Світ

Прикордонна служба Польщі затримала 15 громадян Росії та Білорусі, які хотіли незаконно взяти участь у чемпіонаті світу з карате серед спортсменів до 21 року.Інформацію в коментарі польським журналістам з Бєльсько-Бялої підтвердив президент Польського союзу карате Павел Полторжецький."П'ятнадцять громадян Росії та Білорусі, які порушили правила проживання, затримали прикордонники в Бєльсько-Бялій. Спортсмени в'їхали до Польщі за туристичними візами та, ймовірно, сподівалися взяти участь у чемпіонаті світу з карате, який проходив на арені Дембовець. Їм наказано покинути країну", — йдеться в повідомленні.У неділю в Бєльсько-Бялій завершився чемпіонат світу серед кадетів і юніорів до 21 року. Польська команда виборола дві медалі: золоту для Наталії Балут і бронзову для Міхала Пшасницького.Медійники зауважили, що, попри організаційний успіх, під час заходу стався інцидент за участю спортсменів із Росії та Білорусі.Президент Польського союзу карате Павел Полтожецький визнав, що організатори отримали інформацію через різні канали про те, що росіяни та білоруси — попри рекомендації та чітку заборону Всесвітньої федерації карате та Міністерства спорту — спробують взяти участь у змаганнях. Вони, ймовірно, сподівалися, що якщо вони з'являться в залі в Бєльсько-Бялій, то організатори додадуть їх до стартового списку."Першою ознакою була поява росіянина на суддівському полі. Саме тоді відбувся перший арешт", — розповів організатор, а описана ситуація сталася перед вихідними.Дії проти іноземців відбувалися протягом вихідних. Як підтвердив лейтенант Шимон Мосціцький, речник Сілезької прикордонної охорони, організатор повідомив прикордонників про підозру в незаконному перебуванні спортсменів у Польщі. Прикордонники провели законну перевірку 15 іноземців."Одинадцять громадян Білорусі та четверо росіян в’їхали до країни за туристичними візами, що не відповідало заявленій меті їхнього перебування в Польщі", — пояснив речник прикордонної охорони.Усіх затримали та після розслідування отримали рішення коменданта пункту в Бєльсько-Бялій, яким їм наказують залишити Польщу. На це у них є вісім днів. Це найкоротший можливий термін, додав лейтенант Мосціцький.Нагадаємо, що наприкінці липня Міжнародна федерація хокею ухвалила рішення щодо участі російських збірних у чемпіонатах світу сезону-2026/2027. Росія не виступить на чотирьох із п'яти турнірів, на які претендувала..

Адміністрація Дональда Трампа дозволила продаж нафтових танкерів, що перебувають під санкціями, аби ці судна могли на законних підставах перевозити сиру нафту.Про це повідомив міністр енергетики США Кріс Райт, його цитує видання Bloomberg.За його словами, озвученими в понеділок на заході компанії Citadel Securities у Нью-Йорку, уряд США співпрацює з інвесторами, які купують підсанкційні танкери, відновлюють їх і використовують для перевезення нафти, на яку не поширюються санкції."Ми переведемо частину суден із того, що я називаю "флотом поганих хлопців", до "флоту хороших хлопців". Вони більше не перевозитимуть підсанкційну нафту", — зазначив Райт.Коментарі Райта стали першим детальним публічним поясненням з боку адміністрації Трампа щодо використання підсанкційних танкерів. Цей крок спрямований на збільшення кількості суден, доступних для транспортування сирої нафти, та відновлення постачань, що постраждали через конфлікт за участю Ірану та фактичне перекриття Ормузької протоки.Райт повідомив, що адміністрація Трампа запровадила процедуру надання суднам легального статусу. Він відкинув припущення про те, що США просто знімають санкції з танкерів, які раніше перевозили нафту з таких країн, як Росія чи Іран."Ми перетворюємо "тіньові" танкери на легальні. Про зняття санкцій не йдеться", — знайшов пояснювальну лазівку Райт.Це рішення ухвалено в той час, коли республіканці в США стикаються з невдоволенням виборців, стурбованих зростанням цін на пальне — всього за декілька тижнів до проміжних виборів. Ціни на бензин і дизельне пальне різко підскочили на тлі конфлікту на Близькому Сході, що стало додатковим тягарем для громадян, які й без того переймаються доступністю товарів.За оцінками Райта, до світового "тіньового флоту" — сукупності танкерів, що перебувають під санкціями, — входить близько 1 600 суден. Зусилля адміністрації Трампа щодо їх легалізації можуть зрештою поповнити законний флот "десятками" або навіть "сотнями" танкерів."Ризики, пов’язані з транспортуванням нафти через протоку, призвели до стрімкого зростання вартості морських перевезень. Нині транспортування нафти з Перської затоки до Східної Азії коштує більш ніж у шість разів дорожче, ніж до початку конфлікту", — підсумували аналітики видання.Нагадаємо, що президент США Дональд Трамп у ніч на 16 жовтня підписав указ про скасування ключових санкцій, обмежень і тарифних положень проти Росії, передбачених "Законом Ліндсі Грема". За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, таке рішення відкриває для Москви додаткові можливості щодо фінансування та затягування війни проти України..

