Економіка

У четвер, 27 листопада, у Верховній Раді зареєстрували законопроект щодо подовження строку оцифрування трудових книжок.Відповідний документ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" оприлюднено на сайті парламенту.Ініціатором проекту закону є член депутатської групи "Відновлення України" Гнатенко Валерій. У пояснювальній записці наголошується, що завданням законопроекту є "подовження строку, передбаченого для оцифрування трудових книжок працівників та гарантія захисту трудових прав громадян в умовах воєнного стану".Зазначається, що станом на 2025 рік залишається значна кількість трудових книжок, які ще не були оцифровані, адже в умовах повномасштабної війни процес оцифрування зазнав суттєвих ускладнень."Частина роботодавців втратила доступ до архівів або зазнала пошкодження матеріальних носіїв інформації. Підприємства на тимчасово окупованих і деокупованих територіях втратили можливість здійснювати повноцінну кадрову роботу. Багато установ перебувають у стані релокації або призупинили діяльність через воєнні дії. Працівники, які змінили місце проживання, не завжди мають змогу передати оригінали трудових книжок. Відтак, виникла об’єктивна необхідність продовження строку внесення відомостей до електронного реєстру", — наголошується у пояснювальній записці.Наразі процес оцифрування триває із 2021 до 2026 року і має завершитися до кінця цього періоду. Однак, якщо проект закону буде ухвалено, то цей період буде продовжено.Нагадаємо, за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.Додамо, ключовими тенденціями на українському ринку праці у 2026 році будуть дефіцит працівників та подальше зростання заробітних плат..

До кінця 2025 року всі пенсіонери, які проживають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях мають пройти фізичну ідентифікацію, аби не втратити виплати.Про це повідомила прес-служба Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області."Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 299 "Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначено додаткові умови продовження виплати пенсій та страхових виплат особам, які тимчасово проживають за межами України, і тим, хто проживає на тимчасово окупованих територіях (ТОТ)", — йдеться у повідомленні.Фізична ідентифікація — це процедура встановлення ідентифікаційних даних особи на підставі перевірених документів.  Як пройти фізичну ідентифікаціюНа сьогодні пройти ідентифікацію можна в один зі способів:1. Онлайн через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду УкраїниВ особистому кабінеті на веб-порталі електронних послуг ПФУ для користувачів зі статусом "пенсіонер" працює зручний сервіс — "Моя ідентифікація". Щоб скористатись сервісом, потрібно зайти на веб-портал www.portal.pfu.gov.ua. Далі авторизуватися одним зі способів: за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або Дія.Підпису, або ID.GOV.UA. Увійти в особистий кабінет та в у меню ліворуч обрати рубрику "Моя ідентифікація".2. За допомогою відеоконференцзв’язкуУ визначені дату та час (за попередньо поданою заявою одержувача) можна пройти ідентифікацію під час сеансу відеоконференцзв’язку з працівником ПФУ. Для цього потрібно пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу, та відповісти на питання. Відеоконференція проводиться за визначеними правилами з гарантіями безпеки особистих даних."Подати заяву на ідентифікацію у режимі відеоконференцзв’язку можна через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, заповнивши відповідний електронний бланк (детальніше за посиланням: https://tinyurl.com/mr2pz2ea ), або через контакт-центр Пенсійного фонду України, зателефонувавши за номерами: 0 800 503 753, (044) 281-08-70, (044) 281-08-71", — уточнили у ПФУ.3. Через закордонні дипломатичні установи УкраїниПенсіонер, який тимчасово проживає за кордоном, може звернутися до посольства або консульства України, які видають документ про підтвердження перебування особи в живих."Таке підтвердження потрібно надіслати до територіального органу Пенсійного фонду України поштовим відправленням або поштовим відправленням з оголошеною цінністю разом із заявою про продовження виплат, написаною в довільній формі. Зазначені документи також можна подати в електронному вигляді – через вебпортал Пенсійного фонду України, додавши сканкопії документів та підписавши звернення кваліфікованим електронним підписом (КЕП)", — зазначили у відомстві.Водночас у ПФУ нагадала, що виплати пенсій українцям, які проживають на ТОТ проводяться лише у тому випадку, якщо вони не отримували таких виплати від держави-агресорки Росії.Варто зауважити, що, за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.Нагадаємо, ключовими тенденціями на українському ринку праці у 2026 році будуть дефіцит працівників та подальше зростання заробітних плат..

Україна у січні–жовтні 2025 року імпортувала 123,14 тис. тонн картоплі, що у 5,1 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.Про це повідомляє EastFruit із посиланням на дані Державної митної служби України.У грошовому вимірі імпорт картоплі зріс у 4,8 раза — до $66,086 млн проти $13,69 млн торік. Найбільше постачань забезпечили Польща (36,9% від загального імпорту), Єгипет (13,7%) та Нідерланди (11,6%).Водночас, за даними "Interfax–Україна" експорт української картоплі за звітний період скоротився на 13,4% — до 2,14 тисячі тонн. Попри це, у вартісному вираженні надходження зросли на 2,4%, до 521 тисяча доларів. Основними покупцями української продукції стали Молдова (58,5% експорту), Азербайджан (38,6%) та Сингапур (0,6%).У жовтні 2025 року Україна імпортувала 359 тонн картоплі — у 11,4 раза (на 4,09 тисячі тонн) менше, ніж роком раніше. Натомість експорт у цьому місяці зріс у 4,6 раза та становив 269 тонн.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (IFAD) реалізує в Україні свій перший повноцінний проект. Його назва —  Dobro — "Розвиток бізнесу та можливостей для сільських територій".Також Кабінет міністрів України з наступного року планує відновлення програми грантів на створення садів і теплиць. Це дозволить розвивати нішеве виробництво та зайнятість у регіонах.Крім того, Україна працює над створенням посад аграрних аташе при дипломатичних і торгівельних установах за кордоном. Так звана аграрна дипломатія може стати стратегічним кроком для нашої країни..

У грудні 2025 року окрема категорія українських пенсіонерок отримає додаткову доплату до пенсії, розмір якої становитиме близько 870 гривень. Ця виплата передбачена чинним Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною". Як повідомляється, надбавка стосується багатодітних матерів, які виконали дві ключові умови:народили або усиновили п’ятьох і більше дітей;виховували їх щонайменше до шестирічного віку.Не лише надбавка, але й достроковий вихідОкрім щомісячної надбавки, такі громадянки також мають право вийти на пенсію достроково, якщо вони відповідають встановленим вимогам щодо віку та страхового стажу.Як оформити виплатуДля отримання цієї доплати жінкам необхідно особисто звернутися до Пенсійного фонду України (ПФУ).Перелік документів, які потрібно подати:паспорт та ідентифікаційний код;свідоцтва про народження дітей;підтвердження набутого страхового стажу;відповідна заява.Раніше повідомлялось, що в Україні середній розмір заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії, зріс майже на 400 гривень.Варто зауважити, що, за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.Нагадаємо, ключовими тенденціями на українському ринку праці у 2026 році будуть дефіцит працівників та подальше зростання заробітних плат..

В Україні середній розмір заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії, зріс майже на 400 гривень.Про це повідомила прес-служба Пенсійного фонду України.Так, ПФУ 25 листопада затвердив показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії, за жовтень 2025 року. Станам на сьогодні він становить 21578 гривень.Минулого місяця цей показник був на рівні 21190 гривень. Відповідно він зріс на 388 гривень.Згідно з оприлюдненими ПФУ даними, цей показник на початку 2025 року становив 18 660 гривні.Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Її розмір залежить від тривалості страхового стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувалися страхові внески.Варто зауважити, що, за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.Нагадаємо, ключовими тенденціями на українському ринку праці у 2026 році будуть дефіцит працівників та подальше зростання заробітних плат..

