Світ

Американський президент Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph, журналісти якого послалися на власні джерела в адміністрації президента Дональда Трампа.Перший сценарій передбачає мінімальний удар або серію точкових атак, покликаних надіслати політичний сигнал і виконати обіцянку президента США відповісти у разі жорстокого придушення протестів в Ірані.Потенційними цілями можуть стати бази Корпусу вартових Ісламської революції, ракетні об’єкти або навіть окремі офіційні будівлі в Тегерані. Для посилення символізму США можуть обрати резонансну ціль у столиці.Другий варіант передбачає тривалі й інтенсивні удари, спрямовані на серйозне ослаблення режиму. Йдеться не лише про ураження штаб-квартир і міністерств, а й про знищення мережі баз і проміжних пунктів Корпусу вартових Ісламської революції та підконтрольного йому ополчення "Басідж" у всій країні. Такий підхід має на меті зупинити репресії та змусити владу змінити курс.Третій сценарій, за оцінками аналітиків, є найрадикальнішим і передбачає викрадення або вбивство Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї.Медійники із The Telegraph зазначили, що після успішних операцій США за кордоном такий варіант можуть розглядати у Вашингтоні як спосіб швидкої зміни балансу сил. Водночас існує ризик, що іранське суспільство сприйме це як зраду очікувань повного демонтажу режиму.Четвертий сценарій називають найпотужнішим "некінетичним" варіантом. Він передбачає масштабні кібератаки для паралізації державних комунікацій Ірану, а також забезпечення стабільного доступу до Інтернету для населення через термінали Starlink."Мета — посилити координацію протестних рухів і водночас заблокувати канали державної пропаганди, уникаючи прямого військового конфлікту", — йдеться в публікації видання.Як відомо, з кінця 2025 року в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, що розпочалися в Тегерані серед підприємців, незадоволених економічною ситуацією та падінням курсу національної валюти щодо долара.До акцій протесту приєдналися навіть міста, які раніше вважалися лояльними до режиму, зокрема, Кум у центральній частині країни та Мешхед на північному сході. Є неперевірена інформація, що кількість загиблих під час протестів сягає 12 тисяч осіб.Президент США Дональд Трамп публічно закликав іранців продовжувати антиурядові акції, "захоплювати інституції" та заявив, що допомога опозиції "вже в дорозі".Нагадаємо, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро сьогодні заявив, що придушення Іраном демонстрацій у всій країні є найжорстокішими репресіями в сучасній історії. Кровопролиття варто припинити негайно..

Придушення Іраном демонстрацій по всій країні є найжорстокішими репресіями в сучасній історії країни. Кровопролиття має бути припинене негайно.Про це у середу, 14 січня, заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, пише агентство Reuters. "Ми підозрюємо, що це найжорстокіше придушення в сучасній історії Ірану, і воно має бути негайно припинене", — зазначив міністр. Читайте також: Іранці скидають диктатора: чи буде наступною РосіяПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб.13 січня видання Iran International повідомляло, що в Ірані під час масштабних антиурядових протестів загинули щонайменше 12 000 протестувальників. Натомість влада країни не визнає цього.14 січня агентство Bloomberg повідомляло, що на тлі масштабних протестів в Ірані компанія SpaceX, що належить американському мільярдеру Ілону Маску, пропонує мешканцям країни безоплатний доступ до супутникового інтернету Starlink..

Німецькі правоохоронці висунули звинувачення двом українцям, які планували диверсію з використанням посилок із вибухівкою. Вони діяли за наказом спецслужб Російської Федерації.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися на німецьких поліцейських."Німеччина висунула звинувачення двом українцям, причетним до ймовірного замаху від імені російських спецслужб із використанням вибухових посилок під час їх транспортування Європою, повідомили у вівторок представники прокуратури", — написали медійники.Вони додали, що підозрювані ідентифіковані, згідно з німецьким законодавством про захист персональних даних, як Данило Б., Владислав Т. і Євген Б."На замовлення посередників російської розвідки в Маріуполі вони відправили дві посилки з GPS-трекерами із західнонімецького Кельна до України", — заявили в німецькій прокуратурі.На думку слідства їх мета — вивчення логістичних маршрутів, щоби "згодом відправити посилки із запальними пристроями, які би спалахнули в Німеччині або в іншому місці на шляху до неокупованих Росією частин України, завдавши якомога більшої шкоди"."Данило Б. і Владислав Т. заарештовані в Німеччині в травні та залишаються під слідством. Євген Б., заарештований у Швейцарії в тому ж місяці, екстрадований до Німеччини 23 грудня, йому звинувачення висунуть незабаром", — підсумували в повідомленні Reuters.Нагадаємо, що наприкінці грудня в аеропорту імені Фридерика Шопена у Варшаві затримали 23-річного українця. Він приніс зі собою на летовище пристрій для глушіння радіохвиль. Молодий чоловік не зміг пояснити, навіщо йому цей прилад..

Наприкінці 2025 року Росія здійснила низку кібератак на енергетичний сектор Польщі, унаслідок чого країна ледве не залишилася без електроенергії.Про це повідомив віцепрем'єр Польщі, міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський, пише RMF24. За його словами, наприкінці минулого року відбулося чимало атак на польський енергетичний сектор і ситуацію було важко контролювати, зокрема через несприятливі погодні умови."Польща зіткнулася з найсерйознішою атакою на свою енергетичну інфраструктуру, метою якої було відключення електроенергії для громадян наприкінці грудня. Ми мали справу з саботажем з боку Росії. Цифрові танки вже тут. Ми були близькі до відключення електроенергії", — заявив польський міністр.Гавковський додав, що на сьогодні все вказує на те, що Польща має справу з російським саботажем, який має на меті дестабілізувати ситуацію в країні. Втім, він запевнив, що польські інституції добре підготовлені.Раніше міністр енергетики Польщі Мілош Мотика наголошував, що в останні дні 2025 року відбулася невдала кібератака на низку об'єктів, які виробляють електроенергію. Він зазначив, що атака була спрямована на одну теплоелектроцентраль та численні окремі джерела відновлюваної енергії по всій країні.Нагадаємо, торік у грудні газета Financial Times повідомляла, що європейські держави натрапили на низку проявів гібридної війни, частину яких пов’язують із діями Росії. Очільник Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає варіанти "більш агресивної" реакції на російські кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору..

На тлі масштабних протестів в Ірані компанія SpaceX, що належить американському мільярдеру Ілону Маску, пропонує мешканцям країни безоплатний доступ до супутникового інтернету Starlink.Як повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на Ахмада Ахмадіана, виконавчого директора американської організації Holistic Resilience, яка працює з іранцями над забезпеченням безпечного доступу в інтернет, компанія SpaceX скасувала абонентську плату за Starlink в Ірані. Так, власники терміналів супутникового інтернету можуть користуватися послугою безоплатно.Попри те, що термінали Starlink були заборонені в Ірані, але багато з них, всупереч ризику, були переправлені контрабандою через кордон країни. Ахмадіан у телефонному інтерв'ю з Bloomberg оцінив, що на сьогодні в Ірані працює понад 50 тисяч таких пристроїв. За словами директора з цифрових прав правозахисної організації Miaan Group Аміра Рашиді, іранські силовики працюють над придушенням сигналу Starlink і вистежують користувачів.Так, у вівторок, 13 січня, іранський державний телеканал IRIB News інформував, що влада вилучила велику партію електронного устаткування, яке нібито використовується для шпигунства і саботажу, включно з пристроями, які на відеозаписі мають вигляд схожий на термінали Starlink. За даними NetBlocks, організації, яка відстежує стан інтернет-з'єднання, загальнонаціональне відключення інтернету в Ірані триває вже п'ять днів. На сьогодні мільйони іранців позбавлені доступу до Інтернету.Читайте також: Іранці скидають диктатора: чи буде наступною РосіяПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб.13 січня видання Iran International повідомляло, що в Ірані під час масштабних антиурядових протестів загинули щонайменше 12 000 протестувальників. Натомість влада країни не визнає цього..

У ніч на середу, 14 січня, російський Ростов-на-Дону зазнав атаки дронів. Після цього в місті фіксували пожежу. Місцеві мешканці писали в соціальних мережах, що Ростов окутав дим.Про це повідомили моніторингові Telegram-канали. Атака на Ростов розпочалася приблизно о 02:10 за київським часом. У цей момент інформували про пожежі та роботу ППО.У соцмережах вислови вили припущення, що дрони, ймовірно, вразили резервуари нафтопродуктів на території заводу "Емпілс", і з часом вогонь ставав іще більшим.Мер міста Олександр Скрябін підтвердив атаку. Він зазначив, що внаслідок падіння уламків загорілися будівлі промислового підприємства.Крім того, місцева влада заявила, що через падіння уламків нібито пошкоджено декілька житлових будинків. Через роботу ППО та падіння уламків у квартирах кількох багатоповерхівок виникнули займання.Повідомляється, що через атаку у західній частині Ростова спалахнула пожежа на території одного з промислових об'єктів.Зранку російське міноборони повідомило, що засоби ППО нібито перехопили та знищили 48 українських безпілотників. Зокрема, 25 дронів нібито збили над Ростовською областю, 13 — над Ставропольським краєм, п’ять — над Брянською, по одному — над Бєлгородською та Курською областями та три — над тимчасово окупованим Кримом.Нагадаємо, що вчора Центр спецоперацій "Альфа" СБУ разом із підрозділами угруповання сил і засобів ВМС ЗСУ завдали удару по виробничих корпусах заводу "Атлант Аеро". Він розташований у Таганрозі Ростовської області Росії..

В Ірані під час масштабних антиурядових протестів загинули щонайменше 12 000 протестувальників. Натомість влада країни не визнає цього.Про це повідомляє Iran International. Так, редакційна колегія видання наголосила, що протягом двох днів 8 та 9 січня "у ході найбільшого вбивства в сучасній історії Ірану" загинули щонайменше 12 тисяч людей."Іран перебуває під скоординованим відключенням, спрямованим не лише на контроль безпеки, а й на приховування правди. Відключення інтернету, перебої в зв'язку, закриття ЗМІ та залякування журналістів та свідків вказують на одну мету: запобігти розкриттю масштабного злочину", — йдеться у повідомленні.У виданні відзначили, що загиблі були переважно розстріляні силами Корпусу вартових Ісламської революції та Басідж. Iran International також зазначає, що, згідно з інформацією, отриманою від Вищої ради національної безпеки Ірану та адміністрації президента Ірану, вбивства були вчинені за прямим наказом Верховного лідера Алі Хаменеї."Ісламська Республіка не може приховати цей злочин, відрізавши народ Ірану від світу. Правда буде зафіксована, імена загиблих будуть збережені, і ця різанина не буде похована в мовчанні", — запевнили журналісти.Читайте також: Іранці скидають диктатора: чи буде наступною РосіяПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб..

У вівторок, 13 січня, Центр спецоперацій "Альфа" Служби безпеки України (СБУ) разом із підрозділами угруповання сил і засобів Військово-морських сил (ВМС) Збройних сил України (ЗСУ) завдали удару по виробничих корпусах заводу "Атлант Аеро". Він розташований у Таганрозі Ростовської області Росії.Про це повідомила пресслужба СБУ. Там зазначили, що внаслідок влучань на обʼєкті спостерігалася серія гучних вибухів і пожежа."Атлант Аеро" займається повним циклом проєктування, виготовлення та випробування ударно-розвідувальних безпілотників типу "Молнія", а також складових частин для дронів "Оріон" для окупаційних військ", — пояснили фахівці.Вони запевнили, що ураження заводу знизить обсяги виробництва дронів і послабить технічні спроможності окупантів щодо проведення розвідувально-ударних операцій із застосуванням безпілотників."Кожна зупинена лінія виробництва — це сотні дронів, які не полетять по українських містах, не вб’ють мирних людей, не зруйнують домівки", — наголосили українські силовики.У СБУ також акцентували, що разом зі Силами безпеки й оборони продовжують ефективну роботу зі зменшення військового потенціалу Росії."Бавовна" на підприємствах російського військово-промислового комплексу палатиме й надалі", — підсумували в Службі безпеки України.Раніше повідомлялося, що українські безпілотники цієї ночі також атакували авіаремонтний завод ТАНТК імені Г.М.Берієва.Нагадаємо, що 8 січня українські військові завдали серії успішних ударів по військових об’єктах російських загарбників, розташованих га окупованих територіях України. Зокрема, пошкоджено інфраструктуру, яка відповідає за логістику..

У Швейцарії у місті Муральто скасували показ документального фільму російського державного телеканалу Russia Today "Майдан, шлях до війни". Відповідне рішення ухвалили після звернень противників заходу та аналізу можливих ризиків для громадського порядку.Як повідомляє Національна спілка кінематографістів України, показ цього фільму був запланований на 29 січня. Зазначається, що муніципалітет Муральто після проведення ретельного аналізу вирішив скасувати захід та повідомив про це організаторів з HelvEthica Ticino.Муніципалітет швейцарського міста отримав низку електронних листів від громадян України, які нині мешкають у Муральто. У зверненнях люди висловлювали "глибоке розчарування та рішучий протест" проти надання публічного простору для показу фільму, створеного організацією під міжнародними санкціями.Автори листів стверджували, що показ шкодить іміджу нейтралітету Швейцарії та самого муніципалітету. В одному зі звернень зазначалося, що фільм є не витвором мистецтва, а воєнною пропагандою, яка виправдовує вторгнення та спотворює історичні факти 2014 року.У Національній спілці кінематографістів України додають, що організаторами показу є Вінченцо Лоруссо, засновник організації Donbass Italia, який відкрито підтримує так звані ДНР та ЛНР, поширює російську дезінформацію в Італії та Швейцарії. Окрім цього, він займається збором коштів для окупаційних сил. "Інший співорганізатор — журналіст Елісео Бертолазі, який багато років співпрацює з російськими медіа Sputnik і RT, та неодноразово відвідував окуповані території України як так званий міжнародний спостерігач на нелегітимних референдумах і виборах, організованих Росією", — додали в організації.У HelvEthica Ticino до скасування заходу наполягали, що показ фільму начебто є "частиною публічних дебатів". Представники організації заявляли, що превентивна цензура або скасування дозволу на використання громадського простору на основі висловлених думок нібито є непропорційними та несумісними з демократичними принципами.Після рішення мерії координатор HelvEthica Ticino Іса Де Лука та політикиня Маріапія Амброзетті висловили здивування і прагнуть пояснень. Вони також заявили, що звернуться до влади щодо правових підстав скасування та можливого відшкодування витрат.Зауважимо, що фільм "Майдан, шлях до війни" є продуктом російського державного мовника RT, який перебуває під санкціями Європейського Союзу. Кіно просуває наративи російської пропаганди, подаючи Революцію Гідності як причину війни та звинувачує українську армію в обстрілах цивільного населення на Донбасі у 2014–2022 роках.Нагадаємо, на початку січня в італійській Флоренції скасували виступи російської балерини Світлани Захарової та скрипаля Вадима Рєпіна. Рішення пояснили "міжнародною напруженістю" і можливими репутаційними збитками для театру Maggio Musicale Fiorentino, де 20 і 21 січня мали виступити російські артисти..

У вівторок, 13 січня, зранку безпілотники атакували Ростовську область. У Таганрогу лунали вибухи, під атакою перебували завод "Атлант Аеро", який виробляє компоненти для бойових дронів, і авіаремонтний завод.Інформацію про атаку дронів підтвердив губернатор Ростовської області Росії Юрій Слюсар, а також про це поінформував Telegram-канал Astra."Сили ППО відбивали повітряну атаку на Таганрог. Інформація про постраждалих серед людей не надходила. Дані про наслідки на землі уточнюються. Прошу бути обережними, дотримуватися вказівок надзвичайних відомств, не виходити на вулицю та не підходити до вікон", — написав Юрій Слюсар у своєму Telegram-каналі.Місцеві мешканці в соцмережах розповіли, що удари припали на завод "Атлант Аеро" і на авіаремонтний завод ТАНТК імені Г.М.Берієва.Виробництво "Атлант Аеро" зосереджено на розробці дронів "Оріон" і FPV-безпілотників, підприємство, зокрема, виготовляє компоненти для бойових дронів, систем управління, а також комплексів радіоелектронної боротьби.Пізніше Слюсар додав, що над Таганрогом і Красносулинським районом нібито збили сім безпілотників і що "в Таганрогу руйнувань зазнав промисловий об'єкт".Також про атаку безпілотників повідомляв губернатор Липецької області Ігор Артамонов. За його словами, зафіксовано "наліт" на Єлець, в результаті падіння уламків у місті спалахнули пожежі.За інформацією російського міноборони, за ніч засоби ППО нібито знищили 11 українських БпЛА. Сім дронів начебто збили над Ростовською областю та по одному – над Бєлгородською, Курською й Орловською областями РФ. Також один безпілотник нібито знищили над тимчасово окупованим Кримом.Нагадаємо, що 8 січня українські військові завдали серії успішних ударів по військових об’єктах російських загарбників, розташованих га окупованих територіях України. Зокрема, пошкоджено інфраструктуру, яка відповідає за логістику..

Американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу.Про це повідомляє Fox News.Повноваження для президента та шлях до статусу штатуДокумент має на меті надати президенту США Дональду Трампу всі необхідні повноваження для переговорів щодо придбання острова та його подальшої інтеграції. За словами Файна, законопроєкт покликаний продемонструвати підтримку Конгресу в діях президента."Це прискорить шлях до перетворення Гренландії на штат, хоча остаточне рішення щодо статусу все одно прийматиметься законодавцями", — пояснив автор ініціативи.Аргументи на користь анексіїРенді Файн переконаний, що американський суверенітет над островом відповідає глобальним інтересам. Свою позицію він обґрунтовує кількома факторами:історичний контекст. Депутат нагадав, що під час Другої світової війни саме США забезпечили захист Гренландії, коли Данія не змогла цього зробити.соціальні проблеми. Файн розкритикував нинішнє управління островом, згадавши високий рівень бідності та «погане поводження» з боку Данії.геополітика. На думку республіканця, неприпустимо, щоб стратегічно важлива територія між США та Росією перебувала під контролем "соціалістів".Законодавець наголосив, що найбільш прийнятним варіантом отримання Гренландії є її викуп у Данії, що, на його переконання, принесе процвітання та безпеку жителям острова.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Своєю чергою, 12 січня влада Гренландії оголосила про намір активніше залучати НАТО до оборони своїх арктичних територій. Водночас уряд острова вчергове відкинув пропозиції президента США Дональда Трампа щодо купівлі або приєднання регіону..

Колишній український поліціянт та ще один випадковий перехожий врятували двох дівчат, що потопали, у Бидгощському каналі. Голова комітету місцевого самоврядування та громадської безпеки міської ради запросив їх до мерії, щоб особисто подякувати їм за мужність.Про це йдеться у публікації місцевого видання Bydgoszcz Informuje. Драматичні моменти на Бидгощському каналі — у суботу, 10 січня, все ще крихкий лід проламався під двома дев'ятирічними дівчатками, які проводили свій вільний час на замерзлому Бидгощському каналі. Дівчатка, близнючки, "приземлилися" по шию в крижану воду. Олександр Болотов, стоячи на сусідньому мосту, все помітив і одразу кинувся на допомогу. Він залучив допомогу ще одного чоловіка, який також був поруч. Обидва чоловіки, використовуючи гілку та шарф, витягли дівчаток з води та, визволивши їх з пастки, надали першу медичну допомогу. Невдовзі на місце події прибули пожежники та медична бригада, що викликали виклик.Чоловіком, який без вагань кинувся на допомогу, виявився громадянин України Олександр Болотов, колишній поліціянт. У понеділок було встановлено особу й другого рятувальника. З першим рятувальником зв'язався радник Бидгоща Марек Єленєвський, голова Комітету місцевого самоврядування та громадської безпеки міської ради Бидгоща. Він заявив, що запросить обох до міської ради, щоб особисто подякувати їм за порятунок життів дівчат."Я розмовляв з паном Александером, але він не хотів багато говорити про саму операцію, наголосивши, що говорити особливо не про що, і будь-хто на його місці зробив би те саме. Він живе в Блоні, але до Бидгоща приїжджає лише на вихідні; він працює в Сілезії. Саме він згадав, що в операції брала участь ще одна людина", — сказав Марек Єленєвський.Кілька років тому Філіп Двожецький, поліціянт у відставці, професійно пов'язаний з водно-рятувальною командою поліції Бидгоща, отримав подяку від мера Бидгоща Рафала Бруського. Він брав участь у порятунку дітей, що потопають, у Балтійському морі. Він також врятував чоловіка, який першим кинувся на допомогу дітям і не зміг повернутися на берег. У жовтні 2022 року констебль Марцін Рихчинський у формі пірнув у холодні води річки Брда, щоб врятувати 67-річну жінку, що потопала. Воєводський маршал також відзначив його дії, нагородивши його медаллю маршала Unitas Durat Palatinatus Cuiaviano-Pomeraniansis.Нагадаємо, 24 листопада, Росія атакувала дроном приватний сектор у Чернігові. Ціль влучила в будинок, в якому перебували хлопець та дівчина, а врятуватися їм допоміг сусід..

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що проголосує за возз'єднання з Румунією, якщо це питання коли-небудь буде винесено на референдум, зазначивши, що її країні стає все важче "вижити" самостійно.Про це повідомляє Politico. Видання зазначає, що Молдова, населення якої становить близько 2,4 мільйона осіб, розташована між Румунією та Україною, стала мішенню для російської гібридної війни, включаючи дезінформацію та маніпуляції виборами. "Якби у нас був референдум, я б проголосувала за об’єднання з Румунією", — сказала Санду, яка очолює проєвропейський уряд у Кишиневі. "Подивіться, що відбувається сьогодні навколо Молдови. Подивіться, що відбувається у світі", — пояснила вона. "Маленькій країні, як Молдова, стає дедалі важче вижити як демократія, як суверенна країна і, звичайно, протистояти Росії". Молдова була частиною Румунії з 1918 до 1940 року, коли її анексував СРСР, а в 1991 році, після падіння залізної завіси, проголосила незалежність. На референдумі 2024 року незначна більшість молдован — 50,4 відсотка — проголосували за членство в ЄС, голосування, яке було затьмарене втручанням Росії. Санду була переобрана на посаду президента в паралельному голосуванні, набравши близько 55 відсотків голосів, перемігши свого проросійського опонента. Попри висловлення особистої підтримки, Санду додала, що вона погоджується з тим, що ідея возз'єднання з Румунією не підтримується більшістю в Молдові — на відміну від вступу до ЄС, про який країна подала заявку у 2022 році, і який вона назвала "більш реалістичною метою". Опитування показують, що близько двох третин молдаван виступають проти возз'єднання, тоді як підтримка традиційно вища в Румунії.Нагадаємо, 7 січня президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до Європейського Союзу та двосторонню співпрацю. Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду..

У понеділок, 12 січня, влада Гренландії оголосила про намір активніше залучати НАТО до оборони своїх арктичних територій. Водночас уряд острова вчергове відкинув пропозиції президента США Дональда Трампа щодо купівлі або приєднання регіону.Про це пише DR.Влада острова оприлюднила заяву, в якій наголосила на намірі активізувати зусилля для зміцнення оборони території під егідою Північноатлантичного альянсу. Цей крок став прямою відповіддю на резонансні заяви Дональда Трампа щодо можливості купівлі Гренландії Сполученими Штатами.Категорична відмова ВашингтонуКерівна коаліція острова чітко дала зрозуміти, що не розглядає жодних варіантів зміни статусу території."Це те, чого уряд Гренландії не може прийняти за жодних обставин", — йдеться в офіційному повідомленні.У Гренландії нагадали, що як частина Данського королівства острів уже є членом НАТО. Відтак будь-який розвиток оборонної інфраструктури має відбуватися у співпраці з Данією та всіма союзниками по блоку, включно зі США, але виключно в межах статуту Альянсу.Стратегічне значення АрктикиПрем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен наголосив, що останнім часом увага світу до острова значно зросла через його унікальне географічне розташування."Наша країна має стратегічне значення, і наша безпека є важливою — для нас, наших союзників та загальної стабільності в Арктиці. Оборона Гренландії належить до компетенції НАТО", — резюмував очільник уряду.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Танкери "тіньового флоту" почали офіційно реєструватися в Росії, намагаючись убезпечити себе від санкційного тиску США. Власники суден сподіваються, що російський прапор стане юридичним щитом, який дозволить уникнути затримання у відкритому морі.Як повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на дані Lloyd's List Intelligence, лише за останні два тижні понад 15 суден "тіньового флоту" перейшли під прапор Росії. Загалом за останній квартал 2025 року було перереєстровано 25 танкерів, причому більшість із них змінили прапор саме у грудні.Спроба отримати "імунітет"Головний редактор Lloyd's List Річард Мід зазначає, що використання російського прапора є спробою захистити судна від міжнародних рейдів. Передбачається, що приналежність до флоту впливової держави має стримувати Берегову охорону США від перехоплень у відкритому морі."Це спосіб для "тіньового флоту" нібито отримати захист. Така ситуація цілком може стати новою точкою напруженості між Вашингтоном і Москвою", — вважає Мід.Схема не рятує від затриманьПопри сподівання перевізників на захист з боку РФ, адміністрація Дональда Трампа продовжує жорстко припиняти спроби обходу санкцій (зокрема щодо венесуельської нафти). Практика показує, що зміна прапора не зупиняє американських військових.Так, 9 січня США захопили вже п'ятий нафтовий танкер-порушник. Наразі американські спецслужби продовжують відстежувати інші підозрілі судна, які намагаються маневрувати в міжнародних водах під російськими прапорами.Попередній контекст:У середу, 7 січня, Берегова охорона США затримала танкер Marinera під російським прапором. Це сталося між Ісландією та Британськими островами.Американські військовослужбовці переслідували танкер декілька днів. Операцію проводили за участю Великої Британії. За словами британського міністра оборони Британії Джона Гілі, судно прямувало до Росії.У Європейському командуванні Збройних сил США пояснили, що причиною затримання стало порушення американського санкційного режиму.Прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт заявила про те, що екіпаж "підлягає судовому переслідуванню" за порушення законодавства США.У Росії заявили, що США нібито порушили норми міжнародного права та назвали це "піратством".Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що цей випадок свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа. На його переконання, з Росією потрібно діяти, а не боятися.Прес-секретарка Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що захоплення російських танкерів в Атлантиці в середу, 7 січня, не вплине на "хороші відносини" між американським президентом Дональдом Трампом і російським диктатором Володимиром Путіним.Влада США оголосила про намір зупиняти кожне судно "тіньового флоту", яке займається транспортуванням нафти з Венесуели в обхід санкцій. Відповідні заходи контролю в акваторії будуть забезпечуватися силами Пентагону для припинення незаконного обігу ресурсів..