Світ

Кремль може планувати серію точкових провокацій на території Польщі та країн Балтії з метою випробувати на міцність колективну оборону Північноатлантичного альянсу. Розвідувальні служби зафіксували ознаки підготовки Москвою кінетичних операцій, спрямованих на руйнування важливих об'єктів життєзабезпечення у східному регіоні Європи.Про це повідомляє президент Литви Гітанас Науседа в інтерв'ю агентству BNS, пише LRT.Кремлівські плани під прицілом розвідкиЯк зазначив литовський лідер, його країна володіє даними про те, що Росія розглядає можливість здійснення обмежених точкових нападів на критично важливу інфраструктуру регіону. Для реалізації своїх агресивних планів Москва планує залучити як конвенційні, так і інші доступні спецзасоби диверсійного характеру. Науседа зазначив, що наразі спецслужби фіксують лише загальні наміри ворога."Ми отримали такі сигнали від наших розвідувальних служб. Вони не вказують на конкретне місце чи час, оскільки це просто неможливо визначити. Інша сторона може ще не завершити процес планування, а нам може бути відомо лише про самий факт підготовки чи передбачувану ціль", — сказав він.Очільник держави наголосив, що загроза є цілком реальною та вимагає негайної реакції."Потому так, я не можу заперечувати, що у нас є така інформація і що мова йде про кінетичні операції — не про масштабні дії, а про точкові кінетичні операції, які з високою ймовірністю можуть бути спрямовані проти критичної інфраструктури", — додав він.Хоча президент Литви не став розкривати конкретні розвідувальні докази чи називати потенційні об'єкти можливих атак, він акцентував на серйозності ситуації.Захист енергетики та підготовка до будь-яких сценаріївНауседа заявив, що у зв'язку з високим рівнем загрози офіційний Вільнюс суттєво посилив безпекові заходи на стратегічних об'єктах країни. Особлива увага наразі приділяється захисту великих транспортних вузлів та енергетичної системи. Литовський уряд готується протидіяти різноманітним варіантам дестабілізації, які здатні заблокувати життєдіяльність держави. Гітанас Науседа акцентував увагу на важливості безперебійної роботи цих систем."Важливо все, що може зупинити роботу цих об'єктів, оскільки вони важливі не лише самі по собі, а й забезпечують функціонування всієї системи, особливо нашу синхронізацію з континентальною європейською електромережею", — підкреслив Науседа.Слід зауважити, що держави на східному кордоні НАТО вже неодноразово застерігали союзників про різке зростання загрози російських диверсій та прихованих гібридних атак після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Водночас Москва традиційно відкидає будь-які звинувачення у підготовці диверсійних дій на території європейських країн.Нагадаємо, 23 квітня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із литовським колегою Гітанасом Наусєдою, під час якої обговорили можливості подальшу співпрацю в оборонному виробництві, зокрема, у форматі Drone Deal..

Фіаско національної збірної Франції у півфіналі Чемпіонату світу з футболу 2026 року спровокувало хвилю масштабного насильства та хаосу на вулицях найбільших міст країни. Розчаровані поразкою вболівальники влаштували погроми, які швидко переросли у жорсткі сутички з правоохоронними органами.Про це повідомляє LiveMint.Емоції вийшли з-під контролюФранцузькі вболівальники надзвичайно болісно сприйняли поразку своєї збірної у поєдинку проти Іспанії, який завершився з рахунком 0:2. Одразу ж після завершення матчу на вулицях Парижа та низки інших французьких міст спалахнули масові заворушення.Емоції розлючених фанатів миттєво вийшли з-під контролю, перетворивши мирні зони вболівання на арену протистояння. Розгнівані натовпи почали трощити автомобілі, підпалювати сміттєві баки та нівечити елементи міської інфраструктури.Сутички з поліцієюДля локалізації масштабного безладу у ситуацію змушена була втрутитися поліція. Протистояння між правоохоронцями та агресивними молодиками супроводжувалося камінням, піротехнікою та численними випадками руйнування приватного і комунального майна. Ці події викликали бурхливу реакцію у суспільстві, а у соціальних мережах почали лунати заклики до кардинальних дій для відновлення порядку."Поліції має бути дозволено використовувати летальну зброю. Інакше ці ідіоти влаштовуватимуть бунти через будь-що", — написав один із користувачів соцмереж.Варто додати, що нинішні події не є поодинокими, адже протягом останніх місяців Францію регулярно сколихують різноманітні заворушення, пов'язані з футбольними матчами.Нагадаємо, 14 липня національна збірна Іспанії здобула впевнену перемогу над командою Франції та гарантувала собі участь у вирішальному поєдинку Мундіалю. Підопічні Луїса де ла Фуенте продемонстрували якісну гру, яка дозволила їм вдруге в історії вийти у фінал світової першості..

