Політика

Пропозиція президента України щодо "енергетичного перемир'я" з Росією була відкинута Москвою. Таким чином, Кремль не підтримав ініціативу Володимира Зеленського. Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков російським ЗМІ. Пєсков цинічно прокоментував ініціативу, заявивши, що Росія нібито "працюють над миром в Україні, а не перемир'ям".Речник Кремля наголосив, що пріоритетом для Москви є "стійкий, гарантований та довгостроковий мир, який досягається шляхом підписання відповідних документів, є абсолютним пріоритетом". Таким чином, Кремль підтвердив, що ігнорує заклики про припинення атак на критичну інфраструктуру України.Нагадаємо, 4 грудня стало відомо, що президент Франції Еммануель Макрон закликав лідера Китаю Сі Цзіньпіна вплинути на країну-агресорку Росію для запровадження мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі України щонайменше до завершення зимового періоду.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна погодиться на енергетичне перемир'я з Росією, якщо Москва піде на таку ініціативу.Як відомо, за останні тижні українські урядовці декілька разів зустрічалися з американськими чиновниками для обговорення "мирного плану" США. Після перших переговорів, які відбулися в Женеві, стало відомо, що документ скоротили. Тепер у ньому замість 28 пунктів — 19.Деталі нової версії "мирного плану" залишаються невідомими. Але спочатку США вимагали, щоб Україна віддала Росії Донецьку та Луганську області. Крім того, документ містив й інші неприйнятні для України речі.Також нещодавно президент Франції Еммануель Макрон зазначав, що Україна має виняткове право обговорювати територіальні питання під час будь-яких переговорів щодо завершення війни. Це пов’язано з тим, що йдеться про її території, тому саме українцям вирішувати, як розвертати той чи інший дискусійний момент.Нагадаємо, 1 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що в Україні може багато чого змінитися. Він переконаний, що зараз "особливі дні". Таку заяву гарант зробив, підсумовуючи зустріч з президентом Франції Еммануелем Макроном..

Європейські дипломати та деякі американські посадовці стурбовані тим, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп може відмовитися від поточних переговорів щодо миру в Україні через повільний прогрес і наростальний внутрішній політичний тиск.Як повідомляє телеканал CNN, посилаючись на власні джерела, очільник Білого дому може звинуватити Київ і європейських партнерів у затягуванні процесу, що може спричинити додаткову напругу у трансатлантичних відносинах."Європейські співрозмовники кажуть, що терпіння Вашингтона щодо переговорів значно зменшується. Вони стверджують, що у Білому домі занепокоєні відсутністю очевидного прогресу, а сам процес стає для президента політичним тягарем. Це підтвердив високопосадовець США, який зазначив, що Трамп дедалі частіше сприймає повномасштабну російсько-українську війну як тривалий конфлікт без перспективи завершення", — наголошують медійники.В інтерв'ю Politico Трамп висловив невдоволення позицією президента України Володимира Зеленського. Очільник Білого дому наполягає, що Київ має погодитися на мирну угоду з Москвою. Трамп зазначив, що українській владі варто "приймати речі такими, які вони є, коли ти програєш". На запитання журналістів, чи вважає він, що Україна вже програла війну, Трамп відповів, що країна "втратила багато територій" і ситуація "не виглядає перемогою".У CNN зауважили, що такі оцінки значно відрізняються від позиції, яку Трамп оголошував менш ніж три місяці тому. Після зустрічі з Зеленським на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку він несподівано заявив, що Україна може не тільки зберегти свої позиції, а й повернути всі захоплені Росією після вторгнення території, "а можливо, навіть більше".Попри нинішні песимістичні заяви очільника Білого дому, співрозмовники CNN в американських та європейських урядах підкреслюють, що немає оцінок, які підтверджували б кардинальну зміну військової ситуації. Вони не бачать ознак того, що армія РФ здатна швидко змінити хід війни або здобути вирішальну перевагу. За даними аналітиків, ситуація на фронті залишається важкою і складною для інтерпретації. Окупаційні війська РФ ведуть локальні наступальні дії і пробиваються до кількох ключових українських логістичних маршрутів, але це супроводжується великими втратами.Нагадаємо, видання The Wall Street Journal раніше повідомляло, що ключові сторони не можуть узгодити умови майбутньої мирної угоди щодо України та Російської Федерації, і через ці істотні розбіжності європейські структури очікують затягування процесу на місяці..

