Економіка

Курс валют на 20 липня принесе українцям різноспрямовані зміни. Долар після вихідних може зрости, тоді як євро, навпаки, трохи подешевшає.Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.Так, на понеділок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,66 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,61. На готівковому ринку долар не змінився — 44,20 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,05. У п'ятницю, 17 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,16.Із зашифрованим посланням: Нацбанк випустив нову монету номіналом 10 гривень (фото)Національний банк України запровадив в обіг нову пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень на честь тридцятої річної річниці ухвалення Конституції. Як повідомляє пресслужба регулятора, новинку офіційно презентували безпосередньо у стінах Верховної Ради під час святкових урочистостей 28 червня.Символізм та зв'язок поколінь у новій монетіЗа даними Нацбанку, нова нумізматична пам'ятка покликана продемонструвати глибоку тяглість українських державотворчих традицій протягом багатьох століть. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу перед народними обранцями наголосив на особливій ролі цього випуску для суспільства."Ця монета — про зв'язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України", — сказав Олексій Шабан.Дизайн, тираж та особливості оформленняЯк наголосили в НБУ, ювілейна монета має номінал 10 гривень та виготовлена виключно зі срібла. Авторкою унікального дизайну стала Олександра Кучинська, яка зуміла відобразити ключові історичні етапи становлення українського законодавства.На аверсі монети по колу викарбувано згадку про тридцятиріччя Основного закону. У центрі композиції послідовно розміщені головні віхи національного конституційного процесу, серед яких Конституція Пилипа Орлика 1710 року, закони УНР та ЗУНР 1918 року, нормативні акти Карпатської України 1939 року, радянські документи, а також історична дата ухвалення чинного закону 28 червня 1996 року.Зворотний бік прикрашений стилізованим зображенням міцного коріння дуба, всередині якого зашифровано слово "КОНСТИТУЦІЯ". Цей елемент символізує непорушний фундамент нашої держави, правову спадкоємність та потенціал для зростання майбутніх поколінь.Загальний тираж цієї монети обмежений та становить до 10 000 штук. Усі охочі зможуть придбати її в офіційному інтернет-магазині Нацбанку або через мережу сертифікованих банків-дистриб'юторів одразу після старту офіційних продажів.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Від 17 липня набули чинності зміни до державної програми доступної іпотеки "єОселя". Відтепер ветерани війни та сім’ї загиблих Захисників і Захисниць України зможуть скористатися додатковою державною компенсацією відсоткової ставки за кредитом.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України. Згідно з новими умовами, держава компенсуватиме:до 3% річних — протягом перших 10 років дії іпотечного договору;до 6% річних — починаючи з 11-го року кредитування.Пільгові умови доступні для:учасників бойових дій;осіб з інвалідністю внаслідок війни;учасників війни;сімей загиблих або померлих ветеранів війни;сімей загиблих або померлих Захисників і Захисниць України.Також у програмі розширили можливості для учасників. Зокрема, збільшено нормативну площу житла для сімей із двох осіб: квартира може мати площу до 73,5 кв. м;житловий будинок — до 83,5 кв. м.Крім того, змінено вікові умови для участі дітей у програмі — тепер до складу сім’ї можуть враховувати дітей віком до 21 року.У Мінекономіки зазначають, що програма "єОселя" залишається одним із напрямів державної політики "Зроблено в Україні", спрямованої на підтримку громадян та розвиток доступного житла."єОселя" — це державна програма доступного кредитування житла, яка передбачає отримання кредиту на купівлю квартири в багатоквартирному будинку чи приватного будинку під відсоткову ставку від 3% до 7% річних. Програма реалізується Міністерством економіки спільно з Міністерством цифрової трансформації та "Укрфінжитло" за ініціативи президента Володимира Зеленського.Раніше програма передбачала лише придбання квартири, однак з січня 2023 року завдяки розширенню з'явилася можливість придбати в іпотеку приватний будинок.Нагадаємо, у квітні український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах.Читайте також: Програма "єОселя" чекає на перезапуск у 2026: що планують змінити.

