Світ

Країна-агресорка Росія на кордоні із Фінляндією розпочала модернізацію Петрозаводського гарні—зону  військової бази у Карелії.Про це повідомляє фінське видання Yle. За даними журналістів, згідно із супутниковими знімками, росіяни очистили територію гарнізону від заростей, вирубали там дерева.Також на території гарнізону зафіксовано понад 50 одиниць військової техніки, зокрема вантажівок і спецтранспорту. У виданні відзначили, що в Петрозаводську розташована велика авіабаза і склад зброї росіян. Зараз там перебувають до три тисячі російських військових. Крім того, база "Бесовець" слугує базою для 80 винищувачів.На думку військового експерта Марка Еклунда, гарнізон, що оновлюється, ймовірно, використовуватиметься новим армійським корпусом. У 2024 році Росія створила 44-й армійський корпус у Республіці Карелія, це близько 15 000 додаткових солдатів. Після навчання вони відправляються на війну проти України. Наразі більшість уже сформованих військ нового 44-го армійського корпусу воюють в Харківській області.Також на північ від Карелії, в Кандалакші Мурманської області РФ, триває будівництво нового військового містечка.Нагадаємо, Фінляндія посилює свою безпеку, проводячи військові навчання. Прикордонники за Полярним колом готуються до загроз з боку країни-агресорки Росії..

Вночі 1 лютого повітряні кулі з боку Білорусі порушили повітряний простір Польщі.Про це повідомило Оперативне командування Збройних сил Польщі. Зазначається, що польські військові зафіксували "вторгнення в польський повітряний простір об'єктів, схожих на повітряні кулі".Попередньо, кулі не становили загрози для безпеки польського повітряного простору. Однак їй пересування відстежували військові радіолокаційні системи."Оперативне командування Збройних сил Польщі підтримує постійний контакт з відповідними службами та установами та постійно обмінюється зібраними даними про спостережувані об'єкти. Збройні сили Польщі залишаються готовими виконувати завдання, пов'язані із забезпеченням безпеки польського повітряного простору", — йдеться у повідомленні.Зауважимо, це вже другу ніч поспіль повітряні кулі з Білорусі порушують повітряний простір Польщі. Подібні випадки відбувалися і раніше. За останній час Збройні сили Польщі відзначають зростання активності малих дронів і повітряних куль із Білорусі, які використовуються для перевезення контрабанди.Зокрема, нещодавно в Польщі неподалік виявили залишки двох повітряних куль із контрабандними сигаретами. Найімовірніше вони прилетіли з Білорусі.Підраховано, що загалом найбільше таких випадків зафіксовано у Підляському та Люблінському воєводствах, що якраз межують із Білоруссю.Нагадаємо, що з такою ж проблемою часто стикаються і країни Балтії, зокрема, повітряні кулі залітають на територію Литви. В жовтні прем’єр-міністерка цієї країни Інга Ругінене заявляла, що метеозонди з контрабандою, які залітають із території Білорусі, не збивають, оскільки зараз мирний, а не воєнний час. Тому таких намірів у литовської влади немає, вони знешкоджують їх іншими методами..

