Світ

В американській Флориді провели масштабні навчання, де імітували масовані атаки безпілотників для перевірки американської оборони. Таким чином Пентагон кардинально змінює стратегію боротьби з дронами, спираючись на досвід війни в Україні.Таку інформацію оприлюднило видання Defense One, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що під час операції "Чистий горизонт" на авіабазі Еглін бійці спецпризначення відтворили тактику "Павутини", яку Україна використала проти Росії.У симуляції застосували широкий спектр апаратів — від малих комерційних дронів до великих систем, стійких до засобів радіоелектронної боротьби."Особливістю тестів стало використання дронів з оптоволоконним керуванням та апаратів, що працюють через мережу LTE. Це дозволило операторам керувати технікою навіть з інших штатів", — ідеться в журналістському матеріалі.Результати навчань показали, що американським військам потрібна єдина система об'єднання даних із радарів і засобів перехоплення. Крім того, військові визнали необхідність створення дешевих дронів-перехоплювачів.Аналітики зауважили, що зараз США часто витрачають дорогі ракети вартістю в мільйони доларів на знищення дешевих безпілотників.Бригадний генерал Метт Росс, який очолює центр боротьби з дронами в Пентагоні, зазначив, що за останні шість тижнів США виділили понад 600 мільйонів доларів на швидку інтеграцію нових технологій."Ми перебували в Україні близько шести тижнів тому, спілкувалися зі Силами безпілотних систем. Розглянули ці найперспективніші технології та посилалися на дані про їхню ефективність в Україні, а не на внутрішні випробування відомства", — заявив американський військовий.За його словами, розвиток автономних систем відбувається набагато швидше, ніж формуються річні бюджети, що створює нові виклики для безпеки.Як відомо, в червні 2025 року Служба безпеки України провела унікальну операцію "Павутина", під час якої масовано атакували чотири військові аеродроми у глибокому тилу Росії. За результатами атаки ворог втратив близько 40 літаків стратегічної авіації. Голова СБУ Василь Малюк пізніше розкрив деталі, зазначивши, що ураження аеродромів відбувалося одночасно у трьох часових поясах.Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що стратегічні навчання під назвою "Край" планувала польська влада на квітень. Мали відпрацьовувати дії держави на випадок війни. Організовували їх міністерство оборони, а керувати мав президент за підтримки уряду та військового командування..

Британська короткошерста кішка визнана однією з найкращих порід для життя у квартирі та посіла перше місце у відповідних рейтингах завдяки своєму спокійному й невибагливому характеру.Експерти зазначають, що ця порода ідеально підходить для невеликих житлових просторів, оскільки кішки зазвичай ведуть тихий і врівноважений спосіб життя, не потребують постійної активності та легко адаптуються до рутинних умов квартири, пише ParadePets.Британські короткошерсті кішки вирізняються незалежністю та водночас прив’язаністю до власника. Вони можуть проводити багато часу наодинці, не відчуваючи стресу, і не потребують постійної уваги чи складних ігор, що робить їх зручними домашніми улюбленцями для зайнятих людей або мешканців невеликих помешкань.Також видання зазначає, що ця порода зазвичай не є надто гучною або надмірно активною. Вони рідко голосно нявкають, не схильні до постійного лазіння по меблях чи хаотичної поведінки, натомість віддають перевагу спокійному відпочинку в улюбленому місці, часто біля вікна.Фахівці підкреслюють, що для комфортного утримання британській короткошерстій кішці достатньо базових умов: затишного місця для відпочинку, доступу до їжі та води, чистого лотка і спокійної атмосфери. За таких умов вона легко пристосовується до ритму життя господаря і стає стабільним, невимогливим компаньйоном.Нагадаємо, торік у Німеччині жінка випадково віддала на відправлення посилку, всередині якої спав її домашній улюбленець. Кішку вдалося врятувати..