В Україні планують запустити пілотний проект платної автомобільної дороги. Першим маршрутом, який може стати концесійним, розглядається відрізок траси від Ковеля до міжнародного пункту пропуску "Ягодин–Дорогуськ".Про ці плани повідомив заступник міністра розвитку громад і територій Сергій Деркач в інтерв’ю для Центру транспортних стратегій.Пілотний проект державно-приватного партнерства (ДПП)За словами чиновника, дорога Ковель – Ягодин розглядається як перший прецедент для реалізації державно-приватного партнерства у сфері дорожнього будівництва."Це перший кейс, у якому ми розглядали дорогу, можливу для приватно-публічного партнерства. Йшлося про її ремонт і розбудову в чотири смуги", — пояснив Деркач.Цей проект має стратегічне значення, оскільки є логічним продовженням польського автобану. Заступник міністра зазначив, що продовження якісної магістралі до Ковеля — великого залізничного та дорожнього вузла — стане "хорошим кейсом, який ми спробуємо відпрацювати".Розширення концесійних дорігУряд також активно вивчає перспективи впровадження концесій і на інших українських магістралях. Йдеться про повноцінну реконструкцію та нове будівництво трас, які надалі можуть утримуватися приватними інвесторами. Передбачається, що приватні компанії будуть залучені до фінансування робіт в обмін на право стягувати плату за проїзд цими дорогами.Нагадаємо, Кабінет міністрів виділив кошти на ремонт доріг у двох прифронтових областях. Йдеться про понад 700 мільйонів гривень..

"Валютні гойдалки" тривають. Національний банк України після одноденного падіння знову підняв офіційний курс долара. Після вихідних гривня послабилася на 10 копійок.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,26 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю становив 42,19 гривні за один долар. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 42,55 гривні.У перший день зими офіційний курс гривні до євро становитиме 48,89. У п'ятницю, 28 листопада, офіційний курс гривні до євро був 48,87. Чому інфляція сповільнюється, а ціни "скаженіють": у Нацбанку назвали причинуУ жовтні інфляція знизилася до 10,9% проти майже 16% у травні. Саме такий розвиток подій НБУ і прогнозував. Водночас це не означає, що ціни знижуються. Навпаки — вони зростають, хоча і повільніше, ніж раніше. Сповільненню зростання цін допомогли нові врожаї, адже овочі цьогоріч дешевші, ніж торік. Завдяки заходам НБУ, які спрямовані на підтримання привабливості гривневих заощаджень, українці відкривають депозити у гривні та інвестують у гривневі ОВДП. Тож попит на валюту залишається помірним, а тиск на курс і ціни — меншим.За прогнозом НБУ, рівень інфляції становитиме:наприкінці 2025 року — нижче 10%;у 2026 році — нижче 7%;з 2027 року — прямуватиме до цілі 5%.У Нацбанку пояснили, що інфляція розраховується за споживчим набором із понад 300 товарів і послуг. Деякі з них подорожчали (наприклад, м’ясо, яйця, фрукти), інші — навпаки подешевшали (овочі борщового набору, цукор, оливкова олія). Комунальні тарифи не змінювалися. "У середньому ж типовий споживчий кошик за рік подорожчав на 10,9%", — зазначили в регуляторі.Нагадаємо, у липні голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев повідомляв, що "Індекс Біг Мака" показував, що курс долара в Україні повинен бути на рівні 22 гривні. За його словами, курс української гривні недооцінений на 47,5%.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

З 1 жовтня 2025 року для українців автоматично перерахували житлові субсидії на опалювальний сезон. Проте деяким громадянам потрібно подати нову заяву до 1 грудня 2025 року.Про це повідомила прес-служба Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області."У разі подання документів у період з 1 жовтня до 30 листопада (включно) субсидія призначається з початку опалювального періоду. Якщо заяву оформили пізніше — з місяця звернення", — зазначили у ПФУ.Кому потрібно подати нову заяву:Житлова субсидія розраховується з урахуванням тривалості опалювального сезону з 16 жовтня по 15 квітня. Для більшості громадян такий розрахунок відбувається в автоматичному режимі. Однак є категорія домогосподарств, яким потрібно звернутися особисто:громадянам, які планують вперше отримати житлову субсидію;українці, які отримували житлову субсидію, але станом на 1 жовтня у них відбулись зміни у складі зареєстрованих осіб домогосподарства чи у складі сім’ї члена домогосподарства, або в переліку житлово-комунальних послуг, якими користується домогосподарство;люди, яким субсидія на неопалювальний період не була призначена через наявність заборгованості, яка вже погашена (оформлено договір реструктуризації або оскаржено питання заборгованості зі сплати ЖКП у судовому порядку).Для призначення житлової субсидії надаються заява та декларація (за встановленими формами). Залежно від обставин можуть у ПФУ можуть вимагати й інші документи, наприклад:договір найму (оренди) житла — у разі проживання заявника у житлі, що орендується;копія договору про реструктуризацію заборгованості — за умови наявності заборгованості та укладання відповідного договору;довідка ВПО — у разі звернення за призначенням житлової субсидії за місцем фактичного проживання.Куди та як подати документиПодати документи на призначення житлової субсидії можна одним із способів (за вибором):особисто, звернувшись до сервісного центру ПФУ;поштою на адресу територіального органу ПФУ;онлайн через вебпортал електронних послуг ПФУ чи мобільний застосунок "Пенсійний фонд";через уповноважених посадових осіб територіальних громад;через центри надання адміністративних послуг;через портал "Дія".Під час розрахунку розміру житлової субсидії на опалювальний сезон 2025-2026 років враховуються доходи домогосподарства за перший та другий квартали 2025 року. Доходи у вигляд пенсії враховуються в розмірі нарахованої пенсії за серпень 2025 року.Як дізнатися розмір субсидіїПереглянути всю інформацію щодо нарахованої субсидії можна в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України в розділі "Моя субсидія".Якщо ви маєте право на отримання житлової субсидії, але не звертались за нею, то зробити це можна одним зі способів:онлайн через вебпортал електронних послуг ПФУ чи мобільний застосунок "Пенсійний фонд України";особисто, звернувшись до будь-якого сервісного центру ПФУ;поштою на адресу територіального органу Фонду.У разі подання документів у період до 30 листопада (включно) субсидія призначається з початку опалювального періоду, починаючи з 1 грудня — з місяця, в якому відбулось звернення.Нагадаємо, деякі українці мають право на субсидію та пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Однак між цими двома допомогами існує суттєва різниця. Детальніше — у матеріалі TrueUA.Додамо, в Україні різкого підвищення вартості комунальних послуг найближчі місяці не очікується. Проте ціни на електроенергію та газ можуть зрости у 2026 році..

Більшість українців ще не отримали кошти за програмою "Національний кешбек" за вересень 2025 року. Виплати обіцяють нарахувати цього тижня.Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.У відомстві запевнили, що виплата "кешбеку" за вересень відбудеться 29-30 листопада. Гроші отримають 3,8 мільйона українців. Сумарно держава виплатить понад 598 мільйона гривень, накопичених за покупки українських товарів."Національний кешбек демонструє значний попит з боку приватних споживачів. З вересня ми маємо 3,8 мільйона активних користувачів, які свідомо обирають українські товари, і майже дві тисячі вітчизняних виробників, які вже долучилися до програми. Ми виплачуємо користувачам рекордні 598 мільйона гривень "кешбеку". Виплата відбувається з невеликою затримкою, викликаною потребою перерозподілу коштів", — поінформував заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Андрій Телюпа.Виплата коштів за жовтень очікується в другій декаді грудня, а за листопад — планово в кінці 2025 року."Виплата за грудень відбудеться планово в лютому 2026 року і далі щомісячно в кінці наступного місяця за попередній", — зазначили у відомстві.Варто зауважити, що раніше низка українських ЗМІ поширювали інформацію про нібито згортання програми "Національний кешбек". У Мінекономіки запевнили, що ця інформація є неправдивою і не відповідає дійсності."Національний кешбек" — державний інструмент підтримки українського виробництва.  У програмі вже понад 7,3 мільйона учасників, понад 1 860 українських виробників і майже 400 тисяч зареєстрованих товарів. Оформити картку "Національного кешбеку" можна у "Дії", а кошти витратити на:комунальні послуги;ліки;книги, зареєстровані у програмі;поштові послуги;благодійність.Також невдовзі користувачі зможуть витратити "Національний кешбек" на харчові продукти українського виробництва (окрім підакцизних товарів).Щомісяця на картку "Національного кешбеку" повертається 10 % від суми, яку учасники програми витратили на українські товари. Максимально за місяць можна отримати до трьох тисяч гривень. Нагадаємо, в Україні з 21 листопада стартував прийом заявок на виплату 6 500 гривень для громадян, які найбільше постраждали від війни або перебувають у складних життєвих обставинах. Ця програма діє в межах "Зимової підтримки"..

В Україні запускають державну програму для внутрішньо переміщених осіб, які втратили свої домівки через окупацію. Подати заявку на отримання житлового ваучера можна вже з 1 грудня.Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко."Розширюємо підтримку житлом для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій", — зазначила вона.Так, з 1 грудня 2025 року ВПО з ТОТ, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, зможуть подати заявку на житловий ваучер номіналом два мільйони гривень через "Дію". Ваучер дозволяє:придбати житло;інвестувати у будівництво;сплатити перший внесок при купівлі житла чи погасити іпотеку.Свириденко зауважила, що це перший етап нової програми житлової допомоги для родин, чиї домівки залишилися на тимчасово окупованій території.Хто може подати заявкуПодати заявку на отримання житлового ваучера може внутрішньо переміщена особа, яка: має статус УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни (з 2014 року);має підтверджене попереднє місце проживання на ТОТ;має актуальну довідку ВПО з адресою фактичного проживання на підконтрольній Україні території;не володіє сама та її сімʼя іншим житлом на підконтрольних територіях (за винятком непогашеної іпотеки чи житла в зоні бойових дій);не отримувала житлової підтримки в інших програмах і не має чинних заяв у "єВідновленні".Ваучер можна буде використати протягом п'яти років. "Паралельно ми шукаємо можливості розширити програму на інші категорії ВПО з тимчасово окупованих територій. Наша мета — щоб доступ до житла отримали якомога більше українських сімей, які втратили свої домівки через війну", — підсумувала Свириденко.Внутрішньо переміщена особа (ВПО) — це людина, що є громадянином України, іноземцем, або не має громадянства, однак перебуває в Україні на законних підставах і має право на постійне проживання на її території, яка була змушена залишити своє місце проживання через збройний конфлікт, окупацію, прояви насильства, порушення прав і свобод особи, природні чи техногенні катастрофи та інше. При цьому, така особа не виїжджає за межі території України, а змушена шукати безпечніше або стабільніше місце для проживання всередині власної країни.Варто зауважити, що Україна продовжує надавати допомогу внутрішньо переміщеним особам. Щоб забезпечити підтримку таких громадян на кожному з етапів, Мінсоцполітики напрацьовує єдину модель супроводу. Нагадаємо, в Україні окремі категорії громадян мають законне право на отримання службового або соціального помешкання від держави. Якщо надання житла неможливе, законодавство також передбачає виплату грошової компенсації..

