Світ

Міністерство закордонних справ Литви запропонувало посилити національні санкції щодо громадян Росії та Білорусі. Зокрема, артистів і спортсменів, які планують виступати в країні, хочуть зобов'язати підписувати антивоєнну декларацію, інакше їм можуть відмовити у в'їзді.Про це повідомляє BNS із посиланням на коментар литовського МЗС.Які зміни пропонуютьУ відомстві зазначили, що останні дискусії, зокрема на рівні місцевої влади, засвідчили необхідність чіткішого регулювання участі представників Росії та Білорусі у сферах культури, спорту, освіти, науки, мистецтва й розваг.Відповідно до запропонованих змін, до Литви не зможуть в'їхати особи, які:провадили публічну діяльність на тимчасово окупованих Росією територіях України;прямо або опосередковано підтримували російську агресію чи брали участь у війні;сприяли політиці, що підриває суверенітет і територіальну цілісність України;підтримували грубі порушення прав людини або репресії проти громадянського суспільства та демократичних сил у Росії й Білорусі.Антивоєнна декларація стане обов'язковоюКрім того, МЗС Литви пропонує запровадити обов'язкову антивоєнну декларацію для російських і білоруських артистів та спортсменів, які планують публічні виступи в країні.Документ передбачатиме засудження російської агресії проти України, підтримку Статуту ООН, а також визнання незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.Такі декларації планують оприлюднювати у відкритому доступі. Якщо громадянин Росії чи Білорусі відмовиться її підписати, йому буде заборонено в'їзд до Литви.Також литовське МЗС пропонує заборонити громадянам Росії та Білорусі, які мають посвідку на проживання в Литві, купувати нерухомість поблизу військових полігонів та інших об'єктів, важливих для національної безпеки.Якщо ініціативу підтримають, зміни можуть набути чинності з 1 січня 2027 року.Додамо, Європейський Союз розглядає можливість кардинальної зміни стратегії запровадження економічних обмежень проти Росії. У Брюсселі хочуть відмовитися від практики формувати великі пакети санкцій, які стає все важче узгоджувати між усіма країнами-членами..

Європейський Союз розглядає можливість кардинальної зміни стратегії запровадження економічних обмежень проти Росії. У Брюсселі хочуть відмовитися від практики формувати великі пакети санкцій, які стає все важче узгоджувати між усіма країнами-членами.Про це повідомляє Financial Times.Причини зміни стратегії БрюсселяЗа даними інсайдерів, Євросоюз прагне переглянути власний підхід до ухвалення санкцій після того, як Греція протягом кількох тижнів блокувала затвердження 21-го пакета обмежень. Крім того, власні вимоги висунула ще третина країн-членів блоку, що суттєво загальмувало весь процес та поставило під загрозу ухвалення санкцій загалом. Один із інсайдерів прямо вказав на неефективність застарілого механізму: "Наразі очевидно, що цей підхід більше не працює", — заявив він.Новий формат ухвалення обмеженьЗамість підготовки великих та комплексних пакетів санкцій у Брюсселі пропонують опрацьовувати та просувати обмеження невеликими тематичними групами. На думку фахівців, саме така нова тактика дозволить суттєво зменшити ризик того, що одна країна зможе заблокувати весь санкційний пакет через власні економічні інтереси. Цілком імовірно, що затверджений нещодавно 21-й пакет санкцій проти Росії стане останнім, ухваленим за старою багаторічною стратегією.Нагадаємо, раніше Естонія закликала реалізувати повну стратегічну ізоляцію Москви. Така заява прозвучала після одного з найбільших авіаударів по Києву з початку повномасштабного вторгнення Росії..

У польському Вроцлаві група місцевих жителів жорстоко побила молоду пару з України безпосередньо у супермаркеті. Приводом для агресії та нападу став український акцент, який почули нападники.Про це повідомляє мати постраждалої дівчини у соцмережах.Деталі нападу та стан постраждалихЗа словами жінки, інцидент стався у магазині у Вроцлаві, де група поляків вчинила бійку та жорстоко побила українську пару через їхню мову."Сьогодні моя донька Настя та її хлопець Максим зазнали жорстокого нападу в магазині у Вроцлаві. Причиною став український акцент", — розповіла мати постраждалої Карина.Внаслідок побиття дівчина отримала травми шиї, медики наклали їй шви. У обох постраждалих лікарі підозрюють струс головного мозку."Моя донька була дуже сильно побита та зазнала серйозних травм шиї. Наразі лікарі накладають їй шви. Як у неї, так і в її хлопця є підозра на струс мозку. Як мати, я не можу описати біль і страх, які зараз переживаю", — поділилася жінка.Мати постраждалої також звернулася до користувачів мережі з проханням про максимальний розголос цієї ситуації: "Благаю всіх людей поширити цей допис".Нагадаємо, у польському місті Плоцьк невідомий чоловік напав на 15-річного підлітка з України та його подругу через те, що вони спілкувалися українською мовою. Інцидент розслідує місцева прокуратура..

