Політика

Україна впевнено рухається до того, щоб закрити поточний фінансовий дефіцит до завершення 2026 року. Цей процес вимагав титанічних зусиль від команди, однак поставлена мета буде досягнута.Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю для Reuters.Плани щодо подолання фінансової діриПрезидент наголосив, що вважає це великим досягненням для країни та європейських партнерів."Останні кілька місяців ми працювали над нашим фінансовим дефіцитом. Ми закриємо нинішній дефіцит до кінця року. У нас ще є деякі питання, над якими треба попрацювати, але ми закриємо дефіцит", — зазначив Зеленський.Бюджетні маневри та закупівля дронівПід час інтерв'ю український лідер також розповів про механізми фінансування та співпрацю із західними союзниками. Зокрема, влада планує частково використати кошти з позики на наступний рік, перенісши їх ближче до січня для замовлення безпілотників."Ми працювали з нашим бюджетом, з нашими партнерами, зокрема з Євросоюзом, і також спробуємо частково використати кошти з позики на наступний рік. Ми перенесемо це ближче до січня і за ці гроші замовимо дрони на січень та лютий 2027 року. Моя команда повернулася з Брюсселя та відзвітувала. Усе працює добре. Сподіваюся, що так буде й надалі", — додав Зеленський.Нагадаємо, журналісти видання Financial Times оприлюднили інформацію, що Україна просила в ЄС достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

Іспанські правоохоронці відкрили кримінальне провадження проти проросійського пропагандиста Анатолія Шарія та його дружини через підозри у податкових злочинах і зв'язках із російською розвідкою. Під час обшуків у подружжя виявили чималий арсенал цінностей, включаючи криптовалюту на сотні тисяч євро, злитки золота та зброю.Про це свідчать матеріали справи, до яких отримало доступ іспанське видання elDiario.es.Обшуки, зброя та мільйонні активиІспанські слідчі спільно з Цивільною гвардією провели масштабні обшуки у справі, яка тривалий час залишалася засекреченою та базувалася на запитах від українських органів. У ході слідчих дій у подружжя вилучили пістолет Glock 19, криптовалюту на суму близько 800 тисяч євро, предмети мистецтва, коштовні годинники на 400 тисяч євро, два десятки золотих злитків вартістю 150 тисяч євро, а також автомобіль Porsche Cayenne. Суд уже наклав арешт на всі знайдені ювелірні вироби, дорогі метали, криптовалюту, а також комп'ютерну техніку та телефони фігурантів.Версія про зв'язки з російською розвідкоюСправу розслідує суд у співпраці з антикорупційними підрозділами, оскільки є підстави вважати походження коштів незаконним. Правоохоронці підозрюють, що гроші надходили як оплата за "координовану й оплачувану діяльність проти інтересів України та на користь розвідувальних служб РФ". Згідно з матеріалами розслідування, подружжя вживало надзвичайних заходів безпеки, постійно перевіряючи оточення та озираючись. Водночас сам Шарій та Ольга Бондаренко заперечують усі звинувачення, стверджуючи, що кошти нібито надходили від YouTube та пожертв глядачів. Цікаво, що в Україні блогера заочно засудили до 15 років ув'язнення за держзраду та співпрацю з ФСБ.Нагадаємо, раніше російська пропагандистка Маргарита Симоньян заявила, що її прооперують через "страшну" хворобу. Вона натякнула на хірургічне втручання на грудях. .

Дипломатичний діалог між Сполученими Штатами та Росією вийшов за межі виключно мирного врегулювання та охопив багатомільярдні економічні інтереси. Сторони обговорюють масштабну угоду з продажу активів російської нафтової компанії "Лукойл".Про це повідомляє The New York Times.Багатомільярдна угода та інтереси оточення ТрампаЯк зазначає видання, переговори між Вашингтоном і Москвою стосуються не лише питань припинення війни, але й комерційних інтересів навколо російських енергетичних активів. Журналісти з'ясували, що угода щодо компанії "Лукойл" може стати надзвичайно вигідною для низки відомих бізнесменів, зокрема з ближнього кола президента США Дональда Трампа та його спецпредставників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера. Інсайдерські джерела зазначають, що обговорення тривають уже не перший місяць.За даними ЗМІ, ініціатором продажу активів виступив сам Володимир Путін, який прагне продемонструвати росіянам можливість повернення до бізнесових зв'язків зі Штатами. Своєю чергою, команда американського лідера погодилася вивчити цю ініціативу, оскільки Білий дім вбачає в ній важелі для впливу на глобальний ринок енергоносіїв та покращення комунікації з Кремлем.Доля активів "Лукойлу" та зняття санкційЗа даними The New York Times, у разі схвалення цієї угоди Вашингтоном активи "Лукойлу" можуть бути виведені з-під дії американських санкцій, що автоматично в рази збільшить їхню ринкову вартість. Попри приватний статус нафтового гіганта, у Москві визнають, що фінальне рішення щодо такого майнового перерозподілу ухвалюватиме особисто Путін.Йдеться про розгалужену мережу активів по всьому світу: від нафтових родовищ у Камеруні й нафтопереробних заводів у Європі до автозаправних станцій у Нью-Джерсі. Таким чином, реалізація цього плану повністю залежить від політичної волі двох лідерів — Трампа і Путіна. Серед можливих покупців активів називають американського інвестора Тодда Боелі, який має прямі зв'язки з чинною американською адміністрацією.Нагадаємо, у Сполучених Штатах розгортається політичний скандал довкола можливого приїзду очільника Кремля Володимира Путіна на міжнародну зустріч. 14 сенаторів закликали очільника Білого дому Дональда Трампа переглянути рішення та скасувати запрошення російського диктатора на саміт G20..

Президент України Володимир Зеленський повідомив про ризик запуску російської супутникової мережі "Рассвет" до кінця 2026 року за активної допомоги Китаю. Український лідер закликав Вашингтон ввести жорсткі санкції проти компаній, причетних до створення цього аналога Starlink.Про це повідомляє Financial Times.Російсько-китайський проєкт "Рассвет"Як зазначає видання, Москва активізувала створення власної супутникової мережі одразу після того, як російські військові втратили доступ до американської системи Starlink у війні проти України. Президент Володимир Зеленський підтвердив інформацію про те, що Китай дійсно допомагає РФ у розробці цього проєкту, який має стати аналогом Starlink. За попередніми прогнозами, супутники "Рассвєт" можуть запустити вже наприкінці 2026 року або на початку 2027-го."Ми знаємо, що Китай працює над супутниками, працює над можливістю допомогти Росії створити аналог Starlink", — наголосив президент.Переговори з США щодо санкційГлава держави зазначив, що неодноразово порушував перед президентом США Дональдом Трампом питання запровадження санкцій проти структур, причетних до створення цієї супутникової мережі. Востаннє український очільник обговорював це питання з американським колегою під час особистої зустрічі у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН.Раніше керівник компанії "Ікс Холдинг" Олексій Шелобков, яка працює над створенням системи, заявляв про плани запустити "Рассвєт" у 2027 році. Перші 16 апаратів уже вивели на низьку навколоземну орбіту в березні, а в майбутньому угруповання планують суттєво розширити.Нагадаємо, що, як повідомляв міністр закордонних справ Андрій Сибіга наприкінці серпня, Україна офіційно звернулася до Міжнародного союзу електрозвʼязку з вимогою не надавати частоти для функціонування російської військової супутникової системи "Рассвет" над суверенною територією України..

Україна просила в Європейського Союзу достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Financial Times, які послали на власні джерела в Євросоюзі.Зазначається, що Україна оцінила свої додаткові оборонні потреби на цей рік у 27 мільярдів євро. Щоби закрити цю діру, Київ попросив Єврокомісію перерахувати наперед частину коштів із кредиту на 90 мільярдів євро, погодженого наприкінці минулого року.Цей кредит мав покрити більшість фінансових потреб України 2026-2027 років: до 45 мільярдів євро щороку за умови виконання реформ. Однак цього року Україна отримала лише 15,7 мільярда євро, зокрема, через затримки з реформами.Співрозмовники медійників розповіли, що в ЄС відмовилися переносити кошти з 2027 року. Натомість Брюссель наполягає, щоби Київ виконав умови, які відкриють доступ до близько 34 мільярдів євро вже цього року.За інформацією джерел видання, рішення ухвалили на тлі частіших російських ударів по цивільній інфраструктурі, тоді як Верховна Рада ніяк не може провести реформи, яких вимагають ЄС та інші донори."Йдеться про скасування пільги з ПДВ для дрібних посилок і нові правила оподаткування доходів через цифрові платформи. Обидва закони Верховна Рада ухвалила, але зі суперечливою поправкою, яка послаблює контроль за політично значущими особами. Посилення цього контролю ЄС якраз вимагав від України як частину боротьби з корупцією", — йдеться в публікації.Автори статті додали, що якщо поправка набуде чинності, то Україна ризикує не виконати умови для отримання допомоги.Єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос звернулися з листом до голови Верховної Ради. Вони наголосили, що Україна й надалі може розраховувати на додаткову допомогу 2026 року, якщо проведе необхідні реформи."Украй важливо не допустити послаблення чинних в Україні механізмів контролю щодо політично значущих осіб", — йдеться в листі.Закон про оподаткування доходів через цифрові платформи, який називають "податком на OLX", Верховна Рада ухвалила 9 червня після декількох провалених голосувань. Він стосується доходів, отриманих через OLX, Uklon, Glovo, Bolt, Booking, Airbnb та інші сервіси. Найбільше суперечок викликала саме правка про політично значущих осіб: вона обмежує можливість банків посилено перевіряти колишніх високопосадовців після року з моменту звільнення.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform заявляла, що наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними..

Кремлівський диктатор Володимир Путін активізував зусилля в межах тривалої когнітивної війни. Вони спрямовані на те, щоби переконати світ: європейські лідери, які реагують на російські погрози й обмежені кінетичні атаки в Європі, насправді є агресорами.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War) із посиланням на виступ на засіданні Міжнародного дискусійного клубу "Валдай".Військові експерти констатували, що значну його частину Путін присвятив твердженням про те, що Росія "нікому не погрожує" та не має "планів нападати на когось 2029, 2030 чи 2050 років".Він також безпідставно заявив, що російські військові ніколи не завдавали першого удару по цілях, не пов’язаних безпосередньо з військовою інфраструктурою. Водночас згодом наголосив, що питання застосування ядерної зброї "неминуче та негайно" постане на порядку денному Росії, якщо Європа здійснить напад на Калінінградську область або інші території Росії."Виступ Путіна є частиною тривалих зусиль Кремля, спрямованих на підтримку серед окремих європейських лідерів безпідставних проросійських і антиукраїнських тез про те, що розмови про реальні загрози з боку Росії є штучно створеними, а сама Росія насправді є жертвою західної агресії", — зробили висновок аналітики.Насправді ж Кремль дедалі частіше здійснює обмежені кінетичні атаки проти Європи, включно з навмисними вторгненнями безпілотників у повітряний простір Молдови та НАТО, а також різноманітними спробами диверсій і шпигунства."Заяви Путіна про успіхи російських військ на фронті у вересні 2026 року настільки далекі від реальності, що нагадують галюцинації", — зазначили в ISW.Диктатор стверджував, що лише у вересні 2026 року російські сили захопили 1 301 квадратний кілометр території України — це у 2,5 раза більше, ніж показники просування, про які Росія заявляла попередніми місяцями.На основі наявних даних ISW оцінює, що у вересні 2026 року російські війська зазнали чистих втрат території площею 80,81 квадратного кілометра. Навіть з урахуванням випадків проникнення російських сил у райони, над якими вони не встановили контроль, чисті втрати території російськими військами у вересні 2026 року становили 175,18 квадратного кілометра."Абсурдні заяви Путіна продовжують формувати вигадану картину бойових дій, що підтримує зусилля Кремля в межах когнітивної війни, спрямовані на хибне зображення російського наступу як масштабного просування на фронті. Важко сказати, чи усвідомлює він хибність наведених ним цифр, чи він сприймає вигадані дані про ситуацію на фронті як правдиві — внаслідок культури брехні, глибоко вкоріненої в структурі російського військового командування", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійські війська, ймовірно, навчають представників Китаю інтегрувати найсучасніші системи безпілотників і засоби боротьби з ними у ведення наземних бойових дій під час навчань "Центр-2026".Російські війська завдали серії ударів безпілотниками по Південному мосту в Києві, щоби послабити його конструктивну цілісність і ускладнити життя в українській столиці. Водночас залишається незрозумілим, чи зможуть російські війська підтримувати необхідну інтенсивність і темп ударів, щоби зробити міст непридатним для ремонту.Українські посадовці підтверджують давні оцінки щодо намірів Росії завдавати ударів по цивільній і критичній інфраструктурі України (особливо у великих містах) під час кампанії ударів узимку 2026-2027 років.Зеленський зазначив, що Путін зосереджується на масованих ударах по Україні через уповільнення просування російських військ на сході країни.Перевага Росії у використанні реактивних безпілотників "Герань", імовірно, зберігатиметься доти, доки українські сили не наростять виробництво власних дронів-перехоплювачів.Ні російські, ні українські війська не просунулися вперед 2 жовтня.Нагадаємо, що декілька днів тому речник Кремля Дмитро Пєсков і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров знову озвучили агресивні заяви, за якими Росія продовжить так звану "СВО", головна мета — на 100% забезпечити свої національні інтереси, а Польщі порадили детально "вивчити російську військову доктрину"..

Глава албанського уряду Еді Рама назвав брехнею те, що обіцяють Україні європейські партнери у контексті інтеграції до Європейського Союзу. Політик вважає, що Україну ніколи не приймуть до спільноти через стандартну процедуру з дотриманням усіх критеріїв.Про це Рама сказав в інтерв'ю Welt.Порівняння з досвідом Східної НімеччиниПід час інтерв'ю прем'єр-міністр Албанії Еді Рама обговорював євроінтеграційні процеси країн Західних Балкан. У цьому контексті він нагадав історичний приклад 1989 року, коли Східній Німеччині не ставили умовою виконання всіх 33 розділів переговорів про членство перед приєднанням до європейської спільноти. Політик наголосив, що Албанія готова докладати ще більше зусиль, аби стати частиною Євросоюзу, водночас розкритикувавши ситуацію навколо України.Різка заява про європейські обіцянкиЕді Рама відкрито висловився щодо перспектив України в ЄС, назвавши поточну ситуацію несправедливою та нереалістичною для стандартних процедур."ЄС, мабуть, вимагатиме від нас ще більше зусиль. Але ми хочемо бути його частиною. Подивіться на Україну. Те, що їм обіцяють, — це брехня", — заявив він.На думку албанського прем'єра, Україну "ніколи не приймуть через звичайний процес вступу з дотриманням усіх критеріїв". Саме тому він запропонував альтернативний та більш прагматичний шлях для української держави."Це всім відомо. Реалістичним рішенням було б залучити Україну до переговорів уже зараз і надати їй повноправне членство на основі заслуг", — додав прем'єр Албанії.Нагадаємо, Європейський Союз не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

У Міністерстві закордонних справ України офіційно прокоментували чутки про можливе перенесення західних посольств із Києва до Львова чи сусідньої Польщі. У відомстві заявили, що жодних подібних попереджень від іноземних партнерів не отримували.Про це заявив журналістам речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий. Що передувало заяві МЗСНещодавно у британській газеті The Guardian з'явилася інформація про те, що західні країни нібито розробляють резервні сценарії на випадок загострення ситуації. Зокрема, йшлося про потенційне перенесення посольств із Києва до Львова або на схід Польщі, якщо Росія почне прицільно атакувати іноземні представництва в українській столиці.Реакція українського відомстваРечник МЗС Георгій Тихий різко відреагував на такі публікації, наголосивши на відсутності офіційних комунікацій щодо релокації."Я не знаю, звідки деякі іноземні видання взяли цю інформацію. Станом на зараз ми в МЗС жодних подібних запитів чи повідомлень від іноземних дипмісій про плани кудись переїжджати не отримували", — заявив Тихий.Посадовець також нагадав, що існують чіткі та усталені процедури, за якими дипломати зобов'язані заздалегідь інформувати українську сторону про будь-які зміни у своєму форматі роботи чи переміщенні."Повторю ще раз — станом на вечір п'ятниці жодних подібних звернень чи повідомлень від іноземного дипкорпусу не надходило", — резюмував він.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголошував, що в тимчасово захоплених Олешках на Херсонщині склалася катастрофічна гуманітарна ситуація, де місцеве населення опинилося на межі голодної смерті. Через брак харчів, медикаментів і питної води мешканці змушені споживати бур'яни, аби просто зберегти життя..

Північноатлантичний альянс залишається виключно оборонним об'єднанням і не має наміру нападати на Росію чи загрожувати її інтересам. Водночас американські дипломати запевнили, що блок готовий відстоювати кожен дюйм своєї території.Про це заявив постійний представник Сполучених Штатів Америки при НАТО Метью Вітакер в інтерв'ю CNBC.Відповідь на погрозиПівнічноатлантичний альянс чітко дотримується своєї місії як оборонної структури, яка не прагне ескалації чи нападів на Росію. Як зазначив постійний представник США при НАТО Метью Вітакер, російській стороні неодноразово доводили цей факт, попри регулярні листи з погрозами, які надсилає Москва.Дипломат наголосив, що нинішня агресивна риторика та дії Кремля свідчать лише про відсутність реальних успіхів на полі бою в Україні, через що РФ намагається виплеснути накопичену агресію назовні."Ми захищатимемо кожен дюйм території НАТО, але водночас ми не націлені на наступальні дії. Ми не прагнемо атакувати Росію чи якимсь чином ставити під загрозу її інтереси", — зазначив Вітакер.Подальші кроки та зміцнення безпекиПредставник Сполучених Штатів зазначив, що Альянс продовжуватиме активну роботу над підвищенням боєздатності. Головною метою залишається розбудова потужних оборонних механізмів, які гарантуватимуть надійний захист кожного члена організації у майбутньому.Нагадаємо, Москва направила офіційний лист до НАТО, у якому погрожує застосувати весь свій арсенал сили, включно з ядерною зброєю. Причиною чергового сплеску ескалації стали побоювання Кремля щодо можливої ізоляції Калінінградської області..

Європейський Союз не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною.Про це заявила комісар Євросоюзу з питань розширення Марта Кос, повідомляє Corriere della Sera.Жодних привілеїв для кандидатівПроцес євроінтеграції залишається суворим і базується виключно на реальних заслугах країни-кандидата та глибоких реформах. Як зазначила комісар ЄС з питань переговорів про розширення Марта Кос, жодних винятків чи знижок під час вступу до блоку не передбачено для жодної держави."Вступ ґрунтується на заслугах: очевидно, що ця дата неможлива. У процесі вступу немає жодних привілеїв чи знижок, але ми повинні враховувати, що Україна веде війну за виживання, тому наш обов'язок також є допомогти їй", — наголосила Марта Кос.Плани Брюсселя на найближчий часПопри відсутність прискорених процедур, європейські посадовці налаштовані на активну роботу. Зокрема, Європейський Союз розраховує відкрити якомога більше переговорних кластерів для України ще до завершення поточного року. Вже найближчого вівторка, 6 жовтня, Єврокомісія презентує оновлений звіт щодо політики розширення.Ключові теми майбутнього саміту ЄСПід час засідання Європейської ради, яке відбудеться в середині жовтня, європейські лідери планують зосередитися на чотирьох стратегічних питаннях:вплив розширення на поточні держави-члени;внутрішні перетворення всередині ЄС, включно з можливим переходом від одностайності до голосування кваліфікованою більшістю у сферах безпеки й оборони;надійні захисні механізми задля дотримання демократії та верховенства права новими учасниками;концепція поступової і поглибленої інтеграції країн, що прагнуть приєднатися до блоку.Єврокомісарка також зауважила, що модель поетапної інтеграції не скасовує повноцінного членства, а лише дозволяє кандидатам ефективніше співпрацювати з європейськими інституціями під час виконання всіх стандартів.Нагадаємо, що в переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

Токіо готується повернутися до обговорення питання постачання озброєння та перехоплювачів для американських комплексів протиповітряної оборони Patriot в Україну. Попри чинні законодавчі перешкоди, японські посадовці прагнуть знайти шляхи для поглиблення оборонної співпраці.Про це сказав депутат японського парламенту від керівної Ліберально-демократичної партії та колишній міністр оборони Іцунорі Онодера, пише "РБК-Україна". Партнерство у сфері безпекиЯпонський уряд розглядає можливість перегляду чинних заборон на експорт озброєнь задля підтримки України. Як зазначив депутат японського парламенту та ексміністр оборони Іцунорі Онодера, Токіо налаштований відновити діалог щодо надання військової допомоги, зокрема перехоплювачів для систем протиповітряної оборони.Законодавчі бар'єри та політична воляРеалізація подібних ініціатив усе ще натрапляє на певні труднощі на рівні державного законодавства та внутрішньої політики. Проте під керівництвом прем'єр-міністра Такаїчі влада планує використати поточний візит до української столиці як поштовх для нових міжвідомчих обговорень."В Японії існують певні юридичні обмеження, а також обмеження на рівні державної політики. Однак під керівництвом прем'єр-міністра Такаїчі ми маємо намір ініціювати внутрішньоурядові дискусії щодо подальших кроків, використовуючи цей візит як каталізатор", — сказав Онодера.Зміцнення двосторонньої довіриПредставники обох держав наголошують, що регулярні контакти сприяють глибокому розумінню потреб України та поступовому зближенню позицій Токіо й Києва. Політичні діячі планують детально опрацювати результати нинішнього обміну думками під час подальших засідань урядового рівня."Я відчуваю, що наразі ми перебуваємо на етапі, коли довірчі відносини між Японією та Україною невпинно зміцнюються. Що стосується розбудови цих відносин у майбутньому, ми плануємо провести відповідні консультації з урядом Японії за підсумками нинішнього обміну думками", — додав японський депутат.Нагадаємо, 25 вересня Україна та Японія провели першу офіційну двосторонню зустріч на найвищому рівні для обговорення подальшої співпраці. Під час переговорів було відзначено надзвичайний внесок Токіо у підтримку української стійкості, зокрема в енергетичний сектор у складні зимові періоди..

Угорська влада розгорнула масштабну кампанію проти колишнього керівництва країни, в межах якої вже заарештували кількох соратників колишнього прем'єра Віктора Орбана. Ексглава уряду може стати фігурантом гучних судових процесів через резонансні зловживання.Про це повідомляє Financial Times.  Чистки в оточенні ОрбанаВ останні тижні нова влада Угорщини розпочала безпрецедентну кампанію "Очищувальний вогонь", спрямовану на ліквідацію політично-корупційної системи експрем'єра Віктора Орбана. Парламент позбавив депутатської недоторканності двох колишніх міністрів та членів його партії "Фідес", після чого їх заарештували разом із кількома впливовими бізнесменами. Крім того, колишнього голову центробанку та міністра економіки Дьордя Матолчі вже допитали у справі про зловживання службовим становищем, а його син став фігурантом окремого розслідування.Новий прем'єр-міністр Петер Мадяр наголосив на необхідності продовжувати такі розслідування. Він різко висловився про роботу попередньої команди, назвавши їх: "економічною та політичною мафією".Головна загроза для експрем'єраКримінальна справа проти самого Віктора Орбана вже готується, причому епізод із весняним затриманням українських інкасаторів може стати першим і найуспішнішим у суді. Тоді антитерористичний підрозділ Угорщини захопив автомобіль Ощадбанку з готівкою та золотими зливками на 70 мільйонів євро, а Орбан безпідставно звинувачував Україну у фінансуванні опозиції. Після програшу на виборах гроші повернули, проте слідство переконане, що політик наказав захопити авто у власних інтересах."Це перша справа, яка може призвести до пред'явлення Орбану офіційного звинувачення. Розслідування вже наближається до завершення, тоді як інші корупційні справи за його участю перебувають на менш просунутій стадії", — зазначає адвокат українців Лоран Хорват.Попередній контекст:Ще 5 березня, в Будапешті розгорівся безпрецедентний міжнародний конфлікт через затримання угорською владою сімох працівників українського "Ощадбанку" та вилучення величезної суми цінностей.За версією угорських силовиків, дії працівників "Ощадбанку" підпадають під статтю про відмивання грошей. Жодних інших аргументів щодо блокування спецтранспорту з мільйонами доларів та золотом Будапешт не навів. 6 березня Україні вдалося домогтися звільнення семи наших громадян, яких угорська влада втримувала в Будапешті.Своєю чергою, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що начебто гроші, які перевозили автомобілі "Ощадбанку" угорською територією, можуть належати "українській військовій мафії". В українському дипломатичному відомстві відреагували.Угорський уряд опублікував відео так званої "операції "Український золотий конвой", під час якої Національна податкова та митна адміністрації захопила сімох громадян України та два броньовані автомобілі інкасації "Ощадбанку" на зупинці на автомагістралі М0.У Міністерстві закордонних справ України 9 березня розкрили нові деталі інциденту із затриманням працівників "Ощадбанку" у Будапешті. Зокрема, йдеться про порушення прав цих громадян.Згодом, 12 березня, інкасаторські автомобілі "Ощадбанку", які незаконно затримали, передали українським дипломатам, проте гроші та золото, які вони перевозили, залишалися в Угорщині.У середу, 6 травня, Угорщина повернула кошти та цінності "Ощадбанку", які раніше незаконно забрали спецслужби цієї країни. За попередньої влади це питання залишалося не узгодженим. Президент України Володимир Зеленський назвав це "важливим кроком у відносинах з Угорщиною".Згодом з’ясувалося, що до затримання українських інкасаторів "Ощадбанку" поблизу Будапешта міг бути причетний тодішній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.Нагадаємо, новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр категорично виступив проти будівництва на угорській території сховищ для української нафти. У відповідь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що політика блокування та ізоляціонізму щодо Києва продовжується навіть після відставки Віктора Орбана..

Українська держава наразі не відчуває нестачі зовнішнього фінансування на поточний рік і повністю забезпечена вже затвердженими програмами підтримки. До такого спільного висновку дійшли представники Брюсселя та Києва за підсумками переговорів, що відбулися 1 жовтня.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву головної речниці Європейської комісії Паули Піньо.Позиція Єврокомісії щодо фінансової стабільностіУ Європейській комісії зазначили, що раніше відомство не мало офіційних підтверджень щодо появи додаткових фінансових потреб у Києва. Будь-які попередні обговорення базувалися виключно на внутрішніх звітах української сторони, які вимагали детального спільного аналізу. Паула Піньо наголосила під час брифінгу: "Ми ніколи не говорили, що існує фінансовий розрив. По суті, це те, що ми чули зі звітів української сторони. Вчора ми дійшли висновку разом із нашими українськими друзями, що фінансового розриву немає". Вона також додала, що Брюссель завжди наголошує на необхідності спільної перевірки будь-яких заявних потреб перед ухваленням рішень.Обсяги та напрями міжнародної допомогиПопри відсутність нових запитів на фінансування, Європейський Союз продовжує чітко виконувати всі раніше взяті на себе зобов'язання. Зокрема, у межах чинних ініціатив на підтримку України спрямовуються масштабні ресурси.На поточний рік у рамках програми Ukraine Support Loan передбачено виділення до 45 мільярдів євро. Ці кошти спрямовуються як на забезпечення стабільності державного бюджету, так і на фінансування критичних оборонних потреб України в умовах повномасштабної війни.Нагадаємо, 2 жовтня Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування, отримання якого стало можливим завдяки виконанню Україною 10 індикаторів упродовж I та II кварталів 2026 років і попередніх..

У четвер, 1 жовтня, до Верховної Ради внесли законопроєкт про освіту національних меншин. Угорщина вимагає від України ухвалити деякі його позиції для розблокування перемовних кластерів про вступ України до Європейського Союзу.Про появу документа в українському парламенті свідчить картка законопроєкту №16119, опублікована на сайті Верховної Ради.Законопроєкт має на меті створення належних умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами національних меншин та забезпечення освітнього процесу як українською мовою, так і мовою національних меншин.Також законопроєкт має запровадити поняття закладів загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини. Такий статус може отримати заклад, в якому кількість учнів, які здобувають освіту мовою національної меншини, — більше 50% від загальної кількості учнів.Освітня програма для представників нацменшин має містити вивчення учнями національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, пов'язаної з національною ідентичністю. Батьки отримають право запитувати про дублікат документів про освіту дітей мовами нацменшин.Питання нацменшин — одна з вимог Будапешта, які прописані в дорожній карті для відкриття всіх переговорних кластерів для вступу України в Євросоюз.Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр привітав подання до Верховної Ради України законопроєкту про освіту мовами національних меншин. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.Мадяр заявив, що поданий до українського парламенту законопроєкт має зміцнити правові гарантії освіти угорською мовою в Україні."Ми вітаємо те, що до українського парламенту подано законопроєкт, який зміцнює права угорської національної меншини у сфері освіти. Цей законопроєкт зміцнює правові гарантії освіти угорською мовою та мережі навчальних закладів", — написав угорський прем’єр-міністр.Нагадаємо, що 29 вересня в переговорах про вступ України до ЄС знову відбулося блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

Росія готується до найпотужнішого удару по енергетиці України — до тисячі ракет, дронів і авіабомб. Найнебезпечніша частина плану — удари по розподільних вузлах поблизу Рівненської, Південноукраїнської та Хмельницької атомних електростанцій.Про це повідомило видання The New York Times із посиланням на перехоплений план Росії."Протягом декількох місяців українські посадовці попереджали громадян готуватися до, можливо, найважчої воєнної зими. За їхніми словами, Росія планувала використати дедалі потужнішу зброю, щоби вивести з ладу енергосистему країни. Першого масштабного удару очікували пізніше цієї осені, з настанням перших холодів", — ідеться в публікації.Однак, за словами авторів статті, Росія не стала чекати так довго. У середу ще до світанку ракети та безпілотники влучили у велику теплоелектростанцію та інші енергетичні об'єкти; вибухи сколихнули Київ. До ранку в декількох районах зникли світло та вода.Українські посадовці зазначили, ця атака стала початком нової кампанії, мета якої — занурити українські міста в холод і темряву, зламати бойовий дух населення та підірвати здатність країни вести війну. Росія проводила подібні кампанії щороку з перемінним успіхом, але до цієї зими вона підійшла, маючи запаси балістичних ракет і реактивних безпілотників, які Україні важко перехоплювати.Масштаби російських планів змусити українців підкоритися через "заморожування" стають очевидними з документа, який прем'єр-міністр України Денис Шмигаль продемонстрував європейським партнерам у Парижі два тижні тому (про це повідомили дві особи, обізнані з його презентацією).Найбільше занепокоєння викликає те, що, згідно з документом, Росія має намір змусити зупинитися три українські атомні електростанції — основу енергетичної інфраструктури країни, — завдаючи ракетних ударів по відкритих розподільчих пристроях, що з'єднують їх із загальною мережею. Ці об'єкти розташовані менш ніж за милю від реакторів.План також передбачає, що Москва атакуватиме системи водопостачання України, зокрема насосні станції та очисні споруди, використовуючи десятки балістичних ракет і керованих авіабомб. Раніше Росія ніколи не завдавала масштабних ударів по таких об'єктах. Українські посадовці у приватних розмовах висловлювали занепокоєння тим, що країна має обмежені резервні плани на випадок серйозних перебоїв із водопостачанням."Кінцева мета — відрізати великі українські міста від електроенергії, опалення та води, що може спровокувати гуманітарну кризу. Київ, Харків і Одесу визначено як пріоритетні цілі: плани передбачають скорочення постачання електроенергії в цих містах на 90%, зменшення обсягів опалення також на 90% і завдання серйозних пошкоджень системам каналізації", — написали медійники.Видання The New York Times не мало змоги незалежно підтвердити автентичність цього документа, датованого серпнем і складеного російською мовою. Водночас президент Росії Володимир Путін публічно заявив, що цієї зими його війська проводитимуть масштабну кампанію з виведення з ладу енергетичної інфраструктури України, пояснюючи це як відповідь на українські удари по російських нафтопереробних заводах.Нагадаємо, що, як повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни, російські військові блогери висловлюють занепокоєння тим, що українська операція "Вівальді" на Лиманському напрямку перешкоджатиме спробам Росії штурмувати Слов’янськ зі сходу..