Світ

Європейський Союз має намір переглянути та оптимізувати процедуру розширення блоку задля швидшої інтеграції шести балканських країн-кандидатів. Відповідні інструменти стимулювання процесу лідери ЄС обговорюватимуть під час найближчої зустрічі на найвищому рівні.Про це повідомив голова Європейської ради Антонію Кошта під час спільної пресконференції у Белграді, пише APnews.Перегляд методології розширення на майбутньому самітіЧерговий саміт лідерів країн Європейського Союзу та представників держав Західних Балкан прийматиме чорногорське місто Тіват. Головною темою обговорення стане оновлення поточної методології розширення об'єднання. За словами голови Євроради, офіційний Брюссель прагне нівелювати хвилю розчарування серед балканських партнерів, яка виникає через занадто повільний поступ у переговорах, та запропонувати дієві рішення для оперативного досягнення результатів."Розширення — це не утопія, а те, що може стати реальністю в найближчі роки. Для цього нам потрібно працювати більше і швидше", — наголосив керівник у Єврораді.Вимоги до кандидатівНаразі повноправного членства в ЄС прагнуть Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Північна Македонія, Сербія та Чорногорія. Попри багаторічні євроінтеграційні зусилля, ці держави досі перебувають на етапі оцінювання їхньої відповідності базовим критеріям блоку. Водночас Брюссель суттєво активізував підтримку балканських реформ через зростання геополітичних ризиків, зокрема через спроби посилення впливу з боку Росії та Китаю у цьому стратегічному регіоні.Шлях до ЄС передбачає адаптацію національних законодавств кандидатів до європейського права у 35 різних секторах, що охоплюють сфери від реформи правосуддя до аграрного сектору. Важливою деталлю є те, що запуск та успішне закриття кожного з цих переговорних етапів вимагає абсолютної одностайності від усіх 27 чинних держав-членів Євросоюзу.На сьогодні лідерами переговорного процесу вважаються Чорногорія та Албанія. Водночас для Сербії та Косова висунуто додаткову ключову умову — подальший рух до ЄС можливий лише за умови повної нормалізації їхніх двосторонніх відносин.Нагадаємо, 4 червня кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку..

Польське агентство аеронавігаційних послуг (PANSA) оголосило про запровадження спеціальної обмеженої повітряної зони EP R131 у східній частині країни — поблизу кордону з Україною та Білоруссю. Рішення ухвалене за запитом Оперативного командування Збройних сил Польщі з міркувань безпеки держави.Нова зона діятиме з 10 червня до 9 вересня 2026 року і замінить попередню обмежувальну зону EP R130, йдеться на сайті агенства.Що саме передбачають обмеженняЗона охоплює повітряний простір від рівня землі до приблизно трьох кілометрів висоти (FL95). Це не впливає на комерційні пасажирські рейси, які зазвичай виконуються на значно більших висотах.У нічний час у цій зоні діятиме повна заборона польотів, за винятком військової авіації та окремих погоджених операцій.У денний час польоти також будуть обмежені — дозволятимуться лише окремі категорії повітряних суден, зокрема військові, рятувальні, медичні та інші спеціальні рейси з відповідними дозволами й технічними вимогами (зокрема щодо транспондера та зв’язку з диспетчерськими службами).Також допускаються безпілотники, але лише за умови дотримання правил і без порушення сусідніх зон повітряної оборони.Чому це запроваджуютьPANSA пояснює, що обмеження пов’язані з необхідністю підвищення рівня національної безпеки. Зона фактично продовжує попередні аналогічні обмеження і відображає підвищену військову активність у регіоні.Окремо підкреслюється, що будь-яке порушення правил у цій зоні вважається порушенням авіаційного законодавства Польщі.Додаткові умови для польотівДля будь-яких дозволених операцій у зоні передбачені жорсткі вимоги координації з військовими структурами. Зокрема, організатори польотів мають забезпечити постійний зв’язок і можливість негайного припинення активності в разі потреби.Додамо, у квітні заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик заявив, що Варшава розглядає можливість тестування свого військового обладнання безпосередньо в умовах бойових дій в Україні, а також розвиток спільного оборонного виробництва, зокрема дронів..

