Американський президент Дональд Трамп заявив, що українському та російському лідерам Володимиру Зеленському та Володимиру Путіну треба поговорити. Але їхню зустріч організувати надзвичайно складно.Про це Дональд Трамп сказав під час виступу на саміті G7. Під час промови американський президент торкнувся теми війни в Україні.Зокрема, Дональд Трамп зазначив, що розмовляв і з Володимиром Зеленським, і також провів телефонну розмову з Володимиром Путіним."Здається, що там дуже багато солдат втрачають обидві сторони. Росія більше втрачає, тому що вони нападають. Коли ви нападаєте у війні, наступаєте у війні, ви втрачаєте більше людей", — зауважив президент США.Він додав, що під час недільної розмови з очільником Кремля поділився своєю інформацією. Американський лідер також акцентував, що розмови з президентами обидвох країн були "дуже вдалими", та висловив переконання, що їм треба поговорити."Їм треба поговорити, але вони просто не знають, як це зробити. Вони просто не знають, як їм переговорити між собою. Надзвичайно складно організувати їхню особисту зустріч", — визнав Дональд Трамп.Після врегулювання ситуації навколо Ірану він зазначав, що наступним пріоритетом для Вашингтона стане пошук шляхів припинення російсько-української війни. За його словами, щомісяця бойові дії забирають життя близько 25 тисяч людей.Сьогодні президент Франції Еммануель Макрон розповів: американський президент погодився з лідерами G7, що з боку Росії не виникало серйозного бажання проводити мирні переговори. Тому й результатів зустрічей немає.Нагадаємо, що президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про повернення жорстких санкцій проти нафтового сектору Росії за підсумками першого дня саміту G7. Американський лідер кардинально змінив риторику та висунув європейським партнерам умови для спільного тиску на Кремль..

На полях саміт G7 президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Вони обговорили низку важливих питань, що стосуються міждержавних відносин.Про це повідомив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Наші країни мають великий потенціал для співпраці, і ми вже реалізуємо спільні проєкти. Обговорили, як наповнити їх ще більшим змістом і розвинути співпрацю в різних галузях", — зазначив він.За його словами, важливо, що індійський премʼєр-міністр зацікавлений у розвитку взаємовигідних відносин з Україною та бачить, що це партнерство може зробити сильнішими наших людей."Є хороші промислові й інші проєкти, які можемо реалізувати разом. Домовилися, що наші команди опрацюють усі деталі", — наголосив Володимир Зеленський.Наприкінці квітня Володимир Зеленський заявляв, що Україна готує параметри безпекового співробітництва з Індією та Бахрейном. Секретар РНБО Рустем Умєров провів перемовини з представниками Індії, тож можлива без пекова співпраця з цією державою.На початку цього року Індія та ЄС завершили укладення давно очікуваної знакової торгівельної угоди прагнучи захиститися від нестабільних зв'язків зі США. Очікується, що угода подвоїть експорт ЄС до Індії до 2032 року шляхом скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, що торгуються і призведе до економії чотирьох мільярдів євро на митах для європейських компаній.Нагадаємо, що також на полях саміту G7 у Франції президент України Володимир Зеленський провів перемовини зі своїм бразильським колегою Лулою да Сілвою. Раніше Бразилія дотримувалася нейтралітету щодо війни в Україні та частково перебувала у "фарватері" Росії. Але зараз ситуація змінюється..

У середу, 17 червня, український уряд схвалив Бюджетну декларацію на наступні три роки. Мінімальна зарплата зростатиме швидше за інфляцію.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки, яка передбачає поступове підвищення соціальних стандартів, підтримку ветеранів і постраждалих від війни, заходи для повернення вимушених мігрантів та відновлення людського капіталу. Документ також закладає основу для макроекономічної стабільності та прискореного економічного зростання.Згідно з декларацією, у 2027 році мінімальна заробітна плата підвищуватиметься випереджальними темпами порівняно з рівнем інфляції. Водночас прожитковий мінімум упродовж 2027-2029 років щороку зростатиме на рівень інфляції плюс два відсоткові пункти.Уряд також планує продовжити підтримку ветеранів та осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ, а також створювати умови для повернення українців, які були змушені виїхати за кордон через війну.Бюджетна декларація узгоджена з міжнародними партнерами України та враховує зобов’язання держави за програмами зовнішньої фінансової підтримки. Документ розроблено на основі базового сценарію, який передбачає покращення безпекової ситуації з 2027 року. Водночас уряд підготував і сценарій стійкості на випадок тривалішої активної фази бойових дій.Як зміниться ВВР і середня заробітна платаПрогнозується, що зростання реального ВВП становитиме:4,5% — у 2027 році;5,3% — у 2028 році;6,7% — у 2029 році. Середня заробітна плата за цей період має зрости з 35 010 грн до 44 083 гривень, тоді як інфляція сповільниться з 8,9% до 5,1%.Новина доповнюється…..

Американський президент Дональд Трамп погодився з лідерами G7, що з боку Росії не виникало серйозного бажання проводити мирні переговори. Тому й результатів таких зустрічей немає.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон у соціальній мережі X."Минуло вже де кілька місяців, відколи американці взяли на себе ініціативу, ці наміри похвальні. Вони заявили, що вестимуть переговори з Росією, бо можуть це зробити", — зазначив він.Макрон додав, що хотів би високо оцінити зусилля США щодо налагодження діалогу з Росією, але результатів цих зусиль немає, як і не надійшло відповіді від країни-агресорки.Президент Франції зауважив, що європейські лідери також об’єдналися, щоби вести переговори з Російською Федерацією."Що сталося? Нічого. А потім Зеленський також сказав: "Я теж готовий. Я готовий провести повні переговори з Росією, щоби домовитися з нею". Що відповів Путін? "Ні. Я не прийду. Або ви спочатку маєте капітулювати", — пояснив він.Французький лідер заявив, що Трамп погодився з лідерами G7, "що з боку Росії не було серйозного бажання проводити мирні переговори чи переговори взагалі"."Ми всі погодилися, що Україна чинила опір набагато краще, ніж дехто передбачав, і що Росія опинилася у скрутному становищі. І ми всі погодилися, що посилимо нашу підтримку України", — прокоментував він огляд ситуації на фронті від Володимира Зеленського.Нагадаємо, що президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про повернення жорстких санкцій проти нафтового сектору Росії за підсумками першого дня саміту G7. Американський лідер кардинально змінив риторику та висунув європейським партнерам умови для спільного тиску на Кремль..

На полях саміту G7 у Франції президент України Володимир Зеленський провів перемовини зі своїм бразильським колегою Лулою да Сілвою. Раніше Бразилія дотримувалася нейтралітету щодо війни в Україні та частково перебувала у "фарватері" Росії.Про зустріч з бразильським президентом Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі."Хороша зустріч на саміті "Групи семи" з президентом Бразилії Лулою да Сілвою — насамперед щодо шляхів припинення агресивної війни Росії", — зазначив він.За його словами, бразильський президент поділився своїми думками про можливі дипломатичні підходи. Він висловив декілька ідей із цього приводу."Я поінформував про реальне ставлення російського суспільства до війни, а також про нашу дипломатичну взаємодію зі США й іншими партнерами. Ми домовилися про подальші контакти", — наголосив Володимир Зеленський.Раніше президента Бразилії вважали швидше антиамериканським і проросійським політичним діячем. Він же завжди наголошував, що його країна дотримується нейтралітету в багатьох світових питаннях.Однак останнім часом стали помітні деякі зміни в політичні позиції Лули да Сілви. Зокрема, на початку травня він заявляв, що три години переговорів у Білому домі з президентом США Дональдом Трампом допомогли стабілізувати відносини між Бразилією й Америкою, які перед цим ще більше загострилися через американську тарифну політику.При цьому Лула зазначав, що Бразилія від початку вторгнення жодного разу не визнала право Росії на окупацію українських територій, але завжди виступала за переговори.Як відомо, Бразилія входить до проросійської організації БРІКС і постійно позиціонувала себе як голос "Глобального півдня" на противагу Заходу, під яким передбачаються США та Євросоюз.Нагадаємо, що 2023 року Лула да Сілва заявляв, що за час його правління російського диктатора Володимира Путіна "ні за що не заарештують", і той може вільно їхати до його країни..

