Світ

Новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про неможливість швидкої відмови від паливних контрактів із Москвою. Очільник уряду пояснив тривалу співпрацю з Росією географічними особливостями та високим рівнем бідності в країні.Про це політик заявив в інтерв'ю виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung.Бідність у ЄС та стримування тарифівГлава угорського кабінету міністрів став на захист чинної економічної політики, яка передбачає тісну співпрацю з Кремлем у паливній сфері. Петер Мадяр наголосив, що уряд зобов'язаний піклуватися насамперед про стабільність на внутрішньому ринку, оскільки значна частина угорського суспільства наразі перебуває у скрутному фінансовому становищі. Він назвав свою країну однією з найбідніших у Євросоюзі, де мільйони людей опинилися на межі виживання."Угорці обрали мене прем’єр-міністром Угорщини. Завдання мого уряду включають забезпечення енергетичної безпеки, безпеки постачання та цін на енергоносії якомога нижчими", — заявив Мадяр.Географічна пасткаКерівник уряду звернув увагу на специфічне географічне розташування держави, яке історично прив'язало інфраструктуру країни до трубопроводів з РФ. За його словами, відсутність прямого доступу до морських торгівельних шляхів суттєво обмежує простір для швидких маневрів. Попри твердження про те, що Будапешт намагається шукати альтернативні джерела постачання, залежність від російського імпорту залишається критичною."Угорщина не має виходу до моря та залежить від російської нафти, і ми не можемо змінити це за одну ніч", — сказав глава уряду.Надії на послаблення санкцій після війниМадяр також поділився власним баченням майбутнього архітектури безпеки та економіки на континенті після завершення бойових дій в Україні. Угорський лідер припустив, що європейським державам доведеться переглянути санкційну політику та частково відновити закупівлі палива у Москви задля збереження позицій європейського бізнесу на світовому ринку."Тому що мова йде про конкурентоспроможність всієї Європи, і ніхто не зацікавлений у підтримці нової економічної та політичної холодної війни у разі майбутнього миру. Для цього, звичайно, війна повинна бути припинена", — заявив угорський прем'єр.Нагадаємо, раніше офіційний Будапешт назвав ключову умову для проведення майбутніх двосторонніх переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром..

Німецький оборонний концерн Rheinmetall уклав масштабні контракти з Румунією загальною вартістю 5,7 млрд євро на постачання військової техніки, боєприпасів та кораблів.Як повідомили в компанії, угоди передбачають виробництво 298 бойових розвідувальних машин Lynx, включно з бронетранспортерами, мінометними та медичними машинами, а також систем ППО Skyranger і боєприпасів середнього калібру.Окремо контракт охоплює морський компонент — будівництво двох патрульних кораблів і двох суден для підтримки водолазних операцій для ВМС Румунії.Виробництво частково розгорнуть на території Румунії: понад 50% робіт планують виконувати локально або у співпраці з місцевими підприємствами. Постачання техніки має розпочатися у 2028 році та завершитися до 2030-го.У Rheinmetall зазначають, що угода передбачає також передачу технологій і розширення промислової бази в Румунії, що має посилити оборонні та економічні можливості країни.Rheinmetall — це провідний німецький оборонний концерн, заснований у 1889 році зі штаб-квартирою у Дюссельдорфі. Це один із найбільших виробників військової техніки, зброї та боєприпасів у Європі.Нагадаємо, під час чергового нічного обстрілу України 29 травня один із російських ударних безпілотників перетнув кордон Румунії та врізався у дах багатоповерхівки. Падіння ворожого дрона спричинило масштабну пожежу в житловому кварталі та призвело до поранення людей, через що країна НАТО була змушена підіймати в небо бойову авіацію..

У місті Саутгемптон на півдні Великої Британії відбулися сутички між протестувальниками та поліцією після акції, присвяченої вбитому студенту Генрі Новаку.Причиною обурення стало оприлюднення запису з нагрудної камери поліціянтів, на якому видно, як правоохоронці одягають кайданки на пораненого студента, який отримав смертельне ножове поранення торік у грудні, пише Euronews.Так, на протест зібралися сотні людей. Учасники несли плакати з іменем Генрі Новака та збиралися біля меморіалів, створених на його честь. Під час акції напруга зросла: частина протестувальників вступила у конфлікт із поліцією. За повідомленнями очевидців, у правоохоронців кидали різні предмети, лунали гасла та вимоги пояснити дії поліції під час інциденту.До акції також долучилися відомі представники британського правого руху, зокрема Томмі Робінсон та лідер Партії незалежності Сполученого Королівства Нік Тенконі. Вони виступили перед учасниками мітингу та розкритикували дії правоохоронних органів у справі загиблого студента.Поліція забезпечила значну присутність сил правопорядку в районі проведення демонстрації та біля місцевого відділку поліції. Попри це, впродовж акції в кількох місцях сталися сутички між протестувальниками та офіцерами. Наразі правоохоронці не повідомляли про остаточну кількість затриманих чи постраждалих внаслідок заворушень.Додамо, щонайменше вісім мільйонів людей долучилися до масштабних протестів під гаслом No Kings ("Без королів") проти політики президента США Дональд Трамп у березні 2026 року. Акції пройшли не лише в Америці, а й у десятках міст по всьому світу..

Сполучені Штати Америки 2 червня ввели нові санкції проти Ірану. У "чорному списку" — фізичні особи та криптовалютні біржі.Про це повідомляється на сайті Міністерства фінансів США. За даними відомства, під обмеження потрапила найбільша іранська біржа цифрових активів Nobitex, а також її голова та співзасновник Амір Хоссейн Рад.Окрім Nobitex, до санкційного списку увійшли такі іранські біржі цифрових активів як Bitpin, Ramzinex та Wallex. До того ж Вашингтон ввів санції проти чотирьох громадян Ірану.У міністерстві наголосили, що іноземні фінансові установи та фізичні особи також можуть бути санкціоновані, якщо вони здійснюють певні операції з підсанкційними фірмами.Зауважимо, 1 червня американський президент Дональд Трамп провів переговорів з прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу та представниками "Хезболли". Сторони погодилися припинити бойові дії. Це те, чого вимагав Тегеран.Раніше Трамп розповідав, що США не мають наміру форсувати події у переговорному процесі з Тегераном задля швидкого підписання документів. Офіційний Вашингтон планує утримувати чинні обмеження проти іранської портової інфраструктури до моменту досягнення остаточних домовленостей.Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

Вночі 3 червня російський Санкт-Петербург опинився під атакою безпілотників. Виникла пожежа на нафтовому терміналі.Про це повідомили російські пабліки. За даними Telegram-каналів, цієї ночі у місті було чути серію вибухів, після яких спалахнула масштабна пожежа на одному із найбільших нафтопереробних комплексів на північному заході Росії АТ "Петербурзький нафтовий термінал".Під ранок вибухи продовжилися і пожежа стала ще масштабнішою. Інформації щодо загиблих чи постраждалих поки немає.Водночас губернатор Ленінградської області РФ Олександр Дрозденко заявив про атаку 50 безпілотників на область. Проте про пожежу на нафтовому терміналі посадовець навіть не згадав.Варто відзначити, що місто порапило під атаку дронів напередодні Петербурзького міжнародного економічного форуму, куди мають прибути іноземні бізнесмени. Захід стартує 4 червня. До того ж там очікується й виступ кремлівського диктатора Володимира Путіна.Петербурзький нафтовий термінал — це найбільший російський комплекс з перевалки нафтопродуктів у Балтійському регіоні, розташований у Великому порту Санкт-Петербурга. Пропускна спроможність термінала становить до 12,5 млн тонн на рік, він є важливою ланкою в експорті російської нафти.Нагадаємо, у період з 31 травня по 2 червня 2026 року Сили оборони України завдали серії ударів по об’єктах на території Росії та тимчасово окупованих регіонів, спрямованих на послаблення військово-економічного потенціалу противника..