Війна проти України продовжує виснажувати економіку країни-агресорки Росії. Наразі РФ стикається із серйозним фефіцитом кадрів та зростанням інфляції.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). За даними фахівців, Центральний банк Росії втретє у 2026 році знизив ключову процентну ставку — цього разу з 15% до 14,5%.Зокрема, у такий спосіб регулятор намагається підтримати економічну активність та продемонструвати стабільність російської економіки. Так, згідно із заявами Центробанку, рівень безробіття в країні залишається історично низьким, а зростання заробітних плат випереджає продуктивність праці. Річна інфляція, за офіційними даними, станом на 20 квітня становила 5,7%."Центральний банк Росії також скоригував свій прогноз ціни на нафту за барель у середньостроковій перспективі до 65 доларів США з 45 доларів США — ймовірно, у відповідь на світові стрибки цін на нафту протягом березня та квітня 2026 року. Збільшення доходів від російської нафти може дозволити Кремлю продовжувати фінансувати свою війну проти України у середньостроковій перспективі, але навряд чи поверне назад роки поганої економічної політики", — йдеться у повідомленні.Як зауважили аналітики, наразі російська економіка стикається з серйозними структурними проблемами. Так, дефіцит робочої сили, спричинений мобілізацією та демографічними факторами, стимулює зростання зарплат і додатковий інфляційний тиск. При цьому реальний рівень інфляції може бути вищим за офіційний, зокрема через зростання цін на продукти харчування.Ситуацію ускладнює і зростання бюджетного дефіциту. За даними української розвідки, у першому кварталі 2026 року він досяг 4,6 трильйона рублів — більше, ніж план на весь рік. Росія продовжує використовувати резерви Фонду національного добробуту та навіть вдається до продажу золотих запасів."Росія постійно виснажує ліквідні резерви свого суверенного фонду добробуту для фінансування війни та була змушена вдатися до продажу своїх фізичних золотих резервів у листопаді 2025 року через нестійкі витрати. Росія також підвищила податок на додану вартість (ПДВ) з 20 до 22 відсотків з 1 січня 2026 року, намагаючись підтримати дефіцит федерального бюджету від нестійко високих витрат на оборону, поклавши тягар дорогої війни президента Росії Володимира Путіна в Україні безпосередньо на російське населення", — додали в Інституті.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни відзначали, що Кремль офіційно підтвердив безсилля перед повітряними атаками, почавши масово вимикати мобільний інтернет у прикордонних районах та великих містах Росії. Визнання главою Кремля Володимиром Путіним масштабів цифрової кризи свідчить про спробу зупинити падіння власного рейтингу серед росіян, які дедалі більше відчувають на собі наслідки розпочатої ним війни..

Найближчим часом спеціальний представник Дональда Трампа Стів Віткофф і зять президента Джаред Кушнер вирушать до Пакистану. Там має відбутися новий етап переговорів, в яких планується участь міністра закордонних справ Ірану.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що поїздка американської делегації може стати черговою спробою пожвавити переговорний процес між Вашингтоном і Тегераном. При цьому точної дати можливої зустрічі поки що не розкривають.Раніше перший раунд консультацій, який проходив в Ісламабаді 11 та 12 квітня, завершився без досягнення угоди. Після цього Пакистан продовжив виконувати роль посередника між сторонами, зокрема, після угоди про припинення вогню, досягнутої 8 квітня.Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі раніше підтвердив "своєчасний" візит до Ісламабаду в рамках ширшої поїздки, що включає зупинки в Омані та Росії. Очікувалося, що він прибуде до столиці Пакистану в п'ятницю для обговорення пропозицій щодо відновлення переговорів зі США. При цьому прямих зустрічей з американською стороною в його графіку не передбачено.За даними двох джерел в уряді Пакистану, візит Аракчі буде коротким і зосередиться на обговоренні іранських пропозицій, які потім передадуть Вашингтону через посередників.Президент США Дональд Трамп заявив, що не поспішає укладати угоду з Іраном, наголосивши, що можлива угода має мати довгостроковий характер.Водночас речниця Білого дому Керолайн Левітт заявила, що США "побачили певний прогрес" з боку іранців щодо вирішення кризи на Близькому Сході."Ми, безумовно, побачили певний прогрес з боку Ірану за останні декілька днів. Президент ухвалив рішення відправити Стіва та Джареда, щоби вислухати іранців, тож побачимо, що вони мають сказати", — сказала вона.Нагадаємо, що вчора офіційний Тегеран висловив готовність до припинення вогню, проте виставив низку жорстких вимог до ізраїльської сторони. Ключовим аспектом можливої домовленості іранська влада вважає повне зняття морських обмежень і припинення активних бойових дій..

