Політика

Країна-агресорка Росія готується до нової хвилі ескалації війни проти України після того, як у Кремлі дійшли висновку, що переговори про мирну угоду зайшли в глухий кут. Москва може посилити ракетні удари по Києву та інфраструктурі інших українських міст.Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, близькі до Кремля. За словами співрозмовників агентства, Росія може посилити застосування звичайних балістичних ракет, зокрема для ударів по Києву.Джерела стверджують, що, на думку Кремля, переговорний процес фактично зайшов у глухий кут, а Москва не вважає економічний тиск санкцій і українські удари по російських нафтопереробних підприємствах та логістичних об'єктах достатніми причинами для завершення війни. У Кремлі також дедалі частіше розглядають українські удари як атаки, до яких нібито причетні країни НАТО, оскільки союзники України постачають їй зброю та розвідувальні дані. За словами джерел, нинішня фаза бойових дій, на думку Москви, ще не є піком військової ескалації.За даними Bloomberg, переговори фактично зайшли в глухий кут. Москва, як стверджують джерела, також не хоче покладатися на домовленості, які, на її думку, могли бути досягнуті між Путіним і президентом США Дональдом Трампом під час саміту на Алясці. Йдеться, зокрема, про вимогу Росії щодо передачі їй під контроль частини Донецької області. Україна не погоджується на передачу Росії укріпленого поясу міст на Донеччині, який російські війська не змогли захопити протягом багатьох років війни.За словами співрозмовників Bloomberg, відсутність дипломатичного прогресу підштовхує частину російських чиновників до висновку, що Москва може продовжити ескалацію для досягнення своїх військових цілей. Деякі представники російської влади, за даними агентства, навіть обговорюють можливість застосування тактичної ядерної зброї як крайнього заходу. Водночас жодних ознак підготовки Росії до застосування ядерної зброї в Україні наразі немає.Нагадаємо, як повідомляли аналітики американського Інституту вивчення війни, Володимир Путін визнав, що українські далекобійні удари завдають збитків російській паливній та іншій інфраструктурі. Він також заявив про необхідність посилення системи протиповітряної оборони РФ. Натомість очільник Кремля наголосив, що Москва погодиться лише на переговори, які враховуватимуть "реалії ситуації".Додамо, перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця заявляв, що російський диктатор Володимир Путін не зацікавлений у переговорах щодо завершення війни проти України, а з настанням зими його мотивація до діалогу може стати ще меншою..

Американський сенатор-демократ від штату Коннектикут Річард Блюменталь заявив, що тема України може відіграти важливу роль під час проміжних виборів до Конгресу США, які мають відбутися у листопаді 2026 року.Про це повідомляє "Суспільне". За даними журналістів, сенатор вважає, що російські атаки по українських містах та бізнесу, зокрема американському, мають стати сигналом для виборців і політиків у Вашингтоні.Також Блюменталь згадав свій візит до Дніпра, де 24 серпня Росія атакувала один із торговельних центрів. За його словами, Росія здійснила тисячі ракетних і дронових атак по Україні, внаслідок яких загинули сотні людей."18 тисяч атак ракетами та дронами, в результаті яких загинули сотні людей. Тільки минулої п'ятниці — шістнадцять людей у супермаркеті", — сказав Блюменталь.На його думку, американські компанії мають активніше тиснути на президента США та Конгрес й вимагати рішучих кроків для посилення тиску на Росію."Американці повинні бути обурені тим, що американський бізнес був навмисно атакований Путіним. Це завдало збитків на мільйони доларів і суперечить міжнародному праву", — зазначив він.Окремо Блюменталь прокоментував перспективи відновлення фінансової підтримки України після проміжних виборів до Конгресу США, які відбудуться в листопаді 2026 року. Сенатор припустив, що Україна може стати одним із ключових питань виборчої кампанії. Він також висловив сподівання, що після виборів демократи посилять свої позиції в Конгресі."Я дуже сподіваюся, що демократична більшість у Палаті представників буде ще більш прихильною. Мій особистий прогноз полягає в тому, що демократи отримають більшість у Палаті представників. І, чесно кажучи, як демократ, я також сподіваюся на Сенат", — сказав Блюменталь.Нагадаємо, прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем планує у вересні відвідати Сполучені Штати, де спробує переконати американського президента Дональда Трампа допомогти Україні з ракетами-перехоплювачами Patriot. До переговорів щодо посилення української протиповітряної оборони мають долучитися й інші європейські лідери..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підтвердив, що директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф 25 серпня здійснив візит до Москви.Про це Трамп сказав в інтерв’ю американській програмі Гленна Бека, передає Sky news. Зокрема, ведучий поцікавився у Трампа, чому Реткліфф вирушив до Росії. Трамп відповів, що директор ЦРУ перебував там "майже у звичайному режимі", водночас не став розкривати деталей поїздки."Я не хочу розчаровувати людей", — зазначив американський президент.Водночас Трамп наголосив, що Сполучені Штати прагнуть завершення війни в Україні, а, говорячи про Реткліффа, Трамп назвав його "фантастичною людиною" та знову заявив, що його адміністрація "дуже наполегливо працює над тим, щоб припинити цю війну"."З цього може щось вийти", — сказав Трамп, коментуючи візит директора ЦРУ до Москви.При цьому президент США не уточнив, про які саме результати йдеться та чи стосуються вони можливих переговорів щодо припинення війни Росії проти України.Нагадаємо, 25 серпня до Москви з неанонсованим візитом прибув директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф. У Кремлі намагаються пояснити мету цього приїзду, однак їхні заяви суттєво розходяться з даними західних медіа та трекерів польотів.Водночас лідер Литви Ґітанас Науседа заявив, що візит глави Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до столиці Росії 25 серпня не став несподіванкою для балтійських партнерів. Науседа підтвердив, що литовська сторона володіла інформацією про майбутні контакти заздалегідь..

Візит глави Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до столиці Росії 25 серпня не став несподіванкою для балтійських партнерів. За словами лідера Литви Ґітанаса Науседи, західні союзники тримають регіон у курсі переговорного процесу між Вашингтоном та Москвою.Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".Інформованість союзників та позиція ВільнюсаПід час спільної пресконференції з президентом Європейської ради Антоніу Коштою у Вільнюсі глава литовської держави відповідав на запитання журналістів щодо поїздки очільника ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня та його вильоту з Риги. Науседа підтвердив, що литовська сторона володіла інформацією про майбутні контакти заздалегідь."Я відповім коротко. Щодо зустрічі — так, ми знали. Я не хочу обговорювати зміст зустрічі, тому що перш за все це зустріч між цими двома країнами, і це предмет їх обговорення. Наші партнери нам повідомили, що інформацію стосовно цієї зустрічі, її мети та змісту нам повідомлять без затримки, практично, на наступному тижні", — зазначив Науседа.Спроба розрядки геополітичної напругиПрезидент Литви також озвучив припущення щодо головної мети переговорів між представниками США та РФ. На його думку, цей візит спрямований на послаблення загальної геополітичної напруженості у світі. Науседа висловив позитивне ставлення до діалогу, який може сприяти стабілізації ситуації, та очікує на вичерпні деталі від американських партнерів уже ближчими днями.Нагадаємо, 25 серпня до Москви з неанонсованим візитом прибув директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф. У Кремлі намагаються пояснити мету цього приїзду, однак їхні заяви суттєво розходяться з даними західних медіа та трекерів польотів..

У середу, 26 серпня, прем'єр-міністр України Сергій Корецький провів першу робочу зустріч із наглядовою радою АТ "НАЕК "Енергоатом". Головною темою перемовин стало якісне перезавантаження управління енергетичним гігантом та швидка зміна топменеджменту.Про це очільник уряду повідомив у своєму Telegram-каналі.Першочергове завдання та новий топменеджментПід час першого робочого діалогу з членами наглядової ради очільник уряду наголосив, що ключовою вимогою Кабміну є повне оновлення підходів до керівництва держкомпанією."Уряд очікує від Наглядової ради якісного перезавантаження управління компанією. Це першочергове завдання. Уряд надасть всю необхідну підтримку", — зазначив Сергій Корецький.Глава уряду також наголосив, що процес кадрового оновлення керівництва не має затягуватися."Новий топменеджмент має бути сформовано якнайшвидше за підсумками прозорого конкурентного конкурсу", — заявив прем'єр-міністр.Фінансовий стан та підготовка до зимиОкрім кадрових питань та конкурсу на керівні посади, учасники зустрічі детально проаналізували поточні економічні показники діяльності "Енергоатому" та готовність атомної генерації до роботи в умовах високих навантажень."Також обговорив з членами наглядової ради фінансовий стан державної компанії та стан підготовки до осінньо-зимового періоду", — повідомив Сергій Корецький.Уряд планує й надалі тримати роботу наглядової ради під постійним контролем, тому подібні робочі зустрічі відтепер матимуть систематичний характер.Нагадаємо, 19 серпня уряд ухвалив рішення про відсторонення голови наглядової ради державного "Сенс Банку"..

Директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов провів зустріч із директором Генеральної інспекції сил безпеки Чеської Республіки Вітом Гендричем.Про це повідомила пресслужба ДБР. За даними відомства, сторони обговорили:роботу ДБР в умовах воєнного стану:протидію організованій злочинності;обмін досвідом та інформацією.Водночас окрему увагу було приділено розвитку практичних механізмів взаємодії між правоохоронними органами України та Чехії."Сучасна організована злочинність часто виходить за межі однієї держави, тому ефективно протидіяти їй можна лише завдяки постійному обміну інформацією та спільній роботі правоохоронних органів. Ми цінуємо підтримку чеських партнерів і готові надалі поглиблювати нашу взаємодію", — наголосив Сухачов.За результатами зустрічі, сторони домовилися посилювати координацію, розвивати обмін професійним досвідом та продовжувати практичну співпрацю у протидії організованій злочинності.Нагадаємо, 25 серпня президент Володимир Зеленський провів зустріч із представниками Світового конгресу українців, під час якої обговорили кроки щодо посилення підтримки України у світі..

Президент України Володимир Зеленський 26 серпня підписав указ про відзначення американського підприємця Ілона Маска високою державною нагородою. Керівник компаній "СпейсЕкс" та "Тесла" отримав орден Свободи за визначний внесок у захист життів та розвиток українсько-американських відносин.Про це йдеться в офіційному інтернет-представництві президента України.Глава держави Володимир Зеленський підписав указ №835/2026 про нагородження Ілона Маска орденом Свободи. У документі зазначається, що нагороду присуджено "за визначні особисті заслуги у захисті життя людей та свободи, розвиток відносин між народами України та Сполучених Штатів Америки".Ілон Маск — американський підприємець, інженер і найбагатша людина світу південноафриканського походження. Засновник і керівник низки інноваційних технологічних компаній, які кардинально змінили сучасні галузі від космонавтики до автопрому.Головні компанії та досягнення:SpaceX: приватна космічна компанія, яка революціонізувала ракетобудування завдяки створенню багаторазових ракет (Falcon 9, Starship) та розгортанню глобального супутникового інтернету Starlink.Tesla: провідний виробник електромобілів та рішень для відновлюваної енергетики, що зробив масовий перехід на електрокари глобальним трендом.xAI & X (Twitter): власник соцмережі X (колишній Twitter) та засновник компанії xAI, яка розробляє штучний інтелект.Neuralink та The Boring Company: розробляє нейротехнології для підключення мозку до комп'ютера та будує швидкісні підземні тунелі.Ранні роки та перші стартапиНародився 28 червня 1971 року в Преторії (ПАР). Програмувати навчився сам. Після переїзду до Північної Америки здобув вищу освіту з фізики та економіки. Свій перший капітал заробив на продажу компанії Zip2 та платіжної системи X.com, яка згодом стала PayPal.Нагадаємо, раніше стало відомо, що американський мільярдер Ілон Маск відмовляється розширювати можливості використання супутникового зв'язку Starlink Україною для наведення далекобійних ударів по території Росії. Свою позицію бізнесмен пояснює побоюваннями щодо можливої ескалації війни..

Посада посла України у Сполучених Штатах залишається вакантною після звільнення Ольги Стефанішиної. Серед потенційних кандидатів розглядають представників військової сфери, дипломатів і політиків, зокрема Павла Палісу та Дмитра Кулебу.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на власні джерела. За інформацією видання, одним із кандидатів, до якого придивлялися в контексті призначення до Вашингтона, є заступник керівника Офісу президента Павло Паліса. На Банковій він переважно опікується питаннями оборонного сектору. Одним з аргументів на користь його кандидатури співрозмовники видання називають прихильне ставлення президента США Дональда Трампа, який раніше називав Палісу своїм "улюбленим солдатом" в Україні.Водночас наразі Паліса залишається в Києві поруч із президентом Володимиром Зеленським. Його важлива роль в Офісі президента може впливати на рішення щодо можливого переведення на дипломатичну роботу.Ще одним потенційним кандидатом джерела називають колишнього міністра закордонних справ Дмитра Кулебу. Загалом, за даними видання, влада розглядає декілька кандидатур серед військових, дипломатів і політиків.Співрозмовники "РБК-Україна" також зауважили, що призначення до Вашингтона когось із чинних високопосадовців, зокрема представника Банкової, може потребувати перебудови нинішньої структури дипломатичного треку. Цей фактор також враховують під час вибору кандидата.Хто раніше претендував на посадуПосада стала вакантною 3 серпня, коли Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з посади посла України у США.Після цього у ЗМІ з'явилася інформація, що президент пропонував очолити українське посольство у Вашингтоні колишній прем'єр-міністерці Юлії Свириденко, однак вона відмовилася.Серед можливих кандидатів також називали Рустема Умєрова. Проте того ж 3 серпня Зеленський призначив його головою Служби зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, 6 серпня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід експосолці України у Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній. Зазначалося, що суд призначив Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави у шість мільйонів гривень.Сама посадовиця прокоментувала ситуацію навколо процесуальних дій правоохоронних органів, у межах яких згадується її ім’я. Вона зазначила, що спокійно ставиться до ситуації та вважає інформаційний резонанс навколо неї перебільшеним..

Сенаторка США Дарлін Грем здобула перемогу в республіканських праймеріз у Південній Кароліні та боротиметься за повний термін у Сенаті. Вона претендує на місце свого покійного брата Ліндсі Грема, який помер у липні.У другому турі спеціальних праймеріз Республіканської партії Дарлін Грем перемогла члена Палати представників США Ральфа Нормана. Два тижні тому вони посіли перші два місця серед десяти кандидатів і вийшли до фінального голосування, повідомляє Associated Press.Праймеріз (попередні вибори) — це попереднє внутрішньопартійне голосування, на якому визначається єдиний кандидат від політичної партії для участі в наступних основних виборах.До цього Грем практично не мала політичного досвіду. Після смерті її брата, сенатора Ліндсі Грема, губернатор Південної Кароліни Генрі Макмастер призначив її тимчасово виконувати його повноваження до завершення нинішнього терміну. Невдовзі кандидатуру Грем підтримав президент США Дональд Трамп. Він закликав її балотуватися на повний термін, а минулого тижня особисто взяв участь у передвиборчому заході в Південній Кароліні.Після оголошення результатів Грем подякувала прихильникам і згадала покійного брата."Останні кілька тижнів були неймовірно важким часом для нашої родини. Але знаєте що? Ми це зробили", — заявила вона.Окремо політикиня подякувала Трампу за підтримку та його відносини з її братом."Наша перемога була б неможливою без вас, і ми щиро вдячні", — сказала Грем.У листопаді на загальних виборах її суперницею стане кандидатка від Демократичної партії Енні Ендрюс.Трамп активно підтримував ГремЗа день до голосування політичний комітет MAGA Inc., який підтримує Трампа та його союзників, витратив майже 830 тисяч доларів на телефонні дзвінки та повідомлення виборцям на підтримку Грем. Сам Трамп почав публічно підтримувати її ще до офіційного оголошення про участь у виборах. Під час передвиборчого заходу в Міртл-Біч президент США знову закликав республіканців проголосувати за неї."Я хочу, щоб це сталося. Удачі, Дарлін", — сказав Трамп.Під час короткої виборчої кампанії Грем неодноразово наголошувала, що має намір підтримувати політичний курс президента. Її суперник Ральф Норман після поразки розкритикував фінансову підтримку Грем з боку зовнішніх політичних комітетів, а також рішення Трампа втрутитися в перегони.Грем критикували через брак досвідуОдним із головних аргументів опонентів сенаторки була відсутність у неї значного політичного досвіду. Особливої уваги набув епізод під час дебатів, коли Грем не змогла чітко відповісти на запитання про інтереси національної безпеки США щодо Тайваню та Південно-Китайського моря.Тоді вона визнала, що національна безпека — не та сфера, на якій вона добре знається, та наголосила, що планує більше зосереджуватися на внутрішніх проблемах, зокрема вартості життя. Попри критику, Грем змогла виграти республіканську номінацію.Додамо, сенат Сполучених Штатів Америки 7 серпня підтримав законопроєкт щодо санкцій проти Росії та Ірану, який розробляв покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Документ передбачає посилення економічного тиску на Москву та надає президенту США Дональду Трампу нові тарифні повноваження.

Україна зіткнулася з дефіцитом фінансування Міністерства оборони на рівні близько 23,1 млрд євро. Президент Володимир Зеленський закликав Європейський Союз достроково надати частину коштів із кредиту на 90 млрд євро, запланованих на 2027 рік.Про нестачу фінансування Зеленський заявив під час зустрічі "Коаліції охочих" у Києві. За його словами, Міністерству оборони України бракує 27 млрд доларів, або приблизно 23,1 млрд євро, для забезпечення подальших оборонних потреб, повідомляє Euronews.Дефіцит виник, зокрема, через те, що частину коштів, передбачених на другу половину 2026 року, Україна використала раніше. Додаткове фінансування необхідне для виплат військовослужбовцям, соціального забезпечення та закупівлі озброєння. Близько шістьох млрд євро планують спрямувати на авансові платежі за постачання, заплановані на початок 2027 року. Зеленський наголосив, що додаткові ресурси необхідні Україні для збереження можливостей завдавати далекобійних ударів по Росії та посилювати тиск на Кремль."Нам потрібно більше грошей, набагато більше", — заявив президент.Що пропонує УкраїнаОдним із варіантів Зеленський назвав дострокове залучення частини кредиту ЄС обсягом 90 млрд євро. Брюссель розділив ці кошти на два транші по 45 млрд євро, розраховані на 2026 та 2027 роки. Українська сторона пропонує раніше отримати частину фінансування, передбаченого на наступний рік, та разом із внесками інших партнерів спрямувати його на покриття нинішнього дефіциту.У Європейській комісії до такої ідеї поставилися обережно. Там заявили, що поки не отримували офіційного запиту від Києва щодо дострокового надання коштів."Ми готові максимально задовольняти запити, однак наразі діє план, який ми вже запровадили. Обмін думками з Україною триває, і на його основі ми розглядатимемо майбутні операції", — заявив представник Єврокомісії.Наразі ЄС виплатив Україні 3,2 млрд євро бюджетної та 8,35 млрд євро військової допомоги. Загалом 22 млрд євро передбачені на закупівлю озброєння, зокрема винищувачів і безпілотників. Водночас ці гроші надають після перевірки оборонних контрактів, поданих Києвом.Ще близько 14 млрд євро бюджетної підтримки очікують на виплату. Частина цих коштів залежить від виконання Україною визначених реформ.Чому в ЄС побоюються дострокової виплатиЗа даними Euronews, зміна графіка кредитування може потребувати внесення юридичних змін до погодженого механізму, а також коригування плану запозичень Єврокомісії.Крім того, у Брюсселі побоюються, що дострокове використання грошей, передбачених на 2027 рік, може створити новий дефіцит фінансування вже наступного року. При цьому потреби України на тлі російських атак можуть не зменшитися.Альтернативою може стати збільшення внесків інших західних партнерів. Однак, як зазначає видання, у ЄС вважають, що, за винятком Великої Британії та Норвегії, союзники надають менше підтримки, ніж очікувалося. Водночас фінансова допомога з боку США фактично припинилася.Заморожені активи Росії знову повернулися до дискусіїЩе одним можливим джерелом фінансування Зеленський назвав заморожені активи Центрального банку Росії. На території Євросоюзу перебуває близько 210 млрд євро російських активів, більшість із яких зберігається в Бельгії."Де б не перебували ці активи, ми повинні знайти справедливий спосіб використати їх для захисту від російської війни", — заявив Зеленський.Спочатку Єврокомісія розглядала російські активи як один із варіантів фінансування України у 2026-2027 роках. Однак через заперечення низки держав, насамперед Бельгії, домовитися не вдалося. У підсумку країни ЄС погодили спільні запозичення для кредиту Україні на 90 млрд євро.Частина держав-членів ЄС і надалі виступає за використання російських коштів. Водночас Бельгія продовжує вимагати гарантій розподілу можливих ризиків, а фінансова установа Euroclear, де зберігається значна частина активів РФ, стикається із судовими позовами з боку Росії.Додамо, Україна зробила потужний крок до зміцнення власного оборонно-промислового комплексу та отримала дозвіл на власне виробництво далекобійної зброї від ключових західних партнерів. Велика Британія та Франція офіційно погодилися передати спеціальну ліцензію для виготовлення ракет Storm Shadow та SCALP на українських потужностях..

У вівторок, 25 серпня, до Москви з неанонсованим візитом прибув директор Центрального розвідувального управління (ЦРУ) Джон Реткліфф. У Кремлі намагаються пояснити мету цього приїзду, однак їхні заяви суттєво розходяться з даними західних медіа та трекерів польотів.Про це повідомляє The Washington Post.Кремлівські суперечності та офіційні версіїЯк зазначає видання, 25 серпня до столиці Росії несподівано прибув очільник Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф. Коментуючи цю подію, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що метою приїзду було "встановлення контактів між службами безпеки", проте відмовився розкривати будь-які подробиці. У коментарі для росЗМІ він додав, що зустрічі директора ЦРУ з диктатором Володимиром Путіним у межах цієї поїздки нібито не планувалися.Показово, що напередодні Пєсков стверджував протилежне. За даними видання WP, ще у вівторок уранці російська сторона заявляла, що не має жодної інформації про американські військові літаки в московському аеропорту "Внуково", і стверджувала, що не планує жодних зустрічей із представниками адміністрації США цього тижня.Таємничий борт C-17A Globemaster III у столиці РФЖурналісти з'ясували, що спецрейсом до Москви прибув важкий транспортний літак Міноборони США C-17A Globemaster III. Цей тип повітряного судна традиційно залучають для важливих дипломатичних і спецмісій: він дозволяє перевозити спеціалізовану техніку, високозахищене електронне обладнання та допоміжний персонал.Згідно з даними сервісу Flightradar24, борт C-17A вилетів із об'єднаної бази Ендрюс у неділю ввечері та попрямував до Риги. У столиці Латвії літак перебував близько доби, після чого у вівторок уранці вилетів до Москви й приземлився у РФ після 09:00. У російській столиці борт залишався близько восьми з половиною годин, після чого о 17:30 за місцевим часом знову повернувся до Риги.Нагадаємо, раніше стало відомо, що запланований візит спецпредставників президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до України перенесли. Водночас поїздку американських представників не скасували..

У вівторок, 25 серпня, відомий американський боксер Теренс Кроуфорд прибув до України із робочим візитом та висловив підтримку українському народові. Під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським спортсмен підніс особливий презент із символічним підтекстом.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі глави держави.Візит зіркового гостя та особливий презентЗа словами Зеленського, американський боксер Теренс Кроуфорд, який підтримує українську державу з перших днів повномасштабного вторгнення Росії, особисто відвідав Україну. На знак солідарності видатний спортсмен зробив дуже теплий та особливий подарунок: він передав цуценя американського пітбультер'єра — дівчинку, на ім'я Фрея.Історія чотирилапої має особливе значення. Дід новонародженого собачки, песик Атос, свого часу вижив під час російської окупації Бучі. Саму ж дівчинку назвали Фреєю — на честь майбутньої системи протиповітряної оборони FREYJA, що слугує символом захисту українського неба.Подяка за солідарністьВ Україні високо оцінили такий жест та безперервну увагу від зірки світового спорту."Сьогодні в Україні легендарний американський боксер Теренс Кроуфорд. Він із перших днів війни підтримує нашу країну, наш народ. Дуже цінуємо те, що такі люди поруч з українцями та українками", — заявив Зеленському у своєму повідомленні.Також було висловлено особисту вдячність спортсмену за його небайдужість та важливу підтримку:"Дякую за зустріч і цей дуже теплий та особливий подарунок. Дякую за підтримку й повагу до нашого народу".Нагадаємо, парад роботизованої військової техніки, який відбувся у Києві до Дня Незалежності України, викликав захоплення серед іноземних партнерів. Західні союзники залишилися під враженням від продемонстрованих розробок і навіть сприйняли побачене за кадр із фільму або результат роботи штучного інтелекту..

У вівторок, 25 серпня, президент Володимир Зеленський присвоїв дипломатичний ранг надзвичайного і повноважного посла голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку.Відповідний указ №831/2026 оприлюднено на сайті президента."Присвоїти Стефанчуку Руслану Олексійовичу — голові Верховної Ради України — дипломатичний ранг надзвичайного і новноважного посла", — йдеться в указі.Крім того, згідно з документом, дипломатичний ранг надзвичайного і повноважного посланника другого класу отримав директор Державного навчально-наукового закладу післядипломної освіти "Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ" Ігор Осташ.Зауважимо, 24 серпня президент Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України командиру Третього армійського корпусу, бригадному генералу Андрію Білецькому. Відповідне відповідне звання Білецький отримав за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також самовіддане служіння українському народові.Нагадаємо, 17 серпня президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного..

У вівторок, 25 серпня, президент Володимир Зеленський провів зустріч із представниками Світового конгресу українців, під час якої обговорили кроки щодо посилення підтримки України у світі.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. У зустрічі взяли участь:президент Світового конгресу українців Павло Ґрод;віцепрезидент Світового конгресу українців Андрій Футей;віцепрезидент Світового конгресу українців з питань розвитку та збору коштів Юрій Гуцуляк;віцепрезидентка Світового конгресу українців, голова Світової федерації українських жіночих організацій Ярослава Хортяні;віцепрезидент Світового конгресу українців у регіоні Східної Європи, президент Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький;віцепрезидент Світового конгресу українців у регіоні Південної та Центральної Америки, голова Управи Українського культурного товариства "Просвіта" в Аргентині Юрій Данилишин;віцепрезидентка Світового конгресу українців у регіоні Південної, Південно-Східної Азії, Австралії, Нової Зеландії, Туреччини та Лівану Наталія Пошивайло-Аулер;член виконавчого комітету Світового конгресу українців Зенон Коваль;президентка Конгресу українців Канади Олександра Хичій;президент Українського конгресового комітету Америки Михайло Савків;координатор військової допомоги Світового конгресу українців Андрій Потічний;президент Українського національного об’єднання Канади Юрій Клюфас;радник Світового конгресу українців в Україні Андрій Шевченко;засновник організації Saint Javelin, меценат, підприємець та журналіст Кристіан Борис.Зазначається, що у ході перемовин гарант наголосив на необхідності активної роботи з урядами, парламентами та громадами інших країн для посилення протиповітряної оборони, тиску на Росію та збільшення фінансової підтримки України."ППО, фінанси, санкції — це, напевно, ключові речі, які треба пережити в цю зиму. Але голос дуже важливий, безумовно, і політична та інформаційна підтримка", — акцентував президент.Своєю чергою представники Світового конгресу українців пообіцяли посилити роботу щодо захисту українського неба, санкційного тиску на Росію та вступу України у Європейський Союз."Ми будемо далі націлювати нашу роботу, щоб ми збирали кошти, займалися адвокацією, щоб Україні максимум надавали військової допомоги. Також ми прийшли подякувати українцям, які кожного дня працюють в Україні, підтримують Україну. Ми хочемо їм дякувати за їхню відважність і хоробрість", — сказав президент Світового конгресу українців Павло Ґрод.Глава держави нагородив орденом "За заслуги" ІІІ ступеня президента Українського національного об'єднання Канади Юрія Клюфаса та відзнакою Президента України "Золоте серце" — засновника організації Saint Javelin, мецената, підприємця та журналіста Кристіана Бориса.Нагадаємо, 25 серпня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала невелику партію ракети для систем протиповітряної оборони Patriot..

Радник російського диктатора Антон Кобяков вигадав нове пояснення повномасштабного вторгнення в Україну.У коментарі російським пропагандистам він заявив, що, розпочавши велику війну, РФ буцімто "попередили напад" Сил оборони України."Зараз це вже призабуто, тому саме час нагадати: документи, знайдені нашими військовими ще на початку СВО у покинутому штабі однієї з бригад ТРО ЗСУ, вказували конкретний термін вторгнення в Росію — 8 березня 2022 року", — заявив він.Також, за словами Кобякова, розпочавши вторгнення 24 лютого 2022 року, Росія нібито на два тижні випередила запланований наступ ЗСУ."Символічно — нам хотіли піднести війну як "подарунок" на жіноче свято. А натомість вони отримали, завдяки прозорливості російського керівництва, — "чорну мітку" нашого, раніше спільного, військового свята", — сказав він.Нагадаємо, як повідомляли аналітики американського Інституту вивчення війни, Володимир Путін визнав, що українські далекобійні удари завдають збитків російській паливній та іншій інфраструктурі. Він також заявив про необхідність посилення системи протиповітряної оборони РФ. Натомість очільник Кремля наголосив, що Москва погодиться лише на переговори, які враховуватимуть "реалії ситуації".Додамо, перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця заявляв, що російський диктатор Володимир Путін не зацікавлений у переговорах щодо завершення війни проти України, а з настанням зими його мотивація до діалогу може стати ще меншою..