Війна

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов висловив сподівання на відновлення мирних переговорів із Росією за американського посередництва до кінця вересня. Однак умови для припинення вогню навряд чи з'являться до весни 2027 року.Про це Кирило Буданов розповів в інтерв'ю газеті The New York Times.За його словами, очікується, що переговорний трек відновиться після вересневих парламентських виборів у Росії та за декілька тижнів до проміжних виборів у Конгрес США, що пройдуть у листопаді.Керівник президентського офісу зазначив, що початком нового раунду перемовин може стати візит до Києва спецпредставників очільника Білого дому Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера.Водночас Буданов зауважив, що хоча переговори можуть відновитися вже цього місяця, "умови для припинення вогню навряд чи з'являться до весни"."Переговори рано чи пізно до чогось призведуть. Ви не можете воювати все життя", — підсумував очільник Офісу президента України.Також він зауважив, що під час переговорів в Абу-Дабі в січні-лютому 2026 року розглядали три варіанти післявоєнного управління територіями Донбасу. На той час також існував 20-пунктний мирний план. За його словами, розглядали такі варіанти:передачу окупованих територій Донбасу приватним військовим підрядникам;управління ними "Радою миру" президента США Дональда Трампа;створення спільних українсько-російських цивільних адміністрацій.Водночас Буданов радив президенту України Володимиру Зеленському не погоджуватися на компроміс, який дозволив би Росії претендувати на контроль над цією територією.Крім того, однією з головних причин, через яку він у січні погодився очолити Офіс президента України, стала можливість очолити переговорний процес.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, станом на 22 липня Кремль заявляв про готовність відновити переговори з Україною лише після того, як російські війська встановлять повний контроль над Донецькою областю. За даними джерел, у Москві розраховують досягнути цієї мети до кінця 2026 року, однак частина військових вважає такі терміни нереалістичними..

Уже чітко визначено, що американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер прибудуть найближчими днями в Україну та Росію. Деталі є від команди президента Америки. Після відвідин Москви вони прилетять до Києва.Про це повідомив Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Ми готуємося до цього візиту. Відбулася нарада з нашою широкою дипломатичною командою — саме з тими, хто працює з Америкою", — зазначив він.За його словами, так само, як це було під час попередніх дипломатичних візитів американської сторони, Україна забезпечить нормальне функціонування російського повітряного простору, щоби переговорники могли безпечно прибути."Ми піклуємось саме про них, а не про Росію. З нашого боку повітряних ударів не буде, ну і Росія має дзеркально забезпечити тишу без її повітряних ударів на той час, який потрібен для проведення цих перемовин і розв’язання логістичних питань, які повʼязані з цим американським візитом", — акцентував український президент.Він констатував, що мета України — максимально конструктивний, змістовний візит і перемовини з американською стороною."Треба шукати реальні варіанти, як цю війну спрямувати до закінчення. Побачимо, які пропозиції є у Стіва, у Джареда і що їм скажуть на це у Москві", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 31 серпня український лідер Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Тоді, зокрема, обговорили візит американських представників в Україну..

