Суспільство

Попри постійні атаки на інфраструктуру, український уряд повністю контролює ситуацію із запасами пального та газу. Обмежень на використання блакитного палива для населення не планують, а наявних резервів пального вистачить для стабільного забезпечення потреб ринку.Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді заявив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль.Запаси бензину та дизелюГлава профільного міністерства запевнив, що наразі дефіциту пального на заправках не передбачається. Влада системно моніторить ринок та забезпечує безперебійне надходження нафтопродуктів."Ситуацію з пальним тримаємо на контролі, це стосується і бензину, і дизелю. Маємо запасів на більше ніж 20 днів, імпорт продовжуємо", — повідомив Денис Шмигаль.Газова інфраструктура під атаками, але працюєОкрему увагу міністр приділив ситуації у газовій сфері. Він зазначив, що попри регулярні спроби ворога пошкодити газову інфраструктуру, система продовжує функціонувати, а накопичених ресурсів достатньо для проходження сезону без обмежень для споживачів.Раніше Денис Шмигаль заявив, що через систематичні масовані удари ворога в Україні більше немає електростанцій, які б не зазнали пошкоджень. Крім того, низка регіонів не змогла належним чином підготуватися до опалювального сезону, що створює додаткові ризики для населення.Нагадаємо, 14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Також мають переглянути тривалість комендантської години..

