Суспільство

Літо в Україні не поспішає відступати. У вівторок, 25 серпня, на більшій частині території країни очікується тепла та суха погода.Про це повідомив "Укргідрометцентр". Згідно із прогнозами синоптиків, завтра буде невелика хмарність, без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.Вночі температура повітря становитиме +8…+13°C, вдень — +21…+26°C. У південній частині країни буде тепліше: вночі +13…+18°C, а вдень стовпчики термометрів піднімуться до +25…+30°C.Погода на Київщині та в КиєвіНа Київщині 25 серпня також очікується суха та переважно ясна погода. Температура в області вночі становитиме +8…+13°C, вдень — +21…+26°C. У Києві вночі буде +11…+13°C, а вдень повітря прогріється до +23…+25°C.Раніше синоптик Ігор Кібальчич повідомляв, що останній тиждень літа в Україні переважно буде сухим та теплим, а температура повітря перевищуватиме кліматичну норму на 2-4°C. Опади очікуються лише в окремих регіонах, а наприкінці тижня дощів побільшає.Нагадаємо, що серпень 2026 року в Україні, за прогнозами синоптиків, тепліший за кліматичну норму. Загалом погодні умови сприятливі для відпочинку, однак варто уважно стежити за щоденними прогнозами.Читайте також: Торнадо в Україні — міф чи реальність: відповідь синоптиків.

У День Незалежності України, 24 серпня, російські війська завдали удару по Одещині. Внаслідок атаки пошкоджено енергетичний об’єкт. Про це повідомили на сторінці ДТЕК, зауваживши, що йдеться про об'єкт іншої компанії.Через значні пошкодження без електропостачання залишилася частина Одеського району, зокрема Пересипський район Одеси. Крім того, є перебої в роботі критичної інфраструктури."Енергетики всієї Одещини працюють без упину, щоб якнайшвидше повернути електрику в кожну оселю", — запевнили в пресслужбі.Як відомо, вночі 24 серпня війська країни-агресорки завдали ударів по Одеській області. Під прицілом ворога була інфраструктура регіону.Внаслідок атаки РФ на Одещині були пошкоджені торговельні центри, виникли пожежі. Постраждали чотири людини.Нагадаємо, у ніч на 24 серпня російські загарбники атакували автозаправні станції у двох областях. Постраждала одна людина..

У понеділок, 24 серпня, президент Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України командиру Третього армійського корпусу, бригадному генералу Андрію Білецькому.Відповідний указ №813/2026 оприлюднено на сайті президента. У документі наголошується, що відповідне звання Білецький отримав за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також самовіддане служіння українському народові"Присвоїти звання Герой України з врученням ордена "Золота Зірка" Білецькому Андрію Євгенійовичу — бригадному генералу", — йдеться в указі.Що відомо про Андрія БілецькогоУкраїнський військовий, громадський та політичний діяч, бригадний генерал, командир Третього армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України. Народився 1979 року у місті Харків. У 2001 році закінчив із дипломом з відзнакою історичний факультет Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.У 2014 році створив і очолив добровольчий батальйон (згодом полк) "Азов". На початку повномасштабного вторгнення рф у 2022 році сформував полк ССО "Азов" Київ, переформатований пізніше в 3-тю ОШБр. Під командуванням Білецького у рамках літнього контрнаступу 2023 року 3 окрема штурмова бригада звільнила близько 20 км² з 250 км² звільненої Силами оборони України території.14 березня 2025 року Андрій Білецький оголосив, що бригаду розширено до корпуса, а сам Білецький став командиром новоствореного 3-го армійського корпусу.Нагадаємо, 17 серпня президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного..

В Україні протягом січня–липня 2026 року зареєстрували 709 нових компаній з іноземними власниками. Це на 6% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли було відкрито 672 такі компанії.Про це свідчать дані "Опендатабот". Згідно з інформацією фахівців, порівняно із січнем–липнем 2024 року кількість нових компаній з іноземними бенефіціарами зросла на 24% — із 574 до 709.Зазначається, що найпомітніше за рік зросла кількість компаній, власниками яких є громадяни Китаю. У 2026 році вони вперше випередили Туреччину за кількістю нових бізнесів в Україні. За сім місяців громадяни Китаю відкрили 114 компаній — це 16% від загальної кількості. Рік тому таких бізнесів було 41, тобто показник зріс майже утричі.На другому місці — громадяни Туреччини, які стали власниками 98 нових компаній (14%). За рік їхня кількість скоротилася на 6%.Далі у рейтингу — громадяни США із 62 компаніями (9%), Німеччини — 44 (6%) та Азербайджану — 35 (5%).Загалом серед власників нових компаній представлені громадяни 65 країн. У п’яти бізнесах бенефіціарів зазначили як осіб без громадянства, а ще 13 компаній мають власників із кількох країн.Географія нових компанійНайбільше нових компаній з іноземними власниками зареєстрували у Києві — 360, або близько половини від загальної кількості. На другому місці Одеська область — 110 компаній (16%), на третьому — Львівська область із 78 компаніями (11%).До п’ятірки регіонів також увійшли Київщина — 22 нові компанії (3%) та Хмельниччина — 20 (3%).Який бізнес відкривають іноземціНайпопулярнішою сферою серед нових компаній з іноземними бенефіціарами стала оптова торгівля. У цьому напрямі працюватимуть 167 нових бізнесів, або 24% від загальної кількості.Ще 57 компаній (8%) спеціалізуються на операціях з нерухомістю, 54 (8%) — на будівництві будівель.В ІТ-сфері зареєстрували 45 нових компаній (6%), а 40 бізнесів (6%) займаються діяльністю хед-офісів.Найбільші статутні капіталиНайбільший заявлений статутний капітал серед 709 нових компаній має київська "Агротех Інвестиція" — 400,04 мільйона гривень. Її бенефіціаром є громадянин Італії, а основним видом діяльності — надання фінансових послуг.Друге місце посідає столична "Еско-газсервіс" зі статутним капіталом у 250 мільйонів гривень. Компанія займається видобуванням природного газу, а її власником є громадянин Кіпру.Третя — холдингова компанія "Продженсі Україна" зі статутним капіталом 76,14 мільйона гривень. Її бенефіціар — громадянин Німеччини."Лише одна з 709 нових компаній на момент реєстрації мала власника із країни, що входить до переліку офшорних зон. Серед бенефіціарів НХ Девелопмент тоді була зазначена особа із Сейшельських Островів. Наразі власниками компанії вказані бенефіціари з Латвії", —  наголосили в "Опендатабот".Нагадаємо, український ринок праці у 2026 році зіткнувся з гострим дефіцитом кадрів. Так, станом на 1 серпня на 154 тисячі шукачів роботи припадало 236 тисяч вакансій. Водночас велика кількість пропозицій не означає, що кожен безробітний може швидко знайти роботу, адже потреби роботодавців і навички кандидатів часто не збігаються..

