Політика

Україна готова обговорювати з європейськими партнерами ідею досягнення з Росією "аеропортного" перемир’я. Проте Київ має ще декілька варіантів припинення вогню.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час спілкування в кулуарах форуму "Україна–Африка. Минуле, сучасне і майбутнє відносин", передає "Укрінформ". За його словами, сторони могли б також домовитися про "енергетичне" чи "портове" перемир'я."Ми (з главами МЗС країн-членів ЄС — ред.) завтра будемо це проговорювати, тому що потрібно, щоб це теж проговорилося з російською стороною. Це може бути "аеропортне" перемир'я, це може бути "енергетичне" перемир'я, це може бути "портове" перемир'я. Тобто давайте оберемо напрямок, кейс, справу і спробуємо її вирішити у чітко визначенні часові рамки", — сказав Сибіга.Очільник МЗС додав, що позиція української сторони полягає саме в пріоритезації одного конкретного завдання. За його словами, необхідно успішно вирішити обрану справу та "показати успішність цього треку", перш ніж рухатися далі.Нагадаємо, раніше Андрій Сибіга запропонував Європейському Союзу ініціювати угоду про взаємне припинення ударів по аеропортах України та Російської Федерації. Київ вважає, що такий крок може стати важливим етапом у мирному процесі на тлі сповільнення дипломатії США.Додамо, раніше керівників Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що Україна готова до переговорів із Росією, якщо Москва справді налаштована на діалог. Однак для ефективності таких розмов необхідна серйозна підготовка..

У вівторок, 26 травня, Рада Європейського Союзу продовжила дію санкцій проти країни-агресорки Росії за порушення прав людини.Про це йдеться у пресрелізі оприлюдненому на сайті Ради ЄС. Зазначається, що обмеження діятимуть до 28 травня 2027 року.Загалом санкції поширюються на 72 людини та одну юридичну особу, які відповідальні за "серйозні порушення прав людини, за репресії проти громадянського суспільства та демократичної опозиції, а також за підрив демократії та верховенства права в Росії".У межах санкцій активи людей та компаній, включених до списку, залишаються замороженими. До того ж громадянам та компаніям ЄС заборонено їх фінансувати. Крім того, на них поширюється заборона на в’їзд до країн-членів блоку."ЄС залишається непохитним у своєму засудженні порушень прав людини та репресій у Росії та глибоко стурбований постійним погіршенням ситуації з правами людини в країні, особливо в контексті війни Росії проти України", — додали у ЄС.Зауважимо, раніше суд Європейського Союзу постановив, що ЄС має право заморожувати активи росіян, які перебувають під санкціями, навіть якщо майно формально оформлене через трасти або складні юридичні структури. Нагадаємо, 23 травня президент України Володимир Зеленський підписав черговий пакет санкційних обмежень, спрямованих на послаблення військової машини Кремля. Нові обмеження стосуються понад сотні російських військових та суден, які забезпечують фронт зброєю..

Глава держави Володимир Зеленський зустрівся з лідером "Європейської солідарності" та п'ятим президентом України Петром Порошенком.Про це повідомив Порошенко на своїй сторінці у Facebook."Нарешті вперше за багато років відбулася наша зустріч із президентом Володимиром Зеленським віч-на-віч", — заявив він.За його словами, зустріч ініціювали на прохання лідерів фракцій на погоджувальній раді."Важливо, що у президента нас почули", — заявив політик.Порошенко наголосив, що "в умовах, коли Україна веде війну за виживання, діалог з парламентом і відновлення його суб’єктності є важливим". Також Порошенко зауважив, що зарає є "надто багато викликів, які можливо подолати лише спільно". "Домовилися, що такі зустрічі будуть відбуватися регулярно, а діалог стане постійним", — підсумував він.Петро Порошенко — український політик і підприємець, п’ятий президент України (2014-2019 роки). До політичної кар’єри займався бізнесом. Найбільш відомий як засновник кондитерської компанії Roshen.Нагадаємо, 25 травня президент Володимир Зеленський провів зустріч з парламентською фракцією "Слуга народу". Було розглянуто низку важливих питань.Минулого тижня гарант вже зустрічався із представниками монобільшості в українському парламенті. Він наголошував, що провів із нардепами "хорошу та дуже змістовну" розмову..

