Війна

Естонський контингент із червня 2025 року бере участь у міжнародній навчальній операції "Легіо" під проводом Норвегії, спрямованій на збереження та розвиток боєздатності Збройних сил України.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. Там зазначили, що естонські інструктори працюють на навчальній базі у Польщі від першої ротації у вересні 2025 року."Нині Естонія залучає до 20 інструкторів — кадрових військовослужбовців, резервістів і членів Ліги оборони, які долучилися до місії добровільно", — зазначили в Силах оборони Естонії.Двомісячні навчальні цикли зосереджені на базовій загальновійськовій підготовці та бойових навичках солдата та побудовані відповідно до запитів ЗСУ. Як зазначають естонські інструктори, українські курсанти надають постійні позитивні відгуки про навчання, що підтверджує цінність естонського внеску. Співпраця має взаємний характер."Наші військовослужбовці отримують цінний досвід роботи в міжнародному середовищі, поповнюють власні знання та навички, ділячись досвідом", — наголосив старший естонського контингенту.Естонські інструктори працюють пліч-о-пліч із колегами з країн Півночі та Балтії, Польщі, Австралії та Нової Зеландії, а також у взаємодії зі США, що зміцнює координацію між союзниками та оперативну сумісність.Операція "Легіо", започаткована з ініціативи країн Північно-Балтійської вісімки (NB8) і Польщі, є складовою норвезької операції ELLISIV. Її рамку закріплено меморандумом, підписаним 15 жовтня 2025 року на засіданні міністрів оборони країн НАТО десятьма державами, зокрема, Україною. 2026 року до операції долучилися Австралія — зі своїм внеском у межах національної операції KUDU, та Нова Зеландія — в межах операції TIEKE."Легіо" поєднує двосторонню та багатосторонню підтримку в єдину систему підготовки й оснащення українських підрозділів за стандартами НАТО, а бойовий досвід ЗСУ водночас збагачує збройні сили партнерів і стає спільним ресурсом безпеки Європи."ЗСУ висловили щиру вдячність Естонії, Норвегії, Польщі та всім партнерам операції "Легіо" за послідовну підтримку та внесок у підготовку наших захисників", — підсумували в Генштабі.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що американські підрозділи Сухопутних військ, які вже дислокуються в німецькій Баварії, розпочинають активніше займатися підготовкою українських військових. Місію переводять на постійнішу основу..

Український уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново посилити кібербезпеку державних сервісів. Керівники установ мають сформувати команди кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та ввести його в експлуатацію. Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, Росія системно атакує цифрову інфраструктуру України, яка, як і енергетика, залишається однією з цілей ворога. Зокрема, лише за вересень у Києві було пошкоджено близько десяти дата-центрів.Водночас зростає інтенсивність кібератак, а російські хакери дедалі частіше використовують інструменти штучного інтелекту. Серед основних цілей — державні інформаційні системи та український бізнес."Ключові цифрові органи вже вміють відбивати атаки з використанням ШІ. Такої ж готовності очікую від кожної державної установи та інституції", — наголосив Корецький.Він додав, що всі органи виконавчої влади мають невідкладно забезпечити належний рівень кіберзахисту та бути готовими протидіяти сучасним цифровим загрозам.Раніше технологічний радник президента Сергій "Флеша" Бескрестнов повідомляв, що Росія атакує інформаційну та мережеву інфраструктуру України, однак це не означає повного зникнення Інтернету в країні. Локальні перебої можливі, проте провайдери мають швидко усувати їх.Нагадаємо, за словами президента України Володимира Зеленського, Росія планує вивести війну за межі України. Розвідки різних країн отримали інформацію про це. До того ж Москва свідомо б’є по українських дата-центрах та інфраструктурі зв'язку, аби позбавити громадян доступу до Інтернету.Читайте також: Чи залишиться Україна без Інтернету через удари по дата-центрах: відповідь експерта.

