Подорожі/Місця

Поблизу міста Марсель у Франції археологи виявили частину давньоримського поселення, яке існувало приблизно дві тисячі років тому. Відкриття зробили в містечку Жеменос, за кілька десятків кілометрів від узбережжя.Про це повідомляє Istituto Centrale per l'Archeologia.Дослідники натрапили не просто на окремі руїни, а на структуровану ділянку поселення з різними зонами:давню римську дорогу, що розділяла територію;сліди сільського господарства (виноградники, господарські ями);кам’яні споруди з ознаками міської забудови;виробничі майстерні з металургійними слідами.Однією з найцікавіших знахідок став комплекс, який, ймовірно, виконував функції лазні. У ньому виявили систему підігріву підлоги (гіпокауст), піч, басейн, фрагменти мармуру та настінного розпису. Археологи припускають, що це міг бути проміжний комплекс для подорожніх — щось середнє між приватними та громадськими термами.Терми — це громадські лазні у Стародавньому Римі, що функціонували як центри відпочинку, гігієни та соціального життя.Як було організоване життя?Знахідки показують, що поселення поєднувало кілька функцій одночасно сільське господарство, ремесла і виробництво, обслуговування мандрівників, а також елементи міської інфраструктури Це свідчить, що римські поселення в регіоні були не просто "села", а складні економічні вузли.Раніше вважалося, що ця територія була невеликим поселенням I-III століть н. е. Але нові розкопки показали значно складнішу систему організації простору.Археологи планують продовжити дослідження, зокрема західної частини ділянки. Після завершення робіт територію мають передати під сучасну забудову, але всі знахідки будуть детально вивчатися.Нагадаємо, нещодавно в Нідерландах археологи виявили ймовірне поховання легендарного Шарля де Бац де Кастельмора д’Артаньяна.Додамо, торік у жовтні в Італії археологи відкрили 2000-річний саркофаг з мумією..

У львівському Парку культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького 10 квітня відкриють "Світ у мініатюрі" — масштабний простір, який дозволить відвідувачам здійснити подорож континентами всього за кілька годин. Тут можна буде побачити найвідоміші пам’ятки світу у форматі деталізованих 3D-фігур висотою до шести метрів. На одній локації "зібрали" Італію, Францію, Туреччину, Велику Британію, Україну та інші країни.Серед представлених інсталяцій — Ейфелева вежа, Тадж-Махал, Сіднейський оперний театр, Тауерський міст, Статуя Свободи, Пізанська вежа, піраміди Єгипту та Бурдж-Халіфа.Голосами проекту стали актори театру, кіно та дубляжу, які озвучили цікаві факти про кожну зі споруд. Але головна фішка парку — інтерактив."Біля кожної тематичної зони ми встановили view борди з анімацією та короткими відео, а також VR-точки, які дозволять нашим гостям відчути себе мандрівниками у часі та просторі. Ми створили "Світ у мініатюрі", щоб кожен міг відчути магію подорожей і відкрити для себе культури різних країн, не залишаючи Львова", — розповідає організатор проекту та засновник компанії Unipark Денис Погорєлко.Гостей в парку зустрічатимуть історичні та літературні персонажі: Княгиня Ольга, Арман Жан дю Плессі, Жан Паспарту, Філеас Фогг і Христофор Колумб. Для атмосферних фото облаштують тематичні зони та фудкорти.Квитки можна придбати на офіційному сайті парку або у касі. Подробиці — в Instagram та Facebook заходу.Безкоштовний вхід: дітям до трьох років та людям з інвалідністю I-II груп.Години роботи: з 10:00 до 20:00Адреса: м. Львів, вулиця Дмитра Вітовського, 51 (Парк культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького). Вхід навпроти сцени..

В Україні активно готуються до Великодня — полиці магазинів уже наповнюються пасками, кексами та панетоне, а поруч з’являється все більше декору для домашньої випічки.Київ теж занурюється у святкову атмосферу: у різних районах міста працюватимуть продуктові сільськогосподарські ярмарки зі свіжими продуктами.TrueUA зібрав повний список локацій від Київської міської державної адміністрації, де вже цього тижня, 7-11 квітня, можна придбати все необхідне до святкового столу.7 квітня ярмарки триватимуть у:Голосіївському районі — проспект Науки, 88;Дарницькому районі — вулиця Євгенія Харченка, 41-47;Дніпровському районі — вулиця Івана Микитенка, 21-27;Святошинському районі — вулиця Гната Юри, 5, перетин проспекту Берестейського, 73/1 та вулиці Рене Декарта;Шевченківському районі — ріг вулиць Олеся Гончара, 65-А та Богдана Хмельницького, 94, вулиця Бульварно-Кудрявська, 2-4.8 квітня в:Голосіївському районі — Стратегічне шосе (в межах проспекту Науки та вулиці Малокитаївської);Дарницькому районі — вулиця Анни Ахматової, 31;Дніпровському районі — проспект Соборності, 2-20;Печерському районі — вулиця Велика Васильківська (в межах вулиць Єжи Гедройця та Ковпака);Подільському районі — проспект Європейського Союзу, 5-11;Святошинському районі — вулиця Підлісна, 8.9 квітня у:Голосіївському районі — вулиця Юлії Здановської (в межах вулиць Михайла Стельмаха та Маричанської), вулиця Новопирогівська, 25/2-29;Дарницькому районі — вулиця Євгенія Харченка, 41-47;Дніпровському районі — проспект Воскресенський, 8-10;Печерському районі — вулиця Генерала Алмазова, 6-8;Подільському районі — вулиця Юрківська (в межах вулиць Межигірської і Турівської);Святошинському районі — вулиця Гната Юри, 5, перетин проспекту Берестейського, 73/1 та вулиці Рене Декарта.10 квітня в:Голосіївському районі — проспект Голосіївський, 116, проспект Академіка Глушкова, 25-53;Дарницькому районі — вулиця Анни Ахматової, 31;Деснянському районі — вулиця Ореста  Левицького (в межах вулиць Мілютенка та Братиславської);Дніпровському районі — вулиця Гроденська, 1/35-17А, вулиця Алматинська, 64-74;Печерському районі — перетин вулиць Леоніда Первомайського та Іллі Мечникова;Святошинському районі — вулиця Підлісна, 8;Солом’янському районі — вулиця Освіти (в межах проспекту Повітряних Сил та вулиці Максима Токарева), провулок Ковальський (у межах вулиць Михайла Брайчевського та Сім’ї Бродських);Шевченківському районі — ріг вулиць Олеся Гончара, 65-А та Богдана Хмельницького, 94, вулиця Ружинська, 16-18 (біля скверу), вулиця Деревлянська, 16-20, вулиця Ризька, 1, вулиця Бульварно-Кудрявська, 2-4.11 квітня в:Голосіївському районі — вулиця Паньківська (в межах вулиць Саксаганського та Жилянської), вулиця Голосіївська, 4-10;Дарницькому районі — вулиця Ревуцького;Деснянському районі — вулиця Сержа Лифаря (в межах вулиці Оноре де Бальзака та проспекту Червоної Калини);Дніпровському районі — бульвар Ігоря Шамо, 2-12;Подільському районі — проспект Степана Бандери (біля Куренівського парку);Солом’янському районі — вулиця Стадіонна (в межах вулиць Патріарха Мстислава Скрипника та Богданівської);Шевченківському районі — вулицч Богдана Гаврилишина, 7-11."Нагадаємо, що у зв’язку з карантинними заходами тимчасово не проводитимуть ярмарки (до зняття карантинних обмежень) в Оболонському районі — на вул. Петра Калнишевського, 1-5 і вул. Йорданській, 1-9", — наголосили у КМДА.Нагадаємо, в Україні перед Великоднем змінилася вартість яєць та деяких видів м'яса. TrueUA писав, скільки доведеться заплатити за найголовніші елементи святкового кошика цьогоріч.Читайте також: Меню на Великдень: найкращі страви до святкового столу.

На тлі загострення ситуації навколо Ірану та паливної нестабільності у світі багато людей почали сумніватися, чи варто зараз планувати подорожі. Втім, міжнародні турагенти й авіаексперти не радять відкладати бронювання — навпаки, вони рекомендують діяти вже зараз, але з обережністю.Головна причина — очікуване зростання цін. Через подорожчання нафти авіакомпанії поступово підвищують тарифи, адже витрати на паливо є однією з ключових складників ціни квитка. Експерти попереджають: якщо конфлікт затягнеться, дешевше вже не стане. Тому бронювати поїздки на літо чи навіть пізніше варто вже зараз, поки ціни остаточно не пішли вгору, пише CNN.Водночас змінюється сама логіка планування подорожей. Якщо раніше можна було чекати вигідних пропозицій до останнього, то зараз така стратегія ризикована. Особливо це стосується міжнародних рейсів, де ситуація більш нестабільна — частина маршрутів змінюється через закритий повітряний простір на Близькому Сході, а це означає довші перельоти й додаткові витрати.Безпека та нові ризики для мандрівниківПопри це, експерти наголошують, що літати загалом безпечно. Великі авіакомпанії ретельно оцінюють ризики, змінюють маршрути й не виконують рейси, якщо є хоча б мінімальна загроза. Тобто для пасажирів ключовою проблемою зараз є не безпека. Насправді варто думати про можливі затримки, пересадки й дорожчі квитки.Ще один важливий момент — гнучкість. Турагентства радять уникати найдешевших тарифів (особливо базового економкласу), адже вони часто не передбачають повернення коштів або змін. У теперішніх умовах це може обернутися втратою грошей, якщо рейс скасують або доведеться змінити маршрут.На що звернути увагу перед поїздкою?Варто уважно ставитися до напрямків. Подорожі безпосередньо на Близький Схід або через нього зараз вважаються ризикованими. Йдеться про можливі скасування і страхові обмеження. Багато страхових полісів взагалі не покривають випадки, пов’язані з війною, тому перед поїздкою потрібно обов’язково перевіряти умови.У підсумку головна порада від міжнародних експертів така: подорожувати можна, але планувати потрібно більш продумано. Бронювати можна вже зараз, варто обирати гнучкі квитки, уникати зон підвищеного ризику та завжди мати "план Б". Це дозволить мінімізувати незручності навіть у нестабільній глобальній ситуації.Нагадаємо, торік у грудні TrueUA писав про туристичні місця, які українці відвідують найчастіше.Читайте також:Гори та курорти: що приваблює іноземних туристів в УкраїніЯк закриті кордони вплинули на туризм в Україні: офіційна статистикаУ США вперше за десятиліття зацвіла Долина смерті: вражаючі фото.

Фінляндія девʼятий рік поспіль визнана найщасливішою країною світу, згідно зі щорічним звітом World Happiness Report. Україна залишилася на 111-му місці зі 147, без змін порівняно з торішнім результатом.Про це йдеться на сайті рейтингу.До першої десятки, переважно скандинавських країн, увійшли: ФінляндіяІсландіяДаніяКоста-РикаШвеціяНорвегіяНідерландиІзраїльЛюксембургШвейцарія. Варто зазначити, що на останньому місці традиційно опинився Афганістан.У дослідженні відзначили, що західні промислово розвинені країни нині менш щасливі, ніж у 2005-2010 роках. Молодь у більшості регіонів оцінює своє життя позитивніше, окрім США, Канади, Австралії та Нової Зеландії. Негативні емоції поширюються по світу, але серед молоді вони трапляються рідше, за винятком згаданих країн, тоді як занепокоєння серед молоді зросло. Позитивні емоції залишаються приблизно вдвічі частішими за негативні.Аналітики також закцентували увагу на тому, що активні користувачі соціальних мереж частіше відчувають нижчий рівень задоволеності життям, особливо це стосується жителів англомовних країн і Західної Європи.Нагадаємо, раніше, за результатами опитування, TrueUA писав, чи готові українці відмовитися від Telegram.Додамо, опитування соціологічної групи "Рейтинг" продемонструвало, скільки дітей в Україні масово страждають від стресу..

У Сполучених Штатах Америки вперше за останнє десятиліття зацвіла Долина смерті. Відома посушлива пустеля раптово вкрилася "ковдрою" рожевих, фіолетових та жовтих польових квітів.Як пише The Guardian, після зими у Долині смерті спалахнуло надзвичайне цвітіння. Мандрівників з усього світу, які прямують до пустелі, зустрічає ароматне повітря та ніжні відтінки квітів.Востаннє парк переживав "суперцвітіння" у 2016 році. Його фіксують лише за "ідеальних умов з добре розподіленими опадами" та помірною температурою.За даними Служби національних парків, квіти на низьких висотах цвістимуть до середини-кінця березня, залежно від погоди. На вищих висотах — з квітня по червень.Найпоширенішими та найпривабливішими квітами у Долині смерті є: пустельне золото, кароока вечірня примула, золота вечірня примула, фацелія та мак Мохаве.Долина смерті (Death Valley) — міжгірна западина в штатах Каліфорнія і Невада, найнижча западина в Північній Америці. Висота найвищої гори становить 3367 метрів, глибина найнижчої западини — 86 метрів.Цей національний парк — один із найбільших у США. Довжина Долини смерті — 225 кілометрів, ширина — від восьми до 24 кілометрів. На всій цій величезній території постійно живуть лише близько 500 людей. Середня температура в липні досягає +46°C, вночі опускається до +31°C. Найпрохолодніший час — з кінця листопада по лютий (+5…+20°C), коли часто бувають тривалі потужні зливи.Своїй назві Долина смерті зобов'язана групі першопрохідців-старателів, які необережно вирішили зрізати шлях до омріяних золотоносних шахт Каліфорнії в середині XIX століття. Взимку 1849-1850 років близько 20 возів золотошукачів не могли знайти вихід із долини. Нагадаємо, 17 лютого в американському штаті Каліфорнія зійшла велика лавина. Унаслідок цього 15 лижників зникли безвісти. Рятувально-пошукові роботи тривають досі, в середу вісьмох туристів знайшли мертвими.Читайте також: Гори та курорти: що приваблює іноземних туристів в Україні.

