# МСЕК

У середу, 11 грудня, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала арешт, накладений на банківський рахунок сина керівниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи Олександра. Йдеться про 700 тисяч гривень.Про це пише "Суспільне"."Цей банківський рахунок Олександр використовував для отримання зарплати. Приблизно 900 тисяч гривень з 2022 по 2024 роки. Окрім того, в нього є ряд сонячних електростанцій, завдяки яким він отримує прибуток за "зеленим тарифом" у сумі близько 800 тисяч гривень", — зазначив адвокат Олександра Крупи Іван Костюк.Вів пояснив, що цей рахунок не може бути причетний до незаконного збагачення очільниці МСЕК Тетяни Крупи.Своєю чергою прокурор вважає, що ті кошти, які є на рахунку Олександра Крупи, є речовими доказами, тому для накладання арешту є всі підстави. Він не заперечує, що зарплату туди нараховували, проте на рахунок також надходили дивіденди від організацій, які теж є у цій незаконній схемі.Все ж таки суд підтримав апеляційну скаргу сторони захисту Олександра Крупи та скасував арешт цього рахунку.Що відомо про справу Тетяни КрупиЩе 3 та 4 жовтня правоохоронці у межах розпочатого кримінального провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби, провели низку обшуків у службових кабінетах та за місцем проживання посадовиці та її близьких родичів.У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів США, а також низку підроблених медичних документів, списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже 5 мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад 5 мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти.Під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно. Також правоохоронці виявили, що родині топчиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів США. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна.7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 мільйонів 1528 гривень. 9 грудня суд вирішив залишити під вартою очільницю Хмельницької обласної МСЕК з альтернативою внесення 280 мільйонів гривень застави.Нагадаємо, що голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заперечив повідомлення про родинні зв'язки із раніше затриманою керівницею Хмельницької медико-соціальної експертної комісії Тетяною Крупою. Раніше таку інформацію поширили журналісти.

В Україні з 1 січня 2025 року почне діяти оновлена система, яка замінить медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). Відповідно зміниться процедура встановлення інвалідності. Член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський під час брифінгу в "Медіацентрі Україна" пояснив, хто та як буде визначати статус особи з інвалідністю після ліквідації МСЕК. За його словами, замість МСЕК будуть створюватися відповідні ситуативні комісії. До них будуть входити лікарі, а також представники інших громадських формувань. "Філософія буде змінена повністю. Тобто будуть створюватися ситуативні відповідні комісії, які будуть визначати статус особи з інвалідністю. Це не буде постійний чинний орган. Для того, щоб мінімізувати будь-які зловживання, сюди будуть входити практикуючі лікарі, і представники інших громадських формувань", -- пояснив він. Веніславський наголосив, що також передбачається подальша цифровізація процесу надання статусу інвалідності. Це, за його словами, дозволить мінімізувати особистий контакт особи, яка отримує відповідний статус, з особою, яка його надає. Нардеп додав, що законопроект №12178, який передбачає ліквідацію системи медико-соціальних експертних комісій, має достатньо шансів бути ухваленим в другому читанні та в цілому.  Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства охорони здоров'я повідомляла, що посадовці, які зараз очолюють медико-соціальні експертні комісії, не отримають дозвіл на роботу в оновленій системі лікарських комісій.

У понеділок, 18 листопада, президент України Володимир Зеленський підписав законопроект, який передбачає вдосконалення роботи медико-соціальної експертизи (МСЕК).  Про це повідомив народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк, опублікувавши пост у Telegram про нові рішення влади, які стосуються законотворчої діяльності. "Президент підписав законопроект №11225 про удосконалення роботи МСЕК", -- зазначив він. За словами Железняка, далі має відбутися голосування за урядовий закон про ліквідацію медико-соціальної експертизи. Удосконалення роботи МСЕК: що відомо Законопроект передбачає модернізацію системи МСЕК. Йдеться про: можливість онлайн-участі осіб на засіданнях МСЕК. Це зменшить витрати не лише часу, а й коштів для пацієнтів; зміни в порядку встановлення інвалідності. Так, замість особистої присутності пропонують розглядати документи громадян для експертизи; внесення інформації про результати МСЕК до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). Це спростить доступ лікарів до даних, а також пришвидшить ухвалення прозорих рішень. Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства охорони здоров'я повідомляла, що посадовці, які зараз очолюють медико-соціальні експертні комісії, не отримають дозвіл на роботу в оновленій системі лікарських комісій.