У ніч із п’ятниці, 30 січня, на суботу, 31 січня, польські військові зафіксували вхід об’єктів із Білорусі в повітряний простір країни. Для безпеки над Підляським воєводством тимчасово обмежили польоти цивільної авіації.Про це повідомило Оперативне командування Збройних сил Польщі. За словами польських військових, зафіксовано проліт об’єктів із боку Білорусі, які, ймовірно, були аеростатами."Польоти об’єктів постійно контролювалися військовими радіолокаційними системами. З міркувань безпеки ми запровадили тимчасові обмеження на використання частини повітряного простору для цивільної авіації", — зазначили в командуванні.При цьому польські військові заявили, що жодної загрози безпеці Польщі не виявлено. Хоча потенційно така небезпека може існувати.Вони наголосили, що цей інцидент є черговим у серії гібридних дій, які останнім часом фіксуються на сході Польщі. Військові перебувають на постійному контакті з відповідними службами та контролюють ситуацію.Подібні випадки відбувалися і раніше. За останній час Збройні сили Польщі відзначають зростання активності малих дронів і повітряних куль із Білорусі, які використовуються для перевезення контрабанди.Зокрема, нещодавно в Польщі неподалік виявили залишки двох повітряних куль із контрабандними сигаретами. Найімовірніше вони прилетіли з Білорусі.Підраховано, що загалом найбільше таких випадків зафіксовано у Підляському та Люблінському воєводствах, що якраз межують із Білоруссю.Нагадаємо, що з такою ж проблемою часто стикаються і країни Балтії, зокрема, повітряні кулі залітають на територію Литви. В жовтні прем’єр-міністерка цієї країни Інга Ругінене заявляла, що метеозонди з контрабандою, які залітають із території Білорусі, не збивають, оскільки зараз мирний, а не воєнний час. Тому таких намірів у литовської влади немає, вони знешкоджують їх іншими методами..

У суботу, 31 січня, у Сполучених Штатах Америки розпочався частковий шатдаун. Федеральний уряд США частково зупинив роботу до кінця тижня.Про це повідомляє ABC News. За даними журналістів, частковий шатдаун офіційно почався опівночі 31 січня за східним часом США.Це відбулося буквально за декілька годин після того, як Сенат США ухвалив угоди про фінансування, необхідну для запобігання шатдауну. Однак роботу Федерального уряду все ж було припинено, адже пакет законопроєктів має бути схвалений Палатою представників.Очікується, що спікер Майк Джонсон винесе документ на голосування за прискореною процедурою, яка передбачає, що за нього має проголосувати не менш як дві третини конгресменів. Попередньо, голосування заплановано на 2 лютого.Якщо голосування у Палаті представників пройде успішно, то вже у понеділок шатдаун буде скасовано.Шатдаун  — тимчасова часткова зупинка роботи державних органів.Нагадаємо, 5 листопада 2025 року вимушена пауза у роботі федерального уряду Сполучених Штатів Америки (шатдаун) через непогоджений додатковий бюджет стала найдовшою в історії. Зокрема, було побито 35-денний рекорд, встановлений під час першого терміну Дональда Трампа.Читайте також: Четвертий шатдаун Трампа: як республіканці й демократи почали виборчу кампанію 2026 року.

У РФ фіксується найнижчий рівень відкриття нових компаній за останні 14 років. Торік було зареєстровано лише 173 тисячі юридичних осіб, що на 20% менше, ніж роком раніше.Як повідомляє пресслужба Служби зовнішньої розвідки України, паралельно кількість ліквідацій різко зросла до 233 тисяч компаній, тобто закривалося бізнесів на чверть більше, ніж відкривалося.У розвідці наголосили, що найбільшого удару зазнали будівництво, девелопмент, роздрібна торгівля та сфера посередницьких послуг. У цих сферах різко впала рентабельність через дорогі кредити, скорочення попиту та згортання інвестиційних програм. "Додатковий тиск створили зростання страхових внесків, підвищення утилізаційного збору, а також спад у споживчому секторі, особливо в офлайн-торгівлі та автомобільному бізнесі", — додали у СЗР.Системні проблеми економіки лише посилюють негативну динаміку. Бізнес у Росії натрапляє на жорстку фіскальну політику, посилення податкового контролю та кампанією проти "дроблення" компаній."Банки,  зі свого боку, обмежують кредитування на тлі високої ключової ставки, а неплатежі великих замовників і державних структур дедалі частіше призводять до касових розривів і банкрутств. Юридичні особи масово зникають, поступаючись примітивнішим і вразливішим формам підприємництва, які обирають не через розвиток, а через виживання", — зазначили розвідники.У СЗР додали, що цього року у Росії очікується подальше скорочення кількості юридичних осіб, укрупнення ринку та зростання ролі державного контролю. Навіть можливе зниження ключової ставки, за прогнозами центробанку РФ, навряд чи виправить ситуацію. Розвідники зробили висновок, що економіка держави-агресора залишається пригніченою, інвестиційний клімат — токсичним, а підприємницька ініціатива — системно задавленою.Нагадаємо, раніше у СЗР повідомляли, що у 2026 році економічна система Росії остаточно перейшла у фазу "дорогих грошей", що стала наслідком тривалої агресії проти України та макроекономічного хаосу. Прогнози центробанку країни-агресора вказують на те, що висока вартість запозичень залишиться довготривалим фактором, змушуючи підприємства згортати інвестиційні програми та переходити до стратегії жорсткого виживання..

У Куби залишилося нафти приблизно на період від 15 до 20 днів, якщо збережеться поточний рівень споживання та власного видобутку. Ситуація загострилася після того, як Мексика скасувала відвантаження, а Сполучені Штати Америки блокують постачання з Венесуели.Як повідомляє газета Financial Times, якщо постачання нафти не буде відновлено, країна може перейти до жорсткого нормування пального. При цьому значна частина Куби вже живе з майже щоденними відключеннями електроенергії.Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що має намір "перекрити" нафту для острова. За даними Kpler, з початку цього року Куба отримала лише 84,9 тисячі барелів — це одна партія з Мексики 9 січня (понад три тисячі барелів на добу в перерахунку), тоді як торік середній імпорт від усіх постачальників становив близько 37 тисячі барелів на добу."Можна сказати, що Куба протримається 15-20 днів, якщо додати січневі постачання до приблизно 460 000 барелів, що були в запасах на початок року", — сказала аналітик Kpler Вікторія Ґрабенвеґер.Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум 27 січня не заперечила, що її країна відклала заплановані на цей місяць постачання, назвавши це "суверенним рішенням". Проте наступного дня вона заявила, що не казала про припинення експорту, і що постачання нафти на Кубу здійснюються за контрактами з Pemex або як гуманітарна допомога. Аналітики запевняють, що Мексику зупинила загроза захоплення її танкерів, якщо Трамп вирішить запровадити повну морську блокаду.Медійники додають, що у грудні 2025 року Венесуела ще експортувала на Кубу в середньому майже 46 500 барелів на день, але після захоплення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро 3 січня постачання припинилися повністю. Останнє пальне для електростанцій з Венесуели надійшло в листопаді. Росія та Алжир, які раніше постачали нафту на Кубу, робили це нерегулярно. Останній російський танкер прибув у жовтні, алжирський — торік у лютому.У газеті зазначили, що нині економіка острова занепадає — падає туризм і виробництво цукру. Аналітик Teneo Ніколас Вотсон вважає, що економічна криза здатна поставити кубинський режим на межу виживання. Раніше Трамп заявив, що Куба "скоро впаде". "Вони отримували гроші від Венесуели, отримували нафту від Венесуели, тепер вони цього не отримують", — наголошував американський лідер.Нагадаємо, раніше газета The Wall Street Journal повідомляла, що адміністрація Трампа, підбадьорена успіхом у Венесуелі, шукає серед представників кубинської влади тих, хто готовий сприяти усуненню комуністичного режиму на острові до кінця 2026 року. У Білому домі вважають, що кубинська економіка близька до колапсу, а уряд комуністів як ніколи крихкий після втрати такого спонсора, як лідер Венесуели Ніколас Мадуро..

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про створення музичного колективу та анонсував його перший виступ у Єревані. Музичний гурт отримав назву "Варчабенд".Про це політик повідомив на своїй сторінці у Facebook. Пашинян заявив, що перший виступ колективу відбудеться 30 січня в Єревані. Місце проведення концерту він пообіцяв оголосити додатково. Потрапити на подію можна буде після попередньої реєстрації."Запрошую на танцмайданчик. Ми граємо — ви танцюєте", — написав ПашинянТакож він оприлюднив відео, на якому можна побачити як разом зі своїм гуртом грає на барабанах. Варто зауважити, що назва гурту складається з перших двох складів слова "прем’єр" вірменською мовою та слова "бенд". Нагадаємо, торік у серпні у Вашингтоні президент Азербайджану Ільхам Алієв, Пашинян і лідер США Дональд Трамп підписали історичну тристоронню угоду. Вона знаменує закінчення 35-річної війни між двома державами..

