Політика

Президент України Володимир Зеленський вже цього четверга, 12 березня, прибуде до Румунії для проведення стратегічних переговорів із президентом Нікушором Даном. Сторони планують обговорити не лише оборонну підтримку, а й низку чутливих питань, що роками накопичувалися у відносинах між державами.Про це повідомляє RFI із посиланням на дипломатичні джерела.Безпека та зброяЯк зазначає видання, зустріч лідерів відбудеться 12 березня в офіційній резиденції румунського президента — палаці Котрочень. Основним вектором розмови стане посилення безпекового співробітництва та координація дій у протидії російській агресії. Очікується, що Київ та Бухарест узгодять нові кроки щодо стабільності у Чорноморському регіоні та подальшого постачання необхідного озброєння.Мова та подвійне громадянствоОкрім військової допомоги, на порядку денному можуть постати питання: функціонування румунської мови в українських освітніх закладах та впровадження механізмів множинного громадянства. Румунська сторона неодноразово висловлювала занепокоєння через те, що Бухарест не потрапив до першого переліку держав, з якими Україна запроваджує спрощений порядок набуття паспортів. Ця тема є традиційно гострою для внутрішньої політики Румунії, тому президентам доведеться шукати компроміс.Історія контактів: від Йоганніса до ДанаЦе не перші переговори Зеленського на румунському напрямку. Ще у жовтні 2023 року було закладено фундамент стратегічного партнерства під час зустрічі з тодішнім лідером Клаусом Йоганнісом. Новий президент Румунії, Нікушор Дан, який переміг у 2025 році, підтвердив курс на всебічну підтримку України. Протягом останнього року лідери вже мали кілька особистих зустрічей та телефонних розмов, фокусуючись на вступі України до ЄС і НАТО та енергетичній безпеці.Нагадаємо, наприкінці серпня 2025 року прем'єр-міністр Румунії Іліє Боложан заявляв, що надання військових баз союзникам із НАТО може бути внеском Румунії в забезпечення підтримки тривалого миру в Україні..

Представник американського президента Стів Віткофф розповів про деталі перемовин між вищим керівництвом США та Росії. За його словами, Кремль надав гарантії, що російська сторона не ділиться з Іраном секретними розвідувальними даними. Ці запевнення Дональд Трамп отримав безпосередньо від російського диктатора під час телефонного дзвінка.Про це повідомляє CNBC.  Кулуарні дзвінки та обіцянкиОкрім контакту на найвищому рівні, відбулися й інші розмови. Зокрема: Стів Віткофф та ще один спецпосланець Джаред Кушнер мали окремі телефонні бесіди з помічником Путіна Юрієм Ушаковим. Російський посадовець продублював слова свого шефа, запевняючи Вашингтон у відсутності військово-технічної співпраці з Тегераном у сфері розвідки.Санкції в обмін на чесне словоЗаява Віткоффа прозвучала як відповідь на критичне запитання преси щодо причин послаблення тиску на енергетичний сектор РФ. Журналісти поцікавилися, чому на тлі загрози ірансько-російського союзу США звільняють російську нафту від обмежень. Американський дипломат зазначив, що Вашингтон почув позицію Москви:"Вчора під час телефонної розмови з президентом росіяни заявили, що вони не надавали такої інформації. Ось що вони сказали. Тож, знаєте, ми можемо повірити їм на слово, але вони саме так і сказали. А вчора вранці Джаред і я незалежно один від одного мали телефонну розмову з Ушаковим, який повторив те саме", — наголосив Віткофф.Нагадаємо, нещодавно Тегеран чи не вперше офіційно заявив про тісне партнерство з Російською Федерацією. Крім того, в Ірані рішуче відкинули можливість перемир'я з Ізраїлем..

