Політика

Американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу.Про це повідомляє Fox News.Повноваження для президента та шлях до статусу штатуДокумент має на меті надати президенту США Дональду Трампу всі необхідні повноваження для переговорів щодо придбання острова та його подальшої інтеграції. За словами Файна, законопроєкт покликаний продемонструвати підтримку Конгресу в діях президента."Це прискорить шлях до перетворення Гренландії на штат, хоча остаточне рішення щодо статусу все одно прийматиметься законодавцями", — пояснив автор ініціативи.Аргументи на користь анексіїРенді Файн переконаний, що американський суверенітет над островом відповідає глобальним інтересам. Свою позицію він обґрунтовує кількома факторами:історичний контекст. Депутат нагадав, що під час Другої світової війни саме США забезпечили захист Гренландії, коли Данія не змогла цього зробити.соціальні проблеми. Файн розкритикував нинішнє управління островом, згадавши високий рівень бідності та «погане поводження» з боку Данії.геополітика. На думку республіканця, неприпустимо, щоб стратегічно важлива територія між США та Росією перебувала під контролем "соціалістів".Законодавець наголосив, що найбільш прийнятним варіантом отримання Гренландії є її викуп у Данії, що, на його переконання, принесе процвітання та безпеку жителям острова.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Своєю чергою, 12 січня влада Гренландії оголосила про намір активніше залучати НАТО до оборони своїх арктичних територій. Водночас уряд острова вчергове відкинув пропозиції президента США Дональда Трампа щодо купівлі або приєднання регіону..

Президент США Дональд Трамп дав велике інтерв'ю виданню The New York Times, у якому скептично оцінив позиції України на переговорах, висловив упевненість у бажанні Путіна завершити війну та прокоментував "план із 20 пунктів" Володимира Зеленського.Про це йдеться у публікації видання.Про "план Зеленського" та гарантії безпекиВідповідаючи на запитання про оприлюднений Україною план із 20 пунктів, що передбачає захист, аналогічний Статті п'ятої НАТО, Трамп уникнув прямої відповіді на запитання, чи готовий він розпочати війну для захисту України у разі повторного нападу РФ."Я переконаний, що вони [росіяни] не вторгнуться", — заявив Трамп, додавши, що без його участі в цієї угоди "не було б жодного шансу".Довіра до Путіна та позиції сторінТрамп зазначив, що, на його думку, зараз обидві сторони — і Зеленський, і Путін — прагнуть досягти домовленостей. Водночас він згадав випадки, коли російський диктатор нібито був готовий до кроків назустріч, а український президент — ні, що "шокувало" американського політика.На запитання про довіру до Путіна після інциденту з обстрілом його резиденції (коли розвідка США спростувала заяви Кремля про атаку з боку України), Трамп відповів ухильно: "Він сказав мені, що на його дім було здійснено напад. Я не знаю, чи це правда"."У Зеленського немає карт"Найгостріша частина розмови стосувалася оцінки ресурсів України у переговорному процесі. Трамп підтвердив свою попередню тезу про те, що Україна не має важелів впливу. Журналіст поцікавився, чи змінилася позиція Трампа щодо наявності важелів впливу у Зеленського, нагадавши політику його минулу заяву про те, що український президент "не має карт" для гри."Ні, немає. У нього є лише одне — Дональд Трамп", — резюмував американський лідер.Нагадаємо, декілька днів тому видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

Очільник британської армії Річард Найтон наголосив, що обов'язковою передумовою для присутності британського контингенту в Україні є створення надійних безпекових гарантій. Він зазначив, що розгортання військ стане можливим лише тоді, коли ризики для особового складу будуть мінімізовані.Про це головнокомандувач збройних сил Великої Британії заявив у коментарі для Sky News.Пріоритет безпеки та координація з союзникамиНайтон чітко зазначив, що не ухвалить рішення про розгортання сил, доки не отримає впевненості у їхній безпеці. За його словами, Лондон ретельно аналізує всі операційні ризики у тісній співпраці з партнерами по "Коаліції рішучих". Мінімізації потенційних загроз також сприяє виділення додаткового фінансування на безпекові потреби.Забезпечення мирних угодВідповідаючи на запитання представника Консервативної партії Джессі Нормана щодо спроможності британських сил контролювати виконання можливих мирних домовленостей, головнокомандувач дав ствердну відповідь."Я впевнений, що ми розгорнемо людей таким чином, щоб гарантувати їхню безпеку", — наголосив Річард Найтон.Він додав, що активне залучення до процесів стратегічного планування дозволяє забезпечити військових усіма необхідними засобами для виконання завдань за мінімальних ризиків.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Велика Британія готується до можливого розгортання військ в Україні в межах гарантій безпеки в майбутній мирній угоді. Уряд оголосив про виділення 200 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 268 мільйонів доларів) на підготовку до цього. .

В Україні вперше обрано переможця конкурсу на розробку літієвого родовища за механізмом угоди про розподіл продукції (УРП). Пілотним об'єктом стала "ділянка Добра" у Кіровоградській області, яка відкриває шлях до інтеграції країни у глобальні ланцюги постачання критичної сировини.Про це у Telegram-каналі повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.Інвестиції та етапи розробкиПроєкт передбачає залучення щонайменше 179 мільйонів доларів капітальних інвестицій. Фінансування буде розподілено на два ключові етапи:12 мільйонів доларів спрямують на проведення нової геологорозвідки та міжнародний аудит запасів.167 мільйонів доларів інвестують в організацію видобутку та збагачення літію у разі підтвердження промислового потенціалу родовища.Хто став переможцем конкурсуЗа словами Свириденко, переможцем відбору стала компанія Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Її акціонерами є міжнародні гравці Techmet та The Rock Holdings, які мають досвід реалізації складних проєктів на чотирьох континентах. Зокрема, Techmet володіє частками у 10 активах з видобутку та перероблювання критичних мінералів по всьому світу.Стратегічне значення для державиСвириденко зазначила, що застосування механізму УРП дозволяє інвесторам працювати у межах партнерства з державою, проте саме родовище залишається у власності українського народу. Прем'єрка наголосила на кількох важливих перевагах проєкту:Інтеграція у світові ринки. Проєкт є частиною плану щодо входу України у високотехнологічну літієву галузь разом із партнерами зі США та ЄС.Технологічний стрибок. Залучення системних інвесторів забезпечить доступ до сучасних технологій перероблювання копалин.Безпекові гарантії. Прихід великого американського капіталу створює додаткові гарантії міжнародної підтримки та уваги до України.Свириденко запевнила, що ділянка "Добра" — це лише перший крок у масштабній стратегії залучення інвесторів до розробки надр України.Що відомо про родовище "Добра"Одне із найбільших родовищ літію в Україні. За даними Державної служби геології та надр, ділянка "Добра" входить до площі Станкуватського рудного поля Центральноукраїнського (ШполянськоТашлицького) рідкіснометалевого району, характерною рисою якого є поля розвитку рідкіснометалевих пегматитів з високими концентраціями літію, танталу, рубідію, цезію та підвищеними — берилію, ніобію та олова.Площа ділянки сягає 1706,9 га (17,07 км2). Ділянка надр складається з двох окремих зон близько розташованих жил рудоносних пегматитів – Станкуватської та Надія – і трьох рудопроявів вольфраму, що розташовані на східному фланзі. Станкуватська зона – представлена рудними тілами.Нагадаємо, у червні Україна зняла гриф "Секретно" на певний перелік корисних копалин, в тому числі й критичні мінерали. Така таємничість залишалася пережитком ще з радянських часів..

У понеділок, 12 січня, президент України Володимир Зеленський провів низку кадрових змін, що стосуються керівництва Волинської та Тернопільської областей, а також Служби безпеки України.Відповідні укази були оприлюднені на офіційному сайті глави держави 12 січня 2026 року.Нове призначення Івана Рудницького та зміни на ВолиніЗгідно з указом №43/2026, Івана Рудницького було звільнено з посади голови Волинської обласної державної адміністрації. Рішення ухвалено на підставі поданої ним заяви.Того ж дня президент підписав указ №46/2026 про призначення Івана Рудницького заступником голови Служби безпеки України. Тимчасове виконання обов’язків голови Волинської ОВА указом №44/2026 покладено на Романа Романюка.Новий очільник ТернопільщиниКадрові оновлення торкнулися і Тернопільської області. Указом №45/2026 на посаду голови Тернопільської обласної військової адміністрації призначено Тараса Пастуха.Попередній контекст:3 січня низка ЗМІ інформували, що президент Володимир Зеленський може звільнити голову Служби безпеки України Василя Малюка.5 січня Зеленський зустрівся з екс-очільником СБУ Василем Малюком, щоб обговорити посилення бойової складової у роботі Служби безпеки України. Глава держави доручив зосередитися на проведенні унікальних операцій проти агресора та анонсував обрання нового очільника відомства.Цього ж дня генерал-лейтенант Василь Малюк подав у відставку. Він обіймав цю посаду з липня 2022 року.Своєю чергою, Зеленський 5 січня призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Служби безпеки України. Посаду обійняв генерал-майор Євген Хмара, який очолює Центр спеціальних операцій "А" СБУ ("Альфа"), що є одним із ключових підрозділів СБУ. Читайте також: Комітет Ради не підтримав відставку голови СБУ Малюка.

Хорватський очільник уряду Андрей Пленкович виступив проти територіальних компромісів України, застерігши від юридичного закріплення російської присутності на окупованих територіях. На його думку, такий крок лише заохотить Кремль до подальшої експансії та послабить міжнародне право.Таку заяву посадовець зробив під час пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте у Хорватії.Ризики офіційних поступокСпираючись на історичний досвід своєї країни, хорватський лідер наголосив, що Україна в жодному разі не має визнавати де-юре російський контроль над окупованими регіонами. Пленкович переконаний, що такий крок не лише стане виправданням дій агресора, а й спричинить серйозні внутрішні суперечності всередині самої України, які буде неможливо захистити перед суспільством.Різниця в підходах до переговорівЗа словами прем'єра, наразі існує фундаментальна розбіжність у баченні мирного процесу:позиція РФ. Кремль наполягає на підписанні остаточної угоди ще до того, як буде припинено вогонь;позиція "Коаліції охочих". Міжнародні партнери пропонують спочатку забезпечити стійке припинення бойових дій і лише після цього переходити до обговорення політичних домовленостей.Геополітичні цілі КремляАндрей Пленкович зауважив, що Росія розглядає війну в Україні як інструмент для відновлення прямих відносин зі США. Головною метою Москви залишається зняття міжнародних санкцій та повернення легітимного статусу на світовій арені.Гарантії безпеки та уроки історіїТоркаючись питання майбутніх безпекових гарантій для Києва, очільник хорватського уряду нагадав про провал Будапештського меморандуму. Він наголосив, що попередній досвід, коли підписанти не виконали своїх зобов'язань перед Україною, має стати важливим уроком при розробці нових механізмів захисту.Нагадаємо, декілька днів тому видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що проголосує за возз'єднання з Румунією, якщо це питання коли-небудь буде винесено на референдум, зазначивши, що її країні стає все важче "вижити" самостійно.Про це повідомляє Politico. Видання зазначає, що Молдова, населення якої становить близько 2,4 мільйона осіб, розташована між Румунією та Україною, стала мішенню для російської гібридної війни, включаючи дезінформацію та маніпуляції виборами. "Якби у нас був референдум, я б проголосувала за об’єднання з Румунією", — сказала Санду, яка очолює проєвропейський уряд у Кишиневі. "Подивіться, що відбувається сьогодні навколо Молдови. Подивіться, що відбувається у світі", — пояснила вона. "Маленькій країні, як Молдова, стає дедалі важче вижити як демократія, як суверенна країна і, звичайно, протистояти Росії". Молдова була частиною Румунії з 1918 до 1940 року, коли її анексував СРСР, а в 1991 році, після падіння залізної завіси, проголосила незалежність. На референдумі 2024 року незначна більшість молдован — 50,4 відсотка — проголосували за членство в ЄС, голосування, яке було затьмарене втручанням Росії. Санду була переобрана на посаду президента в паралельному голосуванні, набравши близько 55 відсотків голосів, перемігши свого проросійського опонента. Попри висловлення особистої підтримки, Санду додала, що вона погоджується з тим, що ідея возз'єднання з Румунією не підтримується більшістю в Молдові — на відміну від вступу до ЄС, про який країна подала заявку у 2022 році, і який вона назвала "більш реалістичною метою". Опитування показують, що близько двох третин молдаван виступають проти возз'єднання, тоді як підтримка традиційно вища в Румунії.Нагадаємо, 7 січня президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до Європейського Союзу та двосторонню співпрацю. Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду..

У понеділок, 12 січня, влада Гренландії оголосила про намір активніше залучати НАТО до оборони своїх арктичних територій. Водночас уряд острова вчергове відкинув пропозиції президента США Дональда Трампа щодо купівлі або приєднання регіону.Про це пише DR.Влада острова оприлюднила заяву, в якій наголосила на намірі активізувати зусилля для зміцнення оборони території під егідою Північноатлантичного альянсу. Цей крок став прямою відповіддю на резонансні заяви Дональда Трампа щодо можливості купівлі Гренландії Сполученими Штатами.Категорична відмова ВашингтонуКерівна коаліція острова чітко дала зрозуміти, що не розглядає жодних варіантів зміни статусу території."Це те, чого уряд Гренландії не може прийняти за жодних обставин", — йдеться в офіційному повідомленні.У Гренландії нагадали, що як частина Данського королівства острів уже є членом НАТО. Відтак будь-який розвиток оборонної інфраструктури має відбуватися у співпраці з Данією та всіма союзниками по блоку, включно зі США, але виключно в межах статуту Альянсу.Стратегічне значення АрктикиПрем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен наголосив, що останнім часом увага світу до острова значно зросла через його унікальне географічне розташування."Наша країна має стратегічне значення, і наша безпека є важливою — для нас, наших союзників та загальної стабільності в Арктиці. Оборона Гренландії належить до компетенції НАТО", — резюмував очільник уряду.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Танкери "тіньового флоту" почали офіційно реєструватися в Росії, намагаючись убезпечити себе від санкційного тиску США. Власники суден сподіваються, що російський прапор стане юридичним щитом, який дозволить уникнути затримання у відкритому морі.Як повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на дані Lloyd's List Intelligence, лише за останні два тижні понад 15 суден "тіньового флоту" перейшли під прапор Росії. Загалом за останній квартал 2025 року було перереєстровано 25 танкерів, причому більшість із них змінили прапор саме у грудні.Спроба отримати "імунітет"Головний редактор Lloyd's List Річард Мід зазначає, що використання російського прапора є спробою захистити судна від міжнародних рейдів. Передбачається, що приналежність до флоту впливової держави має стримувати Берегову охорону США від перехоплень у відкритому морі."Це спосіб для "тіньового флоту" нібито отримати захист. Така ситуація цілком може стати новою точкою напруженості між Вашингтоном і Москвою", — вважає Мід.Схема не рятує від затриманьПопри сподівання перевізників на захист з боку РФ, адміністрація Дональда Трампа продовжує жорстко припиняти спроби обходу санкцій (зокрема щодо венесуельської нафти). Практика показує, що зміна прапора не зупиняє американських військових.Так, 9 січня США захопили вже п'ятий нафтовий танкер-порушник. Наразі американські спецслужби продовжують відстежувати інші підозрілі судна, які намагаються маневрувати в міжнародних водах під російськими прапорами.Попередній контекст:У середу, 7 січня, Берегова охорона США затримала танкер Marinera під російським прапором. Це сталося між Ісландією та Британськими островами.Американські військовослужбовці переслідували танкер декілька днів. Операцію проводили за участю Великої Британії. За словами британського міністра оборони Британії Джона Гілі, судно прямувало до Росії.У Європейському командуванні Збройних сил США пояснили, що причиною затримання стало порушення американського санкційного режиму.Прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт заявила про те, що екіпаж "підлягає судовому переслідуванню" за порушення законодавства США.У Росії заявили, що США нібито порушили норми міжнародного права та назвали це "піратством".Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що цей випадок свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа. На його переконання, з Росією потрібно діяти, а не боятися.Прес-секретарка Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що захоплення російських танкерів в Атлантиці в середу, 7 січня, не вплине на "хороші відносини" між американським президентом Дональдом Трампом і російським диктатором Володимиром Путіним.Влада США оголосила про намір зупиняти кожне судно "тіньового флоту", яке займається транспортуванням нафти з Венесуели в обхід санкцій. Відповідні заходи контролю в акваторії будуть забезпечуватися силами Пентагону для припинення незаконного обігу ресурсів..

Речниця Європейської комісії Паула Піньо підтвердила, що діалог між Брюсселем та Москвою є неминучим. Вона наголосила на необхідності проведення переговорів між Євросоюзом і Російською Федерацією.Відповідну заяву зробила головна речниця Європейської комісії Паула Піньо під час брифінгу в Брюсселі. Коментуючи заклик прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні щодо потреби діалогу з Москвою, Піньо підтвердила, що такий крок є лише питанням часу. "Очевидно, що в якийсь момент нам доведеться вести переговори і з президентом Росії Володимиром Путіним", — сказала вона.Нагадаємо, нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що він не у захваті від російського диктатора Володимира Путіна. Американський президент, як і раніше, сподівається досягнути прогресу у врегулювання війни в Україні. Раніше американський президент заявив, що готовий взяти на себе зобов'язання щодо участі Сполучених Штатів Америки в майбутній обороні України. Політик вважає, що Росія не наважиться знову вдертися до України.Своєю чергою, видання Axios повідомляло, що Трамп може прийняти президента Володимира Зеленського для переговорів і підписання угоди про гарантії безпеки вже наступного тижня. Хоча офіційного рішення щодо цього ще немає.Додамо, 8 січня Володимир Зеленський повідомляв, що переговорна команда України повертається додому після важливих зустрічей зі союзниками. За словами гаранта, угода про гарантії безпеки з Америкою готова до підписання на найвищому рівні..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що всередині Альянсу немає консенсусу щодо майбутнього членства України через позицію низки впливових держав. Він наголосив, що ці країни або відкрито виступають проти, або висловлюють серйозні сумніви щодо доцільності повного членства України на даному етапі.Про це політик заявив під час брифінгу з журналістами. За словами очільника блоку, Сполучені Штати, Угорщина та ще кілька союзників наразі не готові підтримати приєднання Києва до Альянсу. Варто зазначити, що скептицизм щодо євроатлантичної інтеграції України лунає і від інших членів НАТО. Зокрема, нещодавно міністр оборони Словаччини висловив переконання, що Київ ніколи не стане частиною оборонного союзу.Питання членства України залишається одним із найбільш дискусійних на міжнародній арені. Деякі експерти припускають, що відмова від вступу до Альянсу може стати частиною майбутньої мирної угоди з Росією для завершення повномасштабної війни.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими.Також, на думку Володимира Зеленського, членство України в НАТО — це швидкий крок до миру..

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки не підтримав відставку керівника Служби безпеки України Василя Малюка.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. "Комітет ВРУ з питань оборони розглянуло подання президента Володимира Зеленського про звільнення голову СБУ Василя Малюка. І не підтримали це рішення", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Згідно з результатами голосування, рішення щодо звільнення голови СБУ підтримали сім нардепів, ще шестеро — проголосували проти, двоє — утримались.Варто зауважити, що остаточне рішення приймуть нардепи при голосуванні в сесійній залі. Для відставки Василя Малюка необхідні 226 голосів.Попередній контекст:3 січня низка ЗМІ інформували, що президент Володимир Зеленський може звільнити голову Служби безпеки України Василя Малюка.5 січня Зеленський зустрівся з екс-очільником СБУ Василем Малюком, щоб обговорити посилення бойової складової у роботі Служби безпеки України. Глава держави доручив зосередитися на проведенні унікальних операцій проти агресора та анонсував обрання нового очільника відомства.Цього ж дня генерал-лейтенант Василь Малюк подав у відставку. Він обіймав цю посаду з липня 2022 року.Своєю чергою, Зеленський 5 січня призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Служби безпеки України. Посаду обійняв генерал-майор Євген Хмара, який очолює Центр спеціальних операцій "А" СБУ ("Альфа"), що є одним із ключових підрозділів СБУ. .

Американський президент Дональд Трамп заявив, що у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". На думку лідера Сполучених Штатів Америки, лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Таку заяву Дональд Трамп зробив під час інтерв’ю виданню The New York Times."У нього немає козирів. У нього їх і не було — жодних козирів із першого дня. Зараз у нього є тільки одна річ – Дональд Трамп", — висловився американський президент.Він спрогнозував "повну катастрофу" для України, якби в ситуацію не втрутився президент США, та висловив упевненість, що йому вдасться все владнати."І Зеленський це знає, і європейські лідери це знають, і всі це знають", — самовпевнено зазначив Дональд Трамп.Відповідаючи на запитання про терміни мирних переговорів, Дональд Трамп наголосив, що графіка не існує."Ми робимо все, що в наших силах. У мене немає графіка. Якщо ми робимо все, що в наших силах, я просто хотів би побачити війну та її закінчення. Якби я не був залучений, це могло би перерости в третю світову війну. Все йшло дуже погано, дуже погано. Це більше не повториться", — запевнив він.Дональд Трамп також зазначив що, на його думку, зараз обидві сторони готові до угоди. Він упевнений, що обов’язково досягне успіхів у цій справі."У мене були випадки, коли я домовився з Путіним, а Зеленський не хотів укладати угоду, що мене шокувало. Ви бачили невеликий приклад, сидячи прямо на цьому місці. Потім у мене були випадки, коли все було навпаки. Я думаю, що зараз вони обидва хочуть укласти угоду, але ми це з'ясуємо", — наголосив американський президент.Варто зазначити, що 28 лютого 2025 року між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським сталася доволі гучна суперечка в Білому домі."Ви тепер не в правильній позиції, не дуже вигідній від самого початку війни. Ви - не в належних умовах. У вас немає на руках потрібних карт", — емоційно казав тоді президент США.Нагадаємо, декілька днів тому видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

У понеділок, 12 січня, стало відомо, що Норвегія надасть новий пакет фінансової допомоги Україні на суму 400 мільйонів доларів. Кошти спрямують на відновлення енергетичної інфраструктури, будівництво мосту та підтримку цивільного населення.Про це повідомив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде під час спільного брифінгу в Києві зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою.За словами норвезького гостя, половину пакета, 200 мільйонів доларів, негайно скерують на підтримку енергетичної інфраструктури України. Йдеться про закупівлю обладнання та ремонт пошкоджених об’єктів для якнайшвидшого відновлення електропостачання."Ми добре розуміємо, що важливо не лише мати гарячі серця, а й тепло в оселях", — наголосив міністр із Норвегії.Інші 200 мільйонів доларів спрямують на будівництво мосту в Україні. Ці кошти є частиною фінансування, виділеного Європейським Союзом, і, за словами норвезької сторони, мають символізувати солідарність з Україною та залученість до спільних цілей."Також підтверджую, що ми будемо надавати допомогу цивільному населенню", — заявив Барт Ейде.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга уточнив, що в грудні минулого року норвезький парламент затвердив 8,3 мільярда доларів допомоги Україні на 2026 рік, зберігши рівень фінансування попереднього року.Крім того, за його словами, Норвегія є лідером ініціативи PURL із загальним внеском 850 мільйонів доларів. Загалом за два роки обсяг підтримки України з боку Норвегії сягнув майже 17 мільярдів доларів.У липні минулого року США спільно з НАТО започаткували програму Prioritised Ukraine Requirements List (PURL). До неї вже приєдналося чимало країн світу.Вона передбачає постачання американського озброєння Україні за фінансування європейських партнерів. У межах ініціативи Київ може отримати системи протиповітряної оборони, ракети та боєприпаси.Нагадаємо, державний секретар Міністерства фінансів Норвегії Еллен Рейтан інформував, що фінансова підтримка України з боку Норвегії до кінця 2026 року загалом становитиме понад 19,4 мільярда євро, що дорівнює 227 мільярдам норвезьких крон..

Кризи в Гренландії, Венесуелі та війна в Україні мають спільні чинники. У всіх трьох випадках слабкість і розбіжності європейських лідерів, а також Євросоюзу як інституції постали в тривожному світлі, але на цю ситуацію впливає й позиція президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа.Як повідомляє колумніст газети The Guardian Саймон Тісдалл, минулого тижня Трамп заявляв, що єдиним обмеженням його влади є його власна мораль та розум."Це багато що пояснює. Його уявлення про добро і зло є цілком суб'єктивним. Він є своїм власним етичним і юридичним радником. Трамп бреше як собі, так і всім іншим, а шкода, що з цього випливає, є згубною. Вона коштує життів, шкодить демократії та руйнує довіру між народами", — наголосив Тісдалл.За підрахунками, опублікованими у 2021 році газетою The Washington Post, президент США Дональд Трамп під час свого першого терміну зробив 30 573 "неправдивих або оманливих" заяв. Це приблизно 21 неправдива заява на день."Як і американські виборці, іноземні лідери звикли до хронічної брехні американського президента. Проте ціна за потурання цьому, за те, що не викривають його, не займають чіткої позиції, зростає в геометричній прогресії, оскільки його поведінка стає все більш диктаторською і непередбачуваною. Брехня та обман Трампа є загальним обтяжувальним фактором у трьох нерозв'язних сучасних міжнародних кризах", — додає колумніст The Guardian.Тісдалл навів приклад заяви Трампа, який неправдиво стверджує, що китайські та російські військові кораблі перебувають "повсюди" у водах поблизу Гренландії і що це, мовляв, вимагає її захоплення США. Натомість міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен рішуче відкинув ці твердження."Справжній потік брехні передував торішньому перевороту у Венесуелі. Трамп без жодних доказів заявив, що очільник країни Ніколас Мадуро є "наркотерористом" і ватажком картелю. Його адміністрація вбила понад 100 людей на човнах у Карибському морі та Тихому океані, керуючись непідтвердженими підозрами у контрабанді наркотиків", — наголосив автор матеріалу.Тісдалл також зазначив, що Трамп безпідставно заявив, нібито США перебувають у стані війни, і, за словами колумніста, незаконно узурпував повноваження Конгресу, передбачені Конституцією. На думку автора, Трамп веде особисту "війну" проти Мадуро з того часу, як у 2018 році провалився його план зміни режиму."Мета не полягає у "рятуванні" народу Венесуели чи захисті безпеки США. Мета — нафта. Трамп безсоромно і безжально грабує країну, погрожуючи при цьому Мексиці, Кубі та Колумбії", — додає колумніст.За словами автора матеріалу, Трамп також заявляв, що має "план" безстроково керувати Венесуелою. Тісдалл зауважив, що це ще одна вигадка. За умов, коли збройні сили й воєнізовані формування зберігаються, репресивний режим Мадуро залишається при владі, а зміцніла демократична опозиція налаштована здобути владу, країна рухається до неминучого протистояння. "Лише глибше й триваліше військове втручання США — з яким Трамп заграє — може зупинити сповзання до хаосу", — наголосив колумніст.Тісдалл у своєму матеріалі згадав також повномасштабну російсько-українську війну, у якій, за словами колумніста, нездатність Трампа відрізнити добро від зла, правду від брехні завдає величезної шкоди. Він наголосив, що Трамп збрехав, наполягаючи на тому, що може легко закінчити війну Росії проти України за 24 години. Зіткнувшись із невдачею, він неодноразово обіцяв бути жорстким щодо російського диктатора Володимира Путіна."Дволикість Трампа підриває зусилля союзників, спрямовані на підтримку боротьби Києва. Одного дня він самовдоволено приймає улесливі похвали лідерів НАТО. Наступного дня він висміює Альянс і заявляє, що Європі загрожує "цивілізаційне знищення", — додав автор матеріалу.Також Тісдалл зауважив, що минулого тижня Трамп заявив, що НАТО не допоможе США в надзвичайній ситуації. На думку колумніста, це твердження є неправдивим, адже саме це НАТО і зробило після терористичних атак 11 вересня і протягом 20 років війни в Афганістані."Сьогоднішні одночасні кризи — в Гренландії, Венесуелі та війна Україні — мають інші спільні фактори, не враховуючи нечесність Трампа. У всіх трьох випадках слабкість і розбіжності європейських лідерів, а також ЄС як інституції, були викриті в тривожному світлі", — зробив висновок Тісдалл.Нагадаємо, американський Сенат у четвер, 8 січня, ухвалив резолюцію про повноваження Трампа. Вона спрямована на обмеження його можливостей проводити подальші воєнні дії щодо Венесуели без згоди Конгресу..