Політика

У суботу, 10 січня, президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем'єр-міністр Роберт Фіцо та голова Національної ради Ріхард Раші після спільного обіду підтвердили, що мають єдину позицію стосовно ненадання військової підтримки Україні.Таку інформацію оприлюднило словацьке видання Aktuality. Журналісти зазначили, що на зустрічі в суботу Пеллегріні, Фіцо та Раші обговорили основні питання, що стосуються інтересів Словаччини на внутрішній і зовнішній арені.За словами Пеллегріні, зустріч підтвердила, що "три найвищі конституційні діячі разом можуть дуже відкрито, конструктивно та прагматично обговорювати всі питання".За його словами, політики погодилися з тим, що Словаччина повинна мати представника на переговорах "Коаліції рішучих" щодо України."Позиція Словаччини залишається незмінною: країна не буде надалі військово підтримувати Україну, не відправить жодних солдатів і не братиме участі в гарантіях позики з боку ЄС на 90 мільярдів євро", — наголосив Пеллегріні.Нещодавно Роберт Фіцо розкритикував зустріч "Коаліції рішучих" у Парижі. Однак він зауважив, що може уявити участь Словаччини в моніторингу мирної угоди, якщо її вдасться укласти.Як відомо, в листопаді словацький прем'єр-міністр зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Він озвучив офіційне звернення з проханням про зміцнення протиповітряної оборони своєї країни.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що міжурядові консультації між Чехією та Словаччиною відновлюються. Їх заморозив попередній чеський уряд через розбіжності в питаннях зовнішньої політики, зокрема, щодо війни в Україні..

Американський державний секретар Марко Рубіо заявив про неефективність багатьох міжнародних організацій. Саме тому Сполучені Штати Америки ухвалили рішення про вихід зі 66 таких структур.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву американського державного секретаря.Рубіо зазначив, що США відіграли центральну роль у формуванні міжнародного порядку, за його словами лідерство Америки "було беззаперечним"."Тепер лідерство вимагає складних рішень і здатності розпізнати, коли інституції, створені для сприяння миру, процвітанню та свободі, стають перешкодою для досягнення цих цілей. Те, що ми називаємо "міжнародною системою", зараз переповнене сотнями непрозорих міжнародних організацій, багато з яких дублюють повноваження, повторюють дії, мають неефективні результати та погане фінансове й етичне управління", — пояснив він.Держсекретар додав, що навіть ті організації, які "колись виконували корисні функції", дедалі більше перетворюються на "неефективні бюрократичні структури, платформи для політизованого активізму або інструменти, що суперечать найкращим інтересам нашої країни"."Ці інституції не тільки не дають результатів, але й перешкоджають діям тих, хто бажає розв’язати проблеми. Епоха виписування порожніх чеків міжнародним бюрократичним структурам закінчилася", — наголосив Рубіо.Він зауважив, що ті 66 організацій, з яких вирішили вийти США, під час проведеного адміністрацією Дональда Трампа аналізу визнали "неефективними, непотрібними та шкідливими"."Наша подальша участь в організаціях, які не відображають наших цінностей і не служать нашим інтересам, стане зрадою нашого національного обов'язку", — переконаний американський посадовець.При цьому він запевнив, що таке рішення не означає, що "Америка відвертається від світу"."Ми просто відкидаємо застарілу модель мультилатералізму, яка трактує американських платників податків як світових гарантів розгалуженої архітектури глобального управління", — зазначив Марко Рубіо.Він підсумував, що адміністрація Трампа вимагає реальних результатів від інституцій, які фінансують США і в яких країна бере участь, та запевнив, що США "готові очолити кампанію за реформи".Нагадаємо, що вчора президент США Дональд Трамп висловив підтримку прагненням іранського народу до свободи. Водночас у медіа з'явилася інформація, що американська адміністрація вже обговорює варіанти можливих військових ударів по об'єктах в Ірані..