Болгарія не підтримала частину 21 пакета антиросійських санкцій Європейського Союзу. Софія вирішила стати на захист патріарха Росії Кирила.Про позицію Болгарії написали журналісти видання Politico."Болгарія дала зрозуміти, що виступає проти частини 21 пакету санкцій ЄС щодо Росії", — зауважили медійники з посиланням на двох дипломатів.Подробиць щодо рішення Болгарії журналісти Politico не наводять. Аналітики лише зазначили, що це стало наслідком останніх виборів, на яких перемогли проросійські сили.Своєю чергою, болгарське видання BNR News уточнило, що Єврокомісія запропонувала внести патріарха Росії Кирила до санкційного списку. Причиною названо його підтримку війни в Україні.Раніше болгарські ЗМІ писали, що Софія спробує захистити російського духовного лідера. З усіх болгарських митрополитів лише Наум Руський висловився офіційно, приєднавшись до Вселенського патріарха Варфоломія, який засудив напад на Києво-Печерську лавру в Києві.До речі, для затвердження санкцій проти Росії потрібне одностайне рішення всіх європейських країн. Наразі такої одностайності немає, хоча загалом позиція Болгарії залишається хиткою."Незгода будь-якої країни-члена з частиною санкційного пакету блокує його ухвалення", — зауважили болгарські журналісти.Нагадаємо, декілька днів тому висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявляла, що Євросоюз представить нові санкції проти російського військово-промислового комплексу та тіньового флоту. Обмеження обговорять під час засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі..

Очільник НАТО Марк Рютте напередодні важливої зустрічі міністрів оборони публічно підтвердив законність дій України щодо перенесення вогню на російську територію. Політик нагадав, що агресія Москви триває ще з моменту анексії півострова Крим.Рютте цитує "Європейська правда".Відповідну заяву очільник блоку зробив під час спілкування з пресою в Брюсселі. Медіазахід відбувся напередодні офіційного засідання керівників оборонних відомств країн, які входять до складу НАТО.Причини протистояння та право на удари по РосіїПід час пресконференції представниця російського медіа The Breakfast Show, яке наразі працює з території Литви, поцікавилася позицією Альянсу щодо майбутнього конфлікту. Журналістка запитала у Рютте, чого саме прагне керівництво блоку — щоб українська армія продовжувала здійснювати військовий тиск на окупантів чи стримувала свої дії заради потенційного запуску переговорного процесу для припинення війни.Генеральний секретар відмовився від компромісних формулювань і відверто розставив акценти у питанні того, хто є єдиним винуватцем розв'язання цього кривавого протистояння."Почнімо з відповіді на запитання, чому Україна це робить. Це тому, що 24 лютого 2022 року Україна зіткнулася з Росією, яка розпочала повномасштабне вторгнення. Звичайно, ще у 2014 році Росія почала війну, захопивши Крим. Це було неспровоковано, абсолютно безрозсудно, і, звичайно, Україна має право захищатися", — наголосив він.Підтримка партнерів та сигнали від G7Марк Рютте додав, що зараз першочергове завдання всіх міжнародних союзників полягає у забезпеченні ЗСУ всіма необхідними ресурсами. Це дозволить українським воїнам не лише утримувати наявні оборонні рубежі, а й ефективно нівелювати загрози з боку Російської Федерації у майбутньому.Генсек НАТО також звернув увагу на дипломатичні сигнали, які надіслали лідери провідних демократій світу. За його словами, позиція блоку повністю перегукується з останніми рішеннями світової спільноти."Я думаю, що заява G7, підписана вчора всіма присутніми главами держав та урядів у прекрасному французькому містечку, дуже чітко це підтверджує. Тож я просто звернуся до цієї заяви — вона дає необхідну ясність щодо нашої спільної позиції", — зазначив Рютте.Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів, чого Україна, ймовірно, досягне наступного місяця на саміті Північноатлантичного альянсу. За його словами, на саміті G7 у Франції вже пролунали деякі позитивні заяви..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів, чого Україна, ймовірно, досягне наступного місяця на саміті Північноатлантичного альянсу. За його словами, на саміті G7 у Франції вже пролунали деякі позитивні заяви.Таку інформацію оприлюднило видання The Guardian. Журналісти цитують Рютте, який сказав, що НАТО зосередиться насамперед на тому, "що потрібно Україні для продовження боротьби".Зокрема, він наголосив на постачанні військової техніки, включно з американськими перехоплювачами для системи Patriot."Я цілком упевнений, що разом ми забезпечимо вас усім необхідним у тій мірі, в якій європейці й американці можуть допомогти вам захистити себе", — зазначив генсек НАТО.Він також повідомив, що основну увагу приділять "забезпеченню наявності необхідних коштів".Рютте зазначив, що в президента України буде насичений графік зустрічей на саміті НАТО в Анкарі наступного місяця. Водночас він наголосив, що Володимир Зеленський "не зустрінеться з усіма 32 лідерами".Учора Володимир Зеленський повідомив, що президент США Дональд Трамп схвально поставився до прохання Києва про надання додаткових ракет для Patriot. Водночас Вашингтон поки що не оголошував про ухвалення остаточного рішення з цього питання.Нагадаємо, що минулого тижня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський провів зустріч із генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом — командувачем Спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України (NSATU), а також Групи сприяння безпеці України (SAG-U)..

