Суспільство

Відтепер у Києві під час загальнонаціональної хвилини мовчання почнуть поетапно впроваджувати режим світлофорного регулювання "Усім червоний".Про це повідомили в Департаменті транспортної інфраструктури КМДА. Із 15 вересня о 09:00 світлофори в зоні дії нового режиму одночасно подаватимуть червоний сигнал для всіх учасників дорожнього руху — водіїв, пішоходів і велосипедистів. О 09:01 вони повертатимуться до звичайного режиму роботи.Через систему оповіщення також транслюватиметься повідомлення про початок хвилини мовчання та відлік її тривалості. На цей час зупинятиметься і наземний громадський транспорт.На першому етапі режим "Усім червоний" працюватиме на 18 світлофорних об’єктах у центральній частині Києва. Зокрема, на площі Українських Героїв, Європейській площі, бульварі Тараса Шевченка, Бессарабському проїзді, вулицях Хрещатик, Басейній, Великій Васильківській, Євгена Чикаленка, Володимирській та Прорізній. Надалі його поширюватимуть на інші ділянки з урахуванням технічних можливостей.Новина доповнюється….

Пришвидшення руху транспорту на кордоні з Україною необхідне для того, щоби не створювати скупчень. Адже вони можуть стати цілями для російських атак.Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після вчорашньої атаки на локомотив "Укрзалізниці" на станції Ягодин поблизу польського кордону. Його цитує "Польське радіо".За інформацією українських залізничників, незадовго до удару на станції перебував дипломатичний поїзд із радниками з питань безпеки декількох країн ЄС і колишніми європейськими керівниками, зокрема, Борисом Джонсоном.В іншому поїзді на станції в момент атаки перебував колишній директор ЦРУ Девід Петреус. Пасажирів евакуювали приблизно за 15 хвилин до влучання.Після наради в урядовому центрі безпеки прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що є попередні ідеї, як організувати рух на кордоні так, щоби там не утворювалися небезпечні затори."Відбудеться ще розмова в міністерстві фінансів. Співпраця між митниками, поліцією, порикордонниками та військовими має налагодити рух та, щоби не утворювались затори, адже це стає небезпечно", — зазначив посадовець.На його переконання, важливо не накопичувати біля українських і польських прикордонних переходів вантажівок із пальним."Не мушу цього пояснювати, але це слабке місце у нас", — констатував Дональд Туск.Як відомо, після атаки на український поїзд колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон закликав надати Україні необхідні засоби ППО та заморожені російські кошти. Він зауважив, що в бельгійському банку зберігається понад 140 мільярдів євро таких грошей. За його словами, у Лондоні також є близько 10 мільярдів фунтів стерлінгів.Нагадаємо, речник ДПСУ Андрій Демченко заявив, що українські прикордонники зараз пропрацьовують пропозицію, щоби тимчасово закривати пункти пропуску на кордоні з Україною на час повітряних тривог. Вдатися до такого кроку змушує ситуація з безпекою..

Українські прикордонники зараз пропрацьовують пропозицію, щоби тимчасово закривати пункти пропуску на кордоні з Україною на час повітряних тривог. Вдатися до такого кроку змушує ситуація з безпекою.Про це заявив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в ефірі "Київ 24".За його словами, пункти пропуску на державному кордоні України можуть не працювати під час повітряних тривог. Це відбуватиметься через підвищену небезпеку під час російських атак."Якщо є загроза повітряного удару з боку противника, якщо ми розуміємо, що повітряні засоби рухаються в бік державного кордону, то в той чи інший період на певний час можуть призупинятися пропускні операції", — пояснив він.Андрій Демченко додав, що люди за такої ситуації мають розосереджуватися. Причина — уникнення скупчення на пункті пропуску, щоб уникнути жертв.Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розповідав, що вночі 10 вересня запобігла прямій загрозі одному зі своїх пунктів пропуску на кордоні з Україною. Варшава також очікує можливих атак на прикордонну інфраструктуру.За його словами, Польща очікує, що Росія може здійснювати провокаційні атаки на пункти перетину кордону з Україною в інших країнах. Туск нагадав про удар по прикордонному переходу між Україною та Молдовою в Одеській області, який стався 9 вересня.Нагадаємо, що минулого тижня Кабінет міністрів України запровадив спеціальний прикордонний режим у кілометровій смузі уздовж кордону з Росією та Білоруссю. Згідно з документом, на період дії воєнного стану на земельних ділянках шириною один кілометр уздовж лінії державного кордону з Російською Федерацією  та Республікою Білорусь установлюється спеціальний прикордонний режим..

Осінь продовжує тішити українців комфортним теплом, але погода у вівторок, 15 вересня, буде мінливою. Десь пройде дощ, десь визирне сонце, а подекуди небо вкриється хмарами та посилиться вітер. Як повідомила народний синоптик Наталія Діденко, найбільш імовірні дощі — у східних областях України, а також на Сумщині, Полтавщині та Дніпропетровщині. Причиною стане вплив східного циклону.Невеликі опади також можливі на Заході України, подекуди на Вінниччині, Житомирщині, Київщині та Чернігівщині. На решті території країни переважатиме суха та сонячна погода.У більшості областей удень температура повітря становитиме +18…+23°С. Водночас свіжіше повітря охопить Сумщину, Харківщину, Полтавщину, Дніпропетровщину та Запоріжжя. Тут температура вдень очікується в межах +14…+18°С.Якою буде погода в КиєвіУ столиці 15 вересня буде комфортно. Вдень температура повітря підніметься приблизно до +20°С. Істотні опади малоймовірні. Водночас із хмарності місцями можуть випасти кілька крапель дощу.Діденко додала, що поточний тиждень в Україні буде теплим і комфортним, а дощів очікується небагато. За попередніми прогнозами, із 21 вересня погода може суттєво змінитися. Наступного тижня очікується помітніше похолодання та збільшення кількості опадів.Раніше синоптик Ігор Кібальчич повідомляв, що в Україні впродовж тижня, з 14 до 20 вересня, очікується мінлива погода. На початку тижня у деяких регіонах пройдуть дощі, проте вже із середи температура почне підвищуватися, а наприкінці робочого тижня повітря прогріється до +29°C.Нагадаємо, в інтерв'ю TrueUA начальник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань розповів, що "бабине літо" в Україні традиційно може настати після першого відчутного осіннього похолодання.Читайте також: Коли в Україну прийде справжня осінь: синоптик назвав орієнтовні дати.

У Києві змінили порядок роботи Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) під час повітряних загроз. Частина відділень із безпечними підвальними та цокольними приміщеннями продовжуватиме прийом громадян під час жовтого рівня небезпеки ("жовтої" тривоги).Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації, посилаючись на заяву Департаменту надання адміністративних послуг.Які ЦНАПи працюватимуть під час "жовтої" тривогиПрийом громадян продовжуватиметься за такими адресами:Департамент ЦНАП: Дніпровська набережна, 19-Б — в укритті;Голосіївський район: просп. Голосіївський, 42 — цокольний поверх; просп. Науки, 43 — підвальне приміщення;Деснянський район: просп. Червоної Калини, 29; просп. Лісовий, 39-А; просп. Червоної Калини, 15;Дніпровський район: бульв. Івана Котляревського, 1/1 — підвальне приміщення;Шевченківський район: вул. Богдана Хмельницького, 24 — підвальне приміщення.Де потрібен попередній записПід час жовтого рівня небезпеки за попереднім записом працюватимуть ЦНАПи Солом’янського району:просп. Повітряних Сил, 41;просп. Повітряних Сил, 40;бульв. Чоколівський, 40 — прийом у цокольному приміщенні.Які ЦНАПи не працюватимутьОбслуговування громадян припиняється вже під час жовтого рівня небезпеки у таких відділеннях:Дарницький район: вул. Степана Олійника, 21; Харківське шосе, 176-Г;Оболонський район: вул. Левка Лук’яненка, 16; вул. Озерна, 18-А;Печерський район: вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15; вул. Цитадельна, 4/7;Подільський район: вул. Костянтинівська, 9/6; вул. Перемишльська, 14/14; вул. Ярославська, 31-Б;Святошинський район: просп. Берестейський, 97; вул. Гната Юри, 14-Б.У разі оголошення червоного рівня повітряної загрози всі ЦНАПи Києва припиняють роботу. Відвідувачі та працівники мають негайно пройти до найближчих укриттів.Нагадаємо, що в Києві визначили порядок роботи відкритих ділянок метрополітену залежно від рівня загрози. Відповідні заходи мають забезпечити безпеку пасажирів під час можливих надзвичайних ситуацій..

Нещодавно Київський міжнародний інститут соціології провів дослідження динаміки ставлення до статусу російської мови в Україні протягом 1997-2026 років.Від початку 1990-х років частка українців, які послуговуються українською мовою, значно зросла. Близько 90% як україномовних, так і російськомовних громадян підтримують позицію, що українська має бути єдиною державною та офіційною мовою на всій території країни й основною у сфері освіти. Водночас у побуті люди можуть спілкуватися зручною для себе мовою.Про зміни у ставленні українців до мовного питання, поширення української мови та ризики стигматизації російськомовних громадян TrueUA поговорив з виконавчим директором Київського міжнародного інституту соціології Антоном Грушецьким."Перехід на іншу — рідну! — мову — це повільний процес"— Антоне Миколайовичу, нині в соціальних мережах, зокрема у Facebook, багато пишуть про російську мову. Наприклад, поширюють фото дівчини з картонкою, на якій написано: "Я маю право не чути мову окупанта". Один із волонтерів пише: "Після обстрілів ще хтось у Києві розмовляє російською? Люблю киян — ненавиджу "кієвлян"". Про що свідчать такі настрої в соціальних мережах?— По-перше, я маю зазначити як соціолог, що настрої в соціальних медіа значно більш поляризовані і більш безкомпромісні, ніж те, що ми бачимо серед пересічних українських громадян. Частина громадян з активною соціальною позицією в соціальних медіа щиро дотримується своїх переконань, але багато таких конфліктних ситуацій "роздмухуються" і як конфронтаційна риторика використовуються навмисно третіми сторонами. Це можуть бути всередині країни певні суб’єкти, і, насправді, наш російський ворог дійсно хапається за будь-які спірні питання. Але можна сказати, що якраз у випадку мови ми бачимо, що зміни йдуть з початку 90-х.Прекрасна ілюстрація, як за останнє поза одне покоління, кінця 90-х — початку 2000-х і донині, значно зросла частка тих, хто використовує саме українську мову. Російська мова все одно широко вживається у Києві, але, наприклад, у наших опитуваннях у Києві, коли ми просимо респондентів обрати мову інтерв’ю, близько 90% обирають українську мову, зокрема і російськомовні кияни.Часто батьки можуть між собою розмовляти російською мовою, але з дитиною — українською, дитина потрапляє у зовсім інше мовне середовище, ніж це було одне покоління назад. Але це питання, що багатьом не вистачає терпіння. Тобто те, що ми досягли за останнє покоління, щодо мови потребує тривалого часу і поступової роботи.Діти, які ростуть зараз, вже будуть більш україномовні, через покоління — ще більше, але є проблема, що якщо ми створимо штучний розкол зараз і будемо стигматизувати тих, хто в побуті спілкується російською мовою, це насправді більше призведе до проблем в суспільстві, ніж стимулюватиме використання української мови.— У 2022 році з бібліотек вилучали російські книжки та здавали їх на макулатуру. Багато людей після початку російсько-української війни у 2014-му перейшли виключно на українську мову. Ще більше українців зробили це після початку повномасштабного вторгнення. Водночас частина громадян продовжує спілкуватися російською. Що показують дослідження щодо їхніх настроїв?— Так, але серед тих, хто не перейшов, домінують проукраїнські настрої. Ми ставимо запитання: "Якою мовою ви переважно спілкуєтесь вдома?" — і на національному рівні на підконтрольних територіях 60-65% відповідають, що переважно українською мовою, 20-25% відповідають, що однаковою мірою і українською, і російською мовами, і тільки 10-15%, що переважно російською мовою. Причому, треба взяти до уваги, що ті, хто відповідає "обома мовами", це якраз частка тих, хто насправді часто користується російською, але більше став використовувати українську мову. У 2022-2023 році ми ставили запитання про використання української мови, і серед тих, хто переважно користувався російською мовою, більше 60% сказали, що в їх житті української мови стало більше.Звісно, у 2022 році емоційний настрій був інший і внутрішній відгук сильний, але треба розуміти, що процес переходу на іншу мову — це повільний процес. У нас є регіони, де компактно проживають громади, які спілкуються російською мовою, і питання в тому, на чому ми будуємо нашу політику: намагаємося змусити людей старшого віку перейти на українську мову? Це зазнає невдачі, для багатьох це буде складно. Якщо ми говоримо про молодь, то вона найменшою мірою хоче вчити російську мову в школах. Але це питання більше від емоцій 2022 року, ніж така прагматична, довгострокова політика.Тому що знову ж таки, у нас в опитуванні цього року 17% українців відповіли, що в Україні є систематичні переслідування людей, які розмовляють російською. Це меншість, але все одно це доволі багато людей, і навіть якщо вони говорять про фіктивні ситуації переслідування, а цього немає насправді, але вони в це вірять, це все одно створюватиме нам проблеми.Ми проводили спеціальний експеримент і ми бачимо цей консенсусний погляд для всіх мовних груп, який підтримується близько 90% і україномовними, і російськомовними людьми, що українська мова — це єдина державна і офіційна на всій території, українська мова основна в сфері освіти, держава стимулює споживання українського контенту, скажімо, книговиробництва, відео українською мовою, перекладів. А водночас на побутовому рівні люди можуть спілкуватися тією мовою, яка їм зручна. І така програма насправді була би в основі поступових змін для поширення саме української мови.— Чи можна сказати, що 17% опитаних, які вважають, що в Україні переслідують за використання російської мови, перебувають під впливом російської пропаганди?— Так і є значною мірою. Якщо брати серед тих, хто спілкується вдома переважно російською мовою, у них 34% вважають, що в Україні систематично переслідуються російськомовні громадяни. Серед них значна частина залишається під впливом російської дезінформації та пропаганди або українських безвідповідальних сил, які роздмухують локалізовані проблеми. У соціальних науках є декілька схожих за змістом теорем, одна з них: якщо вірити, що щось є реальним, то воно буде реальним за наслідками. Тобто якщо ці люди суб’єктивно відчувають, що є переслідування, в їхніх очах делегітимізується українська держава, знижується відчуття належності до української нації, у частини громадян це буде переходити в небажання приєднуватися до Сил оборони з подібних міркувань ("якщо мене виштовхують з української нації, чому я мушу бути її частиною?"), або посилювати бажання емігрувати з України.Є частина громадян, які не люблять Україну, їх декілька відсотків, це питання до наших спецслужб, щоб ці громадяни не вдавалися до протиправних дій. Але значна частина потребує підтримки, підтримки в плані розвіювання міфів, а не в плані стигматизації. Якщо цих людей якимось чином стигматизувати, намагатися їх ображати за мову, яку вони використовують, це зробить ситуацію гіршою.— Водночас серед тих, хто вважає, що російськомовних громадян утискають і переслідують, 55% хочуть, щоб російську мову усунули з офіційного спілкування на всій території країни або принаймні в їхньому регіоні. Лише 30% представників цієї групи підтримують надання російській статусу офіційної у своєму регіоні чи другої державної в Україні.— Саме так. Тобто серед тих, хто вважає, що в Україні систематичні утиски російськомовних, третина вважає, що в Україні російська мова повинна мати статус другої державної або офіційної в окремих областях.Це ми бачимо певний сегмент громадян з відчуттям переслідувань, але це не означає, що він зараз кристалізований, мобілізований, але це поки що він такий, доки у нас не налагодяться, не відновляться політичні процеси, тому треба ці ризики продумувати зараз, ще раз не стигматизувати громадян, там є великий сегмент, з яким можна працювати, пояснювати, роз’яснювати ситуацію, доводити, що ніяких утисків немає."У нас є майже 80% українців, які вважають, що або на всій території України має бути офіційно усунена російська мова, або у їхньому регіоні"— У 1997 році усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території України підтримували 18% опитаних, зараз — 65%. Надання їй статусу офіційної в тих регіонах, де більшість населення цього бажає, у 1997 році підтримували 36%, зараз — 22%. Зробити російську другою державною мовою у 1997 році хотіли 39% респондентів, а у 2026-му — 5%. Які процеси відбувалися у свідомості громадян протягом цих майже тридцяти років?— Є певний методологічний коментар: якщо у 1997 році наші опитування охоплювали всю територію України, то зараз ми охоплюємо тільки підконтрольні уряду України території, тобто ми не можемо опитувати громадян в Криму та на Донеччині й Луганщині, і відповідно частина динаміки пов’язана з тим, що ми опитуємо вужчу територію, ніж раніше. Але навіть без цього є однозначна тенденція, що якщо тридцять років тому серед українців російська мова мала легітимність, часто порівнювану з українською, з високою готовністю надати їй або офіційний, або навіть державний статус, то далі ми плавно йшли до того, що офіційною має бути тільки українська державна мова, але ще навіть до 2022 року багато хто розглядав за російською мовою статус офіційної в окремих регіонах. Після 2022 року ми бачимо цей фактично консенсус, що українська мова має бути єдиною державною і офіційною на всій території України.Цікавий момент, що ми ставимо з 90-х років запитання, чи потрібно вивчати російську мову в школах, і тоді практично ніхто не відповів, що її взагалі не треба вивчати, і навпаки в 1998 році 46% відповідали, що російську мову в школах треба вивчати навіть в тому ж обсязі, що й українську. Навіть у 2019 році 30% вважали, що російську мову треба вивчати на тому ж рівні, що й українську в школах. Уже в 2023-2025 роках таких стало лише 3%. Але все одно, загалом 38% українців вважають, що російську мову можна вивчати в школах. Ми ставили запитання, чому, і причини доволі різні і доволі очікувані. Вони не такі ідеологічні, наприклад, що це знання іноземних мов, легше читати певні книжки для розвитку. Або що в Україні є багато російськомовних громадян. Або що треба знати мову ворога, тому її варто вивчати.Насправді у нас є значні зміни у суспільній свідомості за останні тридцять років, за останнє покоління, але ми все одно не дійшли до того, що всі українці стали україномовними. Водночас ці зміни не означають і повної стигматизації російської мови. Для багатьох громадян російська мова все одно залишається в їхньому житті, хоча і самі громадяни щиро не люблять Росію і щиро люблять Україну, багато зі зброєю в руках за Україну воюють в Силах оборони. Є така небезпека у спрощенні, просто говорити, що всі, хто говорить російською мовою, це вороги України, це хибний підхід, і він створює розкол і глибоку несправедливість щодо великої верстви громадян.А тих громадян, які наполягають на державному статусі російської мови, стало значно менше. 22% вважають, що російська мова має бути хоча би офіційною в окремих регіонах, де більшість населення цього бажає. І цим респондентам ми поставили додаткове запитання: "А в своєму регіоні ви хочете бачити її офіційною?" З тих 22% опитаних 12% відповіли: "ні", і тільки 10% — "так".Тобто насправді у нас є майже 80% українців, які вважають, що або на всій території має бути офіційно усунена російська мова, або в моєму регіоні. Але тут ми саме говоримо про офіційне спілкування, а не про побутовий вимір, тому що якщо ми намагаємося регулювати побутове спілкування, то тут у багатьох громадян відповідно виникає інша аргументація, і тут питання недоречності.Ставлення до російськомовних українців і росіян— Що показує шкала Богардуса*, або шкала соціальної дистанції, щодо ставлення українців до російськомовних громадян України та росіян?— Це, до речі, дуже непросте питання. Ми більше тридцяти років ставимо запитання за шкалою Богардуса, це шкала соціальної дистанції, щодо різних лінгво-етнічних категорій. Зокрема ми окремо ставимо запитання, як ви ставитесь до україномовних і російськомовних українців. І тут такий момент, що у нас ставлення до україномовних українців краще, ніж до російськомовних українців, але все одно ставлення до останніх залишається доволі непоганим. Більшість українців вважають, що російськомовні українці можуть бути членами їхніх родин, друзями, сусідами.Коли ми ставимо запитання про росіян-мешканців Росії, до них ставлення значно гірше, тому що коли українці чують слово "росіянин", вони мають такий негативний політичний образ. До речі, коли ми ставимо запитання про росіян-громадян України, ставлення трохи краще, тому що люди бачать певну громадянську ідентичність, і не росіянина, а українця російського походження. До речі, ставлення до українців, які живуть в Росії, майже таке саме дуже критичне, як і до росіян-мешканців Росії.Взагалі коли ми ставимо запитання, якщо російськомовний українець або росіянин не любить Росію і є патріотом України, то більшість українців вважають їх членами української нації, це інклюзивний громадянський погляд, але до тих людей, яким все одно треба докласти більше зусиль, щоб довести свою належність до української нації. Тобто є така гарна новина, що є громадянське інклюзивне сприйняття української нації, де незалежно від етнічного чи мовного походження ми всі є українцями, якщо ми любимо Україну і хочемо брати участь у відсічі російській агресії. З іншого боку, коли люди чують слова "росіянин", "російська мова", у багатьох є певна настороженість.*Шкала Богардуса (або Богардусова шкала соціальної віддаленості) — це соціологічна та психологічна методика, створена Еморі Богардусом у 1924 році для вимірювання ступеня готовності людини вступати в соціальні контакти з представниками інших соціальних чи етнічних груп.— Російську мову хочуть усунути з офіційного спілкування на всій території України 65% опитаних. Водночас 5% хотіли б, щоб вона стала другою державною. Чим можна пояснити позицію цих 5% громадян?— Так. У нас є ще 2-3% тих, хто вважає, що Україна має бути членом Митного Союзу з Росією та Білоруссю. Тому, на жаль, на підконтрольній території все одно залишаються декілька відсотків громадян, які щиро поділяють антиукраїнські, проросійські настрої і щиро є патріотами Росії, а не України. І тому вони відповідно висловлюють подібні міркування щодо мовної політики та інших культурних або політичних моментів.Але це абсолютна меншість, це теж гарна новина, але радше погана новина, що навіть 5% — це насправді більше мільйона громадян на підконтрольній території, і абсолютна більшість з них інертні, пасивні, вони можуть принаймні висловлювати таку думку, але не вдаватися до антидержавних, антиукраїнських дій. Але навіть якщо з цього мільйона 10% будуть активними, це означатиме масу проблем. Ми ж часто бачимо новини, що в Києві, Одесі, Харкові Служба безпеки та інші спецслужби виявляють громадян, які працюють на ворога.— Лише 13% хотіли б, щоб російська мова була офіційною в їхньому регіоні або другою державною на всій території України. Чи можна вважати цих громадян проросійськими?— Так, відчутною мірою. Серед цих 13% дійсно більше представлені люди, які мають настрої, які ми називаємо проросійськими, але, по-перше, частина з них зберігають проукраїнські настрої — це може здаватися дивовижним, але частина людей в мовних питаннях може дотримуватися думок, що "я, скажімо, етнічний росіянин, російська мова моя рідна, але при цьому я люблю Україну, ненавиджу Росію", і намагаються знаходити конструкції для співіснування таких думок. Частина з них буде тими, хто ідеологічно тяжіє до Росії.А другий момент, що важливо, не всі вони активні, значна частина з них веде пасивне життя, і тут до речі, часто питання демографічної зміни, — ці люди можуть мати дітей, які, коли перебувають в оточенні на вулиці, переймають певні проукраїнські погляди.— Яким є ставлення до статусу російської мови на Півдні, Сході та в Нижньому Подніпров’ї — у Дніпропетровській і Запорізькій областях?— Південь, Схід — там ситуація доволі неоднорідна. На Півдні близько 31% готові, щоб російська мова була або офіційною у їхньому регіоні, або другою державною. У Нижньому Подніпров’ї таких 17%, а на Сході, це переважно Харківська область, — 29%. Тобто умовно, грубо кажучи, на Півдні і Сході від чверті до третини бачать російську мову або другою державною, або більше офіційною на території регіону. Проте більшість громадян проти цього.Регіональні відмінності зберігаються, ми бачимо різницю між наполегливо проукраїнським підходом в Центрі і на Заході, але на Півдні і Сході ми теж бачимо ці колосальні зміни в суспільних настроях на рахунок того, що українська має бути єдиною державною і офіційною мовою на території країни.— Чому твердження про переслідування російської мови в Україні знаходить відгук серед іноземців, зокрема американців і європейців?— На жаль, у багатьох експертів і освічених людей на Заході є таке враження, що використання російської мови є ознакою національної ідентичності. А наші опитування показують, що російськомовні громадяни, етнічні росіяни в Україні на запитання, ким вони себе бачать в першу чергу, здебільшого відповідають, що вони бачать себе громадянами України. Серед них більшість поділяє проукраїнські орієнтації, вони мають українську національну ідентичність."М’яка довгострокова українізація дає свої плоди"— Як, на вашу думку, надалі змінюватиметься мовна ситуація в Україні?— Є така думка, що події 2014, а потім 2022 років спричинили тектонічні зміни в українському суспільстві. Але насправді сам факт, що Україна вистояла і в 2014 році, а потім і в 2022 році, це був наслідок позитивних тенденцій ще до 2014 року: зростання національної самосвідомості, усвідомлення, що українська мова є важливою частиною нашої ідентичності, — ми ще були не настільки готові у 2014 році, але певна база у нас була, вона далі зміцнилася до 2022 року, і зараз ми змогли перейти до більш якісних дій. Тому треба розуміти, що є позитивні зміни і продовжувати їх далі.Процес на майбутнє зі зростанням україномовного контенту, якість україномовної освіти, — враховуючи легітимність української мови серед громадян молодого та середнього віку і громадян, які виховують дітей, показує, що цей процес буде для української мови поширюватися. Але тут важливо не зробити помилок, тому що якщо буде бажання пришвидшити ці процеси, і розбудовувати конфронтаційну риторику, і вдаватися до заходів примусової українізації, що передбачатиме стигматизацію російськомовних громадян, певні образи чи намагання їх принизити, це матиме зворотній ефект, це може сповільнити процес і у мирний період створити протистояння між різними мовними групами українців.Тобто поки що ми бачимо підхід м’якої довгострокової українізації, він дає свої плоди, але треба, щоб громадяни запаслися терпінням і орієнтувалися на довгострокові перспективи.— Тобто більшість українців підтримує подальшу українізацію?— Так, насправді абсолютна більшість. Але якщо це відбувається у м’якому комфортному режимі, це доволі спокійно. Багато людей старшого віку також розуміють, що вони виросли в радянський період, вчилися в радянській школі, яка змушувала більшу їх частину перейти на російську мову, але вони бачать своїх внуків, які вже відходили в садок, ходять до україномовної школи і дуже добре щебечуть українською мовою. І це буде демографічне заміщення поколінь.Немає сенсу людей старшого віку примушувати до чогось, вони самі прекрасно бачать, як змінюється ситуація. Водночас треба підтримати наше молоде покоління. Нашій молоді потрібен якісний контент, це і навчальний, і розважальний контент українською мовою, і підтримка легітимності української мови, тоді дійсно у нас довгостроково буде база для поширення і відтворення української мови..

"Укрзалізниця" запускає модернізований електропоїзд на одному з популярних регіональних маршрутів. Уже з 15 вересня він курсуватиме між Львовом та Ужгородом.Про це повідомила пресслужба "Укрзалізниці".Йдеться про капітально відремонтований електропоїзд ЕПЛ2Т-002, який курсуватиме за маршрутом №835/836 Львів — Стрий — Сколе — Тухля — Славсько — Воловець — Свалява — Мукачево — Ужгород."Попри щоденні обстріли продовжуємо модернізувати наш рухомий склад: капітально відремонтований луганський електропоїзд ЕПЛ2Т-002 отримує нове життя на одному з найбільш популярних регіональних маршрутів УЗ", — зазначили в компанії.Що змінили в електропоїздіПісля модернізації для пасажирів облаштували:м'які крісла;систему кондиціонування;Wi-Fi;розетки, порти Type-C та USB;кріплення для велосипедів;сповивальні столики;торговельний автомат зі снеками та напоями у буфетній зоні;пандуси та спеціальні місця для людей з інвалідністю;вказівники й таблички зі шрифтом Брайля.Квитки на модернізований електропоїзд уже можна придбати у застосунку "Укрзалізниці".Нагадаємо, "Укрзалізниця" запускає дві програми для студентів та випускників — корпоративну стипендію та "Стартовий бонус".Додамо, впродовж літа 2026 року "Укрзалізниця" перевезла понад 8,14 мільйона пасажирів, що перевищує показники минулих років. Залізничникам вдалося наростити обсяги перевезень, попри постійні ворожі обстріли та скорочення парку вагонів..

