Українські Повітряні сили отримають не лише сучасні винищувачі Gripen, а й повний комплекс озброєння до них для знищення ворожих цілей. У Брюсселі підписано важливий документ про партнерство зі Швецією та Великою Британією.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Деталі нового оборонного пакетуЯк зазначили у відомстві, підписаний документ передбачає комплексне забезпечення озброєнням уже законтрактованих літаків. Зокрема, йдеться про передачу боєприпасів, необхідного технічного обладнання та запасних частин для обслуговування авіації.Пріоритетом для української сторони є отримання ракет Meteor, які дозволять ефективно протидіяти ворожій авіації та знищувати носії керованих авіабомб на відстані.Коментар керівництва оборонного відомстваЗа словами міністра оборони України Євгена Хмари, постачання озброєння відбуватиметься чітко за графіком прибуття самих бортів до лав Повітряних Сил."Gripen стануть ще одним елементом, що посилить авіаційні спроможності України. Для нас важливо отримувати разом із літаками весь необхідний комплекс озброєння, щоб якомога швидше почати їх бойове застосування. Ключовий пріоритет — ракети Meteor. З їх допомогою Gripen зможуть знищувати ворожі носії КАБів, захищати прифронтові міста та позиції воїнів. Працюємо з партнерами, щоб озброєння надходило синхронно з самими літаками", — наголосив Хмара.Наприкінці зустрічі українська сторона висловила вдячність урядам Швеції та Великої Британії за непохитну підтримку та допомогу в захисті українського неба.Нагадаємо, Бельгія планує передати Україні 10 винищувачів F-16. Це може відбутися вже до кінця 2026 року. .

Українська делегація на чолі з дипломатичною командою, керівниками розвідки, Службою безпеки та головкомом Збройних сил України під час тристоронніх переговорів в Абу-Дабі досягла низки ключових домовленостей. Готується масштабний обмін військовополоненими, який може відбутися вже найближчими тижнями.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму офіційному каналі в Telegram.Пріоритети переговорів та новий форматЗа словами Зеленського, сьогодні українське керівництво спільно з військовими та розвідкою визначило головні напрями роботи перед наступною зустріччю, яка запланована на цей тиждень у Берліні. У межах переговорів обговорюється розширення формату за участю європейських партнерів та представників Росії."Важливо, що Америка погодила з Москвою розширення тристороннього формату перемовин і включення європейських представників, зокрема E5 — Британії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, а також Єврокомісії, Євроради та НАТО", — наголосив очільник держави.Як заявив глава держави, Україна продовжує координацію на всіх рівнях, щоб європейські партнери відігравали ключову роль у подальшому діалозі.Обмін полоненими та доля цивільних заручниківЗеленський запевнив, що питання гуманітарного характеру та повернення українців додому залишаються пріоритетом. Зокрема, Київ уже передає американській стороні свої детальні пропозиції щодо процедури обміну військовополоненими."Україна готова забезпечити результат уже найближчими тижнями. Строки реалізації цієї домовленості залежать від темпу російської сторони та комунікації американської команди з ними", — зазначив президент.Окрему увагу приділено долі цивільних заручників, яких Росія утримує роками — декого ще з періоду до початку повномасштабного вторгнення.Гуманітарні операції та безпекаПід час наради також заслухали звіт щодо ситуації в Олешках та допомоги евакуйованим громадянам. Україна запропонувала ще 10 нових гуманітарних пунктів на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, які потребують аналогічних заходів. Ці ініціативи обговорюватимуться за посередництва США."Визначили порядок спільної роботи з партнерами за ключовими питаннями, які стосуються закінчення цієї війни, гарантування безпеки України і тривалого миру, спроможностей для відновлення України та подальшого розвитку. Затвердив завдання команді на наступні тижні", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, спецпосланці президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер цього тижня проведуть зустріч із представниками України та Європи. Сторони планують обговорити гарантії безпеки для України та її післявоєнне економічне відновлення..

