Політика

Найближчим часом очікується відновлення формату тристоронніх зустрічей України, Сполучених Штатів Америки та Росії. Зокрема, такі переговори заплановані на 10-11 листопада.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Це буде формат на рівні команд, і ми розраховуємо, що робота в такому форматі й інші наші дипломатичні кроки відкриють шлях до тристороннього формату на рівні лідерів", — зазначив він.За його словами, саме такий формат — на рівні лідерів — може розв’язати ключові питання, щоби досягнути довготривалого миру та гарантованої безпеки.Президент акцентував, що Україна з Німеччиною й іншими європейськими країнами дуже предметно координує щодо основних пунктів перемовин."Європа — в процесі досягнення миру, і ми робимо все, щоби був у нас спільний європейський погляд на безпекові виклики, на те, як і чим має закінчитись ця війна", — зауважив президент України.На його переконання мир повинен бути достойним, і тоді мир зможе стати тривалим. Це один із ключових українських принципів."Завтра в Брюсселі також відбудуться зустрічі — Америка, Європа, НАТО, Україна — про пакет відновлення, про гарантії безпеки. Переговори відбуватимуться на рівні команд", — наголосив Володимир Зеленський під час спілкування з медіа разом із Фрідріхом Мерцом.Нагадаємо, під час цієї ж пресконференції канцлер заявив, що Німеччина готується прийняти саміт "Коаліції охочих". Його учасники планують узгодити допомогу Україні, гарантії безпеки після перемир’я та подальші дипломатичні кроки..

У вівторок, 3 листопада, в Берліні зустрілися та провели перемовини Володимир Зеленський і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Президент України схарактеризував зустріч як "хорошу та дуже змістовну".Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Дякую Німеччині та пану канцлеру особисто, всій урядовій команді, всім німцям за відчутну та надзвичайно вагому підтримку. Україна з перших днів повномасштабної війни може розраховувати на те, що німецькі серця небайдужі та справді допомагають захисту життя", — констатував він.За його словами, протиповітряна допомога, якою допомагає Німеччина, підтримка для української стійкості, підтримка енергетики та загалом держави — відображають те, що без Німеччини позиції Європи були би зовсім не такими сильними.Український президент поінформував Фрідріха Мерца про ситуацію в Україні та на фронті."Кожного дня росіяни завдають своїх ударів по нашій енергетиці, по наших містах і селах. Важливо, що Німеччина у цей час — з нами. Готова підтримувати й надалі", — зауважив він.Співрозмовники обговорили пакети підтримки та рішення, які потрібні. Зокрема, заплановано зимовий пакет підтримки від Німеччини. Також говорили про подальшу допомогу ППО — забезпечення України ракетами PAC-2, PAC-3 та IRIS-T."Ми вдячні Німеччині за підтримку нашого флоту F-16, і це потрібно, зокрема, для захисту від російського терору — від "шахедів". Ми обговорили новий пакет такої підтримки для наших F-16", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, канцлер Фрідріх Мерц розповів, що Німеччина готується прийняти саміт "Коаліції охочих". Його учасники планують узгодити допомогу Україні, гарантії безпеки після перемир’я та подальші дипломатичні кроки.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський наголошував, що суверенітет і територіальну цілісність України неможливо обговорюватися без її участі. Такі перемовини апріорі стануть непродуктивними та приреченими на провал..

Німеччина готується прийняти саміт "Коаліції охочих". Його учасники планують узгодити допомогу Україні, гарантії безпеки після перемир’я та подальші дипломатичні кроки.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Берліні."Найближчими тижнями ми проведемо в Берліні з Францією та Великою Британією саміт "Коаліції охочих", — зазначив він.За його словами, майбутня зустріч матиме три основні напрями роботи:подальша підтримка України, узгодження, як координувати допомогу надалі;гарантії безпеки на випадок припинення вогню;координація дипломатичних зусиль, узгодження дій, щоби сприяти завершенню війни."Ми підтвердимо нашу готовність надати Україні гарантії безпеки після припинення вогню", — зазначив канцлер Німеччини.Водночас Мерц нагадав, що "Коаліція охочих" запланувала військові навчання на території Польщі. Вони мають розпочатися найближчими днями."Вони стануть важливою складовою мирного врегулювання. Наш сигнал Росії чіткий — настав час покласти край цій війні", — наголосив Фрідріх Мерц.Він також акцентував: важливо, аби Росія "серйозно" проводила переговори щодо припинення війни. Уряд Німеччини бере та братиме участь у дипломатичних процесах щодо переговорів про припинення війни."Німеччина — це партнер України. Важливо, щоби ми надавали сигнал Москві — ми підтримуватимемо Україну доти, доки не завершиться війна", — підсумував німецький канцлер.Нагадаємо, що Фрідріх Мерц під час візиту до Києва 4 жовтня звернувся до російського керівництва із закликом припинити удари по Україні та погодитися на переговори. Заяву він зробив біля пошкодженої будівлі Національної академії наук України, яку відвідав разом із президентом Володимиром Зеленським..

Президент України Володимир Зеленський закликав Сполучені Штати Америки спрямувати дипломатичний та санкційний тиск безпосередньо на російського диктатора Володимира Путіна, а не на Київ.Про це глава держави заявив в інтерв'ю PBS News."Хто є ворогом? Хто розпочав цю війну? Путін. Не шукайте добрих слів, щоб описати його. Не впевнений, що це допоможе", — заявив український президент.Окремо Зеленський відкинув твердження про те, що підтримка України та санкції проти Росії можуть негативно позначитися на американській економіці. За його словами, якщо оцінювати ситуацію виключно з погляду грошей і бізнесу, то найбільшою загрозою для Заходу стане саме поразка України."Тож не кажіть, що це вплине на ціни в США. Ні, це неправда. Це не працює. Тож якщо ми говоримо про прагматичні речі, ми маємо підтримувати Україну, бо вона має бути сильною, інакше Путін просунеться далі в Європу та в різні частини країн НАТО", — наголосив Зеленський.Глава держави також застеріг, що в разі поширення російської агресії на територію держав НАТО Америці доведеться ухвалювати надзвичайно складні рішення. Він також додав, що на сьогодні українські військові фактично захищають не лише Україну, а й усю Європу."Краще чинити сильніший тиск на Путіна, а не на мене. Не на мене. Це не я агресивний. Це не я. Це емоції", — відзначив Зеленський.Нагадаємо, що Володимир Зеленський готовий провести особисту зустріч із Володимиром Путіним у Туреччині. Головна мета можливих переговорів — припинення вогню на всій лінії фронту.Додамо, американська політична інфлюенсерка Лора Лумер заявляла, що американському президенту Дональду Трампу не сподобалися публічні висловлювання Володимира Зеленського щодо дизельної угоди з Росією. До того ж лідер США розчарований відсутністю прогресу в процесі врегулювання російсько-української війни..

У вівторок, 3 листопада, президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Берліна. У своєму дописі у Telegram гарант зазначив, що у нього заплановані перемовини із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, президентом Франк-Вальтер Штайнмаєром, а також лідеркою Бундестагу Юлією Клекнер.Крім того, як очікується, Зеленський візьме участь у цьогорічній Берлінській безпековій конференції."Найголовніше — наша дипломатична координація: важливі зустрічі попереду, зміцнення ППО та підтримка нашої енергетики. Саме це буде пріоритетом сьогоднішніх перемовин. Ми всі зацікавлені в безпеці, стабільності та захисті міжнародного порядку, заснованого на правилах. І маємо працювати разом, щоб ці принципи втілювалися в конкретні рішення та дії. Дякуємо Німеччині за готовність підтримувати наш захист життя та дуже серйозну спільну роботу!" — наголосив президент.Нагадаємо, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус скептично налаштований стосовно результатів запланованої тристоронньої зустрічі між представниками Сполучених Штатів Америки, Росії й України. Він не має щодо переговорів особливих ілюзій.Водночас раніше глава міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль зробив тривожну заяву щодо агресивних планів Кремля та намірів російського диктатора Володимира Путіна відродити СРСР. Під загрозою опинилися не лише Україна, а й інші сусідні країни..

Сполучені Штати виступлять посередниками під час переговорів на робочому рівні між Україною та Росією, які заплановані на 10–11 листопада в Абу-Дабі. Сторони планують обговорити питання повоєнної безпеки, деескалації та гуманітарні заходи.Про це заявив спецпредставник президента США Стів Віткофф у соцмережі X.За його словами, американська сторона сприятиме реалізації завдання президента Дональда Трампа щодо припинення війни."10–11 листопада в Абу-Дабі Сполучені Штати виступатимуть посередниками на переговорах робочого рівня між Україною та Росією, сприяючи реалізації завдання президента Трампа щодо припинення війни. Обговорення зосередяться на питаннях повоєнної безпеки, деескалації, гуманітарних заходах, а також подальших кроках на шляху до миру", — написав Віткофф.Крім того, цього тижня американські переговорники проведуть зустріч у Брюсселі з представниками Франції, Німеччини, Великої Британії, Європейського Союзу та НАТО.Як зазначив спецпредставник, учасники зустрічі обговорять гарантії безпеки для України, архітектуру повоєнної безпеки в Європі та економічні можливості для підтримки української відбудови.Віткофф також наголосив, що США прагнуть розвинути прогрес, досягнутий під час попередніх зустрічей у Києві, Осло та Санкт-Петербурзі. За його словами, мета переговорів — укладення всеосяжної та довготривалої мирної угоди, яка забезпечить надійну безпеку для майбутніх поколінь.Нагадаємо, що Володимир Зеленський готовий провести особисту зустріч із Володимиром Путіним у Туреччині. Головна мета можливих переговорів — припинення вогню на всій лінії фронту.Додамо, американська політична інфлюенсерка Лора Лумер заявляла, що американському президенту Дональду Трампу не сподобалися публічні висловлювання Володимира Зеленського щодо дизельної угоди з Росією. До того ж лідер США розчарований відсутністю прогресу в процесі врегулювання російсько-української війни..

"Коаліція охочих" запланувала військові навчання — раніше таких повноцінних занять іще не проводили. Їх запланували на території Польщі. У військових навчаннях візьме участь й Україна.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Le Monde. Посилаючись на власні джерела, вони назвали дату та місце початку занять — 9 листопада в Новій Дембі у Польщі."Мета — перевірити здатність цього альянсу з 36 країн, очолюваного Францією та Великою Британією, розгорнути свої сили в Україні після закінчення війни", — йдеться в публікації.Навчання Koalicja триватимуть до 22 листопада. США не візьмуть участі в цій операції, а їхня подальша участь у майбутніх гарантіях безпеки для України залишається значною мірою невизначеною.У межах цього першого розгортання в регіоні, що межує з Україною, мають бути розміщені майже 2 800 військовослужбовців із десяти країн.Основними учасниками є Франція, Велика Британія, Естонія, Литва, Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Швеція, Бельгія, Україна. У НАТО поінформовані про навчання, але не братимуть у них безпосередньої участі."Однак не варто очікувати показу сили за участю танків і ракет", — зазначили джерела видання.Вони пояснили, що це буде перевірка системи командування та логістичних процедур, пов’язаних із переміщенням військ і техніки Європою."Це складне завдання через необхідність перетину численних державних кордонів", — зауважили аналітики Le Monde.Медійники також з’ясували, що важливим елементом маневрів також має стати боротьба з дронами різних видів.Нагадаємо, що після попереджень про можливі диверсії польські військові розпочали спецоперацію поблизу кордону з Калінінградською областю Російської Федерації. До неї також залучили відповідні спецслужби..

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус скептично налаштований стосовно результатів запланованої тристоронньої зустрічі між представниками Сполучених Штатів Америки, Росії й України. Він не має щодо переговорів особливих ілюзій.Німецького високо посадовця цитують журналісти німецького видання NTV."Минулого року будь-які переговори, де би вони не відбувалися, не принесли нічого, крім ще інтенсивніших бомбардувань України", — заявив Пісторіус у Берліні під час зустрічі зі своїм британським колегою Весом Стрітінгом.Він додав, що тривалий мир у Європі неможливий без участі європейців за столом переговорів. Однак наразі немає передумов для позитивних результатів будь-яких перемовин у цьому напрямку.Своєю чергою, Стрітінг акцентував, що рішення щодо України неможливо ухвалити без України.Як відомо переговори між Росією, Україною та США, найімовірніше, відбудуться в Абу-Дабі в листопаді. Однак на початках вони матимуть технічний характер, тож глобальних рішень на них не передбачається.Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю CNN Türk, що суверенітет і територіальну цілісність України неможливо обговорюватися без її участі. Такі перемовини апріорі стануть непродуктивними та приреченими на провал.За його словами, будь-яких угод для закінчення війни варто досягати винятково за столом переговорів, де присутні безпосередні сторони конфлікту.Нагадаємо, український президент запевнив, що готовий провести особисту зустріч із Володимиром Путіним у Туреччині. Головна мета можливих переговорів — припинення вогню на всій лінії фронту..

У Росії вперше вирішили перенести виплату зарплат військовим за грудень на січень. Це пов’язано з різким зростанням бюджетного дефіциту наприкінці року.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на проєкт наказу Міноборони Росії.Там зазначається, що, розпочинаючи з 2026 року, щорічна зарплата військовослужбовцям за грудень виплачуватиметься в січні наступного року.На відміну від попередніх норм, які вимагали здійснювати розрахунки до кінця поточного року за практикою ще радянських часів, гроші перераховуватимуть у період з 11 по 21 січня.При цьому нововведення торкнеться не всіх. Військовослужбовці, які беруть участь у прямій агресії проти України, й надалі отримуватимуть грудневі виплати дочасно — до 25 грудня.Таким чином російський уряд намагається збалансувати грошові потоки, переносячи значну частину масштабних державних видатків на наступний фінансовий період.Очікується, що державні видатки Росії цього року перевищать початковий план приблизно на 10% і досягнуть 48,5 трильйона рублів (602 мільярди доларів).Через це прогнозований дефіцит за підсумками року зросте до 7,3 трильйона рублів (90,5 мільярда доларів), або до 3,2% ВВП, тоді як ще у вересні цей показник становив близько 2,2%."Таке перевищення зумовлене величезними витратами на війну проти України. Бюджетні плани Кремля свідчать про збереження високих військових витрат на найближчі роки, що вказує на підготовку російського диктатора до багаторічної війни", — зауважили аналітики видання.У пояснювальній записці до проєкту бюджету зазначається, що виплати особовому складу протягом наступних трьох років становитимуть від 9% до 10,4% від загальних витрат на національну оборону.Фінансовий тиск на бюджет також посилюється через постійне збільшення чисельності збройних сил. Зокрема, у вересні Путін підписав указ про збільшення штатної чисельності армії до 2 441 630 осіб, серед яких 1 550 500 є безпосередньо військовослужбовцями.Загалом від початку повномасштабного вторгнення 2022 року встановлена кількість військових у Росії зросла більш ніж на пів мільйона людей.Нагадаємо, раніше різні світові агенції зазначали, що Кремль готується до затяжної війни та різко збільшує витрати на армію, повністю відмовившись від планів щодо їх стримування. Прогнозовані оборонні видатки сягнуть рекордних показників і навантажать державні фінанси агресора..

У понеділок, 2 листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Йдеться про пункти, визначені в межах переговорного процесу про вступ до ЄС, та відкриття решти переговорних кластерів."Цього тижня очікуємо на публікацію щорічного звіту Європейської комісії щодо розширення", — зазначив очільник українського уряду.Окрему увагу під час розмови приділили роботі спільної з Єврокомісією IBAR Task Force, створеної за домовленістю президента Володимира Зеленського та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн."Її головне завдання зараз — пришвидшити виконання проміжних критеріїв за переговорним кластером 1 "Основи", що є необхідною умовою для подальшого просування переговорного процесу про вступ після відкриття кластерів", — наголосив прем’єр-міністр.Він розповів, що до цієї роботи також залучаються народні депутати та представники Офісу президента України.Окрім того, під час розмови з Мартою Кос обговорили питання міжнародної фінансової підтримки та прогрес у виконанні програм МВФ і Ukraine Facility."Дякую Марті Кос за послідовну підтримку України та відкритий і конструктивний діалог", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Офіс генерального прокурора України відкрив справу проти фігуранта розслідування щодо мережі шахрайських кол-центрів Сергія Кропиви. Йдеться про службове підроблення.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на виконувача обовʼязків генерального прокурора Антона Ковальського.Він поінформував, що службове розслідування встановило численні факти використання Кропивою службового автомобіля не за призначенням, відсутності на роботі та безпідставного отримання коштів."Службове розслідування щодо Кропиви завершено. Ми констатували вчинення ним дисциплінарного проступку. Окремо я зареєстрував стосовно Кропиви кримінальне провадження та доручив розслідування ДБР", — зазначив Ковальський.Розслідування встановило також, що Сергій Кропива повідомляв, що перебував на службовому місці, але фактично міг перебувати у Буковелі.Антон Ковальський розповів, що в перший день роботи ліквідував посаду, яку займав Сергій Кропива. Йдеться про заступника начальника департаменту з міжнародної співпраці.За результатами службового розслідування Ковальський звернувся щодо Кропива до контрольно-дисциплінарної комісії прокуратури, яка за результатами розгляду може звільнити фігуранта "Карфагену" з органів прокуратури."Кропива — класичний приклад людини, яка потрапила в систему органів прокуратури за якимись незрозумілими зв'язками, а не через свої ділові якості", — зазначив Ковальський.Що відомо про операцію "Карфаген"Це масштабна антикорупційна спецоперація НАБУ та САП, спрямована на викриття та ліквідацію злочинної організації, яка системно "дахувала" мережу нелегальних шахрайських кол-центрів в Україні.Злочинне угруповання забезпечувало власникам нелегальних шахрайських кол-центрів захист від кримінального переслідування та блокування розслідувань в обмін на щомісячні хабарі. Загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищила один мільярд гривень.За версією слідства, очолював угруповання Сергій Кропива (на плівках НАБУ фігурує під псевдонімом "Канцлер") — колишній заступник начальника департаменту Офісу Генерального прокурора.Серед фігурантів і підозрюваних:Сергій Кропива ("Канцлер") — підозрюється у створенні злочинної організації та легалізації майна (відправлений судом під варту із заставою 120 мільйонів гривень);Єлизавета Івахненко ("Муза") — близька особа Кропиви, підозрюється у легалізації коштів (застава 20 мільйонів гривень);Сергій Куций ("Камрад") — водій Кропиви, підозрюється в легалізації коштів (застава три мільйони гривень);Олександр Дидич — адвокат, підозрюється в легалізації майна (застава 15 мільйонів гривень);Отримані злочинним шляхом гроші (понад 89,9 мільйона гривень) виводилися через придбання елітної нерухомості (зокрема, апартаментів у Буковелі, квартир у Києві), дорогих годинників, ювелірних виробів, автомобілів і через криптовалюту.На тлі розслідування і обшуків у вересні 2026 року у відставку подав генеральний прокурор Руслан Кравченко, чиє ім'я та оточення також згадувалося в контексті розслідувань. Він виїхав із країни.Нагадаємо, що 14 вересня, президент України Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора..

Російська Федерація остаточно розірвала зв’язки з ключовим міжнародним механізмом захисту прав людини в пенітенціарній системі. Відтепер у державі-агресорці повністю припиняється будь-який незалежний зовнішній моніторинг умов тримання в'язнів та затриманих.Про це йдеться у заяві Ради Європи.Юридичне завершення денонсаціїРосія остаточно вийшла із Європейської конвенції про запобігання катуванням, через що в країні припиниться будь-який незалежний моніторинг місць утримання під вартою. Російська влада офіційно повідомила Раду Європи про рішення денонсувати конвенцію 30 жовтня 2025 року. Згідно зі статтею 22 документа, вихід держави набуває чинності через рік після дати сповіщення.Росія була учасницею угоди з 1998 року. За цей час Європейський комітет із запобігання катуванням (ЄКЗК) провів 30 візитів до РФ та відвідав понад 450 місць позбавлення волі.Відмова від прозорості та ситуація після вторгненняРФ була єдиною країною-учасницею, яка систематично відмовлялася оприлюднювати звіти за результатами візитів. За роки співпраці було дозволено опублікувати лише чотири звіти, тоді як 10 документів щодо Чечні та Північного Кавказу (2000-2017 роки) залишилися закритими.Після початку повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року комітет отримував численні свідчення про тортури та жорстоке поводження з боку росіян як на окупованих територіях, так і в самій РФ. Проте через відсутність співпраці перевірити ці факти на місцях не вдалося. Натомість Україна продовжує повністю сприяти роботі ЄКЗК і забезпечує відкритість.Реакція Ради ЄвропиПрезидент ЄКЗК Алан Мітчелл наголосив на наслідках цього кроку для російської пенітенціарної системи."Вихід Російської Федерації означає завершення моніторингового мандата ЄКЗК у цій країні. Це також означає припинення будь-якого незалежного моніторингу місць позбавлення волі на території Російської Федерації", — заявив він.Комітет продовжить працювати в 46 інших державах-членах Ради Європи задля захисту прав ув'язнених.Нагадаємо, оборонець "Азовсталі" Дмитро Новогродський після трьох років перебування у ворожому полоні не лише повернувся на Батьківщину, а й знову став до лав захисників України. У нелюдських умовах ув'язнення військовий виробив власні правила, які допомогли зберегти життя та людську гідність..

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що наразі відновити транзит російського газу до Європи через територію України неможливо. Так він прокоментував публікацію The Wall Street Journal про відповідну ініціативу США.За словами Пєскова, "ситуація на місцях свідчить про неможливість" реалізації таких планів. Він також висловив сумнів, що постачання вдасться відновити в майбутньому. Водночас речник Кремля зазначив, що подальші перспективи залежатимуть від зацікавленості покупців і можливостей постачальників.Звзначимо, що раніше The Wall Street Journal писало, що США підтримують якнайшвидше відновлення постачання російського природного газу до Європи через Україну. Цю ідею нібито розглядають у межах переговорів про енергетичне перемир’я напередодні зими.Водночас у Європейській комісії заявляли, що Євросоюз не планує повертатися до імпорту російського газу навіть після завершення війни. Відмова від такого постачання закріплена в законодавстві ЄС.Також раніше повідомлялося, що США пропонували європейським країнам розморозити частину російських суверенних активів і передати їх до фінансової структури під контролем Вашингтона. Цей крок розглядали як один із можливих інструментів для відновлення мирних переговорів.Нагадаємо, раніше Пєсков заявляв, що Росія продовжить так звану "СВО". Головна мета — на 100% забезпечити свої національні інтереси. А Польщі порадили детально "вивчити російську військову доктрину"..

У Кремлі зробили розмиту заяву щодо можливості прямих перемовин між очільником російського режиму Володимиром Путіним та американським лідером Дональдом Трампом на майбутній міжнародній арені. Офіційна Москва поки що утримується від конкретики, проте не виключає контакту між лідерами двох держав.Про це повідомив речник російського диктатора Дмитро Пєсков, якого цитують росЗМІ.Перспектива зустрічі на саміті АТЕС у КитаїРечник російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, поки що немає конкретики щодо можливої зустрічі Володимира Путіна та президента США Дональда Трампа на саміті АТЕС, який має відбутися в китайському Шеньчжені. У Кремлі зауважили, що остаточні рішення стосовно графіків та двосторонніх заходів зазвичай ухвалюються безпосередньо перед початком міжнародних форумів.Очікування від контакту лідерівОфіційний представник Кремля наголосив, що графік візиту російської сторони ще формується."Програма перебування президента Путіна ще перебуває в стадії підготовки", — сказав Пєсков.Однак, за його словами, можна сказати, що якщо обоє опиняться в Шеньчжені на саміті АТЕС, то "так чи інакше спілкуватимуться" один з одним."Щодо двосторонніх зустрічей, як правило, вони узгоджуються вже ближче до дати заходу. Я думаю, що вже невдовзі ми матимемо розуміння, чи відбудеться така двосторонка, чи ні. Зараз таких точних планів немає. Водночас з упевненістю можна сказати, що якщо Путін і президент Трамп обидва опиняться в Шеньчжені, то, звісно, спілкуватимуться", — заявив речник диктатора.Нагадаємо, американська політична інфлюенсерка Лора Лумер заявила, що американському президенту Дональду Трампу не сподобалися публічні висловлювання Володимира Зеленського щодо дизельної угоди з Росією. До того ж лідер Сполучених Штатів Америки розчарований відсутністю прогресу в процесі врегулювання російсько-української війни..

Ескалація відносин між проурядовими та пропрезидентськими силами у Польщі досягла апогею. Що далі — вотум недовіри уряду Туска, дочасні парламентські вибори чи широкий суспільний діалог? І, звісно ж, як це все позначиться на Україні?Чому тривалий конфлікт між Туском і Навроцьким перейшов у гарячу фазуУвечері 31 жовтня глава польського уряду виступив із відео зверненням до народу, в якому звинуватив головну опозиційну партію "Право і справедливість" (ПіС), її висуванців минулого президента Анджея Дуду та нинішнього Кароля Навроцького у руйнуванні Конституційного трибуналу."Ми стали свідками обурливих подій біля будівлі Конституційного суду. Я дуже хотів би, щоб нам ніколи більше не довелося бачити подібних сцен у Польщі. Однак способом досягнення спокою не може бути поступка беззаконню і насильству", — наголосив він.Нагадаємо суть проблеми, яка спричинила політичну кризу. Конституційний трибунал протягом років орієнтувався на партію ПіС, судом керував Богдан Свєнчковський, у минулому — генеральний прокурор Польщі. На цій прокурорській посаді він став фігурантом масштабного шпигунського скандалу.У березні 2024 року, коли вже керував конституційним трибуналом, газета Wyborcza опублікувала розслідування про незаконне прослуховування прокуратурою за допомогою спеціального шпигунського обладнання опозиційних політиків, зокрема Туска, адвокатів, громадських діячів. Після зміни влади в Польщі наприкінці 2023 року кримінальна справа про прослуховування розслідувалася, однак Свєнчковський як голова Конституційного трибуналу, мав імунітет, який прикривав його від висунення звинувачень.Це — перша частина проблеми. Далі — друга: у 2025-26 роках закінчилася каденція одразу восьми 1з п’ятнадцяти суддів трибуналу, за законом нових обирає Сейм, але присягу вони приносять перед президентом. Це радше формальність, однак її варто дотримуватися. Сейм суддів обрав, однак президент Навроцький прийняв присягу трьох новобранців, а п’ятьох — відмовився. Таким чином, трибунал опинився у підвішеному стані: кворум із 10 суддів є, тобто інституція формально дієздатна, а ці п’ятеро ніяк не могли приступити до виконання обов’язків, їх просто не пускали до приміщення. Тоді уряд пішов іншим шляхом — невгодні Навроцькому судді склали присягу перед Сеймом. У підсумку їхні повноваження визнає правляча коаліція, але не визнають опозиція і президент.Це тяглося до вечора 30 жовтня, коли семеро нових суддів під захистом поліції зайшли у будівлю трибуналу і спільно з лояльними колегами тимчасово (на один місяць) усунули Богдана Свєнчковського та його заступника Бартоломея Соханського, обоє політично орієнтувалися на ПіС. Головою трибуналу обрали Анну Корвін-Пйотровську, суддю з найбільшим стажем. Свєнчковський втратив імунітет від пред’явлення йому звинувачень, але розвиток подій навколо нього залежить від того, як розв’яжеться нинішня криза.В ніч проти 31 жовтня Навроцький на тлі сутичок його прихильників із поліцією прорвався до будівлі суду, накричав на Корвін-Пйотровську, а його соратники намагалися відібрати у нових суддів ключі від приміщень. Відсторонений Соханський повернувся до свого кабінету і не визнає правомірності відсторонення. Кадри, як Навроцький пробирався до приміщення судової установи, облетіли весь світ. Прем’єр Туск наголошує: законно обрані члени суду зазнали нападу, а поліція їх захищала від нападників."У певних питаннях не може бути компромісу. Крики, брехня і бійки не можуть бути джерелом права в Польщі й не будуть ним", — каже прем’єр-міністр.За його словами, політики не можуть вдиратися до суду, роздавати розпорядження і залякувати служителів Феміди.Туск також зазначив: у Польщі "роками існували організації та політики, які хочуть знищити демократію та верховенство права… Чи це жадібність, дурість чи зрада? Зрештою, ефект однаковий, і не випадково вони знаходять підтримку серед проросійських сил у всьому світі, а сьогодні в цьому конфлікті користуються підтримкою армії російських онлайн-ботів. Фактично, навіть отримали публічні компліменти від головного ідеолога Кремля".Зауважимо: Навроцького підтримала не тільки партія "Право і справедливість", а й представники проросійських сил, віце-маршалок Сейму Кшиштоф Босак із "Конфедерації і незалежності" та Гжегож Браун, лідер "Конфедерації польської корони", так що слова Туска підтверджуються. У відповідь на його заяви прихильники Навроцького звинуватили прем’єра у брехні, а події навколо трибуналу називають спробою держперевороту.Хто виграє боротьбу за Конституційний трибуналКорвін-Пйотровська на 3 листопада анонсувала загальні збори суддів, якщо на них прийде необхідна для ухвалення рішення кількість членів суду (мінімум 10 осіб), де-факто вони визнають її головування, отже, Навроцький і ПіС втратять контроль на трибуналом. Коли ж потрібну чисельність не зберуть, перемога Туска виглядатиме пірровою. На цьому засіданні розглядатимуть бюджет трибуналу на наступний рік, а також мають погодити знаття імунітету з Свєнчковського і Соханького. Ситуація станом на зараз 50/50.Навроцький після участі у штурмі будівлі трибуналу оголосив про широкі політичні консультації щодо кризи, але партія Туска "Громадянська платформа" йти на них відмовилася, а от Селянська партія з урядової коаліції — пішла. Це поганий сигнал для прем’єр-міністра, адже його опоненти із ПіС виношують ідею вотуму недовіри уряду. І тут плече їм підставив колишній прем’єр Матеуш Моравецький, він ініціював таке голосування у Сеймі.Моравецький діє з власних інтересів, — побивши горшки із "Правом і справедливістю", він створив власну партію "Розвиток плюс", яка, згідно з опитуваннями, має підтримку для проходження до наступного парламенту. У конфлікті навколо трибуналу, цей політик прагне показати себе третьою силою, але його ініціатива може спрацювати проти Туска. За вотум недовіри має проголосувати щонайменше 231 депутат, що теоретично можливо, однак за одразу має бути призначений новий уряд. Моравецький пропонує сформувати технічний кабінет міністрів до парламентських виборів (вони відбудуться рівно через рік), але за нинішнього протистояння між ключовими політичними силами це малоймовірно.Також не виключений сценарій дочасних парламентських виборів в разі повного політичного тупика. На такий поворот вказує кілька факторів. Перший: ескалація навколо трибуналу. Проурядовій коаліції своя більшість там знадобилася саме зараз не тільки тому, що у Туска увірвався терпець через дії Навроцького і Свєнчковського. Контроль над трибуналом потрібен для того, щоб позбавити президента та опозиційну ПіС можливості блокувати законодавчі акти або рішення уряду. Звідси — другий фактор: що це за рішення.Протягом року до парламентських виборів Навроцький може шляхом вето блокувати чимало урядових рішень та законів, щоб завадити "Громадянські платформі" успішно зіграти на виборах. Свій Конституційний трибунал обріже президенту такі можливості. У польських ЗМІ існує ще одна версія: криза навколо трибуналу була штучно влаштована для того, щоб змусити Навроцького до діалогу. Туск буцімто прагне змін до Основного закону та референдуму щодо них. Це дозволить змістити акцент із політичних чвар на серйозну конституційну дискусію і зробить передвиборчу кампанію змістовнішою. Та от не факт, що праві цього хочуть, і що тиск на Навроцького кримінальною справою за блокування призначення суддів і розбірки в самому суді їх до цього змусить.Для України останні події в Польщі — дуже тривожний сигнал. Вони нас безпосередньо не зачіпають, але консолідація навколо діючого президента правих політиків працює на руку антиукраїнським силам у цій країні в перспективі парламентських виборів. Програш на них партії Туска ускладнить наші відносини з Польщею і поставить під великий знак питання євроінтеграційні устремління українців. Нам на користь, щоб протистояння між гілками влади там закінчилося якомога швидше і конструктивно..