Екологія

Через несприятливі погодні умови у селі Василівка Болградського району Одеської області загинуло найбільше в Україні лавандове поле. На жаль, коріння рослини не витримало морозу, лавандові кущі висохли.Про це повідомило видання "Бессарабія Inform" із посиланням на проєкт Laviana estate.Варто зазначити, що лавандове поле в самому серці Бессарабії висадили ще 2019 року. Воно було улюбленою локацією для фотозйомок. Зазвичай у сезон цвітіння лаванди, у період з червня по липень, поле відвідували тисячі людей.Уже у квітні 2026 року організатори повідомили про перейменування проєкту з Lavender у Laviana estate. Крім того, на оновленій сторінці також зазначили, що довелося викорчувати велику кількість лавандових кущів і залишити лише чотири гектари поля, засіяних рослиною."Ми вже не найбільше лавандове поле в Україні. Але для ваших красивих фото ми залишили чотири гектари лаванди, цього достатньо для розміщення фотолокацій", — інформували організатори.Однак 1 червня напередодні відкриття сезону організатори повідомили про загибель рослин."Чи буде цього року існувати фотопроєкт Laviana estate — ми не знаємо, але намагаємося зробити все можливе, щоби реанімувати лавандове поле", — зазначили на сторінці проєкту.Разом з тим координатори закликали підтримати проєкт, купивши екологічну крафтову продукцію, яку готували на сезон 2026 року. Серед асортименту — ефірні олії, гідролати, лавандовий мед, догляд за тілом і аромадекор."Просимо вас підтримати нас, купивши продукцію, яку виготовили на сезон 2026 року. Ми розпродаємо все за приємними цінами. Пишіть у дірект або телефонуйте за номером 096-233-42-01. Віримо, що ми можемо пройти це разом", — підсумували організатори.Нагадаємо, що в Україні є чимало чудових місць, де можна гармонійно поєднати відпочинок, красиві краєвиди та нові яскраві враження..

Після аномально теплого березня, холодного квітня та прохолодного травня погода в Україні продовжує дивувати контрастами. Водночас синоптики попереджають, що найближчі роки можуть принести нові температурні рекорди.Чи стане літо 2026 року одним із найспекотніших за останні роки, яких погодних явищ варто очікувати та як змінюється клімат України — у бліцінтерв'ю TrueUA розповів начальник Черкаського гідрометцентру Віталій Постригань.— Яким нині бачиться літо 2026 року в Україні? Чи можна говорити про тенденцію до аномальної спеки?— Атмосфера вже готується до повернення літнього тепла, але є нюанси. Більша частина України занурилася у справжню скандинавську прохолоду — з рвучким вітром, невеликими дощами та грозами. Організував це все масштабний малорухомий циклон з північного сходу, сформувавши у атмосфері потужний меридіональний перенос, який забезпечує надходження холодних повітряних мас із північних широт.Літо 2026 дебютує у нашому регіоні з перебудови процесів. Поступово холодний циклон зміститься на схід — і наш регіон потрапить під опіку антициклону з півночі. Атмосферний тиск зростатиме розмиваючи хмарність — погода стабілізується. Температура вночі 8-13°С, вдень 17-22°С.За попередніми розрахунками, цього робочого тижня вітри зміняться на південні і транспортуватимуть тепліше повітря з південних широт. Нарешті відновляться комфортні літні градуси, проте, про "пекельну" спеку, як у Парижі чи Лондоні, говорити зарано.— Чи може Україна цього літа зіткнутися з тривалими хвилями спеки, подібними до тих, які останніми роками спостерігалися у країнах Європи?— Так, це один з можливих сценаріїв цілком можливий. За чисельним прогнозом Українського гідрометцентру, літо в Україні очікується теплішим за кліматичну норму: середня сезонна температура прогнозується в межах 19-23°С, що на 1,5°С вище за норму. Кількість опадів — у межах або дещо вище норми, але це не виключає тривалих спекотних періодів.Світові кліматичні моделі також дедалі чіткіше вказують на посилення потепління. Науковці World Meteorological Organization попереджають, що найближчі роки можуть принести нову хвилю глобальних температурних рекордів і Україна — не виключення.Водночас спека не означає повністю сухе літо. Через накопичену вологу й енергію в атмосфері спекотні періоди можуть чергуватися з короткочасними зливами, грозами, шквалами та локальним градом.— Які погодні явища можуть бути найхарактернішими цього літа — хвилі спеки, посухи, сильні зливи чи буревії?— Усі ці явища — хвилі спеки, посухи, сильні зливи — вже неодноразово спостерігалися в Україні, і цього літа також можуть проявлятися. Кількість спекотних днів, до прикладу, на Черкащині уже збільшилася майже вдвічі: з 11 до 21. Зросла і кількість гроз, смерчів та граду.— Чому останніми роками українці дедалі частіше стикаються з різкими погодними перепадами та аномаліями?— Якщо говорити про глобальне потепління, то це не за рік два чи двадцять. Такі тенденції прослідковуються мінімум за останні 100 років. Кліматичні зміни відбуваються скрізь. Неможливо виділити одну вулицю чи якусь область.Разом із потеплінням над Україною змінюється й атмосферна циркуляція. Останнім часом переважають меридіональні процеси: з півночі на південь чи навпаки — з півдня на північ. Класичний західно-східний процес поки що не фіксуємо.За таких умов гаряче повітря з півдня частіше заходить у наш регіон і довше не відступає. Це призводить до триваліших хвиль спеки, посух, пилових явищ та зростання пожежної небезпеки в літній сезон.Якщо говорити про нинішню весну, то якраз домінування меридіонального типу циркуляції призвело до того, що березень аномально теплий і сухий, квітень холодний, а травень контрастний. В цілому, попри погодні "гойдалки", весна за температурою в межах кліматичної норми, але з недобором опадів..

