Світ

Громадянин України Ігор М. зізнався у вбивстві священника та замаху на життя ще чотирьох людей у польському Ярославі. Українцю загрожує довічне ув'язнення.Про це повідомило польське видання Wiadomosci, з посиланням на речницю районної прокуратури в Перемишлі Малгожату Тацюх-Курасевич.Вона зазначила, що 31-річному громадянину України оголосили підозру у вбивстві та замаху на вбивство чотирьох осіб. Допит відбувся за участю перекладача та державного захисника."Ігор М. визнав себе винним у висунутих звинуваченнях та скористався правом зберігати мовчання", — розповіла речниця прокуратури.Підозрюваному загрожує довічне позбавлення волі. Допит став можливим після того, як правоохоронці отримали висновок експертів-психіатрів.Попередні перевірки у вересні та на початку жовтня показували наявність у підозрюваного важких психотичних розладів, що унеможливлювало проведення слідчих дій.У прокуратурі наголосили, що поточний висновок дозволяє залучити чоловіка до судового процесу, однак оцінку його осудності під час скоєння злочину експерти нададуть окремо.Зараз підозрюваний перебуває під вартою у відділенні судово-психіатричної лікарні суворого режиму. Водночас стан двох найтяжче поранених чоловіків, які перебувають у лікарні Ярослава, покращився та оцінюється як стабільний.Що відомо про смертельний інцидент у ЯрославіВін стався на території Ярославського абатства на вулиці Бенедиктинській. Як розповіла офіцерка пресслужби Повітового комендантства поліції в Ярославі Анна Длугош, громадянин України напав з ножем на чотирьох чоловіків та одну жінку. Внаслідок нападу загинув священник.Перед нападом чоловік прибув до Польщі з Німеччини та планував повернутися в Україну. Він намагався перетнути кордон у пункті пропуску "Корчова", однак через відсутність чинного страхового поліса на автомобіль йому відмовили у виїзді.Після цього його транспортний засіб евакуювали до Ярослава. Пізніше там і стався злочин за участю агресивного українського громадянина.Нагадаємо, раніше журналісти видання Onet інформували, що поранений під час нападу в монастирі Польщі отець Адріан закликав не звинувачувати всіх українців..

Лауреаткою Нобелівської премії з літератури 2026 року стала канадська письменниця Енн Карсон. Її найвідомішими літературними роботами є поезія та перекладацькі твори.Про перемогу Енн Карсон у цій номінації Нобелівський комітет повідомив у четвер, 8 жовтня.Зокрема, зазначається, що письменницю відзначили "за її сміливу та винахідливу творчість, яка, в ігровому діалозі з класичною традицією, створила нові форми для сучасної літератури".У комітеті додали, що Карсон протягом усієї кар'єри поєднувала написання поезії з перекладацькою роботою та викладанням у різних університетах. Для Карсон важлива етимологія слів: вона сама називала це відправною точкою для своєї творчості. До речі, Енн Карсон була однією з фавориток букмекерів.Що відомо про Енн КарсонТворчість 76-річної канадської письменниці тісно пов'язана із давньогрецькою літературою, міфологією та класичною філологією. Її найвідоміша книжка — роман у віршах "Автобіографія червоного" (Autobiography of Red, 1998), який переосмислює давньогрецький міф про Геріона та Геракла.Невдовзі "Автобіографія червоного" перекладуть українською — книжку опублікує видавництво "Грушка". Це перший твір Енн Карсон, який вийде українською.Наразі найновішою книгою Енн Карсон є Wrong Norma — це збірка поезії та прози, а також зображень, які доповнюють тексти. Вийшла книжка в лютому 2024 року.Премію з літератури вручають із 1901 року, тоді також присуджували нагороди в галузі фізики, хімії, фізіології та медицини. За заповітом Альфреда Нобеля, винагороду вручають людині, яка створила "найвидатніші роботи в напрямі ідеалізму". Розглядають тільки ті роботи, що створили за рік до вручення.Переможців визначає Нобелівський комітет Шведської академії, що складається з чотирьох або п'яти людей, — шведських письменників, поетів, вчених та істориків, яких обирають терміном на три роки.Нагадаємо, що твори українського поета Тараса Шевченка потрапили до загальної навчальної програми в Литві. Цього року вивчення класика має рекомендований характер, але вже з наступного навчального року стане обов'язковим для одинадцятикласників..

