Політика

Норвезький прем’єр-міністр Йонас Гар Стере попросив у видання Financial Times виправити статтю про розмову з очільником Кремля Володимиром Путіним. Зокрема, момент про "лекцію" кремлівського диктатора.Про це Йонас Гар Стере сказав в інтерв’ю телевізійникам із TV 2.Як відомо, у вівторок Стере та президент Фінляндії Александр Стубб провели телефонну розмову з Путіним. Мета перемовин — вивчення можливості деескалації та налагодження європейського каналу для діалогу.Після цього видання Financial Times опублікувало матеріал, у якому зазначила, що під час розмови очільник Кремля майже весь час розповідав про "історичні першопричини конфлікту" з Україною у формі "лекції". Водночас Стере категорично заперечує ці твердження."Це неправда. І ми попросили Financial Times виправити цю інформацію, оскільки вона не відповідає дійсності", — заявив прем’єр-міністр Норвегії.За його словами, Путін попросив викласти свою версію поточної ситуації й у цьому контексті оглянув історію з 2014 року до сьогодення."Тож твердження, що він читав лекцію зі слов’янської історії, просто не відповідає дійсності", — наголосив Стере.Він також відкинув твердження, що Володимир Путін домінував у розмові з європейцями за тривалістю."Ми мали півтори години. Звісно, був перекладач, тож частина часу йшла на переклад. Тому я вважаю, що час розподілився доволі рівномірно. Ми, ймовірно, витратили приблизно однакову кількість часу. Але це також тому, що ми виклали свої позиції, щодо яких просили відгуку", — акцентував норвезький прем’єр-міністр.За даними медійників, які після цих зв’язалися з журналістами Financial Times, видання не планує вносити жодних змін."Ми відстоюємо нашу журналістику", — повідомив речник англійського ЗМІ.Зазначається, що видання не бажає надалі коментувати цю справу, а також не пояснюватиме джерела своєї інформації.Нагадаємо, що в Росії розпочалася підготовка до тристоронньої зустрічі диктатора Володимира Путіна, президента США Дональда Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна..

Білий дім просуває колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН. Про це повідомляє The Wall Street Journal. Американці буцімто заручилися підтримкою Росії та Китаю. Чи можливий такий поворот?Хто змагається за крісло генсека ООНЗа інформацією джерел The Wall Street Journal, заохочувала колишнього прем'єр-міністра Угорщини взяти участь у перегонах адміністрація Трампа. Згідно з планом американців, Орбан мав би стати спільним кандидатом від США, Росії та Китаю. Як зазначає видання, у Держдепі порахували голоси: вісім членів Ради безпеки ООН, яка й обирає генсека, буцімто підтримають Орбана без проблем, інші можуть приєднатися до більшості. На заваді стоять постійні члени Радбезу — Франція й Велика Британія, які мають право накласти вето на кандидатуру. Що ж до Орбана, то він начебто не проти, але за умови, що точно переможе.У травні, коли стартувала кампанія з обрання нового генсека Організації об’єднаних націй, TrueUA аналізував перспективи тодішніх претендентів на цю посаду і з’ясував, що ніхто з них Україну не влаштовує. Єдиною кандидаткою, здатною здійснити важливі для ООН реформи, була костаріканка Ребекка Грінспан.31 липня Рада безпеки провела пробне голосування, найбільшу підтримку (10 голосів із 15) отримала саме Грінспан, друге місце посіла постійна представниця Гаяни при ООН Керолін Родрігес-Біркетт із дев'ятьома голосами, а от фаворит перегонів, генеральний директор МАГАТЕ, аргентинець Рафаель Гроссі, отримав сім голосів.29 вересня відбулося наступне таємне голосування, костаріканка, яка нині очолює Конференцію ООН з торгівлі та розвитку, знову була першою, гаянка Родрігес-Біркет — другою, Гроссі — третім. Зазвичай відбувається чотири етапи голосувань, однак цьогорічні вибори особливі передовсім через позицію США.Станом на тепер участь у виборах беруть семеро, окрім згаданих трьох ще Марія Фернандес Еспіноса, колишня очільниця МЗС Еквадору, дипломатка Івонн Абдель-Бакі, яка також представляє Еквадор, Олара Отунну з Уганди, він був спецпредставником генсека ООН з питань дітей та збройних конфліктів ще за головування Кофі Анана, та дипломатка Лана Закі Нусейбе з ОАЕ.Вона з’явилася серед кандидатів наприкінці жовтня і змішала карти: за принципом ротації наступним генсеком мав би стати представник або представниця Північної чи Південної Америки. Нусейбе під час відповіді на запитання членів ООН заявила, що докладатиме максимум зусиль для завершення війни в Україні. Це вже прогрес, адже трійка фаворитів із американських континентів досить розмито розповідали про плани щодо припинення російської агресії проти України.Чи є у Нусейбе шанс посунути Грінспан? Її підтримали арабські країни, але цього замало. Лана Закі Нусейбе протягом 11 років була представницею ОАЕ при ООН, нині — державний міністр закордонних справ. Її добре знають у світі за координацію гуманітарної допомоги для цивільного населення Сектору Гази. За походженням Нусейбе — палестинка, її батьки приїхали до Еміратів із Єрусалиму.Для американської адміністрації походження кандидатки може виявитися червоною лінією навіть попри хороші стосунки з ОАЕ. Не влаштовує вона і Росію, адже з Москви раніше озвучували свого фаворита — це Гроссі. Тепер, коли на горизонті бовваніє фігура Орбана, а в аргентинця шансів майже не лишилося, у Кремлі схопляться за ініціативу Вашингтона, яка росіян повністю влаштовує.На жаль, адміністрація Трампа вкотре діє в унісон із Росією. Якщо раніше США в ООН голосували спільно зі своїми природними союзниками з Європи, то зараз все частіше діють на користь Москви та Пекіна. Можна пригадати голосування проти проукраїнської резолюції в Генасамблеї в лютому 2025 року. В ООН розглядалася європейська резолюція із засудженням російської агресії та вимогою негайного виведення військ РФ із території України, однак делегація Штатів спільно із Росією, Білоруссю, Північною Кореєю та Сирією проголосувала проти.Пояснення цих дій не витримувало критики: буцімто одностороннє засудження Москви заважає реалізації мирних зусиль Трампа. Замість європейської резолюції американці внесли свою, в її тексті не було згадок про російську агресію, а війна в Україні названа "трагічним конфліктом". Делегації Європи утрималися під час голосування за цю резолюцію, однак її таки ухвалили.Чи зможуть Трамп, Путін і Сі нав’язати ООН свого кандидатаСполучені Штати є найбільшою країною-донором Організації об’єднаних націй — їхній сукупний внесок становить 7,1 мільярда доларів, у бюджеті організації це 22%. Другим за внесками є Китай (20%), але якщо рахувати сумарно всі країни Євросоюзу, тоді друга позиція саме в європейців. А от Росія — лише 11-та, до регулярного бюджету ООН вона сплатила річний внесок 67,1 мільйона доларів. При цьому США та Росія постійно опиняються серед головних боржників перед бюджетом ООН.Як найбільший донор, Америка має найбільший вплив, тож може застосувати фінансові важелі впливу для пропихування Орбана на посаду генсека. Простіше кажучи, якщо того не оберуть, Трамп може урізати видатки на головну світову організацію. Варто нагадати, що у глави Білого дому з ООН давні складні стосунки. Він навіть цього року створив альтернативну Раду миру під своєю орудою, яка завершилася гучним пшиком. Тепер Білий дім хоче свого генсека. Це нагадує історію з Нобелівською премією миру, яку Трампу не дали і ніколи не дадуть, але винною за це він робить Норвегію, де базується комітет з присудження найпочесніших премій.В ООН бояться, що провал США з Орбаном спричинить гучний демарш Трампа. З іншого боку колишній угорський прем’єр — абсолютно чужорідне тіло в системі міжнародної безпеки, він ізоляціоніст, дотримується ультраконсервативних поглядів, виправдовує авторитаризм, така фігура взагалі не відповідає ідеології ООН як глобальної організації. На посаді генсека потрібна людина, яка зможе врятувати залишки міжнародного права, а не остаточно його поховати.До складу Радбезу, окрім п’ятірки постійних членів, входять 10 тимчасових за принципом ротації, зараз це Данія, Греція, Пакистан, Панама, Сомалі (їхня каденція завершиться 31 грудня), Бахрейн, Колумбія, ДР Конго, Латвія, Ліберія (будуть членами до 31 грудня 2027 року). З переліку методом виключення європейців можна зрозуміти, що за вісім країн готові підтримати Орбана, якщо того спільно висунуть США, Росія та Китай. Тобто єдиним варіантом зупинити це божевілля може стати вето Франції або Британії. Париж і Лондон нечасто вдаються до права вето. Чи захочуть вони сваритися з Трампом, заблокувавши обрання його протеже — ще те питання.Або Гутерріш керуватиме далі, або бунт проти РадбезуЯкщо до кінця цього року нікого на заміну Гутеррішу не знайдуть, тоді ООН опиниться в інституційній кризі. Не виключено, що такий сценарій у Вашингтоні також прорахували, страх перед кризою має зробити країни-члени поступливішими. Отже, 31 грудня цього року нинішній генеральний секретар має скласти повноваження, але ухвалою Генасамблеї та Ради безпеки їх можуть продовжити на пів року. Це юридично найпростіший шлях, але для цього потрібна згода самого Гутерріша.Коли ж португалець відмовиться, процедура ускладниться, доведеться шукати виконувача обов’язків. Зазвичай такою фігурою стає перший заступник генсека, втім у нинішніх реаліях є проблема: перша заступниця Аміна Дж. Мохаммед є нігерійсько-британською дипломатикою, а громадяни постійних членів ООН, Велика Британія є саме таким членом, не мають права очолювати цю організацію. Чи можливе виключення для виконувачів обов’язків — питання дискусійне, адже знайдуться ті, хто казатиме про конфлікт інтересів.Третій варіант радикальний і малоймовірний: обрання генсека всіма 193 членами організації на засіданні Генеральної асамблеї. Такого в історії ще не було. Якщо події розвиватимуться за цим сценарієм, можливий розкол ООН на прихильників традиційного шляху обрання генсека за рекомендацією Радбезу, і нетрадиційного, шляхом голосування всіх членів. Демократія виглядає ніби й привабливо, однак частина країн відмовиться визнавати легітимність генерального секретаря, обраного з порушенням статуту.Чому про Орбана — не анекдотРадбезу потрібно щонайменше дев'ять голосів за кандидата при умові відсутності вето. З 1 січня змінюється п’ятірка тимчасових членів — ними стануть Австрія, Португалія, Киргизстан, Тринідад і Тобаго, Зімбабве. Три з цих країн можуть підтримати ініціативу США з Орбаном. З п’ятірки Бахрейн, Колумбія, ДР Конго, Латвія, Ліберія, тільки латвійці здатні сказати Трампу "ні". Якщо ж Франція накладе вето, у Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна є запасний вихід — дочекатися президентських виборів, на яких значні шанси має їхня подруга, а заодно і подруга Орбана Марін Ле Пен. У випадку її перемоги, Франція вето відкличе. А доти генсеком працюватиме Гутерріш.Інформацію про просування Штатами колишнього прем’єра Угорщини на головну посаду в ООН переважно сприйняли з іронією."Я впевнений, що Віктор Орбан на посаді генерального секретаря ООН міг би з користю застосовувати майстерні навички вето та шантажу, які він розвинув за роки зриву важливих рішень ЄС. Ми можемо поділитися з рештою світу нашим великим досвідом запрошувати його на каву в потрібний момент", — прокоментував ситуацію глава МЗС України Андрій Сибіга.Своєю чергою, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав чутки про Орбана "кумедними"."Ще хвилину тому він був кандидатом на посаду голови Європейської комісії", — пожартував Туск.Обрання Орбана справді видається малоймовірним, однак поведінка Трампа, зокрема, намагання завадити роботі Міжнародного кримінального суду — реалії, від яких не віджартуєшся. Тому країнам ЄС й Україні не варто легковажити з планами США, Росії і Китаю. Питання навіть не в тому, пропхають Орбана чи ні, а в глибокій кризі, яку здатне спричинити ламання Оонівських правил і процедур..

