Економіка

В Україні загальна чисельність пенсіонерів становить 10 мільйонів осіб, а середній розмір виплат сягнув 7 272,68 гривні. Переважна більшість громадян надає перевагу отриманню коштів через банківські установи, тоді як решта продовжує користуватися послугами поштового оператора.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.Як українці отримують пенсіїЗгідно з офіційними даними, 83% усіх пенсіонерів (це 8,3 мільйона осіб) отримують свої виплати через банківські установи. Водночас послугами АТ "Укрпошта" користуються 17% громадян, що становить близько 1,7 мільйона осіб.Рейтинг банків серед пенсіонерівСеред тих, хто отримує виплати через банківський сектор, абсолютним лідером залишається державний "ПриватБанк". Розподіл за фінансовими установами виглядає наступним чином:АТ КБ "ПриватБанк" — 59,48%;АТ "Ощадбанк" — 29,69%;АТ "Райффайзен Банк Аваль" — 3,52%;Інші банки — 7,31%.Нагадаємо, в Україні майже кожен четвертий пенсіонер отримує одну з найнижчих виплат — від трьох до чотирьох тисяч гривень. Таких людей налічується 2,4 мільйона осіб, або 24% від загальної кількості..

Українські виробники за сприяння Експортно-кредитного агентства відправили за кордон товарів на понад 7,5 мільярда гривень у першому півріччі. Найбільші обсяги експорту спрямували до Німеччини та ОАЕ, а головним драйвером продажів стала меблева галузь.Про це повідомили в Міністерстві економіки та довкілля.Лідери серед регіонів та ключові ринки збутуНайкращі результати за обсягами підтриманого експорту продемонстрували підприємства Хмельницької області, які забезпечили постачання на 4,6 мільярда гривень. У трійці лідерів також опинилися компанії столиці з показником 929,1 мільйона гривень та бізнес Чернігівської області, який залучив 553 млн грн.Географія постачань застрахованої вітчизняної продукції охопила 24 країни світу. Найбільшими імпортерами українських товарів за сприяння ЕКА у січні-червні стали:Німеччина — 1,2 мільярда гривень;Об'єднані Арабські Емірати — 879,3 мільйона гривень;Нідерланди — 730,7 мільйона гривень;Польща — 704,3 мільйона гривень;Угорщина — 677,7 мільйона гривень.Які галузі експортували найбільшеУ структурі підтриманого експорту за видами діяльності абсолютну першість утримує меблева промисловість, сума угод якої сягнула 4,6 мільярда гривень.Високі показники також зафіксовано в інших секторах економіки:перероблювання молока, виготовлення масла та сиру — 879,3 мільйона гривень;допоміжні послуги у транспортній сфері — 501,9 мільйона гривень;випуск металевих дверей і вікон — 281,8 мільйона гривень;виготовлення шпалер — 271,2 мільйона гривень.Нагадаємо, на початку 2026 року реальний валовий внутрішній продукт України скоротився на 0,6% у річному вимірі та на 0,7% порівняно з останнім кварталом попереднього року. На динаміку економіки вплинули дефіцит електроенергії через руйнування інфраструктури, затримки з бюджетними видатками на тлі зовнішнього фінансування та аномально холодна погода..

Активізація обстрілів Росії портової інфраструктури та суден спричинила тимчасову зупинку заходження кораблів за агропродукцією в чорноморські порти України. Особливо резонансним став удар трьома ракетами по судну з кукурудзою 19 липня, коли загинули 10 моряків.Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час брифінгу для журналістів у середу, 22 липня, його цитує "Інтерфакс-Україна"."Станом на сьогодні призупинилося заходження суден. Це рішення судновласників, Україна, як держава, нічого не обмежувала", — заявив він.За його словами, уряд і держава в цілому оперативно застосовуватимуть максимум заходів, щоби забезпечити стабільність логістики, але ситуація суттєво відрізняється від зупинки морського сполучення на початку війни.Аграрний міністр додав, що місця для зберігання продукції зараз удосталь, збирання врожаю ранніх зернових іще навіть не перейшло екватор, є можливість знову звернутися до партнерів за спеціальними рукавами для зберігання 10-12 мільйонів тонн збіжжя, з початку війни напрацьовані альтернативні маршрути та створена інфраструктура для експорту через дунайські порти та через "сухі порти" залізницею.Висоцький зауважив, що ці альтернативні маршрути та інфраструктура тепер дуже мало завантажені, наприклад, на залізничну логістику в ЄС найменший фрахт за останні 5-7 років, тоді як уже під час війни в умовах заблокованих глибоководних портів Україна виходила на пік у 3,5 мільйона тонн експорту агропродукції на місяць.Водночас він визнав, що у випадку дунайських портів ситуація зараз ускладнена цьогорічною посухою у Європі та низьким рівнем води, який може відновитися вже тільки у другій половині осені.Міністр також зауважив, що рівень військово-технічної підготовки України зараз теж значно вищий порівняно з початком війни, тож є обґрунтована надія на те, що вдасться швидко напрацювати та впровадити певні рішення для розв’язання ситуації."Один день на нашому ринку на об'єми експорту в цілому за маркетинговий рік ні на що не впливає. І тиждень не впливає. Місяць теж не впливає. Декілька місяців — це вже впливає", — зазначив Висоцький.Він констатував, що призупинення відвантаження агропродукції через чорноморські порти може вплинути на настрої та стати основою для цінових спекуляцій, тож закликав аграріїв утриматися від поспішних рішень."Ситуація може динамічно змінюватися не щотижня, а щодня. Тому завжди рекомендація в складний період будь-якому виробнику — не поспішати з рішеннями, якщо це не критично, то утриматися швидких продажів. Насправді ж місця для зберігання вдосталь, особливо якщо порівняти зі ситуацією 2022-2023 років", — наголосив міністр.Тарас Висоцький іще раз висловив надію, що ситуацію вдасться розв’язати за короткий період часу. Український уряд цим займається.Нагадаємо, сьогодні також стало відомо, що судноплавна компанія Maersk оголосила про тимчасове призупинення надання сервісу до України через Чорноморський рибний порт. Рішення пов'язане з поточною ситуацією, що впливає на операційну діяльність фідерного оператора..

За результатами засідання Кабінету міністрів у середу, 22 липня, прем'єр-міністр України Сергій Корецький доручив міністерствам провести експрес-аналіз роботи. В уряді назрівають серйозні зміни.Про це повідомив Сергій Корецький у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Дав доручення до 27 липня підготувати пропозиції щодо проведення експрес-аналізу всіх міністерств для верифікації поточного стану справ", — зазначив він.За його словами, зокрема, перевірять виконання бюджетних програм, реалізації планів стійкості й інших напрямів роботи."За потреби, залучимо Держаудитслужбу", — наголосив очільник українського уряду.Крім того, у двотижневий термін кожне міністерство має подати пропозиції щодо актуалізації комісій, комітетів, робочих груп, координаційних центрів та інших допоміжних органів."Йдеться про оновлення складу, переформатування або ліквідацію у разі недоцільності подальшої роботи", — підсумував Сергій Корецький.Раніше президент України Володимир Зеленський разом зі Сергієм Корецьким визначили, як будуть оновлені підходи до кадрової політики уряду України та які зміни мають відбутись в міністерствах.Першими пріоритетами на цей час є "чесна фіксація зробленого в рамках виконання планів стійкості областей і громад" та максимальне прискорення виконання поставлених завдань до початку серпня."Премʼєр-міністр України доповів по ліквідації наслідків російських ударів та завданнях, які зараз є на Одещині, Дніпровщині, Харківщині", — повідомив президент.Зеленський наголосив на важливості роботи з міжнародними партнерами для гарантування фінансової стійкості України, реалізації оборонних домовленостей і прискорення виробництва, закупівель і постачання зброї.Нагадаємо, що також сьогодні Сергій Корецький і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук визначили конкретні кроки для посилення координації роботи уряду та парламенту..

Бронювання працівників критичних підприємств в Україні через портал "Дія" можуть тимчасово призупинити вже на початку серпня. Це пов’язано з намірами уряду створити координаційний центр із організації бронювання, який має прискіпливіше опікуватися критичними підприємствами.Про це повідомив "Телеграф" із посиланням на власні джерела в парламентському комітеті з питань економічного розвитку. Медійники зазначили, що перша інформація про створення координаційного центру з організації бронювання з’явилася на сайті Мінекономіки 16 липня. Згодом новину швиденько прибрали, але вона вже встигла розлетітися мережею.Своєю чергою, нардепи не оцінили такої урядової творчості, тож член монобільшості Олександр Федієнко разом ще з 21 колегою звернувся до прем’єр-міністра Корецького з проханням пояснити, навіщо створювати ще один орган з бронювання."Наче є рішення про створення цього координаційного центру, а далі — тиша. Крім того, це рішення ухвалив іще старий уряд, а новий уряд зараз із "квадратними" очима мало що розуміє", — додав виданню співрозмовник у фракції "Слуга народу".Згодом у мережу "злили" проєкт урядової постанови про створення координаційного центру, а ось на сайті Кабміну його нема і досі. І судячи з документа, що є в мережі, зміни в процедуру бронювання пропонуються суттєві.Зараз система бронювання виглядає так: підприємство, яке претендує на критичність або наново її підтверджує, повинно звернутися до міністерства чи місцевої ОВА (залежно від типу компанії) й отримати такий статус. Або не отримати, якщо не відповідає критеріям критичності, зазначеним у постанові №76. А далі через портал "Дія" критичне підприємство вже має змогу автоматично бронювати своїх працівників залежно від квот.Планується, що процедура запрацює так: підприємство так само подаватиме пакет документів про визнання критичності в міністерство або ОВА, а ці органи влади зобов’язані направити звернення в координаційний центр для надання рекомендацій та пропозицій щодо визначення критичності. І вже на підставі цих рекомендацій ухвалити рішення."Раніше планували, що "Дія" перестає працювати, розпочинаючи з 8 серпня. Тобто у компаній можуть виникнути проблеми зі швидким, адекватним і логічним перебронюванням через "Дію". І є ймовірність, що цей координаційний штаб в ручному режимі якраз і буде перевіряти критичність підприємств", — пояснило джерело видання в профільному комітеті.Нагадаємо, в пресслужбі Міністерства економіки повідомляли, що в Україні з'явився новий орган, який координуватиме бронювання військовозобов'язаних. Він допомагатиме визначати критично важливі підприємства..

Ринок виробництва безалкогольних напоїв і мінеральних вод в Україні поступово адаптується до нових економічних умов. У 2025 році кількість нових суб’єктів господарювання у цій сфері повернулася до показника 2022 року — за рік було зареєстровано 47 нових компаній.Про це свідчить аналітичне дослідження команди YC.Market, присвячене географії, динаміці створення нових підприємств та лідерам ринку безалкогольних напоїв України.За даними дослідження, упродовж 2022-2025 років галузь щороку поповнювалася новими учасниками. У 2022 році було створено 47 нових суб’єктів господарювання, у 2023 році — 49, а у 2024 році показник знизився до 37 реєстрацій. У 2025 році ринок продемонстрував відновлення — кількість нових компаній зросла до 47.Найбільшу активність у створенні нових підприємств демонстрували Київ, Дніпропетровська, Київська, Львівська та Тернопільська області. Саме ці регіони найчастіше входили до п’ятірки лідерів за кількістю нових реєстрацій, хоча її склад дещо змінювався залежно від року.Аналітики YC.Market зазначають, що географія розвитку галузі відображає як концентрацію бізнес-активності у великих економічних центрах, так і поступове розширення виробництва у регіонах із розвиненою промисловою та логістичною інфраструктурою.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Чи шкідлива дієтична газована вода: лікарі пояснили можливі ризики.

Ринок безалкогольних напоїв України продовжує демонструвати активність. Компанії нарощують доходи, розширюють виробництво та конкурують за позиції серед найбільших гравців галузі.Нове аналітичне дослідження команди YC.Market показує, хто формує ринок безалкогольних напоїв України, які компанії мають найбільші доходи, у яких регіонах зосереджена найбільша кількість учасників та кому належать ключові бізнеси галузі.Однією з ключових характеристик галузі є активна присутність іноземного капіталу: частина найбільших виробників контролюється компаніями, зареєстрованими у Нідерландах, на Кіпрі та в Польщі.Беззаперечним лідером серед проаналізованих компаній стала "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" із доходом понад 18 мільярдів гривень у 2025 році. У межах дослідження було проаналізовано ринок виробництва безалкогольних напоїв і мінеральних вод в Україні. До аналізу увійшли суб’єкти господарювання — компанії та фізичні особи-підприємці, які здійснюють діяльність за ВЕД 11.07 "Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки" та не перебувають у стані припинення.Дослідження охопило чинні суб’єкти господарювання, їхній регіональний розподіл, динаміку нових реєстрацій у 2022-2025 роках, а також фінансові результати найбільших за виручкою компаній за підсумками 2025 року.Регіональний розподіл діючих суб’єктівРинок безалкогольних напоїв найбільше представлений у великих економічних, логістичних і туристичних центрах України.Лідером серед областей за кількістю діючих суб’єктів господарювання стала Львівська область — 78 учасників ринку. До першої п’ятірки також увійшли:Дніпропетровська область — 61 суб’єкт;Закарпатська область — 57 суб’єктів;Одеська область — 54 суб’єкти;Київська область — 50 суб’єктів.Окремо варто зазначити, що місто Київ має 154 діючі суб’єкти господарювання, що є найвищим показником серед усіх адміністративних одиниць.Лідерство цих регіонів пояснюється значною чисельністю населення, містким споживчим ринком, розвиненою торговельною інфраструктурою, логістикою та сферою HoReCa. Саме тут також зосереджено більше дистриб’юторів, виробничих підприємств, а також компаній, які займаються оптовою та роздрібною торгівлею напоями.Висока позиція Закарпатської області може бути пов’язана з туристичною активністю регіону, великою кількістю закладів громадського харчування та традиційною присутністю виробників мінеральної й питної води.Регіони з найменшою кількістю учасників ринкуНайменшу кількість учасників ринку зафіксовано у:Волинській області — 10 суб’єктів;Кіровоградській області — 11 об'єктів;Житомирській області — 12 об'єктів;Херсонській області — 12 об'єктів;Рівненській області — 17 об'єктів;Сумській області — 17 об'єктів.Такий розподіл може пояснюватися меншим обсягом локального ринку, нижчою концентрацією виробничих потужностей, а також тим, що постачання напоїв у ці регіони часто забезпечують компанії, зареєстровані у більших економічних центрах.Окремим фактором для Херсонської області залишаються наслідки повномасштабної війни: окупація частини території, руйнування підприємств, скорочення населення та зниження загальної ділової активності.Таким чином, ринок безалкогольних напоїв України поєднує активне зростання, значну роль великих міжнародних гравців і нерівномірний регіональний розподіл бізнесу.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Чи шкідлива дієтична газована вода: лікарі пояснили можливі ризики.

Посли Європейського Союзу погодили участь Великої Британії в підтримці оборонних потреб України. Йдеться про європейську програму фінансової підтримки на 90 мільярдів євро, відомій як Ukraine support loan.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Ради Євросоюзу.У середу, 22 липня, країни-члени ЄС затвердили участь Великої Британії в механізмах, передбачених європейською позикою для України на 90 мільярдів євро."Кошти передбачені для покриття її ключових оборонних потреб України 2026-2027 років", — ідеться в повідомленні.Це рішення є продовженням угоди щодо участі у програмі, підписаної між Європейським Союзом і Великою Британією 13 липня.Аналітики пояснили, що цей крок дозволяє Україні за кошти позики закуповувати оборонну продукцію британських виробників на додаток до нинішньої рамки для країн ЄС, Європейської економічної зони — Європейської асоціації вільної торгівлі та визначеного переліку третіх країн.Тому Україна зможе на кошти європейської позики купувати зброю у ширшого кола виробників. Участь Великої Британії стала можливою, оскільки вона відповідає трьом критеріям для третіх країн, передбачених правилами позики. Зокрема, британці зобов’язалися надати "чесний і пропорційний" фінансовий внесок, вони мають оборонно-безпекове партнерство з ЄС та вже надають значну підтримку Україні."Загалом у позиці передбачено 60 мільярдів євро для інвестицій в оборонні потреби, включно з оборонними закупівлями, та 30 мільярдів — як пряма економічна та бюджетна підтримка", — йдеться в повідомленні. Найближчими днями має відбутися остаточне затвердження участі Великої Британії Радою Євросоюзу через письмову процедуру.Нагадаємо, що наприкінці червня Україна отримала від ЄС ще 3,9 мільярда євро. Ці гроші мали скерувати на фінансування українського війська й усього оборонного сектору..

В Україні розглядають можливість запровадження податку на відбудову. Він мав би замінити п’ятивідсотковий військовий збір після війни.Про це свідчить оновлений Меморандумі про економічну та фінансову політику в межах програми співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ).У документі йдеться про те, що після продовження дії п’ятивідсоткової ставки військового збору на три роки після завершення воєнного стану уряд має намір не допустити скорочення бюджетних надходжень."Після продовження дії п’ятивідсоткової ставки військового податку на три роки після закінчення дії воєнного стану ми забезпечимо, щоби доходи не зменшилися після втрати чинності цим заходом", — ідеться в повідомленні.Автори документа додали, що одним із варіантів, який розглядається, є запровадження податку на відновлення замість військового податку."Його ми включимо до законодавства, що регулює перехід від воєнного стану", — йдеться в меморандумі.Раніше МВФ погодив перенесення термінів запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізосіб-підприємців. Закон має набути чинності зі січня 2028 року замість січня 2027 року.До речі, 7 квітня Верховна Рада України ухвалила проєкт закону №15110, згідно з яким українці матимуть зобов'язання платити п’ятивідсотковий військовий збір ще три роки після закінчення війни.Нагадаємо, що з 1 липня цього року в Україні набрали чинності зміни щодо зарахування надходжень військового збору. Тепер сплачені кошти надходять до спеціального фонду бюджету, їх використовують для виплати грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ..

За підсумками першого півріччя 2026 року найбільшими регіональними ринками нових легкових автомобілів в Україні стали Київ, Київська, Дніпропетровська, Харківська та Львівська області. Саме на них припало 63% усіх продажів нових авто в країні.Про це повідомив "Укравтопром".Найбільше нових легковиків із січня по червень придбали у столиці — 11 484 автомобілі.До п'ятірки регіонів-лідерів також увійшли:Київська область — 3276 нових авто;Дніпропетровська область — 2273;Харківська область — 1852;Львівська область — 1810.За даними "Укравтопрому", найпопулярнішою моделлю на найбільших регіональних ринках України у першому півріччі став компактний кросовер Renault Duster.Нагадаємо, в першому півріччі 2026 року український автопарк поповнився 22,3 тисячі вживаних легкових автомобілів, ввезених зі США. Порівняно з аналогічним періодом торік попит на такі машини зріс на 1%.Читайте також: Які нові авто найчастіше купували українці у 2026 році: рейтинг моделей.

Світові ціни на нафту зросли на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Інвестори побоюються нових перебоїв із постачанням після чергових ударів США по Ірану та погроз єменських хуситів атакувати танкери із саудівською нафтою.Як повідомляє Reuters, станом на ранок 22 липня ф'ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 1,1% — до 92,01 долара за барель, а американська WTI — на 1,0%, до 85,16 долара за барель.Зростання цін відбулося після того, як напередодні котирування досягли найвищого рівня за останні п'ять тижнів. Причиною стали нові удари американських військових по цілях на півдні та заході Ірану, а також іранські атаки на американські об'єкти в Бахрейні, Кувейті та Йорданії.Додаткове занепокоєння на ринку викликали заяви підтримуваного Іраном угруповання хуситів, яке пригрозило атакувати судна, що перевозять саудівську нафту через протоку Баб-ель-Мандеб, і оголосило про морську блокаду Саудівської Аравії. За даними Reuters, після цих попереджень три нафтові танкери із саудівською нафтою, які прямували до Китаю та Індії, розвернулися в Червоному морі й змінили маршрут.Аналітики ING зазначають, що така ситуація може суттєво збільшити час і вартість транспортування нафти до азійських ринків. Водночас додаткові ризики для постачання створює напружена ситуація в Чорному морі."Це змусить танкери заходити і виходити з Червоного моря через Суецький канал, значно збільшуючи час і витрати на рейси до Азії", — зазначили фахівці.Зокрема, Каспійський трубопровідний консорціум (CPC) призупинив приймання нафти з Казахстану після зупинки відвантажень через атаки на нафтові танкери біля свого термінала в Чорному морі, відповідальність за які Росія покладає на українські безпілотники. Україна ці повідомлення не коментувала."Чим довше триває призупинення, тим більша ймовірність, що Казахстан буде змушений обмежити виробництво на видобутку", — повідомили ING.Крім геополітичних чинників, ринок також оцінює дані Американського інституту нафти (API), які свідчать про зростання запасів сирої нафти та дистилятів у США минулого тижня при одночасному скороченні запасів бензину. Тепер учасники ринку очікують офіційної статистики Управління енергетичної інформації США (EIA).Додамо, російська нафтова інфраструктура серйозно потерпає внаслідок атак українських безпілотників. Це спричиняє економічний шок, і не лише для Росії. Наслідки відчуваються, зокрема, у Сполучених Штатах Америки..

Україна продовжує підтримувати громадянам, які цього потребують, шляхом нарахування субсидій. Проте деяким споживачам можуть відмовити у державній допомозі.Все, що треба знати про правила державної допомоги на оплату комунальних послуг — у нашому матеріалі.Хто може розраховувати на субсидіюРозрахунок житлових субсидій на опалювальний сезон 2025-2026 років з 1 жовтня 2025 року проведено ПФУ в автоматичному режимі:для домогосподарств, які вже отримували субсидію в неопалювальний період і в яких не відбулося змін;для домогосподарств, у яких розмір субсидії в літній період складав 0,00 гривень.Таким одержувачам не потрібно особисто звертатися до органів ПФУ.За оформленням субсидії необхідно звернутись особам, які:планують вперше отримати житлову субсидію;отримували житлову субсидію, але станом на 1 жовтня у них відбулись зміни у складі зареєстрованих осіб домогосподарства чи у складі сім’ї члена домогосподарства, або в переліку житлово-комунальних послуг, якими користується домогосподарство;мали заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг, що вже погашена (оформлено договір реструктуризації або оскаржено питання заборгованості зі сплати ЖКП у судовому порядку).Куди звертатися, щоб отримати субсидіїПодати документи на призначення житлової субсидії можна трьома способами, звернувшись до:Уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (органів соціального захисту населення).Центрів надання адміністративних послуг.Органів Пенсійного фонду України:безпосередньо до відділів обслуговування громадян — сервісних центрів ПФУ;поштою — на адресу відповідного органу ПФУ;онлайн — через вебпортал електронних послуг ПФУ або застосунок "Пенсійний фонд".Як дізнатися розмір субсидіїПереглянути всю інформацію щодо нарахованої субсидії можна в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України в розділі "Моя субсидія".Якщо ви маєте право на отримання житлової субсидії, але не звертались за нею, то зробити це можна одним зі способів:онлайн через вебпортал електронних послуг ПФУ чи мобільний застосунок "Пенсійний фонд України";особисто, звернувшись до будь-якого сервісного центру ПФУ;поштою на адресу територіального органу Фонду.У разі подання документів у період до 30 листопада (включно) субсидія призначається з початку опалювального періоду, починаючи з 1 грудня — з місяця, в якому відбулось звернення.Виплата житлових субсидій: чого очікувати українцям у 2026 роціОчікується, що наступного року держава також нараховуватиме українцям субсидії. Як повідомила народна депутатка, заступниця голови парламентського Комітету з питань бюджету Леся Забуранна, у бюджети 2025 і 2026 років закладено приблизно однакову суму на субсидії — майже 42,3 мільярда гривень."Попри війну, попри те, що наш бюджет є дефіцитним, ми заклали кошти на підтримку тих, хто цього потребує, і у 2025 році, а також виділяємо їх у 2026-му. Ідеться про майже 43 мільярди гривень на субсидії, які мають допомогти й підтримати приблизно 2,7 мільйона домогосподарств під час опалювального сезону", — зазначила вона.Вона також зауважила, що в бюджеті наступного року пропонується закласти кошти на підняття зарплат учителям та покращення різних напрямків соціального забезпечення, зокрема й пенсійного."У проекті бюджету, який був поданий Кабінетом міністрів, передбачається двоетапне підняття заробітної плати для вчителів на 30% у січні й на 20% у вересні. Водночас є ініціатива від народних депутатів, щоб підняти суму до трьох мінімальних зарплат. І тут ідеться не лише про вчителів, а й про підвищення оплати праці для науково-педагогічних працівників, тобто викладачів закладів вищої освіти", — наголосила нардепка.Забуранна вважає, що це "абсолютно адекватна сума, яку мають отримувати люди, які сьогодні, ризикуючи власним і життям, і здоров'ям, продовжують навчати наших дітей".Житлова субсидія — це фінансова допомога від держави, яка призначається домогосподарствам з невисокими доходами, які не можуть самостійно оплачувати повну вартість комунальних послуг.Нагадаємо, деякі українці мають право на субсидію та пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Однак між цими двома допомогами існує суттєва різниця. Детальніше — у матеріалі TrueUA.Додамо, в Україні різкого підвищення вартості комунальних послуг найближчі місяці не очікується. Проте ціни на електроенергію та газ можуть зрости у 2026 році..

В Україні майже кожен четвертий пенсіонер отримує одну з найнижчих виплат — від трьох до чотирьох тисяч гривень. Таких людей налічується 2,4 мільйона осіб, або 24% від загальної кількості. Як повідомляє "Опендатабот" із посиланням на дані Пенсійного фонду, станом на 1 липня 2026 року в Україні налічується 9 976 619 пенсіонерів. Середня пенсія становить 7 273 гривень, однак значна частина українців отримує значно менші виплати. Зокрема:2 398 705 пенсіонерів (24%) — від 3 001 до 4 000 гривень;335 771 пенсіонерів (3,4%) — до 3 000 гривень;1 719 253 пенсіонерів (17,2%) — від 4 001 до 5 000 гривень.Таким чином, понад 4,4 мільйона пенсіонерів мають виплати до п'яти тисяч гривень.Водночас частина пенсіонерів отримує значно більші суми. Майже третина всіх пенсіонерів — 3,2 мільйона людей — мають пенсію понад сім тисяч гривень. Із них 436 тисяч осіб отримують понад 20 тисяч гривень.Кількість пенсіонерів скорочуєтьсяВід початку 2026 року кількість пенсіонерів в Україні зменшилася на 190,5 тисячі осіб — це більше, ніж за весь 2025 рік. Лише за другий квартал скорочення становило 74 396 людей.Найвищі середні пенсії зафіксовані у:Києві — 9 901 гривень;Донецькій області — 8 990 гривень;Луганській області — 8 752 гривень.Найменші середні виплати отримують пенсіонери у:Тернопільській області — 5 657 гривень;Чернівецькій області — 5 839 гривень;Закарпатській області — 5 918 гривень.Також в Україні продовжують працювати 2,8 мільйона пенсіонерів — це 28% від загальної кількості. Їхня середня пенсія становить 7 994 гривень.Нагадаємо, в Україні громадяни, які не працюють офіційно або не мають достатнього страхового стажу, можуть самостійно впливати на розмір своєї майбутньої пенсії..

Обсяг готівки в Україні продовжує зростати. Станом на 1 липня 2026 року в обігу перебувало 970,8 мільярда гривень, що на 44,5 мільярда гривень або 4,8% більше, ніж на початку року.За даними Національного банку України, у першому кварталі року традиційно спостерігалося скорочення обсягу готівки в обігу, однак у другому кварталі попит на готівку зріс. Така динаміка є сезонною та повторюється майже щороку. Для порівняння, за перше півріччя 2025 року обсяг готівки також збільшився — на 4,6%.Скільки банкнот і монет перебуває в обігуНаразі в Україні в обігу перебуває:2,6 мільярда банкнот загальною сумою 960,7 мільярда гривень;15,3 мільярда монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 9,9 мільярда гривень.У середньому на одного жителя України припадає 64 банкноти та 197 платіжних розмінних і обігових монет. На початку 2026 року ці показники становили 64 банкноти та 193 монети відповідно.Які купюри найчастіше використовують українціНайбільше серед банкнот в обігу перебуває купюр номіналом 500 гривень — вони становлять 25,8% від загальної кількості банкнот. Найменше в обігу банкнот номіналом 50 гривень — їх частка становить 4,5%.Водночас найшвидше за перше півріччя 2026 року зростала кількість банкнот номіналом 1000 гривень. Їх частка в загальній кількості банкнот збільшилася на 1,8 відсоткового пункту порівняно з початком року та зараз становить 20%.Частка тисячних купюр перевищила 55%: в Україні з’явиться нова банкнотаЗа сумою банкноти номіналом 1000 гривень уже займають понад 55% готівки в обігу. У Національному банку зазначають, що у світовій практиці така структура готівкового обігу може свідчити про потребу у введенні банкноти більшого номіналу. Тому НБУ розширює номінальний ряд гривні.З 4 вересня 2026 року в готівковий обіг буде введена нова банкнота номіналом 2000 гривень.Які монети залишаються в обігуСеред обігових монет в Україні зараз використовуються номінали одна, дві, п'ять та 10 гривень. Найбільше в обігу монет номіналом одна гривня — їх частка становить 4,8% від загальної кількості монет. Найменше — монет номіналом 10 гривень, частка яких становить 2,5%.Монети по 10 копійок поступово вилучають з обігуІз 1 жовтня 2025 року в Україні триває поступове вилучення монет номіналом 10 копійок. Причина — ці монети майже перестали відігравати роль у готівкових розрахунках.За цей період уже вилучили 6,5 мільйонів таких монет. Станом на 1 липня 2026 року їхня частка в загальній кількості монет в обігу становить 26,9%.Водночас зберігається попит на монети номіналом 50 копійок, зокрема у сфері торгівлі та послуг. Їхня частка від загальної кількості монет в обігу становить 9,1%.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Чому нові гривні важче підробити: головні відмінності від старих.

Національний банк України оновив офіційний курс валют на середу, 22 липня. Американський долар продовжив зростання щодо гривні, тоді як євро після кількох днів подорожчання не змінилося в ціні, демонструючи стабільність.Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.Так, на середу Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,75 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,70. На готівковому ринку долар не змінився — 44,30 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,09. У вівторок, 21 липня, офіційний курс гривні до євро був на аналогічному рівні.Із зашифрованим посланням: Нацбанк випустив нову монету номіналом 10 гривень (фото)Національний банк України запровадив в обіг нову пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень на честь тридцятої річної річниці ухвалення Конституції. Як повідомляє пресслужба регулятора, новинку офіційно презентували безпосередньо у стінах Верховної Ради під час святкових урочистостей 28 червня.Символізм та зв'язок поколінь у новій монетіЗа даними Нацбанку, нова нумізматична пам'ятка покликана продемонструвати глибоку тяглість українських державотворчих традицій протягом багатьох століть. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу перед народними обранцями наголосив на особливій ролі цього випуску для суспільства."Ця монета — про зв'язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України", — сказав Олексій Шабан.Дизайн, тираж та особливості оформленняЯк наголосили в НБУ, ювілейна монета має номінал 10 гривень та виготовлена виключно зі срібла. Авторкою унікального дизайну стала Олександра Кучинська, яка зуміла відобразити ключові історичні етапи становлення українського законодавства.На аверсі монети по колу викарбувано згадку про тридцятиріччя Основного закону. У центрі композиції послідовно розміщені головні віхи національного конституційного процесу, серед яких Конституція Пилипа Орлика 1710 року, закони УНР та ЗУНР 1918 року, нормативні акти Карпатської України 1939 року, радянські документи, а також історична дата ухвалення чинного закону 28 червня 1996 року.Зворотний бік прикрашений стилізованим зображенням міцного коріння дуба, всередині якого зашифровано слово "КОНСТИТУЦІЯ". Цей елемент символізує непорушний фундамент нашої держави, правову спадкоємність та потенціал для зростання майбутніх поколінь.Загальний тираж цієї монети обмежений та становить до 10 000 штук. Усі охочі зможуть придбати її в офіційному інтернет-магазині Нацбанку або через мережу сертифікованих банків-дистриб'юторів одразу після старту офіційних продажів.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.