Світ

Сполучені Штати Америки переглянули підходи до скорочення військового контингенту в Європі. Таке рішення ухвалила адміністрація американського президента Дональда Трампа.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg, які послалися на власні джерела."Якщо раніше йшлося про можливе виведення до 25 тисяч військових, що викликало занепокоєння серед європейських союзників, то тепер у Вашингтоні схиляються до значно меншого скорочення — приблизно на п’ять тисяч осіб", — розповіли журналістам їхні інсайдери.Варто зазначити, що загалом на європейському континенті зараз перебувають близько 80 тисяч американських військовослужбовців.Аналітики видання зауважили, що перегляд планів зумовлений декількома чинниками. Зокрема, європейські члени НАТО збільшують фінансування оборони, а США й Ізраїль продовжують військову кампанію проти Ірану.У Пентагоні також врахували стратегічне значення американських баз у Європі для проведення операцій на Близькому Сході. Зокрема, США використовують інфраструктуру європейських союзників і їхній повітряний простір для завдання ударів по Ірану."У нас тут багато об'єктів і сил, які перебувають саме там, де ми хочемо. Я не очікую нічого масштабного", — зазначав раніше представник США при НАТО Метью Вітакер.Джерела медійників акцентували, що найбільше скорочення чисельності американських військ може відбутися в Німеччині. Саме там розташований найчисельніший контингент США серед європейських країн.Натомість на східному напрямку Альянсу передбачають посилення військової присутності. Держави, що межують із Росією, готові долучитися до фінансування витрат на перебування американських військових на своїй території.Визначальне слово в цьому питанні матиме Дональд Трамп. Перед цим заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі повинен підготувати відповідну доповідь для очільника Пентагона Піта Гегсета. Є інформація, що 1 грудня міністр оборони представить американському президенту остаточні пропозиції щодо подальшої присутності військ у Європі.Раніше Гегсет наголошував, що європейські держави мають самостійно забезпечувати більшу частину власної оборони, а не покладатися на США."Америка не може дбати про оборону Європи або платити за неї більше, ніж наші союзники. Європа може та повинна взяти на себе основну відповідальність за свою оборону", — заявляв очільник Пентагона.Своєю чергою, міністр оборони Великої Британії Вес Стритінг звернув увагу на те, що американська адміністрація оцінює доцільність військової присутності в Європі передусім з огляду на національні інтереси США."Хоча іноді стверджують, що США перебувають у Європі заради Європи, сувора реальність полягає в тому, що США перебувають у Європі, тому що це вигідно самим США", — пояснив він.Нагадаємо, у вересні президент Дональд Трамп розповідав, що США досягнули значного прогресу стосовно створення своєї військової бази на території Польщі..

У суботу, 14 листопада, безпілотник атакував судно під прапором Палау в Чорному морі. Це сталося в територіальних водах Румунії неподалік від Сфинту-Георге. Про постраждалих внаслідок інциденту інформації немає.Про це заявив міністр оборони Румунії Штефан-Раду Опря, якого цитують румунські медіа, зокрема, Digi24. Він уточнив, що атака сталася вночі приблизно за 12 кілометрів на північ від міста Сфинту-Георге."Судно "Лариса-1" прямувало до порту Сулина, а його кінцевим пунктом призначення була Україна", — йдеться в повідомленні.За словами командира корабля, внаслідок удару безпілотника пожежі не виникнуло, а жоден із моряків не постраждав. Ворожий дрон знищив лише вантажний кран на судні.Міністр оборони Штефан-Раду Опря підтвердив інформацію про цей дроновий удар і розповів про деталі реагування румунських сил."Нас постійно інформують, мене також вчора ввечері повідомили, що збито безпілотник, постраждалих чи втрат там немає", — зауважив він.Румунський посадовець також додав, що його відомство пильно стежить за ситуацією в регіоні та взаємодіє з іншими структурами."Ми щоразу втручаємося, намагаючись за необхідності побачити, запобігти, а потім вразити цілі. Готові протидіяти таким провокаціям", — наголосив Раду Опря.Останнім часом безпекова ситуація в акваторії Чорного моря залишається вкрай напруженою. Наразі не видно шляхів, які могли призвести до деескалації напруги.Нагадаємо, нещодавно аналітики видання Financial Times підрахували, що цього року в Чорному морі загинуло більше моряків, ніж у будь-якій іншій водоймі. Смертність перевищила кількість жертв у Перській затоці, яка привернула більше уваги у всьому світі..

Республіка Башкортостан стала першим суб'єктом Російської Федерації, де влада документально визнала зниження кількості охочих підписувати контракт із Міноборони.Таку інформацію оприлюднило видання The Moscow Times. Там додали, що цей же регіон лідирує у статистиці за кількістю підтверджених втрат."Станом на листопад 2026 року поіменно відомі 11 990 місцевих мешканців, які загинули в Україні", — йдеться в повідомленні.Під час підготовки республіканського бюджету на 2027-2028 роки автори пояснювальної записки від 11 листопада вказали, що в Башкортостані стає менше охочих воювати."У зв'язку зі зниженням кількості громадян, які укладають контракт на проходження військової служби", — пояснюється в документі секвестр асигнувань на одноразові виплати за підписання контракту з Міноборони з 13,6 мільярда рублів до 12,6 мільярда рублів.При цьому поки що Уфа утримує рівень місцевих індивідуальних виплат на середньому для Росії рівні в одного мільйона рублів."Башкортостан залишається суб'єктом Росії з найбільшими абсолютними втратами мешканців на "СВО". Республіка на початку 2023 року увійшла до першої п'ятірки регіонів за кількістю загиблих в Україні, а у вересні 2024 року вийшла на перше місце у списку та зберігає його досі", — зауважили медійники.Вони додали, що в липні 2026 року вона стала першим російським регіоном, де кількість підтверджених втрат перевищила 10 тисяч осіб, а станом на листопад показник становить 11 990 загиблих."Це майже 0,3% від населення республіки, приблизно стільки ж, скільки живе у Східному чи Молжанинівському районах Москви (13-15 тисяч осіб) і можна порівняти з офіційними втратами всього СРСР за кампанію в Афганістані 1979-1989 років (15 051 загиблих)", — зазначили аналітики.Також поволзька республіка входить до регіонів, де найбільш гостро відчувається бюджетна «дірка», у тому числі через падіння на 38% зборів податку на прибуток."В умовах, коли грошей не вистачає, то природний процес — продавати, що є у власності, оскільки на ринку позичати дорого", — визнавав у серпні проблеми з республіканським бюджетом голова Башкортостану Радій Хабіров.Нагадаємо, що 28 вересня президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь ГУР щодо заходів, які Росія планує надалі. Тоді констатувалося, що фактично росіяни вже розпочали додаткову мобілізацію різними методами..

У п’ятницю, 13 листопада, Федеральне управління цивільної авіації США (FAA) запровадило загальнонаціональну заборону на всі вильоти "через надзвичайні обставини та міркування безпеки". Це сталося після того, як відомство повідомило про серйозні проблеми зі зв’язком у системі управління повітряним рухом.Про це повідомили журналісти агенції Reuters."Це рішення означає, що літаки, які вже перебувають у повітрі, можуть здійснити посадку, проте повітряним суднам на землі злітати заборонено", — йдеться в повідомленні.Незадовго до цього оголошення FAA призупинило рух у Чикаго через проблеми зі зв’язком у системі управління повітряним рухом."Усі вильоти мають залишатися призупиненими до подальшого розпорядження". — заявили у відомстві.Щодо міжнародних рейсів, то в FAA зазначили, що рішення стосовно них ухвалюватимуть в індивідуальному порядку.При цьому представники FAA не надало оперативної відповіді на запит агенції Reuters про коментар.Медійники зауважили, що п’ятнична подія стала другим випадком загальнонаціональної зупинки всіх вильотів після терактів 11 вересня 2001 року.Попередній випадок стався в січні 2023 року, коли FAA призупинило всі внутрішні рейси на термін менше двох годин.Минулого року Конгрес США схвалив виділення 12,5 мільярда доларів на модернізацію застарілої системи зв’язку FAA, а в п’ятницю управління разом із Білим домом звернулося до Конгресу з проханням про виділення ще 30,1 мільярда доларів для вирішення інших проблем.Нагадаємо, що 11 жовтня цього року хусити атакували міжнародний аеропорт Ер-Ріяда у Саудівській Аравії. Постраждали сотні людей. За інформацією агенції Reuters, тоді внаслідок ударів щонайменше 12 людей загинули, а ще 309 отримали поранення..

У Москві вибухнув автомобіль Lexus. За попередньою інформацією, вибуховий пристрій міг спрацювати під час руху транспортного засобу. Обставини події та дані про постраждалих наразі уточнюються.За інформацією російських ЗМІ, серед можливих постраждалих — Сергій Заворотний, російський публіцист і кандидат історичних наук.Він раніше працював у Державній думі РФ, а також був прессекретарем колишнього прем'єр-міністра України Миколи Азарова. Заворотний роками поширював антиукраїнські наративи: називав Євромайдан державним переворотом, звинувачував Захід у зовнішньому управлінні Україною та очолював проросійський ресурс "Антифашист".Крім того, він є співавтором книги "Янукович сдал. Госдеп принял. Как Россия потеряла Украину".Нагадаємо, 12 листопада близько 07:00 за місцевим часом у Санкт-Петербурзі підірвали автомобіль із російським полковником. Військовий загинув на місці..

У четвер, 12 листопада, у Вашингтоні сталася стрілянина. Постріли пролунали неподалік Білого дому.Про це повідомляє Associated Press із посиланням на поліцію. Зазначається, що стрілянина сталася на площі Логан-Серкл, приблизно за 1 милю (приблизно 1,61 кілометра) на північ від Білого дому.Попередньо, постраждали п'ятеро людей. Вони отримали вогнепальні поранення. Інформації про стан поранених наразі немає.Водночас, за даними CNN, підозрюваний забарикадувався у багатоквартирному будинку поблизу місця події. Правоохоронці закликали жителів районів Логан-Серкл і Дюпон-Серкл залишатися в приміщеннях та триматися подалі від вікон.Поліція перекрила прилеглі вулиці, у школах поблизу запровадили обмеження. До операції долучилися федеральні правоохоронці. #WATCH | Washington, D.C, United States | At least four people shot by a shooter near Logan Circle in Washington, D.C. The police said an active shooter was barricaded in a building. Security officials present at the spot (ANI) https://t.co/PFpv7wQYsf— Argus News (@ArgusNews_in) November 12, 2026Нагадаємо, раніше американська Секретна служба заарештувала нелегального іммігранта з Венесуели. У його автомобілі неподалік від Білого дому виявили декілька одиниць вогнепальної зброї, а сам він погрожував убити президента Дональда Трампа.Також у Польщі 7 листопада 25-річний чоловік відкрив вогонь на Головному ринку в Кракові. Внаслідок нападу шестеро людей загинули, ще 16 дістали поранення. Поліція майже одразу прибула на місце стрілянини та знешкодила нападника. Двоє правоохоронців також зазнали вогнепальних поранень і перенесли операції..

Інцидент стався близько 07:00 за місцевим часом на Колпінському шосе в Пушкінському районі міста. Про вибух повідомив російський Telegram-канал, а місцеві видання з посиланням на власні джерела уточнили, що загиблий був полковником.За інформацією росЗМІ, військовий вийшов із будинку в мікрорайоні Шушари, сів у машину та почав виїжджати з двору. У цей момент вибухнув пристрій, який, імовірно, був закріплений під днищем автомобіля та приведений у дію дистанційно. Вибух потрапив на камеру домофона в мікрорайоні Слов'янка. Він стався поблизу гіпермаркету "Лента".Що відомо про загиблого військовогоСпочатку російські медіа повідомляли, що в автомобілі разом із полковником міг перебувати його родич, який нібито дістав поранення. Однак згодом "Фонтанка" уточнила, що військовий їхав сам, а пасажирське сидіння було порожнім.Telegram-канал Exilenova+ попередньо повідомив, що загиблий міг бути полковником авіації. Офіційного підтвердження його звання та роду військ наразі немає.Що кажуть російські правоохоронціСлідчий комітет РФ підтвердив, що внаслідок вибуху автомобіля в Пушкінському районі загинув військовослужбовець. Водночас у відомстві не назвали його імені та звання.За фактом убивства відкрили кримінальне провадження. Слідчі оглядають місце події та призначають необхідні експертизи. За інформацією росЗМІ, правоохоронці шукають людину, яка могла встановити вибуховий пристрій. Наразі обставини інциденту та особа загиблого офіційно не розголошуються.Нагадаємо, цьогоріч наприкінці серпня у тимчасово окупованому Донецьку підірвали автомобіль першого заступника начальника Оленівської колонії Дмитра Неєлова. Під автомобілем був розміщений вибуховий пристрій, який здетонував..

У середу, 11 листопада, у Москві раптово помер посол Росії в Сполучених Штатів Америки Олександр Дарчієв. Йому було 66 років.Про це повідомило Міністерство закордонних справ Росії."Керівництво та колектив МЗС Росії з глибоким сумом повідомляють, що 11 листопада на 67-му році життя раптово помер надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації у Сполучених Штатах Америки Олександр Микитович Дарчієв", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що причину та місце смерті дипломата не уточнили. Водночас у МЗС РФ зауважили, що Дарчієв відповідав за один із найважливіших напрямів зовнішньої політики РФ — український.Олександр Дарчієв — російський дипломат та історик, посол Росії в Сполучених Штатах Америки з 2025 року до своєї смерті у 2026 році. До цього обіймав посаду посла Росії в Канаді з 2014 по 2021 рік. У 1992 році, після розпаду Радянського Союзу, перейшов на роботу до Міністерства закордонних справ Російської Федерації, де всю подальшу кар'єру працював у Департаменті Північної Америки.З 2005 по 2010 рік обіймав посаду заступника голови дипломатичної місії посольства Росії в США у ранзі радника-посланника. З 24 жовтня 2014 по 11 січня 2021 року Дарчієв був послом Росії в Канаді. 27 лютого 2025 року він очолив російську делегацію на переговорах між США та Росією у Стамбулі (Туреччина), які стали продовженням переговорів в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія).Нагадаємо, у нападника іспанського "Тенеріфе" Хесуса де Мігеля зупинилося серце після зіткнення наприкінці матчу проти "Андорри" в чемпіонаті Іспанії. На полі футболіста реанімували та доставили до лікарні, але наступного ранку він помер.Також 29 жовтня стало відомо, що британський актор Патрік Стюарт, відомий за ролями капітана Жана-Люка Пікара у франшизі "Зоряний шлях" та професора Чарльза Ксав’єра у фільмах "Люди Ікс", помер у віці 86 років..

Франція домагається від Німеччини чітких пояснень щодо того, за яких обставин Берлін планує застосовувати далекобійні ракети проти російських цілей у разі війни. Париж прагне переконатися, що такі удари не призведуть до ядерної ескалації з боку москви.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів, передає hromadske. За інформацією співрозмовників видання, французькі представники вже обговорюють із німецькими посадовцями можливість узгодження підходів до використання далекобійної зброї. Зокрема, Париж хоче, щоб німецька військова доктрина враховувала французькі принципи ядерного стримування.Чому Франція побоюється ядерної ескалаціїУ Парижі припускають, що росія може сприйняти удар звичайною зброєю по своїй території або військових об'єктах як привід для ядерної відповіді. Особливе занепокоєння викликає ризик того, що москва неправильно витлумачить дії європейських союзників.Французька сторона також остерігається, що через заяви президента Емманюеля Макрона про можливості ядерного стримування росія може покласти відповідальність за удари партнерів саме на Париж.Одне із джерел FT наголосило, що Франція як одна з двох ядерних держав Європи має власну систему негласних принципів і правил ядерного стримування. Німеччина та інші європейські країни, за його словами, не мають аналогічної "ядерної граматики та лексики".Європа нарощує арсенал далекобійної зброїНа тлі російської загрози Німеччина та низка інших європейських держав посилюють свої можливості у сфері далекобійного озброєння. До цього процесу долучилися Велика Британія, Польща, країни Балтії та Скандинавії.Зокрема, Берлін працює над розробкою та виробництвом ракет, здатних долати від 500 до 2000 кілометрів. Таку зброю розглядають як один з інструментів посилення обороноздатності Європи на випадок можливого конфлікту з росією.У Німеччині погодилися з необхідністю виробити спільні для європейських держав правила застосування озброєння, використання якого може спровокувати ядерну відповідь.Додамо, підготовка українських пілотів для польотів на французьких винищувачах Rafale розпочнеться у листопаді у Франції. Вона триватиме в декілька етапів..

У середу, 11 листопада, на світових ринках подорожчала нафта. Інвестори оцінюють ризики для постачання енергоресурсів через Ормузьку протоку, де продовжують фіксувати напади на судна. Водночас учасники ринку стежать за можливістю дипломатичного врегулювання конфлікту за участю США, Ізраїлю та Ірану.За даними Reuters, ф'ючерси на нафту марки Brent піднялися на 1,04 долара, або 1,1%, до 92,53 долара за барель. Вартість американської нафти WTI зросла на 67 центів, або 0,8%, до 86,71 долара за барель.Ситуація з безпекою судноплавства залишається напруженою. За інформацією Вашингтонського інституту близькосхідної політики, у листопаді кількість нападів на судна в Ормузькій протоці помітно не скоротилася. Для порівняння, у жовтні зафіксували 37 атак на судна. Це найбільша кількість нападів за один місяць від початку війни на Близькому Сході.Такі інциденти посилюють невизначеність щодо стабільності морських маршрутів, якими транспортують значні обсяги нафти. Відповідно, будь-які перебої з перевезеннями можуть впливати на світові ціни на енергоресурси.Від чого залежатиме подальша вартість нафтиСтарша аналітикиня компанії Sparta Commodities Джун Го зазначила, що ринок одночасно реагує на безпекові ризики та перспективи дипломатичних переговорів."На тлі невизначеності щодо дипломатичних переговорів кількість нападів на судна в морських коридорах Перської затоки зросла. Оскільки проміжні вибори у США вже позаду, а обсяги постачання сирої нафти з Близького Сходу зростають, на ринку нафти, схоже, посилюються ведмежі настрої", — пояснила експертка.За її словами, одним із головних чинників, які визначатимуть подальшу динаміку цін, стане позиція Ірану. Зокрема, важливо, чи погодиться Тегеран виконати вимоги Вашингтона заради досягнення дипломатичної домовленості.Нагадаємо, поблизу Ормузької протоки 14 жовтня затонули контейнеровоз під прапором Сінгапуру та суховантаж під прапором Антигуа і Барбуди. Внаслідок інцидентів загинув щонайменше один член екіпажу, решту моряків евакуювали..

У Болгарії на автомагістралі "Тракія" поблизу міста Ямбол сталися дві масштабні дорожньо-транспортні пригоди. Загалом зіткнулися щонайменше 86 транспортних засобів.Про це повідомляє болгарське агентство BGNES. Зазначається, що 63 транспортні засоби зіткнулися на смугах руху в напрямку Бургаса, ще 23 — у напрямку Софії.Внаслідок масштабної аварії 12 людей загинули. Ще 50 людей отримали травми, їх госпіталізували.Попередньо, аварія трапилася через погану видимість на дорозі. За словами очевидців, спочатку видимість на ділянці дороги становила приблизно 70–80 метрів, однак згодом різко погіршилася — до 10 метрів. Крім того, асфальтове покриття було мокрим.Натомість, аварія на смугах руху в напрямку Софії сталася через неуважність водіїв. Вони відволіклися, помітивши серйозну ДТП на зустрічній ділянці автомагістралі. Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев оголосив 11 листопада днем жалоби за загиблими."Чорний день для всієї Болгарії. Я хотів би ще раз висловити щирі співчуття родинам та близьким загиблих. Я дякую всім рятувальним командам та громадянам, які відреагували та працювали в надзвичайно складних погодних умовах сьогодні вранці, з дуже обмеженою видимістю", — заявив глава уряду.Нагадаємо, у США троє людей загинули внаслідок зіткнення двох гелікоптерів у повітрі поблизу міста Макміннвілл у штаті Орегон. Після аварії уламки повітряних суден розкидало по території фермерського поля.Додамо, у Греції сталася авіатроща. Розбився приватний гелікоптер. Авіакатастрофа сталася на острові Сіфнос у Егейському морі..

У вівторок, 10 листопада, працівники Агенції внутрішньої безпеки Польщі (ABW) затримали двох громадян України. Їх підозрюють у шпигунстві та підготовці диверсій на користь російських спецслужб.Про це повідомив міністр-координатор спецслужб Польщі Томаш Семоняк, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Він уточнив, що їх затримали в Мінську-Мазовецькому, це громадяни України віком 24 і 25 років."Чоловіки розвідували та робили фотографії об’єктів критичної інфраструктури та військових об’єктів на території Польщі. Крім шпигунства та диверсій, вони також отримали звинувачення щодо підпалів транспортних засобів", — додав польський посадовець.Польські правоохоронці встановили, що раніше вони змінювали реєстраційні номери на подібні до тих, що використовуються в транспортних засобах, які належать українській армії."Це могло мати на меті ускладнити встановлення реального тла подій, а насамперед спрямувати підозри на українську сторону, що могло би використовуватися для поширення дезінформації", — пояснив міністр-координатор спецслужб Польщі.Він зауважив, що за виконання замовлених завдань вони отримували винагороду, зокрема, в криптовалютах.Томаш Семоняк підсумував, що обидвох громадян України тимчасово заарештовано на три місяці. Досудове розслідування у цій справі проводиться під наглядом міжрайонного відділу поліції в Лодзі.Нагадаємо, 28 жовтня стало відомо, що у Варшаві працівники Центрального бюро розслідувань поліції затримали члена групи диверсантів, які працювали на користь Росії та пов'язані з підпалами в Румунії. Це Артем С., 25-річний громадянин України..

У вівторок, 10 листопада, в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні запланованого діалогу між Києвом і Москвою.За їхніми підсумками спеціальний представник американського президента Стів Віткофф оприлюднив заяву в соціальній мережі X.Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Які гарантії безпеки обговорювалиЗа словами Віткоффа, учасники зустрічі погодилися, що будь-які майбутні домовленості повинні враховувати суверенітет України, її територіальну цілісність і право самостійно ухвалювати рішення.Окремо наголосили на необхідності забезпечити Україні надійні гарантії безпеки. Для цього планують розробити практичну систему взаємодоповнювальних механізмів, яка допоможе захистити державу в довгостроковій перспективі та створить умови для досягнення домовленостей дипломатичним шляхом.Також сторони розглянули можливість подальшого розвитку вже наявних європейських інституцій і безпекових угод після завершення війни.Яку роль відіграватиме НАТОЩе одним напрямом обговорення стали механізми запобігання новим конфліктам і зниження ризиків небезпечної ескалації. Учасники визнали, що питання післявоєнної безпеки потребує надійних інструментів управління ризиками.У спільній заяві також підтвердили важливість формування міцної європейської системи безпеки. Водночас наголосили, що сильне НАТО й надалі залишатиметься ключовою складовою колективної оборони євроатлантичного простору.За підсумками зустрічі сторони висловили готовність продовжити роботу над ширшими багатосторонніми переговорами за участю європейських партнерів. Кінцевою метою цього процесу назвали досягнення всеосяжного та тривалого миру.Додамо, в адміністрації Дональда Трампа обговорюють ідею зміни меж областей України. Таким чином Росія могла би заявити про повний контроль над Донеччиною та Луганщиною, а Київ не віддав би населені пункти, які утримує..

Франція надасть 40 мільйонів євро на відновлення нового безпечного конфайнмента над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Захисна споруда зазнала пошкоджень унаслідок російської атаки безпілотником у 2025 році.Про це повідомив міністр Франції у справах Європи Бенжамен Аддад у соцмережі X.За його словами, французька сторона співпрацює з Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку, щоб забезпечити необхідний ремонт. Загальна сума зібраних коштів для відновлення споруди вже перевищила 278 мільйонів євро. Цьому, зокрема, сприяли зусилля Франції під час головування у G20."Франція виділяє 40 мільйонів євро. Загалом ми зібрали понад 278 мільйонів євро на ці роботи завдяки зусиллям Франції під час головування у G20", — написав Аддад.Він також наголосив, що відновлення захисної конструкції важливе для безпеки населення та ядерної безпеки Європи."Наша підтримка України не ослабне. Її безпека — це й наша безпека", — додав французький міністр.Додамо, раніше стало відомо, що уряд Німеччини надасть Україні 50 мільйонів євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС, який був пошкоджений унаслідок атаки російського дрона..

В Австрії сотні українців, які отримували базову соціальну допомогу (Grundversorgung), можуть зіткнутися з вимогами повернути частину виплачених коштів. Причиною стало те, що під час оформлення допомоги вони не повідомили про отримання української пенсії.Як повідомляє медіа Kronen Zeitung, наразі йдеться про випадки у федеральній землі Нижня Австрія. Загальна сума попередніх вимог становить щонайменше 445 тисяч євро. Водночас перевірка триває, тому кількість потенційних боржників ще не встановили.Чому в українців вимагають повернути грошіНаприкінці вересня Земельний адміністративний суд Нижньої Австрії підтвердив, що українська пенсія вважається доходом, який необхідно враховувати під час призначення базового забезпечення.Відповідно, якщо людина одночасно отримувала пенсію з України та соціальну допомогу в Австрії, але не повідомила про додатковий дохід, місцева влада може вимагати повернути надміру виплачені кошти.В одному з таких випадків сума вимоги сягнула 11 569 євро. Про це повідомив представник австрійської партії свободи (FPÖ)."Це гроші платників податків. Ми повернемо кожен євро — жодних винятків не буде", — заявив політик.Чи можуть пенсіонерам списати боргПредставники українських організацій та соціальних служб звертають увагу, що серед постраждалих чимало людей похилого віку, які отримують невеликі пенсії в Україні. Повернення значних сум може поставити їх у складне фінансове становище.Водночас австрійське законодавство Нижньої Австрії передбачає можливість повністю або частково скасувати вимогу про відшкодування, якщо це створює соціальні труднощі та загрожує фінансовому становищу людини. Також можна звернутися щодо відтермінування платежу або його виплати частинами.Однак судова практика свідчить, що домогтися списання боргу непросто. В окремій справі суд не визнав фінансові обставини достатньою підставою для скасування виплат, врахувавши наявність пенсії та можливість розстрочки.Тому соціальні служби радять українцям в Австрії повідомляти відповідні органи про всі доходи, зокрема пенсійні виплати з України. Якщо людина вже отримала вимогу повернути кошти, їй рекомендують звернутися по юридичну допомогу та з'ясувати можливість оскарження рішення або оформлення розстрочки.Важливо, що йдеться не про всіх українських пенсіонерів в Австрії, а про тих, хто отримував базове забезпечення, не задекларувавши дохід, який мав враховуватися під час його призначення.Нагадаємо, раніше стало відомо, що до кінця лютого наступного року в Фінляндії закриють ще вісім центрів для шукачів притулку. Стільки ж закладів припинили роботу впродовж 2026 року. Це створить певні проблеми українським біженцям.Читайте також: У Німеччині оновили правила соцдопомоги для українських біженців: що зміниться.