Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розкрив деталі майбутніх обмінних процесів із Росією, які передбачають звільнення понад тисячі українців. Насамперед ідеться про тяжкохворих громадян, жінок та тих, хто перебуває в неволі найдовше.Про це йдеться у Telegram-каналі посадовця.Деталі підготовки нового обміну полоненимиУкраїнська сторона продовжує складні переговори з Росією щодо звільнення військовополонених та цивільних громадян. За словами омбудсмана Дмитра Лубінця, обмінні процеси мають відбуватися за максимально прозорими критеріями.Хоча остаточної фіксованої цифри наразі ще немає, йдеться про масштабну домовленість щодо звільнення понад тисячі українців. Першочергово в списках на обмін розглядаються тяжкохворі люди, жінки, а також ті українці, які перебувають у російській неволі найдовший час. Наразі ці параметри активно узгоджуються з російською стороною.Залучення міжнародних партнерівОкрему увагу українська влада приділяє питанню порятунку цивільних громадян, яких окупанти незаконно утримують у неволі. Для цього офіційний Київ залучає додаткові міжнародні ініціативи."Окремо проявляємо додаткові ініціативи щодо цивільних. На зустрічі з Першої Леді США Меланією Трамп я порушив питання їхнього повернення. Вона погодилась долучитись, і я щодня проводжу переговори з Марком Бекменом", — зазначив омбудсман.Також триває системна робота над поверненням депортованих до Росії українських дітей. Станом на сьогодні українській стороні вдалося офіційно верифікувати 20 651 дитину як депортовану або примусово переміщену. Усі зібрані дані та відповідні списки передаються американській стороні для сприяння їхньому поверненню на Батьківщину.Нагадаємо, за словами президента Володимира Зеленського, українська делегація на чолі з дипломатичною командою, керівниками розвідки, Службою безпеки та головкомом Збройних сил України під час тристоронніх переговорів в Абу-Дабі досягла низки ключових домовленостей. Готується масштабний обмін військовополоненими, який може відбутися вже найближчими тижнями..

У середу, 18 листопада, у селі Комань Новгород-Сіверського району Чернігівської області внаслідок влучання ворожого безпілотника у житловий будинок сталася пожежа.Про це повідомив начальник Новгород-Сіверської районної військової адміністрації Олександр Селіверстов."Приліт" зафіксували близько 15:00. Тип безпілотника наразі встановлюється. Додаткові відомості про подію, а також інформація щодо можливих постраждалих уточнюються.Нагадаємо, 18 листопада столиця України зазнала чергової атаки ворожих безпілотників, під час якої сили протиповітряної оборони активно знищували повітряні цілі. Проте у Печерському районі міста зафіксовано влучання уламків у багатоповерховий житловий будинок.Також 18 листопада російські ударні дрони атакували центр Одеси, влучивши по житловому сектору. Під час ліквідації наслідків обстрілу окупанти завдали повторних ударів, коли на місці вже працювали рятувальники та поліціянти.Крім того, сьогодні російські ударні безпілотники атакували Київську область. У Вишгородському районі внаслідок ворожого удару постраждали четверо людей, зокрема 12-річна дівчинка.Читайте також: Може розганятися до 1000 км/год: Росія випробовує новий реактивний дрон.

У середу, 18 листопада, столиця України зазнала чергової атаки ворожих безпілотників, під час якої сили протиповітряної оборони активно знищували повітряні цілі. Проте у Печерському районі міста зафіксовано влучання уламків у багатоповерховий житловий будинок.Про це повідомив у Telegram-каналі міський голова Києва Віталій Кличко.Атака безпілотників на КиївЗа даними посадовця, у середу вдень, 18 листопада, у столиці України оголосили підвищену небезпеку через загрозу застосування ворогом ударних БпЛА. Мешканців закликали негайно пройти до укриттів та залишатися в безпечних місцях, оскільки в місті зафіксували роботу сил протиповітряної оборони."У столиці працюють сили ППО по ворожих БпЛА. Перебувайте в безпечних місцях!" — написав мер міста.Наслідки падіння уламківКличко зазначив, що інтенсивна робота захисників неба запобігла масштабним руйнуванням, проте уламки збитого ворожого дрона спричинили аварійну ситуацію в центральній частині міста. Зафіксовано пошкодження у висотній будівлі."У Печерському районі влучання уламків БпЛА у 28-поверховий житловий будинок на рівні 11 поверху. Екстрені служби прямують на місце", — повідомив очільник столиці.Згодом Кличко заявив про падіння уламків у парковій зоні Печерського району.Наразі профільні підрозділи перевіряють масштаби пошкоджень та з'ясовують інформацію щодо можливих постраждалих.Нагадаємо, 18 листопада російські ударні дрони атакували центр Одеси, влучивши по житловому сектору. Під час ліквідації наслідків обстрілу окупанти завдали повторних ударів, коли на місці вже працювали рятувальники та поліціянти..

Відома українська тенісистка Еліна Світоліна вперше відверто розповіла про мільйонні суми, які спрямувала на підтримку України з початку повномасштабного вторгнення Росії. Зірка спорту розкрила деталі своєї благодійної діяльності та зізналася, чому допомога армії стала її пріоритетом поза кортами.Про це повідомляє Reuters.Спортивний фронт СвітоліноїСвітоліна відверто поділилася тим, скільки коштів їй вдалося спрямувати на підтримку України за час повномасштабного вторгнення Росії. Спортсменка наголосила, що війна триває вже майже п'ять років, і весь цей час вона намагається бути надійною опорою для країни."Минуло вже майже п'ять років. Я завжди підтримувала армію та військових. Вони завжди підтримують мене, переглядаючи матчі. У мене багато друзів, які служать країні", — зазначила тенісистка.За її словами, головною рушійною силою залишається внутрішній дух українців, який надихає триматися в найскладніші моменти. Вона щиро рада дарувати позитивні емоції людям удома."Як на мене, все залежить від духу, від духу людей. Я дуже рада, що можу принести людям в Україні трохи щастя", — додала вона.Мільйонні інвестиції у майбутнєОкрім моральної підтримки, тенісистка робить вагомий практичний внесок у наближення перемоги. За її словами, спорт об'єднує націю заради єдиної мети."Спорт загалом, а в Україні особливо, справді об'єднує людей заради однієї мети — перемоги", — зазначила Світоліна.Зірка спорту офіційно підтвердила, що за останні п'ять років передала понад один мільйон доларів США на потреби благодійних фондів, гуманітарні проєкти та ініціативи через власну організацію.Фонд Elina Svitolina Foundation активно допомагає молодим українським гравцям брати участь у змаганнях міжнародного рівня, повністю покриває турнірні програми, фінансує поїздки та забезпечує спортсменів необхідною психологічною підтримкою."Коли я не граю в теніс і не проводжу час із донькою, то займаюся роботою свого фонду", — підсумувала Світоліна.Нагадаємо, провідна українська ракетка Еліна Світоліна суттєво покращила свої фінансові позиції в світовій класифікації WTA. Спортсменка обійшла у престижному списку колишню першу ракетку світу..

У середу, 18 листопада, російські ударні безпілотники атакували Київську область. У Вишгородському районі внаслідок ворожого удару постраждали четверо людей, зокрема 12-річна дівчинка.Про це повідомила пресслужба Головного управління Національної поліції в Київській області. За словами правоохоронців, серед постраждалих — три жінки та дитина.Унаслідок влучання виникла пожежа у двох приватних житлових будинках та легковому автомобілі. Крім того, пошкоджено сусідні домоволодіння.На місці події працюють рятувальники та медики. Поліцейські документують наслідки чергової ворожої атаки.Зазначається, що російські війська продовжують атакувати Київську область ударними безпілотниками.Нагадаємо, 18 листопада російські ударні дрони атакували центр Одеси, влучивши по житловому сектору. Під час ліквідації наслідків обстрілу окупанти завдали повторних ударів, коли на місці вже працювали рятувальники та поліцейські. .

