Суспільство

На сьогодні близько 7% серед усіх мобілізованих в Україні мають законне право на відстрочку від військової служби. Однак із різних причин це право не врахували.Про це повідомила військовий омбудсман Ольга Решетилова в інтерв’ю "Суспільному"."За нашими підрахунками, таких військовослужбовців близько 7% серед усіх мобілізованих. Тобто 7% мобілізованих мають законне право на відстрочку, просто з якихось причин воно не було враховане під час мобілізаційних заходів", — зазначила вона.За її словами, причинами таких випадків можуть бути:помилки під час проходження військово-лікарської комісії;неврахування наданих документів або наявність підстав для відстрочки, які не були належним чином перевірені. Зокрема, йдеться про громадян, які мають трьох і більше дітей, здійснюють опіку над близькими родичами або є найближчими родичами загиблих, зниклих безвісти чи полонених військовослужбовців."У такому разі проблеми цих семи відсотків новобранців фактично лягають на плечі держави, командирів. І починається процес їх вирішення. … Словом, починається дуже великий процес. Коли ми говоримо про одного військовослужбовця, це вже виглядає, як багато різного документообігу й так далі. А коли йдеться про тисячі військовослужбовців — це величезний ресурс", — зауважила Решетилова.Посадовиця наголосила, що людина, яка має законне право на відстрочку, але потрапляє до війська, рано чи пізно все одно буде звільнена зі служби. Вона також підрахувала витрати держави на одного такого військовослужбовця."Тому що він стає на облік, отримує грошове забезпечення, забезпечується повністю всім: формою, харчуванням, засобами індивідуального захисту. Також держава лікує його за свій рахунок. Або, наприклад, на нього витрачають ресурс інструктори, на нього витрачають якісь там засоби, якими навчають у навчальних центрах, і так далі. Це величезний обсяг ресурсу, який ми витрачаємо просто через неякісну мобілізацію. І держава має побачити ці кошти, зрозуміти, що ми їх просто викидаємо в космос. А також створюємо соціальну проблему, соціальну напругу, і жодним чином не вирішуємо питання поповнення війська через цих людей", — зауважила військовий омбудсман.Водночас конкретні суми вона не назвала, зазначивши, що відповідні розрахунки вже озвучувалися під час звіту про перші сто днів роботи Офісу військового омбудсмана.Нагадаємо, в Україні офіційну відстрочку від призову до лав Збройних сил отримали тисячі представників духовенства. Водночас право на захист від мобілізації надається лише тим релігійним структурам, які офіційно визнані частиною критично важливої інфраструктури країни..

У суботу, 6 червня, на українсько-польському кордоні спостерігається накопичення транспортних засобів. Черги фіксуються на виїзд з України.Про це повідомила Державна прикордонна служба України. Зазначається, що наразі ситуація на КПП наступна:"Угринів" — 25 автомобілів у черзі;"Рава-Руська" — 65 авто;"Грушів" — 25 авто;"Краківець" — 100 авто;"Шегині" — 60 авто;"Нижанковичі" — 25 авто;"Устилуг" — 95 авто.Накопичення автобусів на виїзд з України фіксується у "Краківці" та "Шегинях". Там очікує по 13 автобусів. В "Устилузі" очікує один автобус. Вільним для проїзду наразі залишаються пункти пропуску "Смільниця" та "Нижанковичі". В "Устилузі" близько 20 автомобілів очікують на в'їзд в Україну.У ДПСУ зауважили, що з початком літнього туристичного сезону пасажиропотік через пункти пропуску Західного кордону традиційно зростає. Цьогоріч очікується збільшення пасажиропотоку до 20%.Нагадаємо, з 8 червня на українсько-румунському кордоні очікуються тимчасові обмеження для автомобільного транспорту через проведення ремонтних робіт. Водіїв просять заздалегідь врахувати ці зміни та за потреби скористатися іншими пунктами пропуску.Додамо, раніше прикордонники Закарпаття попереджали про суттєве збільшення навантаження на пункти пропуску в другій половині червня. Очікується, що пасажиро-транспортний потік зросте до 30% у порівнянні зі звичайними показниками..

У неділю, 7 червня, в Україні графіків відключень електроенергії не прогнозується. Світло в оселях українців буде протягом всієї доби.Про це повідомила пресслужба НЕК "Укренерго"."Завтра, у неділю, застосування заходів обмеження споживання не планується", — зазначили в компанії.Водночас енергетики закликають українців користуватися потужними електроприладами у денні години — з 10:00 до 16:00."Будь ласка, споживайте електроенергію раціонально", — додали енергетики.Чи будуть вимикати світло вліткуЯк повідомив ексголова "Укренерго" Володимир Кудрицький, влітку Україна може повернутися до погодинних обмежень електроенергії. Це може статися за умови великої спеки."Чесно кажучи, спека для нас зараз — так собі новина. Наша енергосистема тепер дуже залежить від погоди, бо робочих електростанцій залишилося критично мало. Тож щойно повзе вгору температура, росте й споживання, а це одразу створює проблеми. Як це буває, ми вже бачили в липні 2024 року. Тоді через затяжну спеку світло вимикали серйозно. І це при тому, що теплові та гідроелектростанції вже були побиті російськими обстрілами", — наголосив він.За словами фахівця, наразі ситуація в енергосистемі непроста, адже багато ТЕС зруйновано. Відтак, вони можуть видати лише третину від того, що мали б, якби були цілими. Також складна ситуація й з гідроенергетикою. Зокрема, як пояснив Кудрицький, води в річках мало, паводок слабкий, та ще й самі ГЕС сильно постраждали від ракетних ударів."Якщо влупить дика спека і всі ввімкнуть кондиціонери, одного лише імпорту світла з-за кордону може не вистачити. Тоді доведеться обмежувати споживання. Я не кажу, що це 100% станеться, чи що нас точно чекають 16 годин без світла. Все може пройти відносно м'яко — наприклад, по дві години на добу в якісь окремі дні. Такий собі "лайт-варіант". Але гарантувати, що відключень взагалі не буде, сьогодні ніхто не може", — відзначив Кудрицький.Нагадаємо, у Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Раніше повідомлялось, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запускає конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни..

У п'ятницю, 5 червня, на узбережжя Національного природного парку "Тузлівські лимани" виявили тіла 22 дельфінів. Це рекордний показник за останні роки.Про це повідомив керівник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв."Вчора, 5 червня 2026 року, у Міжнародний день захисту довкілля, море винесло одразу  тільки на узбережжя нашого Національний природний парк "Тузлівські лимани" безпрецедентну, жахливу кількість загиблих китоподібних — 22 тварин: 20 азовок, 1 афаліну та 1 білобочку. Це ми обстежили тільки 25 кілометрів узбережжя нацпарку. А на протяжності тисяч кілометрів моря їх, ймовірно, викинуло тисячі", — зазначив посадовець.. За його словами, наприкінці травня — на початку червня загиблих дельфінів знаходили на румунському та болгарському узбережжях Чорного моря, а в Одеській затоці виявили живих, але важко контужених тварин."Такі катастрофічні масштаби є прямим посиланням до чорного 2022 року, коли розпочалася наймасштабніша хвиля мору морських ссавців. ​Головна, страшна і єдина першопричина цього жаху — війна.​Через повномасштабну та варварську війну, яку рф розв’язала проти України та проти всього нашого довкілля, екосистема Чорного моря опинилася на межі колапсу. Постійне, смертоносне військове навантаження — вибухи, пуски ракет, використання потужних сонарів військових кораблів — знищує біорізноманіття", — наголосив Русєв.Він також відзначив, що дельфіни зіткнулися з екологічною катастрофою синергетичного характеру, а саме:хімічним терором (токсичний мазутний гепатит, панкреатит та нефрит через розливи нафтопродуктів).можливим акустичним терором (сонари/вибухи, пуски ракет "Калібр", які дезорієнтували тварин і загнали їх у пастку забрудненого узбережжя)."​Популяції унікальних чорноморських китоподібних щодня втрачають свою життєздатність, міцність та генетичну здатність до відродження. Якщо світ не зупинить агресора, Чорне море ризикує назавжди втратити своїх унікальних володарів. Ми документуємо кожен такий факт як злочин проти природи", — додав Русєв.Нагадаємо, нещодавно на Київщині поліція розпочала перевірку за фактом жорстокого поводження з твариною. За даними слідства, інцидент стався у місті Славутич.Також раніше повідомлялось, що на Львівщині 55-річна жінка застрелила собаку. Зловмисниці загрожує до трьох років в'язниці..

Емоційне вигорання не виникає раптово — воно формується поступово, і на ранніх етапах його можна помітити за поведінкою співробітників. HR-фахівці та керівники можуть вчасно відреагувати, якщо звернуть увагу на ключові зміни в роботі та стані команди.Про це йдеться в дописі Power Mental Health.Різке падіння залученостіПрацівник починає виконувати завдання формально, без ініціативи та участі в обговореннях. Зникає інтерес до процесів і відповідальності, з’являється відстороненість.Постійна втомаНавіть після вихідних або відпустки людина не відчуває відновлення. Знижується енергія, концентрація та мотивація, робота виконується "на автоматі".Дратівливість і емоційне виснаженняЗвичайні робочі ситуації викликають непропорційно сильну реакцію. Можливі конфлікти, агресія або, навпаки, апатія.Відсторонення від командиСпівробітник менше комунікує, уникає зустрічей і поступово випадає з життя колективу.Зростання кількості помилокЧерез втому та втрату концентрації частішають неточності, складніше приймати рішення та фокусуватися на задачах.Байдужість до результатуЗ’являються установки на кшталт "мені байдуже" або "це нічого не змінить". Знижується внутрішня мотивація.Часті лікарняні або відсутністьЗбільшується кількість відгулів, запізнень або скарг на самопочуття.Важливо! Емоційне вигорання — це процес, який розвивається поступово. Вчасне виявлення змін у поведінці команди дозволяє запобігти глибшому виснаженню. Ключовими факторами профілактики є баланс навантаження, здорова атмосфера в команді та підтримка ментального здоров’я працівників.Додамо, емоційне вигорання давно перестало бути проблемою лише офісних працівників чи медиків. У сучасних реаліях українців це стан, який може торкнутися кожного — незалежно від професії, віку чи способу життя. TrueUA розповів про основні симптоми вигорання та що робити, якщо розумієте, що потребуєте допомоги.Читайте також: Емоційне вигорання: як повернути енергію й відновити сили — поради медиків.

На неділю, 7 червня, в Україні прогнозують хмарну погоду з проясненнями. Крім сходу, помірні дощі, грози, вдень в окремих районах град і шквали 15-20 м/с.Про це повідомили в Українському гідрометеорологічному центрі. Там уточнили, що у Вінницькій, Житомирській і Київській областях значні дощі. Вночі та вранці на Закарпатті місцями туман.Вітер змінних напрямків, у західних областях північно-західний, 3-8 м/с. Температура вночі +13°С…+18°С, на заході країни — +10°С…+15°С, вдень — +24°С…+29°С, у західних, Житомирській, Київській, Черкаській, Вінницькій і Одеській областях — +20°С…+25°С.Окрім того, в "Укргідрометцентрі" попередили про небезпечні метеорологічні явища на території практично всієї України, крім східних областей."Це I рівень небезпечності, жовтий. Погодні умови можуть призвести до ускладнення роботи енергетичних підприємств", — акцентували синоптики.На території Київщини та в Києві теж передбачаються небезпечні метеорологічні явища.Загалом у столиці та в регіоні прогнозується хмарна погода з проясненнями. Можливий значний дощ, гроза, вдень в окремих районах град та шквали 15-20 м/с. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.Температура в області вночі +13°С…+18°С, вдень +20°С…+25°С. У Києві — вночі +16°С…+18°С, вдень +21С…+23°С.Нагадаємо, начальник Черкаського гідрометцентру Віталій Постригань розповів, що Україна цього літа може зіткнутися з періодами тривалої спеки, подібними до тих, що останніми роками фіксуються в країнах Європи. Водночас погодні умови залишатимуться контрастними, із чергуванням спеки, злив і грозових явищ..

Цього року Україна запускає першу повноформатну програму підтримки української культури "Тисячовесна". Мільярди гривень щороку гарантовано спрямовуватимуться на створення культурного продукту.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.Він деталізував, що програма охоплює сім напрямів: від фільмів, серіалів і анімації до музики, перформативного та візуального мистецтва, а також створення контенту для соціальних мереж."Уже маємо 1 151 заявку. Розгляд заявок триває, тож буде більше. Остаточний результат представимо 12 червня", — зазначив український президент.Він додав, що є проєкти з усіх куточків країни. Близько 17% із них — дебютні. Цей рік — стартовий. Далі щороку підтримка української культури лише зростатиме."Дякую за таку активну участь у програмі вже на старті. Розвиток сучасної української культури, підтримка наших авторів і проєктів, створення нового українського продукту — це важлива частина нашої сили", — наголосив президент України.Він також акцентував, що особливо цінно бачити те, що навіть у час повномасштабної війни творча енергія в Україні не згасає."Дякую всім, хто працює для того, щоб український голос звучав ще сильніше через творчість", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, в середині травня стало відомо, що до попереднього списку ЮНЕСКО включено транснаціональний культурний комплекс "Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля". До його складу входять 15 об’єктів археології. Вони розташовані на території восьми областей України, а також у Румунії та Молдові..

Упродовж останніх двох років в Україні працюють одразу декілька проєктів щодо ремонту доріг. Зараз же візьмуться за дороги місцевого значення. Однак ідеться лише про найбільш критичні ділянки.Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Відремонтуємо критичні ділянки доріг місцевого значення для підвищення безпеки мешканців і логістики Сил оборони", — запевнила вона.Українська міністерша пояснила, що з резервного фонду державного бюджету виділили додатково 3,5 мільярда гривень для невідкладного ремонту доріг місцевого значення."Кошти будуть спрямовані на конкретні ділянки, де це найбільш критично", — акцентувала очільниця українського Кабміну.Вона наголосила, що для людей це питання безпеки та швидшого доступу до лікарень, пологових будинків, шкіл. Для наших Сил оборони — це питання евакуації, логістики та забезпечення підрозділів."Кошти виділяються на умовах співфінансування з місцевими бюджетами. Їх розподілимо між усіма регіонами", — підсумувала Юлія Свириденко.Декілька днів тому прем’єр-міністерка інформувала, що в Україні завершено першочергові роботи з ліквідації пошкоджень дорожнього покриття після зимового сезону на магістралях національного та міжнародного значення. За її словами, вдалося відремонтувати 14 мільйонів квадратних метрів доріг."Це найвищий показник від початку повномасштабного вторгнення", — наголошувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, у травні повідомлялося, що щодня над відновленням трас працюють понад дві тисячі фахівців у складі двохсот бригад у різних регіонах України..

Три роки тому російські терористи зруйнували Каховську гідроелектростанцію. Точна кількість жертв і повні наслідки катастрофи залишаються невідомими. Росія має понести відповідальність за це.Про це заявили в Міністерстві закордонних справ України."Три роки тому Росія знищила дамбу Каховської гідроелектростанції, спричинивши одну з найбільших техногенних екологічних катастроф у Європі за останні десятиліття", — зазначили у відомстві.Там додали, що величезні території були затоплені, Каховське водосховище знищено, а сотні тисяч людей втратили доступ до питної води."Цей злочин також загрожував стабільній роботі Запорізької атомної електростанції — найбільшої атомної електростанції в Європі", — зауважили в МЗС України.В українському дипломатичному відомстві акцентували, що точна кількість жертв залишається невідомою."Тимчасово окупована частина Херсонської області зазнала найсильнішого удару, і повний масштаб людських втрат там неможливо встановити. Принаймні десятки тисяч людей постраждали", — наголосили в заяві.У МЗС України переконані, що Росію варто притягнути до відповідальності за знищення Каховської гідроелектростанції та за всі злочини, скоєні під час її війни проти України.Своєю чергою, в ДСНС України назвали той випадок актом екоциду проти українського народу."Понад 80 затоплених населених пунктів. Близько 16 тисяч людей, які миттєво опинилися в зоні екологічного лиха. Десятки загиблих, зниклі безвісти... Страшні цифри. Скалічені долі", — зазначили надзвичайники.Вони констатували, що тоді вдалося врятувати понад 700 людей і евакуювати майже 3 800 осіб. І ще — понад 280 тварин."Бо пройти повз налякані очі, залишені на ланцюгах чи дахах, покинути їх у цій біді — наші хлопці просто не могли. Рятували кожне живе серце. Пішли проти великої води та вистояли там, де впасти міг кожен", — підсумували в ДСНС.Нагадаємо, минулого року вчені німецького університету Лейбніца запевняли, що підрив російськими окупантами Каховської гідроелектростанції на Херсонщині призвів до створення на її місці "токсичної бомби уповільненої дії". Зникнення води у водосховищі вивільнило десятки тисяч тонн важких металів, серед яких є й отруйні..

У суботу, 6 червня, в Україні відзначають День журналіста — професійне свято людей, які щодня фіксують реальність, документують війну та розповідають історії, що не мають права бути забутими.Від початку повномасштабного вторгнення Росії журналістика в Україні стала однією з найнебезпечніших професій. Працівники медіа втрачають життя у прифронтових містах, під час російських обстрілів, у власних домівках і навіть у полоні.За даними Інституту масової інформації, з 24 лютого 2022 року загинули щонайменше 150 українських та іноземних журналістів. Частина з них віддала життя під час виконання професійних обов’язків, документуючи воєнні злочини та наслідки російської агресії. Інші стали жертвами війни як цивільні або військовослужбовці.У День журналіста команда TrueUA згадує медійників, чиї життя забрала Росія, та розповідає історії людей, які до останнього виконували свою місію — свідчити правду. На жаль, це далеко не всі імена. Та Україна пам’ятає кожного журналіста і кожного борця за свободу слова, чиє життя обірвала війна. Їхні голоси не змовкли — вони залишилися у правді, яку відстоювали.Віра ГиричВіра Гирич була українською журналісткою та продюсеркою, яка понад 20 років працювала в медіа. У різні роки вона співпрацювала з ТСН, телеканалом "Еспресо" та "Радіо Свобода", де працювала в київському бюро від 2018 року.28 квітня 2022 року Віра загинула внаслідок російського ракетного удару по житловому будинку в Шевченківському районі Києва. Ракета влучила в багатоповерхівку під час візиту до столиці генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша. Тіло журналістки рятувальники знайшли під завалами наступного ранку.Колеги згадують Віру як професіоналку, щиру та небайдужу людину, яка завжди була відданою своїй справі. У неї залишилися батьки та дорослий син.Максим ЛевінМаксим Левін — український фотожурналіст і документаліст, який висвітлював російсько-українську війну від 2014 року. Його світлини публікували провідні українські та міжнародні медіа, а сам він вважав своїм головним завданням показувати світові правду про війну.13 березня 2022 року Левін зник під час роботи поблизу села Гута-Межигірська на Київщині. Лише 1 квітня його тіло знайшли в лісі. Розслідування міжнародної організації "Репортери без кордонів" встановило, що журналіста катували та стратили російські військові.За мужність і самовідданість Максим Левін був посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. У нього залишилися четверо синів. Його загибель стала одним із найвідоміших символів злочинів Росії проти журналістів.Олександра КувшиноваОлександра Кувшинова була журналісткою, фотографкою та волонтеркою. Випускниця Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Гарвардського університету, вона працювала в Міністерстві охорони здоров’я, а після початку повномасштабного вторгнення допомагала міжнародним журналістам висвітлювати події в Україні.14 березня 2022 року Олександра загинула в селі Горенка під Києвом. Автомобіль знімальної групи Fox News, у якому перебувала журналістка разом із оператором П'єром Закжевським, потрапив під російський артилерійський обстріл.Кувшинова мріяла розвиватися у військовій журналістиці та прагнула розповідати світові про боротьбу України. Їй було лише 24 роки.Вікторія АмелінаВікторія Амеліна була українською письменницею, дослідницею воєнних злочинів та документаторкою російської агресії. Після початку повномасштабної війни вона активно працювала над фіксацією свідчень про злочини окупантів і супроводжувала іноземних журналістів та правозахисників.27 червня 2023 року письменниця дістала важкі поранення під час російського ракетного удару по Краматорську. У момент атаки вона перебувала в ресторані разом із делегацією колумбійських журналістів і письменників. Через кілька днів, 1 липня, Вікторія померла в лікарні Дніпра.Її книги перекладені багатьма мовами світу, а ім’я Амеліної стало символом української культури, яка продовжує чинити опір навіть під час війни.Вікторія РощинаВікторія Рощина була українською журналісткою, правозахисницею та військовою кореспонденткою. Вона працювала з "Українською правдою", "Радіо Свобода", Hromadske та іншими медіа, висвітлюючи події на тимчасово окупованих територіях, наслідки російського вторгнення та життя людей під окупацією.У липні 2023 року журналістка вирушила на окуповані території через Польщу та Росію для підготовки нового репортажу. На початку серпня вона перестала виходити на зв’язок. Згодом стало відомо, що Рощину утримують у російському полоні.У жовтні 2024 року Росія повідомила про смерть журналістки. Пізніше розслідувачі та правозахисники встановили, що Вікторію піддавали жорстоким катуванням. Її загибель стала одним із найгучніших свідчень злочинів Росії проти українських журналістів.За свою професійну мужність Вікторія Рощина була відзначена міжнародною нагородою Courage in Journalism Award, а у 2025 році посмертно нагороджена орденом Свободи.Тетяна КуликТетяна Кулик була журналісткою, телеведучою та авторкою проєкту "Нація непереможних" в агентстві "Укрінформ". Упродовж кар’єри працювала на телебаченні та радіо, створюючи програми про українське суспільство, культуру та боротьбу країни за незалежність.У ніч на 26 лютого 2025 року Тетяна загинула внаслідок атаки російських безпілотників на Київщину. Удар припав на будинок, де вона перебувала разом із чоловіком — професором і хірургом Павлом Іванчовим. Подружжя загинуло на місці.Колеги згадують Тетяну як журналістку, яка присвятила свою роботу розповідям про українських захисників та людей, що наближають перемогу України.Олена Губанова та Євген КармазінВоєнна кореспондентка телеканалу FreeДом Олена Губанова та оператор Євген Кармазін загинули 23 жовтня 2025 року під час виконання редакційного завдання в Краматорську.Журналісти працювали на Донеччині з перших днів повномасштабної війни, висвітлюючи російські обстріли, евакуацію мирних жителів і роботу українських військових. Того дня вони документували наслідки чергової атаки російських військ, коли їхній автомобіль на автозаправній станції атакував безпілотник "Ланцет".Олена Губанова народилася в Єнакієвому на Донеччині та працювала військовою кореспонденткою українського іномовлення з 2021 року. Колеги згадують її як журналістку, яка завжди була там, де найнебезпечніше, і не боялася говорити правду про війну. Їй було 43 роки.Євген Кармазін був родом із Краматорська. До команди FreeДом приєднався у 2022 році та працював оператором у найгарячіших точках Донеччини. Йому було 33 роки.Віктор ДударВіктор Дудар — український журналіст і військовий, який багато років працював у медіа та згодом став на захист України. Понад 10 років він був журналістом львівської газети "Експрес", де висвітлював суспільно важливі теми. За освітою — юрист, навчався у Чернівцях та Харкові, проживав на Львівщині.Після початку російської агресії у 2014 році брав участь в АТО, а з 24 лютого 2022 року знову став до лав захисників у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Загинув 2 березня 2022 року під час боїв за Миколаївщину поблизу Вознесенська, виконуючи бойове завдання.Віктор Дудар був нагороджений медаллю учасника АТО та "Лицарським хрестом добровольця", а посмертно — орденом "За мужність" ІІІ ступеня. У пам’ять про нього встановлено меморіальну дошку, а також увічнено в статусі почесного громадянина низки міст.Денис КотенкоДенис Котенко — український військовослужбовець, доброволець і медійник, який брав участь у російсько-українській війні з 2014 року. Він був пов’язаний із рухом "Азов" та "Національний корпус", працював у сфері комунікацій і пресслужб, зокрема у Міністерстві у справах ветеранів України.Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році знову став на захист України у складі 3-го окремого батальйону УДА. Брав участь у боях за Київ, де й загинув 24 березня 2022 року.Денис Котенко був посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Його ім’ям названо вулиці в Києві та Дніпрі як знак вшанування пам’яті.Нагадаємо, 4 червня в Україні відзначали Міжнародний день безневинних дітей. TrueUA у цю важливу дату зібрав історії маленьких українців, які не можна забути..

Україна цього літа може зіткнутися з періодами тривалої спеки, подібними до тих, що останніми роками фіксуються в країнах Європи. Водночас погодні умови залишатимуться контрастними, із чергуванням спеки, злив і грозових явищ.Про це у бліцінтерв'ю TrueUA розповів начальник Черкаського гідрометцентру Віталій Постригань.За даними чисельних прогнозів Українського гідрометцентру, літо в Україні очікується теплішим за кліматичну норму. Середня температура сезону прогнозується на рівні 19-23 °C, що приблизно на 1,5 °C вище норми. Кількість опадів при цьому очікується в межах або дещо вище середніх значень, однак це не виключає періодів тривалої спеки."Так, це один з можливих сценаріїв цілком можливий. За чисельним прогнозом Українського гідрометцентру, літо в Україні очікується теплішим за кліматичну норму: середня сезонна температура прогнозується в межах 19-23°С, що на 1,5°С вище за норму. Кількість опадів — у межах або дещо вище норми, але це не виключає тривалих спекотних періодів", — розповів синоптик.Віталій Постригань також звернув увагу на світові кліматичні моделі, які вказують на подальше посилення потепління. Так, на думку науковців World Meteorological Organization, найближчі роки можуть стати періодом нових глобальних температурних рекордів, і Україна перебуватиме в зоні цих змін.Попри загальне потепління, за словами синоптика, літо не буде повністю сухим. Через значну кількість тепла та вологи в атмосфері можливі різкі зміни погоди. Спекотні періоди можуть чергуватися з короткочасними зливами, грозами, шквалами, а також локальним градом. Такі явища вже не є рідкістю для України й у майбутньому можуть ставати ще більш вираженими.Експерт відзначив, що останніми роками зростає інтенсивність погодних аномалій. Зокрема, збільшується кількість спекотних днів, грозових явищ та локальних буревіїв. Як приклад, у деяких регіонах, зокрема на Черкащині, кількість спекотних днів зросла майже вдвічі — з 11 до 21."Водночас спека не означає повністю сухе літо. Через накопичену вологу й енергію в атмосфері спекотні періоди можуть чергуватися з короткочасними зливами, грозами, шквалами та локальним градом. Усі ці явища — хвилі спеки, посухи, сильні зливи — вже неодноразово спостерігалися в Україні, і цього літа також можуть проявлятися", — підсумував синоптик.Додамо, у червні очікується кілька періодів підвищеної сонячної активності, які можуть вплинути на самопочуття метеозалежних людей. TrueUA підготував повний календар магнітних бур на перший місяць літа.Читайте також: Календар на червень 2026: вихідні, свята та робочі дні.

Проблеми з постачанням Криму, що виникнули після українських ударів по логістиці та нафтовій інфраструктурі, призвели до паливної кризи та розпочали впливати на роздрібну торгівлю. У Севастополі з'явилися обмеження продажу низки продовольчих товарів.Про це повідомило видання The Moscow Times. Медійники навели приклад, що в супермаркеті "Добробуд" покупцям дозволяють придбати не більше трьох пляшок олії та трьох пачок макаронів в одні руки.Як відомо, 22 травня в Севастополі обмежили продаж бензину 20 літрами в одні руки, ввели талони на дизельне паливо, а пізніше повідомили про "тимчасову" відсутність АІ-92 та АІ-95. Це сталося на тлі посилення українських ударів по російських нафтопереробних заводах і фурах, що доставляють вантажі в Крим "сухопутним коридором" — трасою Р-280 "Новоросія".У червні так званий "губернатор" Севастополя Михайло Розвозжаєв оголосив про припинення вільного продажу бензину на заправках найбільших місцевих мереж "ТЕС" і "АТАН". Пальне відпускають лише за раніше придбаними талонами — не більше 20 літрів в одні руки.Для контролю над розподілом на АЗС виставили чергових, які фіксують номери всіх автомобілів. Развозжаєв попередив, що без талонів влаштовувати черги на цих заправках "безглуздо", оскільки пальне насамперед використовуватимуть для забезпечення екстрених і аварійних служб."Коли оголосили про талони, багато хто сприйняв це як жарт. Здавалося, що таке могло бути десь у 90-х чи в СРСР, але не зараз. А зараз ми фактично повернулися до системи розподілу. Бензин якщо й є, отримати його не так просто", — розповів медійникам мешканець Севастополя Михайло.Згодом, 31 травня, обмеження на продаж палива запровадили в решті Криму. Так званий "очільник" республіки Сергій Аксьонов оголосив, що бензин АІ-95 відпускатиметься лише за талонами, а АІ-92 — не більше 20 літрів на машину із забороною затоки в каністри. 4 червня у Криму повністю зупинили продаж бензину за готівку. За раніше набутими талонами можна купити не більше 20 літрів в одні руки.Паливна криза в Криму вдарила і по туристичному сектору. Сотні відпочивальників, які приїхали на авто, застрягнули на півострові через неможливість придбати бензин для дороги назад. Тим часом місцеві мешканці побоюються, що пального не вистачатиме навіть для повсякденних потреб."Коли ми кажемо про дефіцит пального, тут питання не лише тих, хто їздить на автомобілях. Тут уже зростають ціни на їжу, продукти, послуги. І це дуже впливає на всі процеси в Криму", — зазначив голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Москві теж розпочали обмежувати продаж бензину. Це відбувається після українських ударів по найбільших нафтопереробних заводах у центральній частині Росії..

Особливі обмежувальні процедури для громадян Росії, які захочуть приїхати в Україну, залишатимуться навіть після завершення війни. Країна-агресорка — це джерело загрози, тому контроль на кордоні не послаблюватимуть.У цьому запевнив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час спільної пресконференції з очільником МЗС Словаччини Юраєм Бланаром.На теперішній момент для громадян Російської Федерації діє суворий режим перевірок. Росіяни не мають жодної можливості безперешкодно потрапити на територію України."Для нас Росія — це ворожа країна, це країна-агресорка", — наголосив український міністр.Він додав, що громадянину Росії неможливо в'їхати в Україну без спеціального дозволу, візи, без верифікації чи фільтрації всіма відповідними службами.Сибігу запитали, чи бачить він загрози, пов’язані з ризиками масової міграції росіян після війни."Через усе вищесказане такої загрози поки що я не бачу. Обмеження діятимуть практично на такому ж рівні, як це відбувається зараз", — наголосив Сибіга.Очільник українського дипломатичного відомства запевнив, що жорсткі заходи безпеки діятимуть і в майбутньому."До громадян Російської Федерації будуть застосовані особливі обмежувальні процедури, які розробляються та впроваджуються вже зараз", — підсумував міністр закордонних справ України.Нагадаємо, минулого тижня Андрій Сибіга зазначав, що Україна відкриває нову сторінку у відносинах з Угорщиною. Вона писатиметься на взаємній повазі, довірі та спільному європейському майбутньому..

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оприлюднила масштабний аналіз, який показав, що понад 38% усіх випадків раку у світі є потенційно запобіжними.Найбільше таких випадків, як передає видання ScienceAlert, припадає на:рак легень;рак шлунка;рак шийки матки.Дослідники наголошують, що мільйони смертей щороку можна було б уникнути завдяки зміні способу життя, профілактиці, вакцинації та зменшенню впливу шкідливих факторів довкілля.Який головний фактор ризикуНайбільшою причиною запобіжних онкологічних захворювань виявилося тютюнопаління. За даними дослідження:куріння було пов’язане з 15% усіх нових випадків раку у 2022 році;серед чоловіків цей показник сягав 23%.Після куріння другим найбільшим фактором ризику став алкоголь, який пов’язують із приблизно 700 тисячами нових випадків раку щороку.Разом куріння та алкоголь спричиняють майже 48% усіх запобіжних випадків онкології.Забруднення повітря та інфекції також серед причинДослідження також показало значний вплив:забруднення повітря;інфекцій;ожиріння;низької фізичної активності;ультрафіолетового випромінювання;шкідливих умов праці.Наприклад, у Східній Азії близько 15% випадків раку легень у жінок пов’язані саме із забрудненням повітря.Серед жінок однією з головних причин запобіжного раку став вірус папіломи людини (HPV), який може призводити до раку шийки матки. У ВООЗ нагадують, що сьогодні існує ефективна вакцина проти HPV, однак рівень вакцинації у багатьох країнах досі залишається недостатнім.Що кажуть дослідникиСтарша авторка дослідження, епідеміологиня ВООЗ Ізабель Сорйоматарам, назвала роботу "першою настільки комплексною глобальною оцінкою запобіжних причин раку". За словами експертів, результати демонструють, що профілактика може стати одним із найефективніших способів зниження глобального тягаря онкологічних захворювань.Науковці наголошують, що хоча рак часто сприймають як неминучу хворобу, значну частину випадків можна попередити. Передусім йдеться про відмову від куріння, помірне або нульове споживання алкоголю, вакцинацію, контроль ваги, фізичну активність та зменшення впливу шкідливих факторів довкілля.Додамо, мікроскопічні істоти, відомі як тихоходки, вражають своєю надзвичайною живучістю. Торік науковці встановили, що їхня здатність витримувати екстремальні умови, включно з радіацією, приховувалася в унікальному білку, який захищає ДНК від ушкоджень, що може мати проривне значення для медицини, зокрема у боротьбі з онкологічними та серцево-судинними захворюваннями.Також нещодавно лікарі-онкологи звернули увагу на поширену звичку, від якої, за їхніми словами, варто поступово відмовлятися у побуті — зберігання їжі в пластикових контейнерах..

Держава ухвалила рішення надати Києву додатковий фінансовий ресурс у розмірі двох мільярдів гривень. Головне завдання цих асигнувань полягає у проведенні всебічних підготовчих робіт до наступної зими. Про це у Telegram-каналі повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко.Нові мільярди для стабільності КиєваЗокрема, за словами посадовиці, виділені гроші підуть на посилення інженерного захисту критичних енергетичних об'єктів міста та створення умов для стабільного і безперебійного забезпечення споживачів тепловою енергією. Нові грошові надходження покликані убезпечити мешканців від неочікуваних кризових ситуацій, коли через зовнішні чинники може зникнути теплопостачання у житлових будинках та на соціальних об'єктах узимку. Кабмін намагається забезпечити місцеву владу всіма необхідними ресурсами, аби План стійкості столиці запрацював на повну потужність, а мегаполіс зустрів холоди у повній готовності."Додатковий фінансовий ресурс для столиці має бути спрямований на те, щоб захистити людей від перебоїв із теплопостачанням взимку", — заявила Свириденко. Закупівля альтернативних котелень та План стійкостіЯк наголосила глава уряду, цей крок став продовженням уже чинних державних програм із підтримки столичної інфраструктури. Раніше у межах виконання затвердженого Плану стійкості Києва з державного бюджету уже профінансували придбання сучасних блочно-модульних котелень. На реалізацію цієї мети урядовці спрямували 966 млн грн.Завдяки цим мобільним установкам місто зможе оперативно реагувати на пошкодження стаціонарних тепломереж та підтримувати температурний режим у районах. Новий транш дозволить розширити заходи безпеки, щоб зимовий період пройшов для киян без надзвичайних подій.Нагадаємо, у Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Раніше повідомлялось, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запускає конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни.Читайте також: Підготовка до зими: уряд ухвалив декілька важливих рішень для виконання планів стійкості.