Війна

У вівторок, 4 травня, російські війська здійснили чергову атаку дронами по Запорізькій області, внаслідок чого постраждали цивільні об’єкти. Під удар потрапили місцевий ринок і храм.Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров. За словами посадовця, ворог атакував Вільнянськ безпілотниками. "Поцілили по території ринку та храму", — написав він на своїй сторінці у Telegram.На місцях "прильотів" спалахнули пожежі, які вже ліквідовані. Крім того, внаслідок атаки:зруйновано павільйони;пошкоджені прилеглі будівлі. За попередніми даними, загинули двоє людей — подружжя: 51-річний чоловік і 62-річна жінка. Також постраждали четверо людей."Їхній 31-річний син отримав поранення нижніх кінцівок і перебуває під наглядом медиків", — поінформував Федоров.Окрім нього, травм зазнали ще три жінки віком 32, 36 та 52 років. Усім надають необхідну медичну допомогу.Нагадаємо, у ніч на 4 травня Росія здійснила масований запуск ударних дронів по території України, застосувавши понад півтори сотні безпілотників різних типів. Завдяки злагодженій роботі всіх підрозділів протиповітряної оборони вдалося нейтралізувати більшість повітряних цілей на Півночі, Півдні та Сході країни..

Прем'єр-міністр Канади Марк Карні оголосив про виділення для України додаткових 200 мільйонів доларів у межах програми PURL.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, підсумовуючи саміт Європейської політичної спільноти."Дякую Канаді за вагому підтримку програми PURL. Додаткові 200 мільйонів доларів, про які сьогодні оголосив премʼєр-міністр Марк Карні, — важливий внесок у захист наших людей від постійних балістичних російських ударів", — зазначив він.Зеленський зауважив, що загалом Канада вже спрямувала понад 830 мільйонів доларів на підтримку цієї ініціативи. "Це рішення, які справді рятують життя", — наголосив президент. Гарант додав, що під час зустрічі також обговорили зміцнення співпраці між країнами, подальшу підтримку українців і зусилля для повернення дітей, яких викрала Росія. "Вдячні канадським друзям, усьому народові за сильну підтримку", — підсумував український лідер. Як відомо, 4 травня Володимир Зеленський розпочав робочий візит до Єревана для участі у масштабному міжнародному форумі, що об'єднує лідерів континенту. У центрі уваги учасників зустрічі — питання безпеки, зміцнення партнерства та розбудови нової архітектури стабільності в європейському регіоні.PURL — це спільна ініціатива США та НАТО, започаткована у 2025 році для швидкого забезпечення України критично важливим озброєнням через цільове фінансування.Нагадаємо, наприкінці квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що на саміті Європейського союзу на Кіпрі ще три країни оголосили про приєднання до ініціативи PURL..

Президент Фінляндії Александр Стубб озвучив припущення, що розпочата Росією війна проти України не завершиться у поточному році та триватиме протягом усього 2026 року. Під час спільного виступу з чеським колегою Петером Павелом він наголосив, що попри наявність кількох варіантів розвитку подій, світ має готуватися до подальшої активної фази бойових дій.Політика цитує видання "Укрінформ".Три сценарії майбутнього від СтуббаФінський лідер зазначив, що на сьогодні аналітики розглядають три базові моделі розвитку ситуації: затяжний конфлікт, укладання мирної угоди або ж повний розгром однієї зі сторін. На думку Стубба, реалії вказують на те, що бої триватимуть далі."Ми вважаємо, що цього року перший сценарій є найімовірнішим, і ми насправді бачимо набагато сильнішу Україну зараз", — заявив Стубб, оцінюючи стійкість української оборони.Питання Статті 5 НАТО та ризики для РосіїТоркаючись теми безпеки Альянсу, президент Фінляндії зауважив, що для Росії було б вкрай необачно намагатися перевірити готовність НАТО до колективної оборони. Стубб переконаний, що військовий напад РФ на країни блоку є малоймовірним через високу ціну такої агресії."Якщо я дивлюся, наприклад, на позицію Фінляндії, яка зрештою була створена для захисту від загрози безпеці зі Сходу, мене це зовсім не хвилює. Я думаю, що планка для цього просто занадто висока не лише щодо Фінляндії, а й для Альянсу загалом", — пояснив він свою позицію.Загроза гібридної агресіїПопри низьку ймовірність прямого зіткнення, лідер Фінляндії попередив про постійну небезпеку прихованих атак з боку Москви. Йдеться про широкий спектр ворожих дій, які вже фіксуються в Європі:інтенсивна інформаційна війна та пропаганда;регулярні порушення повітряного простору суверенних держав;навмисне пошкодження підводних кабелів зв’язку та іншої критичної інфраструктури;організація диверсійних актів на території країн-партнерів.Нагадаємо, раніше радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що політичний трек переговорів щодо завершення війни в Україні наразі призупинено через значне загострення конфлікту на Близькому Сході. Водночас гуманітарний напрямок, зокрема процес обміну полоненими, продовжує працювати у штатному режимі..

Російська сторона двічі зверталася до України з проханням передати їй двох військовополонених із Північної Кореї, яких українські військові захопили в Курській області у січні 2025 року. За словами керівника секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдана Охріменка, Росія не виявляє інтересу до інших іноземців, які воювали на її боці та потрапили в український полон, передає "Укрінформ".Він зазначив, що російська сторона загалом неохоче включає своїх громадян або іноземних найманців у процеси обміну, і винятком стали саме військові з КНДР.В Коордштабі наголошують, що питання подальшої долі полонених є юридично складним. Відповідно до міжнародного гуманітарного права, відповідальність за військовополонених несе держава, яка залучила їх до участі у бойових діях — у цьому випадку Росія. Водночас українська сторона заявляє, що будь-які рішення можливі лише після узгодження правових механізмів із дипломатами та юристами."Інколи їх (росіян — прим. ред.) доводиться вмовляти забирати своїх громадян. Це стосується також іноземців, які воювали за Росію. У нас у полоні їх уже достатньо багато. У перемовному процесі росіяни ними не цікавляться. Не було жодного запиту від російської сторони, крім щодо північних корейців. Кілька разів вони запитували, чи готові ми віддати саме північнокорейців", — зазначив Охріменко.Також в Координаційному штабі нагадали про положення Женевських конвенцій, зокрема принцип невидворення: якщо полонений відмовляється від повернення, він не може бути примусово переданий без відповідної процедури."Якщо дипломати, юристи знайдуть механізм, який зможе відповідати цим вимогам, то ми готові розглянути відповідні пропозиції. Свого часу Україна ратифікувала Третю і Четверту Женевські конвенції і ми повинні їх дотримуватися, тому що Росія, хоча сама їх і не дотримується, може нас підло звинуватити у порушенні норм міжнародного гуманітарного права і у створенні прецеденту у цьому питанні. І, згадуючи Третю Женевську конвенцію, є принцип невидворення. Якщо військовополонений не хоче повертатися, а іншого механізму немає, то ми будемо їх утримувати стільки, скільки буде потрібно для вирішення цього питання", — підсумував експерт.Нагадаємо, нещодавно у КНДР відкрили музей із виставкою озброєння, яке північнокорейська сторона називає трофейним, нібито захопленим у Сил оборони України..

