Політика

Призначений у понеділок, 3 серпня, голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров заявив про намір посилити спроможності відомства, забезпечити необхідні ресурси для його роботи та продовжити розвиток міжнародної безпекової співпраці.Про це Рустем Умєров заявив у спеціальному допис у своєму Telegram-каналі. Він також подякував президенту України Володимиру Зеленському за "довіру призначення"."Зараз Служба зовнішньої розвідки має всі можливості стати ще сильнішим інструментом захисту національних інтересів нашої держави", — запевнив новоспечений очільник СЗР.За його словами, за останні роки вдалося вибудувати масштабні міжнародні зв’язки зі США, Великою Британією, Норвегією, країнами ЄС, Близького Сходу та Затоки, Туреччиною, державами Південного Кавказу й іншими партнерами."Це міцна основа для подальшого розвитку безпекової, розвідувальної й оборонної співпраці. На новій посаді продовжу працювати над цим", — наголосив головний "зовнішній розвідник" України.Він додав, що окремим напрямом залишатиметься реалізація стратегічних ініціатив президента України — Drone Deal, антибалістичної програми Freya й інших міжнародних проєктів, спрямованих на посилення оборонних і безпекових спроможностей України та партнерів.На його переконання команда Служби зовнішньої розвідки України заслуговує на ще більші можливості для реалізації свого потенціалу."Моє завдання — посилити її спроможності, забезпечити необхідні ресурси та створити всі умови для максимально ефективної роботи. Дякую всьому колективу Служби зовнішньої розвідки України за службу державі. Переконаний, що разом ми зможемо зробити ще більше для безпеки людей і країни. Продовжую служити Україні", — підсумував Рустем Умєров.Раніше Володимир Зеленський підписав укази про призначення Ігоря Клименка секретарем РНБО, а Рустема Умєрова — головою Служби зовнішньої розвідки.Нагадаємо, що сьогодні Ольгу Стефанішину звільнили з посади посла України у США. Щоправда, сама вона зазначила, що це її особисте рішення, продиктоване особистими обставинами..

У понеділок, 3 серпня, президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) стосовно застосування санкцій проти суб’єктів, що працюють на російський військово-промисловий комплекс.Про це повідомили на сайті Офісу президента України."Під санкції потрапили 23 компанії та пов’язані з ними 20 фізичних осіб, які виробляють і постачають обладнання та компоненти для російського ВПК і силових структур в обхід санкцій", — ідеться в повідомленні.Серед них — компанія "Кідма Тек", яка виготовляє оптичні прилади, засоби протиповітряної оборони та реактивні системи залпового вогню, ремонтує авіаційні та протитанкові керовані ракети, та завод імені Морозова, що входить у структуру підсанкційного "Ростєха"."Там виготовляють вибухові речовини, ракетне паливо та матеріали для ракетних комплексів, зокрема, постачають твердопаливні заряди для двигуна балістичної ракети "Іскандер-М", — наголосили в президентському офісі.Також — "Спецелектронкомплект", який залучений до виробництва керованих авіаційних ракет, і підприємство "Аурум", що постачає системи РЕБ і дрони для російських окупантів.Також у списку — російські ІТ-підприємства, які створюють цифрові рішення та програми інформаційної безпеки для державних і приватних замовників."Ми продовжуємо системну роботу із запровадження санкцій проти виробників озброєння, зокрема, балістики, й інших компаній, які забезпечують діяльність російського військово-промислового комплексу", — наголосив радник, уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.Він акцентував, що кожне підприємство, яке втратить доступ до компонентів, технологій чи фінансування, виробить менше балістичних ракет, дронів та іншої зброї для війни."Що більше держав долучаться до таких обмежень, то слабшими будуть спроможності Росії завдавати ударів по Україні", — підсумував радник українського президента.Нагадаємо, що 29 липня американський Сенат переважною більшістю голосів наблизився до схвалення масштабних санкцій проти країни-агресорки. Президент України Володимир Зеленський, який перебував на засіданні у Вашингтоні, назвав це рішення важливим кроком до реалізації планів Ліндсі Грема та досягнення миру..

У понеділок, 3 серпня, Ольгу Стефанішину звільнили з посади посла України у Сполучених Штатах Америки. Про це стало відомо з указу №696/2026, який опублікували на сайті президента України."Звільнити Ольгу Стефанішину з посади надзвичайного і повноважного посла України в Сполучених Штатах Америки", — йдеться в документі.Ольгу Стефанішину призначено послом України у США 27 серпня 2025 року.ОНОВЛЕНО.Заява Ольги Стефанішиної Ольга Стефанішина прокоментувала звільнення з посади посла України у Сполучених Штатах Америки на своїй сторінці у Facebook. За її словами, це її особисте рішення, продиктоване особистими обставинами.У заяві Стефанішина зазначила, що представляти Україну у Вашингтоні під час повномасштабної війни було "найбільшою честю" в її житті. Вона подякувала президенту Володимиру Зеленському за довіру та висловила сподівання на його розуміння і підтримку цього рішення.Дипломатка також підбила підсумки своєї роботи на посаді посла. Серед ключових результатів вона назвала посилення постачання американської зброї Україні, збереження підтримки з боку США в умовах політичних змін у Вашингтоні, а також закріплення цієї підтримки на законодавчому рівні.За словами Стефанішиної, Україні вдалося змінити підхід у відносинах зі США — від країни, якій допомагають, до держави, у яку інвестують і чиї технології мають попит."Зроблене командою вписане в закони і в самі відносини між нашими державами, а отже не залежить від того, хто обіймає посаду", — заявила вона.Окремо Стефанішина зазначила, що найближчим часом публічно прокоментує питання, які останнім часом обговорювалися у медіа. Вона подякувала команді посольства України у США, Міністерству закордонних справ та всім партнерам, із якими працювала протягом останніх років."Я продовжу працювати для України та нашої перемоги там, де буду корисною", — підсумувала Стефанішина.Нагадаємо, під час Monitor Breakfast у Вашингтоні, відповідаючи на запитання журналістів, Ольга Стефанішина заявила, що президент Володимир Зеленський не просив її подати у відставку. Вона ухвалила таке рішення самостійно через антикорупційне розслідування щодо свого майна..

Президент Володимир Зеленський повідомив про підготовку нового міжнародного формату — Карпатської ініціативи, яка має об’єднати країни регіону у сферах безпеки, економіки, гуманітарної співпраці та відновлення України.Під час спілкування з послами України, глави держави розповів, що ідея виникла через те, що не всі країни готові посилювати нашу країну військовою допомогою, але прагнуть підтримувати її в інших напрямах."Не всі країни готові посилювати нас зброєю, але хочуть бути разом у гуманітарному треку, у безпековому, в економіці. Думають про відновлення України. Це також важливо", — зазначив Зеленський.Президент наголосив, що зацікавленість сусідніх держав у відновленні України є важливим сигналом підтримки."Коли країни-сусіди думають про відновлення, то це також віра в Україну, що все буде мирно. І в нас буде мир", — сказав він.Зеленський пояснив, що Карпатська ініціатива об’єднає країни, які мають не лише геополітичні та сусідські зв’язки, а й спільні економічні та безпекові інтереси."Це про логістику, економіку й про безпеку. Ми бачили в цьому і культуру, і майбутній туризм", — розповів президент.За його словами, він уже представив цю ідею президентам Європейської ради та Європейської комісії, де отримав позитивну реакцію."Їм дуже сподобалось", — зазначив Зеленський.Які країни можуть увійти до Карпатської ініціативиГлава держави повідомив, що новий формат планують запустити восени. Наразі тривають консультації щодо дат проведення. До потенційних учасників Карпатської ініціативи можуть увійти Україна, Румунія, Австрія, Сербія, Угорщина, Польща, Чехія та Словаччина."Нам потрібні будуть у майбутньому програми для Карпат — для фінансів, туризму, економіки, безпеки. І не тільки для українських Карпат", — сказав Зеленський.Президент наголосив, що ініціатива може стати платформою, навколо якої країни регіону зможуть об’єднатися."Ця ініціатива — це те, навколо чого можна нам усім об’єднатися. Нам це потрібно", — підсумував Зеленський.Нагадаємо, 3 серпня премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявив, що міжнародні домовленості мають якнайшвидше перетворюватися на конкретний результат для нашої держави. Для цього є декілька напрямків, і серед них — основне завдання, яке стосується європейської інтеграції..

Міжнародні домовленості мають якнайшвидше перетворюватися на конкретний результат для нашої держави. Для цього є декілька напрямків, і серед них — основне завдання, яке стосується європейської інтеграції.Про це заявив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який виступив на нараді керівників дипломатичних установ України й окреслив ключові пріоритети для спільної роботи уряду та дипломатичної служби.Він, зокрема, акцентував на таких важливих аспектах роботи:нові оборонні контракти;інвестиції в розвиток українського оборонно-промислово комплексу;диверсифікація маршрутів;нові можливості для українського експорту."Також дуже важливо залучити додаткове міжнародне фінансування, зокрема, для відновлення енергетики та підготовки до зими", — додав очільник українського уряду.На його переконання, основне завдання на зараз — забезпечити якнайшвидше відкриття решти переговорних кластерів і поглиблювати інтеграцію України до внутрішнього ринку Євросоюзу.Прем’єр-міністр України пояснив, що уряд спільно з РНБО, Офісом президента, Генеральним штабом і громадами сформує конкретний перелік запитів і невідкладних потреб, які потребують опрацювання дипломатичним корпусом."Розраховую на тісну та злагоджену взаємодію між урядом і дипломатичною службою. Дякую українським дипломатам за професійну роботу з відстоювання інтересів нашої країни у світі", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр зазначав, що уряд України проведе серію термінових зустрічей із представниками аграрного сектору для розробки рішень у відповідь на посилення російських атак по портовій інфраструктурі та цивільних суднах. Ворожі обстріли створюють критичні ризики для всієї української економіки й експортних маршрутів..

Перемовини щодо ліцензій на виробництво перехоплювачів для систем Patriot тривають. Однак до початку зими домовленості укласти не вдасться.Про це заявив постійний представник США при НАТО Метью Вітакера в ефірі Fox News. За його словами, йдеться насамперед про ракети PAC-3 для систем Patriot, експорт яких суворо контролюється США."Ми не дозволяємо нікому, крім американських виробників, виготовляти їх у США", — зробив спробу пояснення він.Водночас дипломат наголосив, що США розглядають інші формати співпраці з Україною та європейськими партнерами."Є можливості спільного виробництва, які ми можемо реалізувати з українцями, які ми можемо реалізувати з європейцями, щоби розширити промислову базу та підтримати оборону України й Європи", — додав представник США.Він зауважив, що сторони вже обговорювали ці можливості під час зустрічей із президентом України Володимиром Зеленським, українською владою в Києві, а також із компаніями, які володіють необхідними технологіями."Ми працюємо над деякими з цих угод — я вважаю, що ми рухаємося вперед", — запевнив Вітакер.При цьому представник США при НАТО констатував, що до початку зими завершити переговори й укласти довгострокову угоду не вдасться.Він акцентував, що зараз головне завдання полягає в якнайшвидшому забезпеченні України засобами протиповітряної оборони. Йдеться як про передачу ракет союзниками, які мають надлишкові запаси, так і про нарощування виробництва на американських підприємствах.Американець також зазначив, що США враховують ризики, пов'язані із захистом військових технологій, які можуть потрапити до рук супротивників.Нагадаємо, 31 липня американський президент Дональд Трамп заявляв, що Вашингтон іще не надав Києву ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. При цьому в майбутньому домовленостей щодо цього можуть так і не досягнути..

Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора викрили заступника голови Хмельницької обласної військової адміністрації на ймовірній корупційній схемі під час укладання договорів на ремонт автомобільних доріг. За даними слідства, посадовець отримував неправомірну вигоду за сприяння у виділенні бюджетних коштів.Як повідомила пресслужба СБУ, розмір "відкату", який отримував чиновник становила 5% від загальної вартості угоди. За ці кошти фігурант гарантував укладання контракту з дорожньо-будівельною компанією та виділення бюджетного фінансування на виконання робіт."До незаконної діяльності він залучив керівника профільної держустанови", — зазначили в пресслужбі.Співробітники СБУ задокументували, як посадовець домовлявся з підрядником про отримання 1,1 мільйона гривень неправомірної вигоди та поетапну передачу частини цієї суми протягом червня цього року.Учасникам схеми повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України:ч. 3 ст. 368 — одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище;ч. 3 ст. 369 — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжного заходу. У разі доведення вини фігурантам загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідчі також перевіряють можливу причетність до злочину одного з керівників правоохоронного органу регіону, а також інших представників органів місцевого самоврядування.Нагадаємо, днями працівники Державного бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України викрили голову Берестинського районного суду Харківської області на отриманні неправомірної вигоди. За даними слідства, суддя отримав 2 тисячі доларів за ухвалення потрібного рішення у цивільній справі..

Президент Володимир Зеленський заявив, що головним показником ефективності роботи українських посольств мають бути конкретні результати для оборони держави. Йдеться про обсяги отриманої зброї, фінансова підтримка, політичні рішення та кроки партнерів для посилення тиску на Росію.Таку заяву гарант зробив під час виступу на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України."Зброя для України вже зараз. Це — чітка рамка", — заявив він.За словами президента, українські посли мають знати можливості країн перебування щодо постачання озброєння та працювати над тим, щоб необхідна зброя надходила в Україну. Він наголосив на потребі в ракетах для систем ППО, зокрема для Patriot, NASAMS, IRIS-T, SAMP/T та HAWK, а також у засобах для бойової авіації та дронів."Кожен посол повинен приносити Україні зброю", — заявив Зеленський, додавши, що дипломатичні методи можуть відрізнятися залежно від країни та ситуації: від публічної роботи до закритих переговорів.Президент також повідомив, що під ці завдання мають бути змінені показники ефективності роботи посольств і послів."Зброя потрібна. Ракети потрібні. Фінанси для України потрібні", — підсумував Зеленський.Раніше американський президент заявляв, що США можуть дозволити Україні розгорнути власне виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot.Нагадаємо, у липні Міністерство оборони США уклало з компанією Lockheed Martin контракт вартістю до 58,6 мільярда доларів на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. Угода розрахована до 2032 року та передбачає суттєве нарощування виробництва..

У понеділок, 3 серпня, колишнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка призначено секретарем Ради національної безпеки й оборони (РНБО) України. Натомість Рустем Умєров очолив Службу зовнішньої розвідки.Про це свідчить указ президента України Володимира Зеленського №694."Призначити Клименка Ігоря Володимировича секретарем Ради національної безпеки й оборони України", — йдеться в документі.Своєю чергою, в указі №695/2026 Рустема Умєрова призначено керівником Служби зовнішньої розвідки України.Також Володимир Зеленський поінформував, що засідання РНБО в новому форматі відбудеться вже цього тижня, зокрема, розглянуть плани стійкості з підготовки до зими в регіонах."Відповідатимуть ті, в кого не готові плани стійкості для областей, наших громад. Відповідно до цього ми дамо завдання для зовнішніх відносин нашої держави. Новий секретар РНБО – Ігор Клименко", — сказав Зеленський на нараді з послами в Києві в понеділок, 3 серпня.Окрім того, за словами президента, Україна робитиме все можливе, щоби війна, ініційована російськими агресорами, завершилася ще до початку зими 2026 року. Для цього також необхідна підтримка партнерів і союзників."Цього року завдання — дати максимальну підтримку зовнішньому треку у відносинах з партнерами для уряду України", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше він наголошував на необхідності ухвалення політичних рішень західними партнерами щодо передачі систем протиповітряної оборони та ракет до них. Президент акцентував, що антибалістичні ракети мають захищати життя людей, а не залишатися на складах..

Україна робитиме все можливе, щоби війна, ініційована російськими агресорами, завершилася ще до початку зими 2026 року. Для цього також необхідна підтримка партнерів і союзників.Про це президент України Володимир Зеленський заявив під час наради послів України в Києві в понеділок, 3 серпня. Він озвучив подальший чіткий алгоритм, щоби схилити Росію до миру якомога швидше."Цього року завдання — дати максимальну підтримку зовнішньому треку у відносинах з партнерами для уряду України", — наголосив український президент.За його словами, зараз неможливо на 100% спрогнозувати, коли спрацюють всі дипломатичні зусилля, далекобійні санкції України проти Росії, мідлстрайки та всі санкції партнерів. Однак вони повинні сягнути саме такого рівня тиску, щоби в Росії не залишилось іншої альтернативи, крім миру."Ми будемо дуже старатися, щоби це сталося до зими, восени, але ми чітко розуміємо, з ким ми маємо справу. Зрозуміло, що Путін сподівається затягувати цю війну й надалі. Він готує в себе мобілізацію і нові удари. Ми бачимо справжні наміри Росії об'єднуємо партнерів і тиснемо на агресора", — наголосив Зеленський.Також він зазначив, що одним із пріоритетів роботи для українських послів має стати підготовка до зими, зокрема, пошук необхідного обладнання та ракет до ППО."Цього року зима — теж очевидний пріоритет", — акцентував президент України.Окрім того, він поінформував, що засідання РНБО в новому форматі відбудеться вже цього тижня, зокрема, розглянуть плани стійкості з підготовки до зими в регіонах."Відповідатимуть ті, в кого не готові плани стійкості для областей, наших громад. Відповідно до цього ми дамо завдання для зовнішніх відносин нашої держави. Новим секретарем РНБО стане Ігор Клименко", — сказав Зеленський на нараді з послами в Києві.Нагадаємо, що секретаря РНБО Рустема Умєрова призначать новим головою Служби зовнішньої розвідки України. Таку ідею підтримав президент України..

Секретаря Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) Рустема Умєрова планують призначити новим головою Служби зовнішньої розвідки України. Таку ідею розглядає президент України Володимир Зеленський.Про це повідомило "РБК-Україна" з посиланням на поінформоване джерело."Це для Умєрова природня сфера — постійні спеціальні міжнародні контакти, зовнішня діяльність, структура, яка поєднує зброю та міжнародний трек", — пояснили співрозмовники медійників.Вони додали, що там є базова основа, щоби "заземлити" всю роботу щодо антибалістичної коаліції, дронових угод тощо.Раніше радник президента Дмитро Литвин розповідав, що Умєров втратить посаду секретаря РНБО, яку займе Ігор Клименко. Щодо майбутнього самого Умєрова, то зазначалося, що на нього чекає окрема розмова з Володимиром Зеленським.Журналісти припустили, що Умєрова можуть призначити послом в США, проте Дмитро Литвин не підтверджував і не заперечував такі припущення.У політичних кулуарах давно побутує думка, що Умєров міг би стати послом в США. Рік тому його вже розглядали як кандидата на цю посаду, але зрештою тоді послом призначили Ольгу Стефанішину.До того ж Володимир Зеленський заявляв, що Рустем Умєров зосередиться на міжнародній діяльності та безпековій співпраці.Нагадаємо, що 30 травня у спеціальній нараді взяли участь президент України Володимир Зеленський, керівник Офісу президента Кирило Буданов, секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров і міністр енергетики Денис Шмигаль..

У понеділок, 3 серпня, в Україні розпочалася Нарада послів — 2026. Перед початком робочих сесій українські дипломати відвідали місце російського удару на Лук'янівці та вшанували пам'ять полеглих захисників на Майдані Незалежності.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За словами очільника МЗС, разом з українським дипломатичним корпусом у заходах також взяв участь почесний гість цьогорічної наради — віцепрем'єр-міністр, міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой.Сибіга наголосив, що для кожного українського посла важливо на власні очі бачити наслідки російської агресії, щоб ще переконливіше представляти позицію України за кордоном."Для кожного українського посла вкрай важливо на власні очі бачити наслідки російської агресії та бути сильним голосом України в кожній столиці та в кожній штаб-квартирі", — зазначив міністр.Він також повідомив, що головною темою Наради послів — 2026 стали відновлення миру та лідерство України.За словами Сибіги, учасники очікують на продуктивні та змістовні робочі сесії, присвячені ключовим напрямкам української дипломатії.Нагадаємо, 1 серпня після масованого російського міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав партнерів до термінового зміцнення української протиповітряної оборони..

Вищий антикорупційний суд у понеділок, 3 серпня, обрав запобіжний захід колишньому державному секретарю Міністерства закордонних справ Олександру Банькову, якого підозрюють у розкраданні міжнародної допомоги для України на початку повномасштабної війни. Його взяли під варту із правом внесення застави.Як повідомляє "Суспільне" , суд постановив тримати Банькова під вартою до 30 вересня з альтернативою застави у 10 мільйонів гривень.Зазначається, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просив застосувати до експосадовця запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою 15 мільйонів гривень. Захист, своєю чергою, наполягав на більш м'якому запобіжному заході та вважав запропоновану суму застави завеликою.У результаті ВАКС частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення, зменшивши розмір застави до 10 мільйонів гривень.У чому підозрюють БаньковаЗа версією НАБУ та САП, Олександр Баньков разом зі спільниками організував схему привласнення та легалізації благодійних коштів, які іноземні донори перераховували Україні після початку повномасштабного вторгнення Росії.Слідство стверджує, що через підконтрольну громадську організацію було реалізовано кілька епізодів незаконного заволодіння міжнародною допомогою, зокрема коштами, що надходили з Японії, а також грантовими коштами американської організації Renew Democracy Initiative. Загальна сума збитків, за даними правоохоронців, перевищує 37 мільйонів гривень.Нагадаємо, 27 липня НАБУ та САП повідомили про підозру Олександру Банькову та його ймовірним спільникам у заволодінні благодійними внесками іноземних громадян і донорів. У МЗС тоді заявили, що кримінальне провадження частково стало результатом внутрішнього аудиту міністерства та його співпраці з правоохоронними органами.Додамо, нещодавно детективи Національго антикорупційного бюро України затримали чинного народного депутата України, якого обвинувачують в одержанні неправомірної вигоди за вплив на закупівлі медичного обладнання на Житомирщині. За даними ЗМІ, йдеться про Сергія Кузьміних..

У 21-му санкційному пакеті ЄС знову не знайшлося місця патріарху РПЦ Кирилу. Цього разу його викреслила Болгарія. То ж ті в Європі, хто прикриває Гундяєва, згодні, що ядерна бомба, якою Путін погрожує країнам НАТО — "божа благодать"?Півтори тисячі днів — недоторканнийСпробам накласти санкції на Володимира Гундяєва, відомого як патріарх РПЦ Кирило, на початку серпня виповниться чотири роки й чотири місяці, або трохи понад 1550 днів. За цей час країни Євросоюзу створили Коаліцію рішучих, ввели 21 пакет санкцій проти Росії, подолали власні страхи й спільно з Україною створили спочатку танкову коаліцію, потім коаліцію авіаційних спроможностей, минулого місяця запрацювала антибалістична коаліція, але щодо санкцій проти Кирила ЄС не зсунувся ні на крок.7 квітня 2022 року Європарламент у своїй резолюції засудив його за надання богословського підґрунтя російській агресії проти України, відтоді було кілька спроб відправити головного путінського попа до підсанкційних списків та його рятувала Угорщина.Українофоб Петер Сійярто, який очолював МЗС в уряді Віктора Орбана, а зараз працює на китайську компанію, казав:"Страшно навіть подумати, які процеси викликало б включення у список лідера однієї з найважливіших християнських церков Європи".Він переконував: накладати санкції на церковників не можна, бо "ми не зможемо говорити по церковній лінії". Це не лише аргумент колишнього проросійського уряду Угорщини, яка зняла свої заперечення стосовно Кирила перед ухвалою останнього за часом пакета санкцій, а й доволі поширена думка серед європейських політиків. Переважна їхня більшість стоїть на світських позиціях, проте враховує погляд церков на міжконфесійні відносини.Станом на тепер санкції проти Кирила із країн — наших партнерів ввели Велика Британія, Австралія, Канада, які не є членами ЄС. Причому Британія зробила це навіть раніше за Україну. 16 червня 2022 року глава РПЦ опинився в компанії з так званою "дитячою обмудсменкою" Марією Львовою-Беловою, котра з березня 2023 року разом із Путіним перебуває у розшуку за ордером Міжнародного кримінального суду за депортацію українських дітей. Щодо Кирила в урядовій постанові Британії пояснення наступне: "Потрапив під санкції за явну підтримку російської військової агресії проти України".З країн-членів ЄС обмежувальні заходи проти ватажка РПЦ ввели Естонія, Литва і Чехія. Український уряд схвалив персональні санкції проти Кирила та ще семи представників російської церкви 30 серпня 2022 року, заборони діятимуть протягом 10 років. Окрім Гундяєва, до переліку потрапили:керівник відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату митрополит Волоколамський Іларіон (Алфєєва);його заступник протоієрей Микола Балашов;митрополит Псковський і Порховський Тихон (Шевкунов), також відомий як "духівник Путіна");архієпископ Сиктивкарський і Комі-Зирянський Питирим (Волочков);протоієрей Артемій Владіміров;протоієрей і телеведучий Андрій Ткачов, який багато років займався російською пропагандою в Україні;богослов, професор Московської православної духовної академії й семінарії Олексій Осипов.З 11 листопада 2023 року Кирило розшукується Україною як "особа, яка переховується від органів досудового розслідування". Йому висунуто звинувачення за ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність та недоторканність України).То чого ж бояться політики секуляризованої Європи — невже анафеми та проклять у свій бік від московських попів? Цього не можна виключати, магічне мислення нікуди не поділося, доведено голосуваннями за популістів, особливо ультраправих, проте це точно не головне. Якщо когось дуже не хочуть карати, значить йдеться про великі гроші.Символічний акт без економічних наслідків. Чому цей аргумент хибнийОчільниця МЗС Болгарії Веліслава Петрова-Чамова пояснила блокування санкцій проти Кирила так: це рішення буде виключно "символічним", воно "не має економічного ефекту, а радше може бути контрпродуктивними, оскільки створює середовище, у якому може здійснюватися антиєвропейська пропаганда, зокрема, щодо втручання Європи в церковні справи". Мовляв, не потрібно робити з Кирила "жертву".Насправді мотиви болгарської влади зовсім інші, — їхня православна церква підтримує давні й міцні зв’язки з РПЦ, вона досі не визнала Православну церкву України. Хоча певні кроки назустріч робилися до того, як православну церкву Болгарії очолив патріарх Даніїл (Ніколов). Він критикував надання ПЦУ Томосу, а у 2023 році фактично виправдовував російське вторгнення в Україну. Тож болгарська влада відверто фальшивить, але, на жаль, доки Євросоюз не змінить процедуру ухвалення санкцій, Софія захищатиме Кирила.Як відомо, главу РПЦ прикривають від санкцій не тільки болгари, а й італійці. Вони роблять це не публічно, але їхня позиція має значний вплив на думку лідерів католицьких країн Євросоюзу. У Римі дотримуються політики Ватикану, в якій значне місце посідає екуменічний діалог у християнському світі. Попередній папа Франциск вів активний діалог із РПЦ та Кирилом, у лютому 2016 року у Гавані відбулася зустріч між ними, за її підсумками уклали та оприлюднили Гаванську декларацію — суперечливий документ, використаний Кремлем для прикриття війни в Україні, яку він розв’язав у 2014 році. Зокрема, в цьому документі Росія не згадується як агресор, а сам її зміст релігієзнавці визнають сприятливим для російського бачення міжконфесійного діалогу.Українці добре пам’ятають скандальні заяви папи Франциска про війну в Україні, але що змінилося з приходом папи Лева XIV? Новий понтифік займає більш проукраїнську позицію, проте у відносинах із РПЦ він не далеко пішов від попередника. 26 липня минулого року папа прийняв у Ватикані митрополита Антонія (Севрюка), який замінив підсанкційного в Україні Іларіона на посаді глави відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату. Антоній також перебуває під санкціями в Україні із січня 2023 року. Що не зупинило ні Ватикан, ні італійську владу, яка надала цьому діячеві візу. Позиція папи "і вашим, і нашим" не сприяє підтримці санкцій проти Кирила.Якщо відкинути заяви про міжконфесійний діалог християнських церков перед сучасними викликами тощо, а подивитися на ситуацію реалістично, то ключові перепони у накладенні заборон на головного путінського попа — пропаганда та гроші. Росіяни десятиліттями вкладали значні кошти у маркетинг — російський театр, балет, церква, Достоєвський, Чехов тощо. Значна кількість європейців, на жаль, досі перебуває під враженням від цього нав’язливого маркетингу. Останній приклад — Венеційське бієнале, організатори якого заради присутності там росіян навіть пішли на зупинку фінансування від ЄС.То ж коли європейські політики кажуть про необхідність боротьби з російською гібридною пропагандою, вони, видається, не до кінця розуміють, що це не лише RT, Sputnik чи купа їхніх філій під різними вивісками, а російська культура і церква, яка завжди виконувала і продовжує виконувати пропагандистську роль.Російська церква у 2018 році відновила Патріарший екзархат Західної Європи, який об’єднує єпархії Московського патріархату в 16 країнах Європи і має центр у Парижі. До складу екзархату входить 120 приходів. Створення цієї інституції мотивувалося РПЦ відповіддю на надання автокефалії ПЦУ. Це відверто антиукраїнська агентурна мережа в Європі. Її очолює митрополит Корсунський Марк (Головков), він ще й управитель Будапештською єпархією та приходами Моспатріархату в Італії. Саме в тих країнах, які роками блокували санкції проти Кирила. РПЦ — дуже великі гроші, приховані від фіскальних органів за ретушшю свободи слова та віросповідання, які так цінуються в Європі. А санкції проти очільника церкви дадуть можливість вивести ці гроші з тіні та виявити, кого з політиків і чиновників ними "підгодовують". Але для цього потрібна політична воля, поки її — немає.Чи може щось зробити Україна?На дипломатичному рівні контакти, звісно, відбуваються, проте в Євросоюзі є і залишатимуться противники санкційного удару по російській церкві. Завдання робити так, щоб цих противників ставало менше, щоб захист Кирила та його підручних став моветоном у демократичному світі.Нещодавно патріарх РПЦ назвав створення атомної бомби в СРСР "божою благодаттю". Також за повідомленням Центру протидії дезінформації, церква Кирила створила щонайменше 12 Z-молитов для виправдання злочинів російської армії в Україні. Інформація про це має доноситися максимально по всіх дипломатичних каналах, не варто зважати не думку європолітиків, яким не подобатиметься прив’язка до Росії через їхні контакти з РПЦ. Якщо вони підтримують цю церкву, значить також вважають "благодаттю" ядерну бомбу, якою Путін погрожує країнам НАТО.Раніше згадувалося, що Кирила в Україні звинувачують за ч. 3 ст. 110 Кримінального кодексу. Ця стаття говорить: "Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, — караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої". А чому Гундяєва досі в Україні заочно не засудили до довічного? Такий присуд може вплинути на мізки європейців, котрі досі не бачать різницю між пропагандою РПЦ війни та вбивства і свободою віросповідання..

Сполучені Штати Америки та Іран розпочинають новий раунд дипломатичних перемовин 3 серпня. За словами американського лідера Дональда Трампа, сторони суттєво наблизилися до підписання домовленостей, які здатні відвернути подальшу ескалацію.Угода щодо ядерної програми та Ормузької протокиАмериканський президент зазначив, що дипломатична зустріч між представниками двох країн запланована на день 3 серпня."Ми з ними ведемо переговори. Вони розпочнуться завтра вдень. Це врятує багато життів", — наголосив Дональд Трамп під час спілкування з пресою.За оцінками міжнародних союзників США, переговорні групи вже перебувають на фінішній прямій до досягнення консенсусу. Ключовий порядок денний майбутньої угоди охоплює два фундаментальні питання: врегулювання напруженості довкола Ормузької протоки та обмеження іранської ядерної програми.Прохання про припинення ударів та позиція ТрампаГолова Білого дому також розкрив деталі кулуарних звернень, які передували початку нового раунду перемовин. За його словами, із закликом утриматися від подальших військових ударів по території Ірану до нього звернувся безпосередньо Тегеран, а також очільники низки регіональних держав — Саудівської Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратів та Катару."Я хотів би укласти угоду. Мені не подобається вбивати людей", — заявив американський лідер.Раніше Дональд Трамп підтверджував свою готовність повністю відмовитися від подальших атакувальних дій проти Ірану, якщо сторони оперативно узгодять гарантії безпеки судноплавства в Ормузькій протоці та досягнуть компромісу щодо ядерного досьє.Нагадаємо, раніше Дональд Трамп заявляв, що має намір особисто з'ясувати у Володимира Путіна, чи допомагає Росія Ірану у війні проти США.Також американський президент різко відреагував на атаку Ірану по американських військових. Він пригрозив Тегерану жорсткою відповіддю. На тлі цих заяв інвестори розпочали активніше скуповувати нафтові контракти, побоюючись подальшої ескалації на Близькому Сході.Водночас президент Володимир Зеленський заявляв, що країна-агресорка Росія зацікавлена у тому, щоб війна між Сполученими Штатами Америки, Ізраїлем та Іраном тривала якомога довше, адже це відволікає Вашингтон від підтримки України.Читайте також: Трамп став на бік України: чому і на скільки його вистачить.