Суспільство

Для тих споживачів, які мають інтелектуальний лічильник, запроваджено нововведення у сфері ціноутворення. Також тепер з’явиться право обирати постачальника електроенергії.Про це заявили в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Там 15 вересня схвалили проєкт змін до правил роздрібного ринку електричної енергії."Одна з ключових змін — право споживачів, які мають інтелектуальні лічильники, укладати договори з динамічною ціною на електроенергію. Проєкт також розширює можливості споживачів щодо способів оплати та зміни електропостачальника", — йдеться в повідомленні.У НКРЕКП пояснили, що динамічна ціна змінюватиметься залежно від коливань на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку. Для споживача це означає можливість враховувати зміну ціни протягом доби, відповідно коригувати своє споживання та гнучкіше управляти витратами на електроенергію."При цьому перехід на динамічну ціну не буде обов’язковим. Споживач сам вирішуватиме, чи укладати такий договір", — зауважили в комісії.Постачальники електроенергії, які обслуговують понад 200 тисяч споживачів, мають забезпечити можливість укласти договір із динамічною ціною тим клієнтам, які мають інтелектуальні лічильники.Перед укладенням такого договору електропостачальник має пояснити споживачу, від чого залежить зміна ціни, а також поінформувати про можливі вигоди, ризики та витрати. В особистому кабінеті споживач зможе бачити дані про своє споживання та зміну динамічної ціни за відповідні періоди."Проєкт змін також спрощує зміну електропостачальника. Для побутових і малих непобутових споживачів вона має бути безкоштовною", — акцентували в комісії.Крім того, споживачі зможуть обирати постачальника, зареєстрованого в державі — члені ЄС або Енергетичного Співтовариства, якщо він допущений до роботи на українському ринку."Зміни підготовлені на виконання законодавства щодо інтеграції енергетичних ринків України з європейськими та посилення прав споживачів", — підсумували в НКРЕКП.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Україні підвищення вартості комунальних послуг не очікується. Зокрема, ціни на газ залишаться незмінними до кінця квітня 2027 року, проте тарифи на воду можуть переглянути у будь-який час..

У середу, 16 вересня, в Україні не прогнозують планових вимкнень електроенергії. Водночас енергетики закликали громадян перенести користування потужними електроприладами на денний час.Про це повідомила пресслужба "Укренерго"."У середу, 14 вересня, застосування заходів обмеження споживання не планується", — запевнили енергетики.Водночас у компанії закликали українців користування потужними електроприладами перенести на денний час — з 11:00 до 15:00."Будь ласка, споживайте електроенергію ощадливо у вечірні години — з 18:00 до 22:00", — додали в українській енергетичній компанії.В "Укренерго" сьогодні також інформували, що внаслідок російських дронових атак і артилерійських обстрілів на ранок є нові знеструмлення у Волинській, Донецькій, Запорізькій, Харківській і Херсонській областях. Там здійснюються відновлювальні роботи.Тим часом споживання електроенергії знизилось. Сьогодні, 15 вересня, станом на 09:30 воно було на 3,2% нижчим, ніж у цей же час попереднього дня — в понеділок, 14 вересня."Причина змін — менший рівень хмарності, що збільшує ефективність роботи побутових сонячних електростанцій і відповідно зменшує обсяг енергоспоживання із загальної мережі", — пояснили енергетики.Там також традиційно зауважили, що ситуація в енергосистемі може змінюватися. Тому варто стежити за повідомленнями на сайті й офіційних сторінках у соцмережах операторів системи розподілу (обленерго).Нагадаємо, що перед опалювальним сезоном уряд змінив правила розподілу коштів теплопостачальних підприємств. Нововведення мають допомогти їм скоротити борги перед учасниками енергоринку та стабілізувати фінансові розрахунки. Водночас для споживачів це рішення не означає автоматичного підвищення тарифів на тепло..

У вівторок, 15 вересня, стало відомо, що "Укрзалізниця" підвищила тарифи на приміські поїзди в декількох областях України. Тепер ціна квитка залежатиме від відстані поїздки.Про це повідомила пресслужба "Укрзалізниці". Там анонсували перехід на нову модель ціноутворення у приміських поїздах."Ми переходимо на шестизонову систему тарифів. Кожна зона охоплює певну відстань. Незалежно від того, скільки кілометрів у її межах проїхав пасажир, діятиме фіксована вартість проїзду", — зазначили залізничники.Вони констатували, що зараз ситуація з перевезеннями пасажирів у приміському сполученні є надскладною. Низка адміністрацій хронічно не сплачує за перевезення пільговиків.Також ситуацію ускладнює здорожчання за останні роки електроенергії, пального й інших ресурсів, що ще більше збільшує собівартість перевезень."Ці зміни дозволять частково скоротити збитки від приміських перевезень без суттєвого підвищення вартості проїзду. Пасажири, які їздять на максимальні відстані в межах своїх тарифних зон, взагалі не відчують збільшення вартості проїзду", — пояснили в "Укрзалізниці".У компанії-перевізнику додали, що нова система також дозволить зберегти теперішні приміські сполучення та зупинки, а також спрямувати більше коштів на ремонт і модернізацію приміських поїздів.Діятиме така тарифна сітка:до 50 км — 30 грн;51-90 км — 55 грн;91-130 км — 75 грн;131-170 км — 95 грн;171-250 км — 115 грн;понад 250 км — 150 грн."Нові тарифи запроваджуємо поступово. З 15 вересня вони діятимуть у Київській, Чернігівській і Житомирській областях. З 22 вересня — в Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській і Черкаській областях", — акцентували в "Укрзалізниці".Там підсумували, що згодом нова шестизонова система працюватиме й в інших регіонах України.Нагадаємо, що "Укрзалізниця" запускає модернізований електропоїзд на одному з популярних регіональних маршрутів. Уже з 15 вересня він курсуватиме між Львовом і Ужгородом..