Російський обстріл Мерефи Харківської області 4 травня забрав життя чотирьох людей, ще 16 осіб отримали поранення у власних домівках. Атака на житловий сектор спричинила масштабні руйнування приватної власності та комерційних об'єктів у місті.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.Наслідки ворожого обстрілуЗа попередньою інформацією, внаслідок терористичної атаки загинуло четверо людей. Ще 16 мирних жителів отримали поранення різного ступеня тяжкості; наразі медики надають потерпілим усю необхідну екстрену допомогу. Окрім людських втрат, зафіксовано суттєві матеріальні збитки. Зокрема, під вогонь потрапили:10 приватних житлових будинків;чотири торгівельні заклади (магазини);станція технічного обслуговування (СТО);два цивільні автомобілі.. Реакція влади на терорСвириденко подякувала рятувальним та екстреним службам за оперативну ліквідацію наслідків обстрілу. Вона наголосила, що такі дії агресора є цілеспрямованим тиском на мирне населення України."Це свідома тактика Росії — залякувати, виснажувати та вбивати цивільних. Такий терор не можна залишати без відповіді", — заявила посадовиця.За словами Свириденко, для зупинення подібних атак необхідна консолідація зусиль міжнародних партнерів та подальше посилення захисту українського неба.Нагадаємо, 3 травня російські окупаційні війська здійснили черговий терористичний акт, атакувавши житлову забудову у Дніпрі. Внаслідок ворожого удару зафіксовано руйнування цивільної інфраструктури та поранення серед мирного населення.Також 3 травня російські окупаційні війська завдали чергового удару по Запоріжжю, у результаті чого постраждали мирні мешканці та цивільна інфраструктура. Серед поранених внаслідок ворожої атаки опинилася 12-річна дитина.Варто зазначити, що протягом дня 3 травня російські війська здійснили масовану повітряну атаку на Україну, застосувавши понад дві сотні дронів та ракети різних типів. Силам оборони вдалося нейтралізувати 175 ворожих безпілотників та п'ять керованих авіаційних ракет Х-59/69 у північних, південних та центральних регіонах..

Україна готується до вирішального літа, яке визначить долю подальшого протистояння з агресором. На саміті в Єревані Володимир Зеленський акцентував на важливості примусу Росії до миру, поки Кремль вагається щодо своїх наступних кроків на фронті.Про це глава держави заявив під час саміту Європейської політичної спільноти в Єревані.Вибір Кремля: ескалація чи переговориЗа словами українського лідера, саме літній період 2026 року стане точкою прийняття ключових рішень для Москви. Росія опиниться перед вибором між продовженням масштабної агресії та пошуком політичного врегулювання конфлікту."Це літо буде тим моментом, коли Путін буде вирішувати, що робити далі. Розширювати цю війну чи переходити до дипломатичних шляхів", — наголосив президент.Роль світової спільнотиЗеленський зауважив, що позиція цивілізованого світу має бути непохитною та спрямованою на примус агресора до миру. Україна разом із партнерами повинна створити умови, за яких дипломатичне рішення стане для РФ єдиним можливим виходом."І ми повинні штовхати його в напрямку дипломатії", — заявив президент, звертаючись до учасників саміту.Нагадаємо, 4 травня президент Володимир Зеленський у Вашингтонському форматі обговорив із лідерами Європейського Союзу виробництво систем протиповітряної оборони та захист української енергосистеми напередодні зими. Важливою частиною переговорів стали нові фінансові внески від Канади та підтвердження стабільного постачання ракет від партнерів..