У вівторок, 17 листопада, міністр оборони України Євгеній Хмара та очільник Міноборони Фінляндії Антті Гяккянен підписали меморандум про спільне оборонне виробництво.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України."Меморандум створює основу для виробництва українських оборонних систем у Фінляндії, передачі технологій та розвитку спільних оборонних рішень", — йдеться у повідомленні.За даними відомства, документ також передбачає поглиблення співпраці між оборонними промисловостями двох країн та створює можливості для спільних досліджень і розробок. Ба більше, під час активних бойових дій більша частина продукції, виробленої в межах такої співпраці, пріоритетно спрямовуватиметься на потреби оборони України."Розвиток спільних виробництв — один із наших пріоритетів. Україна має технології та бойовий досвід, Фінляндія — сильну промислову базу. Об’єднуємо наші переваги, щоб швидше отримувати більше якісного озброєння для українських воїнів і водночас посилювати оборонні спроможності наших країн", — наголосив Хмара.У Міноборони відзначили, що меморандум фінська сторона допомагатиме налагоджувати співпрацю між компаніями та супроводжувати необхідні для спільного виробництва дозвільні процедури. Для координації співпраці сторони планують створити спільну керівну раду, яка визначатиме пріоритети, розглядатиме нові проєкти та сприятиме передачі технологій і запуску спільних виробництв."Під час зустрічі також обговорили подальше посилення української ППО напередодні зими. Євгеній Хмара подякував Фінляндії за передані минулого місяця 20-мм боєприпаси та обговорив із фінським колегою подальше постачання засобів протиповітряної оборони", — додали у Міноборони.Нагадаємо, Німеччина та Норвегія підготували новий пакет військової допомоги Україні, який передбачає закупівлю американських ракет для зенітних ракетних комплексів Patriot. Окрім закупівлі ракет для Patriot, Берлін працює над інтеграцією ракет IRIS-T у зенітні комплекси NASAMS, які Україні передає Норвегія..

У вівторок, 17 листопада, президент Володимир Зеленський зібрав термінову нараду після нічної масованої атаки, під час якої ворог вкотре атакував енергетику та інфраструктуру України.У своєму дописі у Telegram очільник держави зазначив, що на Дніпровщині, Харківщині та в Запорізькій області працюють енергетики, ремонтні бригади, рятувальники ДСНС України та інші служби, які ліквідовують наслідки російського удару по енергомережі."Станом на цей час є значні відключення електрики в цих трьох областях. Була доповідь по заживленню критичної інфраструктури та строках відновлення графіків. Дякую кожному і кожній, хто фактично без перерви працює на відновлення електропостачання", — наголосив гарант.Він відзначив, що цієї ночі було чотири ворожі удари балістики по Південному мосту і три — по Північному. Відтак, очільник держави дав окремі доручення МВС щодо реорганізації транспортних потоків. Зокрема, відомство має розробити чіткі резервні схеми роботи транспорту, маршрутів, додаткових сил на кожен варіант розвитку подій."Була доповідь міністра охорони здоровʼя про організацію роботи екстреної медичної допомоги за будь-яких умов в Києві, Дніпрі, Запоріжжі та інших містах, де Росія прагне зламати транспортне сполучення: мають бути чіткі гарантії безперебійної роботи всіх служб. За підсумками вчорашньої зустрічі з представниками аграрної сфери детально обговорили з МЗС України та міністром аграрної політики конкретні заходи підтримки експорту української агропродукції. Що саме треба зробити, ми вже визначали. Розраховую цього тижня отримати від урядовців відповідь, коли саме заходи підтримки будуть реалізовані. Часу чекати немає", — зазначив Зеленський.Він також додав, що окремо із Головнокомандувачем ЗСУ було розглянуто необхідність додаткових рішень для захисту обʼєктів інфраструктури, енергетики та промисловості у частині областей від російських дронів.Зауважимо, ввечері 16 листопада російські балістичні ракети атакували різні міста України. Зокрема, в Києві пролунали вибухи. Працювала протиповітряна оборона. Водночас на світанку 17 листопада у Києві пролунали сильні вибухи. Місто знову опинилося під атакою балістичних ракет з боку Росії.Нагадаємо, вранці 17 листопада російські окупанти продовжили атакувати Україну. Ворог випустив крилаті ракети. У столиці внаслідок ворожих обстрілів в ніч на 17 листопада було зафіксовано пошкодження інфраструктури та пожежі одразу у чотирьох районах..

Російському диктатору Володимиру Путіну доповіли про ситуацію навколо Кримського мосту після атаки, внаслідок якої було знищено одну з його арок. У Кремлі запевняють, що переправу відновлять.Про це повідомив речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі пропагандистським ЗМІ. За словами Пєскова, про наслідки удару Путіну доповів віцепрем'єр РФ Марат Хуснуллін. Перед цим відбулося засідання урядової комісії, яка розглядала ситуацію навколо переправи."Після засідання урядової комісії Марат Хуснуллін доповів президенту Путіну про стан справ щодо Кримського мосту", — заявив речник Кремля.Він також запевнив, що міст обов'язково відновлять після пошкоджень. Водночас речник Кремля не навів конкретних термінів відновлення переправи."Він буде ще кращим, ніж раніше", — заявив Пєсков.Нагадаємо, Кримський міст, який потрапив під обстріл вночі 17 листопада, зазнав значних руйнувань. Так, внаслідок нічних ударів арка автомобільної частини мосту впала у воду. Крім того, така ж доля спіткала й частину автомобільного прольоту мосту.Президент Володимир Зеленський підтвердив удар Сил оборони по Кримському мосту. Він зазначив, що цей удар є відповіддю на удари РФ по українській інфраструктурі. Очільник держави відзначив, що удари по Кримському мосту відбулися у межах вже сьомого етапу спецоперації, яка реалізовувалась кілька тижнів й була розроблена та координувалась Службою безпеки спільно з Генеральним штабом ЗСУ..

Близько 58% жителів Німеччини хочуть провести дострокові федеральні вибори, не чекаючи завершення повноважень чинного уряду. Водночас, за результатами іншого опитування, найбільшу підтримку серед політичних сил країни має ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" ("АдН").Згідно з дослідженням інституту Insa для видання Bild, лише 26% учасників опитування вважають, що чинна коаліція Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС) і Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) має залишатися при владі до початку 2029 року, коли завершиться термін її повноважень.Серед прихильників керівного блоку ХДС/ХСС 60% підтримують продовження роботи уряду до 2029-го. Серед виборців СДПН такої думки дотримуються 50%.Найбільше прихильників дострокового голосування зафіксували серед виборців Союзу за соціальну справедливість і розумну економіку (BSW), який раніше мав назву "Альянс Сари Вагенкнехт". За нові вибори виступають 95% його прихильників. Серед виборців "Альтернативи для Німеччини" цей показник становить 85%.Також дострокове голосування підтримують 75% прихильників Лівої партії та 64% виборців Вільної демократичної партії. Серед прихильників "Зелених" за проведення виборів до 2029 року висловилися 47%."АдН" очолює рейтинг політичних партій НімеччиниІнше дослідження, проведене компанією YouGov, засвідчило, що найбільшу підтримку серед німецьких партій має "Альтернатива для Німеччини" — 29%.ХДС/ХСС підтримують 19% опитаних, СДПН та "Зелені" мають по 15%. Ще 10% респондентів віддали перевагу Лівій партії, 5% — Вільній демократичній партії. На інші політичні сили припадає 7% підтримки.Опитування YouGov, результати якого оприлюднили 17 листопада, проводили онлайн із 13 до 16 листопада. У ньому взяли участь 1790 осіб. Заявлена похибка становить трохи менше одного-двох відсоткових пунктів.Додамо, Франція домагається від Німеччини чітких пояснень щодо того, за яких обставин Берлін планує застосовувати далекобійні ракети проти російських цілей у разі війни. Париж прагне переконатися, що такі удари не призведуть до ядерної ескалації з боку москви..

