Політика

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп зберігає оптимістичні очікування щодо можливості досягнення мирної угоди між Україною та Росією, попри чергову масовану атаку агресора на Київ.Про це пише "Суспільне", посилаючись на заяву представника адміністрації США, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності. За словами американського посадовця, Трамп прагне якнайшвидшого завершення війни."Президент Трамп має гуманітарне серце і хоче, щоб ця війна завершилася, аби припинилися безглузді вбивства. Лідер США і його команда дуже наполегливо працювали над тим, щоб покласти край війні між Росією та Україною, і він залишається оптимістом щодо того, що зрештою нам вдасться досягти мирної угоди", — зазначив співрозмовник.Ця гучна заява пролунала після нічної комбінованої атаки Росії на Київ із застосуванням ракет і дронів. У Білому домі не уточнили, які саме кроки адміністрація президента планує зробити найближчим часом для просування мирного процесу, однак наголосили, що Трамп та його команда продовжують працювати над "досягненням мирного врегулювання" між сторонами.Раніше деякі ЗМІ повідомляли про позицію американської адміністрації, яка вважає, що Україна може діяти жорсткіше, аби змусити Росію сісти за стіл переговорів. Києву начебто вдалося заручитися підтримкою президента Дональда Трампа.Нагадаємо, нещодавно президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що український лідер Володимир Зеленський "досить добре справляється" у війні з Росією та утримує свої позиції.Читайте також: "Політичні гойдалки" Трампа: чому президент США знову став на бік України.

Після масованого російського обстрілу ключовим пріоритетом для України та її партнерів залишається посилення протиповітряної оборони, зокрема розвиток власного виробництва антибалістичних засобів.Під час вечірнього відеозвернення президент Володимир Зеленський заявив, що "Росія не має вже жодного іншого аргументу на користь своєї війни, крім своєї балістики". "Путін і надалі збирається "перемагати" житлові будинки, щоб не закінчувати цю війну. І впоратися із цим можна і достатнім постачанням антибалістики, і значно швидшою роботою для створення своєї антибалістики в Європі", — наголосив гарант.Зеленський зазначив, що напередодні саміту НАТО ключовим результатом має стати посилення ППО, адже Європа повинна мати достатні спроможності для захисту від усіх типів загроз, зокрема російської балістики."Зараз, днями, буде саміт НАТО, інші формати, саме це має стати одним із ключових результатів — ППО. Якщо, звісно, НАТО ще щось значить для союзників. Європа повинна мати власну достатню спроможність захищатися від усіх типів загроз, в тому числі і цієї — від російської балістики. Вже довго триває розмова з американською адміністрацією про ліцензії на виробництво Patriot", — зауважив він.Окремо Зеленський наголосив, що для надійного захисту життів необхідно розвивати власне виробництво систем ППО в Європі — як в Україні, так і спільно з партнерами. За його словами, це також могло б посилити можливості США у спільних операціях."Дуже розраховуємо на позитивну відповідь президента США Дональда Трампа для захисту життів", — додав український лідер.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Україна разом із партнерами в Європі реалізує проєкт зі створення власної інтегрованої системи протиповітряної оборони, яку вже називають умовним "європейським Patriot".Також раніше Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів..

У середу, 1 липня, представники США та Ірану провели окремі зустрічі з катарськими й пакистанськими посередниками в Досі. За даними Катару, переговори дали позитивний результат, а сторони погодилися продовжити діалог після похорону колишнього верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.Про це повідомляє Euronews. Речник Міністерства закордонних справ Катару Маджед аль-Ансарі заявив, що наступну зустріч планують провести якнайшвидше після похоронної церемонії Хаменеї. Вона має розпочатися у суботу, 4 липня, в Тегерані.У переговорах брали участь спеціальний представник США з питань Близького Сходу Стів Віткофф, зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер та головний перемовник Ірану Казем Гарібабаді.Сторони намагаються узгодити деталі тимчасової морської угоди, яка має відкрити шлях до остаточного договору на рівні лідерів. Водночас ключовими суперечностями залишаються статус Ормузької протоки та ситуація в Лівані.Чому Ормузька протока стала головною темою переговорівНапруження навколо Ормузької протоки посилилося на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану, яка розпочалася 28 лютого. Тегеран використовує можливість впливати на рух суден через протоку як один із головних важелів тиску.Ормузька протока має стратегічне значення для світової торгівлі. У мирний час через неї проходила приблизно п’ята частина світових постачань нафти й природного газу.У межах проміжної домовленості США та Іран погодилися дозволити суднам проходити протокою без сплати зборів протягом 60 днів. Однак Тегеран наполягає, що має контролювати маршрути суден і надалі стягувати плату за прохід.США та низка арабських держав Перської затоки виступають проти таких зборів. Спроба Оману та однієї з установ ООН запустити новий маршрут поблизу оманського узбережжя вже спричинила нове загострення в регіоні.У середу, 1 липня, іранське державне телебачення повідомило, що в Ормузькій протоці сіло на мілину іноземне контейнерне судно, яке нібито прямувало неузгодженим маршрутом. Повідомлення, ймовірно, мало підкреслити позицію Тегерана щодо контролю над цим водним шляхом.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Іран готується до масштабного державного похорону колишнього верховного лідера Алі Хаменеї, який загинув 28 лютого внаслідок ударів США та Ізраїлю. Церемонії триватимуть кілька днів і пройдуть на тлі посилених заходів безпеки та переговорів між Вашингтоном і Тегераном..

