Економіка

У четвер, 15 січня, до української столиці з офіційним візитом прибула директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва. Водночас у сесійній залі Верховної Ради депутатам не вистачило голосів для початку розгляду низки критично важливих документів, передбачених міжнародними зобов'язаннями України.Про приїзд очільниці Фонду стало відомо із соцмережі X Георгієвої.Візит очільниці МВФКрісталіна Георгієва вперше з лютого 2023 року відвідує Україну. За даними Reuters, у межах візиту заплановано зустрічі з вищим керівництвом держави, зокрема з: президентом Володимиром Зеленським, прем'єркою Юлією Свириденко, головою НБУ Андрієм Пишним та керівниками підприємств.Провал голосувань у РадіПопри візит високої гості, парламент не зміг внести до порядку денного ключові законопроєкти:Вимога МВФ (№ 14025). Документ про автоматичний міжнародний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. За нього проголосували лише 113 депутатів при необхідному мінімумі у 226 голосів.Зобов’язання за програмою Ukraine Facility:№ 14067. Модернізація систем опалення, що передбачає обов'язкове встановлення індивідуальних теплових пунктів у будівлях із централізованим опаленням. Отримав лише 161 голос "за";№ 13620. Реформа управління державним і комунальним майном для стимулювання післявоєнного економічного зростання. Набрав 146 голосів.Нагадаємо, у 2025 році Україна залучила 52,4 мільярда доларів зовнішнього фінансування. Міжнародна підтримка дозволила в повному обсязі забезпечити видатки соціально-гуманітарного напряму..

Національний банк України другий день поспіль знижує офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також падає у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер, 15 січня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,12 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 43,17. На готівковому ринку долар подешевшав на 15 копійок — 42,85 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 50,26. У середу, 14 січня, офіційний курс гривні до євро був 50,32.Нацбанк пом'якшив валютні обмеження: які переваги для бізнесуНаціональний банк з 14 січня 2026 року пом'якшує валютні обмеження. Як повідомили на офіційному сайті регулятора, ці зміни сприятимуть роботі малого бізнесу в Україні. Розширені можливості компаній у межах стимулюючої лібералізаціїНБУ запроваджує новий стимулюючий ліміт — "позиковий", щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону. "️Ключова мета — створити регуляторне підґрунтя, що сприятиме реструктуризації "старих" зовнішніх позик. Це важливо для залучення нових ресурсів в економіку України", — пояснили у регуляторі.Розмір "позикового" ліміту має дорівнювати сумі коштів, що надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року. Він зменшуватиметься еквівалентно до погашення основної суми такого кредиту.Крім того, у межах "позикового" ліміту бізнес зможе здійснити операції, передбачені стимулюючою лібералізацією: погашення "старих" кредитів, розрахунки за "старий" імпорт товарів, фінансування закордонних підрозділів тощо. Переказ валюти на рахунки фізичних осіб в іноземних банкахВідтепер продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізичних осіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений та непоставлений товар"Важлива умова для проведення таких операцій — повернення коштів здійснюватиметься на рахунок фізичної особи-споживача, з якого проводилася оплата товару, а сума повернення коштів у валюті платежу не повинна перевищувати вартість товару під час його купівлі", — зауважили у Нацбанку.Такі зміни потрібні, щоб забезпечити рівні умови для фізичних осіб-споживачів товарів, придбаних на території України, що підтримає привабливість українських виробників.Оновлення у сфері валютного нагляду Також запроваджуються зміни у сфері валютного нагляду за граничними строками розрахунків за експорт товарів. Це стосуються діяльності Експортно-кредитного агентства та експорту страхових послуг.Нагадаємо, з 1 січня 2026 року Болгарія мала стала 21 країною єврозони. Це відбулося через два роки після того, як євро з 2023 року запровадила Хорватія. Який вплив це матиме — у матеріалі TrueUA.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Національний банк з 14 січня 2026 року пом'якшує валютні обмеження. Ці зміни сприятимуть роботі малого бізнесу в Україні.Про це повідомили на офіційному сайті регулятора. "НБУ пом’якшує валютні обмеження та уточнює особливості валютного регулювання, щоб підтримати роботу українського бізнесу", — йдеться у повідомленні.Основні зміни з 14 січняРозширені можливості компаній у межах стимулюючої лібералізаціїНБУ запроваджує новий стимулюючий ліміт — "позиковий", щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону. "️Ключова мета — створити регуляторне підґрунтя, що сприятиме реструктуризації "старих" зовнішніх позик. Це важливо для залучення нових ресурсів в економіку України", — пояснили у регуляторі.Розмір "позикового" ліміту має дорівнювати сумі коштів, що надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року. Він зменшуватиметься еквівалентно до погашення основної суми такого кредиту.Крім того, у межах "позикового" ліміту бізнес зможе здійснити операції, передбачені стимулюючою лібералізацією: погашення "старих" кредитів, розрахунки за "старий" імпорт товарів, фінансування закордонних підрозділів тощо. Переказ валюти на рахунки фізичних осіб в іноземних банкахВідтепер продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізичних осіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений та непоставлений товар"Важлива умова для проведення таких операцій — повернення коштів здійснюватиметься на рахунок фізичної особи-споживача, з якого проводилася оплата товару, а сума повернення коштів у валюті платежу не повинна перевищувати вартість товару під час його купівлі", — зауважили у Нацбанку.Такі зміни потрібні, щоб забезпечити рівні умови для фізичних осіб-споживачів товарів, придбаних на території України, що підтримає привабливість українських виробників.Оновлення у сфері валютного нагляду Також запроваджуються зміни у сфері валютного нагляду за граничними строками розрахунків за експорт товарів. Це стосуються діяльності Експортно-кредитного агентства та експорту страхових послуг.Нагадаємо, в Україні інфляція у грудні 2025 року сповільнилася до 8%. Тенденція до падіння зберігатиметься і надалі..

