Політика

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що шлях до припинення російської війни проти України може вимагати від Києва складних компромісів.Про це повідомляє Stern. За словами Вадефуля, процес пошуку формули для завершення війни буде "надзвичайно складним"."Це, безсумнівно, буде надзвичайно складним процесом для України, який може завершитися референдумом", — сказав Вадефуль.Глава німецької дипломатії пояснив, що в певний момент українське суспільство має вирішити, чи здатне прийняти умови можливого припинення війни. Йдеться насамперед про територіальні вимоги Росії, які Берлін називає значними та болючими."Завдання дипломатії — виробити компроміси, які можуть підтримати сторони конфлікту. Зрештою, це, безумовно, завжди передбачатиме болючі поступки", — наголосив Вадефуль.Водночас він зауважив, що шанс на досягнення припинення вогню "ніколи не був таким великим" як зараз, завдяки активним міжнародним дипломатичним зусиллям. Втім, на його думку, ключовою умовою будь-яких домовленостей має бути гарантія того, що Україна не залишиться вразливою до можливого відновлення російської агресії. У цьому, за його словами, вирішальна роль належить Сполученим Штатам.Як відомо, 1 грудня спеціальний представник американського президента Стів Віткофф провів нову зустріч зі секретарем Ради національної безпеки й оборони Рустемом Умєровим. Після розмови Умєров зателефонував президенту Володимиру Зеленському та розповів про підсумки переговорів між США та Україною. Посадовець зауважив, що вдалося досягти значного прогресу.Нагадаємо, журналісти ABC News повідомляли, що під час перемовин щодо "мирного плану" Україна не погоджується віддати Росії неокуповані території Донбасу. Це питання викликає жорсткі дискусії, наразі компромісу не видно. Але розмови щодо цього пункту тривають..

Незалежно від того, як завершиться остання спроба американського президента Дональда Трампа покласти край війні в Україні, Європа побоюється, що рано чи пізно буде укладено угоду, яка не покарає і не послабить Москву. Це поставить безпеку континенту під ще більшу загрозу.Як повідомляє агентство Reuters, Європа буде вимушена прийняти посилення економічного партнерства між Вашингтоном, її традиційним захисником в альянсі НАТО, і Москвою, яку більшість європейських урядів — і саме НАТО — вважають найбільшою загрозою європейській безпеці."Хоча українцям та іншим європейцям вдалося відкинути частину 28-пунктного "мирного плану" США щодо припинення бойових дій, який вважався надто проросійським, будь-яка угода все одно може нести значні ризики для континенту", — зазначає агентство.Втім, здатність Європи впливати на угоду є обмеженою, не в останню чергу через відсутність жорсткої сили, щоб диктувати умови. Медійники зауважили, що європейці не мали представників на переговорах між американськими та українськими чиновниками у Флориді, які пройшли минулими вихідними, і буде лише спостерігати здалеку, коли спеціальний представник США Стів Віткофф буде проводити переговори з російським диктатором Володимиром Путіним сьогодні.Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що європейці братимуть участь в обговореннях ролі Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу в будь-якому мирному врегулюванні. Втім, європейські дипломати не надто втішені такими запевненнями.Вони кажуть, що практично кожен аспект угоди впливатиме на Європу — від потенційних територіальних поступок до економічного співробітництва між Вашингтоном та Москвою. Остання ініціатива також викликала нові побоювання європейців щодо зобов'язань США перед НАТО, які коливаються від ядерної парасольки через численні системи озброєння до десятків тисяч військовослужбовців."Європейські чиновники також заявляють, що не бачать жодних ознак того, що Путін хоче припинити вторгнення в Україну. Втім, якщо він це зробить, вони побоюються, що будь-яка угода, яка не поважає територіальну цілісність України, може заохотити Росію знову атакувати за межами своїх кордонів", — зазначає Reuters.Втім, на сьогодні видається ймовірним, що будь-яка мирна угода дозволить Кремлю принаймні зберегти контроль над українськими територіями, які вона захопила силою, незалежно від того, чи будуть офіційно змінені кордони. Адміністрація Трампа також не відкинула російські претензії на решту Донбасу, який Москва не змогла захопити після майже чотирьох років війни."Ба більше, Трамп та інші американські чиновники чітко дали зрозуміти, що бачать великі можливості для укладення ділових угод з Москвою після закінчення війни. Європейські чиновники побоюються, що припинення ізоляції Росії від західної економіки дасть Москві мільярди доларів на відновлення своєї армії", — йдеться в агентстві.Reuters наголошує, що європейські лідери не можуть вплинути на мирне врегулювання війни, попри те, що Європа надала Україні допомогу на суму близько 180 мільярдів євро з моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року. Водночас ЄС має потужний козир у вигляді заморожених активів РФ. Проте лідери ЄС досі не змогли домовитися про пропозицію використати ці активи для фінансування позики Києву в розмірі 140 мільярдів євро, яка дозволила б України утриматися на плаву і продовжувати боротьбу протягом наступних двох років.Задля того, щоб продемонструвати свою здатність застосовувати жорсткі заходи, "коаліція охочих" на чолі з Францією та Великою Британією пообіцяла розгорнути "сили безпеки" в рамках післявоєнних гарантій безпеки для України. Клаудія Мейджор, яка є старшим віце-президентом з питань трансатлантичної безпеки в аналітичному центрі German Marshall Fund of the United States зазначила, що європейці зараз платять ціну за те, що не інвестували в військовий потенціал протягом останніх років. Європа не сидить за столом переговорів.Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що Європейський центральний банк відмовився надати гарантії щодо виплати Україні репараційного кредиту на суму 140 мільярдів євро. Його мали забезпечити коштом заморожених російських активів..

Європейський центральний банк відмовився надати гарантії щодо виплати Україні репараційного кредиту на суму 140 мільярдів євро. Його мали забезпечити коштом заморожених російських активів.Як повідомляє газета Financial Times, посилаючись на неназваних чиновників, ЄЦБ дійшов висновку, що пропозиція Європейської комісії порушує його мандат. Таке рішення посилює труднощі Брюсселя із залученням кредиту під заставу активів російського центрального банку, заморожених в Euroclear.Медійники пояснюють, що запропонований Європейською комісією репараційний кредит для України коштом заморожених російських активів мав би стати одним з ключових стовпів для забезпечення фінансових потреб Києва у 2026-2027 роках. Своєю чергою, Бельгія, у чиєму банку зберігаються кошти, відмовляється підтримувати цю схему та вимагає від ЄС більших гарантій, аби не залишитись єдиним відповідачем в разі судового позову Росії."У ЄС вважають, що Бельгія, ймовірно, має приховані мотиви, утримуючи російські гроші через податкові надходження від них, адже Брюссель так і не впровадив спеціальний інструмент для прозорого обліку цих коштів", — зазначає Financial Times.Нагадаємо, 26 листопада президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Зазначається, що сторони обговорили актуальну дипломатичну ситуацію та роботу Євросоюзу над рішенням щодо використання заморожених російських активів для захисту України.Додамо, у серпні верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас повідомляла, що Росія не повинна отримати шанс повернути собі заморожені в Європейському Союзі активи до того, як виплатить Україні репарації..

У вівторок, 2 грудня, українська делегація відзвітувала президенту Володимиру Зеленському про свій дводенний візит до Сполучених Штатів Америки та перемовини щодо "мирного плану" для закінчення війни.У своєму дописі у Telegram очільник держави зазначив, що у ході наради "особисто обговорили речі, які не можуть звучати телефоном". Зокрема, за словами Зеленського, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров та учасники перемовин у Флориді доповіли про основні акценти американської сторони в діалозі. Робота велася на основі Женевського документа, і цей документ був доопрацьований. "Вдячний Андрію Гнатову за дуже змістовний бриф американських партнерів по реальній ситуації на фронті. За участі розвідок відбулось обговорення з американською стороною перспективи реалізації тих чи інших кроків на фронті та проблематики гарантування безпеки від російських ударів і зривів домовленостей у випадку припинення вогню", — наголосив гарант.Він запевнив, що українські дипломати активно працюють з усіма партнерами, щоб європейські країни та інші учасники "Коаліції охочих" були змістовно залучені до напрацювання рішень "мирного плану". Водночас, як зауважив Зеленський, росіяни вже почали нові дезінформаційні кампанії з огляду на підготовку їхніх зустрічей з американською стороною. "Доручив продовжити нашу максимально конструктивну роботу з командою Президента Трампа, а також з європейськими партнерами. Українська розвідка передаватиме партнерам наявну в нас інформацію про справжні наміри Росії та її намагання використати дипломатичну роботу як прикриття для послаблення санкцій і блокування важливих колективних європейських рішень", — додав президент.Водночас секретар РНБО Рустем Умєров буде на постійному контакті з Америкою для визначення графіка подальших зустрічей.Як відомо, 1 грудня спеціальний представник американського президента Стів Віткофф провів нову зустріч зі секретарем Ради національної безпеки й оборони Рустемом Умєровим. Після розмови Умєров зателефонував президенту Володимиру Зеленському та розповів про підсумки переговорів між США та Україною. Посадовець зауважив, що вдалося досягти значного прогресу.Нагадаємо, журналісти ABC News повідомляли, що під час перемовин щодо "мирного плану" Україна не погоджується віддати Росії неокуповані території Донбасу. Це питання викликає жорсткі дискусії, наразі компромісу не видно. Але розмови щодо цього пункту тривають..

У вівторок, 2 грудня, народні депутати від опозиційної партії "Європейська Солідарність" заблокували трибуну Верховної Ради. Причина — вимагають відставки Кабінету міністрів.Про це повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк."Рада заблокована, з криками "Уряд геть!". Засідання зараз буде закрито", — зазначив він.Своєю чергою, голова ВРУ Руслан Стефанчук заявив, що парламент сьогодні мав розглянути перелік важливих законів, в тому числі й питання, пов'язані з перекладом конвенції, де треба було забрати російську мову. Однак, через блокування трибуни, він оголосив перерву у засіданні.Попередній контекст18 листопада у Верховній Раді стався протест: народні депутати заблокували парламентську трибуну, висунувши радикальну вимогу — тотальну відставку чинного Кабінету міністрів. Своєю чергою, голова ВРУ Руслан Стефанчук закликав народних депутатів повернутися до конструктивної роботи. Адже, за його словами, держава, яка веде війну, не може дозволити собі політичного саботажу.19 листопада у парламенті знову виникла політична криза: народні депутати від фракції "Європейська Солідарність" повторно заблокували парламентську трибуну з вимогою опозиції щодо відставки уряду та заслуховування прем’єр-міністерки. Група парламентарів вийшла до трибуни з плакатами, зокрема, із закликами: "Рішення одне: коаліція єдності", "Кабміндіч у відставку" та звинуваченнями, що "Кабміндіч вкрав у ЗСУ".Верховна Рада викликала на пленарне засідання на 13:00 середи прем’єр-міністра Юлію Свириденко. Проте згодом нардеп від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко повідомив, що замість Свириденко в Раду прийде віце-прем'єр Качка.19 листопада Руслан Стефанчук заявив про перерву в засіданні та проведення консультацій. Причиною такого рішення стали розслідування корупційної схеми в "Енергоатомі" та відставки двох міністрів..

