Політика

Президент Володимир Зеленський заявив, що українські військовослужбовці беруть участь у консультаціях щодо подальшої роботи Ормузької протоки.Таку заяву український гарант зробив під час вечірнього відеозвернення."Безпечне мореплавство — це глобальна цінність, ми це знаємо з досвіду захисту в Чорному морі. Потрібно, щоб усі у світі це також цінували. Звісно, ситуація зараз може змінюватися щодня і доволі суттєво, особливо зважаючи на те, що відбувається з Іраном та у відносинах між Європою та Америкою. Але інтереси наші довготривалі — усіх у Європі, передусім це інтерес безпековий. У наших дипломатів є і відповідний запит від країн Азії, я доручив усе це оперативно пропрацювати. Будуть контакти і з лідерами, і робота на рівні МЗС та на рівні інших міністерств. Головне, щоб ми постійно забезпечували Україні реальні можливості для захисту", — наголосив гарант.Він відзначив, що Київ співпрацює із країнами Близького Сходу й у галузі енергетичної безпеки. Зокрема, Україна експортує безпеку, і отримує необхідне для внутрішньої впевненості та для енергетичної безпеки."Важливо, що є в нас домовленості про постачання пального в Україну, і зараз — за березень-квітень — імпортуються необхідні обсяги. Я дякую всім компаніям — і державним компаніям, і приватному сектору. Ми працюємо щодо постачання і з європейськими партнерами, також із країнами Близького Сходу... Ми говорили сьогодні з урядовцями й про те, як підтримати людей в умовах зростання цін — зовнішня нестабільність завжди проявляється в дуже чутливих цінових коливаннях. Уряд має підготувати кроки щодо цього, розраховую на системні рішення", — додав президент.Нагадаємо, Європейський Союз готує жорсткі обмеження у відповідь на енергетичну кризу, яку спричинила війна в Ірані. Брюссель розробив план для подолання кризи та її наслідків.Додамо, єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен заявив, що за перший місяць бойових дій на Близькому Сході витрати ЄС на імпорт викопного палива зросли на 14 мільярдів євро. Йдеться про наслідки військової операції США й Ізраїлю проти Ірану..

Народний депутат від партії "Слуга народу" Олександр Куницький, який уже майже два роки не повертається в Україну, задекларував квартиру в Канаді. Про це пише рух "Чесно", посилаючись на його декларацію.Вказується, що у декларації "слуги" Куницького з’явилося житло в Канаді площею 43 метри квадратних. Нардеп вказав, що з 1 жовтня 2024 року безоплатно користується квартирою іноземної громадянки Йони Тьян. "При цьому в декларації за 2024 рік Куницький це помешкання чомусь не згадував", — зауважили в "Чесно".Крім того, за даними декларації, зарплату в парламенті за останній рік він не отримував.Варто зауважити, що за даними розслідування журналістів проєкту "Схеми", депутат Олександр Куницький виїхав з України ще 23 вересня 2024 року начебто у "тижневе відрядження" до США. Мета поїздки — "поглиблення українсько-американського міжпарламентського співробітництва". Відтоді він не повертався. До США нардеп виїхав після того, як у грудні 2023 року ДБР почало з'ясовувати обставини його іншої поїздки за кордон — улітку 2023 року він отримав від очільника Верховної Ради дозвіл на виїзд у короткострокове робоче відрядження в Ізраїль, а повернувся в Україну тільки через три тижні. Проте тоді Куницькому не повідомляли про підозру та не обирали запобіжного заходу.Попри тривалу відсутність, він досі залишається чинним нардепом і навіть входить до складу правоохоронного комітету ВР. За даними руху Чесно, Олександр Куницький був обраний народним депутатом дев’ятого скликання в окрузі № 169 (Харків) від "Слуги народу" як безпартійний. У листопаді 2019 року він став членом партії.У жовтні 2023 року разом з іншим "слугою" Артемом Дмитруком Куницький втрапив у скандал через участь у вуличній бійці у центрі Києва. Чоловік, який був присутній на відео разом з нардепами стверджував, що вони побили його, вимагаючи гроші. За фактом інциденту генпрокурор зареєстрував кримінальні провадження.Нагадаємо, нещодавно депутатці Львівської районної ради повідомили про підозру у недостовірному декларуванні майна на понад три мільйони гривень. .