Росія посилює атаки на Київ. Ракети та ударні дрони летять на столицю щодня і щоночі. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко. За його словами, від початку тижня в столиці пролунало понад 30 сигналів повітряної тривоги, загальна тривалість яких перевищила 30 годин.Унаслідок ворожих атак пошкоджень зазнали житлові будинки, об’єкти критичної та транспортної інфраструктури, логістичні об’єкти, офісні будівлі й торговельні площі. Також постраждали кілька медичних закладів.Зокрема, пошкоджень зазнала одна зі станцій швидкої медичної допомоги. Крім того, пошкоджені шість автомобілів швидкої допомоги.Жертви та постраждаліЗа інформацією Кличка, цього тижня в Києві внаслідок ворожих атак загинули четверо людей, ще понад 50 мешканців столиці постраждали.Мер наголосив, що мета ворога — залякати, виснажити та зламати українців. Водночас він висловив упевненість, що Київ вистоїть завдяки згуртованості, спільній роботі, витримці та вірі в Україну.Нагадаємо, вночі 22 жовтня російські загарбники атакували історичний центр Києва балістичною ракетою "Іскандер" з касетною боєголовкою К5.Додамо, 23 жовтня війська країни-агресорки Росії масовано обстріляли одну з теплових електростанцій ДТЕК. Через ворожі удари об'єкт зазнав значних ушкоджень й зупинив генерацію енергії..

У вівторок, 23 жовтня, Україна та Росія провели обмін військовополоненими. Додому повернулися понад 200 українських воїнів.Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, на Батьківщину повернуто 270 бійців. Більшість із них були в полоні ще з 2022 року."Додому повертаються нацгвардійці, зокрема воїни Азова, прикордонники, тероборонівці, воїни Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ, Державної спеціальної служби транспорту, а також девʼять цивільних", — заявив гарант.Як відзначив Зеленський, більшість звільнених — воїни, які захищали Україну в Маріуполі. Також повертаються захисники з Донецького, Луганського, Харківського, Запорізького, Херсонського, Київського, Миколаївського та Чернігівського напрямків. До того ж серед звільнених воїнів є й українці, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року."Ми пам’ятаємо про кожного й кожну та продовжуємо шукати всіх. Дякую всім, хто працює заради обмінів. І, звісно, вдячний нашим воїнам, які на фронті поповнюють обмінний фонд для України, щоб ми могли повертати своїх. Слава Україні!" — додав президент.. У Координаційному штабі із питань поводження із військовополоненими уточнили, що це третій етап комбінованого обміну полоненими, який розпочався 19 серпня.Водночас, зазначається, що більша частина визволених сьогодні захисників потрапила у полон у 2022-му році, зокрема під час оборони Маріуполя. Пʼятеро з них пережили теракт в Оленівці, а ще девʼятеро — важкохворі."Серед звільнених сьогодні — 38 офіцерів. Також серед військовослужбовців є ті, хто був поневолений у 2018 та 2020 роках. Значна частина визволених сьогодні Оборонців зазнала кримінального переслідування з боку країни-агресорки та всупереч міжнародному праву під вигаданими звинуваченнями була засуджена до різноманітних термінів за ґратами, зокрема й до довічного ув’язнення", — йдеться у повідомленні.У штабі додали, що усі звільнені пройдуть медичний огляд, отримають лікування, будуть забезпечені необхідними речами на перший час, отримають належні виплати, пройдуть реабілітацію та реінтеграцію до суспільства після тривалої ізоляції у російській неволі.Нагадаємо, 22 жовтня за результатами репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 252 загиблого, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям..

У п'ятницю, 23 жовтня, російські загарбники атакували Чернігів. Ворог поцілив по підприємству.Про це повідомив начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський."Зафіксовано падіння БпЛА ворога на територію одного з підприємств міста", — йдеться у повідомленні.За словами посадовця, внаслідок ворожого удару підприємство зазнало руйнувань. Попередньо, під завалами перебувають люди.Також через рашистські удари одна людина загинула. Ще 16 людей отримали поранення.Нагадаємо, 23 жовтня війська країни-агресорки Росії масовано обстріляли одну з теплових електростанцій ДТЕК. Через ворожі удари об'єкт зазнав значних ушкоджень й зупинив генерацію енергії.Також вночі 23 жовтня війська країни-агресорки завдали ударів по Полтавщині та Сумщині. Постраждали місцеві мешканці. Пошкоджено будинки та лінію електропередач.Також упродовж четверга, 22 жовтня, російські загарбники регулярно атакували Дніпропетровщину різними видами озброєнь. Унаслідок російських атак загинула людина, ще одна постраждала..

Підрозділи Сил оборони України 22 жовтня та в ніч на 23 жовтня завдали потужних ударів по армії країни-агресорки Росії.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. За даними військових, у результаті влучних ударів було уражено місце зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА ворога у районі Донецька."Ураження таких об'єктів зменшує спроможності противника атакувати Україну та цивільну інфраструктуру дронами різних модифікацій", — уточнили у Генштабі.Крім того, ЗСУ атакували:пункт управління підрозділу в районі населеного пункту Громово в тимчасово окупованому українському Криму;склад боєприпасів противника в районі населеного пункту Гірник та склад БпЛА в районі Свердлового Донецької області;склади матеріально-технічних засобів армії РФ у районі населеного пункту Бердянське на Донеччині, а також у районах Балкового та Оріхівки Запорізької області;район зосередження живої сили підрозділу зі складу "Рубікон" в районі населеного пункту Кам'янка Запорізької області."Знищення складів з озброєнням та матеріально-технічними засобами ускладнює російському агресору забезпечення підрозділів і знижує їхню спроможність вести бойові дії", — додали військові.Нагадаємо, упродовж 20 та в ніч на 21 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали серії влучних ударів по важливих військових об’єктах російських окупантів. Українським захисникам вдалося успішно уразити пункти управління загарбників та склади матеріально-технічних засобів на тимчасово окупованих територіях.Читайте також: ЗСУ знищили рекордну кількість росіян за добу: скільки ворогів полягло.

Країна-агресорка Росія готує нові провокації у Європі. Головна мета — дискредитація Сил оборони України.Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерство оборони України."Держава-агресор Росія активізує гібридну дестабілізаційну стратегію щодо Європейського Союзу з метою скорочення або позбавлення зовнішньої підтримки України шляхом дискредитації Сил оборони нашої держави, а також залякування європейських урядів та суспільств", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що РФ може вдатися до диверсійних дій на території центральної та східної Європи, зокрема балтійських держав. Так, ворог планує проведення "операцій під чужим прапором" з подальшим звинуваченням України через канали російської пропаганди та доступні для Кремля міжнародні майданчики."Місцями російських провокацій, за даними ГУР, можуть бути об’єкти критичної інфраструктури, прикордоння з Росією, калінінградський анклав, регіони в державах ЄС з присутнім "русскоязичним насєлєнієм" та спорудами, які контролює кремль, зокрема, мережа об’єктів російської православної церкви та історичні місця, пов’язані з Росією", — додали у ГУР.Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни заявляли, що Кремль готує суттєву активізацію гібридної агресії проти Польщі та країн Європи впродовж зимового періоду 2026–2027 років. Головною метою російських диверсій є намагання зірвати логістичні ланцюги постачання західної допомоги Україні та перевірити реакцію НАТО..

Компанії ICEYE та Nokia підписали з Міністерством оборони України лист про наміри щодо співпраці у сфері космічних технологій. Партнерство має допомогти Україні створити суверенну систему супутникового зв’язку, яка посилить стійкість комунікацій для оборонних та інших державних потреб. Такі мережі можуть забезпечувати комунікацію навіть тоді, коли наземна інфраструктура зазнає пошкоджень або перестає працювати.Про це повідомили в пресрелізі ICEYE. Спільні наміри сторони оголосили 22 жовтня 2026 року під час візиту прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо до України.Головний директор Nokia з геополітичних та урядових зв’язків і керівник напряму Nokia Defense Мікко Хаутала наголосив на важливості незалежних і надійних каналів комунікації."Країнам потрібен зв’язок, на який вони можуть покластися в будь-якій ситуації. Супутникові мережі розширюють та захищають зв’язок, коли мережі на землі порушуються. Це робить їх ключовою частиною будь-якої безпечної системи зв’язку", — заявив він.За словами Хаутали, завдяки угоді компанії разом з Україною вивчатимуть, як суверенний супутниковий зв’язок може посилити стійкість держави та забезпечити їй контроль над критично важливими комунікаціями.На початку жовтня ICEYE та Nokia вже оголосили про партнерство з розробки захищених широкосмугових систем супутникового зв’язку на низькій навколоземній орбіті для урядів. Їх планують використовувати для оборонних завдань, охорони державних кордонів, роботи екстрених служб і реагування на стихійні лиха.Чому Україна шукає альтернативу StarlinkПитання розвитку власного супутникового зв’язку постало на тлі обмежень у роботі терміналів Starlink та Starshield в Україні.У ніч проти 14 жовтня SpaceX запровадила обмеження швидкості для роботи терміналів Starlink, які також торкнулися військового пакета послуг Starshield. Президент Володимир Зеленський закликав скасувати обмеження. Водночас власник SpaceX Ілон Маск заявив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать від уряду США, а не його компанії.Наступними днями питання обмежень обговорювали представники американської влади. Так, президент США Дональд Трамп заявив, що не причетний до обмежень швидкості Starlink або Starshield для України. Тоді Зеленський зазначив, що обмеження Starlink діють лише на території України, тоді як у Європейському Союзі термінали можуть працювати на швидкості понад 180 км/год.Пізніше, 21 жовтня, міністр оборони США Піт Гегсет запевнив, що американська влада не віддавала наказів обмежувати роботу Starshield в Україні. Водночас він зауважив, що Starlink, дочірня компанія SpaceX, може самостійно ухвалювати такі рішення відповідно до умов надання послуг.Додамо, також Україна та Фінляндія підписали угоду про додаткове фінансування будівництва укриттів у межах відповідної міжнародної коаліції. Також країни домовилися організувати зустріч із представниками інших учасників об’єднання, щоб залучити більше коштів на ці проєкти..

Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 187 бойових зіткнень. Російські загарбники зазнали значних втрат.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Загальні бойові втрати противника від початку повномасштабного вторгнення станом на 23 жовтня 2026 року:Особовий склад:близько 1 574 620 (+1 830) осіб.Озброєння та військова техніка:танки — 12 439;бойові броньовані машини — 25 597 (+3);артилерійські системи — 51 501 (+54);РСЗВ — 2 230 (+1);засоби ППО — 1 720 (+1);літаки — 449;гелікоптери — 356.Безпілотні системи та ракети:наземні робототехнічні комплекси — 3 003 (+6);БпЛА оперативно-тактичного рівня — 577 209 (+2 067);крилаті ракети — 5 138.Морська техніка:кораблі та катери — 35;підводні човни — 2.Техніка забезпечення:автомобільна техніка та автоцистерни — 166 088 (+447);спеціальна техніка — 4 851 (+5). Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському напрямку загарбники двічі атакували в районах Уланового та Корчаківки.На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 14 атак противника. Окупанти намагалися просунутися в районах Ковалівки, Анищиного, Ізбицького, Радьківки та Вільхуватки.На Куп’янському напрямку ворог один раз атакував у районі Петропавлівки.Ворожі спроби просунутися зупинено на Лиманському напрямку, де наші захисники відбили п'ять атак у районах Катеринівки, Колодязів та Лимана.На Слов’янському напрямку противник здійснив одну атаку в районі Миколаївки.На Краматорському напрямку минулої доби ворог штурмових дій не проводив.На Костянтинівському напрямку зафіксовано 11 атак. Окупанти вели штурмові дії в районах Дружківки, Новоселівки, Костянтинівки, Довгої Балки та Павлівки.На Покровському напрямку наші оборонці зупинили 15 атак. Ворог атакував у районах Сергіївки, Молодецького та Новопавлівки, а також здійснював штурми у напрямках Кучерового Яру, Світлого, Софіївки, Вільного, Нового Донбасу та Мирного.На Олександрівському напрямку противник активних наступальних дій не проводив.На Гуляйпільському напрямку відбито 12 атак загарбників у районах Чарівного, Тернуватого, Верхньої Терси, Косівцевого, Воздвижівки, Копанів, Новоселівки та Білогір'я.На Оріхівському напрямку наші захисники відбили одну атаку ворога в районі Лук'янівського.На Придніпровському напрямку активних дій ворога не зафіксовано.На Волинському та Поліському напрямках ситуація без суттєвих змін. Ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Нагадаємо, Збройні сили України провели підземну контрнаступальну операцію "Велес". Сили оборони просунулися на понад 15 кілометрів підземними комунікаціями в тил ворога на Куп’янському напрямку..

Україна та Фінляндія підписали угоду про додаткове фінансування будівництва укриттів у межах відповідної міжнародної коаліції. Також країни домовилися організувати зустріч із представниками інших учасників об’єднання, щоб залучити більше коштів на ці проєкти.Про підписання відповідної угоди президент Володимир Зеленський повідомив під час пресконференції з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо, передає "Європейська правда".За словами глави держави, у межах Коаліції укриттів будівництво вже триває в різних регіонах України. Частину об’єктів планують завершити найближчим часом, тоді як інші, зокрема укриття в лікарнях, потребують більше часу. Окрему увагу приділяють також мобільним захисним спорудам."Фінляндія є лідером Коаліції з укриттів, і ми маємо угоду про роботу в межах цієї Коаліції для забезпечення додаткового фінансування на будівництво укриттів в Україні", — заявив Зеленський.Він додав, що деякі проєкти вже наближаються до завершення, а складніші об’єкти досі перебувають на етапі будівництва.Володимир Зеленський і Петтері Орпо також домовилися, що Фінляндія спробує організувати міжнародну зустріч за участю інших країн Коаліції укриттів. Наразі до об’єднання входять 16 держав. Президент України наголосив, що для реалізації важливих інфраструктурних проєктів необхідно залучати додаткові ресурси."Нам потрібні зустрічі та формати, щоб забезпечити більше фінансування для цих безперечно важливих проєктів. З усіх країн Європи Фінляндія має найбільший досвід і найвищу якість будівництва укриттів", — сказав Зеленський.Нагадаємо, нещодавно компанія "Укрзалізниця" встановила 33 первинні мобільні укриття на залізничних об'єктах у Києві та Київській області. Через зміну тактики ворожих ударів підприємство планує суттєво розширити мережу таких захисних споруд у столиці та інших регіонах країни.Додамо, в Києві найближчим місяцем почнуть встановлювати мобільні укриття на зупинках громадського транспорту. Першу партію таких конструкцій місто має отримати вже найближчим часом..

Країна-агресорка Росія використовує переговори зі Сполученими Штатами Америки для отримання економічних поступок, які допоможуть поповнити російський бюджет і продовжити фінансування бойових дій. Водночас Кремль не демонструє готовності до суттєвих компромісів щодо завершення війни.Про це йдеться в аналізі американського Інституту вивчення війни (ISW). За даними фахівців, російські чиновники намагалися представити зустріч спеціального представника США на Близькому Сході Стіва Віткоффа з російським диктатором Володимиром Путіним, яка відбулася 21 жовтня, як свідчення готовності Москви до змістовних переговорів.Зокрема, керівник Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв заявив, що сторони обговорили розширення економічної співпраці та домовилися продовжити контакти.Однак, за інформацією російського опозиційного видання Verstka, представник Кремля з питань внутрішньої політики визнав, що російська влада не очікує, що переговори приведуть до завершення війни. "Кремль не очікує, що переговори вирішать війну в Україні, але російські чиновники сподіваються отримати економічні поступки, які можуть збільшити бюджет Росії та дати Росії військову перевагу", — зазначили аналітики.Кремль не демонструє готовності до компромісівЯк відзначили в Інституті, 22 жовтня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Путін не представив Віткоффу жодної мирної пропозиції під час зустрічі. За його словами, російський президент також не розглядав склад можливої делегації для майбутніх тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії.Російські депутати 21 і 22 жовтня також висловлювали сумніви щодо перспектив завершення війни дипломатичним шляхом. Вони повторювали позицію Москви, за якою заморожування бойових дій на нинішній лінії фронту нібито не відповідає російським інтересам.Аналітики наголосили, що попри дипломатичні контакти, російські посадовці продовжують наголошувати на необхідності військового тиску на Україну. Зокрема, депутат Держдуми РФ Олексій Журавльов 21 жовтня заявив, що Росія має змусити Україну капітулювати завдяки діям на фронті. Він також закликав не покладатися на дипломатію зі США, стверджуючи, що військові успіхи Росії посилять її переговорні позиції.Помічник Путіна Юрій Ушаков, зі свого боку, заявляв про нібито збереження російськими військами стратегічної ініціативи та безперервний наступ на ключових ділянках фронту."Однак російські війська не перемагають на полі бою, особливо враховуючи, що українські війська зірвали запланований російський наступ із метою захоплення Донецької області. ISW отримала докази того, що російські війська зазнали чистих втрат у розмірі 241 квадратний кілометр території в Україні з 1 вересня 2026 року. Середня швидкість щоденного просування російських військ значно знизилася з 2025 року, в середньому 0,25 квадратних кілометра на день з початку 2026 року. Українські війська, порівняно, протягом 2026 року боролися та захоплювали оперативну ініціативу на кількох ділянках лінії фронту, зокрема нещодавно на Лиманському напрямку в рамках операції України "Вівальді", яка звільнила понад 270 квадратних кілометрів території та зірвала план російського військового командування щодо оточення фортечного поясу", — заявили експерти.Ще одним чинником тиску на Кремль є співвідношення між втратами російської армії та темпами набору нових військових. За оцінкою ISW, рівень вербування не компенсує втрат особового складу. Аналітики повідомляють, що в жовтні 2026 року Росія зазнала майже 37 тисяч втрат. Для порівняння, за весь жовтень 2025 року цей показник становив 31 270."Кремль може зіткнутися з дедалі більшими труднощами в найближчі місяці, якщо Україна продовжуватиме оскаржувати оперативну ініціативу та зривати російські наступальні плани, що потенційно ще більше підштовхне російських командирів до закликів Путіна провести мобілізацію в тій чи іншій формі", — додали у ISW.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський вважає, що однією з головних помилок російського диктатора Володимира Путіна на початку повномасштабного вторгнення стало нерозуміння того, що Україна є окремою державою зі своїм народом, який чинитиме спротив окупантам..

Вночі 23 жовтня війська країни-агресорки Росії масовано обстріляли одну з теплових електростанцій ДТЕК.Про це повідомила пресслужба компанії. Зазначається, що через ворожі удари об'єкт зазнав значних ушкоджень."Станція припинила генерацію електроенергії", — йдеться у повідомленні.За даними компанії, з початку повномасштабного вторгнення ТЕС ДТЕК були атаковані ворогом понад 230 разів.ТЕС — промислове підприємство для виробництва електроенергії шляхом спалювання органічного палива. Спалювання вугілля, газу, мазуту або торфу нагріває воду в котлах. Пара під високим тиском обертає турбіну, яка запускає генератор для виробництва струму.Зауважимо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що країна-агресорка Росія вже розпочала зимову ударну кампанію 2026-2027 років проти української інфраструктури. Головна мета Кремля — змусити Україну капітулювати до весни 2027 року.Нагадаємо, вночі 23 жовтня війська країни-агресорки завдали ударів по Полтавщині та Сумщині. Постраждали місцеві мешканці. Пошкоджено будинки та лінію електропередач.Додамо, 22 жовтня в Житомирі внаслідок російського обстрілу постраждали восьмеро людей, серед них — двоє дітей. Усі потерпілі госпіталізовані.Також упродовж четверга, 22 жовтня, російські загарбники регулярно атакували Дніпропетровщину різними видами озброєнь. Унаслідок російських атак загинула людина, ще одна постраждала..

Після початку повномасштабного вторгнення чимало українських акторів стали на захист країни, змінивши знімальні майданчики та театральну сцену на військову службу. Деякі з них віддали життя в боях за Україну, залишивши по собі пам’ять не лише про творчі здобутки, а й про мужність та відданість Батьківщині.TrueUA згадує українських акторів, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.Максим НеліпаМаксим Неліпа був відомий українським глядачам як телеведучий і комік. Він брав участь у розважальних телепроєктах, зокрема виступав у "Дизель Шоу", де запам’ятався своєю енергією та почуттям гумору. Його кар’єра була пов’язана з телебаченням і сценою, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він вирішив долучитися до захисту країни.У березні 2022 року Неліпа вступив до Збройних сил України. Згодом він служив у підрозділі Сил безпілотних систем і дослужився до командира роти. Його життя кардинально змінилося: замість телевізійних студій і виступів він виконував військові завдання.Максим Неліпа загинув у травні 2025 року під час виконання бойового завдання.Юрій ФеліпенкоЮрій Феліпенко був українським актором театру та кіно. Глядачі знали його за ролями в телевізійних проєктах, зокрема серіалах "Колір пристрасті" та "Обіцянка Богу". Він також працював на театральній сцені, де втілював різнопланових персонажів. До повномасштабного вторгнення його професійне життя було пов’язане з акторством, однак після початку великої війни він вирішив долучитися до захисту України.Феліпенко добровільно вступив до Сил оборони та служив оператором безпілотників в ударній роті БПЛА "Ахіллес" 92-ї окремої штурмової бригади. У війську він мав позивний "Травень". Актор змінив театральні підмостки та знімальні майданчики на службу на фронті.Про загибель Юрія Феліпенка стало відомо 15 червня 2025 року.Яків ТкаченкоЯків Ткаченко був українським актором театру та кіно, який народився в Дніпрі й розпочав професійний шлях на театральній сцені. У кіно він дебютував у 2003 році, а згодом зіграв у стрічках "Червоний", "Ціна правди", "Безславні кріпаки" та "Довбуш" режисера Олеся Саніна. За роль Славіка у фільмі "Припутні" Ткаченка номінували на національну кінопремію "Золота дзиґа" у 2018 році як найкращого актора другого плану.З початком повномасштабного вторгнення актор долучився до територіальної оборони Дніпра. Під час служби він двічі діставав поранення. Після демобілізації у 2023 році Ткаченко повернувся до акторської роботи, зокрема знімався в серіалах, однак згодом вирішив знову піти на фронт. У 2024 році він підписав контракт із Третьою окремою штурмовою бригадою.Яків Ткаченко загинув 10 грудня 2024 року під час бойових дій.Павло ЛіПавло Лі, якого також знали як Пашу Лі, був українським актором, телеведучим, музикантом і актором дубляжу. Він народився 10 липня 1988 року в Євпаторії, знімався в кіно, грав у театрі "Колесо" й брав участь у музичних талант-шоу. Глядачам він запам’ятався, зокрема, ролями у фільмах "Штольня", "Тіні незабутих предків" і "Правило бою". Також Павло працював на телебаченні та озвучував кіноперсонажів.Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну актор долучився до волонтерської діяльності. У перші тижні війни він допомагав цивільним мешканцям евакуюватися з Ірпеня, який опинився під російськими обстрілами. Павло підтримував людей, які намагалися вибратися з небезпечного міста.6 березня 2022 року Павло Лі загинув в Ірпені. Йому було 33 роки.Євген СвітличнийЄвген Світличний народився у 1993 році в Кривому Розі. Він був актором і спортсменом, чемпіоном України з фрі-файту та майстром спорту. Широкій аудиторії Євген запам’ятався роллю Карася у фільмі Олега Сенцова "Носоріг", який вийшов у 2021 році.Після початку повномасштабного вторгнення росії Світличний долучився до Сил оборони України. Він служив у роті "Гонор" батальйону "Вовки Да Вінчі" імені Дмитра Коцюбайла. 19 липня 2023 року актор загинув під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку — у важкому стрілецькому бою.У 2025 році актор Олександр Рудинський присвятив Євгену Світличному премію BAFTA, яку отримав за короткометражний фільм "Камінь, ножиці, папір". За словами Рудинського, Євген загинув за п’ять днів до початку зйомок стрічки.Василь КухарськийВасиль Кухарський народився в Радомишлі на Житомирщині. Він був актором театру та кіно, а з 2008 року працював у Київському академічному драматичному театрі на Подолі. За свою кар’єру артист зіграв у десятках фільмів і серіалів. Однією з найвідоміших його робіт стала головна роль у стрічці "Максим Оса та золото Песиголовця".З перших днів повномасштабного вторгнення росії Кухарський долучився до Збройних сил України. У вересні 2023 року він дістав важке поранення на фронті й тривалий час перебував у лікарні. 7 грудня того ж року актор помер від отриманих травм. Йому було 42 роки.Іван КононенкоДо початку повномасштабної війни Іван Кононенко працював у кіноіндустрії та спортивному середовищі. Він знімався у фільмах і серіалах, зокрема "Пекельна Хоругва, або Козацьке Різдво", "Слуга народу", "Кріпосна", "Перші ластівки", "Скажене весілля" та "Київ вдень та вночі".Навесні 2022 року Кононенко добровільно долучився до війська. У 2023 році він зазнав важкого поранення, а після реабілітації працював у територіальному центрі комплектування. Згодом Іван знову повернувся на фронт. 25 листопада 2024 року в районі населеного пункту Нижній Клин Курської області він зник безвісти. 9 грудня його поховали в Києві.Євген БушмакінЄвген Бушмакін був українським актором, режисером і педагогом. Він знімався у фільмах і серіалах, серед яких "Герой мого часу", "День незалежності", "Ти мене любиш?" та "Перші дні". За роль у стрічці "Герой мого часу" Бушмакін отримав Національну кінопремію "Золота Дзиґа" в номінації "Найкращий актор".У 2026 році Євген долучився до війська. 18 липня того ж року він загинув на фронті у віці 45 років. Про смерть артиста повідомили його дружина Олена Бушмакіна та режисерка Тоня Ноябрьова.Артур ПетровАртур Петров був українським стендап-коміком, гумористом і блогером. До повномасштабної війни він виступав із комедійними номерами та створював контент для соцмереж, де здобув власну аудиторію.Після початку російського вторгнення Петров долучився до Збройних сил України й служив у 43-й окремій механізованій бригаді. У березні 2026 року він загинув під час евакуації поранених побратимів.Андрій ПавленкоАндрій Павленко був українським актором і режисером-документалістом. Його фільмографія налічувала понад 69 робіт у кіно та серіалах. Із перших днів повномасштабного вторгнення росії він добровільно долучився до захисту України.Під час служби Павленко тричі зазнавав контузій, однак продовжував виконувати військові завдання. У грудні 2023 року він помер від наслідків поранень, отриманих на фронті. В актора залишилися дружина та четверо дітей — двоє від першого шлюбу й двоє від другого.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що український актор Сергій Стрельніков долучився до Сил оборони України та розпочав службу в батальйоні безпілотних систем FERRO-6 9-ї окремої бригади безпілотних систем. Артист розповів про новий етап у своїх соцмережах та зазначив, що готовий опановувати нові навички й виконувати поставлені завдання.Читайте також: Зі сцени — на фронт: українські артисти, які стали військовослужбовцями.

Вночі 23 жовтня війська країни-агресорки завдали ударів по Полтавщині та Сумщині. Постраждали місцеві мешканці.Про це повідомляє TrueUA із посиланням на місцеву владу.ПолтавщинаЯк повідомив голова Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич, у Полтавській громаді зафіксовано падіння БпЛА на відкритій території. Вибуховою хвилею пошкоджено прилеглі приватні будинки, споруди та лінію електропередач."Попередньо, люди не постраждали", — наголосив він.СумщинаЗа даними очільник Сумської ОВА Олега Григорова, цієї ночі ворог здійснив масовану атаку ударними безпілотниками на Суми. Так, під прицільними ударами росіян були об’єкти цивільної інфраструктури у трьох різних частинах міста. Є пошкодження і в житловому секторі Ковпаківського району."Попередньо, щонайменше двоє людей постраждали. Їхній стан уточнюється. Надається необхідна медична допомога. Ліквідація наслідків ворожої атаки триває", — додав посадовець.Нагадаємо, 22 жовтня в Житомирі внаслідок російського обстрілу постраждали восьмеро людей, серед них — двоє дітей. Усі потерпілі госпіталізовані.Також упродовж четверга, 22 жовтня, російські загарбники регулярно атакували Дніпропетровщину різними видами озброєнь. Унаслідок російських атак загинула людина, ще одна постраждала.Додамо, в Бучанському районі Київської області внаслідок чергової атаки російських безпілотників постраждав чоловік. Також пошкоджено приватні будинки й автомобілі..

У четвер, 22 жовтня, ввечері російські безпілотники атакували об'єкт залізничної інфраструктури в Полтаві. У місті пролунали вибухи. За попередньою інформацією, ніхто не постраждав.Про це повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич, який опублікував серію дописів у своєму Telegram-каналі."У Полтаві чутно звуки вибухів. Загроза триває. До відбою повітряної тривоги перебувайте в безпечних місцях!" — написав він о 22:25.Через пів години посадовець констатував, що в Полтаві безпілотники ворога атакували обʼєкт залізничної інфраструктури."Попередньо — без постраждалих. Інформація уточнюється", — зазначив Віталій Дяківнич.Які саме пошкодження зафіксовані на залізниці та чи вплине це на рух поїздів, поки що офіційно не повідомляють.Учора внаслідок нічної атаки ворожих дронів у Полтавській громаді спалахнули пожежі в адміністративній будівлі та на складах. Рятувальники ДСНС працювали на місцях подій.Раніше, 17 жовтня, російські війська завдали удару крилатими ракетами "Бандероль" по Полтаві. Загинув 59-річний чоловік (доцент педагогічного університету Костянтин Чуб). Пошкоджень зазнали 36 приватних будинків, три з яких зруйновані.Нагадаємо, що впродовж четверга російські загарбники регулярно атакували Дніпропетровщину, застосовуючи різні види озброєнь. Унаслідок російських атак загинула людина, ще одна постраждала, є руйнування..