Українські далекобійні удари по енергетичній інфраструктурі Росії посилили проблеми з пальним у більшості російських регіонів. За оцінкою Politico, війна, яку Кремль роками намагався віддалити від пересічних росіян, дедалі відчутніше впливає на їхнє повсякденне життя.За даними видання, впродовж майже чотирьох років президенту Росії Володимиру Путіну вдавалося частково стримувати економічні наслідки війни для населення. Однак останні атаки України по ключових енергетичних об’єктах змінили ситуацію.Politico пише, що ракетні та безпілотні удари по російській інфраструктурі перетворили війну з відносно віддаленої проблеми на гостру паливну кризу. Тепер її наслідки відчувають мільйони людей і бізнес у Росії.Проблеми з постачанням пального фіксують у двох третинах із 83 регіонів Росії. Особливо складна ситуація склалася в окупованому Криму, де місцева влада оголосила надзвичайний стан і заборонила продаж палива.Водночас масштаби збитків Кремль намагається приховати. Росія внесла внутрішні ціни на пальне до переліку економічних даних, які більше не публікує.Попри це, ситуація помітна самим росіянам. У соцмережах поширюють відео з чергами на заправках, конфліктами між водіями та панікою через нестачу бензину.Чому Росії складно швидко відновити постачання пальногоУкраїна цілеспрямовано б’є по нафтопереробних установках, які Росія не може швидко відремонтувати або замінити власними силами. Саме тому, за оцінкою експертів, дефіцит пального може затягнутися.Аналітик Інституту Карнегі Сергій Вакуленко зазначив, що доступність бензину в Росії тепер залежить від змагання між українськими безпілотниками та російськими ремонтними бригадами. Якщо частота атак збережеться, а збитки після кожного удару зростатимуть, перевага може перейти до Києва:"Кількість бензину, доступного в Росії на даний момент, визначається гонкою між українськими безпілотниками та російськими ремонтними бригадами. Якщо частота українських атак збережеться, а збитки від кожної атаки зростатимуть, то перевага перейде до Києва. Саме це ми зараз і спостерігаємо".Politico наголошує, що навіть там, де пальне ще є, проблема не зникає через зростання цін. Подорожчання бензину зазвичай впливає на загальну інфляцію, а Центральний банк Росії вже попередив, що нинішній стрибок цін може мати триваліші наслідки, ніж раніше.На цьому тлі глава найбільшого російського роздрібного банку "Сбербанк" Герман Греф заявив, що росіян найбільше турбує якнайшвидше припинення бойових дій.За словами аналітика Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки Яніса Клюге, військові та секретні видатки Росії вже становлять майже половину всіх державних витрат. Водночас ліквідні активи Фонду національного добробуту скоротилися з близько 7% валового внутрішнього продукту на початку 2022 року до 1,7% станом на квітень.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський окреслив стратегію, спрямовану на те, щоб змусити Росію припинити війну. Йдеться про посилення міжнародного тиску, санкцій та військово-економічних обмежень.Читайте також: Супутникові знімки розкрили наслідки удару по заводу "Титан-Барикади" у Росії.

