Суспільство

Питання демобілізації в Україні залишається заблокованим до моменту розв'язання проблеми з ухилянтами та встановлення прозорих термінів служби. Військова омбудсманка Ольга Решетилова пропонує запровадити службу терміном на два-три роки, щоб забезпечити справедливу черговість на фронті.Про це вона заявила в інтерв'ю "Українській правді".Чіткі терміни службиНа думку омбудсманки, держава має визнати помилки минулого та запропонувати новобранцям справедливі умови. Чітке розуміння часових рамок служби допоможе людям психологічно налаштуватися на виконання обов'язку. Решетилова наголошує на необхідності стратегічного бачення розвитку мілітаризованого суспільства."Визначеність сприятиме тому, що люди підуть служити. Маємо сказати, що зробили роботу над помилками та пропонуємо прийти на два-три роки. На мою думку, це було б справедливо. Дуже добре, якщо зусилля президента призведуть до стабілізації, паузи, і Україна отримає справедливий мир. Але від цього нікуди не подінуться наші сусіди, які вже 400 років намагаються нас завоювати. Тому в основі мобілізації має бути стратегічне бачення, що ми маємо бути мілітаризованим суспільством, у якому кожен повинен бути готовим приєднатися до війська", — зауважує вона.Криза комунікації та відповідальністьЗа словами Решетилової, наразі в Україні спостерігається криза у процесі мобілізації, спричинена недостатньою комунікацією між державою та громадянами. Важливо змістити акцент з відповідальності лише державних органів на відповідальність кожного громадянина."Ми дуже багато говоримо про відповідальність держави й мало про відповідальність тієї частини суспільства, яка ухиляється від служби, чинить опір військовим і трохи забула, що 12 років Україна перебуває в стані війни", — додала омбудсманка.Вона наголосила, що налагодження діалогу з тими, хто самоусунувся від захисту країни, — це спільне завдання поліції, Міноборони, медіа та громадського сектору.Ресурс для поповнення військаЗгідно з даними Міністерства оборони, потенційний мобілізаційний резерв складає 1,6 мільйона осіб. Саме ці люди можуть стати основою для поповнення лав Збройних Сил, що нарешті дозволить запустити механізм ротації для тих, хто тривалий час перебуває на передовій."Очевидно, що тоді могла б відбуватися ротація", — резюмує Решетилова.Нагадаємо, нещодавно керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що без мобілізації Україна не зможе утримувати оборону, однак наголосив на необхідності реформувати окремі аспекти її реалізації, зокрема випадки жорстокого або принизливого ставлення до громадян.Також раніше стало відомо, що в Україні впродовж останніх 10 місяців покращилася ситуація з мобілізацією. Це дозволяє українському війську почуватися впевненіше, ніж минулого року.Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають продовження строку дії воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 діб — до 2 серпня 2026 року..

Українські трансляції "Євробачення-2026" коментуватиме постійний голос конкурсу в Україні — Тімур Мірошниченко. Він працює з Євробаченням вже багато років і традиційно веде ефіри всіх прямих шоу — двох півфіналів і фіналу.За повідомленням пресслужби, до кожного з ефірів у форматі співкоментування також долучатимуться запрошені гості зі сфери музики та медіа, щоб додати неформального обговорення, реакцій і додаткових інсайтів під час шоу. Серед них — комік і ведучий Нацвідбору на "Євробачення-2024" та "Євробачення-2025" Василь Байдак.Також до ефірів приєднається співачка і продюсерка Нацвідбору на "Дитяче Євробачення" Світлана Тарабарова. Вона представляє музичну експертну думку, коментуючи виступи з погляду вокалу, постановки та сценічної подачі.Ще однією співкоментаторкою стане alyona alyona — представниця України на "Євробачення-2024" та авторка пісень для національних відборів.Хто представлятиме Україну на "Євробаченні-2026"?Україну на "Євробаченні-2026" у Відні представить співачка Leléka, яка перемогла в Нацвідборі. Артистка отримала найвищі оцінки як від журі, так і від глядачів — по 10 балів від кожної сторони.До складу журі цього року входили Руслана, Zlata Ognevich, Євген Філатов, Віталій Дроздов і Костянтин Томільченко. Саме їхні оцінки разом із результатами глядацького голосування визначили переможницю.На конкурсі Leléka виконає пісню "Рідним".Нагадаємо, нещодавно всі країни‑учасниці "Євробачення‑2026" визначилися зі своїми артистами та піснями, які змагатимуться на конкурсі у Відні. Серед них як нові імена, так і добре відомі виконавці.Додамо, також 2 квітня став відомим порядок виступів у півфіналах "Євробачення-2026", які відбудуться 12 та 14 травня..

