Світ

У Тирані тривають масові протести проти проєкту розкішного курорту, пов’язаного із зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером. Демонстрації спалахнули після початку будівельних робіт на узбережжі Адріатичного моря, де планується зведення туристичного комплексу за підтримки албанського уряду.Як пише видання ВВС, у столиці Албанії тисячі демонстрантів вийшли на вулиці, протестуючи проти проєкту. Масові акції в Тирані тривають уже понад тиждень.Чому люди протестують?Існує декілька причин, сому в Албанії проти проєкту проходять масові акції, зокрема:територія біля лагун і острова — екологічно цінна зона (птахи, фламінго, черепахи, тюлені);острів Сазан, де планується будівництво, раніше був закритою військовою територією;активісти вважають, що є проблеми з прозорістю та корупційними ризиками;частина суспільства боїться "приватизації" узбережжя іноземними інвесторами.Поштовхом для демонстрацій стало початок робіт в охоронюваній зоні на узбережжі Адріатичного моря, де компанія, пов’язана з Кушнером, планує побудувати розкішний курорт за згодою албанського уряду. Однак із самого початку протестувальники почали вимагати не лише скорочення проєкту, а й відставки прем’єр-міністра Еді Рами, який керує країною вже 13 років.Сам Еді Рама, виступаючи минулого тижня в парламенті, заявив, що протестувальники марно хвилюються, оскільки проєкт Кушнера ще не завершено, а оцінка його екологічних наслідків ще триває."Уряд корумпований, опозиція корумпована, обидва є співучасниками цього, і ми сподіваємося, що чогось досягнемо", — заявила учасниця останньої демонстрації Сара Брегасі агентству Reuters. Перша акція протесту відбулася наприкінці травня, коли робітники огородили частину охоронюваної території, де планується побудувати курорт, і на узбережжі з’явилися бульдозери. Біля паркану протестувальники зіткнулися з охоронцями приватної фірми. Після цього в столиці Тирані, біля урядових будівель, почали збиратися тисячі людей.Учасники протестів стверджують, що масштабне будівництво в охоронюваній зоні на Адріатичному узбережжі завдасть непоправної шкоди природі — як на узбережжі, так і на морі.Будівництво курорту: що відомоПроєкт Кушнера охоплює півострів Звернець і сусідній невеликий острів Сазан на півдні Албанії. Планується будівництво готелів, окремих вілл, ресторанів, яхтового порту, а також адаптація багатьох кілометрів тунелів і укріплень на Сазані для розваг. Острів Сазан і ще один півострів поруч, Карабурун, були оголошені Національним морським парком 16 років тому.Албанський уряд надав проєкту статус "стратегічного інвестора", що дозволяє обійти частину тривалих процедур погодження та тендерів. Основні початкові рішення щодо проєкту були ухвалені урядом Еді Рами у грудні 2024 та січні 2025 року — одразу після обрання Дональда Трампа і навіть до його інавгурації.Нагадаємо, щонайменше вісім мільйонів людей долучилися до масштабних протестів під гаслом No Kings ("Без королів") проти політики президента США Дональд Трамп у березні 2026 року. Акції пройшли не лише в Америці, а й у десятках міст по всьому світу..

У четвер, 11 червня, у лікарні Бангкока померла 47-річна принцеса Баджракітіябха, яка понад три роки перебувала в комі. Старшу доньку короля Вачіралонгкорна вважали однією з можливих претенденток на престол Таїланду.Як повідомляє BBC, принцеса знепритомніла у грудні 2022 року під час прогулянки із собаками. За даними лікарів, причиною стала серцева аритмія, пов’язана з мікоплазменною інфекцією.У палаці зазначили, що Баджракітіябха отримувала інтенсивну медичну допомогу, однак її стан продовжував погіршуватися.Принцесу вважали можливою наступницею короляБаджракітіябха здобула юридичну освіту та два післядипломні ступені в Корнельському університеті у США. Вона працювала в представництві Таїланду при Організації Об’єднаних Націй, органах прокуратури та представляла країну як посол в Австрії.Принцеса також співпрацювала з Управлінням ООН з наркотиків і злочинності та виступала за реформу пенітенціарної системи, зокрема за захист прав ув’язнених жінок.У 2021 році король призначив доньку начальницею штабу своєї охоронної служби та надав їй звання генерала.Король Вачіралонгкорн досі офіційно не визначив спадкоємця. Хоча традиційно престол у Таїланді передають чоловікам, конституція дозволяє коронувати жінку, тому Баджракітіябху розглядали як можливу майбутню королеву або регентку.Нагадаємо, у квітні пішла в засвіти психологиня Едіт Єва Егер, яка пережила Голокост і стала відомою завдяки роботам у сфері посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Їй було 98 років..

