Світ

Українські виробники безпілотників шукають партнерів у Японії, Тайвані та країнах Південно-Східної Азії. Попит на такі технології зростає через напруженість навколо Тайваню та бажання союзників США посилити оборону на тлі активності Китаю.Як повідомляє Reuters, українські компанії UFORCE, Skyeton, General Cherry та інші намагаються використати репутацію України як одного з лідерів сучасної дронової війни. Досвід українських розробників, отриманий під час війни проти Росії, дедалі більше цікавить країни, які готуються до можливих криз у морському та острівному регіоні Азії.Генеральний директор UFORCE Олег Рогинський у квітні відвідав Токіо, де презентував японським посадовцям і оборонним компаніям ідею виробництва тисяч українських дронів для захисту Японії та її союзників.За кілька днів до цього американські військові використали надводні дрони UFORCE під час закритих навчань у районі, де Південнокитайське море виходить до Тихого океану. За даними Reuters, за допомогою цих апаратів під час тренування було потоплено корабель.Японію розглядають як виробничий хабУкраїнські компанії шукають в Японії партнерів для виробництва техніки для азійських ринків. UFORCE просуває свої морські дрони, Skyeton — розвідувальні безпілотники, а General Cherry — дрони-камікадзе.Японія стає привабливим майданчиком через потужну промислову базу та зміну оборонної політики. Цього року Токіо послабив давні обмеження на експорт озброєнь, а в оборонному бюджеті передбачив майже два мільярди доларів на підтримку безпілотних систем.За планами Японії, до кінця десятиліття країна має наростити виробництво дронів до 80 тис. одиниць на рік. Для порівняння, Україна цього року прагне виготовити сім мільйонів дронів.Колишній міністр оборони Японії Іцунорі Онодера заявив Reuters, що вітає українські спроби налагодити співпрацю. За його словами, Токіо потрібне обладнання, яке вже довело ефективність у реальних бойових умовах.Тайвань і Філіппіни також у фокусіУкраїнські компанії також обережно вивчають можливості співпраці з Тайванем, хоча Київ не має з островом офіційних дипломатичних відносин. Тайвань готується до можливого конфлікту з Китаєм, який не відмовляється від сценарію силового встановлення контролю над островом.Американські військові раніше заявляли, що дрони можуть відіграти ключову роль у стримуванні можливого нападу на Тайвань. Ідея полягає у створенні великої кількості безпілотних систем, які могли б уповільнити наступ і дати США та союзникам час на реакцію.Україна також веде обговорення з Філіппінами щодо співпраці у сфері дронових технологій. За словами українських представників, у разі продажу таких систем Манілі їх можуть виробляти саме в Японії, яка має сильніші виробничі можливості.Україна шукає заміну китайським компонентамЩе один напрям роботи українських компаній — пошук постачальників комплектувальних у дружніх країнах Азії. Українські виробники хочуть зменшити залежність від китайських деталей, адже Китай виробляє багато компонентів для дронів і вже запроваджував обмеження на їхній експорт.У травні українська асоціація виробників дронів IRON привезла делегацію приблизно з десятка компаній до тайванського міста Тайчжун. Там вони зустрічалися з місцевими виробниками камер, мікроелектроніки та інших компонентів.За словами керівника IRON Володимира Чернюка, головною метою було знайти нових постачальників. Він також планує повезти кількох українських виробників до Токіо, щоб шукати партнерів для виробництва."Ми були б раді, якби наші дрони захищали будь-яку країну від вторгнення. Ми найкраще знаємо, як це відчувається", — сказав Чернюк.Нагадаємо, раніше українські виробники зброї залучили 9,8 мільярда гривень пільгових кредитів завдяки державній підтримці. Загалом укладено 162 кредитні угоди..

