Світ

Військові Сполучених Штатів Америки затримали російський танкер Marinera в Атлантиці. Це свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа. З Росією потрібно діяти, а не боятися.Таке переконання висловив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, якого цитує Telegram-канал МЗС України."Затримання корабля під російським прапором у Північній Атлантиці підкреслює рішуче лідерство США та президента Дональда Трампа", — наголосив він.Сибіга констатував, що Україна вітає такий підхід у відносинах з Росією: діяти, а не боятися."Це також стосується мирного процесу і наближення тривалого миру", — підсумував міністр закордонних справ України.Попередній контекстУ середу, 7 січня, Берегова охорона США затримала танкер Marinera під російським прапором. Це сталося між Ісландією та Британськими островами.Американські військовослужбовці переслідували танкер декілька днів. Операцію проводили за участю Великої Британії. За словами британського міністра оборони Британії Джона Гілі, судно прямувало до Росії.У Європейському командуванні Збройних сил США пояснили, що причиною затримання стало порушення американського санкційного режиму.Прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт заявила про те, що екіпаж "підлягає судовому переслідуванню" за порушення законодавства США.У Росії заявили, що США нібито порушили норми міжнародного права та назвали це "піратством".Нагадаємо, що наприкінці червня цього року в Середземному морі вибухнув танкер Vilamoura "тіньового флоту" країни-агресорки Росії, який перевозив сиру нафту..

За інформацією Die Zeit, Федеральна розвідка Німеччини (BND) прослуховувала екс-президента Сполучених Штатів Америки Барака Обаму впродовж його правління у Білому домі.Видання вказує, що німецька зовнішня розвідка перехоплювала розмови американського політика, коли той був на борту урядового літака Air Force One. Стеження за президентським літаком було припинено у 2014 році. Медійники пояснюють, що німецька розвідка усвідомлювала гучність операції, адже США не входили до офіційного профілю завдання, в якому уряд Німеччини визначає, які країни повинен розвідувати BND. "Тому стенограми комунікацій Обами зберігалися в спеціальній папці і лише в одному примірнику. Ця папка циркулювала лише в невеликому, ретельно підібраному колі керівників розвідки, серед яких були президент BND, віцепрезиденти та відповідальний керівник відділу", — зазначає Die Zeit.Після прочитання стенограми повинні були знищити. Після цього отримані відомості мали включити до загальних оцінок позиції Вашингтона, які також передали до канцелярії канцлера. Вже у 2014 році газета Süddeutsche Zeitung повідомляла, що тодішню держсекретарку Сполучених Штатів Гілларі Клінтон також прослуховували. Пітер Альтмаєр, який на той час був керівником відомства федерального канцлера, наказав припинити цю практику, не знаючи, що навіть сам президент США став об'єктом стеження з боку BND. Відтоді розвідка більше не стежить за літаком американського президента. Операція проти Обами тривала кілька років."Неясно, коли вона почалася і чи був об'єктом стеження ще його попередник Джордж Буш", — зазначили медійники.За даними Die Zeit, розвідка не отримувала дозволу на стеження за Обамою. Безпосередньо канцлерка Ангела Меркель не була в курсі такої операції. Вона, пишуть медійники, ймовірно, не дозволила б стежити за очільником Білого дому. Після того як у жовтні 2013 року журнал Spiegel розкрив, що американське Агентство національної безпеки роками прослуховувала мобільний телефон Меркель, канцлерка висловила знамениту фразу, що стеження між друзями неприпустиме.Нагадаємо, торік екс-очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (новопризначений голова Офісу президента) Кирило Буданов повідомляв, що українська воєнна розвідка має можливість прослуховувати розмови високопоставлених кремлівських керівників різного рівня. І, найімовірніше, такі прослуховування відбуваються насправді..

Через санкції проти Росії облігації компанії Telegram на суму близько 500 мільйонів доларів заблоковані у Москві. Це свідчить, що месенджер і досі залежить від російського капіталу.Як повідомляє газета Financial Times, Telegram з 2021 року випустив облігації на суму у понад чотири мільярди доларів. Так, торік у травні компанія розмістила боргові папери на 1,7 мільярда доларів.За даними джерел газети, знайомих із ходом переговорів керівництва Telegram з інвесторами, на сьогодні месенджер викупив більшу частину бондів із терміном погашення у 2026 році. Проте частина паперів є заблокованою у Національному розрахунковому депозитарії (НРД) у зв'язку з санкціями."Це показує, наскільки Telegram, як і раніше, залежить від російського капіталу", — наголошують медійники.Звіт Telegram свідчить, що виторг компанії у першому півріччі 2025 року зріс більш ніж на 65% — до 870 мільйонів доларів. При цьому Telegram отримав чистий збиток у 222 мільйони доларів у порівнянні з чистим прибутком у 334 мільйони у першому півріччі 2024 року. У газеті пояснюють, що такі збитки спричинило списання запасів криптовалюти Toncoin, ціна якої впала на тлі загального зниження криптовалютного ринку у 2025 році.Telegram — це хмарний крос-платформний месенджер і соціальна мережа, створений Павлом Дуровим, що дозволяє швидко та безпечно обмінюватися повідомленнями, файлами, фото й відео, а також здійснювати голосові та відеодзвінки, використовувати групи до 200 000 учасників та канали, з акцентом на швидкість, шифрування та синхронізацію даних між пристроями.Нагадаємо, торік у червні адміністрація месенджера Telegram тимчасово заблокувала як мінімум пʼять українських OSINT-каналів. Не виключено, що власник Telegram Павло Дуров зробив це на замовлення російських спецслужб..