Колишнього голову правління "Укрсиббанку" Олександра Адаріча вбили в орендованій квартирі в Італії та викинули з вікна. Таким є попередній висновок слідства. Розслідування цієї справи триває.Про це повідомило італійське видання Corriere della Sera. Журналісти зазначили, що розслідування розпочали минулої п’ятниці, коли Адаріч випав із вікна орендованої квартири в Мілані. Він мешкав на четвертому поверсі.Випадок розслідують як вбивство — слідчі підозрюють, що банкір падав із вікна вже мертвим, а вбивці зробили так, щоби розглядали версію про самогубство.Слідство намагається реконструювати пересування Адаріча в місті перед тим та ідентифікувати осіб, які на той момент перебували з ним у кімнаті.Медійники додали, що там нібито виявили документи на ім’я Адаріча з його фотографіями, які, можливо, є фальшивими.Із того, що відомо слідству, Адаріч прибув до Мілана зранку та мав поїхати ввечері того ж дня, він відвідав Мілан уперше. Квартиру винаймали не на його ім’я — є припущення, що він прийшов туди на зустріч із певною метою, саме в цих справах може критися причина злочину. Журналісти також з’ясували, що Адаріч і його родина мають певні частки власності у компаніях в Люксембурзі й офшорних компаніях. У минулому він був власником українських банків "Фідобанк", "Євробанк", "Ерсте банк".Нагадаємо, що 20 серпня минулого року в Італії сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода за участі українців. Шестирічний хлопчик разом із мамою переходив дорогу на пішохідному переході, коли його на швидкості збила автівка..

Російська оборонна промисловість може значно сповільнитися у 2026 році, адже Москва поставила у пріоритет економічну стабільність та збалансування фінансів, а не подальше збільшення витрат на війну в Україні.Як повідомляє агентство Bloomberg, згідно з трирічним прогнозом міністерства економіки держави-агресора, сектори, пов'язані з державним оборонним замовленням, цього року матимуть щорічне зростання лише на 4–5% порівняно з приблизно 30% в останні роки.Медійники додають, що витрати, пов'язані з війною, цього року скоротяться майже на 11% після річного зростання понад 30% торік, тоді як загальні витрати, як очікується, зростатимуть відповідно до інфляції. Стрімке зростання виробництва озброєнь, що підживлюється величезними державними витратами, цілодобовими змінами на заводах та вилученням робочої сили з цивільного сектору, вичерпує темпи, оскільки повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже майже чотири роки."Це уповільнення свідчить про реакцію уряду на зростання напруги в російській економіці, оскільки російський диктатор Володимир Путін продовжує висувати максималістські вимоги щодо території в Україні на переговорах під керівництвом США, спрямованих на припинення війни", — додає агентство. Витрати на оборону у Росії все ще є найбільшою категорією витрат, але зазнали чималих скорочень, а у Кремлі сигналізували про зміну пріоритетів. Перший віцепрем'єр-міністр Денис Мантуров на зустрічі з Путіним у січні зазначав, що частка цивільної продукції у виробництві на заводах оборонної промисловості торік зросла до понад 30%, додавши, що уряд планує розширити кількість цивільних проєктів, що виконуються військовими підприємствами."Прогноз російського міністерства економіки пояснюється дуже просто. У 2026 році фіскальна політика стане стримувальним", — наголосила провідний економіст Oxford Economics Тетяна Орлова.Російська військова машина починає сповільнюватись Росія натрапила на обмеження доходів через зниження цін на нафту, ширші знижки на сиру нафту та логістичні труднощі, що посилюються жорсткішими санкціями. Водночас ліквідні резерви суверенного фонду добробуту зараз близькі до мінімуму, необхідного для забезпечення фінансової стабільності, що змушує уряд держави-агресора фінансувати дефіцит бюджету виключно коштом нових запозичень."Державні витрати досягли рівня, який можна вважати близьким до граничного для поточного стану російської економіки", — зауважив директор Інституту економічного прогнозування Російської академії наук Олександр Широв.