Політика

Президент Володимир Зеленський не виключає можливості зустрічі з американським лідером Дональдом Трампом в Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН.Таку заяву український лідер зробив під час спільного брифінгу із президенткою Європарламенту Робертою Мецолою у Києві."Наші команди працюють, щоб вийшло нам зустрітися", — сказав він.Варто зауважити, що речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий 17 вересня підтвердив, що український лідер наступного тижня відвідає Генеральну асамблею ООН у Нью-Йорку. За його словами, у Зеленського буде насичений графік двосторонніх зустрічей з главами держав та урядів."Буде ціла низка заходів за участі керівництва країни та МЗС, націлені на консолідацію міжнародної підтримки, привернення уваги до наслідків російської агресії, окремий акцент на викраденні українських дітей та на відповідальності РФ за злочини", — сказав Тихий.Нагадаємо, днями американський президент Дональд Трамп заявив, що допускає можливість зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським і російським диктатором Володимиром Путіним. Однак він вважає, що організувати її буде нелегко.Водночас Трамп наголошував, що українському лідеру Володимиру Зеленському "доведеться піти на угоду".  На яку саме угоду доведеться піти Зеленському, президент США так і не уточнив. Водночас він відзначив, що йому доведеться особисто брати участь у переговорах між Зеленським і російським диктатором Володимиром Путіним.

У середу, 17 вересня, президент Володимир Зеленський у Києві провів зустріч із президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що у ході перемовин вони "обговорили ключові теми, які є між Україною та європейськими інституціями".Зокрема, під час зустрічі Зеленський та Мецола зупинилися на таких питання:підтримка перемовин щодо вступу України у Євросоюз і важливість відкриття першого кластера якнайшвидше;санкції проти Росії та ухвалення 19-го пакету санкцій Євросоюзу;російські активи;соціальні питання: будівництво укриттів для шкіл і підтримка Європою нашої програми безоплатного харчування для всіх українських дітей у школах."Розраховуємо, що ЄС буде також предметно з нами в цих питаннях. Цінуємо, що в Україні запрацює Офіс Європейського парламенту і це посилить координацію між нашим парламентом та Європарламентом. Дякую за всю підтримку. Дякую всім, хто допомагає", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 12 вересня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про продовження санкцій проти Російської Федерації. Обмежувальні заходи, запроваджені через військову агресію проти України, діятимуть до 15 березня 2026 року.Також повідомлялось, що Європейська комісія пропонує нову ідею щодо того, як направити мільярди євро заморожених російських активів до України, замінивши гроші, перераховані до Києва, борговими розписками, що підтримуються ЄС.

У середу, 17 вересня, міський голова Львова Андрій Садовий заявив про виявлення пристрою для прослуховування у його робочому кабінеті. "Жучок" знайшли випадково, він був замаскований під зарядний блок до радіотелефону.Про це посадовець повідомив на своїй сторінці у Telegram.За його словами, минулого тижня один з радіотелефонів у кабінеті почав "глючити". Його віддали в ремонт. Після перевірки фахівці виявили, що у звичайний зарядний блок були вмонтовані SIM-карта, карта пам'яті та мікрофон."У звичайний зарядний блок радіотелефону криво припаяли SIM-карту, карту пам’яті та мікрофон. Минулого тижня телефон почав "виснути", віддали в ремонт — результат бачите", — зазначив мер.Міський голова наголосив, що очікує на реакцію правоохоронних органів."Якщо це зробили якісь іноземні спеціальні служби, то тут, звичайно, вже СБУ та наші органи контролю мають спрацювати. Якщо це зробили українці, хтось з українських спецслужб, то у мене є питання: навіщо робити таку халяву?" — додав Садовий.Нагадаємо, раніше журналісти Bihus.Info отримали розсекречені прослуховування депутатів Київської міської ради, чиновників Київської міської державної адміністрації та інших учасників неформальної групи, що займалася земельними питаннями у столиці й орієнтувалася на так званого "смотрящого за Києвом" Дениса Комарницького.

Країна-агресорка Росія намагається втрутитися у виборчий процес в Молдові. Зокрема, Кремль витрачає значні кошти та ресурси для дестабілізації у країни через пропаганду.Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий на брифінгу."Що стосується Молдови: ви праві, наближається дата виборів у Молдові, наприкінці вересня. Ми знаємо, що Росія докладала і докладає колосальних зусиль для дестабілізації Молдови, вливає гроші, ресурси, намагається дестабілізувати за допомогою дезінформації, пропаганди, різних методів. Все це, на нашу думку, становить грубе втручання у внутрішні справи Молдови", — сказав вінПосадовець зазначив, що Україна розраховує на те, що попри намагання країни-агресорки у вибори в Молдові відбудуться демократично."Ми бажаємо нашій дружній Молдові процвітання і безпеки, гідного рівня життя, яке забезпечує наше спільне майбутнє членство у ЄС. Ми вважаємо, що ми маємо спільно рухатися з Молдовою на цьому шляху, синхронно просуватися до членства у ЄС", — наголосив Тихий.Нагадаємо, лідерка Молдови Мая Санду наголошувала, що Російська Федерація розширила своє втручання у вибори в її державі. Для цього Москва охопила діаспору за кордоном напередодні виборів до парламенту.Також раніше президентка Молдови заявляла, що Росія готує безпрецедентне втручання в парламентські вибори. Готуються кампанії з дезінформації та маніпулювання громадською думкою, організовані з-за кордону, проплачені протести та саботаж голосування в діаспорі.

П’ятий саміт Міжнародної Кримської платформи відбудеться наприкінці цього місяця. Захід пройде у штаб-квартирі Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку.Про це повідомив голова Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга. Він зазначив, що саміт заплановано на 24 вересня."Саміт, який відбудеться у 80-ту річницю ООН, підтвердить глобальну відданість цілям і принципам Статуту ООН: суверенітету, територіальній цілісності держав та миру", — зазначив очільник МЗС.За словами Сибіги, саміт Кримської платформи демонструє тверду позицію Генеральної Асамблеї ООН у підтримці поваги до Статуту в контексті російської агресії та спроби анексії території України. Він зазначив, що з 2014 року Генасамблея ООН ухвалила понад двадцять резолюцій, які підтверджують, що Крим є невіддільною частиною України."Ми запрошуємо всі миролюбні держави-члени ООН приєднатися до саміту, підтримати Статут і допомогти просуванню справедливого і тривалого миру в Україні відповідно до принципів Статуту ООН", — закликав Сибіга.Нагадаємо, 13 вересня в Києві відбувся вже п’ятий Саміт перших леді та джентльменів. Це ініціатива першої леді України Олени Зеленської, що за декілька років стала справжньою міжнародною платформою.Також раніше стало відомо, що перша леді України Олена Зеленська зустрінеться з дружиною американського президента Меланією Трамп. Це відбудеться під час Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку наприкінці цього місяця.

У середу, 17 вересня, народні депутати підтримали ратифікацію угоди про сторічне партнерство України з Великою Британією. Документ передбачає суттєве посилення військової підтримки.Про це повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак."Верховна Рада ратифікувала угоду про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Також посадовець додав, що "це важливо".Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк заявив, що рішення підтримали 295 народних депутатів.Що передбачає угодаДокумент закріплює нову довгострокову рамку двосторонньої співпраці, яка торкається безпеки, оборони, економіки, науки, технологій і культурних зв’язків."Угода, зокрема, передбачає суттєве посилення військової підтримки: Сполучене Королівство зобов’язується щороку надавати Україні військову допомогу на суму не менше 3,6 мільярда фунтів до фінансового 2030-2031 року та після — за потреби", — пояснили в прес-службі Верховної Ради.Йдеться про навчання українських військових, підтримку пілотів, постачання військової авіації, розширену співпрацю у виробництві оборонної продукції, а також залучення до форматів спільної експедиційної взаємодії, таких як Joint Expeditionary Force.Нагадаємо, 26 серпня міністр оборони України Денис Шмигаль провів зустріч із військовим керівництвом Великої Британії. Однією з тем обговорення стала співпраця у виробництві безпілотників. Також сторони обговорили підготовку наступного засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн".

У Європі набирає обертів розширення використання заморожених російських активів для фінансування України після нового тиску з боку президента США Дональда Трампа та зміни позиції Німеччини.Про це повідомляє Bloomberg.За словами людей, знайомих із цим питанням, європейські уряди та їхні союзники у "Великій сімці" шукають способи подальшого використання знерухомлених активів для отримання додаткових доходів для підтримки оборони Києва від війни Москви.Переважна більшість із близько 300 мільярдів доларів знерухомлених активів Москви знаходиться в Європі. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила у своїй промові на початку цього місяця, що ЄС потрібно знайти нові способи змусити Росію платити за її війну."Нам потрібно терміново працювати над новим рішенням для фінансування воєнних зусиль України на основі іммобілізованих російських активів", — сказала вона під час свого звернення до ЄС. "Завдяки залишкам готівки, пов’язаним із цими російськими активами, ми можемо надати Україні репараційний кредит".Німеччина, яка довго обережно ставилася до захисту фінансового центру Європи та поваги до державного імунітету, стала рішучим прихильником максимізації прибутку від фондів, повідомили джерела, які побажали залишитися анонімними. "Зміна курсу Берліна відбувається на тлі побоювань, що якщо підтримка США за Трампа зменшиться, тягар підтримки України ляже важким тягарем на найбільшу економіку Європи, що може ще більше підживити зростання ультраправих у Німеччині", — пише видання.Цей крок не передбачає повної конфіскації, на якій продовжують наполягати США та деякі східноєвропейські країни. ЄС, країни G7 та Австралія заморозили активи центральних банків Росії після вторгнення та минулого року домовилися спрямувати процентний дохід в Україну.Очікується, що це питання буде порушено деякими міністрами фінансів ЄС на зустрічі в Копенгагені цього тижня та лідерами ЄС у жовтні, заявили чиновники. В ідеалі рішення має бути остаточно прийнято на саміті лідерів Євросоюзу 23-24 жовтня.Раніше стало відомо, що Європейська комісія пропонує нову ідею щодо того, як направити мільярди євро заморожених російських активів до України, замінивши гроші, перераховані до Києва, борговими розписками, що підтримуються ЄС.Додамо, 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер теж виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.

У середу, 17 вересня, Верховна Рада в цілому ухвалила законопроект №13266 про військового омбудсмена. Документ передбачає його призначення і звільнення президентом України. Про це у Telegram-каналі повідомила народна депутатка від партії "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко. За її словами, цю пропозицію підтримали 283 депутати. Законопроектом №13266 пропонується: створити посаду Військового омбудсмена, який буде призначатися президентом України. Визначити правовий статус Військового омбудсмана, порядок призначення на посаду та припинення його повноважень; визначити основні завдання, права та обов’язки Військового омбудсмана, а також порядок утворення офісу Військового омбудсмана; встановити порядок подання і розгляду скарг та проведення перевірок Військовим омбудсманом. Створення інституції військового омбудсмена, який би захищав права військовослужбовців, анонсували ще в грудні 2024-го. Законопроект про омбудсмена лежить у Раді з травня цього року. В червні його ухвалили в першому читанні.Нагадаємо, у грудні 2024 року Володимир Зеленський призначив на посаду військового омбудсмена відому правозахисницю Ольгу Решетилову. До цього президент України заявляв, що має "сильну кандидатуру" на цю посаду.

Союзники України намагаються всіма способами утримати американського президента Дональда Трампа на своєму боці. Цього тижня до дипломатичних інструментів залучили самого короля Великої Британії Чарльза.Як повідомляє видання Politico, спільно з першою леді Меланією, Трамп стане першим президентом США, якого офіційно приймуть у Віндзорському замку. Це стало ще одним винятком у низці незвичайних кроків другого державного візиту Трампа.Наразі Лондон готує пишне приймання із банкетом, почесним ескортом і військовим авіапарадом. За цією церемонією стоїть і політична мета. Британія хоче нагадати про довгу історію військового співробітництва між Лондоном та Вашингтоном. Видання наголошує, що британська влада сподівається, що королівський "шарм" допоможе прем'єр-міністру Кіру Стармеру переконати Трампа посилити тиск на російського диктатора Володимира Путіна. Хоча офіційно переговори про мир в Україні не значаться в програмі, джерела очікують, що їх проведуть "за закритими дверима".У коментарі Politico неназваний високопоставлений військовий чиновник зазначив, що король "дуже близький" до деталей переговорів про припинення вогню й особисто до президента Володимира Зеленського. Це дає Лондону унікальну перевагу — монарха, який тихо, але послідовно підтримує Київ."На відміну від холодного ставлення до українського президента, Трамп демонструє глибоку повагу до британської монархії. Вирушаючи до Лондона, він назвав Чарльза "елегантним джентльменом" і візит — "великою честю", — зазначає видання.Так, після скандальної зустрічі між Трампом та Зеленським, яка пройшла у лютому цього року в Овальному кабінеті, український президент знайшов підтримку саме в Чарльза. Король несподівано запросив його на чай у Сандрінгем, а потім — на обід у Віндзорському замку перед червневим самітом НАТО.Орісія Луцевич із Chatham House зазначила, що жести Чарльза стали сигналом "солідарності та нагадуванням про те, хто жертва, а хто агресор". За словами колишньої британської дипломатки, монарх уміє знаходити форми вираження своєї позиції, навіть не виступаючи публічно.Видання зауважило, що у ході візиту Трамп проведе ніч у Віндзорі, де на нього чекають каретна процесія, обід у парадній залі та державний банкет. За словами неназваних екс-дипломатів, саме в кулуарах король може спробувати переконати президента підтримати Україну."Нещодавно Чарльз у посланні до Дня незалежності України закликав до "справедливого і міцного миру". Експерти не виключають, що він знову згадає Україну у своїй промові на банкеті. Символізм візиту підкреслює роль Лондона та Вашингтона як союзників у війнах", — зазначає видання.Попри це лишається питання, чи зможе король реально вплинути на американського лідера. Радники вказують, що подібні приймання раніше допомагали переконати Трампа у важливості НАТО. Цього разу разом із ним прибувають держсекретар Марко Рубіо і спецпосланець Стів Віткофф, яких також намагатимуться схилити до підтримки Києва.Politico наголошує, що Трамп ясно дав зрозуміти, що додаткові заходи Вашингтона проти Москви можливі тільки після того, як союзники по НАТО перестануть купувати російську нафту і запровадять тарифи проти Китаю. За словами експертів, така позиція залишає мало простору для маневру. Видання зробило висновок, що Трамп може прислухатися до доводів короля, але очікувати різкого повороту в його політиці експерти поки що не готові.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що мирна угода у війні між Росією та Україною не може бути укладена коштом політичного суверенітету та територіальної цілісності Києва. Мерц наголосив, що продиктований мир, мир без свободи, спонукав би Путіна шукати свою наступну ціль.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що мирна угода у війні між Росією та Україною не може бути укладена коштом політичного суверенітету та територіальної цілісності Києва.Слова політика цитує видання Reuters. Порушення Росією повітряного простору Польщі та Румунії є частиною тривалої тенденції перевірки кордонів та саботажу з боку президента Володимира Путіна, заявив у середу канцлер Німеччини Фрідріх Мерц."Росія хоче підступно дестабілізувати наші вільні суспільства", — заявив Мерц нижній палаті парламенту Бундестагу.Він також зазначив, що мирна угода у війні в Україні не може бути укладена коштом політичного суверенітету та територіальної цілісності Києва."Продиктований мир, мир без свободи, спонукав би Путіна шукати свою наступну ціль", — додав Мерц. Цікаво, що у серпні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що прогрес у мирному врегулюванні російсько-української війни наразі становить лише близько 2%.Нагадаємо, за даними Reuters, військові керівники Сполучених Штатів та низки європейських країн завершили обговорення військових гарантій безпеки щодо України та тепер представлять їх своїм відповідним радникам з національної безпеки. Раніше віце-президент США Джей Ді Венс заявляв, що переговори щодо припинення війни Росії проти України зосереджені на двох основних питаннях — гарантіях безпеки для Києва та територіях, які Москва прагне взяти під контроль.Своєю чергою, за інформацією Reuters, російський диктатор Володимир Путін вимагає від України відмовитися від усього східного Донбасу, забути про амбіції щодо вступу до НАТО, зберегти нейтралітет і не впускати західні війська до країни.

У середу, 17 вересня, з візитом до України прибула президентка Європейського парламенту Роберта Мецола.Про це вона повідомила у соцмережі X. Подробиці її перебування у Києві не уточнюються. "Наступна зупинка: Київ", — йдеться у повідомленні посадовиці.Next stop: Kyiv 🇪🇺🇺🇦 pic.twitter.com/GwlMDM9SoB— Roberta Metsola (@EP_President) September 17, 2025Варто зазначити, що 16 липня представницю Мальти Роберту Мецолу переобрали головою Європейського парламенту.Цікаво, що Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".Нагадаємо, 12 вересня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про продовження санкцій проти Російської Федерації. Обмежувальні заходи, запроваджені через військову агресію проти України, діятимуть до 15 березня 2026 року.Також повідомлялось, що Європейська комісія пропонує нову ідею щодо того, як направити мільярди євро заморожених російських активів до України, замінивши гроші, перераховані до Києва, борговими розписками, що підтримуються ЄС.

У Білому домі та Пентагоні зростає підтримка післявоєнної європейської місії в Україні. Якщо таку місію реалізують, це буде операція на основі європейських сил і ресурсів, а з боку Вашингтона буде допомога у таких сферах, як розвідка та повітряна підтримка, але без присутності американських військових.Як повідомляє видання Politico, важливо, що така місія створила б певні гарантії безпеки для України. "Звичайно, це не будуть гарантії за п'ятою статтею НАТО, до яких закликає президент Володимир Зеленський, але, ймовірно, це найкраще, на що він може сподіватися наразі. Така місія також надала б чимало переваг Європі, НАТО та США", — наголошує видання.По-перше, присутність європейських військ в Україні була б видимим і надійним засобом стримування російського диктатора Володимира Путіна, адже продовження російських операцій в Україні та за її межами призвело б до жертв серед європейців та неминучої відповіді."Важливо відповісти на запитання: чи захоче Путін більше? І якщо Росія зрештою атакуватиме території НАТО, війська західних союзників в Україні надали б критично важливий час для озброєння, мобілізації та підготовки значно більших і потужніших сил", — наголошує видання.Розгорнуті в межах операції “Атлантична рішучість” (OAR), 6000 американських військових у Європі є не просто засобом стримування — вони є надійною силою, готовою до дій вже сьогодні, і запорукою значно більшого розгортання американських військових у випадку необхідності. Таким чином, європейська система раннього попередження та OAR разом забезпечують час і простір для розгортання більшості, якщо не всіх, сил, необхідних для протистояння будь-якому російському вторгненню.По-друге, розгортання сил з підтримання миру в Україні також покращило б незалежні оперативні можливості Європи. Хоча багато місій під егідою Євросоюзу, таких як місії в Боснії, Косово, Перській затоці та Індійському океані, були успішними й отримали високу оцінку, вони не були готовими до повномасштабних бойових дій."Впродовж півстоліття такі країни, як Франція, прагнули сформувати надійні військові структури та потенціал, незалежні від США. Європейська місія в Україні, підтримана американськими силами “за горизонтом”, стала б наступним кроком у цьому процесі", — додає Politico.Також відповідна місія допомогла б виявити та відновити вкрай необхідні континенту військові структури, людські ресурси, бойове обладнання та логістичні можливості, втрачені протягом десятиліть "відпустки від історії". У Politico наголошують, що з часу повномасштабного вторгнення Путіна в Україну у 2022 році було зроблено великі кроки вперед, але потрібно зробити значно більше. Україна розвіяла ілюзії Європи та США про короткі війни та невеликі бюджети."І хоча переозброєння європейських збройних сил є суттєвим, воно все ще недостатнє для боротьби з повномасштабним російським вторгненням", — наголошує видання.За даними Politico, у цьому контексті таке розгортання військ викрило б недоліки європейських збройних сил у повному спектрі оперативних можливостей. Як приклад у виданні навели брак вертольотів, артилерійських боєприпасів і стратегічних транспортних літаків. Це є загальновизнаною проблемою вже протягом багатьох років, а місія в Україні показала б брак дрібних предметів, необхідних для синхронізованих дій європейських військових. "Для утримання військ на полі бою потрібні цистерни з паливом і водою, маскувальні сітки, обігрівачі для наметів і сотні інших речей, яких, імовірно, наразі бракує. Якщо керівництво європейських сил ще не усвідомило цього, їхні військові їм про це сказали б", — зауважили у виданні.План американського президента Дональда Трампа не передбачає відмову від Європи. Вашингтон може й буде надавати значну підтримку з-за меж України, включаючи командування і контроль, логістику, повітряну підтримку та інші ресурси, не обмежені великою відстанню. Надання допомоги у протиповітряній обороні, розвідці, спостереженні, є настільки ж цінним, незалежно від того, надається така допомога європейським силам з Києва чи Кракова."Правда полягає в тому: якщо ця місія буде реалізована, неминуче виникнуть вимоги з її розширення, а також більш безпосередньої підтримки з боку США. Розширення місії є характерним для американського військового керівництва, яке діє совісно та спільно з союзниками", — додали у Politico. Наприклад, коли у 2006 році країни НАТО погодилися перебрати від США контроль над деякими районами Афганістану, члени Альянсу спочатку домовилися, що будуть "самодостатніми". Втім, незабаром після того, як їхні контингенти почали планувати розгортання, з'явилися запити на американські вертольоти, сили швидкого реагування, спеціальні сили та розвідувальну допомогу. Видання наголошує, що США надали необхідну підтримку в межах своїх можливостей.Втім, у випадку з Україною Білий дім встановлює чітку географічну межу, і, власне, те саме робить і американський народ. Європейські сили в післявоєнній Україні є важливою місією для українців, які хоробро і наполегливо боролися проти російської армії. Зараз Україна просить гарантій безпеки, щоб Путін не провів нове вторгнення."За умови належного укомплектування, підготовки та оснащення, така місія принесе користь не тільки Україні, а й матиме значні побічні переваги для європейської оборони, як у вигляді короткострокового запобіжного механізму, так і як засіб відновлення вкрай необхідного оборонного потенціалу в довгостроковій перспективі", — наголошує видання.У виданні визнали, що найскладнішим завданням буде переконання європейських виборців у важливості формування та розгортання таких сил, оскільки вони наражатимуть на небезпеку своїх синів і дочок. Але така ціна надання гарантій безпеки, забезпечення тривалого миру і, якщо цей мир не вдасться, готовності захищати не тільки Україну, а й усю Європу.Нагадаємо, раніше The Economist повідомляло, що Північноатлантичний альянс зазнав найбільшого порушення свого повітряного простору в історії, коли на територію Польщі залетіли 19 російських безпілотників. Такі інциденти випробовують волю НАТО, і це нова битва Європи за захист свого неба від російської агресії.

Успішні спроби Чеської Республіки закупити понад мільйон артилерійських снарядів для України піддаються критиці з боку популістської партії, яка лідирує в опитуваннях напередодні парламентських виборів у жовтні.Про це повідомляє Politico.Лідер партії ANO та колишній прем'єр-міністр Андрей Бабіш заявив, що ця ініціатива, яка цього року вже доставила один мільйон патронів, коштує забагато грошей платників податків, які слід було б витрачати "на наших власних людей". В інтерв'ю Reuters він назвав цю ініціативу "гнилою" та сказав, що її буде скасовано, якщо він повернеться до влади."Виходячи з інформації, яку ми маємо, це стосується неналежної норми прибутку, низької якості та сумнівних постачальників. З цих причин це питання має вирішуватися на рівні НАТО", — сказав заступник голови ANO Карел Гавлічек.Чеський уряд під керівництвом прем'єр-міністра Петра Фіали захистив ініціативу щодо боєприпасів."Будь-яке припинення цієї ініціативи буде справжнім подарунком для [російського диктатора Володимира] Путіна. Ті, хто про це говорить, ризикують безпекою Європи", — попередив минулого місяця міністр закордонних справ Ян Ліпавський на зустрічі з чеськими послами.Прага розпочала постачання боєприпасів у 2024 році у відповідь на затримки США з постачанням снарядів Україні. Дефіцит позбавляв київські війська важливої ​​зброї в той час, коли Росії допомагав її союзник Північна Корея, і вона здобувала перевагу на полі бою.Президент Чехії Петр Павел заявив, що до цієї ініціативи Росія мала десятиразову перевагу в артилерійських боєприпасах, але з того часу ця перевага скоротилася до двох до одного на користь Москви.Ініціатива збирає західні пожертви боєприпасів, а також закуповує снаряди на світовому ринку та надсилає загальну суму до Києва. Це полегшує навантаження на інші країни, і організатори заявили, що зростання кількості пожертв є доказом її успіху.Минулого року Чеська Республіка скоординувала постачання 1,5 мільйона набоїв великого калібру за фінансової підтримки 14 країн. Цього року вона планує поставити 1,8 мільйона набоїв, повідомив Алеш Витечка, голова Міжурядового агентства оборонного співробітництва. Ці зусилля зазнали критики через ймовірну відсутність прозорості, але в інтерв'ю BBC Павел назвав такі скарги "спроби підірвати ініціативу".Однак скептицизм ANO щодо зусиль щодо боєприпасів знайшов відгук у чеських виборців. У червневому опитуванні організації Stem було поставлено питання про рівень підтримки України з боку Чехії: 49 відсотків сказали, що це забагато, 29 відсотків — що це приблизно правильно, а шість відсотків вважали, що цього недостатньо.Витечка наголосив, що уряд прагне бути максимально прозорим, але зазначив, що деяку інформацію необхідно приховувати від громадськості. "Ми не можемо публічно розголошувати тип чи ціну боєприпасів, їхнє місце призначення чи дату доставлення. Однак про кожну окрему пожертву повідомляється щотижня", — сказав він.Завдяки ініціативі щодо боєприпасів, додав він, Чеська Республіка почала відігравати значну роль в організації військової допомоги Україні, не беручи на себе більшого фінансового тягаря.Раніше у квітні з’являлася інформація, що чеська ініціатива має вдосталь ресурсів для забезпечення щомісячного постачання в Україну боєприпасів до вересня 2025 року.Як відомо, Чехія активно допомагає Україні постачаннями снарядів. Також ця країна відіграє одну з провідних ролей у роботі "Коаліції дронів" для України.Нагадаємо, на початку серпня президент Чехії Петр Павел заявив в інтерв'ю BBC, що ціною виживання України як незалежної держави може стати тимчасова російська окупація частини української території. За його словами, війну зараз не можна виграти на полі бою, треба змусити Росію сісти за стіл переговорів.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко продовжує риторично дистанціюватися від нещодавнього вторгнення Росії в польський повітряний простір, намагаючись приховати той факт, що Білорусь де-факто є союзником у війні Росії проти України. Ситуацію проаналізували експерти американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Як зазначають аналітики, 15 вересня, у відповідь на вторгнення Росії в польський повітряний простір з 9 по 10 вересня, Лукашенко заявив, що Білорусь не брала участі в жодних вторгненнях безпілотників у польський та литовський повітряні простори. Лукашенко стверджував, що білоруські війська збивали безпілотники, що прямували до Польщі, та витратили "величезні" ресурси на їх знищення. Лукашенко стверджував, що Білорусь повідомила польську владу про безпілотники, які білоруські війська не змогли збити. Диктатор звинуватив Польщу у "брудних трюках" та заявив, що Польща явно має невизначені плани, які Білорусь повинна "розгадати" та "дати опір". "Заяви Лукашенка, ймовірно, є спробою відвернутися від способів, якими Білорусь співпрацює з Росією та допомагає Москві у військових зусиллях, зокрема через російсько-білоруські військові навчання "Захід-2025", а також зусилля Білорусі щодо допомоги РФ в її схемах обходу санкцій та підтримку формування російських сил", — зазначили в ISW.Як відомо, в ніч на 10 серпня, коли Росія масово атакувала Україну, 19 російських безпілотників залетіли в повітряний простір Польщі. У зв'язку з цим країна підняла в небо бойову авіацію та вперше збивала російські дрони. Сили ППО Польщі збили чотири безпілотники.У відповідь на те, що сталося, НАТО розпочало операцію "Східний вартовий", а також польський президент підписав резолюцію про згоду на перекидання військ НАТО до Польщі.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо заявив, що вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір є неприйнятним. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, чи навмисно Росія відправила безпілотники на територію Польщі.

Дев'ятнадцятий пакет санкцій Європейського Союзу проти країни-агресорки Росії буде спрямований проти криптоактивів, банківської та енергетичної сфер.Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у своєму допису в соцмережі X після телефонної розмови з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом."Я мала гарну розмову з президентом США Дональдом Трампом щодо посилення наших спільних зусиль для збільшення економічного тиску на Росію шляхом вжиття додаткових заходів. Комісія незабаром представить свій 19-й пакет санкцій, спрямований проти криптоактивів, банків та енергетики", — наголосила вона.Посадовиця зазначила, що воєнна економіка РФ, яка підтримується доходами від викопного палива, "фінансує кровопролиття в Україні". Відтак, Єврокомісія пропонуватиме, аби ЄС "пришвидшив поступову відмову від імпорту викопного палива з Росії".Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп запевнив, що готовий запровадити серйозні санкції проти Російської Федерації, але лише у тому випадку, коли всі країни Північноатлантичного альянсу зроблять те ж саме та припинять купувати нафту країни-агресора.Водночас міністр Угорщини у справах ЄС Янош Бока зауважив, що Сполучені Штати Америки з більшим розумінням відносяться до того, що Словаччина та Угорщина продовжують імпортувати російський газ та нафту, ніж Європейський Союз.Додамо, за даними Reuters, в зовнішній торгівлі Росії набирає обертів бартер з іншими країнами. До таких кроків Москва вдається задля того, щоб обійти санкції Заходу.  Зокрема, у рамках бартерної торгівлі російські компанії обмінюють пшеницю на китайські автомобілі, а насіння льону — на будівельні матеріали.