Сукупний дохід народних депутатів фракції "Слуга народу" у 2025 році становив 762,7 млн грн, що на 10,5% більше, ніж роком раніше. Водночас доходи окремих парламентарів за рік зросли майже у дев'ять разів.Про це свідчить дослідження аналітиків R&D-центру YouControl, які проаналізували декларації народних депутатів за 2024-2025 роки.Зазначається, що зростання доходів зафіксували у понад половини депутатів фракції — у 133 народних обранців. Найбільший приріст продемонстрували Олег Семінський, чий дохід зріс на 6,2 млн грн (+831,5%), та Руслан Горбенко — на 27,7 млн грн (+799%)."Збільшення доходу Олега Семінського переважно зумовлене отриманням дивідендів від АТ "ЗНВКІФ "ПРАЯ". Народний депутат є кінцевим бенефіціарним власником цієї компанії, яка входить до корпоративної групи “Група Олега Семінського”, де він виступає ключовою особою. Руслан Горбенко — 31,1 млн грн, що майже у 9 разів більше, ніж у 2024-му. Основне зростання забезпечили дивіденди від ТОВ "ІНТЕРГУМА-2010". Компанія входить до складу корпоративної групи “Група родини Горбенко”, а сам нардеп є її ключовою особою", — зауважили у відомстві.Найбільші доходи серед депутатів фракції у 2025 році задекларували:Андрій Герус — 95,5 млн грн. Майже 80% цієї суми становив дохід від погашення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).Руслан Горбенко — 31,1 млн грн, що майже у дев'ять разів більше, ніж роком раніше.Жан Беленюк — 29,69 млн грн, із яких 24,3 млн грн припадає на погашення ОВДП.Водночас не всі депутати фракції покращили свої фінансові показники. Найбільше падіння доходів зафіксували у Олександра Куницького, Ольги Савченко та Олега Тарасова.Так, згідно з декларацією, Олександр Куницький у 2025 році не задекларував жодних доходів. Ольга Савченко втратила 89,4% доходу через відсутність у декларації співмешканця, який у 2024 році забезпечував основну частину сімейного заробітку. Олег Тарасов задекларував на понад 23 млн грн менше, ніж роком раніше, оскільки суттєво скоротилися подарунки, які становили основну частину його доходів.Крім того, найбільші грошові активи серед депутатів фракції задекларували Олександр Сова — 256,6 млн грн та Олег Семінський — 169,4 млн грн.Додамо, раніше стало відомо, що п'ятий президент України, народний депутат Петро Порошенко очолив рейтинг найбагатших парламентарів за підсумками декларацій за 2025 рік. Він задекларував понад 5,3 млрд грн грошових активів, а його доходи становили майже дві третини від сукупних доходів усіх чинних народних депутатів..

Національний банк України ухвалив рішення про значне розширення інструментів верифікації клієнтів-фізичних осіб задля покращення фінансової інклюзії. Окрім того, фінансовий регулятор дозволив залучати комерційних агентів для встановлення вигодоодержувачів та проведення процедур ідентифікації.Про це повідомляє пресслужба Національного банку України.Нові правила верифікації та залучення помічниківУхвалені Нацбанком оновлення до положення про здійснення банками фінансового моніторингу покликані врахувати життєві потреби клієнтів і полегшити їм доступ до фінансових послуг. Регулятор визначив кілька ключових особливостей для ідентифікації та перевірки громадян:допомога третіх осіб. Якщо людина не здатна особисто показати оригінал документа під час верифікації, за неї це може зробити супроводжувач чи довірена особа, або процедура відбудеться за допомогою працівника банку, який проводить перевірку;альтернатива класичному підпису. У випадках, коли клієнт не має можливості підтвердити згоду на здійснення фотофіксації власним підписом або за допомогою електронного підпису, банк може зафіксувати цю згоду через аудіо- чи відеозапис.Комерційні агенти та запуск реформиЯк зазначили в НБУ, реформи впроваджуються відповідно до норм чинного Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні". Завдяки цим нормам банки фінансової інклюзії отримали законне право залучати комерційних агентів. Останні зможуть встановлювати вигодонабувача за фінансовими операціями, а також самостійно здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнтів за визначеними правилами фінмоніторингу.Подібний підхід має значно поглибити доступність банківських послуг для вразливих груп населення та покращити чинні процедури ідентифікації фізичних осіб. Усі нововведення затверджено постановою Правління НБУ від 15 липня 2026 року № 81. Постанова офіційно набрала чинності з 17 липня 2026 року.Нагадаємо, раніше у Національному банку зазначили, що попит на банківські кредити в Україні не слабшає. Бізнес і населення продовжують активно користуватися кредитними коштами..

Деякі українці можуть оформити пенсію раніше за загальними правилами. Йдеться про пенсії за вислугу років, які передбачені для працівників окремих професій, чия робота пов’язана з особливим навантаженням або ризиком втрати професійної придатності.У пресслужбі Головного управління Пенсійного фонду України пояснили в Луганській області пояснили, що право на таку пенсію залежить від професії, посади та тривалості спеціального стажу. Для частини категорій працівників пенсія призначається незалежно від віку, а для інших — після досягнення встановленого віку.Хто може отримати пенсію за вислугу років незалежно від вікуНа пенсію за вислугу років без прив’язки до віку можуть претендувати:артисти — за наявності стажу творчої діяльності від 20 до 35 років;працівники авіації та льотно-випробного складу — за наявності необхідної вислуги років;працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення — за умови наявності спеціального стажу (від 25 років до 26 років 6 місяців залежно від періоду набуття права);спортсмени — за наявності не менше 25 років стажу, зокрема не менше 6 років у складі збірних команд України.Які професії мають право на пенсію після досягнення певного вікуДля деяких категорій працівників пенсія за вислугу років призначається після досягнення визначеного віку та за наявності необхідного стажу. Зокрема, це:диспетчери управління повітряним рухом та інженерно-технічні працівники цивільної авіації;бортпровідники;працівники залізничного транспорту та метрополітену;працівники польових геологорозвідувальних робіт;працівники лісозаготівель і лісосплаву;механізатори (докери-механізатори) у портах;працівники плавскладу морського, річкового флоту та флоту рибної промисловості.Для цих категорій передбачено вихід на пенсію у віці приблизно 45-50 років для жінок та 50-55 років для чоловіків — залежно від професії та виконання вимог щодо стажу.Військові можуть отримати пенсію за вислугу роківДля військовослужбовців діють окремі правила. Пенсія може бути призначена:незалежно від віку, якщо на день звільнення є не менше 25 календарних років вислуги;після досягнення 45 років, якщо є не менше 25 років страхового стажу, з яких щонайменше 12 років 6 місяців становить військова служба.Пенсії за вислугу років для прокурорівПрацівники прокуратури можуть отримати пенсію за вислугу років незалежно від віку, якщо мають:не менше 25 років вислуги;з них щонайменше 15 років роботи на посадах прокурорів.Якщо таких 25 років вислуги немає, але є необхідний стаж роботи прокурором, пенсія може призначатися після досягнення 57 років чоловіками та 55 років жінками.У Пенсійному фонді нагадали, що пенсія за вислугу років призначається за умови звільнення з роботи або посади, яка дає право на таку виплату.Нагадаємо, в Україні громадяни, які не працюють офіційно або не мають достатнього страхового стажу, можуть самостійно впливати на розмір своєї майбутньої пенсії..

П'ятий президент України, народний депутат Петро Порошенко очолив рейтинг найбагатших парламентарів за підсумками декларацій за 2025 рік. Він задекларував понад 5,3 млрд грн грошових активів, а його доходи становили майже дві третини від сукупних доходів усіх чинних народних депутатів.Про це свідчить дослідження аналітиків R&D-центру YouControl, які проаналізували декларації народних депутатів за 2024-2025 роки.За даними дослідження, сукупний дохід членів фракції "Європейська Солідарність" у 2025 році сягнув 4,1 млрд грн, що становить близько 68% від загального доходу всіх народних депутатів. Водночас 98% цієї суми припадає саме на Петра Порошенка.Найбільшим джерелом його доходів стали дивіденди від швейцарської компанії Sequent Schweiz AG у розмірі 824,4 млн грн. Крім цього, значну частину задекларованих доходів сформували проценти та виплати від погашення облігацій іноземних компаній. Також Порошенко задекларував найбільший обсяг грошових активів серед усіх чинних парламентарів — 5,38 млрд грн.У дослідженні зазначається, що у 2025 році дружина народного депутата Марина Порошенко отримала від нього подарунок у негрошовій формі на суму 988,7 млн грн. "Петро Порошенко з 12.02.2025 року знаходиться під дією санкцій РНБО і є однією з ключових осіб корпоративної групи "Укрпромінвест", — зазначили аналітики.Друге та третє місця за рівнем доходів у фракції "Європейська Солідарність" посіли Олексій Гончаренко із 10,8 млн грн та Андрій Лопушанський із 7,6 млн грн. Значну частину їхніх доходів сформували прибутки членів сімей. Зокрема, дружина Гончаренка отримала 7,6 млн грн доходу від підприємницької діяльності, а дружина Лопушанського — 6,6 млн грн.Додамо, наприкінці червня народному депутату України Миколі Тищенку оголошено підозру. Йдеться про вимагання хабаря, відмивання мільйонів гривень і брехню в декларації.Читайте також: Уряд схвалив бюджетну декларацію до 2029 року: що прогнозують для економіки.

Новоспечений прем'єр-міністр України Сергій Корецький провів свою першу міжнародну телефонну розмову з керівництвом Міжнародного валютного фонду щодо подальшої фінансової підтримки нашої держави. Сторони узгодили деталі майбутнього засідання Виконавчої ради Фонду, яке має відкрити шлях до отримання чергового пакету допомоги.Про це посадовець повідомив у своїй соцмережі X.Підготовка до засідання Ради МВФОчільник українського уряду провів переговори з першим заступником директора-розпорядника МВФ Деном Катцом. Ключовою темою обговорення став майбутній перегляд програми Механізму розширеного фінансування (EFF). За офіційним підтвердженням представників Фонду, відповідне засідання Виконавчої ради заплановане на 20 липня. Позитивне рішення міжнародних партнерів дозволить залучити значний фінансовий ресурс для покриття дефіциту державного бюджету."Схвалення першого перегляду Виконавчою радою МВФ має принести Україні наступний транш у розмірі 690 мільйонів доларів США міжнародної допомоги", — зазначив Сергій Корецький.Подальші кроки та планування бюджету на 2027 рікПід час розмови прем'єр-міністр висловив глибоку вдячність представникам фінансової інституції за їхню непохитну та послідовну позицію щодо підтримки нашої країни в умовах війни. МВФ залишається головним майданчиком для координації дій усіх міжнародних донорів."Я подякував МВФ за його послідовну підтримку України", — наголосив очільник Кабміну.Він додав, що Фонд і надалі відіграє ключову роль у координації міжнародної фінансової допомоги для нашої держави. Окрім нагальних питань, сторони вже зараз дивляться у майбутнє та домовилися узгоджувати спільні кроки для забезпечення стабільного фінансування державного бюджету України на 2027 рік.Нагадаємо, раніше Сергій Корецький заявив, що наступна зима може виявитися ще складнішою, ніж попередня. Саме тому підготовка до опалювального сезону стане одним із головних завдань нового уряду..

Українська економіка вже понад чотири роки працює в умовах повномасштабної війни. Попри це держава продовжує фінансувати оборону, соціальні виплати та інші бюджетні видатки, а гривня залишається відносно стабільною. Водночас за цією стійкістю стоїть безпрецедентна міжнародна фінансова підтримка, без якої нинішня модель функціонування економіки була б неможливою.Наскільки Україна сьогодні залежить від допомоги партнерів? Де проходить межа між необхідною соціальною підтримкою та економічним популізмом? Чому найважчі випробування для української економіки можуть чекати вже після завершення активної фази бойових дій?Про це — в інтерв'ю TrueUA з виконавчим директором Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.— Попри зростання номінальних зарплат і соціальних виплат, чи можна говорити, що українці вже компенсували втрати у рівні життя, яких зазнали після 2022 року? За якими показниками це варто оцінювати?— Показник реальних доходів населення — це макроекономічний показник. Україна у 2022 році втратила 25% реальних доходів населення. Це офіційна цифра Держкомстату.На сьогодні зростання соціальних виплат і покращення соціальних стандартів, а до них належать прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата, на які впливає держава та які закладаються у державний бюджет, об'єктивно ще не компенсували рівень життя 2021 року. Тому все залежить від того, з чим порівнювати.Наприклад, якщо у 2021 році курс становив приблизно 21 гривню за долар, то сьогодні ми маємо курс близько 45 гривень за долар. Тому навіть за умови зростання заробітної плати в доларовому еквіваленті ми все одно певною мірою програватимемо.Ще один момент. Теоретично ми лише наприкінці 2025 року, наскільки мені відомо, досягли рівня заробітної плати 2021 року в доларовому еквіваленті. Але за цей час сам долар також став дешевшим. Ми часто прирівнюємо все до долара, вважаючи, що це абсолютно стабільна величина. Насправді це не так.Коли ми говоримо про реальні доходи населення, треба розуміти, що цей показник значною мірою залежить від бази порівняння. Водночас саме він відображає реальні процеси, які відбуваються в економіці. Якщо говорити про рівень реальних доходів населення, то з 2021 року ми всі стали набагато біднішими. Тому зростання середньої заробітної плати, прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати ще не компенсувало тих втрат, яких українці зазнали після початку повномасштабних бойових дій.— Український бюджет уже кілька років значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги. Наскільки життєздатною є така модель і чи можна сказати, що сьогодні Україна фактично воює в борг?— Називаймо речі своїми іменами — ми живемо в борг. Ми не просто живемо в борг, а дійсно воюємо в борг. Кирило Буданов у 2023 році, ще перебуваючи на посаді начальника Головного управління розвідки, в одному з інтерв'ю заявив, що ми воюємо в борг. До 2026 року нічого принципово не змінилося.Якщо ми беремо український бюджет за кожен рік після початку повномасштабної війни, то абсолютно чітко бачимо: рівень видатків приблизно на 40% більший, ніж рівень доходів. Ця різниця покривається шляхом запозичень.Чи є така модель стійкою? Ні. Тому що вона залежить від зовнішніх запозичень, яких теоретично можуть і не надати. Але, з іншого боку, треба враховувати політичний контекст. Наші європейські партнери дають нам гроші не тому, що люблять Україну, а тому, що бояться Росію. І чим більший рівень цього страху, тим більше гарантій, що гроші ми отримаємо.На сьогодні сума допомоги, яку нам надали, є максимально комфортною для України. Ті 90 мільярдів євро*, які виділили на два роки, ми, найімовірніше, взагалі не повертатимемо. Якщо й повертатимемо, то за рахунок репарацій, які має сплатити Росія. Якщо ж цього не станеться, кошти будуть погашені за рахунок платників податків європейських країн. Це найімовірніший варіант.Якщо ж ми повертаємося до питання стійкості української економіки, то потрібно розуміти кілька речей. Перше: наскільки змінилося податкове законодавство України після початку повномасштабної війни? Правильно — практично ніяк.Будь-яка демократична країна, яка воює, а ми маємо яскраві приклади США та Великої Британії (під час Другої світової війни, — ред.), запроваджувала достатньо жорсткі механізми обмеження споживання ресурсів. Вводилися карткова система, трудові армії, обов'язкове працевлаштування у промисловості. Тобто застосовувалися досить жорсткі економічні заходи — те, що називають "переведенням економіки на воєнні рейки".Україна ж сьогодні, завдяки зовнішнім запозиченням, фактично живе за законами мирного часу. У нас немає обмежень на споживання ресурсів, немає обмежень на купівлю предметів розкоші, нерухомості чи дорогих автомобілів. Так само немає суттєвого посилення податкового навантаження.Тому треба розуміти: сьогоднішня модель функціонування української економіки та соціальної сфери побудована на невідворотності фінансової допомоги від наших партнерів. До того ж, погляньте, як суспільство реагує на питання підвищення податків. Лише спробували порушити питання щодо запровадження 20% ПДВ для фізичних осіб-підприємців або оподаткування закордонних відправлень вартістю до 150 євро — і скільки це викликало хейту.Суспільство сьогодні живе за умов мирного часу й не хоче змінювати ситуацію. Тому це питання навіть радше не до влади, а до суспільства — до його готовності змінювати підходи до сприйняття війни, яка триває в Україні.*11 лютого 2026 року Європейський парламент ухвалив пакет пропозицій, спрямованих на підтримку України шляхом надання їй позики з боку ЄС у розмірі 90 млрд євро на 2026 і 2027 роки.Так звана позика на підтримку України допоможе покрити нагальні фінансові потреби України в умовах вже невдовзі п’ятого року безперервної загарбницької війни Росії.— Який найбільший ризик сьогодні ви бачите для української економіки?— Тут ми з вами фактично вже відповіли на це запитання. Йдеться про те, що фінансового ресурсу, який генерує економіка України, недостатньо, щоб одночасно покривати всі напрями державних видатків. Тому найбільший ризик нинішньої української моделі полягає в тому, що вона існує виключно завдяки зовнішнім запозиченням.Сьогодні ми не в змозі одночасно вести війну й фінансувати соціальні видатки лише коштом української економіки. Саме тому залежимо від зовнішньої допомоги. І ця залежність зберігається ще й тому, що ми не хочемо нічого змінювати у власному житті.Згадаймо приклад Великої Британії. Під час Другої світової війни у Гайд-парку викорчували дерева й засіяли територію картоплею, у Лондоні діяла карткова система, були запроваджені дуже жорсткі обмеження щодо постачання продуктів харчування та використання ресурсів.Тобто суспільство саме визначає, як воно готове жити під час війни. Якщо ми хочемо жити так, як жили в мирний час, то достатньо подивитися, як працюють ресторани в Києві, як працюють заміські клуби, скільки дорогих автомобілів стоїть поруч. Це що, війна?Хто в цьому винен? Наші партнери чи суспільство? Партнери в цій ситуації дають нам гроші. І, ще раз повторюю, не через велику любов до України — у них є свої мотиви. Але Україна побудувала систему свого існування у такий спосіб, що сама поставила себе в залежність від зовнішнього фінансування, бо не хоче змінювати внутрішній порядок денний.— Останнім часом дедалі частіше лунають пропозиції щодо підвищення мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та пенсій. Де проходить межа між необхідною соціальною підтримкою населення та економічним популізмом в умовах війни?— Межа проходить у визначенні джерела фінансування цієї соціальної підтримки. Якщо є гроші в бюджеті, які можна витратити, і це не запозичення, то ніхто не заважає спрямувати їх на підвищення рівня життя населення.Але якщо всі ці видатки здійснюються за рахунок запозичень, треба чітко визначити соціальну необхідність таких рішень і логіку, навіщо це робиться. Якщо ви продовжуєте дедалі більше запозичувати коштів і водночас підвищувати рівень соціальної допомоги, значить, свідомо йдете на такий крок.Тому, ще раз повторюю, межа між необхідною соціальною підтримкою населення та економічним популізмом в умовах війни проходить саме там, де визначається джерело фінансування таких виплат.Якщо Велика Британія під час Другої світової війни могла перейти до жорсткої економії ресурсів і запровадити карткову систему, а Україна вважає, що в нинішній ситуації потрібно запозичувати кошти, аби підвищувати рівень соціальних виплат, значить, такий вибір робить суспільство. Значить, психологічно ми до іншого поки що не готові.От вийдіть зараз до українського суспільства і скажіть: "Потрібно обмежити споживання ресурсів". Вам одразу ж скажуть: "Беріть приклад з Міндіча". Тому, ще раз повторюю, усе визначається джерелом фінансування.— Наскільки сьогодні курс гривні визначається внутрішніми економічними чинниками, а наскільки — обсягами міжнародної фінансової допомоги? Чи бачите ви ризики для валютного ринку до кінця року?— Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть.Але, ще раз повторюю, є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде і доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною.Ми на сьогодні себе не утримуємо. Та модель, що побудована, орієнтована на зовнішню допомогу. Щоб далеко не ходити: Україна ніколи в житті не отримувала стільки зовнішньої допомоги. Тільки цього року в межах однієї програми фінансової підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро. Крім того, є програми МВФ, є програма Ukraine Facility, є окрема міжурядова програма з Японією, Канадою, є окремі двосторонні домовленості з європейськими партнерами.Ми щороку тільки на соціальні видатки від наших партнерів отримуємо 40 мільярдів доларів. Тому, ще раз повторюю, цей фестиваль нечуваної щедрості від наших партнерів миттєво припиниться, щойно закінчиться активна фаза бойових дій.Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей.Як тільки грошей почне меншати, а об'єктивно їх стане менше, бо Європа не буде утримувати Україну найближчі роки, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. Бо Україна звикла до подібної допомоги.До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду.— Які структурні проблеми, на вашу думку, стануть найбільшим викликом для української економіки після завершення активної фази бойових дій? Чи готова держава до такого сценарію вже зараз?— Точно не боргове навантаження. Якщо війна триватиме, гроші нам даватимуть, тому що наші партнери бояться росіян більше, ніж ми.Демографічна криза сьогодні справді є величезною проблемою. Але це не лише демографічна криза — це також криза мобілізаційного потенціалу, відтік кадрів і молоді.Поки триватиме активна фаза бойових дій, стан української економіки навряд чи суттєво змінюватиметься, тому що нинішня структура запозичень і допомоги, яку ми отримуємо, зберігатиметься. Найбільші проблеми почнуться тоді, коли формально завершиться активна фаза бойових дій і Україні почнуть зменшувати загальний обсяг допомоги.— А який прогноз ви можете зробити? Що на нас чекає?— Ситуація буде дещо іншою. Сьогодні основним видом підтримки є макрофінансова допомога Україні як суверенній державі. Наші партнери говорять, що після завершення активної фази бойових дій пріоритет надаватиметься інвестиційній допомозі.Тобто сюди має надходити вже не пряме фінансування від наших партнерів. Вони вважають, що в Україну мають заходити інвестиції європейського бізнесу, щоб відновлювати українську економіку й отримувати від цього прибутки.Найбільша проблема в цей момент полягатиме в тому, що просто так інвестор сюди не прийде. Ми почнемо говорити про інвестиційний клімат, правила гри на українському ринку, боротьбу з корупцією, роботу правоохоронної та судової систем. Саме ці проблеми завжди стримували прихід інвесторів в Україну.Від того, справедливий суддя чи ні, макрофінансова допомога наших партнерів суттєво не залежить. Вона надійде в будь-якому разі, хоча партнери, безперечно, висувають певні умови. Однак інвестор просто так не прийде — він повинен мати гарантії..

Національний банк України оприлюднив покрокову інструкцію для військовослужбовців, які втратили платіжну картку під час виконання бойового завдання. У регуляторі пояснили, як швидко відновити доступ до власних коштів.Про це повідомили в НБУ. Насамперед військовим рекомендують негайно заблокувати картку, щоб запобігти несанкціонованому використанню коштів. Це можна зробити, зателефонувавши на гарячу лінію банку або через мобільний застосунок чи інтернет-банкінг.У Нацбанку також нагадали, що не можна повідомляти PIN-код, CVV/CVC-код чи коди підтвердження навіть працівникам банку.Після блокування необхідно замовити нову або перевипущену картку. Подати заявку можна у відділенні банку (з паспортом або військовим квитком), а також через мобільний застосунок чи інтернет-банкінг.У НБУ зазначили, що банківський рахунок не змінюється — нова картка буде прив'язана до вже існуючого рахунку. Виготовлення картки зазвичай триває від двох до 14 днів, залежно від умов банку. У деяких випадках за перевипуск може стягуватися плата.Отримати нову картку можна особисто у відділенні банку або через представника за довіреністю. Окремі банки також пропонують доставку картки поштою або виїзд працівника банку до лікарні чи іншого місця перебування військовослужбовця.Якщо картка потрібна терміново, у Нацбанку радять перевірити, чи надає банк можливість миттєвого випуску віртуальної картки. Нею можна оплачувати покупки, здійснювати перекази та користуватися рахунком ще до отримання фізичної картки.. Більше практичних рекомендацій щодо фінансових послуг для військовослужбовців доступні на освітньому сайті "Гаразд".Нагадаємо, нещодавно держава встановила нові мінімальні пороги пенсійних виплат для родин, які втратили годувальника на війні. Сума допомоги на одну непрацездатну особу не може бути меншою за 12 800 гривень.Читайте також: Українці сплачуватимуть військовий збір за новими правилами: що змінилося з 1 липня.

Російські мільярдери все масовіше виводять гроші за кордон. Вони побоюються втратити свої активи в країні. Це пов’язано зі серією гучних конфіскацій у Росії.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg із посиланням на власні джерела, які знайомі з інвестиційними рішеннями багатих росіян."Російські мільярдери все частіше шукають способів захистити свої активи за межами країни. За останній рік цей процес помітно пришвидшився, а в останні місяці набув ще більшого масштабу", — йдеться в журналістській публікації.За інформацією медійників, власники великих статків перерозподіляють капітали на користь криптовалюти, золота, закордонної нерухомості та приватних інвестиційних фондів, насамперед у країнах Перської затоки. Частина підприємців також переказує кошти на Кіпр, ОАЕ, Туреччину, Саудівську Аравію та навіть інвестує в проекти в Африці."Однією з головних причин називають побоювання, що російська влада може вилучити майно або посилити тиск на власників великого бізнесу. Після початку повномасштабної війни багато підприємців повернули активи до Росії через західні санкції, проте тепер зіткнулися з новими ризиками вже всередині країни", — зауважили аналітики.Вони додали, що з 2024 року російська влада активізувала кампанію з вилучення активів у великих бізнесменів. Під удар потрапили підприємці, які зберігали зв'язки із зарубіжними країнами, мали друге громадянство або раніше обіймали державні посади.Співрозмовники Bloomberg розповіли, що лише з початку 2026 року з Росії неофіційно могли вивести десятки мільярдів доларів. Значна частина таких операцій відбувається через криптовалюти й інші інструменти, які не відображаються в офіційній статистиці.Додаткове занепокоєння серед представників бізнесу викликала закрита зустріч Володимира Путіна з великими підприємцями, що відбулася у березні. На ній мільярдер Сулейман Керімов запропонував бізнесу зробити великий фінансовий внесок на користь держави, а Путін підтримав цю ініціативу.Водночас російська генеральна прокуратура повідомила, що лише за минулий рік досягнула передачі державі активів більш ніж на чотири трильйони рублів. Серед тих, що втратили власність, опинилися засновник агрохолдингу "Русагро" Вадим Мошкович, колишній власник аеропорту "Домодєдово" Дмитро Каменщик і найбільший контролер золотодобувних компаній країни Костянтин Струков.За інформацією видання, одним із головних напрямів для виведення капіталу залишаються ОАЕ. В Дубаї зростає попит на елітну нерухомість із боку росіян, а статус міста як міжнародного центру криптовалюти дозволяє переміщати кошти між різними юрисдикціями. Крім того, для переказу грошей використовують фінансові маршрути через Вірменію, Казахстан і Киргизстан.Нагадаємо, на початку червня видання The Moscow Times повідомляло, що російська влада офіційно визнала: санкційний тиск Заходу повністю знищив колишню модель існування країни та її глобальні економічні зв'язки. Представники адміністрації диктатора закликали місцевий бізнес забути про минуле та готуватися до тривалого виживання в ізоляції..

На валютному ринку України фіксують справжні "гойдалки". Долар продовжує втрачати позиції, тоді як євро демонструє впевнене зростання.Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.Так, на п'ятницю Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,61 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,74. На готівковому ринку долар подешевшав на п'ять копійок — 44,20 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,16. У четвер, 16 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,06.Із зашифрованим посланням: Нацбанк випустив нову монету номіналом 10 гривень (фото)Національний банк України запровадив в обіг нову пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень на честь тридцятої річної річниці ухвалення Конституції. Як повідомляє пресслужба регулятора, новинку офіційно презентували безпосередньо у стінах Верховної Ради під час святкових урочистостей 28 червня.Символізм та зв'язок поколінь у новій монетіЗа даними Нацбанку, нова нумізматична пам'ятка покликана продемонструвати глибоку тяглість українських державотворчих традицій протягом багатьох століть. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу перед народними обранцями наголосив на особливій ролі цього випуску для суспільства."Ця монета — про зв'язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України", — сказав Олексій Шабан.Дизайн, тираж та особливості оформленняЯк наголосили в НБУ, ювілейна монета має номінал 10 гривень та виготовлена виключно зі срібла. Авторкою унікального дизайну стала Олександра Кучинська, яка зуміла відобразити ключові історичні етапи становлення українського законодавства.На аверсі монети по колу викарбувано згадку про тридцятиріччя Основного закону. У центрі композиції послідовно розміщені головні віхи національного конституційного процесу, серед яких Конституція Пилипа Орлика 1710 року, закони УНР та ЗУНР 1918 року, нормативні акти Карпатської України 1939 року, радянські документи, а також історична дата ухвалення чинного закону 28 червня 1996 року.Зворотний бік прикрашений стилізованим зображенням міцного коріння дуба, всередині якого зашифровано слово "КОНСТИТУЦІЯ". Цей елемент символізує непорушний фундамент нашої держави, правову спадкоємність та потенціал для зростання майбутніх поколінь.Загальний тираж цієї монети обмежений та становить до 10 000 штук. Усі охочі зможуть придбати її в офіційному інтернет-магазині Нацбанку або через мережу сертифікованих банків-дистриб'юторів одразу після старту офіційних продажів.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

В Україні з'явився новий орган, який координуватиме бронювання військовозобов'язаних. Він допомагатиме визначати критично важливі підприємства.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України."Кабінет міністрів ухвалив постанову про утворення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час", — ідеться в повідомленні.У Мінекономіки пояснили, що Координаційний центр діятиме як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету міністрів — уряд затвердив його склад і положення."У колі його завдань — координація державних органів і пошук рішень для проблемних ситуацій у питаннях бронювання", — зауважили у відомстві.Окремо Центр розглядатиме пропозиції державних органів щодо визнання підприємств, установ і організацій критично важливими для економіки, життєдіяльності населення, а також для потреб ЗСУ й інших військових формувань."Державні органи мають враховувати рекомендації Координаційного центру під час ухвалення рішень про критичну важливість підприємств", — наголосили в Міністерстві економіки.Як відомо, в Україні стрімко зросла популярність пропозицій роботи, які гарантують захист від призову. Зокрема, за останній рік кількість вакансій із можливістю бронювання від мобілізації на платформі "OLX Робота" збільшилася на 25%.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні можуть тимчасово призупинити можливість бронювання військовозобов'язаних працівників через портал "Дія". Таке рішення пов'язане з оновленням правил визначення критично важливих підприємств..

Фізичних осіб-підприємців (ФОПів) та інших платників чекають зміни у поданні звітності. Міністерство фінансів України затвердило нові форми Податкового розрахунку та оновило правила його заповнення. Як повідомили у пресцентрі Державної податкової служби України, новий формат звітування запрацює з серпня 2026 року — для підприємців передбачили квартальну форму із розбивкою даних за кожним місяцем.Новий порядок звітування стосуватиметься:податкових агентів (крім ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) — під час подання звітності за липень 2026 року;фізичних осіб — підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність — під час подання нового квартального Розрахунку із розбивкою показників за кожним місяцем кварталу.ФОПи перейдуть на квартальну форму звітностіДо запровадження нової форми ФОПи та самозайняті особи можуть подавати Податковий розрахунок за чинною місячною формою. Це пов’язано з тим, що квартальна форма ще не застосовується. Наразі Державна податкова служба приймає та опрацьовує розрахунки за квітень–червень 2026 року, подані за старими правилами.Повторно подавати звітність не потрібноПісля переходу на нову форму платникам не доведеться дублювати вже подані звіти. Якщо розрахунок за всі місяці кварталу вже подано за місячною формою, повторне подання після запровадження квартальної форми не потрібне. Якщо ж звітність за місячною формою була подана не за всі місяці кварталу, квартальний Розрахунок потрібно подати лише за ті періоди, за які звітність не подавалася.Коли потрібно подати звітність за ІІ квартал 2026 рокуПлатникам варто пам'ятати, що до 10 серпня 2026 року необхідно подати звітність за ІІ квартал 2026 року. Податковий розрахунок, як і раніше, подається лише у випадку, якщо у звітному періоді здійснювалося нарахування або виплата доходів фізичним особам.Нагадаємо, на початку 2026 року Україні вдалося домовитися з Міжнародним валютним фондом про збільшення річного ліміту для підприємців, після досягнення якого вони мають зареєструватися платниками ПДВ.Читайте також: Борги обійдуться дорого: підприємців попередили про нові штрафи.

В Україні офіційно зареєстрували перші сорти артишоку. До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в країні, внесли два сорти іспанської селекції — Lorca та Tupac, що відкриває можливості для розвитку промислового вирощування цієї культури.Про це повідомляє EastFruit із посиланням на SEEDS. Ініціатором реєстрації стала компанія "Ав Ліхт", яка отримала свідоцтва про офіційну реєстрацію сортів.Зазначається, що поява артишоку в державному реєстрі дозволить легально реалізовувати насіння, закладати комерційні плантації, проводити професійні сортовипробування та адаптувати технології вирощування до різних агрокліматичних умов України."Артишок в Україні вирощували й раніше, однак переважно на невеликих площах. Для частини фермерів він став одним із напрямів диверсифікації виробництва та можливістю запропонувати ринку незвичайний продукт із високою доданою вартістю. Водночас відсутність зареєстрованих сортів стримувала перехід до системного промислового виробництва. Поява у державному реєстрі сортів Lorca і Tupac може стати початком формування окремого професійного сегмента українського овочевого ринку", — зазначило видання.Сорт Lorca формує щільні вирівняні головки, які за прохолодної погоди можуть набувати легкого фіолетового відтінку. Tupac має відкриту будову рослини, що полегшує збирання врожаю та покращує провітрювання насаджень. Обидва сорти підходять як для реалізації у свіжому вигляді, так і для перероблення.За даними галузевих експертів, найбільшими виробниками артишоку в Європі є Італія, Іспанія та Франція. У 2024 році країни Європейського Союзу виростили близько 600 тисяч тонн цієї культури. Значна частина врожаю використовується для виробництва консервованої, маринованої та замороженої продукції."Україна має потенціал для розвитку виробництва артишоку, однак ця культура навряд чи найближчим часом стане масовою. Її перспективи передусім пов’язані з нішевим професійним виробництвом, орієнтованим на конкретного покупця. Потенційними каналами збуту можуть бути ресторани середземноморської та авторської кухні, преміальні торговельні мережі, спеціалізовані магазини, локальні фермерські бренди та підприємства з перероблення овочів", — зауважили експерти.Водночас для успішного вирощування культури необхідні тривалий вегетаційний період, родючі добре дреновані ґрунти, стабільне зрошення, збалансоване живлення та адаптація технологій до кліматичних умов конкретного регіону.Директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації Катерина Звєрєва зазначила, що реєстрація сортів є лише першим кроком. За її словами, розвиток цього напряму залежатиме від створення повного виробничого ланцюга — від вирощування до охолодження, перероблення, пакування та налагодження стабільних каналів збуту.Додамо, після подорожчання білоголової капусти, яке спостерігалося на українському ринку впродовж останніх трьох тижнів, ціни в цьому сегменті розпочали знижуватися.Читайте також: В Україні зареєстрували новий високоврожайний сорт популярного овочу.

У першому півріччі 2026 року автопарк України поповнили 30 тисяч легкових автомобілів із дизельними двигунами. Це на 5% менше, ніж за аналогічний період торік.Про це повідомив "Укравтопром".Із загальної кількості 7,4 тисячі автомобілів були новими, що на 17% більше, ніж торік. Водночас 22,6 тисячі становили вживані авто, імпортовані з-за кордону, їхня кількість скоротилася на 10%.До п'ятірки найпопулярніших нових дизельних автомобілів увійшли:Renault Duster — 1828 авто;Toyota Land Cruiser Prado — 885;Volkswagen Touareg — 756;Skoda Kodiaq — 454;Volkswagen Tiguan — 398.Серед імпортованих вживаних дизельних автомобілів найбільший попит мали:Renault Megane — 1712 авто;Nissan Qashqai — 1566;Skoda Octavia — 1448;Volkswagen Passat — 1105;Hyundai Santa Fe — 1041.Нагадаємо, в першому півріччі 2026 року автопарк України поповнився 77,2 тисячі легкових автомобілів із бензиновими двигунами. Це на 18% більше, ніж за аналогічний період торік.Читайте також: Переоформлення авто у 2026 році: скільки доведеться заплатити українцям.