Шведський суд погодив передачу Україні затриманого за її запитом підсанкційного судна Caffa. Його вважають причетним до перевезень викраденого з окупованих територій України зерна. Однак це рішення ще можуть оскаржити.Про це повідомило шведське Sveriges Radio. Журналісти зазначили, що шведський суд ухвалив рішення про те, що затримане в березні судно Caffa, яке вже декілька місяців стоїть під арештом у порту Треллеборга, варто передати Україні.Медійники наголосили, що це, ймовірно, перший подібний прецедент. Раніше жодні інстанції не ухвалювали таких рішень.Державний прокурор Хокон Ларссон пояснив, що окружний суд погодився з оцінкою прокурорів, і це задовільний результат. "Суд у своєму рішенні аргументував, що конфіскація судна має належне юридичне обґрунтування, й усі передумови для його видачі Україні виконано", — йдеться в повідомленні.Журналісти відзначили, що певні слідчі дії могли би здійснюватися і за умови залишення судна у Швеції, але тоді можуть виникнути інші виклики.Одночасно зазначається, що, якби розслідування — яке ведеться щодо судна в Україні — відбувалося у Швеції, факти ймовірно підпадали би під статті щодо воєнних злочинів, зокрема, щодо розграбування.Прокурор Ларссон додав, що до остаточного набуття чинності рішення суду судно не можуть передати Україні — інша сторона має ще три тижні для подання апеляції.Як відомо, Швеція зупинила та затримала судно Caffa у водах Балтійського моря 6 березня за підозрами у використанні фальшивого прапора та порушенні морського права та безпекових вимог. 29 квітня судно заарештували.Відповідні українські служби наголошували, що судно причетне до перевезень краденого зерна з окупованих територій, у зв’язку з чим перебуває під санкціями та відповідним розслідуванням.Нагадаємо, 31 травня стало відомо, що Європейський Союз розглядає можливість розширення санкцій проти "тіньового флоту" Росії. Йдеться про включення до обмежувальних списків близько 20 додаткових танкерів..

Митрополит Російської православної церкви (РПЦ) Іларіон перевозив у своєму автомобілі саме кокаїн. Його 24 травня затримали у Чехії з "речовиною білого кольору". Про це повідомило чеське видання Denik N. Його журналісти надіслали спеціальний запит до правоохоронців."Ми можемо підтвердити, що експертиза довела: вилучений білий порошок — це кокаїн. Йдеться про декілька грамів, які ми знайшли в автомобілі та вилучили", — наголосили в поліції.Як відомо, митрополита Іларіона затримали біля Праги через заяву, надіслану до поліції електронною поштою. Під час обшуку автомобіля правоохоронці знайшли три мішечки з білим порошком. Пресслужба митрополита повідомляла про чотири.Іларіона відпустили через два дні після затримання, і зараз він перебуває в Москві. 2025 року Іларіона звільнили від управління Будапештсько-Угорською єпархією та направили в храм Петра та Павла в Карлових Варах після звинувачення у домаганнях. Іларіон ці звинувачення заперечував.Під час перебування в Угорщині Іларіон отримав угорське громадянство та лобіював інтереси РПЦ, а також патріарха Кирила. Згодом стало відомо про спеціальний указ патріарха РПЦ Кирила, згідно з яким після затримання митрополит Іларіон "з об’єктивних обставин" не може служити в Чехії, тому його направляють на служіння до Південно-Американської єпархії."Вам визначається місцем служіння храм святих апостолів Петра та Павла в Санта-Розі (Бразилія), а також храм святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова в Кампіні-даш-Місойнс (Бразилія), де вам і належить перебувати", — йдеться у спеціальному указі патріарха РПЦ Кирила.Нагадаємо, наприкінці березня цього року стало відомо, що в Харкові двох представників УПЦ МП підозрювали в сексуальних злочинах проти неповнолітніх дівчат..