У понеділок, 27 квітня, через масовані атаки російських дронів та несприятливі погодні умови у восьми областях України зафіксовано масштабні знеструмлення. Водночас сонячна погода дозволила знизити споживання електроенергії з мережі завдяки активній роботі домашніх сонячних електростанцій.Про це повідомляє пресслужба НЕК "Укренерго".Наслідки ворожих атак та негодиЯк зазначили у компанії, внаслідок терористичних ударів, які завдала Росія, на ранок 27 квітня без світла залишаються споживачі у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Сумській, Чернігівській та Херсонській областях. Енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи всюди, де дозволяє безпекова ситуація.Окрім воєнних дій, на стан мереж вплинула негода. Через сильні пориви вітру та грози знеструмлено понад 700 населених пунктів у більшості регіонів країни. Ремонтні бригади обленерго вже працюють над ліквідацією пошкоджень ліній.Динаміка споживання та поради українцямСтаном на ранок понеділка рівень споживання електроенергії на 4,2% нижчий, ніж у попередній робочий день. Експерти пояснюють це сонячною погодою, яка сприяє ефективній роботі побутових сонячних електростанцій. Проте вчорашній вечірній максимум був на 2,1% вищим за показники минулої неділі через суттєве похолодання.Енергетики закликають громадян перенести використання потужних приладів на період з 10:00 до 16:00. Увечері, з 18:00 до 22:00, важливо дотримуватися режиму ощадливого споживання, щоб зменшити навантаження на пошкоджену систему.Раніше стало відомо, що на понеділок, 27 квітня, в Україні не планують застосовувати графіки відключення електроенергії. Енергетики закликали перенести використання потужних приладів на денні години.Також у ДТЕК інформували, що в неділю в Київській області через негоду відключено понад 130 ліній електропередач, без світла перебуває понад 120 тисяч клієнтів області. Ситуація залишається складною. Вона є подібною на території всієї України.Міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що Україні потрібно щонайменше 5,4 мільярда євро для підготовки до наступної зими й опалювального сезону.Окрім того, за його словами, іноземні партнери України анонсували до Фонду підтримки енергетики додаткові внески. Йдеться про суму приблизно в 100 мільйонів євро.Нагадаємо, Денис Шмигаль також розповідав, що енергетична система України потребує додатково 6,5 гігавата потужностей. З них ми плануємо відновити 4,5 гігавата за рахунок ремонтів і додати ще близько двох гігават завдяки розподіленій когенерації та відновлюваній енергетиці..