Український кордон у воєнний час — це не лінія контролю, а зона постійної напруги й бойової готовності. Обстріли, застосування дронів, спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп і активність противника в прикордонних громадах змінюють характер служби та підходи до оборони держави.Про те, де ворог найактивніший, як змінюється його тактика, яку роль відіграють прикордонники у стримуванні загроз і який вигляд має оборона кордону на четвертому році повномасштабної війни, ми поговорили в інтерв’ю з речником Державної прикордонної служби України Андрієм Демченком.Актуальна ситуація на кордоні— Якою зараз є загальна оперативна ситуація на кордонах України, і в яких регіонах спостерігається найвища активність противника?— Звісно, що кордон з Росією — це той напрямок, де противник, ворог, країна-терорист Росія також здійснює свої кроки щодо спроб розширити зону бойових дій на території України. Фактично лінія кордону з Росією — це така ж сама лінія фронту, як і Покровський, Лиманський, Куп’янський чи Краматорський напрямки. Бо хоч на більшості ділянок кордону з Росією немає постійних активних бойових дій, утім є напрямки, де ворог також здійснює свої кроки й дії щодо розширення зони боїв.Якщо прив’язуватися конкретно, то це Сумщина — Хотінська та Юнаківська громади, де ворог, знову ж таки, хоч і нині менш активно застосовує малі піхотні групи для просування, але не полишає спроб розширити зону боїв на цьому напрямку. Також Краснопільська громада, населений пункт Грабовський, який розташований безпосередньо на лінії кордону. Наприкінці минулого року противник заходив своїми групами в цей населений пункт, намагаючись розширити зону боїв далі, однак вийти за його межі не зміг. Завдячуючи героїзму українських воїнів із підрозділів Збройних сил та Державної прикордонної служби, зазнаючи втрат, противник не може здійснити там подальших кроків.Харківщина — це, в першу чергу, напрямок населеного пункту Вовчанськ, а також напрямки населених пунктів Сотницький Козачок, який, до речі, також розташований безпосередньо на лінії кордону, та Дворічанський. Це ті ділянки, де ворог проявляє найбільшу активність, але, знову ж таки, за останній час вона дещо менша, ніж раніше.Інший напрямок — кордон з Білоруссю. Хоч він і вкрай відмінний від кордону з Росією, і там немає активних бойових дій, ми не бачимо по той бік кордону якоїсь активності білоруських силових структур чи збройних сил. Водночас загалом кордон з Білоруссю для нас є таким самим важливим напрямком у плані безпеки й оборони, як і кордон з Росією, адже Білорусь, на жаль, продовжує підтримувати країну-терористку.— Як ДПСУ сьогодні оцінює ризики з боку Білорусі та як вибудовується оборона на цьому напрямку?— Ще раз зазначу, що якихось безпосередніх дій по нашому кордону з території Білорусі немає, як немає й актвності у напрямку нашого коридону. Звісно, Білорусь тримає там певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, аби уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі.Але при цьому, звісно, забувають початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкривала свій кордон для російських військ. Менше з тим, наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії.Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики.— Як сьогодні змінилася тактика росіян у прикордонних регіонах порівняно з початком, наприклад, повномасштабного вторгнення?— На початку повномасштабного вторгнення вони, звісно, очікували якоїсь парадної ходи. Разом із тим, станом на зараз, якщо говорити про ситуацію, яку ми маємо, Чернігівщина, Сумщина та Харківщина — це щоденні обстріли. Артилерія, міномети, танки, безпілотні літальні апарати.І ось, власне, безпілотники: протягом 2025 року Росія істотно збільшила удари саме із застосуванням цих засобів, тоді як наприкінці 2024 року переважали обстріли артилерійськими засобами. Найбільша кількість обстрілів припадає на Сумську та Харківську області.І тут треба розуміти, що ворог, звісно, б’є по позиціях українських захисників, намагаючись, зокрема, руйнувати наші оборонні споруди та знищувати позиції. Але це також і прицільні обстріли населених пунктів, через що фактично страждають мирні люди, які проживають у прикордонні, особливо в тих населених пунктах, що максимально близько прилягають до кордону з Росією.Поточні загрози та виклики— Ви згадали про БпЛА. Які ще загрози нині фіксує ДПСУ в прикордонних громадах? Наскільки активною є діяльність диверсійно-розвідувальних груп або обстріли авіацією?— В окремі періоди ворог досить активно застосовував авіацію. Зараз, фактично, відмічається певний спад у завдаванні таких ударів, але, знову ж таки, вони ніколи повністю не зникали. КАБами противник також намагається бити, щоби знищувати позиції українських воїнів, особливо на тих напрямках, про які я говорив раніше.Намагаючись просунутися своїми піхотними групами і не досягаючи поставлених цілей, ворог залучає різні засоби ураження, зокрема й авіацію, скидаючи керовані авіаційні бомби, аби стерти позиції українських захисників і полегшити просування піхотних груп. Але, знову ж таки, активність авіації зараз дещо менша, ніж це було раніше.Водночас нікуди не зникає загроза від застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп. Цей напрямок за останній період також став дещо менш активним з боку противника, але повністю не зник. Періодично спроби заходу ворожих ДРГ зберігаються.До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області.Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються.Водночас завдання у ДРГ можуть бути різні. Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни.Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників.— Як масове застосування дронів-камікадзе вплинуло на роботу прикордонних підрозділів?— Прикордонні підрозділи зараз на кордоні з Росією та з Білоруссю — це вже не той класичний приклад охорони кордону, як багато хто може уявляти. Тобто немає патрулювання кордону, немає прикордонних нарядів, які ходять уздовж кордону з песиками, спостерігаючи за тим, що відбувається по той бік кордону.Зараз військовослужбовці Державної прикордонної служби та наші підрозділи є частиною Сил оборони України на тих напрямках, де ведуться особливо активні бойові дії. І це, зокрема, кордон з Росією. Фактично наші підрозділи діють за загальним задумом Генерального штабу Збройних сил України та перебувають у підпорядкуванні органів військового управління, маючи при цьому власні смуги оборони або виконуючи завдання конкретної бригади Збройних сил України.Тому застосування ворогом різних засобів, зокрема й безпілотників — як тих, що здійснюють скиди, так і FPV-дронів, у тому числі FPV на оптоволокні, — впливає не лише на прикордонників, а загалом на всі Сили оборони нашої держави. Адже за допомогою цих засобів ворог намагається досягти своїх цілей, зокрема знищувати нашу логістику. Йдеться не лише про удари по позиціях українських захисників, як ми говорили раніше, а й про спроби обмежити наші ресурси для забезпечення позицій, які утримують оборону на кордоні з Росією.Взаємодія та робота в зоні бойових дій— Поговорімо про роботу ДПСУ у зоні бойових дій. Як на сьогодні відбувається взаємодія прикордонників із ЗСУ та іншими силами оборони?— Як я вже казав, загалом підрозділи Державної прикордонної служби та, власне, і Національної гвардії діють за загальним задумом Генерального штабу. Є органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають і наші підрозділи. Взаємодія відбувається шляхом визначення нам завдань на тому чи іншому напрямку — чи то окремої смуги оборони, чи то під час виконання завдань у складі конкретної бригади Збройних сил України.Фактично 50% усього особового складу Державної прикордонної служби виконують завдання не на кордоні з країнами Європи чи з Молдовою, а перебувають у складі Сил оборони нашої держави. За час повномасштабного вторгнення, зокрема, було створено повноцінні чотири прикордонні загони, які можна прирівняти до формувань бригадного типу, за аналогією зі Збройними силами України.Також у нас є значна кількість прикордонних комендатур швидкого реагування. Це аналоги батальйонів Збройних сил України, які мають на озброєнні необхідні засоби — так само, як і ЗСУ, — для повноцінної протидії противнику на різних напрямках: чи то на кордоні з Росією, чи для виконання завдань на кордоні з Білоруссю, чи для повноцінних дій безпосередньо на лінії фронту.Нині, виконуючи завдання і на Покровському напрямку, і на Краматорському, Лиманському, Куп’янському — на найбільш гарячих ділянках — військовослужбовці ДПСУ проявляють великий героїзм, стримуючи противника та завдаючи йому значних втрат.Окремо варто відзначити розвиток у нашій системі підрозділів розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів. Один із них — підрозділ "Фенікс". Він входить до трійки лідерів серед усіх складових Сил оборони України, а його результативність у знищенні як живої сили противника, так і техніки перебуває на досить високому рівні.Окрім піхоти та дронів, за час війни прикордонники наростили й свою артилерійську складову. На початок повномасштабного вторгнення це були фактично кілька мінометів. Нині ж ми маємо і великі калібри, і навчені підрозділи та розрахунки, які застосовують ці засоби для стримування ворога й знищення всього того, що він використовує проти нас.— Як Держприкордонслужба співпрацює з місцевими громадами на прикордонних територіях?— Співпраця була і раніше, співпраця залишається і зараз, насамперед для того, щоб забезпечити безпеку людей та інформування про ті кроки, яких можна очікувати від ворога. І, звісно, у разі, якщо органи місцевої влади — якщо говорити безпосередньо про кордон з Росією — звертаються з проханням, щоби наші військовослужбовці або підрозділи допомогли з евакуацією людей, прикордонники до цього долучаються.Загалом досить часто плутають, чим саме займаються прикордонники. Багато хто вважає, що саме наші підрозділи забезпечують евакуацію людей з прикордоння, тоді як ця робота покладена на органи місцевої влади. Але, звісно, Державна прикордонна служба не відмовляється від допомоги. Якщо є необхідність і до нас звертаються з такими проханнями, ми також долучаємося і допомагаємо.Технології та посилення кордону— Які нові технології Держприкордонслужба впроваджує для контролю кордону та виявлення загроз? Наскільки ефективними є сучасні системи спостереження, тепловізори, дрони?— Це вже інший напрямок, у межах якого прикордонникам визначено завдання щодо захисту кордону. Йдеться, в першу чергу, про кордон з країнами Європи та кордон з Молдовою. Щодо окремих технічних засобів, які ми нарощуємо, то це, звісно, системи відеоспостереження.Чим більше таких відеосистем буде розгорнуто на кордоні, тим легше контролювати великі ділянки кордону, які ми маємо, і, відповідно, вчасно викривати спроби порушень — не допускаючи їх та затримуючи осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон або вчинити інші протиправні дії.Системи відеоспостереження — як стаціонарні, так і мобільні — активно розгортаються на всіх ділянках кордону з країнами Європи, а також, звісно, на кордоні з Молдовою.Окремо варто розуміти, що, крім стаціонарних систем відеоспостереження, застосовуються й так звані фотопастки. Ними насичується прикордоння для того, щоб на маршрутах можливих спроб незаконного перетину кордону своєчасно виявляти такі дії.Звісно, ми також застосовуємо безпілотні літальні апарати, за допомогою яких моніторимо як лінію державного кордону, так і прикордонну місцевість. Водночас варто зазначити, що у складі ДПСУ є й власна авіація, яка також залучається до виконання завдань із охорони державного кордону.— Чи планується посилення технічного забезпечення прикордонних ділянок нашої країни найближчим часом і, якщо так, то якими саме системами?— Ця робота не припиняється. Звісно, ще до повномасштабного вторгнення окремі напрямки вже мали певну кількість систем відеоспостереження, однак їх фактично недостатньо. Щоб повноцінно контролювати державний кордон і щоби прикордонні наряди могли вчасно реагувати на всі спроби його порушення, таких відеосистем потрібно значно більше.Державна прикордонна служба не зупиняється у цьому напрямку. Постійно ведеться робота як за бюджетні кошти, так і у співпраці з міжнародними партнерами, щоб необхідні системи відеоспостереження були в розпорядженні ДПСУ та могли бути встановлені по всій протяжності державного кордону.— Які реформи або зміни, на вашу думку, допоможуть зміцнити кордон у середньостроковій перспективі?— Зараз активно розвивається інтегроване управління державним кордоном. І до цієї роботи долучена не лише Державна прикордонна служба. Це різні суб’єкти в Україні, які працюють у цьому напрямку, зокрема Кабінет міністрів, а також інші органи контролю, що виконують завдання на державному кордоні й можуть надавати необхідну інформацію для забезпечення його безпеки.Усі ці процеси активно розвиваються в Україні. Вони затверджуються на рівні урядових розпоряджень, існують відповідні плани щодо впровадження інтегрованого управління кордонами. Звісно, ми також бачимо зацікавленість міжнародних партнерів у тому, що Україна розвиває цей напрямок.У країнах Європи інтегроване управління кордонами вже не перший рік успішно впроваджується. Так само і Україна розвиває цю систему, поєднуючи зусилля з нашими партнерами — країнами, з якими ми межуємо, — щоб повноцінно забезпечувати захист і безпеку спільних ділянок кордону по обидва його боки.Кадрова ситуація та мобілізація— На сьогодні гостро стоїть питання мобілізації та забезпечення достатнього кадрового резерву. Наскільки зараз відчувається кадровий дефіцит у прикордонній службі й чи є достатньою ротація?— Наскільки це можливо, Державна прикордонна служба здійснює ротаційні заходи щодо тих підрозділів, які виконують завдання на лінії фронту або на кордоні з Росією, особливо тих, що перебувають у зонах активних бойових дій. Водночас ви маєте рацію: зараз триває війна, і Державна прикордонна служба, як і будь-яка складова Сил оборони нашої країни, потребує посилення особовим складом.Ми, так само як і Збройні сили чи інші військові формування, комплектуємося як за мобілізацією, так і на контрактній основі. І, на щастя, Державна прикордонна служба вже напрацювала свій авторитет. Тому ми бачимо, що якщо на початку повномасштабного вторгнення багато людей емоційно йшли до лав Сил оборони України, то нині це вже більш свідомий вибір — куди саме і до якого підрозділу долучитися: до Державної прикордонної служби, Збройних сил, Національної гвардії чи інших складових Сил оборони.Ми також не стоїмо на місці й розвиваємо власні рекрутингові центри, щоб проводити необхідну роботу з інформування про наші можливості та, власне, про ті посади, на які ми очікуємо кандидатів. Адже свого часу у багатьох людей існував страх, що всі, хто потрапляє до війська, одразу опиняються в піхоті. Однак служба не обмежується лише піхотними посадами.Це широкий спектр напрямків, де можна реалізувати себе, захищаючи Україну: оператори безпілотних авіаційних комплексів, логістика, зв’язок, ІТ та інші спеціальності. Саме тому, демонструючи наші можливості, підрозділи та переваги служби, рекрутингові центри проводять необхідну роботу для залучення людей, які можуть обрати для себе як контрактну форму служби, так і мобілізацію. Крім того, окремі підрозділи ДПСУ в межах мобілізації дають можливість звертатися безпосередньо до них, оминаючи територіальні центри комплектування.— Наскільки активно зараз громадяни долучаються до служби в ДПСУ? Як за останній рік змінилася кількість охочих служити в Держприкордонслужбі — є тенденція до зростання чи спаду?— Я б сказав, що ситуація загалом стабільна. Тобто немає суттєвого спаду чи відтоку людей, так само немає й надто великого напливу. Водночас фактично щороку значна кількість громадян долучається до підрозділів Державної прикордонної служби.І, знову ж таки, йдеться про різні посади. Зокрема, це забезпечує активний розвиток підрозділів РУБпАК: туди також приходять люди як за мобілізацією, так і на контрактній основі.— Чи є регіони, де особливо активно долучаються до служби, або де, навпаки, відчувається нестача кадрів?— Державна прикордонна служба не представлена у всіх регіонах України. Наші основні регіони — це, передусім, ті, що розташовані ближче до державного кордону. Водночас, за результатами роботи рекрутингових центрів, можна відзначити, що люди з різних регіонів країни — зокрема із Заходу та Півдня — долучаються до лав Державної прикордонної служби.При цьому вони не завжди обирають для проходження служби саме ті регіони, звідки походять. Багато хто свідомо йде до бойових підрозділів, які виконують завдання як на лінії фронту, так і на кордоні з Росією.Це, знову ж таки, потребує системної роз’яснювальної роботи, щоб люди чітко розуміли, які завдання та напрями служби вони можуть обрати в лавах Державної прикордонної служби.Перетин кордону та пасажиропотоки— Чи зменшився святковий ажіотаж на кордоні й чи є черги на КПП? Які контрольно-пропускні пункти наразі найзавантаженіші?— Станом на зараз черг немає, адже новорічно-різдвяний період завершився, і пасажиропотік пішов на спад. Наприклад, за вчорашній день (запис інтерв'ю проводився 14 січня, — ред.) кордон перетнули близько 70 тисяч громадян — сукупно в обох напрямках за добу. Днем раніше цей показник становив приблизно 80 тисяч.Якщо говорити про весь новорічно-різдвяний період, то динаміка пасажиропотоку була дуже різною. Були пікові дні, коли кількість перетинів кордону сягала 155 тисяч. Переважно пасажиропотік тримався на рівні 110–140 тисяч перетинів на добу. Водночас у святкові дні — зокрема на Різдво, 25 грудня, або на Новий рік, 1 січня, — пасажиропотік різко зменшувався. Так, у перший день цього року кордон перетнули близько 32 тисяч громадян.Фактично зменшення пасажиропотоку призводить до зникнення черг. Натомість його зростання створює суттєве навантаження на пункти пропуску, особливо коли люди одночасно прибувають до одного й того самого КПП.Найбільші черги під час новорічно-різдвяного періоду, особливо в окремі дні, фіксувалися на кордоні з Польщею. Попри велику кількість пунктів пропуску, близько 50% усього пасажиропотоку традиційно припадає саме на польський напрямок. Тобто люди найактивніше використовують його як для виїзду з України, так і для в’їзду. Саме тому при зростанні пасажиропотоку там і виникають найбільші черги. Інші ділянки кордону також мали черги, але вони були значно меншими, ніж на кордоні з Республікою Польща.Наразі ж новорічно-різдвяний період завершився, і зменшення пасажиропотоку спостерігається вже не перший день. Можливо, на нього впливають і погодні умови. Хоча пункти пропуску працюють у штатному режимі, забезпечуючи оформлення як на виїзд, так і на в’їзд, складні погодні умови — зокрема опади — можуть ускладнювати доїзд до кордону або від нього. Через це частина людей, ймовірно, наразі утримується від далеких подорожей.— Як змінюється робота прикордонників під час пікових виїздів громадян, наприклад, у період Різдва?— Традиційно пікові навантаження припадають на зимовий період під час новорічно-різдвяних свят і на літній період, коли триває сезон відпусток і пасажиропотік суттєво зростає. У такі періоди, звісно, ми збільшуємо кількість інспекторських пар, які забезпечують оформлення громадян у пунктах пропуску.Це також постійна взаємодія з прикордонниками суміжних країн для обміну інформацією щодо завантаженості пунктів пропуску як на виїзд, так і на в’їзд, а також для координації спільних дій, щоб з обох боків кордону оформлення громадян відбувалося максимально інтенсивно.Водночас за час повномасштабного вторгнення ситуація суттєво змінилася, зокрема через відсутність повітряного сполучення. Раніше авіасполучення забирало значну частку пасажиропотоку, і багато людей перетинали кордон не через автомобільні пункти пропуску, а саме повітряним шляхом.Нині весь пасажиропотік зосереджений на кордоні з країнами Європи, на кордоні з Молдовою та Придністровським сегментом. Водночас пункти пропуску на кордоні з Білоруссю та Росією, як і на Придністровському напрямку, рішенням уряду ще з початку повномасштабного вторгнення залишаються закритими, і пропускні операції там не здійснюються.Саме тому як зараз, так і протягом усього воєнного періоду, навантаження на пункти пропуску суттєво зросло, особливо на кордоні з Польщею.Порушення, документи та зловживання— Нерідко у новинах з’являються повідомлення про те, що українці намагаються нелегально перетнути кордон і вдаються до підробки документів. Чи зросла кількість людей, які намагаються виїхати з України за підробленими документами?— Спроби незаконного перетину кордону з початку дії воєнного стану справді зросли. Це пов’язано з наявними обмеженнями щодо виїзду, особливо якщо говорити про категорію чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років. З серпня минулого року дозволено також виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років включно, але за умови наявності не лише паспортного документа, а й військово-облікового документа.Цій категорії також відмовляють у виїзді, якщо людина не має необхідних документів, зокрема військово-облікового, або якщо вона обіймає посаду на державній службі. Адже навіть у цій віковій категорії державним службовцям дозволено виїзд лише у службове відрядження.Водночас з початку воєнного стану кількість спроб незаконного перетину кордону суттєво зросла. Передусім це стосується так званої "зеленої ділянки" кордону — тобто поза межами пунктів пропуску, адже саме таким способом люди найчастіше намагаються незаконно перетнути державний кордон.Якщо говорити про конкретні ділянки, то на першому місці нині перебуває кордон з Румунією, на другому — кордон з Молдовою. У перші роки повномасштабної війни ці напрямки фактично мали однакові показники, однак зараз чітко простежується лідерство румунського напрямку. На інших ділянках — з Угорщиною, Словаччиною та Польщею — таких спроб суттєво менше.За останній рік також зафіксовано зростання спроб незаконного перетину кордону на ділянках з Білоруссю. Хоча їх і значно менше, ніж на кордоні з країнами Європи, динаміка упродовж 2025 року дещо зросла.Окрім цього, фіксуються й спроби незаконного перетину кордону через пункти пропуску — тобто там, де існує можливість легального виїзду. У таких випадках люди намагаються використати підроблені документи або сфальшувати підстави для виїзду. Втім, подібних випадків значно менше, ніж спроб перетину кордону поза пунктами пропуску.Варто зазначити, що за незаконний перетин "зеленої ділянки" кордону порушники несуть адміністративну відповідальність. Натомість у випадках використання підроблених документів або спроб підкупу інспектора пункту пропуску для незаконного виїзду особи вже притягуються до кримінальної відповідальності.— Чи плануються оновлення правил щодо військовозобов’язаних і як Держприкордонслужба готується до можливих змін?— Зміни, а загалом і правила, які регламентують перетин державного кордону, встановлюються рішеннями уряду. Неодноразово, зокрема й під час дії воєнного стану, до постанови Кабінету міністрів №57 щодо правил перетину кордону громадянами України вносилися зміни, і Державна прикордонна служба їх виконує.Тобто, якщо в майбутньому — завтра, через місяць чи в інший час — урядом буде ухвалено рішення про внесення змін щодо тієї чи іншої категорії громадян, і ці зміни набудуть чинності, то, звісно, Державна прикордонна служба та наші інспектори в пунктах пропуску діятимуть відповідно до цих рішень і забезпечуватимуть їх виконання.— Громадянам іноді відмовляють у виїзді за кордон. Які документи найчастіше викликають сумніви у прикордонників?— Нині найбільше відмов у перетині кордону отримують саме чоловіки віком від 18 до 60 років. Основна причина — відсутність військово-облікового документа, як це передбачено правилами перетину кордону, затвердженими урядом. Також трапляються випадки, коли особа слідує як супровід людини з інвалідністю, але не має підтверджувальних документів, визначених цими правилами. Саме щодо цієї категорії громадян ми фіксуємо найбільшу кількість відмов.Окремі відмови пов’язані з тим, що людина, наприклад, планує виїзд у відпустку, але при цьому перебуває на державній службі. Для такої категорії передбачена можливість виїзду лише у службове відрядження, і в разі його відсутності виноситься відмова.Водночас варто звернути увагу й на інші категорії — зокрема жінок і дітей. Тут досить часто відмови пов’язані з тим, що паспортний документ є протермінованим. Люди інколи не перевіряють термін його дії й уже на кордоні з’ясовується, що паспорт недійсний, що є підставою для відмови у перетині кордону.Також трапляються випадки, коли люди беруть із собою чужий документ. За їхніми словами, це буває випадково, однак навіть у таких ситуаціях громадяни сподіваються перетнути кордон, що, звісно, є неможливим.— А у яких випадках при виїзді дитини за кордон можуть відмовити через документи та чому це трапляється найчастіше?— Щодо дітей, то під час дії воєнного стану існують певні особливості перетину кордону, на які люди не завжди звертають увагу, через що й отримують відмови. Загальне правило, яке діяло до воєнного стану і залишається чинним, передбачає: якщо дитина слідує з одним із батьків, від іншого має бути нотаріально завірена згода. Якщо ж дитина подорожує з третьою особою, така згода має бути оформлена від обох батьків.Водночас на період воєнного стану ці вимоги були частково спрощені, з огляду на те, що один із батьків може перебувати на лінії фронту й фізично не мати змоги оформити нотаріальну згоду. Тому наразі одному з батьків не потрібна згода іншого для перетину кордону з дитиною.Однак у випадку, коли батьки делегують супровід дитини третій особі, необхідна письмова згода одного з батьків, завірена в органах опіки та піклування. На ці норми варто звертати особливу увагу, адже досить часто саме через неправильне оформлення документів люди отримують відмову у перетині кордону..