Станом на ранок 14 вересня в Україні через наслідки ворожих обстрілів та негоди зафіксовано нові відключення електроенергії у кількох областях. Енергетики закликають громадян мінімізувати використання потужних приладів у пікові години.Про це повідомляє "Укренерго".Наслідки російських обстрілівЯк зазначили у компанії, Росія продовжує систематично атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру України. Внаслідок нових ударів станом на ранок знеструмлення зафіксовано у Запорізькій, Сумській, Харківській та Дніпропетровській областях.У регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація, фахівці вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики прикладають максимум зусиль, аби якомога швидше повернути світло в оселі всіх абонентів.Відключення через негоду та заклики до економіїОкрім обстрілів, додаткові ускладнення в енергосистемі спричинили сильні дощі та грози. Через негоду станом на ранок без електропостачання залишаються споживачі у Миколаївській області, де ремонтні бригади обленерго вже відновлюють пошкоджені мережі.Громадян просять з розумінням поставитися до ситуації та обмежити використання потужних електроприладів у вечірній час — з 18:00 до 22:00. Оскільки стан енергосистеми може змінюватися, споживачам радять стежити за оновленнями на офіційних ресурсах своїх операторів системи розподілу.Нагадаємо, адміністратор програми розвитку ООН Александер Де Кроо попередив, що наближення холодів може стати для України найскладнішим іспитом за весь час повномасштабного вторгнення Росії. В Організації Об'єднаних Націй застерігають, що цілеспрямоване знищення енергосистеми загрожує призвести до важкої гуманітарної кризи в зимовий період.Додамо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що країна-агресорка Росія готується бити по українській енергетиці цієї зими. Проте наша держава завдаватиме ударів у відповідь..

В Україні впродовж тижня, з 14 до 20 вересня, очікується мінлива погода. На початку тижня у деяких регіонах пройдуть дощі, проте вже із середи температура почне підвищуватися, а наприкінці робочого тижня повітря прогріється до +29°C.Про це повідомив синоптик Ігор Кібальчич, передає Meteoprog. За словами фахівця, із середи завдяки надходженню повітря з півдня та південного заходу в Україні почне теплішати.Понеділок, 14 вересняУ південній частині України пройдуть помірні та значні дощі. У Криму та Приазов'ї можливі грозові зливи та шквали. Вдень опади також охоплять центральні та східні області. У решті регіонів істотних опадів не прогнозують. На Заході подекуди можливий туман.Вітер буде переважно північним зі швидкістю 5-10 м/с. Уночі температура становитиме +11…+16°C, у західних областях — +5…+10°C. Удень повітря прогріється до +20…+25°C, а в центральних регіонах місцями буде +14…+19°C.Вівторок, 15 вересняУночі в східних областях пройдуть помірні дощі, місцями можливі грози. Вдень невеликі короткочасні опади очікуються у західних та північно-західних регіонах. На решті території істотних дощів не передбачається. На заході подекуди можливий туман.Вітер буде північним та північно-західним зі швидкістю 5-10 м/с. Уночі стовпчики термометрів покажуть +8…+13°C, а вдень — +18…+23°C.Середа, 16 вересняНа більшій частині України очікується мінлива хмарність без опадів. Вночі та вранці подекуди можливий туман.Вітер змінних напрямків, на Лівобережжі — північно-західний, 3-8 м/с. Уночі температура становитиме +8…+13°C, а вдень — +20…+25°C. На крайньому півдні та Закарпатті місцями повітря прогріється до +27°C.Четвер, 17 вересняПо всій території України збережеться стійка, тепла та суха погода без опадів. Уночі місцями можливий слабкий туман.Вітер вночі буде змінних напрямків, а вдень — південним зі швидкістю 5-10 м/с. Уночі прогнозують +10…+15°C, а вдень повітря прогріється до +23…+28°C.П'ятниця, 18 вересняВ Україні утримається тепла та суха погода. Опадів не прогнозують, лише вдень на крайньому заході можливий невеликий короткочасний дощ.Вітер буде південно-західним зі швидкістю 5-10 м/с. Уночі температура коливатиметься в межах +11…+16°C, а вдень повітря прогріється до +24…+29°C. На Поліссі та Львівщині очікується +18…+23°C.Субота, 19 вересняУ більшості регіонів України опадів не очікується. Лише у західних областях місцями пройде невеликий короткочасний дощ.Вітер буде південно-західним зі швидкістю 5-10 м/с. Уночі температура становитиме +12…+17°C, а вдень — +23…+28°C. У західних регіонах буде близько +20°C.Неділя, 20 вересняПід впливом циклону в північній половині України пройдуть дощі. На решті території істотних опадів не прогнозують.Вітер буде західним та південно-західним зі швидкістю 7-12 м/с. Удень на Правобережжі можливі пориви до 15-20 м/с.Уночі температура становитиме +13…+18°C, а вдень — +23…+28°C. У північних та західних областях очікується близько +20°C.Нагадаємо, в інтерв'ю TrueUA начальник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань розповів, що "бабине літо" в Україні традиційно може настати після першого відчутного осіннього похолодання.Читайте також: Коли в Україну прийде справжня осінь: синоптик назвав орієнтовні дати.

У понеділок, 14 вересня, в Україні не прогнозують планових відключень електроенергії. Енергетики повідомили, що потреби у застосуванні графіків обмеження споживання наразі немає.Про це повідомила пресслужба "Укренерго"."14 вересня застосування заходів обмеження споживання не планується", — запевнили енергетики.Водночас у компанії закликали українців ощадливо користуватися електроенергією у вечірні години — з 18:00 до 22:00."Будь ласка, споживайте електроенергію раціонально", — додали у компанії.Раніше в уряді зазначали, що 2026 року понад 880 мільйонів гривень грантових коштів спрямують на впровадження сучасних систем STATCOM і їхній фізичний захист. Це має посилити стійкість української енергосистеми після російських атак.Нагадаємо, адміністратор програми розвитку ООН (ПРООН) Александер Де Кроо попередив, що наближення холодів може стати для України найскладнішим іспитом за весь час повномасштабного вторгнення Росії. В Організації Об'єднаних Націй застерігають, що цілеспрямоване знищення енергосистеми загрожує призвести до важкої гуманітарної кризи в зимовий період.Додамо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що країна-агресорка Росія готується бити по українській енергетиці цієї зими. Проте наша держава завдаватиме ударів у відповідь.  .

Початок нового тижня в Україні буде прохолодним та дощовим у низці регіонів. У понеділок, 14 вересня, опади очікуються переважно на Півдні, Сході та в центральній частині країни, місцями можливі грози, зливи та шквали. Про це повідомляє meteoprog.Де 14 вересня очікуються дощіЗа прогнозом синоптиків, завтра помірні та значні дощі прогнозують у південних областях України. У Криму та Приазов'ї місцями можливі грозові зливи та шквали. Вдень зона опадів пошириться також на центральні та східні регіони. Водночас у більшості західних та частині інших областей істотних опадів не очікується.У західних областях місцями можливий туман, що може призводити до погіршення видимості. Вітер переважно північного напрямку, 5-10 м/с.Якою буде температура повітря 14 вересняНіч проти 14 вересня буде прохолодною. Температура повітря становитиме +11…+16°С, а у західних областях — лише +5…+10°С.Вдень повітря прогріється до +20…+25°С. Водночас у центральних регіонах місцями буде прохолодніше — +14…+19 °С.Коли в Україну прийде "бабине літо"За прогнозом, прохолодна та подекуди дощова погода на початку тижня буде нетривалою. Уже із середи температурний фон почне поступово підвищуватися.Потепління очікується завдяки стійкому атмосферному перенесенню повітряних мас із Півдня та південного Заходу. На тлі підвищеного атмосферного тиску до кінця другої декади вересня в Україні переважатиме тепла, суха та малохмарна погода.Нагадаємо, в інтерв'ю TrueUA начальник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань розповів, що "бабине літо" в Україні традиційно може настати після першого відчутного осіннього похолодання.Читайте також: Коли в Україну прийде справжня осінь: синоптик назвав орієнтовні дати.

Російські війська продовжують здійснювати системні удари по об'єктах залізничної інфраструктури по всій території України. Через ворожі обстріли та безпекові заходи низка пасажирських поїздів курсує із суттєвими затримками та зміненими маршрутами.Про це повідомляє "Укрзалізниця".Наслідки обстрілів та ситуація на напрямкахУ компанії зазначили, що російська армія не припиняє системних атак на українські залізничні шляхи, через що моніторинговий центр та весь персонал перевізника працюють у режимі підвищеної готовності. Наразі ключова ситуація за напрямками виглядає наступним чином:Варшавський напрямок: після ворожого влучання по локомотиву в Ягодині залізничники вже відправили поїзди як до Варшави, так і у зворотному напрямку, однак затримки рейсів залишаються суттєвими;Дніпровський напрямок: потяги продовжують курсувати об'їзним маршрутом, тому затримки зберігаються для всіх запорізьких, криворізьких та дніпровських рейсів;Сумщина: регіон залишається одним із лідерів за кількістю повітряних загроз, через що рух поїздів із Конотопа здійснюється з максимальною обережністю.Безпека пасажирів та відстеження рухуЯк заявили в "Укрзалізниці", усі актуальні затримки поїздів, які пов'язані з вимушеними об'їздами та евакуаційними заходами, пасажири можуть відстежувати у режимі реального часу на спеціальному порталі uz-vezemo. Залізничники закликають усіх пасажирів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, зважати на безпекові вказівки від персоналу та бути готовими до можливих евакуацій під час руху.Нагадаємо, російські війська другу добу поспіль цілеспрямовано атакують українську залізничну інфраструктуру. На Волині 13 вересня під удар окупантів потрапив локомотив пасажирського поїзда неподалік кордону з Польщею..

Передача автомобіля за довіреністю не робить нового водія його власником. Навіть якщо покупець передав гроші та фактично користується машиною, для офіційної зміни власника необхідно укласти договір купівлі-продажу та перереєструвати транспортний засіб.Про це нагадали у Головному сервісному центрі МВС. У відомстві пояснили, що довіреність лише надає іншій людині право виконувати певні юридичні дії від імені власника автомобіля. Залежно від прописаних повноважень представник може, зокрема:керувати транспортним засобом;представляти інтереси власника у сервісному центрі МВС;здійснювати інші передбачені довіреністю дії;продати автомобіль, якщо таке повноваження прямо передбачене документом.Проте сама довіреність не є документом, який підтверджує перехід права власності на машину.Як правильно оформити купівлю автомобіляЩоб покупець юридично став власником транспортного засобу, сторони мають укласти договір купівлі-продажу та перереєструвати автомобіль на нового власника.Зробити це можна безпосередньо в сервісному центрі МВС. Саме такий варіант обрала киянка Анна, історію якої навели у відомстві. Жінка разом із покупцем звернулася до столичного сервісного центру та під час перереєстрації уклала договір купівлі-продажу.Раніше вона вже мала досвід придбання машини за довіреністю та, за її словами, хвилювалася через можливі обмеження щодо автомобіля."Я дуже хвилювалася, адже на авто могли бути якісь обмеження. Тому я за офіційність. Краще одразу з покупцем перереєструвати авто в сервісному центрі МВС", — розповіла жінка.Так, якщо автомобіль просто передали іншій людині за довіреністю, власник транспортного засобу юридично не змінюється. Для повноцінного оформлення купівлі необхідні договір та перереєстрація машини на нового власника.Додамо, з 1 вересня в Україні повноцінно запрацює єдина електронна система сертифікації транспортних засобів. Вона має спростити перевірку документів та зменшити ризик використання підроблених сертифікатів.Читайте також: "Фантоми" на дорогах столиці: поліція озвучила разючу статистику штрафів.

Наразі Україна активно готується до імовірного посилення російських атак на енергетичну інфраструктуру. Уряд розробив план стійкості та готує додаткові сценарії на випадок найгіршого розвитку подій.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький під час щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES 2026) у Києві, передає "Інтерфакс-Україна"."Енергетика під постійними обстрілами, захистити в повній мірі все неможливо, це зрозуміло. Проте ми суттєво готовші до цих атак, ніж минулої зими", — зазначив Корецький.Прем'єр наголосив, що головним завданням уряду є забезпечення стійкості регіонів, міст та областей. Зокрема, готуються децентралізовані засоби забезпечення їхньої життєдіяльності."Вже сто разів зі всіх каналів сказано, що зима буде важкою, я нічого нового не додам. Проте в нас іншого плану, ніж пройти цю зиму, пройти достойно, немає", — сказав глава уряду.Корецький також заявив, що Росія може розглядати нинішній період та зиму як своєрідний "бліцкриг". Водночас Україна розраховує пройти цей складний період завдяки спільній роботі уряду та підтримці міжнародних партнерів. За його словами, уряд готує не лише базовий план дій, а й альтернативні сценарії — плани "B", "C" та навіть варіант на випадок "найгіршого зі всіх можливих" сценаріїв.Прем'єр зазначив, що масштаби руйнувань від російських ударів за останні два місяці зросли в рази. За його словами, українська економіка вже перебуває у надзвичайно складному стані."Оптимізму — вистачає, сил — вистачає, бажання команди і всіх долати ці труднощі — вистачає", — підсумував прем'єр-міністр.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що країна-агресорка Росія готується бити по українській енергетиці цієї зими. Проте наша держава завдаватиме ударів у відповідь.Водночас голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що на сьогодні найреалістичніший сценарій завершення війни в Україні передбачає надання надійних гарантій безпеки з урахуванням фактичної лінії фронту..

У Києві найближчим місяцем почнуть встановлювати мобільні укриття на зупинках громадського транспорту. Першу партію таких конструкцій місто має отримати вже найближчим часом.Про це заявив мер Києва Віталій Кличко у кулуарах конференції YES Annual Meeting 2026, організованої Фондом Віктора Пінчука, передає РБК-Україна. За його словами, наразі у столиці є понад чотири тисячі укриттів різних типів. У місті також ремонтують наявні та відкривають нові укриття.Міський голова зазначив, що мобільні укриття не можуть повністю вирішити проблему через велику кількість населення столиці. Одне таке укриття здатне вмістити приблизно 30–40 людей."У місті понад чотири тисячі укриттів різних типів. Ми зараз робимо ремонти в тих укриттях, укриття робимо, нові відкриваємо", — сказав Кличко.Водночас Київ уже закупив мобільні укриття. Першу партію, за словами мера, місто їх отримає протягом найближчого місяця."Наскільки я пам'ятаю, 40 чи 50 штук, буде на зупинках транспорту. І цю програму ми далі продовжимо", — заявив Кличко.Нагадаємо, Україна та Італія обговорили можливість спільного патронату над будівництвом підземної школи в одному з прифронтових регіонів. Проєкт планують реалізувати в межах Коаліції укриттів для посилення захисту українських дітей..