Світ

У суботу, 13 грудня, у американському місті Провіденс поблизу інженерного корпусу Браунського університету сталася стрілянина. Двоє людей загинули.Про це повідомляє Associated Press. Зазначається, що повідомлення про стрілянину надійшло після 16:00 за місцевим часом.За словами заступника начальника поліції Тімоті О’Хари, на підозрюваному був одяг чорного кольору. Він відкрив вогонь у той момент, коли в інженерному корпусі кампусу відбувалися випускні іспити.Внаслідок стрілянини двоє людей загинули, ще вісім дістали поранення і госпіталізовані в критичному. Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент, заявивши, що до розслідування залучено Федеральне бюро розслідувань."Мене повністю поінформували про ситуацію в Браунському університеті. Як це жахливо, і все, що ми можемо зробити зараз, — молитися за жертв і тяжко поранених... На місці події працює ФБР", — заявив Трамп.Нагадаємо, наприкінці минулого місяця у Вашингтоні внаслідок нападу поранення отримали двоє військовослужбовців Національної гвардії США. Стрілянина сталася недалеко від станції метро Farragut, за декілька кварталів від Білого дому, Підозрюваного затримали, його теж поранили. Через певний час після інциденту губернатор Західної Вірджинії Патрік Моррісі заявив про загибель бійців.Додамо, 10 вересня, під час дебатів в американському штаті Юта чоловік здійснив декілька пострілів у впливового праворадикального активіста Чарлі Кірка. Він госпіталізований у критичному стані..

Вночі 14 грудня країну-агресорку Росію масовано атакували безпілотники. Під прицілом опинилися нафтопереробні заводи.Про це повідомили російські Telegram-канали. За даними пабліків, дрони атакували нафтобазу в Урюпінську Волгоградської області РФ.Зокрема, місцеві жителі спершу заявили про вибухи та пожежу в районі місцевого нафтопереробного заводу. Згодом інформацію про влучання підтвердив і губернатор Волгоградської області РФ Андрій Бочаров."В Урюпінську в результаті падіння уламків БпЛА зафіксовано осередок загоряння на нафтобазі", — заявив губернатор.Він також додав, що мешканців будинків, розташованих поблизу нафтобази, евакуюють.До того ж цієї ночі неспокійно було й у селищі Афіпському Краснодарського краю. Зокрема, Telegram-каналах місцеві жителі повідомили про вибухи і спалахи в небі в районі Афіпського нафтопереробного заводу. Також після вибухів частина населеного пункту залишилася без електроенергії.Згодом в оперативному штабі Краснодарського краю заявили, в селищі Афіпському сталося падіння уламків БпЛА впали за двома адресами. Минулося без постраждалих.Крім того, дрони нібито вдарили й по НПЗ у Ярославлі. Зокрема, у місті близько 23:00 почали лунати звуки повітряної тривоги. Пізніше на місцевому телебаченні попередили про небезпеку атаки БпЛА. Місцеві повівдомляли про атаку на нафтозавод "Славнефть-ЯНОС".Нагадаємо, що вночі 8 грудня ЗСУ завдали потужних ударів по ворожих об'єктах у Росії та на тимчасово окупованих територіях. Війська країни-агресорки зазнали потужних втрат.За даними військових, ворожі склади знищено на тимчасово окупованій території Луганської області, у районі Чмирівки, в районі тимчасово окупованого Донецька та в районі Сімейкиного Луганської області..

