Світ

У польському місті Люблін з будівлі міської ратуші зняли український прапор, який там висів із 2022 року разом із прапорами Польщі та Європейського Союзу. Таке рішення викликало суспільний резонанс.Про це повідомляє WP Wiadomości.Чому зняли український прапорУ міській владі Любліна заявили, що таке рішення є реакцією на указ президента України Володимира Зеленського про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування "імені Героїв УПА".У мерії зазначили, що вважають це рішення таким, що "ображає польську історичну пам’ять" і ускладнює діалог між країнами."Наслідуючи приклад інших польських міст, ми ухвалили рішення зняти український прапор з будівлі Люблінської ратуші. Ми поділяємо критичну позицію Міністерства закордонних справ Польщі та посольства Польщі в Києві", — йдеться у заяві міської ради.Водночас у Любліні наголосили, що місто продовжує підтримувати Україну у війні проти Росії та залишається солідарним з українським народом.Реакція суспільстваРішення міської влади викликало неоднозначну реакцію серед мешканців. Частина громадян підтримала демонтаж прапора, посилаючись на суперечливе трактування історії УПА. Інші ж вважають цей крок невчасним, оскільки Україна продовжує протистояти російській агресії.Політичний контекстЗазначимо, що 26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння одному з підрозділів ССО почесного найменування "імені Героїв УПА", підкресливши, що це рішення спрямоване на відновлення історичних традицій українського війська.Після цього в Польщі пролунала низка критичних заяв. Зокрема, колишній президент Лех Валенса заявив, що припиняє носити значок з українським прапором, а чинний президент Польщі Кароль Навроцький запропонував розглянути можливість позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі.Додамо, 29 травня міський голова Львова Андрій Садовий закликав польських владоможців припинити чіплятися до назв українських військових частин і зосередитися на підтримці війська, яке тримає найбільший фронт у Європі з часів Другої світової війни..

Україна у травні значно посилила удари по російській нафтопереробній інфраструктурі. Через це країна-агресорка може зіткнутися із паливною кризою.Про це повідомляє Bloomberg. За даними агентства, Київ зосередився на стратегії системних ударів по енергетичному сектору Росії з метою зменшення її доходів від експорту нафти в умовах глобальної нестабільності на ринку енергоресурсів. Окремо фіксується тактика повторних атак на одні й ті самі об’єкти, щоб ускладнити їх відновлення.Загалом у травні, за даними Bloomberg, було зафіксовано щонайменше 30 атак на російську нафтову інфраструктуру — це найвищий місячний показник від початку повномасштабного вторгнення.Як відзначають фахівці, удари по НПЗ призводять до скорочення обсягів переробки нафти в Росії. За оцінками OilX, середній добовий показник у травні може становити близько 4,58 мільйона барелів — це приблизно на 13% менше, ніж рік тому, і найнижчий рівень з 2009 року."Станом на кінець травня, щоденні обсяги преміального бензину 95-ї марки, що пропонувалися до поставки в європейській частині Росії, впали приблизно до 5000 тонн на день, що становить третину від пропозиції рік тому, згідно з даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарної біржі. Водночас ціни на цей вид палива на ключовій товарній біржі зросли більш ніж на 20% у річному обчисленні", — наголосили журналістами.Окрім НПЗ, під ударами опиняються експортні термінали, нафтопроводи та насосні станції, що додатково тисне на логістичні можливості російського паливного сектору. Водночас, за оцінками спостерігачів, російський внутрішній ринок пального поки не перебуває у кризовому стані, подібному до 2023 року. Однак ознаки скорочення пропозиції вже фіксуються — зокрема, зростання біржових цін і зменшення доступних обсягів преміального бензину.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що через успішну атаку українських безпілотних літальних апаратів повністю зупинила свою роботу головна первинна установка нафтопереробки CDU-6 на четвертому за величиною завод Росії "НОРСИ". Виведення з ладу цього ключового обʼєкта призведе до різкого падіння обсягів виробництва палива в усій країні-агресорці..

