Політика

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп придбав облігації Netflix і Warner Bros. Discovery щонайменше на мільйон доларів. Це відбулося невдовзі після оголошення про угоду між двома компаніями.Як повідомляє видання Variety, компанії оголосили про корпоративну угоду на 82,7 мільярда доларів торік 5 грудня. За її умовами Netflix має придбати студії Warner Bros., HBO, HBO Max і їхній ігровий підрозділ. Водночас телевізійні мережі Warner Bros. Discovery до угоди не входять. Їх планують виокремити в нову структуру Discovery Global для акціонерів WBD у третьому кварталі 2026 року.Медійники, посилаючись на фінансові звіти, оприлюднені Білим домом, зазначили, що Трамп протягом двох тижнів після угоди інвестував щонайменше 500 тисяч доларів у боргові цінні папери Netflix. Такі ж обсяги облігацій він придбав у Discovery Communications, дочірньої компанії Warner Bros. Discovery.Форма фінансового декларування, оприлюднена в п’ятницю, 16 січня, охоплює операції з середини листопада до кінця грудня. У ній зазначено, що 12 та 16 грудня Трамп купував облігації Netflix на суму від 250 001 до 500 000 доларів, а також аналогічні облігації Discovery Communications.У Білому домі зауважили, що інвестиційний портфель Трампа управляється незалежними фінансовими установами. За даними агентства Reuters, американський президент і члени його родини не мають можливості впливати на рішення щодо інвестування. Портфель перебуває під повним контролем сторонніх менеджерів.Фінансові звіти, опубліковані Управлінням урядової етики Сполучених Штатів, також свідчать, що більшість інвестицій Трампа припадає на боргові папери міст, шкільних округів, комунальних підприємств і лікарень. Окрім цього, він купував облігації інших корпорацій, зокрема, SiriusXM, Boeing, GM, Macy's, Occidental Petroleum і Whirlpool.У виданні додали, що торік у листопаді Трамп мав зустріч у Білому домі зі генеральним директором Netflix Тедом Сарандосом. У ході зустрічі вони детально обговорили тоді ще майбутню угоду з Warner Bros. Discovery."Я буду залучений до прийняття цього рішення", — заявив Трамп, виступаючи перед журналістами після грудневої церемонії нагородження в Центрі Кеннеді, та додав, що частка ринку об’єднаної компанії "може стати проблемою".Медійники додали, що Netflix і WBD натрапили на тиск з боку Paramount Skydance Девіда Еллісона. Компанія здійснює ворожу спробу поглинання, пропонуючи акціонерам WBD 30 доларів за акцію та оскаржуючи угоду Netflix у суді. Торік у грудні Трамп наголошував, що будь-яка угода щодо WBD має передбачати також продаж CNN. Він назвав чинне керівництво каналу "корумпованим або некомпетентним" і зазначив, що ці люди нібито не повинні отримати жодної "фінансової вигоди" чи зберегти свої посади після укладання угоди. Нагадаємо, раніше Трамп заявив, що для Гренландії й досі існує загроза з боку країни-агресорки Росії, адже Данія так і не змогла її позбутися. Господар Білого дому зауважив, що тепер настав час це змінити, і усунути всі загрози для острова..

Минулого тижня американський президент вкотре підтвердив, що США вже не союзник Європи, а про правила міжнародної політики можна забути. Він ділить світ на тих, хто поклоняється його "величі", і на тих, хто цього не робить. Останнім загрожують мита. Як Трамп зазіхає на Гренландію, і чому Європа відповіла беззубоTrueUA аналізував причини ескалації відносин США з Європою через Гренландію і прогнозував, що Трамп пертиме вперед, доки його бурхливу деструктивну ініціативність не обмежать американські конгресмени. Поки вони цього не зробили, американський президент продовжує тиснути на Данію та європейських союзників."З 1 лютого 2026 року, з усіх вищезазначених країн (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) стягуватиметься 10% мито на всі товари, які надсилатимуться до США. З 1 червня 2026 року мито збільшимо до 25%. Воно підлягатиме сплаті доти, доки не вдасться досягнути угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії", — заявив Трамп. Він знову розповів, що цим островом хочуть заволодіти Росія і Китай, а Данія нібито нічого не може з цим вдіяти."У цю гру, — зазначив глава Білого дому, — успішно здатні грати тільки США". Названі ж країни Європи "створили такий рівень ризику, неприйнятний і нестійкий".Міжнародні експерти наголошують, що американський експансіонізм щодо Гренландії не має нічого спільного з озвученими Трампом страхами. Росіяни та китайці справді вільно почуваються у холодних водах Арктики, проте цю проблему варто вирішувати в межах співробітництва членів НАТО. Те ж, що робить нинішній президент Штатів, тільки на руку Москві й Пекіну.Процитуємо думку головної дипломатки ЄС естонки Каї Каллас:"У Китаї та Росії мають святкувати, адже тільки їм вигідний такий розкол між державами Заходу".Вона також виділила три ключові загрози від запровадження тарифів: економічне ослаблення (тарифи зроблять і Європу, і США біднішими); втрата процвітання (торгівельні бар'єри зашкодять спільному добробуту союзників; відволікання від війни в Україні (внутрішні суперечки заважають виконанню пріоритетного завдання — зупиненню російської агресії). До останнього пункту повернемося згодом. У Копенгагені та інших містах Данії відбулися мітинги проти спроби США анексувати Гренландію. Країни, щодо яких Сполучені Штати планують застосувати мита, виступили зі спільною заявою на підтримку Данії. В документі акцентується на тому, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації. У неділю з Трампом розмовляв генсек НАТО Марк Рютте, чия країна Нідерланди у чорному списку глави Білого дому. Після розмови Рютте був небагатослівним: обговорили питання безпеки в Арктиці, продовжать розмову в Давосі, де цього тижня відбудеться Всесвітній економічний форум. До слова, не факт, що Трамп туди приїде з огляду на загострення відносин з Європою.Але квінтесенцією подій навколо Гренландії минулого тижня можна вважати не телефонний дзвінок Рютте до Вашингтона, а те, яку допомогу європейці надали Данії. Реальну, не заявами. Велика Британія та Нідерланди відправили по одному офіцеру для розвідки. Німеччина аж цілу розвідувальну групу на чолі з контр-адміралом Стефаном Паулі. Проте вчора німецькі вояки покинули Гренландію за офіційною версією — через погані погодні умови. Вони так і не змогли добратися до данської бази Кангіллінгуїт. А за неофіційною — у Берліні, після оголошення Трампом наміру запровадити мита, дали задню.Що показала ця беззуба реакція європейців? По-перше, погрози Трампа митами — діють. По-друге, якщо непогода заважає військовим у мирний час виконувати свої завдання, то у випадку висадки російського десанту на острові, НАТОвські друзі Данії не підуть на перехоплення ворога, а чекатимуть, поки розгодиниться. Тобто і тут, виявляється, Трамп має рацію, — оборона Гренландії бажає кращого. По-третє, TrueUA аналізував, скільки часу в Європи лишилося для самопорятунку у нинішньому світі карколомних змін, а слабка підтримка Данії європейськими військовими цей час суттєво скоротила.Зрада іранських протестів та "Рада миру". У чому проблема ТрампаМинулого тижня відбулося ще дві події, пов’язані з активністю Трампа. Перша — він так і не наважився надати допомогу іранським протестувальникам. Хоча обіцяв покарати режим аятол за вбивство мітингарів. TrueUA аналізував причини народного повстання в Ірані та прогнозував наслідки. Найгірший із прогнозів, на жаль, підтверджується, — іранський режим криваво придушує протести й ні від США, ні від їхніх союзників допомога іранцям так і не прийшла. ЗМІ розглядали варіанти американської реакції на придушення мітингів — військовий удар, обмежений або масштабний, убивство аятоли Алі Хаменеї або кібератака проти режиму. Натомість — заочний обмін "люб’язностями" з Хаменеї. Той звинуватив Трампа у підбурюванні протестів:"Ми вважаємо президента США злочинцем через жертви, збитки та наклеп, які він завдав іранській нації".Глава Білого дому відповів:"Ця людина — хвора людина. Його країна — найгірше місце для життя у світі через погане керівництво. Час шукати нове керівництво в Ірані".Дехто побачив у цій перепалці загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном. Та, мабуть, тут інше — Трамп погрозами здатний налякати демократичні країни, а авторитарні режими бачать у ньому слабкого гравця. Навіть після усунення від влади Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Чому? Він не зробив наступного кроку, не допоміг венесуельській опозиції усунути режим Мадуро після арешту диктатора, а вирішив співпрацювати з в.о. президента Делсі Родрігес. Замість очікуваних змін народ Венесуели побачив неоколоніалізм без жодних цінностей — заради доступу до нафти Білий дім готовий працювати з послідовниками Мадуро. У США Трампа називають ТАСО, хоча це прізвисько йому та його оточенню дуже не подобається. Це абревіатура Trump always chickens out (Трамп завжди відступає). Історія з Венесуелою, небажанням втручатися в події в Ірані, слабкістю перед Путіним говорять на користь того, що він таки ТАСО.Третя подія — оголошення про створення "Ради миру", в якій головуватиме Трамп. У грудні 2025-го, нагадаємо, Інститут миру у США перейменували на честь свого президента. Тоді ж вищий рівень підлабузництва проявив генсек FIFA Джанні Інфантіно, обдарувавши Трампа премією міжнародної футбольної спілки за "непохитну відданість справі миру в усьому світі". Премію заснували місяць до того без схвалення керівного органу організації. А вчора під президента прогнулася влада Флориди, перейменувавши на його честь дорогу, яка веде до його приватного маєтку. Згадані факти, а їх більше, свідчать про те, що політики, чиновники, футбольні функціонери, вловили, як стати улюбленцями Трампа — треба грати на його марнославстві. Ті, хто придумав мирний план по Сектору Гази, в якому забезпечення стабільного миру у цьому регіоні покладається на "Раду миру" на чолі з нинішнім главою Білого дому, виходили саме з принципу — сподобатися йому.Остаточного переліку країн-членів цього органу поки нема, але точно відомо, що туди запросили Віктора Орбана. Яким боком він до Сектору Гази чи до Ізраїлю? Лише тим, що каже Трампу приємні йому речі. За повідомленням ЗМІ, "Раду миру" під головуванням свого президента американці спробують запропонувати й Україні в Давосі. Щось таке записано і в мирному плані із 20 пунктів, просування якого загальмувало. Немає сенсу погоджуватися на те, що не підтверджується жодною міжнародною угодою та жодним рішенням Конгресу США. У 2029 році Трамп уже не буде главою Білого дому, після відходу від влади нікому його "Рада миру" не буде цікавою.Такі прожекти доводять ще одну проблему президентства Трампа — відсутність стратегічного бачення майбутнього, або точніше майбутнє хочуть створити штучно за певним неробочим планом, в якому дві частини: перша — зламати теперішній порядок, друга — насадити новий. Поки відбувається реалізація першої частини. Проте може виявитися, що новий порядок насаджуватимуть вже не Сполучені Штати, а авторитарні режими, яким вони дали волю.  .

Російські пропагандистські медіа почали готувати російське суспільство до відмови Москви від мирного врегулювання війни найближчим часом. Це відбувається на тлі переговорів між Сполученими Штатами Америки, Україною та європейськими партнерами щодо можливих параметрів миру.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Так, державні ЗМІ Росії активізували поширення заяв колишнього народного депутата України Віктора Медведчука, пов’язаного з Кремлем.Зокрема, 18 січня Медведчук дав інтерв’ю кремлівському агентству ТАСС, у якому заявив, що "миру в Україні не буде у 2026 році". Він також повторив тезу про те, що "час на боці Кремля", та наголосив на прагненні Росії досягти своїх початкових воєнних цілей без переговорів з Україною.У своїх заявах Медведчук знову відтворив усталену риторику Кремля, яка хибно подає повномасштабне вторгнення РФ як "війну проти Заходу", ставить під сумнів легітимність української влади та відкидає проведення українських виборів на будь-яких умовах, окрім вигідних Москві."Путін та кремлівські чиновники неодноразово використовували ці риторичні рядки, щоб підкреслити відданість Росії своїм початковим воєнним цілям та теорії перемоги, яка стверджує, що російські військові та економіка можуть пережити Україну та підтримку України Заходом — теорію, яку Захід може допомогти спростувати, підтримуючи Україну", — наголосили у ISW.Аналітики зазначили, що Кремль часто використовує Медведчука як рупор для більш радикальних заяв, ніж ті, які озвучують офіційні російські посадовці. Водночас він подається як голос, що "представляє Україну", що дозволяє Москві легітимізувати жорсткі позиції у внутрішньому інформаційному просторі.До того в Інституті відзначили, що інтерв’ю Медведчука з’явилося на тлі активних дипломатичних контактів між США, Європейським Союзом та Україною щодо напрацювання мирного плану, а також після останнього раунду переговорів між українською та американською сторонами."ISW продовжує оцінювати, що Кремль, ймовірно, має намір повністю відхилити будь-яку мирну пропозицію, яка не відповідає повним вимогам Росії, включаючи умови, що випливають з нещодавніх переговорів", — додали аналітики.Нагадаємо, 17 січня українська делегація високого рівня розпочала візит до Сполучених Штатів для проведення стратегічних переговорів щодо завершення війни. Головною метою поїздки є опрацювання конкретних деталей майбутньої мирної угоди. Програма візиту передбачає спільну зустріч із впливовими американськими представниками..

Після Всесвітнього економічного саміту в Давосі може відбутися підписання зі Сполученими Штатами Америки рамкового документа про гарантії безпеки. Принаймні Україна дуже розраховує на це.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times.Журналісти зазначили: посол України в США Ольга Стефанішина анонсувала, що вже наступного тижня Київ і Вашингтон мають намір підписати ключовий документ про економічне процвітання. Підписання відбудеться в Давосі (йдеться про угоду про реконструкцію України на 800 мільярдів доларів).Водночас медівники додали, що узгодження гарантій безпеки виявилося складнішим процесом, але Київ розраховує на підписання й цієї угоди вже після Давоса."Укладення окремої угоди про гарантії безпеки виявилося складнішим завданням, але два українських джерела повідомили, що сподіваються узгодити загальні "умови", які підпишуть у Вашингтоні незабаром після Давоса", — написало видання.Як відомо, на початку січня президент Володимир Зеленський заявляв, що двосторонній документ про гарантії безпеки для України від США фактично готовий. Він наголошував, що наступним етапом стане фіналізація угоди на найвищому рівні.Сьогодні ж секретар РНБО Рустем Умєров поінформував, що впродовж двох днів разом із Кирилом Будановим і Давидом Арахамією працювали в США."З американського боку в консультаціях взяли участь Стівен Віткофф, Джаред Кушнер, міністр армії США Даніел Дрісколл і працівник Білого дому Джош Груенбаум", — констатував Умєров.Він запевнив, що предметно обговорили економічний розвиток і prosperity plan, а також безпекові гарантії для України — з фокусом на практичні механізми їх реалізації й імплементації."Ми поінформували наших американських партнерів про нещодавні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України. Домовилися продовжити роботу на рівні команд під час наступного етапу консультацій у Давосі", — підсумував секретар РНБО України.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що лідери країн "Великої сімки" наступного тижня можуть посилити тиск на американського лідера Дональда Трампа щодо схвалення гарантій безпеки для України..

Упродовж неділі, 18 січня, відбувалися доповіді президенту України Володимиру Зеленському від прем’єр-міністра Юлії Свириденко, міністра енергетики Дениса Шмигаля й інших посадовців.Про це Володимир Зеленський повідомив під час традиційного вечірнього відеозвернення."Тривають відновлювальні роботи після російських ударів. Щоночі, на жаль, нові влучання. Основна мішень для Росії незмінно — наша енергетика", — зазначив він.За його словами, фактично цілодобово та тільки в ремонтних бригадах на електромережах і об’єктах генерації, на тепломережі працюють майже 58 тисяч людей. Залучені ресурси «Укрзалізниці» та інших державних компаній."Для Києва, де ситуація дуже непроста, залучені додатково 50 бригад з усієї країни. Є ще будинки, які без опалення, і щодо них фактично по кожному будинку в ручному режимі направляються необхідне обладнання, необхідні бригади", — додав український президент.Він констатував, що складно також на Київщині, особливо у північній частині області, також у Бориспільському районі."Складно в прикордонних і прифронтових регіонах, де ремонти мереж і ремонти об’єктів ускладнені через фактично постійні обстріли, постійні удари. Харків, Чернігівщина, Сумщина, Дніпровщина, Запоріжжя – окрема увага цим регіонам", — зауважив президент України.Він конкретизував, що було багато роботи у відповідних служб на Полтавщині та в Одесі, щоби стабілізувати ситуацію в енергетиці."Я хочу подякувати всім бригадам, які працюють, енергетичним компаніям, усім, і державним, і приватним, усім керівникам міст і громад, які насправді залишаються зі своїми людьми та реально нам допомагають", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора президент інформував, що українська розвідка має інформацію про підготовку нових ударів Росії по енергетиці й інфраструктурі України. Серед цілей рашистів — об’єкти, які обслуговують українські атомні електростанції..

Чеський президент Петр Павел відреагував на критичні зауваження міністра закордонних справ країни Петра Мацінки про те, що той під час візиту до України цього тижня запропонував декілька невеликих літаків для захисту від дронів.Суть суперечки подало чеське видання Ceske Noviny. Журналісти цитують Павела, який заявив, що Україна хоче придбати літаки L-159, що стало би можливістю для чеського виробника.Президент розповідав в Україні про можливість надання декількох невеликих літаків для захисту від дронів, пристроїв раннього попередження та генераторів на випадок відключення електроенергії з регулярної мережі. Мацінка заявив в ефірі чеського телебачення, що президент не консультувався з урядом щодо цієї пропозиції."Ознакою досвідчених людей, а особливо дипломатів, є те, що вони перевіряють інформацію, перш ніж робити будь-які висновки. Тим більше коли вони вирішують наставляти президента республіки", — відповів Павел.Він зазначив, що літаки цікавлять Україну вже принаймні пів року, а його теперішні переговори є продовженням усіх попередніх між чеською й українською сторонами, включно з недавнім візитом Мацінки до України. Раніше йшлося про позику або дарунок, але цього разу президент Володимир Зеленський запропонував купівлю, що, на думку Павела, може пришвидшити переговори.Президент нагадав, що, згідно з правовими нормами, армія може надавати тільки те, що вважає непотрібним. Однак, за словами Павела, жодна країна не діяла таким чином, допомагаючи Україні. На його переконання, в нинішній ситуації необхідно більше говорити про те, що не загрожуватиме оборонним можливостям Чехії, а надання чотирьох літаків L-159 з 24, які має армія, є прийнятним рівнем ризику."Звичайно, це питання має обговорити уряд, але я бачу в цьому не тільки можливість значно допомогти Україні, а й надзвичайну можливість для Чеської Республіки", — зазначив очільник держави.Якщо літаки виявляться ефективними в протидії безпілотникам, на думку президента, це стане найкращою рекомендацією для їхнього виробника, компанії Aero Vodochody. Можна очікувати, що тоді інші країни зацікавляться цими літаками."Ми не повинні протистояти можливостям для нашої промисловості та для Чеської Республіки", — додав президент, зазначивши, що він обговорить це з прем'єр-міністром Андреєм Бабішем.Нагадаємо, що під час зустрічі з керівниками ГУР у Києві президенту Чеської Республіки Петру Павлу продемонстрували бойові можливості й інноваційний потенціал воєнної розвідки України..

У неділю, 18 січня, генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом. Головна тема — ситуація навколо Гренландії.Про це Марк Рютте повідомив у спеціальному короткому дописі на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Розмова відбулася після того, як Трамп пригрозив 10-відсотковими тарифами європейським країнам, які не погоджуються з його позицією щодо Гренландії."Поговорив з президентом США щодо ситуації з безпекою в Гренландії й Арктиці", — написав очільник Північноатлантичного альянсу.Він запевнив, що всі зацікавлені сторони продовжать працювати над цим питанням, оскільки воно дуже актуальне та водночас проблемне."Я з нетерпінням чекаю на зустріч із Дональдом Трампом у Давосі наприкінці цього тижня", — додав Марк Рютте.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

У неділю, 18 січня, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита.Текст відповідної заяви опублікований на сайті німецького уряду. У документі наголошується, що такі дії президента США суттєво підривають трансатлантичні відносини.Країни-члени НАТО заявили про прагнення зміцнити безпеку в Арктиці як спільний трансатлантичний інтерес. За їхніми словами, заздалегідь скоординовані данські навчання Arctic Endurance, проведені спільно з союзниками, відповідають цій необхідності.Вони наголосили, що навчання не становлять загрози ні для кого. Вони проводяться на тлі напруженої ситуації у світі, однак не мають жодного натяку на агресивний характер."Ми повністю солідарні з Королівством Данія та народом Гренландії. Спираючись на процес, розпочатий минулого тижня, ми готові до діалогу на основі принципів суверенітету та територіальної цілісності, які ми твердо підтримуємо", — йдеться у заяві.У документі акцентується, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації."Ми й надалі будемо єдині та скоординовані у нашій реакції. Ми прагнемо захищати наш суверенітет", — наголосили країни-підписанти заяви.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук..

У неділю, 18 січня, невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Таку інформацію оприлюднило німецьке видання Bild, журналісти якого послалися на власні джерела.Медійники зазначили, ще вчора оголошували, що солдати Бундесверу залишаться у Гренландії довше, ніж планувалося. Тепер німецькі збройні сили таємно покинули територію без будь-яких оголошень, повідомлень чи інших пояснень.Речник місії на місці не відповів на запити журналістів. З Берліна теж їм не вдалося отримати жодних пояснень.За інформацією, яку отримали журналісти Bild, наказ про відступ надійшов із Берліна лише сьогодні вранці. Жодних пояснень військам на місці не надали. Усі заплановані зустрічі довелося терміново скасувати.При цьому контрадмірал Паулі лише вчора заявляв, що вони обмінялися думками з військовими Данії й інших країн щодо можливостей подальшої співпраці на острові.Він також додавав, що про все повідомили Берліну, тож вони чекали на відповідь щодо наступних кроків.Своєю чергою, інше видання — Berlingske — поінформувало, що США розпочали таємно збирати конфіденційну інформацію про військові об'єкти, порти й авіабази у Гренландії.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії..

Адміністрація американського лідера Дональда Трампа оцінила місце в новій "Раді миру" у мільярд доларів, які зацікавлені країни мають внести до спеціального фонду. Тільки після здійснення цього масштабного платежу держави зможуть претендувати на постійну роль у мирних ініціативах Білого дому.Про це повідомляє Bloomberg.Згідно з проєктом статуту запропонованої групи, з яким ознайомилося агентство, президент Трамп буде її першим головою та вирішуватиме, кого запросити до членства. Рішення прийматимуться більшістю голосів, причому кожна присутня держава-член матиме один голос, але всі рішення підлягатимуть схваленню голови."Кожна держава-член обіймає свої повноваження терміном не більше трьох років з моменту набрання чинності цим Хартією, з можливістю поновлення Головою. Трирічний термін членства не поширюється на держави-члени, які внесли понад один мільярд доларів США готівкою до Ради Миру протягом першого року з моменту набрання чинності Хартією", — йдеться у проєкті.Критики стурбовані тим, що Трамп намагається створити альтернативу або суперника Організації Об'єднаних Націй, яку він давно критикує. У статуті Рада описана як "міжнародна організація, яка прагне сприяти стабільності, відновлювати надійне та законне управління, а також забезпечувати тривалий мир у районах, що постраждали від конфлікту або перебувають під загрозою його виникнення". Вона стане офіційною після того, як три держави-члени погодяться з цим статутом.У документі йдеться, що Трамп також буде відповідальним за затвердження офіційної печатки групи. Трамп запросив низку світових лідерів, зокрема аргентинського Хав'єра Мілеї та канадського Марка Карні, долучитися до Ради миру для Гази, яка буде сформована під ширшою егідою його нової Ради миру.Цей план викликав швидку критику з боку прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, який заявив, що деталі не були узгоджені з його країною. За словами людей, обізнаних з цим питанням, кілька європейських країн запросили приєднатися до Ради миру. У проєкті, видається, натякається, що сам Трамп контролюватиме гроші, що вважалося б неприйнятним для більшості країн, які потенційно могли б приєднатися до ради, сказали джерела, які говорили на умовах анонімності, щоб обговорити приватні питання.Кілька країн рішуче виступають проти проєкту хартії Трампа та працюють над тим, щоб колективно протистояти цим пропозиціям, додали джерела. Американський чиновник підтвердив Bloomberg News, що хоча члени зможуть приєднатися безплатно, внесок у розмірі одного мільярда доларів надасть їм постійне членство. Зібрані кошти будуть використані безпосередньо для виконання мандату Ради миру щодо відбудови Гази, сказав чиновник, який побажав залишитися анонімним. Рада гарантуватиме, що майже кожен зібраний долар буде використано для виконання її мандату, додав він.У проєкті статуту йдеться, що Рада миру скликатиме засідання з правом голосування принаймні щорічно, а також "у такий додатковий час і місця, які голова вважатиме за доцільне". Порядок денний підлягатиме затвердженню головою. Рада миру проводитиме регулярні засідання без права голосу зі своєю виконавчою радою. Такі засідання скликатимуться принаймні раз на квартал. Трамп також матиме право усунути члена, за умови вето двома третинами голосів держав-членів. "Голова завжди призначає наступника на посаду голови", — йдеться у статуті.У п'ятницю Білий дім оголосив про створення першої виконавчої групи, до складу якої увійдуть державний секретар Марко Рубіо, посланник США з питань Близького Сходу Стів Віткофф , зять Трампа Джаред Кушнер та колишній прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, перш ніж буде сформовано загальний склад ради.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що команда президента США Дональда Трампа розглядає можливість формування спеціальної "Ради миру" для моніторингу дотримання майбутніх мирних угод в Україні. Ця ініціатива базується на моделі, яку планують застосувати для врегулювання ситуації в Секторі Гази..

Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Дональда Трампа запровадити мита проти європейських союзників. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам.Про це вона написала на своїй сторінці у мережі X.Розкол на користь Кремля та ПекінаЗа словами Каллас, анонсовані Трампом економічні обмеження проти країн, які підтримали Данію у питанні Гренландії, викликають радість у Москві та Пекіні. Вона переконана, що розбрат між трансатлантичними партнерами — це саме те, на що сподіваються агресивні режими."У Китаю та Росії мають святкувати, адже тільки їм вигідний такий розкол між державами Заходу", — зауважила очільниця європейської дипломатії.Економічні ризики та безпекаКаллас наголосила, що будь-які питання безпеки, пов'язані з Гренландією, мають вирішуватися за столом переговорів у межах НАТО, а не через торгівельний тиск. Вона виділила три ключові загрози від запровадження тарифів:економічне ослаблення. Тарифи зроблять і Європу, і США біднішими;втрата процвітання. Торгівельні бар'єри зашкодять спільному добробуту союзників;відволікання від війни в Україні. Внутрішні суперечки заважають виконанню пріоритетного завдання — зупиненню російської агресії."Не можна допустити, щоб наша суперечка відволікала нас від ключового нашого завдання — допомагати зупинити війну Росії проти України", — резюмувала дипломатка.Нагадаємо, 17 січня американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.Також повідомлялось, що у Європі готові дати спільну відповідь на мита з боку американського президента Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини"..

Країни Європи розпочали впровадження жорстких обмежень щодо нафтових танкерів, які входять до "тіньового флоту" Росії та її партнерів. Такі заходи спрямовані на посилення контролю за морськими перевезеннями та дотримання санкційного режиму.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Ще 16 січня Bloomberg повідомило, що незареєстрований нафтовий танкер, який стверджував, що є Arcusat, повернув з курсу між Данією та Швецією до німецьких вод, щоб плисти на північ до арктичного узбережжя Росії. За даними видання, відомі судноплавні організації не знайшли судна, пов'язаного із заявленою реєстраційною ідентифікацією танкера, і що Arcusat походить з китайської корабельні та зник з обліку у квітні 2025 року. Bloomberg повідомило, що дані свідчать про те, що Arcusat плавав під різними прапорами, включно з прапорами Танзанії та Камеруну. Федеральна поліція Німеччини нещодавно відмовила Tavian, іншій назві Arcusat, у в'їзді до німецьких територіальних вод — це перший випадок, коли європейська країна відмовила танкеру "тіньового флоту" у своїх територіальних водах.  Федеральна поліція Німеччини заявила, що нещодавно вона відмовила кільком російським суднам у проході через німецькі територіальні води. Італійська Фінансова гвардія та Митне агентство Бріндізі 17 січня вилучили судно під прапором Тувалу, яке незаконно перевозило 33 тисячі тонн російських чорних металів, після того, як воно вийшло з російських територіальних вод у Чорному морі.  Українське оборонне видання "Мілітарний" повідомило, що дані служби моніторингу вказують на те, що затримане судно, ймовірно, є турецьким балкером Hizer Reis. Комерційно доступні дані морського спостереження вказують на те, що судно зупинялося в порту Новоросійська з 13 по 16 листопада, а служби моніторингу вказали, що судно часто курсувало між турецькими та російськими портами.  Європейські країни, видається, дедалі частіше придушують судна, пов'язані з Росією та її союзниками, чиї тіньові флоти часто переплітаються. Повідомляється, що десятки танкерів тіньового флоту біля узбережжя Венесуели в останні місяці перейшли на використання російських прапорів, а багато суден тіньового флоту, пов'язаних з Росією, перебувають під санкціями за перевезення вантажів на підтримку іранського режиму.Нагадаємо, після затримання військовими США російського танкера Marinera в Атлантиці міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що це свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа, з Росією потрібно діяти, а не боятися.Своєю чергою, 13 січня президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Луговського. Говорили про нові спроби Росії розширити тіньовий флот. .

Уряд Литви готовий надати нову допомогу Україні у сфері енергетики. Зокрема, надійде обладнання для розв’язання проблем у регіонах, де зафіксовано найкритичнішу ситуацію з постачанням електроенергії.Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він наголосив, що провів предметну телефонну розмову з міністром енергетики Литви Жигімантасом Вайчюнасом."Подякував за допомогу, яку Литва надала Україні. За час повномасштабного вторгнення ми отримали комплекти обладнання ТЕЦ та АЕС, що допомогло провести аварійні ремонти в декількох регіонах України", — зазначив український міністр.Він додав, що, крім того, Україна отримала від литовських друзів уже понад дві тисячі сонячних панелей, різне обладнання та техніку. До того ж Литва внесла 5,7 мільйона євро у Фонд підтримки енергетики України."Поінформував колегу про ситуацію в українській енергетиці, про злочини Путіна проти людяності", — розповів віцепрем’єр-міністр.Він констатував, що в Україні не залишилося жодної електростанції, яка не зазнала російських ударів. Українські енергетики продовжують цілодобово ремонтувати й повертати електрику людям."Литва готує найближчими днями урядове рішення про виділення додаткової енергетичної допомоги. Зокрема, обладнання для генерації електроенергії для розв'язання проблем у Києві та найбільш критичних регіонах. Щиро вдячні за всю підтримку!" — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, наприкінці грудня минулого року Міністерство енергетики України повідомляло, що Єврокомісія успішно реалізувала масштабний логістичний проєкт, забезпечивши доставлення в Україну повного комплекту обладнання для теплової електростанції. Устаткування надала Литва та допомагає відновлювати енергомережу в регіонах, що найбільше постраждали від російського терору..

У Європі готові дати спільну відповідь на мита з боку американського президента Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Зокрема на мита Дональда Трампа відреагував президент Франції Еммануель Макрон. За його словами Макрона, Європа не піддасться тарифному тиску та діятиме єдино, якщо погрози з боку США будуть реалізовані. ЄС залишається відданим принципам суверенітету, незалежності націй і міжнародного права, закріпленим у Статуті ООН.Саме ці принципи, наголосив Макрон, лежать в основі підтримки України та створення коаліції країн, які виступають за міцний і тривалий мир. Він додав, що Франція й надалі діятиме рішуче, коли йдеться про безпеку Європи.Окремо Макрон пояснив участь Франції у військових навчаннях у Гренландії, організованих Данією. За його словами, це рішення пов’язане з безпекою в Арктиці та на європейських кордонах."Жодні залякування чи погрози не можуть вплинути на нас — ні в Україні, ні в Гренландії, ні будь-де у світі", — наголосив президент Франції.Він також зауважив, що тарифні загрози є неприйнятними, а Європа у разі їх підтвердження відреагує єдино та скоординовано, забезпечивши повагу до європейського суверенітету.Подібну позицію озвучив і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, заявивши, що його країна не дозволить себе шантажувати."Лише Данія та Гренландія розв’язують питання, що стосуються Данії та Гренландії. Я завжди захищатиму свою країну та наших союзників", — зазначив він.Крістерссон додав, що це питання стосується всього Європейського Союзу, а Швеція вже проводить інтенсивні консультації з країнами ЄС, Норвегією та Великою Британією щодо спільної відповіді.Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн підтвердила, що ЄС висловлює повну солідарність із Данією та народом Гренландії."Тарифи підірвуть трансатлантичні відносини та створять небезпечну спадну спіраль. Європа залишиться єдиною, скоординованою і прихильною до захисту свого суверенітету", — написала вона на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Прем'єр-міністр Британії Кір Стармер назвав загрозу Трампа ввести мито на союзників США "абсолютно неправильним"."Ми також ясно дали зрозуміти, що безпека в Арктиці важлива для всього НАТО, всі союзники повинні докладати зусиль для протидії загрозі з боку Росії у різних частинах Арктики", — сказав він.За його словами, Велика Британія незабаром безпосередньо обговорюватиме з адміністрацією США анонсовані Дональдом Трампом мита.Нагадаємо, раніше сьогодні американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи..

Україна попередила міжнародних партнерів стосовно планів Росії завдати ударів по підстанціях українських атомних електростанцій. Це може призвести до потенційних катастрофічних наслідків.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він нагадав, що, за інформацією української розвідки, Росія планує небезпечні удари по підстанціях, які забезпечують електроенергією українські атомні електростанції."Москва не знає меж у своїй геноцидній меті позбавити українців електроенергії під час морозної зими", — наголосив український міністр.Він запевнив, що Україна ділиться відповідними даними з партнерами та попереджає їх про потенційно катастрофічні наслідки."Настав час для світу, включно з МАГАТЕ й основними світовими державами, які цінують ядерну безпеку, висловитися та зробити чіткі попередження Москві, змусивши її відмовитися від таких безрозсудних планів", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше українська розвідка оприлюднила інформацію про підготовку нових ударів Росії по енергетиці й інфраструктурі України. Серед цілей рашистів — об’єкти, які обслуговують українські атомні електростанції. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками доповіді керівника ГУР Олега Іващенка.У ГУР підтвердили, що Росія розглядає варіанти удару по підстанціях АЕС, щоби змусити Україну підписати неприйнятні капітуляційні умови після закінчення війни.Крім того, Кремль має намір посилити залякування країн Заходу, щоби стежити за підтримкою України, зокрема, в здатності відбивати атаки Росії.Нагадаємо, Володимир Зеленський також інформував, що 17 січня українська делегація перебуває вже у США. Головні українські перемовники там — Рустем Умєров, Кирило Буданов, Давид Арахамія..