Щомісячні дані свідчать про те, що оборонний сектор РФ вже сповільнюється. За оцінками міністерства економіки держави-агресора, зростання виробництва в оптичній та електронній промисловості, що містить компоненти для військової техніки, знизилося до 11% у 2025 році з 28% у 2024 році. Виробництво інших видів транспорту, включно з танками та іншими бойовими машинами, зменшився до 27% з 34% рік тому, тоді як виробництво готових металевих виробів, включно з бомбами та зброєю, зменшилося до 14% з 32%.Структурні економічні перешкоди також підвищують вартість подальшого розширення оборонної промисловості. Медійники додають, що активний набір персоналу на військові заводи, які за останні три роки "поглинули" приблизно 800 000 працівників, посилив дефіцит робочої сили та загострив конкуренцію з цивільним сектором у сфері заробітної плати. Швидке зростання заробітної плати посилило сплеск інфляції, що спонукало політиків утримувати процентні ставки на рекордно високому рівні протягом кількох місяців, перш ніж почати поступово їх знижувати. У Bloomberg наголосили, що Росія розплачуватиметься за свою війну проти України ще довго після її завершення.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що Кремль не демонструє готовності до компромісів, наполягаючи виключно на задоволенні власних вимог у питанні завершення війни. Паралельно з цим Росія розгортає масштабні інформаційні кампанії, спрямовані на те, щоб нав’язати українському суспільству ідею неминучої здачі позицій..

Жоден із 15 людей на борту колумбійського літака не вижив після падіння судна 28 січня, зокрема й чинний конгресмен Діоген Кінтеро. За офіційними даними авіаційної влади, катастрофа призвела до повної загибелі 13 пасажирів та двох пілотів. Про це повідомляє CNN з посиланням на Управління цивільної аеронавтики країни. За даними партії, яка висунула його до Палати представників, серед кандидатів був колумбійський конгресмен Діоген Кінтеро.Команда зв'язку Кінтеро повідомила, що втратила зв'язок з ним та його помічником після зникнення літака. За словами його колег, останнім зареєстрованим місцем розташування на їхніх телефонах був аеропорт Каміло Даса в Кукуті "перед злетом".Кінтеро був членом національного законодавчого органу з 2022 року та представником "спеціальних мирних округів" — одного з 16 місць у Конгресі, призначених для представлення жертв насильства, згідно з мирними угодами 2016 року з бойовиками Революційних збройних сил Колумбії (FARC)."Діоген Кінтеро був лідером, відданим своєму регіону, з твердим покликанням до служіння та глибоким почуттям громадської відповідальності", — заявила колумбійська партія "Об’єднані сили".Літак, що експлуатується державною авіакомпанією Satena, втратив зв'язок з диспетчерською службою невдовзі після зльоту, повідомила раніше міністр транспорту Марія Фернанда Рохас. Він летів з Кукути до Оканьї в північно-східному департаменті Норте-де-Сантандер.Satena повідомила, що літак злетів о 11:42 за східним часом і мав приземлитися близько 12:05, але останній контакт з диспетчерською службою повітряного руху відбувся о 11:54. Сайт відстеження польотів FlightAware показує, що сигнал літака зник через дев'ять хвилин після зльоту з аеропорту Каміло Даса.За словами чиновників, влада знайшла літак, що розбився, у сільській місцевості Ла-Плайя-де-Белен після пошуків за участю кількох повітряних суден. Офіс губернатора провінції Норте-де-Сантандер висловив співчуття родинам загиблих."Ми глибоко шкодуємо з приводу трагедії, яка сталася після авіакатастрофи, підтвердженої останніми годинами в сільській місцевості Ла-Плайя-де-Белен. Ми висловлюємо нашу солідарність та щирі співчуття родинам, друзям та близьким жертв", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, 25 січня в американському штаті Мен під час зльоту упав бізнес-літак. На цей момент на борту перебували восьмеро людей. Аварія сталася на тлі потужної сніжної бурі..

У середу, 28 січня, США, Данія та Гренландія розпочали обговорення нової угоди, що має на меті розширити американський вплив на арктичному острові. Такий формат співпраці покликаний задовольнити прагнення президента Трампа посилити присутність Штатів у регіоні, уникаючи при цьому прямої передачі території. Про це повідомляє Bloomberg.Як зазначив Олівер Руте Сков, речник посольства Данії в США, високопосадовці зустрілися, щоб "обговорити, як ми можемо вирішити занепокоєння США щодо безпеки в Арктиці, дотримуючись при цьому червоних ліній Королівства".Переговори відбулися після оголошення минулого тижня Трампом "рамкової угоди про майбутню угоду", в якій він зобов'язався утриматися від запровадження тарифів для європейських країн, які протистоять його зусиллям захопити Гренландію. Цей поворот стався після тижнів зростального тиску Трампа на Данію та Гренландію, щоб вони надали США контроль над стратегічним арктичним островом, який є напівавтономною територією під владою союзника НАТО Данії. Неодноразові погрози викликали обурення з боку данських та гренландських чиновників, а також інших європейських союзників.Лідери Данії та Гренландії цього тижня перебувають у Берліні та Парижі, щоб заручитися підтримкою Європи на тлі переговорів зі США. Державний секретар Марко Рубіо раніше в середу заявив законодавцям Комітету Сенату з міжнародних відносин, що "зараз ми перебуваємо в хорошому становищі" щодо Гренландії, тоді як законодавці-демократи розкритикували адміністрацію Трампа за відчуження союзників по Організації Північноатлантичного договору."У нас є процес, який приведе нас до хорошого результату для всіх", — сказав Рубіо, додавши, що переговори відбуватимуться "дуже професійно та прямолінійно".Трамп оголосив про заплановану угоду після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, де обидва лідери обговорили розміщення американських ракет, права на видобуток корисних копалин, спрямовані на стримування китайських інтересів, та посилення присутності НАТО в Арктиці. Данські чиновники заявили, що готові вести переговори та переглядати співпрацю зі США щодо Гренландії, за умови, що не будуть порушені питання щодо суверенітету острова.Як раніше повідомлялось, офіційні особи США розглядають можливість перегляду оборонної угоди країни з Данією, щоб зняти будь-які обмеження на її військову присутність у Гренландії в рамках переговорів. У початковій угоді, підписаній у 1951 році та зміненій у 2004 році, йдеться, що США повинні "проконсультуватися та поінформувати" Данію та Гренландію, перш ніж вносити "будь-які суттєві зміни до військових операцій чи об'єктів Сполучених Штатів у Гренландії".Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Читайте також: Бенефіс Трампа у Давосі: як глава Білого дому замість Гренландії отримав "Раду миру" .

У ніч на середу, 28 січня, польські військові зафіксували порушення повітряного простору країни з боку Білорусі. Через появу невідомих об’єктів у Підляському воєводстві тимчасово обмежували рух цивільної авіації.Про це повідомляє у соцмережі X оперативне командування збройних сил Польщі.  Подробиці інцидентуЗа даними військових, об’єкти перебували під постійним наглядом радіолокаційних систем. Після аналізу траєкторії, швидкості та напрямку польоту військові дійшли висновку, що це були аеростати (повітряні кулі), які рухалися відповідно до погодних умов.Вжиті заходи безпеки:моніторинг. Польські системи ППО безперервно відстежували політ усіх об'єктів.обмеження польотів. Над Підляським воєводством запровадили тимчасові превентивні обмеження для цивільних літаків.оцінка загрози. Військові констатували, що об'єкти не становили прямої загрози безпеці повітряного простору Республіки Польща.Гібридні загрозиКомандування наголошує, що подібні інциденти є частиною гібридних дій, спрямованих проти Польщі з боку східних кордонів. Сили та засоби польської армії залишаються у повній готовності до захисту державних кордонів, а ситуація перебуває під постійним контролем у взаємодії з відповідними службами.Нагадаємо, 22 січня на території Молдови, поблизу кордону з Україною, знову зафіксували падіння російського безпілотника. Апарат залетів у повітряний простір країни під час ворожої атаки на Одеську область..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп розглядає можливі дії проти Ірану, зокрема, цілеспрямовані удари по військових об’єктах, щоб підштовхнути протестні настрої в країні.Як повідомляє агентство Reuters, посилаючись на два джерела у США, Трамп хотів створити умови для "зміни режиму" після того, як на початку цього місяця репресії придушили загальнонаціональний протестний рух, в результаті якого в Ірані загинули тисячі людей."Для цього Трамп розглядав варіанти ударів по командирах та установах, які Вашингтон вважає відповідальними за насильство, щоб дати протестувальникам впевненість у тому, що вони можуть захопити урядові будівлі та будівлі сил безпеки", — зазначили медійники.Одне з джерел агентства у США повідомило, що варіанти, які обговорюються помічниками Трампа, також включають набагато масштабніший удар, який може мати тривалий вплив, можливо, проти балістичних ракет, які можуть бити по союзниках США на Близькому Сході, або проти іранської програми збагачення урану. Своє. чергою, інше джерело у США заявило, що Трамп ще не прийняв остаточного рішення щодо курсу дій, зокрема щодо того, чи варто обрати військовий шлях."Прибуття американського авіаносця та допоміжних військових кораблів на Близький Схід цього тижня розширило можливості Трампа щодо потенційних військових дій після того, як він неодноразово погрожував втручанням через репресії Ірану", — наголошують медійники.У середу, 28 січня, Трамп закликав Іран сісти за стіл переговорів та укласти угоду щодо ядерної зброї, попередивши, що будь-який майбутній напад США буде серйознішим, ніж червнева бомбардувальна кампанія проти трьох ядерних об'єктів. Він назвав кораблі в регіоні "армадою", що прямує до Ірану.Своєю чергою, неназваний високопоставлений іранський чиновник заявив агентству Reuters, що Іран готується до військового протистояння, водночас використовуючи дипломатичні канали. Однак, за словами чиновника, Вашингтон не демонструє відкритості до дипломатії.Як відомо, з кінця 2025 року в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, що розпочалися в Тегерані серед підприємців, незадоволених економічною ситуацією та падінням курсу національної валюти щодо долара.До акцій протесту приєдналися навіть міста, які раніше вважали лояльними до режиму, зокрема, Кум у центральній частині країни та Мешхед на північному сході.Трамп публічно закликав іранців продовжувати антиурядові акції, "захоплювати інституції" та заявив, що допомога протестувальникам "уже в дорозі". Крім того, він пообіцяв вжити "дуже рішучих заходів", якщо іранська влада розпочне страчувати учасників протестів. Трамп закликав покласти край іранському режиму аятол на тлі кривавого придушення масових протестів.Нагадаємо, 16 січня стало відомо, що посольство України в Ірані тимчасово призупинило свою роботу. Причина — загострення безпекової ситуації.Додамо, раніше видання The Jerusalem Post повідомляло, що Аятола Алі Хаменеї, який є верховним лідером Ірану, переїхав до укріпленого підземного бункера в Тегерані. Він побоюється можливих американських обстрілів. Керівництво країною наразі здійснює його син Масуд..

