Політика

У четвер, 5 лютого, уряд ухвалив рішення про призначення очільника фонду "Повернись живим" Тараса Чмута представником Міністерства оборони в Наглядовій раді Агенції оборонних закупівель (АОЗ). Залучення досвідченого лідера має на меті зробити систему забезпечення війська максимально прозорою, ефективною та орієнтованою на реальні потреби фронту.Про це у Telegram-каналі повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.Нові стандарти для перемогиФедоров наголосив, що досвід Тараса Чмута у розбудові однієї з найрезультативніших систем підтримки Сил оборони є критично важливим для реформування державних закупівель. Наглядова рада, до якої увійшов Чмут, відповідатиме за стратегічне управління Агенцією та контроль за дотриманням прозорості всіх процесів.Пріоритетні завдання АОЗРазом із новим членом Наглядової ради було окреслено ключові цілі, які Міноборони планує реалізувати найближчим часом:прозорість та реальні потреби: закупівлі мають базуватися виключно на ефективності оснащення безпосередньо на полі бою;контроль якості та термінів: відстеження постачань для скорочення затримок між оплатою та реальним надходженням майна військовим;економія та антикорупція: зниження вартості товарів завдяки відкритій конкуренції на торгах;гнучкість та інновації: створення системи, яка здатна оперативно реагувати на появу нових технологічних рішень.За словами Федорова, призначення такого фахівця, як Тарас Чмут, значно посилить команду та допоможе швидше досягати стратегічних цілей у війні.Нагадаємо, 22 січня міністр оборони Михайло Федоров призначив волонтера Сергія Стерненка своїм радником. Основним завданням Стерненка на цій посаді стане підвищення ефективності використання безпілотних літальних апаратів на фронті.Також  Сергій (Флеш) Бескрестнов обійняв посаду заступника міністра оборони України. Він відповідатиме за технічний напрямок відомства..

Росія висунула чергову зухвалу умову для припинення вогню, вимагаючи від міжнародної спільноти офіційного визнання окупованого Донбасу частиною РФ. Проте Польща вже дала чітко зрозуміти, що не збирається підігравати планам агресора та легітимізувати захоплення українських територій.Про це повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції з Володимиром Зеленським у Києві, пише "Європейська правда".Нові апетити агресораІнформація про зміну переговорної позиції Москви з'явилася після зустрічей в Абу-Дабі. За даними медіа, тепер Кремль ставить мир у залежність не просто від фактичного контролю над сходом України, а від визнання цього статусу всіма державами, що беруть участь у переговорному процесі. Під час зустрічі в Києві президент Володимир Зеленський підтвердив, що українська сторона зафіксувала цей "новий сигнал" від ворога.Позиція Польщі та відповідь КиєваДональд Туск відреагував на російські забаганки лаконічно, але однозначно. Коментуючи вимогу про визнання окупованих територій російськими "усіма країнами", він зазначив:"Не всі будуть", — наголосив польський прем’єр, маючи на увазі непохитну позицію Варшави щодо територіальної цілісності України.Володимир Зеленський, своєю чергою, зауважив, що така відмова з боку навіть одного ключового партнера руйнує всю стратегію Кремля."Тобто це вже говорить, що всі не будуть. Але якщо навіть хтось буде визнавати наші території російськими — це нічого не дасть", — резюмував глава держави.Нагадаємо, що 30 січня американський лідер Дональд Трамп заявив про помітне просування вперед у питанні досягнення миру на українських територіях. Лідер Білого дому зауважив, що діалог щодо завершення війни зараз демонструє позитивну та змістовну динаміку..

