Світ

НАТО вже понад 75 років залишається одним із найвпливовіших військово-політичних союзів у світі. Організація об'єднує десятки країн Європи та Північної Америки, які спільно працюють над зміцненням безпеки, стримуванням агресії та захистом демократичних цінностей. Для України співпраця з Альянсом має особливе значення, адже є одним із ключових напрямків розвитку сектору безпеки та оборони.TrueUA розповідає, що таке НАТО, навіщо було створено Альянс, які країни входять до його складу, як працює організація, хто нею керує та чому членство в НАТО є важливим для багатьох держав.Що таке НАТОНАТО (Організація Північноатлантичного договору, North Atlantic Treaty Organization) — це міжнародний військово-політичний союз, створений для забезпечення колективної безпеки держав-членів. Його головний принцип полягає в тому, що напад на одну країну Альянсу розглядається як напад на всіх його учасників.Основою діяльності НАТО є Північноатлантичний договір, підписаний 4 квітня 1949 року у Вашингтоні. Саме цей документ визначив принципи співпраці між державами, які взяли на себе зобов'язання підтримувати одна одну у разі виникнення загроз.Водночас НАТО — це не лише військова організація. Альянс є майданчиком для політичних консультацій між країнами-членами, спільного планування оборони, проведення навчань, реагування на сучасні виклики та координації міжнародної безпеки.Коли і чому створили НАТОПісля завершення Другої світової війни країни Західної Європи зіткнулися з новими безпековими викликами. Зростання впливу Радянського Союзу, політична нестабільність у Європі та початок холодної війни змусили держави шукати механізм спільного захисту.Саме тому 4 квітня 1949 року у Вашингтоні 12 країн підписали Північноатлантичний договір, заснувавши НАТО. До держав-засновниць увійшли Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки та Франція.Головною метою створення Альянсу стало забезпечення колективної оборони та запобігання новим військовим конфліктам в Європі. З часом діяльність НАТО значно розширилася. Так, сьогодні організація приділяє увагу не лише традиційним військовим загрозам, а й кібербезпеці, боротьбі з тероризмом, захисту критичної інфраструктури та міжнародному кризовому реагуванню.Які країни входять до НАТОСтаном на сьогодні членами НАТО є 32 держави Європи та Північної Америки. Впродовж понад семи десятиліть Альянс поступово розширювався, приймаючи нових учасників, які відповідали визначеним політичним і безпековим критеріям.До складу НАТО входять: Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Північна Македонія, Фінляндія та Швеція.Які країни останніми вступили до НАТООстанніми роками Альянс продовжив розширення:Північна Македонія приєдналася до НАТО у 2020 році, ставши 30-м членом організації.Фінляндія вступила до Альянсу у 2023 році після різкого погіршення безпекової ситуації в Європі, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії в Україну.Швеція офіційно стала членом НАТО у березні 2024 року, завершивши багаторічну політику військового нейтралітету.Як працює НАТОНАТО поєднує політичне співробітництво та військову координацію між державами-членами. Представники країн регулярно проводять консультації, погоджують спільні рішення, організовують навчання та координують дії у сфері безпеки.Особливістю Альянсу є те, що всі рішення ухвалюються лише консенсусом. Це означає, що кожна держава має рівний голос незалежно від своєї території, чисельності населення чи військової потужності. Жодне рішення не набуває чинності без підтримки всіх країн-членів.Основними принципами діяльності НАТО залишаються:колективна оборона;політичні консультації між союзниками;спільне реагування на безпекові загрози;захист демократії, прав людини та верховенства права.Саме така модель дозволяє країнам координувати свої дії та спільно реагувати на сучасні виклики — від воєнних конфліктів до кібератак і терористичних загроз.Що таке стаття 5 НАТООдним із ключових положень Північноатлантичного договору є стаття 5, яка закріплює принцип колективної оборони.Вона передбачає, що збройний напад на одну або кілька держав-членів розглядається як напад на весь Альянс. У такому разі кожна країна самостійно визначає, якими засобами допомагатиме союзнику — це може бути політична підтримка, військова допомога, постачання озброєння або застосування власних збройних сил.За всю історію існування НАТО статтю 5 застосували лише один раз — після терористичних атак у США 11 вересня 2001 року. Тоді союзники підтримали Сполучені Штати та розпочали спільні заходи у відповідь на напад.Хто керує НАТОПопри те, що НАТО є одним із найпотужніших безпекових союзів у світі, організація не має одного керівника, який одноосібно ухвалює рішення. Управління Альянсом базується на співпраці всіх держав-членів.Найвідомішою посадовою особою НАТО є Генеральний секретар. Він координує роботу Альянсу, представляє його на міжнародному рівні, головує на засіданнях Північноатлантичної ради та сприяє досягненню компромісів між союзниками. Водночас Генеральний секретар не має права самостійно ухвалювати рішення щодо діяльності НАТО — вони приймаються лише за згодою всіх держав-членів.Найвищим органом ухвалення рішень є Північноатлантична рада (North Atlantic Council). До її складу входять представники всіх країн Альянсу, а засідання можуть проходити на рівні послів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони або глав держав і урядів.Особливістю роботи Ради є те, що вона не проводить голосувань. Будь-яке рішення набуває чинності лише після того, як його підтримають усі країни-члени. Саме тому кожна держава має рівний вплив на діяльність НАТО незалежно від площі, населення чи військового потенціалу.Де розташована штаб-квартира НАТОГоловна штаб-квартира НАТО розташована у Брюсселі (Бельгія). Саме тут працюють основні політичні та адміністративні органи Альянсу, проводяться засідання Північноатлантичної ради, міжнародні переговори та зустрічі високого рівня.В цьому місці представники країн-членів узгоджують спільні рішення, обговорюють актуальні питання міжнародної безпеки, планують навчання та координують співпрацю між союзниками.Чи має НАТО власну арміюПоширеним є твердження, що НАТО має власну армію, однак це не відповідає дійсності. Альянс не володіє постійними збройними силами. Кожна держава-член зберігає повний контроль над власною армією та самостійно ухвалює рішення щодо її використання.Для проведення навчань, миротворчих місій чи операцій країни за потреби виділяють військові підрозділи, які тимчасово переходять під спільне командування НАТО. Це дозволяє Альянсу швидко реагувати на кризові ситуації, не створюючи окремої наддержавної армії.Як країни вступають до НАТОПроцес вступу до НАТО тривалий та передбачає виконання низки політичних, правових та військових вимог. Передусім держава-кандидат повинна відповідати демократичним принципам, гарантувати верховенство права, забезпечувати цивільний контроль над збройними силами та поважати права людини.Важливою умовою також є проведення реформ у сфері оборони й безпеки, модернізація армії відповідно до стандартів НАТО та готовність брати участь у спільних місіях і програмах Альянсу.Після цього держави-члени розглядають кандидатуру країни. Якщо всі союзники підтримують її вступ, підписується протокол про приєднання, який має бути ратифікований парламентами кожної країни НАТО. Лише після завершення цієї процедури нова держава офіційно стає членом Альянсу.Які країни прагнуть вступити до НАТОПолітика НАТО ґрунтується на принципі "відкритих дверей". Це означає, що будь-яка європейська країна, яка відповідає визначеним критеріям, може претендувати на членство. Нині серед держав, які офіційно декларують прагнення приєднатися до Альянсу, — Україна, Боснія і Герцеговина та Грузія.Україна після початку повномасштабної війни активізувала курс на членство й у вересні 2022 року подала заявку на вступ за прискореною процедурою. Водночас рішення про запрошення нових членів потребує одностайної підтримки всіх країн Альянсу.Боснія і Герцеговина продовжує реалізацію реформ, необхідних для подальшого просування до членства, тоді як Грузія зберігає статус країни-кандидата на політичному рівні. Водночас процес її інтеграції ускладнюється безпековою ситуацією та наявністю неврегульованих територіальних конфліктів.Які переваги отримують країни-члени НАТОЧленство в НАТО передбачає не лише взаємні зобов'язання, а й низку переваг у сфері безпеки та оборони.Насамперед йдеться про гарантії колективного захисту відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору. Крім того, держави отримують можливість брати участь у спільних військових навчаннях, обмінюватися розвідувальною інформацією, запроваджувати сучасні стандарти озброєння та підвищувати сумісність своїх збройних сил із арміями союзників.Співпраця в межах Альянсу також сприяє розвитку оборонних технологій, підготовці військовослужбовців та посиленню національної безпеки кожної країни.НАТО та УкраїнаУкраїна співпрацює з НАТО від початку своєї незалежності. У 1991 році держава приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва, а вже через три роки стала першою серед пострадянських країн, яка долучилася до програми "Партнерство заради миру".Новий етап відносин розпочався у 1997 році після підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Відтоді співпраця охоплює військові навчання, реформування сектору безпеки, розвиток взаємосумісності українських Збройних сил із силами Альянсу та участь у міжнародних місіях.У 2020 році Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner), що дозволило поглибити практичну взаємодію з НАТО.Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році підтримка України з боку Альянсу значно посилилася. Країни-члени надають військову, фінансову та гуманітарну допомогу, навчають українських військових, допомагають із модернізацією оборонного сектору та посиленням протиповітряної оборони.30 вересня 2022 року Україна офіційно подала заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою. Попри те що консенсусу щодо членства поки що немає, Альянс неодноразово підтверджував, що майбутнє України пов'язане з НАТО.Наприкінці січня 2026 року Україна та НАТО погодили пріоритети подальшої співпраці. Серед них — розвиток систем протиповітряної оборони, підтримка програм Patriot, F-16 і HIMARS, а також спільна робота над зміцненням технологічних можливостей української армії.Цікаві факти про НАТОНАТО є одним із небагатьох міжнародних союзів, де всі рішення ухвалюються виключно консенсусом, без голосування більшістю.Держави-члени поступово збільшують видатки на оборону та модернізують свої армії відповідно до єдиних стандартів, що забезпечує ефективну взаємодію під час спільних операцій.Для військового зв'язку країни НАТО використовують єдиний фонетичний алфавіт, який допомагає уникати помилок під час передачі інформації.НАТО залишається одним із головних гарантів безпеки у євроатлантичному просторі. В умовах сучасних викликів роль Альянсу продовжує зростати, а для України співпраця з ним є важливою складовою зміцнення обороноздатності та реалізації євроатлантичного курсу..

Європейський Союз покарав грузинський нафтопереробний завод "Кулеві", який переробляв російську нафту. Тепер він потрапив до нового санкційного пакета. Це перший подібний крок щодо великої компанії Грузії.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters. Журналісти констатували, що рішення ухвалили в межах 21-го пакета санкцій ЄС, запровадженого у відповідь на повномасштабну війну Росії проти України. Зокрема, Брюссель заборонив проводити транзакції із заводом "Кулеві". Обмеження набудуть чинності через шість місяців.Підприємство, розташоване на узбережжі Чорного моря на заході Грузії, опинилося в центрі уваги ще восени минулого року. Тоді Reuters повідомила, що російська компанія "Русснефть" розпочала постачати туди сиру нафту.Компанія Black Sea Petroleum, яка володіє та керує заводом, наразі не прокоментувала рішення ЄС. Тим часом Міністерство закордонних справ Грузії висловило стурбованість санкціями та заявило, що країна вживає всіх необхідних заходів, аби її територію не використовували для обходу міжнародних обмежень."Грузія, як і раніше, готова співпрацювати з інституціями Європейського Союзу та надавати їм усю необхідну інформацію", — заявили у відомстві.Водночас раніше цього місяця Black Sea Petroleum повідомила, що вже в серпні-вересні припинить перероблення російської нафти та перейде на сировину з Туркменістану та Казахстану.За словами високопосадовця ЄС, переговори з компанією тривають. Якщо завод виконає обіцянку та повністю відмовиться від російської нафти, то Брюссель може запропонувати країнам-членам ЄС виключити його зі санкційного списку."Ми дамо їм трохи довіри, але хочемо переконатися, що вони виконають свої обіцянки. Після цього ми зможемо запропонувати Раді виключити їх зі списку", — сказав представник ЄС.Нафтопереробний завод "Кулеві" розпочав роботу в жовтні 2025 року з початковою потужністю 1,2 мільйона тонн нафти на рік. За перше півріччя 2026 року він переробив понад 650 тисяч тонн сировини.За даними аналітичного центру CREA, із жовтня 2025 року до травня 2026 року завод отримав шість партій російської сирої нафти. У цей же період нафтопродукти з "Кулеві" експортували, зокрема, до Іспанії та Болгарії. Крім того, за оцінками CREA, із лютого 2023 року до лютого 2026 року країни ЄС і США імпортували з порту Кулеві 1,46 мільйона тонн нафтопродуктів загальною вартістю 811 мільйонів євро.Нагадаємо, два дні тому уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк розповідав, що Україна вже розпочала роботу над 22-м пакетом санкцій проти Росії. Для нього, зокрема, представлять докази викрадення українських дітей, а також запропонують нові удари по російській оборонці..

У четвер, 23 липня, міська рада Сопота ухвалила резолюцію, в якій висловила свою незгоду зі зростанням антиукраїнських настроїв і мови ворожнечі. У документі оприлюднили заклик до державної влади вжити негайних заходів для протидії дезінформації.Про це повідомило польське видання Esopot.В ухваленій резолюції представники місцевої влади наголосили, що Сопот протягом багатьох років залишався відкритим містом, заснованим на діалозі та взаємній повазі."Після початку війни мешканці виявляли велику емпатію та підтримку тим, хто тікає від конфлікту. Нинішні вияви ворожнечі значною мірою є результатом навмисної дезінформації, тобто неправдивої інформації, поширеної в Інтернеті та медіа", — йдеться в документі.Автори резолюції також звернули увагу на ситуацію в місцевих школах, де українські учні становлять 17% усіх дітей. Вони акцентували, що молодому поколінню потрібне безпечне середовище, вільне від упереджень та мови ворожнечі.У зверненні також згадали слова Єжи Гедройця: "Немає вільної Польщі без вільної України".З огляду на майбутню виборчу кампанію міська рада Сопота звернулася до всіх політичних сил із метою пом'якшення громадських настроїв, а не їх розпалювання."Ми із занепокоєнням відзначаємо, що заради короткострокових оплесків і виграшів в опитуваннях деякі політики вирішують шкодити польсько-українським відносинам, що є недалекоглядним кроком, який надзвичайно шкодить національним інтересам Польщі", — наголосили в міській раді Сопота.Там також запропонували центральній владі Польщі запустити загальнонаціональну інформаційну кампанію на основі даних Головного статистичного управління, яка би показувала реальний внесок українців у польську економіку та сплату ними податків.Сопотські посадовці закликали протидіяти ксенофобським наративам, які часто підживлюються зовнішніми центрами впливу для дестабілізації країни.Нагадаємо, що поліція Польщі запровадила новий критерій оцінки ефективності реагування на злочини на ґрунті ненависті щодо українців. З 2026 року дії правоохоронців оцінюватимуть за тим, чи вдалося їм розслідувати та передати в суд такі справи..

У суботу, 25 липня, на всій території Грузії знову зафіксовано відключення електроенергії. Аварійна ситуація триває у країні другий день поспіль.Про це повідомив Telegram-канал Pro Georgia.«Відключилися насосні станції GWP — у більшій частині Тбілісі немає води. Однак у сусідньому Сабуртало водопостачання поки що залишається», — йдеться у ранковому повідомленні.Споживачі у Тбілісі отримали коротке текстове повідомлення від компанії "Теласі", в якому зазначалося, що електропостачання відключено "через аварійне відключення в мережі". Так само було й учора.У квітні 2025 року, коли майже на всій території країни сталося відключення електроенергії, причиною цього стало аварійне відключення лінії електропередачі "Кавказ" напругою 500 кВ.На той час зупинка генерувальних об’єктів призвела до відключення електроенергії приблизно для 90% споживачів у майже всіх регіонах Грузії.Також припиняли постачання електроенергії до окупованої Абхазії, зокрема в Гагра, Гудаута, Бічвінта, Сухумі та Ткварчелі.Окрім того, водопостачальна компанія Georgian Water and Power заявляла, що "через загальнонаціональне відключення електроенергії робота насосних станцій компанії була автоматично призупинена".Нагадаємо, раніше військовий штурмовик Су-25 впав поблизу військової бази в селі Дисвелі Болніського муніципалітету Грузії. Пілотові не вдалося катапультуватись, він загинув..

За минулий тиждень дрони атакували щонайменше 10 складів Wildberries у Росії та на окупованій частині України. Це накладе додаткові складнощі на вже й так розтягнуту протиповітряну оборону Росії.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Зокрема, вони цитують російське інсайдерське джерело, яке заявило, що Росія терміново будує додаткові стаціонарні позиції ППО "Панцир" у всій Московській області після ударів по об'єктах Wildberries в області."Посилення ударних кампаній України по глибоких тилах Росії, удари по військовій логістиці та цілях середньої дальності, а також зусилля з ізоляції окупованого Криму вже накладають на Росію додаткові потреби в людських і матеріальних ресурсах на додаток до вимог щодо укомплектування й оборони лінії фронту", — наголосили військові експерти.Вони додали, що Росії буде важко включити склади Wildberries і аналогічні об'єкти до списку тилових активів, які вона повинна захищати. Перебої в наданні послуг Wildberries, імовірно, продовжуватимуть створювати незручності росіянам у міських районах, таких як Москва та Санкт-Петербург, яких Кремль намагався захистити від воєнних дій."Удари по об'єктах Wildberries також можуть чинити фінансовий тиск на еліту у близькому оточенні президента Росії Володимира Путіна", — акцентували аналітики.Повідомляється, що керівник адміністрації президента Росії Антон Вайно та перший заступник керівника адміністрації Олексій Громов або підтримують, або є співвласниками Wildberries. А нещодавні українські удари по цих об'єктах завдали збитків на суму близько 170 мільярдів рублів (близько 2,2 мільярда доларів), що, ймовірно, чинитиме тиск на еліту, яка володіє, керує й утримує велику частку в Wildberries.Є інформація, що Путін попросив російські еліти фінансово підтримати його воєнні зусилля у березні 2026 року, порушивши обіцянку, яку він дав олігархам у липні 2000 року, що він підтримуватиме приватизацію радянських активів, доки олігархи залишатимуться поза російською політикою та присягатимуть на вірність Путіну."Російські еліти з того часу намагалися перевести гроші за кордон, щоби захистити свої активи від націоналізації Росією", — зауважили в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійський Центральний банк дещо знизив свою ключову відсоткову ставку вп'яте за 2026 рік, намагаючись зобразити економіку Росії як стабільну відповідно до нещодавніх повідомлень Кремля.Румунський літак збив невказаний безпілотник у повітряному просторі Румунії 24 липня, а нічний вибух пошкодив вантажне судно, що прямувало до України, біля узбережжя Румунії.Українські війська продовжують кампанію далекобійних ударів по російських енергетичних і логістичних об'єктах.Ні українські, ні російські війська не досягнули підтвердженого прогресу на фронті.Нагадаємо, що, за інформацією видання The Wall Street Journal, українські удари по логістичних центрах найбільшого російського маркетплейса Wildberries дедалі сильніше впливають на повсякденне життя мешканців Росії. Якщо раніше Кремль намагався ізолювати населення від наслідків війни, то тепер вони стають помітними навіть для заможних росіян..

Світові ціни на нафту в п'ятницю дещо знизилися після різкого стрибка напередодні, однак завершують тиждень із суттєвим зростанням. Причиною стали побоювання щодо перебоїв із постачанням енергоносіїв через ескалацію конфлікту на Близькому Сході та загострення протистояння між США, Ізраїлем та Іраном.Про це повідомляє Reuters.Нафта дорожчає через ризики для світових поставокСтаном на ранок 24 липня ф'ючерси на нафту Brent подешевшали на 1,81% — до 98,87 долара за барель. Попри це, за тиждень еталонна марка може подорожчати приблизно на 12%.Американська нафта WTI втратила 1,74% і торгувалася на рівні 90,59 долара за барель, однак також готується завершити тиждень із майже 10-відсотковим приростом.Напередодні Brent вперше з травня перевищила позначку у 100 доларів за барель після того, як єменські хусити заявили про атаку на два саудівські нафтові танкери в Червоному морі.Ескалація на Близькому Сході посилює напруженняПрезидент США Дональд Трамп після атак хуситів пообіцяв Ірану та його союзникам "масштабне військове покарання".За інформацією Reuters, Тегеран раніше вимагав від хуситів перекрити протоку Баб-ель-Мандеб у разі продовження американських ударів по іранській інфраструктурі. Цей морський шлях є одним із ключових для світових поставок нафти після Ормузької протоки.Крім того, хусити оголосили про морську блокаду Саудівської Аравії, яка до цього вже перенаправляла частину експорту нафти трубопроводами через проблеми з проходом Ормузької протоки.Через Ормузьку протоку проходить дедалі менше танкерівЗа даними аналітичної компанії Kpler, у четвер через Ормузьку протоку пройшов лише один нафтовий танкер — це найнижчий показник із початку травня.Аналітики JPMorgan прогнозують, що кожен додатковий місяць перебоїв із постачанням може підвищувати середню ціну Brent ще на сім-вісім доларів за барель. Якщо ж криза триватиме три місяці, середня вартість нафти може сягнути близько 114 доларів за барель.Казахстан скоротив видобуток нафтиДодатковий вплив на ринок має й ситуація в Казахстані. Напередодні Міністерство енергетики країни повідомило, що нафтові компанії тимчасово зменшили видобуток після ймовірних атак українських безпілотників, через які було призупинено роботу головного експортного нафтового термінала на Чорному морі.Додамо, світові ціни на нафту зросли на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Інвестори побоюються нових перебоїв із постачанням після чергових ударів США по Ірану та погроз єменських хуситів атакувати танкери із саудівською нафтою..

Поліція Польщі запровадила новий критерій оцінки ефективності, стосовно реагування на злочини на ґрунті ненависті щодо українців. З 2026 року дії правоохоронців оцінюватимуть за тим, чи вдалося їм розслідувати та передати в суд такі справи.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на Головне управління поліції Польщі."З 2026 року злочини, вчинені з мотивів упередження, підлягають моніторингу. До плану діяльності Головного коменданта поліції на 2026 рік внесено моніторинговий показник № 9 — рівень розкриття злочинів, що мають ознаки діянь, вчинених із мотивів упередження", — зазначили польські поліцейські.Вони додали, що з травня 2026 року дані щодо цих злочинів проти українців виокремлюються в переліку імовірних злочинів на ґрунті ненависті, які розслідують польські правоохоронці.У протидії таким злочинам польські правоохоронці спираються не лише на кримінальне законодавство. Поліція також керується законом Польщі від 13 квітня 2022 року "Про спеціальні заходи у сфері протидії підтримці агресії проти України та захисту національної безпеки".Від лютого 2026 року Міністерство юстиції Польщі уповноважило розслідувати злочини на ґрунті ненависті 50 підрозділів прокуратури, що дає змогу охопити справи на території всієї країни.Крім того, польська поліція схвалила план посилення спроможності поліції щодо проведення досудових розслідувань у справах про злочини, вчинені з мотивів упередження, на 2026-2029 роки."Він передбачає, що в кожному міському, повітовому та районному підрозділі поліції Польщі мають призначити відповідального із питань злочинів, вчинених із мотивів упередження", — пояснили в поліції Польщі.Нагадаємо, 17 липня польське видання Rzeczpospolita, повідомило, що за шість місяців цього року в Польщі зафіксовано понад 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України. Це збільшення статистики на більш ніж 30 відсотків. Політики та "російські боти" — не єдині винуватці такої ситуації..

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Росія продовжує становити екзистенційну загрозу для європейських країн. За його словами, російські ракети "Іскандер", розміщені в Калінінградській області, здатні досягти Берліна за лічені хвилини.Про це глава німецького МЗС заявив під час виступу в Університеті Вітватерсранда в Йоганнесбурзі (ПАР), повідомляє Welt."Росія багато років нас обманювала"Під час виступу Вадефуль наголосив, що Берлін більше не має ілюзій щодо намірів Москви."Ми надто добре бачимо, що Росія багато років нас обманювала і продовжує становити для нас екзистенційну загрозу. Ракетам "Іскандер", які Росія розмістила в Калінінграді, знадобилося б лише кілька хвилин, щоб досягти Берліна. Це частина сучасної стратегічної реальності в Європі", — заявив він.Вадефуль висловився про роль ПАР у G20Під час візиту до Південно-Африканської Республіки очільник МЗС Німеччини також наголосив на важливості участі країни у форматі G20. За його словами, ПАР відіграє важливу роль у світовій політиці та економіці, а її виключення з "Групи двадцяти" означало б втрату важливого африканського голосу."Виключення Південної Африки з G20 означатиме маргіналізацію важливого африканського голосу та регіональної економічної й політичної сили. Це не може бути ні в чиїх інтересах", — зазначив Вадефуль.Як зазначає Welt, Південно-Африканська Республіка входить до об'єднання БРІКС разом із Росією, Китаєм, Бразилією та Індією, тому підтримує тісні економічні та політичні зв'язки з Москвою. Попри це, німецький дипломат закликав не ігнорувати загрозу, яку, за його словами, становить Росія для європейської безпеки.Нагадаємо, раніше стало відомо, що в німецькому місті Лінген планують запустити виробництво паливних збірок для атомних електростанцій за російським зразком у співпраці з фахівцями "Росатома". Рішення вже схвалили місцеві органи влади, однак воно спричинило суперечки через можливі ризики для національної безпеки.Читайте також: Премʼєри Британії та Німеччини обговорили війну в Україні: про що домовилися лідери.

Британське видання Auto Express оприлюднило рейтинг найкращих кросоверів 2026 року. До списку увійшли десять моделей, які отримали найвищі оцінки під час комплексних випробувань.Експерти оцінювали автомобілі за найважливішими для покупців критеріями, серед яких комфорт, керованість, практичність, економічність, а також співвідношення ціни та якості, передає "Укравтопром".Які автомобілі потрапили до рейтингуПерше місце у списку посів Skoda Elroq. Другою стала BMW iX3, а трійку лідерів замкнув Nissan Qashqai.До десятки найкращих кросоверів 2026 року також увійшли:Skoda Elroq;BMW iX3;Nissan Qashqai;Skoda Kodiaq;Renault 4;Volvo EX60;Audi Q3;Dacia Bigster;Volkswagen T-Roc;Citroën C5 Aircross.Рейтинг сформували на основі результатів комплексних тестів, під час яких фахівці оцінювали поведінку автомобілів на дорозі, рівень комфорту, місткість салону, витрату пального або енергії, а також загальну вигідність покупки для потенційних власників.Додамо, в першому півріччі 2026 року автопарк України поповнили понад 15,2 тисячі електромобілів. Найбільше реєстрацій зафіксували у Львівській області, Києві та Київській області.Читайте також: Які нові авто найчастіше купували українці у 2026 році: рейтинг моделей.

Румунські військові знищили безпілотник, який вранці 24 липня увійшов у повітряний простір країни. Ціль ліквідував винищувач F-16 над безлюдною місцевістю, що дозволило уникнути загрози для цивільного населення.Про це повідомив президент Румунії Нікушор Дан, а також Міністерство оборони країни, пише Digi24.За словами глави держави, інцидент стався близько 11:00."Сьогодні вранці румунський пілот літака F-16 збив безпілотник, який увійшов у повітряний простір нашої країни. Район був безлюдним, тому пілот зміг стріляти без жодного ризику", — зазначив Нікушор Дан.Як розгорталися подіїУ Міністерстві оборони Румунії уточнили, що система радіолокаційного спостереження зафіксувала повітряну ціль о 09:39 приблизно за 20 кілометрів на схід від міста Суліна. Після входження у повітряний простір країни дрон рухався маршрутом Суліна — Бреїла — Фетешть — Бузеу.Для контролю ситуації в повітря підняли два винищувачі Eurofighter Typhoon італійських ВПС, які виконують місію повітряної поліції НАТО, а також два румунські F-16.Паралельно Національний військовий командний центр повідомив Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій, яка надіслала попередження жителям повітів Тулча та Бреїла.Дрон знищили ракетоюЗа інформацією оборонного відомства, о 11:02 один із румунських винищувачів F-16 випустив ракету по безпілотнику та успішно знищив його поблизу міста Падіна в повіті Бузеу.Наразі військові та компетентні служби обстежують місце падіння уламків і встановлюють усі обставини інциденту.Нагадаємо, під час чергового нічного обстрілу України у травні один із російських ударних безпілотників перетнув кордон Румунії та врізався у дах багатоповерхівки. Падіння ворожого дрона спричинило масштабну пожежу в житловому кварталі та призвело до поранення людей, через що країна НАТО була змушена підіймати в небо бойову авіацію..

У ніч на п’ятницю, 24 липня, Сили оборони України уразили одне з важливих воєнних підприємств в російському Кірові. Українські дрони продовжують "турбувати" об’єкти на території Російської Федерації.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він пояснив,що це підприємство постачає компоненти для авіаційної та ракетної техніки окупантів, яка, зокрема, застосовується під час масованих ударах по наших містах і громадах."Дякую воїнам за влучність! Абсолютно справедлива наша відповідь", — наголосив український президент.Він поінформував, що також українські далекобійні санкції спрацювали й на відстані майже 1 350 кілометрів по нафтовому обʼєкту.За словами президента України, відбулися й інші ураження. Він наголосив на важливості операції щодо російської логістики, яка забезпечує армію окупанта компонентами для дронів, навігаційного обладнання, спорядженням."Дякую всім підрозділам нашої армії, розвідок та Служби безпеки України, які залучені до здобуття цих результатів. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше соцмережі писали, що минулої ночі безпілотники атакували Санкт-Петербург, Ленінградську область, Тверь та інші російські локації. Внаслідок ударів знову загорілися склади Wildberries.Нагадаємо, що в мережі з'явилося відео запуску української крилатої ракети "Фламінго", яка під час бойової операції успішно уразила російський оборонний завод "Авітек" у Кірові. Підприємство розташоване більш ніж за тисячу кілометрів від українського кордону..

Франція звернулася до Європейського Союзу з проханням активувати механізм цивільного захисту через масштабні лісові пожежі, що охопили південний захід країни. Із небезпечних районів уже евакуювали понад 23 тисячі людей.Про це повідомляє Le Monde.Найбільше постраждала ЖирондаОдне з найбільших загорянь сталося в муніципалітеті Біскарросс, де вогонь знищив понад 2,5 тисячі гектарів лісу. Через пожежу звідти евакуювали понад 9 тисяч осіб. За попередньою інформацією місцевої влади, причиною займання міг стати фургон, який загорівся поблизу лісового масиву.Найскладніша ситуація склалася в департаменті Жиронда, де понад 800 пожежників гасять вогонь, що охопив близько 5 тисяч гектарів. Із цього регіону евакуювали понад 20 тисяч людей.Макрон попросив допомоги у партнерівПрезидент Франції Емманюель Макрон звернувся до країн ЄС із проханням активувати механізм цивільного захисту, який передбачає взаємодопомогу держав-членів під час надзвичайних ситуацій.За його словами, найближчим часом Франція отримає:два пожежні літаки Canadair із Хорватії;два літаки Air Tractor із Португалії;два важкі вертольоти Black Hawk із Чехії та Словаччини.Спека погіршує ситуаціюЗа даними французької влади, на південному заході країни вже евакуювали близько 12 тисяч людей, ще 8,8 тисячі готують до евакуації через подальше поширення вогню.Науковці зазначають, що аномальна спека, посилена зміною клімату, значно поглибила посуху в Європі. Саме рекордно високі температури, а не дефіцит опадів, стали головною причиною стрімкого висихання річок, озер і ґрунтів. Це вже призводить до неврожаїв, масштабних лісових пожеж, нестачі води та ускладнень для судноплавства.Нагадаємо, 23 червня Франція пережила найспекотніший день за всю історію метеорологічних спостережень від 1947 року. Стовпчики термометрів сягали позначки 44°C..

Президент США Дональд Трамп заявив, що будь-які збитки, завдані комерційним суднам і вантажам в Ормузькій протоці, відшкодовуватимуть за рахунок іранських активів, які перебувають під контролем Сполучених Штатів.Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social.За словами Трампа, компенсація здійснюватиметься коштом заморожених іранських активів."Ці збитки можуть бути дуже значними, але, попри це, такий крок є справедливим і належним", — наголосив американський президент.США продовжують удари по іранських військових об'єктахВодночас Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM) повідомило про 13-й день поспіль військової операції проти іранських цілей.За даними командування, цього разу під удари потрапили військові командні пункти, склади безпілотників, мережі зв'язку, об'єкти берегового спостереження та інші засоби, які використовуються для ведення бойових дій на морі.У CENTCOM зазначили, що операція спрямована на зменшення загрози для цивільного судноплавства в Ормузькій протоці."Водний шлях залишається відкритим для судноплавства, попри нещодавні атаки з боку Корпусу вартових Ісламської революції. Комерційні судна продовжують безперешкодно проходити через протоку за підтримки американських військових", — йдеться у повідомленні.Також у командуванні повідомили, що наразі на Близькому Сході перебувають понад 50 тисяч американських військовослужбовців.Що передувалоУ середині червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачав 60-денний період для узгодження остаточної мирної угоди. Документ містив положення про забезпечення безпечного судноплавства в Ормузькій протоці, зняття морської блокади з боку США, розмороження частини іранських активів та підготовку пакета економічної допомоги для Тегерана.Попри те, що сторони мають час до середини серпня для повернення до переговорів, Дональд Трамп раніше заявив про завершення режиму перемир'я.Нагадаємо, нещодавно Росія заявила про готовність надати "майданчик для мирного діалогу" між США, Іраном і країнами Перської затоки. Водночас у Москві наголосили, що не мають наміру "нав'язуватися" як посередник..

У червні 2026 року електромобілі вперше обігнали бензинові автомобілі за кількістю реєстрацій у країнах Європейського Союзу. Водночас найбільшою популярністю серед покупців продовжують користуватися гібридні моделі.Про це повідомляє "Укравтопром" із посиланням на дані Європейської асоціації автовиробників (ACEA).За даними ACEA, у червні ринок нових легкових автомобілів у ЄС зріс на 13,6% у річному вимірі — до 1 147 962 зареєстрованих автомобілів.Найбільше зростання продемонстрував сегмент електромобілів (BEV), продажі яких збільшилися на 60,7%. За місяць у країнах Євросоюзу зареєстрували 270 557 нових електрокарів, що дозволило їм випередити бензинові автомобілі.Водночас реєстрація нових бензинових авто скоротилася на 12,4% — до 244 833 одиниць.Які автомобілі обирають європейціНайбільшу частку ринку в червні зберегли гібридні автомобілі (HEV) — 404 608 реєстрацій, що на 18,4% більше, ніж торік.Також у ЄС зареєстрували:115 714 плагін-гібридів (+22,1%);76 778 дизельних автомобілів (-16,1%);35 472 автомобілі з іншими типами силових установок (+2,7%).Загалом у січні-червні 2026 року в країнах Європейського Союзу було зареєстровано майже 5,9 мільйона нових легкових автомобілів. Це на 5,7% більше, ніж за аналогічний період торік.Додамо, в першому півріччі 2026 року автопарк України поповнили понад 15,2 тисячі електромобілів. Найбільше реєстрацій зафіксували у Львівській області, Києві та Київській області.Читайте також: Які нові авто найчастіше купували українці у 2026 році: рейтинг моделей.

Знана в минулому італійська кіноактриса Орнела Муті (головна героїня фільму "Приборкання норовливого) хоче отримати російське громадянство. Про це повідомила її донька Найке Рівеллі. Враховуючи скандальність Муті, новина не вразила, хіба змусила пригадати про інших горе-путіністів.Чим скандальна "росіянка" Муті71-річна Франческа-Романа Рівеллі, такі справжні ім’я та прізвище потенційної підданої Путіна, залишила свою акторську славу далеко позаду. Остання її роль у кіно — у короткометражці "ШахМат" 2016 року. Була ще роль у серіалі у 2018 році. У 2016-му знялася у кліпі Олександра Ревви, уродженця Донецька, відомого під псевдонімом Артур Пирожков. Існує легенда, буцімто Ревва має антивоєнну позицію, що, однак, не завадило йому у 2025 році отримати російське громадянство. Тепер паспорт із куркою-мутантом хоче мати й Муті.Її мати — етнічна німка, народилася в Естонії, а от дід і баба по материнській лінії жили у Санкт-Петербурзі. Актриса й раніше проявляла проросійські настрої, через які 2017 року ледь не потрапила до в’язниці. Не за політику, а за шахрайство. У 2010 році Муті мала зіграти головну роль у виставі в одному з італійських театрів за чималий гонорар, однак оголосила себе хворою, підробила довідку про хворобу горла і замість гри у спектаклі вдома чкурнула до Санкт-Петербурга на запрошення Путіна, де засвітилася на благодійному заході у компанії з диктатором.У підсумку суд міста Порденоне у лютому 2015 року присудив її до восьми місяців тюрми та штрафу у 600 євро. У 2017-му інший суд, у Трієсті, пом’якшив вирок — шість місяців в'язниці й 50 євро. Щоб не опинитися за ґратами, італійська русофілка сплатила театру 30 тисяч євро компенсації.Муті — доволі заможна жінка. Їй належить власна ювелірна лінія, яка має бутіки, зокрема у Москві. У 2016 році, на тлі згаданого вище скандалу, актриса вже висловлювала бажання стати російською громадянкою, але обмежилася купівлею квартири у Москві. Замість жити в столиці путінської Росії, вона мешкає у Монако. Нинішній сплеск русофілії сеньйори Муті пояснюється просто: вона відвідала міжнародний форум споживчої кооперації в Росії, після чого отримала потужний осуд від італійського громадянського суспільства. Її старша донька Найке — 50-річна актриса і співачка, має німецьке громадянство. Шоб відбілити матір, вона розповідала про "російське коріння" та "багато родичів у Росії". І перше, і друге виявилося брехнею.Кремлівська пропаганда радісно підхопила заяви Найке Рівеллі, яка розхвалює Росію. В Італії ж Муті та її дочка потрапили під хвилю осуду. Ці дві панянки, в кар’єрі яких усі яскраві ролі далеко позаду, належать до незначного прошарку "корисних ідіотів" у західних державах, яких Росія заманює або грішми, або захистом від кримінального переслідування вдома. Нагадаємо, що сталося з попередниками Муті й Найке Рівеллі."Шоколадний заєць" спився і помер, а фін-русофіл утік і підтримує УкраїнуРозпочнемо з камерунського співака П’єра Нарциса, який прославився пісенькою про "Шоколадного зайця". Він приїхав до Росії у молодості й почав торувати шлях на велику сцену. Африканець виявився досить популярним — брав участь у різноманітних шоу, концертах, заробляв значні гроші, але приохотився до алкоголю, що в Росії — не дивина, а закономірність. Наслідки згубної звички привели його до смерті у віці 45 років. Він помер у 2022-му. Перед цим кар’єра афроросіянина стрімко пішла на дно, він втрапляв у постійні халепи, гамселив дружину, про що вона сама розповідала. З Росії, яка вбила Нарциса, його тіло перевезли до Камеруну, де і поховали. Кілька років потому його камерунські родичі судилися за спадок артиста в Росії.Наступний — фінський актор Вілле Хаапсало. Він не отримував російське громадянство, проте прославився як актор саме в Росії. Глядачі пам’ятають його по ролях фіна Райво у комедійних стрічках "Особливості національного полювання", "Особливості національної рибалки" та снайпера Вейкко у фільмі "Зозуля". За останню роль Хаапсало отримав від Путіна звання державного артиста Росії. Заробивши грошей у російському кінематографі, він відкрив кілька ресторанів у Гельсінкі, активно популяризував російську культуру.24 лютого 2022 року в день початку повномасштабної агресії Росії проти України Хаапсало перебував у Москві. Повернувшись додому, він підтримував українських біженців, надавав їм роботу у своїх ресторанах, із меню яких зникли російські страви. Згодом взагалі закрив ресторан, в якому пропагував ностальгію за СРСР. За підтримку України фінського автора у Росії назвали "зрадником". Тож, очевидно, більше він до країни-агресорки не приїде — і це тільки піде йому на користь.Хам та п’яниця — бо "росіянин". Депардьє не розкаявся за російський паспортАнтивоєнну позицію висловив і французький актор Жерар Депардьє, але він встиг так зашкваритися в Росії, що у щирість його підтримки України не вірять. У січні 2013 року знаменитість із Франції отримав паспорт громадянина РФ особисто з рук Путіна. Його зареєстрували у столиці Мордовії Саранську і навіть подарували квартиру у дерев’яній хаті. Цьому передувало кілька гучних скандалів із цим актором.За президентства Франсува Олланда у Франції ввели податок 75% на прибуток понад 1 мільйон євро, тобто податок на багатство. Депардьє, який розповідав, що його батько був комуністом, виступив проти урядового нововведення. Успішний актор також непогано заробляв на виноградниках, рекламі й тощо, себто — мільйонер. Його переїзд до Росії та отримання громадянства РФ — це був епатажний протест. Наслідки свого вчинку Депардьє відчув уже дуже скоро, — він не став своїм у Росії, зате у рідній Франції став чужим.Саранськ чомусь його не привабив, а згодом актор розпродав російську нерухомість. З початком повномасштабного вторгнення мовчав аж до квітня 2022 року, тоді сказав щось на кшталт "росіяни не відповідають за ексцеси свого лідера Путіна" і закликав до мирних переговорів, а в листопаді того ж року закрив свій продюсерський центр у Москві. 2023-го, коли журналісти допитувалися у Депардьє про ставлення до російської агресії, він її не засуджував, а переключався на те, що, мовляв, прихильний до російської культури, тому "все ще росіянин". Також казав, що перераховує кошти від концертів за його участю "українським жертвам". Чи перераховував — невідомо.Протягом кількох останніх років Депардьє має серйозні проблеми з законом на Батьківщині, там його судять за сексуальні домагання. Під час одного з торішніх засідань він виправдовував свою поведінку "російською натурою"."Мені завжди казали, що маю "російську натуру". Не знаю, це через пияцтво чи вульгарність", — заявив він.Американці, які "відпрацьовують" російське громадянствоДалі — американці Стівен Сігал, Джефф Монсон і Едвард Сноуден. Актор, колишня зірка бойовиків Сігал отримав паспорт громадянина Росії у 2016 році, неодноразово підтримував агресивну політику Путіна, зокрема під час повномасштабного вторгнення в Україну. "Відпрацьовує" громадянство і на пропагандистських каналах Кремля, де називає себе "росіянином". Нещодавно з’явився серед гостей економічного форуму у Санкт-Петербурзі, вразивши зміною зовнішності. М’яко кажучи, дуже розтовстів, за що дотепники порівняли його з "баржею". А зовсім нещодавно у ЗМІ повідомили цікаву річ: Сігал розпродує свою російську нерухомість. Невже зібрався тікати?Боєць у змішаних єдиноборствах Джефф Монсон на прізвисько "Сніговик" також прижився в Росії, був депутатом міського округу Красногорська, що у Підмосков’ї, а з 2023 року — депутат парламенту Башкортостану. Паспорт РФ він отримав у 2018 році, доти встиг стати "громадянином ЛНР". Монсон — затятий путініст і пропагандист. За його словами, він відмовився від громадянства США. Він регулярно щось заявляє кремлівській пропаганді, втім ця особа давно втратила будь-який вплив в медіа поза Росією.Нарешті — Сноуден, забутий ексспівробітник ЦРУ, який 2013 року спричинив потужний скандал, передавши пресі інформацію про стеження Агентством національної безпеки США за політиками та інформаційними системами багатьох країн світу. Він отримав громадянство Росії у 2022 році, але переховується там уже 13 років.Чим займається, невідомо, найімовірніше, боїться навіть власної тіні. У США та багатьох країнах його не вважають викривачем, більше схильні до того, що він — російський шпигун. Якоїсь очевидної користі Москві від нього зараз немає, тому в кулуарах не виключають, що в разі пом’якшення стосунків із США Путін може віддати цього персонажа американцям. В Америці на нього очікує довічне ув’язнення..