Світ

У Європейському Союзі набула чинності заборона на знищення непроданого одягу, аксесуарів до нього та взуття великими компаніями. Нові правила розпочали діяти 19 липня.Про це повідомив сайт Європейська комісія. Там зазначили, що для середніх компаній аналогічні вимоги набудуть чинності 2030 року, тоді як мікро- та малий бізнес від них звільнений.Заборону запровадили, згідно з регламентом про екодизайн для сталих продуктів. Вона має запобігти марнуванню сировини, води, енергії та праці, витрачених на виробництво товарів, які залишилися непроданими."Відтепер компанії повинні насамперед намагатися зберегти продукцію у використанні. Зокрема, її можна продавати зі знижками або на альтернативних ринках, передавати благодійним організаціям і соціальним підприємствам, ремонтувати, відновлювати або готувати до повторного використання", — йдеться в повідомленні.Знищувати непродані товари дозволять лише у виняткових випадках. Йдеться, зокрема, про небезпечну чи пошкоджену продукцію, підробки, товари, що порушують права інтелектуальної власності, а також речі, від яких відмовилися благодійні організації або програми пожертв."Компанії, які скористаються винятками, мають надати підтверджувальні документи та щороку звітувати про знищені товари. Записи необхідно зберігати протягом п’яти років", — наголосили в Єврокомісії.Дотримання правил контролюватимуть національні органи влади, які зможуть накладати штрафи за порушення.За даними Європейської агенції з навколишнього середовища, до використання знищується приблизно 4-9% текстильної продукції, що надходить на європейський ринок. Це — від 264 до 594 тисяч тонн текстилю щороку.Нагадаємо, що 1 липня Європейський Союз запровадив збір у розмірі трьох євро на дешеві e-commerce посилки з Китаю, які раніше могли ввозитися без сплати мита. Нові правила можуть вплинути на ціни товарів на платформах Shein, Temu та AliExpress..

В Угорщині обов'язки президента країни тимчасово виконуватиме спікерка парламенту Агнеш Форстхоффер. Вона обійматиме посаду глави держави до обрання нового президента.Про це Форстхоффер повідомила у Facebook. За словами політикині, повноваження чинного президента Тамаша Шуйока завершуються 20 липня. Відповідно до Конституції, до обрання нового глави держави його обов'язки покладаються на голову Національних зборів."Я виконуватиму це відповідальне державне завдання відповідно до Основного закону та конституційного ладу Угорщини, з урахуванням гідності цієї посади та в міру своїх знань і вмінь. У перехідний період я докладу всіх своїх зусиль, щоб виконувати покладені на мене завдання виважено, неупереджено та в інтересах країни", — заявила Форстхоффер.Вона також повідомила, що на час виконання президентських обов'язків не здійснюватиме свої повноваження депутата. Згідно із законодавством, функції спікера парламенту тимчасово виконуватиме один із віцеголів Національних зборів.Для цього Форстхоффер уже подала письмову пропозицію призначити виконувачкою обов'язків голови парламенту віцеспікерку Аніко Надь.Напередодні, 18 липня, Тамаш Шуйок підписав конституційні зміни, які, серед іншого, передбачають дострокове припинення його президентських повноважень. Як відомо, парламент Угорщини, де конституційну більшість має партія "Тиса" Петера Мадяра, раніше схвалив відповідні зміни до Конституції. Після цього президент мав п'ять днів на підписання документа або застосування права вето. Він підписав закон напередодні завершення цього терміну.Нагадаємо, нещодавно парламент Угорщини ухвалив поправку до Основного закону, яка обмежує перебування прем’єр-міністра на посаді вісьмома роками. Нове правило фактично закриває Віктору Орбану шлях до повернення на посаду глави уряду..

У польському місті Плоцьк невідомий чоловік напав на 15-річного підлітка з України та його подругу через те, що вони спілкувалися українською мовою. Інцидент розслідує місцева прокуратура.Про це повідомляє TVP.Подія сталася в міському автобусі №3. За словами постраждалого хлопця, пасажир почав агресивно поводитися, ображав підлітків, а потім заявив, що "в Польщі розмовляють польською". Після цього чоловік ударив українського підлітка, а коли автобус зупинився, силоміць виштовхав із салону хлопця та його подругу.Мати постраждалого Наталія Мельник розповіла, що після інциденту почувається небезпечно та постійно хвилюється за сина."Я не почуваюся в безпеці у Плоцьку. Боюся розмовляти своєю мовою. Тепер, коли я телефоную сину, а він не відповідає одразу, я починаю нервувати й не можу нормально працювати", — сказала жінка.За даними видання, районна прокуратура Плоцька вже відкрила кримінальне провадження. Правоохоронці допитали матір підлітка та свідка події, а також встановлюють особу чоловіка, який напав на українців.Нагадаємо, нещодавно в польському місті Бельсько-Бяла стався інцидент за участю трьох українських підлітків. За словами очевидців, тверезий чоловік віком понад 40 років словесно ображав дівчат та намагався їх фізично залякати.Читайте також: У Польщі зростає кількість нападів на українців: поліція б’є на сполох.

Нова цифрова система в'їзду та виїзду Європейського Союзу (Entry/Exit System, EES) значно збільшила час проходження паспортного контролю для громадян країн, які не входять до ЄС. В окремих аеропортах пасажири змушені чекати понад дві години.Про це повідомляє BBC. За словами керівника авіаційного напрямку римського аеропорту Ф'юмічіно Івана Бассато, після запровадження EES час проходження паспортного контролю для громадян Великої Британії збільшився із семи до 20 хвилин.Він зазначив, що попри інтеграцію нової системи з електронними гейтами процес досі не повернувся до рівня, який був до її впровадження."Ми пишаємося нашими технологіями, тому очікування в одну-дві години є абсолютно неприйнятним. Певні аспекти системи потрібно терміново виправити", — наголосив Бассато.У бюджетній авіакомпанії Ryanair також закликали пасажирів, які цього літа подорожують до країн Європи, приїжджати до аеропортів завчасно та бути готовими до тривалого очікування на паспортному контролі.Система Entry/Exit System поступово впроваджується з жовтня 2025 року. Вона передбачає, що громадяни країн, які не входять до ЄС і в'їжджають до Шенгенської зони, повинні пройти біометричну реєстрацію — здати відбитки пальців і зробити фотографію.Проблеми із системою підтвердили й у Португалії. Начальник прикордонного контролю аеропорту Фару Педру Олівейра повідомив, що через технічні збої черги, які раніше займали близько 10 хвилин, іноді збільшуються до понад пів години. За його словами, інколи сервери системи одночасно виходять з ладу в кількох країнах ЄС, однак останнім часом такі випадки трапляються рідше.У Європейській комісії заявили, що в більшості аеропортів суттєвих перебоїв немає, а Брюссель продовжує підтримувати держави-члени у впровадженні нової системи прикордонного контролю.Додамо, через закрите небо над Україною планування авіаподорожей у 2026 році починається не з вибору рейсу, а з вибору країни та аеропорту вильоту. Щоб зекономити, українцям варто порівнювати не лише ціни на квитки, а й витрати на дорогу до аеропорту, багаж, пересадки та можливу ночівлю..

У Росії різко зросла кількість готівки в обігу, оскільки жителі дедалі частіше відмовляються від безготівкових розрахунків через перебої з мобільним інтернетом, спричинені атаками безпілотників, а бізнес намагається уникати сплати податків. Це посилює тиск на російську економіку, яка вже демонструє ознаки уповільнення.Про це повідомляє BBC з посиланням на дані Центрального банку Росії. За інформацією видання, від початку 2026 року обсяг готівки в обігу збільшився на 1,56 трильйона рублів (близько 20 мільярдів доларів). Це найбільший приріст за аналогічний період за всі роки, окрім пандемійного 2020-го."Сплеск стався на тлі хвилі атак безпілотників України, які неодноразово призводили до того, що Кремль неодноразово вимикав мобільний інтернет на великих територіях країни, через що багато хто не міг платити карткою. Уряд стверджує, що метою зупинок є протидія ударам дронів", — зазначає видання.Водночас зростає кількість підприємців, які просять клієнтів розраховуватися готівкою, щоб приховати частину доходів від податкових органів. Після підвищення ставки ПДВ з 20% до 22% та зміни правил оподаткування малого й середнього бізнесу багато компаній намагаються працювати за так званими "сірими схемами", зазначає видання.Фінансовий директор найбільшого російського банку "Сбербанк" Тарас Скворцов заявив, що дедалі більше роботодавців виплачують зарплати "в конвертах", а значна частина готівки не повертається до банківської системи.За даними опитування найбільшої асоціації малого та середнього бізнесу РФ "Опора Росії", близько 6% підприємців уже перейшли на тіньові схеми роботи. Зокрема, вони не видають касові чеки або приховують реальні обсяги виручки, щоб зменшити податкове навантаження.Як зазначає BBC, така тенденція створює додаткові проблеми для Кремля, який потребує дедалі більше коштів для фінансування війни проти України. Водночас Міністерство економічного розвитку РФ уже знизило прогноз зростання економіки на 2026 рік до 0,4%, що може стати найгіршим показником із 2022 року.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що російські мільярдери все масовіше виводять гроші за кордон. Вони побоюються втратити свої активи в країні. Це пов’язано зі серією гучних конфіскацій у Росії..

