Політика

У Росії вперше вирішили перенести виплату зарплат військовим за грудень на січень. Це пов’язано з різким зростанням бюджетного дефіциту наприкінці року.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на проєкт наказу Міноборони Росії.Там зазначається, що, розпочинаючи з 2026 року, щорічна зарплата військовослужбовцям за грудень виплачуватиметься в січні наступного року.На відміну від попередніх норм, які вимагали здійснювати розрахунки до кінця поточного року за практикою ще радянських часів, гроші перераховуватимуть у період з 11 по 21 січня.При цьому нововведення торкнеться не всіх. Військовослужбовці, які беруть участь у прямій агресії проти України, й надалі отримуватимуть грудневі виплати дочасно — до 25 грудня.Таким чином російський уряд намагається збалансувати грошові потоки, переносячи значну частину масштабних державних видатків на наступний фінансовий період.Очікується, що державні видатки Росії цього року перевищать початковий план приблизно на 10% і досягнуть 48,5 трильйона рублів (602 мільярди доларів).Через це прогнозований дефіцит за підсумками року зросте до 7,3 трильйона рублів (90,5 мільярда доларів), або до 3,2% ВВП, тоді як ще у вересні цей показник становив близько 2,2%."Таке перевищення зумовлене величезними витратами на війну проти України. Бюджетні плани Кремля свідчать про збереження високих військових витрат на найближчі роки, що вказує на підготовку російського диктатора до багаторічної війни", — зауважили аналітики видання.У пояснювальній записці до проєкту бюджету зазначається, що виплати особовому складу протягом наступних трьох років становитимуть від 9% до 10,4% від загальних витрат на національну оборону.Фінансовий тиск на бюджет також посилюється через постійне збільшення чисельності збройних сил. Зокрема, у вересні Путін підписав указ про збільшення штатної чисельності армії до 2 441 630 осіб, серед яких 1 550 500 є безпосередньо військовослужбовцями.Загалом від початку повномасштабного вторгнення 2022 року встановлена кількість військових у Росії зросла більш ніж на пів мільйона людей.Нагадаємо, раніше різні світові агенції зазначали, що Кремль готується до затяжної війни та різко збільшує витрати на армію, повністю відмовившись від планів щодо їх стримування. Прогнозовані оборонні видатки сягнуть рекордних показників і навантажать державні фінанси агресора..

У понеділок, 2 листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Йдеться про пункти, визначені в межах переговорного процесу про вступ до ЄС, та відкриття решти переговорних кластерів."Цього тижня очікуємо на публікацію щорічного звіту Європейської комісії щодо розширення", — зазначив очільник українського уряду.Окрему увагу під час розмови приділили роботі спільної з Єврокомісією IBAR Task Force, створеної за домовленістю президента Володимира Зеленського та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн."Її головне завдання зараз — пришвидшити виконання проміжних критеріїв за переговорним кластером 1 "Основи", що є необхідною умовою для подальшого просування переговорного процесу про вступ після відкриття кластерів", — наголосив прем’єр-міністр.Він розповів, що до цієї роботи також залучаються народні депутати та представники Офісу президента України.Окрім того, під час розмови з Мартою Кос обговорили питання міжнародної фінансової підтримки та прогрес у виконанні програм МВФ і Ukraine Facility."Дякую Марті Кос за послідовну підтримку України та відкритий і конструктивний діалог", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Офіс генерального прокурора України відкрив справу проти фігуранта розслідування щодо мережі шахрайських кол-центрів Сергія Кропиви. Йдеться про службове підроблення.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на виконувача обовʼязків генерального прокурора Антона Ковальського.Він поінформував, що службове розслідування встановило численні факти використання Кропивою службового автомобіля не за призначенням, відсутності на роботі та безпідставного отримання коштів."Службове розслідування щодо Кропиви завершено. Ми констатували вчинення ним дисциплінарного проступку. Окремо я зареєстрував стосовно Кропиви кримінальне провадження та доручив розслідування ДБР", — зазначив Ковальський.Розслідування встановило також, що Сергій Кропива повідомляв, що перебував на службовому місці, але фактично міг перебувати у Буковелі.Антон Ковальський розповів, що в перший день роботи ліквідував посаду, яку займав Сергій Кропива. Йдеться про заступника начальника департаменту з міжнародної співпраці.