Світ

Уряд Ірландії оголосив про поступове згортання програми фінансової підтримки громадян, які безоплатно розміщують у себе українських біженців. Хоча дію механізму продовжили до березня 2027 року, умови участі та розмір компенсацій суттєво зміняться, що стане фінальним етапом виходу з тимчасових заходів допомоги.Про це повідомляє The Irish Times.Нові ліміти програми ARPПрограма Accommodation Recognition Payment (ARP), яка передбачає щомісячну неоподатковувану виплату за розміщення українців, більше не буде такою щедрою, як раніше. Наразі власники отримують 600 євро, проте уряд планує знизити цю суму до 400 євро. Цікаво згадати динаміку цих виплат:спочатку сума становила 400 євро на місяць;наприкінці 2022 року її підвищили до 800 євро;у 2024 році виплату скоротили до 600 євро, а тепер повертають до початкової позначки.Чому влада обмежує виплатиОднією з головних причин перегляду програми стала ситуація на ринку нерухомості. В уряді вважають, що через відсутність податків на ARP власникам іноді було вигідніше брати участь у програмі, ніж здавати житло в оренду за ринковими цінами. Щоб виправити цей перекіс, з 1 березня запровадили жорсткі обмеження:житло, яке здавалося в оренду до 2022 року, більше не може бути об'єктом програми;ARP тепер стосується лише тих, хто здає кімнати у власному домі або надає житло, яке раніше не було представлене на ринку оренди.Відмова від готелівПаралельно Ірландія планує повністю припинити розміщення українців у готелях, щоб повернути ці місця туристичному бізнесу та місцевим громадам. Кількість контрактів із готелями стрімко скорочується: якщо у 2024 році було припинено 420 таких угод, то у 2026 році — вже 25.Наразі у державному житлі залишається близько 19,2 тисячі українців, хоча ще у листопаді 2023 року їх було близько 60 тисяч. Новоприбулі громадяни тепер отримують прихисток лише на перші 30 днів у спеціальних центрах, після чого мають самостійно шукати варіанти на ринку оренди.Нагадаємо, шведський уряд представив новий пакет допомоги Україні на 2026 рік на суму близько 240 мільйонів шведських крон (25,7 мільйона доларів). Ідеться про фінансування гуманітарних проєктів..

Американський президент Дональд Трамп зазначив, що наприкінці березня розпочалися розмови з "правильними людьми" в Ірані. Хоча при цьому безапеляційно заявив, що в цій країні не залишилося лідерів, з якими можна вести переговори.Такі слова Дональд Трамп сказав під час брифінгу для журналістів у Білому домі у вівторок, 24 березня. Американський президент традиційно перерахував успіхи військових США під час операції в Ірані.Він додав, що в Тегерану не залишилося морських і повітряних сил, засобів протиповітряної оборони, радарів і лідерів, тому Вашингтон, мовляв, не має з ким вести переговори.При цьому Дональд Трамп акцентував, що США ведуть "певні розмови з потрібними та правильними людьми", які хочуть укласти угоду."Не залишилося лідерів. Ніхто не знає, з ким розмовляти. Але ми насправді розмовляємо з потрібними людьми, і вони так сильно хочуть укласти угоду. Ви навіть не уявляєте, як сильно вони хочуть укласти угоду. І ми побачимо, що відбуватиметься надалі", — як завжди, заплутано висловився очільник Білого дому.Тим часом журналісти видання Axios поінформували, що США та група країн Близького Сходу обговорюють можливість проведення мирних переговорів на високому рівні з Іраном вже в четвер, 26 березня, але все ще чекають на відповідь від Тегерана.Співрозмовники медійників зі США й Ізраїлю уточнили, що Вашингтон передав Тегерану пропозицію щодо можливої угоди про припинення війни, яка складається з 15 пунктів.Зазначається, що документ включає багато тих самих вимог, які США висунули під час останнього раунду переговорів у Женеві. За словами джерел, Іран нібито погодився з більшістю пропозицій.Водночас Ізраїль, який є союзником США в операції проти Ірану, скептично поставився до можливості успішних переговорів із Тегераном.За інформацією джерел видання, прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу стурбований тим, що американський президент Дональд Трамп може укласти угоду, яка не відповідає цілям Ізраїлю, містить значні поступки й обмежує можливості країни завдавати ударів по Ірану.А деякі іранські посадовці стверджують, що Дональд Трамп за допомогою хибних заяв про дипломатичний прогрес просто намагається заспокоїти світові ринки та виграти час для своїх військових планів.Нагадаємо, видання Ynet повідомляло, що США встановили дедлайн для припинення воєнного протистояння з Тегераном, визначивши 9 квітня датою фінального врегулювання конфлікту. Вже цього тижня сторони мали би провести вирішальний раунд перемовин на нейтральній території в Пакистані..

У вівторок, 24 березня, стало відомо, що двох людей, яких підозрюють у шпигунстві в інтересах Росії, затримали німецькі правоохоронці. За інформацією слідства, вони стежили за підприємцем, чия компанія постачає дрони та компоненти до них для України.Таку інформацію оприлюднило німецьке видання Spiegel, журналісти якого послалися на федеральну прокуратур. Там розповіли, що видали ордери на арешт двох підозрюваних.Медійники з’ясували, що підозрювані — 43-річний уродженець Харкова Сергій Н. і 45-річна громадянка Румунії Алла С.Аллу затримали в Німеччині, у землі Північний Рейн-Вестфалія. Сергія — в Іспанії, у містечку поблизу Аліканте, за запитом німецької сторони. Наразі порушено питання про його екстрадицію.За версією слідства, Сергій із грудня 2025 року систематично збирав інформацію про компанію-виробника дронів і таємно знімав її об'єкти. Алла долучилася до стеження з березня — вона встановила домашню адресу підприємця, приходила туди та потайки фотографувала будинок.Слідчі вважають, що зібрані дані готували ґрунт для "подальших дій проти цілі" — аж до фізичного нападу або вбивства. Розслідування вели контррозвідка Федерального офісу захисту конституції та баварська земельна кримінальна поліція.Журналісти Spiegel встановили ім'я підприємця та назву його компанії, однак не розкривають їх. За словами самого бізнесмена, він давно усвідомлював ризики своєї діяльності та вже вживав заходів безпеки.Компанія раніше постачала в Україну дрони-камікадзе, а зараз зосередилася переважно на компонентах до безпілотників.Обидвом підозрюваним висунуто звинувачення у шпигунстві. 25 березня вони мають постати перед судом — для визначення подальших заходів.Нагадаємо, також сьогодні стало відомо, що у справі з п'ятничним підпалом складу компанії LPP Holding в чеському Пардубіце затримано щонайменше одного підозрюваного. Цей завод виготовляв безпілотники для України..

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо виступив на захист політичних маневрів свого соратника Петера Пеллегріні, який відвідував столицю Росії для зміцнення власних електоральних позицій. Глава уряду відкинув будь-які звинувачення у зовнішньому втручанні у внутрішні справи країни, попри очевидне сприяння з боку угорських дипломатів в організації цього візиту.Про це повідомляє словацьке видання Dennik N.Роль Угорщини та візит до МосквиСкандал навколо поїздки колишнього очільника уряду Петера Пеллегріні до Москви набув розголосу через допомогу міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто. Саме він сприяв організації зустрічей у РФ, аби підвищити шанси Пеллегріні на перемогу у виборчих перегонах. Роберт Фіцо, коментуючи події кількарічної давнини, наголосив на своїй непричетності до тих процесів."У 2020 році я практично не існував у політиці, тому не маю підстав коментувати це", — заявив чинний прем’єр-міністр.Нагадаємо, що у той період партія "Курс — соціальна демократія", до якої належав Пеллегріні, програла вибори та опинилася в опозиції. Фіцо стверджує, що не володів інформацією про стратегію свого колеги.Втручання чи "нормальна практика"Попри критику з боку європейських партнерів, Фіцо вважає, що контакти з Кремлем не є порушенням демократичних норм. Натомість він навів приклад діяльності британських дипломатів, яку вважає значно більшою загрозою для суверенітету Словаччини. Глава уряду пояснив свою позицію наступним чином:"Порушення правил — це коли британське Міністерство закордонних справ наймає фірму, і ця фірма платить інфлюенсерам, акторам у Словаччині, щоб вони допомагали "Прогресивній Словаччині".Також Фіцо прокоментував чутки про постійні контакти угорського колеги Сійярто з главою МЗС Росії. Він зазначив, що Москва залишається суб'єктом міжнародної політики, з яким багато хто продовжує діалог."Нехай кожен телефонує, кому хоче. Я не телефонував і не маю наміру робити такі дзвінки, жодних доказів я не бачив", – підсумував прем'єр, заперечуючи факти прямих дзвінків Сергію Лаврову під час засідань ЄС.Як раніше повідомляв The Washington Post, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто регулярно телефонував своєму російському колезі Сергію Лаврову в перервах між засіданнями Ради Європейського Союзу. Він звітував йому про перебіг обговорень.За даними Politico, Європейський Союз почав скорочувати доступ Угорщини до чутливої інформації та окремих обговорень через побоювання можливого витоку даних до Росії. Йдеться про неформальні обмеження участі Будапешта у частині закритих зустрічей.Нагадаємо, 22 березня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив Орбана у шпигунстві. Так, європейська спільнота запідозрила проросійського політика у передачі Кремлю конфіденційної інформації із засідань Ради Євросоюзу.Згодом Європейська комісія офіційно звернулася до Будапешта з вимогою надати пояснення щодо ймовірної передачі секретних даних Ради Євросоюзу російській стороні. Брюссель висловлює глибоке занепокоєння діями угорського міністра закордонних справ, які підривають фундамент довіри всередині Союзу.Нещодавно були оприлюднені стенограми розмов очільника міністерства закордонних справ Угорщини Петера Сійярто з російським дипломатом Сергієм Лавровим розкрили таємні спроби Будапешта залучити Росію до впливу на результати виборів у Словаччині. Угорська сторона особисто лобіювала в Москві зустрічі для словацьких політиків, аби підняти їхні рейтинги перед голосуванням..

Молдовський уряд схвалив запровадження надзвичайного стану в енергетиці на 60 днів. Прем'єр-міністр Александру Мунтяну не виключив можливості віялових відключень.Про це повідомили журналісти TV8. Вони зазначили, що відповідне рішення щодо надзвичайного стану мають винести на голосування депутатів на позачерговому засіданні парламенту о 17:00."Реальність навколо нас стала жорсткішою. Війна, розв'язана Росією проти України, б'є по критичній інфраструктурі сусідньої країни. Водночас вона створює ланцюгові ефекти в усьому регіоні та вже безпосередньо впливає на нас тут, у Молдові. Наслідки дій Російської Федерації більше не можна ігнорувати", — заявив Мунтяну.Прем'єр-міністр попросив усі компетентні установи "діяти негайно", запевнив, що влада продемонструє "прозорість в ухваленні рішень" і що вона оперативно інформуватиме населення.За словами голови Національного центру управління в кризових ситуаціях Сергія Дякону, "технічні збої свідчать про серйозне коротке замикання, що вимагає спеціального втручання".Надзвичайний стан дозволяє державі діяти швидко та скоординовано, щоб обмежити наслідки кризи, захистити життя та безпеку людей, а також забезпечити безперебійне надання основних послуг. Це сприяє швидкому втручанню у випадку відключень, виділенню необхідних ресурсів для відновлення лінії "Ісакча — Вулкенешти", а також коригуванню тарифів у стислі терміни для запобігання дефіциту палива та забезпечення роботи критично важливих послуг.Центр спільно з Міністерством енергетики розробляє комплекс заходів для мобілізації ресурсів та координації установ, забезпечення енергопостачання та функціонування критичної інфраструктури. Передбачені превентивні дії для установ, економічних агентів та операторів, перевірка альтернативних джерел енергії, адаптація інституційних процедур для швидкого реагування на ризики, енергозбереження в години пік, обмеження наслідків у разі відключень та впровадження планів безперервності життєво важливих послуг, таких як водопостачання, енергетика, охорона здоров'я, громадський порядок і соціальні послуги.У цей період громадян закликають дбайливо користуватися електроенергією, уникати перевантаження електроприладів, заздалегідь заряджати телефони та основні пристрої, забезпечити наявність альтернативних джерел освітлення, не користуватися ліфтами в разі перепадів напруги, а також стежити за офіційною інформацією, яку передають органи влади.Лінія електропередач "Ісакча — Вулканешти" — основний канал імпорту електроенергії з Румунії до Молдови.Нагадаємо, вчора президентка Молдови Мая Санду заявила про готовність своєї країни долучитися до міжнародної "Коаліції охочих", що спрямована на посилення допомоги Україні. Кишинів уже подав відповідний запит, який наразі перебуває на розгляді інших учасників об'єднання..

У справі з п'ятничним підпалом складу компанії LPP Holding в чеському Пардубіце затримано щонайменше одного підозрюваного. Цей завод виготовляв безпілотники для України.Про це повідомило чеське видання Novinky, журналісти якого послалися на два незалежні джерела.Вони підтвердили, що його арешт відбувся в Словаччині. Останніми днями в медіа з'являлися припущення про сусідню країну, куди втекли зловмисники після підпалу складу.Пожежу рано вранці в п'ятницю навмисно влаштували декілька людей, при цьому є інформація про щонайменше трьох підозрюваних.Відповідальність за підпал взяла на себе нібито міжнародна група Earthquake Faction. У заяві угруповання йдеться про те, що воно засмучене тим, що компанії LPP Holding і Elbit Systems розробляють зброю для Ізраїлю. Члени угруповання називають себе активістами руху за права палестинців.Поліція розслідує справу за підозрою в терористичному акті, а також співпрацює з колегами зі Словаччини, які підтвердили свою допомогу в з'ясуванні обставин підпалу.Пожежа, що сталася в п'ятницю, пошкодила виробничі потужності та складські приміщення на об'єкті, розташованому за 120 кілометрів на схід від Праги, але не зірвала заплановане постачання 40 ударних безпілотників в Україну. Про це офіційно заявило керівництво заводу.Чеська газета Mlada Fronta Dnes з посиланням на власні джерела повідомила, що, за попередньою інформацією, виробництво безпілотників для України могло бути фактичною метою атаки, замаскованої під антиізраїльську акцію.Нагадаємо, 11 лютого цього року агенція Reuters повідомила про нестачу фінансування в "Чеської ініціативи" з постачання боєприпасів для України. З 5,06 мільярда євро, які необхідні для її реалізації, на той момент вдалося зібрати лише 1,4 мільярда євро..

У понеділок у Варенському районі Литви розбився безпілотник, який вибухнув після падіння. Міністр національної оборони Литви Робертас Каунас повідомив, що дрон, найімовірніше, був українським і міг загубитися через вплив радіоелектронної боротьби.Про це пише LRT.За словами Каунаса, БпЛА, ймовірно, мав на меті атакувати порт Приморськ у РФ, але через низький політ його не виявили литовські радари. Інцидент ще розслідують, проте в Литві заявили, що додаткові радари для виявлення дронів, що низько літають, країна отримає не раніше 2026-2028 років.Реакція влади Литви на інцидентЛідер керівної соціал-демократичної партії Литви Міндаугас Сінкявічюс висловив незадоволення реакціями на інциденти такого характеру та закликав пришвидшити впровадження необхідних технологій. Він зазначив, що ситуація неприємна як для політика, так і для звичайного громадянина.Представники литовського відомства оборони пояснили, що країна наразі не має технічних можливостей виявляти об’єктів, що низько літає, але обладнання для цього країна придбає в найближчі роки. Міністр Каунас також повідомив, що під час свого візиту до України обговорить ситуацію і можливості впровадження українських технологій радіоелектронної боротьби для уникнення подібних випадків у майбутньому.Нагадаємо, вночі 24 березня російські загарбники випустили по Україні майже 400 дронів та десятки ракет. Володимир Зеленський відреагував на обстріл та показав моторошні фото.Додамо, українська влада розпочала підготовку довгострокового плану роботи парламенту на випадок, якщо війна триватиме "ще три роки"..

У ніч на 24 березня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по важливих військових об’єктах російських окупантів. ЗСУ уразили пускову установку БРК "Бастіон", пункти управління та райони зосередження противника.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України.Серед уражених об’єктів:пускова установка берегового ракетного комплексу "Бастіон" (Актачі, тимчасово окупована територія АР Крим);райони зосередження противника у Велика Новосілка (ТОТ Донецької обл.), Хороше (ТОТ Луганської обл.) та Новозлатопіль (ТОТ Запорізької обл.);ремонтний підрозділ ворога (Новозлатопіль, ТОТ Запорізької обл.);пункт управління БпЛА (Велика Новосілка, ТОТ Донецької обл.).Масштаби завданих збитків і втрати противника уточнюються. Сили оборони заявляють, що продовжать уражати стратегічні об’єкти ворога як на окупованих територіях України, так і на території РФ, до повного припинення збройної агресії."Сили оборони України продовжать уражати важливі військові об’єкти противника як на тимчасово окупованих територіях України, так і на території російської федерації до повного припинення збройної агресії проти України", — додали у відомстві.Нагадаємо, ввечері 4 березня у російських міста Саратов та Енгельс пролунала низка вибухів.Додамо, 2 березня підрозділи Сил оборони України завдали потужних ударів по армії країни-агресорки, уразивши центр дальнього космічного зв’язку, низку об’єктів протиповітряної оборони та живу силу противника..

У Техасі стався вибух на нафтопереробному заводі Valero Port Arthur, який є одним із найбільших у Сполучених Штатах Америки. Спалахнула масштабна пожежа.Як повідомляє видання New York Post, інцидент стався 23 березня у західній частині Порт-Артура. Місцевим жителям рекомендували перебувати в укриттях.Шериф округу Джефферсон Зіна Стівенс припустила, що вибух може бути пов'язаний з аварією з опалювальним агрегатом на нафтопереробному заводі. Протягом дня чиновники стежили за якістю повітря в цьому районі, оскільки дим з нафтопереробного заводу швидко поширився.На щастя, обійшлося без постраждалих. Представник енергетичної корпорації Valero Port Arthur повідомив, що персонал нафтопереробного заводу перебуває у безпеці.За словами мешканців, вибух сколихнув їхні будинки та транспортні засоби, а також виник запах тухлих яєць, який зазвичай асоціюється із сіркою."Я думаю, що ці хімікати можуть поширитися не лише на цю територію", — заявила мешканка сусіднього міста, яке розташоване лише за шість миль від заводу.Нафтопереробний завод Valero Port Arthur розташований поблизу узбережжя Техаської затоки та вздовж кордону між Техасом та Луїзіаною. Там працює близько 770 працівників, і він щодня виробляє понад 435 тисяч барелів бензину, дизельного палива та авіаційного палива.Нагадаємо, 23 березня у Нью-Йорку сталася авіакатастрофа. В аеропорту Ла-Гуардія пасажирський літак Air Canada зіткнувся з пожежною машиною..

З Польщі до України екстрадували херсонця, якого підозрюють у зґвалтуванні та убивстві семирічної дівчинки. Крім того, чоловік позбавив життя її 40-річну матері.Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.Відомо, що цей злочин стався у липні 2022 року в окупованому Херсоні. Жінка з дитиною приїхала до колишнього чоловіка, сподіваючись на безпечніші умови. Натомість 41-річний господар вбив своїх екс-дружину та падчерку. "Судово-медична експертиза підтвердила, що перед смертю дівчинка стала жертвою зґвалтування", — уточнив Кравченко.Після скоєного підозрюваний виїхав з Херсону через непідконтрольні Україні території та тривалий час переховувався за кордоном. У березні 2025 року правоохоронці заочно повідомили йому про підозру та оголосили у міжнародний розшук. "Завдяки тривалій співпраці з іноземними партнерами підозрюваного затримали у Польщі. 19 березня 2026 року його екстрадували до України", — зазначив генпрокурор.Суд обрав чоловіку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Йому інкримінують:умисне вбивство двох осіб;зґвалтування малолітньої дитини. Чоловіку загрожує довічне позбавлення волі."Екстрадиція залишається одним із ключових інструментів забезпечення принципу невідворотності покарання", — заявив посадовець.Варто зауважити, що з початку 2026 року до України екстрадовано трьох осіб із Бельгії, Німеччини та Польщі. Водночас Україна виконує міжнародні зобов’язання та цьогоріч задовольнила запити на видачу правопорушників до Бельгії, Чехії та Австрії.Нагадаємо, на Полтавщині 11-річна дівчина народила дитину після зґвалтування. Зловмиснику оголошено підозру.Додамо, киянин купив п'ятирічну дитину за 100 доларів для сексуальної експлуатації. Він проведе 15 років у тюрмі..

Загострення навколо Ірану досить суттєво вплинуло на паливний ринок Європи. У деяких країнах водії стикаються не лише зі зростанням цін, а й з обмеженнями на заправках.Про це пишуть Reuters та Trans.INFO.Зокрема, у Словенії влада тимчасово обмежила обсяг пального. Відтепер приватні авто можуть заправлятися не більше ніж на 50 літрів на день, а для бізнесу встановили ліміт у 200 літрів. Прем’єр-міністр Роберт Голоб пояснив, що дефіциту як такого немає — проблема виникла через різкий попит, зокрема через так званий "паливний туризм", коли водії з інших країн масово приїжджають за дешевшим пальним.Схожі обмеження запровадили й у Словаччині, але там встановили фінансовий ліміт — не більше 400 євро на одну заправку. Це особливо вдарило по перевізниках, яким доводиться частіше заправлятися або шукати пальне за кордоном.Експерти попереджають, що такі обмеження можуть спричинити подорожчання товарів і проблеми з логістикою. Водночас деякі країни, зокрема Італія, намагаються стримати кризу. Так, уряд знижує податки на пальне та підтримує транспортний сектор.Яка ситуація з пальним в Україні?Впродовж останніх двох тижнів ціни на пальне в Україні зростали через загострення ситуації на Близькому Сході. Водночас зниження вартості нафти дало підстави очікувати покращення ситуації. Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн розповів, що ключовим фактором залишалися світові біржі, а не політичні заяви.Експерт пояснив, що короткочасні коливання цін на нафту не гарантували здешевлення пального на АЗС. Якщо вартість сировини падала ненадовго, а потім знову різко зростала, ринок не встигав реагувати. За його словами, для реального зниження цін потрібна була стабільна тенденція до їхнього падіння, і лише в такому випадку заправки могли оперативно переглянути вартість пального.Куюн також підкреслив, що бізнес був зацікавлений у продажах, оскільки працював із фіксованою маржею. Через високі ціни попит знижувався, тому мережі змушені були конкурувати та поступово зменшувати вартість, щоб повернути клієнтів. Він додав, що за умов стабільного здешевлення нафти ціни на українських АЗС також мали тенденцію до зниження.Маржа — це різниця між ціною продажу товару або послуги та його собівартістю, що показує прибутковість бізнесу.Нагадаємо, у 2026 році уряд запровадив додатковий механізм підтримки громадян — часткове повернення коштів за придбане пальне. Нещодавно TrueUA підготував матеріал з поясненням всіх дій для повернення частини коштів за пальне..

Глава Білого дому полюбляє ставити дедлайни, які сам і порушує. Вчора він дав наказ на п'ять днів зупинити удари по енергетиці Ірану для переговорів з Тегераном. Іранці запевняють, що не ведуть переговори зі США. Що ж насправді відбувається?Суперечлива інформація про переговориДональд Трамп розпорядився зупинити удари по енергетичній інфраструктурі Ірану. Він заявив, що протягом останніх днів американці та іранці провели "дуже плідні і конструктивні перемовини". У МЗС Ірану слова президента США спростували, звинувативши його у намаганні виграти час, доки тривають регіональні зусилля з деескалації. Та, попри заяви з Тегерана, Трамп наполягає на своєму: США й Іран досягли угоди за 15 пунктами."Я б сказав, що переговори пройшли ідеально. Якщо вони доведуть їх до кінця, це покладе край цьому конфлікту. Вони дуже хочуть укласти угоду. Ми теж хотіли б укласти угоду. Інакше ми продовжимо бомбити на повну", — сказав Трамп.З 15 пунктів він загострив увагу тільки на одному — на відмові Ірану від ядерної зброї."У нас є п'ятиденний період, подивимося, як усе мине. Якщо все пройде добре, ми врешті-решт це вирішимо", — розповів лідер США про поставлений іранцям дедлайн.Трамп придумав про переговори, чи вони все ж ведуться? Будь-який військовий конфлікт передбачає кулуарні перемовини здебільшого через посередників. Іранська сторона не може визнати факту переговорів, оскільки має підтримувати бойовий дух населення, а розмови про переговорний процес зміщують акцент із необхідності боротьби на очікування миру, що розхолоджує людей. Тому щодо факту переговорів сумнівів немає, інша справа, чи стануть вони продуктивними.Щоб оцінити шанси варто звернути увагу на тло, тобто, на те, що відбувається навколо військової операції США та Ізраїлю проти Ірану.Чи буде "Епічна лють" ще й на землі? Перше: чи буде наземна операція. В перші дні "Епічної люті" Трамп не виключав такої можливості. Щоправда, у своєму стилі: може бути, а може і ні, бо й так усе йде з випередженням графіку. Подальші дні показали, що американці зав’язли у війні і не можуть навіть розблокувати Ормузьку протоку.Днями він запевнив: "Я нікуди не відправляю війська". В той самий час ЗМІ, посилаючись на власні джерела, стверджують про підготовку наземної операції на острові Харк, де розташована ключова експортна потужність іранської нафти.Цей острів вже був підданий бомбардуванням, але висадки військових там не було. За даними видання Axios, операція на острові Харк можлива за двох умов:по-перше, спочатку має бути максимально знищена вогнева міць іранців;по-друге, висадка потребує більшої кількості військ.ЗМІ нагадують слова Трампа:"Ми можемо захопити острів у будь-який момент, він маленький та абсолютно незахищений. Ми там знищили все, крім труб. Труби ми залишили, тому що на їх відновлення у них пішли б роки".Військові експерти нагадують, що наземні операції американців часто закінчувалися провалом, як-от битва за острів Окінава, яка тривала 82 дні. За цей час, за офіційними даними, американці та їхні союзники британці втратили понад 12 тисяч солдатів, ще понад 38 тисяч отримали поранення. Харк — не Окінава, тут нема лісів чи серйозної оборонної структури, проте без жертв не мине. А Трамп, попри бравурні заяви, дуже не хоче, щоб до Америки поїхали труни з американськими солдатами. Ціна на нафту відреагувала на слова Трампа, а режим у Тегерані — ніДруге тло: ціни на нафту і газ. З часу американської операції проти Ірану вони щодня пробивають дно. Ормузька протока лишається заблокованою, а удари іранців по нафтогазовій інфраструктурі близькосхідних союзників США посилюють панічні настрої на ринку, адже зруйновані підприємства не відновиш за короткий час. Заява Трампа про мирні переговори з Іраном збила ціну на нафту одразу на понад 13%, але це явище тимчасове. Якщо за найближчі п'ять днів просування у напрямку припинення бойових дій не відбудеться, вартість нафти може суттєво зрости як наслідок розчарування зривом миру.Третє тло: з ким саме американців ведуть переговори. Від США перемовники відомі — це давні наші знайомі — Стів Віткофф і Джаред Кушнер. А хто з іранського боку? Реальну владу в Ірані зараз мають керівники "Корпусу вартових ісламської революції" (КВІР), їхньою креатурою є верховний аятола Моджтаба Хаменеї.Дуже сумнівно, що представники КВІР про щось домовляються з американцями. А якщо це не вони, а дипломати з МЗС Ірану, тоді виникає питання, чи погодяться "вартові революції" на угоду зі США. Це нагадує "чудову" угоду Трампа по Сектору Гази, коли ХАМАС, від якого залежить мир на палестинських землях, не був стороною домовленостей. Як відомо, ця угода — на паузі.Четверте тло: американці хочуть домовитися з режимом, який обіцяли знищити, почавши військову операцію. Внаслідок повітряних ударів загинув аятола Алі Хаменеї та кілька високопоставлених військово-політичних керівників Ірану, але їх швидко замінили на не менш безкомпромісних. Глобальна проблема у тому, що навіть захоплення острова Харк не змінить режим у Тегерані. З 28 лютого, коли стартували бойові дії, ні в столиці Ірану, ні деінде в цій країні не відбулися антиурядові протести, а наступ курдів, про який так багато писали, схоже, захлинувся, так до ладу і не почавшись.Ситуація видається такою, що Трамп готовий домовлятися, не вирішивши головного завдання — режим ісламістів виявився непорушним. А отже, 15 пунктів угоди, про яку каже глава Білого дому, будуть порушені, щойно іранська влада відчує ослаблення тиску на неї. Можна згадати, як після бомбардувань американцями ядерних об’єктів у червні минулого року, Тегеран погодився на переговори щодо припинення збагачення урану. Вони тривали у Женеві аж до початку нинішньої військової операції і результату не принесли.Рейтинги підказують Трампу, що пора війну завершувати  П’яте тло: падіння рейтингу Трампа в США. Згідно з результатами опитування YouGov, проведеного на замовлення The Economist, загальний рівень схвалення роботи Трампа на посаді президента становить 38%, водночас 59% респондентів не підтримують його діяльність. Рейтинг схвалення економічної політики взагалі впав до -29%, що є найгіршим показником за весь час його президентства включно з першою каденцією. Щодо військових дій проти Ірану, то 56% респондентів їх не схвалюють, 36% підтримують.Опитування Reuters/Ipsos продемонструвало, що лише 7% американців підтримують вторгнення до Ірану. Мається на увазі наземна операція. 37% опитаних схвалюють війну, 59% виступають проти. При цьому 55% не підтримують розгортання будь-яких наземних військ, незалежно від масштабу операцій.В Америці набуває обертів передвиборна кампанія з проміжних виборів до Конгресу, які відбудуться на початку листопада. Політичні опоненти Трампа та республіканців вміло грають на темі авантюрності війни проти Ірану, некомпетентності адміністрації. Якщо після п'яти днів, які президент оголосив як дедлайн для угоди, війна триватиме, його рейтинг полетить донизу ще більше.Члени НАТО продовжують лишатися скептиками Останнє, шосте тло: американці так і не сформували коаліцію на підтримку військової операції проти Ірану. Трамп називав союзників по Північноатлантичному альянсу "боягузами" та казав, що "без США НАТО — паперовий тигр". Але тут варто нагадати, що військову операцію він починав без відома та узгодження із союзниками, а вимоги до них з’явилися, коли вирішити поставлені задачі швидко не вдалося.Генсек НАТО Марк Рютте закликав країни Альянсу підтримати американців, але ті — не поспішають. Причина очевидна — зазіхання на Гренландію, введення мит, конфлікти з лідерами ключових європейських держав. Показовим прикладом може стати позиція Лондона. Британці мають особливі відносини зі США і традиційно підтримували Вашингтон у військових кампаніях. Цього разу все інакше. Днями відбувся черговий діалог між Трампом і прем’єром Кіром Стармером щодо розблокування Ормузької протоки. Підсумок: домовилися про наступну розмову найближчим часом. Британці надали свої бази для операції з розблокування важливої протоки, але не для атак по Ірану.Отже, короткий висновок. П’ятиденний дедлайн від Трампа нагадує спробу "зіскочити" з війни, яка не приносить йому дивідендів. А якщо результату не буде, по території Ірану знову полетять ракети, після чого глава Америки оголосить ще один дедлайн..

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин офіційно назвав Південну Корею "найбільш ворожою державою". Він попередив про жорстку відповідь у разі провокацій.Як пише видання Yonhap, таку заяву він зробив під час першої сесії Верховних народних зборів 22 березня."Південна Корея офіційно визнана найворожішою країною", — цитує слова Кіма Центральне інформаційне агентство Кореї (ЦТАК).Він також заявив, що Південна Корея "заплатить за будь-яку провокацію". Крім того, у КНДР планують закріпити статус "ворожої держави" на рівні конституції.Гучні заяви Кім Чен ИнаКім також заявив, що статус його країни як держави з ядерною зброєю ніколи не зміниться, і пообіцяв докласти зусиль для боротьби з "ворожими силами" проти Пхеньяна.Також лідер КНДР звинуватив США у здійсненні терористичних актів та вторгнень у багатьох частинах світу. Очевидно, він мав на увазі війну з Іраном, хоча безпосередньо не згадав президента Дональда Трампа."Гідність, інтереси та остаточна перемога країни можуть бути гарантовані лише найпотужнішою силою. Незалежно від того, чи оберуть вороги конфронтацію, чи мирне співіснування, це їхній вибір, і ми готові відповісти на будь-який вибір", — наголосив він.Він пообіцяв і надалі розвивати "оборонні ядерні сили стримування" Північної Кореї та підтримувати "швидку та точну" готовність до реагування її ядерних сил для боротьби зі "стратегічними загрозами" національній та регіональній безпеці.Зауважимо, нещодавно TrueUA писав про вибори в КНДР. Так, на парламентських виборах 2026 року партія Кім Чен Ина вперше за довгий час отримала не стовідсоткову підтримку.Нагадаємо, 20 березня лідер Північної Кореї Кім Чен Ин особисто керував військовими навчаннями, під час яких презентували новий бойовий танк. За даними державних медіа, техніка нібито здатна ефективно протидіяти ракетам і безпілотникам..

У Колумбії розбився військовий літак, який перевозив 125 осіб. Понад 60 людей загинули, десятки — отримали травми.Про це пише видання CNN, посилаючись на заяву губернатора регіону Джона Габріеля Моліна.Авіатроща сталася поблизу Пуерто-Легуісамо, міста в регіоні Путумайо, що межує з Перу. Літак C-130 Hercules після падіння розлетівся на частини та загорівся."Серед 114 пасажирів літака було 112 військовослужбовців колумбійської армії та двоє поліцейських. На борту також було 11 членів екіпажу", — зазначив губернатор.Міністр оборони Педро Санчес заявив, що причина аварії ще не встановлена. Він додав, що немає жодних ознак нападу злочинних угруповань."Літак був у льотному стані, а екіпаж був належним чином кваліфікований", — заявив посадовець.Своєю чергою, президент Колумбії Густаво Петро заявив, що катастрофи "ніколи не мало б статися". Він висловив розчарування щодо недостатньої модернізації збройних сил, яку він пояснив "бюрократичними труднощами".Військовий літак після злету пролетів лише декілька миль. Запис камер показує, що аварія сталася поблизу аеропорту. На знімках з місця авіатрощі видно густий чорний дим та вогонь.Нагадаємо, 23 березня у Нью-Йорку сталася авіакатастрофа. В аеропорту Ла-Гуардія пасажирський літак Air Canada зіткнувся з пожежною машиною.Також в Туреччині вночі 25 лютого розбився бойовий винищувач F-16. Пілот літака загинув. Його піднімали в небо для планового тренувального польоту..

Естонія зробила рішучий крок у напрямку притягнення керівництва Російської Федерації до відповідальності, офіційно приєднавшись до розробки механізму спеціального трибуналу. Країна увійшла до складу Управлінського комітету, який координуватиме розслідування злочину агресії проти України.Про це йдеться в офіційній заяві міністерства закордонних справ Естонії.Роль Естонії у формуванні трибуналуОфіційне приєднання Естонії до міжнародного механізму означає її безпосередню участь у роботі Управлінського комітету спеціального трибуналу. Головна місія цього органу полягає у забезпеченні юридичної бази та практичних умов для розслідування злочину агресії, скоєного проти українського народу.У зовнішньополітичному відомстві країни підкреслили, що цей етап є критично важливим для переходу від декларацій до реального запуску повноцінної роботи міжнародного судового органу.Принцип невідворотності покаранняЕстонська сторона переконана, що безкарність за порушення міжнародного права є неприпустимою. У МЗС наголосили, що створення трибуналу — це єдиний шлях до справедливого завершення війни."Цим кроком ми наближаємося до створення спеціального трибуналу та забезпечення його повноцінного функціонування. Відповідальність має значення. Безкарність не переможе", — заявили в естонському відомстві.На переконання офіційного Таллінна, притягнення до відповідальності за злочин агресії є фундаментальним елементом збереження глобальної безпеки. Тільки через легітимний правовий механізм світ зможе продемонструвати Російській Федерації, що за розв'язання масштабної війни обов'язково настане покарання.Міжнародна коаліція перейшла від обговорень до практичного розгортання судового механізму в Гаазі. Спеціальний трибунал зосередиться виключно на злочині агресії, що дозволить обійти імунітети вищого керівництва РФ. Наразі в Нідерландах уже працює Передова група (STAT), яка займається логістикою та підготовкою до обрання суддівського корпусу. Фінансування першого етапу забезпечено внесками ЄС та країн-партнерів, а юридичну базу підтримали понад 40 держав через Розширену часткову угоду Ради Європи. Головна мета — розпочати перші слухання щодо Володимира Путіна та його оточення вже до кінця 2026 року, причому розглядається можливість проведення процесів заочно. Це дозволить зафіксувати злочини Кремля на міжнародному рівні та створити підстави для подальшої конфіскації активів РФ як репарацій.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на завершення організаційної підготовки Спецтрибуналу щодо злочину агресії Російської Федерації вже цього року. В цьому мають допомогти наші союзники та партнери..