У російському Санкт-Петербурзі мешканцям радять не вимикати звук на телефонах уночі, щоби не пропустити повідомлення про загрозу атаки дронів. Інших способів оповіщення наразі не використовують.Про це повідомив місцевий інформаційний ресурс "Фонтанка". За словами місцевих посадовців, "сирени можуть викликати паніку серед населення".На запитання, що робити, якщо людина спить і не почує повідомлення на телефоні у беззвучному режимі, у відомстві відповіли:"Хочете своєчасно отримувати оповіщення та діяти за інструкцією — увімкніть звук".Наприкінці серпня в адміністрації Кірішського району Ленінградської області пояснювали, що рішення про вмикання сирен і гучномовців ухвалюють з урахуванням конкретної ситуації.За чинним порядком системи оповіщення включають під час надходження одного з чотирьох сигналів цивільної оборони:"Повітряна тривога";"Відбій повітряної тривоги";"Радіаційна небезпека";"Хімічна небезпека"."На теперішній момент атаки безпілотників не вважають підставою для такого сигналу", — йдеться в публікації.Днями російський Санкт-Петербург зазнав масованої дронової атаки. Внаслідок цього там уражено:три резервуари нафтового терміналу;нафтобазу "Ручьї", знищено ще один резервуар;дата-центр "Вконтакте";логістичний хаб Ozon, вигоріло понад 10 тисяч метрів квадратних;південний фарватерний міст;покриття підйомної секції на Фінляндському залізничному мосту.Нагадаємо, що в ніч на 18 жовтня у Санкт-Петербурзі та Ленінградській області Росії фіксували масовану атаку дронів на стратегічні об’єкти інфраструктури..

Якщо ситуація в Україні зміниться та для безпеки офіцерів і осіб, які перетинають кордон, виникне необхідність запровадити перевірки лише на польській стороні, Польща готова перенести пункт пропуску вглиб країни. Йдеться про спільні польсько-українські перевірки.Про це заявили в Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі. Цю пропозицію критикує польська депутатка Європарламенту Єва Зайончковська-Гернік. Таку інформацію оприлюднило видання PolsatNews.Наприкінці вересня з’являлася інформація, що Україна веде переговори з Польщею щодо угоди, яка дозволила б українським прикордонникам працювати на польському боці кордону. Це питання планували обговорити під час робочої зустрічі польської й української делегацій на пункті пропуску Ягодин — Дорогуськ.Перенесення контролю на польську територію могло би допомогти зберегти рух через кордон, навіть якщо прикордонна інфраструктура на українському боці зазнає руйнувань. Такий підхід також має зменшити ризики для працівників служб і людей, які перетинають кордон, у разі російських атак.Польське МВС у відповідь на запит Польської агенції преси інформувало, що готове розглянути таке рішення за необхідності."Якщо ситуація в Україні зміниться та з міркувань безпеки працівників і осіб, які перетинають кордон в обидвох напрямках, виникне необхідність запровадження контролю на польській стороні кордону, то Польща готова погодитися на таке рішення, за якого правила ґрунтуватимуться на спільних перевірках обидвох держав", — заявили у відомстві.У міністерстві наголосили, що наразі жодних рішень щодо запровадження нового формату не ухвалили. Польське МВС пояснило, що можливі зміни мають відповідати правилам Шенгенської зони. Зокрема, про таке рішення доведеться повідомити Європейську комісію, оскільки воно стосуватиметься контролю за переміщенням людей і товарів.За чинними правилами, прикордонники та представники інших служб держави, яка не входить до Шенгенської зони, не можуть самостійно здійснювати прикордонний контроль на території країни-члена. Це стосується не лише перевірки документів людей, а й контролю товарів на відповідність вимогам Європейського Союзу.Таким чином, якщо новий формат запровадять, українські та польські служби мають працювати спільно. Передавати українській стороні повноваження самостійно контролювати кордон на польській території не планують.Нагадаємо, 5 жовтня стало відомо, що в Польщі ухвалили рішення розширити підрозділи польської армії на території Люблінського воєводства на сході країни. Воно межує з Україною. У Варшаві кажуть про "максимальну присутність" у цьому регіоні..

У Польщі затримали 31-річного чоловіка з польським та українським громадянством, який навчався у Військово-медичній академії в Лодзі. Його підозрюють у шпигунстві.Про це повідомляє польське видання RMF24. За інформацією речника Військової жандармерії Польщі підполковника Даріуша Розкоша, чоловіка затримали 16 жовтня військовослужбовці підрозділу жандармерії в Лодзі. Як встановило слідство, затриманий має звання старшого рядового резерву та був слухачем одного з курсів Військово-медичної академії в Лодзі. Військовий гарнізонний суд у Варшаві обрав йому запобіжний захід у вигляді ув'язнення на три місяці.За версією польської влади, чоловік виявляв інтерес до певних військових об'єктів країни та збирав про них інформацію. Заступник міністра національної оборони Польщі Цезари Томчик підтвердив інформацію, яку раніше опублікувала газета Rzeczpospolita."Можу підтвердити, що відбулося затримання слухача Військово-медичної академії. Він однозначно проявив себе як людина, яка розвідує певні об'єкти Війська Польського", — заявив Томчик.Під час затримання в чоловіка виявили кілька мобільних телефонів, комплекти документів, печатки, а також значну кількість готівки та золота. Водночас заступник міністра наголосив, що остаточних висновків у справі поки немає. Обставини можливого шпигунства мають встановити відповідні служби."Усі служби спрацювали так, як потрібно. Усі справи, що стосуються потенційного шпигунства, адже тут іще нічого остаточно не вирішено, насамперед розглядають контррозвідувальні служби", — сказав він.Додамо, 27 жовтня в польському Катовіце правоохоронці затримали двох громадян України. Їх підозрюють у співпраці з іноземними спецслужбами.Додамо, посол України в Польщі Василь Бондар повідомляв, що в польському Перемишлі з будинку українського консульства невідомі зірвали синьо-жовтий прапор. Це вже не перший подібний випадок у цьому місті..

Французька столиця та інші великі міста опинилися в епіцентрі потужної хвилі протестів, що супроводжується мародерством та блокуванням культурних об'єктів. Зокрема, у Парижі повністю зупинив роботу Лувр, а з одного з місцевих музеїв мітингувальники викрали унікальні футбольні реліквії Ліонеля Мессі.Про це повідомляють французькі ЗМІ.Блокування Лувру та ситуація в ПарижіУ столиці Франції мітингувальники та студенти вдалися до радикальних дій, повністю заблокувавши всі входи до музею Лувр. Через це адміністрація закладу була змушена тимчасово призупинити його роботу. На площі перед культурною установою зібралися натовпи туристів, які терпляче чекають на можливість потрапити всередину.Масові пограбування у ЄвропіПаралельно з демонстраціями в містах Франції тривають масові пограбування торгівельних закладів. Протестувальники силою вдираються до магазинів і крамниць, виносячи звідти товари. Під час одного з таких нападів із місцевого музею були викрадені цінні спортивні експонати — капітанська пов'язка та футболка відомого футболіста Ліонеля Мессі.    Переглянути цей допис в Instagram           Допис, поширений TG • Sports (@tg_sportsss)Аналогічні випадки мародерства починають фіксувати й за межами Франції. Зокрема, напружена ситуація склалася в італійському Мілані, де власник одного з магазинів був змушений озброїтися кийком, аби власноруч відганяти зграї грабіжників від свого закладу.Нагадаємо, раніше в столиці Чехії тисячі людей вийшли на марш на підтримку незалежності суспільних мовників. Учасники виступили проти плану уряду змінити систему фінансування Чеського телебачення та радіо.Читайте також: Повстання "альфів": чому бунт школярів може змінити вибори у Франції.

Туреччина планує отримувати частину дизельного палива, яке країна-агресорка Росія постачатиме на світові ринки, згідно з угодою із президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом.Про це заявив міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар, передає Reuters. За словами міністра, Анкара залежить від імпорту енергоресурсів із Росії, Ірану, Азербайджану та інших країн і водночас намагається диверсифікувати постачання завдяки співпраці зі США та іншими партнерами.Байрактар зазначив, що останніми місяцями Росія обмежувала експорт дизельного пального через проблеми, з якими зіткнулася. Тепер, за його словами, Москва домовилася з Трампом щодо постачання цього ресурсу. Водночас він не уточнив обсягів майбутніх постачань."Завдяки переговорам, які ми провели, ми будемо постачати частину цього дизельного палива до Туреччини", — заявив міністр. Байрактар також повідомив про плани Туреччини збільшити власний видобуток природного газу завдяки запуску плавучих виробничих платформ у Чорному морі. Країна вже відправила до Чорного моря свою першу плавучу платформу для видобутку газу "Осман Газі". Очікується, що після введення її в експлуатацію щоденний видобуток на найбільшому внутрішньому газовому родовищі Туреччини — Сакар'я — зросте з нинішніх 9,5 мільйона до 20 мільйонів кубометрів. Це відповідатиме приблизно 7,3 мільярда кубометрів газу на рік.Другу плавучу виробничу платформу планують доставити до Туреччини в першому кварталі 2028 року. За словами Байрактара, вона забезпечуватиме видобуток ще 25 мільйонів кубометрів газу на добу. Після запуску другої платформи загальний щоденний видобуток на родовищі має зрости до 550 тисяч барелів нафтового еквівалента.Нагадаємо, під час телефонної розмови Дональд Трамп і Володимир Путін домовилися про те, що американський і світовий ринки отримають від Росії мільйони тонн дизельного пального.Президент Володимир Зеленський заявив, що ця угода принесе Кремлю мільйони чи навіть мільярди, які Росія зможе скерувати на продовження війни. Він наголосив, що таке рішення в розпал мирних переговорів підриває довіру між союзниками. Водночас посланці Дональда Трампа заявили українській делегації, що угода про постачання російського дизеля може допомогти відновити мирні переговори. Водночас Вашингтон знову закликав Київ припинити удари по російських нафтопереробних заводах..

У неділю, 18 жовтня, у Литві впав безпілотник. Пошкоджено один автомобіль.Про це повідомив Національний центр управління кризовими ситуаціями Литви, передає LRT. Зазначається, що сьогодні в Паневежиському та Шяуляйському повітах оголосили повітряну тривогу."Мешканці Каунаського повіту отримали сповіщення о 07:00. Після оцінки напрямку руху дрона, його швидкості та інших подібних параметрів через три хвилини було прийнято рішення оголосити жовтий рівень тривоги о 07:03. Через шість хвилин, коли вже було оцінено, що загроза справді реальна, і винищувачі місії ППО ідентифікували, що це, можливо, дрон, і було прийнято рішення про його візуальну оцінку та знищення, було прийнято рішення оголосити червоний рівень тривоги", — розповів керівник Національного центру управління кризовими ситуаціями.Через загрозу можливого удару безпілотника людям рекомендували залишатися вдома та ховатися в підвалах. Згодо стало відомо, що дрон впав, пошкодивши автівку. Попередньо, водій не постраждав. Обставини падіння дрона та його походження не уточнюються.Нагадаємо, 17 жовтня румунські військові збили два російські безпілотники, які порушили повітряний простір країни над Чорним морем. Раніше очільниця Міністерства внутрішніх справ Молдови Даніела Місаїл-Нікітін заявляла, що її країна створює захисні зони на контрольно-пропускних пунктах на кордоні з Україною. Головна причина — дронові атаки країни-агресорки Росії.Додамо, всі пункти пропуску на кордонах України планують обладнати захисними спорудами до кінця 2026 року через постійні російські атаки. Фінансування частково покриє Європейський Союз..

