Світ

Рівень схвалення діяльності російського диктатора Володимира Путіна продемонстрував найгіршу динаміку з моменту початку повномасштабної агресії проти України. Соціологічні показники фіксують стабільне розчарування серед населення країни-агресорки, яке триває вже півтора місяця.Про це повідомляє державна російська соцслужба ВЦИОМ, пише "Настоящее время".Статистика падіння та втрата довіриЗгідно з результатами останнього опитування, проведеного у період із 6 по 12 квітня, рейтинг схвалення дій очільника Кремля знизився до 66,7%. Лише за один тиждень показник втратив 1,1 відсоткового пункту. Аналогічна тенденція спостерігається і з рівнем особистої довіри до Путіна — наразі він опустився до позначки 72%.Фахівці зазначають, що негативна динаміка фіксується шість тижнів поспіль. Поточні цифри є найнижчими з лютого 2022 року. Для порівняння: останнє передвоєнне опитування демонструвало рівень підтримки на рівні 64,3%, до якого нинішні показники невпинно наближаються.Криза провладної партіїПроблеми з популярністю торкнулися не лише персонально диктатора, а й основної політичної сили країни-агресорки. Паралельно з рейтингами Путіна фіксується падіння підтримки партії "Єдина Росія". Експерти пов'язують такі результати із загальною втомою суспільства від тривалих бойових дій та погіршенням економічної ситуації всередині Росії.Нагадаємо, як зазначав керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрій Коваленко, у країни-агресорки Росії наразі є мінімум три сценарії щодо війни в Україні. Один з них передбачає спробу поступового замороження протистояння..

Британське суспільство демонструє рішуче прагнення до відновлення повноцінного членства у Європейському Союзі через десятиліття після історичного референдуму. Останні соціологічні дані свідчать про те, що виборці більше не задовольняються лише доступом до єдиного ринку, а вимагають повного повернення до складу ЄС.Про це йдеться у результатах дослідження Best for Britain, опубліковані виданням Guardian.Нові настрої через 10 років після BrexitЗгідно з результатами опитування, ідея повноцінної реінтеграції до Євросоюзу отримала підтримку 53% усіх громадян країни. Особливо високий рівень схвалення спостерігається серед прихильників опозиційних політичних сил: понад 80% виборців "Лейбористської", "Ліберально-демократичної" та "Партії зелених" виступають за повернення до "європейської родини". Зокрема, серед лейбористів цей показник становить 83%, а серед ліберал-демократів — 84%. Натомість прихильники консерваторів та партії "Reform UK" залишаються більш скептичними, хоча й серед них частка тих, хто підтримав би такий крок, становить 39% та 18% відповідно.Хитка підтримка урядового курсуПопри те, що 61% опитаних формально підтримують поточну політику уряду щодо відносин із Брюсселем, детальний аналіз виявив значну невпевненість британців. Як з’ясували дослідники, лише 19% виборців зробили це "рішуче", що вказує на відсутність міцного фундаменту під нинішньою стратегією Лондона.Хоча прямих цитат спікерів у документі не наведено, автори дослідження наголошують на тому, що "настрої виборців через 10 років після референдуму щодо Brexit суттєво трансформувалися", — вказуючи на втому від наслідків виходу та бажання економічної стабільності.Нагадаємо, в Європейському Союзі пропонують створити власну армію чисельністю 100 тисяч осіб та заснувати Раду безпеки ЄС. Оборонний комісар Андріус Кубілюс наголосив, що нове об'єднання має включати Україну як стратегічного партнера для забезпечення колективної безпеки континенту..

Бізнесмени Росії різного рівня буквально "тонуть у боргах". Протермінована дебіторська заборгованість корпоративного сектору зросла на 26% — з 79,3 мільярда доларів до 100 мільярдів доларів, — а її частка в загальній структурі сягнула 10,3%.Про це повідомили в Службі зовнішньої розвідки України (СЗР)."Це найгірший показник із часів глобальної фінансової кризи 2008-2009 років. Кремль методично руйнує те, що залишилося від ділового клімату в країні", — йдеться в повідомленні.Загальний обсяг дебіторської заборгованості майже не змінився і становить 1,6 трильйона доларів, однак це оманлива стабільність. Кредиторська заборгованість підприємств сягнула 650,9 мільярда доларів, а частка протермінованих зобов'язань зросла з 6,9% до 8,2%. Платіжні ланцюги рвуться у всій економіці."Ключовий механізм саморуйнування — відсоткова політика держави. Середні ставки за кредитами для бізнесу 2025 року трималися на рівні 18-25% річних за рентабельності більшості галузей у 8-12%. Водночас короткотермінові депозити приносили 14-16%. Арифметика проста: платити контрагентам невигідно, тримати гроші на депозиті — вигідно. Компанії масово обирають другий варіант, перекладаючи тягар на партнерів за ланцюгом", — пояснили експерти.Вони додали, що сукупний фінансовий результат російських компаній 2025 року впав до 352,1 мільярда доларів — мінус 4% у номінальному вираженні та майже мінус 13% з урахуванням інфляції. Бізнес збіднів, але зобов'язань перед банками не поменшало."Найвразливішими, як завжди, виявилися малий і середній бізнеси. 31% підприємств завершили рік зі суттєвими неплатежами з боку контрагентів, насамперед державних структур, що показово. У 19% компаній рахунки не оплачувалися понад шість місяців. Держава, яка й без того висмоктує ресурс через мобілізацію й оборонні видатки, ще й не платить постачальникам", — констатували українські розвідники.Вони підрахували: якщо на початку 2025 року проблеми з розрахунками між контрагентами як головну перешкоду для роботи називали 27% компаній, то у грудні їх частка зросла до 42,3%."Бізнес-середовище деградує швидше, ніж Кремль встигає видавати переможні реляції", — зауважили аналітики СЗР.Прокремлівський центр макроекономічного аналізу та короткотермінового прогнозування фіксує пришвидшення зростання неплатежів зі середини 2024 року та визнає зміну поведінки бізнесу: компанії дедалі частіше вимагають передоплату. Ринок кредиту взаємодовіри вичерпаний.На переконання аналітиків, неплатежі в корпоративному секторі Росії набуватимуть системного характеру. Держава, що одночасно утримує ключову ставку на задушливому рівні, не виконує власних платіжних зобов'язань і поглинає людський та фінансовий ресурси для потреб війни, послідовно знищує умови для нормального господарювання.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що росіянам катастрофічно бракує обігових коштів для обслуговування позик і щоденних витрат на життя. У Росії фіксується суттєве зниження доходів населення, високі банківські ставки, складнощі з оформленням запозичень у банках, "нечиста" попередня кредитна історія..

У п’ятницю, 17 квітня, американський президент Дональд Трамп заявив, що розраховує на укладення угоди з Іраном протягом найближчих днів. До того ж, за його словами, Тегеран більше не збагачуватиме уран.Висловлювання Дональда Трампа навели журналісти видання Axios."Іранці хочуть зустрітися. Вони хочуть укласти угоду. Я думаю, що зустріч, можливо, відбудеться на вихідних. Я думаю, ми укладемо угоду протягом наступного дня або двох днів", — сказав він.Окрім того, Дональд Трамп запевнив, що Іран погодився припинити збагачення урану, підтвердивши потенційний прорив у переговорах."Ви здивовані? Мене вже нічим не здивувати", — прокоментував цю новину американський лідер.В Ірані не відреагували на позицію щодо припинення збагачення урану задля угоди з США щодо припинення війни.Раніше стало відомо, що Іран розблоковує Ормузьку протоку на час дії режиму припинення вогню між Ліваном та Ізраїлем, який ухвалили 16 квітня. США продовжують блокувати протоку зі свого боку.Медійники також інформували, що США розглядають угоду з Іраном, в ході якої Штати розблокують 20 мільярдів доларів, що належать Ірану, в обмін на його збагачений уран.США зацікавлені у тому, щоб Іран відмовився від свого збагаченого урану: всього Іран володіє двома тисячами кілограмів урану, серед них 450 кілограмів вже збагачено до 60%.Нагадаємо, що сьогодні Іран відкрив Ормузьку протоку для всіх комерційних суден на час припинення вогню в Лівані. Світові ціни на енергоносії відчутно знизилися після цієї заяви Тегерана..

Європейський Союз організовує перші масштабні навчання з активації механізму взаємодопомоги на випадок збройної агресії проти однієї з країн-членів. У кулуарах це вже називають "замінником" НАТО.Про це повідомили журналісти видання Bloomberg, які послалися на коментар неназваного високопосадовця ЄС."Ці тренування імітуватимуть процес ухвалення рішень у ситуації, якби держава-член звернулася до решти блоку за військовою підтримкою", — розповів він медійникам.Джерело журналістів додало, що симуляція відбудеться спочатку на рівні послів у Брюсселі, а згодом — під час зустрічі міністрів оборони на Кіпрі у травні. Питання також планують обговорити на неформальному саміті лідерів наступного тижня."Мета тренувань — відпрацювати статтю 42,7 Договору ЄС, яка зобов'язує країни блоку надавати допомогу "всіма можливими засобами" у разі нападу на територію одного з учасників", — пояснив європейський посадовець.За його словами, таке формулювання вважається юридично жорсткішим за статтю 5 статуту НАТО, яка передбачає лише ті дії, які союзники "вважають за необхідне".Аналітики видання зауважили, що потреба у реалізації оборонних гарантій актуалізувалася на тлі напруженості у трансатлантичних відносинах. Зокрема, йдеться про погрози президента США Дональда Трампа вийти з НАТО та його заяви щодо Гренландії.Окрему зацікавленість у дієвості цього механізму виявляє Кіпр, який не є членом НАТО. Питання стало особливо гострим для країни після того, як на початку травня іранський безпілотник атакував британську військову базу на острові.Нагадаємо, тиждень тому генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що процес вступу України до Північноатлантичного альянсу наразі стримують декілька держав. Йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та США..

Американський журнал Time оприлюднив щорічний список 100 найвпливовіших людей світу за 2026 рік. До рейтингу ввійшли відомі людей, які зараз формують глобальний порядок денний.Повний перелік 100 найвпливовіших людей світу опубліковано на офіційному сайті Time.Список Time100 традиційно поділили на декілька категорій, серед яких — "лідери", "новатори", "титани", "артисти" й "ікони". У ньому представлені як уже відомі світові постаті, так і нові імена, які набули впливу протягом останнього року. Цьогорічний перелік включає 44 жінки та 61 чоловіка (деякі позиції розділені між декількома домінантами та номінатками.До переліку увійшли представники політики, культури, бізнесу та науки, які, за оцінками журналістів, мають значний вплив на глобальні процеси — від міжнародної безпеки до розвитку технологій і культури.Серед ключових політичних фігур — президент США Дональд Трамп, президентка Мексики Клаудія Шейнбаум, лідер Китаю Сі Цзіньпін, премʼєр-міністерка Японії Санае Такаїті, а також інші світові лідери, які впливають на міжнародну безпеку та геополітику.Серед політиків — державний секретар США Марко Рубіо. У Time пояснили, що Рубіо потрапив до списку, адже має шанси "успадкувати трампістський рух 2028 року", а саме — стати кандидатом у президенти США.Спецпредставник США з питань Близького Сходу Стів Віткофф увійшов до списку, адже вирішує "найамбітніші питання" зовнішньої політики Трампа — війну Росії проти України та військовий конфлікт Ізраїлю та ХАМАС. Віткофф також не має дипломатичної карʼєри, відзначили в редакції.У номінації культури та мистецтва серед найвідоміших імен — акторка Дакота Джонсон, південнокорейська співачка Дженні, а також інші представники музики, кіно та попкультури, які формують сучасний культурний простір.У Time зазначили, що список не є рейтингом у класичному розумінні, а радше відображає різноманітність впливу — як позитивного, так і суперечливого. До кожного учасника додається короткий есе-коментар від інших відомих діячів, які пояснюють його значення.Медійники наголосили, що цьогорічний список формувався на тлі глобальних викликів — війни, політичної нестабільності та технологічних змін, що впливають на суспільства у всьому світі.Нагадаємо, що в грудні минулого року авторитетний американський журнал Time визнав американського актора Леонардо Ді Капріо "Артистом 2025 року". Він залишається однією з найвпливовіших і найбільш обговорюваних фігур у світовій кіноіндустрії..

У п’ятницю, 17 квітня, Іран відкрив Ормузьку протоку для всіх комерційних суден на час припинення вогню в Лівані. Світові ціни на енергоносії відчутно знизилися після цієї заяви Тегерана.Про відкриття Ормузької протоки заявив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі на своїй сторінці в соцмережі Х."Відповідно до угоди про припинення вогню в Лівані, прохід для всіх комерційних суден через Ормузьку протоку оголошується повністю відкритим на решту періоду припинення вогню за узгодженим маршрутом, як оголосила Організація портів і мореплавства Ісламської Республіки Іран", — написав він.За інформацією видання Bloomberg, після цієї заяви вартість нафти марки Brent опустилася нижче 90 доларів за барель, фактично нівелювавши зростання, зафіксоване раніше цього тижня. Водночас американська нафта WTI також подешевшала, наблизившись до позначки 85 доларів.На тлі цієї заяви подешевшав і європейський газ — котирування знижувалися майже на 10%, наблизившись до рівня близько 38 євро за мегават-годину."Учасники ринку сприйняли ці сигнали як можливе зниження ризиків для постачань енергоресурсів через ключовий маршрут", — пояснили аналітики.Вони додали, що оптимізм інвесторів посилився на тлі очікувань зниження напруженості. Раніше конфлікт серйозно вплинув на постачання, оскільки рух нафти через Ормузьку протоку серйозно обмежували, що торкнулося значної частини світового ринку.Додатковий тиск на ціни чинили повідомлення про можливі переговори між США й Іраном, а також обговорення розморожування частини іранських активів.Аналітики зробили висновок, що поточна динаміка пов'язана з переглядом ризиків: ринок закладає сценарій стабілізації та поступового відновлення поставок, хоча повне відкриття маршрутів поки що залишається під питанням.Нагадаємо, вчора стало відомо, що доля 20 тисяч моряків і сотень заблокованих танкерів може вирішитися найближчим часом завдяки новій пропозиції Ірану. Тегеран висловлював готовність відмовитися від агресивних дій в акваторії Ормузької протоки за умови виконання низки вимог Вашингтоном..

У п’ятницю, 17 квітня, в Берліні (Німеччина) відкрили перший Центр єдності для українців. Такі заклади незабаром з’являться й в інших країнах Європейського Союзу.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Поки цього тижня наша команда працювала у США, в Берліні відкрили перший український Центр єдності в Європі. Його запустила урядова делегація на чолі з Денисом Улютіним у партнерстві з урядом Німеччини", — зазначила вона.За її словами, це частина системної політики держави щодо українців за кордоном."У країнах Євросоюзу під тимчасовим захистом понад 4,3 мільйона наших громадян, із них близько 1,2 мільйона — в Німеччині. Саме тому Берлін став місцем запуску першого та найбільшого Центру", — пояснила очільниця уряду.Вона наголосила на необхідності зберігати зв’язок з українцями за кордоном і створювати умови для добровільного повернення додому. Наступні центри планується відкрити у Швеції та Чехії та згодом у інших країнах, де у звʼязку з війною перебувають найбільше українців."Із перших днів роботи центр у Берліні уже відвідали понад 100 українців. Тут доступні послуги від Пенсійного фонду України, допомога з оформленням документів від ДП «Документ» і підтримка щодо повернення в Україну через житло та роботу", — розповіла посадовиця.Іона зауважила, що для дітей і молоді є програми, зокрема, від Plast (українська скаутська організація в Берліні). Є можливості для навчання та програми перекваліфікації, зокрема, Tech Hub від Diia.City Union. Також у Центрі діє виставковий артпростір. Важливо, що в Центрі працюють саме українські фахівці. "Дякую Раді ЄС і уряду Німеччини за надане приміщення та підтримку, а також міжнародним і українським партнерам, які долучилися до роботи Центру", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, на початку січня стало відомо, що німецька партія Християнсько-соціальний союз пропонує посилити міграційні правила щодо українських біженців. Зокрема, йдеться про повернення до України чоловіків, придатних до військової служби..

В Європейському Союзі пропонують створити власну армію чисельністю 100 тисяч осіб та заснувати Раду безпеки ЄС. Оборонний комісар Андріус Кубілюс наголосив, що нове об'єднання має включати Україну як стратегічного партнера для забезпечення колективної безпеки континенту.Про це повідомляє Euractiv.Новий договір за зразком ШенгенуКубілюс поставив під сумнів здатність чинних договорів ЄС забезпечити реальну безпеку блоку в умовах, коли США переорієнтовують свою увагу на Індо-Тихоокеанський регіон. Він наголосив на необхідності створення "справжнього" оборонного союзу, який діяв би за принципами, подібними до Шенгенської угоди."Я закликаю до створення нового справжнього Європейського оборонного союзу, який включав би Сполучене Королівство, Норвегію та Україну. І щоб зробити це, приймімо новий додатковий міжурядовий договір", — заявив єврокомісар.На думку посадовця, наявні інституції можуть бути перешкодою для ефективного захисту Європи як єдиного цілого, а не просто комбінації 27 окремих держав.Посилення "європейської опори"Як зазначає видання, повномасштабне вторгнення Росії в Україну вже змусило Брюссель запустити масштабні програми підтримки виробництва боєприпасів (ASAP) та спільної закупівлі зброї (SAFE). Однак Кубілюс пропонує піти значно далі: створити армію ЄС чисельністю 100 тисяч військових, заснувати Раду безпеки ЄС та відкрити новий штаб.Ці ідеї підсилюються тиском з боку союзників по НАТО та заявами Дональда Трампа, що актуалізує дискусію про зміцнення "європейської опори" всередині Альянсу."Чи є теперішні договори та інституції, побудовані на основі цих договорів, більшою допомогою чи перешкодою для європейської оборони, щоб боротися як Європа, а не лише як комбінація 27 країн?" — риторично запитав Кубілюс.Попри амбітність планів, експертне середовище налаштоване скептично до терміну "армія ЄС", вважаючи його занадто радикальним. Проте Єврокомісія вже готує керівництво щодо застосування статті 42.7 про взаємну допомогу, особливо після нещодавніх загроз стабільності в регіоні.Нагадаємо, наприкінці січня висока представниця Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас заявляла, що створення об'єднаних європейських збройних сил зараз недоцільне. Країни Європи вже мають власні збройні сили у межах НАТО, тож об’єднання зусиль навряд чи працюватиме належним чином. .

Танкер Shalamar під прапором Пакистану став першим судном, яке зуміло вивезти нафту через Ормузьку протоку після оголошення президентом США Дональдом Трампом повної морської блокади Ірану. Наразі судно прямує до Карачі, попри параліч нафтового трафіку в регіоні.Про це повідомляє агентство Bloomberg.Прорив танкера ShalamarЯк зазначає видання, судно Shalamar, що належить Пакистанській національній судноплавній корпорації, успішно пройшло через Ормузьку протоку пізно ввечері у четвер. Танкер типу Aframax, завантажений приблизно 450 тисячами барелів сирої нафти в ОАЕ, прямує до порту Карачі. Примітно, що судно було заповнене лише наполовину, що може свідчити про ризики та особливі умови транзиту.Цей прохід став винятковим випадком на тлі різкого падіння трафіку. З кінця лютого, коли почалися удари США та Ізраїлю по об'єктах у регіоні, кількість транзитів через вузьку водну артерію обчислюється одиницями. Нові правила вимагають від судновласників отримання дозволів як від іранської, так і від американської влади, що фактично зупинило експорт іранської нафти, який у березні сягав 1,7 мільйона барелів на добу.Провал переговорів та посилення санкційРішення про повну блокаду узбережжя Ірану було оголошено президентом Дональдом Трампом у понеділок після зриву чергового раунду мирних переговорів. Блокада простягається від оманського узбережжя поблизу Рас-ель-Хадд на північний схід до ірано-пакистанського кордону.Ситуація залишається вкрай напруженою, оскільки більшість перевізників відмовляються від рейсів через високу загрозу арешту суден або ударів. За даними американського командування, за останні три дні 14 суден змушені були розвернутися і повернутися до Перської затоки, не наважившись на перетин зони блокади. Судно Shalamar спочатку також здійснило маневр розвороту в неділю, але згодом отримало дозвіл і здійснило перехід.Нагадаємо, за даними Politico, американський президент Дональд Трамп може виявитися набагато поступливішим щодо Ірану, ніж заявляє публічно. Через падіння рейтингів і зростання цін він хоче завершити війну перемовинами..

Президент США Дональд Трамп продовжив ще на рік заборону на вхід до американських портів суден, пов’язаних із Росією.Відповідний документ оприлюднили у Федеральному реєстрі США та базується на продовженні надзвичайного стану, запровадженого ще у 2022 році тодішньою адміністрацією Джо Байдена."21 квітня 2022 року, згідно з Прокламацією 10371, Президент оголосив надзвичайний стан у зв’язку з порушенням або загрозою порушення міжнародних відносин Сполучених Штатів і уповноважив Міністра внутрішньої безпеки регулювати стоянку на якорі та пересування суден, пов’язаних із Росією, відповідно до Закону про надзвичайні ситуації", — додали у відомстві.Обмеження передбачають заборону швартування російських та пов’язаних із РФ суден у портах США. У Білому домі пояснили, що причиною є збереження загрози, яку, на думку Вашингтона, становить політика Росії для міжнародної безпеки та відносин.Цю заборону вже кілька разів продовжували у попередні роки, і тепер її дія знову пролонгована щонайменше до наступного року.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Франція готує радикальне посилення законодавства для боротьби з морськими суднами, що допомагають Росії обходити санкції. Офіційний Париж планує запровадити суворі кримінальні покарання для екіпажів та власників танкерів, які приховують своє походження або ігнорують вимоги берегової охорони.Додамо, наприкінці березня Канада також запровадила нові санкції проти країни-агресорки Росії. Під обмеження потрапили 100 суден російського "тіньового флоту"..

Американський президент Дональд Трамп може виявитися набагато поступливішим щодо Ірану, ніж заявляє публічно. Через падіння рейтингів і зростання цін він хоче завершити війну перемовинами.Такий висновок зробили аналітики видання Politico, які послалися на високопосадовців із країн Перської затоки та США, знайомих із перебігом переговорів."Я думаю, що він погодиться на більше компромісів, бо дуже хоче, щоби це закінчилося", — сказав медійникам анонімний співрозмовник із країн Перської затоки.За його словами, Трамп "серйозно налаштований на переговори та дуже хоче, щоби все закінчилося, але іранці поки що відмовляються дати йому те, що йому потрібно, щоби зберегти обличчя та піти".Попри заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса про "остаточну пропозицію" на переговорах в Ісламабаді, внутрішні перемовини тривають. Трамп у четвер, 16 квітня, заявив, що новий раунд особистих перемовин може відбутися вже найближчими вихідними."Іран хоче укласти угоду, і ми дуже добре з ними поводимося", — сказав він журналістам перед відльотом до Лас-Вегаса.При цьому журналісти наголосили, що є конкретні розбіжності в деяких питаннях:мораторій на збагачення урану: адміністрація Дональда Трампа пропонує 20 років — Іран погоджується лише на п’ять;вивезення збагаченого урану: США вимагають, щоб Іран передав запаси частково збагаченого урану третій країні — Тегеран відмовляється;"ядерний пил": Трамп заявив, що Іран "погодився повернути ядерний пил, який заховали глибоко під землею" — Тегеран це не підтвердив.Водночас Дональд Трамп не виключив можливість того, що Іран збагачуватиме уран для цивільних цілей у майбутньому. Білий дім на пряме запитання конкретної відповіді не дав.Як відомо, США запровадили морську блокаду Ормузької протоки, щоби позбавити Іран нафтових доходів і повернути його до переговорів. Але аналітики зазначили: що довше протока закрита, то дорожча нафта — і це більше це шкодить самому Трампу.Блокаду підтримують близько 10 000 американських військовослужбовців. Директор бюджету Білого дому Расс Воут визнав, що адміністрація ще не визначила навіть "приблизного" обсягу фінансування, потрібного від Конгресу на цей конфлікт."Іран зараз тримає багато карт у своїх руках. Боюся, що це реальність", — заявив президент Фінляндії Алекс Стубб під час виступу у Вашингтоні.Очільник Міжнародної енергетичної агенції попередив: у Європи залишилося "можливо, приблизно шість тижнів" запасу авіаційного палива до того, як дефіцит нафти призведе до масового скасування рейсів.Якщо Трамп все ж зупинить блокаду та погодиться на угоду з можливістю збагачення урану в майбутньому — це поставить під сумнів усю логіку того, навіщо розпочиналася ця війна."Важко виправдати чи навіть пояснити те, що сталося за останній місяць", — зробив висновок впливовий американський дипломат Крістофер Гілл.Нагадаємо, що декілька днів тому американський лідер Дональд Трамп анонсував масштабну геополітичну угоду, яка має на меті стабілізувати морські шляхи та обмежити військовий потенціал Ірану. За словами президента США, спільна робота з Китаєм у цьому напрямку допоможе уникнути збройних конфліктів у майбутньому..

Японський стартап JISDA представив безпілотник ACM-01 Shiraha — один із найдешевших дронів у своєму сегменті. Його вартість становить близько 70 тисяч єн, тобто менш як 450 доларів за одиницю.Як пише видання The Defence Blog, модель має фіксоване крило з розмахом приблизно 1,9 метра та дерев’яну конструкцію. Розробники свідомо обрали прості матеріали й мінімалістичний дизайн, щоб здешевити виробництво та зробити дрон максимально доступним для масового використання. У компанії наголошують, що Shiraha створений насамперед як навчальна платформа, яку не шкода пошкодити чи замінити під час тренувань.За словами CEO Шоти Кунії, ідея полягає в тому, щоб змінити підхід до використання безпілотників — від дорогих одиничних систем до витратних інструментів, які можна активно застосовувати в польових умовах без страху втрат.Дрон пропонують як частину комплексної програми Skill House, яка включає не лише самі апарати, а й навчання операторів, ремонт, логістику та поповнення запасів. Це має зняти бар’єри для регулярних тренувань, адже підрозділи часто уникають інтенсивного використання техніки через її високу вартість.Розробка Shiraha частково базується на досвіді, отриманому під час досліджень в Україні, де команда стартапу вивчала реальне застосування дронів у бойових умовах. У JISDA дійшли висновку, що у війні ключову роль відіграють не стільки характеристики окремого апарата, скільки можливість швидко відновлювати парк і працювати з великою кількістю доступних безпілотників.Нагадаємо, на початку квітня Україна отримала від уряду Японії майже 1,3 мільярда доларів.Додамо, за минулий місяць українські дрони-перехоплювачі збили рекордну кількість ворожих безпілотників. Ця українська інновація вже стала ключовою частиною протиповітряної оборони країни..

У Великій Британії на аукціон виставлять рятувальний жилет пасажирки, яка вижила під час катастрофи лайнера "Титаніка". Це перший випадок, коли подібний артефакт з-поміж врятованих опинився у відкритому продажі.Про це пише CNN.Йдеться про жилет, який належав Лорі Мебель Франкателлі — пасажирці першого класу. Вона подорожувала разом із відомою дизайнеркою Люсі Дафф Гордон та її чоловіком і змогла врятуватися, сівши до рятувального човна №1.Аукціонний дім Henry Aldridge and Son називає продаж "унікальною нагодою, що трапляється раз на покоління". За оцінками, лот може піти з молотка за 250-350 тисяч фунтів стерлінгів.Особливу цінність жилету додає те, що він підписаний самою Франкателлі та іншими пасажирами, які вижили разом із нею. За словами аукціонера Ендрю Олдріджа, це єдиний подібний предмет, який коли-небудь виставляли на продаж від імені врятованого пасажира "Титаніка".Що відомо про катастрофу "Титаніка"?Катастрофа "Титаніка", що сталася в ніч з 14 на 15 квітня 1912 року, вважається однією з найвідоміших морських трагедій в історії. Британський трансатлантичний лайнер RMS Titanic, який належав компанії White Star Line, вирушив у свій перший рейс із Саутгемптона до Нью-Йорка. Судно вважалося технічно досконалим і навіть "непотоплюваним". Проте під час плавання в Північній Атлантиці лайнер зіткнувся з айсбергом і вже за кілька годин затонув.Зіткнення сталося пізно ввечері 14 квітня. Попри численні попередження про кригу, корабель рухався на високій швидкості. Після удару айсберг пошкодив корпус, і судно почало швидко набирати воду. Через приблизно дві години 40 хвилин після аварії "Титанік" розламався навпіл й пішов на дно.На борту перебували понад 2200 людей, з яких понад 1500 загинули. Однією з головних причин великої кількості жертв стала нестача рятувальних шлюпок і хаотична евакуація — частину з них спускали на воду не повністю заповненими. Сьогодні уламки лайнера лежать на глибині близько 3800 метрів в Атлантичному океані й досі залишаються нагадуванням про цю масштабну трагедію.Нагадаємо, торік у Великій Британії на одному з аукціонів продали лист полковника Арчібальда Ґрейсі, що пережив катастрофу на "Титаніка". Лот пішов з молотка за рекордні 300 тисяч фунтів стерлінгів (близько 400 тисяч доларів)..

Австралія вперше в історії призначить жінку на посаду командувача сухопутних військ. З липня цю посаду обійме генерал-лейтенант Сьюзан Койл, яка зараз очолює об’єднані сили.Про це пише Reuters.Так, вона змінить генерал-лейтенанта Саймона Стюарта. Це рішення уряд пояснює кадровими змінами у керівництві армії та прагненням збільшити представленість жінок у Збройних силах Австралії.Прем’єр-міністр Ентоні Альбанезе наголосив, що це перший випадок за 125-річну історію австралійської армії, коли її очолить жінка. Міністр оборони Річард Марлз назвав призначення "історичною подією" та підкреслив, що воно може стати важливим сигналом для жінок, які вже служать або планують службу."Як сказала мені Сьюзан, не можна стати тим, кого не бачиш. Досягнення Сьюзан матиме велике значення для жінок, які сьогодні служать в Збройних силах Австралії, а також для тих, хто планує служити в них у майбутньому", — зазначив Марлз.Койл має тривалий військовий досвід. Вона служить у збройних силах з 1987 року, а також займала низку високих командних посад. За даними уряду, наразі жінки становлять близько п’ятої частини особового складу австралійських збройних сил, і до 2030 року планується збільшити їхню частку до 25%.Нагадаємо, в лютому Австралія спрямувала до Фонду підтримки енергетики України шість мільйонів євро. Ці кошти планували скерувати на фінансування пріоритетних потреб енергетичного сектору.Додамо, також наприкінці березня на станції "Академік Вернадський" завершилася щорічна перезмінка команд і цього разу вона стала історичною. 31-шу Українську антарктичну експедицію вперше очолює жінка, яка вже розпочала роботу на крижаному континенті..