Світові ціни на нафту різко знизилися на початку торгів у понеділок після того, як США та Іран утрималися від нових військових ударів у районі Ормузької протоки. Попри це, аналітики зазначають, що ситуація на Близькому Сході залишається напруженою, а ризики для світового ринку енергоносіїв — високими.Про це повідомляє Euronews.Brent і WTI втратили близько 5%Під час ранкових торгів вартість вересневих ф'ючерсів на нафту Brent впала на 4,66% — до 92,27 долара за барель. Американська нафта WTI подешевшала ще сильніше — на 5,02%, до 84,83 долара за барель.Минулого тижня Brent короткочасно перевищила позначку 102 долари за барель, досягнувши найвищого рівня з травня. З початку місяця ціна еталонної марки зросла приблизно на 30 доларів через ескалацію конфлікту на Близькому Сході.Ормузька протока залишається ключовим факторомОсновною причиною різкого подорожчання нафти останніми тижнями стали побоювання щодо безпеки судноплавства через Ормузьку протоку — один із найважливіших маршрутів транспортування енергоносіїв у світі.Через цей морський коридор зазвичай проходить близько 20% світових поставок нафти. Після початку бойових дій між США, Ізраїлем та Іраном судноплавство в регіоні суттєво скоротилося.Виробники намагалися перенаправити експорт альтернативними маршрутами, однак і вони зазнали атак. Зокрема, минулого тижня були атаковані саудівські нафтові танкери, що проходили через Червоне море.Зростають ризики для світової економікиПодорожчання нафти відбувається на тлі боротьби центральних банків із інфляцією. Як зазначає Euronews, через новий стрибок цін на енергоносії інвестори вже оцінюють імовірність підвищення базової процентної ставки Федеральною резервною системою США приблизно у 36%.Вищі ставки можуть допомогти стримати інфляцію, однак водночас здатні уповільнити економічне зростання, оскільки кредити для населення та бізнесу стають дорожчими.Попри нинішнє зниження вартості нафти, експерти наголошують, що ситуація на енергетичному ринку залишається нестабільною, а подальший розвиток подій залежатиме від безпекової ситуації на Близькому Сході.Нагадаємо, нещодавно президент України Володимир Зеленський прокоментував заяви Ірану після інциденту з іранським судном у Каспійському морі та відповів, чи вважає реальною загрозу прямого нападу Тегерана на Україну. За його словами, Іран фактично вже бере участь у війні, оскільки постачає Росії зброю та військові технології..

Глава Кремля Володимир Путін скористався святкуванням дня військово-морського флоту Росії для чергової спроби продемонструвати геополітичну міць Кремля. Водночас очільник країни-агресорки публічно окреслив нові зазіхання на території за межами України.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Заяви про роль військово-морського флоту РосіїЯк зазначають аналітики, під час свого виступу 26 липня очільник Кремля відвів особливе місце флоту у веденні війни проти України. Також він спробував надати російським військово-морським силам глобального значення у світовій геополітиці."ВМС Росії відіграють життєво важливу роль у досягненні військових цілей Росії в Україні та є ключовим елементом у забезпеченні глобальної безпеки Росії", — заявив Путін.Претензії на Арктику та розширення впливуОкрім українського напрямку, російський диктатор приділив увагу арктичному регіону та Калінінграду. Наполягаючи на тому, що Земля Франца-Йосипа є виключно російським архіпелагом, населеним лише військовими, він виправдав нарощування угруповань відповідей на дії інших держав."Росія почала відновлювати свою присутність там у відповідь на зовнішню мілітаризацію та суперництво з Росією в Арктиці", — стверджував очільник Кремля.Путін додатково акцентував, що Росія планує захищати власні інтереси на Північному морському шляху через його проходження територіальними водами країни. Крім того, він загрожує захищати Калінінград "всіма доступними засобами" у разі виникнення будь-яких ризиків.Аналітики ISW наголошують, що подібні згадки про арктичні острови та зазіхання на Північний морський шлях є частиною загальної стратегії Кремля. Таким чином Москва намагається створювати ілюзію глобальної сили, паралельно висуваючи нові територіальні претензії за межами України.Нагадаємо, українська розвідка отримала дані про те, що країна-агресорка Росія готує нову хвилю масштабної мобілізації. Вона може відбутися вже восени..

