Політика

Президент Володимир Зеленський заявив, що його візит до Польщі був продуктивним, а перемовини із польським лідером Каролем Навроцьким була предметною і відвертою.Таку заяву очільник держави зробив під час спілкування із журналістами."Це перша розмова, про інтенсивність ми тут не говоримо, хоча я вважаю, що це дуже позитивний сигнал. Безумовна інтенсивність відносно Польщі для нас важлива, ми дружні сусіди. Але головне, на мій погляд, якість і порозуміння. Я вважаю, що ми такий перший крок з президентом, новим президентом Польщі, ми це зробили. Була хороша розмова, і предметна, і відверта, відкрита. Це, на мій погляд, найважливіше. Все ґрунтується врешті-решт на довірі. Я вважаю, що розпочали цей шлях", — сказав Зеленський.До того ж гарант подякував польському колезі за запрошення та підтримку України."Окремо з Польщею двосторонній трек ми проговорювали і з прем’єр-міністром Туском, і у мене була зустріч з парламентарями Польщі. Я вдячний всім за підтримку. Ну і вдячний польській позиції щодо 90 мільярдів євро, які були виділені під час засідання європейських лідерів у Брюсселі. Це історичне рішення. Вдячний Польщі за принциповість", — додав Зеленський.Попередній контекст:Сьогодні, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Польський президент Кароль Навроцький назвав візит Володимира Зеленського до Польщі "доброю новиною" для Варшави та Києва та "поганим сигналом" для Москви.Володимир Зеленський заявив 19 грудня, що Україна пропонує Польщі співпрацю в захисті від дронів і морській безпеці. Крім того, Київ готовий і надалі підтримувати безпековий діалог з Варшавою, зважаючи на загрози від Росії, а також із території Білорусі..

На сьогодні жодних кадрових перестановок у Міністерстві закордонних справ України не планується.Про це повідомила прес-служба Офісу президента у коментарі TrueUA. Зазначається, що всі заяви про нібито звільнення Андрія Сибіги із посади очільника МЗС наразі не відповідають дійсності."Пані та панове, які поширюють такі чутки, не мають і не можуть мати відповідного джерела, бо єдиний, хто визначає, хто буде головую МЗС, це президент, а він міняти міністра поки не збирався", — наголосили в ОП.Зауважимо, 17 грудня народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко заявив, що Сибігу можуть звільнити з посади міністра закордонних справ України та призначити послом у Польщі."Сибіга їде послом в Польщу. Агреман вже підготовлений (або навіть відправлений). Найімовірнішою заміною Сибізі на посту міністра буде Сергій Кислиця", — заявляв нардеп.Нагадаємо, 17 грудня Верховна Рада прийняла законопроект 3195, що удосконалює порядок призначення та звільнення членів Кабінету Міністрів. Зокрема, він зобовʼязує міністрів звітувати про свою роботу у парламенті при звільненні. Так, письмовий звіт стає обовʼязковою умовою для подання заяви про відставку.Додамо, 19 грудня колишній міністр юстиції Герман Галущенко та колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук опублікували електронні декларації про майно та доходи. Такі документи подаються під час звільнення..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна та Росія мають зупинитися на поточній лінії зіткнення, а потім вже вести перемовини щодо контролю над окупованими територіями. Такий варіант буде справедливим.Таку заяву очільник держави зробив під час спілкування із журналістами."На мій погляд, на сьогодні можлива справедлива версія, стоїмо там, де стоїмо. Це контактна лінія в будь-якому регіоні нашої держави. Поки що так. До дипломатії — це в момент ceasefire або в момент не тільки припинення вогню, а і в момент закінчення війни. Тобто росіяни, що стосується Донбасу, будуть стояти на тимчасово окупованій частині наших Донецької та Луганської областей. І повертати такі території ми можемо тільки дипломатичним шляхом, а ми будемо стояти і жити на тій частині Донбасу, яку контролює українська влада. Це принципові речі", — сказав Зеленський.За його словами, Україна не погодиться на вихід своїх військ із території Донецької області, як того вимагає Росія. Так, Києву важливо, "щоб українська влада контролювала ту частину Донбасу, яку ми сьогодні контролюємо"."На мій погляд, це справедливо. Хоча, якщо чесно, те, що росіяни на нашій землі, це в принципі несправедливо. Але це компромісне на сьогодні рішення. Росія вимагає, щоб українська армія вийшла з території Донецької області. Ми пояснили нашим американським колегам, що Україна не може виходити ніяк з наших територій. Можливості і бажання такого не бачу. І бачу, що у українського народу також цього немає", — сказав президент.Очільник держави відзначив, що Сполучені Штати Америки наразі постійно намагаються знайти компроміс у цьому питанні й пропонують різні варіанти, зокрема, до прикладу, запровадити вільну економічну зону на цій території."Я пояснив, що не буде так, що ми виходимо, а російська армія залишається. Наша армія не виходить, тому що ми не віримо, що така вільна економічна зона буде в безпеці. Впевнені, що російська армія захоче в будь-який момент зайти на нашу територію. Що вона і робила всі ці роки агресії. Тому так не може бути. Якщо ви хочете відведення військ будь-де, то завжди робляться однакові дзеркальні кроки. Якщо ми відходимо на п'ять кілометрів, то і вони на п'ять кілометрів. Ми на 10, і вони на 10. І тоді є така зона. Вона може називатися вільною економічною зоною, або ще якимось чином називатися, якщо там є відповідні преференції. Але до цього всього треба ще дожити. Найкраще, чесний варіант, стояти там, де ми стоїмо. Менше компромісів і менше діалогу. Якщо ж буде підійматися питання вільної економічної зони, то я сказав партнерам, вибачаюся, але це вирішувати буде народ України", — резюмував президент.Нагадаємо, раніше видання Bild заявляло, що Володимир Зеленський не погодився на відхід українських військ із Донеччини на зустрічі з представниками президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа у Берліні..