Україна ініціювала та домоглася створення нового спеціально охоронюваного району в Антарктиці поблизу станції "Академік Вернадський". Відповідне рішення було ухвалене консенсусом під час 48-ї Консультативної наради сторін Договору про Антарктику, яка відбулася в японській Хіросімі.Як повідомили в Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ), новий природоохоронний район розташований у затоці Колінз і включає п’ять окремих ділянок з унікальними екосистемами, колоніями птахів, льодовиковими ландшафтами та високим рівнем біорізноманіття.Мета створення охоронного районуЗа даними НАНЦ, головною метою ініціативи є захист унікальних природних територій від зростального туристичного навантаження та наслідків зміни клімату.Захищені ділянки дозволять зберегти мохові екосистеми та природні місця гніздування птахів, які є вразливими до зовнішнього впливу.Дипломатичні результати та обговоренняУкраїнська делегація також порушила на нараді питання щодо ситуації навколо українського морського біолога Леоніда Пшеничнова, якого утримують в окупованому Криму. Представники України закликали міжнародну спільноту засудити дії російської влади та домогтися його звільнення."Під час наради наша делегація також закликала Сторони засудити незаконне ув’язнення українського морського біолога Леоніда Пшеничнова російською окупаційною владою у Криму та вимагала його звільнення. Це звернення отримало підтримку всіх Консультативних сторін Європи та провідних країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, зокрема Японії, Південної Кореї, Австралії та Нової Зеландії. Російська делегація відповіла, що це питання — внутрішня справа держави, та цинічно закликала зосередитися на темах, що об'єднують антарктичну спільноту, а не роз’єднують", — зазначили в дописі.Інші рішення на нарадіОкремо учасники обговорили розширення складу Консультативних сторін Договору про Антарктику. Наразі право голосу мають 29 із 58 країн-учасниць, серед яких і Україна.Україна підтримала заявки Канади та Туреччини, тоді як щодо Білорусі виступила за відтермінування розгляду. Також Росія та Китай заблокували ініціативу щодо надання імператорському пінгвіну статусу виду, що потребує посиленої охорони, попри дані про скорочення його популяції.Нагадаємо, в березні на станції "Академік Вернадський" завершилася щорічна перезмінка команд і цього разу вона стала історичною. 31-шу Українську антарктичну експедицію вперше очолила жінка..

Нові наукові дані свідчать про масштабне зниження рівня розчиненого кисню у річках по всьому світу. За оцінками дослідників, близько 80% річкових систем планети вже демонструють ознаки так званої деоксигенації, що може мати серйозні наслідки для екосистем і людей.Дослідження охопило період із 1985 по 2023 рік і базується на супутникових та кліматичних даних. Вчені проаналізували понад 3,4 мільйона супутникових знімків і дані більш ніж 16 тисяч річок у різних регіонах світу, пише ScienceAlert.Результати показали, що в середньому річки втрачали приблизно 0,045 мг кисню на літр кожне десятиліття.Чому річки втрачають кисеньНауковці зазначають, що головним фактором є глобальне потепління. Підвищення температури води зменшує здатність води утримувати розчинений кисень. Це означає, що навіть без інших змін тепліші річки фізично не можуть містити стільки кисню, як раніше.Додатково ситуацію погіршують зміни у водному режимі річок: дамби, посухи, зменшення течії та забруднення органічними речовинами. Все це знижує природне насичення води киснем і прискорює його втрату.Які регіони найбільш вразливіОсобливо швидке падіння рівня кисню фіксують у тропічних річках. Серед них — Ганг в Індії та Амазонка в Південній Америці. За даними дослідників, Ганг втрачає кисень у десятки разів швидше за середньосвітовий показник.Вчені також зазначають, що раніше очікувалося найбільше погіршення у річках високих широт, однак реальність виявилася іншою. Так, саме теплі регіони страждають найбільше через початково нижчий рівень кисню у воді.Наслідки для екосистемРозчинений кисень є критично важливим для життя у воді — від риб і рослин до бактерій. Навіть невелике зниження його рівня може спричиняти різкі зміни в екосистемах, включно з масовою загибеллю водних організмів.Після таких подій розкладання органічних решток ще більше знижує рівень кисню, створюючи "мертві зони", де життя майже неможливе.Прогнози на майбутнєЗа умов подальшого зростання викидів вуглекислого газу, до кінця століття річки в багатьох регіонах можуть втратити ще близько 10% розчиненого кисню. Найбільші ризики прогнозують для Південної Америки, Індії, Арктики та східної частини США.Дослідники наголошують, що навіть невеликі зміни рівня кисню можуть мати довготривалі наслідки для біорізноманіття та якості води, а тому потребують системних рішень у сфері кліматичної політики та управління водними ресурсами.Додамо, нещодавно Міжнародний союз охорони природи оновив свій Червоний список і визнав імператорських пінгвінів та Кергеленських морських котиків такими, що перебувають під загрозою зникнення.Читайте також: У Карпатах зафіксували нічне життя лисиць: що показали фотопастки.

На Київщині рятувальники під час ліквідації пожеж в екосистемах врятували двох оленят, які опинилися у вогняній пастці.Про це повідомила Державна служба з надзвичайних сиутацій у Київській області. Як повідомили надзвичайники, через спекотну та суху погоду в області значно почастішали пожежі у лісах, екосистемах та на відкритих територіях.Причинами займань стають як людська необережність, так і наслідки ворожих атак. Через займання у вогняних пастках опиняються тварини. Так, одне з оленят рятувальники винесли з полум’я на території Зони відчуження. Іншу тварину вдалося врятувати під час гасіння пожежі на Фастівщині."Перелякані та знесилені, але живі — ці маленькі тварини стали ще одним нагадуванням, що робота рятувальників — це боротьба не лише за ліси, поля чи будівлі, а й за кожне врятоване життя", — додали у ДСНС.. Нагадаємо, 9 травня у Чорнобильській зоні вирувала потужна лісова пожежа, яка охопила 1200 гектарів території. Для боротьби зі стихією було розгорнуто потужне угруповання сил. Загалом до гасіння пожежі залучили 374 особи, серед яких 253 — це рятувальники особового складу ДСНС.Також 5 травня на Закарпатті у лісі спалахнула масштабна пожежа. В районі Верхньо-Воловецького лісництва вогонь охопив приблизно 75 гектарів лісу..

Заміський парк "XII Місяців", розташований у селі Демидів, що за 25 км від Києва, 16 травня розпочинає новий сезон та святкує 11 років з моменту відкриття.Сезон стартує одразу з кількома резонансними подіями. Гостям вперше покажуть чорне дитинча далекосхідного леопарда Геру, народження якого стало винятковою подією для одного з найрідкісніших підвидів великих кішок у світі. Також у парку покажуть новонароджену антилопу канна Маю з лінії тварин біосферного заповідника "Асканія-Нова", який зараз перебуває в окупації.Народження Гери та Маї у "XII Місяців" називають символом збереження рідкісних тварин у час, коли частина природної спадщини України залишається під загрозою через війну.За 11 років парк "XII Місяців" став одним із найвідоміших місць сімейного відпочинку поблизу Києва. На території у 16 гектарів розташовані один із найбільших приватних зоопарків України, де мешкають понад 200 тварин близько 100 видів, озеро з фонтаном, басейни, дитячі простори та казковий замок у стилі Disneyland.Головною подією сезону стане перший публічний показ Гери — чорного дитинчати далекосхідного леопарда, яке народилося у парку минулого року. Далекосхідний леопард входить до числа найрідкісніших великих хижаків планети — у дикій природі залишилося трохи більше 100 особин. Чорне забарвлення майже не зустрічається серед далекосхідних леопардів у дикій природі, тому народження Гери стало рідкісною подією навіть для міжнародних програм збереження великих кішок.Сьогодні Гера вже підросла, активно досліджує свій простір, чудово лазить по деревах та проявляє характер справжнього хижака, хоча водночас залишається дуже грайливою та допитливою.Ще однією особливою подією сезону стало народження антилопи канна на ім’я Мая. Канна — найбільша антилопа у світі, яка відома своєю силою, витривалістю та спокійним характером. У парку називають народження Маї важливою подією для збереження лінії тварин "Асканії-Нова". Її поява стала ще одним нагадуванням про вразливість тварин, частина природного середовища та колекцій яких опинилася під загрозою через війну й окупацію.Мая народилася 1 травня та зараз майже весь час проводить поруч із мамою, обережно досліджуючи новий світ. Працівники парку кажуть, що дитинча має спокійний та обережний характер.Окрім нових мешканців, гості зможуть побачити єдиного в Україні носорога Арчибальда, родину жирафів, білих левів, тигрів, камчатських ведмедів, орангутангів, шимпанзе, вовків, бегемота Хіпполіта, капібару Боббі та десятки інших тварин з усього світу.. Однією з головних особливостей парку залишається можливість безпечної взаємодії з тваринами. Відвідувачі можуть погодувати жирафів, носорога та інших мешканців парку разом із працівниками.На території парку розташований казковий замок у стилі Disneyland, озеро з фонтаном та рожевими фламінго, великі дитячі майданчики, контактна зона з поні, мініпігами та козенятами, ресторан, BBQ-зона та великий басейн із джакузі та водоспадом, який відкриється вже з червня.Сезон стартує 16 травня. У парку кажуть, що підтримка відвідувачів сьогодні дозволяє утримувати тварин та продовжувати роботу попри війну.Адреса: Київська обл., с. Демидів, вул. Вербова, 79Посилання на Google Map: https://maps.app.goo.gl/CrW1ht3v9SkoRA7K7 .

В Україні майже 2250 гектарів землі вигоріло внаслідок пожеж в екосистемах. Найбільшох шкоди вогонь завдав у Житомирській області.Про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій."Це результат 1821 пожежі, що нищать нашу природу. Поки країна бореться за кожен метр, вогонь нищить наш тил через спеку, обстріли та людську недбалість", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що масштаби займань за областями є наступними:Житомирська — 842,3 га;Чернігівська — 503,65 га;Київська — 201,47 га;Рівненська — 182,73 га;Закарпатська — 114,04 га;Дніпропетровська — 80,13 га;Волинська — 61,27 га;Харківська — 60,26 га;Вінницька — 41,69 га;Львівська — 40,08 га;Полтавська — 23,75 га;Черкаська — 17,64 га;Івано-Франківська — 13,42 га;Одеська — 13,23 га."Нагадуємо: спалювання сухостою та сміття — це не "прибирання", а нищення природи та загроза життю. Кожна іскра може стати катастрофою. НЕ паліть траву! Бережіть Україну від вогню!" — додали у ДСНС.Нагадаємо, станом на 9 травня у Чорнобильській зоні вирувала потужна лісова пожежа, яка охопила вже 1200 гектарів території. Понад 370 фахівців було залучено до приборкання вогню, який стрімко поширювався через сильний вітер.Додамо, 5 травня на Закарпатті у лісі спалахнула масштабна пожежа. В районі Верхньо-Воловецького лісництва вогонь охопив приблизно 75 гектарів лісу..

У Чорнобильській зоні продовжує вирувати масштабна лісова пожежа. Попри це станом на вечір 8 травня рівень радіації залишається у нормі.Про це повідомив пресцентр Державної служби з надзвичайних ситуацій.За даними, отриманими від Національної гідрометеорологічної служби ДСНС України, станом на 17:00 рівень гамма-випромінювання перебуває в межах норми на всій території країни."Ліквідація масштабної пожежі в Чорнобильській зоні відчуження триває", — додали в ДСНС.Пожежа у Чорнобильській зоні: що відомоЗа даними ДСНС, станом на 09:00 8 травня площа пожежі у Чорнобильській зоні становила понад 1100 гектарів. Рятувальники зауважили, що ситуація ускладнюється сухою погодою, сильним вітром та мінною небезпекою на окремих ділянках території. Це суттєво обмежує можливість проведення робіт із гасіння. Нагадаємо, 5 травня на Закарпатті у лісі спалахнула масштабна пожежа. В районі Верхньо-Воловецького лісництва вогонь охопив приблизно 75 гектарів лісу.Додамо, 7 травня на Чернігівщині зафіксували масштабну лісову пожежу на прикордонній території, яка, за даними лісівників, виникла внаслідок російських обстрілів. Вогонь охопив приблизно 2400 гектарів лісу в зоні, куди працівники лісового господарства не мають доступу через безпекову ситуацію..

У п'ятницю, 8 травня, на Закарпатті стався землетрус. Його магнітуда становила 2,0 за шкалою Ріхтера.Про це повідомив Головний центр спеціального контролю. За даними фахівців, підземні поштовхи були зафіксовані о 09:47 за київським часом. Епіцентр землетрусу зафіксували в районі міста Виноградів на глибині три кілометра. За класифікацією землетрусів він відноситься до невідчутних."Якщо ви відчували землетрус, залиште повідомлення про ваші відчуття за посиланням. Це допоможе нам в уточненні енергетичних параметрів землетрусу", — підсумували в Головному центрі спеціального контролю.Нагадаємо, 28 березня на Полтавщині стався землетрус. Інформації про постраждалих чи руйнування не надходило.Також 8 березня в Україні стався землетрус. Підземні поштовхи зафіксування неподалік кордону з Румунією..

В Ужанському національному природному парку фотопастки зафіксували нічне життя лисиць — від "снігових ванн" до гучних перегонів із характерним хрипким гавкотом. Відео зібрали в межах міжнародного проєкту LECA, який досліджує великих хижаків Карпат і всю екосистему лісу.У Всесвітньому фонді природи WWF-Україна пояснюють, що лисиці мають надзвичайно складну систему комунікації та здатні видавати понад 40 типів звуків. Хрипкий гавкіт вони використовують для позначення території, пошуку партнера або попередження суперників.Також на кадрах видно, як тварини "купаются" в снігу. Це не розвага, а спосіб очищення хутра від паразитів і маскування власного запаху перед полюванням. Завдяки чутливому нюху лисиця здатна відчути мишу навіть під метровим шаром снігу.Фахівці зазначили, що лисиці залишаються активними взимку й не впадають у сплячку. Аналіз даних із фотопасток показав, що в холодний період вони переважно ведуть нічний спосіб життя незалежно від температури."Хоча лисиці звичайні адаптувалися до урбанізованих ландшафтів і часто живуть поблизу міст чи туристичних стежок, вони залишаються дикими істотами, а не домашніми улюбленцями. Важливо дотримуватися безпечної дистанції та не наближатися до них. Найголовніше: не годуйте лисиць. Якщо тварина звикає отримувати їжу від людини, вона втрачає навички полювання, а отже – і здатність виживати в дикій природі самостійно. Крім того, лисиці можуть бути носіями інфекційних захворювань і паразитів, про що теж варто пам’ятати!" — зауважили експерти WWF-Україна.Для захисту господарств і пасік у Карпатах дедалі частіше використовують гуманні методи — зокрема електроогорожі. У межах природоохоронних програм WWF-Україна вже передав 45 таких систем місцевим фермерам і пасічникам, щоб зменшити конфлікти між людьми та дикими тваринами.Нагадаємо, нещодавно в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України розповіли, що прикордонники часто фіксують на своїх камерах тварин, які прогулюються між різними країнами. Однак вони можуть створювати загрозу для людей, тому не варто обирати прикордонні ліси для мандрівок..

Столиця Нідерландів, Амстердам, стала першим містом у світі, яке запровадило заборону на публічну рекламу м’ясних продуктів, а також товарів і послуг, пов’язаних із викопним паливом. Обмеження набули чинності з 1 травня.Про це пише BBC.З міського простору прибрали рекламу бургерів, бензинових і дизельних автомобілів, авіаперельотів, а також інших продуктів із високим вуглецевим слідом. Заборона стосується білбордів, реклами на зупинках громадського транспорту та в метро.Міська влада пояснює, що таким чином хоче привести вигляд міста у відповідність до кліматичних цілей. Амстердам планує стати вуглецево нейтральним до 2050 року, а також очікує, що жителі поступово скоротять споживання м’яса.Ініціаторкою заборони стала представниця "Партії тварин", яка заявила, що це спосіб зменшити тиск рекламної індустрії на споживачів і стимулювати більш екологічний вибір. Прихильники рішення вважають, що постійна реклама впливає на поведінку людей і формує "звичні" моделі споживання, зокрема щодо м’яса, авіаподорожей і авто з двигунами внутрішнього згоряння.Водночас м’ясна індустрія та туристичні компанії критикують заборону, називаючи її надмірним втручанням у ринок і обмеженням свободи бізнесу. Вони наголошують, що споживачі мають самі вирішувати, що купувати та споживати.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що з Нідерландів в Україну могли потрапити желейні жувальні цукерки, які містять психоактивну речовину. Така продукція становить загрозу для здоров'я..

Країни-партнери допоможуть посилити ядерну безпеку України. Норвегія та Сполучені Штати Америки оголосили про нові фінансові пакети.Як повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко, за результатами міжнародних заходів, присвячених 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи, Україна отримує нові фінансові пакети від партнерів для зміцнення ядерної безпеки.Зокрема, уряд Норвегії оголосив про виділення 500 мільйонів норвезьких крон (приблизно 50 мільйонів доларів) на посилення ядерної безпеки України. Також Державний департамент США повідомив про намір надати 100 мільйонів доларів для підтримки безпеки Чорнобильської АЕС."Кошти будуть спрямовані на ліквідацію наслідків російських обстрілів нового безпечного конфайнменту у лютому 2025 року та зусилля із забезпечення подальшого безпечного ізолювання ядерних матеріалів на станції", — зазначила Свириденко.Україна висловлює вдячність міжнародним партнерам за послідовну та дієву підтримку у зміцненні енергетичної та ядерної безпеки держави.Нагадаємо, що Володимир Зеленський у 40 роковини трагедії на Чорнобильській АЕС закликав світ не допустити ядерного тероризму країни-агресорки Росії.Читайте також: 40 років після вибуху на ЧАЕС: трагедія, яка змінила світ і досі нагадує про себе.

На Закарпатті триває ліквідація пожежі на сміттєвому полігоні, що спалахнув у селі Барвінок ще ввечері 26 квітня. Як повідомив пресцентр Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Закарпатській області, до гасіння оперативно залучили підрозділи з Ужгорода, Чопа та селища Середнє.Після опівночі пожежу вдалося локалізувати на площі близько 0,1 гектара. Для контролю ситуації та виявлення осередків тління фахівці використовують безпілотники.Станом на зараз на місці працюють 35 рятувальників та 13 одиниць техніки, зокрема й важка техніка комунальних підприємств. Роботи з ліквідації пожежі тривають.. Через значне задимлення мешканцям прилеглих населених пунктів рекомендують:зачинити вікна;обмежити перебування на відкритому повітрі до повної ліквідації займання. Фахівці зазначають, що основну загрозу становить дим і продукти горіння, однак ситуація перебуває під контролем рятувальних служб.Нагадаємо, минулої доби Україною прокотилася негода. У низці регіонів є значні пошкодження, а також постраждалі..

Щороку 22 квітня у світі відзначають День Землі — одну з наймасштабніших екологічних подій. Це не просто символічна дата, а нагадування про те, що планета є спільним домом для кожного з нас.Цього дня говорять про захист природи, раціональне використання ресурсів і необхідність змінювати звички, які шкодять довкіллю. День Землі об’єднує держави, організації та громадян у прагненні зберегти екологічний баланс.TrueUA розповідає про історію цього дня та роль "присутності" в реаліях екології сьогодення.Історія Дня ЗемліІдея Дня Землі має глибоке коріння: ще XIX століття громадський діяч Джон Стерлінг Мортон започаткував традицію висаджування дерев у США. Згодом ця ініціатива переросла у ширший екологічний рух.Сучасний формат свята пов’язують із 1970 роком, коли американський сенатор Гейлорд Нельсон організував масштабну екологічну акцію. Тоді мільйони людей вийшли на вулиці, щоб привернути увагу до забруднення довкілля.З часом ініціатива стала міжнародною. 1990 року День Землі набув глобального масштабу, а 2009-го Організація Об’єднаних Націй офіційно закріпила 22 квітня як Міжнародний день Матері-Землі.Сутність цього дня полягає не лише у святкуванні, а передусім у відповідальності. Йдеться про усвідомлення того, що природні ресурси не безмежні, а людська діяльність безпосередньо впливає на стан планети.Основні екологічні проблемиСьогодні людство стикається з низкою серйозних викликів. Серед них — і зміна клімату, що спричиняє підвищення температури, танення льодовиків і екстремальні погодні явища.Не менш гострими є проблеми забруднення повітря і води, які впливають на здоров’я людей і стан екосистем в цілому. Масова вирубка лісів призводить до знищення природних середовищ існування, а втрата біорізноманіття ставить під загрозу цілі види рослин і тварин.Окремо варто згадати проблему споживання пластику. Мільярди тонн відходів накопичуються у природі, розкладаючись сотні років і потрапляючи навіть у харчові ланцюги.Як цей день відзначають у світіУ різних країнах День Землі супроводжується як символічними, так і практичними заходами. Люди долучаються до екологічних акцій, висаджують дерева, прибирають парки, ліси та узбережжя. Поширеними також є освітні кампанії, під час яких говорять про зміни клімату, відповідальне споживання та захист природи. До ініціатив долучаються школи, університети, громадські організації та навіть уряди.Особливим символом свята є Дзвін Миру, який лунає у різних країнах як нагадування про відповідальність людства за планету.Дзвін Миру — це міжнародний символ солідарності та заклик до миру, відлитий у 1954 році з монет, зібраних дітьми з 60 країн світу, і переданий Японією ООН. Він має напис "Хай живе загальний мир у всьому світі", встановлений у штаб-квартирі ООН, і щороку лунає в день весняного рівнодення та Міжнародний день миру.День Землі в УкраїніВ Україні цей день також набуває все більшого значення. Водночас країна стикається з додатковими викликами через війну. Забруднення ґрунтів, руйнування екосистем, пожежі та техногенні ризики суттєво впливають на довкілля.Попри це, громадськість і екологічні організації активно працюють над відновленням природи та формуванням екологічної свідомості.Що може зробити кожен задля добробутуНавіть невеликі дії мають значення. Серед найпростіших кроків:сортування відходів і зменшення використання пластику;економія води та електроенергії;використання багаторазових речей;підтримка екологічних ініціатив.Такі звички поступово формують відповідальне ставлення до природи і допомагають зменшити негативний вплив на довкілля.Нагадаємо, у березні вчені зафіксували невтішні результати глобального потепління. Так, останні десять років стали найтеплішими з початку метеорологічних спостережень. Дані охоплюють період із 1850 року.Додамо, в Київському зоопарку цієї весни сталося поповнення — у родині антилоп нільгау народилося двоє телят. Малюки вже почали виходити на перші прогулянки.Читайте також: Сезон тиші в Україні: заборони та правила відповідальної поведінки в природі.

Міжнародний союз охорони природи оновив свій Червоний список і визнав імператорських пінгвінів та Кергеленських морських котиків такими, що перебувають під загрозою зникнення.Головною причиною стала зміна клімату, яка руйнує їхнє природне середовище. Імператорські пінгвіни напряму залежать від морського льоду в Антарктиці, адже саме там вони розмножуються, відпочивають і знаходять їжу, передає CNN.Через потепління лід тане швидше і нестабільно формується, що вже призводить до масових невдач у розмноженні. За оцінками науковців, популяція цих птахів може скоротитися наполовину вже до 2080-х років.Імператорські пінгвіни — це найбільший і найважчий вид сучасних пінгвінів, що ендемічно мешкає в Антарктиді. Ці птахи виростають до 120-130 см у висоту, важать до 40-50 кг, і єдині розмножуються під час антарктичної зими, висиджуючи яйця на морському льоду.Антарктичні морські котики страждають інакше. Підвищення температури океану впливає на криль, який є їхньою основною їжею. Він відходить у холодніші й глибші води, через що тваринам стає значно складніше його добувати. Унаслідок цього чисельність виду вже різко зменшилася за останні десятиліття.Кергеленські морські котики — це вид вухатих тюленів із підродини південних морських котиків, що мешкають у субантарктичних водах. Вони поширені навколо Кергеленських островів, Південної Георгії та Антарктиди, харчуються переважно крилем, рибою та кальмарами, а також мають дуже густе хутро.Науковці наголошують, що ці зміни є частиною ширшої тенденції. Подібні процеси вже відбувалися в Арктиці, і тепер вони повторюються на півдні планети. Це означає, що проблема виходить далеко за межі окремих видів і стосується стабільності цілих екосистем.Нагадаємо, раніше працівники станції "Академік Вернадський" продемонстрували, який вигляд мають субантарктичні пінгвіни, коли в них змінюється зовнішній покрив тіла. Перед завершенням літа на крижаному континенті дорослі пташки линяють, а їхні дитинчата змінюють пух на повноцінне пір'я.Додамо, у Київському зоопарку цієї весни сталося поповнення — у родині антилоп нільгау народилося двоє телят. Малюки вже почали виходити на перші прогулянки..