Міністерство закордонних справ Росії запровадило санкції проти 17-річного громадянина Великої Британії Александра Браудера. Разом із ним до списку потрапили ще кілька британців.Російська сторона заявила, що підставою стали "наклепницькі твердження та недостовірна інформація", пише видання Euronews.Так, Браудер опублікував аналітичний звіт у березні, підготовлений для аналітичного центру Henry Jackson Society. У ньому він описав нібито існування мережі відмивання коштів через криптовалюти, яку пов’язують із Росією, Іраном та Північною Кореєю. У документі також йшлося про використання рублевого стейблкоїна A7A5, який нібито може застосовуватися для обходу санкцій і фінансування військових витрат РФ.Санкції та реакціяЗа рішенням російського МЗС:Браудеру заборонено в’їзд до Росії;санкції також запроваджено проти інших громадян Великої Британії.Російська сторона заявила, що "будь-які спроби посилення санкційного тиску" отримають "жорстку відповідь".Реакція самого БраудераПісля оголошення санкцій підліток заявив, що сприймає це як "знак честі”" і назвав це підтвердженням того, що його робота нібито зачепила чутливі для РФ сфери. Він також стверджує, що викрив схему, яка може використовуватися для фінансування війни Росії проти України.Нагадаємо,  26 травня Рада Європейського Союзу продовжила дію санкцій проти країни-агресорки Росії за порушення прав людини.Читайте також: У Зеленського розповіли, як "тіньовий флот" Росії адаптується до санкцій.

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин відвідав новий завод із виробництва збройових ядерних матеріалів. Державні ЗМІ повідомляють, що він оглянув центрифуги та виробничі лінії, а також заявив про плани суттєво наростити ядерні можливості країни.За його словами, за останні п’ять років КНДР більш ніж подвоїла виробництво ядерних матеріалів, і новий об’єкт має прискорити цей процес, передає CNN.Аналітики зазначають, що оприлюднені фото і структура заводу свідчать про більш "індустріальний" етап ядерної програми — перехід від експериментальних розробок до масштабного виробництва озброєнь. Йдеться про посилення інфраструктури збагачення урану, яку в КНДР пов’язують із двома основними чинними об’єктами.Розширення арсеналуЗа оцінками американських розвідслужб і дослідницьких центрів, Північна Корея вже накопичила достатньо матеріалу для десятків ядерних боєголовок і продовжує розширювати арсенал. Також країна розвиває міжконтинентальні ракети, здатні досягати території США.Паралельно у світі фіксується зростання ядерних арсеналів. За оцінками міжнародних організацій, загальна кількість боєголовок у дев’яти ядерних державах перевищує дев’ять тисяч, а тенденція до збільшення триває вже дев’ятий рік поспіль. Росія та США залишаються лідерами за обсягами ядерних запасів.Нагадаємо, у березні Кім Чен Ин разом із 13-річною донькою особисто керував військовими навчаннями, під час яких презентували новий бойовий танк. За даними державних медіа, техніка нібито здатна ефективно протидіяти ракетам і безпілотникам..

