Політика

Україна може отримати від Сполучених Штатів Америки гарантії безпеки на 15 років із можливістю продовження ще на певний термін. Однак таких часових рамок може виявитися замало.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню Axios.Він розповів, що більшість аспектів двосторонніх угод між США й Україною вже узгоджено. Вони оформлені у вигляді п'яти документів, хоча не виключено, що додадуть і шостий.Український президент уточнив, що залишаються деякі "технічні моменти" для подальшого обговорення. Один із них — термін дії угоди про гарантії безпеки. Зокрема, США пропонують "15-річний пакт" із можливістю продовження."Я думаю, що нам потрібно більше, ніж 15 років", — зауважив Володимир Зеленський.Він уточнив, що вважатиме великим успіхом, якщо президент США Дональд Трамп погодиться з такою позицією. За його словами, і США, й Україна винесуть гарантії безпеки на ратифікацію у свої законодавчі органи.Президент України також високо оцінив роботу спецпредставника президента США Стіва Віткоффа, зятя американського лідера Джареда Кушнера, а також своєї команди на чолі зі секретарем Ради національної безпеки й оборони України Рустемом Умєровим.Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв про те, що Україна планує укласти дві угоди про гарантії безпеки. Перша буде тристоронньою (Україна, Європа та США), а друга — двосторонньою (Україна та США).Також пункт про гарантії безпеки міститься в мирному плані з 20 пунктів, який Київ погоджує з Вашингтоном. У документі йдеться про те, що Україна отримає гарантії безпеки за прикладом статті 5 НАТО.Щодо затвердження остаточного варіанту "мирного плану" Володимир Зеленський зустрінеться з Дональдом Трампом вже найближчої неділі.Нагадаємо, президент України також заявив, що проведення референдуму в Україні є реальним. На ньому громадяни можуть оцінити "мирний план" США. Але він відбудеться лише в тому разі, якщо Росія погодиться припинити вогонь на 60 днів..

Пакет домовленостей про подальший рух України до Європейського Союзу на тлі вето Угорщини назвали "Львівським форматом". Це процедура, за якої жодні блокування не завадять інтеграційним процесам.Про це заявив віце-прем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка в інтерв'ю "Європейській правді".Саме він запропонував назву "Львівський формат" для пакета домовленостей, які Україна та ЄС оголосили в грудні у Львові щодо руху до вступу в ЄС, не чекаючи, поки угорський премʼєр Віктор Орбан зніме вето."Його головна мета — не обходити щось, а зробити таку процедуру, коли вето Угорщини перестає блокувати увесь процес руху держави-кандидатки до вступу. Угорщині при цьому ніхто не забороняє мати позицію, але ми маємо рухатись далі", — пояснив Качка.За словами віце-прем'єр-міністра, за стандартною процедурою держави, які прагнуть членства, отримують від ЄС документ з індикаторами відкриття та закриття переговорних глав про вступ на міжурядових конференціях, де відкриваються переговори за відповідною главою."Якщо не можна передати документ із позицією ЄС офіційно — то Євросоюз може зробити Україні "брифінг" про зміст цих бенчмарків, тобто передати їх нам — але не листом, а усно. І ось цей "брифінг", який розблоковує подальший рух до вступу — це і є "Львівський формат", — додав він.Качка також розповів, що йому передали й сам документ у ресторані "у передмісті Львова". Він додав, що наразі "Львівський формат" запущений щодо трьох кластерів, Україна очікує запуску процесу щодо решти трьох кластерів 2026 року, при цьому перший із них — наприкінці лютого або на початку березня."Наразі ми маємо всі інструменти, які мала б Україна й у разі офіційного відкриття переговорів. І в нас немає жодних стримувальних чинників, окрім нашої внутрішньої волі", — підсумував віце-прем'єр-міністр України.Нагадаємо, минулого тижня прес-служба Офісу віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції інформувала, що Україна завершила підготовку до відкриття всіх шести переговорних кластерів для вступу до ЄС..

Проведення референдуму в Україні є реальним. На ньому громадяни можуть оцінити "мирний план" США. Але він відбудеться лише в тому разі, якщо Росія погодиться припинити вогонь на 60 днів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню Axios. Він пояснив це тим, що проведення референдуму пов'язане зі серйозними політичними, логістичними та безпековими питаннями."Тому припинення вогню на 60 днів для підготовки та проведення голосування є мінімумом", — пояснив український президент.Він також додав, що йому наразі не зрозуміло, чи готова Росія взагалі погодитися з планом, який пропонує адміністрація Дональда Трампа."У мене є деякі розвідувальні дані... Але зараз я перебуваю в моменті, коли хочу вірити тільки словам лідерів", — заінтригував Зеленський.Він порівняв таке голосування з референдумом щодо Brexit у Великій Британії — з активною агітацією по обидва боки щодо вкрай складного питання, але водночас у значно стисліше терміни та в державі, що воює.Український лідер підтвердив, що спецпредставник президента США Стів Віткофф і зять американського лідера Джаред Кушнер готові відвідати Україну, щоби пояснити переваги угоди. При цьому, за його словами, можливо, сам президент США Дональд Трамп має приїхати, щоби надати аргументи.Однак він попередив, що якщо така кампанія відбуватиметься на тлі російських атак, які триватимуть, це закінчиться погано. За всіх розмов про гарантії безпеки й економічні вигоди "люди будуть бачити ракети".Президент України також звернув увагу на такий аспект: якщо з міркувань безпеки люди не прийдуть голосувати, результат може виглядати нелегітимним."Краще не проводити референдум узагалі, ніж проводити референдум, на який люди не мають можливості прийти та проголосувати", — пояснив Володимир Зеленський.Неназваний американський чиновник розповів Axios, що росіяни розуміють необхідність припинення вогню в разі проведення референдуму, однак хочуть коротші терміни.Нагадаємо, що голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори та референдум в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян..

Вибори як один із пунктів мирної угоди — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом.Про це заявила голова правління громадянської мережі ОПОРА, член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."По-перше, вибори включаються в угоди, коли мова про громадянські війни, а не міжнародний збройний конфлікт; по-друге, якщо джерелом влади є народ, то цілком зрозумілою є громадська думка про неможливість проведення демократичних виборів в активній фазі війни", — зауважила вона.Також, за її словами, територіальні питання можуть виноситись на референдум, якщо це не стосується територіальної цілісності, а явку у 50% для статусу референдуму, що відбувся, забезпечити за такого стану міграції практично неможливо."Умовно, в нас понад 30% громадян є переміщеними (ВПО та за кордон), тому за явки 60% від виборців, буде явка від 100 — десь 30-35% (і референдум не відбувся). Всі практично мільйони, що перебувають за кордоном будуть у списках виборців в Україні, але за поточної ситуації скористатись правом голосу не зможуть", — пояснила голова правління громадянської мережі ОПОРА.Вона додала, що є купа запитань до конституційності рішень і пропозицій, статусу виборів і можливості їх проведення в якийсь умовний перехідний період."Для того, щоби вибори визнали, найважливіші запитання мають отримати висновки Конституційного Суду України, а він функціонує в мінімальному складі. Тому для початку його потрібно доукомплектувати, і він має працювати в режимі цілодобового конституційного контролю. Ну, й на референдум без нього питання не можна визнавати конституційним", — уточнила представниця робочої групи з проведення виборів.Окрім того, на її переконання, онлайн-голосування — чисто подарунок росіянам. Хоча всі групи та фракції опозиції проти, а також експерти не висловлювали ніколи захвату від цієї ідеї, таку тему знову порушили."Таке голосування не є технічним питанням, а політичним та безпековим. З першого погляду, навіщо про це говорити, якщо голосування за "Євробачення" поклало систему, а гарантувати таємницю голосування після верифікації користувача можна на словах, але реалізувати повноцінно на практиці з високим рівнем довіри неможливо, однак це точно про "офіс простих рішень" та створення нових проблем, а не про рішення викликів", — підсумувала Ольга Айвазовська.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Сьогодні голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян..

Кремль вважає, що Росія, Україна та Сполучені Штати Америки "насправді наблизилися" до рішення щодо завершення війни. При цьому Москва й надалі звинувачує Україну та Європи в намаганні зірвати мирний процес.Про це заявив заступник міністра закордонних справ Російської Федерації Сергій Рябков."Думаю, що 25 грудня 2025 року залишиться у всіх нас у пам'яті як рубіж, коли ми насправді наблизилися до рішення. Але від нашої роботи, від політичної волі тієї сторони залежить, чи зможемо ми зробити останній ривок і вийти на домовленість", — зазначив він.При цьому Рябков знову звинуватив Україну та Євросоюз у тому, що вони нібито не хочуть домовлятися та "подвоїли зусилля", щоби зірвати домовленість.Попередній контекстМинулими вихідними спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв відвідав Маямі, де зустрівся з американськими чиновниками для переговорів щодо завершення війни Росії проти України. За підсумками поїздки він не зробив жодних заяв для ЗМІ.До того ж російський диктатор Володимир Путін не відмовляється від своїх максималістських вимог на переговорах зі США щодо закінчення війни в Україні.За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремлю зрештою доведеться піти на компроміс щодо вимог, на яких Москва наполягала протягом тривалого часу, зокрема, тих, що несумісні не лише з останнім 20-пунктовим "мирним планом", а й із початковим 28-пунктовим.Своєю чергою, Володимир Зеленський заявив, що Україна відкрито демонструє конструктивну позицію. Натомість Росія багато питань заговорює та намагається затягнути мирний процес. Але багато що залежить від тиску на Кремль з боку інших учасників перемовин.Журналісти видання Axios поінформували, що українська й американська делегації узгодили більшість пунктів "мирного плану". Зокрема, йдеться про гарантії безпеки для Києва від Вашингтона та Європи..

У п’ятницю, 26 грудня, в Печерському суді Києва обрали запобіжний захід за другою підозрою колишньому керівнику Служби безпеки України Харківщини Роману Дудіну. Йому інкримінують спробу захоплення державної влади під час війни.Про це повідомило "Суспільне". Його затримали 25 грудня, коли він вийшов зі СІЗО після внесення 4,2 мільйона гривень застави.Прокурор Владислав Фомченков розповів, що нова підозра Дудіну стосується спроби захоплення будівлі Харківської ОВА та спроби усунення її керівництва у перші години повномасштабного вторгнення, повідомив. Дудіна підозрюють за статтею у "закінченому замаху на захоплення державної влади". Прокурор просив тримання під вартою без права внесення застави."Не маючи жодних передбачених законних повноважень, перебуваючи в кабінеті начальника Харківської ОВА Синєгубова, без будь-яких законних підстав узяв участь у раді з керівництвом Офісу президента України, яка відбувалась в режимі спецзв'язку в період із 12:20 до 13:00 години 24 лютого 2022 року замість начальника Харківської обласної міської адміністрації Синєгубова", — зачитав під час засідання прокурор.Підозрюваний та його адвокати наполягали відхилити клопотання прокурора, оскільки текст підозри, за їхніми словами, ідентичний з іншим кримінальним провадженням."Апеляційний суд вже двічі своїми рішеннями підтверджує, що не може бути безальтернативне тримання Романа Дудіна під вартою, та виносить йому розмір застави. А сьогодні прокурор підіймається та каже, ні, є всі ризики, потрібно Романа Дудіна за ґрати безальтернативно, тому що є ризики. Тобто фактично прокурор каже: для мене суд апеляційної інстанції взагалі нічого не вартує, це не авторитетний орган", — сказала адвокатка Дудіна Тетяна Іванова.Печерський суд задовольнив клопотання прокурора й обрав Роману Дудіну запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 лютого 2026 року без права внесення застави.Клопотання адвоката Олександра Кожевнікова щодо оскарження процесу затримання Романа Дудіна залишили без задоволення. Після засідання Дудін сказав журналістам, що планує оскаржувати рішення суду."Звісно, ми будемо оскаржувати, ми оскаржуємо протягом трьох з половиною років. Жоден цивілізований суд у світі не розглядав би це та не брав до уваги всі ці матеріали. І тим паче проводити розгляд після того вже, як ці ж самі матеріали... На засіданні прокурор визнав, що він просто скопіював ці матеріали", — сказав Дудін журналістам після засідання суду.Він припустив також, що відчуває просто намагання утримати під вартою за будь-яку ціну."Вони вважають, напевно, що інформаційно я несу для них дуже велику небезпеку стосовно тих злочинів, які мені відомі, які я задокументував. І я чесно розповідаю, що вони не завершені, що вони закриті. Я думаю, що всі чудово розуміють, хто за цим стоїть, хто надавав ці команди саме для того, щоби мене тримати під вартою", — підсумував підозрюваний.Попередній контекстПрезидент Володимир Зеленський 29 травня 2022 року звільнив очільника Управління Служби безпеки України у Харківській області Романа Дудіна, через те що він "не працював на захист міста з перших днів повномасштабної війни".У вересні 2022 року Дудіна затримали. Йому інкримінували держзраду та самовільне залишення місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану. За даними слідства, Дудін незаконно наказав спецслужбовцям покинути територію Харкова, створив умови для здачі росіянам наявної зброї та самовільно залишив місце несення служби.Сам Дудін відкинув звинувачення. Натомість звинуватив голову Харківської ОВА Синєгубова та мера Харкова Ігоря Терехова у неправдивих свідченнях.В Офісі генерального прокурора 12 липня 2023 року заявили, що працівники прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно колишнього керівника Служби безпеки України в Харківській області за фактами державної зради. Слідство встановило, що він знав про наступ Росії та "вчиняв незаконні дії, спрямовані на проведенні підривної діяльності проти України".У листопаді 2023 року стало відомо, що Романа Дудіна можуть випустити під заставу в понад 5,3 мільйона гривень. Однак зібрати кошти не вдалося, тому він залишився під вартою.У лютому 2024 року Шевченківський райсуд Києва розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу Дудіну, та залишив колишнього очільника СБУ під вартою.Тепер же, 24 грудня, за нього внесли заставу в розмірі 4,2 мільйона гривень. За словами адвоката Олександра Кожевнікова, гроші сплатили "американські партнери". Коли Дудін виходив зі СІЗО, його затримали працівники ДБР і вручили нову підозру..

У п'ятницю, 26 грудня, президент України Володимир Зеленський поспілкувався з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте. Розмова була "дуже предметна та позитивна".Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram."Скоординували наші позиції напередодні зустрічей у Флориді, і ми маємо бути максимально продуктивними цими днями, як і завжди. Україна ніколи не була й не буде перешкодою для миру", — зазначив гарант.Зеленський запевнив, що Україна надалі буде працювати оперативно, щоб усі необхідні документи були підготовлені якнайшвидше. "Обговорили також нашу спільну роботу для гарантування безпеки та напрацювання узгоджених європейських позицій, які підтримають не тільки Україну, але й усіх нас у Європі", — розповів президент.Також український лідер поінформував співрозмовника про деталі нещодавніх розмов із представниками президента США Дональда Трампа та ключові аспекти процесу. Нагадаємо, днями генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте в інтерв'ю Bild заявив, що головною перешкодою для настання миру в Україні є російський диктатор Володимир Путін. Саме через нього російсько-українська війна досі триває.Додамо, раніше заяву генерального секретаря НАТО Марка Рютте про те, що Альянсу загрожує війна з Росією такого масштабу, "яку пережили наші діди та прадіди", прокоментували в Кремлі. Там зазначили, що європейські країни начебто забули наслідки Другої світової війни..

У п’ятницю, 26 грудня, генеральним директором акціонерного товариства "Укргазвидобування" призначили Юрія Ткачука. З травня по грудень 2025 року він виконував обов’язки керівника "Укрнафти".Про це повідомили на сайті НАК "Нафтогаз України". Там зазначили, що сьогодні нового керівника колективу компанії представив очільник "Групи "Нафтогаз" Сергій Корецький."Це одна з найвідповідальніших управлінських позицій у галузі. Тому зараз перед новим генеральним директором стоїть низка критично важливих завдань", — зазначив Сергій Корецький.Він уточнив, що йдеться про відновлення об’єктів після російських атак, а також збільшення обсягів видобутку газу."Цього необхідно досягнути через буріння нових свердловин, проведення капітальних ремонтів, упровадження нових технологій, інтенсифікацію видобутку на виснажених родовищах і дослідження нових перспективних ділянок", — наголосив керівник "Нафтогазу".Призначення керівників замість тимчасово виконувачів обов'язки у ключових компаніях — це завдання уряду. В "Нафтогазі" запевнили, що його послідовно виконують."Такий підхід необхідний для стабільної й ефективної роботи підприємств. Водночас хочу подякувати команді за надзусилля після обстрілів", — додав очільник "Групи "Нафтогаз".Він визнав, що працівники гідно та професійно проходять ці випробування, додаючи всі перешкоди в цей складний час."Зараз важливо залишатися зібраними, згуртованими та продовжувати роботу в тому ж темпі та з тією ж відповідальністю. Окрема щира подяка Сергію Лагну. Він продовжить роботу на посаді головного інженера", — зауважив Сергій Корецький.Новопризначений генеральний директор "Укргазвидобування" Юрій Ткачук має понад 25 років досвіду в енергетичному та промисловому секторах.З листопада 2022 року він працював фінансовим директором АТ "Укрнафта", де відповідав за фінансову стратегію, ризик-менеджмент та інвестиційну політику. У період з травня по грудень 2025 року виконував обов’язки керівника підприємства.Нагадаємо, 8 грудня стало відомо, що "Нафтогаз" викрив масштабну схему крадіжки газу в Запорізькій області. Деякі зловмисники вже отримали підозри..

Шведська агенція з міжнародного розвитку (SIDA) переказало Фонду підтримки енергетики України додаткові 63,82 мільйона євро. Таким чином загальний розмір допомоги від Швеції — 203,08 мільйона євро.Про це повідомили в соціальних мережах Міненерго. Там уточнили, що з цих коштів 44,68 мільйона євро надійшли на окремий спеціальний рахунок для гарантування ядерної безпеки."Завдяки фінансовій допомозі Швеції закуплено обладнання для проекту з розбудови розподіленої генерації в одному з найбільш енергодефіцитних регіонів України", — йдеться в повідомленні.Також за кошти SIDA закуплено важливе обладнання для НЕК "Укренерго" й операторів систем розподілу Херсонської, Запорізької та Чернігівської областей."Ми щиро дякуємо шведським партнерам за цю допомогу, яка є важливим внеском в енергетичну стійкість України в умовах російської збройної агресії. Завдяки цій підтримці ми не тільки відбудовуємо зруйноване ворогом, але й вводимо в експлуатацію нові генерувальні потужності", — зазначив заступник міністра енергетики України Роман Андарак.В енергетичному відомстві наголосили, що Швеція є другим найбільшим донором фонду після Німеччини.У міністерстві нагадали, що нещодавно Німеччина перерахувала до Фонду підтримки енергетики України найбільший разовий внесок від початку його роботи — 160,11 мільйона євро."Станом на 25 грудня у фонд надійшли грантові кошти у сумі понад 1,521 мільярда євро, і з них протягом грудня — 258 мільйонів євро нових внесків. За кошти фонду закуповується обладнання, запасні частини й інші матеріали, необхідні для відновлення та стабілізації роботи енергосистеми України після російських атак", — підсумували в Міненерго.Нагадаємо, фахівці стверджують, що на теперішній момент Фонд підтримки енергетики є одним з найефективніших механізмів допомоги українському паливно-енергетичному сектору,.

Українська й американська делегації узгодили більшість пунктів "мирного плану". Зокрема, йдеться про гарантії безпеки для Києва від Вашингтона та Європи.Про це повідомили журналісти видання Axios, які послалися як на власні джерела, так і на офіційних осіб обидвох країн.Вони запевнили, що більшість пунктів угоди узгоджені між США й Україною, включно з гарантіями безпеки, які Київ отримає від США та Європи.Високопосадовець США в розмові з медійниками підтвердив готовність США надіслати до Сенату для ратифікації гарантії безпеки, які базуються на статті 5 Статуту НАТО.Водночас головною перепоною є вимога Росії контролювати весь Донбас. Стосовно цього, за інформацією журналістів, серйозних компромісів не знайдено.Попередній контекстУкраїна та США під час зустрічі в Маямі 19-21 грудня провели низку консультацій, під час яких зосередили свою увагу на чотирьох ключових документах — частинах майбутньої мирної угоди. Більшість моментів вдалося погодити, але найважчою темою залишається територіальне питання.Декілька днів тому президент України Володимир Зеленський уперше розкрив зміст 20 пунктів "мирного плану". Однак Росію оновлення в документі не влаштували, Кремль висловив бажання переписати деякі з пунктів.У США заявили, що врегулювати війну в Україні та досягнути там сталого миру цілком можливо протягом наступних 90 днів. Адміністрація президента США Дональда Трампа планує тиснути на обидві сторони — на Росію й Україну.Зранку 26 грудня президент Володимир Зеленський анонсував нову зустріч із президентом США Дональдом Трампом, яка відбудеться в неділю, 28 грудня, у Флориді.Український лідер запевнив, що "є деякі питання, які можемо обговорити тільки на рівні лідерів, наприклад, гарантії безпеки". Зеленський зауважив, що "команди дуже непогано попрацювали". Український гарант підготував перші драфти декількох документів.Раніше стало відомо, що російський диктатор Володимир Путін не відмовляється від своїх максималістських вимог на переговорах зі США щодо закінчення війни в Україні, зокрема, повного захоплення Донбасу.Учора офіційна представниця Міністерства закордонних справ Російської Федерації Марія Захарова заявила, що в переговорному процесі щодо війни в Україні спостерігається повільний, але правильний рух уперед. Ідеться про той напрям перемовин, які ведуть США та Росія.Володимир Зеленський заявив, що чутливі питання про Донбас, Запорізьку АЕС, кількість української армії й інше все ще залишаються на порядку денному. Україна продовжує узгоджувати це зі США..

Вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн та офлайн. Це необхідно, щоб забезпечити якомога вищу явку громадян. Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія на засіданні робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період. Він зауважив, що насправді, тема виборів "дуже важка", тому що від європейських партнерів надходять різноманітні меседжі. "Деякі країни можуть нам допомагати відкривати додаткові дільниці, але з цим пов'язано також бюджетування цього процесу, хто це буде оплачувати. А деякі — кажуть, що в них прямо заборонено це робити, і тоді ми будемо мати певний bottleneck, і наша спроможність пропускна наших закордонних дільниць буде обмежена", — заявив він.Арахамія вважає, що можливо голосування триватиме декілька днів. Також розглядають питання гібридного голосування з застосуванням онлайн-механізмів. "Я взагалі, як колишній айтівець, так і не зрозумів, чи можливе онлайн-голосування, чи ні, бо чую багато фантомів. Але ми зараз проводимо онлайн-нараду, ми маємо онлайн-голосування на комітетах, проведення комітетів онлайн. І я пам'ятаю, що саме такі страхи були озвучені, коли ми це впроваджували в життя. Тому я сподіваюсь, що ваша робоча група серйозно попрацює, чи можна насправді робити гібридне голосування онлайн та офлайн, тому що ми маємо ще дуже-дуже великий і складний процес", — зазначив нардеп.Також він додав, що на дільниці має прийти якомога більше громадян, але це буде "дуже велика проблема"."Нам треба фокусуватися на максимізації явки. Цього можна досягти шляхом розширених можливостей голосування. Або додати декілька днів, або можливість онлайн-голосування", — підсумував Арахамія.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні..

Україна відкрито демонструє конструктивну позицію. Натомість Росія багато питань заговорює та намагається затягнути мирний процес. Але багато що залежить від тиску на Кремль з боку інших учасників перемовин.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами."Я зараз не думаю про це. Чому? Тому що Росія постійно шукає причини, щоби не погоджуватись. Відповідь дуже проста. Якщо Україна показує свою позицію, вона конструктивна. А Росія, наприклад, не погоджується, — це означає, що тиску недостатньо", — пояснив він.За його словами, про це також він хоче говорити з президентом США. Адже подекуди ситуація заходить у глухий кут через відсутність конструктивізму з боку росіян.Він також розповів, що йому постійно телефонують європейські лідери. Зокрема, під час сьогоднішнього засідання ставки."Я не міг зупинити ставку за всієї поваги до партнерів. Я буду на постійному зв'язку з ними. Ми би хотіли, щоб європейці теж у неділю були у Флориді. Але не впевнений, що саме зараз за одну добу ми можемо всі зібратися. Однак, думаю, як мінімум ми підключимося онлайн, і вони будуть на контакті", — припустив український президент.Він запевнив, що перебуває з європейськими партнерами в постійному контакті. До того ж багато документів, багато речей залежить від позицій Європи."Безумовно, якийсь формат найближчим часом ми повинні знайти, де буде присутня не тільки Україна й Америка, а й де буде повноцінно представлена Європа", — наголосив Володимир Зеленський.Попередній контекстЗранку 26 грудня президент Володимир Зеленський анонсував нову зустріч із президентом США Дональдом Трампом, яка відбудеться в неділю, 28 грудня, у Флориді.Український лідер запевнив, що "є деякі питання, які можемо обговорити тільки на рівні лідерів, наприклад, гарантії безпеки". Зеленський зауважив, що "команди дуже непогано попрацювали". Український гарант підготував перші драфти декількох документів.Раніше стало відомо, що російський диктатор Володимир Путін не відмовляється від своїх максималістських вимог на переговорах зі США щодо закінчення війни в Україні, зокрема, повного захоплення Донбасу.Учора офіційна представниця Міністерства закордонних справ Російської Федерації Марія Захарова заявила, що в переговорному процесі щодо війни в Україні спостерігається повільний, але правильний рух уперед. Ідеться про той напрям перемовин, які ведуть США та Росія.Володимир Зеленський заявив, що чутливі питання про Донбас, Запорізьку АЕС, кількість української армії й інше все ще залишаються на порядку денному. Україна продовжує узгоджувати це зі США..

Чутливі питання про Донбас, Запорізьку АЕС, кількість української армії й інше все ще залишаються на порядку денному. Україна продовжує узгоджувати це зі Сполученими Штатами Америки.Про це розповів президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами."Про офіційну реакцію Росіяни на ті 20 пунктів, які обробили, я одразу розповім, наразі ми не отримали від російської сторони відповіді", — зазначив він.За його словами, Україна комунікує винятково з американцями. Водночас американці, своєю чергою, комунікують із росіянами."Я думаю, що ми будемо знати найближчими днями їх офіційну реакцію. Ми будемо обговорювати й Донбас, і Запорізьку станцію, ми обговорюватимемо, безумовно, інші питання", — запевнив український президент.Він додав: те, що закріплено зараз у наших домовленостях або під час наших домовленостей з американською стороною, про все це відповідно відкрито сказано."Нас влаштовує та армія, яка зараз там зафіксована. Для нас це гарантія безпеки, й американська сторона нас чує", — наголосив Зеленський.Він уточнив, що в переговорному процесі є широка адженда, про всі питання відбудеться розмова в неділю у Флориді, де пройде зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом."Ми обговорюватимемо саме ці документи. Зокрема, гарантії безпеки, а там декілька документів у цьому блоці. Далі — економічна угода, там поки що базові напрацювання, хоча буде декілька угод, де варто обговорити напрямок. Ця зустріч необхідна для того, щоби допрацювати максимально, як ми зможемо. Наша сторона порушить усі питання, за якими є розбіжності", — акцентував президент України.Попередній контекстЗранку 26 грудня президент Володимир Зеленський анонсував нову зустріч із президентом США Дональдом Трампом, яка відбудеться в неділю, 28 грудня, у Флориді.Український лідер запевнив, що "є деякі питання, які можемо обговорити тільки на рівні лідерів, наприклад, гарантії безпеки". Зеленський зауважив, що "команди дуже непогано попрацювали". Український гарант підготував перші драфти декількох документів.Раніше стало відомо, що російський диктатор Володимир Путін не відмовляється від своїх максималістських вимог на переговорах зі США щодо закінчення війни в Україні, зокрема, повного захоплення Донбасу.Учора офіційна представниця Міністерства закордонних справ Російської Федерації Марія Захарова заявила, що в переговорному процесі щодо війни в Україні спостерігається повільний, але правильний рух уперед. Ідеться про той напрям перемовин, які ведуть США та Росія..

Президент України Володимир Зеленський планує зустрітися з лідером Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом 28 грудня. Сторони обговорять "кілька нюансів" щодо гарантій безпеки.Про це український лідер заявив, відповідаючи на запитання журналістів 26 грудня."Передусім ми працюємо щоденно над кількома документами. Їх зараз — п'ять. Ми хочемо проговорити кілька нюансів по гарантіях безпеки. А у нас є кілька угод про гарантії безпеки між нами і США", — зазначив гарант.Зеленський зауважив, що "є рамкові речі між Україною, США та європейськими колегами". На погляд гаранта, "угода майже готова". "І питання — підписувати або не підписувати. На мій погляд, — це вже друге питання, залежно від того формату, як пройде наша зустріч", — наголосив лідер України.До того ж Зеленський вважає, що "цей документ є вже на столі".Нагадаємо, Володимир Зеленський розповідав, що чутливі питання про Донбас, Запорізьку АЕС, кількість української армії й інше все ще залишаються на порядку денному. Україна продовжує узгоджувати це зі Сполученими Штатами Америки.Раніше стало відомо, що російський диктатор Володимир Путін не відмовляється від своїх максималістських вимог на переговорах зі США щодо закінчення війни в Україні, зокрема, повного захоплення Донбасу..

У неділю, 28 грудня, у Флориді відбудеться зустріч президента України Володимира Зеленського та Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа. Декілька документів, які обговорять лідери країн, уже готова.Про це заявив український президент, відповідаючи на запитання журналістів 26 грудня."У нас широка адженда, вона буде на вихідних. Я думаю, що саме у неділю у Флоріді буде у нас зустріч з президентом Трампом", — зазначив Зеленський.Лідери обох країн будуть обговорювати деякі документи. Серед них — гаранті безпеки."Там кілька документів в цьому блоці і бажано знайти можливість обговорити всі", — зауважив гарант.Також розглянуть економічну угоду. Зеленський поінформував, що цей документ поки містить лише "базові напрацювання". Хоча, за його словами, буде кілька угод, і потрібно обговорити напрямок.Водночас, гарант зауважив, що візит в США запланований для підписання документів. Проте, чи вдасться цього досягти, невідомо."Я не знаю, я не можу зараз сказати, чи буде готово щось до кінця. Саме ця зустріч для того, щоб доопрацювати максимально, як ми зможемо", — заявив він.Щодо територіального питання, то українська сторона планує розглянути усі розбіжності."Всі питання, по яких у нас є розбіжності, наша сторона підніме", — додав Зеленський.Нагадаємо, днями Зеленський вперше оприлюднив деталі документа про припинення війни. Він озвучив 20 пунктів "мирного плану", який повинен принести мир Україні.Водночас прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заперечив заяви віце-президента США Джей Ді Венса про прогрес у переговорах щодо війни в Україні..