Політика

Колишня віцепрем’єрка з євроінтеграції й експосолка в Сполучених Штатах Америки Ольга Стефанішина, яку підозрюють у незаконному збагаченні, досі не внесла визначену Вищим антикорупційним судом (ВАКС) заставу в розмірі шість мільйонів гривень.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на власні джерела в суді."Станом на зараз не було інформації, що заставу внесено", — повідомив співрозмовник медійників.За інформацією апеляційної палати ВАКС, захист Стефанішиної подав апеляцію на рішення щодо визначеного судом запобіжного заходу.Як відомо, 6 серпня ВАКС обрав запобіжний захід Стефанішиній у вигляді застави в сумі шість мільйонів гривень. Також вона має прибувати за викликом детективів НАБУ, повідомляти про зміну місця проживання та не спілкуватися зі свідками у справі. Прокуратура просила призначити ексвіцепрем’єрці заставу у 13,3 мільйона гривень.Стефанішина заявила, що в неї немає коштів на визначену ВАКС заставу, але вона їх шукатиме та консультуватиметься з адвокатами щодо можливого оскарження рішенняЇї підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. За версією слідства, вона не задекларувала дві квартири в Києві, витрати на їхній ремонт, оренду житла, користування Mercedes-Benz, а також оплату авіаквитків і лікування матері.У липні народний депутат України (фракція "Європейська солідарність") Олексій Гончаренко повідомив, що САП відкрила кримінальне провадження проти Стефанішиної. Її підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем, яке спричинило важкі наслідки (частина 2 статті 364 Кримінального кодексу України). Провадження відкрили 11 червня 2025 року."Українська правда" 4 червня опублікувала розслідування, у якому йшлося про те, що Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) визначило компанію для управління Будинку профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з родиною Стефанішиної, зокрема, з її колишнім чоловіком. За даними розслідування, це вже четвертий коштовний актив, який отримала одна й та сама компанія.Стефанішина заявила, що не пов’язана з діяльністю колишнього чоловіка, поскаржилася на інформаційний тиск, а також наголосила, що не має жодного конфлікту інтересів щодо АРМА.Нагадаємо, що 5 серпня Ольга Стефанішина не стримала сліз під час засідання ВАКС стосовно обрання їй запобіжного заходу..

Україна та Молдова досягли важливих домовленостей у сфері транзиту та залізничного сполучення.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький за підсумками нещодавньої розмови зі своїм молдовським колегою Василем Тофаном.З 10 серпня до кінця 2026 року діятиме 50% знижка на транзитні залізничні перевезення українських вантажів, а з 17 серпня зміниться маршрут потяга "Київ — Кишинів", що зробить трансфер до аеропорту Кишинева швидшим і зручнішим.Корецький пояснив, що це важливе практичне рішення для українських експортерів, яке допоможе здешевити логістику та підтримати експорт в умовах російського терору в Чорному морі."Дякую уряду Молдови за ухвалені рішення. Працюємо над розширенням взаємовигідної співпраці між Україною та Молдовою", — додав посадовець.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Молдова готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Також країни працюють над відкриттям нового спільного пункту пропуску та забезпеченням безперешкодного транзиту українських вантажів..

Російський диктатор Володимир Путін заявив, що Москва може вдатися до "дзеркальної" відповіді у разі захоплення російських торгових суден західними країнами.Про це повідомили пропагандистські ЗМІ. Зокрема, очільник Кремля він нагадав про нещодавні рішення Євросоюзу та пообіцяв відреагувати на них. Так, він допустив затримання суден держав Заходу.За словами Путіна, Росія не має наміру ігнорувати спроби інших держав затримувати або захоплювати її торгові судна. Путін назвав такі дії "піратством і розбоєм" та заявив, що Москва нібито буде змушена відповідати аналогічним чином."А нещодавно (в Євросоюзі — ред.) додумалися до можливості захоплення наших суден і продажу награбованого у нас майна. Зрозуміло, це не що інше, як піратство і розбій. І якщо це на практиці почне реалізовуватися, ми будемо змушені відповідати дзеркально", — пригрозив Путін.Нагадаємо, раніше українська сторона пристала на пропозицію утримуватися від ударів по окремих суднах і чорноморських об'єктах, через які здійснюється експорт казахстанської нафти. Такого компромісу вдалося досягти за безпосереднього посередництва офіційного Вашингтона.Додамо, раніше Міністерство оборони Російської Федерації застерегло від судноплавства у Чорному морі. Це пояснили загрозою атак українських безпілотників і морських дронів. Додамо, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, посилені українські удари по російських морських бензинових танкерах в Азовському морі змусили Росію закрити деякі морські шляхи. Це є вагомим ударом по логістичній мережі окупантів..

Опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене після резонансних кадрових рішень і на тлі протестів, зафіксувало незначне зниження рівня довіри до президента Володимира Зеленського. За результатами дослідження, проведеного з 20 липня до 3 серпня 2026 року, главі держави довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. У квітні ці показники становили 58% і 36% відповідно.Водночас більшість українців не підтримують проведення виборів найближчим часом. Так, 57% вважають, що вони мають відбутися лише після остаточної мирної угоди та повного завершення війни. Ще 23% допускають вибори після припинення вогню й отримання надійних гарантій безпеки, а 15% наполягають на їх проведенні ще до завершення бойових дій.Що стоїть за цими показниками, як останні політичні події позначилися на суспільних настроях і кого українці хочуть бачити при владі після війни — в інтерв’ю TrueUA пояснив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.Довіра до президента: нестабільна, знизилася, але зберігається до завершення війни— Антоне Миколайовичу, ваше опитування було проведено після резонансних кадрових рішень і під час протестів. Як змінилася довіра до Зеленського за останні кілька місяців і про що це свідчить?— Опитування ми провели з 20 липня до 3 серпня 2026 року, тобто вже після початку протестів, у період, коли Володимир Зеленський частково задовольнив вимоги протестувальників і активної громадськості, наприклад, призначив головнокомандувачем Збройних сил України Михайла Драпатого, а виконувачем обов’язків міністра оборони України — Євгенія Хмару.Треба розуміти, що попереднього разу ми ставили це запитання саме в такому формулюванні у квітні. Тоді 58% українців довіряли президенту, а 36% — не довіряли. Зараз, після протестів, довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. Тобто рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють. У нас усе одно зберігається консенсус, що Володимир Зеленський має бути президентом до завершення війни: більшість проти виборів. А ось після війни бажано, щоб країну очолили нові лідери.— 55% опитаних довіряють президенту, а 40% — не довіряють. 40% — це досить багато.— Насправді це досить багато, але потрібно розуміти, з чим ми порівнюємо. Якщо порівнювати з рівнем довіри до багатьох лідерів у демократичних країнах, то 55% після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни — це дуже високий показник. Дональду Трампу у Сполучених Штатах довіряють близько 35-40% американців. В Еммануеля Макрона у Франції та Фрідріха Мерца в Німеччині показники довіри також нижчі, ніж у Володимира Зеленського в Україні.Ми бачимо, що в Україні медіа доволі вільно критикують президента, відбуваються критичні обговорення, навіть протести. Ми довіряємо президенту, бо повинні єднатися перед російською загрозою. Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено.— Але все ж таки з квітня довіра до президента знизилася.— Так, безумовно. Але зниження могло б бути сильнішим, якби, скажімо, не було виконано частину вимог протестувальників. Погіршення також могло б бути значнішим, якби не було певної компенсації: цього літа ми бачимо яскраві удари по російському тилу, російських військах та інфраструктурі на окупованій українській території. Тобто це все дещо збалансовує. Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах.За інших обставин — якби ситуація на фронті погіршилася, а українці ще більше переживали за майбутнє — такі кадрові зміни та відсутність реакції на протести могли б значно знизити довіру до президента. Все ж таки одна з його рис полягає в тому, що певна реакція на громадську думку є.— А чи насправді зниження довіри до президента пов’язане з кадровими рішеннями та протестами, чи ці процеси глибші й почалися раніше?— Довіра до президента зовсім нестабільна з моменту російського вторгнення. Напередодні нього лише третина українців довіряла президенту, половина — не довіряла. Різке зростання довіри майже до 90% одразу після вторгнення пояснювалося не його здібностями як верховного головнокомандувача, а тим, що почалася повномасштабна війна, президент залишився в країні й ми повинні були бути разом. Тобто це був емоційний і прагматичний вибір — зберігати єдність. Але далі довіра весь час знижувалася — до обрання Трампа президентом США.Торік ми бачили ці "гойдалки" довіри до президента: коли українці спостерігали атаки на президента Зеленського, вони відчували, що це атаки на Україну. І знову з’являлося державницьке єднання, яке спонукало довіряти президенту.Тому довіра до нього доволі нестабільна, але в нас є дві іпостасі Володимира Зеленського. Як діяч на міжнародному рівні у питаннях війни й миру, дипломатії, спілкування з партнерами та відстоювання інтересів України він сприймається краще. Але коли іпостась змінюється на внутрішньополітичну — українська економіка, корупція, — питань виникає значно більше. І якщо такий порядок денний переважає, ставлення до нього значно погіршується.Загалом у довгостроковій перспективі люди втомлюються від Володимира Зеленського. В Україні люди не звикли, щоб хтось довго був президентом. І цей запит на нові обличчя, але компетентні, які зарекомендували себе під час великої війни, — стає дедалі очевиднішим.