На відміну від звичайних "шахедів", до протидії яким уже звикли українські військові протиповітряної оборони, реактивні дрони мають іншу швидкість і висоту польоту. Тому збити їх набагато складніше.Про це повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, його цитує "РБК-Україна".Він зазначив, що "Герань-4" має крейсерську швидкість близько 320 км/год і може підійматися до чотирьох кілометрів. Значно більша "Герань-5" летить зі швидкістю приблизно 450-600 км/год і може набирати висоту до шести кілометрів."Саме ці характеристики суттєво звужують набір засобів, якими можна з ними боротися. Значна частина тих дешевших засобів, які стали основою боротьби з класичними "шахедами", проти реактивних моделей або не працює, або працює менш успішно", — пояснив Ігнат.Звичайну "Герань-2" можна перехоплювати кулеметами, якими озброєні мобільні вогневі групи та дронами-перехоплювачами. Загалом ефективність перехоплення традиційних бензинових "шахедів" перевищувала 90%.Водночас типовий дрон-перехоплювач може просто не мати належної швидкості, щоби наздогнати реактивну ціль. Кулеметні групи, своєю чергою, отримують набагато менше часу на відкриття вогню, а на великій висоті ціль узагалі виходить за межі їхніх можливостей. Тож, на відміну від традиційних бензинових "шахедів", реактивні — неможливо збивати з кулеметів і дронів-перехоплювачів.Він уточнив: якщо реактивний безпілотник летить доволі низько та повільно, його можна перехопити з ПЗРК — такі випадки вже були. Але зазвичай росіяни намагаються вести ці апарати вище та швидше."Наприклад, ПЗРК здатний стріляти на 4,5 кілометра догори, а якщо реактивний дрон летить на висоті п’ять кілометрів і вище — його вже не дістати з такого комплексу. Тому шанси на ураження реактивних дронів з ПЗРК менші", — пояснив Ігнат.Зараз, за його словами, для протидії реактивним "шахедам" українські військові насамперед застосовують системи радіоелектронної боротьби, авіацію та ЗРК. Пілоти намагаються перехоплювати такі дрони не лише ракетами, а й авіаційними гарматами."Водночас авіація не може одночасно працювати в тій же зоні, де працюють наземні ЗРК, — тому в залежності від погодних умов та інших факторів і обставин, командування оперативно ухвалює рішення, які засоби та де варто застосовувати", — зауважив представник Повітряних сил ЗСУ.Фактично масове застосування реактивних дронів зміщує боротьбу з "шахедами" з відносно дешевого ешелону ППО у значно дорожчий і водночас дефіцитніший. Адже Україна має дефіцит ракет не лише до систем Patriot, а й до ЗРК NASAMS та IRIS-T, а також ракет RIM-7 для комплексів FrankenSAM."Тому військово-політичне керівництво робить усе можливе, аби партнери надали нам більше засобів захисту — зенітні керовані ракети до систем малого та середнього радіусу дії, авіаційні ракети класу "повітря-повітря" різних типів, особливо напередодні зими", — акцентував Ігнат.За його словами, загальний рівень перехоплення реактивних дронів — трохи більше 60%. Водночас в окремих атаках результат уже вищий: 1 вересня Повітряні сили повідомили, що з 72 запущених удень реактивних дронів вдалося збити або подавити 57 — майже 80%.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку активних дій у відповідь на російські удари. За його словами, уже "визначено географію", а час їх проведення оберуть з урахуванням очікуваного результату..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на російський удар по будівлі Служби безпеки України в п’ятницю, 4 вересня. Він назвавши це серйозною ескалацією, яка вимагає рішучих відповідей.Про це Андрій Сибіга заявив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.«Російська атака на центральну будівлю Служби безпеки України є серйозною ескалацією. Однозначно вона вимагає відповідної реакції та рішучих відповідей», — акцентував він.За його словами, Москва завдала цього удару під час відновлення кампанії за мир — оголивши своє справжнє небажання дипломатії."Розташований неподалік об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Софійський собор — також опинився під загрозою», — констатував український міністр.Він закликав усіх міжнародних партнерів України однозначно засудити ці дії та посилити тиск на режим російського диктатора Володимира Путіна."Ми також закликаємо ЮНЕСКО діяти рішуче та наростити зусилля для захисту культурної спадщини в Україні, яка перебуває під загрозою російських агресорів", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше Володимир Зеленський підтвердив факт удару безпілотника в центральну будівлю СБУ в Києві. При цьому ворожий боєприпаси скерували прямо в кабінет керівника служби. На той момент очільник СБУ у своєму кабінеті не перебував.Президент дав завдання Олександру Покладу адекватно, відчутно та за можливості дзеркально відповісти росіянам на цей удар, коли все вдасться підготувати."Наші військові підтримають цю відповідь", — зазначав Володимир Зеленський.Нагадаємо, що внаслідок сьогоднішньої російської атаки пошкоджена пам’ятка архітектури національного значення — Будинок Консисторії на території Національного заповідника "Софія Київська"..

