Світ

Військова підтримка Росії з боку Північної Кореї сприяє продовженню війни проти України та створює загрози міжнародній безпеці. Передача озброєння, балістичних ракет і залучення військових КНДР також порушують резолюції Ради Безпеки ООН.Про це заявив постійний представник Південної Кореї при ООН Чжи Хун Ча під час засідання Генеральної асамблеї щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України, повідомляє "Укрінформ"."Республіка Корея залишається серйозно занепокоєною військовою співпрацею між Росією та КНДР. Попри неодноразові заклики припинити її, ця співпраця продовжується без жодних змін", — заявив дипломат.За його словами, Пхеньян продовжує надавати Москві різні види військової підтримки. Йдеться, зокрема, про передачу зброї та балістичних ракет, а також розгортання північнокорейських військових. Чжи Хун Ча наголосив, що така допомога дозволяє Росії продовжувати війну та водночас створює серйозні ризики для міжнародного миру й безпеки."Ця військова співпраця, зокрема передача озброєнь і балістичних ракет, є прямим порушенням відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН і суперечить духу та принципам Статуту ООН", — наголосив постпред.Південна Корея закликала Москву та Пхеньян негайно припинити незаконну військову співпрацю. Водночас дипломат наголосив на необхідності дипломатичних зусиль для завершення російсько-української війни."Дипломатична взаємодія є необхідною умовою для завершення цієї війни. Це війна, яка не мала розпочинатися й має закінчитися без подальших зволікань", — заявив Чжи Хун Ча.Представник Південної Кореї також звернув увагу на збільшення кількості цивільних жертв в Україні. За наведеними ним даними ООН, у липні щонайменше 437 мирних жителів загинули, а понад 2600 дістали поранення. Це був найвищий місячний показник із травня 2022 року.Окремо дипломат наголосив на становищі українців на тимчасово окупованих територіях, які залишаються особливо вразливими до порушень прав людини та безпекових загроз. Він також звернув увагу на необхідність повернення примусово переміщених українських дітей та інших цивільних, яких розлучили з родинами.Додамо, заклики України допомогти озброєнням для протиповітряної оборони наразі не знаходять належного відгуку в Південній Кореї. Сеул іще не готовий постачати Києву летальну зброю. Не впливає на рішення навіть активна співпраця Росії та Північної Кореї.Читайте також: Як Північна Корея посилила економіку завдяки війні в Україні: приголомшлива сума.

Німеччина вперше настільки однозначно поклала на Росію відповідальність за спробу атаки дронами з вибухівкою поблизу аеропорту Лейпциг-Галле. Після інциденту Берлін планує посилити тиск на Москву та домагатися нових санкцій на рівні Європейського Союзу.Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що російське керівництво ставиться до країни "з відкритою ворожістю". За його словами, спроба атаки поблизу Лейпцига була свідомою дією Москви, яка ще більше загострює відносини між державами, повідомляє Politico.Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт також поклав відповідальність за інцидент на Росію, хоча офіційне розслідування ще триває. За його словами, характеристики безпілотників та обладнання вказують на методи, які Москва вже застосовувала під час інших гібридних операцій."Конфігурація безпілотника, різні компоненти, вибухівка та кібертехнології — все це ми знаємо з інших російських гібридних операцій та війни проти України", — заявив Добріндт.У Берліні очікують нових атакНімецька влада припускає, що спроба атаки в Лейпцигу може бути не останньою. Добріндт попередив, що країна залишається потенційною мішенню для подальших гібридних операцій Росії."Ми припускаємо, що Німеччина є ціллю подальших гібридних атак з боку Росії", — наголосив міністр.Politico зазначає, що жорстка реакція Берліна може свідчити про зміну підходу німецької влади до російських гібридних загроз. Раніше Німеччина вже розширила можливості своєї зовнішньої розвідки, дозволивши їй проводити диверсійні та наступальні кібероперації у відповідь на такі дії.Німеччина готує нові обмеження проти РосіїОдним із заходів стане закриття російського консульства в Бонні 18 вересня. Німеччина також планує посилити перевірки російських громадян під час в'їзду до країни та припинити дію угоди, яка регулює роботу "Російського дому" в Берліні.Крім того, німецька влада запропонує Євросоюзу запровадити санкції проти росіян, яких вважають причетними до гібридних операцій. Берлін також виступатиме за подальші обмеження проти російського "тіньового флоту".Серед інших можливих заходів на рівні ЄС — обмеження видачі росіянам 90-денних туристичних віз та свободи пересування російських дипломатів. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також заявив про підтримку Берліна."НАТО висловлює повну солідарність з Німеччиною після гібридної атаки Росії в Лейпцигу", — наголосив він.Що відомо про атакуУ серпні поблизу аеропорту Лейпциг-Галле на сході Німеччини виявили три безпілотники з вибухівкою. Один із них знайшли неподалік українського літака Ан-24, який використовувався для транспортування боєприпасів.Німецька влада вважає, що сукупність технічних ознак безпілотників та обставин інциденту вказує на причетність Росії.Додамо, у Кремлі почали обговорювати можливість проведення тристоронньої зустрічі російського диктатора Володимира Путіна, президента США Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна. Вона може під час майбутнього саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Китаї..