Найближчими днями в Україні ще зберігатиметься тепла та переважно сонячна погода. Практично весь цей тиждень країна насолоджуватиметься класичним "бабиним літом".Як повідомила народний синоптик Наталія Діденко, уже з найближчого понеділка, 21 вересня, ситуація різко зміниться. В Україну прийде похолодання: температура повітря вдень знизиться до +10…+17°C. Також побільшає дощів — територією країни проходитимуть атмосферні фронти, які принесуть помірні та місцями сильні опади.Погода 16 вересняЗа словами Діденко, у середу, 16 вересня, очікується комфортна синоптична ситуація: буде багато сонця та тепла. У західних областях повітря прогріється до +22…+26°C, у більшості регіонів температура становитиме +20…+23°C. На Сході буде дещо свіжіше — +17…+20°C.У Києві 16 вересня прогнозують суху, сонячну та теплу погоду — до +23°C.Раніше синоптик Ігор Кібальчич повідомляв, що в Україні впродовж тижня, з 14 до 20 вересня, очікується мінлива погода. На початку тижня у деяких регіонах пройдуть дощі, проте вже із середи температура почне підвищуватися, а наприкінці робочого тижня повітря прогріється до +29°C.Нагадаємо, в інтерв'ю TrueUA начальник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань розповів, що "бабине літо" в Україні традиційно може настати після першого відчутного осіннього похолодання.Читайте також: Коли в Україну прийде справжня осінь: синоптик назвав орієнтовні дати.

У віці 98 років померла народна артистка України, театральна акторка Галина Яблонська. Її життя обірвалося 14 вересня після тривалої тяжкої хвороби.Про смерть артистки повідомив театрознавець Василь Неволов у Facebook."Сумну новину хочу вам повідомити, театральна родино: сьогодні відлетіла у вирій душа великої артистки Галини Яблонської. Після важкої хвороби на 99-тому році перестало битись її зболіле серце…", — написав він.Точна причина смерті акторки не розголошується.Що відомо про Галину ЯблонськуГалина Яблонська народилася 2 січня 1928 року в Умані на Черкащині. Вона виросла в акторській родині та з дитинства була пов'язана з театром.За свою кар'єру артистка зіграла понад 150 ролей. У 1951 році вона приєдналася до трупи Київського театру імені Івана Франка, де пропрацювала понад 70 років.Серед її відомих робіт — ролі у виставах "Назар Стодоля", "Макбет", "Маруся Богуславка" та "Самотня леді".Нагадаємо, 8 вересня на 95-му році життя померла українська журналістка, громадська діячка та представниця руху шістдесятників Маргарита Довгань. Вона працювала й товаришувала з Василем Стусом, Іваном Дзюбою, Іваном Світличним та В'ячеславом Чорноволом..

Ворожі обстріли 15 вересня спричинили нові знеструмлення у п'яти регіонах України, де аварійні бригади вже розпочали відновлювальні роботи. Водночас споживачам рекомендують планувати пікове енергоспоживання у період найефективнішої роботи сонячних електростанцій.Про це повідомляє "Укренерго".Наслідки обстрілів та знеструмленняЯк зазначили у компанії, внаслідок ворожих дронових атак та артилерійських обстрілів з боку Росії на ранок зафіксовано нові знеструмлення у Волинській, Донецькій, Запорізькій, Харківській та Херсонській областях.Там, де це наразі дозволяють безпекові умови, вже здійснюються відновлювальні роботи. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх знеструмлених споживачів.Рекомендації щодо використання електроенергіїУкраїнців закликають свідомо ставитися до використання електроприладів задля стабілізації ситуації в енергосистемі. Активне енергоспоживання сьогодні варто перенести на період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій — з 11:00 до 15:00.Енергетики наголошують, що ситуація в енергосистемі може змінюватись. Громадянам рекомендують стежити за офіційними повідомленнями на сайті та сторінках у соцмережах свого оператора системи розподілу (обленерго).Нагадаємо, адміністратор програми розвитку ООН Александер Де Кроо попередив, що наближення холодів може стати для України найскладнішим іспитом за весь час повномасштабного вторгнення Росії. В Організації Об'єднаних Націй застерігають, що цілеспрямоване знищення енергосистеми загрожує призвести до важкої гуманітарної кризи в зимовий період.Додамо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що країна-агресорка Росія готується бити по українській енергетиці цієї зими. Проте наша держава завдаватиме ударів у відповідь..

