Світ

Державний телеканал Ірану IRINN назвав Київ, Львів і Одесу серед потенційних цілей у разі американської атаки на Іран. Ці міста можуть опинитися під ракетними ударами.Про це заявили учасники аналітичної програми "Час Ірану" на державному телебаченні країни.Сюжет супроводжували погрози на адресу США та їхніх союзників. Тегеран погрожує вдатися до таких дій у разі нових американських ударів по Ірану.На продемонстрованій мапі зобразили ракети, що летять із боку Ірану, та вибухи на території європейських країн. Серед позначених міст — Київ, Львів, Одеса, а також польський Жешув. Біля Львова графічно показали вибух."Наші ракети досягнуть Європи, і ми знищимо американських імперіалістів та їхніх союзників", — такий напис перською мовою супроводжував картинку.Ідеться про державний мовник Ірану, а не приватний телеканал чи якогось експерта, який може висловити власну думку чи побажання.IRINN входить до системи державного телерадіомовлення IRIB, діяльність якої перебуває під контролем верховного лідера Ірану. Керівника цієї структури призначає верховний лідер країни.До речі, Ізраїль передав США та країнам Перської затоки розвідувальні дані про ймовірну підготовку Ірану до використання хімічної зброї. Водночас американські посадовці не дійшли згоди щодо достовірності цих оцінок: частина з них сумнівається, що Тегеран справді планує такий напад.Нагадаємо, що 1 листопада президент США Дональд Трамп натякнув на наявність у Вашингтона готових планів щодо завдання точкових ударів по стратегічних об'єктах Ірану. Американський лідер переконаний, що військовим США знадобиться лише десять хвилин для успішної реалізації цієї операції..

До спеціального консультаційного центру в Берліні з питаннями стосовно повернення в Україну загалом зверталося майже 60 українців. Серед них — лише троє чоловіків призовного віку.Про це повідомили журналісти Rheinische Post із посиланням на дані консультаційного центру Unity Hub Berlin.Там поінформували, що громадяни зверталися переважно за інформаційною та консультаційною допомогою. Вони цікавилися загальними умовами для виїзду, наявними механізмами підтримки та перспективами реінтеграції в Україні.Переважна більшість заявників зазначила, що розглядає можливість повернення в Україну лише після остаточного припинення активних бойових дій і стабілізації безпекової ситуації.У консультаційному центрі також уточнили, що серед усіх, хто звернувся, зафіксовано лише трьох чоловіків призовного віку.У Unity Hub Berlin зауважили, що не мають підтверджених даних про кількість людей, які на кінець жовтня після консультацій розпочали практичну підготовку до виїзду чи фактично повернулися в Україну.За інформацією МВС Німеччини, наприкінці травня в країні проживали понад 1,3 мільйона українців, які виїхали через війну. З них майже 266 тисяч — чоловіки віком від 23 до 60 років.Водночас сама наявність цих чоловіків у Німеччині не означає, що всі вони підлягають мобілізації. Частина громадян може мати передбачені законодавством підстави для звільнення від військової служби.Центр Unity Hub Berlin відкрили у квітні 2026 року за сприяння урядів України та Німеччини. Його створили для підтримки українців за кордоном і збереження їхнього зв'язку з Україною. Зокрема, там можна отримати інформацію про працевлаштування, освітні програми та доступ до соціального забезпечення.Крім того, фахівці центру надають консультації з документальних питань, допомагають із відновленням професійної діяльності й інформують про можливості повернення в Україну.Нагадаємо, що 8 жовтня цього року Німеччина офіційно продовжила термін дії тимчасового захисту для українських біженців. Тепер його дія залишатиметься чинною до березня 2028 року..

У Великій Британії готуються запровадити іспит GCSE з української мови. Завдяки цьому учні зможуть офіційно підтвердити знання рідної мови та отримати відповідну британську освітню кваліфікацію.Про це повідомив посол України у Великій Британії Валерій Залужний. За його словами, Департамент освіти Великої Британії оголосив про підготовку до запровадження нового іспиту. Українська мова стане одним із предметів, з яких учні зможуть складати GCSE. При цьому така можливість буде доступна не лише українцям, а й усім школярам.GCSE (General Certificate of Secondary Education) — це основна британська шкільна кваліфікація, яку діти зазвичай здобувають у віці 15-16 років після вивчення кількох предметів і складання іспитів.Викладання за новою програмою розпочнеться у вересні 2028 року в Англії, Уельсі та Північній Ірландії. Перші іспити з української мови заплановані на 2029 рік.Залужний зазначив, що запровадження іспиту стало результатом багаторічної роботи української громади у Великій Британії та українських дипломатів.За його словами, для тисяч дітей, які через війну були змушені виїхати з України, це можливість здобувати освіту за кордоном і водночас зберігати національну ідентичність. Він також звернув увагу, що раніше траплялися випадки, коли українським учням пропонували складати іспити російською мовою.Окремо посол подякував уряду Великої Британії, британському Департаменту освіти, Міністерству освіти і науки України, а також британським та українським експертам, які працювали над просуванням ініціативи. Він також відзначив внесок директорки Української школи Пречистої Діви Марії Інни Григорович та української громади у Великій Британії.Залужний наголосив, що українська мова є однією з найважливіших основ зв'язку дітей з Україною незалежно від того, в якій країні вони проживають.Нагадаємо, словом 2026 року стало "максинг" (maxxing). Це інтернет-сленг, що означає прагнення максимально розвинути певну навичку, покращити аспект свого життя або оптимізувати власні результати..

Ізраїль передав Сполученим Штатам і країнам Перської затоки розвідувальні дані про ймовірну підготовку Ірану до використання хімічної зброї. Водночас американські посадовці не дійшли згоди щодо достовірності цих оцінок: частина з них сумнівається, що Тегеран справді планує такий напад.Про це повідомляє The New York Times із посиланням на американських і регіональних посадовців.За даними видання, протягом останніх тижнів представники ізраїльських спецслужб під час контактів з американськими колегами заявляли, що загроза використання Іраном хімічної зброї стала нагальнішою, ніж його ядерна програма.Ізраїль стверджує, що Тегеран прискорює розробку технологій для оснащення балістичних ракет боєголовками з токсичними речовинами. Серед можливих способів доставки також називають ударні безпілотники та таємне перевезення хімічних боєприпасів через кордони для диверсій.Як реагують у СШАІзраїльські розвідувальні дані спричинили дискусії в адміністрації США. Частина американських посадовців поставилася до попереджень серйозно, зважаючи на зростання напруженості на Близькому Сході та загрози для американських військових об'єктів у регіоні.Водночас інші представники Білого дому скептично оцінили ці повідомлення. Вони припускають, що уряд прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу може використовувати розвіддані, щоб переконати адміністрацію Дональда Трампа відновити масштабну військову операцію проти Ірану.Деякі американські посадовці навіть порівняли ситуацію з розвідданими про нібито наявність зброї масового знищення в Іраку, які передували вторгненню США у 2003 році.За словами одного з регіональних посадовців, Ізраїль ознайомив країни Перської затоки зі своїми оцінками щодо підготовки іранської хімічної зброї до бойового застосування, але не надав доказів. Уряди деяких країн регіону визнали ці пояснення непереконливими та засумнівалися, що Тегеран справді готує такий сценарій.Ізраїль не посилює заходи хімічного захистуВодночас дії ізраїльської влади всередині країни не свідчать про очікування неминучого хімічного удару. Під час планових навчань Командування тилу Армії оборони Ізраїлю не зосереджується на такій загрозі, а влада не відновлювала роздавання протигазів населенню.Один із високопосадовців оборонного відомства Ізраїлю також заявив журналістам, що наразі Іран не має хімічного потенціалу, який становив би безпосередню небезпеку для країни.В офісі прем'єр-міністра Ізраїлю відмовилися коментувати конкретні розвідувальні дані. Водночас представник канцелярії заявив:"Ізраїль уважно стежить за кожною загрозою з боку іранського терористичного режиму і готовий їй протистояти".Влада Ірану заперечує звинувачення в розробці бойових хімічних речовин і називає такі заяви інформаційно-психологічною операцією Ізраїлю.Читайте також: Переговорам бути: США та Туреччина узгодили позиції щодо України й Ірану.

