Політика

У понеділок, 17 серпня, президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного.Відповідний указ опубліковано на сайті Офісу президента."Призначити Погрібного Юрія Івановича командувачем Сил логістики Збройних сил України", — йдеться в указі.Що відомо про Юрія ПогрібногоУкраїнський кадровий військовий. Згідно із відкритими даними у мережі Інтернер, народився у Сумській області. У 2007 році закінчив Сумський державний університет.У 2016 році обійняв посаду заступника командира 58-ї окремої мотопіхотної бригади з озброєння.З 2020 року продовжив службу на керівних посадах у сфері військового забезпечення та логістики.Наприкінці липня 2026 року став одним із перших кадрових рішень нового головнокомандувача Михайла Драпатого, отримавши статус в. о. командувача.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський 17 серпня провів нараду із військовим керівництвом країни, за результатами якої, анонсував кадрові зміни у Збройних силах України.Додамо, ексміністр оборони України Михайло Федоров уперше відверто прокоментував свій відхід із посади та поділився планами щодо подальшої діяльності. Політик розповів про своє бачення ситуації в інтерв'ю іноземним журналістам..

У понеділок, 17 серпня, Кабінет міністрів України на своєму засіданні схвалив програму діяльності уряду. Документ у встановлений законом термін передано на розгляд Верховної Ради.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, яий опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У програмі зафіксовані принципи роботи уряду, основні цілі та конкретні завдання", — зазначив він.За його словами, це чіткий перелік того, що має зробити український уряд. До того ж за кожним напрямом є чітка персональна відповідальність."Дякую народним депутатам, які долучилися до підготовки та фіналізації документа. Розраховуємо на якнайшвидший розгляд програми парламентом", — наголосив прем’єр-міністр України.Він акцентував, що основна мета цієї програми — вистояти та перемогти у війні за незалежність України. Задля цього докладатимуть всі зусилля причетних на втіленням в життя схваленої програми.Базовими напрямами роботи визначено:зміцнення оборонно-промислового комплексу та стійкості держави;всебічну підтримку громадян і національного бізнесу;прискорене виконання вимог для вступу до Європейського Союзу.Головними принципами діяльності кабінету оголошено оперативність ухвалення управлінських рішень, високу ефективність та виняткову персональну відповідальність за кінцеві результати. План дій передбачає персональний контроль за виконанням поставлених цілей для урядовців."Це наша спільна робота та спільна відповідальність за результат", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр України зазначав, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

До Дня незалежності України латвійські союзники розпочинають кампанію збору коштів на підтримку реабілітації поранених українських військових.Про це повідомив латвійський суспільний мовник LSM.Збір коштів на реабілітацію поранених українських військових "Думаємо і працюємо разом з Україною" створюється у співпраці з "Ziedot.lv" та посольством України, амбасадоркою кампанії стала журналістка LSM Одіта Кенберга. Збір триватиме від сьогодні, 17 серпня, до 13 вересня. Організатори акції планують зібрати велику суму кошті для допомоги пораненим українцям."Повідомляючи про події з фронту в Україні, я на собі відчула жахи війни. Ми маємо допомагати Україні, тому що українці зараз борються не лише за свободу своєї країни, але й безпеку всіх нас — за безпечну Європу та безпечну Латвію", — зазначила Одіта Кенберга.Переказати свій внесок можна на порталі "Ziedot.lv" або дзвінком на номер 90204113, який коштуватиме п’ять євро.LSM і "Ziedot.lv" з 2022 року вже неодноразово організовували збори на підтримку України, за весь час зібрали понад два мільйони євро. 2026 року в дати довкола річниці повномасштабного вторгнення зібрали понад 745 тисяч євро.Раніше з’являлася інформація, що Латвія розпочне вдвічі частіше приймати на лікування поранених українських військових.Нагадаємо, що 5 серпня президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністеркою закордонних справ Латвії Байбою Браже. Тоді посадовиця вже вшосте приїхала до нашої країни..

Європейський Союз восени планує представити новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Після його ухвалення кількість російських фізичних та юридичних осіб, які перебувають під обмеженнями ЄС, може зрости приблизно на третину.Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас в інтерв'ю Die Welt.За її словами, санкції, які Євросоюз уже запровадив проти Москви, завдали російській економіці значних збитків. Каллас стверджує, що через європейські обмеження РФ втратила понад трильйон євро."На осінь я пропоную наймасштабніший пакет санкційних заходів від початку війни. Після ухвалення вони одразу збільшать загальну кількість російських юридичних та фізичних осіб, які перебувають під санкціями, на третину", — заявила вона.Глава європейської дипломатії наголосила, що санкційний тиск на Росію необхідно посилювати доти, доки Москва не припинить війну проти України. Водночас конкретний перелік обмежень, які можуть увійти до нового пакета, Каллас у наведеному фрагменті інтерв'ю не уточнила.Нагадаємо, 3 серпня президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) стосовно застосування санкцій проти суб’єктів, що працюють на російський військово-промисловий комплекс.Читайте також: Нові санкції Трампа проти Росії: коли їх можуть ухвалити і що зміниться.

Україна може втратити близько 2,5 мільярда доларів доходів протягом решти року через блокаду Чорного моря, аграрії очікують ще більших збитків. Київ запропонував Москві взаємно припинити удари по суднах, Росія пропозицію відкинула. Що буде далі?Історія трьох російських блокадЗа час повномасштабного вторгнення це третя блокада Чорного моря, яку влаштовує Путін. Перша почалася одразу після початку великої війни, коли іноземні судна просто припинили заходити в українські порти. Раптова зупинка постачання зерна та іншої продукції з України призвела до того, що традиційні покупці пшениці, кукурудзи, ріпака тощо з Азії та Африки опинилися під загрозою голоду, оскільки ціни на продовольство різко пішли вгору. Ситуацію рятували ООН за посередництва Туреччини. Після тривалих переговорів 22 липня 2022 року у Стамбулі уклали дві угоди. Перша — між Організацією об’єднаних націй і Росією, за її реалізацію відповідала генеральна секретарка Конференції ООН з торгівлі та розвитку Ребекка Грінспен, яка нині балотується на посаду генсека головної світової організації і лідирує серед кандидатів. Друга — між ООН та Україною.На вимогу Росії домовленість мала перепідтверджуватися через чотири місяці. Наприкінці жовтня 2022-го росіяни зробили першу спробу зірвати дію угоди, звинувативши Україну в атаках на анексований Севастополь. За посередництва турків дію угоди, відомої як "Чорноморська зернова ініціатива", все ж продовжили, але 17 липня 2023 року Москва оголосила про односторонній вихід із домовленостей, знайшовши привід: підрив Кримського мосту. Після цього протягом кількох тижнів атакувала ракетами українські чорноморські і дунайські порти. Так почалася друга блокада і вона — провалилася.Україна запропонувала спочатку тимчасовий гуманітарний коридор уздовж нашого, румунського і болгарського узбережжя, з осені 2023-го цей шлях став постійним. Попри погрози з Кремля та заяви пані Грінспен, котра закликала домовлятися з росіянами, коридор працював аж до серпня цього року. Країна-терористка неодноразово атакувала портову інфраструктуру Одеси та інших портів, била по зерновозах під прапорами іноземних держав. З Москви лунають звинувачення, що це, мовляв, відповідь Києву на атаки дронів у Криму та в Новоросійську. З Новоросійська російські танкери "тіньового флоту" возять нафту попри санкційні заборони.Закиди Кремля на адресу України спростував речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук. Він пояснив: РФ використовує "тіньовий флот" для військових постачань, відповідно це — законні військові цілі. Крім того, Україна діє згідно з міжнародним правом, адже російські судна перебувають в українських територіальних видах, куди входити їм дозволу не давали, а те, що вони зрівнюють законні удари України по військових цілях в Азовському морі та власні атаки на цивільні судна в Чорному — це просування на закордонну аудиторію вигідних Кремлю наративів."Росіяни б’ють по суднах, які перебувають тут на абсолютно законних підставах, які заходять в українське територіальне море з дозволом України, які мають усі відповідні документи, дотримуються і правил безпеки судноплавства, і міжнародного морського права, і українського законодавства", — наголосив Плетенчук в ефірі FREEДОМ.Річ не в Криму. Навіщо Путін почав блокаду Чорного моря саме заразРосія, як завжди, — бреше. До сказаного речником ВМС ЗСУ варто додати ще кілька причин, чому Путін наказав атакувати цивільні судна в українських портах саме влітку.Перша причина: блокада Чорного моря зупинила експорт української агропродукції і, отже, позбавила аграріїв обігових коштів у дуже важливий період року — під час жнив і підготовки до осінньої посівної кампанії. До блокади Україна щомісяця експортувала близько 4 мільйонів тонн агропродукції, зараз — заледве 500 тисяч тонн. Це відбувається сухопутними шляхами, через це всі процеси здорожчали.Згідно з оцінками НБУ, втрати від недоотримання експортного виторгу в другій половині 2026 року внаслідок зупинки морського експорту з України становитимуть понад 2 мільярди доларів. У цілому прямі втрати аграрного сектору у 2026 році можуть становити від 1,5 до 3 мільярдів доларів.Друга причина: блокада вдарила не лише по аграріях, але й по всіх галузях — металургії, ритейлу, тимчасово без роботи лишилися портовики, автоперевізники. Тобто мета Путіна — створити в Україні вкрай несприятливі обставини в осінньо-зимовий період, коли ціни зростатимуть, люди біднішатимуть, доходи в бюджет від великих платників податків знизяться через проблеми з експортом продукції.Росіяни цілеспрямовано руйнують склади та знищують логістичні маршрути. Кремлівський диктатор мріє зламати наш тил. Росіяни отримують гідну відповідь діпстрайками, проте Путін живе у світі хворих фантазій, які йому підказують, що у нього — вигідний час для посилення тиску.Звідси — третя причина: для вибудовування альтернативних маршрутів вивезення продукції на продаж потрібні сухопутні шляхи, а з ними нині — проблема. Сварка з Польщею та внутрішня політична нестабільність у цій сусідній державі фактично закриває для України цей маршрут. Польський уряд враховує, що тамтешні ультраправі знову провокуватимуть блокування кордону фермерами, аби набрати собі рейтингові бали. Плече підставила Молдова."За підсумками нещодавньої розмови з прем’єр-міністром Молдови Василем Тофаном досягли домовленості про 50% знижку на транзитні залізничні перевезення українських вантажів. Новий режим діє з 10 серпня і до кінця 2026 року. Це ще одне практичне рішення для українських експортерів в умовах російського терору в Чорному морі", — нещодавно повідомив глава нашого уряду Сергій Корецький.Проте один лише молдовський напрямок не має необхідної пропускної спроможності, потрібні інші. Також прогнозовано, що ворог руйнуватиме залізничну інфраструктуру, щоб ускладнити вивезення передовсім агропродукції. Путін хоче спровокувати великий голод у світі задля геополітичних торгів. Це — четверта, остання причина.Поки Ормузька протока де-факто заблокована і Трамп не розуміє, як зіскочити зі своєї військової авантюри, тудою не вивозиться нафта, але й не завозиться аграрна продукція. Тепер вона не вивозиться і через Чорне море. Таким чином виникла глобальна загроза продовольчій безпеці. Як наголосив під час візиту до Греції глава МЗС України Андрій Сибіга, "Росія намагається перетворити Чорне море — життєво важливу артерію, що з’єднує країни, ринки та людей, — на ще один інструмент тиску та залякування".Як і коли може бути знята блокадаУкраїна запропонувала Кремлю двостороннє припинення ударів у Чорному морі. Росіяни вустами речниці свого МЗС Марії Захарової пропозицію відкинули. Звісно, не Захарова вирішує, вона просто озвучила нинішню позицію Путіна: він хоче довести ситуацію до того, щоб із ним сіли за стіл переговорів, а не послали, як влітку 2023-го, забезпечивши судноплавний коридор. Тут важливо нагадати ще одну заяву Захарової: вона накинулася на США і Туреччину за нібито плани масштабного постачання зброї Україні. Цікаво, що про такі плани знають у Москві, проте ні Вашингтон, ні Анкара про них нічого не казали.З нинішньої ситуації може бути два виходи. Перший — хороший: американці, турки та інші зацікавлені країни НАТО забезпечують прохід суден з українською продукцією Чорним морем, закриваючи своєю "парасолькою". Збивати НАТОвські літаки у Путіна не будуть — бояться. Або хоча б прикривають наші порти від російських атак системами ППО. Другий вихід — поганий: нічого з цього не роблять, а вкотре йдуть на поступки диктатору, несуть йому "пряники", втягуючись в торги. А він максимально затягуватиме переговори в пізню осінь чи в зиму, щоб досягнути своїх маніакальних намірів в Україні. Іншими словами — або Путін отримає жорстку позицію США і НАТО, або повториться ситуація з першою блокадою — якусь угоду підпишуть, однак росіяни все одно її не виконуватимуть, перекладаючи провину на Україну та її партнерів..

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин заявив про подальше поглиблення відносин із Росією та висловив сподівання на їхній розвиток. Його заява пролунала на тлі посилення військової співпраці між Москвою та Пхеньяном.Про це повідомляє Reuters із посиланням на північнокорейське державне агентство KCNA. Кім Чен Ин зробив заяву у відповідь на привітання російського диктатора Володимира Путіна з нагоди 81-ї річниці капітуляції Японії у Другій світовій війні.Путін у своєму посланні заявив, що відносини між Росією та КНДР нібито зміцнилися завдяки спільній боротьбі радянських і корейських військових проти Японії. Він також висловив переконання, що країни продовжать розвивати співпрацю "в усіх сферах".Своєю чергою Кім Чен Ин заявив, що двосторонні зв'язки поглиблюються, та висловив сподівання на подальший розвиток відносин між Пхеньяном і Москвою.Військова співпраця Росії та КНДРУ червні 2024 року Путін і Кім Чен Ин підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство. Документ, зокрема, передбачає взаємну військову допомогу в разі агресії проти однієї зі сторін.Кім Чен Ин також публічно заявляв про підтримку Росії у війні проти України. Восени 2024 року північнокорейських військових залучили до бойових дій у Курській області РФ.У листопаді 2025 року південнокорейське агентство Yonhap повідомляло, що КНДР протягом кількох місяців відправила до Росії близько п'яти тисяч військовослужбовців нібито для відновлення інфраструктури.Додамо, президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Росія планує залучити ще від 30 до 50 тисяч громадян КНДР. За його словами, Пхеньян використовує співпрацю з Москвою, зокрема, для отримання досвіду сучасної війни та опанування військових технологій..

У Єгипті заплановано важливу зустріч між спецпосланцем США Джаредом Кушнером та новим очільником ХАМАС Халілом аль-Хайєю. Сторони намагаються знайти компроміс щодо мирної угоди, яку раніше відхилив прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу.Про це повідомляє CNN.Мета переговорів у ЄгиптіЗа даними джерел телеканалу, переговори між Джаредом Кушнером та новим лідером ХАМАС Халілом аль-Хайєю призначені на неділю, 16 серпня. До дипломатичного процесу також залучений керівник Ради миру.Головним завданням зустрічі є реанімація мирного плану, який опинився на межі провалу після того, як його відкинув прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу. Раніше Кушнер уже перетинався з аль-Хайєю — під час першого контакту вони узгодили попередню угоду, що дозволила звільнити частину ізраїльських заручників у секторі Гази.Наступний крок — візит до ІзраїлюОдразу після завершення консультацій на території Єгипту спецпосланець США разом з очільником Ради миру планує вирушити до Ізраїлю. У понеділок американська делегація розраховує провести прямі переговори з ізраїльським прем'єром Біньяміном Нетаньягу, аби переконати його повернутися до обговорення мирних ініціатив.Нагадаємо, на Близькому Сході стрімко зростає обурення чинною адміністрацією Вашингтона через неспроможність забезпечити дієву дипломатію у протистоянні з Іраном. Традиційні партнери США у регіоні Перської затоки починають сумніватися в надійності американського оборонного парасолькового захисту та розглядають альтернативні союзи..

Ексміністр оборони України Михайло Федоров уперше відверто прокоментував свій відхід із посади та поділився планами щодо подальшої діяльності. Політик розповів про своє бачення ситуації в інтерв'ю іноземним журналістам.Про це йдеться в його інтерв’ю американському телеканалу CBS News. Причини відставки та боротьба УкраїниЯк зазначає видання, колишній очільник Міноборони утримався від детального роз'яснення підстав свого звільнення з посади. Політик пояснив, що свідомо відмовляється виносити внутрішні мотиви відставки на розсуд американської аудиторії.Водночас ексміністр наголосив, що кадрові зміни в керівництві жодним чином не вплинуть на рішучість держави, і незалежно від обставин його звільнення Україна продовжуватиме впевнено виборювати власну свободу.Повернення в уряд та реакція на протестиОцінюючи суспільні протести, які спалахнули після його кадрової відставки, Федоров зауважив, що така реакція громадян є яскравим свідченням відданості українців демократичним цінностям та свободі. Відповідь на запитання щодо ймовірного відновлення роботи в Кабінеті Міністрів залишилася таємничою та лаконічною."Скоро побачимо", — сказав він.За словами експосадовця, незалежно від формату посади, уся його майбутня діяльність буде безпосередньо спрямована на завершення війни та всебічне відновлення України.Нагадаємо, 21 липня президент Володимир Зеленський звільнив головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, який обіймав цю посаду з лютого 2024 року..

Україна разом із Грецією працює над нарощуванням спроможностей протиповітряної оборони та забезпеченням безперешкодного цивільного судноплавства у Чорноморському регіоні. Систематичні удари Росії роблять питання захисту неба пріоритетним завданням для обох держав.Про це у соцмережі X повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Захист неба та портової інфраструктуриЗа словами дипломата, під час офіційних перемовин з очільником МЗС Греції Джорджем Герапетрітісом український дипломат детально окреслив наслідки неперервних комбінованих атак Росії по цивільних об'єктах і портовій інфраструктурі України.Андрій Сибіга акцентував на тому, що інтенсифікація повітряного терору з боку Росії вимагає негайного реагування та посилення протиповітряного щита. Окремим блоком переговорів стала ситуація на морських торгівельних шляхах."Постійні атаки Росії на українські фактично портові об'єкти, морську інфраструктуру та цивільні судна становлять пряму загрозу свободі судноплавства, міжнародній торгівлі та глобальній продовольчій безпеці. Для України та Греції, двох морських держав, свобода судноплавства є питанням принципу та безпеки", — зазначив очільник зовнішньополітичного відомства України.Протидія спробам шантажу у Чорному моріГлава української дипломатії звернув увагу на те, що Москва намагається перетворити акваторію Чорного моря на зону суцільного тиску та залякування міжнародної спільноти."Росія намагається перетворити Чорне море — життєво важливу артерію, що з'єднує країни, ринки та людей — на ще один інструмент тиску та залякування. Ми поділяємо зацікавленість у тому, щоб воно залишалося відкритим, безпечним та вільним для морського судноплавства", — зазначив Андрій Сибіга.Сторони підсумували поточний стан безпекового середовища, узгодили ключові пріоритети подальшої взаємодії та домовилися про регулярний діалог.Нагадаємо, у ніч на 12 серпня підрозділи Сил оборони України уразили військово-морську базу в Новоросійську Краснодарського краю Росії. Це відбулося в межах спільної операції українських військових..

Південна Корея ініціює прямі переговори з КНДР, які можуть покласти край формальному стану війни між країнами, що триває з 1953 року. Сеул запропонував Пхеньяну обговорити не лише укладення мирного договору, а й практичні кроки для згортання північнокорейського ядерного потенціалу.Про це повідомляє південнокорейське інформаційне агентство Yonhap.Сеул пропонує Пхеньяну перейти до діалогуЗі своєю мирною ініціативою Лі Чже Мьон виступив під час урочистої промови з нагоди 81-ї річниці Дня визволення Кореї. Він наголосив, що переговори безпосередньо між двома сторонами дозволять замінити нестабільну систему перемир'я 1953 року на повноцінний і тривалий мир."У цьому процесі ми також можемо обговорити ефективні шляхи зупинення розвитку ядерного потенціалу Півночі", — наголосив президент Південної Кореї.За його словами, для реально зниження рівня напруги обом країнам необхідно викорінювати ворожість у нормах, сприйнятті та внутрішніх системах. Політик висловив сподівання на особисту зустріч із представниками Північної Кореї, підкресливши, що Сеул планує застосовувати багаторівневу систему безпеки для контролю ризиків у регіоні.Що відомо про Корейську війнуКорейська війна тривала з 1950 по 1953 рік. У липні 1953 року активні бойові дії було припинено після підписання угоди про перемир'я та утворення демілітаризованої зони. Повноцінного мирного договору між Північною та Південною Кореєю не укладено й досі. Через це обидві держави юридично й надалі перебувають у стані війни.Співпраця з Токіо та амбітні плани СеулаПід час виступу Лі Чже Мьон також окремо порушив питання відносин із Токіо. Він зауважив, що протягом останнього року Сеул і Токіо активно розвивали "човникову дипломатію", що зміцнило взаємну довіру й розширило партнерство в енергетиці, ланцюжках постачання та високих технологіях. Окрім цього, лідер Південної Кореї озвучив амбітну мету зробити свою країну беззаперечним світовим лідером у сфері передових технологій.Нагадаємо, заклики України допомогти озброєнням для протиповітряної оборони наразі не знаходять належного відгуку в Південній Кореї. Сеул іще не готовий постачати Києву летальну зброю. Не впливає на рішення навіть активна співпраця Росії та Північної Кореї..

Очільник міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський ініціював створення нового військового формування — Європейського легіону. За задумом дипломата, ця постійна структура має залучати досвідчених професіоналів, зокрема українських ветеранів після завершення війни.Про це політик заявив грецькому виданню Ekathimerini.Заклик до Європи посилити власну оборонуПольський дипломат наголосив, що європейським країнам час брати значно більшу відповідальність за власну безпеку та не покладатися на Вашингтон за кожної загрози. За його словами, йдеться не лише про пряме військове протистояння, а й про гібридні атаки Росії, яка використовує міграційні потоки з Африки та Близького Сходу для дестабілізації ЄС."Нам потрібна набагато глибша військова інтеграція. Ось чому я рішуче виступаю за створення Європейського легіону — цілеспрямованої, постійної сили, яка могла б набирати досвідчених професіоналів з ширшої європейської родини, включаючи загартованих у боях українських ветеранів після війни", — наголосив очільник МЗС Польщі.Європейський легіон не має замінити НАТОВодночас Сікорський зауважив, що нова ініціатива не є альтернативою НАТО і не повинна дублювати функції Альянсу. Йдеться про формування міцної європейської опори в межах колективної безпеки, де інтереси Європи та Сполучених Штатів взаємно доповнюють один одного.Міністр зазначив, що роль США поступово змінюється: Америка й надалі забезпечуватиме партнерів технологічними та розвідувальними ресурсами, тоді як більшість практичної роботи на місцях має перебрати на себе безпосередньо Європа.Нагадаємо, Франція, Німеччина та Велика Британія працюють над альтернативним форматом перемовин стосовно України. Вони остерігаються, що Сполучені Штати Америки можуть залишити Європу за межами ключових домовленостей..

Експрем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон вперше оприлюднив деталь конфіденційної розмови з німецьким посадовцем перед початком великої війни. Високопосадовець з апарату канцлера Німеччини пропонував швидко закінчити конфлікт поразкою України.Про це він заявив в інтерв’ю подкасту School of War. Критика політики Німеччини та ФранціїЗа словами Джонсона, перед самим початком повномасштабного вторгнення Росії посадовець з апарату канцлера Німеччини озвучив йому вельми цинічну позицію."Високопосадовець апарату канцлера Німеччини сказав мені перед вторгненням: чи не краще, щоб усе минуло швидко, українці програли й на цьому закінчилося? Я був категорично не згоден — і досі вважаю, що він був неправий", — заявив експрем'єр.Джонсон наголосив, що подібні настрої відображали загальний підхід Берліна та Парижа, які з 2014 року сприймали конфлікт виключно через призму Нормандського формату та сподівалися врегулювати його як звичайну політичну суперечку. Водночас Велика Британія заздалегідь попереджала партнерів про реальну загрозу: британська розвідка фіксувала накази російським батальйонним тактичним групам про висунення до ліній фронту.Попри це, Німеччина відмовлялася від превентивних санкцій проти Росії, а її військова підтримка України на той момент обмежилася лише постачанням 5000 шоломів.Джонсон не змінив своєї позиціїЕкспрем'єр зауважив, що через роки війни та численні жертви він може зрозуміти, чому в Європі могла виникнути така позиція, проте і надалі вважає її хибною. За його словами, українці з перших днів були готові безкомпромісно захищати власну країну, а прагнення виборювати свободу своєї держави є одним із найсильніших людських почуттів.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Франція, Німеччина та Велика Британія працюють над альтернативним форматом перемовин стосовно України. Вони остерігаються, що Сполучені Штати Америки можуть залишити Європу за межами ключових домовленостей..

Громадянам Німеччини не рекомендується їхати в Україну найближчим часом. Це пов’язано з посиленням ризиків стосовно російських обстрілів. Особливо вони зростають перед Днем незалежності України.Відповідну заяву оприлюднили на сайт Міністерства закордонних справ Німеччини.Зокрема, в суботу, 15 серпня, МЗС Німеччини оновило свої рекомендації щодо поїздок в Україну. Серед оновлень, зокрема, німецьке відомство не рекомендує вирушати до України."В Україні тривають бойові дії. Російські авіаудари з використанням ракет, крилатих ракет та безпілотників відбуваються майже щодня", — йдеться в заяві.Також у німецькому дипломатичному відомстві наголосили, що всі частини країни можуть постраждати. Тому повністю безпечних місць на території України, за версією МЗС Німеччини, фактично немає."У зв'язку з Днем незалежності 24 серпня 2026 року не можна виключати посилення атак як на інфраструктуру (наприклад, енергетичну інфраструктуру, транспортні вузли), так і на цивільні цілі", — зауважили німецькі дипломати.Як відомо, на початку серпня посол Євросоюзу Катаріна Матернова заявила, що Росія постійними балістичними ударами намагається зламати Київ. На її переконання, така реальність не має "нормалізуватися".Нагадаємо, що на початку цього тижня в межах проєкту "Підтримка державного та муніципального управління надзвичайними ситуаціями" ДСНС України отримала чергову партію сучасної техніки, обладнання та спорядження. Зокрема, це понад 20 одиниць техніки від німецьких партнерів..

Франція, Німеччина та Велика Британія працюють над альтернативним форматом перемовин стосовно України. Вони остерігаються, що Сполучені Штати Америки можуть залишити Європу за межами ключових домовленостей.Таку інформацію оприлюднило видання The New York Times, журналісти якого послалися на п’ятьох європейських чиновників."Європа обережно ставиться до Дональда Трампа та прагне участі в будь-яких переговорах між Росією й Україною", — зробили висновок аналітики.Співрозмовники медівників поінформували, що три країни об’єднали зусилля, аби забезпечити Європі місце за столом переговорів.Як зазначили два високопоставлені європейські дипломати й один високопоставлений європейський чиновник, Франція та Німеччина відіграють провідну роль у формуванні спільної європейської позиції. Велика Британія діє обережніше, зокрема через побоювання погіршити відносини з президентом США Дональдом Трампом.Водночас європейські дипломати наголошують, що відносини з Росією та врегулювання війни в Україні мають безпосереднє значення для безпеки Європи. Тому вони хочуть гарантувати, щоби Вашингтон і Москва не уклали жодної угоди без відома європейських союзників."Мало ознак того, що російський президент Володимир Путін готовий до серйозних переговорів. Європейські чиновники очікують, що якщо дипломатичний процес розпочнеться, провідну роль у переговорах із Москвою відіграватимуть США", — йдеться в публікації.Аналітики констатували, що Франція, Німеччина та Велика Британія, відомі як формат "E3", є ядром "Коаліції охочих", яка підтримує Україну. Вони також розробляли варіанти військових і безпекових гарантій для України після укладення можливої мирної угоди.Водночас, за словами європейських чиновників, до консультацій необхідно залучити Польщу, Італію та країни Північної Європи. Європейський Союз теж варто поінформувати та згодом залучити до процесу.При цьому, за інформацією джерел видання, деякі держави, зокрема, країни Балтії й Угорщина, не повністю довіряють Франції та Німеччині у представленні їхніх інтересів.У Міністерстві закордонних справ Великої Британії заявили, що нинішня дискусія залишається спекулятивною. Представник ЄС наголосив, що різні дипломатичні зусилля є взаємодоповнювальними, а не конкурентними.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, кремлівські чиновники продовжують заявляти про небажання Росії брати участь у будь-яких змістовних мирних переговорах, які не відповідають вимогам щодо повної капітуляції України. Зусилля Києва в цьому напрямку наразі марні..

Федеральна служба безпеки Російської Федерації планує скасувати прикордонні зони на окремих ділянках Ростовської та Воронезької областей Росії, що межують із тимчасово окупованими територіями України, а також між тимчасово окупованим Кримом і тимчасово окупованою частиною Херсонської області України.На такі наміри окупантів відреагували в Міністерстві закордонних справ України (МЗС)."У російських проєктах відомчих наказів це пояснюється нібито "включенням" тимчасово окупованих територій України до складу Російської Федерації", — йдеться в повідомленні.Таким чином, додали в МЗС, Москва вкотре намагається видати бажане за дійсне та підмінити міжнародно визнаний правовий статус власними недолугими адміністративними рішеннями."У Кремлі очевидно вважають, що достатньо видати відповідний протиправний наказ, аби привласнити території суверенної держави. Та кількість таких рішень не додає їм ані законності, ні міжнародного визнання", — акцентували в українському дипломатичному відомстві.Там зазначили, що фактично йдеться не про припинення прикордонного контролю, а про чергову спробу стерти кордон між територією держави-агресора та окупованою нею територією України.За задумом Кремля, перенесення прикордонного контролю на зовнішні межі тимчасово окупованих територій України має створити видимість того, що захоплені Росією українські території нібито є їхньою невід’ємною частиною й остаточно інтегровані в адміністративну систему."Жоден закон, указ чи відомчий наказ Російської Федерації не здатен змінити правовий статус українських територій. Окупація не створює суверенітету, а спроба анексії не породжує територіальних прав. Росія залишається державою-окупанткою та державою-агресоркою незалежно від того, як вона визначає статус окупованих територій у власному законодавстві", — наголосили українські дипломати.Вони констатували, що російське відомство може скільки завгодно пересувати пункти контролю, переписувати власні документи та перемальовувати карти. Від цього окупована українська земля не стає російською, а міжнародно визнаний державний кордон України не зсувається ні на метр. Крим, Севастополь, частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які нині перебувають під російською окупацією, залишаються невід’ємними частинами України."Рішення ФСБ варто розглядати як черговий елемент послідовної політики адміністративного привласнення тимчасово окупованої території України та створення видимості її "остаточної інтеграції" до складу Росії. Показово, що Москва продовжує змінювати формулювання у власних наказах і креслити нові лінії на картах, очевидно розраховуючи, що такі кроки здатні змінити правовий статус території України. З упевненістю доводимо до відома, що не здатні", — підсумували в МЗС.Нагадаємо, керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що країна-агресорка Росія має заплатити за кожен скоєний злочин і компенсувати всі витрати України, пов'язані з подоланням наслідків її агресії..