Кремлівський диктатор Володимир Путін "трохи відступає" у питанні України, яка нібито програє Росії. Питання російсько-української війни все ж може опинитися на порядку денному під час тристоронньої зустрічі в Китаї.Про це президент США Дональд Трамп заявив у коментарі журналістам у понеділок, 16 листопада, перед Білим домом.Він підтвердив, що розмовлятиме про Україну з Володимиром Путіним та Сі Цзіньпіном у Китаї. Хоча раніше з’являлася інформація, що Пекін хоче уникнути цієї теми під час перемовин у тристоронньому форматі."Ми поговоримо про мою улюблену тему — Україну. Там Росія втрачає 25 тисяч солдатів на місяць", — сказав американський президент.За його словами, Україна наразі програє Росії. Тож про це начебто теж буде розмова.Про позицію Володимира Путіна Дональд Трамп сказав, що той "трохи відступає" в питанні України."Чесно кажучи, Путін міг би бути набагато жорсткішим. Я думаю, що він хотів би, щоби це закінчилося. Саме тому дещо відступає", — висунув власну версію президент США.У п'ятницю посадовці адміністрації Дональда Трампа запевняли журналістів, що під час зустрічей із лідерами Китаю та Росії обговорюватиметься ядерне роззброєння та війна з Іраном, але не йтиметься про війну Росії проти України. Схоже президент не слухає, що кажуть представники його адміністрації.Нагадаємо, що сьогодні Міністерство закордонних справ Китаю підтвердило зустріч китайського лідера Сі Цзіньпіна, президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна. Перемовини заплановані на четвер, 19 листопада..

Тривають останні штрихи підготовки до зустрічі оборонної контактної групи у форматі "Рамштайн". Вона відбудеться вже завтра — у вівторок, 17 листопада.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.Він поінформував, що на "Рамштайні" міністр оборони Україним Євгеній Хмара представить наші потреби та ключові пріоритети у співпраці."Звісно, зосереджуємося на перехоплювачах для ППО та забезпеченні української бойової авіації амуніцією", — зазначив український президент.За його словами, є перспектива збільшити виробництво дронів для Сил оборони України."Будемо говорити про додаткове фінансування. Потрібно й більше імпульсу для спільних із партнерами виробництв", — акцентував президент України.На його переконання, швидкість роботи повинна збільшуватись, і кожен день має давати Україні та партнерам результати."Розраховую на змістовну зустріч. Міністр оборони доповів і щодо виконання плану далекобійних санкцій: наші українські дипстрайки досягають визначених цілей. Затвердив нові операції. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Формат "Рамштайн" — це міжнародна контактна група з оборони України, створена у квітні 2022 року як платформа координації військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.Вона об'єднує понад 50 держав, включно з країнами НАТО, ЄС і союзниками з інших регіонів, які регулярно збираються для обговорення поточних потреб України, аналізу ситуації на фронті й узгодження постачань озброєння, техніки й іншого критично важливого обладнання.Нагадаємо, що 14 листопада Володимир Зеленський повернувся з результативними підсумками візитів до Данії й Ірландії, залучивши потужну фінансову й оборонну підтримку. Зокрема, Україна отримала новий оборонний пакет на 645 мільйонів євро й енергетичну допомогу від Данії..

У понеділок, 16 листопада, під час візиту до Брюсселя прем’єр-міністр Сергій Корецький зустрівся з європейським комісаром з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом, президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, очільницею дипломатії Каєю Каллас та іншими офіційними особами.Про це Сергій Корецький повідомив у своєму Telegram-каналі."Українська оборонна промисловість має значний виробничий потенціал, який ми можемо нарощувати за умови стабільного фінансування. Наше завдання — забезпечити, щоби ці можливості працювали на захист України та зміцнення безпеки Європи", — зазначив він.За його словами, оборонне фінансування у межах USL на 2027 рік може стати доступним уже з першого тижня січня. Для України принципово важливо забезпечити безперервність оборонного виробництва та постачання.З Андрюсом Кубілюсом він обговорив участь України в Європейській програмі оборонної промисловості (EDIP), використання коштів Ukraine Support Loan для розвитку українського оборонного виробництва, а також можливості SAFE для розширення спільних оборонних проєктів і закупівель з європейськими партнерами.Під час зустрічі з Урсулою фон дер Ляєн торкнулися тем фінансової стійкості України, підтримки нашої економіки та європейську інтеграції."Подякував за 1,7 мільярда євро від ЄС на посилення оборони у межах Ukraine Support Loan. Гроші вже надійшли на казначейський рахунок, їх спрямують на першочергові оборонні потреби", — зауважив очільник українського уряду.Він додав, що з урахуванням цього траншу Україна отримала вже 14,6 мільйрда євро оборонного фінансування в межах цього механізму."Головний пріоритет зараз — передбачуване фінансування на 2027 рік. Тут визначальну роль відіграє Європейський Союз", — акцентував прем’єр-міністр.Він констатував, що є чітке розуміння стосовно Ukraine Support Loan. Паралельно триває робота з іншими партнерами поза ЄС, щоби повністю покрити бюджетні та оборонні потреби."Окрема тема — енергетика та екстрена допомога цієї зими, яку обговорювали президент Володимир Зеленський і очільниця Єврокомісії. Щодо членства в ЄС — розраховуємо, що четвертий і п'ятий переговорні кластери відкриють уже в грудні. Сильна та економічно стійка Україна — це безпека всієї Європи", — наголосив керівник українського Кабміну.Про посилення санкцій він говорив у Брюсселі з очільницею дипломатії ЄС Каєю Каллас. Мирний процес відновився, але Росія відповідає на мирні зусилля ударами по енергетиці та іншій цивільній інфраструктурі. Санкції — це потужний важіль, який Європа може застосувати вже найближчим часом і який може змінити розрахунки Москви цієї зими."Закликаємо швидко ухвалити максимально сильний 22-й пакет санкцій. Також детально поінформував про екстрений пакет зимової допомоги для України, щоб протистояти російському терору взимку. Дякую Каї Каллас за особисте лідерство у посиленні тиску на Росію та послідовну підтримку України", — підсумував Сергій Корецький.. Нагадаємо, вчора стало відомо, що під час перемовин із прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком єврокомісарка Марта Кос обговорила список реформ, необхідних для виконання бенчмарків (проміжних критеріїв) на вступ до Європейського Союзу..

Росія намагається отримати дві керівні посади в Міжнародному телекомунікаційному союзі (ITU) при ООН.Про це повідомляє Reuters із посиланням на дипломатів Організації Об'єднаних Націй. За словами співрозмовників агентства, Кремль розглядає це як можливість повернути собі частину міжнародного впливу, втраченого через повномасштабну війну проти України. Крім того, Москва прагне посилити позиції у сфері цифрових технологій.Дипломати зазначають, що дедалі більше країн неохоче виступають із публічною критикою РФ, а деякі держави поступово відновлюють із нею контакти. Кремль, своєю чергою, намагається скористатися втомою міжнародної спільноти від війни, щоб повернутися до впливових структур.За які посади в ITU змагається РосіяВибори на десятки посад у Міжнародному телекомунікаційному союзі мають відбутися під час зустрічі в столиці Катару — Досі. Росія розраховує отримати два представництва.Одне з них — місце в Раді з радіорегламенту, яка розглядає скарги щодо перешкод супутниковим сигналам. У цьому регіоні за два місця змагаються представники Росії, Грузії, Азербайджану, Казахстану та Узбекистану.Інша посада передбачає вплив на бюджет, стратегію та управління організацією. За оцінками співрозмовників Reuters, шанси Москви на успіх нині зросли через прагнення окремих держав нормалізувати відносини з РФ.Чим займається Міжнародний телекомунікаційний союзITU заснували у 1865 році. Організація відповідає за розподіл глобального радіочастотного спектра, а також розробляє стандарти у сфері штучного інтелекту та інших технологій.Постійний представник України при ООН у Женеві Євгеній Цимбалюк у коментарі Reuters наголосив на суперечності між прагненням Росії отримати вплив у міжнародній телекомунікаційній структурі та її діями проти української інфраструктури.За його словами, російські удари завдали телекомунікаційній інфраструктурі України збитків на понад 2,5 мільярда доларів. Ця сума не враховує наслідків кібератак.Додамо, Польща перемогла Росію на виборах до Спільної інспекційної групи Організації Об’єднаних Націй. Таким чином перервано 60-річну безперервну присутність СРСР і Росії серед представників Східної Європи в цьому органі. Польського кандидата підтримали 95 країн..

Віцепрезидент США Джей Ді Венс поки не ухвалив остаточного рішення щодо участі у президентських виборах 2028 року. За інформацією двох джерел, обізнаних із його планами, визначитися з цим питанням він може не раніше Нового року, а про наміри повідомити громадськості — наприкінці весни.Про це пише Axios.Наразі Венс залишається одним із головних претендентів на висунення від Республіканської партії після завершення президентської каденції Дональда Трампа. Водночас віцепрезидент продовжує обговорювати можливе балотування з родиною, зокрема дружиною Ушею. Нещодавно в подружжя народилася четверта дитина.Поразка республіканців на проміжних виборах ускладнила політичне становище віцепрезидента. Вона посилила позиції тих представників партії, які виступають за дистанціювання від курсу адміністрації Трампа та закликають до політичних змін. Крім того, Венсу, як одному з облич нинішньої влади, доведеться відповідати за результати її роботи, що може стати перешкодою для майбутньої кампанії.Попри це, найближче оточення віцепрезидента переконане, що йому варто боротися за президентську посаду. За словами джерела, наближеного до Венса, його політичні радники очікують, що він зрештою вирішить балотуватися.Ще до проміжних виборів Венс активно їздив країною, зустрічався з активістами та представниками республіканської влади. Ці контакти можуть стати важливою частиною його політичної кампанії у 2028 році. Водночас оточення віцепрезидента радить йому не поспішати з оголошенням рішення. Одна з причин — політична активність Трампа. Венс побоюється, що передчасний старт президентської кампанії може відвернути увагу від чинного глави держави та погіршити їхні взаємини.Хто ще може претендувати на висунення від республіканцівНа президентську номінацію від Республіканської партії можуть розраховувати й інші політики. Серед них — сенатор від Техасу Тед Круз. Його команда вже провела кілька зустрічей, присвячених можливій участі у виборах. Однак навіть серед союзників сенатора є сумніви, що він зможе стати серйозним конкурентом Венса, особливо якщо Трамп підтримає кандидатуру віцепрезидента.Більш імовірним суперником Венса деякі республіканці вважають державного секретаря США Марко Рубіо. Він має підтримку впливових представників партії, зокрема великого донора Кена Гріффіна. Водночас Рубіо неодноразово заявляв, що підтримає Венса, якщо той вирішить балотуватися. До того ж через роботу на посадах держсекретаря та радника з національної безпеки він поки не має такої розвиненої політичної інфраструктури, як віцепрезидент.Серед інших потенційних кандидатів називають колишнього губернатора Вірджинії Гленна Янгкіна, губернатора Джорджії Браяна Кемпа та губернатора Флориди Рона ДеСантіса.Останній особливо різко прокоментував результати проміжних виборів, назвавши поразки республіканців майже "подією рівня вимирання". Водночас ДеСантіс звернув увагу на перемоги своєї партії у Флориді, навівши їх як приклад можливого відновлення політичних позицій республіканців.Нагадаємо, нещодавно віцепрезидент США Джей Ді Венс після невдалих для республіканців проміжних виборів розкритикував політику адміністрації Дональда Трампа. Водночас його заяви могли бути попередньо узгоджені із самим президентом, який позитивно відреагував на допис соратника.Читайте також: Трамп у політичній пастці: як поразка республіканців змінить його президентство.

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький 16 листопада зустрінеться з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Брюсселі. Сторони планують узгодити деталі надзвичайного пакета підтримки, який має допомогти Україні пройти зимовий період.Про майбутню розмову з очільницею Єврокомісії глава українського уряду повідомив у соцмережі X. За його словами, Україна спільно з Європейським Союзом готує пакет допомоги, до якого мають увійти генератори, зарядні станції та автобуси.Окрему увагу планують приділити підтримці мостів і переправ, щоб забезпечити надійне сполучення між двома берегами Дніпра. Корецький також нагадав про російський удар у неділю по лініях електропередачі та підстанціях у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Унаслідок атаки сотні тисяч людей залишилися без електроенергії."Ситуація надзвичайно складна. Після кожного такого нападу енергетики роблять усе можливе, щоб відновити електропостачання. Для нас життєво важливо отримати цю підтримку від наших партнерів найближчими днями", — написав прем’єр.За підсумками переговорів із фон дер Ляєн глава уряду розраховує остаточно узгодити рішення щодо допомоги та якнайшвидше розпочати її постачання в Україну."Я очікую, що рішення буде остаточно ухвалене, а перші поставки допомоги надійдуть до України якомога швидше", — додав Корецький.Нагадаємо, раніше стало відомо, що болгарський уряд вирішив припинити участь у нових пакетах європейського фінансування для України та зупинити передачу зброї з армійських запасів. Прем'єр-міністр Румен Радев пояснив це бюджетним дефіцитом та зміною потреб на фронті..

На тлі зростання російської агресії Естонія готується до найгіршого сценарію, за якого її уряд може бути змушений працювати за межами країни. План передбачає перенесення державних послуг на хмарні платформи, щоб забезпечити їхню роботу навіть у разі знищення центрів обробки даних або появи на території країни ворожих військ.Про розробку стратегії розповів Тину Грюнберг, який раніше обіймав посаду заступника генерального секретаря з питань цифрової інфраструктури та кібербезпеки Міністерства юстиції та цифрових справ Естонії, передає Politico.Країна вже має резервну копію важливої державної інформації у так званому "цифровому посольстві" в Люксембурзі. Там зберігаються дані з реєстрів громадян, земельного кадастру та правовий кодекс Естонії.Наступним етапом стане створення захищених застосунків, які працюватимуть на хмарних платформах Microsoft Azure, Amazon Web Services, а також на власній державній інфраструктурі. Систему розгортають у цифровому посольстві та інших місцях у Європі.Радник з питань ІТ-архітектури та інфраструктури міністерства Аллан Аллмер пояснив, що головна мета — підготуватися до найсерйозніших загроз і зменшити їхні наслідки."Навіть у найсерйозніших сценаріях нам потрібно зберегти надійну основу, на якій можна буде відновити цифрову державу Естонії", — наголосив він.За словами Аллмера, раніше основну увагу приділяли тому, щоб не допустити втрати державної інформації. Одним із рішень стало створення резервного сховища в Люксембурзі. Тепер же Естонія прагне забезпечити не лише збереження даних, а й можливість продовжувати державну діяльність під час кризи.Додамо, естонський контингент із червня 2025 року бере участь у міжнародній навчальній операції "Легіо" під проводом Норвегії, спрямованій на збереження та розвиток боєздатності Збройних сил України..

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розкритикував пріоритети російської влади. За його словами, Кремль більше зосереджений на захопленні іноземних міст, ніж на розв'язанні внутрішніх проблем, зокрема відсутності домашніх туалетів у мільйонів громадян.Про це політик написав у соцмережі X, коментуючи нещодавні вимоги Кремля."Нещодавні вимоги російського уряду підкреслюють вічну проблему їхньої політичної культури, а саме те, що вони більше дбають про завоювання іноземного міста, про яке ніхто з них навіть не чув, ніж про 11 мільйонів росіян, у яких вдома немає туалету", — зазначив Сікорський.Додамо, Міністерство закордонних справ Китаю підтвердило зустріч лідера КНР Сі Цзіньпіна, президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна. Перемовини заплановані на четвер, 19 листопада.Нагадаємо, держава-агресор Росія поповнила лави своєї армії тисячами іноземних найманців для ведення бойових дій проти України. Суттєва частка залучених рекрутів припадає на держави Африканського континенту. Як зазначив представник ГУР, Російська Федерація завербувала понад 28 тисяч іноземних громадян для участі у повномасштабній війні проти України..

Міністерство закордонних справ Китаю підтвердило зустріч лідера КНР Сі Цзіньпіна, президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна.Відповідна заява оприлюднена на офіційному сайті МЗС Китаю. Перемовини заплановані на четвер, 19 листопада.Зустрічі пройде на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському Шеньчжені. Водночас у відомстві не оприлюднили жодних подробиць щодо тем переговорів.Варто відзначити, що президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр інформував, що питання війни в Україні не порушуватимуть під час тристоронньої зустрічі лідерів Сполучених Штатів Америки, Китаю та Росії. На його думку, Пекін не зацікавлений у проведенні тристоронньої зустрічі з Вашингтоном і Москвою саме для обговорення війни в Україні. Таку тему підіймали під час попередніх контактів у Пекіні, тепер же в них є "важливіші питання".Водночас помічник глави Кремля Юрій Ушаков заявляв, що тристоронні перемовини Путіна, Сі Цзіньпіна й Дональда Трампа на саміті у Шеньчжені не врегулюють повністю "українську кризу". За його словами, за один переговорний раунд розв'язати весь комплекс проблем навколо України неможливо.Нагадаємо, раніше у Державному департаменті США підтвердили факт обговорення можливих перемовин на найвищому рівні за участю очільників Америки, Китаю та Російської Федерації. Американська сторона зауважує, що прагне якнайшвидшого припинення бойових дій та побоюється подальшого розростання війни на сусідні країни..

У неділю, 15 листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький розпочав робочий візит до Брюсселя. Ключове — це пришвидшення вступу України до Європейського Союзу, виконання необхідних реформ і подальша фінансова підтримка нашої держави.Про це Сергій Корецький написав у своєму Telegram-каналі.Він узяв участь у засіданні спеціальної робочої групи IBAR Task Force, яку започаткувала Україна спільно з Європейською комісією. У засіданні також узяв участь голова Верховної Ради Руслан Стефанчук."Група вже місяць працює й об'єднує представників уряду, парламенту, Офісу президента, правоохоронних органів і незалежних судових інституцій", — зазначив очільник українського уряду.Він назвав пріоритет на найближчі місяці. Це — пришвидшення виконання проміжних критеріїв за переговорним кластером 1 "Основи" та підготовка позитивного звіту про їх виконання (IBAR) у першому півріччі 2027 року."Це необхідний етап для подальшого просування переговорів про вступ України до ЄС після відкриття кластерів. За перший місяць роботи вже виконано частину заходів, запланованих на листопад. Маємо зберегти цей темп і прискорити виконання наступних завдань", — пояснив прем’єр-міністр України.У Брюсселі також обговорили вдосконалення Плану України, щоби забезпечити його практичне виконання та необхідну фінансову підтримку.Керівник Кабміну уточнив, що план України залишається важливою частиною програми реформ у межах Ukraine Facility та допомагає перетворювати взяті зобов'язання на конкретні результати."Дякую Європейській комісії, особисто Марті Кос і всім учасникам робочої групи за спільну роботу над виконанням наших євроінтеграційних зобов'язань", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 4 листопада Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення ЄС. Тоді прем’єр-міністр України Сергій Корецький назвав, це ще одним практичним і позитивним кроком на шляху до членства в європейській спільноті..

Під час перемовин із прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком єврокомісарка Марта Кос обговорила список реформ, необхідних для виконання бенчмарків (проміжних критеріїв) на вступ до Європейського Союзу.Про це Марта Кос написала на своїй сторінці в соціальній мережі X."Оскільки Україна рішуче просувається вперед шляхом до ЄС, ми пришвидшуємо роботу над досягненням наступної віхи України: завершенням тимчасових показників за демократією та верховенством права", — зазначила вона.Марта Кос поінформувала, що ьогодні разом із прем’єр-міністром Сергієм Коренським співголовувала у високорівневій робочій групі Єврокомісія — Україна, щоби "зробити цю амбіцію реальністю"."У потужному сигналі єдності до нас приєднався голова Верховної Ради Руслан Стефанчук", — акцентувала єврокомісарка.Вона висловила впевненість, що всі зацікавлені особи просунулися вперед щодо конкретного набору зобов’язань і шляху для досягнення амбіції України щодо забезпечення тимчасових показників у першому півріччі 2027 року."Разом ми можемо скористатися історичною можливістю для просування питання включення України до Євросоюзу", — підсумувала Марта Кос.Раніше стало відомо, що Європейська комісія може представити Раді ЄС проміжний звіт про виконання Україною критеріїв у сфері верховенства права (IBAR) у першій половині 2027 року, якщо Київ пришвидшить темпи реформ.За словами єврокомісарки, Україна має шанси закрити сім переговорних розділів до кінця 2027 року, якщо впорається з необхідними реформами.Нагадаємо, що 4 листопада Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення ЄС. Тоді прем’єр-міністр України Сергій Корецький назвав, це ще одним практичним і позитивним кроком на шляху до членства в європейській спільноті..

Під час розмови з першою леді Сполучених Штатів Америки Меланією Трамп 5 листопада у Вашингтоні український омбудсмен Дмитро Лубінець обговорював повернення депортованих українських дітей, звільнення військовополонених і пошук зниклих безвісти українських громадян.Про це Дмитро Лубінець написав на своїй сторінці у Facebook у неділю, 15 листопада.Він акцентував, що після офіційної частини в Білому домі він і представники української команди особисто поспілкувалися з першою леді США Меланією ТрампУповноважений Верховної Ради України уточнив, що під час розмови порушив три ключові для України напрями, на яких зараз зосереджується публічна увага:повернення незаконно переміщених і депортованих українських дітей;звільнення військовополонених і незаконно затриманих цивільних громадян України;пошук зниклих безвісти за особливих обставин."Важливо, щоби ці питання залишалися в центрі міжнародної уваги, обговорювалися публічно та ставали предметом конкретних спільних дій", — акцентував омбудсмен.Він додав, що зі свого боку Україна відкрита до подальшої взаємодії та готова продовжувати роботу за кожним із цих напрямів."Ще раз хочу щиро подякувати першій леді США Меланії Трамп за особисту розмову, увагу до порушених питань і підтримку України. Гуманітарна місія в Олешках довела, що навіть складні завдання можна реалізовувати завдяки взаємодії", — наголосив Дмитро Лубінець.У підсумку він висловив переконання, що цей досвід важливо розвивати й надалі, адже найголовніше — долі українських людей і їхнє повернення додому.Нагадаємо, що уповноважений Верховної Ради України з прав людини під час візиту до Вашингтона 5 листопада вручив першій леді США Меланії Трамп орден княгині Ольги першого ступеня. Найвищою державною нагородою її відзначили за особисту участь у порятунку цивільних людей з Олешок і поверненні викрадених українських дітей..

Колишній американський президент Джо Байден у своїх мемуарах "Пообіцяй мені, Америко" поділився враженнями від спілкування з очільниками України та Росії Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним.Коротко зміст мемуарів, які мають вийти у вівторок, 17 листопада, оприлюднили журналісти The Wall Street Journal.Зокрема, Байден описав "примхливий тон" Володимира Путіна. За словами колишнього президента США, що той "любив сутулитися під час зустрічей, вдаючи байдужість, наче підліток".Також він висловлювався щодо свого досвіду спілкування із Зеленським. У мемуарах він зазначив, що акторський досвід президента України "виявився дуже хорошим тренуванням" для нього.Водночас він заявив, що Зеленський "міг бути примхливим і впертим у наших приватних розмовах, і не таким вдячним, як я очікував".Окрім того, Байден розповів, що члени команди чинного американського президента Дональда Трампа просили його підписати лист, який дозволив би їм вести переговори безпосередньо з Володимиром Путіним до того, як Трамп знову вступить на посаду.Але Джо Байден відмовився, "не бажаючи надавати їм карт-бланш на те, що, як я очікував, стало би своєрідною капітуляцією коштом України".Як відомо, Байдену діагностували агресивну форму раку з метастазами у кістках. У заяві офісу колишнього американського президента в травні цього року йшлося про те, що рак "характеризується дев’ятьма балами за шкалою Глісона" (високий ступінь злоякісності).Нагадаємо, 28 жовтня Дональд Трамп знову заявив, що Америка нібито нічого не отримала за допомогу Україні та європейським союзникам. Натомість адміністрація колишнього президента Джо Байдена "викинула в повітря" 350 мільярдів доларів..

Між союзниками, які входять до Північноатлантичного альянсу, все частіше виникають непорозуміння. Вони стосуються оборонних витрат, а також ситуації навколо Ірану та війни в Україні.Про це повідомили журналісти агенції AP, які послалися на власні джерела. Це підтвердив і прем'єр-міністр Албанії Еді Рама.За його словами, наразі країни НАТО не дійшли згоди щодо дати наступного саміту, однак 2027 року він точно не відбудеться. Якщо зустріч лідерів запланують на 2028 рік, то її проведуть у столиці Албанії Тирані.Скорочення контактів стосується не лише зустрічей очільників держав і урядів. Міністри оборони країн НАТО зазвичай збираються в жовтні, однак минулого місяця така зустріч не відбулася. Не передбачені переговори й на жовтень 2027 року.Крім того, наступного року міністри закордонних справ Альянсу проведуть лише одну зустріч замість двох. У НАТО такі зміни назвали "пакетом реорганізації".Водночас міністр оборони США Піт Гегсет і державний секретар Марко Рубіо після вступу на посади неодноразово пропускали зустрічі Альянсу або залишали їх до завершення переговорів. Зокрема, Гегсет використовував зустрічі міністрів оборони, щоби критикувати європейських союзників і Канаду та закликати їх до активніших дій.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте не вважає скорочення кількості самітів проблемою. В інтерв'ю Associated Press він наголосив, що Альянс має гнучкий підхід до організації таких заходів і збирає лідерів тоді, коли в цьому виникає потреба.Ще близько десяти років тому саміти НАТО зазвичай проводили раз на два роки. Однак їхня організація потребує значних фінансових ресурсів і тривалої підготовки.Наприклад, Нідерландам знадобився рік, щоб підготувати зустріч лідерів у Гаазі 2025 року. На її проведення країна витратила близько 100 мільйонів доларів."НАТО мало визначитися з місцем проведення саміту до жовтня, щоб Албанія встигла підготуватися до прийому учасників наступного року", — йдеться в журналістській публікації.Масштаб організаційних заходів демонструє і цьогорічний саміт у Туреччині. Президент Реджеп Таїп Ердоган приймав гостей у великому палацовому комплексі в Анкарі. Для прибуття іноземних лідерів відремонтували військовий аеропорт, до забезпечення безпеки залучили десятки тисяч працівників, а частину столиці фактично закрили. Крім того, деяким державним службовцям, робота яких не була критично важливою, надали тижневу відпустку."Проведення таких заходів завжди супроводжується масштабними заходами безпеки. До того ж на саміти запрошують не лише представників 32 країн Альянсу, а й держав-партнерів, зокрема Японію, Південну Корею, Австралію та Нову Зеландію", — спробував пояснити це Марк Рютте.Водночас на запитання, чи виправдовують себе такі витрати, генеральний секретар НАТО відповів ствердно.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського інституту вивчення війни, Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення НАТО. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни..

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на російські ідеї "нової архітектури безпеки в Європі", нагадавши ворогу про поразки на фронті в Україні.У своїй заяві голова МЗС наголосив, що наразі російський диктатор Володимир Путін може домовлятися лише про справедливе припинення вогню вздовж поточної лінії зіткнення, а не розподіл сфер впливу в Європі."Путін вкидає ідеї щодо перекроювання європейського безпекового порядку. У своїх мріях він бачить себе в Ялті 1945 року. Проблема в тому, що для висунення ідей такого масштабу спочатку потрібно виграти світову війну. Востаннє, коли я перевіряв, Росія витратила чотири роки й вісім місяців на те, щоб "майже захопити" село Мала Токмачка в Запорізькій області", — зазначив Сибіга.Дипломат додав, що Росія втратила понад 1,6 мільйона військових убитими та пораненими, але так і не досягла жодної мети свого вторгнення. Так, лише за жовтень вона втратила 54 400 окупантів, тоді як Україна звільнила більше території, ніж Росії вдалося захопити."На цьому етапі максимум, про що Путін може домовлятися, — це справедливе припинення вогню вздовж поточної лінії зіткнення, а не сфери впливу в Європі. Відверто кажучи, Європі не потрібен новий порядок безпеки. Він уже існує, і Росія його постійно порушує. Найкращий план для безпечної та вільної Європи – покласти край російській агресії проти України", — резюмував Сибіга.Нагадаємо, аналітики американського інституту вивчення війни заявляли, що країна-агресорка Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення Північноатлантичного альянсу. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни.Додамо, Володимир Путін висунув ультиматум Великій Британії щодо відмови від використання ядерного потенціалу для захисту інших європейських держав. Також він закликав Лондон припинити надавати допомогу Україні.Читайте також: "Нова архітектура безпеки" замість миру: як Путін із Трампом хочуть нашкодити Європі.