У вівторок, 15 вересня, в Україні очікується мінлива хмарність. У частині областей пройдуть дощі, місцями можливі грози. Водночас на Київщині та в столиці день буде переважно сухим.Про це повідомив "Укргідрометцентр". Згідно з прогнозами синоптиків, сьогодні у східних областях, а також у більшості південних, центральних та Сумській області очікуються помірні, місцями значні дощі. Подекуди можливі грози. На решті території країни істотних опадів не прогнозують, лише у західних областях вдень місцями пройде невеликий дощ.Вітер буде північно-західний, 7-12 м/с. Вдень температура повітря становитиме +17…+23°С.Погода на Київщині та в КиєвіНа Київщині 15 вересня буде мінлива хмарність, без опадів. Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Температура повітря вдень по області становитиме +17..+22°С. У Києві очікується до +20…+22°С.Раніше синоптик Ігор Кібальчич повідомляв, що в Україні впродовж тижня, з 14 до 20 вересня, очікується мінлива погода. На початку тижня у деяких регіонах пройдуть дощі, проте вже із середи температура почне підвищуватися, а наприкінці робочого тижня повітря прогріється до +29°C.Нагадаємо, в інтерв'ю TrueUA начальник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань розповів, що "бабине літо" в Україні традиційно може настати після першого відчутного осіннього похолодання.Читайте також: Коли в Україну прийде справжня осінь: синоптик назвав орієнтовні дати.

З 20 вересня цього року на пункті пропуску "Шегині — Медика" українсько-польського кордону змінюється рух автобусів. Їх перенаправлятимуть на інші локації для перетинання кордону.Про це повідомили в Telegram-каналі Міністерства відновлення, інфраструктури та транспорту України.Річ у тому, що з 20 вересня 2026 року на польській стороні пункту пропуску "Шегині — Медика" розпочнуться ремонтні роботи."У зв’язку з цим автобуси, які прямують з України до Польщі, будуть перенаправлені на інші пункти пропуску", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали, що, за інформацією польської сторони, такий формат руху діятиме орієнтовно до листопада 2027 року.Зазначається, що альтернативні пункти пропуску для автобусів такі:"Смільниця — Кросценко";"Нижанковичі — Мальховіце";"Краківець — Корчова"."Це дозволить продовжувати виконання регулярних рейсів з урахуванням змін", — пояснили в міністерстві.Також урядовці зауважили, що регулярні рейси можуть реєструватися в єЧерзі на виїзд з України за 30 днів, нерегулярні — за три доби до очікуваної дати перетину кордону."Просимо перевізників врахувати зміни під час планування маршрутів до Польщі з 20 вересня", — підсумували в Міністерстві відновлення, інфраструктури та транспорту України.Нагадаємо, речник ДПСУ Андрій Демченко заявив, що українські прикордонники зараз пропрацьовують пропозицію, щоби тимчасово закривати пункти пропуску на кордоні з Україною на час повітряних тривог. Вдатися до такого кроку змушує ситуація з безпекою..

В Одесі та частині Одеського району 15 вересня можливі короткочасні перебої з електропостачанням. Причина — ремонтні роботи.Про це повідомила пресслужба ДТЕК Одеські електромережі."Завтра, 15 вересня, з 08:00 до 17:00 ми виконаємо термінові роботи. Протягом цього часу можливі короткочасні перерви електропостачання (до години) в частині Одеського району області, зокрема в Одесі", — зазначили енергетики.Також у ДТЕК додали, що можливі тимчасові перебої в роботі об’єктів критичної інфраструктури."У разі оголошення повітряної тривоги терміни можуть бути подовжені", — зазначили в пресслужбі.Енергетики запевняють, що докладуть всіх зусиль, щоб світло якнайшвидше повернулось в кожну оселю.Нагадаємо, станом на ранок 14 вересня в Україні через наслідки ворожих обстрілів та негоди зафіксували нові відключення електроенергії у кількох областях. Енергетики закликали громадян мінімізувати використання потужних приладів у пікові години..

Відтепер у Києві під час загальнонаціональної хвилини мовчання почнуть поетапно впроваджувати режим світлофорного регулювання "Усім червоний".Про це повідомили в Департаменті транспортної інфраструктури КМДА. Із 15 вересня о 09:00 світлофори в зоні дії нового режиму одночасно подаватимуть червоний сигнал для всіх учасників дорожнього руху — водіїв, пішоходів і велосипедистів. О 09:01 вони повертатимуться до звичайного режиму роботи.Через систему оповіщення також транслюватиметься повідомлення про початок хвилини мовчання та відлік її тривалості. На цей час зупинятиметься і наземний громадський транспорт.На першому етапі режим "Усім червоний" працюватиме на 18 світлофорних об’єктах у центральній частині Києва. Зокрема, на площі Українських Героїв, Європейській площі, бульварі Тараса Шевченка, Бессарабському проїзді, вулицях Хрещатик, Басейній, Великій Васильківській, Євгена Чикаленка, Володимирській та Прорізній. Надалі його поширюватимуть на інші ділянки з урахуванням технічних можливостей."Режим "Усім червоний" не застосовуватиметься під час повітряної тривоги — у цей час світлофори працюватимуть у звичайному режимі. Також він не обмежує проїзд оперативного та спеціального транспорту, який виконує невідкладні завдання з увімкненими спеціальними світловими та звуковими сигналами", — уточнили в КМДА.Нагадаємо, у Києві змінили порядок роботи Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) під час повітряних загроз. Частина відділень із безпечними підвальними та цокольними приміщеннями продовжуватиме прийом громадян під час жовтого рівня небезпеки ("жовтої" тривоги)..

