Політика

Будь-яке послаблення санкцій проти Росії без чіткої та тривалої деескалаційної домовленості — це очевидна слабкість, що грає на Росію, на те, що вона вбиватиме більше, воюватиме довше, ще менше поважатиме Америку та завдасть ще більше втрат і збитків світу.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Таким чином він відреагував на домовленість Дональда Трампа та Володимира Путіна про постачання Росією нафти на світові ринки."Миру завдяки слабкості ніколи не буває. Сьогодні в Києві перебували представники Конгресу США — двопартійна делегація, і я вдячний їм за візит в Україну в такий складний час. Вони запитали: "Що потрібно, щоби закінчити війну?" Відповідь має бути сильною. Мають бути санкції за законом Ліндсі Грема, має бути підтримка для України в захисті життя, має бути тиск на Росію за війну. І сьогодні відбулася розмова лідерів Америки та Росії. Розмова, яка веде до іншого", — акцентував український президент.Він пригадав, що нещодавно було європейське рішення про зняття санкцій з російських олігархів. Після нього російських ударів і знущань з людей стало тільки більше. Лише за цей тиждень жорстокий удар російської ракети по будинку в Прилуках, авіабомби по Краматорську — по звичайних міських автобусах, постійні обстріли енергетики Києва, інфраструктури життя в Дніпрі, Харкові, Одесі та в інших наших містах. Десятки загиблих людей і сотні поранених."Росіяни компенсують таким терором свою нездатність досягнути визначених їм цілей на фронті. Цього року Росія на фронті найслабша, ніж в будь-який інший час війни. Саме тому Путін покладається на терор. Саме тому він покладається на спроби кулуарних домовленостей про те чи інше послаблення тиску на Росію, щоби купити ще час і можливості для війни", — пояснив Зеленський.Він запевнив, що Україна готова до дзеркальних деескалаційних кроків, американська команда знає цю позицію. Удари по російських нафтопереробних заводах та інших нафтових обʼєктах — це відповідь Росії на її вже кількарічну кампанію терору проти української енергетики."Україна не буде спалювати російську нафтопереробку, якщо Росія не буде руйнувати нашу енергетику. Ми пропонуємо Америці саме таку домовленість і вважаємо, що сили США вистачає, щоби досягнути такого компромісу", — зауважив президент України.На його переконання, подарунки Путіну не спрацюють на мир і будь-яку користь для цивілізованого світу. Росія "віддячить" за дизель подальшим терором і підлостями."Дозвіл Росії продавати нафтопродукти — це інвестиція у війну, яку треба закінчити, а не продовжити. Потрібна реальна деескалація з Росією і в дзеркальному форматі. Розраховуємо на справедливу підтримку Америкою нашого захисту життя, нашого захисту людей в Україні та на відповідну сильну розмову США з Росією. Сильну, а не слабку", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що американський і світовий ринки отримають від Росії мільйони тонн дизельного пального. Міністерство фінансів США вже готує тимчасову ліцензію, яка дозволить росіянам розпочати постачання. Про це в телефонній розмові домовилися Дональд Трамп і Володимир Путін..

Американський і світовий ринки отримають від Росії мільйони тонн дизельного пального. Міністерство фінансів Сполучених Штатів Америки (США) вже готує тимчасову ліцензію, яка дозволить росіянам розпочати постачання.Про це свідчить заява президента США Дональда Трампа, яку він опублікував у своїй соціальній мережі Truth Social."Я щойно провів надзвичайно успішні переговори з президентом Росії Володимиром Путіним, під час яких домовився, що Росія негайно надасть понад 300 000 тонн дизельного пального на американський і світовий ринки, ще 500 000 тонн — протягом листопада, і 1 000 000 тонн — одразу після цього", — написав американський лідер.Крім того, з огляду на стан нафтопереробних заводів, Росія потім надасть протягом короткого періоду часу 3 000 000 тонн дизельного палива.Дональд Трамп додав, що завдяки "цій чудовій новині", а також тому, що США начебто повністю контролюють Ормузьку протоку, ціни на дизельне пальне для американців нібито "знижуватимуться рекордними темпами".У Міністерстві фінансів США оприлюднили допис, що, за вказівкою президента, Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) негайно видає тимчасову загальну ліцензію, яка дозволяє постачати російський дизельне паливо на світовий ринок.На тлі новин про переговори Дональда Трампа та Володимира Путіна та домовленість про постачання нафти російський ринок демонструє стрімке зростання.Нагадаємо, що сьогодні американські перемовники Стів Віткофф і Джаред Кушнер отримали від президента Дональда Трампа консультацію, якої позиції дотримуватися під час зустрічі з українською делегацією..

