Політика

У понеділок, 26 жовтня, лідер України Володимир Зеленський провів першу офіційну розмову з новообраною президенткою Естонії Юлле Мадісе. Під час перемовин глави держав обговорили продовження всебічної підтримки України, мирні дипломатичні ініціативи, а також питання відновлення інфраструктури, що постраждала від російських атак.Про це Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі.Гарантії підтримкиЗеленський привітав Юлле Мадісе зі вступом на посаду очільниці держави та висловив вдячність за чітку позицію Таллінна. Україна побажала естонському народу досягнення всіх визначених цілей.За словами українського лідера, естонська сторона надіслала важливі та правильні сигнали щодо подальшої допомоги. Естонія продовжуватиме підтримувати Україну в усіх вимірах і уважно стежить за дипломатичними кроками, спрямованими на досягнення миру.Тристороння зустріч та роль ЄвропиУ ході розмови глава держави поінформував колегу про подробиці перемовин в Осло, а також про контакти з американською стороною за підсумками їхньої зустрічі в Росії."Є домовленість провести на рівні команд тристоронню зустріч вже у листопаді, і важливо, щоб зустріч не відкладалась. Україна готова до перемовин в будь-який час, і наша позиція: чим швидше розпочнеться розмова, тим краще", — наголосив Зеленський.Президент також акцентував на необхідності активної залученості європейських партнерів до процесу врегулювання:"Звичайно, як і Естонія та інші партнери, ми завжди виступаємо за присутність Європи у перемовинах. В усіх форматах, які можуть дати реальні рішення, має бути слово Європи".Наслідки терору та допомога залізниціОкремою темою перемовин стала протидія наслідкам масованих ударів з боку Росії по українській критичній інфраструктурі, зокрема енергетичних об'єктах та залізничних шляхах."Росія цілеспрямовано намагається знищувати наші локомотиви, і тому будь-яка підтримка зі збільшенням відповідного рухомого складу буде дуже корисна. Дякую, Естоніє!" — підсумував глава держави.Нагадаємо, естонський контингент із червня 2025 року бере участь у міжнародній навчальній операції "Легіо" під проводом Норвегії, спрямованій на збереження та розвиток боєздатності Збройних сил України..

У понеділок, 26 жовтня, президент України Володимир Зеленський провів робочу зустріч із прем'єр-міністром Молдови Васіле Тофаном, під час якої сторони детально обговорили ключові питання двостороннього співробітництва. Головними темами перемовин стали спільні інфраструктурні проєкти, євроінтеграційний шлях обох держав, а також безпекова ситуація в регіоні.Про це український лідер повідомив у своєму Telegram-каналі.Інфраструктура та шлях до ЄСЗа словами Зеленського, під час перемовин сторони приділили значну увагу розвитку спільних інфраструктурних проєктів, які покликані покращити якість життя громадян двох країн. Окремим блоком обговорення став євроінтеграційний рух України та Молдови."Молдова та Україна точно сильніші, коли ми рухаємося разом у цьому напрямку. Важливо, щоб разом ми були й надалі, бо це справедливо", — зазначив Володимир Зеленський.Безпековий вимір та нова угодаКрім економічних та інфраструктурних питань, учасники зустрічі детально розглянули безпековий вимір. Зокрема, йшлося про врегулювання ситуації навколо Придністров'я та подальше розширення військового співробітництва між державами. Практичним результатом переговорів стало підписання відповідної угоди про співробітництво між прем'єр-міністрами України та Молдови."Важливо забезпечити результат для наших людей і наших країн", — наголосив глава держави.Нагадаємо, 23 жовтня міністерство закордонних справ Молдови засудило порушення повітряного простору країни та поклало відповідальність за інцидент на Росію. У зв'язку з цим Кишинів оголосив працівника російського посольства персоною нон ґрата..