Палата представників США схвалила резолюцію, яка має обмежити можливість президента Дональда Трампа продовжувати воєнні дії проти Ірану без окремого дозволу Конгресу. Рішення стало рідкісним випадком відкритого спротиву частини республіканців зовнішньополітичному курсу глави держави.За документ проголосували 215 конгресменів, проти — 208. До демократів приєдналися четверо представників Республіканської партії, передає видання Reuters.Що вимагає резолюціяДокумент передбачає, що президент повинен вивести американські війська з Ірану, якщо Конгрес офіційно не оголосить війну або не надасть окремий дозвіл на застосування військової сили.Втім, наразі рішення має переважно політичний характер. Для набуття чинності його ще повинен схвалити Сенат. Крім того, серед американських юристів тривають дискусії щодо конституційності подібних обмежень президентських повноважень.Невдоволення республіканцівГолосування продемонструвало посилення занепокоєння серед частини республіканців щодо конфлікту, який триває вже четвертий місяць.Попередні спроби ухвалити аналогічні резолюції провалювалися, хоча щоразу з меншою різницею голосів. Минулого місяця керівництво республіканців навіть відклало голосування, коли стало зрозуміло, що документ може отримати необхідну підтримку.Резолюцію підтримали республіканці Том Барретт, Воррен Девідсон, Браян Фіцпатрік і Томас Мессі. Жоден демократ не проголосував проти."Участь" питання про УкраїнуТого ж дня Палата представників підтримала процедурне рішення, яке відкриває шлях до голосування за законопроєкт про допомогу Україні. Документ передбачає надання безпекової підтримки Києву в умовах російської агресії. На розгляд його винесли після того, як відповідна петиція зібрала необхідні 218 підписів конгресменів.За просування законопроєкту виступили шість республіканців та один незалежний конгресмен, який зазвичай голосує разом із Республіканською партією.Позиція демократівПредставники Демократичної партії наголошують, що Конституція США надає право оголошувати війну саме Конгресу, а не президенту. Вони заявляють, що адміністрація Трампа втягнула країну у воєнний конфлікт без чіткої стратегії виходу. Також демократи пов'язують із війною зростання цін на пальне, продукти харчування та інші товари.Автор резолюції, член Комітету у закордонних справах Грегорі Мікс, назвав голосування "важливим поворотним моментом", який свідчить про те, що дедалі більше республіканців прислухаються до виборців, які не хочуть нової затяжної війни на Близькому Сході.Білий дім наполягає на необхідності операціїАдміністрація Трампа відкидає критику та заявляє, що воєнні дії проти Ірану є питанням національної безпеки США. У Білому домі стверджують, що операція необхідна для недопущення створення Іраном ядерної зброї.Своєю чергою противники резолюції серед республіканців називають її політичним кроком демократів, спрямованим на послаблення позицій президента та отримання електоральних дивідендів напередодні проміжних виборів до Конгресу, які відбудуться в листопаді.Додамо, Сполучені Штати Америки 2 червня ввели нові санкції проти Ірану. У "чорному списку" — фізичні особи та криптовалютні біржі.Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй не обрала Німеччину до складу Ради Безпеки, віддавши перевагу Португалії та Австрії. Офіційний Берлін отримав серйозний удар на міжнародній арені, який уже спровокував шквал критики всередині країни та гучні звинувачення у бік зовнішніх сил.Про це повідомляє Politico.Причини провалу та звинуваченняГлава німецького МЗС Йоганн Вадефуль спробував пояснити таку болючу невдачу кількома факторами. На його думку, Берлін втратив вирішальну підтримку через свою чітку позицію солідарності з Тель-Авівом. Водночас міністр наголосив, що цей програш не змусить державу відмовитися від виконання своїх історичних зобов'язань перед єврейським народом.Окрім того, очільник зовнішньополітичного відомства заявив про підривну діяльність Москви. За його словами, Росія вела активну кулуарну кампанію проти Берліна, намагаючись помститися за масштабну військову допомогу Україні."Не секрет, що Росія не хоче такого голосу за столом Ради Безпеки, а також розпалила настрої проти нас", — зазначив Вадефуль.Ця невдача виявилася максимально неочікуваною, адже протягом багатьох десятиліть країна стабільно отримувала крісло непостійного члена Радбезу кожні вісім років. Напередодні голосування німецька дипломатія провела потужну лобістську кампанію, охопивши майже 80 іноземних представників, проте члени ООН вирішили підтримати Португалію та Австрію, які раніше вважалися менш впливовими кандидатами.Тріумф конкурентівДля Лісабона ця перемога стала черговим свідченням успішної дипломатії. Португальська сторона вдало використала роль нейтрального арбітра у відносинах між європейськими державами та країнами Африки й Азії. Свою роль зіграв і високий авторитет відомих португальських політиків на глобальному рівні.