Наразі немає підстав вважати, що Росія може відкрити новий фронт проти країн Балтії. При цьому Москва не досягнула своїх цілей в Україні та виснажила ресурси.Про це заявив начальник розвідувального центру Збройних сил Естонії Антс Ківісельг, його цитує ERR.Він наголосив, що оцінка загрози агресії є доволі складним процесом, що вимагає аналізу поточного стану збройних сил, політичних намірів уряду та можливості здійснення нападу в міжнародному контексті.Водночас, на думку полковника, Росія в основному не досягнула своїх стратегічних цілей в Україні. Навіть якщо деякі з них були досягнуті, це сталося значно пізніше, ніж планувалося спочатку.Начальник розвідувального центру Збройних сил Естонії впевнений, що наразі немає такої загрози, що Росія могла б атакувати або країни Балтії, або НАТО в ширшому сенсі."Навіть якщо ця мобілізація проводиться в Росії, немає ознак того, що ці мобілізовані підрозділи будуть якимось чином використані проти країн НАТО. Водночас Збройні сили, включаючи розвідувальний центр, щодня працюють над запобіганням потенційній війні", — зауважив він.Хоча ознак нападу немає, Ківісельг зазначив, що керівництво Росії непередбачуване та часто приймає ірраціональні рішення."З раціонального погляду Російській Федерації, безумовно, не було би сенсу відкривати новий фронт десь ще в регіоні. Але ми бачили, що Росія не завжди раціональна у своїх рішеннях і може припускатися стратегічних прорахунків", — додав він.Нещодавно в інтерв’ю національному телемарафону Володимир Зеленський припустив, що Росія блокує Інтернет не для придушення критики уряду, а з метою запобігти невдоволенню, яке може викликати запланована масштабна мобілізація. За оцінкою президента України, метою мобілізації є масована атака на Україну або ж на країни Балтії. Естонські політики стверджують, що заяви Зеленського про можливу підготовку Росії до нападу на країни Балтії не сприяють співпраці. А прем'єр-міністерка Литви Інга Ругінене запропонувала уникати риторики залякування у відповідь на заяви Зеленського.Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни зазначали, що економічна система країни-агресорки стикається з критичними викликами, які Кремль намагається ретельно приховати від зовнішнього світу. Попри спроби Москви продемонструвати стійкість, аналітики вказують на глибоку кризу та маніпуляції з офіційними показниками інфляції..

Північноатлантичний альянс спростував можливість примусового призупинення членства Іспанії через розбіжності з Вашингтоном. В організації наголосили, що чинний статут просто не містить механізмів для вигнання країн-учасниць.Про це повідомляє BBC.Юридична неможливість виключенняНа тлі поширення інформації про те, що Сполучені Штати Америки можуть ініціювати процедуру відсторонення Іспанії від участі в блоці, офіційні представники Альянсу виступили з роз'ясненнями. Головним аргументом стало посилання на засадничі документи, які не передбачають подібних санкцій проти союзників.Як повідомив представник Альянсу, засновницький договір організації "не передбачає жодних положень щодо призупинення членства в НАТО або виключення". Це означає, що будь-які політичні конфлікти між країнами не можуть призвести до юридичного розриву відносин у межах чинного статуту без волі самої країни вийти з блоку.Контекст суперечокНапруженість виникла через позицію офіційного Мадрида, яка не збігається з курсом США у певних військових питаннях. Проте бюрократична структура НАТО побудована таким чином, що збереження цілісності Альянсу є пріоритетом, а механізмів для покарання "незгодних" шляхом виключення не існує з моменту створення організації у 1949 році.Нагадаємо, американський лідер Дональд Трамп висловив глибоке розчарування через відмову союзників по Альянсу підтримати військові дії США проти Ірану. На тлі цих суперечок генсек НАТО Марк Рютте провів закриту зустріч із президентом США у Вашингтоні, щоб обговорити майбутнє трансатлантичної співпраці..

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що після завершення свого другого терміну у 2027 році не планує продовжувати політичну кар’єру.Про це він сказав під час поїздки на Кіпр, де брав участь у неформальному саміті лідерів ЄС. За його словами, після десяти років на посаді президента він має намір повністю відійти від політики, передає Le Figaro.Макрон також зазначив, що завершальний етап його президентства є найскладнішим, адже потрібно одночасно зберегти досягнуті результати та виправити те, що залишилося незавершеним або проблемним."Я не займався політикою раніше і не буду займатися нею після", — заявив політик.Президентські вибори у Франції заплановані на квітень 2027 року.Нагадаємо, президент Франції Еммануель Макрон ініціював створення широкої коаліції держав для протидії геополітичному тиску Вашингтона та Пекіна. Під час свого азійського турне він закликав країни з потужною економікою об’єднати зусилля, щоб уникнути ролі "васалів" у глобальному протистоянні наддержав..

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск іронічно прокоментував склад учасників чергової зустрічі лідерів країн Європейського Союзу, що проходить на Кіпрі 24 квітня. Політик публічно акцентував на позитивній зміні атмосфери на саміті, пов'язану з відсутністю представників країни-агресора.Про це політик написав у своїй соцмережі X.Атмосфера без КремляПід час відкриття засідання Європейської ради на Кіпрі польський прем'єр-міністр Дональд Туск зробив лаконічну, але дуже змістовну заяву. Він висловив задоволення поточною конфігурацією учасників саміту, що, на його думку, позитивно впливає на процес прийняття рішень."Засідання Європейської ради. Вперше за багато років у залі немає росіян. Величезне полегшення", — написав політик у своєму офіційному акаунті.Прихований підтекст та "угорський слід"Попри те, що Росія не є членом ЄС і її представники формально не присутні на внутрішніх засіданнях ради, заява Туска викликала хвилю припущень у мережі. Більшість політичних оглядачів та користувачів соцмереж сходяться на думці, що цей вислів був адресований не безпосередньо Москві, а її головному адвокату всередині союзу — прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану.У мережі припускають, що Туск мав на увазі саме Орбана, який не прибув на Кіпр для участі в засіданні. Відсутність угорського лідера, який неодноразово блокував ініціативи на підтримку України, ймовірно, і стала причиною того самого "величезного полегшення", про яке згадав польський прем'єр.Нагадаємо, наприкінці березня журналісти The Washington Post оприлюднювали інформацію, що Петер Сійярто регулярно телефонував своєму російському колезі Сергію Лаврову в перервах між засіданнями Ради ЄС. Він звітував йому про перебіг обговорень..

Український режисер Мстислав Чернов очолить журі премії за документальне кіно "Золоте око" на Каннському кінофестивалі. Ця нагорода щороку відзначає найкращі документальні фільми, відібрані з різних програм Канн — від основного конкурсу до паралельних секцій, таких як "Особливий погляд" чи "Тиждень критики".Про це йдеться на сайті нагороди.До складу журі також увійшли міжнародні представники кіноіндустрії, зокрема директорка Нью-Йоркського кінофоруму Табіта Джексон, французька акторка Жеральдін Пайляс, режисерка Ліна Суалем та журналіст Віктор Кастане.Зазначимо, що премію "Золоте око" заснували у 2015 році, і вона стала однією з ключових відзнак для документалістики в межах Каннського фестивалю. Церемонія вручення відбудеться 22 травня у Палаці фестивалів у Каннах.Мстислав Чернов — український фотожурналіст, військовий кореспондент і режисер, який здобув міжнародне визнання завдяки своїй роботі у зонах бойових дій. Народився у 1985 році в Харкові, працював з Associated Press і висвітлював конфлікти в Україні, Сирії та Іраку.Найбільшу світову увагу йому приніс документальний фільм "20 днів у Маріуполі", створений на основі роботи в оточеному місті у 2022 році разом із командою журналістів. Стрічка отримала премію "Оскар" і стала одним із найважливіших документальних свідчень російсько-української війни.Окрім журналістики та режисури, Чернов також займається письменництвом і продовжує створювати документальні проєкти про війну та її наслідки. Його діяльність спрямована на фіксацію подій і документування воєнних злочинів, що робить його однією з ключових фігур сучасної воєнної журналістики України.Нагадаємо, до програми 79 Каннського кінофестивалю відібрали фільм "Весна". Його режисер Ростислав Кирпиченко народився в Литві, але згодом переїхав в Україну. Тепер його стрічку покажуть у секції "Спеціальні сеанси"..

Президент США Дональд Трамп у притаманній йому манері відреагував на спроби принца Гаррі вплинути на американську політику щодо підтримки України. Американський лідер поставив під сумнів право герцога Сассекського представляти інтереси своєї батьківщини та натякнув на значно ближчі стосунки з чинним монархом.Американського лідера цитує Sky News.Реакція Трампа на заклики принцаСкандал розгорівся після запитання журналіста про те, чи вважає президент США доречними заклики принца Гаррі посилити зусилля Вашингтона для завершення війни в Україні. Особливої пікантності ситуації додає той факт, що це звернення прозвучало на фоні підготовки до візиту короля Чарльза III до США. Трамп відповів досить саркастично, поставивши під сумнів легітимність Гаррі як представника британських інтересів: "Принц Гаррі не говорить від імені Великої Британії, це точно. Я думаю, що говорю від імені Великої Британії більше, ніж від імені принца Гаррі. Але я дуже ціную його пораду. Чудова порада", — заявив політик.Варто зауважити, що перед цією заявою Трамп поцікавився справами Гаррі та його дружини Меган Маркл, попросивши журналістів передати їм вітання.Дружба з монархом та "найкращий зал"Відразу після коментарів на адресу герцога Сассекського Трамп перемикнув увагу на майбутню зустріч із британським королем. Він акцентував на особливому статусі їхніх взаємин та не приховував очікувань від цього візиту."До нас приїде король Чарльз, він мій друг. Ми дуже цього чекаємо", — наголосив президент США.Окрім політичних питань, Трамп похвалився масштабними приготуваннями у Білому домі. Зокрема, він згадав про новий бальний зал, де відбудеться урочиста вечеря. За словами американського лідера, Велика Британія чекала на такий захід півтора століття, і тепер отримає "найкращий зал у світі".Нагадаємо, 23 квітня принц Гаррі під час неанонсованого візиту до Києва звернувся до російського диктатора Володимира Путіна. Він закликав його зупинити війну проти України..

Парламент Туреччини ухвалив законопроєкт, який передбачає обмеження доступу до соціальних мереж для дітей віком до 15 років. Ініціативу ще має підписати президент Реджеп Тайїп Ердоган — на це відведено 15 днів.Рішення ухвалили на тлі резонансного нападу в місті Кахраманмараш, де 14-річний підліток убив дев’ятьох учнів і вчителя. Правоохоронці перевіряють його активність у мережі, щоб з’ясувати можливі мотиви, пише Associated Press.Новий закон зобов’яже цифрові платформи впровадити перевірку віку користувачів, надати інструменти батьківського контролю та швидко реагувати на шкідливий контент. Обмеження стосуватимуться таких сервісів, як YouTube, TikTok, Facebook та Instagram. Дітям до 15 років буде заборонено створювати акаунти.Крім того, компанії, що займаються онлайн-іграми, повинні будуть мати офіційного представника в Туреччині для контролю за виконанням нових правил.Президент Ердоган обґрунтував ініціативу необхідністю зменшити ризики для дітей у цифровому середовищі, заявивши, що соціальні мережі негативно впливають на їхню психіку. Водночас опозиційна Республіканська народна партія розкритикувала закон, наголосивши, що захист дітей має базуватися не на заборонах, а на підходах, орієнтованих на права людини.Нагадаємо, на початку 2026 року у Франції парламент голосуватиме за заборону соцмереж для дітей віком до п'ятнадцяти років. Окрім цього, заборона поширюється на використання мобільних телефонів у середній школі.Додамо, раніше народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин заявив, що Україні необхідно взяти приклад із Франції й запровадити вікові обмеження для доступу до соцмереж..

Кремль офіційно підтвердив безсилля перед повітряними атаками, почавши масово вимикати мобільний інтернет у прикордонних районах та великих містах Росії. Визнання главою Кремля Володимиром Путіним масштабів цифрової кризи свідчить про спробу зупинити падіння власного рейтингу серед росіян, які дедалі більше відчувають на собі наслідки розпочатої ним війни.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Під час засідання з урядом 23 квітня Володимир Путін безпосередньо відреагував на численні скарги щодо зникнення мобільного інтернету в Росії. Він заявив, що жителі мегаполісів та областей, які межують з Україною, стикаються з урядовими обмеженнями через так звані "терористичні атаки". Насправді ж під цим терміном Кремль приховує успішну кампанію дальніх ударів України по російській військовій та нафтовій інфраструктурі."Росія повинна пріоритезувати захист своїх громадян, особливо цивільного населення", — зазначив Путін, намагаючись знайти виправдання регулярним вимкненням зв'язку, що паралізують роботу банків та транспорту.Спроби приборкати невдоволенняРосійська влада вже тривалий час використовує загрозу ударів безпілотників як привід для відключення інтернету, позбавляючи росіян доступу до базових цифрових послуг. Путін визнав, що населення страждає від таких заходів, проте закликав уряд до своєрідної "чесності" після того, як обмеження вже набрали чинності."Існують ризики для безпеки, коли росіяни заздалегідь інформують росіян про перебої", — стверджував диктатор, пояснюючи несподіваність цифрових блокад. Водночас він доручив створити "білі списки" критично важливих сервісів та прокласти фізичні лінії зв'язку до прикордонних районів, щоб мінімізувати хаос.Початок тотального контролюАналітики ISW наголошують, що це перший випадок, коли сам Путін публічно визнав проблему, хоча раніше про це побіжно згадував лише Дмитро Пєсков. Така зміна риторики може бути пов'язана зі стрімким падінням рівня схвалення президента РФ. Окрім намагання загасити соціальну напругу, диктатор фактично створює підґрунтя для запровадження ще жорсткішої цензури в рамках ширшої кампанії Кремля з ізоляції російського сегмента мережі.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський припустив, що наміри Кремля обмежити доступ до популярного месенджера Telegram можуть бути пов'язані з підготовкою російського суспільства до прийняття резонансних та непопулярних рішень. На думку глави держави, такі кроки свідчать про готовність Москви або до радикальної ескалації бойових дій, або до завершення війни в тому чи іншому форматі..

Москва продовжує активно формувати передумови для потенційної військової ескалації проти держав Балтійського регіону та Польщі. Російське керівництво використовує маніпулятивну риторику для виправдання своїх майбутніх агресивних дій, виставляючи НАТО стороною, що провокує конфлікт.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Звинувачення на адресу Литви та НАТОЯк зазначають аналітики, Росія перейшла до відкритих звинувачень сусідніх держав у мілітаризації. Зокрема, 23 квітня Рада Безпеки Росії назвала дії литовської влади спробою створити "осередок напруженості" неподалік Калінінградської області.Того ж дня заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко в інтерв'ю державному агентству "РИА Новости" заявив, що маневри Об’єднаних експедиційних сил Альянсу нібито спрямовані на "відпрацювання сценаріїв морської блокади та захоплення Калінінградської області". Окрім цього, він звинуватив блок у цілеспрямованому "посиленні конфронтації" з Росією.Калінінград як інструмент маніпуляційАналітики зазначають, що такі заяви є частиною масштабної когнітивної війни Кремля. Росія намагається представити НАТО як агресора, аби відвернути увагу від власної повномасштабної війни в Україні та виправдати можливу інтервенцію в майбутньому.Москва розглядає контроль над Калінінградським ексклавом як стратегічний важіль. Саме захистом цього регіону Кремль планує пояснювати ймовірні удари по Польщі чи країнах Балтії, створюючи тривалі інформаційні умови для легітимізації своєї агресивної політики в очах внутрішнього та зовнішнього споживача.Нагадаємо, раніше керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрій Коваленко заявив, що у країни-агресорки Росії наразі є мінімум три сценарії щодо війни в Україні. Один з них передбачає спробу поступового замороження протистояння..

Європейський Союз офіційно зупинив фінансування Венеційської бієнале. Це пов’язано з рішенням організаторів знову відкрити російський павільйон на художній виставці.Про це заявив речник Єврокомісії Тома Реньє під час брифінгу в Брюсселі.Виконавча агенція ЄС з питань освіти та культури (EACEA) надіслала офіційний лист до фонду Biennale di Venezia. У документі йдеться про намір повністю припинити або призупинити грант на суму два мільйони євро, розрахований на три роки.За словами речника Єврокомісії Тома Реньє, така реакція є прямою відповіддю на допуск представників Росії до участі в культурному заході."Підтверджую, що EACEA справді надіслала листа, щоби повідомити фонду про наш намір призупинити чи припинити грант. ЄС рішуче засуджує той факт, що фонд Biennale дозволив російському павільйону знову відкритися", — наголосив Реньє.Він також уточнив, що на теперішньому етапі за цим контрактом ще не виплачено жодного євро.Раніше Європейська комісія пригрозила припинити фінансування однієї з найбільших мистецьких виставок світу. Це сталося після того, як фонд Biennale di Venezia вирішив розблокувати участь Росії у 61 заході.Тоді в Брюсселі наголосили, що причиною можливої відмови від підтримки є саме відновлення присутності представників країни-агресора. У Єврокомісії акцентували, що фінансування культурних інституцій, які допускають участь офіційної Росії, суперечить позиції Євросоюзу щодо санкційної політики та підтримки України.Нагадаємо, що на початку березня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти позицію, продемонстровану попередніми роками..

Після закінчення активних бойових дій додому планують повернутися близько двох мільйонів українців. Через це Україна має робити акцент на підтримці громад, а не індивідуальній допомозі.Про це заявив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін, якого цитує "Урядовий портал"."Наші громади мають бути спроможні прийняти таку кількість нових мешканців, які потребуватимуть доступ до відповідних соціальних послуг та інфраструктури", — зазначив він.За його словами, саме тому важливо зосередитися не на індивідуальній допомозі тим, хто повертається, а на підтримці громад. На переконання посадовця, це підхід, від якого виграють усі українці.Міністр наголосив, що рішення про повернення українці ухвалюватимуть, порівнюючи умови життя за кордоном із можливостями, які вони отримають в Україні."Йдеться не про один фактор, а про сукупність умов — від безпеки до доступу до роботи, освіти, медицини та житла", — пояснив він.У цьому контексті важливим є розвиток Центрів єдності за кордоном, у яких можна отримати консультації щодо можливостей як у країнах перебування, так і в Україні.Міністр нагадав, що днями в Берліні відкрився перший в Європі Центр єдності, до роботи якого вже долучилися міжнародні та українські партнери, які надають широкий спектр послуг.Зокрема, Пенсійний фонд України надає консультації з питань пенсій, житлових субсидій, пільг і соціальної допомоги, УВКБ ООН — консультування для тих, хто повертається в Україну, Український консультаційний центр ICMPD — практичну допомогу з перебування в Німеччині, передконсульську підготовку у співпраці з українським консульством.За словами Дениса Улютіна, вже найближчим часом Україна спільно з урядами країн-партнерів планує відкрити Центри єдності у Чехії та Швеції.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський висловлював сподівання, що після закінчення повномасштабної війни більшість українців повернуться додому та відновлюватимуть країну. Для цього буде вдосталь робочих місць..