Після оманливого перемир’я США та Іран продовжили воювати. Мало хто сумнівався, що режим у Тегерані погодиться на ультиматум Вашингтона, йому треба була просто передишка. Але, на відміну від перших атак американців на іранців, через що увага світу змістилася на нову гарячу точку, зараз війна в Україні на другий план не відійшла.Як США та Іран знову запалили Близький СхідВійськове протистояння між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном — з іншого — відновилося 7 липня. Поблизу Ормузької протоки обстріляли катарський LNG-танкер, хоча до цього на тлі переговорів про безпечне судноплавство через протоку пройшло понад 200 комерційних суден. Американці у нападі на танкер звинуватили іранців. Наступного дня саміті в Анкарі Дональд Трамп визнав, що меморандум про взаєморозуміння з Іраном, підписаний 18 червня, втратив чинність."Все скінчено. Я не хочу мати з ними справу. Вони покидьки. Вони хворі люди. Ними керують хворі люди", — охарактеризував режим у Тегерані президент США.На той момент американці вже завдали ударів по понад 80 цілях на території Ірану. Там у відповідь пригрозили паралізувати світове постачання нафти та розширити конфлікт на Червоне море.На тлі відновлення протистояння з’явилася інформація, що режим аятол готує замах на Трампа. Глава Білого дому підтвердив, що давно перебуває у списку ворога, тому дав інструкції на випадок своєї смерті "просто буквально розбомбити їх до рівнів, яких вони ніколи раніше не бачили". Нагадаємо: в разі передчасної смерті президента Сполучених Штатів до президентських виборів його функції виконує віцепрезидент. Зараз ним є Джей Ді Венс, якого важко назвати "великим другом України".У ніч проти 12 липня Корпус вартових ісламської революції (КВІР) оголосив про закриття Ормузької протоки на невизначений період. За останні кілька діб американці та іранці обмінялися потужними ударами. 12 липня військові США уразили понад 100 цілей в Ірані, серед яких — пускові майданчики ракет і дронів, склади боєприпасів та обладнання зв’язку. Іранці розширили географію ударів, атакувавши Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданію, Оман і Кувейт.14 липня Йорданія повідомила про перехоплення чотирьох балістичних ракет, які летіли по американській базі. Цього ж дня в Ормузькій протоці було атаковано два танкери ОАЕ "Момбаса" і "Аль Бахія" — не обійшлося без жертв. А ближче до вечора стало відомо про атаку балістикою по стоянці безпілотника на авіабазі Алі-аль-Салем у Кувейті. Вчора Трамп офіційно повідомив Конгрес про початок нової військової операції проти Ірану.В інтерв’ю улюбленому телеканалу трампістів Newsmax він похвалився, що американські військові вже знищили близько 84% іранських об'єктів з виробництва озброєнь. За його словами, протягом чотирьох місяців операції США майже повернули іранців "до кам'яного віку", щоправда, визнав, що в Ірану залишаються деякі ракети та деякий потенціал. Водночас скептики вважають, що війна триватиме тут в якомусь варіанті ще досить довго. Така думка переважає і серед американців.За даними недавнього опитування Reuters/Ipsos, майже 80% американців вважають, що війна між США та Іраном матиме затяжний характер, і лише 18% опитаних вірять, що війна може завершитися вже за кілька тижнів. У цьому опитуванні є ще дві погані для Трампа і республіканців цифри: відновлення ударів по Ірану підтримує 37% респондентів, тобто значно менше навіть половини американців, тоді як майже половина вважає, що не вартий витрат на нього.З огляду на передвиборчу кампанію на проміжних виборах до Конгресу, яка де-факто триває, таке ставлення населення до війни має насторожити як Білий дім, так і республіканців. У них і без того ситуація з рейтингами не найкраща, і якщо Трамп не знайде чогось, що можна продати електорату як перемогу, справи — кепські.Погані і хороші новини для УкраїниВсі, мабуть, пам’ятають, як перша військова операція США на Близькому Сході, що розпочалася 28 лютого, переключила увагу світу та самої американської адміністрації з війни в Україні. Трампу, який зайшов у глухий кут у переговорах про мир у нас, потрібне було зміщення уваги, проте нічого путнього з цього не вийшло. Існують побоювання, що, попри повну військово-технічну перевагу Сполучених Штатів над їхнім ворогом, конфлікт затягнеться навіть не на місяці. До кінця каденції Трампа — надто песимістичний сценарій, але до дня проміжних виборів у перших числах листопада, найімовірніше.Чим відлунилася іранська авантюра американців українцям — лише кілька цифр і фактів.Перше: Україна лишилася без ракет для систем ППО Patriot, чим одразу ж скористався наш ворог, посиливши атаки балістикою. США наполягали на тому, що їм тепер ці ракети потрібніші.