В Україні стартувала програма "єЯсла". Грошову підтримку від держави можуть отримати деякі батьки, які мають дітей до трьох років.Як повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України, з 1 січня 2026 року набрав чинності закон, який спрямований на посилення підтримки сімей з дітьми та створення умов для поєднання батьківства з професійною діяльністю. "У межах реалізації цього закону уряд затвердив порядок надання допомоги "єЯсла" — нової державної програми підтримки для батьків, які повертаються до роботи в режимі повного робочого часу та користуються послугами догляду за дитиною", — пояснили у відомстві.Ця програма передбачає щомісячну цільову грошову допомогу сім’ям з дітьми віком від одного до трьох років для компенсації витрат на догляд за дитиною.Хто може отримати допомогуОтримувачем допомоги може бути мати або інший законний представник дитини (крім названих батьків і патронатних вихователів), який фактично доглядав за дитиною та вийшов на роботу на умовах повного робочого часу. Розмір державної допомоги становить:вісім тисяч гривень щомісяця — для сімей, у яких мати або інший законний представник повертається до роботи після досягнення дитиною одного року;12 тисяч гривень щомісяця — для сімей, які виховують дитину з інвалідністю (з урахуванням коефіцієнта 1,5).Допомога є цільовою та може бути використана суто на оплату послуг догляду за дитиною, зокрема:послуг приватних закладів дошкільної освіти;послуг фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які офіційно надають послуги догляду за дітьми;платних послуг у комунальних і державних закладах дошкільної освіти відповідно до чинного законодавства, а саме:забезпечення харчуванням дітей;надання корекційно-розвиткових, психолого-педагогічних та/або реабілітаційних послуг понад обсяги, визначені індивідуальною програмою розвитку;проведення занять за парціальними програмами, що не входять до освітньої програми закладу;перебування дітей у чергових групах (ранкових, вечірніх, у вихідні та святкові дні) понад гарантований безоплатний час;проведення занять у гуртках, секціях, студіях та інших формах навчання понад обсяги, встановлені навчальними планами, зокрема для дітей, які не здобувають освіту у відповідному закладі.Як отримати допомогуЩоб отримати грошову виплату, заявнику потрібно звернутися до найближчого відділення Пенсійного фонду України та надати:документ, що посвідчує особу;РНОКПП заявника (за наявності);свідоцтво про народження дитини;копію або витяг з наказу про вихід заявника на роботу у режимі повного робочого часу.Подання документів також можливе з використанням сервісу "Дія.Шеринг", який дає змогу передавати цифрові копії документів без ксерокопій та сканування. Варто зауважити, що у 2026 році держава забезпечуватиме соціальний захист і підтримку багатодітних сімей. Батьки і діти можуть отримати низку пільг.Нагадаємо, у 2026 році безробітні українці отримуватимуть більші виплати. Мінімальний розмір допомоги для таких осіб зріс на 300 гривень. .

У середу 14 січня, на базі ради коаліції "Міжфракційне обʼєднання депутатів "ВПО" узгодили виплати в 3 000 гривень на місяць усім дітям зі сімей внутрішньо переміщених осіб. Вони мають розпочатися з 1 лютого 2026 року.Про це повідомив народний депутат від фракції "Слуга народу", голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.Він назвав нововведення дуже важливою інформацією для внутрішньо переміщених осіб."Попереду — юридичне оформлення прийнятого рішення у вигляді постанови. Будемо разом тримати питання під контролем", — додав нардеп.Гетманцев уточнив, що також триває робота над підвищенням рівня доходу до 10 380 гривень для інших внутрішньо переміщених осіб (з урахуванням критеріїв)."Вдячний міністру Денису Улютіну та народним депутатам із "Міжфракційного об’єднання "ВПО" Максиму Ткаченку, Руслану Горбенку, Сергію Козирю за конструктив і роботу", — підсумував Данило Гетманцев.Раніше, 24 грудня, прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявляла, що установам, які тимчасово безоплатно розміщують внутрішньо переміщених осіб, виплачуватимуть компенсації.Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін також зазначав, що Україна продовжує надавати допомогу ВПО. Щоби забезпечити підтримку таких громадян на кожному з етапів, Мінсоцполітики напрацьовує єдину модель супроводу.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Офіс омбудсмена зафіксував неприпустимі порушення на Закарпатті: відремонтоване та повністю готове місце для тимчасового проживання ВПО одна з громад вирішила використати як бізнес..

У середу, 14 січня, Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона презентувала плани Єврокомісії з надання Україні 90 мільярдів євро допомоги у наступні два роки."Ми всі прагнемо миру для України, а для цього Україна має перебувати в позиції сили. Саме тому восени ми дійшли згоди, що забезпечимо покриття фінансових потреб України — як військових, так і бюджетних. У грудні Єврорада погодилася підтримати Україну стабільним і передбачуваним фінансуванням. І сьогодні вранці ми ухвалили законодавчу пропозицію на виконання цієї домовленості. Надамо Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро на 2026 і 2027 роки", — акцентувала фон дер Ляєн.Вона нагадала, що надання коштів здійснюватиметься "в межах посиленої співпраці, тобто за участі 24 із 27 держав-членів"."Ця пропозиція передбачає розподіл 90 мільярдів євро на дві частини. Одна третина, тобто 30 мільярдів євро, спрямують на бюджетну підтримку. Дві третини від 90 мільярдів євро — на військову підтримку, це 60 мільярдів євро", — пояснила президентка Єврокомісії.Законодавчий пакет, презентований 14 січня, складається з:нової пропозиції щодо створення позики на підтримку України в розмірі 90 мільярдів євро;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про Ukraine Facility як одного з інструментів реалізації бюджетної допомоги Україні;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову рамку, щоби дозволити покриття позики Україні коштом "бюджетного запасу" ЄС.До того ж Урсула фон дер Ляєн зауважила, що ідея "репараційної позики" для України на базі заморожених активів Росії не знята з порядку денного ЄС. Євросоюз може використати знерухомлені російські активи на користь України в майбутньому."Для нас вкрай важливо надіслати суворе нагадування Росії: ми залишаємо за собою право використовувати іммобілізовані російські активи", — наголосила вона.Президентка Єврокомісії додала, що російські активи в ЄС "залишатимуться іммобілізованими до завершення війни та до виплати репарацій". "Ви також можете бачити це у тому факті, що Україна не зобов’язана повертати позику до моменту виплати репарацій. Отже, підсумовуючи: ми демонструємо нашу тривалу та непохитну підтримку України", — підсумувала Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, раніше очільниця Єврокомісії заявляла, що зустріч лідерів "Коаліції охочих" у Парижі стала "потужною демонстрацією єдності для України"..