Винищувач F-16 військово-повітряних сил Румунії знешкодив черговий безпілотний літальний апарат над територіальними водами країни. Повітряний інцидент стався у неділю вранці в акваторії Чорного моря поблизу Суліни та Кілії.Про це повідомив у соцмережі X президент Румунії Нікушор Дан.За даними глави держави, ударний винищувач перехопив ворожу ціль о 10:13. Перехоплення відбулося безпосередньо у румунському повітряному просторі над морською акваторією."Вітаю румунських пілотів та наземні команди з професіоналізмом, мужністю та ефективністю, з якими вони виконують свої місії. Своїми діями вони сприяють обороні національної території та безпеці громадян Румунії", — зазначив Дан.Походження повітряних цілейЗа даними розслідування, проведеного Генеральною прокуратурою Румунії, збитий раніше у п'ятницю вранці безпілотник виявився іранським ударним дроном типу "Шахед", які Росія регулярно застосовує для збройної агресії проти України. Наразі правоохоронні та військові органи країни продовжують слідчі дії щодо дронів, знешкоджених протягом останніх кількох днів.Дипломатична реакція та позиція НАТОПрезидент країни наголосив, що офіційні результати розслідувань правоохоронців стануть юридичною основою для висловлення жорсткого дипломатичного протесту Російській Федерації."Неприпустимо та нетерпимо, щоб Російська Федерація продовжувала порушувати повітряний простір Румунії, який також є повітряним простором НАТО та Європейського Союзу. Такі дії є неприйнятними, і ми ставимося до них з усією серйозністю разом з нашими союзниками", — додав румунський лідер.Нагадаємо, раніше румунські військові знищили безпілотник, який вранці 24 липня увійшов у повітряний простір країни. Ціль ліквідував винищувач F-16 над безлюдною місцевістю, що дозволило уникнути загрози для цивільного населення..

Тегеран та Маскат розраховують до кінця неділі, 26 липня, узгодити основні параметри нової домовленості щодо відновлення безпечного судноплавства у стратегічно важливій Ормузькій протоці. Переговори між сторонами вийшли на фінальну стадію, що стало підставою для тимчасового пазування силових дій з боку Вашингтона.Про це повідомляє Axios. За даними видання, оманська делегація прибула до іранської столиці для узгодження умов угоди, що дозволило досягти значного дипломатичного прогресу протягом вихідних днів.Пауза у силових діях та дипломатичний трекНа тлі візиту дипломатів Оману до Тегерана президент США Дональд Трамп у п'ятницю, 24 липня, розпорядився відкласти заплановану серію військових ударів по іранських об'єктах. Рішення про скасування атаки ухвалили за кілька годин після початку переговорного процесу. За інформацією регіональних джерел, переговорні групи двох країн суттєво наблизилися до компромісу:сторони фіналізують деталі домовленостей щодо безпеки судноплавства;остаточне узгодження документа очікується наприкінці поточних вихідних;розроблені параметри угоди не розголошуються.Роль Білого дому в ухваленні рішенняПопри те, що діалог ведеться між Іраном та Оманом, ключове слово у врегулюванні ситуації залишається за Вашингтоном. Після повного узгодження всіх пунктів документа між учасниками перемовин остаточну ухвалу щодо прийняття умов угоди має винести особисто президент Дональд Трамп.Нагадаємо, 25 липня Міністерство закордонних справ Ірану звинуватило Україну в атаці на їхнє торгівельне судно у Каспійському морі..

У столиці Німеччини масштабна акція на підтримку толерантності закінчилася трагедією через наїзд авто у натовп. Внаслідок інциденту є загибла та багато постраждалих, а правоохоронці вже розшукують винуватця.Про це повідомляє Deutsche Welle.Як зазначає видання, масова хода CSD Pride у Берліні, яка зібрала сотні тисяч учасників біля Бранденбурзьких воріт, була раптово перервана моторошною надзвичайною подією. Білий фургон на високій швидкості врізався у людей, викликавши паніку та хаос.Наїзд на натовп та пошуки водіяЗа попередньою інформацією, у результаті наїзду щонайменше одна людина загинула, а ще 15 отримали травми різного ступеня тяжкості. Винуватець події втік, покинувши на місці розтрощений автомобіль, тож правоохоронці розпочали масштабну спецоперацію з його розшуку.Поліція поки утримується від заяв щодо того, чи був цей випадок умисним терактом, спрямованим проти учасників прайду. Через інцидент усе свято достроково згорнули приблизно о 22:15, перервавши музичний концерт безпосередньо під час виступу."Ми проводимо інтенсивний пошук можливих підозрюваних", — заявив речник берлінської поліції. За його словами, на місці подій зараз "безпечно багато поліції".Влада закликала містян та гостей негайно залишати небезпечну зону й за можливості уникати маршрутів через район Тіргартен, куди стягнули додаткові підрозділи екстрених служб і пожежників.Реакція мера БерлінаОчільник німецької столиці Кай Вегнер терміново прибув на місце події та різко засудив те, що сталося."Після мирного та яскравого CSD, асамблея за толерантний та мирний Берлін була атакована найжорстокішим чином. Берлін — це місто свободи, і наша свобода сьогодні була атакована найжахливішим чином", — зазначив Вегнер.Мер висловив співчуття всім постраждалим, а також їхнім рідним і близьким, наголосивши на важливості підтримки у цей складний момент.Нагадаємо, у німецькому місті Лейпциг автомобіль врізався у натовп. Унаслідок аварії загинули двоє осіб, ще кілька людей отримали поранення..

У суботу, 25 липня, Міністерство закордонних справ Ірану звинуватило Україну в атаці на їхнє торговельне судно у Каспійському морі.У своєму дописі у Telegram пресслужба відомства запевнила, що після атаки судно вибухнуло. До того ж загинув один моряк, а ще двоє — поранені."Міністерство закордонних справ Ісламської Республіки Іран рішуче засуджує напад українського режиму на іранське торгове судно в Каспійському морі вранці суботи, 25 серпня, в результаті якого судно вибухнуло, один моряк загинув, а інший отримав поранення. Ці дії є порушенням статті 2, пункту 4 Статуту Організації Об'єднаних Націй та актом агресії, який може ще більше розпалити та поширити полум'я війни. Напад українського режиму на іранське торгове судно в Каспійському морі, що було чітко визнано головою цього режиму, є ознакою продовження ірраціонального та ворожого підходу українського режиму до Ісламської Республіки Іран", — йдеться у заяві іранського МЗС.Тегеран запевняє, що буцімто ніколи не втручався у війну між Росією та Україною. Відтак, Іран закликав Радбез ООН та Європейський Союз відреагувати на атаку й "зайняти відповідальну позицію щодо цих небезпечних дій"."Ісламська Республіка Іран без вагань захищатиме свої національні інтереси та безпеку відповідно до основоположних принципів та норм міжнародного права, особливо принципу самооборони. Очевидно, що наслідки авантюризму глави українського режиму будуть відповідальністю цього режиму та його прихильників і підбурювачів", — додали у МЗС Ірану.Варто зауважити, що 25 липня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна має хороші результати далекобійних ударів в акваторії Каспійського моря. Зокрема, за його словами, ЗСУ вдалося уразити судна, які залучали до транспортування військових вантажів з Іраном, а також військовий корабель.Нагадаємо, Зеленський також заявляв, що країна агресорка Росія передає Ірану супутникові знімки американських військових об'єктів та країн Затоки. За словами гаранта, тільки за 19 й 20 липня в зону інтересу російських супутників потрапили чотири авіабази: дві в Бахрейні та по одній у Йорданії і Кувейті..

Країна-агресорка Росія передає Ірану супутникові знімки американських військових об'єктів та країн Затоки.Про це повідомив президент Володимир Зеленський."Я доручу розвідці передати партнерам наявну в нас інформацію про нову допомогу Росії іранському режиму. Від початку липня ми фіксуємо активну супутникову зйомку Росією території країн Затоки й розміщених на ній американських військових об’єктів. У подальшому такі знімки опиняються в Ірану. І при цьому є чітка кореляція між російськими зйомками об’єктів та ударами іранських сил — кореляція і напередодні ударів, так і після іранських атак — для оцінки завданої шкоди", — йдеться у повідомленні.За словами гаранта, тільки за 19 й 20 липня в зону інтересу російських супутників потрапили чотири авіабази: дві в Бахрейні та по одній у Йорданії і Кувейті."Зрозуміло, для чого. Ми всі у світі, ми маємо не заплющувати очі на дуже простий факт: зло завжди шукає, як зробити ще гірше й розповсюдитися. Росію треба зупинити. Війну треба зупинити. Тиск на агресора має спрацювати", — додав президент.Нагадаємо, за даними Зеленського, Росія готується отримати від Північної Кореї ще 30 тисяч військових та нові пускові установки для балістичних ракет. Очільник держави зазначив, що Росія допомагає Північній Кореї навчатись війни, покращує їхню зброю — дає їм досвід реального застосування зброї.Додамо, нещодавно лідер КНДР Кім Чен Ин заявив, що молодь є ключовою силою для досягнення державних цілей Північної Кореї, одночасно пов’язуючи її роль із підтримкою участі країни у війні Росії проти України..