— 20% повністю довіряють президенту, а решта 35% — скоріше довіряють. Це ж немало — 20% довіряють повністю?— В умовах демократичного суспільства ці показники доволі непогані, тому що під час аналізу в сукупності враховують усіх, хто обрав відповідь у спектрі "довіряю". Але є важливий момент: між ними існує концептуальна різниця.На запитання, де вони бачать Володимира Зеленського після війни, у мирний період, серед тих, хто повністю довіряє, 36% відповіли, що хотіли б, щоб він залишався президентом. Тобто це його щирі прихильники. А серед тих, хто скоріше довіряє, навпаки, більшість вважає, що Володимир Зеленський після війни має відійти від політичних справ і вже не бути президентом країни. Вони хотіли б бачити на чолі держави когось іншого.Тобто загалом ці показники з погляду демократичної держави доволі непогані, але люди "розділяють" Володимира Зеленського: до кінця війни — добре, нехай буде президентом, а після війни ми хочемо когось нового.Вибори: українці хочуть "нульовий варіант"— 19% українців зовсім не довіряють Зеленському, а 20% — скоріше не довіряють. Чи вже час робити прогноз щодо майбутніх виборів з огляду на ці дані, чи ще зарано?— Ще зарано. По-перше, ми не знаємо, чи вирішив сам Зеленський знову балотуватися в президенти. Звісно, один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам.Але проблема в тому, що, якщо він зараз публічно скаже, що не балотуватиметься на виборах, це зруйнує і без того дуже крихку більшість у парламенті. Бо якщо лідер не планує балотуватися, то навіщо залишатися в його команді? Без парламенту він нічого не зможе ухвалювати в країні. Але якщо він захоче піти на вибори й цей варіант справді розглядають, постане питання, за яких умов відбуватимуться вибори та хто буде його конкурентом.Якщо вибори відбуватимуться в умовах війни, ми ставимо запитання, але не знаємо складу учасників, і це може використовуватися для маніпуляцій. Зрозуміло, що за такої високої недовіри, якщо проти нього виступатимуть кілька авторитетних осіб, Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове. Але якщо, скажімо, авторитетні особи, яких ми маємо зараз, — Валерій Залужний, Михайло Федоров, Кирило Буданов — не братимуть участі у виборах, а Зеленський змагатиметься з умовно старими політиками, він має шанси перемогти. Водночас будь-хто з нових лідерів може кинути йому виклик і перемогти на виборах.— Зберігається стабільна тенденція: більшість українців проти проведення виборів найближчим часом — до завершення бойових дій. Лише 15% (у березні — 12%) вважають, що вибори треба проводити навіть до завершення бойових дій. Ще 23% вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. Порівняно з березнем частка таких людей зросла з 13% до 23%. Натомість частка тих, хто вважає, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни, зменшилася з 69% у березні до 57% зараз.— Є консенсус, що більшість проти проведення виборів навіть за умови перемир’я. І тут є різні причини. Люди вважають, що перемир’я все одно буде нестабільним, і побоюються втручання Росії, зокрема в питання безпеки. Також вони хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися. До того ж багато хто не хоче голосувати за старі партії та старих політиків. Тому є консенсус, що більшість проти виборів зараз.Цікаво, що ці 15% опитаних, які наполягають на проведенні виборів до завершення війни, навіть до завершення бойових дій, прямо зараз, не є однорідною групою. Близько половини з них хочуть виборів зараз, щоб умовно отримати владу, яка ефективніше даватиме відсіч Росії. Інша половина, навпаки, хоче якнайшвидших виборів, щоб у такий спосіб усунути перешкоду для капітуляції України. Це зламані люди: вони хочуть капітулювати й вважають, що президент Зеленський їм у цьому заважає.Щодо 23% — частки, яка зросла з 13%, — це люди, які вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. І це, найімовірніше, один із наслідків протестів, тому що така позиція є компромісною: люди незадоволені кадровими змінами й вважають, що безпосередньо під час війни вибори неможливі, але їх можна провести принаймні під час перемир’я, щоб Володимир Зеленський поніс політичну відповідальність, отримав політичне покарання.— Який запит на вибори в тих, хто довіряє або не довіряє Зеленському?— Саме серед тих, хто скоріше або повністю довіряє Зеленському, переважна більшість виступає проти проведення виборів зараз і загалом підтримує вибори лише після остаточного завершення війни. Вони відповідають: "Ми сприймаємо його як легітимного главу держави, а вибори — це завжди розхитування ситуації, дестабілізація, тому ми готові чекати до повного завершення війни".Серед тих, хто не довіряє президенту, звісно, більше людей, які хотіли б провести вибори принаймні після перемир’я. А якщо разом узяти тих, хто вимагає виборів зараз або після перемир’я, то таких уже 52% серед тих, хто скоріше не довіряє президенту, і 73% — серед тих, хто зовсім не довіряє.Але цікаво, що навіть серед тих, хто зовсім не довіряє президенту, на проведенні виборів прямо зараз, під час бойових дій, наполягають 44%, тобто менше половини. Це ще раз показує, що навіть серед тих, хто йому не довіряє, значна частина усвідомлює ризики виборів під час бойових дій і тому підходить до цього прагматично.