Економіка

Національний банк України різко підняв офіційний курс долара. Іноземна валюта "злетіла" вгору та оновила свій історичний максимум щодо гривні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу, 4 березня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,45 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 43,23. На готівковому ринку долар зріс на 10 копійок — 43,15 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 50,45. У вівторок, 3 березня, офіційний курс гривні до євро був 50,60.Попереднього історичного максимуму долар досяг 19 січня 2026 року. Тоді валюта становила 43,41 гривні.Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євроПід час процедури обміну іноземної валюти громадянам можуть відмовити в обміні пошкодженої купюри. Коли банкнота має ознаки значного зношування чи пошкодження, незалежно від року її випуску, людині можуть запропонувати здійснити операцію інкасо.Інкасо є спеціальною процедурою обміну пошкоджених паперових грошей, під час якої неліквідні купюри пересилаються за кордон іноземному банку-кореспонденту для проведення відлікової операції.Водночас за відповідну процедуру клієнту доведеться заплатити комісію за тарифами банку. Вона залежить від ступеня пошкодження банкнот.В Україні не всі банки надають послугу інкасо. Через це з пошкодженими банкнотами потрібно звертатися до державних банків, де в касі в доступному для клієнтів місці розміщено чіткий перелік ознак значного зносу банкнот, тарифи інкасо тощо.Які купюри можна обміняти в інкасо:порвані або порізані на частини;з ушкодженнями елементів захисту та дизайну;зі зміненим кольором паперу та зображень;купюри, які мають локальні плями, загальна площа яких перевищує половину площі банкноти;обпалені, пропалені, трухлі купюри;банкноти, які мають друкарські недоліки.Не приймають на інкасо такі купюри:якщо збереглося менше половини від поверхні;якщо помічені спеціальними порошками та сигнальною фарбою;з написами "хабар" або "bribe" (і аналогами іншими мовами).Нагадаємо, раніше у Національному банкові повідомляли, що в Україні виводять з обігу банкноти номіналом 200 гривень. Торік у готівковому обігу на 24,5% зменшилася кількість банкнот номіналом 200 гривень. Банкноти такого номіналу активно заміщують купюрами номіналом 1 000 гривень.Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

Переговори в межах "Енергетичного Рамштайну" планують провести впродовж наступних двох тижнів. Надалі вони відбуватимуться на постійній основі для того, щоби попередити можливі ризики.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко під час брифінгу за результатами засідання РНБО у вівторок, 3 березня."Зустріч "Енергетичного Рамштайну" планується впродовж наступних двох тижнів. Ми сподіваємося, що такі засідання відбуватимуться на постійній основі. У нас великі сподівання, що нам можуть допомогти в закупівлі саме когенераційного обладнання, модульних котелень, резервних трансформаторів, які потрібні для проходження сталого опалювального сезону", — наголосила вона.Окрім того, сьогодні РНБО заслухала плани енергетичної стійкості регіонів. Сума на реалізацію проєктів — 215 мільярдів гривень.У цьому контексті прем’єр-міністерка заявилає, що поряд із відновленням у Києва має бути план по децентралізованому теплопостачанню."Дарницька ТЕЦ — це частина плану стійкості Києва. Розраховуємо, що цей план подадуть за підписами всіх відповідальних осіб, де визначать питання централізованого теплопостачання. Ми всі розуміємо та не відмовляємося від централізованого теплопостачання, але кажемо, що це надзвичайно вразливі об’єкти", — зауважила вона.За її словами, поряд з відновленням має бути план щодо децентралізованого теплопостачання в розрізі зон, насамперед Дарницької ТЕЦ, ТЕЦ-6 і ТЕЦ-5."Ми дуже хочемо, щоби цей план стійкості розробили фахово, щоби його подали вчасно та щоби ми з вами мали повну впевненість в тому, що наступний опалювальний сезон ми пройдемо з теплом і світлом", — додала вона.Раніше Свириденко розповідала, що Київ подав план стійкості не за підписом міського голови, й у вівторок рішенням РНБО Києву надано термін в один тиждень, щоби подати цей план, оформлений належним чином.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга акцентував, що головна мета "Енергетичного Рамштайну" — отримати від союзників додаткові внески та конкретні зобов'язання для покращення енергетичної ситуації в Україні..

Споживча інфляція в Україні почала сповільнюватися ще наприкінці минулого року. Така позитивна динаміка досі зберігається, проте темпи зростання цін перевищують прогнози.Провідний економіст відділу аналізу реального та фіскального секторів Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України Максим Гоменюк у колонці для інформаційного агентства "Інтерфакс Україна" пояснив, що твердження "інфляція в січні знизилася до 7,4%" не означає, що "ціни зменшилися на 7,4%". "Насправді це означає, що ціни на 7,4% вищі, ніж торік (у січні 2025 року), просто темпи росту нижчі, ніж раніше. Ціни "не поїхали" назад, вони "скинули швидкість", — зауважив він.Гоменюк зазначив, що в Україні застосовується практика, стандартна для більшості країн світу: "відповідальний за приведення інфляції до цілі цінову статистику не складає". Тобто НБУ має чіткий мандат, а рахує офіційний показник інфляції Державна служба статистики України. Йдеться про забезпечення цінової стабільності. "Це відбувається за міжнародними стандартами, партнери регулярно оцінюють якість нашої статистики. Для розрахунку використовується так званий споживчий набір товарів-представників", — заявив він.Цей набір товарів-представників формується на основі фактичного споживання населення. Наразі до нього входить 335 товарів та послуг."Жодна людина не купує цей набір із 335 позицій повністю, ще й у відповідних пропорціях. Складно уявити людину, яка одночасно купує всі види м’яса та сиру, заливає в бак і бензин А-95, і дизель, і газ, водночас регулярно оплачує проїзд у приміському автобусі. Тож фактично у кожного свій споживчий набір. Через це, зокрема, й виникає розбіжність між офіційною оцінкою інфляції та особистим її сприйняттям", — роз'яснив економіст.Отже, за словами Гоменюка, офіційний показник інфляції — це узагальнений індикатор, а не калькулятор особистих витрат. "Він потрібен для оцінки "здоров'я" всієї економіки. Те, що інфляція сповільнюється, — це добрий знак.  Це означає, що загальна "температура" економіки поступово нормалізується", — підсумував експерт.Чого очікувати від інфляціїТак, за оновленим макроекономічним прогнозом, у 2026 році інфляція буде помірною (7,5%) й надалі, а саме у середині 2028 року, перебуватиме близько до цілі 5%. "Очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку", — переконані у Нацбанку.Нагадаємо, в Україні минулого місяця зафіксували падіння інфляції. Проте ціни на продукти зросли. Найбільше "злетіла" вартість овочів — на 14,7%.Читайте також: Україна у топ-15 країн за зростанням цін на їжу: опубліковано прогноз на 2026 рік.

Український ринок яблук демонструє помітне зростання роздрібних цін на початку березня 2026 року. В українських супермаркетах сортові яблука Golden Delicious і Red Chief  продають приблизно по 70 гривень за кілограм (близько 1,4 євро за кілограм).Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони констатували, що ще декілька років тому це виглядало би малоймовірним сценарієм для масового сегмента.Експерти зазначили, що ситуація на українському ринку яблук демонструє поступовий перехід до структурно вищого цінового рівня. Навіть попри достатньо хороший урожай 2025 року, ціни не повернулися до показників кількарічної давності."Виробники та ринок загалом працюють в умовах значно вищих витрат на енергію, зберігання, логістику та робочу силу", — пояснила директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації Катерина ЗвєрєваЗа її словами, зараз ми вже бачимо роздрібні ціни на якісне сортове яблуко на рівні близько 70 гривень за кілограм, і такі тенденції до зростання цін триватимуть."З урахуванням пошкодження переважно кісточкових, але і яблучних садів зимовими морозами ризики подальшого зростання цін залишаються високими", — акцентувала вона.Директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації додала, що водночас на ринку зберігається значна цінова диференціація."На базарах яблука можна знайти від 40 гривень за кілограм (приблизно 0,8 євро за кілограм) і вище, тоді як у мережевих супермаркетах, зокрема, дискаунтерах, іноді пропонують дешевші позиції за рахунок меншого калібру або нижчої якості партій. Однак психологічний рубіж у 70 гривень за кілограм для якісного сортового яблука вже фактично подолано", — підсумувала Катерина Звєрєва.Ще декілька років тому ціни на яблука в Україні перебували на рівні 15-20 гривень за кілограм. Основними факторами зростання стали інфляційний тиск, подорожчання зберігання, логістики та енергоносіїв, а також поступове скорочення пропозиції якісної продукції наприкінці сезону.Нагадаємо, раніше фахівці зазначали, що завдяки грантовим програмам в Україні розширюються площі яблуневих садів. Тільки за останні три роки завдяки грантам висаджено 1 800 гектарів яблуневих садів. Переважно це центральні та західні регіони..

У вівторок, 3 березня, Україна отримала перший транш від Міжнародного валютного фонду (МВФ) за новою чотирирічною програмою. Таким чином розпочав діяти механізм розширеного фінансування (EFF).Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах."Ці 1,5 мільярда доларів вже зараховані, їх спрямуємо на фінансування пріоритетних видатків бюджету та підтримку макрофінансової стабільності", — зазначила вона.Очільниця українського уряду нагадала, що загальний обсяг програми становить 8,1 мільярда доларів.Також прем’єр-міністерка додала, що від початку повномасштабної війни Україна залучила до держбюджету 14,9 мільярда доларів фінансової підтримки від МВФ."Вдячна нашим партнерам за довіру та підтримку. Ми продовжуємо виконання узгоджених реформ, спрямованих на збереження макроекономічної стабільності, зміцнення державних інституцій і просування курсу на європейську інтеграцію", — акцентувала Юлія Свириденко.Як відомо, в листопаді 2025 року Україна та МВФ узгодили параметри нової чотирирічної програми розширеного фінансування на 8,1 мільярда доларів. Програма передбачала виконання 16 пунктів, реалізацію яких мали забезпечити уряд і Верховна Рада, а також чотири обов’язкові попередні умови.Наслідком цього став законопроєкт про обов’язкову сплату ПДВ фізичними особами-підприємцями з річним доходом понад один мільйон гривень. Однак він отримав негативну реакцію, після чого розпочали готувати пом’якшену версію.Одночасно тривали перемовини з МВФ. 14 лютого Свириденко заявила, що МВФ погодився скасувати попередні умови (prior actions) для нової кредитної програми.  26 лютого очільниця уряду повідомила, що МВФ погодив нову програму розширеного фінансування для України на 8,1 мільярда доларів.Нагадаємо, декілька днів тому очільник місії МВФ в Україні Гевін Грей розповідав, що в новій чотирирічній програмі EFF розширеного фінансування України наведено базовий і негативний сценарії. Але ці макросценарії вирішальним чином залежатимуть від умов мирної угоди..

В Україні з 2 березня стартує прийом заявок на гранти для переробної промисловості та на відновлення у 2026 році. Йдеться про допомогу від держави у рамках політики "Зроблено в Україні". Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, бізнес може отримати фінансування як на розвиток і масштабування виробництва, так і на відновлення обладнання після російських обстрілів. "Крім того, ми відкрили можливість повторного фінансування для тих, хто успішно реалізував проєкти і виконав всі зобов’язання по попередньому гранту", — пояснила посадовиця.Максимальна сума гранту:на розвиток — до восьми мільйонів гривень;на відновлення — до 16 мільйона гривень (але не більше підтверджених збитків).Використати кошти можна на виробниче обладнання. Нові гранти: які умовиУмовами отримання гранту є:створення від п'яти робочих місць;сплата податків в обсязі отриманого гранту впродовж трьох років.Свириденко зауважила, що програмою грантів на відновлення наприкінці 2025 року скористалось підприємство "Металеві меблі" з Боярки. У 2023 році російський ракетний удар знищив один із цехів та обладнання. Підприємство отримало 16 мільйонів гривень гранту, який спрямували на закупівлю сучасного обладнання та відновлення виробництва.Нагадаємо, торік в Україні запустили програму грантів на професійне навчання "Власна справа: простір для розвитку". Мета — підтримати професійний розвиток молоді, яка веде власну підприємницьку діяльність під час війни..

Національний банк після кількаденного падіння знову підвищить офіційний курс долара. Такі валютні "гойдалки" тривають уже досить довго — іноземна валюта то дешевшає, то дорожчає.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 3 березня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,23 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 43,09. На готівковому ринку долар зріс на 10 копійок — 43,05 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,60. У понеділок, 2 березня, офіційний курс гривні до євро був 50,86.Чи доведеться Україні перейти з гривні на євро після вступу до ЄС: пояснення НБУПід час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий. Як повідомив заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський, запровадження євро як власної валюти не відбувається автоматично після вступу країни до ЄС. Цьому кроку має передувати виконання необхідних критеріїв. Йдеться про цінову стабільність, здорові державні фінанси, стабільність довгострокових процентних ставок та курсу національної валюти до євро.Лепушинський зауважив, що із 11 країн Центральної та Східної Європи, що долучилися до ЄС після 2004 року, лише сім перейшли на євро. Натомість Польща, Чехія, Угорщина свідомо не поспішають входити до зони євро. "Для країн Центральної та Східної Європи поза єврозоною, які вже значною мірою інтегровані в її ланцюги постачання і торгівлю, додаткові переваги від переходу на євро видаються обмеженими, а  ризики — суттєвими", — пояснили у регуляторі.У Нацбанку додали, що "дискусія щодо ризиків приєднання до єврозони є наразі передчасною". "Продовження євроінтеграційних реформ і забезпечення макрофінансової стабільності наближуватимуть перспективи вступу України до зони євро, що зробить цю дискусію актуальною", — підсумували у НБУ.Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

Українці зареєстрували в Польщі 90 тисяч ФОПів і 20 тисяч акціонерних товариств. Вони вже вміють працювати в юридичних обставинах Європейського Союзу.На цьому наголосив маршалок Сейму Польщі Влодзімеж Чажастий в інтерв’ю для "Інтерфакс-Україна"."Багато українців вже готові до цього, щоби користуватися європейською підтримкою та підприємництвом Європейського Союзу в Польщі", — зазначив він.За його словами, зареєстровані в Польщі 90 тисяч ФОПів і 20 тисяч акціонерних товариств свідчать, що українці добре пристосувалися до тих юридичних обставинах, які стосуються Європейського Союзу."Польща перебуває в Європейському Союзі, в нас діють усі загальноєвропейські правила. Тому це вже наш спільний великий здобуток", — зробив висновок Чажастий.Він також повідомив, що зі свого боку Польща може гарантувати Україні будівельні матеріали для відбудови чи розбудови інфраструктури."Ми маємо європейські знання з використання європейських ресурсів, маємо такі структури та бюрократію, які можуть це реалізувати або допомагати вам у реалізації таких проєктів. А конкретні цифри та суми будуть визначені вже на рівні урядів", — наголосив Влодзімеж Чажастий.Нагадаємо, що Польща трансформує систему підтримки українських біженців, переводячи допомогу з екстреного режиму в загальносистемне русло. Нові правила передбачають продовження терміну легального перебування для українців до 2027 року, але водночас впроваджують суворіші умови отримання соціальних виплат та медичних послуг..

З 2 березня 2026 року банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003-2007 років більше не будуть засобами платежу. Вони остаточно вилучаються з готівкового обігу та замінюються відповідними обіговими монетами.Про це повідомили у Національному банку Україну. Після цієї дати розраховуватися такими банкнотами буде неможливо. Їх не прийматимуть торгівельні мережі, підприємства сфери послуг, банки та фінансові установи.Як і де можна обміняти старі банкноти?Громадяни зможуть безплатно обміняти вилучені банкноти на монети або інші чинні банкноти без обмежень за сумою. Всі відділення банків України здійснюватимуть обмін упродовж року — до 26 лютого 2027 року включно.В уповноважених банках — "Ощадбанк", "ПриватБанк", "Райффайзен Банк" та ПУМБ — обмін триватиме три роки — до 28 лютого 2029 року включно.Чому паперові гроші замінюють монетами?Банкноти цих номіналів майже не використовуються в роздрібній торгівлі та швидко зношуються. Середній строк їх придатності становить близько 2,5 років, тоді як монети перебувають в обігу 20–25 років.Процес поступового вилучення триває вже кілька років: банкноти 1 і 2 гривні почали виводити з 1 жовтня 2020 року, а 5 і 10 гривень — з 1 січня 2023 року. Водночас монети цих номіналів перебувають в обігу ще з 2018-2020 років.Які переваги переходу на монети?Перехід на монети дозволяє зменшити витрати держави та учасників готівкового обігу на оброблення, транспортування та зберігання грошей. Крім того, це підвищує якість готівки в обігу та спрощує розрахунки для населення і бізнесу.Фактично для громадян нічого не змінюється — відповідні монети вже давно використовуються у щоденних розрахунках.Нагадаємо, в застосунку "Дія" з’явилася функція пошуку відділень мережі Power Banking, які працюють навіть під час відключень електроенергії. Завдяки цьому користувачі можуть швидко знайти найближчий пункт і зняти готівку або скористатися банківськими послугами без світла.Додамо, Нацбанк 24 лютого ввів в обіг три нові пам’ятні монети із серії "Ми сильні. Ми разом", присвяченої річниці повномасштабного вторгнення. Нові випуски покликані вшанувати стійкість українців та нагадати про єдність суспільства в умовах війни..

Національний банк України четвертий день поспіль опускає офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також вдновила тенденцію до падіння.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок, 2 березня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,09 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 43,20. На готівковому ринку долар не змінився — 42,95 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становить 50,86. У п'ятницю, 27 лютого, офіційний курс гривні до євро був 51,02.Чи доведеться Україні перейти з гривні на євро після вступу до ЄС: пояснення НБУПід час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий. Як повідомив заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський, запровадження євро як власної валюти не відбувається автоматично після вступу країни до ЄС. Цьому кроку має передувати виконання необхідних критеріїв. Йдеться про цінову стабільність, здорові державні фінанси, стабільність довгострокових процентних ставок та курсу національної валюти до євро.Лепушинський зауважив, що із 11 країн Центральної та Східної Європи, що долучилися до ЄС після 2004 року, лише сім перейшли на євро. Натомість Польща, Чехія, Угорщина свідомо не поспішають входити до зони євро. "Для країн Центральної та Східної Європи поза єврозоною, які вже значною мірою інтегровані в її ланцюги постачання і торгівлю, додаткові переваги від переходу на євро видаються обмеженими, а  ризики — суттєвими", — пояснили у регуляторі.У Нацбанку додали, що "дискусія щодо ризиків приєднання до єврозони є наразі передчасною". "Продовження євроінтеграційних реформ і забезпечення макрофінансової стабільності наближуватимуть перспективи вступу України до зони євро, що зробить цю дискусію актуальною", — підсумували у НБУ.Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

Від 1 березня 2026 року в Україні збільшилися мінімальні пенсійні виплати для осіб з інвалідністю серед учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.Про це йдеться у повідомленні Пенсійного фонду України.За новими розрахунками Пенсійного фонду України, мінімальні виплати складатимуть:І група інвалідності — 20 653,55 гривні;ІІ група інвалідності — 16 522,84 гривні;ІІІ група інвалідності — 12 392,13 гривні.Раніше мінімальні пенсії для цих категорій становили відповідно 17 486,60 гривень, 13 989,28 гривні та 10 491,96 гривні.Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС можуть виходити на пенсію раніше за віком — на п'ять, вісім або 10 років залежно від часу та тривалості роботи в зоні відчуження. Розмір пенсії за віком обчислюється за загальними правилами, відповідно до закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".Зазначимо, що Кабінет міністрів визначив основні параметри індексації пенсій на 2026 рік.  Механізм індексації пенсій діє в Україні з 2004 року та відновлений у 2017 році після призупинення підвищень у 2014 році. Це рішення дозволить частині "чорнобильців" отримувати пенсії понад 20 тисяч гривень.Нагадаємо, Кабінет міністрів ухвалив індексацію пенсій та страхових виплат з 1 березня 2026 року на 12,1%, що перевищує рівень інфляції за 2025 рік (8%). За словами міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Дениса Улютіна, після перерахунку пенсії зростуть щонайменше на 100 гривень і не більше ніж на 2 595 гривень..

Україна повністю виконала пакет критичних реформ, необхідних для отримання першого траншу в розмірі 1,5 мільярда доларів у межах оновленої програми фінансування EFF. Офіційний Київ завершив роботу над ключовими законодавчими ініціативами, що відкриває шлях до надходження коштів від Міжнародного валютного фонду протягом найближчих тижнів.Про це повідомив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Леонов, пише "Укрінформ".Три кроки до траншуЗа словами парламентаря, українська сторона чітко дотрималася встановленого графіка та реалізувала всі структурні маяки, які були умовою для відкриття фінансування."Ми всі виконали зобов'язання і очікуємо найближчим часом, найближчими тижнями надходження в 1,5 мільярда доларів", — наголосив Леонов.Ключові реформи 2026 рокуЗа словами нардепа, для отримання позитивного рішення від МВФ Україна мала зосередитися на трьох стратегічних напрямках:бюджетна дисципліна: своєчасне ухвалення збалансованого державного бюджету на 2026 рік;трудове право: розробка та подання до Верховної Ради проєкту нового Трудового кодексу;прозорість закупівель: вирівнювання умов для всіх платників ПДВ, які беруть участь у державних тендерах та закупівлях.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомляла, що Рада директорів МВФ затвердила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування обсягом 8,1 мільярда доларів..

Україна увійшла до топ-15 країн світу з найвищими темпами продовольчої інфляції, суттєво випередивши середній глобальний показник у 3,2 відсотка. Поки в окремих регіонах ціни стабілізуються, українські домогосподарства зіткнуться з одним із найвідчутніших економічних викликів 2026 року — зростанням вартості продуктів на 9,2 процента.Про це повідомляє Visual Capitalist із посиланням на дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).Глобальні тренди та викликиЯк зазначають експерти, динаміка вартості харчових продуктів у 2026 році демонструватиме значну полярність: від двозначних стрибків у країнах з нестабільною економікою до зниження цін у більш благополучних регіонах. Найбільший інфляційний тиск наразі відчувають країни, що розвиваються, а також держави, які критично залежать від імпорту. Фахівці наголошують, що продовольча інфляція безпосередньо залежить від:валютних коливань та девальвації національних валют;вартості сировини на світових ринках;логістичних перебоїв у торгівлі та внутрішніх проблем із постачанням.Хто в лідерах антирейтингуАбсолютним лідером за темпами зростання цін став Іран, де продукти здорожчають на 55,9 процента у річному вимірі. Причиною такого катастрофічного стану є тривалий інфляційний тиск та знецінення місцевої валюти.Україна посіла 15-те місце серед 160 країн світу. Очікується, що рівень продовольчої інфляції в нашій країні сягне 9,2 відсотка у 2026 році.ТОП-5 країн за очікуваним зростанням цін:Іран — 55,9%.Аргентина — 33,2%.Туреччина — 25,1%.Гаїті — 24,1%.Малаві — 21,2%.Регіональні відмінностіЗа даними експертів, найбільш напружена ситуація прогнозується в регіоні Близького Сходу та Північної Африки, де темпи подорожчання майже втричі перевищуватимуть глобальний середній показник. В інших регіонах ситуація виглядає наступним чином:Латинська Америка — 4,8%;Північна Америка — 4,3%;Європа та Центральна Азія — 4,2%;Азійсько-Тихоокеанський регіон — 1%.Аналітики підсумовують: хоча глобальна продовольча інфляція залишатиметься в межах однозначних показників, для окремих країн витрати домогосподарств на харчування залишаться одним із найвідчутніших економічних викликів.Нагадаємо, за даними Reuters, у Росії кафе та ресторани закриваються найшвидше від початку повномасштабної війни проти України. Причиною стало падіння попиту серед населення — зокрема навіть у Москві. .

Міжнародний валютний фонд (МВФ) у новій чотирирічній програмі EFF розширеного фінансування України навів базовий і негативний сценарії. Але ці макросценарії вирішальним чином залежатимуть від умов мирної угоди.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на заяви очільника місії МВФ в Україні Гевіна Грея."Ми всі усвідомлюємо, що умови будь-якої мирної угоди мають вирішальне значення. Якість гарантій безпеки та точні умови визначатимуть, де Україна може опинитися в можливому діапазоні сценаріїв", — сказав він на брифінгу щодо нової програми.Грей також наголосив, що значним фактором також стане політика уряду щодо реформ після мирної угоди."Прогрес у ключових реформах, насамперед уряду та боротьби з корупцією, матиме дуже великий вплив на зростання продуктивності в майбутньому, а також на те, чи будуть впроваджені політики, що заохочуватимуть українців повертатися додому", — зазначив очільник місії.Він уточнив, що МВФ раніше очікував зростання економіки України 2025 року в діапазоні від 2% до 3%, але в новій програмі погіршив цю оцінку в базовому сценарії до 1,8-2,2%."Ми цілком можемо бути на нижній межі цього діапазону. На 2026 рік раніше ми припускали, що війна закінчиться, тож на нашому восьмому огляді ми мали прогноз зростання на рівні 4,5%. Очевидно, обставини змінилися, тому тепер ми очікуємо діапазон від 1,8% до 2,5% 2026 року", — пояснив Грей.Базовий сценарій нової програми передбачає, що війна продовжиться протягом всього 2026 року, а 2027 стане першим роком після завершення війни, тож економіка розпочне відновлюватися та зросте на 3,5%, оскільки біженці повертаються та реінтегруються на ринок праці (хоча й повільнішими темпами, ніж очікувалося раніше), розпочинається реконструкція, а вузькі місця в продуктивності зменшуються в міру нормалізації ситуації з безпекою.Негативний сценарій програми передбачає, що війна матиме сильніший вплив 2026 року, продовжиться 2027 року та поступово перейде у заморожений конфлікт до кінця 2028 року.Нагадаємо, декілька днів тому прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомляла, що Рада директорів МВФ затвердила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування обсягом 8,1 мільярда доларів..

Німеччина хоче розпочати купувати біогаз в України. При цьому німецькі урядовці також більше уваги приділятимуть внутрішнім джерелам газу.Про це повідомило німецьке видання Spiegel із посиланням на заяви міністерки економіки країни Катеріни Райхе."У Німеччині є власні запаси. Федеральний уряд не хоче додатково перешкоджати видобутку газу. Газ можна видобувати тут", — заявила вона в інтерв'ю газетам Funke Media Group.Міністерка зазначила, що Німеччина нещодавно відкрила Нідерландам можливість розвідувати газове родовище в Північному морі."Попри законні побоювання щодо охорони морського середовища, це також має бути можливим з німецького боку", — зауважила вона.Райхе додала, що просто передавати непопулярні проекти сусіднім країнам не є стійким рішенням у довгостроковій перспективі. Ключове питання полягає в тому, чи можна видобувати газ на вигідних умовах."Ми повинні обговорити це, особливо в умовах дефіциту ресурсів, особливо в такі складні геополітичні часи. Необхідно знайти дуже ретельний баланс між екологічними інтересами та безпекою ресурсів — обидва ці питання є законними", — запевнила представниця німецького уряду.Він має намір дозволити збільшити використання газу для опалення, зокрема, біогазу. Парламентські фракції керівної коаліції досягнули угоди з цього питання у вівторок у межах реформи закону про опалення. Це значно полегшить правила для власників будинків, які замінюють свої системи опалення: вимогу про використання щонайменше 65% відновлюваної енергії для опалення скасують.Щоби виконати заплановану квоту на зелений газ — системи опалення мають працювати з дедалі більшою часткою біометану та синтетичного палива — Райхе тепер має нову ідею. Міністерка пропонує імпортувати зелений газ з України."Біометан доступний, виробляється всередині країни та вже продається на ринку. Там, де є попит, сформується ринок", — пояснила вона.За її словами, Україна пропонує великі обсяги біогазу. До того ж із боку України та Євросоюзу все ще існують регуляторні виклики."Але як тільки ці питання вдасться розв’язати, ми можемо очікувати значного імпорту біометану", — акцентувала Катеріна Райхе.Німеччина також має багаті запаси природного газу в Північному морі. Однак видобуток цих покладів сланцевого газу за допомогою суперечливого методу фрекінгу, за якого природний газ, що міститься в глибоких гірських породах, видобувається за допомогою хімікатів і тиску, заборонений в Німеччині з 2017 року, оскільки вважається, що він становить ризик, зокрема, для підземних вод.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що група "Нафтогаз" у партнерстві з TotalEnergies організувала постачання американського газу LNG через термінал Deutsche ReGas. Це відбувається на острові Рюген у Балтійському морі..