Пришвидшення руху транспорту на кордоні з Україною необхідне для того, щоби не створювати скупчень. Адже вони можуть стати цілями для російських атак.Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після вчорашньої атаки на локомотив "Укрзалізниці" на станції Ягодин поблизу польського кордону. Його цитує "Польське радіо".За інформацією українських залізничників, незадовго до удару на станції перебував дипломатичний поїзд із радниками з питань безпеки декількох країн ЄС і колишніми європейськими керівниками, зокрема, Борисом Джонсоном.В іншому поїзді на станції в момент атаки перебував колишній директор ЦРУ Девід Петреус. Пасажирів евакуювали приблизно за 15 хвилин до влучання.Після наради в урядовому центрі безпеки прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що є попередні ідеї, як організувати рух на кордоні так, щоби там не утворювалися небезпечні затори."Відбудеться ще розмова в міністерстві фінансів. Співпраця між митниками, поліцією, порикордонниками та військовими має налагодити рух та, щоби не утворювались затори, адже це стає небезпечно", — зазначив посадовець.На його переконання, важливо не накопичувати біля українських і польських прикордонних переходів вантажівок із пальним."Не мушу цього пояснювати, але це слабке місце у нас", — констатував Дональд Туск.Як відомо, після атаки на український поїзд колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон закликав надати Україні необхідні засоби ППО та заморожені російські кошти. Він зауважив, що в бельгійському банку зберігається понад 140 мільярдів євро таких грошей. За його словами, у Лондоні також є близько 10 мільярдів фунтів стерлінгів.Нагадаємо, речник ДПСУ Андрій Демченко заявив, що українські прикордонники зараз пропрацьовують пропозицію, щоби тимчасово закривати пункти пропуску на кордоні з Україною на час повітряних тривог. Вдатися до такого кроку змушує ситуація з безпекою..

Українські прикордонники зараз пропрацьовують пропозицію, щоби тимчасово закривати пункти пропуску на кордоні з Україною на час повітряних тривог. Вдатися до такого кроку змушує ситуація з безпекою.Про це заявив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в ефірі "Київ 24".За його словами, пункти пропуску на державному кордоні України можуть не працювати під час повітряних тривог. Це відбуватиметься через підвищену небезпеку під час російських атак."Якщо є загроза повітряного удару з боку противника, якщо ми розуміємо, що повітряні засоби рухаються в бік державного кордону, то в той чи інший період на певний час можуть призупинятися пропускні операції", — пояснив він.Андрій Демченко додав, що люди за такої ситуації мають розосереджуватися. Причина — уникнення скупчення на пункті пропуску, щоб уникнути жертв.Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розповідав, що вночі 10 вересня запобігла прямій загрозі одному зі своїх пунктів пропуску на кордоні з Україною. Варшава також очікує можливих атак на прикордонну інфраструктуру.За його словами, Польща очікує, що Росія може здійснювати провокаційні атаки на пункти перетину кордону з Україною в інших країнах. Туск нагадав про удар по прикордонному переходу між Україною та Молдовою в Одеській області, який стався 9 вересня.Нагадаємо, що минулого тижня Кабінет міністрів України запровадив спеціальний прикордонний режим у кілометровій смузі уздовж кордону з Росією та Білоруссю. Згідно з документом, на період дії воєнного стану на земельних ділянках шириною один кілометр уздовж лінії державного кордону з Російською Федерацією  та Республікою Білорусь установлюється спеціальний прикордонний режим..

Осінь продовжує тішити українців комфортним теплом, але погода у вівторок, 15 вересня, буде мінливою. Десь пройде дощ, десь визирне сонце, а подекуди небо вкриється хмарами та посилиться вітер. Як повідомила народний синоптик Наталія Діденко, найбільш імовірні дощі — у східних областях України, а також на Сумщині, Полтавщині та Дніпропетровщині. Причиною стане вплив східного циклону.Невеликі опади також можливі на Заході України, подекуди на Вінниччині, Житомирщині, Київщині та Чернігівщині. На решті території країни переважатиме суха та сонячна погода.У більшості областей удень температура повітря становитиме +18…+23°С. Водночас свіжіше повітря охопить Сумщину, Харківщину, Полтавщину, Дніпропетровщину та Запоріжжя. Тут температура вдень очікується в межах +14…+18°С.Якою буде погода в КиєвіУ столиці 15 вересня буде комфортно. Вдень температура повітря підніметься приблизно до +20°С. Істотні опади малоймовірні. Водночас із хмарності місцями можуть випасти кілька крапель дощу.Діденко додала, що поточний тиждень в Україні буде теплим і комфортним, а дощів очікується небагато. За попередніми прогнозами, із 21 вересня погода може суттєво змінитися. Наступного тижня очікується помітніше похолодання та збільшення кількості опадів.Раніше синоптик Ігор Кібальчич повідомляв, що в Україні впродовж тижня, з 14 до 20 вересня, очікується мінлива погода. На початку тижня у деяких регіонах пройдуть дощі, проте вже із середи температура почне підвищуватися, а наприкінці робочого тижня повітря прогріється до +29°C.Нагадаємо, в інтерв'ю TrueUA начальник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань розповів, що "бабине літо" в Україні традиційно може настати після першого відчутного осіннього похолодання.Читайте також: Коли в Україну прийде справжня осінь: синоптик назвав орієнтовні дати.

У Києві змінили порядок роботи Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) під час повітряних загроз. Частина відділень із безпечними підвальними та цокольними приміщеннями продовжуватиме прийом громадян під час жовтого рівня небезпеки ("жовтої" тривоги).Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації, посилаючись на заяву Департаменту надання адміністративних послуг.Які ЦНАПи працюватимуть під час "жовтої" тривогиПрийом громадян продовжуватиметься за такими адресами:Департамент ЦНАП: Дніпровська набережна, 19-Б — в укритті;Голосіївський район: просп. Голосіївський, 42 — цокольний поверх; просп. Науки, 43 — підвальне приміщення;Деснянський район: просп. Червоної Калини, 29; просп. Лісовий, 39-А; просп. Червоної Калини, 15;Дніпровський район: бульв. Івана Котляревського, 1/1 — підвальне приміщення;Шевченківський район: вул. Богдана Хмельницького, 24 — підвальне приміщення.Де потрібен попередній записПід час жовтого рівня небезпеки за попереднім записом працюватимуть ЦНАПи Солом’янського району:просп. Повітряних Сил, 41;просп. Повітряних Сил, 40;бульв. Чоколівський, 40 — прийом у цокольному приміщенні.Які ЦНАПи не працюватимутьОбслуговування громадян припиняється вже під час жовтого рівня небезпеки у таких відділеннях:Дарницький район: вул. Степана Олійника, 21; Харківське шосе, 176-Г;Оболонський район: вул. Левка Лук’яненка, 16; вул. Озерна, 18-А;Печерський район: вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15; вул. Цитадельна, 4/7;Подільський район: вул. Костянтинівська, 9/6; вул. Перемишльська, 14/14; вул. Ярославська, 31-Б;Святошинський район: просп. Берестейський, 97; вул. Гната Юри, 14-Б.У разі оголошення червоного рівня повітряної загрози всі ЦНАПи Києва припиняють роботу. Відвідувачі та працівники мають негайно пройти до найближчих укриттів.Нагадаємо, що в Києві визначили порядок роботи відкритих ділянок метрополітену залежно від рівня загрози. Відповідні заходи мають забезпечити безпеку пасажирів під час можливих надзвичайних ситуацій..

