Політика

У п’ятницю, 13-го листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів розмову з директоркою з операційної діяльності Світового банку Анною Б’єрде. Основна тема — страхування воєнних ризиків і підтримка українського бізнесу.Про це Сергій Корецький повідомив у своєму Telegram-каналі."Росія посилює атаки на наші підприємства й інфраструктуру, завдаючи значних збитків економіці", — констатував він.Очільник українського уряду додав, що стійкість України тримається на українських Силах оборони та здатності бізнесу працювати, зберігати робочі місця та сплачувати податки."За нашими оцінками, прямі втрати бізнесу 2026 року можуть сягнути восьми мільярдів доларів. Тому захист підприємств від воєнних ризиків є одним із наших пріоритетів", — пояснив прем’єр-міністр України.Він акцентував, що триває робота над створенням Фонду страхування воєнних ризиків, який поєднуватиме підтримку доступного страхування та механізми часткової компенсації збитків.Окрім того, обговорили можливості його фінансування різними інструментами. Продовжиться спільна робота зі Світовим банком над ефективною моделлю із залученням міжнародних фінансових установ і страхового ринку.Окремо приділили увагу SPUR 2.0 та залученню нових донорів для розширення фінансової підтримки України. Попередня програма дуже добре спрацювала."Дякую Анні Б’єрде та команді Світового банку за партнерство та підтримку України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, наприкінці вересня прем’єр-міністр інформував, що Україна залучила 841 мільйон доларів від Світового банку. Вони надійдуть до нашої країни під гарантії уряду Канади та матимуть конкретне спрямування..

У Парижі на запит українських правоохоронців було накладено арешт на розкішний особняк бізнесмена Костянтина Жеваго вартістю 40 мільйонів доларів США. Захід здійснено в межах розслідування справи про розтрату коштів банку "Фінанси та Кредит".Про це на сторінці в Facebook повідомляє Офіс генерального прокурора.Арешт елітної нерухомості за кордономЗа даними відомства, у результаті міжнародного співробітництва з компетентними органами Французької Республіки в Парижі накладено арешт на особняк українського бізнесмена Костянтина Жеваго вартістю 40 мільйонів доларів США. Захід здійснено на виконання запиту про міжнародну правову допомогу, який Офіс генерального прокурора направив 17 вересня 2026 року, а підтвердження про арешт майна було отримано 10 листопада. Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні проводить Державне бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу генпрокурора."Офіс генерального прокурора висловлює щиру вдячність французьким колегам за професіоналізм, ефективну співпрацю та вагому допомогу в розслідуванні цього кримінального провадження", — зазначили у відомстві.Деталі фінансової справиЗа даними слідства, Костянтин Жеваго, який контролював понад 90% статутного капіталу АТ "Банк "Фінанси та Кредит", за попередньою змовою з іншими керівниками фінустанови організував схему розтрати 113 мільйонів доларів США. Правоохоронці встановили, що надалі ці кошти були легалізовані через офшорні структури та інші підконтрольні бізнесмену компанії. В Офісі генпрокурора підкреслили, що досягнутий результат підтверджує важливість міцного міжнародного партнерства у протидії фінансовим злочинам.Раніше ДБР уже повідомляло про підозру олігарху та трьом його спільникам у справі щодо виведення 519 мільйонів гривень із банку "Фінанси та Кредит".Нагадаємо, щоби приховати незаконне походження грошей, фігуранти схеми 2010-2015 років уклали кредитний договір і понад 100 додаткових угод до нього між підконтрольною компанією та банком. Додаткові угоди систематично та безпідставно дозволяли збільшувати кредитний ліміт, що видавався банком на підконтрольну олігарху компанію без будь-якої ліквідної застави..

У п'ятницю, 13 листопада, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець прокоментував ситуацію навколо можливих гуманітарних місій у прифронтових зонах. За його словами, Костянтинівна наразі не розглядається серед населених пунктів для реалізації подібних ініціатив.Про це посадовець повідомив у своєму Telegram-каналі.Заяви омбудсмана щодо гуманітарних місійДмитро Лубінець під час брифінгу розповів про стан справ із можливим розгортанням спеціальних гуманітарних місій у прифронтових населених пунктах України. За словами омбудсмана, наразі ситуація щодо Костянтинівки залишається невизначеною."Про Костянтинівку — на сьогодні мені невідомо щодо напрацювання такої місії", — зазначив посадовець.Він додав, що це місто навіть не обговорювалося серед потенційних локацій, де могла б бути реалізована подібна ініціатива.Плани щодо інших регіонівВодночас омбудсман наголосив, що робота у цьому напрямку ведеться по інших територіях, які потребують підвищеної уваги з боку держави та міжнародних партнерів."Хоча інший список по населених пунктах на території Херсонської області для такої ініціативи у мене є", — підсумував Дмитро Лубінець.Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін під час переговорів із представниками Сполучених Штатів Америки заявив про готовність РФ організувати так звану гуманітарну місію для евакуації цивільних із Костянтинівки Донецької області, за аналогією з тією, яку провели в окупованих Олешках..

Застава у розмірі 65 мільйонів гривень за ексгенерала Служби безпеки України Сергія Дуку була повністю внесена на ранок п'ятниці. Колишнього посадовця підозрюють у причетності до масштабної злочинної організації у межах спецоперації "Карфаген".Про це повідомляє Вищий антикорупційний суд, пише агентство "Інтерфакс-Україна".Мільйонна застава та деталі справиЯк зазначає видання, заставу в розмірі 65 мільйонів гривень, призначену як альтернативу триманню під вартою для колишнього високопосадовця СБУ Сергія Дуки у справі "Карфаген", було внесено в повному обсязі на ранок п'ятниці. "Станом на ранок п'ятниці за підозрюваним внесено всю суму призначеної застави", — офіційно зазначили у ВАКС.Ще 6 листопада суд обрав генералу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з можливістю внесення коштів, причому прокурори наполягали на сумі у 100 мільйонів гривень. Раніше ЗМІ повідомляли про масовий збір коштів серед працівників спецслужби на підтримку генерала.Суть операції "Карфаген" та інші фігурантиАнтикорупційні органи викрили потужну злочинну організацію, учасники якої систематично надавали неправомірну вигоду високопосадовцям правоохоронних органів за забезпечення безперешкодної діяльності шахрайських кол-центрів та інших тіньових бізнесів. До угруповання було залучено щонайменше 12 осіб, серед яких — керівники та посадовці з Національної поліції та СБУ. Згідно з матеріалами НАБУ, генерал Сергій Дука ("Акім") забезпечував прикриття та захист від уваги колег.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що серед працівників Служби безпеки України поширюють повідомлення із закликом долучитися до збору коштів на заставу за генерала Сергія Дуку. Його підозрюють у причетності до злочинної організації у справі "Карфаген"..

Під час саміту у Дубліні відбулася розмова між прем'єр-міністром Петером Мадяром та президентом України Володимиром Зеленським. Політики обговорили можливість проведення майбутньої зустрічі безпосередньо на Закарпатті.Про це очільник угорського уряду заявив в інтерв'ю радіо Kossuth, пише Telex.Контакти у Дубліні та плани на майбутнєПід час саміту Європейського політичної спільноти у Дубліні прем'єр-міністр Петер Мадяр провів низку важливих міжнародних зустрічей, серед яких була і розмова з президентом України Володимиром Зеленським. Лідери поспілкувалися протягом 10-15 хвилин, обговоривши актуальні теми співпраці та подальші кроки у дипломатичному діалозі."Ми говорили про зустріч із президентом, але це не Будапешт чи Київ, а Закарпаття", — зазначив Мадяр, додавши, що наразі міністри закордонних справ обговорюють можливість проведення такої події до кінця листопада.Інші питання європейського порядку денногоУ своєму інтерв'ю Мадяр також прокоментував загальний контекст самітів у Дубліні, де у четвер зібралися лідери поза меж ЄС, а в п'ятницю запланована неформальна зустріч країн Євросоюзу. Політик наголосив, що бюджет не є головною темою цих засідань, а відповідні рішення прийматиме європейський саміт наприкінці місяця. Окрім українського напрямку, глава уряду торкнувся тем угорсько-німецької економічної співпраці у фармацевтичній галузі та внутрішньополітичних питань.Нагадаємо, офіційні представники Угорщини та Литви висловили протилежні оцінки щодо перспектив інтеграції України до Європейського Союзу до 2030 року. Попри відмову підтримувати прискорену процедуру, угорська сторона все ж відзначила позитивні зрушення в українських реформах..

У п'ятницю, 13 листопада, президент Володимир Зеленський підбив підсумки переговорів з американськими представниками у Дубліні та анонсував підготовку до наймасштабнішого обміну полоненими. Також український лідер підтвердив залучення Європи до наступних раундів мирного діалогу.Про це йдеться на офіційних ресурсах глави держави.Головні підсумки переговорів у ДублініЗеленський підбив підсумки дипломатичних переговорів, які відбувалися протягом тижня, зокрема зустрічі з посланцями США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером в Ірландії після їхніх візитів до Москви. Глава держави виділив кілька ключових результатів останніх зусиль, які визначатимуть подальший перебіг подій."По-перше, результат дуже важливий, і тепер, за Росією, американська сторона також підтвердила, що ми обмінюємося військовополоненими. Як мені сказав Стів і Джаред, це буде найбільший обмін військовополоненими", — заявив Зеленський.Окрім цього, важливим досягненням стало те, що за столом наступних мирних переговорів обов'язково буде і Європа. За словами президента, для України це було принципово і важливо, адже "ми два роки над цим билися".Архітектура безпеки та майбутні зустрічіЗеленський наголосив, що формування майбутньої архітектури безпеки Європи безпосередньо залежить від того, коли і як закінчиться війна Росії проти України, адже наша країна вже є оборонною лінією континенту."На мій погляд, багато залежить від того, коли і як закінчиться війна в Україні. І це вплине на всі подальші кроки. Всі ці кроки будуть зроблені після закінчення війни, після надання гарантій безпеки Україні", — зазанчив він.Водночас Зеленський анонсував можливі локації для наступного раунду мирних переговорів, зазначивши, що вони можуть відбутися в ОАЕ або Швейцарії залежно від рішень переговорних команд."Можуть бути і в Еміратах, і у Швейцарії, ви знаєте, це залежить вже від команд. Тобто ми відкриті", — резюмував український лідер.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, останні заяви Кремля свідчать про повне небажання йти на компроміси щодо майбутніх кордонів та демілітаризованих зон. Москва вимагає від України віддати всі території чотирьох областей, які досі контролюються Збройними силами України..

Останні заяви Кремля свідчать про повне небажання йти на компроміси щодо майбутніх кордонів та демілітаризованих зон. Москва вимагає від України віддати всі території чотирьох областей, які досі контролюються Збройними силами України. Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Позиція максималізму та відмова від компромісів В ISW зазначають, що очільник Росії Володимир Путін під час нещодавньої зустрічі з Віткофом і Кушнером чітко окреслив свої ультимативні вимоги. Зокрема, російська сторона категорично відмовляється від будь-яких пропозицій щодо створення демілітаризованої зони в повоєнній Україні. Крім того, Кремль продовжує вимагати повної передачі під контроль РФ тих частин Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, які українські війська продовжують утримувати."Росія вважає свій державний кордон — який, за російським законодавством, включає чотири незаконно анексовані області — єдиною чіткою "лінією розмежування" між Росією та Україною", — аналізують експерти ISW висловлювання російського керівництва.Нереалістичність мирного діалогу на умовах МосквиАналітики наголошують, що Кремль свідомо називає будь-які потенційні "сірі зони" нечіткими та заявляє про безперспективність переговорів, які передбачають компроміси щодо територій. Подібна риторика повністю повторює червневу промову Путіна у міністерстві закордонних справ Росії, де він вимагав виведення українських сил з неокупованих частин чотирьох регіонів."Заява Путіна передбачає, що він не погодиться на демілітаризовану зону в Україні та що він хоче мати можливість розгорнути російські війська вздовж потенційного нового повоєнного російсько-українського кордону", — зазначають у звіті ISW.Нагадаємо, Кремль несподівано поступився в питанні формату майбутніх мирних переговорів, дозволивши представникам Європейського союзу долучитися до процесу. Водночас європейські уряди зберігають глибокий скепсис щодо реальних намірів Москви.Читайте також: Аналітики ISW розкрили справжні плани Путіна щодо України та НАТО.

Російський диктатор Володимир Путін продовжує розраховувати на перемогу у війні проти України, однак два з чотирьох сценаріїв, на які сподівався Кремль, не спрацювали. Зокрема, російському диктатору не вдалося домогтися розпаду української армії та використати адміністрацію президента США Дональда Трампа, щоб змусити Київ прийняти російські вимоги.Як пише The Wall Street Journal, передає "Главком", після переговорів в Абу-Дабі за посередництва США стало зрозуміло, що Москва не відмовилася від початкових цілей. Тепер Путін може чекати до весни 2027 року, щоб оцінити результати ракетних атак по Україні та політичні зміни в Європі."Весна — це те, чого чекатимуть росіяни. Вони хочуть побачити, що дасть ця ракетна кампанія, а також хто переможе на майбутніх президентських виборах у Франції", — зазначила директорка з питань Євразії Центру імені Джеймса Мартіна з питань нерозповсюдження Ханна Нотте.У Кремлі сподівалися, що Дональд Трамп зможе змусити Україну погодитися на територіальні поступки. Однак американському президенту не вдалося домогтися бажаного результату, а переговорний процес не наблизив сторони до завершення війни на умовах Росії.Водночас Москва намагається використати інші інструменти тиску, зокрема санкції та обмеження військових можливостей України. Серед чинників, які впливають на ситуацію, видання також згадує перебої в роботі Starlink.Ще один сценарій Кремля — систематичні удари по критичній інфраструктурі України. Російські війська атакують енергетичні об'єкти, склади, порти Чорного моря та мости, намагаючись завдати якомога більшої шкоди економіці. Водночас ситуація на фронті не відповідає очікуванням Москви. Російська армія просувається повільно, а поширення безпілотників ускладнює проведення наступальних операцій, зокрема взимку.На що очікує КремльЧетверта стратегія Путіна полягає в очікуванні політичних змін у європейських країнах. Москва сподівається, що посилення правих політичних сил і внутрішні суперечки в ЄС зменшать готовність партнерів допомагати Україні.Серед політичних процесів, за якими стежить Кремль, — майбутні вибори у Франції, позиції німецької партії "Альтернатива для Німеччини" та політика італійського уряду.Російська економіка також відчуває тискВодночас можливості Росії продовжувати війну не безмежні. Значна частина державних витрат іде на військові потреби, через що уряду доводиться скорочувати фінансування інших напрямів. Зокрема, в окремих регіонах зменшують виплати родинам загиблих військових.За оцінкою економістки Олександри Прокопенко, військові витрати Росії становлять щонайменше третину всіх державних видатків. Це посилює навантаження на бюджет і змушує владу шукати ресурси для фінансування війни."Ми маємо справу з дуже нестабільною системою", — заявила старша наукова співробітниця Центру Карнегі з питань Росії та Євразії Олександра Прокопенко.Експерти, опитані WSJ, зазначають, що Кремль продовжує сподіватися на виснаження України та зміну політичної ситуації на Заході. Водночас поки що жоден із цих сценаріїв не гарантує Росії досягнення її цілей.Додамо, Кремль несподівано поступився в питанні формату майбутніх мирних переговорів, дозволивши представникам Європейського союзу долучитися до процесу. Водночас європейські уряди зберігають глибокий скепсис щодо реальних намірів Москви.Читайте також: Аналітики ISW розкрили справжні плани Путіна щодо України та НАТО.

Кремль несподівано поступився в питанні формату майбутніх мирних переговорів, дозволивши представникам Європейського союзу долучитися до процесу. Водночас європейські уряди зберігають глибокий скепсис щодо реальних намірів Москви.Про це повідомляє Politico.Дипломатичний прорив чи черговий маневрЯк зазначає видання, глава Кремля Володимир Путін погодився допустити європейських представників до наступного раунду мирних переговорів щодо врегулювання ситуації в Україні. Про це заявив спеціальний посланець президента США Стів Віткофф за підсумками чотири з половиною годинної зустрічі з російським очільником у Москві."Європейці приєднаються до наступної зустрічі, яку ми вважаємо дуже важливою, тому що вона важлива, вони наші партнери, і для них важливо бути залученими", — зазначив американський дипломат під час спільного виступу з посланцем Джаредом Кушнером у Дубліні.Реакція Європи та позиція за лаштункамиЄвропейський Союз наполегливо вимагав власного місця за столом переговорів, і тепер ці зусилля отримують реальний контур. Американські посланці невдовзі планують зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у Дубліні, де український лідер бере участь у засіданні Європейського політичної спільноти. Лідери ЄС детально обговорять наступні кроки щодо мирного процесу."У Дубліні ми розслідуватимемо все, що сталося, з Зеленським", — наголосив Віткофф.Попри це, настрої в європейських столицях залишаються стриманими. Як зазначають джерела, після попереднього раунду контактів в Абу-Дабі уряди країн ЄС скептично оцінюють ймовірність швидкого прориву. Посадовці Євросоюзу зазначають, що Москва продовжує транслювати максималістські вимоги, які лунають уже роками, попри зміну дипломатичних декорацій.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, останні контакти в Абу-Дабі та Москві продемонстрували повну відмову Кремля від компромісів. Російський диктатор Володимир Путін наполягає на виконанні своїх старих воєнних ультиматумів щодо України та архітектури безпеки НАТО..

Останні контакти в Абу-Дабі та Москві продемонстрували повну відмову Кремля від компромісів. Російський диктатор Володимир Путін наполягає на виконанні своїх старих воєнних ультиматумів щодо України та архітектури безпеки НАТО.Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Небажання поступатися позиціямиАналітики зазначають, що очільник Росії Володимир Путін та його переговорна група чітко демонструють незмінність своєї стратегії. Після тристоронніх контактів в Абу-Дабі та зустрічі у "Москві-Сіті" зі спецпосланником США на Близькому Сході Стівом Віткоффом і колишнім радником Джаредом Кушнером Кремль підтвердив прихильність до максималістських вимог."Ми бачимо, що попри публічні маневри та різні пропозиції окремих чиновників, офіційна позиція Москви залишається незмінною та ультимативною щодо всієї європейської безпеки", — наголошують експерти.Вплив на подальший діалогПопри те, що певні російські посадовці намагалися демонструвати гнучкість у публічних коментарях останніми днями, позиція самого диктатора залишається жорсткою. Усі озброєні претензії щодо України та вимоги щодо ліквідації системи НАТО після Холодної війни залишаються ключовими у політиці Кремля.Нагадаємо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав.Додамо, під час тристоронніх переговорів України, Сполучених Штатів Америки та Росії в Абу-Дабі сторони досягли домовленості щодо масштабного звільнення полонених. Остаточну кількість людей, які мають повернутися додому, планують визначити 12 листопада.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Читайте також: "Нова архітектура безпеки" замість миру: як Путін із Трампом хочуть нашкодити Європі.

У четвер, 12 листопада, президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Франції Емманюелем Макроном та головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні.Про це повідомив Офіс президента України.Перемовини із МакрономЗа даними ОП, лідери України та Франції обговорили результати багатосторонньої зустрічі в Дубліні та скоординували позиції перед засіданням Коаліції охочих у Берліні."Зараз усі наші партнери уважно стежать за ситуацією в дипломатії. І для нас важливо, щоб Європа була не просто поінформована, а максимально залучена в переговори", — зазначив Зеленський.Крім того, Зеленський і Макрон говорили й про ситуацію на фронті та наслідки російських ударів. Глава держави наголосив, що лише з початку цього місяця РФ цілеспрямовано вдарила більш ніж 310 разів по об’єктах енергетики в Україні. Станом на зараз майже 700 тисяч сімей без електропостачання."Звісно, ми робимо все можливе для відновлення. Але нам дуже потрібна підтримка партнерів", — зазначив президент України.Зустріч із МелоніЯк відзначили в ОП, під час зустрічі із Джорджею Мелоні очільник деражави розповів про переговорний трек, зокрема про зустрічі в Абу-Дабі та наступні дипломатичні кроки."Важливо, щоб Європа повноцінно була залучена до процесу, коли йдеться про завершення війни, гарантії безпеки та майбутнє всього нашого континенту", — наголосив Зеленський.До того ж сторони обговорили оборонні потреби України на тлі постійних російських ударів по українських містах та енергетичній інфраструктурі."Передусім — це посилення нашої ППО та ракети для систем, які критично необхідні для захисту людей цієї зим", — зауважив гарант.Нагадаємо, 12 листопада президент Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та обговорив захист українського неба. Глава держави заявив про дефіцит антибалістичних ракет і перебої в роботі Starshield, які ускладнюють перехоплення російських реактивних "шахедів".Додамо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав..

У четвер, 12 листопада, президент Володимир Зеленський зустрівся із спеціальним представником президента Сполучених Штатів Америки Стівом Віткоффом та зятем президента США Джаредом Кушнером.Про це повідомляє "Суспільне". Зустріч відбулася на аеродромі Кейсмент у Балдоннелі, що на захід від Дубліна.Попередньо, сторони мають обговорити результати переговорів у Москві, які представники США провели напередодні із Володимиром Путіним. Варто відзначити, що після поїздки до Москви Віткофф і Кушнер заявили про прогрес у мирних переговорах і підтвердили, що до наступного раунду долучиться Європа.Своєю чергою, Путін заявив, що Росія нібито ніколи не відмовлялася від діалогу з європейськими країнами. Він також запевнив, що хоче досягнення довготривалого миру.Нагадаємо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав.Додамо, під час тристоронніх переговорів України, Сполучених Штатів Америки та Росії в Абу-Дабі сторони досягли домовленості щодо масштабного звільнення полонених. Остаточну кількість людей, які мають повернутися додому, планують визначити 12 листопада.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Читайте також: "Нова архітектура безпеки" замість миру: як Путін із Трампом хочуть нашкодити Європі.

Європейський Союз надасть Україні новий пакет підтримки. До нього увійдуть генератори, транспорт та понтонні мости.Про це йдеться у спільній заяві президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і президента Європейської ради Антоніу Кошти, оприлюдненій 12 листопада за результатами зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Дубліні.Європейські лідери запевнили, що Євросоюз продовжить надавати Україні масштабну фінансову та військову допомогу."Ми пообіцяли допомогти зберегти світло ввімкненим та підтримувати українців протягом зими. І ми це робимо. Ми мобілізуємо 500 генераторів з наших резервів rescEU, допомагаємо створювати центри екстреної підтримки та надаємо необхідне обладнання", — йдеться у повідомленні.Крім того, Україна отримає 200 автобусів і чотири плавучі мости.  Фон дер Ляєн і Кошта також привітали переговори, які цього тижня відбулися в Абу-Дабі, та активізацію дипломатичних зусиль. Вони наголосили, що ЄС уже був представлений на окремих етапах переговорного процесу й надалі братиме в ньому участь.У спільній заяві європейські лідери підкреслили, що підтримуватимуть Україну в досягненні справедливого та тривалого миру, який забезпечить її суверенітет, територіальну цілісність і безпеку Європи."І в контексті мирних переговорів ми працюємо над забезпеченням життєздатного плану післявоєнної відбудови для України та активно підтримуємо її шлях до членства в ЄС. На нашій наступній Європейській Раді 26–27 листопада ми обговоримо нагальні потреби України у фінансуванні на 2027 рік, виходячи з пропозиції Комісії. Комісія паралельно представить свій 22-й пакет санкцій проти Росії", — наголошується у  заяві.Нагадаємо, 12 листопада президент Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та обговорив захист українського неба. Глава держави заявив про дефіцит антибалістичних ракет і перебої в роботі Starshield, які ускладнюють перехоплення російських реактивних "шахедів".Додамо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав..

У четвер, 12 листопада, президент Володимир Зеленський зустрівся із лідерами країн-партнерів у Дубліні. Головні теми перемовин — посилення протиповітряної оборони, енергетика та гарантії безпеки.У своєму дописі у Telegram гарант зазначив, що зустрічі взяли участь:прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем;президент Франції Еммануель Макрон;канцлер Німеччини Фрідріх Мерц;прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск;прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо;прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс;прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал;прем’єрка Данії Метте Фредеріксен;президент Гітанас Наусєда;прем'єр-міністр Ірландії Міхол Мартін;голова Ради міністрів Італії Джорджія Мелоні;прем’єр Канади Марк Карні;очільник уряду Швеції Ульф Крістерссон;голова Євроради Антоніу Кошта;очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн;генсек НАТО Марк Рютте;віцепрезидент Європейської комісії Кая Каллас.Лідери обговорили, як посилити підтримку України на тлі постійних російських атак. Передусім лідери розглянули постачання ракет для ППО, енергетичну підтримку та будівництво нових укриттів."Також обговорили фінансову стійкість України, нові внески до програми PURL та гарантії безпеки. Розраховуємо на підтримку партнерів у всіх цих питаннях. Наступного тижня в Берліні запланована зустріч Коаліції охочих, де ми продовжимо нашу координацію. І сьогодні є важливе рішення Великої Британії. Новий пакет санкцій проти російського нафтового сектору. Це перша країна, яка запровадила санкції проти всіх десяти найбільших російських виробників нафти. Ще один крок до обмеження ресурсів, за рахунок яких Росія фінансує війну. Дякую за кроки, які наближають мир", — додав Зеленський.Нагадаємо, 12 листопада президент Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та обговорив захист українського неба. Глава держави заявив про дефіцит антибалістичних ракет і перебої в роботі Starshield, які ускладнюють перехоплення російських реактивних "шахедів".Додамо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав..

У четвер, 12 листопада, президент Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Євроради Антоніу Коштою та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що у ході перемовин проінформував європейських лідерів про про зустрічі Україна, Сполучених Штатів Америки та Росії в Абу-Дабі."Європейці були присутні на окремих форматах, і важливо, щоб Європа повноцінно була представлена на переговорному треку з росіянами. Особливо коли йдеться про безпеку в Європі, підтримку для України від Європи і будь-які зобовʼязання, які на себе буде брати Європа", — наголосив гарант.Крім того, сторони обговорили домовленості з ЄС про додаткову підтримку для проходження зими. Зеленський зауважив, що наша держава розраховує вже найближчим часом отримати енергетичні та гуманітарні пакети, а також допомогу з укриттями."Скоординували також позиції щодо відкриття останніх двох переговорних кластерів та наступних кроків для вступу України в Євросоюз. Потрібно шукати максимально швидкі і справедливі рішення, як цього заслуговують наші люди, які захищають всю Європу. Дякую!" — резюмував президент.Нагадаємо, 12 листопада президент Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та обговорив захист українського неба. Глава держави заявив про дефіцит антибалістичних ракет і перебої в роботі Starshield, які ускладнюють перехоплення російських реактивних "шахедів".Додамо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав..