Світ

У п’ятницю, 9 жовтня, рідкісний подвійний водяний торнадо накрив узбережжя західної частини італійської Сицилії. Це сталося неподалік від міст Марсала та Петрозіно.Про це повідомили журналісти Euronews."Потужні вихори спочатку вирували над морем, а потім добралися до суші. Найбільше постраждали околиці двох італійських міст — Марсала та Петрозіно. Декілька людей отримали травми", — йдеться в повідомленні.Медійники додали, що після цього смерч просунувся вглиб суші та завдав шкоди будівлям, автомобілям і сільськогосподарським угіддям.Дві вихрові колони утворилися над морем неподалік від порту Марсали, а потім досягли суші й рушили в бік прилеглих районів Трапані.Школа імені Альчіде Де Гаспері в районі Терренове зазнала серйозних пошкоджень. У сусідньому Петрозіно торнадо збило автомобіль і відкинуло його в яр. Двоє людей, які перебували в машині, отримали травми, їх доставлено до лікарні."Екстремальні погодні умови залишили слід руйнувань на всій прибережній зоні, служби екстреної допомоги займаються ліквідацією наслідків стихії", — йдеться в повідомленні влади.Нагадаємо, раніше синоптики "Укргідрометцентру" пояснювали, що торнадо в Україні не є типовим явищем, однак тут регулярно фіксують смерчі. Це фактично те саме атмосферне явище: потужний вихор повітря, який формується у грозовій хмарі та у вигляді стовпа або "хобота" опускається до землі чи води.Фахівці зазначили, що різниця лише у назві: слово "торнадо" частіше використовують у Північній Америці, а в Україні та Європі поширений термін "смерч".Українські смерчі зазвичай слабші та мають менші масштаби, ніж потужні торнадо у США. Найчастіше вони виникають улітку, коли поєднуються спека, висока вологість і нестійка атмосфера. Найбільш сприятливі умови спостерігають у степових і прибережних районах, зокрема на Херсонщині, Миколаївщині та Одещині. Водночас останніми роками смерчі помічають і в інших регіонах України — на Київщині, Волині, Рівненщині, Тернопільщині та Львівщині..

У п’ятницю, 9 жовтня, адміністрація американського президента Дональда Трампа в п'ятницю запровадила санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС). У Європейському Союзі висловили жаль із цього приводу.Про запровадження санкцій повідомили журналісти агенції Reuters. Там зазначили, що у відповідь заступниця прокурора МКС Нажат Шамім Хан засудила санкції та заявила, що вони не зупинять роботу інституції.Адміністрація Дональда Трампа вже давно займає ворожу позицію щодо суду та раніше вже вводила санкції стосовно його прокурорів і суддів. Новий крок іде набагато далі, оскільки потенційно може призвести до покарання компаній, що надають послуги самому суду."Президент Трамп ніколи не дозволить Міжнародному кримінальному суду переслідувати американців. Саме тому США вводять санкції проти МКС. Ми заборонимо угоди з цим незаконним судом, позбавивши його ресурсів і паралізувавши його здатність функціонувати", — йдеться в заяві держсекретаря США Марко Рубіо.Заступниця прокурора МКС Хан заявила Reuters, що "міжнародна громадськість повинні засудити ці санкції"."Вони спрямовані на підрив верховенства права на міжнародному рівні та роботи, яку проводить незалежний судовий орган. Наша робота триватиме у всіх справах, у межах усіх наших розслідувань і судових переслідувань", — наголосила вона.За словами Рубіо, Міністерство фінансів США видасть низку ліцензій "для захисту американських інтересів", що, ймовірно, означає тимчасові винятки з деяких санкцій. Він додав, що США відкладали введення санкцій у надії, що МКС і країни-учасниці його засновницького Римського статуту врахують занепокоєння США, але вони цього не зробили."Або МКС припинить свої погрози, або ми покладемо край йому. Ми очікуємо, що наші союзники, багато з яких є учасниками МКС і покладаються на американських військовослужбовців у питаннях своєї оборони, стримають суд у межах", — заявив Рубіо.Водночас у Європейській комісії висловили жаль з приводу рішення США. В оприлюдненій заяві наголошується, що ЄС завжди підтримував МКС і тісно співпрацюватиме з ним, щоби забезпечити продовження його ефективної діяльності."Ми, як і раніше, віддані співпраці з усіма 125 державами-учасницями Римського статуту з метою збереження та поваги до його незалежності, щоби він міг і надалі виконувати свою життєво важливу місію. Оскільки до набрання цими заходами чинності залишається шестимісячний термін, у нас є можливість для діалогу", — наголосили в заяві.ЄС готовий вжити будь-яких необхідних заходів, щоби МКС міг виконувати свою роботу як щодо розслідування, так і щодо судового переслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, а також захищати інтереси суб’єктів господарювання із країн ЄС у рамках єдиного ринку.Нагадаємо, що сьогодні офіційно оголошено лауреатку Нобелівської премії миру. Її отримала Наві Піллей — колишня президентка Міжнародного трибуналу щодо Руанди. Вона також свого часу працювала в МКС..