Вранці 1 червня на Мальті стався потужний вибух на фабриці із виробництва феєрверків. Постраждали двоє людей.Про це повідомляє MaltaToday. За даними журналістів, двох чоловіків віком 47 та 67 років, які обробляли сусідні поля, госпіталізували. У них діагностовано шок та легкі травми після вибуху.Водночас під час вибуху на території фабрики не було жодного з працівників.  Натомість сам вибух був настільки потужний, що його чули навіть за кілька кілометрів. До того ж ударною хвилею вибило вікна у різних районах."Людей у ​​цьому районі евакуювали, оскільки невеликі вибухи продовжували чути протягом кількох годин після перших вибухів. Існували побоювання щодо безпеки корів та іншої худоби, яку утримують на фермах поблизу фабрики феєрверків", — йдеться у повідомленні.Прем'єр-міністр Роберт Абела заявив, що він співчуває постраждалим. За його словами, на місце події негайно було направлено посадовців та працівників влади країни для надання допомоги.Нагадаємо, у Китаї стався масштабний вибух на фабриці феєрверків, унаслідок якого загинула щонайменше 21 людина, ще 61 — отримала поранення. Інцидент стався в місті Чанша (провінція Хунань) 5 травня близько 17:00 за місцевим часом..

Віцепрем’єр-міністр і міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой заявив, що не зміг би проголосувати проти можливого об’єднання Молдови з Румунією, якби таке питання було винесене на референдум.Про це він сказав в інтерв’ю молдовській радіостанції Vocea Basarabiei, яке відбулося 30 травня.Позиція МЗС МолдовиЗа словами Попшоя, тема можливого об’єднання Молдови та Румунії регулярно порушується в суспільстві, тому її необхідно відкрито обговорювати."Ця тема більше не повинна бути табуйованою", — наголосив він.Водночас міністр підкреслив, що ключовим стратегічним напрямом для Молдови залишається європейська інтеграція.Коментуючи гіпотетичний референдум, очільник МЗС зазначив, що як громадянин Румунії він не міг би голосувати проти такого рішення. Водночас він наголосив, що остаточне рішення має залежати від волі громадян та рівня суспільної підтримки ідеї об’єднання.Політичний контекстРаніше президентка Молдови Мая Санду заявляла, що у разі проведення референдуму підтримала б об’єднання з Румунією. Водночас соціологічні опитування свідчать, що більшість громадян наразі не підтримує таку ідею. Зокрема, за даними дослідження IMAS (червень 2025 року), 62% респондентів виступають проти об’єднання, тоді як 28% — підтримують.Ідея об’єднання також періодично обговорюється в Румунії. Представники політичних кіл заявляють про готовність до діалогу у разі відповідного запиту з боку Кишинева.Історичний контекстМолдова має складну історію державності та територіальних змін. У різні періоди територія сучасної країни перебувала під впливом Османської та Російської імперій, а також Радянського Союзу.Питання ідентичності та державного курсу залишається одним із ключових у внутрішній політиці країни.Нагадаємо, 2 квітня молдовський парламент ухвалив остаточне рішення про вихід зі статутних органів Співдружності незалежних держав (СНД). Таким чином не діють жодні угоди в межах цієї організації..

У Польщі торнадо завдало значних руйнувань в Опольському воєводстві. Стихія пошкодила десятки будівель, зокрема житлові будинки, однак обійшлося без постраждалих.Як повідомляє RMF24, негода вдарила по селу Бальцажовіце у Стшелецькому повіті. За даними пожежної служби, пошкоджень зазнали 18 будівель, з яких 11 є житловими будинками.В Інституті метеорології та водного господарства Польщі зазначили, що характер руйнувань свідчить про проходження торнадо."Зафіксовані в Опольському регіоні пошкодження вказують на вплив сильного обертового висхідного потоку, пов'язаного з грозою", — наголосили метеорологи.. Стихія також повалила дерева та пошкодила інфраструктуру населеного пункту. Мер гміни Уязд Хуберт Ібром заявив, що наслідки негоди нагадують кадри з фільмів про кінець світу."Картина нагадує постапокаліпсис. Кілька хвилин жаху та героїчна боротьба добровольців, професійних пожежників, поліції, мешканців прилеглих населених пунктів та представників різних НУО. Операція із забезпечення безпеки майна тривала до пізньої ночі", — зазначив посадовець.Гміна — це найменша базова адміністративно-територіальна одиниця та основа місцевого самоврядування в Польщі. Вона об'єднує місто, село або групу сіл і міст, мешканці яких складають самоврядну спільноту.На місці працювали рятувальники та комунальні служби, які ліквідовували наслідки стихії та допомагали мешканцям убезпечити пошкоджене майно. Попри значні руйнування, інформації про загиблих чи травмованих не надходило.Нагадаємо, 27 травня частину України охопила негода. Рятувальники ліквідовували її наслідки у Запоріжжі.Додамо, у червні 2026 року в Україні очікується тепліша за кліматичну норму погода. Разом із підвищенням температури прогнозується й типовий для початку літа "режим" опадів..

У Великій Британії зафіксовано найнижчий рівень народжуваності з 1977 року, що посилює ризик демографічного дисбалансу та поступового скорочення населення без урахування міграції.За даними Управління національної статистики (ONS), у 2025 році в Англії та Уельсі народилося 585 396 дітей — це на 1,6% менше, ніж роком раніше, передає Bloomberg. Показник став найнижчим за останні 48 років, а різниця між кількістю народжень і смертей скоротилася до мінімального рівня.Аналітики зазначають, що Велика Британія може вже цього року зіткнутися з ситуацією, коли кількість смертей перевищить кількість народжень серед корінного населення."Велика Британія рухається до дефіциту народжень порівняно зі смертями вже цього року", — йдеться в оцінці аналітичного центру Resolution Foundation.Загальний коефіцієнт народжуваності у 2025 році знизився до 1,39 дитини на одну жінку (проти 1,41 роком раніше). Для стабільного відтворення населення цей показник має становити близько 2,1.Роль міграції у демографіїПопри падіння народжуваності, населення країни досі зростає завдяки міграції. Проте й тут фіксується уповільнення:чиста міграція у 2025 році — 171 000 осіб;це найнижчий показник із 2012 року (за винятком періоду пандемії).Статистика ONS показує, що 40,2% усіх дітей народилися в сім’ях, де один або обоє батьків — мігранти. У попередньому році цей показник становив 39,5%, що свідчить про поступове зростання ролі міграції у відтворенні населення.Економічні наслідкиЕксперти попереджають, що довготривале зниження народжуваності може вплинути на економічне зростання та збільшити навантаження на систему соціального забезпечення через старіння населення."Будь-яке майбутнє зростання населення все більше залежатиме від міжнародної міграції", — зазначають у Resolution Foundation.Фахівці ONS підкреслюють, що падіння народжуваності триває вже понад десятиліття і може свідчити про фундаментальні демографічні зміни у Великій Британії.Додамо, ціни на житло та стрімке зростання населення в одному з найбільш економічно успішних регіонів Швейцарії спричинили посилення політичної підтримки ідеї обмеження імміграції. У кантоні Цуг, де за останні десятиліття населення суттєво зросло через економічний бум, дедалі більше мешканців висловлюються за встановлення загальнонаціонального ліміту на кількість жителів країни.Читайте також: Смертність перевищує народжуваність: в одній з країн Європи населення може скоротитися на 10%.

У неділю, 31 травня, в Туреччині в масштабній дорожньо-транспортній події пасажирський автобус врізався в огорожу та загорівся. Внаслідок аварії загинули люди, серед них — дитина віком дев’яти місяців.Про це повідомила агенція Associated Press. Журналісти додали, що ще понад три десятки пасажирів отримали поранення. Аварія сталася зранку в західній частині Туреччини, у провінції Денізлі. Автобус, який належав туристичній компанії Pamukkale, рухався маршрутом з Ізміра до Анталії та перевозив 38 пасажирів і трьох членів екіпажу.Близько 01:40 за місцевим часом транспортний засіб врізався в дорожні бар’єри, після чого спалахнув.Унаслідок інциденту загинули щонайменше вісім осіб. Серед них — 50-річний водій автобуса та батько немовляти, яке теж загинуло в аварії.Загалом, за попередньою інформацією, постраждали 33 людини, більшість із них отримали різні травми, їх госпіталізували."Автобус повністю згорів. Він залишився на узбіччі дороги після ліквідації пожежі. Це було дуже страшно", — розповіла медійникам одна з пасажирок.Відомо, що трагедія сталася на тлі завершення святкування Ід аль-Адха. У Туреччині в цей період традиційно зростає інтенсивність дорожнього руху, оскільки громадяни масово вирушають у подорожі до родичів і на відпочинок, що часто призводить до збільшення кількості ДТП.Нагадаємо, що 26 травня зранку на залізничному переїзді в Бугенхауті (Бельгія, Східна Фландрія) потяг зіткнувся зі шкільним автобусом. Унаслідок аварії декілька людей в автобусі загинули..