Італія виділить Україні 1 мільйон євро на проєкти у сфері кібербезпеки. Кошти будуть надані протягом наступних шести місяців.Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації України."Із 1 липня Італія переймає у Великої Британії лідерство в Талліннському механізмі. Країна продовжить системну роботу, яку партнери розбудовують уже майже 3 роки. Протягом наступних пів року італійський уряд профінансує проєкти з кібербезпеки в Україні ще на 1 мільйон євро. Загальний внесок країни в ініціативу сягне 2 мільйони євро", — йдеться у повідомленні.У відомстві наголосили, що як нова країна—лідер Талліннського механізму, Італія планує поглибити цифрову співпрацю з Україною за такими напрямами:посилення кіберзахисту державних органів на національному та регіональному рівнях;захист об’єктів критичної інфраструктури;розвиток комплексної кіберстійкості;професійний розвиток українських фахівців з кібербезпеки.До того ж, як відзначили у міністерстві, Італія вже профінансувала два кіберпроєкти в Тернопільскій області майже на 900 тисяч євро: там модернізують інфраструктуру та створюють захищену мережу. Ще один проєкт з бюджетом понад 570 тисяч євро стартує на Одещині — розробка безпечної системи для регіонального інформаційно-аналітичного центру."Крім того, італійські партнери профінансували аналітичний огляд Національної системи кібербезпеки 2025 та підтримали молодіжну збірну України на змаганнях European Cybersecurity Challenge", — додали у міністерстві.Талліннський механізм заснували у грудні 2023 року для координації міжнародної допомоги у сфері кібербезпеки. До об’єднання входять 14 країн: Велика Британія, Данія, Естонія, Італія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, США, Фінляндія, Франція, Швеція та Чехія. ЄС, НАТО та Світовий банк працюють як офіційні спостерігачі. Країна — лідер ініціативи змінюється щопівроку. Співпрацю між українськими інституціями та міжнародними донорами координує команда Проєктного офісу (TMPO).Нагадаємо, 25 червня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки..

Станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Водночас проти приєднання України до Європейського Союзу висловилися 9% опитаних, ще 18% заявили, що не брали б участі в референдумі, а 3% не змогли визначитися зі своєю позицією. Щодо вступу до НАТО, проти виступають 10% респондентів. Ще близько 20% зазначили, що не голосували б на референдумі, а 6% не визначилися з відповіддю.Соціологи зазначають, що протягом останніх трьох років рівень підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції поступово знижувався, досягнувши найнижчих показників у квітні 2026 року. Однак уже в червні зафіксовано помітне зростання.Так, якщо в липні 2023 року вступ до ЄС підтримували 85% українців, у липні 2025 року — 75%, а в квітні 2026 року — 64%, то наприкінці червня цей показник зріс до 70%. Аналогічна тенденція спостерігається і щодо НАТО. У липні 2023 року вступ до Альянсу підтримували 83% респондентів, у липні 2025 року — 70%, а у квітні 2026 року цей показник опустився до 54%. У червні підтримка зросла до 63%."Якщо говорити про інформаційний фон у березні та квітні, то українці, імовірно, звернули увагу на відсутність єдиної позиції в НАТО і ЄС щодо війни в Ірані, критичні заяви представників США про спроможність НАТО, натяки на можливий вихід з альянсу тощо. Простіше кажучи, в українців могли посилитися сумніви щодо реальної спроможності НАТО й узагальненого Заходу в сфері безпеки. У червні 2026 інформаційно-емоційний фон уже зовсім інший, і настрій щодо вступу до ЄС і НАТО покращився. По-перше, зараз українці практично щодня бачать ефективні удари Сил оборони по російських цілях і суттєві успіхи на фронті. Це, безумовно, додає віри в загальні перспективи України, зокрема й геополітичні. По-друге, Європейський Союз офіційно почав переговори про вступ України і відкрив перший кластер переговорів щодо вступу України. Це суттєве просування. Також надходять й інші позитивні сигнали щодо військово-економічної підтримки України від союзників з G7, НАТО й інших партнерів", — наголосив експерт з досліджень і керівника відділу комунікацій Rating Group Гліб Кузьменко.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

Україна розраховує, що Польща та Угорщина підтримають відкриття переговорних кластерів щодо вступу у Європейський Союз.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час пресконференції з прем'єр-міністром Ірландії."Не зважаючи на Орбана і на все інше ми зробили все. Я сподіваюся, що (угорський прем'єр, — ред.) Петер Мадяр все це підтримує. Я сподіваюся так само, що польський уряд це підтримує. Я думаю, важливо визначити, що, коли ми всі маємо правила — не просто політичні емоції, а правила — ми маємо зробити те, що ми маємо зробити...Я думаю, важливо зрозуміти, що в інтересах всіх країн включити Україну в ЄС якомога скоріше", — сказав Зеленський.До того ж гарант прокоментував й непрості відносини Києва та Варшави. На його думку, необхідно зосередитись не на минулому, а на сьогоденні."Ми (з Польщею) сусіди. І у нас є певні труднощі в нашій історії. Але більшість країн в історії має труднощі в минулому. Однак, ми зараз живемо в сьогоденні, маємо агресію проти нас, і ми маємо бути одностайні зараз. Ми захищаємо ЄС, ми маємо думати про безпеку для нашого народу на майбутнє. І тому, я думаю, що на питання завжди можна знайти відповіді, якщо ми готові бути сильними сусідами, і якщо хочемо знайти ці відповіді. Я сподіваюся, що наші сусіди будуть підтримати нас", — заявив Зеленський.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