У п'ятницю, 4 вересня, президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку активних дій у відповідь на російські удари. Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram. За його словами, уже "визначено географію майбутніх дій", а час їх проведення оберуть з урахуванням очікуваного результату."Доповідь керівника СБУ Олександра Поклада про підготовку наших активних дій у відповідь на російські удари. Географію відповіді визначили", — зазначив він.Зеленський додав, що "час буде обраний так, щоб був результат".Як відомо, 4 вересня російські окупанти вдарили безпілотником у центральну будівлю Служби безпеки України в Києві. Ворожий боєприпаси скерували прямо в кабінет керівника СБУ.Нагадаємо, міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на російський удар по будівлі Служби безпеки України 4 вересня. Він назвав це серйозною ескалацією, яка вимагає рішучих відповідей..

Унаслідок чергової російської атаки в п’ятницю, 4 вересня, пошкоджена пам’ятка архітектури національного значення — Будинок Консисторії на території Національного заповідника "Софія Київська".Про це повідомили на сайті Міністерства культури України."У будівлі пошкоджено вікна та віконні рами. Жертв і постраждалих серед людей на території заповідника немає", — зазначили у відомстві.. Там нагадали, що Національний заповідник "Софія Київська" внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, списку світової спадщини під загрозою, а також перебуває під посиленим захистом відповідно до Другого протоколу до Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту."Атаки на такі об’єкти є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та становлять загрозу культурній спадщині світового значення", — акцентували в Мінкульті.За інформацією Міністерства культури України, на кінець серпня 2026 року внаслідок повномасштабної російської агресії зафіксовані значні пошкодження або руйнування культурних об’єктів."Ідеться про 2 138 об’єктів культурної спадщини та 2 640 закладів культури", — підсумували в Мінкульті.Як відомо, цього року за підтримки ЮНЕСКО в Національному заповіднику "Софія Київська" реалізовують унікальний проєкт в умовах воєнного стану. Там установили 28 сейсмодатчиків, які відстежують вплив ракетних ударів, вибухів та інших вібраційних навантажень на пам’ятки комплексу.Нагадаємо, що сьогодні російські окупанти вдарили безпілотником у центральну будівлю Служби безпеки України в Києві. Ворожий боєприпаси скерували прямо в кабінет керівника СБУ..

Після останніх ворожих атак на складські об’єкти Київщини область зіткнулася з новим викликом — значними обсягами пошкодженої продукції та відходів.Про це заявив начальник Київської обласної військової адміністрації Руслан Ткаченко."Останніми тижнями ворог завдає відчутних ударів по складських приміщеннях. На частині об’єктів зберігалася продукція, зокрема органічного походження. Через руйнування маємо значні обсяги пошкодженої продукції та відходів, які потрібно максимально швидко і безпечно прибрати", — зазначив посадовець.За його словами, така ситуація є новим викликом для області, оскільки раніше не було одночасного пошкодження такої кількості складських об’єктів і виникнення настільки значних обсягів відходів."Це виклик для області, адже раніше ми не стикалися з одночасним пошкодженням такої кількості складських об’єктів і такими обсягами продукції. Тому сьогодні працюємо над тим, щоб надзвичайні ситуації не переросли в екологічне лихо", — наголосив очільник ОВА.За дорученням президента України до роботи залучили представників обласної адміністрації, Державної екологічної інспекції, громад, бізнесу, ДСНС та інших відповідальних служб. Основне завдання — визначити покроковий план дій, терміни та відповідальних за кожен етап.Йдеться про весь процес — від обстеження пошкоджених об’єктів і визначення виду відходів до їхнього безпечного збирання, сортування, вивезення, оброблення або захоронення."Працюємо разом над впровадженням в області алгоритму поводження з органічними відходами, що залишилися після ворожих атак", — повідомив Ткаченко.Відповідні рішення планують винести на найближче засідання Ради оборони та засідання обласної комісії з питань ТЕБ та НС. Крім того, в області створюють постійно діючу робочу групу, до якої увійдуть представники підприємств, обласної адміністрації та відповідальних служб."Маємо зменшити бюрократію і пришвидшити розгляд кожного питання. Працюємо в режимі реального часу", — наголосив начальник ОВА.За словами Ткаченка, спільне завдання влади, бізнесу та відповідних служб — якнайшвидше допомогти підприємствам ліквідувати наслідки російських атак, водночас дотримуючись усіх необхідних безпекових, екологічних і санітарних вимог.Нагадаємо, наприкінці серпня внаслідок масованої атаки Росії проти України було зруйновано склад Roshen у Чубинському на Київщині. На об’єкті зберігалася готова кондитерська продукція, яка надалі постачалася до торговельних мереж та партнерів.Читайте також: Чи варто українцям збільшувати запаси продуктів через атаки РФ: що кажуть у Мінагрополітики.

У п’ятницю, 4 вересня, російські окупанти вдарили безпілотником у центральну будівлю Служби безпеки України в Києві. Ворожий боєприпаси скерували прямо в кабінет керівника СБУ.Таку інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський, який опублікував спеціальний допис у своєму Telegram-каналі."Говорив з керівником СБУ Олександром Покладом. На жаль, відбулося влучання російського дрона в центральну будівлю СБУ на Володимирській у Києві навпроти Софійського собору", — констатував він.За його словами, всі екстрені служби на місці. Усім, хто постраждав, надають необхідну допомогу."Дрон направили прямо в кабінет керівника Служби безпеки України в цій будівлі", — акцентував український президент.Медіа інформують, що на той момент очільник СБУ у своєму кабінеті не перебував.Він дав завдання Олександру Покладу адекватно, відчутно та за можливості дзеркально відповісти росіянам на цей удар, коли все вдасться підготувати."Наші військові підтримають цю відповідь. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше міський голова столиці Віталій Кличко повідомляв, що уламки впали на дах нежитлової будівлі у Шевченківському районі. Екстрені служби працюють на місце. Одного постраждалого вже госпіталізували медики після падіння дрона в Шевченківському районі столиці.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти завдали ударів по Київській області. Постраждали місцеві мешканці. Внаслідок падіння уламків та атак пошкоджено об’єкти цивільної інфраструктури. Загалом їх 49..

Під час переговорів в Абу-Дабі в січні-лютому 2026 року розглядали три варіанти післявоєнного управління територіями Донбасу. На той час також існував 20-пунктний мирний план.Про це розповів керівник Офісу президента України Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times. За його словами, розглядали такі варіанти:передачу окупованих територій Донбасу приватним військовим підрядникам;управління ними "Радою миру" президента США Дональда Трампа;створення спільних українсько-російських цивільних адміністрацій."За його словами, до лютого реально обговорювали такі можливі варіанти стосовно Донбасу", — йдеться в журналістській публікації.Водночас Буданов радив президенту України Володимиру Зеленському не погоджуватися на компроміс, який дозволив би Росії претендувати на контроль над цією територією.Крім того, однією з головних причин, через яку Буданов у січні погодився очолити Офіс президента України, стала можливість очолити переговорний процес.За словами очільника українського президентського офісу, на той момент спецпредставник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф, а також російські й українські перемовники звели 20-пунктний мирний план до двох ключових нерозв'язаних питань — управління окупованою Росією Запорізькою атомною електростанцією та контроль над утримуваною Україною територією на Донбасі.Як відомо, тоді перший раунд тристоронніх перемовин (Україна, Росія та США) відбувся в Абу-Дабі 23-24 січня, другий — 4-5 лютого. Конкретних результатів тодішні переговори не дали.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, станом на 22 липня Кремль заявляв про готовність відновити переговори з Україною лише після того, як російські війська встановлять повний контроль над Донецькою областю. За даними джерел, у Москві розраховують досягнути цієї мети до кінця 2026 року, однак частина військових вважає такі терміни нереалістичними..

На Одещині росіяни завдали повторного удару по цивільній інфраструктурі просто під час роботи рятувальників. Постраждали двоє людей, загорілися ще три транспортні засоби.Про це повідомив пресцентр Державної служби України з надзвичайних ситуацій.За даними рятувальників, пошкоджене скління та фасад складської будівлі. Крім того, виникло загоряння п'яти вантажних автомобілів. Через повторну повітряну тривогу рятувальники були вимушені відійти на безпечну відстань. "У цей час ворог завдав повторного удару по тій самій локації: спалахнули ще два вантажні автомобілі та мікроавтобус", — додали в ДСНС.Попри небезпеку, рятувальники ліквідували всі осередки пожеж. На місці удару працювали 42 вогнеборці, дев'ять одиниць техніки, а також шість працівників місцевих пожежних команд.Нагадаємо, вранці 4 вересня війська країни-агресорки завдали ударів по Одесі. Постраждали місцеві мешканці..

Українські дипломати активізували зусилля щодо мільярдів заморожених активів Росії, які розміщені в європейських банках. Це пов’язано зі значним дефіцитом бюджету в Україні.Про це повідомило видання Politico. Його аналітики зазначили: Україна хоче, щоби країни Європи відновили дебати стосовно заморожених активів Росії."Часткова виплата та ширші гарантії можуть допомогти подолати глухий кут із Бельгією, яка ветувала цей план у грудні 2025 року", — йдеться в публікації.Віцепрем'єр-міністр України Всеволод Ченцов заявив медійникам, що країна обговорює з європейськими партнерами декілька варіантів покриття прогалин у своїх оборонних і цивільних бюджетах.За його словами, крім частини кредиту ЄС для України у 90 мільярдів євро, є й інші важливі рішення."Ми також розглядаємо можливості в Євросоюзі та пропонуємо, зокрема, ідею заморожених активів", — сказав Ченцов.Це питання повернулося до порядку денного Євросоюзу після того, як декілька членів ЄС закликали Європейську комісію вивчити "нові варіанти" для розблокування активів Росії. Це — Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція.Аналітики видання зазначили, що понад 200 мільярдів євро активів російських центральних банків знерухомлено у всьому ЄС. Більшість з них зберігається у бельгійському фінансовому депозитарії Euroclear. Бельгійський уряд відмовився від пропозицій щодо використання цих коштів, бо вбачає потенційні правові та фінансові ризики."ЄС і Україні "потрібно розглянути інші варіанти, врахувати, скажімо, різні цифри як перший крок", щоби домогтися вивільнення хоча би частини російських активів", — сказав Ченцов у відповідь на запитання видання про те, як Бельгія може змінити свою думку.Дипломат вважає, що не лише Євросоюз, а й інші гравці можуть втрутитися та допомогти відповісти на занепокоєння Бельгії."Я впевнений, що якщо ми хочемо знайти рішення, ми його знайдемо", — додав український посадовець.Але Бельгія заявила, що її позиція на теперішній момент залишається незмінною. На цьому наголосив речник міністра закордонних справ Бельгії Максима Прево.Нагадаємо, що 24 серпня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга акцентував на необхідності відновити серйозні переговори щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України..

У п'ятницю, 4 вересня, у столиці після російської атаки зафіксовано падіння уламків ворожого безпілотника. За попередньою інформацією, спалахнула пожежа.Про це повідомив міський голова столиці Віталій Кличко.За словами посадовця, уламки впали на дах нежитлової будівлі у Шевченківському районі. Екстрені служби прямують на місце.ОНОВЛЕНО. Кличко додав, що одного постраждалого вже госпіталізували медики після падіння БпЛА в Шевченківському районі столиці.Зауважимо, за даними Повітряних сил Збройних  сил України, у ніч на 4 вересня противник атакував Україну керованою авіаційною ракетою Х-31П із акваторії Чорного моря, а також 121 ударним БпЛА. Водночас протиповітряною обороною збито/подавлено 103 ворожі БпЛА типу Shahed, "Гербера", дронів інших типів та S8000 "Бандероль", на Півночі, Півдні, Сході та Центрі країни.До того ж зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 15 локаціях, а також падіння уламків на шести локаціях.Нагадаємо, вранці 4 вересня війська країни-агресорки завдали ударів по Одесі. Постраждали місцеві мешканці3 вересня російські окупанти атакували безпілотником завод Coca-Cola у Броварах Київської області. Внаслідок обстрілу ніхто не постраждав.Також 3 вересня російські війська завдали чергового удару по Києву, внаслідок якого було пошкоджено багатоповерхівку. Спалахнула пожежа на рівні з четвертого по девʼятий поверхи..

Підрозділи Сил оборони України 3 вересня та в ніч на 4 вересня 2026 року уразили низку військових цілей противника. Ворог зазнав серйозних втрат.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. За даними військових, у районі міста Донецьк уражено місце зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА.Водночас у Федорівці Донецької області уражено командний пункт, а в Петрівці Харківської області — командно-спостережний пункт противника.Крім того, атаковано:радіолокаційну станцію у Бобрику Брянської області РФ;пости технічних засобів розвідки АПТС "Гренадер" (автоматизований пост технічних засобів розвідки) у Суворовому та Рисовому, в Криму;ретранслятор MESH-мереж противника у Густомої Курської області РФ."Також у Ровеньках Луганської області уражено базу зберігання паливно-мастильних матеріалів окупантів. Ступінь завданих збитків уточнюється. Робота по ключових військових цілях противника триває", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, упродовж 2 вересня та в ніч на 3 вересня підрозділи Сил оборони України успішно уразили низку важливих військових об'єктів російських окупантів. Серед знищених та пошкоджених цілей — десантний катер БК-16 у Севастополі, станція РЕБ "Красуха-4", а також склади боєприпасів і безпілотників..

У Росії після атака українських дронів зупинено роботу двох великих підприємств нафтопереробної промисловості.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. За даними військових, в результаті ураження  26 серпня 2026 року, підтверджено зупинку роботи нафтопереробного заводу ТОВ "ЛУКОЙЛ-Нижегороднефтеоргсинтез" у Кстово Нижньогородської області РФ.Крім того, підтверджено зупинку роботи комплексу "НОВАТЭК-Усть-Луга" у Слобідці Ленінградської області. Зазначається, що на цьому підприємстві 1 вересня 2026 року  уражено:трубопроводи між насосною станцією видачі нафти та резервуарами з розливом нафтопродуктів на площі 200 кв. метрів;установку переробки первинного газового конденсату;дві колонні установки гідрокрекінгу.Крім того, зафіксовано горіння трубопроводу в резервуарній групі з розливом нафтопродуктів на площі 250 квадратних метрів."Підприємства задіяні в забезпеченні потреб Збройних сил РФ. Робота по ключових об’єктах противника триває", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, упродовж 2 вересня та в ніч на 3 вересня підрозділи Сил оборони України успішно уразили низку важливих військових об'єктів російських окупантів. Серед знищених та пошкоджених цілей — десантний катер БК-16 у Севастополі, станція РЕБ "Красуха-4", а також склади боєприпасів і безпілотників..

Цьогорічна зима може бути складною для українців. Головна причина — удари російської армії по енергетичній інфраструктурі.Про це в інтерв’ю DOU повідомив радник президента України та фахівець із військових радіотехнологій Сергій "Флеш" Бескрестнов."Зима буде важкою, але не в плані їжі чи пального. З цим усе буде гаразд, голоду не буде", — зазначив він.Посадовець також звернув увагу на панічні настрої серед населення. Він наголосив, що через посилення російських дронових атак українці почали активніше скуповувати товари в магазинах, побоюючись можливого дефіциту. Однак, за словами радника президента, підстав для масового запасання продуктами немає."Якщо забракне якогось товару, Європа нас ним завалить. Так, можуть виникнути локальні проблеми з окремими товарними групами, якщо Росія зруйнує якесь конкретне виробництво. Але тотального дефіциту не буде. А ось удари по енергетиці — будуть", — попередив Бескрестнов.Натомість "Флеш" радить українцям заздалегідь подбати про автономні джерела електроенергії. Зокрема, йдеться про генератори, павербанки та інші зарядні пристрої."Усе це можна замовити з Китаю й почекати кілька тижнів на доставку, а не робити це потім у поспіху. У кого є кошти — гібридні інвертори з акумуляторами. І варто мати запас пального, щоб не стояти в чергах на заправках у перший день, коли щось трапиться", — порадив "Флеш".Щодо пального, радник президента також не прогнозує дефіциту. Окремо Бескрестнов звернув увагу на питання водопостачання. Він не виключає, що вже восени може виникнути потреба в додатковому бурінні артезіанських свердловин. Крім того, на його думку, до початку холодів необхідно створювати стаціонарні пункти обігріву."Потрібно будувати стаціонарні пункти обігріву на вулицях — і це мають бути не намети, а щось серйозніше, з генераторами. Це слід робити вже зараз", — наголосив він.Нагадаємо, 31 серпня президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо реалізації комплексних планів стійкості в окремих регіонах та затвердження комплексного плану стійкості територіальної громади Києва..