У четвер, 8 жовтня, Німеччина офіційно продовжила термін дії тимчасового захисту для українських біженців. Тепер його дія залишатиметься чинною до березня 2028 року.Про це свідчить постанова, яку оприлюднили в урядовому віснику Німеччини (Bundesgesetzblatt).Таким чином у Німеччині продовжили до 4 березня 2028 року термін дії окремого положення постанови про перехідний порядок перебування громадян України. Відповідні зміни внесло Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини.При цьому передбачається виняток для громадян, які в’їжджають до Німеччини з 9 жовтня 2026 року та, гідно із законодавством України, є військовозобов'язаними."Постанова набирає чинності наступного дня після її оприлюднення", — йдеться в повідомленні.До речі, нещодавно міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що всі українські чоловіки призовного віку, які перебувають у країні, мають повернутися додому.Він додав, що Берлін готовий допомогти владі України їх ідентифікувати. Зокрема, через дані про соціальні виплати, реєстрацію чи посвідки на проживання.Також Йоганн Вадефуль зробив тривожну заяву щодо агресивних планів Кремля та намірів російського диктатора Володимира Путіна відродити СРСР. Під загрозою опинилися не лише Україна, а й інші сусідні країни.Нагадаємо, 4 жовтня стало відомо, що Німеччина надасть Україні новий пакет підтримки загальною вартістю понад 1,3 мільярда євро. Частину коштів спрямують на посилення ППО, зокрема, виробництво перехоплювачів для боротьби з реактивними "шахедами", а ще близько 350 мільйонів євро — на енергетичний сектор..

У польській початковій школі в селі Лещидул-Новіни 15-річний підліток із ножем напав на кількох людей. Унаслідок атаки постраждали троє осіб, одна з них перебуває у критичному стані.Про це повідомляє Polsat News із посиланням на поліцію Мазовецького воєводства. Інцидент стався вранці у четвер, 8 жовтня, у початковій школі імені Івана Павла II в Лещидулі-Новінах Мазовецького воєводства.Поліція отримала повідомлення про напад і прибула до навчального закладу. Правоохоронці затримали 15-річного підлітка, який раніше навчався у цій школі. За словами речниці поліції Мазовецького воєводства Катажини Кухарської, нападник поранив трьох людей, серед яких директор школи.Як повідомила Кухарська, після нападу директор навчального закладу зміг знешкодити підлітка. Після цього його затримали правоохоронці. Наразі поліція встановлює всі обставини інциденту.Polsat News з’ясував, що один із трьох постраждалих перебуває у критичному стані. Медики проводили реанімаційні заходи. Інформації про мотиви нападу та стан інших постраждалих наразі немає.Нагадаємо, раніше в Польщі 31-річний українець напав з ножем на людей у монастирі. Загинула одна особа.Також нещодавно у Києві чоловік напав на юнака у під'їзді одного із житлових комплексів. Зловмисника затримали..

Південна Корея ухвалила рішення відкликати свого посла з України на тлі гострого дипломатичного спору. Причиною стали розбіжності щодо розкриття інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених.Про це повідомляє Yonhap.Причини дипломатичного конфлікту7 жовтня представник МЗС України Георгій Тихий пояснив розбіжності з Південною Кореєю різличиями в трактуванні домовленостей про конфіденційність передачі двох північнокорейських військовополонених. За його словами, сторони заздалегідь погодили деталі передачі, а після виникнення спору почали непублічні переговори по закритих каналах.Позиція українського МЗСТихий заявив, що Сеул сам попросив передати полонених, розглядаючи їх як своїх громадян. Південнокорейська сторона посилалася на конституцію республіки, згідно з котрою її територія охоплює весь Корейський півострів. Представник українського МЗС назвав передачу військових жестом доброї волі зі сторони Києва.Додамо, Північна Корея відправила до Росії від 30 до 50 тисяч солдатів. У такий спосіб РФ дала їм можливість отримати досвід реальних бойових дій і пройти підготовку.Читайте також: Росія передає КНДР бойовий досвід: Зеленський розповів, чого навчають північнокорейських військових.