У суботу, 17 жовтня в Еквадорі загинув католицький священик. Це сталося прямо під час меси. Про це повідомляє Newsweek. Журналісти відзначили, що отець Патрісіо Альфредо Санчес Молінарі, парафіяльний священик церкви Богоматері Неустанної Помочі в місті Гуаякіль загинув, звертається до вірян. Зокрема, під час проповіді на нього впало дерев'яне розп’яття. Травми виявилися смертельними.Римо-католицька митрополия архідієцезія в Еквадорі офіційно підтвердила смерть священика. У повідомленні в соціальних мережах зазначили, що отець Патрісіо Альфредо Санчес Молінарі, який належав до редемптористів, відійшов до Дому Отця."Вічний спокій даруй йому, Господи. І світло вічне нехай світить йому. Нехай спочиває з миром. Амінь", — йдеться в заяві архідієцезії.Нагадаємо, раніше українець зізнався у вбивстві священника та замаху на життя ще чотирьох людей у польському Ярославі. Йому загрожує довічне ув'язнення.Додамо, 11 жовтня Папа Римський особисто поділився з вірянами новиною про стан свого здоров’я, попросивши про молитовну підтримку перед запланованим хірургічним втручанням..

Ввечері 17 жовтня румунські військові збили два російські безпілотники, які порушили повітряний простір країни над Чорним морем. Про це повідомило Міністерство національної оборони Румунії. За даними відомстав, для перехоплення дронів залучили два винищувачі F-16, які вилетіли з авіабази Борча."Два літаки F-16 румунських ВПС з 86-ї авіабази Борча, що перебувають на бойовій службі Повітряної поліції, злетіли о 17:43 та збили дві повітряні цілі над територіальними водами Румунії, в національному повітряному просторі", — йдеться у повідомленні.Як відзначили у Міноборони, перший БпЛА був збитий о 18:01 на південний схід від Суліни, після двох хвилин польоту в національному повітряному просторі, а другий — о 18:05 на схід від Суліни, після п'ятихвилинного польоту. Зазначається, що збиті безпілотники були ударними дронами типу "Герань" із реактивними двигунами.Нагадаємо раніше очільниця Міністерства внутрішніх справ Молдови Даніела Місаїл-Нікітін заявляла, що її країна створює захисні зони на контрольно-пропускних пунктах на кордоні з Україною. Головна причина — дронові атаки країни-агресорки Росії.Додамо, всі пункти пропуску на кордонах України планують обладнати захисними спорудами до кінця 2026 року через постійні російські атаки. Фінансування частково покриє Європейський Союз.Читайте також: Росія збільшує тиск на Молдову: для чого Кремлю ескалація "Бандеролями".

Ініціатором сповільнення роботи Starlink в Україні був керівник SpaceX Ілон Маск. Водночас президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп не заперечував проти цієї ідеї.Про це повідомляє Axios, передає "Європейська правда". За даними видання, українські посадовці отримували різні пояснення щодо проблем із роботою супутникового зв’язку Starlink.При цьому, як зауважили журналісти, наразі адміністрація Трампа та керівництво SpaceX фактично перекладають відповідальність одне на одного."Компанія SpaceX стверджує, що це технічна проблема. Але наші контакти в компанії кажуть, що це йде від Білого дому. Коли ми запитуємо в Білому домі, там кажуть, що це Ілон", — повідомив виданню один із українських посадовців.Обмеження Starlink: що відомо14 жовтня радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів в обороні Сергій "Флеш" Бескрестнов заявив, що компанія SpaceX запровадила обмеження швидкості руху терміналів Starlink, які використовують Сили оборони України. Військових заздалегідь не попередили про зміни, через що було зірвано низку місій.Згодом у Міністерстві оборони України повідомили, що якість супутникового зв'язку "військового пакету" Starlink, який використовують на українських безпілотниках, помітно покращилася на швидкостях до 160 км/год. Попри позитивні зрушення протягом дня, американська компанія SpaceX продовжує зберігати певні швидкісні ліміти для обладнання.Нагадаємо, раніше американські сенатори-республіканці запропонували Україні на 100 днів припинити удари по російських енергетичних об’єктах. В обмін Сполучені Штати Америки мають розширити покриття Starlink для українських військових приблизно на 300 кілометрів углиб Росії.Додамо, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль виступив проти обмежень швидкості роботи супутникового зв’язку Starlink в Україні. Він наголосив, що Берлін фінансує частину послуг і очікує, що вони працюватимуть належним чином..

У суботу, 17 жовтня, у Франції тисячі людей вийшли на загальнонаціональні акції протесту. Мітингарі виступають проти зростання вартості життя, інфляції та дій поліції.Про це повідомляє AFP. За даними журналістів, у Парижі демонстранти зіткнулися з правоохоронцями, які застосували водомети та сльозогінний газ. У Марселі протестувальники увірвалися до будівлі міської ратуші. По всій країні затримали понад 160 осіб.Зазначається, що у протестах за межами Парижа взяли участь понад 32 тисячі людей. Загалом у країні відбулися близько 140 акцій, а організатори заявляли про плани провести понад 600 демонстрацій.У Парижі тисячі людей пройшли центральними вулицями, перекриваючи дороги. Через протести влада закрила низку станцій метро в центрі міста. У кількох районах столиці сотні демонстрантів, багато з яких були в масках, вступили в сутички з поліцією. Деякі учасники запускали феєрверки. Правоохоронці застосували водомети та сльозогінний газ. За даними AFP, уранці в Парижі затримали близько 60 людей.Також протестувальники закидали предметами офіси французьких мовників CNews та Europe 1 у західній частині столиці, унаслідок чого у будівлях розбили вікна. У Марселі, другому за величиною місті Франції, демонстранти в масках заблокували двері офісу мера захисними бар'єрами, а потім кілька людей проникли всередину. Згодом поліція втрутилася та витіснила протестувальників із будівлі."Ми тут, щоб висловити протест проти жалюгідних ресурсів, що виділяються на освіту, та проти жорстокості поліції", — заявила студентка, яка брала участь в акції.Як відзначили у виданні, до демонстрацій закликав рух "Жовті жилети", який вісім років тому організував масштабні акції проти запланованого підвищення податків на пальне. Цього разу активісти закликали долучитися до протестів студентів, учителів, робітників, пенсіонерів і фермерів. Учасники акцій скаржаться на зростання цін, падіння купівельної спроможності та недостатнє фінансування освіти. Частина протестувальників також обурена діями поліції під час студентських демонстрацій останніх тижнів."В кінці місяця в мене нічого не залишається. Ціни зростають, але зарплати не зростають", — сказав державний службовець Франк під час акції в центральному місті Гере.Згідно з опитуванням, опублікованим на початку місяця, близько 45% французів непокоїть вартість життя та інфляція. Водночас уряд намагається стримати державний борг, який, за прогнозами, наступного року перевищить 120% ВВП. Президент Франції Еммануель Макрон напередодні закликав до спокою та поваги, наголосивши, що право на протест має поєднуватися з повагою до людей і майна.Нагадаємо, раніше в столиці Чехії тисячі людей вийшли на марш на підтримку незалежності суспільних мовників. Учасники виступили проти плану уряду змінити систему фінансування Чеського телебачення та радіо.Читайте також: Повстання "альфів": чому бунт школярів може змінити вибори у Франції.

Біля резиденції російського диктатора Володимира Путіна у Валдаї звели ще чотири вежі для систем протиповітряної оборони. Найближча розташована всього за 400 метрів від будинку очільника Кремля.Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посиланням на супутникові знімки. За даними журналістів, окрім будівництва нових фортифікаційних споруд, до резиденції диктатора стягнули велику кількість російських військовослужбовців.Водночас загалом у районі Валдайського об'єкта налічується вже близько 30 веж ППО, які утворюють посилений "купол безпеки". За попередньою інформацією, на цих спеціальних вежах російська армія розміщує переважно зенітні ракетно-гарматні комплекси "Панцир-С1".Появу нових військових об'єктів та скупчення особового складу підтверджують і місцеві жителі із сусідніх населених пунктів."Бачите, вежа. Нагнали багато солдатів, там будують все, будують. А ППО… Якщо вона зараз крутиться, значит небезпеки над нами немає, якщо вона зупиниться — значить щось над нами пролітає", — розповіла журналістам мешканка села Рощино, розташованого поблизу резиденції.. Нагадаємо, 1 вересня стало відомо, що російський диктатор підписав указ про чергове розширення центрального апарату Федеральної служби охорони (ФСО). Це вже четверте збільшення штату структури від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Так, від початку повномасштабної війни штат центрального апарату ФСО зріс на 87 осіб, або 12%..