До центру реабілітації "Печера" доставили травмованих кажанів з Тернополя після вирубки дерева, в якому вони перебували.За інформацією фахівців, тварини зазнали ушкоджень унаслідок падіння дерева. Інцидент стався в період так званого "сезону тиші", коли відповідно до природоохоронних норм заборонено проводити роботи, що можуть турбувати диких тварин під час розмноження.У центрі зазначили, що в теплу пору року кажани часто використовують дерева як укриття, зокрема дупла, тріщини кори або гілки. Вирубка таких дерев може призводити до загибелі або травмування тварин."Найбільше обурює навіть не сам факт вирубки, а те, що це відбувається зараз, у період "сезону тиші", коли будь-які подібні роботи заборонені. Це час, коли тварини виводять потомство, коли їх не можна турбувати, коли кожне втручання може коштувати їм життя. Але люди знову ігнорують це, бо комусь треба розчистити місцевість вже, байдуже як і якою ціною", — зазначили в дописі.Кажани занесені до Червоної книги України, що свідчить про вразливий стан їхніх популяцій. Наразі постраждалі тварини перебувають під наглядом спеціалістів центру."Дуже хочеться, щоб у якийсь момент люди почали розуміти: дерево — це не просто деревина, а дуже часто чийсь дім і єдине місце, де можна вижити", — додали експерти.Нагадаємо, в березні у Харкові врятували понад 900 кажанів, які зимували в обшивці балкона однієї з квартир. Впродовж років тварини залишалися непоміченими, але цьогоріч вони почали проникати всередину балкону, а обшивка почала руйнуватися.Також, у 2024 році в Ужгороді з висоти десятого поверху викинули шість кажанів. Усі рукокрилі тварини отримали важкі травми та більше ніколи не зможуть літати..

У понеділок, 27 квітня, Україну накриє хвиля похолодання, яка супроводжуватиметься штормовими поривами вітру та нічними заморозками. Синоптики попереджають про введення першого та другого рівнів небезпечності через складні метеорологічні умови.Про це повідомляють "Український гідрометеорологічний центр" та синоптик Наталка Діденко.Штормове попередження та заморозкиПротягом 27 квітня майже по всій території України, за винятком західних областей, очікуються пориви вітру 15-20 м/с, що відповідає жовтому рівню небезпечності. Ситуація ускладниться вночі 27 та 28 квітня, коли в повітрі прогнозують заморозки 0...-3°С. Через це оголошено другий, помаранчевий рівень небезпеки. На півдні та південному сході країни заморозки до 0-5° очікуються на поверхні ґрунту.Температурний режим та опадиПонеділок, як і весь найближчий тиждень, не принесе суттєвого тепла. Денна температура повітря в Україні коливатиметься в межах +6...+9°С градусів, і лише на заході та південному заході буде дещо тепліше — до +9...+12°С. У більшості областей опади припиняться, проте на Сумщині, Чернігівщині та Харківщині ймовірний дощ, який подекуди змішуватиметься з мокрим снігом.Погода у столиціЗа даними фахівців, у Києві 27 квітня істотних опадів не передбачається, проте день буде вітряним та холодним. Температура повітря вночі становитиме +1...+4°С градуси, а вдень не підніметься вище +9°С . Пориви вітру 15-20 м/с можуть спричинити ускладнення роботи енергетичних і комунальних підприємств, а також вплинути на рух транспорту.Нагадаємо, згідно з даними Центру прогнозування космічної погоди NOAA, у квітні магнітні бурі будуть різної інтенсивності.Читайте також: Вперше за понад 50 років: астронавти зробили унікальне фото Землі  .

Відновлення конфайнменту на Чорнобильській атомній електростанції, пошкодженого російськими обстрілами, стало предметом переговорів президента України та президентки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено-Бассо.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У Чорнобилі зустрівся з президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо", — написав він.За його словами, обговорили консолідацію міжнародної допомоги для відновлення конфайнменту над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС."Його пошкодив російський дрон у лютому 2025 року. Також варто спільними зусиллями подолати довгострокові наслідки Чорнобильської катастрофи", — констатував український президент.Він додав, що, крім того, окрему увагу приділили допомозі у відновленні обʼєктів української енергетичної інфраструктури та інвестиціям ЄБРР у ключові галузі нашої економіки."Дякую Європейському банку реконструкції та розвитку за відчутну підтримку стійкості України, а також особисто пані Рено-Бассо за цей візит та участь у Міжнародній Чорнобильській конференції з питань відновлення та ядерної безпеки", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні президент України у сорокові роковини трагедії на Чорнобильський атомній електростанції закликав світ не допустити ядерного тероризму країни-агресорки Росії..

На понеділок, 27 квітня, в Україні не планують застосовувати графіки відключення електроенергії. Енергетики закликали перенести використання потужних приладів на денні години.Про це повідомила пресслужба "Укренерго". Там констатували, що в понеділок заходи обмеження споживання не прогнозуються."Енергоємні процеси доцільно перенести на денний час — з 10:00 до 16:00", — акцентували енергетики.Вони закликали мешканців ощадливо ставитися до енергетичної системи України, яка щодоби перебуває під рашистськими обстрілами, та враховувати пікові навантаження.Водночас українських громадян попросили обмежити користування потужними електроприладами у вечірні години, а саме з 18:00 до 22:00.Раніше у ДТЕК інформували, що в неділю в Київській області через негоду відключено понад 130 ліній електропередач, без світла перебуває понад 120 тисяч клієнтів області. Ситуація залишається складною. Вона є подібною на території всієї України.Міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що Україні потрібно щонайменше 5,4 мільярда євро для підготовки до наступної зими й опалювального сезону.Окрім того, за його словами, іноземні партнери України анонсували до Фонду підтримки енергетики додаткові внески. Йдеться про суму приблизно в 100 мільйонів євро.Нагадаємо, Денис Шмигаль також розповідав, що енергетична система України потребує додатково 6,5 гігавата потужностей. З них ми плануємо відновити 4,5 гігавата за рахунок ремонтів і додати ще близько двох гігават завдяки розподіленій когенерації та відновлюваній енергетиці..

У неділю, 26 квітня, в Херсоні виявлено протипіхотні міни типу "Пряник" поблизу школи на вулиці Шенгелія. Це створює небезпеку для мешканців міста.Про це повідомив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько."До уваги мешканців Херсона. Зафіксовано чергове дистанційне мінування території міста", — написав він у своєму Telegram-каналі.Він пояснив, що протипіхотні міни типу "Пряник" виявлено на вулиці Шенгелія. При цьому рашисти розмістили їх поблизу школи."Закликаю не пересуватися в цьому районі. Зона мінування може бути ширшою, ніж встановлено наразі", — наголосив посадовець.Він закликав місцевих мешканців у разі виявлення підозрілих предметів не наближатися до них, тим паче не торкатися цих предметів, а також негайно повідомляти відповідні служби."Бережіть себе та своїх близьких", — наголосив очільник військової адміністрації Херсона.Раніше начальник Нікопольської районної військової адміністрації Іван Базилюк інформував, що в Нікопольському районі Дніпропетровської області виявили нові засоби ураження цивільного населення. Йдеться про використання росіянами нових протипіхотних мін дистанційного мінування, відомих під назвою "Пряник".Нагадаємо, 31 березня начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов інформував, що російські терористи продовжують використовувати на території Харківської області небезпечні види боєприпасів. Зокрема, йдеться про кумулятивно-осколкові..

