Політика

Уряд спрямував 518,3 мільйонів гривень із резервного фонду на посилення резервних інформаційних систем державних органів. Рішення має допомогти державі швидше відновлювати роботу цифрових систем і сервісів у разі російських обстрілів або кібератак.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький."Маємо бути готовими до різних сценаріїв, зокрема найгірших", — зазначив посадовець.За його словами, кошти використають для створення територіально відокремлених резервних середовищ і майданчиків, а також розвитку хмарної інфраструктури.Також передбачено закупівлю серверного обладнання, програмного забезпечення та систем резервного копіювання і відновлення."Це дозволить швидше відновлювати роботу державних систем і сервісів у разі пошкоджень внаслідок обстрілів чи кіберата", — пояснив Корецький.За словами президента України Володимира Зеленського, Росія планує вивести війну за межі України. Розвідки різних країн отримали інформацію про це. До того ж Москва свідомо б’є по українських дата-центрах та інфраструктурі зв'язку, аби позбавити громадян доступу до Інтернету.Нагадаємо, Європейський парламент рекомендував пришвидшити надання підтримки Україні для зміцнення її наступальних кіберможливостей. Така рекомендація потрапила до звіту за підсумками пленарної сесії у вівторок, 15 вересня.Читайте також: Чи залишиться Україна без Інтернету через удари по дата-центрах: відповідь експерта.

У Торонто у вівторок, 29 вересня, розпочалася Друга міжнародна конференція високого рівня "Шляхи до миру", присвячена поверненню українських дітей, цивільних та військовополонених.Про це повідомило Міністерство закордонних справ України.Конференцію спільно організували Україна, Канада та Норвегія. Під час відкриття виступили міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд і державний секретар МЗС Норвегії Ейвінд Вад Петерссон. Канада визначила три основні напрями роботи конференції: повернення українських дітей, цивільних і військовополонених, посилення захисту людей, які перебувають під російським контролем, а також їхню реабілітацію та реінтеграцію.Україна назвала кількість депортованих дітейМіністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін повідомив, що Україна підтвердила понад 20 тисяч випадків незаконної депортації та примусового переміщення дітей. Станом на зараз додому вдалося повернути 2644 дитини.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у відеозверненні наголосив, що російська агресія супроводжується не лише руйнуванням цивільної інфраструктури, а й катуваннями та жорстоким поводженням із українцями в полоні."77 кілограмів. Саме стільки втратив один український військовополонений лише за п’ять місяців російського полону. 11 катівень. Саме стільки Росія встигла створити в Херсоні та навколо нього менш ніж за дев’ять місяців окупації", — зазначив міністр.За його словами, Україна працює в ООН над резолюцією Генеральної Асамблеї щодо катувань українців у російському полоні. Сибіга також закликав міжнародних партнерів посилити тиск на росію задля повернення дітей, цивільних та військовополонених.Понад 300 місць утримання військовополоненихЗа даними української сторони, відомо про понад 300 місць, де утримують українських військовополонених і до яких Міжнародний комітет Червоного Хреста не має доступу. В Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини зазначають, що понад 95% українських військовополонених, яких опитали після звільнення, повідомили про катування або жорстоке поводження в російському полоні.У перший день конференції своїми історіями також поділилися українці, які пережили окупацію та полон. Серед них — офіцер морської піхоти України, захисник Маріуполя Юліан Пилипей.Додамо, за словами керівника Офісу президента Кирила Буданова, Україна та Росія можуть провести новий масштабний обмін військовополоненими вже найближчими днями. Українська сторона розраховує на оперативне виконання досягнутих домовленостей та повернення українських захисників додому..

Міністр оборони Євгеній Хмара переніс всі закордонні візити. Головна причина — ситуацію в Україні.Про це повідомив "Укрінформ" з посиланням власні джерела у Міністерстві оборони. Зазначається, що Хмара мав цього тижня відвідати Німеччину та Норвегію.Однак через ситуацію в Україні та збільшення російських атак, візити були скасовані. Коли вони відбудуться, поки невідомо."Це потребує оперативної уваги і прискорення всіх процесів з протидії. Розмови з партнерами будуть проведені в інших форматах, і ми дякуємо за підтримку, — готуються нові пакети та рішення для України", — повідомив співрозмовник "Укрінформу".Зауважимо, раніше Хмара виступив на засіданні Ради ЄС із закордонних справ на рівні міністрів оборони країн-членів Євросоюзу й закликав партнерів перенести на 2026 рік фінансування, заплановане на 2027-й, використати залишок коштів програми SAFE для закупівель для України та надати додаткове фінансування в межах двосторонньої допомоги.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що вже дві українські компанії успішно провели бойові випробування нових дронів-перехоплювачів. Під час випробувань вдалося знищити російський реактивний "Шахед"..

Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий запустив процедуру кадрового перегляду офіцерів у Генеральному штабі ЗСУ. На посадах планується залишити тих, хто має бойовий досвід і спроможний управляти військами.Про це повідомила "Українська правда" з посиланням на коментар одного з офіцерів Генштабу."28 вересня головком особисто зібрав керівників усіх структурних підрозділів ГШ і досить чітко пояснив, чого від них очікує. Основний посил такий: якщо від військ вимагаємо змінюватися, то починати треба із себе. Один із перших кроків — кадровий перегляд", — заявило джерело.За словами військовослужбовця, до 2 жовтня керівники мають подати інформацію щодо офіцерів і генералів Генштабу, які з 2022 року не мали практичного досвіду виконання бойових завдань."Бойовий досвід, звісно, не є єдиним критерієм професійності, але стратегічний штаб під час війни не може втрачати зв'язок із тим, що реально відбувається у військах. Генштаб має бути сервісом для військ і давати їм рішення, які допомагають воювати ефективніше", — відзначив офіцер.Водночас посадовець відзначив, що це не означає, що всіх офіцерів без бойового досвіду автоматично звільнять. Проте частину з них планують направити у війська. На їхні місця відберуть офіцерів, які вже мають бойовий досвід."Також до 2 жовтня офіцери, які мають право на звільнення та пенсію, мають визначитися із своїм майбутнім. За словами співрозмовника УП, таке рішення нового головкома уже викликало певний спротив. Дехто намагається через різні канали уникнути переміщення або вирішити своє питання через начальника Генштабу", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 5 вересня головнокомандувач Збройних сил України генерал-майор Михайло Драпатий відрекомендував особовому складу нового командувача Сухопутних військ — бригадного генерала Святослава Заїця, призначеного указом президента України..

Президент України Володимир Зеленський вивів колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка зі складу Ради національної безпеки і оборони України. Відповідний указ глава держави підписав 28 вересня.Про це йдеться в указі президента №970/2026. Кравченко входив до складу РНБО як генеральний прокурор. Нового члена замість Кравченка указом наразі не призначили.Що передувало звільненню КравченкаРуслана Кравченка відсторонили від посади генерального прокурора 14 вересня, а 15 вересня президент підписав указ про його звільнення.Зазначимо, що рішення ухвалили на тлі конфлікту навколо антикорупційних органів. Зокрема, Кравченко заявляв про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу, однак той повідомив, що такого документа не отримував.Після звільнення з посади генпрокурора Кравченко залишався прокурором Офісу генерального прокурора. 21 вересня він подав заяву про звільнення з органів прокуратури.Окремо увагу привернула поїздка Кравченка за кордон. Він пояснював, що вирушив за кордон для інформування міжнародних партнерів про ситуацію в українській антикорупційній системі. Згодом у медіа з'явилася інформація про те, що він оформив відрядження до Парижа.Додамо, в липні 2023 року власницею таунхауса площею понад 140 квадратних метрів в елітному котеджному містечку Damac Lagoons стала українка Аліна Шкробанець. На той час — теща, тобто матір дружини Руслана Кравченка..