Російський диктатор Володимир Путін у четвер, 4 грудня, розпочинає свій дводенний візит до Індії. Його метою є збільшення продажів російської нафти, ракетних систем та винищувачів, щоб відновити енергетичні й оборонні зв'язки, які постраждали від тиску Сполучених Штатів Америки на Нью-Делі.Як повідомляє агентство Reuters, Москва постачала зброю Індії впродовж десятиліть, також ця країна стала найбільшим покупцем російської нафти, транспортованої морем, попри західні санкції після того, як Кремль розпочав повномасштабне вторгнення в Україну."Імпорт російської нафти до Індії цього місяця досягне найнижчого рівня за останні три роки після посилення санкцій проти Росії, що збігається зі зростання закупівель Індією нафти та газу в США", — наголошують медійники.У ході свого першого за чотири роки візиту до індійської столиці для проведення саміту з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді Путіна супроводжуватимуть міністр оборони держави-агресора Андрій Бєлоусов, а також широка делегація представників бізнесу та промисловості."Візит Путіна дає Делі можливість підтвердити міцність особливих відносин з Москвою, попри останні події, та досягти прогресу в укладанні нових угод про постачання зброї", — наголосив Майкл Кугельман з аналітичного центру Atlantic Council.Він зауважив, що, ймовірно, також будуть оголошені нові ініціативи, навіть у тому випадку, коли вони здебільшого стосуватимуться найпростіших аспектів відносин. Попри це індійські чиновники побоюються, що будь-які нові угоди з Москвою у сфері енергетики й оборони можуть викликати реакцію американського президента Дональда Трампа, який у серпні подвоїв мита на індійські товари до 50% як покарання за закупівлю Нью-Делі російської нафти.Агентство наголосило, що напередодні візиту Путіна представники обох сторін провели переговори в різних сферах, від оборони до судноплавства та сільського господарства. У серпні сторони домовилися розпочати переговори про укладення угоди про вільну торгівлю між Індією та Євразійським економічним союзом, який очолює РФ.За словами індійських аналітиків, на сьогодні обидві держави ведуть переговори про розширення партнерства в галузі цивільної ядерної енергетики. До складу делегації Путіна входять керівники провідного російського кредитора "Сбербанку" і державного експортера озброєнь "Рособоронекспорту", а також керівники нафтових компаній "Роснефть" і "Газпромнефть", які перебувають під санкціями.Напередодні візиту Путіна "Сбербанк" заявив, що зацікавлений в інвестуванні в індійські інфраструктурні проекти з використанням рупій, у яких здійснюється значна частина двосторонньої торгівлі. Своєю чергою, Москва, ймовірно, звернеться до Індії за допомогою в отриманні технічного обладнання для своїх нафтових активів, адже санкційні обмеження перекрили доступ до основних постачальників."Індія, ймовірно, буде намагатися отримати відновлення 20% частки державної компанії ONGC Videsh Ltd у проєкті "Сахалін-1" на Далекому Сході Росії", — зазначає Reuters. Нью-Делі сподівається підписати торгівельну угоду з США до кінця року, адже більшість індійських нафтопереробних заводів припинили купувати російську нафту, хоча на сьогодні дедалі більші знижки приваблюють деякі державні НПЗ.Сфера оборонних закупівельМіністр оборони Індії Раджеш Кумар Сінгх заявив, що його країна не планує найближчим часом заморожувати оборонні зв'язки з Кремлем, адже потребує підтримки для багатьох російських систем, які вона має на озброєнні. Російські літаки Су-30 становлять більшість з 29 ескадрилій винищувачів Індії, Москва також запропонувала індійській стороні свій найсучасніший винищувач Су-57, що, ймовірно, буде обговорюватися на зустрічі цього тижня. Індія ще не прийняла рішення щодо купівлі цих літаків."Ймовірно, що буде обговорено купівлю додаткових одиниць системи протиповітряної оборони С-400", — додав Сінгх.Харш Пант з індійського аналітичного центру Observer Research Foundation наголошує, що недавні переговори між Вашингтоном і Москвою про припинення війни РФ проти України можуть полегшити індійським чиновникам взаємодію з Кремлем. Він зауважив, що суттєва частина торгівельних відносин базувалася на енергетиці, яка зараз втрачає свою привабливість через загрозу санкцій з боку США. І зрештою залишається тільки оборонна сфера, яка продовжує пов'язувати ці дві країни.Нагадаємо, у листопаді Трамп повідомляв, що індійські компанії в переважній більшості припинили купувати російську нафту після санкцій і тарифів з боку Сполучених Штатів Америки. Щодо цього є окремі незначні винятки..

Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій.Як повідомляє видання Politico, посилаючись на неназваних впливових дипломатів, коли влітку посланець ЄС з питань санкцій Девід О'Салліван відвідав Вашингтон, американські посадовці чітко дали йому зрозуміти, що їхній план полягає в поверненні російських активів після підписання будь-якого мирного плану."Попри це президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн продовжила реалізацію планів щодо використання активів для фінансування України", — наголошує видання.У своїй промові про стан справ у Євросоюзі 10 вересня, незабаром після поїздки О'Саллівана, фон дер Ляєн оголосила, що блок планує використовувати активи для фінансування України через репараційний кредит. За словами одного з неназваних дипломатів, це було спробою поставити європейський штамп на активах."Коли в листопаді просочилася інформація про оригінальний "мирний план" Трампа, він передбачав інвестування 100 мільярдів доларів з цих активів в "зусилля з відновлення та інвестування в Україну" під керівництвом США. Решта коштів, як передбачав план, мала піти на "окремий американо-російський механізм", — зазначили медійники.Politico наголошує, що цей пункт є джерелом напруги після витоку плану, коли посадовці ЄС обурилися перспективою того, що Вашингтон візьме частину активів (навіть якщо це було номінально для відновлення України) і поділять решту з Росією.Нагадаємо, у серпні верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас повідомляла, що Росія не повинна отримати шанс повернути собі заморожені в Європейському Союзі активи до того, як виплатить Україні репарації..

У Києві правоохоронці затримали колишнього тимчасово виконувача обов’язків першого віце-президента ДП "НАЕК "Енергоатом". Він же — колишній перший заступник міністра енергетики України.Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. За його словами, наразі колишньому посадовцю готується повідомлення про підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ (заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб).Як зауважив Кравченко, слідство встановило, що:1 серпня 2022 року посадовець уклав з ПАТ "Просто-Страхування" договір страхування на 105,642 мільйона гривень.12 серпня 2022 року, вже через 12 днів, він підписав додаткову угоду і підвищив суму договору до 130,925 мільйона гривень без будь-яких на то економічних підстав, посилаючись на нібито рішення німецького перестраховщика "ЯСП";факт штучного завищення вартості підтверджений: внутрішніми перевірками, документальними ревізіями та судово-економічною експертизою. Результат однозначний: вартість послуг завищена на 18,6 мільйона гривень, і саме ця сума була фактично виведена зі стратегічного підприємства.До того ж правоохоронця з’ясували, що посадовець був тісно пов'язнаний із російським фінансовим сектором. Так, слідство встановило, що основний власник "Просто-Страхування" — кіпрська LAVIDIA LIMITED з майже 100% у статутному капіталі. Ще два міноритарних учасники — ПАТ "Життя та Пенсія" і громадянин України."Далі — ланцюг компаній з Кіпру, які є власниками аналогічних корпоративних прав і пов’язані з LAVIDIA LIMITED. Через цей ланцюг слідство вийшло на громадянина Вірменії, який контролював частину операцій та на дочірнє підприємство "Р-Інтер" (раніше "РЕСО-Інтер"). Все це в підсумку веде до однієї фінансової групи — російського холдингу "РЕСО". Його кінцевими бенефіціарами є громадяни Російської Федерації. Крім того, ПАТ "Життя та Пенсія", яке також фігурує в цій схемі, має серед акціонерів громадянина РФ — президента російської "Холдингової компанії "РЕСО", — додав Кравченко.Генпрокурор додав, що наразі готуються документи для обрання запобіжного заходу фігуранту. Нагадаємо, 1 грудня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід у вигляді триманні під вартою бізнесмену Тимуру Міндічу. Він фігурує у справі щодо розкрадань в "Енергоатомі"..

Європейські держави натрапляють на виклики у сфері оборони, опинившись між російською агресією та ненадійністю Сполучених Штатів Америки. Втім, з'являється дедалі більше доказів того, що континент принаймні починає серйозно ставитися до цієї загрози.Як повідомляє видання The Economist, у травні Єврокомісія запустила оборонний фонд SAFE (Security Action for Europe, Безпекова ініціатива для Європи) на 150 мільярдів євро, який надає членам Євросоюзу низьковідсоткові кредити на інвестиції в оборону.Фонд надає кошти для усунення найбільших прогалин в оборонному потенціалі Європи. Також він працює на підвищення промислового потенціалу шляхом спільних закупівель. "Скептики сумнівалися, що знайдеться багато охочих на такі позики, але коли 30 листопада минув термін подачі заявок, 19 країн подали запити, і фонд був повністю розподілений. Тільки Польща просить 43,7 мільярда євро", — зазначили медійники.SAFE є одним із двох стовпів плану ЄС щодо сприяння нарощуванню витрат на оборону, який спочатку називався ReArm Europe ("Переозброїти Європу"), але надалі був перейменований на Readiness 2030 ("Готовність 2030"). Іншим є можливість активувати в бюджетних правилах ЄС спеціальний пункт (national escape clause/NEC), який дозволить збільшити витрати на оборону, не порушуючи правил ЄС щодо дефіциту. NEC може розблокувати додаткові 650 мільярдів євро військових видатків."На саміті НАТО в червні 2024 року європейські країни Альянсу зобов'язалися до 2035 року збільшити видатки з двох відсотків ВВП до 3,5% на "основні" військові бюджети, а також на 1,5% на інфраструктуру, пов'язану з обороною. З того часу відчуття терміновості зросло, як і побоювання щодо зобов'язань Америки перед Європою", — зазначили у The Economist.Видання наголошує, що в огляді глобальної позиції Пентагону буде висунуто вимогу про виведення військ і перенесення сил і засобів США до Азійсько-Тихоокеанського регіону. Вашингтон тепер вимагає, щоб Європа оплачувала зброю для України, а мирні переговори останніх тижнів чітко показали, що прагнення президента США Дональда Трампа покласти край війні РФ проти України може поставити під загрозу безпеку Європи.Своєю чергою, Москва активізувала свою воєнну економіку, скоротивши терміни, за які вона може стати прямою загрозою для Європи. Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) вважає, що це може статися вже у 2027 році. Бастіан Гігеріх з IISS зазначає, що хоча економіка РФ становить лише близько десятої частини економіки Європи, за паритетом купівельної спроможності Росія витратить цього року стільки ж, скільки всі європейські країни НАТО."Опір України дав Європі можливість наздогнати", — додав він.The Economist зазначає, що можливості, в яких Європа покладалася на США і які її оборонні відомства тепер повинні "замінити", значні. Йдеться про повітряну та геопросторову розвідку, спостереження та рекогносцировку, стратегічні повітряні перевезення, наземні високоточні удари на великі відстані, а також гіпермасштабні хмарні обчислювальні потужності. За оцінками IISS, вартість заміни американських неядерних можливостей, наданих Альянсу, становить близько трильйона доларів.Проте це далеко не єдині пункти у списку обов'язкових завдань Європи. Так, колишній заступник генерального секретаря НАТО Каміль Гранд наголошує, що першочерговим завданням повинно бути посилення підтримки України, зокрема, в разі виведення американських військ з Європи, за допомогою систем ракетного озброєння великої дальності та засобів протиповітряної оборони. На другому місці, на його думку, перебуває відновлення власних бойових формувань Європи. НАТО потребує інтегрованої системи протиповітряної оборони, яка охоплюватиме всю Європу і зможе протистояти будь-яким загрозам, від гіперзвукових ракет до ударних дронів. "Важко оцінити вартість такого складного проекту, але генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликає збільшити можливості протиповітряної оборони на 400%", — зазначає видання.Третє місце у переліку Гранда займає заміна тих потужностей, у яких Європа все ще залежить від США. За його словами, все це можна зробити впродовж наступного десятиліття. Стано на сьогодні номінальні витрати європейських країн на оборону вже на 50% вищі, ніж у 2022 році. Гранд очікує, що протягом наступних п'яти років вони зростуть до 500-700 мільярдів євро на рік, з яких близько 30% піде на закупівлі. Втім, чимало залежить від того, як швидко зростатимуть витрати. Медійники наголошують, що Іспанія та Італія, де сприйняття російської загрози є меншим, ймовірно, відставатимуть. Велика Британія та Франція, які мають фінансові обмеження, будуть намагатися досягти хоча б трьох відсотків протягом п'яти років. Проте Польща витратить 4,8% ВВП на оборону наступного року, а багаті країни Північної Європи швидко рухаються до 3,5%. "Німеччина, оборонний бюджет якої з 2021 року майже подвоївся, прагне досягти 3,5% до 2029 року", — додає The Economist.Водночас у виданні мають сумніви, чи можуть застарілі системи закупівель Європи працювати швидше і чи може її оборонно-промислова база задовольнити попит. Гранд стверджує, що галузь реагує на це безпрецедентними інвестиціями.З 2022 року близько 53% оборонних контрактів континенту, за вартістю, дісталися європейським компаніям, а 36% було витрачено на американське обладнання, в основному на винищувачі F-35. Це співвідношення має різко збільшитись. Проте навіть, якщо зробити замовлення сьогодні, постачання систем озброєння може зайняти два-три роки. Для забезпечення масштабу та уніфікації необхідні спільні програми, такі як ініціатива семи країн "Європейський підхід до ударів на великі відстані" (ELSA), проект з розробки наземної крилатої ракети. Майже через 18 місяців після створення у межах ELSA немає згоди стосовно того, що має будувати європейський лідер у галузі ракет, багатонаціональна компанія MBDA.Зараз міністерства оборони європейських країн говорять про раціоналізацію закупівель і віддають перевагу "спіральному розвитку", в межах якого достатньо хороші системи постійно вдосконалюються. Мета полягає в тому, щоб швидко розміщувати замовлення і надавати промисловості довгострокові контракти. Втім, усунення регуляторних перешкод — це повільна робота. Німеччина вимагає, щоб контракти на суму понад 25 мільйонів євро затверджувалися бюджетною комісією Бундестагу. Нідерланди та Італія мають подібні обмеження."Війна Росії проти України показує, що перемога дістається тому, хто найшвидше може забезпечити свої передові сили необхідною кількістю технологій. Прогресивні європейські компанії, такі як Rheinmetall, уклали партнерські угоди з українськими компаніями. Оборонні відомства розуміють, що нові технології, розроблені новими компаніями та фінансовані венчурним капіталом, вимагають іншого підходу", — зазначає колишній високопосадовець Міністерства оборони Німеччини Ніко Ланге.The Economist додає, що виклик для Європи очевидний. Європейські союзники по НАТО мають вкласти достатньо коштів, щоб виконати зобов'язання, взяті на себе в червні, реформувати свої процеси закупівель в оборонній сфері, зменшити залежність від США й посилити співпрацю. Проте лише деякі уряди великих країн пояснюють виборцям, чому оборона повинна мати пріоритет над соціальними витратами. Тим часом по всій Європі крайні праві партії, які симпатизують Росії, становлять серйозну загрозу."У Європи, безсумнівно, є фінансові, технологічні та промислові можливості для того, щоб зробити необхідне. Питання полягає в тому, чи є для цього політична воля", — підбиває підсумки видання.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що країни Європи розглядають можливість спільних кібероперацій та раптових військових навчань, адже Москва посилює свою кампанію з дестабілізації Північноатлантичного альянсу..

Як передбачав TrueUA, Трамп не замінив Віткоффа після компрометуючих розмов того з помічником Путіна Ушаковим. Тепер одіозний спецпосланець разом із зятем Трампа Кушнером везе Путіну не до кінця узгоджену з Україною нову версію "мирного плану".Переговори у гольф-клубі Shell Bay: перебіг, заяви та висновки30 листопада у гольф-клубі Стіва Віткоффа відбулися багатогодинні українсько-американські консультації. Їхні деталі сторони тримають у секреті, на загал роблячи заяви загального змісту, бо дипломатія вимагає тиші. Разом із тим у ЗМІ з посиланням на джерела переговори супроводжувались суперечливими повідомленнями. Як-от публікація у The Telegraph, в якій стверджується, що Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер під час візиту до Москви буцімто оголосять про визнання російськими окуповані українські території. Джерела не уточнюють, що навіть якщо Трампу прикортить здійснити таку оборудку, без схвалення Конгресу вона юридично нікчемна. Своєю чергою, CNN, посилаючись на неназваних співрозмовників, стверджує, що американці укладуть з Путіним угоду про не вступ України до НАТО. Такі ж угоди укладуть й інші члени Альянсу. Про те, в який спосіб і хто їх змусить це зробити, джерела мовчать.Ще широко розлетілася новина від The Wall Street Journal, що серед тем, які українська та американська делегації обговорюють у Флориді — графік виборів в Україні та можливість "обміну територіями" між Україною та Росією. Згодом це було спростовано. Одним словом, до, під час і після консультацій у Маямі вистачало смажених фактів. Проте єдине, що точно відомо — американський "мирний план" із 28 пунктів хоч і зазнав змін після зустрічі в Женеві (скоротився до 19 пунктів), проте саме він лишається тим документом, який обговорюється всіма сторонами.Що ж казали перемовники? Глава Держдепу Марко Рубіо назвав українсько-американські консультації "дуже продуктивними і корисними", але сторони "мають ще багато роботи". Керівник української делегації, секретар РНБО Рустем Умєров також схарактеризував зустріч як "змістовну й успішну". Вчора він ще раз спілкувався з Віткоффом перед відльотом того до Москви. А квінтесенцією цього всього можна вважати заяву Трампа: Україна "має деякі складні проблеми, є ситуація з корупцією, яка не допомагає", водночас він побачив "хороші шанси, що ми зможемо укласти угоду".Отже, зробимо три висновки. По-перше, американці сяють оптимізмом після переговорів з Україною. Можливо, тепер вони все ж тиснутимуть не на нас, а на Росію. По-друге, українська делегація змогла ознайомити американську з реальним станом справ на полі бою, що дуже важливо, враховуючи схильність Віткоффа вірити в кремлівські наративи. Залишається сподіватися, що американці не вчинять геополітичне самогубство, пішовши на компроміс із росіянами за нашою спиною. Якщо таке станеться, це назавжди підірве авторитет США як прогнозованого союзника.По-третє, американці не погоджуються на сильні гарантії Україні зі свого боку, вимагаючи поступок Росії із нашого. До відвертих погроз і шантажу представники США не вдаються, їхня тактика переговорів більше нагадує східний базар, — українцям пропонують "купитися" на гарантії безпеки, які такими насправді не є. Це розуміють і наші європейські партнери, які також хочуть почути від Трампа, якими будуть гарантії безпеки для України й для них. Переговори в Маямі відповіді на це питання не дали. Члени НАТО в Європі бачать іншу картину — скорочення американської присутності на континенті, що лише послаблює колективну безпеку Альянсу.По-четверте, окрім відсутності зрозумілих гарантій від Сполучених Штатів немає чіткості й щодо коштів на повоєнне відновлення України. Варіант, викладений у першому варіанті "мирного плану", прем’єр Польщі Дональд Туск назвав відверто:"Ми знаємо, що йдеться не про мир. Йдеться про бізнес".Американці просто хочуть заробити чималий відсоток на використанні коштів на відбудову. Європейці досі шоковані таким підходом і вимагають від американської адміністрації визначеності. Європа бере Віткоффа під контрольПро позицію США, власне, йшлося під час учорашньої зустрічі Володимира Зеленського з президентом Франції Еммануелем Макроном."Ми завершили роботу над гарантіями безпеки, які важливі для безпеки європейців, громадян Франції та українців", — заявив французький лідер.Наступним кроком, за його словами, стануть переговори з американськими посадовцями, щоб уточнити роль США у реалізації цих гарантій. Вони мають забезпечити стабільність у регіоні та захист від будь-яких потенційних загроз.Тобто європейці стійко стоять на заваді спробам Штатів винести їх за дужки домовленостей. Що, вочевидь, дратує прихильників швидкої капітуляції України в оточенні Трампа. Якими б не були результати переговорів Віткоффа і Кушнера в Москві, без позиції Європи це будуть виключно домовленості американців із Кремлем. Очевидно, з метою нагадати про це Зеленський у присутності Макрона зателефонував Віткоффу. Також телефонні перемовини відбулися з прем’єром Великої Британії Кіром Стармером, з головою Європейської ради Антоніу Коштою та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, а також з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.Отже, кілька висновків та очікувань. По-перше, зустріч у Франції та заяви з неї можуть бути свідченням, що українсько-американські контакти у гольф-клубі Віткоффа не зняли найпроблемніших моментів у "мирному плані" американців. І в Києві, і в Європі остерігаються, що американські перемовники у Москві відступлять від документа, узгодженого у Женеві, і після повернення знову тиснутимуть на Україну замість Росії.По-друге, у нас і в Європі розуміють, що де-факто підсумком консультацій у Маямі стала домовленість домовлятися далі. І з цим незакритим гештальтом американські посланці їдуть домовлятися в лігво Путіна. Нескладно здогадатися, що план припинення війни, який прийме Україна, не прийме Росія. Тому візит Віткоффа і Кушнера до столиці країни-терористки не стане проривом. Путін навантажить Трампових "човників" своїми правками до плану, точніше, поверне пункти, які викреслили в Женеві, і з тим вони повернуться до Вашингтона. А далі — по новому колу. Трамп, який полюбляє встановлювати дедлайни на кшталт "мир за 24 години", вже не окреслює чітких термінів.По-третє, у випадку провалу умиротворення Путіна за наш рахунок, глава Білого дому може відвернути увагу від війни в Україні атакою на Венесуелу. Хмари над цією країною згущуються. У регіон Карибского моря стягується американський військовий флот, кілька днів тому Трамп оголосив про закриття повітряного простору Венесуели. Варто зважати на високу ймовірність військового конфлікту у цій країні для прикриття США самоусунення від участі в переговорах щодо припинення війни Росії проти України.По-четверте, політична криза в Україні, викликана потужним корупційним скандалом та його наслідками, послаблює переговорні позиції нашої держави, чуємо про кризу і від Трампа. Щоб не виїздили Віткофф із Кушнером у Москві, нам своє робить — необхідні рішення, які повернуть суспільству єдність. Працюватиме нинішній план чи буде інший, все одно довготривалий мир потребуватиме громадянської згоди. Мабуть, ще зі школи всі пам’ятають фразу "сильного доля веде, а слабкого волочить". Щойно Україна сама себе послаблює, одразу відчуваємо, як нас хочуть змусити прийняти умови ворога. .

Вночі 2 грудня президент Володимир Зеленський разом із першою леді Оленою Зеленською прибув з офіційним візитом до Ірландії.Про це повідомив ірландський прем'єр-міністр Міхал Мартін."Маю честь вітати в Ірландії президента Зеленського та першу леді. Наша підтримка народу України, який захищає свою свободу і демократію, залишається незмінною", — написав глава ірландського уряду.Honoured to welcome President @ZelenskyyUa and First Lady @ZelenskaUA to Ireland. Our support for the people of Ukraine as they defend their freedom and democracy remains unwavering. 🇮🇪🇺🇦 pic.twitter.com/9KCxuzzZpQ— Micheál Martin (@MichealMartinTD) December 1, 2025Раніше ірландський мовник RTE повідомляв, що у межах візиту у Зеленського запланована двостороння зустріч з прем'єр-міністром Міхолом Мартіном та новообраною президенткою Катрін Коннолі.Крім того, Зеленський виступить зі зверненням до парламенту країни, а також візьме участь у відкритті Ірландсько-українського економічного форуму, де будуть також віцепрем'єр Ірландії Саймон Гарріс та очільниця МЗС Гелен Макенті.Як відомо, 1 грудня президент України Володимир Зеленський в Парижі зустрівся з лідером Франції Еммануелем Макроном. Розмова лідерів країн тривала декілька годин. Також гарант мав цілу низку розмов з лідерами європейських країн. Вони обговорювали захист спільних інтересів і гідне закінчення війни.Нагадаємо, 1 грудня керівник української делегації та секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров зателефонував президенту Володимиру Зеленському та розповів про підсумки переговорів між США та Україною. Посадовець зауважив, що вдалося досягти значного прогресу..

Кремль висунув умови щодо утримання від публічного обговорення результатів майбутньої зустрічі представників Сполучених Штатів Америки та Росії 2 грудня. Це може свідчити про спробу приховати ймовірне відхилення Москвою нової мирної пропозиції Вашингтона та Києва.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). За даними фахівців, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам заявив, що Москва "не має наміру вести переговори через мегафон чи через ЗМІ".Він також пообіцяв оприлюднити лише відеозапис початку зустрічі Володимира Путіна зі спецпредставником США Стівом Віткоффом, зазначивши, що говорити про будь-які публічні заяви після переговорів "ще зарано".Водночас заступник голови Комітету з оборони Держдуми Олексій Журавльов того ж дня заявив, що "правильні" переговори ведуться саме між Росією та США, а Європа та Україна будуть поставлені перед "доконаним фактом" і "не матимуть іншого вибору, окрім як підписати все, що скажуть США та Росія".Аналітики зазначають, що Кремль свідомо підтримує інформаційну невизначеність щодо результатів та змісту саміту на Алясці, щоб приховати власну роль у блокуванні процесу переговорів. Москва й надалі наполягає на початкових військових вимогах, які раніше вже ставали причиною зриву декількох пропозицій США щодо припинення вогню, на які Київ погоджувався."Кремль, ймовірно, прагне уникнути того, щоб Росію сприймали як перешкоду для припинення війни в Україні, якщо Москва відхилить мирну угоду, яку Сполучені Штати нададуть Росії, і на яку погодилася Україна", — додали фахівці.Як відомо, 1 грудня спеціальний представник американського президента Стів Віткофф провів нову зустріч зі секретарем Ради національної безпеки й оборони Рустемом Умєровим. Після розмови Умєров зателефонував президенту Володимиру Зеленському та розповів про підсумки переговорів між США та Україною. Посадовець зауважив, що вдалося досягти значного прогресу.Нагадаємо, журналісти ABC News повідомляли, що під час перемовин щодо "мирного плану" Україна не погоджується віддати Росії неокуповані території Донбасу. Це питання викликає жорсткі дискусії, наразі компромісу не видно. Але розмови щодо цього пункту тривають..

У понеділок, 1 грудня, депутати від фракції "Слуга Народу" зустрічалися з урядовцями та премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко. Вони обговорювали питання бюджету, кандидатів на посади міністрів у вакантних міністерствах юстиції й енергетики та покращення комунікації між парламентом і урядом.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на нардепів від "Слуги народу". Зокрема, представниця монобільшості Галина Янченко розповіла, що можливість ухвалення бюджету на 2026 рік наразі мінімальна, адже в депутатів є запитання до його видатків."Це зміна політики щодо ФОПів. Також є дискусійне питання щодо зарплати вчителів, тому що, з одного боку, там вже розпочалися процеси, зокрема, публічна комунікація щодо підвищення. Але так само незрозуміло, що стане джерелом цих виплат і яка процедура”, — зазначила вона.Раніше стало відомо, що Міжнародний валютний фонд нібито закликав уряд України запровадити обов'язковий податок на додану вартість для ФОП, річний оборот яких перевищує один мільйон гривень. ПДВ в Україні складає 20%.Один зі співрозмовників журналістів повідомив, що його цікавлять потенційне збільшення видатків на сектор безпеки й оборони, зокрема, щодо зарплат військовим. Також обговорювали можливе усунення програми "Національний кешбек" і зменшення видатків на телемарафон.Галина Янченко й інші співрозмовники медійників зауважили, що ухвалення бюджету має відбутися до кінця грудня через те, що таку умову Україні висунув МВФ для запровадження наступних програм із фінансування.Окремо, депутати обговорили з Юлією Свириденко майбутніх кандидатів на посади міністрів юстиції й енергетики. Профільні комітети готують списки кандидатів, далі відбудеться обговорення у фракції, а згодом узгодження у премʼєр-міністерки та президента. Після цього за кандидата голосуватимуть на засіданні."Денис Маслов зараз кандидат, але не виключено, що з’являться й інші кандидати у процесі", — розповів співрозмовник у фракції.Галина Янченко зазначила, що під час зустрічі нардепів і уряду 1 грудня прізвище Дениса Маслова не звучало. Планується, що уряд і надалі продовжить консультації з парламентом, зокрема, з іншими фракціями та групами.Нагадаємо, що Україна 2025 року витрачає на оборону 54 мільярди доларів, посідаючи одне з провідних місць у глобальному рейтингу військових витрат. Лідером за обсягом оборонних витрат залишаються США — 949,2 мільярда доларів, далі йдуть Китай (449,9 мільярда доларів) і Росія (352,1 мільярда доларів)..

В адміністрації американського президента Дональда Трампа оптимістично налаштовані щодо переговорного процесу. Щоправда, "мирний план" зазнав суттєвих змін, його серйозно доопрацювали під час останніх перемовин.Про це заявила прес-секретарка Білого дому Керолайн Лівітт під час брифінгу для журналістів. Її попросили прокоментувати, наскільки близьким є укладення угоди щодо завершення війни Росії проти України."Адміністрація налаштована дуже оптимістично", — відповіла вона спершу коротко.Лівітт звернула увагу, що вся команда президента Дональда Трампа докладає величезних зусиль до процесу встановлення миру в Україні."Лише вчора відбулися дуже хороші переговори з українцями у Флориді, а зараз спецпредставник Віткофф прямує до Росії", — констатувала вона.Речниця Білого дому пояснила, що це свого роду човникова дипломатія, яку демонструє адміністрація президент Дональда Трампа."Ми однаково активно розмовляємо з обидвома сторонами. Ми виклали свої пропозиції на папері, і ці пункти вдалося серйозно доопрацювати", — додала вона.Також прес-секретарка сказала, що деталі не розкриватиме. Вона аргументувала, що це "дозволить перемовникам вести переговори належним чином"."Загалом же ми справді почуваємося впевнено та сподіваємося, що ця війна нарешті зможе завершитися", — підсумувала Керолайн Лівітт.Нагадаємо, сьогодні журналісти ABC News написали, що під час перемовин щодо "мирного плану" Україна не погоджується віддати Росії неокуповані території Донбасу. Це питання викликає жорсткі дискусії, наразі компромісу не видно. Але розмови щодо цього пункту тривають..

Під час перемовин щодо "мирного плану" Україна не погоджується віддати Росії неокуповані території Донбасу. Це питання викликає жорсткі дискусії, наразі компромісу не видно. Але розмови щодо цього пункту тривають.Таку інформацію оприлюднили журналісти ABC News. Вони зазначили, що під час зустрічі делегацій України та США у Флориді не вдалося досягнути прогресу у вирішальному питанні щодо неокупованих територій Донбасу.Посилаючись на власні джерела, в ABC News наголосили, що Росія все ще не готова обговорювати будь-яку форму перемир'я, а Україна не бажає поступатися територіями.За інформацію джерел, під час переговорів підіймалися питання гарантій безпеки для України, доля заморожених активів Росії. Окрім того, перемовники обговорили можливі вибори в Україні.Аналітики акцентували, що згода російського диктатора Володимира Путіна на мирну угоду є малоймовірною. Вони зауважили, що кремлівський очільник переконаний в успіху на полі бою та готовий чекати, поки Київ погодиться на його умови.Як відомо, за останні тижні українські урядовці декілька разів зустрічалися з американськими чиновниками для обговорення "мирного плану" США. Після перших переговорів, які відбулися в Женеві, стало відомо, що документ скоротили. Тепер у ньому замість 28 пунктів — 19.Деталі нової версії "мирного плану" залишаються невідомими. Але спочатку США вимагали, щоб Україна віддала Росії Донецьку та Луганську області. Крім того, документ містив й інші неприйнятні для України речі.Раніше сьогодні президент Франції Еммануель Макрон зазначав, що Україна має виняткове право обговорювати територіальні питання під час будь-яких переговорів щодо завершення війни. Це пов’язано з тим, що йдеться про її території, тому саме українцям вирішувати, як розвертати той чи інший дискусійний момент.Нагадаємо, сьогодні президент Володимир Зеленський заявив, що в Україні може багато чого змінитися. Він переконаний, що зараз "особливі дні". Таку заяву гарант зробив, підсумовуючи зустріч з президентом Франції Еммануелем Макроном..