Політика

У вівторок, 24 березня, президент України Володимир Зеленський провів переговори з міністром оборони Латвії Андрісом Спрудсом на тлі посилення повітряного терору, який здійснює Росія. Сторони обговорили термінове зміцнення української протиповітряної оборони та нові кроки для гарантування безпеки в Балто-Чорноморському регіоні.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Непохитна підтримка РигиЗеленський висловив вдячність латвійській стороні за послідовну позицію та допомогу, яка надається Україні з перших днів вторгнення. Росія не припиняє тиску, тому солідарність балтійських партнерів залишається критично важливою для стійкості нашої держави."Дуже важливо, що в ці дні, як і протягом усіх років російської агресії, Латвія з нами", — наголосив Зеленський.Пріоритет — захист небаОсновну увагу під час діалогу було приділено оперативній ситуації на фронті та наслідкам терористичних обстрілів української інфраструктури. Президент акцентував, що єдиним способом зупинити вбивства мирних мешканців є радикальне посилення купола протиповітряної оборони."Поінформував про ситуацію в Україні та російські атаки, які постійно тривають. Саме тому важливо продовжувати підтримку України, посилювати ППО та збільшувати наші спільні можливості для захисту людей", — заявив український лідер.Окрім нагальних потреб ЗСУ, політики обговорили стратегічні питання. Сторони дійшли згоди щодо координації зусиль для зміцнення безпекового ландшафту в усьому регіоні, що є прямою відповіддю на агресивну політику, яку проводить Москва."Домовилися, що будемо й далі працювати на безпеку в регіоні. Дякую!" — резюмував президент за підсумками зустрічі.Нагадаємо, нещодавно Німеччина виділила 200 мільйонів євро на закупівлю безпілотників середньої дальності для України..

Президент США Дональд Трамп переконаний, що Україна та Росія перебувають за крок до підписання мирної угоди, проте особиста неприязнь лідерів обох держав гальмує цей процес. Американський лідер прагне завершити війну до початку проміжних виборів у Штатах.Про це очільник Білого дому заявив під час спілкування з журналістами, пише "РБК-Україна".Перешкода на шляху до угодиТрамп акцентував на тому, що технічна близькість до миру розбивається про емоційне несприйняття лідерами один одного. Він переконаний, що саме цей фактор не дозволяє сторонам сісти за стіл переговорів."Але це дві людини, які справді ненавидять одне одного. Ви зрозумієте, що ненависть не сприяє укладанню угод. Це люди, які не дуже люблять одне одного", — зауважив президент США.Трамп додав, що хотів би бачити реальні результати ще до початку проміжних виборів у Сполучених Штатах, оскільки вважає, що час для домовленостей вже настав.Впевненість у власному досвідіПопри складність ситуації, американський лідер демонструє оптимізм, спираючись на власні минулі досягнення у міжнародній політиці. На його думку, діалог між Зеленським та Путіним є неминучим етапом, до якого Росія та Україна вже дозріли."Що ж, ми хотіли б побачити, як президент Путін і президент Зеленський сядуть за стіл переговорів і укладуть угоду. Я думаю, вони близькі до цього, але я вже давно про це говорю", — йдеться в його офіційній заяві.Також Трамп вкотре нагадав світовій спільноті, що за свою кар'єру він зміг врегулювати вісім збройних конфліктів. Він підкреслив, що кожен із тих випадків нібито був значно складнішим за нинішню війну, яку веде Росія проти України.Нагадаємо, 27 березня державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо відвідає Серне-ла-Віль у Франції. Він просуватиме ключові американські інтереси на міністерській зустрічі G7 з питань закордонних справ. .

Українська делегація завершила черговий раунд консультацій із американськими партнерами, проте ситуація на дипломатичному фронті залишається складною. Росія демонструє повну відсутність волі до припинення бойових дій.Про це повідомив під час вечірнього звернення 24 березня президент Володимир Зеленський.Кремль саботує процесЯк зазначив глава держави, після отримання детального звіту від переговорної групи, яка повернулася зі Сполучених Штатів, глава держави дав тверезу оцінку поточній ситуації. За його словами, наявність контактів поки не трансформується у конкретні кроки до завершення конфлікту."Реального руху поки, на жаль, немає — Росія руху до миру не хоче", — наголосив президент.План примусу до мируЗеленський акцентував на тому, що міжнародна спільнота має виробити механізми, які не залишать агресору вибору. Головна мета полягає у тому, щоб дипломатія стала для противника необхідністю, а не формальністю."Важливо, щоб і ми в Україні, і Сполучені Штати, і європейці, і інші глобальні суб’єкти робили все можливе, все потрібне, щоб росіяни зацікавилися дипломатією", — наголосив український лідер.Водночас Москва продовжує використовувати перевірену тактику маніпуляцій. Москва може намагатися виграти час, щоб поповнити ресурси та підготувати нові удари по українських містах. Проте президент запевнив, що Україна готова до будь-якого сценарію."Мир повинен бути надійним — саме це наша мета, і це буде. А на атаки відповімо. Обов’язково", — підсумував Зеленський.Як відомо, 21-22 березня американська й українська делегації провели переговори у Флориді, щоб узгодити проблемні питання та наблизитися до підписання всеохопної мирної угоди. Раніше секретар РНБО Рустем Умєров повідомляв, що командам вдалося досягти динаміки, яка дозволяє з оптимізмом дивитися на наступні етапи зустрічей. Основне досягнення на цей момент — звуження переліку розбіжностей у баченні мирного процесу.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський повідомив, що українська переговорна група завершила серію стратегічних зустрічей у США з представниками адміністрації президента. Попри зосередженість Вашингтона на близькосхідній кризі, Київ наполягає на завершенні війни Росії проти України на умовах, що не дадуть агресору жодних переваг..