Нещодавно Київський міжнародний інститут соціології провів дослідження динаміки ставлення до статусу російської мови в Україні протягом 1997-2026 років.Від початку 1990-х років частка українців, які послуговуються українською мовою, значно зросла. Близько 90% як україномовних, так і російськомовних громадян підтримують позицію, що українська має бути єдиною державною та офіційною мовою на всій території країни й основною у сфері освіти. Водночас у побуті люди можуть спілкуватися зручною для себе мовою.Про зміни у ставленні українців до мовного питання, поширення української мови та ризики стигматизації російськомовних громадян TrueUA поговорив з виконавчим директором Київського міжнародного інституту соціології Антоном Грушецьким."Перехід на іншу — рідну! — мову — це повільний процес"— Антоне Миколайовичу, нині в соціальних мережах, зокрема у Facebook, багато пишуть про російську мову. Наприклад, поширюють фото дівчини з картонкою, на якій написано: "Я маю право не чути мову окупанта". Один із волонтерів пише: "Після обстрілів ще хтось у Києві розмовляє російською? Люблю киян — ненавиджу "кієвлян"". Про що свідчать такі настрої в соціальних мережах?— По-перше, я маю зазначити як соціолог, що настрої в соціальних медіа значно більш поляризовані і більш безкомпромісні, ніж те, що ми бачимо серед пересічних українських громадян. Частина громадян з активною соціальною позицією в соціальних медіа щиро дотримується своїх переконань, але багато таких конфліктних ситуацій "роздмухуються" і як конфронтаційна риторика використовуються навмисно третіми сторонами. Це можуть бути всередині країни певні суб’єкти, і, насправді, наш російський ворог дійсно хапається за будь-які спірні питання. Але можна сказати, що якраз у випадку мови ми бачимо, що зміни йдуть з початку 90-х.Прекрасна ілюстрація, як за останнє поза одне покоління, кінця 90-х — початку 2000-х і донині, значно зросла частка тих, хто використовує саме українську мову. Російська мова все одно широко вживається у Києві, але, наприклад, у наших опитуваннях у Києві, коли ми просимо респондентів обрати мову інтерв’ю, близько 90% обирають українську мову, зокрема і російськомовні кияни.Часто батьки можуть між собою розмовляти російською мовою, але з дитиною — українською, дитина потрапляє у зовсім інше мовне середовище, ніж це було одне покоління назад. Але це питання, що багатьом не вистачає терпіння. Тобто те, що ми досягли за останнє покоління, щодо мови потребує тривалого часу і поступової роботи.Діти, які ростуть зараз, вже будуть більш україномовні, через покоління — ще більше, але є проблема, що якщо ми створимо штучний розкол зараз і будемо стигматизувати тих, хто в побуті спілкується російською мовою, це насправді більше призведе до проблем в суспільстві, ніж стимулюватиме використання української мови.— У 2022 році з бібліотек вилучали російські книжки та здавали їх на макулатуру. Багато людей після початку російсько-української війни у 2014-му перейшли виключно на українську мову. Ще більше українців зробили це після початку повномасштабного вторгнення. Водночас частина громадян продовжує спілкуватися російською. Що показують дослідження щодо їхніх настроїв?— Так, але серед тих, хто не перейшов, домінують проукраїнські настрої. Ми ставимо запитання: "Якою мовою ви переважно спілкуєтесь вдома?" — і на національному рівні на підконтрольних територіях 60-65% відповідають, що переважно українською мовою, 20-25% відповідають, що однаковою мірою і українською, і російською мовами, і тільки 10-15%, що переважно російською мовою. Причому, треба взяти до уваги, що ті, хто відповідає "обома мовами", це якраз частка тих, хто насправді часто користується російською, але більше став використовувати українську мову. У 2022-2023 році ми ставили запитання про використання української мови, і серед тих, хто переважно користувався російською мовою, більше 60% сказали, що в їх житті української мови стало більше.Звісно, у 2022 році емоційний настрій був інший і внутрішній відгук сильний, але треба розуміти, що процес переходу на іншу мову — це повільний процес. У нас є регіони, де компактно проживають громади, які спілкуються російською мовою, і питання в тому, на чому ми будуємо нашу політику: намагаємося змусити людей старшого віку перейти на українську мову? Це зазнає невдачі, для багатьох це буде складно. Якщо ми говоримо про молодь, то вона найменшою мірою хоче вчити російську мову в школах. Але це питання більше від емоцій 2022 року, ніж така прагматична, довгострокова політика.Тому що знову ж таки, у нас в опитуванні цього року 17% українців відповіли, що в Україні є систематичні переслідування людей, які розмовляють російською. Це меншість, але все одно це доволі багато людей, і навіть якщо вони говорять про фіктивні ситуації переслідування, а цього немає насправді, але вони в це вірять, це все одно створюватиме нам проблеми.Ми проводили спеціальний експеримент і ми бачимо цей консенсусний погляд для всіх мовних груп, який підтримується близько 90% і україномовними, і російськомовними людьми, що українська мова — це єдина державна і офіційна на всій території, українська мова основна в сфері освіти, держава стимулює споживання українського контенту, скажімо, книговиробництва, відео українською мовою, перекладів. А водночас на побутовому рівні люди можуть спілкуватися тією мовою, яка їм зручна. І така програма насправді була би в основі поступових змін для поширення саме української мови.— Чи можна сказати, що 17% опитаних, які вважають, що в Україні переслідують за використання російської мови, перебувають під впливом російської пропаганди?— Так і є значною мірою. Якщо брати серед тих, хто спілкується вдома переважно російською мовою, у них 34% вважають, що в Україні систематично переслідуються російськомовні громадяни. Серед них значна частина залишається під впливом російської дезінформації та пропаганди або українських безвідповідальних сил, які роздмухують локалізовані проблеми. У соціальних науках є декілька схожих за змістом теорем, одна з них: якщо вірити, що щось є реальним, то воно буде реальним за наслідками. Тобто якщо ці люди суб’єктивно відчувають, що є переслідування, в їхніх очах делегітимізується українська держава, знижується відчуття належності до української нації, у частини громадян це буде переходити в небажання приєднуватися до Сил оборони з подібних міркувань ("якщо мене виштовхують з української нації, чому я мушу бути її частиною?"), або посилювати бажання емігрувати з України.Є частина громадян, які не люблять Україну, їх декілька відсотків, це питання до наших спецслужб, щоб ці громадяни не вдавалися до протиправних дій. Але значна частина потребує підтримки, підтримки в плані розвіювання міфів, а не в плані стигматизації. Якщо цих людей якимось чином стигматизувати, намагатися їх ображати за мову, яку вони використовують, це зробить ситуацію гіршою.— Водночас серед тих, хто вважає, що російськомовних громадян утискають і переслідують, 55% хочуть, щоб російську мову усунули з офіційного спілкування на всій території країни або принаймні в їхньому регіоні. Лише 30% представників цієї групи підтримують надання російській статусу офіційної у своєму регіоні чи другої державної в Україні.— Саме так. Тобто серед тих, хто вважає, що в Україні систематичні утиски російськомовних, третина вважає, що в Україні російська мова повинна мати статус другої державної або офіційної в окремих областях.Це ми бачимо певний сегмент громадян з відчуттям переслідувань, але це не означає, що він зараз кристалізований, мобілізований, але це поки що він такий, доки у нас не налагодяться, не відновляться політичні процеси, тому треба ці ризики продумувати зараз, ще раз не стигматизувати громадян, там є великий сегмент, з яким можна працювати, пояснювати, роз’яснювати ситуацію, доводити, що ніяких утисків немає."У нас є майже 80% українців, які вважають, що або на всій території України має бути офіційно усунена російська мова, або у їхньому регіоні"— У 1997 році усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території України підтримували 18% опитаних, зараз — 65%. Надання їй статусу офіційної в тих регіонах, де більшість населення цього бажає, у 1997 році підтримували 36%, зараз — 22%. Зробити російську другою державною мовою у 1997 році хотіли 39% респондентів, а у 2026-му — 5%. Які процеси відбувалися у свідомості громадян протягом цих майже тридцяти років?— Є певний методологічний коментар: якщо у 1997 році наші опитування охоплювали всю територію України, то зараз ми охоплюємо тільки підконтрольні уряду України території, тобто ми не можемо опитувати громадян в Криму та на Донеччині й Луганщині, і відповідно частина динаміки пов’язана з тим, що ми опитуємо вужчу територію, ніж раніше. Але навіть без цього є однозначна тенденція, що якщо тридцять років тому серед українців російська мова мала легітимність, часто порівнювану з українською, з високою готовністю надати їй або офіційний, або навіть державний статус, то далі ми плавно йшли до того, що офіційною має бути тільки українська державна мова, але ще навіть до 2022 року багато хто розглядав за російською мовою статус офіційної в окремих регіонах. Після 2022 року ми бачимо цей фактично консенсус, що українська мова має бути єдиною державною і офіційною на всій території України.Цікавий момент, що ми ставимо з 90-х років запитання, чи потрібно вивчати російську мову в школах, і тоді практично ніхто не відповів, що її взагалі не треба вивчати, і навпаки в 1998 році 46% відповідали, що російську мову в школах треба вивчати навіть в тому ж обсязі, що й українську. Навіть у 2019 році 30% вважали, що російську мову треба вивчати на тому ж рівні, що й українську в школах. Уже в 2023-2025 роках таких стало лише 3%. Але все одно, загалом 38% українців вважають, що російську мову можна вивчати в школах. Ми ставили запитання, чому, і причини доволі різні і доволі очікувані. Вони не такі ідеологічні, наприклад, що це знання іноземних мов, легше читати певні книжки для розвитку. Або що в Україні є багато російськомовних громадян. Або що треба знати мову ворога, тому її варто вивчати.Насправді у нас є значні зміни у суспільній свідомості за останні тридцять років, за останнє покоління, але ми все одно не дійшли до того, що всі українці стали україномовними. Водночас ці зміни не означають і повної стигматизації російської мови. Для багатьох громадян російська мова все одно залишається в їхньому житті, хоча і самі громадяни щиро не люблять Росію і щиро люблять Україну, багато зі зброєю в руках за Україну воюють в Силах оборони. Є така небезпека у спрощенні, просто говорити, що всі, хто говорить російською мовою, це вороги України, це хибний підхід, і він створює розкол і глибоку несправедливість щодо великої верстви громадян.А тих громадян, які наполягають на державному статусі російської мови, стало значно менше. 22% вважають, що російська мова має бути хоча би офіційною в окремих регіонах, де більшість населення цього бажає. І цим респондентам ми поставили додаткове запитання: "А в своєму регіоні ви хочете бачити її офіційною?" З тих 22% опитаних 12% відповіли: "ні", і тільки 10% — "так".Тобто насправді у нас є майже 80% українців, які вважають, що або на всій території має бути офіційно усунена російська мова, або в моєму регіоні. Але тут ми саме говоримо про офіційне спілкування, а не про побутовий вимір, тому що якщо ми намагаємося регулювати побутове спілкування, то тут у багатьох громадян відповідно виникає інша аргументація, і тут питання недоречності.Ставлення до російськомовних українців і росіян— Що показує шкала Богардуса*, або шкала соціальної дистанції, щодо ставлення українців до російськомовних громадян України та росіян?— Це, до речі, дуже непросте питання. Ми більше тридцяти років ставимо запитання за шкалою Богардуса, це шкала соціальної дистанції, щодо різних лінгво-етнічних категорій. Зокрема ми окремо ставимо запитання, як ви ставитесь до україномовних і російськомовних українців. І тут такий момент, що у нас ставлення до україномовних українців краще, ніж до російськомовних українців, але все одно ставлення до останніх залишається доволі непоганим. Більшість українців вважають, що російськомовні українці можуть бути членами їхніх родин, друзями, сусідами.Коли ми ставимо запитання про росіян-мешканців Росії, до них ставлення значно гірше, тому що коли українці чують слово "росіянин", вони мають такий негативний політичний образ. До речі, коли ми ставимо запитання про росіян-громадян України, ставлення трохи краще, тому що люди бачать певну громадянську ідентичність, і не росіянина, а українця російського походження. До речі, ставлення до українців, які живуть в Росії, майже таке саме дуже критичне, як і до росіян-мешканців Росії.Взагалі коли ми ставимо запитання, якщо російськомовний українець або росіянин не любить Росію і є патріотом України, то більшість українців вважають їх членами української нації, це інклюзивний громадянський погляд, але до тих людей, яким все одно треба докласти більше зусиль, щоб довести свою належність до української нації. Тобто є така гарна новина, що є громадянське інклюзивне сприйняття української нації, де незалежно від етнічного чи мовного походження ми всі є українцями, якщо ми любимо Україну і хочемо брати участь у відсічі російській агресії. З іншого боку, коли люди чують слова "росіянин", "російська мова", у багатьох є певна настороженість.*Шкала Богардуса (або Богардусова шкала соціальної віддаленості) — це соціологічна та психологічна методика, створена Еморі Богардусом у 1924 році для вимірювання ступеня готовності людини вступати в соціальні контакти з представниками інших соціальних чи етнічних груп.— Російську мову хочуть усунути з офіційного спілкування на всій території України 65% опитаних. Водночас 5% хотіли б, щоб вона стала другою державною. Чим можна пояснити позицію цих 5% громадян?— Так. У нас є ще 2-3% тих, хто вважає, що Україна має бути членом Митного Союзу з Росією та Білоруссю. Тому, на жаль, на підконтрольній території все одно залишаються декілька відсотків громадян, які щиро поділяють антиукраїнські, проросійські настрої і щиро є патріотами Росії, а не України. І тому вони відповідно висловлюють подібні міркування щодо мовної політики та інших культурних або політичних моментів.Але це абсолютна меншість, це теж гарна новина, але радше погана новина, що навіть 5% — це насправді більше мільйона громадян на підконтрольній території, і абсолютна більшість з них інертні, пасивні, вони можуть принаймні висловлювати таку думку, але не вдаватися до антидержавних, антиукраїнських дій. Але навіть якщо з цього мільйона 10% будуть активними, це означатиме масу проблем. Ми ж часто бачимо новини, що в Києві, Одесі, Харкові Служба безпеки та інші спецслужби виявляють громадян, які працюють на ворога.— Лише 13% хотіли б, щоб російська мова була офіційною в їхньому регіоні або другою державною на всій території України. Чи можна вважати цих громадян проросійськими?— Так, відчутною мірою. Серед цих 13% дійсно більше представлені люди, які мають настрої, які ми називаємо проросійськими, але, по-перше, частина з них зберігають проукраїнські настрої — це може здаватися дивовижним, але частина людей в мовних питаннях може дотримуватися думок, що "я, скажімо, етнічний росіянин, російська мова моя рідна, але при цьому я люблю Україну, ненавиджу Росію", і намагаються знаходити конструкції для співіснування таких думок. Частина з них буде тими, хто ідеологічно тяжіє до Росії.А другий момент, що важливо, не всі вони активні, значна частина з них веде пасивне життя, і тут до речі, часто питання демографічної зміни, — ці люди можуть мати дітей, які, коли перебувають в оточенні на вулиці, переймають певні проукраїнські погляди.— Яким є ставлення до статусу російської мови на Півдні, Сході та в Нижньому Подніпров’ї — у Дніпропетровській і Запорізькій областях?— Південь, Схід — там ситуація доволі неоднорідна. На Півдні близько 31% готові, щоб російська мова була або офіційною у їхньому регіоні, або другою державною. У Нижньому Подніпров’ї таких 17%, а на Сході, це переважно Харківська область, — 29%. Тобто умовно, грубо кажучи, на Півдні і Сході від чверті до третини бачать російську мову або другою державною, або більше офіційною на території регіону. Проте більшість громадян проти цього.Регіональні відмінності зберігаються, ми бачимо різницю між наполегливо проукраїнським підходом в Центрі і на Заході, але на Півдні і Сході ми теж бачимо ці колосальні зміни в суспільних настроях на рахунок того, що українська має бути єдиною державною і офіційною мовою на території країни.— Чому твердження про переслідування російської мови в Україні знаходить відгук серед іноземців, зокрема американців і європейців?— На жаль, у багатьох експертів і освічених людей на Заході є таке враження, що використання російської мови є ознакою національної ідентичності. А наші опитування показують, що російськомовні громадяни, етнічні росіяни в Україні на запитання, ким вони себе бачать в першу чергу, здебільшого відповідають, що вони бачать себе громадянами України. Серед них більшість поділяє проукраїнські орієнтації, вони мають українську національну ідентичність."М’яка довгострокова українізація дає свої плоди"— Як, на вашу думку, надалі змінюватиметься мовна ситуація в Україні?— Є така думка, що події 2014, а потім 2022 років спричинили тектонічні зміни в українському суспільстві. Але насправді сам факт, що Україна вистояла і в 2014 році, а потім і в 2022 році, це був наслідок позитивних тенденцій ще до 2014 року: зростання національної самосвідомості, усвідомлення, що українська мова є важливою частиною нашої ідентичності, — ми ще були не настільки готові у 2014 році, але певна база у нас була, вона далі зміцнилася до 2022 року, і зараз ми змогли перейти до більш якісних дій. Тому треба розуміти, що є позитивні зміни і продовжувати їх далі.Процес на майбутнє зі зростанням україномовного контенту, якість україномовної освіти, — враховуючи легітимність української мови серед громадян молодого та середнього віку і громадян, які виховують дітей, показує, що цей процес буде для української мови поширюватися. Але тут важливо не зробити помилок, тому що якщо буде бажання пришвидшити ці процеси, і розбудовувати конфронтаційну риторику, і вдаватися до заходів примусової українізації, що передбачатиме стигматизацію російськомовних громадян, певні образи чи намагання їх принизити, це матиме зворотній ефект, це може сповільнити процес і у мирний період створити протистояння між різними мовними групами українців.Тобто поки що ми бачимо підхід м’якої довгострокової українізації, він дає свої плоди, але треба, щоб громадяни запаслися терпінням і орієнтувалися на довгострокові перспективи.— Тобто більшість українців підтримує подальшу українізацію?— Так, насправді абсолютна більшість. Але якщо це відбувається у м’якому комфортному режимі, це доволі спокійно. Багато людей старшого віку також розуміють, що вони виросли в радянський період, вчилися в радянській школі, яка змушувала більшу їх частину перейти на російську мову, але вони бачать своїх внуків, які вже відходили в садок, ходять до україномовної школи і дуже добре щебечуть українською мовою. І це буде демографічне заміщення поколінь.Немає сенсу людей старшого віку примушувати до чогось, вони самі прекрасно бачать, як змінюється ситуація. Водночас треба підтримати наше молоде покоління. Нашій молоді потрібен якісний контент, це і навчальний, і розважальний контент українською мовою, і підтримка легітимності української мови, тоді дійсно у нас довгостроково буде база для поширення і відтворення української мови..