Політика

Офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Про це повідомляє Financial Times.Історія блокування та затяжного процесуЖурналісти нагадали, що українська та молдовська сторони синхронно здобули офіційний статус країн-кандидатів на приєднання до європейської спільноти ще у червні 2022 року. Тоді ж подані урядами заявки вирішили об'єднати в один спільний кейс для оптимізації інтеграційних процедур.Згодом, у січні 2025 року, Європейська комісія надала позитивну рекомендацію для старту безпосереднього переговорного процесу, який має на меті адаптацію та приведення національних законодавств обох країн у повну відповідність до жорстких вимог і стандартів ЄС. Проте цей важливий геополітичний крок одразу зупинив тодішній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який тривалий час використовував право вето.Нові терміни та очікуваний старт переговорівЗ приходом нового керівництва в Угорщині штучні дипломатичні перешкоди вдалося повністю усунути. Завдяки ухваленому компромісному рішенню, євроінтеграційний процес нарешті отримав довгоочікуване прискорення. Аналітики прогнозують, що офіційний запуск повноцінних міждержавних перемовин стосовно узгодження першого тематичного переговорного кластера має відбутися вже найближчим часом, а саме 15 червня.Нагадаємо, раніше очільник угорського уряду Петер Мадяр заявив, що Угорщина та Україна досягли "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу..

Палата представників США схвалила резолюцію, яка має обмежити можливість президента Дональда Трампа продовжувати воєнні дії проти Ірану без окремого дозволу Конгресу. Рішення стало рідкісним випадком відкритого спротиву частини республіканців зовнішньополітичному курсу глави держави.За документ проголосували 215 конгресменів, проти — 208. До демократів приєдналися четверо представників Республіканської партії, передає видання Reuters.Що вимагає резолюціяДокумент передбачає, що президент повинен вивести американські війська з Ірану, якщо Конгрес офіційно не оголосить війну або не надасть окремий дозвіл на застосування військової сили.Втім, наразі рішення має переважно політичний характер. Для набуття чинності його ще повинен схвалити Сенат. Крім того, серед американських юристів тривають дискусії щодо конституційності подібних обмежень президентських повноважень.Невдоволення республіканцівГолосування продемонструвало посилення занепокоєння серед частини республіканців щодо конфлікту, який триває вже четвертий місяць.Попередні спроби ухвалити аналогічні резолюції провалювалися, хоча щоразу з меншою різницею голосів. Минулого місяця керівництво республіканців навіть відклало голосування, коли стало зрозуміло, що документ може отримати необхідну підтримку.Резолюцію підтримали республіканці Том Барретт, Воррен Девідсон, Браян Фіцпатрік і Томас Мессі. Жоден демократ не проголосував проти."Участь" питання про УкраїнуТого ж дня Палата представників підтримала процедурне рішення, яке відкриває шлях до голосування за законопроєкт про допомогу Україні. Документ передбачає надання безпекової підтримки Києву в умовах російської агресії. На розгляд його винесли після того, як відповідна петиція зібрала необхідні 218 підписів конгресменів.За просування законопроєкту виступили шість республіканців та один незалежний конгресмен, який зазвичай голосує разом із Республіканською партією.Позиція демократівПредставники Демократичної партії наголошують, що Конституція США надає право оголошувати війну саме Конгресу, а не президенту. Вони заявляють, що адміністрація Трампа втягнула країну у воєнний конфлікт без чіткої стратегії виходу. Також демократи пов'язують із війною зростання цін на пальне, продукти харчування та інші товари.Автор резолюції, член Комітету у закордонних справах Грегорі Мікс, назвав голосування "важливим поворотним моментом", який свідчить про те, що дедалі більше республіканців прислухаються до виборців, які не хочуть нової затяжної війни на Близькому Сході.Білий дім наполягає на необхідності операціїАдміністрація Трампа відкидає критику та заявляє, що воєнні дії проти Ірану є питанням національної безпеки США. У Білому домі стверджують, що операція необхідна для недопущення створення Іраном ядерної зброї.Своєю чергою противники резолюції серед республіканців називають її політичним кроком демократів, спрямованим на послаблення позицій президента та отримання електоральних дивідендів напередодні проміжних виборів до Конгресу, які відбудуться в листопаді.Додамо, Сполучені Штати Америки 2 червня ввели нові санкції проти Ірану. У "чорному списку" — фізичні особи та криптовалютні біржі.Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

Російські радикальні ідеологи та олігархи презентували на Санкт-Петербурзькому міжнародному економічному форумі власні нереалістичні варіанти розвитку геополітичних подій. Озвучені прогнози суттєво відрізняються від офіційного курсу Кремля, демонструючи крайні прояви імперських амбіцій та страхів російського керівництва.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Від загарбання України до ядерного апокаліпсисаУ ISW нагадали, що російські ультранаціоналістичні діячі, серед яких наближений до Кремля олігарх Костянтин Малофєєв та відомий ідеолог Олександр Дугін, представили аналітичну доповідь з баченням майбутнього Росії до 2036 та 2050 років. Вони розділили ймовірний розвиток подій на три категорії: "хороший", "інерційний" та "поганий" варіанти. Свої теорії автори базували на оцінці потенційних загроз у сфері політики, демографії, технологій, економіки та геополітики.У так званому "хорошому" варіанті радикальні прихильники війни мріють про повну окупацію Росією найбільших українських міст, зокрема Києва, Харкова та Одеси. Окрім цього, цей план передбачає остаточний розпад Європейського Союзу до 2036 року та реалізацію інших пропагандистських міфів про неминучу капітуляцію України.Натомість "інерційний" сценарій містить прямі погрози світовій безпеці. Він передбачає, що Росія застосує ядерну зброю проти України, якщо ситуація на полі бою залишатиметься незмінною, а бойові дії розвиватимуться нинішнім шляхом. Заяви про ймовірні дії Москви та її геополітичних противників Малофєєв доповнив власним аналізом динаміки загроз у період з 2000 по 2026 роки.Водночас "поганий" сценарій став відображенням найбільших кошмарів російських радикалів. Він передбачає тотальну військову поразку Росії у війні, офіційний вступ України до НАТО, повну втрату впливу Москви на пострадянському просторі вже до 2036 року та подальшу "колонізацію" самої РФ до 2050 року.Гра Кремля на тлі радикальних заявМалофєєв та Дугін є ключовими представниками російської спільноти "жорсткої лінії", яка активно вимагає ведення затяжної та безкомпромісної війни проти України. Презентуючи цей звіт, вони намагалися чітко окреслити власні політичні цілі. Крім того, подібні матеріали просуваються і на вищому рівні."Царградський інститут провів презентацію цієї доповіді в Академії Генерального штабу російських збройних сил і повністю опублікує її до кінця 2026 року", — заявив Дугін.На думку аналітиків, Кремль може свідомо використовувати ці абсурдні прогнози у власних інтересах. На тлі відверто божевільних ідей Малофєєва та Дугіна риторика диктатора Володимира Путіна та інших російських урядовців виглядатиме в очах міжнародної спільноти та поміркованих росіян більш "зваженою" та "розумною".Проте Путіну доведеться ретельно балансувати між нереалістичними вимогами радикалів, внутрішніми очікуваннями суспільства та справжніми реаліями на полі бою в Україні, адже Кремль панічно боїться втратити лояльність ультранаціоналістичного крила.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Німеччина, Франція та Велика Британія спільно з Україною обговорюють можливість нових переговорів із Росією щодо завершення війни..