Південна Корея заперечила звинувачення у постачанні пального до Росії всупереч власним санкціям та експортним обмеженням. У Сеулі заявили, що офіційна статистика не підтверджує експорту дизельного пального, бензину чи авіапального до РФ, і закликали Україну не робити публічних заяв без перевірки фактів.Як повідомляє Yonhap, речниця адміністрації президента Південної Кореї Кан Ю Чжон заявила, що Сеул не погоджується із твердженнями української сторони про нібито постачання пального до Росії.Її заява пролунала після того, як радник Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, посилаючись на матеріал The Guardian, повідомив про відправлення до РФ у липні та серпні понад 176 тисяч тонн пального. За словами Власюка, паливо транспортували танкери, які перебувають під санкціями. Він заявив, що такі поставки суперечать санкційній політиці Південної Кореї та можуть сприяти подоланню дефіциту пального в Росії.Кан Ю Чжон наголосила, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Південна Корея запроваджує санкції та заходи експортного контролю щодо Москви у координації з міжнародними партнерами."З моменту вторгнення РФ в Україну наш уряд послідовно впроваджує санкції та заходи експортного контролю щодо РФ у тісній співпраці з міжнародною спільнотою", — заявила вона.Речниця також розкритикувала українські публічні заяви, зазначивши, що вони ґрунтувалися на матеріалі The Guardian та окремих угодах, деталі яких, за її словами, не були належним чином перевірені."Те, що представник Офісу Президента України послався на статтю в The Guardian, аби публічно зобразити Південну Корею як країну, що допомагає РФ пом’якшити паливну кризу... не відповідає дійсності та є неприйнятним", — сказала Кан.Посадовець Управління нацбезпеки при президенті Південної Кореї заявив, що офіційні дані про торгівлю за період із серпня 2025 року до серпня 2026 року не містять інформації про експорт до Росії дизельного пального, бензину чи авіапального. Водночас він уточнив, що ці види пального наразі не входять до переліку з 1 402 товарів, на які Південна Корея поширила експортні обмеження щодо Росії.Уряд Південної Кореї заявив, що продовжує перевіряти інформацію та вживатиме необхідних заходів, якщо виявить порушення."Ми також закликаємо Україну утримуватися від викривлення політики Республіки Корея без належної перевірки фактів та від публічних заяв, здатних підірвати міжнародну довіру", — звернулася до української сторони речниця Кан Ю Чжон із закликом не робити висновків щодо політики Сеула без належної перевірки.Додамо, Південна Корея вважає недостатніми вибачення України після розголошення інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених. Сеул заявив, що може вжити "рішучих заходів", зокрема розглядає можливість відкликання свого посла з України..

50-річна Кріста Пайк прийшла до тями після невдалої смертельної ін'єкції та нині перебуває під наглядом лікарів. Влада Теннессі поки не визначилася, чи намагатиметься повторно виконати смертний вирок, а її адвокати закликають замінити покарання на довічне ув'язнення.Кріста Пайк перебуває у важкому стані в лікарні після того, як 30 вересня в Теннессі їй двічі ввели смертельний препарат, повідомляє BBC. Попри це, жінка вижила, а приблизно через шість днів після процедури почала приходити до тями. За словами адвоката Ренді Спайві, після пробудження Пайк запитала:"Де я?" та "Хто ви?".Захисник також розповів, що вона була "розлючена і розгублена". До цього адвокати вважали, що у жінки могла настати смерть мозку, а лікарі готувалися до можливого відключення апаратів життєзабезпечення. Однак у вівторок Пайк почала говорити. Нині вона залишається під постійним наглядом медиків.Чи можуть виконати смертний вирок вдругеПоки невідомо, чи спробує штат Теннессі повторно стратити Пайк. На судовому засіданні суддя запитала представника штату Вілла Еєрса, чи планує влада призначити нову дату страти. Він відповів, що не знає.Ситуація може створити серйозні юридичні проблеми для штату. У США вже були випадки повторного виконання смертного вироку, однак раніше процедуру зупиняли до того, як смертельний препарат потрапляв в організм ув'язненого.У випадку Пайк їй ввели дві дози пентобарбіталу. Експерти вважають, що повторна страта може призвести до тривалих судових спорів. Адвокати жінки закликали губернатора Теннессі Білла Лі замінити смертний вирок на довічне ув'язнення та більше не робити спроб її стратити.Що відомо про стан Крісти ПайкЗа словами захисту, обидві руки Пайк сильно набрякли, а лікарі виявили у неї тромб і пневмонію. Жінка також має проблеми з ковтанням.Під час самої процедури, як розповів Спайві, Пайк залишалася спокійною та навіть допомогла працівникам знайти вену на руці. Пізніше вона прокинулася в лікарні з трубкою в горлі та побачила поруч незнайомих людей. Зараз медики не можуть точно сказати, якими будуть довгострокові наслідки для її здоров'я. Захист, імовірно, вимагатиме проведення нейропсихологічних та судово-психіатричних обстежень, щоб оцінити вплив смертельної ін'єкції та кількох днів на апараті штучної вентиляції легень.Такі експертизи потенційно можуть стати підставою для нових судових процесів, які триватимуть роками.Захист Пайк намагається встановити, чому смертельна ін'єкція не призвела до смерті. Суд уже розпорядився зберегти всі матеріали та речові докази з приміщення, де проводили процедуру. Серед них — шприци, внутрішньовенні системи, упаковки від препаратів та інші предмети. У майбутньому вони можуть стати доказами у можливому позові проти штату.Після невдалої страти губернатор Білл Лі призупинив усі виконання смертних вироків у Теннессі до кінця року та розпорядився розслідувати інцидент. Керівник тюремної системи штату також оголосив про відставку.Злочин, за який Пайк отримала смертний вирок, стався у 1995 році. Тоді 18-річна жінка разом зі своїм хлопцем Тадарілом Шиппом побила, катувала та вбила 19-річну Коллін Слеммер. Пайк і Шипп познайомилися з потерпілою у таборі професійної підготовки для проблемних підлітків. На момент злочину Шиппу було 17 років, тому його не могли засудити до смертної кари, оскільки за законом він ще не був повнолітнім. Чоловік досі перебуває у в'язниці.Нагадаємо, в серпні у Сполучених Штатах Америки у віці 101 року помер Френсіс Кліффорд Сміт — чоловік, якого вважали найстарішим і одним із найдовше ув’язнених людей в історії країни. Він провів за ґратами понад 70 років, а смертний вирок йому виносили та відкладали вісім разів..

Протести учнів шкіл та ліцеїв розпочалися ще 17 вересня в столичному регіоні Іль-де-Франс, але влада почала шукати вирішення проблеми тільки після того, як на вулицях почалося насилля. Хто виграє від нового для Європи явища бунту покоління Альфа?Протести школярів на тлі зростання видатків на освітуСпочатку ініціатори протестів не виставляли політичних вимог, а лише пов’язані з навчальним процесом: переповнені класи, старе обладнання в школах, брак учителів і персоналу, надмірне навчальне навантаження і так далі. Французькі школярі складають Parcoursup, щось схоже на український НМТ, частина з них не може скласти його на високий бал через гірші умови навчання і підготовки. Тож фактично вже на початку протестів з’явилося політичне гасло про нерівність у доступі до освіти, під яким об’єдналися школярі та ліцеїсти всієї країни. Тобто, це не проблема передмість Парижа, де значну частину мешканців складають мігранти або їхні нащадки, а загальнодержавна.За інформацією французької влади, у середовище старшокласників і студентів, які їх підтримали, проникли ультраліві радикали і саме вони винні у безчинствах. В МВС порахували: у протестах бере участь понад 250 тисяч осіб, лише у Парижі понад 50 тисяч, у протестувальників інші цифри — приблизно півмільйона, у столиці близько 100 тисяч. Протягом кількох останніх днів маніфестації вилилися у жорстокі сутички з поліцією, кількість затриманих наближається до семи тисяч, з боку протестувальників і поліції є поранені.За оцінками прем’єр-міністра Франції Себастьяна Лекорню, від початку протестного руху поранення отримали 215 учнів, 85 працівників системи освіти та 715 поліцейських і жандармів. Також підрахували, що страйк уже завдав понад 20 мільйонів євро збитків, найбільше — внаслідок пошкодження шкіл, переважно — підпалів.За даними міністерства освіти, з початку протестів було спалено або розграбовано 24 школи. Національна спілка учнів ліцеїв повідомила, що 1800 з 3700 середніх шкіл країни були заблоковані або закриті. Спроби перевести заняття в онлайн-формат не дали відчутного результату, бо всі — на "революції".