Політика

Канада запроваджує новий державний механізм фінансування оборони. До нього долучать Україну. Він має дати союзникам дешевші кредити на зброю.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на заяву прем'єр-міністра Канади Марк Карні, яку він озвучив на саміті НАТО в Анкарі.Канадський очільник акцентував, що дев'ять країн висловили готовність долучитися до Банку оборони, безпеки та стійкості (DSRB). Окрім Канади й України, підтримати проєкт готові Албанія, Бельгія, Греція, Латвія, Люксембург, Румунія та Туреччина. Штаб-квартиру нового банку розташують у Канаді.DSRB планує залучити до 100 мільярдів фунтів стерлінгів (або близько 134 мільярди доларів). Ці кошти мають спрямувати на дешеве фінансування оборонних проєктів у країнах-учасницях.Зокрема, банк хоче надавати низьковідсоткові позики державам і компаніям, яким складно отримати доступ до доступного фінансування. Також DSRB планує гарантувати кредити приватних банків, щоб оборонні підприємства могли нарощувати виробництво."Банк оборони, безпеки та стійкості відкриє доступ до інвестицій, зміцнить нашу оборонну промислову базу, забезпечить Канаді та нашим союзникам здатність спільно протистояти викликам небезпечнішого та роз'єднанішого світу", — заявив Карні.Країнам-партнерам запропонували ратифікувати домовленості на національному рівні. Запуск DSRB планують 2027 року.У спільній заяві дев'ять країн наголосили, що повномасштабна війна Росії проти України показала необхідність швидко та масштабно нарощувати оборонні можливості. Новий банк має полегшити доступ до капіталу, знизити витрати на фінансування та підтримати розширення промислових потужностей.Водночас до ініціативи наразі не приєдналися великі країни "Групи семи", крім Канади. Велика Британія та Німеччина раніше дистанціювалися від проєкту, хоча Лондон заявляв про тісну співпрацю з Оттавою щодо DSRB.Банк прагне отримати кредитний рейтинг "ААА", що дозволить залучати гроші на вигідних умовах. До проєкту вже долучилися великі міжнародні банки, серед яких JPMorgan, Deutsche Bank, Commerzbank, ING і низка канадських фінансових установ.Нагадаємо, що сьогодні в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Вони обговорили посилення української протиповітряної оборони, оборонну підтримку, розвиток промислового партнерства та спільні кроки для досягнення миру..

Росія знову назвала ядерну зброю своїм "козирем". Кремль готовий її застосувати лише в тому випадку, якщо з’явиться загроза існуванню Російської Федерації.Про це заявив речник кремлівського диктатора Володимир Путіна Дмитро Пєсков в інтерв'ю журналу Die Weltwoche. При цьому він похизувався, що Росія начебто досягає своїх цілей на полі бою й без ядерної ескалації.Також "рупор" Кремля зазначив, що Росія нібито дуже відповідальна, щоби розпочати Третю світову війну. Проте у всіх конфліктах вона завжди відповідала на удари."Росія адаптувалася до санкційного та політичного тиску з боку Європи та готова продовжувати "СВО", — наголосив він.За його словами, мілітаризація Європи вимагатиме від Росії вжиття додаткових заходів для забезпечення національної безпеки. Однак, додав він, Росія "ніколи не розпочне Третю світову війну", але вживатиме необхідних заходів для захисту своєї безпеки."Продовження бойових дій у центрі Європи становить серйозну небезпеку, а європейські столиці підштовхують Київ до подальшого продовження конфлікту. Війна закінчиться наступного дня, якщо Зеленський ухвалить відповідальне рішення", — повторив знайому тезу речник Кремля.Він також традиційно наголосив, що спроби Європи досягнути стратегічної поразки Росії є "найбільшою помилкою".Дмитро Пєсков назвав нарощування сили, необхідної для перемоги у протистоянні та конкуренції із Заходом, "стратегією номер один" для Росії."Росія та Європа згодом розпочнуть діалог, інакше створити архітектуру безпеки на континенті не вийде. Діалог із нинішнім поколінням європейських політиків навряд чи можливий", — підсумував представник Володимира Путіна.Нагадаємо, декілька днів тому Дмитро Пєсков заявляв, що Росія веде проти України не так звану "СВО". Це вже "справжня війна". У Кремлі це пов’язують із начебто втручанням Заходу, яке, на думку російської влади, зробило ситуацію масштабнішою..

Нідерланди та Данія стали восьмою та дев'ятою країнами, які підписали Drone Deal з Україною. Це дозволить спільно виробляти безпілотники та розвивати новітні технології.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував низку дописів у своєму Telegram-каналі.Угоди офіційно укладено з прем'єр-міністрами Нідерландів Робом Єттеном і Данії Метте Фредеріксен. Підписання документів відбулося під час зустрічі лідерів на полях саміту НАТО в Анкарі."Буде ще більше можливостей для спільного виробництва і розвитку технологій, і головне — системності в обміні експертизою та експорті зброї. Вдячний Нідерландам за допомогу, яка допомогла захистити і підтримати тисячі й тисячі життів наших людей від російських ударів", — зазначив Зеленський.Він також констатував, що угода з Данією стала вже дев’ятою для України, і важливо, що все більше партнерів приєднується до цього формату, який відкриває більше можливостей для спільного оборонного виробництва, обміну експертизою, прозорості в експорті зброї."Разом будуємо нову архітектуру безпеки. Дякую Данії, особисто Метте за цей крок у посиленні спільного захисту. Саме з Данією ми розпочинали співвиробництво в Україні в межах данської моделі, і абсолютно справедливо, що тепер Данія матиме доступ до українського експорту зброї, перевіреної війною", — наголосив український президент.З Метте Фредеріксен вони також обговорили сьогодні зміцнення української ППО, роботу над європейською антибалістикою."Для нас дуже важливо зараз якнайшвидше отримувати ракети для Patriot і разом розвивати власні європейські можливості для захисту від балістичних загроз. Дякую Данії за постійну підтримку нашого народу — оборонну, фінансову, за всі внески до програми PURL", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні Україна й Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Це відбулося на полях саміту НАТО в турецькій Анкарі..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц готує візит до України. Цього разу він планує відвідати Одеський регіон. Про дату такої поїздки інформації ще немає.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на заяву Фрідріха Мерца на початку зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Анкарі.Переговори двох лідерів, що відбулися перед початком саміту, розпочалися з короткого дружнього спілкування у присутності медіа, і на цій зустрічі Мерц поцікавився маршрутом, який обрав Зеленський для поїздки на саміт НАТО.Як відомо, віднедавна президент України припинив використовувати польський аеропорт "Ясьонка" в Жешуві, який до того був основним для його візитів, тож Зеленський заявив Мерцу, що знову відлітав з Молдови.Виявилося, що Фрідріх Мерц також запланував подібний шлях для свого українського візиту."Наступного разу, коли я приїду в Україну, я планую відвідати Одеський регіон і також прилечу через Молдову", — заявив федеральний канцлер.Раніше Фрідріх Мерц відвідував Київ лише у складі групи лідерів "коаліції рішучих". При цьому Мерц не відповів на запитання журналістів про часові рамки запланованого візиту.Своєю чергою, Володимир Зеленський заявив, що Україна цінує лідерство Німеччини в зміцненні нашої ППО — двосторонню підтримку та вагомі внески у програму PURL."Завдяки цьому у нас є можливість закуповувати дефіцитні антибалістичні ракети. І це дуже важливо зараз, коли Росія розраховує, що саме жорстокі балістичні удари дадуть їй можливість продовжувати війну", — акцентував український президент.Також, за його словами, триває підготовка Drone Deal із Німеччиною та робота над створенням спільної європейської антибалістичної системи."Вдячний Німеччині та особисто канцлеру Фрідріху Мерцу за підтримку і за кроки в напрямі європейської антибалістики. Тільки так можна гарантувати надійний захист життя у Європі від ракетних загроз", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю..

Європейські партнери України не вірять у швидкі рішення щодо тиску на Росію. Хоча вони майже одностайно ви знають, що Київ підходить до переговорів зі Сполученими Штатами Америки у сильнішій позиції, ніж раніше.Такий висновок зробили аналітики видання Bloomberg, які поспілкувалися з надійними джерелами з різних європейських країн.Медійники нагадали, що президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп проведуть переговори в середу під час саміту НАТО в Анкарі.Співрозмовники журналістів визнали, що Україна зміцнила переговорні позиції завдяки розвитку виробництва дронів і досвіду ведення війни. Водночас вони обережно оцінюють перспективи майбутньої зустрічі.За словами двох джерел, обізнаних зі ситуацією, переговори Трампа та Зеленського, ймовірно, відбудуться в хорошій атмосфері. Проте через непередбачуваність президента США немає впевненості, що вони завершаться конкретними рішеннями.Європейські чиновники також не очікують, що після переговорів Дональд Трамп суттєво посилить тиск на Росію. Йдеться як про нові санкції, так і про відновлення постачань американської зброї Україні.Раніше сьогодні американський президент, перебуваючи в Туреччині, заявив, що Україні та Росії вдасться домовитися про завершення війни. Хоча визнав, що попереду ще складний процес.Він нагадав, що він мав доволі тривалу розмову з Володимиром Путіним, після чого він зателефонував Володимиру Зеленському."Думаю, вони обидва хочуть домовитись. Шкода, що це зайняло стільки часу, але я думаю, що щось буде, щось вийде", — додав Трамп.Завтра він проведе повний день на саміті НАТО в турецькій Анкарі. Ввечері відлетить назад до Вашингтона. У розкладі є й зустріч із Володимиром Зеленським.Нагадаємо, що сьогодні провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю..

В Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Сторони обговорили посилення української протиповітряної оборони, оборонну підтримку, розвиток промислового партнерства та спільні кроки для досягнення миру.Як повідомили на офіційній сторінці глави держави, президент подякував Канаді за новий пакет допомоги на 900 мільйонів доларів, який передбачає посилення обороноздатності України, зокрема у сфері протиповітряної оборони."Зараз у нас, можливо, найбільший дефіцит — це ППО. Ми отримали великий пакет від Канади. Ми дуже вдячні за це", — зазначив президент України.Карні наголосив, що канадська допомога розрахована на найближчі місяці та включатиме постачання військової техніки, боєприпасів і додаткову підтримку систем протиповітряної оборони. Крім того, прем’єр-міністр Канади заявив, що його країна продовжить робити внески у програму PURL і посилювати захист українського неба. Він також засудив російські атаки по Україні, унаслідок яких гинуть цивільні люди.Під час зустрічі лідери приділили увагу створенню Банку у сфері оборони, безпеки та стійкості. Україна отримала запрошення стати однією з держав-засновниць цієї міжнародної фінансової установи. Очікується, що банк сприятиме залученню інвестицій, розвитку оборонно-промислового комплексу та впровадженню технологій, перевірених у бойових умовах.Окремо сторони обговорили підготовку угоди у форматі Drone Deal між Україною та Канадою, яка має поглибити співпрацю у сфері безпілотних технологій.Енергетичне партнерствоТакож Зеленський і Карні обговорили енергетичне партнерство. Україна та Канада наразі працюють над трьома спільними проєктами, деталі яких поки не розкривають. Очікується, що відповідні угоди будуть підписані найближчим часом. Крім того, сторони розглянули можливості співпраці у газовій сфері.Наприкінці зустрічі лідери обмінялися інформацією про переговори з міжнародними партнерами та узгодили подальші контакти щодо підтримки України й спільних зусиль для досягнення справедливого миру.Нагадаємо, 7 липня Україна й Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Це відбулося на полях саміту НАТО в турецькій Анкарі..

Розширення Європи має бути максимально потужним та інтенсивним. Зараз же відчувається певне невиправдане сповільнення таких процесів.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на установчій конференції голів парламентів країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу у Белграді у вівторок, 7 липня."Європа невиправдано сповільнилася у своєму розширенні. Адже майже вже 13 років пройшло з того часу, як новим членом ЄС стала сусідня для вас Хорватія", — зауважив він.За його словами, незавершеність об'єднання Європи дає хибні сигнали не лише країнам, які прагнуть бути її природною частиною. Воно дає хибні сигнали третім сторонам, які зацікавлені в послабленні Європи."І такою стороною є безумовно агресивна, диктаторська й антиєвропейська Росія. Тому нова хвиля розширення має бути максимально широкою та потужною, щоби нарешті завершити процес формування Європи", — наголосив Стефанчук.На його думку, Європа має завершити історичний процес об'єднання. І це питання, яке останнім роками набуло особливої актуальності."Я щиро вважаю, що членами Європейського Союзу повинні стати всі країни, які того бажають, і які гідні цього", — зазначив він.Стефанчук також звернув увагу своїх колег на агресивні дії Росії, яка продовжує щодня цинічно знищувати Україну, посилив ракетні удари по цивільному населенню. Він попросив подальшої політичної, військової та гуманітарної підтримки України.Український спікер констатував, що його ініціатива на Європейській конференції у Копенгагені створити неформальний механізм взаємодії між спікерами парламентів країн-кандидатів, зараз набуває конкретних рис."Це важливо, бо на європейському шляху ми не конкуренти — ми партнери", — наголосив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%..

У вівторок, 7 липня, в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.Про це гарант повідомив на своїй сторінці в Telegram. Сторони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю.Глава держави подякував Рютте за підтримку України та допомогу українському народу. Президент поінформував генсека НАТО про наслідки нещодавніх російських ударів по українських містах і громадах. Однією з ключових тем переговорів стало зміцнення української ППО, зокрема нагальна потреба в ракетах для систем Patriot."Найважливіше зараз — знайти спосіб, як якомога швидше отримати якомога більше ракет для систем Patriot. Потрібно більше тиску, більше антибалістики та більше санкцій проти Росії", — заявив Зеленський.Лідери також обговорили внески держав: членів НАТО до програми PURL та створення Антибалістичної коаліції. За підсумками зустрічі було узгоджено подальші кроки для зміцнення можливостей України у протидії російським балістичним загрозам.Своєю чергою, Рютте відзначив дії українських військових на фронті, а також результати ударів по російській енергетичній та оборонній інфраструктурі."Ви успішно завдаєте ударів по російській енергетичній інфраструктурі, російській оборонній інфраструктурі глибоко всередині Росії. Зараз їхнє просування значно сповільнилося", — зазначив генеральний секретар НАТО.Окремо сторони приділили увагу спільному виробництву озброєння та розширенню оборонної співпраці України з країнами Альянсу. Зеленський і Рютте домовилися продовжити оперативну взаємодію за всіма напрямами, які були порушені під час зустрічі.Нагадаємо, що раніше Марк Рютте публічно підтвердив законність дій України щодо перенесення вогню на російську територію. Політик нагадав, що агресія Москви триває ще з моменту анексії півострова Крим..

У вівторок, 7 липня, Україна й Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Це відбулося на полях саміту НАТО в турецькій Анкарі.Про це повідомили естонські журналісти з ERR. Вони зазначили, що під час зустрічі на полях саміту НАТО в Анкарі президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал підписали угоду щодо співпраці у сфері безпілотних технологій. Очільник естонського уряду назвав це великим кроком вперед в оборонній співпраці між Естонією та Україною. "Це посилює оборону Естонії, створює нові можливості для нашої оборонної індустрії та допоможе нам ще ефективніше підтримувати Україну. Україна — більше не просто реципієнт безпеки, вона стає тим, хто надає безпеку Європі", — прокоментував він.Зміст угоди не є публічним, але Крістен Міхал вважає, що угода дозволить естонським компаніям запускати виробництво дронів на основі українського досвіду."Угода означає для Естонії, що українські знання та навички, які зараз найкращі у світі та швидко розвиваються в умовах війни, стануть доступними для наших компаній. Для наших компаній це означає, що виробництво можна заводити в Естонію. Україна укладає такі угоди лише зі своїми найближчими друзями", — зазначив прем’єр-міністр Естонії.Найважливішим елементом угоди він назвав те, що Естонія отримує доступ до унікальних знань і досвіду, які здобула Україна за останній час. Також угода передбачає можливість для Естонії купувати вироби українських компаній у майбутньому — наприклад, ті, які зараз ще на етапі розробки."Там є пункт про те, що ми плануємо це зробити. Звісно, конкретні рішення завжди робляться під час оборонного планування, і ми ще не домовлялися про конкретику", — зауважив Крістен Міхал.На двосторонній зустрічі лідерів вони із Зеленським обговорили, якими кроками Естонія та Європа можуть допомогти створити таку ситуацію, коли Росія змушена буде йти на поступки. Крім того, йшлося про наступну конференцію з відновлення України, яку прийматиме Естонія в січні 2027 року.Нагадаємо, що 25 червня Міністерство розвитку громад і територій України, Міністерство закордонних справ Литви, Міністерство клімату Естонії та Міністерство сільських справ та інфраструктури Швеції підписали спільну декларацію про створення Фонду підтримки транспорту України..

У вівторок, 7 липня, Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності тв вшанування Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА).Відповідну заяву Інститут національної пам’яті Польщі опублікував на своїй сторінці у Facebook."Висловлюємо велике занепокоєння голосами представників української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт (зокрема, істориків), які утверджують діяльність різних фрагментів бандерівського руху в Україні та заперечують факт геноциду, вчиненого цим про поляків та інших народів", — ідеться в ній.Особливе обурення в поляків викликає президент Володимир Зеленський, який надав Центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСЦ ім'я "Героїв УПА"."Це образа пам'яті жертв, убитих УПА, та всієї польської нації. Ми занепокоєні також проєктом будівництва Національного пантеону, в якому також будуть поховані керівники таких формувань, як ОУН і УПА", — додали в документі.Інститут національної пам’яті Польщі закликав українську владу й українське суспільство припинити такі дії, які заважають процесу об'єднання народів."Ми хочемо жити в дружбі зі східними сусідами, але не можемо терпіти фальсифікацію історії та віддавати шану формаціям, які жорстоко вбивають поляків і польських громадян інших національностей", — підсумовується в заяві.В Інституті національної пам’яті Польщі додали, що заяву одностайно ухвалила колегія їхньої організації.Нагадаємо, що останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною на історичному ґрунті. Як свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research на замовлення видання RP.pl, майже половина поляків відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу..

У вівторок, 7 липня, американський президент Дональд Трамп, перебуваючи в Туреччині, заявив, що Україні та Росії вдасться домовитися про завершення війни. Хоча визнав, що попереду ще складний процес.Про це Дональд Трамп сказав під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, його висловлювання наводить "РБК-Україна".Американський лідер нагадав, що він мав доволі тривалу розмову з російським диктатором Володимиром Путіним, після чого він зателефонував президенту України Володимиру Зеленському."Думаю, вони обидва хочуть домовитись. Шкода, що це зайняло стільки часу, але я думаю, що щось буде, щось вийде", — додав Трамп.Також він зауважив, що турецький лідер допомагає у мирних зусиллях для завершення війни Росії проти України.Поміж тим, Дональд Трамп наголосив, що він "не може дивитися" на те, що відбувається на полі бою в Україні."Я бачив знімки з тих полів битв — це війна дронів. Це війна з використанням дронів. Це абсолютно нова технологія. Люди навіть не повірять, наскільки жорстока ця війна. А я бачив поля битв", — констатував він.Раніше президент США Дональд Трамп заявляв про те, що завершення війни може відбутися швидше, ніж здається. На його думку, навіть попри масований удар по Києву, російський диктатор Володимир Путін нібито хоче завершити війну.Своєю чергою, Володимир Зеленський розповів в інтерв'ю Financial Times, що адміністрація американського президента дещо по-іншому, ніж раніше, оцінює ситуацію в російсько-українській війні. На це вплинули успіхи України в далекобійних ударах дронами.На запитання, чи вистачить цього, щоб американський лідер остаточно став на бік України, Зеленський відповів, що, за його відчуттями, Дональд Трамп розпочав дивитися на війну по-новому."Президент Трамп хоче бути там, де є успіх", — пояснив президент України.Він також припустив, що на позицію його колеги зі США можуть впливати не лише його особисті погляди, а й наближення виборів, політичний статус і уявлення про те, як можна завершити війну Росії проти України.Нагадаємо, що в середу Дональд Трамп проведе повний день на саміті НАТО в турецькій Анкарі. Ввечері він відлетить назад до Вашингтона. У розкладі є й зустріч із президентом України Володимиром Зеленським..

У середу, 8 липня, американський президент Дональд Трамп проведе повний день на саміті НАТО в турецькій Анкарі. Ввечері він відлетить назад до Вашингтона. У розкладі є й зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.Про це повідомило видання Roll Call із посиланням на графік президента США. Там зазначено, що робочий день Дональда Трампа в Анкарі розписаний практично за хвилинами. Зустрічі відбудуться на території президентського комплексу Бештепе.Двостороння зустріч президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським запланована на 14:30 за київським часом (07:30 за вашингтонським часом).Окрім Зеленського, у розкладі президента США є ще одна двостороння зустріч — з президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа. Вона відбудеться одразу після розмови з українським лідером.Після пресконференції президент США вирушить із військового аеродрому Етімесгут до Вашингтона.Аналітики стверджують, що саміт НАТО в Анкарі може пройти непросто через позицію самого Дональда Трампа.За інформацією CNN, президент США вирушив на зустріч лідерів Альянсу в поганому настрої, оскільки останнім часом дедалі скептичніше ставиться до союзницьких зобов'язань Вашингтона. Видання додало, що Трамп ніколи прямо не виключав можливості виходу США з НАТО.Нагадаємо, що в турецькій столиці 7 липня стартує дводенне засідання членів Північноатлантичного альянсу. Міжнародні оглядачі називають його одним із найскладніших через поглиблення кризи у відносинах Європи та США. Оптимісти згадують торішнє засідання, коли теж боялися скандалу з Трампом, але зібрання пройшло конструктивним. Песимісти ж наголошують на тому, що точок дотику між союзниками за рік значно поменшало..

У вівторок, 7 липня, президент Володимир Зеленський проведе низку перемовин на полях саміту Північноатлантичного альянсу, який проходить в Анкарі. Про це повідомив прессекретар гаранта Сергій Никифоров у коментарі журналістам. За його словами, о 13:30 Зеленський візьме учать у форумі оборонних індустрій НАТО.Вже о 14:30 у нього заплановані перемовини із прем'єр-міністром Канади Марком Карні. Після цього, о 15:00 український гарант зустрінеться із з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Перемовин триватимуть не довго, адже вже о 15:30 у Зеленського має відбутися зустріч із лідером Фінляндії Александром Стуббом.Далі Зеленський продовжить двосторонні переговори із прем'єром Нідерландів Робом Єттеном. Розмова запланована на 16:10. О 17:00 український гарант поспілкується із прем'єром Норвегії Йонасом Гаром Стере.Після цього, о 17:40, Зеленський поговорить із Федеральним Канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, а вже о 18:10 він буде присутнім на перемовинах із прем’єр-міністром Королівства Данія Метте Фредеріксен.Також о 20:30 Зеленський разом із першою леді візьмуть участь в обіді від імені президента Турецької Республіки Реджепа Таїпа Ердогана та першою леді Турецької Республіки Еміне Ердоган з нагоди проведення саміту НАТО.Цей обід буде завершальним у планах гаранта на цей день. Водночас зустрічі із американським лідером Дональдом Трампом у сьогоднішньому порядку денному немає.Нагадаємо, 7 липня в Анкарі стартував саміт Північноатлантичного альянсу. Це вже 36-й саміт НАТО та другий в історії, який приймає Туреччина після саміту в Стамбулі у 2004 році.Додамо, за даними видання Aktuality, влада Словаччини планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Читайте також: Саміт НАТО в Анкарі: чого чекати Україні від Трампа та Європи.

У вівторок, 7 липня, президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Анкари. Там він візьме участь у саміті Північноатлантичного альянсу.У своєму дописі у Telegram гарант розповів, що очікує на сильний і результативний саміт НАТО."Зараз потрібні рішення, які дадуть більше захисту нашим людям, більше можливостей для нашої оборони та ще сильнішу безпекову взаємодію між Україною, Європою та Америкою", — зазначив гарант.Очільник держави зазначив, що на полях саміту у нього заплановано низка важливих перемовин. Однак головна мета — посилення української ППО."Форум оборонних індустрій НАТО, заплановані майже два десятки двосторонніх зустрічей із лідерами, нові Drone Deals та інші домовленості з партнерами. Незмінно будемо працювати над посиленням ППО для України. Нові системи, ракети до них, питання ліцензій на виробництво — все це наш пріоритет. Вдячні усім, хто допомагає Україні реальними кроками", — додав він.Нагадаємо, 7 липня в Анкарі стартував саміт Північноатлантичного альянсу. Це вже 36-й саміт НАТО та другий в історії, який приймає Туреччина після саміту в Стамбулі у 2004 році.Додамо, за даними видання Aktuality, влада Словаччини планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Читайте також: Саміт НАТО в Анкарі: чого чекати Україні від Трампа та Європи.

У вівторок, 7 липня, в Анкарі стартував саміт Північноатлантичного альянсу. Це вже 36-й саміт НАТО та другий в історії, який приймає Туреччина після саміту в Стамбулі у 2004 році.Президент України Володимир Зеленський запрошений на захід. Він очолить українську делегацію й, як очікується, звернеться до партнерів із закликом щодо прискорення поставок засобів ППО.Розклад самітуЗгідно із офіційною програмою, саміт розпочався о 10:00. Вже о 14:00 очікується коротка спільна заява генсека НАТО Марка Рютте з Володимиром Зеленським.Після цього запланований світський прийом та вечеря для глав держав й урядів з їхніми подружжями, в якій також візьме участь український гарант. О 19:45 почнеться засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ.Далі відбудеться засідання міністрів оборони країн-членів Альянсу з країнами Індо-Тихоокеанської регіону — Японією, Південною Кореєю, Новою Зеландією та Австралією.У середу, 8 липня, пройдуть офіційні церемонії привітання глав держав та урядів країн-членів Альянсу, який зустрічатиме генсек НАТО та президент Туреччини. Об 11:15 лідери розпочнуть офіційне засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів. Після засідання о 15:00 Рютте оголосить про результати та підсумки саміту на пресконференції.Зустріч Зеленського з ТрампомПрезидент України на полях саміту зустрінеться й з хазяїном Білого дому Дональдом Трампом. Як повідомляла журналістка Hiba Nasr, Трамп проведе двосторонні зустрічі одразу з двома лідерами — українським президентом й очільником Сирії Ахмедом аш-Шараа.Раніше деякі журналісти інформували, що президент США зберігає оптимістичні очікування щодо можливості досягнення мирної угоди між Україною та Росією, попри чергові масовані атаки агресора на Київ.Чого очікувати Україні від саміту НАТОЯк повідомляло "Суспільне" із посиланням на дипломатів країн-членів Північноатлантичного альянсу, у підсумковому комюніке саміту буде офіційно зафіксовано зміну ситуації на полі бою на користь України та підтверджено, що будь-які переговори мають починатися з нинішньої лінії зіткнення."Попри інтенсивні обстріли з боку Росії протягом останніх днів, які, по суті, є скоріше ознакою нервозності, ми офіційно зафіксуємо зміну ситуації на полі бою та підтвердимо необхідність того, щоб будь-які переговори починалися з лінії зіткнення", — сказав дипломат.Співрозмовник видання додав, що союзники також мають підтвердити зобов'язання надати Києву близько 70 мільярдів євро у 2026 році й таку саму суму у 2027 році."Ще один момент, на якому ми наполегливо наголошували протягом усього підготовчого періоду до саміту, — це те, що Україна відтепер є гарантом безпеки. У певному сенсі саме в Україні сьогодні вирішується частина питання європейської безпеки", — заявив співрозмовник журналістам.Однією з ключових тем саміту також стане оцінка загроз з боку Росії. У НАТО вважають, що через погіршення військової та економічної ситуації РФ може вдатися до нових сценаріїв ескалації. Саме аналіз і підготовка до таких сценаріїв, за словами дипломатів, є одним із головних завдань Альянсу.Чого хоче УкраїнаМіністр закордонних справ Андрій Сибіга після чергового масованого російського обстрілу України 6 липня закликав лідерів країн НАТО ухвалити рішення про посилення можливостей України захищатися від російських балістичних атак."Захистіть українських дітей від російського балістичного терору! Немає завдання, яке було б нагальнішим. Це наше головне послання до саміту НАТО, що відбудеться цього тижня. Коли світові лідери вирушають до Анкари, я хотів би, щоб вони почули те, що цієї ночі почули родини в Києві", — наголосив Сибіга у своєму дописі у соцмережі X.Міністр назвав останню російську атаку однією з найжорстокіших. За його словами, сигнал, який російський диктатор Володимир Путін надсилає напередодні саміту НАТО, полягає в тому, що Росія продовжуватиме обстрілювати українські міста балістичними ракетами та вбивати мирних жителів, доки матиме таку можливість. Сибіга зауважив, що час недостатньо рішучих дій минув, адже вони лише заохочують Москву до подальшої ескалації та поширення терору за межі України.На його переконання, одним із головних підсумків саміту НАТО в Анкарі має стати зміцнення української системи протиповітряної оборони."Нам потрібні реальні кроки. Ракети PAC-3 були створені саме для того, щоб захищати людей від такого варварства. Тисячі таких ракет зберігаються на складах по всьому світу на випадок потенційних загроз. Але загрози в Україні не є потенційними! Російські ракети щотижня вбивають людей", — заявив очільник українського зовнішньополітичного відомства.Нагадаємо, за даними видання Aktuality, влада Словаччини планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Читайте також: Саміт НАТО в Анкарі: чого чекати Україні від Трампа та Європи.