У п'ятницю, 15 листопада, Кабінет міністрів прийняв постанову, яка визначає новий порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи і замінює процес медико-соціальної експертизи (МСЕК). Як повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров'я зміни набудуть чинності вже з 1 січня 2025 року. Так, згідно з постановою відбудеться: запровадження нової концепції оцінювання; спрощення для пацієнта процесу встановлення або підтвердження статусу інвалідності; доступність та фаховість оцінювання; цифровізація процесу та антикорупційні заходи; формування Центру оцінювання для оскарження рішень. У МОЗ наголосили, що після 1 січня 2025 року документи для людей з безстроковим статусом інвалідності залишатимуться чинними. Для решти людей з інвалідністю, чий повторний огляд припадає на час впровадження нової системи, термін повторного огляду подовжується на шість місяців. Усі права, документи, виплати, пільги, соціальні послуги та відстрочки зберігаються. Спрощення для пацієнта З 1 січня 2025 року не буде потреби проходити лікарсько-консультативну комісію закладу — особистий лікар одразу направлятиме на оцінювання. Для переліку станів лікар зможе направити на оцінювання одразу після встановлення визначеного діагнозу чи інтервенції, не очікуючи, як раніше, на 120 днів лікарняного. До того ж електронне направлення на додаткові обстеження формуватимуть лікарі експертної команди під час оцінювання, і без вагомих причин дообстеження не зможуть відбуватися більш як один раз. Рішення експертної команди передаватиметься на соціальну сторону через електронну систему. Покращення доступності та фаховості оцінювання Замість окремих організацій МСЕК оцінювання проводитимуть команди лікарів-практиків на базі лікарень. Людина зі своїм лікарем обере один із 300 потужних багатопрофільних закладів. Лікарні будуть територіально рівномірно розташовані, і в одному закладі існуватиме декілька команд на кожен профіль справ.  Чинність та подовження дії інвалідності За даними МОЗ, інвалідність зберігається для всіх осіб, кому вона була встановлена довічно. А разом зі збереження цього статусу зберігають чинність і всі права, документи, виплати, пільги, соціальні послуги та відстрочки. Їх інвалідність може бути переглянута виключно за їх бажання або за рішення суду. Для осіб, яким було встановлено інвалідність зі строком повторного огляду, і він припадає на час впровадження нової системи, статус інвалідності продовжують на шість місяців, як і відповідні виплати та гарантії. Проте для осіб, які під час дії воєнного стану не проходили встановлений повторний огляд, необхідно буде його пройти: для чоловіків призовного віку — до 1 листопада 2025 року, для решти — до 1 квітня 2026 року. Виключення становлять особи на тимчасово окупованих територіях та особи з важкими станами здоровʼя за визначеним у постанові переліком. Також оцінювання раніше за визначений попередньо строк може відбутись за запитом суду чи правоохоронних органів, зокрема в рамках кримінального провадження. Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства охорони здоров'я повідомляла, що посадовці, які зараз очолюють медико-соціальні експертні комісії, не отримають дозвіл на роботу в оновленій системі лікарських комісій.

Нова система, яка невдовзі замінить медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), буде повністю цифрозізована. Вона буде "націлена на максимальну реабілітацію людини". Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 12 листопада. "Нова система, яка змінить МСЕК, буде націлена на результат — максимальну реабілітацію людини, повернення до активного життя та адаптацію робочого місця під її потреби", -- зазначив він. За його словами, практикуючі лікарі у багатопрофільних лікарнях в складі експертних команд об’єктивно оцінять стан пацієнта, реальні потреби людини для відновлення. Також будуть доступні опції дистанційної, заочної та виїзної оцінки. При цьому увесь процес буде цифровізовано. В електронній системі будуть фіксуватись усі дії, кроки й документи. Це необхідно для того, щоб мінімізувати корупційні ризики. До того ж для громадян статистика щодо команд, їх діяльності, рішень та черг буде доступна онлайн. "Ми прагнемо досягти європейських стандартів ефективної реабілітації, де близько половини людей після хвороб або травм знову ведуть активний спосіб життя", -- наголосив Шмигаль. Також прем'єр додав, що попри реформу МСЕК, статус інвалідності зберігається. Такі громадяни і надалі матимуть право на соціальні послуги, реабілітацію, пільги та підтримку в працевлаштуванні. Тобто для тих, хто уже має інвалідність, ситуація не зміниться. Суть нової системи зводиться до трьох ключових цілей: відновити здоров’я людини; дати людині роботу й можливість утримувати себе і свою родину; забезпечити людині таку соціальну допомогу, якої вона дійсно потребує. Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства охорони здоров'я повідомляла, що посадовці, які зараз очолюють медико-соціальні експертні комісії, не отримають дозвіл на роботу в оновленій системі лікарських комісій.

Український уряд працює над реформою медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Вона передбачає зміни у системі соціальної підтримки людей з інвалідністю. Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 12 листопада. "Стара бюрократична система МСЕК буде ліквідована. Її замінить новий дієвий механізм, що орієнтований на людину та на її потреби", -- заявив він. Шмигаль зазначив, що перший крок уже зробили. Так, уряд спрямував до Верховної Ради законопроект, що встановлює алгоритм оцінювання повсякденного функціонування людини. "Сьогодні ми схвалюємо соціальний компонент цієї реформи. Два законопроєкти, що регламентують соціальні послуги та страхові виплати", -- пояснив він. За його словами, пропонують такі зміни щодо виплат: виплати будуть залежати від оцінки стану працездатності. Їхній розмір для людей з повною стійкою втратою працездатності, порівняно з теперішнім, суттєво зросте; для людей із частковою стійкою втратою працездатності держава компенсує різницю в зарплаті, яку особа мала до страхового випадку і після повернення на роботу. Також запропоновані зміни збільшують тривалість оплачуваного лікування та реабілітації з чотирьох місяців до 1,5 року і захищають людину від звільнення на весь період лікування. "Таким чином система стане більш справедливою", -- наголосив посадовець. Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства охорони здоров'я повідомляла, що посадовці, які зараз очолюють медико-соціальні експертні комісії, не отримають дозвіл на роботу в оновленій системі лікарських комісій.