Президент Словаччини Петер Пеллегріні оголосив, що головною передумовою для будь-якого подальшого просування України на шляху до Європейського Союзу має стати повне дипломатичне завершення війни з Росією. Лідер сусідньої держави категорично виступив проти надання Києву особливих умов чи прискорених процедур євроінтеграції.Про це йдеться на сторінці в Facebook політика.Дипломатичний мир як головна передумоваБратислава вважає, що припинення бойових дій та досягнення стабільності є безальтернативним першим кроком для відновлення розмов про європейське майбутнє України. Петер Пеллегріні переконаний, що це завдання має залишатися ключовим пріоритетом як для нашої країни, так і для всієї міжнародної спільноти."Пріоритетом має стати завершення конфлікту в Україні дипломатичним шляхом, це має бути основною умовою для розмов про реальні кроки, які б наблизили Україну до членства в Європейському Союзі", — наголосив президент Словаччини.Водночас він додав, що поточна безпекова ситуація не може слугувати виправданням для запровадження будь-яких пільгових механізмів чи преференцій.Жодних привілеїв порівняно з БалканамиСловацький лідер порівняв євроінтеграційні зусилля Києва з досвідом інших претендентів, зокрема держав Західних Балкан, які витратили роки на виконання складних технічних умов та проведення масштабних внутрішніх реформ. На його думку, надання Україні особливого статусу надіслало б хибний політичний сигнал іншим кандидатам."Жодна країна, незалежно від того, в якій складній ситуації вона перебуває, не може отримати лише через цю ситуацію, наприклад, війну, якісь пільги порівняно з країнами Західних Балкан, які пройшли справді довгий і важкий шлях реформ", — заявив він.Пеллегріні також відкинув ідеї так званого асоційованого чи часткового членства, наполягаючи на тому, що розширення блоку повинно відбуватися за єдиними та суворими правилами для всіх без винятку осіб. Політична підтримка з боку Братислави буде можливою лише за умови стовідсоткової відповідності Києва всім Копенгагенським критеріям."Якщо Україна колись у майбутньому виконає ці правила та умови, Словаччина підтримуватиме її на шляху до членства в Європейському Союзі, але Словаччина не підтримуватиме таких скорочень та будь-якого протегування когось на шкоду іншим", — пояснив він.На завершення словацький очільник висловив глибокий скепсис щодо самої спроможності європейських інституцій інтегрувати країну, в якій триває збройний конфлікт."Я не можу уявити, щоб Європейський Союз мав розширитися за рахунок країни, яка наразі перебуває у стані війни з Російською Федерацією", — сказав Пеллегріні.Нагадаємо, 25 травня у місті Пряшеві голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов та державний секретар міністерства внутрішніх справ Словаччини Міхал Каліняк підписали перший міжнародний Меморандум між архівними установами двох країн..

Країни Європейського Союзу дійшли згоди щодо необхідності пролонгувати дію статусу тимчасового захисту для громадян України після березня 2027 року. Таке рішення є кардинальною зміною позиції європейських столиць, адже попередня домовленість передбачала остаточне завершення дії цього механізму.Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посилання на заяву представниці Генерального директорату Єврокомісії з питань міграції і внутрішніх справ Корінни Улльріх під час "круглого столу" в Європарламенті.Зміна планів Брюсселя та нові реаліїПопри початкові наміри згорнути програму підтримки, європейські інституції змушені адаптуватися до розвитку безпекової ситуації. Керівництво ЄС розглядає довгострокові варіанти перебування наших громадян за кордоном через затяжний характер війни."Звісно, ми всі прагнемо миру, але мусимо планувати, виходячи й з альтернативного сценарію. Разом із тим тривають дискусії щодо можливих адаптацій правил для майбутніх прибуттів", — підтвердила Улльріх.Доля чоловіків призовного віку та обмеженняНайбільше дискусій у Раді ЄС наразі викликає питання потенційних нововведень для українських чоловіків мобілізаційного віку, які лише плануватимуть виїхати до Європи. Представниця Єврокомісії підтвердила, що запровадження певних лімітів для цієї категорії дійсно обговорюється, проте фінальних висновків уповноважені органи ще не сформували.Водночас посадовиця заспокоїла тих громадян, які вже тривалий час перебувають на території європейських країн. Будь-які майбутні обмеження чи оновлені правила не матимуть зворотної сили."Коли ми говоримо про майбутні прибуття, то йдеться не про продовження статусу для тих, хто вже перебуває під захистом, а саме про нових заявників... Це не стосувалася б тих, хто вже має тимчасовий захист", — зазначила Улльріх.Завдяки такій чіткій позиції Брюсселя, понад мільйону ста п’ятдесяти тисячам українських чоловіків, які офіційно зареєстровані у країнах блоку згідно з останніми даними Євростату, втрата легального статусу та захисту наразі не загрожує.Нагадаємо, раніше стало відомо, що міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу вже 4 червня обговорять можливе продовження тимчасового захисту для українців, а також інші варіанти легального перебування громадян України в ЄС. Водночас остаточного рішення цього дня не очікується..

Вночі 2 червня на півдні Італії стався потужний землетрус. Підземні поштовхи відчувалися у кількох регіонах.Про це повідомляє агентства ANSA. За даними журналістів, магнітуда землетрусу сягнула 6,2 бала.Зазеачається, що епіцентр землетрусу розташовувався біля узбережжя Тірренського моря в районі Козенти на глибині близько 250 кілометрів.Підземні поштовхи відчувалися не лише в Калабрії, а й у Неаполі та низці муніципалітетів Везувійського регіону, зокрема в Портічі. Також землетрус відчули мешканці Базілікати, Апулії та Сицилії.Після землетрусу оперативний штаб регіональної служби цивільного захисту зв'язався з мерами населених пунктів, розташованих найближче до епіцентру. Станом на ранок повідомлень про жертви, постраждалих чи матеріальні збитки не надходило.Нагадаємо, 31 травня в Чорному морі поблизу кримського узбережжя зафіксували підземні поштовхи. Епіцентр землетрусу залягав у Чорному морі на глибині 10 кілометрів. Відстань від епіцентру до узбережжя Кримського півострова — 15 кілометрів.Додамо, 17 травня в Полтавській області зафіксували ледве відчутний землетрус магнітудою 2,6 (за шкалою Ріхтера). Епіцентр підземних поштовхів визначили на глибині чотирьох кілометрів..

У США з’явилися повідомлення про відео, на якому нібито зафіксовано невпізнаний літаючий об’єкт з аномальними характеристиками. Запис, за даними ЗМІ, пов’язують із матеріалами американських військових, а його аналіз викликав активні дискусії серед дослідників і користувачів мережі.На оприлюднених кадрах, які нібито зроблені над штатом Флорида, видно об’єкт, що зовні нагадує силует людини. Спочатку він нерухомо зависає в повітрі, а згодом різко змінює позицію та зникає з поля зору на дуже високій швидкості, повідомляє видання South China Morning Post.За попередніми оцінками алгоритмів штучного інтелекту, які аналізували відео, прискорення об’єкта могло перевищувати 600g — у сотні разів більше за навантаження, яке здатна витримати людина.Аналітики зазначають, що об’єкт не демонструє ознак звичних літальних систем: відсутні крила, двигуни чи видимі вихлопи. Також звертається увага на можливу зміну форми під час руху. Водночас експерти наголошують, що відео саме по собі не дає достатньо інформації для наукових висновків. Професор Чжан Нан зазначив, що для аналізу необхідні додаткові дані, зокрема:радарні вимірювання;телеметрія;спектроскопічні дані;технічні характеристики сенсорів.Без цього неможливо достеменно встановити природу об’єкта.У США подібні явища часто класифікують як UAP (невпізнані аномальні явища) і розслідують у межах спеціальних програм Пентагону. Увага зосереджена на об’єктах, зафіксованих у повітрі або поблизу Землі.Попри резонанс у медіа, жодних офіційних доказів того, що об’єкт має позаземне походження, наразі не оприлюднено. Фахівці підкреслюють, що для остаточних висновків необхідні повні технічні дані та незалежна перевірка.Додамо, виконуючи директиву президента Дональда Трампа, Міністерство оборони Сполучених Штатів Америки на початку травня опублікувало файли, на яких нібито зафіксовані непізнані літальні об’єкти (НЛО). Раніше їх тримали під грифом "таємно".Читайте також: Правда про НЛО: навіщо Трамп дозволив публікувати документи про прибульців.

Світова система охорони здоров'я наближається до масштабної кризи у сфері лікування раку. До 2050 року глобальний дефіцит кадрів, які займаються онкологічною допомогою та дослідженнями, може сягнути майже 100 мільйонів осіб.Про це йдеться у новому звіті комісії The Lancet Oncology, представленому на щорічній конференції American Society of Clinical Oncology, пише видання Euronews.Кількість онкологічних хворих стрімко зростаєЗа прогнозами дослідників, до 2050 року у світі щороку реєструватимуть близько 35,3 мільйона нових випадків раку. Для порівняння, у 2022 році цей показник становив близько 20 мільйонів. Водночас щорічна смертність від онкологічних захворювань може зрости до 18,5 мільйона випадків.Науковці називають рак "тихою пандемією", яка продовжує поширюватися на тлі старіння населення та зростання тривалості життя.Кого бракуватиме найбільшеЗгідно з дослідженням, найбільший кадровий дефіцит очікується серед:медичних сестер — понад 65 мільйонів працівників;спеціалістів з діагностики, зокрема радіологів і патологоанатомів — близько 16 мільйонів фахівців;працівників, залучених до наукових досліджень та організації онкологічної допомоги.Автори наголошують, що нестача кадрів не лише обмежуватиме доступ пацієнтів до лікування, а й сповільнюватиме розвиток нових методів боротьби з раком.Де очікується найскладніша ситуаціяНайбільший дефіцит прогнозують у країнах Африки та Азії. За оцінками експертів в Африці бракуватиме близько 34,3 мільйона працівників, а в Азії — понад 57,3 мільйона.У країнах із низьким та середнім рівнем доходів ситуацію погіршує трудова міграція медичних працівників до заможніших держав. Водночас у розвинених країнах проблемами залишаються професійне вигорання медиків, депресія та скорочення фінансування систем охорони здоров'я.Дослідники прогнозують, що приблизно 70% усіх нових випадків онкологічних захворювань до середини століття реєструватимуться саме в країнах із низьким і середнім рівнем доходів — там, де дефіцит медичних кадрів буде найбільш відчутним.Найпоширенішими видами раку залишатимуться:рак легень;рак молочної залози;колоректальний рак;рак передміхурової залози.Винятком стане рак шлунка, захворюваність на який, за прогнозами, не зростатиме.Поради експертівСпівавтор дослідження, професор Марк Лоулер, назвав результати дослідження тривожним сигналом для всіх країн світу. За його словами, прогнозоване зростання кількості онкологічних хворих різко контрастує з нестачею персоналу, яка формується вже сьогодні.Фахівці закликають уряди розробляти національні стратегії підготовки кадрів, активніше впроваджувати цифрові технології та штучний інтелект у медицину, а також збільшувати інвестиції в систему онкологічної допомоги. На думку авторів звіту, без термінових рішень світ може зіткнутися з безпрецедентною кризою лікування раку вже в найближчі десятиліття.Нагадаємо, у квітні у Львові прооперували 57-річного пацієнта, у якого діагностували рідкісну онкологічну хворобу для чоловіків — рак молочної залози. Операція пройшла успішно..

Американський президент Дональд Трамп провів переговорів з прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу та представниками "Хезболли". Сторони погодилися припинити бойові дії. Це те, чого вимагав Тегеран.Відповідну заяву Дональд Трамп опублікував у своїй соціальній мережі Truth Social.За його словами, він провів телефонну розмову з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, після якої ухвалене спільне рішення не скеровувати ізраїльські війська до Бейрута."Я провів дуже продуктивну телефонну розмову з прем'єр-міністром Ізраїлю Бібі Нетаньягу, він не скерує війська до Бейрута, а ті війська, що вже вирушили туди, вже повернули назад", — написав американський президент.Також він поінформував про контакти через посередників із представниками "Хезболли". Лідер США наголосив, що сторони погодилися припинити взаємні атаки."Через високопоставлених представників я провів дуже продуктивну розмову з "Хезболлою", і вони погодилися припинити всі бойові дії — Ізраїль не буде на них нападати, а вони не будуть нападати на Ізраїль", — заявив Дональд Трамп.Саме деескалації в Лівані раніше вимагав Іран для продовження переговорів із Вашингтоном. Тегеран офіційно призупинив переговори зі США. Це пов’язано з активізацією бойових дій у Лівані та "злочинами сіоністів".Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

Українські обстріли нафтопереробних заводів змусили Росію закрити експорт авіаційного пального. Це триватиме до кінця листопада після рекордної серії українських ударів по підприємствах галузі.Про це повідомили журналісти Bloomberg із посиланням на експертів і аналітиків.За їхніми підрахунками, у травні Україна щонайменше 16 разів атакувала російські паливні об'єкти. Дрони били по восьми з десяти найбільших НПЗ Росії.Зокрема, Ярославський НПЗ, співвласниками якого є "Роснефть" і "Газпром Нефть", атакували тричі, а об'єкти "Лукойла" в Нижньому Новгороді та Пермі — по два рази.Аналітики пояснили, що заборона мала би "захистити внутрішній ринок" перед літнім піком попиту. Для світового ринку вона не стане суттєвим ударом, бо Росія не є великим експортером авіаційного пального.Атаки вже тиснуть на російську "переробку", яка впала до 16-річного мінімуму. Через нижче завантаження НПЗ Москва останніми тижнями наростила експорт сирої нафти, одночасно намагаючись стримати дефіцит пального та ціни на АЗС.Також сьогодні Володимир Зеленський інформував, що станом на травень майже 40% первинної переробки нафти в Росії виведені з ладу завдяки українським "далекобійним санкціям"."За січень-травень цього року наші воїни змогли уразити 15 російських НПЗ. Це суттєво. Вже є російські заборони на експорт з їхньої території авіаційного палива, також бензину, розглядають заборону на експорт дизеля", — зауважив український президент.Він додав, що для країни, яку ще зовсім нещодавно називали бензоколонкою, втратити навіть це — значна історія та втрата."Майже 40% первинного перероблення нафти в Росії станом на травень виведені з ладу", — наголосив Володимир Зеленський,Нагадаємо, видання The Moscow Times поінформувало, що в Москві розпочали обмежувати продаж бензину. Це відбувається після українських ударів по найбільших НПЗ у центральній частині Росії..

У Москві розпочали обмежувати продаж бензину. Це відбувається після українських ударів по найбільших нафтопереробних заводах (НПЗ) у центральній частині Росії.Про це повідомило видання The Moscow Times. Медійники зазначили, що в Росії розпалюється паливна криза на тлі українських ударів по нафтопереробних заводах."Дефіцит автомобільного палива, з яким раніше зіткнулися в окупованих Севастополі та Криму, сягнув столичного регіону", — йдеться в повідомленні.Зокрема, в Новій Москві на автозаправних станціях розпочали з'являтись оголошення про обмеження продажу бензину 60 літрами в одні руки, а дизельного палива — 100 літрами. Такий порядок продажу палива діятиме "до подальших розпоряджень", випливає із повідомлень.До цього в Севастополі призначена Росією влада спочатку обмежила продаж бензину 20 літрами в одні руки та ввела талони на дизельне паливо, а потім заявила про "тимчасову" відсутність АІ-92 й АІ-95.У Криму також стали відпускати не більше, ніж 20 літрів АІ-95 в одні руки. Ліміти на продаж палива встановили й в інших окупованих регіонах України — у Запорізькій і Донецькій областях.Згідно з підрахунками Bloomberg, у травні Україна встановила рекорд за весь час війни, атакувавши російські НПЗ 16 разів упродовж місяця. Також понад 10 ударів припали по нафтопроводах, нафтових базах і портах.Нагадаємо, що, крім НПЗ, під ударами опиняються експортні термінали, нафтопроводи та насосні станції, що додатково тисне на логістичні можливості російського паливного сектору.Водночас, за оцінками спостерігачів, російський внутрішній ринок пального поки не перебуває у кризовому стані, подібному до 2023 року. Однак ознаки скорочення пропозиції вже фіксуються — зокрема, зростання біржових цін і зменшення доступних обсягів бензину класу преміум..

Іран офіційно призупинив переговори зі Сполученими Штатами Америки. Це пов’язано з активізацією бойових дій у Лівані та "злочинами сіоністів".Про це повідомило видання Tasnim News. Журналісти зазначили, що Збройні сили Ірану та всі угруповання "Фронту опору" (неформальний союз Ірану та підтримуваних ним політичних та військових організацій на Близькому Сході) "рішуче налаштовані відповісти на злочини сіоністів і відкрити нові фронти".За інформацією медійників Tasnim, з огляду "на продовження злочинів Ізраїлю" в Лівані та враховуючи, що Ліван був однією з передумов для перемир'я, яке зараз порушено на всіх фронтах, іранська переговорна команда "призупиняє діалог і обмін повідомленнями через посередників".Іранські офіційні особи та переговірники наголосили на негайному припиненні "агресивних та варварських операцій армії ізраїльського режиму" в Газі та Лівані, а також на необхідності повного виведення військ з окупованих територій Лівану.Вони заявили, що доти, поки позицію Ірану та "Фронту опору" в цьому питанні не закріплять, жодних подальших переговорів не відбуватиметься.Крім того, "Фронт опору" й Іран включили до свого порядку денного повну блокаду Ормузької протоки й активізацію інших фронтів, зокрема, Баб-ель-Мандебської протоки.Раніше сьогодні Ізраїль атакував "терористичні цілі" у південному передмісті Бейрута, відомому як Дахія, після "тривалих порушень" "Хезболлою" режиму припинення вогню та "нападів Лівану на ізраїльські міста та громадян".Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

У четвер, 4 червня, міністри країн-членів Європейського Союзу обговорять можливість продовження тимчасового захисту для українців. Він завершується в березні 2027 року.Про це під час брифінгу повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, його цитує "Суспільне"."Наша підтримка України є непохитною. Протягом останніх років ЄС надав притулок приблизно чотирьом мільйонам біженців, відповідно до директиви про тимчасовий захист. Наш режим тимчасового захисту діятиме до весни наступного року", — зазначив він.За його словами, тривають консультації з державами-членами щодо можливих наступних кроків, того, що має відбутися після 27 березня, такі переговори тривають."Зокрема, у четвер цього тижня відбудеться зустріч міністрів внутрішніх справ, на якій це питання теж обговорюватимемо", — акцентував речник.Водночас є інформація, що цього тижня остаточного рішення ухвалювати не планують."Мета цього обговорення — надати можливість проаналізувати майбутнє системи тимчасового захисту та сформулювати політичні рекомендації щодо подальших кроків. Очікується, що потім комісія виступить із пропозицією", — пояснив Ламмерт.Також триває доволі жорстка дискусія щодо надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку."Дебати серед міністрів мають показати Європейській комісії, в якому напрямку має рухатися її майбутня пропозиція. Я чув, що, наприклад, Чехія хотіла б обмеження в наданні тимчасового захисту чоловікам призовного віку", — повідомив речник.Станом на березень 2026 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 мільйони 380 тисяч українців, які вимушено виїхали з країни через повномасштабне вторгнення Росії.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік..