Політика

10:29 - 16.11.2026

Уряд Естонії готується працювати за межами країни: як держава планує пережити можливе російське вторгнення

На тлі зростання російської агресії Естонія готується до найгіршого сценарію, за якого її уряд може бути змушений працювати за межами країни. План передбачає перенесення державних послуг на хмарні платформи, щоб забезпечити їхню роботу навіть у разі знищення центрів обробки даних або появи на території країни ворожих військ.Про розробку стратегії розповів Тину Грюнберг, який раніше обіймав посаду заступника генерального секретаря з питань цифрової інфраструктури та кібербезпеки Міністерства юстиції та цифрових справ Естонії, передає Politico.Країна вже має резервну копію важливої державної інформації у так званому "цифровому посольстві" в Люксембурзі. Там зберігаються дані з реєстрів громадян, земельного кадастру та правовий кодекс Естонії.Наступним етапом стане створення захищених застосунків, які працюватимуть на хмарних платформах Microsoft Azure, Amazon Web Services, а також на власній державній інфраструктурі. Систему розгортають у цифровому посольстві та інших місцях у Європі.Радник з питань ІТ-архітектури та інфраструктури міністерства Аллан Аллмер пояснив, що головна мета — підготуватися до найсерйозніших загроз і зменшити їхні наслідки."Навіть у найсерйозніших сценаріях нам потрібно зберегти надійну основу, на якій можна буде відновити цифрову державу Естонії", — наголосив він.За словами Аллмера, раніше основну увагу приділяли тому, щоб не допустити втрати державної інформації. Одним із рішень стало створення резервного сховища в Люксембурзі. Тепер же Естонія прагне забезпечити не лише збереження даних, а й можливість продовжувати державну діяльність під час кризи.Додамо, естонський контингент із червня 2025 року бере участь у міжнародній навчальній операції "Легіо" під проводом Норвегії, спрямованій на збереження та розвиток боєздатності Збройних сил України..

1
08:49 - 16.11.2026

11 мільйонів росіян не мають туалету вдома: Сікорський висміяв пріоритети Кремля

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розкритикував пріоритети російської влади. За його словами, Кремль більше зосереджений на захопленні іноземних міст, ніж на розв'язанні внутрішніх проблем, зокрема відсутності домашніх туалетів у мільйонів громадян.Про це політик написав у соцмережі X, коментуючи нещодавні вимоги Кремля."Нещодавні вимоги російського уряду підкреслюють вічну проблему їхньої політичної культури, а саме те, що вони більше дбають про завоювання іноземного міста, про яке ніхто з них навіть не чув, ніж про 11 мільйонів росіян, у яких вдома немає туалету", — зазначив Сікорський.Додамо, Міністерство закордонних справ Китаю підтвердило зустріч лідера КНР Сі Цзіньпіна, президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна. Перемовини заплановані на четвер, 19 листопада.Нагадаємо, держава-агресор Росія поповнила лави своєї армії тисячами іноземних найманців для ведення бойових дій проти України. Суттєва частка залучених рекрутів припадає на держави Африканського континенту. Як зазначив представник ГУР, Російська Федерація завербувала понад 28 тисяч іноземних громадян для участі у повномасштабній війні проти України..

2
07:18 - 16.11.2026

Китай підтвердив зустріч Сі Цзіньпіна, Путіна і Трампа: коли вона відбудеться

Міністерство закордонних справ Китаю підтвердило зустріч лідера КНР Сі Цзіньпіна, президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна.Відповідна заява оприлюднена на офіційному сайті МЗС Китаю. Перемовини заплановані на четвер, 19 листопада.Зустрічі пройде на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському Шеньчжені. Водночас у відомстві не оприлюднили жодних подробиць щодо тем переговорів.Варто відзначити, що президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр інформував, що питання війни в Україні не порушуватимуть під час тристоронньої зустрічі лідерів Сполучених Штатів Америки, Китаю та Росії. На його думку, Пекін не зацікавлений у проведенні тристоронньої зустрічі з Вашингтоном і Москвою саме для обговорення війни в Україні. Таку тему підіймали під час попередніх контактів у Пекіні, тепер же в них є "важливіші питання".Водночас помічник глави Кремля Юрій Ушаков заявляв, що тристоронні перемовини Путіна, Сі Цзіньпіна й Дональда Трампа на саміті у Шеньчжені не врегулюють повністю "українську кризу". За його словами, за один переговорний раунд розв'язати весь комплекс проблем навколо України неможливо.Нагадаємо, раніше у Державному департаменті США підтвердили факт обговорення можливих перемовин на найвищому рівні за участю очільників Америки, Китаю та Російської Федерації. Американська сторона зауважує, що прагне якнайшвидшого припинення бойових дій та побоюється подальшого розростання війни на сусідні країни..

3
20:47 - 15.11.2026

Необхідний етап для просування переговорів: для чого Корецький поїхав до Брюсселя (фото)

У неділю, 15 листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький розпочав робочий візит до Брюсселя. Ключове — це пришвидшення вступу України до Європейського Союзу, виконання необхідних реформ і подальша фінансова підтримка нашої держави.Про це Сергій Корецький написав у своєму Telegram-каналі.Він узяв участь у засіданні спеціальної робочої групи IBAR Task Force, яку започаткувала Україна спільно з Європейською комісією. У засіданні також узяв участь голова Верховної Ради Руслан Стефанчук."Група вже місяць працює й об'єднує представників уряду, парламенту, Офісу президента, правоохоронних органів і незалежних судових інституцій", — зазначив очільник українського уряду.Він назвав пріоритет на найближчі місяці. Це — пришвидшення виконання проміжних критеріїв за переговорним кластером 1 "Основи" та підготовка позитивного звіту про їх виконання (IBAR) у першому півріччі 2027 року."Це необхідний етап для подальшого просування переговорів про вступ України до ЄС після відкриття кластерів. За перший місяць роботи вже виконано частину заходів, запланованих на листопад. Маємо зберегти цей темп і прискорити виконання наступних завдань", — пояснив прем’єр-міністр України.У Брюсселі також обговорили вдосконалення Плану України, щоби забезпечити його практичне виконання та необхідну фінансову підтримку.Керівник Кабміну уточнив, що план України залишається важливою частиною програми реформ у межах Ukraine Facility та допомагає перетворювати взяті зобов'язання на конкретні результати."Дякую Європейській комісії, особисто Марті Кос і всім учасникам робочої групи за спільну роботу над виконанням наших євроінтеграційних зобов'язань", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 4 листопада Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення ЄС. Тоді прем’єр-міністр України Сергій Корецький назвав, це ще одним практичним і позитивним кроком на шляху до членства в європейській спільноті..

4
19:33 - 15.11.2026

Україна готова до пришвидшення реформ: про що домовилася Марта Кос із Корецьким і Стефанчуком

Під час перемовин із прем’єр-мінгістром України Сергієм Корецьким і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком єврокомісарка Марта Кос обговорила список реформ, необхідних для виконання бенчмарків (проміжних критеріїв) на вступ до Європейського Союзу.Про це Марта Кос написала на своїй сторінці в соціальній мережі X."Оскільки Україна рішуче просувається вперед шляхом до ЄС, ми пришвидшуємо роботу над досягненням наступної віхи України: завершенням тимчасових показників за демократією та верховенством права", — зазначила вона.Марта Кос поінформувала, що ьогодні разом із прем’єр-міністром Сергієм Коренським співголовувала у високорівневій робочій групі Єврокомісія — Україна, щоби "зробити цю амбіцію реальністю"."У потужному сигналі єдності до нас приєднався голова Верховної Ради Руслан Стефанчук", — акцентувала єврокомісарка.Вона висловила впевненість, що всі зацікавлені особи просунулися вперед щодо конкретного набору зобов’язань і шляху для досягнення амбіції України щодо забезпечення тимчасових показників у першому півріччі 2027 року."Разом ми можемо скористатися історичною можливістю для просування питання включення України до Євросоюзу", — підсумувала Марта Кос.Раніше стало відомо, що Європейська комісія може представити Раді ЄС проміжний звіт про виконання Україною критеріїв у сфері верховенства права (IBAR) у першій половині 2027 року, якщо Київ пришвидшить темпи реформ.За словами єврокомісарки, Україна має шанси закрити сім переговорних розділів до кінця 2027 року, якщо впорається з необхідними реформами.Нагадаємо, що 4 листопада Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення ЄС. Тоді прем’єр-міністр України Сергій Корецький назвав, це ще одним практичним і позитивним кроком на шляху до членства в європейській спільноті..

5
18:55 - 15.11.2026

Лубінець розповів, про що особисто розмовляв із першою леді США Меланією Трамп (фото)

Під час розмови з першою леді Сполучених Штатів Америки Меланією Трамп 5 листопада у Вашингтоні український омбудсмен Дмитро Лубінець обговорював повернення депортованих українських дітей, звільнення військовополонених і пошук зниклих безвісти українських громадян.Про це Дмитро Лубінець написав на своїй сторінці у Facebook у неділю, 15 листопада.Він акцентував, що після офіційної частини в Білому домі він і представники української команди особисто поспілкувалися з першою леді США Меланією ТрампУповноважений Верховної Ради України уточнив, що під час розмови порушив три ключові для України напрями, на яких зараз зосереджується публічна увага:повернення незаконно переміщених і депортованих українських дітей;звільнення військовополонених і незаконно затриманих цивільних громадян України;пошук зниклих безвісти за особливих обставин."Важливо, щоби ці питання залишалися в центрі міжнародної уваги, обговорювалися публічно та ставали предметом конкретних спільних дій", — акцентував омбудсмен.Він додав, що зі свого боку Україна відкрита до подальшої взаємодії та готова продовжувати роботу за кожним із цих напрямів."Ще раз хочу щиро подякувати першій леді США Меланії Трамп за особисту розмову, увагу до порушених питань і підтримку України. Гуманітарна місія в Олешках довела, що навіть складні завдання можна реалізовувати завдяки взаємодії", — наголосив Дмитро Лубінець.У підсумку він висловив переконання, що цей досвід важливо розвивати й надалі, адже найголовніше — долі українських людей і їхнє повернення додому.Нагадаємо, що уповноважений Верховної Ради України з прав людини під час візиту до Вашингтона 5 листопада вручив першій леді США Меланії Трамп орден княгині Ольги першого ступеня. Найвищою державною нагородою її відзначили за особисту участь у порятунку цивільних людей з Олешок і поверненні викрадених українських дітей..

6
16:16 - 15.11.2026

"Зеленський — невдячний", "Путін — як підліток": Байден написав мемуари

Колишній американський президент Джо Байден у своїх мемуарах "Пообіцяй мені, Америко" поділився враженнями від спілкування з очільниками України та Росії Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним.Коротко зміст мемуарів, які мають вийти у вівторок, 17 листопада, оприлюднили журналісти The Wall Street Journal.Зокрема, Байден описав "примхливий тон" Володимира Путіна. За словами колишнього президента США, що той "любив сутулитися під час зустрічей, вдаючи байдужість, наче підліток".Також він висловлювався щодо свого досвіду спілкування із Зеленським. У мемуарах він зазначив, що акторський досвід президента України "виявився дуже хорошим тренуванням" для нього.Водночас він заявив, що Зеленський "міг бути примхливим і впертим у наших приватних розмовах, і не таким вдячним, як я очікував".Окрім того, Байден розповів, що члени команди чинного американського президента Дональда Трампа просили його підписати лист, який дозволив би їм вести переговори безпосередньо з Володимиром Путіним до того, як Трамп знову вступить на посаду.Але Джо Байден відмовився, "не бажаючи надавати їм карт-бланш на те, що, як я очікував, стало би своєрідною капітуляцією коштом України".Як відомо, Байдену діагностували агресивну форму раку з метастазами у кістках. У заяві офісу колишнього американського президента в травні цього року йшлося про те, що рак "характеризується дев’ятьма балами за шкалою Глісона" (високий ступінь злоякісності).Нагадаємо, 28 жовтня Дональд Трамп знову заявив, що Америка нібито нічого не отримала за допомогу Україні та європейським союзникам. Натомість адміністрація колишнього президента Джо Байдена "викинула в повітря" 350 мільярдів доларів..

7
15:55 - 15.11.2026

У НАТО загострилися розбіжності через війну в Україні, — ЗМІ

Між союзниками, які входять до Північноатлантичного альянсу, все частіше виникають непорозуміння. Вони стосуються оборонних витрат, а також ситуації навколо Ірану та війни в Україні.Про це повідомили журналісти агенції AP, які послалися на власні джерела. Це підтвердив і прем'єр-міністр Албанії Еді Рама.За його словами, наразі країни НАТО не дійшли згоди щодо дати наступного саміту, однак 2027 року він точно не відбудеться. Якщо зустріч лідерів запланують на 2028 рік, то її проведуть у столиці Албанії Тирані.Скорочення контактів стосується не лише зустрічей очільників держав і урядів. Міністри оборони країн НАТО зазвичай збираються в жовтні, однак минулого місяця така зустріч не відбулася. Не передбачені переговори й на жовтень 2027 року.Крім того, наступного року міністри закордонних справ Альянсу проведуть лише одну зустріч замість двох. У НАТО такі зміни назвали "пакетом реорганізації".Водночас міністр оборони США Піт Гегсет і державний секретар Марко Рубіо після вступу на посади неодноразово пропускали зустрічі Альянсу або залишали їх до завершення переговорів. Зокрема, Гегсет використовував зустрічі міністрів оборони, щоби критикувати європейських союзників і Канаду та закликати їх до активніших дій.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте не вважає скорочення кількості самітів проблемою. В інтерв'ю Associated Press він наголосив, що Альянс має гнучкий підхід до організації таких заходів і збирає лідерів тоді, коли в цьому виникає потреба.Ще близько десяти років тому саміти НАТО зазвичай проводили раз на два роки. Однак їхня організація потребує значних фінансових ресурсів і тривалої підготовки.Наприклад, Нідерландам знадобився рік, щоб підготувати зустріч лідерів у Гаазі 2025 року. На її проведення країна витратила близько 100 мільйонів доларів."НАТО мало визначитися з місцем проведення саміту до жовтня, щоб Албанія встигла підготуватися до прийому учасників наступного року", — йдеться в журналістській публікації.Масштаб організаційних заходів демонструє і цьогорічний саміт у Туреччині. Президент Реджеп Таїп Ердоган приймав гостей у великому палацовому комплексі в Анкарі. Для прибуття іноземних лідерів відремонтували військовий аеропорт, до забезпечення безпеки залучили десятки тисяч працівників, а частину столиці фактично закрили. Крім того, деяким державним службовцям, робота яких не була критично важливою, надали тижневу відпустку."Проведення таких заходів завжди супроводжується масштабними заходами безпеки. До того ж на саміти запрошують не лише представників 32 країн Альянсу, а й держав-партнерів, зокрема Японію, Південну Корею, Австралію та Нову Зеландію", — спробував пояснити це Марк Рютте.Водночас на запитання, чи виправдовують себе такі витрати, генеральний секретар НАТО відповів ствердно.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського інституту вивчення війни, Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення НАТО. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни..

8
11:51 - 15.11.2026

Сибіга висміяв амбіції Путіна щодо нового порядку безпеки в Європі

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на російські ідеї "нової архітектури безпеки в Європі", нагадавши ворогу про поразки на фронті в Україні.У своїй заяві голова МЗС наголосив, що наразі російський диктатор Володимир Путін може домовлятися лише про справедливе припинення вогню вздовж поточної лінії зіткнення, а не розподіл сфер впливу в Європі."Путін вкидає ідеї щодо перекроювання європейського безпекового порядку. У своїх мріях він бачить себе в Ялті 1945 року. Проблема в тому, що для висунення ідей такого масштабу спочатку потрібно виграти світову війну. Востаннє, коли я перевіряв, Росія витратила чотири роки й вісім місяців на те, щоб "майже захопити" село Мала Токмачка в Запорізькій області", — зазначив Сибіга.Дипломат додав, що Росія втратила понад 1,6 мільйона військових убитими та пораненими, але так і не досягла жодної мети свого вторгнення. Так, лише за жовтень вона втратила 54 400 окупантів, тоді як Україна звільнила більше території, ніж Росії вдалося захопити."На цьому етапі максимум, про що Путін може домовлятися, — це справедливе припинення вогню вздовж поточної лінії зіткнення, а не сфери впливу в Європі. Відверто кажучи, Європі не потрібен новий порядок безпеки. Він уже існує, і Росія його постійно порушує. Найкращий план для безпечної та вільної Європи – покласти край російській агресії проти України", — резюмував Сибіга.Нагадаємо, аналітики американського інституту вивчення війни заявляли, що країна-агресорка Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення Північноатлантичного альянсу. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни.Додамо, Володимир Путін висунув ультиматум Великій Британії щодо відмови від використання ядерного потенціалу для захисту інших європейських держав. Також він закликав Лондон припинити надавати допомогу Україні.Читайте також: "Нова архітектура безпеки" замість миру: як Путін із Трампом хочуть нашкодити Європі.

9
08:16 - 15.11.2026

Знищення НАТО та контроль над Європою: аналітики назвали справжні цілі Путіна

Країна-агресорка Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення Північноатлантичного альянсу. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни.Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Зокрема, фахівці звернули увагу на пропозиції США щодо можливого членства України в НАТО в обмін на виведення українських військ з усієї території Донбасу. Про таку ініціативу американської делегації розповів президент Володимир Зеленський після перемовин в Абу-Дабі 10-11 листопада.За його словами, якщо США та НАТО підтримають відповідні пропозиції, він готовий винести можливі умови припинення війни на всеукраїнський референдум. Водночас у ISW зазначають, що така пропозиція фактично суперечить давнім вимогам Кремля. Москва категорично виступає проти вступу України до НАТО та наполягає, щоб після завершення війни Київ відмовився від євроатлантичних прагнень і закріпив нейтральний статус.Які ще вимоги Росія висунула на переговорахЯк зауважили аналітики, російська делегація поширила під час переговорів в Абу-Дабі неофіційний документ із вимогами Москви. У ньому, зокрема, повторюються ультиматуми, які Росія висувала США та НАТО ще у 2021 році. Так, Кремль вимагає:припинити подальше розширення НАТО;вивести сили та військові бази альянсу з усіх держав, які приєдналися до нього після 1997 року;припинити військову діяльність НАТО у Східній Європі;не розміщувати західні війська в Україні;припинити постачання Україні зброї та військової техніки.Крім того, Росія хоче, щоб Франція та Велика Британія відмовилися від використання власної ядерної зброї для захисту інших європейських держав. Натомість Москва нібито погоджується на вступ України до Європейського Союзу, але за умови, що Київ не братиме участі у спільній оборонній політиці об'єднання."Ці нові вимоги, ймовірно, є відповіддю на зусилля США, спрямовані на те, щоб Європа взяла на себе більше власних оборонних вимог, та на обговорення розширення французької ядерної парасольки на східні держави НАТО", — наголошують у ISW.Аналітики також наголошують, що вимоги Москви свідчать про незмінність стратегічних цілей російського диктатора Володимира Путіна. Йдеться не лише про Україну, а й про прагнення відновити контроль Росії над колишніми радянськими державами та повернути їй статус великої держави.Як відзначили в Інституті, за інформацією The New York Times, російські представники під час переговорів в Абу-Дабі фактично запропонували повернутися до моделі поділу Європи на сфери впливу, яка існувала за часів Холодної війни між НАТО та Варшавським договором. Крім того, російські вимоги передбачають обмеження військової діяльності Заходу не лише у Східній Європі, а й на Південному Кавказі та в Центральній Азії."ISW продовжує вважати, що Путін вторгся в Україну в 2022 році не тому, що вважав, що НАТО загрожує Росії, а радше тому, що хотів відновити контроль над колишніми радянськими державами та відновити статус Росії як великої держави", — додали в Інституті.Нагадаємо, Володимир Путін висунув ультиматум Великій Британії щодо відмови від використання ядерного потенціалу для захисту інших європейських держав. Також він закликав Лондон припинити надавати допомогу Україні..

10
23:11 - 14.11.2026

У посольстві України прокоментували появу написів "Слава УПА" в Польщі

Поява напису "Слава УПА" на пам’ятнику Героям Варшавського гетто є проявом гібридної війни Росії. Такі провокації мають московське коріння.Про заявили в посольстві України в Польщі, допис опубліковано на його Facebook-сторінці.Українські дипломати засудили "цю ганебну провокацію, а також будь-які акти вандалізму, зневаги до пам'яток і подібних дій". Вони підкреслили, що це недопустимо."Ми переконані, що польські правоохоронні органи будуть розслідувати та притягувати до відповідальності тих, хто винен, відповідно до законодавства", — йдеться в заяві.Там звернулися до громадян і співвітчизників: якщо хтось підбурює вас до вчинення заборонених дій або надсилає погрози або шантаж, вони можуть намагатися залучити вас до злочинної діяльності."Давайте поважати закон країни, історичну пам'ять і взаємну гідність. Польська-українська солідарність — це наша спільна сила. Нехай ми не дозволимо ворогу знищити її", — наголосили в посольстві України.На думку дипломатів, цей незаконний акт є проявом гібридної війни, яку Росія намагається ввести в усіляких формах у державах Європи, зокрема, в Польщі."Мета очевидна — сіяти ненависть між українцями та поляками, підірвати взаємну довіру та послабити підтримку України", — пояснили представники посольства.Вони висловили переконання, що всі повинні шанувати пам'ять про минуле, особливо жертв гетто Варшави, та вживати всіх можливих заходів, щоби запобігти подібному вандалізму в майбутньому.Нагадаємо, що 6 серпня український військовий меморіал у Польщі зазнав акту вандалізму. Наруга відбулася в урочищі Білосток поблизу села Ліски Люблінського воєводства..

11
22:32 - 14.11.2026

США раптом передумали суттєво скорочувати кількість своїх військ у Європі: в чому причина

Сполучені Штати Америки переглянули підходи до скорочення військового контингенту в Європі. Таке рішення ухвалила адміністрація американського президента Дональда Трампа.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg, які послалися на власні джерела."Якщо раніше йшлося про можливе виведення до 25 тисяч військових, що викликало занепокоєння серед європейських союзників, то тепер у Вашингтоні схиляються до значно меншого скорочення — приблизно на п’ять тисяч осіб", — розповіли журналістам їхні інсайдери.Варто зазначити, що загалом на європейському континенті зараз перебувають близько 80 тисяч американських військовослужбовців.Аналітики видання зауважили, що перегляд планів зумовлений декількома чинниками. Зокрема, європейські члени НАТО збільшують фінансування оборони, а США й Ізраїль продовжують військову кампанію проти Ірану.У Пентагоні також врахували стратегічне значення американських баз у Європі для проведення операцій на Близькому Сході. Зокрема, США використовують інфраструктуру європейських союзників і їхній повітряний простір для завдання ударів по Ірану."У нас тут багато об'єктів і сил, які перебувають саме там, де ми хочемо. Я не очікую нічого масштабного", — зазначав раніше представник США при НАТО Метью Вітакер.Джерела медійників акцентували, що найбільше скорочення чисельності американських військ може відбутися в Німеччині. Саме там розташований найчисельніший контингент США серед європейських країн.Натомість на східному напрямку Альянсу передбачають посилення військової присутності. Держави, що межують із Росією, готові долучитися до фінансування витрат на перебування американських військових на своїй території.Визначальне слово в цьому питанні матиме Дональд Трамп. Перед цим заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі повинен підготувати відповідну доповідь для очільника Пентагона Піта Гегсета. Є інформація, що 1 грудня міністр оборони представить американському президенту остаточні пропозиції щодо подальшої присутності військ у Європі.Раніше Гегсет наголошував, що європейські держави мають самостійно забезпечувати більшу частину власної оборони, а не покладатися на США."Америка не може дбати про оборону Європи або платити за неї більше, ніж наші союзники. Європа може та повинна взяти на себе основну відповідальність за свою оборону", — заявляв очільник Пентагона.Своєю чергою, міністр оборони Великої Британії Вес Стритінг звернув увагу на те, що американська адміністрація оцінює доцільність військової присутності в Європі передусім з огляду на національні інтереси США."Хоча іноді стверджують, що США перебувають у Європі заради Європи, сувора реальність полягає в тому, що США перебувають у Європі, тому що це вигідно самим США", — пояснив він.Нагадаємо, у вересні президент Дональд Трамп розповідав, що США досягнули значного прогресу стосовно створення своєї військової бази на території Польщі..

12
20:51 - 14.11.2026

Путін підготував окрему вимогу до Британії: ЗМІ з’ясували, чого хоче диктатор

Володимир Путін висунув ультиматум Великій Британії щодо відмови від використання ядерного потенціалу для захисту інших європейських держав. Також він закликав Лондон припинити надавати допомогу Україні.Таку інформацію оприлюднили журналісти The Telegraph, які послалися на власні "надійні джерела".Співрозмовники медівників розповіли, що ця вимога увійшла до переліку пропозицій, підготовлених російськими представниками для переговорів щодо завершення війни в Україні."Саме Велика Британія є єдиною європейською державою, яка використовує підводні човни з ядерним озброєнням для забезпечення колективної оборони НАТО", — пояснили аналітики видання.Нещодавно британський прем'єр-міністр Енді Бернем наголосив, що питання безпеки Європи не може бути предметом домовленостей із Росією.За інформацією медійників, у документі з вимогами Москви також ідеться про необхідність виведення сил НАТО зі Східної Європи та країн Балтії, виключення Фінляндії з Альянсу та зобов'язання не направляти західні війська в Україну.Стверджується, що лише за виконання цих умов очільник Кремля готовий розглядати можливість припинення вогню. Москва також вимагає зупинити постачання Україні західного озброєння, військової техніки та іншої продукції. Ще одна умова Росії — відмова від перспективи вступу України до НАТО.Окрім того, Кремль прагне зберегти контроль над окупованими українськими територіями після завершення війни. Натомість Москва нібито готова не перешкоджати вступу України до ЄС, але за умови, що Київ не братиме участі в спільній оборонній політиці об'єднання.Нагадаємо, що голова розвідувального комітету Сенату США Том Коттон різко розкритикував позицію Москви та назвав подальші мирні переговори з Росією безглуздими. За його словами, абсурдні вимоги Кремля до країн Альянсу чітко свідчать про небажання агресора шукати справжній мир..

13
19:49 - 14.11.2026

Сибіга подякував Латвії за важливе рішення щодо зерна в контексті "фундаментальної проблеми безпеки"

Пропозиція Латвії щодо заборони транзиту російського та білоруського зерна справедливо впливає на фундаментальну проблему безпеки.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Пропозиція Латвії заборонити транзит зерна з Росії та Білорусі справедливо акцентує увагу на фундаментальній проблемі безпеки", — написав він.За його словами, Росія намагалася використовувати балтійські держави для транзиту зерна, щоби фінансувати свою війну проти України."Ми побачили ці плани та втрутилися, щоби зірвати їх. І я дякую нашим латвійським друзям за оперативну реакцію та рішучі дії. Я ціную ініціативу Міністерства закордонних справ Латвії та сподіваюся на її швидке ухвалення", — наголосив український міністр.Андрій Сибіга також подякував міністерці закордонних справ Латвії Байбі Браже за "принциповий підхід і лідерство".Раніше вона інформувала, що відповідну пропозицію вже представлено уряду країни. Надалі рішення повинен ухвалити Кабмін країни."МЗС підготував і подав на розгляд Кабінету міністрів проєкт постанови, який передбачає заборону транзиту зерна з Росії та Білорусі через територію Латвії. Ризики визначені та контрольовані, тепер необхідне рішення уряду", — наголосила Браже.Нагадаємо, 15 жовтня прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що кожному європейському мешканцю треба випивати на одне пиво на рік менше. Таким чином Європа могла би знайти додаткові кошти для підтримки України..

14
17:33 - 14.11.2026

У Кремлі назвали точну дату тристоронніх перемовин у Шеньчжені

Зустріч президентів Росії, Сполучених Штатів Америки та Китаю Володимира Путіна, Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна відбудеться в четвер, 19 листопада. Вона, як і передбачалося, пройде в Шеньчжені.Про це повідомив прессекретар кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Раніше агенція Reuters інформувала, що ця тристороння зустріч відбудеться на полях саміту АТЕС."Головною темою переговорів стане розробка масштабної угоди щодо контролю над ядерними озброєннями. Крім того, лідери Росії, США та Китаю запланували обговорити ситуацію навколо Північної Кореї та частково війни в Ірані й Україні", — написали журналісти.Вони констатували, що раніше американський президент Дональд Трамп підтвердив намір зустрітися із російським і китайським лідерами."Ми обговоримо велику кількість питань, включно з ядерним роззброєнням. Але говоритимемо багато про що", — запевнив він журналістів на початку цього тижня.Щоправда, західні аналітики зазначили, що "ядерне питання" на цих перемовинах не таке просте, як це розповідають майбутні учасники зустрічі."Наполегливі вимоги Трампа, щоби на першій в історії зустрічі трьох лідерів основну увагу приділили скороченню ядерних озброєнь, викликали невдоволення Китаю — країни, яка приймає саміт, присвячений питанням торгівлі та комерції. Китай відхилив спроби обговорити ядерну зброю з Росією та США, які володіють найбільшими запасами такої зброї", — наголосили вони.До того ж високопоставлений представник адміністрації Дональда Трампа, коментуючи ядерне питання, наголосив у коментарі медійникам, що наразі не очікується жодної домовленостіВін пояснив, що для Китаю це складна тема, але у США вважають, що настав час для неї, так би мовити, "вести серйозні розмови про серйозні речі".Нагадаємо, командувач космічного командування збройних сил Німеччини Міхаель Траут заявляв, що не може виключати розроблення Росією технологій для розміщення ядерного заряду на орбіті. За його словами, такий сценарій може вивести з ладу супутники та зробити частину орбіти непридатною для використання на десятиліття..

15
2064
2063 2062
...
1