Молдовська державна компанія Energocom обговорює з українськими постачальниками можливість придбати від 10 до 50 мільйонів кубометрів природного газу. Кишинів розраховує домовитися про ціну нижче ринкової, однак остаточні умови ще не узгоджені.Про це заявив міністр енергетики країни Дорін Жунгієту в ефірі Radio Moldova, повідомляє ALBASAT.За його словами, державна компанія Energocom уже веде комерційні переговори з українськими постачальниками. Остаточний обсяг закупівлі залежатиме від наявності вільного газу, чинних контрактів та погодженої формули ціноутворення. Міністр не став розкривати деталі можливих домовленостей, оскільки переговори ще тривають. Водночас він зазначив, що Молдова прагне отримати газ за ціною нижче ринкової."Якби такої вигоди не було, ми б не вели переговори", — пояснив Жунгієту.Наразі сторони не визначили остаточну кількість газу, його вартість і можливі строки постачання.Що відомо про експорт газу з України15 жовтня 2026 року Україна вперше від початку повномасштабної війни експортувала природний газ. Під час перших експортних торгів на "Українській енергетичній біржі" компанії продали близько 12,75 мільйона кубометрів палива.29 жовтня Україна розпочала сезон відбору газу з підземних сховищ. Водночас наприкінці серпня в країні накопичили запаси, необхідні для базового сценарію проходження опалювального сезону.Нагадаємо, нещодавно речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що наразі відновити транзит російського газу до Європи через територію України неможливо. Так він прокоментував публікацію The Wall Street Journal про відповідну ініціативу США..

Президент України Володимир Зеленський нагородив першу леді Сполучених Штатів Америки Меланію Трамп орденом княгині Ольги I ступеня.Відповідний указ №1079/2026 оприлюднено на сайті Офісу президента."Нагородити орденом княгині Ольги І ступеня Трамп Меланію — першу леді Сполучених Штатів Америки", — йдеться у документі.Як наголошується в указі, нагороду першій леді США присуджено за вагомий особистий внесок у гуманітарну підтримку України, активну правозахисну й благодійну діяльність, спрямовані на порятунок українських дітей та громадян, які постраждали від агресії РФ чи були депортовані й примусово переміщені з ТОТ.Раніше в Білому домі інформували, що Меланія Трамп виступить з офіційною заявою щодо режиму припинення вогню в Олешках у четвер, 5 листопада, об 11:00 за східноамериканським часом (18:00 за Києвом).До цього Меланія Трамп ініціювала дипломатичну взаємодію між двома країнами й успішно домоглася локального припинення вогню в Олешках і на прилеглій території Херсонської області.Нагадаємо, у Сполучених Штатах Америки відбудеться підсумкова нарада щодо гуманітарної місії в Олешках за участю першої леді Меланії Трамп. У складі української делегації — голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія й уповноваження Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.Зауважимо, 31 жовтня в Україну прибула гуманітарна місія з Олешок. Автобуси з евакуйованими громадянами та тваринами перетнули кордон на Чернігівщині..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відзначив позицію Канади, яка не допустила росіян до участі в чемпіонаті з хокею. Він закликав інші країни наслідувати цей приклад і не дозволяти Москві використовувати міжнародний спорт для відновлення репутації.За словами глави МЗС, Росія не повинна використовувати спортивні змагання, щоб приховувати свої злочини та повертатися до кола держав, які користуються міжнародною повагою."Вдячні нашим канадським друзям за те, що нагадали Москві: на льоду немає місця безкарності", — написав Сибіга.Він наголосив, що російські атаки на Україну щодня нагадують світові, чому міжнародні спортивні турніри не мають ставати для Москви можливістю відновити свою репутацію. Окремо міністр закликав інші країни, які мають сильні хокейні традиції, наслідувати канадський приклад, зокрема застосовувати візові обмеження.Також Сибіга подякував міністерці закордонних справ Канади Аніті Ананд, міністерці імміграції, біженців та громадянства Лені Метледж Діаб і державному секретареві з питань спорту Адаму ван Кувердену за принципову позицію.Нагадаємо, шість країн Європи заявили, що бойкотуватимуть хокейні матчі проти російської збірної, якщо тій усе ж нададуть можливість виступити на чемпіонаті світу. Таким чином вони висловили підтримку Україні..

