Економіка

На тлі енергетичної кризи в Києві попит на вторинному ринку житла взимку 2026 року знизився на 40%. Потенційна корекція цін у постраждалих будинках може складати приблизно 5-15% залежно від тривалості проблем із теплом та інженерними системами.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на ріелторів."Попит на вторинному ринку знизився приблизно на 40% порівняно із минулою зимою. Але проблема не тільки у кількості покупців, а й у певному дефіциті об’єктів, які відповідають новим реаліям", — повідомив співвласник Агенції нерухомості Flatprime Олексій Говорун.За словами власника АН Profi Realt Романа Савченка, на початку 2026 року обстріли, відключення електроенергії й опалення більше вплинули на внутрішній стан всіх верств населення, ніж на ринок нерухомості окремо."У січні багато киян виїхало за межі міста та відклало питання купівлі-продажу нерухомості на невизначений термін. Відповідно впала як кількість звернень на купівлю, так і кількість пропозицій. Але у перші два тижні лютого ми спостерігаємо пожвавлення ринку нерухомості", — зазначив він.За словами CEO агенції нерухомості La Vida Ярослава Оршака, вплив аварій і відсутності опалення вже відчутний, ринок став повільнішим і більш вибірковим з боку покупців."Локально попит, особливо на оренду у проблемних районах, знизився приблизно на 10-35%. У сегменті купівлі житла падіння попиту не має масштабного характеру, радше спостерігається пауза й активніші торги", — зауважив він.Найбільше постраждали сегменти житла в районах з історично слабкою інженерною інфраструктурою: Троєщина, Теремки, частково Печерськ. За словами Говоруна, навіть елітна нерухомість у центрі, якщо будинок опинився без тепла, втрачає конкурентоспроможність. Але на практиці ріелтори не спостерігають масового зниження цін на лоти з постраждалих будинків."Різкого падіння цін на квартири у постраждалих будинках у короткостроковій перспективі не буде. Причина проста: квартира без тепла не буде потрібна навіть зі значним дисконтом — це не житло, а проблема. Більшість власників обирають стратегію очікування, поки не стане зрозуміло, які будинки відновлять, а які залишаться проблемними", — пояснив Говорун.За словами Оршака, поодинокі продажі зі знижками можливі, особливо в будинках без автономних рішень, але це не системна тенденція, ринок швидше перейшов у режим нижчої активності та точкових торгів.За словами Савченка, житло в таких об’єктах власники просто знімають з продажу, допоки "крига не розтане". Така ж ситуація спостерігається і в будинках, що постраждали від прямих влучань або падіння уламків."Але такі будинки зараз скоріше не розглядають покупці. Хоча, якщо буде великий дисконт, будуть і охочі купити таке майно, щоб надалі вигідно продати", — вважає він.За прогнозом Оршака, потенційна корекція цін у постраждалих будинках може становити приблизно 5-15% залежно від тривалості проблем з теплом та інженерними системами.Говорун повідомив, що водночас з’явилася нова категорія об’єктів: квартири, власники яких вирішили швидко переїхати в більш стабільні райони, але навіть тут ціноутворення залишається обережним.Найімовірніший сценарій у короткій перспективі — "заморожування" ринку у проблемних будинках до початку наступного опалювального сезону 2026-2027 років. Тоді можна буде реально перевірити, чи відновлено теплопостачання, чи це тимчасове рішення.У цілому, за словами ріелторів, сьогодні типовий запит виглядає так: енергозабезпеченість (резервне живлення будинку, наявність автономної котельні чи пристроїв опалення у самій квартирі), безпека (наявність укриття, віддаленість від потенційно небезпечних об’єктів), готовність до швидкого заселення (адекватний ремонт, комунікації), для сегменту до 100 тисяч доларів. — можливість розрахунку за державними програмами. Об’єктів, які одночасно відповідають усім цим критеріям, на ринку обмаль.За спостереженням Савченка, в середньому сегменті ціни не падають, а в будинках з автономним опаленням, генераторами та іншими елементами альтернативного живлення ліфтів та насосів, навіть виросли.При цьому будинки з ОСББ уже сприймаються ринком як більш ліквідні, тому дисконт у них зазвичай менший ніж у будинках з управлінням ЖЕК."Головним фактором формування ціни стає рівень енергонезалежності та керованість будинку. У результаті ринок не демонструє масового падіння, а скоріше розшаровується на більш стійкі та більш ризикові об’єкти", — пояснив Оршак.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що середня ціна на первинному ринку житла станом на кінець 2025 року складала 2 011 доларів за квадратний метр, тобто 84,6 тисячі гривень за квадратний метр за рік зростання на 3,3% у доларовому еквіваленті..

