Екологія

Науковці змоделювали, чи може штучне освітлення морських хмар послабити наслідки сильного Ель-Ніньйо. Йдеться про геоінженерну технологію, яка потенційно здатна зменшити ризики спеки, повеней, посух і пожеж.Про це пише Daily Mail із посиланням на дослідження в Science Advances.Метод, який вивчали дослідники, називається marine cloud brightening — освітлення морських хмар. Його суть полягає в тому, щоб розпилювати в атмосфері над океаном дрібні частинки, наприклад морську сіль. Такі частинки можуть робити хмари світлішими, а отже, вони відбиватимуть більше сонячного випромінювання назад у космос.У новому дослідженні науковці змоделювали, що могло б статися, якби таку технологію застосували над Тихим океаном перед потужними Ель-Ніньйо 1997 та 2015 років. Результати моделювання показали, що освітлення хмар могло б послабити ефект Ель-Ніньйо. За певних умов воно навіть могло б посилити охолоджувальний і підсушувальний вплив, характерний для Ла-Ніньї, більш ніж на 40%.Водночас автори наголошують: це не означає, що технологію вже можна застосовувати в реальному світі. Реальні експерименти з геоінженерією можуть мати непередбачувані наслідки для погоди, океанів і екосистем.Ідея дослідження виникла після масштабних лісових пожеж в Австралії у 2019-2020 роках. Тоді дим і частинки в атмосфері вплинули на хмари над південно-східною частиною Тихого океану й, за припущенням учених, могли сприяти формуванню умов, схожих на Ла-Нінью.Дослідники зазначають, що тимчасове й точкове освітлення хмар могло б стати не постійним "охолодженням планети", а інструментом для пом’якшення окремих небезпечних кліматичних подій. Однак для цього потрібні значно глибші дослідження та міжнародне погодження.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що одне з найвідоміших узбереж Італії може дедалі більше потерпати від підвищення рівня моря та екстремальних штормів. Нове дослідження показало, що частина Національного парку Чинкве-Терре у Лігурії може опинитися під загрозою підтоплень упродовж наступних 125 років..

Після рашистських обстрілів пально-мастильні матеріали потрапили до акваторії озера Кирилівського в Оболонському районі Києва. Рятувальники боролися із забрудненням близько 20 600 квадратних метрів водної поверхні.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."Усе це сталося не через випадковість чи технічну аварію. Причина одна — російський ворожий обстріл столиці в ніч проти 2 липня. Його наслідки торкнулися не лише людських життів, а й природи", — зауважили надзвичайники.Вони додали, що протягом 16 днів рятувальники зі всієї України безперервно працювали, щоби не дати забрудненню поширитися ще далі."На водоймі встановлювали скімерні системи, бонові загородження постійної плавучості та сорбувальні бонові загородження", — деталізували в ДСНС.У результаті з поверхні озера зібрали та вилучили 317 кубічних метрів забруднювальної речовини.Зараз на водоймі залишаються:230 метрів сорбувальних бонових загороджень;550 метрів бонових загороджень постійної плавучості.. До робіт залучали близько 60 рятувальників і 20 одиниць техніки."Ця історія — ще одне нагадування, що російська агресія завдає шкоди не лише людям. Вона отруює довкілля, знищує екосистеми та змушує рятувальників щодня боротися не тільки з вогнем і руйнуваннями, а й із наслідками злочинів проти природи. Але ми продовжуємо захищати, відновлювати та рятувати, не зважаючи ні на що!" — підсумували надзвичайними.Нагадаємо, що до роботи залучали також спеціалізовану машину-амфібію Mobitrac, яка розпочала видалення забрудненого очерету, що встигнув увібрати нафтовмісну емульсію..