Звільнення Євгена Борисова з посади начальника Одеського обласного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки не означало автоматичного демонтажу кадрової системи, яку пов’язують із його періодом керівництва. За наявними даними, у районних ТЦК Одеси та області досі можуть працювати понад 30 посадовців, яких пов’язують із колишнім очільником.Про це повідомив політтехнолог, кандидат філософських наук Юрій Подорожній, передає "Главком". За його словами, окремі посадовці після звільнення Борисова могли продовжувати підтримувати з ним зв’язок та виконувати його вказівки."Як вважають деякі правоохоронці, звільнення Борисова не означало автоматичного демонтажу створеної за роки його керівництва кадрової вертикалі. У районних ТЦК Одеси та області досі можуть працювати понад 30 керівників, яких пов’язують із колишнім очільником. Частина з них обіймає керівні посади, а їхні повноваження стосуються не лише внутрішньої роботи ТЦК, а й рішень у сфері мобілізації, військового обліку та взаємодії з бізнесом", — заявив фахівець.Як відзначив Подорожній, Борисов через збережену мережу контактів може впливати на вирішення питань, які мають фінансовий інтерес. Зокрема, йдеться про можливі домовленості щодо непризову окремих людей під час мобілізації. Також можливі випадки, коли представникам бізнесу могли створювати проблеми, а потім пропонувати їх вирішення за винагороду.Кого пов’язують із БорисовимПоліттехнолого зауважив, що серед людей, яких пов’язують із колишнім начальником Одеського обласного ТЦК, називають Сергія Фартушняка. Саме він, за даними Подорожнього, намагається погодити своє призначення на посаду начальника Одеського обласного ТЦК та СП. Водночас Фартушняк фігурує у кримінальному провадженні щодо можливого незаконного збагачення на понад 10 мільйонів гривень.За словами Подорожнього, ще один посадовець — Владислав Павлов, якого називають хрещеним сином Борисова. Він тимчасово очолює Пересипський районний ТЦК в Одесі."Ходять чутки, що правоохоронці вже мають інформацію про можливе набуття Павловим необґрунтованих активів на понад три мільйони гривень. Крім того, Павлова підозрюють у неправомірному знятті з військового обліку 138 осіб через систему "Оберіг" та у зберіганні наркотичних речовин, які були виявлені у його автомобілі у червні цього року", — розповів він.Третім прибічником, як наголосив політтехнолог, Борисова називають Сергія Корака — заступника начальника Одеського обласного ТЦК з мобілізаційної роботи. За даними джерел політтехнолога, він також перебуває у полі зору правоохоронців. Зокрема, ВАКС, за наявною інформацією, підтвердив незаконне набуття Кораком активів на понад 2 мільйонів гривень. Крім цього, його пов’язують із можливими маніпуляціями з показниками мобілізації — зокрема, із завищенням кількості мобілізованих.Подородній додав, що формально після звільнення Борисов утратив повноваження начальника Одеського обласного ТЦК та не має офіційних можливостей визначати кадрову політику установи. Проте побудована ним система частково може працювати."Якщо мережа переживає звільнення свого формального керівника, кримінальні справи та зміну військового керівництва, то причина її стійкості лежить глибше. Йдеться про інституційне середовище, яке дозволяє неформальним зв’язкам переживати формальні кадрові рішення. Саме тому головне питання сьогодні, на мій погляд, полягає не в тому, що буде особисто з Борисовим. Набагато важливіше зрозуміти, чи здатна держава демонтувати систему, яка, пережила його звільнення і продовжує зберігати людей на ключових посадах. Якщо держава бореться лише з конкретним прізвищем, але не змінює механізми, які зробили такий вплив можливим, на місці одного Борисова рано чи пізно з’явиться інший", — додав фахівець.Справи щодо БорисоваНаразі всі чотири справи щодо ексвійськкома Євгена Борисова вже передані до суду. Їх розглядають Подільський районний суд Києва, Приморський районний суд Одеси та Вищий антикорупційний суд. Цікавим фактом є те, що застави для Борисова постійно зменшують. Так, за даними слідства, ексвійськком обвинувачується у незаконному збагаченні на 142,9 мільйона гривень. У цій справі суди поступово зменшили заставу зі 150 мільйонів гривень до 12 мільйонів гривень, які у травні 2024 року внесли його захисники.Ще один епізод стосується легалізації 142,9 мільйона гривень, здобутих злочинним шляхом. Спочатку суд визначив заставу у 140 мільйонів гривень, однак пізніше її зменшили до 39,3 мільйона гривень. У грудні 2025 року ці кошти також внесли адвокати Борисова. Зараз цю справу розглядає ВАКС.Крім того, експосадовця обвинувачують у військових злочинах, зокрема у нез’явленні на службу та ухиленні від виконання обов’язків шляхом обману. У цьому провадженні суд призначив заставу у 20 мільйонів гривень замість 300 мільйонів гривень, яких вимагала сторона обвинувачення. Цю суму захист також вніс у листопаді 2025 року.Ще одна справа стосується організації перешкоджання законній діяльності ЗСУ та використання підроблених документів. За цим епізодом заставу зменшили з 402 мільйонів гривень до 44 мільйонів гривень, після чого її також внесли захисники Борисова.Нагадаємо, 10 серпня працівники Державного бюро розслідувань провели слідчі дії щодо колишнього начальника Одеського обласного територіального центру комплектування Євгена Борисова.

Унаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру в шести областях України зафіксовано нові знеструмлення. Енергетики вже проводять аварійно-відновлювальні роботи там, де дозволяє безпекова ситуація.Про це повідомила пресслужба НЕК "Укренерго". Станом на ранок понеділка, 24 серпня, через російські удари нові знеструмлення виникли у Донецькій, Харківській, Чернігівській, Запорізькій, Одеській та Миколаївській областях."Скрізь, де це наразі дозволяють безпекові умови, вже здійснюються аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх знеструмлених абонентів", — зазначили в компанії.Водночас споживання електроенергії в Україні знижується. Станом на 09:30 24 серпня воно було на 9,2% нижчим, ніж у цей самий час попереднього робочого дня, 21 серпня. В "Укренерго" пояснили таку динаміку спадом спеки у більшості областей, а також ясною погодою по всій країні. Завдяки цьому побутові сонячні електростанції працюють ефективніше, а обсяг споживання електроенергії із загальної мережі зменшується.У неділю, 23 серпня, добовий максимум споживання зафіксували ввечері. Він залишився на рівні показника попередньої неділі, 16 серпня."Враховуючи погодні умови, активне енергоспоживання сьогодні варто перенести на період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій — з 10:00 до 16:00", — наголосили в "Укренерго".Нагадаємо, вночі 24 серпня російські окупанти завдали удару по Конотопу на Сумщині. У місті є перебої з газопостачанням. За словами мера міста Артема Семеніхіна, ворог бив по місту реактивними безпілотниками.Додамо, також у ніч на 24 серпня російські загарбники атакували автозаправні станції у двох областях. Постраждала одна людина..

Останній тиждень літа в Україні переважно буде сухим та теплим, а температура повітря перевищуватиме кліматичну норму на 2-4°C. Опади очікуються лише в окремих регіонах, а наприкінці тижня дощів побільшає.За даними синоптика Ігоря Кібальчича для Meteoprog, до кінця серпня на погоду в Україні впливатимуть область підвищеного атмосферного тиску та суха повітряна маса. Тому впродовж більшої частини тижня істотних опадів не прогнозують.Понеділок, 24 серпняПо всій Україні буде без опадів. У західних та північних областях вночі очікується +8…+13°C, вдень +22…+27°C. На решті території температура становитиме +13…+18°C вночі та +27…+32°C вдень.Вівторок, 25 серпняВночі невеликі дощі можливі місцями у центральних та Одеській областях. В інших регіонах опадів не прогнозують. На Заході та Півночі вночі буде +8…+13°C, а вдень +23…+28°C. На решті території стовпчики термометрів покажуть +13…+18°C вночі та +27…+32°C вдень.Середа, 26 серпняВ Україні переважатиме суха погода. Водночас уночі на Півдні місцями можливі короткочасні грозові дощі. У західних і північних областях прогнозують +8…+13°C вночі та +24…+29°C вдень. В інших регіонах буде +13…+18°C та +27…+32°C відповідно.Четвер, 27 серпняПо всій країні очікується малохмарна погода без опадів. Вночі температура становитиме +10…+16°C, а вдень +24…+29°C. На Півдні та Закарпатті буде тепліше: вночі +14…+19°C, вдень +28…+33°C.Пʼятниця, 28 серпняСуха та малохмарна погода збережеться. Вночі прогнозують +10…+16°C, удень повітря прогріється до +26…+31°C. У південних і південно-західних областях очікується до +29…+34°C.Субота, 29 серпняНа більшій частині України буде мінлива хмарність без опадів. Водночас у західних областях вранці та вдень місцями пройдуть короткочасні грозові дощі. Вночі температура коливатиметься від +12°C до +18°C, а вдень — від +26°C до +32°C.Неділя, 30 серпняПогода почне змінюватися. На Правобережжі прогнозують хмарність та помірні грозові дощі, тоді як на Лівобережжі істотних опадів не очікується.Додамо, що серпень 2026 року в Україні, за прогнозами синоптиків, тепліший за кліматичну норму. Загалом погодні умови сприятливі для відпочинку, однак варто уважно стежити за щоденними прогнозами.Читайте також: Торнадо в Україні — міф чи реальність: відповідь синоптиків.

У понеділок, 24 серпня, президент Володимир Зеленський привітав українців із Днем Незалежності.У своєму відеозверненні гарант зазначив, що наша держава відзначає 35-ту річницю незалежності. Також триває 1643 день повномасштабної війни."Зараз усім нам реально дуже, дуже складно, але міцно за руку нас тримає якась сила, насправді зовсім не невидима. Це сила взаємного кола — підтримки одне одного, відсутності сумнівів у тому, хто поруч, віра в усіх українців. І доки ось це наше коло не розірве ворог, доти Україна не впаде. І доб’ється свого миру, і зможе. В усіх своїх планах щодо України Путін помилився в головному. Ворог рахував наші ресурси, склади, нашу техніку, але не взяв до уваги ключове: людей — головний здобуток Незалежності України. Людей, із яких складається наша держава. Які беруть відповідальність. Які не хочуть, аби тут була Росія, і які вигризають мир та Незалежність", — зазначив гарант.Очільник держави відзначив, що за роки незалежності й особливо повномасштабної війни Україна змінилася, і це варто усвідомити і партнерам, і ворогові."Путін застряг у минулому. Він і досі дивиться на Україну старого зразка — ту, що промовчить, проковтне, стерпить. Такої України немає ніде, ніде вже, крім його "папочєк с докладамі". Наша держава давно інша. Не спостерігач, а гравець. Не жертва, а боєць", — зауважив президент.Зеленський додав, що на сьогодні Росія не демонструє реального бажання закінчити війну. Тому міжнародний тиск на Москву потрібно посилювати."Ми повинні посадити Росію за стіл переговорів. Ми повинні нарешті запровадити санкції, після яких вони задихнуться. Україні потрібно дати все, що змусить Росію закінчити війну", — заявив Володимир Зеленський.Він також закликав українців зберігати єдність і довіру до держави та Сил оборони."Тридцять п’ять років тому цей день настав. І день, коли буде мир в Україні, також настане. Всі ми люди, всім нам хочеться пожити не в "історичні", а просто в тихі, спокійні, безпечні часи. У мирній Україні. Яка змогла. Яка вистояла. Зберегла себе і свою Незалежність. За це й боремось. За це й стоїмо. З вірою один в одного, у наші Сили оборони, у нашу державу. Бережіть себе й тих, хто поруч, бережіть пам'ять про всіх героїв, хто віддав своє життя, аби наша Україна жила. Бережіть свою державу, бережіть свою Незалежну!" — наголосив Зеленський.Нагадаємо, 24 серпня Україна відзначає День Незалежності — одне з найважливіших державних свят для кожного громадянина. Саме цього дня у 1991 році Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України, відкривши нову сторінку в історії держави.Додамо, в День Незалежності Служба безпеки закликає громадян бути особливо пильними через можливі обстріли та провокації. Також жителів просять не ігнорувати повітряні тривоги..

