Світ

Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що його країна повинна брати участь у ядерному обміні та розвивати власний ядерний потенціал. У цьому питання держава має намір співпрацювати із Польщею.Таку заяву Навроцький зробив в інтерв’ю LCI."Як президент Республіки Польща я вважаю, що наша країна повинна брати участь у ядерному розподілі. Вона повинна мати власні ядерні, енергетичні, цивільні та військові потужності. Партнерство між Польщею та Францією ґрунтується саме на цьому. Якщо ви мене запитаєте, чи повинна Польща бути частиною ядерного розподілу, я відповім — так, звичайно", — зазначив Навроцький.Він зазначив, що партнерство з Францією буде закріплено в рамках Нансійського договору. Навроцький також наголосив, що його пріоритетом є створення таких умов, які нададуть Польщі гарантії безпеки в умовах зростаючих загроз у Європі. До того ж політик не виключив, що дискусії щодо розміщення французької ядерної зброї у Польщі можуть відбутися в майбутньому."Як президент, я хочу зробити все, що дасть гарантії безпеки для країни. Ці гарантії вже забезпечує польська армія, населення готове навіть виділяти кошти на озброєння, але їх також дають і наші союзники. І як член НАТО ми хочемо цим користуватися", — заявив президент.Нансійський договір між Францією і Польщею був підписаний 9 травня 2025 року в місті Нансі. Договір містить положення про взаємну оборону та допомогу, включно з військовою допомогою, якщо одна із держав зазнає нападу чи загрози. Також домовленості охоплюють енергетику, науку, культуру, інфраструктуру; також передбачена співпраця у сфері цивільної ядерної енергетики. Документ також передбачає щорічні спільні засідання урядів обох країн для координації практичних кроків реалізації договору.Як відомо, в ніч на 10 серпня, коли Росія масово атакувала Україну, 19 російських безпілотників залетіли в повітряний простір Польщі. У зв'язку з цим країна підняла в небо бойову авіацію та вперше збивала російські дрони. Сили ППО Польщі збили чотири безпілотники.У відповідь на те, що сталося, НАТО розпочало операцію "Східний вартовий", а також польський президент підписав резолюцію про згоду на перекидання військ НАТО до Польщі.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо заявив, що вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір є неприйнятним. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, чи навмисно Росія відправила безпілотники на територію Польщі.

У колишнього президента Бразилії Жаїра Болсонару виявили рак. Захворювання перебуває на ранній стадії.Про це повідомляє Reuters. Зазначається, що 17 вересня Жаїра Болсонару виписали з лікарні, куди його госпіталізували днем ​​раніше, через блювоту, запаморочення та низький кров'яний тиск.Лікарні Болсонару зазначили, що його стан покращився. Однак ще необхідно спостерігати за здоров’ям екс-президента, адже, згідно з результатами аналізів, у Болсонару виявлено плоскоклітинний рак шкіри."Дослідження показали, що двоє з (шкірних — ред.) утворень були ранньою стадією раку шкіри. Вони вже були видалені, але необхідне регулярне спостереження, щоб переконатися, що нові утворення не з'являються і видалення було повним", — повідомили лікарі.Жаїр Мессіас Болсонару — бразильський ультраправий політик, 38-й президент Бразилії. Закінчивши престижну Військову академію Агульяс-Неграс в 1977 році, був армійським десантником і артилеристом в роки воєнного режиму. Після його падіння пішов в політику.Відомий своїми правими, націоналістичними й консервативними поглядами та скандальними заявами. Зокрема, він є затятим прихильником військової диктатури і репресій 1964—1985 років, виправдовує тортури та страти як "законну практику". Вважається, що Болсонару був найбільш проамериканським кандидатом у Бразилії з 1980-х років.22 жовтня 2019 року зустрічався з Володимиром Зеленським в Токіо, де президенти обговорювали перспективи співробітництва у економічній та космічній галузях. Українська сторона запропонувала перезапустити спільний космічний проект із використанням космодрому "Алкантара".Нагадаємо, раніше у принцеси Уельської Кейт Міддлтон виявили рак. Сама принцеса розповідала, що дізнатися про онкологію було для неї "величезним шоком".До того ж у колишнього президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена також діагностували агресивну форму раку простати із метастазами у кістки. .

Близький соратник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Козак, який виступав проти війни в Україні, написав заяву про звільнення за власним бажанням з посади заступника глави адміністрації президента РФ.Про це повідомили пропагандистські ЗМІ. За даними російських видань, Козак планує перейти в бізнес і наразі розглядає різні можливості.Водночас, як повідомив російський журналіст Аркадій Дубнов, Козак нібито "добровільно" залишає Кремль. Водночас він може обійняти посаду постпреда президента в Північно-Західному федеральному окрузі."Дмитро Козак, який, за низкою свідчень близьких до нього людей, обтяжувався своєю причетністю до того, що відбувається, мабуть, визнав за необхідне залишити державну службу, попри те, що йому нібито обіцяли посаду постпреда президента в Північно-Західному федеральному окрузі", — стверджує Дубнов.Дмитро Миколайович Козак — російський політик, державний діяч українського походження. У 1978-1980 роках навчався у Вінницькому політехнічному інституті. У 1985 році закінчив юридичний факультет Ленінградського державного університету імені О. О. Жданова. З 23 березня 2014 року займається питаннями в уряді Росії, пов'язаними з окупаційною владою РФ в Криму.З 24 січня 2020 року — заступник керівника Адміністрації Президента Російської Федерації. Через підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України під час російсько-української війни перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн.Нагадаємо, раніше The New York Times повідомляло, що Дмитро Козак пропонував російському диктатору припинити війну в Україні. За словами кремлівських джерел, він також закликав Путіна провести внутрішні реформи, передавши потужні російські силові структури під контроль уряду та створивши незалежну судову систему.

