Економіка

В Україні дедалі більше громадян натрапляють на проблему виходу на пенсію у 60 років. Причиною є посилення вимог до страхового стажу, через що значна частина людей буде змушена працювати до 63 або 65 років.Як повідомляє "На пенсії", для отримання пенсійних виплат у 2025 році у 60 років потрібно мати щонайменше 32 роки страхового стажу.Втім, якщо стажу не достатньо, вихід на пенсію доведеться відкласти. За наявності щонайменше 22 років стажу вийти на пенсію можна у 63 роки, а за наявності хоча б 15 років стажу — у 65 років. У межах пенсійної реформи до 2028 року вимоги до стажу щороку збільшуватимуться на рік:у 2026 році вийти на пенсію у 60 років можна буде за наявності щонайменше 33 років стажу, у 63 роки — за наявності щонайменше 23 років стажу, у 65 років — за наявності щонайменше 15 років стажу;для виходу на пенсію у 2027 році потрібно буде щонайменше 34 років стажу, у 63 роки — 24 років стажу, у 65 років — щонайменше 15 років стажу;у 2028 році для виходу на пенсію у 60 років потрібно буде щонайменше 35 років стажу, у 63 роки — 25 років стажу, у 65 років — щонайменше 15 років стажу.Варто додати, що, відповідно до пенсійного законодавства, припинити виплачувати пенсію можуть з кількох причин:несвоєчасне оновлення персональних даних (зміна паспорта, адреси проживання або реєстраційного номера платника податків без відповідного повідомлення органів Пенсійного фонду);виїзд за кордон на постійне місце проживання без надання відповідної інформації ПФУ;не проходження ідентифікації внутрішньо переміщеними особами;не використання пенсійних коштів (зняття готівки, здійснення покупок офлайн чи онлайн, переказ коштів) протягом понад шести місяців;поновлення трудової діяльності на посаді, що давала право на пенсію за вислугу років.Нагадаємо, деякі громадяни України через війну або інші причини не отримують пенсію протягом тривалого часу. Проте вони можуть поновити виплати навіть, якщо вони не надходили їм декілька років.

Національний банк України продовжує опускати офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта росте у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Станом на вівторок, 16 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,23 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок становив 41,28 гривні за один долар. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 41,50 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становить 48,49. У понеділок, 15 вересня, офіційний курс гривні до євро був 48,39.Зміцнення гривні: що посприяло посиленню нацвалюти та як довго НБУ може тримати курсВід початку року національна валюта зміцнилася майже на гривню та повернулася до курсу вересня минулого року. На такий стан справ вплинула ціла низка економічних чинників. Про це повідомив Forbes Ukraine із посиланням на банкірів і економістів."У понеділок, 15 вересня, Національний банк установив курс гривні до долара на рівні 41,3. Таким дешевим долар був в Україні рік тому, за винятком декількох днів у березні та серпні. З початку серпня долар подешевшав на 40 копійок", — констатували медійники.Вони зазначили, що основні причини укріплення національної валюти за останній рік — намагання НБУ уповільнити інфляцію. У серпні вона була 13,2% у річному вимірі."Приборкання інфляції цього року — більш пріоритетне завдання для Нацбанку, ніж економія валютних резервів", — заявив керівник з продажів "Банк Авангард" Юрій Крохмаль.Фахівець додав, що фінансова підтримка України від міжнародних партнерів дозволяють НБУ тримати стабільний курс.Що буде далі з національною валютоюForbes Ukraine поспілкувався з банкірами й експертами з Центру економічної стратегії та Київської школи економіки.Аналітики пояснили, що Нацбанк тримає курс, зокрема, через прискорення інфляції у другій половині 2024 року та першій половині 2025 року — сильна гривня дозволяє стримувати зростання цін. НБУ вдалося розвернути тренд. У серпні індекс цін знизився на 0,2%, а в річному вимірі вона склала 13,2%, що менше за прогноз регулятора.При цьому в НБУ наголосили, що, попри зниження, інфляція досі залишається високою. Зараз її показник іще далекий від цілі НБУ у 5%."У середньостроковій перспективі стабільний курс позитивно впливає на інфляцію та купівельну спроможність гривні, коли велика кількість критично важливих товарів імпортується", — акцентував директор департаменту аналітичних досліджень банку Raiffeisen Олександр Печерицин.Він додав, що стабільний курс забезпечують відчутні інтервенції НБУ. Зокрема, у серпні, попри зниження інфляції, регулятор продав на міжбанку 3,4 мільярда доларів із резервів.З іншого боку, за його словами, це призводить до збільшення дефіциту зовнішньої торгівлі, погіршення конкурентних переваг для експортерів і "лагідніші" умови для імпортерів. За останній рік експортний виторг України становив 38,3 мільярда доларів (приріст на 7,4%), імпорт товарів — 79,1 мільярда доларів (+17,2%).Ще одна причина — послаблення долара"Федеральна резервна система США знижуватиме відсоткові ставки, що зменшить прибутковість доларових активів", — припустив головний економіст відділу моделювання управління макроекономічного моделювання та прогнозування департаменту монетарної політики й економічного аналізу НБУ Дмитро Круковець.Він зауважив також, що курсова доларова стабільність тримається на фінансовій підтримці міжнародних партнерів, яка перекриває торговий дефіцит.Валютні резерви зараз складають 46 мільярдів доларів, що є рекордним рівнем. У серпні резерви зросли на 7% завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів.Скільки коштуватиме гривня"Дефіцит зовнішньої торгівлі у червні перевищив п’ять мільярдів доларів, і це абсолютний рекорд для України. Це створює додатковий тиск на валютні резерви та сприяє розриву між попитом і пропозицією валюти", —  пояснив Олександр Печерицин із Raiffeisen. За його словами, до кінця року можна очікувати поступового зниження курсу гривні до долара. Це залежатиме від подальшого розвитку інфляційних процесів, стабільності світового ринку долара, а також ефективності політики НБУ в умовах зовнішньоекономічних викликів."Гальмування інфляції та зменшення валютних надходжень від нового врожаю підштовхнуть НБУ знижувати курс гривні до долара", — зазначив Гліб Вишлінський з Центру економічної стратегії.При цьому поточний курс гривні негативно вплине на український експорт. Такої думки дотримуються всі опитані журналістами експерти."Як тільки інфляція розпочне знижуватися, Нацбанк може повернутися до поступового коригування курсу гривня-долар в бік зростання, щоби зменшити дисбаланси", — припустив Печерицин.Однак девальвація все ж відбудеться, але не в таких масштабах, як очікували на початку року, вважає Юрій Крохмаль з "Банку Авангард".Дмитро Круковець додав, що 2026 року гривня послабшає до рівня 44-46 за долар. Про це, зокрема, йдеться в дослідженні Київської школи економіки Ukraine Macroeconomic Handbook за липень. Це пов’язано з очікуваним зменшенням обсягів міжнародної фінансової підтримки та потребою скорочувати інтервенції НБУ.Курс гривні очікується на рівні 42,7 до долара на кінець 2025 року та 45 гривень до долара на кінець 2026 року, згідно з консенсус-прогнозом Focus Economics за вересень.Нагадаємо, раніше економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ в інтерв'ю TrueUA пояснив, яку валюту зараз варто зберігати. Додамо, в Україні все частіше громадянам відмовляють у прийманні доларових банкнот через їхній зовнішній вигляд. Існують чіткі критерії, які можуть стати причиною відмови у здійсненні обмінної операції, попри те, що офіційно Національний банк не встановлював обмежень щодо року випуску доларів США.

У понеділок, 15 вересня, Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній Раді проект закону №14000 про державний бюджет на 2026 рік. Відповідний документ оприлюднено на сайті парламенту.Згідно з проектом, видатки держбюджету-2026 становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів гривень більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% до минулого року), а дефіцит бюджету очікується на рівні 18,4% ВВП. Потреба у зовнішньому фінансуванні визначена у 2,08 трильйона гривень.Кабмін прогнозує зростання економіки на 2,4%, а рівень інфляції у 2026 році — близько 9,9%. Також у документі зазначено, що середня заробітна плата у 2026 році прогнозується на рівні 30 032 гривень.Пріоритетом проекту залишається сектор безпеки та оборони: на нього передбачено 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП), що на 6,5% більше за цьогорічні видатки.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр України Юлія Свириденко представила проект Державного бюджету на 2026 рік. Тепер його має розглянути Верховна Рада. Свириденко зауважила, що "зараз вся Україна має бути у війську або для війська". Це, за її словами, відображає державний бюджет на 2026 рік.Додамо, за даними аналітиків видання Forbes, Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.

У проекті державного бюджету на наступний рік не вказали, яким буде офіційний курс долара. Проте його можна визначити по розміру міжнародної допомоги, яка планують залучити.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проекту Держбюджету на наступний рік.Як відомо, в понеділок, 15 вересня, український уряд затвердив проект Державного бюджету на 2026 рік. Далі за ухвалення документа мають проголосувати народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради України."Курс долара. В документах прям не згадується, який середній курс закладає уряд на наступний рік. Але це легко порахувати з заявлених планів з залучення міжнародної допомоги (в гривні та доларах)", — зазначив він.Тож, за словами нардепа, уряд закладає середньорічний курс гривні до долара на рівні 45,6 гривні за долар."Традиційно напишу, що це абсолютно нічого не означає і майже ніколи КМУ не вгадує з курсом", — зауважив Железняк.Варто зауважити, що на 16 вересня Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,23 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок становив 41,28 гривні за один долар. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 41,50 гривні.Пріоритети бюджету на 2026 рік Головний пріоритет бюджету — безпека та оборона, а також соціальна стійкість. "Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.Видатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень.Нагадаємо, раніше видання Forbes Ukraine із посиланням на банкірів і економістів писало, що посприяло посиленню нацвалюти та як довго НБУ може тримати курс долара.

У 2026 році заробітна плата українців може зрости. Також уряд планує здійснити індексацію пенсій. Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проекту Держбюджету на наступний рік.Як відомо, в понеділок, 15 вересня, український уряд затвердив проект Державного бюджету на 2026 рік. Далі за ухвалення документа мають проголосувати народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради України.Так, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2026 року може зрости до 8647 гривень (нині — 8000 гривень). Середня зарплата — до 30 032 гривень, тобто зросте на 4146 гривень порівняно з поточним роком.Також уряд планує індексацію пенсій для 10,3 мільйона пенсіонерів. Передбачається, що вона розпочнеться з 1 березня 2026 року."Трансферт Пенсійному фонду — 251,3 мільярда гривень", — зауважив нардеп.До того ж, очікується, що прожитковий мінімум з 1 січня на одну особу становитиме 3209 гривень (у 2025 році — 2920 гривень).Пріоритети бюджету на 2026 рік Головний пріоритет бюджету — безпека та оборона, а також соціальна стійкість. "Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.Видатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень.Нагадаємо, раніше голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев розповів, чому в Україні більшість громадян мають скромні пенсії. .

У понеділок, 15 вересня, Кабінет міністрів ухвалив проект Державного бюджету на 2026 рік. Тепер його має розглянути Верховна Рада.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Ухвалили проект Державного бюджету України на 2026 рік і передаємо його на розгляд Верховної Ради", — написала вона на своїй сторінці у Telegram.Свириденко зауважила, що "зараз вся Україна має бути у війську або для війська". Це, за її словами, відображає державний бюджет на 2026 рік.Основні норми проекту Держбюджету на 2026 рік у цифрахВидатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень."Головний пріоритет бюджету — безпека і оборона, наша соціальна стійкість. Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр.Оборона, пенсії, освіта: які суми закладені у проект Держбюджету на 2026 рікОборона: 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП) на оборону (+168,6 мільярда гривень до 2025 року).Виробництво зброї: щонайменше 44,3 мільярда гривень на українські боєприпаси, ракети, протиракетну оборону, авіаційну та бронетанкову техніку.Освіта: 265,4 мільярда гривень (+66,5 мільярда гривень до 2025 року). Планується:підвищення середньої зарплати педагогічних працівників на 50% двома етапами — 30% з 1 січня 2026, 20% з 1 вересня 2026;безоплатне харчування для 4,4 мільйона школярів 1-11 класів по всій країні з 1 жовтня 2026;підвищення розміру стипендій удвічі для понад 163 тисяч студентів з 1 вересня 2026.Наука: 19,9 мільярда гривень (+5,4 мільярда гривень до 2025 року). Сума включає фінансування для підтримки проектів молодих вчених та підтримки найкращих наукових установ, а також створення центрів оборонних досліджень і виконання розробок на замовлення бізнесу. Охорона здоров’я: 258 мільярда гривень (+38 мільярда гривень до 2025 року). Ця сума розрахована на:збільшення зарплат лікарів первинної та екстреної медичної допомоги (підвищення до 35 тисяч гривень), а також медикам прифронтових регіонів, завдяки збільшенню фінансування програми медичних гарантій до 191,6 мільярда гривень (+16,1 мільярда гривень до 2025 року);безкоштовні ліки для громадян, зокрема для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, інших хронічних хвороб;"чекап 40+": 10 мільярдів гривень на нову адресну виплату для громадян віком від 40 років на проходження комплексного скринінгу здоров’я — у першу чергу перевірка на серцево-судинні захворювання, діабет і стан ментального здоровʼя.Пенсійне забезпечення: 1 трильйон 27 мільярда гривень (+123,4 мільярда гривень до 2025 року). За даним проектом, передбачена індексація пенсій.Соціальна сфера: 467,1 мільярда гривень (+45,3 мільярда гривень до 2025 року):допомога ВПО, підтримка осіб з інвалідністю та протезування, "єЯсла", "Пакунок школяра";новий напрям — фінансування заходів із підтримки демографічного розвитку 24,5 мільярда гривень, включно з допологовою підтримкою, одноразовими виплатами при народженні дитини та допомогою для догляду за дитиною до одного року.Підтримка бізнесу: 41,5 мільярда гривень. Кошти планують спрямувати на:доступні кредити "5-7-9%";забезпечення українців житлом за програмою "єОселя";індустріальні парки та інші ініціативи з надання грантів і підтримки українських виробників; продовження підтримки програми Brave1 для розробників оборонних технологій. Агропромисловий комплекс: 13,1 мільярда гривень (+3,5 мільярда гривень до 2025 року). Культура: 15,8 мільярда гривень (+4,7 мільярда гривень до 2025 року).Нагадаємо, за даними аналітиків видання Forbes, Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.

Національний банк України продовжує опускати офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта росте у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 16 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,23 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок становив 41,28 гривні за один долар. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 41,50 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 48,49. У понеділок, 15 вересня, офіційний курс гривні до євро був 48,39.Зміцнення гривні: що посприяло посиленню нацвалюти та як довго НБУ може тримати курсВід початку року національна валюта зміцнилася майже на гривню та повернулася до курсу вересня минулого року. На такий стан справ вплинула ціла низка економічних чинників. Про це повідомив Forbes Ukraine із посиланням на банкірів і економістів."У понеділок, 15 вересня, Національний банк установив курс гривні до долара на рівні 41,3. Таким дешевим долар був в Україні рік тому, за винятком декількох днів у березні та серпні. З початку серпня долар подешевшав на 40 копійок", — констатували медійники.Вони зазначили, що основні причини укріплення національної валюти за останній рік — намагання НБУ уповільнити інфляцію. У серпні вона була 13,2% у річному вимірі."Приборкання інфляції цього року — більш пріоритетне завдання для Нацбанку, ніж економія валютних резервів", — заявив керівник з продажів "Банк Авангард" Юрій Крохмаль.Фахівець додав, що фінансова підтримка України від міжнародних партнерів дозволяють НБУ тримати стабільний курс.Що буде далі з національною валютоюForbes Ukraine поспілкувався з банкірами й експертами з Центру економічної стратегії та Київської школи економіки.Аналітики пояснили, що Нацбанк тримає курс, зокрема, через прискорення інфляції у другій половині 2024 року та першій половині 2025 року — сильна гривня дозволяє стримувати зростання цін. НБУ вдалося розвернути тренд. У серпні індекс цін знизився на 0,2%, а в річному вимірі вона склала 13,2%, що менше за прогноз регулятора.При цьому в НБУ наголосили, що, попри зниження, інфляція досі залишається високою. Зараз її показник іще далекий від цілі НБУ у 5%."У середньостроковій перспективі стабільний курс позитивно впливає на інфляцію та купівельну спроможність гривні, коли велика кількість критично важливих товарів імпортується", — акцентував директор департаменту аналітичних досліджень банку Raiffeisen Олександр Печерицин.Він додав, що стабільний курс забезпечують відчутні інтервенції НБУ. Зокрема, у серпні, попри зниження інфляції, регулятор продав на міжбанку 3,4 мільярда доларів із резервів.З іншого боку, за його словами, це призводить до збільшення дефіциту зовнішньої торгівлі, погіршення конкурентних переваг для експортерів і "лагідніші" умови для імпортерів. За останній рік експортний виторг України становив 38,3 мільярда доларів (приріст на 7,4%), імпорт товарів — 79,1 мільярда доларів (+17,2%).Ще одна причина — послаблення долара"Федеральна резервна система США знижуватиме відсоткові ставки, що зменшить прибутковість доларових активів", — припустив головний економіст відділу моделювання управління макроекономічного моделювання та прогнозування департаменту монетарної політики й економічного аналізу НБУ Дмитро Круковець.Він зауважив також, що курсова доларова стабільність тримається на фінансовій підтримці міжнародних партнерів, яка перекриває торговий дефіцит.Валютні резерви зараз складають 46 мільярдів доларів, що є рекордним рівнем. У серпні резерви зросли на 7% завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів.Скільки коштуватиме гривня"Дефіцит зовнішньої торгівлі у червні перевищив п’ять мільярдів доларів, і це абсолютний рекорд для України. Це створює додатковий тиск на валютні резерви та сприяє розриву між попитом і пропозицією валюти", —  пояснив Олександр Печерицин із Raiffeisen. За його словами, до кінця року можна очікувати поступового зниження курсу гривні до долара. Це залежатиме від подальшого розвитку інфляційних процесів, стабільності світового ринку долара, а також ефективності політики НБУ в умовах зовнішньоекономічних викликів."Гальмування інфляції та зменшення валютних надходжень від нового врожаю підштовхнуть НБУ знижувати курс гривні до долара", — зазначив Гліб Вишлінський з Центру економічної стратегії.При цьому поточний курс гривні негативно вплине на український експорт. Такої думки дотримуються всі опитані журналістами експерти."Як тільки інфляція розпочне знижуватися, Нацбанк може повернутися до поступового коригування курсу гривня-долар в бік зростання, щоби зменшити дисбаланси", — припустив Печерицин.Однак девальвація все ж відбудеться, але не в таких масштабах, як очікували на початку року, вважає Юрій Крохмаль з "Банку Авангард".Дмитро Круковець додав, що 2026 року гривня послабшає до рівня 44-46 за долар. Про це, зокрема, йдеться в дослідженні Київської школи економіки Ukraine Macroeconomic Handbook за липень. Це пов’язано з очікуваним зменшенням обсягів міжнародної фінансової підтримки та потребою скорочувати інтервенції НБУ.Курс гривні очікується на рівні 42,7 до долара на кінець 2025 року та 45 гривень до долара на кінець 2026 року, згідно з консенсус-прогнозом Focus Economics за вересень.Нагадаємо, 11 вересня голова Національного банку Андрій Пишний заявив, що в Україні інфляція закріплюється на траєкторії зниження. Проте все ж цей показник ще є високим.

Україна може пройти опалювальний сезон без обмежень споживання електроенергії. Проте, це можливо лише за умови відсутності системних російських атак на енергосистему. Про це повідомила прес-служба НЕК "Укренерго" у коментарі "Укрінформу". "Якщо не буде нових системних атак на енергооб’єкти, є всі підстави розраховувати на проходження зимового сезону без обмежень споживання електроенергії", — зазначили у компанії.У компанії запевнили, що у цілому енергосистема планово готується до зимового періоду, але її успішна робота буде залежати від інтенсивності ударів РФ, а також швидкості проведення відновлювальних робіт. "Як буде діяти ворог взимку та з якою силою очікувати обстрілів ми зараз не можемо передбачити. Але точно знаємо, що маємо бути готові до будь-яких сценаріїв", — попередили в "Укренерго".У прес-службі також додали, що нині триває активне відновлення пошкодженого росіянами обладнання та поповнення запасів матеріалів, необхідних для ремонтів електростанцій."Завдяки вжитим заходам енергосистема здатна відносно швидко відновлювати роботу навіть після серйозних пошкоджень", — запевнили в "Укренерго".Нагадаємо, раніше генеральний директор YASNO Сергій Коваленко закликав українців бути готовими до будь-яких сценаріїв взимку. Він також порадив запастися ліхтариками та павербанками. .

В Україні більшість громадян мають скромні пенсії. Досить низький розмір виплат пов'язаний з ухиленням від сплати податків.Таку заяву зробив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев.Посадовець пояснив, що державу позбавляють можливості повноцінно фінансувати соціальну сферу, адже мільярди гривень щороку йдуть у "тінь". Найбільше, за його словами, це відбивається на виплатах пенсіонерів та працівників освіти.Чиновник вважає, що поєднання тіньової економіки та корупції робить нашу країну не лише бідною, а й фактично позбавляє її шансів на розвиток. Нині майже половина економіки перебуває у "тіні"."Це близько 900 мільярдів гривень, які могли б надійти до бюджету у вигляді податків", — зазначив Гетманцев.Як відомо, в Україні право на призначення пенсії мають чоловіки та жінки, яким виповнилося 60, 63 чи 65 років. Нещодавно міністр соціальної політики Денис Улютін розповів, чи планує уряд підвищення пенсійного віку.Нагадаємо, в Україні деяким пенсіонерам можуть припинити нараховувати пенсію. Йдеться про громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях.Водночас у вересні деякі пенсіонери зможуть отримати надбавку до своїх виплат. Зокрема, більші нарахування отримають громадяни віком 70 років і старше.

