Якщо людина проживала у Чорнобильській зоні у 1986–1993 роках, але сьогодні не має документального підтвердження цього факту, вона може звернутися до спеціальної комісії. Уряд розширив перелік таких випадків і продовжив відповідний експеримент до 30 вересня 2026 року.Як повідомили на сторінці Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, це необхідно для призначення доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, наданий у зв'язку із проживанням станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року на цих територіях.Рішенням, зокрема, розширено перелік випадків, коли людина може звернутися до тимчасової комісії для встановлення відомостей про своє постійне проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи в період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року. Йдеться про ситуації, коли відповідні дані відсутні у паспорті громадянина України у формі книжечки, в Єдиному державному демографічному реєстрі або у відомчій інформаційній системі ДМС.Також уряд продовжив строк реалізації експериментального проєкту щодо внесення до реєстру територіальної громади відомостей про проживання таких осіб в зоні безумовного (обов’язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року — до 30 вересня 2026 року. Це дозволить більшій кількості людей скористатися механізмом підтвердження даних, якщо історична інформація про їхнє місце проживання не була своєчасно внесена до державних реєстрів.Мета рішення — забезпечити справедливий підхід до людей, які мають право на доплату до пенсії, однак не можуть реалізувати його через відсутність або неповноту відомостей в державних інформаційних системах не з власної вини.Експериментальний проєкт діє з жовтня 2025 року. Він запроваджений для випадків, коли підтвердити факт постійного проживання станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року на території населених пунктів, віднесених до зони безумовного (обов’язкового) відселення та зони гарантованого добровільного відселення, у стандартний спосіб неможливо — зокрема через втрату або знищення документів, руйнування житла, проживання разом із батьками або зміну місця проживання в межах відповідних зон. На рівні обласних військових адміністрацій було створено вісім тимчасових комісій, які розглядають такі звернення. Реалізація урядового рішення не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету. Виплати здійснюватимуться в межах коштів, уже передбачених за бюджетною програмою фінансового забезпечення пенсійних виплат і надбавок.Нагадаємо, частина пенсіонерів може розраховувати на посилену державну підтримку. Кабінет міністрів України переглянув розміри гарантованих виплат для окремих категорій громадян..

Сили оборони України потребують великої фінансової підтримки 2027 року. Значну частину з необхідних коштів могли би надати наші союзники з-за кордону.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, який у дописі в Telegram-каналі звернув увагу на деякі пріоритету майбутнього бюджету."Сьогодні уряд схвалив й у визначений законом термін передав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік. Це бюджет країни, що воює. Наше ключове завдання — забезпечити потреби безпеки й оборони та зберегти фінансову стійкість", — зазначив він.За його словами, лише на оборону в цьому проєкті бюджету передбачено 4 трлн 885 мільярдів гривень. Це майже 44% ВВП. Додатково партнери надають Україні матеріально-технічну допомогу. Це ракети, зброя, техніка, снаряди, засоби ураження й інше."Ми розраховуємо, що це буде не менше одного трильйона гривень, і це навіть більше ніж цього року. Проте хочу наголосити, що потреби сил оборони на 2027 рік значно вищі. Вартість війни стає дорожчою. Працюємо над фіналізацією точних розрахунків", — зауважив очільник українського уряду.Він запевнив, що уряд і всі органи влади працюють над тим, щоби знайти джерела для покриття цих потреб."Ми чітко усвідомлюємо, що Україна власними доходами може покрити лише частину своїх видатків. А отже, відповідальна та злагоджена робота з партнерами є фундаментом наповнення державного бюджету та покриття всіх необхідних витрат і потреб. Військових і соціальних", — акцентував прем’єр-міністр.На його переконання, уряд, парламент та інші органи влади мають чітко та вчасно виконувати взяті на себе зобов’язання. Лише так держава матиме змогу збільшити фінансування освіти, медицини, соціальних програм, пенсій."