Економіка

Національний банк України другий день поспіль підіймає офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також зросла у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,18 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок становив 42,07 гривні за один долар. На готівковому ринку долар зріс на 15 копійок — 42,45 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 49,09. У вівторок, 9 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,02.Нацбанк презентував нові обігові монети номіналом 10 гривеньНаціональний банк України 1 грудня презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності. Як повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, в межах серії "Ми сильні. Ми разом" в обіг уведено перші три монети, присвячені регіонам, які першими опинилися в епіцентрі російської агресії: Криму, Донецькій і Луганській областям.Символічно, що ця подія відбулася саме в річницю всеукраїнського референдуму — дня, який запустив відлік нашої відновленої Незалежності та незворотний процес міжнародного становлення України", — наголосила прем’єр-міністерка.Вона зауважила, що 1991 року всі області — від Криму до Львівщини, від Луганщини до Чернігівщини — зробили спільний і одностайний вибір: жити у вільній та незалежній країні.Очільниця уряду наголосила, що цей вибір закріплений у Конституції України. Зараз цей вибір щодня захищають і виборюють наші Сили оборони.Нагадаємо, у світі зафіксували рекордну кількість мільярдерів. Загальні статки найбагатших людей у 2025 році значно зросли.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

В Україні у листопаді річна інфляція сповільнилася до 9,3%, що є нижчим показником порівняно з попередніми періодами. Проте вартість деяких товарів стрімко зросла. Наприклад, курячі яйця за рік здорожчали на 12,6%.Про це йдеться у звіті Державної служби статистики України. Так, базова інфляція в листопаді порівняно із жовтнем становила 0,3%, із листопадом минулого року — 9,3%. Що подорожчало найбільшеНа споживчому ринку минулого місяця ціни на харчові продукти та безалкогольні напої зросли на 0,8%. Найбільше (на 12,6%) подорожчали яйця. Також "злетіли" ціни на овочі, сало, продукти перероблювання зернових, рибу та продукти з риби, соняшникову олію, макаронні вироби, кисломолочну продукцію, сири, хліб, яловичину, молоко, масло — на 4,6-0,8%. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,2%. Така цінова динаміка пов’язана з подорожчанням тютюнових виробів на 1,9%.Що подешевшало в УкраїніУ листопаді знизилися ціни на фрукти, свинину, цукор, м’ясо птиці, рис — на 3,0-0,9%. Також подешевшали одяг і взуття, вартість впала на 2,3% (взуття — на 2,9%, одяг — на 1,9%).Нагадаємо, нещодавно директор Асоціації "М’ясної галузі" Микола Бабенко розповів, що в Україні у 2026 році ціни на свинину можуть зрости на 10% або, навпаки, впасти удвічі — до рівня 2024 року. Це залежатиме від ситуації з африканською чумою свиней..

У світі зафіксували рекордну кількість мільярдерів. Загальні статки найбагатших людей у 2025 році значно зросли.Про це свідчить звіт швейцарського банку UBS.Так, у 2025 році 196 мільярдерів, які самостійно збагатилися, додали 386,5 мільярда доларів до світового багатства, довівши його до рекордних 15,8 трильйона доларів. Загалом кількість мільярдерів зросла на 8,8%, збільшившись з 2682 до майже 3000. На відміну від постпандемічного сплеску активів у 2021 році, це зростання було зумовлене двома факторами:сміливим створенням бізнесу;підприємницьким успіхом. Хоча статки мільярдерів, які інвестували в технологічний сектор, зросли на 23,8%, зростання споживчого та роздрібного ринку сповільнилося до 5,3%, оскільки європейська індустрія розкоші втратила імпульс на користь китайських брендів. Зростання промислового багатства зафіксувало найшвидше — на 27,1% до 1,7 трильйона доларів, причому понад чверть з цього припадає на нових мільярдерів. Багатство у секторі фінансових послуг зросло на 17% до 2,3 трильйона доларів завдяки сильним ринкам та відновленню криптовалюти, причому мільярдери, які самі заробили свої гроші, становлять 80% від загального багатства.За даними звіту, передача багатства також прискорюється. У 2025 році 91 спадкоємець (64 з них чоловіки та 27 жінок) успадкував рекордні 297,8 мільярда доларів. Це на 36% більше, ніж у 2024 році. У світовому масштабі спадкування збільшило кількість мільярдерів, що проживають у кількох поколіннях, і зараз близько 860 мільярдерів, що проживають у кількох поколіннях, контролюють загальні активи в розмірі 4,7 трильйона доларів. Це більше, ніж 805 осіб, які у 2024 році мали 4,2 трильйона доларів.У всьому світі багатопоколінні мільярдери поступово поширюються з покоління в покоління, причому кількість мільярдерів другого покоління зросла на 4,6% у звіті за 2025 рік, кількість мільярдерів третього покоління — на 12,3%, а кількість мільярдерів четвертого покоління і старших — на 10%.Середній рівень статків жінок також продовжував зростати у 2025 році, збільшившись на 8,4% до 5,2 млрд доларів. Це більш ніж удвічі перевищує темпи зростання у чоловіків (3,2% до 5,4 млрд доларів). Хоча зараз жінки становлять 374 мільярдери порівняно з 2545 чоловіками, вони випереджають чоловіків за рівнем накопичення статків протягом чотирьох років поспіль.Нагадаємо, за даними Bloomberg, у вересні 2025 року американський мільярдер, засновник SpaceX і гендиректор Tesla Ілон Маск втратив титул найбагатшої людини світу. За статками його обігнав співзасновник корпорації Oracle Ларрі Еллісон..

Японія відхилила пропозицію Європейського Союзу приєднатися до його плану використання заморожених російських на користь України.Як повідомляє видання Politico, під час зустрічі міністрів фінансів G7 у понеділок Токіо відхилило прохання Брюсселя підтримати його плани щодо надання Києву російських суверенних активів, що зберігаються в бельгійському банку Euroclear."Таким кроком, пише виданням, Японія зруйнувала надії блоку на отримання глобальної підтримки цієї ініціативи", — зазначили у виданні.Своєю чергою, неназвані дипломати ЄС у коментарі Politico повідомили, що Японія дала зрозуміти, що не може використати заморожені російські активи на суму близько 30 мільярдів доларів, що зберігаються на її території, щоб надати Україні кредит.Також дипломат ЄС зазначив виданню, що міністерка фінансів Японії Сацукі Катаяма виключила можливість використання російських активів через юридичні проблеми. Попри це кілька чиновників у коментарі медійникам заявили, що позиція Японії пов'язана з протидією США використанню російських активів на користь України, аргументуючи це тим, що Токіо не хоче ігнорувати свого важливого союзника.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

У державному бюджеті України закладено кошти на допомогу працівникам сільського господарства. Зокрема, 60 мільйонів гривень спрямують на запуск агрострахування 2026 року.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони констатували, що, згідно з ухваленим Верховною Радою в другому читанні законом "Про державний бюджет на 2026 рік", загалом на фінансову підтримку сільгоспвиробників наступного року передбачено 13,1 мільярда гривень."Наступного року ми зосереджуємо державну підтримку на тих напрямах, які забезпечують стійкість агросектору та відновлення економіки", — акцентував міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.За його словами, пріоритетами є прифронтові території, розвиток зрошення та підтримка виробників, які працюють у найскладніших умовах."Ми посилюємо інструменти страхування, спрямовуємо гроші на тваринництво, аквакультуру та гуманітарне розмінування земель", — додав посадовець.Минулого, 2024 року, Україна потребувала 15,3 мільярда доларів на швидке відновлення. З них близько 5,5 мільярда доларів профінансували з державного бюджету та коштом донорської підтримки.Тоді зазначали, що ці кошти спрямовували на оборонну промисловість, енергетику, відновлення пошкодженого житла, сільське господарство, природні ресурси, цифрові технології та ІТ-сектор. При цьому сільське господарство перебувало серед пріоритетів.Нагадаємо, що 3 грудня Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. За словами прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко, ключовими пріоритетами бюджету є оборона, безпека та соціальна стійкість..

Володимир Путін намагається зобразити російську економіку як таку, що здатна підтримувати затяжну війну в Україні — ймовірно, щоб підтримати російські зусилля з когнітивної війни, хибно стверджуючи, що перемога Росії неминуча.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Під час виступу на Раді стратегічного розвитку та національних проектів Путін заявив, що зростання ВВП Росії до кінця 2025 року становитиме близько одного відсотка, а інфляція — близько шести відсотків або нижче.При цьому, констатували аналітики, Центральний банк прогнозує інфляцію від чотирьох до п'яти відсотків 2026 року. Путін же зазначив, що Росія тепер може поступово збільшувати "економічний імпульс", зберігаючи при цьому низький рівень безробіття та помірну інфляцію.Своєю чергою, прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін сказав, що зростання ВВП Росії за останні три роки становить приблизно 10 відсотків, попри "безпрецедентний" тиск санкцій, і що російська економіка може "рухатися вперед", попри "спроби стримати розвиток Росії"."Однак нещодавня економічна політика Кремля свідчить про те, що російська економіка переживає значно гірші часи, ніж намагається припустити Путін у своїх заявах. Путін активізував свої зусилля, щоби зобразити російську економіку як стійку та здатну підтримувати тривалі бойові дії в Україні перед зустріччю США та Росії в Москві 2 грудня, а зауваження Путіна від 8 грудня, ймовірно, також спрямовані на вплив на мирні переговори", — наголосили аналітики.Вони додали, що Путін, ймовірно, намагається переконати США, що посилення санкційного тиску не матиме бажаного впливу на російську економіку та не спонукатиме Путіна йти на компроміси, щоб припинити війну проти України.Кремлівський диктатор також у своїх промовах щодо російської економіки Путін не обговорює війну в Україні, ймовірно, щоби приховати зв'язок між втратами Росії на полі бою й економічними проблемами."Кремль намагається поєднати свої заяви щодо російської економіки з хибним наративом про те, що перемога Росії на полі бою неминуча. Обидва наративи спрямовані на те, щоби підштовхнути Захід і Україну до капітуляції перед вимогами Росії зараз через страх посилення та затяжних військових операцій Росії в майбутньому", — зробили висновок в Інституті вивчення війни.ISW продовжує оцінювати, що Захід і Україна можуть використати декілька ключових слабких місць на полі бою та в економіці Росії, щоби змусити Кремль до переговорів і реальних поступок, і що перемога Росії не є неминучою.Інші ключові висновки ISWКремлівські чиновники продовжують демонструвати небажання Росії йти на компроміси, щоби припинити війну Росії проти України.Росія планує розпалювати протести в Україні, ймовірно, щоби підтримати давній кремлівський наратив про те, що український уряд є нелегітимним.Російські війська нещодавно просунулися поблизу Борової та Покровська.Нагадаємо, що 8 грудня російський диктатор Володимир Путін підписав черговий указ про призов резервістів на військові збори 2026 року..

Масований удар Росії по Україні у ніч на 7 грудня обійшовся Москві у 361 мільйона доларів. Рашисти атакували дронами та різними типами ракет.Про це повідомили Сили оборони Півдня України."Це сума, яку Кремль спалює за кілька годин, аби зруйнувати чергові цивільні об’єкти й залякати населення. Але ці ж гроші могли б змінити життя мільйонів росіян — якби влада справді дбала про них", — йдеться у повідомленні військових.Під час удару в ніч на 7 грудня рашисти застосували:653 дрони — приблизно 15,5 мільйона доларів;три "Кинджали" — приблизно 36 мільйона доларів;34 крилаті ракети  — приблизно 254 мільйони доларів;14 "Іскандерів-М" — приблизно 56 мільйона доларів;Тобто під час атаки 7 грудня рашисти витратили близько 361 мільйона доларів.Куди б Росія могла спрямувати цю сумуВійськові підрахували, що Кремль за ці гроші замість удару по Україні віг би:забезпечити питною водою десятки тисяч людей — збудувати до 120 водоочисних станцій;замінити тисячу кілометрів тепломереж, які щороку рвуться взимку;дати нове житло 15 тисяч сімей, що живуть в аварійних будинках;побудувати шість районних лікарень і закупити критичне обладнання;звести понад 100 шкіл та садків у селах, де діти досі навчаються у занедбаних приміщеннях."Росія вкотре доводить, що готова витрачати сотні мільйонів на ракети, але не готова інвестувати хоча б копійку у власних людей. 361 мільйона доларів — вибір між життям і смертю, між розвитком і деградацією", — додали в ЗСУ.Нагадаємо, 8 грудня війська країни-агресорки атакували Запорізьку область. У регіоні зафіксовано значні пошкодження.Також у ніч на 8 грудня російські окупанти дронами атакували Охтирську громаду Сумщини. Ворог влучив в багатоповерхівку, постраждали семеро цивільних. Також через вибух російського безпілотника в Чернігові загорівся газопровід. У двох містах постраждали понад 10 людей..

Національний банк України вкотре підняв офіційний курс долара. Це сталося після кількаденного падіння іноземної валюти.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,07 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок становив 42,05 гривні за один долар. На готівковому ринку долар не змінився — 42,30 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 49,02. У понеділок, 8 грудня, офіційний курс гривні до євро був 48,99.Нацбанк презентував нові обігові монети номіналом 10 гривеньНаціональний банк України 1 грудня презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності. Як повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, в межах серії "Ми сильні. Ми разом" в обіг уведено перші три монети, присвячені регіонам, які першими опинилися в епіцентрі російської агресії: Криму, Донецькій і Луганській областям.Символічно, що ця подія відбулася саме в річницю всеукраїнського референдуму — дня, який запустив відлік нашої відновленої Незалежності та незворотний процес міжнародного становлення України", — наголосила прем’єр-міністерка.Вона зауважила, що 1991 року всі області — від Криму до Львівщини, від Луганщини до Чернігівщини — зробили спільний і одностайний вибір: жити у вільній та незалежній країні.Очільниця уряду наголосила, що цей вибір закріплений у Конституції України. Зараз цей вибір щодня захищають і виборюють наші Сили оборони.Нагадаємо, у листопаді бізнес стримано оцінив свою ділову активність. Негативний вплив на "настрої підприємців" мали декілька факторів.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Деякі українці можуть отримати пенсію одразу за шість місяців наперед. Проте така послуга доступна не кожному, а працює лише за чітко визначених обставин. Про це повідомили у прес-службі Пенсійного фонду України.Відповідно до законодавства, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, може бути виплачена за шість місяців наперед. Виплати можна отримати перед виїздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. "Наприклад, якщо людина знялася з реєстрації у травні, то пенсії будуть нараховані за червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад. Надалі виплата пенсії в Україні припиняється", — пояснили в ПФУ.Заява на виплату пенсії за шість місяців наперед у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон подається заявником особисто до будь-якого відділу обслуговування громадян.Для отримання виплати необхідно надати наступні документи:заяву (встановленого зразка);паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відповідним записом про виїзд на постійне місце проживання за кордон, або паспортний документ іноземця, або документ, що посвідчує особу без громадянства;довідку про зняття з реєстрації місця проживання в Україні.Виплата коштів у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон виплачується органами ПФУ шляхом зарахування на поточний рахунок одержувача в уповноваженому банку.Варто зауважити, що під час перебування за кордоном виплата пенсії можлива лише за наявності двостороннього договору між Україною та державою, до якої Ви виїжджаєте на постійне проживання.Україною підписані та ВР ратифіковані договори про соціальне забезпечення з такими державами, як Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Іспанія, Польща, Португалія, Словаччина та Чехія. У разі переїзду пенсіонера на постійне проживання в ці країни, виплата пенсії продовжується Україною. Нагадаємо, в Україні запроваджено нову систему надбавок, завдяки якій пенсіонери можуть отримати додаткові виплати, що сягають до 2400 гривень на місяць. .

Держава планує збільшити студентські виплати. Очікуються, що стипендії зростуть з 1 вересня 2026 року.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.У держбюджеті на 2026 рік закладено 6,6 мільярда гривень на академічні та іменні стипендії. Ця сума це на 1,2 мільярда гривень більша ніж цьогоріч."Студенти університетів і коледжів уже з 1 вересня 2026 року отримуватимуть удвічі більші виплати", — запевнили в у відомстві.Основні зміни:університети: зростуть усі види стипендій — від мінімальної академічної до президентської та галузевих;коледжі: аналогічне підвищення — мінімальна, підвищена, галузеві та іменні стипендії також зростуть вдвічі."Таке рішення — це інвестиція у майбутнє молоді, розвиток людського капіталу та підсилення мотивації до якісної освіти в Україні", — пояснили у Міністерстві фінансів.Як відомо, у серпні президент Володимир Зеленський заявляв, що наступного року усім українським студентам можуть підвищити стипендії. Тоді він зауважив, що це рішення має "пропрацювати" уряд.Стипендія — грошове забезпечення, що регулярно надається особам, які навчаються на денних відділеннях (факультетах) вищих та професійних навчальних закладів, а також особам, які проходять підготовку в аспірантурі та докторантурі, незалежно від інших виплат, передбачених законодавством України. Вона забезпечує умови реалізації гарантій держави щодо отримання громадянами вищої та професійної освіти і матеріальне стимулювання якісного навчання.Нагадаємо, 3 грудня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект №13650, який визначає формат та правила здачі національного мультипредметного тесту та вступної кампанії 2026 року..