Тривають обшуки у працівників Медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), лікарнях і прокуратурах декількох областей. Вони відбуваються в межах розслідування фактів неправомірного отримання інвалідності посадовими особами. Про це повідомила прес-служба Офісу генерального прокурора. Там зазначили, що в цих установах могли видавати незаконні довідки та рішення. "Ці заходи є частиною комплексної боротьби з корупцією та зловживанням службовим становищем в органах прокуратури та системі медико-соціальної експертизи", — йдеться в повідомленні. Кримінальне провадження розслідується за декількома статтями Кримінального кодексу України за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора. Досудове розслідування здійснюється ДБР. Оперативний супровід — ДБР і СБУ. "Обшуки проводяться у декількох обласних прокуратурах, лікарнях та МСЕК, де виявлені факти видачі довідок з ознаками фальсифікацій. Вилучено медичну документацію й особові справи, що можуть слугувати доказами в розслідуванні. Триває робота зі встановлення ланцюгів причетних осіб", — додали в Офісі генпрокурора. Комплексні слідчі дії включають допити свідків і перевірку правомірності медичних висновків, на підставі яких встановлено групи інвалідності. Разом із цим Офіс генерального прокурора продовжує службове розслідування щодо можливих зловживань прокурорів під час отримання груп інвалідності, яке охоплює всі регіони, спецпрокуратури та центральний апарат. "Станом на сьогодні в органах прокуратури усіх рівнів налічується 523 прокурори, які мають інвалідність. Цей показник — менш як 6% від загальної чисельності прокурорів і не перевищує 10% у прокуратурах. Значне перевищення цього відсотку спостерігається в прокуратурах Хмельницької (29%) та Черкаської областей (27%). Двом прокурорам встановлено І групу інвалідності, 328 — II групу та 193 — III групу. Серед них 348 або 67% — чоловіки, 175 або 33% — жінки. 386 прокурорів або 74% — отримали первинне рішення МСЕК про встановлення інвалідності в період до 2022 року", — зауважили в Офісі генпрокурора. Там підсумували, що в координації з Державним бюро розслідувань і Службою безпеки України продовжують комплексні заходи з викорінення корупції у МСЕК і органах прокуратури. Нагадаємо, що Державне бюро розслідувань повідомило про підозру високопосадовиці Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії. Їй загрожує до двох років в'язниці.

Співробітники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру високопосадовці Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії. Їй загрожує до двох років в'язниці. Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, підозрювана не вказала у декларації за минулий рік, що користується оформленими на родичів автомобілями BMW X5 2023 року та Mercedes GLE 2023 року. За даними слідства, загальна вартість машин складає майже шість мільйонів гривень. Також вона "орендує" місце у паркінгу розташованому в її домі. Посадовицю підозрюється у декларуванні неправдивої інформації (ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України).  "Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років. Також підозрюваній вручене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави та відсторонення від посади", -- додали у ДБР. Фото: ДБР Раніше, а саме 7 листопада, прес-служба Офісу генерального прокурора повідомляла, що на одержанні неправомірної вигоди викрито заступницю головного лікаря Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України. За даними прокуратури, підозрювана за дві тисячі доларів обіцяла сприяти військовозобов’язаному громадянину в отриманні ІІ групи інвалідності. Це надавало б підстави для зняття чоловіка з військового обліку. Посадовиця переконувала громадянина, що вже не вперше розв'язувала схожі "питання" і знає як це зробити. "Під час обшуків у неї вилучили майже 20 тисяч доларів, документи щодо оформлення інвалідності, медичну документацію, особові справи та інші докази злочинної діяльності", — наголосили в Офісі генпрокурора. Правоохоронці затримали посадовицю у порядку статті 208 Кримінально-процесуального кодексу під час отримання нею неправомірної вигоди. Відомо, що наразі посадовиці обрали запобіжний захід. Також їй було повідомлено про підозру у зловживанні впливом (ч. 3 с. 369-2 КК України). Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства охорони здоров'я повідомляла, що посадовці, які зараз очолюють медико-соціальні експертні комісії, не отримають дозвіл на роботу в оновленій системі лікарських комісій. Водночас основний критерій, за яким лікарів відбиратимуть до МСЕК, — ведення лікарської практики.

Керівниця Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяна Крупа, яку підозрюють у незаконному збагаченні, розповіла, як у її квартирі опинилися мільйони доларів готівки. Зокрема, вона запевняє, що частина коштів буцімто належить іншим особам. Про це повідомляє "Главком" з посиланням на дані судового реєстру. Так, за даними видання, під час судового засідання очільниця МСЕК відкинула обвинувачення слідства. Вона наголосила, що не всі кошти, які правоохоронці знайшли у під час обшуків у квартирі, належать їй. Частина з них нібито взагалі є власністю інших осіб. Проте, чиї саме кошти були знайдені під час обшуків, Крупа не уточнила, але зауважила, що цю інформацію знає її чоловік -- екс-керівник обласного управління Держаудитслужби Володимир Крупа. Посадовиця ж запевнила, що їй належать лише ті кошти, які відображені у декларації.  "Водночас у зауваженнях до протоколу обшуку чоловік підозрюваної голови МСЕК зазначив: вилучена готівка перебувала у його розпорядженні; більшу частину цих грошей передано йому у вигляді інвестицій для спільних бізнес-проектів", -- йдеться у повідомленні. До того ж у ході засідання суду адвокатка Крупи заявила, що наразі немає жодних належних доказів, які б довели те, що мільйони доларів готівки, знайдені у квартирі, належать саме її клієнтці. Ба більше, захист скандальної очільниці МСЕК наголошує, що правоохоронці не долучили до справи документи, які б чітко вказували на джерело походження цих коштів або їхній безпосередній зв’язок з Тетяною Крупою. "Окремо адвокат Крупи видала цікаву деталь. Виявляється, що більшу частину вилучених коштів, знайдено у кімнатах, якими підозрювана начебто не користується", -- йдеться у повідомленні. Згідно з даними досудового розслідування, правоохоронці знайшли гроші: у вітальні -- 106,1 тисячі доларів, 6,7 тисячі євро та 67,5 тисяч гривень; у вбиральні, де розміщувався сейф, -- 315,9 тисячі доларів та 25,4 тисячі євро; у спальні чоловіка підозрюваної Володимира Крупи -- 253,1 тисячі доларів, 70 тисяч євро та 143 тисяч гривень; у ще одній спальні -- 2,5 мільйона доларів, 37,8 тисячі євро та 702 тисячі гривень. "І вже під час проведених перших обшуків 3-4 жовтня 2024 року слідчим Державного бюро розслідувань стало відомо про ймовірне незаконне збагачення Тетяни Крупи, депутата Хмельницької обласної ради VIII скликання. В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ці кошти могли бути отримані протиправним шляхом та внаслідок набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи", -- йдеться у матеріалах справи. Що відомо про справу Тетяни Крупи Ще 3 та 4 жовтня правоохоронці у межах розпочатого кримінального провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби, провели низку обшуків у службових кабінетах та за місцем проживання посадовиці та її близьких родичів. У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів США, а також низку підроблених медичних документів, списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже пʼять мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад пʼять мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти. Під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з півмільйоном доларів через вікно.  Також правоохоронці виявили, що родині топ-чиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів США. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна. Нагадаємо, у мережі показали сумки з грошима, які голова Хмельницької МСЕК викинула через вікно під час обшуків.

У Кіровоградській області на одержанні неправомірної вигоди викрито керівницю районної медико-соціальної експертної комісії. Посадовиця вимагала хабар у паралізованого військовослужбовця. Про це повідомив прес-центр Служби безпеки України. "СБУ та Нацполіція затримали на Кіровоградщині керівницю районної МСЕК, яка вимагала хабар у паралізованого воїна ЗСУ", -- йдеться у повідомленні. Вказується, що посадовиця, яка також чинною депутаткою міської ради, вимагала дві тисячі доларів від пораненого військового за довічне встановлення йому другої групи інвалідності. За даними розслідування, український воїн отримав тяжке поранення навесні 2023 року під час оборони Часового Яру. Він був травмований уламками російської керованої авіабомби, після чого ліву сторону його тіла паралізувало. Проте очільниця МСЕК все одно вимагала хабар від військово за оформлення інвалідності. Правоохоронці затримали посадовицю "на гарячому", коли вона отримувала всю суму хабаря. Фігурантці повідомлено про підозру. Наразі вирішується питання щодо обрання їй запобіжного заходу.Їй загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Фото: СБУ Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства охорони здоров'я повідомляла, що посадовці, які зараз очолюють медико-соціальні експертні комісії, не отримають дозвіл на роботу в оновленій системі лікарських комісій. Водночас основний критерій, за яким лікарів відбиратимуть до МСЕК, — ведення лікарської практики.

На одержанні неправомірної вигоди викрито заступницю головного лікаря Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України. Як повідомляє прес-служба Офісу генерального прокурора, підозрювана за дві тисячі доларів обіцяла сприяти військовозобов’язаному громадянину в отриманні ІІ групи інвалідності. Це надавало б підстави для зняття чоловіка з військового обліку. Посадовиця переконувала громадянина, що вже не вперше розв'язувала схожі "питання" і знає як це зробити.  "Під час обшуків у неї вилучили майже 20 тисяч доларів, документи щодо оформлення інвалідності, медичну документацію, особові справи та інші докази злочинної діяльності", -- наголосили в Офісі генпрокурора. Правоохоронці затримали посадовицю у порядку статті 208 Кримінально-процесуального кодексу під час отримання нею неправомірної вигоди. Відомо, що наразі посадовиці обрали запобіжний захід. Також їй було повідомлено про підозру у зловживанні впливом (ч. 3 с. 369-2 КК України). Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства охорони здоров'я повідомляла, що посадовці, які зараз очолюють медико-соціальні експертні комісії, не отримають дозвіл на роботу в оновленій системі лікарських комісій. Водночас основний критерій, за яким лікарів відбиратимуть до МСЕК, — ведення лікарської практики.

Медико-соціальні експертні комісії "поросли" в тотальній корупції, і цим уже давно нікого не здивуєш. Особливо це відчутно після того, як Державне бюро розслідувань (ДБР) викрило керівницю Хмельницького обласного центру МСЕК Тетяну Крупу на незаконному збагаченні. Про це написав у своїй колонці для "Главкома" політолог, аналітик, правозахисник Олексій Буряченко. Він нагадав, що знайшли в неї майже 5 244 000 доларів, 300 000 євро, понад 5 000 000 гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у шафах, шухлядах, нішах тощо. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовців і відмивання ними грошей через різні бізнес-проекти. "У керівниці МСЕК в робочому кабінеті виявлено 100 000 доларів, а також низку підроблених медичних документів, списки ухилянтів із прізвищами та фіктивними діагнозами", — інформували тоді в Державному бюро розслідувань. Буряченко зауважив, що, серед іншого, родина Крупи володіє 30 об’єктами нерухомості у Хмельницькому, Львові та Києві, дев’ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже три тисячі метрів квадратних в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина теж «накопичила» майже 2,3 мільйона доларів. Зараз Крупа перебуває в СІЗО з можливістю внесення застави 500 мільйонів 1 528 гривень. Що вирішили в РНБО "Цей показовий корупційний кейс «підняв на вуха» всю країну! Хвиля суспільного резонансу дійшла й до президента України Володимира Зеленського, який ввів у дію відповідне рішення РНБО від 20 жовтня 2024 року щодо "протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", чим поставив остаточну крапку у багаторічній діяльності злочинних МСЕКів у всій країні", — акцентував Буряченко. Він навів деякі пункти цього рішення РНБО: створення робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовцям; у тримісячний термін доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовцям і в разі необґрунтованого ухвалення таких рішень ініціювання їх перегляду; підготовку протягом двох тижнів Міністерством охорони здоров’я України разом з Міністерством цифрової трансформації України плану цифровізації проходження всіх етапів МСЕК; внесення на розгляд Верховної Ради, поміж іншого, законопроекту, який забезпечить реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні, зокрема, ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року; розробку законопроекту щодо перегляду системи та механізму нарахувань пенсійних виплат посадовцям «для забезпечення справедливості у відповідній сфері»; розробку законопроекту щодо «унормування порядку нарахування заробітних плат і пенсій працівникам органів прокуратури» та проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність. Фантасмагорична ситуація серед прокурорів "Але разом із тотально-корупційною діяльністю МСЕКів у всій країні "полізли" й інші неочікувані "баги" системи... Унаслідок яких навіть пішов у відставку генеральний прокурор України Андрій Костін і ще шість обласних прокурорів, які отримували величезні пенсії одночасно із заробітною платою", — констатував політолог. За його словами, особливо "дикою" була ситуація з аномально-молодою очільницею прокуратури Черкаської області, яка офіційно задекларувала за 2023 рік 785 тисяч виплат від Пенсійного фонду. Він наголосив, що такі випадки не те, що не поодинокі, вони мають системно-жахаючий характер. Буряченко також послався на журналістське розслідування "Економічної правди" під назвою: "Прокурори з обмеженими можливостями. Скільки з них в Україні мають статус осіб з інвалідністю?". "В органах прокуратури може бути втричі більше осіб з інвалідністю, ніж у середньому серед населення, а серед начальників — 38%", — дослідили медійники. На переконання аналітика, наявність пенсій у працівників прокуратур усіх рівнів і різке зростання їх кількості під час війни — питання не лише морально-етичне. На це 2023 року знадобилося 288 мільйонів гривень. Середня пенсія працівника прокуратури склала 199 тисяч гривень на рік. "Найголовніша проблема, що велика кількість із них сфальшована, а прокурори діяли у корупційній зв’язці з лікарями МСЕКів", — наголосив Олексій Буряченко. За списком, який склали журналісти, деякі із заступників керівників обласних прокуратур за 2023 рік отримали пенсію у понад мільйон гривень. Їхній вік у середньому 40 років. "Переконаний, що ні в кого не виникає запитань, чому подав у відставку генпрокурор Костін, все очевидно... Під час війни грабувати свою країну, часто липовими інвалідностями (підтверджено Крупою), людьми, які мають відстоювати законність і справедливість, виглядає зовсім фантасмагорично", — зробив висновок правозахисник. За його словами, прокурори себе сильно дискредитували, але чи тільки вони одні? Важливо, щоби працівники ДБР та інших правоохоронних органів не спинилися тільки на МСЕКах і прокурорах, але й пішли далі. "Тепер гучних справ я особисто очікую насамперед із митниці, податкової та подібних державних органів з контрольними функціями, які звикли спекулювати на державі заради власного корупційного збагачення", — висловив припущення Буряченко. Він підказав, що тут правоохоронцям можуть підказати "вектори діяльності" журналісти, які встановили, що пенсії мають майже всі чинні обласні керівники самого Пенсійного фонду. Як судді створюють тиск на держбюджет "І, звичайно, важливо щоб свою "долю слави" отримали й судді, які є найбільшими "споживачами" державних пенсій під час війни, навіть перебуваючи на посадах, і совість їх абсолютно не мучить. Рівень довіри до судової системи і так мізерний", — зазначив Буряченко. Він додав, що після оприлюднення деякої інформації журналістів про захмарні виплати, судді можуть накликати на себе не тільки правоохоронців, для перевірки законності нарахування, але й звичайний народний гнів. Адже в деяких випадках пенсія судді досягає близько 300 тисяч гривень на місяць. Такі значні виплати, за його словами, створюють тиск на державний бюджет, коштом якого оплачуються спецпенсії. При цьому обсяги цих видатків зростають з року в рік. За дев’ять місяців 2024 року на спецпенсії держава витратила майже 88 мільярдів гривень, що на 20% більше, ніж за аналогічний період 2023 року (73,3 мільярда гривень). До кінця 2024 року спецпенсії коштуватимуть бюджету майже 120 мільярдів гривень. "Це я вже мовчу про заборгованості з виконання судових рішень на 74 мільярдів гривень, значна частина яких теж на користь прокурорів і суддів", — зауважив політолог. Українські офіційні мільйонери "Як бачимо, абсолютно все, що під час війни пов’язано з уникненням від мобілізації приносить шалені надприбутки тим, від кого такі рішення залежать! І випадки корупційних зловживань з вибудовою складних багаторівневих схем і залученням багатьох фігурантів у ТЦК, ВЛК, МСЕКах та інших державних органах усе частіше оприлюднюють наші правоохоронці", — акцентував Буряченко. Але, додав він, превенція на корупціонерів спрацьовує тільки частково, адже перед обличчям сотень тисяч доларів мало хто спроможний встояти. Аналітик відзначив, що переважна більшість керівників МСЕКів давно вже мільйонери абсолютно офіційно та навіть цього не приховують. У їхніх деклараціях, окрім зарплат і заощаджень, іще нерухомість, елітні автівки та багато чого цікавого та цінного... Особливо відвертими, показуючи свої доходи й офіційні статки, були саме всім уже відома Тетяна Крупа з Хмельниччини. Але й очільники МСЕКів із Вінниччини (Юлія Даниленко) та Львівщини (Володимир Решота) показали теж "пристойні" результати. "Ці люди — офіційні мільйонери. А наші західні партнери, дивлячись на їхні офіційні заробітки й оприлюднені корупційні кейси розуміють, що "американську мрію" ці люди реалізували вже раз десять поспіль і дуже далеко від самої Америки!" — емоційно висловився Буряченко. Корупція та свавілля лікарів Він погодився з президентом, який чітко зазначив, що відповідальність має бути персоніфікованою, а не загальною, політичною чи абстрактною. "Багато журналістів, політиків і експертів розпочали ставити логічне запитання, а де персональна політична відповідальність за всі ці масові маніпуляції з інвалідністю безпосередньо міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка?" — зауважив правозахисник. На його думку, абсолютно очевидно: як працівники Міністерства охорони здоров’я на центральному рівні, так і звичайні медичні працівники на місцевому толерували усі ці процеси, а дехто був і їх прямим учасником. Адже без встановлення фіктивного діагнозу та направлення на МСЕК звичайним лікарем з лікарні, МСЕК сам не може ні дати, ні забрати інвалідність. "Як бачимо, проблема засіла набагато глибше МСЕКів. Тотальна корупція пронизує всю медичну сферу, яка пов’язана із заробітком на ухилянтах. І яким чином ліквідувати проблему шляхом запровадження тільки відкритих баз даних і ліквідацією МСЕКів, переводячи прийняття рішень безпосередньо в самі лікарні, поки дуже важко сказати", — констатував Буряченко. Він також навів свідчення очевидців, які стверджують, що лікарі МСЕКів не тільки вимагають гроші за встановлення інвалідності, але й за її підтвердження, натякаючи, що можуть або понизити групу, наприклад, із другої до третьої, або взагалі позбавити третьої групи, якщо не дати хабар. "І тут стає очевидним цікавий нюанс, що хабарі дають не тільки ті люди, які встановлюють собі фіктивну інвалідність, наприклад, для ухилення від мобілізації, але й ті, які мають цю інвалідність абсолютно реально, просто остерігаючись свавілля з боку лікарів. Якась "лікарська мафія", не менше", — наголосив аналітик. Найкращий час для самоочищення Згідно з офіційними даними Міністерства охорони здоров’я, з 1 січня 2025 року замість МСЕКів оцінювання здійснюватимуть лікарі-практики на базі потужних кластерних і надкластерних багатопрофільних лікарень, система стане цифровізованою, що зробить її зручною та прозорою, мінімізує корупційні ризики, фінансуватиме оцінювання у лікарнях Національна служба здоров’я України і межах укладених договорів із формуванням чітких вимог і контролем їх дотримання. "Ну що ж, будемо очікувати від очільника МОЗ Віктора Ляшка неухильного та якісного виконання рішення РНБО у частині: "внесення на розгляд Верховної Ради України, поміж іншого, законопроекту, який забезпечить реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні". Адже, враховуючи резонанс питання у суспільстві та демонстрацію рішучості президента, третього шансу "на виправлення ситуації" йому ніхто не дасть", — зазначив Буряченко. За його версією, "останнє попередження" чи "жовта картка" очільнику МОЗ від президента має спонукати його до швидких і рішучих дій, але разом із тим свідчить, що кредит довіри президента до Віктора Ляшка ще остаточно не вичерпаний. "І сказати по правді, я теж не вірю, що Віктор Ляшко очолював чи толерував якісь корупційні схеми у МОЗ, пов’язані з МСЕКами. Він справляє враження порядної людини. Тим паче, ми знайомі особисто, нічого поганого про нього я сказати не можу. Разом із тим, "дамоклів меч" політичної персональної відповідальності зараз висить над шиєю міністра. Якщо Ляшко не впорається, й він упаде, то це буде не просто звільнення, а тотальний суспільний осуд людини, яка не впоралася, хоча мала для цього всі інструменти та можливості", — вважає політолог. Він також акцентував, що боротьба з внутрішнім і зовнішнім ворогом одночасно не дає шансу на помилку, ми їх уже до цього наробили багато. Потрібні сильні, справедливі та професійні рішення щодо мінімізації навантаження на державний бюджет такими "космічними" пенсіями та перенаправлення цього ресурсу на щось дійсно важливе, від підтримки чесного бізнесу та людей, які цього потребують найбільше, до закупівлі того, що необхідно для ЗСУ. "Адже корупція — це не тільки "відкати" на закупівлях, але і використання "кращими людьми нашого міста" законодавчих лазівок для надмірного самозбагачення коштом інших, тим паче під час війни. Суспільний договір точно підлягає справедливому перегляду. Війна відкрила очі всім на нашу псевдо-еліту, яка нічого, крім відчуття відрази, не викликає. Зараз найкращий час для самоочищення", — підсумував Олексій Буряченко. Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства охорони здоров'я повідомляла, що посадовці, які зараз очолюють медико-соціальні експертні комісії, не отримають дозвіл на роботу в оновленій системі лікарських комісій.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заарештував частину майна керівниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи. Її підозрюють у незаконному збагаченні. Під арешт потрапили договори купівлі-продажу землі, брендові прикраси, банківські картки, готівка в іноземній валюті та гаджети. Про це свідчить ухвала Вищого антикорупційного суду, який наклав арешт на 3,17 мільйона доларів, 140 тисяч євро та 1,27 мільйона гривень. Їх вилучили за місцем проживання Тетяни Крупи. Також заарештовано 93 тисячі доларів і дві тисячі євро, які знайшли 3 жовтня у її робочому кабінеті. Крім готівки, суд арештував й інше майно: документи щодо проектування будівництва п’яти будинків; ноутбук, п’ять флеш-накопичувачів, телефон IPhone10; дві коробки із золотими виробами з жовтого металу з білим камінням; роздруковані декларації Тетяни Крупи за 2021, 2022 та 2023 роки, проект відповіді на Нацагентство із запобігання корупції, а також довідки про виплату дивідендів. Також ВАКС заарештував договори купівлі-продажу земельних ділянок Тетяни Крупи та технічну документацію на земельні ділянки її чоловіка, а ще брендові прикраси, медичну документацію та банківські картки. За рішенням суду наклали арешти на проектну документацію будівництва-реконструкції дискоклубу у парку імені Чекмана та журнали виконаних робіт. Як відомо, у Хмельницькій області триває розслідування через інформацію про те, що 50 прокурорів, ймовірно, отримали інвалідність другої групи, за рішенням голови обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи, яка перебуває під слідством. Що відомо про справу Тетяни Крупи Ще 3 та 4 жовтня правоохоронці у межах розпочатого кримінального провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби, провели низку обшуків у службових кабінетах та за місцем проживання посадовиці та її близьких родичів. У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів США, а також низку підроблених медичних документів, списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже 5 мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад 5 мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти. Під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.  Також правоохоронці виявили, що родині топчиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів США. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна. Нагадаємо, що голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заперечив повідомлення про родинні зв'язки із раніше затриманою керівницею Хмельницької медико-соціальної експертної комісії Тетяною Крупою. Раніше таку інформацію поширили журналісти.

У понеділок, 4 листопада, Кабінет міністрів вніс у Верховну Раду законопроект, який ліквідує застарілу медико-соціальну експертизу та створить цифровізовану систему оцінювання повсякденного функціонування людини на базі найпотужніших лікарень спроможної мережі медичних закладів. Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук. Відповідний документ було зареєстровано під реєстраційним номером 12178. "Кабінетом міністрів України, як суб’єктом законодавчої ініціативи, зареєстровано у Верховній Раді України проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", -- написав він у Telegram-каналі. За його словами, цей законопроект спрямований на створення нормативно-правових засад щодо зміни підходів до проведення оцінки визначення потреб та механізму їх забезпечення для осіб з обмеженням повсякденного функціонування та реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні. Законопроект також передбачає ще цілу низку потрібних змін, зокрема: не буде необхідності в лікарсько-консультативних комісіях, направляти на оцінювання зможуть лікарі, а військовослужбовців — лікарі ВЛК на підставі чітких критеріїв за допомогою електронної системи; до процесу оцінювання людина зможе залучити свого повноважного представника, наприклад, лікаря, який зможе пояснити справу пацієнта; визначено, які лікарі мають право проводити оцінювання, а які — ні; передбачено механізми оскарження рішень команд. Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства охорони здоров'я повідомляла, що посадовці, які зараз очолюють медико-соціальні експертні комісії, не отримають дозвіл на роботу в оновленій системі лікарських комісій.

Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді ухвалити закон, який ліквідує застарілу та скомпрометовану систему медико-соціальної експертизи та створить цифровізовану систему оцінювання повсякденного функціонування людини на базі найпотужніших лікарень спроможної мережі медичних закладів. Про це повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров'я України. "Ми повністю поділяємо невдоволення застарілою, недружньою до людей і великою мірою корумпованою системою МСЕК. Настав час замінити її новою, що буде базуватися на інших принципах. Людина, яка живе з порушеннями функціональності, повинна отримати від держави підтримку, що дозволить їй нормально жити, працювати і бути повністю інтегрованою в життя суспільства. Це має робитися у зручний для людини і прозорий спосіб. Закріплена у проєкті закону реформа МСЕК — перший і ключовий етап втілення цього бачення", — зазначив міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко. Що замість МСЕК У МОЗ додали, що замість поняття "медико-соціальна експертиза" законопроект вводить термін "оцінювання повсякденного функціонування особи". У центрі нового процесу стоятиме не папірець, а реальна допомога, потрібна кожній конкретній людині, аби повноцінно жити та працювати. Згідно із законопроектом, із 1 січня 2025 року замість МСЕКів запрацюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування людини, які складатимуться з лікарів-практиків. Ці команди працюватимуть у багатопрофільних потужних медичних закладах, де вже працюють мультидисциплінарні реабілітаційні команди. "Ці лікарні оснащені усім необхідним для оцінювання та додаткового обстеження і мають у штаті достатню кількість профільних фахівців, з яких можна буде формувати команди, виходячи з потреб кожного окремого пацієнта. За потреби команда може провести оцінювання не лише очно в закладі, а й заочно, дистанційно чи з виїздом до пацієнта", — вважають у відомстві. Там уточнили, що нова система буде цифровізованою. Лікар зможе скерувати в електронному вигляді справу для оцінювання, а результати оцінювання автоматично потраплятимуть в Єдину інформаційну систему соціальної сфери для подальших кроків з реабілітації, оцінювання працездатності та, в разі потреби, призначення державних виплат. Людині не доведеться ходити з кабінету до кабінету і сидіти в чергах, носячи стоси паперових довідок. "Цифровізація також запобігатиме корупції та іншим зловживанням. Наприклад, лікарі до моменту оцінювання не знатимуть імені пацієнта, а пацієнт — імен лікарів, які оцінюватимуть його функціональність. Це виключить можливість попередніх корупційних домовленостей, зокрема, таких, про які останнім часом стало відомо", — пояснили в МОЗ Законопроект передбачає ще цілу низку потрібних змін, зокрема: не буде необхідності в лікарсько-консультативних комісіях, направляти на оцінювання зможуть лікарі, а військовослужбовців — лікарі ВЛК на підставі чітких критеріїв за допомогою електронної системи; до процесу оцінювання людина зможе залучити свого повноважного представника, наприклад, лікаря, який зможе пояснити справу пацієнта; визначено, які лікарі мають право проводити оцінювання, а які — ні; передбачено механізми оскарження рішень команд. Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства охорони здоров'я повідомляла, що посадовці, які зараз очолюють медико-соціальні експертні комісії, не отримають дозвіл на роботу в оновленій системі лікарських комісій.