Уряд Республіки Молдова ухвалив рішення продовжити термін надання тимчасового захисту для переміщених осіб з України до 1 березня 2027 року. Цей крок спрямований на забезпечення стабільності та безперервного доступу українців до соціальних послуг, медицини та ринку праці.Про це йдеться на сайті уряду.Новий механізм продовження статусуУ повідомленні зазначається, що на відміну від попередніх років, коли документи продовжувалися автоматично, у 2026 році запроваджується обов’язкова процедура подання онлайн-заявок.термін подання: з 1 лютого по 30 квітня 2026 року;формат: електронна заявка через інформаційну систему;процедура: якщо умови для продовження виконані, статус оновиться автоматично без необхідності фізичної присутності особи;перевірка: актуальність документа можна буде перевірити, просканувавши QR-код на його звороті.Там наголосили, якщо отримувач захисту не подасть онлайн-заявку у визначений період, дію його статусу буде припинено, проте залишиться можливість подати нову заяву пізніше. Обов’язкові вимоги для неповнолітніхЗгідно з новим проєктом, неповнолітні особи, яким виповнилося 14 років у період з 1 березня 2023 року по 1 січня 2026 року, зобов’язані з’явитися до Генеральної інспекції з питань міграції для проходження процедури зняття відбитків пальців.Статистика та умови перебуванняСтаном на сьогодні Молдова продовжує надавати притулок десяткам тисяч українців:понад 87 тисяч осіб звернулися за захистом з березня 2023 року, серед них близько 20 тисяч — діти.у країні діють 18 центрів тимчасового розміщення, які заповнені на 82%.умова анулювання статусу. Тимчасовий захист скасовується у разі добровільного повернення в Україну або відсутності на території Молдови понад 45 днів сумарно.Міністр внутрішніх справ Даніелла Місаїл-Нічітін наголосила, що такі заходи допоможуть державі ефективніше управляти ресурсами та підтримувати безпеку, оновивши дані про реальну кількість біженців у країні.Нагадаємо, Молдова розпочала процес денонсації базових угод і опосередковано виходу зі Співдружності незалежних держав. У лютому документи щодо виходу Молдови з цієї організації подадуть до парламенту на затвердження..

Іспанія надала допомогу нафтовому танкеру Chariot Tide, залучивши власне рятувальне судно для його конвоювання. Цей танкер офіційно включений до санкційного списку Євросоюзу як частина російського флоту, що діє поза міжнародним контролем. Про це повідомив 27 січня іспанський торговий флот, пише Reuters.Як зазначає видання, судно Chariot Tide, яке йшло під прапором Мозамбіку та до листопада було відоме як Marabella Sun, перебуває у списку санкцій ЄС з листопада 2024 року за допомогу Росії в експорті нафти, "практикуючи водночас незаконну та високоризикову практику судноплавства", згідно з даними Європейського Союзу. За інформацією британського уряду, судно також було санкціоноване Великою Британією. "Торгівельний флот не пояснив, чому судно Chariot Tide не було захоплено, а міністерство оборони Іспанії не відповіло на запит про коментар", — пише видання.Двигун судна Chariot Tide зламався 22 січня, і човен дрейфував без тяги в міжнародних водах за 33 милі на південь від Адри в регіоні Альмерія, повідомив торговий флот в електронному листі, додавши, що воно потрапило в пошуково-рятувальну зону Іспанії. За словами торгового флоту, його супроводжувало до Танжера-Медичне море рятувальне судно "Клара Кампоамор".За оцінками галузевих джерел та аналітиків, від 1200 до 1600 танкерів наразі працюють як так званий тіньовий флот. Вони допомагають Росії та іншим країнам, таким як Венесуела та Іран, уникати санкцій Заходу та продавати свою нафту таким країнам, як Китай та Індія. Судна часто старі, їхнє право власності непрозоре, і вони плавають без страхового покриття найвищого рівня, щоб відповідати міжнародним стандартам для великих нафтових компаній та багатьох портів.У Reuters зазначили, що країни Балтійського та Північного морів у понеділок опублікували листа, в якому попереджають про небезпеку суден, які маніпулюють або фальсифікують системи ідентифікації, вимикають пристрої стеження та використовують більше одного прапора, щоб уникнути виявлення та обійти санкції. Марокко, союзник США, підтримує добрі зв'язки з Росією, і в жовтні ці дві країни підписали угоду про рибальство, яка дозволяє російським суднам ловити рибу в атлантичних водах Марокко.Нагадаємо, уряд Великої Британії оприлюднив спільну заяву 14 європейських держав, спрямовану проти нелегальних морських перевезень Російської Федерації. До ініціативи приєдналися Британія, країни Балтії, Скандинавії, а також Бельгія, Франція, Німеччина, Польща та Нідерланди..