Україна висловила протест у зв'язку з викликом тимчасового повіреного у справах України в Білорусі до Міністерства закордонних справ країни та звинуваченнями Мінська щодо інциденту з вантажівкою в Брянській області Росії.Про це повідомила пресслужба українського МЗС."Вважаємо безпідставним покладення на Україну відповідальності без оприлюднення переконливих доказів причетності", — зазначили українські дипломати.Вони звернули увагу на те, що публічні звинувачення України з боку Мінська супроводжуються риторикою про нібито навмисне втягування Білорусі в конфлікт та погрозами "адекватних заходів реагування"."Відкидаємо такі абсурдні закиди від країни, яка є співучасницею злочину агресії проти України та надає широке сприяння Росії у злочинній загарбницькій війни проти нашої держави", — йдеться в повідомленні.У МЗС також засудили спроби перекладання відповідальності за наслідки російської агресії, створення образу України як джерела загроз для Білорусі та свідоме нагнітання напруженості в регіоні.Українські дипломати закликали білоруську сторону утримуватися від бездоказових звинувачень, погроз та інформаційних маніпуляцій."Вважаємо спроби використати цей інцидент для виправдання подальшої підтримки Мінськом російської агресії або створення додаткових загроз для України неприйнятними", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України.Раніше в Білорусі заявили, що атака безпілотника на вантажівку в Брянській області Росії — це навмисний крок із боку України. До Міністерства закордонних справ країни викликали українського дипломата.За інформацією білорусів, у четвер, 8 жовтня, у Брянській області Росії безпілотник атакував вантажний автомобіль із білоруською реєстрацією. Внаслідок вибуху важкі поранення отримала громадянка Білорусі. Жінку госпіталізували, їй знадобилася хірургічна операція з ампутації кінцівок. Постраждалій надали необхідну медичну допомогу."Приналежність автомобіля очевидна, й у білоруської сторони є підстави розглядати атаку як навмисну", — заявив речник МЗС Білорусі Руслан Варанков.Нагадаємо, наприкінці вересня речник ДПСУ Андрій Демченко інформував, що на території Білорусі періодично вмикають ретранслятори, які підсилюють сигнал для російських безпілотників, що летять Україною. Зокрема — це стосуються в західних областей нашої країни..

Іспанія та Греція не передадуть Україні ракети для зенітно-ракетних комплексів протиповітряної оборони Patriot. На їхнє рішення не впливає й те, що в частини з них уже закінчується термін придатності.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання The Telegraph.Медійники зазначили, що Україна зверталася до Афін із проханням передати близько 200 ракет PAC-2, які використовуються комплексами Patriot для перехоплення повітряних цілей. Однак грецька сторона не погодилася віддати ці запаси.За інформацією грецького видання Kathimerini, частина ракет перебуває на озброєнні військово-повітряних сил Греції вже близько 23 років. Це означає, що боєприпаси незабаром можуть досягнути граничного терміну експлуатації.Іспанія теж вирішила не передавати Україні ракети для Patriot. На офіційному рівні причини такого рішення не повідомляють.Як ваідомо, цієї зими Україні потрібно щонайменше 300 ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.При цьому 28 вересня висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас зазначала, що міністри оборони країн-членів ЄС не взяли на себе нових зобов'язань щодо надання Україні додаткових партій ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.Нагадаємо, 2 жовтня депутат японського парламенту від керівної Ліберально-демократичної партії та колишній міністр оборони Іцунорі Онодера розповідав, що Токіо готується повернутися до обговорення питання постачання озброєння та перехоплювачів для американських комплексів ППО Patriot в Україну. Попри чинні законодавчі перешкоди, японські посадовці прагнуть знайти шляхи для поглиблення оборонної співпраці..

У Конгресі Сполучених Штатів Америки підтримують розширення доступу України до Starlink і мають надію на досягнення домовленості. Принаймні в цьому запевнили представники двопартійної делегації, якіа перебувають із візитом у Києві.Про це повідомили журналісти агенції "Інтерфакс-Україна" з посиланням на заяви американських політиків на пресконференції."Я висловлюю свою особисту думку, але, гадаю, інші тут зі мною згодні. Цілком підтримую ідею спробувати переконати Ілона Маска увімкнути Starlink. Я цілком підтримую цю ідею", — сказав член Палати представників, чинний член постійного спеціального комітету з питань розвідки Ден Креншоу (Республіканська партія).Інші члени делегації одноголосно погодилися з його словами та заявили, що працюють у цьому напрямку."Ми маємо надію, що якоїсь домовленості можна досягнути", — наголосив американський сенатор-республіканець Роджер Вікер, який очолює комітет Сенату США з питань збройних сил.Однак він звернув увагу на один важливий нюанс: Ілон Маск не є представником американського уряду, і він "має право керувати своїм бізнесом так, як йому заманеться"."Але я сподіваюся, що ми зробимо якісь кроки та зможемо досягнути з ним домовленості", — додав сенатор.Раніше президент України Володимир Зеленський закликав США розширити доступ України до супутникового зв'язку Starlink. За його словами, це допомогло б українським силам виявляти російські установки для запуску балістичних ракет.У серпні медіа повідомляли, що американський мільярдер і власник SpaceX Ілон Маск наразі відмовляється надати Україні можливість використання супутникового інтернету Starlink для ударів по російській території, вважаючи, що Україні настав час укласти мирну угоду з Росією.Нагадаємо, 4 жовтня президент Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що зараз Україна працює над створенням власної супутникової системи. Вона буде схожа на Starlink..

У п’ятницю, 9 жовтня, президент Володимир Зеленський призначив Тараса Качку представником України при Європейському Союзі та Європейському співтоваристві з атомної енергії. Раніше він обіймав посаду віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.Про це свідчить відповідний указ Володимира Зеленського №1034/2026, який опубліковано на сайті Офісу президента України."Призначити Качку Тараса Андрійовича представником України при Європейському Союзі та Європейському співтоваристві з атомної енергії", — йдеться в документі.Що відомо про Тараса КачкуДо оновлення уряду в липні 2026 року Качка працював віцепремʼєр-міністром із питань європейської та євроатлантичної інтеграції. На цій посаді його тоді замінив Всеволод Ченцов.Тарас Качка народився 28 липня 1979 року в селищі Димитрове (нині Димитрівське) Кіровоградської області. Закінчив Міжнародний науково-технічний університет (бакалавр права, 2000), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (магістр права, 2001) та Національну школу державного управління у Варшаві.Працював також заступником міністра економіки та торговим представником України 2019-2025 років, а також зберіг цю роль під час роботи в уряді.Крім того, 2021-2022 років очолював Міжнародну раду із зерна (IGC) у Лондоні, брав участь у переговорах щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.Нагадаємо, в червні цього року Тарас Качка заявляв, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

У п’ятницю, 9 жовтня, президент України Володимир Зеленський зустрівся з двопартійною делегацією американських конгресменів. Під час переговорів вони окреслили наступні шляхи допомоги Україні.Про це повідомив президент Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Вдячний делегації Конгресу Америки — Роджеру Вікеру, Кевіну Крамеру, Марку Вісі та Дену Креншоу — за те, що сьогодні поруч з нашими людьми під час фактично безперервних російських атак", — зазначив він.За його словами, Росія не отримує того, що хотіла на полі бою, та намагається компенсувати це ескалацією. Протягом всього часу зустрічі у Києві тривала повітряна тривога через загрозу реактивних "шахедів"."Тільки у столиці та тільки від початку цього місяця росіяни такими дронами пошкодили дві школи, відбулися удари по мостах, енергетиці, іншій критичній інфраструктурі", — констатував український президент."Захиститися від цього терору можна тільки спільно, ми обговорили, яким чином США можуть допомогти зберегти життя. Звісно, ми розраховуємо, що буде реалізовано закон Ліндсі Грема", — акцентував президент України.Він зауважив, що це питання політичної волі, зараз важливо виявити лідерство та повністю обмежити фінансові потоки для російської воєнної машини."Ми також обговорили інші необхідні кроки, зокрема, прискорення ліцензування виробництва ракет до "петріотів". Україна готова не просто виробляти перехоплювачі балістики для себе, а посилити спільним виробництвом Америку та союзників. Дякую США за незмінну підтримку", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, також сьогодні український президент інформував, що Сили оборони влучили в нафтопереробні заводи в Омську й Ухті на території Росії. При цьому влучно застосували модифіковані безпілотники..

У п’ятницю, 9 жовтня, адміністрація американського президента Дональда Трампа в п'ятницю запровадила санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС). У Європейському Союзі висловили жаль із цього приводу.Про запровадження санкцій повідомили журналісти агенції Reuters. Там зазначили, що у відповідь заступниця прокурора МКС Нажат Шамім Хан засудила санкції та заявила, що вони не зупинять роботу інституції.Адміністрація Дональда Трампа вже давно займає ворожу позицію щодо суду та раніше вже вводила санкції стосовно його прокурорів і суддів. Новий крок іде набагато далі, оскільки потенційно може призвести до покарання компаній, що надають послуги самому суду."Президент Трамп ніколи не дозволить Міжнародному кримінальному суду переслідувати американців. Саме тому США вводять санкції проти МКС. Ми заборонимо угоди з цим незаконним судом, позбавивши його ресурсів і паралізувавши його здатність функціонувати", — йдеться в заяві держсекретаря США Марко Рубіо.Заступниця прокурора МКС Хан заявила Reuters, що "міжнародна громадськість повинні засудити ці санкції"."Вони спрямовані на підрив верховенства права на міжнародному рівні та роботи, яку проводить незалежний судовий орган. Наша робота триватиме у всіх справах, у межах усіх наших розслідувань і судових переслідувань", — наголосила вона.За словами Рубіо, Міністерство фінансів США видасть низку ліцензій "для захисту американських інтересів", що, ймовірно, означає тимчасові винятки з деяких санкцій. Він додав, що США відкладали введення санкцій у надії, що МКС і країни-учасниці його засновницького Римського статуту врахують занепокоєння США, але вони цього не зробили."Або МКС припинить свої погрози, або ми покладемо край йому. Ми очікуємо, що наші союзники, багато з яких є учасниками МКС і покладаються на американських військовослужбовців у питаннях своєї оборони, стримають суд у межах", — заявив Рубіо.Водночас у Європейській комісії висловили жаль з приводу рішення США. В оприлюдненій заяві наголошується, що ЄС завжди підтримував МКС і тісно співпрацюватиме з ним, щоби забезпечити продовження його ефективної діяльності."Ми, як і раніше, віддані співпраці з усіма 125 державами-учасницями Римського статуту з метою збереження та поваги до його незалежності, щоби він міг і надалі виконувати свою життєво важливу місію. Оскільки до набрання цими заходами чинності залишається шестимісячний термін, у нас є можливість для діалогу", — наголосили в заяві.ЄС готовий вжити будь-яких необхідних заходів, щоби МКС міг виконувати свою роботу як щодо розслідування, так і щодо судового переслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, а також захищати інтереси суб’єктів господарювання із країн ЄС у рамках єдиного ринку.Нагадаємо, що сьогодні офіційно оголошено лауреатку Нобелівської премії миру. Її отримала Наві Піллей — колишня президентка Міжнародного трибуналу щодо Руанди. Вона також свого часу працювала в МКС..

У п’ятницю, 9 жовтня, до Києва приїхали конгресмени Роджер Вікер (республіканець) і Кевін Крамер (демократ). Вони вже провели зустрічі з українськими посадовцями. У них також запланована розмова з президентом України Володимиром Зеленським.Про це повідомила агенція "Інтерфакс-Україна". Там зазначили, що республіканець Роджер Вікер очолює комітет Сенату США з питань збройних сил. Кевін Крамер є членом комітету Сенату із збройних сил. Також разом і ними в делегації член Палати представників від 33-го конгресового округу Техасу (демократ) Марк Вісі та член Палати представників від Другого конгресового округ штату Техас Ден Креншо."Ми цінуємо цю можливість і сподіваємося отримати важливу інформацію та розуміння ситуації. Рішучість українського народу є цілком очевидною. Мене глибоко вразила стійкість людей, які чинять опір незаконним діям однієї особи — Володимира Путіна. У цій ситуації агресором є Володимир Путін. Він є воєнним злочинцем у багатьох відношеннях, саме з цієї позиції ми повинні виходити", — сказав Вікер на пресконференції.Також конгресмени мали зустріч з працівниками українських виробничих підприємств. Голова комітету Сенату США з питань збройних сил сказав, що його дуже вразила сумлінність працівників "і те, як тисячі людей наполегливо працюють на благо своєї країни, чинячи опір акту, який є абсолютно незаконним"."Сподіваюся, що цей візит — як і десятки інших, що вже відбулися чи ще відбудуться, — сприятиме значному прогресу в розв’язанні низки питань", — додав Вікер.Своєю чергою, Крамер зазначив, що у США беруть до уваги досвід України — зокрема, роботу її оборонно-промислового комплексу, його ефективність, здатність до швидких інновацій та "неймовірну реакцію на ворожу зброю"."Йдеться про масштаби та швидкість, що справді мають вирішальне значення; ми, як найсильніша держава світу, дивимося на це з певною заздрістю та хочемо перейняти такий досвід. Водночас це нагадало мені, що ми потрібні одне одному та що, відверто кажучи, ми можемо навчитися в українського народу не менше, ніж вони — в нас", — наголосив він.Він акцентував, що члени Конгресу США повинні зробити все можливе, щоб допомагати Україні максимально швидко й ефективно."Коли потрібна допомога — а я знаю, про що саме вони просять, — ми прагнемо забезпечити її швидке постачання та впровадження. Щоби росіяни не могли здійснювати нові вторгнення та щоби не виникало жодних затримок. А також щоб Україна могла вживати необхідних оборонних чи наступальних заходів для відсічі незаконному вторгненню Путіна", — підсумував Кевін Крамер.Нагадаємо, що декілька днів тому, коментуючи слова держсекретаря США Марко Рубіо про поточну ситуацію на фронті, президент України Володимир Зеленський відкинув тези про "стратегічний глухий кут". Президент наголосив на необхідності жорсткіших санкцій проти військової промисловості Кремля..

У п’ятницю, 9 жовтня, американські перемовники Стів Віткофф і Джаред Кушнер отримали від президента Дональда Трампа консультацію, якої позиції дотримуватися під час зустрічі з українською делегацією.Про це повідомив журналіст Axios Барак Равід, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X, пославшись на неназване офіційне джерело."Віткофф і Кушнер зустрілися з президентом Трампом, щоби представити пропозицію США й отримати його думку перед переговорами в Маямі", — зазначив він.За його словами, за попередньою інформацією, американсько-українські перемовини триватимуть два дні.Також, за даними джерел медівника, у перемовинах візьмуть участь міністр фінансів Скотт Бессент і заступник радника з національної безпеки Майк Нідхем. Вони теж були присутні на зустрічі з Дональдом Трампом."Посланці Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрінуться з українськими переговірниками та європейськими чиновниками в Маямі в п'ятницю, щоби представити "нові ідеї та пропозиції" стосовно виходу з глухого кута у війні між Росією й Україною", — наголосив Барак Равід.Сьогодні журналісти видання Axios інформували, що американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер розглядають можливість візиту до Москви наприкінці жовтня для переговорів із кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Дипломатичні зусилля спрямовані на припинення війни в Україні.Нагадаємо, що від України в перемовній команді, яка перебуває у США, — Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Давид Арахамія, Рустем Умєров..

У п’ятницю, 9 жовтня, офіційно оголошено лауреатку Нобелівської премії миру. Її отримала Наві Піллей — колишня президентка Міжнародного трибуналу щодо Руанди.Про це повідомили на офіційних інформаційних ресурсах Нобелівського комітету.Наві Піллей вирішили присудити премію миру 2026 року "за її зусилля з просування миру та міжнародного права".Наванетхем (Наві) Піллей — південноафриканська юристка, яка працювала на посаді верховного комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини з 2008 по 2014 рік.Вона була головою міжнародного кримінального трибуналу з Руанди з 1999 по 2003 роки. Саме під її головуванням суд установив прецедент, що зґвалтування є формою геноциду та злочином проти людяності.До речі, 1967 року вона стала першою "небілою" жінкою, яка відкрила свою юридичну практику в провінції Натал. Тоді захищала борців проти апартеїду (система расової дискримінації та примусового розділення людей за кольором шкіри, яка діяла в Південно-Африканській Республіці офіційно з 1948 до початку 1990-х років) і розкривала використання владою тортур та репресій.Нобелівську премію миру вручає спеціальний комітет, який визначає парламент Норвегії. 2025 року Нобелівську премію миру отримала венесуельська опозиційна діячка та політикиня Марія Коріна Мачадо.У січні 2026 року вона передала американському президенту свою медаль Нобелівської премії миру 2025 року, заявивши про вдячність за його підтримку її зусиль у Венесуелі.Учора президент США Дональд Трамп заявляв, що, на його думку, заслуговує на Нобелівську премію миру 2026 року, однак сумнівався, що отримає нагороду.Нагадаємо, що лауреаткою Нобелівської премії з літератури 2026 року стала канадська письменниця Енн Карсон. Її найвідомішими літературними роботами є поезія та перекладацькі твори..

Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер зустрівся з російським диктатором Володимиром Путіним у Москві під час святкування його 74-річчя. Тим часом у ФРН суд обирав запобіжний захід колишньому керівнику федеральної розвідки Августу Ганнінгу, якого підозрюють у державній зраді та шпигунстві.Про це повідомляє німецьке видання Spiegel. Про перебування колишнього канцлера Німеччини в російській столиці Путін дізнався 7 жовтня з повідомлень медіа. Після цього російський диктатор запросив Шредера до себе додому."Президент запросив свого старого друга до нього додому", — заявили у Кремлі.За інформацією Spiegel, Шредер прибув до Москви у зв’язку зі справами німецької торговельної мережі супермаркетів Globus. Раніше його призначили до наглядової ради російського підрозділу компанії. Під час візиту колишнього канцлера зустріли оплесками. Згодом він виступив перед працівниками німецькою мовою."Мені дуже приємно бути тут, побачити цей вражаючий ринок і результати вашої роботи, а також познайомитися з вами, мої дорогі колеги", — цитує видання його слова.Поки Шредер перебував у Москві, у Німеччині суд вирішував питання про запобіжний захід для 80-річного Августа Ганнінга, який раніше очолював федеральну розвідку. Колишнього посадовця заарештували за підозрою в державній зраді, шпигунстві та спробі передати іноземній державі державні таємниці.Нагадаємо, цьогоріч влітку у Кремлі заявили, що диктатор Володимирр Путін зустрівся колишнім німецьким канцлером Герхардом Шредером. Вони провели переговори віч-на-віч..

Офіс генерального прокурора проводить службову перевірку стосовно закордонного відрядження колишнього генпрокурора Руслана Кравченка. Водночас правоохоронці вже завершили низку інших внутрішніх розслідувань, що призвело до звільнень та ліквідації підрозділів.Про це повідомив виконувач обов'язків керівника Офісу генпрокурора Антон Ковальський на сторінці в Facebook.  Чистки в ОГПВиконувач обов'язків керівника Офісу генпрокурора Антон Ковальський заявив, що відомство проводить службове розслідування щодо виїзду ексгенпрокурора Руслана Кравченка за кордон."Перевіряємо дотримання встановленої процедури та обставини, пов'язані з організацією відрядження", — сказав Ковальський.Він повідомив, що попередніх висновків поки немає. Також Антон Ковальський розповів про інші внутрішні розслідування в ОГП: зокрема, розслідування щодо ексзаступника начальника департаменту ОГП Айдина Худієва вже завершено, а його висновок передали до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, тоді як посаду, яку він обіймав, ліквідовують. Водночас НАБУ та САП підозрюють Айдина Худієва у причетності до схеми з шахрайськими колцентрами, відомої як операція "Карфаген". Розслідування щодо Сергія Кропиви ще триває."Перевіряються обставини використання ним службових повноважень у приватних інтересах та можливого втручання у службову діяльність інших прокурорів", — повідомив керівник ОГП.Ковальський зазначив, що Сергія Кропиву затримало НАБУ у справі схеми з шахрайськими колцентрами. Всього з органів прокуратури звільнено вісьмох осіб, які згадувалися у контексті операції "Карфаген": семеро з них працювали в Офісі генерального прокурора, а чотирьох звільнено з адміністративних посад, зокрема начальника Департаменту інформаційних технологій та начальника управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки.Також в ОГП ліквідували управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, реорганізували Департамент нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій."Керівників цих підрозділів звільнено з посад. Також призначено нових керівників Департаменту міжнародного співробітництва та Департаменту організаційно-контрольної діяльності, правового та аналітичного забезпечення", — повідомив Антон Ковальський.Нагадаємо, 21 вересня стало відомо, що Руслан Кравченко більше не є прокурором Офісу генерального прокурора через добровільне подання заяви про звільнення. У відомстві пояснили, що такий крок дозволив уникнути тривалих дисциплінарних процедур щодо посадовця.Читайте також: Теща ексгенпрокурора-втікача Кравченка інвестувала у віллу в Дубаї $670 тисяч, — "Схеми" (фото, відео).

Сейм Латвії в терміновому порядку остаточно схвалив законодавчі зміни, які забороняють депутатам міських і крайових дум відвідувати Росію та Білорусь. Обмеження пояснюють необхідністю захистити інформацію про критичну інфраструктуру та ресурси місцевих громад.Як повідомляє Delfi, сейм Латвії остаточно ухвалив поправки до закону "Про обмеження дій, що загрожують національній безпеці". Вони доповнюють другу частину його другої статті новим положенням, яке забороняє депутатам органів місцевого самоврядування їздити до Росії та Білорусі.Раніше аналогічні обмеження вже діяли для окремих категорій посадовців, працівників державних установ і депутатів самого Сейму. Тепер їх поширили також на представників місцевої влади.Чому запровадили обмеженняЯк зазначили автори поправок, депутати місцевих рад мають доступ до чутливої інформації, яка може становити інтерес для іноземних держав. Зокрема, йдеться про дані щодо критичної інфраструктури, планів цивільної оборони, транспортно-логістичних вузлів та інших ресурсів муніципалітетів.У поясненні до законопроєкту наголошується на необхідності однаково застосовувати обмеження до всіх виборних посадовців."Тому, на їхню думку, необхідно забезпечити єдиний підхід до всіх виборних посадових осіб, поширивши обмеження на поїздки як на депутатів Сейму, так і на депутатів самоврядувань", — пише Delfi.Нагадаємо, раніше партія прем'єр-міністра Латвії Андріса Кулбергса "Об'єднаний список" перемогла на парламентських виборах. При цьому в неї рекордний результат. Після підрахунку понад 95% бюлетенів вона може отримати 42 місця зі 100 у латвійському парламенті..

Американські представники Стів Віткофф та Джаред Кушнер розглядають можливість візиту до Москви наприкінці жовтня для переговорів із кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Дипломатичні зусилля спрямовані на пошук виходу з глухого кута у питанні припинення війни в Україні.Про це повідомляє американське видання Axios з посиланням на власні джерела.Деталі майбутньої дипломатичної місіїЯк зазначає видання, напередодні можливого візиту до Москви американські перемовники проводять зустрічі з українською та європейською делегаціями у Маямі. Основна мета цих контактів полягає у виробленні єдиної позиції та пошуку нових ідей, які допоможуть зрушити з місця мирний процес.Спроби досягти часткового припинення вогнюЗа даними Axios, одним із пріоритетів Вашингтона є спроба домогтися локального припинення вогню, зокрема уникнення ударів по енергетичній інфраструктурі та об'єктах зернового сектору. Водночас Україна заявляє про готовність розглянути такі кроки, тоді як Москва поки не демонструє достатньої зацікавленості в подібних ініціативах. Американські джерела зазначають, що наближення зими посилює необхідність якнайшвидшого пошуку компромісів."Всі вони нервують через майбутню зиму. Зима буде важкою, якщо війна не припиниться. Тому США намагаються виступити посередниками між сторонами з метою вироблення єдиної пропозиції", — заявив співрозмовник видання.Фактори впливу на позицію МосквиАдміністрація Дональда Трампа прагне досягти реального дипломатичного прориву до проміжних виборів у США та настання суворих холодів в Україні. На думку експертів, на позицію Росії можуть вплинути як внутрішньополітичні процеси у Сполучених Штатах, так і бажання Кремля домогтися пом'якшення міжнародних санкцій.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що 9 жовтня українська делегація зустрінеться у Сполучених Штатах Америки з Джаредом Кушнером, Стівом Віткоффом. Від України в перемовній команді — Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Давид Арахамія, Рустем Умєров.Нагадаємо, 22 вересня у Сполучених Штатах Америки відбулася зустріч президента Володимира Зеленського та американського лідера Дональда Трампа. Вона тривала близько 40 хвилин.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.