Американський президент Дональд Трамп зазначив, що наприкінці березня розпочалися розмови з "правильними людьми" в Ірані. Хоча при цьому безапеляційно заявив, що в цій країні не залишилося лідерів, з якими можна вести переговори.Такі слова Дональд Трамп сказав під час брифінгу для журналістів у Білому домі у вівторок, 24 березня. Американський президент традиційно перерахував успіхи військових США під час операції в Ірані.Він додав, що в Тегерану не залишилося морських і повітряних сил, засобів протиповітряної оборони, радарів і лідерів, тому Вашингтон, мовляв, не має з ким вести переговори.При цьому Дональд Трамп акцентував, що США ведуть "певні розмови з потрібними та правильними людьми", які хочуть укласти угоду."Не залишилося лідерів. Ніхто не знає, з ким розмовляти. Але ми насправді розмовляємо з потрібними людьми, і вони так сильно хочуть укласти угоду. Ви навіть не уявляєте, як сильно вони хочуть укласти угоду. І ми побачимо, що відбуватиметься надалі", — як завжди, заплутано висловився очільник Білого дому.Тим часом журналісти видання Axios поінформували, що США та група країн Близького Сходу обговорюють можливість проведення мирних переговорів на високому рівні з Іраном вже в четвер, 26 березня, але все ще чекають на відповідь від Тегерана.Співрозмовники медійників зі США й Ізраїлю уточнили, що Вашингтон передав Тегерану пропозицію щодо можливої угоди про припинення війни, яка складається з 15 пунктів.Зазначається, що документ включає багато тих самих вимог, які США висунули під час останнього раунду переговорів у Женеві. За словами джерел, Іран нібито погодився з більшістю пропозицій.Водночас Ізраїль, який є союзником США в операції проти Ірану, скептично поставився до можливості успішних переговорів із Тегераном.За інформацією джерел видання, прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу стурбований тим, що американський президент Дональд Трамп може укласти угоду, яка не відповідає цілям Ізраїлю, містить значні поступки й обмежує можливості країни завдавати ударів по Ірану.А деякі іранські посадовці стверджують, що Дональд Трамп за допомогою хибних заяв про дипломатичний прогрес просто намагається заспокоїти світові ринки та виграти час для своїх військових планів.Нагадаємо, видання Ynet повідомляло, що США встановили дедлайн для припинення воєнного протистояння з Тегераном, визначивши 9 квітня датою фінального врегулювання конфлікту. Вже цього тижня сторони мали би провести вирішальний раунд перемовин на нейтральній території в Пакистані..

Масований удар 24 березня, під час якого Росія випустила понад 550 безпілотників за добу, став чітким сигналом про відсутність у Москви намірів припиняти агресію. Така інтенсивність обстрілів цивільної інфраструктури та історичних пам'яток свідчить про свідоме небажання Кремля переходити до мирного процесу.Про це президент Володимир Зеленський повідомив під час вечірнього відеозвернення.Рекордна кількість дронівЗа словами президента, Росія фактично всю добу веде безперервну атаку, застосовуючи як ракети, так і величезну кількість іранських "шахедів", модернізованих російськими інженерами. Попри те, що силам ППО вдалося знищити понад 500 ворожих об'єктів, широка географія пусків призвела до влучань у багатьох регіонах. Зеленський деталізував масштаби атаки:"Географія цього удару дуже широка. І хоча більшу частину дронів вдалося збити — точно більш ніж 500 збиттів, — усе одно, на жаль, є влучання — у Львові, Франківську, Тернополі, Вінниці, Житомирі, також у Хмельницькій області, Рівненщині, у Харківській області, на Дніпровщині".Удар по історичній спадщині та цивільнихЯк наголосив Зеленський, окупанти знову обрали своїми мішенями не лише енергетичну систему, а й звичайні житлові будинки та культурні об'єкти. Зокрема, у Львові постраждала церква Святого Андрія, архітектурна пам'ятка початку XVII століття, а в Івано-Франківську пошкоджень зазнав пологовий будинок. Станом на вечір зафіксовано понад 40 постраждалих, серед яких п'ятеро дітей. Президент назвав дії Москви "абсолютним збоченням":"Іранські "шахеди", модернізовані Росією, б’ють по церкві у Львові — це абсолютне збочення, і тільки таким, як Путін, може це подобатися".Тиск на Москву має посилитисяМасштаб сьогоднішнього терору, за словами українського лідера, є прямим доказом того, що без додаткового зовнішнього тиску та відчутних втрат безпосередньо у Москві, Росія не відмовиться від своїх загарбницьких планів."Масштаб цієї атаки свідчить дуже чітко, що немає в Росії наміру реально закінчувати цю війну. Без додаткового й сильного тиску на Росію, без відчутних російських втрат у них там, у Москві, не з’явиться бажання відходити від війни, якось звикати знову до миру", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вдень 24 березня Москва здійснила чергову терористичну атаку на Львів, поціливши ударними безпілотниками в історичну частину міста та густонаселений житловий район. Внаслідок ворожих влучань є руйнування об’єктів культурної спадщини, пошкодження багатоповерхівок, а також повідомлялося про постраждалих серед цивільного населення.Також зазначалось, що географія повітряної атаки, яку розпочала Росія 24 березня, поширилася на західні та центральні регіони України. Після ударів по Львову вибухи пролунали у Тернополі, а згодом про безпосередню небезпеку для обласного центру повідомила і вінницька влада.Раніше стало відомо, що 24 березня Росія здійснила черговий акт терору проти мирного населення України, завдавши удару по центральній частині Івано-Франківська. Внаслідок ворожої атаки зафіксовано людські жертви, численні поранення, а також масштабні руйнування цивільної інфраструктури, включно з медичними закладами та житловим сектором.За даними влади, 24 березня російські окупанти атакували дронами центр Житомира. Внаслідок удару постраждала 12-річна дівчинка. На Вінниччині ворожі безпілотники спричинили смерть однієї людини, понад 10 поранених..

Рейтинг схвалення американського президента Дональда Трампа за тиждень впав зі 40% до 36%. Це є найнижчим рівнем із моменту його обрання в січні 2025 року.Про це свідчать результати опитування Reuters / Ipsos. Водночас вони також показали, що дії Дональда Трампа на посаді президента не схвалюють 62% опитаних.Варто зазначити, що в перші дні його президентства показник схвалення становив 47%, а з минулого літа загалом тримався на рівні 40 відсотків.Думки американців щодо президентства Трампа значно погіршилися й у контексті його контролю над вартістю життя. Зазначається, що ціни на бензин різко зросли після того, як США й Ізраїль розпочали скоординовані удари по Ірану 28 лютого. Лише 25% респондентів схвалили дії Трампа щодо вартості життя.Серед прихильників Республіканської партії зафіксовано 34% негативних оцінок його дій у цьому напрямку.Також опитування показало, що 35% американців схвалюють удари США по Ірану порівняно з 37% в дослідженні Reuters / Ipsos, яке провели минулого тижня. Близько 61% не схвалили удари, порівняно з попереднім результатом у 59%.Водночас результати опитування YouGov, яке провели на замовлення The Economist протягом 13-16 березня, показали, що понад половина американців — 56% — не схвалюють дії Трампа на посаді президента.Нагадаємо, раніше опитування Washington Post — ABC News — Ipsos засвідчило, що після 100 днів президентства американський лідер Дональд Трамп мав найнижчий рейтинг серед своїх попередників за останні 80 років..

У вівторок, 24 березня, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час візиту до Сполучених Штатів Америки обговорив стан української енергосистеми з американським колегою Крісом Райтом.Про це Денис Шмигаль повідомив у спеціальному дописі на своїй сторінці в соціальній мережі X."Обговорили ситуацію в енергомережі України, яка значно постраждала від російських атак, а також ключові пріоритети для її відновлення", — зазначив він.За його ловами, зокрема, вивчили можливість отримання кредитного фінансування в розмірі 1,4 мільярда доларів від американського уряду, а також для модернізації енергетичного обладнання, зокрема, в секторі видобутку газу, та зміцнення співпраці з з американським "Ексімбанком"."Особлива увага — збільшенню видобутку газу та нафти в Україні за участю американських компаній", — акцентував Шмигаль.Він додав, що обговорення також охопило розвиток "Вертикального газового коридору", переваги використання українських підземних сховищ газу та розвиток Одеського нафтового терміналу для постачання нафти до Європи.Український міністр поінформував Райта про поточні переговори з американськими компаніями щодо альтернативних джерел постачання дизельного палива. Україна розраховує на підтримку адміністрації США у просуванні цього питання."Вдячний США за послідовну підтримку України. Американські партнери внесли 35,5 мільйона євро до Фонду енергетичної підтримки України та реалізують сім міжнародних проєктів технічної допомоги загальною вартістю понад 497 мільйонів доларів. Ми цінуємо нещодавнє рішення виділити додаткові 276 мільйонів доларів на підтримку енергетичного сектору України. Ця допомога дозволяє Україні не лише протистояти поточним викликам, але й будувати більш стійку та безпечну енергетичну систему", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, що минулого тижня міністр енергетики України під час поїздки до Брюсселю зустрівся із міжнародними партнерами. Тоді, за його словами, вдалося досягнути "важливих результатів"..

У п’ятницю, 27 березня, державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо відвідає Серне-ла-Віль у Франції. Він просуватиме ключові американські інтереси на міністерській зустрічі G7 з питань закордонних справ.Про це йдеться у пресрелізі Державного департаменту США, який оприлюднили у вівторок, 24 березня."Державний секретар Марко Рубіо вирушить до Серне-ла-Віль, Франція, 27 березня, щоби просувати ключові інтереси США на міністерській зустрічі G7 з питань закордонних справ", — заявив головний заступник речника держдепартаменту Томас Піготт.За його словами, під час перебування там держсекретар зустрінеться з міністрами закордонних справ країн-партнерів для обговорення спільних питань безпеки та можливостей для співпраці."Серед пріоритетних тем — війна Росії проти України, ситуація на Близькому Сході, а також загрози миру та стабільності в усьому світі", — підсумував він.Візит держсекретаря США Марко Рубіо відбувається в межах французького головування в G7 2026 року."Зустріч міністрів закордонних справ "Групи семи" запланована на 26-27 березня в абатстві Вокс-де-Серне поблизу Парижа", — йдеться в повідомленні.Аналітики агенції Reuters зауважили, що під час зустрічей у Франції відбуватимуться жорсткі дискусії, адже США, найімовірніше, намагатимуться "нав’язувати Європи свій геополітичний порядок денний".Нагадаємо, що наприкінці лютого Марко Рубіо заявляв, що адміністрація президента США Дональда Трампа "продовжує посилювати тиск на Москву", саме завдяки Вашингтону досягнуто прогресу в питанні закінчення війни в Україні..

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо виступив на захист політичних маневрів свого соратника Петера Пеллегріні, який відвідував столицю Росії для зміцнення власних електоральних позицій. Глава уряду відкинув будь-які звинувачення у зовнішньому втручанні у внутрішні справи країни, попри очевидне сприяння з боку угорських дипломатів в організації цього візиту.Про це повідомляє словацьке видання Dennik N.Роль Угорщини та візит до МосквиСкандал навколо поїздки колишнього очільника уряду Петера Пеллегріні до Москви набув розголосу через допомогу міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто. Саме він сприяв організації зустрічей у РФ, аби підвищити шанси Пеллегріні на перемогу у виборчих перегонах. Роберт Фіцо, коментуючи події кількарічної давнини, наголосив на своїй непричетності до тих процесів."У 2020 році я практично не існував у політиці, тому не маю підстав коментувати це", — заявив чинний прем’єр-міністр.Нагадаємо, що у той період партія "Курс — соціальна демократія", до якої належав Пеллегріні, програла вибори та опинилася в опозиції. Фіцо стверджує, що не володів інформацією про стратегію свого колеги.Втручання чи "нормальна практика"Попри критику з боку європейських партнерів, Фіцо вважає, що контакти з Кремлем не є порушенням демократичних норм. Натомість він навів приклад діяльності британських дипломатів, яку вважає значно більшою загрозою для суверенітету Словаччини. Глава уряду пояснив свою позицію наступним чином:"Порушення правил — це коли британське Міністерство закордонних справ наймає фірму, і ця фірма платить інфлюенсерам, акторам у Словаччині, щоб вони допомагали "Прогресивній Словаччині".Також Фіцо прокоментував чутки про постійні контакти угорського колеги Сійярто з главою МЗС Росії. Він зазначив, що Москва залишається суб'єктом міжнародної політики, з яким багато хто продовжує діалог."Нехай кожен телефонує, кому хоче. Я не телефонував і не маю наміру робити такі дзвінки, жодних доказів я не бачив", – підсумував прем'єр, заперечуючи факти прямих дзвінків Сергію Лаврову під час засідань ЄС.Як раніше повідомляв The Washington Post, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто регулярно телефонував своєму російському колезі Сергію Лаврову в перервах між засіданнями Ради Європейського Союзу. Він звітував йому про перебіг обговорень.За даними Politico, Європейський Союз почав скорочувати доступ Угорщини до чутливої інформації та окремих обговорень через побоювання можливого витоку даних до Росії. Йдеться про неформальні обмеження участі Будапешта у частині закритих зустрічей.Нагадаємо, 22 березня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив Орбана у шпигунстві. Так, європейська спільнота запідозрила проросійського політика у передачі Кремлю конфіденційної інформації із засідань Ради Євросоюзу.Згодом Європейська комісія офіційно звернулася до Будапешта з вимогою надати пояснення щодо ймовірної передачі секретних даних Ради Євросоюзу російській стороні. Брюссель висловлює глибоке занепокоєння діями угорського міністра закордонних справ, які підривають фундамент довіри всередині Союзу.Нещодавно були оприлюднені стенограми розмов очільника міністерства закордонних справ Угорщини Петера Сійярто з російським дипломатом Сергієм Лавровим розкрили таємні спроби Будапешта залучити Росію до впливу на результати виборів у Словаччині. Угорська сторона особисто лобіювала в Москві зустрічі для словацьких політиків, аби підняти їхні рейтинги перед голосуванням..

Росія продовжує втручатися у внутрішні справи України, поширюючи наративи про необхідність проведення президентських виборів під час війни. Представники окупаційного режиму намагаються поставити під сумнів легітимність української влади, ігноруючи реалії воєнного стану та постійні обстріли мирних міст.Про це повідомляють російські ЗМІ, яких цитує "Дзеркало тижня".Легітимність в очах агресораПрессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков під час чергового брифінгу заявив, що Москва пильно стежить за політичною ситуацією в Києві. На думку Кремля, українське керівництво має самостійно розібратися з термінами повноважень глави держави, хоча саме воєнна агресія РФ робить проведення будь-якого голосування неможливим. Пєсков цинічно зазначив:"Це питання, воно актуальне, як і раніше, і, звичайно, українському, київському режиму належить визначитися з питанням легітимізації продовження терміну повноважень глави держави".Позиція Москви та реальністьУ Кремлі вдають, що не знають про конституційні обмеження в Україні, які діють під час повномасштабного вторгнення. Представник агресора стверджує, нібито Росія не бачила офіційних документів про скасування виборчих процесів у 2026 році, називаючи дискусії про неможливість виборів лише "міркуваннями"."Якщо я не помиляюся, то якогось офіційного скасування виборів не було. Це скоріше з розряду міркувань", — додав речник Кремля.Варто нагадати, що авторитетні міжнародні видання, зокрема The Times, неодноразово наголошували: проведення демократичних виборів в Україні у 2026 році є технічно та неможливим у плані безпеки до припинення бойових дій. Москва ж використовує цю тему виключно для розхитування стабільності всередині нашої країни.Нагадаємо, раніше парламентська аналітикиня Руху "ЧЕСНО" Ірина Корженкова заявляла, що наразі проведення референдуму в Україні не можливе. Також його не можливо провести одночасно із виборами.Також голова ЦВК Сергій Дубовик розповідав, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило..

Ситуація у Верховній Раді перебуває під контролем. Триває робота над поверненням до режиму роботи парламенту, до якого звикло суспільство.Про це заявив голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія в коментарі для "Інтерфакс-Україна"."Суспільство звикло до того, що цей парламент працює як годинник. Так, є певні труднощі, ми їх озвучували, але ситуація під контролем, і як ми вже говорили, ведеться робота, щоби Верховна Рада повернулася до того режиму роботи, до якого звикло суспільство", — зазначив він.За його словами, для нормалізації ситуації у Верховній Раді потрібно працювати на всіх рівнях."Ситуація важка у всьому парламенті, але очевидно, що "Слуга народу" найбільше впливає на результати голосувань, тому робота всередині фракції в пріоритеті. Ми будемо працювати в групах, вивчати думки колег і формувати бачення того, як ми рухаємося далі", — акцентував Арахамія.Крім того, голова провладної фракції розповів, що триває робота над покращенням співпраці парламенту й уряду Юлії Свириденко."Також ми працюємо з премʼєр-міністеркою України щодо плану покращення взаємодії уряду з парламентом. Сподіваюся, що в цьому питанні всі налаштовані максимально конструктивно", — додав він.Політик наголосив, що Верховна Рада IX скликання неодноразово демонструвала свою здатність ухвалювати найскладніші рішення, на які бракувало політичної волі у всіх попередніх скликаннях."Розпочинаючи з 2019 року, протягом усього повномасштабного вторгнення парламент справляється зі своєю роботою — і коли потрібно було оперативно реагувати на Covid, і коли потрібно було оголосити воєнний стан, і коли депутати проводили засідання в напівоточеному Києві, і коли потрібна була законодавча база для швидкого отримання статусу кандидата на вступ до ЄС. Жоден попередній парламент не працював у подібних умовах, тому якісь рішення ухвалюються швидше, якісь довше, але в підсумку вони приймаються", — перерахував Давид Арахамія.При цьому голова фракції "Слуги народу" попросив представників медіа не драматизувати події в парламенті."Окреме прохання до журналістів, які теж живуть у цій країні — не вдаватися до перебільшень в оцінці ситуації, опираючись на ефемерні заяви декількох депутатів-блогерів. Бо подобається комусь цей парламент, чи ні — всередині країни ми точно всі як громадяни порозуміємося. Важливо те, як зараз цією інформацією маніпулює ворог", — зауважив він.За його словами, попри всі обставини, якими би вони не здавалися, кожен депутат розуміє, яка відповідальність лежить на парламенті."Питання не стоїть в тому, рухаємося ми далі, чи ні. Питання полягає в тому, як ми рухаємося. І відповідь на нього обов’язково знайдемо", — конкретизував Давид Арахамія.Нагадаємо, раніше очільник фракції "Слуги народу" пояснював, що нещодавня заява президента Володимира Зеленського не мала на увазі примусову мобілізацію народних депутатів. Натомість йшлося про внесення змін до законодавства, які дозволять депутатам служити у лавах ЗСУ..

Вступ України до Європейського Союзу до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яку цитують журналісти Politico."Усі в цій кімнаті знають, що неможливо, щоб Україна стала членом ЄС 1 січня 2027 року", — наголосила вона.За її словами, для набуття членства Україна має виконати дві ключові умови — досягнути миру та провести необхідні реформи."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — додала єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Водночас віцепремʼєр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба провів зустріч із Мартою Кос.Вони обговорили підготовку України до членства в Євросоюзі, реалізацію відбудови та посилення стійкості критичної інфраструктури."Окремо зосередилися на планах стійкості. Йдеться про системні рішення для забезпечення роботи водо-, теплопостачання та розвитку розподіленої генерації в умовах постійних атак. Термінова потреба тільки в тепловій генерації перевищує 1 800 МВТ потужностей, а необхідний обсяг фінансування — близько 900 мільйонів євро. Дякую Марті Кос за підтримку України на шляху до ЄС і готовність працювати над рішеннями, які потрібні вже зараз", — зазначив Кулеба.Він запевнив, що Україна вже працює з рекомендаціями щорічного звіту ЄС Enlargement Package Report, ключовими показниками та умовами для закриття переговорних глав. Паралельно завершується підготовка Національної програми адаптації законодавства до права ЄС.Нагадаємо, минулого тижня президент України Володимир Зеленський заявляв: Росія має чітко усвідомити та реально відчути, що Україна буде в Європі, й цей процес не зупинити. Саме тому відбуваються внутрішні реформи та триває робота на зовнішньому рівні, щоби забезпечити чітку дату вступу України до ЄС..

У вівторок 24 березня, президент Володимир Зеленський заслухав доповідь української переговорної команди після поїздки до Сполучених Штатів Америки. На своїй сторінці у Telegram гарант розкрив "реальні" теми, які обговорювалося у Флориді."Команда доповіла про те, що реально звучало у Флориді: акценти, можливості й труднощі. Найбільш важливо пропрацювати гарантії безпеки так, щоб вони дозволили наблизитись до закінчення війни. Саме в безпеці ключ до миру", — поінформував Зеленський.Президент зауважив, що геополітична ситуація ускладнилась через війну проти Ірану, і це, за його словами, "додає впевненості Росії". "Але фундаментальні обставини не змінились. Росія продовжує цю війну і дестабілізацію у Європі, підтримує іранський режим розвідувальними даними і таким чином затягує війну в тому регіоні, а також готується до нових конфліктів найближчими роками", — наголосив гарант.Зеленський додав, що "цю загрозу постійної війни в різних географіях треба зупиняти". Він вважає, що це можуть зробити Америка, Європа, інші глобальні субʼєкти, але потрібно об'єднатися."Потрібні зустрічі на рівні лідерів, щоб справді все вирішити. Доручив команді максимально активно працювати з партнерами далі, щоб дипломатія була змістовною і щоб вирішувалися, зокрема, гуманітарні питання, такі як обміни військовополоненими. Доручив також проінформувати європейських та канадійських партнерів щодо зустрічей у Флориді", — зазначив президент.Також український лідер зауважив, що показовим є те, що "у час доповіді наших переговірників Росія запустила нову хвилю "шахедів" на мирні міста".Як відомо, 21-22 березня американська й українська делегації провели переговори у Флориді, щоб узгодити проблемні питання та наблизитися до підписання всеохопної мирної угоди. Раніше секретар РНБО Рустем Умєров повідомляв, що командам вдалося досягти динаміки, яка дозволяє з оптимізмом дивитися на наступні етапи зустрічей. Основне досягнення на цей момент — звуження переліку розбіжностей у баченні мирного процесу.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський повідомив, що українська переговорна група завершила серію стратегічних зустрічей у США з представниками адміністрації президента. Попри зосередженість Вашингтона на близькосхідній кризі, Київ наполягає на завершенні війни Росії проти України на умовах, що не дадуть агресору жодних переваг..

Українська влада розпочала підготовку довгострокового плану роботи парламенту на випадок, якщо війна триватиме "ще три роки".Як розповідають джерела "Української правди", відповідне доручення дав президент Володимир Зеленський. Підготовкою плану займається перший заступник голови фракції "Слуга народу" Андрій Мотовиловець.За словами співрозмовників у фракції, мова йде про сценарій, у якому активні бойові дії можуть тривати ще один, два або навіть три роки. У зв’язку з цим парламент має бути готовий працювати в умовах довготривалої війни без чітких часових рамок її завершення.У "Слузі народу" також зазначають, що наразі йдуть внутрішні обговорення щодо того, як саме організувати роботу Верховної Ради в такому форматі та забезпечити її ефективність у довгостроковій перспективі.Окремо у владі працюють над покращенням взаємодії між ключовими інституціями — урядом і Офісом президента. За словами представників команди, після кадрових змін у президентській вертикалі співпраця з парламентом стала більш робочою та менш конфліктною.Джерела видання також вказують, що переговори у тристоронньому форматі можуть опинитися на паузі, оскільки жодна зі сторін наразі не демонструє готовності до компромісів. Саме тому в українській владі дедалі більше уваги приділяють плануванню роботи державних інституцій у довгостроковій перспективі.Нагадаємо, 23 лютого стало відомо, що Володимир Зеленський знайшов нове джерело газу для України. Держава планує розширити джерела постачання енергоресурсів завдяки співпраці з Мозамбіком.Додамо, 22 березня, до України прибуло вище військове командування Північноатлантичного альянсу. Це перший візит від початку повномасштабного вторгнення Росії..

Глава Білого дому полюбляє ставити дедлайни, які сам і порушує. Вчора він дав наказ на п'ять днів зупинити удари по енергетиці Ірану для переговорів з Тегераном. Іранці запевняють, що не ведуть переговори зі США. Що ж насправді відбувається?Суперечлива інформація про переговориДональд Трамп розпорядився зупинити удари по енергетичній інфраструктурі Ірану. Він заявив, що протягом останніх днів американці та іранці провели "дуже плідні і конструктивні перемовини". У МЗС Ірану слова президента США спростували, звинувативши його у намаганні виграти час, доки тривають регіональні зусилля з деескалації. Та, попри заяви з Тегерана, Трамп наполягає на своєму: США й Іран досягли угоди за 15 пунктами."Я б сказав, що переговори пройшли ідеально. Якщо вони доведуть їх до кінця, це покладе край цьому конфлікту. Вони дуже хочуть укласти угоду. Ми теж хотіли б укласти угоду. Інакше ми продовжимо бомбити на повну", — сказав Трамп.З 15 пунктів він загострив увагу тільки на одному — на відмові Ірану від ядерної зброї."У нас є п'ятиденний період, подивимося, як усе мине. Якщо все пройде добре, ми врешті-решт це вирішимо", — розповів лідер США про поставлений іранцям дедлайн.Трамп придумав про переговори, чи вони все ж ведуться? Будь-який військовий конфлікт передбачає кулуарні перемовини здебільшого через посередників. Іранська сторона не може визнати факту переговорів, оскільки має підтримувати бойовий дух населення, а розмови про переговорний процес зміщують акцент із необхідності боротьби на очікування миру, що розхолоджує людей. Тому щодо факту переговорів сумнівів немає, інша справа, чи стануть вони продуктивними.Щоб оцінити шанси варто звернути увагу на тло, тобто, на те, що відбувається навколо військової операції США та Ізраїлю проти Ірану.Чи буде "Епічна лють" ще й на землі? Перше: чи буде наземна операція. В перші дні "Епічної люті" Трамп не виключав такої можливості. Щоправда, у своєму стилі: може бути, а може і ні, бо й так усе йде з випередженням графіку. Подальші дні показали, що американці зав’язли у війні і не можуть навіть розблокувати Ормузьку протоку.Днями він запевнив: "Я нікуди не відправляю війська". В той самий час ЗМІ, посилаючись на власні джерела, стверджують про підготовку наземної операції на острові Харк, де розташована ключова експортна потужність іранської нафти.Цей острів вже був підданий бомбардуванням, але висадки військових там не було. За даними видання Axios, операція на острові Харк можлива за двох умов:по-перше, спочатку має бути максимально знищена вогнева міць іранців;по-друге, висадка потребує більшої кількості військ.ЗМІ нагадують слова Трампа:"Ми можемо захопити острів у будь-який момент, він маленький та абсолютно незахищений. Ми там знищили все, крім труб. Труби ми залишили, тому що на їх відновлення у них пішли б роки".Військові експерти нагадують, що наземні операції американців часто закінчувалися провалом, як-от битва за острів Окінава, яка тривала 82 дні. За цей час, за офіційними даними, американці та їхні союзники британці втратили понад 12 тисяч солдатів, ще понад 38 тисяч отримали поранення. Харк — не Окінава, тут нема лісів чи серйозної оборонної структури, проте без жертв не мине. А Трамп, попри бравурні заяви, дуже не хоче, щоб до Америки поїхали труни з американськими солдатами. Ціна на нафту відреагувала на слова Трампа, а режим у Тегерані — ніДруге тло: ціни на нафту і газ. З часу американської операції проти Ірану вони щодня пробивають дно. Ормузька протока лишається заблокованою, а удари іранців по нафтогазовій інфраструктурі близькосхідних союзників США посилюють панічні настрої на ринку, адже зруйновані підприємства не відновиш за короткий час. Заява Трампа про мирні переговори з Іраном збила ціну на нафту одразу на понад 13%, але це явище тимчасове. Якщо за найближчі п'ять днів просування у напрямку припинення бойових дій не відбудеться, вартість нафти може суттєво зрости як наслідок розчарування зривом миру.Третє тло: з ким саме американців ведуть переговори. Від США перемовники відомі — це давні наші знайомі — Стів Віткофф і Джаред Кушнер. А хто з іранського боку? Реальну владу в Ірані зараз мають керівники "Корпусу вартових ісламської революції" (КВІР), їхньою креатурою є верховний аятола Моджтаба Хаменеї.Дуже сумнівно, що представники КВІР про щось домовляються з американцями. А якщо це не вони, а дипломати з МЗС Ірану, тоді виникає питання, чи погодяться "вартові революції" на угоду зі США. Це нагадує "чудову" угоду Трампа по Сектору Гази, коли ХАМАС, від якого залежить мир на палестинських землях, не був стороною домовленостей. Як відомо, ця угода — на паузі.Четверте тло: американці хочуть домовитися з режимом, який обіцяли знищити, почавши військову операцію. Внаслідок повітряних ударів загинув аятола Алі Хаменеї та кілька високопоставлених військово-політичних керівників Ірану, але їх швидко замінили на не менш безкомпромісних. Глобальна проблема у тому, що навіть захоплення острова Харк не змінить режим у Тегерані. З 28 лютого, коли стартували бойові дії, ні в столиці Ірану, ні деінде в цій країні не відбулися антиурядові протести, а наступ курдів, про який так багато писали, схоже, захлинувся, так до ладу і не почавшись.Ситуація видається такою, що Трамп готовий домовлятися, не вирішивши головного завдання — режим ісламістів виявився непорушним. А отже, 15 пунктів угоди, про яку каже глава Білого дому, будуть порушені, щойно іранська влада відчує ослаблення тиску на неї. Можна згадати, як після бомбардувань американцями ядерних об’єктів у червні минулого року, Тегеран погодився на переговори щодо припинення збагачення урану. Вони тривали у Женеві аж до початку нинішньої військової операції і результату не принесли.Рейтинги підказують Трампу, що пора війну завершувати  П’яте тло: падіння рейтингу Трампа в США. Згідно з результатами опитування YouGov, проведеного на замовлення The Economist, загальний рівень схвалення роботи Трампа на посаді президента становить 38%, водночас 59% респондентів не підтримують його діяльність. Рейтинг схвалення економічної політики взагалі впав до -29%, що є найгіршим показником за весь час його президентства включно з першою каденцією. Щодо військових дій проти Ірану, то 56% респондентів їх не схвалюють, 36% підтримують.Опитування Reuters/Ipsos продемонструвало, що лише 7% американців підтримують вторгнення до Ірану. Мається на увазі наземна операція. 37% опитаних схвалюють війну, 59% виступають проти. При цьому 55% не підтримують розгортання будь-яких наземних військ, незалежно від масштабу операцій.В Америці набуває обертів передвиборна кампанія з проміжних виборів до Конгресу, які відбудуться на початку листопада. Політичні опоненти Трампа та республіканців вміло грають на темі авантюрності війни проти Ірану, некомпетентності адміністрації. Якщо після п'яти днів, які президент оголосив як дедлайн для угоди, війна триватиме, його рейтинг полетить донизу ще більше.Члени НАТО продовжують лишатися скептиками Останнє, шосте тло: американці так і не сформували коаліцію на підтримку військової операції проти Ірану. Трамп називав союзників по Північноатлантичному альянсу "боягузами" та казав, що "без США НАТО — паперовий тигр". Але тут варто нагадати, що військову операцію він починав без відома та узгодження із союзниками, а вимоги до них з’явилися, коли вирішити поставлені задачі швидко не вдалося.Генсек НАТО Марк Рютте закликав країни Альянсу підтримати американців, але ті — не поспішають. Причина очевидна — зазіхання на Гренландію, введення мит, конфлікти з лідерами ключових європейських держав. Показовим прикладом може стати позиція Лондона. Британці мають особливі відносини зі США і традиційно підтримували Вашингтон у військових кампаніях. Цього разу все інакше. Днями відбувся черговий діалог між Трампом і прем’єром Кіром Стармером щодо розблокування Ормузької протоки. Підсумок: домовилися про наступну розмову найближчим часом. Британці надали свої бази для операції з розблокування важливої протоки, але не для атак по Ірану.Отже, короткий висновок. П’ятиденний дедлайн від Трампа нагадує спробу "зіскочити" з війни, яка не приносить йому дивідендів. А якщо результату не буде, по території Ірану знову полетять ракети, після чого глава Америки оголосить ще один дедлайн..