Політика

У вівторок, 2 червня, президент Володимир Зеленський провів зустріч із волонтером та громадським діячем Сергієм Притулою.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що під час зустрічі було обговорено освітні проєкти, більшу державну підтримку для "Пласту" та інших патріотичних організацій."І вдячний за готовність підтримувати нашу державу там, де активності державних інституцій зараз недостатньо", — зауважив він.За словами Зеленського, також було розглянуто громадські пропозиції щодо:експорту українського озброєння;взаємодії держави та благодійних фондів у питаннях військових закупівель."Будемо й більше підтримувати волонтерську діяльність українців. Слава Україні!" — резюмував гарант.Нагадаємо, 27 травня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Серед головних тем — посилення української системи протиповітряної оборони, зокрема можливостей протидії балістичним загрозам.Додамо, 1 червня у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal..

У вівторок, 2 червня, президент Володимир Зеленський заслухав детальну доповідь керівника Головного управління розвідки Міноборони Олега Іващенка щодо військових та політичних планів ворога. Отримані дані свідчать про наміри Російської Федерації атакувати українські компанії, які займаються розробкою новітніх ракетних технологій.Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.Загроза для оборонного комплексу УкраїниЯк зазначив глава держави, військова розвідка отримала вичерпну інформацію про роботу російського військово-промислового комплексу, включаючи розташування заводів, ланцюги постачання імпортних верстатів та імена іноземних пособників Кремля. Водночас Москва визначила успіхи України у створенні власної балістичної системи та засобів протиракетної оборони як стратегічну загрозу для себе. Через це загарбники планують серію ударів по оборонних підприємствах."Знаємо також, що одним із ключових напрямків для подальших російських ударів по Україні — військових, політичних та пропагандистських — обрано українські компанії, які демонструють прогрес у розвитку всіх типів ракетних технологій", — заявив Володимир Зеленський.Глава держави запевнив, що Україна спільно з партнерами вже готує заходи протидії. За його словами, Росія панічно боїться спроможності нашої держави "виробити власну балістичну систему й локалізувати виробництво антибалістичного захисту".Перехоплені плани Кремля щодо Молдови та КавказуОкрім суто військових цілей, ГУР МО здобуло внутрішні документи Російської Федерації, які розкривають стратегію політичного тиску. Кремль намагається заблокувати безпекові та економічні зв'язки України з Молдовою, країнами Близького Сходу, Затоки та Південного Кавказу. Особливе занепокоєння викликає ситуація у Вірменії, де Росія намагається вплинути на результати майбутніх виборів.Зеленський закликав європейські країни до більш рішучих дій заради нейтралізації російського впливу на міжнародній арені. Україна планує виступити з конкретними пропозиціями для посилення безпеки усього регіону.Нагадаємо, у Дніпрі завершилася рятувальна операція на місці "прильоту" після нічного обстрілу 2 червня. Кількість поранених зросла до 42 людей..

Президент Словаччини Петер Пеллегріні оголосив, що головною передумовою для будь-якого подальшого просування України на шляху до Європейського Союзу має стати повне дипломатичне завершення війни з Росією. Лідер сусідньої держави категорично виступив проти надання Києву особливих умов чи прискорених процедур євроінтеграції.Про це йдеться на сторінці в Facebook політика.Дипломатичний мир як головна передумоваБратислава вважає, що припинення бойових дій та досягнення стабільності є безальтернативним першим кроком для відновлення розмов про європейське майбутнє України. Петер Пеллегріні переконаний, що це завдання має залишатися ключовим пріоритетом як для нашої країни, так і для всієї міжнародної спільноти."Пріоритетом має стати завершення конфлікту в Україні дипломатичним шляхом, це має бути основною умовою для розмов про реальні кроки, які б наблизили Україну до членства в Європейському Союзі", — наголосив президент Словаччини.Водночас він додав, що поточна безпекова ситуація не може слугувати виправданням для запровадження будь-яких пільгових механізмів чи преференцій.Жодних привілеїв порівняно з БалканамиСловацький лідер порівняв євроінтеграційні зусилля Києва з досвідом інших претендентів, зокрема держав Західних Балкан, які витратили роки на виконання складних технічних умов та проведення масштабних внутрішніх реформ. На його думку, надання Україні особливого статусу надіслало б хибний політичний сигнал іншим кандидатам."Жодна країна, незалежно від того, в якій складній ситуації вона перебуває, не може отримати лише через цю ситуацію, наприклад, війну, якісь пільги порівняно з країнами Західних Балкан, які пройшли справді довгий і важкий шлях реформ", — заявив він.Пеллегріні також відкинув ідеї так званого асоційованого чи часткового членства, наполягаючи на тому, що розширення блоку повинно відбуватися за єдиними та суворими правилами для всіх без винятку осіб. Політична підтримка з боку Братислави буде можливою лише за умови стовідсоткової відповідності Києва всім Копенгагенським критеріям."Якщо Україна колись у майбутньому виконає ці правила та умови, Словаччина підтримуватиме її на шляху до членства в Європейському Союзі, але Словаччина не підтримуватиме таких скорочень та будь-якого протегування когось на шкоду іншим", — пояснив він.На завершення словацький очільник висловив глибокий скепсис щодо самої спроможності європейських інституцій інтегрувати країну, в якій триває збройний конфлікт."Я не можу уявити, щоб Європейський Союз мав розширитися за рахунок країни, яка наразі перебуває у стані війни з Російською Федерацією", — сказав Пеллегріні.Нагадаємо, 25 травня у місті Пряшеві голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов та державний секретар міністерства внутрішніх справ Словаччини Міхал Каліняк підписали перший міжнародний Меморандум між архівними установами двох країн..

Україна та Латвія розпочали переговори щодо прискореної передачі устаткування з латвійських теплоелектроцентралей для відбудови українських енергооб'єктів. Спільні зусилля спрямовані на посилення стійкості енергосистеми, яка зазнає постійних ворожих ударів, та підготовку до майбутніх холодів.Про це повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко в офіційному Telegram-каналі.Наслідки масованих ударів по інфраструктуріУкраїнська делегація розгорнула активну роботу в Ризі, оскільки енергетичний сектор залишається ключовою мішенню для російських обстрілів. Черговий масований удар підтвердив, що Росія намагається повністю знищити критичні об'єкти нашої країни."Під час сьогоднішнього масованого обстрілу ворог цілив не лише по житлових будинках, лікарнях і дитячих садках, а й по об'єктах енергетики та газової інфраструктури", — зазначила урядовиця.Переговори у Ризі та підготовка до зимиГоловним підсумком зустрічі з прем'єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом стало обговорення суттєвого збільшення постачання критично важливого технічного обладнання. Основний акцент зроблено на залученні потужностей латвійських ТЕЦ, що дозволить оперативно повернути світло та тепло в українські міста.Наразі команда Мінекономіки веде активну підготовку до наступного опалювального сезону. Головна мета цих переговорів — мобілізувати всі наявні міжнародні ресурси для надійного захисту та швидкої реконструкції пошкоджених енергомереж.Нагадаємо, раніше перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що нова енергосистема України передбачає чотири рівні вертикальної безпеки. Те, що планується вибудувати в нашій країні, формується за логікою енергетичних сот..

Німецький канцлер Фрідріх Мерц рішуче виступив за невідкладний початок предметного діалогу та відкриття першого переговорного кластера щодо євроінтеграції України. Очільник уряду наголосив, що будь-які суперечки між Києвом та Будапештом мають розглядатися виключно в окремому порядку і не повинні гальмувати загальноєвропейський процес.Відповідну заяву політик зробив під час спільної пресконференції з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром у Берліні.Повага до інтересів БудапештаПід час свого виступу глава німецького уряду зауважив, що офіційний Берлін із розумінням ставиться до прагнень угорської влади розв'язати наявні проблеми. Зокрема це стосується нормативного врегулювання становища угорської національної меншини, яка проживає на території України."Ми розуміємо, що Будапешт спочатку хоче врегулювати двосторонні питання, наприклад права угорської меншини в Україні", — додав Мерц.Євроінтеграція поза політичними суперечкамиВодночас німецький лідер висловив чітку позицію щодо недопустимості створення штучних бар'єрів для української сторони. На його думку, локальні політичні дискусії в жодному разі не повинні ставати на заваді подальшому зближенню Києва з Європейським Союзом."Це не повинно відбуватися на шкоду європейській підтримці та не повинно відвертати нас від мети зараз відкрити перший переговорний напрямок з Україною", — наголосив німецький лідер.Таким чином Фрідріх Мерц фактично закликав усіх партнерів по європейському блоку перейти до практичного етапу інтеграційного процесу, не зважаючи на наявні розбіжності. Варто зазначити, що запуск першого переговорного кластера є критично важливим кроком для України, однак для ухвалення цього консенсусного рішення все ще необхідна згода абсолютно всіх держав-членів ЄС.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до Європейського Союзу..

Будапешт назвав конкретні терміни можливої зустрічі прем'єр-міністра Петера Мадяра та українського лідера Володимира Зеленського. Водночас європейські сусіди виставили чітку вимогу, без виконання якої переговори лідерів опиняться під загрозою.Про це повідомляє "Укрінформ".Ключова вимога БудапештаЗа словами очільника угорського уряду, діалог між країнами залежить від вирішення багаторічної суперечки довкола забезпечення прав угорської спільноти на території України. Організація зустрічі лідерів двох держав стане можливою одразу після того, як сторони досягнуть повної згоди у цій сфері.Позитивні зрушення у діалозіПопри жорстку позицію, угорський прем'єр-міністр відзначив наявність помітного позитивного прогресу у процесі врегулювання цієї проблеми. Петер Мадяр також додав, що поточні технічні переговори між профільними відомствами України та Угорщини просуваються досить швидко і мають усі шанси успішно завершитися вже до кінця поточного тижня.Нагадаємо, раніше офіційний Будапешт назвав ключову умову для проведення майбутніх двосторонніх переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром..

У Сполучених Штатах тривають конфіденційні переговори щодо можливого розширення розміщення американської ядерної зброї в країнах Європи. Ініціатива покликана заспокоїти союзників по НАТО на тлі побоювань щодо скорочення американської військової присутності на континенті.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, знайомі з перебігом обговорень, передає "Європейська правда".Нові країни можуть долучитися до ядерної програми НАТОЗа інформацією видання, американські посадовці висловили готовність обговорювати можливість розміщення елементів ядерного стримування за межами держав, які вже беруть участь у програмі спільного використання ядерної зброї НАТО. Йдеться насамперед про розширення використання літаків подвійного призначення, здатних у разі потреби застосовувати американську ядерну зброю.За словами співрозмовників FT, такі консультації мають продемонструвати, що ядерні гарантії США для європейських союзників залишаються незмінними, навіть попри заклики Вашингтона до країн НАТО активніше інвестувати у власну оборону.Східний фланг НАТО виявляє найбільший інтересЯк зазначають джерела, найбільшу зацікавленість у можливому розширенні програми виявляють країни, розташовані поблизу кордонів Росії. Серед них називають Польщу та держави Балтії.Обговорення ведуться в рамках НАТО, однак наразі перебувають на ранній стадії й не означають автоматичного ухвалення нових рішень.Попри активні консультації, співрозмовники видання наголошують, що жодної угоди про розширення розміщення американської ядерної зброї найближчим часом не передбачається. Переговори проходять на тлі занепокоєння європейських союзників щодо можливого скорочення американської військової присутності та переорієнтації зовнішньої політики адміністрації президента США Дональда Трампа.Як працює ядерна програма НАТОНаразі в програмі спільного використання ядерної зброї НАТО беруть участь:Бельгія;Німеччина;Італія;Нідерланди;Туреччина;Велика Британія.Американська ядерна зброя, розміщена на території цих держав, залишається під контролем і охороною військових США. Водночас виключне право на її застосування зберігає Вашингтон.Нагадаємо, 1 червня у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal..

Американський президент Дональд Трамп звернувся до китайського лідера Сі Цзіньпіна з проханням, щоби той допоміг покласти край війні в Україні. Бо ситуація з мирними потугами, за його словами, "зайшла в глухий кут".Про це повідомило видання South China Morning Post. Джерела журналістів розповіли, що Трамп під час зустрічі в Пекіні сказав Сі Цзіньпіну, що нічого не може вдіяти з переговорами Росії й України."Вони ненавидять один одного та навіть кроку до якогось порозуміння не роблять", — начебто сказав Дональд Трамп головному китайцю, маючи на увазі Володимир Путіна та Володимира Зеленського.На цьому тлі він закликав Китай повернути Путіна за стіл переговорів, де він би міг поспілкуватися з президентом України Володимиром Зеленським.Журналісти зробили висновок, що цей дзвінок відображав явну вимогу Вашингтона залучити Пекін до своїх зусиль із припинення війни.При цьому, як зауважили аналітики видання, тієї самої війни, яку Трамп зробив центральним елементів своєї зовнішньополітичної програми після повернення в Білий дім 2025 року.Раніше офіційні інформаційні ресурси обидвох країн інформували, що Китай і США виявили солідарність у питанні врегулювання масштабних глобальних криз під час двосторонніх лідерських перемовин у Пекіні.Головні наддержави світу планують активізувати спільні дипломатичні зусилля, щоби посприяти завершенню повномасштабної війни Росії проти України та стабілізувати інші гарячі точки планети.Нагадаємо, що 27 травня президент Володимир Зеленський звернувся зі спеціальним листом до лідера США Дональда Трампа та Конгресу із закликом посилити підтримку України..

Американський президент Дональд Трамп провів переговорів з прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу та представниками "Хезболли". Сторони погодилися припинити бойові дії. Це те, чого вимагав Тегеран.Відповідну заяву Дональд Трамп опублікував у своїй соціальній мережі Truth Social.За його словами, він провів телефонну розмову з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, після якої ухвалене спільне рішення не скеровувати ізраїльські війська до Бейрута."Я провів дуже продуктивну телефонну розмову з прем'єр-міністром Ізраїлю Бібі Нетаньягу, він не скерує війська до Бейрута, а ті війська, що вже вирушили туди, вже повернули назад", — написав американський президент.Також він поінформував про контакти через посередників із представниками "Хезболли". Лідер США наголосив, що сторони погодилися припинити взаємні атаки."Через високопоставлених представників я провів дуже продуктивну розмову з "Хезболлою", і вони погодилися припинити всі бойові дії — Ізраїль не буде на них нападати, а вони не будуть нападати на Ізраїль", — заявив Дональд Трамп.Саме деескалації в Лівані раніше вимагав Іран для продовження переговорів із Вашингтоном. Тегеран офіційно призупинив переговори зі США. Це пов’язано з активізацією бойових дій у Лівані та "злочинами сіоністів".Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

Нова енергосистема України передбачає чотири рівні вертикальної безпеки. Те, що планується вибудувати в нашій країні, формується за логікою енергетичних сот.Про це заявив перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на міжнародному форумі "Архітектура безпеки" в Києві."Ми не відновлюємо стару систему, ми будуємо нову. Стару систему збудували в логіці мирного часу — централізація, масштаб, економічна оптимізація — в стабільному середовищі така модель давала ефективність, але в умовах війни концентрація стала ризиком, тому наше завдання збудувати систему, яку складніше зруйнувати та легше відновити", — пояснив він.За його словами, у виконанні цього завдання з'явилася логіка енергетичних сот, як практична архітектура стійкості енергосистеми."Соти — це окремий елемент, який має певну автономність, але є частиною більшої структури. Пошкодження однієї комірки не руйнує всю систему. Для українців це означає чотири рівні стійкості", — зауважив міністр.Перший — це держава, базова генерація, атомна енергетика, магістральні мережі, диспетчеризація, інтеграція в ENTSO-E.Другий — це регіони. Кордони цих регіонів можуть не визначатися безпосередньо кордонами областей, але кожен регіон має мати власний план енергетичної стійкості."Два макрорегіони визначаються як правий і лівий берег, далі енергетичні острови, які повинні мати свої генерувальні потужності, власні запаси обладнання та сценарії роботи в умовах дефіциту або часткової ізоляції", — зазначив перший віцепрем'єр-міністр.Третій — це громади. Кожна громада повинна мати вдосталь своєї локальної енергетичної автономності для того, щоби забезпечити роботу критичної інфраструктури.Четвертий — це бізнес. Це групи споживачів, підприємств, індустріальних парків, ОСББ, компанії агрегатори, домогосподарства."Усе це має ставати частиною енергосистеми, а не лише бути елементом пасивного споживання. Там, де можливо, вони мають виробляти, зберігати, балансувати та віддавати енергію в мережу", — зазначив посадовець.При цьому кожен рівень енергетичної стійкості повинен робити саме те, що він може зробити найкраще."Держава не повинна централізовано вирішувати те, що може зробити громада, а громада не повинна втручатися там, де бізнес зробить швидше", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запустив конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генерувальних потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни..

Європейські країни, які прагнуть долучитися до мирних переговорів, мають вирішити два важливі завдання — обрати одного представника для таких зустрічей і чітко опрацювати свою позицію.Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час виступу на форумі "Архітектура безпеки" в Києві.Він погодився з проблемою, яку зараз обговорюють публічно, про те, що потрібно остаточно визначитися, кому ЄС або інша конфігурація європейських країн делегуватиме ведення переговорів. Буданов наголосив, що чекає на визначення однієї ключової відповідальної за цей трек особи, а не переговорної групи."Треба визначитися, хто представлятиме Європу. Це не може бути 100 людей, вибачте, так не працює. Це має бути одна окрема взята людина". — заявив очільник президентського офісу.Та все ж ключовою проблемою європейської участі в такому переговорному треку він вважає не персональне, а змістовне питання."Найважливіше — те, яка буде позиція, про що говорити та чого досягати. Наразі ця позиція не опрацьована з європейського боку, її фактично не існує", — акцентував український посадовець.Також він наголосив, що після визначення європейськими партнерами позиції з цього питання "її далі треба скомпілювати з позицією України"."Маємо домогтися злагодженої роботи на переговорах. Це не може бути лебідь рак і щука, так не працює", — підсумував Кирило Буданов.Раніше в кулуарах ЄС називали такий список кандидатів на роль перемовника від Європи:президент Євроради Антоніу Кошта;президент Фінляндії Александер Стубб;колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі;колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо;колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.Нагадаємо, Кирило Буданов також заявив, що контакти між представниками України та Росії тривають і зараз, попри відсутність публічних подій. Відбуваються вони за участі США..

У понеділок, 1 червня, під час NATO-Ukraine Forum оголошено про запуск Brave Lithuania. Це ініціативи підтримки інновацій, яка суттєво допоможе українським і литовським розробникам оборонної продукції.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона уточнила, що її спільно впроваджуватимуть Міністерство національної оборони Литви, Міністерство оборони України та кластер Brave1. Запуск програми анонсували спільно з прем’єр-міністеркою Литви Інгою Ругінене у Вільнюсі."Ініціатива допоможе українським і литовським розробникам швидше створювати та впроваджувати рішення у пріоритетних напрямах defence tech", — зауважила очільниця українського уряду.Вона додала, що йдеться, зокрема, про сфери безпілотних систем, радіоелектронної боротьби, штучного інтелекту, систем зв’язку й інших технологій, які потрібні на полі бою вже зараз.За її словами, українська оборонна промисловість — одна з найдинамічніших у світі. З 2022 року наші виробничі спроможності зросли у 50 разів — з одного мільярда доларів до 50 мільярдів доларів."Україна має унікальний досвід створення оборонних технологій в умовах сучасної повномасштабної війни. Литва є одним із наших найближчих партнерів у сфері безпеки й оборони. Об’єднання оборонних інноваційних екосистем наших країн відкриває нові можливості для спільних розробок", — наголосила прем’єр-міністерка України.Вона констатувала, що з українського боку програму реалізовуватиме кластер оборонних технологій Brave1."Такі партнерства зміцнюють обороноздатність України та посилюють безпеку всієї Європи", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сьогодні у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal..

У червні відбудеться зустріч німецького канцлера Фрідріха Мерца та лідерів провідних європейських країн. Вони планують розробити план налагодження відносин з американським президентом Дональдом Трампом, з яким планують поспілкуватися на саміті НАТО в липні.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на компетентні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що лідери Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Польщі планують зібратися у Берліні."Вони формуватимуть пакет заходів, які продемонструють зусилля європейських союзників щодо ухвалення рішень про більшу відповідальність за свою оборону", — зазначили джерела журналістів.Один із них зазначив, що Фрідріх Мерц також планує запросити на зустріч генерального секретаря НАТО Марка Рютте.За словами іншого співрозмовника, міністри оборони цих п’ятьох країн планують провести окрему зустріч у Парижі 12 червня."Вони хочуть узгодити спільну позицію для саміту НАТО, а також обговорити структури командування на випадок розширення конфлікту в Європі", — пояснили співрозмовники медійників.Як відомо, 30 квітня Дональд Трамп різко заявляв, що Фрідріху Мерцу варто більше зосередитися на Україні та внутрішніх проблемах Німеччини, а не коментувати дії США в Ірані.Нагадаємо, що федеральний канцлер Німеччини також припускав, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до ЄС..

Контакти між представниками України та Росії тривають і зараз, попри відсутність публічних подій. Відбуваються вони за участі Сполучених Штатів Америки.Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час виступу на форумі "Архітектура безпеки" в Києві. Очільник президентського офісу, як відомо, входить до делегації України у мирних переговорах.Буданова запитали про зупинку діалогу, про яку оголосили американські посадовці. Однак він запевнив, що ця пауза стосується лише сегменту високого рівня."Певна пауза в перемовинах існує на вищому рівні, але на технічному рівні ці перемовини ніколи не зупинялися. Те, що ви бачили обміни полоненими та таке інше, це тільки підтверджує", — пояснив він.Керівник Офісу президента України категорично не погодився з оцінкою, що ці переговори взагалі зупинилися.Він окремо наголосив, що поділяє думку про небажання Російської Федерації домовлятися, але вважає високими шанси, що Москву все ж змусять обставини піти на домовленості навіть всупереч своєму небажанню."Чи хоче Росія миру — думаю, що не сильно хоче. Але чи буде вона готова на певні дії найближчим часом? Я вважаю, що ці перспективи зараз високі як ніколи", — акцентував очільник президентського офісу.Кирило Буданов також підтвердив інформацію про те, що зараз вивчається можливість візиту до Росії та до України посланців президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, яку раніше анонсував президент Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 29 травня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга констатував вичерпання потенціалу тристоронніх форматів на рівні делегацій і закликав до організації переговорів безпосередньо між лідерами держав. Попри безальтернативність американського треку, Київ запропонував європейським країнам узяти на себе роль гарантів у локальних гуманітарних і енергетичних сферах..

У понеділок, 1 червня, Центральна виборча комісія визнала політолога Миколу Давидюка обраним народним депутатом від партії "Голос". Він працюватиме у Верховній Раді замість Володимира Цабаля, який склав мандат.Про це повідомив сайт ЦВК. Там зазначили, що до Центральної виборчої комісії з апарату Верховної Ради України надійшов документ, що засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Володимира Цабаля у зв’язку з особистою заявою.Володимира Цабаля обрали на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії "Голос".ЦВК розглянула вказаний документ та визнала Миколу Давидюка, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку політичної партії "Голос" під № 27, обраним народним депутатом України на цих виборах."Для реєстрації народним депутатом України Микола Давидюк не пізніш як на 20 день із дня офіційного оприлюднення рішення ЦВК має подати до комісії визначені виборчим законодавством документи. Своєю чергою ЦВК не пізніш як на п’ятий день з дня їх отримання ухвалює відповідне рішення", — йдеться в повідомленні.Що відомо про Миколу ДавидюкаЦе відомий український політолог, громадський діяч, блогер, автор аналітичних книг і політичний експерт.Закінчив Національний педагогічний університет імені Драгоманова (іспанська мова та зарубіжна література). Проходив стажування за програмами у престижних західних інституціях, зокрема, в Harvard Kennedy School.Він є засновником декількох аналітичних центрів. Регулярно виступає коментатором у всеукраїнських та міжнародних ЗМІ, веде власний популярний YouTube-канал, де аналізує геополітику та події російсько-української війни.Давидюк 2019 року став співзасновником громадсько-політичного руху "Дій з нами". Автор книг "Як працює путінська пропаганда" та "Як зробити Україну успішною?", які перекладені декількома мовами.У публічному просторі зазначалося, що він перебуває у стосунках із головною редакторкою видання "Українська правда" Севгіль Мусаєвою.Нагадаємо, що 8 квітня Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки Дар'ї Володіної про складання мандату. Вона входила до фракції "Слуги народу"..