У Росії вкотре перенесли початок серійного виробництва цивільного авіалайнера МС-21, який розробляють із 2009 року. Як повідомляє Центр протидії дезінформації (ЦПД), запустити цей літак у серійне виробництво росіяни хотіли ще 2016 року, але згодом переносили це на 2019, 2020, 2022 та 2024 роки."Ось сьогодні підсумок незмінний: жодного літака для авіакомпаній досі немає і, ймовірно, не буде до кінця 2026 року", — зазначили у ЦПД й додали, що така ситуація демонструє реальний стан усієї галузі цивільного літакобудування в Росії. У Центрі зазначають, що те саме відбувається й з іншими російськими лайнерами: попри гучні заяви, цифри вказують на провал."Замість обіцяних 127 літаків, які російський авіапром планував випустити за 2023–2025 роки, цивільні компанії отримали лише 13 бортів. А у 2026-му очікується постачання аж трьох літаків Іл-114, але і це не точно", — наголосили у Центрі протидії дезінформації.Крім того, у ЦПД зауважують, що на сьогодні російська авіагалузь деградує через санкції та війну: компанії банкрутують, парк стрімко старіє, технічні інциденти стають нормою, а пасажирські перельоти — "грою на виживання". Це є наслідком політики Москви.Що відомо про МС-21Передумовою виникнення цього літака стало безнадійне старіння, відсутність запчастин та сервісу, та вихід із ладу парку літаків Boeing та Airbus, взятих свого часу Росією у лізинг, а потім привласнених російським урядом як протидія західним санкціям, що запровадили проти Москви за повномасштабне вторгнення до України у 2022 році.Експерти вважають, що вихід на зовнішній ринок для виробників МС-21 є вкрай складним завданням. Це обумовлено тим, що він законтрактований американською Boeing і французькою Airbus на 75% до 2025 року, існує необхідність підготовки сервісної мережі за кордоном, а також у росіян можуть бути проблеми зі сертифікацією літака за кордоном. У січні 2019 року у медіа поширювали матеріал, у якому стверджувалося, що через санкції, впроваджені Сполученими Штатами Америки і Японією щодо Росії, на авіабудівне підприємство припинилося постачання композитних матеріалів, необхідних для виробництва крила МС-21. Якщо санкції діятимуть і надалі, то Росії доведеться або розробляти композитний матеріал самотужки (на що буде потрібно кілька років), або замінити його на метал (що позбавить МС-21 головної переваги над конкурентами, такими як Ту-204), або взагалі закрити проект.Нагадаємо, наприкінці 2025 року Центр протидії дезінформації повідомляв, що, попри запевнення Кремля про "стійкість" економіки, офіційні дані російської статистики за листопад 2025 року продемонстрували стрімке падіння ключових галузей промисловості. Найбільшого удару зазнало машинобудування та транспортна сфера..

Американський президент Дональд Трамп пообіцяв, що американські оборонні компанії пришвидшать виробництво зброї для союзників. За його словами, це необхідно для скорочення багаторічних термінів постачання літаків і гелікоптерів.Про це Дональд Трамп заявив у вівторок, 6 січня, під час зустрічі з конгресменами від Республіканської партії.За словами президента, наразі виробництво високоточної зброї займає надто багато часу, через що союзники змушені чекати роками.Він навів приклад винищувачів F-35, на які витрачаються надто тривалі терміни, а також замовлення Індії на 68 гелікоптерів Apache, яке досі не виконано."Ніхто не має такої якості зброї. Проблема лише в тому, що ми її виробляємо недостатньо швидко. Ми розпочнемо робити це значно швидше. Будемо суворими з компаніями-виробниками", — акцентував президент США.Він знову похизувався, що у США найкраща зброя у світі. Але, додав він, потрібно занадто багато часу для її виробництва, в тому числі для союзників."Якщо союзники хочуть зброю купити, вони повинні чекати чотири роки на літак і п’ять років на гелікоптер. Ми не дозволимо цьому повторитися", — наголосив Дональд Трамп.Він уточнив, що тепер буде суворо контролювати оборонні компанії, аби уникнути затримок у постачанні військової техніки. Нові вимоги передбачатимуть прискорене виробництво літаків, гелікоптерів та іншого озброєння, щоби союзники отримували його вчасно.За словами американського президента, ці кроки мають зміцнити обороноздатність союзників США та підвищити швидкість реагування на можливі загрози, особливо на тлі глобальної нестабільності та потреб у сучасних озброєннях, які щоразу зростають.Нагадаємо, вчора очільник Пентагона Піт Гегсет під час своєї промови заявив, що російська протиповітряна оборона, надана Венесуелі, не спрацювала під час операції в центрі Каракаса. При цьому жоден американський військовий не постраждав..

Ядерна зброя — це сила, за лічені години здатна змінити хід історії й поставити під загрозу існування людства. Від 1945 року, коли світ уперше побачив атомну бомбу в дії, планета неодноразово опинялася за крок від катастрофи — через політичні рішення, помилки або ланцюг фатальних збігів.Про три моменти, коли людство було на межі ядерної війни — у матеріалі TrueUA."Карибська криза"Це напружене протистояння між Радянським Союзом і Сполученими Штатами Америки, яке сталося внаслідок таємного розміщення Москвою ядерних ракет на Кубі у жовтні 1962 року у відповідь на встановлення американських ядерних ракет у Туреччині. СРСР провів операцію з доставлення ядерної зброї на Кубу в абсолютній секретності. Транспортували солдатів і зброю в трюмах цивільних кораблів, на які задля маскування було навантажено сільськогосподарську техніку. Персонал не знав, куди пливе, навіть капітани суден, яким дали наказ відкрити секретні пакети з таємною інформацією лише в певній точці маршруту.У відповідь тодішній президент Сполучених Штатів Джон Кеннеді оголосив "карантин" для острова Куба, який передбачав обшук усіх кораблів, що прямували на острів, із метою недопущення туди радянських військ і зброї.Зрештою кризу вдалося владнати, а домовленість полягала у взаємних поступках:Радянський Союз забирає ракети з Куби та допускає туди інспекторів ООН;Сполучені Штати демонтують у піврічний термін свої ракети в Туреччині й утримуються від спроб влаштувати переворот на Кубі.Інцидент з субмариною Б-59Втім, "Карибська криза" могла мати кардинально інше завершення, адже в ході запровадженого Вашингтоном "карантину" для Куби радянський підводний човен Б-59, який ніс на своєму борту ядерну зброю, був обстріляний американською стороною. Під час "Карибської кризи" у межах секретної операції Генерального штабу Збройних сил СРСР "Анадир" підпорядкована начальнику 69-ї бригади підводних човнів Василю Архипову група субмарин була направлена до кубинського узбережжя. За цих напружених військово-політичних обставин командування операції не отримало чітких вказівок щодо можливого застосування атомної зброї. За день до відбуття Архипов спробував уточнити у заступника Головнокомандувача ВМФ адмірала Фокіна цілі та засоби операції:"Не зрозуміло, товаришу адмірал, для чого ми взяли атомну зброю. Коли і як нам потрібно її застосовувати?".Натомість адмірал Фокін не зміг дати чітких роз'яснень. Своєю чергою, начальник штабу Північного флоту сказав, що атомна зброя може бути застосована лише в разі нападу на човен, із завданням йому ушкодження, або ж за спеціальною командою з Кремля.Вже 27 жовтня 1962 року група військових кораблів, що налічувала 11 есмінців військово-морських сил США, очолювана авіаносцем "Рендольф", оточила підводний човен Б-59 біля кубинського узбережжя. Човен обстріляла американська авіація. Окрім цього, згідно з даними радянської сторони, проти Б-59 були застосовані навіть глибинні бомби невеликої потужності. Це було сигналом до того, що човен повинен піднятися на поверхню для його ідентифікації. За деякими даними, екіпаж радянського підводного човна про це не знав і до того ж був позбавлений радіозв'язку. Вибухи глибинних бомб дещо пошкодили корпус човна, внаслідок чого температура у середині суттєво зросла. Того ж дня над Кубою радянськими засобами протиповітряної оборони було збито американський літак-розвідник. Пілот загинув, а загальна ситуація була небезпечною і непередбачуваною. Розв'язання кризиЗа даними національного архіву США, командир підводного човна Б-59, капітан другого рангу Валентин Савіцький, запанікував і був готовий застосувати у відповідь атомну торпеду. Проте Архипов виявив неабияку витримку і звернув увагу командира на сигнали, що надходили з боку американських кораблів. Запуск торпеди було скасовано, і підводний човен подав сигнал американцям з проханням припинити провокації. Після цього американський літак було відкликано, і ситуація певною мірою розрядилася. Так, 28 жовтня 1962-го човен піднявся на поверхню, й американці дозволили йому безперешкодно покинути місце інциденту.Як свідчить один з безпосередніх учасників цих подій, капітан 2 рангу Орлов, ситуація була менш критичною. Попри те, що командир корабля втратив витримку, два інших вищих офіцерів, зокрема й Архипов, заспокоїли його, й у такий спосіб ситуацію було взято під контроль. Згідно з іншими даними, проти такого вкрай небезпечного рішення командира був тільки Архипов. За будь-яких обставин, варто визнати, що роль Архипова як старшого на борту була ключовою в ухваленні кінцевого рішення.