Адміністрація президента США Дональда Трампа вперше з початку спільної операції обмежила дії Ізраїлю, закликавши припинити удари по енергетичній інфраструктурі Ірану. Вашингтон розглядає іранські нафтові активи як стратегічний ресурс для майбутньої відбудови країни за венесуельським сценарієм.Про це повідомляє видання Axios.Три причини для стримуванняЯк зазначає видання, Білий дім направив ізраїльському керівництву та командуванню ЦАХАЛ чіткий сигнал щодо необхідності змінити тактику. Адміністрація Трампа виділяє три ключові фактори, чому енергетику Ірану не можна знищувати: по-перше, удари по критичній інфраструктурі шкодять цивільному населенню, яке переважно не підтримує режим; по-друге, нафтова галузь розглядається як актив, з яким США працюватимуть після війни (за аналогією з Венесуелою).Третім і найбільш критичним фактором є ризик того, що подальша ескалація змусить Тегеран атакувати нафтові термінали країн-сусідів, що призведе до глобального енергетичного колапсу.Варіант "судного дня"Дональд Трамп розглядає повну ліквідацію іранського нафтового сектору лише як "крайній захід". Такий сценарій може бути реалізований виключно у відповідь на навмисну атаку іранських сил на об'єкти в Перській затоці. У своїй соцмережі Truth Social президент США висловився максимально жорстко."Якщо Іран зважиться на такий крок, відповідь буде у 20 разів сильнішою, що зробить відновлення Ірану як держави практично неможливим", — наголосив Трамп.Реакція політиків СШАНавіть прихильники "жорсткої лінії" у Вашингтоні закликають до зваженості. Зокрема, сенатор Ліндсі Грем зазначив, що нафтова економіка має стати фундаментом для іранського народу після зміни влади."Нафтова економіка стане в пригоді іранському народу для "нового життя після падіння режиму", — вважає Грем.Водночас у Пентагоні намагаються уникнути прямої асоціації з останніми операціями. Міністр оборони США Піт Хегсет офіційно дистанціював Вашингтон від атак на паливні склади."Американські сили не брали участі в ударах по таких цілях", — підсумував очільник оборонного відомства.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Кремль розраховує на затяжний конфлікт на Близькому Сході, сподіваючись на послаблення світового тиску та зняття енергетичних санкцій. Головна мета агресора — відвернути увагу міжнародної спільноти від війни в Україні та отримати додаткові ресурси через нестабільність цін на енергоносії..

Президент Литви Гітанас Науседа під час зустрічі у Вільнюсі заявив, що вступ України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року є стратегічною метою його країни. Сторони обговорили конкретні терміни підписання угод та необхідні реформи для пришвидшення євроінтеграції.Про це йдеться у матеріалі LRT після зустрічі Науседи з президенткою Молдови Маєю Санду у Вільнюсі.Реальна дата для розширення ЄСНауседа наголосив, що членство Молдови та України в Європейському Союзі не пізніше 2030 року є пріоритетом для литовської політики. За його словами, такий часовий орієнтир є цілком обґрунтованим і базується на реалістичних можливостях держав-кандидатів. Науседа також зауважив, що цей термін стосується не лише східних партнерів, а й інших країн, зокрема Чорногорії, Албанії та держав Західних Балкан."Ми завжди виступали за те, що амбітна дата є дуже важливим елементом політичного процесу", — зазначив литовський лідер.Придністров'я та російський впливПрезидентка Молдови Мая Санду підтвердила прихильність Кишинева до встановлених термінів. Вона вважає цілком реальним підписання договору про вступ до 2028 року, щоб до 2030-го стати повноправним членом блоку. Однак ключовим питанням залишається безпека. за її словами: найбільшою перешкодою для реінтеграції та стабільного руху в ЄС є незаконно розміщені російські війська в Придністров'ї."Як тільки ми знайдемо розв'язання цієї проблеми, решта процесу піде набагато швидше", — заявила Санду.Окрім військової загрози, країна стикається з інтенсивними інформаційними атаками з боку РФ. Литовські команди з кібербезпеки та стратегічних комунікацій вже працюють у Молдові, допомагаючи протистояти дезінформації перед майбутніми парламентськими виборами.Судова реформа як перепусткаНауседа високо оцінив прогрес Молдови у виконанні звітів ЄС, де країна була визнана однією з найкращих серед кандидатів за темпами реформ. Водночас він закликав не збавляти обертів у критично важливих сферах. За його словами, фокус на фундаментальних питаннях, зокрема на судовій реформі та боротьбі з корупцією, залишається вирішальним для успіху переговорів. Литовський лідер також додав, що буде лише радий, якщо процес вдасться скоротити: "Країни мають отримувати винагороду відповідно до їхнього прогресу у впровадженні реформ".Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Команда президента США Дональда Трампа розпочала обговорення щодо зняття частини санкцій з російської нафти, намагаючись зупинити стрімке зростання цін на енергоносії. Такий крок став відповіддю Вашингтона на кризу в Ормузькій протоці, проте він викликав жорсткий опір з боку європейських союзників.Про це повідомляє CNN із посиланням на власні джерела, знайомі з ходом обговорень у Білому домі.Боротьба з цінами ТрампаЯк зазначає видання, адміністрація Трампа розглядає подальше послаблення обмежень на російську нафту як частину термінових заходів проти дефіциту енергії. Основною причиною такого рішення стала війна з Іраном, яка призвела до фактичної зупинки перевезень через Ормузьку протоку. Це спровокувало різкий стрибок цін на нафту та газ протягом останніх семи днів.Сам Дональд Трамп під час пресконференції у понеділок натякнув на можливість перегляду санкційної політики. За його словами, обмеження будуть діяти лише до моменту стабілізації ситуації."У нас є санкції щодо деяких країн, і ми знімемо ці санкції, поки все це не налагодиться", — заявив президент США.Позиція Мінфіну СШАМинулого тижня Міністерство фінансів США вже надало Індії тимчасовий дозвіл на купівлю російської нафти, яка перебувала в морі, без загрози потрапляння під санкції. Прессекретар Білого дому Каролін Лівітт зазначила, що це рішення не принесе Москві "значної фінансової вигоди", оскільки нафта вже тривалий час була заблокована в танкерах.Проте джерела повідомляють, що посадовці обговорюють значно масштабніші кроки. Хоча остаточне рішення щодо обсягів та термінів послаблення ще не ухвалене, сама можливість таких дій викликає серйозне занепокоєння у світової спільноти.Протест Європейського СоюзуПід час зустрічі міністрів фінансів країн "Великої сімки" у понеділок європейські посадовці тиснули на США, закликаючи не робити кроків, які дозволять Росії отримати надприбутки. У ЄС впевнені: не можна дозволити Кремлю використовувати високі ціни на енергоносії для фінансування агресії проти України. Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс виступив із різкою заявою на пресконференції."Важливо, щоб ми зараз не послаблювали тиск на Росію і не допомагали їй наповнювати військову скриню, використовуючи ситуацію з високими цінами на нафту і газ", — наголосив політик.Наразі Білий дім не надав офіційних коментарів на запити журналістів щодо фіналізації цього плану.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Кремль розраховує на затяжний конфлікт на Близькому Сході, сподіваючись на послаблення світового тиску та зняття енергетичних санкцій. Головна мета агресора — відвернути увагу міжнародної спільноти від війни в Україні та отримати додаткові ресурси через нестабільність цін на енергоносії..

Українська делегація на чолі з секретарем Ради національної безпеки і оборони Рустемом Умєровим вирушила до регіону Затоки, щоб допомогти стабілізувати ситуацію після блокування Ормузької протоки іранським режимом. Київ пропонує партнерам унікальний досвід протидії ударним дронам, який може стати основою нової глобальної системи захисту.Про це під час вечірнього відеозвернення 10 березня заявив президент Володимир Зеленський.Місія в регіоні ЗатокиЗараз українська команда, до складу якої входять військові та міністр оборони Рустем Умєров, перебуває на шляху до регіону Затоки. Основна мета візиту — допомога у захисті життів та стабілізація ситуації, що загострилася через дії Ірану. За словами представників української сторони, іранський режим фактично заблокував Ормузьку протоку, що є одним з основних шляхів постачання енергоресурсів на світовий ринок.Україна бачить у цьому серйозні виклики через загрозу затяжної війни. Наразі ніхто у світі не може спрогнозувати тривалість цієї кризи, тому важливо, щоб механізми захисту запрацювали якнайшвидше.Україна як надійний донор безпекиЗа словами глави держави, Україна має найбільший у світі досвід протидії ударним дронам і готова ділитися ним із партнерами. Це стосується як регіону Затоки та Близького Сходу, так і Європи та Америки. У Києві наголошують: без українських знань побудувати сильний захист сьогодні майже неможливо."Ми ще минулого року пропонували Сполученим Штатам угоду — угоду щодо дронів. Це правильна перспектива — бути з нами у виробництві дронів, у застосуванні", — йдеться у повідомленні.Українська сторона очікує, що ті, хто звертається до неї по підтримку, надалі допомагатимуть і нашому захисту, передусім у сфері протиповітряної оборони.Економічна перспективаЗеленський наголосив, що Умєров разом із військовими, розвідкою, Міністерством оборони та МЗС готує конкретні домовленості. Співпраця з партнерами та розвиток українських виробництв розглядається не лише як безпекова, а й як економічна перспектива. "Усе, чому українці навчилися для свого захисту, може бути глобальною основою безпеки — глобальною основою захищеного життя", — підсумував український лідер.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Кремль розраховує на затяжний конфлікт на Близькому Сході, сподіваючись на послаблення світового тиску та зняття енергетичних санкцій. Головна мета агресора — відвернути увагу міжнародної спільноти від війни в Україні та отримати додаткові ресурси через нестабільність цін на енергоносії..

Президент України Володимир Зеленський сподівається, що Сполучені Штати Америки не знімуть санкції з Росії, оскільки це буде "репутаційний удар".Таку заяву гарант зробив, відповідаючи на запитання журналістів 10 березня."Якщо США знімуть санкції, безумовно, це буде серйозний удар по нас. Це буде удар з точки зору зброї по всьому світу. І це репутаційний удар дуже складний, дуже серйозний", — зазначив президент.Зеленський додав, що не розуміє, "як можна знімати санкції з Росії, якщо ця країна є агресором"."Значить так можна робити не тільки їм. В принципі, це такий не дуже позитивний приклад для інших", — наголосив гарант.Також президент зауважив, що Україні відомо, що Росія проводить діалоги з представниками США щодо можливого зняття санкцій. "Ми дуже віримо, що США не підуть на такі поступки", — підсумував український лідер.Нагадаємо, 10 березня президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій проти російських судів та компаній.Читайте також: США готують екстрений план із дозволом купувати нафту Росії: як планують обійти санкційні норми.

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо провів переговори з очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн під час Світового ядерного форуму. Ключовими темами зустрічі стали відновлення транзиту російської нафти через Україну та підготовка до майбутнього саміту в Брюсселі.Про це йдеться у матеріалі словацького мовника SME.Позиція щодо транзиту нафтиФіцо наголосив на необхідності негайного відновлення транзиту російської нафти територією України до Словаччини. За його словами: позиції Словаччини та Європейської комісії у цьому питанні нібито збігаються. Політик стверджує, що країна має законне право отримувати ресурс через нафтопровід "Дружба" завдяки чинним виняткам із санкцій. Прем'єр Словаччини також продемонстрував очільниці ЄК супутникові знімки, які, за його словами, доводять відсутність технічних перешкод для прокачування."Ми зійшлися на тому, що транзит через нафтопровід "Дружба" має бути відновлений", — заявив Фіцо за підсумками зустрічі.Він додав, що вважає припинення постачань суб'єктивним фактором: "Це одностороннє рішення українського президента Зеленського зупинити потік нафти". Також Фіцо зазначив, що Єврокомісія готова надати не лише технічну допомогу, а й "фінансування можливих ремонтів", якщо в цьому виникне потреба.Енергетична безпека та ціни в ЄСОкрім питання нафти, сторони обговорили підготовку до саміту лідерів ЄС, що має відбутися наступного четверга. Головною метою зустрічі в Брюсселі стане розробка конкретних кроків для зниження цін на електроенергію, що є критичним для європейської промисловості. Шіфка Єврокомісії підкреслила важливість цього питання для всього континенту.Урсула фон дер Ляєн у своїй заяві в мережі X була більш стриманою щодо нафтових суперечок, але наголосила на стратегічних цілях:"На кону — наша енергетична незалежність", — написала німецька політикиня.Вона додала, що дискусія стосувалася забезпечення доступних цін на енергію для Європи та гарантування стабільного постачання для Словаччини та всього ЄС.Майбутні переговори з МакрономВізит Фіцо до Франції не обмежиться лише зустріччю з керівництвом ЄС. Програма перебування передбачає також переговори з президентом Еммануелем Макроном."Він має зустрітися також із Макроном", — підтвердили джерела в оточенні прем'єра.Очікується, що на цій зустрічі продовжиться обговорення енергетичної стратегії та підтримки європейського промислового сектору в умовах кризи.Нагадаємо, раніше словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що готовий за прикладом Угорщини заблокувати кредит Європейського Союзу для України у розмірі 90 мільярдів євро в разі, якщо партія Віктора Орбана "Фідес" програє вибори. .

Президент Володимир Зеленський прокоментував інформацію про нещодавній дзвінок американського лідера Дональда Трампа до глави Кремля Володимира Путіна, під час якого нібито обговорювалося негайне припинення вогню. Він зазначив, що українська розвідка вже володіє певними подробицями цієї розмови, які наразі не підлягають розголошенню.Про це повідомив президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів 10 березня.Розмова Трампа та ПутінаЗгідно із заявами помічника російського диктатора Юрія Ушакова, під час нещодавнього телефонного дзвінка Дональд Трамп нібито висловив зацікавленість у "швидкому припиненні вогню". У Києві на цю інформацію реагують стримано, але з глибоким розумінням контексту."Додаткової інформації у мене немає особисто. Про що вони говорили: знаю трішки деталей від розвідки, поки що не буду про це говорити", — зазначив Зеленський.Контакти з ВашингтономУкраїнський лідер наголосив, що питання першочергового припинення вогню не є новим для української дипломатії, і Київ завжди був готовий до конструктивних кроків. Водночас Україна очікує на пряму інформацію від своїх стратегічних партнерів."Що стосується "спочатку припинення вогню": ви знаєте, ми завжди підтримували таку позицію. Подивимося. В принципі, з американцями, як я вже відповів, кожного дня на дзвінку, на контакті. Вони деталей поки що своєї розмови з росіянами не говорили", — додав Зеленський.Варто зауважити, що декілька днів тому президент США Дональд Трамп під час виступу в Білому домі на відкритті саміту "Щит Америки" повідомив, що, попри значні дипломатичні зусилля, закінчити війну в Україні заважає ненависть між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним. А під час перемовин кожна зі сторін завжди має відступати.Крім того, американський лідер нещодавно заявляв, що російський диктатор Володимир Путін начебто вже готовий укласти мирну угоду з Києвом. Тому, за його словами, Зеленський має взятися за справу.Нагадаємо, 9 березня відбулася телефонна розмова між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним. При цьому ініціатором перемовин став американський президент..

Тристоронні переговори щодо закінчення війни можуть відбутися уже наступного тижня. Головною темою буде обмін полоненими.Про це повідомив президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів 10 березня."Ми очікуємо, що зустріч буде на наступному тижні. Це запропонувала американська сторона, але подивимось, що буде на Близькому Сході, якщо чесно", — зазначив гарант.За його словами, зустріч може бути в Швейцарії або в Туреччині. "Я сумніваюся, що зустріч буде в Об'єднаних Арабських Еміратах. Що стосується теми для обговорювання, всі ті самі теми, але я думаю, що головна тема — домовлятися про продовження обмінів", — додав Зеленський.Також Зеленський очікує, що сторони нарешті домовляться про зустріч лідерів. "Бо далі по цьому плану, що особливо стосується тематики території, я не бачу без рівня лідерів, що буде результат", — пояснив гарант.Як відомо, тристоронні переговори мали відбутися цього тижня, але їх відклали. Таке рішення прийняла американська сторона через загострення ситуації на Близькому Сході.Варто зауважити, що декілька днів тому президент США Дональд Трамп під час виступу в Білому домі на відкритті саміту "Щит Америки" повідомив, що, попри значні дипломатичні зусилля, закінчити війну в Україні заважає ненависть між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним. А під час перемовин кожна зі сторін завжди має відступати.Крім того, американський лідер нещодавно заявляв, що російський диктатор Володимир Путін начебто вже готовий укласти мирну угоду з Києвом. Тому, за його словами, Зеленський має взятися за справу.Нагадаємо, 9 березня відбулася телефонна розмова між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним. При цьому ініціатором перемовин став американський президент..

Тристоронні переговори щодо закінчення війни мали відбутися цього тижня, але їх відклали. Таке рішення прийняла американська сторона через загострення ситуації на Близькому Сході.Про це повідомив президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів 10 березня."Переговори планували провести у вівторок-середу у Туреччині", — зазначив гарант.Зеленський зауважив, що закінчення війни — це пріоритет для усіх громадян, тому українська команда була готова їхати в Туреччину."Перенесла цю зустріч саме американська сторона", — зауважив президент.За його словами, США запропонували провести переговори наступного тижня."Це інформація, яка є на сьогодні. Але ми говоримо щодня з американською стороною, подивимося яка буде наступна дата", — додав український лідер.Варто зауважити, що декілька днів тому президент США Дональд Трамп під час виступу в Білому домі на відкритті саміту "Щит Америки" повідомив, що, попри значні дипломатичні зусилля, закінчити війну в Україні заважає ненависть між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним. А під час перемовин кожна зі сторін завжди має відступати.Крім того, американський лідер нещодавно заявляв, що російський диктатор Володимир Путін начебто вже готовий укласти мирну угоду з Києвом. Тому, за його словами, Зеленський має взятися за справу.Нагадаємо, 9 березня відбулася телефонна розмова між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним. При цьому ініціатором перемовин став американський президент..

Кремль розраховує на затяжний конфлікт на Близькому Сході, сподіваючись на послаблення світового тиску та зняття енергетичних санкцій. Головна мета агресора — відвернути увагу міжнародної спільноти від війни в Україні та отримати додаткові ресурси через нестабільність цін на енергоносії.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками доповіді керівника Головного управління розвідки Олега Іващенка.Іран як інструмент проти санкційЗа даними воєнної розвідки, Росія намагається посилити ризики довгої війни на Близькому Сході. Глава держави наголосив, що агресор шукає будь-яку можливість маніпулювати світовою увагою."Фактично саме це зараз є основним розрахунком Росії – посилити ризики довгої війни на Близькому Сході та в регіоні Затоки, щоб максимально послабити тиск світу на Росію за війну проти України, вийти з-під санкцій партнерів та здобути додаткові ресурси завдяки коливанням цін на нафту і газ", — заявив президент.За словами Зеленського, Україна вже визначає заходи протидії цим намірам та готує відповідне інформування міжнародних партнерів.Реальні втрати окупантівТакож, як зазначив президент, українським розвідникам вдалося здобути важливі документи щодо внутрішньої російської оцінки їхніх втрат на полі бою. Глава держави повідомив, що самі росіяни у закритих звітах визнають катастрофічний масштаб загиблих."Самі росіяни дають у закритих офіційних доповідях рівень своїх безповоротних втрат в один мільйон 315 тисяч убитих та важко поранених. Маємо підстави вважати, що дані про цей рівень втрат є заниженими", — наголосив глава держави.Згідно з документами, співвідношення всередині структури втрат РФ змінилося: 62% складають убиті, а 38% — поранені.Співпраця з КНДР та удари США по ІрануНа тлі повідомлень міністра оборони США Піта Хегсета про "найінтенсивніший день ударів" всередині Ірану, ГУР також зафіксувало оновлені дані щодо активної взаємодії Росії та Північної Кореї."Доручив розвідці працювати більш активно щодо російського воєнного виробництва. Маємо і надалі обмежувати потенціал російської агресії, попри геополітичні виклики у світі", — резюмував президент.Нагадаємо, раніше глава Кемля Володимир Путін заявляв, що Росія готова працювати з європейськими покупцями вуглеводнів, якщо вони захочуть. Але Москва може відновити таку співпрацю лише за відсутності "політичної кон'юнктури"..

Вівторок, 10 березня, стане найбільш інтенсивним етапом військової операції Сполучених Штатів усередині Ірану. Американське командування залучає рекордну кількість авіації та розвідувальних засобів для завдавання точкових ударів.Про це повідомив під час брифінгу міністр оборони США Піт Хегсет.Безпрецедентна кількість авіаціїЗа словами очільника Пентагону, сьогоднішня серія атак перевершить усі попередні за своєю потужністю та кількістю залучених одиниць техніки. Він наголосив, що у повітря піднято більше винищувачів та бомбардувальників, ніж будь-коли раніше в межах цієї операції."47 років ці варварські дикуни з іранського режиму вбивають наших братів по зброї — моїх хлопців, ваших хлопців, наших хлопців", — заявив Хегсет.Точність завдяки розвідціХегсет також зазначив, що ефективність ударів забезпечується якісно новою роботою розвідувальних служб. Розвіддані стали "витонченішими та кращими", що дозволяє силам США діяти максимально результативно, вражаючи стратегічні об'єкти на території Ірану.Нагадаємо, 9 березня президент США Дональд Трамп заявив, що війна з Іраном, на його думку, "майже повністю завершена".Раніше повідомлялось, що російський диктатор Володимир Путін продовжує демонструвати підтримку Ірану та намагається використати напруженість на Близькому Сході для посилення позицій Росії на енергетичних ринках..

У вівторок, 10 березня, президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій проти російських судів та компаній.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що до санкційного пакета ввійшов 41 суддя, із яких 38 — громадяни Росії, ще троє — колаборанти. Вони виносили незаконні вироки про ув'язнення військовополонених, підтримують і виправдовують російську агресію проти України.Також Україна застосувала санкції до колишніх українців, які в тимчасово окупованому Донецьку засудили до смертної кари добровольців: двох британців та одного марокканця, що захищали Україну на складі ЗСУ й потрапили в російський полон. До того ж під обмеження потрапили судді, які ухвалили незаконні рішення щодо громадських діячів, активістів і журналістів за їх політичні й релігійні переконання."Санкції проти так званих "суддів", які штампують політично вмотивовані вироки нашим громадянам, воїнам, — це питання справедливості. Особливо ганебно бачити серед них колишніх українців, які свідомо стали колаборантами й повернули суд на репресії", — заявив уповноважений Президентом з питань санкційної політики Владислав Власюк.Крім того, Україна продовжила дію санкцій проти 11 російських компаній. Перші санкції щодо них були запроваджені у 2021 та 2023 роках. За цей час три компанії з цього списку були повністю ліквідовані."До цього пакету увійшли: підприємство, яке займається ремонтом та обслуговуванням авіаційної техніки, зокрема вертольотів типів Ка та Мі; компанія, яка спеціалізується на розробці та виготовленні дронів, а також компанії, що незаконно працюють на тимчасово окупованому півострові Криму і були причетні до будівництва Кримського мосту. Всю відповідну інформацію Україна передає партнерам для подальшої синхронізації в їхніх юрисдикціях", — додали в ОП.Нагадаємо, 27 лютого Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони щодо застосування санкцій проти 10 російських транспортно-логістичних підприємств. Вони доставляють вантажі на тимчасово окуповані Росією українські території..

Уряд Угорщини ухвалив спеціальну постанову після арешту великої суми готівки та золотих зливків, які перевозили територією країни громадяни України. Документ передбачає збереження вилучених коштів і золота на час розслідування.Про це йдеться в тексті постанови.Угорський уряд ухвалив постанову №49/2026 (III.9.), яка стосується 35 мільйонів євро, 40 мільйонів доларів готівкою, а також девʼять золотих зливків по одному кілограму кожен, що перевозилися територією країни. Вилучені активи зберігатиме Національна податкова і митна адміністрація Угорщини на час проведення слідства.В четвер, 5 березня, угорські митники зупинили два транспортні засоби, в яких перебували семеро громадян України. На місці перевірки не вдалося встановити походження коштів, кінцевий пункт призначення, мету транспортування та правові підстави для перевезення таких активів.У постанові зазначено, що спосіб транспортування грошей і золота не відповідав звичній міжнародній практиці, через що було розпочато кримінальне провадження. Влада також вважає, що обставини перевезення можуть становити ризики для національної безпеки.Мета розслідуванняСлідство має встановити походження активів, мету їх перевезення та можливі зв’язки перевізників із кримінальними або іншими організаціями. Постанова передбачає, що розслідування триватиме до 60 днів із моменту набуття чинності документа. На цей період вилучені кошти та золоті зливки залишатимуться під контролем угорських органів влади. Документ набрав чинності 9 березня 2026 року о 23:00.Попередній контекст:У четвер, 5 березня, в Будапешті спалахнув міжнародний конфлікт через затримання угорською владою семи працівників українського "Ощадбанку" та вилучення значної суми готівки й золотих зливків.За інформацією угорської сторони, дії інкасаторів підпадають під статтю про відмивання грошей. Жодних інших аргументів для блокування транспорту з мільйонами доларів і золотом офіційно не наводили.6 березня Україні вдалося домогтися звільнення семи громадян, яких утримували в Будапешті.Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що гроші, які перевозили автомобілі "Ощадбанку" угорською територією, нібито можуть належати "українській військовій мафії". Українське МЗС дало офіційну реакцію на ці слова.Угорський уряд оприлюднив відео так званої операції, під час якої Національна податкова та митна адміністрація затримала семеро українців та два броньовані інкасаторські автомобілі "Ощадбанку" на зупинці автомагістралі М0.9 березня Міністерство закордонних справ України оприлюднило нові деталі інциденту, підкресливши порушення прав громадян України під час їхнього затримання..