Останніми днями до школярів і ліцеїстів приєдналися батьки та багато вчителів, свою роль відіграли і профспілки, які у Франції традиційно дуже ліві за своїми поглядами. Вони вже звинуватили поліцію у надмірному насильстві і "непропорційних репресіях". Утім, кадри з французьких міст нагадують поле битви, тож з оцінками правозахисників погоджуються далеко не всі французи. Погроми, спалення автомобілів, сміттєвих баків, кидання в поліцію камінням і петардами — насильство, а не мирний протест.У середу перед депутатами Національних зборів доповідали міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс і міністр національної освіти Едуар Жеффре, прем’єр Лекорню оголосив про перші кроки для діалогу з протестувальниками. Перше: заняття у навчальних закладах зупинили до п’ятниці, щоб почути вимоги старшокласників. Друге: тимчасово зупинили використання поліцією світлошумових гранат, разом із тим Лекорню підтримав служителів правопорядку:"Правоохоронці не отримували вказівок протистояти старшокласникам. Їхнє завдання — захищати майно, але насамперед людей. Для цього вони мають діяти пропорційно, часто в дуже складних умовах".На думку французьких експертів, мета цих заходів — стишити акції, зупинити безлад, проте швидко вирішити наболілі проблеми не вийде. Уряд проводить політику жорсткої бюджетної економії (обсяг державного боргу країни сягає близько 119 відсотків ВВП), а для помітного покращення стану справ в освіті необхідні значні кошти.На тлі скорочення видаткової частини приблизно на 54 мільярди євро в бюджеті на наступний рік уряд заклав зростання видатків на освіту десь на 1,2 мільярди, тож урядовців спантеличили вимоги школярів — тут зростання витрат держави, а не урізання. Тому праві ті, хто вбачають причини протестів не тільки у недостатньому фінансуванні шкіл і ліцеїв, а в підготовці до головної події у Франції — президентських виборів, які відбудуться навесні.Кому допомагають маніфестації покоління АльфаЗа підсумками 2025 року TrueUA до топ-10 подій відніс протести покоління зумерів, які смерчем пронеслися Непалом, Перу, Індонезією, Мадагаскаром, Іраном. Жоден не приніс очікуваних результатів, радше це був бунт заради бунту проти всього поганого і за все хороше, та ще й із підвищеним рівнем радикалізму і насилля. Влада вимушено йшла на поступки, однак за великим рахунком глобально нічого не змінилося.Нинішній рік увійде в історію першими масовими виступами молодих людей, народжених у 2009-10 роках і пізніше. Поки науковці дискутують, яким же буде покоління Альфа, коли піде до вузів та на роботу, воно вже почало проявляти свої політичні вподобання. На президентських виборах частина сьогоднішніх активних учасників мітингів із середовища студентства голосуватиме, це будуть їхні перші вибори і відразу така відповідальність — обрання президента республіки у президентській державі, де ця посадова особа має широкі повноваження. На чий бік стануть молоді виборці?Президент США Дональд Трамп охарактеризував події у Франції як "наслідок неконтрольованої міграції", коли "іслам прагне захопити колись велику країну". Така оцінка — некоректна, однак не варто скидати з рахунків, що з цих протестів скористаються ультраправі Марін Ле Пен та радикальні ліві, які хоч і розрізнені, проте можуть зробити ставку на крайній протилежний фланг — партію "Нескорена Франція" та її лідера Жан-Люка Меланшона. Згідно з недавніми опитуваннями, він має більше шансів вийти у другий тур із Ле Пен, аніж ліберальний кандидат і друг України Едуар Філіпп. Боротьба за президентство політиків із крайніх таборів дуже поляризує французьке суспільство.Протести покоління Альфа, які вилилися у масштабний безлад, грають на руку ультралівим та ультраправим, адже вони найбільш радикально критикують діючий уряд, заробляючи дивіденди на популізмі. Лідерка крайніх правих звинуватила політиків із протилежного полюсу в ескалації і закликала посилити відповідальність для учасників заворушень. Мабуть, Ле Пен скористається підказкою Трампа про "неконтрольовану міграцію", спробувавши зіграти на своїй улюбленій антимігрантській темі. Що ж до ультралівих, то вони продемонстрували здатність підпалити вулицю. В разі перемоги Ле Пен країну можуть охопити ще масштабніші протести на ідеологічному ґрунті.Насамкінець варто пригадати, що у Франції — не перший політичний виступ школярів. 5 грудня минулого року, потім 5 березня цього року і зовсім недавно, кілька тижнів тому на акції протесту виходили німецькі школярі. Їхні вимоги були значно вужчими - вони виступають проти відновлення військового обов’язку..

Двопартійне керівництво Сенату США закликало президента Дональда Трампа активніше застосовувати санкційні інструменти проти Росії. Сенатори вважають пріоритетом боротьбу з російським "тіньовим флотом" та обмеження ресурсів, які Москва використовує для продовження війни проти України.Як пише Associated Press, з моменту підписання Трампом закону Ліндсі Грема про посилення санкцій проти Росії минув майже місяць. Водночас американські законодавці заявляють, що адміністрація президента досі не продемонструвала помітних кроків для його реалізації.У листі до міністра фінансів США Скотта Бессента та державного секретаря Марко Рубіо сенатори наголосили, що Вашингтон має якомога швидше перекрити фінансові канали, які допомагають Росії вести війну."Кожен день, який минає без максимального економічного тиску, дає Москві змогу підтримувати цю військову ескалацію", — йдеться у зверненні.Одним із ключових напрямків сенатори назвали російський "тіньовий флот". Йдеться про мережу суден, яку РФ використовує для транспортування нафти та обходу міжнародних обмежень.Американські законодавці також закликали зупинити розвиток російської супутникової системи. За їхніми словами, Україна попереджає, що її можливості можуть становити серйозну загрозу через здатність забезпечувати дані для бомбардувань у режимі реального часу під час зимової кампанії.Коли почнуть діяти основні положення законуЗа даними сенаторів, більшість положень закону має набути чинності 18 жовтня. До цього адміністрація Трампа має завершити передбачений документом 30-денний період розгляду.AP зазначає, що після підписання закону адміністрація президента переважно не робила публічних заяв щодо його подальшої реалізації. За майже місяць після ухвалення документа помітних публічних кроків Вашингтона в цьому напрямку також не було.Що передбачає закон Ліндсі Грема19 вересня Трамп підписав закон, який дає президенту США право запроваджувати мита до 100% проти держав, що купують російські енергоносії або допомагають Москві обходити санкції.Обмеження потенційно можуть стосуватися, зокрема, Китаю, Індії та Туреччини. Документ також передбачає санкції проти російського "тіньового флоту", посадовців і банків, а також продовження обмежень щодо Ірану.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп знову заявив, що причиною зростання цін на пальне є українські удари по об’єктах російської нафтопереробної галузі.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Президент США Дональд Трамп заявив, що, на його думку, заслуговує на Нобелівську премію миру 2026 року, однак сумнівається, що отримає нагороду. Лауреата премії оголосять у п’ятницю, 9 жовтня, Норвезький Нобелівський комітет.Про це повідомляє Reuters.Трамп заявив журналістам, що не знає, яким буде рішення Норвезького Нобелівського комітету, але припускає, що його можуть не обрати."Я не знаю, яким буде їхнє рішення. У них є репутація, можливо, не вручати її таким людям, як я", — сказав американський президент.Водночас Трамп заявив, що настав час для його нагородження."Вже приблизно час", — сказав він журналістам в Овальному кабінеті.Президент США неодноразово заявляв, що заслуговує на Нобелівську премію миру після повернення до Білого дому у 2025 році. Свої претензії на нагороду Трамп пов’язує з участю у врегулюванні низки міжнародних конфліктів. За його словами, після вступу на посаду він втручався у вісім конфліктів.Водночас сторони деяких протистоянь заперечують роль американського президента в їхньому врегулюванні. Крім того, у низці регіонів після заяв про досягнення домовленостей знову спалахували бойові дії, зокрема в Демократичній Республіці Конго та на кордоні Камбоджі й Таїланду.Війна Росії проти України також залишається неврегульованою. Раніше Трамп обіцяв завершити її вже в перший день свого другого президентського терміну.Лідери Камбоджі, Ізраїлю та Пакистану заявляли, що номінували Трампа на Нобелівську премію миру. Водночас незалежно підтвердити ці номінації неможливо, оскільки інформація про кандидатів на премію залишається конфіденційною впродовж 50 років.Окремо Трамп згадав торішню лауреатку премії, венесуельську опозиціонерку Марію Коріну Мачадо. У січні 2026 року вона передала американському президенту свою медаль Нобелівської премії миру 2025 року, заявивши про вдячність за його підтримку її зусиль у Венесуелі.Церемонія оголошення лауреата Нобелівської премії миру 2026 року відбудеться 9 жовтня в Осло.Нагадаємо, раніше Трамп анонсував телефонні перемовини із російським диктатором Володимиром Путіним. Під час спілкування з журналістами президент Сполучених Штатів заявив, що 7 жовтня мав провести розмову із очільником Кремля..

Французька політична діячка Марін Ле Пен зробила гучну заяву щодо євроінтеграції України. За її словами, вступ нашої держави до Європейського Союзу завдасть нищівного удару по аграрному сектору Франції.Про це вона повідомила у соцмережі X.Позиція Ле Пен щодо євроінтеграції УкраїниКандидатка у президенти Франції заявила, що сільське господарство її країни серйозно постраждає внаслідок вступу України в ЄС. На її думку, Франція стане першою державою, яка відчує негативні наслідки такого рішення. Політикиня наголосила на ризиках для внутрішнього ринку та фінансування аграрної галузі. "Ми не лише зіткнулися б із сильною недобросовісною конкуренцією, а й частка бюджету Спільної аграрної політики ЄС, що виділяється французькому сільському господарству, також суттєво скоротилася б", — зазначила вона.Нагадаємо, у 2023 році Марін Ле Пен заявляла, що перемога України у війні з Росією може означати початок Третьої світової війни. Вона закликала сторони сісти за стіл переговорів.Водночас у вересні 2026 року лідерка французької правої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен виступила із різкою критикою на адресу Кремля після чергових агресивних кроків Москви проти європейського бізнесу. Політикиня, яка раніше демонструвала прихильність до Російської Федерації, публічно запевнила, що росіянам не вдасться залякати Францію або змінити її позицію щодо війни в Україні..

Країна-агресорка Росія почала проводити диверсійні операції проти данських компаній, які постачають продукцію Україні.Про це заявила провідна аналітикиня Служби безпеки та розвідки Данії (PET) Жозефіна Крістенсен під час конференції з питань внутрішньої безпеки в Копенгагені, передає Reuters. За її словами, навесні данська розвідка фіксувала значну кількість планів щодо можливих операцій, однак більшість із них не реалізовувалися. На початку літа ситуація змінилася — Росія почала значно активніше втілювати такі плани."Навесні ми бачили багато планування, але дуже мало втілювалося в життя; на початку літа ми побачили, що вони почали набагато більше втілювати в життя", — сказала Крістенсен.Посадовиця зазначила, що нині Москва, за оцінкою данської розвідки, намагається атакувати об'єкти, які безпосередньо впливають на ситуацію на фронті, зокрема виробників зброї. До того ж, за даними PET, Росія дедалі частіше використовує непідготовлених посередників, яких вербують через Telegram та інші соціальні мережі. Серед них можуть бути, зокрема, бездомні люди та наркозалежні. Спочатку таким людям можуть пропонувати прості завдання — наприклад, розвідку або фотографування певних об'єктів. Згодом завдання можуть переростати у безпосереднє здійснення диверсій."Це може бути будь-хто, хто просто шукає швидких грошей", — сказала Крістенсен.Журналісти відзначили, що Росія заперечує причетність до диверсійних операцій та гібридної війни. Зокрема, Посольство РФ у Копенгагені відкинуло звинувачення данської сторони та заявило, що данська влада висуває проти Москви необґрунтовані звинувачення.Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни заявляли, що кремлівський диктатор Володимир Путін активізував зусилля в межах тривалої когнітивної війни. Вони спрямовані на те, щоби переконати світ: європейські лідери, які реагують на російські погрози й обмежені кінетичні атаки в Європі, насправді є агресорами..

Американський лідер Дональд Трамп анонсував телефонні перемовини із російським диктатором Володимиром Путіним.Так, під час спілкування з журналістами президент Сполучених Штатів заявив, що 7 жовтня проведе розмову із очільником Кремля."У мене на сьогодні запланована розмова. У Путіна день народження", — сказав Трамп.Деталей майбутньої розмови політик не розкрив. Водночас лідер США вкотре відзначив, що йому вже вдалося врегулювати вісім воєн. Він зазначив, що скоро врегулює й ще одну."Я врегулював вісім воєн. На підході ще одна", — наголосив він.Крім того, Трамп прокоментував й ситуацію зі спалахом чуми у Росії. Американський лідер зауважив, що Сполучені Штати не вважають чуму у Росії біологічною зброєю."Ми так не вважаємо. Ми незабаром це з’ясуємо, але поки що так не вважаємо", — зазначив він.Нагадаємо, 8 вересня президент США Дональд Трамп провів прямі телефонні переговори з російським диктатором Володимиром Путіним, під час яких сторони детально деталізували підсумки візитів Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва й Москви. Американський лідер заявив про прагнення забезпечити прорив у досягненні миру в Україні за часів свого президентства, тоді як очільник Кремля запевняв у відсутності агресивних намірів щодо Європи.Водночас 22 вересня у Сполучених Штатах Америки відбулася зустріч президента Володимира Зеленського та американського лідера Дональда Трампа. Вона тривала близько 40 хвилин.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Уряд Литви продовжив тимчасовий захист для українців, які втекли від війни, до 4 березня 2028 року. Водночас для частини нових заявників запроваджують додаткову вимогу.Як повідомляє литовський мовник LRT, військовозобов’язані українці мають підтвердити проходження військової служби або наявність законних підстав для звільнення від неї. Відповідне рішення уряд ухвалив у середу за пропозицією Міністерства внутрішніх справ Литви.Кого стосуватиметься нова вимогаЗгідно з ухваленими змінами, під час звернення за тимчасовим захистом військовозобов’язані громадяни України повинні будуть надати підтвердження проходження військової служби.Водночас нововведення не поширюватиметься на людей, які отримали тимчасовий захист у будь-якій державі-члені ЄС до 4 серпня цього року та безперервно зберігають цей статус. Виняток також передбачили для тих, хто подав заяву на тимчасовий захист у Литві до 4 серпня, але рішення за їхньою заявою на той момент ще не було ухвалене.Підтвердити виконання військового обов’язку можна буде, зокрема, документами про проходження військової служби або звільнення від неї. Також як підтвердження можуть використовуватися дані про законний перетин українського кордону під час виїзду з країни чи відповідний штамп у паспорті.Захист для українців продовжили до 2028 рокуПісля набуття чинності змінами посвідки на тимчасове проживання, які видаються на підставі тимчасового захисту, оформлюватимуть або продовжуватимуть до 4 березня 2028 року. Наразі такі дозволи чинні до 4 березня 2027 року.У Міністерстві внутрішніх справ Литви зазначають, що продовження терміну дії посвідок дозволить зменшити адміністративне навантаження як на українців, так і на Міграційний департамент.За даними відомства, Міграційний департамент щодня отримує близько 30-40 нових заяв на отримання посвідки на проживання на підставі тимчасового захисту. Станом на 6 вересня в Литві було чинним 52 052 такі дозволи.Тимчасовий захист для людей, які виїхали з України через повномасштабну війну, діє в ЄС із березня 2022 року. Він передбачає право на проживання, працю, соціальний і медичний захист та доступ до інших послуг.У липні Рада ЄС ухвалила рішення продовжити дію механізму тимчасового захисту до 4 березня 2028 року. Литва, як і інші держави ЄС, продовжує відповідно термін дії дозволів на національному рівні.Нагадаємо, до кінця лютого наступного року в Фінляндії закриють ще вісім центрів для шукачів притулку. Стільки ж закладів припинили роботу впродовж 2026 року. Це створить певні проблеми українським біженцям.Також раніше повідомлялося, що Угорщина надаватиме захист особам призовного віку, які втікають з України. Будапешт не дотримуватиметься загальних рекомендацій Європейського Союзу з цього приводу..

Глава міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль зробив тривожну заяву щодо агресивних планів Кремля та намірів російського диктатора Володимира Путіна відродити СРСР. Під загрозою опинилися не лише Україна, а й інші сусідні країни.Про це він сказав у коментарі YouTube-каналу NTV.Загроза для Європи та плани КремляНімецький дипломат звертає особливу увагу на те, що апетит агресора не обмежується лише Україною. За його словами, Росія має приховані чи відкриті територіальні претензії також до Грузії, Молдови, а ще до Естонії, Литви та Латвії.На цьому тлі Вадефуль нагадав європейським лідерам відому заяву Путіна двадцятирічної давнини. Тоді у своєму посланні до Федеральних зборів РФ очільник Кремля назвав розпад Радянського Союзу "найбільшою геополітичною катастрофою 20 століття", а згодом окреслив це "справжньою драмою" для російського народу."Якщо це була найбільша катастрофа, то він, імовірно, хоче її виправити... Зараз вони (країни Балтії, — ред.) є членами ЄС і НАТО, і тому ми також постраждаємо як союзники", — зазанчив німецький міністр.Позиція Берліна та вихід із глухого кутаОкрім цього, дипломат різко відреагував на заклики окремих німецьких політиків скоротити чи взагалі згорнути підтримку України. Вадефуль чітко дав зрозуміти, що Берлін не має жодного морального чи політичного права відмовлятися від допомоги Києву доти, доки триває розв'язана Росією війна. Водночас він зауважив, що зараз Росія суттєво ослаблена, і цим моментом потрібно скористатися."Росія також певною мірою опинилася в глухому куті, і їй потрібне рішення. Воно потрібне всім. Ми всі хочемо завершення цієї війни. Тому я думаю, що було добре показати: ми можемо говорити. Але продовжувати це має сенс лише тоді, коли Росія якимось чином дасть зрозуміти, що готова щось поставити на порядок денний", — резюмував Йоганн Вадефуль.Нагадаємо, раніше Москва направила офіційний лист до НАТО, у якому погрожує застосувати весь свій арсенал сили, включно з ядерною зброєю. Причиною чергового сплеску ескалації стали побоювання Кремля щодо можливої ізоляції Калінінградської області..