Політика

Німеччина надасть Україні новий пакет підтримки загальною вартістю понад 1,3 мільярда євро. Частину коштів спрямують на посилення протиповітряної оборони, зокрема виробництво перехоплювачів для боротьби з реактивними "шахедами", а ще близько 350 мільйонів євро — на енергетичний сектор.Про це заявив президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Києві, передає "Європейська правда". За словами Володимира Зеленського, новий пакет допомоги від Німеччини перевищує 1,3 мільярда євро. Він включає як військову, так і енергетичну підтримку."Це зброя, яка допоможе зараз, підтримка для нашої енергетики, це дуже важливо", — наголосив президент.Окрему частину допомоги передбачили на виробництво нових перехоплювачів, призначених для боротьби з реактивними "шахедами". Фрідріх Мерц повідомив, що близько 350 мільйонів євро з пакета спрямують на підтримку української енергетики. За його словами, ця допомога має посилити українську протиповітряну оборону та допомогти країні підготуватися до зими."Це швидко й відчутно зміцнить протиповітряну оборону України, і це підкріплення вкрай необхідне", — зазначив канцлер.Він додав, що підтримка енергетики має допомогти пом’якшити наслідки російських атак на відповідну інфраструктуру."Усе це допоможе пом’якшити наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру України і, перш за все, допоможе народу України пережити майбутню зиму", — наголосив Мерц.Додамо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час візиту до Києва звернувся до російського керівництва із закликом припинити удари по Україні та погодитися на переговори. Заяву він зробив біля пошкодженої будівлі Національної академії наук України, яку відвідав разом із президентом Володимиром Зеленським.Нагадаємо, раніше уряд Фінляндії ухвалив рішення спрямувати 50 мільйонів євро на підтримку економічної стійкості та відбудову України. Кошти надійдуть через новий механізм фінансування Групи Світового банку..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час візиту до Києва звернувся до російського керівництва із закликом припинити удари по Україні та погодитися на переговори. Заяву він зробив біля пошкодженої будівлі Національної академії наук України, яку відвідав разом із президентом Володимиром Зеленським.Заяву німецького політика передає dpa.Під час перебування у Києві Фрідріх Мерц заявив, що Німеччина готова до переговорів щодо припинення війни, однак для цього Росія має припинити застосовувати зброю."Пане Путін, припиніть цю безглузду війну! Ми готові до переговорів, ми готові обговорити між собою питання припинення цієї війни. Але ці варварські напади на мирне населення України мають припинитися", — наголосив канцлер.За його словами, російські удари по українській інфраструктурі, зокрема атака на будівлю НАН України, демонструють безглуздість війни.Зазначимо, що Мерц разом із Володимиром Зеленським побував біля будівлі Національної академії наук України в Києві, яка зазнала удару безпілотника. Канцлер зазначив, що споруда розташована в центральній частині столиці, лише за кілька сотень метрів від посольства Німеччини. Під час його перебування у Києві в місті кілька разів лунали сигнали повітряної тривоги."А сьогодні вранці, у мирну неділю, у Києві пролунала сирена повітряної тривоги. Тут щодня вчиняються воєнні злочини", — заявив Мерц.Він також наголосив, що російські війська продовжують атакувати українську інфраструктуру напередодні зими."Я знову звертаюся до російського керівництва, до президента Росії: припиніть цю війну! Ми можемо вести переговори, але тільки тоді, коли зброя замовкне — і зброя має замовкнути", — сказав канцлер.Нагадаємо, що Фрідріх Мерц прибув до української столиці вранці 4 жовтня. За даними джерел, під час візиту він має оголосити про подальшу фінансову та військову підтримку України, зокрема щодо постачання дронів-перехоплювачів і прискорення виробництва далекобійного озброєння..

У неділю, 4 жовтня, президент України Володимир Зеленський і федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц приїхали на місце влучання російського дрона в Національну академію наук у Києві.Про це повідомив Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."На жаль, цей жорстокий удар тоді забрав життя двох людей, ще семеро були поранені", — зазначив він.Український президент наголосив, що тоді удар рашисти спрямували саме на академію. Точно відомо, що це навмисний удар, є відповідні відео."Російські терористи просто хотіли вдарити по Академії наук і зруйнувати її. Абсолютно жахлива атака", — акцентував він. "Цінуємо те, що Фрідріх Мерц перебував сьогодні з нами тут, попри повітряну тривогу й абсолютно варварських сусідів-росіян, які зі самого ранку атакують місто. Це потрібний і хоробрий сигнал від канцлера особисто та всієї Німеччини. Дякую, Фрідріху", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше свій візит до України федеральний канцлер Німеччини розпочав зі вшанування полеглих українських захисників і захисниць."Цінуємо повагу до наших воїнів і солідарність з українським народом", — зазначив президент України.На його переконання, важливо, що в цей непростий час Німеччина поруч з Україною. Зокрема, це виявляється в підтримці й у пам’яті.Нагадаємо, Фрідріх Мерц наголошував, що приїхав до Києва, тому що найближчими тижнями України потребує підтримки. Якщо не зупинити Росію, її військова машина рано чи пізно обернеться проти Європи. Він також зазначив, що незабаром для українців настане п'ята військова зима. Росія продовжує бомбардувати міста, житлові будинки та теплоелектростанції. При цьому канцлер наголосив, що українців не зламати..

Партія прем'єр-міністра Латвії Андріса Кулбергса "Об'єднаний список" перемогла на парламентських виборах. При цьому в неї рекордний результат. Після підрахунку понад 95% бюлетенів вона може отримати 42 місця зі 100 у латвійському парламенті.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg."Це найкращий результат, який одна партія отримувала на парламентських виборах у Латвії з часу відновлення незалежності країни 1991 року", — йдеться в повідомленні.Для самого Кулбергса вибори стали важливим випробуванням. 47-річний політик прийшов на посаду прем'єр-міністра лише у травні після розпаду попереднього уряду. Причиною політичної кризи стала, зокрема, критика реакції влади на вторгнення безпілотника.Кулбергс є відносно новою фігурою в латвійській політиці. Після призначення очільником уряду він зробив ставку на пряме спілкування з громадянами та регулярно публікує в соціальних мережах відео про свою роботу.Прем'єр-міністр також відомий жорсткою манерою політичної комунікації. Він неодноразово вступав у суперечки з опозицією, представниками власної політичної команди й іншими впливовими посадовцями. Минулого місяця Кулбергс також намагався не допустити виключення двох російських мільярдерів зі списку санкцій ЄС.Після оприлюднення результатів екзит-полів прем'єр назвав підсумок голосування великою довірою з боку виборців. За його словами, громадяни хочуть змін, прямішого спілкування з владою та бачать економіку одним із головних пріоритетів країни.Перемога "Об'єднаного списку" може дати Кулбергсу сильні позиції під час переговорів про майбутню коаліцію. Разом із двома нинішніми партнерами в уряді — "Новою єдністю" та "Національним альянсом" — прем'єр потенційно може заручитися підтримкою близько 60 депутатів. Водночас "Союз зелених і фермерів", який входив до нинішнього керівного альянсу, не зміг пройти до парламенту.Новий уряд Латвії формуватиметься на тлі зростання безпекових ризиків у регіоні. Країна межує з Росією та Білоруссю й останніми роками послідовно посилює захист своїх кордонів.Латвія також збільшує оборонні видатки та планує довести їх до 5% ВВП. Такі кроки відбуваються на тлі повідомлень про активізацію російської диверсійної діяльності та погроз Москви щодо європейських оборонних підприємств, які допомагають Україні.Латвія є членом ЄС і НАТО та від початку повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найактивніших прихильників України. За словами Кулбергса, його країна з міркувань безпеки зберігає на своїх серверах близько 20% даних українського уряду.Очікується, що після перемоги "Об'єднаного списку" Латвія продовжить нинішній курс на підтримку України.Водночас у країні є значна російськомовна меншина — найбільша серед трьох балтійських держав. Її голоси на виборах намагалися залучити декілька політичних сил. "Латвія на першому місці" отримала 13,1% голосів і посіла друге місце, тоді як "Прогресисти" набрали 7,8%.Нагадаємо, президент Латвії Едгарс Рінкевичс нещодавно розповідав, що стрімкий розвиток військових технологій і безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попередили, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом..

Свій візит до України в неділю, 4 жовтня, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розпочав зі вшанування полеглих українських захисників і захисниць. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Цінуємо повагу до наших воїнів і солідарність з українським народом", — зазначив він.На його переконання, важливо, що в цей непростий час Німеччина поруч з Україною. Зокрема, це виявляється в підтримці й у пам’яті."Вічна шана всім захисникам і захисницям України, які віддали свої життя заради України та всієї Європи", — підсумував український президент.Раніше у своїх соцмережах він назвав Німеччину країною, яка послідовно демонструє лідерство в захисті життів українців і українок від російських ударів.Президент України висловив удячність за всю підтримку й анонсував підготовку рішення для того, щоби в Україні та в усій Європі було більше можливостей захищатися."Будуть важливі домовленості між Україною та Німеччиною. Росію потрібно зупиняти разом. Дякую всім, хто допомагає", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Фрідріх Мерц зауважив, що приїхав до Києва, тому що найближчими тижнями України потребує підтримки. Якщо не зупинити Росію, її військова машина рано чи пізно обернеться проти Європи.Він також зазначив, що незабаром для українців настане п'ята військова зима. Росія продовжує бомбардувати міста, житлові будинки та теплоелектростанції. При цьому канцлер наголосив, що українців не зламати."Наше партнерство — це вулиця з двостороннім рухом. Німецькі й українські компанії спільно розробляють технології, які приносять користь обидвом країнам. Це робить нас більш захищеними та сильними", — наголосив Мерц.Нагадаємо, раніше федеральний канцлер наголошував, що Німеччина та партнери працюють над посиленням допомоги Україні, зокрема, щодо ППО, перед самітом ЄС в жовтні. Саме протиповітряна оборона — найбільша слабкість України..

У неділю, 4 жовтня, заступник голи Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв зазначив, що "блокування" російського супутникового угруповання "Рассвет" на прохання України означає лише його знищення.Про це Дмитро Медведєв написав у своєму Telegram-каналі."Це призведе до повноцінної космічної війни. Сподіваюся, що такі наслідки усвідомлюють американці. Адже тоді їхні низькоорбітальні супутники Starlink посипляться донизу, як іграшки із засохлої ялинки. Космос — дуже тісне місце, треба бути взаємно чемними", — зазначив агресивний рашист.Річ у тому, що вчора президент України Володимир Зеленський повідомив про ризик запуску російської супутникової мережі "Рассвет" до кінця 2026 року за активної допомоги Китаю.Український лідер закликав Вашингтон ввести жорсткі санкції проти компаній, причетних до створення цього аналога Starlink.Також Медведєв назвав вимоги на адресу України, які необхідно ухвалити для досягнення так званого "стійкого світу". Їх він назвав в інтерв'ю для держтелерадіо Ірану."Це насамперед нейтральний, неядерний, незалежний статус держави Україна. По-друге, відмова від націоналістичного курсу нинішнього режиму в Україні та засудження практики заборони російської мови, заборони взагалі на все російське як одна з умов такого врегулювання", — заявив заступник голови Радбезу РФ.Третьою вимогою він назвав територіальне питання, а саме передачу територій, які Росія "внесла" до російської конституції. Виходячи з цього, йдеться не тільки про Донбас, а й Херсонську та Запорізьку області. В іншому випадку Медведєв загрожує досягнути цього військовим шляхом."По-третє, це передача до російської юрисдикції того, що встановлено в Конституції Росії. А саме територій на Донбасі та в деяких інших нових регіонах. Тобто відновлення російського суверенітету. Якщо цього не буде, ми зробимо це військовим способом", — підсумував він.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що Україна офіційно звернулася до Міжнародного союзу електрозвʼязку з вимогою не надавати частоти для функціонування російської військової супутникової системи "Рассвет" над суверенною територією України..

