Світ

Колишнього голову правління "Укрсиббанку" Олександра Адаріча вбили в орендованій квартирі в Італії та викинули з вікна. Таким є попередній висновок слідства. Розслідування цієї справи триває.Про це повідомило італійське видання Corriere della Sera. Журналісти зазначили, що розслідування розпочали минулої п’ятниці, коли Адаріч випав із вікна орендованої квартири в Мілані. Він мешкав на четвертому поверсі.Випадок розслідують як вбивство — слідчі підозрюють, що банкір падав із вікна вже мертвим, а вбивці зробили так, щоби розглядали версію про самогубство.Слідство намагається реконструювати пересування Адаріча в місті перед тим та ідентифікувати осіб, які на той момент перебували з ним у кімнаті.Медійники додали, що там нібито виявили документи на ім’я Адаріча з його фотографіями, які, можливо, є фальшивими.Із того, що відомо слідству, Адаріч прибув до Мілана зранку та мав поїхати ввечері того ж дня, він відвідав Мілан уперше. Квартиру винаймали не на його ім’я — є припущення, що він прийшов туди на зустріч із певною метою, саме в цих справах може критися причина злочину. Журналісти також з’ясували, що Адаріч і його родина мають певні частки власності у компаніях в Люксембурзі й офшорних компаніях. У минулому він був власником українських банків "Фідобанк", "Євробанк", "Ерсте банк".Нагадаємо, що 20 серпня минулого року в Італії сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода за участі українців. Шестирічний хлопчик разом із мамою переходив дорогу на пішохідному переході, коли його на швидкості збила автівка..

Російська оборонна промисловість може значно сповільнитися у 2026 році, адже Москва поставила у пріоритет економічну стабільність та збалансування фінансів, а не подальше збільшення витрат на війну в Україні.Як повідомляє агентство Bloomberg, згідно з трирічним прогнозом міністерства економіки держави-агресора, сектори, пов'язані з державним оборонним замовленням, цього року матимуть щорічне зростання лише на 4–5% порівняно з приблизно 30% в останні роки.Медійники додають, що витрати, пов'язані з війною, цього року скоротяться майже на 11% після річного зростання понад 30% торік, тоді як загальні витрати, як очікується, зростатимуть відповідно до інфляції. Стрімке зростання виробництва озброєнь, що підживлюється величезними державними витратами, цілодобовими змінами на заводах та вилученням робочої сили з цивільного сектору, вичерпує темпи, оскільки повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже майже чотири роки."Це уповільнення свідчить про реакцію уряду на зростання напруги в російській економіці, оскільки російський диктатор Володимир Путін продовжує висувати максималістські вимоги щодо території в Україні на переговорах під керівництвом США, спрямованих на припинення війни", — додає агентство. Витрати на оборону у Росії все ще є найбільшою категорією витрат, але зазнали чималих скорочень, а у Кремлі сигналізували про зміну пріоритетів. Перший віцепрем'єр-міністр Денис Мантуров на зустрічі з Путіним у січні зазначав, що частка цивільної продукції у виробництві на заводах оборонної промисловості торік зросла до понад 30%, додавши, що уряд планує розширити кількість цивільних проєктів, що виконуються військовими підприємствами."Прогноз російського міністерства економіки пояснюється дуже просто. У 2026 році фіскальна політика стане стримувальним", — наголосила провідний економіст Oxford Economics Тетяна Орлова.Російська військова машина починає сповільнюватись Росія натрапила на обмеження доходів через зниження цін на нафту, ширші знижки на сиру нафту та логістичні труднощі, що посилюються жорсткішими санкціями. Водночас ліквідні резерви суверенного фонду добробуту зараз близькі до мінімуму, необхідного для забезпечення фінансової стабільності, що змушує уряд держави-агресора фінансувати дефіцит бюджету виключно коштом нових запозичень."Державні витрати досягли рівня, який можна вважати близьким до граничного для поточного стану російської економіки", — зауважив директор Інституту економічного прогнозування Російської академії наук Олександр Широв.Щомісячні дані свідчать про те, що оборонний сектор РФ вже сповільнюється. За оцінками міністерства економіки держави-агресора, зростання виробництва в оптичній та електронній промисловості, що містить компоненти для військової техніки, знизилося до 11% у 2025 році з 28% у 2024 році. Виробництво інших видів транспорту, включно з танками та іншими бойовими машинами, зменшився до 27% з 34% рік тому, тоді як виробництво готових металевих виробів, включно з бомбами та зброєю, зменшилося до 14% з 32%.Структурні економічні перешкоди також підвищують вартість подальшого розширення оборонної промисловості. Медійники додають, що активний набір персоналу на військові заводи, які за останні три роки "поглинули" приблизно 800 000 працівників, посилив дефіцит робочої сили та загострив конкуренцію з цивільним сектором у сфері заробітної плати. Швидке зростання заробітної плати посилило сплеск інфляції, що спонукало політиків утримувати процентні ставки на рекордно високому рівні протягом кількох місяців, перш ніж почати поступово їх знижувати. У Bloomberg наголосили, що Росія розплачуватиметься за свою війну проти України ще довго після її завершення.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що Кремль не демонструє готовності до компромісів, наполягаючи виключно на задоволенні власних вимог у питанні завершення війни. Паралельно з цим Росія розгортає масштабні інформаційні кампанії, спрямовані на те, щоб нав’язати українському суспільству ідею неминучої здачі позицій..

Жоден із 15 людей на борту колумбійського літака не вижив після падіння судна 28 січня, зокрема й чинний конгресмен Діоген Кінтеро. За офіційними даними авіаційної влади, катастрофа призвела до повної загибелі 13 пасажирів та двох пілотів. Про це повідомляє CNN з посиланням на Управління цивільної аеронавтики країни. За даними партії, яка висунула його до Палати представників, серед кандидатів був колумбійський конгресмен Діоген Кінтеро.Команда зв'язку Кінтеро повідомила, що втратила зв'язок з ним та його помічником після зникнення літака. За словами його колег, останнім зареєстрованим місцем розташування на їхніх телефонах був аеропорт Каміло Даса в Кукуті "перед злетом".Кінтеро був членом національного законодавчого органу з 2022 року та представником "спеціальних мирних округів" — одного з 16 місць у Конгресі, призначених для представлення жертв насильства, згідно з мирними угодами 2016 року з бойовиками Революційних збройних сил Колумбії (FARC)."Діоген Кінтеро був лідером, відданим своєму регіону, з твердим покликанням до служіння та глибоким почуттям громадської відповідальності", — заявила колумбійська партія "Об’єднані сили".Літак, що експлуатується державною авіакомпанією Satena, втратив зв'язок з диспетчерською службою невдовзі після зльоту, повідомила раніше міністр транспорту Марія Фернанда Рохас. Він летів з Кукути до Оканьї в північно-східному департаменті Норте-де-Сантандер.Satena повідомила, що літак злетів о 11:42 за східним часом і мав приземлитися близько 12:05, але останній контакт з диспетчерською службою повітряного руху відбувся о 11:54. Сайт відстеження польотів FlightAware показує, що сигнал літака зник через дев'ять хвилин після зльоту з аеропорту Каміло Даса.За словами чиновників, влада знайшла літак, що розбився, у сільській місцевості Ла-Плайя-де-Белен після пошуків за участю кількох повітряних суден. Офіс губернатора провінції Норте-де-Сантандер висловив співчуття родинам загиблих."Ми глибоко шкодуємо з приводу трагедії, яка сталася після авіакатастрофи, підтвердженої останніми годинами в сільській місцевості Ла-Плайя-де-Белен. Ми висловлюємо нашу солідарність та щирі співчуття родинам, друзям та близьким жертв", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, 25 січня в американському штаті Мен під час зльоту упав бізнес-літак. На цей момент на борту перебували восьмеро людей. Аварія сталася на тлі потужної сніжної бурі..

У середу, 28 січня, США, Данія та Гренландія розпочали обговорення нової угоди, що має на меті розширити американський вплив на арктичному острові. Такий формат співпраці покликаний задовольнити прагнення президента Трампа посилити присутність Штатів у регіоні, уникаючи при цьому прямої передачі території. Про це повідомляє Bloomberg.Як зазначив Олівер Руте Сков, речник посольства Данії в США, високопосадовці зустрілися, щоб "обговорити, як ми можемо вирішити занепокоєння США щодо безпеки в Арктиці, дотримуючись при цьому червоних ліній Королівства".Переговори відбулися після оголошення минулого тижня Трампом "рамкової угоди про майбутню угоду", в якій він зобов'язався утриматися від запровадження тарифів для європейських країн, які протистоять його зусиллям захопити Гренландію. Цей поворот стався після тижнів зростального тиску Трампа на Данію та Гренландію, щоб вони надали США контроль над стратегічним арктичним островом, який є напівавтономною територією під владою союзника НАТО Данії. Неодноразові погрози викликали обурення з боку данських та гренландських чиновників, а також інших європейських союзників.Лідери Данії та Гренландії цього тижня перебувають у Берліні та Парижі, щоб заручитися підтримкою Європи на тлі переговорів зі США. Державний секретар Марко Рубіо раніше в середу заявив законодавцям Комітету Сенату з міжнародних відносин, що "зараз ми перебуваємо в хорошому становищі" щодо Гренландії, тоді як законодавці-демократи розкритикували адміністрацію Трампа за відчуження союзників по Організації Північноатлантичного договору."У нас є процес, який приведе нас до хорошого результату для всіх", — сказав Рубіо, додавши, що переговори відбуватимуться "дуже професійно та прямолінійно".Трамп оголосив про заплановану угоду після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, де обидва лідери обговорили розміщення американських ракет, права на видобуток корисних копалин, спрямовані на стримування китайських інтересів, та посилення присутності НАТО в Арктиці. Данські чиновники заявили, що готові вести переговори та переглядати співпрацю зі США щодо Гренландії, за умови, що не будуть порушені питання щодо суверенітету острова.Як раніше повідомлялось, офіційні особи США розглядають можливість перегляду оборонної угоди країни з Данією, щоб зняти будь-які обмеження на її військову присутність у Гренландії в рамках переговорів. У початковій угоді, підписаній у 1951 році та зміненій у 2004 році, йдеться, що США повинні "проконсультуватися та поінформувати" Данію та Гренландію, перш ніж вносити "будь-які суттєві зміни до військових операцій чи об'єктів Сполучених Штатів у Гренландії".Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Читайте також: Бенефіс Трампа у Давосі: як глава Білого дому замість Гренландії отримав "Раду миру" .

У ніч на середу, 28 січня, польські військові зафіксували порушення повітряного простору країни з боку Білорусі. Через появу невідомих об’єктів у Підляському воєводстві тимчасово обмежували рух цивільної авіації.Про це повідомляє у соцмережі X оперативне командування збройних сил Польщі.  Подробиці інцидентуЗа даними військових, об’єкти перебували під постійним наглядом радіолокаційних систем. Після аналізу траєкторії, швидкості та напрямку польоту військові дійшли висновку, що це були аеростати (повітряні кулі), які рухалися відповідно до погодних умов.Вжиті заходи безпеки:моніторинг. Польські системи ППО безперервно відстежували політ усіх об'єктів.обмеження польотів. Над Підляським воєводством запровадили тимчасові превентивні обмеження для цивільних літаків.оцінка загрози. Військові констатували, що об'єкти не становили прямої загрози безпеці повітряного простору Республіки Польща.Гібридні загрозиКомандування наголошує, що подібні інциденти є частиною гібридних дій, спрямованих проти Польщі з боку східних кордонів. Сили та засоби польської армії залишаються у повній готовності до захисту державних кордонів, а ситуація перебуває під постійним контролем у взаємодії з відповідними службами.Нагадаємо, 22 січня на території Молдови, поблизу кордону з Україною, знову зафіксували падіння російського безпілотника. Апарат залетів у повітряний простір країни під час ворожої атаки на Одеську область..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп розглядає можливі дії проти Ірану, зокрема, цілеспрямовані удари по військових об’єктах, щоб підштовхнути протестні настрої в країні.Як повідомляє агентство Reuters, посилаючись на два джерела у США, Трамп хотів створити умови для "зміни режиму" після того, як на початку цього місяця репресії придушили загальнонаціональний протестний рух, в результаті якого в Ірані загинули тисячі людей."Для цього Трамп розглядав варіанти ударів по командирах та установах, які Вашингтон вважає відповідальними за насильство, щоб дати протестувальникам впевненість у тому, що вони можуть захопити урядові будівлі та будівлі сил безпеки", — зазначили медійники.Одне з джерел агентства у США повідомило, що варіанти, які обговорюються помічниками Трампа, також включають набагато масштабніший удар, який може мати тривалий вплив, можливо, проти балістичних ракет, які можуть бити по союзниках США на Близькому Сході, або проти іранської програми збагачення урану. Своє. чергою, інше джерело у США заявило, що Трамп ще не прийняв остаточного рішення щодо курсу дій, зокрема щодо того, чи варто обрати військовий шлях."Прибуття американського авіаносця та допоміжних військових кораблів на Близький Схід цього тижня розширило можливості Трампа щодо потенційних військових дій після того, як він неодноразово погрожував втручанням через репресії Ірану", — наголошують медійники.У середу, 28 січня, Трамп закликав Іран сісти за стіл переговорів та укласти угоду щодо ядерної зброї, попередивши, що будь-який майбутній напад США буде серйознішим, ніж червнева бомбардувальна кампанія проти трьох ядерних об'єктів. Він назвав кораблі в регіоні "армадою", що прямує до Ірану.Своєю чергою, неназваний високопоставлений іранський чиновник заявив агентству Reuters, що Іран готується до військового протистояння, водночас використовуючи дипломатичні канали. Однак, за словами чиновника, Вашингтон не демонструє відкритості до дипломатії.Як відомо, з кінця 2025 року в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, що розпочалися в Тегерані серед підприємців, незадоволених економічною ситуацією та падінням курсу національної валюти щодо долара.До акцій протесту приєдналися навіть міста, які раніше вважали лояльними до режиму, зокрема, Кум у центральній частині країни та Мешхед на північному сході.Трамп публічно закликав іранців продовжувати антиурядові акції, "захоплювати інституції" та заявив, що допомога протестувальникам "уже в дорозі". Крім того, він пообіцяв вжити "дуже рішучих заходів", якщо іранська влада розпочне страчувати учасників протестів. Трамп закликав покласти край іранському режиму аятол на тлі кривавого придушення масових протестів.Нагадаємо, 16 січня стало відомо, що посольство України в Ірані тимчасово призупинило свою роботу. Причина — загострення безпекової ситуації.Додамо, раніше видання The Jerusalem Post повідомляло, що Аятола Алі Хаменеї, який є верховним лідером Ірану, переїхав до укріпленого підземного бункера в Тегерані. Він побоюється можливих американських обстрілів. Керівництво країною наразі здійснює його син Масуд..

Уряд Республіки Молдова ухвалив рішення продовжити термін надання тимчасового захисту для переміщених осіб з України до 1 березня 2027 року. Цей крок спрямований на забезпечення стабільності та безперервного доступу українців до соціальних послуг, медицини та ринку праці.Про це йдеться на сайті уряду.Новий механізм продовження статусуУ повідомленні зазначається, що на відміну від попередніх років, коли документи продовжувалися автоматично, у 2026 році запроваджується обов’язкова процедура подання онлайн-заявок.термін подання: з 1 лютого по 30 квітня 2026 року;формат: електронна заявка через інформаційну систему;процедура: якщо умови для продовження виконані, статус оновиться автоматично без необхідності фізичної присутності особи;перевірка: актуальність документа можна буде перевірити, просканувавши QR-код на його звороті.Там наголосили, якщо отримувач захисту не подасть онлайн-заявку у визначений період, дію його статусу буде припинено, проте залишиться можливість подати нову заяву пізніше. Обов’язкові вимоги для неповнолітніхЗгідно з новим проєктом, неповнолітні особи, яким виповнилося 14 років у період з 1 березня 2023 року по 1 січня 2026 року, зобов’язані з’явитися до Генеральної інспекції з питань міграції для проходження процедури зняття відбитків пальців.Статистика та умови перебуванняСтаном на сьогодні Молдова продовжує надавати притулок десяткам тисяч українців:понад 87 тисяч осіб звернулися за захистом з березня 2023 року, серед них близько 20 тисяч — діти.у країні діють 18 центрів тимчасового розміщення, які заповнені на 82%.умова анулювання статусу. Тимчасовий захист скасовується у разі добровільного повернення в Україну або відсутності на території Молдови понад 45 днів сумарно.Міністр внутрішніх справ Даніелла Місаїл-Нічітін наголосила, що такі заходи допоможуть державі ефективніше управляти ресурсами та підтримувати безпеку, оновивши дані про реальну кількість біженців у країні.Нагадаємо, Молдова розпочала процес денонсації базових угод і опосередковано виходу зі Співдружності незалежних держав. У лютому документи щодо виходу Молдови з цієї організації подадуть до парламенту на затвердження..

Іспанія надала допомогу нафтовому танкеру Chariot Tide, залучивши власне рятувальне судно для його конвоювання. Цей танкер офіційно включений до санкційного списку Євросоюзу як частина російського флоту, що діє поза міжнародним контролем. Про це повідомив 27 січня іспанський торговий флот, пише Reuters.Як зазначає видання, судно Chariot Tide, яке йшло під прапором Мозамбіку та до листопада було відоме як Marabella Sun, перебуває у списку санкцій ЄС з листопада 2024 року за допомогу Росії в експорті нафти, "практикуючи водночас незаконну та високоризикову практику судноплавства", згідно з даними Європейського Союзу. За інформацією британського уряду, судно також було санкціоноване Великою Британією. "Торгівельний флот не пояснив, чому судно Chariot Tide не було захоплено, а міністерство оборони Іспанії не відповіло на запит про коментар", — пише видання.Двигун судна Chariot Tide зламався 22 січня, і човен дрейфував без тяги в міжнародних водах за 33 милі на південь від Адри в регіоні Альмерія, повідомив торговий флот в електронному листі, додавши, що воно потрапило в пошуково-рятувальну зону Іспанії. За словами торгового флоту, його супроводжувало до Танжера-Медичне море рятувальне судно "Клара Кампоамор".За оцінками галузевих джерел та аналітиків, від 1200 до 1600 танкерів наразі працюють як так званий тіньовий флот. Вони допомагають Росії та іншим країнам, таким як Венесуела та Іран, уникати санкцій Заходу та продавати свою нафту таким країнам, як Китай та Індія. Судна часто старі, їхнє право власності непрозоре, і вони плавають без страхового покриття найвищого рівня, щоб відповідати міжнародним стандартам для великих нафтових компаній та багатьох портів.У Reuters зазначили, що країни Балтійського та Північного морів у понеділок опублікували листа, в якому попереджають про небезпеку суден, які маніпулюють або фальсифікують системи ідентифікації, вимикають пристрої стеження та використовують більше одного прапора, щоб уникнути виявлення та обійти санкції. Марокко, союзник США, підтримує добрі зв'язки з Росією, і в жовтні ці дві країни підписали угоду про рибальство, яка дозволяє російським суднам ловити рибу в атлантичних водах Марокко.Нагадаємо, уряд Великої Британії оприлюднив спільну заяву 14 європейських держав, спрямовану проти нелегальних морських перевезень Російської Федерації. До ініціативи приєдналися Британія, країни Балтії, Скандинавії, а також Бельгія, Франція, Німеччина, Польща та Нідерланди..

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після зустрічі з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом сказав лідерам Євросоюзу в Давосі, що був "стурбований" психічним станом американського лідера.Як повідомляє видання Politico, відразу п'ять джерел серед дипломатів ЄС розповіли, що Фіцо, один з небагатьох союзників Трампа у Європі, справді був дуже стурбований під час розмови з лідерами кількох країн Європи в Давосі.У Давосі прем'єр-міністр Словаччини розповідав про свій візит до маєтку Трампа в Мар-а-Лаго у Флориді 17 січня. Під час неформальної зустрічі Фіцо назвав поведінку американського президента "небезпечною" та додав, що Трамп, ймовірно, "не в собі"."Щобільше, далі словацький прем'єр взагалі не обирав слів та кілька разів назвав президента США "божевільним". Що саме сказав Трамп Фіцо, що це викликало таку реакцію з його боку — досі залишається невідомим", — наголошує видання.Безпосередньо джерела видання не були присутніми на зустрічі, але повідомили, що почули про заяви Фіцо від європейських лідерів, які спілкувалися з прем'єром Словаччини. За словами одного з дипломатів, прем'єр-міністр Словаччини "виглядав дуже травмованим" тим, що сталося на зустрічі з Трампом. В Білому домі заявили, що інформація ЗМІ "фейкова" та нібито заснована на "спробах привернути увагу" з боку європейців. Аргументувати свою заяву у Трампа не змогли."Це абсолютно повна фейкова інформація від анонімних європейських дипломатів, які намагаються привернути до себе увагу. Зустріч в Мар-а-Лаго була позитивною і продуктивною", — заявила прессекретар Білого дому Анна Келлі.Своєю чергою, ще одне джерело видання — чиновник адміністрації Трампа, який був присутній на зустрічі, — стверджував, що справді не розуміє причин таких публікацій. За його словами, під час зустрічі не було жодних незручних моментів чи недоречних обмінів репліками — вона була "приємною, звичайною" і містила кілька невимушених обмінів репліками.Нагадаємо, раніше стало відомо, що у вестибюлі Білого дому, що веде від резиденції до Західного крила, з’явився офіційний кадр зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним. Нове розміщення світлини з російським диктатором у серці американської адміністрації привернуло увагу оглядачів..

Австрійську експосадовицю Карін Кнайсль можуть позбавити громадянства через її переїзд до країни-агресора та публічну підтримку російського диктатора Володимира Путіна. Раніше колишня міністерка закордонних справ опинилася в центрі скандалу через спільний танець із Путіним, а згодом остаточно змінила місце проживання на РФ.Про це повідомляє видання Kleine Zeitung.Там зазначили, що ексміністр закордонних справ Австрії, яка перебувала на посаді протягом 2018-2019 років за часів бірюзово-блакитного коаліційного уряду все ще може викликати ажіотаж. Наприклад, коли, як це сталося нещодавно, вона назвала народ Австрії "гієнами" в інтерв'ю на YouTube-каналі "Brücke nach Osten": "Якщо мені чогось не вистачає з Європи, то це Франції, а не Австрії. У Франції люди були людяними, в Австрії — гієнами".Партія Neos активно використовує це питання і, за даними газети "Krone", має намір позбавити австрійського громадянства попередницю лідера своєї партії та міністра закордонних справ Беату Майнль-Райзінгер. Повідомляється, що партія планує скласти офіційну заяву про факти та негайно подати її. Кінцева мета — позбавити її громадянства. Не швидкий процесОднак, як наголошують у виданні, легше сказати, ніж зробити. Згідно із законом про громадянство, це можливо лише за умови, що 59-річна жінка виконує "службу іноземної держави". Кнайсль часто з'являється в російській публічній сфері, захищаючи дії Росії та її диктатора Володимира Путіна, наприклад, у зв'язку з війною в Україні. З цього погляду, цю юридичну вимогу, безумовно, можна було б виконати, але це далеко не точно.Однак, Кнайсль, ймовірно, все ще має громадянство Австрії. У 2023 році вона заявила, що ще не готова подати заявку на отримання російського паспорта. Державам рекомендується уникати безгромадянства, коли це можливо. Якби Кнайсль подала заявку на отримання паспорта іншої країни, вона автоматично втратила б австрійське громадянство. Це також стосується випадків, коли хтось воює за іноземну державу.Нагадаємо, нещодавно міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що очільник угорського уряду Віктор Орбан переоцінює свої можливості, блокуючи європейське майбутнє України. Він пообіцяв "100 років не пускати Україну до ЄС". Читайте також: Орбан та його союзники: як друг Трампа і Путіна дурить угорців, щоб не втратити крісло.

Інвестиції Німеччини в економіку Китаю за період із січня по листопад 2025 року зросли на 55,5% до понад семи мільярдів євро. У 2024 та 2023 роках німецькі інвестиції сягали лише 4,5 мільярда євро. Про це повідомляє агентство Reuters, з посиланням на інформацію Німецького економічного інституту IW.Медійники наголосили, що це означає, що жорсткий торгівельний курс президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа, що включає широкі мита Вашингтона на європейський імпорт, підштовхнув компанії Європи переорієнтовуватися на Китай."Німецькі компанії продовжують нарощувати свою присутність у Китаї — і роблять це швидшими темпами", — зазначив керівник відділу міжнародної економічної політики інституту IW.Водночас німецькі компанії майже вдвічі скоротили свої інвестиції у США торік. Пекін повернув собі місце головного торгівельного партнера Берліна минулого року після того, як у 2024 році його обігнали США, завдяки зростанню імпорту з другої за величиною економіки світу.Нагадаємо, у вівторок, 27 січня, Індія та Європейський Союз завершили укладення давно очікуваної знакової торгівельної угоди прагнучи захиститися від нестабільних зв'язків зі США. Очікується, що угода подвоїть експорт ЄС до Індії до 2032 року шляхом скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, що торгуються і призведе до економії чотирьох мільярдів євро на митах для європейських компаній..

Стрілка "годинника Судного дня" наближаються до теоретичної точки знищення людства. Вчені переставили її на 85 секунд до "ядерної опівночі", яка символізує кінець світу.Про це пише CNN. Видання стверджує, що це рекордний рівень ядерної небезпеки за усі роки снування проєкту (з 1947 року)."У вівторок, 27 січня, майже через вісім десятиліть, годинник був встановлений на 85 секунд до півночі", — йдеться у статті.Північ символізує момент, коли люди зроблять Землю непридатною для життя. У 2025 році годинник показував 89 секунд до півночі, а у 2023 та 2024 роках — 90 секунд. Торік вчені внесли зміни через недостатній прогрес у боротьбі чи регулюванні глобальних викликів, включно з ядерними ризиками, кліматичною кризою, біологічними загрозами та прогресом у "руйнівних технологіях", таких як штучний інтелект."Людство не досягло достатнього прогресу у боротьбі з екзистенційними ризиками, які наражають на небезпеку всіх нас. "Годинник Судного дня" — це інструмент для повідомлення, наскільки ми близькі до знищення світу за допомогою технологій, створених нами. Ризики, з якими ми стикаємося через ядерну зброю, зміну клімату та руйнівні технології, зростають. Кожна секунда на вагу, і у нас мало часу. Це жорстока правда, але це наша реальність", — сказала президент і генеральний директор організації Bulletin of the Atomic Scientists ("Бюлетень вчених-атомників") Александра Белл.Що таке "годинник Судного дня"Група вчених, які працювали над Манхеттенським проєктом — кодовим ім'ям розробки атомної бомби під час Другої світової війни, заснувала Bulletin of the Atomic Scientists як неприбуткову організацію у 1945 році. Її початковою метою було вимірювання ядерних загроз, але у 2007 році Bulletin вирішив додати кліматичну кризу у свої розрахунки.Щороку протягом останніх 79 років вчені Bulletin змінювали час годинника відповідно до того, наскільки близько, на їхню думку, людство до повного знищення. Іноді час змінюється, а іноді — ні. Годинник не призначений для остаточного вимірювання екзистенційних загроз, а радше для розпалювання розмов про складні наукові теми та кризи, з якими стикається планета, згідно з Bulletin. Деякі експерти, які не брали участі у визначенні годинника, поставили під сумнів його корисність.Що станеться, коли годинник б'є північ"Годинник Судного дня" ніколи не досягав півночі, і колишня президентка та генеральна директорка Bulletin Рейчел Бронсон, яка зараз є старшим радником, заявила, що сподівається, що цього ніколи не станеться."Коли годинник опівночі, це означає, що відбувся якийсь ядерний обмін або катастрофічна зміна клімату, яка знищила людство. Ми ніколи насправді не хочемо туди потрапити, і не дізнаємося, коли це станеться", — пояснила вона.Нагадаємо, у жовтні 2025 року російський диктатор Володимир Путін офіційно розірвав угоду зі Сполученими Штатами Америки щодо спільного знищення 34 тонн збройного плутонію. Такий крок очільника Кремля викликав занепокоєння щодо майбутнього ядерної безпеки у світі.Читайте також: За крок від апокаліпсису: три випадки, коли людство було на межі ядерної війни.

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив про намір оскаржити рішення Європейського Союзу щодо заборони імпорту газу з Російської Федерації. Братислава планує подати позов до Європейського суду ООН спільно з Будапештом після того, як обидві країни опинилися в меншості під час голосування 26 січня.Про це повідомляє The Guardian.Під час прес-конференції у Братиславі Роберт Фіцо заявив, що рішення про енергетичне ембарго порушує ключові засади функціонування блоку. Зокрема, словацький прем'єр виділив такі пункти:порушення принципів: на думку Фіцо, заборона суперечить принципам субсидіарності та солідарності ЄС;перевищення повноважень: глава уряду стверджує, що Європейський Союз вийшов за межі своїх законних повноважень, ухвалюючи таке рішення;енергетична залежність: опір цієї політики пояснюється значною залежністю обох країн від російських енергоносіїв.Формат судового позовуПопри спільну позицію, Словаччина та Угорщина діятимуть через окремі юридичні звернення. Фіцо пояснив, що наразі не існує процедурного формату для об'єднання їх у єдиний позов. "Словаччина та Угорщина подадуть окремі позови, оскільки немає формату, в якому їх можна об’єднати в один судовий процес, але ми координуватимемо свої аргументи", — заявив політик.  Нещодавно Роберт Фіцо розкритикував зустріч "Коаліції рішучих" у Парижі. Однак він зауважив, що може уявити участь Словаччини в моніторингу мирної угоди, якщо її вдасться укласти.Також 10 січня президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем'єр-міністр Роберт Фіцо та голова Національної ради Ріхард Раші після спільного обіду підтвердили, що мають єдину позицію стосовно ненадання військової підтримки Україні.Як відомо, в листопаді словацький прем'єр-міністр зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Він озвучив офіційне звернення з проханням про зміцнення протиповітряної оборони своєї країни.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що міжурядові консультації між Чехією та Словаччиною відновлюються. Їх заморозив попередній чеський уряд через розбіжності в питаннях зовнішньої політики, зокрема, щодо війни в Україні..

У вівторок, 27 січня, Північна Корея запустила в море кілька балістичних ракет, ймовірно малої дальності. Це сталося після того, як днями Сполучені Штати Америки опублікували нову оборонну стратегію. Згідно з нею Вашингтон відіграватиме "більш обмежену" роль у стримуванні КНДР, тоді як основну відповідальність за це завдання має взяти на себе Південна Корея.Як повідомляє агентство Reuters, об'єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї заявив, що ракети були запущені з району поблизу Пхеньяна в бік моря біля східного узбережжя і пролетіли близько 350 кілометрів. Своєю чергою, берегова охорона Японії окремо повідомила, що зафіксувала об'єкти, які, ймовірно, були балістичними ракетами, запущеними північнокорейськими військовими.Медійники додали, що запуск відбувся під час візиту високопоставленого представника Міністерства війни США до Південної Кореї, який обговорює питання модернізації військового альянсу між двома країнами, адже Вашингтон прагне обмежити свою роль у спільній оборонній кампанії проти Пхеньяна.Так, впродовж останніх місяців Північна Корея провела випробувальні запуски ракет малої дальності та ракет, які, за її словами, розробляються як основна частина тактичного ядерного арсеналу для захисту від загроз з боку США й Південної Кореї. В агентстві додали, що інтерес до балістичних ракет та артилерії малої дальності Північної Кореї зріс після того, як Пхеньян поставив їх Москві для використання у війні проти України в рамках пакту про взаємну оборону, підписаного з Росією у 2024 році.Нагадаємо, раніше президент Південної Кореї Лі Чже Мьон повідомляв, що попри тиск Організації Об'єднаних Націй, Північна Корея продовжує нарощувати свій ядерний арсенал прискореними темпами. Потужностей Пхеньяна вистачає для створення 20 боєголовок щороку..

Уряд Великої Британії оприлюднив спільну заяву 14 європейських держав, спрямовану проти нелегальних морських перевезень Російської Федерації. До ініціативи приєдналися Британія, країни Балтії, Скандинавії, а також Бельгія, Франція, Німеччина, Польща та Нідерланди. Про це йдеться в офіційній заяві британського уряду. Підписанти висунули суворі вимоги до судноплавства: кожен танкер повинен мати офіційний прапор, а також чинне страхування та документи з безпеки.У разі порушення цих норм судна будуть позбавлені юридичного статусу та розцінюватимуться як такі, що не мають громадянства. Крім того, європейські партнери звинуватили Москву в небезпечному втручанні у роботу глобальних навігаційних систем (GNSS)."Для підтримки та зміцнення морської безпеки в регіоні Балтійського та Північного морів ми вимагаємо, щоб усі судна, які здійснюють свободу судноплавства, суворо дотримувалися чинного міжнародного права", — наголошується у документі.Раніше повідомлялось, що стрімке зростання фрахтових ставок змусило деяких грецьких судновласників залучати нові танкери для перевезення російської нафти. Зазвичай для цього використовують старі судна, які майже вичерпали або вже перевищили свій стандартний термін експлуатації. Нагадаємо, раніше речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук повідомляв, що російські танкери використовують технологію GPS-спуфінгу для фальсифікації свого реального місцеперебування під час транспортування нафти. Це дозволяє суднам-порушникам приховано заходити в порти та уникати міжнародних санкційних обмежень. .