Протягом четверга та п’ятниці — за трохи більш ніж 17 годин — п’ять безпілотників увійшли в повітряний простір Молдови. Усі вони впали переважно в північних і східних районах. Унаслідок цього одна людина отримала легкі травми.Про це повідомили журналісти агенції Reuters."Ці інциденти становлять загрозу безпеці громадян і демонструють прямі наслідки агресивної війни Росії проти України для регіональної стабільності", — йдеться в заяві Міністерства закордонних справ Молдови.Через ці події міністерство неодноразово викликало російського посла Олега Озерова, вимагаючи пояснень."Проєвропейський уряд Молдови, який прагне приєднатися до Європейського Союзу до 2030 року, засудив російське вторгнення в Україну та неодноразово критикував порушення свого повітряного простору. Молдова межує з Україною", — йдеться в публікації.Медійники додали, що президентка Мая Санду регулярно критикує зовнішню політику Росії, зазначаючи, що вона суперечить інтересам Молдови. Вона також відмовилася прийняти вірчі грамоти Озерова, попри те, що він перебуває в Молдові вже понад два роки.Водночас, як повідомили в Reuters, Росія звинувачує Санду в проведенні ворожої до неї політики. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у четвер, що будь-яке покращення відносин із Молдовою можливе лише за умови, якщо уряд Санду "відмовиться від політики, що ґрунтується на русофобії".Нагадаємо, минулого тижня очільниця Міністерства внутрішніх справ Молдови Даніела Місаїл-Нікітін заявила, що її країна створює захисні зони на контрольно-пропускних пунктах на кордоні з Україною. Головна причина — дронові атаки країни-агресорки Росії..

У п’ятницю, 16 жовтня, стало відомо про госпіталізацію чотирьох людей із віспою мавп у Санкт-Петербурзі. Вірус у хворих підтверджено лабораторно. Постраждалих госпіталізовано до міської лікарні у стані середнього ступеня важкості.Про це повідомили російські ЗМІ. Там зауважили, що в четвер віспу мавп виявили в п'ятьох мешканців Підмосков'я."Попередньо вони жили в одній квартирі. 10 жовтня вони контактували із джерелом інфекції, після чого звернулися до медиків. Наразі пацієнти поміщені під спостереження, у них проведено забір аналізів", — повідомили в російському МОЗ.Серед госпіталізованих — троє чоловіків та дві жінки віком від 21 до 35 років. Стан пацієнтів оцінюється як середнього ступеня важкості.До речі, в лютому 2026 року в Підмосков’ї вже фіксували декілька випадків зараження — до лікарні у Домодєдово госпіталізували чоловіка із підозрою на мавпу віспу. Проте згодом цю інформацію не підтвердили.Зараз же фахівці Росспоживнагляду розпочали епідеміологічне розслідування, щоби встановити контактних осіб. У лікарні, куди госпіталізували пацієнтів, також видали припис про термінову дезінфекцію приміщень.Віспа мавп — це вірусне захворювання, яке передається переважно під час тісного контакту з інфікованою людиною. Серед основних симптомів — підвищена температура, головний біль, біль у м’язах, слабкість і збільшення лімфатичних вузлів.Характерною ознакою також є висипання на шкірі, які можуть перетворюватися на пухирці та болючі виразки.Заразитися можна через безпосередній контакт зі шкірою чи висипом хворого, поцілунки та сексуальні контакти, а також через забруднені предмети — зокрема, одяг, рушники та постільну білизну. Ризик передавання вірусу також існує під час тривалого перебування поруч з інфікованою людиною. Симптоми зазвичай з’являються протягом одного-трьох тижнів після зараження.Нагадаємо, що у вересні 2022 року в Україні лабораторно підтверджували перший випадок віспи мавп. Діагностувати захворювання вдалось завдяки ПЛР-дослідженню..