Президент США Дональд Трамп застосував Defense Production Act, щоб пришвидшити виробництво боєприпасів, ракет та іншого військового обладнання. Адміністрація також просить Конгрес підтримати додаткове оборонне фінансування для поповнення американських запасів зброї.Про це повідомляє NBC News із посиланням на меморандум, оприлюднений у Федеральному реєстрі.У документі від 11 червня Трамп заявив, що наявні умови можуть становити пряму загрозу національній обороні або програмам готовності США. За його словами, виробничі обмеження та проблеми з ланцюгами постачання можуть завадити США виробляти, підтримувати й нарощувати доступність боєприпасів, ракет та обладнання, необхідних для оборони.Що дає Defense Production ActDefense Production Act — закон часів 1950-х років, який надає президенту широкі повноваження для прискорення виробництва стратегічно важливих матеріалів. Зокрема, він дозволяє зобов’язувати приватні компанії пріоритетно виконувати замовлення федерального уряду.Закон також може дозволяти компаніям співпрацювати у форматах, які за звичайних умов могли б викликати питання щодо конкуренції. Його часто застосовують під час надзвичайних ситуацій, зокрема стихійних лих, терактів або пандемій.За даними NBC News, високопосадовці адміністрації вже кілька місяців занепокоєні виснаженням запасів озброєнь. Трамп публічно закликав оборонні компанії збільшити виробництво боєприпасів.Пентагон просить додаткові коштиМіністр оборони США Піт Гегсет у вівторок, 16 червня, зустрічався з республіканцями в Сенаті щодо пакета додаткового фінансування Пентагону на 350 млрд доларів. Адміністрація хоче спрямувати ці кошти, зокрема, на поповнення запасів боєприпасів.Сенатор-республіканець Джон Корнін заявив, що зустріч із Гегсетом стосувалася насамперед фінансування Міністерства оборони. За його словами, Пентагону бракує коштів для закупівлі зброї, ракет та іншого обладнання, необхідного для захисту країни.Публічно Білий дім раніше запевняв, що США мають достатньо озброєнь. Водночас новий меморандум свідчить, що адміністрація прагне швидше наростити виробництво на тлі виснаження запасів після очолюваної США війни з Іраном.Нагадаємо, також адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає способи відновити рух нафтових танкерів через Ормузьку протоку. Серед ідей — платний "VIP-прохід" із можливим супроводом американських військових кораблів..

В американського президента Дональда Трампа відбулася зміна позиції щодо війни в Україні. Він реалістичніше оцінює ситуацію на полі бою, планує посилити санкції проти Росії та надати Україні додаткову оборонну підтримку.Про це заявив прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час спілкування з журналістами.За його словами, позиція Вашингтона стала реалістичнішою щодо ситуації на полі бою, можливого подальшого перебігу війни та втрат Росії."Йшлося про зміну тону стосовно України, зміну орієнтації, реалістичніші, на нашу думку, очікування щодо подальшого перебігу цієї війни та позицію проти Росії", — пояснив канадський лідер.Він додав, що під час обговорень ішлося також про посилення санкцій проти Росії та можливість надати Україні додаткову оборонну підтримку. За словами прем’єр-міністра Канади, це питання обговорювали доволі детально.До речі, під час саміту G7 президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про повернення жорстких санкцій проти нафтового сектору Росії. Американський лідер кардинально змінив риторику та висунув європейським партнерам умови для спільного тиску на Кремль.Як відомо, 15-17 червня у французькому курортному місті Евіан на березі Женевського озера відбувається саміт лідерів «Групи семи» (G7).Серед основних тем — мирні переговори щодо закінчення війни Росії проти України, а також ситуація навколо Ірану, зокрема підписання угоди зі США та відкриття Ормузької протоки.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський акцентував: щорічна міжнародна зустріч на найвищому рівні G7 (США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Канада та Японія, а також представники ЄС), яка тривала 15-17 червня, виявилася продуктивною для України..

Угорщина розпочала активні внутрішні перевірки одразу в декількох силових відомствах через захоплення інкасаторів "Ощадбанку". Йдеться про так звану справу "золотого конвою".Про це заявив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він поінформував, що наказав негайно провести внутрішнє розслідування в Національній податковій і митній адміністраціях, Антитерористичному центрі й інших причетних відомствах."Ми наказали негайно провести внутрішнє розслідування в Національній податковій і митній адміністраціях, Антитерористичному центрі й інших відповідних органах у зв'язку зі справою українського "золотого конвою". Генеральний прокурор повинен негайно розглянути це питання", — написав він.Попередній контекст:У четвер, 5 березня, в Будапешті розгорівся безпрецедентний міжнародний конфлікт через затримання угорською владою сімох працівників українського "Ощадбанку" та вилучення величезної суми цінностей.За версією угорських силовиків, дії працівників "Ощадбанку" підпадають під статтю про відмивання грошей. Жодних інших аргументів щодо блокування спецтранспорту з мільйонами доларів та золотом Будапешт не навів. 6 березня Україні вдалося домогтися звільнення семи наших громадян, яких угорська влада втримувала в Будапешті.Своєю чергою, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що начебто гроші, які перевозили автомобілі "Ощадбанку" угорською територією, можуть належати "українській військовій мафії". В українському дипломатичному відомстві відреагували.Угорський уряд опублікував відео так званої "операції "Український золотий конвой", під час якої Національна податкова та митна адміністрації захопила сімох громадян України та два броньовані автомобілі інкасації "Ощадбанку" на зупинці на автомагістралі М0.У Міністерстві закордонних справ України 9 березня розкрили нові деталі інциденту із затриманням працівників "Ощадбанку" у Будапешті. Зокрема, йдеться про порушення прав цих громадян.Згодом, 12 березня, інкасаторські автомобілі "Ощадбанку", які незаконно затримали, передали українським дипломатам, проте гроші та золото, які вони перевозили, залишалися в Угорщині.У середу, 6 травня, Угорщина повернула кошти та цінності "Ощадбанку", які раніше незаконно забрали спецслужби цієї країни. За попередньої влади це питання залишалося не узгодженим. Президент України Володимир Зеленський назвав це "важливим кроком у відносинах з Угорщиною".Згодом з’ясувалося, що до затримання українських інкасаторів "Ощадбанку" поблизу Будапешта міг бути причетний тодішній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.Нагадаємо, минулого тижня речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий інформував, що двосторонні переговори між президентом Володимиром Зеленським і прем'єр-міністром Петером Мадяром відбудуться "найближчим часом"..

В Україні суттєво зріс запит на оновлення центральної влади після завершення війни. Найбільше українці підтримують заміну Верховної Ради, уряду та президента.Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології. Соціологи запитували респондентів, чи потрібно після війни для відновлення країни перезавантажити центральну владу — президента, Кабінет Міністрів або Верховну Раду.За результатами опитування, 88% українців очікують на заміну принаймні одного рівня центральної влади. Три роки тому таких було 73%.Найвищий запит стосується Верховної Ради. Її після війни хотіли б замінити 83% опитаних. У 2023 році цей показник становив 69%.Також 74% респондентів підтримують заміну уряду після завершення війни. Три роки тому про таку потребу говорили 47% опитаних.Запит на заміну президента зріс найбільше. Якщо у 2023 році цього хотіли 23% українців, то нині — 67%.У КМІС пояснили, що респонденти могли обирати як окремі варіанти — заміну президента, уряду чи парламенту, так і варіант "замінити всіх". Саме тому підсумкові показники для кожної інституції враховують і тих, хто підтримав повне перезавантаження влади. Водночас соціологи наголошують, що інші опитування стабільно показують, що більшість українців виступає проти проведення виборів до завершення війни.Додамо, за результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 20-27 квітня 2026 року, більшість українців виступають проти ідеї виведення Збройних сил України з Донецької області в обмін на міжнародні гарантії безпеки..

Щорічна міжнародна зустріч на найвищому рівні G7 (Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Канада та Японія, а також представники Європейського Союзу), яка тривала 15-17 червня, виявилася продуктивною для України.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Найголовніше — ми домовились про додаткове посилення української ППО. Будуть нові кроки для тиску на Росію за війну, тиску заради миру. Партнери забезпечать підтримку нашого захисту й енергетичної стійкості", — заявив він.За його словами, важливо, що є спільне розуміння головних викликів і конкретних кроків для відповіді на них."Наша глобальна єдність реально зменшує російську можливість продовжувати цю божевільну та злочинну агресію проти України. Дякую всім, хто допомагає нам!" — наголосив український президент."Пріоритети чіткі: збільшення кількості ракет ППО та надання ліцензій на їх виробництво, пакет підтримки на зиму та посилення тиску на Росію. Важливо, що США готові забезпечити backstop за цими напрямами роботи", — повідомив президент України.Лідери говорили про потреби української ППО: країни "Групи семи" працюватимуть над посиленням захисту України. Володимир Зеленський також обговорив із президентом США можливість отримання ліцензій на виробництво відповідних антибалістичних систем і ракет. Команди обидвох країн над цим працюватимуть.Усі країни "Групи семи" підтримують членство України у Європейському Союзі та визнають, що Україні відкрили перший переговорний кластер абсолютно справедливо, а у відкритті наступних кластерів немає жодних гальмувань.Нагадаємо, що на сьогодні анонсували ще одну зустріч президента України Володимира Зеленського з його американським колегою Дональдом Трампом. При цьому на полях саміту G7 українсько-американські контакти тривали й на інших рівнях..

Україна та її ключові міжнародні союзники демонструють абсолютно однакове бачення поточної воєнно-політичної картини світу. Спільна позиція стосується як реального стану справ на лінії зіткнення, так і внутрішніх деструктивних процесів, які наразі розгортаються всередині країни-агресорки.Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в ефірі телемарафону "Єдині новини", пише пресцентр дипломатичного відомства.Урядовець наголосив, що координація дій із партнерами вийшла на максимально високий рівень. Погляди Києва та західних столиць повністю синхронізовані, що дозволяє діяти єдиним дипломатичним та оборонним фронтом."Важливо, що українські оцінки та оцінки наших партнерів щодо ситуації на полі бою і щодо розвитку ситуації в Росії збігаються", — зауважив він.Очікування від саміту G7 та місія ЗеленськогоОкрему увагу дипломат приділив масштабній міжнародній активності українського лідера. Сибіга запевнив, що абсолютно всі двосторонні та багатосторонні зустрічі президента України Володимира Зеленського, які відбуваються на полях саміту Великої сімки, підпорядковані виключно одній глобальній меті — наближенню справедливого завершення війни. За словами очільника зовнішньополітичного відомства, дипломатична команда використовує кожен доступний майданчик для посилення позицій нашої держави."Президент Володимир Зеленський та його команда проводять зустрічі на полях саміту G7 для однієї цілі — наближення справедливого миру. Ми використовуємо кожен шанс, аби це відбулось", — наголосив український міністр.Межа терпіння Заходу щодо КремляВодночас у дипломатичних колах констатують кардинальну зміну настроїв серед світових лідерів. Постійні спроби російського керівництва заблокувати мирні ініціативи та регулярне ігнорування закликів до конструктивного діалогу остаточно вичерпали дипломатичний кредит довіри до Москви.США та європейські держави більше не мають наміру толерувати цинічну поведінку Кремля. Країни Заходу готові переходити до значно жорсткіших та рішучіших дій у відповідь на російську агресію."У Європі та США є межа терпіння щодо маніпуляцій Росії та її відкидання мирних зусиль", — додав він.Нагадаємо, 16 червня президенти України та Сполучених Штатів Америки Володимир Зеленський і Дональд Трамп провели перемовини на полях саміт G7 у французькому Евіані. Вони обговорили низку актуальних питань.Читайте також: Трамп повертається до переговорів щодо України: чи вдасться зрушити процес з місця.

У понеділок, 15 червня, Євросоюз відкрив перший із шести кластерів для членства України. Сталося це на тлі масованої атаки росіян по Києву, коли під ударом опинилися Києво-Печерська Лавра. Тим часом у Франції на саміті G7 зустрілися президенти Зеленський і Трамп.TrueUA проаналізував наслідки цих подій для України, зокрема, чи вдасться змусити Путіна до серйозних переговорів про припинення війни.Вітання Трампа з 80-річчям: кого він почув — Зеленського чи Путіна14 червня американський президент святкував ювілей. Привітали його і Зеленський, і Путін. Говорили про війну, але кожен доніс Трампу різні меседжі. Тоді як президент України побажав заокеанському лідеру разом із партнерами досягнути миру, російський диктатор скаржився на ЗСУ, які завдають ефективних ударів по військових та нафтових підприємствах країни-агресорки. Одразу після розмови з главою Білого дому росіяни здійснили черговий військовий злочин та акт тероризму, вдаривши по Києву і, зокрема, поціливши дроном по головному храму Києво-Печерської Лаври — Успенському собору. Власне, із коментарів Трампа, Зеленського та помічника Путіна Юрія Ушакова можна зробити припущення, що кожен із них виніс із телефонної розмови своє. Глава української держави повідомив: говорив про посилення підтримки України Сполученими Штатами. Ушаков акцентував зовсім на іншому: Трамп, мовляв, пообіцяв вплинути на Київ і Європу та знову відрядити до Росії своїх посланців Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. І вкотре повторив неприйнятну умову — Зеленський для переговорів має приїхати до Москви.З цього можна зробити простий висновок: Росія хоче повернути американців до переговорного процесу з двох причин:перша — щоб Вашингтон наполіг на припиненні глибинних ударів України по військовій та нафтовій інфраструктурі РФ, але, як і до цього, припинення бойових дій не буде;друга — аби затягувати час, як Кремль робив це протягом усього періоду участі США у перемовинах. Що ж до Трампа, тут — лише цитата:"Я мав дуже хорошу розмову з президентом Зеленським і президентом Путіним. І я бачу, що, можливо, ми зможемо щось зробити в цьому напрямку. Я справді так думаю. Гадаю, вони обоє відкриті до цього".Єдиний висновок зі сказаного: після того, як американці якось владнають ситуацію з Іраном, вони готові повернутися за стіл переговорів. Інша справа, чи будуть і далі тиснути на Київ замість Москви, чи знайдуть, як примусити Путіна до поступок. Саміт G7 в Евіані: прорив чи біг по колуВчора відбулася ключова подія на саміті "Великої сімки" у французькому містечку Евіан-ле-Бен — особиста зустріч Зеленського з Трампа за посередництва президента Франції Еммануеля Макрона. Про неї згодом, спочатку — про саму атмосферу. Як зауважували західні аналітики, учасники зібралися для того, щоб почути від Трампа, якими будуть його подальші дії щодо Ірану та чи планує він тиснути на Путіна для сумлінних переговорів щодо припинення війни в Україні. Простіше кажучи, це мав бути саміт одного актора. Який, до того ж, ще й спізнився.Макрон та інші лідери проявляли максимальну люб’язність до заокеанського гостя, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, у якого останнім часом стосунки з американським президентом розлагодилися, навіть подарував тому футболку німецької збірної з номером 47 — Трамп під таким номером очолює Америку вдруге. Складалося враження, що хазяїну Овального кабінету покращували настрій перед контактами з Зеленським, адже українське питання на засіданні було головним.Happy belated 80th birthday, @POTUS. After all, we're on the same team. pic.twitter.com/rDmhnAqNM3— Bundeskanzler Friedrich Merz (@bundeskanzler) June 16, 2026Тепер про саму зустріч та прогнози щодо її результатів. Практично всі експерти сходяться в думці, що для України підсумок — непоганий. Зеленський показав Трампу фото наслідків дронового удару росіян по Лаврі, глава Білого дому — віруюча людина, тож, як кажуть свідки зустрічі, висловив різке невдоволення ударами росіян по українській духовній святині.Також хорошою новиною було те, що на переговорах американського лідера супроводжував глава Держдепу Марко Рубіо, а не фігури на кшталт віцепрезидента Джей Ді Венса. Що ж до конкретних домовленостей, то про них інформації катма. Є заяви Зеленського, Трампа та окремо інших учасників саміту. Про що ж вони?Український президент повідомив, що обговорював із Трампом питання передачі Україні ліцензії на виробництво ракет Patriot."Нам потрібні ліцензії, щоб виробляти ракети, — заявив Зеленський. — Відповідь була позитивною. І я сподіваюся, що коли президент Трамп позитивний, це означає "так"".Утім, пригадалася історія з "томагавками", передача яких також обговорювалася, але потім до глави Білого дому подзвонив Путін — і після цього тема закрилася. То ж доки не будуть укладені контракти, "так" Трампа мало що вартує, адже вже завтра воно легко може стати "ні". Не особливо щедрим на коментарі був і головний "цвях" саміту "Великої сімки". Він назвав переговори із Зеленським "дуже хорошими", повідомив про ще одну зустріч та наголосив, що Росія має укласти угоду, бо "зазнала величезних втрат, як й Україна".Все інше — повторення старих кліше: про неприязнь між Зеленським і Путіним, про те, як він зупинив вісім воєн і що не хоче, аби гинули люди на війні. Себто, подальші кроки Трампа залишаються невідомими, про зміну його позиції на проукраїнську — не йдеться, в України та Європи є спільний підхід, чітко акцентований на зустрічі Зеленського з лідерами євротрійки у Лондоні минулого тижня, чи Трамп з нею згоден — сказати складно. Поки відомо, що він пристав на ініціативу Зеленського провести тристоронню зустріч США — Україна — Росія у Штатах, проте російський диктатор від цього відмовляється. Окрім розмов із першою особою Америки, у Зеленського були ще переговори з прем’єром Британії Кіром Стармером, із президентом Франції Еммануелем Макроном, іншими лідерами."Усі вважають, що в будь-якому випадку треба зупиняти війну. Це логічно. Всі вважають, що не бачать бажання з боку Росії, що вона грає в ігри. Мається на увазі, передусім Путін не хоче закінчувати, але треба змусити його. Передусім через санкції — це всі країни говорили", — зазначив український президент.За повідомленнями ЗМІ, лідери G7 домовилися посилити тиск на нафтогазовий сектор Росії, а Трамп буцімто не проти відновити свої нафтові санкції проти Москви. Тож, підсумовуючи, можна казати, що попри невизначеність наступних дій президента США, є надія, що повернення американців за стіл переговорів матиме позитивний для нас ефект.Відкриття "Основ" для України: чому це новий виклик У понеділок у Люксембургу Євросоюз погодив відкриття першого кластеру переговорів про вступ України та Молдови під назвою "Основи". У Києві очікують відкриття наступних п’яти кластерів через місяць, в ЄС не настільки оптимістичні, однак у цілому задоволені зробленим кроком, який тривалий час блокувався Віктором Орбаном. Європейці вважають реальним членство України через чотири роки. Не будемо акцентувати на тому, чому рішення Євросоюзу неймовірно важливе, це й так зрозуміло, зауважимо на проблемних моментах.По-перше, відкриття кластеру означає, що країна-кандидат має виконувати вимоги щодо реформ, і тут значний виклик стоїть перед усією владною вертикаллю держави, політики не мають права схибити. Гучні корупційні скандали, метушня у пошуках тем для піару на випадок виборів тощо віддалятимуть Україну від мети стати членами Євросоюзу у 2030 році. А може, і раніше. По-друге, рішення про відкриття кластеру ухвалили всі учасники ЄС — і це ознака якісної роботи нашої дипломатії з окремими країнами, які з тих чи інших причин гальмували процес. Київ продемонстрував гнучкість для влагодження тертя. Не виступили проти навіть поляки, з якими останнім часом у нас нелади. Проте електоральні хвилі в Європі дуже мінливі, і вже зараз варто готуватися до прогнозованого приходу до влади в деяких країнах євроскептиків і противників нашого членства в ЄС. По-третє, Росія робитиме все, аби війна в тому чи іншому вигляді тривала, а європейці остерігалися зробити останній крок — ухвалити рішення про приєднання України до свої родини. Тож відкриття кластерів — перемога, яка може стати остаточною тільки після повної стратегічної поразки Москви. Це залишається питанням номер один попри всі дуже позитивні сигнали щодо членства..