Білорусь вважає, що атака безпілотника на вантажівку в Брянській області Росії — це навмисний крок із боку України. До Міністерства закордонних справ країни викликали українського дипломата.Про це заявив речник МЗС Білорусі Руслан Варанков, його цитує білоруська агенція "Белта".За інформацією білорусів, у четвер, 8 жовтня, у Брянській області Росії безпілотник атакував вантажний автомобіль із білоруською реєстрацією.Внаслідок вибуху важкі поранення отримала громадянка Білорусі. Жінку госпіталізували, їй знадобилася хірургічна операція з ампутації кінцівок. Постраждалій надали необхідну медичну допомогу."Приналежність автомобіля очевидна, й у білоруської сторони є підстави розглядати атаку як навмисну", — зауважив речник МЗС Білорусі.Він додав, що українську сторону попереджено що можливості повторення подібних дій, і наголосив, що відповідальність за наслідки таких дій повністю лягає на владу України."Білорусь зберігає за собою право на адекватні заходи реагування", — акцентував Варанков.Українському дипломату вручено ноту протесту, в якій зазначено, що Київ уже раніше попереджали про неприпустимість подібних дій."Ми закликали Україну припинити провокації, які ведуть до ескалації", — підсумував речник МЗС Білорусі.Нагадаємо, наприкінці вересня речник ДПСУ Андрій Демченко інформував, що на території Білорусі періодично вмикають ретранслятори, які підсилюють сигнал для російських безпілотників, що летять Україною. Зокрема — це стосуються в західних областей нашої країни..

У п’ятницю, 9 жовтня, літак кремлівського диктатора Володимира Путіна не може сісти в Москві. Це відбувається вперше за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Там якраз триває атака дронів і повітряних куль.Про це повідомили російські Telegram-канали. Зазначається, що чотири спецборти президентського авіазагону "Росія" кружляли в зоні очікування біля столиці. Три із них поверталися з Туркменістану, де завершився візит Володимира Путіна.Повідомляється, що два літаки могли переправити в Санкт-Петербург. На якому саме борті перебував Володимир Путін, невідомо.Через атаку у московських аеропортах відбувся масштабний збій: понад 200 рейсів затримані, десятки скасовані. "Внуково", "Домодєдово" та "Жуковський" майже сім годин працювали з обмеженнями через загрозу. Зокрема, у "Внуково" повідомлялося про приблизно 190 затриманих і 85 скасованих рейсів.Telegram-канал ASTRA поінформував, що Москва й область опинилися під атакою безпілотників і малих повітряних куль. У регіоні активно працювала система ППО. Гучні звуки вибухів чули мешканці багатьох південних і східних районів російської столиці.Зокрема, про роботу ППО та вибухи повідомляли жителі Капотні, Кузьминок, Любліно, Мар’їно, Царицино, Чертаново, Орехово-Борисово, Текстильників і Нагатинського Затону.За інформацією моніторингових каналів, для атаки використовувалися як безпілотні літальні апарати, так і малі повітряні кулі. Через повітряну загрозу Росавіація запровадила спеціальний план "Килим" у всіх чотирьох головних аеропортах московського авіавузла — "Внуково", "Домодєдово", "Жуковському" та "Шереметьєво".Запровадження цього режиму передбачає тимчасову заборону на виліт та прийом цивільних літаків. Деякі пасажири чекають вильоту майже добу і ночували в аеропорту. Частину літаків перенаправляли на запасні аеродроми в Казані, Петербурзі й інших містах.Нагадаємо, що, за інформацією видання The Moscow Times, в січні-вересні 2026 року частота скасування регулярних пасажирських рейсів у Росії зросла вдвічі. При цьому кількість тривалих затримок збільшилася в середньому в 2,2 раза..

Українського журналіста-розслідувача Михайла Ткача й оператора Ярослава Бондаренка затримали в Австрії окремо від двох інших громадян України. Усіх чотирьох підозрювали у шпигунстві.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на журналіста австрійського суспільного мовника ORF Крістофа Бендаса.За його словами, підозри щодо журналістів не підтвердилися, тому їх відпустили. Водночас двоє інших затриманих залишаються під вартою.За інформацією джерел медійника у МВС Австрії, вони є працівниками української військової поліції, які "виконували свої завдання", не повідомляючи про це австрійські органи влади.Бендас зазначив, що не знає подробиць поранення оператора Бондаренка. Водночас, за його інформацією, його вже випустили з-під варти. За словами австрійського журналіста, дізнатися подробиці інциденту складно, оскільки австрійські органи влади надають мало інформації через те, що триває слідство.Крім того, Бендас наголосив на необхідності з'ясувати, чому після звільнення Ткачу не повернули засоби зв'язку. Він додав, що австрійська журналістська спільнота й надалі з'ясовуватиме обставини затримання та звертатиметься із запитаннями до компетентних органів.Водночас у Міністерстві закордонних справ України підтвердили, що австрійські правоохоронці відпустили журналіста Михайла Ткача."Продовжуємо працювати над зʼясуванням обставин затримання. Крім Михайла Ткача, затримували й оператора Ярослава Бондаренка — консули зараз зʼясовують, чи його відпустили теж", — зазначили в МЗС України в коментарі "Суспільному".Своєю черго, головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва заявила, що Ярослав Бондаренко під час затримання зазнав поранення та перебував у лікарні."Ми очікуємо від австрійських правоохоронних органів пояснень щодо обставин затримання наших колег, поранення Ярослава та причин тривалого утримання їх обидвох. Також очікуємо уточнення їхнього процесуального статусу та повернення засобів зв'язку", — наголосила вона.Головна редакторка також повідомила, що це "перша ситуація, коли їх утримували понад 12 годин" і що в редакції занепокоєні цим затриманням Ткача та Бондаренка.Оновлено.  Згодом Севгіль Мусаєва оприлюднила віде з Михайлом Ткачем, де він розповів про силове затримання, допит та поранення колеги у Відні.Нагадаємо, в травні 2024 року видання "Українська правда" заявляло, що журналісту-розслідувачу Михайлу Ткачу та їхній редакції надійшли листи з погрозами. Адресат тоді представився Олександром Слобоженком..

У січні-вересні 2026 року частота скасування регулярних пасажирських рейсів у Росії зросла вдвічі. При цьому кількість тривалих затримок збільшилася в середньому в 2,2 раза.Про це повідомило видання The Moscow Times із посиланням на дані "АльфаСтрахування". Компанія відстежує рейси 30 великих російських і близько 60 іноземних авіакомпаній, на які припадає близько 97% пасажиропотоку в Росії. 2026 року понад три години чекали вильоту понад 7,6 мільйона осіб — у 2,5 раза більше, ніж 2025 року."За січень-вересень кількість рейсів із затримкою понад годину зросла в 1,7 раза на рік — до 128 тисяч. Удвічі частіше або в 77 тисяч випадків пасажири чекали вильоту не менше двох годин. Кількість затримок тривалістю від трьох годин збільшилася в 2,2 раза, до 51 тисячі, а від чотирьох годин — 2,4 раза, до 36 тисяч. Частка вильотів із запізненням не більше ніж на 15 хвилин знизилася з 57% до 52%", — ідеться в повідомленні.В "АльфаСтрахування" пов'язують погіршення показників з обмеженнями роботи аеропортів через погрози атак українських безпілотників. З кінця квітня план "Килим" запроваджується у південних та центральних регіонах Росії майже щодня.За даними Мінтрансу, за січень-серпень із затримкою понад дві години виконано 118,1 тисячі рейсів — на 20,3% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Різниця з оцінкою "АльфаСтрахування" пов'язана з методикою підрахунку: статистика федерального агентства включає також малу, вантажну, чартерну та державну авіацію.Джерела видання у чотирьох регіональних аеропортах заявили, що хотіли б оперативніше отримувати інформацію про зняття режиму "Килим". В авіагавані Геленджика пояснили, що своєчасне повідомлення з боку Міноборони є особливо важливим для обслуговування пасажирів і випуску літаків, які залишаються на пероні під час обмежень.Окрім "Килимів" і метеорологічних умов, серед причин затримок та скасування Росавіація також називає несправність літаків. Раніше співрозмовники видання у галузі неодноразово казали про те, що часті закриття аеропортів допомагають перевізникам маскувати проблеми зі станом парку.У Мінтрансі повідомили про зниження частки затримок з технічних причин із 12,7% до 10,1% рік до року."Це пов'язано зі скороченням провізних потужностей. До високого сезону авіакомпанії не ввели в експлуатацію 20% літаків, а найбільші гравці з топ-10, за винятком "Аерофлоту", простоюють третину парку", — зазначили медійники.Нагадаємо, що 7 жовтня українські Сили оборони завдали нищівних ударів по низці важливих військових об'єктів противника на тимчасово окупованих територіях та в Росії. Зокрема, під вогнем опинилися ворожі аеродроми, склади пального та пункти управління безпілотниками..

У п’ятницю, 9 жовтня, офіційно оголошено лауреатку Нобелівської премії миру. Її отримала Наві Піллей — колишня президентка Міжнародного трибуналу щодо Руанди.Про це повідомили на офіційних інформаційних ресурсах Нобелівського комітету.Наві Піллей вирішили присудити премію миру 2026 року "за її зусилля з просування миру та міжнародного права".Наванетхем (Наві) Піллей — південноафриканська юристка, яка працювала на посаді верховного комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини з 2008 по 2014 рік.Вона була головою міжнародного кримінального трибуналу з Руанди з 1999 по 2003 роки. Саме під її головуванням суд установив прецедент, що зґвалтування є формою геноциду та злочином проти людяності.До речі, 1967 року вона стала першою "небілою" жінкою, яка відкрила свою юридичну практику в провінції Натал. Тоді захищала борців проти апартеїду (система расової дискримінації та примусового розділення людей за кольором шкіри, яка діяла в Південно-Африканській Республіці офіційно з 1948 до початку 1990-х років) і розкривала використання владою тортур та репресій.Нобелівську премію миру вручає спеціальний комітет, який визначає парламент Норвегії. 2025 року Нобелівську премію миру отримала венесуельська опозиційна діячка та політикиня Марія Коріна Мачадо.У січні 2026 року вона передала американському президенту свою медаль Нобелівської премії миру 2025 року, заявивши про вдячність за його підтримку її зусиль у Венесуелі.Учора президент США Дональд Трамп заявляв, що, на його думку, заслуговує на Нобелівську премію миру 2026 року, однак сумнівався, що отримає нагороду.Нагадаємо, що лауреаткою Нобелівської премії з літератури 2026 року стала канадська письменниця Енн Карсон. Її найвідомішими літературними роботами є поезія та перекладацькі твори..

У п’ятницю, 9 жовтня, українські воїни влучили в нафтопереробні заводи в Омську й Ухті на території Росії. При цьому влучно застосували модифіковані безпілотники.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Ще одне ураження російського нафтопереробного заводу в Омську — один зі значних заводів, — а також Ухтинського НПЗ за 1 900 кілометрів від державного кордону України", — зазначив він.Український президент уточнив, що ціль в Ухті вдалося уразити дронами Ан-196 RS, які летять близько 2 500 кілометрів.Він також деталізував, що напередодні по Омському НПЗ застосували FP-6 (модифіковані безпілотники FP-1)."Продовжуємо відповідати Росії на її удари по Україні та робимо це влучно", — наголосив президент України.Він додав, що, крім того, відбулося ураження чергового дата-центру — це дзеркальна українська відповідь."Важлива влучність наших воїнів. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Учора він підтверджував, що попередньої ночі прилетіло по дата-центру "Яндекса". Таким чином Україна розпочала операцію зі знищення ворожих дата-центрів."Ми точно теж можемо. Ми завжди відповідаємо дзеркально. Дата-центри: ви всі знаєте — вони били та б'ють по наших дата-центрах. Ми відповіли їм. Всіх деталей не можу сказати", — зауважив український президент.Нагадаємо, що також сьогодні президент Володимир Зеленський провів чергову селекторну нараду за участю урядовців та військового керівництва країни. Головними темами обговорення стали ліквідація наслідків обстрілів енергетики, виконання планів стійкості в регіонах і ситуація на фронті..

У Польщі спалахнула хвиля паніки через загрозу так званої "Кривавої п'ятниці" після серії жорстоких нападів на навчальні заклади в Мазовецькому воєводстві. Через побоювання масового насильства влада гміни Вишкув вирішила закрити всі школи в п'ятницю.Про це пише Polsat News.Хвиля нападів на школиЗа даними видання, у Мазовецькому воєводстві воєвода Маріуш Франковський оголосив, що всі початкові школи в гміни Вишкув будуть закриті у п'ятницю, причому рішення стосується як державних, так і приватних закладів. Як зазначила курсантка Ілона Пусцян, рішення воєводи не є результатом чуток про "Криваву п'ятницю" — його прийняли ще до того, як тривожні повідомлення поширилися в інтернеті. Тим часом у середу в Остроленці 19-річний учень поранив ножем дев'ятьох людей, а в четвер у селі Лещидол-Новини 15-річний учень поранив ножем двірника, внаслідок чого жінка загинула, а троє людей отримали поранення. Міністр внутрішніх справ та адміністрації Марцін Кервінський повідомив, що служби безпеки запобігли ще одному нападу, заарештувавши 17-річного підлітка в Серпці.На тлі трагедій серед учнів та батьків зростає істерія, а в соцмережах поширюються чутки про "Криваву п'ятницю" та можливі 60 жертв. Учениця Нікола розповіла, що нападники нібито координували свої дії через закриті групи у Facebook і месенджерах."Ми не повинні дозволити інтернету стати місцем натхнення для трагедій, для пропаганди насильства та вбивств. Цьому має покласти край. Сьогодні ми знаємо, що необхідно вжити всіх заходів для обмеження трагедій у школах, які сталися останніми днями. Ми знаємо, що це насправді може врятувати чиєсь життя", — заявив міністр цифрових технологій Кшиштоф Гавковський.Поліція наголошує, що інформація з батьківських груп не підтвердилася криміналістично, але наразі тривають слідчі дії та обшуки для встановлення мотивів нападників. Прем'єр-міністр Дональд Туск також звернувся до влади після подій, підкреслюючи, що йдеться про життя молодих поляків.Нагадаємо, раніше в Польщі 31-річний українець напав з ножем на людей у монастирі. Загинула одна особа..

У Чорногорії затримали Михаїла Звінчука, якого називають керівником російської пропагандистської мережі "Рибарь", а також кількох його спільників. Операцію провели в місті Рісан за участю поліції та Агентства національної безпеки країни.Як повідомляє чорногорське видання Vijesti, затримання відбулися вранці в п’ятницю, 9 жовтня. За даними джерел медіа у силових структурах, разом зі Звінчуком правоохоронці затримали його дружину та співробітницю Валерію Звінчук, а також ще трьох людей.Операцію проводять поліція Чорногорії спільно з Агентством національної безпеки (ANB). Її мета — протидія гібридній діяльності мережі, яку британські та американські органи влади пов’язують із поширенням кремлівської пропаганди та іноземними інформаційними операціями впливу.Британський уряд визначив Михаїла Звінчука як співвласника та генерального директора компанії "Рибарь". За оцінкою британської влади, мережа частково координується Адміністрацією президента росії, отримує фінансування від державної корпорації "Ростех" і співпрацює з представниками російських спецслужб.Звінчук перебуває під британськими санкціями. Державний департамент США також вніс його до переліку осіб, причетних до зловмисних операцій впливу, спрямованих проти американського виборчого процесу.У межах програми "Нагорода за справедливість" Державний департамент США пропонує до 10 мільйонів доларів за інформацію, яка допоможе встановити особи або місцеперебування іноземних суб’єктів, причетних до втручання у вибори в США, зокрема ймовірних спільників мережі "Рибарь", або запобігти такій діяльності.Додамо, українські дипломати та посольство в Австрії провели термінову роботу з місцевими колегами задля врегулювання ситуації із затриманням відомого українського журналіста Михайла Ткача. Наразі представники відомства також перевіряють інформацію щодо стану оператора Ярослава Бондаренка, якого затримали разом із ним..

Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер зустрівся з російським диктатором Володимиром Путіним у Москві під час святкування його 74-річчя. Тим часом у ФРН суд обирав запобіжний захід колишньому керівнику федеральної розвідки Августу Ганнінгу, якого підозрюють у державній зраді та шпигунстві.Про це повідомляє німецьке видання Spiegel. Про перебування колишнього канцлера Німеччини в російській столиці Путін дізнався 7 жовтня з повідомлень медіа. Після цього російський диктатор запросив Шредера до себе додому."Президент запросив свого старого друга до нього додому", — заявили у Кремлі.За інформацією Spiegel, Шредер прибув до Москви у зв’язку зі справами німецької торговельної мережі супермаркетів Globus. Раніше його призначили до наглядової ради російського підрозділу компанії. Під час візиту колишнього канцлера зустріли оплесками. Згодом він виступив перед працівниками німецькою мовою."Мені дуже приємно бути тут, побачити цей вражаючий ринок і результати вашої роботи, а також познайомитися з вами, мої дорогі колеги", — цитує видання його слова.Поки Шредер перебував у Москві, у Німеччині суд вирішував питання про запобіжний захід для 80-річного Августа Ганнінга, який раніше очолював федеральну розвідку. Колишнього посадовця заарештували за підозрою в державній зраді, шпигунстві та спробі передати іноземній державі державні таємниці.Нагадаємо, цьогоріч влітку у Кремлі заявили, що диктатор Володимирр Путін зустрівся колишнім німецьким канцлером Герхардом Шредером. Вони провели переговори віч-на-віч..

Українські дипломати та посольство в Австрії провели термінову роботу з місцевими колегами задля врегулювання ситуації із затриманням відомого українського журналіста Михайла Ткача. Наразі представники відомства також перевіряють інформацію щодо стану оператора Ярослава Бондаренка, якого затримали разом із ним.Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий, пише "ТСН".Деталі затримання та звільнення журналістаЗа даними джерела, керівника відділу журналістських розслідувань "УП" Михайла Ткача відпустили після затримання в Австрії. Українська сторона активно працювала з австрійськими колегами, аби врегулювати цю ситуацію."Українські дипломати та консули посольства України в Австрії з вчорашнього вечора працювали з австрійськими колегами над тим, щоб ця ситуація була вирішена", — заявив речник МЗС.У МЗС України висловили подяку австрійській стороні за належну реакцію та повідомили, що продовжують з'ясовувати детальні обставини інциденту. Водночас разом із журналістом раніше затримали оператора Ярослава Бондаренка, і наразі консули з'ясовують, чи його також звільнили."Захист прав громадян України — це безумовний пріоритет. Міністерство закордонних справ, Департамент консульської служби, посольство тримають ситуацію на контролі та підтримують постійний діалог з австрійським МЗС", — наголосили у відомстві.Нагадаємо, в травні 2024 року видання "Українська правда" заявляло, що журналісту-розслідувачу Михайлу Ткачу та їхній редакції надійшли листи з погрозами. Адресат тоді представився Олександром Слобоженком..

Сейм Латвії в терміновому порядку остаточно схвалив законодавчі зміни, які забороняють депутатам міських і крайових дум відвідувати Росію та Білорусь. Обмеження пояснюють необхідністю захистити інформацію про критичну інфраструктуру та ресурси місцевих громад.Як повідомляє Delfi, сейм Латвії остаточно ухвалив поправки до закону "Про обмеження дій, що загрожують національній безпеці". Вони доповнюють другу частину його другої статті новим положенням, яке забороняє депутатам органів місцевого самоврядування їздити до Росії та Білорусі.Раніше аналогічні обмеження вже діяли для окремих категорій посадовців, працівників державних установ і депутатів самого Сейму. Тепер їх поширили також на представників місцевої влади.Чому запровадили обмеженняЯк зазначили автори поправок, депутати місцевих рад мають доступ до чутливої інформації, яка може становити інтерес для іноземних держав. Зокрема, йдеться про дані щодо критичної інфраструктури, планів цивільної оборони, транспортно-логістичних вузлів та інших ресурсів муніципалітетів.У поясненні до законопроєкту наголошується на необхідності однаково застосовувати обмеження до всіх виборних посадовців."Тому, на їхню думку, необхідно забезпечити єдиний підхід до всіх виборних посадових осіб, поширивши обмеження на поїздки як на депутатів Сейму, так і на депутатів самоврядувань", — пише Delfi.Нагадаємо, раніше партія прем'єр-міністра Латвії Андріса Кулбергса "Об'єднаний список" перемогла на парламентських виборах. При цьому в неї рекордний результат. Після підрахунку понад 95% бюлетенів вона може отримати 42 місця зі 100 у латвійському парламенті..

У США планують провести військову страту колишнього армійського психіатра Нідала Хасана, засудженого за вбивство 13 військових у 2009 році. Міністр війни Піт Гегсет заявив, що розстріл відбудеться 3 грудня на базі Форт-Гуд у Техасі, а його транслюватимуть у прямому етері.Про це повідомляє The Guardian із посиланням на заяву Піта Гегсета. За словами Гегсета, Нідала Хасана розстріляють на військовій базі Форт-Гуд, де у 2009 році він влаштував стрілянину. Міністр пояснив, що рішення пов’язане з характером злочину та необхідністю показати його наслідки."Це був радикальний ісламістський напад усередині війська, і тому його розстріляють військові, як це і повинно бути. Ми подбаємо про те, щоб люди змогли подивитися на це, адже люди повинні розуміти, що для таких речей є серйозні наслідки", — заявив Гегсет.За даними видання, це буде перша військова страта у США за 60 років. Американський міністр також згадав реакцію тодішнього президента Барака Обами на стрілянину 2009 року. За словами Гегсета, Обама назвав подію "насильством на робочому місці", а не терористичним актом.Міністр стверджує, що через таке трактування загиблі військові не отримали нагороди Purple Heart — "Пурпурове серце", якою відзначають військовослужбовців, поранених або загиблих унаслідок бойових дій.Що відомо про Нідала ХасанаНідалу Хасану зараз 56 років. Він народився у США в родині палестинського походження, був мусульманином і працював психіатром в американській армії.5 листопада 2009 року Хасан відкрив вогонь у медичному закладі на території бази Форт-Гуд у Техасі. Там військові проходили обстеження перед відправленням до Іраку та Афганістану. Унаслідок стрілянини загинули 13 людей, ще 32 дістали поранення. Напад стався за кілька тижнів до запланованого відрядження Хасана до Афганістану. Під час затримання в нього вистрілив поліцейський. Відтоді засуджений частково паралізований і пересувається на кріслі колісному.Після злочину Хасан заявляв, що діяв, захищаючи ісламських бойовиків за кордоном від американської агресії. У серпні 2013 року суд визнав його винним за 45 пунктами обвинувачення у навмисному вбивстві та засудив до смертної кари.Додамо, 50-річна американка Кріста Пайк прийшла до тями після невдалої смертельної ін'єкції та нині перебуває під наглядом лікарів. Влада Теннессі поки не визначилася, чи намагатиметься повторно виконати смертний вирок, а її адвокати закликають замінити покарання на довічне ув'язнення..

Керівника відділу журналістських розслідувань "Української правди" Михайла Ткача затримали у Відні під час виконання редакційного завдання. Медійники вважають це затримання незаконним і вимагають його негайного звільнення.Про це повідомила "Українська правда". Журналісти також вимагають офіційного пояснення дій австрійських правоохоронців."Михайло перебував в Австрії разом зі своїм колегою Ярославом Бондаренком. Наразі місцеперебування та доля Ярослава нам невідомі. Ми вимагаємо невідкладно встановити, де він перебуває, та переконатися, що він у безпеці", — наголосила головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва.Вона додала, що прямого зв'язку з Михайлом редакція наразі не має. За наявною інформацією, його доставили до місця тримання під вартою, з ним контактує адвокатка."Ми вже поінформували посольство України в Австрії та посольство Австрії в Україні. Просимо українських дипломатів терміново вжити всіх необхідних заходів для захисту наших журналістів, з'ясування їхнього місцеперебування та сприяння звільненню Михайла", — акцентувала очільниця інформаційного ресурсу.Вона закликала австрійські органи влади негайно пояснити підстави затримання, забезпечити Михайлу доступ до правової та консульської допомоги, а також можливість зв'язатися з редакцією та близькими.Головна редакторка "Української правди" звернулася до міжнародних журналістських і правозахисних організацій із проханням підтримати колег та сприяти захисту їхніх прав."Михайло та Ярослав поїхали до Відня виконувати свою роботу. Як головна редакторка, я наполягаю на тому, що безпека журналістів і право на професійну діяльність мають бути гарантовані. Ми очікуємо від австрійської влади невідкладних дій, прозорих пояснень і дотримання всіх прав наших колег", — підсумувала Севгіль Мусаєва.Нагадаємо, в травні 2024 року видання "Українська правда" заявляло, що журналісту-розслідувачу Михайлу Ткачу та їхній редакції надійшли листи з погрозами. Адресат тоді представився Олександром Слобоженком..