У Києві рятувальники допомогли повернути додому імператорського удава, який під час прогулянки втік від своїх власників і видерся на дерево.Про це повідомила Команда порятунку тварин Києва.Як зазначають рятувальники, у соцмережах активно поширювалася інформація про нібито "пітона на дереві". Однак насправді це був імператорський удав.Змія, скориставшись нагодою, проявила свої природні здібності до лазіння та опинилася високо на дереві. Самостійно спускатися вона не поспішала, тому знадобилася допомога фахівців."Древолаз виявився вправним і добровільно спускатися не збирався, тож операція вимагала терпіння, досвіду та злагодженої роботи", — зазначили у відомстві.Зрештою удава вдалося безпечно зняти з дерева та повернути господарям.. У Команді порятунку тварин нагадали, що навіть домашні екзотичні улюбленці зберігають свої природні інстинкти:"Ця історія — гарне нагадування, що навіть домашні екзотичні тварини залишаються тваринами зі своїми природними інстинктами. Тому під час прогулянок не втрачайте пильності та завжди дбайте про їхню безпеку".Нагадаємо, цьогоріч у травні на Київщині спеціалісти під час ліквідації пожеж в екосистемах врятували двох оленят, які опинилися у вогняній пастці.Також раніше у Харкові врятували понад 900 кажанів, які зимували в обшивці балкона однієї з квартир. Впродовж років тварини залишалися непоміченими, але цьогорічного лютого вони почали проникати всередину балкону, а обшивка почала руйнуватися..

У четвер, 9 липня, у Хмельницькій області зафіксували землетрус. Підземні поштовхи сталися на території Новоушицької територіальної громади Кам'янець-Подільського району.Як повідомив Головний центр спеціального контролю, магнітуда землетрусу становила 1,6 за шкалою Ріхтера. Осередок поштовхів залягав на глибині п'ять кілометрів.За класифікацією землетрусів цей випадок належить до категорії невідчутних — такі поштовхи зазвичай не відчуваються людьми та не становлять небезпеки для будівель."Якщо ви відчували землетрус, залиште повідомлення про ваші відчуття за посиланням. Це допоможе нам в уточненні енергетичних параметрів землетрусу", — підсумували в Головному центрі спеціального контролю.Землетруси — короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі. Залежно від причин і місця виникнення, землетруси поділяються на:тектонічні — обумовлені тектонічними силами земної кори;вулканічні — пов'язані з виверженням вулканів;обвальні — породжені падінням великих масивів гірських порід;техногенні або антропогенні — пов'язані з діяльністю людини.Найпопулярнішою шкалою для оцінювання енергії землетрусів є шкала Ріхтера. Згідно з нею слабкі землетруси сягають 3,0-3,9 бала, легкі — 4,0-4,9 бала, помірні — 5,0-5,9 бала, сильні — 6,0-6,9 бала, руйнівні — 7,0-7,9 бала і еатастрофічні: понад вісім балів.Нагадаємо, вранці 7 липня у Полтавській області стався землетрус. Підземні поштовхи зафіксовані у Миргородському районі.Також 15 червня у Хмельницькій області стався землетрус. Його магнітуда становила два бали за шкалою Ріхтера..

Науковці припускають, що у світі може існувати від 14 до 20 мільйонів видів комах. Це значно більше за попередні оцінки, які здебільшого називали цифру до шести мільйонів видів.Про це повідомляє IFLScience із посиланням на нове дослідження науковців Університет Корнелла. Комахи є найрізноманітнішою групою тварин на планеті. Водночас точну кількість їхніх видів учені не можуть визначити вже багато років, оскільки значна частина біорізноманіття досі залишається недослідженою.За словами ентомологині Лаури Мелісси Гузман, знати реальну кількість видів важливо для їхнього захисту. Вона наголосила, що неможливо ефективно охороняти види, про існування яких наука навіть не знає.Сьогодні загалом описано близько 1,5 мільйона видів тварин. Однак дослідники вважають цю цифру суттєво заниженою. Причина — нерівномірність збору зразків: фауна Європи та Північної Америки вивчена значно краще, ніж комахи Африки, Азії чи Південної Америки.Як учені зробили нову оцінкуДля дослідження науковці використали велику базу даних із Коста-Рики. Вона охоплювала приблизно 1,6 мільйона зразків комах, які належали майже до 54 тисяч видів.Зразки збирали за допомогою 15 пасток у різних природних середовищах, зокрема у сухих лісах, хмарних лісах і тропічних лісах природоохоронної території Гуанакасте, яка входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Водночас дослідники врахували, що такі пастки не можуть показати повну картину. Наприклад, наземні пастки можуть не вловлювати комах, які живуть у кронах дерев, тому частина видів лишається непоміченою.Щоб оцінити, скільки видів могло залишитися поза увагою, команда окремо вивчила мікрогастринних паразитичних ос. Це дуже різноманітна група комах.Науковці порівняли зразки з пасток із результатами власного збору. Для цього вони зібрали близько 1,5 тисячі заражених осами гусениць і виростили паразитичних личинок, щоб визначити, які види ос із них з’являться.Загалом дослідники ідентифікували 1414 видів ос серед 21,5 тисячі зразків. Порівняння різних методів збору дозволило оцінити, скільки видів могли пропустити. Після цього вчені застосували отримане співвідношення до всього масиву зібраних комах.За їхніми оцінками, лише в природоохоронній території Гуанакасте може бути близько 333 тисяч видів комах.Потім дослідники поширили модель на глобальний рівень, використавши дані про кількість видів дерев та кілька інших груп тварин як орієнтир. У результаті вони дійшли висновку, що на Землі може існувати від 14 до 20 мільйонів видів комах.Чому більшість видів досі не мають назвЗа оцінкою науковців, понад 18 мільйонів видів комах можуть залишатися неописаними. Тобто вони існують у природі, але ще не отримали наукових назв і не були повноцінно вивчені.Опис нового виду — тривалий процес. Фахівці мають порівняти зразок з уже відомими видами, перевірити музейні колекції та довести, що йдеться саме про новий вид.Через нестачу спеціалістів описати всі види комах традиційними методами майже неможливо. Допомогти може ДНК-баркодування — метод, за якого невеликі ділянки ДНК порівнюють із базами даних уже відомих видів.Цей підхід не замінює повноцінного опису нового виду, але допомагає швидше виявляти потенційно невідомі для науки організми.Додамо, нещодавно стало відомо, що від появи сучасної людини на Землі могло змінитися від 10 до понад 12 тисяч поколінь. Точна кількість залежить від того, який середній вік народження дітей використовувати для розрахунків.Читайте також: Неочікуване джерело даних: які комахи допомогають вченим дослідити появу ранніх людей.