Німеччина, Франція та Велика Британія спільно з Україною обговорюють можливість нових переговорів із Росією щодо завершення війни.Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, обізнані з перебігом консультацій. За даними агентства, представники трьох найбільших економік Європи останніми тижнями проводили консультації між собою та з українською стороною щодо потенційного формату переговорів за участю Росії.Співрозмовники Bloomberg зазначають, що союзники вбачають певну зміну балансу на користь України. Серед факторів називають значні втрати російських військ, успішні удари українських безпілотників по об'єктах у глибині РФ та відсутність суттєвого просування російської армії на фронті.Намір уникнути нової складної зимиЄвропейські країни також прагнуть запобігти повторенню сценарію попередніх зим, коли Росія масовано атакувала українську енергетичну інфраструктуру та цивільні об'єкти.На думку прихильників дипломатичного треку, саме зараз існує можливість спробувати залучити Москву до переговорного процесу до початку нового опалювального сезону.Остаточне рішення залишається за КиєвомВодночас джерела агентства наголошують, що будь-які рішення щодо переговорів ухвалюватиме виключно Україна. Європейські партнери не мають наміру тиснути на президента України Володимира Зеленського або схиляти його до переговорної стратегії, яку Київ не підтримує.Очікується, що найближчими днями прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер проведе консультації з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом та президентом Франції Емманюелем Макроном щодо подальших кроків.Не всі союзники підтримують ідею переговорівРазом із тим частина західних посадовців скептично оцінює перспективи діалогу з Кремлем. Критики наголошують, що Росія досі не демонструє готовності до компромісів і продовжує висувати максималістські вимоги, зокрема щодо українських територій.На їхню думку, союзники мають використати нинішню ситуацію для посилення військової підтримки України та подальшого санкційного тиску на Москву.Кремль не змінює "позицію" попри економічну нестабільністьBloomberg також нагадує, що раніше повідомляв про занепокоєння окремих представників фінансово-економічного блоку Росії через стрімке зростання військових витрат. Втім, за даними видання, ці сигнали поки не вплинули на позицію Володимира Путіна, який продовжує вимагати збереження високих оборонних видатків навіть за рахунок скорочення інших бюджетних програм.Нагадаємо, нещодавно Володимир Зеленський назвав приголомшливе число ракет, які виготовляє країна-агресорка задля терору України. Так, на сьогодні Росія має спроможність виготовляти близько 120 балістичних ракет щомісяця..

Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй не обрала Німеччину до складу Ради Безпеки, віддавши перевагу Португалії та Австрії. Офіційний Берлін отримав серйозний удар на міжнародній арені, який уже спровокував шквал критики всередині країни та гучні звинувачення у бік зовнішніх сил.Про це повідомляє Politico.Причини провалу та звинуваченняГлава німецького МЗС Йоганн Вадефуль спробував пояснити таку болючу невдачу кількома факторами. На його думку, Берлін втратив вирішальну підтримку через свою чітку позицію солідарності з Тель-Авівом. Водночас міністр наголосив, що цей програш не змусить державу відмовитися від виконання своїх історичних зобов'язань перед єврейським народом.Окрім того, очільник зовнішньополітичного відомства заявив про підривну діяльність Москви. За його словами, Росія вела активну кулуарну кампанію проти Берліна, намагаючись помститися за масштабну військову допомогу Україні."Не секрет, що Росія не хоче такого голосу за столом Ради Безпеки, а також розпалила настрої проти нас", — зазначив Вадефуль.Ця невдача виявилася максимально неочікуваною, адже протягом багатьох десятиліть країна стабільно отримувала крісло непостійного члена Радбезу кожні вісім років. Напередодні голосування німецька дипломатія провела потужну лобістську кампанію, охопивши майже 80 іноземних представників, проте члени ООН вирішили підтримати Португалію та Австрію, які раніше вважалися менш впливовими кандидатами.Тріумф конкурентівДля Лісабона ця перемога стала черговим свідченням успішної дипломатії. Португальська сторона вдало використала роль нейтрального арбітра у відносинах між європейськими державами та країнами Африки й Азії. Свою роль зіграв і високий авторитет відомих португальських політиків на глобальному рівні.Австрія, зі свого боку, під час кампанії наголошувала на своєму конституційному нейтралітеті та відсутності зобов'язань перед НАТО, що допомогло схилити на свій бік держави Глобального Півдня, незадоволені політикою Вашингтона. Після оголошення результатів австрійський канцлер Крістіан Штокер виступив із відеозверненням, зазначивши, що світові кризи не можна долати позицією сили."Перемагати має не право найсильнішого, а сила закону", — заявив Штокер, додавши, — "Цінність країни визначається не її розміром, військовою міцтю чи економічною могутністю: важлива рівність усіх держав".Політичний вибух у НімеччиніПровал на міжнародній арені миттєво спровокував хвилю жорсткої критики всередині ФРН, завдавши удару по позиціях чинного канцлера Фрідріха Мерца, чий рейтинг і без того був нестабільним. Співголова партії "Альтернатива для Німеччини" Аліса Вайдель назвала результати голосування справжнім соромом, який демонструє повну неспроможність уряду захистити авторитет держави. Критика лунає навіть з боку партнерів по коаліції. Зокрема, представники Соціал-демократичної партії назвали подію геополітичним фіаско."Хоча Мерц на початку свого канцлерства хотів «повернути нашу країну на міжнародну арену», Німеччина зараз залишається без місця в Раді Безпеки ООН", — зазначила представниця СДПН у соцмережі X.Речник лівоцентристів із питань зовнішньої політики Адіс Ахметович додав, що такий підсумок є чітким маркером реального ставлення світу до Берліна. Він переконаний, що отримані результати є не прикрою випадковістю, а серйозним тривожним сигналом для всієї політичної системи країни.Прорив КиргизстануЦікаво, що Киргизстан 3 червня вперше з моменту здобуття незалежності в 1991 році було обрано непостійним членом Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй. Киргизстан виграв вакансію в Азіатсько-Тихоокеанській групі, перемігши Філіппіни в боротьбі за одне з місць на 2027-2028 роки. Це перші обрання країни Центральної Азії до Ради безпеки ООН, що складається з 15 членів, за понад десять років, після того, як Казахстан обіймав це місце у 2017-2018 роках.Це також є великою перемогою киргизької дипломатії після того, як президент Садир Джапаров закликав світових лідерів підтримати заявку Бішкека та надати більше голосу країнам, які ніколи не мали місця в Раді безпеки ООН, особливо країнам, що не мають виходу до моря, або гірським країнам з особливими проблемами безпеки, клімату чи розвитку.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський долучиться до саміту "Великої сімки", який має відбутися наприкінці червня у Франції..

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має рішення від партнерів про нові внески в програму PURL. Гроші надійдуть вже цього місяця.Таку заяву гарант зробив під час вечірнього відеозвернення."Є рішення партнерів про нові внески в програму PURL — будуть вони у червні. Це допоможе. Максимально підштовхуємо Європу в роботі над власною антибалістикою — треба, щоб у Європі були свої системи, свої ракети, щоб захиститися. І спроможність зробити антибалістичну систему в Європі є, щоб виробництво було — теж є всі можливості. Треба, щоб політичні рішення максимально швидко працювали… Європа реально стане сильнішою, коли буде цей результат. Не якщо, а коли. І це буде, але час має велике значення, і треба бути оперативнішими", — заявив президент.Він відзначив, що на сьогодні кожен має зробити свій внесок, щоб зупинити агресію Росії та постійні російські спроби дестабілізувати всіх навколо.Нагадаємо, 3 червня президент Володимир Зеленський провів важливу зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте для обговорення протидії російському ракетному терору. Головними темами діалогу стали посилення протиповітряної оборони, фінансові внески союзників та надання довгострокових гарантій безпеки.Також 21 травня Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Сторони обговорили підготовку формату NB8 за участі України, який має відбутися на території Естонії.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує посилення оборони, розширює міжнародні дипломатичні кроки та працює над стримуванням російської агресії, зокрема у відповідь на потенційну загрозу наступу з північного напрямку через територію Білорусі..

Угорщина та Україна досягли "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу.Про це повідомив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. Він відзначив, що його уряд "за три тижні" досяг того, чого експрем'єр Угорщини Віктор Орбан і його команда "не змогли зробити за десять років"."Ми досягли всеосяжної угоди з Україною щодо розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав 100-тисячної угорської меншини", — зазначив Мадяр.За словами очільника угорського уряду, ці зобов’язання стануть частиною зобов’язань України перед Європейським Союзом. Після цього угорський уряд погодиться на відкриття першого кластеру переговорів про вступ України. Водночас Мадяр заявив, що Угорщина й надалі не підтримує прискорені переговори про вступ України до ЄС."Якщо Україні вдасться протягом 10–15 років закрити всі 33 переговорні розділи, наша країна проведе юридично обов’язковий остаточний референдум з цього питання", — сказав він.Нагадаємо, раніше офіційний Будапешт назвав ключову умову для проведення майбутніх двосторонніх переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром. Зазначається, що зустріч відбудеться лише після того, як Київ виконає вимоги щодо прав угорської громади на Закарпатті.Зауважимо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна веде активний діалог з новою владою Угорщини. Є перспективи конструктивного перезапуску відносин..

У середу, 3 червня, президент Володимир Зеленський провів переговори із премʼєр-міністром Британії Кіром Стармером.У своєму дописі у Telegram очільник держави зазначив, що у ході перемовин він подякував Стармеру за нещодавній пакет санкцій, які обмежать російські криптовалютні схеми.За словами гаранта, на сьогодні дуже важливо, щоб усі форми тиску на агресора посилювалися."Ми готуємося до перемовин та зустрічей, і це напрямок і про зброю для нашої оборони, і про нашу дипломатію — нашу спільну дипломатію з Європою, щоб наблизити завершення війни. Європі точно потрібен свій голос, своя позиція, свій внесок в усі дипломатичні зусилля, які можуть бути для закінчення війни. Скоординувались, як вийти саме на це", — зауважив Зеленський.Нагадаємо, 3 червня президент Володимир Зеленський провів важливу зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте для обговорення протидії російському ракетному терору. Головними темами діалогу стали посилення протиповітряної оборони, фінансові внески союзників та надання довгострокових гарантій безпеки.Також 21 травня Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Сторони обговорили підготовку формату NB8 за участі України, який має відбутися на території Естонії.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує посилення оборони, розширює міжнародні дипломатичні кроки та працює над стримуванням російської агресії, зокрема у відповідь на потенційну загрозу наступу з північного напрямку через територію Білорусі..

На сьогодні країна-агресорка Росія має спроможність виготовляти близько 120 балістичних ракет щомісяця.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час звернення до учасників засідання Ради Україна — НАТО в Києві."Учора лише внаслідок однієї масованої атаки Росія вбила 23 людини в нашій країні, серед них були діти. Росіяни застосували велику кількість дронів — понад 650 протягом ночі й ще близько 100 протягом дня. Але найнебезпечнішою загрозою, звичайно, є ракети. Росія має спроможність виробляти близько 120 балістичних ракет щомісяця. І це лише балістичні ракети", — зауважив гарант.Він також відзначив, що, окрім балістики, РФ виготовляє й інші типи ракет. Це, своєю чергою, означає кожного місяця окупанти можуть здійснювати кілька масштабних масованих атак на додачу до постійного ракетного терору, який вони вже здійснюють."Очевидно, що це найбільша загроза, з якою ми зараз стикаємося", — заявив Зеленський.Президент також наголосив, що нинішніх обсягів і темпів постачання озброєння від партнерів Києву недостатньо. Наразі наша держава потребує більше ракет-перехоплювачів Patriot, щоб відбивати російські атаки."Саме тому ключове, що нам потрібно зробити разом, — забезпечити подальшу підтримку нашої протиповітряної оборони, щоб Україна могла захищатися як від крилатих, так і від балістичних ракет. У світі достатньо ракет, щоб забезпечити такий захист. Потрібна лише політична воля, щоб Україна їх отримала. Нещодавно я надіслав спеціального листа президенту Сполучених Штатів і членам Конгресу із цього питання та прошу вашої підтримки, щоб допомогти забезпечити позитивну відповідь", — сказав гарант.Очільник держави додав, що Київ також продовжує обговорювати із адміністрацією президента США Дональда Трампа питання щодо надання Україні ліцензій на виробництво систем Patriot."Нинішніх виробничих спроможностей Patriot просто недостатньо, щоб відповідати всім наявним і потенційним загрозам у світі. Україна вже показала на багатьох типах озброєння, особливо на дронах, що ми можемо рухатися швидко й виробляти сучасні системи у великих масштабах. Тож прошу вашої підтримки на політичному рівні, щоб допомогти досягти позитивних рішень і щодо цих ліцензій", — зазначив Зеленський.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявляв, що Сили оборони України можуть ефективно протидіяти російським балістичним ударам, використовуючи ракетні комплекси Patriot, адже саме ці системи відіграють ключову роль у перехопленні ворожих цілей, які Росія регулярно застосовує для атак по інфраструктурі та населених пунктах. Водночас основною проблемою залишається обмежена кількість зенітних керованих ракет-перехоплювачів..

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте під час візиту до України звернувся до російської молоді. Він застеріг громадян РФ від участі у бойових діях.Відповідну заяву він зробив під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським. За словами Рютте, перебіг війни змінився, а участь у ній на боці Росії стає дедалі небезпечнішою. Він вважає, що, попри спроби Кремля продовжувати агресію, російська армія зазнає значних втрат."У той час як Україна здобуває перемоги на полі бою, Росія дедалі більше впадає у відчай", — вважає генсек.Також Рютте наголосив Росія щомісяця втрачає понад 30 тисяч військових. На думку генсека, це абсолютно приголомшливі цифри, адже "за один місяць Росія втрачає більше людей, ніж Радянський Союз втратив за 10 років у 1980-х роках в Афганістані". Після цього Рютте звернувся безпосередньо до молодих громадян Росії та їхніх родин."Такі хлопці, як ти, йдуть воювати без належного військового навчання. Спорядження, яке тобі нададуть, буде неякісним. Є дуже висока ймовірність, що ти загинеш або отримаєш поранення в Україні. І, швидше за все, якщо тебе поранять, то тебе залишать помирати у багнюці. Тож коли йдеться про десятки тисяч російських жертв, це не абстрактні цифри. Це, ймовірно, будеш саме ти", — заявив генсек.Нагадаємо, 3 червня президент Володимир Зеленський провів важливу зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте для обговорення протидії російському ракетному терору. Головними темами діалогу стали посилення протиповітряної оборони, фінансові внески союзників та надання довгострокових гарантій безпеки..

Білий дім веде активні переговори з Тегераном задля негайного відновлення безпечного судноплавства в Ормузькій протоці. Президент країни Дональд Трамп відверто розповів про труднощі у діалозі та назвав крайні терміни зняття морської блокади. Про це американський лідер заявив в інтерв'ю виданню New York Post.Швидка дипломатія чи затяжна кризаАмериканська адміністрація наразі концентрує зусилля на відновленні безперешкодного руху суден через Ормузьку протоку. Дональд Трамп зазначив, що розблокування цієї стратегічної водної артерії є центральною темою у поточному діалозі між Вашингтоном і Тегераном. На його думку, підписання меморандуму про взаєморозуміння між державами здатне розв'язати проблему вже найближчим часом.Попри загальний оптимізм, лідер США припускає, що обмеження для судноплавства теоретично можуть затягнутися до початку осені — а саме до Дня праці, який цьогоріч святкуватимуть 7 вересня. Проте такий варіант він вважає радше винятком, ніж основним трендом."Я не знаю. Тобто, я думаю, що це може бути, але я вважаю це малоймовірним. Я думаю, що ми це отримаємо. Я думаю, що це вирішиться досить швидко", — заявив Трамп.Залаштунки перемовин: труднощі та глобальні ризикиЯк зазначає видання, діалог між США та Іраном не є простим і неодноразово супроводжувався серйозними ускладненнями. Президент Сполучених Штатів відверто визнав наявність розбіжностей під час обговорення деяких пунктів, а також зауважив, що сторони стикалися із затримками в обміні офіційними повідомленнями. Водночас він запевнив, що загальна динаміка залишається позитивною, переговори розвиваються швидко, а ймовірність ухвалення компромісного рішення є дуже високою.Питання стабільності в Ормузькій протоці має колосальне значення для всього світу, адже цей шлях є ключовим для світового транзиту енергоносіїв. Будь-яке блокування цієї зони миттєво б'є по світових енергетичних ринках, провокуючи стрибки цін, оскільки саме через цю протоку постачається значна частка глобального експорту нафти та скрапленого природного газу.Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

Новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про неможливість швидкої відмови від паливних контрактів із Москвою. Очільник уряду пояснив тривалу співпрацю з Росією географічними особливостями та високим рівнем бідності в країні.Про це політик заявив в інтерв'ю виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung.Бідність у ЄС та стримування тарифівГлава угорського кабінету міністрів став на захист чинної економічної політики, яка передбачає тісну співпрацю з Кремлем у паливній сфері. Петер Мадяр наголосив, що уряд зобов'язаний піклуватися насамперед про стабільність на внутрішньому ринку, оскільки значна частина угорського суспільства наразі перебуває у скрутному фінансовому становищі. Він назвав свою країну однією з найбідніших у Євросоюзі, де мільйони людей опинилися на межі виживання."Угорці обрали мене прем’єр-міністром Угорщини. Завдання мого уряду включають забезпечення енергетичної безпеки, безпеки постачання та цін на енергоносії якомога нижчими", — заявив Мадяр.Географічна пасткаКерівник уряду звернув увагу на специфічне географічне розташування держави, яке історично прив'язало інфраструктуру країни до трубопроводів з РФ. За його словами, відсутність прямого доступу до морських торгівельних шляхів суттєво обмежує простір для швидких маневрів. Попри твердження про те, що Будапешт намагається шукати альтернативні джерела постачання, залежність від російського імпорту залишається критичною."Угорщина не має виходу до моря та залежить від російської нафти, і ми не можемо змінити це за одну ніч", — сказав глава уряду.Надії на послаблення санкцій після війниМадяр також поділився власним баченням майбутнього архітектури безпеки та економіки на континенті після завершення бойових дій в Україні. Угорський лідер припустив, що європейським державам доведеться переглянути санкційну політику та частково відновити закупівлі палива у Москви задля збереження позицій європейського бізнесу на світовому ринку."Тому що мова йде про конкурентоспроможність всієї Європи, і ніхто не зацікавлений у підтримці нової економічної та політичної холодної війни у разі майбутнього миру. Для цього, звичайно, війна повинна бути припинена", — заявив угорський прем'єр.Нагадаємо, раніше офіційний Будапешт назвав ключову умову для проведення майбутніх двосторонніх переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром..

У середу, 3 червня, президент України Володимир Зеленський повідомив про кардинальну зміну підходів до дипломатичного врегулювання війни з Росією. Глава держави висловив намір особисто сісти за стіл переговорів з очільником Кремля Володимиром Путіним, щоб не затягувати процес очікування міжнародної допомоги.Про це він заявив під час спільної пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте.Зміна пріоритетів Вашингтона та місце УкраїниЗеленський констатував, що увага ключових світових лідерів, зокрема Сполучених Штатів Америки, наразі змістилася на інші гострі міжнародні протистояння. На думку українського президента, офіційний Вашингтон зараз змушений концентрувати свої основні ресурси та політичний вплив на вирішенні криз у зовсім інших регіонах планети."Я готовий прямо зараз почати прямі перемовини з Путіним, щоб не чекати, поки США закінчать всі конфлікти у світі, а потім черга дійде до нас", — наголосив Зеленський.Загроза затягування війниПрезидент зауважив, що світова геополітика диктує нові складні умови, у яких українське питання тимчасово відійшло на другий план для ключових закордонних партнерів. Президент відкрито визнав, що Близький Схід та інші загрози наразі сильніше турбують американський істеблішмент, ніж події у Східній Європі. Подібне зміщення акцентів змушує діяти рішуче та самостійно."На жаль, ми знаходимося сьогодні не у фокусі. На мій погляд, Іран – це номер один питання для США. А потім іде питання України. На жаль, ми знаходимося в черзі цих воєн", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що контакти між представниками України та Росії тривають і зараз, попри відсутність публічних подій. Відбуваються вони за участі Сполучених Штатів Америки..

У середу, 3 червня, президент Володимир Зеленський провів важливу зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте для обговорення протидії російському ракетному терору. Головними темами діалогу стали посилення протиповітряної оборони, фінансові внески союзників та надання довгострокових гарантій безпеки.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі глави держави.Протидія балістичним загрозам та програма PURLПід час зустрічі лідери зосередилися на пошуку ефективних засобів захисту українського неба від ударів важким озброєнням. Володимир Зеленський наголосив на критичній важливості стабільного фінансування та прискорення оборонних постачань, які здійснюються завдяки спеціальним закордонним програмам підтримки."Балістика — це останній російський аргумент у війні, і треба знайти достатню протидію. Дякую партнерам і Марку Рютте, що програма PURL є і працює. Зараз, у травні, внески були. Будуть внески і в червні. Сьогодні говорили, як можемо прискоритись і збільшити постачання в рамках цієї ключової програми", — заявив глава держави.Гарантії безпеки та виробництво озброєнняОкрему увагу сторони приділили розвитку українського оборонно-промислового комплексу за підтримки іноземних інвесторів. Окрім цього, Володимир Зеленський та Марк Рютте скоординували спільні дії напередодні майбутніх міжнародних дипломатичних заходів високого рівня."Дякую також усім нашим партнерам, які вже з нами у спільних виробництвах та допомагають коштами, щоб зростав рівень виробництва зброї в Україні. Ми обговорили з Генеральним секретарем НАТО ще деякі речі, які можуть дати Україні більше саме довгострокових фінансових гарантій безпеки. Будемо працювати й на саміті "Сімки", і на саміті НАТО в Анкарі", — наголосив президент.Сигнал для Кремля та наближення справедливого мируНаприкінці переговорів український лідер зауважив, що лише комплексна та рішуча відповідь міжнародної спільноти здатна змусити Росію відмовитися від подальших загарбницьких планів і перейти до реальних дипломатичних кроків."Санкції проти Росії, наша далекобійність, фінанси для України, наша політична взаємодія, також рішучість партнерів допомогти Україні саме тоді, коли потрібно, – усе це сигнали Росії, що ця війна для Росії буде безрезультатною. Все це – поштовх Росії до дипломатії, і ми дуже розраховуємо, що за літо та осінь зможемо реально наблизити мир – чесний і достойний мир. Дякую всім, хто допомагає! Дякую, Марку!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше заступник міністра оборони України Мстислав Банік заявив, що українська промисловість здатна виробляти щороку до 20 мільйонів дронів і тисячі ракет для глибоких ударів по ворогу. Головне питання — у фінансуванні..

У середу, 3 червня, президент Володимир Зеленський провів термінову телефонну розмову з очільником норвезького уряду Йонасом Гаром Стере. Сторони скоординували кроки щодо посилення українського неба після чергового масштабного терористичного акту з боку Кремля.Про це глава держави повідомив в Telegram-каналі.Підтримка партнерів на тлі страшної трагедіїПід час розмови лідер Норвегії висловив глибокі співчуття всьому українському народу. Напередодні Росія здійснила черговий жорстокий масований обстріл українських міст, який призвів до великої кількості жертв серед мирного населення."Говорив з прем’єр-міністром Норвегії. Вдячний Йонасу за підтримку та слова співчуття через загибель наших людей напередодні від російської масованої атаки. 23 людини були вбиті російськими ракетами та дронами, ще 151 людина поранена. Важливо, що Україна не наодинці, коли Росія завдає таких терористичних ударів", — зазначив Зеленський.Посилення ППО та захист усієї ЄвропиЗа словами президента, ключовою темою діалогу між політиками стало залучення додаткових спроможностей для відбиття повітряних загроз. Окрім негайної допомоги безпосередньо Україні, лідери зачепили глобальне питання безпеки всього європейського континенту. Йдеться про створення надійної мережі перехоплення сучасного ракетного озброєння."Ми обговорили постачання для ППО: Норвегія готова допомагати. Дякую! Працюємо і щоб в Європі були свої антибалістичні спроможності. Це наше спільне завдання маємо виконати повністю і забезпечити Європі власну достатньо сильну систему для захисту від балістичних загроз", — йдеться у заяві.Зеленський запевнив, що коли Європа буде захищеною від балістики, це додасть упевненості всім європейцям. "Готуємось і до зустрічі найближчим часом — будуть спеціальні формати нашої роботи. Дякую, Норвегіє!" — підсумував український президент.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде заявив, що європейський континент повинен зберігати непохитну позицію та надавати максимальну допомогу Силам оборони України у відбитті збройної агресії Москви. Спроби одночасно поєднувати роль надійного партнера та нейтрального посередника у можливому діалозі з Кремлем є абсолютно неможливими для європейських країн..