Австрія, зі свого боку, під час кампанії наголошувала на своєму конституційному нейтралітеті та відсутності зобов'язань перед НАТО, що допомогло схилити на свій бік держави Глобального Півдня, незадоволені політикою Вашингтона. Після оголошення результатів австрійський канцлер Крістіан Штокер виступив із відеозверненням, зазначивши, що світові кризи не можна долати позицією сили."Перемагати має не право найсильнішого, а сила закону", — заявив Штокер, додавши, — "Цінність країни визначається не її розміром, військовою міцтю чи економічною могутністю: важлива рівність усіх держав".Політичний вибух у НімеччиніПровал на міжнародній арені миттєво спровокував хвилю жорсткої критики всередині ФРН, завдавши удару по позиціях чинного канцлера Фрідріха Мерца, чий рейтинг і без того був нестабільним. Співголова партії "Альтернатива для Німеччини" Аліса Вайдель назвала результати голосування справжнім соромом, який демонструє повну неспроможність уряду захистити авторитет держави. Критика лунає навіть з боку партнерів по коаліції. Зокрема, представники Соціал-демократичної партії назвали подію геополітичним фіаско."Хоча Мерц на початку свого канцлерства хотів «повернути нашу країну на міжнародну арену», Німеччина зараз залишається без місця в Раді Безпеки ООН", — зазначила представниця СДПН у соцмережі X.Речник лівоцентристів із питань зовнішньої політики Адіс Ахметович додав, що такий підсумок є чітким маркером реального ставлення світу до Берліна. Він переконаний, що отримані результати є не прикрою випадковістю, а серйозним тривожним сигналом для всієї політичної системи країни.Прорив КиргизстануЦікаво, що Киргизстан 3 червня вперше з моменту здобуття незалежності в 1991 році було обрано непостійним членом Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй. Киргизстан виграв вакансію в Азіатсько-Тихоокеанській групі, перемігши Філіппіни в боротьбі за одне з місць на 2027-2028 роки. Це перші обрання країни Центральної Азії до Ради безпеки ООН, що складається з 15 членів, за понад десять років, після того, як Казахстан обіймав це місце у 2017-2018 роках.Це також є великою перемогою киргизької дипломатії після того, як президент Садир Джапаров закликав світових лідерів підтримати заявку Бішкека та надати більше голосу країнам, які ніколи не мали місця в Раді безпеки ООН, особливо країнам, що не мають виходу до моря, або гірським країнам з особливими проблемами безпеки, клімату чи розвитку.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський долучиться до саміту "Великої сімки", який має відбутися наприкінці червня у Франції..

У Швеції уряд готує реформу кримінальної системи, яка може дозволити ув’язнення дітей віком від 13 років, причетних до особливо тяжких злочинів. Йдеться насамперед про підлітків, залучених до насильницької діяльності банд.За даними правоохоронців, країна зіткнулася зі зростанням злочинності, пов’язаної з організованими бандами, які активно вербують неповнолітніх через соціальні мережі, передає Reuters.У 2025 році, за офіційними оцінками, 52 дитини віком до 15 років фігурували у справах про вбивство або замах на вбивство. Злочинні групи, за даними поліції, використовують підлітків для стрілянин, нападів, вибухів, наркоторгівлі та інших тяжких злочинів."Торік 52 дитини віком до 15 років були причетні до судових процесів за підозрою у вбивстві або замаху на вбивство. Тож мова не йде про крадіжку, навіть не про напад чи пограбування. Ми говоримо про вбивство", — заявив міністр юстиції Гуннар Штроммер.Суть реформиУряд пропонує:знизити вік кримінальної відповідальності з 15 до 13 років;утримувати засуджених неповнолітніх у спеціально переобладнаних в’язницях;посилити покарання за найтяжчі злочини.Одним із об’єктів, який готують до змін, є в’язниця Розерсберг поблизу Стокгольма.Який вигляд матимуть "підліткові вʼязниці"У новій системі для неповнолітніх планують:окремі камери та режим безпеки;навчання та реабілітаційні програми;обмеження контактів із зовнішнім світом;дозвіл на дозвілля (спорт, ігри, телевізор).Камери закриватимуться на ніч, а телефони будуть заборонені.Суперечки навколо рішенняПрихильники реформи вважають, що жорсткіші заходи необхідні для стримування хвилі насильства та захисту суспільства. Водночас критики наголошують, що ув’язнення настільки молодих дітей може погіршити їхню соціалізацію, підвищити ризик повторних злочинів та в цілому не вирішити корінні причини бандитизації.Окремі експерти також зазначають, що подібні експерименти в інших країнах не завжди давали очікуваний ефект.Питання злочинності стало одним із ключових у політичному порядку денному Швеції напередодні виборів, а влада заявляє про "надзвичайну ситуацію" у сфері підліткових банд. Реформа наразі очікує розгляду парламентом.Додамо, торік Верховна Рада України підтримала за основу законопроект №13260, яким фактично повертається кримінальна відповідальність за самовільне залишення частини..

У Великій Британії діти масово знаходять способи обходити системи перевірки віку в Інтернеті, зокрема використовуючи підроблені дати народження, чужі документи та навіть намальовані вуса для обману технологій розпізнавання облич. Про це свідчить нове дослідження організації Internet Matters.Згідно з опитуванням, у якому взяли участь 1 270 дітей віком від 9 до 16 років та їхні батьки, приблизно третина дітей зізналася, що обходила вікові перевірки протягом останніх двох місяців, пише видання Euronews.Серед найпоширеніших способів:введення неправдивої дати народження;використання чужих документів;підміна обличчя у відеоперевірках;застосування зображень або відео ігрових персонажів для обману систем.Окремо дослідники зафіксували нестандартний випадок, коли дитина намалювала вуса на обличчі олівцем для брів, щоб пройти автоматичну перевірку віку. Система визначила її як 15-річну, хоча їй було 12.Як діти оцінюють онлайн-захистРезультати опитування показують, що:46% дітей вважають вікові перевірки легкими для обходу;лише 17% називають їх складними;52% підлітків 13+ років упевнені, що такі системи легко зламати.Основні причини обходу обмежень пов’язані з бажанням отримати доступ до соціальних мереж, ігор та месенджерів, на які вони ще не мають права.Роль батьків у обході обмеженьДослідження також показало, що певна частина батьків фактично допомагає дітям обходити вікові бар’єри:26% батьків дозволяли обхід перевірок;17% — активно допомагали це робити.У більшості випадків вони пояснювали це тим, що контент або ігри здаються їм безпечними для дитини.Чи працює закон про онлайн-безпекуУ Великій Британії з липня 2025 року діє Online Safety Act, який зобов’язує платформи впроваджувати вікові обмеження та захисні механізми для дітей.За даними дослідження, ефект є частково помітним:68% батьків і дітей відзначили появу нових інструментів безпеки;з’явилися додаткові попередження, фільтри та обмеження функцій.Водночас майже половина дітей повідомила, що стикалася зі шкідливим контентом онлайн протягом останнього місяця, зокрема з насильством, дискримінаційними матеріалами та неприйнятним контентом.Автори звіту наголошують, що онлайн-безпека має бути вбудована у цифрові платформи ще на етапі їхнього створення, а не додаватися постфактум. Також вони закликають адаптувати доступ до контенту відповідно до віку та ризиків. Також вони радять надавати батькам прості інструменти контролю та пояснювати, як алгоритми впливають на те, що бачать діти в мережі.Нагадаємо, у квітні парламент Туреччини ухвалив законопроєкт, який передбачає обмеження доступу до соціальних мереж для дітей віком до 15 років. Ініціативу мав підписати президент Реджеп Тайїп Ердоган — на це було відведено 15 днів.Також раніше народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин заявив, що Україні необхідно взяти приклад з інших країн й запровадити вікові обмеження для доступу до соцмереж..

Білий дім веде активні переговори з Тегераном задля негайного відновлення безпечного судноплавства в Ормузькій протоці. Президент країни Дональд Трамп відверто розповів про труднощі у діалозі та назвав крайні терміни зняття морської блокади. Про це американський лідер заявив в інтерв'ю виданню New York Post.Швидка дипломатія чи затяжна кризаАмериканська адміністрація наразі концентрує зусилля на відновленні безперешкодного руху суден через Ормузьку протоку. Дональд Трамп зазначив, що розблокування цієї стратегічної водної артерії є центральною темою у поточному діалозі між Вашингтоном і Тегераном. На його думку, підписання меморандуму про взаєморозуміння між державами здатне розв'язати проблему вже найближчим часом.Попри загальний оптимізм, лідер США припускає, що обмеження для судноплавства теоретично можуть затягнутися до початку осені — а саме до Дня праці, який цьогоріч святкуватимуть 7 вересня. Проте такий варіант він вважає радше винятком, ніж основним трендом."Я не знаю. Тобто, я думаю, що це може бути, але я вважаю це малоймовірним. Я думаю, що ми це отримаємо. Я думаю, що це вирішиться досить швидко", — заявив Трамп.Залаштунки перемовин: труднощі та глобальні ризикиЯк зазначає видання, діалог між США та Іраном не є простим і неодноразово супроводжувався серйозними ускладненнями. Президент Сполучених Штатів відверто визнав наявність розбіжностей під час обговорення деяких пунктів, а також зауважив, що сторони стикалися із затримками в обміні офіційними повідомленнями. Водночас він запевнив, що загальна динаміка залишається позитивною, переговори розвиваються швидко, а ймовірність ухвалення компромісного рішення є дуже високою.Питання стабільності в Ормузькій протоці має колосальне значення для всього світу, адже цей шлях є ключовим для світового транзиту енергоносіїв. Будь-яке блокування цієї зони миттєво б'є по світових енергетичних ринках, провокуючи стрибки цін, оскільки саме через цю протоку постачається значна частка глобального експорту нафти та скрапленого природного газу.Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

Новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про неможливість швидкої відмови від паливних контрактів із Москвою. Очільник уряду пояснив тривалу співпрацю з Росією географічними особливостями та високим рівнем бідності в країні.Про це політик заявив в інтерв'ю виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung.Бідність у ЄС та стримування тарифівГлава угорського кабінету міністрів став на захист чинної економічної політики, яка передбачає тісну співпрацю з Кремлем у паливній сфері. Петер Мадяр наголосив, що уряд зобов'язаний піклуватися насамперед про стабільність на внутрішньому ринку, оскільки значна частина угорського суспільства наразі перебуває у скрутному фінансовому становищі. Він назвав свою країну однією з найбідніших у Євросоюзі, де мільйони людей опинилися на межі виживання."Угорці обрали мене прем’єр-міністром Угорщини. Завдання мого уряду включають забезпечення енергетичної безпеки, безпеки постачання та цін на енергоносії якомога нижчими", — заявив Мадяр.Географічна пасткаКерівник уряду звернув увагу на специфічне географічне розташування держави, яке історично прив'язало інфраструктуру країни до трубопроводів з РФ. За його словами, відсутність прямого доступу до морських торгівельних шляхів суттєво обмежує простір для швидких маневрів. Попри твердження про те, що Будапешт намагається шукати альтернативні джерела постачання, залежність від російського імпорту залишається критичною."Угорщина не має виходу до моря та залежить від російської нафти, і ми не можемо змінити це за одну ніч", — сказав глава уряду.Надії на послаблення санкцій після війниМадяр також поділився власним баченням майбутнього архітектури безпеки та економіки на континенті після завершення бойових дій в Україні. Угорський лідер припустив, що європейським державам доведеться переглянути санкційну політику та частково відновити закупівлі палива у Москви задля збереження позицій європейського бізнесу на світовому ринку."Тому що мова йде про конкурентоспроможність всієї Європи, і ніхто не зацікавлений у підтримці нової економічної та політичної холодної війни у разі майбутнього миру. Для цього, звичайно, війна повинна бути припинена", — заявив угорський прем'єр.Нагадаємо, раніше офіційний Будапешт назвав ключову умову для проведення майбутніх двосторонніх переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром..