У середу, 1 липня, стало відомо про перше виявлення чилійського павука-відлюдника Loxosceles laeta на Піренейському півострові. Отруйний вид знайшли у місті Порту на півночі Португалії, однак дослідники запевняють, що ризик для людей є низьким.Про це повідомляє Euronews.Чилійський павук-відлюдник походить із західної частини Південної Америки. Зазвичай цей вид трапляється, зокрема, у Бразилії та Аргентині, однак через міжнародну торгівлю він може потрапляти до інших регіонів світу.Один із дослідників, ентомолог Музею природничої історії та науки Університету Порту Жозе Мануел Гроссо-Сілва, наголосив, що підстав для паніки немає. За його словами, цей павук має прихований спосіб життя і не схильний нападати на людей.Водночас укус Loxosceles laeta може бути небезпечним. У науковій роботі біологів Франсішку Жіла та Жозе Мануела Гроссо-Сілви зазначається, що він здатен спричиняти серйозні ураження шкіри, зокрема некротичні рани.Першого павука цього виду випадково помітили 10 вересня 2025 року на стіні в районі Campo dos Mártires da Pátria у Порту. Це був самець. Другого самця знайшли 10 січня 2026 року мертвим у липкій пастці, яку встановлювали не спеціально для цього виду.Чим небезпечний укусУ Португалії вже мешкає інший отруйний павук із цього ж роду — середземноморський павук-відлюдник Loxosceles rufescens. Він поширений у країні вже кілька десятиліть.У 2023 році в Португалії зафіксували випадок локсосцелізму — синдрому, який виникає після укусу павука роду Loxosceles. Тоді 48-річну жінку вкусив середземноморський павук-відлюдник в одному з міських парків.Після укусу в ділянці шиї у жінки з’явився набряк без сильного болю. Впродовж наступної доби стан погіршився: виникли головний біль, слабкість, підвищення температури, втома та некроз у місці ураження. З лікарні пацієнтку виписали через 16 днів без залишкових симптомів.Дослідники пояснюють, що чилійського павука-відлюдника легко сплутати із середземноморським. Обидва види мають схожу будову та поведінку: вони коричневого кольору, уникають відкритих місць, плетуть павутину в темних кутках, на стінах і в прихованих ділянках, а найбільш активні вночі.Найнадійніше відрізнити ці види можна за будовою педипальпів у самців. Це парні придатки біля передньої частини тіла павука, які виконують чутливу та репродуктивну функції.Чому нові види з’являються частішеЗа словами Гроссо-Сілви, у Португалії вже закріпилися понад 300 видів комах із різних регіонів світу. Часто вони потрапляють у країну через перевезення товарів або рослин.На поширення нових видів також впливають зміни середовища. Йдеться, зокрема, про урбанізацію, скорочення природних місць існування, великі площі монокультур і глобальне потепління. Дослідники поки не знають, чи чилійський павук-відлюдник обмежений лише Порту, чи вже поширився ширше. Фахівці вважають, що за ситуацією на Піренейському півострові потрібно спостерігати протягом наступних років.Перший випадок виявлення Loxosceles laeta у Європі зафіксували ще 1972 року в будівлі Університету Гельсінкі у Фінляндії. Імовірно, павук потрапив туди за участі людини та зміг вижити всередині приміщення завдяки теплішому середовищу. У 2025 році представника цього виду також виявили в підвалі Тюбінгенського університету в Німеччині. Дані про можливу присутність чилійського павука-відлюдника в Італії залишаються непідтвердженими.Нагадаємо, торік в Австралії вчені виявили найбільший і найотруйніший екземпляр сіднейського лійкопавутинного павука.Читайте також: У Чорнобильській зоні підтвердили появу нового хижака: який вигляд він має.

У Києві тривають роботи з ліквідації забруднення озера Кирилівського. Через російський масований обстріл у ніч на 2 липня пально-мастильні матеріали одного із підприємств потрапили до акваторії озера.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Там зазначили, що наразі на водоймі встановлені:чотири лінії бойових загороджень постійної плавучості — загальною протяжністю 350 метрів;12 ліній сорбувальних бонових загороджень — загальною протяжністю 720 метрів, якими перекрито всю ширину озера, що дозволило локалізувати розповсюдження забруднювальних речовин;також розгорнуто дев’ять скімерних систем — за допомогою яких відбувається збір нафтопродуктів."Із поверхні водойми вже відпомповано 25 кубічних метрів пально-мастильних матеріалів", — ідеться в повідомленні.. При цьому надзвичайними констатували, що, попри це, в районі озера досі відчувається стійкий запах паливно-мастильних матеріалів, у таких умовах щодня працюють рятувальники."Забруднення також негативно впливає на екосистему водойми", — зауважили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.Фахівці ДСНС бачать загибель риби, птахів, жаб, комах та інших тварин, які мешкали в акваторії озера та на його берегах.До ліквідації наслідків залучені 17 одиниць техніки та 60 рятувальників ДСНС, які продовжують ліквідацію наслідків обстрілу.Нагадаємо, що станом на 27 червня та наступними днями Київ затягнуло щільним смогом через імовірні лісові пожежі в передмісті чи в районі Чорнобильської зони. У соцмережах поширили кадри сильного задимлення в Оболонському районі..

Науковці виявили у сірчаній печері на албансько-грецькому прикордонні павутину площею 106 квадратних метрів. Дослідники припускають, що це може бути найбільша павутина такого типу, яку коли-небудь знаходили.Про це повідомляє IFLScience із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Subterranean Biology.Гігантську павутину знайшли у Sulfur Cave ("сірчана печера") — печері, яка має вихід на півночі Греції, але її глибокі частини розташовані під територією південної Албанії. Разом із двома сусідніми печерами вона утворює підземну систему з великими залами й тунелями у вапняковій породі.Площа павутини становить 106 квадратних метрів. Це майже половина тенісного корту. Водночас її створив не один павук, а величезна колонія. За оцінками дослідників, у павутині мешкали приблизно 111 тисяч павуків. Генетичний аналіз показав, що серед них було близько 69 тисяч хатніх павуків, яких також називають домовим павуком, і понад 42 тисячі представників виду Prinerigone vagans.Автори дослідження наголошують, що це перший задокументований випадок колоніального створення павутини для цих видів. Зазвичай на поверхні вони не формують таких спільних структур.Чому павуки обрали саме цю печеруСірчана печера має незвичайну екосистему. У глибині печери є джерела із сірчаною водою, яка має різкий запах. Потік проходить через печеру та впадає у річку Сарандапоро біля входу. Оскільки в глибоких частинах печери немає сонячного світла, місцева екосистема тримається не на фотосинтезі, як більшість природних систем, а на хемоавтотрофії.Хемоавтотрофія — це процес, за якого мікроорганізми отримують енергію не від сонця, а завдяки хімічним реакціям.У цій печері важливу роль відіграють бактерії, які використовують сполуки сірки. Такі бактерії утворюють липкий біоплівковий шар на поверхнях печери. Ним живляться личинки дрібних комах і мухи-хірономіди. Саме вони, своєю чергою, стають їжею для павуків. Дослідники помітили, що основна частина гігантської павутини розташована на ділянці стіни, де було особливо багато дрібних хірономід. Це може пояснювати, чому павуки зібралися саме там.Науковці також зазначають, що деякі павуки здатні створювати дуже великі павутини навіть самостійно. Одним із найвідоміших прикладів є павук Darwin's bark spider, який живе на Мадагаскарі та може плести павутину завдовжки до 25 метрів над водоймами.Нагадаємо, торік в Австралії вчені виявили найбільший і найотруйніший екземпляр сіднейського лійкопавутинного павука.Читайте також: У Чорнобильській зоні підтвердили появу нового хижака: який вигляд він має.

У п'ятницю, 3 липня, у столиці зафіксовано погіршення якості повітря. Головні причини — спека та пожежі.Про це повідомила Київська міська державна адміністрація. Зазначається, що фіксується підвищення концентрації приземного озону та зважених часток (пилу).Як пояснили фахівці, підвищений рівень озону зумовлений аномально спекотною погодою, яка сприяє його утворенню в приземному шарі атмосфери."Водночас через пожежі, спричинені ворожою атакою в ніч на 2 липня, та температурну інверсію (відсутність вітру) забруднювальні речовини не розсіялися в атмосфері. Вони накопичилися у приземному шарі повітря, що призвело до тимчасового погіршення його якості та підвищення концентрації продуктів горіння і дрібнодисперсних часток. Це може негативно впливати на стан здоров'я, насамперед людей із захворюваннями органів дихання та серцево-судинної системи, дітей, людей старшого віку та вагітних", — йдеться у повідомленні.Відтак, до покращення якості повітря кияна радять:зачинити вікна;обмежити тривале перебування на відкритому повітрі;підтримувати водний баланс та пити достатньо води;за наявності очищувача повітря увімкнути його на максимальний режим роботи.Ситуація із якістю повітря у столиціПравий берегНа стаціонарному пункті моніторингу атмосферного повітря за адресою просп. Європейського Союзу, 64-Г загальний індекс якості повітря — 75 (високий рівень забрудненості).На стаціонарному пункті моніторингу атмосферного повітря за адресою вул. Щусєва, 20 загальний індекс якості повітря — 100 (високий рівень забрудненості).На стаціонарному пункті моніторингу атмосферного повітря за адресою просп. Турівська, 28 загальний індекс якості повітря — 100 (високий рівень забрудненості).На стаціонарному пункті моніторингу атмосферного повітря за адресою просп. Берестейський, 97 загальний індекс якості повітря — 66 (високий рівень забрудненості).Лівий берегНа стаціонарному пункті моніторингу атмосферного повітря за адресою вул. Харківське шосе, 7/1 загальний індекс якості повітря — 59 (середній рівень забрудненості).На стаціонарному пункті моніторингу атмосферного повітря за адресою вул. Архітектора Вербицького, 26 загальний індекс якості повітря — 94 (високий рівень забрудненості).Нагадаємо, 1 липня Ужгород накрив потужний буревій, який спричинив серйозні наслідки. Величезне дерево впало та перекрило дорогу на Слов'янській набережній.Додамо, 29 червня Рівненщину також накрила потужна негода, яка спричинила низку пошкоджень у різних районах області.  До того ж Львів теж накрив потужний буревій. Місто опинилося під ударом шквального вітру, який ламав дерева, зривав дахи будівель і створював небезпечні умови на дорогах.Читайте також: Чи накриє Україну спека в липні: неочікуваний прогноз синоптиків.

Біля східного узбережжя Індонезії стався землетрус магнітудою 6,2. Поштовхи зафіксували неподалік міста Тобело у провінції Північне Малуку, загрози цунамі немає.Про це повідомляє Euronews. За даними Геологічної служби США, землетрус стався об 11:31 за місцевим часом. Епіцентр був приблизно за 58 км на захід від міста Тобело, а осередок залягав на глибині 120 км.Інформації про руйнування чи постраждалих одразу після землетрусу не надходило.Житель міста Тернате Умар Аббас, яке розташоване приблизно за 114 км від епіцентру, розповів AFP, що під час поштовхів сидів у придорожньому кафе."Я сидів і пив каву, коли раптом мій стілець почав хитатися. На мить я запанікував, бо досі маю травму після попередніх землетрусів", — сказав він.Метеорологічне, кліматологічне та геофізичне агентство Індонезії заявило, що землетрус не створює загрози цунамі.Індонезія часто потерпає від землетрусів, оскільки розташована в зоні так званого Тихоокеанського вогняного кільця. Це дуга підвищеної вулканічної та тектонічної активності, яка простягається від Японії через Південно-Східну Азію й далі через басейн Тихого океану.Нагадаємо, 24 червня Японію та Венесуелу сколихнули потужні землетруси. В обох країнах є значні руйнування. Також влада повідомила про тисячі жертв у Венесуелі, велика кількість громадян досі перебувають під завалами.Додамо, на початку червня на Філіппінах зафіксували надпотужний підземний поштовх магнітудою 7,8, який спричинив обвалення десятків споруд. Місцева влада заявляє про перших жертв та багатьох поранених унаслідок катаклізму..

У ніч проти четверга, 2 липня, внаслідок російської атаки на Київ пошкоджень зазнав столичний зоопарк. Через уламки скла та частини рам постраждали черепахи й крокодили, однак жодна тварина не загинула.Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація із посиланням на КП "Київський зоопарк".За даними КиївЗоо, працівники, які цілодобово чергують біля тварин, одразу надали постраждалим необхідну допомогу. Наразі всі мешканці зоопарку перебувають у безпеці.Внаслідок атаки на території зоопарку пошкоджені будівлі відділу приматів і птахів, купол зимового саду, акватераріум, сіносховище та північна вхідна група. Також пошкоджень зазнала екзотична рослинність зимового саду.У КиївЗоо триває ліквідація наслідків російського удару. Тимчасово не працює північна вхідна група з паркінгом.Водночас інші об’єкти зоопарку функціонують у штатному режимі. Відвідувачі можуть потрапити на територію через Центральний вхід.Нагадаємо, у ніч проти 2 липня Росія масовано атакувала Київ ракетами та ударними безпілотниками. У столиці зафіксували руйнування в різних районах міста..

Потужний буревій, який накрив Ужгород, спричинив серйозні наслідки. Величезне дерево впало та перекрило дорогу на Слов'янській набережній.Про це повідомив журналіст Віталій Глагола. За його словами, через інцидент проїзд однією з головних транспортних артерій міста тимчасово перекритий. Для водіїв організовано об'їзд, однак у районі можливі затримки руху.На місці очікують прибуття комунальних служб, які мають розпиляти та прибрати дерево, після чого рух буде відновлено."Якщо плануєте маршрут через цей район, врахуйте можливі затримки та за можливості обирайте альтернативні шляхи", — додав журналіст.. Нагадаємо, 29 червня в селі Озеро на Волині блискавка влучила поблизу водойми. Внаслідок цього постраждали семеро людей, з них — четверо дітей.Додамо, 29 червня Рівненщину також накрила потужна негода, яка спричинила низку пошкоджень у різних районах області.  До того ж Львів теж накрив потужний буревій. Місто опинилося під ударом шквального вітру, який ламав дерева, зривав дахи будівель і створював небезпечні умови на дорогах.Читайте також: У Львові блискавка влучила у шестирічну дівчинку.

Фахівці продовжують аналіз супутникових даних щодо забруднення атмосферного повітря у столиці та на Київщині, спричиненого екосистемними пожежами в Чорнобильській зоні відчуження.Про це повідомила пресслужба Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України.За даними спостережень, пожежі, що розпочалися 25 червня 2026 року в межах Чорнобильської зони відчуження, призвели до формування значних шлейфів забрудненого повітря. У період 27-28 червня продукти горіння поширилися у південному напрямку, що спричинило погіршення якості атмосферного повітря та зниження видимості в місті Київ, а також у Вишгородському, Бучанському та Броварському районах.Супутникові дані Sentinel-5P зафіксували шлейфи забрудненого повітря з підвищеним вмістом чадного газу (CO) та твердих часток (аерозольний індекс). Забруднення простежувалося на відстані до 170 км від осередків горіння.Станом на 29 червня екосистемні пожежі в межах Чорнобильська зона відчуження продовжують фіксуватися. За прогнозами, за умови формування північного напрямку вітру, димові шлейфи можуть знову поширюватися у бік Києва та прилеглих територій.Фахівці зазначають, що ситуація залишається динамічною, а якість повітря у регіоні може коливатися залежно від інтенсивності горіння та метеорологічних умов.Чорнобильська зона відчуження — заборонена для вільного доступу територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Зона включає Північ Вишгородського району Київської області, де розташовані: безпосередньо електростанція, міста Чорнобиль і Прип'ять, Північ Вишгородського району Київської області, а також частина Житомирської області аж до кордону з Білоруссю.Нагадаємо, раніше у Києві поліцейські викрили підприємство у системному порушенні екологічних норм. Унаслідок його діяльності відбувалося небезпечне забруднення атмосферного повітря..

Одне з найвідоміших узбереж Італії може дедалі більше потерпати від підвищення рівня моря та екстремальних штормів. Нове дослідження показало, що частина Національного парку Чинкве-Терре у Лігурії може опинитися під загрозою підтоплень упродовж наступних 125 років.Про це повідомляє Euronews із посиланням на дослідження, опубліковане в науковому журналі Remote Sensing.Чинкве-Терре — популярний туристичний регіон із кольоровими будинками, рибальськими гаванями, пляжами, крутими скелями та пішохідними маршрутами.Водночас саме низинні ділянки узбережжя, порти, пляжі й транспортна інфраструктура можуть стати найбільш вразливими до кліматичних змін.Які райони під найбільшою загрозоюМіжнародна група дослідників проаналізувала дві найбільш відкриті до впливу моря ділянки узбережжя, де розташовані села Монтероссо та Вернацца.Учені використали останні кліматичні прогнози Міжурядової групи експертів зі зміни клімату. За їхніми розрахунками, до 2150 року відносне підвищення рівня моря в цих районах може становити від 0,60 до 1,17 м.Координатори дослідження Марко Анзідей з Національного інституту геофізики та вулканології Італії та Алессандро Босман з Інституту екологічної геології та геоінженерії зазначили, що найбільш чутливими є невеликі пляжі та низинні портові зони.У найпесимістичнішому кліматичному сценарії сильні штормові нагони можуть спричиняти хвилі заввишки понад 13 м. Це може створити ризики навіть для залізничної лінії, яка сполучає населені пункти Чинкве-Терре.Як регіон готується до змін кліматуАвтори дослідження закликають місцеву владу заздалегідь адаптувати інфраструктуру до підвищення рівня моря. Серед можливих заходів — підняття рівня причалів, покращення дренажних систем, захист туристичних об’єктів і транспортної інфраструктури.Національний парк Чинкве-Терре вже працює над планом адаптації до зміни клімату. Одним із важливих напрямів є збереження кам’яних стін, які допомагають підтримувати гідрогеологічну стабільність схилів і захищати історичний аграрний ландшафт.Президент Національного парку Лоренцо Вівіані наголосив, що захист скель, причалів та узбережжя потребує участі науковців, місцевої влади, громад і бізнесу.Нагадаємо, нещодавно через несприятливі погодні умови у селі Василівка Болградського району Одеської області загинуло найбільше в Україні лавандове поле. На жаль, коріння рослини не витримало морозу, лавандові кущі висохли.Читайте також: Глобальне потепління прискорюється: Земля встановила новий антирекорд.

У понеділок, 22 червня, поблизу кримського узбережжя сталася серія з чотирьох відчутних землетрусів магнітудою до 3,8. Підземні поштовхи зафіксували у ранкові години в акваторії Чорного моря, а їхній епіцентр залягав за 13 кілометрів від півострова.Про це повідомив Головний центр спеціального контролю.Деталі сейсмічної активності у КримуУсі підземні поштовхи були зафіксовані впродовж кількох годин ранку 22 червня. Магнітуда зафіксованих землетрусів коливалася в межах від 3,3 до 3,8 бала за шкалою Ріхтера. Сейсмологи зазначили точний час, коли виникали коливання земної кори: перші поштовхи прилади зареєстрували о 5:09, наступні хвилі пройшли о 5:27 та о 6:14, а фінальний підземний удар припав на 7:11.Глибина та епіцентр підземних ударівЗа даними фахівців, джерело природного збурення залягало безпосередньо у морі, на відносній близькості до суходолу. Епіцентр підземних поштовхів фахівці виявили на відстані приблизно 13 кілометрів від кримського узбережжя. Джерело коливань розташувалось на глибині 19 кілометрів під морським дном. Попри те, що такі землетруси є цілком відчутними для людей на суходолі, інформації про серйозні руйнування інфраструктури чи постраждалих наразі не надходило. Нагадаємо, 15 червня у Хмельницькій області стався землетрус. Його магнітуда становила два бали за шкалою Ріхтера..