Уродженець України, представник Демократичної партії Євген Віндман переобрався до Палати представників Конгресу Сполучених Штатів Америки від штату Вірджинія.Про це свідчать дані NBC News. За результатами підрахунку 97% голосів у сьомому виборчому окрузі Вірджинії Віндман отримав 59,7% підтримки виборців — 191 361 голос.Водночас його конкурент від Республіканської партії Даг Оллівант набрав 37,8%, або 121 015 голосів.Варто відзначити, що для Віндмана це буде вже другий термін у Палаті представників Конгресу США. Уперше уродженець України переміг на виборах до Конгресу у 2024 році.Що відомо про Євгена ВіндманаАмериканський політик-демократ, юрист, відставний підполковник армії США. Народився 6 червня 1975 року в Києві. У 1979 році разом із родиною емігрував до США. У 1997 році Віндман закінчив Університет штату Нью-Йорк у Бінгемтоні здобувши ступінь бакалавра мистецтв з історії.Віндман був призначений офіцером Армії США після здобуття ступеня бакалавра. Він прослужив 25 років як десантник, піхотинець та юрист Корпусу генерального судді-адвоката, і був направлений до Іраку. Віндман звільнився із Сухопутних військ у 2022 році.У 2018 році Євген обійняв посаду заступника юридичного радника в Раді національної безпеки США (NSC). У жовтні 2019 року його брат Александр став свідком у справі про телефонну розмову Дональда Трампа з Володимиром Зеленським. Євген отримав звіт про цю розмову та передав його старшим юристам Білого дому. Свідчення братів викрили тиск на Україну й призвели до першої спроби імпічменту Трампа. Через це у лютому 2020 року за розпорядженням адміністрації Трампа обох братів усунули з посад.У 2024 році Віндман уперше балотувався до Конгресу від Демократичної партії. Переміг республіканця Дерріка Андерсона й офіційно вступив на посаду 3 січня 2025 року. На сьогодні Віндман є одним із найактивніших лобістів інтересів України в американському парламенті.Нагадаємо, Демократична партія здобуває більшість у Сенаті Сполучених Штатів Америки за підсумками виборів до Конгресу. Попередньо, демократам вдалося скористатися невдоволенням американців президентом Дональдом Трампом..

Президент США Дональд Трамп заявив, що здивований результатами проміжних виборів, оскільки розраховував на більшу кількість перемог кандидатів від своєї партії. Водночас він наголосив, що чимало республіканців усе ж змогли здобути підтримку виборців.Про це він сказав журналістам, коментуючи підсумки голосування.За словами американського лідера, попри численні передвиборчі мітинги та підтримку кандидатів, частина представників його партії не змогла перемогти."Я трохи здивований. Я думав, вони зроблять краще", — заявив Трамп.Водночас президент звернув увагу й на успіхи республіканців, зазначивши, що багато кандидатів від його політичної сили все ж здобули перемогу.За підсумками голосування Демократична партія отримала контроль над Сенатом США. Демократи змогли відібрати у республіканців шість місць, зокрема в Техасі, Канзасі, Південній Кароліні, Айові, Огайо та Північній Кароліні. У деяких із цих штатів представники Демократичної партії не перемагали десятиліттями.До виборів республіканці мали 53 місця в Сенаті, демократи — 47. Для отримання більшості опонентам потрібно було здобути щонайменше чотири додаткові мандати, однак вони отримали шість.Чому проміжні вибори важливі для ТрампаПроміжні вибори у США відбуваються посередині чотирирічного президентського терміну. Під час них американці обирають усіх 435 членів Палати представників, 35 зі 100 сенаторів, а також губернаторів у низці штатів.Результати голосування визначають, чи зберігає президентська партія контроль над обома палатами Конгресу. Якщо більшість переходить до опозиції, їй стає простіше блокувати законодавчі ініціативи глави держави та посилювати нагляд за роботою його адміністрації.Крім того, підсумки проміжних виборів традиційно розглядають як один із показників ставлення американців до політики чинного президента напередодні наступної президентської кампанії, запланованої на 2028 рік.Нагадаємо, раніше Дональд Трамп припустив, що в разі перемоги демократів на проміжних виборах йому доведеться регулярно застосовувати право вето до законопроєктів, які надходитимуть від Конгресу..

Європейська комісія підготувала для України обережнішу дорожню карту переговорів про вступ до Євросоюзу, ніж для Молдови. Згідно з документом, який отримало видання Politico, до 2027 року Київ може попередньо завершити переговори лише за сімома напрямами політики.Водночас Єврокомісія закликає українську владу терміново прискорити перетворення у сфері верховенства права, повідомляє Politico. У документі наголошується, що необхідні реформи потрібно суттєво активізувати, а виконання ключових вимог у першій половині 2027 року стане умовою для попереднього завершення переговорів за окремими напрямами. У Брюсселі також визнають, що повномасштабна війна ускладнює проведення необхідних змін.Хто може просунутися в переговорах швидшеУ документі окремо порівнюють перспективи України та Молдови, які раніше паралельно просували заявки на вступ до Євросоюзу. За оцінкою Єврокомісії, Кишинів може попередньо завершити переговори більш ніж за 20 напрямами політики до 2027 року. Для України вказали лише сім.Україна подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення. У червні того самого року Україна та Молдова отримали статус кандидатів, а офіційні переговори про вступ розпочали в червні 2024 року.Відтоді Київ завершив детальну перевірку відповідності українського законодавства нормам ЄС. У жовтні Україна та Молдова розпочали переговори щодо внутрішнього ринку Євросоюзу, конкурентоспроможності й економічного зростання.За якими напрямами Україна може завершити переговори у 2027 роціДорожня карта Єврокомісії передбачає попереднє завершення переговорів за сімома напрямами:освіта та культура — у першій половині 2027 року;інтелектуальна власність;зайнятість і соціальна політика;промислова політика;дослідження;зовнішні відносини;зовнішня та безпекова політика — у другій половині року.Загалом країнам-кандидатам необхідно привести законодавство та роботу державних інституцій у відповідність до європейських стандартів у 35 переговорних сферах. У Єврокомісії визнають, що цей процес потребує часу, ресурсів і консультацій. Для підтримки української влади Брюссель створив спеціальну робочу групу.Євросоюз не встановив дати вступу УкраїниУ документі Єврокомісії не визначено кінцевого терміну завершення переговорів України про вступ до ЄС. Такої самої позиції Брюссель дотримується щодо Албанії та Молдови.Винятком є Чорногорія: для неї червень 2027 року визначили цільовим терміном підписання договору про вступ. Водночас українську дорожню карту називають "живим документом", який можуть змінювати залежно від перебігу переговорів. Це залишає можливість попередньо закрити більше напрямів, якщо реформи просуватимуться швидше, ніж очікується.Що ускладнює процес євроінтеграціїОкремою перешкодою залишається повномасштабна війна. Хоча правила Євросоюзу прямо не забороняють вступ до блоку країнам, які перебувають у стані війни, членство України порушує питання безпеки, територіальної цілісності та зобов'язань держав ЄС щодо взаємодопомоги.Навіть після мирного врегулювання Україні доведеться завершити необхідні реформи та пройти всі етапи вступу. Після переговорів також потрібно буде підготувати договір про приєднання, який мають схвалити та ратифікувати.Додамо, цьогоріч у жовтні Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом та інших механізмів міжнародної підтримки..

Демократична партія здобуває більшість у Сенаті Сполучених Штатів Америки за підсумками виборів до Конгресу. Попередньо, демократам вдалося скористатися невдоволенням американців президентом Дональдом Трампом.Про це повідомляє Associated Press. За даними журналістів, демократи отримали 51 місце в новому складі Сенату, тоді як республіканці — 39.Ці дані враховують також сенаторів, які не брали участі в нинішніх перегонах. Водночас результати ще деяких сенатських перегонів залишаються невідомими.Згідно з прогнозами AP, у Палаті представників отримають перемогу 163 демократів і 103 республіканців. Натомість для отримання більшості в нижній палаті необхідно здобути щонайменше 218 місць. Також, за підрахунками агентства, демократи отримують 22 губернаторські посади, а республіканці — 11.До того ж, як повідомила правозахисна організація Common Cause, яка стежить за дотриманням виборчих прав, голосування у США минуло без серйозних інцидентів. За словами президентки та генеральної директорки організації Вірджинії Кейс Соломон, волонтери зафіксували лише кілька незначних проблем."Знову ж таки, усе минуло здебільшого спокійно. Так, як і мають проходити наші вибори", — сказала вона під час брифінгу.Регіональні директори Common Cause в Аризоні, Каліфорнії, на Гаваях, у Північній Кароліні та Техасі не повідомляли про серйозні порушення. Серед проблем, які виникали протягом дня, були затримки через негоду, довгі черги на виборчих дільницях та агітація поблизу місць голосування.Нагадаємо, президент США Дональд Трамп припустив, що в разі перемоги демократів на проміжних виборах йому доведеться регулярно застосовувати право вето до законопроєктів, які надходитимуть від Конгресу..

Російський диктатор Володимир Путін підписав указ, який зобов'язує приватні центри обробки даних резервувати 10% своїх вільних потужностей для потреб російського уряду. Це може посилити контроль Кремля над цифровою інфраструктурою та інформаційними потоками країни.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). За даними фахівців, документ Путін підписав 2 листопада.Указ передбачає, що приватні дата-центри мають резервувати частину доступного простору та обчислювальних потужностей на випадок, якщо вони знадобляться державі. До отримання відповідного запиту компанії зможуть продовжувати використовувати зарезервовані ресурси.Документ також передбачає створення спеціальної підкомісії при Державній комісії з цифрового розвитку. Вона матиме повноваження зобов'язувати приватні центри обробки даних передавати зарезервовані потужності уряду протягом 24 годин після відповідного повідомлення. Крім того, комісія визначатиме максимальний розмір фінансової компенсації за використання приватних ресурсів. Таким чином, російська влада зможе фактично встановлювати граничну ціну за залучення потужностей дата-центрів."Вимоги указу фактично надають Державній комісії з цифрового розвитку повноваження втручатися в роботу центрів обробки даних, щоб визначити можливості, які уряд може отримати. Вимоги указу також вказують на те, що російський уряд, ймовірно, вже має механізми, необхідні для моніторингу та контролю діяльності приватних центрів обробки даних. Кремль дедалі більше прагне розширити свій контроль над російською цифровою інформаційною інфраструктурою, створити суверенні цифрові системи, які не залежать від західних мереж, та досягти своїх цілей цензури", — наголосили експерти.Водночас, за даними ISW, Росія намагається посилити фізичний захист своїх дата-центрів на тлі українських далекобійних ударів по об'єктах цифрової інфраструктури. Зокрема, 2 листопада російське видання "Ведомости" повідомило, що державний телекомунікаційний оператор "Ростелеком" веде переговори з гірничодобувною компанією "Норнікель" щодо будівництва підземних центрів обробки даних. За попередніми оцінками, такі об'єкти коштуватимуть на 30–40% дорожче за наземні дата-центри."Указ від 2 листопада та плани "Ростелекому" відображають спроби Росії забезпечити цифрову безперервність на тлі кампанії України з далекобійних ударів по російських центрах обробки даних.Указ Путіна від 2 листопада є спробою децентралізувати російську інфраструктуру даних, зокрема шляхом переміщення її даних до третіх країн, по яких Україна не зможе завдати ударів", — додали аналітики.Нагадаємо, раніше різні світові агенції зазначали, що Кремль готується до затяжної війни та різко збільшує витрати на армію, повністю відмовившись від планів щодо їх стримування. Прогнозовані оборонні видатки сягнуть рекордних показників і навантажать державні фінанси агресора..

У Польщі 31-річному українцю, який напав на монастир у Ярославі, висунули п'ять окремих обвинувачень. Чоловік визнав провину в справі, в якій ідеться про вбивство священника та замах на вбивство ще чотирьох людей. Йому загрожує довічне ув'язнення.Про це повідомили польські журналісти з RMF24 із посиланням на прокуратуру.За інформацією слідства, раніше українцю, якого польські медіа називають Ігорем М., інкримінували вбивство та замах на вбивство чотирьох людей у межах одного обвинувачення.Тепер прокуратура змінила його формулювання, висунувши чоловіку п'ять окремих обвинувачень — щодо кожного потерпілого.Після оголошення нових обвинувачень 31-річний українець визнав провину, однак скористався правом відмовитися від надання пояснень і відповідей на запитання слідчих.Водночас чоловік заявив, що шкодує про скоєне. За інкриміновані злочини йому загрожує довічне позбавлення волі.Що відомо про смертельний інцидент у ЯрославіВін стався на території Ярославського абатства на вулиці Бенедиктинській 24 вересня. Як розповіла офіцерка пресслужби Повітового комендантства поліції в Ярославі Анна Длугош, громадянин України напав з ножем на чотирьох чоловіків та одну жінку. Внаслідок нападу загинув священник.Перед нападом чоловік прибув до Польщі з Німеччини та планував повернутися в Україну. Він намагався перетнути кордон у пункті пропуску "Корчова", однак через відсутність чинного страхового поліса на автомобіль йому відмовили у виїзді.Після цього його транспортний засіб евакуювали до Ярослава. Пізніше там і стався злочин за участю агресивного українського громадянина.Нагадаємо, раніше журналісти видання Onet інформували, що поранений під час нападу в монастирі Польщі отець Адріан закликав не звинувачувати всіх українців..