Енергетична система України працюватиме з обмеженнями у п’ятницю, 16 січня. Через пошкодження об'єктів внаслідок ворожих обстрілів, по всій країні введено графіки відключень для населення та промисловості.У пресслужбі "Укренерго" наголосили на можливих змінах у планах енергетиків. "Час та обсяг застосування відключень за вашою адресою — дізнавайтесь на офіційних сторінках обленерго у вашому регіоні", — йдеться у повідомленні.Також українців просять дотримуватися режиму економії. "Коли електроенергія з’являється за графіком — будь ласка, споживайте її ощадливо!"Днями президент України Володимир Зеленський розповів про хід відновлювальних робіт на об’єктах енергетики та опалення. За його словами, попри цілодобові ремонти, в деяких регіонах ситуація зі світлом і теплом залишається надзвичайно важкою.Нагадаємо, 14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Також мають переглянути тривалість комендантської години.Водночас мер Києва Віталій Кличко заявляв, що у столиці ситуація після масованих російських атак дуже складна. Місто функціонує в екстремальних умовах. Зокрема, ще сотні будинків лишаються без опалення.Також у Telegram-каналах з'явилася інформація про нібито запровадження графіків обмеження газопостачання на Хмельниччині. Проте, як запевнили у "Нафтогазі" такі заяви не відповідають дійсності..