У Німеччині легкомоторний літак врізався у житловий будинок. Внаслідок авіакатастрофи загинула щонайменше одна людина.Про це повідомляє WELT. Трагедія сталася 25 липня в муніципалітеті Гандеркезе.За інформацією поліції, на місці аварії виявили тіло чоловіка. Правоохоронці встановлюють його особу та з'ясовують, чи був загиблий пілотом літака. За попередніми даними, на борту могла перебувати ще одна людина. Її місцеперебування наразі встановлюють.На момент падіння літака мешканців будинку вдома не було, тому серед цивільних постраждалих немає. Водночас будівля зазнала значних пошкоджень і перебуває під загрозою обвалу.Через аварію на постраждалій вулиці тимчасово відключили електропостачання, а повітряний рух у районі катастрофи призупинили. Найближчим часом уламки літака планують прибрати за допомогою крана, після чого фахівці Федерального агентства технічної допомоги Німеччини оцінять технічний стан пошкодженого будинку.🇩🇪🛩📹 Veja como ficou a casa atingida por um avião de pequeno porte na Alemanha pic.twitter.com/MaFCu84gT2— Sputnik Brasil (@sputnik_brasil) July 25, 2026Нагадаємо, 23 липня в Підмосков'ї під час тренувального польоту розбився винищувач Су-57. Пілот зумів катапультуватися до того, як літак вибухнув.Додамо, 15 червня стало відомо, що на території Росії зафіксовано чергову втрату бойової авіації дальнього радіуса дії. У Сибіру зазнав катастрофи військовий літак Ту-22М3, який окупаційні війська регулярно застосовують для здійснення масованих ударів по Україні..

Японія може підтримати Україну в налагодженні власного виробництва систем протиповітряної оборони Patriot за американською ліцензією. У цьому не має завадити конституція цієї країни.У цьому переконаний перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця, який дав інтерв’ю журналістам Kyodo News."Ми підтримуємо політичний діалог щодо пошуку шляхів співпраці у цьому питанні з Японією, яка є однією з небагатьох країн, що отримали ліцензію на виробництво зенітно-ракетної системи Patriot", — зазначив він.За його словами, комплекси Patriot мають винятково оборонне призначення. Тому, на його думку, пацифістська конституція Японії не повинна створювати законодавчих перешкод для такої співпраці.Водночас заступник очільника українського офісу президента утримався від коментарів стосовно того, чи веде Україна переговори з Mitsubishi Heavy Industries, головним виробником ліцензійних Patriot у Японії.Як відомо, конституція Японії не дозволяє країні брати участь у військових проєктах, які ведуть до летальних наслідків під час бойових дій. Однак допомогу іншого плану — в тому числі військового характеру (медицина, розмінування тощо) — Токіо надає.Зокрема, у травні влада Японії вперше заявила, що виділила гроші на механізм НАТО PURL для підтримки України. Токіо спрямував майже 14,7 мільйона доларів на закупівлю нелетального обладнання.Нагадаємо, що 1 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідав Японію, де зустрівся зі спікером Палати представників Ейсуке Морі. Вони обговорили зміцнення міжпарламентських зв’язків та подальшу підтримку України..

Україна продовжує застосовувати далекобійні санкції у відповідь на російські удари. Цієї ночі воїни Сил оборони уразили об’єкти в різних регіонах Росії, які працюють на цю війну.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Це знову підприємство у Кірові, звідки постачають компоненти для засобів, якими Росія завдає своїх ударів по наших людях", — зазначив він.При цьому український президент наголосив, що відстань від державного кордону України до цього підприємства — близько 1 200 кілометрів.Також уражено нафтопереробний завод у Тюмені, логістичний об’єкт у Єкатеринбурзі, склад паливно-мастильних матеріалів у Ростові-на-Дону."Маємо й дуже хороші результати далекобійних ударів в акваторії Каспійського моря", — акцентував президент України.Він уточнив, що, зокрема, це судна, які залучали до транспортування військових вантажів з Іраном, а також військовий корабель."Дякую за ці результати! Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що за минулий тиждень дрони атакували щонайменше 10 складів Wildberries у Росії та на окупованій частині України. За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, це накладе додаткові складнощі на вже й так розтягнуту протиповітряну оборону Росії..

НАТО вже понад 75 років залишається одним із найвпливовіших військово-політичних союзів у світі. Організація об'єднує десятки країн Європи та Північної Америки, які спільно працюють над зміцненням безпеки, стримуванням агресії та захистом демократичних цінностей. Для України співпраця з Альянсом має особливе значення, адже є одним із ключових напрямків розвитку сектору безпеки та оборони.TrueUA розповідає, що таке НАТО, навіщо було створено Альянс, які країни входять до його складу, як працює організація, хто нею керує та чому членство в НАТО є важливим для багатьох держав.Що таке НАТОНАТО (Організація Північноатлантичного договору, North Atlantic Treaty Organization) — це міжнародний військово-політичний союз, створений для забезпечення колективної безпеки держав-членів. Його головний принцип полягає в тому, що напад на одну країну Альянсу розглядається як напад на всіх його учасників.Основою діяльності НАТО є Північноатлантичний договір, підписаний 4 квітня 1949 року у Вашингтоні. Саме цей документ визначив принципи співпраці між державами, які взяли на себе зобов'язання підтримувати одна одну у разі виникнення загроз.Водночас НАТО — це не лише військова організація. Альянс є майданчиком для політичних консультацій між країнами-членами, спільного планування оборони, проведення навчань, реагування на сучасні виклики та координації міжнародної безпеки.Коли і чому створили НАТОПісля завершення Другої світової війни країни Західної Європи зіткнулися з новими безпековими викликами. Зростання впливу Радянського Союзу, політична нестабільність у Європі та початок холодної війни змусили держави шукати механізм спільного захисту.Саме тому 4 квітня 1949 року у Вашингтоні 12 країн підписали Північноатлантичний договір, заснувавши НАТО. До держав-засновниць увійшли Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки та Франція.Головною метою створення Альянсу стало забезпечення колективної оборони та запобігання новим військовим конфліктам в Європі. З часом діяльність НАТО значно розширилася. Так, сьогодні організація приділяє увагу не лише традиційним військовим загрозам, а й кібербезпеці, боротьбі з тероризмом, захисту критичної інфраструктури та міжнародному кризовому реагуванню.Які країни входять до НАТОСтаном на сьогодні членами НАТО є 32 держави Європи та Північної Америки. Впродовж понад семи десятиліть Альянс поступово розширювався, приймаючи нових учасників, які відповідали визначеним політичним і безпековим критеріям.До складу НАТО входять: Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Північна Македонія, Фінляндія та Швеція.Які країни останніми вступили до НАТООстанніми роками Альянс продовжив розширення:Північна Македонія приєдналася до НАТО у 2020 році, ставши 30-м членом організації.Фінляндія вступила до Альянсу у 2023 році після різкого погіршення безпекової ситуації в Європі, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії в Україну.Швеція офіційно стала членом НАТО у березні 2024 року, завершивши багаторічну політику військового нейтралітету.Як працює НАТОНАТО поєднує політичне співробітництво та військову координацію між державами-членами. Представники країн регулярно проводять консультації, погоджують спільні рішення, організовують навчання та координують дії у сфері безпеки.Особливістю Альянсу є те, що всі рішення ухвалюються лише консенсусом. Це означає, що кожна держава має рівний голос незалежно від своєї території, чисельності населення чи військової потужності. Жодне рішення не набуває чинності без підтримки всіх країн-членів.Основними принципами діяльності НАТО залишаються:колективна оборона;політичні консультації між союзниками;спільне реагування на безпекові загрози;захист демократії, прав людини та верховенства права.Саме така модель дозволяє країнам координувати свої дії та спільно реагувати на сучасні виклики — від воєнних конфліктів до кібератак і терористичних загроз.Що таке стаття 5 НАТООдним із ключових положень Північноатлантичного договору є стаття 5, яка закріплює принцип колективної оборони.Вона передбачає, що збройний напад на одну або кілька держав-членів розглядається як напад на весь Альянс. У такому разі кожна країна самостійно визначає, якими засобами допомагатиме союзнику — це може бути політична підтримка, військова допомога, постачання озброєння або застосування власних збройних сил.За всю історію існування НАТО статтю 5 застосували лише один раз — після терористичних атак у США 11 вересня 2001 року. Тоді союзники підтримали Сполучені Штати та розпочали спільні заходи у відповідь на напад.Хто керує НАТОПопри те, що НАТО є одним із найпотужніших безпекових союзів у світі, організація не має одного керівника, який одноосібно ухвалює рішення. Управління Альянсом базується на співпраці всіх держав-членів.Найвідомішою посадовою особою НАТО є Генеральний секретар. Він координує роботу Альянсу, представляє його на міжнародному рівні, головує на засіданнях Північноатлантичної ради та сприяє досягненню компромісів між союзниками. Водночас Генеральний секретар не має права самостійно ухвалювати рішення щодо діяльності НАТО — вони приймаються лише за згодою всіх держав-членів.Найвищим органом ухвалення рішень є Північноатлантична рада (North Atlantic Council). До її складу входять представники всіх країн Альянсу, а засідання можуть проходити на рівні послів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони або глав держав і урядів.Особливістю роботи Ради є те, що вона не проводить голосувань. Будь-яке рішення набуває чинності лише після того, як його підтримають усі країни-члени. Саме тому кожна держава має рівний вплив на діяльність НАТО незалежно від площі, населення чи військового потенціалу.Де розташована штаб-квартира НАТОГоловна штаб-квартира НАТО розташована у Брюсселі (Бельгія). Саме тут працюють основні політичні та адміністративні органи Альянсу, проводяться засідання Північноатлантичної ради, міжнародні переговори та зустрічі високого рівня.В цьому місці представники країн-членів узгоджують спільні рішення, обговорюють актуальні питання міжнародної безпеки, планують навчання та координують співпрацю між союзниками.Чи має НАТО власну арміюПоширеним є твердження, що НАТО має власну армію, однак це не відповідає дійсності. Альянс не володіє постійними збройними силами. Кожна держава-член зберігає повний контроль над власною армією та самостійно ухвалює рішення щодо її використання.Для проведення навчань, миротворчих місій чи операцій країни за потреби виділяють військові підрозділи, які тимчасово переходять під спільне командування НАТО. Це дозволяє Альянсу швидко реагувати на кризові ситуації, не створюючи окремої наддержавної армії.Як країни вступають до НАТОПроцес вступу до НАТО тривалий та передбачає виконання низки політичних, правових та військових вимог. Передусім держава-кандидат повинна відповідати демократичним принципам, гарантувати верховенство права, забезпечувати цивільний контроль над збройними силами та поважати права людини.Важливою умовою також є проведення реформ у сфері оборони й безпеки, модернізація армії відповідно до стандартів НАТО та готовність брати участь у спільних місіях і програмах Альянсу.Після цього держави-члени розглядають кандидатуру країни. Якщо всі союзники підтримують її вступ, підписується протокол про приєднання, який має бути ратифікований парламентами кожної країни НАТО. Лише після завершення цієї процедури нова держава офіційно стає членом Альянсу.Які країни прагнуть вступити до НАТОПолітика НАТО ґрунтується на принципі "відкритих дверей". Це означає, що будь-яка європейська країна, яка відповідає визначеним критеріям, може претендувати на членство. Нині серед держав, які офіційно декларують прагнення приєднатися до Альянсу, — Україна, Боснія і Герцеговина та Грузія.Україна після початку повномасштабної війни активізувала курс на членство й у вересні 2022 року подала заявку на вступ за прискореною процедурою. Водночас рішення про запрошення нових членів потребує одностайної підтримки всіх країн Альянсу.Боснія і Герцеговина продовжує реалізацію реформ, необхідних для подальшого просування до членства, тоді як Грузія зберігає статус країни-кандидата на політичному рівні. Водночас процес її інтеграції ускладнюється безпековою ситуацією та наявністю неврегульованих територіальних конфліктів.Які переваги отримують країни-члени НАТОЧленство в НАТО передбачає не лише взаємні зобов'язання, а й низку переваг у сфері безпеки та оборони.Насамперед йдеться про гарантії колективного захисту відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору. Крім того, держави отримують можливість брати участь у спільних військових навчаннях, обмінюватися розвідувальною інформацією, запроваджувати сучасні стандарти озброєння та підвищувати сумісність своїх збройних сил із арміями союзників.Співпраця в межах Альянсу також сприяє розвитку оборонних технологій, підготовці військовослужбовців та посиленню національної безпеки кожної країни.НАТО та УкраїнаУкраїна співпрацює з НАТО від початку своєї незалежності. У 1991 році держава приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва, а вже через три роки стала першою серед пострадянських країн, яка долучилася до програми "Партнерство заради миру".Новий етап відносин розпочався у 1997 році після підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Відтоді співпраця охоплює військові навчання, реформування сектору безпеки, розвиток взаємосумісності українських Збройних сил із силами Альянсу та участь у міжнародних місіях.У 2020 році Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner), що дозволило поглибити практичну взаємодію з НАТО.Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році підтримка України з боку Альянсу значно посилилася. Країни-члени надають військову, фінансову та гуманітарну допомогу, навчають українських військових, допомагають із модернізацією оборонного сектору та посиленням протиповітряної оборони.30 вересня 2022 року Україна офіційно подала заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою. Попри те що консенсусу щодо членства поки що немає, Альянс неодноразово підтверджував, що майбутнє України пов'язане з НАТО.Наприкінці січня 2026 року Україна та НАТО погодили пріоритети подальшої співпраці. Серед них — розвиток систем протиповітряної оборони, підтримка програм Patriot, F-16 і HIMARS, а також спільна робота над зміцненням технологічних можливостей української армії.Цікаві факти про НАТОНАТО є одним із небагатьох міжнародних союзів, де всі рішення ухвалюються виключно консенсусом, без голосування більшістю.Держави-члени поступово збільшують видатки на оборону та модернізують свої армії відповідно до єдиних стандартів, що забезпечує ефективну взаємодію під час спільних операцій.Для військового зв'язку країни НАТО використовують єдиний фонетичний алфавіт, який допомагає уникати помилок під час передачі інформації.НАТО залишається одним із головних гарантів безпеки у євроатлантичному просторі. В умовах сучасних викликів роль Альянсу продовжує зростати, а для України співпраця з ним є важливою складовою зміцнення обороноздатності та реалізації євроатлантичного курсу..