В Австрійських Альпах сталися два окремі нещасні випадки, внаслідок яких загинули двоє туристів із Німеччини. Обидва чоловіки зірвалися зі значної висоти під час гірських маршрутів.Про це повідомляє dpa із посиланням на австрійську поліцію.Перший інцидент стався у федеральній землі Форарльберг. За даними правоохоронців, німецький турист впав із висоти близько 100 метрів після того, як втратив рівновагу, відстібаючи страхувальне спорядження. Перед цим чоловік скаржився на сильну втому та визнав, що недооцінив складність маршруту.Ще один смертельний випадок стався в Ецтальських Альпах у федеральній землі Тіроль. Під час спуску з гори Вільдшпітце 63-річний громадянин Німеччини зірвався з висоти близько 200 метрів. Він перебував у групі альпіністів, яку супроводжував гірський гід, однак від отриманих травм чоловік загинув.Тіла обох загиблих евакуювали за допомогою поліцейського вертольота.Нагадаємо, нещодавно на Франківщині двоє туристів заблукали у горах. Так, що 27-річна жінка та 28-річний чоловік вирушили за маршрутом від навчально-спортивної бази в селищі Ворохта в напрямку гори Говерла. Проте через раптове погіршення погоди мандрівники втратили орієнтири й заблукали.Додамо, раніше в горах Вітоша поблизу Софії бурий ведмідь напав на чоловіка, внаслідок чого той загинув. Це перший смертельний випадок нападу ведмедя в Болгарії за останні 16 років..

Мер Нью-Йорка Зогран Мамдані заявив, що міська влада розглядає можливість арешту прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, якщо той прибуде до США для участі в сесії Генеральної асамблеї ООН у вересні.Про це повідомляє The New York Times.За словами Мамдані, наразі адміністрація міста проводить юридичні консультації щодо того, чи має мерія законні повноваження доручити поліції Нью-Йорка затримати главу іноземного уряду."Ми зробимо все, що дозволяє закон у Нью-Йорку. Але ми не будемо писати власні закони заради цього", — наголосив мер.В інтерв'ю The New York Times Мамдані також заявив, що вважає Біньяміна Нетаньягу "воєнним злочинцем", який має перебувати в Гаазі. Так він прокоментував ордер, виданий Міжнародним кримінальним судом.За словами мера, такої позиції дотримуються багато людей через наслідки дій ізраїльського прем'єра протягом останніх років.Водночас Мамдані визнав, що поки не знає, чи дозволяє законодавство США та Нью-Йорка здійснити такий арешт. Саме тому це питання наразі вивчає юридичний департамент міста.Нагадаємо, цьогоріч у березні президент Володимир Зеленський розкритикував спроби прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу балансувати між Києвом та Москвою. Через відсутність прямого діалогу та офіційних запитів Україна наразі не залучає своїх фахівців до допомоги Ізраїлю у боротьбі з іранськими загрозами..

У російському Ставропольському краї після нічної атаки безпілотників могли спалахнути одразу три нафтобази. Такого висновку дійшли OSINT-аналітики проєкту ASTRA після аналізу відео очевидців. Водночас російська влада офіційно підтвердила лише три осередки займання, не уточнюючи, які саме об'єкти постраждали.За даними ASTRA, один із осередків пожежі, ймовірно, виник на нафтобазі "Роснєфті" у хуторі В'язники. Ще один міг спалахнути на території промислового майданчика на вулиці Промисловій, де працюють компанії "Корона" та "МК-Нефтепродукт".Крім того, аналітики припускають, що вогонь міг охопити й нафтобазу ТОВ "ЛУКОЙЛ-Югнефтепродукт" у Ставрополі. Об'єкт використовується для приймання, зберігання та відвантаження бензину, дизельного пального й мастил та має 42 резервуари загальним об'ємом близько 57,6 тисячі кубометрів.Губернатор Ставропольського краю Володимир Владимиров підтвердив атаку безпілотників та повідомив про два осередки займання у промисловій зоні хутора В'язники і ще одну пожежу на півночі Ставрополя. У регіоні запровадили режим надзвичайної ситуації місцевого рівня.За офіційною інформацією, загиблих і постраждалих немає.Нагадаємо, спеціальна операція Сил безпілотних систем України, яка триває в період з 6 по 18 липня, демонструє колосальну ефективність. За 13 діб активної роботи українськими повітряними дронами було успішно уражено 172 судна, що входили до складу тіньового флоту країни-агресора..

Сполучені Штати в ніч на 19 липня завдали нової серії авіаударів по території Ірану. У Вашингтоні заявили, що атака стала відповіддю на удар по американських військових у Йорданії та має послабити військові можливості Тегерана в районі Ормузької протоки.Про це повідомило Центральне командування США (CENTCOM). За інформацією командування, удари розпочалися 19 липня о 18:00 за східним часом США за наказом президента Дональда Трампа.У CENTCOM заявили, що операція спрямована на зниження здатності Ірану загрожувати комерційному судноплавству в Ормузькій протоці, а також на "швидке покарання" сил Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), які, за твердженням США, напередодні атакували американських військових у Йорданії.Це вже восьма ніч поспіль, коли американські військові завдають ударів по цілях на території Ірану.Напередодні, 18 липня, у CENTCOM повідомили, що внаслідок іранської атаки в Йорданії загинули двоє американських військовослужбовців, ще один вважається зниклим безвісти. За даними командування, з початку бойових дій у лютому 2026 року кількість загиблих американських військових зросла до 16, а ще 420 отримали поранення.Нагадаємо, новий виток ескалації між США та Іраном розпочався після атак на комерційні судна в Ормузькій протоці. Відтоді американські війська регулярно завдають ударів по військових об'єктах Ірану, а президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про готовність посилити військову кампанію, якщо Тегеран не припинить свої дії..

Унаслідок недавніх атак Ірану загинули двоє солдатів американської армії. Крім того, є постраждалі. Ще один військовослужбовець вважається зниклим безвісти.Інформацію про це підтвердило Центральне командування США (CENTCOM) на своїй сторінці в соціальній мережі Х. Там уточнили, що американська армія зазнала втрат у Йорданії."Двоє військовослужбовців США загинули в Йорданії під час бойових дій, коли сили CENTCOM і партнери відбивали іранські ракетні та безпілотні атаки. Крім того, один військовослужбовець нині вважається зниклим безвісти", — йдеться у повідомленні.Також там додали, що четверо американських військових евакуйовано до йорданських лікарень. Але з того часу їх уже виписали.Крім того, за даними командування, інші військові, які отримали незначні травми, повернулися до виконання своїх обов'язків."З поваги до сімей загиблих CENTCOM не розголошуватиме додаткову інформацію, включно з особами загиблих, до закінчення 24 години після повідомлення найближчих родичів", — підсумували в американському командуванні.Своєю чергою, журналісти Reuters підрахували, що таким чином кількість загиблих американських військовослужбовців з початку війни зросла до 16. Всього отримали поранення 420 американських військових від початку війни США проти Ірану в лютому 2026 року."Їхня жертва лише зміцнює нашу рішучість", — прокоментував міністр оборони США Піт Гегсет.Тим часом Верховний лідер Ірану аятолла Моджтаба Хаменеї заявив, що неодноразові порушення США тимчасової угоди показали, що підпис президента Дональда Трампа — "абсолютно нікчемний і позбавлений довіри".Нагадаємо, що сьогодні збройні сили США провели масштабну військову операцію проти Ірану, уразивши ключові об'єкти транспортної й енергетичної інфраструктури. У відповідь іранський режим здійснив масовані обстріли Катару, Кувейту та Бахрейну, що призвело до серйозних руйнувань цивільних об'єктів і загострення на світових ринках..

У суботу, 18 липня, поблизу села Олексовіце в Чехії сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох рейсових автобусів. Унаслідок цього постраждали дві українки.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на Міністерство закордонних справ України.За інформацією консульства України в Брно, внаслідок ДТП двох рейсових автобусів постраждали 47 людей. Вони отримали травми різного ступеня важкості. На місці події розгорнуто мобільну медичну палатку, для доставлення постраждалих до лікарень залучили авіатехніку."Дві громадянки України, які постраждали внаслідок зіткнення, отримали легкі травми. Після медичного огляду вони продовжили поїздку", — йдеться в повідомленні.Консульство України у Брно перебуває в контакті з чеськими правоохоронцями на місці події для оперативного зв'язку.Раніше чеське видання Novinky повідомляло, що зіткнення сталося близько 09:30 на головній дорозі між Брно та Зноймом, поблизу повороту на Леховіце. До ліквідації наслідків аварії залучили 13 машин швидкої допомоги, медичний гелікоптер, інспектора дорожнього руху та спеціальний великомісткий автомобіль швидкої допомоги для одночасного транспортування декількох потерпілих.За словами речниці служб екстреної допомоги Міхеали Ботової, постраждалих доправляють до лікарень у Брно та Зноймі. Через масштаб аварії служба швидкої допомоги залучила також медиків, які на момент інциденту не перебували на чергуванні.Допомогу запропонувала й Австрія, однак чеські рятувальники не скористалися цією пропозицією. Поліція організувала об’їзд місця аварії та перенаправляє транспорт через Боротіце та Божице.Нагадаємо, що 31 травня цього року в Туреччині в масштабній ДТП пасажирський автобус врізався в огорожу та загорівся. Внаслідок аварії загинули люди, серед них — дитина віком дев’яти місяців..

Росія виграє стратегічні перегони за Арктику, поки Сполучені Штати Америки намагаються наздогнати її. За останнє десятиліття Москва перетворює регіон на оплот. Тим часом Вашингтон у цьому плані відстає.Про це повідомили аналітики видання Business Insider. Вони зазначили, що конкуренція не обмежується лише Росією, оскільки Китай теж поступово нарощує присутність в Арктиці через інвестиції, судноплавство та військову співпрацю."З 2010 років Росія розширила мережу військових баз у всій Арктиці, зокрема, на Кольському півострові, де розташовані бази підводних човнів, порти й аеродроми, призначені для проєкції сили в Європі й Арктиці", — зазначили вони.Також російський об'єкт Ушаковське на острові Врангеля розташований лише за 300 миль від узбережжя Аляски. Крім того, за даними видання, Москва вивела нову модель криголамів, удвічі потужніших за наявні."Росія представила новий клас кораблів, а перше судно нового класу "Лідер" оцінюється у 2,7 мільярда доларів. Однак через перебої в постачанні через війну в Україні прогрес, запланований спочатку на 2027 рік, тепер очікують не раніше 2030 року", — йдеться в журналістській публікації.Аналітики визначили, що занепад американської присутності найпомітніший на Алясці та в Гренландії. Під час Другої світової війни на Алясці збудували близько 300 військових об'єктів, а зараз постійна американська присутність на Алеутських островах обмежується авіабазою Erekson із радаром раннього попередження та підрозділом берегової охорони з одним патрульним судном.Схожа картина і в Гренландії: з приблизно 20 американських військових об'єктів часів Другої світової війни там залишилася лише космічна база Піттуфік із постійним персоналом близько 650 осіб, тоді як за часів Холодної війни їх було близько 10 тисяч."Насправді це якась загадка, чому США так довго нехтували своєю арктичною територією, якою фактично є лише Аляска. Щоби демонструвати суверенітет у регіоні, яким ми володіємо та який є частиною нашої країни, нам потрібна присутність. Один катер берегової охорони в Беринговому морі на всю Аляску — це просто смішно", — зазначив автор книги "Полярна війна" Кеннет Розен.За його словами, найбільш промовиста різниця — у флоті криголамів, який забезпечує прохід суден Північним морським шляхом. Росія має найбільший у світі криголамний флот із 42 суден, серед яких 13 важких криголамів, здатних цілий рік прокладати шлях крізь товстий арктичний лід. США мають лише один важкий криголам Polar Star, побудований у 1970. З 2018 року Росія побудувала вісім нових важких криголамів, включно з чотирма з ядерними двигунами."Арктична присутність Росії — це не лише економічний, а й безпековий виклик для НАТО та США, адже поруч із цивільною інфраструктурою розвивається й ударний військовий потенціал Кремля, включно з підводним і ракетним компонентами на Кольському півострові", — застерегли експерти.Нагадаємо, що на початку січня генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонні переговори з державним секретарем США Марко Рубіо. Ключовими темами діалогу стали координація зусиль задля завершення війни в Україні та посилення позицій Альянсу в Арктиці..

У ніч на 18 липня збройні сили США провели масштабну військову операцію проти Ірану, уразивши ключові об'єкти транспортної та енергетичної інфраструктури. У відповідь іранський режим здійснив масовані обстріли Катару, Кувейту та Бахрейну, що призвело до серйозних руйнувань цивільних об'єктів і загострення на світових ринках.Про це повідомляє Associated Press (AP).Сьома ніч ударів США та руйнування логістикиЗа офіційною інформацією Центрального командування ЗС США (CENTCOM), американська авіація здійснила вже сьому поспіль нічну серію повітряних нальотів. Головною метою операції визначено максимальне послаблення оборонного та військового потенціалу Ірану.Цього разу під ударом опинилися стратегічні автомобільний та залізничний мости поблизу міста Бендер-Хамір, що розташоване у провінції Хормозган. В американському командуванні розраховують, що це повністю заблокує логістичне сполучення між великим портом Бендер-Аббас та іншими регіонами країни. Також авіаударом знищено спостережну вежу в порту Чабахар. Представники CENTCOM наголошують, що цей об'єкт належав до системи морського стеження Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) і контролював рух суден в Ормузькій протоці, хоча Тегеран запевняє, ніби вежа забезпечувала безпеку цивільного судноплавства.За даними міністерства енергетики Ірану, внаслідок бомбардувань серйозно пошкоджено енергомережу країни, через що жителів південних регіонів закликали до суворої економії електрики в умовах сильної спеки. Офіційний Тегеран заявив про загибель щонайменше 46 осіб та понад 400 поранених під час останньої атаки. Зі свого боку США повідомили про 13 поранених американських військовослужбовців, а загальні втрати Вашингтона з початку бойових дій досягли 14 загиблих та 427 поранених.Удар у відповідь по Катару, Бахрейну та КувейтуУ відповідь на дії США іранські війська атакували ракетами та безпілотниками сусідні країни. Під удар потрапив Катар, де двічі оголошували повітряну тривогу, а від уламків збитої ракети поранення дістала дитина. Також обстрілів зазнали Бахрейн і Кувейт. У Кувейті зафіксовано влучання в електростанцію та великий опріснювальний комплекс, який забезпечує питною водою більшу частину країни. На об'єкті спалахнула пожежа, її ліквідували, а влада повідомила про поранення військових на армійських об'єктах. Крім того, три іранські ракети у своєму повітряному просторі перехопили сили ППО Йорданії.Вибухи зафіксували і в курдському регіоні Іраку — в Ербілі та Сулейманії, де активно працювала протиповітряна оборона. За інформацією з джерел, атаки зазнало іранське курдське угруповання "Комала", через що загинули дев'ятеро людей. Іран наразі офіційно не підтвердив свою причетність до вибухів в Іраку.Паніка на ринках та реакція ТрампаПаралельно британські військові заявили про напад на танкер в Ормузькій протоці. Судно отримало незначні пошкодження, а екіпаж не постраждав. Через загрозу безпеці судноплавства кількість кораблів, що проходять через протоку, впала до найнижчого рівня за три роки, а світові ціни на нафту миттєво перетнули позначку у 86 доларів за барель. На тлі ескалації президент США Дональд Трамп звернувся до нації з оптимістичною заявою щодо дій американської армії."Військова кампанія розвивається успішно та найближчим часом має принести результати", — наголосив американський лідер.Водночас у Вашингтоні посилюється внутрішній політичний тиск на Білий дім. Адміністрацію Трампа закликають негайно знайти шляхи для завершення конфлікту та запобігти затяжній великій війні на Близькому Сході, яка спалахнула після повного провалу дипломатичних перемовин щодо іранської ядерної програми.Нагадаємо, Іран у ніч на 15 липня заявив про ракетні удари по американських військових об'єктах у Бахрейні, Кувейті та Йорданії. Це сталося на тлі четвертої поспіль ночі американських ударів по території Ірану та відновлення США морської блокади іранського судноплавства в Ормузькій протоці..

Російська нафтова інфраструктура серйозно потерпає внаслідок атак українських безпілотників. Це спричиняє економічний шок, і не лише для Росії. Наслідки відчуваються, зокрема, у Сполучених Штатах Америки.Такий висновок зробили аналітики видання Axios. Вони зазначили, що ефективність української кампанії з використанням безпілотників сприяє зростанню світових цін на енергоносії, які й без того підвищилися через війну в Ірані."Наслідки цього тепер відчутні й у США. Після того, як минулого тижня Росія заборонила експорт палива, у четвер ціни на дизельне паливо в США трохи перевищили п’ять доларів за галон", — констатували автори статті.Вони додали, що зростання цін відображає глобальну гонитву за запасами палива, яке має вирішальне значення для таких галузей, як сільське господарство, будівництво та наземний транспорт."Російська заборона на експорт — це те, що натякає на інтенсивність поточних потрясінь у російській економіці. Водночас Москва намагається приховати вплив війни на свою економіку з моменту початку вторгнення в Україну в лютому 2022 року", — акцентували аналітики.Річ у тому, що Росія останнім часом припинила публічно оприлюднювати значну частину своїх економічних даних.Деякі західні розвідувальні служби вважають, що ті цифри, які вона все ж оприлюднює, є сфальсифікованими, щоби представити зовнішньому світу оптимістичнішу картину.Нагадаємо, що 16 липня та в ніч на 17 липня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих воєнних і воєнно-економічних цілей противника. Це відбулося в межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора..

Згідно з останнім опитуванням, вперше в історії плебісциту Центру дослідження громадської думки (CBOS) противники прийняття біженців з України переважають прихильників таких кроків у підтримку громадян сусідньої держави.Про це повідомив RMF24. Медійники зазначили, що водночас більшість респондентів вважають, що допомога українцям є надмірною, хоча вони не підтримують усі обмеження."Погіршення ставлення до українців у Польщі відповідає довгостроковій тенденції, що спостерігається зі середини 2023 року", — зробили висновок автори дослідження.Згідно з результатами дослідження, 52% респондентів вважають, що Польща не повинна більше приймати українських біженців. Натомість протилежної думки дотримуються 42% опитаних.Соціологи наголосили, що це перший подібний результат із 2014 року, коли CBOS розпочав регулярні опитування на цю тему після окупації Росією Криму. Для порівняння: одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року рівень підтримки прийому українців серед поляків досягав рекордних 94%.Динаміка ставлення за останній час виглядає так:порівняно з груднем минулого року частка противників прийому біженців зросла на шість відсоткових пунктів;частка прихильників зменшилася на аналогічні шість відсоткових пунктів.Дослідження також показало, що більшість громадян вважають чинну підтримку українців надмірною. Зокрема, 54% респондентів переконані, що допомога є занадто великою. Ще 40% назвали її адекватною, лише 3% вважають її недостатньою. Автори звіту акцентували, що кількість незадоволених масштабами підтримки стабільно зростає з вересня минулого року.Водночас поляки продемонстрували неоднозначну реакцію на нещодавні зміни в законодавстві щодо допомоги українцям. Зокрема, 87% опитаних підтримали обмеження доступу до повного пакета безкоштовних медичних послуг для тих українців, які не сплачують внески на медичне страхування в Польщі (проти виступили лише 8%).Окрім того, 58% респондентів виступили проти скасування права на безкоштовне проживання в колективних центрах для матерів із дітьми віком понад один рік (підтримали це обмеження тільки 29%).Нагадаємо, що за шість місяців цього року в Польщі зафіксовано понад 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України. Це збільшення статистики на більш ніж 30 відсотків. Політики та "російські боти" — не єдині винуватці такої ситуації..