Зокрема, на освіту передбачаємо 328,5 мільярда гривень, на медицину — 292,5 мільярда. Це більше, ніж цього року. Зростає фінансування соціальних програм, підтримки ветеранів і ВПО, житла. Більше ресурсу мають отримати регіони та громади для відновлення, розвитку та підвищення якості життя людей. Усі ці параметри відображені в проєкті бюджету", — зауважив головний урядовець України.Ще одним важливим пріоритетом він назвав те, щоби допомогти вистояти економіці в умовах радикальної інтенсифікації російських атак. На програми підтримки бізнесу передбачено 96 мільярдів гривень — майже вдвічі більше, ніж цього року. Це доступне кредитування, гранти та підтримка оборонних інновацій. Також передбачене окреме фінансування на страхування воєнних ризиків.Документ уже у Верховній Раді. Всі міністри і він, за його словами, особисто готові до плідного діалогу з парламентом і розраховують на підтримку народних депутатів."Головне завдання — забезпечити Україні не тільки спроможність захищатися, а й завдавати ефективних ударів у відповідь і гарантувати українцям необхідну підтримку", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

У вівторок, 15 вересня, Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради проєкт закону про державний бюджет на 2027 рік. Пріоритетом, як і попередніми роками, залишається фінансування сектору безпеки й оборони.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Там вказано, що документ передано на розгляд керівництву, відповідному комітету та надано на ознайомлення.Ще наприкінці липня прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що уряд розпочав підготовку проєкту держбюджету на 2027 рік."Завдання уряду — подати проєкт держбюджету до Верховної Ради у встановлений законом термін — до 15 вересня", — заявляв очільник українського уряду.Він зазначав, що документ має відповідати головним завданням — зміцненню обороноздатності, забезпеченню фінансової стійкості та продуманої соціальної політики.У середині червня Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки. Вона є основою для складання проєкту державного бюджету України.Документ передбачає два сценарії розвитку подій — базовий, за якого безпекова ситуація суттєво покращиться з 2027 року, та сценарій стійкості, який враховує можливість тривалішого перебігу воєнних дій.Саме базовий сценарій покладено в основу показників бюджетної декларації. За базовим сценарієм:реальний ВВП має зрости на 4,5% 2027 року, на 5,3% 2028 року та на 6,7% 2029 року;номінальний ВВП прогнозували на рівні 11,53 трильйона гривень 2027 року та має зрости до 14,95 трильйона гривень 2029 року;інфляція, за прогнозом, має поступово сповільнюватися — з 8,9% у грудні 2027 року до 5,1% у грудні 2029 року;середньомісячна заробітна плата прогнозується на рівні 35 010 гривень 2027 року та 44 083 гривні 2029 року;курс долара на кінець 2027 року очікується на рівні 48,3 гривні.Прожитковий мінімум на одну особу планують встановити на рівні 3 559 гривень на місяць. Для працездатних осіб він становитиме 3 691 гривня, а для непрацездатних — 2 878 гривень. Остання сума є базою для розрахунку мінімальної пенсії.Водночас для визначення посадових окладів прокурорів, податківців, митників та працівників окремих державних органів пропонується залишити окремий "заморожений" прожитковий мінімум — 2 331 гривня.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Голосування народних депутатів у Верховній Раді цього тижня — це питання державного значення. Від них залежить фінансування необхідних видатків українського бюджету.Про це Володимир Зеленський заявив у традиційному вечірньому відеозверненні."Я вдячний усім парламентарям, які сьогодні голосували позитивно у Верховній Раді. І також на цей тиждень запланована частина законопроєктів, які означають для України гроші від партнерів, якщо чесно", — зазначив він.За його словами, сім законопроєктів є в порядку денному, більшість із них — це перше читання, але кожен із них потрібен для фінансування дефіциту державного бюджету."Це питання державного значення, які стосуються всіх, абсолютно всіх в Україні, а не когось окремо — не окрему партію, групу чи особистість", — акцентував український президент.Він визнав, що деякі речі можуть бути складними, неприємними та непопулярними. Але зараз без цих речей неможливо забезпечити повну потребу нашої оборони, стійкості України."Україна — це більше ніж будь-яка партія, чи інтерес, чи піарна стратегія", — наголосив президент України.Він додав, що дефіцит треба закрити. Це мільярди доларів, які Україні можуть принести саме позитивні голосування."Я прошу всіх в нашій державі бути однаково результативними заради України", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначала, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський теж закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Президент України 15 вересня підписав закон №4955-IX, який передбачає підвищення соціальних виплат дітям з інвалідністю та людям з інвалідністю з дитинства. Нові правила також передбачають розширення соціальних послуг для сімей, які виховують дітей з інвалідністю.Як повідомляє пресслужба Міністерства соціальної політики. сім'ї та єдності України, Верховна Рада ухвалила документ у другому читанні 19 серпня. За закон проголосував 331 народний депутат.Виплати зростуть із 2027 рокуОдна з ключових змін закону — новий підхід до визначення розмірів державної соціальної допомоги. Її розмір розраховуватимуть на основі базової величини.З 1 січня 2027 року базова величина становитиме не менше 4000 гривень. Надалі її розмір визначатимуть щороку відповідно до закону про Державний бюджет України.Для дітей з інвалідністю основна державна соціальна допомога становитиме 200% базової величини — тобто не менше 8000 гривень на місяць.Окремо передбачена надбавка на догляд:не менше 4000 гривень — для дитини з інвалідністю, якщо ЛКК підтвердила потребу в догляді;не менше 8000 гривень — для дитини з інвалідністю підгрупи А.Таким чином, щомісячна підтримка становитиме:8000 гривень — базова допомога дитині з інвалідністю;12000 гривень — якщо додатково встановлено потребу в догляді;16000 гривень — для дитини з інвалідністю підгрупи А.Перерахунок надбавок на догляд, які були призначені до набрання чинності законом, проводитимуть автоматично. Додатково звертатися для цього не потрібно.Для дітей, інвалідність яких пов’язана з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я внаслідок вибухонебезпечних предметів, передбачене додаткове збільшення державної соціальної допомоги. Її розмір зростатиме на 50%.Скільки отримуватимуть люди з інвалідністю з дитинстваЗакон також передбачає підвищення виплат повнолітнім людям з інвалідністю з дитинства. За умови базової величини не менше 4000 гривень щомісячна державна соціальна допомога становитиме:I група — не менше 8000 гривень;II група — не менше 4000 гривень;III група — не менше 3000 гривень.Для людей з інвалідністю першої групи також передбачена надбавка на догляд. Для підгрупи А вона становитиме не менше 8000 гривень, а загальна сума виплат — не менше 16000 гривень.Для підгрупи Б надбавка становитиме не менше 4000 гривень. Загалом така людина отримуватиме не менше 12000 гривень на місяць.Додаткові виплати для одиноких людей з інвалідністюОкрему норму передбачили для одиноких людей з інвалідністю з дитинства II та III груп, яким офіційно встановили потребу в постійному догляді.Вони матимуть право на надбавку в розмірі не менше 3000 гривень. У результаті загальний розмір підтримки становитиме:не менше 7000 гривень — для II групи;не менше 6000 гривень — для III групи.Держава фінансуватиме нові соціальні послугиЗакон передбачає не лише збільшення грошових виплат, а й розширення соціальної підтримки сімей. Зокрема, запроваджується комбінована соціальна послуга раннього втручання для сімей із дітьми від народження до чотирьох років, які мають порушення розвитку або ризик їх виникнення.Послугу включать до переліку соціальних послуг загальнонаціонального значення. Її фінансування здійснюватиметься з державного бюджету на постійній основі.Окрім того, упродовж 2027-2031 років держава фінансуватиме низку послуг для дітей з інвалідністю та їхніх родин, а саме:супровід під час інклюзивного навчання;комплексний розвиток та догляд дітей з інвалідністю;тимчасовий відпочинок для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю, особами з інвалідністю або важкохворими дітьми.Також відповідно до закону зміниться підхід до виплат дітям з інвалідністю, які перебувають на повному державному утриманні. Частину коштів зараховуватимуть на особисті рахунки дітей. Нагадаємо, Кабінет міністрів ухвалив рішення про одноразову грошову допомогу "Зимова підтримка" для вразливих категорій населення, які проживають на прифронтових територіях. Читайте також: Нові банківські реквізити для соцвиплат: як змінити їх онлайн.

Фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Про це заявила народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в Telegram.За її словами, з вівторка, 15 вересня, в Україні фінансуються лише три сфери:соціальні видатки;зарплати бюджетникам;утримання військових."Грошей у бюджеті обмаль", — констатувала нардепка.Вона акцентувала, що багато що залежить від завтрашніх голосувань депутатів Верховної Ради. Це стосується міжнародних вимог."Це посилки, сек’ютеризація. SEPA в порядку денному немає. Страшне, як бояться депутати невинного реєстру банківських рахунків і сейфів. Особливо з огляду на те, що всі в цій країні один про одного все знають, особливо, де гроші лежать і один за одним стежать", — зауважила Ольга Василевська-Смаглюк.Як відомо, сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Для тих споживачів, які мають інтелектуальний лічильник, запроваджено нововведення у сфері ціноутворення. Також тепер з’явиться право обирати постачальника електроенергії.Про це заявили в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Там 15 вересня схвалили проєкт змін до правил роздрібного ринку електричної енергії."Одна з ключових змін — право споживачів, які мають інтелектуальні лічильники, укладати договори з динамічною ціною на електроенергію. Проєкт також розширює можливості споживачів щодо способів оплати та зміни електропостачальника", — йдеться в повідомленні.У НКРЕКП пояснили, що динамічна ціна змінюватиметься залежно від коливань на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку. Для споживача це означає можливість враховувати зміну ціни протягом доби, відповідно коригувати своє споживання та гнучкіше управляти витратами на електроенергію."При цьому перехід на динамічну ціну не буде обов’язковим. Споживач сам вирішуватиме, чи укладати такий договір", — зауважили в комісії.Постачальники електроенергії, які обслуговують понад 200 тисяч споживачів, мають забезпечити можливість укласти договір із динамічною ціною тим клієнтам, які мають інтелектуальні лічильники.Перед укладенням такого договору електропостачальник має пояснити споживачу, від чого залежить зміна ціни, а також поінформувати про можливі вигоди, ризики та витрати. В особистому кабінеті споживач зможе бачити дані про своє споживання та зміну динамічної ціни за відповідні періоди."Проєкт змін також спрощує зміну електропостачальника. Для побутових і малих непобутових споживачів вона має бути безкоштовною", — акцентували в комісії.Крім того, споживачі зможуть обирати постачальника, зареєстрованого в державі — члені ЄС або Енергетичного Співтовариства, якщо він допущений до роботи на українському ринку."Зміни підготовлені на виконання законодавства щодо інтеграції енергетичних ринків України з європейськими та посилення прав споживачів", — підсумували в НКРЕКП.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Україні підвищення вартості комунальних послуг не очікується. Зокрема, ціни на газ залишаться незмінними до кінця квітня 2027 року, проте тарифи на воду можуть переглянути у будь-який час..

Європейські комісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.Про це повідомило "Суспільне" з власних джерел у Верховній Раді. Журналісти зазначили, що раніше таке прохання озвучили президент України Володимир Зеленський і низка урядовців.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Зокрема, 3 вересня Єврокомісія офіційно подала до Ради ЄС документ на затвердження Восьмого траншу кредитної програми Ukraine Facility (приблизно на три мільярди євро).П’ять із 12 умов виконано для другого траншу за Ukraine Support Loan, але депутати не проголосували важливий для ЄС законопроєкт про оподаткування посилок до 150 євро."Це одна з небагатьох умов, виконання якої призведе до наповнення казни, як сказав один із посадовців ЄС. За умови виконання взятих зобов'язань Україні достатньо бюджетного фінансування на поточний рік", — ідеться в повідомленні.Окрім того, в документі згадана й необхідність поваги до національних меншин. У цьому контексті Угорщина наразі не готова розблокувати відкриття переговорних кластерів у межах вступу України до Євросоюзу. Серед причин, які Будапешт називає партнерам у ЄС, — ставлення угорського суспільства до України та питання захисту прав національних меншин.Лист підписали єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс і єврокомісарка з розширення Марта Кос.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Національний банк України оновив офіційний курс валют на 16 вересня. Долар подорожчає порівняно з попереднім днем, тоді як євро дещо зміцнить свої позиції.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на середу, 16 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,63 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,61.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,51. У вівторок, 15 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,52.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки. Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

У проєкті Державного бюджету України на 2027 рік наразі не передбачено коштів на проведення виборів у бюджеті Центральної виборчої комісії.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проєкту Держбюджету на наступний рік.Водночас нардеп зауважив, що у документі повторюється норма, яка вже містилася у попередніх бюджетах: після припинення або скасування воєнного стану Кабінет міністрів спільно з ЦВК має подати до Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до держбюджету в частині видатків на підготовку та проведення чергових виборів президента України, народних депутатів та місцевих виборів.На функціонування самої Центральної виборчої комісії у 2027 році передбачено 365,1 мільйона гривень — це на 90 мільйонів гривень, або 32,7%, більше, ніж торік. Водночас, за словами Железняка, ці кошти призначені на "керівництво та управління" ЦВК, а не на проведення виборів.Зазначені цифри є показниками проєкту Держбюджету-2027 і можуть змінитися під час його розгляду та ухвалення парламентом.Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що вибори під час війни в Україні можуть створити підґрунтя для подальшого розколу суспільства та держави. До того ж виникнуть запитання щодо їхніх результатів..

У проєкті Державного бюджету України на 2027 рік передбачене підвищення соціальних стандартів. З 1 січня мінімальна заробітна плата має зрости до 9 546 гривень (на 899 гривень, або 10,4%, порівняно з 8 647 гривень у 2026 році).Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проєкту Держбюджету на наступний рік.Прожитковий мінімум на одну особу планують встановити на рівні 3 559 гривень на місяць. Для працездатних осіб він становитиме 3 691 гривня, а для непрацездатних — 2 878 гривень. Остання сума є базою для розрахунку мінімальної пенсії.Водночас для визначення посадових окладів прокурорів, податківців, митників та працівників окремих державних органів пропонується залишити окремий "заморожений" прожитковий мінімум — 2 331 гривня.Виняток становитимуть судді. У проєкті бюджету для них ця норма не застосовується: після ухвалення Верховною Радою закону №4905-IX їхні оклади мають розраховуватися від повного прожиткового мінімуму. За закладеними у проєкті показниками, фінансування Державної судової адміністрації має зрости приблизно на 8,5 мільярда гривень, або 35,1%.Зазначені цифри є показниками проєкту Держбюджету-2027 і можуть змінитися під час його розгляду та ухвалення парламентом.Нагадаємо, середня заробітна плата в Україні у липні 2026 року становила 32 243 гривні. Порівняно з червнем показник зменшився на 1,6%.Читайте також: В Україні з наступного року підвищать зарплати працівникам культури: рішення уряду.

Україна залишається другим найбільшим виробником смородини у світі після Польщі. На країну припадає близько 8% світової площі насаджень цієї ягоди.Про це пише EastFruit із посиланням на AgroTimes.За даними фахівців Інституту садівництва НААН Олександра Ярещенка та Інни Бабійчук, офіційна статистика оцінює площу смородинових насаджень в Україні більш ніж у 4 тис. га, а щорічний валовий збір — приблизно у 27 тис. тонн."Водночас ці показники можуть бути завищеними. Близько двох третин площ перебувають у господарствах населення, які не охоплені повною статистичною звітністю. Тому для комерційного сектору фахівці вважають реалістичним показник близько 15 тис. тонн смородини на рік", — зазначили фахівці.Попри це, Україна залишається одним із ключових гравців світового ринку цієї ягоди.Нагадаємо, також Україна потрапила до десятки світових лідерів за площами насаджень лохини. А в Східній Європи за цим показником вона є лідером. Водночас значні площі вирощування не забезпечують українським виробникам високої продуктивності..

У серпні український автопарк поповнили 266 автобусів, зокрема мікроавтобуси. Це на 3% більше, ніж за аналогічний місяць торік.Про це повідомляє "Укравтопром". Водночас частка нової техніки скоротилася з 61% у серпні 2025 року до 56% цьогоріч. Серед нових автобусів найчастіше реєстрували:ZAZ — 42;ATAMAN — 38;ETALON — 32.У сегменті вживаної техніки лідерами стали:MERCEDES-BENZ — 58;VOLKSWAGEN — 12;VDL — 10.Загалом від початку 2026 року український автопарк поповнився 1716 автобусами, що на 4% більше, ніж за той самий період 2025 року. Із них 731 — нові автобуси (-9%), а 985 — вживані (+15%).Додамо, передача автомобіля за довіреністю не робить нового водія його власником. Навіть якщо покупець передав гроші та фактично користується машиною, для офіційної зміни власника необхідно укласти договір купівлі-продажу та перереєструвати транспортний засіб.Читайте також: Гібриди набирають популярності: які моделі купували найчастіше.

В Україні від початку 2023 року до 1 вересня 2026-го загальний обсяг публічних видатків у регіональному розрізі становив близько 2,39 трильйона гривень.. Понад половина цієї суми припала на Київ, який із великим відривом випередив решту регіонів.Про це свідчать результати дослідження команди YC.Market.Публічні видатки охоплюють кошти, які витрачають державні органи, органи місцевого самоврядування, бюджетні установи та інші розпорядники або одержувачі публічних коштів. Зокрема, йдеться про оплату товарів, робіт і послуг, виплати за договорами та інші транзакції з державного чи місцевих бюджетів.Загалом у відповідних транзакціях із 1 січня 2023 року до 1 вересня 2026-го фігурували майже 78 тисяч суб'єктів.Абсолютним лідером став Київ — на столицю припало близько 1,32 трильйона гривень, або понад 55% усієї суми у вибірці. Крім того, у столиці зафіксували найбільшу кількість суб'єктів, пов'язаних із такими транзакціями, — майже 17 тисяч."Відрив столиці від інших регіонів є суттєвим", — зауважили аналітики.Друге місце посіла Дніпропетровська область із майже 130 мільярдами гривень, що приблизно вдесятеро менше за показник Києва. Далі розташувалися:Одеська область — 106 мільярдів гривень;Київська — майже 96 мільярдів гривень;Львівська — 96 мільярдів гривень;Харківська — 84 мільярди гривень;Вінницька — 76 мільярдів гривень.Загалом на Київ та Дніпропетровську, Одеську, Київську і Львівську області припало близько 73% усієї суми публічних видатків за досліджуваний період.Аналітики також звернули увагу на Львівщину. За обсягом видатків вона посіла п'яте місце, однак за кількістю залучених суб'єктів стала одним із лідерів — їх майже шість тисяч. Більше зафіксували лише у Києві та Дніпропетровській області.У Полтавській області обсяг транзакцій становив близько 48 мільярдів гривень, Черкаській — 35,5 мільярда гривень, Івано-Франківській та Запорізькій — приблизно по 34 мільярди гривень.Найнижчі показники зафіксували, зокрема, у регіонах, значна частина територій яких перебуває або перебувала в зоні бойових дій чи російської окупації. На Донеччині обсяг публічних видатків становив близько 16 мільярдів гривень, а на Херсонщині — сім мільярдів гривень.Нагадаємо, влітку уряд офіційно розпочав роботу над проєктом державного бюджету України на 2027 рік. Відповідне доручення отримали всі міністерства, які мають до 31 липня підготувати та подати пропозиції щодо основних показників документа.Читайте також: Чому Україна воює в борг: експерт — про дефіцит бюджету та міжнародну допомогу.

Під час призначення житлової субсидії враховують середньомісячний сукупний дохід домогосподарства. Водночас низка соціальних виплат, компенсацій та інших надходжень не впливає на право отримувати допомогу та її розмір.TrueUA розповідає про тонкощі отримання субсидії та що варто враховувати при її оформленні.Так, під час розрахунку житлової субсидії до сукупного доходу не включають:сплачені та отримані аліменти;допомогу громадських і благодійних організацій;допомогу на поховання;одноразову допомогу та компенсації, передбачені законодавством або надані за рішенням органів влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ чи організацій;спеціальну бюджетну дотацію за вирощування молодняка великої рогатої худоби;оплату праці членів виборчих комісій та залучених до їхньої роботи осіб;вартість безоплатних санаторно-курортних путівок, засобів реабілітації та компенсацію за самостійно придбані технічні засоби реабілітації;виплати для відшкодування шкоди здоров'ю працівника, завданої під час виконання трудових обов'язків;одноразову натуральну допомогу "Пакунок малюка";доходи від депозитів;кошти з державного або місцевих бюджетів на придбання житла;кошти від продажу квартири чи будинку, які були єдиним житлом людини, якщо протягом шести місяців після продажу вона придбала інше житло;допомогу на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім'ї;бюджетні кошти, отримані батьками або особами, які їх замінюють, для оплати оздоровлення та відпочинку дітей;житлову субсидію та допомогу на придбання твердого палива;пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу.Крім того, не враховується низка виплат сім'ям із дітьми. Зокрема:одноразова частина допомоги при народженні дитини;одноразова частина допомоги при усиновленні дитини;одноразова винагорода жінкам зі званням "Мати-героїня";державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях;допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;компенсація послуги "муніципальна няня";тимчасова допомога "Дитина не одна";окремі види державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд за дітьми та особами з інвалідністю підгрупи А.Також до сукупного доходу не включають допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам та компенсацію витрат за тимчасове розміщення ВПО, які перемістилися під час воєнного стану.Окремі правила діють для військових, правоохоронців та інших осіб, які безпосередньо беруть або брали участь у заходах із забезпечення національної безпеки й оборони та відсічі російської агресії. Грошове забезпечення, інші виплати та передбачені законодавством види соціальної допомоги, отримані ними у період безпосередньої участі у таких заходах, до середньомісячного сукупного доходу не враховуються.Чи враховують доходи родичівДля деяких категорій громадян передбачені окремі винятки. Зокрема, доходи батьків не враховують під час призначення окремої субсидії студентам, зареєстрованим у гуртожитку за місцем навчання.Також можуть не враховуватися доходи одного з батьків дитини, якщо батьки розлучені або не перебували у шлюбі, та доходи осіб, які перебувають у полоні, визнані безвісно відсутніми або мають статус зниклих безвісти.Якщо зареєстрована або задекларована у помешканні людина фактично там не проживає, її доходи за передбачених законодавством умов також не включають до сукупного доходу домогосподарства. Соціальні нормативи у такому разі розраховують на осіб, які фактично проживають у помешканні.Додамо, людина, яка досягла 60-річного віку, але не має достатнього страхового стажу для призначення пенсії за віком, за певних умов все ж може отримувати житлову субсидію.Читайте також: Мешкаєте в орендованому житлі: як зберегти та оформити пільги на комуналку.