Сенатор США від Демократичної партії Річард Блюменталь звернувся до судноплавних компаній, чиї танкери перевозять російське дизельне пальне до американських портів. Він закликав їх змінити маршрут і попередив про можливі юридичні наслідки.Про це політик написав у соцмережі X."Я надсилаю рішуче попередження судноплавним компаніям, чиї танкери перевозять до наших портів незаконне російське дизельне пальне: змініть курс, поки ще є час", — заявив Блюменталь.Сенатор також оприлюднив лист до керуючого директора грецької компанії Eastern Mediterranean Maritime Limited (EASTMED) Атанасіоса Мартіноса. У документі йдеться про танкер Agioi Fanendes під прапором Мальти, який, за інформацією Блюменталя, вийшов із російського порту 22 жовтня з 40 тоннами російського дизельного пального на борту.Політик вимагає розкрити інформацію про продавця та покупця пального, фрахтувальника судна, страховика, оператора терміналу й особу, відповідальну за розподіл вантажу.Блюменталь посилається на американський Закон про припинення імпорту російської нафти, ухвалений у 2022 році. За його словами, документ забороняє розвантажувати російське пальне у США. Сенатор також наголосив, що генеральна ліцензія №135, видана Міністерством фінансів США для операцій з експорту російського дизелю, не скасовує цієї законодавчої заборони."Розверніться, поки ще є час. Якщо ви доставите дизель, ви порушите цілком однозначний закон, ухвалений у 2022 році, який забороняє імпорт російського пального. Жоден президент не може одноосібно скасувати закон", — звернувся сенатор до судноплавних компаній.Що відомо про дизельну угоду Трампа та ПутінаУ Конгресі США раніше зареєстрували двопартійний законопроєкт, спрямований на блокування домовленостей щодо постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки.Документ передбачає скасування винятків із санкцій, заборону інвестицій у російську енергетику та запровадження додаткових обмежень проти цієї галузі.Водночас директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко припускав, що домовленості про постачання російського дизелю до США можуть бути інструментом тиску на Україну, зокрема з метою обмежити удари по російських нафтопереробних заводах.Додамо, за словами Володимира Зеленського, Україна не атакуватиме кораблі країни-агресорки Росії із дизельним пальним, які прямують до Сполучених Штатів Америки. Коментуючи удари по російських НПЗ, очільник держави відзначив, що останніми днями ЗСУ діяли обережніше, однак наказу щодо припинення ударів по території РФ не отримували..

У четвер, 29 жовтня, лідери Туреччини та Сполучених Штатів Америки — Реджеп Таїп Ердоган і Дональд Трамп — провели телефонну розмову. Ердоган висловив готовність долучитися до відновлення дипломатичного процесу між Україною та Росією.Про це повідомив офіс Ердогана у спеціальному дописі в соціальній мережі Х.У розмові лідери країн обговорили двосторонні відносини між Туреччиною та США, а також регіональні та глобальні події. Зокрема Ердоган наголосив, що Туреччина готова долучитися до зусиль, "спрямованих на відновлення дипломатичного процесу між Україною та Росією, а також на припинення війни в рамках цього процесу".Окрім того, турецький президент заявив, що продовжить зусилля для зміцнення відносин між Туреччиною та США, сторіччя яких відзначатимуть наступного року, а також для розширення співпраці у всіх сферах."Ми, як альянс спільної оборони Мекки, уважно стежимо за подіями в Ормузькій протоці та Ємені. Прагнемо до розв’язання проблеми на основі дипломатії", — акцентував Ердоган.Президент США Трамп, зі свого боку, привітав президента Ердогана та турецьку націю з Днем республіки та висловив побажання успіху майбутньому саміту Організації тюркських держав.Раніше турецький лідер висловлював стурбованість через дії, що підривали зусилля Анкари у досягненні стабільного миру між Росією та Україною. Він зазначав, що Туреччина докладає максимум зусиль для дипломатичного прориву, проте ці зусилля не повинні нівелюватися агресивними діями.Нагадаємо, на початку жовтня стало відомо, що Туреччина спільно з ОООН готують новий раунд дипломатичних переговорів задля відновлення безпеки комерційного судноплавства у Чорному морі. Сторони прагнуть використати досвід колишньої зернової угоди, розширивши його на захист портової й енергетичної інфраструктури..

Двопартійний запит американський сенаторів про розслідування ситуації стосовно перебоїв у роботі Starlink і Starshield для України залишився без відповіді. Його проігнорував наглядовий орган Пентагона.Про це повідомила агенція Associated Press із посиланням на власні джерела в середовищі американських сенаторів."Це викликає занепокоєння серед американських законодавців щодо того, що військові та навіть незалежний генеральний інспектор не бажають протистояти впливу, який має керівник SpaceX Ілон Маск на систему зв'язку в оборонній сфері", — йдеться в публікації.Двопартійна група сенаторів звернулася до генерального інспектора Пентагона з проханням провести розслідування після того, як цього місяця українські чиновники повідомили, що швидкість їхнього підключення до створеного Маском сервісу Starlink і його військової версії Starshield була обмежена.Медійники наголосили, що ці сервіси мають вирішальне значення для забезпечення зв'язку в Україні в умовах війни, українські чиновники заявили, що обмеження заважали перехоплювати реактивні російські ударні дрони.У відповіді, яку отримала агенція Associated Press, наглядовий орган Пентагона повідомив групі з дев'яти законодавців — чотирьох республіканців і п'яти демократів, — що на їхній запит з приводу занепокоєння кращу відповідь нададуть військово-повітряні сили.Анонімний помічник одного з конгресменів пояснив у коментарі журналістам, що це розцінюється як відмова генерального інспектора проводити розслідування щодо Маска та компанії Starlink, попри те, що він мав для цього всі можливості."Викликає занепокоєння те, що генеральний інспектор, судячи з усього, вирішив не розслідувати випадки перебоїв у супутниковому зв'язку, на який Україна покладається для захисту свого цивільного населення", — заявила провідна представниця Демократичної партії у комітеті Сенату з міжнародних відносин Джин Шахін.Вона додала, що "адміністрація Трампа та компанія SpaceX надали суперечливі версії того, що призвело до цих перебоїв", і що "необхідно провести незалежне розслідування та перевірку, щоби визначити відповідальність і запобігти подібним ситуаціям".Помічник конгресмена зазначив виданню, що занепокоєння на Капітолійському пагорбі щодо контролю Маска над Starlink існують вже багато років і стали однією з причин створення Starshield — військової версії цієї системи.Пентагон передав запит на коментар до офісу генерального інспектора, тоді як військово-повітряні сили не одразу відповіли на повідомлення з проханням про коментар. Обидва раніше відмовилися відповідати на запитання щодо обмеження доступу України до супутникового Інтернету.Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін заявив, що Москва розпочала створювати власний аналог американського Starlink. Він додав, що підтримує тісний контакт зі США в космічній сфері, зокрема, із засновником компанії SpaceX Ілоном Маском, і назвав його "геніальною людиною"..

Наступний раунд мирних переговорів щодо завершення війни Росії проти України може відбутися після 4 листопада.Про це повідомив помічника російського диктатора Юрія Ушакова у коментарі російським ЗМІ. За його словами, терміни проведення переговорів залежатимуть від кількох обставин.Він зазначив, що під час визначення дати зустрічі враховуватимуть "зокрема ситуацію на полі бою та обстановку загалом"."Але зрозуміло, що це буде після 4 листопада", — уточнив Ушаков.Водночас, як відзначив Ушаков, остаточний склад російської делегації, яка представлятиме Москву на переговорах і досі не сформований."Але склад, я думаю, що найближчим часом буде (сформований, — ред.)", — зазначив Ушакова.Зауважимо, президент Володимир Зеленський наголошував, що тристороння зустріч представників України, Сполучених Штатів Америки та Росії щодо припинення війни відбудеться 6–10 листопада 2026 року. За його словами, окрім гуманітарних питань, сторони мають обговорити територіальне питання, яке є одним із ключових для Росії та США.Також український президент наголошував, що "економічний шлюб", який зараз Росія нав’язує США, стане невигідним для Вашингтона у довгостроковій перспективі. Москва у стратегічному вимірі завжди намагається обдурити.Додамо, за даними видання Financial Times, американські перемовники більше не наполягатимуть на територіальних поступках України на користь Росії. Натомість вони основну увагу приділятимуть економічним домовленостям із Москвою..

Країна-агресорка Росія вперше з липня надала зерновим суднам тимчасовий дозвіл на вихід з Азовського моря. Щонайменше одне судно вже пройшло через Керченську протоку до Чорного моря.Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на трьох співрозмовників, обізнаних із ситуацією. За даними джерел, адміністрація портів Азовського моря дозволила суднам залишити порти Темрюк і Кавказ. Подати заявку на дозвіл можуть судна, які готові вирушити в рейс і мають екіпаж на борту.Як зауважили журналісти, Росія та Україна разом забезпечують понад чверть світової торгівлі пшеницею. Загострення бойових дій пошкодило порти й судна в Чорному та Азовському морях, порушивши постачання зерна. У серпні це сприяло зростанню цін на пшеницю до найвищого рівня за три роки. Водночас після повідомлень про дозвіл на вихід суден ф’ючерси на пшеницю в Чикаго в середу подешевшали на 2,8%, продовживши падіння до найнижчого рівня з 1 липня."Початкова реакція ринку була швидкою у бік зниження", — зазначив товарний брокер і віцепрезидент StoneX Бертран Естерле.До загострення ситуації на Азовське море припадала приблизно третина російського морського експорту пшениці.Нагадаємо, Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоб забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обох країн.Додамо, Україні за вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту..

Україна розраховує провести тристоронню зустріч за участі Сполучених Штатів Америки та Росії до 10 листопада. Крім того, Київ виступає за секторальне перемир'я, зокрема у сфері енергетики.Про це повідомив радник Офісу президента України Сергій Лещенко, передає "Ми-Україна". За його словами, наразі Москва не оприлюднює дату зустрічі.Водночас, як відзначив посадрвець, проведення залежить від графіка американської делегації, яка паралельно залучена до інших переговорних процесів, зокрема на Близькому Сході та в районі Перської затоки."Ми чекаємо, коли американці знайдуть віконце в цих переговорних місіях і для зустрічі в Абу-Дабі…Що стосується позиції України, то ми пропонуємо 10 число, але якщо можна раніше, то і раніше", — сказав радник Офісу президента.Лещенко також зазначив, що Україна виступає за секторальне припинення вогню, зокрема в енергетичній сфері та на морі. На його думку, такі кроки мають продемонструвати готовність до завершення війни й допомогти уникнути дефіциту продовольства на традиційних для України та Росії ринках.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч представників України, Сполучених Штатів Америки та Росії щодо припинення війни відбудеться 6–10 листопада 2026 року. Остаточна дата буде визначена після 4 листопада.Також український президент наголошував, що "економічний шлюб", який зараз Росія нав’язує США, стане невигідним для Вашингтона у довгостроковій перспективі. Москва у стратегічному вимірі завжди намагається обдурити.Додамо, за даними видання Financial Times, американські перемовники більше не наполягатимуть на територіальних поступках України на користь Росії. Натомість вони основну увагу приділятимуть економічним домовленостям із Москвою..

Міністр закордонних справ країни-агресорки Росії Сергій Лавров здійснить робочий візит до Сполучених Штатів Америки. Він очолить російську делегацію на переговорах в Атланті, які заплановані на 30–31 жовтня.Про це повідомила речниця Міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова під час брифінгу в Москві, передає Bloomberg. За її словами, російська сторона планує використати переговори для "просування російських ідей, спрямованих на зміцнення основ багатополярного світу".Журналісти відзначили, що на сьогодні Лавров перебуває під міжнародними санкціями, запровадженими через повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Його можлива поїздка до США відбувається на тлі активізації контактів між Вашингтоном і Москвою.За даними видання, раніше міністр фінансів Росії Антон Сілуанов, який також перебуває під санкціями, взяв участь у саміті G20 у Північній Кароліні у вересні. На полях заходу він провів переговори з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч представників України, Сполучених Штатів Америки та Росії щодо припинення війни відбудеться 6–10 листопада 2026 року. Остаточна дата буде визначена після 4 листопада.Також український президент наголошував, що "економічний шлюб", який зараз Росія нав’язує США, стане невигідним для Вашингтона у довгостроковій перспективі. Москва у стратегічному вимірі завжди намагається обдурити.Додамо, за даними видання Financial Times, американські перемовники більше не наполягатимуть на територіальних поступках України на користь Росії. Натомість вони основну увагу приділятимуть економічним домовленостям із Москвою..

У середу, 28 жовтня, президент Володимир Зеленський провів зустріч із королем Нідерландів Віллемом-Александром. Сторони обговорили підтримку України, захист від російських атак і дипломатичні зусилля для досягнення миру.Як повідомили на офіційній сторінці глави держави, Зеленський подякував королю та Нідерландам за підтримку. Він наголосив, що ця країна є одним із найближчих і найнадійніших партнерів України, а також висловив упевненість у продовженні допомоги.Під час зустрічі гарант розповів про умови, у яких живуть українці під російськими ракетними та дроновими ударами. За його словами, зараз особливо важливо оперативно реалізовувати всі рішення, які допомагають захищати життя людей, зокрема у сфері протиповітряної оборони.Окрему увагу Зеленський приділив дипломатичній роботі з партнерами для досягнення миру. Він поінформував про підготовку до тристоронньої зустрічі на рівні технічних команд України, США та Росії, запланованої на листопад.Президент наголосив, що важливо досягти конкретних результатів під час цієї зустрічі, які стануть основою для подальших переговорів на рівні лідерів.Як відомо, 28 жовтня президент України Володимир Зеленський відвідав Нідерланди для зустрічі з прем’єр-міністром Робом Єттеном. Мета візиту — зміцнення партнерства та робота для більшого захисту України.Нагадаємо, 28 жовтня стало відомо, що Нідерланди виділяють Україні 500 мільйонів євро допомоги. Кошти спрямують на посилення протиповітряної оборони..

Нідерланди виділяють Україні 500 мільйонів євро допомоги. Кошти спрямують на посилення протиповітряної оборони.Про це повідомив президент Володимир Зеленський на пресконференції в Гаазі з премʼєр-міністром Нідерландів Робом Єттеном."Пакет, який готується і готується саме зараз, восени, — це те, що дійсно вагомо, зокрема для відбиття цих повітряних атак. Ключовий дефіцит наразі у нас — ракети, антибалістичні ракети, щоб перехоплювати російську балістику. На балістику росіяни роблять ключову ставку в цій війні, особливо перед зимою", — повідомив Зеленський.Крім того, за словами гаранта, Нідерланди виділять 1 мільярд 200 мільйонів євро для України на енергетичну підтримку і на інфраструктурну відбудову, соціальний сектор, охорону здоров'я.Водночас у своєму дописі у Telegram Зеленський зазначив, що під час двосторонніх перемовин із прем'єром Нідерландів було розглянуто ситуацію в дипломатичному процесі."Зараз багато речей відбувається. В контексті підготовки зустрічі тристороннього формату, яка запланована в Абу-Дабі, ми обговорили, що можемо зробити разом з європейськими партнерами, щоб позиція всіх нас в Європі дійсно була врахована. Працюємо і над тим, щоб усі політичні домовленості продовжувались реальними економічними результатами і щоб було економічне зростання й робочі місця в Україні та Нідерландах", — додав гарант.Нагадаємо, Велика Британія надасть Україні додаткову фінансову підтримку загальним обсягом 10 мільярдів фунтів стерлінгів (13,3 мільярда доларів США). Додамо, 14 жовтня президент України Володимир Зеленський у Лондонi провів важливі переговори з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом щодо протидії масованим атакам ворога. Під час зустрічі сторони досягли домовленостей про прискорене постачання британських засобів протиповітряної оборони для знищення реактивних "шахедів"..

Україна не атакуватиме кораблі країни-агресорки Росії із дизельним пальним, які прямують до Сполучених Штатів Америки.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами, передає "Укрінформ"."Щодо кораблів, які вийшли з Росії в Америку: ці кораблі точно ніхто не чіпає, бо це кораблі, які мають відношення до Сполучених Штатів", — зазначив Зеленський.Коментуючи удари по російських НПЗ, очільник держави відзначив, що останніми днями ЗСУ діяли обережніше, однак наказу щодо припинення ударів по території РФ не отримували."Була історія з Рязанським НПЗ. Були відповідні операції. Займалися дата-центрами, місцями, де зосереджена російська балістика — відповідали на їхні болісні удари. І наші відповіді, ми розраховуємо, теж будуть відчутними для росіян", — сказав він.Нагадаємо, у ніч на 26 жовтня та протягом 25 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по низці військових об’єктів російських окупаційних військ. Серед уражених цілей — вузол зв’язку, пункти управління, об’єкти, пов’язані з безпілотниками, та склади матеріально-технічного забезпечення.Також українські захисники протягом 26 жовтня та в ніч на 27 жовтня завдали серйозного удару по логістиці та бойових спроможностях російських окупаційних військ. Протягом минулої доби Сили оборони уразили низку важливих об'єктів ворога на кількох напрямках..

Президент Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч представників України, Сполучених Штатів Америки та Росії щодо припинення війни відбудеться 6–10 листопада 2026 року. Остаточна дата буде визначена після 4 листопада.Про це Зеленський заявив на пресконференції в Гаазі разом із прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном."Ми чекаємо на американську сторону. Ми сподіваємось, що вони будуть готові з усіма відповідями після їхніх виборів. І це зрозуміло, що після четвертого листопада у нас буде дата. Порядок денний зрозумілий. Вони мають підготувати тристоронню зустріч на рівні лідерів", — сказав президент.Які питання обговорюватимуть на переговорахЗа словами Зеленського, порядок денний тристоронньої зустрічі передбачає обговорення кількох питань, зокрема:припинення вогню в енергетичній сфері та на морі;обміну полоненими та військовополоненими;звільнення цивільних українців, ув’язнених у Росії;повернення українських дітей.Президент наголосив, що, крім гуманітарних питань, сторони мають обговорити територіальне питання, яке є одним із ключових для Росії та США."Ми готові також обговорювати території, але на рівні лідерів", — зазначив Зеленський.Участь Європи у переговорахЗеленський повідомив, що Україна працює над залученням представників Європейського Союзу та інших європейських країн до переговорного процесу зі США та Росією. За його словами, американська сторона підтримує таку ініціативу. Водночас президент зазначив, що Росія не зацікавлена в участі європейців у переговорах і воліла б вести діалог лише зі Сполученими Штатами."Росія, як я вам вже сказав, завжди не дуже підтримувала присутність Європи. Вони не хочуть, вони хочуть тільки Сполучені Штати, і навіть щоб вони були не посередині між нами. Але ми сподіваємося, що так чи інакше ми знайдемо, як залучити Європу. Зрештою, ми говоримо про гарантії безпеки для України, для мене я не бачу цього без Європи", — заявив глава держави.Попри розбіжності щодо формату переговорів, Україна готова до зустрічей у різних форматах і прагне якнайшвидше просунути процес до миру."Ми не будемо руйнувати цю можливість зустрітися, тому що нам треба рухати цей процес до миру в будь-яких форматах, будь-які дати, якомога раніше", — наголосив Зеленський.Очільник держави також зазначив, що наразі не знає, коли може відбутися його особиста зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним. За словами Зеленського, Росія ніколи не підтримувала такий формат переговорів."Але якщо нам треба вести перемовини про те, як реально закінчити цю війну, щодо всіх моментів і зокрема настільки чутливих моментів, як території та гарантії безпеки, нам треба говорити на рівні лідерів з представництвом України", — сказав президент.Нагадаємо, за даними видання Financial Times, американські перемовники більше не наполягатимуть на територіальних поступках України на користь Росії. Натомість вони основну увагу приділятимуть економічним домовленостям із Москвою..

У Національному антикорупційному бюро відкинули звинувачення колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка у нібито підготовці "насильницьких дій".У коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" пресслужба НАБУ наголосили, що заява Кравченко щодо причетності НАБУ та САП до будь-яких вказаних подій не відповідає дійсності."НАБУ та САП сприймають заяву колишнього генерального прокурора, який поспішно покинув територію України після реалізації операції НАБУ і САП "Карфаген", як спробу забезпечити собі захист у державі перебування", — повідомили у НАБУ.Зауважимо, колишній генеральний прокурор і втікач з України Руслан Кравченко у своєму Telegram-каналі оприлюднив допис, у якому заявив, що проти нього начебто готували "протиправні насильницькі дії". Перед звільненням із посади він виїхав за кордон і перебуває у Відні.Він запевняє, що в Австрії затримано двох чинних військовослужбовців ГУР із так званої групи "Артан". Їх командир Віктор Торкотюк на момент затримання підлеглих також перебував в Австрії. Один із затриманих — колишній працівник НАБУ, який працював у підрозділі зовнішнього спостереження. Водночас, за словами Кравченка, накази цій групі надходили з Офісу президента.Що відомо про затримання в АвстріїЯк відомо, 8 жовтня в Австрії затримали за підозрою у шпигунстві журналіста "Української правди" Михайла Ткача й оператора Ярослава Бондаренка, які виконували редакційне завдання з пошуку Руслана Кравченка. За словами головної редакторки Севгіль Мусаєвої, Ткача звільнили вранці 9 жовтня після понад 12 годин затримання, а Бондаренко зазнав поранення під час затримання та перебував у лікарні.Коментуючи це затримання правоохоронні органи повідомили, що 5 жовтня в Австрії затримано двох громадян України за підозрою в розвідувальній діяльності на шкоду Австрії. 7 жовтня їх уже заарештував суд.Михайло Ткач розповів, що під час затримання озброєні люди в масках розбили вікна автомобіля та силоміць витягли його й оператора, а один із них став йому коліном на шию. За словами журналіста, під час допиту їм інкримінували шпигунство в інтересах української військової розвідки, участь у злочинній організації та завдання шкоди Австрії, не пояснивши підстав цих звинувачень.Нагадаємо, що в Офісі генерального прокурора все ще триває службове розслідування щодо обставин організації та здійснення закордонного відрядження колишнього генпрокурора Руслана Кравченка..

Велика Британія надасть Україні додаткову фінансову підтримку загальним обсягом 10 мільярдів фунтів стерлінгів (13,3 мільярда доларів США). Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після розмови з прем’єр-міністром Великої Британії Бернемом. За словами глави держави, із загальної суми сім мільярдів фунтів спрямують на економічну підтримку України протягом наступних трьох років, а ще три мільярди фунтів становитиме британська експортна підтримка, переважно для постачання необхідного озброєння.Зеленський наголосив, що ця допомога надаватиметься додатково до щорічної підтримки, яку Велика Британія вже надає Україні."Справді сильний крок і дуже вчасний — якраз тоді, коли Росія повинна бачити та відчувати, що Україна не залишиться наодинці з проблемами, які Росія так прагне масштабувати", — зазначив президент.За його словами, посилення підтримки України має продемонструвати Росії, що вона не зможе досягти своїх цілей у війні.Окрім фінансової допомоги, Зеленський і британський прем’єр обговорили санкційну політику. Президент підкреслив, що Велика Британія й надалі дотримуватиметься принципової позиції щодо санкцій."Це глобально важливий приклад", — наголосив глава держави.Зеленський подякував Великій Британії, прем’єр-міністру Бернему та його команді за підтримку України. Він також висловив вдячність усім у світі, хто продовжує підтримувати українську державу."Бути з Україною — це означає бути на правильній стороні історії", — підсумував президент.Нагадаємо, 14 жовтня президент України Володимир Зеленський у Лондонi провів важливі переговори з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом щодо протидії масованим атакам ворога. Під час зустрічі сторони досягли домовленостей про прискорене постачання британських засобів протиповітряної оборони для знищення реактивних "шахедів"..