Війна

Офіційний Париж вимагає, щоб Україна була забезпечена надійними гарантіями безпеки ще до початку будь-якого обговорення територіальних питань у межах потенційних мирних переговорів.Про це повідомляє видання Le Monde, посилаючись на джерело, близьке до президента Франції Еммануеля Макрона.Пріоритет ПарижаЦя заява була зроблена після зустрічей, присвячених даному питанню, що відбулися в Берліні. В оточенні Макрона наголосили: "Насамперед ми хочемо надійних гарантій безпеки для України перед будь-якими обговореннями територіального питання". Там також додали, що у питанні гарантій досягнуто прогресу, зокрема завдяки роботі "коаліції охочих" та уточненню умов підтримки з боку США.Таким чином, Париж чітко окреслив свою позицію: безпека України є пріоритетною умовою перед переходом до вирішення територіальних спорів.Раніше лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського і президента Трампа, а також європейськими командами протягом останніх днів і тижнів.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що представники американської делегації під час перемовин у Німеччині озвучили Україні російські вимоги для завершення війни. При цьому жорстких вимог під час розмови в Берліні ніхто не висував..

Німеччина загалом підтримує ідею створення європейської військової місії для України. Проте Берлін поки що вагається з відправленням власних солдатів, висуваючи чіткі умови щодо мандата, командування та формату їхньої участі.Про це заявив міністр оборони Борис Пісторіус, пише Spiegel. Посадовець висловив застереження щодо завдань потенційних європейських сил для України. Він вважає пропозицію принципово обґрунтованою, але багато питань залишаються без відповідей. Однак сам Пісторіус не брав участі в переговорах, які, з поважної причини, велися у дуже вузькому колі.Після завершення переговорів щодо України в Берліні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц разом з іншими європейськими главами держав та урядів заявив, що багатонаціональні сили під керівництвом Європи та за підтримки США повинні підтримувати українські збройні сили. Їхньою метою буде гарантування безпеки повітряного простору та морів, "також через операції в межах України".Пропозиція європейців — це зобов'язання щодо спільної відповідальності, сказав Пісторус: "Якщо Путін скаже, куди він хоче йти, тоді ми побачимо, що це може означати в деталях".Щодо участі Німеччини, за його словами, можливий мандат від Бундестагу залишається відкритим, як і питання "під чиїм командуванням що насправді відбуватиметься, де і в яких рамках". Пісторіус та його британський колега Джон Гілі потім головували на віртуальній зустрічі Контактної групи з питань оборони України (UDCG), в рамках якої понад 50 країн організовують військову допомогу Україні.Гілі, посилаючись на Берлінські переговори, говорив про ознаки прогресу в мирних перемовинах. Він сказав, що готує британські збройні сили, "щоб ми були готові до дій, коли настане мир — з військами на землі та літаками в повітрі". Однак він додав, що Путін дозволяє своїм жорстоким атакам на Україну продовжуватися. За останні два місяці по Україні було запущено 20 тисяч безпілотників та ракет.Нагадаємо, раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що капітуляція України стала б заохоченням для російського диктатора Володимира Путіна до нових агресій..

Головне управління комунікацій Збройних сил України запевнило, що широкомасштабний наступ російських військ на Чернігівську область є малоймовірним у короткостроковій перспективі. Ця оцінка ґрунтується на аналізі поточної ситуації, напрямків зосередження сил та засобів ворога.Про це повідомляє LIGA.net.Відсутність ударних угрупованьУ Генштабі запевнили, що ознак формування ударних угруповань на цьому напрямку за останні три місяці не зафіксовано, а також не спостерігається суттєвих змін у складі та чисельності російських військ. Оперативна ситуація навколо Чернігова повністю контролюється Силами оборони.Основна загроза — обстріли та ДРГНаразі окупанти зосереджують свої зусилля переважно на обстрілах прикордонних територій Чернігівської області. Для цього вони використовують керовані авіабомби, реактивні системи залпового вогню, артилерію та різні типи дронів. Також зберігається загроза застосування ворожих диверсійно-розвідувальних груп.Інформаційна війна та протидіяВійськові пояснили, що анонси "наступу на Чернігів" від російських пропагандистів, а також заяви Путіна про створення так званої "зони безпеки" є елементами інформаційної війни. Їхня мета — тиск на українське суспільство, поширення паніки та спроба послабити позиції України на можливих переговорах. У відповідь на наявні загрози, підрозділи ЗСУ безперервно вдосконалюють чинну систему оборони, нарощуючи інженерні загородження та антидроновий захист маршрутів.Раніше Генеральний штаб Збройних сил України категорично спростував інформацію, активно поширювану російською пропагандою, про нібито взяття під контроль села Добропілля, що розташоване поблизу Гуляйполя у Запорізькій області. Нагадаємо, нещодавно головнокомандувач української армії Олександр Сирський заявив, що масштаби брехні російського керівництва вражають. Він також розповів про ситуацію у Куп’янську.Своєю чергою, керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначив, що Російська Федерація активно поширює інформаційні наративи про нібито "підготовку наступу на Чернігів", які не відповідають дійсності та є частиною масштабної когнітивної операції проти України..

У вівторок, 16 грудня, міністр оборони України Денис Шмигаль звернувся до міжнародних партнерів під час 32-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн", озвучивши колосальну потребу у фінансуванні оборони на 2026 рік, яка сягає 60 мільярдів доларів від країн-союзників.Про це посадовець повідомив у своєму Telegram-каналі.Рекордний 2025 рікНа початку свого звернення Шмигаль висловив подяку за підтримку у 2025 році, який він назвав рекордним за обсягами допомоги. За його словами, у разі виконання всіх зобов'язань Україна зможе залучити 45 мільярдів доларів, що є найбільшою сумою від початку повномасштабної війни.Потреби 2026 рокуПрем'єр-міністр наголосив, що загальний обсяг оборонних потреб України на 2026 рік становить 120 мільярдів доларів. Хоча половину цієї суми Україна планує покрити власними ресурсами, решта 60 мільярдів доларів має надійти від міжнародних партнерів.Шмигаль окреслив пріоритети фінансування:стабільне та прогнозоване фінансування. Запропоновано механізм, за яким партнери спрямовуватимуть щонайменше 0,25% свого ВВП на оборонні потреби України;протиповітряна оборона. Необхідність посилення спроможностей для захисту населення на тлі безперервного повітряного терору Росії;підтримка виробництва. Інвестиції в українське виробництво дронів та інших ефективних зразків озброєння;постачання боєприпасів. Забезпечення постачання, зокрема далекобійних боєприпасів;механізм PURL. Фінансування ключової співпраці між Європою та США. Загальна потреба України для отримання пакетів PURL у 2026 році становить 15 мільярдів доларів.Шлях до миру через силуШмигаль наголосив, що Україна залишається відданою відновленню миру, проте закликав до посилення тиску на агресора, обмеження його ресурсів та розширення оборонних спроможностей України як необхідної умови для досягнення цієї мети. Насамкінець, прем'єр-міністр подякував усім учасникам Контактної групи, а також висловив особливу вдячність Великій Британії, Німеччині та НАТО за лідерство в організації продуктивного засідання.За інформацією Міністерства оборони України, станом на вересень цього року союзники передали Україні допомогу на суму понад 145 мільярдів доларів, що дало змогу ЗСУ отримати сучасні ППО-системи, винищувачі F-16, танки, бронетехніку, артилерійські снаряди й інші ключові ресурси для протидії російському вторгненню.Нагадаємо, що під час попереднього 31 засідання у форматі "Рамштайн" у жовтні Україна та партнери досягнули домовленостей, які зміцнять обороноздатність держави. Київ отримає низку важливих пакетів підтримки. Про це повідомляв міністр оборони Денис Шмигаль..

Прем'єр-міністр Нідерландів Дік Схооф вважає, що російський диктатор Володимир Путін не готовий до мирних переговорів. Тому він наголосив на необхідності продовжувати посилювати тиск на Росію та всебічно підтримувати Україну.Про це він сказав на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції у Нідерландах 16 грудня, пише "Інтерфакс-Україна". Схооф наголосив на необхідності посилення тиску на Росію та продовження всебічної підтримки України, зокрема у військовій сфері.Нідерландський прем'єр зазначив, що Путін не демонструє серйозної готовності до миру, тому тиск та підтримка мають бути безперервними. Як приклад військової допомоги він навів прискорення виділення 700 мільйонів євро наступного року. Крім того, Нідерланди вже внесли 250 мільйонів євро в американську ініціативу PURL для закупівлі боєприпасів для F-16 та засобів протиповітряної оборони. Очільник нідерландського уряду запевнив, що його країна докладає максимум зусиль, аби якнайшвидше перетворити оголошені фінансові зобов'язання на реальне обладнання, необхідне Україні."Ми повинні продовжувати надавати Україні можливість продовжувати цю боротьбу, що є надзвичайно важливим. Але також для забезпечення миру, відновлення та стійкості", — підсумував Схооф.Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявив, що лідери країн-учасниць "Коаліції рішучих" заявили про готовність розмістити в Україні сили підтримки. Вони виступатимуть елементом гарантій безпеки після завершення війни.Нагадаємо, Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував Росії влаштувати перемир’я на Різдво. Німецький канцлер висловив сподівання, що російська влада може виявити "залишки людяності" та припинити обстріли хоча б на декілька днів під час Різдва.Президент України Володимир Зеленський підтримав таку ініціативу. За його словами, наша держава буде підтримувати ідею будь-якого припинення вогню. Однак багато залежить і від позиції країни-агресорки..

Ціни на російську нафту зараз найнижчі з початку війни в Україні, оскільки санкції посилюють знижки, які повинна пропонувати нафтова промисловість країни, а ф'ючерси на ринкові ціни падають.Про це повідомляє Bloomberg.Згідно з даними Argus Media, російські експортери нафти отримують в середньому трохи більш як 40 доларів за барель вантажів, що відправляються з Балтійського, Чорного морів та східного порту Козьміно. Це на 28% менше за останні три місяці, оскільки нещодавні обмеження, спрямовані проти нафтових гігантів ПАТ "Роснефть" та ПАТ "Лукойл", розширили знижки.Наростальний тиск Заходу на торгівлю нафтою з Росією ускладнює продаж і постачання барелів, а заходи також спрямовані на нафтопереробні заводи провідних покупців, таких як Індія. Крім того, світові ціни на еталонну нафту падають, торгуючись у вівторок нижче 60 доларів за барель вперше з травня.Доходи, які Росія отримує від своєї нафти, — які разом із доходами від газу становлять близько чверті державного бюджету країни, — мають вирішальне значення для фінансування її війни. Нижчі доходи створюють фінансове навантаження на нафтові компанії країни та зменшують суму податків, які вони сплачують до скарбниці Кремля.Адміністрація Трампа протягом останніх кількох тижнів проводить дипломатичну кампанію, спрямовану на припинення конфлікту. Президент Володимир Путін під час нещодавнього візиту до Індії визнав, що економічне зростання Росії сповільнюється. Індійські чиновники заявили, що очікують, що імпорт з Росії цього місяця становитиме близько 800 тисяч барелів на день, що значно менше, ніж у листопаді, хоча обсяг постачань все ще залишається значним. Китайський нафтопереробний завод нещодавно придбав партію сирої нафти зі східних портів Росії за найбільшою знижкою цього року. Ці дві азійські країни є основними покупцями російської нафти.Нагадаємо, 13 грудня президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки й оборони щодо застосування санкцій проти 656 кораблів, які є частиною "тіньового флоту" Росії..

Російська окупаційна адміністрація у Криму незаконно конфіскувала майно Олександра Усика — володаря титулів WBC, WBA та IBF у надважкій вазі.  Боксера звинуватили у нібито "співпрацю з Києвом" та фінансування "українських нацистів". Про це у Telegram-каналі заявив так званий "голова Держради Криму" Володимир Константинов. За його словами, майно боксера, а також ще 83 інших фізичних та юридичних осіб, було "націоналізовано" за нібито "співпрацю з Києвом" та фінансування "українських нацистів". Окупанти висунули Усику звинувачення у "прихильності нацистській ідеології" через те, що він "неодноразово засуджував агресивну війну [РФ] проти України (СВО) і організовував збори коштів на потреби ЗСУ". До переліку конфіскованого майна також увійшли об'єкти, що належать екс-нардепу Ігорю Франчуку, ТОВ "Таврида-Плаза", ПАТ "Шахта імені О.Ф. Засядька", Володимиру Присяжнюку та українським військовим.Раніше український боксер надважкої ваги Олександр Усик заявляв, що готовий у разі потреби воювати проти російської армії. Він зазначив, що багато його друзів загинули на війні або зазнали тяжких поранень.Також Олександр Усик звертався із закликом до кандидата в президенти США Дональда Трампа допомогти звільнити українських захисників з полону Російської Федерації.Нагадаємо, колишній чемпіон світу в надважкій вазі Деонтей Вайлдер підтвердив, що його команда та представники володаря титулів WBC, WBA та IBF Олександра Усика наразі ведуть переговори щодо їхнього можливого поєдинку..

Кая Каллас, голова зовнішньої політики Європейського Союзу, під час заходу в Гаазі заявила про неминучість відповідальності Росії за агресію в Україні. Про це повідомляє The Guardian. Вона наголосила, що комісія, яка затвердить суму збитків для виплати Росією, є важливим попередженням іншим потенційним агресорам про притягнення до відповідальності. "Комісія, яка затвердить розмір військових збитків в Україні, що мають бути виплачені Росією, надсилає сигнал майбутнім агресорам, сказав Каллас", — йдеться у заяві посадовиці.Крім того, ЄС надасть до одного мільйона євро для фінансування підготовчих робіт новоствореної комісії.Нещодавно Кая Каллас зазначила, що Європейський Союз на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію.Також високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявляла, що Київ не повинен йти на поступки й віддавати країні-агресорці Росії Донбас, адже тоді РФ точно продовжить захоплювати всю Україну.Водночас, за словами Каллас, Європейський Союз не віддасть Російській Федерації заморожені активи до того моменту, поки країна-агресорка не виплатить Україні репарації. Таким чином у Європі планують нарощувати тиск на Москву..

Лідери країн-учасниць "Коаліції рішучих" заявили про готовність розмістити в Україні сили підтримки. Вони виступатимуть елементом гарантій безпеки після завершення війни. Про це заявив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква в ефірі національного телемарафону. Він відзначив, що лідери країн ЄС вже напрацювали певний формат взаємодії з українською стороною."Не розкриваючи подробиць, скажу, що так: європейські лідери, які беруть участь у форматі "Коаліції рішучих", а там є формат так званої Мультифункційної групи Україна, — це, власне, те, про що ми говоримо: розміщення сил підтримки", — заявив він.За словами заступника керівника ОП, європейська сторона вже визначилася з конкретними підходами у цьому питанні. Також, як зазначив Жовква, американська сторона зі свого боку говорила про гарантії безпеки, і ці питання детально обговорювалися під час відповідних зустрічей. Робота над ними триває."Ми чітко розуміємо, хто з європейських країн і в яких форматах може допомагати Україні зберігати мир. Адже такий формат працюватиме після того, як буде досягнуте перемир’я на території України, і в майбутньому потрібно не допустити повторення російської агресії", — підкреслив Жовква.Нагадаємо, 16 грудня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що "Коаліція охочих" підготувала плани щодо можливого розміщення військ на території України. Вони передбачають охоплюють операції у повітрі, на морі та на землі..

Підготовка до атаки на російську субмарину проекту 636 "Варшав'янка" в порту Новоросійська була складною та багаторівневою.Про це в ефірі телемарафону заявив речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук."В цій операції є багато шарів, починаючи від розробки самого засобу ураження і закінчуючи плануванням, з виключенням витоків інформації. Провести такий захід — це комплексна і доволі складна справа", — наголосив речник.За його словами, операція з ураження ворожої субмарини була складною, тому що база в Новоросійську захищена, і останнім часом держава-агресор в Чорному морі не тримає свої кораблі та човни саме через небезпеку їх ураження. Плетенчук зауважив, що росіяни вимушені перебувати у порту Новоросійська. "У разі якоїсь небезпеки змінювати місце стоянки. Тобто переставляти кораблі або виходити з бази для того, щоб не отримати ураження. А тут, як ви бачите, ніякої небезпеки вони не відчували", — зазначив він.Речник додав, що підводний човен "Ростов-на-Дону" Україна уразила ще торік. І це був перший підводний човен, який будь-яка країна в бою втратила після Другої світової війни. За його словами, "Варшав'янка" — це вже другий човен. Тобто окупанти встановили антирекорд. "Ну і відповідно залишається ще два таких підводні човни і один підводний човен, який не є носієм крилатих ракет. Загалом їх було в Чорному морі у росіян колись шість одиниць", — зауважив Плетенчук.Що відомо про субмарину проекту 636 "Варшав'янка"Це дизельно-електричний багатоцільовий підводний човен з акцентом на малошумність і приховане пересування. Модифікація 636.3 отримала поліпшену гідроакустичну "оболонку". На озброєнні підводний човен має шість торпедних апаратів калібру 533 мм і боєкомплект торпед/поміщених через апарати крилатих ракет. Субмарина здатна нести і запускати крилаті ракети "Калібр" (зазвичай до чотирьох на борту, пуски — через торпедні апарати). Екіпаж судна складає 52 особи, а автономність плавання сягає 45 днів. Підводні човни цього класу передбачалося будувати у великих кількостях на експорт у країни Варшавського договору, тому проект і має таку назву. Експортна вартість субмарини оцінена у 300 мільйонів доларів.Нагадаємо, напередодні Служба безпеки України провела чергову унікальну спецоперацію та вдарила по підводному човну росіян в порту Новоросійська. Це відбулося вперше в історії. Підводні дрони Sub Sea Baby підірвали російський підводний човен класу 636.3 "Варшав'янка" (за класифікацією НАТО — Kilo)..

У Кремлі відкинули ідею різдвяного перемир’я між Україною та Росією, яку раніше запропонував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.Як повідомив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, Москва не зацікавлена у тимчасовому припиненні вогню.За словами Пєскова, подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вийдуть Росія та Україна на певну угоду. При цьому він послався на позицію президента США Дональда Трампа, який раніше заявляв про необхідність досягнення домовленостей між сторонами.Речник Кремля також наголосив, що, за його словами, позиція Росії нібито є "відомою, послідовною, прозорою та зрозумілою" як для США, так і для України."Ми хочемо миру, ми не хочемо перемир'я, щоб дати перепочинок Україні та підготуватися до продовження війни", — заявив Пєсков.Він додав, що у Кремлі, нібито прагнуть "досягти своїх цілей і зупинити війну", водночас не згадавши, що саме Росія розв’язала повномасштабну агресію проти України.Нагадаємо, Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував Росії влаштувати перемир’я на Різдво. Німецький канцлер висловив сподівання, що російська влада може виявити "залишки людяності" та припинити обстріли хоча би на декілька днів під час Різдва.Президент України Володимир Зеленський підтримав таку ініціативу. За його словами, наша держава буде підтримувати ідею будь-якого припинення вогню. Однак багато залежить і від позиції країни-агресорки..

Вночі 16 грудня рашисти атакували Одеську область. Під удар потрапив склад з бойлерами та обігрівачами.Про це повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер."Росія продовжує тероризувати цивільне населення Одещини. Цієї ночі ворог атакував регіон кількома десятками ударних безпілотників", — йдеться у повідомленні.Він відзначив, що внаслідок атаки на території одного з підприємств виникла масштабна пожежа. Зокрема, вогонь охопив склад із бойлерами та обігрівачами."Наразі пожежу повністю ліквідували рятувальники. Врятовано поруч розташований склад логістичної компанії. Постраждалих, на щастя, немає. На місці події продовжують працювати відповідні служби", — додав він.. Нагадаємо, що 13 грудня російські війська здійснили одну з найбільш масованих повітряних атак на Одещину. Внаслідок ударів пошкоджено критичні об'єкти цивільної, енергетичної та промислової інфраструктури.Також у ніч на 13 грудня російські війська завдали масованого ракетно-дронового удару по енергетичній інфраструктурі України, цілячись по об’єктах генерації, розподілу та передачі електроенергії. Внаслідок атаки були зафіксовані знеструмлення споживачів у шести регіонах..

Повномасштабна війна в Україні оголила не лише агресію Росії, а й її глибинний страх — страх перед правдою. Багато росіян воліють існувати у власній інформаційній бульбашці, де війна має інші назви, злочини — виправдання, а реальність підміняється зручними міфами.Історик і педагог, співавтор підручників з історії України та автор YouTube-каналу Vox Veritatis (Голос правди), який налічує понад півмільйона підписників, Віталій Дрібниця, майже п’ять років виходить на прямий контакт із росіянами, яких з дитинства вчать не бачити очевидного. Ще з квітня 2021 року він спростовує проросійські наративи у розмовах з росіянами в чат-рулетці. Пан Віталій говорить із тими, хто заперечує факти, виправдовує насильство і ховається за вигаданими поясненнями.Та, чи можливо прорвати цю інформаційну бульбашку і достукатися до тих, хто не хоче чути правду? Про це і не тільки ми поговорили з Віталієм Дрібницею у нашому інтерв’ю.— Що стало точкою неповернення, коли ви вирішили: "Потрібно йти до росіян і говорити з ними прямо"?— Це був досить довгий процес, коли я під тиском певних об'єктивних і суб'єктивних обставин почав розмовляти з росіянами. Для цього було декілька причин: з одного боку, я дивився українських блогерів, які, зокрема, зачіпали історичні питання, а я ж маю історичну освіту, і мені, як то кажуть, вухо різали деякі помилки в питаннях чи відповідях наших блогерів. Думав собі, що прийду, розкажу так, як воно є. З іншого боку, хвороба мене викинула з роботи, не вистачало спілкування. Я вирішив, раз усі спілкуються через чат-рулетку, то і я туди зайду, спробую поспілкуватися. Тобто це починалося доволі повільно, в декілька етапів.— Vox Veritatis — це більше про просвітництво чи про фіксацію стану російської свідомості?— Знову таки, створення свого блогу пройшло декілька етапів. Спочатку в мене була романтична ідея викладати тільки відео з так званими "адекватними росіянами", бо наші українські блогери викладали росіян такими, як вони є, ну а в мене була ідея, що я знайду таких (адекватних росіян, — ред.) та буду викладати. Коли ці пошуки закінчилися пшиком, скажімо так, бо їх надзвичайно мало, то став викладати так, як воно є. І якоїсь мети, що це буде просвітницький проект, чи буде фіксаційний проект — такого не було. Воно і до сьогодні залишилося в такому розмитому форматі. Тобто я спілкуюся і на історичні теми, і на теми агресії Росії проти України.На основному моєму каналі вже є просвітницький проект, коли я сам беру, як історик, як журналіст, інтерв'ю в українських професійних істориків, і то вже дійсно просвітницький проект. Також останнім часом я, певним чином, наголошую, що хотів би бачити свій проект просвітницьким, але насправді він не тільки про просвітництво.— У чат-рулетці ви спілкуєтеся з росіянами різних верств населення, віку та рівня освіченості. Що їх усіх поєднує? Які характерні риси сучасного російського етосу?— Ну, по-перше, треба ж розуміти, що чат-рулетка — це специфічна платформа, там представлені не усі категорії населення. Тому робити якісь висновки, виходячи з чат-рулетки, про всю Росію — неможливо. Але, з усім тим, чотири роки, проведені в чат-рулетці, і опитування тих росіян, які більш-менш адекватно реагують на діалог і адекватно реагують на ситуацію, вони роблять такий зріз російського суспільства.Що об'єднує російське суспільство на сьогодні? Це абсолютне невизнання суб'єктності України й українців. Тобто вони не визнають Україну як окрему державу, український народ як окремий народ. Відповідно, якщо це історичні питання, вони не визнають окремішності історії України від історії Росії — і це найголовніша риса, яка їх об'єднує.Якщо говорити про політичні питання, коли йдеться про агресію РФ проти України, то абсолютна більшість росіян впевнені, що агресори в цій ситуації українці, що ми її розпочали, що Майдан поклав їй початок. Щоправда, жоден росіянин на питання: "На яку ж конкретно область Росії, у якому місяці чи році Україна напала" — відповіді немає. Але, за їхніми словами, Україна все-таки "агресор".— У відеодіалогінгу ви намагаєтеся дотримуватися етики дискурсу, чого, на жаль, не можна сказати про ваших опонентів-росіян. То ж які норми дискурсивної етики найчастіше порушуються ними та чому?— Скажу чесно, я теж інколи не дотримуюся тих норм, які виставляю сам, адже я — реальна людина, є реальний діалог і є емоції. Для тих, хто хоче мене бачити поза дискурсом, є канал на Patreon, там, як мінімум, за три долари на місяць можна мене побачити трошки іншим. Але я намагаюся цим не зловживати. Для діалогу потрібні двоє, які говорять і чують один одного. Як правило, росіяни на себе перебирають функцію того, хто говорить, а що вони там говорять — це вже інше питання. Я ж і, відповідно, глядачі мають слухати все, що вони несуть в ефір. Звісно, мене таке не влаштовує. Це називається у блогерів — забовтування, і росіяни зловживають цим. Росіяни зловживають відсутністю конкретики.Коли в діалозі ставиш конкретне питання, наприклад, як я вже згадував, просиш назвати територію Росії, рік, місяць, день, коли "напала" Україна — і починається: "А моя бабушка там в Криму…" тощо. Ця відсутність конкретики спочатку вражала, проте зараз я до неї звик: розумію, що коли ставлю конкретні питання, то відповіді на них не буде. Зловживають росіяни й ненормативною лексикою. Я постійно прошу і питаю, чи може людина розмовляти без використання подібної лексики, однак їм складно не використовувати відповідні слова, а інколи й цілі речення складаються з цих слів. Звісно, що YouYube таке не пропускає, і я такий контент викладати не маю права.До того ж порушуються правила елементарної етики, коли людина не хоче чути співрозмовника, а воліє розповісти своє. Звичайно, і я своє хочу розповісти, але я намагаюся не вживати забороненої лексики, говорити достатньо повільно, а не "торохтіти" дуже швидко, бо часто росіяни думають, що чим швидше вони будуть говорити, тим краще їх почують. Загалом, таких речей надзвичайно багато у спілкуванні.— А який найпоширеніший когнітивний збій росіян, коли йдеться про Україну?— Коли починаєш доводити, що є на картах Україна, є в документах Україна, вони в це ніяк не можуть повірити. Вони заходять в чат-рулетку під впливом своїх засобів масової інформації й намагаються довести елементарні речі, які при перевірці не відповідають дійсності. От з останнього, що в пам'яті закарбувалося, це коли росіянин почав розповідати, що у XIII столітті існувало Московське царство, на що я відповів, що Московське царство — це XVI століття, а росіянин знову почав стверджувати, що ні — XIII. Він звертався до голосового помічника Аліси, яка йому відповіла, що ніякого Московського царства в XIII столітті не існувало, а натомість воно існувало в XVI столітті. Та, попри це, росіянин продовжував стверджувати, що це українці щось підкрутили тощо. Коли навіть зі своїх джерел інформації вони отримують більш-менш реальну інформацію, це хоч і збиває їх з пантелику, але на дуже короткий період, буквально на секунду-дві, а потім вони продовжують гнути свою лінію.— Ви ведете свій канал вже доволі тривалий час. Як змінилася поведінка росіян у чат-рулетці — вони стають агресивнішими, чи просто частіше перемикаються?— Майже ніяк за останні чотири роки. Було три хвилі по декілька днів, а то і тижнів, коли не можна було зав'язати діалог, ці хвилі були пов'язані, по-перше, з відходом російських військ із Херсона — вони не знали, як на це реагувати і перемикалися, проходило декілька днів, перш ніж вони могли щось сказати, бо по телебаченню ще чітко не пояснили, що їм треба розповідати в цій ситуації.Була така ж хвиля, пов'язана із заходом українських військ у Курську область, коли вони ніяк не могли зреагувати. Також була подібна пауза, коли прийшов до влади в США президент Трамп. Росіяни не могли зорієнтуватися: Трамп за Росію, чи Трамп проти Росії, та кого він буде підтримувати? Був такий різнобій. Загалом, відсоток адекватних росіян залишається на тому рівні, що й рік тому, що й чотири роки тому.— Cудячи з ваших слів, ми не бачимо ніякого прогресу у зростанні адекватності росіян, і це доволі неприємна новина, особливо для людей, які вірять в мир. А ви радше вірите у повільну еволюцію свідомості чи в її жорсткий перезапуск через крах імперії?— Дуже дихотомічно ви поставили питання (посміхається, — ред.) — або, або. Воно буває і так, і так. Є певна кількість росіян: від двох до п'яти відсотків, які абсолютно адекватно розуміють ситуацію. Зміни у соціальній свідомості країни із населенням понад 100 мільйонів відбуваються доволі повільно. І такі зміни відбуваються, скажу, можливо, як старий марксист, як мене колись навчали в інституті (посміхається, — ред.), що буття визначає свідомість, тобто коли відбудуться якісь зрушення в самій країні, то, можливо, будуть зрушення і у свідомості великих мас російського населення. Допоки цих змін не відбулося, вони пишаються своєю перемогою над Україною, доводять те, що неможливо довести.І тут йдеться не про те, чи вірю я в це, просто як історик і людина, яка ще й читала колись соціологію, я розумію, що ці зміни достатньо повільні серед великих соціальних груп. Але обов'язковою передумовою змін у поглядах великих соціальних груп мають бути зміни в самій країні: політичні, економічні тощо. Без цього змінити масову свідомість росіян будь-якою балаканиною, зокрема й моєю, не можливо.— Якщо коротко і без дипломатії: імперія в Росії закінчиться падінням держави, чи трансформацією народу?— Відпадінням від Росії окремих територій — тільки після цього можна говорити про якісь суспільні зміни. Народ не буде трансформуватися у наявних умовах. Ми вже декілька років живемо в ситуації, коли сподівалися, що росіяни побачать свої жертви, свої кладовища, як свого часу це було під час чеченської кампанії, коли були масові мітинги російських матерів. На сьогодні ми подібного не бачимо. Суспільство залякане, думає, як потрібно владі, тому воно трансформуватися не буде, а найближчим часом — це 100%.— Який головний історичний міф Росії потрібно зруйнувати, щоби з’явився шанс на мир?— Щоб ми мали шанс на мир, треба зруйнувати авторитарний режим в Росії — як мінімум. Тут йдеться навіть не про міфи, а про жорстоко централізовану сьогоденну систему влади у Російській Федерації. Треба зруйнувати державу як таку, щоби вона або перетворилася на реальну федерацію, бо вона тільки за Конституцією федерація, або якась частина території Росії має бути втрачена. Без таких глобальних змін не буде шансу на мир, але може бути шанс на якесь перемир'я, протягом якого росіяни будуть готуватися до чергового наступу.Якщо дійсно говорити про міфи, які треба зламати, то це міф про відсутність історії України. Скоро вийде відео на моєму каналі, й там людина каже, що має прекрасну освіту, і їй ніде не казали про історію України, отже історії України не існує. Тобто, по-перше: міф про те, що існує тільки Росія, що не існує ніяких історій у сусідів Російської Федерації. А по-друге, те, що я бачу зараз в академічній російській історіографії, бо, знов-таки, в мене на каналі є зараз окремий список відтворення "СІР" — серія "Історія Росії", де я аналізую частину другого тому багатотомного академічного видання "Історія Росії", яке почало виходити 2024 року. То у цьому виданні включена історія території сучасної України з Кримом і просто пишеться —  "Крим, північне Причорномор'я". В історію Росії включена історія Прибалтики, але чомусь не включена історія, наприклад, Фінляндії, хоча, Російська імперія володіла цією територією, або історія Польщі. А от історія України є невід'ємною частиною історії Росії, як і історія Прибалтики. Тобто тут чітко видно той фокус, через який історики дивляться на минуле, і цей фокус надає їм політична влада та показує, що це російські території. Як наслідок, російське населення дивиться на українців і стверджує, що нас немає, бо їх не вчили в школах про нас нічому.— Але це ж міфотворчість…— Звісно, що це історичний міф, який вони вибудовують послідовно. І коли про це говориться у шкільних підручниках Мединського — це одна справа, а коли про це говорить академічна наука, яка має досягнути істини, але замість цього вона плодить міфи — це погано. — Чому російське суспільство так вперто захищає злочинну державу, навіть коли це шкодить йому самому?— Це не залежить від режиму, який править в Росії. Якщо історично на це подивитися, то більшість населення Росії завжди виховувалося в дусі державності, тому що з часів (якщо вірити російському історику Ігорю Данилевському) Андрія Боголюбського, з XII століття, якщо вже трошки ближче, то з часів Івана Грозного — з XVI століття, вся структура суспільства Росії була достатньо примітивною і складалася з держави й решти. Там не було ні самоуправління, як у Східній Європі в Україні, не було Магдебурзького права, не було виборності королів, як у Речі Посполитій, де ми жили достатньо довго, не було незалежного судочинства — воно з'явилося тільки після реформи Олександра II у другій половині XIX століття. Тобто історія Росії — це фактично історія держави, еліти невеликої групи, яка посіла цю державу, і решти населення, яке абсолютно розпорошене і не об'єднувалося у жодні організації.Бо коли, наприклад, читаєш історію Німеччини другої половини ХХ століття, чи історію Веймарської республіки середини ХХ століття — першої половини ХХ століття, то кожен німець був членом десятка, якщо не півтора десятка громадських організацій або рухів. Росіянам ці рухи і організації всю свою історію нав'язувала держава. Матеріальною основою цьому слугує те, що у Росії ніколи не було організацій незалежних від держави. Вони виникли десь наприкінці ХХ — на початку ХХ століття, і далі припинили існувати. До цього держава упорядкувала усе у Росії, а потім встановився жорсткий тоталітарний більшовицький режим на території не тільки Росії, а й всього Радянського Союзу. Тому це властиво психології пересічного росіянина, який, окрім держави, нічого іншого й не знає. У нас натомість було багато соціальних організацій, політичних організацій, судових. Окрім держави, було ще багато чого іншого. У Росії ж це держава і народ.— Рано чи пізно будь-яка війна закінчується, вона не може тривати вічно, якою б довгою не була. І після війни наступає період відбудови. Як ви бачите роль істориків у післявоєнному відновленні? Хто такі історики у повоєнний час: свідки, терапевти, чи, можливо, прокурори?— Ви ставите мене в певні рамки. Історики є і тими, і тими, і тими. Взагалі мета фахових істориків, бо я — історик-педагог, історик-популяризатор, а мета фахових істориків — досягнути істини та описати історичні процеси максимально близько до того, як вони відбувалися. Тому там є і певна оцінка, і певний опис. Нині історики намагаються відходити від оцінок, але ми реальні люди, і ми бачимо те реальне горе, і все те, що принесла Російська Федерація Україні, українському народу. Не можна це описати відсторонено: зрозуміло, що тут будуть і судді, і прокурори-історики тощо. Тобто історик на сьогодні — це достатньо розширена спеціальність, яка багато чого у собі поєднує.— Останні роки ми бачимо, що активно розвивається штучний інтелект. Він заполонив досить багато сфер життя людини. Та чи може вплинути розвиток штучного інтелекту на перепис історії? І чи є реальні підстави для занепокоєння з цього приводу вже зараз?— Взагалі-то функція істориків полягає у тому, щоб постійно її переписувати, бо постійно з'являються нові джерела, виникає нова політична ситуація, яка впливає на сам виклад історика. Штучний інтелект загрожує, радше, пересічному читачеві, який не є фаховим істориком.Фаховий історик використовує штучний інтелект просто для швидкості пошуку літератури, допоміжно, тому що він володіє інструментом критичного мислення та критичного порівняння джерел. І тут, якщо використовувати штучний інтелект, то нічого страшного не буде. Я не думаю, що штучний інтелект замінить працю історика. Він може допомогти у повсякденних речах, зокрема й у роботі історика.— Ви влучно зауважили, що ШІ не впливатиме на фахового історика, але може вплинути на пересічну особистість. Як використання штучного інтелекту може вплинути загалом на масову свідомість пересічного громадянина?— Нічого страшного я у цьому не вбачаю, тому що людство завжди жило в полоні міфів. Ми жили міфами, живемо міфами і будемо жити міфами, тому що людина, навіть та, яка володіє розвиненим критичним мисленням, не може щоденно перевіряти будь-яку інформацію, яка до неї поступає. У будь-якому разі, у фаховій роботі людина буде перевіряти інформацію. А взагалі ті, хто фахово займається історією, говорять про те, що історик, розвінчуючи одні міфи, своїми роботами створює нові. Від цього нікуди не подітися, адже міф є невід'ємною частиною життя людини, просто треба до цього спокійно ставитися і розуміти, що не може одна людина бути спеціалістом у всіх галузях.— Тобто з історичної перспективи пересічному громадянину не варто боятися засилля штучного інтелекту у контексті зміни історичних фактів?— Ні, треба розуміти: якщо ви хочете отримати якусь історичну інформацію, то варто звертатися не стільки до штучного інтелекту, як до фахівців. Ще давні латиняни казали: "Довіряй спеціалістам"  — це працює для будь-якої сфери, а вже спеціаліст може використати штучний інтелект для якоїсь рутинної роботи, наприклад, скласти список літератури — це кропітка робота, яку штучний інтелект робить значно швидше. Тому звертайтеся до спеціалістів в будь-якій сфері, незалежно від історії — і буде вам добре..

На сьогодні в Україні не планується проведення референдуму щодо мирного документа між Києвом та Москвою. Водночас Україна готова провести вибори у разі встановлення режиму припинення вогню.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами пізно ввечері 15 грудня."В будь-якому випадку ми поки що не говоримо про референдум. Складний документ, складні рішення. Пробуємо зробити все, щоби і без того, життя, яке непросте у українців, через війну, щоб не ускладнювати тими чи іншими рішеннями. Якщо ми дійдемо до деяких сенситивних питань, і якщо ми вирішимо, що нам потрібні вибори, і таке сенситивне питання, до речі, як вибори, ви знаєте, ми вже піднімали в суспільстві, тому що США ініціювали його", — наголосив гарант.Він вкотре наголосив, що готовий до виборів, однак лише за умови припинення вогню. За словами очільника держави, для проведення виборів необхідні зміни в законодавстві та передусім створення безпекової інфраструктури."Я сьогодні ще раз підкреслив його нашим партнерам: я готовий до виборів. І для того, щоби народ України був готовий, для цього потрібна співпраця законодавця, щодо змін законів, але передусім, найголовніше — це можливість провести легітимні вибори або провести вибори з легітимним результатом. Для цього потрібна безпекова інфраструктура. Я сказав, що 60-90 днів або скільки нам потрібно буде, або той чи інший термін, який ви готові погодити і з партнерами, і з "рускіми" тощо. Потрібний для виборів cease fire. Cease fire буде той чи інший термін, безумовно, якщо буде — ми готові до виборів", — додав президент.Попередній контекст:14 грудня у Берліні відбулися мирні переговори української й американської делегацій. Вони тривали понад п'ять годин. Керівник американської делегації Стівен Віткофф заявив про "‎значний прогрес" у перемовинах.Українську делегацію очолював президент Володимир Зеленський. Також до неї входять секретар РНБО Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз і керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов. З американського боку — зять і радник Дональда Трампа Джаред Кушнер, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич і спецпредставник президента США Стівен Віткофф.15 грудня у Берліні також відбулися перемовини між президентом Володимиром Зеленським та американською делегацією щодо мирного документа для закінчення війни із Росією. Сторони розмовляли близько двох годин.Деякі медіа поширили інформацію, що Віткофф і Кушнер не йшли на компроміси із Зеленським, намагалися натиснути на українського лідера, щоби той погодився укласти швидку мирну угоду. У Вашингтоні хочуть бачити її вже до кінця року.Окремі медійники стверджували, що переговори "перетворилися на перетягування каната". Ключовим суперечливим моментом стало питання територій, а Україна чинить опір закликам США вивести з Донецької області своїх військових.Американський президент Дональд Трамп позитивно оцінив перемовини з європейськими лідерами в Берліні щодо війни в Україні. Він заявив, що мир в Україні "став ближчим, ніж будь-коли раніше"..

"Коаліція охочих" підготувала плани щодо можливого розміщення військ на території України. Вони передбачають охоплюють операції у повітрі, на морі та на землі.Про це повідомив прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час виступу перед парламентським комітетом, передає "Суспільне"."Ми сказали їм (військовим, — ред.): "Ми хочемо військові плани для повітря, для моря і для суші, а також для власних спроможностей України". Тож тепер ми маємо військові плани у кожній із цих сфер", — наголосив Стармер.Прем'єр Британії зазначив, що у разі потреби такі гарантії безпеки передбачатимуть присутність британського персоналу та техніки "на землі"."Якщо буде необхідно, це дійсно передбачає наземне розгортання (військ, - ред.), але, очевидно, на даний момент першочерговим є питання, чи зможемо ми досягти справедливого і тривалого миру", — наголосив Стармер.Також, на думку Стармера, за будь-якими мирними угодами мають стояти жорсткі силові гарантії, а інакше вони приречені на провал. До того ж він назвав ключові принципи для переговорів, які обговорює з Володимиром Зеленським та іншими лідерами:жодних питань про Україну без України. Рішення щодо територій ухвалює лише Київ;сильні гарантії безпеки;залучення НАТО та ЄС. Питання, що стосуються Альянсу та Євросоюзу, мають вирішуватися за їхньої участі. Нагадаємо, у неділю, 14 грудня, під час перемовин у Берліні президент Володимир Зеленський погодився відмовитись від вступу України до Північноатлантичного альянсу в обмін на чіткі безпекові гарантії від Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу..