Політика

Прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну оголосив про свою відставку. Він наголосив, що більше не може виконувати обов’язки глави уряду відповідно до власних принципів і переконань.Відповідну заяву він оприлюднив 3 липня у своїх соціальних мережах."Я прийняв пропозицію бути прем’єром з великою відповідальністю і твердим переконанням, що я зможу посприяти змінам на краще. У той момент, коли я зрозумів, що далі не зможу виконувати свою роль згідно з моїми принципами й переконаннями, я вирішив йти", — написав він.Політик також подякував членам уряду за спільну роботу та підтримку протягом часу перебування на посаді. Водночас Мунтяну наголосив, що й надалі працюватиме на благо країни незалежно від того, яку посаду обійматиме в майбутньому."Я продовжу служити моїй країні, незалежно від того, на якій посаді я буду, незалежно від того, де проживатиму і якими будуть мої обов’язки, чи це буде державний, чи приватний сектор", — зазначив він.Наразі офіційної інформації про кандидатуру нового очільника уряду Молдови не оприлюднено.Нагадаємо, 27 червня багаторічний лідер Сербії Александар Вучич оголосив про намір достроково піти у відставку та розпустити парламент задля проведення нових виборів. Рішення ухвалене після масштабних протестів, спровокованих смертельною трагедією на вокзалі в Нові-Сад..

У вівторок, 7 липня, Європейський парламент обговорить доповідь щодо прогресу України на шляху до членства в Європейському Союзі. Польські євродепутати подали до документа правки, які стосуються Волинської трагедії та діяльності Української повстанської армії.Про це повідомляє RMF24 із посиланням на власні джерела.За даними видання, до звіту про Україну загалом подали понад 400 поправок. Частина з них стосується історичних питань у польсько-українських відносинах, зокрема Волині, УПА та рішення президента України Володимира Зеленського про присвоєння одному з підрозділів Сил оборони назви "імені Героїв УПА".Партія "Право і справедливість" подала чотири поправки. В одній із них пропонують зафіксувати, що Українська повстанська армія є організацією, яка, на думку авторів правки, посилалася на нацистську ідеологію та несе відповідальність за масові злочини проти цивільного населення.Інші поправки передбачають заклик до України засудити ідеологію, символіку та діяльність УПА, а також провести ексгумацію і забезпечити гідне поховання жертв. Польські євродепутати також хочуть внести до документа положення про відповідальність УПА за злочин геноциду проти польського народу.Окрема правка стосується засудження героїзації в Україні осіб, пов’язаних з УПА, зокрема Степана Бандери. Також польські політики порушили питання демонстрації символіки УПА українськими біженцями у країнах ЄС.Правку підготувала і Європейська народна партіяАльтернативну поправку також підготували представники Європейської народної партії. Її авторами стали євродепутат від польської "Громадянської коаліції" Анджей Галіцький та доповідач щодо України Міхаель Галер.За інформацією RMF24, цю поправку планують включити до пункту про процес вступу України до ЄС. Так, питання Волині може бути безпосередньо пов’язане з оцінкою європейського шляху Києва.У тексті правки автори висловлюють жаль через рішення Зеленського присвоїти одному з українських підрозділів назву "імені Героїв УПА". Вони вважають, що цей крок ігнорує польську історичну чутливість і біль родин жертв Волинської трагедії.Галіцький заявив RMF24, що героїзація винуватців злочинів проти цивільного населення, на його думку, суперечить європейським цінностям. Він також наголосив, що Польща підтримує Україну у війні з Росією, однак очікує поваги до важливих для поляків історичних питань. Водночас співрозмовники RMF24 припускають, що дискусія щодо звіту про прогрес України може частково перетворитися на дебати про Волинську трагедію.Що передувалоКароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла через суперечку навколо присвоєння одному з українських військових підрозділів назви "Герої УПА".Після цього Зеленський заявив, що повертає нагороду президентові Польщі. Він наголосив, що Україна вдячна польському народові за підтримку та залишається відкритою до діалогу щодо складних сторінок спільної історії.Свої польські нагороди також вирішили повернути колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Від інших польських відзнак відмовилися керівник Офісу президента Кирило Буданов і міністр закордонних справ Андрій Сибіга.Додамо, на думку польського міністра-координатора спеціальних служб Томаша Семоняка, Росія може скористатися напруженістю у відносинах між Україною та Польщею для здійснення зловмисних дій. Їх варто очікувати вже найближчим часом..

У суботу, 4 липня, в Тегерані розпочнеться публічна церемонія прощання з колишнім верховним лідером Ірану аятолою Алі Хаменеї. На похорон очікують високопосадовців із союзних країн, зокрема представників Китаю, Росії та Пакистану.Про це повідомляє CNN. За даними Міністерства закордонних справ Китаю, Пекін на церемонії представлятиме заступник голови постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Хе Вей. Російську делегацію очолить заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв.Також участь у церемонії підтвердив прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф. Він є одним із посередників у спробах зупинити конфлікт між Іраном, США та Ізраїлем.За повідомленнями іранських медіа, до Тегерана також мають приїхати віцепрезидент Туреччини Джевдет Їлмаз, а також президенти Грузії й Таджикистану.Очікується, що на публічну церемонію прощання в іранській столиці зберуться мільйони людей. Іранська влада готується до масштабних жалобних заходів і посилених безпекових заходів.Що відомо про церемоніюНа сторінці Хаменеї в X уже оприлюднили перше фото труни з тілом колишнього верховного лідера Ірану. На знімку видно труну в невеликій кімнаті, прикрашеній іранським прапором. Труну накрили червоним прапором із білим написом. За даними іранського уряду, це прапор з усипальниці імама Хусейна — онука пророка Мухаммеда та однієї з найважливіших постатей для шиїтів.امشب؛ پرچم مقدس حرم حضرت اباعبدالله الحسین علیه‌السلام بر روی پیکر مطهر مقتدای آزادگان، رهبر عزیز و شهید ایران pic.twitter.com/fASKTvvHoX— KHAMENEI.IR | فارسی (@Khamenei_fa) July 3, 2026В Ірані цей прапор називають символом опору, самопожертви та відданості істині. Також у соцмережах поширюють відео з Тегерана, де люди збираються на вулицях напередодні похорону Хаменеї.امشب پیکر امام شهید و رهبر مستضعفان جهان در جوار مقتل و محل شهادتش به جمع ملت انقلابی ایران پیوست pic.twitter.com/n921XAU9ql— KHAMENEI.IR | فارسی (@Khamenei_fa) July 2, 2026Нагадаємо, 1 липня представники США та Ірану провели окремі зустрічі з катарськими й пакистанськими посередниками в Досі. За даними Катару, переговори дали позитивний результат, а сторони погодилися продовжити діалог після похорону колишнього верховного лідера Ірану Алі Хаменеї..

Британське видання The Guardian опублікувало дослідження про причини зростання популярності ультраправих в Європі. З огляду, що ці політсили переважно ще й проросійські, їхній підйом — погана новина для України.Реалії Європи: чверть виборців голосує за ультраправих Дослідження в межах проєкту PopuList показує, що майже кожен четвертий виборець у Європі зараз голосує за ультраправі партії, і ця частка зросла майже вп'ятеро з середини 1990-х років і особливо різко — за останні три роки. Під партіями з такою ідеологією автори проєкту розуміють політичні сили, які сповідують авторитаризм і нативізм. Останнє — це віра в те, що країна повинна бути населена виключно членами корінної групи. Нативісти загалом вороже ставляться до немісцевих, убачаючи в них загрозу.Аналіз, який проводився 150 політологами, встановив, що загалом майже 30% європейців голосують за антиістеблішментські партії — як за крайніх правих, так і за крайніх лівих. Політологи наголошують на успіхах австрійської Партії свободи (FPÖ), підтримка якої зросла з 16% до 29% на виборах 2024 року, французького Національного об'єднання (RN) — зростання з 19% до 37%, партії Chega в Португалії — зростання з 7% до 18%.Оскільки видання британське, згадали і про шалений успіх Reform UK — раніше TrueUA аналізував причини та наслідки підйому популярності партії Найджела Фараджа. Зокрема, одним із наслідків стала відставка проукраїнського прем’єр-міністра Кіра Стармера. У 2019-му ультраправі в Британії мали підтримку 2%, у 2024-му вже 14%, а на травневих місцевих виборах здобули найбільше місць у місцевих радах, посунувши традиційні Лейбористську та Консервативну партії. Автори дослідження окремо виділили "Альтернативу для Німеччини" (AfD). Торік на парламентських виборах ця партія подвоїла результат з 10% до 21%, вперше зайнявши друге місце в країні. Додамо: протягом останнього часу ця політсила б’є свої ж рекорди з популярності. Так, згідно з опитуванням інституту Insa, у квітні AfD мала підтримку 28% опитаних, у травні піднялася ще на один пункт, а у червні зберегла ті ж 29%, але рекордно на 9 відсоткових пунктів випередила правлячу коаліцію партій ХДС/ХСС канцлера Фрідріха Мерца.Наступного тижня в Ерфурті (Східна Німеччина) відбудеться з’їзд "альтернативників". За повідомленням видання Politico, німецька поліція готується до масових заворушень, пов’язаних із цією подією. Очікується, що на неї прибуде понад 50 тисяч демонстрантів, зокрема й ліві радикали, здатні спровокувати побоїще. Видання зазначає, що у вересні в "Альтернативи для Німеччини" є значні шанси отримати більшість голосів у східних землях Саксонія-Ангальт і Мекленбург-Передня Померанія. Поліція Тюрінгії, на цій землі розташована Ерфурт, підтвердила, що очікує спроби блокування під’їздів до виставкового центру, де відбуватиметься зліт ультраправих. Правоохоронці також заявляють про мобілізацію протестувальників через лівацькі мережеві платформи, учасники яких виступають за масову громадянську непокору. Дати відсіч "Альтернативі…" закликають й активістів із інших країн, зокрема, з Італії та Франції. Нагадаємо: в Німеччині набирає підтримки ініціатива заборони AfD через суд.Аліс Вайдель, лідерка цієї партії, переконує, що її політсила — не неонацистська, а ще заперечує російський слід в її діяльності. Але факти свідчать про інше. 12 квітня фракція "Альтернативи…" у Бундестагу ухвалила заяву, в якій обіцяє німцям відновити російський газопровід "Північний потік", серйозно ушкоджений вибухами у 2022 році. А в травні депутат Бундестагу від AfD Ляйф-Ерік Гольм виступив проти передачі Україні виведеної з експлуатації газової електростанції в місті Любміні, мотивуючи тим, що після завершення війни в Україні Німеччина нормалізує відносини з Росією і знову куплятиме російський газ. Тобто очевидним для всіх є те, що ця партія лобіює інтереси Москви.Конспірологія, соцмережі, ідеалізація минулого: на чому спекулюють ультраправіНідерландський політолог Маттіс Рудуйн, коментуючи результати дослідження, звернув увагу на причини популярності ультраправих. Він вказує, що це не раптове явище, просто зараз воно прискорилося. Один із ключових факторів прихильності до радикальних правих — критична оцінка європейцями міграційної політики своїх урядів. Другий фактор — нормалізація ультраправих партій.Ще зовсім недавно вони перебували на маргінальних позиціях, але завдяки ЗМІ й соціальним мережам змогли масштабувати свої ідеї в інформаційному просторі. Тут варто додати важливий штрих — такого роду партії широко ретранслюють різного роду теорії змов, розраховані на людей із низьким рівнем критичного мислення. Конспірологія дає можливість простих пояснень складних проблем.Ультраправі партії, зазначає політолог Рудуйн, "дуже хороші оповідачі", вони знають, як сформулювати послання до виборців, спрямовують ці послання проти конкретних груп — нація проти іммігрантів, суддів, "пробудженої еліти". Це гарно перемішується із ідеалізацією минулого, в якому було краще. Тобто, стверджує Рудуйн, ультраправі "професіоналізувалися" у своїх наративах.Погоджуючись із названими причинами росту популярності таких політиків, є сенс додати ще кілька.Наприклад, крайні праві найбільш популярні в тих країнах Європи, які колись входили до так званого "соцтабору". Навіть німецька AfD дуже популярна на східних землях, у колишній НДР, а от у західних землях її рейтинги скромні.Протягом минулого та цього років помітні перемоги праві сили отримали у Польщі, де їхнім активом є президент Кароль Навроцький (він радше консервативний політик, проте за своїми ідеями  близький до антиукраїнських "конфедератів").У Чехії урядом керує правий популіст Андрей Бабіш, у проурядову коаліцію входять радикали з партії "Свобода і пряма дія" на чолі з Томіо Окамурою.У Румунії якимось дивом президентські вибори виграв ліберал Нікушор Дан, хоча після першого туру лідирував ультраправий проросійський політик Джордже Сіміон.Значну популярність мають ультраправі у Словаччині, в Угорщині. Хоча Віктор Орбан та його Fіdes у квітні з тріском програли вибори, вони нікуди з політичної сцени не поділися. Враховуючи, що йдеться про сусідні з нами країни, підйом ультраправих там — значний виклик для України.Ці політсили заважатимуть нашій євроінтеграції. На прикладі скандалу з орденом Білого орла, зчиненого президентом Навроцьким, добре видно, як спекуляції на історичних травмах негативно впливають на рівень підтримки населенням нашого членства в Євросоюзі.Щодо країн Старої Європи, там противагою ультраправим є ліві партії, часто також популістського складу, проте вони мають традиційну значну підтримку серед виборців. Автори проєкту PopuList згадали про поразку в Нідерландах Партії свободи Герта Вілдерса (PVV), коли вона втратила майже третину своїх місць і фінішувала другою на виборах, пропустивши вперед ліволіберальну партію D66 на чолі з 38-річним Робом Єттеном.Проте є інші приклади. Нещодавно в Італії генерал Роберто Ванначчіні створив партію Futuro Nazionale, яка за проголошеними лозунгами займе дуже крайню праву нішу і на найближчих виборах має значні шанси отримати свою фракцію в парламенті. Не варто забувати й про фактор Дональда Трампа — в його оточенні вистачає діячів, які активно підтримують євроскептиків та ізоляціоністів. Утім, на відміну від минулого року, цього європейські політики намагаються дистанціюватися від непопулярного в Європі президента США. Як зазначає видання Politico, особливо показовою стала поразка Орбана, якого приїхав підтримати віцепрезидент Джей Ді Венс, та сварка Трампа з ідеологічною колежанкою прем’єркою Італії Джорджею Мелоні. Автори публікації звернули увагу, що французький ультраправий Жордан Барделла в недавньому інтерв’ю назвав поведінку Трампа "непередбачуваною". Ще трохи — й європейські праві оголосять американського лідера ворогом Європи.Оскільки тренд на правих популістів набирає силу, Україні на часі розробити та втілювати превентивні кроки. Від налагодження стосунків із тими, з ким можна вести діалог (свого часу президент Володимир Зеленський зустрічався з Гертом Вілдерсом, після чого цей нідерландський політик припинив ганити Україну), до ефективної роботи з підриву авторитету тих, із ким діалог в принципі неможливий. Тут прикладом може слугувати поведінка українських офіційних осіб щодо Орбана. Ле Пен, Вейдель, Барделла, Бабіш, Окамура, Навроцький, Менцен, Браун та їм подібні ніколи не полюблять Україну, тож важливо зробити все, щоб вони бодай остерігалися їй шкодити..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп зберігає оптимістичні очікування щодо можливості досягнення мирної угоди між Україною та Росією, попри чергову масовану атаку агресора на Київ.Про це пише "Суспільне", посилаючись на заяву представника адміністрації США, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності. За словами американського посадовця, Трамп прагне якнайшвидшого завершення війни."Президент Трамп має гуманітарне серце і хоче, щоб ця війна завершилася, аби припинилися безглузді вбивства. Лідер США і його команда дуже наполегливо працювали над тим, щоб покласти край війні між Росією та Україною, і він залишається оптимістом щодо того, що зрештою нам вдасться досягти мирної угоди", — зазначив співрозмовник.Ця гучна заява пролунала після нічної комбінованої атаки Росії на Київ із застосуванням ракет і дронів. У Білому домі не уточнили, які саме кроки адміністрація президента планує зробити найближчим часом для просування мирного процесу, однак наголосили, що Трамп та його команда продовжують працювати над "досягненням мирного врегулювання" між сторонами.Раніше деякі ЗМІ повідомляли про позицію американської адміністрації, яка вважає, що Україна може діяти жорсткіше, аби змусити Росію сісти за стіл переговорів. Києву начебто вдалося заручитися підтримкою президента Дональда Трампа.Нагадаємо, нещодавно президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що український лідер Володимир Зеленський "досить добре справляється" у війні з Росією та утримує свої позиції.Читайте також: "Політичні гойдалки" Трампа: чому президент США знову став на бік України.

Після масованого російського обстрілу ключовим пріоритетом для України та її партнерів залишається посилення протиповітряної оборони, зокрема розвиток власного виробництва антибалістичних засобів.Під час вечірнього відеозвернення президент Володимир Зеленський заявив, що "Росія не має вже жодного іншого аргументу на користь своєї війни, крім своєї балістики". "Путін і надалі збирається "перемагати" житлові будинки, щоб не закінчувати цю війну. І впоратися із цим можна і достатнім постачанням антибалістики, і значно швидшою роботою для створення своєї антибалістики в Європі", — наголосив гарант.Зеленський зазначив, що напередодні саміту НАТО ключовим результатом має стати посилення ППО, адже Європа повинна мати достатні спроможності для захисту від усіх типів загроз, зокрема російської балістики."Зараз, днями, буде саміт НАТО, інші формати, саме це має стати одним із ключових результатів — ППО. Якщо, звісно, НАТО ще щось значить для союзників. Європа повинна мати власну достатню спроможність захищатися від усіх типів загроз, в тому числі і цієї — від російської балістики. Вже довго триває розмова з американською адміністрацією про ліцензії на виробництво Patriot", — зауважив він.Окремо Зеленський наголосив, що для надійного захисту життів необхідно розвивати власне виробництво систем ППО в Європі — як в Україні, так і спільно з партнерами. За його словами, це також могло б посилити можливості США у спільних операціях."Дуже розраховуємо на позитивну відповідь президента США Дональда Трампа для захисту життів", — додав український лідер.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Україна разом із партнерами в Європі реалізує проєкт зі створення власної інтегрованої системи протиповітряної оборони, яку вже називають умовним "європейським Patriot".Також раніше Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів..