У п'ятницю, 16 січня, погода в Україні буде сонячною, але досить холодною. Опади практично припиняться.Про це повідомив "Укргідрометцентр". За словами синоптиків, сьогодні у більшості областей морозну та без опадів погоду "творитиме" область високого тиску. На Сході та південному Сході країни відчуватиметься вплив дещо теплішого вологого повітря з Чорного моря, що зумовить вдень невеликий сніг. Вітер переважатиме північно-східний, лише на Заході — південно-східний, швидкістю 7-12 м/с. На дорогах місцями ожеледиця.У більшості областей пануватиме холодна погода, на Прикарпатті, Півдні та південному Сході країни мороз дещо стихне, а на Закарпатті буде найтепліше. Температура повітря у північних та Вінницькій областях вдень буде -9…-14°C. На Прикарпатті, Півдні та південному Сході вдень прогнозують -4…-9°C. На Закарпатті вдень — близько 0°C.Погода у Києві та на КиївщиніУ столиці та Київській області 16 січня буде хмарно з проясненнями. Без опадів️. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер північно-східний, 5-10 м/с.На Київщині вдень прогнозують -9…-14°C. У Києві вдень стовпчики термометрів показуватимуть -11…-13°C.Нагадаємо, раніше в "Укргідрометцентрі" повідомляли, що в Україні прогнозується тепла зима з частими аномаліями та короткими морозними періодами. Середня температура зимових місяців в нашій країні — грудня, січня та лютого — цього року очікується на 1,5-2°C вище норми.Додамо, минулого тижня в Івано-Франківській області замерз один з найбільших водоспадів України — Манявський. Його висота — близько 20 метрів, вода перетворилася на довгі блискучі гострі бурульки, що звисають з гори..

Школи можуть відпрацювати пропущені заняття через подовжені зимові канікули за рахунок скасування весняних канікул або навчання у червні 2026 року.Про це повідомила освітній омбудсмен України Надія Лещик."Якщо в енергетиці України буде оголошено режим надзвичайної ситуації, оптимальним варіантом вважаю запровадження канікул до кінця січня в громадах, де ситуація буде критичною, та організацію пришкільних таборів для дітей в окремих школах. Відпрацювання занять можна здійснити за рахунок скасування весняних канікул або продовження навчання у червні 2026 року", — наголосила вона.За словами посадовиці, Україна не запроваджує дистанційного навчання через те, що немає стабільного енергопостачання. Відтак, учні та вчителі не мають долучатися до освітнього процесу."Примус до педагогів сидіти в холодних школах не забезпечує якісне навчання. Таке навчання не є ефективним і вже призводить до освітніх втрат. Педагоги, залучені до чергувань у "Пунктах Незламності" або укриттях, не можуть повноцінно готуватися та проводити онлайн-заняття. Перенесення занять на березень або червень 2026 року дозволить провести навчання у світловий день із кращим температурним режимом", — зазначила Лещик.Також омбудсменка не виключила можливості організації пришкільних таборів. Їх можуть створити за аналогом літнього табору у школах."Можна при окремих закладах освіти, де є опалення та укриття, організувати роботу пришкільного табору для дітей з декількох закладів освіти, за аналогом літнього табору у школах. Процедура багатьом знайома, і її можна швидко організувати. Або організувати активності (гуртки, секції) та надання консультацій з окремих предметів. За можливості також організувати гаряче харчування, продукти ж закуплено. Важливо в цій ситуації дати реальну автономію закладам освіти, реально оцінювати ситуацію та приймати рішення, брати на себе відповідальність", — додала Лещик.Нагадаємо, 15 січня прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що У Києві Міносвіти і Київська міська державна адміністрація мають продовжити або встановити зимові канікули до 1 лютого 2026 року.Також 9 січня стало відомо, що у Львові на кілька днів продовжили шкільні канікули. Причина — негода та безпекова ситуація в області..

У четвер, 15 січня, уряд ухвалив низку антикризових рішень для стабілізації ситуації в енергосистемі України, яка перебуває у складних обставинах через інтенсивні російські обстріли та найважчу за 20 років зиму.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.Управління і координаціяЯк відзначила очільниця уряду, перший віцепремʼєр — міністр енергетики Денис Шмигаль був призначений керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. До того ж уряд запустив постійні штаби: загальнодержавний та окремий для міста Києва та Київської області. Вони 24/7 координуватимуть дії енергетиків, комунальних служб, ДСНС, органів місцевої влади та центральних органів виконавчої влади.Комендантська годинаНа територіях, які знаходяться у зоні надзвичайної ситуації в енергетиці, допускається послаблення комендантської години. Так, під час дії комендантської години громадянам буде дозволено:без перепусток перебувати на вулицях та в громадських місцях, в тому числі у торгово-розважальних центрах, які забезпечують функції пунктів незламності, пунктів обігріву, а також підтримки життєдіяльності людей та бізнесу. Такі місця повинні мати опалення, автономне електроживлення, стабільний звʼязок. До зазначених місць не належать розважальні заклади;рух приватного транспорту."Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації або ОВА можуть визначати додаткові заходи помʼякшення комендантської години з урахуванням ситуації на місці. Територію, на якій діють ці послаблення комендантської години, визначить комісія ТЕБ та НС. Перше засідання з цього питання відбудеться завтра. Сили безпеки й оборони забезпечать контроль і громадський порядок", — зазначила Свириденко.ОсвітаУ Києві Міносвіти і КМДА мають продовжити або встановити зимові канікули до 1 лютого 2026 року. Однак, це рішення не поширюється на дитячі садки."МОН разом з ОВА мають визначити необхідність для усіх закладів освіти тимчасово перейти з очного навчання на дистанційне або продовжити чи запровадити зимові канікули до 1 лютого 2026 року — залежно від безпекової ситуації в регіоні", — відзначила Свириденко.Збільшення імпорту електроенергіїПрем'єрка запевнила, що на сьогодні уряд створює всі можливості для швидкого збільшення імпорту електроенергії — і для державних компаній, і для бізнесу.Пункти незламності"Мінрозвитку, МВС, ДСНС, обласні та Київська міська військові адміністрації щоденно контролюють роботу Пунктів незламності — їх укомплектованість, наявність генераторів, звʼязку, пального та витратних матеріалів. Зараз по всій країні розгорнуті понад 10 тисяч пунктів, з них у Києві — понад 1200", — запевнила Свириденко.За її словами, упродовж доби буде розгорнуто додаткові Пункти незламності на період складних погодних умов і надзвичайної ситуації. До того ж держава має ще резерв з 3300 додаткових пунктів. Крім того, у цих пунктах наразі організовується харчування.Резервна генерація та підключенняОчільниця уряду наголосила, що Міненерго, Мінрозвитку та Держенергонагляд отримали доручення максимально спростити підключення когенераційних установок, модульних котелень, газотурбінних і газопоршневих установок для нарощення розподіленої генерації.Водночас НКРЕКП рекомендовано скоротити строки та спростити вимоги до проєктної документації, технічних умов і процедур приєднання.Резервне живлення та генератори"Мінрозвитку, Міненерго, МВС, ДСНС та військові адміністрації протягом доби аналізують потребу в генераторах та іншому резервному обладнанні в розрізі регіонів. Обладнання має бути оперативно перерозподілене туди, де воно потрібне найбільше — для забезпечення роботи обʼєктів життєзабезпечення", — пояснила прем'єрка.Заживлення житлових будинків Києва і Київської областіЯк відзначила Свириденко, у столиці та на Київщині впродовж доби буде проаналізовано:стан тепло-, електро-, газо- та водопостачання житлових будинків;окремо — будинки з електроопаленням, де наразі відсутнє електропостачання.Так, для мешканців будинків у найскладнішій ситуації передбачені резервні джерела живлення, підвезення води та інша підтримка.Будинки з електроопаленнямУряд опрацьовує можливість віднести житлові будинки з електроопаленням до обʼєктів критичної інфраструктури — щоб забезпечити постійний обігрів.Раціональне споживання електроенергіїСвириденко заявила, що усі ОВА та Київська міська військові адміністрації у добовий строк мають скоротити споживання електроенергії, зокрема, обмежити зовнішнє освітлення будівель і територій, підсвітку реклами, надлишкове вуличне освітлення."Уряд, енергетики та всі служби продовжують працювати у режимі 24/7. Координацію та контроль за виконанням усіх цих рішень здійснює міністр енергетики Денис Шмигаль. Цілодобово працює Лінія 112 в режимі прийому повідомлень про відсутність тепло-, водо- та електропостачання", — резюмувала прем'єрка.Нагадаємо, 14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Також мають переглянути тривалість комендантської години..

У п'ятницю, 16 січня, в центрі Києва запроваджують тимчасові обмеження дорожнього руху. Це пов'язано з проведенням охоронних заходів.Про це повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький."16 січня 2026 року, у зв’язку з проведенням охоронних заходів за участю іноземних делегацій, у центральній частині Києва діятимуть тимчасові обмеження дорожнього руху", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Посадовець звернувся до громадян з проханням поставитись з розумінням до даної ситуації. Також він рекомендує врахувати зазначену інформацію під час переміщення.Варто зауважити, що нещодавно Київська міська влада закликала мешканців столиці без необхідності не пересуватися містом. Також посадовці порадили киянам не виїжджати на власних авто. Причина — несприятливі погодні умови.Нагадаємо, на Київщині 14 січня сталася дорожньо-транспортна пригода за участі трьох автівок. Одна людина постраждала.Крім того, 8 січня у Києві тимчасово призупинили рух тролейбусів на одній із вулиць. Головна причина — пошкодження контактних мереж..

У п'ятницю, 16 січня, в усіх регіонах України будуть застосовуватись графіки погодинних відключень електроенергії для побутових споживачів.Про це повідомила пресслужба "Укренерго". Крім того, діятимуть й графіки обмеження потужності для промисловості.У компанії відзначили, що причина запровадження заходів обмеження – наслідки російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти."Ситуація в енергосистемі може змінитись. Час та обсяг застосування відключень за вашою адресою — дізнавайтесь на офіційних сторінках обленерго у вашому регіоні. Коли електроенергія з’являється за графіком — будь ласка, споживайте її ощадливо!" — йдеться у повідомленні.Днями президент України Володимир Зеленський розповів про хід відновлювальних робіт на об’єктах енергетики та опалення. За його словами, попри цілодобові ремонти, в деяких регіонах ситуація зі світлом і теплом залишається надзвичайно важкою.Нагадаємо, 14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Також мають переглянути тривалість комендантської години.Водночас мер Києва Віталій Кличко заявляв, що у столиці ситуація після масованих російських атак дуже складна. Місто функціонує в екстремальних умовах. Зокрема, ще сотні будинків лишаються без опалення.Також у Telegram-каналах з'явилася інформація про нібито запровадження графіків обмеження газопостачання на Хмельниччині. Проте, як запевнили у "Нафтогазі" такі заяви не відповідають дійсності..

У четвер, 15 січня, у Хмельницькій області діє 10 черг аварійних відключень. Ситуація в енергосистемі вкрай серйозна.Про це повідомляє "Хмельницькобленерго"."Ситуація в енергосистемі вкрай серйозна — діє 10 черг ГАВ", — зазначили у компанії.Так, на Хмельниччині 15 січня через дефіцит потужності застосовано:10 черг графіка аварійних відключень (ГАВ);погодинні відключення за раніше оприлюдненим графіком. "Для проходження максимуму вечірнього навантаження, з 17:00 до 22:00, важливо мінімізувати використання електричної енергії. Це також стосується бізнесу та територіальних громад", — зазначили в обленерго.Крім того, вкрай важливо зменшити яскравість або вимкнути вуличне освітлення, підсвічування рекламних щитів, вивісок, вітрин тощо."Якщо у вашій оселі є електроенергія — використовуйте її максимально ощадливо. Вимкніть зайві прилади, за можливості, використовуйте їх почергово. Будь ласка, допоможіть енергетикам та енергосистемі. Без наших з вами спільних ощадливих дій в енергосистемі, яка потерпає від ворожих атак, можуть відбутися додаткові пошкодження", — наголосили в компанії.Раніше у ДТЕК показали, як енергетики "тримають світло". У компанії наголошують, що роботи тривають цілодобово, попри пошкоджену інфраструктуру та низькі температури. Також там зауважили, що "це найскладніша зима в історії України". Нагадаємо, 14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Також мають переглянути тривалість комендантської години..

Станом на 15 січня у столиці близько 300 багатоповерхових будинків Києва залишаються без опалення. Комунальники продовжують цілодобово ремонтувати пошкоджену ворогом критичну інфраструктуру.Про це повідомив мер міста Віталій Кличко. За його словами, ситуація ж з енергопостачанням, від якого залежить забезпечення комунальних послуг, залишається дуже складною."Наразі Київ живе за екстреними графіками відключень світла. Погодинні графіки не діють. Енергетики теж працюють 24/7, долаючи наслідки надзвичайної ситуації. Нагадаю, місто заживило обʼєкти критичної інфраструктури потужними генераторами та мобільними котельнями. Підʼєднують до генераторів і теплопункти деяких великих багатоповерхівок, де немає тепла і світла вже шосту добу", — зазначив посадовець.Наразі працюють у столиці понад 1200 пунктів обігріву. Коли всі будинки під'єднають до тепла, мер не уточнив.Нагадаємо, 14 січня президент Володимир Зеленський розкритикував підготовку Києва до блекаутів, заявивши, що місцева влада доклала мало зусиль у цьому питанні.  Своєю чергою, мер столиці відповів, що ремонті роботи у столиці тривають цілодобово і служби роблять все можливе, аби усунути наслідки російських ударів.Раніше повідомлялось, що зранку 15 січня Київ та Львів опинилися під ударом ворожих безпілотників. У містах зафіксували "прильоти". Згодом стало відомо, що вранці 15 січня під час повітряної атаки у Львові зафіксовано влучання у символічному місці. Ворожий безпілотник упав на дитячий майданчик поблизу пам’ятника Степану Бандері..

Українським енергетикам після російських атак доводиться працювати у складних умовах. Вони змушені відновлювати електропостачання у сильний мороз. У пресслужбі ДТЕК показали, як енергетики "тримають світло". У компанії наголошують, що роботи тривають цілодобово, попри пошкоджену інфраструктуру та низькі температури. Також там зауважили, що "це найскладніша зима в історії України". "Як ми? Чесно, дуже важко. Безсонні ночі, робота 24/7, відморожені кінцівки, пекельна втома, не бачимо рідних. Але є і гарні новини — половина зими вже позаду. Продовжуємо працювати", — зазначили в пресслужбі.Також енергетики наголосили, що попереду ще безліч ремонтів та відновлень: на мережах, підстанціях, теплоелектростанціях та інших об'єктах. "Дякуємо кожному та кожній за підтримку. Щиро. Це дійсно те, що дає сил. Пройшли першу половину зими — пройдемо і другу. Світло тримається", — додали в ДТЕК.Нагадаємо, 14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Також мають переглянути тривалість комендантської години..

Єдиний номер екстреної допомоги "112" розширив функціонал для українських громадян. Тепер оператори приймають не лише виклики до поліції чи медиків, а й повідомлення про критичні проблеми з комунальними послугами — відсутність тепло-, водо- та електропостачання.Про це у Telegram-каналі повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. За словами посадовця, для швидкої обробки таких звернень було залучено додатковий персонал. Уся отримана інформація невідкладно передається до штабу з ліквідації наслідків російських обстрілів Києва, а також до комісії ТЕБ та НС. Це дозволяє владі оперативно організовувати допомогу людям у складних умовах. Крім того, зателефонувавши на 112, громадяни можуть:дізнатися адресу найближчого "Пункту незламності" чи місця обігріву;викликати екіпаж екстрених служб у разі потреби.Клименко наголосив, що звернутися на лінію "112" можна навіть за відсутності мобільного зв’язку. Для цього необхідно заздалегідь встановити застосунок "112 Ukraine". У разі зникнення сигналу мережі під'єднатися до Wi-Fi (у ТЦ, медзакладах чи "Пунктах незламності") та авторизуватися в додатку для здійснення виклику.Зауважимо, мер Києва Віталій Кличко 14 січня заявив, що у Києві на сьогодні ситуація після масованих російських атак дуже складна. Місто функціонує в екстремальних умовах. Водночас Володимир Зеленський зазначив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації.Нагадаємо, 15 січня в усіх регіонах України будуть застосовуватись графіки погодинних відключень електроенергії для побутових споживачів.Також в Україні можуть скасувати комендантську годину. Головна причина — надзвичайна ситуація в енергетиці. Обмеження можуть скасувати у тих регіонах, де безпекова ситуація дозволяє це зробити. Станом на ранок четверга, 15 січня, майже три сотні столичних багатоповерхівок залишаються без опалення. У 287 житлових будинках Києва батареї все ще холодні через складну ситуацію в енергосистемі та мережеві обмеження.Читайте також: Зеленський розкритикував підготовку Києва до блекаутів: Кличко різко відповів.

Україну накрило значне похолодання, яке за прогнозами синоптиків, триватиме ще до кінця січня. Щоб уникнути переохолодження та обмороження, варто дотримуватись певних правил поведінки в умовах низьких температур.Як розповіла директорка КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" № 2 Дарницького району міста Київ, лікарка-терапевтка Леся Грицишин, холод згубно впливає на дрібні кровоносні судини кінцівок. "Вони інстинктивно звужуються для збереження тепла, через що кров приливає до внутрішніх органів. Найпершими замерзають пальці рук та ніг, а також вуха та ніс", — попередила вона.Тому, за словами лікарки, основними правилами поведінки у холодну погоду є:багатошаровість в одязі. Зимовий одяг має складатися із трьох шарів: білизна (краще термобілизна), середній шар (светр) та верхній одяг (куртка, штани). На морозі пітніти дуже небезпечно;захист відкритих ділянок. Обов’язково слід носити рукавички, шапку та шарф, піднімати комір;вільне взуття. Тісне взуття порушує кровообіг і сприяє швидкому замерзанню. Варто вибирати моделі з товстою підошвою;ситна їжа і тепле пиття. Перед виходом на вулицю бажано з’їсти щось висококалорійне, а для тривалої прогулянки взяти термос із чаєм;активність. Якщо доводиться довго перебувати на вулиці, рухайте пальцями, робіть прості вправи для посилення кровообігу. Щогодини варто заходити у тепле приміщення.Симптомами переохолодження є:тремтіння;"воскові" плями на шкірі;оніміння;виснаження;нечітка вимова;сонливість. У дітей шкіра може ставати яскраво-червоною та холодною на дотик. "Перша допомога при переохолодженні проста — зайти в тепле приміщення, зігрітися, випити теплий напій та поїсти. Якщо ж температура тіла нижча за 34 градуси, то потрібна госпіталізація. Ознаками ураження також є білий або сіро-жовтий колір шкіри, її твердість та оніміння", — наголосила лікарка.Медик застерігає від застосування "народних" методів при обмороженні."У жодному разі не слід розтирати обморожену шкіру снігом, опускати кінцівки в гарячу воду чи прикладати їх до батареї. Це може призвести до значного погіршення стану. Слід дотримуватися принципу "внутрішнього зігрівання" (теплі напої) та негайно звернутися до лікаря, адже важкі випадки загрожують ампутацією", — наголосила Грицишин.Крім того, варто відмовитися від алкоголю та куріння, адже спиртні напої створюють ілюзію тепла, розширюючи судини, що насправді призводить до швидкої тепловтрати. Нікотин же згубно впливає на стінки судин, заважаючи їм протистояти холоду.Нагадаємо, раніше в "Укргідрометцентрі" повідомляли, що в Україні прогнозується тепла зима з частими аномаліями та короткими морозними періодами. Середня температура зимових місяців в нашій країні — грудня, січня та лютого — цього року очікується на 1,5-2°C вище норми.Додамо, минулого тижня в Івано-Франківській області замерз один з найбільших водоспадів України — Манявський. Його висота — близько 20 метрів, вода перетворилася на довгі блискучі гострі бурульки, що звисають з гори..

Влада офіційно підтвердила, що загальні часові обмеження на пересування вночі залишаються чинними по всій країні. Проте в умовах енергетичної кризи допускаються окремі послаблення, які дозволять людям безпечно діставатися "Пунктів незламності" навіть під час комендантської години.Про це у Telegram-каналі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, коментуючи результати розгляду питання за дорученням Володимира Зеленського.Режим обмежень залишається незміннимКулеба наголосив, що про повне скасування чи офіційний перегляд тривалості комендантської години наразі не йдеться. Проте критична ситуація в енергетиці вимагає адаптивного підходу.Коли можливі виняткиЗа словами посадовця, у разі тривалого блекауту передбачаються тимчасові та точкові послаблення, які мають на меті:доступ до допомоги. Надати людям можливість безпечно дістатися до "Пунктів незламності" вночі (за аналогією з доступом до укриттів під час тривоги);підтримка життєзабезпечення. Забезпечити безперебійну роботу критично важливих об’єктів;функціонування пунктів. Дати змогу закладам, що мають статус "Пунктів незламності", працювати без порушення закону.Хто ухвалюватиме рішенняЗа словами Кулеби, жодних самовільних змін у регіонах не передбачено. Будь-які винятки запроваджуватимуться винятково за погодженням із:Військовим командуванням.Радами оборони.З урахуванням поточної безпекової ситуації в конкретній громаді."Ми маємо діяти гнучко, не порушуючи безпекових рішень, щоб у критичний момент люди не залишалися без допомоги через формальні обмеження", — підсумував Олексій Кулеба.Нагадаємо, за словами президента Володимира Зеленського, комендантську годину можуть скасувати у тих регіонах, де безпекова ситуація дозволяє це зробити. Проте точних областей чи міст гарант поки не назвав.Зауважимо, мер Києва Віталій Кличко 14 січня заявив, що у Києві на сьогодні ситуація після масованих російських атак дуже складна. Місто функціонує в екстремальних умовах. Водночас Володимир Зеленський зазначив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації..

У четвер, 15 січня, Верховна Рада відхилила законопроєкт, що пропонував позбавити права на відстрочку від призову студентів, яким виповнилося понад 25 років. Під час голосування народні депутати не набрали достатньої кількості голосів для підтримки цієї ініціативи, залишивши чинні норми без змін.Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.Як пояснив нардеп, під час засідання було відхилено відповідну правку до законодавства. Завдяки цьому студенти старшої вікової категорії, які здобувають освіту, і надалі зберігатимуть право на відстрочку від призову.Наприкінці 2025 року генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти та науки Олег Шаров заявляв, що одним із викликів вступної кампанії 2025 року стало створення недружніх умов для тих, хто хоче використовувати вступ для отримання відстрочки від мобілізації.Також у Міносвіти також повідомляли, що кількість вступників чоловічої статі у віці старше 25 років на всіх освітніх рівнях 2025 року скоротилася більш ніж удвічі порівняно з 2024 роком. Вступників чоловічої статі старше 25 років на всі рівні освіти (професійна, фахова передвища, бакалаврат, магістратура, аспірантура) 2021 року було 1 196 осіб; 2022 року — 17 614; 2023 року — 44 042 (з яких 19,7 тисячі — бакалаврат і 16,4 тисячі — аспірантура); 2024 року — 112 749 (з яких професійна освіта — 7,3 тисячі, фахова передвища — 55,6 тисячі, бакалаврат — 16,7 тисячі, магістратура — 26,1 тисячі, аспірантура — сім тисяч); 2025 року — 53 517 (з яких професійна освіта — 5,2 тисячі, фахова передвища — 24,8 тисячі, бакалаврат — 12,2 тисячі, магістратура — 9,1 тисячі, аспірантура — 2,2 тисячі).Нагадаємо, минулого тижня з’являлася інформація, що в українських закладах вищої освіти стартувала хвиля масових відрахувань через пропуски занять. Під особливим контролем опинилися вступники призовного віку, щодо яких проводять ретельні перевірки..