Економіка

Верховна Рада України ухвалила рішення, яке дозволяє завершити процедуру внесення змін до державного бюджету та залучити додаткове фінансування Європейського Союзу для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України.У відомстві пояснили, що це рішення знімає законодавчі перешкоди для своєчасного залучення фінансової допомоги ЄС та спрямування додаткових коштів на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, а також на закупівлю, модернізацію і ремонт озброєння, військової техніки та боєприпасів для потреб Сил оборони.Крім того, ухвалення цього кроку забезпечить безперервність фінансування оборонних потреб і дозволить уникнути пауз у забезпеченні армії у критичний операційний період.Міністр оборони України Михайло Федоров зазначив, що "Україна сьогодні нарощує далекобійні спроможності, масштабує безпілотні системи рекордними темпами, а Сили оборони проходять найбільшу трансформацію за роки незалежності". "Важливо зберегти цей темп", — наголосив посадовець.Федоров подякував керівництву парламенту і народним депутатам за оперативний розгляд і підтримку ініціативи.Як відомо, 8 червня Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Після врахування авансового погашення до держбюджету фактично надійшло 2,6 млрд євро.Нагадаємо, 17 червня український уряд схвалив Бюджетну декларацію на наступні три роки. Мінімальна зарплата зростатиме швидше за інфляцію.Читайте також: Виплати військовим після служби: хто отримає одноразову допомогу.

Державний борг Росії стрімко нарощується через зростання витрат на війну проти України. Це ставить під загрозу одну з головних переваг російської економіки. Колись нею дуже хизувався Володимир Путін.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти уточнили, що йдеться про низький рівень державного боргу.Раніше Володимир Путін неодноразово заявляв, що Росія має один із найнижчих показників державний боргу серед країн G20, і це вважалося важливою перевагою російської економіки.Однак, як зазначили аналітики видання, війна проти України дедалі більше змушує Кремль жити в борг.За розрахунками Bloomberg, протягом наступних десяти років Росія витратить щонайменше 15% свого ВВП лише на виплату відсотків за державним боргом. Ця сума приблизно дорівнює нинішньому загальному обсягу заборгованості країни.Експерти передбачили, що внутрішні запозичення Росії цього року знову збільшаться, оскільки воєнна машина Кремля потребує додаткового фінансування."Попередні оцінки свідчать, що військові витрати 2026 року можуть сягнути чотирьох-п’яти трильйонів рублів вище за заплановані цифри. Це майже на 40% більше від початкових розрахунків уряду", — йдеться в журналістському матеріалі.У державному бюджеті Росії на 2026 рік передбачалося залучити трохи більше, ніж чотири трильйони рублів через внутрішні запозичення.Водночас уже за перші п'ять місяців року бюджетний дефіцит зріс до шести трильйонів рублів, або 2,6% ВВП. Це приблизно на 60% більше від цільового показника, закладеного на весь рік.Окрім того, Росія вже досягнула встановленої межі державного боргу. За оцінками аналітиків, уряду Росії доведеться залучити ще два-три трильйони рублів через нові запозичення.Водночас вартість обслуговування боргу з початку повномасштабної війни проти України подвоїлася. 2026 року Росія планує витратити майже чотири трильйони рублів на обслуговування боргу (близько 9% федерального бюджету).Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, російська економіка продовжує відчувати наслідки чотирирічної війни проти України та систематичних українських ударів по нафтогазовій інфраструктурі. На тлі колосальних витрат на армію Кремль змушений переглядати прогнози розвитку, стикаючись із падінням ліквідності та гострою кризою на ринку праці..

Загальна потужність розподіленої газової генерації в Україні перевищила 1,8 ГВт. Регіони продовжують активно готуватися до наступного опалювального сезону.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль. Він додав, що в Україні нарощують потужності розподіленої газової генерації для зміцнення своєї енергонезалежності, забезпечення потреб критичної інфраструктури та промисловості."Станом на зараз сукупна потужність усіх введених в експлуатацію генерувальних об’єктів в Україні становить 1 806,3 МВт. Лідерами серед регіонів є Київська (212,3 МВт) і Черкаська (124,6 МВт) області", — констатував міністр.Він додав, що лише за останні 3,5 місяця регіони ввели в експлуатацію 338,7 МВт. Найбільше — у Київській, Житомирській областях і Києві."Зараз тривають будівельні роботи для встановлення 249 установок загальною потужністю 522,8 МВт. Завершення робіт на більшості об’єктів очікуємо вже у вересні-листопаді цього року", — зауважив Шмигаль.Міненерго продовжує покращувати умови для розвитку розподіленої газової генерації. Зокрема, запроваджуються прямі контракти PPA, додаткові стимули для споживачів і бізнесу, переглянуті підходи до формування граничних цін на ринку електроенергії, звільнення від плати за розподіл газу при бойових пошкодженнях і спрощення процедур розміщення нових установок."Дякую всім учасникам за системний діалог та готовність до співпраці для подальшого розвитку розподіленої генерації в Україні та посилення стійкості української енергосистеми", — підсумував міністр енергетики України.Нагадаємо, на початку квітня стало відомо, що Україна створює мережу "енергетичних сот" — автономних або напівавтономних кластерів, де критична інфраструктура може працювати навіть тоді, коли центральна мережа пошкоджена..

У четвер, 18 червня, правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку.Як повідомила пресслужба регулятора, поточний рівень монетарної жорсткості є достатнім для підтримки попиту на гривневі заощадження, стримування тиску на валютний ринок та контролю інфляції.Водночас НБУ заявив про готовність підвищити ставку в разі посилення фундаментального цінового тиску або погіршення інфляційних очікувань. Остаточне рішення залежатиме від оновленого макроекономічного прогнозу, який буде представлено в липні.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Інфляція, зовнішнє фінансування та ризики для економікиУ травні 2026 року річна інфляція сповільнилася до 8,2%, що відповідало очікуванням регулятора. Основним чинником стало збільшення пропозиції сирих харчових продуктів. Водночас базова інфляція зросла до 7,9%, перевищивши прогнозні показники через вторинний ефект від попереднього подорожчання енергоносіїв.У НБУ прогнозують, що найближчими місяцями інфляція залишатиметься поблизу поточного рівня, а наприкінці року може дещо прискоритися. Повернення до стійкого сповільнення очікується у 2027 році завдяки стабілізації цін на енергоносії, збільшенню врожаїв та впливу монетарної політики.Регулятор також позитивно оцінює перспективи зовнішнього фінансування. За оцінками НБУ, вже у червні Україна може отримати близько 13 мільярдів доларів міжнародної допомоги в межах програм підтримки та двостороннього фінансування. Це дозволить покривати бюджетний дефіцит і підтримувати достатній рівень міжнародних резервів.Серед ключових ризиків для економіки НБУ називає тривалу війну, атаки на енергетичну та виробничу інфраструктуру, дефіцит робочої сили та можливі затримки міжнародної допомоги. Водночас останнім часом знизилися ризики, пов’язані з фінансуванням України з боку міжнародних партнерів, а також послабилися побоювання щодо тривалого загострення ситуації на Близькому Сході.У Нацбанку наголосили, що нинішній рівень ставки також сприяє подальшому розвитку кредитування, яке продовжує демонструвати високі темпи зростання.Наступне засідання правління НБУ з питань монетарної політики відбудеться 30 липня 2026 року, а підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики будуть оприлюднені 29 червня.Нагадаємо, у травні в Україні спостерігалося сповільнення інфляції, а частина продуктів навіть помітно подешевшала. Найбільше зниження цін зафіксовано на яйця — вони стали одним із головних чинників загального послаблення цінового тиску. .

Держава забезпечує та надалі забезпечуватиме всю необхідну підтримку Києву щодо фінансування підготовки до наступної зими. А вже самі заходи — це пряма відповідальність міської влади.Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона зазначила, що вже виділено майже чотири мільярди гривень із резервного фонду державного бюджету, забезпечено співфінансування 50% необхідних заходів, частину робіт реалізовує Агентство відновлення."Також запроваджено програми підтримки, зокрема, щодо встановлення індивідуальних і резервних джерел живлення у багатоквартирних будинках", — додала очільниця уряду.При цьому вона констатувала, що наразі не видно достатніх темпів підготовки міста до наступного опалювального сезону. Існують відставання у виконанні низки важливих заходів, які необхідно оперативно усунути."Немає важливішого пріоритету для міської влади, ніж підготовка столиці до зими. Київ має найбільший бюджет серед усіх міст України, а також усі необхідні можливості, включно з повною підтримкою держави, для того, щоби забезпечити належну готовність до опалювального сезону", — вважає прем’єр-міністерка України.За підсумками наради з міським головою визначено конкретний перелік заходів і терміни їх виконання. Завдання чітке — Київ має бути завчасно та належним чином підготовлений до будь-яких викликів наступного осінньо-зимового періоду."З огляду на критичну важливість належної підготовки столиці до зими, уряд найближчим часом ініціюватиме винесення цього питання на розгляд Ради національної безпеки й оборони України для ухвалення необхідних рішень", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, вчора віцепрем’єр-міністр із відновлення України Олексій Кулеба зазначав, що тисячі котелень і кілометри тепломереж у всій країні вже пройшли первинний етап технічного обслуговування до зими-2026/2027. Урядовий штаб розробив жорсткі вимоги для регіонів, закликавши максимально диверсифікувати джерела живлення за рахунок іноземних партнерів..

Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки, яка визначає середньострокові орієнтири бюджетної політики України. Документ передбачає поступове зміцнення економіки, зростання доходів бюджету та скорочення дефіциту.Про це повідомило Міністерство фінансів України, передає "Укрінформ".У Мінфіні зазначили, що декларацію розробили на основі базового сценарію, який передбачає суттєве покращення безпекової ситуації з 2027 року. Водночас документ містить і сценарій стійкості на випадок, якщо активна фаза бойових дій триватиме довше.Що прогнозують для економікиЗа базовим сценарієм, реальний ВВП України зростатиме з 4,5% у 2027 році до 6,7% у 2029 році. Номінальний ВВП, за прогнозом, збільшиться з 11,53 трильйона гривень у 2027 році до 14,95 трильйона гривень у 2029 році.Середньомісячна зарплата має зрости з 35 010 гривень у 2027 році до 44 083 гривень у 2029 році. Інфляція, за очікуваннями уряду, поступово сповільнюватиметься — з 8,9% у грудні 2027 року до 5,1% у грудні 2029 року.Також прогнозується зростання експорту товарів і послуг — із 60,4 мільярда доларів у 2027 році до 77,5 мільярда доларів у 2029 році.Дефіцит бюджету мають скоротитиОдним із ключових пріоритетів декларації у Мінфіні назвали планомірне скорочення дефіциту державного бюджету. Його планують знизити з 18,5% ВВП у 2026 році до 5,5% ВВП у 2029 році.Доходи державного бюджету за базовим сценарієм також мають зростати. У 2027 році вони очікуються на рівні 3,01 трильйона гривень, у 2028 році — 3,42 трильйона гривень, а у 2029 році — 3,73 трильйона гривень. У Мінфіні наголосили, що показники декларації узгоджені з міжнародними партнерами та відповідають зобов’язанням України.Документ також передбачає підвищення соціальних гарантій, продовження реформи управління публічними інвестиційними проєктами, цифровізацію відповідних процесів і підвищення прозорості використання ресурсів.Окремо уряд планує підвищувати ефективність управління державним боргом. У Мінфіні зазначають, що значну частину боргу становлять довгострокові пільгові позики, що має сприяти поступовому відновленню боргової стійкості.Наступним кроком стане подання Бюджетної декларації на 2027-2029 роки на розгляд Верховної Ради.Нагадаємо, Кабінет міністрів України скоригував механізм розподілу одноразових виплат для цивільних громадян, які зазнали поранень чи загинули під час виконання службових обов'язків. Нова урядова постанова суттєво лібералізує умови отримання бюджетних коштів та збільшує часові ліміти для оформлення документів..

Українські виробники яблук поступово зміщують фокус у бік преміального сегмента на зовнішніх ринках, де їхню продукцію порівнюють уже з постачанням з Італії та Іспанії.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на експорт-менеджерку компанії "Сади Дніпра" Альону Щебетаху. Зокрема, йдеться про підвищення вимог до якості, сортування та стабільності постачання, що дозволяє українському яблуку займати вищі цінові позиції.За її словами, українські садівники вже вийшли на рівень, який дозволяє конкурувати на вимогливих ринках і пропонувати продукцію, що відповідає стандартам імпортерів."Саме висока якість українського яблука має більший попит на зовнішніх ринках. Виходячи на експорт, наша компанія позиціонує своє яблуко ближче до італійського й іспанського, ніж до польського", — зазначила вона.Водночас виробникам необхідно уважно відстежувати зміни глобального ринку, зокрема, попит на окремі сорти, ще на етапі закладання нових садів, щоби залишатися конкурентними в довгостроковій перспективі.Попри кліматичні ризики, війну та складну логістику, галузь зберігає позитивну динаміку розвитку та поступово нарощує експортні можливості."Ринок яблук залишається доволі потужним і дає можливість заробляти", — підсумувала Альона Щебетаха.Нагадаємо, раніше головний агроном ТОВ "Санні Гарден" Андрій Кузьміченко розповідав, що показник урожайності яблуневого саду в 30 тонн із гектара більше не рятує господарства від збитків. А ще декілька років тому такі показники вважалися цілком задовільними..

Світові ціни на нафту знизилися більш ніж на 2% після того, як США та Іран підписали проміжну угоду про припинення війни. Документ передбачає відновлення руху через Ормузьку протоку та послаблення американських санкцій щодо іранської нафти.Про це повідомляє Reuters. Ф’ючерси на нафту Brent подешевшали на 1,64 долара, або 2,06%, — до 77,91 долара за барель. Американська WTI знизилася на 1,80 долара, або 2,34%, — до 74,99 долара за барель.Ринок відреагував падінням цін, оскільки трейдери почали закладати у прогнози швидше повернення іранської нафти на світовий ринок. Раніше котирування частково відновлювалися після заяви президента США Дональда Трампа, що Вашингтон може відновити удари, якщо іранська влада "не поводитиметься належно".Що передбачає угодаЗа даними Reuters, 14-пунктовий меморандум запускає 60-денний період переговорів між США та Іраном. У цей час Тегеран має дозволити безоплатний прохід суден через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів для транспортування нафти й газу.Угода також передбачає, що рух через протоку мають відновити до повної пропускної здатності впродовж 30 днів.Водночас документ відкладає низку складних питань, зокрема щодо іранської ядерної програми. Крім того, США та партнери мають підготувати план фінансування відновлення Ірану на 300 мільярдів доларів.Аналітики не очікують різкого обвалу цінПопри падіння котирувань, експерти обережно оцінюють подальше зниження цін. Частина нафти вже могла вийти на ринок через альтернативні маршрути, а судновласники можуть не поспішати повертати танкери в регіон через ризик зриву домовленостей.Аналітики також зазначають, що попит на нафту може відновитися швидше, ніж пропозиція. Це може стримати падіння цін до довоєнних рівнів.Міжнародне енергетичне агентство попередило, що у разі успішного виконання угоди та повного відкриття Ормузької протоки нинішня криза постачання може перерости у значний профіцит нафти у 2027 році.Нагадаємо, 17 червня американський президент Дональд Трамп і президент Ірану Масуд Пезешкіан підписали меморандум про взаєморозуміння. Він передбачає припинення військових дій і відновлення судноплавства, зокрема, через Ормузьку протоку..

Кабінет міністрів України скоригував механізм розподілу одноразових виплат для цивільних громадян, які зазнали поранень чи загинули під час виконання службових обов'язків. Нова урядова постанова суттєво лібералізує умови отримання бюджетних коштів та збільшує часові ліміти для оформлення документів.Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат України Павло Фролов.За його словами, законодавчі нововведення покликані забезпечити надійніший соціальний захист людей, які забезпечують життєдіяльність країни в умовах повномасштабної війни. Порядок виплат було змінено на виконання норм Закону №4793-ІХ.Хто має право на оновлені виплатиКлючова зміна стосується розширення переліку осіб, які можуть претендувати на фінансову підтримку від держави. Раніше цей механізм поширювався винятково на штатних співробітників об'єктів критичної інфраструктури. Тепер право на державну допомогу поширюється не лише на працівників критичної інфраструктури, а й на інших осіб, які перебували на відповідних об’єктах у зв’язку з виконанням службових завдань та постраждали внаслідок російських атак.Окрім цього, уряд врегулював питання зміни медичного статусу постраждалих. Серед ключових новацій — можливість отримати доплату у разі встановлення вищої групи інвалідності після первинного призначення виплати. Також передбачено компенсацію різниці між вже отриманою страховою або іншою виплатою та сумою державної допомоги, якщо раніше було виплачено менше коштів.Фіксовані суми компенсацій та нові дедлайниРозмір одноразової допомоги становитиме один мільйон гривень у разі загибелі працівника. У випадку встановлення інвалідності внаслідок поранення передбачені виплати у розмірі 800 тисяч гривень для першої групи, 500 тисяч гривень для другої групи та 200 тисяч гривень для третьої групи інвалідності.Також чиновники пішли назустріч громадянам у питанні бюрократичних термінів, зважаючи на складність лікування та збору довідок під час війни. Строки звернення за допомогою суттєво подовжили. Подати відповідну заяву можна буде протягом усього періоду дії воєнного стану та ще трьох років після його завершення. Для отримання допомоги постраждалим або членам родин загиблих необхідно звернутися до Пенсійного фонду України із заявою та документами, які підтверджують відповідний статус.Нагадаємо, у березні 2026 року підвищили мінімальні пенсійні виплати для осіб з інвалідністю серед ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Виплати стали більшими, аби покращити матеріальний стан ветеранів ЧАЕС.Читайте також: Виплати для переселенців у 2026 році: як оформити, хто і скільки отримає.

Економіка повоєнної України має стати найбільш ліберальною, відкритою та конкурентною у Європейському Союзі. Завдання — не просто відбудувати, а здійснити наймасштабнішу економічну трансформацію на континенті за останні десятиліття.Про це заявив керівниу Офісу президента України Кирило Буданов під час виступу на засіданні Ради з питань підтримки підприємництва.У цьому заході також узяли участь прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, урядовці, команда Офісу президента, народні депутати та підприємці."Переконаний, що нова економіка України повинна базуватися на трьох стратегічних стовпах", — акцентував очільник президентського офісу.Він назвав за пунктами ці три ключові, на його думку напрямки:перший — викорінення корупції та рівні правила гри, які є основними умовами для залучення інвестицій;другий — створення потужного промислового ядра, що забезпечить і нашу обороноздатність, і відновлення країни;третій — побудова інноваційної економіки, інтегрованої у світові ринки.На засіданні ради презентували проєкт стратегії "Економіка майбутнього". Над розробкою цього документа працює спільна команда Офісу президента, уряду, McKinsey, Світового банку, міжнародних експертів і українського бізнесу."Це наш практичний аналог плану Маршалла", — пояснив керівник Офісу президента України.Він запевнив, що з радістю почув від бізнесу, яким чином вдалося розв’язати деякі проблемні питання, озвучені підприємцями на попередньому засіданні два місяці тому."Продовжуємо прибирати перешкоди для ефективної роботи української економіки. Дякую колегам за роботу. Дякую українським підприємцям, які тримають стрій. Разом будуємо успішну та конкурентну країну. Працюємо на результат. Слава Україні!" — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, на початку червня керівник Офісу президента України заявляв, що європейські країни, які прагнуть долучитися до мирних переговорів, мають вирішити два важливі завдання — обрати одного представника для таких зустрічей і чітко опрацювати свою позицію..

Начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак, виконувач обов’язків міського голови Одеси Ігор Коваль і керівниця програми "Рішення для відновлюваної енергетики" (RES, GIZ) Еліз Віж’є підписали тристоронній меморандум.Про це повідомив Telegram-канал "Одеса. Офіційно". Там зазначили, що співпраця Одеси з міжнародними партнерами вже має історію успішних реалізацій.Одним із найважливіших проєктів є забезпечення критичної інфраструктури міста когенераційними установками.Зазначається, що нинішній меморандум — це новий етап інтеграції Одеси у великі енергетичні проєкти, що фінансуються німецьким урядом і Європейським інвестиційним банком."Для нас програма RES — це невід’ємна частина стратегії енергетичної стійкості. Одеса вже пройшла шлях від повної енергетичної залежності до формування власної генерації. Зараз ми працюємо над масштабуванням "зелених" технологій і вдячні нашим партнерам за співпрацю", — наголосив Сергій Лисак.Виконрувач обов’язків міського голови Одеси Ігор Коваль додав, що стале партнерство з Німеччиною та Європейським інвестиційним банком дає місту впевненість у реалізації довгострокових проєктів, які значно посилюють захищеність соціальних і медичних об’єктів.У межах візиту керівниця програми RES Еліз Віж’є разом із представниками міської влади відвідала ключові медичні й освітні заклади для окреслення технічних рішень щодо встановлення сонячних електростанцій і систем накопичення енергії."Поєднуючи досвід німецьких інженерів, фінансові інструменти Європейського інвестиційного банку та зусилля місцевої влади, Одеса створює нову модель енергобезпеки, яка робить соціальні установи стійкішими до викликів воєнного часу", – йдеться в повідомленні.Програма RES реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у співпраці з програмою розвитку ООН (ПРООН). Програму фінансує Федеральне міністерство охорони довкілля, захисту клімату, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в межах Міжнародної кліматичної ініціативи та керується Європейським інвестиційним банком.Нагадаємо, раніше Денис Шмигаль розповідав, що українська енергосистема зіткнулася зі складнощами у зв'язку із масованими обстрілами Росії. Щоби повноцінно відновити енергосектор насамперед потрібно посилити протиповітряну оборону країни..

У середу, 17 червня, український уряд схвалив Бюджетну декларацію на наступні три роки. Мінімальна зарплата зростатиме швидше за інфляцію.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки, яка передбачає поступове підвищення соціальних стандартів, підтримку ветеранів і постраждалих від війни, заходи для повернення вимушених мігрантів та відновлення людського капіталу. Документ також закладає основу для макроекономічної стабільності та прискореного економічного зростання.Згідно з декларацією, у 2027 році мінімальна заробітна плата підвищуватиметься випереджальними темпами порівняно з рівнем інфляції. Водночас прожитковий мінімум упродовж 2027-2029 років щороку зростатиме на рівень інфляції плюс два відсоткові пункти.Уряд також планує продовжити підтримку ветеранів та осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ, а також створювати умови для повернення українців, які були змушені виїхати за кордон через війну.Бюджетна декларація узгоджена з міжнародними партнерами України та враховує зобов’язання держави за програмами зовнішньої фінансової підтримки. Документ розроблено на основі базового сценарію, який передбачає покращення безпекової ситуації з 2027 року. Водночас уряд підготував і сценарій стійкості на випадок тривалішої активної фази бойових дій.Як зміниться ВВР і середня заробітна платаПрогнозується, що зростання реального ВВП становитиме:4,5% — у 2027 році;5,3% — у 2028 році;6,7% — у 2029 році. Середня заробітна плата за цей період має зрости з 35 010 грн до 44 083 гривень, тоді як інфляція сповільниться з 8,9% до 5,1%.Новина доповнюється…..

Національний банк України оновив офіційні курси валют: після одноденного зниження долар відносно гривні знову пішов угору, частково відновивши свої позиції. Водночас євро продовжує демонструвати спадну динаміку, поступово втрачаючи вартість.Оновлені показники регулятора свідчать про змішані тенденції на валютному ринку: короткострокове зміцнення долара на тлі подальшого ослаблення європейської валюти.Так, на четвер Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,80 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,78. На готівковому ринку долар не змінився — 44,10 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,93. У середу, 17 червня, офіційний курс гривні до євро був 51,94.Нові 100 грн: НБУ з 16 червня вводить в обіг модифіковані банкноти із патріотичним гаслом (фото)Національний банк України вводить в обіг модифіковані банкноти номіналом 100 гривень із патріотичним гаслом, які обертатимуться разом із чинними купюрами зразка 2014 року.Як повідомила пресслужба регулятора, йдеться про плановий випуск оновлених банкнот номіналом 100 гривень, який стартує 16 червня 2026 року. На зворотному боці модифікованих купюр у правій верхній частині розміщено гасло "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!", тоді як усі інші елементи дизайну та захисту відповідають банкнотам зразка 2014 року.Регулятор зазначає, що з цієї дати нові банкноти почнуть передаватися банкам, інкасаторським компаніям та операторам з оброблення готівки для подальшого введення в грошовий обіг. Водночас громадянам не потрібно спеціально обмінювати старі купюри — вони залишатимуться чинним платіжним засобом і обертатимуться паралельно з оновленими."Як законний платіжний засіб вони перебуватимуть в обігу разом із банкнотами номіналом 100 гривень попередніх років виготовлення та обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для всіх видів платежів та зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій", — запевнили у Нацбанку.Нагадаємо, 25 травня Національний банк України презентував нову пам'ятну монету, яка приурочена до 100-х роковин загибелі Симона Петлюри, голови Директорії та Головного отамана військ Української Національної Республіки.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Останніми днями кияни повідомляють, що в червневих платіжках за комунальні послуги з’явилися додаткові нарахування за тепло, яке споживали ще в січні.Як повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, це викликало значне обурення серед споживачів, оскільки в зазначений період через масовані російські обстріли в частині столиці фіксувалися перебої або відсутність теплопостачання.За наявною інформацією, лише упродовж січня-березня до Офісу уповноваженого ВР України з прав людини надійшло понад 600 звернень щодо відсутності або неналежного надання послуг з теплопостачання. Водночас у КП "Київтеплоенерго" пояснюють донарахування проведенням автоматичного перерахунку відповідно до постанови КМУ №683.У зв’язку з цим Лубінець звернувся до віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби з вимогою перевірити правомірність таких нарахувань та надати споживачам детальні роз’яснення."Люди повинні сплачувати лише за ті послуги, які вони фактично отримали. Якщо теплопостачання було відсутнє або надавалося неналежним чином, права споживачів мають бути захищені, а всі рішення — прозорими, зрозумілими та законними", — зазначив посадовець.Він запевнив, що ситуація перебуває на контролі та потребує об’єктивного й справедливого врегулювання з урахуванням інтересів споживачів.Нагадаємо, в Україні громадянам, які мають право на житлові субсидії, з 1 травня перерахували виплати на неопалювальний період. Для більшості споживачів це зробили автоматично. Проте деяким особам все ж таки потрібно подавати документи заново.Читайте також: Субсидії у 2026 році: у яких випадках можуть відмовити.

"ПриватБанк" у партнерстві з додатком Paysera (платіжна система) запустив новий сервіс міжнародних переказів через PrivatMoney. Відтепер користувачі можуть надсилати кошти в Україну просто зі смартфона, з можливістю зарахування на рахунки банків у євро або гривні.Про це повідомили на офіційній сторінці банку.Інтеграція дозволяє здійснювати перекази з країн Європи в Україну в євро (EUR) із подальшим зарахуванням на валютні або гривневі рахунки клієнтів "ПриватБанку", а також на рахунки інших українських банків. Отримувачі можуть обирати валюту виплати — євро або гривню.Сервіс доступний у мобільному застосунку Paysera: користувач обирає розділ переказів;далі — PrivatMoney;після чого вказує реквізити (IBAN) або обирає переказ із видачею готівки.У разі IBAN-переказу кошти зараховуються автоматично, тоді як готівковий варіант передбачає отримання контрольного номера для виплати.У "ПриватБанку" зазначають, що інтеграція спрощує процес допомоги родичам в Україні та забезпечує швидке зарахування коштів. Отримання переказів можливе через:мобільний застосунок і вебверсію Приват24;термінали самообслуговування;банкомати;службу підтримки;у відділеннях банку.Комісія для отримувачів таких переказів не стягується.Нагадаємо, раніше "ПриватБанк" оновив дизайн свого мобільного додатку "Приват24". Він став більш зручним та інклюзивним для користувачів. Читайте також: "ПриватБанк" запустив зручний сервіс для спільної оплати рахунків: як скористатися.