Державне бюро розслідувань підтвердило факт відвідування установи фігурантами так званої "справи Мідас" та встановило, з ким із працівників Бюро вони проводили зустрічі.Про це повідомив керівник Управління внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань, передає "Суспільне".Як зазначає видання, хоча факт зустрічей із фігурантами підтверджено, жодного з працівників ДБР наразі не притягнуто до кримінальної відповідальності за ці контакти. Раніше Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомляла, що фігуранти справи "Мідас" — Миронюк та колишній виконавчий директор "Енергоатома" Басов — обговорювали залучення до схем із розкрадань в енергетиці саме працівників ДБР. При цьому в самому Державному бюро розслідувань не уточнили, чи відвідували установу безпосередньо Миронюк та Басов.Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Міндіч, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".Після скандального розслідування українські артисти, на тлі корупційного скандалу в "Енергоатомі" за участі бізнесмена та співвласника "Кварталу 95" Тимура Міндіча, почали публічно відмовлятися від участі у концертах. Так, хор "Гомін", а також співачки KOLA та Надя Дорофєєва у своїх дописах у соцмережах публічно заявили, що вони скасовують свої виступи.У "Кварталі 95" заявили, що студія жодним чином не пов'язана з політичними процесами чи бізнесами своїх акціонерів. Відтак, студія продовжує працювати.22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.4 грудня стало відомо, що студія "Квартал 95" зареєструвала компанію ТОВ "Квартал ЮА", яка буде новою юридичною особою продакшина. Серед засновників нової компанії вже немає бізнесмена Тимура Міндіча..

Хоча Росія не має наміру розпочинати війну проти Європи, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виступив із попередженням. Очільник ворожої дипломатії заявив про рішучу відповідь на будь-які ворожі дії. Про це він заявив під час свого виступу у Раді Федерації, йдеться у повідомленні росЗМІ.Заява про відсутність планів війниЛавров запевнив, що Росія не планує військових дій проти європейських країн."Ми не збираємось воювати із Європою, у нас і думок таких немає", — цитує видання міністра.Умова для відповідіВодночас Лавров чітко окреслив червоні лінії, перетин яких спровокує реакцію Москви. Він попередив, що Росія відповідатиме на будь-які ворожі дії, зокрема:розміщення в Україні європейських військових контингентів;експропріацію заморожених російських активів.Таким чином, Лавров підтвердив, що хоча Москва не прагне конфлікту, вона розцінюватиме певну підтримку України як прямий ворожий крок.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News заявив, що темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Також видання Bloomberg повідомляло, що Росія може планувати напад на європейські країни, які входять до НАТО. Зазначається, що наразі РФ активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів і ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит, навіть з урахуванням українського фронту. За оцінками аналітиків, втрати світового ВВП можуть скласти до 1,5 трильйона доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський на Форумі оборонних індустрій у Гаазі заявив, що країна-агресорка Росія планує нові військові операції на території Північноатлантичного альянсу. Це підтверджують дані української розвідки.Раніше американський лідер Дональд Трамп змінив риторику та рішуче висловився на підтримку НАТО під час саміту в Гаазі. Республіканець заявив, що Російська Федерація не нападе на Альянс, поки він буде перебувати на президентському кріслі.Водночас комісар Європейського Союзу з оборони Андрюс Кубілюс заявив, що німецька розвідка володіє доказами того, що у Кремлі обговорюють план нападу на Північноатлантичний альянс. До таких сигналів слід ставитися дуже серйозно..

Минулого тижня американська адміністрація оприлюднила нову безпекову стратегію, реалізація якої може поховати західну цивілізацію, яка донедавна вважалася монолітною силою перед зовнішніми загрозами. При цьому виграш США видається дуже сумнівним. Як США стали світовим гегемоном і чому більше не хочуть ним бутиКоментатор із міжнародних питань британського видання The Guardian Саймон Тісдолл назвав Володимира Путіна та Дональда Трампа "гідними один одного дурнями". На його думку, Путін, розпочавши війну в Україні, став на шлях "систематичної руйнації" Росії, а Дональд Трамп з особистих та незрозумілих інших причин "запропонував йому рятувальне коло". Тісдолл наголошує, що російська економіка тріщить по швах, Кремль втрачає вплив на інші країни, а Трамп своїм втручанням не допомагає, а лише затягує війну. Тому, вважає автор, чим раніше глава Білого дому вийде з переговорів, тим меншої шкоди він завдасть Україні, Європі й НАТО. Погоджуючись із Тісдоллом майже в усьому, зауважимо: у цій парі більшим "дурнем" є Трамп. А оприлюднена адміністрацією США стратегія національної безпеки тільки підтверджує, що за нинішнього президента Сполучені Штати добровільно відмовляються від ролі світового гегемона. Під лозунгом MAGA трампісти стріляють собі в ногу.Зробимо невеликий екскурс у політичну історію та філософію. Ізоляціонізм для правлячих кіл у Вашингтоні не є чимось новим, в історії США була "доктрина Монро" та Акт про нейтралітет 1937 року за президентства Франкліна Рузвельта. "Доктрина" президента Джеймса Монро, проголошена 2 грудня 1823 року, про те, що США не втручаються у внутрішні справи держав "Старого світу" та колишніх колоній на обох американських континентах, але спроби нової колонізації цих країн чи інтервенція щодо них, вважатимуться актом агресії проти Сполучених Штатів. Таким чином, американці вказали європейцям, що західна півкуля — сфера їхніх геополітичних інтересів, але вони не братимуть участь у політичних процесах, що відбуваються за межами півкулі.Такий підхід панував в американській політиці тривалий час, мотивуючи до пасивного споглядання за війнами й конфліктами поза межами двох Америк. Його кульмінацією стали закони про нейтралітет (1935 і 1936 років), якими заборонявся продаж зброї воюючим сторонам і обмежувалася фінансова співпраця з ними. Довершив цей ізоляціонізм Акт 1937 року, який зробив означені вище обмеження постійними. Тому, коли в Європі вибухнула Друга світова війна, американці залишалися осторонь. І тільки відмова від принципу нейтральності та залучення до антигітлерівської коаліції дали можливість Сполученим Штатам стати світовим гегемоном.Таку роль вони виконували з кінця Другої світової. Роль важка, фінансово витратна, заодно і дуже прибуткова, бо до економічних інтересів гегемона прислухаються. Власне, США стоять за світовим порядком, сформованим після закінчення останньої світової війни, хоча в попередні два десятиліття і помітно послабили хватку. Однак існуючий порядок можливий тільки в союзництві Штатів із країнами НАТО, партнерами в Тихому океані, в Азії — з тими, хто погодився грати за американськими правилами гри. І ось тепер Трамп звичні правила, в рамках яких працював глобальний ринок, скасовує. Минулого століття американський політичний філософ Джордж Модельскі описував, до чого призводить втрата гегемонізму якоюсь із держав. Коли коротко, то у світовій політиці існують "довгі цикли" (приблизно 100 років), протягом яких панує якась із сильних держав. Поки є держава-гегемон, претенденти на таку роль змагаються за можливість його посунути. Посилюють економіку, мілітаризуються, створюють привабливі ідеології, укладають коаліції. Гегемон може слабшати економічно, а може — через внутрішні розколи всередині та через конфлікти із союзниками. У нинішніх США одночасно складаються обидві передумови, — політика мит та реіндустріалізації Америки видимого результату не приносить, а от конфлікт з Європою вже очевидний.Безпекова стратегія Трампа: безрозсудність чи прагматичний підхідЗневажливе ставлення до Євросоюзу Трамп проявляв і під час першого президентства. Тоді він погрожував виходом США з НАТО, якщо європейці не вкладатимуть більше коштів в оборону. Також вів торгівельні війни з Євросоюзом, які припинив його наступник Джо Байден. З поверненням до Білого дому антиєвропейська спрямованість політики Трампа помітно посилилася. Починаючи з вікопомної Мюнхенської промови віце-президента Джей Ді Венса і до оприлюдненої стратегії крок за кроком американська адміністрація намагалася послабити позиції Євросоюзу — від підвищення мит, яке таки вдалося врегулювати, до перекладення витрат на зброю для України на союзників по НАТО в Європі. Трамп ще й пишається тим, що заробляє на нашій війні.Тож насамперед про бачення Білим домом європейського континенту. Він зазнає найсуворішої критики за… відсутність демократії й свободи. Не авторитарні держави, а саме ЄС. Йому також закидають неповагу до суверенітету країн-членів (відчувається "почерк" Орбана, — ред.). Також у документі багато критики економічної ситуації в Європейському Союзі та ставлення його членів до питання безпеки й оборони. А особливо до теми міграції."У довгостроковій перспективі більш ніж ймовірно, що протягом кількох десятиліть, щонайбільше, деякі члени НАТО стануть в більшості неєвропейськими. Таким чином, залишається відкритим питання, чи будуть вони розглядати своє місце у світі чи свій союз зі Сполученими Штатами так само, як ті, хто підписав хартію НАТО", — йдеться в стратегії Трампа.У документі також міститься підтримка ультраправих партій (вони названі патріотичними), які розколють ЄС із середини. "Наша мета, — наголошено далі, — має полягати в допомозі Європі виправити її нинішню траєкторію. Нам знадобиться сильна Європа, щоб допомогти нам успішно конкурувати та працювати злагоджено". Додамо: не сильний Євросоюз.Зі стратегії загалом випливає, що США будуть співпрацювати з усіма державами, навіть з авторитарними, але не з наднаціональними органами, бо "їх ніхто не вибирав". Причому це співробітництво виключно в інтересах Сполучених Штатів, а не якогось "світового порядку". Це чіткий сигнал союзникам, що віднині кожен виживає, як уміє. Для Трампа Китай і Росія виявилися ближчими за Європу. Росія не названа агресором, із нею США мають "встановити стабільність". Китай — економічний суперник, який потребує військового стримування. Але союзні держави Тихоокеанського регіону також мають дбати про власне військове посилення, однак не за рахунок Америки. Є в стратегії й про Україну. Якби свій документ американці оприлюднили хоча б улітку, можна було і не сподіватися на їхні наміри принести українцям справедливий мир. Війна в Україні для авторів стратегії — проблема, викликана не російським вторгненням, а ініціативами розширити НАТО та продовженням європейської допомоги. Простіше кажучи, логіка наступна: якби Європа не підбурювала "нереалістичні сподівання" Києва, війна б уже закінчилася. Звісно, поступками України, бо вона не може перемогти Росію.У Москві до стратегії Трампа поставилися схвально. Ще б пак, РФ не каратимуть, а винагороджують співробітництвом з Америкою. В Європі ж обурилися."Не бачу потреби для американців зараз прагнути рятувати демократію у Європі. А якби її потрібно було рятувати — ми б займалися цим самостійно", — заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.Своєю чергою, польський прем’єр Дональд Туск нагадав американцям, за останні 80 років у них та європейців були спільні вороги, і "нам треба й надалі цього дотримуватися — це єдина розумна стратегія нашої спільної безпеки. Якщо тільки щось змінилося".Змінилось. Проте реальної відповіді Європи на знущальну щодо неї стратегію трампістів немає. І тут повернемося до згаданого політичного філософа Модельскі. Якщо гегемон слабшає, претенденти на гегемонію можуть зайняти його місце. Якщо мають ефективну економіку, впливову ідеологію та міцні коаліції. Модельскі вважав, що замістити США здатні Китай і Євросоюз. Трампу варто відповідати не ображеними заявами, а жорсткими діями, як то посилення оборони та безпеки в рамках НАТО без Америки, перегляд принципу ухвалення рішень, щоб давати відсіч шантажистам на кшталт Віктора Орбана, демонструвати силу власних цінностей. Перед встановленням нового гегемона, вважав Модельскі, триватиме "тридцятирічна війна" — змагання за першість. Хто її виграє, той і стане світовим лідером на сто чи навіть більше років.   .

Держави-члени Європейського Союзу планують прискорити прийняття рішення щодо безстрокового "знерухомлення" російських активів на суму до 210 мільярдів євро. Так, вони спробують "обійти" прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана ще до того, як європейські лідери зберуться на саміт наступного тижня.Як повідомляє газета Financial Times, поспішна кампанія з ухвалення законодавства, яке передбачає надзвичайні повноваження для подолання національних вето на продовження санкцій, мають на меті захистити вплив Брюсселя в мирних переговорах під егідою Сполучених Штатів Америки щодо війни Росії проти України."Дипломати, які займаються цим законодавством, бачать перевагу в тому, щоб найближчими днями швидко розв'язати спірне питання стосовно російських активів, відокремивши його від дебатів про надання Україні позик, забезпечених замороженими коштами Москви. Питання фінансування буде залишено на розсуд лідерів ЄС наступного тижня", — зазначили медійники.Рішення щодо голосування протягом найближчого тижня, яке порушує принцип одностайності при прийнятті рішень про санкції, ризикує розлютити Угорщину й інші країни ЄС, які виступають проти цього заходу. Попередні випадки, коли країни Євросоюзу таким чином голосували попри позицію інших держав-членів з критичних питань, наприклад, таких як Польща та Угорщина щодо міграційної політики, — спричинили багаторічну ворожнечу між столицями.Минулого тижня Єврокомісія запропонувала використати 210 мільярдів євро заморожених активів РФ, які зберігаються у бельгійському депозитарії, для фінансування позики Києву, спочатку на суму 90 мільярдів євро, яка може бути виплачена протягом наступних двох років."Щоб схема кредитування запрацювала, активи повинні бути заморожені безстроково, а не на шість місяців, після чого знерухомлення цих коштів можна продовжувати лише за одностайною згодою всіх 27 країн ЄС", — зазначає Financial Times.У газеті наголошують, що Угорщина, найбільш проросійська держава ЄС, виступає проти будь-якої подальшої допомоги Україні і регулярно погрожує ветувати продовження санкцій проти Росії. Європейські чиновники остерігаються, що Орбан виконає свою погрозу, якщо адміністрація американського президента Дональда Трампа вирішить в односторонньому порядку скасувати санкції проти РФ.Своєю чергою, представник уряду Угорщини Золтан Ковач заявив цього тижня, що пропозиція Єврокомісії щодо кредиту "перетинає всі червоні лінії". Щоб уникнути ризику скасування санкцій, ЄК запропонувала використати надзвичайні повноваження, передбачені для боротьби з економічними кризами, щоб санкції проти активів РФ діяли безстроково. Затверджені відповідно до статті 122 договорів Євросоюзу, такі повноваження можуть бути застосовані після схвалення простою більшістю голосів країн-членів блоку, обходячи потенційні вето.У Financial Times додали, що запровадження санкцій також буде свідчити про протест проти Вашингтона. Початковий мирний план для України, частково розроблений американськими чиновниками, передбачав вкладення більшої частини заморожених активів РФ у два інвестиційні фонди під керівництвом Сполучених Штатів. Американські чиновники також намагалися переконати столиці країн Євросоюзу не використовувати російські активи до узгодження мирного плану."Бельгія, де розташований депозитарій Euroclear, який зберігає російські активи на суму 185 мільярдів євро, виступила проти надання позики, посилаючись на юридичні та фінансові ризики", — зазначає газета.Брюссель побоюється, що у випадку несподіваного скасування санкцій їй наодинці доведеться відповідати на юридичні претензії Москви. Бельгія вимагає залізних гарантій, що інші держави ЄС погодяться нести спільну відповідальність і розділити витрати на можливі судові позови проти неї або Euroclear. Єврокомісія розглянула "майже всі" вимоги Бельгії щодо позики, заявляла президент ЄК Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

Когнітивні зусилля Кремля щодо ведення війни спрямовані на досягнення кількох початкових воєнних цілей російського диктатора Володимира Путіна шляхом переговорів, оскільки окупаційні війська наразі не можуть досягти їх на полі бою. Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як зазначають аналітики, Путін та інші високопоставлені кремлівські чиновники неодноразово публічно підтверджували свою відданість початковим воєнним цілям Росії, включно з наданням Росії права вето щодо майбутнього розширення НАТО, усунення уряду України, встановлення проросійського маріонеткового уряду та обмеження здатності України захищатися. 9 грудня Путін повторив свій заклик до України поступитися всією Луганською та Донецькою областями, включаючи території, які російські війська наразі не окупують. Путін заявив, що Луганська та Донецька області є "історичною територією" Росії та "завжди були частиною Росії". Диктатор повторив свою заяву про те, що Україна є штучною державою, яку радянська влада примхливо створила. "Російська Федерація, зокрема, кілька разів за останні три десятиліття визнавала незалежність, суверенітет та кордони України, зокрема визнанням незалежності України в 1991 році, Будапештським меморандумом 1994 року та Договором про дружбу між Росією та Україною 1997 року", — пише ISW.ISW продовжує оцінювати, що російська кампанія з військового захоплення решти Донецької області, включаючи сильно укріплений фортечний пояс України, ймовірно, триватиме щонайменше два-три роки, становитиме значний виклик і призведе до складних і витратних битв, які Російська Федерація може бути не в змозі витримати. Зусилля Росії щодо когнітивної війни спрямовані на те, щоб підштовхнути Україну та Захід до передачі цієї добре захищеної території Росії без бою, що дозволить Росії уникнути витрат значної кількості часу та ресурсів на спроби захоплення її на полі бою. Передача Донецької області Росії також створить умови для поновлення Росією агресії проти України з більш вигідних позицій в обраний нею час, особливо враховуючи, що Путін та інші кремлівські чиновники продовжують заявляти, що їхня довгострокова стратегічна мета контролю над усією Україною, а не лише над її південними та східними регіонами, залишається незмінною.Раніше постійний представник України при Організації Об'єднаних Націй Андрій Мельник заявив, що Україна не торгує своєю територією та суверенітетом. Тому країна-агресорка Росія не отримає українські землі.За даними The Wall Street Journal, президент США Дональд Трамп використовує аргумент "неминучої поразки", щоб спонукати Київ до миру.Нещодавно стало відомо, що Вашингтон дав Україні декілька днів, щоб відповісти на "мирний план". Американський лідер Дональд Трамп сподівається на укладення угоди "до Різдва".Нагадаємо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи"..

Ключові сторони не можуть узгодити умови майбутньої мирної угоди щодо України та Російської Федерації, і через ці істотні розбіжності європейські структури очікують затягування процесу на місяці.Це йдеться у публікації The Wall Street Journal.Очікування Європи та позиція СШАНа думку європейських чиновників, узгодження умов врегулювання між США, Україною та Росією буде довготривалим процесом. Американська адміністрація, зі свого боку, запевняє, що Вашингтон не чинить тиску на Київ, щоб змусити його ухвалити небажане для української сторони рішення.В американській стороні визначили три основні точки розбіжностей у переговорах:питання територій;можливе членство України в НАТО;подальша доля заморожених російських активів.Тиск Трампа та напруженість із ЄвропоюЗа даними видання, Трамп активно тисне на Київ, домагаючись негайної згоди на американську формулу миру, що має на меті посилити його переговорні можливості. Водночас європейські партнери наполягають на важливості американських гарантій безпеки як основи для стійкого миру.У контексті посилення розбіжностей із європейськими лідерами, Трамп гостро розкритикував їхню стратегію, назвавши її "проявом слабкості". При цьому він заявив, що переконаний: у майбутніх переговорах з Україною "Росія тримає карти".Раніше стало відомо, що Вашингтон дав Україні декілька днів, щоб відповісти на "мирний план". Американський лідер Дональд Трамп сподівається на укладення угоди "до Різдва".Нагадаємо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи"..

У новій Стратегії національної безпеки адміністрації американського президента Дональда Трампа немає нічого такого, що могло б здивувати європейських лідерів. Водночас не має дивувати те, як тепло цей документ зустріли в Москві, адже він фактично підтверджує різку зміну в зовнішній політиці Вашингтона.Як повідомляє колумніст видання Bloomberg Марк Чемпіон, по суті, стратегія пропонує підірвати трансатлантичний Альянс — мету, до якої в Кремлі прагнули майже всі лідери з 1945 року, за винятком Михайла Горбачова і Бориса Єльцина."Чому так — цілком очевидно. Москва протягом століть веде війни, щоб розширювати або захищати свої західні кордони та вплив — ще від часів Петра Великого. Втручання США, які допомагали здолати головного суперника Росії у ХХ столітті — Німеччину, — були вигідними Кремлю. Але рішення Америки залишитися в Європі як гарант нової трансатлантичної системи "Заходу" — вже ні", — наголосив автор матеріалу.Він додає, що з цим навряд чи сперечатимуться автори американської стратегії. Втім, на відміну від своїх попередників, в адміністрації Трампа, що тепер інтереси Вашингтона збігаються з інтересами Москви, коли йдеться про Європейський Союз."На їхню думку, краще, щоб ЄС перетворився на роздрібнену групу малих і середніх держав, якими можна маніпулювати й використовувати для економічної вигоди, ніж залишався економічним суперником із ВВП понад 30 трильйонів доларів і здатністю жорстко відповідати, зокрема у торгівельних питаннях", — зазначив Чемпіон.Колумніст Bloomberg наголошує, що друга спільна мета Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна в Європі — менш очевидна. Йдеться про усунення ліберальних, плюралістичних урядів, які досі керують більшістю європейських країн. Такі уряди підривають внутрішні політичні наративи, від яких обидва лідери залежать, щоб утримувати владу. "Якщо сказати прямо: у "культурних війнах" Трамп і Путін стоять по один бік, а ліберальна Європа — по інший", — зауважив автор матеріалу.Він пояснив, що причина, через яку Путіна так роздратувала Україна у 2013 році, коли вона прагнула підписати торгівельну угоду з ЄС, полягає в тому, що Кремль не міг допустити, щоб сусідня держава досягла рівня добробуту та свобод у межах Євросоюзу, який має Польща."Що тоді могли б подумати росіяни про "необхідність" власного авторитарного режиму? Путін менше ніж за два роки до того вже придушив російський продемократичний рух і не міг дозволити, щоб Україна знову підживила такі настрої, показавши, що інший шлях працює", — додав Чемпіон.Так, Трампу теж потрібна поразка ліберальної Європи, якщо він хоче переконати майбутню більшість американських виборців, що лише він може розв’язати їхні проблеми. Саме тому в його новій Стратегії нацбезпеки міститься безпрецедентне твердження, що США нібито мають право й обов’язок втручатися в європейську політику, щоб сприяти приходу до влади лідерів у стилі MAGA.Чемпіон зауважив, що на сьогодні Європа справді перебуває у слабкому стані. Її демократії намагаються повернути динамізм, втрачений через роки роззброєння, несприятливу демографію, роздуті соціальні системи й самозаспокоєння на тлі деіндустріалізації. Деякі праві політики, як-от прем’єрка Італії Джорджа Мелоні, виявляються досвідченими політичними гравцями, які відмовляються від популістичних кроків, розуміючи, що в реальному управлінні вони не працюють. Інші — ні.Водночас зараз немає жодних ознак того, що європейці наважаться добровільно скоротити свою надмірну залежність від американської зброї та технологій — крок, пов’язаний із серйозними економічними ризиками через неминучий торгівельний конфлікт. Чемпіон зауважив, що Європі простіше продовжувати вдавати, що США — це лише тимчасово непостійний союзник, адже інакше довелося б проводити радикальні зміни у союзах та кардинально змінювати політику, що була б значно більш революційною, ніж нова стратегія Трампа.Нагадаємо, у вівторок, 9 грудня, Трамп заявив, що за його президентства Сполучені Штати Америки не витрачаються на підтримку України, вони ще й заробляють на цьому. При цьому американський лідер хоче припинити вбивства людей..

Казахстан на рік запровадив нові правила експортного контролю, які стосуються виключно постачань до Росії. Астана планує боротися зі спробами Москви імпортувати товари подвійного призначення та обходити санкційні обмеження.Як повідомляє прес-центр Служби зовнішньої розвідки, оновлений режим включає обов’язкове ліцензування експорту низки товарів, на які поширюються західні санкції, а також посилений моніторинг продукції, імпортованої з Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та Великої Британії."Для таких товарів встановлено заборону на подальший реекспорт у межах Співдружних Незалежних Держав, передусім до Росії", — зазначили у розвідці.Водночас Казахстан поглиблює координацію з Європейським Союзом у сфері запобігання санкційному транзиту, намагаючись утримувати баланс між західними партнерами та Москвою. У розвідці додали, що Астана не приєднується формально до санкцій, але демонструє готовність звужувати Росії канали доступу до товарів, критичних для оборонно-промислового комплексу.Нагадаємо, раніше видання Bloomberg повідомляло, що обстріли нафтової інфраструктури Росії, серед іншого, вплинули на експорт нафти з Казахстану. Один із таких ударів навіть паралізував головний маршрут казахстанського експорту..

Сполучені Штати Америки не погрожували Україні зупинкою оборонної програми PURL у межах переговорного процесу. Навпаки від Вашингтона лунали абсолютно протилежні сигнали.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами."Навпаки сказали, що програма буде працювати, вона працює. І як я вам сказав, ми закрили питання щодо 700 мільйонів євро, дякуємо Нідерландам", — зауважив гарант.Він відзначив, що Україна потребує ще 800 мільйонів євро на цей рік. Натомість для покриття потреб ЗСУ наступного року Києву знадобиться 15 мільярдів євро, за умови, якщо війна не припиниться."Є розуміння щодо наших кроків", — додав президент.Механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — ініціатива США та НАТО, створена для прискореного постачання озброєння Україні. У межах програми Київ формує список першочергових потреб, який передається до НАТО. Партнерські країни виділяють кошти, що надходять на спеціальний рахунок Альянсу, а закупівля відбувається безпосередньо у США. Таким чином програма дозволяє швидко й цілеспрямовано забезпечувати українську армію необхідним озброєнням.Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що найефективніший тиск на Росію — це безперервні постачання зброї до України. Таку військову допомогу мають одночасно супроводжувати суворі економічні санкції.Водночас, за словами командувача сухопутними силами Збройних сил Німеччини Крістіана Фройдінга, США призупинили постачання деяких видів озброєння до України. Крім того, обірвано один із прямих контактів із німецькими генералами, які координували безпосередню допомогу Києву..

Постійний представник України при Організації Об'єднаних Націй Андрій Мельник заявив, що Україна не торгує своєю територією та суверенітетом. Тому країна-агресорка Росія не отримає українські землі.Таку заяву дипломат зробив на засіданні Ради Безпеки ООН, передає "Укрінформ"."Наша територія і наш суверенітет не продаються. Ми не на різдвяному ярмарку. Ми не на сумнозвісному Черкізовському базарі. Росія хоче, щоб Україна капітулювала. Але ось моя відповідь: дырку от бублика получите, а не Україну!" — заявив постпред.До того ж Мельник пригадав членам Радбезу ООН алегорію з п’єси Семюела Беккета "Кінець гри", наголосивши на небезпеці пасивної позиції щодо РФ."(Беккет, — ред.) показує нам, що справжній кінець починається не з руйнування, а з тихої капітуляції перед бездіяльністю... Щоб покласти край цій жахливій війні, потрібно більше, ніж красномовство. Потрібна мужність, щоб діяти перш ніж бездіяльність перетвориться на співучасть, перш ніж історія вирішить, що цей Радбез, імовірно, також дійшов до свого кінця", — додав дипломат.Зауважимо, постпред РФ у Радбезі ООН Васілій Нєбєнзя заявив, що серйозних перспектив для дипломатії щодо завершення війни в Україні немає."Сьогодні ніхто не сумнівається, що Росія досягне цілей своєї "спеціальної військової операції"... Єдине питання — чи зробимо ми це воєнним шляхом, чи дипломатичним? Ми повторюємо, що віддаємо перевагу другому варіанту. Однак через дії європейських яструбів, спрямовані на підрив, ми не бачимо серйозних перспектив цього", — заявив Нєбєнзя.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Раніше гарант заявляв, що Україна продовжує працювати над мирним врегулюванням війни та доопрацьовує план, узгоджуючи його з партнерами. Найближчим часом відповідні документи направлять до Сполучених Штатів Америки..

Президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні питання щодо призначення нового очільника Офіс президента, замість Андрія Єрмака, є дуже складним.Таку заяву він зробив під час спілкування із журналістами.Гарант відзначив, що отримує багато запитань про кандидатів на посаду нового очільника і того, якою буде робота Офісу."Ви знаєте, чесно, скажу вам відверто, на сьогодні стільки таких питань і різних таких пропозицій, обміну думок, чесно — війна набагато важливіше, тому таке відчуття, що легше ніж призначати людину, легше ліквідувати Офіс", — зазначив гарант.Попередній контекст:Вранці 28 листопада журналісти "Української правди" повідомили, що детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прийшли з обшуками до Андрія Єрмака.За годину вже колишній керівник ОП підтвердив візит антикорупційних органів до його помешкання й заявив про готовність співпрацювати зі слідством.Обшуки у Єрмака викликали реакцію у світової спільноти. У Єврокомісії заявили, що будь-які розслідування свідчать, що антикорупційні органи в Україні працюють, а боротьба з корупцією є вирішальною для країни, яка прагне приєднатися до ЄС. У Польщі ж вважають, що розслідування корупції в Україні не полегшує поточні мирні переговори.Ввечері у п'ятницю Зеленський повідомив про звільнення Єрмака з посади керівника Офісу президента й анонсував перезавантаження інституції. Президент додав, що у суботу проведе консультації з тими, хто може очолити ОП.На тлі звільнення Єрмака Зеленський змінив й склад делегації для подальших переговорів щодо "мирного плану", яка вже цими вихідними повинна зустрітися у США зі спецпосланцем Дональда Трампа Стівом Віткоффом. Делегацію очолить начальник Генерального штабу Андрій Гнатов. До групи також увійшли представники Міністерства закордонних справ, розвідки та секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров.Партія "Слуга народу" висловила повну підтримку рішенню Зеленського про відставку Єрмака.Цікаво, що Андрій Єрмак, який раніше написав заяву про звільнення після проведених у нього обшуків Національним антикорупційним бюро, повідомив американським журналістам, що вирушає на фронт.Екс-глава Офісу президента Андрій Єрмак наступного дня після своєї відставки, 29 листопада, знову відвідав Банкову для особистої розмови з президентом Володимиром Зеленським.За даними журналістів, Зеленський розглядав кілька кандидатур на посаду очільника ОП. Зокрема, серед найбільш обговорюваний кандидатур: міністр оборони Денис Шмигаль, перший віце-прем'єр Михайло Федоров, начальник ГУР Кирило Буданов, заступник голови ОП Павло Паліса..

На сьогодні Сполучені Штати Америки не готові бачити України повноцінним членом Північноатлантичного альянсу.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами."Дивіться, ми реалісти, ми хочемо дійсно в НАТО. На мій погляд, це справедливо. Але ми точно знаємо, що ні Сполучені Штати Америки, ні ще кілька країн, якщо бути відвертими, не бачать поки що Україну в НАТО. І Росія, безумовно, ніколи не буде бачити нас там", — зазначив гарант.Водночас гарант відзначив, що навіть попри те, що Вашингтон не бачить Київ у НАТО, між Україною  та США продовжуються переговори про надання стабільних гарантій безпеки."Для України дуже важливі гарантії безпеки. Ми знаємо, що Сполучені Штати Америки поки що, на жаль, не готові бачити Україну в НАТО. Це не якісь там ігри, мені здається, що це відкрита інформація. Але це питання, безумовно, майбутнього. На сьогодні ми розглядаємо дієві гарантії безпеки з європейської сторони. Це Коаліція охочих. Ми, в принципі, знаємо деталі цих гарантій безпеки", — розповів Зеленський.Він також відзначив, що двосторонні гарантії безпеки України і США формулюються у 20-пунктному мирному плані."Вони формулюються у 20-пунктному плані. Це те саме, що Стаття 5, те, що є в НАТО Ми хочемо розбиратись детально щодо цього питання. Найближчі дні, тижні, я думаю, ми будемо розуміти деталі цих гарантій безпеки. І, безумовно, вони йдуть разом з іншими питаннями закінчення війни. Не можна просто закінчити, не розуміючи, які будуть гарантії безпеки", — підкреслив президент.Нагадаємо, раніше Зеленський заявляв, що Україна продовжує працювати над мирним врегулюванням війни та доопрацьовує план, узгоджуючи його з партнерами. Найближчим часом відповідні документи направлять до Сполучених Штатів Америки..

Президент Володимир Зеленський заявив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України.Таку заяву очільник держави зробив під час спілкування із журналістами."Питання виборів в Україні, мені здається, передусім, залежить від нашого народу. І це питання народу України, а не народу інших держав — при всій повазі до наших партнерів. Скажу відверто, що до виборів я готовий. Якщо стоїть питання, що я чув такі натяки, що ми чіпляємось за владу, або я особисто — за крісла президента, і тому я чіпляюся за це, і тому не закінчується війна. Якщо чесно, це абсолютно неадекватна історія", — заявив гарант.Також Зеленський зауважив, що зараз важливе питання — це законодавча основа для легітимності проведення виборів."І оскільки це питання сьогодні порушує президент Сполучених Штатів Америки, наші партнери, я відповім дуже коротко: я готовий до виборів", — сказав він.Зеленський звернувся до західних партнерів забезпечити безпеку у проведенні виборів."Я прошу зараз, заявляю це відкрито, у Сполучених Штатів Америки допомогти мені.Можна разом з європейськими колегами забезпечити безпеку для проведення виборів. І тоді наступні 60-90 днів Україна буде готова до проведення виборів. Я особисто маю на це волю і готовність. Далі — я прошу, щоб депутати нашої фракції, в принципі, наші парламентарі підготували  законодавчі пропозиції щодо можливості зміни законодавчих основ і закону про вибори під час воєнного стану. Я завтра буду в Україні. Я очікую пропозиції від партнерів, очікую пропозиції від наших депутатів і готовий йти на вибори", — повідомив очільник держави.На уточнююче запитання щодо виборів, чи готовий Зеленський саме балотуватися, або ж йдеться про проведення виборів загалом, він відповів:"Для початку треба побачити реальні пропозиції, як гарантувати безпеку, щоб провести голосування, і як організувати сам процес — як це можливо зробити, бо спекуляції будуть тільки наростати. Тому спочатку це".Нагадаємо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи"..