Політика

У середу, 14 січня, Міжнародний комітет Червоного Хреста оприлюднив заяву щодо ударів по критичній інфраструктурі в Україні і Росії, у якій спробував прирівняти удари РФ по українських містах до ситуації у країні-агресорці.Скандальну заяву комітет розмістив у соцмережі X."Нещодавні удари по об'єктах критичної інфраструктури в Україні та Росії залишили мільйони людей практично без електрики, води та опалення в умовах низьких температур у Києві, Дніпрі, Донецьку, Бєлгороді та інших районах", — йдеться в заяві.До того ж МКЧХ наголосили, що такі атаки "позбавляють людей доступу до життєво важливих послуг, таких як електрика та опалення, які необхідні для виживання в цей час, заборонені".Реакція УкраїниМіністр закордонних справ Андрій Сибіга різко відреагував на заяву МКЧХ та зазначив, що голову делегації організації в Україні викличуть до МЗС для надання пояснень."Ця заява — ганебна. Хибна моральна еквівалентність між агресором і країною, яка захищається, є неприйнятною. На відміну від Росії, Україна діє в рамках міжнародного гуманітарного права та нашого невід'ємного права на самооборону", — зазначив Сибіга.За його словами, не дивно, що репутація МКЧХ перебуває в кризі внаслідок таких заяв, які відбілюють російські воєнні злочини та ще більше підривають довіру до організації, особливо враховуючи її тривалу нездатність забезпечити систематичний доступ до українських військовополонених та цивільних осіб, незаконно утримуваних Росією."Голову делегації МКЧХ в Україні буде викликано до МЗС для пояснень. Я також запрошую людей, які написали та схвалили цю заяву, залишити свої теплі офіси, приїхати до України та провести день у холодному будинку. Можливо, до них повернеться відчуття реальності", — зауважив очільник МЗС.Нагадаємо, 14 січня президент Володимир Зеленський розкритикував підготовку Києва до блекаутів, заявивши, що місцева влада доклала мало зусиль у цьому питанні.  Своєю чергою, мер столиці відповів, що ремонті роботи у столиці тривають цілодобово і служби роблять все можливе, аби усунути наслідки російських ударів.Раніше повідомлялось, що зранку 15 січня Київ та Львів опинилися під ударом ворожих безпілотників. У містах зафіксували "прильоти". Згодом стало відомо, що вранці 15 січня під час повітряної атаки у Львові зафіксовано влучання у символічному місці. Ворожий безпілотник упав на дитячий майданчик поблизу пам’ятника Степану Бандері..

У п'ятницю, 16 січня, Вищий антикорупційний суд розгляне клопотання про застосування запобіжного заходу до народної депутатки, керівниці депутатської фракції Верховної Ради України.Про це повідомила прес-служба ВАКС."На численні запити представників медіа інформуємо, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу до народної депутатки, керівниці депутатської фракції у Верховній Раді України заплановано на 16 січня 2026 року о 09:00 у приміщенні #ВАКС за адресою: проспект Берестейський, 41", — йдеться у повідомленні.Варто зауважити, що у ВАКС не називають імені та прізвища нардепки, однак, згідно з даними ЗМІ, йдеться про очільницю фракції "Батьківщина" Юлію Тимошенко. До того ж прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у коментарі "Інтерфакс-Україна" зазначила, що САП проситиме суд про обрання для Тимошенко запобіжного заходу у вигляді застави в 50 мільйонів гривень."Засідання по обранню запобіжного заходу відбудеться в п’ятницю. Прокуратура буде просити суд про заставу в 50 мільйонів гривень", — зазначили в прокуратурі.Нагадаємо, що 14 січня антикорупційні органи повідомили очільниці фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко про підозру. В офісі політичної сили, яку вона очолює, зранку проводили обшуки.У НАБУ та САП пояснили це тим, що Юлія Тимошенко пропонувала неправомірну вигоду народним депутатам на постійній основі. Йшлося про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед. Їх розрахували на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні..

У четвер, 15 січня, мають прийняти рішення щодо комендантської години. Йдеться про окремі послаблення.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, підсумовуючи спеціальний енергетичний селектор, який відбувся 14 січня. На онлайн-зустрічі були присутні премʼєр-міністр Юлія Свириденко та ключові для рішень в умовах надзвичайної ситуації члени уряду, представники обласної та місцевих влад Києва та області, Харкова, Дніпровщини, Сумщини, Чернігівщини. Комендантська година"Багато робочих деталей обговорили, та надзвичайно багато проблем треба вирішувати максимально оперативно", — поінформував гарант. За його словами, рішення щодо комендантської години має бути уже сьогодні. Зеленський пояснив, що йдеться про "достатні послаблення на час надзвичайно холодної погоди", щоб у людей та бізнесу були всі необхідні можливості. Крім того, МВС забезпечить перевірку та збільшення мережі пунктів підтримки та обігріву в містах. Ситуація у Києві"Щодо Києва — окрема робота. Станом на зараз київські пункти підтримки потребують посилення", — зазначив він, наголосивши, що "час міською владою втрачено.Зеленський зауважив, що у Києві — "особливо складна ситуація". Тому, за його словами, зараз "на рівні уряду буде виправлятися те, що не було зроблено на рівні міста". "Вже сформовано постійний штаб для столиці, його робота куруватиметься на урядовому рівні. Очікую від місцевої влади повної співпраці та взаємодії", — поінформував президент.Імпорт електроенергіїЗеленський наголосив, що уряд України повинен сьогодні протягом дня забезпечити всі необхідні рішення для спрощення та збільшення імпорту електроенергії як державними компаніями, так і приватною сферою. "Очікую також негайного спрощення регуляцій для підключення в мережу додаткового обладнання", — зауважив він.Захист енергооб'єктівКрім того, Зеленський планує провести нараду з міністром оборони Михайлом Федоровим та командувачем Повітряних сил ЗСУ Анатолієм Кривоножко. Вони обговорять захист енергетичних обʼєктів і додаткові запити до партнерів на підтримку ППО.Нагадаємо, напередодні Володимир Зеленський інформував, що комендантську годину можуть скасувати у тих регіонах, де безпекова ситуація дозволяє це зробити. Проте точних областей чи міст гарант поки не назвав.Зауважимо, мер Києва Віталій Кличко 14 січня заявив, що у Києві на сьогодні ситуація після масованих російських атак дуже складна. Місто функціонує в екстремальних умовах. Водночас Володимир Зеленський зазначив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації..

Попри те, що завершення війни в Україні зараз виглядає реальнішим, ніж будь-коли раніше, шлях до фінальних домовленостей залишається вкрай тернистим. На думку посла Сполучених Штатів при НАТО Меттью Вітакера, саме останній етап переговорів вимагатиме найбільших зусиль та вирішення найважчих суперечностей.Про це він заявив під час виступу в Каліфорнії на заході фонду імені Рональда Рейгана. За словами дипломата, наразі вже існує "реальна пропозиція", яка дозволяє перейти до завершального етапу переговорів. Вітакер наголосив, що попри максимальну близькість до результату, фінальні кроки будуть найбільш викликовими. Використовуючи спортивну метафору, він порівняв ситуацію з американським футболом: "Останній ярд у червоній зоні — найважчий. Ця ж ідея застосовна і тут. Останній ярд буде непростим, але я маю гарне передчуття", — резюмував посол.Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду, що різко контрастує з риторикою європейських союзників, які постійно стверджують, що Москва мало зацікавлена ​​в припиненні війни в Україні.Нагадаємо, минулого тижня журналісти видання Axios розповідали, що спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Тоді вони теж обговорювали "мирний план" щодо України.Раніше стало відомо, що представники американського президента Стів Віткофф і Джаред Кушнер найближчим часом відвідають Москву. Вони зустрінуться з кремлівським диктатором Володимиром Путіним..

У четвер, 15 січня, Кабінет міністрів України ухвалив кадрові зміни в керівництві Мінцифри. Тимчасовим очільником відомства став Олександр Борняков, який раніше відповідав у міністерстві за напрям європейської інтеграції.Про це стало відомо з опублікованого розпорядження уряду.Рішення було оформлене відповідним розпорядженням за підписом очільниці уряду Юлії Свириденко. Новий керівник береться до виконання обов’язків з моменту ухвалення документа.Що відомо про Олександра БорняковаОлександр Борняков є державним діячем та ІТ-підприємцем, який до призначення тимчасовим очільником Міністерства цифрової трансформації обіймав посаду заступника міністра з питань європейської інтеграції. Він має понад десятирічний досвід управління в ІТ-індустрії та брав участь у створенні низки успішних стартапів і міжнародних компаній. У складі команди Мінцифри Борняков став ключовою фігурою в реалізації проєкту "Дія.City", опікувався розвитком віртуальних активів в Україні та активно просував вітчизняний технологічний сектор на міжнародній арені.Нагадаємо, 14 січня, Верховна Рада України призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед призначенням він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи. Зокрема, він пообіцяв провести комплексний аудит ТЦК. Урядовець наголосив на потребі "швидко, раз і назавжди" змінити систему підготовки українських військових. Федоров додав, що якісна підготовка дозволяє зменшити втрати і підвищити ефективність.Також  14 січня президент Володимир Зеленський повів першу нараду із новопризначеним міністром оборони України Михайлом Федоровим..

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначив, що цілі Москви в Україні виходять за межі території, яка зараз обговорюється в останніх мирних планах, і містять усю Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області. Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Як зазначають аналітики, Лавров 14 січня заявив, що майбутнє мирне врегулювання має вирішити "питання долі людей, які проживають у Криму, Новоросії та Донбасі". Новоросія — це вигаданий регіон, який кремлівські чиновники часто стверджують як "невіддільну" частину Росії.Новоросія включає не лише Крим та чотири області, які Росія незаконно анексувала, але й Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області. Кремлівські чиновники неодноразово називали Одесу "російським" містом і публічно обговорювали "Новоросію" як частину Російської Федерації. Запропонований США 28-пунктний "мирний план" передбачав лише окупацію Росією Криму, усієї Луганської та Донецької областей, а також окупованих наразі частин Запорізької та Херсонської областей, вимагаючи від Росії поступитися окупованими територіями за межами цих п’яти регіонів, зокрема в Харківській, Миколаївській та Дніпропетровській областях. Згадка Лаврова про Новоросію 14 січня не є новою вимогою, але є ще одним доказом того, що вимоги Росії більші, ніж ті, що були викладені в початковому плані з 28 пунктів. "Заява Лаврова, ймовірно, була спробою встановити умови перед можливою майбутньою зустріччю між спеціальним посланником США з питань Близького Сходу Стівом Віткоффом, колишнім старшим радником президента США Джареда Кушнера, та главою Кремля Володимиром Путіним у Росії", — додали в ISW.Нагадаємо, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку"..

Прагнення американського президента Дональда Трампа приєднати до Сполучених Штатів Америки Гренландію підтримує лише 17% американців. Водночас проти такого кроку виступає 47%, а ще 35% громадян. Про це свідчать дані опитування агентства Reuters.Медійники додали, що більшість демократів та республіканців, виступають проти використання військової сили для анексії острова. Зусилля Білого дому щодо отримання контролю над Гренландією підтримують 40% республіканців (14% — не підтримують). Серед демократів прихильників такого кроку сягає лише двох відсотків, а серед прибічників інших партій — дев'ять відсотків.За даними опитування, всього чотири відсотки американців підтримують застосування сили у Гренландії, це кожен десятий республіканець та майже жодного демократа. Близько 71% вважають, що це була б погана ідея. Медійники зауважили, що 66% респондентів вказали, що вони стурбовані тим, що зусилля Вашингтона щодо придбання Гренландії зашкодять Північноатлантичному альянсу та відносинам США з європейськими союзниками. Серед демократів таких 91%, серед республіканців — 40%."Данія попередила, що застосування військової сили ознаменує кінець НАТО, трансатлантичного оборонного договору, який був ключовим елементом світового порядку з 1949 року", — наголосили у агентстві. Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії. Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів та данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проєкту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.12 січня телеканал Fox News повідомляв, що американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу.14 січня міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Париж 6 лютого відкриє у Гренландії консульство. .

Єврокомісар з питань оборони, литовець Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії Євросоюзу. Подібні ініціативи висловлювали й раніше, та далі слів справа не йшла. Насправді в європейців для створення своїх сил оборони лишилося обмаль часу. Якщо ідея загрузне у балачках, на ЄС чекають часи присмерку.Збройні сили Європи. Ідея, якій 73 рокиІніціаторами створення оборонного союзу європейських держав були французи. 27 травня 1952 року у Парижі Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди та ФРН уклади договір про створення європейської оборонної спільноти. Проте укладачі договору по-різному бачили його реалізацію, тому зрештою не ратифікували. На той момент вже існувало НАТО і багато хто вбачав у європейській армії спробу розколоти Альянс.Протягом подальшої історії європейці спромоглися затвердити спільну політику безпеки та оборони, в рамках якої існують оборонні сили Європейського Союзу. Система цих сил складна, вони покликані передовсім брати участь у кризових ситуаціях, які виникають в Європі, або в складі сил НАТО, коли йдеться про колективний захист Альянсу. Ключова проблема полягає у тому, що країни-члени ЄС можуть залучатися до оборонних сил за бажанням. Є країни-члени, які взагалі до них не залучені й не беруть участі у спільній політиці оборони. Це дуже важливий нюанс, коли йдеться про створення європейської армії, адже, наприклад, Франція, Данія, Італія беруть активну участь у багатонаціональних формуваннях Європи, а Словаччина чи Угорщина — ні. І не тільки вони пасуть задніх.Європейці звикли жити під ядерною парасолькою США та під опікою Америки, але за першого президентства Дональда Трампа вони отримали серйозний дзвіночок, коли з Вашингтона сипалися погрози вийти з НАТО, якщо Європа не наростить свої витрати на оборону і безпеку. На хвилі загострення взаємин ЄС зі Штатами президент Франції Еммануель Макрон 2018 року заявив про необхідність створення європейської армії. Його підтримала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та ще лідери кількох країн. Однак після приходу до влади в США Джо Байдена бажання посилювати власні оборонні потужності в європейців знову зникло.Наступним дзвіночком стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Ми добре пам’ятаємо, з якими труднощами країни Євросоюзу погоджувалися на спочатку "танкову коаліцію", потім на "авіаційну", як складно отримувати від них системи ППО, коли окремі країни, які запевняють Україну у повній підтримці цинічно торгувалися з Америкою, мовляв, літаки українцям дамо, якщо американці компенсують їх своїми F-16, а дехто хотів навіть F-35. З 2022 року донині європейці пройшли велику світоглядну еволюцію від страху ескалації у відносинах із Росією через допомогу Україні, до участі у засіданнях формату "Рамштайн" та домовленостей у рамках "коаліції рішучих".Останнім за часом дзвіночком стала політика Трампа після повернення до Білого дому. TrueUA аналізував, як вона вплинула на трансатлантичне співробітництво. За нашою версією головних подій 2025 року, Мюнхенська промова віцепрезидента США Джей Ді Венса з докорами у бік ЄС стала однією з переломних для розуміння, куди поведе Трамп Америку. Торік на саміті НАТО європейці погодилися з вимогою американського лідера збільшити протягом наступних років витрати на спільну оборону, але не всі взялися одразу виконувати обіцянку. Хтось просто саботує, хтось чекає результатів листопадових проміжних виборів до Конгресу Сполучених Штатів, які можуть закінчитися крахом республіканців та імпічментом Трампу.Однак перечекати — не вийде. Нині, коли американська адміністрація погрожує союзниці по НАТО Данії анексувати Гренландію, і не просто погрожує, а робить недружні кроки, попередні домовленості США з партнерами по Альянсу з великою долею ймовірності будуть переглянуті. Європейська політика Вашингтона передбачає послаблення участі американських військових у забезпеченні оборони країн Європи. Якщо ЄС піде у клінч із Трампом у питанні Гренландії, Пентагон може прискорити виведення своїх вояків.Рада європейської безпеки та армія ЄС: що пропонує КубілюсСаме про цей ризик на безпековій конференції у шведському Селені й казав єврокомісар Андрюс Кубілюс. У своєму виступі він нагадав нещодавнє соцопитування жителів низки країн ЄС, яке підтвердило актуальність створення європейської армії, — близько 70% опитаних хочуть, щоб їх захищали саме такі збройні сили. Він закликав створити Раду європейської безпеки — платформу для обговорення ключових оборонних питань і швидкого ухвалення рішень. До неї можуть увійти близько 12 країн, керівництво Єврокомісії та президент Європейської Ради. Стотисячна європейська армія має замінити такий самий за чисельністю американський контингент. Крім того, Кубілюс наголосив на потребі модернізації оборонної промисловості. Згадав він і про бойовий досвід української армії, який стане в нагоді європейцям.Раніше про необхідність просування до створення європейської армії говорили голова Європейської народної партії Манфред Вебер та глава МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес. Обидва порушили цю тему в контексті поведінки Трампа. Противником формування збройних сил Європи є генсек НАТО Марк Рютте. На його думку, попри нинішній курс американської адміністрації, ЄС не повинен відмовлятися від співпраці зі США в питаннях безпеки та оборони. Тобто тема європейської армії хоч і актуальна, однак ще на стадії обговорення у неї є впливові критики. І вони мають рацію.Як повідомляло CNN, коли минулого місяця група експертів з оборонної сфери зібралася у Вайтхоллі, резиденції британського уряду, щоб обговорити, наскільки Сполучене Королівство та його союзники готові до війни, яка, на їхню думку, може розпочатися в найближчі кілька років, їхній вердикт був досить похмурим: вони не готові. Експерти зауважували, що багато лідерів країн ЄС не хочуть відкрито обговорювати проблему ймовірності війни зі своїм населенням, бо це непопулярна тема. Крім того, в Європі є держави на передньому плані можливої агресії Росії, і хто на задньому. Другі не поспішають вкладатися в оборону та менш зацікавлені в європейській армії. Це зрозуміло, однак політика "моя хата скраю" все одно не дозволить перечекати лихі часи.Скільки часу для втілення плану Кубілюса лишилося в європейцівДля відповіді на це питання зупинимося на кількох реперних точках, від яких можна робити приблизний відлік. Перша така точка — наскільки швидко Данія та країни Європи, які не побояться гніву Трампа, посилять свою присутність на острові Гренландія та біля нього. Глава Білого дому саркастично заявив, що оборона Гренландії — "кілька собачих упряжок". Переконати його в протилежному можуть спільні сили Данії, Норвегії, очевидно приєднаються й британці. Це не буде демонстрація військової протидії Америці, радше показ того, що європейські держави здатні в межах НАТО посилити присутність у північному регіоні геополітичного контролю Альянсу.Друга реперна точка — чи пройде в Сенаті двопартійний законопроєкт про заборону Пентагону та Держдепу використовувати державне фінансування для "блокади, окупації, анексії, проведення військових операцій проти території держави-члена НАТО або іншого встановлення контролю над нею". Документ націлений на те, щоб завадити Трампу втягнути Америку у гренландську авантюру. Республіканці мають більшість в обох палатах Конгресу, проте нині Трамп підвів свою країну до краю, за яким вона втратить союзників в Європі, тож шанс на підтримку законопроєкту і республіканцями, зріс. Але ініціаторам документа треба поспішати, доки Трамп не дав команду військовим.Третя реперна точка — президентські вибори у Франції, заплановані на квітень 2027 року. Цьогоріч там мають відбутися місцеві вибори (не виключено й дочасні парламентські), які визначать політичну картину на наступний рік. Згідно із соцопитуваннями, найвищу підтримку має ультраправе "Національне об’єднання" Марін Ле Пен. У її протеже Жордана Барделла дуже високі шанси стати хазяїном Єлисейського палацу у 2027 році. Прихід до влади ультраправих у Франції поставить на паузу багато загальноєвропейських процесів. Це не дрібні Орбан і Фіцо, Франція — один зі стовпів Євросоюзу. Враховуючи тісні зв’язки цієї політсили з трампістами Америки, не вагаючись можна казати, що європейську армію вони не підтримають.Четверта реперна точка — вибори до Європарламенту у 2029 році. До них ще довго, проте дуже важливо, чи буде тема європейської армії серед головних трендів політичних сил цього року та найближчих років. Навколо цієї теми можуть розгорнутися баталії, важливі для майбутнього Євросоюзу та України.Та, окрім визначених реперних точок, може статися те, про що багато європейських лідерів воліють не розмовляти зі своїми виборцями, — російський напад на якусь із країн ЄС. І якщо ініціативу Кубілюса не почати реалізовувати негайно, на європейців очікує похмура ситуація, яку обговорювали під час мозкового штурму у резиденції британського уряду..

У четвер, 15 січня, до української столиці з офіційним візитом прибула директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва. Водночас у сесійній залі Верховної Ради депутатам не вистачило голосів для початку розгляду низки критично важливих документів, передбачених міжнародними зобов'язаннями України.Про приїзд очільниці Фонду стало відомо із соцмережі X Георгієвої.Візит очільниці МВФКрісталіна Георгієва вперше з лютого 2023 року відвідує Україну. За даними Reuters, у межах візиту заплановано зустрічі з вищим керівництвом держави, зокрема з: президентом Володимиром Зеленським, прем'єркою Юлією Свириденко, головою НБУ Андрієм Пишним та керівниками підприємств.Провал голосувань у РадіПопри візит високої гості, парламент не зміг внести до порядку денного ключові законопроєкти:Вимога МВФ (№ 14025). Документ про автоматичний міжнародний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. За нього проголосували лише 113 депутатів при необхідному мінімумі у 226 голосів.Зобов’язання за програмою Ukraine Facility:№ 14067. Модернізація систем опалення, що передбачає обов'язкове встановлення індивідуальних теплових пунктів у будівлях із централізованим опаленням. Отримав лише 161 голос "за";№ 13620. Реформа управління державним і комунальним майном для стимулювання післявоєнного економічного зростання. Набрав 146 голосів.Нагадаємо, у 2025 році Україна залучила 52,4 мільярда доларів зовнішнього фінансування. Міжнародна підтримка дозволила в повному обсязі забезпечити видатки соціально-гуманітарного напряму..

Глава Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга звернувся до міжнародних партнерів із вимогою посилити санкційні обмеження проти Росії через масове розкрадання українського збіжжя. На думку міністра, за кожну тонну вкраденого врожаю країна-агресор має нести жорстку економічну відповідальність.Міністра цитує пресслужба дипломатичного відомства.Масштаби мародерства та географія збутуЗа даними Сибіги, протягом 2025 року Росія незаконно вивезла з тимчасово окупованих територій України понад два мільйони тонн зерна. Окупанти використовували порти в Азовському та Чорному морях для постачання краденої продукції на ринки: Африки та Близького Сходу, Азії та Європи. Найбільшим отримувачем краденого збіжжя став Єгипет, куди Росія спрямувала майже 40 відсотків незаконного експорту.Ідентифікація злочинців та санкції УкраїниУкраїнська розвідка вже викрила логістичну мережу агресора. На сьогодні:Ідентифіковано 45 суден, залучених до схем викрадення.Україна запровадила санкції проти 43 суден та 39 капітанів.Триває відстеження компаній, що беруть участь у цій незаконній торгівлі."Усі вони відчують на собі дію українських санкцій — як судових, так і спеціальних", — наголосив Андрій Сибіга. Заклик до міжнародної спільнотиМіністр закликав європейських партнерів та агентство Frontex до скоординованих дій. Сибіга наголосив, що після успішного досвіду боротьби з "тіньовим танкерним флотом" РФ, світ має так само рішуче зупинити зернове мародерство."У 2026 році Чорне, Азовське та Балтійське моря мають бути очищені від будь-яких російських тіньових флотів. Це не лише загроза глобальній продовольчій безпеці, а й джерело фінансування кремлівської воєнної машини", — заявив міністр.Під європейські санкції, на думку глави МЗС, має потрапити вся інфраструктура РФ, залучена у викраденні зерна, а також покупці краденої продукції.Нагадаємо, міністерство сільського господарства Сполучених Штатів Америки зменшило прогноз експорту пшениці з України 2025-2026 маркетингового року з 15 мільйонів тонн до 14,5 мільйона тонн, кукурудзи — з 24,5 мільйона тонн до 23 мільйонів тонн, інших зернових — з 3,09 мільйона тонн до 2,5 мільйона тонн..

Нова гранична ціна на російську сировину в розмірі 44,1 долара за барель почне діяти в ЄС з 1 лютого. Чергове зниження цінового ліміту має на меті мінімізувати прибутки Російської Федерації від експорту енергоресурсів.Проце повідомляється на офіційному ресурсі Ради Євросоюзу.Це рішення є частиною довгострокової стратегії G7 та Євросоюзу щодо обмеження енергетичних доходів Кремля. Сам механізм "цінової стелі" працює з грудня 2022 року:старт (грудень 2022): 60 доларів за барель;попередній етап (вересень 2025): зниження до 47,6 долара;новий етап (лютий 2026): зниження до 44,1 долара.Санкції діють через фінансові важелі: міжнародним компаніям заборонено надавати страхові, логістичні та банківські послуги, якщо нафта з РФ продається дорожче за встановлений ліміт. У ЄС наголошують, що механізм продовжать коригувати залежно від ситуації на ринку та того, наскільки ефективно він допомагає стримувати агресора.Нагадаємо, після затримання військовими США російського танкера Marinera в Атлантиці міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що це свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа, з Росією потрібно діяти, а не боятися.Своєю чергою, 13 січня президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Луговського. Говорили про нові спроби Росії розширити тіньовий флот. За даними Військово-морських сил ЗСУ, російські танкери використовують технологію GPS-спуфінгу для фальсифікації свого реального місцеперебування під час транспортування нафти. Це дозволяє суднам-порушникам приховано заходити в порти та уникати міжнародних санкційних обмежень..

Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду, що різко контрастує з риторикою європейських союзників, які постійно стверджують, що Москва мало зацікавлена ​​в припиненні війни в Україні.Республіканця цитує видання Reuters.В ексклюзивному інтерв'ю в Овальному кабінеті в середу Трамп заявив, що російський диктатор Володимир Путін готовий завершити майже чотирирічне вторгнення в Україну. Зеленський, за словами президента США, був більш стриманим."Я думаю, що він готовий укласти угоду", — сказав Трамп про російського диктатора. "Я думаю, що Україна менш готова укласти угоду". На запитання, чому переговори під керівництвом США досі не вирішили найбільший земельний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, Трамп відповів: "Зеленський".Коментарі Трампа свідчать про відновлення розчарування українським лідером. Між двома президентами вже давно склалися нестабільні стосунки, хоча їхня взаємодія, видається, покращилася протягом першого року повернення Трампа на посаду. Часом Трамп був більш охочий сприймати запевнення Путіна за чисту монету, ніж лідери деяких союзників США, що дратувало Київ, європейські столиці та американських законодавців, включно з деякими республіканцями. У грудні агентство Reuters повідомило, що звіти американської розвідки продовжують попереджати, що Путін не відмовився від своїх цілей захопити всю Україну та повернути частини Європи, що належали колишній Радянській імперії. Директор Національної розвідки Тулсі Габбард тоді заперечила це повідомлення.Після кількох спроб і зривів, переговори під керівництвом США останніми тижнями були зосереджені на гарантіях безпеки для післявоєнної України, щоб гарантувати, що Росія не вторгнеться до неї знову після потенційної мирної угоди. Загалом, американські перемовники наполягали на тому, щоб Україна відмовилася від свого східного Донбасу в рамках будь-якої угоди з Росією.Українські чиновники брали активну участь у нещодавніх переговорах, які з боку США очолювали спеціальний посланець Стів Віткофф та Джаред Кушнер, зять Трампа. Деякі європейські чиновники висловили сумніви щодо ймовірності того, що Путін погодиться на деякі умови, нещодавно узгоджені Києвом, Вашингтоном та європейськими лідерами.Трамп заявив Reuters, що йому невідомо про можливу майбутню поїздку Віткоффа та Кушнера до Москви, про що раніше в середу повідомляло Bloomberg. На запитання, чи зустрінеться він із Зеленським на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, наступного тижня, Трамп відповів, що зустрінеться, але натякнув, що жодних планів поки що немає."Я б… якщо він там буде", — сказав Трамп. "Я там буду". На запитання, чому, на його думку, Зеленський стримує переговори, Трамп не уточнив, сказавши лише: "Я просто думаю, що йому, знаєте, важко цього досягти".Зеленський публічно виключив будь-які територіальні поступки Москві, заявивши, що Київ не має права згідно з Конституцією країни відмовлятися від будь-якої землі.Нагадаємо, минулого тижня журналісти видання Axios розповідали, що спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Тоді вони теж обговорювали "мирний план" щодо України.Раніше стало відомо, що представники американського президента Стів Віткофф і Джаред Кушнер найближчим часом відвідають Москву. Вони зустрінуться з кремлівським диктатором Володимиром Путіним..

У середу, 14 січня, президент Володимир Зеленський розкритикував підготовку Києва до блекаутів, заявивши, що місцева влада доклала мало зусиль у цьому питанні.Таку заяву очільник держави зробив у своєму вечірньому відеозверненні."Багато бачимо — зроблено, зокрема, у Харкові — там місцева влада підготувалась. Київ, на жаль, зробив значно менше — дуже мало зроблено в столиці. І навіть цими днями я не бачу інтенсивності — треба зараз все це терміново виправляти. Повинні бути рішення", — наголосив Зеленський.Реакція КличкаМер Києва Віталій Кличко різко відповів на звинувачення президента. Він відзначив, що ремонті роботи у столиці тривають цілодобово."Якої "інтенсивності" в роботі в Києві в надзвичайній ситуації президент не бачить, зокрема, останніми днями, як він сказав? Коли після руйнівної атаки, з шести тисяч будинків без тепла за кілька днів залишається близько 400? Коли комунальники цілодобово на лютому морозі лагодять пошкоджену ворогом критичну інфраструктуру, щоб повернути людям тепло і воду? Коли енергетики намагаються, теж працюючи 24/7, повернути хоч на якісь години світло в домівки киян? Коли ми підключаємо до автономних джерел соціальні заклади — лікарні, пологові, будинки для літніх людей, психоневрологічні диспансери, соцпрацівники розносять гарячу їжу одиноким лежачим киянам. Коли в пунктах обігріву цілодобову чергують працівники, щоб приймати киян? Коли заживляємо від генераторів обʼєкти критичної інфраструктури", — заявив Кличко.Посадовець додав, що такі звинувачення "нівелюють самовіддану працю тисяч людей, фахівців". Крім того, він запевнив, що на сьогодні всі міські служби роблять усе, аби утримати забезпечення життєдіяльності Києва."Тим часом — суцільний хейт. Аааа, Кличко порадив тим, хто має можливість, переїхати за місто. Щоб не замерзали. Без світла і тепла. Ті, хто мають можливість тимчасово виїхати. Я принаймні говорю чесно і попереджаю людей про надскладну ситуацію. І мені байдуже на якісь рейтинги і примарні вибори... Відповідаю вам, вибачте, публічно. Бо за останніх чотири роки ми з вами особисто, пане президенте, на жаль, жодного разу так і не зустрілися", — резюмував Кличко.Зауважимо, мер Києва Віталій Кличко 14 січня заявив, що у Києві на сьогодні ситуація після масованих російських атак дуже складна. Місто функціонує в екстремальних умовах. Водночас Володимир Зеленський зазначив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації.Нагадаємо, 15 січня в усіх регіонах України будуть застосовуватись графіки погодинних відключень електроенергії для побутових споживачів.Також в Україні можуть скасувати комендантську годину. Головна причина — надзвичайна ситуація в енергетиці. Обмеження можуть скасувати у тих регіонах, де безпекова ситуація дозволяє це зробити. .

У середу, 14 січня, прем'єр-міністр України Юлія Свириденко провела координаційну нараду з урядовцями та військовослужбовцями щодо захисту енергосистеми.У своєму дописі у Telegram вона розповіла, що участь у засідання взяли:міністр оборони Михайло Федоров;міністр енергетики Денис Шмигаль;командувач Повітряних Сил Анатолій Кривоножко;керівництво ключових енергетичних компаній;керівники КМВА та Київської ОВА."Продовжуємо посилювати захист енергооб'єктів у координації з військовими. Рівень викликів надзвичайно серйозний, і це вимагає повної готовності від усіх елементів захисту", — зазначила Свириденко.За словами прем'єрки, у ході наради учасники скоординували подальші зусилля для забезпечення захисту української енергосистеми."Головне, щоб від кожного зараз був необхідний результат для всієї нашої держави, наших міст та громад", — додала очільниця уряду.Зауважимо, мер Києва Віталій Кличко 14 січня заявив, що у Києві на сьогодні ситуація після масованих російських атак дуже складна. Місто функціонує в екстремальних умовах. Водночас Володимир Зеленський зазначив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації.Нагадаємо, 15 січня в усіх регіонах України будуть застосовуватись графіки погодинних відключень електроенергії для побутових споживачів.Також в Україні можуть скасувати комендантську годину. Головна причина — надзвичайна ситуація в енергетиці. Обмеження можуть скасувати у тих регіонах, де безпекова ситуація дозволяє це зробити. .

У середу, 14 січня, президент Володимир Зеленський повів першу нараду із новопризначеним міністром оборони України Михайлом Федоровим.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що у ході наради було визначено перші пріоритети Міністерства оборони. Зокрема, головний пріоритет — захист неба. Є конкретні рішення, які повинні бути реалізовані якнайшвидше.Також, за словами гаранта, в координації з військовими має бути значно посилена технологічна складова ЗСУ для зупинки просування російських окупантів на полі бою, а також вирішені проблемні питання забезпечення фронту."Зокрема, оперативно відбудеться аудит фінансування для сфери оборони. Михайло представить шляхи закриття дефіцитів. Готуються й рішення для збільшення фінансового забезпечення наших воїнів на першій лінії. Окремо працюємо з постачанням дронів — Міністерство оборони України має запровадити базовий рівень забезпечення бойових бригад дронами, закупівлю спеціалізованих дронів для ураження ворога на більшій глибині фронту", — наголосив президент.До того ж, як відзначив гарант, ще одним пріоритетом є вирішення проблем, які накопичилися з Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки."Вже були ухвалені рішення, які забезпечують більш справедливий розподіл особового складу між бойовими бригадами. Але потрібні значно масштабніші зміни в процесі мобілізації, які гарантуватимуть більше можливостей як для Сил оборони та безпеки України, так і для економічних процесів у нашій державі. Також найближчим часом міністр оборони України представить нову команду міністерства", — резюмував Зеленський.Нагадаємо, 14 січня, Верховна Рада України призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед призначенням він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи. Зокрема, він пообіцяв провести комплексний аудит ТЦК. Урядовець наголосив на потребі "швидко, раз і назавжди" змінити систему підготовки українських військових. Федоров додав, що якісна підготовка дозволяє зменшити втрати і підвищити ефективність..