Глава міністерства закордонних справ Словаччини Юрай Бланар завітав до Москви на тлі відновлення роботи двосторонньої міжурядової комісії. Під час зустрічі з Сергієм Лавровим він назвав взаємини двох країн "прагматичними та конструктивними".Про це повідомив міністр закордонних справ Словаччини у Facebook.Деталі перемовин у столиці РосіїКоментуючи свої переговори з Сергієм Лавровим, словацький урядовець підкреслив, що взаємодія між Братиславою та Москвою була й надалі залишатиметься "прагматичною та конструктивною". За його словами, країни продовжуватимуть діалог у тих галузях, на які не поширюються санкції Європейського Союзу."З Росією ми мусимо спілкуватися та підтримувати діалог, подобається це крикунам з опозиції чи ні, адже словацькі інтереси мають бути й у їхніх інтересах — хіба що вони хотіли б, щоб громадяни жили у Словаччині без суверенітету, економічно слабкій країні, з цінами на нафту, газ чи електроенергію, які громадяни взагалі не зможуть собі дозволити", — наголосив Юрай Бланар.Бланар окремо зазначив, що ключовими темами переговорів стали двосторонні взаємини, взаємодія в енергетичній та економічній сферах, а також війна Росії проти України та пошук шляхів для її якнайшвидшого завершення.Відновлення роботи міжурядової комісіїЗазначимо, що міжурядова комісія Словаччини та Росії не функціонувала з моменту початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. Засідання щодо відновлення її діяльності відбулося 26 жовтня в Москві.Нагадаємо, раніше стало відомо, що словацька делегація планує відвідати столицю Росії Москву, аби домовитися про збільшення постачання російських нафти та газу. Це відбувається, попри план Європейського Союзу повністю відмовитися від енергоносіїв із Росії..

Парламент підтримав законопроєкт, який повертає конкурентну процедуру призначення на державні посади всіх рівнів. Окрім того, правила відбору зазнають суттєвої модернізації, зокрема через цифровізацію процесів та надання переваг військовим.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Графік повернення конкурсних відборівЗа словами очільника уряду, повернення до звичної системи відбору відбуватиметься поступово та в кілька етапів. Так, для керівних посад категорії "А" конкурси оголошуватимуть одразу після набрання чинності новим законом.Посади категорії "Б" відкриють для конкурсного відбору через місяць, а вакансії категорії "В" та місця в органах місцевого самоврядування — через два місяці.Цифровізація через "Дію" та пільги для ветеранівРазом із відновленням відборів уряд кардинально оновлює й саму процедуру призначення. Відтепер перелік усіх актуальних вакансій розміщуватиметься у мобільному застосунку "Дія", що зробить процес прозорішим. Окрім цього, особливу перевагу під час призначення на посади матимуть ветерани війни.Ціна питання — 137 мільйонів євроВідновлення відкритих конкурсів є критично важливою зобов'язаністю України в межах міжнародної програми Ukraine Facility. Успішна реалізація цієї реформи безпосередньо впливає на надходження до державного бюджету 137 мільйонів євро фінансової підтримки."Відновлюємо конкурси на державну службу та в органи місцевого самоврядування. Дякую народним депутатам за підтримку відповідного законопроєкту. Далі підготуємо необхідні рішення, щоб нова процедура запрацювала якнайшвидше", — наголосив Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що така допомога від партнерів — це більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів. Це означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій..

Міністерство оборони провело серію зустрічей у межах візиту спільної місії генерального директорату Європейської комісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) і Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) до України. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там зазначили, що європейську делегацію очолював заступник генерального директора DG DEFIS Геральд Рюйтерс.Сторони обговорили механізми верифікації та контролю за коштами Кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan), співпрацю в рамках Оборонно-промислового пакту ЄС і України та потреби defense-сектору. Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв представив партнерам потреби України у фінансуванні оборонної сфери на 2027 рік. Окремий акцент зроблено на безпілотних системах, роль яких на полі бою постійно зростає. Серед ключових пріоритетів — підтримка виробництва українських FPV-дронів, засобів middle strike та deep strike.Заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр презентувала потенціал українського оборонно-промислового комплексу й окреслила виробничі пріоритети в межах Ukraine Support Loan."Ми активно співпрацюємо з європейськими партнерами та прагнемо конкретних результатів для обидвох сторін. Спільне виробництво — ключ до зміцнення обороноздатності України сьогодні та безпеки Європи в майбутньому", — зазначила вона.Також на зустрічі йшлося про подальшу інтеграцію українського ОПК в оборонно-промислову екосистему ЄС, розширення виробничої кооперації та зміцнення довгострокового партнерства.Питання верифікації, підзвітності та підходів до закупівель із делегацією ЄС обговорив заступник міністра оборони України Мстислав Банік. Пріоритети Міноборони на цьому напрямку:удосконалення законодавства у сфері оборонних закупівель з урахуванням реалій воєнного часу та рекомендацій ЄС;переведення закупівель на конкурентні процедури та подальше виведення торгів на електронні майданчики для мінімізації людського фактора."Ми бачимо, що зростає конкуренція, розширюється ринок, і суттєво економимо кошти. Частина торгів вже успішно відбулася, постачання до війська почалося. Таким чином Міністерство оборони створює просту систему з нульовою толерантністю до корупції та тіньових схем, залишаючись при цьому відкритими перед партнерами", — акцентував Банік.Українська сторона також відзначила позитивну динаміку залучення європейського бізнесу, адже 2026 року європейські оборонні компанії вже брали участь у конкурентних закупівлях, оголошених АОЗ.Ukraine Support Loan — це один із ключових інструментів фінансування оборонних потреб України та розвитку співпраці з європейськими партнерами.Загалом кредит передбачає до 90 мільярдів євро на підтримку України 2026-2027 років: майже 60 мільярдів євро — на оборону, ще 30 мільярдів євро — на бюджетну підтримку. Україна вже отримала майже 16 мільярдів євро. Наразі останній транш на 2,86 мільярда євро надійшов в середині жовтня."Для України надзвичайно важливо залишатися прозорими та підзвітними для партнерів у процесі використання цих коштів. Міністерство оборони дякує ЄС за надійне партнерство, поглиблення співпраці та масштабування оборонного виробництва", — підсумували в українському оборонному відомстві.Нагадаємо, раніше премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що така допомога від партнерів — це більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів. Це означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій..

Рішення про відновлення тристоронніх переговорів не передбачає припинення війни. Кремль планує продовжувати так звану "спеціальну воєнну операцію" в Україні.Про це заявив прессекретар кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков на брифінгу для медійників.Його запитали в контексті "сильної атаки на Вороніж" "на тлі домовленості поновлення тристоронніх переговорів" про те, чи в Кремлі бачать у цьому спробу зірвати контакти та чи звертають на це увагу."Рішення про відновлення тристоронніх переговорів не передбачає жодних обмежень у бойових діях. Наші збройні сили продовжують спеціальну військову операцію та продовжують завдавати масованих та послідовних ударів по військово-промисловому комплексу України з військових та навколовоєнних цілей. Продовжує всі відповідні вияви й київський режим", — відповів Пєсков.Він також повідомив, що під час майбутніх спроб мирного врегулювання можуть обговорювати територіальні питання, але Москва не має наміру публічно обговорювати подробиці майбутніх переговорів, щоби не зашкодити мирному процесу.Пєсков також наголосив, що гуманітарне перемир'я в Олешках може стати прикладом для домовленостей на інших прифронтових ділянках.Раніше журналісти The Telegraph з посиланням на дипломатичні джерела повідомляли, що Путін має намір використати переговори щодо України, щоби домогтися повернення НАТО до кордонів 1997 року.Учора Дмитро Пєсков заявляв, що тристороння зустріч, яка може пройти в листопаді в Абу-Дабі, матиме "пристрілювальний характер".Нагадаємо, міністр закордонних справ Андрій Сибіга зазначав, що Кремль відмовляється від серйозного дипломатичного діалогу, оскільки досі розраховує домогтися капітуляції України за допомогою зовнішнього тиску. Москва прагне досягнути бажаного не на полі бою, а шляхом примусу Києва до поступок..

Уже найближчими днями на Близькому Сході може розпочатися масштабна військова операція проти Ірану. Американські війська готові виконати наказ Дональда Трампа протягом 96 годин після його отримання.Таку інформацію оприлюднили журналісти CNN, які послалися на власні джерела. Співрозмовники медійників розповіли, що в регіоні вже розгорнули достатні сили для потенційних атак."Масштаб можливих дій виходить за межі простих заходів із "підтримки порядку" або збереження статус-кво шляхом ударів по радарах, пускових установках та інших іранських об’єктах, які можна швидко відновити", — зауважили експерти.Зазначається також, що Іран тепер краще знайомий із тактикою США, тому американським військовим буде складніше ефективно знищити всі потенційні цілі."Це вимагатиме великих зусиль", — заявило в коментарі журналістам одне із джерел.Із цієї причини керівництво Пентагона та Центрального командування США розробляє широкий перелік цілей, до якого входять іранська енергетична інфраструктура, військові та ядерні об'єкти.За словами чиновників, президент США Дональд Трамп поки що не ухвалив остаточного рішення, але, схоже, схиляється до масштабних заходів. Водночас прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу наполягав на проведенні нових атак проти Ірану."Нетаньягу дуже хотів і намагався переконати Трампа здійснити спільний напад на Іран до виборів, але Трамп не дав на це згоди", — повідомило CNN джерело в ізраїльських службах безпеки.Американські посадовці попросили ізраїльського прем'єр-міністра відкласти удари, доки адміністрація США не буде готова до спільних дій.За інформацією американської розвідки, Іран і хусити серйозно ставляться до ймовірності відновлення атак з боку США й Ізраїлю. У разі нових операцій вони можуть негайно відповісти ударами по американському персоналу й об'єктах у регіоні та за його межами.Нагадаємо, на початку жовтня журналісти агенції Reuters писали, що влада Ірану розробляє плани щодо розширення цілей для військових ударів далеко за межі Близького Сходу в разі поновлення масштабної військової кампанії з боку США. Попри активну підготовку до ескалації, Тегеран паралельно намагається діяти дипломатичним шляхом і передав Вашингтону умови для припинення вогню..

Проросійськи налаштована Іліяна Йотова та колишній премʼєр-міністр Андрей Гюров вийшли в другий тур президентських виборів у Болгарії. Вирішальне голосування відбудеться 1 листопада.Про це повідомило болгарське видання БТА. За результатами опрацювання понад 99% бюлетенів Іліяна Йотова отримує понад 34% голосів, а Андрей Гюров — понад 31% голосів.Як відомо, Іліяна Йотова тимчасово виконує обовʼязки президента Болгарії. Вона є прихильницею "діалогу з Росією" та підтримує у цьому питанні премʼєр-міністра Болгарії Румена Радева.У середині липня стало відомо, що болгарська влада ухвалила рішення припинити будь-яку участь в об'єднаннях, що фінансують та озброюють українську армію. Прем'єр країни Румен Радев закликав замінити військову допомогу дипломатичними перемовами з Кремлем.Тоді ж Румен Радев заявляв, що його країна вичерпала можливості для надання Україні військової допомоги зі своїх складів. Водночас Софія готова допомагати з ремонтом української військової техніки.Андрей Гюров за час свого правління підписав безпекову угоду між Болгарією й Україною під час візиту до Києва у березні 2026 року.Також цей політик домовився з урядом України розробити дорожню карту двосторонніх практичних кроків відновлення енергетичної інфраструктури та європейської інтеграції України.Нагадаємо, що на тлі дискусій всередині Північноатлантичного альянсу щодо посилення військової допомоги Києву прозвучала резонансна заява керівника уряду Болгарії Румена Радева. Чиновник застеріг міжнародну спільноту від подальшого тиску на Російську Федерацію, вбачаючи у цьому пряму загрозу початку глобальної ядерної війни..

Новий раунд мирних переговорів Росія може "розвернути" у власних цілях — для реалізації своєї стратегічної ідеї протидії НАТО. Відповідний план уже склали в Кремлі. Тож розмови навколо російсько-української війни можуть виявитися лише ширмою.Таку інформацію оприлюднили журналісти The Telegraph, які послалися на обізнаних співрозмовників у дипломатичних колах.Раніше помічник російського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков заявляв, що Європу варто залучити до переговорів між російськими, українськими та американськими посадовцями.Водночас джерела видання стверджують, що мотивом Росії для залучення європейських країн є прагнення використати наступний раунд переговорів для отримання поступок щодо розширення НАТО.Зазначається, що очільник Кремля Владімір Путін, імовірно, вимагатиме, щоби присутність НАТО в Європі скоротилася до рівня 1997 року."Це потенційно може означати виведення військ НАТО з Польщі, Естонії, Латвії та Литви, а також із Фінляндії", — зробили висновок аналітики-медійники.Раніше верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив під час виступу на Варшавському безпековому форумі, що в разі відкритого нападу Росії на країни Балтії чи Польщу НАТО застосує новітню концепцію "Ініціативи стримування", яка має на меті відразу відрізати окупантів від підкріплень. Західні сили планують завдати високоточних ударів по командних пунктах ворога в Калінінграді, під Санкт-Петербургом та в Білорусі.Нагадаємо, наприкінці серпня цього року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначав, що посилення військової присутності НАТО в Арктиці нібито становить "пряму загрозу" безпеці Росії. Він також пригрозив "катастрофічними наслідками" через можливе зростання ризику збройного зіткнення в регіоні..

Чинний президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва переміг у другому турі виборів сенатора Флавіо Болсонару. Таким чином це буде його четвертий президентський термін. Після підрахунку майже 99% голосів він набрав 51,75%.Про це повідомили журналісти агенції Reuters. Вони констатували, що за Лулу проголосували 51,75% виборців, за Болсонару — 48,25%. Перевага чинного президента — близько 4,3 мільйона голосів.На початку жовтня Лула програв перший тур, поступившись суперникові приблизно 2,2 мільйона голосів. З 1980 року, коли в Бразилію повернулася демократія, кандидат, який посів друге місце в першому турі, жодного разу не вигравав другий.Головним козирем Лули стала явка. У першому турі рекордні 21% виборців не прийшли на дільниці, це вдарило саме по його прихильниках, які часто живуть далеко від них. У другому турі неявка знизилася до 19,2%.Перед голосуванням прихильники Лули провели два наймасовіші мітинги: понад мільйон людей зібралися на пляжі Копакабана в Ріо-де-Жанейро, ще більше — на проспекті Пауліста в Сан-Паулу.Флавіо Болсонару — це 45-річний сенатор, син колишнього президента Жаїра Болсонару, якого Лула переміг на виборах 2022 року. Згодом Болсонару-старшого засудили до 27 років ув'язнення за спробу державного перевороту, зараз він перебуває під домашнім арештом. Його син у разі перемоги, як очікувалося, міг би домогтися звільнення батька.Поразка Болсонару — удар і для президента США Дональда Трампа, головного міжнародного союзника цієї родини. Трамп розраховував, що Бразилія поповнить список країн Латинської Америки з лідерами, які його підтримують, серед них Аргентина, Чилі, Еквадор і Колумбія.Лулі у вівторок виповниться 81 рік. Колишній робітник і профспілковий лідер уперше став президентом 2002 року після трьох невдалих спроб. Відпрацювавши два терміни поспіль, він повернувся до влади в 2022 року.Щодо війни в Україні Лула тримає власну позицію. Бразилія ніколи чітко не підтримувала Росію та не визнавала окупацію українських територій. Водночас він незмінно виступає за завершення війни шляхом переговорів. З його переобранням позиція Бразилії щодо України, найімовірніше, не зміниться.Нагадаємо, що на полях саміту G7 у Франції в червні цього року президент України Володимир Зеленський провів перемовини зі своїм бразильським колегою Лулою да Сілвою..

Американський президент Дональд Трамп просуває колишнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй (ООН). У Вашингтоні розраховують, що його підтримають також Росія та Китай.Таку інформацію оприлюднили журналісти The Wall Street Journal, які послалися на власні джерела."Ім'я Орбана неодноразово звучало, коли у Вашингтоні обговорювали бажаного наступника чинного генерального секретаря. Американці казали китайським і російським колегам, що шукають "когось на зразок Орбана", й ті погодилися. Після цього США звернулися безпосередньо до угорського політика та запропонували йому взяти участь у перегонах", — ідеться в публікації.Орбан, як розповіли джерела видання, поставився до пропозиції прихильно, але має сумніви через свій імідж політика-націоналіста. Оголошувати участь він не хоче, поки не впевниться в перемозі. Сам Орбан від коментарів журналістам відмовився.За оцінкою посадовця Держдепа, Орбана "легко" підтримають 8 із 15 членів Радбезу ООН, а потенційно й 10. Посадовці США та ще однієї країни наголосили: коли Вашингтон, Москва та Пекін погоджуються щодо рішення в Радбезі, зазвичай вони його й отримують."Ключове питання — позиція Великої Британії та Франції, які теж мають право вето. Вони можуть не блокувати кандидата, якого підтримують більшість Радбезу й інші три постійні члени. Офіційної позиції Лондон і Париж не озвучували", — зазначили аналітики.Посадовець Держдепа назвав Орбана "кандидатом мрії для консерваторів MAGA" через його боротьбу з масовою міграцією, ліберальними громадськими організаціями та впливовими колами в угорських судах і медіа.Очікується, що Дональд Трамп і віцепрезидент Джей Ді Венс підтримають Орбана, якщо той піде на вибори. Оголошення можливе лише після проміжних виборів у США 3 листопада.Експерти видання зауважили, що з Орбаном на чолі ООН генсек може перетворитися на захисника Путіна й інших авторитарних лідерів. Тісні зв'язки Орбана з Москвою та Пекіном, а також його політика в Угорщині неминуче опиняться в центрі уваги, якщо він вступить у перегони.Серед інших кандидатів — дипломатка з ОАЕ Лана Нусейбе, чиї шанси, за даними видання, зростають. Наступне неофіційне голосування в Радбезі заплановане на середу. Термін чинного генсека Антоніу Гутерреша спливає 31 грудня. Офіційно кандидатуру Орбана поки ніхто не висував, і жодна з трьох держав публічно не заявляла про її підтримку.Орбан втратив посаду прем'єра після квітневих виборів в Угорщині, хоча Трамп його підтримав, а Венс особисто агітував за нього. Повернутися до крісла очільника угорського уряду він уже не зможе: парламент Угорщини ухвалив поправку, яка обмежує перебування на посаді вісьмома роками. За роки при владі Орбан став найближчим союзником Кремля в ЄС і регулярно блокував допомогу Україні.Нагадаємо, раніше голова Угорського органу доброчесності заявив про можливу причетність високопосадовців попередньої влади до схеми розкрадання коштів ЄС на мільярди євро. За його словами, частину державних контрактів системно завищували через обмежене коло підрядників, що могло завдати значних збитків бюджету..

У Сербії підбили перші підсумки голосування на дострокових виборах до парламенту, які кардинально змінюють розклад сил у країні. Політична сила Александара Вучича поступається головним опонентам, втрачаючи багаторічні владні позиції.Про це повідомляє сербська служба "Радіо Свободи".Підсумки голосування та розподіл мандатівКандидат у прем'єр-міністри від Сербської прогресивної партії та колишній президент Сербії Александар Вучич оголосив про поразку своєї політсили на дострокових парламентських виборах. За підрахунками на основі вибірки, впевнену перемогу виборює опозиційний "Студентський список". Вучич детально озвучив попередні цифри розподілу сил у новому парламенті:"На основі вибірки чітко видно, що ми ці вибори програли, переміг "Студентський список" — він матиме від 135 до 140 мандатів, тоді як ми — близько 105 мандатів".Він також навів конкретні дані щодо підтримки виборців:"За нас віддали близько 1 720 000 голосів, за них — орієнтовно 2 200 000".Кінець монополії та провал інших силВучич окремо зауважив, що жодна інша політична сила, за винятком партій національних меншин, так і не змогла подолати прохідний виборчий бар'єр. Таким чином, законодавчий орган буде сформований переважно із двох ключових блоків.Варто зазначити, що Сербська прогресивна партія перебувала при владі починаючи з 2012 року. Дострокові парламентські вибори пройшли у неділю, 25 жовтня. Головна боротьба на виборчих дільницях розгорнулася саме між Сербською прогресивною партією (SNS) експрезидента Александара Вучича та об'єднанням "Студентський список".Нагадаємо, у серпні  Александар Вучич заявляв, що Європа опинилася на порозі нової, значно більшої війни, оскільки спроби припинити бойові дії в Україні поки не мають успіху. Наразі не видно передумов для компромісу чи завершення протистояння в найближчі місяці..

Кремль відмовляється від серйозного дипломатичного діалогу, оскільки досі розраховує домогтися капітуляції України за допомогою зовнішнього тиску. Москва прагне досягти бажаного не на полі бою, а шляхом примусу Києва до поступок.Про це йдеться в дописі глави українського Міністерства закордонних справ Андрія Сибіги у соціальній мережі X. Ілюзії Москви щодо капітуляції УкраїниАндрій Сибіга заявив, що Російська Федерація не погодиться на справжні мирні переговори доти, доки матиме сподівання реалізувати цілі свого вторгнення через зовнішній тиск на Київ. За його словами, агресор намагається компенсувати свої невдачі на фронті дипломатичними маніпуляціями. Очільник МЗС чітко окреслив позицію щодо умов початку реального діалогу:"Поки Росія вірить, що може досягти цілей свого вторгнення — цілей, які вона не може досягти на полі бою, — змусивши когось тиснути на Україну, щоб та капітулювала, вона не сяде за серйозні переговори".Провал розрахунків Кремля на тиск із боку СШАУкраїнський дипломат також прокоментував нещодавню заяву помічника президента РФ Юрія Ушакова, який визнав, що в Москві розраховували на тиск із боку адміністрації США на Україну після саміту на Алясці. За задумом Кремля, Вашингтон мав схилити українське керівництво до територіальних поступок, однак ці сподівання окупантів не справдилися.На цьому тлі Андрій Сибіга зазначив, що єдиним шляхом до встановлення справедливого миру є послідовне посилення міжнародного тиску на державу-агресорку та збереження глобальної солідарності з Україною.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна підтвердила готовність до роботи тристоронніх технічних груп, однак вимагає від перемовин чітких і відчутних результатів. Якщо зустріч у листопаді не приведе до повного припинення війни, сторони мають домовитися про проміжні кроки — від енергетичного перемир'я до обміну "всіх на всіх"..

Американська сторона виступила з ініціативою запровадження багатоденного режиму тиші в районі тимчасово окупованих Олешок починаючи з 27 жовтня. Головна мета гуманітарної місії полягає в розмінуванні шляхів та розблокуванні місцевих жителів для їхньої подальшої евакуації.Про це президент України Володимир Зеленський заявив в ефірі телемарафону "Єдині новини".Гуманітарна місія та координація українських службІніціатива США передбачає розгортання повноцінного гуманітарного коридору, який триватиме протягом кількох днів. Для реалізації цього плану до регіону мають прибути міжнародні представники та міжнародні місії. Президент окреслив першочергові завдання та залучення профільних відомств:"Американська сторона запропонувала режим тиші в районі Олешок з 27 жовтня. Це не може бути один день, це буде кілька днів. Туди повинні приїхати гуманітарні місії: американці, ми, "рускіє". "Рускіє" повинні розмінувати дороги, ми повинні це побачити і там попрацювати. Омбудсман від мене отримав відповідні завдання. Ми поговорили та зі Службою безпеки, і з військовими".Загрози маніпуляцій з боку РФВодночас глава держави зауважив, що російська сторона намагатиметься використовувати процес розмінування у власних пропагандистських та геополітичних цілях. Основною метою окупантів буде спрямування людського потоку на територію РФ. Зеленський наголосив на важливості вивезення громадян на підконтрольну Україні територію:"Росія буде робити все, щоб розмінувати дороги так, щоб ці люди пішли в бік Росії й залишилися там. Вони ж не підуть на те, щоб просто відпустити людей. І частина людей тим чи іншим форматом буде евакуйована в Україну — у ту частину, яку ми контролюємо. Головне – розблокувати людей, щоб вони жили. Бажано, щоб вони змогли досягти своєї цілі та евакуюватися сюди, до нас, в Україну, яка їм усе дасть і підтримає".Нагадаємо, українська та російська сторони погодили дату та точний час запровадження режиму припинення вогню для проведення гуманітарної місії у заблокованих Олешках. Допомогу цивільному населенню надаватимуть у межах заздалегідь узгодженого плану, за яким сторони взяли на себе взаємні зобов'язання.Додамо, 24 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готується до проведення надважливої гуманітарної операції для порятунку цивільного населення в захоплених росіянами Олешках на Херсонщині. Офіційний Київ сподівається, що за посередництва США вдасться розблокувати доступ до замінованого та відрізаного від світу міста..

Україна підтвердила готовність до роботи тристоронніх технічних груп, однак вимагає від перемовин чітких і відчутних результатів. Якщо зустріч у листопаді не приведе до повного припинення війни, сторони мають домовитися про проміжні кроки — від енергетичного перемир'я до обміну "всіх на всіх".Про це президент України Володимир Зеленський заявив в ефірі телемарафону "Єдині новини".Вимоги України до результативності перемовинУкраїнська сторона висловлює готовність до проведення тристоронніх перемовин на рівні технічних груп, однак наполягає на тому, що їхня робота має принести конкретний підсумковий результат. Повноцінне припинення бойових дій можливе лише за безпосередньої участі лідерів держав, проте певні практичні рішення мають бути ухвалені вже під час перших контактів. Президент відверто розповів про деталі діалогу з американською стороною:"Ми готові до тристоронніх перемовин технічних груп, які повинні вийти з конкретним результатом. Американці запитали в мене: "Яку ти хочеш конкретику?" Я сказав: "Дивіться, закінчення війни може бути в листопаді під час зустрічі технічної групи?" Без лідерів воно повністю не буде. Окей, якщо цього немає, тоді дайте енергетичне перемир'я, море, зерно, обмін всіх на всіх або зустріч лідерів. Безумовно, це результат. Результат — це можливість".Пропозиції США та іспит для Путіна в листопадіГлава держави наголосив, що сформований перелік вимог — це не ультрарадикальні претензії, а конструктивні пропозиції для забезпечення реального переговорного процесу. Конкретні рішення у сфері енергетики, експорту зерна та визволення людей стануть гарантією серйозності намірів учасників. Зеленський також звернув увагу на можливі приховані мотиви очільника Кремля Володимира Путіна:"Енергетика, зерно, люди — це конкретика, а зустріч на рівні лідерів — це можливість мати конкретику після нашої тристоронньої зустрічі. Ось що ми просимо і пропонуємо. Не вимагаємо, а пропонуємо американській стороні. Тоді це серйозність. А якщо це просто політичний трюк і Путін просто говорить: "Так, я готовий", бо не хоче ескалації з Америкою перед виборами, то ми дуже швидко побачимо в листопаді, це був трюк або ні".Нагадаємо, помічник російського диктатора сьогодні також розповів, що новий раунд тристоронніх переговорів між Росією, США й Україною може відбутися в Абу-Дабі (ОАЕ). При цьому справа начебто йде до завершення "конфлікту" в Україні.Водночас президент Дональд Трамп назвав "причиною" війни Росії проти України "некомпетентність". При цьому він порадив українцям обрати собі іншого лідера, бо Володимир Зеленський нібито "не хоче завершувати війну".Своєю чергою, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що Володимир Зеленський має підтримку в України, і тільки український народ має право вирішувати, хто та коли очолить державу. Але зараз для всіх українців головне — зберегти незалежність у війні.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.