Цього четверга, 19 листопада, відбудеться саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), у рамках якого очікується зустріч Трампа, Путіна та Сі Цзіньпіна. Цю подію називають ледь не "Ялтою-2". Чи відбудеться там новий поділ світу?Що передувало тристоронній зустрічі в КитаїАТЕС об’єднує 21 країну, 12 з яких представляють Азію, 5 — Північну і Південну Америку, 3 — Океанію, Росія формально представляє Європу. Саміти відбуваються щорічно, у 2025-му учасники збиралися у південнокорейському місті Кьонджу і Путін туди не приїжджав. Як і в 2024-му до столиці Перу Ліми, у 2023-му до американського Сан-Франциско, 2022-го до столиці Таїланду Бангкоку. Востаннє російський диктатор особисто відвідував саміт АТЕС аж у 2017 році у В’єтнамі. До 2022 року причини були не політичні, — кілька самітів не відбулися, а потім включився фактор коронавірусу. А от після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Путіна ніде не чекали. Тобто, Китай уперше за багато років забезпечив йому цей дипломатичний майданчик.Сумарно на країни-учасниці АТЕС припадає близько 60% світового ВВП та майже половина глобальної торгівлі, але ця організація не є політичною, її членів не єднають спільні цінності, а виключно — економічні інтереси. Китай має значний вплив в АТЕС і чудово на минулих самітах обходився без персональної присутності Путіна. На домашній саміт Сі Цзіньпін не міг не запросити свого кремлівського друга, але в цьому випадку йдеться про щось більше, аніж звичайна гостинність.19 жовтня американське видання Wall Street Journal повідомило, що під час телефонної розмови з Дональдом Трампом 9 жовтня Путін запропонував тристоронню зустріч на зібранні АТЕС з метою домогтися припинення війни в Україні на вигідних для себе умовах. Тоді ж буцімто глава Білого дому і правитель Росії домовилися про постачання російського дизелю до США. Журналісти посилалися на власні джерела, достовірність яких підтвердила дизельна угода Штатів із РФ. Як відомо, до Америки танкери з дизелем так і не допливли, а на проміжних виборах до Конгресу республіканці зазнали нищівної поразки від демократів, однією із ключових причин цього стала ця обурлива угода.У день згаданої публікації Трамп підтвердив наміри зустрітися на саміті АТЕС із Сі і Путіним, однак озвучив іншу тему розмови — війна з Іраном та питання ядерної зброї. Коли ж журналісти прямо спитали в нього, чи збирається він у Китаї обговорювати припинення війни в Україні без присутності української сторони, Трамп відповів, що готовий докласти всіх зусиль незалежно від того, "буде там хтось, чи ні". Ця фраза породила припущення про плани США, Китаю та Росії "розписати" на трьох новий світопорядок. Британська The Guardian того ж дня вийшла з редакційною статтею "Майбутнє України — не предмет для торгів Трампа і Путіна", в якій містився заклик до Європи готуватися до нового виклику."Домовленості між впливовими правителями не гарантують тривалого врегулювання. Майбутнє України не може залежати від угод, укладених лише задля того, щоб потішити его можновладців", — підсумовувалося у статті.У свою чергу китайці, організатори саміту АТЕС, спростовували тристоронню зустріч, підтвердили її тільки 19 листопада, себто, тематику переговорів утрясали цілий місяць. Згодом інформацію про тристоронній формат офіційно підтвердили у Вашингтоні. Близьке до республіканців видання New York Post назвало три теми переговорів: війна в Ірані, Північна Корея та угода про контроль над ядерною зброєю. Деталі угоди — невідомі. Видання не згадує про обговорення у Шеньчжені війни в Україні.Зустріч без чіткого порядку денногоВже відомий графік зустрічей: 18 листопада Сі поспілкується з Путіним, а 19-го окремо з Трампом. Після цього трійка збереться разом. Чому не одразу? Відповідь очевидна — порядок денний досі не узгоджений. Навіть більше — формат переговорів не остаточний. За повідомленням Anadolu Agency, Путін буцімто хоче окремо поспілкуватися з Трампом. Зрештою, формат визначатиме Сі Цзіньпін як господар цього заходу.Така невизначеність підштовхнула відразу кілька важливих процесів. Перший: Україна чітко заявила про неприпустимість сценарію "нової Ялти". За словами президента Володимира Зеленського, цього прагне Росія, але не Китай. Тієї ж позиції дотримується й видання Financial Times. Там слушно зауважують, що Сі Цзіньпіну важливо обговорити з американським президентом складнощі у відносинах двох держав, зокрема, продовження торгівельного перемир’я, яке діє до 10 січня наступного року. Також традиційно лідер КНР підніме питання Тайваню. Війна в Україні для нього навіть не вторинна тема, він прагне взагалі її уникнути. США — не проти, звідси і відсутність згадок про Україну.Другий процес — пробудження Європи. Тривалі розмови про узгодження переговорників нарешті завершилися визначенням оптимальним форматом представництва: Е5 (Великобританія, Німеччина, Італія, Франція, Польща) + Євросоюз, а також ухваленням на саміті Європейської політичної спільноти у Дубліні ініційованої Францією Декларації про основоположні принципи європейської безпеки. У ній чітко підтверджується, що Європа неухильно підтримуватиме Україну, оскільки її безпека є невіддільною частиною євроатлантичної безпеки. Цей документ став чітким сигналом Вашингтону, що Європа не допустить домовленостей за її спиною і буде за столом переговорів.У Москві на прагнення європейців відреагували хамством. Відповідь Кремлю глави МЗС Польщі Радослава Сікорського колись стане хрестоматійною:"Їх більше турбує захоплення чужого міста, про яке вони раніше навіть не чули, аніж 11 мільйонів росіян, у чиїх домівках немає туалету".Він також прокоментував майбутню зустріч на саміті АТЕС: приписувати Росії роль глобального гравця неправильно, переговорний трикутник має бути зовсім іншим — Європа, США та Китай.Рішення, ухвалені в Дубліні, стали історичними. Сі, якому вкрай важливо відновити довіру з Європою як величезним ринком для китайських товарів, цей сигнал, вочевидь, почув, та чи почув його Трамп? Останні його заяви посилюють сумніви."Я думаю, Путін відступає. Він міг би бути значно жорсткішим. Але він відступає. Чесно кажучи, він би хотів бачити кінець цьому", — сказав глава Білого дому.За його словами, під час тристоронньої зустрічі обговорюватимуть денуклеаризацію, Іран та його "улюблену" тему — Україну. Отже, про нас та Європу говоритимуть за нашими спинами.Британське видання The Telegraph, посилаючись на оцінки дипломатів, застерігає: після тристоронніх перемовин Трамп може посилити тиск на Київ, аби там погодилися на умови Москви, натомість Вашингтону отримає мирну угоду з Іраном та забезпечить вільне судноплавство через Ормузьку протоку. У підсумку ці троє отримають "перемоги" — Трамп над Іраном, Росія над Україною, а Сі Цзиньпін зміцнить свій авторитет посередника при вирішенні міжнародних конфліктів. Такий сценарій буде очевидною і ганебною поразкою американського президента, яка наблизить його до імпічменту, але до втрати Америкою свої ваги при нинішній адміністрації вже всі звикли.Втім імовірність такого перебігу подій — невисока. По-перше, зустріч відбудеться не окремо, а на полях саміту АТЕС. У такому форматі масштабні угоди не укладаються. Трійка може узгодити подальші контакти, та й то на рівні дипломатів, не більше того.По-друге, кожен із тріо має власну тактику. Сі хоче показати себе глобальним арбітром — Путін і Трамп почали війни, а він їх садить за стіл переговорів. При цьому домовленості не мають значення, для китайського вождя значення має сам процес. Путін має радіти виходу з ізоляції, кремлівська пропаганда буде ще довго трубити про цю зустріч. Що ж до Трампа, то його радники не просто так заявили тему ядерної безпеки як ключову на переговорах, — у лютому завершилася дія останнього договору між США та РФ про контроль над стратегічним ядерним озброєнням, Вашингтон хоче залучити китайців до цієї теми. Якщо вони погодяться на консультації, Трамп назве це особистою заслугою..

Американська розвідка виявила плани Ірану щодо можливих атак на високопосадовців адміністрації Дональда Трампа із застосуванням "брудної бомби" або хімічної зброї. Водночас у США сумніваються, чи має Тегеран ресурси для реалізації такого задуму.За даними джерел CNN, іранські плани поки свідчать про підготовку можливих сценаріїв, а не про неминучість атаки. Водночас розвідка виявила конкретні цілі та місця ймовірних ударів, через що американські посадовці вже обговорюють заходи безпеки.У Білому домі заявили, що стежать за потенційними загрозами, однак наразі не бачать достовірної небезпеки для національної безпеки США.За інформацією видання, розвідка перехопила розмови, у яких стверджувалося, що Іран міг заздалегідь приховати на території США матеріали для виготовлення бомб. Надійність цих даних залишається предметом дискусій. Водночас американські чиновники вважають можливим, що радіоактивні або хімічні речовини вже перебувають у країні."Чи мають вони насправді персонал, готовий до виконання таких операцій, — це питання, що викликає суперечки", — зазначило одне з джерел CNN.Окреме занепокоєння викликає ймовірність застосування хімічної зброї проти американських військових на Близькому Сході. За даними джерел, США готують додаткові заходи захисту для військових, дипломатів і розвідувального персоналу в регіоні.У Тегерані відкинули звинувачення щодо можливого застосування хімічної зброї, назвавши їх неправдивими. Водночас напруженість між країнами зберігається на тлі безрезультатних переговорів щодо припинення конфлікту та розблокування Ормузької протоки.Додамо, ще на початку місяця Дональд Трамп натякнув на наявність у Вашингтона готових планів щодо завдання точкових ударів по стратегічних об'єктах Ірану. Американський лідер переконаний, що військовим США знадобиться лише десять хвилин для успішної реалізації цієї операції..

Спецпосланці президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер цього тижня проведуть зустріч із представниками України та Європи. Сторони планують обговорити гарантії безпеки для України та її післявоєнне економічне відновлення.Про це повідомляє Axios із посиланням на представника уряду США. Попередньо, зустріч запланована на четвер, 19 листопада, у Берліні.Вона відбудеться через тиждень після того, як Віткофф і Кушнер закликали Росію запропонувати власну систему післявоєнної безпеки для Європи. Американські представники розглядають цю ініціативу як один із можливих шляхів завершення війни."Того ж дня Трамп зустрінеться в Китаї з президентом Росії Володимиром Путіним та головою Китаю Сі Цзіньпіном. У понеділок Трамп заявив, що очікує обговорення війни в Україні", — відзначили у виданні.За словами джерела видання, головна мета переговорів у Берліні — напрацювати гарантії, які унеможливлять нові російські атаки на Україну, а також визначити підходи до відновлення української економіки. Представник американського уряду зазначив, що посланці Трампа постійно контактують з українськими та європейськими посадовцями, водночас продовжуючи переговори з Росією.У Вашингтоні розглядають зустріч у Берліні та майбутній візит Трампа до Китаю як частини скоординованих дипломатичних зусиль. За інформацією Axios, про переговори щодо України також поінформували державного секретаря США Марко Рубіо, міністра фінансів Скотта Бессента та керівника апарату Білого дому Стівена Міллера, які супроводжують Трампа в поїздці до Китаю.Нагадаємо, раніше Міністерство закордонних справ Китаю підтвердило зустріч китайського лідера Сі Цзіньпіна, президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна. Перемовини заплановані на четвер, 19 листопада..

Розпочалася підготовка до наступного раунду мирних переговорів між Росією та Україною за участю Сполучених Штатів Америки та Європи. Зараз узгоджується порядок денних найближчої багатосторонньої зустрічі.Про це повідомив спеціальний представник президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він висловив упевненість, що НАТО залишатиметься критично важливим стовпом європейської безпеки."Наша мета — спиратися на нинішні європейські інституції й угоди, зміцнюючи зобов'язання щодо безпеки, комунікацію, прозорість і механізми деескалації, щоби досягнутий нами мир міг тривати", — заявив Кушнер.Результатом своєї діяльності разом зі Стівом Віткоффом він назвав Україну як суверенну та безпечну країну, яка сама визначає своє майбутнє.На його думку, прогресу для України у мирних переговорах досягнуто завдяки трьом основним пунктам:Міцним і надійним гарантіям безпеки для захисту України від майбутньої агресії.Шляху до членства в ЄС, що закріплює довгострокове майбутнє України в Європі.Комплексному післявоєнному плану процвітання, розробленому разом з європейськими партнерами, Світовим банком та іншими, для підтримки фінансової стабільності, реконструкції, інвестицій та довгострокового економічного зростання України."Разом ці елементи можуть дати Україні силу, безпеку, свободу та впевненість для переговорів з Росією щодо складних питань, що залишилися, та побудови кращого майбутнього для свого народу", — зауважив спецпредставник Дональда Трампа.Кушнер запевнив, що будь-яка остаточна мирна угода має бути узгоджена як Росією, так і Україною, хоча важливі виклики залишаються."Але ми досягаємо прогресу в тісній координації з Росією, Україною та Європою в напрямку справедливого результату, який може покласти край цій війні, зміцнити європейську безпеку та створити основу для міцного миру", — наголосив американець.Нагадаємо, що раніше Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським і російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити винятково лідери держав..

У понеділок, 16 листопада, президент України заслухав доповідь Головного управління розвідки про російські ракетні плани. Обсяги виробництва балістики та крилатих ракет, які вони планують, — не для миру.Про це заявив Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Також Росія, на жаль, отримує більше балістики від Північної Кореї: ідеться про десятки ракет на місяць. Це вкрай небезпечно, і не тільки для України", — зазначив він.За його словами, завдяки застосуванню їхньої балістики в цій війні Північна Корея робить свою зброю ефективнішою. Для всього регіону поруч із Кореєю це додаткові виклики."І для нас у Європі це теж виклик: якщо Росія має такого союзника, який передає балістику, то потрібен чіткий паритет і для України, щоби ми могли на рівних відповідати на російську загрозу", — вважає український президент.Він додав, що Європа має ракети, які завдають справді ефективних ударів. Зокрема, Німеччина, Франція, Британія, Італія. Протидія російському глобальному бандитизму за підтримки їхнього союзника в Пхеньяні має спиратись на більше відповідне постачання для України."Дзеркальні відповіді — це абсолютно справедливо. Треба повернутися й до розмови про знищення пускових балістики з Росії. Технології для цього є в західних партнерів, і, щоби швидше схилити Росію до миру, щоби надійніше гарантувати безпеку, мають бути такі технології у нас, в Україні", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні президент України також поінформував, що відбулася ще одна розмова переговорних груп — української, американської та європейської. Вони провели консультації на рівні команд..

Україна повинна розробити окрему систему для голосування нардепів, яка працюватиме незалежно від місця їхнього перебування. Це необхідно, щоби Верховна Рада могла працювати навіть у разі руйнування будівлі.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час брифінгу в Брюсселі з президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою."Постійні атаки на Київ впливають і на роботу українського парламенту. Але, попри це, ми ухвалюємо необхідні законодавчі акти, які наближають нас до ЄС. Зокрема, тільки за минулий тиждень ухвалили 12 актів, які спрямовані на підтримку нашого шляху до ЄС, на виконання наших зобов'язань по Ukraine Facility й інших питань. І ми й надалі будемо рухатися цим шляхом", — зазначив він.За його словами, в укриттях уже створено всі необхідні умови, щоби народні депутати могли спускатися туди під час повітряних тривог і продовжувати роботу."Окремо я говорив з Робертою та з іншими нашими колегами-спікерами, що нам все одно треба думати про окрему систему для голосування, яка працюватиме незалежно від місця, де перебувають народні депутати. Тому що ніхто не виключає той факт, що колись Росія може зруйнувати й будівлю парламенту. І ми тоді станемо перед тим питанням, коли нам знадобиться система, яка забезпечить голосування депутатів", — зауважив очільник парламенту.Стефанчук наголосив, що варто готуватися до будь-яких сценаріїв. Окрім того, він акцентував на серйозній проблемі, яка загострилася через використання штучного інтелекту — масове подання депутатами згенерованих поправок."До проєкту державного бюджету подали 5 200 поправок. У нас є народні депутати, які тільки за цей рік подали майже 42 000 поправок. І це також новий виклик, який сповільнює роботу парламенту", — констатував Стефанчук.На його думку, підходити до цього питання потрібно комплексно. По-перше, всі народні депутати мають усвідомити свою відповідальність: рішення щодо євроінтеграції, фінансової допомоги Україні та підтримки ЗСУ мають бути поза межами будь-якого філібастеру."Ми повинні забезпечити нормальні безпекові умови для роботи українських депутатів, в тому числі шляхом у разі необхідності переходу голосування у відповідне приміщення, яке розташоване за тією ж адресою, де й Верховна Рада, для того, щоби ми могли під час тривог продовжувати працювати та голосувати, в тому числі для виконання тих законів, які треба для нашого наближення до ЄС", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що вчора під час перемовин із прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком єврокомісарка Марта Кос обговорила список реформ, необхідних для виконання бенчмарків (проміжних критеріїв) на вступ до ЄС..

Європа залишається небажаною для Росії на мирних перемовинах щодо завершення війни в Україні. Тому Кремль не дає згоди на участь європейських представників у наступних зустрічах.Про це заявив помічник кремлівського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков, якого цитують журналісти агенції Reuters.Він наголосив, що Російська Федерація ще не погодилася на участь представників Європи у наступному раунді мирних переговорів щодо України.Аналітики агенції зауважили, що це суперечить коментарям спецпредставників президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера після переговорів у Москві. Тоді вони заявили, що європейці стануть учасниками чергових перемовин.Водночас помічник Володимира Путіна заявив журналістам, що нічого ще не погоджено. При цьому він відмовився коментувати заяви представників США,"Обговорюється лише проведення наступного раунду перемовин у тристоронньому форматі. Домовилися про їхнє продовження. Дату ще не узгоджено, як і розширення формату. Деякі люди про це кажуть — але з нами це не узгоджено", — зазначив він.Ушаков додав: для того, щоби Європа брала участь у перемовинах, можливо, знадобиться ще один раунд, або навіть більше одного раунду тристоронніх переговорів."Ми повинні отримати чіткий сигнал від європейців про те, чого вони хочуть і який конструктивний, суттєвий внесок вони можуть зробити для успішного врегулювання в Україні", — наголосив помічник Путіна.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський інформував, що відбулася ще одна розмова переговорних груп — української, американської та європейської. Вони провели консультації на рівні команд..

У понеділок, 16 листопада, президент України Володимир Зеленський підписав указ про нагородження орденом Свободи посмертно почесного президента Національного університету "Києво-Могилянська академія" В’ячеслава Брюховецького.Про це повідомили в Офісі президента України."Ця відзнака — за значні особисті заслуги в розвитку української освіти та науки, відродження Національного університету "Києво-Могилянська академія", активну та сміливу громадську діяльність і виховання ціннісної патріотичної молоді", — йдеться в повідомленні.У президентському офісі зазначили, що В’ячеслав Брюховецький зробив внесок у відновлення незалежності України, був одним з ініціаторів Народного Руху України. 1991 року ініціював відродження Києво-Могилянської академії."На той час у корпусах колишньої академії було Вище військово-морське політичне училище, і перший кабінет В’ячеслав Брюховецький виграв у шахи в керівника училища контрадмірала Олександра Коровіна. Саме в тому кабінеті й розпочалася робота над відродженням Києво-Могилянської академії", — зауважили в Офісі президента.За керівництва Вʼячеслава Брюховецького університет запровадив незалежне вступне тестування, бакалаврську й магістерську підготовку, вільний вибір дисциплін і міждисциплінарне навчання.В’ячеслав Брюховецький також сприяв відродженню Острозької академії та створенню Миколаївської філії НаУКМА, яка згодом масштабувалася в Чорноморський національний університет імені Петра Могили.Крім того, В’ячеслав Брюховецький повертав до наукового обігу українську інтелектуальну спадщину. Як учасник групи "Першого грудня" долучився до утвердження принципів Української хартії вільної людини. 2007 року його нагородили званням Герой України.Нагадаємо, що 13 листопада стало відомо про смерть В'ячеслава Брюховецького — літературознавця, педагога та одного із засновників Народного Руху України..

У понеділок, 16 листопада, відбулася ще одна розмова переговорних груп — української, американської та європейської. Вони провели консультації на рівні команд.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Активно тривають дипломатичні процеси. Сподіваємось, що це буде недаремно", — акцентував він.За його словами, українська команда працює максимально конструктивно. Необхідне гідне завершення війни та гарантована безпека Україні."Активно взаємодіє й американська команда: Стів Віткофф і Джаред Кушнер взяли участь сьогодні в розмові онлайн", — додав український президент.Він розповів, що Європу представляли вперше в цій розмові у повному складі саме ті, хто представлятиме на перемовинах із росіянами. Це Франція, Німеччина, Британія, Італія, Польща, представники ЄС, тобто Єврокомісії та Євроради, і представник НАТО."Розмова була непроста, але результат є: в Берліні в межах "Коаліції охочих" зустрінемося та напрацюємо конкретні спільні кроки в перемовному процесі", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше видання Bloomberg інформувало, що європейська делегація на переговорах щодо України складатиметься з представників ЄС, Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії. Для початку планується рівень радників із питань національної безпеки."Європейські лідери ухвалили таке рішення після самітів, що відбулися в четвер і п’ятницю в Дубліні, де головною темою порядку денного була підтримка України", — зазначили журналісти.Нагадаємо, декілька днів тому аналітики американського інституту вивчення війни розповідали, що США й Україна наполягають на залученні європейських посадовців до майбутніх мирних переговорів. Водночас Москва готова допустити представників Європи лише до обговорення нової архітектури безпеки, повністю ігноруючи питання врегулювання війни в Україні..