Віцепрезидент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс накинувся зі звинуваченнями на Україну. Він вважає, що нібито українські спецслужби намагалися втрутитися і в американські, і в угорські вибори.Таку заяву він зробив на пресконференції з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном в Будапешті, передає "Європейська правда". Так, за словами Венса, "в українських спецслужбах є елементи, які намагаються вплинути на хід американських виборів, на угорські вибори"."Це просто те, чим вони займаються. Це — це частина ціни, яку доводиться платити за співпрацю з певними елементами їхньої системи. Я намагаюся нагадувати собі, що Україна, як і Сполучені Штати, є дуже складним місцем. Є хороші люди, і є погані люди. Є люди, які намагаються втручатися у вибори інших країн, і є люди, які просто кажуть: "Ми віримо у суверенітет для всіх, і саме це ми підтримуємо", — заявив він.До того Венс наголосив, що в Україні були люди, які "проводили кампанію разом із демократами буквально за кілька тижнів до президентських виборів, на яких Дональд Трамп дуже впевнено переміг у листопаді 2024 року"."Тож я усвідомлюю ці речі, але не думаю, що Віктор дозволяє їм впливати на себе. Я не дозволяю їм впливати на себе… І що б не думали про мене або про когось іншого певні елементи в українській системі, я справді вірю, що в інтересах України, в інтересах Європи та Угорщини, в інтересах Сполучених Штатів, щоб ця війна закінчилася якомога швидше", — додав Венс.Нагадаємо, Джей Ді Венс відзначився низкою гучних заяв під час свого офіційного візиту до Угорщини напередодні виборів. Зокрема, американський посадовець вважає, що Європейський Союз буцімто втручається у виборчий процес Будапешта.Додамо, нещодавно соціологи визначили, чи має Орбан шанс на перемогу на виборах в Угорщині..

Народні депутати підтримали важливі рішення, які потрібні для забезпечення макрофінансової стабільності України, євроінтеграційного руху та виконання наших зобов’язань перед партнерами.Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, 7 квітня Верховна Рада ухвалила ключові рішення, необхідні для продовження фінансування за програмою Ukraine Facility. Йдеться про:закон про цифровізацію виконавчого провадження №14005 — в цілому;закон щодо інтеграції до енергоринку ЄС №12087-д — в цілому."Ці дві ініціативи дозволять Україні отримати від ЄС 875 мільйонів євро фінансування", — пояснила Свириденко.Посадовиця додала, що ще один законопроєкт про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування №14412 ухвалений за основу. Після остаточного прийняття він дозволить отримати додаткові 440 мільйонів євро."Окремо дякую за підтримку євроінтеграційного законопроєкту №12221, який дозволить розпочати переговори про укладення Угоди АСCА (промисловий безвіз), а також законопроєкту №15110 про військовий збір, необхідного для продовження програми МВФ", — зазначила прем'єр-міністр.Свириденко додала, що Верховна Рада і уряд "працюють як одна команда в інтересах держави".Ukraine Facility — це чотирирічна програма загальним обсягом 50 мільярдів євро. Значна частина цих коштів буде спрямована до держбюджету й допоможе у фінансуванні бюджетного дефіциту. Ще один компонент програми передбачає створення спеціального інвестиційного інструменту для покриття ризиків у пріоритетних секторах. Він дозволить залучити додаткові кошти на інвестиції.Нагадаємо, нещодавно шведський уряд представив новий пакет допомоги Україні на 2026 рік на суму близько 240 мільйонів шведських крон (25,7 мільйона доларів). Ідеться про фінансування гуманітарних проєктів.Додамо, на початку березня керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із восьми програм на 1,5 мільярда євро..

У вівторок, 7 квітня, помер колишній віцепрем’єр-міністр з питань фінансової та банківської діяльності, ексміністр фінансів України Ігор Мітюков. Його серце зупинилося на 74-му році життя.Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України."З глибоким сумом сповіщаємо, що 7 квітня 2026 року на 74-му році пішов з життя Ігор Олександрович Мітюков", — йдеться у повідомленні.У відомстві зауважили, що він став одним із "архітекторів" фінансової системи України, адже присвятив роки для її розбудови та стабілізації у складний період становлення."Професіоналізм, стратегічне бачення та державницька відповідальність Ігоря Олександровича стали прикладом для багатьох поколінь фінансистів. Його професіоналізм, відповідальність і відданість роботі назавжди залишаться у пам’яті всіх, хто знав Ігоря Олександровича. Висловлюємо щире співчуття рідним та близьким", — додали у Мінфіні.Що відомо про Ігоря МітюковаНародився Ігор Мітюков 27 вересня 1952 року у Києві. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка, спеціальність — економічна кібернетика. У 1985 році здобув ступінь кандидата економічних наук.З лютого 1994 року Мітюков працював заступником голови Нацбанку України. У вересні 1994 року був призначений віцепрем'єр-міністром України з питань фінансової та банківської діяльності. Цю посаду він обіймав до 1995 року. Міністром фінансів України був у період з 1997 по 2001 рік.Нагадаємо, днями у віці 57 років раптово пішов із життя провідний соліст Національної опери, заслужений артист України Петро Приймак..

Віцепрезидент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс відзначився низкою гучних заяв під час свого офіційного візиту до Угорщини напередодні виборів. Зокрема, американський посадовець вважає, що Європейський Союз буцімто втручається у виборчий процес.Таку заяву віцепрезидент США зробив під час спільної пресконференції із угорським прем’єром Віктором Орбаном, передає  Bloomberg. Зазначається, що, на думку Венса, "масштаби втручання з боку брюссельської бюрократії були справді ганебними". Однак жодних доказів на підтвердження своїх слів, віцепрезидент США не надав."Я не вказуватиму людям в Угорщині, як голосувати. Я б закликав бюрократів у Брюсселі зробити те саме", — заявив він.Також Венс наголосив, що буцімто "бюрократи в Брюсселі намагалися знищити економіку Угорщини."Вони намагалися зробити Угорщину менш енергетично незалежною. Вони намагалися підвищити ціни для угорських споживачів. І вони зробили все це, тому що ненавидять цього хлопця", — додав Венс.Водночас Венс виказав свою підтримку чинному прем’єру Угорщину. Зокрема, він назвав Орбана зразком лідерства для Європи."Я закликаю угорців поставити собі запитання не про те, хто є про- чи антиєвропейським, хто є про- чи антиамериканським, а про те, хто є про вас, хто є про народ Угорщини. З власного досвіду я бачив людину, яка запекло відстоювала інтереси Угорщини. Я тут, щоб допомогти їй у цій передвиборчій кампанії", — додав він.Нагадаємо, раніше агентство Bloomberg оприлюднило деталі стенограми телефонної розмови між прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном та президентом Росії Володимиром Путіним, яка, за даними видання, відбулася 17 жовтня 2025 року. Зокрема, Орбан запевняв Путіна у "дружніх" взаєминах і висловлював готовність допомогти у пошуку шляхів "врегулювання" війни проти України, зокрема через можливу організацію міжнародного саміту в Будапешті.Також нещодавно соціологи визначили, чи має Орбан шанс на перемогу на виборах в Угорщині..

Дезінформаційна кампанію проти України пояснюється стрімким зміцнення співпраці між Києвом і країнами Близького Сходу. Це відбувається на тлі іранських повітряних атак на держави Перської затоки.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Москва вкрай засмучена швидким зміцненням зв'язків України з країнами Перської затоки після іранського повітряного терору", — зазначив він.За його словами, в Кремлі розуміють, що унікальний досвід України кардинально змінив її роль у регіоні."Тому вони звернулися до пропаганди, щоби спробувати підірвати внесок України", — констатував український міністр.Він озвучив, до яких спроб вдалимся російські пропагандисти. Зокрема, вони поширювали фейки про те, що українських експертів атакували. Також з’являлася інформація "родом із Москви", що Україна не виконує своїх зобов'язань тощо."Ми очікуємо більше такої нісенітниці найближчими тижнями. Але ця пропаганда не матиме успіху. Наші партнери в Перській затоці чудово знають, як Україна підтримує розвиток сучасного, високотехнологічного й економічно ефективного захисту", — акцентував очільник МЗС.У цьому плані він відзначив візит президента України Володимира Зеленського до регіону, який, на його думку, заклав міцну основу для багаторічної взаємовигідної співпраці."Ми сприймаємо цю російську дезінформаційну кампанію як доказ того, що Москва визнає успіх України та власну невдачу", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, що 5 квітня міністр закордонних справ України провів зустріч із сирійським колегою Асадом Хасаном аш-Шейбані для обговорення стратегічного партнерства. Сторони домовилися про відновлення роботи дипломатичних представництв у Києві та Дамаску, що стане ключовим етапом у зміцненні міждержавних зв'язків..

Агентство Bloomberg оприлюднило деталі стенограми телефонної розмови між прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном та президентом Росії Володимиром Путіним, яка, за даними видання, відбулася 17 жовтня 2025 року.Стенограма — це дослівний, точний письмовий запис усної мови, виконаний спеціальним методом швидкого запису або за допомогою звукозапису з подальшою розшифровкою.У розмові, як стверджується, Орбан запевняв Путіна у "дружніх" взаєминах і висловлював готовність допомогти у пошуку шляхів "врегулювання" війни проти України, зокрема через можливу організацію міжнародного саміту в Будапешті."Готовий бути корисним у будь-якому питанні"За даними Bloomberg, під час розмови Віктор Орбан заявив, що готовий докласти максимум зусиль, аби сприяти діалогу та виступити посередником. У стенограмі також наведено його слова про "дружбу", яка, за його твердженням, "піднялася на високий рівень", і готовність допомагати "в будь-якому питанні".Щоб підкреслити цю думку, Орбан нагадав дитячу казку, яка, за його словами, популярна в Угорщині. Байка Езопа розповідає про мишу, яка звільняє лева, що потрапив у сітку, після того як раніше лев врятував гризуна. Згідно зі стенограмою, це зауваження викликало сміх у Путіна.Ключовою темою розмови, за інформацією видання, була можливість організації зустрічі між США та Росією в Будапешті. Сам саміт у підсумку так і не відбувся. Також, як зазначається, значна частина бесіди була присвячена обміну компліментами між сторонами та обговоренню позиції Сполучених Штатів.У розмові нібито прозвучала похвала щодо "незалежної та гнучкої" позиції Угорщини. Водночас деталі стенограми підтверджує джерело, знайоме зі змістом розмови.Нагадаємо, у вівторок, 7 квітня, віцепрезидент США Джей Ді Венс вирушив до Угорщини напередодні парламентських виборів, які відбудуться 12 квітня. Його візит пов’язаний із підтримкою чинного прем’єр-міністра країни Віктора Орбана.Додамо, нещодавно соціологи визначили, чи має Орбан шанс на перемогу на виборах в Угорщині..

У понеділок, 6 квітня, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає розширення переліку осіб, що можуть отримувати державну охорону.Про це свідчить картка законопроєкту №15134, яка опублікована на сайті українського парламенту.Йдеться про окремі категорії військових посадових осіб. Для них можуть запровадити захист на рівні, який уже мають високопосадовці держави.Авторами законопроєкту є народні обранці Федір Веніславський, Дмитро Припутень і Олександр Федієнко. У понеділок, 6 квітня, документ передано на розгляд керівництву Верховної Ради України.Як відомо, 25 березня депутати ухвалили законопроєкт щодо підготовки громадян до національного спротиву. За відповідне рішення проголосували 263 народні депутати.Таким чином Верховна Рада зробила крок до підготовки громадян до національного спротиву та реформування військово-патріотичного навчання в закладах освіти.Документ передбачає запровадження нової моделі підготовки, яка охоплюватиме школярів, студентів та доросле населення, а також створення спеціальних центрів підготовки в регіонах.Потреба у зміні чинного законодавства виникла на тлі тривалої повномасштабної війни та необхідності системного посилення обороноздатності держави. Законопроєкт з’явився як відповідь на сучасні виклики.Нагадаємо, вчора стало відомо, що комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував за основу й у цілому законопроєкт №15110 про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни. Це є структурним маяком нової програми фінансування з МВФ..

Моджтаба Хаменеї, якого обрали верховним лідером Ірану після смерті його батька Алі Хаменеї, зараз перебуває в непритомному стані. Він лікується від "серйозного" захворювання в місті Кум і не може брати участі в керуванні країною.Таку інформацію оприлюднило видання The Times of Israel, журналісти якого послалися на дипломатичну записку від американсько-ізраїльської розвідки, яку передали союзникам у Перській затоці."Моджтаба Хаменеї лікується в Кумі, він у важкому стані та не має змоги брати участь в ухваленні будь-яких рішень іранського режиму", — йдеться в документі.Журналісти ізраїльського видання констатували, що це перший випадок, коли звіт публічно розкрив місцезнаходження Хаменеї з початку війни.Раніше з’являлася інформація, що Моджтаба Хаменеї поранений під час перших ударів 28 лютого. Однак підтвердження — ні офіційного, ні неофіційного — таким повідомленням на знаходили.У документі також ідеться про підготовку до поховання його батька та колишнього верховного лідера Алі Хаменеї в Кумі після того, як він загинув під час перших ударів по Ірану.Як відомо, новим верховним лідером Ірану обрали сина ліквідованого Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї. Нещодавно він лише вдруге з моменту призначення звернувся до народу без відео чи аудіо, що посилило сумніви в його дієздатності.Деякі медіа писали, що Хаменеї-молодший дивом вижив під час атаки на свій бункер. Він начебто встигнув покинути об'єкт за лічені секунди до удару, але отримав поранення.Також з’являлася інформація, що його таємно відправили в Москву на операцію та що він нібито проходить лікування в одній із резиденцій очільника Кремля Володимира Путіна.Нагадаємо, сьогодні видання The New York Times оприлюднило інформацію, що Іран підготував пропозицію з 10 пунктів стосовно закінчення війни. Їх передано США й Ізраїлю. Документ передбачає скасування всіх санкцій і припинення ударів по "Хезболлі"..

Віцепрезидент США Джей Ді Венс вирушив до Угорщини напередодні парламентських виборів, які відбудуться 12 квітня. Його візит пов’язаний із підтримкою чинного прем’єр-міністра країни Віктора Орбана.Про це повідомив кореспондент RFE/RL у Вашингтоні Алекс Рауфоглу. Перед вильотом Венс заявив журналістам, що очікує на зустріч зі своїм "добрим другом" Орбаном.За словами віцепрезидента, під час переговорів сторони планують обговорити широкий спектр питань — від двосторонніх відносин між США та Угорщиною до тем, пов’язаних із Європою та Україною. Відомо, що Джей Ді Венс проведе двосторонні зустрічі з Віктором Орбаном 7-8 квітня, а також виступить із промовою в Будапешті.Водночас президент США Дональд Трамп вже публічно висловив повну підтримку Орбану та закликав угорців проголосувати за його переобрання. Він нагадав, що підтримував угорського прем’єра і під час попередніх виборів у 2022 році.Парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня. За даними незалежних соціологічних опитувань, на цей момент лідирує опозиційна партія "Тиса", яку очолює Петер Мадяр.Позиція Петера Мадяра щодо РосіїЛідер угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив, що у разі перемоги на виборах його уряд будуватиме з Росією "прагматичні" відносини. За його словами, це означає невтручання у внутрішні справи одне одного та взаємну повагу між державами. Водночас політик наголосив, що така позиція не передбачає зближення чи симпатії.Мадяр також розкритикував чинну владу на чолі з Орбаном за надмірну залежність від російських енергоресурсів. Він виступив за диверсифікацію постачання нафти й газу, хоча визнав, що відмова від російської енергії не може бути миттєвою.Нагадаємо, нещодавно соціологи визначили, чи має Орбан шанс на перемогу на виборах в Угорщині..

Іран підготував пропозицію з 10 пунктів стосовно закінчення війни. Їх передано Сполученим Штатам Америки й Ізраїлю. Документ передбачає скасування всіх санкцій і припинення ударів по "Хезболлі".Таку інформацію оприлюднило видання The New York Times, журналісти якого послалися на власні джерела й іранські державні медіа.Медійники з’ясували, що іранський план передали через Пакистан, який виконує роль головного посередника в конфлікті. Документ з'явився перед установленим президентом США Дональдом Трампом дедлайном, який спливає у вівторок ввечері, після якого має розпочатися нова хвиля бомбардувань Ірану.Двоє іранських високопосадовців заявили журналістам, що ключовими вимогами Тегерана є надання гарантій ненападу в майбутньому, повне скасування всіх міжнародних санкцій і припинення ізраїльських військових операцій проти угруповання "Хезболла" в Лівані.Натомість Іран розблокує Ормузьку протоку, яка є стратегічно важливим маршрутом для світового експорту енергоресурсів. При цьому іранський план передбачає запровадження спеціального збору в розмірі близько двох мільйонів доларів із кожного судна, що проходить протокою."Ці кошти Іран планує ділити з Оманом, який розташований на іншому березі протоки. Отримані кошти Іран має намір спрямувати на відбудову інфраструктури, зруйнованої внаслідок американських та ізраїльських атак", — ідеться в журналістському матеріалі.При цьому текст пропозиції відкидає припинення вогню. В ньому наголошується на необхідності остаточного завершення війни відповідно до бачення Ірану.Водночас видання Politico поінформувало, що віцепрезидент США Джей Ді Венс перебуває в режимі готовності, щоби вступити в переговори з Іраном, якщо неофіційні консультації призведуть до прямої зустрічі з іранськими офіційними особами.Зараз переговори очолюють спецпредставник Трампа Стів Віткофф і зять президента США Джаред Кушнер. Однак, за словами джерела, до переговорів може приєднатися Венс, якщо посланці досягнуть прогресу.Аналітики зауважили, що здебільшого віцепрезидент залишався в тіні весь цей час. Джей Ді Венс був одним з останніх чиновників адміністрації Трампа, хто висловив підтримку ударам у соцмережах. Також він уникав телевізійних виступів у перші дні війни.Нагадаємо, що Дональд Трамп виступив із жорсткою критикою на адресу партнерів США, дорікнувши їм за відсутність підтримки у воєнних діях проти Ірану. Очільник Білого дому публічно перелічив країни, які, за його переконанням, дистанціювалися від допомоги Вашингтону в критичний момент..

Американський лідер Дональд Трамп виступив із жорсткою критикою на адресу партнерів Сполучених Штатів, дорікнувши їм за відсутність підтримки у воєнних діях проти Ірану. Глава Білого дому публічно перелічив країни, які, за його переконанням, дистанціювалися від допомоги Вашингтону в критичний момент.Про це повідомляє CNN.Критика НАТО та партнерівПід час свого виступу Трамп висловив незадоволення позицією держав, які традиційно вважаються стратегічними союзниками США. Він наголосив, що попри значні ресурси, які Вашингтон вкладає в оборону цих країн, зворотної підтримки в іранському питанні не надійшло. Особливий акцент було зроблено на пасивності Північноатлантичного альянсу."Японія не допомогла нам, Австралія не допомогла нам, Південна Корея не допомогла нам, а потім ви потрапляєте до НАТО — НАТО нам не допомогло", — заявив Трамп.Військова присутність СШАПрезидент США також нагадав про величезні військові контингенти, які Штати утримують за кордоном задля безпеки своїх союзників. За його словами, американські солдати є головним щитом проти загроз із боку Пхеньяну, проте союзники не поспішають відповідати взаємністю у конфліктах, де зацікавлені самі США."У нас є 50 000 солдатів у Японії, щоб захищати їх від Північної Кореї; у нас є 45 000 солдатів у Південній Кореї, щоб захищати нас від Кім Чен Ина", — наголосив американський лідер.Кого похвалив глава Білого домуВодночас Трамп відзначив позитивну роль країн Перської затоки. Він визнав, що їхня активність значною мірою зумовлена географічною близькістю до зони конфлікту, проте оцінив їхні зусилля як зразкові."Саудівська Аравія чудово попрацювала, Катар чудово попрацював, ОАЕ чудово попрацювали, Бахрейн, Кувейт", — перелічив Трамп ті держави, чиї дії задовольнили Білий дім.Раніше з'являлась інформація про можливу ліквідацію верховного лідера Ірану Моджтабі Хаменеї. Він начебто дивом вижив під час атаки на свій бункер, адже встигнув покинути об'єкт за лічені секунди до удару, але отримав поранення.Нагадаємо, 6 квітня видання The Wall Street Journal повідомило, що Іран відмовився йти на поступки в переговорах зі США. Тегеран відхилив пропозиції посередників сісти за стіл перемовин із Вашингтоном..

У Верховній Раді відбулися стратегічні консультації щодо виконання умов міжнародних донорів для отримання фінансової допомоги. Пріоритетом для депутатів та урядовців стало розблокування 90-мільярдного кредиту від Європейського Союзу.Про це у Telegram-каналі повідомив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Діалог між Радою та КабміномЗа даними посадовця, засідання фракції відбулося за участі спікера Руслана Стефанчука та першого віцеспікера Олександра Корнієнка. До дискусії також долучилися ключові урядовці, серед яких прем'єр-міністр Юлія Свириденко, віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, а також міністри Сергій Марченко та Олексій Соболєв. Основний акцент було зроблено на питаннях, що безпосередньо впливають на стабільність фінансової допомоги та викликають суспільний резонанс.Учасники обговорення наголосили на важливості оперативного донесення позицій депутатів до виконавчої влади. Такий формат взаємодії, за словами Арахамії, допомагає країні ефективно рухатися вперед у складних умовах.Боротьба за європейське фінансуванняАрахамія наголосив, що головним викликом для державної системи залишається розблокування кредиту від Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро. Саме для досягнення цієї мети депутати мають продемонструвати рішучість у законодавчому полі."Нам спільно потрібно зробити рішучі кроки для того, щоб отримати необхідне фінансування через затримку кредиту ЄС на 90 мільярдів євро. Наша фракція налаштована конструктивно, розраховуємо, що колеги з інших фракцій так само налаштовані на роботу в інтересах держави", — зазначив голова фракції.Парламентарі висловили сподівання, що колеги з інших політичних сил так само ставитимуть державні інтереси вище за політичні суперечки задля збереження фінансової стабільності України.Нагадаємо, 31 березня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас. Вони обговорили важливі питання.Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що, якщо європейські лідери не проголосують за схвалення кредиту Україні на 90 мільярдів євро, це найбільше може вплинути на підготовку до зими. Щодо фінансування армії, зарплат і пенсій, то наразі на це гроші є.Раніше стало відомо, що Європейський Союз надає Україні додаткові 80 мільйонів євро. Йдеться про кошти, отримані з доходів від заморожених російських активів..

Офіційна Москва перейшла до відкритих погроз на адресу держав Балтійського регіону, звинувачуючи їх у сприянні атакам на російську інфраструктуру. Росія стверджує, що ці країни нібито дозволили Україні використовувати свій авіаційний простір для ударів по стратегічних портах країни-агресора.Про це повідомила речниця російського дипломатичного відомства Марія Захарова, яку цитують росЗМІ.Реакція Москви на дії країн БалтіїРосійське зовнішньополітичне відомство оголосило про надсилання офіційних застережень урядам балтійських держав. За словами представників Кремля, будь-яке ігнорування цих претензій призведе до "неминучих наслідків". Раніше аналогічну риторику використовував і прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков, намагаючись чинити дипломатичний тиск на союзників Києва.У Кремлі переконані, що надання повітряних коридорів для ЗСУ є прямою участю у конфлікті. Москва називає таку політику сусідніх держав потенційно небезпечною та заявляє про готовність до кроків у відповідь.Прямі погрози російського МЗСЗахарова у своєму виступі не стримувала емоцій, перейшовши до відвертого шантажу. Вона наголосила, що Росія очікує від балтійських країн повної відмови від підтримки українських операцій у Балтійському морі."Цим країнам зробили відповідне попередження. Якщо у цих режимів, цих країн, вистачить клепки, вони дослухаються. А якщо ні, будуть мати справу з відповіддю", — заявила речниця МЗС Росії.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністерка Литви Інга Ругінене заявила, що Росія не перенаправляє навмисно українські дрони на країни Балтії. Раніше таку інформацію оприлюднив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга з посиланням на українську розвідку..