Вашингтон виступив з ініціативою провести зустріч радників з національної безпеки України, Сполучених Штатів Америки та Росії. Проте навряд такі перемовини принесуть щось нове у миротворчий процес.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами."Умєров (секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров, — ред.) мені дзвонив, сказав, що Америка пропонує зараз тристоронню зустріч NSA — Америка, Україна, Росія", — повідомив Зеленський.Він відзначив, що не сподівається на те, що такий формат перемовин принесе щось нове. Однак він відзначив, що після подібної зустрічі у Туреччині вдалося здійснити обмін полонених військових та цивільних осіб."Я вважаю, що це не багато з того, що хотіли ми, але це дуже важливо. Я дуже радий, що у нас були обміни. Наші люди, наші військові, передусім полонені, повернулися додому. І цивільні. І тому треба робити такі кроки. І якщо зараз може бути така зустріч, яка розблокує обміни, або результатом тристоронньої зустрічі NSA може бути домовленість про тристоронню зустріч лідерів, а я про це неодноразово говорив, є складні питання, які повинні вирішувати лідери держав. Тож якщо результати обміни або якісь інші домовленості, я не можу бути проти, ми підтримуємо тоді пропозицію Сполучених Штатів Америки. Подивимося, як буде", — сказав Зеленський.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки..

На сьогодні у переговорах між Україною та Сполученими Штатами Америки щодо "мирного плану" є одразу декілька важких питань. Сторони продовжують над ними працювати.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами."Найважчі питання були і залишаються. Це територія України. Далі — це Запорізька атомна станція, наша ЗАЕС. Третє питання — гроші на відновлення. І є кілька ще технічних питань щодо гарантій безпеки, формату моніторингу тощо. Це якщо ми говоримо про 20-пунктний план. Тут питання не в точках перетину, а в тому, що на сьогодні, саме цей момент, на цю годину, ми свої бачення передали Сполученим Штатам Америки. Вони будуть спілкуватись з Росією, і ми чекаємо на відповідь", — заявив Зеленський.Очільник держави відзначив, що Київ та Вашингтон продовжують роботу. Зокрема, заплановано зустріч із американською стороною у Флориді."Що стосується інших документів щодо Prosperity, тобто відновлення, щодо гарантій безпеки, також наше бачення, ми передали, і Сполучені Штати Америки сказали, на що вони готові. Зараз буде спілкування у нашої групи з американською стороною у Флориді", — додав він.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки..

Португалія не виключає можливості розміщення своїх військ на території України. Однак, це можливо лише після закінчення війни.Про це заявив прем'єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру під час спільної прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві. Посадовець запевнив, що на сьогодні його країна готова брати участь у миротворчих місіях та зберігати безпеку."Ми не хочемо бути тут під час війни, але в Коаліції охочих Португалія бере участь і буде брати участь в операціях забезпечення миру. І в контексті миротворчої місії, в контексті гарантії безпеки НАТО разом з португальськими військовими може розмістити свої сили на території України, наприклад, також разом з Латвією, Литвою, і брати участь в миротворчих місіях і забезпечувати безпеку", — зазначив португальський прем'єр.Нагадаємо, США та європейські союзники України розробили план гарантій безпеки, що містить детальні, надійні та серйозні заходи для забезпечення виконання будь-якої мирної угоди з Росією. Згідно зі стратегією, українські війська стримуватимуть агресора на першій лінії розмежування.Крім того, 16 грудня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що "Коаліція охочих" підготувала плани щодо можливого розміщення військ на території України. Вони передбачають охоплюють операції у повітрі, на морі та на землі.Додамо, раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що майбутня мирна угода повинна містити такі безпекові гарантії, що зроблять будь-яку нову спробу російської агресії фатальною для Москви. Кінцева мета цих домовленостей — забезпечити невідворотні та руйнівні наслідки для окупанта у разі повторного нападу..

Сполучені Штати Америки запропонували провести прямі переговори за участі України, Росії, США та представників Європи.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спільного брифінгу з прем’єр-міністром Португалії Луїшем Монтенегру в Києві."Дійсно, США сказали, що у них буде окрема зустріч з представниками Росії. І вони запропонували такий формат — Україна, Америка, Росія і, напевно, представники Європи", — зазначив Зеленський.За його словами, такий формат зустрічі можливий лише після аналізу результатів уже здійснених переговорів між Україною та США. Зокрема, як відзначив гарант, Київ має отримати детальну інформацію про підсумки першого етапу діалогу. А вже після цього ухвалюватиме рішення щодо подальших переговорів."Було би логічно робити таку спільну зустріч після того, як ми будемо розуміти потенціальний результат зустрічі, яка вже пройшла — Америка й Україна... Наша команда зі мною зв’яжеться, розкаже результати першого кола діалогу, і потім будемо розуміти, що робити з продовженням", — наголосив він.До того ж очільник держави відзначив, що очікує почути позицію Америки після консультацій з представниками країни-агресорки Росії."Як реагує Америка після консультації з росіянами — поки що чесно кажу, не знаю, але сьогодні буду знати", — додав Зеленський.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки..

У суботу, 20 грудня, Україна та Португалія домовились про партнерство для виробництва морських дронів.Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, відповідний документ було підписано під час його зустрічі із прем’єр-міністром Португалії Луїшем Монтенегру."Сьогодні є спільна заява України і Португалії про встановлення партнерства для виробництва морських дронів. Підписали її разом із прем’єр-міністром Португалії, який сьогодні з першим візитом в Україні. Це один із найбільш перспективних напрямів в оборонній роботі зараз. Важливо, щоб були результати. І в усіх частинах нашої Європи має бути достатньо сили, щоб протидіяти будь-яким загрозам, і сучасні дрони — це реальний інструмент захисту", — наголосив гарант.Він відзначив, що Португалія також зробила внесок у програму PURL, яка дозволяє нам купувати американську зброю, та підтримала спільне європейське рішення "щодо фінансової гарантії безпеки для України на найближчі роки, і це 90 мільярдів євро для України — дуже відчутно"."Дякую Луїшу Монтенегру за цей візит. Дякую Португалії за повагу та підтримку для української громади. І окремо хочу відзначити внесок у відновлення нашої освітньої інфраструктури — українських шкіл у Чернігові та Черкасах. Дякую, Португаліє", — резюмував президент.Нагадаємо, 20 грудня до Києва приїхав прем'єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру. Це його перший офіційний візит до столиці України. Тут він зустрівся з українським президентом Володимиром Зеленським. Прем’єр зазначив, що Україна зараз гостро потребує фінансової допомоги, й Португалія продовжує надавати підтримку як на двосторонньому рівні, так і в межах різноманітних програм — гуманітарних, соціальних, військових і політичних. Додамо, на початку листопада стало відомо, що громадяни Білорусі, які отримали тимчасовий захист після вторгнення Росії в Україну, зобов’язані залишити територію Португалії. Таким є рішення управління з питань інтеграції, міграції та притулку Португалії..

Російська Федерація частково скоригувала терміни підготовки до агресії проти європейських країн. Їх змістили з 2030 року на 2027 рік. Головною метою експансії Кремля є окупація країн Балтії.Про це заявив керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, виступаючи на заході "Клубу LB".Головний розвідник України зазначив, що першими цілями агресії Москви можуть стати Литва, Латвія та Естонія."На півночі — тільки Північний Льодовитий океан і далі за колом — Америка. Не варіант, бо буде боляче. На сході — Тихий океан і знову ж таки Америка. Відповідь та сама", — виклав він варіанти для Росії.При цьому Буданов зауважив, що на півдні — Китай, тоді для рашистів буде взагалі катастрофічно. Адже там сухопутний кордон, тож виникнуть такі ж умови, як, наприклад, в України у війні з Російської Федерацією, тільки для них."Залишається тільки захід, який у їхньому розумінні, вибачте за фразеологізм, "зажерся", "хворий", "кволий" і "нерішучий", — пояснив керівник ГУР.Водночас Польща, за інформацією української розвідки, наразі розглядається Росією "для військової кампанії без захоплення"."Польща зараз, згідно з планами Кремля, які нам відомі, розглядається суто для ударів і гібридних операцій", — сказав Буданов.Він також пояснив, що прагнення Росії до окупації нових територій зумовлене її імперською ідеологією, адже "щоб імперія розвивалася, ти завжди маєш кудись рухатися для розширення свого впливу та території"."Відповідь лежить у площині глибинних історично-психологічних травм. У світогляді росіян. Це такі фантомні болі, як їх називаю. З їхнього погляду, все абсолютно правильно. Як вони бачать світ: північ — південь, захід — схід. Для того, щоб імперія — а вони себе бачать імперією — розвивалася, ти завжди маєш кудись рухатися для розширення свого впливу та території. Це, до речі, відповідь на багато запитань", — наголосив Кирило Буданов.Нагадаємо, раніше керівник ГУР розповідав, що українська воєнна розвідка має можливість прослуховувати розмови високопоставлених кремлівських керівників різного рівня. І, найімовірніше, такі прослуховування відбуваються насправді..

У суботу, 20 грудня, до Києва приїхав прем'єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру. Це його перший офіційний візит до столиці України. Тут він зустрівся з українським президентом Володимиром Зеленським.Про це повідомив Володимир Зеленський і португальська новинна агенція RTP.Португальські журналісти зазначили, що дотепер очільник уряду Португалії лише двічі особисто зустрічався із Зеленським — 28 травня 2024 року в Лісабоні під час офіційного візиту президента України до Португалії та 2 жовтня у Копенгагені в кулуарах міжнародного саміту.Сьогодні перший приїзд Луїша Монтенегру до України з моменту його вступу на посаду прем’єр-міністра. Разом із міністром оборони Нуну Мелу він прибув до Києва нічним поїздом о 08:13.У програмі візиту — переговори із Зеленським, прем'єр-міністром України Юлією Свириденко та головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком."Більше за будь-яку іншу країну Україна потребує нашої солідарності та близькості, не кажучи вже про нашу прихильність; саме це ми й приносимо", — заявив Луїш Монтенегру.Прем’єр-міністр Португалії зазначив, що Україна зараз гостро потребує фінансової допомоги, й Португалія продовжує надавати підтримку як на двосторонньому рівні, так і в межах різноманітних програм — гуманітарних, соціальних, військових і політичних. Він також наголосив на тісних зв’язках між громадами двох країн і обов’язку урядів відображати солідарність своїх народів.Своєю чергою, Володимир Зеленський опублікував відео, на якому вони з Монтенегру вшанували пам'ять наших полеглих воїнів."Вічна пам'ять усім нашим воїнам, кожному українцю, які віддали свої життя, щоб Україна могла жити!" — підписав відео український президент.Нагадаємо, на початку листопада стало відомо, що громадяни Білорусі, які отримали тимчасовий захист після вторгнення Росії в Україну, зобов’язані залишити територію Португалії. Таким є рішення управління з питань інтеграції, міграції та притулку Португалії..

Майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна". За його словами, останні президентські вибори 2019 року коштували бюджету близько два мільярди гривень."Нинішні розрахунки є значно вищими через інфляцію та нові умови", — наголосив він.За базовими підрахунками ЦВК з урахування інфляції, вибори народних депутатів і місцеві вибори коштують у середньому чотири-п’ять мільярдів гривень, тоді як президентська кампанія є дорожчою.За оцінками представника комісії, президентські вибори коштуватимуть десь чотири-п’ять мільярдів гривень на перший тур, відповідно, 6,5-сім мільярдів гривень у разі проведення другого повторного голосування.Він наголосив, що близько 70% усіх витрат припадає на оплату праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці суми не включають витрати органів місцевого самоврядування на підготовку виборчих дільниць, приміщень і матеріального забезпечення.Також можливим є збільшення кількості виборчих дільниць за кордоном. У такому випадку, за його словами, зростуть валютні витрати."З урахуванням видатків органів місцевого самоврядування, якщо ми кажемо про всі три види виборів, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна цифра, але вона жива — і не менше", — підсумував заступник голови ЦВК.Сергій Дубовик визнав, що така сума є серйозним викликом для держави. Для цього потрібна ретельна підготовка та відповідна фінансова підтримка.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відповів прем'єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, який висловив сумнів у тому, що саме Росія напала на Україну. У коментарях до допису висловився угорський міністр Петер Сійярто.Український міністр Андрій Сибіга на своїй сторінці в соціальній мережі X відреагував на такі слова Орбана:"Вони спокійно снідають удома, п'ють каву та думають, що з морального погляду правильно допомогти маленькій країні, яку атакували. Але не такій уже й маленькій, і не зовсім зрозуміло, хто на кого напав, але в будь-якому разі ми зараз допомагаємо країні, яка зазнала насильства, і це нам нічого не коштує. Але зрештою, вони будуть платити".Андрій Сибіга відповів коротко, згадавши епізод з історії, коли під час Другої світової війни Угорщина була союзницею нацистів."Так само незрозуміло, як це було для угорського керівництва 1939 року", — недвозначно натякнув український міністр.Як відомо, тоді Угорщина приєдналася до пакту країн Осі — це відбулося 1940 року. Країна брала участь у вторгненні до Югославії та воювала проти СРСР на Східному фронті, де зазнала значних втрат, що призвело до окупації країни Німеччиною 1944 року, що завершилися звільненням Угорщини 1945 року.У той період угорський регент Міклош Хорті, усвідомлюючи поразку Німеччини, розпочав таємні переговори з Великою Британією, намагаючись вивести Угорщину з війни. Але коли 1944 року Хорті спробував здійснити вихід з війни, німецькі війська окупували Угорщину.До речі, в коментарі до допису Андрія Сибіги "прийшов" міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто."Перестаньте нас ображати! Ми не дозволимо вам втягнути нас у вашу війну!" — написав він.Нагадаємо, що 14 грудня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував гнівні заяви угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана про рішення ЄС щодо заморожених російських активів, назвавши його «найціннішим російським активом»..

Оптимальний термін для підготовки й організації виборів в Україні — приблизно шість місяців. При цьому чинне українське законодавство передбачає значно коротші терміни.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна".За його словами, законодавство передбачає підготовку до виборів у проміжку 60 або 90 днів, залежно від типу виборчої кампанії. Водночас ці терміни є регламентними та не залежать від бажань самої комісії.Він зазначив, що пів року було б оптимальним терміном, аби оцінити стан державної інфраструктури та належно підготуватися до виборчого процесу."Однак мене турбує не стільки готовність державної інфраструктури, скільки готовність політичної інфраструктури нашого суспільства", — наголосив заступник голови ЦВК.Дубовик звернув увагу, що значна частина виборчого процесу залежить від політичних партій, громадських організацій і міжнародних партнерів, зокрема, в питанні спостереження за виборами та формування виборчих комісій.За його словами, активісти політичних партій нині перебувають на фронті, стали внутрішньо переміщеними особами або виїхали за кордон. Водночас саме партії формують дільничні, окружні та територіальні виборчі комісії, а на президентських виборах — представників кандидатів."Де зараз узяти та швидко підготувати таку кількість осіб? Цей важливий нюанс треба обговорювати", — акцентував він.Водночас Дубовик зауважив, що державна система, навіть в умовах війни та концентрації управлінських зусиль, теоретично може вкластися у визначені законом терміни. Однак залишається відкритим запитання щодо того, чи підготується політична інфраструктура до таких темпів.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Російський диктатор Володимир Путін планує захопити всю Україну та повернути частини Європи під вплив Кремля. Йдеться про ті території, які колись належали радянській імперії.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися на шість джерел. Вони, своєю чергою, ознайомилися зі звітами американських спецслужб."Ці звіти подають картину, яка різко відрізняється від тієї, що її малюють президент США Дональд Трамп і його перемовники з питань миру в Україні, які заявляють, що Путін хоче покласти край конфлікту", — йдеться в журналістському матеріалі.За словами одного зі співрозмовників медійників, найсвіжіший із цих звітів датується кінцем вересня. Американська розвідка також суперечить словам російського диктатора, що він не є загрозою для Європи.Аналітики зауважили, що висновки США є незмінними від моменту початку повномасштабного вторгнення 2022 року. За інформацією джерел, вони в основному збігаються з думкою європейських лідерів і розвідувальних агентств, що він прагне заволодіти всією Україною та територіями колишніх радянських республік, включно з членами НАТО."Розвідка завжди стверджувала, що Путін хоче більшого. Європейці переконані в цьому. Поляки абсолютно переконані в цьому. Балтійські країни вважають, що вони перші", — зазначив член комітету з розвідки Палати представників від Демократичної партії Майк Квіглі в коментарі для Reuters.Натомість представник Білого дому продовжив тезу, що команда президента Дональда Трампа досягнула значного прогресу в питанні припинення війни. А державний секретар Марко Рубіо сказав, що США вже близькі до розв’язання питання мирного врегулювання в Україні, але попередив, що "попереду ще довгий шлях".Нагадаємо, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц неодноразово заявляв, що далекосяжні плани Володимира Путіна не обмежуються Україною. Диктатор прагне піти значно далі, адже ідеологія кремлівського диктатора наскрізь просякнута войовничим імперіалізмом..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно.Про це Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю польській агенції PAP."Моя реакція на сигнали з боку США дуже відкрита: я сказав, що не маю жодного наміру за жодних обставин триматися за президентське крісло. Звичайно, якщо вдасться забезпечити можливість проведення належних, гідних і демократичних виборів", — пояснив він.За його словами, організація голосування в умовах воєнного часу потребує законодавчих змін. Зокрема, важливою є безпека українців під час виборів, "щоби людей просто не вбивали, коли вони приходять на виборчі дільниці"."З іншого боку, якщо запитати українських громадян, чи хочуть вони цих виборів і чи готові до них, то багато хто боїться проведення виборів у воєнний час, безсумнівно, ніхто не може уявити, як це можна зробити безпечно та чесно", — наголосив український президент.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні..