Американський президент Дональд Трамп відклав розмови про безпекові гарантії для Києва до моменту підписання угоди про завершення війни. Під час спілкування з пресою він пояснив, що першочерговим завданням є досягнення домовленостей із Москвою.Про це він сказав під час пресконференції 20 листопада.Дональд Трамп під час пресконференції 20 листопада відмовився розкривати, які саме гарантії безпеки Вашингтон готовий запропонувати Україні. Очільник Білого дому дав зрозуміти, що це питання не стоїть на порядку денному до укладення мирного договору з Росією.Позиція Білого дому щодо гарантій безпекиПід час заходу журналісти поцікавилися у Трампа, на яку саме безпекову підтримку від американської сторони може розраховувати Київ. У відповідь політик коротко зазначив, що "не знає" та "не хоче" зараз дискутувати на цю тему."Я не хочу говорити про гарантії безпеки, тому що спочатку нам потрібно досягти домовленості. Коли ми матимемо угоду, ми долучимося до цього процесу", — пояснив політик.Таким чином, у Вашингтоні пов’язують подальшу участь США у формуванні безпекової архітектури для України виключно з попереднім підписанням мирних домовленостей.Нагадаємо, 20 листопада президент України Володимир Зеленський жорстко відреагував на слова Дональда Трампа про "друга" Путіна, сказані під час перемовин у Китаї. За словами українського лідера, через брак належного тиску очільник Кремля відчуває безкарність і прагне продовжувати агресію.Своєю чергою, очільник Кремля Володимир Путін виступив із черговою пропагандистською заявою, адресованою українським захисникам. Диктатор закликав військових Збройних сил України переходити на бік Росії, апелюючи до маніпулятивних тез про "спільну" та "правильну сторону історії"..

Під час дев'ятого Німецько-українського бізнес-форуму в Берліні українські підприємці оголосили про нові комерційні домовленості на суму понад 100 мільйонів євро. Уряд також готує запуск двох важливих ініціатив для підтримки бізнесу та відновлення виробництв уже у 2027 році.Про це повідомив очільник українського уряду Сергій Корецький у своєму Telegram-каналі.В Берліні українські компанії повідомили про нові комерційні домовленості на суму понад 100 мільйонів євро. Корецький нагадав, що ще в жовтні під час візиту Фрідріха Мерца до України було підписано 15 угод на 8,5 мільярда євро.Інструменти захисту та відновлення бізнесуВ українському уряді наголошують на необхідності поглиблювати кооперацію між підприємствами обох держав та залучати Німеччину до ключових проєктів відбудови. З огляду на постійні російські атаки та пов’язані з ними загрози для бізнесу, готуються два важливі механізми, старт яких заплановано на 2027 рік:запуск Фонду страхування воєнних ризиків;реалізація програми "Індустріальний Рамштайн", покликаної допомагати підприємствам відновлювати пошкоджені виробничі потужності (уряд висловив подяку Німеччині за перший внесок до цієї ініціативи та розраховує на її подальшу участь).Перспективні напрями співпраці та підтримка ФРНЗа словами прем'єра, найбільший потенціал для взаємовигідного партнерства вбачають в оборонній промисловості, енергетиці, транспортному секторі та медицині. Зокрема, планується спільний розвиток системи лікування складних травм в Україні, який поєднає німецький досвід цивільної медицини та практичні напрацювання українських медиків, здобуті під час війни.Німецьким компаніям запропонували розширювати співпрацю з українськими партнерами та готувати інвестиційні проєкти для відбудови вже зараз, не чекаючи завершення війни. Також підкреслюється, що з початку повномасштабного вторгнення Німеччина надала Україні майже 80 млрд євро допомоги, а її бізнес продовжив роботу на українському ринку. Окрему подяку висловили Фрідріху Мерцу, уряду ФРН і німецькому народу за солідарність з Україною.Нагадаємо, прем’єр-міністр України Сергій Корецький 20 листопада провів переговори з Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом щодо посилення протиповітряної оборони. Сторони також детально обговорили спільні енергетичні ініціативи та підготовку екстреної допомоги для проходження зимового періоду..

У п’ятницю, 20 листопада, президент України Володимир Зеленський жорстко відреагував на слова Дональда Трампа про "друга" Путіна, сказані під час перемовин у Китаї. За словами українського лідера, через брак належного тиску очільник Кремля відчуває безкарність і прагне продовжувати агресію.Про це глава держави сказав у коментарі CNN.Реакція Зеленського на слова про "друга"Під час спілкування журналіст запитав главу держави, чи не сприймається слово "друг" із вуст Трампа щодо керівника Кремля як фактичний дозвіл продовжувати напад на Україну."Якщо ви говорите про Путіна... ніби він друг... звичайно, він не відчуває, що є вбивцею, він не відчуває достатнього тиску. Він відчуває, що може продовжувати", — відповів Зеленський.Глава держави зазначив, що мета російського диктатора полягає в тому, щоб "повністю знищити" Україну."Звісно, як називати Путіна — це справа президента Трампа... Для нас він — ворог, і, звісно, для нас він — вбивця. І я думаю, що здебільшого для людей у світі він — вбивця, бо він вбиває", — наголосив Зеленський.Роль США й Китаю в переговорахВодночас президент України висловив переконання, що саме команда Дональда Трампа є найсильнішим посередником між Києвом та Москвою."США є, мабуть, для всіх найсильнішим посередником, якого ми можемо мати, бо я не бачу, щоб Путін міг прислухатися до когось іншого. Я вважаю, що Путін готовий прислухатися до США та Китаю. Ми не бачимо з боку Китаю бажання брати участь у цьому процесі. А США, ймовірно, мають потужні важелі впливу на Путіна", — додав він.Нагадаємо, за результатами поїздки до Китаю американський президент Дональд Трамп заявив про "гарний шанс" на дипломатичне завершення війни проти України. Водночас він розкритикував попередню адміністрацію США за нібито передачу Україні 350 мільярдів доларів готівкою..

За результатами поїздки до Китаю американський президент Дональд Трамп заявив про "гарний шанс" на дипломатичне завершення війни проти України. Водночас він розкритикував попередню адміністрацію США за нібито передачу Україні 350 мільярдів доларів готівкою.Про це очільник Білого дому сказав під час пресконференції.Дональд Трамп під час пресконференції за підсумками візиту до Китаю повідомив про контакти з російським лідером Володимиром Путіним. За словами очільника Білого дому, під час переговорів у Китаї Путін висловив "чітке бажання" зупинити війну проти України дипломатичними методами, а для досягнення цього нібито є "гарний шанс".Що Трамп сказав про перешкоди для мируНа переконання Трампа, єдиним чинником, який ускладнює припинення війни, є взаємна особиста неприязнь між Путіним та президентом України Володимиром Зеленським."Вчора вранці ми говорили з президентом Путіним про чудову американську економіку. Він чітко висловив своє бажання припинити війну з Україною дипломатичним шляхом. Я говорив також з представниками (вірогідно, Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером — ред.) — у них складна робота. Проблема в тому, що президент Зеленський та президент Путін надзвичайно ненавидять одне одного. Якби це було інакше, це була б найлегша війна з восьми, які я припинив, але рідко побачиш таку взаємну ненависть", — сказав Трамп.Заяви про вторгнення та критика попередниківОкрім цього, американський президент заявив, що Путін нібито не наважився б на повномасштабне вторгнення в Україну, якби на той момент главою США був сам Трамп. Він навів фрагмент розмови з лідером Кремля:"Путін сказав вчора ввечері, що цієї війни б не було. Я насправді запитав його: "Чи вторглися б ви, якби я був президентом?" Він відповів: "Ні". І на нашу країну це погано вплинуло".Під час виступу Трамп також розкритикував дії попередньої влади США, заявивши про надмірну фінансову допомогу Києву."Наша країна настільки погано впоралася із цією ситуацією. Байден передав Україні 350 мільярдів доларів готівкою. Це жахлива сума", — додав президент США.Нагадаємо, за даними Financial Times, Білий дім прагне домогтися підписання мирного договору між Києвом та Москвою до початку січня 2027 року, поки контроль над обома палатами Конгресу США не перейшов до демократів. У Києві та Європі побоюються, що такий поспіх може обернутися невигідними поступками для України..

Білий дім прагне домогтися підписання мирного договору між Києвом та Москвою до початку січня 2027 року, поки контроль над обома палатами Конгресу США не перейшов до демократів. У Києві та Європі побоюються, що такий поспіх може обернутися невигідними поступками для України.Про це повідомляє британська газета Financial Times.Як зазначає видання, адміністрація президента США Дональда Трампа наполягає на фіналізації мирної угоди між Україною та Росією до початку січня. Поспіх Вашингтона пов’язаний із результатами листопадових проміжних виборів, на яких Республіканська партія втратила більшість у Палаті представників і Сенаті. Очікується, що вже в січні новий склад Конгресу під керівництвом демократів намагатиметься розширити військову допомогу Україні та посилити санкційний тиск на Москву.Побоювання Києва та дипломатичний марафонВ українській владі та європейських столицях дедалі більше занепокоєні тим, що жорсткі часові рамки Білого дому можуть використати для тиску на президента Володимира Зеленського з метою примусити його до болючих компромісів."Трампу подобається Путін, і він хоче завершити все це до січня", — заявив український високопосадовець, додавши, що за такого сценарію Росія могла б отримати кращі умови.На тлі цих процесів спецпосланець глави Білого дому Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер відновили контакти з українською і російською сторонами в Абу-Дабі після восьмимісячної перерви, спричиненої війною в Ірані. Протягом останніх днів вони також провели низку консультацій у Москві, Дубліні та Берліні.Водночас у Києві звернули увагу на тривожні сигнали у сфері безпеки: обмеження швидкості військового супутникового зв’язку Starshield та затримки з постачанням ракет до комплексів Patriot в українській владі розцінюють як спробу послабити переговорні позиції України. Білий дім на запит журналістів щодо цього коментарів не надав.Ультиматуми Кремля та позиція ЄвропиПопри заяви Дональда Трампа після нещодавньої зустрічі з Володимиром Путіним та головою КНР Сі Цзіньпіном у китайському Шеньчжені про нібито готовність Москви до миру, європейські дипломати наголошують: поспішає виключно Вашингтон. У Кремлі ж не демонструють жодної готовності до компромісів і планують використати нову масштабну кампанію повітряних ударів як важіль тиску.мСеред незмінних вимог російського диктатора Путіна:передача Росії територій на Донбасі;офіційна заборона на вступ України до НАТО;суттєве скорочення чисельності української армії;перегляд архітектури безпеки в Європі зі зменшенням сил Альянсу на східному фланзі."Нехай вони визнають непорушність нашої вимоги, щоб Україна ніколи не вступала до НАТО. Коли це станеться, я думаю, ми зможемо обговорити питання гарантій безпеки", — заявив заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков, відкинувши навіть ідею гарантій за зразком п'ятої статті НАТО.Також американські чиновники припускали, що Трамп може порушити питання завершення війни під час саміту G20 у Маямі наступного місяця разом із лідерами Європи. Однак високопоставлений французький посадовець відкинув можливість таких дискусій, оскільки Україну на цей захід не запросили.Нагадаємо, до фінального документа за результатами тристоронніх переговорів лідера США Дональда Трампа, глави КНР Сі Цзіньпіна та очільника Кремля Володимира Путіна спершу хотіли додати окремий розділ про Україну. Проте в останній момент американська делегація викреслила цей пункт через невдалі формулювання..

Президент США Дональд Трамп зробив резонансну заяву щодо обстрілів польської території з боку Росії. Американський лідер переконаний, що очільник Кремля Володимир Путін не мав наміру атакувати Польщу цілеспрямовано.Про це повідомив телеканал Fox News за підсумками інтерв’ю з Дональдом Трампом.Президент США Дональд Трамп висловив думку, що російський диктатор Володимир Путін не планував навмисних повітряних атак по території Польщі. За словами глави Білого дому, інциденти з прольотом ворожих безпілотників та ракетного озброєння відбулися ненавмисно."Путін запускав дрони в Польщу і кілька невеликих ракет, випадково", — сказав американський лідер.Компліменти на адресу прем’єра ПольщіПід час розмови Дональд Трамп також згадав очільника польського уряду Дональда Туска, висловивши йому особисту симпатію. Американський президент наголосив на тривалому знайомстві з колегою та заявив, що саме його підтримка зіграла вирішальну роль у політичній кар’єрі прем’єра Польщі."Ну, я нічого не можу з цим вдіяти. Я давно його знаю. Так. Гаразд. Мені подобається польський прем’єр-міністр. Не забувайте, що я підтримав його", — сказав президент США.Також очільник Білого дому запевнив, що допоміг Туску здобути перемогу, попри те, що той нібито перебував "на десятому місці", а на завершення схарактеризував польського прем’єра як "чудового хлопця".Нагадаємо, до фінального документа за результатами тристоронніх переговорів лідера США Дональда Трампа, глави КНР Сі Цзіньпіна та очільника Кремля Володимира Путіна спершу хотіли додати окремий розділ про Україну. Проте в останній момент американська делегація викреслила цей пункт через невдалі формулювання..

До фінального документа за результатами тристоронніх переговорів лідера США Дональда Трампа, глави КНР Сі Цзіньпіна та очільника Кремля Володимира Путіна спершу хотіли додати окремий розділ про Україну. Проте в останній момент американська делегація викреслила цей пункт через невдалі формулювання.Про це президент Фінляндії Александр Стубб розповів фінській газеті Helsingin Sanomat.Чому Вашингтон викреслив пункт про УкраїнуЗа інформацією президента Фінляндії, деталі цього рішення стали відомі під час непублічних консультацій у Берліні. Учасники підтвердили, що згадка про Україну справді готувалася, але американська сторона визнала текст неприйнятним і наполягла на його видаленні."І ці формулювання не були вдалими, тож США їх звідти прибрали. На мою думку, це було добре", — сказав Стубб.Сигнали Трампа для ЄвропиФінський лідер також розповів, що одразу після відльоту з Китаю Дональд Трамп вийшов на зв’язок з учасниками зустрічі "Коаліції охочих". Очільник Білого дому акцентував на необхідності швидшого завершення бойових дій, аби європейські країни могли перенаправити свої фінанси та ресурси на інші напрямки. Водночас Стубб наголосив, що про згортання допомоги Києву не йшлося."Тобто не йшлося про щось на кшталт "припиніть підтримувати Україну", — уточнив політик.Під час цієї розмови Трамп також натякнув союзникам на необхідність відновити пряму комунікацію з Кремлем. Свою позицію він аргументував тим, що в Росії рішення про війну та мир ухвалює виключно одна людина — Путін. Александр Стубб погодився з таким баченням розвитку дипломатичних процесів."Можливо, першим кроком має стати телефонна розмова по лінії Е3-Е5. Гадаю, на певному етапі європейським лідерам також доведеться зустрітися з Путіним. Інакше ця війна не закінчиться", — додав Стубб.Нагадаємо, що, за інформацією видання Die Zeit, уряд Німеччини анонсував можливі переговори канцлера Фрідріха Мерца з російським диктатором Володимиром Путіним після досягнення базових домовленостей в Абу-Дабі..

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький 20 листопада провів переговори з Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом щодо посилення протиповітряної оборони. Сторони також детально обговорили спільні енергетичні ініціативи та підготовку екстреної допомоги для проходження зимового періоду.Про це повідомив прем’єр-міністр України у своєму Telegram-каналі. Ключовою темою переговорів між очільник українського уряду та канцлером Німеччини стало зміцнення української ППО та реалізація взаємовигідних проєктів у сферах енергетики й інфраструктури. Глава уряду наголосив на критичній важливості кожної системи захисту неба, нагадавши про черговий масований удар з боку агресора."Лише цієї ночі Росія запустила по Україні майже 110 ракет і понад 400 шахедів. Кожна система, кожен перехоплювач має критичне значення для захисту наших людей", — зазначив Сергій Корецький.Екстрений пакет на зиму та новий фондОкрему увагу під час зустрічі приділили механізмам страхування воєнних ризиків. За словами прем’єр-міністра, Київ разом із міжнародними партнерами готує запуск спеціального фонду, який має запрацювати на початку 2027 року, і Німеччині вже запропонували долучитися до цієї ініціативи.Також сторони скоординували кроки для підтримки цивільного населення в холодну пору року. Очільник уряду відзначив, що ФРН посідає перше місце за обсягами внесків до Фонду підтримки енергетики України, а зараз готується термінове підсилення від Євросоюзу."Готуємо конкретні рішення, щоб допомогти людям пережити зиму під атаками. До екстреного зимового пакета від ЄС для України мають увійти генератори, зарядні станції, автобуси, а також допомога з мостами. Підкреслив, наскільки важливо найближчим часом отримати цю підтримку від партнерів", — зазначив прем’єр-міністр.На завершення Сергій Корецький висловив вдячність Фрідріху Мерцу, уряду ФРН та всьому німецькому народові за послідовну солідарність і допомогу Україні.Нагадаємо, за словами Сергія Корецького, понад 96% котелень по всій країні вже запущені в роботу попри регулярні обстріли з боку Росії. Кабінет міністрів виділяє необхідні ресурси для прискорення проєктів резервного живлення..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запевнив, що його країна продовжить підтримувати Україну та працювати заради миру. Під час виступу на дев'ятому Німецько-українському економічному форумі в Берліні він наголосив, що Росія не зможе перемогти у війні, а підтримка українців є важливою для збереження миру та свободи в усій Європі. Його слова наводить видання OBOZ.UA.Мерц підкреслив, що російська агресія спрямована не лише проти України, а й проти європейських цінностей, свободи та демократичного способу життя."Дозвольте мені ще раз чітко заявити: Росія не виграє цю війну. Адже ми не припинимо працювати заради миру для народу України", — заявив канцлер.За його словами, підтримуючи Україну, Німеччина водночас захищає мир і свободу на європейському континенті. Мерц також наголосив, що війна, розв'язана російським диктатором Володимиром Путіним, спрямована проти основ європейського суспільства."Цим ми захищаємо мир і свободу в усій Європі, оскільки війна Путіна спрямована проти Європи. Вона спрямована проти наших цінностей. Вона спрямована проти нашого способу життя — у свободі, мирі та демократичному співіснуванні", — наголосив німецький посадовець.Нагадаємо, що, за інформацією видання Die Zeit, уряд Німеччини анонсував можливі переговори канцлера Фрідріха Мерца з російським диктатором Володимиром Путіним після досягнення базових домовленостей в Абу-Дабі..

Україна отримала майже вісім мільярдів євро від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Це найбільший одноразовий транш за всю історію програми.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти вже надійшли до державного бюджету. Вони є життєво необхідною підтримкою для збереження фінансової стійкості та забезпечення пріоритетних потреб держави в умовах повномасштабної війни", — акцентував він.За його словами, з урахуванням цього надходження Україна цього року отримала вже 13,57 мільярда євро за програмою Ukraine Facility.Фінансування стало можливим завдяки виконанню Україною понад 20 заходів, передбачених Планом України."Попри війну, продовжуємо виконувати взяті зобов’язання та рухатися євроінтеграційним шляхом", — наголосив очільник українського уряду.Сергій Корецький щиро подякував президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, Європейській комісії та всім державам-членам ЄС за довіру, послідовну підтримку та конкретні рішення, які посилюють Україну.Ukraine Facility — це програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу на 2024-2027 роки загальним обсягом до 50 мільярдів євро, спрямована на підтримку державного бюджету, відновлення, реформи та євроінтеграцію.Умова отримання коштів — виконання індикаторів і реформ, визначених у Плані України, з регулярною оцінкою з боку ЄС. При цьому кошти програми не можуть спрямовуватися на покриття військових витрат.Програма має три ключові напрями:Пряма бюджетна підтримка — фінансування держбюджету та забезпечення макрофінансової стабільності (зокрема, щонайменше 20% грантів у межах цього компонента передбачено для потреб регіонів / громад).Інвестиційна рамка — залучення публічних і приватних інвестицій у відновлення та модернізацію економіки (через міжнародні фінансові установи та банки).Технічна допомога — підтримка впровадження реформ, підготовка до вступу в ЄС і посилення інституційної спроможності.Нагадаємо, що Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із МВФ та інших механізмів міжнародної підтримки..

Зустріч Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним і головою КНР Сі Цзіньпіном викликала невдоволення серед частини американських республіканців. Їх непокоять плани збільшити постачання російських енергоресурсів і спільна критика Міжнародного кримінального суду, що, на їхню думку, може принести Москві додаткові ресурси для війни проти України.Як пише Politico, сенатор-республіканець від Техасу Джон Корнін назвав такі домовленості помилкою. Він наголосив, що прибутки від продажу енергоресурсів Росія використовує для фінансування війни та вбивств українських цивільних. Крім того, політик сумнівається, що збільшення постачання пального допоможе суттєво знизити ціни на нього.Сенатор Том Тілліс, який раніше неодноразово критикував Трампа, висловив сподівання, що демократи в Конгресі посилять контроль за діями адміністрації. Своєю чергою, сенаторка Синтія Ламміс застерегла, що збільшення імпорту російських нафтопродуктів може зашкодити розвитку нафтопереробної промисловості США.Як у Білому домі пояснили домовленості ТрампаВ адміністрації президента США заявили, що мета Трампа — збільшити пропозицію нафти на світовому ринку та в такий спосіб знизити вартість пального для американських споживачів.Речниця Білого дому Олівія Вейлс також запевнила, що контакти американського президента з Путіним не змінюють його прагнення досягти тривалого й справедливого миру в Україні.Водночас після зустрічі з російським і китайським лідерами Трамп долучився телефоном до переговорів європейських союзників України в Берліні. За інформацією Politico, під час розмови він поставив під сумнів доцільність подальшого виділення багатомільярдної військової допомоги Києву та заявив, що Путін нібито серйозно налаштований на мирні переговори.У Білому домі оперативно не прокоментували цю розмову.Додамо, Дональд Трамп вийшов на телефонний зв'язок з учасниками берлінського саміту одразу після переговорів із лідерами Росії та Китаю. Під час розмови з європейськими партнерами він заявив про значний прогрес на шляху до миру та згадав про тяжкі втрати сторін у війні..

Державне бюро розслідувань (ДБР) є абсолютним лідером серед правоохоронних органів за кількістю розслідуваних кримінальних проваджень проти національної безпеки. Попри необхідність точкового реформування, Бюро насамперед потребує підсилення інституційної спроможності.Таку думку висловив президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко в колонці на сайті телеканалу "Ми — Україна"."Перезавантаження" ДБР: яка мета активістівВін зауважив, що про "реформу" ДБР у публічному просторі нещодавно заговорив сам прем’єр-міністр України Сергій Корецький."Завжди стриманий і виважений Корецький, який робить значний акцент саме на грошах, чомусь на полях форуму з розширення ЄС у Брюсселі сказав одну фразу, в контексті планів подання законопроекту про реформу ДБР, за яку одразу зачепилися вітчизняні ЗМІ: "Плануємо до кінця року. Це є частиною бенчмарків, отже, так ми і рухаємося", — зазначив Буряченко.Він наголосив, що це єдине, що сказав очільник українського уряду. Однак у суспільно-публічному просторі, особливо від грантоорієнтованих активістів, уже тривалий час уже лунає наратив, що ДБР потрібно "реформувати", "перезавантажити", "очистити", "полагодити" та таке інше."Дивність ситуації полягає в тому, що ніхто не каже, в чому конкретні претензії до роботи ДБР. Насправді їх майже немає… В активістів їх мінімум, а більшість із них сконцентровані не на роботі самого Бюро чи на його ефективності, а на намаганні вплинути на майбутній конкурс на призначення директора та можливість для подальшого повного очищення / перезавантаження "під себе", прикриваючись якимось нікому невідомими іноземцями, яких хочуть інтегрувати в роботу конкурсної комісії, ще й з переважним правом голосу, що, звичайно, містить явні ознаки неконституційності, але хто зараз уже звертає на такі дрібниці увагу", — пояснив фахівець.Головне — не "наламати дров" у "гонитві за кредитами"Він також звернув увагу, що українські медіа зробили акцент на двох абзацах заяви Сергія Корецького:"Реформа ДБР є частиною погодженого плану ("Качки — Кос") просування процесу вступу України до ЄС і прискорення ключових реформ, затвердженого 11 грудня 2025 року за підсумками неформальної зустрічі міністрів у справах Європи, що відбулася у Львові. У плані йдеться про проведення незалежного комплексного аналізу інституційної структури ДБР, механізмів забезпечення доброчесності та функцій нагляду з метою оцінювання необхідності та доцільності подальших реформ відповідно до найкращих європейських практик, що приведе до розробки, ухвалення та впровадження закону, який врахує необхідні рекомендації».Буряченко визнав, що ДБР, як й інші правоохоронні органи справді потребують системних реформ з актуалізації повноважень, недопущення їх перехрещення й інституційного підсилення. А декларація "Качки — Кос" інтегрована під частину кредитних траншів з ЄС."Мені не дуже подобається, коли під час війни наші "партнери" кажуть, що ми "щит Європи" та дають нам кредити в обмін на потрібні їм реформи. Далеко не всі з них — це "найкращі європейські практики". Але це вже зовсім інша історія. Коли потрібні гроші для виживання країни, ти не ставиш умови, а приймаєш або не приймаєш умови інших. Така правда життя", — акцентував президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.Однак, на його переконання, в цій історії найголовніше — "не наламати дров", біжучи за черговим кредитом, із реальними ризиками підірвати основи власної ж національної безпеки. Завжди потрібен баланс, особливо під час нормативних рішень у сфері безпеки й оборони, особливо під час війни.Оцінка ризиків і точкове виправляння"В умовах війни реформування правоохоронних органів не може розглядатися винятково через призму кадрових змін, антикорупційної політики чи виконання міжнародних зобов'язань. Будь-яке втручання в інституційну архітектуру сектору безпеки має оцінюватися насамперед з погляду його можливих наслідків для безперервності правоохоронної діяльності, оперативної спроможності відповідних органів та стійкості державного управління. Особливо це стосується інституцій, безпосередньо залучених до протидії злочинам проти основ національної безпеки", — вважає Буряченко.На його думку, первинними мають бути оцінка ризиків і дотримання принципів пропорційності та субсидіарності, щоби точково виправляти саме там, де це потрібно, та докладати рівно стільки зусиль, скільки необхідно — особливо в умовах війни."Насправді подібний підхід — це і є ті самі "найкращі європейські практики", а не пропозиції віддати керівництво правоохоронного органу під зовнішнє управління, коли навіть вибори та зміна політичного керівництва країни нічого не змінять", — зауважив він.Адже контроль буде у тих іноземців, які сидітимуть у "наглядових радах" і "конкурсних комісіях із переважним правом голосу" на різних рівнях. Це, констатував фахівець, точно не найкращі практики демократичних країн, а швидше — неоколоніальні.Що вимагає та не вимагає ЄСПовертаючись до цитати Сергій Корецького, наведеної вище, Буряченко наголосив, що в ній жодного слова немає про необхідність зміни конкурсної процедури директора ДБР із залученням іноземців із переважним правом голосу та повного кадрового перезавантаження."Звідки ж тоді ці дивні тези постійно виринають у публічному просторі, потрібно, мабуть, запитати у тих грантоорієнтованих активістів, хто їх транслює. Але факт є фактом — цієї рекомендації / вимоги ЄС офіційно не виставляє, тим паче в тому вигляді, як нам намагаються маніпулятивно "згодувати" на деяких відверто заангажованих ЗМІ", — зазначив він.Для підтвердження цих висновків він розклав ситуацію на тези:проведення незалежного комплексного аналізу інституційної структури ДБР,механізми забезпечення доброчесності та функцій нагляду з метою оцінювання необхідності та доцільності подальших реформ відповідно до найкращих європейських практик;розробка, ухвалення та впровадження закону, який врахує необхідні рекомендації."Розумно — звичайно. Спочатку проводимо комплексний аналіз інституційної спроможності ДБР, тим паче, що важливу частину його вже реалізував незалежний зовнішній аудит Рахункової палати України, далі проводимо комплексний аналіз ефективності, корупційних ризиків і завантаженості, враховуємо успішні європейські практики роботи єдиної слідчої правоохоронної інституції", — пояснив Буряченко.Із цього він зробив простий і зрозумілий висновок: серед рекомендацій наших європейських партнерів є доволі раціональні та правильні речі. Якщо під час розробки урядового законопроєкту врахують вищезазначені пріоритети, то це однозначно потрібна реформа — без маніпуляцій, з урахуванням найкращого європейського досвіду та реального стану справ, щоби подібна реформа тільки підсилила інституційну спроможність ДБР, а не навпаки.ДБР не отримало належних повноважень"Зараз тривають дискусії, які конкретно функції, крім слідства, цей орган (ДБР) перебере на себе з прокуратури, МВС, СБУ й інших силових органів", — навів автор колонки цитату відомого українського науковця та засновника Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка ще зі серпня 2013 року."За фактом, станом на сьогодні всі заплановані повноваження з інших правоохоронних органів, на кшталт МВС і СБУ, до Державного бюро розслідувань, так ніхто і не передав. Про НАБУ, я взагалі мовчу", — наголосив Буряченко.У зв’язку з цим він зробив іще три висновки:Питання навіть не стільки в необхідності реформування ДБР, а скільки в наділенні його всім спектром повноважень, згідно з рекомендаціями наших західних партнерів, які за цей час фактично не передані. Як можна адекватно оцінити роботу концептуально Єдиного слідчого органу в Україні, якщо базово запланованих повноважень в ДБР від інших інституцій так ніхто повноцінно й не передав?Про інституційну стійкість. Територіально ДБР повноцінно представлене навіть не у всіх обласних центрах. У них так звана "кущова" структура, лише сім територіальних управлінь на всю країну, крім центрального апарату.Близько 90% злочинів які розслідують працівники ДБР станом на зараз під час війни — це військові злочини. Така організаційно мала структура просто фізично не розрахована на таку кількість проваджень у розрахунку на одного слідчого. Якщо порівнювати, наприклад з НАБУ, то навантаженість на слідчих ДБР більша в середньому приблизно в 5-10 разів."Ось і виходить: коли створювали ДБР за найкращими європейськими практиками, то не врахували двох ключових факторів — війни проти Росії та небажання інших силових структур позбавляти себе частини повноважень, навіть якщо вони для них є не природними та тимчасовими. Чи є в цьому вина самого Бюро — думаю, що немає, ці питання не до них. Сама по собі ідея створення такої правоохоронної інституції більш ніж виправдана й абсолютно відповідає сучасним тенденціям та легко інтегрується в державно-інституційну систему стримувань і противаг", — наголосив Олексій Буряченко.ДБР — лідер за кримінальним розслідуваннямиВін зауважив, що, попри об’єктивні фактори перевантаження та недостатньої інституційної спроможності (кадрів, майна, фінансування), ДБР є абсолютним лідером серед правоохоронних органів за кількістю розслідуваних кримінальних проваджень проти національної безпеки."Із початку повномасштабного вторгнення Росії — це більше трьох тисяч кримінальних проваджень! Із них 2 050 стосуються державної зради, 837 — колабораційної діяльності, ще 57 — пособництва державі-агресору. 1 598 обвинувальних актів скеровано до суду", — перерахував автор колонки.До того ж за січень-жовтень 2026 року працівники ДБР скерували до суду 502 обвинувальні акти щодо 701 особи, обвинуваченої у корупційних кримінальних правопорушеннях. Серед обвинувачених — народний депутат і 350 працівників правоохоронних та інших державних органів.Загалом до суду скеровано 8 370 обвинувальних актів стосовно 8 803 осіб. Серед обвинувачених — два народні депутати України, один посадовець категорії "А", 33 судді, 1 743 правоохоронці й інші."Такі результати вражають, погодьтеся. І знову ж, постає логічне запитання, а якби запланована реформа ДБР вдалася повноцінно, з нормальним штатом, повноваженнями та регіональним представництвом? Цікаво, чи так само завзято тоді лунали би заклики до його «перезавантаження»? Сумніваюся", — висловив припущення Буряченко.В антикорупційних "бомбах" немає ДБРУ вересні провели опитування громадської думки для Консультативної місії ЄС в Україні. Для порівняння: 2021 року ДБР довіряли лише 17% опитаних, 2025 року цей показник зріс більш ніж утричі — до 52%, а цього року сягнув 53%. Найбільше ДБР довіряє молодь. Серед українців віком від 18 до 29 років цей показник — 70%, а серед людей віком 30-39 років — 53%."Саме в ДБР уперше серед правоохоронних органів, запровадили використання поліграфу на постійній основі — від прийняття на роботу до поточних перевірок за необхідності", — констатував президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.На його думку, усе це в комплексі й створює нинішній образ ДБР як сучасної правоохоронної інституції з колосальним, але ще не до кінця реалізованим, потенціалом."На це є ціла низка об’єктивних і суб’єктивних причин. Найпоказовішим є навіть не висока ефективність працівників Бюро, а недотичність їх до корупційних скандалів — від директора ДБР Олексія Сухачова, до речі, обраного на відкритому конкурсі, до простого слідчого. В антикорупційних "бомбах" від НАБУ працівники ДБР не фігурують, а скандальний "Карфаген" і протистояння силових структур обійшло ДБР боком", — наголосив він.Буряченко додав, що це дуже показово демонструє, що внутрішня превенція корупційних проявів поставлена на високому організаційному рівні та працює належним чином, що для вітчизняних правоохоронних органів, на жаль, швидше виняток, аніж правило.Те, що працює, — потрібно підсилитиПри цьому президент Міжнародного інституту безпекових досліджень підтримав точкове реформування ДБР зі системним комплексним незалежним аналізом поточної інституційної спроможності."Запропонована нашими західними партнерами модель створення окремої слідчої правоохоронної інституції себе однозначно виправдала. Разом із тим вона зіштовхнулася з війною й іншими внутрішньополітичними складнощами, які не дають можливості цій інституції повноцінно "розкрити крила", і це насправді проблема. Проблема вигорання працівників під титанічним навантаженням і суспільним тиском, пов’язаним насамперед із великою кількістю розслідувань саме військових злочинів. А це дуже чутливо", — наголосив він.Спеціаліст додав, що вперше в нашій "правоохоронній" історії інституція публічно бажає не концентрувати владу та повноваження, а, навпаки, благає, щоби ними поділитися. Станом на зараз створення повноцінної військової юстиції є критичною потребою, з одного боку, ефективного розслідування такої великої кількості воєнних злочинів, а з іншого, розвантаження самого ДБР, під інший закріплений за ним функціонал."І це було би логічно. Маю надію, що під час проведення незалежного зовнішнього аналізу інституційної спроможності й ефективності ДБР прем’єр-міністр України Сергій Корецький зробить правильні державницькі висновки. Зрештою, головним критерієм будь-якої реформи має стати не сам факт її проведення, а реальне посилення інституційної спроможності держави, особливо в умовах війни. Те що працює, потрібно підсилювати, — й тільки так", — підсумував Олексій Буряченко.Нагадаємо, що за десять місяців 2026 року ДБР забезпечило передачу до АРМА заарештованого майна загальною вартістю понад 783 мільйони гривень. Водночас дохід від управління цими активами за вказаний період сягнув майже 822 мільйонів гривень..

Велика Британія проводить наступальні кібероперації проти чотирьох держав, які вважає загрозою для своєї безпеки.Про це в коментарі Sky News заявив голова Командування кібер- та спеціальних операцій Збройних сил країни генерал Роб Магован. За його словами, кіберзагрози для Британії є значними, тому британські військові готові відповідати на дії противників. На запитання журналістів, чи проводить командування наступальні операції, Магован відповів ствердно."Безумовно — і ми чітко про це заявляли", — сказав він.Генерал уточнив, що серед держав, проти яких спрямована діяльність британських кіберпідрозділів, є Росія, Китай, Іран і Північна Корея. За його словами, ці країни становлять загрозу для британського способу життя та самі проводять операції в кіберпросторі."Їм має бути абсолютно зрозуміло, що проведення операцій у кіберпросторі обійдеться їм дорого — саме в цьому полягає завдання наших кібервійськ", — наголосив Магован.Як працюють британські кіберпідрозділиБританські кібервійська створили у 2020 році. Їхня діяльність зосереджена передусім на наступальних операціях, однак конкретні завдання та результати місій залишаються засекреченими. Магован пояснив, що військові можуть аналізувати комп’ютерні мережі противника, вивчати їхню структуру та отримувати можливість впливати на роботу цих систем."Ми дійсно маємо можливість, завдяки аналізу комп’ютерних мереж, зрозуміти архітектуру супротивника, його мережу та забезпечити досягнення результату всередині цієї мережі", — розповів генерал.Він також заявив, що британські підрозділи досягають успіхів у наступальних операціях, однак не став розкривати подробиць.Водночас Магован не вважає, що Велика Британія перебуває у стані повноцінної кібервійни з Росією, Іраном чи Китаєм. Він охарактеризував нинішню ситуацію як гібридне протистояння, що відбувається нижче порогу відкритого конфлікту."Я б не сказав, що ми перебуваємо у стані війни, але й миру теж немає. Ми перебуваємо в цій гібридній зоні, цій "сірій зоні", нижче порогу конфлікту, як ми кажемо... але ми не повинні сумніватися, що існує значна загроза, ми бачимо, як вона проявляється щодня", — зазначив він.На завершення генерал звернувся до противників Британії, попередивши, що будь-які їхні дії в кіберпросторі матимуть відповідь з боку британських військових."Якщо ви збираєтеся діяти в кіберпросторі, то вам доведеться зіткнутися з нами. Ви зустрінете цю загрозу загрозою, а на свою загрозу отримаєте відповідь від нас", — заявив Магован.Додамо, український уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново посилити кібербезпеку державних сервісів. Керівники установ мають сформувати команди кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та ввести його в експлуатацію..

Володимир Путін спробував використати саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), щоби представити Росію як наддержаву. Він також хотів заручитися підтримкою Сполучених Штатів Америки та Китаю щодо своїх максималістських і незмінних вимог для припинення війни в Україні. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Під час саміту Путін провів двосторонню зустріч із президентом США Дональдом Трампом, а також тристоронню зустріч за участі Трампа та генерального секретаря Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіна. Американський президент і низка російських посадовців зазначили, що війна в Україні стала центральною темою обидвох зустрічей. Під час пресконференції після тристоронньої зустрічі Путін підтвердив свою відданість давнім цілям війни в Україні.Російський диктатор погодився з порівнянням його зустрічі з Трампом і Сі Цзіньпіном із Ялтинською конференцією 1945 року — зустріччю, на якій лідери США, Великої Британії та СРС планували розгром нацистської Німеччини й домовлялися про зміни в повоєнній Європі.Путін заявив, що Ялтинська конференція 1945 року закріпила перемогу союзників над нацизмом, і припустив, що тристороння зустріч у межах саміту АТЕС може так само закріпити перемогу над "неонацизмом".Він також стверджував, що Ялтинська конференція не ділила світ на сфери впливу, а лише фіксувала "реалії", що склалися після Другої світової війни. Путін уже давно безпідставно звинувачує Україну в просуванні неонацистської ідеології та використовує ці твердження як привід для своєї агресії проти України."Путін спробував провести хибні паралелі між тристоронньою зустріччю на саміті АТЕС і Ялтинською конференцією, щоби представити Росію, США та Китай як рівноправні наддержави, здатні вирішувати, як завершити війну в Україні та як поділити світ на сфери впливу", — констатували аналітики.Крім того, під час пресконференції 19 листопада Путін озвучив неправдиві твердження про те, що Революція гідності в Україні 2014 року була "військовим переворотом", який нібито змусив його розпочати повномасштабне вторгнення 2022 року.Очільник Кремля заявив, що він "узагалі не розпочинав жодної війни", а лише намагався врегулювати наявну внутрішньополітичну кризу."Путін неодноразово використовував Революцію гідності, щоби неправдиво представити Росію як захисника, а не агресора у своїй війні, а також щоби виправдати вимоги щодо зміни режиму в Україні", — наголосили в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWПутін знову послався на домовленості, яких насправді не існує, під час російсько-американського саміту на Алясці в серпні 2025 року, щоби відвернути увагу від того, що Кремль продовжує відмовлятися від будь-яких реальних кроків до миру в Україні.Путін продовжує намагатися переконати всіх у неминучості перемоги Росії в Україні, стверджуючи, що Київ має негайно прийняти російські вимоги — попри численні докази того, що боєздатність російських військ на полі бою постійно знижується.Українські сили завдали удару по мосту через Керченську протоку — вже втретє за три дні. Це демонструє ефективність кампанії України зі систематичного придушення та знищення ворожих засобів протиповітряної оборони (SEAD/DEAD).Удари України по мосту через Керченську протоку, ймовірно, матимуть ланцюгові наслідки для російської логістики в напрямку Криму, а також, можливо, вплинуть на операції на лінії фронту — попри неправдиві заяви Путіна про те, що міст використовується виключно в цивільних цілях.Кремль знову використовує українські удари, щоби хибно зобразити Україну — а не Росію — як перешкоду на шляху до миру.На саміті АТЕС Путін знову відкинув ідею надання Україні європейських гарантій безпеки в повоєнний період; тим часом 19 листопада в Берліні (Німеччина) відбулася зустріч "Коаліції охочих".Як українські, так і російські війська нещодавно просунулися вперед на південний схід від Олександрівки.Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп розкрив емоційну реакцію російського диктатора Володимира Путіна під час їхніх нещодавніх переговорів у Китаї. За словами очільника Білого дому, диктатор був вкрай роздратований ударом українських сил по Керченському мосту..

У четвер, 19 листопада, президент України Володимир Зеленський провів важливу зустріч із представниками США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, а також європейськими радниками з питань національної безпеки. Сторони детально обговорили гарантії безпеки для стримування Росії та підготовку першої багатосторонньої зустрічі на рівні команд.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Гарантії стримування РосіїЗеленський повідомив про проведення переговорів зі Стівом Віткоффом, Джаредом Кушнером та радниками з питань національної безпеки європейських країн. За словами президента, взаємодія між Європою, Україною та Сполученими Штатами в межах переговорного процесу помітно поглиблюється, на чому Київ наполягав із самого початку."Важливо, що співпраця Європи, України й Америки на переговорному треку стає тіснішою. Із самого початку Україна виступала за такий підхід — максимальну координацію між нами в усьому, що стосується європейської та української безпеки й майбутнього. Під час зустрічі приділили увагу гарантіям безпеки, які будуть реальним стримуванням для Росії", — зазначив Зеленський.Підготовка багатосторонньої зустрічіОкрему увагу учасники перемовин приділили формату подальшої роботи. Українська сторона очікує на сприяння Вашингтона у швидкому скликанні широкої зустрічі фахівців за обов'язкової участі європейських союзників."Розраховуємо, що Американська сторона допоможе якомога швидше організувати першу багатосторонню зустріч на рівні команд за повної присутності Європи. Обговорили можливі параметри такої зустрічі і порядок денний", — пояснив президент.На завершення глава держави акцентував на важливості високого темпу дипломатичних зусиль та подякував партнерам за підтримку."Потрібно працювати швидко, і зі сторони України тільки такий підхід. Чим активніше рухатиметься розмова, тим більше шансів досягти реального прогресу. Дякую Америці, Європі та всім партнерам, які допомагають", — підсумував він.Нагадаємо, президент Фінляндії Александр Стубб переконаний, що завершення війни в Україні неможливе без особистої зустрічі Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна. Фінський лідер вважає прямий контакт на найвищому рівні єдиним реальним шляхом до укладення мирної угоди..