Помилка радянського супутника 1983 рокуУночі 26 вересня 1983 року підполковник Станіслав Петров ніс чергування як старший оперативний офіцер командного пункту радянської системи космічного спостереження та раннього попередження ракетного нападу в центрі стратегічних військ протиповітряної оборони СРСР "Серпухов-15", який базувався у Московській області.Тоді радянський супутник п'ять разів подав сигнал "запуск зі США ядерної міжконтинентальної балістичної ракети в бік СРСР". Після третього сигналу інформація автоматично надійшла верховному головнокомандувачу СРСР, генеральному секретарю ЦК КПРС Юрію Андропову, який на той час уже був тяжкохворою людиною. Розв'язання кризиНа прийняття остаточного рішення про ядерний удар у відповідь у радянського державного керівництва лишалося 10 хвилин. У самого Петрова було три хвилини на доповідь командуванню. У такій критичній та стресовій ситуації Станіслав Петров, поміркувавши, логічно оцінив сигнал супутника як помилкову тривогу. "Це не ракетна атака", — доповів він командуванню. У такий спосіб Станіслав Петров, взявши на себе відповідальність, завадив запуску радянських ядерних ракет у відповідь і запобіг початку ймовірної ядерної війни, котра могла перерости у Третю світову. Згодом розслідування інциденту довело, що програма помилково прийняла віддзеркалення сонячних променів від висотних хмар при заході Сонця за спалахи від старту двигунів ракет "Мінітмен". Наслідки рішення для ПетроваПетрова через його дії, що розходилися з чинною на той час службовою інструкцією, звільнили зі збройних сил СРСР у відставку в ранзі підполковника без будь-якої подяки. У зв'язку з тим, що ці події були державною та військовою таємницею та через політичну напруженість "Холодної війни", вчинок Петрова став відомим громадськості лише 1998 року.Втім, вже 19 січня 2006 року в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку Петрову вручили спеціальну нагороду міжнародної організації ЮНЕСКО "Асоціація громадян світу". На кришталевій статуетці "Рука, що тримає земну кулю" було викарбувано напис: "Людині, яка запобігла ядерній війні". У 2013 році він став лауреатом Дрезденської премії, яку присуджують за запобігання збройним конфліктам. Норвезький ракетний інцидентДивовижною особливістю цього випадку є те, що він стався вже після завершення "Холодної війни" та розпаду СРСР 1995 року. Так, 25 січня внаслідок розпізнавання російською системою попередження про ракетний напад (СПРН) мирного ракетного запуску як можливу раптову ядерну атаку проти Росії.Під час зльоту вона була схожа на балістичну ракету Trident, що складалася на озброєнні підводного флоту США. Міністерство закордонних справ Норвегії двічі (21 грудня і 16 січня) повідомляло російське посольство про намір провести науковий експеримент за допомогою висотної ракети. Норвежці повідомляли місце запуску та області падіння щаблів ракети, але не вказали точну дату та час, адже вони залежали від погодних умов. Це була звичайна практика того часу. На російській стороні інформація про підготовку ракетного запуску з невідомої причини не була доведена до відома персоналу СПРН. Внаслідок цього через побоювання, що виявлений запуск є початком раптової ядерної атаки, ракетні війська стратегічного призначення РФ були приведені в бойову готовність.У ході інциденту на той момент чинний президент Росії Борис Єльцин використав "ядерну валізку", за допомогою якої міг завдати зустрічного ядерного удару по США.Чотириступенева дослідницька ракета Black Brant XII була запущена норвезько-американською командою вчених з ракетного полігону Аннея, розташованого на однойменному острові біля північно-східного узбережжя Норвегії. Ракета несла наукове обладнання для вивчення полярних сяйв і йшла на Північ високою балістичною траєкторією, досягнувши в апогеї висоти 1453 кілометрів.Розв'язання кризиВпродовж кількох хвилин, у міру виходу ракети на балістичну траєкторію, розрахунки СПРН дозволили встановити, що ракета віддаляється від російської території та не становить загрози. Спостереження за нею тривало аж до приземлення поблизу Шпіцбергена через 24 хвилини після запуску.Реакція світуЗахідні політики та ЗМІ розцінили реакцію Росії на мирний ракетний запуск, попередження про яке було зроблено заздалегідь, як надмірну та "параноїдальну". Висловлювалися сумніви як щодо російських міжвідомчих комунікацій, так і щодо правдивості відомостей, доведених російськими військовими до уряду та президента. Колишній аналітик Центрального розвідувального управління США Пітер Вінсент Прай вважає норвезький ракетний інцидент найнебезпечнішим з часів Карибської кризи.Нагадаємо, у жовтні 2025 року російський диктатор Володимир Путін офіційно розірвав угоду зі Сполученими Штатами Америки щодо спільного знищення 34 тонн збройного плутонію. Такий крок очільника Кремля викликав занепокоєння щодо майбутнього ядерної безпеки у світі..

Очільниця данського уряду Метте Фредеріксен закликала не легковажити намірами американського президента Дональда Трампа щодо Гренландії, оскільки його неодноразові заяви мають під собою серйозне підґрунтя. Прем’єр-міністерка застерегла, що будь-яка спроба військової агресії США проти союзника по Альянсу призведе до негайного краху всієї системи колективної безпеки, яка вибудовувалася десятиліттями після Другої світової війни.Про це повідомляє TV2.Відповідаючи на запитання про те, чи може чинний президент США остаточно зруйнувати світовий порядок, Фредеріксен зазначила, що докладає максимум зусиль для запобігання такому сценарію. "Якщо Сполучені Штати вирішать атакувати військовим шляхом іншу країну НАТО, все зупиниться. Включно з нашим НАТО, а отже, і з безпекою, яка забезпечувалася з кінця Другої світової війни", — каже прем’єр-міністр. Вона наголосила на своїй відданості демократичним цінностям та міжнародному праву, підкресливши непорушність кордонів як фундаментальний принцип світоустрою.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз..

У США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.Про це повідомляє The Economist, посилаючись на власні джерела в американських урядових колах.Модель "вільної асоціації"Замість прямої анексії, яка раніше викликала шквал критики, Вашингтон розглядає можливість укладення договору про вільну асоціацію. Така модель уже успішно працює з тихоокеанськими країнами (Палау, Маршаллові Острови та Мікронезія).Що передбачає ця угода:фінансова допомога. США гарантують значні інвестиції для підвищення рівня життя мешканців острова;самоврядування. Гренландія зберігає внутрішню політичну автономію;оборона в обмін на лояльність. Питання зовнішньої безпеки та оборони повністю переходять до компетенції Вашингтона.Стратегічна гра проти ДаніїЖурналісти зазначають, що політика Білого дому має виражений маніпулятивний характер. Основні цілі адміністрації Трампа:Стимулювання сепаратизму. Посилення розбіжностей між гренландською владою та Данією з метою підштовхнути острів до повної незалежності від Копенгагена.Прямі переговори. Укладення угоди безпосередньо з Нууком (столицею Гренландії), ігноруючи данський уряд.Реакція Європи та військовий аспектПопри те, що ймовірність приєднання острова до США залишається низькою, активність Вашингтона викликала серйозне занепокоєння серед європейських лідерів. Окремим питанням стоїть військова присутність. На острові вже функціонує авіабаза США, і хоча чинні договори з Данією не обмежують кількість персоналу, радикальне збільшення американського контингенту може спричинити новий дипломатичний конфлікт із Копенгагеном, чия згода на такі кроки все ще формально необхідна.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом..

Очільник Пентагона Піт Гегсет поставив під сумнів ефективність роботи російських систем протиповітряної оборони, які не спрацювали під час операції Сполучених Штатів Америки у Венесуелі. У міністерстві закордонних справ України назвали озброєння, які Москва надавала Каракасу.У своєму виступі Гегсет заявив, що російські системи ППО, які були розміщені у столиці Венесуели Каракасі, не впоралися зі своїми задачами."Схоже, російська протиповітряна оборона не спрацювала, чи не так? У центрі Каракаса було затримано особу, яку розшукувала американська юстиція, для підтримки правоохоронних органів", — зауважив Гегсет.Він також додав, що три ночі тому весь світ побачив, як майже 200 "найкращих американців" вирушили до центру Каракаса у Венесуелі. За його словами, у ході операції не загинув жоден американський військовий.Реакція МЗС УкраїниПерший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця на своїй сторінці у соцмережі Х (Twitter) прокоментував слова американського посадовця. Він заявив, що на озброєнні Венесуели перебували системи ППО С-300ВМ, два батальйонні комплекти яких були поставлені до Венесуели Росією у 2013 році. Окрім цього, у жовтні 2025 року Росія передала Венесуелі нерозголошену кількість ракетно-гарматних систем ППО "Панцир" та зенітно-ракетних комплексів "Бук-М2".Також Кислиця пригадав слова венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро, який торік у жовтні у прямому ефірі телебачення вихваляв російські переносні зенітно-ракетні комплекси "Ігла". Політик хизувався, що Венесуела має на озброєнні 5000 таких систем. Попередній контекст:США 3 січня завдали серії ударів по столиці Венесуели Каракасу. У різних районах міста чули вибухи. Під удар могли потрапити будівля парламенту Венесуели, а також будинок міністра оборони країни Владіміра Падріно Лопеса. Також повідомляється про атаки на південні райони Каракаса, зокрема, на військовий комплекс Форт-Тіуна й авіабазу імені генералісимуса Франсіско де Міранди. Загалом могли уразити щонайменше десять об’єктів.Згодом американський президент Дональд Трамп заявив про успішну операцію спільними зусиллями спецслужб і правоохоронних органів США. Він зазначив, що Ніколаса Мадуро разом із дружиною схопили та вивезли за межі Венесуели.Через певний час держсекретар США Марко Рубіо офіційно оголосив про завершення військової фази операції у Венесуелі. Головну мету місії досягнуто — чинного лідера країни Ніколаса Мадуро затримано та вже доставлено на територію США для висунення звинувачень.Міністерство закордонних справ Росії виступило з офіційною заявою щодо подій у Венесуелі. У дипломатичному відомстві країни-агресора висловили тривогу через повідомлення про затримання Ніколаса Мадуро та його дружини американськими силами.Генеральна прокурорка США Памела Бонді повідомила про висунення обвинувачення президенту Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Сілії Флорес у Південному окрузі Нью-Йорка.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що наша країна послідовно відстоює право народів на вільне життя, без диктатури, гноблення та порушень прав людини. Режим Ніколаса Мадуро порушив усі ці принципи в усіх аспектах.Верховний суд Венесуели зобов'язав віце-президента країни Делсі Родрігес взяти на себе повноваження та обов'язки виконувача обов'язків президента після того, як США усунули Ніколаса Мадуро.У понеділок, 5 січня, Федеральний суд у Нью-Йорку провів перше засідання щодо висунення звинувачень очільнику Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Силії. Вони відкинули всі звинувачення проти себе.Нагадаємо, аналітики американської служби новин CNN розповідали, що є три варіанти розвитку політичної ситуації у Венесуелі після захоплення американцями диктатора Ніколаса Мадуро. Це "конституційна" передача влади, військовий переворот або дезінтеграція режиму..

У столиці Венесуели поблизу резиденції президента Мірафлорес зафіксовано інтенсивну стрілянину. Інцидент стався на тлі загострення політичної кризи в країні, проте точні причини події залишаються невідомими.Про це повідомляє CNN.  Атака дронів чи робота ППО На відеозаписах, поширених у соцмережах та геолокованих журналістами, видно спалахи в нічному небі та чути безперервні постріли. Очевидці повідомляють, що вогонь зі стрілецької зброї та зенітних систем міг бути спрямований на безпілотники, які помітили над палацом. Існує версія, що інцидент стався через помилку силовиків, які могли сприйняти власні або дружні дрони за ворожі.Контекст подій Збройний інцидент стався лише за кілька годин після того, як Делсі Родрігес, віцепрезидентка в уряді Ніколаса Мадуро, склала присягу як тимчасовий президент країни. Ця подія ще більше посилила напруженість у державі, де триває боротьба за владу.Суперечливі версії Наразі єдиної офіційної версії подій немає. У медіа та соцмережах розглядають кілька сценаріїв:планова робота протиповітряної оборони проти невідомих БпЛА;спроба державного перевороту або збройного нападу на резиденцію;внутрішня плутанина серед підрозділів безпеки;Деякі джерела стверджують, що ситуація вже перебуває під повним контролем силовиків, проте офіційного підтвердження цієї інформації поки не надходило.Попередній контекстСША 3 січня завдали серії ударів по столиці Венесуели Каракасу. У різних районах міста чули вибухи. Під удар могли потрапити будівля парламенту Венесуели, а також будинок міністра оборони країни Владіміра Падріно Лопеса. Також повідомляється про атаки на південні райони Каракаса, зокрема, на військовий комплекс Форт-Тіуна й авіабазу імені генералісимуса Франсіско де Міранди. Загалом могли уразити щонайменше десять об’єктів.Згодом американський президент Дональд Трамп заявив про успішну операцію спільними зусиллями спецслужб і правоохоронних органів США. Він зазначив, що Ніколаса Мадуро разом із дружиною схопили та вивезли за межі Венесуели.Через певний час держсекретар США Марко Рубіо офіційно оголосив про завершення військової фази операції у Венесуелі. Головну мету місії досягнуто — чинного лідера країни Ніколаса Мадуро затримано та вже доставлено на територію США для висунення звинувачень.Міністерство закордонних справ Росії виступило з офіційною заявою щодо подій у Венесуелі. У дипломатичному відомстві країни-агресора висловили тривогу через повідомлення про затримання Ніколаса Мадуро та його дружини американськими силами.Генеральна прокурорка США Памела Бонді повідомила про висунення обвинувачення президенту Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Сілії Флорес у Південному окрузі Нью-Йорка.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що наша країна послідовно відстоює право народів на вільне життя, без диктатури, гноблення та порушень прав людини. Режим Ніколаса Мадуро порушив усі ці принципи в усіх аспектах.Верховний суд Венесуели зобов'язав віце-президента країни Делсі Родрігес взяти на себе повноваження та обов'язки виконувача обов'язків президента після того, як США усунули Ніколаса Мадуро.У понеділок, 5 січня, Федеральний суд у Нью-Йорку провів перше засідання щодо висунення звинувачень очільнику Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Силії. Вони відкинули всі звинувачення проти себе.Нагадаємо, аналітики американської служби новин CNN розповідали, що є три варіанти розвитку політичної ситуації у Венесуелі після захоплення американцями диктатора Ніколаса Мадуро. Це "конституційна" передача влади, військовий переворот або дезінтеграція режиму. .

Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом. В ефірі програми "The Lead with Jake Tapper" на CNN він зазначив, що острів має стати американською територією, проте заперечив необхідність застосування збройної сили, оскільки впевнений, що ніхто не наважиться на відкрите військове протистояння зі Сполученими Штатами через цей регіон.Коментуючи питання Джейка Таппера щодо ймовірності силового втручання, Міллер натомість піддав сумніву легітимність прав Данії на цю територію. Він поставив під питання статус Гренландії як данської колонії. "На чому засновані їхні територіальні претензії? На чому ґрунтується їхнє твердження про те, що Гренландія є колонією Данії? (США, — ред.) — це сила НАТО", — заявив посадовець.За словами Міллера, це питання стане предметом подальших обговорень на національному рівні.Попередній контекстПрезидент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова..

У Франції 10 осіб було визнано винними у кібербулінгу першої леді країни Бріжит Макрон. Обвинувачені поширювали неправдиві заяви про її стать і сексуальність.Як повідомляє агентство Associated Press, вони стверджували, що перша леді Франції начебто народилася чоловіком, а також пов’язували її 24-річну різницю у віці з чоловіком президентом Франції Еммануелем Макроном з педофілією.Агентство додає, що безпосередньо Бріжит Макрон не брала участі у дводенному судовому процесі, заявивши, що її мета — показати приклад у боротьбі з онлайн-цькуванням. Її донька Тіфен Озьєр свідчила про те, як цькування вплинуло на життя родини. Вона сказала, що вплив поширився на всю родину, включно з онуками Макрона."Вона не може ігнорувати жахливі речі, які говорили про неї", — сказала Озьєр суду. Одному обвинуваченому призначили покарання у вигляді тренінгів із протидії кібербулінгу, а іншим — умовні терміни ув’язнення до восьми місяців. Серед засуджених — учитель, комп’ютерний спеціаліст, чиновник та кілька осіб, які активно поширювали фейкові відео і пости в соцмережах."Кільком обвинуваченим буде призупинено доступ до інтернету в соціальних мережах, де вони публікували свої публікації, на шість місяців. Суд наголосив, що покарання були пропорційними серйозності коментарів", — зазначили в агентстві.Під час судового розгляду кілька обвинувачених заявили суду, що їхні коментарі були задумані як гумор або сатира. Вони наголосили, що не розуміють, чому їх переслідують.Агентство зазначає, що впродовж кількох років у соцмережах і на платформах відеохостингу поширювалися конспірологічні заяви про Бріжит Макрон, зокрема твердження, що вона начебто народилася чоловіком під ім’ям Жан-Мішель Троньє — насправді так звуть її брата. Автори цих дописів і відео також робили натяки на її стать і сексуальність та пов’язували різницю у віці з Емманюелем Макроном із вигаданими звинуваченнями в педофілії. Частина таких матеріалів набирала десятки тисяч переглядів і активно поширювалася як нібито "альтернативна версія" біографії першої леді Франції.Медійники додають, що Еммануель Макрон та Бріжит Макрон, які одружені з 2007 року, вперше зустрітися у старшій школі, де він навчався, а вона була вчителькою. Бріжит Макрон, на 24 роки старша за свого чоловіка, тоді звали Бріжит Озьєр, вона була заміжньою матір'ю трьох дітей.Нагадаємо, у травні президент Франції Еммануель Макрон отримав ляпаса від дружини, коли перша леді та французький лідер прибули з офіційним візитом до В'єтнаму та виходило з літака. У Єлисейському палаці назвали інцидент "жартівливим дражнінням"..