Останнім часом із Москви звучать особливо нахабні заяви, які свідчать про те, що там окрилилися через слабкість наших партнерів і прагнуть переламати ситуацію у війні проти України на свою користь. Чи можна зарадити цим намірам Путіна?Як Трамп підігрів апетити ПутінаTrueUA, аналізуючи зустріч Дональда Трампа з китайським вождем Сі Цзіньпіном у Вашингтоні, зауважував на найгіршому сценарії: американський президент запропонує тристоронню зустріч США — Китай — Росія. Мало хто зі світових лідерів зробив так багато для виведення Путіна з міжнародної ізоляції, як Трамп. Чого тільки варта зустріч на Алясці у серпні торік. Та й запрошення кремлівського диктатора на саміт G20, який у грудні прийматимуть Сполучені Штати, стало подарунком Путіну.Трамп називає тристоронню зустріч переговорами про контроль над озброєнням, тобто має обговорюватися широке коло питань, а не тільки варіант припинення війни в Україні, проте варто розуміти, що у Москві такого роду переговори сприйматимуть як готовність президента США до "нової Ялти" — блакитної мрії Путіна про участь у переділі світу на рівних із Вашингтоном і Пекіном. А якщо після зустрічі російський правитель погодиться прибути на саміт G20, трансатлантична коаліція між США та Європою зазнає тектонічного розлому. Ще одна мрія Путіна. Правда, є нюанси.Перший: в очікуванні, що Трамп і Сі посадять Путіна за один стіл із собою, Кремль вустами глави МЗС Сергій Лаврова вирішив підняти ставки ультиматумом американцям: негайно звільнити з в’язниці венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро та його дружину, припинити ліквідацію іранських високопоставлених осіб, сприяти діалогу між Іраном та арабськими країнами для розблокування Ормузької протоки. Малоймовірно, що ультимативний тон сподобався Трампу та його оточенню. Тому тристоронньої зустрічі може і не бути, після заяви Лаврова вона може видатися як слабкість глави Білого дому.Другий нюанс: саміт у Шеньчжені та наступний у Маямі відбудуться після проміжних виборів до Конгресу. Судячи з рейтингів президента Америки, у його опонентів-демократів суттєво зростають шанси на перемогу на виборах до обох палат Конгресу. Але навіть якщо вони візьмуть одну з палат, ініціатива імпічменту все одно неминуча. Після цього Трамп стане "кульгавою качкою" і йому буде не до геополітичних ігор. Кожна зустріч із Путіним тільки збільшуватиме його шанси не всидіти в кріслі.Внутрішні розбірки у США не зовсім хороший перебіг подій для нас, разом із тим навіть сліпому видно, що переговори з Росією за посередництва нинішньої американської адміністрації нічого не дають, окрім психологічних гойдалок, що кожні переговори між Володимиром Зеленським і Трампом нічим суттєвим не завершуються. Як от останні: американський президент переказав свою версію, буцімто український президент погодився стишити удари по російських НПЗ. А от Зеленський казав інше:"Не звучало жодних прохань в односторонньому порядку, щоб Україна зупинила удари. Ми навпаки говоримо про енергетичне перемир’я, чи ми можемо зараз змусити Путіна закінчити цю війну".Висновок простий: Сполучені Штати за цієї адміністрації не будуть нашими друзями. Можливо, хоч під тиском імпічменту щось зміниться.Європейська єдність дає тріщини?На руку Кремля грає не лише непослідовність Вашингтона, а й "втома" Європи. TrueUA розповідав, як Євросоюз провалив тест на солідарність, скасувавши санкції проти путінських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, але це тільки невеликий епізод. Оскільки американці відмовили Україні у ракетах для ППО, допомагатиме Європа, але поки охочих поділитися перехоплювачами немає.Буквально кілька днів тому головна дипломатка ЄС естонка Кая Каллас повідомляла: держави-члени Європейського Союзу узгодили умови використання 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру (EPF) для підтримки України. З цієї суми 900 мільйонів євро передбачено на фінансування Місії ЄС з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine), ще мільярд євро спрямують на нові спільні закупівлі оборонного обладнання. Але цій новині українці раділи недовго, бо вчора та ж Каллас принесла погану звістку: міністри оборони країн-членів Європейського Союзу не взяли на себе нових зобов'язань щодо надання Україні додаткових партій ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot."Києву ракети до Patriot потрібні зараз. Один із варіантів: держави-члени ЄС та партнери постачають ракети Києву зі своїх запасів в обмін на подальше поповнення, що фінансуватиметься з кредиту на підтримку України", — пояснила Каллас.Але, як бачимо, охочих віддати свої ракети Україні немає. Принаймні, станом на тепер. Можна називати цих людей циніками, ображатися на них, і це правильно, однак лідери країн Євросоюзу дивляться у бік США, а саме там виготовляють ракети цього типу, і розуміють, що Трамп і їм нічого не продасть. У них є внутрішній виборець, наляканий можливим протистоянням із Росією, є ультраправі проросійські політичні сили, які нагнітають істерію, щобільше, останнім часом тріумфують на всіх виборах, тому віддати перехоплювачі Україні означає наразитися на критику опонентів і з великою долею ймовірності втратити владу на найближчих виборах.У Кремлі страхи європейців навмисно підігрівають, як-от Путін, коли заявив про захист російськомовних у країнах Балтії. Чуємо все частіше від ультраправих вимогу припинити допомогу Україні. Тож якщо в Євросоюзі все ж знайдуться сміливці й нададуть нам ракети для Patriot, це буде великий фарт. Та й то у необхідній кількості не дадуть.Чи можливе російське вторгнення в якусь країну НАТО? Гібридна війна з Альянсом триває вже давно, там довго робили все, щоби цього не помічати, аж поки не прилетіли дрони в аеропорт Лейпцига, доки у двох землях Німеччини друзі Путіна не здобули перемогу на виборах і доки не почастішали диверсії на оборонних підприємствах. Значна частина виборців в Європі вважає, що відмова від допомоги Україні поверне їм безпеку і спокій. Це вкрай помилкова думка, та, на жаль, у тамтешніх політичних еліт немає сильних аргументів проти цього. Довибори у французький Сенат, де вперше в історії ультраправе "Національне об’єднання" матиме фракцію, тому черговий доказ.Як вистояти, коли все поганоЗараз ми повертаємося фактично у перші місяці повномасштабного вторгнення, коли панували страх, невизначеність, коли наші партнери були готові допомагати добрим словом і глибоким занепокоєнням, а ворог очікував, що в країні от-от все посиплеться — влада і військо. Не посипалося, хоча тоді під контролем окупантів перебувало значно більше територій, аніж зараз, і повітряні атаки ворога в глибокий тил також були потужні.Так, не було "шахедів" і "гераней", але й ЗСУ тоді не могли завдавати глибинних ударів у відповідь. У схибленій уяві Путіна ситуація виглядає так: якщо на фронті успіхи його вояків мінімальні, тоді він руйнуватиме наш тил, сподіваючись, що спровокує антивоєнні виступи або внутрішню політичну колотнечу. На це слушно звертають увагу аналітики Інституту вивчення війни (ISW). Тому Кремль відмовлятиметься від енергетичного перемир’я, а будь-які переговори використовуватиме для затягування часу.Тобто у Путіна є три союзники: нерішучий і боягузливий Трамп, роз’єднана Європа та надія на чвари всередині України. Посилення ударів по Києву, жителі якого звикли до відносної безпеки у часи, коли у нас були ракети для ППО, спрямоване саме на останню складову, адже велика політика завжди робиться в столиці.У нас також є союзники. Перший: Євросоюз — він хоч вагається і хитається, проте залишається поруч. Якщо там не спроможуться допомогти перехоплювачами для Patriot, допомагатимуть іншими системами ППО. Ухвалюватимуть наступні пакети санкцій, зі скрипом, із демаршами Фіцо та йому подібних, крім того, нам надаватимуть допомогу, щоб українці пережили зиму. Тому від Путіна та Лаврова на адресу ЄС і Британії лине стільки погроз і саме тому Москва максимально залучила всю свою агентуру в Європі.Другий союзник: посилення ударів углиб Росії. Путінська воєнщина руйнує наш тил, значить і його тил має лежати в руїнах. Після того як Трамп відмовив у ракетах, немає сенсу слухати його нотації не бити по російських НПЗ. Він може покарати відмовою у розвідданих? Цього йому не дозволять американські політики, особливо після виборів. Він про щось домовиться за спиною України з Путіним і Сі й тиснутиме на Україну? Минулого року таке вже було, проте нічим не закінчилося і Трамп відійшов убік.Третій союзник: досвід минулих пережитих зим, тобто, ми самі. Так, чергова зима без світла і тепла лякає, але це уже було, ми багато чому навчилися. Залишається сподіватися, що і влада також, що затверджені плани стійкості працюватимуть безперебійно..

Сили оборони України вже мають засоби для знищення російських реактивних безпілотників типу "Шахед". Зокрема, використовують для цього ракети-перехоплювачі. Про це заявив міністр оборони України Євгеній Хмара під час засідання Ради ЄС із закордонних справ на рівні міністрів оборони країн-членів Євросоюзу. За його словами, Україна шукає дешеві та ефективні рішення для протидії реактивним "шахедам". Українські виробники також розробляють власні рішення, які демонструють позитивні результати, однак для створення повноцінної системи протидії потрібен час.Відтак, Хмара закликав країни ЄС долучитися до фінансування цього напряму. Він також наголосив на потребі України в ракетах до систем Patriot для протидії балістичним ракетам. Він попросив країни ЄС передати частину ракет із власних запасів в обмін на ті, які Україна отримає пізніше відповідно до вже укладених контрактів.Також, як зауважив Хмара, Україні необхідні ракети класу "повітря-повітря", переносні зенітні ракетні комплекси та боєприпаси для винищувачів F-16.Україна просить прискорити фінансуванняЗа словами міністра, додаткова оборонна потреба України становить 27 мільярдів доларів. Близько третини цієї суми — приблизно дев'ять мільярдів доларів — припадає на передоплату за дрони, які Україна має отримати на початку 2027 року.Хмара закликав ЄС перенести на 2026 рік фінансування, заплановане на 2027-й, використати залишок коштів програми SAFE для закупівель для України та надати додаткове фінансування в межах двосторонньої допомоги."Кошти необхідні цієї осені, щоб дати виробникам достатньо часу вчасно закупити комплектуючі та виготовити дрони. Особливо — з огляду на мобілізацію, яку ворог планує вже зараз", — сказав Хмара.Водночас грошове забезпечення військових та інші виплати Україна планує покривати власними ресурсами. Йдеться про 7 мільярдів доларів.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що вже дві українські компанії успішно провели бойові випробування нових дронів-перехоплювачів. Під час випробувань вдалося знищити російський реактивний "Шахед"..

У понеділок, 28 вересня, держави-члени Європейського Союзу схвалили перші п'ять європейських оборонних проєктів спільного інтересу (EDPCI). Мета — зміцнення оборонного потенціалу через спільні розробки основних військових систем.Про це повідомила пресслужба Єврокомісії. Зазначається, що в межах європейської програми оборонної промисловості (EDIP) вартістю 1,5 мільярда євро виділено 325 мільйонів євро на підтримку, створення та розгортання проєкту EDPCI."Це рішення є ключовим результатом реалізації EDIP, яка має на меті підтримати європейську оборонну промисловість у нарощуванні виробничих потужностей, а також сприяти розвитку військових можливостей, що мають вирішальне значення для інтересів безпеки та оборони ЄС і його держав-членів", — йдеться в повідомленні.Проєкти реалізовуватимуть на п'яти пріоритетних напрямках:безпілотні літальні апарати та системи протидії безпілотникам;оборона морського простору та морського дна;космос;протиповітряна та протиракетна оборона;зміцнення безпеки вздовж східного флангу ЄС.Згідно з документом, до чотирьох напрямків, за винятком космосу, долучили також Україну.На наступному етапі Єврокомісія тісно співпрацюватиме з державами ЄС, які беруть участь у програмі, щоби підтримувати реалізацію та контролювати прогрес у досягненні всіх узгоджених цілей.Пропозицію про створення п'яти нових масштабних проектів EDPCI Європейська комісія внесла ще в липні 2026 року.Нагадаємо, сьогодні висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас заявила, що міністри оборони країн-членів Європейського Союзу не взяли на себе нових зобов'язань щодо надання Україні додаткових партій ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot..

Якщо брати до уваги найближчу перспективу, то Україна не очікує на морське перемир’я з Росією. Москва щоразу відхиляє всі пропозиції щодо припинення вогню.Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в Брюсселі, його цитує видання Bloomberg.За його словами, Україні потрібне перемир’я, щоби відновити експорт зерна в Чорному морі. Проте на теперішній момент сподіватися на це марно."На жаль, зараз складно уявити якісь позитивні рішення з цього питання. Це стосується перспективи в декілька місяців", — акцентував Висоцький.На його думку, Україна має бути готова до того, що ця ситуація залишиться критичною. Принаймні зараз Київ шукає альтернативні шляхи для розв’язання складної ситуації.Міністр додав, що Україна отримала від партнерів інформацію про те, що Росія відкинула всі пропозиції щодо перемир’я в Чорному морі навіть за посередництва відносно нейтральних країн світу."Усі можливі варіанти випробували, жодних результатів наразі немає", — підсумував Тарас Висоцький.Раніше Україна вже пропонувала негайне припинення вогню на Чорному морі, але Росія не демонструє готовності погодитися та продовжує знаходити причини для відмови.Крім того, 51 країна-член ООН спільно закликала Росію погодитися на повне, негайне та безумовне припинення вогню, наголосивши, що Україна ще в березні 2025 року погодилася на такий крок. Щоправда, в Кремлі й надалі ігнорують такі пропозиції світової спільноти, продовжуючи демонструвати свою агресивну суть.Нагадаємо, що під час зустрічі українського й американського президентів Володимир Зеленський погодився на пропозиції Дональда Трампа щодо відновлення безпеки на морі та захисту енергооб'єктів..

У понеділок, 28 вересня, очільник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України (РНБО) Андрій Коваленко подав у відставку після трьох років роботи. Його заяву прийняв президент Володимир Зеленський.Про це Андрій Коваленко повідомив у своєму Telegram-каналі."Дякую президенту України Володимиру Зеленському за те, що прийняв мою заяву на звільнення", — написав він.За його словами, три роки в ЦПД РНБО — це довгий шлях. Він висловив вдячність за можливість принести користь державі на цьому напрямку."Вважаю, що нам із командою вдалося розбудувати сильну інституцію, наростити медійні продукти для протидії дезі та формуванню українського порядку денного. А також значно посилити взаємодію з міжнародними партнерами", — зазначив Коваленко.Він акцентував, що для нього настав час рухатися далі, при цьому залишаючись у процесах національної безпеки та когнітивного протиборства з Росією."ЦПД РНБО — лише успіхів. Чудова команда, яка точно зробить ще багато для держави. Продовжуємо рух", — підсумував Андрій Коваленко.Що відомо про Андрія КоваленкаОчолював Центр протидії дезінформації зі січня 2024 року по вересень 2026 року, займаючись протидією російській пропаганді та викриттям ворожих ІПСО.Має звання лейтенанта — офіцера Сил оборони України. До роботи в державних структурах працював журналістом і медіаменеджером. Зокрема, працював у газеті "Сегодня", виданні "Коментарі", а також обіймав посади редактора та головного редактора сайту Depo.ua та сайту телеканалу "Еспресо".Вивчав соціологію в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.Нагадаємо, що декілька днів тому Центр протидії дезінформації при РНБО попереджав про інспіровану Росією інформаційну кампанію в соціальних мережах із закликами до українців виходити на акції протесту та дестабілізувати ситуацію в країні..

У понеділок, 28 вересня, президент України Володимир Зеленський  провів нараду з премʼєр-міністром України та з дипломатичною командою про ключові пріоритети з партнерами на ці тижні та на нинішню ситуацію.Про це Володимир Зеленський заявив під час традиційного вечірнього відеозвернення."Уряд, Міністерство закордонних справ, Офіс президента, наші військові, наша переговорна група — чітке завдання заповнити наявні фінансові потреби України на оборону", — наголосив він.За його словами, все, що можемо зробити разом з партнерами, за кошти партнерів — це стосується передусім оборонних замовлень, — до кінця року варто виконати на 100%."Отже, потрібне повне фінансування. Це повинно бути забезпечено", — акцентував український президент.Він додав, що конкретні рішення, напрямок домовленостей з партнерами — все це є. Зараз відповідальність лежить на премʼєр-міністрі, міністрі закордонних справ України, команді Офісу президента — варто повністю забезпечити все те, про що домовилися."Я розраховую на дієву підтримку від парламентарів. Якщо урядовці свою частину зобовʼязань виконають до 15 жовтня, щоби забезпечити необхідне Україні фінансування, то такий же чіткий графік потрібен і від парламенту. Уряд, наші дипломати будуть в повній комунікації з парламентарями", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше сьогодні прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла, зокрема, через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Нагадаємо, що нещодавно президент України Володимир Зеленський відреагував на російський терор і висунув чіткий заклик до світових лідерів щодо посилення тиску на Кремль..

Не можна собі уявити рукостискання президента Польщі Кароля Навроцького та російського диктатора Володимира Путіна, якщо той наважиться приїхати на саміт G20, який відбудеться в грудні в американському Маямі.Про це заявив керівник Управління міжнародної політики польського президента Марчин Пшидач, його цитують журналісти видання Onet.Минулого тижня держсекретар США Марко Рубіо повідомив, що США запросили на грудневий саміт G20 Володимира Путіна. Пшидач визнав, що Польщі це не подобається."Путін отримав запрошення на грудневий саміт G20, але це ще не означає, що він там з’явиться, оскільки на саміт ООН він теж має запрошення, але не приїжджає", — зазначив він.Його запитали, що зробить Польща та її президент Кароль Навроцький, якщо російський диктатор усе ж прибуде до Маямі."Ми будемо реагувати, коли з’ясується, що Путін має намір туди приїхати, консультуватимемося з нашими союзниками. Нам не подобається запрошення Путіна, бо він — злочинець, якого варто судити, а не запрошувати", — сказав Пшидач.При цьому він зауважив, що "формат G20 визначили 30 років тому, і Росія є його частиною"."Будь-які контакти з Путіним пов’язані з певним ризиком, у тому числі фізичним. Я не уявляю собі тут жодної взаємодії з Путіним. Президентський палац зробить усе, щоби не сталося так, що Володимир Путін спробував потиснути руку Каролю Навроцькому", — наголосив представник польського президента.Він також зауважив, що "Навроцький перебуває у списку осіб, яких розшукує Путін, тож будь-яка спроба взаємодії була би приречена на провал". На переконання Пшидача, світові лідери не повинні сідати за один стіл із російським президентом, якого "треба ізолювати на міжнародних форумах".Цьогорічний саміт G20 відбудеться 14-15 грудня в Маямі (штат Флорида). Його господарем стане президент США Дональд Трамп. Польща отримала запрошення як гість до участі в саміті цієї групи, що об’єднує найбільші економіки світу. Країну має представляти президент Кароль Навроцький.Нагадаємо, декілька днів тому речник Кремля Дмитро Пєсков розповідав, що Володимир Путін наразі не ухвалив рішення щодо своєї участі в новому саміті G20. Але Москва вдячна за те, яким чином його запрошено на це зібрання..

В Україні поширилися чутки про можливе перенесення роботи Верховної Ради до Львова. Однак голова українського парламенту Руслан Стефанчук спростував такі чутки.Про це Руслан Стефанчук розповів під час брифінгу для журналістів, його цитує "Укрінформ"."У чому проблема нашого інформаційного суспільства, це в питанні інформаційної гігієни. Коли будь-яка річ, яка не має жодного підтвердження, максимально тиражується в Україні та сприймається на хвилі якогось хейту", — зазначив він.Посадовець наголосив, що Верховна Рада працювала у Києві від першого дня повномасштабної війни та продовжуватиме працювати у приміщенні на вулиці Грушевського, 5, доки це буде можливо."Допоки залишатиметься можливість, ми працюватимемо в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка. І поставмо всі крапки над "і" для того, щоби не поширювали жодні міфи", — заявив голова Верховної Ради.За його словами, парламент також має бути готовим працювати під час повітряних тривог безпосередньо в укритті."Ми повинні зробити все для того, щоби за цією адресою змогли не просто під час атак чи повітряних тривог спускатися в укриття, як це робить усе населення України, а в укритті працювати", — вважає спікер.Він зазначив, що Верховна Рада України створила необхідні умови для роботи депутатів в укритті, зокрема, забезпечила можливість голосування."Український парламент створив всі умови для того, щоби депутати працювали там. Ми забезпечили відповідні підстави для голосування. Шановні журналісти, ви були там, ви пробували голосувати. Я думаю, що ви підтвердите, наскільки це сучасно, зручно, немає жодних запитань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради України заявляв, що проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

Під час виступу у французькому Меці в понеділок, 28 вересня, Папа Римський Лев XIV закликав "виявити мужність у перемовинах" і " поступитися деякими позиціями заради вищого блага — миру в Європі".Про це Папа Римський заявив, перебуваючи з офіційним візитом у Франції, його цитують журналісти французького видання Le Figaro.При цьому, як поінформували медійники, він не згадав прямими текстом війну Росії проти України."Зараз війна знову спалахнула навіть у Європі: нова "безглузда бійня", яка щодня забирає життя незліченних мирних мешканців", — акцентував понтифік.На цьому тлі він наголосив на необхідності "вести терплячий діалог, виявляти мужність у переговорах і бути готовими поступитися деякими позиціями заради вищого блага — миру"."Варто поставити запитання: чи справді ми докладаємо творчих зусиль для сприяння миру в усьому світі, чи просто прагнемо зупинити кровопролиття війни та краще підготуватися до тієї, яка, як ми вважаємо, ще має відбутися", — зауважив Лев XIV.Ця поїздка Леві XIV стала першим офіційним державним візитом Папи Римського до Франції за останні 18 років.Як відомо, кардинал Маттео Дзуппі, який очолює Конференцію італійських єпископів, вирушив до столиці Росії для переговорів щодо війни в Україні. Він отримав спеціальне послання від Папи Римського Лева XIV.Нагадаємо, що наприкінці лютого цього року Поштова служба Ватикану презентувала нову поштову марку, які присвятили українським католикам. На ній зображено собор Воскресіння Христового в столиці України під час вимкнення світла..

Мер Львова Андрій Садовий публічно звернувся до п’ятого президента України та лідера "Європейської Солідарності" Петра Порошенка із закликом втрутитися в ситуацію навколо можливої масштабної житлової забудови в Сокільниках, поблизу Львівського аеропорту. Як повідомив міський голова, питання можуть розглянути вже 29 вересня на засіданні Львівської районної ради. За словами Садового, від позиції депутатів, зокрема представників "Європейської Солідарності", може залежати подальша доля цієї території. "Аеропорт — це стратегічна інфраструктура держави. Після завершення війни Україні буде потрібен сильний міжнародний аеропорт, вантажний хаб і можливість розвивати авіаційну інфраструктуру Львівщини", — наголосив мер Львова.Він застеріг, що рішення про житлову забудову цієї території може мати довгострокові наслідки."Якщо сьогодні віддати ці землі під багатоповерхівки, завтра повернути їх уже не вдасться", — йдеться у зверненні.Садовий закликав Порошенка особисто втрутитися в ситуацію та не допустити рішення, яке, на його думку, може загрожувати державним інтересам і обмежити можливості для подальшого розвитку Львівського аеропорту."Тут йдеться не про політику. Йдеться про те, яку країну ми залишимо після себе", — підсумував мер Львова.Як відомо, Україна повністю закрила свій повітряний простір для цивільних літаків 24 лютого 2022 року — у перший день повномасштабного вторгнення Росії. Європейська організація безпеки повітряної навігації зазначила, що обмеження на польоти цивільної авіації в повітряному просторі України можуть зберегтися до 2029 року.Раніше з’являлася інформація, що львівський аеропорт може першим відновити польоти за наявності гарантій безпеки для цивільних літаків.Нагадаємо, що минулого року міжнародний аеропорт "Львів" розглядав можливість запуску рейсів цивільної авіації під час воєнного стану. Однак для цього необхідно декілька умов..