Після попереджень про можливі диверсії польські військові розпочали спецоперацію поблизу кордону з Калінінградською областю Російської Федерації. До неї також залучили відповідні спецслужби.Таку інформацію оприлюдниди польські журналісти з RMF24. Про створення спеціального штабу в головному управлінні поліції їм розповів його керівник Марек Боронь. За його словами, операція охоплює Вармінсько-Мазурське воєводство та Підляшшя. Вона має превентивний характер.Рішення посилити безпеку ухвалили після отримання інформації про можливі диверсійні акти на кордоні з Калінінградською областю Росії. Боронь пов'язав ці заходи із загальною безпековою ситуацією в країні, зокрема, ризиками саботажу, гібридної злочинності та діяльністю східних спецслужб.Операцію координують із командного пункту в головному управлінні поліції. До неї також залучили воєводські управління поліції в Ольштині та Білостоці.Журналісти зазначили, що минулого тижня польська влада отримала попередження від військової розвідки та спецслужб країн-союзників. За їхньою інформацією, на кордоні з Росією можуть відбутися диверсійні дії. Зокрема, не виключають спроб проникнення на польську територію озброєних угруповань. У відповідь на ці повідомлення до прикордонних районів перекинули додаткові сили поліції з декількох воєводств."Поліція забезпечує безпеку Кролевецького округу на випадок можливих подій, які могли би призвести до диверсійних актів", — зауважив Боронь.За словами головного коменданта поліції, на місці працює значна кількість правоохоронців. До операції також долучили антитерористичні підрозділи. Поліція координує дії з військом, прикордонною службою та спецслужбами.Окремо Марек Боронь заперечив, що перекидання силовиків і посилення заходів безпеки пов'язані з кризою навколо Конституційного суду Польщі.Останнім часом у Польщі фіксують випадки ймовірної розвідувальної та диверсійної діяльності, пов'язаної з Росією.Нагадаємо, 29 жовтня директор департаменту стратегії й оборонного планування Міністерства національної оборони Польщі Даріуш Луковський заявляв, що його країна передасть Україні два винищувачі МіГ-29 радянського виробництва, а також боєприпаси. Наголошувалося що це відбудеться "в найближчому майбутньому"..

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що наразі відновити транзит російського газу до Європи через територію України неможливо. Так він прокоментував публікацію The Wall Street Journal про відповідну ініціативу США.За словами Пєскова, "ситуація на місцях свідчить про неможливість" реалізації таких планів. Він також висловив сумнів, що постачання вдасться відновити в майбутньому. Водночас речник Кремля зазначив, що подальші перспективи залежатимуть від зацікавленості покупців і можливостей постачальників.Звзначимо, що раніше The Wall Street Journal писало, що США підтримують якнайшвидше відновлення постачання російського природного газу до Європи через Україну. Цю ідею нібито розглядають у межах переговорів про енергетичне перемир’я напередодні зими.Водночас у Європейській комісії заявляли, що Євросоюз не планує повертатися до імпорту російського газу навіть після завершення війни. Відмова від такого постачання закріплена в законодавстві ЄС.Також раніше повідомлялося, що США пропонували європейським країнам розморозити частину російських суверенних активів і передати їх до фінансової структури під контролем Вашингтона. Цей крок розглядали як один із можливих інструментів для відновлення мирних переговорів.Нагадаємо, раніше Пєсков заявляв, що Росія продовжить так звану "СВО". Головна мета — на 100% забезпечити свої національні інтереси. А Польщі порадили детально "вивчити російську військову доктрину"..