Європейський Союз покарав грузинський нафтопереробний завод "Кулеві", який переробляв російську нафту. Тепер він потрапив до нового санкційного пакета. Це перший подібний крок щодо великої компанії Грузії.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters. Журналісти констатували, що рішення ухвалили в межах 21-го пакета санкцій ЄС, запровадженого у відповідь на повномасштабну війну Росії проти України. Зокрема, Брюссель заборонив проводити транзакції із заводом "Кулеві". Обмеження набудуть чинності через шість місяців.Підприємство, розташоване на узбережжі Чорного моря на заході Грузії, опинилося в центрі уваги ще восени минулого року. Тоді Reuters повідомила, що російська компанія "Русснефть" розпочала постачати туди сиру нафту.Компанія Black Sea Petroleum, яка володіє та керує заводом, наразі не прокоментувала рішення ЄС. Тим часом Міністерство закордонних справ Грузії висловило стурбованість санкціями та заявило, що країна вживає всіх необхідних заходів, аби її територію не використовували для обходу міжнародних обмежень."Грузія, як і раніше, готова співпрацювати з інституціями Європейського Союзу та надавати їм усю необхідну інформацію", — заявили у відомстві.Водночас раніше цього місяця Black Sea Petroleum повідомила, що вже в серпні-вересні припинить перероблення російської нафти та перейде на сировину з Туркменістану та Казахстану.За словами високопосадовця ЄС, переговори з компанією тривають. Якщо завод виконає обіцянку та повністю відмовиться від російської нафти, то Брюссель може запропонувати країнам-членам ЄС виключити його зі санкційного списку."Ми дамо їм трохи довіри, але хочемо переконатися, що вони виконають свої обіцянки. Після цього ми зможемо запропонувати Раді виключити їх зі списку", — сказав представник ЄС.Нафтопереробний завод "Кулеві" розпочав роботу в жовтні 2025 року з початковою потужністю 1,2 мільйона тонн нафти на рік. За перше півріччя 2026 року він переробив понад 650 тисяч тонн сировини.За даними аналітичного центру CREA, із жовтня 2025 року до травня 2026 року завод отримав шість партій російської сирої нафти. У цей же період нафтопродукти з "Кулеві" експортували, зокрема, до Іспанії та Болгарії. Крім того, за оцінками CREA, із лютого 2023 року до лютого 2026 року країни ЄС і США імпортували з порту Кулеві 1,46 мільйона тонн нафтопродуктів загальною вартістю 811 мільйонів євро.Нагадаємо, два дні тому уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк розповідав, що Україна вже розпочала роботу над 22-м пакетом санкцій проти Росії. Для нього, зокрема, представлять докази викрадення українських дітей, а також запропонують нові удари по російській оборонці..