Друге: за кілька останніх місяців значно зросла кількість загиблих цивільних в Україні, за даними ООН, у червні внаслідок російських атак загинули щонайменше 265 цивільних, ще 1816 отримали поранення. Це один з найвищих показників за війну, цифри загиблих зростали протягом трьох останніх місяців.Тільки за перший тиждень липня загинули щонайменше 93 цивільних, ще понад 500 отримали поранення. Основною ціллю ворога став Київ, який раніше був відносно безпечним завдяки добре організованій системі протиповітряної оборони.Третє: зупинився переговорний процес, в якому американці хоч і були лише посередниками, проте їхня участь хоча б трохи стримувала Путіна. З одного боку, після того, як вивітрився "дух Анкориджа", США перестали тиснути на Київ — і це добре. З іншого, навіть найбільші оптимісти не скажуть, коли може відкритися нове переговорне вікно.Якщо Сенат підтримає "пекельні санкції" — законопроєкт покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема та демократа Річарда Блюменталя про 500-процентні мита для країн, які купують російські енергоресурси, це має шанс вплинути на Кремль у купі з глибинними санкціями — дроновими ударами по військових і нафтових об’єктах на території РФ, які успішно завдають ЗСУ. Потрібно поспішати, щоб російська економіка почала руйнуватися, а не тільки хитатися. А Трамп знову загрузає в Ірані, це спричинило ріст цін на нафту, від чого матиме зиск Москва.Як завжди — є хороші і погані новини. Хороша в тому, що президент США схвалив законопроєкт Грема-Блюменталя. Погана: Палата представників йде на літні канікули 23 липня, а Сенат — 7 серпня. Якщо до того часу документ не схвалять, тоді ще є коротка сесія у вересні, яка радше перетвориться у виголошення передвиборчих промов, потім — вибори у листопаді, а наступна сесія вже може стати так званою lame duck — сесією "кульгавої качки", якщо республіканці вибори програють. Тобто буде переділ впливів і посад у Конгресі й американським законодавцям може виявитися не до нас.На тлі цифр і фактів, які навіюють песимізм, варто відзначити важливі позитивні моменти. Перший: саміт "Великої сімки", а потім і саміт НАТО в Анкарі продемонстрували зміну у голові Трампа: він не тільки провів змістовні зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, а й, що показово, не зателефонував до Москви після цього. У Кремлі образилися, але хто їх питає. І ще дуже важливий момент: держсекретар США Марко Рубіо повідомив, що США обговорюють посилення далекобійних спроможностей України. Коментуючи озвучене Рубіо, Трамп заявив:"Це ескалація. Але це ескалація, яка може призвести до завершення війни".Другий позитивний момент: 13 липня 10 держав Європи включно з Україною заявили про створення "антибалістичної коаліції" — інтегрованої системи боротьби з балістичною загрозою. Тоді ж Зеленський анонсував наступне засідання "коаліції рішучих" в Україні. Тобто, попри не дуже добрі прогнози щодо тривалості військової операції США проти Ірану, європейські партнери залишаються пліч-о-пліч з українцями.Третій позитив: схоже, розуміння того, що Путіна до справжніх переговорів можна привести лише силою, стало трендом, який залишатиметься незалежно від інших подій у світовій політиці. Й Вашингтон більше на довго з цього процесу не виключатиметься..

У Литві цього року рекордна кількість молодих людей добровільно виявила бажання пройти обов'язкову військову службу. Водночас через обмежену кількість місць до війська зможуть потрапити не всі охочі.Про це повідомляє Delfi.За даними Збройних сил Литви, понад 8,1 тисячі юнаків та дівчат добровільно зголосилися пройти військову службу. Зокрема, майже 4,4 тисячі осіб подали заяви ще до оприлюднення офіційних списків призовників, а ще близько 3,7 тисячі — після їхнього оприлюднення, обравши службу в пріоритетному порядку.Директор Служби військового обов'язку та комплектування Арунас Бальчюнас наголосив, що рекордна кількість добровольців свідчить про зростання готовності молоді долучатися до зміцнення обороноздатності країни та усвідомлення власної ролі у системі загальної безпеки."Рекордна кількість молодих людей, які добровільно обрали службу, свідчить про те, що все більше молоді прагне зробити свій внесок у зміцнення безпеки держави та розуміє свою роль у системі загальної оборони", — зауважив він.Водночас він зазначив, що через обмежену кількість місць цього року прийняти на службу всіх добровольців не вдасться.Також у Збройних силах Литви нагадали, що студенти, які підлягають призову на строкову військову службу, можуть оформити академічну відпустку, пройти службу, а після її завершення повернутися до навчання.Додамо, раніше стало відомо, що новий уряд Литви планує відновити дипломатичні відносини з Китаєм до рівня, який підтримують інші країни Європейського Союзу. Водночас Вільнюс збереже жорстку позицію щодо Росії та продовжить підтримувати Україну..

Іран у ніч на 15 липня заявив про ракетні удари по американських військових об'єктах у Бахрейні, Кувейті та Йорданії. Це сталося на тлі четвертої поспіль ночі американських ударів по території Ірану та відновлення США морської блокади іранського судноплавства в Ормузькій протоці.Про це повідомляє Euronews.За даними Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), під ударами опинилися командні, логістичні, паливні та військові об'єкти П'ятого флоту США в Бахрейні, а також американська база в Кувейті. У Тегерані заявили, що це відповідь на військові дії США та спроби Вашингтона встановити контроль над Ормузькою протокою.У КВІР також пригрозили, що якщо США продовжать перешкоджати експорту нафти й газу з регіону, Іран може заблокувати й інші енергетичні маршрути, які мають стратегічне значення для США та їхніх союзників. У заяві наголосили, що енергетичний експорт буде "або для всіх, або ні для кого".У ніч проти середи в Бахрейні та Кувейті оголосили повітряну тривогу через запуск іранських ракет. Влада Йорданії повідомила про знищення трьох ракет, які летіли з боку Ірану, а кувейтська армія заявила про відбиття атак іранських безпілотників.Іранські військові також заявили, що вдруге атакували американську авіабазу Азрак у Йорданії.Командувач Центрального командування США адмірал Бред Купер підтвердив, що Іран здійснив запуск десятків ракет і дронів у напрямку сусідніх країн Перської затоки.Водночас Центральне командування США (CENTCOM) повідомило про нову масштабну операцію проти Ірану. За інформацією американських військових, удари тривали близько семи годин. До операції були залучені винищувачі, безпілотники та військові кораблі.За даними CENTCOM, американські сили завдали високоточних ударів по іранських ракетних і безпілотних комплексах, військово-морських об'єктах та берегових системах оборони, щоб зменшити можливості Ірану загрожувати міжнародному судноплавству та цивільним екіпажам.Тим часом президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон готовий завдати ударів по енергетичній інфраструктурі Ірану, якщо Тегеран не погодиться на переговори.В інтерв'ю Fox News він повідомив, що наступного тижня США можуть атакувати електростанції та мости в Ірані."Ми залишимо енергетичні об'єкти наостанок, але зрештою завдамо ударів і по них. Ми знищимо всі їхні електростанції. Ми зруйнуємо їхні мости, якщо вони не сядуть за стіл переговорів", — заявив Трамп.Видання зазначає, що це не перший випадок, коли американський президент публічно погрожує Ірану ударами по критичній інфраструктурі.Ескалація конфлікту відбувається після кількох днів взаємних атак між США та Іраном, а також боротьби за контроль над Ормузькою протокою, через яку у мирний час проходить приблизно п'ята частина світових морських поставок нафти та природного газу.США вперше запровадили блокаду іранського судноплавства в середині квітня, однак у червні тимчасово її скасували після укладення проміжної угоди, яка передбачала 60-денний період переговорів щодо іранської ядерної програми. Водночас через нове загострення бойових дій переговорний процес фактично зупинився.Нагадаємо, нещодавно в Ормузькій протоці іранські крилаті ракети атакували два нафтові танкери під прапором Об'єднаних Арабських Еміратів, внаслідок чого один індійський моряк загинув, а ще вісім членів екіпажу отримали поранення. Серед постраждалих внаслідок чергової ескалації на стратегічному водному шляху опинилися двоє громадян України..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що не бачить підстав вважати смерть американського сенатора Ліндсі Грема наслідком злочину.Про це він сказав під час пресконференції у Білому домі, коментуючи численні припущення та теорії змови, які поширилися після смерті політика. За словами Трампа, сенатор мав серйозні проблеми зі здоров'ям, а попередньою причиною смерті могли стати важкі судинні захворювання."Спочатку я чув, що це були закупорені артерії. Бо у нього дійсно були закупорені артерії. У нього були проблеми з цим. Шкода, що він не дбав про себе краще. Це щось таке, що майже неможливо виявити, і якщо це трапляється, то мало що можна з цим вдіяти", — сказав президент США.Водночас Трамп наголосив, що не має підстав підозрювати кримінальний характер смерті сенатора."Я не бачу в цьому нічого злочинного. Я знаю, що ходять всілякі теорії змови, і вважаю, що ФБР марнує свій час, якщо займається цим", — додав він.За попередніми даними судово-медичної експертизи, Ліндсі Грем помер унаслідок розшарування аорти, пов'язаного з атеросклерозом. Остаточні висновки мають бути зроблені після завершення всіх експертиз, однак наразі офіційні органи не повідомляли про будь-які ознаки насильницької смерті.Нагадаємо, Ліндсі Грем помер 11 липня у Вашингтоні. Незадовго до цього він перебував із візитом в Україні, де відвідав виробництво оборонної компанії SkyFall, яка виготовляє безпілотники різного призначення. Сенатор ознайомився з процесом розробки та виробництва важких дронів-бомбардувальників Vampire, FPV-дронів Shrike різних модифікацій, а також перехоплювачів російських безпілотників типу "Шахед" P1-SUN.Під час поїздки Грем також зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Разом із ним до Києва прибув член Палати представників США, почесний голова Комітету у закордонних справах Майкл Маккол.Раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що востаннє розмовляв із сенатором Ліндсі Гремом увечері 11 липня, лише за кілька годин до його смерті..

Відомий індійський громадський активіст Сонам Вангчук уже 17-й день продовжує голодування, вимагаючи відставки міністра освіти Індії Дхармендри Прадхана через масштабний скандал із витоком екзаменаційних завдань. Через погіршення стану здоров'я представники опозиції закликали його припинити протест.Про це повідомляє Reuters. Так, 59-річний Вангчук проводить голодування у центрі Нью-Делі на знак солідарності із засновником молодіжної партії Cockroach Janta Party (CJP) Абхіджітом Діпке, який також протестує, домагаючись відставки очільника Міністерства освіти після витоку екзаменаційних матеріалів у травні. Скандал торкнувся мільйонів студентів по всій країні.Активіст настільки ослаб, що вже не може спілкуватися з журналістами. За інформацією CJP, за час голодування він втратив 8,5 кілограма, а його стан продовжує погіршуватися. Раніше Вангчук заявляв, що готовий голодувати до шести тижнів, навіть якщо це коштуватиме йому життя.За словами Діпке, активісти неодноразово просили Вангчука припинити голодування, однак він відмовляється. Натомість закликає прихильників готуватися до маршу до парламенту, який запланований на 20 липня. Напередодні ще один учасник протесту, який також оголосив голодування, знепритомнів, внаслідок чого його госпіталізували.До закликів припинити акцію долучилися й опозиційні політики. Зокрема, колишній головний міністр штату Уттар-Прадеш Ахілеш Ядав наголосив, що життя Вангчука є надзвичайно цінним, адже він присвятив себе захисту демократії, довкілля та гуманістичних цінностей.Міністр освіти Індії Дхармендра Прадхан, його відомство та представники уряду поки що не прокоментували ситуацію.Партія Cockroach Janta Party, заснована 30-річним Абхіджітом Діпке, стрімко набрала популярності в соціальних мережах після свого створення у травні. За кілька днів її сторінка в Instagram зібрала близько 22 мільйонів підписників. На думку аналітиків, це відображає невдоволення молоді безробіттям та серією скандалів із витоками екзаменаційних матеріалів.Зокрема, один із таких витоків призвів до скасування вступного медичного іспиту, який складали близько 2,3 мільйона абітурієнтів. Згодом тестування довелося проводити повторно.Нагадаємо, в червні в столиці Чехії тисячі людей вийшли на марш на підтримку незалежності суспільних мовників. Учасники виступили проти плану уряду змінити систему фінансування Чеського телебачення та радіо..

Європейський Союз планує майже втричі збільшити потужності зі зберігання енергії до 2030 року. Це має допомогти ефективніше використовувати електроенергію, вироблену із сонця та вітру, зменшити залежність від викопного палива й стабілізувати ціни на електроенергію.Про це повідомляє Euronews. Наприкінці червня міністри енергетики країн ЄС підписали першу тристоронню угоду щодо розвитку систем накопичення енергії. Документ передбачає збільшення потужностей зі зберігання до 200 ГВт до 2030 року. Наразі цей показник становить близько 55 ГВт.Згідно з домовленістю, 22 країни-члени ЄС пообіцяли до 2028 року додати ще 30-35 ГВт нових потужностей.Навіщо Європі більше систем накопичення енергіїПопри стрімке зростання частки відновлюваної енергетики, Європа поки що не здатна повністю використовувати всю вироблену електроенергію. Якщо сонячні чи вітрові електростанції генерують більше електрики, ніж споживається, надлишки часто просто втрачаються через нестачу накопичувачів.У результаті країнам доводиться запускати газові електростанції, коли виробництво "зеленої" енергії падає.За даними ЄС, частка відновлюваної енергетики зросла з 23% у 2020 році до 25,2% у 2024 році, а вже 44% усієї електроенергії у Євросоюзі виробляється із відновлюваних джерел. Водночас блок досі імпортує близько 55% усіх енергоресурсів, зокрема нафту та газ.Негативні ціни на електроенергіюНа початку 2026 року в Європі дедалі частіше фіксували періоди негативних цін на електроенергію — коли її виробництво перевищувало попит. Лише за перший квартал на ринку "на добу наперед" зафіксували 1223 години негативних цін, що майже вдвічі більше, ніж раніше. Найбільше це явище спостерігалося у Німеччині та Іспанії.Експерти зазначають, що сучасні системи накопичення дозволили б зберігати надлишкову електроенергію у моменти її здешевлення та використовувати її під час пікового попиту.Що передбачає нова угодаДокумент передбачає збільшення темпів будівництва нових накопичувачів уже у 2026-2028 роках. До цього часу країни ЄС мають наростити потужності приблизно на 20% більше, ніж було встановлено у 2025 році.Особливу ставку роблять на акумуляторні батареї, які вважають найефективнішим і найшвидшим способом накопичення електроенергії. За оцінками експертів, їхнє масштабне впровадження може скоротити операційні витрати європейської енергосистеми приблизно на 55 млрд євро на рік, а також зменшити імпорт газу.Що це означає для споживачівУ ЄС очікують, що розвиток систем накопичення допоможе знизити залежність вартості електроенергії від цін на газ.Крім того, власники домашніх сонячних електростанцій зможуть ефективніше використовувати або продавати надлишкову електроенергію, а власники електромобілів і домашніх акумуляторів — заряджати їх у години дешевої електроенергії та використовувати під час пікового навантаження.Водночас експерти наголошують, що нинішніх зобов'язань країн ЄС поки недостатньо для досягнення цілі у 200 ГВт до 2030 року, тому темпи будівництва накопичувачів доведеться суттєво прискорити.Додамо, екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів..

Світові ціни на нафту у вівторок, 14 липня, різко зросли на тлі ескалації конфлікту між США та Іраном у районі Ормузької протоки. Інвестори побоюються можливих перебоїв у постачанні нафти з Близького Сходу.Про це повідомляє Reuters. Станом на ранок ф'ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 1,8% — до 84,80 долара за барель, а американська West Texas Intermediate (WTI) зросла на 2,2% — до 79,84 долара за барель. На початку торгів обидві марки додавали понад два долари за барель. Напередодні Brent взагалі продемонструвала найбільше одноденне зростання з травня 2020 року, подорожчавши на 9,6%.Поштовхом до стрибка цін стало посилення військового протистояння між США та Іраном. За даними агентства, американські військові третю ніч поспіль завдавали ударів по території Ірану, а президент США Дональд Трамп відновив морську блокаду іранського судноплавства та запропонував запровадити 20-відсотковий збір за охорону суден, які проходять через Ормузьку протоку.Головний ринковий аналітик KCM Trade Тім Вотерер зазначив, що нові дії Вашингтона та відповідь Тегерана значно підвищили геополітичні ризики на нафтовому ринку."Хоча повного перекриття Ормузької протоки поки не сталося, дії обох сторін зробили перспективи постачання нафти значно менш передбачуваними", — наголосив він.Додаткового занепокоєння ринку додав інцидент із двома танкерами Об'єднаних Арабських Еміратів. За інформацією Міністерства оборони ОАЕ, судна в територіальних водах Оману були уражені двома іранськими крилатими ракетами. Внаслідок атаки загинув один громадянин Індії, ще восьмеро членів екіпажу отримали поранення.Водночас дані морського моніторингу свідчать, що кількість нафтових танкерів, які проходять через Ормузьку протоку, скоротилася до найнижчого рівня за останні два місяці.Аналітики зазначають, що ключовим фактором для подальшої динаміки цін залишатиметься ситуація з транспортуванням нафти через Ормузьку протоку. Якщо рух танкерів буде суттєво обмежений або експорт нафти порушиться, ціни можуть зрости ще більше. Якщо ж постачання продовжиться попри військову ескалацію, нинішня "геополітична премія" у вартості нафти поступово може зменшитися.Нагадаємо, 14 липня в Ормузькій протоці іранські крилаті ракети атакували два нафтові танкери під прапором Об'єднаних Арабських Еміратів, внаслідок чого один індійський моряк загинув, а ще вісім членів екіпажу отримали поранення. Серед постраждалих внаслідок чергової ескалації на стратегічному водному шляху опинилися двоє громадян України..

Під час масованого нічного обстрілу Одещини російський дрон-камікадзе перетнув кордон Молдови та вибухнув за 25 кілометрів від України. Черговий небезпечний інцидент змусив міжнародних аналітиків заговорити про необхідність укладення оборонних угод між НАТО та Києвом. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Деталі падіння безпілотника у прикордонніЗа офіційними даними міністерства оборони Молдови, ворожий дрон-камікадзе "Герань-2", який є російською копією іранського розроблення "Шахед-136", залетів на молдовську територію в ніч з 12 на 13 липня. Російський апарат зазнав аварії та вибухнув у селі Копанка.Цей населений пункт розташований приблизно за 25 кілометрів від державного кордону з Україною. Російські військові допустили порушення суверенного повітряного простору країни в той момент, коли завдавали масованих ударів по південних українських територіях.Систематичні загрози для Європи та НАТОЦей випадок не є поодиноким, а відображає ширшу та небезпечну тенденцію порушення повітряного простору європейських країн з боку Росії. Статистика свідчить про регулярність таких інцидентів.Починаючи з лютого 2022 року, уламки російських безпілотних апаратів або цілі дрони залітали та падали на територію Молдови понад 20 разів.На територію сусідньої Румунії, яка є членом Північноатлантичного альянсу, ворожі БпЛА потрапляли щонайменше 30 разів.Аналітики ISW наголошують, що регулярні транскордонні інциденти вказують на свідому та вкрай небезпечну політику Кремля."Усе частіші вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Європи та НАТО свідчать про те, що президент Росії Володимир Путін обрав безрозсудну політику, яка визнає ризик потрапляння російських безпілотників у повітряний простір Європи та НАТО прийнятним наслідком своїх ударів по Україні", — зазначають експерти у своєму звіті.Необхідність спільної протиповітряної оборониЗ огляду на зростання таких ризиків, військово-політичне керівництво європейських країн має перейти до рішучих дій. На думку аналітиків, загрозу транскордонних ударів більше не можна ігнорувати чи списувати на технічні помилки.Прийняття Росією подібних безпекових викликів вимагає від держав ЄС та НАТО невідкладно розглянути можливість укладення двосторонніх угод з Україною про спільну протиповітряну оборону. Залучення спільних засобів ППО для збиття російських повітряних цілей є легітимним кроком для самооборони країн Альянсу та їхніх сусідів. Це питання залишається актуальним незалежно від того, чи залітають російські дрони на іноземну територію внаслідок збоїв, чи це є навмисною провокацією Москви.Нагадаємо, раніше влада Румунії звернулася до Міністерства оборони України з офіційним проханням змінити налаштування безпілотників, які виконують завдання у акваторії Чорного моря. Сусідня держава закликає заздалегідь програмувати мікропроцесори дронів на ліквідацію, якщо вони випадково перетнуть румунський водний кордон..

Державний секретар США Марко Рубіо оголосив про початок масштабної кампанії, спрямованої на послаблення діяльності Міжнародного кримінального суду (МКС). Адміністрація президента Дональда Трампа планує посилити санкційний та дипломатичний тиск на суд, а також закликатиме інші держави вийти зі складу МКС.Як повідомляє Euronews, Рубіо оприлюднив відповідне відеозвернення у соцмережі X та авторську колонку в The Wall Street Journal, у яких заявив, що МКС становить "неприйнятну загрозу суверенітету США"."МКС та його прихильники ведуть війну проти нашої країни не кулями чи ракетами, а законами, міжнародними угодами та так званим міжнародним правом", — заявив держсекретар.За його словами, суд нібито претендує на право переслідувати американських військовослужбовців і посадовців, хоча США не є стороною Римського статуту, який заснував МКС.У Державному департаменті заявили, що кампанія має на меті "систематично позбавити МКС можливості діяти, переслідувати американських військових чи посадовців або іншим чином загрожувати суверенітету США".Також Вашингтон планує чинити дипломатичний тиск на країни, щоб вони припинили фінансування суду та вийшли з його складу. Крім того, адміністрація Трампа має намір уважніше оцінювати держави, які продовжують підтримувати МКС, водночас отримуючи американську допомогу.Водночас ініціатива вже викликала критику з боку міжнародних правозахисників. Колишній виконавчий директор Human Rights Watch Кеннет Рот заявив, що адміністрація Трампа прагне уникнути відповідальності за можливі воєнні злочини.За його словами, МКС розслідує злочини лише на території держав, які ратифікували Римський статут, і не має юрисдикції щодо злочинів, скоєних на території США.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що американський державний секретар Марко Рубіо поступиться віцепрезиденту країни Джею Ді Венсу, якщо той публічно заявить про наміри балотуватися на посаду президента від Республіканської партії на виборах 2028 року..

В Ормузькій протоці іранські крилаті ракети атакували два нафтові танкери під прапором Об'єднаних Арабських Еміратів, внаслідок чого один індійський моряк загинув, а ще вісім членів екіпажу отримали поранення. Серед постраждалих внаслідок чергової ескалації на стратегічному водному шляху опинилися двоє громадян України.Про це повідомляє Reuters.Деталі ракетного удару та постраждаліЯк зазначає видання, атака відбулася в територіальних водах Оману, а саме в південній смузі протоки. Під удар потрапили танкери "Момбаса" та "Аль-Бахія". Загиблий індійський моряк перебував на борту першого судна.З восьми поранених осіб четверо отримали важкі травми. Відомо, що шість постраждалих є громадянами Індії, а двоє — українцями. На обох суднах після вибухів спалахнули пожежі, які згодом вдалося взяти під контроль, проте танкери зазнали суттєвих матеріальних пошкоджень. Міністерство оборони ОАЕ рішуче засудило цей інцидент, назвавши його "відвертою атакою", та додало, що країна залишає за собою "повне право реагувати на цю ескалацію".Версія Ірану та звинувачення на адресу СШАКорпус вартових ісламської революції (КВІР) підтвердив факт ураження суден, проте виклав власну версію подій. За словами іранських силовиків, два супертанкери нібито проігнорували численні попередження, вимкнули свої навігаційні системи та намагалися пройти маршрутом, який гвардійці заздалегідь оголосили замінованим.У КВІР звинуватили США в "підбурюванні суден до використання незаконного маршруту", додавши, що співпраця з "ворогом-агресором" лише завадить відновленню судноплавства."Співпраця з ворогом-агресором призведе лише до пошкоджень, затримок у відкритті Ормузької протоки та глобальної енергетичної кризи", — заявили іранські гвардійці.Водночас верховне військове командування Ірану наголосило, що США не мають жодного права втручатися чи визначати майбутнє цього водного шляху.Загроза для світової економікиНинішній напад став продовженням масштабного конфлікту в регіоні Перської затоки, який спалахнув 28 лютого після початку взаємних атак США, Ізраїлю та Ірану. Ситуація додатково загострилася у понеділок, коли американська авіація завдала ударів по іранських об'єктах третю ніч поспіль. Це стало відповіддю на рішення Дональда Трампа відновити блокаду судноплавства Ірану та запровадити 20-відсотковий збір за охорону протоки. Через бойові дії під загрозою зриву опинилася тимчасова угода між Вашингтоном і Тегераном про припинення вогню, укладена лише минулого місяця.Ормузька протока є ключовою артерією для глобального енергетичного ринку. До початку цьогорічного конфлікту через неї щодня транспортували близько 15 мільйонів барелів нафти та газу, що становить п'яту частину всього світового транзиту, на загальну суму понад 1,2 мільярда доларів.Інші інциденти в регіоніПаралельно Агентство морської торговельної операції Великої Британії (UKMTO) зафіксувало ще один напад. За їхніми даними, за 40 миль на північний схід від оманського міста Калхат невідомий снаряд уразив ще один танкер. Капітан судна повідомив про влучання в машинне відділення з правого борту, весь екіпаж перебуває в безпеці. Наразі невідомо, чи є цей випадок частиною атаки, про яку заявили в ОАЕ.Нагадаємо, 13 липня ціни на нафту різко зросли після того, як цієї ночі США й Іран знову обмінялися ударами. Це загрожує постачанням енергоносіїв через Ормузьку протоку..

Російський диктатор Володимир Путін заявив, що Росія працює над створенням нової системи постачання нафтопродуктів до тимчасово окупованого Криму.Таку заяву він зробив у коментарі пропагандистським ЗМІ під час форуму "Все для Победы!". Під час заходу очільник Кремля ознайомився з виставкою новітніх розробок для російських військових, які беруть участь у війні проти України. Коментуючи питання забезпечення країни нафтопродуктами, він запевнив, що ситуація "поступово вирівнюватиметься".За словами Путіна, це стосується і тимчасово окупованого Криму, де Росія має намір змінити логістику постачання пального."І Криму це стосується. Тому що вже зараз починається робота зі створення такої системи постачання, до якої противнику буде дуже складно дістатися", — заявив він.Варто зауважити, що заява диктатора пролунала на тлі регулярних ударів Сил оборони України по російській військовій та логістичній інфраструктурі на тимчасово окупованому півострові, зокрема по складах пального, нафтобазах і транспортних вузлах, які забезпечують угруповання російських військ. Нагадаємо, 5 липня вибухи лунали в різних районах тимчасово окупованого Криму. Після цього в низці міст півострова зникло електропостачання, а в Євпаторії повідомляли також про перебої з водою.Додамо, нещодавно Служба безпеки України завдала нового удару по військовій інфраструктурі російських окупантів у тимчасово окупованому Криму. Безпілотники атакували військові аеродроми "Саки" та "Гвардійське", уразивши ангари з авіатехнікою та безпілотниками.Читайте також: Лише чверть від норми: у Криму зафіксували катастрофічний брак палива для транспорту.

На 79-му році життя помер новозеландський актор Сем Нілл, відомий ролями у фільмах "Парк Юрського періоду", "Піаніно" та серіалі "Гострі картузи".Про смерть артиста повідомила його родина, передає The Guardian.У повідомленні зазначається, що Нілл помер 13 липня в австралійському Сіднеї в оточенні своєї родини. Причину смерті наразі не розкривають. Водночас родичі наголосили, що актор залишався у ремісії після лікування раку крові, який у нього діагностували у 2022 році."Втрата була раптовою і несподіваною, але ми вдячні, що Сем залишався вільним від раку", — йдеться у заяві.Сем Нілл народився у 1947 році в Північній Ірландії, але ще в дитинстві переїхав до Нової Зеландії. За понад пів століття кар'єри він зіграв більш ніж у 150 фільмах і серіалах.Світову популярність акторові принесли ролі доктора Алана Гранта у франшизі "Парк Юрського періоду" та новозеландського поселенця Алісдейра Стюарта у стрічці "Піаніно". Також він знімався у фільмах "Полювання за "Червоним Жовтнем", "Крізь горизонт", "Пітер Кролик", а в серіалі "Гострі картузи" зіграв майора Честера Кемпбелла.У 2023 році Сем Нілл розповів, що проходив лікування після діагнозу ангіоімунобластної Т-клітинної лімфоми. Тоді він повідомив, що хвороба перебуває у стадії ремісії, хоча продовжував підтримувальну терапію.Актор був удостоєний державних нагород Великої Британії та Нової Зеландії, а у 2022 році отримав лицарський титул. У нього залишилися четверо дітей та шестеро онуків.Нагадаємо, 20 червня у віці 82 років помер британський актор Майкл Берн, відомий ролями у фільмах про Другу світову війну, серіалі "Вулиця коронації" та стрічці "Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії: Частина 1".Додамо, також цьогоріч у червні у віці 35 років померла американська акторка Дейві Чейз, відома за роллю Самари Морган у фільмі жахів "Дзвінок". За словами її бойфренда, причиною стали ускладнення менінгіту та інфекції крові..

У ніч на понеділок, 13 липня, в Молдові в районі села Копанка Каушанського району вибухнув безпілотник. Унаслідок інциденту спалахнула пожежа, жертв не зафіксовано.Про це повідомило Radio Chișinău, журналісти якого послалися на дані Служби повітряних операцій Національної армії. Там розповіли, що літальний об'єкт виявлено о 01:03."Безпілотник "Герань 2" (Shahed 136) пролетів над повітряним простором Республіки Молдова після повітряних атак Російської Федерації на Одеську область України", — йдеться в повідомленні.Міністерство оборони Молдови наразі уточнює сі обставини, на місці працюють групи спеціалістів з уповноважених структур.У разі спостереження підозрілих літальних апаратів громадян просять не наближатися до них, не торкатися їх та не переміщувати, запам'ятати їхнє місцезнаходження й уникати використання телефону поблизу, оскільки вони можуть містити вибухові елементи, чутливі до радіохвиль.Влада також закликала молдовське населення відійти щонайменше на 500 метрів і лише потім телефонувати до служби 112.Раніше, 29 травня, російський безпілотник влучив у житловий комплекс у румунському місті Галац. Тоді аналітики зауважували, що Кремль використовує цей інцидент для формування інформаційного підґрунтя, що може дозволити Москві уникати відповідальності за можливі майбутні удари по території Молдови.Нагадаємо, декілька днів тому директор Служби інформації та безпеки Молдови Александр Мустяце наголошував, що російські пропагандисти планують суттєво втрутитися в наступні вибори в Молдові. Кремль уже розпочав кампанію з дестабілізації країни та проводить її дуже активно та цілеспрямовано..