Війна

Найбільшу активність російських військ наразі фіксують на Лиманському напрямку. Попри постійні атаки, окупантам не вдається просунутися вперед, а їхні спроби прориву обертаються значними втратами.Про це в ефірі телемарафону заявив начальник управління комунікації угруповання Об'єднаних сил Віктор Трегубов."Станом на зараз найбільша активність росіян — на Лиманському напрямку... Для росіян Лиманський напрямок украй важливий в їхніх планах по заходу на Слов'янсько-Краматорську агломерацію, але там вони взагалі не просуваються. Вони там просто гинуть об українську вибудовану лінію оборони", — зазначив Трегубов.Водночас більш напруженою залишається ситуація на Куп’янському напрямку. Особливо активні бойові дії тривають на східному березі річки Оскіл, де російські війська накопичують сили та намагаються посилити свої підрозділи безпілотних систем. За словами речника, основна мета противника — завдавати ударів по українській логістиці та ускладнювати забезпечення підрозділів Сил оборони.Як повідомив Трегубов, росіяни намагалися прорватися до Куп’янська з правого берега Осколу через Голубівку та західніше від неї, однак ці спроби не мали успіху. Окремо Трегубов звернув увагу на ситуацію на Великобурлуцькому напрямку. За його словами, після низки невдалих дій російські війська там фактично перейшли до оборони та намагаються відновити свої можливості."В останній місяць їм там не щастило настільки, що під їхнім контролем по суті залишилося одне селище", — додав представник угруповання Об’єднаних сил.Нагадаємо, раніше перший окремий центр Сил безпілотних систем (14 полк) взяв під вогневий контроль Донецький аеропорт. Це перша в сучасній історії операція такого типу. Українські оператори ударних дронів нищать пускові установки, транспортні машини та ліквідують розрахунки безпосередньо на злітній смузі.Крім того, 31 травня стало відомо, що Третій армійський корпус ЗСУ взяв під дроновий контроль логістичні маршрути окупантів на Луганщині та Східній Слобожанщині..

Українські військові взяли під повітряний контроль частину сухопутного шляху військ країни-агресорки до тимчасово окупованого Криму.Про це повідомив 3-й окремий полк СпП імені князя Святослава Хороброго. За даними військовослужбовців, дрони підрозділу Сил спеціальних операцій знищують техніку та руйнують логістичні шляхи ворога на маршруті Мелітополь — Чонгар.Як відзначили українські бійці, через це вже ускладнено логістику в частині постачання армії РФ та пального на півострів."Це лише початок. Далі буде!" — додали у пресслужбі полку.Нагадаємо, раніше перший окремий центр Сил безпілотних систем (14 полк) взяв під вогневий контроль Донецький аеропорт. Це перша в сучасній історії операція такого типу. Українські оператори ударних дронів нищать пускові установки, транспортні машини та ліквідують розрахунки безпосередньо на злітній смузі.Крім того, 31 травня стало відомо, що Третій армійський корпус ЗСУ взяв під дроновий контроль логістичні маршрути окупантів на Луганщині та Східній Слобожанщині..

