Політика

Україна пропонує Польщі співпрацю в захисті від дронів і морській безпеці. Крім того, Київ готовий і надалі підтримувати безпековий діалог з Варшавою, зважаючи на загрози від Росії, а також із території Білорусі.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким."Зараз Україна володіє найбільш передовими технологіями захисту життя людей і найбільшими сильними можливостями виробництва зброї. Зброя, яка є сучасною, яка є ефективною. І я пропоную Польщі весь цей досвід", — зазначив український президент.За його словами, Україна знає, як захиститися "від кожного з усіх типів дронів, які має Росія, які можуть бути застосовані проти наших сусідів, проти Польщі, проти інших націй".Президент України наголосив, що Україна може запропонувати також співпрацю у питанні безпеки на морі. На його переконання, це важливо з погляду польських позицій у Балтийському морі."Радий бути знову з офіційним візитом у Польщі. Вдячний президенту Навроцькому за нашу розмову та дуже сподіваюся, що цей візит відкриває новий, іще вагоміший етап у наших з вами відносинах — України та Польщі, — у відносинах не просто сусідів, але й тих двох європейських елементів, без яких в усій нашій частині Європи просто не буде свободи, не буде надійної безпеки", — наголосив президент України.Він додав, що українська незалежність і польська незалежність — це фундамент, який дає змогу кожній нації нашої частини Європи жити вільно, без влади Москви. Саме тому важливо, щоби ми співпрацювали, щоби підтримували одне одного та щоби координувалися в захисті Європи та наших народів."Сьогодні ми з паном Президентом Навроцьким обговорили безпекову ситуацію — усе те, що стосується війни й дипломатії. Я вдячний Польщі за дуже відчутну та сильну підтримку для України, для українців від початку вторгнення та традиційно протягом усіх років після відновлення нашої самостійної державності 1991 року", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:Сьогодні, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Польський президент Кароль Навроцький назвав візит Володимира Зеленського до Польщі "доброю новиною" для Варшави та Києва та "поганим сигналом" для Москви..

У п’ятницю, 19 грудня, польський президент Кароль Навроцький провів перемовини зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським. Він назвав його візит до Польщі "доброю новиною" для Варшави та Києва та "поганим сигналом" для Москви.Про це Кароль Навроцький заявив під час спільної прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським у Варшаві."Це доказ того, що в нашій стратегічній співпраці, у питаннях безпеки, Польща, Україна, країни регіону, демократичні держави стоять разом. І в цьому немає жодних сумнівів", — наголосив польський президент.За його словами, під час розмови із Зеленським лідери погодилися, що російська загроза розпочалася задовго до повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року.Навроцький нагадав про попередні конфлікти в Чечні та Грузії, а також про слова колишнього президента Польщі Леха Качинського, який попереджав про небезпеки для регіону, але його "не почули в частині держав Західної Європи"."Росія своїми діями руйнує міжнародний порядок, тобто принципи міжнародного права, що призводить до дестабілізації політичних систем. Окрім військових дій, ми щодня спостерігаємо гібридні атаки — порушення повітряного простору, атаки на польську інфраструктуру з допомогою агентів Росії. Ми відчуваємо це в Польщі й у всій Європі", — додав Навроцький.Він акцентував, що Польща підтримує санкції проти Росії на всіх дипломатичних форумах, удари по тіньовому флоту, а також передачу заморожених російських активів."Ми підтримуємо це на всіх дипломатичних форумах. Найбільші наші союзники в таких питаннях — балтійські та скандинавські країни. Ми також підтримуємо всебічний дипломатичний тиск на Росію", — підсумував Кароль Навроцький.Попередній контекст:Сьогодні, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Зеленський декілька разів заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що заморожені активи Росії варто використовувати після закінчення російсько-української війни. До того ж Прага має окрему позицію щодо деяких інших нюансів допомоги Україні.Висловлювання Андрея Бабіша наводить Radio Prague International. Як відомо, саміт ЄС затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 мільярдів євро.У цьому контексті Бабіш наголосив, що Чехія займає окрему позицію. Зокрема, за його словами, "вона не буде нести за все це фінансової відповідальності".Новий чеський прем’єр-міністр зазначив, що деякі країни все ще наполягали на використанні заморожених російських активів."Я вважаю, що ці гроші варто взяти після закінчення війни. Мені дивно, що ми вже зараз даємо гроші на два роки вперед, коли анонсовано, що мирна угода наближається. Усе це якось не сходиться", — зауважив він.Також Бабіш додав, що більшість європейських лідерів не зрозуміли текст щодо репараційної позики, який представили під час нічних переговорів 19 грудня.Раніше Бабіш активно закликав знайти гроші для фінансової допомоги України в інший спосіб, ніж використання заморожених російських активів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Американський президент Дональд Трамп не виключає ймовірної війни проти Венесуели. Політик ухилився від відповіді на питання щодо повалення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро.Про це стало відомо з інтерв'ю Трампа виданню NBC News."Я цього не виключаю, ні", — сказав Трамп у ефірі телеканалу у відповідь на запитання, чи можлива війна США з Венесуелою.Очільник Білого дому також анонсував посилення заходів щодо нафтових танкерів біля берегів Венесуели. Зокрема, він не виключив ймовірності їх блокування."Все залежить від уряду Венесуели. Якщо вони продовжать маршрути, то пливуть до одного з наших портів", — додав президент США.Трамп відмовився відповідати на запитання, чи є повалення венесуельського президента Ніколаса Мадуро кінцевою метою його політики на цьому напрямі. Проте натякнув, що Мадуро начебто знає, які цілі має Трамп."Він точно знає, чого я хочу", — відповів американський лідер.Нагадаємо, раніше агентство Reuters повідомляло, що Сполучені Штати Америки готуються затримати ще більше суден, які транспортують венесуельську нафту. Це потрібно, щоб посилити тиск на лідера Венесуели Ніколаса Мадуро..

Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що він зараз не бачить готовності України до завершення розпочатої Росією війни, оскільки Київ не хоче обговорювати території. Він назвав головні "умови" для цього.Про це Володимир Путін заявив під час прес-конференції, яку він дав у п’ятницю, 19 грудня."Українські війська мають бути повністю вийти з Донецької, Луганської народних республік, Херсонської та Запорізької областей. При цьому звертаю увагу: саме з усієї території цих регіонів у межах їхніх адміністративних кордонів, які існували на момент їхнього входження до України", — наголосив він.Диктатор додав, що як тільки Київ заявить про те, що готовий до такого рішення та розпочне реальне виведення військ з цих регіонів, а також офіційно повідомить про відмову від планів вступу до НАТО, Росія негайно в ту ж хвилину припинить вогонь і розпочне переговори.Путін зауважив, що зараз не бачить бажання України до розмов про території. Але при цьому він сказав, що "якісь сигнали" про готовність України до діалогу все ж є."Поки що ми справді не бачимо такої повноцінної готовності", — акцентував очільник Кремля.Він також традиційно розповідав про "державний переворот 2014 року", про бажання Росії "захистити населення" й інші псевдопричини, якими він намагається виправдати напад на Україну."Але все ж ми бачимо, відчуваємо та знаємо про певні сигнали, в тому числі з боку київського режиму, про те, що вони готові вести якийсь діалог. Ми теж завжди говорили: ми готові та хочемо завершити конфлікт мирними засобами", — підсумував Володимир Путін.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, кремлівський диктатор Володимир Путін і начальник Генерального штабу збройних сил Росії Валерій Герасимов продовжують публічно демонструвати свою відданість досягненню початкових воєнних цілей. При цьому вони перебільшують російські здобутки на полі бою..

Угорщина та Словаччина не підписали висновки грудневого засідання Європейської ради щодо України, які затвердили в ніч на 19 грудня. В документі йдеться про рішення щодо надання Україні 90 мільярдів євро кредиту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох дипломатів Євросоюзу."Висновки Європейської ради щодо України не підписали дві країни — Угорщина та Словаччина", — повідомив один зі співрозмовників журналістів.До речі, як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Цього року Угорщина не підписала жодного тексту висновків Євроради щодо України. В Будапешті це пояснювали протестом проти політики ЄС, що начебто "підтримує війну".Словаччина вперше не погодилася з українською частиною висновків саміту лідерів ЄС. До цього Братислава мала певні застереження, що не заважало їй ставити підписи під переважною більшістю офіційних документів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Лідери Європейського Союзу оголосили про перемогу після узгодження позики в розмірі 90 мільярдів євро для підтримки фінансової стабільності України та боротьби з російським вторгненням протягом наступних двох років, але це відбулося шляхом використання власних коштів ЄС, а не заморожених активів Росії.Як повідомляє агентство Reuters, перевага такої угоди полягає в її простоті, адже Євросоюз позичатиме кошти на фінансових ринках під гарантії бюджету ЄС, а гроші мають швидко надійти Україні."Це надсилає Путіну сигнал, що ЄС здатен діяти як повноцінний геополітичний гравець", — зазначили медійники.Проте це вдарило по репутації впливових діячів ЄС, зокрема канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, які відстоювали більш сміливий і складний варіант — "репараційну позику", профінансовану коштом заморожених у ЄС активів Москви."Це набагато краще, ніж відсутність пакета заходів, але в кінцевому підсумку ЄС подивився в очі Росії та відвів погляд. Страх переміг розум", — заявив Майкл Карпентер, колишній старший директор з питань Європи в Раді національної безпеки Сполучених Штатів Америки.Нагадаємо, раніше стало відомо, що рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі..

У п’ятницю, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.У Варшаві відбулася офіційна церемонія зустрічі Володимира Зеленського з Каролем Навроцьким.Далі президенти пішли на перемовини, після яких вони проведуть спільну прес-конференцію.Зеленський уперше зустрівся з новообраним президентом Польщі у Варшаві з моменту його обрання. Зустріч ініціювала польська сторона. Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.На 12:55 запланована спільна прес-конференція Володимира Зеленського та Кароля Навроцького. Після цього президент України візьме участь у церемонії покладання вінку до могили невідомого солдата.На 13:10 передбачено зустріч Володимира Зеленського з маршалком Сейму Польщі Влодзімежем Чажастим. Далі український лідер зустрінеться з маршалком Сенату Малгожатою Кідавою-Блонською.А згодом, о 16:45, відбудуться перемовини Зеленського з головою Ради міністрів Польщі Дональдом Туском на ґанку будівлі Ради міністрів. Анонсованої раніше спільної прес-конференції з Туском не відбудеться.Як відомо, новий президент Польщі бачить взаємини з Україною жорсткіше, ніж його попередник Анджей Дуда. Він зазначав, що допомога Варшави не повинна сприйматися Києвом як "належне", а Польща має бути повноцінним партнером, а не "коридором" чи "передпокоєм" у стратегічних питаннях. Навроцький наполягає на більш помітній ролі Варшави під час мирних переговорів щодо війни в Україні.Ще одним важливим питанням є розв’язання історичних суперечностей. Зокрема, йдеться про Волинську трагедії, стосовно якої бачення Польщі й України відрізняються.Попри певні розбіжності президент Польщі запевнив, що Варшава повинна підтримувати Україну та надалі це робитиме. Своєю чергою, Зеленський напередодні візиту теж висловив Польщі вдячність за добросусідство."Ми дуже вдячні Польщі за підтримку. Для нас це дуже важливе добросусідство", — сказав він під час спілкування із журналістами 14 грудня.Попередній контекст:Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Як відомо, від часу вступу Навроцького на посаду в серпні 2025 року президенти двох країн не зустрічалися особисто, обмежившись телефонними розмовами.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Зеленський декілька разів заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

Рано чи пізно, але Європі доведеться взаємодіяти з Володимиром Путіним. Це може стати необхідністю задля просування мирних переговорів. Зараз же ініціатива в цьому плані повністю належить Сполученим Штатам Америки.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, якого цитує видання Bloomberg."Задля досягнення міцного миру ми знайдемо способи для європейців відновити діалог з Росією — у прозорості й асоціації з Україною. Для цього знову корисно поговорити з Володимиром Путіним", — наголосив він.Такі тези Макрон висловив після того, як лідери Європейського Союзу вранці 19 грудня оголосили про надання Україні позики в 90 мільярдів євро, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.При цьому аналітики звернули увагу на одне важливе питання, воно полягає в тому, що Європа вимагає місце за столом переговорів про мир в Україні.Зараз же, за словами авторів статті, США перебрали на себе мирний процес. До того ж незрозуміло, чи готовий Путін припинити війну, оскільки імперські амбіції Росії, судячи з усього, не зазнали змін."Ми, європейці й українці, зацікавлені у пошуку правильної структури для належного відновлення участі в цій дискусії. В іншому випадку будемо обговорювати це між собою з перемовниками, які потім самостійно обговорюватимуть це з росіянами. Це не ідеально", — зазначив Макрон у своєму виступі.Аналітики також зауважили, що після останніх заяв Володимира Путіна й інших російських політиків виникли сумніви в реальності дипломатичного шляху для закінчення війни. Однак будь-яка війна закінчується перемовинами. У цьому контексті президент України Володимир Зеленський заявив, що багато що залежить від партнерів, щоби дипломатія дала реальний результат.Нагадаємо, раніше офіційний Париж вимагав, щоб Україна була забезпечена надійними гарантіями безпеки ще до початку будь-якого обговорення територіальних питань у межах потенційних мирних переговорів..

Вступ України в НАТО блокують Сполучені Штати Америки, Угорщина та Словаччина. У такому випадку Києву потрібні гарантії безпеки, аби укласти мирну угоду.Про це заявив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте, передає Sky News. Посадовець пояснив, що принциповий аспект Альянсу полягає у тому, що будь-яка країна в євроатлантичному регіоні може подати заявку на членство. І під час торішнього саміту у Вашингтоні  союзники домовилися про незворотний шлях України до НАТО."Втім, є практичний аспект, який  полягає в тому, що кілька союзників заявляють, що не дадуть своєї згоди і тому не підтримають одностайність щодо вступу України до НАТО. Це такі країни, як Угорщина, США, Словаччина і, можливо, ще кілька інших", — наголосив Рютте.Генсек НАТО заявив, що на сьогодні постає питання: якщо мирну угоду все ж укладуть, як можна буде запобігти повторному нападу росіян на Україну? І тут, за словами Рютте, мають допомогти гарантії безпеки, які зараз розробляються і складаються з трьох рівнів:перший — це Збройні Сили України, які будуть першою лінією оборони;другий  — заходи, які "Коаліція охочих" розробляла протягом останніх кількох;третій — підтримка США."Американський президент сказав у серпні, що він хоче, щоб США були частиною цих гарантій безпеки. І зараз тривають дискусії про те, що саме це означатиме і як виглядатиме цей колективний пакет гарантій безпеки. Це зараз є предметом дискусії", — зауважив Рютте.Нагадаємо, раніше стало відомо, що рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі..

Колишній міністр юстиції Герман Галущенко та колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук опублікували електронні декларації про майно та доходи. Такі документи подаються під час звільнення.Згідно з декларацією Галущенка, за період з 1 січня по 19 листопада 2025 року його дохід склав 1 977 754 гривні, з яких 1 391 562 гривні — як міністра енергетики, а також 586 192 гривні — як міністра юстиції.Також він вказав у декларації 6,1 мільйона гривень, 61,4 тисячі доларів, три тисячі євро на банківських рахунках, 400 тисяч гривень і 106 тисяч доларів готівкою. В декларації за 2024 рік вказував такі суми заощаджень: 4,9 мільйона гривень, 63,7 тисячі доларів, п’ять тисяч євро на банківських рахунках, 604 тисячі гривень і 169 тисяч доларів готівкою.Гринчук за період з 1 січня по 19 листопада 2025 року вказала 1 722 866 гривень доходу, з яких 1 024 383 гривень — як міністерка захисту довкілля та природних ресурсів і 698 483 гривні — як міністерка енергетики.Крім того, вона зазначила в декларації 306 тисяч гривень на банківських рахунках і 110 тисяч гривень готівкою. В декларації за 2024 рік вказувала такі суми заощаджень: 161,9 тисячі гривень на банківських рахунках і 250 тисяч гривень готівкою.Інших змін фінансового чи майнового стану колишніх міністрів у декларації не вказано.Попередній контекст:Як відомо, 19 листопада Верховна Рада відправила у відставку міністрів енергетики та юстиції Світлану Гринчук і Германа Галущенка.До цього, 10 листопада, НАБУ та САП оголосили про проведення операції "Мідас", яка тривала майже 1,5 року. В її межах викрито схему масштабної корупції в енергетиці, зокрема, з відмивання коштів НАЕК "Енергоатом". За даними антикорупційних органів, Галущенко безпосередньо брав участь у цій схемі.Працівники ДБР передали до НАБУ заяву народного депутата від фракції "Голос" Ярослава Железняка щодо можливих зловживань у сфері енергетики, пов’язаних із діяльністю Германа Галущенка. Йшлося, зокрема, про авансові платежі державних підприємств на значні суми, роботи за якими не завершили в повному обсязі або не підтвердили документально.Правоохоронці заявили, посилаючись на плівки прослуховування, що Гринчук проходила співбесіду в колишнього радника міністра енергетики Ігор Миронюк перед призначенням на посаду міністра енергетики, який теж є серед учасників корупційної схеми.Нагадаємо, що 18 листопада Міністерство енергетики оприлюднило дані про доходи Світлани Гринчук. За жовтень 2025 року вона заробила 158 355 тисяч гривень. Державний секретар Сергій Суярко уточнив, що після податків (28 503,90 гривень) і військового збору (7 917,75 гривні) фактично отримана зарплата склала 121 933,35 гривні..

Саміт ЄС у Брюсселі мав вирішити дуже складну проблему — знайти механізм передачі Україні "репараційного кредиту" коштом заморожених в Європі російських грошей. У підсумку кредит Київ отримав, але менший і з інших джерел…Або гроші зараз, або кров завтра. Які баталії передували саміту у БрюсселіНа засідання у Брюсселі члени Євросоюзу виходили без спільного рішення. Бельгія вперто блокувала "репараційний кредит", остерігаючись помсти Кремля. TrueUA пояснював причину страхів бельгійського прем’єра Барта Де Вевера. Історія взаємин західної цивілізації з Москвою знала періоди ворожнечі та "перезавантажень", всі вони виявилися провальними, проте Європа та США знов і знов наступали на ті ж граблі. Приміром, як нині, коли американська адміністрація прагне налагодити економічне співробітництво з росіянами й для цього тисне на Україну. У періоди "перезавантажень" Кремль може спробувати відсудити свої гроші, а Бельгія виявиться крайньою.Процитуємо Валері Урбен, голову міжнародного депозитарію Euroclear, де розмішено найбільше російських коштів: "Якщо санкції знімуть, Росія будь-якої миті може постукати в наші двері й вимагати повернення. Хто поверне нам 140 мільярдів євро, щоби перерахувати їх їй?".У "мирній угоді", яку проштовхують США, до слова, йдеться саме про поступове скасування санкцій проти Росії.Але в ЄС позицію Бельгії вважають суперечливою. Вона вимагає необмежених фінансових гарантій, тоді як інші країни-члени вважають таку постановку питання "вбивцею угоди". Окрім варіанту "репараційного кредиту", в європейців був і другий — фінансування через бюджет ЄС. Кошти для України туди можуть надійти від бюджетних запозичень. Але противників цього також було багато, адже в Євросоюзі й так вистачає країн-боржників, а в такому випадку їхній борг ще більше зросте. Нагадаємо: спочатку йшлося про надання Україні 130 мільярдів доларів як "репараційний кредит".Нагадаємо: європейці ухвалили рішення про замороження російських грошей, доки Росія не виплатить репарації Україні. Оскільки вона цього не зробить, то розраховувалося, що заморожені кошти можна використати на потреби нашої країни. Проблема полягала в механізмах. От навколо них і тривала дуже жорстка дискусія."Ми ніколи не покинемо цю раду без остаточного рішення щодо забезпечення фінансових потреб України на 2026 і 2027 роки", — наголосив перед початком саміту глава Євроради Антоніу Кошта.А польський прем’єр Дональд Туск точно описав, що буде в разі провалу питання про фінансування допомоги Україні: перед лідерами Європейського союзу стоїть простий вибір — чи сьогодні ухвалити рішення про фінансову підтримку України на 2026-2027 роки, чи "кров завтра". До слова, прямо з саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський прилетів саме до Польщі.Та, окрім низки європейських країн (Бельгія, Угорщина, Словаччина, Італія, Болгарія, Мальта і Чехія), проти "репараційного кредиту" виявилися ще й США. Їх на саміті не було, проте невидима тінь американців відчувалася під час дискусій. Як зазначає Politico, з Білого дому тиснуть на окремі країни, щоб вони відмовилися від використання російських грошей для підтримки України. У тому числі тиснуть на Бельгію. Навіщо це Трампу? Причин може бути кілька. Перша: сварки між членами ЄС ослаблюють його єдність, і це грає на руку Вашингтона. TrueUA аналізував стратегічну безпекову доктрину США, в якій противником є не Росія, а Європа. Наявність в ЄС таких керівників урядів як Віктор Орбан, Роберт Фіцо, Андрей Бабіш — козир Трампа проти Європи.Друга причина: не виключено, що під час зустрічі на Алясці Трамп обіцяв Путіну добитися від європейців скасування антиросійських санкцій, але у нього нічого не вийшло. Тож він прагне врятувати хоча б кремлівські гроші.Третя причина: "репараційний кредит" — це прецедент у міжнародній політиці, коли одні країни заморожують та вилучають кошти іншої. Всі розуміють, що це покарання для агресора, проте американці можуть вважати, що так само вчинятимуть й інші.Четверта причина: у першому варіанті так званого "мирного плану" Трампа із 28 пунктів містилося дивне положення, за яким не Європа, а США розпоряджаються замороженими активами Росії. Тобто в американців тут був ще й шкурний інтерес.Пошук компромісу по-європейськи. Що відбувалося на саміті"Якщо зараз не буде європейського рішення, то всі слова про європейську солідарність, автономію та здатність Європи захищати глобальну справедливість не матимуть сенсу. Якщо цього не зробити зараз, росіяни — і не тільки вони — відчують, що Європу можна перемогти. Поразка — точно не те, що потрібно європейцям", — фактично це основний меседж, який Зеленський послав європейським партнерам у своєму виступі.Але його звернення вплинуло не на всіх. Дискусії затягнулися, то ж Антоніу Кошта змінив порядок обговорення питань. Спочатку лідери ЄС зосередилися на темі розширення Євросоюзу, потім перейшли до обговорення багаторічного бюджету ЄС до 2027 року. Водночас Урсула фон дер Ляєн та інші представники Єврокомісії намагалася схилити прем’єра Бельгії Де Вевера на свій бік. Це відбувалося на тлі прямих погроз російського Центробанку судитися з європейськими банками та бельгійським депозитарієм у разі передачі Україні заморожених російських грошей.Позитивне для нас рішення потрібне було ще й тому, що 20-21 грудня у Маямі поновляться переговори навколо мирного плану Трампа. Він поспішив закликати Київ "діяти швидко" в ухваленні рішень щодо війни, бо "Росія вже є". Очевидно, президент США мав на увазі, що кремлівські перемовники прибули до Флориди. Наша делегація в разі провалу з "репараційною позичкою" мала б суттєво послаблену переговорну позицію. На це дуже сподівалася Росія. У підсумку європейці рішення ухвалили, трохи не те, на яке Україна сподівалася, але це значно краще, аніж нічого.Бельгійці так і не поступилися, тому Євросоюз залучив другий варіант отримання коштів — залучить борг на ринках під гарантії європейського бюджету. Таким чином на потреби України перерахують 90 мільярдів євро, що менше очікуваної суми, проте цей кредит — безвідсотковий. Водночас Євросоюз продовжить утримувати російські активи замороженими, доки РФ не виплатить нам репарації. Якщо ж вона цього не зробить, Україна зможе використати ці гроші для погашення кредиту."Ми можемо скористатися перевіреними європейськими інструментами та негайно надати підтримку Україні, без подальших затримок", — підсумував рішення канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.Три країни ЄС — Угорщина, Словаччина і Чехія — не підтримали й це рішення. Тобто одночасна ставка Трампа і Путіна на своїх "троянських коней" в Європі не спрацювала. Ці країни не братимуть участь у фінансуванні гарантій, але вони не змогли заблокувати надання Україні позички. І це — основне.Отже, у складних дискусіях європейці знайшли "соломонове рішення" — виконали взяту на себе обіцянку, обійшовши точки розколу. Якщо європейці швидко залучать практичні механізми реалізації своєї ухвали, кошти Україна отримає ближче до березня. Проте після емоційно складного засідання в Брюсселі на нас очікує емоційно складне засідання в Маямі. Результати якого можуть виявитися менш обнадійливими, аніж отримані сьогодні в бельгійській столиці..

Рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі.Про це свідчать висновки, ухвалені під час засідання Європейської ради з питання фінансування України."Для забезпечення необхідної фінансової підтримки України з другого кварталу 2026 року, включно з її військовими потребами, Європейська Рада погоджується надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки на основі запозичень ЄС на ринках капіталу, підкріплених бюджетним резервом ЄС. Завдяки посиленій співпраці (стаття 20 Угоди про ЄС) щодо інструменту, що базується на статті 212 (Додаткової Угоди про ЄС), будь-яка мобілізація ресурсів бюджету як гарантія цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов'язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини", — йдеться в документі.У висновках пояснюється, що цей кредит Україна погасить лише після отримання репарацій."До того часу ці активи залишатимуться знерухомленими, ЄС залишає за собою право використовувати їх для погашення позики у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права", — наголосили лідери Євросоюзу.Європейська рада також зазначила, що, згідно з попередніми висновками, "активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй шкоду, завдану її війною". "Європейський Союз, враховуючи безпрецедентну ситуацію, ухвалив на підставі статті 122 Договору про ЄС виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані надзвичайні заходи, що знерухомлюють такі активи на стійкішій основі", — йдеться в документі.Крім того, Європейська рада закликала Раду ЄС і Європарламент продовжити роботу над технічними та правовими аспектами інструментів, що встановлюють репараційний кредит на основі залишків готівки, пов'язаних з іммобілізованими активами Росії.У висновках також йдеться про те, що Європейська рада наголошує на важливості таких елементів стосовно позики, яку нададуть Україні:зміцнення європейської й української оборонної промисловості;подальше дотримання Україною верховенства права, включно з боротьбою з корупцією;специфічний характер політики безпеки й оборони деяких держав-членів та інтереси безпеки й оборони всіх держав-членів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

У п’ятницю, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський перебуває з офіційним візитом у Польщі. У програмі поїздки зустріч із польським колегою Каролем Навроцьким та іншими представниками влади сусідньої країни.Про це TrueUA повідомили в Офісі президента України. Зокрема, на 11:00 заплановані переговори двох президентів — Зеленського та Навроцького."Ми повинні підтримувати Україну, і ми це робимо. Водночас ми повинні — і я вірю, що мені це вдасться, — забезпечити, щоб Україна ставилася до Польщі як до партнера", — заявив напередодні зустріч польський президент.Аналітики зазначили, що слова Навроцького сигналізують про потенційно напружені перемовини із Зеленським — його першу офіційну зустріч з президентом України з моменту вступу на посаду в серпні.На 12:55 запланована спільна прес-конференція Володимира Зеленського та Кароля Навроцького. Після цього президент України візьме участь у церемонії покладання вінку до могили невідомого солдата.На 13:10 передбачено зустріч Володимира Зеленського з маршалком Сейму Польщі Влодзімежем Чажастим. Далі український лідер зустрінеться з маршалком Сенату Малгожатою Кідавою-Блонською.А згодом, о 16:45, відбудуться перемовини Зеленського з головою Ради міністрів Польщі Дональдом Туском на ґанку будівлі Ради міністрів. Анонсованої раніше спільної прес-конференції з Туском не відбудеться.Попередній контекст:Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Як відомо, від часу вступу Навроцького на посаду в серпні 2025 року президенти двох країн не зустрічалися особисто, обмежившись телефонними розмовами.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Зеленський декілька разів заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва.Нагадаємо, польський президент Кароль Навроцький нещодавно заявив, що прагне перезавантаження зв'язків з Україною на новій основі. Попри підтримку Києва у війні проти Росії, Варшава має певні застереження..

Кремлівський диктатор Володимир Путін і начальник Генерального штабу збройних сил Росії Валерій Герасимов продовжують публічно демонструвати свою відданість досягненню початкових воєнних цілей. При цьому вони перебільшують російські здобутки на полі бою.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Зокрема, Путін заявив під час церемонії вручення медалей російським військовослужбовцям, що Росія досягне всіх своїх цілей, і стверджував, що російські війська захопили "стратегічно важливі населені пункти", що відкриває можливості для подальших наступів."Такі заяви узгоджуються з його іншими нещодавніми висловлюваннями, що свідчать про відданість максималістським воєнним цілям 2022 року. Тож він не буде задоволений мирною угодою, заснованою на запропонованому США 28-пунктному плані", — констатували експерти.Вони уточнили, що Путін продовжував перебільшувати успіхи Росії, стверджуючи, що російські війська захопили Сіверськ. ISW отримав докази, що дозволяють оцінити, що захоплено близько 77 відсотків Сіверська.Герасимов також заявив 18 грудня під час брифінгу для іноземних військових аташе, що російські війська захопили Куп'янськ і контролюють 50 відсотків Костянтинівки. ISW не спостерігав доказів чи навіть заяв про російське просування в Костянтинівці, близьких до цифри Герасимова. Російські війська захопили лише 1,6 відсотка Костянтинівки, зберігаючи при цьому присутність лише в межах п'яти відсотків міста.Герасимов також стверджував, що російські війська захопили понад 6 300 квадратних кілометрів 2025 року. За оцінками ISW, захоплено близько 4 700 квадратних кілометрів 2025 року."Перебільшені заяви фактично демонструють повільні темпи російського просування та підривають постійні зусилля Кремля у когнітивній війні, спрямовані на зображення перемоги Росії на полі бою в Україні та краху української оборони як неминучого", — наголосили в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWПрезидент України Володимир Зеленський продовжує сигналізувати про свою відданість компромісу в переговорах, тоді як високопоставлені кремлівські чиновники публічно та прямо відкидають важливі пункти мирного плану, який зараз обговорюється.Троє російських прикордонників ненадовго перетнули територію Естонії 17 грудня.Українські війська нещодавно просунулися поблизу Сіверська та Покровська. Російські війська активізувалися поблизу Гуляйполя та в тактичному районі Костянтинівка — Дружківка.Нагадаємо, що, за інформацією Генштабу ЗСУ, за минулу добу на різних ділянках фронту зафіксовано 193 бойових зіткнення. Українські захисники стійко стримують натиск окупантів, завдаючи ворогу значних втрат..