У суботу, 13 грудня, Росія здійснила удар по цивільному кораблю у винятковій економічній зоні України поза межами дії української протиповітряної оборони. На борту перебувало 11 громадян Туреччини, ніхто з них не постраждав.Про це повідомили у Військово-морських силах Збройних силах України. Там уточнили, що судно йшло зі соняшниковою олією на борту."Російський безпілотник завдав цілеспрямованого удару по цивільному судну VIVA, яке перевозило соняшникову олію "зерновим коридором", — уточнили українські моряки.Там наголосили, що Росія вкотре грубо порушила закони війни та норми міжнародного морського права, атакувавши мирне судно у Чорному морі. Ціллю окупантів став суховантаж VIVA, який рухався узгодженим морським коридором.Атака сталася вдень суботи, 13 грудня. Удару завдано не в порту, а у відкритому морі — у виключній морській економічній зоні України.Це свідчить про те, що ворог навмисно обирає цілі там, де цивільні судна найбільш беззахисні.Особливого резонансу події додає той факт, що екіпаж судна складався з громадян Турецької Республіки."На судні 11 громадян Туреччини", — йдеться у повідомленні військових.ВМС України оперативно вийшли на зв’язок із капітаном. Морську пошуково-рятувальну службу привели в готовність, але, на щастя, евакуація не знадобилася. Екіпаж не постраждав, а судно продовжило рух до порту призначення в Єгипті.Українські військові наголосили, що такі дії є кричущим порушенням міжнародного права, яке застосовується до збройних конфліктів на морі. Росія свідомо зазіхає на свободу судноплавства."Але Україну не зламати — ми вистоїмо та відстоїмо свою свободу та право на мирне море!" — підсумували у ВМС ЗСУ.Нагадаємо, що під час атаки на порт Чорноморська Одеської області 12 грудня під обстріл потрапило судно турецької компанії. У зв’язку з цим офіційна Анкара зробила різку заяву, закликавши до негайної деескалації..

У суботу, 13 грудня, між Україною та Білоруссю відбувся захід із повернення цивільних осіб. Зокрема, передано 114 цивільних громадян, серед них — українці, які утримувалися на території Білорусі.Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. Там уточнили, що це відбулося внаслідок попередніх домовленостей і результативних перемовин із білоруською стороною та за сприяння американських партнерів."Наймолодшому звільненому українцю виповнилося 25 років. Він та інші українці — цивільні громадяни, яких затримали в Білорусі та обвинувачували в роботі на українські спецслужби", — йдеться в повідомленні.Також Україні передали громадян Білорусі, яких ув’язнили з політичних мотивів. Вони відбували тривалі терміни покарання."Серед них є відомі білоруські громадські та політичні діячі, зокрема, Марія Александрова, Віктор Бабаріко, журналістка Марина Золотова й інші", — наголосили в Координаційному штабі.Там додали, що звільнені громадяни Білорусі після надання необхідної медичної допомоги та за їхнім бажанням можуть перебратися до Польщі та Литви.. "Нинішній захід з повернення цивільних громадян є прикладом успішної спільної роботи між США й Україною. Висловлюємо вдячність США та президенту Дональду Трампу за плідну роботу з повернення цивільних і військових українців з території Білорусі та Росії", — підсумували в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.Там також подякували всім залученим державним структурам за допомогу та спільну роботу та запевнили, що визволені українські й іноземні громадяни отримають усю необхідну медичну допомогу.Нагадаємо, раніше  президент України Володимир Зеленський інформував, що режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка звільнив низку політв'язнів, серед яких — п'ятеро громадян України. Це відбулося за домовленістю зі США..

Режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка звільнив низку політв'язнів, серед яких — п'ятеро громадян України. Це відбулося за домовленістю зі Сполученими Штатами Америки.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Керівник ГУР Кирило Буданов доповів про деталі підготовки спеціального заходу для звільнення цивільних, які перебували в Білорусі", — зазначив він.За його словами, завдяки активній ролі США та співпраці розвідок зараз повертаються на свободу близько сотні людей, зокрема – п'ятеро українців."Допомагаємо нашим американським партнерам, щоби була відповідна допомога Україні. За потреби залучаються також спеціальні служби наших сусідів у Європі", — акцентував український президент.Він доручив ГУР і всім службам, які представлені в українському Координаційному штабі, максимально активізувати роботу на російському напрямку, щоби до нового року могло відбутися звільнення українських військовополонених."Пам'ятаємо про всіх наших людей, які досі в російському полоні. Дякую кожному, хто допомагає повертати українців!" — підсумував Володимир Зеленський.У Білорусі підтвердили, що за домовленістю зі США звільнили 123 політичних в'язнів. Звільнення пов'язали зі скасуванням санкцій проти калійної промисловості Білорусі."Лукашенко вирішив помилувати 123 громадян різних країн, засуджених за законами Республіки Білорусь за скоєння злочинів різного спрямування", — написав один із каналів.Загалом, за останній час завдяки зусиллям інших держав із катівень режиму Лукашенка звільнили 156 осіб. Серед них громадяни Великої Британії, США, Литви, України, Латвії, Австралії, Японії.Нагадаємо, що спецпредставник американського президента Дональда Трампа Джон Коул сказав, що у спілкуванні з Олександром Лукашенком порушували питання російсько-української війни..

Безпілотники Служби безпеки України (СБУ) повторно вдарили по нафтовидобувних платформах Російської Федерації в Каспійському морі. Виробничі процеси там призупинено, рівень пошкоджень уточнюється.Про це повідомила прес-служба СБУ. Там зазначили, що далекобійні дрони центру спецоперацій "Альфа" СБУ вдруге цього тижня успішно атакували нафтовидобувну платформу імені Філановського."Крім того, уражено іншу платформу — імені Корчагіна. Обидва об'єкти належать компанії "Лукойл-Нижневолжскнефть" і працюють у Каспійському морі", — уточнили в СБУ.За попередньою інформацією, безпілотники СБУ пошкодили критичне обладнання на обидвох льодостійких платформах, що призвело до призупинення виробничих процесів.У СБУ додали, що родовище імені Філановського є одним із найбільших розвіданих у Росії та в російському секторі Каспію."Його запаси оцінюють у 129 мільйонів тонн нафти та 30 мільярдів кубометрів газу", — йдеться в повідомленні.У Службі безпеки України запевнили, що продовжують системну роботу, спрямовану на скорочення надходжень до бюджету Росії від нафтогазового сектору."Частота, географія та точність ударів — це сигнал Росії, що, поки триває її агресія, "бавовна" палатиме на всіх російських об’єктах, які працюють на війну", — підсумували українські силовики.Нагадаємо, також сьогодні Генеральний штаб ЗСУ інформував, що українські військові уразили нафтопереробний завод у Ярославській області Росії. Також під ударом опинилася низка об’єктів на тимчасово окупованій території України..

Посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресора.Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн."Я вітаю рішення Ради щодо нашої пропозиції продовжити знерухомлення російських суверенних активів. Ми посилаємо Росії сильний сигнал, що доки ця жорстока війна триває, витрати РФ й надалі зростатимуть", — написала вона на своїй сторінці у мережі Х.Президентка Єврокомісії зауважила, що "це потужне послання Україні"."Ми хочемо, щоб наш хоробрий сусід став ще сильнішим на полі бою та за столом переговорів", — наголосила Урсула фон дер Ляєн.Раніше агентство Reuters писало, що Європейська комісія планує внести юридичну пропозицію щодо використання заморожених російських активів для фінансування України, водночас залишаючи відкритою можливість запозичень на фінансових ринках або поєднання обох варіантівНагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

До офіційного переліку увійшли 55 освітніх осередків, які відповідають державним вимогам і отримали право реалізовувати програму українознавчого компонента для українських дітей у різних країнах світу. Тепер держава офіційно визнає освіту, здобуту в суботніх та недільних школах за кордоном.Про це повідомили в Міністерстві освіти та науки України. Там наголосили, що це дає змогу українським закладам освіти перезараховувати результати навчання дітей, які вчаться в таких верифікованих суботніх чи недільних школах."Проходження верифікації дало змогу понад дев’ятьом тисячам дітей навчатися за українознавчим компонентом безпосередньо за місцем проживання — у локальних суботніх і недільних школах у 22 країнах світу. Загалом понад 21 тисяча дітей за кордоном навчається за програмою українознавчого компонента", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали: для того, щоб офіційне визнання результатів позашкільного навчання стало можливим, освітні осередки проходять спеціальну процедуру верифікації комісією Міністерства освіти та науки України та Міністерства закордонних справ."Після верифікації суботня чи недільна школа потрапляє до офіційного переліку, що дає право визнавати здобуті дітьми результати навчання", — констатували в МОН України.У міністерстві наголосили, що верифікація перших 55 суботніх і недільних шкіл є лише початком формування мережі, адже процес має безстроковий характер, і надалі до нього зможуть долучатися нові освітні осередки з усього світу.Верифікація суботніх і недільних шкіл — це офіційна процедура підтвердження відповідності освітнього осередку вимогам Міністерства освіти та науки України, яку проводить комісія за участю МОН і МЗС.Після успішного проходження верифікації школа потрапляє до офіційного переліку верифікованих освітніх осередків, що дає їй право організовувати навчання за програмою українознавчого компонента відповідно до українських стандартів.Верифікація потрібна для того, щоб усі результати навчання, здобуті дітьми у суботніх і недільних школах за кордоном, могли бути офіційно визнані в Україні, а українські школи — перезараховувати оцінки та продовжувати навчання без повторного тестування чи втрати класу.Окрім цього, учителі верифікованих освітніх осередків можуть зараховувати свій педагогічний стаж для отримання надбавки за вислугу років. До стажу зараховуватимуть викладацьку роботу обсягом не менше ніж 180 годин на рік, підтверджену договором (контрактом) або іншими належними документами.Нагадаємо, що в закладах середньої освіти цього навчального року з’явився новий предмет. Йдеться про вивчення у школах енергоефективності. Учні 4-11 класів вивчають, як раціонально користуватися ресурсами та бути більш енергоощадними в повсякденному житті. Про це повідомляв міністр освіти та науки Оксен Лісовий..

На польсько-білоруському кордоні, поблизу Наревки Підляського воєводства, був виявлений новий нелегальний тунель, яким скористалися близько 180 іноземців для проникнення в країну. Про це повідомило видання RMF24.Деталі знахідки та затриманняЗа словами речника прикордонної служби, підполковника Анджея Юзьвяка, тунель був знайдений 11 грудня. Тунель має довжину в кілька десятків метрів і заввишки близько 1,5 метра. Він був проритий безпосередньо під прикордонним бар'єром та службовою дорогою. Вхід розташовувався приблизно за 50 метрів з білоруського боку, а вихід — за 10 метрів від бар'єра на польській стороні, прихований у лісі.Того ж дня, коли тунель був виявлений, через нього кордон перетнули понад 180 іноземців. Прикордонники змогли затримати 130 порушників, а пошук решти триває. Затримані були переважно громадянами Афганістану та Пакистану, а також Індії, Непалу, Бангладеш та інших країн.Затримання перевізниківКрім мігрантів, прикордонники також затримали двох водіїв, які прибули, щоб забрати нелегалів і перевезти їх далі до Західної Європи. Це 69-річний мешканець Малопольського воєводства та 49-річний громадянин Литви. Прикордонна служба зазначає, що це вже четвертий тунель, виявлений цього року під польсько-білоруським кордоном.Нагадаємо, у жовтні стало відомо, що прикордонники Підляського відділу Польщі виявили підземний тунель під польсько-білоруським кордоном. Він розташований під захисним бар’єром і простягався на кількадесят метрів. Його початок знаходився на білоруській території, а вихід — приблизно за 20 метрів від лінії кордону в Польщі..

Сполучені Штати Америки готуються затримати ще більше суден, які транспортують венесуельську нафту після захоплення танкера цього тижня. Це потрібно, щоб посилити тиск на лідера Венесуели Ніколаса Мадуро.Як повідомляє агентство Reuters, це було перше захоплення нафтового вантажу або танкера з Венесуели, яка з 2019 року перебуває під американськими санкціями."Сталося це у той час, коли Вашингтон розширює свою військову присутність у південній частині Карибського басейну, а президент США Дональд Трамп наполягає на усуненні Мадуро з посади", — зазначили медійники.Останні дії США змусили судновласників, операторів і морські агентства, які займаються транспортуванням венесуельської нафти, перебувати в стані готовності, і багато хто з них переглядає рішення про те, чи варто виходити з венесуельських вод найближчими днями, як планувалося.Агентство зауважило, що найближчими тижнями очікуються подальші прямі втручання США. Вони будуть спрямовані проти суден, які перевозять венесуельську нафту, а також проти тих, що могли транспортувати підсанкційну нафту з інших країн, таких як Іран.На запитання, чи планує адміністрація Трампа подальше захоплення суден, речниця Білого дому Керолайн Левітт заявила журналістам, що не буде говорити про майбутні дії, але додала, що Сполучені Штати продовжуватимуть виконувати санкційну політику президента. За даними, Reuters, США склали список ще кількох підсанкційних танкерів, які можуть бути захоплені. Міністерство юстиції та Міністерство внутрішньої безпеки планували ці захоплення впродовж кількох місяців."Скорочення або припинення експорту венесуельської нафти, яка є основним джерелом доходів уряду Венесуели, спричинить фінансові труднощі для режиму лідера країни Ніколаса Мадуро", — наголосили у Reuters. Міністерство фінансів США в четвер, 11 грудня, оголосило про санкції проти шести танкерів, які нещодавно завантажили нафту у Венесуелі, а також проти чотирьох венесуельців, серед яких троє родичів першої леді країни Сілії Флорес. Варто додати, що затримання танкера в середу, 10 грудня, відбулося після того, як Вашингтон останніми місяцями завдав понад 20 ударів по суднах, які, за американськими даними, перевозили наркотики в Карибському басейні й Тихому океані, внаслідок чого загинуло понад 80 осіб. Експерти вважають, що ці удари можуть бути незаконними позасудовими атаками, тоді як США заявляють, що захищають американців від наркокартелів.За даними джерела агентства, подальші захоплення суден можуть бути спрямовані на посилення фінансового тиску на Мадуро. Венесуельський лідер тим часом стверджує, що нарощування військової сили США має на меті повалити його режим, також, за його словами, Вашингтон планує отримати контроль над нафтовими ресурсами його країни."Нова тактика США зосереджена на діяльності так званого тіньового флоту танкерів, які транспортують підсанкційну нафту до Китаю, найбільшого покупця сирої нафти з Венесуели та Ірану", — наголошують медійники.Відомо, що американські військові стежили за танкерами в морі та деякими суднами у венесуельських портах, які ремонтувалися або завантажувалися, і чекали, поки вони вирушать у міжнародні води, перш ніж вживати заходів. Окрім цього, напередодні захоплення танкера Skipper, який перебував під санкціями за торгівлю іранською нафтою, армія США посилила спостереження за водами поблизу Венесуели.Захоплене судно, як очікується, відпливе до американського порту, де уряд Сполучених Штатів має намір конфіскувати його вантаж нафти в межах офіційної юридичної процедури. Час наступних затримань частково залежатиме від того, як швидко вдасться домовитися про приймання затриманих суден для розвантаження нафтових вантажів у портах.Нагадаємо, раніше агентство Reuters повідомляло, що Трамп давав Мадуро шанс безпечно покинути країну, яким він не скористався. Після цього США закрили небо над Венесуелою..

Велика Британія оперативно розробляє плани з підготовки всієї країни до можливого початку війни. Армія, флот і повітряні сили реагують на кризи, але суспільство, промисловість та економіка виграють війни.Про це заявив молодший міністр у справах ветеранів Британії Алістер Карнс, пише Sky News."Тінь війни знову стукає у двері Європи. Це реальність. Ми маємо бути готові її відвернути", — наголосив він.Вказуючи на загрозу, британський міністр зазначив, що рівень ворожої розвідувальної діяльності — а саме шпигунства, хакерства та фізичних погроз — проти Збройних сил та Міністерства оборони Великої Британії за останній рік зріс на понад 50%. Так, головними потенційними противниками Великої Британії є Росія, Китай, Іран та Північна Корея."Відтак Лондон створює нову контррозвідувальну службу для посилення своєї здатності виявляти та перешкоджати розвідувальним операціям ворожих держав", — зазначили медійники.Уряд Британії також запровадив заходи для посилення розвідувальних можливостей Міністерства оборони, об'єднавши різні розвідувальні підрозділи армії, флоту та повітряних сил, а також розвідку Міністерства оборони в нову організацію під назвою "Військова розвідка".Карнс відвідав надсекретну військову шпигунську базу в Кембриджширі, разом із заступником міністра оборони Луїзою Сендер-Джонс та групою журналістів, щоб оголосити про організаційні зміни. На запитання журналістів до посадовця, чи вважає він, що необхідно зробити більше, щоб поінформувати британське населення про жертви, які їм, можливо, доведеться принести у разі війни, він відповів, що британське суспільство має готуватись до бойових дій."Зараз між Міністерством оборони, Кабінетом міністрів і всім суспільством ведеться велика робота, щоб зрозуміти, що означає конфлікт, і яка роль кожного в суспільстві, якщо ми вступимо у війну і будемо готуватися до війни", — зазначив міністр.Карнс наголосив, що йдеться не лише про розгортання військових, а й про захист кожного сантиметра британської території. Видання додає, що раніше Велика Британія мала комплексний план переходу від миру до війни під назвою "Військова книга уряду". Вона містила інструкції для всіх верств суспільства, від армії та поліції до шкіл, лікарень і навіть художніх галерей.Втім, ця величезна система підготовки, утримання якої було дорогим, була відкладена після закінчення холодної війни. Водночас коментарі Карнса вказують на те, що сучасна версія цієї доктрини може повернутися. За його словами, основним є інформування громадськості про мінливу реальність безпекової ситуації. Своєю чергою, молодший міністр у справах ветеранів Британії зазначив, що багато людей у його країні не бачать, не чують і не відчувають небезпеки, навіть попри те, що війна Росії в Україні триває, впливаючи на вартість палива. "Ми маємо донести це до людей, щоб вони розуміли, не для того, щоб їх налякати, а щоб бути реалістичними і розуміти, звідки походять ці загрози і чому оборона та підхід, що охоплює все суспільство, є такими важливими", — підбив підсумки він.Нагадаємо, раніше телеканал BBC повідомляв, що королівські військово-морські сили супроводжували російський підводний човен з Північного моря через протоку Дувр у Ла-Манш, щоб захистити британські води..

Королівські військово-морські сили супроводжували російський підводний човен з Північного моря через протоку Дувр у Ла-Манш, щоб захистити британські води.Як повідомляє телеканал BBC, британський корабель супроводжував російський підводний човен "Краснодар", коли той рухався на поверхні з Північного моря через протоку Дувр у Ла-Манш. Британські військові додали, що були готові "перейти до протичовнових операцій", якби російська субмарина занурилася під воду. Цей інцидент став черговим на тлі активності російського флоту у британських водах. Лондон заявляє, що за останні два роки кількість російських суден, які становлять загрозу британським водам, зросла на 30%. Своєю чергою, Кремль стверджує, що провокує ситуацію Британія.Медійники зауважили, що російський підводний човен та його буксир "Алтай" відстежувався судном Королівського флоту Tidesurge, на борту якого був спеціалізований вертоліт Merlin. Капітан Джеймс Аллен, командир Tidesurge, заявив, що судно забезпечило демонстрацію присутності й стримування під час нашого переходу з Північного моря до Ла-Маншу."Військово-морські сили продовжували супроводжувати російський підводний човен та його буксир, доки ті не наблизилися до північного заходу Франції, після чого спостереження передали союзнику по НАТО", — зазначили у BBC. Ла-Манш (Англійський канал) — це протока (за гідрологічним режимом — море) між островом Велика Британія та континентальною Європою (Францією), що з'єднує Північне море з Атлантичним океаном. Це один із найжвавіших морських шляхів у світі, під яким прокладено знаменитий Євротунель.Нагадаємо, раніше командувач британських Військово-морських сил, перший лорд Гуїн Дженкінс повідомляв, що Велика Британія близька до того, щоб уперше з часів завершення Другої світової війни втратити Атлантику на користь Росії..

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що американський лідер Дональд Трамп не повинен втручатися в європейську демократію.Таку заяву вона зробила в інтерв’ю на гала-заході Politico 28 у Брюсселі."Не нам, коли йдеться про вибори, вирішувати, хто буде лідером країни, а народу цієї країни… Це суверенітет виборців, і його потрібно захищати... Ніхто інший не повинен втручатися без жодних питань", — сказала вона, коментуючи Стратегію національної безпеки США, яка була опублікована минулого тижня та викликала обурення в Європі.Журналісти наголосили, що у стратегії стверджується, що Європа зіткнеться з "цивілізаційним стиранням" протягом наступних 20 років, і ця думка знайшла відгук у європейських ультраправих лідерів, зокрема прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, а також у Росії.Своєю чергою, фон дер Ляєн наголосила, що це одна з причин, чому ЄС запропонував "Щит демократії", покликаний посилити боротьбу з іноземним втручанням в онлайн-сферу, зокрема на виборах."Від щирого серця я переконана трансатлантистка. Але що насправді важливо? Важливо, так це те, що… ми пишаємося тим, що є Європейським Союзом, що ми дивимося на свої сильні сторони та що ми долаємо виклики, які ми маємо... Звичайно, наші стосунки зі Сполученими Штатами змінилися. Чому? Тому що ми змінюємося. І це так важливо, щоб ми пам’ятали: яка наша позиція? У чому наша сила? Давайте працювати над цим. Давайте пишатися цим. Давайте відстоювати єдину Європу. Це наше завдання… (подивитися) на себе та пишатися собою", — додала фон дер Ляєн.Нагадаємо, за даними Bloomberg у новій Стратегії національної безпеки адміністрації американського президента Дональда Трампа немає нічого такого, що могло б здивувати європейських лідерів. Водночас не має дивувати те, як тепло цей документ зустріли в Москві, адже він фактично підтверджує різку зміну в зовнішній політиці Вашингтона..

У четвер, 11 грудня, уряд Болгарії ухвалив рішення про відставку після хвилі масштабних протестів, під час яких тисячі громадян по всій країні вимагали звільнення Кабінету Міністрів. Про це повідомляє місцеве видання BGNES.Як зазначає джерело, відставка відбулася напередодні голосування за шостий вотум недовіри уряду, який був ініційований опозиційною коаліцією "Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія" через невдоволення економічною політикою Кабміну. Прем'єр-міністр Росен Желязков прокоментував це рішення, заявивши, що влада прислухалася до голосу народу:"Ми чуємо голос громадян, які протестують проти уряду. Ми повинні виконати їхні вимоги, а саме — відставку уряду. І молоді, і дорослі закликали до відставки, і цю громадянську енергію потрібно підтримувати та заохочувати", — сказав Желязков.Раніше прем'єр-міністр Болгарії Росен Желязков оголосив, що його країна розірве свої контракти на використання та транзит російського природного газу наступного року, а повний вихід з російського газового ринку запланований до 2028 року. Нагадаємо, 9 вересня президент Франції Еммануель Макрон призначив премʼєр-міністром Себастьєна Лекорню. Він очолював міністерство оборони країни..

Європейський Союз розглядає можливість застосування до Бельгії жорсткого підходу, подібного до того, що використовується щодо Угорщини. Це може статися, якщо країна продовжить блокувати рішення про надання Україні репараційного кредиту.Про це повідомляє Politico.На саміті 18 грудня ключовим завданням лідерів ЄС буде переконати Барта Де Вевера, чергового "чорного звіра" блоку. Прем'єр-міністр Бельгії накладає вето на їхні зусилля щодо надання Україні позики в розмірі 210 мільярдів євро, оскільки країна стикається з величезною фінансовою чорною дірою, а війна з Росією триває. Де Вевер так довго опирався плану фінансування позики коштом заморожених російських активів, які, як виявилося, здебільшого зберігаються в Бельгії, що дипломати з усього блоку зараз працюють над стратегіями, щоб залучити його до співпраці.Де Вевер поки що тримається, побоюючись, що Бельгія буде відповідальною, якщо гроші доведеться повернути, і тепер вимагає додаткових механізмів соціального захисту. Майже всі російські активи зберігаються в Euroclear, фінансовому депозитарії в Брюсселі. Він хоче, щоб ЄС надав додатковий грошовий буфер на додаток до фінансових гарантій та посилених запобіжних заходів для покриття потенційних юридичних спорів та врегулювань — ідея, якій протистоять багато урядів.Бельгія надіслала список поправок, які вона хоче внести, щоб уникнути необхідності повертати гроші Москві самостійно, якщо санкції будуть скасовані. Де Вевер заявив, що не підтримає репараційний кредит, якщо його занепокоєння не будуть вирішені. Лідери думали, що у них вдасться укласти угоду на останній зустрічі в жовтні. Тоді було немислимо, що вони не досягнуть її в грудні. Тепер це виглядає малоймовірно.Дипломати кажуть, що ще не вся надія втрачена. Посли розглянуть запити Бельгії рядок за рядком, визначать найбільші проблеми та спробують їх розв'язати. Ще є простір для маневру. План полягає в тому, щоб максимально наблизитися до позиції Бельгії.Але за тиждень до зустрічі лідерів ЄС закручує гайки. Якщо Де Вевер продовжуватиме блокувати план — шлях, яким він йде вже кілька місяців, висуваючи додаткові умови та вимоги, — він опиниться в незручному та надзвичайно складному становищі для лідера країни, яка так довго була проєвропейською, за словами дипломата ЄС, обізнаного з переговорами, що відбуваються. Бельгійського лідера ігноруватимуть та заморозять, так само як угорського Віктора Орбана холодно поставилися до відступу від демократії та його відмови співпрацювати щодо санкцій проти Росії.Бельгія має послання: якщо вона не приєднається, її дипломати, міністри та лідери втратять свій голос за столом переговорів ЄС. Посадовці відкладуть на другий план список бажань та занепокоєнь Бельгії щодо довгострокового бюджету ЄС на 2028–2034 роки, що спричинить уряду серйозні проблеми, особливо коли переговори досягнуть вирішальної завершальної стадії через 18 місяців. Його думки щодо пропозицій ЄС не будуть запитуватися. Його телефонні дзвінки залишаться без відповіді, сказав дипломат.Це була б сувора реальність для країни, яка буквально та символічно перебуває в центрі проєкту ЄС і яка впоралася з труднощами, коли справа доходила до виконання провідних ролей, таких як головування в Європейській Раді. Але дипломати кажуть, що відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів. Україна наступного року зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 71,7 мільярда євро і буде змушена почати скорочувати державні витрати з квітня, якщо не зможе забезпечити ці кошти. Президент США Дональд Трамп знову дистанціювався від надання американської підтримки.Підкреслюючи високі ставки, посли ЄС зустрічаються тричі цього тижня — у середу, п'ятницю та неділю — для обговорення пропозиції Комісії щодо кредиту, опублікованої минулого тижня. План "Б" — і план "В" для УкраїнЄвропейська комісія запропонувала ще один варіант фінансування України: спільний борг, підкріплений наступним семирічним бюджетом ЄС. Угорщина офіційно виключила випуск єврооблігацій, а залучення боргу через бюджет ЄС для підтримки України вимагає одноголосного голосування. Тож залишається план "С": деяким країнам доведеться заглибитися у власні скарбниці, щоб утримати Україну на плаву.Такої перспективи немає серед пропозицій Комісії, але дипломати тихенько її обговорюють. Німеччина, країни Північної Європи та Балтії розглядаються як найімовірніші учасники. Але ті, хто висуває цю ідею, мають попередження: найважливішою перевагою, яку членство в ЄС надає країнам блоку, є солідарність. Змушуючи деякі країни-члени самостійно нести фінансовий тягар підтримки України, блок ризикує серйозним розколом у своїй основі. Вважається, що Німеччина в майбутньому може не вирішити підтримувати банк, що зазнає невдачі, в країні, яка зараз не виділяє гроші Києву."Солідарність — це вулиця з двостороннім рухом", — сказав один дипломат.Звичайно, є й інший шлях, але лише теоретично. Колеги де Вевера з ЄС могли б об'єднатися та ухвалити план "репараційного кредиту" шляхом так званого голосування кваліфікованою більшістю, ігноруючи відмови Бельгії та просто проштовхуючи його. Але дипломати заявили, що це питання серйозно не розглядається.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..