У четвер, 5 лютого, президент США Дональд Трамп не виключив імовірності свого балотування на третій термін, назвавши таку ідею "цікавою". Політик наголосив, що прагне зберегти інтригу навколо своїх планів, аби продовжувати роботу над поверненням величі Америці.Про це він заявив в інтерв’ю для NBS News.Відповідаючи на запитання про майбутні вибори, Дональд Трамп зазначив, що надання очікуваної відповіді зробило б ситуацію нудною та набагато менш захопливою. Він наголосив, що діє виключно заради того, аби знову зробити Америку великою."Я роблю це лише з однієї причини — щоб знову зробити Америку великою, і саме цим ми зараз займаємося", — підсумував американський лідер.Перше президентство Трампа: що відомоПерша каденція Дональда Трампа у 2017–2021 роках пройшла під гаслом "Make America Great Again" і запам’яталася радикальними змінами в економіці та зовнішній політиці США. У внутрішній сфері головним досягненням адміністрації стала масштабна податкова реформа 2017 року, яка суттєво знизила навантаження на бізнес і сприяла зростанню фондового ринку. До початку пандемії COVID-19 країна демонструвала історично низькі показники безробіття, особливо серед національних меншин, а сам президент активно впроваджував політику дерегуляції для стимулювання промисловості. Також Трамп встиг змінити обличчя американської судової системи, призначивши трьох консервативних суддів до Верховного суду, що закріпило правий вектор у правосудді на десятиліття.Зовнішньополітичний курс "Америка перш за все" призвів до виходу США з Паризької кліматичної угоди та ядерної угоди з Іраном, а також до перегляду ключових торгівельних договорів. Трамп ініціював "торгівельні війни" з Китаєм, запровадивши високі мита, та вимагав від союзників по НАТО збільшити видатки на власну оборону. Попри економічні успіхи, цей період супроводжувався гострими соціальними конфліктами через будівництво стіни на кордоні з Мексикою та жорстку міграційну політику. Крім того, Дональд Трамп став першим в історії президентом, якому Палата представників двічі оголошувала імпічмент: спочатку через звинувачення у зловживанні владою щодо України, а згодом — через події навколо штурму Капітолія в січні 2021 року.Раніше стало відомо, що згідно з новим опитуванням Reuters/Ipsos, рівень схвалення імміграційної політики президента США Дональда Трампа серед американців впав до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому, причому більшість американців вважають, що його жорсткі заходи щодо імміграції зайшли надто далеко.Читайте також: Три нуль на користь демократів: як Трамп стає токсичним для республіканців.

В Україні готують оновлення виборчого законодавства, яке може змінити умови проходження партій до парламенту та посилити контроль за кандидатами щодо їхньої співпраці з країною-агресором. Остаточний драфт законопроєкту з усіма пропозиціями планують представити вже до кінця лютого.Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, пише "Телеграф".Основні нововведення та дискусійні питання:виборчий бар'єр. Шуляк зазначила, що наразі тривають обговорення щодо можливого зниження прохідного бар'єра з 5% до 3%. Проте консенсусу з цього питання поки не досягнуто, тому його винесуть на розгляд великої робочої групи;виборчі списки. За словами голови комітету, питання можливого переходу на закриті списки також залишається відкритим. Дискусії з цього приводу триватимуть під керівництвом Олександра Корнієнка;перевірка на зв'язки з Росією. За словами Олени Шуляк, кандидати будуть зобов'язані офіційно повідомляти про наявність будь-яких контактів чи зв'язків з РФ. За надання неправдивих даних передбачено кримінальну відповідальність.Як наголосила Шуляк, на початку березня вже можна буде очікувати драфт законопроєкту зі всіма пропозиціями."Думаю, що можна. Олександр Корнієнко для підгруп ставив дедлайн 30 січня. В лютому будуть ще обговорення, але фактично всі пропозиції вже оформлені у вигляді порівняльних таблиць. І я думаю, що наприкінці лютого — на початку березня, точно можна вже буде реєструвати відповідний законопроєкт", — сказала вона. Механізм контролюЗа словами Шуляк, перевіркою інформації про кандидатів займатимуться правоохоронні органи та ЦВК. У разі виявлення прихованих зв'язків із державою-агресором, кандидатів можуть знімати з реєстрації за рішенням суду. Важливо, що надавати докази щодо співпраці політиків із ворогом зможуть і звичайні громадяни.Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався..

Шведський уряд оголосив про надання Україні нової енергетичної допомоги. Йдеться про суму в один мільярд шведських крон (це приблизно 94 мільйони євро).Про це повідомили на сайті уряду Швеції. Там зазначили, що допомогу спрямують на найнагальніші потреби України у виробництві електроенергії та відновленні зруйнованої інфраструктури."Кошти також використають на зміцнення енергопостачання в середньостроковій та довгостроковій перспективі", — цдеться в повідомленні.Із загальної суми пакета допомоги 600 мільйонів шведських крон виділяється на Фонд енергетичної підтримки України, ще 400 мільйонів — на Програму розвитку ООН.У шведському уряді наголосили, що завдяки цій допомозі Україна зможе забезпечити себе різними видами енергетичного обладнання, зокрема, електростанціями, тепловими вентиляторами та запасними частинами для ремонту пошкоджених об’єктів.До речі, 1 лютого, міністр оборони України Михайло Федоров під час розмови зі своїм шведським колегою Полом Йонсоном обговорив формування одного з найбільших пакетів безпекової допомоги Україні."Шведська сторона готує масштабний пакет допомоги, до якого увійдуть засоби протиповітряної оборони та радари виробництва компанії Saab", — ідеться в повідомленні.Нагадаємо, декілька днів тому перший віцепрем’єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль провів зустріч з міністром-делегатом з питань зовнішньої торгівлі й інвестиційної привабливості при Міністерстві Європи та закордонних справ Франції Ніколя Форісьє. Вони обговорили подальшу підтримку та відновлення енергетичного сектору України..

У четвер, 5 лютого, в Абу-Дабі завершилися тристоронні переговори між Україною, Сполученими Штатами Америки та Росією. Наразі відомо лише про домовленість щодо обміну полоненими, про інші визначальні аспекти інформації немає.Про завершення перемовин журналістам розповіла речниця секретаря РНБО Діана Давітян.Раніше секретар РНБО й одночасно очільник української делегації Рустем Умєров розповідав, що відбудуться тристоронні консультації, робота в групах і подальша синхронізація позицій.Водночас спецпредставник американського президента Стів Віткофф розповів про досягнення домовленості про обмін 314 полоненими. Він відбудеться вперше за п’ять останніх місяців."Такого результату досягнуто завдяки детальним і продуктивним мирним переговорам", — зазначив він.Віткофф додав, що, хоча ще залишається багато роботи, такі кроки демонструють, що стійка дипломатична взаємодія дає відчутні результати та просуває зусилля щодо припинення війни в Україні."Обговорення триватимуть, і в найближчі тижні очікується додатковий прогрес", — наголосив він.Водночас кремлівські пропагандисти поінформували, що під час переговорів в Абу-Дабі російська делегація висунула нову умову для завершення війни. Йдеться про міжнародне визнання Донбасу російським, для початку це начебто мають зробити учасники зустрічі.Як відомо, українська делегація працювала в ОАЕ у складі Кирила Буданова, Давида Арахамії, Сергія Кислиці, Андрія Гнатова, Вадима Скібіцького, Олександра Бевза та Рустема Умєрова.Нагадаємо, що 30 січня американський лідер Дональд Трамп заявив про помітне просування вперед у питанні досягнення миру на українських територіях. Лідер Білого дому зауважив, що діалог щодо завершення війни зараз демонструє позитивну та змістовну динаміку..