Тридцять п’ять років тому Україна відновила незалежність. Сьогодні країна знову змушена доводити, що має право на власну державу, історію та майбутнє. Проте нинішній спротив виник не раптово: за ним стоять століття боротьби, пережиті колективні травми та пам’ять про попередні спроби позбавити українців свободи.Як цей досвід сформував психологічну стійкість нації, чому втрата державності стала однією з найсильніших історичних травм і звідки українці беруть сили протистояти екзистенційним загрозам? Про це TrueUA поговорив із доктором психологічних наук, професором Павлом Горностаєм."Найсильнішою історичною травмою я вважаю втрату державності"— Павле Петровичу, як можна визначити психологічну стійкість і як вона пов’язана з національною ідеєю українців — прагненням до волі?— Я розглядаю ідею стійкості як суспільно-політичне, історичне явище. Стійкість — це здатність витримувати високий рівень травмування, високий рівень зовнішньої загрози, високий рівень руйнівних чинників, які здатні зруйнувати людину, суспільство. Це більш високий поріг витривалості перед цими загрозами. А що стосується прагнення до волі, то це пов’язано зі стійкістю.Варто розглянути величезну кількість історичних травм, яких зазнала Україна за свою історію. Володимир Винниченко говорив ще на початку ХХ століття, до епохи більшовизму, до речі, що історію України не можна читати без брому. Якщо говорити про найчутливіші колективні травми, то найстрашнішою була травма геноциду Голодомору. Але найсильнішою історичною травмою, яка змінила хід історії нашого народу, я вважаю втрату державності.Україна-Русь була однією з найвеличніших, найпотужніших держав Середньовічної Європи. Потім вона втратила державність, на відміну від країн Західної Європи, які хоч і втрачали свою державність, але потім відновлювали. Упродовж тривалого часу відбувалося поневіряння нашого народу у складі інших імперій, інших держав. Найменше травмування було у складі Великого князівства Литовського і Руського, де Київське князівство мало досить високий рівень поваги, але далі були Річ Посполита, Московське царство, а потім Всеросійська імперія… Тобто була втрата державності, неодноразові спроби її відновлення, які трагічно закінчувалися. Пам’ять про дуже потужну державу і втрата державності — це дуже сильна травма.Я висуваю таке припущення, що саме це поєднання значущості суб’єкта і втрата цієї значущості якраз і призвели до того, що прагнення до волі — це головна національна ідея українців. Тут йдеться про волю нації, народу, прагнення до відновлення державності. Недарма слово "Воля" закарбовано в нашому Малому національному гербі. І, до речі, цей герб — єдиний із національних державних гербів — розташований в Соборі Святого Петра у Ватикані, і він належав ще Володимиру Святославичу, київському князю, який хрестив Русь. Тому воля — це те, що зараз додає нам сил.— Зараз триває війна. Як має виявлятися наша національна ідея для тих, хто перебуває на фронті, й тих, хто залишається в тилу?— Це відчуття повного неприйняття тих ворожих "цінностей", які нам несе "русскій мір". Ми є антиподами в розумінні суспільної побудови. І, до речі, були антиподами завжди. Десь перед початком незалежності 1991 року ця різниця була певним чином нівельована. Це був період, коли спроба асиміляції набула найбільшого успіху, але так і не отримала завершення. Наші дороги розійшлися понад вісімсот років тому, ще до монгольської навали. Фактично ми були суспільством із високим рівнем демократії ще за часів Княжої доби, коли ми були суверенною державою, потім — у складі Великого князівства Литовського і Руського, Речі Посполитої, де традиції демократії, шляхетських вольностей були досить високими. А з іншого боку, Московське царство — це зразок найстрашнішої тиранії. Уже тоді, пів тисячоліття тому, ми фактично були антиподами суспільного устрою. Тому міф про "один народ" — це казка.Ще у дев’яностих роках, навіть на початку "нульових", дехто говорив, що українці й росіяни дуже схожі. Це були пережитки радянського спадку, ми були носіями цих рудиментів, але це дуже швидко "злетіло", коли почалася війна, особливо повномасштабне вторгнення. І відродилися традиції козацтва, відродилася пам’ять про величну державу Княжої доби — і тут прагнення до волі відіграє величезну роль. Воно з надзвичайною силою прозвучало, на такому ж рівні, на якому було притаманне славетним воїнам УПА. Ці герої боролися за незалежність України в найнесприятливіші періоди, коли шансів на перемогу фактично не було, але прагнення до волі було величезним. І зараз це демонструє передова частина нашого суспільства, яка воює на фронті і яка допомагає армії."Якщо група втрачає історичну пам’ять і національну ідентичність, то вона перестає існувати як історико-культурна спільнота"— У вас є ґрунтовне дослідження "Історико-культурні передумови психологічної стійкості українців". Про що йдеться в цій роботі?— Це про те, як історичні події минулих поколінь, зокрема історичні травми, впливають на стійкість нації, на ресурси стійкості. Кожне нове випробування так чи інакше активізує ці ресурси, які вже були до того — і людина, група, велика група, глобальна група, нація, суспільство на них спираються.— Першою передумовою ви називаєте історичні травми, майже несумісні з життям, які, попри величезне травмування, не призвели до зникнення групи як історико-культурної спільноти, а натомість сприяли підвищеній здатності витримувати травмування. Як це працює?— Це лише один аспект у концепції колективних травм. Можна розглядати травми, які мають настільки сильну дію, значущість, що можуть змінювати хід історії групи, впливати на історичну пам’ять і закріплюватися в ній. Найстрашніша травма — це така травма, яка фактично знищує групу як таку. Таких випадків в історії, на жаль, немало. Не обов’язково група винищується фізично засобами геноциду, хоча й такі випадки бували також. Але якщо група втрачає дві найсуттєвіші свої ознаки — історичну пам’ять і національну чи групову ідентичність, — то така група перестає існувати як історико-культурна спільнота. Тобто йдеться про травми, несумісні з життям. Їх можна ще називати екзистенційними травмами — такими, які загрожують існуванню групи.Якщо екзистенційна травма занадто сильна, група припиняє своє існування як окремий суверенний суб’єкт. Ті люди, які були її членами, не пам’ятають, хто вони є. Група, як правило, розчиняється в іншій групі і фактично переймає її історію, ідентичність, втрачає свою мову.Класичний приклад — це цивілізації Центральної та Південної Америки, які існували до відкриття Америки Колумбом і завоювання іспано-португальськими конкістадорами. Перед цим існували потужні імперії з дуже високим рівнем культури, хоча це були тоталітарні утворення. Власне, є ідея, що саме тоталітарність їх і згубила. Після завоювання були знищені бібліотеки майя, було зруйновано багато культурних пам’ятників. Нащадки майя, ацтеків, інків, жителів цих цивілізацій не зникли, вони не були знищені повністю, хоча багато дійсно загинуло від геноциду та від хвороб.Велика частина цих народів збереглася, і вони злилися з іспанцями та португальцями, які заселили ці землі. Фактично жителі сучасної Латинської Америки не є прямими в історико-культурному розумінні спадкоємцями цих цивілізацій. І пам’ять про ці цивілізації міститься хіба що в підручниках історії, у музеях. Ті групи, які були на той момент, були фактично знищені як соціальні суб’єкти, як історичні суб’єкти, як історико-культурні спільноти.Наша історія також має, на жаль, таку сумну подію — це Новгородська республіка, яка була захоплена іншою державою — Московією — наприкінці ХV століття і фактично ліквідована у ХVI столітті, за царювання Івана Грозного. Був вчинений геноцид, 95% жителів Новгорода було знищено фізично. Така ж доля спіткала Псковську державу, яка була супутником новгородців.Новгородська республіка — це зразок середньовічної демократії і ранньої середньовічної буржуазії. На той час у Європі також були середньовічні республіки — Флоренція, Генуя, Венеція. Перші зразки буржуазії з’явилися десь у ХІV–ХV століттях у Північній Європі, у Нідерландах, а на теренах Київської держави це була Новгородська республіка. Київ теж мав, до речі, демократичні елементи, там теж певну роль відігравало віче, і київський князь не мав абсолютної влади. Новгородська держава фактично була стерта як суб’єкт, і зараз сучасна Російська Федерація не містить у собі історичну пам’ять про новгородську ідентичність.Якщо група витримує екзистенційну травму, яка загрожує самому її існуванню, проте зберігає свою ідентичність та історичну пам’ять, то вона залишається як історичний суб’єкт, і при цьому тут виникає дуже цікаве явище. Група, яка все це пережила, отримує більш високий рівень стійкості й витривалості перед майбутніми випробуваннями, ніж до того, як цю травму вона пережила.Є дослідження в такій галузі сучасних природничих наук, яка називається епігенетика, які робилися на ізраїльській вибірці. До речі, Ізраїль — це одна з таких груп, яка не раз переживала травми, майже несумісні з життям. І багато разів за три тисячі років існування були ризики зникнення ізраїльтян як історико-культурної спільноти. У цій спільноті спостерігається підвищений рівень психологічної стійкості, що яскраво проявляється зараз, коли ведуться війни на Близькому Сході. Загроза існуванню Ізраїлю існує постійно, Іран навіть у своїх програмних документах поставив завдання знищити Ізраїль. Ізраїльтяни витримують ці атаки й залишаються досі стійкою і певною мірою процвітаючою нацією.