Європейський Союз заклав у перспективні плани відмову від російського викопного палива. Однак цей процес відбуватиметься поступово та поетапно, у Брюсселі не налаштовані на різкі кроки в цьому напрямку.Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Пінью, її цитує видання The Guardian."Поступова відмова від російського викопного палива — це те, що ми робимо й активно впроваджуємо вже декілька років, з початку війни, з дуже чіткою дорожньою картою. Тепер ми навіть маємо законодавчу пропозицію щодо припинення надходження решти газу до ЄС", — зазначила вона.За її словами, Євросоюз активно працює над реалізацією цього плану, вже визначений чіткий механізм, як саме це відбуватиметься.Пінью також підтвердила, що 19 пакет санкцій проти Росії все ще перебуває у процесі підготовки, до того ж його ще не представили державам-членам.Раніше Єврокомісія офіційно винесла на розгляд законопроект, який передбачає поетапну відмову від імпорту російського газу та нафти до кінця 2027 року. Після початку повномасштабної війни в Україні питання енергетичної залежності від Росії стало ключовим для ЄС, російське паливо поступово витісняється з європейського ринку.Сьогодні американський президент Дональд Трамп заявив, що санкції, які країни Євросоюзу запровадили проти Росії, "не є достатньо жорсткими"."Європа купує нафту в Росії. Я не хочу, щоби вони купували нафту, а санкції, які вони вводять, не є достатньо жорсткими. Я готовий вводити санкції, але вони повинні посилити свої санкції відповідно до того, що роблю я", — підсумував президент США.Нагадаємо, вчора видання Politico повідомляло, що коаліція європейських лідерів переконала американського лідера Дональда Трампа, що Росія не зацікавлена в завершенні війни в Україні та має сісти за стіл переговорів. Тепер Європа хоче переконати непередбачуваний Білий дім узгодити, яким чином цього досягнути.

Від початку року національна валюта зміцнилася майже на гривню та повернулася до курсу вересня минулого року. На такий стан справ вплинула ціла низка економічних чинників.Про це повідомив Forbes Ukraine із посиланням на банкірів і економістів."У понеділок, 15 вересня, Національний банк установив курс гривні до долара на рівні 41,3. Таким дешевим долар був в Україні рік тому, за винятком декількох днів у березні та серпні. З початку серпня долар подешевшав на 40 копійок", — констатували медійники.Вони зазначили, що основні причини укріплення національної валюти за останній рік — намагання НБУ уповільнити інфляцію. У серпні вона була 13,2% у річному вимірі."Приборкання інфляції цього року — більш пріоритетне завдання для Нацбанку, ніж економія валютних резервів", — заявив керівник з продажів "Банк Авангард" Юрій Крохмаль.Фахівець додав, що фінансова підтримка України від міжнародних партнерів дозволяють НБУ тримати стабільний курс.Що буде далі з національною валютоюForbes Ukraine поспілкувався з банкірами й експертами з Центру економічної стратегії та Київської школи економіки.Аналітики пояснили, що Нацбанк тримає курс, зокрема, через прискорення інфляції у другій половині 2024 року та першій половині 2025 року — сильна гривня дозволяє стримувати зростання цін. НБУ вдалося розвернути тренд. У серпні індекс цін знизився на 0,2%, а в річному вимірі вона склала 13,2%, що менше за прогноз регулятора.При цьому в НБУ наголосили, що, попри зниження, інфляція досі залишається високою. Зараз її показник іще далекий від цілі НБУ у 5%."У середньостроковій перспективі стабільний курс позитивно впливає на інфляцію та купівельну спроможність гривні, коли велика кількість критично важливих товарів імпортується", — акцентував директор департаменту аналітичних досліджень банку Raiffeisen Олександр Печерицин.Він додав, що стабільний курс забезпечують відчутні інтервенції НБУ. Зокрема, у серпні, попри зниження інфляції, регулятор продав на міжбанку 3,4 мільярда доларів із резервів.З іншого боку, за його словами, це призводить до збільшення дефіциту зовнішньої торгівлі, погіршення конкурентних переваг для експортерів і "лагідніші" умови для імпортерів. За останній рік експортний виторг України становив 38,3 мільярда доларів (приріст на 7,4%), імпорт товарів — 79,1 мільярда доларів (+17,2%).Ще одна причина — послаблення долара"Федеральна резервна система США знижуватиме відсоткові ставки, що зменшить прибутковість доларових активів", — припустив головний економіст відділу моделювання управління макроекономічного моделювання та прогнозування департаменту монетарної політики й економічного аналізу НБУ Дмитро Круковець.Він зауважив також, що курсова доларова стабільність тримається на фінансовій підтримці міжнародних партнерів, яка перекриває торговий дефіцит.Валютні резерви зараз складають 46 мільярдів доларів, що є рекордним рівнем. У серпні резерви зросли на 7% завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів.Скільки коштуватиме гривня"Дефіцит зовнішньої торгівлі у червні перевищив п’ять мільярдів доларів, і це абсолютний рекорд для України. Це створює додатковий тиск на валютні резерви та сприяє розриву між попитом і пропозицією валюти", —  пояснив Олександр Печерицин із Raiffeisen. За його словами, до кінця року можна очікувати поступового зниження курсу гривні до долара. Це залежатиме від подальшого розвитку інфляційних процесів, стабільності світового ринку долара, а також ефективності політики НБУ в умовах зовнішньоекономічних викликів."Гальмування інфляції та зменшення валютних надходжень від нового врожаю підштовхнуть НБУ знижувати курс гривні до долара", — зазначив Гліб Вишлінський з Центру економічної стратегії.При цьому поточний курс гривні негативно вплине на український експорт. Такої думки дотримуються всі опитані журналістами експерти."Як тільки інфляція розпочне знижуватися, Нацбанк може повернутися до поступового коригування курсу гривня-долар в бік зростання, щоби зменшити дисбаланси", — припустив Печерицин.Однак девальвація все ж відбудеться, але не в таких масштабах, як очікували на початку року, вважає Юрій Крохмаль з "Банку Авангард".Дмитро Круковець додав, що 2026 року гривня послабшає до рівня 44-46 за долар. Про це, зокрема, йдеться в дослідженні Київської школи економіки Ukraine Macroeconomic Handbook за липень. Це пов’язано з очікуваним зменшенням обсягів міжнародної фінансової підтримки та потребою скорочувати інтервенції НБУ.Курс гривні очікується на рівні 42,7 до долара на кінець 2025 року та 45 гривень до долара на кінець 2026 року, згідно з консенсус-прогнозом Focus Economics за вересень.Нагадаємо, що, за оцінками експертів, Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд (МВФ) пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.