За результатами службового розслідування Ковальський звернувся щодо Кропива до контрольно-дисциплінарної комісії прокуратури, яка за результатами розгляду може звільнити фігуранта "Карфагену" з органів прокуратури."Кропива — класичний приклад людини, яка потрапила в систему органів прокуратури за якимись незрозумілими зв'язками, а не через свої ділові якості", — зазначив Ковальський.Що відомо про операцію "Карфаген"Це масштабна антикорупційна спецоперація НАБУ та САП, спрямована на викриття та ліквідацію злочинної організації, яка системно "дахувала" мережу нелегальних шахрайських кол-центрів в Україні.Злочинне угруповання забезпечувало власникам нелегальних шахрайських кол-центрів захист від кримінального переслідування та блокування розслідувань в обмін на щомісячні хабарі. Загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищила один мільярд гривень.За версією слідства, очолював угруповання Сергій Кропива (на плівках НАБУ фігурує під псевдонімом "Канцлер") — колишній заступник начальника департаменту Офісу Генерального прокурора.Серед фігурантів і підозрюваних:Сергій Кропива ("Канцлер") — підозрюється у створенні злочинної організації та легалізації майна (відправлений судом під варту із заставою 120 мільйонів гривень);Єлизавета Івахненко ("Муза") — близька особа Кропиви, підозрюється у легалізації коштів (застава 20 мільйонів гривень);Сергій Куций ("Камрад") — водій Кропиви, підозрюється в легалізації коштів (застава три мільйони гривень);Олександр Дидич — адвокат, підозрюється в легалізації майна (застава 15 мільйонів гривень);Отримані злочинним шляхом гроші (понад 89,9 мільйона гривень) виводилися через придбання елітної нерухомості (зокрема, апартаментів у Буковелі, квартир у Києві), дорогих годинників, ювелірних виробів, автомобілів і через криптовалюту.На тлі розслідування і обшуків у вересні 2026 року у відставку подав генеральний прокурор Руслан Кравченко, чиє ім'я та оточення також згадувалося в контексті розслідувань. Він виїхав із країни.Нагадаємо, що 14 вересня, президент України Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора..

Російська Федерація остаточно розірвала зв’язки з ключовим міжнародним механізмом захисту прав людини в пенітенціарній системі. Відтепер у державі-агресорці повністю припиняється будь-який незалежний зовнішній моніторинг умов тримання в'язнів та затриманих.Про це йдеться у заяві Ради Європи.Юридичне завершення денонсаціїРосія остаточно вийшла із Європейської конвенції про запобігання катуванням, через що в країні припиниться будь-який незалежний моніторинг місць утримання під вартою. Російська влада офіційно повідомила Раду Європи про рішення денонсувати конвенцію 30 жовтня 2025 року. Згідно зі статтею 22 документа, вихід держави набуває чинності через рік після дати сповіщення.Росія була учасницею угоди з 1998 року. За цей час Європейський комітет із запобігання катуванням (ЄКЗК) провів 30 візитів до РФ та відвідав понад 450 місць позбавлення волі.Відмова від прозорості та ситуація після вторгненняРФ була єдиною країною-учасницею, яка систематично відмовлялася оприлюднювати звіти за результатами візитів. За роки співпраці було дозволено опублікувати лише чотири звіти, тоді як 10 документів щодо Чечні та Північного Кавказу (2000-2017 роки) залишилися закритими.Після початку повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року комітет отримував численні свідчення про тортури та жорстоке поводження з боку росіян як на окупованих територіях, так і в самій РФ. Проте через відсутність співпраці перевірити ці факти на місцях не вдалося. Натомість Україна продовжує повністю сприяти роботі ЄКЗК і забезпечує відкритість.Реакція Ради ЄвропиПрезидент ЄКЗК Алан Мітчелл наголосив на наслідках цього кроку для російської пенітенціарної системи."Вихід Російської Федерації означає завершення моніторингового мандата ЄКЗК у цій країні. Це також означає припинення будь-якого незалежного моніторингу місць позбавлення волі на території Російської Федерації", — заявив він.Комітет продовжить працювати в 46 інших державах-членах Ради Європи задля захисту прав ув'язнених.Нагадаємо, оборонець "Азовсталі" Дмитро Новогродський після трьох років перебування у ворожому полоні не лише повернувся на Батьківщину, а й знову став до лав захисників України. У нелюдських умовах ув'язнення військовий виробив власні правила, які допомогли зберегти життя та людську гідність..