У середу, 1 липня, представники США та Ірану провели окремі зустрічі з катарськими й пакистанськими посередниками в Досі. За даними Катару, переговори дали позитивний результат, а сторони погодилися продовжити діалог після похорону колишнього верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.Про це повідомляє Euronews. Речник Міністерства закордонних справ Катару Маджед аль-Ансарі заявив, що наступну зустріч планують провести якнайшвидше після похоронної церемонії Хаменеї. Вона має розпочатися у суботу, 4 липня, в Тегерані.У переговорах брали участь спеціальний представник США з питань Близького Сходу Стів Віткофф, зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер та головний перемовник Ірану Казем Гарібабаді.Сторони намагаються узгодити деталі тимчасової морської угоди, яка має відкрити шлях до остаточного договору на рівні лідерів. Водночас ключовими суперечностями залишаються статус Ормузької протоки та ситуація в Лівані.Чому Ормузька протока стала головною темою переговорівНапруження навколо Ормузької протоки посилилося на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану, яка розпочалася 28 лютого. Тегеран використовує можливість впливати на рух суден через протоку як один із головних важелів тиску.Ормузька протока має стратегічне значення для світової торгівлі. У мирний час через неї проходила приблизно п’ята частина світових постачань нафти й природного газу.У межах проміжної домовленості США та Іран погодилися дозволити суднам проходити протокою без сплати зборів протягом 60 днів. Однак Тегеран наполягає, що має контролювати маршрути суден і надалі стягувати плату за прохід.США та низка арабських держав Перської затоки виступають проти таких зборів. Спроба Оману та однієї з установ ООН запустити новий маршрут поблизу оманського узбережжя вже спричинила нове загострення в регіоні.У середу, 1 липня, іранське державне телебачення повідомило, що в Ормузькій протоці сіло на мілину іноземне контейнерне судно, яке нібито прямувало неузгодженим маршрутом. Повідомлення, ймовірно, мало підкреслити позицію Тегерана щодо контролю над цим водним шляхом.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Іран готується до масштабного державного похорону колишнього верховного лідера Алі Хаменеї, який загинув 28 лютого внаслідок ударів США та Ізраїлю. Церемонії триватимуть кілька днів і пройдуть на тлі посилених заходів безпеки та переговорів між Вашингтоном і Тегераном..

Українські далекобійні удари по енергетичній інфраструктурі Росії посилили проблеми з пальним у більшості російських регіонів. За оцінкою Politico, війна, яку Кремль роками намагався віддалити від пересічних росіян, дедалі відчутніше впливає на їхнє повсякденне життя.За даними видання, впродовж майже чотирьох років президенту Росії Володимиру Путіну вдавалося частково стримувати економічні наслідки війни для населення. Однак останні атаки України по ключових енергетичних об’єктах змінили ситуацію.Politico пише, що ракетні та безпілотні удари по російській інфраструктурі перетворили війну з відносно віддаленої проблеми на гостру паливну кризу. Тепер її наслідки відчувають мільйони людей і бізнес у Росії.Проблеми з постачанням пального фіксують у двох третинах із 83 регіонів Росії. Особливо складна ситуація склалася в окупованому Криму, де місцева влада оголосила надзвичайний стан і заборонила продаж палива.Водночас масштаби збитків Кремль намагається приховати. Росія внесла внутрішні ціни на пальне до переліку економічних даних, які більше не публікує.Попри це, ситуація помітна самим росіянам. У соцмережах поширюють відео з чергами на заправках, конфліктами між водіями та панікою через нестачу бензину.Чому Росії складно швидко відновити постачання пальногоУкраїна цілеспрямовано б’є по нафтопереробних установках, які Росія не може швидко відремонтувати або замінити власними силами. Саме тому, за оцінкою експертів, дефіцит пального може затягнутися.Аналітик Інституту Карнегі Сергій Вакуленко зазначив, що доступність бензину в Росії тепер залежить від змагання між українськими безпілотниками та російськими ремонтними бригадами. Якщо частота атак збережеться, а збитки після кожного удару зростатимуть, перевага може перейти до Києва:"Кількість бензину, доступного в Росії на даний момент, визначається гонкою між українськими безпілотниками та російськими ремонтними бригадами. Якщо частота українських атак збережеться, а збитки від кожної атаки зростатимуть, то перевага перейде до Києва. Саме це ми зараз і спостерігаємо".Politico наголошує, що навіть там, де пальне ще є, проблема не зникає через зростання цін. Подорожчання бензину зазвичай впливає на загальну інфляцію, а Центральний банк Росії вже попередив, що нинішній стрибок цін може мати триваліші наслідки, ніж раніше.На цьому тлі глава найбільшого російського роздрібного банку "Сбербанк" Герман Греф заявив, що росіян найбільше турбує якнайшвидше припинення бойових дій.За словами аналітика Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки Яніса Клюге, військові та секретні видатки Росії вже становлять майже половину всіх державних витрат. Водночас ліквідні активи Фонду національного добробуту скоротилися з близько 7% валового внутрішнього продукту на початку 2022 року до 1,7% станом на квітень.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський окреслив стратегію, спрямовану на те, щоб змусити Росію припинити війну. Йдеться про посилення міжнародного тиску, санкцій та військово-економічних обмежень.Читайте також: Супутникові знімки розкрили наслідки удару по заводу "Титан-Барикади" у Росії.