Китай підтримує свої ядерні сили на мінімально необхідному рівні. На сьогодні Пекін не планує брати участь у переговорах про ядерне роззброєння зі Сполученими Штатами Америки та Росією.Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь, пише "Укрінформ". За його словами, причиною цього є значна різниця між арсеналом Пекіна і ядерними запасами Вашингтона та Москви. "Китай постійно підтримує, щоб зусилля з ядерного роззброєння відповідали принципам глобальної стратегічної стабільності", — сказав речник МЗС.Зауважимо, раніше агентство Reuters повідомляло, що Сполучені Штати Америки та Росія вперше з часів Холодної війни можуть почати перегони ядерних озброєнь. Це може статися, якщо держави не досягнуть угоди до того, як 5 лютого завершиться термін дії останнього договору про контроль над озброєнням.Медійники наголошували, що без СНО-ІІІ, дія якого завершується менш ніж за тиждень, не було б жодних обмежень на ядерні арсенали великої дальності вперше відтоді, як Річард Ніксон та радянський лідер Леонід Брежнєв підписали дві історичні угоди в 1972 році під час першого в історії візиту американського президента до Москви.СНО-ІІІ — це договір між Російською Федерацією та Сполученими Штатами Америки про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь.Нагадаємо, торік у жовтні пропагандистські ЗМІ РФ повідомляли, що Путін офіційно розірвав угоду зі Сполученими Штатами Америки щодо спільного знищення 34 тонн збройного плутонію. Такий крок очільника Кремля викликав занепокоєння щодо майбутнього ядерної безпеки у світі..

У четвер, 5 лютого, делегації Сполучених Штатів Америки, України та Росії досягнули домовленості про обмін 314 полоненими. Він відбудеться вперше за п’ять останніх місяців.Про це повідомив спеціальний представник американського президента Стів Віткофф, який опублікував відповідний допис у соціальній мережі X."Такого результату досягнуто завдяки детальним і продуктивним мирним переговорам", — зазначив він.Спецпредставник Дональда Трампа додав, що, хоча ще залишається багато роботи, такі кроки демонструють, що стійка дипломатична взаємодія дає відчутні результати та просуває зусилля щодо припинення війни в Україні."Обговорення триватимуть, і в найближчі тижні очікується додатковий прогрес", — наголосив він.Стів Віткофф також подякував Об’єднаним Арабським Еміратам за проведення цих обговорень, а також президенту Дональду Трампу за його лідерство, яке зробило цю угоду можливою.Як відомо, в середу, 4 лютого, в Абу-Дабі продовжилися тристоронні переговори за участю США, Україна та Росії. Обговорення тривало близько п'яти годин, сьогодні перемовини знову відбуваються."Працюємо в тих самих форматах, що й учора: тристоронні консультації, робота в групах і подальша синхронізація позицій. Підсумки — згодом", — написав у своєму Telegram-каналі секретар РНБО України Рустем Умєров.Учора він інформував, що після тристоронньої зустрічі переговорний процес продовжився у форматі роботи в групах. Українська делегація працювала у складі Кирила Буданова, Давида Арахамії, Сергія Кислиці, Андрія Гнатова, Вадима Скібіцького, Олександра Бевза та Рустема Умєрова.Нагадаємо, що 30 січня американський лідер Дональд Трамп заявив про помітне просування вперед у питанні досягнення миру на українських територіях. Лідер Білого дому зауважив, що діалог щодо завершення війни зараз демонструє позитивну та змістовну динаміку..