Велика Британія і Франція пообіцяли надіслати свої війська в Україну. Своєю чергою, Німеччина займає вичікувальну позицію щодо миротворчої операції.Як повідомляють кореспонденти газети The Telegraph, Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, заявив, що німецькі війська будуть розгорнуті лише на території НАТО навколо України для підтримки перемир'я."Ми будемо брати участь у моніторингу перемир'я і сприятимемо зміцненню Києва. Це може включати, наприклад, розгортання військ в Україні на сусідній території НАТО після перемир'я", — наголошував Мерц.Медійники пояснюють, що у гіпотетичній мирній Україні поряд із британськими та французькими військовими "чоботами на землі" не буде німецьких. За їх словами, це доволі млява позиція для канцлера, який раніше заявляв, що "Німеччина повернулася" — із навмисно іронічним відлунням 1930 років — як одна з провідних сил безпеки в Європі."За рішучого керівництва Мерца Німеччина відійшла від десятиліть недофінансування Бундесверу та взяла курс на створення "найпотужнішої конвенційної армії" в Європі", — зазначили у газеті.Автори матеріалу зауважили, що таку риторику німецького канцлера можна пояснити складним становищем німецької внутрішньої політики, а також у гарантіях влади, закріплених у конституції Німеччини після Другої світової війни. Військові авантюри для сучасного Берліна є політично делікатним питанням. "Перед тим як розгорнути війська за кордоном, німецький уряд повинен винести свою пропозицію на голосування в Бундестазі, німецькому парламенті", — наголосили медійники.Відповідне правило покликане гарантувати, що жоден німецький лідер не зможе проводити військові операції за кордоном без суворих перевірок і контролю. У газеті додають, що востаннє, коли Німеччина вирішила зосередити в Європі потужну армію, нацисти підкорили значну частину континенту."Оскільки Мерц має слабку більшість у Бундестазі, було б небезпечно припускати, що розгортання військ Бундесверу навіть поблизу України — не кажучи вже про її кордони — буде підтримано депутатами. Насправді такий крок може закінчитися для Мерца справжнім приниженням; адже саме він у травні минулого року не зміг отримати підтримку Бундестагу на посаді канцлера", — додають кореспонденти.Медійники наголосили, що у цій ситуації, яка сталася вперше в історії Німеччини, Мерц був змушений провести повторне голосування щодо свого затвердження на посаді канцлера, після того, як його союзники в останній момент відкликали свою підтримку. У газеті вважають, що німецький канцлер, безсумнівно, побоюватиметься, що може знову зазнати подібного приниження."Ймовірно, саме тому на даному етапі Мерц погодився лише на м'якший варіант розгортання миротворчих військ поблизу України, наприклад, у Польщі, а не на українській території", — зазначає The Telegraph.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп заявив, що готовий взяти на себе зобов'язання щодо участі Сполучених Штатів Америки в майбутній обороні України. Політик вважає, що Росія не наважиться знову вдертися до України.

Влада США оголосила про намір зупиняти кожне судно "тіньового флоту", яке займається транспортуванням нафти з Венесуели в обхід санкцій. Відповідні заходи контролю в акваторії будуть забезпечуватися силами Пентагону для припинення незаконного обігу ресурсів.Про посилення морської блокади повідомив речник Пентагону Шон Парнелл на своїй сторінці у соцмережі Х.Ефективність морської блокадиЗа словами представника оборонного відомства, поточні заходи у Карибському морі вже демонструють високу результативність. Тиск на нелегальних перевізників змушує їх відмовлятися від намічених маршрутів."Лише за останню добу щонайменше сім танкерів "тіньового флоту" змушені були змінити курс, щоб уникнути зустрічі з нашими силами. Вони розуміють, що наші наміри абсолютно серйозні", — наголосив Парнелл.Новий підхід до безпеки в регіоніРечник Пентагону зазначив, що за ініціативи президента Дональда Трампа та очільника відомства Піта Гегсета часи безкарної злочинної діяльності в Західній півкулі добігли кінця. Міністерство оборони США спільно з партнерами з інших відомств працюватиме над виявленням та блокуванням усіх порушників."Ми будемо вистежувати та перехоплювати кожне судно "тіньового флоту", що перевозить венесуельську нафту. Це відбуватиметься у той час і в тому місці, які ми визначимо самі", — додав представник Пентагону.Попередній контекст:У середу, 7 січня, Берегова охорона США затримала танкер Marinera під російським прапором. Це сталося між Ісландією та Британськими островами.Американські військовослужбовці переслідували танкер декілька днів. Операцію проводили за участю Великої Британії. За словами британського міністра оборони Британії Джона Гілі, судно прямувало до Росії.У Європейському командуванні Збройних сил США пояснили, що причиною затримання стало порушення американського санкційного режиму.Прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт заявила про те, що екіпаж "підлягає судовому переслідуванню" за порушення законодавства США.У Росії заявили, що США нібито порушили норми міжнародного права та назвали це "піратством".Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що цей випадок свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа. На його переконання, з Росією потрібно діяти, а не боятися.Прес-секретарка Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що захоплення російських танкерів в Атлантиці в середу, 7 січня, не вплине на "хороші відносини" між американським президентом Дональдом Трампом і російським диктатором Володимиром Путіним..

Хорватський уряд схвалив рішення про надання Україні нового пакету термінової допомоги, який став уже 15-м з початку повномасштабної війни. Ця ініціатива спрямована на оперативну підтримку Києва в умовах нагальних потреб. Відповідне повідомлення було оприлюднене на офіційному сайті уряду Хорватії.Що отримає УкраїнаЦього разу Загреб зосередився на передачі спеціалізованого обладнання. До складу пакету увійшли:100 мобільних металорізальних верстатів Vulkan 10;супутні компоненти та витратні матеріали.Загальна вартість цієї допомоги оцінюється у 500 тисяч євро. Як зауважив очільник МВС Хорватії Давор Божинович, обладнання серії Vulkan 10 уже пройшло випробування та успішно експлуатується в реальних умовах на території України.Підтримка енергетичного секторуОкремим пунктом уряд Хорватії ухвалив рішення про надання технічної підтримки для стабілізації української енергосистеми. За словами міністра економіки Анте Шушняра, це була пряма відповідь на запит українського посольства через критичну ситуацію з інфраструктурою. Допомога міститиме обладнання, яке наразі вже не використовується в Хорватії, але є критично важливим для України: трансформатори, помпи та інше технічне устаткування.Шушняр наголосив, що така підтримка є життєво необхідною, оскільки численні енергооб’єкти України серйозно пошкоджені, а мешканці багатьох регіонів постійно стикаються з перебоями у постачанні електрики.Нагадаємо, у 2025 році Україна залучила 52,4 мільярда доларів зовнішнього фінансування. Міжнародна підтримка дозволила в повному обсязі забезпечити видатки соціально-гуманітарного напряму..

Американський генерал Кіт Келлог, який тривалий час працював спеціальним представником президента США Дональда Трампа з питань російсько-української війни, порівняв Володимира Зеленського з Авраамом Лінкольном. В інтерв’ю ITV News він зазначив, що Сполучені Штати не зустрічали лідера такого масштабу вже понад півтора століття."Жорсткий сучий син"Характеризуючи українського президента, генерал використав різку, але сповнену глибокої поваги лексику. "Він жорсткий сучий син. І він стає все більш зосередженим", — наголосив Келлог.Він також пригадав епізод, коли прямо вказав Дональду Трампу на його подібність із Зеленським. За словами генерала, коли Трамп здивовано відреагував на таке порівняння, Келлог пояснив: "Я не кажу про статуру… Але він впертий. Він має власну думку. Він не боїться її висловлювати. І він знає, як використовувати медіа".Історичний масштаб постатіНайбільш резонансною частиною розмови стало порівняння Зеленського з Авраамом Лінкольном. Келлог зізнався, що в адміністрації його критикували за те, що він називав українського президента "сміливим лідером, який веде боротьбу"."Я сказав людям в адміністрації: "Ми у Сполучених Штатах не бачили лідера, подібного до нього, з часів Авраама Лінкольна", — заявив генерал.Свою позицію він обґрунтував тим, що Лінкольн, як і Зеленський, був змушений вести війну за виживання своєї нації безпосередньо на власній землі. Саме цей досвід, на думку Келлога, робить їхні постаті історично співмірними та унікальними для світової політики.Нагадаємо, раніше Кіт Келлог заявляв, що питання контролю над Донбасом та Запорізькою атомною електростанцією можуть стати ключовими під час останніх етапів переговорів щодо закінчення війни..

У суботу, 10 січня, президент США Дональд Трамп висловив підтримку прагненням іранського народу до свободи. Водночас у медіа з'явилася інформація, що американська адміністрація вже обговорює варіанти можливих військових ударів по об'єктах в Ірані.Про це американський лідер повідомив у своїй соцмережі. У своєму дописі президент США зазначив, що Іран зараз перебуває на порозі історичних змін."Іран дивиться на свободу, можливо, як ніколи раніше. США готові допомогти!!!" — написав Дональд Трамп.Військові сценарії: дані WSJПопри публічні заяви про підтримку свободи, за лаштунками Білого дому тривають обговорення силових сценаріїв. За інформацією видання The Wall Street Journal, адміністрація президента США провела попередні консультації щодо того, як саме може бути здійснена атака на Іран у разі потреби. За словами одного з американських посадовців, серед розглянутих варіантів масштабний повітряний удар. Планування передбачає ураження кількох стратегічних військових цілей на території Ірану.Попередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.В Ірані під час масових протестів, що тривають уже понад тиждень, загинули щонайменше 12 людей. Серед загиблих є й представники силових структур.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.Нагадаємо, Дональд Трамп ще 29 грудня виступив із жорстким попередженням на адресу Тегерана, заявивши про готовність до негайних військових дій. Перед початком переговорів із прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу американський лідер наголосив, що будь-які спроби Ірану відновити ракетну чи ядерну програми матимуть руйнівні наслідки..

Міністерство закордонних справ України звернулося до міжнародних партнерів із закликом посилити тиск на Тегеран через репресії проти протестувальників та військову допомогу Кремлю. Про це у соцмережі X заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Очільник відомства наголосив, що придушення свобод всередині Ірану та участь у війні проти України є проявами єдиної політики насильства і знецінення людського життя. Сибіга зазначив, що українці, які мають досвід боротьби з тоталітаризмом, солідарні з іранським народом у його прагненні до безпеки, свободи та доступу до інформації. "Як країна, що в минулому подолала тоталітарне та авторитарне правління, чинила опір репресіям і відстояла свій демократичний вибір, Україна понад усе цінує громадянські права", — заявив Сибіга.  Він наголосив, що право на демократичний вибір та життя без страху є фундаментальним. З огляду на загострення ситуації, офіційний Київ закликає іранську владу негайно припинити силове придушення мітингів.Попередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.В Ірані під час масових протестів, що тривають уже понад тиждень, загинули щонайменше 12 людей. Серед загиблих є й представники силових структур.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.Читайте також: Трамп заявив про готовність застосувати силу проти Ірану: коли це станеться.

У суботу, 10 січня, президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність переходу до рішучих дій для завершення війни. Глава держави наголосив, що агресор не сприймає мови дипломатії, тому світ має застосувати силу та посилений тиск на Москву.У своєму вечірньому зверненні президент зазначив, що майбутнє конфлікту на 2026 рік багато в чому залежить від позиції міжнародних партнерів.Стратегія завершення війниЗа словами Зеленського, Україна має чіткий план дій як у військовій, так і в дипломатичній сферах. Проте ключовим фактором залишається рішучість союзників."Війну треба завершувати. Для цього на Росію треба тиснути. Той, хто говорить мовою балістики та "шахедів", нічого, крім сили, не зрозуміє", — заявив Зеленський. Президент зауважив, що Україна зараз активно працює над тим, щоб світова спільнота діяла максимально ефективно для примусу РФ до миру.Кадрові зміниГлава держави також повідомив про підготовку важливого призначення в оборонному секторі. Він заслухав доповідь Михайла Федорова щодо стратегічного плану захисту країни. Зеленський очікує, що вже наступного тижня Верховна Рада підтримає кандидатуру Федорова на посаду міністра оборони України. Президент впевнений, що це призначення підсилить реалізацію плану дій у сфері безпеки.Нагадаємо, 10 січня лідер України Володимир Зеленський заслухав доповідь керівника Офісу президента Кирила Буданова. Ключовими темами зустрічі стали адаптація санкційної політики до реалій війни та результати дипломатичних переговорів.Також 10 січня президент Володимир Зеленський заслухав доповідь очільника Служби безпеки України Євгенія Хмари щодо нещодавніх бойових операцій та подальших планів спецслужби. Глава держави наголосив, що дії СБУ наразі реалізовуються саме так, як цього потребують інтереси національної безпеки..

Кандидатом на посаду міністра юстиції став народний депутат Денис Маслов, чию кандидатуру після фахових консультацій підтримали в Офісі президента. Якщо Рада схвалить це призначення, то він зосередиться на реформуванні Міністерства.Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра після робочої зустрічі з Кирилом Будановим та самим Масловим.  Розподіл ролей та пріоритетиІрина Мудра зазначила, що її робота й надалі буде присвячена забезпеченню справедливості для України. Зокрема, вона координуватиме:сферу юстиції та правосуддя всередині країни;формування міжнародної політики щодо покарання Російської Федерації за збройну агресію."Це напрями, де важлива послідовність, довіра партнерів і результат, а не зміна табличок на дверях", — наголосила заступниця керівника ОП. Майбутнє Міністерства юстиціїПід час зустрічі також обговорили кандидатуру Дениса Маслова на посаду міністра юстиції. Мудра висловила підтримку колезі та зазначила, що у разі призначення він має трансформувати відомство.За її словами, під керівництвом Маслова міністерство має перетворитися з адміністратора процедур на орган, який реально формує правову політику та виступає головним адвокатом держави. Сторони вже домовилися про тісну координацію дій та взаємну підтримку між Офісом президента та міністерством.Денис Маслов народився 1 серпня 1983 року та здобув юридичну освіту в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара. Він є кандидатом юридичних наук і до початку політичної діяльності працював суддею у Дніпродзержинську, займався адвокатською практикою та очолював юридичну компанію. До Верховної Ради він пройшов за списком партії "Слуга народу" у червні 2020 року, а згодом очолив Комітет з питань правової політики. На цій посаді Маслов став одним із ключових кураторів судової реформи, зокрема займався відновленням роботи Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Його вважають фаховим правником, який активно просуває адаптацію українського законодавства до стандартів Європейського Союзу.Нагадаємо, 10 січня лідер України Володимир Зеленський заслухав доповідь керівника Офісу президента Кирила Буданова. Ключовими темами зустрічі стали адаптація санкційної політики до реалій війни та результати дипломатичних переговорів.Також 10 січня президент Володимир Зеленський заслухав доповідь очільника Служби безпеки України Євгенія Хмари щодо нещодавніх бойових операцій та подальших планів спецслужби. Глава держави наголосив, що дії СБУ наразі реалізовуються саме так, як цього потребують інтереси національної безпеки..

У суботу, 10 січня, президент України Володимир Зеленський розповів про посилення дипломатичної роботи та постійну комунікацію зі стратегічними партнерами. Глава держави наголосив, що Україна демонструє найвищий рівень ефективності у взаємодії зі світовою спільнотою.У своєму зверненні президент виокремив ключові напрямки міжнародної діяльності та протидію російському впливу.Стратегічне партнерство зі СШАОкрему увагу Зеленський приділив відносинам із Вашингтоном. Він повідомив, що Україна перебуває на контакті з американською стороною фактично щодня. Зокрема, міністр оборони Рустем Умєров сьогодні вчергове провів переговори з партнерами зі США."Це наше стратегічне завдання — діалог з Америкою має бути на сто відсотків конструктивним", — зазначив глава держави.Дипломатичний трек та доповідіЗеленський отримав попередні дані від керівника Офісу президента Кирила Буданова щодо частини зустрічей у межах дипломатичного треку. Найближчим часом Зеленський очікує на повний та детальний звіт від усієї переговорної команди. Він також запевнив, що Україна ніколи не була перепоною для дипломатії та продовжує демонструвати високу ефективність у роботі з партнерами.Протидія російським операціямЗеленський зазначив, що українська сторона уважно відстежує спроби Росії підірвати відносини України з союзниками. За його словами, держава фіксує всі намагання Москви впливати через лобістів та запускати внутрішні операції в Україні та Європі. Президент вкотре наголосив, що Росія є єдиним джерелом війни та причиною її затягування, а тому заслуговує на максимальний тиск і удари у відповідь за злочини проти людей та дипломатії.Нагадаємо, 10 січня лідер України Володимир Зеленський заслухав доповідь керівника Офісу президента Кирила Буданова. Ключовими темами зустрічі стали адаптація санкційної політики до реалій війни та результати дипломатичних переговорів.Також 10 січня президент Володимир Зеленський заслухав доповідь очільника Служби безпеки України Євгенія Хмари щодо нещодавніх бойових операцій та подальших планів спецслужби. Глава держави наголосив, що дії СБУ наразі реалізовуються саме так, як цього потребують інтереси національної безпеки..

У суботу, 10 січня, лідер України Володимир Зеленський заслухав доповідь керівника Офісу президента Кирила Буданова. Ключовими темами зустрічі стали адаптація санкційної політики до реалій війни та результати дипломатичних переговорів.Про це глава держава повідомив у своєму Telegram-каналі. За словами Зеленського, під час наради сторони детально обговорили стратегічні пріоритети роботи Офісу президента та питання внутрішньої політики, які потребують негайного вирішення.Адаптація санкційного тискуОдним із головних питань денного порядку стало посилення обмежень проти країни-агресора. Володимир Зеленський наголосив на необхідності не лише зберігати поточний тиск на Росію та пов’язаних із нею осіб, а й постійно вдосконалювати цей інструментарій."Всі напрями тиску на Росію мають адаптуватися під зміну реалій воєнного часу. Будемо посилювати санкційний інструментарій", — наголосив глава держави.Дипломатія та внутрішні завданняБуданов також поінформував президента про результати низки зустрічей, проведених у межах міжнародного дипломатичного треку. Окрім зовнішніх питань, учасники наради визначили перелік першочергових внутрішньополітичних завдань, які стоять перед державою. За підсумками доповіді було окреслено конкретні кроки для підвищення ефективності протидії агресору як на міжнародній арені, так і всередині країни.Нагадаємо, 10 січня президент Володимир Зеленський заслухав доповідь очільника Служби безпеки України Євгенія Хмари щодо нещодавніх бойових операцій та подальших планів спецслужби. Глава держави наголосив, що дії СБУ наразі реалізовуються саме так, як цього потребують інтереси національної безпеки..

У суботу, 10 січня, президент Володимир Зеленський заслухав доповідь очільника Служби безпеки України Євгенія Хмари щодо нещодавніх бойових операцій та подальших планів спецслужби. Глава держави наголосив, що дії СБУ наразі реалізовуються саме так, як цього потребують інтереси національної безпеки. Про це президент зазначив у своєму Telegram-каналі. За словами Зеленського, хоча деталі нещодавніх заходів поки не розголошуються, результати вже є успішними.Ключові тези доповідіУспішні операції. Президент зазначив, що отримав детальну інформацію про нещодавні бойові заходи. "На сьогодні ще зарано говорити про них публічно, але результати, на які ми розраховували, є", — заявив Зеленський. Нові плани. Під час зустрічі було погоджено проведення наступних операцій спецслужби.Боротьба всередині країни. СБУ продовжує системно протидіяти всім формам диверсій та виявляти факти колабораціонізму.Блокування впливу РФ. Будь-яка діяльність російських структур на території України незмінно припиняється та блокується.Зеленський також висловив вдячність усім оперативникам і спецпризначенцям Служби безпеки України за захист державних інтересів та ефективну роботу в умовах війни.Нагадаємо, 9 січня Володимир Зеленський провів кадрові ротації у складі Ставки верховного головнокомандувача. Зокрема, зміни стосуються керівництва Офісу президента та Головного управління розвідки..

У понеділок, 12 січня, Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй проведе екстрене засідання. Причина — удар російською балістичною ракетою середньої дальності "Орєшнік" по Львову.Про це повідомляє BFM TV."Кілька держав-членів, зокрема Франція, підтримали прохання України скликати Раду Безпеки ООН у понеділок, 12 січня, після російського удару з використанням гіперзвукової ракети "Орєшнік", — йдеться у повідомленні.Жодних інших деталей щодо засідання у видання не розкрили. Водночас зазначається, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що Київ ініціює термінові консультації не лише в Раді Безпеки ООН, а й у форматах Україна–НАТО, ЄС, Ради Європи та ОБСЄ.Нагадаємо, ввечері 8 січня у Львові та Львівській області пролунала серія потужних вибухів. Відлуння чули й мешканці сусідніх регіонів — Рівненщини та Тернопільщини. На той час по всій країні було оголошено загрозу застосування дальнього балістичного озброєння. Начальник обласної військової адміністрації Максим Козицький поінформував, що на Львівщині атаки зазнав обʼєкт критичної інфраструктури.Згодом Служба безпеки України виявила на Львівщині уламки російської балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік", якою ворог вдарив по регіону вночі 9 січня.На думку аналітиків американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War) Росія, ймовірно, завдала ракетного удару по найзахіднішій частині України з використанням ракети "Орєшнік", намагаючись стримати Європу та Сполучені Штати від надання Україні довгострокових гарантій безпеки..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктатору Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні.Про це повідомляє The Telegraph з посиланням на джерела, передає "Європейська правда". На думку співрозмовників журналістів, рішення про захоплення нафтового танкера під прапором РФ та підтримка нового законопроекту щодо посилення санкцій — це сигнал від Трампа для Путіна, що у нього закінчується час для припинення війни."Він працює за принципом батога і пряника. І я думаю, що у нього закінчилися пряники", — повідомило одне із джерел.До того ж наголошується, що американський лідер вважає стратегію росіян "два кроки вперед, один крок назад" у переговорах дедалі більш "втомливою". Тому зараз позиція адміністрації Трампа дедалі більше збігається із думкою Європи про те, що очільник Кремля грає в гру, яка не має кінця."Постійна жорстокість, підступна поведінка і ігри Путіна не залишаються непоміченими адміністрацією", — додало джерело The Telegraph.Нагадаємо, раніше американський президент заявив, що готовий взяти на себе зобов'язання щодо участі Сполучених Штатів Америки в майбутній обороні України. Політик вважає, що Росія не наважиться знову вдертися до України.Раніше видання Axios повідомляло, що Трамп може прийняти президента Володимира Зеленського для переговорів і підписання угоди про гарантії безпеки вже наступного тижня. Хоча офіційного рішення щодо цього ще немає.Додамо, у четвер, 8 січня, Зеленський повідомляв, що переговорна команда України повертається додому після важливих зустрічей зі союзниками. За словами гаранта, угода про гарантії безпеки з Америкою готова до підписання на найвищому рівні..