У вівторок, 24 лютого, Національний банк України ввів у обіг три нові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом".Як повідомила пресслужба регулятора, монети присвячені єдності України та її регіонам:"Ми сильні. Ми разом. Запорізька область";"Ми сильні. Ми разом. Харківська область";"Ми сильні. Ми разом. Херсонська область".Презентували їх голова Національного банку України Андрій Пишний та голова Запорізької обласної ради Олена Жук на острові Хортиця (Запоріжжя) у четверті роковини від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.Пишний зауважив, що випуск обігових пам’ятних монет цієї серії продовжиться впродовж 2026-2027 років. Загалом у цій серії в обіг буде введено 54 мільйонів монет, присвячених областям України.Дизайн нових монетНові монети мають номінал 10 гривень та виготовлені зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом. Аверс усіх трьох ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. На ньому в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщені номінал монети, рік карбування та Державний Герб України.Головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіону, якому присвячена монета. Зокрема:на монеті "Ми сильні. Ми разом. Запорізька область" виокремлено Запорізьку область;на монеті "Ми сильні. Ми разом. Харківська область" — Харківську область;на монеті "Ми сильні. Ми разом. Херсонська область" — Херсонську область."Обігові пам’ятні монети є законним платіжним засобом на території України, приймаються всіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій", — зазначили в регуляторі.Вони прийматимуться від клієнтів як звичайні обігові монети номіналом 10 гривень. Водночас частина тиражу буде сформована в спеціально оформлені ролики. Кожен міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного — 15 тисяч штук.Придбати ролики із 25 обігових пам’ятних монет можна буде:в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ;у банків-дистриб’юторів (перелік зазначено на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку).Нагадаємо, в Україні випустять оновлені банкноти номіналом 200 гривень. На купюрі з'явиться національне гасло.Читайте також: Які гривні сьогодні підробляють найчастіше: номінали та роки випуску.

Національний банк України знову опустив офіційний курс долара. Це сталося після одноденного зростання. Єдина європейська валюта також "полетіла" донизу.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу, 25 лютого, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,26 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 43,29. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 43,05 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 50,96. У вівторок, 24 лютого, офіційний курс гривні до євро був 51,00.В Україні випустять оновлені банкноти номіналом 200 гривеньВ Україні випустять оновлені банкноти номіналом 200 гривень. На купюрі з'явиться національне гасло. Як повідомила пресслужба Національного банку України, у межах планового випуску регулятор з 25 лютого 2026 року вводить у готівковий обіг модифіковані банкноти номіналом 200 гривень. У правій верхній частині на зворотному боці модифікованих банкнот буде розміщено патріотичне гасло: "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!"."Відповідно всі інші елементи дизайну та захисту цих банкнот відповідають банкнотам номіналом 200 гривень зразка 2019 року, зображення та описи яких розміщені на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку", — зауважили в регуляторі.Національний банк із 25 лютого 2026 року для подальшого забезпечення грошового обігу розпочне видачу цих модифікованих банкнот: банкам України;інкасаторським компаніям;компаніям з оброблення готівки.У Нацбанку попередили, що громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти номіналом 200 гривень попереднього зразка на модифіковані банкноти.Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

Європейська комісія 15 квітня представить юридичну пропозицію про постійну заборону на імпорт російської нафти. Це станеться через три дні після парламентських виборів в Угорщині.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на двох високопосадовців Євросоюзу.Співрозмовники медійників розповіли, що терміни подачі пропозиції розраховані так, щоби не вплинути на передвиборчу кампанію в Угорщині, де прем'єр Віктор Орбан стикається з найсерйознішим викликом для своєї влади за останні 16 років."Угорщина і Словаччина, які досі залежать від російської нафти, рішуче виступають проти будь-яких заборон", — ідеться в повідомленні.Аналітики зауважили, що ЄС прагне закріпити повну відмову від російської нафти в законодавстві. Це дасть змогу зберегти обмеження навіть у тому разі, якщо майбутня мирна угода щодо війни в Україні призведе до зняття поточних санкцій.Є версія, що Євросоюз зможе обійти спроби Будапешта та Братислави заблокувати це рішення. Для цього планується використати законодавство, що ухвалюється кваліфікованою більшістю голосів держав-членів, а не одностайно.Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен зазначив, що пропозиція передбачає поетапну відмову від російського імпорту не пізніше кінця 2027 року.Аналогічний закон про повну відмову від російського газу до закінчення 2027 року в ЄС ухвалили минулого місяця. Угорщина та Словаччина вже пообіцяли оскаржити його в суді.Як відомо, постачання нафти в Угорщину та Словаччину через трубопровід "Дружба" припинили з 27 січня. Україна пояснила це пошкодженням обладнання внаслідок російського удару. Водночас Будапешт і Братислава покладають відповідальність на Україну.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна з 23 лютого припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

Міжнародні партнери, які приїхали до Києва у вівторок, 24 лютого, відвідали пошкоджену російськими атаками Дарницьку теплоцентраль (ТЕЦ). За чотири роки Росія завдала по ній 13 ракетних і дронових атак, з яких дев’ять — за останні пів року.Про це заявив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Вдячний за візит у день четвертих роковин повномасштабного вторгнення Росії. Сьогодні з нами президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Євроради Антоніу Кошта, президент Фінляндії Стубб, очільники урядів Данії, Естонії, Ісландії, Латвії, Норвегії, Хорватії, Швеції, міністри й інші високопоставлені гості", — зазначив він.Шмигаль продемонстрував гостям наслідки російських ударів."На таких об’єктах війна перестає бути статистикою чи картинкою на екрані. Тут видно, що Росія воює проти світла, проти тепла, проти нормальності та можливості жити", — наголосив український міністр.. Він розповів, що ТЕЦ забезпечувала теплом 500 тисяч людей у Києві. За чотири роки Росія завдала по ній 13 ракетних і дронових атак, з яких дев’ять — за останні пів року.У січні через черговий удар станція припинили виробляти електроенергію. А на початку лютого сюди прилетіло 5 балістичних ракет — і зупинилося виробництво тепла. Без опалення залишилися понад 1100 багатоквартирних будинків, 118 шкіл і садочків, 18 лікарень."Це одночасно місце злочину та доказ російського варварства, але й місце нашої стійкості, партнерства та солідарності. Після кожного удару — ремонт, часто під ризиком повторних атак. І я вдячний кожній країні, яка надає необхідне для відновлення обладнання", — наголосив український урячдовець.Він констатував, що українську енергетику цієї зими підтримують понад 40 країн і організацій. 2025 року через Фонд підтримки енергетики мобілізовано близько 600 мільйонів євро."За час повномасштабної війни Україна отримала понад 2 000 гуманітарних вантажів для енергосектору. Світло обов’язково переможе", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, вчора під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) він наголошував, що загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років складатиме 90,6 мільярда доларів. Потреба зросла на 34%..

У вівторок, 24 лютого, Рада Європейського Союзу із загальних питань ухвалила два документи, які роблять можливим продовження технічної роботи з надання Україні кредиту в 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда". Однак журналісти констатували, що ще один необхідний для надання коштів законопроєкт залишається заблокованим Угорщиною."Сьогодні ми офіційно ухвалили, як і планувалося, регламенти щодо позики на підтримку України та механізму для України (Ukraine Facility)", — заявила після завершення засідання Ради ЄС із загальних питань заступниця міністра у справах Європи Марілена Рауна.Вона наголосила, що "в той час, коли Росія посилює удари по критичній ключовій інфраструктурі, загострюються гуманітарні потреби, ЄС має рішуче підтримувати Україну: Кіпрське головування зробило це головним пріоритетом". Після затвердження документів міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос і президентка Європейського парламенту Роберта Мецола урочисто підписали ці законодавчі акти.Як відомо, вчора Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах висловила жаль із цього приводу."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Нагадаємо, головна речниця Єврокомісії Паула Піньо наголошувала, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку..

В Україні діти та молодь до 23 років, які повернулися на підконтрольну територію після депортації, примусового переміщення або з тимчасової окупації, можуть отримати "підйомну" допомогу. Йдеться про одноразову виплату у розмірі 50 тисяч гривень.Про це повідомив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін."Діти, які повертаються з депортації, мають "підйомну" допомогу від держави — 50 тисяч гривень. Це стосується також молодих людей віком 18-23 роки, які були депортовані до повноліття", — заявив він.Міністр наголосив, що повернення дітей — "це не лише гуманітарна місія, а відповідь України на системний злочин країни-агресора"."Росія побудувала систему, яка роками змінює свідомість українських дітей через освітні мережі, інституційні заклади, патріотичне виховання. Тому ми говоримо не просто про фізичне повернення, а й про відновлення ідентичності, довіри й безпеки для дитини", — зазначив Улютін.Також посадовець додав, що наразі держава вибудовує комплексну систему реінтеграції з індивідуальною програмою підтримки для кожної депортованої дитини. Йдеться про покроковий план на 18 місяців, який гарантує:відновлення документів;забезпечення тимчасовим житлом;подальшу роботу з родиною або підбір сімейної форми виховання;психологічний і соціальний супровід дитини на всіх етапах повернення та адаптації.Нагадаємо, 13 лютого стало відомо про повернення п’ятьох дітей із тимчасово окупованих територій і Росії. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що "кожен такий випадок — маленька, але водночас велика перемога України"..

Деякі українські біженці, які були змушені залишити країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія".Як повідомили у пресслужбі Міністерства закордонних справ, "Міжнародний реєстр збитків", завданих агресією Росії, оголосив про початок подання заяв у новій категорії A1.2 — "Вимушене переміщення за межі України"."Відкриття цієї категорії означає, що всі, хто, починаючи з 24 лютого 2022 року, були змушені залишити своє житло чи місце проживання та переміститися за межі України, або не мали чи не мають можливості повернутися в Україну внаслідок агресії Російської Федерації чи з метою уникнення її негативних наслідків, тепер можуть подати заяву про компенсацію за факт вимушеного переміщення за межі держави", — пояснили у відомстві.Якщо під час перебування за кордоном особі надавався захист чи притулок в іншій державі через повномасштабне вторгнення РФ в Україну, про це треба вказати під час подання заяви на порталі "Дія". Заяви в цій категорії стосуються безпосередньо факту вимушеного переміщення за межі України як форми шкоди, завданої агресією.Розширення функціоналу "Реєстру збитків"У МЗС зауважили, що особи, які перебувають за межами України, також можуть подавати заяви в інших категоріях "Реєстру збитків". Наразі відкрито 15 категорій, що охоплюють різні види шкоди: від пошкодження або знищення житла до тяжких особистих втрат."Подання заяв здійснюється через портал "Дія", що дозволяє подати заяву з поточного місця проживання, у тому числі й за кордоном", — поінформували у відомстві.Заяви про компенсацію, подані у всіх категоріях, якщо вони відповідають установленим вимогам, будуть передані на розгляд майбутньої Компенсаційної комісії, уповноваженої визначати розмір належної компенсації."Міжнародний реєстр збитків" — це перший складник Глобального компенсаційного механізму, розробку якого ініціювало Міністерство юстиції України ще у травні 2022 року разом з міжнародними партнерами. Компенсаційний механізм складається з Реєстру збитків, Компенсаційної комісії та Фонду.Нагадаємо, у вересні 2025 року Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України, відкрив дві нові категорії для подачі заяв.Читайте також: Штрафи для українців у ЄС: за що і на скільки можуть покарати біженців.

У вівторок, 24 лютого, Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт, який дозволить підвищувати зарплати працівникам позашкільної освіти.Як повідомив народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко, йдеться про законопроєкт №14323, який вносить зміни до закону "Про позашкільну освіту".За його словами, цей документ підтримали 292 народних обранців. Законопроєкт пропонує надати засновникам державних і комунальних закладів (гуртків, центрів творчості, спортивних шкіл тощо) право встановлювати оклади, надбавки й доплати вище рівня, визначеного Кабміном."Тобто громади зможуть піднімати зарплати педагогам позашкілля, якщо мають фінансову можливість", — пояснив нардеп.В Україні з початку 2026 року стартував етап підвищення соціальних стандартів. Уряд переглянув базові показники, що вплине на доходи вчителів, медиків, соціальних працівників та молодих батьків.Варто зауважити, що 7 січня на засіданні уряду ухвалили проєкт Трудового кодексу України. Цей документ має дати старт реформі ринку праці. Нагадаємо, нещодавно прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що у педагогів та соціальних працівників зросте заробітна плата. Ставку обіцяють підняти з 1 січня 2026 року.Читайте також: Ринок праці без прикрас: чи справді бракує кадрів, що буде з зарплатами та прогнози на 2026 рік — інтерв'ю.

У вівторок, 24 лютого, Велика Британія оголосила про пакет допомоги Україні, що включає військову, гуманітарну та відновлювальну підтримку. Окрім цього, Лондон заявив про готовність розгорнути свої війська на українській території після встановлення миру.Як повідомляє агентство Reuters, британський прем’єр-міністр Кір Стармер проведе телефонну конференцію групи союзників "Коаліція охочих", а міністр закордонних справ Іветт Купер візьме участь у пам’ятних заходах у Києві.Медійники зауважили, що уряд Великої Британії оголосив про виділення 26,98 мільйона доларів на екстрену енергетичну підтримку для захисту та ремонту української енергомережі та створення додаткових потужностей для виробництва електроенергії. Крім того, передбачено 7,69 мільйона доларів на гуманітарну допомогу громадам на лінії фронту, а також навчання українських пілотів у Великій Британії для підготовки їх до роботи інструкторами з пілотування вертольотів."Додатково уряд виділив 40,47 мільйона доларів на підтримку стійкості українського суспільства та допомогу у забезпеченні справедливості й притягненні до відповідальності за російські злочини", — наголосили у Reuters. На офіційному сайті уряду Великої Британії заявили про плани розгорнути війська в Україні після встановлення миру. У межах цих багатонаціональних сил для України працює штаб із 70 осіб, а підготовка до розгортання військ підтримується фінансуванням у розмірі 269 мільйонів доларів.Нагадаємо, у вівторок, 24 лютого, у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення в Україну, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибула з офіційним візитом до Києва. Посадовиця відзначила, що це вже її 10 візит до української столиці за час великої війни..

Національний банк України продовжує підвищувати офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також "летить" вгору.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 24 лютого, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,29 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 43,27. На готівковому ринку долар зріс на п'ять копійок — 43,10 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становить 51,00. У понеділок, 23 лютого, офіційний курс гривні до євро був 50,91.В Україні випустять оновлені банкноти номіналом 200 гривеньВ Україні випустять оновлені банкноти номіналом 200 гривень. На купюрі з'явиться національне гасло. Як повідомила пресслужба Національного банку України, у межах планового випуску регулятор з 25 лютого 2026 року вводить у готівковий обіг модифіковані банкноти номіналом 200 гривень. У правій верхній частині на зворотному боці модифікованих банкнот буде розміщено патріотичне гасло: "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!"."Відповідно всі інші елементи дизайну та захисту цих банкнот відповідають банкнотам номіналом 200 гривень зразка 2019 року, зображення та описи яких розміщені на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку", — зауважили в регуляторі.Національний банк із 25 лютого 2026 року для подальшого забезпечення грошового обігу розпочне видачу цих модифікованих банкнот: банкам України;інкасаторським компаніям;компаніям з оброблення готівки.У Нацбанку попередили, що громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти номіналом 200 гривень попереднього зразка на модифіковані банкноти.Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

У січні ринок вантажних автомобілів повною масою понад 3,5 тонни продемонстрував очікуване сезонне сповзання показників відносно грудня. Водночас було збережено позитивні тренди у річному вимірі для окремих сегментів.Як повідомляє Інститут досліджень авторинку, загалом за перший місяць року було укладено 1 075 угод на внутрішньому ринку, що на 12,5% менше грудневого показника, але на 26,6% перевищує результат січня минулого року.Сегмент імпорту вживаної техніки склав 175 одиниць, продемонструвавши суттєве падіння відносно грудня (-37,9%) та невелике просідання відносно минулого року (-6,9%). Водночас продажі нових вантажівок склали 211 одиниць, де значну частку — 169 машин — забезпечили українські виробники, тоді як чистий імпорт нових авто склав лише 42 одиниці. Примітно, що імпорт нової техніки впав майже на 66% відносно минулого року, тоді як вітчизняне виробництво зросло на 17,4%, наголошують аналітики.Згідно з дослідженням, на вторинному ринку лідером за кількістю угод залишається ветеран доріг ЗіЛ 130, за ним ідуть моделі ГАЗ 3307-09. Своєю чергою, європейський сегмент представлений сімействами Mercedes-Benz Sprinter (у важких версіях), T1/T2 та Atego, а також Iveco Daily. Китайський автопром на внутрішньому ринку закріпився моделлю Sinotruk ZZ (важкі самоскиди), а сегмент важкої радянської спадщини закривають КамАЗ 5511, 5320 та ГАЗ 53.У рейтингу імпортних вантажівок з пробігом перше місце за Mercedes-Benz Atego, за ним іде важка версія Sprinter. Також представлений бренд MAN моделями TGL, TGX та TGM. Крім того, у десятку потрапили Iveco Daily, Scania R-series, Mercedes-Benz Actros та DAF XF.На ринку нових вантажівок на першому місці ASPM (лідер ринку, що спеціалізується на автогідропідйомниках вишках). Далі — Reform (модель 0201022G) (продукція компанії "Реформ", яка зазвичай виготовляє інкасаторські броньовані автомобілі або спеціалізовані фургони) та АА 09089 (комунальна техніка від українського "Авто-Анту").Нагадаємо, раніше в "УкрАвтопром" повідомляли, що торік найпопулярнішим кольором на українському ринку нових легкових авто став сірий. Найчастіше українці купували BYD Song Plus у такому кольорі.Додамо, торік український автопарк поповнили 2707 автобусів, що на 21% більше, ніж у 2024 році. Найпопулярнішими марками були АТАМАN та Mercedes-Benz..

Група "Нафтогаз" у партнерстві з TotalEnergies організувала постачання американського газу LNG через термінал Deutsche ReGas. Це відбувається на острові Рюген у Балтійському морі.Про це повідомив голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Після регазифікації в Німеччині "Нафтогаз" доставить газ через Польщу до України. У лютому цей ресурс уже доступний у нашій системі", — зазначив він.За його словами, для України це не просто новий напрямок. Це результат довіри та злагодженої роботи з партнерами."В умовах постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру кожен додатковий канал постачання газу підвищує нашу енергетичну безпеку. Крок за кроком", — наголосив очільник "Нафтогазу".Як відомо, 4 лютого з’явилася інформація, що в Україну доставили першу 2026 року партію американського зрідженого природного газу (LNG). Постачання організували в партнерстві з польським державним концерном ORLEN."Майже 100 мільйонів кубометрів наприкінці січня доставили на термінал у польському Свіноуйсьце, вони вже надійшли до української ГТС. Додаткові обсяги газу вкрай важливі в період екстремальних морозів і терористичних російських атак на енергетичну інфраструктуру", — зауважував тоді Корецький.Нагадаємо, раніше агенція Reuters із посиланням на заяву об’єднаної грецької компанії Atlantic — See LNG Trade S.A повідомляла, що перші постачання скрапленого природного газу зі США розпочнуться в березні 2026 року. Вони відбуватимуться транзитом через Балкани, Румунію та Молдову..

На світовому ринку волоського горіха суттєво зменшилася кількість українських пропозицій. У цьому сегменті Україна вже не посідає лідерських позицій, як це відбувалося раніше.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit, які послалися на президента "Української горіхової асоціації" Геннадія Юдіна."Причина такою явища — запровадження режиму експортного забезпечення зі встановленням мінімальних цін і неврегульоване законодавство щодо оформлення врожаю з домогосподарств, що обвалило офіційні продажі 2025 року на 90%", — зазначив він.За його словами, за останні 20 років Україна стабільно посідала третє або четверте місця у світовому рейтингу експортерів горіха після США, Китаю та Чилі. Протягом п’яти попередніх років держава експортувала понад 160 тисяч тонн продукції на загальну суму 461,4 мільйона доларів."Український горіх цінують за насичений якісний смак, який він має завдяки вирощуванню на благодатних українських чорноземах, за достатньо просту логістику до ЄС, невисоку ціну та високу якість його переробки", — зазначив експерт.Водночас 2025 року ситуація кардинально змінилася. Якщо раніше середньорічний експорт приносив до бюджету 92,2 мільйона доларів, то минулого року цей показник впав до 9,2 мільйона доларів.Експорт чищеного горіха знизився на 97%, а горіха в шкаралупі — на 76%. З понад одного мільярда євро, які Євросоюз витратив на імпорт волоського горіха, частка України склала лише 6,8 мільйона євро. Головними постачальниками до ЄС стали США, Чилі та Китай.Втрата ринків спостерігається і в інших країнах. За даними EastFruit, Грузія 2025 року імпортувала 3 056 тонн волоських горіхів на 13,1 мільйона доларів."На світовому ринку ростуть нові потужні горіхові гравці. Але в цей час Україна втрачає свій світовий горіховий статус, який залюбки займуть інші", — наголосив Геннадій Юдін, закликаючи спільноту сформувати конкретні пропозиції для діалогу з владою.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що українське підприємство "Філберт" переробляє понад 1 300 тонн фундука в шкарлупі. Цей обсяг включає не лише горіхи з власних плантацій в Одеській області, а й закуплений від інших садівників..

Загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років складатиме 90,6 мільярда доларів. Потреба зросла на 34%.Про це заявив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5)."Порівняно з попередньою оцінкою нинішня потреба зросла на 34%. З перших місяців повномасштабної війни енергетичний сектор став однією з пріоритетних цілей Росії", — наголосив він.За його словами, звіт RDNA5 чітко демонструє масштаб цих руйнувань. І він допомагає Україні планувати відновлення."Ми розпочали цю роботу 2022 року разом зі Світовим банком, Єврокомісією й ООН. Вдячний нашим партнерам, зокрема, Анні Б’єрде, за цю ініціативу", — додав Шмигаль.Він також конкретизував потребу в цифрах:71 мільярд доларів (майже 80% від загальної суми) необхідні саме для відновлення та модернізації генераційних потужностей;6,4 мільярда доларів — потреби теплового господарства;5,2 мільярда доларів — газотранспортна інфраструктура;4,6 мільярда доларів — нафтова галузь, включаючи переробку.За даними RDNA5, лише для швидкого відновлення енергетики 2026 року необхідно 4,9 мільярда доларів."Але ми хочемо не просто відновити зруйноване, а збудувати енергосистему, яка гарантуватиме безпеку та стійкість на десятиліття вперед", — зауважив український міністр.Він наголосив, що Україна разом зі Світовим банком розпочинає роботу над оновленою енергетичною стратегією. Вона визначить нове бачення розвитку сектору та чітку дорожню карту відновлення та модернізації."Щиро дякую Світовому банку, Анні Б’єрде та всім партнерам за солідарність і підтримку, яку ми відчуваємо зараз і на яку розраховуємо в майбутньому. Разом ми боремося за світло. І світло переможе", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, що загальна вартість відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року складає 588 мільярдів доларів (понад 500 мільярдів євро) протягом наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік. Про це свідчить оновлена "Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5)"..