Країна-агресорка Росія намагається втрутитися у виборчий процес в Молдові. Зокрема, Кремль витрачає значні кошти та ресурси для дестабілізації у країни через пропаганду.Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий на брифінгу."Що стосується Молдови: ви праві, наближається дата виборів у Молдові, наприкінці вересня. Ми знаємо, що Росія докладала і докладає колосальних зусиль для дестабілізації Молдови, вливає гроші, ресурси, намагається дестабілізувати за допомогою дезінформації, пропаганди, різних методів. Все це, на нашу думку, становить грубе втручання у внутрішні справи Молдови", — сказав вінПосадовець зазначив, що Україна розраховує на те, що попри намагання країни-агресорки у вибори в Молдові відбудуться демократично."Ми бажаємо нашій дружній Молдові процвітання і безпеки, гідного рівня життя, яке забезпечує наше спільне майбутнє членство у ЄС. Ми вважаємо, що ми маємо спільно рухатися з Молдовою на цьому шляху, синхронно просуватися до членства у ЄС", — наголосив Тихий.Нагадаємо, лідерка Молдови Мая Санду наголошувала, що Російська Федерація розширила своє втручання у вибори в її державі. Для цього Москва охопила діаспору за кордоном напередодні виборів до парламенту.Також раніше президентка Молдови заявляла, що Росія готує безпрецедентне втручання в парламентські вибори. Готуються кампанії з дезінформації та маніпулювання громадською думкою, організовані з-за кордону, проплачені протести та саботаж голосування в діаспорі.

У середу, 17 вересня, народні депутати підтримали ратифікацію угоди про сторічне партнерство України з Великою Британією. Документ передбачає суттєве посилення військової підтримки.Про це повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак."Верховна Рада ратифікувала угоду про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Також посадовець додав, що "це важливо".Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк заявив, що рішення підтримали 295 народних депутатів.Що передбачає угодаДокумент закріплює нову довгострокову рамку двосторонньої співпраці, яка торкається безпеки, оборони, економіки, науки, технологій і культурних зв’язків."Угода, зокрема, передбачає суттєве посилення військової підтримки: Сполучене Королівство зобов’язується щороку надавати Україні військову допомогу на суму не менше 3,6 мільярда фунтів до фінансового 2030-2031 року та після — за потреби", — пояснили в прес-службі Верховної Ради.Йдеться про навчання українських військових, підтримку пілотів, постачання військової авіації, розширену співпрацю у виробництві оборонної продукції, а також залучення до форматів спільної експедиційної взаємодії, таких як Joint Expeditionary Force.Нагадаємо, 26 серпня міністр оборони України Денис Шмигаль провів зустріч із військовим керівництвом Великої Британії. Однією з тем обговорення стала співпраця у виробництві безпілотників. Також сторони обговорили підготовку наступного засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн".

Іран стратив чоловіка Бабака Шахбазі, якого він звинувачує у шпигунстві на користь Ізраїлю, в той час, як влада країни продовжує боротьбу з тими, хто, за її словами, співпрацював з Ізраїлем під час нещодавнього 12-денного конфлікту Ірану з Ізраїлем та Сполученими Штатами. Страчений чоловік свого часу написав листа президенту України Володимиру Зеленському з пропозицією допомоги.Про це повідомляє державне ЗМІ, пише Al Jazeera. Як зазначає видання, у середу судове інформаційне агентство "Мізан" ідентифікувало страченого чоловіка як Бабака Шахбазі, який, за його словами, збирав та продавав ізраїльським агентам конфіденційну інформацію про іранські центри обробки даних та об'єкти безпеки.Це твердження заперечують активісти, які стверджують, що його катували, щоб змусити дати неправдиве зізнання. Вони кажуть, що Шахбазі був заарештований за написання листа президенту України Володимиру Зеленському, пропонуючи свою допомогу.Іран поставив Росії безпілотники, які Москва використовувала для атак на Україну. Група "Iran Human Rights" попереджала, що Шахбазі можуть стратити."Послання Бабака президенту Зеленському з пропозицією допомоги у війні проти Росії було використано як приклад шпигунства на користь Ізраїлю, який, за їхніми словами, навчив Бабака користуватися Microsoft Word", — заявила група, повідомляє інформаційне агентство Associated Press. Іран не визнав цього твердження.Активісти описували Шахбазі як такого, хто пропонував воювати за Україну. Державні ЗМІ повідомили, що Шахбазі працював разом з Есмаїлом Фекрі, ще одним засудженим, страченим у червні за шпигунство на користь Ізраїлю з початку 2022 року. Адвокат відповідача звернувся з апеляцією до Верховного Суду, який відхилив клопотання.Іран не уточнив, як стратили Шахбазі, хоча засуджених до страти зазвичай вішають. Тегеран, який багато років точить тіньову війну з Ізраїлем, а цього червня переріс у повномасштабний конфлікт, стратив багатьох осіб, яких він звинувачує у зв'язках з ізраїльською розвідувальною службою Моссад та сприянні її операціям у країні.Страта людини 17 вересня стала дев'ятою, яку Іран повісив за шпигунство з часів 12-денного конфлікту з Ізраїлем та США, що викликало побоювання активістів, що уряд може провести хвилю страт.Нагадаємо, раніше в Ірані через повішення стратили жінку, яка була засуджена за вбивство свого жорстокого чоловіка. Вона стала вісімнадцятою жінкою, страченою в Ірані у 2023 році.Також у жовтні 2024 року в Ірані стратили німецько-іранського громадянина Джамшида Шармахда. У Берліні пригрозили "серйозними наслідками".

Батько вбитої українки Ірини Заруцької вже прибув до Сполучених Штатів. Інформація про те, що українські прикордонники нібито не випустили чоловіка на похорон у США, не відповідає дійсності.Про це під час брифінгу в "Укрінформі" повідомив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко. За його словами, всі попередні повідомлення та коментарі у медіа, зокрема з посиланням на закордонні ЗМІ, є хибними. "Батько цієї дівчини не отримував відмову в пунктах пропуску, і він не оформлявся до цього в пунктах пропуску на виїзд з України", — наголосив Демченко.Речник відомства також зазначив, що батько Ірини отримав необхідну консульську допомогу. Йому також допомогли з оформленням документів для виїзду за кордон за гуманітарними обставинами. Завдяки цьому чоловік отримав можливість поїхати до Америки та провести в останню путь свою доньку.Демченко висловив співчуття рідним загиблої дівчини та закликав ЗМІ поширювати тільки перевірену інформацію, щоб уникнути поширення фейків і паніки серед громадян.Що відомо про вбивство Заруцької23-річна біженка з України Ірина Заруцька загинула внаслідок нападу в поїзді в американському місті Шарлотт (штат Північна Кароліна). Трагедія сталася 22 серпня, підозрюваного у вбивстві затримали правоохоронці. Українку смертельно поранили ножем у поїзді легкорейкового транспорту Lynx Blue Line у Шарлотті внаслідок раптового нападу пізно вночі, а нові записи з камер спостереження, опубліковані 5 вересня, показують моменти до та після інциденту. Ірину Заруцьку поранили декілька разів ножем, зокрема, щонайменше одним ударом в горло, близько 21:50 22 серпня. Підозрюваного у нападі, 34-річного Декарлоса Брауна-молодшого, заарештували та звинуватили у вбивстві першого ступеня. Влада стверджує, що Браун і Заруцька не знали один одного, а мотив залишається незрозумілим. На відео, опублікованому на веб-сайті WBTV, Браун у червоній толстовці з капюшоном рухається на своєму сидінні, перш ніж Заруцька сіла у поїзд. Помітно, як вона заходить у вагон о 21:46 і сідає перед ним. Приблизно через чотири хвилини Браун нібито готується до нападу. На відео видно, як Браун йде по вагону після цього, а пасажири помічають кров. Деякі перехожі кинулися на допомогу Заруцькій.Браун, який, як повідомляється, отримав травму руки під час інциденту, вийшов з поїзда на наступній зупинці та пізніше був затриманий. Його лікували в лікарні з порізом на тильній стороні долоні, а після виписки йому висунули звинувачення у вбивстві. Влада не повідомила мотив, і Браун наразі перебуває у в'язниці, де проходить оцінку професійної компетентності. Нагадаємо, що в німецькому Фрідланді триває розслідування загибелі 16-річної українки. Трагедія сталася 11 серпня, коли дівчину штовхнули під вантажний потяг, що мчав зі швидкістю близько 100 кілометрів на годину.

У Європі набирає обертів розширення використання заморожених російських активів для фінансування України після нового тиску з боку президента США Дональда Трампа та зміни позиції Німеччини.Про це повідомляє Bloomberg.За словами людей, знайомих із цим питанням, європейські уряди та їхні союзники у "Великій сімці" шукають способи подальшого використання знерухомлених активів для отримання додаткових доходів для підтримки оборони Києва від війни Москви.Переважна більшість із близько 300 мільярдів доларів знерухомлених активів Москви знаходиться в Європі. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила у своїй промові на початку цього місяця, що ЄС потрібно знайти нові способи змусити Росію платити за її війну."Нам потрібно терміново працювати над новим рішенням для фінансування воєнних зусиль України на основі іммобілізованих російських активів", — сказала вона під час свого звернення до ЄС. "Завдяки залишкам готівки, пов’язаним із цими російськими активами, ми можемо надати Україні репараційний кредит".Німеччина, яка довго обережно ставилася до захисту фінансового центру Європи та поваги до державного імунітету, стала рішучим прихильником максимізації прибутку від фондів, повідомили джерела, які побажали залишитися анонімними. "Зміна курсу Берліна відбувається на тлі побоювань, що якщо підтримка США за Трампа зменшиться, тягар підтримки України ляже важким тягарем на найбільшу економіку Європи, що може ще більше підживити зростання ультраправих у Німеччині", — пише видання.Цей крок не передбачає повної конфіскації, на якій продовжують наполягати США та деякі східноєвропейські країни. ЄС, країни G7 та Австралія заморозили активи центральних банків Росії після вторгнення та минулого року домовилися спрямувати процентний дохід в Україну.Очікується, що це питання буде порушено деякими міністрами фінансів ЄС на зустрічі в Копенгагені цього тижня та лідерами ЄС у жовтні, заявили чиновники. В ідеалі рішення має бути остаточно прийнято на саміті лідерів Євросоюзу 23-24 жовтня.Раніше стало відомо, що Європейська комісія пропонує нову ідею щодо того, як направити мільярди євро заморожених російських активів до України, замінивши гроші, перераховані до Києва, борговими розписками, що підтримуються ЄС.Додамо, 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер теж виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що мирна угода у війні між Росією та Україною не може бути укладена коштом політичного суверенітету та територіальної цілісності Києва.Слова політика цитує видання Reuters. Порушення Росією повітряного простору Польщі та Румунії є частиною тривалої тенденції перевірки кордонів та саботажу з боку президента Володимира Путіна, заявив у середу канцлер Німеччини Фрідріх Мерц."Росія хоче підступно дестабілізувати наші вільні суспільства", — заявив Мерц нижній палаті парламенту Бундестагу.Він також зазначив, що мирна угода у війні в Україні не може бути укладена коштом політичного суверенітету та територіальної цілісності Києва."Продиктований мир, мир без свободи, спонукав би Путіна шукати свою наступну ціль", — додав Мерц. Цікаво, що у серпні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що прогрес у мирному врегулюванні російсько-української війни наразі становить лише близько 2%.Нагадаємо, за даними Reuters, військові керівники Сполучених Штатів та низки європейських країн завершили обговорення військових гарантій безпеки щодо України та тепер представлять їх своїм відповідним радникам з національної безпеки. Раніше віце-президент США Джей Ді Венс заявляв, що переговори щодо припинення війни Росії проти України зосереджені на двох основних питаннях — гарантіях безпеки для Києва та територіях, які Москва прагне взяти під контроль.Своєю чергою, за інформацією Reuters, російський диктатор Володимир Путін вимагає від України відмовитися від усього східного Донбасу, забути про амбіції щодо вступу до НАТО, зберегти нейтралітет і не впускати західні війська до країни.

Ціни на нафту дещо знизилися 17 вересня після зростання більш ніж на один відсоток на попередній сесії, хоча постійні геополітичні коливання забезпечили ринок, а трейдери також очікували очікуваного зниження процентної ставки Федеральною резервною системою США. Таким чином ринок реагує на можливі перебої з постачанням нафти з Російської Федерації.Про це повідомляє видання Reuters.Як зазначає джерело, ф'ючерси на нафту марки Brent до 06:30 за Гринвічем впали на вісім центів, або 0,1 процента, до 68,39 долара за барель, тоді як ф'ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate впали на шість центів, або 0,1 відсотка, до 64,46 долара за барель."Протягом останньої торгової сесії індекси зросли більш ніж на один процент через побоювання щодо можливого переривання постачань з Росії", — йдеться у повідомленні.У вівторок агентство Reuters повідомило, що три джерела в галузі заявили, що російський монополіст нафтопроводів "Транснефть" попередила виробників, що їм, можливо, доведеться скоротити виробництво після атак українських безпілотників на критично важливі експортні порти та нафтопереробні заводи."Ринок пильно зосереджений на геополітичній волатильності та потенційних перебоях з постачанням з Росії. Ринкові коливання все ще тримають ціни на високому рівні", — сказав Емріл Джаміль, старший аналітик з нафти Лондонської фондової біржі.Інвестори також очікують на результати засідання Федеральної резервної системи 16-17 вересня, на якому до обговорень приєднається новий голова Стівен Міран, який перебуває у відпустці з адміністрації Трампа, а ще один політик, Ліза Кук, все ще стикається зі спробами президента Дональда Трампа усунути її з посади.Очікується, що центральний банк знизить процентні ставки на 25 базисних пунктів у середу, що має стимулювати економіку та збільшити попит на паливо."Ринки роблять ставку на зниження ставки ФРС на 25 базисних пунктів сьогодні ввечері, що, на думку трейдерів, може знизити вартість запозичень та підвищити попит на паливо", — сказала Пріянка Сачдева, старший ринковий аналітик Phillip Nova.Вона додала, що зростання також було підтримано геополітичними хвилюваннями та ризиками для постачань, спричиненими конфліктами."Проте я залишаюся обережним. Глобальний надлишок пропозиції до кінця 2025 року виглядає майже певним, оскільки ОПЕК+ збільшує видобуток", — додав Сачдева.Ринковий аналітик IG Тоні Сікамор сказав, що ринок зосередиться на тому, "скільки членів приєднаються до Стівена Мірана у незгоді зі зниженням ставки на 50 базисних пунктів", чи передбачає його прогноз два, чи три зниження на 25 базисних пунктів, а також на "тоні голови ФРС Пауелла під час прес-конференції".Будь-яка реакція "купуй чутки, продавай факти" щодо ризикових активів, включаючи сиру нафту, буде короткочасною, враховуючи можливість подальшого зниження ставки на 25 базисних пунктів у жовтні та грудні, сказав Сікамор.Посилаючись на дані Американського інституту нафти, дані у вівторок показали, що запаси сирої нафти та бензину в США минулого тижня впали, тоді як запаси дистилятів зросли, що є потенційно сприятливим сигналом, повідомили джерела на ринку, посилаючись на дані Американського інституту нафти.Запаси сирої нафти впали на 3,42 мільйона барелів, а запаси бензину — на 691 тисячу барелів за тиждень, що закінчився 12 вересня, тоді як запаси дистилятів зросли на 1,91 мільйона барелів порівняно з попереднім тижнем, повідомили джерела.Ринок стежитиме за тим, чи збігатимуться дані Управління енергетичної інформації США в середу з цими даними. Опитування Reuters показало, що, за оцінками аналітиків, запаси сирої нафти минулого тижня скоротилися приблизно на 900 тисяч барелів, запаси дистилятів зросли приблизно на 1 мільйон барелів, а запаси бензину — приблизно на 100 тисяч барелів.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп запевнив, що готовий запровадити серйозні санкції проти Російської Федерації, але лише у тому випадку, коли всі країни Північноатлантичного альянсу зроблять те ж саме та припинять купувати нафту країни-агресора.Водночас міністр Угорщини у справах ЄС Янош Бока зауважив, що Сполучені Штати Америки з більшим розумінням відносяться до того, що Словаччина та Угорщина продовжують імпортувати російський газ та нафту, ніж Європейський Союз.Додамо, за даними Reuters, в зовнішній торгівлі Росії набирає обертів бартер з іншими країнами. До таких кроків Москва вдається задля того, щоб обійти санкції Заходу.  Зокрема, у рамках бартерної торгівлі російські компанії обмінюють пшеницю на китайські автомобілі, а насіння льону — на будівельні матеріали.Нещодавно президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що 19-й пакет санкцій Європейського Союзу проти країни-агресорки Росії буде спрямований проти криптоактивів, банківської та енергетичної сфер.

До кінця 2025 року Сполучені Штати відправлять Україні 33 тисячі своїх ударних комплектів для безпілотників зі штучним інтелектом у рамках контракту з Пентагоном.Про це повідомляє Financial Times.Як зазначає видання, зграї дронів на базі штучного інтелекту готові змінити поле бою, а компанії запускають передове програмне забезпечення, яке зробить атаки безпілотної зброї, що долає ворожу оборону, більш смертоносними. У цій наступній ітерації війни за допомогою дронів групи безпілотних пристроїв використовують штучний інтелект для координації дій одна з одною під час атаки на ворожі позиції. Поява роїв дронів стала "дуже важливим моментом", сказав Лоренц Меєр, виконавчий директор Auterion, американо-німецького стартапу, який нещодавно представив "двигун для ройового удару дронів". "Технологія, що отримала назву Nemyx, перетворює окремі дрони на єдину скоординовану силу. Система, що працює на операційній системі Auterion та постачається у вигляді застосунку, дозволяє будь-якому сумісному дрону приєднатися до рою шляхом простого оновлення програмного забезпечення", — йдеться у повідомленні.За даними FT, нове програмне забезпечення ще не використовувалося на полі бою, але Auterion до кінця цього року відправляє Україні 33 тисячі своїх ударних комплектів для безпілотників зі штучним інтелектом у рамках контракту з Пентагоном. За словами Маєра, ці системи можна модернізувати за допомогою Nemyx для розгортання у скоординованих роях. "[Військові] знають, що це наситить їхню оборону", — сказав Меєр, додавши, що вони "всі говорять про рої, всі вони побоюються роїв".Рої дозволяють одному солдату керувати кількома дронами, що дозволяє використовувати стратегії атаки, які автоматично прагнуть перехитрити та подолати ворожу оборону.  "Вся ідея роїв полягає в тому, що ви примушуєте себе множити. Ви використовуєте можливості однієї людини", — сказав Гундберт Шерф, співзасновник Helsing, яка минулого тижня анонсувала свою технологію роїв на основі штучного інтелекту у партнерстві з німецькою програмною компанією Systematic, використовуючи програмне забезпечення останньої.Перші масштабні експерименти з роями дронів розпочалися у 2016 році, коли американські шершні F-18 скидали мікродрони. Китай також демонструє масштабні рої з 2017 року. З моменту російського вторгнення у 2022 році низка українських компаній експериментували з роями дронів, зокрема Swarmer, київська компанія, яка стверджує, що її технологія була використана у 82 000 бойових операціях. Сергій Купрієнко, генеральний директор і співзасновник Swarmer, порівнює розумний рій із живим організмом, у якому дрони спілкуються один з одним, автономно вирішують, як літати та виконувати операції. В одній експериментальній бойовій операції минулого року українські військові використали програмне забезпечення Swarmer з роєм дронів, які наближалися до російських позицій та самостійно визначали момент для початку атаки.  "Автономія та автоматизація — це правило", — сказав Купрієнко. Технологія рою "реагує в режимі реального часу на нові людські команди та пріоритети, зміну обставин та нещодавно виявлену інформацію", — сказав він. Військові вже використовують тактику рою з великим успіхом. Росія, наприклад, навчилася групувати атаки за допомогою своїх дешевих далекобійних безпілотників Shahed проти українських міст, пригнічуючи українську оборону та збільшуючи загальний рівень ураження. Однак найновіше програмне забезпечення може зробити тактику роїння ще більш смертоносною, дозволяючи атакувальним дронам навчатися. У "комунікаційних реле", де кілька дронів контролюються більшим дроном, який передає радіосигнали для розширення дальності атаки, не було жодного реального розвідувального матеріалу, сказав Шерф з Гельсінга. Українські оборонно-технологічні групи вважають, що мають величезний архів відеозаписів з дронів, корисних для навчання моделей штучного інтелекту, і мають вирішальну перевагу над своїми іноземними конкурентами. Тільки українські компанії мають доступ до секретної бази даних бойових дронів, відомої як Універсальний військовий набір даних. "Роїння дронів вже давно вважається амбітною метою", — сказала Евелін Бучацька, керівник D3, венчурної компанії в Києві, яка інвестує у військові технології. Вона сказала, що "безпрецедентний обсяг бойових даних, доступних Україні для навчання моделей автономної роботи", є "необхідними будівельними блоками для роїння". Майкл Холм із Systematic сказав, що виробники дронів зараз переходять на відкриті програмні системи, що полегшує координацію:"Йдеться про тижні, дні та тижні, щоб інтегрувати та зробити рій оперативним, а не про роки та місяці".Критики систем на базі штучного інтелекту попереджають, що алгоритми, що керують роями, можуть розширити межі людського контролю над зброєю, що призведе до того, що більша частина прийняття бойових рішень буде передана штучному інтелекту. Повністю автономна зброя, в якій немає людського втручання, обмежена міжнародним правом. "Звичайно, ми вбудували автономію, але завжди стежили за тим, щоб людина була в курсі подій", — сказав Шерф. "Саме так компанії будуються навколо європейських цінностей та європейської доктрини".Оскільки рої вимагають постійного контакту окремих дронів один з одним, головним викликом для цієї технології є радіоелектронна боротьба, коли навігаційні та комунікаційні частоти, що використовуються між дронами, глушаться, попереджають експерти. Поза полем бою, алгоритми роїння можуть бути використані в логістиці, сільському господарстві та реагуванні на надзвичайні ситуації. Кілька дронів, що працюють разом, можуть набагато ефективніше оглядати трубопроводи, садити сільськогосподарські культури або шукати в зонах стихійного лиха, ніж окремі пристрої. Стартапи в Кремнієвій долині, Шеньчжені та Тель-Авіві вже експериментують з роями для автоматизації складів, пожежогасіння та моніторингу натовпу. Однак аналітики зазначають, що комерційний потенціал залежить від розробки регуляторами стандартів безпеки та використання даних. Раніше повідомлялось, що американсько-німецька компанія Auterion надішле Україні 33 тисячі своїх "ударних комплектів" для дронів зі штучним інтелектом. Це допоможе протидіяти масованим атакам російських безпілотників.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що виробництво дронів-перехоплювачів вже розпочалося. Загалом питання виробництва таких безпілотників становить шість мільярдів доларів.Додамо, раніше видання Digi24 повідомляло, що міністерство оборони Румунії планує домовитися з Україною про спільне виробництво дронів. Ці безпілотники Бухарест буде продавати й іншим європейським країнам.

Успішні спроби Чеської Республіки закупити понад мільйон артилерійських снарядів для України піддаються критиці з боку популістської партії, яка лідирує в опитуваннях напередодні парламентських виборів у жовтні.Про це повідомляє Politico.Лідер партії ANO та колишній прем'єр-міністр Андрей Бабіш заявив, що ця ініціатива, яка цього року вже доставила один мільйон патронів, коштує забагато грошей платників податків, які слід було б витрачати "на наших власних людей". В інтерв'ю Reuters він назвав цю ініціативу "гнилою" та сказав, що її буде скасовано, якщо він повернеться до влади."Виходячи з інформації, яку ми маємо, це стосується неналежної норми прибутку, низької якості та сумнівних постачальників. З цих причин це питання має вирішуватися на рівні НАТО", — сказав заступник голови ANO Карел Гавлічек.Чеський уряд під керівництвом прем'єр-міністра Петра Фіали захистив ініціативу щодо боєприпасів."Будь-яке припинення цієї ініціативи буде справжнім подарунком для [російського диктатора Володимира] Путіна. Ті, хто про це говорить, ризикують безпекою Європи", — попередив минулого місяця міністр закордонних справ Ян Ліпавський на зустрічі з чеськими послами.Прага розпочала постачання боєприпасів у 2024 році у відповідь на затримки США з постачанням снарядів Україні. Дефіцит позбавляв київські війська важливої ​​зброї в той час, коли Росії допомагав її союзник Північна Корея, і вона здобувала перевагу на полі бою.Президент Чехії Петр Павел заявив, що до цієї ініціативи Росія мала десятиразову перевагу в артилерійських боєприпасах, але з того часу ця перевага скоротилася до двох до одного на користь Москви.Ініціатива збирає західні пожертви боєприпасів, а також закуповує снаряди на світовому ринку та надсилає загальну суму до Києва. Це полегшує навантаження на інші країни, і організатори заявили, що зростання кількості пожертв є доказом її успіху.Минулого року Чеська Республіка скоординувала постачання 1,5 мільйона набоїв великого калібру за фінансової підтримки 14 країн. Цього року вона планує поставити 1,8 мільйона набоїв, повідомив Алеш Витечка, голова Міжурядового агентства оборонного співробітництва. Ці зусилля зазнали критики через ймовірну відсутність прозорості, але в інтерв'ю BBC Павел назвав такі скарги "спроби підірвати ініціативу".Однак скептицизм ANO щодо зусиль щодо боєприпасів знайшов відгук у чеських виборців. У червневому опитуванні організації Stem було поставлено питання про рівень підтримки України з боку Чехії: 49 відсотків сказали, що це забагато, 29 відсотків — що це приблизно правильно, а шість відсотків вважали, що цього недостатньо.Витечка наголосив, що уряд прагне бути максимально прозорим, але зазначив, що деяку інформацію необхідно приховувати від громадськості. "Ми не можемо публічно розголошувати тип чи ціну боєприпасів, їхнє місце призначення чи дату доставлення. Однак про кожну окрему пожертву повідомляється щотижня", — сказав він.Завдяки ініціативі щодо боєприпасів, додав він, Чеська Республіка почала відігравати значну роль в організації військової допомоги Україні, не беручи на себе більшого фінансового тягаря.Раніше у квітні з’являлася інформація, що чеська ініціатива має вдосталь ресурсів для забезпечення щомісячного постачання в Україну боєприпасів до вересня 2025 року.Як відомо, Чехія активно допомагає Україні постачаннями снарядів. Також ця країна відіграє одну з провідних ролей у роботі "Коаліції дронів" для України.Нагадаємо, на початку серпня президент Чехії Петр Павел заявив в інтерв'ю BBC, що ціною виживання України як незалежної держави може стати тимчасова російська окупація частини української території. За його словами, війну зараз не можна виграти на полі бою, треба змусити Росію сісти за стіл переговорів.

Після нещодавніх вторгнень російських безпілотників над Польщею та Румунією, польський уряд відродив розмови про створення безпольотної зони над Україною для захисту від подальших вторгнень Росії. Але політичні вагання та військові недоліки створюють явні перешкоди.Про це повідомляє The New York Times. "Якби Україна попросила нас збивати дрони над її територією, це було б вигідно для нас", — сказав Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі, в інтерв'ю німецькій газеті, опублікованому в понеділок. Він додав, що рішення має бути прийняте разом із партнерами по НАТО та Європейському Союзу.Три з половиною роки тому західні союзники відхилили прохання президента України Володимира Зеленського про створення безпольотної зони над його країною. У той час лідери НАТО заявили, що побоюються, що запровадження такої зони ризикує ескалацією війни та може втягнути західні військові у конфлікт з Росією.Характер російської загрози змінився, оскільки Кремль тепер покладається на масове виробництво далекобійних безпілотників замість винищувачів, що стрімко ширяють у небі. Але політичні виклики для безпольотної зони, яку забезпечує НАТО, залишаються значними, кажуть аналітики, а технологічний прогрес з 2022 року також зробив це питання складним у військовому плані.Майкл Карпентер, колишній посол США в Організації з безпеки та співробітництва в Європі, заявив, що Пентагон навряд чи підтримає запроваджену Заходом безпольотну зону, оскільки це означатиме, що "це перейде від опосередкованої війни до прямого протистояння".Якби західні союзники України взяли на себе відповідальність за допомогу в захисті українського неба, це створило б дилему. Якщо вони не зможуть зупинити російські безпілотники, це виявило б безсилля НАТО. А якщо вони перехоплять їх дорогими ракетами, єдиним реальним варіантом з їхньою нинішньою обороною, це швидко виснажить їхні арсенали.Джастін Бронк, старший науковий співробітник, який вивчає повітряну силу та технології в Королівському інституті об'єднаних служб у Лондоні, попередив, що Європі самотужки буде важко зупинити рої дронів, які зараз використовує Росія."Західні повітряні сили, особливо європейські, не оснащені для того, щоб стабільно збивати такі загрози", — написав Бронк електронною поштою.Реакція НАТО на хвилю російських безпілотників над Польщею минулого тижня продемонструвала цю проблему. Польські та голландські винищувачі, озброєні ракетами вартістю понад один мільйон доларів кожен, були відправлені для збиття кількох безпілотників-приманок, відомих як "Гербери", вартість яких становила лише десятки тисяч доларів кожен або менше.Це був перший випадок, коли НАТО безпосередньо обстріляло російські об'єкти, але ця стратегія не є сталою, сказав Бронк. Навіть якщо не враховувати витрати, зазначив він, просто не виробляється чи не має достатньо ракет у запасах, щоб перехоплювати безпілотники, які Росія могла б закинути в будь-яку безпольотну зону.Єдиною армією у світі, яка стикається з масованими атаками дронів, є Україна. Вона розробила багаторівневу оборону, що містить мобільні вогневі групи, озброєні ракетами та важкою зброєю, винищувачі, безпілотники-перехоплювачі та засоби радіоелектронної боротьби.Протягом багатьох років Україна придбала низку західних систем протиповітряної оборони, які спростили б процес інтеграції. Але політичні вагання Заходу залишаються сильними. Румунія, яка зазнала вторгнення російських безпілотників минулими вихідними, заявила у вівторок, що вона ще не підтримує безпольотну зону.Як відомо, в ніч на 10 серпня, коли Росія масово атакувала Україну, 19 російських безпілотників залетіли в повітряний простір Польщі. У зв'язку з цим країна підняла в небо бойову авіацію та вперше збивала російські дрони. Сили ППО Польщі збили чотири безпілотники.У відповідь на те, що сталося, НАТО розпочало операцію "Східний вартовий", а також польський президент підписав резолюцію про згоду на перекидання військ НАТО до Польщі.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо заявив, що вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір є неприйнятним. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, чи навмисно Росія відправила безпілотники на територію Польщі.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Польща не зможе врятувати людей, якщо країна-агресорка Росія здійснить масовану повітряну атаку на країну.Таку заяву очільник держави зробив в інтерв’ю SkyNews."Наші Повітряні сили з підрозділами ППО, з мобільними групами, і винищувачі, і безпілотники-перехоплювачі — це мультисистема — усе це працювало проти 810 дронів. І того дня вони збили 700 і це велике число. Можна порівняти зараз із Польщею, наприклад. Це не меседжі нашим польським друзям — вони не у війні, тому зрозуміло, що вони не готові до таких речей. Але навіть якщо порівняти: 810, і ми збили понад 700, а в них було, здається, 19 дронів, і вони збили чотири. У них не летіли ракети й не було балістики", — наголосив гарант.Відтак, на думку гаранта, у разі масованої російської атаки Польщі буде важко захистити своїх людей. Водночас він зауважив, що Україна може навчати та тренувати військових з інших країн-партнерів, як відбивати ворожі атаки."Їм це справді потрібно. І це стосується не лише Польщі", — вважає глава держави.Як відомо, в ніч на 10 серпня, коли Росія масово атакувала Україну, 19 російських безпілотників залетіли в повітряний простір Польщі. У зв'язку з цим країна підняла в небо бойову авіацію та вперше збивала російські дрони. Сили ППО Польщі збили чотири безпілотники.У відповідь на те, що сталося, НАТО розпочало операцію "Східний вартовий", а також польський президент підписав резолюцію про згоду на перекидання військ НАТО до Польщі.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо заявив, що вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір є неприйнятним. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, чи навмисно Росія відправила безпілотники на територію Польщі.

Заступника голови російського Міністерства закордонних справ Сергій Рябков прокоментував заклики президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа до європейських країн щодо відмови від імпорту нафти з РФ.У коментарі пропагандистським ЗМІ заявив, що такі заяви американського лідера "не містять новизни"."Заяви Трампа, що закликають Європу відмовитися від закупівель російської нафти, не містять жодної новизни", — заявив він.Російський посадовець також додав, що у Москви є "формати і канали обговорення ситуації на світових ринках нафти і природного газу, які працюють". За його словами, енергокомпанії та економічний блок російського уряду "знають, як себе поводити в цій ситуації""Для нас головне, що адміністрація США віддана виправленню відносин", — підсумував він. Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп запевнив, що готовий запровадити серйозні санкції проти Російської Федерації, але лише у тому випадку, коли всі країни Північноатлантичного альянсу зроблять те ж саме та припинять купувати нафту країни-агресора.Водночас міністр Угорщини у справах ЄС Янош Бока зауважив, що Сполучені Штати Америки з більшим розумінням відносяться до того, що Словаччина та Угорщина продовжують імпортувати російський газ та нафту, ніж Європейський Союз.Додамо, за даними Reuters, в зовнішній торгівлі Росії набирає обертів бартер з іншими країнами. До таких кроків Москва вдається задля того, щоб обійти санкції Заходу.  Зокрема, у рамках бартерної торгівлі російські компанії обмінюють пшеницю на китайські автомобілі, а насіння льону — на будівельні матеріали.