Італія виділить Україні 1 мільйон євро на проєкти у сфері кібербезпеки. Кошти будуть надані протягом наступних шести місяців.Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації України."Із 1 липня Італія переймає у Великої Британії лідерство в Талліннському механізмі. Країна продовжить системну роботу, яку партнери розбудовують уже майже 3 роки. Протягом наступних пів року італійський уряд профінансує проєкти з кібербезпеки в Україні ще на 1 мільйон євро. Загальний внесок країни в ініціативу сягне 2 мільйони євро", — йдеться у повідомленні.У відомстві наголосили, що як нова країна—лідер Талліннського механізму, Італія планує поглибити цифрову співпрацю з Україною за такими напрямами:посилення кіберзахисту державних органів на національному та регіональному рівнях;захист об’єктів критичної інфраструктури;розвиток комплексної кіберстійкості;професійний розвиток українських фахівців з кібербезпеки.До того ж, як відзначили у міністерстві, Італія вже профінансувала два кіберпроєкти в Тернопільскій області майже на 900 тисяч євро: там модернізують інфраструктуру та створюють захищену мережу. Ще один проєкт з бюджетом понад 570 тисяч євро стартує на Одещині — розробка безпечної системи для регіонального інформаційно-аналітичного центру."Крім того, італійські партнери профінансували аналітичний огляд Національної системи кібербезпеки 2025 та підтримали молодіжну збірну України на змаганнях European Cybersecurity Challenge", — додали у міністерстві.Талліннський механізм заснували у грудні 2023 року для координації міжнародної допомоги у сфері кібербезпеки. До об’єднання входять 14 країн: Велика Британія, Данія, Естонія, Італія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, США, Фінляндія, Франція, Швеція та Чехія. ЄС, НАТО та Світовий банк працюють як офіційні спостерігачі. Країна — лідер ініціативи змінюється щопівроку. Співпрацю між українськими інституціями та міжнародними донорами координує команда Проєктного офісу (TMPO).Нагадаємо, 25 червня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки..

Станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Водночас проти приєднання України до Європейського Союзу висловилися 9% опитаних, ще 18% заявили, що не брали б участі в референдумі, а 3% не змогли визначитися зі своєю позицією. Щодо вступу до НАТО, проти виступають 10% респондентів. Ще близько 20% зазначили, що не голосували б на референдумі, а 6% не визначилися з відповіддю.Соціологи зазначають, що протягом останніх трьох років рівень підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції поступово знижувався, досягнувши найнижчих показників у квітні 2026 року. Однак уже в червні зафіксовано помітне зростання.Так, якщо в липні 2023 року вступ до ЄС підтримували 85% українців, у липні 2025 року — 75%, а в квітні 2026 року — 64%, то наприкінці червня цей показник зріс до 70%. Аналогічна тенденція спостерігається і щодо НАТО. У липні 2023 року вступ до Альянсу підтримували 83% респондентів, у липні 2025 року — 70%, а у квітні 2026 року цей показник опустився до 54%. У червні підтримка зросла до 63%."Якщо говорити про інформаційний фон у березні та квітні, то українці, імовірно, звернули увагу на відсутність єдиної позиції в НАТО і ЄС щодо війни в Ірані, критичні заяви представників США про спроможність НАТО, натяки на можливий вихід з альянсу тощо. Простіше кажучи, в українців могли посилитися сумніви щодо реальної спроможності НАТО й узагальненого Заходу в сфері безпеки. У червні 2026 інформаційно-емоційний фон уже зовсім інший, і настрій щодо вступу до ЄС і НАТО покращився. По-перше, зараз українці практично щодня бачать ефективні удари Сил оборони по російських цілях і суттєві успіхи на фронті. Це, безумовно, додає віри в загальні перспективи України, зокрема й геополітичні. По-друге, Європейський Союз офіційно почав переговори про вступ України і відкрив перший кластер переговорів щодо вступу України. Це суттєве просування. Також надходять й інші позитивні сигнали щодо військово-економічної підтримки України від союзників з G7, НАТО й інших партнерів", — наголосив експерт з досліджень і керівника відділу комунікацій Rating Group Гліб Кузьменко.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

Україна розраховує, що Польща та Угорщина підтримають відкриття переговорних кластерів щодо вступу у Європейський Союз.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час пресконференції з прем'єр-міністром Ірландії."Не зважаючи на Орбана і на все інше ми зробили все. Я сподіваюся, що (угорський прем'єр, — ред.) Петер Мадяр все це підтримує. Я сподіваюся так само, що польський уряд це підтримує. Я думаю, важливо визначити, що, коли ми всі маємо правила — не просто політичні емоції, а правила — ми маємо зробити те, що ми маємо зробити...Я думаю, важливо зрозуміти, що в інтересах всіх країн включити Україну в ЄС якомога скоріше", — сказав Зеленський.До того ж гарант прокоментував й непрості відносини Києва та Варшави. На його думку, необхідно зосередитись не на минулому, а на сьогоденні."Ми (з Польщею) сусіди. І у нас є певні труднощі в нашій історії. Але більшість країн в історії має труднощі в минулому. Однак, ми зараз живемо в сьогоденні, маємо агресію проти нас, і ми маємо бути одностайні зараз. Ми захищаємо ЄС, ми маємо думати про безпеку для нашого народу на майбутнє. І тому, я думаю, що на питання завжди можна знайти відповіді, якщо ми готові бути сильними сусідами, і якщо хочемо знайти ці відповіді. Я сподіваюся, що наші сусіди будуть підтримати нас", — заявив Зеленський.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

У середу, 1 липня, лідер України Володимир Зеленський провів координаційну розмову з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою та прем’єр-міністром Ірландії Міхалом Мартіном.Як повідомив гарант, під час зустрічі було скоординовано позиції щодо ключових рішень, які можуть бути ухвалені в період головування Ірландії в Раді Євросоюзу.  Сторони обговорили кроки які необхідні для якнайшвидшого просування України до повноправного членства в Європейському Союзі. Окрему увагу було приділено питанням подальшої підтримки України з боку європейських партнерів, а також посиленню санкційного тиску на Росію."Скоординувалися також щодо подальшої підтримки України та посилення санкційного тиску на Росію", — зазначив президент.Зеленський подякував Ірландії та іншим державам-членам ЄС за підтримку України та наголосив на важливості збереження єдності у протидії російській агресії.Нагадаємо, під час церемонії відкриття ірландського головування в Раді Євросоюзу президент України Володимир Зеленський окреслив стратегію, спрямовану на те, щоб змусити Росію припинити війну. Йдеться про посилення міжнародного тиску, санкцій та військово-економічних обмежень.Читайте також: Доленосні саміти літа: Зеленський розповів, що визначить подальший перебіг війни.

Уряд затвердив перший прозорий механізм експорту українського озброєння. Незмінним пріоритетом залишаються потреби Сил оборони України.Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров. За його словами, а Україні вперше створили чітку процедуру, яка встановлює єдині правила для держави, виробників і партнерів.Як працюватиме новий механізмЯк пояснив міністр, механіз працюватиме наступним чином:країни — партнери Drone Deal, з якими Україна має відповідні міжурядові домовленості, отримають можливість закуповувати українське озброєння, технології та працювати безпосередньо з українськими виробниками;запроваджується прозора процедура розгляду заявок на експорт від виробників. Її розглядатимуть у чітко визначений термін — до 30 днів. Механізм поширюється на передання озброєння та оборонних технологій вартістю від 15 млн грн;перелік держав-партнерів формуватиме МЗС, а список критичних товарів, які не можуть передаватися, — Міноборони разом з іншими уповноваженими органами;українські технології залишаються під захистом держави. Передавання відбуватиметься без відчуження прав інтелектуальної власності, а реекспорт або передання третім сторонам можливі лише за письмовою згодою України. Якщо продукцію, вироблену за українськими технологіями, експортуватимуть до третіх країн, 20% її вартості надходитиме до державного бюджету.Федоров зауважив, що експорт можливий лише за умови гарантованого забезпечення українського війська. Якщо держава має потребу в певному озброєнні, дозвіл може бути не наданий. Водночас виробник зможе експортувати продукцію, якщо гарантує одночасне виконання державного контракту та експортного замовлення."Український defense tech уже довів свою ефективність на полі бою. Наше завдання — створити умови, за яких українські виробники зможуть масштабувати виробництво, відкривати нові ринки та залучати міжнародні інвестиції, не втрачаючи пріоритету забезпечення Сил оборони. Відкриття експорту — це ще один крок до розвитку української оборонної промисловості та зміцнення економіки. Що сильнішими стають українські виробники, то більше сучасних технологій отримують Сили оборони", — резюмував він.Нагадаємо, раніше Федоров заявляв, що завдання Міністерства оборони України — побудувати найпрозорішу систему закупівель в світі. Це означає, що всі типи та види дронів закуповуватимуть через тендерні процедури.Додамо, наприкінці травня Михайло Федоров розповідав, що Міноборони законтрактувало рекордну кількість далекобійних артилерійських пострілів 155 міліметрів. Таким чином зекономило мільярди та купило військовим ще десятки тисяч боєприпасів..

Україна працює над укладанням прямих контрактів на закупівлю антибалістичних ракет PAC-3. Київ розраховує досягти відповідних домовленостей найближчим часом.Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров під час спільної пресконференції з міністром оборони Швеції Полом Йонсоном у Києві, передає "Інтерфакс-Україна"."Зараз ми працюємо над тим, щоб законтрактувати напряму закупівлю PАC-3, чого до цього ніколи не було. І я впевнений: нам вдасться це зробити в найближчий час", — розповів Федоров.Водночас посадовець зазначив, що Україна й надалі отримує ракети від американських партнерів, однак їхньої кількості недостатньо для повного забезпечення потреб системи протиповітряної оборони. Тому Україна має чіткий план щодо збільшення запасів ракет і працює над залученням нових держав, які раніше не передавали Києву ракети PAC-3."Ми якраз з міністром оборони Швеції вчора говорили разом з президентом про це. В нас є деякі неочевидні рішення, як це робити, як залучати інших партнерів, які до цього ніколи не надавали нам PАC-3. Ми над цим працюємо, 24/7. Наше завдання, щоб таких ракет було більше", — заявив міністр.Окремо Федоров нагадав про укладений за підтримки Німеччини контракт на постачання сотень ракет PAC-2 GEM-T, виконання якого розпочнеться наступного року. До того часу Україна прагне домовитися з окремими країнами про тимчасову передачу необхідних боєприпасів із подальшим їх поверненням після отримання нових партій.За словами міністра, робота із залучення ракет зі складів європейських держав є надзвичайно складною. Він зазначив, що Україні доводилося просити союзників передати навіть по одній-дві ракети, однак у підсумку вдалося зібрати кілька десятків, які допомогли відбивати російські повітряні атаки у лютому та березні.Очільник Міноборони додав, що наразі Україна працює одразу за двома напрямками: максимально залучає ракети PAC-2 і PAC-3 через контракти та домовленості з партнерами, а також продовжує розробку власної антибалістичної ракети."Деталі, конкретні цифри не можу розкривати, щоб не давати нашому ворогу додаткову інформацію. Але скажу так, дуже важкий трек з максимальним залученням нашого президента, який також щодня робить певні дії для того, щоб у нас були додаткові ракети", — наголосив він.Нагадаємо, раніше Федоров заявляв, що завдання Міністерства оборони України — побудувати найпрозорішу систему закупівель в світі. Це означає, що всі типи та види дронів закуповуватимуть через тендерні процедури.Додамо, наприкінці травня Михайло Федоров розповідав, що Міноборони законтрактувало рекордну кількість далекобійних артилерійських пострілів 155 міліметрів. Таким чином зекономило мільярди та купило військовим ще десятки тисяч боєприпасів..

У середу, 1 липня, президент Володимир Зеленський прибув із візитом до Ірландії. У гаранта запланована низка зустрічей.Про це український лідер повідомив на своїй сторінці у Telegram."Прибув в Ірландію. Візьму участь у церемонії відкриття головування Ірландії в Раді Європейського Союзу", — зазначив президент.Також гарант зустрінеться із прем’єр-міністром Мікхолом Мартіном та президентом Європейської ради Антоніу Коштою.Зеленський наголосив, що Україна щодня доводить свою готовність бути рівноправною частиною європейської спільноти. Він висловив сподівання, що під час головування Ірландії в Раді ЄС вдасться досягти відчутного прогресу на шляху до членства України в Європейському Союзі та відкрити всі переговорні кластери.Нагадаємо, 26 червня, президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини із лідером Латвії Едгарсом Рінкевичсом.Читайте також: Доленосні саміти літа: Зеленський розповів, що визначить подальший перебіг війни.