Ввечері 1 вересня в Ірані зафіксували пуски ракет. Вони, імовірно, націлені у бік Йорданії.Про це повідомляє Clash Report."Іран запускає ракети, ймовірно, спрямовані проти Йорданії", — йдеться у повідомленні.Жодний деталей щодо ударів, наразі немає.Зауважимо, наприкінці серпня ситуація на Близькому Сході стрімко загострилася через перше за понад місяць пряме військове зіткнення між Вашингтоном та Тегераном. Країни обмінялися нищівними ударами по ключових стратегічних об'єктах у регіоні. Так, 30 серпня Збройні сили США завдали високоточних ударів по іранських пускових установках. Зокрема, під прицілом американських військових опинилися цілі, розташовані на острові Ларак. Своєю чергою, Корпус вартових ісламської революції (КВІР) атакував із застосуванням ракет та безпілотників дві американські авіабази, розташовані на території Йорданії. Іранська сторона прямо назвала це помстою за обстріл острова Ларак.Нагадаємо, 31 серпня світові ціни на нафту зросли більш ніж на 2%. Це відбулося на тлі нового загострення між Сполученими Штатами та Іраном. .

Сполучені Штати планують утричі збільшити виробничі потужності для ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE, які використовують системи Patriot. Водночас потужності для виробництва перехоплювачів THAAD мають зрости в чотири рази.Пентагон уклав семирічні рамкові угоди з компаніями General Dynamics та Lockheed Martin. Вони передбачають багаторічні закупівлі та мають пришвидшити виготовлення й постачання ключових компонентів для перехоплювачів PAC-3 MSE і THAAD, повідомило Міністерство оборони США.Зокрема, General Dynamics повинна наростити випуск спеціалізованих складових ракет. Йдеться про корпуси двигунів, компоненти головок самонаведення, центральні секції та системи розгортання обтічників.Заступник міністра оборони США з питань закупівель та забезпечення Майкл Даффі заявив, що нові домовленості дозволять суттєво розширити виробничу базу країни."Ці угоди допоможуть нам збільшити потужності американської оборонно-промислової бази та прискорити постачання критично важливих засобів протиповітряної і протиракетної оборони", — наголосив він.Фінансування залежатиме від щорічних бюджетних асигнувань Конгресу США. Водночас домовленості передбачають гарантований мінімальний обсяг закупівель щороку.У Пентагоні розраховують, що довгострокові гарантії дадуть виробникам і постачальникам можливість інвестувати у розширення штату, закупівлю необхідних матеріалів та модернізацію підприємств.Додамо, Польща має виробничу спроможність і готовність розпочати виробництво на своїй території ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. На думку Варшави, це можливо в тісній співпраці з Києвом.Читайте також: Patriot чи SAMP/T: чим відрізняються найпотужніші системи ППО та яка краща для України.

На виході з Ормузької протоки стався черговий напад на нафтовий танкер. Судно, яке перебувало приблизно за 31,5 кілометра від узбережжя Оману, уразили трьома невідомими снарядами.Про це повідомило британське Агентство морських торговельних операцій UKMTO. Інцидент стався за 17 морських миль на схід від міста Хасаб в Омані. У момент атаки танкер прямував до виходу з Ормузької протоки в напрямку Аравійського моря."Судно, яке прямувало у бік виходу з Ормузької протоки, було уражене трьома невідомими снарядами", — йдеться у повідомленні UKMTO.За даними агентства, члени екіпажу перебувають у безпеці. Інформації про шкоду довкіллю внаслідок атаки наразі також немає. Відповідні органи розпочали розслідування.Назву танкера, його порт приписки та інші подробиці UKMTO не оприлюднило. Також поки невідомо, хто саме стоїть за нападом.Нагадаємо, 31 серпня ситуація на Близькому Сході почала стрімко загострюватися через перше за понад місяць пряме військове зіткнення між Вашингтоном та Тегераном. Країни обмінялися нищівними ударами по ключових стратегічних об'єктах у регіоні..

Російський диктатор Володимир Путін підписав указ про чергове розширення центрального апарату Федеральної служби охорони (ФСО). Це вже четверте збільшення штату структури від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Про це повідомляють росЗМІ. Згідно з новим указом, штат центрального апарату ФСО збільшиться з 785 до 812 працівників, тобто ще на 27 осіб.Попереднього разу чисельність апарату збільшили 1 січня 2025 року — до 785 співробітників. До цього штат розширювали на початку 2024 року — до 775 осіб, а наприкінці 2022-го кількість працівників зросла з 725 до 760.Таки, від початку повномасштабної війни штат центрального апарату ФСО зріс на 87 осіб, або 12%. Водночас до вторгнення Росії в Україну чисельність структури не збільшували майже 13 років.Федеральна служба охорони є закритою російською силовою структурою, яка відповідає за безпеку вищих посадовців РФ. До її складу, зокрема, входить підрозділ особистої охорони Путіна.Крім охорони російського диктатора та його резиденцій, ФСО забезпечує спеціальний зв'язок і займається моніторингом громадської думки в Росії.Нагадаємо, нещодавно російський диктатор Володимир Путін заявив, що Москва нібито рухається шляхом завершення війни проти України. Таку заяву він зробив у відповідь на заклик прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді припинити бойові дії..

У Чорногорії правоохоронці розшукують 30-річного громадянина Росії Михайла Шабуніна, якого підозрюють у потрійному вбивстві. За даними поліції, чоловік відкрив вогонь у стрілецькому клубі поблизу міста Даниловград, після чого втік.Про це повідомляє чорногорський телеканал N1. Стрілянина сталася у понеділок, 31 серпня, у стрілецькому клубі "Češka zbrojevka". За інформацією правоохоронців, Шабунін відкрив вогонь по людях, внаслідок чого загинули троє працівників закладу.Після нападу підозрюваний втік. Поліція припускає, що спочатку він пересувався на чорному автомобілі Seat Cordoba. Згодом машину знайшли в населеному пункті Рогані. Наразі масштабна пошукова операція зосереджена в районі Герцег-Нові. До неї залучили спецпідрозділи та повітряні патрулі армії.Правоохоронці закликали місцевих жителів не намагатися самостійно наближатися до підозрюваного та в разі отримання будь-якої інформації про його місцеперебування негайно повідомляти поліцію.Що відомо про підозрюваногоЗа інформацією російських медіа, Шабунін нібито відвідував стрілецький клуб і раніше та тренувався там. У день убивства він, за попередніми даними, спочатку здійснив кілька пробних пострілів, а потім зайшов до приміщення та відкрив вогонь по працівниках.Зазначається, що 30-річний Шабунін є уродженцем російської Пермі. За даними медіа, він захоплювався трейлранінгом, походами в гори та гірськими лижами, а останнім часом нібито шукав роботу у сфері громадського харчування.Нагадаємо, в Таїланді на початку серпня сталася стрілянина в школі Дебсірін у районі Банг Круай провінції Нонтхабурі. За попередніми даними, внаслідок нападу загинули двоє людей, ще близько 20 отримали поранення.Також раніше в тимчасово окупованому Севастополі російський військовослужбовець відкрив вогонь по своїх товаришах по службі, а згодом убив трьох цивільних. Загалом унаслідок стрілянини загинули четверо людей, ще троє зазнали поранень..

У французькому Міттерсаймі сталася сутичка між двома українцями та 44-річним чоловіком, якого спочатку вважали "росіянином", однак він виявився уродженцем Казахстану.Як пише видання TF1, під час конфлікту один із громадян України, 43-річний чоловік, отримав три ножові поранення в живіт. Наступного дня його опонента знайшли мертвим у ставку.Інцидент стався в ніч проти 22 серпня на ставку в районі Міттерсайма на південному сході Мозеля. За попередніми даними, двоє українців рибалили разом із двома молодшими родичами, коли між ними та 44-річним чоловіком виникла бійка.Як повідомив один із учасників події, 24-річний чоловік, під час сутички його 43-річного вітчима поранили ножем. Нападник після цього втік із місця події пішки. Автомобіль та особисті речі чоловіка правоохоронці згодом виявили біля ставка.Постраждалого доправили до лікарні у важкому стані. Спочатку його стан оцінювали як небезпечний для життя, однак згодом він стабілізувався. За фактом події французькі правоохоронці відкрили розслідування за підозрою у замаху на вбивство.Чоловіка знайшли мертвим у ставкуУ неділю, 23 серпня, у ставку в Міттерсаймі виявили тіло 44-річного чоловіка, якого пов'язували з нічною бійкою. Після цього двох українців затримали, а розслідування розширили за фактом можливого вбивства. Однак результати розтину не підтвердили версію про насильницьку смерть.Прокурор Меца Давід Туве повідомив, що розтин підтвердив смерть унаслідок утоплення. При цьому на тілі не виявили слідів насильства або ознак втручання третьої особи."За відсутності доказів на цьому етапі, які підтверджували б версію про вбивство, затримання двох чоловіків українського походження було скасовано", — заявив прокурор.Українців звільнили, а розслідування триває. Правоохоронці встановлюють всі обставини бійки та загибелі 44-річного чоловіка.Нагадаємо, 29 липня Вроцлавський суд обрав тримісячний арешт 45-річному Адаму Ц. і 27-річному Томашу М. Їх підозрюють в участі в жорстокому нападі на двох громадян України. В Адама Ц. — також умовний термін за рецидив..

Міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив, що литовська сторона має інформацію про зміст нещодавнього візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. За його словами, під час поїздки Росії передали сигнали, які стосувалися безпеки України та Європи.Про це Каунас заявив під час зустрічі з журналістами, передає LRT. Водночас міністр наголосив, що не може оприлюднити подробиці переговорів."У нас є інформація. Вона точно не для публічного використання, і не сердьтесь, я точно її не розголошую. Я бачив багато різних версій у пресі. Найважливіше те, що зустріч відбулася, меседжі передані, і саме так союзники — я маю на увазі Сполучені Штати — і повинні діяти заради безпеки нашого регіону, України та всієї Європи", — заявив Каунас.Очільник литовського Міноборони також попередив про зростання ризику гібридних атак на східному фланзі НАТО. На його думку, Росія може активізувати такі дії через невдачі своєї армії у війні проти України.Каунас зауважив, що Москва не досягає запланованих результатів на фронті, тоді як українські безпілотники та ракети здатні завдавати ударів по об'єктах на території Росії. Це, за його словами, посилює внутрішній тиск на російську владу та може підштовхувати Кремль до ескалації."Росія не досягає в Україні тих результатів, які планувала. Цілком природно, що в російського суспільства починають виникати запитання: що ж насправді відбувається? Чому українські дрони та ракети сьогодні здатні літати по Росії та завдавати шкоди? І через це Росія зазнаватиме дедалі більшого тиску, а її дії чи можливості ескалації якихось додаткових гібридних атак зростають", — додав міністр.Директор ЦРУ Джон Реткліфф нещодавно відвідав Москву. За даними західних медіа, під час поїздки він, зокрема, закликав російську сторону відновити активні переговори з Україною щодо припинення війни.Також повідомлялося, що Реткліфф запропонував провести тристоронню зустріч за участю президентів України Володимира Зеленського, США Дональда Трампа та російського лідера Володимира Путіна.Додамо, в Польщі пришвидшать різні заходи задля посилення оборони країни. У Варшаві нагадали, що обіцянку не нападати на сусідів Росія вже давала перед вторгненням в Україну. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зауважив, що переговори директора ЦРУ Джона Реткліффа в Москві та певні заяви після цього спонукають до посилання оборонних заходів..

У польському Лодзі правоохоронці затримали двох чоловіків, яких підозрюють у нападі на 15-річного громадянина України. За даними слідства, підлітка ображали та побили через його національність.Про це повідомила поліція Лодзі. Напад стався наприкінці червня 2026 року, коли українець відпочивав біля водойми Стави Стефанського. За даними правоохоронців, спочатку між двома групами відпочивальників виникла словесна суперечка. Коли 15-річний хлопець вийшов із води та прямував до своїх речей, залишених біля дерева, на нього напали незнайомі молоді чоловіки.У поліції наголосили, що підліток став жертвою нападу саме через свою національність. Очевидці викликали правоохоронців, однак нападники втекли з місця події.Після аналізу зібраних доказів поліцейські встановили особи двох підозрюваних — 17-річного та 24-річного громадян Польщі. Першого затримали ввечері 20 серпня. Він визнав свою участь у події, але заявив, що подробиці розповість прокурору.Другого фігуранта затримали 28 серпня. Як зазначили правоохоронці, 24-річний чоловік раніше вже мав проблеми із законом, тому через рецидив йому може загрожувати суворіше покарання. Обом чоловікам висунули обвинувачення у побитті на ґрунті національної нетерпимості. Напад також кваліфікували як хуліганський злочин.За скоєне підозрюваним загрожує до п'ятьох років позбавлення волі. Розслідування триває під наглядом районної прокуратури Лодзь-Гурна.Нагадаємо, нещодавно в польському Вроцлаві 23-річного чоловіка затримали за напад на 66-річного таксиста, який є громадянином Білорусі. За даними поліції, пасажир почав ображати водія через його національність після того, як почув "східний акцент", а згодом ударив його скляною пляшкою по голові..

У понеділок, 31 серпня, світові ціни на нафту зросли більш ніж на 2% на тлі нового загострення між Сполученими Штатами та Іраном. Зростання відбулося після взаємних ударів сторін і невизначеності навколо перевезення енергоносіїв через Ормузьку протоку.Про це повідомляє Reuters. Ф'ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 2,21 долара, або 2,51%, до 90,31 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate зросла в ціні на 1,83 долара, або 2,19%, до 85,23 долара за барель.Нове загострення відбулося в неділю, коли американські військові завдали ударів по двох пускових установках на іранському острові Ларак в Ормузькій протоці. За даними агентства, це була перша відома атака США по території Ірану з кінця липня. У відповідь Іран атакував дві американські авіабази в Йорданії.Водночас переговори Вашингтона й Тегерана щодо припинення конфлікту зайшли в глухий кут. Посередники намагаються домогтися відновлення перевезення енергоносіїв через Ормузьку протоку, ситуація навколо якої залишається одним із ключових чинників для нафтового ринку.Керівник відділу енергетичних досліджень банку DBS Сувро Саркар зазначив, що раніше існували сподівання на повернення США та Ірану до переговорів щодо угоди до кінця третього кварталу, однак після останніх подій такий сценарій став менш імовірним."Очікується, що ціни на нафту залишатимуться в діапазоні 85-95 доларів за барель, якщо не буде більше ясності щодо ситуації в Ормузькій протоці", — заявив експерт.Нагадаємо, раніше американська армія перебрала на себе контроль над південною смугою Ормузької протоки, зламавши плани іранських сил у регіоні. Такий крок дозволив відновити половину довоєнного обсягу транзиту чорного золота та стабілізувати ціни на світових ринках..

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що посилення військової присутності НАТО в Арктиці нібито становить "пряму загрозу" безпеці РФ. Він також пригрозив "катастрофічними наслідками" через можливе зростання ризику збройного зіткнення в регіоні.Про це повідомляє Reuters із посиланням на статтю Лаврова, яку опублікувало російське Міністерство закордонних справ.За словами очільника російського МЗС, Москва вважає військові навчання Північноатлантичного альянсу в Арктиці "агресивними". Лавров стверджує, що активність країн НАТО на Крайній Півночі збільшує ймовірність небезпечних інцидентів."Така військова активність на Крайній Півночі створює прямі загрози безпеці Росії. Зростають ризики інцидентів, які можуть спровокувати збройне протистояння з потенційно катастрофічними наслідками", — заявив він.У лютому 2026 року НАТО розпочало місію Arctic Sentry, покликану посилити присутність Альянсу в Арктиці. Увага до регіону з боку союзників зросла на тлі російсько-української війни, а також заяв президента США Дональда Трампа щодо Гренландії.Як повідомляє медіа, Росія раніше вже виступала проти місії Arctic Sentry. Водночас саме РФ має найбільшу військову присутність та найрозвиненішу військову інфраструктуру в Арктиці. Зокрема, у регіоні діє російський флот, до складу якого входять атомні підводні човни. Крім того, останніми роками свою активність у багатому на природні ресурси регіоні нарощує Китай, переважно у співпраці з Москвою.Посилюють оборону на Крайній Півночі й країни НАТО. Зокрема, у серпні Норвегія оголосила про розширення нещодавно створеної військової бригади, штаб якої розташований в Арктиці.Додамо, команда російського диктатора Володимира Путіна має власний підхід до президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа у питанні завершення війни проти України. Зокрема, за словами глави МЗС РФ Сергія Лаврова, Кремль нібито намагається вирішувати дипломатичні питання "по-пацанськи"..

Станом на ранок 31 серпня ситуація на Близькому Сході стрімко загострюється через перше за понад місяць пряме військове зіткнення між Вашингтоном та Тегераном. Країни обмінялися нищівними ударами по ключових стратегічних об'єктах у регіоні.Про це повідомляє CNN.Обмін ударами у стратегічному регіоніУ неділю, 30 серпня, Збройні сили США завдали високоточних ударів по іранських пускових установках. Зокрема, під прицілом американських військових опинилися цілі, розташовані на острові Ларак. Цей острів має критичне значення, адже розташований поблизу Ормузької протоки — ключового світового маршруту, через який транспортується значна частина глобальних енергетичних потоків.Відповідь Тегерана та загрози ескалаціїУ відповідь на дії США Корпус вартових ісламської революції (КВІР) атакував із застосуванням ракет та безпілотників дві американські авіабази, розташовані на території Йорданії. Іранська сторона прямо назвала це помстою за обстріл острова Ларак."Дії адміністрації президента США Дональда Трампа стали стратегічною та смертельною помилкою", — заявив офіційний представник Корпусу вартових ісламської революції.Заяви про подальші атакиУ КВІР пообіцяли не зупинятися та продовжити завдавати ударів у відповідь, звинувативши Вашингтон та Ізраїль у спільній агресії проти Ірану. Цей обмін авіаударами став першим випадком прямого збройного протистояння між США та Іраном за останній місяць, що створює ризики подальшого розгортання повномасштабного конфлікту.Нагадаємо, раніше стало відомо, що США, Іран та Оман могли уже 5 серпня оголосити про укладення тимчасової угоди, яка передбачає відновлення судноплавства в Ормузькій протоці, продовження режиму припинення вогню та перезапуск переговорів щодо іранської ядерної програми..

В морі неподалік Кіренії на півночі Кіпру пасажирське судно Express зазнало аварії. На момент аварії на борту перебували 259 пасажирів і вісім членів екіпажу.Про це повідомляє Cyprus Mail. За даними видання, пором почав набирати воду за кілька кілометрів від узбережжя. Після цього судно перекинулося.Влада невизнаної Турецької Республіки Північного Кіпру повідомила про шістьох загиблих. Ще 172 людини вдалося врятувати. Остаточна інформація про кількість загиблих і постраждалих наразі уточнюється.Наразі причина аварії невідомо. Однак, серед експерти розглядають декілька версій, зокрема, технічний стан судна та особливості матеріалів, із яких воно було виготовлене. За однією з версій, конструкція порома зі склопластику могла не витримати пошкоджень, унаслідок чого судно швидко розламалося навпіл.Рятувальники продовжують роботи на місці аварії. Обставини катастрофи та остаточна кількість її жертв наразі встановлюються.Terrifying footage captures the moment a passenger ferry with 279 people capsizes off the coast of Northern Cyprus.Passengers can be seen scrambling onto the overturned keel and jumping into open water as the ship went down just miles after departing the port of Kyrenia.A… pic.twitter.com/rH9FUXSvKM— Predictivemoney (@Predictivemoney) August 30, 2026Нагадаємо, у Чорному морі поблизу російського Новоросійська атакували нафтовий танкер Skiros, яким керує грецька компанія. Судно зазнало атаки після завантаження партії нафти російського походження.Додамо, 17 серпня у Греції сталася авіатроща. Розбився приватний гелікоптер. Попередньо, гелікоптер зіткнувся із землею, а потім вибухнув. На місці аварії спалахнула масштабна пожежа..

У неділю, 30 серпня, невідомий повітряний об’єкт увійшов у повітряний простір Молдови. Його зафіксували близько 15:50.Про це повідомляє Point із посиланням на Службу повітряних операцій Національної армії Молдови. За даними молдовських військових, об’єкт перетнув державний кордон у районі населеного пункту Дністровськ у невизнаному Придністров’ї. Він увійшов у повітряний простір країни з боку селища Лиманське Одеської області.Вже о 15:59 об’єкт залишив повітряний простір Молдови. Він перетнув кордон у районі Дністровська у напрямку Лиманського, повторивши той самий маршрут.У Службі повітряних операцій зазначили, що несанкціонований проліт стався на тлі російських атак по території України 30 серпня. Наразі молдовська сторона не повідомила, що саме це був за повітряний об’єкт та кому він належав.Нагадаємо, у ніч проти 27 серпня повітряний простір Молдови порушили п'ять безпілотників на тлі масованої російської атаки на Україну. Відстежувати рух дронів молдовським військовим допомагали міжнародні партнери.Додамо, 27 серпня військово-морські сили Болгарії виявили та знищили невідомий безпілотник у водах Чорного моря. Дрон було виявлено і ліквідовано на північному пірсі навпроти острова Святий Іван.Також в ніч проти 25 серпня російські окупаційні війська завдали удару безпілотником по міжнародному автомобільному пункту пропуску "Виноградівка", що розташований на кордоні з Молдовою. Внаслідок ворожої атаки зазнала пошкоджень інфраструктура об'єкта, через що рух транспорту й громадян наразі повністю заблоковано..