Німецький оборонний концерн Rheinmetall уклав масштабні контракти з Румунією загальною вартістю 5,7 млрд євро на постачання військової техніки, боєприпасів та кораблів.Як повідомили в компанії, угоди передбачають виробництво 298 бойових розвідувальних машин Lynx, включно з бронетранспортерами, мінометними та медичними машинами, а також систем ППО Skyranger і боєприпасів середнього калібру.Окремо контракт охоплює морський компонент — будівництво двох патрульних кораблів і двох суден для підтримки водолазних операцій для ВМС Румунії.Виробництво частково розгорнуть на території Румунії: понад 50% робіт планують виконувати локально або у співпраці з місцевими підприємствами. Постачання техніки має розпочатися у 2028 році та завершитися до 2030-го.У Rheinmetall зазначають, що угода передбачає також передачу технологій і розширення промислової бази в Румунії, що має посилити оборонні та економічні можливості країни.Rheinmetall — це провідний німецький оборонний концерн, заснований у 1889 році зі штаб-квартирою у Дюссельдорфі. Це один із найбільших виробників військової техніки, зброї та боєприпасів у Європі.Нагадаємо, під час чергового нічного обстрілу України 29 травня один із російських ударних безпілотників перетнув кордон Румунії та врізався у дах багатоповерхівки. Падіння ворожого дрона спричинило масштабну пожежу в житловому кварталі та призвело до поранення людей, через що країна НАТО була змушена підіймати в небо бойову авіацію..

У місті Саутгемптон на півдні Великої Британії відбулися сутички між протестувальниками та поліцією після акції, присвяченої вбитому студенту Генрі Новаку.Причиною обурення стало оприлюднення запису з нагрудної камери поліціянтів, на якому видно, як правоохоронці одягають кайданки на пораненого студента, який отримав смертельне ножове поранення торік у грудні, пише Euronews.Так, на протест зібралися сотні людей. Учасники несли плакати з іменем Генрі Новака та збиралися біля меморіалів, створених на його честь. Під час акції напруга зросла: частина протестувальників вступила у конфлікт із поліцією. За повідомленнями очевидців, у правоохоронців кидали різні предмети, лунали гасла та вимоги пояснити дії поліції під час інциденту.До акції також долучилися відомі представники британського правого руху, зокрема Томмі Робінсон та лідер Партії незалежності Сполученого Королівства Нік Тенконі. Вони виступили перед учасниками мітингу та розкритикували дії правоохоронних органів у справі загиблого студента.Поліція забезпечила значну присутність сил правопорядку в районі проведення демонстрації та біля місцевого відділку поліції. Попри це, впродовж акції в кількох місцях сталися сутички між протестувальниками та офіцерами. Наразі правоохоронці не повідомляли про остаточну кількість затриманих чи постраждалих внаслідок заворушень.Додамо, щонайменше вісім мільйонів людей долучилися до масштабних протестів під гаслом No Kings ("Без королів") проти політики президента США Дональд Трамп у березні 2026 року. Акції пройшли не лише в Америці, а й у десятках міст по всьому світу..

Сполучені Штати Америки 2 червня ввели нові санкції проти Ірану. У "чорному списку" — фізичні особи та криптовалютні біржі.Про це повідомляється на сайті Міністерства фінансів США. За даними відомства, під обмеження потрапила найбільша іранська біржа цифрових активів Nobitex, а також її голова та співзасновник Амір Хоссейн Рад.Окрім Nobitex, до санкційного списку увійшли такі іранські біржі цифрових активів як Bitpin, Ramzinex та Wallex. До того ж Вашингтон ввів санції проти чотирьох громадян Ірану.У міністерстві наголосили, що іноземні фінансові установи та фізичні особи також можуть бути санкціоновані, якщо вони здійснюють певні операції з підсанкційними фірмами.Зауважимо, 1 червня американський президент Дональд Трамп провів переговорів з прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу та представниками "Хезболли". Сторони погодилися припинити бойові дії. Це те, чого вимагав Тегеран.Раніше Трамп розповідав, що США не мають наміру форсувати події у переговорному процесі з Тегераном задля швидкого підписання документів. Офіційний Вашингтон планує утримувати чинні обмеження проти іранської портової інфраструктури до моменту досягнення остаточних домовленостей.Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..