У суботу, 3 жовтня, десятки законодавців від головної опозиційної партії "Сила народу" провели мітинг у центрі Сеула. Вони розкритикували реформу прокуратури, яку просуває президент Лі Чже Мьон, а також дії уряду у зв’язку з нещодавнім вибухом північнокорейських мін.Про це повідомило видання Yonhap. Медійники зазначили, що в заході взяли участь близько 70 законодавців від "Сили народу" на чолі з депутатом Чан Дон Хьоком. За твердженням партії, до акції долучилися близько 200 000 протестувальників.Лідер парламентської фракції "Сили народу" Чон Чом Сік звинуватив Лі в тому, що той "не сказав жодного слова проти Північної Кореї", попри "провокацію з мінами", влаштовану Пхеньяном.Критика пролунала на тлі загострення міжкорейської напруженості після вибуху північнокорейських наземних мін 21 вересня в межах демілітаризованої зони, що розділяє дві Кореї. Внаслідок інциденту постраждали троє південнокорейських військовослужбовців, двоє з яких отримали серйозні поранення.Депутат Лім Чон Дик заявив, що опис вибуху як "прикрого випадку" (нещасного випадку), зроблений Лі під час промови з нагоди Дня збройних сил на початку цього тижня, свідчить про його "покірність" перед Північною Кореєю.Інші законодавці теж розкритикували реформу прокуратури та рішення Лі збільшити кількість суддів Верховного суду, звинувативши його в намаганні захистити себе від судових процесів, розгляд яких наразі призупинено.Це перший масштабний вуличний мітинг за участю законодавців від "Сили народу" з моменту попередньої подібної акції, що відбулася наприкінці вересня минулого року.Президент Лі раніше заявляв, що Україна порушила домовленість зі Сеулом про нерозголошення передання двох полонених військових КНДР і зазначав, що це може вплинути на дипломатію та безпеку на Корейському півострові. Водночас Україна існування такої домовленості заперечувала.Нагадаємо, 23 вересня президент Володимир Зеленський під час виступу на загальних дебатах Генасамблеї ООН у Нью-Йорку розповів, що Україна відправила двох північнокорейських військових, які перебували у полоні, до Південної Кореї..

У неділю, 4 жовтня, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув до Києва з неоголошеним візитом. У нього запланована зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.Про це повідомило видання Deutsche Welle."Сьогодні я приїхав до Києва, тому що найближчими тижнями України потребує нашої підтримки. Якщо не зупинити Росію, її військова машина рано чи пізно обернеться проти нас", — заявив Мерц на київському вокзалі.Він також зазначив, що незабаром для українців настане п'ята військова зима. Росія продовжує бомбардувати міста, житлові будинки та теплоелектростанції. При цьому канцлер наголосив, що українців не зламати.Крім того, німецький посадовець анонсував зустріч із Зеленським і поінформував, що запевнить його у збереженні підтримки."Наше партнерство — це вулиця з двостороннім рухом. Німецькі й українські компанії спільно розробляють технології, які приносять користь обидвом країнам. Це робить нас більш захищеними та сильними", — підсумував він.До речі, це перший візит Фрідріха Мерца до України з травня 2025 року. Після прибуття його зустрів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Раніше федеральний канцлер наголошував, що Німеччина та партнери працюють над посиленням допомоги Україні, зокрема, щодо протиповітряної оборони, перед самітом ЄС в жовтні. Саме протиповітряна оборона — найбільша слабкість України.Нагадаємо, Фрідріх Мерц під час виступу на Європейському арктичному саміті в Рованіємі заявляв, що безпеку Європи потрібно поставити в центр уваги політичних дій. У зв’язку з цим Україні необхідно ще більше допомагати у протистоянні агресивній Росії..

У суботу, 3 жовтня, в Молдові впали п’ять російських безпілотників, зокрема, баражувальні боєприпаси типу "Бандероль". Це перевищує кількість літальних апаратів під час попереднього випадку порушення Росією повітряного простору Молдови.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Президентка Молдови Мая Санду зазначила, що п’ять російських "засобів повітряного нападу", серед яких — баражувальні боєприпаси "Бандероль", порушили повітряний простір Молдови та впали на її території.Міністр оборони Молдови Анатолій Носатий заявив, що повітряний простір країни порушили три "ракети" (ймовірно, маючи на увазі російські боєприпаси "Бандероль") і два безпілотники. Міністерство закордонних справ Молдови повідомило, що уламки безпілотників упали в районах Каушень, Гинчешти, Аненій-Ной і Штефан-Воде, а також поблизу села Крокмаз.Національна армія Молдови повідомила, що ще один невстановлений об’єкт увійшов у повітряний простір Молдови поблизу села Удобне (Одеська область), рухаючись у напрямку села Паланка (район Штефан-Воде), і через хвилину залишив цей простір у напрямку Біляївки Одеської області."Останніми місяцями почастішали випадки порушення повітряного простору Молдови російськими безпілотниками та їхніми уламками: у період із лютого 2022 року до липня 2026 року зафіксовано щонайменше 20 таких випадків, при цьому сім із них — лише зі серпня 2026 року", — констатували аналітики.Вони додали, що більшість випадків вторгнення російських безпілотників — зокрема, нещодавній інцидент 30 вересня, коли, ймовірно, російський дрон упав поблизу села Гирбовац (район Аненій-Ной), — стосувалися лише одного апарата типу "Герань" або "Гербера", тому подія 3 жовтня вирізняється значним збільшенням кількості залучених літальних апаратів."Дедалі інтенсивніші та частіші випадки вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Молдови та країн НАТО означає імовірну частину зусиль Москви, спрямованих на нормалізацію таких порушень шляхом їхньої дедалі більшої частоти й інтенсивності", — зробили висновок в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійські війська завдали удару по Північному мосту в Києві в межах тривалих зусиль Росії, спрямованих на порушення транспортного сполучення через Дніпро та створення масштабніших перешкод для економіки України та повсякденного життя цивільного населення.Українські сили продовжили кампанію ударів великої дальності по місцях запуску російських ракет і безпілотників. У ніч на 3 жовтня Росія атакувала Україну 157 безпілотниками, а також застосувала баражувальні боєприпаси вранці того ж дня.Останнім часом російські війська просунулися на південний схід від Сум.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, кремлівський диктатор Володимир Путін активізував зусилля в межах тривалої когнітивної війни. Вони спрямовані на те, щоби переконати світ: європейські лідери, які реагують на російські погрози й обмежені кінетичні атаки в Європі, насправді є агресорами..

Частка нелегальної тютюнової продукції в Україні у 2026 році зросла до 21,6%, тоді як у лютому становила 17,6%. Автори відео пов’язують ці дані з дослідженням Kantar та звертають увагу на показники роботи Бюро економічної безпеки у сфері протидії нелегальному ринку.Про це йдеться у відео ThePublic. У матеріалі автори посилаються на дослідження Kantar щодо частки нелегальної тютюнової продукції на українському ринку. За наведеними даними, у лютому 2026 року цей показник становив 17,6%, у квітні — 19,8%, а в липні зріс до 21,6%."У 2026 році частка нелегального тютюну в Україні становить майже 20 відсотків, порівняно із 16-ма у 2025-му", — зазначили автори відео.Які показники наводять щодо БЕБУ матеріалі також порівнюють результати роботи Бюро економічної безпеки за перші вісім місяців 2025-го та 2026 року.За даними, наведеними авторами відео, за статтею 229 Кримінального кодексу України, яка стосується незаконного використання торговельної марки, за вісім місяців 2026 року було вручено три підозри. За аналогічний період 2025 року таких підозр було 23."Вартість вилучених, фальсифікованих і недоброякісних товарів за 8 місяців 2026 року 7,1 мільйона гривень проти 143,4 мільйонів гривень роком раніше", — зауважили журналісти.У відео наголошується, що на початку роботи Олександра Цивінського на посаді директора БЕБ він сам посилався на дослідження Kantar, яке використовується для оцінки масштабів нелегальної торгівлі сигаретами в Україні.Нагадаємо, цьогоріч навесні детективи Бюро економічної безпеки спільно з київським територіальним управлінням викрили масштабне незаконне виробництво сигарет у Чернівецькій області.Читайте також: Журналістське розслідування: дружина екс-очільника БЕБ набула майна ринковою вартістю на понад $300 000.

Україна впевнено рухається до того, щоб закрити поточний фінансовий дефіцит до завершення 2026 року. Цей процес вимагав титанічних зусиль від команди, однак поставлена мета буде досягнута.Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю для Reuters.Плани щодо подолання фінансової діриПрезидент наголосив, що вважає це великим досягненням для країни та європейських партнерів."Останні кілька місяців ми працювали над нашим фінансовим дефіцитом. Ми закриємо нинішній дефіцит до кінця року. У нас ще є деякі питання, над якими треба попрацювати, але ми закриємо дефіцит", — зазначив Зеленський.Бюджетні маневри та закупівля дронівПід час інтерв'ю український лідер також розповів про механізми фінансування та співпрацю із західними союзниками. Зокрема, влада планує частково використати кошти з позики на наступний рік, перенісши їх ближче до січня для замовлення безпілотників."Ми працювали з нашим бюджетом, з нашими партнерами, зокрема з Євросоюзом, і також спробуємо частково використати кошти з позики на наступний рік. Ми перенесемо це ближче до січня і за ці гроші замовимо дрони на січень та лютий 2027 року. Моя команда повернулася з Брюсселя та відзвітувала. Усе працює добре. Сподіваюся, що так буде й надалі", — додав Зеленський.Нагадаємо, журналісти видання Financial Times оприлюднили інформацію, що Україна просила в ЄС достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

Іспанські правоохоронці відкрили кримінальне провадження проти проросійського пропагандиста Анатолія Шарія та його дружини через підозри у податкових злочинах і зв'язках із російською розвідкою. Під час обшуків у подружжя виявили чималий арсенал цінностей, включаючи криптовалюту на сотні тисяч євро, злитки золота та зброю.Про це свідчать матеріали справи, до яких отримало доступ іспанське видання elDiario.es.Обшуки, зброя та мільйонні активиІспанські слідчі спільно з Цивільною гвардією провели масштабні обшуки у справі, яка тривалий час залишалася засекреченою та базувалася на запитах від українських органів. У ході слідчих дій у подружжя вилучили пістолет Glock 19, криптовалюту на суму близько 800 тисяч євро, предмети мистецтва, коштовні годинники на 400 тисяч євро, два десятки золотих злитків вартістю 150 тисяч євро, а також автомобіль Porsche Cayenne. Суд уже наклав арешт на всі знайдені ювелірні вироби, дорогі метали, криптовалюту, а також комп'ютерну техніку та телефони фігурантів.Версія про зв'язки з російською розвідкоюСправу розслідує суд у співпраці з антикорупційними підрозділами, оскільки є підстави вважати походження коштів незаконним. Правоохоронці підозрюють, що гроші надходили як оплата за "координовану й оплачувану діяльність проти інтересів України та на користь розвідувальних служб РФ". Згідно з матеріалами розслідування, подружжя вживало надзвичайних заходів безпеки, постійно перевіряючи оточення та озираючись. Водночас сам Шарій та Ольга Бондаренко заперечують усі звинувачення, стверджуючи, що кошти нібито надходили від YouTube та пожертв глядачів. Цікаво, що в Україні блогера заочно засудили до 15 років ув'язнення за держзраду та співпрацю з ФСБ.Нагадаємо, раніше російська пропагандистка Маргарита Симоньян заявила, що її прооперують через "страшну" хворобу. Вона натякнула на хірургічне втручання на грудях. .

Дипломатичний діалог між Сполученими Штатами та Росією вийшов за межі виключно мирного врегулювання та охопив багатомільярдні економічні інтереси. Сторони обговорюють масштабну угоду з продажу активів російської нафтової компанії "Лукойл".Про це повідомляє The New York Times.Багатомільярдна угода та інтереси оточення ТрампаЯк зазначає видання, переговори між Вашингтоном і Москвою стосуються не лише питань припинення війни, але й комерційних інтересів навколо російських енергетичних активів. Журналісти з'ясували, що угода щодо компанії "Лукойл" може стати надзвичайно вигідною для низки відомих бізнесменів, зокрема з ближнього кола президента США Дональда Трампа та його спецпредставників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера. Інсайдерські джерела зазначають, що обговорення тривають уже не перший місяць.За даними ЗМІ, ініціатором продажу активів виступив сам Володимир Путін, який прагне продемонструвати росіянам можливість повернення до бізнесових зв'язків зі Штатами. Своєю чергою, команда американського лідера погодилася вивчити цю ініціативу, оскільки Білий дім вбачає в ній важелі для впливу на глобальний ринок енергоносіїв та покращення комунікації з Кремлем.Доля активів "Лукойлу" та зняття санкційЗа даними The New York Times, у разі схвалення цієї угоди Вашингтоном активи "Лукойлу" можуть бути виведені з-під дії американських санкцій, що автоматично в рази збільшить їхню ринкову вартість. Попри приватний статус нафтового гіганта, у Москві визнають, що фінальне рішення щодо такого майнового перерозподілу ухвалюватиме особисто Путін.Йдеться про розгалужену мережу активів по всьому світу: від нафтових родовищ у Камеруні й нафтопереробних заводів у Європі до автозаправних станцій у Нью-Джерсі. Таким чином, реалізація цього плану повністю залежить від політичної волі двох лідерів — Трампа і Путіна. Серед можливих покупців активів називають американського інвестора Тодда Боелі, який має прямі зв'язки з чинною американською адміністрацією.Нагадаємо, у Сполучених Штатах розгортається політичний скандал довкола можливого приїзду очільника Кремля Володимира Путіна на міжнародну зустріч. 14 сенаторів закликали очільника Білого дому Дональда Трампа переглянути рішення та скасувати запрошення російського диктатора на саміт G20..

Президент України Володимир Зеленський повідомив про ризик запуску російської супутникової мережі "Рассвет" до кінця 2026 року за активної допомоги Китаю. Український лідер закликав Вашингтон ввести жорсткі санкції проти компаній, причетних до створення цього аналога Starlink.Про це повідомляє Financial Times.Російсько-китайський проєкт "Рассвет"Як зазначає видання, Москва активізувала створення власної супутникової мережі одразу після того, як російські військові втратили доступ до американської системи Starlink у війні проти України. Президент Володимир Зеленський підтвердив інформацію про те, що Китай дійсно допомагає РФ у розробці цього проєкту, який має стати аналогом Starlink. За попередніми прогнозами, супутники "Рассвєт" можуть запустити вже наприкінці 2026 року або на початку 2027-го."Ми знаємо, що Китай працює над супутниками, працює над можливістю допомогти Росії створити аналог Starlink", — наголосив президент.Переговори з США щодо санкційГлава держави зазначив, що неодноразово порушував перед президентом США Дональдом Трампом питання запровадження санкцій проти структур, причетних до створення цієї супутникової мережі. Востаннє український очільник обговорював це питання з американським колегою під час особистої зустрічі у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН.Раніше керівник компанії "Ікс Холдинг" Олексій Шелобков, яка працює над створенням системи, заявляв про плани запустити "Рассвєт" у 2027 році. Перші 16 апаратів уже вивели на низьку навколоземну орбіту в березні, а в майбутньому угруповання планують суттєво розширити.Нагадаємо, що, як повідомляв міністр закордонних справ Андрій Сибіга наприкінці серпня, Україна офіційно звернулася до Міжнародного союзу електрозвʼязку з вимогою не надавати частоти для функціонування російської військової супутникової системи "Рассвет" над суверенною територією України..

Україна просила в Європейського Союзу достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Financial Times, які послали на власні джерела в Євросоюзі.Зазначається, що Україна оцінила свої додаткові оборонні потреби на цей рік у 27 мільярдів євро. Щоби закрити цю діру, Київ попросив Єврокомісію перерахувати наперед частину коштів із кредиту на 90 мільярдів євро, погодженого наприкінці минулого року.Цей кредит мав покрити більшість фінансових потреб України 2026-2027 років: до 45 мільярдів євро щороку за умови виконання реформ. Однак цього року Україна отримала лише 15,7 мільярда євро, зокрема, через затримки з реформами.Співрозмовники медійників розповіли, що в ЄС відмовилися переносити кошти з 2027 року. Натомість Брюссель наполягає, щоби Київ виконав умови, які відкриють доступ до близько 34 мільярдів євро вже цього року.За інформацією джерел видання, рішення ухвалили на тлі частіших російських ударів по цивільній інфраструктурі, тоді як Верховна Рада ніяк не може провести реформи, яких вимагають ЄС та інші донори."Йдеться про скасування пільги з ПДВ для дрібних посилок і нові правила оподаткування доходів через цифрові платформи. Обидва закони Верховна Рада ухвалила, але зі суперечливою поправкою, яка послаблює контроль за політично значущими особами. Посилення цього контролю ЄС якраз вимагав від України як частину боротьби з корупцією", — йдеться в публікації.Автори статті додали, що якщо поправка набуде чинності, то Україна ризикує не виконати умови для отримання допомоги.Єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос звернулися з листом до голови Верховної Ради. Вони наголосили, що Україна й надалі може розраховувати на додаткову допомогу 2026 року, якщо проведе необхідні реформи."Украй важливо не допустити послаблення чинних в Україні механізмів контролю щодо політично значущих осіб", — йдеться в листі.Закон про оподаткування доходів через цифрові платформи, який називають "податком на OLX", Верховна Рада ухвалила 9 червня після декількох провалених голосувань. Він стосується доходів, отриманих через OLX, Uklon, Glovo, Bolt, Booking, Airbnb та інші сервіси. Найбільше суперечок викликала саме правка про політично значущих осіб: вона обмежує можливість банків посилено перевіряти колишніх високопосадовців після року з моменту звільнення.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform заявляла, що наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними..