Економіка

При отриманні землі в подарунок або у спадок громадяни часто плутають нормативну та експертну грошову оцінку ділянки. Юристи роз'яснили, який документ знадобиться для правильного розрахунку податку та в яких випадках платити державі взагалі не доведеться.Про це повідомляє Державна податкова служба України.Різниця між оцінкамиЗаконодавство України чітко розмежовує два види грошової оцінки земельних ділянок, кожен із яких має своє цільове призначення:нормативна грошова оцінка — застосовується для обчислення земельного податку, розміру орендної плати за ділянки державної та комунальної власності, а також державного мита в окремих випадках спадкування, дарування та міни;експертна грошова оцінка — встановлює реальну ринкову вартість ділянки та прав на неї, тому використовується під час укладання цивільноправових угод і для визначення бази оподаткування подарованої чи успадкованої землі.Хто і скільки платитьЗа даними відомства, розмір податку при оформленні права власності на подаровану або успадковану ділянку напряму залежить від ступеня споріднення між сторонами угоди.Якщо майно отримано від близьких родичів першого та другого ступеня споріднення — батьків, чоловіка або дружини, дітей, рідних братів чи сестер, бабусі, дідуся або онуків — податок не сплачується взагалі. Натомість у разі отримання землі від дальніх родичів, друзів або сторонніх осіб доведеться сплатити податок у розмірі 5% від вартості майна.Який документ вимагатиме ПодатковаДля нарахування податку на доходи фізичних осіб при даруванні або успадкуванні землі використовується виключно експертна грошова оцінка. Саме на підставі офіційного висновку сертифікованого експерта про ринкову вартість ділянки податкова служба розраховуватиме суму цих 5%.Фахівці радять заздалегідь замовити експертну оцінку перед візитом до нотаріуса, щоб правильно визначити базу оподаткування та уникнути зайвих труднощів під час оформлення документів.Нагадаємо, 29 жовтня Державна податкова служба України приєдналася до угоди DPI MCAA, яка створює правову основу для автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи..

У середу, 11 листопада, на світових ринках подорожчала нафта. Інвестори оцінюють ризики для постачання енергоресурсів через Ормузьку протоку, де продовжують фіксувати напади на судна. Водночас учасники ринку стежать за можливістю дипломатичного врегулювання конфлікту за участю США, Ізраїлю та Ірану.За даними Reuters, ф'ючерси на нафту марки Brent піднялися на 1,04 долара, або 1,1%, до 92,53 долара за барель. Вартість американської нафти WTI зросла на 67 центів, або 0,8%, до 86,71 долара за барель.Ситуація з безпекою судноплавства залишається напруженою. За інформацією Вашингтонського інституту близькосхідної політики, у листопаді кількість нападів на судна в Ормузькій протоці помітно не скоротилася. Для порівняння, у жовтні зафіксували 37 атак на судна. Це найбільша кількість нападів за один місяць від початку війни на Близькому Сході.Такі інциденти посилюють невизначеність щодо стабільності морських маршрутів, якими транспортують значні обсяги нафти. Відповідно, будь-які перебої з перевезеннями можуть впливати на світові ціни на енергоресурси.Від чого залежатиме подальша вартість нафтиСтарша аналітикиня компанії Sparta Commodities Джун Го зазначила, що ринок одночасно реагує на безпекові ризики та перспективи дипломатичних переговорів."На тлі невизначеності щодо дипломатичних переговорів кількість нападів на судна в морських коридорах Перської затоки зросла. Оскільки проміжні вибори у США вже позаду, а обсяги постачання сирої нафти з Близького Сходу зростають, на ринку нафти, схоже, посилюються ведмежі настрої", — пояснила експертка.За її словами, одним із головних чинників, які визначатимуть подальшу динаміку цін, стане позиція Ірану. Зокрема, важливо, чи погодиться Тегеран виконати вимоги Вашингтона заради досягнення дипломатичної домовленості.Нагадаємо, поблизу Ормузької протоки 14 жовтня затонули контейнеровоз під прапором Сінгапуру та суховантаж під прапором Антигуа і Барбуди. Внаслідок інцидентів загинув щонайменше один член екіпажу, решту моряків евакуювали..

Пенсіонери зі статусом внутрішньо переміщених осіб (ВПО) не завжди зобов'язані проходити фізичну ідентифікацію. Це залежить не від самого статусу переселенця, а від фактичного місця проживання та оформлення пенсійних виплат.Про це повідомили в Пенсійному фонді України.Кому не потрібно проходити ідентифікаціюЯкщо пенсіонер виїхав із тимчасово окупованої території на підконтрольну Україні територію та фактично проживає там, він може не проходити фізичну ідентифікацію. Для цього необхідно виконати три умови:фактично проживати на підконтрольній Україні території;повідомити Пенсійний фонд про зміну місця проживання;перевести виплату пенсії за новою адресою.Водночас наявність статусу ВПО сама по собі не звільняє від ідентифікації.Хто повинен проходити фізичну ідентифікаціюЩорічно, до 31 грудня, таку процедуру мають проходити одержувачі пенсій або страхових виплат, які тимчасово перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях. Це правило поширюється на них незалежно від того, чи мають вони статус переселенців.У ПФУ також нагадали, що відповідно до статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсію виплачують за фактичним місцем проживання, зазначеним у заяві, незалежно від зареєстрованої адреси.Додамо, українські пенсіонери мають можливість отримувати додаткові кошти до своїх виплат, якщо вони утримують неповнолітніх дітей. Проте фахівці Пенсійного фонду нагадують про жорсткі умови та правила призначення таких бонусів, порушення яких загрожує поверненням коштів.Читайте також: Пенсії, субсидії, допомога ВПО: що зміниться у соціальному бюджеті-2027.

Українці вже можуть дізнатися, яку житлову субсидію отримуватимуть під час опалювального сезону 2026-2027 років. Перевірити їхній розмір можна онлайн.Про це повідомили у Пенсійному фонді України.Відповідно до законодавства, житлові субсидії виплачують у поточному місяці за попередній. Тому кошти за жовтень українці отримують у листопаді.У ПФУ уточнили, що розмір субсидії за жовтень розрахували з урахуванням опалення житлового приміщення за 16 днів опалювального сезону — починаючи з 16 жовтня. Це стосується індивідуального газового опалення, опалення електроенергією та централізованого теплопостачанняПереглянути суму нарахованої допомоги можна в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду у розділі "Моя субсидія".Як оформити житлову субсидіюУкраїнці, які не можуть самостійно оплачувати житлово-комунальні послуги, можуть звернутися за призначенням субсидії кількома способами:онлайн через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України;за допомогою мобільного застосунку "Пенсійний фонд";особисто в будь-якому сервісному центрі ПФУ;поштою, надіславши документи до територіального органу Пенсійного фонду.До якого числа потрібно подати документиУ Пенсійному фонді нагадали про терміни подання документів для призначення субсидії. Якщо звернутися за допомогою до 30 листопада 2026 року включно, її призначать із початку опалювального періоду. Якщо ж заяву подати починаючи з 1 грудня, субсидію призначатимуть із місяця, в якому надійшло звернення.Нагадаємо, раніше українцям роз'яснили, чи вплине нова державна допомога "Зимова підтримка" на призначення житлових субсидій в опалювальному сезоні.Читайте також: Житлова субсидія та перебування за кордоном: правила призначення у 2026 році.

Національний банк України оновив офіційний курс валют на 11 листопада. Долар і євро продемонструють зростання та подорожчають порівняно з попереднім банківським днем.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу, 11 листопада, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 45,50 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 45,41.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,07. У вівторок, 10 листопада, офіційний курс гривні до євро був 50,81.Економічне відновлення відкладається: НБУ переглянув прогноз для УкраїниНацбанк погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики. За оцінками регулятора, у III кварталі реальний ВВП України скоротився на 0,5% у річному вимірі. На економічну активність негативно вплинули блокада морських портів і російські атаки на промислові підприємства та логістичну інфраструктуру.Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства. Водночас погіршилися показники інших галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства.Як зазначає НБУ, найбільше на перегляд прогнозу вплинула інтенсифікація російських обстрілів. Їхній негативний внесок у динаміку ВВП оцінюється в 1,9%.НБУ прогнозує повільне відновлення економіки у 2027-2028 рокахЧерез наслідки руйнувань відновлення економічного зростання в Україні буде повільним. За прогнозом НБУ, у 2027 році реальний ВВП може зрости на 0,4%, якщо логістика поліпшиться в середині року.Пожвавленню економічної активності сприятимуть державні та приватні інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва озброєння за рахунок Ukraine Support Loan, а також проєкти з відновлення критичної інфраструктури.У 2028 році, у міру зниження безпекових ризиків, темпи економічного зростання можуть прискоритися до 2,2%.Водночас у НБУ зазначають, що втрати економічного потенціалу внаслідок руйнувань обмежуватимуть можливості для відновлення.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

У Національному банку України пояснили ситуацію із заміною банкнот номіналом 50 і 200 гривень старого зразка. Як повідомили на офіційній сторінці регулятора, інформація про їх вилучення з обігу, яка активно поширюється в Telegram-каналах, не є новою. Про поступову заміну цих банкнот НБУ повідомив ще у жовтні 2024 року.Йдеться про банкноти номіналами 50 і 200 гривень зразків 2003-2007 років, які замінюють на сучасніші банкноти зразка 2014 року. У Нацбанку наголосили, що українцям не потрібно спеціально обмінювати старі купюри. Вони й надалі залишаються дійсними платіжними засобами, тому ними можна без обмежень розраховуватися.Заміна банкнот відбувається поступово. Національний банк спільно з банками вилучає з готівкового обігу купюри номіналами 20, 50, 100, 200 та 500 гривень зразків 2003-2007 років.Зокрема, банки вже не видають такі банкноти з кас під час готівкових операцій, а НБУ припинив передавати їх банкам, інкасаторським компаніям та компаніям з оброблення готівки. Купюри старого зразка, які потрапляють до банків, більше не повертаються в обіг, а передаються до Нацбанку для утилізації.Поступова заміна відбувається за таким графіком:20 та 100 гривень зразків 2003-2007 років — із 1 січня 2023 року;500 гривень — із 1 серпня 2024 року;50 та 200 гривень зразків 2003-2007 років — із 1 листопада 2024 року.Водночас із 2 березня 2026 року банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003-2007 років уже вилучені з обігу та перестали бути платіжним засобом під час готівкових розрахунків. Замість них в обігу використовуються монети відповідних номіналів.Обміняти такі банкноти можна без комісії на монети та банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу. У Національному банку обмін триватиме до ухвалення окремого рішення про його завершення, в уповноважених банках — до 28 лютого 2029 року, а в інших банках України — до 26 лютого 2027 року.У НБУ наголосили, що заміна старих банкнот на сучасніші та захищеніші є плановим процесом, спрямованим на підвищення якості готівки в обігу.Нагадаємо, українська національна валюта — гривня — пережила вже чотири покоління банкнот, а найновіші з них датуються 2015 роком. Нещодавно ми розповідали, які купюри фальшивомонетники підробляють найчастіше.Читайте також: Як відрізнити фальшиві купюри від оригіналу: експертка назвала ключові ознаки.

У жовтні 2026 року споживчі ціни в Україні зросли на 1,8% порівняно з вереснем. У річному вимірі інфляція становила 11% — порівняно з жовтнем минулого року. Найбільше за місяць подорожчали овочі, паливо та мастила, а також окремі продукти харчування.За даними Державної служби статистики, базова інфляція у жовтні зросла на 1,4% порівняно з вереснем, а в річному вимірі — на 9,7%.Які продукти подорожчали найбільшеУ жовтні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли в середньому на 2%. Найбільше подорожчали овочі — на 10,2%. Також зросли ціни на продукти переробки зернових, цукор, рис, сало, кисломолочну продукцію, молоко, сири, рибу та рибні продукти, макаронні вироби, м'ясо птиці, безалкогольні напої, хліб і масло. Зростання становило від 1,2% до 5,5%.Водночас деякі продукти подешевшали. Зокрема, яйця втратили в ціні 4,6%, а свинина — 0,3%.Що ще подорожчало в УкраїніУ жовтні зросли ціни на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива — загалом на 1,3%. Це сталося переважно через підвищення тарифів на водопостачання на 10,1% та водовідведення на 8,8%.У сфері охорони здоров'я ціни збільшилися на 1,7%. Зокрема, амбулаторні послуги подорожчали на 2%, а фармацевтична продукція — на 1,7%.Також упродовж місяця зросли ціни на паливо та мастила — на 5,3%. Проїзд в автодорожньому пасажирському транспорті подорожчав на 2%.У сфері зв'язку ціни підвищилися на 1,8%. Основною причиною стало зростання тарифів на мобільний зв'язок на 2,3%.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

У вівторок, 10 листопада, Верховна Рада України підтримала за основу законопроєкт, який передбачає зміни до законодавства для приєднання країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).Про це свідчить картка законопроєкта №14327-д на офіційному сайті Верховної Ради України."За" ухвалення законопроєкту №14327-д у першому читанні проголосували 249 народних депутатів. Документ передбачає приведення українського законодавства у відповідність до європейських вимог, необхідних для приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).Інтеграція до цієї системи дасть змогу українцям і підприємствам здійснювати перекази в євро між країнами-учасницями за спільними правилами. Очікується, що такі операції стануть швидшими та дешевшими завдяки зменшенню комісій.У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що приєднання до SEPA має позитивно вплинути на зовнішню торгівлю, рух капіталу, інвестиції та фінансову інклюзію.Одним із ключових положень документа є створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. До єдиної бази вноситимуть інформацію про відкриття та закриття банківських рахунків, електронних гаманців і договорів на користування банківськими сейфами. Також у реєстрі зберігатимуть базові відомості про їхніх власників.Водночас реєстр не міститиме відомостей про рух коштів, залишки на рахунках або вміст банківських сейфів. Тобто в ньому фіксуватимуть місця відкриття рахунків та оренди сейфів, а не фінансові операції громадян.Окремо в законопроєкті зазначено, що створення реєстру не передбачає обмежень або затримок під час проведення фінансових операцій фізичними особами.Крім того, документ передбачає створення окремого реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів.Також пропонується розширити перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу та посилити відповідальність за подання недостовірної інформації про кінцевих власників бізнесу.Приведення українського законодавства у відповідність до європейських вимог у сфері запобігання відмиванню доходів і фінансуванню тероризму є однією з обов’язкових умов приєднання до SEPA.SEPA (Single Euro Payments Area) — це єдиний платіжний простір, до якого входять країни ЄС і низка інших держав. Він забезпечує можливість здійснювати перекази в євро між банками країн-учасниць за спільними стандартами, швидко та з невеликими витратами.Для бізнесу ця система дає змогу спростити фінансові розрахунки з європейськими клієнтами й партнерами, зокрема оплачувати рахунки та отримувати платежі з країн ЄС. Зазвичай SEPA-перекази надходять протягом одного робочого дня, а комісія за їх проведення є мінімальною або взагалі відсутня.Нагадаємо, у вересні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк розповідала, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

У вівторок, 10 листопада, президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь прем’єр-міністра Сергія Корецького щодо ситуації в енергетиці, ліквідації наслідків російських ударів і комунікації з Єврокомісією заради нових рішень на підтримку України.Про це повідомив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Tekegram-каналі.Він виокремив три питання, які детально обговорили під час цієї зустрічі.По-перше, висловив вдячність Урсулі фон дер Ляєн та команді Єврокомісії за те, що вже розпочалось узгодження конкретних кроків, які саме зараз можуть підтримати українські міста та громади в умовах російського терору."Важливо надати якнайбільше можливостей людям, щоби пройти цю зиму", — акцентував український президент.Друге: прем’єр-міністр разом із міністром внутрішніх справ Іваном Вигівським, секретарем РНБО Ігорем Клименком опрацьовують необхідні логістичні альтернативи для Києва та визначених обласних центрів."Вдячний Національній поліції України, ДСНС України та всім залученим структурам за реалізацію рішень, які ухвалені на підтримку міст і громад", — зазначив президент України.Третім пунктом він назвав підготовку до двосторонніх форматів із партнерами в Європі та роботи з міжнародними фінансовими інституціями протягом наступних тижнів."Відбудуться додаткові кроки, які посилять нашу державу. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора український президент наголошував, що цей тиждень в Україні — пленарний. У порядку денному важливі законопроєкти, які мають значення для європейської інтеграції України, для фінансування держави та для боротьби з корупцією..

За 2015-2025 роки в Україні площа виноградників зменшилася приблизно на 40%. Найбільше в цьому плані постраждали регіони, які потрапили під російську окупацію, бойові дії та мінування.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони констатували, що понад 90% усіх виноградників країни зосереджено у трьох областях — Одеській, Миколаївській та Закарпатській.Станом на 2025 рік в Одеській області налічувалося близько 16,9 тисячі гектарів виноградників, у Миколаївській — 3,4 тисячі гектарів, а в Закарпатській — 3,1 тисячі гектарів."Водночас навіть провідні регіони значно зменшили площі. В Одеській області за десять років площа виноградників зменшилася на 33,7%, у Миколаївській — на 41,4%, а в Закарпатській — на 16,2%, або приблизно на 600 гектарів", — ідеться в повідомленні.Найбільші втрати зафіксовані у південних і східних областях України. У Херсонській області площа виноградників зменшилася на 97,9% — із 4,8 тисячі гектарів 2015 року до практично нульового рівня 2025 року.До того ж Запорізька та Луганська області повністю втратили зареєстровані виноградні насадження. У Донецькій області їхня площа зменшилася з 400 до 100 гектарів, тобто приблизно на 75%.В інших регіонах площі виноградників значно менші. У Дніпропетровській області налічується близько 300 гектарів, тоді як у Вінницькій, Донецькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Харківській, Херсонській, Черкаській і Чернівецькій областях — до 100 гектарів.У Волинській, Житомирській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій і Чернігівській областях відсутні господарства з виноградними насадженнями, хоча ці регіони також мають власну унікальну винну культуру."Зменшення площ виноградників в Україні пов’язане не лише із загальними змінами у галузі, а й із утратою виробничих територій унаслідок війни. Особливо сильно постраждали традиційні виноградарські райони півдня та сходу країни", — підсумували фахівці.Нагадаємо, наприкінці травня цього року стало відомо, що українська крафтова виноробня Lowkowo виборола золоту та срібну нагороди на міжнародному конкурсі Concours International de Lyon у Франції. 2026 року там оцінювали 10 355 зразків із 58 країн. Lowkowo стала єдиною виноробнею з України серед призерів, змагаючись із виробниками з традиційних винних держав, зокрема, Франції, Італії й Іспанії..

Завод із перероблення сої агрохолдингу "Астарта" зазнав пошкоджень внаслідок російського авіаудару в неділю 8 листопада. Це змусило підприємство тимчасово призупинити роботу.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на біржовий пресреліз компанії."Після нападу робота заводу призупинена. Станом на дату оприлюднення цього повідомлення жертв серед працівників не зафіксовано", — наголосили в "Астарті".У релізі зазначається, що після завершення огляду Державної служби України з надзвичайних ситуацій компанія оцінить завдані збитки та втрати.Як повідомляла "Астарта", продажі соєвої олії в третьому кварталі цього року зросли на 11,8% порівняно до третього кварталу минулого року — до 12,57 тисячі тонн за збільшення ціни на 17,1% — до 54,91 тисячі гривень, тоді як продажі соєвого шроту впали на 20,2% — до 27,70 тисячі тонн за зростання ціни на 32,5% — до 20,38 тисячі гривень."Астарта" — вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тисяч гектарів і молочні ферми з 22 тисячами голів великої рогатої худоби, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська область), сім елеваторів і біогазовий комплекс.Агрохолдинг "Астарта" у першій половині 2026 року отримав 14,07 мільйона євро чистого збитку порівняно із 42,27 мільйона євро чистого прибутку за аналогічний період минулого року.Консолідований дохід за перше півріччя цього року скоротився лише на 0,1% — до 226,47 мільйона євро, експортні продажі склали 62% проти 61% у першому півріччі минулого року.Нагадаємо, 16 жовтня стало відомо, що мережа магазинів "Сирне королівство", що спеціалізується на продажі сирів із різних країн світу, призупиняє роботу. Підприємці згортають бізнес в Україні, це відбудеться наприкінці 2026 року..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц погрожує заблокувати затвердження наступного семирічного бюджету Європейського Союзу. Це станеться в тому разі, якщо всі країни блоку не погодяться підтримувати Україну.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Financial Times із посиланням на лист Фрідріха Мерца до президента Євроради Антоніу Кошти, в якому німецький канцлер висунув ультиматум.Він заявив, що підтримка Берліном бюджету ЄС на 2028-2034 роки напряму залежить від згоди всіх держав-членів профінансувати Україну, яка зіткнулася з дефіцитом у 70 мільярдів євро наступного року."Колективне зобов'язання всіх нас без винятку зробити справедливий внесок у покриття фінансового дефіциту України є необхідною передумовою для розв'язання цього питання й обговорення будь-яких інших питань, особливо тих, що мають фінансові наслідки", — заявив Мерц.Канцлер Німеччини акцентував, що фінансова підтримка України з боку абсолютно всіх держав блоку є необхідною умовою для успішного завершення бюджетних переговорів.Німеччина залишається найбільшим донором бюджету Євросоюзу, тоді як чотири країни, які намагаються уникнути внесків на допомогу Києву, є чистими отримувачами коштів з фондів ЄС.Федеральний канцлер вирішив використати цей фінансовий важіль, щоби закріпити грошову допомогу для України як на 2027 рік, так і на подальший період.Мерц наполягає, що питання ліквідації дефіциту фінансування України варто обов’язково вирішити на зустрічі лідерів Євросоюзу в Дубліні.Ситуацію також ускладнює те, що майбутні вибори у декількох країнах блоку (зокрема, в Італії та Польщі) можуть додатково ускладнити пошук консенсусу.Нагадаємо, раніше Фрідріх Мерц заявляв, що Німеччина готується прийняти саміт "Коаліції охочих". Його учасники планують узгодити допомогу Україні, гарантії безпеки після перемир’я та подальші дипломатичні кроки..

З 1 січня 2027 року запроваджуються змінені правила електронної торгівлі пивом (окрім безалкогольного), алкогольними і слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами для них і пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.Про це повідомили в Державній податковій службі України (ДПСУ).Там зазначили, що з’являться додаткові вимоги до суб’єктів господарювання, які продають таку продукцію через інтернет-магазини або з використанням інших засобів дистанційного зв’язку.Також запроваджуються норми щодо ведення реєстру адрес вебсайтів ліцензіатів, що здійснюють продажі такої продукції. Електронна торгівля дозволятиметься за умови дотримання таких вимог:наявність у суб’єкта господарювання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (крім випадків, коли така ліцензія не вимагається);внесення до реєстру адрес вебсайтів інформації про вебресурси, через які здійснюється продаж продукції;попередня ідентифікація віку кінцевого споживача до здійснення продажу;здійснення відвантаження продукції для доставки кінцевому споживачу з місця торгівлі (у випадку, якщо кінцевий споживач отримує товар не в місці торгівлі);перевірка віку покупця під час безпосередньої передачі йому продукції.Для ліцензіатів, які здійснювали електронну торгівлю відповідною продукцією до початку функціонування реєстру та планують продовжувати таку діяльність, передбачено перехідний період. Вони повинні протягом одного календарного місяця з дати початку функціонування Реєстру надіслати до ДПС повідомлення про відповідні вебресурси."Неподання повідомлення у встановлений термін є підставою для ухвалення ДПС рішення про необхідність обмеження доступу до відповідного вебсайту або мобільного додатка", — йдеться в повідомленні.У разі виявлення порушень податкова служба ухвалюватиме рішення про необхідність обмеження доступу до відповідного вебсайту або мобільного додатка. Таке рішення протягом п’яти робочих днів із дати його ухвалення надсилатиметься відповідним органам та платформам цифрової дистрибуції мобільних додатків.Закон № 4903-IX також передбачає, що на період дії воєнного стану не застосовуються обмеження щодо оприлюднення інформації з Єдиного реєстру ліцензіатів у частині суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.Нагадаємо, 26 жовтня стало відомо, що президент України Володимир Зеленський підписав закон, який переносить запуск системи "еАкциз" на 1 липня 2027 року. Це виважене технічне рішення, зумовлене безпековими викликами воєнного стану, яке дасть бізнесу додатковий час для підготовки..

Посилення російських атак на підприємства та інфраструктуру, а також блокада портів негативно вплинули на економічну активність в Україні та посилили інфляційний тиск. За оцінками Національного банку України, сукупний ефект цих подій у III–IV кварталах 2026 року позначиться на ключових макроекономічних показниках. Зокрема, реальний ВВП України у 2026 році буде на 1,9% нижчим, ніж міг би бути за відсутності цих чинників.Найбільший негативний вплив матиме зупинення найбільших металургійних підприємств — мінус 0,7% ВВП за рік. Значна частина втрат буде пов'язана зі скороченням попиту на продукцію суміжних секторів. Ще 0,3% ВВП становитимуть втрати внаслідок обстрілів торговельної та складської інфраструктури.Яку суму може втратити Україна через блокаду портів та зупинку підприємствЗа оцінками НБУ, втрати зовнішньоторговельного балансу сягнуть 6,6 мільярда доларів. Зокрема, через блокаду портів вартісні втрати аграрного експорту становитимуть 4,6 мільярда доларів. Зупинення найбільших металургійних підприємств призведе до скорочення експорту приблизно на 1 мільярд доларів.Крім того, для покриття внутрішнього дефіциту металів доведеться збільшити імпорт на 0,4 мільярда доларів. Втрати від скорочення вартісних обсягів експорту залізної руди оцінюють приблизно у 0,6 мільярда доларів.Як російські обстріли вплинуть на ціниНаслідки атак також позначаться на споживчих цінах. За оцінками Нацбанку, вони додадуть 0,7% до річної інфляції. Загалом удари вплинули приблизно на 40% споживчого набору з урахуванням ваги товарів в індексі споживчих цін.Майже дві третини інфляційного ефекту припадають на продукти харчування, насамперед товари, які потребують дотримання холодового ланцюга під час зберігання та транспортування. Серед непродовольчих товарів найбільше подорожчання логістики впливає на побутову хімію, засоби гігієни, техніку, товари для дому та ліки.У НБУ зазначають, що стрибок цін, спричинений втратою товарних запасів, поступово послаблюватиметься в міру їх відновлення. Водночас ціновий тиск зберігатиметься через перехід бізнесу до більш децентралізованих і витратних схем складської логістики та постачання товарів.Негативний вплив російських обстрілів на економічну активність і динаміку цін відчуватиметься також у 2027 році.Яку політику проводитиме НБУЗ огляду на посилення інфляційного тиску Національний банк зберігатиме достатньо жорсткі монетарні умови. Це необхідно для підтримання привабливості заощаджень у гривні та збереження контрольованості інфляційних і курсових очікувань.Головним завданням НБУ залишається забезпечення стійкого сповільнення інфляції до цільового показника 5%. Водночас під час ухвалення монетарних рішень регулятор враховуватиме послаблення економічної активності та внутрішнього попиту.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

У понеділок, 9 листопада, місія Міжнародного валютного фонду розпочала роботу в Україні. Вона працюватиме над другим та третім переглядом програми розширеного фінансування.Про це повідомила постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано, передає "Укрінформ"."Місія МВФ на чолі у Гевіном Греєм розпочинає сьогодні дискусії з представниками влади України у контексті об’єднаного другого та третього перегляду програми розширеного фінансування (EFF)", — заявила Тофано.За її словами, місія фокусується на цілях макроекономічної та фіскальної політики влади й на засадничих структурних реформах.Зауважимо, за підсумками другого та третього переглядів програми наша держава розраховує отримати фінансову підтримку в розмірі 1,67 мільярда доларів. Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Міжнародний валютний фонд допоможе Україні знайти частину коштів, необхідних для фінансової стійкості у 2027 році.Міжнародний валютний фонд — це спеціалізована установа ООН, яка регулює міжнародні валютно-кредитні відносини та надає фінансову допомогу країнам-членам. Головне завдання — забезпечення стабільності світової фінансової системи, запобігання кризам, сприяння міжнародній торгівлі та надання коротко- й середньострокових кредитів у разі дефіциту платіжного балансу.Нагадаємо, Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом та інших механізмів міжнародної підтримки.Додамо, раніше депутати ухвалили законопроєкт про запровадження ПДВ на товари з іноземних маркетплейсів незалежно від їхньої вартості. Уряд очікує, що зміни приноситимуть державному бюджету понад 10 мільярдів гривень щороку..