Сильна гроза — це не просто інтенсивна негода, а чітко визначене метеорологічне явище з конкретними критеріями небезпеки. За класифікацією Національної погодної служби, гроза отримує статус "сильної" лише тоді, коли її параметри досягають рівня, здатного спричинити пошкодження або загрожувати життю.Попри те, що щороку, за даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень, у США фіксують близько 100 тисяч гроз, лише приблизно десята частина з них відповідає цим критеріям, як пише CNN.Головною ознакою сильної грози є наявність хоча б одного небезпечного фактора. Найочевиднішим з них є торнадо. Будь-яка гроза, яка його породжує, автоматично вважається сильною незалежно від тривалості чи розміру вихору.Інші критерії стосуються сили граду та вітру. Град вважається небезпечним, якщо його діаметр досягає приблизно 2,5 сантиметра. На цьому рівні він уже може пошкоджувати автомобілі, дахи та вікна. При збільшенні розміру до рівня м’ячів для гольфу або бейсболу наслідки стають значно серйознішими, а град понад 7 сантиметрів метеорологи називають "руйнівним". У таких випадках попередження можуть автоматично надходити на смартфони як екстрені сповіщення.Ще один ключовий показник — це вітер. Пориви швидкістю від 93 кілометри на годину уже дають підстави для оголошення сильної грози. Такий вітер здатен ламати гілки, пошкоджувати електромережі та будівлі. Якщо швидкість зростає до 130 кілометрів на годину і більше, руйнування можуть бути порівнянними з наслідками торнадо середньої сили. Зокрема, можливе пошкодження дахів або навіть знищення легких конструкцій.У деяких випадках сильні грози можуть об’єднуватися в масштабні довготривалі системи, відомі як деречо. Такі явища здатні охоплювати сотні кілометрів і тривати багато годин, спричиняючи масштабні руйнування на великій території.Деречо — це широко розповсюджена, довгоживуча, прямолінійна вітряна буря, пов'язана з наземними потужними грозами. Це смертоносний шторм, який діє як "приливна хвиля" вітрів і дощу, що рухається по землі у формі дугоподібної смуги, завдаючи масштабних руйнувань.Важливо, що критерії сили з часом уточнювалися. Наприклад, до 2010 року поріг для граду був нижчим, але його підвищили після аналізу, який показав, що дрібніший град рідко завдає значної шкоди. За словами фахівців, сильна гроза — це не просто гучний дощ із блискавками, а потенційно небезпечне атмосферне явище, яке має чіткі наукові параметри й може призводити до серйозних наслідків.Нагадаємо, за даними Укргідрометцентру, в Україні цьогоріч водопілля розпочалося раніше звичайних строків — наприкінці лютого та на початку березня. Це випереджає середні багаторічні показники.Додамо, Всесвітня метеорологічна організація оприлюднила звіт, згідно з яким останні десять років стали найтеплішими з початку метеорологічних спостережень..

Українська телеведуча Катерина Осадча поділилася дитячими спогадами про аварію на Чорнобильській атомній електростанції.У своєму дописі у Instagram вона розповіла, що на момент катастрофи їй було лише два роки."Цьому фото 40 років і я ще не знаю що Чорнобиль буде перша велика трагедія в Україні за мого життя. Мені 2 роки, — я радію пригоді не заплановано  поїхати далеко на потязі з мамою, а тим часом батьки не знаходять собі місця від уривків страшних новин про вибух на станції, радіацію і "нічого страшного ідіть на демонстрацію". Мій тато відправив нас з мамою до родичів в Купʼянськ і пішов на цю саму демонстрацію на честь першого травня, адже без варіантів, під страхом звільнення", — розповіла вона.За словами Осадчої, після аварії вона разом з мамою все літо провела у Куп'янську на Харківщині. Після того, "Купʼянськ назавжди в моєму серці, як моє найперше в житті місце прихистку"."А Чорнобильська трагедія страшне нагадування про ціну людських житів і байдужості режиму", — зазначила вона.    Посмотреть эту публикацию в Instagram           Публикация от Katya Osadcha (@kosadcha)Нагадаємо, у мережі показали перше в історії фото зруйнованого реактора ЧАЕС. Воно було зроблене через 14 годин після вибуху.Додамо, президент Володимир Зеленський у 40-і роковини трагедії на Чорнобильський атомній електростанції закликав світ не допустити ядерного тероризму країни-агресорки Росії.Читайте також: 40 років після вибуху на ЧАЕС: трагедія, яка змінила світ і досі нагадує про себе.

Президент Володимир Зеленський у 40-і роковини трагедії на Чорнобильський атомній електростанції закликав світ не допустити ядерного тероризму країни-агресорки Росії.Таку заяву він зробив у своєму дописі у Telegram. Він наголосив, що 40 років тому світ зіткнувся з однією з найбільших ядерних катастроф — вибухнув четвертий реактор Чорнобильської атомної електростанції. Назовні потрапила значна кількість радіоактивних речовин.За словами гаранта, сотні тисяч людей роками долають наслідки тієї трагедії. Щоб стримати радіацію, над зруйнованим реактором побудували саркофаг. А пізніше більш ніж 40 країн закрили його безпечним конфайнментом, щоб не допустити нових катастроф.Проте Росія знову ставить світ на межу техногенної аварії: російсько-іранські "шахеди" постійно пролітають над станцією, а один із них минулого року вдарив по конфайнменту."Світ не повинен допустити, щоб цей ядерний тероризм продовжувався, і найкращий спосіб — це змусити Росію припинити свої божевільні атаки. Пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, ліквідовуючи наслідки цієї трагедії. Світла пам’ять усім жертвам Чорнобильської катастрофи", — заявив гарант.Нагадаємо, у мережі показали перше в історії фото зруйнованого реактора ЧАЕС. Воно було зроблене через 14 годин після вибуху.Зауважимо, ще в лютому 2024 року Кабінет міністрів України схвалив стратегію розвитку зони відчуження до 2032 року. Її основні положення представили членам комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.Читайте також: 40 років після вибуху на ЧАЕС: трагедія, яка змінила світ і досі нагадує про себе.

У неділю, 26 квітня, минає 40 років із дня трагедії на Чорнобильській атомній електростанції. Це була найбільша техногенна трагедія в історії людства.У соцмережі Instagram паблік kyiv.historyy оприлюднив перше в історії фото зруйнованого реактора ЧАЕС. Воно було зроблене через 14 годин після вибуху."Зернистість зображення — це не погана якість плівки. Це "шум" самої радіації, яка вбивала плівку прямо під час зйомки. Фотограф Ігор Костін пізніше згадував, що це був єдиний кадр з усієї плівки, який вдалося проявити — решта просто "згоріла" від випромінювання", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що під час польоту автор зображення отримав смертельну дозу радіації. Попри це він прожив довге життя і не захворів на променеву хворобу.Нагадаємо, що в лютому 2024 року Кабінет міністрів України схвалив стратегію розвитку зони відчуження до 2032 року. Її основні положення представили членам комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.Читайте також: 40 років після вибуху на ЧАЕС: трагедія, яка змінила світ і досі нагадує про себе.

Голова наглядової ради Українського інституту Ганна Шелест, яка консультувала компанію IN2, заявила, що журналістське розслідування The Kyiv Independent, у якому йшлося про небезпеку для учасників руху "Жовта стрічка", базується на "фейковому звіті".Про це Ганна Шелест написала у Facebook."Ніколи не думала, що мені доведеться писати публічний пост на захист своєї репутації й що "виправдовуватися" доведеться за дії на допомогу своїй країні під час війни. Ще менше думала, що інструментом в атаці на мене оберуть поважне українське видання, яке довіриться фейковому звіту, "свідкам", які брешуть (хотілось би знати їхні мотиви) і маніпулюють інформацією", — написала Шелест.За її словами, цифри щодо фінансування "Жовтої стрічки", які були наведені у матеріалі The Kyiv Independent, є помилковими. На думку Шелест, "оперувати великою цифрою канадського бюджету, не знаючи, що входило в це фінансування, і чомусь роблячи висновки, що все це на ЖС, щонайменше непрофесійно".Варто відзначити, що, за даними журналістів, фактична вартість утримання "Жовтої стрічки" може сягати "щонайменше до 20 тисяч доларів на місяць". Проте посадовиця цю інформацію спростовує.Водночас вона підтвердила, що з 2022 року допомагала руху спротиву "Жовта стрічка" і "завдяки своїм контактам" залучила фінансування та експертизу, з чим допомогла британська компанія."На цьому правда зі статті закінчується. А далі йдуть відверті маніпуляції та фактологічні помилки. Стаття розпочалась зі зливу журналістам "звіту", про який ми знали ще восени і який містить купу брехні впереміжку із заявами, які можуть тягнути на статті КПК про шпіонаж і розголошення державної таємниці. Я знаю, хто автор, я досі не знаю мотивів, але я знаю, що ті, кому він був відправлений, від нього відмовились, так само як і компанія, у якій працював автор", — зазначила Шелест.Нагадаємо, днями Kyiv Independent оприлюднило власне розслідування у якому заявило, що британська комунікаційна компанія IN2 нехтувала безпекою активістів в окупації для збереження західного фінансування..

26 квітня 1986 року світ зіткнувся з новою дійсністю, коли атомна енергія, що вважалася мирною, перетворилася на некеровану катастрофу. Вибух на Чорнобильській атомній електростанції — найбільша техногенна трагедія в історії людства.Минуло 40 років, і Чорнобиль не обмежився сторінками в підручниках. Його наслідки все ще відчуваються в природному середовищі, у житті людей, і у світовій політиці безпеки, особливо гостро зараз, коли війна знову піддає атомні об'єкти загрозі.TrueUA нагадує, що потрібно знати та пам'ятати про одну з ключових подій в історії України та всього світу.Ніч, що змінила світВсе починалося як звичайний технічний експеримент. У ніч на то 26 квітня на четвертому енергоблоці ЧАЕС планували перевірити, чи зможе турбіна виробляти електрику після зупинки реактора. Однак цей експеримент проводили з порушеннями: ігнорували інструкції, вимикали системи захисту, і все відбувалося під тиском керівництва.О 01:23 пролунали два вибухи, реактор був повністю зруйнований, а у повітря здійнявся стовп радіоактивних речовин. Це був початок катастрофи, масштаби якої тоді ніхто до кінця не усвідомлював.Причиною трагедії стали людські помилки у поєднанні з небезпечним дизайном реактора. Але ще більшою проблемою була система, яка не дозволяла відкрито обговорювати питання і критично оцінювати ситуацію.Перші години та дні після вибухуПоки світ нічого не підозрював, на місці аварії вже йшла боротьба за життя. Пожежники та працівники станції гасили вогонь, не розуміючи рівня радіації. Вони працювали фактично без захисту, тому першими постраждали.Радянська влада замість чесності обрала мовчання. Офіційне повідомлення з’явилося лише через два дні, воно було коротким і узагальненим.Евакуацію Прип’яті, міста-супутника станції, провели тільки 27 квітня. Люди ще впродовж доби жили звично: гуляли, ходили на роботу, діти гралися на вулицях.Розміри катастрофиМасштаб катастрофи на ЧАЕС одразу зрозуміти не вдалося. Радіоактивна хмара пронеслася над Україною, Білоруссю, більшою частиною Європи і навіть досягла інших континентів. Обсяг викинутої радіації був величезний — за різними підрахунками, у сотні разів більший, ніж після бомбардування Хіросіми. Забруднення охопило тисячі квадратних кілометрів.До ліквідації наслідків було залучено до 600 тисяч людей, яких називають ліквідаторами, але фіактично вони стали чимось на зразок "живого щита" між катастрофою та рештою світу.Точну кількість загиблих встановити досі неможливо. Окрім тих, хто помер у перші дні, тисячі людей роками боролися з наслідками опромінення: онкологічними хворобами, хронічними захворюваннями та психологічними травмами.Ліквідатори: ціна порятункуПісля вибуху ситуація могла стати ще гіршою. Була реальна можливість другого вибуху або ще більшого забруднення. Ліквідатори працювали в неймовірно складних умовах: високі дози радіації, мінімальний захист, постійна загроза смерті. Вони очищували дахи від радіоактивного графіту, зводили саркофаг і вивозили людей.Важко переоцінити їхній внесок. Саме завдяки їм катастрофу вдалося обмежити, але ціна цього — тисячі зруйнованих життів.Окремою трагедією стала поведінка радянської влади. Інформацію приховували, масштаби зменшували, а про небезпеку, звісно, заперечували. Наочним прикладом став першотравневий парад у Києві 1 травня 1986 року. Незважаючи на підвищений рівень радіації, на вулиці вивели десятки тисяч людей, включно з дітьми. Люди йшли з прапорами та гаслами, не знаючи, що перебувають під радіоактивною хмарою.Лікарям давали розпорядження не ставити діагноз "променева хвороба", а замінювати його вигаданими назвами. Навіть коли симптоми були очевидними. Це було не лише приховування, а свідома політика, яка ставила ідеологію вище за людське життя.. Яким Чорнобиль став після катастрофи?Після аварії навколо станції створили 30-кілометрову зону відчуження. Над зруйнованим реактором збудували саркофаг, щоб стримувати радіацію.У 2019 році його накрили новим безпечним конфайнментом — однією з найскладніших інженерних конструкцій у світі. Але навіть це тимчасове рішення. Деякі радіоактивні елементи залишатимуться небезпечними ще тисячі років. Після розпаду СРСР Україна отримала у спадок не лише територію, але й відповідальність за неї. Завдяки міжнародній підтримці вдалося реалізувати масштабні проекти з безпеки.Сьогодні Чорнобиль є не лише зоною ризику, а й місцем для наукових досліджень і навіть туристичним об'єктом. Але це ще й простір пам'яті про помилки, яких не можна повторювати.Нові загрози: ЧАЕС під час війниУ 2022 році Чорнобиль знову привернув увагу всього світу, але вже через війну. Російські війська окупували станцію та Зону відчуження, перетворивши їх на військову базу.Персонал працював фактично в полоні. Військові копали окопи в радіоактивному ґрунті, переносили заражені шари землі, вивозили обладнання. У 2025 році російський дрон пошкодив новий конфайнмент, і ця ситуація вкотре нагадала про нашу сьогоднішню реальність.Це унікальна ситуація, оскільки вперше війна ведеться в країні з розвиненою ядерною енергетикою. І це створює ризики не лише для України, а й для всього світу.Чому важливо пам'ятати про Чорнобиль сьогодні?Чорнобиль — це не лише про минуле, а й про відповідальність, прозорість та ціну помилок. Ця трагедія показала, що приховування інформації може призвести до смерті, технічний прогрес без контролю небезпечний, а ядерна безпека — це питання, яке стосується всього світу. І сьогодні, коли світ знову стикається з ядерними загрозами, ці уроки звучать особливо актуально.Щороку Україна вшановує пам'ять жертв Чорнобильської катастрофи та ліквідаторів. Але пам'ять містить у собі не лише письмові згадки та визнання, а й усвідомлення та відповідальність за те, щоб подібні трагедії ніколи не повторилися.Нагадаємо, що в лютому 2024 року Кабінет міністрів України схвалив стратегію розвитку зони відчуження до 2032 року. Її основні положення представили членам комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування..

Посольство України в Італії заявило, що під час святкувань 25 квітня з нагоди Дня визволення, було зафіксовано випадки агресії та дискримінації щодо людей з українськими прапорами.Таку заяву пресслужба дипвідомства оприлюднила у Facebook."Випадки агресії та дискримінації щодо людей, які тримають українські прапори під час сьогоднішніх святкувань, є абсолютно неприйнятними. Сьогодні український прапор символізує боротьбу за свободу, незалежність, демократію та людське життя проти жорстокої війни Росії, найбільшої війни з часів Другої світової війни", — йдеться в повідомленні.Водночас у відомстві додали, що насильство щодо тих, хто виступає проти щоденних убивств невинних людей, депортації дітей та спроб Росії знищити незалежну державу та її народ, "викликає глибоке обурення та повне нерозуміння. Це не повинно повторитися"."Ми щиро вдячні італійському уряду та всім італійцям, які підтримують Україну та український народ у їхній боротьбі за життя та майбутнє", — зазначили у посольстві.Нагадаємо, за даними видання Welt am Sonntag, кількість нових заяв на притулок у країнах Європи знизилася на 18%, тобто відчувається певний спад міграції. Фахівці пов’язують це як із жорсткішою політикою, так і зі зміною країн походження мігрантів.Додамо, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск анонсував припинення прийняття заяв про надання притулку в країні. Відповідний документ уже набув чинності 26 березня..