У середу, 1 липня, лідер України Володимир Зеленський провів координаційну розмову з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою та прем’єр-міністром Ірландії Міхалом Мартіном.Як повідомив гарант, під час зустрічі було скоординовано позиції щодо ключових рішень, які можуть бути ухвалені в період головування Ірландії в Раді Євросоюзу.  Сторони обговорили кроки які необхідні для якнайшвидшого просування України до повноправного членства в Європейському Союзі. Окрему увагу було приділено питанням подальшої підтримки України з боку європейських партнерів, а також посиленню санкційного тиску на Росію."Скоординувалися також щодо подальшої підтримки України та посилення санкційного тиску на Росію", — зазначив президент.Зеленський подякував Ірландії та іншим державам-членам ЄС за підтримку України та наголосив на важливості збереження єдності у протидії російській агресії.Нагадаємо, під час церемонії відкриття ірландського головування в Раді Євросоюзу президент України Володимир Зеленський окреслив стратегію, спрямовану на те, щоб змусити Росію припинити війну. Йдеться про посилення міжнародного тиску, санкцій та військово-економічних обмежень.Читайте також: Доленосні саміти літа: Зеленський розповів, що визначить подальший перебіг війни.

Уряд затвердив перший прозорий механізм експорту українського озброєння. Незмінним пріоритетом залишаються потреби Сил оборони України.Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров. За його словами, а Україні вперше створили чітку процедуру, яка встановлює єдині правила для держави, виробників і партнерів.Як працюватиме новий механізмЯк пояснив міністр, механіз працюватиме наступним чином:країни — партнери Drone Deal, з якими Україна має відповідні міжурядові домовленості, отримають можливість закуповувати українське озброєння, технології та працювати безпосередньо з українськими виробниками;запроваджується прозора процедура розгляду заявок на експорт від виробників. Її розглядатимуть у чітко визначений термін — до 30 днів. Механізм поширюється на передання озброєння та оборонних технологій вартістю від 15 млн грн;перелік держав-партнерів формуватиме МЗС, а список критичних товарів, які не можуть передаватися, — Міноборони разом з іншими уповноваженими органами;українські технології залишаються під захистом держави. Передавання відбуватиметься без відчуження прав інтелектуальної власності, а реекспорт або передання третім сторонам можливі лише за письмовою згодою України. Якщо продукцію, вироблену за українськими технологіями, експортуватимуть до третіх країн, 20% її вартості надходитиме до державного бюджету.Федоров зауважив, що експорт можливий лише за умови гарантованого забезпечення українського війська. Якщо держава має потребу в певному озброєнні, дозвіл може бути не наданий. Водночас виробник зможе експортувати продукцію, якщо гарантує одночасне виконання державного контракту та експортного замовлення."Український defense tech уже довів свою ефективність на полі бою. Наше завдання — створити умови, за яких українські виробники зможуть масштабувати виробництво, відкривати нові ринки та залучати міжнародні інвестиції, не втрачаючи пріоритету забезпечення Сил оборони. Відкриття експорту — це ще один крок до розвитку української оборонної промисловості та зміцнення економіки. Що сильнішими стають українські виробники, то більше сучасних технологій отримують Сили оборони", — резюмував він.Нагадаємо, раніше Федоров заявляв, що завдання Міністерства оборони України — побудувати найпрозорішу систему закупівель в світі. Це означає, що всі типи та види дронів закуповуватимуть через тендерні процедури.Додамо, наприкінці травня Михайло Федоров розповідав, що Міноборони законтрактувало рекордну кількість далекобійних артилерійських пострілів 155 міліметрів. Таким чином зекономило мільярди та купило військовим ще десятки тисяч боєприпасів..

Україна працює над укладанням прямих контрактів на закупівлю антибалістичних ракет PAC-3. Київ розраховує досягти відповідних домовленостей найближчим часом.Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров під час спільної пресконференції з міністром оборони Швеції Полом Йонсоном у Києві, передає "Інтерфакс-Україна"."Зараз ми працюємо над тим, щоб законтрактувати напряму закупівлю PАC-3, чого до цього ніколи не було. І я впевнений: нам вдасться це зробити в найближчий час", — розповів Федоров.Водночас посадовець зазначив, що Україна й надалі отримує ракети від американських партнерів, однак їхньої кількості недостатньо для повного забезпечення потреб системи протиповітряної оборони. Тому Україна має чіткий план щодо збільшення запасів ракет і працює над залученням нових держав, які раніше не передавали Києву ракети PAC-3."Ми якраз з міністром оборони Швеції вчора говорили разом з президентом про це. В нас є деякі неочевидні рішення, як це робити, як залучати інших партнерів, які до цього ніколи не надавали нам PАC-3. Ми над цим працюємо, 24/7. Наше завдання, щоб таких ракет було більше", — заявив міністр.Окремо Федоров нагадав про укладений за підтримки Німеччини контракт на постачання сотень ракет PAC-2 GEM-T, виконання якого розпочнеться наступного року. До того часу Україна прагне домовитися з окремими країнами про тимчасову передачу необхідних боєприпасів із подальшим їх поверненням після отримання нових партій.За словами міністра, робота із залучення ракет зі складів європейських держав є надзвичайно складною. Він зазначив, що Україні доводилося просити союзників передати навіть по одній-дві ракети, однак у підсумку вдалося зібрати кілька десятків, які допомогли відбивати російські повітряні атаки у лютому та березні.Очільник Міноборони додав, що наразі Україна працює одразу за двома напрямками: максимально залучає ракети PAC-2 і PAC-3 через контракти та домовленості з партнерами, а також продовжує розробку власної антибалістичної ракети."Деталі, конкретні цифри не можу розкривати, щоб не давати нашому ворогу додаткову інформацію. Але скажу так, дуже важкий трек з максимальним залученням нашого президента, який також щодня робить певні дії для того, щоб у нас були додаткові ракети", — наголосив він.Нагадаємо, раніше Федоров заявляв, що завдання Міністерства оборони України — побудувати найпрозорішу систему закупівель в світі. Це означає, що всі типи та види дронів закуповуватимуть через тендерні процедури.Додамо, наприкінці травня Михайло Федоров розповідав, що Міноборони законтрактувало рекордну кількість далекобійних артилерійських пострілів 155 міліметрів. Таким чином зекономило мільярди та купило військовим ще десятки тисяч боєприпасів..

У середу, 1 липня, президент Володимир Зеленський прибув із візитом до Ірландії. У гаранта запланована низка зустрічей.Про це український лідер повідомив на своїй сторінці у Telegram."Прибув в Ірландію. Візьму участь у церемонії відкриття головування Ірландії в Раді Європейського Союзу", — зазначив президент.Також гарант зустрінеться із прем’єр-міністром Мікхолом Мартіном та президентом Європейської ради Антоніу Коштою.Зеленський наголосив, що Україна щодня доводить свою готовність бути рівноправною частиною європейської спільноти. Він висловив сподівання, що під час головування Ірландії в Раді ЄС вдасться досягти відчутного прогресу на шляху до членства України в Європейському Союзі та відкрити всі переговорні кластери.Нагадаємо, 26 червня, президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини із лідером Латвії Едгарсом Рінкевичсом.Читайте також: Доленосні саміти літа: Зеленський розповів, що визначить подальший перебіг війни.

У середу, 1 липня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15360 "Про Український національний пантеон". Це відбулося за прискореною процедурою. Парламент також підтримав невідкладне направлення закону на підпис Руслану Стефанчуку та Володимиру Зеленському.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Парламент схвалив законопроєкт №15360 — створення Українського національного пантеону За основу та в цілому — 287", — написав він у своєму Telegram-каналі.Тож Український національний пантеон матиме статус об'єкта державної власності, який не можна приватизувати або передавати в оренду. Для його будівництва місце можуть визначити, зокрема, на територіях природно-заповідного фонду чи в межах історичних ареалів без зміни цільового призначення земельної ділянки.Згідно з документом, тут можуть вшановувати очільників української держави різних історичних періодів:князів Русі та гетьманів Запорозького війська;президентів Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки та сучасної України (крім усунутих у порядку імпічменту);головнокомандувачів армії УНР, Галицької армії, "Карпатської Січі", Української повстанської армії та Збройних Сил України періоду війни за незалежність.Також у пантеоні можуть увічнювати пам'ять діячів науки, культури, спорту, мовознавства та нобелівських лауреатів, пов'язаних з Україною.Закон забороняє вшанування осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки чи миру, а також тих, на кого поширюється дія законодавства про декомунізацію та заборону російської імперської символіки.Перепоховання дозволятимуть лише у визначених законом випадках:якщо наявній могилі загрожує знищення;якщо виявлено незахоронені останки;якщо поховання розташоване за кордоном;якщо йдеться про людину, яка померла після набрання законом чинності.Загальне правило передбачає, що з дня смерті має минути щонайменше 20 років, хоча в окремих випадках цей термін можуть скоротити.Кожне рішення про вшанування конкретної особи ухвалюватиметься окремим законом Верховної Ради після розгляду спеціальним дорадчим колегіальним органом, до складу якого увійдуть історики, представники Українського інституту національної пам'яті та громадських організацій. Для перепоховання також необхідна згода родичів.Закон визначає, що церемонії вшанування проходитимуть із військовими почестями за участю президента України, керівництва Верховної Ради й уряду, а відвідування пантеону стане частиною державного протоколу. За наругу над меморіалом передбачено юридичну відповідальність."Метою цього законопроєкту є подальше формування та реалізація державної політики загальнонаціональної пам'яті, створення належних умов для гідного вшанування найвидатніших діячів української історії, культури, науки, державотворення та визвольної боротьби. Український національний пантеон має стати загальнонаціональним місцем пам'яті та пошани тих, хто своєю працею, талантом та жертовністю творив Україну", — наголосила перед голосуванням представниця президента у Верховній Раді Галина Михайлюк.Вона зазначила, що створення Українського національного пантеону є одним із ключових національних завдань, покликаних об'єднати суспільство навколо історичної пам'яті, державності та боротьби за незалежність."Я дуже втішений, що Україна нарешті дійшла до того, і ми, сподіваюся, спорудимо пантеон, який буде гідний аналогів в Європі. Такі є зараз в Польщі, у Франції, в Італії, в Португалії. Я впевнений, що Україна це зможе зробити найвище", — акцентував народний депутат Володимир В'ятрович.Нагадаємо, що Польща хворобливо відреагувала на створення Українського національного пантеону. А головний редактор видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа склав список зі 17 діячів польсько-української історії, які би могли ввійти туди та влаштувати поляків..

Американський державний секретар Марко Рубіо поступиться віцепрезиденту країни Джею Ді Венсу, якщо той публічно заявить про наміри балотуватися на посаду президента від Республіканської партії на виборах 2028 року.Таку інформацію оприлюднила агенція Associated Press, журналісти якої послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що Рубіо в розмовах зі своїми радниками та помічниками неодноразово згадував про свій намір поступитися місцем Венсу.Видання наголосило, що в останні місяці Рубіо, обіймаючи посади держсекретаря та помічника президента з питань національної безпеки, значно зміцнив свій вплив в адміністрації, призначивши своїх прихильників на ключові посади в Раді національної безпеки Білого дому.Журналісти додали, що Рубіо та Венс виробляють різні підходи до реалізації зовнішньополітичного й оборонного порядку денного президента США Дональда Трампа. Зокрема, Венс уже декілька разів критикував Ізраїль за його дії в Лівані, тоді як Рубіо зберігає підтримку Тель-Авіва або утримується від коментарів щодо ліванської ситуації.Держсекретар США ставився до можливості досягнути прийнятної угоди з Тегераном настільки скептично, що у квітні відмовився очолити американську делегацію на переговорах у Пакистані.Венс, своєю чергою, побачив у цьому шанс зміцнити зовнішньополітичні позиції та, за даними джерел видання, двічі просив Трампа доручити керівництво місією йому, доки президент не погодився.При цьому прессекретар Держдепу Томмі Піготт наголосив, що "Рубіо та вся адміністрація на 100% діють у повній згоді з президентом Трампом".На думку дипломата Яна Келлі, й Венс, і Рубіо мають рівні амбіції стати наступниками Трампа, проте в разі провалу переговорів з Іраном Венса може очікувати на "провал" у плані президентського висування.Аналітики акцентували, що погляди політиків очевидно розходяться: Рубіо спирається на доктрину Рональда Рейгана про важливість "вільного світу", тоді як Венс не цікавиться цією концепцією та говорить мовою відмови від "абстракцій".Орім того, за словами співрозмовників медійників, Рубіо використовує своє становище, щоби перебудовувати Раду національної безпеки під себе, призначаючи останніми тижнями близьких союзників на ключові посади в Білому домі."Серед них — колишній радник по Держдепартаменту Майк Нітхем, який обійняв посаду заступника радника з національної безпеки, а також Джеремі Льюїн, який раніше курирував ліквідацію USAID, який тепер призначений заступником секретаря із західної півкулі", — підсумували в журналістському матеріалі.Нагадаємо, нещодавно державний секретар США Марко Рубіо заявляв, що під час зустрічі Трампа та Путіна в Анкориджі в серпні минулого року жодних офіційних домовленостей щодо України не досягнули..

Ми та наші європейські партери сподіваємося, що з мізків Трампа "дух Анкориджа" вивітрився остаточно. Проте рік тому глава Америки також схилявся на бік України, а потім, після телефонних контактів, зустрічав Путіна на Алясці з червоною доріжкою.Переломне засідання "Великої сімки" у ФранціїTrueUA, аналізуючи перші заяви з французького Евіана, де відбулося засідання "Великої сімки", зауважував, що в позиції Трампа щодо війни в Україні не спостерігається рішуча зміна на нашу користь. Втім, різні високопосадовці та ЗМІ переконують: глава Білого переглянув ставлення до України і не бачить бажання Москви йти на серйозні переговори.Так, за словами президента Франції Еммануеля Макрона, "американці вперше схвалили текст щодо України, в якому зазначається, що вони більше не є нейтральним посередником, а стоять разом з нами у питанні підтримки територіальної цілісності України, надання військової допомоги, енергетичної підтримки та санкцій проти Росії".Він також розповів історію про те, як радники переконували Трампа у швидкій поразці України і тому він, буцімто, наполягав на угоді з територіальними поступками. Простіше кажучи, фактично здав Путіну українців під час зустрічі на Алясці. Ще не встигли учасники саміту G7 роз’їхатися, як із боліт понеслося: американці не дотримуються "духу Анкориджа". На це жорстко відповів глава Держдепу США Марко Рубіо:"На Алясці не було жодної угоди, на Алясці була пропозиція, але це так і не стало угодою".Простіше кажучи, "дух Анкориджа" — вигадка кремлівської пропаганди. На питання журналістів, про що ж розмовляли Трамп і Путін, Рубіо пояснив: російський диктатор наполягав на передачі Україною Росії всієї Донецької області, порушувалися ще деякі питання, але угоду ніхто не укладав.Відповідь Рубіо зачепила головного путінського дипломата Сергій Лаврова, який вдався до маніпуляцій. Мовляв, одна сторона — Сполучені Штати — запропонувала, інша — Росія — погодилася з цими пропозиціями. У неділю цю ж версію переповів Путін: угоду не підписували, проте компроміси на Алясці пропонувала американська сторона. Тобто тепер Трампу вилазить боком дипломатія в стилі Віткоффа, який виконував роль човника між Вашингтоном і Москвою, таємно зустрічався з посланцем Кремля Кирилом Дмитрієвим та навіть ділився з росіянами секретами, як розмовляти з Трампом. І якщо колись нинішньому главі Америки оголосять імпічмент, про його "шури-мури" з Путіним в Анкориджі обов’язково захочуть почути на слуханнях у Конгресі.Але повернемося до саміту G7. Як слушно зауважують аналітики, корекція бачення Трампом ситуації пов’язана з успіхами українських глибинних санкцій проти Росії у вигляді дронових та ракетних ударів по НПЗ і військових заводах."Він (Зеленський, — ред.) досить добре справляється, як не крути, він принаймні тримається. Багато людей гине з обох боків, але я думаю, що він справляється досить добре. Треба сказати, що він сміливий, у нього чудове обладнання, і в нього чудові люди, у нього — бійці", — казав Трамп генсеку НАТО Марку Рютте.І, що важливо, після зустрічі в Евіані глава Білого дому не робив заяв, які б за настроєм відрізнялися від цієї.Чи витримає Трамп без спілкування з Путіним до саміту НАТО"Реальність чітко засвідчує одне: якщо "дух Анкориджа" навіть існував, то зараз він точно мертвий. Для Росії урок Анкориджа полягає в тому, що будь-який мирний план, розроблений без участі України, приречений стати духом і розвіятися. Москві час перестати вірити у духів і натомість відповісти на серйозні пропозиції України сісти за стіл переговорів та завершити війну", — наголошує глава МЗС України Андрій Сибіга.Та чи не поспішають українці радіти змінам у голові мінливого Трампа? На його позицію могли вплинути кілька чинників.Перший: до Франції на саміт він їхав із принаймні задекларованою угодою з Іраном. Зараз всі знають, що угода так і не стала міцною, іранці та американці обмінялися ударами і переговори пішли по новому колу. На Близькому Сході Трамп застряг, і ця проблема весь час відволікатиме його від інших важливих проблем.Другий чинник: за повідомленням ЗМІ, в Евіані партнери по "Великій сімці" пообіцяли американському лідеру долучитися до розмінування Ормузької протоки. Подібний реверанс він оцінив.Третій чинник: вдало використаний Зеленським фотоматеріал наслідків удару росіян по Києво-Печерській Лаврі. Це вразило Трампа.Четвертий чинник: до української теми президент США може повернутися тому, що вона для нього видаватиметься успішною на тлі неуспіху з Іраном. Йому потрібно не просто змістити увагу американського суспільства на щось інше, він прагне зробити це з рейтинговими дивідендами для себе. Дотиснути Росію до переговорів — успішна історія. Втім, багато експертів сумніваються, що Трамп погодиться тиснути. Найімовірніше, послухає заяви з Москви, а Путін вже скиглить про "безпрецедентний тиск" Заходу, і вирішить, що в Кремлі готові до переговорів. Причому це може статися ще до саміту НАТО в Анкарі, запланованого на 7-8 липня. Звідки таке припущення?По-перше, у свою гру перед засіданням Альянсу грає турецький президент Реджеп Таїп Ердоган. Днями глава МЗС Туреччини Хакан Фідан заявив, що його країна готова знову стати майданчиком для переговорів між Україною та Росією. Вочевидь, Трамп може підтримати наміри турків. Заради повернення американців як посередників, а не на боці України, Путін також пристане на турецьку ініціативу.По-друге, рік було щось схоже на нинішню зміну настрою Трампа. Після скандалу в Овальному кабінеті 28 лютого 2025 року, коли дуже негостинно зустріли президента Зеленського, американці почали тиснути на Київ, навіть на певний час зупинили військову допомогу. Потім Трамп змінив гнів на милість і, здавалося, став на бік добра. Тоді в травні саме відбувся черговий раунд переговорів у Стамбулі фактично ні про що, росіян там представляв Володимир Мединський. Після них Трамп зателефонував Путіну. Той нахвалював стамбульські переговори, які зайшли в глухий кут. Замість натиснути на Кремль, глава Білого дому продовжував вдавати, що все триває добре. А 14 червня Путін привітав його з днем народження — і рівно через два місяці, 15 серпня, російський диктатор уже ходив червоною доріжкою на Алясці.Путін вітав Трампа і цього року. Після чого росіяни вкинули "дезу", нібито скоро до них приїдуть Віткофф із Кушнером. Учора "бункерний" прогнувся перед президентом США. Мовляв, не певен, що той змінив позицію завдяки переконливості європейців. Каже: Трамп — "більш ніж зрілий і досвідчений політик" і тому не вірить, що його могли переконати остаточно. Точніше, дуже не хоче, щоб так було. А ще — намагається вплинути на американців брехнею про "перемоги" російської армії і такою ж брехнею про буцімто контрольованість ситуації на ринку пального після ударів українських дронів.Трамп, на жаль, може дослухатися і хитнутися — а це буде поганим сценарієм, адже саміт НАТО в Анкарі вкрай важливий для нас. Союзники обговорюють зобов'язання надати Україні 70 мільярдів євро військової підтримки й обіцяють еквівалентну суму наступного року. Американці у фінансуванні участі не братимуть, однак багато членів Альянсу свою остаточну позицію орієнтуватимуть на настрій головного учасника — з-за океану. Аби настрій лишався непохитним, Трамп має щодня переконуватися, що Росія війну програє..

Україна не наблизилася до реальних мирних перемовин із Росією, особливо це стосується зустрічі на рівні лідерів. Однак українські військові досягнули серйозних успіхів у війні проти російських окупантів.Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, якого цитують журналісти Financial Times.Генсек Північноатлантичного альянсу чітко дав зрозуміти, що допомога Україні залишається пріоритетом для НАТО. Блок не збирається відмовлятися від цього курсу.Рютте також зауважив, що "одного прекрасного дня" Росія все ж погодиться сісти за стіл переговорів. Тому важливо, щоби в цей момент Україна була "якомога сильнішою".На переконання генерального секретаря НАТО, саме союзники Києва мають забезпечити таку підтримку Україні."ЗСУ демонструють серйозні успіхи у війні з Росією.Це визнав навіть президент США Дональд Трамп під час нещодавньої зустрічі в Білому домі", — акцентував Рютте.Однак генеральний секретар озвучив невтішний прогноз. Він вважає, що усіх зусиль України та її союзників наразі замало, щоби диктатор Володимир Путін погодився на реальні мирні переговори."Те, що Україна демонструє успіхи, ще не означає, що Росія охоче братиме участь у мирному процесі", — зауважив генеральний секретар НАТО.Нагадаємо, що раніше Марк Рютте публічно підтвердив законність дій України щодо перенесення вогню на російську територію. Політик нагадав, що агресія Москви триває ще з моменту анексії півострова Крим..