Політика

Секретар Васильківської міської ради Богдан Шевчук звинуватив очільницю міста Наталію Баласинович у своєму побитті. Посадовець стверджує, що його госпіталізували з травмами.Про це посадовець написав на своїй сторінці у Facebook. За його словами, між ним та Баласинович стався "інцидент" під час виконання службових обов’язків у приміщенні міської ради."Між мною та міським головою Наталією Баласинович відбулася подія, унаслідок якої я отримав травми та був госпіталізований до Київської міської клінічної лікарні №12. Лікарі продовжують спостереження за моїм станом, адже наслідки для здоров’я виявилися серйозними", — йдеться у дописі Шевчука.Він наголосив, що цей конфлікт розв'язують в межах закону. Зараз триває офіційне розслідування. Секретар міськради вказав, що повністю співпрацює з правоохоронцями та надає всі необхідні свідчення.Шевчук також наголосив, що ефективна робота усіх структурних підрозділів, комунальних підприємств та загалом робота міської ради не мають бути пов’язані з інцидентом, який трапився. Варто додати, що Баласинович наразі не коментувала заяви Шевчука та інцидент між ними.Нагадаємо, раніше у центрі Києва сталася бійка між спортсменом ММА (змішані бойові мистецтва) та чоловіком. Останній отримав тяжкі травми..

Український олігарх та фігурант декількох кримінальних справ Ігор Коломойський знову заговорив про "спробу замаху" на співзасновника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча, якого підозрюють у корупції в "Енергоатомі".Під час судового засідання, яке транслювало "ТСН", бізнесмен відзначився низкою гучних заявТак, він розкрив "нові деталі" щодо "замаху" на Тимура Міндіча. За словами Коломойського, у цьому нібито були задіяні українці, які проживали в Ізраїлі. Їм начебто "передали зброю з посольства України". Двох було затримано, обидва зізналися: один буцімто "був з пістолетом", інший "з ножем"."Виявилось, що це був пістолет Макарова", — заявив він.Коломойський додав, що один з українців "за два тижні до інциденту приходив у будинок під виглядом ізраїльського журналіста та розпитував покоївку про Міндіча".Коломойський також відзначився такими заявами:"Будь-які вибори під час війни як результат мирних переговорів — це катастрофа для країни. І закінчиться це все розпадом держави. Спочатку має бути перемир'я та припинення вогню мінімум на 90-100 днів, а краще 180". "Я не люблю Єрмака більше, ніж ви усі разом. У нас є з ним розходження у світогляді"."Знайомий з двома Цукерманами. Хороші рєбята. Фінансисти"."Президенту вигідно, щоб Міндіч був жив-здоров. Тим паче вони друзі"."Уявляєте, якби я був на волі і почався б "Міндічґейт"... Повірте мені! Якби я був на волі, мене б зробили там головним героєм".Ігор Коломойський — колишній власник "ПриватБанку", бізнесмен та олігарх. У бізнес прийшов у 1980-ті роки, виступивши одним із засновників кооперативу "Сентоза", який займався перепродажем оргтехніки.У 2014 році Коломойського обрали головою Дніпропетровської області. Проте уже в 2015 році, через конфлікт навколо підприємства "Укртранснафта", він покинув пост.Українські правоохоронці відкрили проти Коломойського низку проваджень. Зокрема, бізнесмена підозрюють у шахрайстві та заволодінні коштами "ПриватБанку", а також в організації замовного вбивства у 2003 році. Нагадаємо, 8 грудня у Подільському районному суді мало відбутися засідання щодо справи бізнесмена Ігоря Коломойського. Однак обвинуваченого не змогли доставити на засідання начебто через "зламаний транспорт"..

У четвер, 11 грудня, уряд Болгарії ухвалив рішення про відставку після хвилі масштабних протестів, під час яких тисячі громадян по всій країні вимагали звільнення Кабінету Міністрів. Про це повідомляє місцеве видання BGNES.Як зазначає джерело, відставка відбулася напередодні голосування за шостий вотум недовіри уряду, який був ініційований опозиційною коаліцією "Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія" через невдоволення економічною політикою Кабміну. Прем'єр-міністр Росен Желязков прокоментував це рішення, заявивши, що влада прислухалася до голосу народу:"Ми чуємо голос громадян, які протестують проти уряду. Ми повинні виконати їхні вимоги, а саме — відставку уряду. І молоді, і дорослі закликали до відставки, і цю громадянську енергію потрібно підтримувати та заохочувати", — сказав Желязков.Раніше прем'єр-міністр Болгарії Росен Желязков оголосив, що його країна розірве свої контракти на використання та транзит російського природного газу наступного року, а повний вихід з російського газового ринку запланований до 2028 року. Нагадаємо, 9 вересня президент Франції Еммануель Макрон призначив премʼєр-міністром Себастьєна Лекорню. Він очолював міністерство оборони країни..

Американський президент Дональд Трамп наполягає на завершенні війни Росії в Україні шляхом переговорів, а Європа побоюється, що її залишать осторонь. Континент виділяє надто мало військової допомоги для Києва.Як повідомляє редакційна колегія газети The Wall Street Journal, політики континенту хочуть відігравати основну роль у дискусії про майбутнє Києва, але новий звіт свідчить про відставання Європи у наданні військової допомоги Україні.Трамп відмовився від надання Україні зброї з американських запасів, перейшовши до продажу озброєння, що зробило Київ більш залежним від Європи. Втім, як зазначається в аналізі німецької дослідницької групи Kiel Institute for the World Economy, з 1 вересня по 31 жовтня Європа виділила менш як п'ять мільярдів доларів на нову військову допомогу, що занадто мало, щоб компенсувати припинення підтримки з боку Вашингтона."Згідно з останніми підрахунками, за період до жовтня цього року партнери України по всьому світу виділили менше ніж 39 мільярдів доларів на військову допомогу. Якщо не відбудеться різкого зростання наприкінці року, 2025 рік стане "роком з найнижчим рівнем нових виділень (військової) допомоги Україні з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році", — зазначає Крістоф Требеш, керівник ініціативи Ukraine Support Tracker в Кільському університеті.Редакційна колегія газети наголошує, що Україна обходиться меншими ресурсами, навіть попри посилення атак з боку Росії. Київ покращив власне виробництво озброєння та систем протиповітряної оборони, проте все ще залежить від деяких американських систем, зокрема Patriot, які використовує для протидії балістичним ракетам.Минулого тижня генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав союзників прискорити внески до програми PURL, яка координує закупівлі американської зброї для України. В аналізі німецької дослідницької групи також підкреслюється дискусія в Європі щодо використання "репараційного кредиту" для мобілізації заморожених російських активів з метою надання допомоги Україні. Ці гроші могли б піти на придбання вкрай необхідної зброї.Медійники зробили висновок, що російський диктатор Володимир Путін поважає силу. По-своєму, так само робить і пан Трамп. Якщо Європа не хоче, щоб Росія перемогла, вона має діяти відповідно.Нагадаємо, раніше Трамп заявив, що його переговори з європейськими лідерами стосовно ситуації в Україні відбулися у "досить жорстких словах". За словами республіканця, розмова з Еммануелем Макроном, Фрідріхом Мерцем та Кіром Стармером відбулася у "жорстких формулюваннях"..

Європейський Союз готує 20-й за рахунком пакет санкцій, який, ймовірно, буде спрямований на ключові сектори економіки Росії, що досі частково або повністю уникали обмежень. Також під ударом опиниться так званий "тіньовий флот" країни-агресора.Про це повідомляє видання EU Observer.Нові мішені 20-го пакетуЗа інформацією ЗМІ, серед головних цілей нового пакету санкцій:атомна промисловість Росії;сталеливарна промисловість;добривна промисловість;нафтова промисловість;Удар по "тіньовому флоту"Особливу увагу ЄС приділить "тіньовому флоту", який Росія використовує для обходу нафтових обмежень. Для цього країни Євросоюзу на саміті закликають до "подальших скоординованих дій" щодо так званих "держав прапора".Саме ці держави дозволяють старим, часто непридатним для плавання нафтовим танкерам ходити під своїм прапором, що дозволяло Росії активно продовжувати експорт нафти. ЄС планує вжити заходів проти цих країн, щоб змусити їх відкликати дозволи на прапор.Зміни в чинних санкціяхКрім того, посли країн ЄС вже погодили зміни до 19-го пакету санкцій. До "чорного списку ЄС" будуть внесені 23 фізичні та юридичні особи (включно з громадянином США), а також 42 нафтові танкери, які сприяють військовим зусиллям російського режиму.Нагадаємо, Європейський Союз розглядає можливість застосування до Бельгії жорсткого підходу, подібного до того, що використовується щодо Угорщини. Це може статися, якщо країна продовжить блокувати рішення про надання Україні репараційного кредиту.Своєю чергою, 4 грудня президент Володимир Зеленський повідомив, що лідери Європейського Союзу готують новий санкційний пакет проти Росії. Він наголосив, що цей пакет має бути "справді дієвим" і першочергово спрямованим на російський енергетичний сектор та всі джерела бюджетних надходжень агресора. .

У четвер, 11 грудня, у Львові розпочалося неформальне засідання Ради Європейського Союзу із загальних справ. Головними темами зустрічі є прогрес України в євроінтеграції та визначення подальших кроків у цьому процесі.Про це у Telegram-каналі повідомив очільник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. За словами посадовця, участь у засіданні беруть 30 високопосадовців із 27 країн Євросоюзу.Серед ключових європейських гостей:європейська комісарка з питань сусідства та розширення Марта Кос;міністерка з європейських справ Данії Марі Б’єрре;міністри та представники дипломатичного корпусу інших держав ЄС.. Обговорення стратегічного механізмуПід час заходу, за словами Козицького, обговорюється можливість впровадження механізму "frontloading"."Це механізм, який дозволить Україні та Молдові розпочати підготовку до наступних етапів переговорів ще до їхнього офіційного старту", — пояснив очільник ОВА. — "Це тимчасове, але стратегічно значуще рішення, покликане мінімізувати наслідки угорського вето".Таким чином, за словами Козицького, засідання має вирішальне значення для прискорення інтеграції України до Євросоюзу, попри можливі перешкоди.Нагадаємо, нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

Очільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Москва передала США пропозиції щодо "колективних гарантій безпеки", ключовою умовою яких є позаблоковий, нейтральний і без’ядерний статус України. Про це інформує російське пропагандистське агентство ТАСС. Лавров стверджує, що Росія не має агресивних планів щодо членів НАТО чи Європейського Союзу, натомість говорячи про "взаємні, колективні гарантії"."Ми не виношуємо, президент про це чітко сказав, жодних агресивних планів щодо ні членів НАТО, ні членів Євросоюзу, готові письмово, в юридичному документі зафіксувати відповідні гарантії", — заявив він.Водночас, за словами російського міністра, Москва передала Сполученим Штатам власні пропозиції щодо таких "колективних гарантій безпеки". Ці пропозиції передбачають, що Україна має стати "позаблоковою, нейтральною і без’ядерною державою".Погроза європейським силамЛавров також додав, що будь-який європейський військовий контингент, який може бути розміщений в Україні, Росія вважатиме "законною військовою ціллю".Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Нещодавно видання Axios повідомляло, що Україна передала адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа свою відповідь на останній проект "мирного плану" для закінчення війни..

Віце-спікер Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Про це він заявив в ефірі телемарафону."Немає жодних, ні законодавчих ініціатив, ні чернеток навіть подібного законодавства, тому все говорить про те, що над ним треба працювати, якщо ми хочемо, щоб воно з'явилося", — пояснив Корнієнко.Вимоги до партнерів та безпекаКорнієнко підтвердив, що парламент готовий оперативно створити необхідну законодавчу рамку, якщо виникне така потреба. Однак він наголосив на зовнішньому чиннику. "Але безпекову рамку мають дати партнери, в першу чергу США та європейські колеги", — зазначив віцеспікер.Ключові ризики для воєнних виборівКорнієнко окреслив низку ключових викликів та ризиків, які необхідно вирішити для проведення демократичних виборів у воєнний час:безпека виборців. Забезпечення можливості голосування для громадян, які перебувають за кордоном або є внутрішньо переміщеними особами (ВПО);участь військових. Розв'язання питань щодо участі у виборах військовослужбовців як виборців та як кандидатів;технічні проблеми. Уточнення реєстру виборців та розв'язання проблем із ВПО;безпека дільниць. Загроза від дронів (зокрема FPV) та необхідність гарантування безпеки для відкриття виборчих дільниць."Чорновики" і політичні дискусіїВіце-спікер додав, що технічні напрацювання вже існують: "У ЦВК — сім робочих груп, є чернетки, і у Верховній Раді є чернетки".Проте, за словами Корнієнка, законодавці уникають офіційного внесення законопроектів. "Ми до цього не підходили близько, тому що ми не раз стикалися із ситуацією, коли будь-яка спроба говорити про повоєнні вибори перетворювалася в політичну дискусію", — підсумував він.Зауважимо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Нагадаємо, 9 грудня Зеленський під час спілкування із журналістами наголосив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України.Також 10 грудня Володимир Зеленський заявив, що він предметно обговорював питання майбутніх виборів в Україні з представниками Верховної Ради. Очільник держави зауважив, що, якщо партнери, зокрема наш ключовий партнер у Вашингтоні, так багато і так конкретно говорять про вибори в Україні в умовах воєнного стану, "ми повинні дати українські законні відповіді на кожне запитання і кожен сумнів"..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що його переговори з європейськими лідерами стосовно ситуації в Україні відбулися у "досить жорстких словах". За словами республіканця, розмова з Еммануелем Макроном, Фрідріхом Мерцем та Кіром Стармером відбулася у "жорстких формулюваннях".Про це Трамп сказав журналістам у Білому домі 10 грудня. Деталі зустрічі та суперечкиВиступаючи перед журналістами у Білому домі 10 грудня, Трамп підтвердив, що обговорював війну з європейськими представниками."Ми обговорили ситуацію в Україні досить жорсткими словами. Подивимося, що буде далі… У нас були невеликі суперечки щодо людей, і ми подивимося, як це закінчиться. Ми сказали, що перед тим, як йти на зустріч, ми хочемо дізнатися деякі речі", — сказав Трамп.За його словами, лідери Європейського Союзу висловили бажання зустрітися з представниками США цими вихідними в Європі."Ми ухвалимо рішення залежно від того, з чим вони повернуться. Ми не хочемо марнувати час", — додав американський президент, натякаючи на очікування конкретних пропозицій від ЄС.Заяви про втратиТрамп також висловився про масштаб конфлікту, заявивши, що минулого місяця загинули 27 тисяч російських та українських військових. Президент не надав уточнень щодо джерела цієї статистики. Лідер Білого дому вважає, що зволікання призводить до непропорційних втрат."Іноді потрібно дати людям можливість вирішити суперечку, а іноді — ні. Але проблема в тому, що, даючи людям можливість вирішити суперечку, ви втрачаєте тисячі людей на тиждень. Це смішно. Все це смішно", — підсумував він.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Нещодавно видання Axios повідомляло, що Україна передала адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа свою відповідь на останній проект "мирного плану" для закінчення війни..

В адміністрації американського президента Дональда Трампа обговорюють створення нового об'єднання країн за участі Китаю та Росії. Воно має стати альтернативою G7. Як повідомляє видання Politico, неназваний чиновник, який працював в Білому домі за часів першої адміністрації Трампа, у коментарі медійникам зауважив, що ідея створення об'єднання Core 5, або C5 за участі США, Китаю, Індії, Японії та Росії не вважається вже надто разючою."Нічого щодо C5, чи C7 офіційно не обговорювалося, але точно були розмови про те, що чинні органи, такі як G7 або Рада Безпеки ООН, не підходять для виконання своїх функцій, враховуючи сьогоднішніх нових гравців", — зазначив у коментарі виданню чиновник на умовах анонімності.Ідея створення С5 виникла в довшій, неопублікованій версії Стратегії національної безпеки, яку Білий дім опублікував минулого тижня. Медійники наголошують, що Білий дім категорично заперечив існування документа, а речниця Білого дому Анна Келлі додала, що не існує жодної альтернативної, приватної чи секретної версії 33-сторінкового офіційного плану.Своєю чергою, Торрі Тауссіг, яка обіймала посаду директора з європейських справ у Раді національної безпеки за часів адміністрації екс-президента США Джозефа Байдена зазначила, що Європа не фігурує в можливому об'єднанні C5. Водночас Майкл Соболік, який був помічником сенатора Теда Круза — республіканця від Техасу за часів першої адміністрації Трампа, також розглядав C5 як альтернативу політики самого Трампа щодо Китаю під час його першого президентського терміну.G7, або дослівно "Група Семи" — це міжнародний клуб урядів семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада). Очільники цих держав регулярно зустрічаються для обговорення спільних економічних проблем і намагаються узгоджувати свою економічну політику. Окрім них у зустрічах бере участь Європейський Союз, проте без права голосувати за проведення щорічних зборів.Нагадаємо, у жовтні міністри енергетики країн "Групи семи" засудили російські обстріли енергетичної інфраструктури України. Вони підтвердили наміри допомагати у її відновленні..

Європейський Союз розглядає можливість застосування до Бельгії жорсткого підходу, подібного до того, що використовується щодо Угорщини. Це може статися, якщо країна продовжить блокувати рішення про надання Україні репараційного кредиту.Про це повідомляє Politico.На саміті 18 грудня ключовим завданням лідерів ЄС буде переконати Барта Де Вевера, чергового "чорного звіра" блоку. Прем'єр-міністр Бельгії накладає вето на їхні зусилля щодо надання Україні позики в розмірі 210 мільярдів євро, оскільки країна стикається з величезною фінансовою чорною дірою, а війна з Росією триває. Де Вевер так довго опирався плану фінансування позики коштом заморожених російських активів, які, як виявилося, здебільшого зберігаються в Бельгії, що дипломати з усього блоку зараз працюють над стратегіями, щоб залучити його до співпраці.Де Вевер поки що тримається, побоюючись, що Бельгія буде відповідальною, якщо гроші доведеться повернути, і тепер вимагає додаткових механізмів соціального захисту. Майже всі російські активи зберігаються в Euroclear, фінансовому депозитарії в Брюсселі. Він хоче, щоб ЄС надав додатковий грошовий буфер на додаток до фінансових гарантій та посилених запобіжних заходів для покриття потенційних юридичних спорів та врегулювань — ідея, якій протистоять багато урядів.Бельгія надіслала список поправок, які вона хоче внести, щоб уникнути необхідності повертати гроші Москві самостійно, якщо санкції будуть скасовані. Де Вевер заявив, що не підтримає репараційний кредит, якщо його занепокоєння не будуть вирішені. Лідери думали, що у них вдасться укласти угоду на останній зустрічі в жовтні. Тоді було немислимо, що вони не досягнуть її в грудні. Тепер це виглядає малоймовірно.Дипломати кажуть, що ще не вся надія втрачена. Посли розглянуть запити Бельгії рядок за рядком, визначать найбільші проблеми та спробують їх розв'язати. Ще є простір для маневру. План полягає в тому, щоб максимально наблизитися до позиції Бельгії.Але за тиждень до зустрічі лідерів ЄС закручує гайки. Якщо Де Вевер продовжуватиме блокувати план — шлях, яким він йде вже кілька місяців, висуваючи додаткові умови та вимоги, — він опиниться в незручному та надзвичайно складному становищі для лідера країни, яка так довго була проєвропейською, за словами дипломата ЄС, обізнаного з переговорами, що відбуваються. Бельгійського лідера ігноруватимуть та заморозять, так само як угорського Віктора Орбана холодно поставилися до відступу від демократії та його відмови співпрацювати щодо санкцій проти Росії.Бельгія має послання: якщо вона не приєднається, її дипломати, міністри та лідери втратять свій голос за столом переговорів ЄС. Посадовці відкладуть на другий план список бажань та занепокоєнь Бельгії щодо довгострокового бюджету ЄС на 2028–2034 роки, що спричинить уряду серйозні проблеми, особливо коли переговори досягнуть вирішальної завершальної стадії через 18 місяців. Його думки щодо пропозицій ЄС не будуть запитуватися. Його телефонні дзвінки залишаться без відповіді, сказав дипломат.Це була б сувора реальність для країни, яка буквально та символічно перебуває в центрі проєкту ЄС і яка впоралася з труднощами, коли справа доходила до виконання провідних ролей, таких як головування в Європейській Раді. Але дипломати кажуть, що відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів. Україна наступного року зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 71,7 мільярда євро і буде змушена почати скорочувати державні витрати з квітня, якщо не зможе забезпечити ці кошти. Президент США Дональд Трамп знову дистанціювався від надання американської підтримки.Підкреслюючи високі ставки, посли ЄС зустрічаються тричі цього тижня — у середу, п'ятницю та неділю — для обговорення пропозиції Комісії щодо кредиту, опублікованої минулого тижня. План "Б" — і план "В" для УкраїнЄвропейська комісія запропонувала ще один варіант фінансування України: спільний борг, підкріплений наступним семирічним бюджетом ЄС. Угорщина офіційно виключила випуск єврооблігацій, а залучення боргу через бюджет ЄС для підтримки України вимагає одноголосного голосування. Тож залишається план "С": деяким країнам доведеться заглибитися у власні скарбниці, щоб утримати Україну на плаву.Такої перспективи немає серед пропозицій Комісії, але дипломати тихенько її обговорюють. Німеччина, країни Північної Європи та Балтії розглядаються як найімовірніші учасники. Але ті, хто висуває цю ідею, мають попередження: найважливішою перевагою, яку членство в ЄС надає країнам блоку, є солідарність. Змушуючи деякі країни-члени самостійно нести фінансовий тягар підтримки України, блок ризикує серйозним розколом у своїй основі. Вважається, що Німеччина в майбутньому може не вирішити підтримувати банк, що зазнає невдачі, в країні, яка зараз не виділяє гроші Києву."Солідарність — це вулиця з двостороннім рухом", — сказав один дипломат.Звичайно, є й інший шлях, але лише теоретично. Колеги де Вевера з ЄС могли б об'єднатися та ухвалити план "репараційного кредиту" шляхом так званого голосування кваліфікованою більшістю, ігноруючи відмови Бельгії та просто проштовхуючи його. Але дипломати заявили, що це питання серйозно не розглядається.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

У середу, 10 грудня, Палата представників США затвердила Закон про оборонний бюджет на 2026 рік (NDAA) на суму майже один трильйон доларів. Документ містить низку положень, спрямованих на посилення безпеки Європи, зокрема, значну фінансову підтримку України.Про це повідомляє Reuters.Допомога Україні та ЄвропіЯк зазначає видання, NDAA передбачає виділення 800 мільйонів доларів на підтримку України у межах Ініціативи сприяння безпеці України. Ця сума буде розподілена рівними частинами: по 400 мільйонів доларів протягом наступних двох років. Кошти призначені для оплати американським компаніям виробництва озброєння безпосередньо для потреб української армії.Крім того, оборонний бюджет містить:фінансування Балтійської ініціативи безпеки. Виділено $175 мільйонів на підтримку оборонних потреб Латвії, Литви та Естонії;обмеження для Пентагону. Документ обмежує можливість Міністерства оборони скорочувати чисельність американських військ у Європі нижче позначки 76 тисяч;посадові обмеження. Закон забороняє командувачу Європейського командування США відмовлятися від титулу Верховного головнокомандувача НАТО.Ухвалений NDAA не лише зміцнює обороноздатність США, але й забезпечує фінансову та стратегічну підтримку ключовим європейським партнерам.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Нещодавно видання Axios повідомляло, що Україна передала адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа свою відповідь на останній проект "мирного плану" для закінчення війни..

Сполучені Штати передали країнам Європи таємний документ, який містить кроки для повернення Росії у світову економіку. Цей план вже обговорюється серед європейських лідерів. Про це повідомляє The Wall Street Journal.Американський план пропонує конкретне бачення того, як російська економіка може вийти з міжнародної ізоляції. Зокрема, стратегія передбачає значні американські інвестиції у стратегічні сектори РФ. Йдеться про фінансування проектів від видобутку рідкісноземельних копалин до буріння нафти. Ключовим елементом плану є також сприяння відновленню потоків російських енергоносіїв до Європи та інших країн світу.Конфлікт з політикою ЄСЦей пункт плану викликає найбільші суперечності, оскільки він прямо суперечить поточній політиці Європейського Союзу, яка спрямована на повну відмову від російського газу та зменшення залежності від енергоресурсів РФ.Реакція ЄвропиЗа попередньою інформацією, європейські партнери сприйняли пропозицію Вашингтона прохолодно. Така реакція свідчить про глибокі розбіжності між США та ЄС щодо подальшої стратегії економічного тиску на Кремль та темпів можливої реінтеграції Росії.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Нещодавно видання Axios повідомляло, що Україна передала адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа свою відповідь на останній проект "мирного плану" для закінчення війни..

Росія погрожує Європі, одночасно формуючи інформаційний простір, аби мати підстави відмовитися від надання суттєвих гарантій безпеки Україні. Це є частиною широкої кампанії тиску Кремля.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як йдеться у зведенні, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 10 грудня заявив, що, хоча Росія не має наміру воювати з Європою, Кремль відповість на "будь-які ворожі кроки", такі як розгортання європейських військових контингентів в Україні та вилучення заморожених російських активів. Перший заступник голови Комітету Державної думи Росії з міжнародних справ Олексій Чепа аналогічно заявив 10 грудня, що Росія навмисно атакуватиме будь-які європейські військові контингенти, розгорнуті в Україні. Заяви Лаврова та Чепи пролунали на тлі обговорень США, України та Європи щодо надання гарантій безпеки Україні. Президент України Володимир Зеленський 9 грудня заявив, що перемовники США, України та Європи обговорять гарантії безпеки для України під час майбутнього засідання Ради безпеки у невизначену дату. "Кремль, ймовірно, встановлює інформаційні умови, щоб підірвати зусилля України та Заходу щодо забезпечення суттєвих гарантій безпеки, таких як розгортання військових контингентів чи іншої військової допомоги, від можливого поновлення російської агресії в майбутньому", — додали в ISW.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Раніше гарант заявляв, що Україна продовжує працювати над мирним врегулюванням війни та доопрацьовує план, узгоджуючи його з партнерами. Найближчим часом відповідні документи направлять до Сполучених Штатів Америки..

Сполучені Штати, які є ключовою західною державою в Організації Об'єднаних Націй, несподівано проголосували проти ініційованої Україною резолюції щодо наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Це рішення збіглося з позицією Москви, створивши неочікуване розставлення сил на міжнародній арені. Про це стало відомо з трансляції Генеральної Асамблеї ООН.Голосування та результатиГенеральною Асамблеєю ООН було схвалено резолюцію, спрямовану на розширення міжнародного співробітництва та зменшення довгострокових наслідків Чорнобильської катастрофи. Документ, ініційований Україною, підтримали 97 держав. Однак, до списку країн, що проголосували "проти", несподівано увійшли Сполучені Штати Америки. США опинилися в одному ряду з Росією, Білоруссю, Китаєм, Північною Кореєю, Нікарагуа та Нігером. Ще 39 делегацій вирішили утриматися.Ключові положення резолюціїРезолюція визнає довгострокові наслідки катастрофи на ЧАЕС та підтверджує необхідність міжнародної допомоги постраждалим регіонам. Важливі пункти документа:висловлення стурбованості пошкодженням нового конфайнменту 14 лютого 2025 року внаслідок атаки російського дрона, що поставило під загрозу багаторічні зусилля міжнародної спільноти;закріплення офіційного використання української транслітерації Chornobyl у всіх матеріалах ООН, включно з назвою Міжнародного дня пам'яті 26 квітня;призначення спеціального засідання Генасамблеї на 24 квітня 2026 року, присвяченого 40-річчю трагедії.Пояснення позиції СШАПредставниця делегації США зазначила, що голосування "проти" не свідчить про зміну позиції Вашингтона щодо ядерної безпеки України. Вона запевнила, що рішення продиктоване незгодою зі згадками в документі порядку денного до 2030 року. За її словами, ці згадки "просувають програму м'якого глобального управління, несумісну з національним суверенітетом США". При цьому дипломат наголосила, що Вашингтон і надалі підтримуватиме міжнародні ініціативи у сфері ядерної безпеки та зусилля, спрямовані на запобігання інцидентам на українських атомних об'єктах.Що відомо про атаку на ЧАЕСПрезидент України Володимир Зеленський повідомив, що у ніч на 14 лютого російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого четвертого енергоблока Чорнобильської атомної станції, який береже світ від радіації. За словами президента, це укриття Україна будувала разом з іншими країнами Європи та світу, разом з Америкою — з усіма, хто хоче справжньої безпеки для людей.Згодом Міжнародне агентство з атомної енергії підтвердило, що у ніч на 14 лютого російський ударний безпілотник влучив в укриття зруйнованого четвертого енергоблока Чорнобильської атомної станції. Ворожий удар спричинив руйнування та пожежу на даху конструкції. В Агентстві також оприлюднили фото наслідків російської атаки.За даними ДСНС, станом на ранок 14 січня радіаційний фон на території ЧАЕС перебував у межах норми. На проммайданчику Чорнобильської АЕС зафіксовано 0,57 мкЗв/год, що не перевищує допустимих значень.Своєю чергою речник глави Кремля Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що російські війська не могли атакувати Чорнобильську атомну електростанцію. Він переконаний, що це "провокація". Нагадаємо, за словами Володимира Зеленського, безпілотник, який 14 лютого атакував саркофаг Чорнобильської атомної електростанції, летів на висоті 85 метрів. За таких умов його не бачать радари, що може свідчити про те, що росіяни спеціально готували цей удар..