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що наразі відновити транзит російського газу до Європи через територію України неможливо. Так він прокоментував публікацію The Wall Street Journal про відповідну ініціативу США.За словами Пєскова, "ситуація на місцях свідчить про неможливість" реалізації таких планів. Він також висловив сумнів, що постачання вдасться відновити в майбутньому. Водночас речник Кремля зазначив, що подальші перспективи залежатимуть від зацікавленості покупців і можливостей постачальників.Звзначимо, що раніше The Wall Street Journal писало, що США підтримують якнайшвидше відновлення постачання російського природного газу до Європи через Україну. Цю ідею нібито розглядають у межах переговорів про енергетичне перемир’я напередодні зими.Водночас у Європейській комісії заявляли, що Євросоюз не планує повертатися до імпорту російського газу навіть після завершення війни. Відмова від такого постачання закріплена в законодавстві ЄС.Також раніше повідомлялося, що США пропонували європейським країнам розморозити частину російських суверенних активів і передати їх до фінансової структури під контролем Вашингтона. Цей крок розглядали як один із можливих інструментів для відновлення мирних переговорів.Нагадаємо, раніше Пєсков заявляв, що Росія продовжить так звану "СВО". Головна мета — на 100% забезпечити свої національні інтереси. А Польщі порадили детально "вивчити російську військову доктрину"..

У Кремлі зробили розмиту заяву щодо можливості прямих перемовин між очільником російського режиму Володимиром Путіним та американським лідером Дональдом Трампом на майбутній міжнародній арені. Офіційна Москва поки що утримується від конкретики, проте не виключає контакту між лідерами двох держав.Про це повідомив речник російського диктатора Дмитро Пєсков, якого цитують росЗМІ.Перспектива зустрічі на саміті АТЕС у КитаїРечник російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, поки що немає конкретики щодо можливої зустрічі Володимира Путіна та президента США Дональда Трампа на саміті АТЕС, який має відбутися в китайському Шеньчжені. У Кремлі зауважили, що остаточні рішення стосовно графіків та двосторонніх заходів зазвичай ухвалюються безпосередньо перед початком міжнародних форумів.Очікування від контакту лідерівОфіційний представник Кремля наголосив, що графік візиту російської сторони ще формується."Програма перебування президента Путіна ще перебуває в стадії підготовки", — сказав Пєсков.Однак, за його словами, можна сказати, що якщо обоє опиняться в Шеньчжені на саміті АТЕС, то "так чи інакше спілкуватимуться" один з одним."Щодо двосторонніх зустрічей, як правило, вони узгоджуються вже ближче до дати заходу. Я думаю, що вже невдовзі ми матимемо розуміння, чи відбудеться така двосторонка, чи ні. Зараз таких точних планів немає. Водночас з упевненістю можна сказати, що якщо Путін і президент Трамп обидва опиняться в Шеньчжені, то, звісно, спілкуватимуться", — заявив речник диктатора.Нагадаємо, американська політична інфлюенсерка Лора Лумер заявила, що американському президенту Дональду Трампу не сподобалися публічні висловлювання Володимира Зеленського щодо дизельної угоди з Росією. До того ж лідер Сполучених Штатів Америки розчарований відсутністю прогресу в процесі врегулювання російсько-української війни..

Ескалація відносин між проурядовими та пропрезидентськими силами у Польщі досягла апогею. Що далі — вотум недовіри уряду Туска, дочасні парламентські вибори чи широкий суспільний діалог? І, звісно ж, як це все позначиться на Україні?Чому тривалий конфлікт між Туском і Навроцьким перейшов у гарячу фазуУвечері 31 жовтня глава польського уряду виступив із відео зверненням до народу, в якому звинуватив головну опозиційну партію "Право і справедливість" (ПіС), її висуванців минулого президента Анджея Дуду та нинішнього Кароля Навроцького у руйнуванні Конституційного трибуналу."Ми стали свідками обурливих подій біля будівлі Конституційного суду. Я дуже хотів би, щоб нам ніколи більше не довелося бачити подібних сцен у Польщі. Однак способом досягнення спокою не може бути поступка беззаконню і насильству", — наголосив він.Нагадаємо суть проблеми, яка спричинила політичну кризу. Конституційний трибунал протягом років орієнтувався на партію ПіС, судом керував Богдан Свєнчковський, у минулому — генеральний прокурор Польщі. На цій прокурорській посаді він став фігурантом масштабного шпигунського скандалу.У березні 2024 року, коли вже керував конституційним трибуналом, газета Wyborcza опублікувала розслідування про незаконне прослуховування прокуратурою за допомогою спеціального шпигунського обладнання опозиційних політиків, зокрема Туска, адвокатів, громадських діячів. Після зміни влади в Польщі наприкінці 2023 року кримінальна справа про прослуховування розслідувалася, однак Свєнчковський як голова Конституційного трибуналу, мав імунітет, який прикривав його від висунення звинувачень.Це — перша частина проблеми. Далі — друга: у 2025-26 роках закінчилася каденція одразу восьми 1з п’ятнадцяти суддів трибуналу, за законом нових обирає Сейм, але присягу вони приносять перед президентом. Це радше формальність, однак її варто дотримуватися. Сейм суддів обрав, однак президент Навроцький прийняв присягу трьох новобранців, а п’ятьох — відмовився. Таким чином, трибунал опинився у підвішеному стані: кворум із 10 суддів є, тобто інституція формально дієздатна, а ці п’ятеро ніяк не могли приступити до виконання обов’язків, їх просто не пускали до приміщення. Тоді уряд пішов іншим шляхом — невгодні Навроцькому судді склали присягу перед Сеймом. У підсумку їхні повноваження визнає правляча коаліція, але не визнають опозиція і президент.Це тяглося до вечора 30 жовтня, коли семеро нових суддів під захистом поліції зайшли у будівлю трибуналу і спільно з лояльними колегами тимчасово (на один місяць) усунули Богдана Свєнчковського та його заступника Бартоломея Соханського, обоє політично орієнтувалися на ПіС. Головою трибуналу обрали Анну Корвін-Пйотровську, суддю з найбільшим стажем. Свєнчковський втратив імунітет від пред’явлення йому звинувачень, але розвиток подій навколо нього залежить від того, як розв’яжеться нинішня криза.В ніч проти 31 жовтня Навроцький на тлі сутичок його прихильників із поліцією прорвався до будівлі суду, накричав на Корвін-Пйотровську, а його соратники намагалися відібрати у нових суддів ключі від приміщень. Відсторонений Соханський повернувся до свого кабінету і не визнає правомірності відсторонення. Кадри, як Навроцький пробирався до приміщення судової установи, облетіли весь світ. Прем’єр Туск наголошує: законно обрані члени суду зазнали нападу, а поліція їх захищала від нападників."У певних питаннях не може бути компромісу. Крики, брехня і бійки не можуть бути джерелом права в Польщі й не будуть ним", — каже прем’єр-міністр.За його словами, політики не можуть вдиратися до суду, роздавати розпорядження і залякувати служителів Феміди.Туск також зазначив: у Польщі "роками існували організації та політики, які хочуть знищити демократію та верховенство права… Чи це жадібність, дурість чи зрада? Зрештою, ефект однаковий, і не випадково вони знаходять підтримку серед проросійських сил у всьому світі, а сьогодні в цьому конфлікті користуються підтримкою армії російських онлайн-ботів. Фактично, навіть отримали публічні компліменти від головного ідеолога Кремля".Зауважимо: Навроцького підтримала не тільки партія "Право і справедливість", а й представники проросійських сил, віце-маршалок Сейму Кшиштоф Босак із "Конфедерації і незалежності" та Гжегож Браун, лідер "Конфедерації польської корони", так що слова Туска підтверджуються. У відповідь на його заяви прихильники Навроцького звинуватили прем’єра у брехні, а події навколо трибуналу називають спробою держперевороту.Хто виграє боротьбу за Конституційний трибуналКорвін-Пйотровська на 3 листопада анонсувала загальні збори суддів, якщо на них прийде необхідна для ухвалення рішення кількість членів суду (мінімум 10 осіб), де-факто вони визнають її головування, отже, Навроцький і ПіС втратять контроль на трибуналом. Коли ж потрібну чисельність не зберуть, перемога Туска виглядатиме пірровою. На цьому засіданні розглядатимуть бюджет трибуналу на наступний рік, а також мають погодити знаття імунітету з Свєнчковського і Соханького. Ситуація станом на зараз 50/50.Навроцький після участі у штурмі будівлі трибуналу оголосив про широкі політичні консультації щодо кризи, але партія Туска "Громадянська платформа" йти на них відмовилася, а от Селянська партія з урядової коаліції — пішла. Це поганий сигнал для прем’єр-міністра, адже його опоненти із ПіС виношують ідею вотуму недовіри уряду. І тут плече їм підставив колишній прем’єр Матеуш Моравецький, він ініціював таке голосування у Сеймі.