Уряд офіційно знизив фінансовий поріг для прифронтових областей у проєктах із захисту критичної інфраструктури, врахувавши реальні можливості місцевих бюджетів. Зміни дозволять громадам оперативніше запускати проєкти в енергетиці та водопостачанні, щоб встигнути підготуватися до складних умов зими.Про це у Telegram-каналі повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко.Пільгові умови для прифронтових територійЗа даними посадовиці, для більшості регіонів України частка місцевого співфінансування залишається на рівні не менше 20%. Водночас уряд пішов на суттєві поступки для областей, що перебувають під постійними обстрілами або мають найбільше навантаження. Відтепер обсяг обов'язкового внеску з місцевих бюджетів знижено:до 10% — для Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей;до 15% — для Дніпропетровської області.Свириденко зауважила, що кошти громад залучатимуться виключно для захисту об'єктів комунальної власності. Крім того, органи місцевого самоврядування отримали право надавати безповоротну фінансову допомогу місцевому бізнесу з резервних фондів для реалізації Планів стійкості.Масштаби та цілі програмиЗагальний бюджет Планів стійкості оцінюється у 278 мільярдів гривень, з яких держава вже виділила 22,8 мільярда на невідкладні захисні роботи. "Це дасть громадам можливість швидше переходити від планування до реалізації — фінансувати роботи та запускати проєкти в енергетиці, теплопостачанні та водопостачанні", — зазначила Свириденко.Водночас за словами прем'єрки, головним завданням залишається вчасне виконання всіх запланованих заходів, щоб гарантувати стабільну роботу інфраструктури в умовах можливих атак протягом наступного опалювального сезону.Нагадаємо, Кабінет міністрів України розпочав масштабну підготовку енергетичного сектору до майбутнього опалювального сезону, виділивши значні кошти на закупівлю та встановлення автономних котелень. Крім того, влада працює над вирішенням боргів підприємств теплокомуненерго перед "Нафтогазом" для стабілізації постачання газу..

Українська розвідка оприлюднила детальний розбір російського безпілотника "Клин", показавши його конструкцію, компоненти та використання технологій штучного інтелекту.Що відомо про дронЗа даними Головного управління розвідки Міноборони, "Клин" розробляє та виробляє російська компанія "Робоавиа" в Ростовській області РФ. Дрон має схему "дельта-крило", довжину 1,6 метра та розмах крил 1,9 метра.Його бойове навантаження становить до 5 кілограмів — це може бути кумулятивна або фугасна бойова частина. Максимальна заявлена швидкість під час атаки — до 300 км/год.Іноземні компоненти та "штучний інтелект"Особливістю "Клина" є використання системи машинного зору з елементами штучного інтелекту для автоматичного наведення на ціль. Обчислювальна система побудована на модулі Nvidia Jetson TX2 (США), який відповідає за обробку даних і "розпізнавання" об’єктів.Серед інших ключових компонентів:електродвигун Scorpion F-4225-500KV V2 (Китай);польотний контролер Cube Orange (Австралія);навігаційний модуль Holybro F9P з RTK (Китай);радіозв’язок на базі LoRa-модуля Ra-01H (Китай).Крім того, розвідка зазначає, що у системі також виявлено елементи виробництва США, Швейцарії, Тайваню та Південної Кореї.Додамо, попри санкції, у дронах, якими Росія атакує Україну, й надалі знаходять деталі, виготовленні 2025 року в країнах-союзниках. Це свідчить про обхід обмежень і важливість посилення санкційного тиску.Нагадаємо, за інформацією президента України Володимира Зеленського, всього за цей тиждень Росія випустила по Україні близько 1 600 ударних дронів, майже 1 100 керованих авіаційних бомб і три ракети. Росіяни намагаються масованими атаками перевантажити українську протиповітряну оборону..

У понеділок, 4 травня, президент Володимир Зеленський у Вашингтонському форматі обговорив із лідерами Європейського Союзу виробництво систем протиповітряної оборони та захист української енергосистеми напередодні зими. Важливою частиною переговорів стали нові фінансові внески від Канади та підтвердження стабільного постачання ракет від партнерів.Про це йдеться у Telegram-каналі глави держави.Оборона та посилення повітряного щитаЯк зазначив президент, головною темою переговорів стало зміцнення протиповітряної оборони, зокрема питання виробництва європейських систем і ракет. Учасники зустрічі, серед яких були Еммануель Макрон, Кір Стармер, Джорджа Мелоні та інші лідери, обговорили програму PURL та перспективи створення власних антибалістичних засобів для Європи.Окрему подяку Зеленський висловив Канаді за фінансовий внесок. Перед початком офіційної частини Марк Карні оголосив про виділення додаткових 200 мільйонів доларів на підтримку програми PURL. Водночас Марк Рютте підтвердив, що постачання антибалістичного озброєння для українського війська відбувається згідно з планом.Дипломатія та фронтові реаліїПід час обговорення ситуації на передовій партнери України наголосили на суттєвому зміцненні позицій ЗСУ. "Вдячний нашим воїнам", — заявив президент.Торкнулися лідери й складних дипломатичних питань, зокрема впливу війни в Ірані на переговорні процеси. Через загострення конфлікту в регіоні наразі спостерігається пауза у перемовинах, тож учасники шукали шляхи активізації контактів із залученням США та ЄС.Підготовка енергосистеми до зимиВажливим етапом зустрічі став розгляд пакету підтримки української енергетики на суму 90 мільярдів євро. Зеленський наголосив на необхідності оперативного надходження цих коштів для реалізації планів стійкості до початку холодів.Нагадаємо, 3 травня президент Володимир Зеленський провів переговори з главою уряду Норвегії Йонасом Гаром Стере щодо постачання газу та реалізації стратегічної угоди про дрони. Сторони зосередилися на захисті критичної інфраструктури від атак Кремля та залученні приватного сектору до співпраці.Також Україна отримає новий пакет оборонної допомоги від Фінляндії, кошти з якого спрямують на зміцнення протиповітряної оборони. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Петтері Орпо 3 травня Володимир Зеленський запропонував розширити співпрацю у сфері виробництва безпілотників.Цікаво, що 3 травня президент Володимир Зеленський провів низку стратегічних зустрічей із прем’єр-міністрами Великої Британії та Чехії задля зміцнення міжнародної коаліції. Ключовими темами переговорів стали оборонна підтримка, боротьба з російським тіньовим флотом та інтеграція України до європейської спільноти..

Російська фінансова еліта дедалі частіше висловлює занепокоєння через системні кризи, які загрожують стабільності країни-агресорки у 2026 фінансовому році. Попри тимчасові прибутки від продажу нафти, країна-агресор стикається з невідворотним знеціненням національної валюти та виснаженням резервів через непомірні воєнні витрати.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Падіння рубля та податковий тупикЯк зазначили в ISW, представники банківського сектору Росії очікують суттєвого ослаблення рубля вже у другій половині 2026 року. За прогнозами заступника голови правління Ощадбанку Тараса Скворцова, курс може впасти до 80–90 рублів за долар США. Найбільш критичне падіння прогнозують на четвертий квартал поточного року."Росія очікує ослаблення рубля у другій половині 2026 року з прогнозованим обмінним курсом від 80 до 90 рублів за 1 долар США порівняно з поточним обмінним курсом близько 75 рублів за один долар США", — заявив Скворцов під час свого виступу 29 квітня.Окрім валютних коливань, серйозною проблемою стало зростання частки готівкових розрахунків. Нові податкові закони Кремля призвели до того, що бізнес та споживачі масово переходять у "тінь", що роздуває вартість товарів, але не забезпечує бюджет необхідними надходженнями.Виснаження резервів на тлі війниМосква продовжує підтримувати дефіцит федерального бюджету коштом ліквідних активів суверенного фонду добробуту. Головною причиною фінансової діри стали непомірно високі витрати на оборону, які російська економіка не здатна потягнути у довгостроковій перспективі. Ситуацію погіршують політичні рішення Кремля: підвищення ПДВ та зниження ключової ставки за умов високої інфляції лише прискорюють вимивання резервів.Нагадаємо, раніше аналітики ISW повідомляли, що додаткові фінансові надходження Росії від стрибка цін на енергоресурси навряд чи зможуть зупинити наростання системних економічних проблем країни-агресора. Попри очікуване поповнення бюджету, витрати Кремля на війну та соціальну стабільність продовжують виснажувати державну скарбницю..

Через нічні удари по енергооб'єктах 4 травня чотири області України частково залишилися без електропостачання. Диспетчери закликають мешканців усіх регіонів перенести роботу пральних машин та бойлерів на денні години, щоб підтримати понівечену систему.Про це повідомляє НЕК "Укренерго".Наслідки ворожих атакУ компанії зазначили, що внаслідок агресивних дій окупантів станом на ранок 4 травня зафіксовано нові пошкодження об'єктів енергетики. Це спричинило знеструмлення частини споживачів у Донецькій, Дніпропетровській, Харківській та Херсонській областях. Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи в тих районах, де це дозволяє безпекова ситуація, щоб якнайшвидше повернути світло в оселі українців.Рекомендації щодо споживанняФахівці повідомляють, що сонячна погода дозволяє ефективно використовувати потужності відновлювальних джерел енергії саме вдень. Водночас у вечірні години дефіцит в системі відчувається гостріше, тому жителів країни просять переглянути свої побутові звички."Враховуючи погодні умови, активне енергоспоживання сьогодні варто перенести на денний час — з 10:00 до 16:00", — закликають в енергокомпанії.Окрему увагу слід приділити піковому навантаженню у вечірній період. Енергетики звертаються до громадян: "Будь ласка, обмежте користування потужними електроприладами у вечірні години — з 18:00 до 22:00". Там запевнили, що такий підхід допоможе збалансувати систему та уникнути додаткових обмежень.Варто зазначити, що "Укренерго" не прогнозує застосування графіків відключень світла у перший робочий день тижня 4 травня. Енергетики закликають громадян планувати використання потужних приладів у денний час для стабільної роботи системи.Нагадаємо, раніше міністр енергетики Денис Шмигаль наголошував, що енергетична система України потребує додатково 6,5 гігавата потужностей. З них планується відновити 4,5 гігавата шляхом ремонтів і додати ще близько двох гігават завдяки розподіленій когенерації та відновлюваній енергетиці. Додамо, 27 квітня через масовані атаки російських дронів та несприятливі погодні умови у восьми областях України зафіксовано масштабні знеструмлення. Водночас сонячна погода дозволила знизити споживання електроенергії з мережі завдяки активній роботі домашніх сонячних електростанцій..

У Кремлі з початку березня 2026 року зростає занепокоєння через можливі загрози безпеці Володимира Путіна. За даними росЗМІ, російський лідер побоюється, що представники власних еліт можуть спробувати організувати замах із використанням безпілотників.Про це повідомляє видання "Важные истории" з посиланням на звіт однієї з країн Європейського Союзу, частину якого журналісти змогли підтвердити через власні джерела.Посилення безпеки та ізоляціяЯк стверджується, Федеральна служба охорони значно посилила заходи безпеки. Зокрема, було обмежено пересування диктатора та скорочено перелік місць, які він відвідує. Повідомляється, що Путін більше не з’являється у звичних резиденціях у Підмосков’ї та на Валдаї, а також припинив поїздки на військові об’єкти.За даними джерел, російський президент часто перебуває у спеціально обладнаних бункерах, де може працювати тижнями. При цьому для публічних комунікацій можуть використовуватися заздалегідь записані відео.Контроль і перевіркиЗа інформацією журналістів, у Москві посилилися заходи безпеки:відвідувачі адміністрації проходять кілька рівнів перевірок;у деяких районах можуть тимчасово вимикати зв’язок;уздовж Москви-ріки розміщують додаткові підрозділи для протидії дронам.Також повідомляється, що всі медійні матеріали за участю Путіна проходять погодження, а співробітникам, які з ним працюють, обмежили використання мобільних телефонів і пересування.Джерела видання стверджують, що в російських силових структурах посилився контроль навіть у неполітичних справах. Зокрема, частину ресурсів переорієнтували на спостереження за представниками влади.Крім того, повідомляється про безпрецедентні заходи. Цього року депутатів Держдуми нібито не запросили на парад у Москві, що може свідчити про зростання недовіри всередині системи.Що це означаєІнформація про можливі загрози з боку власних еліт і різке посилення заходів безпеки може свідчити про напружену ситуацію всередині російської влади. Водночас офіційного підтвердження цих даних немає, а частина інформації базується на джерелах і витоках.Нагадаємо, в Кремлі заявили, що цьогорічні паради до "Дня перемоги" відбудуться у скороченому форматі через так звані "терористичні загрози" та неювілейний характер дати..

У ніч на 4 травня Росія здійснила масований запуск ударних дронів по території України, застосувавши понад півтори сотні безпілотників різних типів. Завдяки злагодженій роботі всіх підрозділів протиповітряної оборони вдалося нейтралізувати більшість повітряних цілей на Півночі, Півдні та Сході країни.Про це повідомляють Повітряні сили Збройних сил України.Масштаби ворожого нападуЯк зазначили військові, починаючи з вечора 3 травня, противник атакував Україну 155 ударними БпЛА. Серед них були як звичні "шахеди" (зокрема реактивні моделі), так і дрони типів "Гербера", "Італмас" та спеціальні безпілотники-імітатори "Пародія". Запуски здійснювалися з різних локацій: Курська, Орла, Приморсько-Ахтарська, Міллерово та Шаталово на території Росії, а також з окупованих територій Донеччини та Криму (Гвардійськ).Результати роботи ППО та наслідкиЗа даними Повітряних сил, станом на 09:00 захисникам неба вдалося збити або придушити засобами РЕБ 135 ворожих дронів. До відбиття нападу були залучені:зенітні ракетні війська та авіація;підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем;мобільні вогневі групи Сил оборони України."Зафіксовано влучання 14 ударних БпЛА на 10 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на чотирьох локації", — зазначається у звіті. Станом на ранок атака все ще триває, у повітряному просторі залишається декілька ворожих безпілотників, тому громадян закликають дотримуватися правил безпеки.Нагадаємо, протягом дня 3 травня російські війська здійснили масовану повітряну атаку на Україну, застосувавши понад дві сотні дронів та ракети різних типів. Силам оборони вдалося нейтралізувати 175 ворожих безпілотників та п'ять керованих авіаційних ракет Х-59/69 у північних, південних та центральних регіонах..

За минулу добу неділі, 3 травня, на різних ділянках фронту зафіксовано 148 бойових зіткнень. У своїх штурмах загарбники втратили понад 1100 військових.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. За даними військових, вчора противник завдав одного ракетного удару, застосувавши дві ракети, здійснив 86 авіаційних ударів, скинув 312 керованих авіабомб. Крім того, застосував 10394 дрони-камікадзе та здійснив 3384 обстріли населених пунктів і позицій наших військ, зокрема 37 — із реактивних систем залпового вогню.Агресор завдавав авіаударів, зокрема у районах населених пунктів Вільна Слобода Сумської області; Просяна Дніпропетровської області; Воздвижівка, Верхня Терса, Новомиколаївка, Малин, Гуляйпільське, Лісне, Копані, Омельник, Єгорівка, Різдвянка, Барвінівка, Рівне, Оріхів, Омельник, Листівка, Таврійське, Григорівка, Одарівка, Зарічне, Комишуваха, Цвіткове, Любицьке, Широке, Новоселівка, Новорозівка Запорізької області. За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили дев’ять районів зосередження особового складу окупантів та дві гармати.Ситуація на фронті На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби відбулося одне боєзіткнення, противник здійснив 73 обстріли населених пунктів та позицій наших військ, три із яких — із застосуванням реактивних систем залпового вогню, завдав трьох авіаційних ударів, застосувавши сім керованих бомб.На Південно-Слобожанському напрямку противник тричі штурмував позиції наших підрозділів в бік Стариці, Лиману та Митрофанівки.На Куп’янському напрямку агресор двічі атакував у бік Курилівки та Ківшарівки.На Лиманському напрямку українські воїни відбили п’ять спроб загарбників просунутися в бік Лиману, Нового Миру, Дробишевого та Озерного.На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили три спроби окупантів просунутися вперед в напрямку Рай-Олександрівки, Калеників та Різниківки.На Краматорському напрямку минулої доби наші воїни відбили атаку противника в районі Оріхово-Василівки.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 23 атаки в районах населених пунктів Костянтинівка, Олександро-Шультине, Плещіївка, Іванопілля, Іллінівка, Степанівка, Русин Яр та Софіївка.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 26 штурмових дій агресора у бік населених пунктів Білицьке, Дорожнє, Родинське, Сергіївка, Новоолександрівка, Покровськ, Гришине, Муравка, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новопавлівка.На Олександрівському напрямку противник шість разів атакував в районах населених пунктів Вороне, Олександроград, Злагода, Єгорівка,  Красногірське та Березове.На Гуляйпільському напрямку відбулося 23 атаки окупантів у напрямках Залізничного, Оленокостянтинівки, Прилук, Цвіткового, Святопетрівки, Верхньої Терси, Гіркого, Чарівного та Гуляйпільського.На Оріхівському напрямку наші оборонці зупинили одну ворожу спробу просунутися в районі Щербаків.На Придніпровському напрямку українські підрозділи зупинили дві ворожі атаки в бік Антонівки.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Втрати Росії у війніЗагальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 4 травня 2026 року орієнтовно склали:особового складу — близько 1 335 150 (+1 120);танків — 11 914 (+6);бойових броньованих машин — 24 507 (+4);артилерійських систем — 41 306 (+113);реактивних систем залпового вогню — 1 767 (+2);засобів протиповітряної оборони — 1 357 (+0);літаків — 435 (+0);гелікоптерів — 352 (+0);безпілотників оперативно-тактичного рівня — 272 062 (+2 249);наземних робототехнічних комплексів — 1 317 (+11)кораблів / катерів — 33 (+0);підводних човнів — 2 (+0);автомобільної техніки й автоцистерн — 93 824 (+268);спеціальної техніки — 4 168 (+17).крилатих ракет — 4 584 (+5);Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, українські удари по російській нафтовій інфраструктурі знизили середній рівень виробництва російських нафтопереробних заводів до найнижчого рівня. Йдеться про грудень 2009 року..

У ніч на понеділок, 4 травня, Москва опинилася під прицілом безпілотників, що призвело до влучання у будівлю за декілька кілометрів від Кремля та паралізації роботи аеропортів. Російська влада підтвердила атаку, поки екстрені служби ліквідували наслідки нічної події.Про це повідомляють російські Telegram-канали. Наслідки влучання та реакція владиЗа свідченнями місцевих пабліків, у результаті атаки було пошкоджено житлову або адміністративну будівлю, на місці події терміново працювали підрозділи екстрених служб. Мер Москви Сергій Собянін пізніше офіційно підтвердив факт інциденту, заявивши, що безпілотний літальний апарат дійсно влучив у об'єкт у зазначеному районі. Згідно з його словами, за попередньою інформацією, обійшлося без жертв та постраждалих. Згодом представники країни-агресора повідомили про наближення ще двох БпЛА до Москви, які нібито вдалося нейтралізувати засобами протиповітряної оборони.Обмеження в роботі аеропортівЧерез загрозу повторних ударів авіаційна влада Росії була змушена вжити безпекових заходів. Зокрема, у московських летовищах "Домодєдово" та "Внуково" запровадили тимчасові обмеження на зліт та посадку літаків.Нагадаємо, раніше стало відомо, що безпілотники Центру спецоперацій "Альфа" Служби безпеки України вже другий день поспіль успішно відпрацювали по нафтовій інфраструктурі Росії поблизу Пермі. Цього разу влучили в завод, розташований за понад 1 500 кілометрів від України..