У середу, 14 січня, Кабінет міністрів України доручив Міністерству охорони здоров’я та Держпродспоживслужбі відстежувати ціни на лікарські засоби. Особливо це важливо в умовах холодної погоди та постійних обстрілів території України Росією.Про це заявила премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Ліки мають бути доступними для всіх, особливо в умовах холоду в домівках через обстріли енергосистеми та сильні морози", — наголосила вона.Таким чином прем’єр-міністерка обґрунтувала доручення відповідним службам уважно стежити за цінами на лікарські засоби."У разі виявлення порушень в націнках уряд буде реагувати та штрафувати таких суб'єктів господарювання", — акцентувала очільниця Кабміну.Вона пояснила, що для цього визначать список ліків, за яким МОЗ разом із Держлікслужбою будуть постійно відстежувати ціни в аптеках."Щотижневі звіти подаватимуть Кабінету міністрів України", — підсумувала Юлія Свириденко.Як відомо, минулого тижня в Міністерстві охорони здоров'я повідомляли, що в Україні розпочав роботу вебсайт Національного каталогу цін на лікарські засоби. Цей ресурс забезпечить прозорість закупівель медикаментів.Нагадаємо, що наприкінці грудня Кабінет міністрів України дозволив аптекам здійснювати маркетингові послуги у сфері обігу лікарських засобів виробникам і імпортерам ліків винятково на добровільній основі. З 1 березня на це діяла заборона, що викликало конфлікт на ринку..

Національний банк України знизив офіційний курс долара після тривалого зростання. Єдина європейська валюта також впала у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу, 14 січня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,17 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 43,25. На готівковому ринку долар не змінився — 43,00 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становить 50,32. У вівторок, 13 січня, офіційний курс гривні до євро був 50,52.Новий історичний рекорд: у Нацбанку розповіли, скільки валюти продали у 2025 роціТорік НБУ реалізував рекордні валютні інтервенції, у ході яких продав на міжбанківському ринку понад 36 мільярдів доларів. Як повідомляє прес-служба регулятора, загальний обсяг продажу валюти НБУ за рік 36,10 мільярда доларів, тоді як купівля — дещо вище ніж 42 мільйони доларів. Так, чистий продаж валюти у 2025 році сягнув 36,06 мільярда доларів, що є найвищим рівнем за весь період спостережень.У 2024 році чистий продаж валюти Нацбанком становив 35,19 мільярда доларів, а у 2023 році — 28,61 мільярда. Регулятор наголошує, що найактивніші інтервенції припали на грудень минулого року. За цей місяць Нацбанк продав 4,46 мільярда доларів, що стало найбільшим місячним обсягом валютних продажів за весь минулий рік.Нагадаємо, з 1 січня 2026 року Болгарія мала стала 21 країною єврозони. Це відбулося через два роки після того, як євро з 2023 року запровадила Хорватія. Який вплив це матиме — у матеріалі TrueUA.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Морози спричинили рекордне споживання газу в Україні. Однак на сьогодні наша держава має достатні ресурси, щоб уникнути дефіциту газу навіть у разі нових російських атак.Про це повідомив заступник директора Асоціації енергетичних і природних ресурсів України Андрій Закревський в етері телеканалу "Ми — Україна". За словами посадовця, наразі ситуація в енергетичному секторі залишається складною."Нафтогаз" активно працює над залученням додаткового імпорту газу наразі для підвищення енергетичної безпеки та створення резерву на випадок повторних атак. Повторні атаки виключати не можна, вони йдуть — ви бачите це і зараз — і вони, скоріше за все, відбудуться. Тому до всіх сценаріїв готується і уряд, і ми — газовики. Додатковий обсяг імпорту контрактується та закуповується, щоб компенсувати можливі втрати від обстрілів", — зазначив він.Закревський відзначив, що наразі фінансування імпорт газу відбувається коштом "Нафтогазу", банківських кредитів, а також міжнародної допомоги і грантів. Загалом на опалювальний сезон 2025–2026 років на закупівлю газу спрямували 2,5 мільярда євро, з яких близько мільярда євро становлять власні кошти компанії, решта — кредитні та грантові ресурси."Триває постійна дипломатична робота уряду, Офісу президента та "Нафтогазу" для забезпечення фінансових ресурсів. Наразі ресурси для додаткового імпорту є, що дає можливість не допустити дефіциту, але, повторюю, ситуація дуже складна... Попередні зими були більш м'якші, а тут такі морози, яких ми, насправді , вже давненько не бачили", — відзначив він.Морози, які тривають останніми днями призвели до рекордних пікових навантажень на енергосистему. Так, порівняно з минулою зимою споживання газу суттєво зросло і в окремі дні сягає десятків мільйонів кубометрів на добу.Нагадаємо, за даними Міненерго, станом на 13 січня ситуація в енергосистемі складна. У Києві ввели аварійні відключення світла. Графіки не діють. У відомстві запевнили, що попри морози та обстріли, енергетики працюють у цілодобовому режимі без вихідних, щоб якнайшвидше полагодити пошкоджене обладнання та стабілізувати систему.Додамо, унаслідок нічної атаки росіян на Одесу 13 січня пошкоджень зазнали два енергетичні об'єкти ДТЕК. На теперішній момент у місті знеструмлені 47 000 родин.Крім того, російські окупанти завдали чергового удару по об’єктах енергетичної інфраструктури Запорізької області. Є постраждалі серед персоналу підприємства — двох жінок важко поранено.

У вівторок, 13 січня, Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт "Про основні засади житлової політики". Цей рамковий документ запускає абсолютно нову систему управління житловим фондом у країні.Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк. За її словами, законопроєкт №12377 — це "принциповий крок до сучасної, прозорої й передбачуваної житлової політики".Вона зауважила, що Україна десятиліттями жила у межах застарілих радянських норм житлового кодексу, ухваленого у 1983 році. Ці норми, за її словами, уже давно не відповідають викликам відбудови, мобільності населення, безпекових ризиків та сучасних європейських стандартів. Новий законопроєкт визначає:національну, регіональну та місцеву стратегії житлової політики;прозорі правила формування черг і пріоритетів;механізми розвитку орендного та соціального житла;нові стандарти планування, пов’язані з відбудовою та стійкістю громад.Шуляк наголосила, що прийняття законопроєкту важливе не лише для людей, а й для відбудови. Цей документ є "одним із маяків" програми Ukraine Facility. "Це означає конкретний результат: виконання цієї реформи відкриває для України доступ до фінансової підтримки Європейського Союзу, необхідної для стабільності бюджету, розвитку економіки та відновлення країни", — пояснила нардепка.Водночас вона зауважила, що "це ще не фінал, але фундамент закладено". Крім того, Україна отримала основу, яка дозволяє будувати майбутнє."Далі — імплементація, підзаконні акти та практична реалізація в кожній громаді. Ми не можемо відбудувати країну, спираючись на законодавство минулого століття", — поінформувала Шуляк.Нагадаємо, фахівці стверджують, що, порівнюючи первинний і вторинний ринок, можна знайти як переваги, так і недоліки у кожному з варіантів.Читайте також: Чи зміняться правила при купівлі нерухомості з 2026 року: роз'яснення Мін'юсту.

Попри виклики повномасштабної війни та економічну нестабільність український ринок електронної комерції "живий" як ніколи. Онлайн-бізнес у 2025 році демонстрував високу адаптивність.Аналітична команда YouControl.Market дослідила актуальну статистику галузі онлайн-торгівлі станом на кінець 2025 року у порівнянні з аналогічними періодами минулого року.Так, найкращі 10 онлайн‑ритейлерів за дев'ять місяців 2025 року заробили майже 40 мільярдів гривень. До числа найбільших увійшли одразу три компанії, які працюють у сфері зоотоварів. Окрім того, до переліку лідерів потрапили онлайн-ритейлери косметики/парфумерії, книг та спортивних товарів.За даними аналітиків, станом на грудень 2025 року в Україні нараховується 3,2 тисячі активних компаній та 77,4 тисячі фізичних осіб підприємців (ФОП) у сфері онлайн-торгівлі. За дев'ять місяців 2025 року кількість нових реєстрацій ФОП зросла на 62% проти аналогічного періоду минулого року, а загальна кількість підприємців у галузі збільшилася приблизно на п’яту частину. Столиця залишається беззаперечним центром онлайн-ритейлу. У Києві розміщується понад 50% всіх компаній галузі, а також найбільша частка ФОП. Варто зауважити, що у третьому кварталі 2025 року не було зафіксовано жодного припинення серед компаній, тоді як з’явилося 48 нових. Це максимальний квартальний чистий приріст за весь період повномасштабної війни. Онлайн-торгівля: динаміка реєстрацій та припинень компаній та ФОПСтаном на кінець 2025 року у сфері роздрібної онлайн-торгівлі залучено понад 77 тисяч підприємців-ФОП та 3173 юридичні особи (компанії). Тобто на одну компанію припадає в середньому 24-25 підприємців — онлайн-ритейл залишається переважно дрібним бізнесом. "Втім, обидві категорії зростають. Чисельність юридичних осіб збільшилася за рік приблизно на 200 (чистий приріст +6%), а кількість ФОП — більш як на 13 тисяч (чистий приріст +21%)", — зазначили аналітики.Загалом 2025 рік відзначився справжнім сплеском запуску нових онлайн-бізнесів, особливо серед ФОП. За три квартали 2025 року було зареєстровано 18,2 тисячі нових підприємців у цьому КВЕД, що на 62,3% більше, ніж за той самий період 2024 року. Нагадаємо, згідно з актуальними даними Єдиного державного реєстру, від початку 2025 року в Україні офіційно закрилося 250 209 приватних підприємців. Статистика свідчить, що середньостатистичний український підприємець залишається "на плаву" протягом двох років та чотирьох місяців. .

В Україні вперше обрано переможця конкурсу на розробку літієвого родовища за механізмом угоди про розподіл продукції (УРП). Пілотним об'єктом стала "ділянка Добра" у Кіровоградській області, яка відкриває шлях до інтеграції країни у глобальні ланцюги постачання критичної сировини.Про це у Telegram-каналі повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.Інвестиції та етапи розробкиПроєкт передбачає залучення щонайменше 179 мільйонів доларів капітальних інвестицій. Фінансування буде розподілено на два ключові етапи:12 мільйонів доларів спрямують на проведення нової геологорозвідки та міжнародний аудит запасів.167 мільйонів доларів інвестують в організацію видобутку та збагачення літію у разі підтвердження промислового потенціалу родовища.Хто став переможцем конкурсуЗа словами Свириденко, переможцем відбору стала компанія Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Її акціонерами є міжнародні гравці Techmet та The Rock Holdings, які мають досвід реалізації складних проєктів на чотирьох континентах. Зокрема, Techmet володіє частками у 10 активах з видобутку та перероблювання критичних мінералів по всьому світу.Стратегічне значення для державиСвириденко зазначила, що застосування механізму УРП дозволяє інвесторам працювати у межах партнерства з державою, проте саме родовище залишається у власності українського народу. Прем'єрка наголосила на кількох важливих перевагах проєкту:Інтеграція у світові ринки. Проєкт є частиною плану щодо входу України у високотехнологічну літієву галузь разом із партнерами зі США та ЄС.Технологічний стрибок. Залучення системних інвесторів забезпечить доступ до сучасних технологій перероблювання копалин.Безпекові гарантії. Прихід великого американського капіталу створює додаткові гарантії міжнародної підтримки та уваги до України.Свириденко запевнила, що ділянка "Добра" — це лише перший крок у масштабній стратегії залучення інвесторів до розробки надр України.Що відомо про родовище "Добра"Одне із найбільших родовищ літію в Україні. За даними Державної служби геології та надр, ділянка "Добра" входить до площі Станкуватського рудного поля Центральноукраїнського (ШполянськоТашлицького) рідкіснометалевого району, характерною рисою якого є поля розвитку рідкіснометалевих пегматитів з високими концентраціями літію, танталу, рубідію, цезію та підвищеними — берилію, ніобію та олова.Площа ділянки сягає 1706,9 га (17,07 км2). Ділянка надр складається з двох окремих зон близько розташованих жил рудоносних пегматитів – Станкуватської та Надія – і трьох рудопроявів вольфраму, що розташовані на східному фланзі. Станкуватська зона – представлена рудними тілами.Нагадаємо, у червні Україна зняла гриф "Секретно" на певний перелік корисних копалин, в тому числі й критичні мінерали. Така таємничість залишалася пережитком ще з радянських часів..

Національний банк України продовжує підіймати офіційний курс долара. Валюта стрімко росте, оновлюючи історичний максимум.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 13 січня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,25 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 43,07. На готівковому ринку долар подорожчав на 10 копійок — 43,00 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,52. У понеділок, 12 січня, офіційний курс гривні до євро був 50,14.Новий історичний рекорд: у Нацбанку розповіли, скільки валюти продали у 2025 роціТорік НБУ реалізував рекордні валютні інтервенції, у ході яких продав на міжбанківському ринку понад 36 мільярдів доларів. Як повідомляє прес-служба регулятора, загальний обсяг продажу валюти НБУ за рік 36,10 мільярда доларів, тоді як купівля — дещо вище ніж 42 мільйони доларів. Так, чистий продаж валюти у 2025 році сягнув 36,06 мільярда доларів, що є найвищим рівнем за весь період спостережень.У 2024 році чистий продаж валюти Нацбанком становив 35,19 мільярда доларів, а у 2023 році — 28,61 мільярда. Регулятор наголошує, що найактивніші інтервенції припали на грудень минулого року. За цей місяць Нацбанк продав 4,46 мільярда доларів, що стало найбільшим місячним обсягом валютних продажів за весь минулий рік.Нагадаємо, з 1 січня 2026 року Болгарія мала стала 21 країною єврозони. Це відбулося через два роки після того, як євро з 2023 року запровадила Хорватія. Який вплив це матиме — у матеріалі TrueUA.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

В Україні інфляція у грудні 2025 року сповільнилася до 8%. Тенденція до падіння зберігатиметься і надалі.Про це повідомили в пресслужбі Національного банку України, посилаючись на дані Державної служби статистики.Фактична інфляція була нижчою, ніж прогнозував регулятор. Головна причина — подальше відображення ефектів вищих урожаїв. Базова інфляція також виявилася нижчою за прогноз унаслідок стрімкішого сповільнення подорожчання непродовольчих товарів і послуг на тлі послаблення тиску з боку ринку праці та стійкої ситуації на валютному ринку. Що буде далі?У 2026 році очікується подальше сповільнення інфляції, зокрема завдяки:поступовому зменшенню дисбалансів на ринку праці;помірному зовнішньому ціновому тиску;заходам монетарної політики НБУ. У регуляторі додали,  що оновлений прогноз інфляції на 2026-2028 роки буде представлений наприкінці січня у межах макропрогнозу НБУ.За попереднім прогнозом НБУ, рівень інфляції становитиме:у 2026 році — нижче 7%;з 2027 року — прямуватиме до цілі 5%.Нагадаємо, 11 грудня правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це сприятиме зниженню інфляції..

Вартість золота встановила новий історичний рекорд. Також рекордно зросло у ціні срібло.Про це пише Bloomberg.Аналітики пояснюють, що золото та срібло досягли рекордних значень у ході широкомасштабного зростання цін на метали, оскільки Міністерство юстиції США погрожувало Федеральній резервній системі кримінальним обвинуваченням, що відродило занепокоєння щодо незалежності центрального банку.Ціна на золото різко зросла до 4600 доларів за унцію, тоді як ціна на срібло перевищила 84 долари. Це сталося після того, як голова ФРС Джером Павелл заявив, що потенційне обвинувачення з'явилося на тлі "погроз і постійного тиску" з боку адміністрації щодо впливу на рішення щодо процентних ставок. Долар ослаб, а дохідність 10-річних казначейських облігацій США дещо зросла.Неодноразові атаки адміністрації Трампа на ФРС були основним фактором, що сприяв зростанню золота та срібла минулого року, і цей фактор, імовірно, збережеться."Ми розглядаємо посилення втручання у діяльність ФРС як ключовий бичачий фактор для дорогоцінних металів у 2026 році. Ринок срібла, менший за розміром, більш чутливий до коливань ставок і долара, тому, ймовірно, сильніше відреагує на такі побоювання", — заявив Карстен Менке з Julius Baer Group Ltd. Причини здорожчання золота та сріблаДорогоцінні метали зростають через низку факторів, зокрема:падіння ставок у США;загострення геополітичної напруженості;  уявлення про те, що США послаблять свої зусилля щодо контролю інфляції. Крім того, трейдери очікують на результати так званого розслідування, яке може призвести до запровадження мит США на срібло, платину та паладій. Цей звіт очікується цього місяця.Варто зауважити, що ціна на білий метал у 2025 році зросла майже на 150%, частково відображаючи історичне стиснення позицій. Відповідно, дефіцит на ринку срібла продовжиться протягом цього року, головним чином через вищий інвестиційний попит.Нагадаємо, в Україні у грудні 2025 року річна інфляція на споживчому ринку сповільнилася до 8%. Ціни на харчові продукти в цілому не змінилися, але низка товарів та послуг все ж таки подорожчала..