У вівторок, 26 травня, Центральна виборча комісія визнала Дениса Пʼятигорця новим народним депутатом від партії "Європейська солідарність".Про це повідомила пресслужба ЦВК. Зокрема, П'ятигорець мав замінити нардепа Степана Кубіва, який помер 18 травня у віці 64 років."До Центральної виборчої комісії з Апарату Верховної Ради України надійшов документ, що засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Степана Кубіва. ЦВК розглянула вказаний документ та визнала Дениса П’ятигорця, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку політичної партії "Європейська Солідарність" під № 28, обраним народним депутатом України на вказаних виборах", — йдеться у повідомленні.Однак сам П'ятигорець заявив, що відмовляється від мандата. Про своє рішення він повідомив у відеозверненні у Facebook"Моє остаточне рішення, яке я прийняв в принципі давно, але оголосити його відповідно до закону можна було тільки після того, як мене визнають народним депутатом, бо не можна відмовлятися від мандату авансом, то я офіційно заявляю, що я, Денис П'ятигорець, відмовляюся бути народним депутатом України. Найближчим часом я прибуду в ЦВК, щоб написати відповідну заяву", — наголосив він.П'ятигорець зауважив, що займався політикою з кінця 1990-х, проте після парламентських виборів 2019 року вирішив закінчити з цим і займатись бізнесом."Будучи людиною бізнесу і людиною, яка веде соціальні мережі і організовує збори, у мене і буде, і є значно більше можливостей допомагати Збройним силам, ніж коли б я був депутатом Верховної Ради, обмежений НАБУ, НАЗК — всіма цими обмеженнями, які є у них щодо використання власних коштів, щодо власного заробітку", — зазначив він.Нагадаємо, 18 травня стало відомо, що помер народний депутат кількох скликань Степан Кубів. Сумну звістку про смерть колеги підтвердили у Верховній Раді України. .

У вівторок, 26 травня, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров перебуває з офіційним візитом у Берліні.Про це повідомили у пресслужбі Умєрова, передає "Суспільне". Зазначається, що у Берліні український посадовець вже  зустрівся з радником з нацбезпеки ФРН Гюнтером Зауттером."Обговорювали безпекові питання, перемовний процес, а також оборонну співпрацю, зокрема, щодо Drone Deal між Україною та Німеччиною. Питання "обмеженого членства в ЄС" не обговорювали", — розповіли у пресслужбі секретаря РНБО.Водночас у пресслужбі спростували заяви ЗМІ про екстрені та закриті перемовини. Наголошується, що питання "обмеженого членства в ЄС" не обговорювалося."Немає ніякої екстреної зустрічі. Звичайна планова робота з європейськими колегами. Вчора був Брюссель, сьогодні Берлін. Також на цьому тижні будуть ще декілька європейських столиць", — йдеться у повідомленні.Водночас за даними Politico, Умєров зустрінеться з радниками з питань національної безпеки країн групи E3 — Німеччини, Франції та Великої Британії.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу..

Режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка заявив про нібито щоденні спроби перетину українськими безпілотниками білоруського кордону.Про це 26 травня у Москві на засіданні Комітету секретарів рад безпеки ОДКБ заявив держсекретар Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович, повідомляє "БЕЛТА". За його словами, засоби протиповітряної оборони Білорусі нібито щодня фіксують регулярний перетин кордону бойовими безпілотниками з боку України та їх падіння на білоруській території."У деяких випадках це не випадкові атаки, а спроби вразити елементи прикордонної інфраструктури, прикриваючись нібито випадковими зальотами. Тільки за останній тиждень їх було 116. До них 59 разів застосовували сили чергової служби", — стверджує Вольфович.Що кажуть у ДПСУРечник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко у коментарі "Українській правді" спростував такі заяви РБ та назвав їх безпідставними."В мене питання — це ж скільки доводилось себе стримувати, щоб мовчати про такі "провокації" українців. І до того ж їхнє ППО певно може фіксувати тільки українські засоби, бо те, що залітає в Україну з Білорусі вони чомусь не фіксують", — заявив Демченко.Посадовець вважає, що подібні заяви є черговою інформаційною спробою Білорусі звинуватити Україну та перекласти на неї відповідальність за ситуацію на кордоні.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує посилення оборони, розширює міжнародні дипломатичні кроки та працює над стримуванням російської агресії, зокрема у відповідь на потенційну загрозу наступу з північного напрямку через територію Білорусі.Також самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив про свою нібито відкритість до проведення прямих переговорів із президентом України Володимиром Зеленським і навіть висловив бажання особисто приїхати в українську столицю. Втім, в Офісі президента подібні ініціативи мінського диктатора сприйняли абсолютно скептично та прохолодно..

Україна ніколи не покладалася тільки на відносини між лідерами країн. Для неї завжди дуже важливо, що думають суспільства та чи відчувають звичайні люди, заради чого ми боремося в широкому сенсі, та чи відчувають вони, за що триває боротьба в Україні, що загрожує іншим, якщо Україна не витримала би.Про це заявив президент Володимир Зеленський під час виступу на IV Міжнародному саміті міст і регіонів."Це відчуття спільної загрози та спільного завдання захистити життя та наш європейський вибір, європейський спосіб життя — це відчуття об’єднало й лідерів країн, і багатьох інших політичних лідерів у країнах-партнерах, громадських лідерів, бізнес-спільноту, медійників і культурних діячів", — зазначив він.За його словами, головне — з нами були та є думки справді мільйонів людей у різних країнах, у різних частинах світу, але передусім у Європі, бо це війна Росії у Європі проти України та проти Європи. Він констатував, що сьогодні на Саміті міст і регіонів представники Польщі, Франції, Австрії, Румунії, Норвегії, Німеччини, Португалії, Італії, Балтійських держав — Латвії, Естонії та Литви, Угорщини."Тут присутній мер Будапешта, столиці. Сподіваюся, що ми вирівняємо відносини з Угорщиною, це для всіх важливо й у нашому регіоні, й у Європі загалом. Тут із нами зараз також представники Швеції, Чехії, Словаччини", — додав український президент.Він наголосив, що вперше в такому форматі беруть участь представники Білорусі."Нещодавно Лукашенко сказав, що президентам України та Білорусі вже час зустрітися. Цікаво вийшло: сказав Лукашенко, а приїхала Світлана Тихановська", — зауважив Зеленський.Також саміт відвідали представники Бельгії, Великої Британії, Фінляндії, Нідерландів, США, Словенії, Молдови, Північної Македонії, Швейцарії. "Більшість із вас абсолютно чітко розуміє та відчуває, що означає вислів "За нашу і вашу свободу". Саме так ми зараз захищаємося в Україні, саме так захищалася свобода та незалежність багатьох інших у нашій Європі, саме так живе весь вільний світ — завдяки готовності інших прийти на допомогу захисту того одного, проти кого несправедливі удари та загарбницькі війни", — акцентував президент України.Він конкретизував, що зараз важливо й надалі доносити до всіх політичних лідерів, що ППО для України — це пріоритет номер один. Важливо й надалі працювати разом на стійкість українських громад, а отже, на досвід стійкості, який буде в нагоді громадам у ваших країнах."Україні надзвичайно допомагає відчувати, що ми у своєму захисті не наодинці. Люди й у вас у країнах, і в нас, в Україні, мають відчувати й надалі, що зло не виграє", — наголосив український лідер.Він запевнив, що Україна буде дуже вдячна й надалі за кожен спільний проєкт, за кожне сильне рішення, за кожен крок, який допомагатиме нашій обороні, захисту наших міст і сіл від російських обстрілів, за вашу участь у відбудові України."Доля нашої та вашої свободи визначається тут, в Україні, у цій війні, у тому, яка система тут виграє — наша з вами європейська чи московська", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора президент України заявив, що "гаряча фаза" російсько-української війни може закінчитися вже восени цього року..

Перепоховання одного з лідерів Організації Українських Націоналістів (ОУН) Андрія Мельника в Україні викликало "серйозну стурбованість" в Ізраїлі. Його перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК).Спеціальну заяву з цього приводу оприлюднили в Міністерстві закордонних справ Ізраїлю."Ми висловлюємо жаль з приводу рішення провести офіційну державну церемонію перепоховання лідера ОУН Андрія Мельника, який співпрацював з нацистами. Не можна ігнорувати історичну правду та пам'ять про жертв, вбитих нацистами та їхніми поплічниками", — йдеться в документіСвоєю чергою, в Меморіальному комплексі історії Голокосту Яд Вашем додали, що вшанування Мельника "підриває моральну цілісність, яка є основою вшанування пам'яті про Голокост"."Перепоховання Андрія Мельника з проведенням державного похорону в Україні викликає серйозну стурбованість. Вшанування лідера руху, який підтримував нацистську Німеччину та співпрацював з нею під час переслідувань і вбивств мільйонів євреїв, підриває моральну цілісність, яка є основою вшанування пам'яті про Голокост. Яд Вашем глибоко стурбований такими національними меморіальними заходами, що відбуваються за рахунок історичної правди та пам'яті про жертв Голокосту", — йдеться у повідомленні пресслужби комплексу.Як відомо, в червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання видатних борців за незалежність України у ХХ столітті. У зв’язку з цим в Україні запланували створення Пантеону видатних українців.У понеділок, 25 травня останки одного з керівників ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник, які привезли з Люксембургу, урочисто перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі.Нагадаємо, що минулого року польський Сейм ухвалив закон про встановлення 11 липня національного дня пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки..

Кремль не отримував офіційної реакції Сполучених Штатів Америки на обстріли Києва. Російська влада називає це "попередженням про початок системних ударів по військових об'єктах" у столиці України.Про це повідомив прессекретар диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси."Заяви деяких європейських столиць і представників Євросоюзу в Москві чули. Вони, відверто кажучи, дивують. Але пріоритетним є те попередження, яке надіслала Росія у вигляді ударів по Києву", — зазначив він.При цьому Пєсков відмовився уточнювати, як часто Росія планує завдавати анонсованих системних ударів по Києву."Системність — це не періодичність", — заявив прессекретар кремлівського диктатора.Своєю чергою, секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу продовжує спекулювати на темі українського удару по Старобільську. Його здивувала реакція Заходу. За його словами, "фактично жодна європейська країна не відреагувала на трагедію".У зв’язку представники різних ланок влади продовжують погрожувати Україні та Європі, лякаючи новими обстрілами із застосуванням різних видів озброєнь."Удари по мирному населенню можуть змусити Росію використати зброю, яка не залишить сліду ні від кого", — заявив речник Держдуми В'ячеслав Володін.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія погрожувала систематичними ударами по Києву, ймовірно, для того, щоби продемонструвати свою силу. Такі удари відбулися після її приниження українською далекобійністю..

Північна Корея у вівторок, 26 травня, здійснила запуск кількох снарядів, серед яких була щонайменше одна балістична ракета малої дальності.За даними Об’єднаного комітету начальників штабів, пуски відбулися близько 13:00 за місцевим часом з району поблизу Чхонжу в провінції Північний Пхьонан, пише Reuters.Південнокорейські військові заявили, що ракета пролетіла близько 80 кілометрів у напрямку західного узбережжя КНДР. Це перший відомий запуск Північної Кореї з 19 квітня, коли країна випробувала кілька ракет малої дальності, які, за її заявами, були оснащені касетними боєприпасами.Що відомо про відносини КНДР та Південної КореїНа початку квітня КНДР також повідомляла про випробування нової касетної бойової частини для балістичної ракети та електромагнітної зброї, що, за оцінками аналітиків, є частиною демонстрації бойових можливостей країни. Лідер КНДР Кім Чен Ин у березні заявляв, що статус Північної Кореї як ядерної держави є "незворотним", а розширення ядерного стримування — необхідне для національної безпеки.Міністерство закордонних справ Південної Кореї закликало Пхеньян відреагувати на дипломатичні ініціативи щодо зниження напруги та відновлення діалогу. Сеул наголосив, що продовжує курс на повну денуклеаризацію Корейського півострова, водночас прагнучи поетапного та прагматичного підходу до розвʼязання ядерного питання у координації з міжнародними партнерами.Нагадаємо, в березні лідер Північної Кореї Кім Чен Ин офіційно назвав Південну Корею "найбільш ворожою державою". Він попередив про жорстку відповідь у разі провокацій.Також раніше Кім Чен Ин разом зі своєю донькою спостерігав за випробуванням стратегічних крилатих ракет, які запустили з військового корабля. Випробування відбулися на тлі напруження навколо спільних військових навчань США та Південної Кореї, які Пхеньян традиційно вважає підготовкою до можливого вторгнення..

Держава-агресор Росія продовжує політику етноциду на тимчасово окупованих територіях України, що проявляється погіршенням демографічної ситуації, високою смертністю та цілеспрямованою зміною етнонаціонального складу населення.За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Москва активно збільшує частку неукраїнського населення на захоплених територіях, заселяючи їх громадянами РФ та вихідцями з інших країн — передусім Центральної Азії, Кавказу та держав Африки.Як Росія змінює демографічний склад ТОТДля реалізації цієї політики РФ використовує низку механізмів, зокрема:тривале призначення російських чиновників до окупаційних адміністрацій;направлення громадян РФ на роботу на тимчасово окуповані території за державними програмами (терміном до пʼяти років);пільгові іпотечні програми для переселенців на ТОТ Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей;розподіл земельних ділянок у Криму та на Херсонщині для громадян РФ (за оцінками — близько чотирьох тисяч осіб у 2025 році).Демографічна ситуація погіршуєтьсяВодночас на окупованих територіях фіксується різке погіршення демографічних показників. Так, за підсумками 2025 року природний приріст населення на окупованій частині Донецької області становив приблизно -9,9‰, що більш ніж у два рази гірше, ніж середні показники по РФ.Окремо зазначається, що:кількість померлих осіб працездатного віку склала близько 10,9 тисячі;рівень смертності серед цієї групи — 6,8‰;смертність від травм і зовнішніх причин становила 146,1 на 100 тисяч населення, при цьому понад 83% смертей припадає на людей працездатного віку."Геноцидна війна та цілеспрямована злочинна політика держави-агресора Росії призводять до поступового витіснення місцевого населення та зміни демографічного й етнонаціонального складу тимчасово окупованих територій України", — підсумували в ГУР МО.Додамо, в окупованому Маріуполі загострюється ситуація навколо так званої програми "муніципального житла", яку впроваджує окупаційна адміністрація. Так, окупаційна влада оголосила понад вісім тисяч квартир "безхазяйними", а понад шість тисяч родин внесла до черги на отримання житла. Йдеться про квартири, які фактично належать людям, що були змушені залишити місто після початку бойових дій та окупації.

Європейські країни розійшлися в поглядах на ідею призначити єдиного перемовника з Росією. Одні вважають це пасткою, яку вигадав Путін, інші — необхідним кроком, поки Сполучені Штати Америки відмовляються від посередництва.Таку інформацію оприлюднили аналітики видання Politico. Розбіжності між різними країнами виникнули перед неформальною зустріччю міністрів закордонних справ ЄС.Держави, які найактивніше підтримують Україну, виступають проти самої ідеї перемовника. Їхній аргумент: Володимир Путін несерйозно ставиться до припинення вогню, а призначення перемовника може підірвати санкційний тиск на Росію."Ми не хочемо, щоб Україна сприймала нас як когось, хто чинить на них тиск, щоби вони пішли на компроміси", — заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на конференції GLOBSEC у Празі.Подібну позицію висловили й міністри закордонних справ Естонії та Литви. Вони попередили про потенційну "пастку" з боку Кремля — затягнути переговори та домогтися поступок від ЄС.До речі, головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас теж скептично ставиться до цієї ідеї.Попри певний опір, список кандидатів на роль перемовника вже формується. Серед тих, кого згадують у кулуарах:президент Євроради Антоніу Кошта;президент Фінляндії Александер Стубб;колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі;колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо;колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.Нещодавно Стубб підтвердив зацікавленість у цій посаді, але поставив умову: він погодиться лише на прохання лідерів ЄС і лише після досягнення твердого припинення вогню."Питання прямого контакту з Росією стоїть у порядку денному неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яка відбудеться найближчими днями", — констатували автори журналістського матеріалу.Є інформація, що там обговорять не лише кандидатів, а й те, чого Європа вимагатиме від постконфліктних відносин з Росією та які умови вона ставить для початку переговорів. Частина урядів побоюється, що сама дискусія лише підкреслить розкол всередині блоку.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін може намагатися втягнути Європу в перемовини щодо війни в Україні. Він бачить у цьому вигоду для себе..

У Міністерстві закордонних справ Польщі заявили, що будь-які можливі удари Росії по польських дипломатичних представництвах в Україні розцінюватимуться як свідомі та навмисні дії з відповідними міжнародними наслідками.У польському МЗС наголосили, що Росія сама називає свої дії не війною, а "спеціальною військовою операцією", яка, за її ж визначенням, нібито має бути спрямована виключно проти військових об’єктів.У зв’язку з цим у Варшаві підкреслили, що будь-які удари по цивільній інфраструктурі, зокрема дипломатичних установах, будуть трактуватися як недружні та навмисні дії."Будь-який напад на польські дипломатичні представництва буде розглядатися як свідомий і навмисний", — заявили у відомстві.У МЗС Польщі також зазначили, що атаки на дипломатичні об’єкти матимуть серйозні правові та міжнародні наслідки. У Варшаві додали, що подібні дії ще більше підривають статус Росії як постійного члена Ради Безпеки ООН. Польська сторона закликала РФ негайно припинити агресію проти України та дотримуватися міжнародних договорів і зобов’язань.Окремо польське зовнішньополітичне відомство заявило, що розглядає всі атаки Росії по території України, зокрема по цивільних об’єктах і населенню, як акти невиправданої агресії. У заяві підкреслюється, що російські удари призводять до масових жертв серед мирного населення та масштабних руйнувань інфраструктури:"Міністерство закордонних справ Республіки Польща заявляє, що незмінно розглядає будь-які напади на Україну, у тому числі на об'єкти та цивільне населення, як акти невиправданої агресії, що призводять до масових людських жертв та інфраструктурних втрат".Нагадаємо, 25 травня міністр закордонних справ країни-агресорки Росії Сергій Лавров провів телефонні перемовини із державним секретарем Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо. У ході розмови представник Кремля попередив Рубіо, що РФ "приступає" до системних ударів по об’єктах у Києві, які, за твердженням Москви, використовуються для потреб Збройних сил України.Додамо, речниця Міністерства закордонних справ країни-агресорки Росії Марія Захарова також публічно пригрозила Україні новими ударами по Києву.Своєю чергою, очільник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрій Коваленко заявив, що через терор цивільного населення України кремлівський диктатор Володимир Путін "хоче замаскувати свою нездатність забезпечити безпеку Росії"..

TrueUA раніше вказував на ризики перемовин Європейського Союзу з Москвою, однак після того, як президент Фінляндії Александр Стубб зголосився представляти ЄС, ідея переговорного процесу з росіянами, видається, матиме більше прихильників.Чому американці поставили на паузу посередництво у мирних переговорахІзраїльсько-американська військова кампанія на Близькому Сході, яка складається для США дуже невдало, перемикнула увагу Дональда Трампа на Іран. Остання велика зустріч української та американської сторін відбулася 21-22 березня у Флориді, 7 травня секретар РНБО Рустем Умєров спілкувався з представниками Трампа у Маямі, але це повноцінними перемовинами з далекосяжними рішеннями назвати складно.Нещодавно глава Держдепу Марко Рубіо чесно визнав: жодні офіційні зустрічі у форматі Україна — США — Росія не проводяться. За його словами, головною умовою для відновлення діалогу є чітке бачення того, що майбутні саміти зможуть принести реальний та продуктивний результат, а не стануть черговою формальністю."Протягом останніх кількох місяців ми відчували, що прогресу не було багато, але, можливо, динаміка зміниться. Ми також не зацікавлені в тому, щоб втягуватися в нескінченний цикл зустрічей, які ні до чого не приводять", — підсумував Рубіо.З позитивного — держсекретар зазначив, що Сполучені Штати готові й надалі здійснювати посередницьку місію. При цьому додав:"Якщо хтось хоче спробувати, нехай спробує, але обидві сторони постійно кажуть нам, що ми єдині, хто може це зробити".Очевидно, це сигнал тим європейським політикам, які завели пісню про прямі переговори ЄС із РФ. А роблять вони це тому, що не відчувають в американцях надійного партнера, який під час перемовин із Кремлем стоятиме на боці інтересів Європи.Ще під час переговорної "Санта-Барбари" за участі посланців Трампа, позиція ЄС була наступною: нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи. Наші інтереси з інтересами Євросоюзу збігалися, тому американці мусили брати їх до уваги. Штатам, якщо вони справді хочуть успіху у своїй посередницькій місії, доведеться це робити й надалі.Чи хоче Путін говорити з ЄвропоюПротягом переговорного процесу з американцями росіяни всіляко наголошували, що бажають розмовляти тільки зі США, а Європу треба винести за дужки. Мовляв, вона лише заважає врегулюванню. Представник Путіна Кирило Дмитрієв неодноразово літав до Штатів, де його люб’язно зустрічав Стів Віткофф, який, своєю чергою, неодноразово літав до Москви (кажуть, скоро знову туди полетить). Але до Брюсселю ні Дмитрієв, ні будь-хто інший не приїздив.Логіка Кремля була простою: підігрувати амбіціям Трампа, аби під час переговорів просувати кілька тем: перша — спільні зі США бізнес-проєкти, зокрема, видобуток корисних копалин в Арктиці; друга — переконати Білий дім натиснути на Європу, щоб та почала скасовувати санкції. Не вийшло ні перше, ні друге. Може, Трамп і підтримує спільний бізнес із Росією, але не може цього зробити мінімум із двох причин: по-перше, спочатку доведеться скасувати санкції проти Росії, запроваджені за часів Джо Байдена, зробити цього без Конгресу він не може, а Конгрес не погодиться; по-друге, громадська думка в США на нашому боці, Трамп проти неї не піде. Що ж до тиску на Європу, то там відразу дали зрозуміти — санкції не послаблюватимуть, а навпаки, посилюватимуть. Левова частка санкцій — саме європейська.Протягом останніх приблизно пів року діють ще одні санкції — "глибинні", у вигляді знищення українськими БпЛА нафтогазових та військових підприємств у Росії. Економіка країни-окупантки від цих "глибинних" санкцій страждає не менше, аніж від звичайних. Вона тримається, проте невідворотні процеси значно пришвидшилися. За даними нашої розвідки, лише за останні місяці російське перероблення скоротилася на 10%, нафтові компанії ворога змушені зупиняти свердловини. Крім того, багато російських регіонів у стані банкрутства, вже за п'ять місяців року Росія перевищила річний плановий дефіцит бюджету. Також у РФ фіксуються ознаки системної кризи банківської системи — частка проблемних активів у банківській сфері перевищила 10%, що є межею початку кризи. Аби сповільнити негативні процеси, Кремль хоче пограти у переговорну гру з Європою.Ще один фактор, який змушує Путіна шукати контакти з Європою — Китай. У Пекіна свої стосунки з ЄС, європейський ринок дуже важливий для нього, тож не виключено, Сі Цзіньпін підштовхує російського диктатора до переговорів із Євросоюзом, аби покращити у такий спосіб стосунки Китаю з Європою. Чи так це насправді, покажуть найближчі тижні після чергової поїздки Путіна до КНР. Поки ж світ побачив лише масштабну повітряну атаку на Київ, яка, не виключено, була узгоджена під час зустрічі із Сі.  Переговори, які розколюють ЄвропуЯк слушно зауважила головна дипломатка ЄС естонка Кая Каллас, перш ніж вести переговори з Росії, в Євросоюзі мають визначитися, про що саме говорити."Ми бачимо, що мирні переговори, які тривають за участю США, насправді нікуди не ведуть. І ми бачимо, що всі запити надсилаються українській стороні, а російській — жодного. Тож, перш ніж ми розмовлятимемо з росіянами, нам також потрібно домовитися, про що ми хочемо з ними розмовляти", — заявила вона. Проте частина європейських політиків ставить воза поперед коня, обговорюючи тему, хто представлятиме ЄС на переговорах. Називалися прізвища президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайера, ексканцлерки Ангели Меркель. Політична пенсіонерка із сумнівним для України бекграундом — відмовилася. А от президент Фінляндії Александр Стубб усіляко демонструє свою готовність говорити від імені Європейського Союзу. Зазначимо: фінський президент брав участь у всіх зустрічах європейських лідерів із Трампом, він у хороших стосунках із главою Білого дому, з яким іноді грає у гольф.Стубб означив стартові умови: перша — діалог з Москвою уможливила сильна позиція України на тлі ослаблення Росії; друга — початок переговорів можливий тільки після зобов’язання Москви припинити вогонь. Нагадаємо, американці не ставили умовою переговорів припинення вогню, що грало на руку Путіна. Тож Стубб починає з правильних заяв, інша справа, що Кремль ніколи не вестиме переговори добросовісно. Тому необхідна третя умова — за порушення Росію каратимуть болючими санкціями.Але в ЄС існує й інша думка — Путін прагне втягнути Європу у переговори. Як зазначив глава МЗС Естонії Маргус Тсахна, переговорний процес за участю Євросоюзу потрібен російському диктатору, аби виграти час."Якби Європа взяла на себе роль посередника, то ми б уже не говорили про наступний пакет санкцій, який зараз готуємо. Там є одна дуже болюча річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього ЄС і ціла низка інших санкцій", — зауважив естонець.На його думку, ЄС повинен витримати стратегічну паузу, чинити на Росію більший тиск і "в якийсь момент привести Путіна до серйозних переговорів, яких він сам зараз іще не хоче".Якщо Євросоюз в’яжеться у переговори як посередник, він тим самим обмежить собі простір для тиску на Москву. Коли й вести переговори, то у форматі, де Європа діятиме спільно зі США та Україною. Тобто, повернутися до Женевського формату 2014 року, єдиного, який мав реальний потенціал тиску на Росію. На жаль, йому на заміну прийшов Нормандський формат, його нову версію, видається, Путін не проти нав’язати й зараз.Нагадаємо, 6 червня 2014 року у місті Бенувіль у французькій Нормандії зустрілися Петро Порошенко, Франсуа Олланд, Ангела Меркель і Володимир Путін. Результатом формату стали Мінські угоди, укладені протягом 11-12 лютого 2015 року. "Нормандія" дісталася у спадок Володимиру Зеленському.Протягом 2019-2020 років її учасники обговорювали та навіть підписували якісь документи, у 2021-му Путін знизив представництво до рівня глави МЗС, а після повномасштабного вторгнення "нормандська четвірка" припинила своє існування. Тобто російський диктатор використовував цей майданчик для затягування часу і підготовки до вторгнення в Україну. Нині, коли економіка РФ стрімко йде донизу, йому потрібна імітація переговорного процесу, а не результат. Буде дуже погано, якщо окремі політики в Євросоюзі гратимуть у "Нормандія" 2.0..

Сполучені Штати Америки готові продовжувати заходи сприяння, щоби домогтися завершення війни в Україні. Вашингтон приєднається до мирного процесу, коли випаде така нагода.Про це заявив американський державний секретар Марко Рубіо після телефонної розмови з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Посадовця США цитує журналіст "Радіо Свобода Європа" Алекс Рауфоглу в соцмережі Х."Щоразу, коли ви бачите ці масштабні удари з того чи іншого боку, це нагадування про те, чому це жахлива війна, яка триває довше, ніж Друга світова війна, і чому їй потрібно покласти край", — наголосив Рубіо.Він запевнив, що США готові та підготовлені зробити все можливе, щоби сприяти закінченню цієї війни між Росією й Україною."Сподіваюся, в якийсь момент випаде нагода знову зіграти цю роль", — акцентував держсекретар США під час візиту до Індії.Також він прокоментував свою телефонну розмову з російським міністром Сергієм Лавровим. Американський посадовець поінформував, що росіянин передав йому послання від Володимира Путіна, яке призначене для президента США Дональда Трампа. За словами Рубіо, він уже передав його лідеру США.Крім того, він применшив припущення про те, що вчорашньою заявою Росія закликала саме США вивести своїх співробітників посольства з Києва.На переконання американського державного секретаря, Москва загалом попереджає дипломатичні представництва про те, що столиця України залишається небезпечною."Небезпека у всіх цих війнах, що далі вони продовжуються, полягає в тому, що завжди існує загроза ескалації", — пояснив Марко Рубіо.Нагадаємо, що вчора міністр закордонних справ країни-агресорки Росії Сергій Лавров провів телефонні перемовини із державним секретарем США Марко Рубіо. Він попередив, що Москва "приступає" до системних ударів по об’єктах у Києві, які, за твердженням Москви, використовуються для потреб ЗСУ..