Кліматологи американського відомства NOAA офіційно підтвердили повернення небезпечного явища Ель-Ніньйо, яке вже повністю сформувалося в Тихому океані. Понад 75% світових кліматичних моделей прогнозують безпрецедентний стрибок температур, що загрожує побити рекорди останніх десятиліть.Про це повідомляє Центр кліматичних прогнозів Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) США у своєму оновленому звіті, пише livescience.Загроза рекордного потепління Світового океануЗа даними фахівців, кліматичний феномен офіційно утвердився протягом останнього місяця. Провідні світові прогностичні центри, серед яких Європейський центр середньострокових прогнозів погоди та Європейська служба зміни клімату "Коперник", дедалі більше схиляються до найгірших сценаріїв розвитку подій. За оцінками фахівців, близько 75% найкращих кліматичних моделей прогнозують рекордне підвищення температури водної поверхні в ключових регіонах Тихого океану щонайменше на 2,5°C вище середнього рівня. Деякі альтернативні сценарії моделювання попереджають про ще більш катастрофічні показники — аж до 4°C понад норму.Для розуміння масштабів загрози, попередні найпотужніші прояви цього явища, зареєстровані у періоди 1997–1998 та 2015–2016 років, призводили до аномального розігріву океану на 2,3°C за індексом Niño 3.4. Сучасні ж тенденції вказують на те, що нове Ель-Ніньйо має всі шанси стати найсильнішим за всю історію регулярних спостережень.Що таке Ель-Ніньйо та якими будуть наслідкиЦей феномен є природним елементом глобального кліматичного циклу Ель-Ніньйо–Південне коливання (ENSO) і зазвичай повторюється з періодичністю від двох до семи років. Процес полягає у регулярному чергуванні теплішої океанічної фази з холоднішою фазою, відомою під назвою Ла-Нінья. Коли настає період Ель-Ніньйо, поверхневі води у центральній та східній акваторіях Тихого океану починають інтенсивно нагріватися. Це призводить до послаблення чи радикальної зміни стабільних вітрів-пасатів, що своєю чергою повністю руйнує звичні глобальні температури та режими випадіння опадів по всій Землі.Метеорологи оцінюють ймовірність розвитку екстремально сильної фази у 63%. Пік кліматичного явища очікується в період з листопада по січень. Якщо прогнози справдяться, цей катаклізм увійде до переліку наймасштабніших природних аномалій, починаючи з 1950 року.Нагадаємо, 6 червня у Польщі зафіксували торнадо. Небезпечне явище пронеслося через село Цуднохи на півночі країни..

У 2025 році середній світовий показник Індексу сприйняття корупції знизився до 42 балів зі 100, що стало першим падінням більш ніж за десятиліття. Нижче 50 балів отримали 122 зі 182 досліджених держав.Про це повідомляє Visual Capitalist із посиланням на дані Transparency International.Індекс оцінює сприйняття корупції в державному секторі: що вищий бал, то нижчим вважається її рівень.Перше місце посіла Данія з результатом 89 балів. Далі розташувалися Фінляндія — 88, Сінгапур — 84, Нова Зеландія та Норвегія — по 81 балу. Україна ж отримала 36 балів, що підпадає до категорії значної корумпованості.Найнижчий показник зафіксували в Сомалі — дев'ять балів.Кількість країн із найкращими показниками скоротиласяУ 2015 році понад 80 балів мали 12 держав, а за підсумками 2025-го таких залишилося лише п'ять. Серед причин погіршення ситуації експерти називають політичну поляризацію, зниження довіри до державних інституцій та послаблення системи стримувань і противаг.Сполучені Штати посіли 29-те місце, отримавши 64 бали. Це найнижчий результат країни за всю історію індексу.У Transparency International наголосили, що корупція послаблює економічне зростання, зменшує інвестиції та перешкоджає ефективному використанню коштів на медицину, освіту й інфраструктуру.Нагадаємо, в травні стало відомо, що Україна розпочинає новий масштабний проєкт з підтримки антикорупційних реформ. Він стартує найближчим часом..

Сполучені Штати можуть зменшити кількість винищувачів F-16 і F-15E, доступних для операцій НАТО в Європі, приблизно зі 150 до 100. Скорочення також торкнеться розвідувальної авіації, літаків-заправників і бойових кораблів.Про це повідомляє The New York Times із посиланням на двох високопоставлених європейських посадовців і документ, переданий союзникам на початку червня. За даними видання, кількість морських патрульних літаків планують скоротити з 26 до 15. Також США можуть забрати всі вісім літаків-заправників, які раніше надавали для операцій у Європі.Вашингтон нібито має намір перенаправити підводний човен із ракетним озброєнням, авіаносець із кораблями супроводу та одну з двох груп бомбардувальників, закріплених за європейською обороною.Рішення може послабити можливості НАТОТакі зміни можуть ускладнити спостереження за російськими підводними човнами, дозаправлення авіації та завдання далекобійних ударів. Точних строків скорочення Пентагон поки не оголосив, однак воно може розпочатися раніше, ніж очікували європейські союзники.Пентагон відмовився коментувати наведені цифри. Водночас Європейське командування США раніше підтвердило загальний намір зменшити американські зобов’язання в регіоні.Президент США Дональд Трамп неодноразово вимагав, щоб європейські країни більше витрачали на оборону та менше покладалися на Вашингтон. Частину сил США планують переорієнтувати на захист американських інтересів в Індо-Тихоокеанському регіоні.Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич заявляв, що в оборонній моделі Альянсу сформувалася надмірна залежність від американських сил. За його словами, ризик одночасних конфліктів у кількох регіонах змушує США змінювати розподіл ресурсів.Нагадаємо, Росія розпочала будівництво нової військової бази поблизу Петрозаводська в Республіці Карелія. На території гарнізону, розташованого за 175 кілометрів від кордону з Фінляндією, можуть розмістити від чотирьох до шести тисяч військових.Читайте також: НАТО обіцяє Україні нову військову допомогу: ЗМІ з’ясували, про яку суму йдеться.

Статки американського підприємця Ілона Маска після первинного розміщення акцій SpaceX оцінили у понад 1,1 трильйона доларів. Завдяки цьому він став першою людиною у світі, чиї активи перевищили трильйон доларів.Про це повідомляє Reuters із посиланням на розрахунки Forbes і корпоративну документацію. Під час первинного розміщення акцій, або IPO, компанія SpaceX залучила рекордні 75 мільярда доларів. IPO означає, що приватна компанія вперше пропонує акції широкому колу інвесторів на фондовій біржі.До розміщення цінних паперів статки Маска оцінювали приблизно у 780 мільярдів доларів. Це було більш ніж удвічі більше за капітал співзасновника Alphabet Ларрі Пейджа, який посідав другу сходинку в рейтингу найбагатших людей світу.За підрахунками Forbes, частка Маска у SpaceX після виходу компанії на біржу коштує приблизно 866 мільярдів доларів. Разом з акціями Tesla та іншими активами його капітал перевищив 1,1 трильйона доларів.Заступник редактора Forbes Wealth Метт Дюро зазначив, що раніше лише засновнику Oracle Ларрі Еллісону вдавалося ненадовго подолати позначку у 400 мільярда доларів. Водночас статки найближчих конкурентів Маска останнім часом становили близько 300 мільярдів доларів.Інвестори зробили ставку на SpaceXSpaceX працює у сферах космічних запусків, супутникового зв’язку та штучного інтелекту. Разом із виробником електромобілів Tesla компанія становить основу бізнес-імперії Маска.Інвестори очікують, що підприємець зможе повторити у космічній галузі успіх Tesla. Водночас SpaceX потребує значного фінансування, а частина технологій, на яких ґрунтується її оцінка, може стати прибутковою лише через роки або десятиліття.Старший стратег Renaissance Capital Метт Кеннеді вважає, що висока вартість SpaceX пов’язана не тільки з фінансовими показниками, а й із довірою інвесторів до Маска."Як і Tesla, SpaceX є ставкою на Ілона Маска", — зазначив він.На ринку такий ефект неофіційно називають "премією Маска". Йдеться про додаткове зростання вартості компаній завдяки очікуванням, що підприємець зможе реалізувати амбітні проєкти.Нагадаємо, на початку року американський мільярдер та винахідник Ілон Маск повідомив про реорганізацію свого стартапу зі штучного інтелекту xAI через кілька днів після його злиття зі SpaceX. Зміни передбачають звільнення частини співробітників і нову структуру компанії..

Комітет зі збройних сил Сенату США ухвалив власну версію закону про національну оборону, яка передбачає збільшення фінансування військової допомоги Києву до 750 мільйонів доларів. Цей крок став черговим свідченням опору законодавців політиці адміністрації Дональда Трампа, спрямованій на скорочення підтримки України в її боротьбі з російським вторгненням.Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.Фінансовий щит та заборона на поступки РосіїЯк зазначає видання, загальний оборонний бюджет США, підтриманий профільним комітетом Сенату, у якому більшість становлять республіканці, сягає колосальних 1,15 трильйона доларів. Цей документ визначає державну політику Пентагону в усіх сферах — від закупівлі кораблів, літаків і ракетних систем до підвищення виплат військовослужбовцям та протидії геополітичним загрозам.У межах цього фінансування 750 мільйонів доларів виділяється спеціально на Ініціативу сприяння безпеці України (USAI). Ці кошти спрямовуватимуться американським компаніям для виробництва та закупівлі озброєння для української армії.Окрім фінансової підтримки, сенатський текст закону містить жорсткі політичні обмеження. Документ категорично забороняє використання будь-яких коштів, що виділяються в межах NDAA, на реалізацію заходів, які б прямо чи опосередковано визнавали суверенітет Росії над міжнародно визнаними територіями України. Водночас закон зобов’язує міністерство оборони США забезпечувати Київ розвідувальною інформацією для підтримки військових операцій із захисту та повернення тимчасово окупованих земель.Багаторічні закупівлі зброї та перейменування ПентагонуПроєкт закону від Сенату надає право на багаторічні закупівлі кількох типів боєприпасів та передової військової техніки. Зокрема, йдеться про винищувачі F-15EX виробництва компанії Boeing та винищувачі F-35 від Lockheed Martin.Також стало відомо про неординарну ініціативу, яку підтримує Білий дім. Сенатська версія закону про національну оборону, слідом за Палатою представників, підтримала бажання Дональда Трампа змінити офіційну назву Міністерства оборони США (Department of Defense) на Міністерство війни (Department of War). Ця ініціатива викликала серйозний опір з боку представників Демократичної партії.Затяжна процедура та охолодження до КиєваСенатський комітет оприлюднив свій законопроєкт за тиждень після того, як Палата представників ухвалила свій варіант законодавства щодо допомоги Україні та запровадження нових санкцій проти Росії. Проте шлях до набуття чинності документом ще тривалий. Тепер обидві версії законопроєктів мають окремо пройти голосування у повних складах Палати представників та Сенату. Після цього законодавці обох палат повинні узгодити компромісний варіант, знову проголосувати за нього і лише тоді відправити на підпис президенту Дональду Трампу, який має право затвердити закон або накласти на нього вето.Подібні законодавчі ініціативи з’являються у критичний момент. Якщо у перші роки повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Конгрес демонстрував потужну двопартійну підтримку, то після повернення Дональда Трампа до Білого дому в січні 2025 року ситуація змінилася. Деякі з його найближчих союзників-республіканців, включно з керівництвом Палати представників та Сенату, почали демонструвати значно прохолодніше ставлення до Києва.Американська допомога суттєво уповільнилася саме тоді, коли Росія та Україна продовжують виснажувати одна одну масованими ударами ракет, дронів та артилерії. Мирні переговори наразі перебувають у глухому куті, оскільки Україна категорично відкидає вимоги російського диктатора Володимира Путіна про капітуляцію та відмову від територій, які українські воїни успішно захищають з 2022 року.Нагадаємо, кеолишній спецпосланець президента Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог заявив, що переговорний процес між Україною, США та Росією "фактично призупинено", оскільки американські дипломати наразі зосереджені навколо ситуації в Ірані..

У четвер, 11 червня, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп оголосив про скасування запланованих ударів Ірану, якими він пригрозив напередодні.Відповідну заяву американський лідер опублікував у своїй соціальній мережі Truth Social. За його словами, за його словами, рішення ухвалене після того, як "переговори з Ісламською Республікою Іран були доведені до найвищого рівня керівництва та отримали схвалення сторін".Трамп зазначив, що обговорення та попередні домовленості були погоджені як у загальній концепції, так і в деталях за участі Сполучених Штатів, Ізраїлю, Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Туреччини, Пакистану, Бахрейну, Кувейту, Йорданії, Єгипту та інших країн.Водночас він наголосив, що морська блокада залишатиметься чинною в повному обсязі до моменту остаточного підписання угоди.За словами президента США, час і місце підписання майбутньої домовленості буде оголошено найближчим часом. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Збройні сили США розпочали масштабну військову операцію із застосуванням авіації проти об'єктів на території Ірану. Наразі відомо про серію потужних вибухів у кількох стратегічно важливих регіонах ісламської республіки..

У Барселоні завершили будівництво вежі Ісуса Христа у храмі Саграда Фамілія (Sagrada Família), яке тривало понад століття (144 роки). Нова вежа стала найвищою церковною спорудою у світі та символічно завершує черговий етап зведення одного з найвідоміших архітектурних проєктів.Як повідомляє видання The Guardian, 10 червня Папа Римський Лев XIV освятив нещодавно завершену центральну вежу храму. Церемонія відбулася за участі іспанської королівської родини, прем’єр-міністра та сотень єпископів.Із завершенням будівництва вежі Ісуса Христа — найвищої з 18 веж комплексу — храм досяг своєї фінальної висоти 172,5 метра. Будівля офіційно стала найвищою церквою у світі.Після урочистої меси Папа Римський, виступаючи іспанською та каталонською мовами, наголосив, що цей храм є "більш, ніж пам’ятник", і символізує духовний шлях, який "ніколи не завершується". Він також закликав до миру, заявивши, що християнська віра не може бути виправданням для насильства.Під час візиту до Барселони Папа Римський також запалив свічку та помолився біля гробниці архітектора проєкту Антоніо Гауді, який помер у 1926 році і, на жаль, так і не побачив свого головного творіння. Будівництво храму триває з 1882 року і супроводжується тривалими суперечками щодо відповідності сучасного вигляду первісному задуму Антоніо Гауді. Повністю завершити комплекс планують у найближчі роки, однак окремі елементи, зокрема фасад "Глорія", залишаються в процесі реалізації.Через тривале будівництво навіть з’явився жартівливий міф: "кінець світу настане раніше, ніж храм буде добудовано".Нагадаємо, у березні цього року на Рівненщині розпочали будівництво гарнізонного храму князів Острозьких Православної церкви України. Він стане не лише архітектурною та духовною пам’яткою міста Дубно, а й духовним осередок для військовослужбовців.Читайте також: Релігійні організації та ЗСУ: як змінюється роль церкви в Україні.

Очільник оборонного відомства Сполученого Королівства Джон Гілі оголосив про складання своїх повноважень через гостру незгоду з фінансовою політикою уряду Кира Стармера щодо фінансування армії. Посадовець відкрито звинуватив кабінет міністрів у нездатності забезпечити належний рівень грошових вливань для протидії сучасним безпековим викликам.Відповідну заяву він оприлюднив у соцмережі X.Провал оборонного плану та звинувачення на адресу СтармераУ своєму розлогому зверненні Джон Гілі підкреслив, що нове керівництво Великої Британії чудово усвідомлювало складність геополітичної ситуації, коли перемагало на виборах. Спільний стратегічний огляд чітко продемонстрував необхідність глобальної модернізації армії на найближчі десять років, залучення новітніх технологій та всебічного зміцнення міжнародних альянсів. Проте реалізація цих планів вперлася у небажання фінансистів давати гроші. Джон Гілі прямо звернувся до очільника уряду Кира Стармера, нагадавши про спільну роботу,"Ми прийшли до влади, усвідомлюючи, що Британія вступила в нову епоху загроз, яка потребує нової епохи оборони. Стратегічний оборонний огляд, який ми спільно замовили, визначив десятирічне бачення трансформації наших збройних сил, зміцнення альянсів, інвестування в технології, що змінюють характер війни, та підтримки британської промисловості, щоб зробити оборону двигуном економічного зростання", — йдеться у заяві політика.Він наголосив, що ця нова ера оборони потребувала додаткових інвестувань через план оборонних інвестицій. "Відмінна та масштабна міжурядова робота, завершена в січні під вашим керівництвом, за моєї участі та за участі міністра фінансів, підтвердила масштаб викликів і зростання ризиків для оборони. Відтоді ви не змогли, а міністерство фінансів не захотіло, забезпечити ресурси, яких потребує країна для захисту в цей період зростальних загроз", — зазначає Гілі.Колишній міністр переконаний, що затверджене фінансове рішення щодо Плану оборонних інвестицій "суттєво не відповідає тому, що необхідно обороні та країні в цей небезпечний час".Загроза з боку Росії та вимушений відхідОкрему увагу Джон Гілі приділив російській загрозі, про яку раніше неодноразово заявляв сам прем'єр-міністр та представники Північноатлантичного альянсу."Минулого тижня ви самі окреслили загрози: "За нашою оцінкою розвідки та оцінкою інших країн НАТО, Росія може здійснити напад на НАТО вже до 2030 року". Ви знаєте, чого потребує оборона. Ви переконливо виклали це у своєму виступі на Мюнхенській конференції з безпеки в лютому", — наголосив він.Гілі зазначив, що без плану оборонних інвестицій, який відповідає нинішньому моменту ризику, він змушений ухвалювати рішення, що знизять готовність збройних сил, підвищать ризики для особового складу під час операцій і можуть зробити країну менш безпечною. "Після того як я пояснив вам, що не зможу погодитися на фінансове рішення щодо Плану оборонних інвестицій, яке не забезпечує Збройні сили необхідними ресурсами, у мене не залишилося іншого вибору, окрім як подати у відставку з посади міністра оборони", — резюмував політик.Як повідомляють міжнародні журналісти агенції Reuters, запеклі дебати та дискусії між оборонним і фінансовим відомствами Великої Британії стосовно збільшення військових асигнувань безперервно тривали протягом кількох останніх місяців, але так і не увінчалися компромісом.Нагадаємо, глава італійського уряду Джорджа Мелоні висловила солідарність із ідеєю створення спеціальної посади європейського представника, який вестиме переговори з Російською Федерацією щодо завершення війни в Україні. Водночас політикиня наголосила, що будь-який дипломатичний поступ можливий лише за умови паралельного нарощування всебічної допомоги Києву та посилення економічного тиску на Москву..

Росія розпочала будівництво нової військової бази поблизу Петрозаводська в Республіці Карелія. На території гарнізону, розташованого за 175 кілометрів від кордону з Фінляндією, можуть розмістити від чотирьох до шести тисяч військових.Про це повідомляє фінське видання Yle, яке проаналізувало супутникові знімки місцевості.Місце будівництва визначив військовий експерт і колишній офіцер фінської розвідки Марко Еклунд. За його даними, об’єкт зводять у лісовій місцевості біля села Нова Вілга. Перші вирубування лісу на цій території зафіксували в листопаді 2025 року. Активна фаза будівництва розпочалася навесні 2026-го.На супутникових знімках видно близько десяти великих будівель, які, ймовірно, використовуватимуть як казарми. Кожна з них матиме три-чотири поверхи площею близько 1500 м².На базі можуть розмістити сили нового армійського корпусуЗа оцінкою Еклунда, гарнізон розрахований на розміщення до шести тисяч військовослужбовців. Вони можуть увійти до складу 44-го армійського корпусу, який Росія сформувала в Карелії 2024 року. Експерт припускає, що з урахуванням допоміжних підрозділів загальна кількість російських військових у населених пунктах і лісах Карелії може зрости до 15 тисяч.Про будівництво об’єкта в Росії публічно повідомили наприкінці травня 2026 року після візиту заступника міністра оборони РФ Павла Фрадкова. За інформацією російського Міноборони, на території бази планують спорудити понад 50 об’єктів. Серед них будуть казарми, багатоквартирні будинки для родин військовослужбовців і спортивна інфраструктура.Еклунд вважає, що будівництво в Карелії є частиною ширшого нарощування російської військової присутності вздовж кордону з НАТО. Водночас база перебуває лише на початковому етапі створення. За словами експерта, війна проти України обмежує можливості Росії швидко посилити угруповання біля фінського кордону.Російській стороні ще потрібно завершити інфраструктуру, забезпечити підрозділи технікою, набрати особовий склад і провести його підготовку. Лише після цього нові військові формування зможуть повноцінно діяти.Додамо, державний кордон між Фінляндією та Росією залишатиметься закритим до моменту отримання чітких гарантій безпеки. Офіційне Гельсінкі відкриє пункти пропуску лише тоді, коли переконається, що Кремль припинив використовувати нелегальних мігрантів як гібридну зброю..

Чотири дні надзвичайно сильних дощів і зсувів на індонезійському острові Суматра могли призвести до загибелі 58 тапанульських орангутангів. Це близько 7% усієї популяції виду, який перебуває на межі зникнення.Про це повідомляє BBC із посиланням на дослідження. За оцінками науковців, у дикій природі залишилося менш ніж 800 тапанульських орангутангів. Цей вид людиноподібних мавп відкрили лише 2017 року.Дослідники наголосили, що 58 загиблих тварин — це ймовірна оцінка. До неї не ввійшли можливі втрати, пов’язані з пошкодженням крон дерев, знищенням середовища існування та скороченням кількості їжі після стихії.Зсуви могли поховати тварин під уламками лісуНаприкінці листопада 2025 року циклон Senyar спричинив масштабні повені та зсуви на Суматрі. Стихія також забрала життя понад тисячі людей і стала найсмертоноснішим природним лихом у Південно-Східній Азії того року. Після циклону фахівці помітили, що тапанульських орангутангів почали бачити значно рідше. Це спричинило припущення, що частину тварин могли змити паводки або поховати зсуви.Через кілька тижнів після стихії гуманітарні працівники знайшли серед бруду та повалених дерев тіло тварини, схожої на тапанульського орангутанга. Знахідку виявили в селі Пуло-Паккат у центральній частині округу Тапанулі.Співавтор дослідження та керівник організації Borneo Futures Ерік Мейярд раніше припускав, що циклон міг убити близько 35 орангутангів. Після детальнішого аналізу науковці збільшили оцінку до 58 тварин. За словами Мейярда, орангутанги майже не мали шансів урятуватися, коли зсуви одночасно знищували великі ділянки лісу.Можливе майбутнє видуНауковці назвали циклон аномальним явищем, однак зазначили, що на інтенсивність опадів суттєво вплинула спричинена діяльністю людини зміна клімату. У майбутньому сильні зливи в регіоні можуть ставати частішими та потужнішими. Це загрожує як самим орангутангам, так і лісам, у яких вони мешкають.За даними попередніх досліджень, тапанульські орангутанги можуть повністю зникнути, якщо щороку втрачатимуть понад 1% популяції.Індонезійська влада тимчасово зупинила реалізацію великих проєктів у районі лісу Батанг-Тору. Обмеження стосуються видобування корисних копалин, розширення плантацій олійної пальми та будівництва гідроенергетичних об’єктів.Це дасть фахівцям змогу детальніше оцінити екологічні загрози для рідкісного виду. Автори дослідження наголосили, що для порятунку тапанульських орангутангів потрібні посилений державний захист, міжнародне фінансування та планування з урахуванням кліматичних ризиків.Тапанульський орангутанг мешкає лише на обмеженій території острова Суматра в Індонезії. Його вважають найрідкіснішим видом людиноподібних мавп у світі.Нагадаємо, раніше Міжнародний союз охорони природи оновив свій Червоний список і визнав імператорських пінгвінів та Кергеленських морських котиків такими, що перебувають під загрозою зникнення.Читайте також: Вчені наблизилися до відродження вимерлих тварин: що відомо про нову розробку.