В зовнішній торгівлі Росії набирає обертів бартер з іншими країнами. До таких кроків Москва вдається задля того, щоб обійти санкції Заходу.Як повідомляє агентство Reuters, у рамках бартерної торгівлі російські компанії обмінюють пшеницю на китайські автомобілі, а насіння льону — на будівельні матеріали.В одній транзакції, виявленій Reuters з двох торгових джерел, китайські автомобілі були обмінені на російське зерно. За словами одного з джерел, китайські партнери згідно з угодою попросили своїх російських колег розрахуватися зерном. У двох інших угодах насіння льону було обміняне на товари, включно з побутовою технікою та будівельними матеріалами з Китаю, про що свідчать митні декларації. "Китай є основним імпортером російського насіння льону, яке використовується в промислових процесах та як харчовий продукт", — зазначає агентство. В інших угодах метали постачали до Китаю в обмін на машини, китайські послуги обмінювали на сировину, а російський імпортер купував алюміній, щоб розрахуватися з китайською компанією. Одна угода була укладена з Пакистаном."Деякі бартерні операції дозволили імпорт західних товарів до Росії, попри санкції", — зазначили у Reuters. Агентство додає, що, попри спроби Росії налагодити співпрацю з Китаєм та Індією, повернення бартеру показує, наскільки війна в Україні спотворила торгівельні відносини найбільшого у світі виробника природних ресурсів. У Reuters зауважили, що США, Європа та їхні союзники наклали на Москву понад 25 000 різних санкцій.Російський диктатор Володимир Путін заявляє, що економіка Росії перевершила очікування, вказавши на її зростання за останні два роки, порівняно з показниками країн "Великої сімки". Втім, за даними агентства, з'являється все більше ознак напруги в російській економіці, яка, за даними Центрального банку РФ, зараз технічно перебуває в рецесії й страждає від високої інфляції.Чому РФ вдалася до бартеру з КитаємДеякі каральні заходи, зокрема відключення російських банків від платіжної системи SWIFT у 2022 році та попередження Сполучених Штатів Америки китайським банкам про неприпустимість підтримки військових дій РФ, посилили побоювання щодо вторинних санкцій."Китайські банки бояться потрапити до списку санкцій, під вторинні санкції, тому вони не приймають гроші з Росії", — наголошує агентство.Агентство зауважило, що ці побоювання стоять за появою бартерних операцій, які набагато важче відстежити. У 2024 році міністерство економіки Росії опублікувало 14-сторінковий "Посібник з міжнародних бартерних операцій", у якому надає підприємствам поради щодо використання цього методу для обходу санкцій. Reuters наводить для прикладу рішення мінекономіки РФ, яке навіть запропонувало створити торгівельну платформу, що працювала б як бартерна біржа."Зовнішньоторгівельні бартерні операції дозволяють обмінюватися товарами та послугами з іноземними компаніями без необхідності міжнародних транзакцій", — йдеться в документі російського міністерства з посиланням на "умови санкційних обмежень".Що каже Москва про бартерУ відповідь на запит Reuters про коментар митна служба Росії підтвердила, що бартер здійснювався з різними країнами "за широким спектром товарів". Однак митниця держави-агресора зазначила, що кількість бартерних операцій була незначною, порівняно з загальним обсягом зовнішньоторгівельних контрактів.Зокрема, російський уряд і Центральний банк відмовилися обговорювати з Reuters питання бартеру, зазначивши лише, що "даних про такі операції немає", оскільки "вони були б включені в загальні показники, якби про них було повідомлено відповідно до закону".Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп запевнив, що готовий запровадити серйозні санкції проти Російської Федерації, але лише у тому випадку, коли всі країни Північноатлантичного альянсу зроблять те ж саме та припинять купувати нафту країни-агресора.

Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд (МВФ) пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.Таку інформацію оприлюднив Forbes. Аналітики видання зазначили, що Україна має 35 мільярдів доларів підтвердженого зовнішнього фінансування на 2026 рік зі 45 мільярдів доларів потрібних."Після виборів у США Україна не має гарантій фінансової підтримки — Дональд Трамп заявляє, що допомога не буде безкоштовною", — констатували медійники.Вони додали, що на рахунки українського уряду надходить допомога від США, погоджена ще попереднім президентом Джо Байденом — за програмою ERA, яка фіксується із заморожених активів Росії. Але на 2026 рік лише її не вистачить.За підрахунками Міністерства фінансів, Україна потребує додатково 10 мільярдів доларів на наступний рік. За оцінкою НБУ — необхідно 12,7 мільярда доларів"Найімовірнішим джерелом стануть кошти від європейських партнерів", — зазначив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.Однак партнерів із ЄС "не тішить" перспектива збільшувати фінансову допомогу Україні, розповів журналістам депутат фінансово-економічного блоку Верховної Ради на умовах анонімності.Відкритим залишається й питання обсягів допомоги від МВФ. Раунд перемовин між урядом і фондом завершися 10 вересня. На них звучала пропозиція підвищення податків для покриття дефіциту. Але українська влада категорично проти цього. Де знайти гроші"Головним джерелом міжнародного фінансування для України цього року стала програма ERA Loans — кредитні кошти країн G7, які вони позичили на ринку коштом доходів від заморожених російських активів. Загальний обсяг обіцяних кредитів 2025 року — 36 мільярдів доларів", — зауважили медійники.Україна вже отримала майже 30 мільярдів доларів міжнародної допомоги, з яких 21 мільярд доларів — за програмою ERA Loans, 7,3 мільярда доларів — за програмою ЄС Ukraine Facility.До кінця року уряд сподівається отримати ще понад шість мільярдів доларів від Ukraine Facility, але для цього потрібно виконати низку реформ. Найпроблемніша — добір судді до Вищого антикорупційного суду.Наступного року ситуація гірша: від заморожених активів Україна отримає лише 11 мільярдів доларів, а за Ukraine Facility — 7,8 мільярда доларів."Нестача фіксування на наступний рік може бути більшою за консервативні очікування уряду — до 15 мільярдів доларів. Залежно від того, скільки грошей витратимо цього року", — зазначила експертка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій.Про що дискутує Україна з партнерами"Президент, уряд і парламент шукають можливість покрити нестачу у 10 мільярдів доларів через міжнародну допомогу", — наголосила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.Двоє нардепів фінансово-економічного блоку розповіли журналістам на умовах анонімності, що наразі європейські партнери не висловлюють готовності надати додаткові кошти.Керівник НБУ Андрій Пишний і його перший заступник Сергій Ніколайчук зауважили, що й раніше Україна стикалася з нестачею фінансування партнерів, але переговори зрештою давали результат.Ніколайчук згадав нещодавню заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн — 10 вересня вона анонсувала нову ініціативу з підтримки України під назвою "Репараційний кредит" (Reperations Loan), що фінансуватиметься з прибутків від заморожених російських активів. Деталей про обсяг і структуру кредиту фон дер Ляєн не розкрила."Це поки що політична заява, навіть непублічно жодних деталей українська сторона не знає", — пояснив народний депутат від "Слуги Народу", який спілкувався з медійниками на умовах анонімності.Ще одне можливе джерело допомоги — Міжнародний валютний фонд. Бюджет 2026 року став ключовою темою нещодавнього візиту представників фонду до Києва."Найбільша претензія до поточної версії документа — величезна потреба у непокритому фінансуванні", — зауважив учасник цих зустрічей на умовах анонімності.Представники МВФ запропонували Україні використати внутрішній ресурс, зокрема, розглянути варіант підвищення податків. Ідеться про податок на доходи з цифрових платформ (відомий як "податок на OLX"), оподаткування посилок вартістю до 150 євро, а також, можливо, підвищення податку на додану вартість."Уряд проти підвищення ПДВ, та все ж точкові історії, як, наприклад, податок на ОЛХ та оподаткування посилок до 150 євро, підтримує, але це політично складна історія, адже це непопулярні для людей речі", — розповів посадовець, обізнаний із перебігом переговорів. Які варіанти ще існуютьКерівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій акцентував, що інші внутрішні ресурси виглядають обмеженими."Використання облігацій внутрішньої державної позики не має перспективи 2026 року з урахуванням того, що уряду до кінця цього року ще треба збільшити внутрішнє фінансування майже на 250 мільярдів гривень", — додав він.Своєю чергою, Бетлій вважає, що буфер ресурсу в облігацій усе ще є, але його не так багато, якщо запозичити цього року все за планом бюджету.Аналітики стверджують, що Мінфін залишає собі простір для маневру — майже за вісім з половиною місяців не залучив через облігації й половини з передбаченого в бюджеті-2025. На 11 вересня Мінфін позичив через внутрішні боргові папери 359 мільярдів гривень із 764,1 мільярда. Однак під кінець року бюджетні витрати завжди зростають.У Міністерстві економіки розповіли, що ще одна опція, що, зокрема, звучала на перемовинах з МВФ, — детінізація економіки України. Фонд вимагає від уряду концептуального плану детінізації економіки.Раніше голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев оцінив у 800-900 мільярдів гривень частку тіні в економіці. Детінізація, на його думку, могла би за рік принести близько чотирьох мільярдів доларів у державний бюджет. Та проблемою може стати недооцінка діри в українському бюджеті.Нагадаємо, що 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони  "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.

Кремль зіткнувся з величезним дефіцитом бюджету та може збільшити споживчі податки, щоби компенсувати його, а не зменшити фінансування своєї військової машини. У Росії видають економічні витрати за жертву, яку російське населення має прийняти для підтримки війни Росії в Україні.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Декілька джерел в російському уряді повідомили російському опозиційному виданню The Bell, що російський уряд розглядає можливість збільшення податку на додану вартість, федерального податку, що стягується з більшості російських товарів і послуг всередині країни, з 20 до 22 відсотків найближчим часом через великий дефіцит федерального бюджету."Російський уряд міг би генерувати додатково один трильйон рублів щорічно (приблизно 11,9 мільярда доларів), або 0,5 відсотка валового внутрішнього продукту, збільшивши ПДВ до 22 відсотків. Це підвищення податку функціонально вилучить гроші в російського населення, оскільки підприємства перекладають більшу частину підвищення податків на споживачів, підвищуючи вартість товарів і послуг", — констатували аналітики.Міністерство фінансів Росії повідомило, що дефіцит федерального бюджету Росії за січень-серпень 2025 року склав 4,2 трильйона рублів (приблизно 50 мільярдів доларів), що значно перевищує запланований дефіцит у 3,8 трильйона рублів (приблизно 45 мільярдів доларів) на весь 2025 рік.Президент Росії Володимир Путін раніше заявив, що військовий бюджет Росії — 6,3 відсотка її ВВП, або 13,5 трильйона рублів (приблизно 160 мільярдів доларів), значна частина яких, ймовірно, сприяє дефіциту федерального бюджету Росії."Підвищення ПДВ може звести нанівець будь-який прогрес, якого Центральний банк Росії міг досягнути в боротьбі з інфляцією, а також не вирішить жодної з проблем, які, ймовірно, виникнуть через передчасне зниження ключової процентної ставки", — додали експерти.Джерело в Кремлі заявило агенції Reuters наприкінці серпня 2025 року, що підвищення ПДВ — єдиний спосіб для російського уряду розв'язати проблему дефіциту федерального бюджету.Російський уряд востаннє підвищував ПДВ 2019 року з 18 до 20 відсотків, що, за даними Центрального банку Росії, призвело до зростання інфляції на 0,55-0,7 відсоткового пункта.Аналітики зазначили, що Центральний банк Росії бореться з інфляцією протягом останнього року та поступово знижував свою ключову ставку з 21 до 18 відсотків з червня 2025 року, ймовірно, як реакцію на думку про те, що контрінфляційні заходи Центрального банку Росії є успішними."Збільшення ПДВ, ймовірно, призведе до зростання інфляції, одночасно знижуючи грошовий потік у російській економіці, послаблюючи купівельну спроможність споживачів та подальшу стагнацію російського економічного зростання. Путін ненавмисно створив економічну ситуацію, з якої Росії буде важко вийти, вживаючи політику, спрямовану на збільшення залежності російського суспільства від військових витрат", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійський безпілотник увійшов у повітряний простір Румунії в ніч на 13 вересня через декілька днів після вторгнення російського безпілотника в повітряний простір Польщі в ніч з 9 на 10 вересня.Польща дозволила розгортання підкріплень НАТО в Польщі для участі в операції "Східний вартовий" у відповідь на вторгнення російських безпілотників на територію Польщі.Російські та білоруські війська продовжили спільні військові навчання "Захід-2025".Україна продовжила кампанію з далекобійних ударів безпілотників та диверсій проти російської нафтогазової, залізничної та військової інфраструктури в Росії й окупованому Криму.Російські війська просунулися поблизу Покровська та на заході Запорізької області.Нагадаємо, нещодавно в Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що цієї осені російський бізнес масово зменшує витрати через падіння попиту, підвищення податків, а також подорожчання кредитів. Тож кожна десята компанія планує скорочення персоналу.

Національний банк України після нетривалого зростання знову опустив офіційний курс долара. Після вихідних гривня зміцнилася на три копійки.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Станом на понеділок, 15 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,28 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю становив 41,31 гривні за один долар. На готівковому ринку долар зріс на 10 копійок — 41,60 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становить 48,39. У п'ятницю, 12 вересня, офіційний курс гривні до євро був 48,27.Що краще купувати — євро чи євро: фахівці дали нові поради українцямФахівці проаналізували ситуацію на ринку і дали українцям свіжі поради щодо доцільності купівлі чи продажу популярної валюти.Корисні висновки зробив голова Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів економіст Андрій Забловський. Він наголосив, що операції з валютами залежать від того, яку ціль переслідує громадянин.За словами експерта, якщо на меті є заробіток, то доцільно обрати гривневі облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), якщо ж ціллю є прибуток і гарантії від девальвації — тоді валютні ОВДП. Водночас Забловський зауважив, що валютні чи гривневі вклади гарантовано збережуть гроші. Фахівець переконаний, що саме зараз сприятливий період для купівлі валюти, тому що курс як євро, так і долара є невисокий.Проте, експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин дав пораду не відкривати нові депозитні рахунки у гривні на тривалий час, тому що період стабільності практично завершився, а ось ОВДП — залишається хорошим рішенням.Експерт прогнозує, що очікуваний обвал гривні буде швидким — починаючи з середини вересня, протягом 90-100 днів курс долара має усі шанси підскочити до 43-43,5 гривні, а до кінця цього року — до 45 гривень.Що ж стосується продажу валюти, то всі фахівці погоджуються з тим, що цього робити не варто.Нагадаємо, 11 вересня голова Національного банку Андрій Пишний заявив, що в Україні інфляція закріплюється на траєкторії зниження. Проте все ж цей показник ще є високим.