У понеділок, 5 січня, очільник Пентагона Піт Гегсет під час своєї промови заявив, що російська протиповітряна оборона, надана Венесуелі, не спрацювала під час операції в центрі Каракаса. При цьому жоден американський військовий не постраждав.Промову Піта Гегсета опублікували офіційні інформаційні ресурси Білого дому."Здається, російська протиповітряна оборона не зовсім добре спрацювала, чи не так?" — тонко потролив американець росіян.Він зауважив, що американські військові в центрі Каракаса схопили обвинуваченого, якого розшукувало американське правосуддя."Під час чудово проведеної операції жоден американець не загинув. У ній узяли участь майже 200 найкращих американців", — наголосив Піт Гегсет.Виступ очільника Пентагона відбувся під час його туру "Арсенал свободи" у Вірджинії. Окрім цієї промови, він мав зустрічі ще в декількох місцях.Попередній контекст:США 3 січня завдали серії ударів по столиці Венесуели Каракасу. У різних районах міста чули вибухи. Під удар могли потрапити будівля парламенту Венесуели, а також будинок міністра оборони країни Владіміра Падріно Лопеса. Також повідомляється про атаки на південні райони Каракаса, зокрема, на військовий комплекс Форт-Тіуна й авіабазу імені генералісимуса Франсіско де Міранди. Загалом могли уразити щонайменше десять об’єктів.Згодом американський президент Дональд Трамп заявив про успішну операцію спільними зусиллями спецслужб і правоохоронних органів США. Він зазначив, що Ніколаса Мадуро разом із дружиною схопили та вивезли за межі Венесуели.Через певний час держсекретар США Марко Рубіо офіційно оголосив про завершення військової фази операції у Венесуелі. Головну мету місії досягнуто — чинного лідера країни Ніколаса Мадуро затримано та вже доставлено на територію США для висунення звинувачень.Міністерство закордонних справ Росії виступило з офіційною заявою щодо подій у Венесуелі. У дипломатичному відомстві країни-агресора висловили тривогу через повідомлення про затримання Ніколаса Мадуро та його дружини американськими силами.Генеральна прокурорка США Памела Бонді повідомила про висунення обвинувачення президенту Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Сілії Флорес у Південному окрузі Нью-Йорка.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що наша країна послідовно відстоює право народів на вільне життя, без диктатури, гноблення та порушень прав людини. Режим Ніколаса Мадуро порушив усі ці принципи в усіх аспектах.Верховний суд Венесуели зобов'язав віце-президента країни Делсі Родрігес взяти на себе повноваження та обов'язки виконувача обов'язків президента після того, як США усунули Ніколаса Мадуро.У понеділок, 5 січня, Федеральний суд у Нью-Йорку провів перше засідання щодо висунення звинувачень очільнику Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Силії. Вони відкинули всі звинувачення проти себе.Нагадаємо, аналітики американської служби новин CNN розповідали, що є три варіанти розвитку політичної ситуації у Венесуелі після захоплення американцями диктатора Ніколаса Мадуро. Це "конституційна" передача влади, військовий переворот або дезінтеграція режиму..

Минулими вихідними у Сполучених Штатах Америки зловмисник пошкодив майно резиденції віце-президента Джея Ді Венса в Цинциннаті (штат Огайо). Там побито вікна, політика та членів його родини не було вдома.Про це повідомив Fox News з посиланням на американського віце-президента Джея Ді Венс. Він також повідомив у соцмережах, що до його будинку намагалися вдертися."Наскільки я можу сказати, божевільна людина намагалася увірватися, вибивши вікна. Я вдячний секретній службі та поліції Цинциннаті за швидку реакцію. Ми навіть не були вдома, оскільки вже повернулися до Вашингтона", – написав віце-президент.За даними Секретної служби США, в понеділок вночі невідомий чоловік пошкодив майно резиденції посадовця. За попередньою інформацією, зловмисник завдав матеріальних збитків, зокрема розбив кілька вікон на фасаді будинку.Після затримання чоловіка передали поліції Цинциннаті. Його особу наразі не встановлено, мотиви дій з’ясовуються."На момент інциденту резиденція була порожня, а віце-президент і його сім'я не перебували в Огайо", — повідомили у Секретній службі США.Цю інформацію також підтвердив представник Венса, зазначивши, що сім’я поїхала з Огайо ще до нападу.Водночас відомо, що Джей Ді Венс відвідував Цинциннаті минулими вихідними. За словами його представника, після закінчення в суботу операції США у Венесуелі із затримання президента Ніколаса Мадуро віце-президент повернувся до міста та долучився до захищеної відеоконференції з представниками адміністрації Дональда Трампа, під час якої в режимі реального часу стежили за перебігом операції.Нагадаємо, 22 грудня віце-президент США Джей Ді Венс заявив, що наразі немає упевненості у результаті переговорів щодо припинення війни в Україні, навіть попри певний прогрес у цьому питанні..

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не дозволить Брюсселю перетворити його країну на країну мігрантів. Будапешт не прийматиме додаткову кількість біженців.Про це Віктор Орбан повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі X.У відеоролику він нагадав про початок дії європейського міграційного пакту з 12 червня 2026 року, який, за його словами, зобов'язує Угорщину будувати табори для тисяч мігрантів і приймати мігрантів, переселених із Західної Європи.Орбан наголосив, що не дозволить Угорщині стати країною мігрантів. Він назвав усі вимоги Європейського Союзу з цього приводу необґрунтованими."Брюссель хоче, щоб в Угорщині були табори для мігрантів, проводилися примусові переселення та розглядалися тисячі справ про надання притулку. Відповідь — ні", — наголосив угорський прем’єр-міністр.Він запевнив, що Угорщина не прийматиме мігрантів із Західної Європи, не будуватиме табори та не віддасть своїх кордонів."Ми не дозволимо іншим вирішувати, з ким нам жити", — підсумував Віктор Орбан.Нагадаємо, 24 грудня прем'єр-міністр Угорщини вкотре розкритикував європейську підтримку Києва. Він назвав солідарність з Україною чинником, що руйнує Європейський Союз..