Лідери країн Європейського Союзу проведуть у Брюсселі переговори щодо довгострокового бюджету блоку на 2028-2034 роки. Йдеться про розподіл майже двох трильйонів євро, через що між країнами вже виникли суперечки щодо скорочення витрат, фінансування сільського господарства, регіонального розвитку та оборони.Про це повідомляє Euronews. Переговори відбуваються на тлі протистояння між так званими "ощадливими" країнами та державами, які виступають за збереження фінансування згуртованості й аграрного сектору.Німеччина, Нідерланди, Данія, Швеція, Фінляндія та Австрія наполягають, що збільшення витрат ЄС є неприйнятним. Натомість південні та східні країни побоюються, що традиційні програми підтримки регіонів і фермерів можуть постраждати через зростання оборонних потреб.Кого не влаштовує проєкт бюджетуУ нинішньому бюджеті ЄС сільське господарство та регіональна політика залишаються найбільшими напрямами витрат. Однак у пропозиції Єврокомісії на 2028-2034 роки їхня частка має зменшитися приблизно з 60% до 44%.Наприкінці травня 16 країн підписали документ із вимогою збільшити фінансування аграрної та регіональної політики. До групи Friends of Cohesion увійшли Болгарія, Хорватія, Естонія, Греція, Італія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Португалія, Чехія, Румунія, Словенія, Словаччина, Іспанія та Угорщина.Friends of Cohesion — це неформальна група держав-членів Європейського Союзу, яка об'єднує країни, що отримують найбільше фінансування з європейських фондів. Головна мета цього об'єднання — відстоювати збереження та потужне фінансування Політики згуртованості ЄС у довгостроковому бюджеті спільноти.Кіпр, який головує в переговорах між країнами ЄС, запропонував компроміс — скоротити загальний обсяг бюджету на 32,8 мільярда євро Саме цей варіант стане основою для обговорення лідерами ЄС.Водночас Європейський парламент уже розкритикував кіпрську пропозицію. Депутати вважають її недостатньою, зокрема щодо фінансування сільського господарства та регіонального розвитку.Як ЄС планує наповнювати бюджетОкрема суперечка стосується джерел доходів. У початковій пропозиції Єврокомісія передбачала надходження від системи торгівлі викидами, механізму вуглецевого коригування імпорту, зборів за незібрані електронні відходи, тютюнових акцизів і корпоративного податку.Європарламент пропонував додаткові джерела доходів. Серед ідей, які зацікавили частину лідерів, — податок на азартні ігри, цифровий збір і податок на криптоактиви."Ощадливі" країни ставляться до нових джерел фінансування обережно. Вони побоюються, що як одні з найбагатших членів ЄС нестимуть непропорційно велике навантаження.Лідери ЄС прагнуть домовитися про бюджет до кінця 2026 року, щоб не переносити переговори на 2027-й, коли у Франції, Італії та Польщі відбудуться важливі вибори. Для ухвалення бюджету потрібна одностайна підтримка всіх 27 країн ЄС і згода Європейського парламенту.Нагадаємо, раніше Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки, яка визначає середньострокові орієнтири бюджетної політики України. Документ передбачає поступове зміцнення економіки, зростання доходів бюджету та скорочення дефіциту..

Сполучені Штати Америки зняли обмеження з іранських портів та прибережних зон у районі Арабської затоки та Оманської затоки.Про це повідомила пресслужба Центрального Командування Збройних сил США (CENTCOM) у соцмережі X."Сьогодні, відповідно до вказівок президента, війська США зняли блокаду з усього морського судноплавства, що входить до іранських портів та прибережних районів і виходить з них", — йдеться у заяві.У заяві наголошується, що американські військові не перешкоджатимуть транзиту суден до іранських портів або з них в Аравійській та Оманській затоках."Усі військові зусилля США щодо забезпечення блокади припинені. Наші потужні військові кораблі залишатимуться в цьому районі, щоб забезпечити дотримання, виконання та повну чинність усіх аспектів угоди", — додали в ЗС США.Нагадаємо, 17 червня американський президент Дональд Трамп і президент Ірану Масуд Пезешкіан підписали меморандум про взаєморозуміння. Він передбачає припинення військових дій і відновлення судноплавства, зокрема, через Ормузьку протоку.Після цього світові ціни на нафту знизилися більш ніж на 2%. Ринок відреагував падінням цін, оскільки трейдери почали закладати у прогнози швидше повернення іранської нафти на світовий ринок. Додамо, раніше аналітики прогнозували, що високі ціни на нафту та газ не знизяться миттєво після угоди щодо припинення війни з Іраном і відновлення руху через Ормузьку протоку. Експерти попереджали, що енергетичним компаніям можуть знадобитися місяці, щоби повернути постачання до стабільного рівня..

Державний борг Росії стрімко нарощується через зростання витрат на війну проти України. Це ставить під загрозу одну з головних переваг російської економіки. Колись нею дуже хизувався Володимир Путін.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти уточнили, що йдеться про низький рівень державного боргу.Раніше Володимир Путін неодноразово заявляв, що Росія має один із найнижчих показників державний боргу серед країн G20, і це вважалося важливою перевагою російської економіки.Однак, як зазначили аналітики видання, війна проти України дедалі більше змушує Кремль жити в борг.За розрахунками Bloomberg, протягом наступних десяти років Росія витратить щонайменше 15% свого ВВП лише на виплату відсотків за державним боргом. Ця сума приблизно дорівнює нинішньому загальному обсягу заборгованості країни.Експерти передбачили, що внутрішні запозичення Росії цього року знову збільшаться, оскільки воєнна машина Кремля потребує додаткового фінансування."Попередні оцінки свідчать, що військові витрати 2026 року можуть сягнути чотирьох-п’яти трильйонів рублів вище за заплановані цифри. Це майже на 40% більше від початкових розрахунків уряду", — йдеться в журналістському матеріалі.У державному бюджеті Росії на 2026 рік передбачалося залучити трохи більше, ніж чотири трильйони рублів через внутрішні запозичення.Водночас уже за перші п'ять місяців року бюджетний дефіцит зріс до шести трильйонів рублів, або 2,6% ВВП. Це приблизно на 60% більше від цільового показника, закладеного на весь рік.Окрім того, Росія вже досягнула встановленої межі державного боргу. За оцінками аналітиків, уряду Росії доведеться залучити ще два-три трильйони рублів через нові запозичення.Водночас вартість обслуговування боргу з початку повномасштабної війни проти України подвоїлася. 2026 року Росія планує витратити майже чотири трильйони рублів на обслуговування боргу (близько 9% федерального бюджету).Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, російська економіка продовжує відчувати наслідки чотирирічної війни проти України та систематичних українських ударів по нафтогазовій інфраструктурі. На тлі колосальних витрат на армію Кремль змушений переглядати прогнози розвитку, стикаючись із падінням ліквідності та гострою кризою на ринку праці..

Європейський Союз розробив план обмеження дії спрощених правил прийому українських біженців. Йдеться, зокрема, про можливе ускладнення в’їзду для чоловіків призовного віку до країн Європи.Про це повідомило видання Spiegel, журналісти якого отримали в розпорядження лист президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.У ньому, зокрема, йдеться про те, що Єврокомісія запропонує продовжити тимчасовий захист для українців, які виїхали через російську агресію, однак обмежити його дію так, щоби це "не підривало здатність України до самозахисту".Аналітики виданні зазначили, що така заява може свідчити про намір обмежити прийом саме військовозобов’язаних чоловіків з України. Водночас сама фон дер Ляєн не повідомила деталей майбутньої пропозиції.Як відомо, зараз українці в Євросоюзі перебувають під дією так званої Директиви про тимчасовий захист, яка дозволяє отримувати прихисток без індивідуального розгляду заяв."Цей механізм діє до 4 березня 2027 року. Ним скористалися вже понад 4,3 мільйона українців", — зауважили німецькі медійники.Раніше на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС у червні Німеччина та низка інших держав підтримали ідею ускладнити прийом українських чоловіків призовного віку. Зокрема, обговорювали можливість виключити чоловіків віком від 23 до 60 років із дії спрощених правил.Окремі країни ЄС також уже розпочали скорочувати соціальні виплати для українських біженців. У Польщі з березня зменшили частину виплат, а в Німеччині новоприбулі українці з квітня 2025 року отримують допомогу за нижчими ставками відповідно до законодавства про допомогу шукачам притулку.Нагадаємо, що нещодавно в Чехії спалахнула гостра політична дискусія через подальшу долю українських біженців, які перебувають у країні. Лідер чеської опозиційної партії "Свобода та пряма демократія" (SPD) і спікер парламенту Томіо Окамура виступив із жорсткою заявою щодо необхідності негайного скасування правового статусу для втікачів від війни..

У четвер, 18 червня, великою проблемою для мешканців Москви є значне задимлення в місті внаслідок пожеж на нафтопереробному заводі. Але про те, що відбувається та як цьому зарадити, варто запитати Володимира Путіна.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Одне з найпопулярніших запитань, яке ставлять москвичі сьогодні вранці: "Що відбувається?" — констатував він.Український міністр запевнив, що може на нього відповісти, адже йому відома справжня картина того, що коїться."Ваша країна розпочала агресивну війну проти нашої. Роками вона вбиває наших людей. Тепер, коли ви знаєте, що відбувається, запитайте Путіна, коли він планує це закінчити", — наголосив Андрій Сибіга.Раніше в Генштабі ЗСУ інформували, що підрозділи Сил оборони повторно уразили Московський нафтопереробний завод та інші важливі об’єкти на території країни-агресорки."Потужність московського підприємства з переробки — понад 12 мільйонів тонн нафти на рік. Його залучають до забезпечення російської армії", — йдеться в повідомленні.Зафіксовано влучання та масштабну пожежу на території підприємства — зараз це щонайменше п’ять точок горіння. За попереднім геолокуванням палають комбінована установка переробки нафти, установки вторинної переробки та резервуарний парк.Нагадаємо, раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив, що українські "далекобійні санкції" знову дійшли до Московського регіону. За його словами, вдруге за тиждень уражено Московський нафтопереробний завод..

Світові ціни на нафту знизилися більш ніж на 2% після того, як США та Іран підписали проміжну угоду про припинення війни. Документ передбачає відновлення руху через Ормузьку протоку та послаблення американських санкцій щодо іранської нафти.Про це повідомляє Reuters. Ф’ючерси на нафту Brent подешевшали на 1,64 долара, або 2,06%, — до 77,91 долара за барель. Американська WTI знизилася на 1,80 долара, або 2,34%, — до 74,99 долара за барель.Ринок відреагував падінням цін, оскільки трейдери почали закладати у прогнози швидше повернення іранської нафти на світовий ринок. Раніше котирування частково відновлювалися після заяви президента США Дональда Трампа, що Вашингтон може відновити удари, якщо іранська влада "не поводитиметься належно".Що передбачає угодаЗа даними Reuters, 14-пунктовий меморандум запускає 60-денний період переговорів між США та Іраном. У цей час Тегеран має дозволити безоплатний прохід суден через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів для транспортування нафти й газу.Угода також передбачає, що рух через протоку мають відновити до повної пропускної здатності впродовж 30 днів.Водночас документ відкладає низку складних питань, зокрема щодо іранської ядерної програми. Крім того, США та партнери мають підготувати план фінансування відновлення Ірану на 300 мільярдів доларів.Аналітики не очікують різкого обвалу цінПопри падіння котирувань, експерти обережно оцінюють подальше зниження цін. Частина нафти вже могла вийти на ринок через альтернативні маршрути, а судновласники можуть не поспішати повертати танкери в регіон через ризик зриву домовленостей.Аналітики також зазначають, що попит на нафту може відновитися швидше, ніж пропозиція. Це може стримати падіння цін до довоєнних рівнів.Міжнародне енергетичне агентство попередило, що у разі успішного виконання угоди та повного відкриття Ормузької протоки нинішня криза постачання може перерости у значний профіцит нафти у 2027 році.Нагадаємо, 17 червня американський президент Дональд Трамп і президент Ірану Масуд Пезешкіан підписали меморандум про взаєморозуміння. Він передбачає припинення військових дій і відновлення судноплавства, зокрема, через Ормузьку протоку..

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що країна має протидіяти спробам поширювати дезінформацію та розколювати суспільство. Так він прокоментував справу про підпали майна, пов’язаного з ним, після того як двох чоловіків визнали винними.Як повідомляє Politico, виступаючи під час саміту G7 в Евіані, Стармер сказав, що ця справа вплинула на його родину. Він подякував усім, хто допоміг довести її до правосуддя.Двоє чоловіків, 22-річний Роман Лавринович і 27-річний Станіслав Карпюк, були визнані винними у змові з метою підпалів майна та автомобіля, пов’язаних із британським прем’єром. Йдеться про атаки, які сталися у 2025 році.Стармер застеріг від спроб розколоти суспільствоБританський прем’єр не став коментувати повідомлення BBC і Financial Times про можливий зв’язок атак із російською державою. Водночас він розкритикував тих, хто після інцидентів поширював неправдиві версії та конспірологічні теорії. За словами Стармера, є сили, які прагнуть розділити британське суспільство та спричинити конфлікт усередині країни. Він заявив, що частина доказів у суді "говорить сама за себе", але проблема є ширшою.Прем’єр наголосив, що Британія має протидіяти як внутрішнім політичним силам, які використовують розкол, так і зовнішнім гравцям, які намагаються дестабілізувати демократію."Ми маємо бути дуже чіткими щодо цього і боротися з цим на кожному кроці", — сказав Стармер.Росію та Іран пов’язують із проксі-атаками в ЄвропіСтармер окремо зазначив, що підпали пов’язаного з ним майна не слід напряму поєднувати з іншим інцидентом — пострілами з російського корабля поблизу британської яхти. Водночас він заявив, що Росія залишається агресивною державою. За словами прем’єра, Британія знає про причетність Росії та Ірану до проксі-атак у Сполученому Королівстві та інших країнах Європи, тому має залишатися пильною.Проксі-атака — це кібератака, під час якої зловмисник приховує свою особу та місцеперебування, спрямовуючи шкідливий трафік через сторонні сервери-посередникиНа саміті G7 Стармер також відзначив спільну роботу лідерів щодо підтримки України. За його словами, підсумкова декларація передбачає посилення військової допомоги Києву та зміцнення санкцій проти Росії.Додамо, нещодавно керівництво Великої Британії закликало партнерів по Північноатлантичному альянсу до максимальної пильності через агресивні плани Кремля. Провідні аналітичні центри та оборонні відомства Заходу прогнозують ймовірне розширення російської збройної експансії..

Американський президент Дональд Трамп і президент Ірану Масуд Пезешкіан підписали меморандум про взаєморозуміння. Він передбачає припинення військових дій і відновлення судноплавства, зокрема, через Ормузьку протоку.Про це повідомили на сторінці Білого дому в соціальній мережі X."Президент Дональд Трамп підписав меморандум про взаєморозуміння щодо Ірану у Версалі, Франція", — йдеться в повідомленні.Там також анонсували запуск процесу подальших переговорів щодо остаточної угоди між Вашингтоном і Тегераном. Зокрема, обговорюватимуть ядерну програму Ірану.Водночас журналісти телеканалу CNN із посиланням на іранські державні ЗМІ наголосили, що президент Ірану оприлюднив документ із підписами сторін, що нібито підтверджує участь Тегерана в підписанні меморандуму."Сторони домовилися негайно та на постійно припинити військові операції на всіх фронтах, а також відновити судноплавство через регіональні морські шляхи, включно з Ормузькою протокою", — зауважили медівники.Документ містить 14 пунктів і є проміжною домовленістю, що передбачає подальші переговори протягом 60 днів для досягнення остаточної угоди.Окремо зазначається, що США можуть поступово скасувати санкції проти Ірану, а також сприяти відновленню експорту іранської нафти та доступу до заморожених активів.У документі також передбачено, що Іран має підтвердити відмову від розробки ядерної зброї та забезпечити безпечний прохід комерційних суден у регіоні, зокрема через Перську затоку й Ормузьку протоку.Журналісти додали, що остаточну угоду мають розробити протягом визначеного терміну. Згодом її затвердить спеціальна резолюція Ради безпеки ООН.До цього високопоставлений член американської адміністраці заявляв, що Трамп, віцепрезидент Джей Ді Венс і спікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф підписали меморандум в електронній формі ще в неділю. Водночас деякі ЗМІ спростовували цю інформацію.Нагадаємо, раніше аналітики прогнозували, що високі ціни на нафту та газ не знизяться миттєво після угоди щодо припинення війни з Іраном і відновлення руху через Ормузьку протоку. Експерти попереджали, що енергетичним компаніям можуть знадобитися місяці, щоби повернути постачання до стабільного рівня..

Із ночі четверга, 18 червня, дрони масово атакують Москву та Підмосков’я. Росіяни пишуть про велику кількість безпілотників, звуки вибухів і пожежі на декількох локаціях нафтопереробного заводу.Про це повідомили російські Telegram-канали. Ще з другої години ночі в мережі розпочали поширювати кадри, на яких видно проліт дронів над Москвою та Підмосков’ям.Упродовж декількох годин мер Москви Сергій Собянін звітував про нібито збиття дронів, які летіли на столицю Росії. Станом на 05:43 таких безпілотників було вже 33 одиниці.Згодом він у своїх соціальних мережах визнав влучання у Московський нафтопереробний завод, де спалахнуло декілька масштабних пожеж."Сили ППО продовжують відбивати масову атаку. Деільком безпілотникам вдалося дістатися до Московського НПЗ. Вживаються заходи для ліквідації наслідків", — написав він у своєму Telegram-каналі.Щонайменше аж до 06:30 в мережі з’являлися все нові кадри з дронами. Крім того, на околицях Москви та не тільки зафіксовано стовпи диму та пожежі.OSINT-пабліки пишуть, що один із найпотужніших ударів завдано по НПЗ у Капотні (район на околиці Москви). Після цього в районі об’єкта спалахнула велика пожежа, горять щонайменше два резервуари. Також у місті пошкоджені деякі будівлі.Мер Собянін повідомив, що на території торгівельного центру "Садовод" зафіксовано падіння уламків дронів і пошкодження однієї з будівель. Також багато офіційної інформації про руйнування на території Московської області.Нагадаємо, що 16 червня українські військові теж провели масштабну нічну операцію, атакувавши нафтопереробний завод у Московській області та військове підприємство в Тулі. Тоді завдяки точним ударам Сил оборони палала стратегічна установка НПЗ, яка забезпечувала паливом російську армію та найбільші аеропорти Москви..

Папа Римський Лев XIV закликав молитися за завершення війни в Україні. Також він висловився щодо обстрілу росіянами Києво-Печерської лаври 15 червня.Про це свідчить заява Папи Римського, яка опублікована на його сторінці в соціальній мережі X."Є тривожні новини про війну в Україні, яка продовжує розширюватися. Є багато невинних жертв, зокрема, рятувальників, які загинули", — зазначив він.Окремо понтифік згадав про церкви й об’єкти культурної спадщини, спустошені полум’ям. Таким чином він прокоментував обстріл Києво-Печерської Лаври."Я близький до всіх тих, хто оплакує своїх близьких, до поранених і до тих, хто продовжує мужньо служити життю серед насильства", — акцентував Лев XIV.Він закликав разом молитися, щоби ця війна закінчилася, та попросити Господа відкрити шляхи діалогу, погасити ненависть і зробити можливим справедливий і тривалий мир.Раніше, 15 червня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі Вселенським патріархом Варфоломієм. Він подякував його всесвятості за підтримку України та чітку моральну позицію щодо російських атак. Зокрема, наголосив, що удари дронами по Києво-Печерській лаврі — святині, яка має значення не лише для України, а й для всього православного світу, — є актом варварства, що не має жодного виправдання.Нагадаємо, генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко розповідав, що приблизно два роки необхідно для повного відновлення Києво-Печерської лаври, яка зазнала ушкоджень під час масованої атаки Росії 15 червня. Попередньо загальні збитки перевищують 500 мільйонів гривень..

Військовослужбовці Литовсько-Польсько-Української бригада імені Великого гетьмана Костянтина Острозького провели спільну парашутну підготовку. Такі військові навчання відбуваються регулярно, однак раніше їх поставили на тимчасову паузу.Про спільну парашутну підготовку повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України."Підготовка складалася з декількох етапів, зокрема, підготовки до виконання завдання, перевірки спорядження, відпрацювання дій під час повітряного десантування", — йдеться в повідомленні.Також військові з трьох країн-союзників тренували координацію. А завершили все вони заключним стрибком із парашутом."Навчання надало можливість покращити взаємодію між військовослужбовцями багатонаціонального підрозділу", — наголосили в Генштабі ЗСУ.В українському командуванні додали, що військові вдосконалили індивідуальні навички та зміцнили впевненість у проведенні повітрянодесантних операцій.Нагадаємо, що Вірменія офіційно оголосила про старт масштабних міжнародних військових навчань Eagle Partner 2026, які відбудуться на її території вже цього місяця. Головним вектором тренувань стане комплексна підготовка військовослужбовців до виконання завдань у межах майбутніх миротворчих місій.До цього військового проєкту також долучаться країни НАТО. У Кремлі вже різко засудили сам факт таких військових навчань, назвавши це "провокативними діями"..

Президент США Дональд Трамп застосував Defense Production Act, щоб пришвидшити виробництво боєприпасів, ракет та іншого військового обладнання. Адміністрація також просить Конгрес підтримати додаткове оборонне фінансування для поповнення американських запасів зброї.Про це повідомляє NBC News із посиланням на меморандум, оприлюднений у Федеральному реєстрі.У документі від 11 червня Трамп заявив, що наявні умови можуть становити пряму загрозу національній обороні або програмам готовності США. За його словами, виробничі обмеження та проблеми з ланцюгами постачання можуть завадити США виробляти, підтримувати й нарощувати доступність боєприпасів, ракет та обладнання, необхідних для оборони.Що дає Defense Production ActDefense Production Act — закон часів 1950-х років, який надає президенту широкі повноваження для прискорення виробництва стратегічно важливих матеріалів. Зокрема, він дозволяє зобов’язувати приватні компанії пріоритетно виконувати замовлення федерального уряду.Закон також може дозволяти компаніям співпрацювати у форматах, які за звичайних умов могли б викликати питання щодо конкуренції. Його часто застосовують під час надзвичайних ситуацій, зокрема стихійних лих, терактів або пандемій.За даними NBC News, високопосадовці адміністрації вже кілька місяців занепокоєні виснаженням запасів озброєнь. Трамп публічно закликав оборонні компанії збільшити виробництво боєприпасів.Пентагон просить додаткові коштиМіністр оборони США Піт Гегсет у вівторок, 16 червня, зустрічався з республіканцями в Сенаті щодо пакета додаткового фінансування Пентагону на 350 млрд доларів. Адміністрація хоче спрямувати ці кошти, зокрема, на поповнення запасів боєприпасів.Сенатор-республіканець Джон Корнін заявив, що зустріч із Гегсетом стосувалася насамперед фінансування Міністерства оборони. За його словами, Пентагону бракує коштів для закупівлі зброї, ракет та іншого обладнання, необхідного для захисту країни.Публічно Білий дім раніше запевняв, що США мають достатньо озброєнь. Водночас новий меморандум свідчить, що адміністрація прагне швидше наростити виробництво на тлі виснаження запасів після очолюваної США війни з Іраном.Нагадаємо, також адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає способи відновити рух нафтових танкерів через Ормузьку протоку. Серед ідей — платний "VIP-прохід" із можливим супроводом американських військових кораблів..

На Кіпрі готують місце під установлення пам’ятника Тарасу Шевченку. Його створили українські скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов.Про це повідомило посольство України на Кіпрі на своїй сторінці у Facebook.Зараз тривають перемовини щодо локації пам'ятника. У дипломатичному відомстві переконані, що майбутнє місце встановлення монумента стане важливим осередком української громади на Кіпрі та простором збереження національної пам'яті."Установлення погруддя Тараса Шевченка на Кіпрі є символом духовної присутності України у світовому просторі. Монумент покликаний зміцнювати культурні, духовні та гуманітарні взаємини між Україною та Кіпром, утверджуючи авторитет України як європейської держави з великою історією, культурою та незламним народом", — зазначив посол України Сергій Ніжинський.Біля нього вшановуватимуть пам'ять Великого Кобзаря українці, дипломати, представники урядових місій, діячі культури, духовенство та друзі України з різних країн світу."Ми з великою честю та гордістю долучилися до створення цього пам’ятного знаку, усвідомлюючи його високу місію — нести світові українське слово, українську культуру та невмирущу духовну спадщину Тараса Шевченка", — наголосив творець монументу Олесь Сидорук.Пам'ятний знак створено у співпраці з українською ливарнею "САЯМАТ". Композиція виконана з бронзи та світлого граніту. На постаменті відтворено український рушник, факсиміле підпису Тараса Шевченка та перо, що символізують його творчу спадщину."Монумент виконаний у двох благородних матеріалах: світлому граніті та бронзі, що надають композиції монументальності, урочистості та позачасового звучання", — акцентували в посольстві України на Кіпрі.. Нагадаємо, що 9 березня цього року в Республіці Ботсвана відбулася історична подія. Там установили перший пам'ятник Тарасу Шевченку на африканському континенті..

Британський телеведучий Джеремі Кларксон розповів, що в нього діагностували онкологію. Про це він повідомив в одному з епізодів шоу Clarkson’s Farm, який вийшов у середу, 17 червня.Як передає BBC, у випуску 66-річний Кларксон розповів про діагноз Калебу Куперу та Чарлі Айрленду, які регулярно з’являються в шоу. Обидва помітно емоційно відреагували на новину. Телеведучий не уточнив, який саме тип онкології в нього виявили. Водночас він назвав хворобу агресивною, але зазначив, що її діагностували на ранній стадії."Це рак, і він агресивний, але дуже ранній", — сказав Кларксон.За словами ведучого, перед цим він проходив біопсію. Також Кларксон розповів, що в межах лікування йому видалили частину простати. Він додав, що знає про діагноз від травня, але запевнив колег, що "все буде добре" і журналіст лише на певний час відійде від справ.Напередодні виходу фінальних епізодів сезону Кларксон опублікував в Instagram відео, у якому попередив глядачів, що перегляд буде емоційно складним.Додамо, нещодавно канадський актор Тайлер Мейн повідомив, що в нього діагностували рак молочної залози. 59-річний артист уже розпочав курс хіміотерапії та закликав чоловіків не зволікати з обстеженнями..