Кабінет міністрів України ухвалив зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних. Рішення спрямоване на захист працівників оборонно-промислового комплексу та підприємств, що забезпечують економічну стійкість країни.Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України."Зміни мають на меті захистити кадровий потенціал підприємств, які працюють в оборонно-промисловому комплексі", — наголосили у відомстві.Там акцентували, що одне з важливих нововведень — можливість бронювати працівників підприємств ОПК терміном на 45 календарних днів — період протягом якого працівник усуває порушення правил військового обліку."Таке нововведення дозволяє компаніям не втрачати фахівців під час урегулювання формальних процедур", — вважають автори нових правил.Окрім того, для підприємств, яким підтверджено статус критично важливих, скасовано дію 72-годинного терміну для перевірки списків працівників, поданих на бронювання.У міністерстві пояснили, що тепер рішення ухвалюються швидше, що допомагає оперативно захищати персонал і підтримувати безперервну роботу."Ми продовжуємо вдосконалювати механізм бронювання, щоби підприємства, особливо в оборонно-промисловому комплексі, могли стабільно працювати й утримувати свої команди. Швидке ухвалення рішень, скасування зайвих затримок та можливість бронювати працівників на період усунення порушень військового обліку – це те, що бізнес давно очікував", — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.Нововведення розпочинають діяти з дати офіційного опублікування постанови Кабінету міністрів. Це дає змогу підприємствам ОПК і критично важливим компаніям оперативно переходити на оновлений механізм бронювання й одразу використовувати розширені можливості для захисту своїх працівників.Нагадаємо, що 4 грудня в Україні набув чинності закон № 4630-IX, який вносить зміни до процедури бронювання військовозобов’язаних. Нові правила стосуються працівників підприємств, установ і організацій, що визнані критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ й інших військових формувань..

Париж не готовий включати до запланованого "репараційного кредиту" для України ті російські активи, які зберігаються у французьких приватних банках. Це — близько 18 мільярдів євро.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times. Журналісти навели аргументацію Франції — паризька влада посилається на правові обмеження щодо використання заморожених приватних активів.Зокрема, у Франції заморожені кошти Центрального банку Росії утримують комерційні банки, серед яких великі установи. Тому, на відміну від державних цінних паперів, які зберігаються у депозитарії Euroclear (Бельгія), ці приватні активи мають інші договори та юридичні зобов’язання.Медійники акцентували, що Франція не заперечує проти надання допомоги Україні в цілому, але проти залучення в процес тих російських активів, що перебувають у приватних фінансових установах країни. Така позиція пояснюється юридичною невизначеністю та ризиками виплат колишньому власнику — Росії.За інформацією ЗМІ, банки мають контрактні зобов’язання перед попереднім власником активів, зокрема, щодо виплати відсотків. Передача коштів може призвести до юридичних претензій з боку Кремля.Використання приватних активів відрізняється від тих, що зберігаються в Euroclear — законодавча та правова база є менш прозорими, і це породжує питання про гарантії для вкладників та самих країн ЄС."Існує також і політичний ризик, адже участь приватних фінансових установ може викликати критику з боку частини європейського бізнесу й інвесторів, які побоюються, що подібні дії створять прецедент втручання у приватну власність", — ідеться в статті.Аналітики переконані, що така відмова — серйозний удар по плану Європейської комісії щодо надання так званого "репараційного кредиту" для України, забезпеченого замороженими російськими активами. Адже Франція утримує другий за розміром пул таких коштів у країнах ЄС.Загальна ініціатива передбачала, зокрема, що активи, заморожені після повномасштабного вторгнення Росії, можуть стати частково або повністю використані для фінансування потреб України 2026-2027 років.Однак, якщо значна частина цих коштів, наприклад, французькі 18 мільярдів євро, залишаться поза схемою, то сума, доступна для кредиту, суттєво скоротиться. Це може знизити загальний обсяг підтримки України й ускладнити фінансове планування в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту".Про це йдеться у спільному листі європейських лідерів, його цитує "Суспільне". За словами європейських лідерів, «репараційний кредит» фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС.Політики наголосили, що з початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Європа непохитно підтримує Україну."Ми робимо це, бо це морально правильно, а також тому, що імперіалістичні амбіції Росії загрожують європейській безпеці за межами України. Таким чином Україна також бореться за нашу свободу та наші цінності. Ми прагнемо знайти довгострокову надійну підтримку, яка зміцнить Україну", — йдеться у листі.Враховуючи поточний масштаб і терміновість бюджетних і військових потреб Києва, європейські лідери акцентували, що "рішуче підтримують пропозицію Єврокомісії щодо репараційної позики, яка фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС"."Окрім того, що це найбільш фінансово доцільне та політично реалістичне рішення, воно також відповідає фундаментальному принципу права України на компенсацію збитків, завданих агресією. Час має вирішальне значення", — також ідеться в заяві.Політики зауважили, що, досягнувши рішення щодо репараційної позики на засіданні Європейської ради у грудні, вони мають можливість поставити Україну в сильнішу позицію для самозахисту та кращу позицію для переговорів про справедливий і тривалий мир.У цьому контексті європейські лідери запевнили, що "готові конструктивно співпрацювати" Єврокомісією та Європейською радою "для досягнення цієї мети".Лист підписали: прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, прем'єр-міністр Ірландії Міхал Мартін, прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і президент Литви Гітанас Науседа.Нагадаємо, декілька днів тому прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії..

В Україні очікується суттєве зростання цін на паливо — зокрема, бензин. Причиною є нові акцизи, які набудуть чинності з 1 січня наступного року.Як повідомляє прес-служба Національного банку України, підвищення акцизів призведе до зростання вартості пального не лише у 2026 році, а й у наступних роках."Заплановане підвищення акцизного навантаження на пальне зумовлюватиме прискорення зростання цін на нього в наступні роки. Водночас очікується, що до кінця поточного року ціни залишаться відносно стабільними", — наголошує регулятор.Так, відповідно до чинного законодавства, з 1 січня 2026 року акцизи оновляться не лише для бензину, а й для інших видів пального:на бензин вони зростуть з поточних 271,7 євро за 1 000 літрів до 300,8 євро;на дизель — з 215,7 євро за 1 000 літрів до 253,8 євро;на автогаз — зі 173 євро за 1 000 літрів до 198 євро.Нагадаємо, раніше у Нацбанку прогнозували, що уже до кінця 2025 року в Україні подорожчає пальне. Фахівці зауважили, що зростання не буде різким, тому суттєвих змін цін вдасться уникнути..

З 1 січня 2026 року набирають чинності важливі зміни у сфері податкової звітності для фізичних осіб-підприємців і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Ці новації ухвалені у зв’язку з комплексним оновленням підходів до державного контролю та адміністрування податків.Про це повідомив президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців Борис Емельдеш, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.Основною зміною стане те, що ФОПи та самозайняті особи більше не подають Об'єднану звітність щомісячно — звітування переходить на квартал. Це стосується і ПДФО, і військового збору, і єдиного внеску щодо найманих працівників.Для таких категорій платників запроваджується квартальний період подання звітності:ФОПи на будь-якій системі оподаткування — щодо найманих працівників;особи, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, приватні виконавці, аудитори тощо);приватні нотаріуси — у частині звітності з ПДФО та військового збору;ФОПи, що надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь у їх укладенні.Тепер вони звітують один раз на квартал, а не 12 разів на рік. Об'єднана звітність охоплює:податок на доходи фізичних осіб;військовий збір;єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування."Перехід на квартальний формат спрощує адміністрування, зменшує кількість технічної роботи та дозволяє зосередитися на коректності даних, а не на частоті подання", — йдеться в дописі.За грудень 2025 року звітність подається за старими правилами — щомісячно, тобто до 20 січня 2026 року потрібно подати Об'єднану звітність за грудень 2025 року. За 1 квартал 2026 року звітність подається вже відповідно до нових норм — до 10 травня 2026 року.Цей же порядок діятиме й надалі: протягом 40 днів після закінчення кварталу. Зміни не поширюються на юридичних осіб, які продовжують подавати Об'єднану звітність щомісяця. Для них порядок залишається незмінним.Борис Емельдеш наголосив, що такі зміни важливі з таких міркувань:зменшення адміністративного навантаження на бізнес;зниження ризику технічних помилок через часте подання;адаптація звітності до європейської практики, де квартальні розрахунки є стандартними;зручніше планування податкового навантаження протягом року.Нагадаємо, декілька днів тому прес-служба Міністерства фінансів України повідомляла, що для фізичних осіб-підприємців готують низку змін щодо оподаткування. Очікується, що оновленні правила запрацюють 2027 року..