В Україні при купівлі нерухомості існує обов'язковий платіж — один відсоток від вартості угоди до Пенсійного фонду. Однак громадяни, які купують нерухоме майно вперше, звільняються від сплати цього збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.Порядок звільнення від сплати для тих, хто вперше купує житло або перебуває у черзі на його отримання, був упорядкований постановою Кабінету міністрів № 866 від 23 вересня 2020 року.Як підтвердити право на пільгуПри оформленні угоди купівлі-продажу у нотаріуса покупець має надати підтвердження, що нерухомість є першою:заява. Покупець пише заяву про те, що він не має і раніше не набував права власності на житло (не приватизовував, не успадковував, не купував частку в спільному майні тощо);документи. До заяви додається інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих прав власності. Також потрібні дані про невикористання житлових чеків для приватизації;для черговиків. Особа, яка перебувала в черзі на одержання житла, має надати відповідний документ від органу, що веде облік цієї черги.Як повернути сплачений збір через судЯкщо особа придбала нерухомість вперше декілька років тому і помилково сплатила один відсоток збору до Пенсійного фонду, вона має право повернути ці кошти.Оскільки законодавством не закріплено термін, впродовж якого можна повертати пенсійний збір, це робиться через суд. Для цього необхідно попередньо звернутися до територіального управління Пенсійного фонду, надавши наступні документи:заяву в довільній формі;договір купівлі-продажу;копію квитанції про сплату пенсійного збору;інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав, яка підтверджує, що це придбане житло є першим.Нагадаємо, нещодавно експерти з нерухомості Дмитро Карпіловський та Олена Гайдамаха повідомили, що попри війну в Україні ринок первинної нерухомості зростає. Найбільше пожвавлення в цінах на новобудови мають західні області, які раніше були менш привабливими для покупців..

Опір, який чинить Бельгія щодо вилучення російських заморожених активів на користь України, може мати більш приземлені причини, аніж "побоювання відплати" з боку Кремля. У Європейському Союзі мають підозри, що Брюссель привласнює доходи з цих активів.Як повідомляє видання Politico, країни-члени ЄС вкрай розчаровані позицією Бельгії, яка блокує рішення про "репараційний кредит" для України з використанням заморожених активів Росії. Офіційно уряд Бельгії заявляє, що побоюється, що їхня країна "буде винна", якщо Москві вдасться повернути активи. Втім, відразу п'ять джерел з дипломатичних кіл різних країн Євросоюзу заявили у коментарі виданню, що реальні причини спротиву Бельгії — це те, що вона утримує російські активи, бажаючи й далі класти до свого бюджету податки з них. Таким чином, Бельгія порушує міжнародне зобов'язання, взяте на себе минулого року."Дипломати стверджують, що Бельгія зараховує податки з цих активів до свого національного бюджету — фактично, кладе їх собі в кишеню. Йдеться про 25% корпоративний податок, яким обкладаються активи РФ, заморожені в бельгійському депозитарії Euroclear", — зазначає Politico.Медійники наголошують, що таким чином Брюссель не виконує зобов'язання перед Києвом та ЄС в повному обсязі. Потенційно припускається, що за цим стоїть спроба привласнити щонайменше частину доходів від активів РФ. Джерела видання зауважили, що, якщо Бельгія продовжить чинити спротив вилученню активів, країни-члени ЄС почнуть напряму порушувати питання щодо можливого привласнення доходів з активів Росії на зустрічах напередодні саміту Європейської Ради."Країни ЄС цікавить два моменти — чи дійсно Бельгія привласнює доходи та, чи передає вона ці податки з активів на користь України. Потенційно це може спровокувати серйозний скандал", — додає видання.У коментарі Politico неназваний високопосадовий європейський дипломат заявив, що на тлі такої поведінки виникає питання, чи справді в Бельгії зрозуміли, що на кону стоїть безпека Європи. Так, з огляду на ці дані, є сумніви щодо того, чи виконує Брюссель свою обіцянку направити свої непередбачені податкові надходження до України.Водночас в оцінках дипломати ЄС покладаються на цифри, які надали незалежні джерела, зокрема Кільський інститут. Останній оцінив передачу Бельгією російських доходів на користь України та фінансову допомогу країни Києву в 3,44 мільярда євро з 24 лютого 2022 року по 31 серпня 2025 року. При цьому лише торік Бельгія заробила на податках із заморожених активів Росії 1,7 мільярда євро."Масла у вогонь підливає те, що проблеми із прозорістю існують з 2024 року. Ще тоді союзники звинуватили Бельгію, що вона використовує прибутки з активів РФ для фінансування власного бюджету", — наголосили медійники.У відповідь уряд Бельгії заявив, що перерахує доходи від заморожених активів РФ до фінансового інструменту Євросоюзу та G7, щоб передати їх на користь Києва. Видання зауважило, що згодом уряд країни вирішив "забути" про цю свою обіцянку, тому нічого не змінилося.Реакція уряду БельгіїУ Брюсселі відкинули критику з боку дипломатів. Там стверджують, що усі податки із заморожених активів Росії передаються Україні. Проте прямої відповіді на запитання, чи всі гроші передали Україні, бельгійський уряд завзято уникає. Окрім цього, в Бельгії стверджують, що з 2022 року надали Україні підтримки напряму з національного бюджету на мільярд євро."Уряд Бельгії зобов’язався спрямувати всі надходження від податку на прибуток підприємств, отримані від процентних доходів за іммобілізованими активами Росії в Euroclear, на підтримку України. На сьогодні ці надходження оцінюються приблизно в мільярд євро у 2025 році. Також федеральний уряд Бельгії з 2022 року надав Україні приблизно трохи менш як мільярд євро військової та іншої підтримки", — заявив у коментарі виданню неназваний чиновник з уряду Бельгії. Нагадаємо, 26 листопада президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Зазначається, що сторони обговорили актуальну дипломатичну ситуацію та роботу Євросоюзу над рішенням щодо використання заморожених російських активів для захисту України..

Центральний банк Росії уперше в історії розпочав прямі продажі золота зі своїх стратегічних резервів на внутрішньому ринку, що стало вимушеним заходом на тлі міжнародних санкцій. Доступ до металу відкрили для банків, державних компаній та окремих інвестиційних структур.Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки.У відомстві зазначили, що цей крок розглядається як вимушений захід: фактично, золото стало ключовим інструментом для підтримки курсу рубля, забезпечення ліквідності корпорацій та покриття зростальних бюджетних потреб в умовах стрімкого вичерпання інших фінансових ресурсів.До 2025 року ЦБ РФ лише купував золото у міністерства фінансів, нарощуючи власні запаси, але тепер перейшов до їх розпродажу. Це відбувається на тлі критичного зменшення ліквідних активів Фонду національного добробуту (ФНБ): його обсяг скоротився зі 113,5 мільярда доларів у 2022 році до 51,6 мільярда доларів у 2025-му. При цьому обсяг золота у структурі ФНБ за цей період впав на 57 відсотків (з 405,7 т до 173,1 т).За оцінками, у 2025 році обсяги продажів золота можуть сягнути 30 мільярдів доларів (близько 230 т), а наступного року — щонайменше 15 мільярдів доларів (115 т). Така масштабна монетизація значно пришвидшує виснаження запасів, які вже перебувають під тиском міжнародних санкцій.Хоча стратегія продажу золота дозволяє оперативно підживлювати бюджет і зберігати відносну стабільність рубля, вона створює серйозні довгострокові ризики. Фактичне "проїдання" резервів — включно із золотом, яке десятиліттями вважалося недоторканим — поглиблює дефіцит ліквідних активів і наголошує, наскільки критично звузився фінансовий простір Москви внаслідок санкцій.Нагадаємо, 27 серпня незалежне російське видання The Moscow Times повідомляло, що зростання російської економіки цього року може сповільнитися до 1,5%. Таку інформацію оприлюднив на зустрічі з кремлівським диктатором Володимиром Путіним віце-прем’єр-міністр Росії Антон Сілуанов.За даними Інституту вивчення війни, російські банкіри продовжують висловлювати стурбованість щодо дедалі більшої стагнації російської економіки. Наразі вона перебуває в "періоді охолодження"..

Український уряд запускає нову програму підтримки родин "єЯсла", щоб допомогти батькам поєднувати догляд за дітьми та професійну діяльність. Про це повідомила перша заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Людмила Шемелинець. За її словами, програма стартує 1 січня 2026 року.Так, батьків дітей віком від одного до трьох років, які виходять на роботу на повний робочий день, отримуватимуть щомісячну грошову допомогу. Розмір виплат становитиме вісім тисяч гривень, а для дітей з інвалідністю — 12 тисяч гривень. Гроші можна буде використовувати на оплату послуг догляду та розвитку дитини: няні;приватного або комунального закладу;гуртків тощо."Ми прагнемо створити сприятливе середовище для розвитку дітей та підтримати мам, які повертаються на роботу, щоб вони могли не втрачати професійні навички", — пояснила посадовиця.Шемелинець також анонсувала запуск програми "єСадок" з 2028 року. Вона передбачає щомісячну підтримку для сімей з дітьми дошкільного віку (від трьох до шести років, а для дітей з особливими освітніми потребами — до восьми років), якщо громада не змогла забезпечити дитині місце у садочку або необхідний обсяг послуг догляду. Розмір виплати становитиме вісім тисяч гривень, для дітей з інвалідністю — 12 тисяч гривень.Як відомо, 1 січня 2026 року в Україні запроваджується новий порядок виплат державної допомоги під час народження дитини. Проте ці зміни торкнуться не всіх.Нагадаємо, в Україні з 21 листопада стартував прийом заявок на виплату 6 500 гривень для громадян, які найбільше постраждали від війни або перебувають у складних життєвих обставинах. Ця програма діє в межах "Зимової підтримки"..

Україна у 2025 році витрачає на оборону 54 мільярди доларів, посідаючи одне з провідних місць у глобальному рейтингу військових витрат.Про це повідомляє "Укрінформ". Зазначається, що лідером за обсягом оборонних витрат залишаються Сполучені Штати Америки — 949,2 мільярда доларів, далі йдуть Китай (449,9 мільярда доларів) та Росія (352,1 мільярда доларів).Також до десятки найбільших оборонних бюджетів також входять:Індія (281,7 мільярда доларів);Південна Корея (263 мільярди доларів);Саудівська Аравія (135,3 мільярда доларів);Німеччина (106,8 мільярда доларів);Україна (103 мільярди доларів);Велика Британія (91,1 мільярда доларів);Японія (80,3 мільярда доларів).За даними видання, оборонні витрати на душу населення в Україні складають 2,7 тисячі доларів. Найбільше на одного громадянина витрачає Південна Корея — 9,2 тисячі доларів, далі йдуть Катар, США, Сінгапур та Саудівська Аравія.Що стосується частки витрат у ВВП, то лідером є Південна Корея (34,4%). Україна займає друге місце — 17,1%, що відображає надзвичайне навантаження війни на економіку країни. Для порівняння, у США цей показник становить 6,1%.Загалом всі країни із рейтингу сумарно витрачають понад 2 трильйони доларів на свою оборону, що складає близько три чверті всіх світових оборонних витрат.Нагадаємо, 22 жовтня Верховна Рада України ухвалила проект державного бюджету на 2026 рік в першому читанні. Основними стануть видатки на оборону. У документі закладено видатки на 4,8 трильйона гривень, доходи — 2,8 трильйона гривень. Так, всі зібрані податки спрямують на сектор оборони..