У п'ятницю, 6 березня, у місті Ірпінь Київської області відкрили ресторан McDonald’s. Це перший заклад цієї мережі швидкого харчування у місті.Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.Заклад розташований на вулиці Центральній 2/1, що поблизу залізничного вокзалу. McDonald’s має площу 479 квадратних метри та може розмістити 121 гостя у залі й ще 126 — на терасі.Цей заклад став 123-м чинним рестораном McDonald’s в Україні. Із відкриттям компанія створила в громаді понад 70 нових робочих місць.Варто зауважити, що напередодні ще один McDonald’s відкрився в Києві. Заклад розташований на перетині вулиць Олени Пчілки та Петра Григоренка.McDonald's в Україні розпочав свою роботу 24 травня 1997 року, коли у Києві було відкрито перший ресторан. Таким чином Україна стала 102-ю державою, де почала працювати мережа закладів харчування McDonald's.Нагадаємо, у березні минулого року мережа ресторанів швидкого харчування McDonald's, повернула до своїх закладів в Києві та Київській області ранкове меню. Сніданки доступні до 10:30 у ресторанах та до 10:15 для замовлень на доставлення.Крім того, незадовго до Дня Незалежності України мережа ресторанів швидкого харчування McDonald‘s повернула українське меню. Шанувальникам фастфуду відтепер доступний житній бургер зі свининою та соусом із хріну, а також житній бургер із куркою та часниковим соусом. .

У Києві відреставрують будинок ювеліра Захара Брезгунова. Ремонтні роботи розпочнуться 23 лютого.Як повідомила пресслужба Департаменту охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, реставраційні заходи буде виконано за бюджетні кошти столиці."З огляду на вік споруди, поєднання дерев’яних і кам’яних конструкцій, а також багатошаровість перебудов, об’єкт потребує реставрації", — пояснили в Департаменті.Очікується, що під час робіт виконають:укріплення конструктивних елементів;реставрацію історичних фасадів;гідроізоляцію стін будівлі;заміну внутрішніх мереж електропостачання.Що відомо про старовинний будинок ювеліра БрезгуноваБудинок Захара Брезгунова, який розташований на Андріївському узвові, 5/31, зведений у 1814-1815 роках у стилі класицизму. Спочатку це був дерев’яний одноповерховий будинок на кам’яному напівповерсі. У 1857-1860 роках його перебудували відповідно до архітектурних традицій другої половини 19 століття за проєктом, затвердженим міським архітектором Миколою Самоновим. Тоді ж уздовж Андріївського узвозу з’явилася кам’яна прибудова крамниць, яку згодом надбудували другим поверхом.Будинок поєднував житлову та торговельну функції. На другому поверсі здавалася чотирикімнатна квартира, на нижньому — працювали казенна винна та бакалійна крамниці. У прибудові діяла перукарня "Мішель" та ремісничі майстерні, де деякий час працював художник Олександр Туркулевич.Нагадаємо, наприкінці 2025 року у Києві представили ключові зміни та нові інструменти розвитку туристичної сфери столиці. Презентація мала назву "Перезавантаження. Київ — місто кожного".Читайте також: Яким був центр столиці наприкінці 90-х: архівні світлини Хрещатика і Майдану.

Зима 2026 року стала для України однією з найжорсткіших за останні десятиліття. Поєднання аномальних морозів до -25°C і нижче та нових ударів по енергетичній інфраструктурі призвело до ситуації, коли тепло, світло та вода в багатьох регіонах працювали з перебоями.У таких умовах особливо вразливими є місця, де відповідальність вимірюється не комфортом, а життям. Саме до них належить улюблений киянами Парк щасливих тварин "XII Місяців" у Демидові, де утримується понад 200 тварин близько 100 видів. Значна частина мешканців — теплолюбні екзоти, зокрема жирафи, носоріг Арчибальд, примати (орангутанги Йося і Магда, шимпанзе Джон), великі хижаки — ягуари та білий тигр Шерхан, а також бегемот Хіпполіт, для яких навіть короткочасне зниження температури може становити пряму загрозу.Досвід, що змінив підхідПідготовка до зими у парку не починається з першими морозами — вона триває з весни. Вирішальним став досвід весни 2022 року, під час окупації села Демидів, де розташований парк, коли він фактично був відрізаний від зовнішньої інфраструктури: зі збоями електропостачання, порушеною логістикою та обмеженим підвозом ресурсів. Саме тоді керівництво дійшло висновку, що в критичних умовах розраховувати можна лише на власні сили. Після цього інфраструктуру системно перебудували за принципом повної автономності.Засновник парку Михайло Пінчук пояснює:"Ми розуміли, що складна зима й удари по енергетиці — це реалії. У нас був час підготуватися, і ми використали його максимально. Системи влаштовані так, що в будівлях із тваринами є резервне живлення, дубльоване тепло і постійний контроль температури. У сильні морози обладнання працює безперервно, а показники у вольєрах відстежуються цілодобово. Ми не можемо допустити, щоб у приміщеннях з екзотами зникло тепло чи світло — навіть короткочасно".Автономія як система, а не резервСьогодні парк працює як автономний комплекс. Електропостачання забезпечує потужний центральний генератор і резервні генератори на кожній будівлі з тваринами. Система теплопостачання дубльована: газові котельні доповнені пелетними, розташованими на кожному об’єкті. Запаси пелет сформовані до весни. Водопостачання організоване так, щоб підтримувати роботу навіть у разі повного відключення від міських мереж. У внутрішніх вольєрах встановлені температурні датчики, контроль ведеться цілодобово.У періоди морозів нижче −15°C системи тепла, води та електрики працюють у безперервному режимі.+17°C — межа безпекиДля багатьох мешканців парку +17°C — це межа виживання. Жирафи, єдиний в Україні носоріг Арчибальд, примати, ягуари та інші теплолюбні види не можуть перебувати при нижчих температурах.У павільйонах підтримується стабільний мікроклімат, працюють системи освітлення, вентиляції та підігріву води, включно з басейном для бегемота.Камчатські ведмеді Куба і Тобі цієї зими впали в сплячку — у парку це називають "світлою плямою" в напружений період. Водночас активними залишаються орангутанги, шимпанзе та білий тигр — усі вони потребують постійного тепла.Зоотехнік Сергій пояснює, що для тварин найважливіше взимку — відсутність змін у звичному середовищі:"Тварини дуже чутливі до змін умов. Навіть короткий стрес може впливати на апетит, активність і загальний стан. Тому ми зберігаємо звичний режим годування, розпорядок дня та спокійне середовище. Коли умови не змінюються, тварини зберігають нормальний апетит, поведінку і фізіологічні показники".Зима виявилася складною не лише через морози, а й економічно: відвідуваність у холодний період повністю зникла, тоді як витрати залишилися незмінними. Раціони тварин не скорочуються, незалежно від обставин. Запаси сухих кормів, сіна та кормової гілки були сформовані у великих обсягах до травня, а постачання продовжувалися навіть за складної погоди — логістика тут не має права на паузу.Додатковим технічним викликом стало так зване "зимове" дизельне пальне, яке в сильні морози втрачає властивості та може зупиняти роботу генераторів. Тому в парку використовують спеціальне імпортоване зимове пальне, що дозволяє забезпечувати безперервну роботу систем життєзабезпечення навіть під час тривалих холодів і відключень.У парку готують добру новинуУ парку повідомляють, що вже найближчим часом поділяться приємною новиною для своїх прихильників. Про неї тут говорять обережно і без подробиць, зберігаючи інтригу. Деталі поки не розкриваються, але в "XII Місяців" зазначають: це подія, яка додасть світла й теплих емоцій тим, хто стежить за життям парку.Парк, що працює 365 днів на рікПарк у Демидові створений на території 16 гектарів за європейськими стандартами. За 10 років його відвідали понад пів мільйона гостей. Він працює щодня, включно зі святами.Зима 2026 року стала випробуванням для інфраструктури, персоналу й систем життєзабезпечення. У Демидові її зустріли не імпровізацією, а підготовленою системою — і саме це визначає, у яких умовах переживають холод ті, хто залежить від людини повністю..

З 30 січня у броварському Парку Перемога відкриють унікальний тематичний простір "Парк Легенд" з велетнями, тролями та іншими фантастичними істотами, які оживуть завдяки сучасним технологіям аніматроніки.Відвідувачів зустрінуть інтерактивні гіганти заввишки до 5 метрів які рухаються, розмовляють та реагують на присутність людей, створюючи ефект повного занурення у казковий світ."Це простір для відновлення внутрішнього ресурсу та світлих емоцій, який допоможе дорослим і дітям хоча б на мить забути про тривожну реальність і зануритися у світ фантазії та добрих історій", — розповідає організатор проєкту Денис Погорєлко.Щовихідних на гостей чекатимуть видовищні шоу,  інтерактивні виступи та перформанси. Територію оформлять у стилі магічного лісу з фотолокаціями, зонами відпочинку та дитячими інтерактивними майданчиками.Для дітей на вході підготували безкоштовну солодку вату. Кожна локація виставки доповнена спеціальною табличкою з елементами штучного інтелекту.Достатньо навести на неї камеру смартфона — і перед вами оживе мультфільм, створений за допомогою сучасних технологій.У день відкриття передбачена додаткова програма та інтерактиви (з 12:00 до 16:00).Проєкт є авторським, виготовлений власними силами в Україні та не має аналогів у світі. Раніше "Парк Легенд" з успіхом побував у Києві, Житомирі, Хмельницькому, Полтаві та Кременчуці.Квитки можна придбати на офіційному сайті або на касі парку. Подробиці — в Instagram та Facebook заходу. Вхід для представників УБД та осіб з інвалідністю I–II групи — безкоштовний. Адреса: парк ПеремогиДати: з 30 січняГодини роботи: з 10:00 до 18:00Важливо: в перший тиждень продажу квитки доступні зі знижкою 50% .

Мабуть, кожен киянин й гість столиці хоча б раз бував на Майдані Незалежності й прогулювався Хрещатиком. Та далеко не всі пам’ятають або бачили, якими ці знакові місця були наприкінці минулого століття.У соцмережах з’явилися архівні світлини Хрещатика та Майдану Незалежності 1998 року. Ці кадри дозволяють на мить повернутися в атмосферу Києва того часу й побачити столицю такою, якою вона жила понад чверть століття тому.На першому фото зафіксовано, як містяни підіймаються з підземного переходу на Хрещатику. Поряд припарковані автівки, якими тоді користувалися жителі столиці, а вздовж доріг зеленіють знамениті київські каштани, що й тоді були невід’ємною частиною міського пейзажу.На наступній світлині зображено жвавий рух головною вулицею української столиці. Серед авто є як іномарки, так і машини радянського виробництва.Ця світлина була зроблена взимку, про що свідчать засніжені дороги та "голі" дерева. У кадр потрапили не лише автівки, а й звичайні перехожі.На цій світлині можна побачити раритетні авто ГАЗ-21 та ГАЗ-24 на службі в київському таксі тих часів. Водії припаркувалися біля будівлі Бессарабського ринку в очікуванні пасажирів.На ще одній світлині можна побачити засніжений Майдан Незалежності. У кадр потрапили комунальники, які розчищали доріжки від снігу для перехожих.На цій світлині теж зображено Майдан Незалежності, але, ймовірно, восени або ранньою весною. Снігу немає, а перехожих на цій світлині значно більше.На останньому фото у кадр потрапив фонтан на Майдані Незалежності. Очевидно, що взимку він не працював та був присипаний снігом. На світлині можна розгледіти й перехожих, які прямують у справах.Нагадаємо, раніше у мережі показали архівні фото Хрещатика у 1980 роках. На фото можна побачити, який вигляд мала українська столиця понад 40 років тому.Читайте також:Якою була столична Оболонь 40 років тому: архівні фотоУ мережі показали архівні фото "Київської Венеції": який вигляд вона мала у 80-х рокахКоли Київ став іншим: у мережі показали, як змінились Позняки за 36 років (фотоспогад).

Українські міста зберігають у своїх назвах відбиток епох, імперій і політичних рішень. Деякі з них за свою історію змінювали назву не один раз, але є й справжні "рекордсмени", які пережили три й більше перейменувань, щоразу отримуючи нове ім’я разом із новою владою чи часом.Про українські міста, які мали три й більше назв, читайте у матеріалі TrueUA.КропивницькийСучасний Кропивницький лежить у межах Придніпровської височини, на берегах річки Інгул, де в неї вливаються менші річки — Сугоклія та Біянка. Втім, не у всі часи цей населений пункт мав таку назву.Статус міста Єлисаветград отримав 1784 року. Перше перейменування відбулося 1924 року: за радянської влади місто назвали Зінов’євськом — на честь радянського політичного діяча Григорія Зінов’єва. Однак 1934 року, після його політичної опали, назву міста змінили.Того ж року місто перейменували на Кіров — на честь радянського державного і партійного діяча Сергія Кірова. У 1939 році відбулося третє перейменування: місто стало Кіровоградом — цю назву пов’язують із подальшим утворенням Кіровоградської області.Уже за часів незалежності, у 2016 році, місто отримало сучасну назву — Кропивницький. Рішення ухвалили в межах декомунізації, аби вшанувати українського діяча Марка Кропивницького. На сьогодні місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями. Промисловий комплекс Кропивницького налічує понад 70 підприємств. Населення цього обласного центру сягає 215 тисяч осіб.ДніпроСтатус міста Новий Кодак, який розташувався на берегах Дніпра, отримав 1778 року. Перше перейменування відбулося 1784 року, коли місто отримало назву Катеринослав. У період з 1796 до 1802 року сучасне Дніпро було Новоросійськом, однак у 1802-му йому повернули назву Катеринослав, яку змінили аж у XX столітті.1926 року, за часів радянської влади, місто перейменували у Дніпропетровськ. Останнє на сьогодні перейменування відбулося у 2016-му — тоді місто отримало сучасну назву Дніпро.У наші дні це великий науковий, дослідницький та інноваційний центр, який вважається "космічною столицею" України та має найдовшу набережну в Європі. У місті мешкає майже мільйон осіб (968 тисяч станом на 2022 рік). Воно є четвертим за численністю в країні після Києва, Харкова та Одеси.ЛуганськПід час заснування у 1882 році, коли об'єднали селища Луганський Завод (що виник навколо чавуноливарного заводу 1797 році) та Кам'яний Брід, місто отримало назву Луганське. 1933 року його перейменували на Луганськ, але вже 1935-го отримало нову назву — Ворошиловград. Цю назву місту дали на честь радянського військового та політичного діяча Климента Ворошилова, який починав революційну діяльність у місті.У 1958 році місту повернули його попередню назву — Луганськ, але 1970-го знову змінили на Ворошиловград. Втім, вже 1990 року місту повернули його сучасну назву.У наші дні цей обласний центр перебуває під російською окупацією. Приблизна кількість його населення у 2022 році становила близько 397 тисяч осіб.ШептицькийМісто заснував 1692 року великий коронний гетьман Фелікс Казимир Потоцький. Воно розташоване на території сучасної Львівської області, а першою назвою міста було Кристинополь. За радянської влади місто перейменували: 1951 року воно отримало назву Червоноград. Свою сучасну назву — Шептицький — місту надали 2024 року. Нині населення міста сягає 64 тисяч осіб.ЗвягельПерша згадка про місто, яке розташоване в межах сучасної Житомирської області, датується 1257 роком. Тоді населений пункт мав назву Возвягль. Міський статус і назву Новоград-Волинський він отримав 1795 року. Варто зауважити, що Новоград-Волинський є батьківщиною видатної української поетеси Лесі Українки (справжнє ім’я — Лариса Петрівна Косач).Сучасну назву Звягель місто отримало у 2022 році. У наші дні тут проживає близько 54 тисяч осіб.Нагадаємо, торік два українські села потрапили до рейтингу Організації Об'єднаних Націй серед 52 найкращих туристичних сіл світу. Йдеться про села Колочава та Синевирська Поляна.Читайте також:ТОП-10 місць в Україні, куди поїхати на вихідніКуди втекти від міста: найкрасивіші дендропарки України, які варто побачити навіть взимку.

Американський президент Дональд Трамп своїми заявами суттєво підвищив популярність найбільшого у світі острова Гренландії. За даними CNN, це місце є популярним туристичним напрямком.Відомо, що очільник Білого дому хоче взяти Гренландію під контроль, адже, за його словами, острів є стратегічно важливим місцем для Сполучених Штатів Америки."Нам потрібна Гренландія з погляду національної безпеки, і Данія не зможе цього зробити", — наголосив американський президент, перебуваючи на борту літака Air Force One, через день після початку операції США у Венесуелі та захоплення її президента Ніколаса Мадуро.Відповідні зауваження були зустрінуті з тривогою офіційними особами в Гренландії, які підтвердили своє право на незалежність, та в Данії, яка керує Гренландією як автономною залежною територією Копенгагена. Європейські союзники, включно з Францією, Великою Британією, Німеччиною та Італією, також висловили незгоду з експансіоністськими амбіціями Вашингтона на багатій на ресурси арктичній території."Перш ніж Трамп та геополітика вивели Гренландію в центр уваги світової спільноти, вона вже ставала популярним туристичним напрямком, і ті, хто вирушає в подорож, відкривають для себе острів, що перебуває за заголовками газет, — сувору та незайману дику природу, просякнуту багатою культурою корінних народів", — наголосили медійники.Втім, проблемою для мандрівників протягом багатьох років був складний шлях до Гренландії. На сьогодні це змінюється. Наприкінці 2024 року столиця острова Нуук відкрила міжнародний аеропорт. Торік у червні United Airlines запустила прямі рейси двічі на тиждень з Ньюарка до Нуука. "Острів вже зазнав туристичного буму після того, як Трамп звернув на нього свою увагу", — зазначили у CNN. Цього року у Гренландії планують відкрити ще два міжнародні аеропорти: спочатку в Какортоку на півдні острова — у квітні, а потім, що важливіше, у жовтні — в Ілуліссаті, фактично єдиному туристичному центрі Гренландії. Розташований на західному узбережжі, Ілуліссат — це гарний порт для лову палтуса та креветок у темній скелястій затоці, де відвідувачі можуть сидіти в пабах, спробувавши місцеве крафтове пиво."Місце, яке вражає, — крижаний фіорд Ілуліссата, об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, де айсберги завбільшки з мангеттенський хмарочос вириваються з льодовикового щита Гренландії та пливуть, немов кораблі-привиди, водами затоки Диско", — додають медійники.Також туристи зможуть спостерігати не лише за айсбергами, а й за китами, які мешкають у цих водах. У CNN наголошують, що відвідувачів не повинно дивувати, якщо вони натраплять на традиційні гренландські делікатеси. Наприклад, маттак — китова шкіра та жир, смак якого нагадує жувальну гумку. Інуїтські громади мають квоти не лише на полювання на нарвалів, а й на білих ведмедів, вівцебиків та карібу — ці види також можуть бути в меню.Ілуліссат є центром прибережних морських круїзів. Рекордна кількість відвідувачів Гренландії у 141 000 у 2024 році (станом на січень 2026 року, дані за 2025 рік ще не оприлюднені) стала причиною сплеску круїзного туризму. Медійники додають, що сонячне затемнення, яке пройде 12 серпня 2026 року також збільшить кількість відвідувачів. Наприклад, Eyos Expeditions організовує ексклюзивний круїз навколо Гренландії, щоб гості могли спостерігати за повним затемненням.На сьогодні найпопулярнішим варіантом для дослідження дикої природи Гренландії є східне узбережжя, що розташоване навпроти Європи. Там сиро і набагато менше туристів, з мальовничою береговою лінією фіордів, де айсберги дрейфують на південь. "Дедалі популярнішою стає найбільша у світі система фіордів Скорсбі-Саунд з її гострозубими горами та висячими долинами, вкритими льодовиками. Якщо вирушити на північ, то можна відвідати прозаїчно названий Національний парк Північно-східної Гренландії — чудове місце для спостереження за дикою природою у тундрі", — зазначили у CNN.Медійники наголошують, що туристи приїжджають побачити білих ведмедів, які влітку в північній півкулі переміщуються ближче до суші, коли тане морський лід. Також тут є вівцебики, великі зграї гусей, песці та моржі."Деякі з цих тварин є справедливою здобиччю для місцевих громад", — додали журналісти.Для пересування взимку місцеві мешканці надають перевагу снігоходам, хоча в господарстві досі тримають їздових псів. Вони пропонують туристам прогулянки на собачих упряжках. Сісіміут на західному узбережжі та Тасілак на південному сході — активні зимові центри їзди на собачих упряжках.Проте найцікавішою зимовою розвагою для туристів є спостереження за північним сяйвом. Завдяки низькому світловому забрудненню в містах Гренландія є темним полотном для захопливих видовищ, а відпустки зі спостереженням за полярним сяйвом стають дедалі популярнішими.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Кожен киянин хоча б раз прогулювався Хрещатиком — головною вулицею столиці. Та не всі знають, яким він був узимку понад 40 років тому, коли сніг лежав інакше, вітрини виглядали по-іншому, а місто жило в зовсім іншому ритмі.У соцмережах з’явилися архівні світлини Хрещатика, зроблені у 1980-х роках, які дозволяють зазирнути в зимовий Київ тієї епохи.На першій світлині — натовп перехожих, які засніженими тротуарами поспішають у своїх справах. На знімку можна розгледіти одяг, який носили в ті часи жителі української столиці. Не обійшлося й без модних тоді норкових шапок.На ще одній світлині — мешканці столиці неквапливо прогулюються Хрещатиком. Рясний снігопад не зупиняє їх: люди йдуть уперед, насолоджуючись зимовими краєвидами Києва та особливою атмосферою того часу.Цього разу в об’єктив фотоапарата потрапили вітрини продуктового магазину та крамниці з жіночим одягом. Поруч — пересічні кияни, які під акомпанемент густого снігопаду крокують засніженим Хрещатиком, не поспішаючи йдучи своїми справами.На наступному фото — розчищена від снігу проїжджа частина, якою рухаються автобус і легкові авто, поруч — засніжений тротуар. Ймовірно, перехожі на світлині прямують Хрещатиком у справах: на роботу, навчання або просто додому.На ще одній світлині можна розгледіти вічнозелені ялинки, які щільно вкрив сніг. Крізь їхні гілки видно й Майдан Незалежності, який у період із 1977 до 1991 року мав назву "Площа Жовтневої революції".Наступна світлина — єдина у цій підбірці, зроблена в темну пору доби. На ній — вечірній Хрещатик, яким поспішають перехожі. Вулицю добре освітлюють ліхтарі, а в кадр також потрапив світлофор.Нагадаємо, раніше у мережі показали архівні світлини Хрещатика у 1950-ті роки. На фото можна побачити, який вигляд 75 років тому мав сучасний ЦУМ та Європейська площа.Читайте також:Якою була столична Оболонь 40 років тому: архівні фотоУ мережі показали архівні фото "Київської Венеції": який вигляд вона мала у 80-х рокахКоли Київ став іншим: у мережі показали, як змінились Позняки за 36 років (фотоспогад).

Державна прикордонна служба фіксує приїзд іноземців до України. Інтерес до нашої країни серед закордонних туристів зростає.Про це в інтерв'ю агентству "Укрінформ" повідомила керівниця Держагентства з розвитку туризму Наталя Табака.Вона зауважила, що іноземці їдуть і на відпочинок в горах, і на лікувально-оздоровчі курорти. Звісно, що це не ті туристичні потоки, які б хотіла бачити держава, але закордонні туристи є."Наші партнери з команди BRAND UKRAINE досліджували зацікавленість Україною за кордоном, саме як туристичною дестинацією, і їхні дані свідчать, що інтерес до нас є, він зростає і зростатиме надалі", — наголосила посадовиця.Також Табака зауважувала, що закриті кордони посприяли попиту на відпочинок всередині України. На тлі цього зросли й надходження від туристичного збору. Вона пояснювала, що складність логістики до привабливих для туристів географічних територій посприяло підвищенню попиту на відпочинок всередині країни. Водночас більш вагомим чинником є сформований серед населення запит на все українське.Нагадаємо, раніше у Києві представили ключові зміни та нові інструменти розвитку туристичної сфери столиці. Презентація мала назву "Перезавантаження. Київ — місто кожного"..