У середу, 18 листопада, російські ударні дрони атакували центр Одеси, влучивши по житловому сектору. Під час ліквідації наслідків обстрілу окупанти завдали повторних ударів, коли на місці вже працювали рятувальники та поліцейські. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. За його словами, є загиблі та поранені. На місці атаки триває ліквідація наслідків російського удару, а всім постраждалим надають необхідну медичну допомогу."Жорсткий і свідомий удар просто по людях, по життю", — наголосив глава держави.Зеленський зазначив, що атака на Одесу є ще одним доказом справжніх намірів Росії та її ставлення до дипломатичних зусиль. Президент наголосив на необхідності посилення міжнародного тиску на РФ і реальної підтримки України."Без посилення світового тиску на Росію, без реальної підтримки України у Росії не буде справжнього мотиву для деескалації і переходу до миру. Той, хто хоче домовлятись про мир, не нарощує вбивства", — заявив гарант.. Він також подякував усім, хто продовжує підтримувати Україну, та повідомив про підготовку нових рішень для захисту держави."Готуємо й нові рішення для захисту України, нові пакети підтримки і нові спільні з партнерами кроки на підтримку дипломатії", — підсумував президент.Нагадаємо, 18 листопада російські окупанти завдали ударів по Павлограду на Дніпропетровщині. У місті спалахнула пожежа..

Країна-агресорка Росія випробовує новий реактивний безпілотник "Герань-6". Він зможе розвивати швидкість до 1000 км/год і матиме потужну бойову частину.Про це повідомив народний депутат, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в інтерв'ю "РБК-Україна". За його словами, РФ зараз максимально нарощує використання таких дронів-ракет."Реактивні "шахеди" та інші реактивні безпілотні апарати летять зі швидкістю від 500 до 1000 км/год, як і крилаті ракети. Відповідно, протидіяти їм навіть реактивними перехоплювачами дуже складно. Якщо апарат летить зі швидкістю близько 800 км/год, перехоплювач теж має рухатися щонайменше з такою ж швидкістю. У таких умовах забезпечити дуже ефективне кінетичне знищення цілей надзвичайно складно", — відзначив нардеп.Він наголосив, що російські засоби повітряного нападу, зокрема "Герань-5" і "Герань-6", уже суттєво відрізняються від безпілотників, які РФ використовувала на початку повномасштабного вторгнення."Росія наразі проводить його (дрона "Герань-6", — ред.) дослідне випробування. Він буде здатен розвивати швидкість до 1000 км/год й нести досить велику бойову частину. Ми маємо бути до цього готові. Це ще раз підкреслює важливість посилення нашої системи протиповітряної оборони, розвитку українських ракет класу "земля — повітря" і "повітря — повітря", а також залучення будь-яких можливостей партнерів, щоб збільшувати кількість таких ракет", — зазначив Веніславський.Водночас Україна продовжує розвивати технології дронів-перехоплювачів. За словами Веніславського, українські виробники регулярно представляють нові розробки, які проходять випробування. Однак масово застосовувати такі засоби поки складно через високі технологічні вимоги. Депутат висловив сподівання, що нові перехоплювачі зможуть суттєво покращити результати протидії повітряним атакам.Нагадаємо, міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявляв, що Україні знадобиться від 18 до 24 місяців, щоб розробити власні спроможності для перехоплення балістичних ракет. Водночас країна потребує додаткових засобів протиповітряної оборони, щоб протистояти посиленню російських ракетних атак..

Підрозділи Сил оборони України 17 та в ніч на 18 листопада продовжили бити по логістиці армії країни-агресорки. Противник зазнав потужних втрат.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. За даними військових, у районі Станиці Луганської уражено автомобільний міст через Сіверський Донець — одну з переправ, якою противник підвозить на фронт боєприпаси, пальне та техніку."Після Керченського мосту окупантам доводиться звикати, що мости в них тепер ламаються частіше, ніж їх встигають ремонтувати", — зауважили у Генштабі.До того ж на Курщині, в районі Хомутовки, уражено ремонтну базу підрозділу противника. Це місце, звідки пошкоджена російська техніка мала повертатися на фронт."Підтверджено і результати деяких попередніх ударів. Під час ураження "123-го авіаремонтного заводу" в Старій Руссі Новгородської області 10 листопада пошкоджено три військово-транспортних літаки (один з них, Іл-76, отримав дуже значні пошкодження). Це ті засоби якими армія РФ перекидає війська, техніку та боєприпаси. Літаки на певний час виведено з ладу", — йдеться у повідомленні.Як відомо, вночі 17 листопада незаконно збудований ворогом Кримський міст потрапив під обстріл. Споруда зазнала значних руйнувань. За даними пропагандистських пабліків, цієї ночі пролунало щонайменше сім сильних вибухів.Російські ЗМІ також писали, що через обвалення мосту рух кораблів між Чорним та Азовським морями став також неможливим. До того ж гауляйтер півострова Сергій Аксьонов стверджував, що внаслідок нічної атаки дронів у Ленінському районі Криму буцімто загинуло двоє людей.Нагадаємо, вранці 16 листопада окупаційна адміністрація Криму також повідомляла про атаку на Кримський міст. Через це рух транспорту обмежили..

У середу, 18 листопада, російські загарбники завдали повторного удару по Одесі. Загинула одна людина.Про це повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер."Ворог не припиняє атакувати Одесу. Втретє за цей ранок Росія завдала удару по історичному центру міста", — йдеться у повідомленні.За його словами, через ворожий удар, попередньо, постраждали ще два людей. Ще одна людина загинула. Як відзначив посадовець, загальна кількість постраждалих внаслідок ворожих ударів по місту зросла до 13 людей, з них — четверо загинули."Інформація щодо наслідків атаки уточнюється. Прохання до мешканців не наближатися до місць влучань під час роботи екстрених служб. У разі оголошення повітряної тривоги негайно прямуйте в укриття", — додав посадовець.Зауважимо, близько 11:00 російські окупанти також завдали удару по середмістю Одеси. Дві людини загинули. Ще семеро людей постраждали.Нагадаємо, 17 листопада російські загарбники атакували дронами Закарпаття. Зафіксовано влучання в одній із громад.Також ввечері 17 листопада російські загарбники завдали ударів по Дніпру. Через ворожі атаки у місті пошкоджені багатоквартирний та приватний будинки, гуртожиток, парк відпочинку та інфраструктура. Водночас шестеро людей дістали поранень.Додамо, за даними ООН, Масовані удари по українських містах та об'єктах енергетичної інфраструктури у жовтні призвели до масштабних втрат серед мирних жителів. Так, за жовтень 2025 року було зафіксовано 183 загиблих і 1 021 пораненого цивільного, тоді як поточні показники значно перевищують ці цифри. Близько 55% від загальної кількості постраждалих за місяць стали жертвами далекобійних засобів ураження — ракет та ударних дронів..

Під час 37-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн", яке відбулося 17 листопада у Брюсселі, союзники оголосили про нові пакети військової допомоги для України. Основний акцент зробили на посиленні протиповітряної оборони напередодні зими.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України."Цієї зими наш найбільший пріоритет — це захист неба. росія продовжує свій повітряний терор, і тому для нас важливо, що в рамках пакетів підтримки були оголошені внески для посилення ППО", — наголосив очільник відомства Євгеній Хмара.За його словами, під час засідання партнери оголосили внески, спрямовані на посилення української ППО. Загалом найбільші внески на посилення обороноздатності України оголосили такі країни:Данія — підтвердила виділення 200 мільйонів євро на критично важливі засоби ППО та оголосила новий оборонний пакет на 645 мільйонів євро. Кошти спрямують на закупівлю ударних безпілотників, зокрема українського виробництва, боєприпасів для F-16, дронів-перехоплювачів та реалізацію ініціативи PURL;Велика Британія — виділить 240 мільйонів фунтів стерлінгів на протиповітряну оборону, зокрема перехоплювачі, ракети LMM та радари;Нідерланди — нададуть зимовий пакет допомоги на 500 мільйонів євро, а також зроблять новий внесок у PURL та ініціативу "Лінія дронів";Німеччина — спрямує раніше оголошений пакет на мільярд євро з акцентом на ППО. Він передбачає системи IRIS-T, радари, дрони-перехоплювачі, інтеграцію ракет IRIS-T у комплекси NASAMS та 20-мм боєприпаси для F-16. Також Берлін оголосив новий внесок у PURL на 300 мільйонів доларів;Норвегія — надасть близько 800 мільйонів доларів підтримки. З них 150 мільйонів доларів спрямують на ППО, 300 мільйонів — на PURL і ще 300 мільйонів — на закупівлю українських дронів. Також передбачено до 11 мільйонів євро на засоби протидії реактивним "шахедам";Канада — виділить до 45 мільйонів канадських доларів на закупівлю ракет AIM-7, Р-73 та Р-27 через Чеську ініціативу. Загальний внесок країни в цю ініціативу у 2026 році становитиме 120 млн канадських доларів. Також Канада передасть оптичні системи для FrankenSAM, авіаційні боєприпаси, зимове спорядження та продукти харчування для українських військових.Окремі партнери підтвердили передачу Україні літаків, ракет та іншого озброєння, зокрема:Бельгія — планує передати Україні 10 винищувачів F-16 до кінця 2026 року. Загальна підтримка країни цього року становить 1,1 мільярда євро, зокрема 100 мільйонів євро на PURL. У 2027 році Брюссель має намір спрямувати ще мільярд євро на військові потреби України;Франція — поставить антибалістичну радіолокаційну станцію GF300 виробництва Thales. До кінця 2026 року також планується передати два літаки Mirage 2000-5F, авіабомби AASM Hammer 250, 30-мм боєприпаси та інше авіаційне обладнання;Іспанія — оголосила додатковий пакет допомоги на понад 400 мільйонів євро. Він міститиме безпілотники, артилерійські снаряди та ракети IRIS-T;Фінляндія — підтвердила два пакети військової допомоги загальним обсягом 291 мільйон євро, зокрема із засобами ППО. Також країна готує наступний пакет і внесок у PURL на 40 мільйонів євро;Швеція — оголосила пакет на 71 мільйон доларів, зокрема 20 мільйонів доларів на PURL та 18 мільйонів доларів на Чеську ініціативу.До того ж деякі держави також оголосили про довгострокові зобов'язання щодо фінансування української оборони, а саме:Литва — виділить 250 мільйонів євро військової допомоги у 2027 році та долучиться до проєктів українського оборонно-промислового комплексу.Естонія — зобов'язалася спрямувати на підтримку України щонайменше 0,25% свого ВВП у 2027 році. Також країна планує виділити 15 мільйонів євро на спільні промислові проєкти.Бельгія — планує надати мільярд євро на військові потреби України у 2027 році.Крім того, Люксембург спрямує 25 мільйонів євро на ініціативу PURL до кінця 2026 року, а Португалія оголосила про внесок у розмірі 50 мільйонів євро до PURL, мільйон євро до трастового фонду NSATU та три мільйони євро на програму NATO CAP.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 17 листопада під час засідання у форматі "Рамштайн" заявив про гостру потребу країни в додаткових винищувачах. За його словами, наразі українській армії конкретно необхідно ще 40 літаків F-16..

Американські представники наполягають, щоб українська та російська сторони розглянули нові пропозиції щодо правил НАТО, розміщення військ і військової інфраструктури в Європі.За даними Bloomberg, Вашингтон навіть запитував Київ, чи погодився б він відмовитися від Донбасу в обмін на вступ до Північноатлантичного альянсу. Американські переговорники вважають, що надання Україні надійних гарантій безпеки, подібних до натовських, і досягнення домовленостей із Росією щодо безпекової системи Європи можуть допомогти просунути переговори з інших складних питань, зокрема територіального. Крім того, обом сторонам можуть запропонувати економічні стимули для укладення угоди.Однак для багатьох європейських країн така послідовність неприйнятна. Вони наполягають, що спочатку Росія має припинити бойові дії, і лише після цього можна обговорювати розміщення військ або майбутні правила безпеки. Особливе занепокоєння висловлюють держави, які межують із Росією. Вони побоюються, що домовленості можуть послабити присутність сил НАТО на східному фланзі альянсу."Східний фланг, звичайно, не є предметом торгу, і жодних сфер впливу бути не може", — заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.Чому Європа вирішила долучитися до переговорівПід час саміту в п'ятницю лідери Європейського Союзу дійшли висновку, що мають брати участь у паралельних дискусіях зі США. Інакше європейські країни ризикують опинитися осторонь процесу, під час якого можуть обговорювати поступки, що безпосередньо вплинуть на їхню безпеку. Деякі учасники зустрічі також запропонували знову порушити питання майбутнього членства України в НАТО.Європейські лідери сумніваються, що Москва готова до реальних поступок. За словами співрозмовників видання, Росія затягує час, а її керівництво не демонструє намірів відмовлятися від попередніх вимог. Зокрема, Кремль хоче, щоб НАТО погодилося не розміщувати війська в країнах, які приєдналися до альянсу після 1997 року. Натомість Росія нібито готова скоротити військову присутність у Калінінграді та білорусі.Такі пропозиції фактично передбачають перегляд безпекового порядку в Європі на умовах Москви. На саміті ЄС низка лідерів дала зрозуміти, що не погодиться на подібний обмін. Особливо категорично проти виступають країни Балтії, які побоюються, що Росія отримає вплив на рішення НАТО щодо колективної оборони."Жодного права вето Росії на все і вся. Для нас це важливо. Тобто жодного вето на вступ України до ЄС, на присутність НАТО чи на будь-які наші дії в межах альянсу для зміцнення колективної оборони", — наголосив Будріс.Водночас деякі європейські лідери визнають, що в майбутньому кордони можуть змінитися, якщо на це погодиться Київ. Також вони пропонують обговорити, за яких умов Україна зможе вступити до НАТО.За даними Bloomberg, Зеленський висловив готовність розглядати американські пропозиції щодо безпеки за умови, що Вашингтон представить конкретні плани щодо майбутнього членства України в НАТО та ЄС. Серед інших важливих умов він назвав збереження потужної української армії та наявність коштів на відбудову країни після війни.У Європі тим часом побоюються, що володимир Путін може розраховувати на посилення ультраправих політичних сил під час виборів у європейських країнах у 2027 році, зокрема у Франції. Частина таких політиків виступає за припинення підтримки України.Нагадаємо, 18 листопада російський диктатор Володимир Путін прибув із офіційним візитом до Китаю. Він вже провів перемовини із китайським лідером Сі Цзіньпіном..

У середу, 18 листопада, російські окупанти завдали удару по середмістю Одеси. Дві людини загинули.Про це повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, внаслідок атаки семеро людей постраждали. Ще двоє людей отримали смертельні поранення."На жаль, кількість жертв ворожої атаки по середмістю Одеси зросла до двох людей. Обидві загиблі — жінки… Висловлюю щирі співчуття рідним та близьким загиблих", — наголосив посадовець.Він додав, що після російської атаки у місті пошкоджено скління житлових будинків, кафе та магазинів. Загорівся легковий автомобіль, пошкоджено ще кілька автівок."На місці працюють усі відповідні служби. Ліквідація наслідків триває, інформація уточнюється", — додав Кіпер.Нагадаємо, 17 листопада російські загарбники атакували дронами Закарпаття. Зафіксовано влучання в одній із громад.Також ввечері 17 листопада російські загарбники завдали ударів по Дніпру. Через ворожі атаки у місті пошкоджені багатоквартирний та приватний будинки, гуртожиток, парк відпочинку та інфраструктура. Водночас шестеро людей дістали поранень.Додамо, за даними ООН, Масовані удари по українських містах та об'єктах енергетичної інфраструктури у жовтні призвели до масштабних втрат серед мирних жителів. Так, за жовтень 2025 року було зафіксовано 183 загиблих і 1 021 пораненого цивільного, тоді як поточні показники значно перевищують ці цифри. Близько 55% від загальної кількості постраждалих за місяць стали жертвами далекобійних засобів ураження — ракет та ударних дронів..

У середу, 18 листопада, російські окупанти завдали ударів по Павлограду на Дніпропетровщині. У місті спалахнула пожежа.Про це повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації."Зранку росіяни поцілили безпілотником по приватному сектору", — зазначив він.За словами посадовця, у місті після ворожої атаки понівечені декілька осель. Постраждали двоє людей."Двом чоловікам та жінці медики надали допомогу на місці. Від госпіталізації вони відмовилися", — додав очільник ОВА.Нагадаємо, 17 листопада російські загарбники атакували дронами Закарпаття. Зафіксовано влучання в одній із громад.Також ввечері 17 листопада російські загарбники завдали ударів по Дніпру. Через ворожі атаки у місті пошкоджені багатоквартирний та приватний будинки, гуртожиток, парк відпочинку та інфраструктура. Водночас шестеро людей дістали поранень.Додамо, за даними ООН, Масовані удари по українських містах та об'єктах енергетичної інфраструктури у жовтні призвели до масштабних втрат серед мирних жителів. Так, за жовтень 2025 року було зафіксовано 183 загиблих і 1 021 пораненого цивільного, тоді як поточні показники значно перевищують ці цифри. Близько 55% від загальної кількості постраждалих за місяць стали жертвами далекобійних засобів ураження — ракет та ударних дронів..

Українські війська завдали ударів по двох важливих маршрутах військової логістики російських окупантів до Криму. Під удар потрапили Керченський міст та ділянка автомагістралі М-14, яка з'єднує Ростовську область РФ з окупованим півостровом.Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Фахівці зауважили, що Керченський міст є одним із двох основних логістичних маршрутів, якими Росія забезпечує своє південне угруповання військ. Другий проходить автомагістраллю М-14 Ростов — Крим через окуповані Донецьку, Запорізьку та Херсонську області.Зазначається, що Керченський міст має важливе значення для постачання до Криму продовольства, товарів і пального з Краснодарського краю. Українські удари раніше змусили російські війська скоротити використання цієї переправи для військових перевезень. Зокрема, з 1 листопада рух мостом для важких вантажівок заборонили.За оцінкою ISW, пошкодження або руйнування мосту порушує важливий логістичний маршрут російських військ, які базуються в Криму. Це може ускладнити забезпечення окупаційних сил і підтримання російської військової присутності на півострові. Унаслідок цього російські військові будуть змушені ще більше покладатися на наземні маршрути, зокрема автомагістралі М-14 та М-18, яка сполучає Харків з окупованою Ялтою.За даними аналітиків, українські військові також атакували ділянку автомагістралі М-14 Ростов — Крим тієї ж ночі, коли було завдано удару по автомобільному мосту через Керченську протоку. 17 листопада губернатор Ростовської області Юрій Слюсар заявив, що українські сили атакували відрізок траси в Неклинівському районі поблизу мосту через річку Міус. Російська сторона позначає цю дорогу як автомагістраль Р-280.Як відомо, вночі 17 листопада незаконно збудований ворогом Кримський міст потрапив під обстріл. Споруда зазнала значних руйнувань. За даними пропагандистських пабліків, цієї ночі пролунало щонайменше сім сильних вибухів.Російські ЗМІ також писали, що через обвалення мосту рух кораблів між Чорним та Азовським морями став також неможливим. До того ж гауляйтер півострова Сергій Аксьонов стверджував, що внаслідок нічної атаки дронів у Ленінському районі Криму буцімто загинуло двоє людей.Нагадаємо, вранці 16 листопада окупаційна адміністрація Криму повідомила про атаку на Кримський міст. Через це рух транспорту обмежили, а для ліквідації наслідків залучили відповідні служби..

У середу, 18 листопада, російські загарбники атакували Харківщину. Постраждало багато місцевих мешканців.Про це повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, армія РФ завдала удару по ринку в Златополі.Внаслідок обстрілу постраждали 11 людей, серед них — 11-річний хлопчик. Медики надають необхідну допомогу. На місці удару горять торгівельні павільйони. "Усі наші екстрені служби працюють у посиленому режимі", — додав посадовець.ОНОВЛЕНО 09:37Кількість постраждалих зросла до 12 людей. Усіх госпіталізували й надають необхідну медичну допомогу. "Одна жінка перебуває у важкому стані, всі решта – в стані середньої тяжкості. Ще одна людина зазнала гострої реакції на стрес, отримала допомогу медиків на місці", — зазначив Синєгубов.Нагадаємо, 17 листопада російські загарбники атакували дронами Закарпаття. Зафіксовано влучання в одній із громад.Також ввечері 17 листопада російські загарбники завдали ударів по Дніпру. Через ворожі атаки у місті пошкоджені багатоквартирний та приватний будинки, гуртожиток, парк відпочинку та інфраструктура. Водночас шестеро людей дістали поранень.Додамо, за даними ООН, Масовані удари по українських містах та об'єктах енергетичної інфраструктури у жовтні призвели до масштабних втрат серед мирних жителів. Так, за жовтень 2025 року було зафіксовано 183 загиблих і 1 021 пораненого цивільного, тоді як поточні показники значно перевищують ці цифри. Близько 55% від загальної кількості постраждалих за місяць стали жертвами далекобійних засобів ураження — ракет та ударних дронів..
