Політика

Американський лідер Дональд Трамп назвав Збройні сили України найбільш ефективною армією в Європі, водночас вказавши на складну ситуацію з втратою територій через затримки у фінансуванні. Президент США розкритикував попередню допомогу Україні від адміністрації свого попередника та поділився враженнями від "агресивної" зустрічі з Володимиром Зеленським.Трамп зробив ці заяви під час інтерв'ю Salem News Channel.Ситуація на фронті та роль озброєнняПрезидент США констатував, що Україна змушена відступати на деяких ділянках, проте наголосив, що агресор також зазнає суттєвих втрат. За його словами, саме безперервний доступ до техніки дає Збройним силам можливість чинити опір."Вони (Україна, — ред.) втрачають територію", — заявив Трамп, додавши, що завдяки постачанням українці мають змогу битися незалежно від якості наданої техніки.Політик також розкритикував підхід попередньої адміністрації Джо Байдена до фінансування оборони України. Трамп назвав суму у 350 мільярдів доларів "смішною" та висловив думку, що за ракети необхідно платити.Схема постачань через НАТОТрамп також розкрив механізм передачі зброї, за яким США виступають продавцем для Північноатлантичного альянсу. Він пояснив, що Штати реалізують озброєння блоку НАТО, який згодом розподіляє його серед українських військових. При цьому він дав високу оцінку майстерності українських бійців."Вони кращі за будь-кого в Європі в цій боротьбі", — зазначив президент США, назвавши ЗСУ сильнішими за будь-яких інших союзників по Альянсу.Відносини із Зеленським та критика АльянсуТрамп згадав про особисту взаємодію з президентом України, назвавши Володимира Зеленського "хитрим хлопцем". Попри загалом нормальні стосунки, він нагадав про напружений епізод, що стався в Овальному кабінеті на початку 2025 року."Мені подобається Зеленський. Крім того одного моменту в Білому домі, який був трохи агресивним з його боку", — розповів Трамп.Окремо президент США висловив розчарування діями НАТО, звинувативши союзників у відсутності підтримки у критичні моменти. Він висловив сумнів, що країни Альянсу стануть на бік Сполучених Штатів у разі масштабного глобального конфлікту.Нагадаємо, 29 квітня американський президент Дональд Трамп і російський диктатор Володимир Путін провели телефонну розмову. Однією з головних тем стало врегулювання війни Росії проти України..

У вівторок, 5 травня, парламент Румунії проведе вирішальне голосування щодо вотуму недовіри уряду прем’єра Іліє Боложана. Результат може визначити подальшу долю уряду після розпаду коаліції та виходу з неї Соціал-демократичної партії (PSD).Вотум недовіри — це парламентська процедура голосування, що виражає несхвалення діяльності уряду, окремого міністра або законопроєкту. Це ключовий інструмент контролю, який зазвичай ініціює опозиція і який, у разі підтримки більшістю, призводить до відставки Кабінету Міністрів.Як повідомляє Digi24, спільне засідання Палати депутатів і Сенату розпочнеться об 11:00. Ініціаторами вотуму виступили соціал-демократи та ультраправа партія AUR. Опозиція звинувачує уряд у погіршенні економічної ситуації, зростанні інфляції, підвищенні ПДВ та приватизаційних рішеннях, які вони називають шкідливими для державних інтересів.Для відставки уряду потрібно щонайменше 233 голоси. Формально ініціатори мають близько 220 мандатів, тобто їм бракує мінімум 13 голосів.Ключова невизначеність — позиція малих фракцій і незалежних депутатів. Частина з них уже заявила, що не підтримуватиме вотум, зокрема через відсутність чіткого плану дій у разі падіння уряду.Нагадаємо, 4 травня "Укрзалізниця" запустила регулярний вантажний рейс Румунія — Україна. Він вже виконав своє перше перевезення.Читайте також: Урядова криза в Румунії: чим вона небезпечна для України та самих румунів.

Чим далі, тим більше "плівки Міндіча" нагадують інший скандальний епізод з української історії — "плівки Мельниченка". Наслідком останніх стала тривала пауза України в євроатлантичній інтеграції, чим скористалася Москва. Нинішні ж події можуть бути пунктом плану шантажу української влади задля поступок Росії."Кіно" від НАБУ. Від Розенблата до ТимошенкоПокоління ШІ й ТікТоку має коротку пам’ять, тому йому може здатися, що "Міндічгейт" — щось нове, що у нас не було таких потужних зливів аудіокомпромату на політиків. Були — і неодноразово. Наприклад, "касетний скандал", про який йтиметься трохи згодом. А в антикорупційних органів уже стало нормою публічно оприлюднювати результати негласних слідчих дій. Про кілька надгучних епізодів варто згадати.У липні 2017-го НАБУ оприлюднило деталі так званої "бурштинової справи", до якої, на думку детективів, були причетні два народних депутати — Борислав Розенблат із "Блоку Петра Порошенка" та Максим Поляков із "Народного фронту". Детективи використали агентку під прикриттям — це вже ноу-хау для наших антикорупційних органів. Також наші борці з корупцією у цьому розслідуванні співпрацювали з Федеральним бюро розслідувань. НАБУ показувало українцям "кіно" з фігурантами справи, яке стало хітом політичного сезону 2017 року. Наступного року до суду передали обвинувальний акт проти згаданих народних обранців та ще кількох фігурантів, а Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розпочав розгляд справи по суті лише 2023-го. Вироків по ній досі немає.Інша історія — оприлюднення НАБУ аудіозаписів розмов колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Сталося це у травні 2023 року, майже три роки тому. Йшлося про одержання Князєвим (за даними детективів) хабаря у розмірі 2,7 мільйона доларів за ухвалення судового рішення на користь бізнесмена та екснардепа Костянтина Жеваго. Князєва розжалували з посади, заарештували, а 31 січня 2025 року він вийшов на свободу. Як і в попередньому випадку, суд ще триває. Третя історія — про столичних чиновників. У лютому минулого року НАБУ і САП оприлюднили відео із записами розмов столичних посадовців та фрагментами оперативних зйомок у межах справи "Чисте місто". З почутого українці дізналися про схеми заволодіння земельними ділянками. Серед підозрюваних називали прізвища заступника мера Києва, голови і заступниці земельної комісії, багатьох депутатів Київради, а організатором схем називався бізнесмен та колишній депутат міськради Денис Комарницький. Підозри загалом отримали десять осіб, але, як з’ясувалося, головний фігурант накивав п’ятами з країни. На якій стадії ця справа станом на зараз — сказати складно, адже після значного резонансу навколо неї — інформаційний штиль.Минулий рік взагалі видався багатим на "кіно" від НАБУ. Це і "справа Мідас", і відео у справі нардепки Анни Скороход, і лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко. Але відео чи аудіозапис у ході негласних дій не означає доведеності провини "акторів". Це, по-перше. А по-друге, коли документи слідчих дій гуляють мережею, коли їх оприлюднюють не офіційні представники НАБУ, а журналісти або народні депутати — виникає запитання: звідки вони взяли ці "плівки", як не від самих антикорупційних органів.Скандал, який поставив на паузу євроінтеграцію України"Касетний скандал" вибухнув 28 листопада 2000 року, коли тодішній лідер соціалістів Олександр Мороз оприлюднив частину диктофонних аудіозаписів, зроблених майором управління державної охорони Миколою Мельниченком. Той стверджував, що робив записи таємно, сховавши диктофон під диваном у кабінеті другого президента України Леоніда Кучми. Ключовий момент записів — обставини, пов’язані із загибеллю журналіста Георгія Гонгадзе. А от про наслідки касетного скандалу варто згадати детальніше.Президент Кучма проводив політику так званої "багатовекторності" — Україна робила кроки в бік Європи і НАТО, але з оглядкою на Москву. У 1994 році було підписано угоду про партнерство з Євросоюзом, у вересні 1997-го відбувся перший саміт Україна-ЄС, у червні 1998-го Україна заявила про прагнення до статусу асоційованого члена Євросоюзу. Був помітний рух до НАТО — 1997 року укладено Хартію про особливе партнерство з Альянсом, що дало можливість проводити спільні військові навчання і долучатися до миротворчих місій. Після "касетного скандалу" на кілька років рух у бік західних структур помітно сповільнився, що було на руку Москві. Фактично євроінтеграційні процеси активізувалися тільки у 2003 році, але дорогоцінний час був втрачений. "Плівки Мельниченка" продовжували жити своїм життям і після їхнього першого оприлюднення. У 2002 році американська влада зі згаданих аудіозаписів отримала інформацію про буцімто продаж Україною іракському режиму Саддама Хусейна станцій радіотехнічної розвідки "Кольчуга". Офіційний Київ звинувачення спростовував, однак стосунки з Вашингтоном значно погіршилися. Пізніше американці визнали, що реальних доказів продажу "Кольчуг" Іраку немає, але неприємний осад лишився. Фактично ця історія поставила на паузу інтеграцію України до Північноатлантичного альянсу. А вигоду від цього отримав Кремль. Чому напрошуються паралелі "плівок Мельниченка" з "плівками Міндіча" Записи розмов фігурантів "Мідаса" велися не майором-одинаком, а співробітниками НАБУ. Поки "правовласниками" зібраних матеріалів було Антикорупційне бюро, питання виникали хіба до того, чому там тягнуть із підозрами окремим високопоставленим фігурантам. Нині ключове питання — якою мірою поява чергових зливів пов’язана із зовнішньополітичними реаліями. Інакше кажучи, чи не схиляють Зеленського через шантаж "Міндічгейтом" до підписання невигідного миру.Для тих, хто вважає це конспірологією, нагадаємо хронологію подій. У серпні на Алясці Дональд Трамп зустрічається з Володимиром Путіним, після чого з’являється так званий "дух Анкориджа" — Путін хоче від Трампа, аби той тиснув на Зеленського для територіальних поступок, зокрема, здачі територій Донеччини, які росіяни нездатні захопити. У ході переговорів стає зрозумілим, що протиснути забаганки свого російського друга Трамп не може. І от в листопаді вибухає "Міндічгейт". Оприлюднюється частина записів, відбуваються обшуки, затримання начебто причетних до "справи Мідас" осіб. На тлі подій в Україні у ЗМІ оприлюднюють "мирний план Трампа", де йшлося фактично про капітуляцію України. Зі значними зусиллями з боку України та наших європейських друзів наміри глави Білого дому протиснути цей "план" було зірвано. Подальші переговори зайшли в глухий кут, причини цього TrueUA детально аналізував. У Києві так і не дочекалися Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера, натомість українців шокували новою порцією "плівок Міндіча". Причому видається, що добиралися вони для удару по Зеленському. НАБУ має багатогодинні записи, про що там казали на початку цієї епопеї, але на публіку виносять ті, де про кооператив "Династія" і будинок "Вови", про компанію Fire Point, яка виготовляє дрони та балістику, про те, як ухвалювалися кадрові рішення. Удари точкові — по президенту (хоча його прізвище не фігурує), по військово-технологічній компанії та по кадрових призначеннях. Це має створити враження тотальної корупції під час війни. Хто отримує вигоду від ослаблення переговорної позиції України? Москва і Вашингтон, вони, на жаль, діють щодо України в унісон. Яка роль у цій історії НАБУ, чиї "речові докази" гуляють мережею? Антикорупційні структури співпрацюють з американцями, що ні для кого не є секретом. Але одна справа співпраця на користь державі, інша, коли росіяни тиснуть на фронті, американська адміністрація демонструє, що вона не на нашому боці, а українське суспільство збурюють хвилі скандалів через чергове вкидання епізодів "плівок Міндіча". І головне — чому воно відбулося майже через півроку після того, як вибухнув "Міндічгейт". "Якщо запалюються зірки, значить, це комусь вигідно". Для України у цьому жодної вигоди — отже, вигоду отримують інші….

У Львові працівниця Франківської районної адміністрації опублікувала згенероване штучним інтелектом зображення як доказ нібито виконаної обрізки дерев, яка насправді не проводилася.Про інцидент повідомили у Львівська міська рада. Зазначається, що до "Гарячої лінії міста" у Facebook звернувся місцевий мешканець, який просив провести обрізку сухих гілок дерева на вулиці Володимира Великого, 47.Уже через дві з половиною години райадміністрація надала відповідь із фотодоказом виконаних робіт. Однак згодом з’ясувалося, що зображення було згенероване штучним інтелектом, а жодних робіт на місці не проводили.Згодом голова райадміністрації Галина Нарівна пояснила, після отримання звернення працівниця зв’язалася з підрядником. Той надіслав візуалізацію можливого вигляду дерева після обрізки, щоб продемонструвати, чому такі роботи можуть бути недоцільними. Втім, працівниця помилково сприйняла це зображення як підтвердження виконаних робіт і використала його у відповіді.. У міськраді наголосили, що йдеться про службову помилку, однак за поширення недостовірної інформації чиновниці оголосили догану. Щодо самого звернення мешканця, у мерії запевнили, що найближчим часом на місце виїдуть фахівці управління екології разом із підрядною організацією, щоб визначити доцільність і обсяг необхідних робіт.Нагадаємо, компанія OpenAI представила оновлену версію свого інструмента генерації зображень — ChatGPT Images 2.0, яка отримала нові так звані "розумні можливості" та здатність використовувати інформацію з вебу під час створення контенту..

Україна запровадить режим тиші у війні із країною-агресоркою Росією. Він почне діяти 6 травня.Про це повідомив президент Володимир Зеленський. Очільник держави відзначив, що наразі не було жодного офіційного звернення до України щодо модальності припинення бойових дій, про яке заявляється в російських соціальних мережах."Ми вважаємо, що людське життя є незрівнянно більшою цінністю, ніж "празднованіє" будь-якої річниці. У зв’язку з чим оголошуємо про режим тиші, починаючи з 00:00 у ніч із 5 на 6 травня. За час, що є до цього моменту, реалістично забезпечити настання тиші. Будемо діяти дзеркально, починаючи зі вказаного моменту", — зауважив гарант.Зеленський додав, що настав час російській владі робити "реальні кроки для завершення їхньої війни, якщо вже російське міністерство оборони вважає, що не проведе парад у Москві без доброї волі України".Зауважимо, Міністерство оборони країни-агресорки Росії оголосило про перемир'я у війні проти України впродовж 8 та 9 травня. Міноборони РФ зазначило, що очікує на аналогічні дії з боку України. Нагадаємо, що 30 квітня президент України Володимир Зеленський ініціював переговори з адміністрацією США для уточнення змісту російської ініціативи щодо тимчасового припинення вогню. Він наголосив, що Київ зацікавлений у фундаментальному завершенні війни, а не в епізодичних паузах, які можуть бути використані агресором для внутрішніх ідеологічних потреб.Додамо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вважає, що подібні сигнали з боку РФ — "чергове намагання росіян сподобатися американцям" та створити ілюзію готовності до мирного врегулювання..

Міністерство оборони країни-агресорки Росії оголосило про перемир'я у війні проти України впродовж 8 та 9 травня.Відповідна заява була опублікована у Telegram-каналі ворожого оборонного відомства. Так, Міноборони РФ зазначило, що очікує на аналогічні дії з боку України. До того ж росіяни погрожують завдати удару по центу Києва, якщо Україна "спробує зірвати святкування" у Москві."У разі спроб київського режиму реалізувати свої злочинні плани з метою зриву святкування 81-ї річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні, Збройні сили Російської Федерації завдадуть відповідного, масованого ракетного удару по центру Києва. Росія, незважаючи на можливості, які ми маємо, з гуманітарних міркувань від таких дій раніше утримувалася. Попереджаємо громадянське населення Києва та співробітників іноземних дипломатичних представництв про необхідність своєчасно залишити місто", — йдеться у заяві оборонного відомства РФ.Нагадаємо, що 30 квітня президент України Володимир Зеленський ініціював переговори з адміністрацією США для уточнення змісту російської ініціативи щодо тимчасового припинення вогню. Він наголосив, що Київ зацікавлений у фундаментальному завершенні війни, а не в епізодичних паузах, які можуть бути використані агресором для внутрішніх ідеологічних потреб.Додамо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вважає, що подібні сигнали з боку РФ — "чергове намагання росіян сподобатися американцям" та створити ілюзію готовності до мирного врегулювання..

Наразі Україна не отримувала жодних офіційних пропозицій щодо одноденного припинення вогню 9 травня, про які домовляються Сполучені Штати Америки та країна-агресорка Росія.Про це повідомив президент Володимир Зеленський у коментарі "Суспільному"."Це війна Росії проти України. Якщо домовляються Америка і Росія, важливо, щоб наша сторона знала, про що вони говорять. Далі, припинення вогню на один день, а перед цим вбивати наших людей — це нечесно", — сказав Зеленський.Очільник держави згадав нещодавні удари Росії по Дніпру та Мерефі у Харківській області, де загинули та постраждали цивільні люди, в тому числі діти."Після такого зупинити ракетні і дронові удари по українських містах, громадах за один день до параду (у Москві — ред.), а на ранок після 9 травня вони знов будуть вбивати нас", — наголосив президент.Нагадаємо, що 30 квітня президент України Володимир Зеленський ініціював переговори з адміністрацією США для уточнення змісту російської ініціативи щодо тимчасового припинення вогню. Він наголосив, що Київ зацікавлений у фундаментальному завершенні війни, а не в епізодичних паузах, які можуть бути використані агресором для внутрішніх ідеологічних потреб.Своєю чергою, очільник Кремля Володимир Путін ще не визначився щодо дат, коли начебто діятиме анонсоване "перемир'я" на 9 травня. Остаточного рішення ще немає..

Німеччина передасть Україні газову електростанцію, яка призначалася для обслуговування "Північного потоку". Вона надійде до Києва у якості гуманітарної домоги.Про це повідомляє Welt. За даними видання, електростанція, яка розташована у місті Любмін, потужністю 84 мегавати була потрібна виключно для забезпечення технологічного тепла для подачі російського природного газу до німецької мережі.Проте після зупинки поставок російського газу через Балтійське море у вересні 2022 року експлуатація станції стала збитковою. Відтак, її вирішили передати Україні.Натомість місцева партія "Альтернатива для Німеччини" розкритикувала таке рішення. Політики вважають, що цей крок "абсурдним"."Ця електростанція мала служити енергетичній безпеці нашої держави. Ляпас нашим громадянам", — заявив член земельного парламенту від "Альтернативи для Німеччини" Ніколаус Крамер.Нагадаємо, 4 травня президент Володимир Зеленський у Вашингтонському форматі обговорив із лідерами Європейського Союзу виробництво систем протиповітряної оборони та захист української енергосистеми напередодні зими. Важливою частиною переговорів стали нові фінансові внески від Канади та підтвердження стабільного постачання ракет від партнерів.Додамо, 3 травня президент Володимир Зеленський провів переговори з главою уряду Норвегії Йонасом Гаром Стере щодо постачання газу та реалізації стратегічної угоди про дрони. Сторони зосередилися на захисті критичної інфраструктури від атак Кремля та залученні приватного сектору до співпраці..

Президент Володимир Зеленський взяв участь у саміті Європейської політичної спільноти у Єревані. Це перший візит лідера України до Вірменії за останні 24 роки.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram."Сьогодні справді важливий день. Багато продуктивних зустрічей було на полях VІІІ саміту Європейської політичної спільноти. Вдячний усім, хто готовий працювати заради спільної безпеки та посилювати спроможності заради захисту життя", — зазначив він.Президент подякував Вірменії та прем’єр-міністру Ніколу Пашиняну за організацію заходу. Представництво великої кількості держав, за словами гаранта, підкреслює масштаб міжнародної підтримки та спільної позиції щодо цінності людського життя."Представлено багато країн, і це дуже багато значить. Це демонструє масштаб нашої єдності — усіх, хто цінує життя. І ця єдність сьогодні має реальну силу", — наголосив Зеленський.Нагадаємо, 4 травня президент Володимир Зеленський провів переговори із генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте.Також сьогодні президент України зустрівся у Єревані з очільником польського уряду Дональдом Туском та провів переговори щодо підготовки до наступного раунду тристоронніх зустрічей. Крім безпекових питань, лідери приділили увагу Міжнародній конференції з відновлення та перспективам відкриття переговорних кластерів ЄС.Крім того, Володимир Зеленський провів зустріч із головою словацького уряду Робертом Фіцо для обговорення формату майбутньої міжурядової комісії. Ключовою темою розмови у Єревані стала готовність Братислави сприяти Україні в отриманні повноправного членства у Європейському Союзі..

У понеділок, 4 травня, президент Володимир Зеленський провів переговори із генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що під час перемовин було обговорено реалізацію програми PURL і залучення нових внесків від партнерів.Як відзначив гарант, генсек НАТО під час розмови запевнив, що програма працює і антибалістичні ракети будуть постачати Україні й надалі."Важливо поглиблювати оборонну співпрацю між Україною та членами НАТО, реалізувати спільні проєкти та працювати над спільним виробництвом. Дякую за підтримку України та наших людей у боротьбі проти російської агресії. Вдячний за підтримку програми PURL, яка дає змогу захищатися від балістичних ударів Росії", — наголосив Зеленський.Нагадаємо, 4 травня президент України Володимир Зеленський провів у Єревані переговори з очільником польського уряду Дональдом Туском щодо підготовки до наступного раунду тристоронніх зустрічей. Крім безпекових питань, лідери приділили увагу Міжнародній конференції з відновлення та перспективам відкриття переговорних кластерів ЄС.Крім того, Володимир Зеленський провів зустріч із головою словацького уряду Робертом Фіцо для обговорення формату майбутньої міжурядової комісії. Ключовою темою розмови у Єревані стала готовність Братислави сприяти Україні в отриманні повноправного членства у Європейському Союзі..

У понеділок, 4 травня, у Єревані президент Володимир Зеленський провів зустріч із прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном.Про це повідомила пресслужба Офісу президента України. Зазначається, що це перший візит президента України до Вірменії за останні 24 роки."Глава держави подякував Ніколу Пашиняну за запрошення на саміт Європейської політичної спільноти й привіт з успішним проведенням заходу такого високого рівня... Володимир Зеленський повідомляє, що Україна вітає кроки Вірменії для зближення з Європейським Союзом і готова підтримувати проєвропейські ініціативи Вірменії", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що у ході перемовин лідери обговорили безпекові виклики й загрози. Так, Зеленський поінформував Пашиняна про дипломатичну роботу для досягнення реального світу. Також йшло про розвиток економічного партнерства."Президент запропонував відновити роботу Спільної міжурядової комісії з економічного співробітництва та провести її наступне засідання цьогоріч у Києві", — додали в ОП.Нагадаємо, 4 травня президент України Володимир Зеленський провів у Єревані переговори з очільником польського уряду Дональдом Туском щодо підготовки до наступного раунду тристоронніх зустрічей. Крім безпекових питань, лідери приділили увагу Міжнародній конференції з відновлення та перспективам відкриття переговорних кластерів ЄС.Крім того, Володимир Зеленський провів зустріч із головою словацького уряду Робертом Фіцо для обговорення формату майбутньої міжурядової комісії. Ключовою темою розмови у Єревані стала готовність Братислави сприяти Україні в отриманні повноправного членства у Європейському Союзі..

Прем'єр-міністр Канади Марк Карні оголосив про виділення для України додаткових 200 мільйонів доларів у межах програми PURL.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, підсумовуючи саміт Європейської політичної спільноти."Дякую Канаді за вагому підтримку програми PURL. Додаткові 200 мільйонів доларів, про які сьогодні оголосив премʼєр-міністр Марк Карні, — важливий внесок у захист наших людей від постійних балістичних російських ударів", — зазначив він.Зеленський зауважив, що загалом Канада вже спрямувала понад 830 мільйонів доларів на підтримку цієї ініціативи. "Це рішення, які справді рятують життя", — наголосив президент. Гарант додав, що під час зустрічі також обговорили зміцнення співпраці між країнами, подальшу підтримку українців і зусилля для повернення дітей, яких викрала Росія. "Вдячні канадським друзям, усьому народові за сильну підтримку", — підсумував український лідер. Як відомо, 4 травня Володимир Зеленський розпочав робочий візит до Єревана для участі у масштабному міжнародному форумі, що об'єднує лідерів континенту. У центрі уваги учасників зустрічі — питання безпеки, зміцнення партнерства та розбудови нової архітектури стабільності в європейському регіоні.PURL — це спільна ініціатива США та НАТО, започаткована у 2025 році для швидкого забезпечення України критично важливим озброєнням через цільове фінансування.Нагадаємо, наприкінці квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що на саміті Європейського союзу на Кіпрі ще три країни оголосили про приєднання до ініціативи PURL..

Президент Фінляндії Александр Стубб озвучив припущення, що розпочата Росією війна проти України не завершиться у поточному році та триватиме протягом усього 2026 року. Під час спільного виступу з чеським колегою Петером Павелом він наголосив, що попри наявність кількох варіантів розвитку подій, світ має готуватися до подальшої активної фази бойових дій.Політика цитує видання "Укрінформ".Три сценарії майбутнього від СтуббаФінський лідер зазначив, що на сьогодні аналітики розглядають три базові моделі розвитку ситуації: затяжний конфлікт, укладання мирної угоди або ж повний розгром однієї зі сторін. На думку Стубба, реалії вказують на те, що бої триватимуть далі."Ми вважаємо, що цього року перший сценарій є найімовірнішим, і ми насправді бачимо набагато сильнішу Україну зараз", — заявив Стубб, оцінюючи стійкість української оборони.Питання Статті 5 НАТО та ризики для РосіїТоркаючись теми безпеки Альянсу, президент Фінляндії зауважив, що для Росії було б вкрай необачно намагатися перевірити готовність НАТО до колективної оборони. Стубб переконаний, що військовий напад РФ на країни блоку є малоймовірним через високу ціну такої агресії."Якщо я дивлюся, наприклад, на позицію Фінляндії, яка зрештою була створена для захисту від загрози безпеці зі Сходу, мене це зовсім не хвилює. Я думаю, що планка для цього просто занадто висока не лише щодо Фінляндії, а й для Альянсу загалом", — пояснив він свою позицію.Загроза гібридної агресіїПопри низьку ймовірність прямого зіткнення, лідер Фінляндії попередив про постійну небезпеку прихованих атак з боку Москви. Йдеться про широкий спектр ворожих дій, які вже фіксуються в Європі:інтенсивна інформаційна війна та пропаганда;регулярні порушення повітряного простору суверенних держав;навмисне пошкодження підводних кабелів зв’язку та іншої критичної інфраструктури;організація диверсійних актів на території країн-партнерів.Нагадаємо, раніше радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що політичний трек переговорів щодо завершення війни в Україні наразі призупинено через значне загострення конфлікту на Близькому Сході. Водночас гуманітарний напрямок, зокрема процес обміну полоненими, продовжує працювати у штатному режимі..

У понеділок, 4 травня, президент України Володимир Зеленський провів у Єревані переговори з очільником польського уряду Дональдом Туском щодо підготовки до наступного раунду тристоронніх зустрічей. Крім безпекових питань, лідери приділили увагу Міжнародній конференції з відновлення та перспективам відкриття переговорних кластерів ЄС.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Стратегія миру та безпекові гарантіїКлючовою темою діалогу став пошук шляхів для припинення вогню та встановлення стабільного миру. Українська сторона наголосила на необхідності комплексного підходу до завершення війни."Нам потрібне довгострокове припинення вогню, надійна безпека і тривалий мир. І ми готові до наступного раунду тристоронніх зустрічей", — наголосив Зеленський за підсумками розмови.Відновлення та інтеграція до ЄвросоюзуОкремий блок питань стосувався підготовки до Міжнародної конференції з питань відновлення України. Політики обговорили координацію зусиль з міжнародними партнерами та розвиток регіональних контактів.Особливу вдячність було висловлено польській стороні за незмінну підтримку інтеграції України до європейської спільноти. Очікується, що вже найближчим часом вдасться вийти на новий етап у переговорному процесі:відкриття переговорних кластерів для вступу до Євросоюзу;активізація роботи над добросусідськими відносинами;посилення контактів з ключовими союзниками.Нагадаємо, 4 травня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із головою словацького уряду Робертом Фіцо для обговорення формату майбутньої міжурядової комісії. Ключовою темою розмови у Єревані стала готовність Братислави сприяти Україні в отриманні повноправного членства у Європейському Союзі..

У понеділок, 4 травня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із головою словацького уряду Робертом Фіцо для обговорення формату майбутньої міжурядової комісії. Ключовою темою розмови у Єревані стала готовність Братислави сприяти Україні в отриманні повноправного членства у Європейському Союзі.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі глави держави.Новий етап міждержавних відносинПід час зустрічі було наголошено, що Україна максимально відкрита до конструктивної співпраці зі Словаччиною. Пріоритетом на найближчу перспективу визначено розвиток міцних партнерських зв’язків у різних галузях."Ми обговорили співпрацю в різних сферах та проведення засідання урядів у форматі міжурядової комісії найближчим часом", — зазначено в офіційному повідомленні за підсумками переговорів.Графік візитів та європейська інтеграціяОкрему увагу політики приділили питанню обміну офіційними візитами до Києва та Братислави. Наразі профільні команди розпочинають роботу над узгодженням конкретних дат та графіків зустрічей.Також під час діалогу було порушено тему членства України у Європейському Союзі. Глава держави подякував словацькій стороні за чітку позицію:Словаччина підтримує вступ України до ЄС;Братислава готова надавати необхідну допомогу на шляху інтеграції;сторони продовжуватимуть координацію дій на міжнародній арені.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що жодна мирна угода між Україною та Росією неможлива без згоди Києва. .