Ці дослідження робилися на ізраїльській вибірці нащадків людей, які пережили Голокост. Було доведено, що утворювалося певне молекулярне покриття на хромосомах цих людей, яке може активізувати або пригнічувати активність певних генів. Є подвійний полюс: може бути або підсилення стійкості людей, або підвищення чутливості. Ізраїльтяни, з одного боку, більш чутливі до травмування, до зовнішньої агресії, але з іншого боку, коли постає екзистенційна загроза, активізується властивість стійкості, і група здатна витримувати набагато більші випробування, ніж інші групи у порівнянні з нею.— Чи можна припустити, що у наших людей після Голодомору теж спостерігається таке явище?— Абсолютно правильно. Але у нас не робили такі паралельні дослідження, на жаль. На мою думку, висока ймовірність, що те ж саме відбулося з українським народом після травми Голодомору: нація вижила, зберегла мову, зберегла культуру, хоча декому здавалося, що ці речі майже вмерли. І до початку незалежності пізня епоха застою показала, що були дуже великі проблеми з ідентичністю, мова вже почала втрачатися, почалися процеси, які дехто вважав незворотними.На щастя, вони не виявилися такими, але початок незалежності не одразу призвів до сплеску національної свідомості, до відродження мови та культури. Натомість травма, яка настала пізніше, — це російсько-українська війна, — якраз до цих речей і призвела, і все це відроджується повною мірою."Чим більші скарби — ціннісні, історичні, — тим більше завзяття нації, яка хоче їх утримати"— Зараз повертається інтерес до історії, до автентичності української історико-культурної картини світу. Розкажіть, будь ласка, про другу історико-культурну передумову стійкості — багатий історичний досвід, пов’язаний із видатними постатями.— Тут йдеться про те, що сама історія може бути також чинником стійкості. Ідентичність пов’язана з історією. Ідентичність — це відчуття єдності з якоюсь великою групою, з нацією. Зрозуміло, що чим більш значуща група, чим більш велична її історія, досягнення видатних діячів, тим більш високим буде рівень ідентифікації і більш високою — національна ідентичність. Хочеться бути представником такої групи, пишатися нею, тими здобутками, позитивними надбаннями. І загроза тим цінностям, з якими ми себе ідентифікуємо, викликає реакцію їх захищати. Чим більше цінностей ми маємо і чим більш значущою є для нас наша група, тим більша мотивація захистити це багатство від знищення, від захоплення іншою групою — і це пов’язано зі стійкістю. Це соціально-психологічний чинник.Але справа в тому, що наша історія має багато "білих плям", і ми дуже мало її знаємо. Мало того, десь починаючи із ХVІІ століття, коли Україна отримала колоніальний статус, наша історична спадщина була фактично забрана в нас. Московія оголосила спадщину Русі своєю власною спадщиною, а Україну почала вважати якоюсь "окраїною", яка не має своєї історії. Певним чином це закріпилося в колективній психіці. Але в глибинах історичної пам’яті завжди існувала згадка про тисячолітню історію Русі, яка була однією з наймогутніших та найкультурніших держав середньовічної Європи.Є дані, що Київ був найбільшою столицею серед інших королівств Середньовічної Європи. Кияни, руси, були більш освіченими, ніж жителі Західної Європи. Яскравим прикладом є шлюб доньки Ярослава Мудрого Анни, яка вийшла заміж за Генріха І, короля Франції, а той, як не дивно, був неграмотний. Фактично вона туди принесла культуру, яка була в Києві і якої не було там.У глибинах пам’яті ці речі зберігаються, навіть якщо вони не усвідомлюються. І саме ці глибини історичної пам’яті, де йдеться про могутність величної держави, також є ресурсом тієї стійкості, яку пізніші покоління демонструють, коли виникає загроза існуванню як спільноті, як народу, як нації. А з іншого боку, це підняло інтерес до історії, і зараз ці процеси відбуваються на різних рівнях. Є дуже багато інформаційних джерел, є чудові матеріали про важливі історичні події. Цей процес дуже потужний, і він теж пов’язаний зі стійкістю. Нам є чим пишатися і є що захищати, є що відвойовувати, відстоювати. Чим більші скарби — інформаційні, ціннісні, історичні, — тим більше завзяття тієї нації, яка хоче їх утримати і не дати остаточно знищити.Сучасна війна — це також екзистенційна війна, і загроза існуванню України як держави досить реальна. Якби у Російської Федерації, сучасної Московії, була можливість знищити нас як суб’єкт, вони б це обов’язково зробили, вони таке завдання ставили перед так званою "СВО". Зараз склалося таке співвідношення сил, що це завдання для них є нездійсненним. У нас є всі шанси зберегтися, і я сподіваюся, що результат цих трагічних процесів, які зараз відбуваються, буде позитивним."Україна чи не єдина країна у світі, яка тримає форпост міжнародного права"— Одним із чинників тяжкості травми є порушення принципу справедливості. Як це впливає на суспільство?— Порушення справедливості — це один із найчутливіших принципів. Я виділяю чотири принципи тяжкості травми. Це, по-перше, принцип значущості. Зрозуміло, що чим більший масштаб, тим більш травмівна подія. По-друге, принцип активності: чим активніше група захищається, чим активніше вона може боронити себе, тим менше травмування. Під час Голодомору, до речі, була заблокована активність спротиву, і це підсилило травмування. По-третє, принцип переживання: чим більше група переживає найрізноманітніші емоції та почуття, починаючи від емоцій гніву й закінчуючи гумором, тим менше вона травмується.Пригадайте, на початку повномасштабного вторгнення скільки політичних карикатур було проти росіян-московитів. Під Києвом стояли танки і була загроза захоплення міста, а ми сміялися над агресором, можете собі уявити?Націю, яка сміється над ворогом, перемогти не можна, знищити таку націю неможливо. Чим більше переживання, тим легше переноситься травма, і навпаки. Повертаючись до нашого прикладу травми Голодомору, там не тільки не було активності — після цієї події було заборонено навіть згадувати, що був Голодомор, тобто фактично нації заборонили оплакати цю трагедію.Чинник справедливості, четвертий чинник, є одним із найчутливіших. І, до речі, під час Голодомору справедливість також була порушена з надзвичайною силою, тому що вмирали абсолютно ні в чому не винні люди.Так от, те, що зараз нас хочуть позбавити нашої державності, на яку ми маємо абсолютні права, нашого історичного спадку, і нас знищити як суб’єкт — історико-культурний, політичний, суспільний, — це теж дуже високий рівень несправедливості. Але ми все робимо для того, щоб принцип справедливості не був порушений.Зараз відбувається величезна криза міжнародного права, фактично діє право сили, яке панувало чотириста років тому, коли сильна держава мала право диктувати слабкій, підкорювати її, захоплювати, і це вважалося прийнятним. Зараз міжнародне право це не приймає, і злочин агресії вважається одним із найтяжчих колективних злочинів, поряд зі злочином геноциду. Але зараз міжнародне право не працює. І, до речі, політика сучасного президента Сполучених Штатів також багато чого доклала до того, щоб "право сили" переважило "силу права". Криза сучасної системи міжнародного права полягає в тому, що справедливість опинилась під дуже великою загрозою. А справедливість — це синонім слова "правосуддя", бо в перекладі з латинської "юстиція" — це і є справедливість.Зараз Україна чи не єдина країна у світі, яка тримає цей форпост міжнародного права, форпост справедливості. Уявіть собі, якби, скажімо, Київ був захоплений за три дні, якби Україна на початку 2022 року впала під натиском нової навали, нової орди, що було б із міжнародним правом? Ми не маємо права робити такі висновки, але, найімовірніше, світ прийняв би це як факт, і міжнародне право фактично перестало б існувати на тому рівні, як це було раніше, після Другої світової війни. І, можливо, настав би зовсім інший світовий порядок, почалися б жахливі часи.Є дослідники, які вивчали європейський тоталітаризм, зокрема тоталітаризм нацистської Німеччини, і вони вважають, що якби Гітлер переміг і настав "Новий порядок", про який він говорив, зовсім іншою була б система права і міжнародних відносин. Такі висновки робить, зокрема, Ханна Арендт, відома своєю працею "Джерела тоталітаризму". Вона стверджувала, що якби нацизм переміг, то ми стали б свідками міжнародної організації терору під керівництвом Німеччини. Але перемогли антигітлерівські сили і відбулося відновлення міжнародного права на більш високому рівні, ніж воно було перед Другою світовою війною.Те саме має статися зараз: сили демократії мають перемогти тоталітарні сили, уособленням яких є Російська Федерація та Іран. Це не тільки врятує міжнародне право, це підніме його на більш високий рівень, який врахує ризики й недоліки, що, власне, призвели до сучасної кризи. Це буде початок нової епохи, як я вважаю, де справедливість — це і є правосуддя.— Чи можна спрогнозувати, якою буде ця нова епоха?— Можна. Якщо розглядати всі глобальні конфлікти, після яких переглядалося міжнародне право, то їх було п’ять, якщо брати "холодну війну". Це Тридцятилітня війна в Європі, яка була в першій половині ХVІІ століття і фактично після якої виникло міжнародне право. Вперше в історії. Далі — наполеонівські війни, це теж глобальний конфлікт, до якого була втягнута вся Європа. Наступне — це Перша світова війна, початок ХХ століття, Друга світова війна, середина ХХ століття. І "холодна війна" — це 70–80-ті роки ХХ століття. Усі глобальні конфлікти, усі п’ять, завершувалися перемогою демократичних або прогресивних сил.Зараз відбувається щось на кшталт шостого. Це ще не стало глобальною світовою війною, але може розглядатися як початок або вже як процес цього глобального конфлікту. Якщо попередні п’ять завершилися перемогою прогресивних сил, то з великою ймовірністю ми можемо прогнозувати, що цей конфлікт також завершиться перемогою прогресивних сил. Питання лише в тому, якою ціною і за який час. Але я переконаний, що це відбудеться саме за позитивним для нас сценарієм..

У понеділок, 24 серпня, погода в Україні буде сонячною та теплою. Опадів не передбачається.Про це повідомив "Укргідрометцентр". Згідно із прогнозами синоптиків, вітер буде західний, північно-західний, 5-10 м/с.Температура у західних та північних областях коливатиметься у межах +21...+26°C. На решті території очікується +25...+30°C.У Києві та області також без опадів. На Київщині стовпчики термометрів показуватимуть +21...+26°C, а у столиці буде +23...+25°C.Нагадаємо, згідно із прогнозами фахівців, 24 серпня на Землі магнітних бур не очікується. Прогнозується сонячна активність із К-індексом 1,7 (зелений рівень), що відповідає слабким магнітним бурям.Додамо, що серпень 2026 року в Україні, за прогнозами синоптиків, тепліший за кліматичну норму. Загалом погодні умови сприятливі для відпочинку, однак варто уважно стежити за щоденними прогнозами.Читайте також: Торнадо в Україні — міф чи реальність: відповідь синоптиків.

Український ринок праці у 2026 році зіткнувся з гострим дефіцитом кадрів. Так, станом на 1 серпня на 154 тисячі шукачів роботи припадало 236 тисяч вакансій. Водночас велика кількість пропозицій не означає, що кожен безробітний може швидко знайти роботу, адже потреби роботодавців і навички кандидатів часто не збігаються.Про це свідчать дані Державної служби зайнятості.На Єдиному порталі вакансій, який об'єднує пропозиції провідних українських сайтів із пошуку роботи, на початку серпня налічувалося 236 тисяч вакансій. Показник майже не змінився порівняно з аналогічною датою минулого року. Водночас через Державну службу зайнятості роботу шукали 154 тисячі людей, із яких 93 тисячі мали офіційний статус безробітного. Таким чином, у середньому на 10 шукачів припадало 15 пропозицій роботи.Чому вакансій більше, ніж шукачів роботиОднією з головних проблем українського ринку праці залишається структурне безробіття. Роботодавці потребують фахівців певних професій і кваліфікації, тоді як частина людей, які шукають роботу, не має необхідних навичок.Дефіцит робочої сили також посилюють війна, мобілізація та міграція. За даними Агентства ООН у справах біженців, за кордоном наразі перебувають майже 5,7 мільйона українців, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення. Близько 5,2 мільйона з них перебувають у європейських країнах.Через мобілізацію складніше стало закривати й вакансії, на яких традиційно працювали переважно чоловіки. Це вплинуло і на структуру зареєстрованого безробіття: до повномасштабної війни жінки становили 55% безробітних, а зараз їхня частка сягає 81%.Яких працівників найбільше бракує УкраїніНайгостріший кадровий дефіцит спостерігається серед кваліфікованих робітників. Роботодавцям, зокрема, складно знайти:водіїв, швачок, зварників, токарів і столярів;електромонтерів, слюсарів-сантехніків та слюсарів-електриків;операторів верстатів із програмним керуванням і верстатників деревообробних верстатів;машиністів екскаваторів та автослюсарів;монтерів колії та електромонтерів контактної мережі;слюсарів із ремонту рухомого складу й аварійно-відновлювальних робіт;кухарів та пекарів.Суттєво бракує і медичних працівників. Серед найбільш затребуваних фахівців — сімейні лікарі, терапевти та педіатри.Стабільно високим залишається попит у торгівлі та ресторанному бізнесі. Роботодавці активно шукають продавців, касирів, адміністраторів, барист, торгових представників, офіціантів та охоронників. У Держслужбі зайнятості пояснюють це, зокрема, значною плинністю кадрів у цих сферах.Ситуація суттєво відрізняється залежно від регіонуЗагальноукраїнська статистика не відображає ситуацію в окремих областях. Найбільше пропозицій відносно кількості шукачів роботи зосереджено у столиці: в Києві на одну людину припадає 19 вакансій.У Львівській області на одного шукача припадає три вакансії, а в Дніпропетровській, Київській та Одеській областях — по дві.У прифронтових регіонах ситуація протилежна. У Миколаївській та Сумській областях шукачів удвічі більше, ніж вакансій, у Херсонській — у чотири рази, а в Донецькій — у п'ять разів.У яких сферах найбільше зростає зайнятістьСередня кількість штатних працівників в Україні у червні досягла майже 5,5 мільйона осіб. Це на 69 тисяч більше, ніж роком раніше, та на 84 тисячі більше порівняно із січнем 2026 року. Найпомітніше кількість працівників зросла у:переробній промисловості — на 68 тисяч;енергетиці — на 31 тисячу;інформації та телекомунікаціях — на 25 тисяч;торгівлі — на 20 тисяч;будівництві — на 17 тисяч.Водночас у сільському господарстві кількість працівників скоротилася на 82 тисячі, а в освіті — на 21 тисячу.Скільки заробляють українціСередня зарплата штатних працівників у першому півріччі 2026 року становила 30 тисяч гривень, що майже на шість тисяч гривень більше, ніж за аналогічний період 2025-го.Найбільше в середньому отримували працівники сфери інформації та телекомунікацій — 79 тисяч гривень, а фінансової та страхової діяльності — 63 тисячі.Найнижчі середні зарплати зафіксували в освіті та сфері мистецтва, спорту, розваг і відпочинку — по 20 тисяч гривень. В охороні здоров'я середній показник становив 21 тисячу гривень.Яку професію можна опанувати для швидшого працевлаштуванняСтатистика свідчить, що перспективними для перекваліфікації можуть бути професії, де вже спостерігається нестача працівників. Зокрема, це водії, кухарі, зварники, електромонтери та інші кваліфіковані робітничі спеціальності.У січні-липні професійне навчання за сприяння служби зайнятості проходили 34 тисячі безробітних. Ще 5,6 тисячі людей отримали ваучери на навчання. Серед популярних напрямів були медсестринство, медицина, психологія та освіта, а серед професій — водій, тракторист, кухар, екстрений медичний технік, соціальний робітник, сапер, електрогазозварник та електромонтер.Загалом за сім місяців 2026 року за сприяння Державної служби зайнятості роботу або інші форми зайнятості отримали 226 тисяч людей, що на 10% більше, ніж за аналогічний період минулого року.Нагадаємо, за січень-лютий 2026 року до Державної служби зайнятості України звернулися понад 41 тисяча роботодавців, які запропонували більш як 111 тисяч вакансій. Найбільша частка пропозицій, понад 14%, припала на Львівську область.Читайте також: Зарплати й вакансії у 2026-му: експертка розповіла, чого чекати працівникам.

У понеділок, 24 серпня, в Україні не прогнозується запровадження графіків відключення електроенергії. Однак її варто споживати ощадливо, оскільки ситуація в енергетиці й надалі складна.Про це повідомила пресслужба "Укренерго"."У понеділок, 24 серпня, застосування заходів обмеження споживання не планується", — запевнили енергетики.Водночас у компанії закликали українців перенести користування потужними електроприладами на денний час — з 10:00 до 16:00. "Будь ласка, споживайте електроенергію раціонально", — традиційно наголосили в "Укренерго".Учора перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль зазначав, що енергосистема України наразі працює стабільно, планових відключень електроенергії не застосовують. Водночас ситуація може змінюватися залежно від інтенсивності російських атак на енергетичну інфраструктуру. "Понад 40% забезпечує атомна генерація, 25% — теплові електростанції, 15% — гідроенергетика", — конкретизував він.Наразі, за словами посадовця, енергію генерують шість із дев’яти енергоблоків АЕС, ще три перебувають у плановому ремонті. Водночас на п’яти блоках цьогорічні ремонти вже завершили.Сьогодні російські окупанти двічі атакували безпілотниками типу Shahed Вознесенський район Миколаївської області. У зв’язку з цим у деяких мешканців зникнуло світло.Нагадаємо, що в Україні оновили правила застосування графіків вимкнення світла для бізнесу та промислових підприємств. Новий механізм захистить від знеструмлень тих споживачів, які самостійно покривають переважну частку своїх потреб в електриці..

У Києві 24-25 серпня у зв'язку з проведенням охоронних заходів за участю іноземних делегацій запровадять тимчасові обмеження дорожнього руху.Про це повідомив начальник департаменту Патрульної поліції Олексій Білошицький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."До уваги киян та гостей міста. 24-25 серпня у зв’язку з проведенням охоронних заходів за участю іноземних делегацій у Києві діятимуть тимчасові обмеження дорожнього руху", — зазначив він.Посадовець уточнив, що їх запровадять у центральній частині міста, а також на деяких ділянках Печерського, Подільського, Солом'янського та Шевченківського районів, а також Київської області."Просимо поставитися з розумінням і врахувати під час планування маршрутів", — наголосив Олексій Білошицький.Тобто обмеження дорожнього руху триватиме на один день довше після великого державного свята — ще й у вівторок, 25 серпня.У столиці 22 серпня тимчасово обмежили проїзд автомобільного транспорту центральною вулицею міста. Через перекриття Хрещатика комунальники терміново змінили схему руху чотирьох автобусних маршрутів.Окрім того, раніше з’являлася інформація, що з 21 серпня та до другої половини дня 24 серпня частково обмежать рух транспорту мостом Метро. Йдеться про міст в напрямку з правого на лівий берег Дніпра — до станції метро "Гідропарк".Нагадаємо, що вчора у зв'язку зі зростанням температури повітря у Києві ввели тимчасові обмеження для руху великовагового транспорту. Головна мета таких заходів — збереження асфальтного покриття столичних автошляхів під час спеки. Згодом ці обмеження зняли..

Рекомендації щодо використання Державного прапора спрямовані на забезпечення належного ставлення до нього як одного зі символів України, формування культури та запобігання діям, що можуть принижувати його гідність.Про це повідомили на інформаційних ресурсах Українського інституту національної пам’яті (УІНП)."Ці методичні напрацювання визначають рекомендований порядок використання, розміщення, зберігання, пояснення та поводження з Державним прапором України під час офіційних, державних, пам’ятних, меморіальних, культурно-просвітницьких та інших публічних заходів", — повідомила пресслужба інституту.В УІНП навели такі пункти використання Державного прапора України:Державний прапор під час вивішування в Україні серед інших прапорів має займати перше, найпочесніше місце. Він вивішується або вище за всі інші, або у фронті інших прапорів займає правий геральдичний бік (лівий у глядача). Прапори мають бути однакового або співмірного формату та перебувати у належному фізичному стані.Під час урочистостей Державний прапор розміщується праворуч від трибуни; якщо прапор виставляється з боку аудиторії, то займає правий бік фронтом до присутніх. Під час офіційних заходів не допускається розміщувати прапор таким чином, щоби його перекривали декорації, банери, екрани, меблі або інші предмети.У процесіях Державний прапор несуть попереду інших прапорів або праворуч від них.Під час проведення церемоніалів не можна виставляти ушкоджений, забруднений, вицвілий або в інший спосіб ушкоджений прапор.Державний прапор піднімається на щоглі в супроводі державного гімну України. При цьому всі присутні стоять з повагою з рівнянням на прапор.Під час виконання державного гімну України громадяни України дивляться на прапор. За його відсутності — прямо перед собою. Прикладання правої руки до лівої частини грудей (до серця) є рекомендованим як церемоніальний жест поваги.Під час вивішування полотнище Державного прапора не повинно торкатися землі, підлоги й інших поверхонь.У дні жалоби Державний прапор України зі скорботною стрічкою чорного кольору приспускається (нахиляється).На Державному прапорі, який використовується в церемоніях, не можна розміщувати предмети, емблеми, прикраси, написи тощо, крім випадків передбачених церемоніалом. Із застарілими пошкодженими прапорами проводиться непублічна церемонія поховання прапора, що передбачає розділення обох смуг (а отже, перетворення прапора на два окремі однокольорові полотнища) та їх спалення.Не можна використовувати Державний прапор як звичайний декоративний елемент у вигляді малюнку в невстановлених місцях, як завісу, скатертину або як деталь, яка принижує його символічне значення.Згідно зі статтею 338 Кримінального кодексу України, публічна наруга над Державним прапором України карається штрафом або пробаційним наглядом на термін до трьох років, або позбавленням волі на той самий термін. Наруга може проявлятися, зокрема, у публічному знищенні чи пошкодженні прапора (герба) шляхом його спалення, ламання, розмальовування, нанесенні на прапор образливих написів, зле шаржування герба чи гімну тощо."Як вияв шанобливого ставлення до полеглих захисників і захисниць варто дбати щоб усі прапорові щогли були однакової висоти, стежити за станом державних прапорів. У разі псування — своєчасно проводити заміну", — йдеться в повідомленні.Там також додали, що не варто викидати застарілі полотнища до смітника. Рекомендується ініціювати встановлення на кладовищах спеціальних скринь, у які потрібно складати застарілі або пошкоджені прапори. Особливо цінні зразки в разі пошкодження не підлягають утилізації, а передаються на зберігання до музейних установ."Якщо прапор використовується для накриття труни, після завершення церемонії він знімається, складається та передається визначеним особам у встановленому порядку", — підсумували в УІНП.Нагадаємо, що в неділю, 23 серпня, в Україні відзначають День Державного прапора — свято одного з головних символів нашої держави. Синьо-жовтий стяг уособлює незалежність, свободу, єдність і незламність українського народу..

У понеділок, 24 серпня, в Україні пануватиме тепла літня погода. Синоптики не прогнозують опадів у жодному регіоні, спека теж не передбачається.Про це повідомили в Українському гідрометеорологічному центрі."Невелика хмарність. Без опадів. Вітер західний, північно-західний, 5-10 м/с", — ідеться в повідомленні.Температура в західних і північних областях вночі +8°С…+13°С, вдень +21°С…+26°С. На решті території — вночі +11°С…+16°С, вдень +25°С…30°С.На території Київщини та в Києві синоптики теж прогнозують невелику хмарність, без опадів. Вітер західний, 5-10 м/с.Температура в області вночі +8°С…+13°С, вдень +21°С…+26°С, у Києві вночі +11°С…+13°С, вдень +23°С…+25°СДо речі, на сьогодні в «Укргідрометцентрі» попередили про небезпечні метеорологічні явища на території Київщини та в Києві. Зокрема, можливі грози. Це – І рівень небезпечності, жовтий.Нагадаємо, що серпень 2026 року в Україні, за прогнозами синоптиків, тепліший за кліматичну норму. Загалом погодні умови сприятливі для відпочинку, однак варто уважно стежити за щоденними прогнозами.Читайте також: Торнадо в Україні — міф чи реальність: відповідь синоптиків.