Війна

Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України, відкрив дві нові категорії для подачі заяв.Про це повідомляється на сайті реєстру. Зазначається, що тепер українці можуть подати заяви про насильницьке переміщення чи депортацію."Ці категорії призначені для фізичних осіб — дітей та дорослих, які були переміщені насильницьким шляхом в Україні або депортовані за межі України, внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що категорія A2.8 "Насильницьке переміщення або депортація дітей" призначена для заяв, пов’язаних з насильницьким переміщенням дітей в межах міжнародно визнаної території України, в тому числі на тимчасово окуповані території або депортації за її межі України, зокрема до Росії чи третіх держав, 24 лютого 2022 року або пізніше."Дитиною вважається фізична особа, яка на момент події про яку йдеться, не досягла 18 років, якщо за законом, що застосовується до дитини, повноліття не настає раніше", — уточнили у реєстрі.Водночас категорія A2.9 "Насильницьке переміщення або депортація дорослих" призначена для заяв осіб, які також були переміщені насильницьким шляхом всередині України або депортовані за межі України внаслідок протиправних дій РФ. Заяви до реєстру можна подати через державний веб-портал "Дія"."Для подання заяви особа має вказати усі відомості та надати наявні в неї докази примусового переміщення або депортації на підтримку своєї заяви. Деяка інформація буде взята з різних існуючих електронних джерел. У категоріях А2.8 та А2.9 може бути подано одну заяву кожною особою, переміщеною насильницьким шляхом чи депортованою особою, або від її імені. Заяви від імені неповнолітніх дітей вже зараз можуть бути подані батьками, якщо таке батьківство підтверджене через Державний реєстр актів цивільного стану. Заяви від імені осіб, над якими встановлено опіку чи піклування в подальшому можуть бути подані через Центри надання адміністративних послуг", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, раніше у межах ініціативи президента України Володимира Зеленського Bring Kids Back UA з тимчасово окупованої території вдалося повернути 14-річну дівчину. Її на понад три з половиною роки розлучили з мамою.

На Полтавщині кількість постраждалих після удару російського дрона по автозаправній станції із однієї людини зросла до чотирьох.Про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Зазначається, що внаслідок удару виникла пожежа та руйнування будівлі.За даними ДСНС, через ворожу атаку постраждали четверо людей — троє водіїв та касир. Пошкоджено автомобілі, будівлю та обладнання станції."До ліквідації наслідків залучалися рятувальники, піротехніки та кінологи ДСНС, спеціальна техніка й інженерне обладнання. Пожежу ліквідовано. Роботи з розбору завалів завершено", — йдеться у повідомленні. Нагадаємо, 16 вересня російські окупанти масовано атакували Семенівку на Чернігівщині. Постраждав місцевий мешканець.Також у ніч на вівторок, 16 вересня, російські окупанти завдали мінімум 10 ударів по Запоріжжю. Внаслідок обстрілу сталося багато руйнувань, виникли пожежі, загинула людина, є постраждалі.Як повідомляв президент Володимир Зеленський, лише з початку вересня понад 3 500 дронів різних типів і майже 190 ракет, більш ніж 2 500 авіаційних бомб випущено проти українських людей. Відбувалися провокації й проти партнерів.

Країна-агресорка Росія цього року обрала чотири напрямки для наступу, з яких два виявилися провальними. Наразі ворог зосередив увагу на інших двох відтинках фронту.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спільного брифінгу із президенткою Європарламенту Робертою Мецолою у Києві."Сумський наступ, Новопавлівська операція, Покровська операція і Запорізький напрямок. Це чотири (напрямки, — ред.), які ми бачили відповідні дані", — сказав президент.Очільник держави зауважив, що Сумська операція для росіян провалилася. Ворог зазнав масштабних втрат в особовому складі. Відтак, окупанти відмовилися від продовження наступу на цьому напрямку та перемістили особовий склад на інший відтинок фронту. Проте цей план також виявився провальним, адже окупанти знову зазнали втрат."І вони залишаться з двома операціями. На наш погляд, шляхом вдалих кроків українських Збройних сил вони втратили багато особового складу для того, щоб вести сильні додаткові дії — це про ці дві операції, про які я вже сказав. Я думаю, що на сьогодні у них не буде вистачати сил щодо масових операцій", — резюмував президент.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю для Sky News, що чіткі гарантії безпеки для України — єдиний спосіб припинити війну. І в цьому плані дуже важливою є позиція США й особисто їхнього президента Дональда Трампа, який може посилити тиск на агресивну Росію.До того ж Зеленський наголошував, що на сьогодні країни-партнери вже майже завершили підготовку гарантій безпеки для України. Наразі залишаються деякі нюанси, які потрібно допрацювати.

У середу, 17 вересня, російські загарбники вдарили безпілотником по Полтавщині. Одна людина постраждала.Про це повідомив голова Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут. За його словами, ворог поцілив по автозаправній станції."У Полтавському районі зафіксовано влучання ворожого БпЛА по автозаправній станції", — заявив посадовець.Він зазначив, що внаслідок влучання спалахнула пожежа. Попередньо, одна людина травмована."Усі відповідні служби працюють на місці", — резюмував голова ОВА.Нагадаємо, 16 вересня російські окупанти масовано атакували Семенівку на Чернігівщині. Постраждав місцевий мешканець.Також у ніч на вівторок, 16 вересня, російські окупанти завдали мінімум 10 ударів по Запоріжжю. Внаслідок обстрілу сталося багато руйнувань, виникли пожежі, загинула людина, є постраждалі.Як повідомляв президент Володимир Зеленський, лише з початку вересня понад 3 500 дронів різних типів і майже 190 ракет, більш ніж 2 500 авіаційних бомб випущено проти українських людей. Відбувалися провокації й проти партнерів.

Один рік війни обходиться Україні у понад 100 мільярдів доларів. Половину витрат покриває вітчизняний бюджет.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спільного брифінгу із президенткою Європарламенту Робертою Мецолою у Києві."Вартість цієї війни на сьогодні й ті виклики, які ми маємо — ціна одного року становить 120 мільярдів. Із них 60 дає український бюджет. А ще 60 маємо знайти наступного року", — розповів Зеленський.Водночас очільник держави зазначив, що сподівається на завершення війни вже цього року. Однак, якщо цього не станеться, в України є план "Б"."Я сподіваюся, що ми закінчимо цю війну, але в будь-якому випадку: план "А" — закінчити (війну), план "Б" — 120 (мільярдів доларів, — ред.). Ось і все. Це велика проблема. Я не кажу, що в мирний час, під час припинення вогню чи в рамках гарантій безпеки нам будуть потрібні такі самі великі гроші протягом десяти років. Але в будь-якому випадку ви маєте розуміти масштаби цього питання", — додав президент.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю для Sky News, що чіткі гарантії безпеки для України — єдиний спосіб припинити війну. І в цьому плані дуже важливою є позиція США й особисто їхнього президента Дональда Трампа, який може посилити тиск на агресивну Росію.До того ж Зеленський наголошував, що на сьогодні країни-партнери вже майже завершили підготовку гарантій безпеки для України. Наразі залишаються деякі нюанси, які потрібно допрацювати.

Перші два пакети військової допомоги в рамках Переліку пріоритетних потреб України (PURL) міститимуть ракети для систем протиповітряної оборони Patriot і Himars.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спільного брифінгу із президенткою Європарламенту Робертою Мецолою у Києві.Очільник держави зазначив, що Україна вже отримала понад два мільярди доларів від партнерів у межах програми PURL і розраховує у жовтні на додаткове фінансування."Ми отримаємо за жовтень ще додаткові гроші. Я думаю, десь в нас буде 3−3,5 вже мільярдів. Перші два пакети по 500 мільйонів, наскільки я зрозумію… І що буде в цих пакетах? В цих пакетах, я не буду говорити всіх деталей, точно будуть ракети для Patriot і Himars", — наголосив гарант.Механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) —  ініціатива США та НАТО, створена для прискореного постачання озброєння Україні. У межах програми Київ формує список першочергових потреб, який передається до НАТО. Партнерські країни виділяють кошти, що надходять на спеціальний рахунок Альянсу, а закупівля відбувається безпосередньо у США. Таким чином, програма дозволяє швидко й цілеспрямовано забезпечувати українську армію необхідним озброєнням.Нагадаємо, за даними Reuters, адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа затвердила перші два пакети військової допомоги Україні, які будуть профінансовані за кошти Північноатлантичного альянсу.Додамо, раніше верховна представниця ЄС із закордонних справ і безпекової політики Кая Каллас заявила, що Європейський союз планує повністю виконати цьогорічну обіцянку щодо надання Україні двох мільйонів артилерійських снарядів. Постачання має відбутися до жовтня.

Цього тижня до України приїде делегація польських військових. Головна мета візиту — переговори щодо посилення безпеки українського повітряного простору.Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час брифінгу. За його словами, сторони планують обговорити не лише двосторонню співпрацю, а й спільну роботу з іншими партнерами для підвищення захисту неба."Можна буде також обговорити і плани щодо того, як нам спільно працювати з іншими партнерами над тим, щоб підвищувати безпеку повітряного простору. Я думаю, що цей візит буде важливим кроком на цьому шляху", — наголосив Тихий.У МЗС додали, що наголос на "спільній роботі" свідчить про намір України та Польщі залучити до процесу ширше коло міжнародних партнерів.Нагадаємо, раніше видання The New York Times повідомляло, що після нещодавніх порушень російськими безпілотниками повітряного простору Польщі та Румунії польський уряд відродив розмови про створення безпольотної зони над Україною для захисту від подальших вторгнень Росії. Втім, політичні вагання та військові обмеження створюють явні перешкоди.Водночас, за даними Financial Times, Європейський Союз прискорює створення "стіни дронів" на східному кордоні. Україна поділилася технологіями, які вже довели ефективність проти російського вторгнення.

Відтепер українці віком від 60 років можуть вступати на військову службу за контрактом. Усім охочим, які бажають захищати нашу країну, потрібно звертатися до військових частин і Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.Про це повідомив народний депутат фракції "Голос", член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко."До уваги охочих вступити на військову службу за контрактом віком 60+. До військових частин і ТЦК та СП вже розіслано алгоритм дій посадових осіб щодо прийняття на військову службу за контрактом громадян віком від 60 років", — написав він на своїй сторінці у Facebook.Він пояснив, що "це означає, що процедура офіційно запущена"."Тепер ви можете звертатися до військових частин і ТЦК та СП для оформлення необхідних документів", — додав нардеп.Як відомо, 29 липня президент України Володимир Зеленський підписав законопроект №13229 про внесення змін до закону "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо проходження військової служби за контрактом особами понад 60 років.Згідно з документом, у період дії воєнного стану на військову службу за контрактом можуть бути прийняті особи віком від 60 років, що визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на посади:рядового, сержантського або старшинського складу;молодшого або старшого офіцерського складу.Громадяни старше 60 років зможуть підписати контракт терміном на один рік, проте їм встановлять випробувальний термін — два місяці.Нагадаємо, раніше у Генштабі повідомили, що контракт за програмою "18-24" вперше підписали дівчата. Українки вступили до лав 92-ї окремої штурмової бригади.

У середу, 17 вересня, речник глави Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Російська Федерація готова до переговорів щодо України та воліла б врегулювати ситуацію політико-дипломатичними засобами.Його цитують росЗМІ. Речник російського диктатора, серед іншого, торкнувся тем врегулювання війни в Україні, зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, а також санкційної політики Заходу.Головне із заяв Дмитра Пєскова:"Розуміння про терміни наступної розмови або зустріч Путіна і Трампа поки немає".  "Володимир Путін завжди з особливою повагою ставиться до військових, особливо в умовах проведення СВО". "Герасимов не був присутній із Путіним на полігоні Муліно на навчаннях "Захід-2025", він зайнятий загальною координацією ходом СВО". "В обмінах військовополоненими між РФ та Україною зараз пауза, але вони можуть бути продовжені". "РФ відкрита до переговорів щодо України та воліла б врегулювати ситуацію політико-дипломатичними засобами".  "ЄС продовжує ворожу лінію щодо РФ, помилково вважаючи, що санкції можуть вплинути на політику Москви".  "Попередні 18 пакетів санкцій ЄС красномовно показали, що Росія не піддається їх впливу".  "Контакти між РФ та США продовжуються, у тому числі між адміністраціями президентів".Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю для Sky News, що чіткі гарантії безпеки для України — єдиний спосіб припинити війну. І в цьому плані дуже важливою є позиція США й особисто їхнього президента Дональда Трампа, який може посилити тиск на агресивну Росію.

У Європі набирає обертів розширення використання заморожених російських активів для фінансування України після нового тиску з боку президента США Дональда Трампа та зміни позиції Німеччини.Про це повідомляє Bloomberg.За словами людей, знайомих із цим питанням, європейські уряди та їхні союзники у "Великій сімці" шукають способи подальшого використання знерухомлених активів для отримання додаткових доходів для підтримки оборони Києва від війни Москви.Переважна більшість із близько 300 мільярдів доларів знерухомлених активів Москви знаходиться в Європі. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила у своїй промові на початку цього місяця, що ЄС потрібно знайти нові способи змусити Росію платити за її війну."Нам потрібно терміново працювати над новим рішенням для фінансування воєнних зусиль України на основі іммобілізованих російських активів", — сказала вона під час свого звернення до ЄС. "Завдяки залишкам готівки, пов’язаним із цими російськими активами, ми можемо надати Україні репараційний кредит".Німеччина, яка довго обережно ставилася до захисту фінансового центру Європи та поваги до державного імунітету, стала рішучим прихильником максимізації прибутку від фондів, повідомили джерела, які побажали залишитися анонімними. "Зміна курсу Берліна відбувається на тлі побоювань, що якщо підтримка США за Трампа зменшиться, тягар підтримки України ляже важким тягарем на найбільшу економіку Європи, що може ще більше підживити зростання ультраправих у Німеччині", — пише видання.Цей крок не передбачає повної конфіскації, на якій продовжують наполягати США та деякі східноєвропейські країни. ЄС, країни G7 та Австралія заморозили активи центральних банків Росії після вторгнення та минулого року домовилися спрямувати процентний дохід в Україну.Очікується, що це питання буде порушено деякими міністрами фінансів ЄС на зустрічі в Копенгагені цього тижня та лідерами ЄС у жовтні, заявили чиновники. В ідеалі рішення має бути остаточно прийнято на саміті лідерів Євросоюзу 23-24 жовтня.Раніше стало відомо, що Європейська комісія пропонує нову ідею щодо того, як направити мільярди євро заморожених російських активів до України, замінивши гроші, перераховані до Києва, борговими розписками, що підтримуються ЄС.Додамо, 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер теж виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що мирна угода у війні між Росією та Україною не може бути укладена коштом політичного суверенітету та територіальної цілісності Києва.Слова політика цитує видання Reuters. Порушення Росією повітряного простору Польщі та Румунії є частиною тривалої тенденції перевірки кордонів та саботажу з боку президента Володимира Путіна, заявив у середу канцлер Німеччини Фрідріх Мерц."Росія хоче підступно дестабілізувати наші вільні суспільства", — заявив Мерц нижній палаті парламенту Бундестагу.Він також зазначив, що мирна угода у війні в Україні не може бути укладена коштом політичного суверенітету та територіальної цілісності Києва."Продиктований мир, мир без свободи, спонукав би Путіна шукати свою наступну ціль", — додав Мерц. Цікаво, що у серпні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що прогрес у мирному врегулюванні російсько-української війни наразі становить лише близько 2%.Нагадаємо, за даними Reuters, військові керівники Сполучених Штатів та низки європейських країн завершили обговорення військових гарантій безпеки щодо України та тепер представлять їх своїм відповідним радникам з національної безпеки. Раніше віце-президент США Джей Ді Венс заявляв, що переговори щодо припинення війни Росії проти України зосереджені на двох основних питаннях — гарантіях безпеки для Києва та територіях, які Москва прагне взяти під контроль.Своєю чергою, за інформацією Reuters, російський диктатор Володимир Путін вимагає від України відмовитися від усього східного Донбасу, забути про амбіції щодо вступу до НАТО, зберегти нейтралітет і не впускати західні війська до країни.

Росіяни запускають нову хвилю мобілізації в тимчасово окупованому Мелітополі. У такий спосіб вони готуються до осіннього призову 2025 року.Про це у Telegram-каналі повідомляє Центр протидії дезінформації.Там зазначили, що на спеціальному засіданні окупаційна адміністрація обговорила заходи, які мають забезпечити примусову явку місцевих жителів до військкоматів, проходження медкомісій та постановку на облік. Фактично це чергова спроба силоміць залучити українців до війни проти власної держави."Примусове залучення населення з тимчасово окупованих територій до лав російської армії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права і кваліфікується як воєнний злочин. кремлівські обіцянки, що жителів окупованої частини Запорізької області "не чіпатимуть щонайменше п’ять років", виявилися брехнею", — йдеться у повідомленні.У ЦПД наголосили, що поки російська пропаганда розповідає, як Кремль нібито "піклується" про населення окупованих територій, реальність свідчить про інше. "Насправді окупанти розглядають українських громадян на ТОТ лише як ресурс — як "гарматне м’ясо" для поповнення своєї армії", — додали у Центрі протидії дезінформації.Раніше повідомлялось, що у Росії регіональні медіа впродовж липня інформують про масові розсилання повідомлень про включення військовозобов'язаних в єдиний електронний реєстр.Нагадаємо, керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов іще в лютому минулого року заявляв, що в Росії не припинялися мобілізаційні заходи з початку повномасштабного вторгнення в Україну. На той момент щомісяця країна-агресор мобілізувала щонайменше 30 тисяч осіб.

У Ямполі Донецької області та Куп'янську на Харківщині переховуються російські військові переодягнуті у цивільний одяг. Окупанти використовують цивільне населення як "живий щит".Про це у коментарі "ТСН" повідомив воєнний кореспондент Богдан Мирошников. За його словами, окупанти ще з 2014 року використовують цинічну практику на всіх ділянках фронту, зокрема, перевдягаються в одяг цивільних і штурмують позиції українських військових. Окрім цього, воєнкор зауважив, що існує велика проблема цивільних, які відмовляються виїхати з прифронтових територій."Вони займають погреби та будинки цивільних, де ставлять міномети у дворах, а також звідти злітають ворожі FPV. Квартири також займають — дуже часто вони обладнують вогневі точки. А в сусідній квартирі може залишатися дідусь, який відмовився від евакуації", — додав Мирошников.Раніше, а саме 15 вересня, 11-й армійський корпус Сухопутних військ Збройних сил України, що російські окупаційні сили здійснили спробу заходу в населений пункт Ямпіль. Задля цього вони використали тактику маскування під мирних жителів. План ворога провалився."Російські окупанти вкотре вдалися до грубого порушення норм міжнародного гуманітарного права. Ворог у цивільному одязі, маскуючись під мирних жителів, намагався інфільтруватися у населений пункт Ямпіль та вести диверсійну роботу в тилу Сил оборони", — наголосили військові.Зазначається, що групи російських солдатів переховувалися у житлових будинках і намагалися видавати себе за місцевих мешканців, перевдягнувшись у цивільний одяг. Проте Сили оборони своєчасно виявили та зірвали спробу противника."Підрозділи 11 армійського корпусу провели комплекс антитерористичних заходів, у результаті яких противник був виявлений, заблокований та знешкоджений. На даний час н.п. Ямпіль і прилеглі території перебувають під повним контролем Сил Оборони. Противнику не вдалося досягти жодних тактичних результатів, усі його спроби щодо проведення розвідувально-диверсійних заходів у населеному пункті були зірвані", — зауважили військові.Нагадаємо, що впродовж вівторка, 16 вересня, на фронті зафіксовано 183 бойових зіткнення. У своїх штурмах загарбники втратили понад тисячу військових.

У ніч на 17 вересня російська армія атакувала Україну ударними безпілотниками та ракетами двох типів. Зафіксовано влучання на 13 локаціях.Про це у Telegram-каналі повідомили Повітряні сили Збройних сил України.За даними військових, росіяни атакували нашу землю балістичною ракетою "Іскандер-М"/KN-23 та зенітною керованою ракетою С-300 із Ростовської та Курської області, 172 ударними безпілотниками типу Shahed, "Гербера" і дронами інших типів із напрямків: Курськ, Брянськ, Орел, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ — РФ, Чауда — окупований Крим, понад 100 із них — "шахеди".Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. "За попередніми даними, станом на 09:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 136 ворожих БпЛА типу Shahed, "Гербера" і дронів інших типів на Півночі, Півдні та Сході країни", — пишуть військові. Також зафіксовано влучання ракет та 36 ударних БпЛА на 13 локаціях.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський повідомив, що лише з початку вересня понад 3 500 дронів різних типів і майже 190 ракет, більш ніж 2 500 авіаційних бомб випущено проти українських людей. Відбувалися провокації й проти партнерів.За даними Повітряних сил, у ніч на 16 вересня російські окупанти атакували Україну 113 ударними дронами типу Shahed, "Гербера" та безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили 89 ворожих дронів.

Європейський Союз прискорює створення "стіни дронів" на східному кордоні. Україна поділилася технологіями, які вже довели ефективність проти російського вторгнення.Як повідомляє газета Financial Times, приводом для цього стали нові інциденти з порушенням повітряного простору країн-членів Північноатлантичного альянсу російськими дронами.Газета зауважує, що нещодавні події в Польщі та Румунії показали, що НАТО доводиться використовувати дороге озброєння проти дешевих дронів, що створює вразливість, якою РФ може скористатися. Задля того, щоб закрити цю прогалину, Брюссель запропонував країнам Євросоюзу використовувати спільне фінансування і закуповувати перевірені системи.Після того, як в Польщу залетіли близько 19 російських дронів, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа має "побудувати стіну дронів". За її словами, це буде "загальноєвропейська спроможність, розроблена і впроваджена разом, яка зможе реагувати в реальному часі".Також вона анонсувала створення "альянсу дронів" із Києвом. На це було виділено шість мільярдів євро для перетворення українських напрацювань на військові переваги та спільне виробництво. Польща, країни Балтії та Фінляндія вже заявили про плани зміцнити кордони. Втім, європейські чиновники наголошують, що це буде ефективно тільки за єдиного підходу та інтеграції технологій."Оборона Європи занадто фрагментована. У цій сфері потрібно більше координації", — зазначив неназваний представник ЄС. За його словами, Росія використає слабкі місця, якщо країни діятимуть неузгоджено. На оборону східного флангу країни НАТО отримають майже 100 млрд євро із загальних кредитів ЄС на 150 мільярдів. Ці кошти допоможуть фінансувати проект "стіни дронів", заявив представник Єврокомісії Томас Реньє.Financial Times зазначає, що тим часом НАТО запустило місію Eastern Sentry. У ході цієї місії залучено винищувачі, кораблі та розвідувальні системи, розміщені від Фінляндії до Болгарії."Європа активно використовує досвід України у протидії безпілотникам. Київ від початку повномасштабного вторгнення розробив дешевші методи боротьби з дронами-камікадзе", — зазначає газета.Українські IT-компанії створили систему акустичних сенсорів, що визначають дрони типу "Шахед" за звуком. Інформацію передають мобільним групам із зенітними гарматами і кулеметами, що набагато дешевше за використання ракет. Своєю чергою, президент Володимир Зеленський запропонував Польщі навчання фахівців із боротьби з дронами. У Варшаві підтвердили, що ведуться переговори про розширення співпраці в цій сфері.Також газета відзначає, що Литва вже переймає практику України і формує мобільні групи для боротьби з дронами. Латвія також впроваджує акустичну систему, а Румунія вивчає, як адаптувати український досвід."Використання дорогого озброєння проти дешевих дронів занадто затратне. Ми шукаємо розумніші рішення", — заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.У Фінляндії зауважили, що дронова війна змінила характер сучасних конфліктів. Генерал Маркку Віітасаарі наголосив, що наразі необхідно розвивати нові методи боротьби з безпілотниками. Частина рішень уже існує, але потрібні нові технології.Нагадаємо, раніше видання The New York Times повідомляло, що після нещодавніх порушень російськими безпілотниками повітряного простору Польщі та Румунії польський уряд відродив розмови про створення безпольотної зони над Україною для захисту від подальших вторгнень Росії. Втім, політичні вагання та військові обмеження створюють явні перешкоди.