Збройні сили Сполучених Штатів Америки розпочали масштабну військову операцію із застосуванням авіації проти об'єктів на території Ірану. Наразі відомо про серію потужних вибухів у кількох стратегічно важливих регіонах ісламської республіки.Про це повідомляє центральне командування збройних сил США (CENTCOM).Масштабні вибухи та робота ППОЗа інформацією з офіційних джерел американського відомства, військові літаки та ракетні підрозділи залучені для ураження визначених цілей. Водночас іранські медіа активно поширюють дані про гучні вибухи у таких містах, як Сірік та портовий Бандар-Аббас. Окрім цього, канонаду від роботи протиповітряної оборони чітко чути у західних районах Тегерана, де сили безпеки намагаються відбити напад.Офіційна позиція ВашингтонаУ Пентагоні наголошують, що такі радикальні кроки стали вимушеною реакцією на дестабілізаційні дії іранського режиму у регіоні."Ці удари є відповіддю на безпідставну та безперервну агресію з боку Ірану", — заявили у командуванні.Наразі бойова операція триває, а масштаби руйнувань військової інфраструктури Тегерана встановлюються.Раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп різко розкритикував Іран за відсутність прогресу в переговорах. За словами американського лідера, Тегеран навмисно затягує діалог, тоді як Вашингтон готовий до рішучих дій у разі провалу дипломатичних зусиль.Нещодавно Дональд Трамп розповідав, що США не мають наміру форсувати події у переговорному процесі з Тегераном задля швидкого підписання документів. Офіційний Вашингтон планує утримувати чинні обмеження проти іранської портової інфраструктури до моменту досягнення остаточних домовленостей.Варто зауважити, що днями Палата представників США схвалила резолюцію, яка має обмежити можливість президента Дональда Трампа продовжувати воєнні дії проти Ірану без окремого дозволу Конгресу. Рішення стало рідкісним випадком відкритого спротиву частини республіканців зовнішньополітичному курсу глави держави.Нагадаємо, 9 червня Іран та Ізраїль заявили про призупинення взаємних атак після нового загострення конфлікту, яке стало першим серйозним порушенням перемир’я, досягнутого у квітні. Водночас обидві сторони наголосили, що готові відновити бойові дії у разі нових провокацій..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп різко розкритикував Іран за відсутність прогресу в переговорах. За словами американського лідера, Тегеран навмисно затягує діалог, тоді як Вашингтон готовий до рішучих дій у разі провалу дипломатичних зусиль.Як пише видання CNN, Трамп пригрозив Ірану відновленням ударів, якщо прогрес у переговорах щодо припинення війни буде недостатнім. Він заявив, що все, що потрібно зробити, це "почати підписувати документ", щоб досягти угоди зі США. "Ми будемо атакувати їх, атакувати дуже сильно", — заявив він під час розмови з журналістами у Білому домі.За даними ЗМІ, лідер США також не виключив можливості ударів, спрямованих на критично важливу цивільну інфраструктуру в Ірані, зокрема, електростанції та мости. "Вони повинні підписати цю угоду. Це гарна угода", — додав Трамп.Раніше Дональд Трамп розповідав, що США не мають наміру форсувати події у переговорному процесі з Тегераном задля швидкого підписання документів. Офіційний Вашингтон планує утримувати чинні обмеження проти іранської портової інфраструктури до моменту досягнення остаточних домовленостей.Варто зауважити, що днями Палата представників США схвалила резолюцію, яка має обмежити можливість президента Дональда Трампа продовжувати воєнні дії проти Ірану без окремого дозволу Конгресу. Рішення стало рідкісним випадком відкритого спротиву частини республіканців зовнішньополітичному курсу глави держави.Нагадаємо, 9 червня Іран та Ізраїль заявили про призупинення взаємних атак після нового загострення конфлікту, яке стало першим серйозним порушенням перемир’я, досягнутого у квітні. Водночас обидві сторони наголосили, що готові відновити бойові дії у разі нових провокацій..

У Чехії з початку липня почне діяти нова вимога щодо обов’язкової реєстрації всіх собак у централізованій електронній базі.Про це повідомили в Міністерстві сільського господарства країни. Так, згідно з новими правилами, кожна собака має бути внесена до реєстру без винятків. Реєстрація повинна здійснюватися не пізніше моменту наступного щеплення від сказу.У базі даних зберігатиметься ключова інформація про тварину: ідентифікаційні дані, відомості про вакцинацію та контакти власника. Метою нововведення є спрощення пошуку загублених тварин, ідентифікації власників, а також боротьба з незаконною торгівлею домашніми улюбленцями.За порушення вимог передбачені значні штрафи — до 300 тисяч чеських крон, що еквівалентно приблизно 510 тисячам гривень. Водночас сама процедура внесення даних до реєстру буде платною, а її вартість визначатимуть ветеринарні клініки.За оцінками ветеринарної палати, у країні налічується понад 2,2 мільйона собак, тож повне наповнення нової системи може зайняти кілька років.Додамо, під час купівлі цуценяти важливо переконатися, що тварина походить від відповідального заводчика, а не з так званих "ферм цуценят", де собак розводять у жорстоких умовах заради прибутку. TrueUA розповідав, як розпізнати недобросовісного продавця собак.Читайте також: Що означає звичка говорити з котами та собаками: пояснення психологів.