Румунську багатоповерхівку 29 травня російський аналог іранського "шахеда" — модель "Герань-2". Такими виявилися результати розслідування. Офіційний Бухарест допускає вигнання посла Росії, якщо інциденти триватимуть.Про це заявив президент Румунії Нікушор Дан. Він зауважив, що румунські фахівці знайшли на уламках дрона надписи кирилицею "Герань-2".Крім того, спеціалісти проаналізували електронні компоненти, навігаційні системи, модулі управління, двигуни й елементи конструкції, які  показали "подібність аж до повної ідентичності" з моделями "гераней", які раніше залітали на територію Румунії."Той факт, що такий засіб ударив по житловому будинку в Румунії, завдавши травм і матеріальних збитків, має особливу серйозність, і єдиною відповідальною стороною є Росія", — наголосив Дан.. Румунський президент заявив, що повідомить про результати експертизи союзникам із Європейського Союзу та НАТО."Румунія не ігноруватиме та не применшуватиме значення жодного інциденту, який загрожує життю її громадян, національній безпеці чи суверенітету румунської держави", — додав він.На запитання про те, чи розглядає Румунія інші заходи у відповідь на інцидент із російським дроном, окрім закриття російського консульства в Констанці й оголошення самого представника Росії персоною нон ґрата."Я сподіваюся, що вони зупиняться. Якщо ж ні — є інші заходи, які можна вжити. Наприклад, вислання посла. Є певна ієрархія дипломатичних заходів", — заявив румунський президент.Нагадаємо, що румунські слідчі оцінили, скільки кілограмів вибухівки переносив російський дрон, який влучив у багатоповерхівку в місті Галац. Вони назвали цифру — щонайменше 30 кілограмів..

У ніч на неділю, 31 травня, українські воїни застосували "далекобійні санкції" проти нафтопереробного заводу у російському Саратові. Це приблизно 700 кілометрів від лінії фронту.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Важливий результат. Дякую! Також відбулися ураження в Ростовському регіоні, Кіровському та на військовому пункті базування на Каспійському морі", — зазначив він."Наші Сили оборони України виконують далекобійні завдання, згідно із затвердженими пріоритетами плану таких санкцій", — наголосив український президент.Він констатував, що за цей тиждень також досягнули цілей у Ярославському, Рязанському, Воронезькому, Волгоградському, Ростовському, Новгородському, Нижньогородському, Краснодарському регіонах.За його словами, це відстані від 300 до 1 200 кілометрів від нашого державного кордону України."Збройні сили України, Служба безпеки України, наші розвідки — дякую!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше в Генштабі ЗСУ розповідали про ураження нафтопереробного заводу "Саратовський". Підтверджено масштабну пожежу на території підприємства."НПЗ "Саратовський — одне з ключових нафтопереробних підприємств Поволжя та входить до структури нафтової компанії "Роснєфть". Проєктна переробна потужність підприємства становить близько сім мільйонів тонн нафти на рік. Завод виробляє бензин, дизельне й інші види пального, що використовуються, зокрема, для забезпечення військової логістики держави-агресора. Масштаби завданих пошкоджень уточнюються", — пояснили військові.Нагадаємо, що в ніч на 30 травня Росія знову здригнулася від масованої атаки безпілотників літакового типу. Під ударом опинилися промислові об'єкти та портова інфраструктура одразу в кількох регіонах країни-агресорки..

Данія розпочала підготовку до створення масштабного мобілізаційного резерву у разі війни. Попередньо, на службу можуть призвати до 180 тисяч осіб.Про це повідомляє видання DR, яке проаналізувало документи щодо нової оборонної політики країни. Згідно з планами, основою мобілізаційного резерву стануть повністю підготовлені призовники після завершення 11-місячної служби у Збройних силах Данії. До резерву включатимуть як чоловіків, так і жінок віком до 65 років.Військове керівництво планує поступово збільшувати кількість призовників. Уже до 2030 року данській армії буде потрібно близько 6500 новобранців щороку. Потенційна база для комплектування складатиме понад 64 тисячі громадян, які досягнуть 18-річного віку.До 2033 року потреба зросте до 10 тисяч призовників на рік. За прогнозами, це означатиме залучення до служби приблизно кожного шостого представника відповідної вікової групи.Ще масштабніше розширення заплановане на 2035 рік. Військові рекомендують збільшити щорічний призов до 13 тисяч осіб. За такого сценарію службу проходитиме майже кожен п’ятий громадянин, який досягне 18-річного віку."Новообрані призовники повинні бути доступні для так званих "оперативних мобілізаційних сил" протягом 10 років. Протягом цього періоду їх можуть один раз відкликати для "навчань з технічного обслуговування, мобілізаційних навчань тощо. Після 10 років служби в оперативно-мобілізаційних силах колишні призовники переводяться до військ для старших солдатів", — йдеться у повідомленні.Як очікується, загалом до 2040 року Данія матиме близько 40 тисяч військовослужбовців на активній службі. У разі необхідності їх доповнюватиме підготовлений мобілізаційний резерв чисельністю до 180 тисяч осіб.Нагадаємо, виконувачка обов’язків прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен заявляла, що Росія готується до серії нових хвиль агресії проти європейських країн. Наразі складно сказати, який вигляд вони матимуть, однак точно відомо, що Кремль не припинятиме своїх агресивних потуг..

Кремль використовує інцидент із російським безпілотником, який 29 травня влучив у житловий комплекс у румунському місті Галац, для формування інформаційного підґрунтя, що може дозволити Москві уникати відповідальності за можливі майбутні удари по території Молдови.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). За даними фахівців, 29 травня посольство Росії в Молдові заявило, що молдовська влада разом із західними партнерами нібито може готувати "інсценування", подібне до інциденту зі збитим безпілотником у Румунії. У дипломатичному представництві стверджували, що такі дії нібито спрямовані на звинувачення Росії та подальше загострення відносин між Москвою та Кишиневом.Також у посольстві заявили про "русофобські" погляди влади Румунії та Молдови та назвали повідомлення про причетність Росії до удару по Галацу "непідтвердженими". Водночас, за даними ISW, саме російський безпілотник типу "Герань-2" влучив у житловий комплекс у румунському місті.Аналітики вважають, що такі заяви російської сторони можуть бути спробою заздалегідь зняти з Кремля відповідальність у разі випадкового падіння російських дронів на території Молдови в майбутньому. Крім того, подібна риторика може створювати інформаційні умови для потенційної атаки під чужим прапором із використанням російського безпілотника.В ISW нагадали, що російські дрони дедалі частіше порушують повітряний простір держав-членів НАТО та Молдови під час атак по Україні. На думку експертів, це свідчить про те, що російське керівництво вважає ризик таких інцидентів прийнятним наслідком своєї ударної кампанії."Путін тепер, схоже, визнає ризик жертв серед цивільного населення в державах НАТО прийнятним наслідком ударної кампанії Росії. НАТО, можливо, доведеться розглянути питання про переговори щодо можливих угод про протиповітряну оборону з Україною та Молдовою як питання самооборони від ударів російських безпілотників по країнах НАТО, незалежно від того, чи є вторгнення російських безпілотників випадковими чи навмисними", — наголосили аналітики.Нагадаємо, кремлівський диктатор Володимир Путіні, коментуючи інцидент із дроном, заявив, що ніхто без проведення експертизи не може стверджувати, що безпілотник, який залетів на територію Румунії, був російським..

Вночі 31 травня російський Саратов опинився під атакою безпілотників. Спалахнула масштабна пожежа на місцевому нафтопереробному заводі.Про це повідомляють місцеві Telegram-канали. За даними пабліків, вибухи у місті пролунали близько 03:00. Після вибухів на території НПЗ сталося загоряння.Попередньо, дрони поцілили по установці ізомеризації.  Місцева влада влучання наразі не коментує. Тим часом місцеві мешканці у пабліках показали наслідки ударів.Саратовський НПЗ — одне з найстаріших нафтопереробних російських підприємств, яке було засноване 27 квітня 1934 року. Обсяг переробки нафти станом на 2020 рік — 7,2 мільйона тонн, у 2023 році — 4,8 мільйона тонн.Завод випускає понад 20 видів продукції: неетильовані бензини, дизельне пальне, мазут усіх основних марок, бітуми, вакуумний газойль, технічну сірку. Підприємство залучене до забезпечення потреб ЗС РФ.Нагадаємо, у ніч на 30 травня Росія знову здригнулася від масованої атаки безпілотників літакового типу. Під ударом опинилися промислові об'єкти та портова інфраструктура одразу в кількох регіонах країни-агресорки.Також у ніч на 27 травня 2026 року підрозділи Сил оборони України завдали серії ударів по об’єктах на території Росії та тимчасово окупованих регіонах України. Серед цілей — нафтопереробний завод у Туапсе, а також елементи військової інфраструктури, зокрема системи розвідки, ППО та командні пункти..

Естонія розпочала розгортання перших стаціонарних систем виявлення та моніторингу дронів на східному кордоні з Росією. Нове обладнання вже працює на окремих ділянках, а до кінця року планується покрити всю прикордонну лінію.Про це повідомили журналісти ERR. Вони уточнили, що йдеться про стаціонарні системи спостереження, які вже запущені на трьох ділянках південно-східного сухопутного кордону."Вони працюють між тристоронньою точкою Естонія — Латвія — Росія та районом Лухамаа", — конкретизували медійники.За даними Міністерства внутрішніх справ Естонії, до кінця року планується повністю покрити весь східний кордон країни подібними системами."Окрім стаціонарного обладнання, у прикордонній службі також використовують мобільні системи спостереження для посилення контролю на окремих ділянках", — зауважили спеціалісти.Міністр внутрішніх справ Ігор Таро заявив, що впровадження таких технологій є частиною ширшої стратегії посилення безпеки кордону. За його словами, останні інциденти з дронами в регіоні підтверджують актуальність цих рішень.Влада Естонії також повідомила, що тривають закупівлі додаткового обладнання для наступних ділянок кордону, а будівельні роботи просуваються, згідно з планом, або навіть із випередженням графіка.Фінансування проєкту частково здійснюється за підтримки Європейського Союзу. У Таллінні наголосили, що розвиток систем спостереження має підвищити безпеку не лише Естонії, а й усього східного кордону ЄС.Нагадаємо, 19 травня цього року протиповітряна оборона Естонії вперше ліквідувала безпілотник, який порушив її повітряний простір. Його збили над озером Виртс'ярв..

Компанія Foundation Future Industries проводить в Україні випробування своїх бойових людиноподібних роботів. Їх тестують прямо на передовій у війні. Ця структура пов'язана з Дональдом Трампом.Таку інформацію оприлюднили журналісти CNBC. Вони зазначили, що компанія розташована в Сан-Франциско та займається робототехнікою. При цьому вона пов'язана з родиною президента США Дональда Трампа.Медійники додали, що як мінімум саме цей стартап бачить абсолютно нове застосування людиноподібних роботів. Поки інші компанії розробляють їх, щоби ті робили прості речі та наливали каву, Foundation бачить застосування технології у війні або в інших потенційно небезпечних і навіть смертельно небезпечних професіях.Зокрема, компанія розробляє автономних людиноподібних роботів подвійного призначення, призначених як для важкої промисловості, так і для військових цілей.Ранні прототипи проходять випробування в Україні щодо потенційного застосування у війні. Тестують їх саме на полі бою, в реальній війні, яку Росія проводить проти України.В інтерв'ю CNBC генеральний директор компанії Санкает Патак заявив, що в основі компанії лежить переконання, що людиноподібну робототехніку варто спрямувати на розв’язання найважливіших проблем людства, а не на виконання домашніх обов'язків і надання послуг.Стартап поставив перед собою амбітні цілі: Патак планує збільшити виробництво до тисяч одиниць цього року та розпочати випробування на передовій за участю військ США протягом наступних 18 місяців.На початку цього року Foundation отримала ширше світове визнання, відправивши двох своїх роботів Phantom MK-1 в Україну для пілотної демонстрації. Це стало першим відомим випадком застосування людиноподібних роботів у зоні бойових дій. Тривалі випробування, підтримувані урядом США та проведені спільно з українськими офіційними особами, зосереджені на відпрацюванні логістичних завдань у небезпечних районах."Україна стала природним дебютом, оскільки війна в країні вже перетворилася на великий полігон для випробування робототехніки та штучного інтелекту в бойових умовах. Зокрема, наземні роботи використовуються для доставлення припасів на передову, автономні й оснащені ШІ-дрони — для точних ударів і розвідки", — зазначили автори журналістського матеріалу.За словами Патака, випробування MK-1 в Україні вже довели потенціал робота для виконання завдань із доставлення вантажів, що часто наражає солдатів на небезпеку. Але є й нюанс: вони далекі від суперсолдатів, несучи на борту всього близько 20 кілограмів корисного навантаження. Крім того, вони не мають водонепроникності та достатнього часу автономної роботи для масового розгортання.Foundation планує цього року відправити в Україну нових, уже вдосконалених роботів Phantom 2. За словами гендиректора, цей робот матиме надлюдські здібності та вдвічі більшу вантажопідйомність, ніж Phantom 1.Стартап уже отримав державні контракти на дослідження на загальну суму 24 мільйони доларів на перевірку реалізації в галузі інспекції, логістики та поводження зі зброєю в армії, флоті та військово-повітряних силах.У CNBC наголосили, що до реалізації ідеї доклався Ерік Трамп, другий син Дональда Трампа, який нещодавно приєднався до компанії як головний радник зі стратегії. Представник Foundation повідомив виданню, що Ерік Трамп був інвестором фірми до того, як став її радником, і каже, що в них спільне бачення повернення виробництва у США.Нагадаємо, на початку лютого цього року стало відомо, що міжнародна спільнота зібрала 500 тисяч доларів для проєкту "Сталеві союзники". Завдяки цьому українські військові найближчим часом отримають декілька десятків наземних роботизованих платформ..

Україна та Данія працюють над розширенням оборонного партнерства за напрямами, які відповідають ключовим пріоритетам Сил оборони. Йдеться про закупівлю українських дронів і перехоплювачів, локалізацію виробництва в Данії, розвиток протиповітряної оборони та підтримку українських ракетних спроможностей.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров за підсумками розмови з міністром оборони Данії Троельсом Лундом Поульсеном. Сторони обговорили подальші кроки співпраці, які дозволять зберегти ініціативу на боці України в усіх доменах війни."Ключовий фокус розмови — закупівля для потреб Сил оборони України дронів українського виробництва, в тому числі перехоплювачів", — ідеться в повідомленні Міноборони.Під час розмови сторони обговорили масштабування успішної данської моделі підтримки оборонної промисловості. Цей підхід дозволяє партнерам фінансувати виробництво зброї безпосередньо в Україні."З 2024 року завдяки цьому механізму вдалося залучити близько трьох мільярдів доларів для виробництва українського озброєння: зокрема, понад 200 тисяч безпілотників, тисячі засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), українські ракети й інше озброєння", — уточнили в оборонному відомстві.Михайло Федоров акцентував, що Україна розраховує на подальше масштабування закупівель у межах данської моделі, що дозволить швидше забезпечувати фронт і водночас інвестувати в українську оборонну промисловість.Водночас він запросив якомога швидше виділення додаткової допомоги до наступного засідання у форматі "Рамштайн", що відбудеться у червні, для подальшої реалізації стратегії оборони. Сторони також обговорили кроки для локалізації нового виробництва в Данії для потреб Сил оборони України."Це складова win-win співпраці: Україна отримує більше засобів для фронту, а Данія — доступ до рішень, які довели ефективність у сучасній війні", — наголосив український міністр.Окремо обговорили перспективи Drone Deal між Україною та Данією. Такий формат має спростити обмін технологіями й оборонною продукцією, а також прискорити реалізацію спільних проєктів у сфері безпілотних систем та іншого озброєння. Окремим питанням стала підтримка Данії у масштабуванні виробництва українських ракет.Ще один ключовий напрям — розвиток протиповітряної оборони та підготовка власного антибалістичного проєкту. Українська сторона запропонувала Данії долучитися до цієї ініціативи. Зокрема, йдеться про внесок у вигляді радарів, які можуть стати важливою складовою майбутнього рішення.Нагадаємо, що 20 березня Данія передала українським надзвичайникам п’ять сучасних пожежно-рятувальних автомобілів. Процедура відбулася за участі спеціального аташе Королівства Данії з питань цивільного захисту в Україні Еріка Бреум-Крістенсена та першого заступника голови ДСНС України Віталія Миронюка..