— Ви поставили запитання: "Які вибори треба провести першочергово для позитивного впливу на розвиток країни?"— 44% опитаних відповіли, що першочергово потрібно провести президентські вибори, 32% — парламентські, а 11% — місцеві. Переважає думка про президентські вибори. Це, до речі, відображає певне хибне розуміння українцями того, як функціонує українська держава, тому що в нас насправді парламентсько-президентська республіка: парламент призначає уряд. І навіть якщо ми зараз оберемо нового президента, то без коаліції в парламенті він матиме дуже обмежені повноваження.Насправді для кращого представництва різних груп населення у владі потрібне переобрання Верховної Ради. Але відносна більшість людей наполягає на президентських виборах — коли це буде можливо.— Чи на період "після війни" сильніше актуалізується думка про потребу в нових лідерах?— Вона вже актуалізована. Люди зараз найбільше довіряють представникам Сил оборони. Загалом Сили оборони мають найвищий рівень довіри в Україні — понад 90%. На другому місці з показником близько 80% — волонтери, трохи нижче — громадські активісти. Також люди бачать багатьох представників місцевого самоврядування, які чудово себе зарекомендували.Тому люди хочуть бачити у владі нові обличчя й тих громадян, які, по-перше, продемонстрували компетентність під час великої війни, а по-друге, справді проливали кров за нашу державу, тож мають право бути представленими у владі. Саме тому, коли ми обговорюємо політичні кризи, як зараз, українці не кажуть: "Ми критикуємо партію “Слуга народу”, президента, але хочемо привести нинішню опозицію до парламенту".Нинішній опозиції — наприклад, "Європейській Солідарності", "Батьківщині" та "Голосу" — люди так само не довіряють і не хочуть бачити її у владі. Люди хочуть "нульовий варіант": мають піти і партія "Слуга народу", і нинішня опозиція, а ми хочемо саме нових лідерів..

Якщо Конгрес Сполучених Штатів Америки остаточно ухвалить нові санкції проти Росії, то це бумерангом негативно вплине на сам Вашингтон. Політика тиску неефективна в теперішніх геополітичних реаліях.Про це заявив представник посольства Китаю у Вашингтоні Лю Чан, якого цитує китайське державне медіа "Сіньхуа".Він наголосив, що спроби тиску на інші країни "вилізуть боком" американцям. Такі санкції, за його словами, не дадуть жодної користі американцям, а, навпаки, загострять ситуацію у світі та не сприятимуть «залагодженню конфліктів»."Застосування подвійних стандартів, а також використання методів примусу та тиску в кінцевому підсумку обернеться проти тих, хто до них вдається", — заявив Лю Чан.Як відомо, Сенат США вже підтримав масштабний законопроєкт про санкції проти Росії, відкривши шлях до її розгляду Палатою представників уже наступного місяця. Йдеться про документ, автором якого став покійний сенатор США Ліндсі Грем.Законопроєкт передбачає санкції проти найбільших російських банків, заборону нових американських інвестицій у Росії та купівлі російського державного боргу. Також обмеження можуть торкнутися "тіньового флоту", який перевозить російську нафту в обхід санкцій.Крім того, документ дозволяє запроваджувати мита до 500% на російські товари та до 100% — на продукцію з країн, які купують російські нафту та газ або допомагають Москві обходити санкції.Нагадаємо, що декілька днів тому Сенат США голосами 86 сенаторів ухвалив закон республіканця Ліндсі Грема та демократа Річарда Блюменталя, відомий як закон про "пекельні санкції". Однак це лише третина шляху, далі — слово за Палатою представників Конгресу та самим Дональдом Трампом, який здатен на будь-які "вихиляси", що можуть змінити ситуацію..

Поки Москва не перегляне принципове питання з визнанням Абхазії та Південної Осетії, Грузія не планує відновлюватиме дипломатичні відносини з Росією.Про це заявив прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе, якого цитують грузинські медіа.Очільник грузинського уряду зазначив, що визнання Росією незалежності двох грузинських регіонів залишається головною перешкодою для відновлення дипломатичних відносин."Поки так зване визнання залишається фактом, що відбувся з боку Російської Федерації, дипломатичні відносини, звичайно, не можна відновлювати", — наголосив грузинський прем’єр-міністр.За словами Кобахідзе, мирне врегулювання конфлікту навколо Абхазії та Південної Осетії є одним із ключових напрямків зовнішньої політики Грузії. Тбілісі розраховує на розв’язання питання після політичних змін у Росії."Наша мета щодо Російської Федерації — розв’язати конфлікт мирним шляхом. Це наша політична позиція, і ми сподіваємося, що після політичних змін все це стане досяжним", — додав він.Як відомо, військовий конфлікт між Грузією та Росією через Південну Осетію й Абхазію стався в серпні 2008 року. Він тривав п'ять днів. Після бойових дій Тбілісі втратив контроль над обидвома регіонами.Пізніше того ж місяця Москва визнала Абхазію та Південну Осетію незалежними державами. У відповідь Грузія розірвала дипломатичні відносини з Росією. Обидва регіони цивілізований світ продовжує розглядати як територію Грузії.Нагадаємо, що минулого тижня грузинський нафтопереробний завод "Кулеві" відмовився від російської нафти. Підприємство розпочало переробляти нафту з Казахстану та готується до постачання сировини з Лівії..

Росія готується до нової хвилі мобілізації після так званих парламентських виборів. Українська розвідка отримала доповідь про підготовку Кремлем додаткового призову, а відповідні плани підтверджуються внутрішніми російськими документами.Про це повідомив президент Володимир Зеленський, підсумовуючи доповідь керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олега Іващенка."Була доповідь ГУР МО — Олега Іващенка — про підготовку російської мобілізації. Все підтверджується внутрішніми російськими документами — вони її готують на осінь, якраз після імітації парламентських виборів", — заявив гарант. За словами глави держави, план російського керівництва полягає в тому, щоб через вибори створити видимість підтримки війни російським суспільством. Після цього, як зазначив Зеленський, президент РФ Володимир Путін планує додатково мобілізувати кілька сотень тисяч росіян до кінця року, а ще стільки ж — наступного року."План у Путіна не особливо складний: він хоче зобразити, що росіяни начебто підтримують війну — якраз усі партії, які поки допущені, так чи інакше проти миру", — зауважив лідер України.Зеленський наголосив, що нова мобілізація може відбуватися паралельно з набором військовослужбовців за контрактом."Готуємося до своїх активних дій, максимального ускладнення Росії в реалізації таких планів", — заявив президент.Також гарант запевнив, що уже визначив для українських розвідувальних і спеціальних служб відповідні завдання, щоб перешкодити реалізації планів Кремля.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, країна-агресорка Росія ризикує не виконати план із набору військовослужбовців до армії 2026 року. Це може змусити Кремль розглянути нову хвилю мобілізації..

Головою Національної акціонерної компанії "Нафтогаз" можуть призначити колишню прем'єр-міністерку Юлію Свириденко. За декілька місяців до початку надскладної зими ця структура готується отримати нового керівника.Такою інсайдерською інформацією поділилася "Економічна правда"."Ще декілька тижнів тому у владі розглядали інший сценарій: після призначення керівника компанії Сергія Корецького премʼєр-міністром залишити виконувачем обов'язків голови "Нафтогазу" Сергія Федоренка, пройти опалювальний сезон і вже потім провести прозорий конкурс на посаду постійного керівника", — зазначили медійники.Однак вони висловили припущення, що тепер від цієї ідеї, схоже, вирішили відмовитися. Як відомо, голову правління "Нафтогазу" призначає наглядова рада компанії. До її складу входять сім членів: чотири незалежні директори та три представники держави.Як стало відомо "Економічній правді", наглядова рада планує ввести Свириденко до правління "Нафтогазу", а згодом покласти на неї обов'язки голови. Наступним кроком має відбутися конкурс, у якому з великою ймовірністю переможе Свириденко.Журналісти нагадали, що подібну схему успішно відпрацювали в державному "Операторі ГТС", де генеральною директоркою за тим же принципом зробили Наталію Бойко."На перший погляд, кандидатура Свириденко виглядає нетипово, оскільки її кар'єра не пов'язана з енергетикою. Професійний шлях експрем'єрка розпочинала в приватному секторі. Згодом працювала в Чернігівській ОДА, а 2019 року перейшла до центральної влади, де стала заступницею міністра економіки Тимофія Милованова", — зауважили медійники.У листопаді 2021 року вона очолила Міністерство економіки та стала першою віцепрем'єр-міністеркою, а влітку 2025-го Верховна Рада призначила її головою уряду. Свириденко має значний бекграунд у державному управлінні, але досвід роботи в нафтогазовій галузі в неї відсутній. Це одне з головних питань щодо її кандидатури напередодні надскладної зими."Нафтогаз" — це велика та складна в управлінні державна компанія. Щоби забезпечити успішне проходження опалювального сезону, керівник має розумітися на видобутку, роботі сховищ, закупівлях, імпорті газу. Вочевидь, такого досвіду Юлії Анатоліївні бракує", — зазначив один зі співрозмовників "Економічної правди" в уряді.В історії з призначенням може йтися не лише про професійні якості кандидатки. За словами співрозмовника медійників у парламенті, ініціаторкою могла стати сама Свириденко: нібито вона запропонувала президенту розглянути її кандидатуру."Юля відмовилася йти послом у США. Натомість на зустрічі із Зеленським вона запропонувала свою кандидатуру на посаду голови Нафтогазу, бо там кращі умови та зарплата", — розповів один з народних депутатів.Згідно з декларацією колишнього голови правління "Нафтогазу" Сергія Корецького, 2025 року він отримав від компанії, яку очолював з травня, 14,45 мільйона гривень — по 1,93 мільйона гривень щомісячно."Остаточне рішення про призначення поки що не ухвалене, але, судячи з дій і сигналів навколо, усе йде до цього. Хоча в останній момент усе ще може змінитися", — підсумував співрозмовник.Аналітики зробили висновок: якщо Свириденко справді очолить "Нафтогаз", їй доведеться зайти в компанію у вкрай складний момент. До початку опалювального сезону залишаються лічені місяці, а перед групою стоїть низка складних завдань: від пошуку фінансування та закупівлі газу до захисту та відновлення об'єктів, пошкоджених тривалими російськими атаками."Зміна керівника напередодні зими створює додаткові ризики. Новій очільниці доведеться швидко зануритися в проблеми всіх бізнесів групи, ключові контракти та газовий баланс країни та водночас ухвалювати рішення в умовах постійних атак. Наскільки виправданою виявиться ця ставка та чи зможе Свириденко впоратися з усіма викликами, стане зрозуміло найближчими місяцями", — наголосили в "Економічній правді".Нагадаємо, раніше видання Financial Times писало, що президент України Володимир Зеленський намагався переконати Юлію Свириденко прийняти пропозицію щодо посади посла у США. Вона її відхилила..

У вівторок, 11 серпня, угорський парламент обрав новим президентом країни колишнього суддю Верховного суду Андраша Баку. Він був активним критиком попереднього прем’єр-міністра Віктора Орбана.Про це повідомило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що призначення Андраша Баки стало частиною курсу прем'єр-міністра Петера Мадяра на демонтаж політичної спадщини Віктора Орбана.У вівторок його кандидатуру підтримали 140 депутатів, ще шість народних обранців проголосували проти. Представники партії Віктора Орбана участі в голосуванні не брали.Андраш Бака раніше очолював Верховний суд Угорщини, а до цього працював суддею Європейського суду з прав людини. На початку 2012 року Віктор Орбан зняв його з посади керівника Верховного суду.Андраш Бака змінив Тамаша Сульока, призначеного на посаду за керівництва Віктора Орбан. Минулого місяця Сульок залишив посаду після тиску нового уряду.Хоча угорський президент має обмежені виконавчі повноваження, проте він може відкласти підписання законів або направити їх на розгляд Конституційного суду.В уряді Мадяра побоювалися, що прихильник Орбана здатний загальмувати ухвалення рішень, необхідних для розблокування мільярдів євро замороженого фінансування ЄС. Сам Мадяр представляв Баку як суддю, який відстоював принципи верховенства права та поділу влади.Економіст Commerzbank Таті Гхоше вважає призначення Баки символічно важливим на тлі інших кроків нового уряду щодо усунення союзників Орбана. При цьому, за його оцінкою, повний демонтаж колишньої системи не відбудеться швидко."Хоча виборчий мандат може бути сильним, державний апарат залишається під сильним впливом попереднього режиму, скасування усталеної політики вимагатиме часу", — зазначив він.Нагадаємо, 29 липня видання Euractiv повідомило, що рейтинг прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра та його проєвропейської партії "Тиса" розпочав знижуватися. Причиною стало невдоволення угорців процесом висунення кандидатки на посаду президента..

У межах проєкту "Підтримка державного та муніципального управління надзвичайними ситуаціями" Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) отримала чергову партію сучасної техніки, обладнання та спорядження.Про це повідомила пресслужба ДСНС, уточнивши, що це понад 20 одиниць сучасної техніки від німецьких партнерів.Проєкт реалізує Німецьке товариство міжнародної співпраці Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансування уряду Німеччини.У церемонії передачі техніки й обладнання взяли участь представники ДСНС і тимчасова повірена у справах Німеччини в Україні Катрін Бухгольц."Нове оснащення суттєво посилить спроможності підрозділів ДСНС під час проведення аварійно-рятувальних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і реагування на виклики, спричинені повномасштабною збройною агресією Росії", — йдеться в повідомленні.Під час заходу іноземним партнерам продемонстрували аварійно-рятувальну техніку й обладнання, які пошкодили російські атаки."Ці експонати стали свідченням того, що українські рятувальники щодня виконують свої завдання в умовах постійної небезпеки, працюючи під загрозою повторних ударів", — наголосили українські надзвичайники.. "Представники ДСНС висловили щиру вдячність партнерам за системну підтримку України!" — підсумували в повідомленні.Нагадаємо, що надзвичайники з України допомагають французьким колегам ліквідовувати масштабні пожежі, які охопили декілька регіонів цієї країни. Французи висловили подяку українцям за допомогу..

Заступник керівника Офісу президента та колишній міністр економіки Олексій Соболев став членом наглядової ради Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як представник держави.Відповідне рішення закріпило розпорядження Кабінету міністрів України №763-р, яке опублікували в "Урядовому порталі"."Обрати членом наглядової ради АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Соболева Олексія Дмитровича як представника держави", — йдеться в документі.Головою наглядової ради "Нафтогазу" є Данкан Найтінгейл, незалежними членами — Роберт Слешинський, Ерік Расмуссен, Тор Мартін Анфіннсен, представниками держави — Анна Артеменко та Костянтин Мар’євич. Таким чином наглядову раду "Нафтогазу" повністю сформовано.Що відомо про Олексія СоболеваДержавний службовець, економіст і політик. З 2025 року працював на посаді міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. Раніше, з 2024 по 2025 рік, був першим заступником міністра економіки.Народився 1983 року в Києві. Закінчив Київський національний економічний університет і CFA Institute. Працював керівником активів у Dragon Asset Management, 2015-2016 років — радником міністра інфраструктури, 2016-2018 років керував проєктом Prozorro.Sale у Transparency International Ukraine, з 2018 року очолював "Прозорро.Продажі".Є президентом спільноти фінансових аналітиків CFA Society Ukraine, головою консультативно-наглядової групи CoST Ukraine.Брав участь у переговорах з європейськими партнерами щодо виконання "Плану України" для отримання 50 мільярдів євро фінансової підтримки на 2024-2027 роки за програмою Ukraine Facility.Один із ключових перемовників від українського уряду в так званій "угоді про надра" та створенні інвестиційного фонду між Україною та США.Нагадаємо, що 30 липня президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Олексія Соболева заступником керівника Офісу президента..

Депутат польської опозиційної партії "Право і справедливість" Анджей Шлівка виступив за депортацію з Польщі українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи. На його думку, навіть якщо таких громадян близько 5%, із них можна було б сформувати щонайменше одну військову бригаду.Про це Шлівка заявив в ефірі Polsat News, передає "Європейська правда". Політик прокоментував нещодавню ініціативу "Права і справедливості", яка передбачає повернення в Україну чоловіків призовного віку, котрі перебувають у Польщі та не мають легальної роботи.Раніше заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі Мачей Душчик назвав реалізацію такої пропозиції малоймовірною. За його оцінкою, частка українців у Польщі, які не працюють, може становити близько 5%."На нашу думку, навіть якщо це 5 відсотків, то це щонайменше бригада, а то й дивізія людей, яких можна зорганізувати і які можуть боротися за свою країну", — заявив Шлівка.Як депутат пропонує проводити депортаціюЗа словами Шлівки, встановлювати українців, які перебувають у Польщі нелегально або не працюють, мають польські служби. Він пояснив це, зокрема, питаннями безпеки країни.Політик вважає, що українцям, які підпадатимуть під запропоновані критерії, необхідно встановити термін для добровільного повернення додому."Якщо вони не повернуться, то польські служби повинні вжити заходів відповідно до законодавства та депортувати цих осіб", — сказав депутат.Водночас на запитання, чи повинні аналогічні правила стосуватися безробітних громадян інших держав, зокрема Грузії, Білорусі, Росії чи Німеччини, Шлівка заявив, що ініціатива щодо українців пов'язана насамперед із війною.За його словами, Україна має проблеми з нестачею особового складу у війську та випадками дезертирства.Що пропонує "Право і справедливість"Раніше представники польської опозиційної партії "Право і справедливість" запропонували депортувати з країни українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи.Шлівка також заявляв, що необхідність такого кроку нібито пов'язана зі зростанням кількості правопорушень за участю іноземців та потребою України в людських ресурсах для протистояння російській агресії. Водночас представники польської влади скептично оцінювали можливість реалізації цієї ініціативи.Додамо, Польща залишається зацікавленою в успішному протистоянні України російській агресії, адже це безпосередньо зачіпає національну безпеку самої Варшави. Новий польський лідер Кароль Навроцький наголосив, що Київ може й надалі розраховувати на союзницьку підтримку у боротьбі зі спільним ворогом..

На сьогодні король Чарльз ІІІ продовжує підтримувати Україну. Проте, чи відбудеться його візит до Києва, поки не відомо.Про це повідомив посол Британії в Україні Ніл Кромптон в інтерв'ю "РБК-Україна"."Король уже відвідував Україну раніше, багато років тому, коли був принцом Уельським. А президент Зеленський публічно заявив, здається, після їхнього останнього візиту до Лондона, що запросив його. Тож подивимося", — сказав дипломат.Водночас він зауважив, що у Британії розраховують на візит нового прем'єр-міністра Енді Бернема до Києва. Він може відбутися найближчим часом."Гадаю, президент Зеленський, безперечно, запросив прем’єр-міністра до України. Він обіймає цю посаду лише три тижні. Тож йому треба визначитися з пріоритетами. Але, на мою думку, намір полягає в тому, щоб здійснити візит якомога швидше", — сказав Кромптон.Нагадаємо, 8 червня король Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Чарльз ІІІ прийняв президента України Володимира Зеленського у Віндзорському палаці.Додамо, 5 серпня президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністром оборони Великої Британії Весом Стрітінгом. Сторони обговорили, як Велика Британія може допомогти Україні краще захистити міста й громади від балістичних загроз, а також можливості для співвиробництва деяких видів озброєння..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп таємно змінив літак під час вильоту з Туреччини після саміту Північноатлантичного альянсу. Головна причина — загроза його вбивства з боку Ірану.Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на американських чиновників та матеріали, з якими ознайомилося видання. Спецоперація була проведена 8 липня після участі Трампа у саміті НАТО в Анкарі.Спочатку американський лідер сів на борт старого літака Air Force One на очах у журналістів та телекамер. Однак через кілька хвилин його таємно перевезли до іншого літака — C-32A ВПС США. За словами американського чиновника, знайомого з операцією, Трампа доставили на борт C-32A за допомогою вантажівки для кейтерингу, яку зазвичай використовують для завантаження їжі та інших припасів перед польотом.Таким чином, старий Air Force One фактично став "приманкою" для журналістів і частини співробітників Білого дому. Вони вважали, що летять разом із президентом, хоча Трампа на борту вже не було.За інформацією The Washington Post, таємний маневр дозволив приховати фактичне місцеперебування президента США від американської громадськості та низки високопосадовців протягом кількох годин. При цьому залишається незрозумілим, скільки саме представників адміністрації знали про операцію."Численні люди брали участь у обмані, деякі несвідомо, а журналісти, які вважали, що подорожують з президентом на борту старого Air Force One, не були повідомлені про те, що він змінив літак, і не були поінформовані про масштаби загрози на Air Force One", — наголосив американський чиновник.Нагадаємо, США й Іран розпочали новий раунд дипломатичних перемовин 3 серпня. За словами американського лідера Дональда Трампа, сторони суттєво наблизилися до підписання домовленостей, які здатні відвернути подальшу ескалацію..

Добросусідські українсько-польські відносини повинні тривати. А певні непорозуміння між країнами не мають послабити стратегічне партнерство.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук за підсумками зустрічі з маршалком сейму Республіки Польща Влодзімежом Чажастим. Відповідний допис він опублікував на своїй сторінці в Facebook."Мали відверту та важливу розмову про українсько-польські відносини. Погодилися: зараз особливо важливо не дозволити складним питанням минулого чи емоціям послабити стратегічне партнерство, яке Україна та Польща вибудовували роками", — зазначив спікер українського парламенту.За його словами, наші народи мають спільні безпекові інтереси, спільне європейське майбутнє та надзвичайно високу ціну, яку Україна платить за захист свободи всієї Європи."Вдячний Польщі за підтримку України та за чітке розуміння: без сильної та незалежної України неможлива безпечна Польща", — наголосив Стефанчук.Окремо співрозмовники обговорили необхідність відновлювати довіру, посилювати міжпарламентський діалог і збільшувати кількість контактів між нашими державами. Домовилися активізувати роботу парламентських форматів і повернутися до ідеї спільної українсько-польської експертної групи, зокрема, для обміну польським досвідом європейської інтеграції.Стефанчук і Чажастий обговорили й чутливі питання історичної памʼяті.«Переконаний: їх потрібно вирішувати через діалог, взаємну повагу та роботу істориків, а не через кроки, які лише поглиблюють розбіжності між нашими суспільствами», — акцентував голова Верховної Ради.Він подякував Польщі за підтримку українців, які знайшли там прихисток, а також за турботу про дітей українських захисників, які зараз перебувають на відпочинку в Польщі.На згадку про зустріч спікер українського парламенту подарував маршалку "Зачаровану бричку" — українське видання творів одного з найвидатніших польських поетів ХХ століття Константи Ільдефонса Галчинського у перекладах Романа Лубківського."Це ще одне нагадування про те, наскільки глибоко переплетені українська та польська культури та як багато маємо спільного. Україна та Польща вже не раз доводили, що здатні знаходити спільні рішення навіть у непрості часи. Наше завдання — не втрачати те, що побудували, а відновлювати довіру та рухатися вперед як сусіди, партнери та союзники", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що в неділю, 9 серпня, на демонстраціях, які відбулися у 22 польських містах, поляки висловили незгоду зі зростанням насильства щодо українців і представників інших меншин..