Моравецький діє з власних інтересів, — побивши горшки із "Правом і справедливістю", він створив власну партію "Розвиток плюс", яка, згідно з опитуваннями, має підтримку для проходження до наступного парламенту. У конфлікті навколо трибуналу, цей політик прагне показати себе третьою силою, але його ініціатива може спрацювати проти Туска. За вотум недовіри має проголосувати щонайменше 231 депутат, що теоретично можливо, однак за одразу має бути призначений новий уряд. Моравецький пропонує сформувати технічний кабінет міністрів до парламентських виборів (вони відбудуться рівно через рік), але за нинішнього протистояння між ключовими політичними силами це малоймовірно.Також не виключений сценарій дочасних парламентських виборів в разі повного політичного тупика. На такий поворот вказує кілька факторів. Перший: ескалація навколо трибуналу. Проурядовій коаліції своя більшість там знадобилася саме зараз не тільки тому, що у Туска увірвався терпець через дії Навроцького і Свєнчковського. Контроль над трибуналом потрібен для того, щоб позбавити президента та опозиційну ПіС можливості блокувати законодавчі акти або рішення уряду. Звідси — другий фактор: що це за рішення.Протягом року до парламентських виборів Навроцький може шляхом вето блокувати чимало урядових рішень та законів, щоб завадити "Громадянські платформі" успішно зіграти на виборах. Свій Конституційний трибунал обріже президенту такі можливості. У польських ЗМІ існує ще одна версія: криза навколо трибуналу була штучно влаштована для того, щоб змусити Навроцького до діалогу. Туск буцімто прагне змін до Основного закону та референдуму щодо них. Це дозволить змістити акцент із політичних чвар на серйозну конституційну дискусію і зробить передвиборчу кампанію змістовнішою. Та от не факт, що праві цього хочуть, і що тиск на Навроцького кримінальною справою за блокування призначення суддів і розбірки в самому суді їх до цього змусить.Для України останні події в Польщі — дуже тривожний сигнал. Вони нас безпосередньо не зачіпають, але консолідація навколо діючого президента правих політиків працює на руку антиукраїнським силам у цій країні в перспективі парламентських виборів. Програш на них партії Туска ускладнить наші відносини з Польщею і поставить під великий знак питання євроінтеграційні устремління українців. Нам на користь, щоб протистояння між гілками влади там закінчилося якомога швидше і конструктивно..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп припустив, що в разі перемоги демократів на проміжних виборах йому доведеться регулярно застосовувати право вето до законопроєктів, які надходитимуть від Конгресу.Про це повідомляє Bloomberg."Вони надсилають законопроєкти, а ви накладаєте вето. Зрештою, після місяця-двох, коли всі законопроєкти будуть ветовані — а це, як ви розумієте, просто марна трата часу, — вони прийдуть до вас і укладуть угоду", — заявив американський президент.Напередодні голосування Трамп активно проводить передвиборчі заходи у штатах, які традиційно підтримували республіканців, однак тепер там зростає конкуренція. Серед причин невдоволення виборців — висока вартість життя та війна в Ірані.За даними більшості опитувань, демократи мають шанси отримати три додаткові місця в Палаті представників, необхідні для встановлення контролю над нею. Також представники Демократичної партії дедалі впевненіше оцінюють свої перспективи в Сенаті, де в семи виборчих округах результати опитувань демонструють незначну різницю між кандидатами.Водночас республіканські стратеги стверджують, що їхні внутрішні дослідження свідчать про більш конкурентну ситуацію в Сенаті. За їхніми оцінками, результати багатьох ключових перегонів залишаються невизначеними.У своїх виступах Трамп продовжує називати економіку США найкращою в історії та стверджує, що опитування не відображають реального рівня підтримки республіканців.Додамо, за словами американської політичної інфлюенсерки Лори Лумер, Дональду Трампу не сподобалися публічні висловлювання Володимира Зеленського щодо дизельної угоди з Росією. До того ж лідер Сполучених Штатів Америки розчарований відсутністю прогресу в процесі врегулювання російсько-української війни.Читайте також: ISW: Кремль пішов проти Трампа та хоче викинути Європу з перемовин.

Дії із порятунку цивільного населення в Олешках завершилися успішно завдяки тимчасовому режиму тиші на Херсонщині. Дружина американського президента Меланія Трамп відзначила масштаби евакуації та висловила сподівання щодо подальшого розвитку подій.Про це йдеться у дописі в соцмережі X Меланії Трамп.Успішне завершення гуманітарної операціїПерша леді США назвала гуманітарну місію в окупованих Олешках успішною. За її словами, до регіону було доставлено критично важливу гуманітарну допомогу, а також забезпечено евакуацію майже 800 людей.Окремо перша леді Сполучених Штатів уточнила часові рамки досягнутих домовленостей про припинення вогню, які дозволили провести порятунок населення.Заява Меланії Трамп та сподівання на мирДружина американського лідера висловила офіційну подяку сторонам за взаємодію під час проведення операції в окупованому місті."Від імені Америки я висловлюю вдячність Росії та Україні за їхнє лідерство та співпрацю під час припинення вогню в Олешках. Сподіваюся, що Олешки стануть основою для тривалого миру між обома країнами. Режим припинення вогню розпочався 27 жовтня 2026 року і завершився 1 листопада 2026 року, як і було заплановано", — наголосила вона.Раніше Меланія Трамп також висловила сподівання, що гуманітарна місія в Олешках "стане відправною точкою до тривалого миру".Нагадаємо, за даними Генштабу, українські захисники забезпечили режим тиші на Херсонщині, щоб урятувати цивільне населення та доставити гуманітарну допомогу. Водночас ворог підступно використав гуманітарну паузу для зміцнення власних позицій та логістики..

Україна вже наступного тижня розраховує на збільшення обсягів постачання генераторів та іншого енергетичного обладнання. Про це домовилися під час переговорів президентів України та Туреччини Володимира Зеленського та Реджепа Таїпа Ердогана у Стамбулі.Про це повідомив міністр інфраструктури України Микола Калашник, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він перебував у складі української делегації та взяв участь у робочому візиті до Туреччини.За його словами, у Стамбулі президенти України та Туреччини Володимир Зеленський і Реджеп Таїп Ердоган обговорили безпекову й економічну співпрацю, енергетику та інфраструктуру."Один із важливих результатів — уже наступного тижня Україна очікує збільшення постачання генераторів та іншого енергетичного обладнання. Це особливо важливо зараз, коли Росія посилює атаки на енергетичну інфраструктуру наших громад", — акцентував міністр.Він запевнив, що триває робота над відновленням безпечного цивільного судноплавства в Чорному морі, що має стратегічне значення для роботи українських портів і міжнародної торгівлі.Разом із заступником керівника Офісу президента України Олексієм Соболевим Микола Калашник узяв участь у зустрічі українського та турецького бізнесу. До обговорення долучилися представники ДТЕК, Нафтогазу, Метінвесту, Української бронетехніки, Diia.City Union, а також провідних турецьких компаній у сферах будівництва, енергетики, транспорту й оборонної промисловості.Український міністр представив можливості для участі турецького бізнесу у відновленні української інфраструктури. Серед пріоритетів — залучення інвестицій у порти, дороги та залізницю, оновлення локомотивного парку, модернізація колій і реалізація планів стійкості громад, зокрема, забезпечення резервного тепло- та водопостачання."Турецькі компанії вже мають значний досвід роботи в Україні, зокрема, у великих інфраструктурних проєктах. Зацікавлені в розширенні цієї співпраці, залученні нових інвестицій і спільній реалізації проєктів, необхідних для стійкості українських громад і розвитку економіки", — підсумував Микола Калашник.Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський під час зустрічі у Стамбулі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом обговорив питання безпеки в регіоні Чорного моря..

Суверенітет і територіальну цілісність України неможливо обговорюватися без її участі. Такі перемовини апріорі стануть непродуктивними та приреченими на провал.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю CNN Türk.За його словами, будь-яких угод для закінчення війни варто досягати винятково за столом переговорів, де присутні безпосередні сторони конфлікту."Це неможливо. Ви не можете вирішити долю України без України. Це було би несправедливо та ні до чого не призвело би. Нелогічно вести переговори щодо долі країни без присутності самої країни", — наголосив український президент.Він додав, що подібні спроби вже робили раніше інші лідери, проте жодних підсумкових результатів вони не досягнули.Зеленський також нагадав про неспроможність Росії досягнути своїх початкових військових цілей, попри її статус великої держави та плани завоювати Україну за декілька днів."Росія, наприклад, вважала себе великою та казала, що завоює Україну за три дні. Зараз ми вступаємо у п'ятий рік війни. Протягом п'яти років Росія не може завоювати Україна", — зауважив президент України.Володимир Зеленський підсумував, що жодні сторонні держави не мають права обговорювати критичні питання суверенітету, які стосуються винятково внутрішніх справ незалежної України.Він також заявив, що готовий провести особисту зустріч із Володимиром Путіним у Туреччині. Головна мета можливих переговорів — припинення вогню на всій лінії фронту.Президент України вважає діалог на найвищому рівні "необхідним", адже попередні контакти між сторонами досі не допомогли завершити війну."Ми готові до цієї зустрічі в Туреччині. Я знаю, що президент Ердоган має свої зв'язки з Путіним. Тому ми підтримуємо зустріч у Туреччині", — зазначив Зеленський.Нагадаємо, американська політична інфлюенсерка Лора Лумер пояснила, що американському президенту Дональду Трампу не сподобалися публічні висловлювання Володимира Зеленського щодо дизельної угоди з Росією. До того ж лідер США розчарований відсутністю прогресу в процесі врегулювання російсько-української війни..

Американському президенту Дональду Трампу не сподобалися публічні висловлювання Володимира Зеленського щодо дизельної угоди з Росією. До того ж лідер Сполучених Штатів Америки розчарований відсутністю прогресу в процесі врегулювання російсько-української війни.Про це заявила американська політична інфлюенсерка Лора Лумер в інтерв'ю "РБК-Україна". Вона зазначила, що не хоче говорити за президента США, але деякі думки з цього приводу висловила.Зокрема, нагадала нещодавній допис Трампа у соцмережах про те, що з російським диктатором Володимиром Путіним, мовляв, легше вести переговори, ніж із Зеленським.Лумер вважає, що така заява не з'явилася бм на сторінці президента США, якби український лідер не вийшов у медіапростір і не розкритикував президента Трампа після дизельної угоди з Росією."Зеленський, імовірно, міг би впоратися з цим краще, залишивши ці почуття при собі або провівши приватну розмову з президентом Трампом, оскільки нікому не сподобається зазнавати нападок у ліберальних ЗМІ. Це те, про що йому варто пам'ятати", — порадила блогерка.Крім того, вона зазначила, що президент США розчарований відсутністю прогресу у припиненні війни в Україні та прагне знайти спосіб посадити сторони за стіл переговорів. Його дратує те, що не вдалося закінчити війну в перший же день, як він обіцяв під час кампанії 2024 року.Лора Лумер зауважила, що Дональд Трамп прагне виконати свої обіцянки та посадити за стіл переговорів і президента України Володимира Зеленського, і російського диктатора Володимира Путіна.На це також впливає наближення важливих проміжних виборів, які визначать, чи стане Дональд Трамп "качкою, що кульгає" в останні два роки свого терміну. Вона акцентувала, що бачить різне ставлення сторін до мирного процесу."Здається, ніби Зеленський набагато охочіше та більше згоден на укладення угоди, на відміну від Володимира Путіна та Сергія Лаврова, які щотижня надсилають своїх російських ляльководів просувати пропаганду в американських ЗМІ", — констатувала інфлюенсерка.Вона додала, що поведінка російського керівництва чітко демонструє відсутність зацікавленості у мирі."Зрозуміло, що вони не зацікавлені в мирній угоді, й також зрозуміло, що вони не мають жодної поваги до адміністрації Дональда Трампа", — підсумувала Лора Лумер.Нагадаємо, що Володимир Зеленський готовий провести особисту зустріч із Володимиром Путіним у Туреччині. Головна мета можливих переговорів — припинення вогню на всій лінії фронту..

Володимир Зеленський готовий провести особисту зустріч із Володимиром Путіним у Туреччині. Головна мета можливих переговорів — припинення вогню на всій лінії фронту.Про це український президент Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю CNN Türk. Він висловив сподівання, що турецький лідер Реджеп Таїп Ердоган посприяє проведенню переговорів із Путіним у Туреччині.Президент України вважає діалог на найвищому рівні "необхідним", адже попередні контакти між сторонами досі не допомогли завершити війну."Ми готові до цієї зустрічі в Туреччині. Я знаю, що президент Ердоган має свої зв'язки з Путіним. Тому ми підтримуємо зустріч у Туреччині", — зазначив Зеленський.За словами українського лідера, безпосередні переговори президентів можуть допомогти знайти рішення щодо питань, які залишаються невирішеними на рівні делегацій і технічних груп."Саме тому я хочу зустрітися з ним як із людиною, яка ухвалює рішення", — пояснив він.Серед ключових тем потенційної зустрічі з Путіним український президент назвав припинення вогню вздовж лінії фронту та запровадження механізму контролю за дотриманням домовленостей.Окрім того, на рівні президентів, на його переконання, варто порушити питання гарантій безпеки, відбудови України та територій.Водночас Зеленський запевнив, що не погодиться на вимоги Путіна щодо передачі Донбасу та визнання Криму російським. Він пояснив, що такі поступки суперечили би Конституції України.Нагадаємо, раніше сьогодні президент України поінформував, що впродовж жовтня українські Сили оборони завдали російським окупаційним військам найбільших втрат за весь час повномасштабної війни. Крім ліквідації десятків тисяч загарбників, українським захисникам вдалося повернути під свій контроль більше територій, ніж ворог зміг захопити..

Війна Росії проти України не стане однією з тем перемовин лідера Китаю Сі Цзіньпіна, американського президента Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна під час їхньої найближчої зустрічі.Про це заявив президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у коментарі журналістам ARD.Він зазначив, що Пекін не зацікавлений у проведенні тристоронньої зустрічі з Вашингтоном і Москвою саме для обговорення війни в Україні. Таку тему підіймали під час попередніх контактів у Пекіні, тепер же в них є "важливіші питання".Сі Цзіньпін зауважував, що його зустріч із Трампом і Путіним, найімовірніше, відбудеться на майбутньому саміті АТЕС у Шеньчжені. Водночас українське питання не входитиме до порядку денного цих перемовин."На його думку, наразі немає жодних ознак підготовки саміту щодо України за участю США, Росії та Китаю. Він чітко наголосив, що це європейський конфлікт, за столом переговорів щодо якого мають бути присутні й європейці", — розповів Штайнмаєр, посилаючись на свою розмову зі Сі Цзіньпіном.Німецький президент також звернув увагу на реакцію китайського лідера: коли він запропонував обговорити можливість проведення саміту щодо України, на обличчі Сі Цзіньпіна можна було помітити здивування.Зустріч Штайнмаєра зі Сі Цзіньпіном відбулася в п'ятницю, 30 жовтня, в Пекіні. Після переговорів президент Німеччини повернувся до Берліна.Нагадаємо, 25 жовтня помічник очільника Кремля Юрій Ушаков розповідав, що в Росії розпочалася підготовка до тристоронньої зустрічі диктатора Володимира Путіна, президента США Дональда Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна..

Допуск російських хокеїстів до міжнародних змагань стане легітимізацією агресії Росії та заплямує спорт кров'ю українців. Це рішення варто негайно скасувати.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Дозволивши повернення російського хокею, Спортивний арбітражний суд CAS заплямовує лід українською кров’ю", — наголосив він.За його словами, Росія не припинила свою війну. Вона не припинила вбивати українців. Вона не припинила своїх невпинних атак на наші міста."То що саме змінилося, щоби виправдати повернення її національних команд з хокею на лід до міжнародних змагань?" — поставив риторичне запитання український міністр.Він акцентував, що рішення CAS легітимізувати участь Росії в чемпіонатах світу є неприйнятним. Російські національні команди представляють державу, яка все ще веде війну агресії. Дозволити їм повернутися зараз — це надати Москві міжнародну легітимність, якої вона прагне."Я закликаю міжнародну спортивну спільноту та всіх наших партнерів зайняти тверду позицію проти поновлення Росії в міжнародних змаганнях. Не може бути справи як зазвичай, поки Росія веде війну проти України", — акцентував очільник українського дипломатичного відомства.Він висловив переконання, що це ганебне рішення має бути скасовано, а також закликав уряди, які не втратили моральний компас, заборонити в’їзд російським гравцям на свою територію."Війна Росії має мати наслідки, включно зі сферою міжнародного спорту", — підсумував Андрій Сибіга.Як відомо, в п’ятницю, 30 жовтня Спортивний арбітражний суд (CAS) зобов’язав Міжнародну федерацію хокею (IIHF) повернути російські збірні до змагань. Такий вердикт викликав хвилю обурення в різних країнах світу.До речі, повернення Росії на майбутній чемпіонат світу можливе за рахунок України, яку в такому разі понизять у класі.Нагадаємо, декілька днів тому державний тренер національної збірної України з важкої атлетики Дмитро Сухоцький заявляв, що рішення Міжнародної федерації цього виду спорту (IWF) провести чемпіонат світу 2030 року в Москві стало цілковитою несподіванкою для українських спортсменів. Вони оскаржуватимуть його та вимагатимуть зміни локації..