Підрозділи Сил оборони України завдали ураження по низці важливих військових та логістичних об'єктів російських окупаційних військ 5 червня та в ніч на 6 червня 2026 року.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України."На території Ленінградської області РФ уражено пункт базування "Кронштадт" (Санкт-Петербург, РФ). На території об'єкта зафіксовано вибухи, ступінь ураження уточнюється. "Кронштадт" — є головним вузлом базування, ремонту та забезпечення кораблів Балтійського флоту в східній частині Балтики, а також прикриває морські підходи до Санкт-Петербурга", — йдеться у повідомленні.Також уражено нафтобазу "Петергофская" (м. Ломоносов, Ленінградська область, РФ). Зафіксовано влучання, вибух та займання на об'єкті. До того ж було атаковано нафтовий термінал "Несте" (м. Ломоносов, Ленінградська область, рф).Зазначається, що внаслідок ударів зафіксовано займання в районі терміналу, результати ураження уточнюються. Термінал є вузловим об'єктом розподілу нафтопродуктів у північно-західному регіоні Росії. Одноразовий об'єм зберігання — 40 000 кубічних метрів світлих нафтопродуктів.Крім того, українським воїнам вдалося уразити:арсенал комплексу зберігання ракетного озброєння, боєприпасів та військового майна 1060-го Центру матеріально-технічного забезпечення (смт Большая Іжора, Ленінградська область, РФ). Зафіксовано вибухи на території об'єкта, вторинну детонацію та пожежу;нафтобазу "Усть-Лабінськ" (Краснодарський край, РФ) – на території об'єкта зафіксовано пожежу;командно-спостережний пункт підрозділу противника в районі Малинівки (Бєлгородська область, РФ);склад матеріально-технічних засобів у районі Караїчного Луганської області;пункти управління БпЛА противника в районах Воскресенки та Одрадного Донецької області, а також Новофедорівки та Залізничного Запорізької області;райони зосередження особового складу противника поблизу Покровська та Родинського Донецької області, Петропавлівки на Харківщині, а також Тьоткіного та Анатоліївки Курської області (РФ).Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський підтверджував, що 6 червня українські безпілотники уразили російські об’єкти на відстані майже тисячу кілометрів. Спільна робота наших військових знову принесла результати — ворог зазнав значних збитків..

У суботу, 6 червня, російські загарбники атакували Запоріжжя. Постраждали місцеві мешканці.Про це повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров. За його словами, ворог поцілив у дах супермаркету.Внаслідок атаки виникла пожежа у квартирі будинку, розташованого навпроти. Постраждала 10-річна дитина — поранено руку. Хлопчика госпіталізували."Також поранення дістав батько дитини. Обом надається необхідна медична допомога", — додав Федоров.. ОНОВЛЕНО 16:07За даними Федорова, щонайменше вісім багатоквартирних будинків та нежитлові будівлі в двох районах міста пошкоджені внаслідок ворожої атаки на Запоріжжя. На місцях працюють рятувальники, поліцейські та медики."Вже троє поранених. Збільшується кількість постраждалих внаслідок ворожої атаки на Запоріжжя. Травми отримали чоловіки 67 та 49 років та десятирічна дитина. тУсім постраждалим надається необхідна медична допомога", — йдеться у повідомленні.Зауважимо, 6 червня зранку російські окупанти атакували об'єкти критичної та промислової інфраструктури в Запоріжжі. Внаслідок удару загинули дві людини, декілька осіб поранено.Нагадаємо, у ніч на 5 червня російські безпілортники атакували Одеську область. Внаслідок удару пошкоджено термінал агрохолдингу "Кернел" в порту Чорноморська.До  того ж 5 червня російські окупанти вдарили безпілотником у цивільний автомобіль. Унаслідок атаки загинула жінка, двоє чоловіків отримали поранення..

На сьогодні можливі провокації з боку Білорусі у напрямку Києва та західних областей. Проте такі ризики існують ще від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко під час брифінгу в Media Center Ukraine."Можуть бути провокації і по напрямку Києва. Можуть бути провокації по напрямку західної ділянки з метою перерізання логістичних шляхів. Це також спостерігалося і в 2022 році", — сказав Демченко.На думку посадовця, наша держава має бути готовою до будь-якого розвитку подій, навіть до найгіршого."Треба бути сильнішими за те, що до нас може прийти", — додав він.Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Росія намагається ще більше втягнути Білорусь у війну та розглядає плани операцій за напрямками на Південь і на Північ від білоруської території.Своєю чергою, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зауважив, що загроза з Білорусі є реальною. За його словами, це може бути напад у бік України або однієї з країн НАТО.Нагадаємо, наприкінці травня речник ДПСУ Андрій Демченко зазначав, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко може у будь-який момент дозволити країні-агресорці Росії перекинути війська на вже підготовлені бази..

Росія домагатиметься так званого повного відновлення прав росіян і російськомовних українців. У Кремлі й надалі озвучують тези про "мовну дискримінацію" та "русофобію".Чергову заяву з цього приводу оприлюднив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, який застосовує "словесну еквілібристику" для виправдання агресії проти України.Ця вимога Москви щодо України озвучена очільником МЗС Росії у відеозверненні з нагоди так званого "Дня російської мови"."Серед наших безумовних пріоритетів — захист та підтримка тих, для кого російська мова є рідною. Продовжимо рішуче протидіяти будь-яким проявам мовної дискримінації та русофобії — де би вони не відбувалися", — наголосив він.Лавров пообіцяв обов'язково досягнути повного відновлення прав тих російських і російськомовних людей, проти яких начебто "розв'язаний відкритий терор" в Україні."Розв’язання цього питання — серед необхідних умов довгострокового врегулювання українського конфлікту", — підсумував міністр закордонних справ Росії.Раніше Сергій Лавров заявляв, що Росія "приступає" до системних ударів по об’єктах у Києві, які, за твердженням Москви, використовуються для потреб ЗСУ. Він зазначав, що такі дії нібито є відповіддю на "терористичні атаки" з боку України по території Російської Федерації.Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Росії безпідставно розповідав, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито ігнорує позицію Вашингтона та продовжує говорити про членство України в Альянсі..

У ніч на суботу, 6 червня, Служба безпеки України спільно зі Силами оборони уразила 15-й арсенал військово-морського флоту Росії, Кронштадтську військово-морську базу та нафтобазу в Усть-Лабінську.Про це повідомила пресслужба СБУ. Воїни "Альфи" СБУ спільно із Збройними силами України та ГУР завдали ударів по низці важливих військових і логістичних об’єктів на території Росії."Зокрема, по 15-му арсеналу військово-морського флоту Росії в Ленінградській області, Кронштадтській військово-морській базі та нафтобазі «Усть-Лабінськ» у Краснодарському краї", — деталізували українські силовики.Вони конкретизували, що після успішної атаки на склади 15-го арсеналу військово-морського флоту Росії там спостерігаються пожежа та вторинна детонація.«На об’єкті зберігаються ракети та боєприпаси. У місцевих чатах повідомляють про можливу евакуацію мешканців прилеглих населених пунктів», — акцентували українські військові.Також зафіксовано займання в районі Кронштадтської військово-морської бази та Кронштадтського морського заводу."Усі ці військові об’єкти забезпечують діяльність корабельного угруповання ворога в Балтійському морі", — наголосили в СБУ.На території нафтобази "Усть-Лабінськ" зафіксовано низку вибухів, після яких розпочалася масштабна пожежа. Вогнем охоплено щонайменше три резервуари з нафтопродуктами."Ця нафтобаза є важливим тиловим вузлом зберігання та постачання пального для російських військ на південному та східному напрямках", — пояснили військові експерти.У СБУ запевнили, що такого роду спецоперації послаблюють Балтійський флот ворога. Уражені об’єкти використовуються для зберігання боєприпасів, ремонту та забезпечення бойової діяльності кораблів."Їх виведення з ладу ускладнює логістику противника, знижує боєготовність флоту й обмежує можливості Росії діяти в Балтійському регіоні", — підсумували у Службі безпеки України.Нагадаємо, раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський підтверджував, що 6 червня українські безпілотники уразили російські об’єкти на відстані майже тисячу кілометрів. Спільна робота наших військових знову принесла результати — ворог зазнав значних збитків..

Відмовившись від пропозиції президента України Володимира Зеленського щодо прямих мирних переговорів, кремлівський диктатор Володимир Путін втратив свій шанс вийти з його провальної війни.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Жодних добрих новин для росіян. Ситуація для Росії тільки погіршуватиметься. Втрати на полі бою продовжуватимуть зростати. Невдачі ставатимуть дедалі принизливішими", — зазначив він.На його переконання, економіка ще глибше зануриться в рецесію. Більше робочих місць буде втрачено, податки зростатимуть, а інфляція вдарить по найвразливіших."У Росії вже немає безпечних місць, які могли б уникнути далекобійних санкцій України. Але їхня інтенсивність продовжуватиме зростати", — запевнив український міністр.Він додав, що міжнародний тиск не послабиться. Він тільки посилюватиметься. Зокрема, через використання заморожених активів, заборону на подорожі та неминучу відповідальність за злочини."Усе це тому, що фанатик у Кремлі хоче втриматися при владі будь-якою ціною та готовий пожертвувати майбутнім своєї країни та вбити мільйони людей заради своїх божевільних ілюзій", — пояснив очільник українського дипломатичного відомства.Він акцентував: все це тому, що не хоче визнати просту правду: він ніколи не досягне своїх цілей на полі бою, і йому краще відмовитися від своїх марних надій на швидкий колапс України, послаблення підтримки від її партнерів чи зменшення тиску на Росію.На думку українського міністра, Росії все одно доведеться ухвалити дипломатичне рішення, але умови на той момент виявляться набагато гіршими."Відмова Путіна від миру має призвести до значного посилення міжнародного тиску на Росію та підтримки України", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ Укроаїни розповідав, що відкритий лист Володимира Зеленського до Володимира Путіна отримав "багато схвальних відгуків від досвідчених дипломатів" і європейських колег..

Три роки тому російські терористи зруйнували Каховську гідроелектростанцію. Точна кількість жертв і повні наслідки катастрофи залишаються невідомими. Росія має понести відповідальність за це.Про це заявили в Міністерстві закордонних справ України."Три роки тому Росія знищила дамбу Каховської гідроелектростанції, спричинивши одну з найбільших техногенних екологічних катастроф у Європі за останні десятиліття", — зазначили у відомстві.Там додали, що величезні території були затоплені, Каховське водосховище знищено, а сотні тисяч людей втратили доступ до питної води."Цей злочин також загрожував стабільній роботі Запорізької атомної електростанції — найбільшої атомної електростанції в Європі", — зауважили в МЗС України.В українському дипломатичному відомстві акцентували, що точна кількість жертв залишається невідомою."Тимчасово окупована частина Херсонської області зазнала найсильнішого удару, і повний масштаб людських втрат там неможливо встановити. Принаймні десятки тисяч людей постраждали", — наголосили в заяві.У МЗС України переконані, що Росію варто притягнути до відповідальності за знищення Каховської гідроелектростанції та за всі злочини, скоєні під час її війни проти України.Своєю чергою, в ДСНС України назвали той випадок актом екоциду проти українського народу."Понад 80 затоплених населених пунктів. Близько 16 тисяч людей, які миттєво опинилися в зоні екологічного лиха. Десятки загиблих, зниклі безвісти... Страшні цифри. Скалічені долі", — зазначили надзвичайники.Вони констатували, що тоді вдалося врятувати понад 700 людей і евакуювати майже 3 800 осіб. І ще — понад 280 тварин."Бо пройти повз налякані очі, залишені на ланцюгах чи дахах, покинути їх у цій біді — наші хлопці просто не могли. Рятували кожне живе серце. Пішли проти великої води та вистояли там, де впасти міг кожен", — підсумували в ДСНС.Нагадаємо, минулого року вчені німецького університету Лейбніца запевняли, що підрив російськими окупантами Каховської гідроелектростанції на Херсонщині призвів до створення на її місці "токсичної бомби уповільненої дії". Зникнення води у водосховищі вивільнило десятки тисяч тонн важких металів, серед яких є й отруйні..

У суботу, 6 червня, в Україні відзначають День журналіста — професійне свято людей, які щодня фіксують реальність, документують війну та розповідають історії, що не мають права бути забутими.Від початку повномасштабного вторгнення Росії журналістика в Україні стала однією з найнебезпечніших професій. Працівники медіа втрачають життя у прифронтових містах, під час російських обстрілів, у власних домівках і навіть у полоні.За даними Інституту масової інформації, з 24 лютого 2022 року загинули щонайменше 150 українських та іноземних журналістів. Частина з них віддала життя під час виконання професійних обов’язків, документуючи воєнні злочини та наслідки російської агресії. Інші стали жертвами війни як цивільні або військовослужбовці.У День журналіста команда TrueUA згадує медійників, чиї життя забрала Росія, та розповідає історії людей, які до останнього виконували свою місію — свідчити правду. На жаль, це далеко не всі імена. Та Україна пам’ятає кожного журналіста і кожного борця за свободу слова, чиє життя обірвала війна. Їхні голоси не змовкли — вони залишилися у правді, яку відстоювали.Віра ГиричВіра Гирич була українською журналісткою та продюсеркою, яка понад 20 років працювала в медіа. У різні роки вона співпрацювала з ТСН, телеканалом "Еспресо" та "Радіо Свобода", де працювала в київському бюро від 2018 року.28 квітня 2022 року Віра загинула внаслідок російського ракетного удару по житловому будинку в Шевченківському районі Києва. Ракета влучила в багатоповерхівку під час візиту до столиці генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша. Тіло журналістки рятувальники знайшли під завалами наступного ранку.Колеги згадують Віру як професіоналку, щиру та небайдужу людину, яка завжди була відданою своїй справі. У неї залишилися батьки та дорослий син.Максим ЛевінМаксим Левін — український фотожурналіст і документаліст, який висвітлював російсько-українську війну від 2014 року. Його світлини публікували провідні українські та міжнародні медіа, а сам він вважав своїм головним завданням показувати світові правду про війну.13 березня 2022 року Левін зник під час роботи поблизу села Гута-Межигірська на Київщині. Лише 1 квітня його тіло знайшли в лісі. Розслідування міжнародної організації "Репортери без кордонів" встановило, що журналіста катували та стратили російські військові.За мужність і самовідданість Максим Левін був посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. У нього залишилися четверо синів. Його загибель стала одним із найвідоміших символів злочинів Росії проти журналістів.Олександра КувшиноваОлександра Кувшинова була журналісткою, фотографкою та волонтеркою. Випускниця Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Гарвардського університету, вона працювала в Міністерстві охорони здоров’я, а після початку повномасштабного вторгнення допомагала міжнародним журналістам висвітлювати події в Україні.14 березня 2022 року Олександра загинула в селі Горенка під Києвом. Автомобіль знімальної групи Fox News, у якому перебувала журналістка разом із оператором П'єром Закжевським, потрапив під російський артилерійський обстріл.Кувшинова мріяла розвиватися у військовій журналістиці та прагнула розповідати світові про боротьбу України. Їй було лише 24 роки.Вікторія АмелінаВікторія Амеліна була українською письменницею, дослідницею воєнних злочинів та документаторкою російської агресії. Після початку повномасштабної війни вона активно працювала над фіксацією свідчень про злочини окупантів і супроводжувала іноземних журналістів та правозахисників.27 червня 2023 року письменниця дістала важкі поранення під час російського ракетного удару по Краматорську. У момент атаки вона перебувала в ресторані разом із делегацією колумбійських журналістів і письменників. Через кілька днів, 1 липня, Вікторія померла в лікарні Дніпра.Її книги перекладені багатьма мовами світу, а ім’я Амеліної стало символом української культури, яка продовжує чинити опір навіть під час війни.Вікторія РощинаВікторія Рощина була українською журналісткою, правозахисницею та військовою кореспонденткою. Вона працювала з "Українською правдою", "Радіо Свобода", Hromadske та іншими медіа, висвітлюючи події на тимчасово окупованих територіях, наслідки російського вторгнення та життя людей під окупацією.У липні 2023 року журналістка вирушила на окуповані території через Польщу та Росію для підготовки нового репортажу. На початку серпня вона перестала виходити на зв’язок. Згодом стало відомо, що Рощину утримують у російському полоні.У жовтні 2024 року Росія повідомила про смерть журналістки. Пізніше розслідувачі та правозахисники встановили, що Вікторію піддавали жорстоким катуванням. Її загибель стала одним із найгучніших свідчень злочинів Росії проти українських журналістів.За свою професійну мужність Вікторія Рощина була відзначена міжнародною нагородою Courage in Journalism Award, а у 2025 році посмертно нагороджена орденом Свободи.Тетяна КуликТетяна Кулик була журналісткою, телеведучою та авторкою проєкту "Нація непереможних" в агентстві "Укрінформ". Упродовж кар’єри працювала на телебаченні та радіо, створюючи програми про українське суспільство, культуру та боротьбу країни за незалежність.У ніч на 26 лютого 2025 року Тетяна загинула внаслідок атаки російських безпілотників на Київщину. Удар припав на будинок, де вона перебувала разом із чоловіком — професором і хірургом Павлом Іванчовим. Подружжя загинуло на місці.Колеги згадують Тетяну як журналістку, яка присвятила свою роботу розповідям про українських захисників та людей, що наближають перемогу України.Олена Губанова та Євген КармазінВоєнна кореспондентка телеканалу FreeДом Олена Губанова та оператор Євген Кармазін загинули 23 жовтня 2025 року під час виконання редакційного завдання в Краматорську.Журналісти працювали на Донеччині з перших днів повномасштабної війни, висвітлюючи російські обстріли, евакуацію мирних жителів і роботу українських військових. Того дня вони документували наслідки чергової атаки російських військ, коли їхній автомобіль на автозаправній станції атакував безпілотник "Ланцет".Олена Губанова народилася в Єнакієвому на Донеччині та працювала військовою кореспонденткою українського іномовлення з 2021 року. Колеги згадують її як журналістку, яка завжди була там, де найнебезпечніше, і не боялася говорити правду про війну. Їй було 43 роки.Євген Кармазін був родом із Краматорська. До команди FreeДом приєднався у 2022 році та працював оператором у найгарячіших точках Донеччини. Йому було 33 роки.Віктор ДударВіктор Дудар — український журналіст і військовий, який багато років працював у медіа та згодом став на захист України. Понад 10 років він був журналістом львівської газети "Експрес", де висвітлював суспільно важливі теми. За освітою — юрист, навчався у Чернівцях та Харкові, проживав на Львівщині.Після початку російської агресії у 2014 році брав участь в АТО, а з 24 лютого 2022 року знову став до лав захисників у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Загинув 2 березня 2022 року під час боїв за Миколаївщину поблизу Вознесенська, виконуючи бойове завдання.Віктор Дудар був нагороджений медаллю учасника АТО та "Лицарським хрестом добровольця", а посмертно — орденом "За мужність" ІІІ ступеня. У пам’ять про нього встановлено меморіальну дошку, а також увічнено в статусі почесного громадянина низки міст.Денис КотенкоДенис Котенко — український військовослужбовець, доброволець і медійник, який брав участь у російсько-українській війні з 2014 року. Він був пов’язаний із рухом "Азов" та "Національний корпус", працював у сфері комунікацій і пресслужб, зокрема у Міністерстві у справах ветеранів України.Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році знову став на захист України у складі 3-го окремого батальйону УДА. Брав участь у боях за Київ, де й загинув 24 березня 2022 року.Денис Котенко був посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Його ім’ям названо вулиці в Києві та Дніпрі як знак вшанування пам’яті.Нагадаємо, 4 червня в Україні відзначали Міжнародний день безневинних дітей. TrueUA у цю важливу дату зібрав історії маленьких українців, які не можна забути..

У суботу, 6 червня, українські безпілотники уразили російські об’єкти на відстані майже тисячу кілометрів. Спільна робота наших військових знову принесла результати — ворог зазнав значних збитків.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідне відео у своєму Telegram-каналі."Цю війну час завершувати. Але російський керівник хоче воювати. Тому працюють українські санкції за цю агресію", — зазначив він.За його словами, минулої ночі наші дрони подолали відстань близько 1 000 кілометрів до регіону Петербурга — до арсеналів військово-морського флоту ворога та бази в Кронштадті."А також наші далекобійні санкції подолали близько 500 кілометрів до Краснодарського регіону та вдарили по нафтобазі", — додав український президент.Він наголосив на важливості результатів спільної роботи воїнів Збройних сил України, Служби безпеки України та Головного управління розвідки."Росії треба завершувати свою війну та зупиняти удари по життю. Будь-які прояви несправедливості проти України матимуть справедливу відповідь. Дякую нашим воїнам за влучність", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше російські пабліки інформували, що внаслідок нальоту українських дронів постраждали Кронштадтський морський кадетський військовий корпус, нафтобаза у Петерегофі, а також Науково-дослідний інститут морської теплотехніки в місті Ломоносов.Нагадаємо, що раніше президент України Володимир Зеленський заявляв про ураження Петербурзького нафтового термінала у Росії вночі 3 червня..

Країни НАТО розглядають новий пакет військового фінансування для України у розмірі 70 мільярдів євро. Ймовірно, про нього оголосять під час саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі наступного місяця.Про це повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на чотирьох дипломатів НАТО.Пропозиція, яку висунула Німеччиною минулого місяця, міститиме новий механізм підвищення прозорості щодо фінансування України. Це відбуватиметься на тлі скарг деяких країн на те, що вони непропорційно несуть витрати на підтримку Києва."Ключ полягає в тому, щоб Анкара твердо зобов'язалася продовжувати вирішальну підтримку України на сталій і справедливішій основі", — зазначив високопоставлений дипломат НАТО.Союзники намагаються зміцнити підтримку України. Дебати набули нової актуальності, оскільки багато експертів стверджують, що Київ схиляє чашу терезів війни на свою користь.Аналітики констатували, що за президентства Дональда Трампа США призупинили майже всю нову військову допомогу Україні та продають Києву лише зброю, що фінансується іншими союзниками.У середу президент України Володимир Зеленський, виступаючи разом із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, закликав Європу надати більше критично важливих ракет-перехоплювачів Patriot для знищення російських балістичних ракет. Він стверджував, що постачання затримуються через дефіцит запасів, пов'язаний із війною в Ірані, де, за оцінками аналітиків, США та їхні союзники випустили тисячі цих систем ППО, які вкрай необхідні Україні.Європейські країни виділяли Києву два мільярди євро на місяць військової допомоги, згідно зі звітом, опублікованим аналітичним центром Кільського інституту в четвер, що дещо менше, ніж 2,4 мільярда євро на місяць, які вони жертвували протягом аналогічного періоду 2025 року. У звіті не зафіксовано жодної військової допомоги США протягом цього періоду.У журналістському матеріалі йдеться про те, що підтримка України має стати одним із ключових питань, що розглядатимуть на саміті лідерів НАТО 7-8 липня."Тривають дискусії щодо того, як ми продовжуватимемо рішучу підтримку України з боку НАТО та забезпечимо справедливіший розподіл тягаря", — заявив посадовець НАТО в коментарі Politico.Посол України в НАТО Альона Гетьманчук заявила журналістам, що будь-які нові зобов'язання повинні зосереджуватися на пріоритетах Києва, таких як протиповітряна оборона, інвестиції у виробництво безпілотників і ракет, а також боєприпаси великої дальності."Доки для України не з'являться ефективні гарантії безпеки, ми можемо покладатися лише на фінансові гарантії, надані нашими партнерами", — наголосила вона.Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито ігнорує позицію Вашингтона та продовжує говорити про членство України в Альянсі..

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський працював у військових частинах і підрозділах, які виконують бойові завдання на найгарячіших напрямках Південної операційної зони.Про це Олександр Сирський повідомив у своєму Telegram-каналі. Він зазначив, що там противник продовжує нарощувати зусилля."Лише на Олександрівському напрямку російське угруповання налічує понад 71 тисячу військовослужбовців. Ще близько такої ж кількості ворог зосередив на Гуляйпільському й Оріхівському напрямках. Ситуація залишається динамічною — активні бойові дії ведуть як російські війська, так і Сили оборони України", — схарактеризував ситуацію головком.Він деталізував, що на місцях працював разом із командувачем угруповання десантно-штурмових військ генерал-майором Олегом Апостолом і командирами десантно-штурмових і штурмових частин. Вони обговорили ситуацію, результати виконання поставлених завдань і подальші кроки для посилення наших позицій."Підтримав ініціативи командирів щодо активних дій на визначених напрямках. Ухвалив рішення про додаткове забезпечення підрозділів необхідними технічними засобами та боєприпасами", — зауважив головнокомандувач ЗСУ.Сирський окремо наголосив: головним пріоритетом під час виконання бойових завдань залишається збереження життя українських воїнів.Із командувачем угруповання Сил безпілотних систем майором Робертом Бровді він обговорив актуальні питання розвитку та застосування безпілотних систем."Продовжуємо нарощувати спроможності з ураження противника, зокрема, на оперативній глибині. Дякую кожному українському воїну за стійкість, професіоналізм і мужність. Боротьба триває. Слава Україні!" — підсумував Олександр Сирський.Нагадаємо, головнокомандувач ЗСУ раніше інформував, що у травні українські дрони-перехоплювачі знищили понад 3,5 тисячі російських безпілотників різних типів. Найвищу ефективність показали підрозділи Сил безпілотних систем, які відповідають за другий ешелон протиповітряної оборони..

У суботу, 6 червня, стало відомо, що голова всеукраїнського об’єднання "Свобода", колишній народний депутат, підполковник Олег Тягнибок отримав поранення на фронті. Побратими стверджують, що зараз він перебуває в лікарню, поранення не смертельне.Про поранення Олега Тягнибока також повідомив на своїй сторінці у Facebook і міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків, який балотувався на цю посаду від "Свободи"."Олега Тягнибока поранили на фронті. Він разом із побратимами перебував в одному автомобілі, в який влучив ворожий дрон. Бажаємо одужання!" — написав івано-франківський мер.Поранення лідера політичної сили підтвердив істарший лейтенант, заступник командира роти батальйону безпілотних систем 128-ї бригади "Дике Поле" Тимур Книш."Олег Тягнибок отримав добрячу контузію з усіма наслідками. Має баротравми та струс", — розповів він у відеозверненні в соцмережах.За його словами, інцидент стався під час пересування територією гарнізону — FPV-дрон влучив просто в машину. Завдяки швидкості пересування та майстерності водія поранення виявилося не смертельним."Дякувати Богові, що ця новина стала, я би сказав, гіркою, але не трагічною. Людина все ж жива, вижила, надали медичну допомогу. Ми зараз стежимо за його здоров'ям", — наголосив Тимур Книш.Олег Тягнибок — голова партії всеукраїнського об’єднання "Свобода", колишній народний депутат України.З початком повномасштабного вторгнення він добровольцем вступив до лав ЗСУ, призупинивши політичну діяльність партії на час воєнного стану. 2023 року став заступником командира батальйону з морально-психологічного забезпечення 128-ї бригади, 2025 року отримав звання підполковника й очолив батальйон безпілотних систем.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти атакували Україну 272 ударними безпілотниками типу Shahed (у тому числі реактивними), "Гербера", "Італмас", баражувальними боєприпасами "Бандероль" і дронами-імітаторами "Пародія". Сили оборони знешкодили 249 безпілотників..

У суботу, 6 червня, російська влада підтвердила масовану дронову атаку на Ленінградську область і Санкт-Петербург. Під ударами опинилися багато об’єктів у цьому регіоні Росії.Місцеві пабліки пишуть, що постраждали Кронштадтський морський кадетський військовий корпус, нафтобаза у Петерегофі, а також Науково-дослідний інститут морської теплотехніки в місті Ломоносов.Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко написав у своєму Telegram-каналі, що російська ППО нібито збила над регіоном 141 безпілотник. За його словами, зараз "бойова робота" продовжується."Зафіксовано падіння уламків у Лузькому, Волосівському та Ломоносівському районах Ленінградської області. Наразі сили та засоби Міноборони ліквідовують пожежу поблизу селища Велика Іжора. Ухвалено рішення про створення тимчасового оперативного штабу для реагування та контролю ситуації у Ломоносівському районі", — заявив посадовець.Своєю чергою, губернатор Санкт-Петербурга Олександр Бєглов на тлі дронової атаки попросив мешканців Санкт-Петербурга "залишатися у своїх будинках і не виходити на вулицю"."Можливі перебої мобільного Інтернету. Про ліквідацію повітряної небезпеки буде повідомлено додатково", — додав він.Обидва російські посадовці не повідомляли про постраждалих та про наслідки цих ударів.Зранку в Міноборони Росії заявили, що російські військові начебто "перехопили та знищили" 376 українських дронів над територіями Бєлгородської, Брянської, Калузької, Курської, Ленінградської, Новгородської, Орловської, Псковської, Ростовської, Рязанської, Смоленської, Тверської й Тульської областей, а також над Московським регіоном, окупованим Кримом, Республікою Абхазія та над акваторіями Азовського та Чорного морів.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявляв про ураження Петербурзького нафтового термінала у Росії вночі 3 червня..