Світ

В Австрійських Альпах сталися два окремі нещасні випадки, внаслідок яких загинули двоє туристів із Німеччини. Обидва чоловіки зірвалися зі значної висоти під час гірських маршрутів.Про це повідомляє dpa із посиланням на австрійську поліцію.Перший інцидент стався у федеральній землі Форарльберг. За даними правоохоронців, німецький турист впав із висоти близько 100 метрів після того, як втратив рівновагу, відстібаючи страхувальне спорядження. Перед цим чоловік скаржився на сильну втому та визнав, що недооцінив складність маршруту.Ще один смертельний випадок стався в Ецтальських Альпах у федеральній землі Тіроль. Під час спуску з гори Вільдшпітце 63-річний громадянин Німеччини зірвався з висоти близько 200 метрів. Він перебував у групі альпіністів, яку супроводжував гірський гід, однак від отриманих травм чоловік загинув.Тіла обох загиблих евакуювали за допомогою поліцейського вертольота.Нагадаємо, нещодавно на Франківщині двоє туристів заблукали у горах. Так, що 27-річна жінка та 28-річний чоловік вирушили за маршрутом від навчально-спортивної бази в селищі Ворохта в напрямку гори Говерла. Проте через раптове погіршення погоди мандрівники втратили орієнтири й заблукали.Додамо, раніше в горах Вітоша поблизу Софії бурий ведмідь напав на чоловіка, внаслідок чого той загинув. Це перший смертельний випадок нападу ведмедя в Болгарії за останні 16 років..

Мер Нью-Йорка Зогран Мамдані заявив, що міська влада розглядає можливість арешту прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, якщо той прибуде до США для участі в сесії Генеральної асамблеї ООН у вересні.Про це повідомляє The New York Times.За словами Мамдані, наразі адміністрація міста проводить юридичні консультації щодо того, чи має мерія законні повноваження доручити поліції Нью-Йорка затримати главу іноземного уряду."Ми зробимо все, що дозволяє закон у Нью-Йорку. Але ми не будемо писати власні закони заради цього", — наголосив мер.В інтерв'ю The New York Times Мамдані також заявив, що вважає Біньяміна Нетаньягу "воєнним злочинцем", який має перебувати в Гаазі. Так він прокоментував ордер, виданий Міжнародним кримінальним судом.За словами мера, такої позиції дотримуються багато людей через наслідки дій ізраїльського прем'єра протягом останніх років.Водночас Мамдані визнав, що поки не знає, чи дозволяє законодавство США та Нью-Йорка здійснити такий арешт. Саме тому це питання наразі вивчає юридичний департамент міста.Нагадаємо, цьогоріч у березні президент Володимир Зеленський розкритикував спроби прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу балансувати між Києвом та Москвою. Через відсутність прямого діалогу та офіційних запитів Україна наразі не залучає своїх фахівців до допомоги Ізраїлю у боротьбі з іранськими загрозами..

У російському Ставропольському краї після нічної атаки безпілотників могли спалахнути одразу три нафтобази. Такого висновку дійшли OSINT-аналітики проєкту ASTRA після аналізу відео очевидців. Водночас російська влада офіційно підтвердила лише три осередки займання, не уточнюючи, які саме об'єкти постраждали.За даними ASTRA, один із осередків пожежі, ймовірно, виник на нафтобазі "Роснєфті" у хуторі В'язники. Ще один міг спалахнути на території промислового майданчика на вулиці Промисловій, де працюють компанії "Корона" та "МК-Нефтепродукт".Крім того, аналітики припускають, що вогонь міг охопити й нафтобазу ТОВ "ЛУКОЙЛ-Югнефтепродукт" у Ставрополі. Об'єкт використовується для приймання, зберігання та відвантаження бензину, дизельного пального й мастил та має 42 резервуари загальним об'ємом близько 57,6 тисячі кубометрів.Губернатор Ставропольського краю Володимир Владимиров підтвердив атаку безпілотників та повідомив про два осередки займання у промисловій зоні хутора В'язники і ще одну пожежу на півночі Ставрополя. У регіоні запровадили режим надзвичайної ситуації місцевого рівня.За офіційною інформацією, загиблих і постраждалих немає.Нагадаємо, спеціальна операція Сил безпілотних систем України, яка триває в період з 6 по 18 липня, демонструє колосальну ефективність. За 13 діб активної роботи українськими повітряними дронами було успішно уражено 172 судна, що входили до складу тіньового флоту країни-агресора..

Сполучені Штати в ніч на 19 липня завдали нової серії авіаударів по території Ірану. У Вашингтоні заявили, що атака стала відповіддю на удар по американських військових у Йорданії та має послабити військові можливості Тегерана в районі Ормузької протоки.Про це повідомило Центральне командування США (CENTCOM). За інформацією командування, удари розпочалися 19 липня о 18:00 за східним часом США за наказом президента Дональда Трампа.У CENTCOM заявили, що операція спрямована на зниження здатності Ірану загрожувати комерційному судноплавству в Ормузькій протоці, а також на "швидке покарання" сил Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), які, за твердженням США, напередодні атакували американських військових у Йорданії.Це вже восьма ніч поспіль, коли американські військові завдають ударів по цілях на території Ірану.Напередодні, 18 липня, у CENTCOM повідомили, що внаслідок іранської атаки в Йорданії загинули двоє американських військовослужбовців, ще один вважається зниклим безвісти. За даними командування, з початку бойових дій у лютому 2026 року кількість загиблих американських військових зросла до 16, а ще 420 отримали поранення.Нагадаємо, новий виток ескалації між США та Іраном розпочався після атак на комерційні судна в Ормузькій протоці. Відтоді американські війська регулярно завдають ударів по військових об'єктах Ірану, а президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про готовність посилити військову кампанію, якщо Тегеран не припинить свої дії..

Унаслідок недавніх атак Ірану загинули двоє солдатів американської армії. Крім того, є постраждалі. Ще один військовослужбовець вважається зниклим безвісти.Інформацію про це підтвердило Центральне командування США (CENTCOM) на своїй сторінці в соціальній мережі Х. Там уточнили, що американська армія зазнала втрат у Йорданії."Двоє військовослужбовців США загинули в Йорданії під час бойових дій, коли сили CENTCOM і партнери відбивали іранські ракетні та безпілотні атаки. Крім того, один військовослужбовець нині вважається зниклим безвісти", — йдеться у повідомленні.Також там додали, що четверо американських військових евакуйовано до йорданських лікарень. Але з того часу їх уже виписали.Крім того, за даними командування, інші військові, які отримали незначні травми, повернулися до виконання своїх обов'язків."З поваги до сімей загиблих CENTCOM не розголошуватиме додаткову інформацію, включно з особами загиблих, до закінчення 24 години після повідомлення найближчих родичів", — підсумували в американському командуванні.Своєю чергою, журналісти Reuters підрахували, що таким чином кількість загиблих американських військовослужбовців з початку війни зросла до 16. Всього отримали поранення 420 американських військових від початку війни США проти Ірану в лютому 2026 року."Їхня жертва лише зміцнює нашу рішучість", — прокоментував міністр оборони США Піт Гегсет.Тим часом Верховний лідер Ірану аятолла Моджтаба Хаменеї заявив, що неодноразові порушення США тимчасової угоди показали, що підпис президента Дональда Трампа — "абсолютно нікчемний і позбавлений довіри".Нагадаємо, що сьогодні збройні сили США провели масштабну військову операцію проти Ірану, уразивши ключові об'єкти транспортної й енергетичної інфраструктури. У відповідь іранський режим здійснив масовані обстріли Катару, Кувейту та Бахрейну, що призвело до серйозних руйнувань цивільних об'єктів і загострення на світових ринках..

У суботу, 18 липня, поблизу села Олексовіце в Чехії сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох рейсових автобусів. Унаслідок цього постраждали дві українки.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на Міністерство закордонних справ України.За інформацією консульства України в Брно, внаслідок ДТП двох рейсових автобусів постраждали 47 людей. Вони отримали травми різного ступеня важкості. На місці події розгорнуто мобільну медичну палатку, для доставлення постраждалих до лікарень залучили авіатехніку."Дві громадянки України, які постраждали внаслідок зіткнення, отримали легкі травми. Після медичного огляду вони продовжили поїздку", — йдеться в повідомленні.Консульство України у Брно перебуває в контакті з чеськими правоохоронцями на місці події для оперативного зв'язку.Раніше чеське видання Novinky повідомляло, що зіткнення сталося близько 09:30 на головній дорозі між Брно та Зноймом, поблизу повороту на Леховіце. До ліквідації наслідків аварії залучили 13 машин швидкої допомоги, медичний гелікоптер, інспектора дорожнього руху та спеціальний великомісткий автомобіль швидкої допомоги для одночасного транспортування декількох потерпілих.За словами речниці служб екстреної допомоги Міхеали Ботової, постраждалих доправляють до лікарень у Брно та Зноймі. Через масштаб аварії служба швидкої допомоги залучила також медиків, які на момент інциденту не перебували на чергуванні.Допомогу запропонувала й Австрія, однак чеські рятувальники не скористалися цією пропозицією. Поліція організувала об’їзд місця аварії та перенаправляє транспорт через Боротіце та Божице.Нагадаємо, що 31 травня цього року в Туреччині в масштабній ДТП пасажирський автобус врізався в огорожу та загорівся. Внаслідок аварії загинули люди, серед них — дитина віком дев’яти місяців..

Росія виграє стратегічні перегони за Арктику, поки Сполучені Штати Америки намагаються наздогнати її. За останнє десятиліття Москва перетворює регіон на оплот. Тим часом Вашингтон у цьому плані відстає.Про це повідомили аналітики видання Business Insider. Вони зазначили, що конкуренція не обмежується лише Росією, оскільки Китай теж поступово нарощує присутність в Арктиці через інвестиції, судноплавство та військову співпрацю."З 2010 років Росія розширила мережу військових баз у всій Арктиці, зокрема, на Кольському півострові, де розташовані бази підводних човнів, порти й аеродроми, призначені для проєкції сили в Європі й Арктиці", — зазначили вони.Також російський об'єкт Ушаковське на острові Врангеля розташований лише за 300 миль від узбережжя Аляски. Крім того, за даними видання, Москва вивела нову модель криголамів, удвічі потужніших за наявні."Росія представила новий клас кораблів, а перше судно нового класу "Лідер" оцінюється у 2,7 мільярда доларів. Однак через перебої в постачанні через війну в Україні прогрес, запланований спочатку на 2027 рік, тепер очікують не раніше 2030 року", — йдеться в журналістській публікації.Аналітики визначили, що занепад американської присутності найпомітніший на Алясці та в Гренландії. Під час Другої світової війни на Алясці збудували близько 300 військових об'єктів, а зараз постійна американська присутність на Алеутських островах обмежується авіабазою Erekson із радаром раннього попередження та підрозділом берегової охорони з одним патрульним судном.Схожа картина і в Гренландії: з приблизно 20 американських військових об'єктів часів Другої світової війни там залишилася лише космічна база Піттуфік із постійним персоналом близько 650 осіб, тоді як за часів Холодної війни їх було близько 10 тисяч."Насправді це якась загадка, чому США так довго нехтували своєю арктичною територією, якою фактично є лише Аляска. Щоби демонструвати суверенітет у регіоні, яким ми володіємо та який є частиною нашої країни, нам потрібна присутність. Один катер берегової охорони в Беринговому морі на всю Аляску — це просто смішно", — зазначив автор книги "Полярна війна" Кеннет Розен.За його словами, найбільш промовиста різниця — у флоті криголамів, який забезпечує прохід суден Північним морським шляхом. Росія має найбільший у світі криголамний флот із 42 суден, серед яких 13 важких криголамів, здатних цілий рік прокладати шлях крізь товстий арктичний лід. США мають лише один важкий криголам Polar Star, побудований у 1970. З 2018 року Росія побудувала вісім нових важких криголамів, включно з чотирма з ядерними двигунами."Арктична присутність Росії — це не лише економічний, а й безпековий виклик для НАТО та США, адже поруч із цивільною інфраструктурою розвивається й ударний військовий потенціал Кремля, включно з підводним і ракетним компонентами на Кольському півострові", — застерегли експерти.Нагадаємо, що на початку січня генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонні переговори з державним секретарем США Марко Рубіо. Ключовими темами діалогу стали координація зусиль задля завершення війни в Україні та посилення позицій Альянсу в Арктиці..

У ніч на 18 липня збройні сили США провели масштабну військову операцію проти Ірану, уразивши ключові об'єкти транспортної та енергетичної інфраструктури. У відповідь іранський режим здійснив масовані обстріли Катару, Кувейту та Бахрейну, що призвело до серйозних руйнувань цивільних об'єктів і загострення на світових ринках.Про це повідомляє Associated Press (AP).Сьома ніч ударів США та руйнування логістикиЗа офіційною інформацією Центрального командування ЗС США (CENTCOM), американська авіація здійснила вже сьому поспіль нічну серію повітряних нальотів. Головною метою операції визначено максимальне послаблення оборонного та військового потенціалу Ірану.Цього разу під ударом опинилися стратегічні автомобільний та залізничний мости поблизу міста Бендер-Хамір, що розташоване у провінції Хормозган. В американському командуванні розраховують, що це повністю заблокує логістичне сполучення між великим портом Бендер-Аббас та іншими регіонами країни. Також авіаударом знищено спостережну вежу в порту Чабахар. Представники CENTCOM наголошують, що цей об'єкт належав до системи морського стеження Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) і контролював рух суден в Ормузькій протоці, хоча Тегеран запевняє, ніби вежа забезпечувала безпеку цивільного судноплавства.За даними міністерства енергетики Ірану, внаслідок бомбардувань серйозно пошкоджено енергомережу країни, через що жителів південних регіонів закликали до суворої економії електрики в умовах сильної спеки. Офіційний Тегеран заявив про загибель щонайменше 46 осіб та понад 400 поранених під час останньої атаки. Зі свого боку США повідомили про 13 поранених американських військовослужбовців, а загальні втрати Вашингтона з початку бойових дій досягли 14 загиблих та 427 поранених.Удар у відповідь по Катару, Бахрейну та КувейтуУ відповідь на дії США іранські війська атакували ракетами та безпілотниками сусідні країни. Під удар потрапив Катар, де двічі оголошували повітряну тривогу, а від уламків збитої ракети поранення дістала дитина. Також обстрілів зазнали Бахрейн і Кувейт. У Кувейті зафіксовано влучання в електростанцію та великий опріснювальний комплекс, який забезпечує питною водою більшу частину країни. На об'єкті спалахнула пожежа, її ліквідували, а влада повідомила про поранення військових на армійських об'єктах. Крім того, три іранські ракети у своєму повітряному просторі перехопили сили ППО Йорданії.Вибухи зафіксували і в курдському регіоні Іраку — в Ербілі та Сулейманії, де активно працювала протиповітряна оборона. За інформацією з джерел, атаки зазнало іранське курдське угруповання "Комала", через що загинули дев'ятеро людей. Іран наразі офіційно не підтвердив свою причетність до вибухів в Іраку.Паніка на ринках та реакція ТрампаПаралельно британські військові заявили про напад на танкер в Ормузькій протоці. Судно отримало незначні пошкодження, а екіпаж не постраждав. Через загрозу безпеці судноплавства кількість кораблів, що проходять через протоку, впала до найнижчого рівня за три роки, а світові ціни на нафту миттєво перетнули позначку у 86 доларів за барель. На тлі ескалації президент США Дональд Трамп звернувся до нації з оптимістичною заявою щодо дій американської армії."Військова кампанія розвивається успішно та найближчим часом має принести результати", — наголосив американський лідер.Водночас у Вашингтоні посилюється внутрішній політичний тиск на Білий дім. Адміністрацію Трампа закликають негайно знайти шляхи для завершення конфлікту та запобігти затяжній великій війні на Близькому Сході, яка спалахнула після повного провалу дипломатичних перемовин щодо іранської ядерної програми.Нагадаємо, Іран у ніч на 15 липня заявив про ракетні удари по американських військових об'єктах у Бахрейні, Кувейті та Йорданії. Це сталося на тлі четвертої поспіль ночі американських ударів по території Ірану та відновлення США морської блокади іранського судноплавства в Ормузькій протоці..

Російська нафтова інфраструктура серйозно потерпає внаслідок атак українських безпілотників. Це спричиняє економічний шок, і не лише для Росії. Наслідки відчуваються, зокрема, у Сполучених Штатах Америки.Такий висновок зробили аналітики видання Axios. Вони зазначили, що ефективність української кампанії з використанням безпілотників сприяє зростанню світових цін на енергоносії, які й без того підвищилися через війну в Ірані."Наслідки цього тепер відчутні й у США. Після того, як минулого тижня Росія заборонила експорт палива, у четвер ціни на дизельне паливо в США трохи перевищили п’ять доларів за галон", — констатували автори статті.Вони додали, що зростання цін відображає глобальну гонитву за запасами палива, яке має вирішальне значення для таких галузей, як сільське господарство, будівництво та наземний транспорт."Російська заборона на експорт — це те, що натякає на інтенсивність поточних потрясінь у російській економіці. Водночас Москва намагається приховати вплив війни на свою економіку з моменту початку вторгнення в Україну в лютому 2022 року", — акцентували аналітики.Річ у тому, що Росія останнім часом припинила публічно оприлюднювати значну частину своїх економічних даних.Деякі західні розвідувальні служби вважають, що ті цифри, які вона все ж оприлюднює, є сфальсифікованими, щоби представити зовнішньому світу оптимістичнішу картину.Нагадаємо, що 16 липня та в ніч на 17 липня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих воєнних і воєнно-економічних цілей противника. Це відбулося в межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора..

Згідно з останнім опитуванням, вперше в історії плебісциту Центру дослідження громадської думки (CBOS) противники прийняття біженців з України переважають прихильників таких кроків у підтримку громадян сусідньої держави.Про це повідомив RMF24. Медійники зазначили, що водночас більшість респондентів вважають, що допомога українцям є надмірною, хоча вони не підтримують усі обмеження."Погіршення ставлення до українців у Польщі відповідає довгостроковій тенденції, що спостерігається зі середини 2023 року", — зробили висновок автори дослідження.Згідно з результатами дослідження, 52% респондентів вважають, що Польща не повинна більше приймати українських біженців. Натомість протилежної думки дотримуються 42% опитаних.Соціологи наголосили, що це перший подібний результат із 2014 року, коли CBOS розпочав регулярні опитування на цю тему після окупації Росією Криму. Для порівняння: одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року рівень підтримки прийому українців серед поляків досягав рекордних 94%.Динаміка ставлення за останній час виглядає так:порівняно з груднем минулого року частка противників прийому біженців зросла на шість відсоткових пунктів;частка прихильників зменшилася на аналогічні шість відсоткових пунктів.Дослідження також показало, що більшість громадян вважають чинну підтримку українців надмірною. Зокрема, 54% респондентів переконані, що допомога є занадто великою. Ще 40% назвали її адекватною, лише 3% вважають її недостатньою. Автори звіту акцентували, що кількість незадоволених масштабами підтримки стабільно зростає з вересня минулого року.Водночас поляки продемонстрували неоднозначну реакцію на нещодавні зміни в законодавстві щодо допомоги українцям. Зокрема, 87% опитаних підтримали обмеження доступу до повного пакета безкоштовних медичних послуг для тих українців, які не сплачують внески на медичне страхування в Польщі (проти виступили лише 8%).Окрім того, 58% респондентів виступили проти скасування права на безкоштовне проживання в колективних центрах для матерів із дітьми віком понад один рік (підтримали це обмеження тільки 29%).Нагадаємо, що за шість місяців цього року в Польщі зафіксовано понад 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України. Це збільшення статистики на більш ніж 30 відсотків. Політики та "російські боти" — не єдині винуватці такої ситуації..

За шість місяців цього року в Польщі зафіксовано понад 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України. Це збільшення статистики на більш ніж 30 відсотків. Політики та "російські боти" — не єдині винуватці такої ситуації.Про це повідомило польське видання Rzeczpospolita. Медійники порівняли, що 2024 року громадяни України, які проживають у Польщі, подали 267 заяв про злочини на ґрунті ненависті, жертвами яких вони стали. 2025 року таких заяв з’явилося вже 275.Цього року вже спостерігається явне зростання: за першу половину року подано 180 таких заяв, згідно з даними Головного управління поліції."Це збільшення на понад 30% порівняно з минулим роком за аналогічний період", — надали журналістам статистику поліцейські.Вони зауважили: якщо така динаміка збережеться, то кількість таких випадків може сягнути 360 до закінчення року.Видання акцентує, що надані цифри стосуються зареєстрованих повідомлень, а не виявлених злочинів. Головне управління поліції ще підраховує кількість підтверджених повідомлень і кількість тих, які зрештою класифікують як злочини на ґрунті ненависті."Деякі жертви не хочуть повідомляти про злочини такого роду через страх", — повідомили медійникам у польській поліції.Експерти, до яких звернулися за коментарями журналісти, пояснили, що ворожість підживлюють агресія в Інтернеті, де панують російські тролі, ненависть, яку розпалюють політики, та дипломатичні суперечки навколо питання Волинської трагедії.Нещодавно посол України в Польщі Василь Боднар, коментуючи останні напади на українців в країні, висловив сподівання, що це "тимчасове явище".Нагадаємо, що результати нещодавнього опитування, яке провели соціологічні служби на замовлення видання Rzeczpospolita, засвідчили, що в Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків..

Акторка Бренда Фрікер, найбільш відома за роль у фільмі "Сам удома 2", померла в четвер, 16 липня. Їй був 81 рік. Інший фільм — "Моя ліва нога" — приніс їй "Оскар" за найкращу жіночу роль другого плану.Про смерть повідомило видання Page Six із посиланням на агентську компанію, до якої належала Юренда Фрікер."Із великим сумом повідомляємо новину про те, що улюблена акторка Бренда Фрікер мирно померла минулої ночі в Дубліні після періоду поганого здоров'я у віці 81 року. Ми ніколи більше не побачимо її такою, і світ став меншим через її відсутність. Для нас було честю знати, любити та працювати з нею. Вона завжди матиме місце в наших серцях і в серцях багатьох шанувальників кіно та телебачення в усьому світі", — йдеться в офіційній заяві агентської компанії.Перш ніж зайнятися акторською кар'єрою, Фрікер, яка народилася в Дубліні в лютому 1945 року, працювала асистенткою художнього редактора газети Irish Times.Її перша роль — у фільмі "Про людське рабство" 1964 року. Згодом вона знялася у двох мильних операх і в декількох театральних виставаах, перш ніж стати відомою завдяки ролі Меган Роуч у фільмі "Нещасний випадок", персонажа, якого вона грала протягом чотирьох років.Фрікер здобула популярність завдяки фільму "Моя ліва нога" 1989 року, який приніс їй "Оскар" за найкращу жіночу роль другого плану."Я не вірю в це. З гордістю повезу цей трофей зі собою до Ірландії", — захоплено казала вона у своїй промові на церемонії отримання премії 1990 року.Її також номінували на "Золотий глобус" за роль Бріджит Феган Браун.Після цього вона отримала роль Леді-голубки з Центрального парку і фільмі "Сам удома 2" та знялася в улюбленій сцені із зіркою фільму Маколеєм Калкіним. Фрікер зіграла бездомну жінку, яка рятує Кевіна Маккалістера, від грабіжників із "Мокрих бандитів", а пізніше веде з ним щиру розмову про кохання та втрату в Карнегі-Холі. В інтерв'ю для Hard Shoulde 2022 року вона назвала це "абсолютно прекрасним і легким" досвідом."Я поверталася до готелю в повному костюмі, вкрита голубиним послідом. Якщо хочеш, щоби ліфт спорожнів, швидко одягнися в голубине лайно", — жартувала Фрікер.Нагадаємо, що нещодавно на 79-му році життя помер новозеландський актор Сем Нілл, відомий ролями у фільмах "Парк Юрського періоду", "Піаніно" та серіалі "Гострі картузи"..

У Росії зафіксували рекордне падіння рейтингу Володимира Путіна, який опустився до найнижчої позначки за весь час ведення повномасштабної війни. Масштабний паливний колапс та страх перед новою хвилею мобілізації змушують навіть лояльне населення сумніватися у діях Кремля.Про це пише The Moscow Times. Рекордні темпи падіння підтримки диктатораЗгідно з офіційними даними державного соціологічного центру ВЦВГД станом на 12 липня, показник довіри до Путіна опустився до позначки 65,1% — це найнижчий рівень за весь період повномасштабної війни. Лише за останній тиждень диктатор втратив 0,9 відсоткового пункта, а сумарне падіння за останні чотири тижні досягло суттєвих 5,3 пункту. Нинішня динаміка демонструє значно вищу швидкість втрати електоральних симпатій, ніж під час попередніх кризових моментів для Кремлявосени 2022 року, коли в Росії оголосили першу хвилю мобілізації, обвал за чотири тижні становив 3,3 пункта;у серпні 2024 року, після прориву Збройних Сил України в Курську область, рейтинг просів на 5,1 пункта за аналогічний період.Водночас частка росіян, які відкрито не схвалюють політику Путіна, зросла до 23,4%. Ця цифра майже зрівнялася з показником невдоволення роботою російського уряду, який становить 24,4%. При цьому за рівнем негативного ставлення Путін уже більш ніж у півтора раза випереджає прем'єр-міністра Михайла Мішустіна.Побутові проблеми руйнують довіру до КремляНезалежні аналітики вказують, що соціологічні показники свідчать про глибоку системну кризу та накопичення внутрішньої агресії в суспільстві. Як зазначає політолог Ілля Гращенков, коли бензин стає дефіцитним і дорогим, а реакція влади запізнюється або взагалі відсутня, це руйнує базову довіру до системи управління. Проблема з пальним миттєво тягне за собою подорожчання логістики, ріст цін на продукти, занепад сільського господарства та регіональної економіки."Воно живе у стані постійної напруги, в якому будь-яка нова побутова криза швидко перетворюється на політичний фактор", — констатує експерт, описуючи загальний стан російського суспільства, що перебуває під постійним тиском.У Росії суттєво посилюються очікування невідворотних і масштабних змін, хоча громадяни досі не розуміють їхньої форми та термінів. На цьому тлі в країні ширяться тривожні чутки про можливу нову хвилю мобілізації восени, перехід економіки на суворі воєнні рейки та навіть повернення радянської практики виїзних віз для обмеження перетину кордону.Ослаблення Путіна та загроза ескалаціїПопри очевидне зростання внутрішньої напруги, російський диктатор, схоже, продовжує перебувати в інформаційній бульбашці та вірити у власну перемогу у війні. Проте прірва між політичною верхівкою у Москві та рештою населення стрімко збільшується. Більше того, у середовищі московських еліт дедалі виразніше відчувається наближення неминучої катастрофи.Політолог Тетяна Станова зазначає, що на тлі внутрішньополітичного ослаблення Путін стає все більш радикальним. Це значно підвищує ризики реальної військової ескалації та робить імовірними ті сценарії розвитку подій, які раніше цивілізований світ розцінював виключно як ядерний або геополітичний блеф Кремля.Нагадаємо, у квітні рівень схвалення діяльності російського диктатора Володимира Путіна продемонстрував найгіршу динаміку з моменту початку повномасштабної агресії проти України. Соціологічні показники фіксують стабільне розчарування серед населення країни-агресорки, яке триває вже півтора місяця..

На тлі поглиблення паливної кризи в Росії набирають популярності незвичні "послуги" від магів, чаклунів та езотериків. Вони обіцяють водіям зменшити витрати пального або навіть "притягнути" бензин у бак за допомогою магічних ритуалів.Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.Росіяни годинами стоять у чергах за бензиномЗа даними української розвідки, у низці російських регіонів водії змушені цілодобово чекати на автозаправках, аби придбати лише 10-20 літрів пального. При цьому питання його якості, як зазначають у СЗРУ, відійшло на другий план.У відомстві зауважили, що російська влада намагається стримати ситуацію за допомогою лімітів, графіків, талонів та інших адміністративних обмежень, однак це не розв'язує проблему дефіциту.Чаклуни обіцяють "зменшити" витрати пальногоНа цьому тлі, за інформацією розвідки, активізувалися представники езотеричних практик, які пропонують автомобілістам платні ритуали нібито для економії бензину.Зокрема, серед таких "послуг":"відливка воском" для очищення від негативної енергетики — за півтори тисячі рублів;встановлення рунічного ставу — за сім тисяч рублів;пошук "магічних голок" у салоні автомобіля — за девʼять тисяч рублів.Для тих, хто готовий витратити більше, пропонують спеціальні "обереги" та складніші ритуали.Так, за 15 тисяч рублів можна придбати оберіг "Ведмежа лапка", а за 16 тисяч — замовити обряд із використанням солі та золотої прикраси. Його виконавці стверджують, що він здатен не лише скоротити витрати пального, а й нібито "притягнути" бензин або дизель до паливного бака.Як зазначили у СЗРУ, обов'язковою умовою таких ритуалів є нерозголошення: клієнтів попереджають, що якщо розповісти про обряд стороннім, "магія" перестане діяти.Додамо, успішні українські кампанії ударів далекої та середньої дальності продовжують підживлювати занепокоєння російських військових експертів щодо недостатніх можливостей протиповітряної оборони та поганих рішень Кремля. Це зробило Росію й окуповану Україну вразливими до українських ударів.Читайте також: Путін порушив обіцянку: ISW з'ясував, чому російські еліти масово виводять гроші за кордон.

Наступного вівторка, 21 липня, українські військові візьмуть участь у військовому параді в Брюсселі. Йо проводитимуть із нагоди Національного дня Бельгії.Про це повідомив міністр оборони Бельгії Тео Франкен, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За його словами, вперше в історії таких урочистостей у країні 21 липня в параді візьме участь український підрозділ."Дуже пишаюся цим. Слава Україні. Ніколи не здавайтеся", — наголосив бельгійський урядовець.Два дні тому українські військові вже брали участь у параді з нагоди французького національного свята — Дня взяття Бастилії. Президент України Володимир Зеленський тоді особисто відвідав цей парад."Єлисейськими Полями урочисто пройшли й українські воїни, наші пілоти у складі французько-українських екіпажів пролетіли на винищувачах Mirage", — наголошував тоді він.Український президент акцентував, що це велика честь — перебувати у Франції. І те, що Еммануель Макрон запросив наших захисників, — це знак поваги та визнання сили України, наших людей і наших збройних сил."Дякуємо нашим воїнам. Дякуємо Франції та всім партнерам, які стоять поруч з Україною", — підсумував тоді Володимир Зеленський.До речі, речник Тео Франкена уточнив, що 21 липня у параді в Бельгії візьмуть участь ті самі підрозділи та військовослужбовці, що й у Франції. Загалом — 23 особи, однак президент України не відвідає Брюссель.Нагадаємо, що сьогодні Володимир Зеленський подякував премʼєр-міністру Великої Британії Кіру Стармеру за підтримку України під час повномасштабної війни та нагородив його орденом Свободи..