Екологія

"Укрпошта" вдосконалює використання коштів за програмою "Зимова підтримка" та додає можливість замовити ліки та придбати продукти. Як повідомили у прес-службі компанії, відтепер українці можуть замовити аптечні набори або окремі лікарські препарати за "Зимову підтримку" через "Укрпошту" — з доставкою до стаціонарного чи пересувного відділення у будь-якому населеному пункті країни.Як замовити ліки На сайті "Укрпошта.Аптека" створили окремий розділ "Зимова підтримка 2025", де кожен охочий може заздалегідь підготувати власну аптечку. Окрім цього, для зручності клієнтів пропонують готові рекомендовані набори найнеобхідніших сезонних препаратів: "Від застуди", "Від температури", "Від нежитю", "Для спокійного сну", "При отруєнні", "Турбота про серце" та інші. "Кожен набір є гнучким до зміни — можна додавати або виключати позиції", — зазначили у компанії поштового оператора.Також на сайті "Укрпошта.Аптека" доступне формування повністю індивідуальної аптечки з будь-яких препаратів, представлених на сайті. Можна обрати один вид ліків чи замовити все одразу. При замовленні ліків через "Укрпошту" різниця є лише в оплаті:ті, хто отримує "Зимову підтримку" через "Укрпошту", можуть оформити замовлення післяплатою і оплатити у відділенні під час отримання ліків;якщо оформили "Зимову підтримку" через "Дію" — необхідно буде оплатити замовлення одразу на сайті карткою "Національний кешбек"."Зимова підтримка" — ініціатива президента України Володимир Зеленського, яку впроваджує уряд. У її межах Мінсоцполітики координує дві програми. Перша передбачає фінансову допомогу українцям у розмірі тисячу гривень, а друга — додаткову виплату 6500 гривень для вразливих категорій населення, які отримують певні види державних соціальних допомог.Оформити допомогу у розмірі тисячу гривень можна в застосунку "Дія":У розділі "Сервіси" обрати "Зимова підтримка".Заповнити дані та вибрати картку "Національний кешбек".Після підтвердження заявка автоматично перейде в обробку. Приймання заявок на "Зимову підтримку" триватиме до 24 грудня 2025 року. Нагадаємо, з 1 січня 2026 року виплати за народження дитини суттєво зростуть. Родині виплачуватимуть 50 тисяч гривень одразу і сім тисяч щомісяця..

Національний банк знову підняв офіційний курс долара. Валюта другий день поспіль оновлює свій історичний максимум щодо гривні. Попередній рекорд фіксували ще у січні 2025 року.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,40 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок становив 42,37 гривні за один долар. На готівковому ринку долар зріс на 15 копійок — 42,65 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 48,94. У вівторок, 25 листопада, офіційний курс гривні до євро був на рівні 48,91.Що буде з економікою України у найближчі два роки: прогноз НацбанкуПопри війну, економіка України не лише відновлюється, а й поступово розвивається. Як повідомили у прес-службі Національного банку, посилаючись на Інфляційний звіт, економіка:у 2025 році — зросте на майже 2%;у 2026-2027 роках — зросте на 2-3%.Що заважає розвитку економікиПовільне відновлення економіки у Нацбанку пояснюють:наслідками війни: втратою людей, територій і виробничих потужностей, слабким урожаєм;пошкодженнями енергосистеми, які спричинили дефіцит електроенергії та ускладнення газовидобутку.Що підтримує економікуВодночас економічне зростання підтримуватимуть:активніший збір врожаю в другому півріччі 2025 року;бюджетні витрати на армію;інфраструктуру та соціальні програми;значна міжнародна допомога, яка наступного року може перевищити 45 мільярдів доларів.Нагадаємо, у липні голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев повідомляв, що "Індекс Біг Мака" показував, що курс долара в Україні повинен бути на рівні 22 гривні. За його словами, курс української гривні недооцінений на 47,5%.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Для ведмедя, рисі чи вовка державні межі не існують. Їхній дім — це безперервний простір лісів, річкових долин і гір, який простягається через кілька країн. Але сьогодні цей простір стрімко звужується. Будівництво доріг, парканів, гребель і розростання населених пунктів розривають природні маршрути міграцій, ізолюючи популяції тварин і загрожуючи їхньому виживанню.Щоб привернути увагу до цієї проблеми та пояснити, як можна відновити зв’язок між розірваними природними територіями, Всесвітній фонд природи WWF-Україна разом із партнерами розпочинає інформаційну кампанію "Тварини не знають кордонів".Її мета — підвищити обізнаність про великих хижаків та важливість збереження їхніх природних середовищ існування (оселищ). Кампанія привертає увагу до того, як руйнування міграційних коридорів і скорочення площ природних територій ставлять під загрозу виживання таких ключових видів як ведмідь, рись і вовк — символів дикої природи Європи та Карпат, зокрема.Ця ініціатива є частиною проекту ForestConnect — Створення кліматично-стійких лісових коридорів для великих хижаків у Балкансько-Карпатсько-Динарському регіоні, що співфінансується Європейським Союзом у межах Програми Interreg Danube Region. Кампанія "Тварини не знають кордонів" закликає людей, громади та представників влади долучатися до діалогу й спільного бачення співжиття людини та дикої природи.Що таке екологічні коридори та для чого вони потрібні? У 2015 році польські науковці спостерігали за ведмедем за допомогою нашийника з GPS-навігатором, який за один день перетнув кордони трьох країн — Польщі, Словаччини та України. Наступні декілька місяців тварина провела в Українських Карпатах, де переміщувалася у межах п'яти районів і, нарешті, залягла у барліг біля Осмолоди на Івано-Франківщині. Для чого тварині долати такі відстані? Міграційна здатність є запорукою виживання диких тварин та збереження їхніх популяцій. Так тварини шукають місця, де безпечно, достатньо їжі, і де є партнери для спарювання. Міграція диких видів підтримує рівновагу екосистем. А для того, щоб дістатися до місця, де їм комфортно перебувати в певний період року тварини використовують так звані екологічні коридори. По суті — це сполучна територія (ланка), яка поєднує між собою різні оселища та ландшафти. Екокоридори дають можливість диким тваринам:мігрувати та розселятися;успішно розмножуватися;підтримувати сприятливий стан популяції завдяки генетичному обміну;шукати комфортні умови для існування."Інтенсивний розвиток населених пунктів, промислових об’єктів, господарства і транспортної інфраструктури може зашкодити шляхам міграції диких тварин. Наприклад, авто- та залізничні шляхи спричиняють фрагментацію середовища існування тварин (оселищ), виступаючи бар’єрами на шляху їхніх міграцій. Окрім цього, суцільні території існування диких тварин дробляться на невеликі ділянки, які не здатні забезпечити виживання цілих популяцій. У таких випадках негативного впливу зазнають в першу чергу великі ссавці, такі як ведмідь і рись, оскільки для свого повноцінного виживання вони потребують значних за площею природних ландшафтів", — пояснює менеджер проектів "Рідкісні види" WWF-Україна, зоолог Остап Решетило.Як штучні інженерні рішення допомагають співжиття з природою?Екологічні коридори бувають природні — це ліси, річки, долини, луки, якими тварини вільно і безпечно переміщуються. Але існують і штучні екокоридори — створені людиною рішення, що допомагають відновити зв’язки між розірваними оселищами.Ця "екологічна інфраструктура" передбачає:віадуки та зелені мости через автомагістралі чи залізничні колії, завдяки яким  тварини безпечно долають такі перепони;спеціальні тунелі під дорогами для земноводних і дрібних ссавців;звукові сенсори, що відлякують тварин від небезпечних ділянок доріг;рибоходи — інженерні споруди, які дозволяють рибам долати греблі й мігрувати у природному ритмі.Такі рішення стають усе більш поширеними в розвинених країнах Європи, США та Канаді, де розвиток інфраструктури поєднується з турботою про дику природу.Співіснування людей і диких тварин: як знайти балансУ природі все взаємопов’язано. Коли дикі тварини втрачають природні джерела їжі чи простір для існування, вони змушені шукати нові території — часто впритул наближаючись до людських осель. Так виникають конфлікти між людиною і дикою природою.Завдання WWF-Україна і партнерів — запобігати таким ситуаціям, допомагаючи місцевим громадам і диким тваринам мирно співіснувати. Для цього впроваджуються різні природоорієнтовані рішення — від "садів для хижаків" до електроогорож, які допомагають хижакам у пошуках їжі, знижуючи водночас рівень конфліктності з людиною."Харчові оази" для ведмедівУ пошуках їжі ведмеді можуть виходити до людських поселень, що часто призводить до небезпечних ситуацій. Щоб цього уникнути, команда WWF-Україна спільно з ГО "РахівЕкоТур" та Карпатським біосферним заповідником створює "харчові оази" — спеціальні сади з дикими плодовими деревами, які розташовані подалі від сіл. Такі ділянки стають природними їдальнями для ведмедів, дозволяючи їм залишатися в межах своїх територій. Плоди пізніх сортів яблунь та інших дерев зберігаються навіть після морозів, забезпечуючи тварин їжею в осінній період, коли інших природних ресурсів поживи обмаль.ФорелепадиТакі гідротехнічні споруди полегшують міграцію струмкової форелі у гірських річках, насичуючи воду киснем і дозволяючи рибі долати пороги та греблі. Форель є важливою складовою природного раціону ведмедів, тому відновлення її популяцій допомагає тваринам знаходити їжу у природному середовищі, не наближаючись до людських поселень.ЕлектроогорожіОдним із найефективніших способів запобігти конфліктам безпосередньо є встановлення електричних огорож, або так званих "електропастухів". Перші такі системи вже встановлено в Карпатах для захисту пасік і худоби від нападів ведмедів і вовків. Електроогорожа не завдає шкоди тварині, але створює відлякуючий електричний імпульс, який змушує її триматися якомога далі.У реалізації цих заходів WWF-Україна допомагають такі проекти як ForestConnect і COOP4SAFE ("Співпраця заради збереження біорізноманіття та забезпечення гармонійного співіснування людей і диких тварин у транскордонному регіоні").Великі хижаки потребують так званих екологічних коридорів — природних шляхів, які дозволяють їм вільно переміщуватись між лісами та країнами, знаходити їжу, партнерів і розселятися на нові території. Саме завдяки цим маршрутам підтримується рівновага в екосистемах і зберігаються життєздатні популяції тварин. Однак за останні роки багато таких коридорів було перервано внаслідок вирубок, будівництва доріг і гребель, а також через негативний вплив зміни клімату. Це робить переміщення тварин між їхніми важливими оселищами дедалі складнішим і загрожує їхньому виживанню.Проект ForestConnect спрямований на подолання цих викликів шляхом посилення сполучності між ключовими лісовими ландшафтами Карпат, Балкан і Динарських гір. У межах партнерства представлено 15 організацій із семи країн.Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання. Понад 20 років WWF реалізує проекти в Україні. З 2019-го ми діємо як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців. .

Станом на 1 червня поголів’я великої рогатої худоби в Україні скоротилося на вісім відсотків порівняно з аналогічним періодом торік. Як повідомляє Асоціація виробників молока, у промисловому секторі зафіксовано незначне зростання кількості корів, але на загальну статистику вплинуло зменшення кількості тварин у присадибному секторі, тобто у господарствах населення.Загалом в присадибному і промисловому секторі України утримується 2,17 мільйона голів великої рогатої худоби, у тому числі 1,15 мільйона корів. Порівняно до 1 травня 2025 року, їх кількість в Україні скоротилося на 10 тисяч, а чисельність корів скоротилася на 3,9 тисячі."Близько 42% тварин утримується на промислових підприємствах, а 58% — в господарствах населення", — наголосили в Асоціації виробників молока.Станом на сьогодні в промисловому секторі утримується 918,6 тисячі великої рогатої худоби, що на три тисячі менше, порівняно із 1 травня 2025 року. За останній рік поголів’я рогатої худоби на підприємствах скоротилося на тисячу, але кількість корів збільшилася на 3,7 тисячі. У присадибному секторі знаходиться 1,25 мільйона голів ВРХ, що на сім тисяч голів менше порівняно до 1 травня 2025 року. За останній рік кількість ВРХ в господарствах населення скоротилася на 188 тисяч голів, а кількість корів зменшилась на 107 тисяч голів (-12%).Також в Асоціації виробників молока зауважили, що ситуацію з ящуром в Угорщині та Словаччині, вдалося локалізувати, що дозволило відновити торгівлю. Подальше поширення хвороби наразі не фіксується, що дає підстави для обережного оптимізму.Нагадаємо, в Україні відтерміновано пік урожаю вітчизняних ранніх овочів та ягід. Термін дозрівання змістився на декілька тижнів через весняні заморозки..