Політика

Україна на офіційному рівні повторила заклик до світових авіакомпаній утриматися від рейсів над російською територією. Головна причина — повітряні бойові дії, інтенсивність яких не зменшується.Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час брифінгу в середу, 16 вересня."Ми повторюємо наш заклик остерігатися російського неба, тому що воно справді не є безпечним", — зазначив він.За його словами, Росія веде себе абсолютно безвідповідально. Маючи повномасштабну війну, яка вона розв'язала проти України, маючи сотні та тисячі ракет і дронів в своєму повітряному просторі, і своїх, які летять бомбити тут цивільних людей, і українських засобів, які відповідають на цей терор, вона при цьому не закриває своє небо."Це безвідповідальна поведінка, яка насправді ставить під загрозу цивільну авіацію життя людей", — зауважив Тихий.Саме тому, пояснив він, Україна взяла на себе відповідальність попередити авіакомпанії про небезпеку польотів у російському повітряному просторі."Активність знижується, наш заклик до ІКАО досягнув і держав-членів, і авіакомпаній. Це їхня відповідальність прислухатися до цього заклику та зменшувати або взагалі припиняти будь-яку діяльність у російському небі", — підсумував речник українського МЗС.Ще 1 вересня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна попереджує кожну авіакомпанію, яка використовує повітряний простір Росії, а також усіх, хто користується ключовими російськими аеропортами про те, що російське небо стає повністю небезпечним, водночас Україна не загрожує цивільний авіації.Нагадаємо, що також сьогодні Георгій Тихий заявив, що запровадження режимів припинення вогню можливе, але потрібно обговорити всі умови. Зокрема, Україна чекає від Росії конкретних списків об'єктів для узгодження деталей..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів.Про це свідчить картка законопроєкту №0390, опублікована на сайті українського парламенту. Таке рішення підтримали 312 депутатів.Участь у фонді дозволить українським оборонним компаніям долучатися до спільних з Європейським союзом проєктів — це розроблення нової зброї та інших технологій.Очікується, що це допоможе українському оборонно-промисловому комплексу розвивати інновації, збільшувати виробництво та залучати європейське фінансування для спільних проєктів.Також участь у Європейському оборонному фонді має поглибити співпрацю України та Європейського Союзу в оборонній промисловості.Угоду про участь України в Європейському оборонному фонді підписали ще 13 липня в Києві.Європейський оборонний фонд — це фінансовий інструмент ЄС, створений для підтримки спільних оборонних досліджень, розробок і зміцнення конкурентоспроможності оборонної промисловості країн Євросоюзу.Його основна мета — координація національних інвестицій в оборону, покращення сумісності збройних сил і досягнення стратегічної автономії ЄС. На період 2021-2027 років виділено близько восьми мільярдів євро (з них орієнтовно третина спрямовується на дослідження, а решта — на розроблення зразків озброєння. Фінансування охоплює проєкти у сферах кібербезпеки, морського та повітряного спостереження, наземних бойових систем, космічної розвідки й інноваційних технологій (зокрема, штучного інтелекту).Нагадаємо, що Європейський парламент рекомендував пришвидшити надання підтримки Україні для зміцнення її наступальних кіберможливостей. Така рекомендація потрапила до звіту за підсумками пленарної сесії у вівторок, 15 вересня..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні ухвалила сім законопроєктів із переліку критично необхідних для продовження міжнародної фінансової допомоги.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він додав, що ще один законопроєкт ухвалено та готується на підпис президенту.Очільник українського уряду уточнив, про що ці документи:зміни щодо оподаткування та митного оформлення міжнародних посилок;процедури банкрутства малого бізнесу;робота Фонду гарантування вкладів і НКРЕКП;гармонізація законодавства у сфері лісового господарства з європейськими нормами;сек’юритизація та облігації з покриттям."Від ухвалення цих законопроєктів у другому читанні залежить надходження частини зовнішньої допомоги, критично необхідної для збалансування державного бюджету, виплати зарплат і пенсій, фінансування соціальних видатків та інших критичних потреб держави", — наголосив прем’єр-міністр.Він подякував народним депутатам, які сьогодні підтримали ці важливі рішення."Сподіваюся на підтримку Верховною Радою цих законопроєктів у другому читанні та в цілому", — акцентував Сергій Корецький.Він також поінформував, що, крім того, сьогодні в парламенті міністр фінансів представив проєкт державного бюджету на 2027 рік."Розраховую на ефективну роботу над цим документом у комітетах", — підсумував український прем’єр-міністр.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Запровадження режимів припинення вогню можливе, але потрібно обговорити всі умови. Зокрема, Україна чекає від Росії конкретних списків об'єктів для узгодження деталей.Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час брифінгу в середу, 16 вересня. При цьому він зауважив, що вичерпну позицію щодо можливого енергетичного перемир'я раніше висловив президент Володимир Зеленський."Україна тривалий час сама пропонувала встановити таке припинення вогню. Воно має бути чесним, справедливим і насправді охоплювати всі необхідні сфери", — пояснив представник дипломатичного відомства.Він оприлюднив позицію України: в разі запровадження такого режиму під захистом мають опинитися всі українські об'єкти, а застосування будь-яких типів зброї по них варто повністю заборонити."Якщо росіяни готові серйозно на це, то нехай надають списки об'єктів, нехай уточнюють деталі, ми чекаємо на це... Хотілося би, щоби й Росія демонструвала готовність до цієї деескалації. Я думаю, тоді всі рішення можна знайти", — зазначив Тихий.У МЗС додали, що прагнення США досягнути такої угоди є важливим і вчасним кроком. Окрім того, над пошуком рішень у сферах енергетики й експорту зерна працюють і декілька інших країн-партнерок. Про це раніше також інформував міністр Андрій Сибіга."Україна демонструє абсолютну конструктивність і готовність до деескалації навіть в умовах війни й очікує на дзеркальні кроки від російської сторони", — наголосив Георгій Тихий.Як відомо, 14 вересня Дональд Трамп написав на своїй сторінці у Truth Social, що Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних обʼєктах. Також він запевнив, що Росія теж начебто не битиме по українських енергооб'єктах. Також лідер США додав, що "зростання світових цін на дизельне паливо здебільшого спричинене війною між Росією й Україною, а не Іраном".Український президент відреагував, що підтримує сильну пропозицію США щодо взаємного припинення ударів по критичній інфраструктурі. Однак наразі не видно справжнього бажання Росії рухатися до завершення війни, тож енергетичне перемир’я, за його словами, не діє.Нагадаємо, що прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков привітав заклики Дональда Трампа до української сторони припинити удари по мирній економічній інфраструктурі. Водночас, коли журналісти запитали речника Володимира Путіна, чи готова Росія у відповідь припинити власні обстріли української економічної інфраструктури, Пєсков відмовився давати відповідь..

Колишній прессекретарці Володимира Зеленського Юлії Мендель не дозволили увійти до будівлі Європейського парламенту. Там вона мала виступити з промовою про мир на заході німецької ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD).Про це Юлія Мендель повідомила у своїх соціальних мережах. За її словами, п ричин такого рішення їй не пояснили."Ми щойно отримали інформацію про те, що, на жаль, вам заборонили вхід... Я намагаюся зрозуміти причину", — сказав один із представників Європарламенту.Мендель пов'язала заборону на вхід зі санкціями, які нещодавно запровадив проти неї Володимир Зеленський. Водночас вона зазначила, що її виступ усе одно відбудеться у форматі відеозв'язку."Для мене дуже дивно, що мені заборонили вхід саме в той день, коли я мала говорити про мир. Я вдячна партії "Альтернатива для Німеччини" за те, що вони все ж організували для мене можливість виступити сьогодні через відеозв'язок. Але, відверто кажучи, це стресова ситуація. Не бачу жодного пояснення цьому", — заявила вона.Колишня прессекретарка додала, що її виступу чекало "багато українців", зауваживши, що вважає рішення про заборону виявом "самоцензури"."Я знаю, що є мільйони українців, які прагнуть миру. Відчуваю підтримку із Західної та Східної України, з Донбасу, з Києва, з кожного куточка країни. Багато людей чекали, що я виголошу цю промову. Дуже прикро, що існує така самоцензура та що європейські парламентарі не хочуть чути тих українців, які прагнуть миру. Це справді образливо", — зауважила Мендель.On the day of my speech, I was barred from entering the European Parliament. I directly attribute this to Zelenskyy’s sanctions. But the speech will go ahead anyway, because I know that I represent a huge segment of society that longs for peace and wants to be heard. pic.twitter.com/FWh7WSaUNI— Iuliia Mendel (@IuliiaMendel) September 16, 2026Як відомо, 13 вересня Володимир Зеленський ввів санкції проти 10 російських і українських осіб, які розповсюджують дезінформацію та російську пропаганду, підтримують агресивну політику Росії проти України. Зокрема — проти Юлії Мендель.Нагадаємо, що в липні цього року президент України заперечив звинувачення у вживанні наркотиків, які поширювали американські блогери та його колишня прессекретарка Юлія Мендель..

У Кремлі розцінять як "оголошення війни" гіпотетичне розміщення європейського військового контингенту на території України. Якщо ж це насправді трапиться, то війна Росії та Європи буде "дуже короткою".Про це заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у коментарі російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам.При цьому він знову спробував запевнити, що Росія не готується до воєнного конфлікту із західними країнами. За його словами, яким навряд чи можна вірити, Кремль не зацікавлений у такому збройному конфлікті.Однак Лавров не стримався та публічно пригрозив Європі в притаманному собі й іншим очільникам Кремля стилі."Якщо Європа нападе на Росію, то це буде вже зовсім інша війна. Вона буде дуже короткою", — наголосив очільник російського дипломатичного відомства.Також він повторив тезу російського диктатора Володимира Путіна про те, що розміщення іноземного контингенту в Україні Москва одразу розцінить як оголошення війни.Так само представник Кремля продовжує звинувачувати союзників Києва в тому, що Росія розпочала вторгнення в Україну. Власні злочини він подає як наслідки "експансіоністської політики Заходу"."Урегулювання в Україні передбачає виконання початкових завдань "СВО", — додав Сергій Лавров.На цьому поплічник Путіна не зупинився та звинуватив президента України Володимира Зеленського в нібито знищенні всього російського.Також міністр закордонних справ Росії традиційно збрехав, що Захід намагається безпосередньо втрутитися в голосування росіян на виборах до Держдуми як за кордоном, так і всередині країни.Нагадаємо, що вчора Сергій Лавров виступив із черговою заявою щодо можливого відновлення діалогу з Україною. При цьому в Кремлі відверто дали зрозуміти, що не збираються припиняти бойові дії навіть у разі початку діалогу..

У середу, 16 вересня, очільник АТ "Укрпошта" Ігор Смілянський заявив, що його адвокати подали позов проти Національного банку України в Київський окружний адміністративний суд. Головна вимога — скасувати рішення про його звільнення.У своєму дописі у Telegram голова "Укрпошти" розповів, що буде оскаржувати рішення НБУ щодо своєї професійної придатності."НБУ під керівництвом пана Пишного спробував знищити мою професійну репутацію, визнавши мене професійно непридатним. Не вийшло. Може, пан Веселий був зайнятий у той час і не встиг підказати, що це не найкраща ідея, але вже як сталося, так сталося. Тепер моя черга знищити в судовому порядку залишки репутації пана Пишного", — заявив Смілянський.За його словами, рішення НБУ нібито є "незаконним та упередженим". До того ж посадовець наголосив, що "впевнений у своїй позиції й готовий довести її в суді"."І дуже хочу почути аргументи, чому до керівника Укрпошти застосували підхід, якого не застосовували до керівників інших діючих банків та фінансових установ навіть після в рази більших штрафів, ніж в "Укрпошти", і доведених самим НБУ мільярдів гривень обналу коштів", — додав він.Нагадаємо, 23 червня Національний банк України ухвалив радикальне рішення стосовно вищого керівництва державного поштового оператора АТ "Укрпошта". Головний фінансовий регулятор країни офіційно визнав чинного генерального директора компанії Ігоря Смілянського невідповідним сучасним кваліфікаційним стандартам.Після цього Смілянський виступив із офіційною та вкрай різкою заявою у відповідь на рішення НБУ. Зокрема, керівник поштового оператора переконаний, що за діями регулятора стоїть особисте бажання його очільника заблокувати створення поштового банку в країні..

Лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія лякав керівників антикорупційних органів атакою на них ще до того, як колишній генпрокурор Руслан Кравченко оголосив про підписання підозри директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу.Про це повідомила "Українська правда" із посилання на власні джерела у політичних колах."В результаті карколомної спецоперації всі зацікавлені політичні сторони отримали те, що хотіли. Кравченко — гарантії безпеки і безперешкодний виїзд за кордон у фейкове відрядження, а поціновувачі його "прокурорського" таланту — ще одну атаку на НАБУ і САП. Так би мовити, на біс", — йдеться в повідомленні.За інформацією співрозмовників, саме такою атакою Арахамія лякав керівників антикорупційних органів ще за тиждень до означених подій. Як зазначають журналісти, це сталося під час їхньої зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, коли лідер фракції Слуга народу відчайдушно намагався врятувати тодішнього генпрокурора."Після тієї зустрічі Володимир Зеленський ухвалив рішення відправити Кравченка у відставку, а генпрокурор, судячи з усього, — готувати контратаку і виїзд з країни", — додали у виданні.Зауважимо, 15 вересня президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка з посади.Що передувало відставці15 вересня народні депутати Верховної Ради України підтримали рішення про звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка з посади. Під час голосування в сесійній залі нардепи віддали необхідну кількість голосів на підтримку відповідного подання президента.Рішенню парламенту передувала низка гучних подій довкола очільника силового відомства та антикорупційних органів. Сам Руслан Кравченко раніше подавав заяву про відставку після виникнення публічного резонансу щодо перевірки внутрішніх документів та способів надання поштових послуг між прокуратурою та оператором зв'язку.Наразі в Офісі генерального прокурора тривають внутрішні процеси із забезпечення безперебійної роботи установи. Водночас питання щодо нової кандидатури на посаду генерального прокурора залишається відкритим.Як відомо, раніше Руслан Кравченко заявив, що нібито основною метою обшуків в Офісі генпрокурора у справі "Карфаген" стало вилучення матеріалів, що стосуються працівників НАБУ та САП. Він не уточнював, про що йдеться.Також Кравченко заявляв, що від підписання підозр його раніше стримували президент і антикорупційні органи, "пропонуючи гарантії недоторканості в обмін на відмову від ухвалення підозр".Нагадаємо, 14 вересня Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генпрокурора.Також 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про перебування у закордонному відрядженні. За його словами, у межах візиту заплановано низку зустрічей із міжнародними партнерами..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10190 щодо боротьби з шахрайськими кол-центрами.Про це повідомила пресслужба парламенту. Зазначається, що за документ проголосували 313 народних депутатів."Закон доповнює Кримінальний кодекс України новими статтями, які передбачають відповідальність за протиправне збирання, зберігання та використання персональних даних, банківської таємниці й реквізитів платіжних інструментів для заволодіння чужим майном. Документ запроваджує формальний склад злочину для ефективної протидії системним схемам, зокрема "фінансовим пірамідам", — зауважили у Раді.Як пояснив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк, Кримінальний кодекс України доповнюється новими статтями, зокрема:255-4 "Створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній";255-5 "Залучення до участі у електроннокомунікаційній шахрайській організації".Так, головна мета документа — встановити окрему кримінальну відповідальність за шахрайство, яке здійснюється з використанням електронних комунікацій, зокрема діяльність професійних шахрайських кол-центрів.У законопроєкті пропонується покарання від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна за створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній. Це стосуватиметься діяльності шахрайських кол-центрів, які через телефонний зв’язок та інші електронні комунікації виманюють у громадян гроші або банківські дані, а також системних шахрайських схем, зокрема фінансових пірамід.Ба більше у документі прописано, що до відпідальності будуть притягуватися й ті особи, які займаються вербуванням людей до таких організацій.Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. Організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора. Зокрема, йдеться про заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГПУ Сергія Кропиву.6 вересня Сергія Кропиву взяли під варту з можливістю внесення застави 120 мільйонів гривень. Хоча Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила призначити 200 мільйонів грн застави..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт про посилення відповідальності за перевищення швидкості на дорогах.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Рада провалила #15348 — нові штрафи за перевищення швидкості", — заявив він.За словами політика нардепам не вистачило всього одного голосу, аби ухвалити документ. Як пояснив нардеп, у законопроєкті пропонується доповнити КУпАП новою статтею 122-6, якою визначатимуться виключно порушення, пов’язані із перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів. Зокрема, у цій статті визначається така градація за перевищення встановлених обмежень швидкості рухутранспортних засобів:більш як на 20 км/год — штраф 680 гривень (40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);більш як на 40 км/год — штраф 2040 гривень (120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);більш як на 60 км/год — штраф 2720 гривень (160 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);більш як на 80 км/год — штраф 3400 гривень (200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);перевищення, передбачені у частинах третій або четвертій цієї статті, вчинені особою, яка п’ять та більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення будь-якого порушення, передбаченого частинами третьою або четвертою цієї статті, — 17000 гривень (1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).Нагадаємо, в Україні впродовж січня-липня 2026 року в дорожньо-транспортних пригодах загинули 1466 людей, серед яких 101 дитина. Ще 16 790 осіб отримали травми різного ступеня тяжкості.Раніше стало відомо, що в понеділок, 31 серпня, на українські дороги повернулися "фантомні патрулі". Лише за перший день роботи у Києві та Київській області вони зафіксували понад 800 порушень правил дорожнього руху..

Президент Володимир Зеленський заявив, що готовий провести вибори в Україні. Однак виборче законодавство та безпекова ситуація не дозволяють проводити вибори під час війни.Таку заяву він зробив в інтерв’ю американському телеканалу CBS News."Я готовий провести їх (вибори, — ред.) хоч завтра, але якщо триватиме війна, ви не можете це зробити, ані відповідно до Конституції, ані до виборчого законодавства, ані до безпекової ситуації в першу чергу. Як люди будуть голосувати, коли діти не можуть ходити до школи? Як проводити вибори, коли 9 мільйонів людей перебувають за кордоном?Зазвичай за кордоном голосують близько пів мільйона людей. А що робити з людьми, які живуть на тимчасово окупованих територіях? Чи будуть вони голосувати? Як вони будуть голосувати, і хто там буде контролювати процес голосування? Там присутні російські солдати", — сказав він.Очільник держави наголосив, що під час війни головною метою є мир, а не проведення виборів, а ті люди, які нині виступають за проведення виборів в країні, хочуть бути в політиці."Я вважаю, це помилкою. Під час війни мир є ціллю номер один. А політика навіть не є другим номером. Навіть для політиків вона (політика, — ред.) на десятому місці. А для людей — на сотій позиції. Інші пріоритети у людей: як вижити, як жити, як ходити до школи… Що з цим всім робити?" — зазначив президент.Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що вибори під час війни в Україні можуть створити підґрунтя для подальшого розколу суспільства та держави. До того ж виникнуть запитання щодо їхніх результатів..

Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія прагне не просто захопити частину української території, а встановити контроль над усією Україною. Відтак, помилково вважати, що російському диктатору Володимиру Путіну потрібні лише певні райони.Таку заяву український гарант  зробив  у iнтерв'ю CBC News."У нього найбільша територія у світі, і йому потрібно якісь кілометри? Ось чому це дуже дивно, коли деякі партнери кажуть: йому потрібна лише ця частина України, ось ці кілометри, і все", — зазначив Зеленський.Президент назвав таку позицію "божевільною ідеєю". На його думку, Путін прагне не окремих територіальних здобутків, а всієї України як частини Росії. Зеленський також прокоментував можливість рішення, яке було б одночасно вигідним Україні та Росії."Між нами кажучи, у цій війні не може бути win-win. Через стільки людських втрат вона перестала бути про перемогу для обох ще в перший день", — заявив президент.Він наголосив, що нині головним результатом має стати припинення бойових дій заради збереження людських життів, а не пошук формули, яка однаково задовольнить обидві сторони.Окремо Зеленський розповів про переговори зі США. За його словами, Україна та Сполучені Штати перебувають у постійному діалозі, а американська сторона продовжує підтримувати Україну та вживати різних заходів. Водночас президент заявив, що США мають діяти сильніше щодо санкцій проти Росії, щоб позбавити її можливостей продовжувати війну.Зеленський зазначив, що американська сторона попросила поки не розкривати деталі переговорів у медіа, оскільки запропоновані ідеї ще опрацьовуються. До того ж наразі сторони готуються до зустрічі президента з Дональдом Трампом у Нью-Йорку, яка запланована на кінець вересня.Нагадаємо, Володимир Зеленський раніше заявляв, що енергетичного перемир’я між Україною та Росією наразі немає. Однак Київ готовий припинити удари по російській енергетиці, адже для України це насамперед захист електроенергії для населення..

Сили оборони України потребують великої фінансової підтримки 2027 року. Значну частину з необхідних коштів могли би надати наші союзники з-за кордону.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, який у дописі в Telegram-каналі звернув увагу на деякі пріоритету майбутнього бюджету."Сьогодні уряд схвалив й у визначений законом термін передав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік. Це бюджет країни, що воює. Наше ключове завдання — забезпечити потреби безпеки й оборони та зберегти фінансову стійкість", — зазначив він.За його словами, лише на оборону в цьому проєкті бюджету передбачено 4 трлн 885 мільярдів гривень. Це майже 44% ВВП. Додатково партнери надають Україні матеріально-технічну допомогу. Це ракети, зброя, техніка, снаряди, засоби ураження й інше."Ми розраховуємо, що це буде не менше одного трильйона гривень, і це навіть більше ніж цього року. Проте хочу наголосити, що потреби сил оборони на 2027 рік значно вищі. Вартість війни стає дорожчою. Працюємо над фіналізацією точних розрахунків", — зауважив очільник українського уряду.Він запевнив, що уряд і всі органи влади працюють над тим, щоби знайти джерела для покриття цих потреб."Ми чітко усвідомлюємо, що Україна власними доходами може покрити лише частину своїх видатків. А отже, відповідальна та злагоджена робота з партнерами є фундаментом наповнення державного бюджету та покриття всіх необхідних витрат і потреб. Військових і соціальних", — акцентував прем’єр-міністр.На його переконання, уряд, парламент та інші органи влади мають чітко та вчасно виконувати взяті на себе зобов’язання. Лише так держава матиме змогу збільшити фінансування освіти, медицини, соціальних програм, пенсій."Зокрема, на освіту передбачаємо 328,5 мільярда гривень, на медицину — 292,5 мільярда. Це більше, ніж цього року. Зростає фінансування соціальних програм, підтримки ветеранів і ВПО, житла. Більше ресурсу мають отримати регіони та громади для відновлення, розвитку та підвищення якості життя людей. Усі ці параметри відображені в проєкті бюджету", — зауважив головний урядовець України.Ще одним важливим пріоритетом він назвав те, щоби допомогти вистояти економіці в умовах радикальної інтенсифікації російських атак. На програми підтримки бізнесу передбачено 96 мільярдів гривень — майже вдвічі більше, ніж цього року. Це доступне кредитування, гранти та підтримка оборонних інновацій. Також передбачене окреме фінансування на страхування воєнних ризиків.Документ уже у Верховній Раді. Всі міністри і він, за його словами, особисто готові до плідного діалогу з парламентом і розраховують на підтримку народних депутатів."Головне завдання — забезпечити Україні не тільки спроможність захищатися, а й завдавати ефективних ударів у відповідь і гарантувати українцям необхідну підтримку", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Енергетичного перемир’я між Україною та Росією наразі немає. Однак Київ готовий припинити удари по російській енергетиці, адже для України це насамперед захист електроенергії для населення.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю CBS News.Журналіст запитав його, чи діє зараз домовленість про припинення ударів по енергетичних об’єктах. Президент відповів, що не діє, однак "Україна ніколи не атакує першою"."Ми готові до енергетичного перемир’я, але ви повинні розуміти, що це означає для нас. Для Путіна енергетика — це продавати нафту та газ. Для нас енергетика — це мати електроенергію для наших людей", — пояснив він.Український президент наголосив, що ми готові до припинення ударів по енергетиці. Однак агресивна Росія не бажає цього, а в Кремлі розуміють тільки силу."Путін не поважає, не бачить і навіть не думає про те, як вести переговори зі слабкими людьми. Саме тому ми відповідаємо. Ми ніколи не атакуємо першими", — акцентував Зеленський.Він також поінформував, що росіяни двічі за останні тижні атакували літак, на борту якого перебував президент України. Ці дії — частина російської стратегії залякування."У Молдові перебував мій президентський літак, і саме тому вони атакували Молдову. Коли поверталися додому, знову через Кишинів, вони зробили те саме", — розповів президент України.Про цей інцидент раніше офіційно не повідомлялося. Українські посадовці пізніше зауважили, що всі члени президентської делегації перебувають у безпеці. На той момент залишалося незрозумілим, чи це навмисний інцидент.Володимир Зеленський наголосив, що ці атаки — частина російської стратегії, спрямованої на залякування його особисто й інших іноземних лідерів.Як відомо, вчора Дональд Трамп написав на своїй сторінці у Truth Social, що Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних обʼєктах. Також він запевнив, що Росія теж начебто не битиме по українських енергооб'єктах. Також лідер США додав, що "зростання світових цін на дизельне паливо здебільшого спричинене війною між Росією й Україною, а не Іраном".Український президент відреагував, що підтримує сильну пропозицію США щодо взаємного припинення ударів по критичній інфраструктурі. Однак наразі не видно справжнього бажання Росії рухатися до завершення війни.Нагадаємо, що прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков привітав заклики Дональда Трампа до української сторони припинити удари по мирній економічній інфраструктурі. Водночас, коли журналісти запитали речника Володимира Путіна, чи готова Росія у відповідь припинити власні обстріли української економічної інфраструктури, Пєсков відмовився давати відповідь..

Голосування народних депутатів у Верховній Раді цього тижня — це питання державного значення. Від них залежить фінансування необхідних видатків українського бюджету.Про це Володимир Зеленський заявив у традиційному вечірньому відеозверненні."Я вдячний усім парламентарям, які сьогодні голосували позитивно у Верховній Раді. І також на цей тиждень запланована частина законопроєктів, які означають для України гроші від партнерів, якщо чесно", — зазначив він.За його словами, сім законопроєктів є в порядку денному, більшість із них — це перше читання, але кожен із них потрібен для фінансування дефіциту державного бюджету."Це питання державного значення, які стосуються всіх, абсолютно всіх в Україні, а не когось окремо — не окрему партію, групу чи особистість", — акцентував український президент.Він визнав, що деякі речі можуть бути складними, неприємними та непопулярними. Але зараз без цих речей неможливо забезпечити повну потребу нашої оборони, стійкості України."Україна — це більше ніж будь-яка партія, чи інтерес, чи піарна стратегія", — наголосив президент України.Він додав, що дефіцит треба закрити. Це мільярди доларів, які Україні можуть принести саме позитивні голосування."Я прошу всіх в нашій державі бути однаково результативними заради України", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначала, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський теж закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..