У четвер, 5 лютого, під час переговорів в Абу-Дабі російська делегація висунула нову умову для завершення війни. Йдеться про міжнародне визнання Донбасу російським, для початку це начебто мають зробити учасники зустрічі.Таку інформацію оприлюднили російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Вони наголосили, що тепер Росія для настання миру вимагає не тільки виведення українських військ із Донбасу, але й визнання його російським "всіма країнами", які ведуть переговори."Це одна з умов ключової частини великої угоди щодо Донбасу — всі учасники переговорів мають визнати його російським", — зазначило поінформоване джерело російських пропагандистів.Також воно додало, що атмосфера на переговорах в Абу-Дабі більш ділова, ніж на всіх минулих зустрічах. Тому можливий прогрес у досягненні якихось точок дотику."На переговорах в Абу-Дабі обговорюються економічні питання, територіальна проблематика та механізм припинення вогню", — зауважило також це джерело.Як відомо, в середу, 4 лютого, в Абу-Дабі продовжилися тристоронні переговори за участю США, Україна та Росії. Обговорення тривало близько п'яти годин, сьогодні перемовини знову відбуваються."Працюємо в тих самих форматах, що й учора: тристоронні консультації, робота в групах і подальша синхронізація позицій. Підсумки — згодом", — написав у своєму Telegram-каналі секретар РНБО України Рустем Умєров.Учора він інформував, що після тристоронньої зустрічі переговорний процес продовжився у форматі роботи в групах. Українська делегація працювала у складі Кирила Буданова, Давида Арахамії, Сергія Кислиці, Андрія Гнатова, Вадима Скібіцького, Олександра Бевза та Рустема Умєрова.Нагадаємо, що 30 січня американський лідер Дональд Трамп заявив про помітне просування вперед у питанні досягнення миру на українських територіях. Лідер Білого дому зауважив, що діалог щодо завершення війни зараз демонструє позитивну та змістовну динаміку..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп відмовився від своєї погрози захопити Гренландію силою, але в Інтернеті війна набирає обертів. У січні господар Білого дому шокував Європу погрозами ввести мита, щоб підтримати своє право на володіння островом, який є автономною територією Данського королівства.Як повідомляє репортерка Politico Еліза Гкріці, хоча інтенсивність цих загроз на цей час зменшилася, данські та європейські чиновники заявляють, що маленький острів залишається вразливим до впливу, який адміністрація США здійснює в онлайн-просторі.Гкріці стверджує, що Гренландія з населенням менш як 60 тисяч осіб, будь-яка дезінформація може швидко поширитися і сильно вплинути на громадську думку — особливо коли неправдива інформація походить не від анонімних російських "тролів", а від найвпливовішого політика західного світу."Гренландія є об'єктом різних кампаній впливу", — заявив міністр юстиції Данії Петер Хуммельгаард, додавши, що одна з цілей таких кампаній — це створення розколу у відносинах між Данією та Гренландією.За словами головного редактора данського фактчекінгового проєкту TjekDet Томаса Хедіна, упродовж останнього року рівень дезінформації в Гренландії зріс. Попри те, що її приплив не супроводжувався жодною структурованою кампанією, зокрема з боку Росії, Хедін навів як приклад дезінформації ідею про те, що США можуть купити Гренландію. Це повідомлення повторював Трамп, однак така можливість є неможливою відповідно до Конституції Данії.Міністерство цифрових технологій Данії повідомило, що той факт, що Гренландія не є частиною ЄС, означає, що закон про соціальні медіа, який зобов'язує платформи враховувати та пом'якшувати загрози дезінформації для громадянського дискурсу, не поширюється на острів."Хоча опитування показують, що жителі Гренландії все ще підтримують інтеграцію з Європою, німецький депутат від партії "Зелені" Сергій Лагодинський заявив, що Євросоюз має готуватися до "нового типу гібридної конфронтації" за острів", — наголосила Гкріці.Сігне Равн-Хойгаард, співзасновниця та генеральна директорка данського аналітичного центру Digital Infrastructure Think Tank зазначила, що з населенням, розміром з муніципалітет Брюсселя, новини швидко поширюються в Гренландії, і є лише кілька ЗМІ, які можуть спростувати інформацію. Більшість людей покладаються на Facebook. Лише за кілька репостів фейкова новина може поширитися серед усього населення."Це зовсім не так, як у Данії. Якщо в місті з населенням 20 тисяч людей п'ять тисяч людей вірять у щось неправдиве, це не становить загрози для демократії Данії. Але в Гренландії, по-перше, це швидко пошириться серед усіх, а по-друге, це великий відсоток населення", — пояснила вона.За словами двох дослідників, організовані кампанії іноземного втручання в Гренландії ще не з'являлися, але дезінформація поширюється. Двоє членів уряду Гренландії, міністр рибного господарства Петер Борг і міністр праці Аккалуак Егеде, закликали громадськість "об'єднатися" в соціальних мережах перед загрозами з боку США.Законодавці ЄС також забили на сполох. Депутат від партії "Зелених" Олександра Гізе заявила, що варто очікувати операцій з впливу з використанням найсучасніших пропагандистських кампаній, а також кампаній ненависті та переслідувань проти політичних діячів у Гренландії та Данії.Лагодинський також додав, що ЄС повинен створити спеціальну групу експертів, яка буде зосереджена виключно на Гренландії. Брюссель, на його думку, також повинен збільшити підтримку мереж з перевірки фактів та організацій громадянського суспільства, аналогічно до підтримки, що надається таким країнам, як Молдова та Україна.Нагадаємо, у січні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук..

Економіка Росії, заснована на війні та може наближатися до точки, коли стане "нестійкою". Водночас санкції не є панацеєю і завжди будуть обходитися, але дають мають ефект.Про це заявив представник Євросоюзу з питань санкцій Девід О'Салліван, пише The Guardian."Можливо, у 2026 році ми дійдемо до точки, коли все це стане нестійким, тому що значна частина російської економіки була суттєво спотворена через розбудову військової економіки коштом цивільної економіки. Я думаю, що протистояння законам економічної гравітації може тривати лише певний час", — наголосив посадовець.Медійники зауважили, що з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році ЄС ввів безпрецедентні 19 раундів санкцій проти Росії, спрямованих проти понад 2700 осіб і організацій, та зупинив торгівлю в широких економічних сферах, включаючи енергетику, авіацію, ІТ, товари розкоші та споживчі товари, діаманти та золото.У виданні додали, що Євросоюзу поставив собі за мету переконати інші держави не дозволяти перепродаж європейських товарів до РФ, особливо компонентів, які можуть бути використані або перероблені для військових цілей.Своєю чергою, О'Салліван зазначив, що блок досяг певного успіху в запобіганні прямому реекспорту критично важливих продуктів для зброї через Центральну Азію, Кавказ, Туреччину, Сербію, ОАЕ та меншою мірою через Малайзію. За його словами, більшість випадків обходу санкцій була пов'язана з економічними операторами, які бачили економічні можливості та заробляли гроші, а не з діями урядів.Посадовець зауважив, що Китай надає підтримку Росії, хоча і не у формі прямих постачань військового обладнання. Окрім цього, він наголосив, що серед держав-членів ЄС значно зросла обізнаність про можливість продажу західних технологій іноземним дистриб'юторам, які потім постачають товари до РФ."Я не думаю, що ми повністю усунули цю проблему, але, на мою думку, ми її зменшили", — зауважив О'Салліван. Він також зазначив, що ЄС успішно вжив заходів для протидії  тіньовому флоту РФ. Йдеться про старі танкери з невідомими власниками, які транспортують російську нафту на експортні ринки Китаю та Індії. Станом на грудень майже 600 суден перебували під санкціями ЄС.Нагадаємо, раніше агентство Bloomberg повідомляло, що російська оборонна промисловість може значно сповільнитися у 2026 році, адже Москва поставила у пріоритет економічну стабільність та збалансування фінансів, а не подальше збільшення витрат на війну в Україні..

У четвер, 5 лютого, в Абу-Дабі тривають тристоронні перемовини за участі української, американської та російської делегацій. Вони знову намагатимуться синхронізувати позиції.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) України Рустем Умєров."Працюємо в тих самих форматах, що й учора: тристоронні консультації, робота в групах і подальша синхронізація позицій. Підсумки — згодом", — написав він у своєму Telegram-каналі.Учора він інформував, що після тристоронньої зустрічі переговорний процес продовжився у форматі роботи в групах."Разом зі мною українська делегація працювала у складі Кирила Буданова, Давида Арахамії, Сергія Кислиці, Андрія Гнатова, Вадима Скібіцького й Олександра Бевза", — констатував секретар РНБО.Він додав, що з американського боку участь у консультаціях взяли Стів Віткофф, Джаред Кушнер, а також Деніел Дрісколл і генерал Алекс Гринкевич. Російська сторона була представлена на високому військовому рівні. "Робота була змістовною та продуктивною, з орієнтацією на конкретні кроки та практичні рішення", — наголошував Рустем Умєров.Учора видання Politico інформувало з посиланням на джерела, які близько до всіх трьох делегацій, що зустріч може мати кращий результат, ніж прогнозували раніше.За словами деяких українських і американських співрозмовників медійників, знайомих із перебігом переговорів, є ознаки того, що нинішня зустріч може стати перспективнішою, ніж про це кажуть аналітики."Обидві сторони насправді є більш конструктивними — що, треба визнати, є прикметником, який часто неправильно вживається та трактується", — загадково інформували джерела Politico.Нагадаємо, що 30 січня американський лідер Дональд Трамп заявив про помітне просування вперед у питанні досягнення миру на українських територіях. Лідер Білого дому зауважив, що діалог щодо завершення війни зараз демонструє позитивну та змістовну динаміку..

У четвер, 5 лютого, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск прибув із візитом до Києва. Раніше він анонсував таку поїздку, не уточнюючи дати.Про приїзд Дональда Туска до столиці України повідомила канцелярія польського уряду зранку в четвер і опублікувала відповідну фотографію.Польського гостя на вокзалі зустріли міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукашевич.При цьому детальна програма візиту не уточнюється. Відомо лише, що він зустрінеться з високопосадовцями України, в тому числі й президентом.Раніше Дональд Туск повідомляв, що відвідає Україну на особисте запрошення Володимира Зеленського."У наступні декілька днів я буду в Києві — на запрошення Володимира Зеленського. У цей складний час Україну не можна залишати сам на сам", — тоді коротко написав він у соціальних мережах.Також повідомлялося, що разом із ним до України мав приїхати міністр фінансів і економіки Польщі Анджей Доманський.Нагадаємо, 30 грудня минулого року Дональд Туск заявляв, що перспектива завершення війни в Україні вперше з моменту повномасштабного вторгнення "з’явилася на горизонті", а ключовим фактором цього стали задекларовані гарантії безпеки від США, що передбачають присутність американського військового контингенту на українській території..

Кремлівський диктатор Володимир Путін не боїться європейців. У разі падіння України війна неминуче перекинеться на країни Європейського Союзу. Не всі політики усвідомлюють рівень небезпеки.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю телеканалу France 2."Путін не боїться європейців. Вони наші партнери, вони нам дуже допомогли, але він їх не боїться. Чому? Тому що європейці живуть у чудовому, безпечному світі, який вони самі збудували. В Європі життя класне, приємне. Європейці наче не можуть повірити, що війна може статися в їхній власній країні", — пояснив він.При цьому український президент констатував, що цілком зрозуміло: якщо Україна не зупинить Путіна, він вдереться в Європу."Країни-сусіди України розуміють, що стануть першими жертвами, що Росія піде далі. Російські дрони можуть працювати на великій відстані, дальність їхніх ракет необмежена. Вони вдарять скрізь", — запевнив він.За його словами, "чиста демократія", в якій звикла жити Європа, не здатна перемогти Путіна. Річ у тому, що той не дотримується жодних правил війни.Президент також розкритикував позицію деяких європейських країн, які вважають війну в Україні "чужою проблемою". Він наголосив: коли лідери відмовляються збільшувати витрати на зброю через зростання цін на електроенергію чи внутрішні проблеми, вони просто "не хочуть усвідомлювати всіх ризиків", які існують зараз.Президент України акцентував, що країни, які розуміють загрозу, допомагають Україні, тоді як інші просто намагаються відгородитися від реальності.За його словами, Путін боїться лише президента США Дональда Трампа, оскільки він має реальні важелі тиску через економіку та зброю."Путін боїться тільки Трампа. Це реальність. Президент Трамп знає, що він має засоби тиску через економіку, санкції, зброю. Зброю, яку він може передати нам, якщо не хоче безпосередньо залучати американську армію. Через нашу армію він може підтримувати цей тиск на Путіна, все це можливо", — зауважив Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також розповів, що від початку повномасштабної російської агресії на полі бою загинуло 55 тисяч українських військовослужбовців, серед яких як професійні кадровики, так і мобілізовані громадяни. Водночас значна кількість людей залишається у списку зниклих безвісти, що ускладнює встановлення остаточної кількості жертв..

Високопосадовці та "рупори" Кремля підтвердили зобов'язання Росії щодо її військових цілей та прямо відкинули гарантії безпеки для України, що підтримуються Заходом. Таким чином вони, ймовірно, встановили інформаційні умови для відхилення будь-якої мирної угоди, яка не поступається російським вимогам.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони цитують речницю Міністерства закордонних справ Росії Марію Захарову, яка повторила, що Кремль характеризує будь-яке розгортання західних військ у повоєнній Україні, зокрема, через "Коаліцію охочих", як "категорично неприйнятне" для Росії.Захарова заявила, що таке розгортання загрожуватиме безпеці Росії, та пригрозила, що Москва розглядатиме такі війська як законні військові цілі. За її словами, розв’язання війни неможливе, якщо воно не буде спрямоване на усунення так званих "корінних причин", які Росія прагне вирішити "військовими чи політичними засобами"."Кремлівські чиновники використовують "корінні причини" як скорочення для позначення вимог Росії щодо повернення НАТО до кордонів 1997 року, знищення українських військових і заміни нинішнього демократично обраного уряду України проросійським режимом", — пояснили аналітики.Речник Кремля Дмитро Пєсков теж повторив, що Росія продовжуватиме війну в Україні, доки український уряд "не ухвалить відповідних рішень", ймовірно, це означає, що Україна капітулює перед російськими абсолютистськими вимогами."Депутати Державної думи Росії, які часто виступають "рупорами" риторичних ліній Кремля, теж наголосили на тезі про явну відмову Кремля від післявоєнних гарантій безпеки для України", — акцентували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWДелегації США, України та Росії 4 лютого продовжили тристоронні переговори в Абу-Дабі (Об'єднані Арабські Емірати).США уклали угоду про транспортування зрідженого природного газу до України через Вертикальний газовий коридор.Російські війська посилюють свою кампанію з повітряного перехоплення на полі бою в тактичному районі Костянтинівка — Дружківка, створюючи умови для майбутніх наступальних операцій проти Костянтинівки, використовуючи уроки, отримані під час Покровська.Російські війська безпілотних систем уже сформували сім полків, 25 батальйонів, одну дивізію та три загони окремо від російського Центру передових безпілотних технологій "Рубікон" і Центру спеціального призначення безпілотних систем "БАРС-Сармат".Президент України Володимир Зеленський 4 лютого призначив генерал-майора Олега Луговського виконувачем обов'язків голови Служби зовнішньої розвідки України.Українські війська нещодавно просунулися поблизу Слов'янська та Гуляйполя, а також у тактичному районі Костянтинівка — Дружківка. Російські війська активізувалися поблизу Слов'янська, Покровська, Гуляйполя й у тактичному районі Костянтинівка — Дружківка.Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час пресконференції в українській столиці наголосив, що майбутня архітектура безпеки має стати надійним запобіжником проти повторного російського вторгнення. За його словами, наразі розглядаються три ключові рівні захисту, які разом створюватимуть потужну систему стримування..