Політика

У середу, 11 листопада, президент України Володимир Зеленський провів селекторну нараду щодо ситуації в регіонах після російських обстрілів. Під час зустрічі обговорили відновлення пошкодженої інфраструктури, потреби в енергетичному обладнанні та захист енергетичних і логістичних об'єктів.Про результати наради глава держави повідомив на своїй сторінці у Telegram. За словами Зеленського, одним із питань стало оновлення потреб регіонів в енергетичному обладнанні та техніці."Оновили потреби в енергетичному обладнанні, техніці, в конкретних кроках підтримки. Будемо говорити про це з визначеними європейськими партнерами на зустрічах в Ірландії", — зазначив президент.Також учасники селектора заслухали доповіді про відновлювальні роботи на Дніпровщині, в Одеській області та на Донеччині. Окремо обговорили ситуацію в Краматорську.Зеленський доручив перевірити звіти областей про теплопостачанняОкрему увагу під час наради приділили ситуації з теплопостачанням у регіонах та забезпеченню необхідним обладнанням. Президент доручив урядовцям спільно з РНБО та командою Офісу президента перевірити окремі звіти з областей."Очікую на повну і правдиву інформацію", — наголосив Зеленський.У Києві готують резервні транспортні схемиКрім того, прем'єр-міністр доповів главі держави про реалізацію рішень у Києві щодо резервних транспортних схем. Ще одним питанням наради став захист об'єктів енергетичної та логістичної інфраструктури. Зеленський повідомив, що окремо обговорив із командувачем Повітряних сил ЗСУ параметри захисту визначених об'єктів розподілу та передачі електроенергії, а також логістичних об'єктів.За словами президента, російські війська останніми днями особливо активно намагаються атакувати ці об'єкти."Визначені завдання повинні бути виконані вже цієї доби", — підсумував глава держави.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що на сьогодні Україна вже розробила план для проходження зими. Відповідний документ вже представлено партнерам з країн Північної Європи..

У середу, 11 листопада, президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Ірландії. Його літак приземлився у Дубліні.У своєму дописі у Telegram гарант повідомив, що у країну у нього запланована низка зустрічей."Разом із командою розпочинаємо візит до Ірландії. Вже прибули до Дубліна для участі в IX саміті Європейської політичної спільноти. Сьогодні та завтра заплановані двосторонні й багатосторонні зустрічі з партнерами. Загалом близько 20 лідерів. Візьму участь в інавгураційній пленарній сесії саміту ЄПС", — наголосив він.Крім того, Зеленський планує зустрітися із американською переговорною командою — Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером."Працюємо, щоб мир був ближчим. Дякую всім, хто допомагає та підтримує Україну", — додав президент.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Нагадаємо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Переговори між Україною та Росією, які відбулися 10–11 листопада в Абу-Дабі, були непростими. Українська сторона продовжує наполягати на припиненні війни та створенні дієвої системи безпеки, яка унеможливить повторну російську агресію.Про це повідомив керівник Офісу президента України Кирило Буданов. За його словами, протягом двох днів українська делегація працювала над пошуком шляхів завершення війни. "Переговори були непростими. Позиція України залишається незмінною: необхідно зупинити війну та сформувати дієву архітектуру безпеки, яка гарантуватиме стійкість миру й унеможливить повторення російської агресії", — наголосив він.Окремо під час переговорів обговорювали повернення українців із російського полону. За словами керівника ОП, у цьому напрямі вдалося досягти суттєвого результату. Він запевнив, що повернення кожного українця залишається безумовним пріоритетом."Вдячний Джареду Кушнеру та Стіву Віткоффу за професіоналізм, наполегливість і зусилля, спрямовані на пошук рішень. Дякую Об’єднаним Арабським Еміратам за сприяння переговорному процесу та підтримку мирних зусиль. Продовжуємо роботу", — додав Буданов.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Нагадаємо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Верховна Рада ухвалила низку законопроєктів, необхідних для виконання міжнародних зобов’язань України в межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом (МВФ) та інших механізмів міжнародної підтримки.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, парламент у цілому підтримав законопроєкти, які передбачають спрощення адміністрування податку на додану вартість (ПДВ), вдосконалення банківських процедур, а також запровадження спрощених процедур банкрутства для малого та мікробізнесу.Крім того, народні депутати підтримали у першому читанні два законопроєкти з пакета SEPA. Вони необхідні для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро.Як зазначив прем’єр-міністр, це дасть змогу в майбутньому зробити міжнародні перекази для громадян і бізнесу швидшими та дешевшими.Як ухвалені рішення вплинуть на міжнародну допомогу УкраїніЗа словами Корецького, ухвалення цих законопроєктів відкриває шлях до отримання наступної частини міжнародної фінансової допомоги. Прем’єр-міністр подякував народним депутатам за підтримку відповідних ініціатив.Він також наголосив на тісній співпраці уряду з парламентом. За його словами, усі міністри залучені до роботи в профільних комітетах і парламентських групах.Нагадаємо, з 1 січня 2027 року в Україні запроваджують нові правила оподаткування доходів, отриманих громадянами через цифрові платформи та онлайн-майданчики. Державна податкова служба самостійно розраховуватиме суми податків для осіб, чий річний прибуток перевищуватиме встановлені ліміти..

Під час тристоронніх переговорів України, Сполучених Штатів Америки та Росії в Абу-Дабі сторони досягли домовленості щодо масштабного звільнення полонених. Остаточну кількість людей, які мають повернутися додому, планують визначити 12 листопада.Про це заявив представник президента США Джаред Кушнер після завершення другого дня переговорів 11 листопада, передає "Суспільне". За словами Кушнера, домовленість про масштабне гуманітарне звільнення полонених стала одним із позитивних результатів зустрічі. Сторони мають остаточно погодити кількість людей, яких планують звільнити, вже завтра.Він також повідомив, що 12 листопада разом зі спеціальним представником США Стівом Віткоффом вирушить до Москви, де зустрінеться з російським президентом Володимиром Путіним. Під час зустрічі планують обговорити остаточні параметри звільнення полонених та інші гуманітарні питання.Водночас керівник української делегації Рустем Умєров також підтвердив, що сторони працюють над проведенням нового обміну."Ми обмінялися великою кількістю полонених, і цього разу ми також проводимо обмін, а про його кількість буде повідомлено, як Джаред скаже трохи пізніше", — заявив Умєров.Своєю чергою, народний депутат від "Слуги народу" і член української переговорної делегації Давид Арахамія висловив сподівання, що майбутнє звільнення стане одним із найбільших обмінів за весь час повномасштабної війни."Я думаю, що вже є передчуття, що це буде справді великий обмін, один із найбільших, якщо не найбільший. І це вже досягнення саме по собі", — сказав Арахамія.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Нагадаємо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Президент Володимир Зеленський повідомив про результати зустрічей української команди в Абу-Дабі з американською та російською сторонами, а також координації з європейськими партнерами. На своїй сторінці у Telegtam гарант розповів, що за підсумками переговорів вдалося досягти важливої гуманітарної домовленості щодо підготовки нового обміну."Перше: важлива гуманітарна домовленість про підготовку нового обміну", — зазначив Зеленський.Також учасники зустрічей обговорили питання гарантування безпеки України."Сторони обговорили погляди на гарантування безпеки, і потрібно, щоб першим кроком було закінчення цієї війни та гарантії безпеки України", — повідомив президент.Ще однією темою переговорів стали подальші формати співпраці за участі європейських партнерів."Третє: обговорили ширші формати подальшої роботи за участі європейців", — додав глава держави.Нова зустріч з американцямиПісля переговорів в Абу-Дабі представники США вирушають до Росії. Після цієї розмови українська сторона планує повторно скоординувати позиції та визначити подальші кроки."Далі американські представники їдуть в Росію, і після цієї розмови ще раз скоординуємо позиції та визначимо, які наступні кроки можливі", — заявив Зеленський.Він також повідомив про наступну зустріч з американською стороною."Зустрічаємося з ними завтра в Дубліні", — зазначив президент.Зеленський наголосив, що головним пріоритетом України залишається якнайшвидше завершення війни."Український пріоритет — якнайшвидше закінчення війни достойним миром", — підкреслив він.Президент також заявив, що Європа має брати участь у всіх етапах дипломатичного процесу."Вважаємо, що Європа має бути представлена на всіх етапах реальної дипломатії", — сказав глава держави.За його словами, важливо, щоб Сполучені Штати мали сильну позицію та впливали на Росію, аби вона припинила війну."Потрібно, щоб Америка мала сильну позицію і так впливала на джерело цієї війни, а саме — на Росію, щоб вона свою війну закінчила", — наголосив Зеленський.На завершення президент подякував американській стороні за організацію зустрічей і посередництво, Об'єднаним Арабським Еміратам — за майданчик для переговорів, а також європейським партнерам за їхню позицію."Дякую американській стороні за організацію зустрічей та посередництво. Дякую Еміратам за майданчик для розмови. І дякую Метте та всім нашим європейським друзям за принципову й сильну позицію заради миру", — підсумував президент.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Нагадаємо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав.Про це він заявив під час пресконференції за підсумками переговорів в Абу-Дабі, пише "РБК-Україна".Позиція США щодо зустрічі лідерівАмериканський представник зазначив, що особистий контакт між лідерами України та Росії був би корисним для просування мирного процесу, хоча російська сторона висуває власні умови щодо підготовки такого саміту."Було б добре, якби вони зустрілись в будь-який час. Росіяни кажуть, що вони хотіли б побачити більше прогресу перед тим, як це станеться", — сказав Кушнер.Бракує довіри, але потрібен фінальний крокВодночас спецпредставник президента США зауважив, що наразі між Зеленським та Путіним "немає великої довіри". Попри складність дипломатичного процесу та необхідність узгодження багатьох деталей, саме очільники держав мають поставити фінальну крапку в перемовинах."Тож якщо ми знайдемо шлях, як це організувати... Але ці угоди забирають час, це складні угоди. Ми бачимо зараз всі різноманітні компоненти угоди і нам треба з'ясувати, як їх скомпонувати й створити правильну структуру і час, як це зробити (мирну угоду, — ред.). Але тільки лідери можуть зробити фінальні рішення", — додав він.Нагадаємо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат..

Міністр оборони України Євгеній Хмара 11 листопада провів переговори з очільницею оборонного відомства Нідерландів Ділан Єшільгоз-Зегеріус щодо пріоритетів підтримки на 2027 рік. Сторони зосередилися на посиленні протиповітряної оборони, постачанні ракет до Patriot та розвитку спроможностей винищувачів F-16.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Посилення ППО та асиметричні удари по РФЯк зазначили у відомстві, посадовець подякував нідерландській колезі за нещодавній зимовий пакет допомоги, який українські захисники вже активно використовують для захисту військових та цивільного населення. Під час розмови міністри визначили ключові напрями співпраці на 2027 рік, серед яких на першому місці — зміцнення протиповітряної оборони для боротьби з ворожою балістикою."Діємо асиметрично. Ми вже уразили 12 пускових установок на території Росії. Це один із наших способів протидії балістичним ударам ворога. Також Сили оборони завдають ударів по російських підприємствах, які виробляють компоненти для російського озброєння. Як наслідок, виробничі спроможності Росії за цим напрямом уже скорочуються", — зазначив Хмара.Ракети для Patriot та розвиток авіаціїОкремо глава Міноборони зазанчив, що Україна досі має критичну потребу в ракетах-перехоплювачах. У зв'язку з цим посадовці обговорили механізм передачі боєприпасів до комплексів Patriot зі складів союзників в обмін на майбутні постачання, які вже законтрактовані.Ще одним важливим пріоритетом для захисту повітряного простору стало нарощування можливостей літаків F-16, які відіграють вагому роль в обороні українських міст. Євгеній Хмара відзначив провідну роль Нідерландів у межах авіаційної коаліції, після чого сторони обговорили вдосконалення технічного обслуговування цих винищувачів. На завершення розмови міністри домовилися координувати зусилля для запуску спільних оборонних підприємств та збільшення постачання якісного оснащення для українських воїнів. Сторони зосередилися на посиленні протиповітряної оборони, постачанні ракет до Patriot та розвитку спроможностей винищувачів F-16.Нагадаємо, Україна погодилася передати Польщі технології для протидії безпілотникам. Водночас Варшава розглядає можливість передання Києву двох винищувачів МіГ-29..

Керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Про це посадовець заявив під час пресконференції, пише "РБК-Україна".Закриті деталі переговорів в Абу-ДабіЗапитання від представників медіа пролунало одразу після завершення другого дня перемовин за участі делегацій України, США та Росії, які відбулися в Абу-Дабі. Журналісти поцікавилися, чи досі російська сторона наполягає на виході України з території Донбасу.Позиція Буданова щодо результатівОчільник Офісу президента не став розкривати зміст закритих обговорень і пояснив, на чому саме зараз зосереджена увага української делегації."Дивіться, питання, які підіймаються під час перемовин, — це питання перемовин. Важливий тільки результат. Коли ми його досягнемо, про це буде публічно оголошено", — відповів Буданов.Нагадаємо, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Ще 10 листопада під час переговорів в Абу-Дабі обговорювали можливість проведення масштабного обміну полоненими у форматі "1000 на 1000" або "1500 на 1500"..

У середу, 11 листопада, президент України Володимир Зеленський зустрівся з Королем Данії Фредеріком X у межах офіційного візиту. Під час аудієнції сторони обговорили складну ситуацію в енергосистемі та посилення безпекової співпраці між країнами.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Зустріч із королівською родиною та урядом ДаніїПрезидент подякував монарху за аудієнцію."Дякую Королю Данії Фредеріку X за аудієнцію", — зазначив глава держави.Також на зустрічі були присутні кронпринц Данії Крістіан і прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен.Обговорення енергетики та безпекиЗа словами Зеленського, наразі суттєво посилюються російські удари по критичній інфраструктурі, зокрема по енергетиці та об'єктах, які забезпечують нормальне життя для людей."Я розповів Його Величності про ситуацію в Україні", — зазначив він.Окрім цього, сторони обговорили співпрацю в захисті життів, питання безпеки загалом, а також підтримку і реабілітацію поранених українських воїнів та ветеранів. Президент наголосив, що Данія вже допомагає в усіх цих напрямах, і Україна розраховує на продовження спільних зусиль."Цінуємо підтримку Його Величності, данського уряду та людей Данії, вдячні за всю допомогу", — резюмував український лідер.Нагадаємо, 10 листопада Данія виділила новий оборонний пакет для України. Його вартість сягне 645 мільйонів євро..

Американські, українські та європейські посадовці провели закриті переговори в Абу-Дабі, де погодилися щодо необхідності надійних гарантій безпеки для України після війни. Вони також виступили за участь представників Європи у майбутніх багатосторонніх переговорах щодо припинення бойових дій, попри категоричну відмову Кремля.Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).Деталі переговорів в Абу-ДабіЯк зазначають аналітики, державний секретар США Марко Рубіо, спеціальний посланник США на Близькому Сході Стів Віткофф та Кушнер наголосили, що для тривалого врегулювання війни потрібні міцні гарантії безпеки для України після війни, майбутня участь європейських посадовців у мирних переговорах та пряма взаємодія між Росією та європейськими посадовцями щодо ширших геополітичних домовленостей. Кілька західних ЗМІ повідомили, що офіційні особи США запитали у Кремля, чи погодиться той на гарантії безпеки для України від Сполучених Штатів і НАТО за статтею четвертою та статтею п'ятою Альянсу, які дозволять Україні запитувати консультації з державами НАТО, коли територіальна цілісність України перебуває під загрозою, та отримувати допомогу у разі майбутнього нападу.Як зазначили вISW, американські, українські та європейські посадовці публічно погодилися з необхідністю надійних гарантій безпеки для України після війни та участі європейських посадовців у майбутніх багатосторонніх переговорах щодо припинення війни в Україні — умови, які Кремль неодноразово та прямо відкидав.Реакція Кремля та позиція МосквиРосійські чиновники неодноразово відкидали ідею гарантій безпеки Заходу для України та можливість того, що європейські чиновники матимуть місце за столом переговорів, доки європейська позиція не повністю відповідає максималістським вимогам Росії. Зокрема, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров публічно розкритикував дипломатичний процес."Зустрічі США з європейськими представниками в Абу-Дабі не є перспективним підходом до переговорів", — заявив він.Водночас депутат Державної думи Росії Олександр Асафов додав, що очікування Москви щодо переговорів в Абу-Дабі "досить скромні", і стверджував, що участь Європи в переговорах може "паралізувати" переговори ще до їх початку. Ці заяви узгоджуються з явними відмовами Москви в попередні тижні від участі Європи в переговорах щодо припинення війни в Україні та суперечать заявам США, України та Європи на користь включення європейських чиновників до майбутніх мирних переговорів.Нагадаємо, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року..

Франція домагається від Німеччини чітких пояснень щодо того, за яких обставин Берлін планує застосовувати далекобійні ракети проти російських цілей у разі війни. Париж прагне переконатися, що такі удари не призведуть до ядерної ескалації з боку москви.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів, передає hromadske. За інформацією співрозмовників видання, французькі представники вже обговорюють із німецькими посадовцями можливість узгодження підходів до використання далекобійної зброї. Зокрема, Париж хоче, щоб німецька військова доктрина враховувала французькі принципи ядерного стримування.Чому Франція побоюється ядерної ескалаціїУ Парижі припускають, що росія може сприйняти удар звичайною зброєю по своїй території або військових об'єктах як привід для ядерної відповіді. Особливе занепокоєння викликає ризик того, що москва неправильно витлумачить дії європейських союзників.Французька сторона також остерігається, що через заяви президента Емманюеля Макрона про можливості ядерного стримування росія може покласти відповідальність за удари партнерів саме на Париж.Одне із джерел FT наголосило, що Франція як одна з двох ядерних держав Європи має власну систему негласних принципів і правил ядерного стримування. Німеччина та інші європейські країни, за його словами, не мають аналогічної "ядерної граматики та лексики".Європа нарощує арсенал далекобійної зброїНа тлі російської загрози Німеччина та низка інших європейських держав посилюють свої можливості у сфері далекобійного озброєння. До цього процесу долучилися Велика Британія, Польща, країни Балтії та Скандинавії.Зокрема, Берлін працює над розробкою та виробництвом ракет, здатних долати від 500 до 2000 кілометрів. Таку зброю розглядають як один з інструментів посилення обороноздатності Європи на випадок можливого конфлікту з росією.У Німеччині погодилися з необхідністю виробити спільні для європейських держав правила застосування озброєння, використання якого може спровокувати ядерну відповідь.Додамо, підготовка українських пілотів для польотів на французьких винищувачах Rafale розпочнеться у листопаді у Франції. Вона триватиме в декілька етапів..

Російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).Старі ультиматуми на новий ладАналітики фіксують, що російська влада намагається перетворити тристоронні переговори між Україною, США та Росією в Абу-Дабі на інструмент для перегляду всієї системи європейської безпеки. Йдеться про фактичне повернення до ультиматумів грудня 2021 року, коли Москва вимагала від Вашингтона та Брюсселя згорнути військову присутність НАТО на континенті. Зокрема, 10 листопада очільник російського МЗС Сергій Лавров озвучив позицію Кремля щодо пріоритетності тем на переговорах."Абсолютно розумно спочатку домовитися про майбутнє європейської архітектури безпеки, а лише потім переходити до врегулювання війни в Україні", — заявив російський міністр.Схожу риторику того ж дня поширило й неназване джерело в російській делегації в Абу-Дабі. За його словами, питання завершення війни проти України є "лише одним пунктом" у значно ширшій дискусії та залишається "підпорядкованим" головній меті Москви — переосмисленню так званої "всеохопної" та "неподільної" безпеки Європи.Вимоги до Альянсу та позиція СШАЕксперти пояснюють, що за формулюваннями про нову безпекову архітектуру ховаються вимоги Росії припинити розміщення озброєнь і військових контингентів у країнах, які приєдналися до НАТО після 1997 року. Реалізація такого сценарію фактично надала б Москві право вето на рішення Альянсу та позбавила б незалежні держави суверенного права обирати власні оборонні союзи.Такі дії Кремля прямо суперечать нещодавнім заявам колишнього старшого радника президента США Джареда Кушнера. Він наголошував, що після мирних переговорів кожна країна повинна повністю зберегти свій суверенітет, право самостійно визначати питання безпеки та обирати альянси, а НАТО й надалі залишатиметься основою колективної оборони Європи.Нагадаємо, 10 листопада під час переговорів в Абу-Дабі обговорювали можливість проведення масштабного обміну полоненими у форматі "1000 на 1000" або "1500 на 1500"..

Очільник українського дипломатичного відомства Андрій Сибіга звернувся до країн "Великої сімки" із рішучим закликом зміцнити протиповітряну оборону держави та запровадити суворіші обмеження проти агресора. Також Київ наполягає на повному недопуску представників Росії та Білорусі до будь-яких міжнародних спортивних турнірів.Про це міністр повідомив у соцмережі X.Головні вимоги Києва до країн G7Під час важливої міжнародної зустрічі міністр закордонних справ України висловив подяку главі МЗС Франції Жан-Ноелю Барро за незмінну пріоритетність мирного врегулювання для Великої сімки. До переговорів долучилися очільники дипломатій країн-учасниць, зокрема державний секретар США Марко Рубіо та висока представниця ЄС Кая Каллас. Головною темою обговорення стали нагальні потреби нашої держави в умовах безперервної агресії. Глава українського відомства окреслив ключові напрями для негайної підтримки:посилення систем протиповітряної оборони;додаткова допомога для відновлення енергетики;забезпечення достатнього фінансування;жорсткіші обмеження проти Росії, зокрема проти її тіньового флоту, а також заборона на в'їзд для громадян РФ.Ескалація ситуації та спортивні санкціїПід час засідання дипломат поінформував партнерів про нові ескалаційні кроки з боку Кремля та розповів про реалізацію гуманітарної місії в Олешках, висловивши вдячність першій леді США Меланії Трамп за посередництво. За його словами, наявний дипломатичний імпульс слід використати для досягнення всеосяжного припинення вогню та заходів зміцнення довіри. Особливий акцент було зроблено на спробах Москви відбілити власні воєнні злочини через спорт."Будь-яке пом'якшення спортивних санкцій під час війни неприйнятне й аморальне", — наголосив міністр, закликавши закрити міжнародні турніри для спортсменів з Росії та Білорусі.Окрім безпекових питань, сторони обговорили глобальну продовольчу безпеку. Українська сторона презентувала практичні ініціативи, спрямовані на відновлення вільного судноплавства в Чорному морі.Нагадаємо, за словами голови парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка, Україна та Росія за підсумками переговорів в Абу-Дабі можуть домовитися про черговий масштабний обмін військовополоненими. Натомість суттєвого прогресу у питанні завершення війни очікувати поки не варто..

Україна наполягає на залученні представників європейських країн до переговорів щодо завершення російсько-української війни. Вже до кінця листопада має бути визначено, хто саме представлятиме ЄС та отримає відповідний переговорний мандат.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами. За словами очільника держави, участь Європи в мирному процесі принципово важлива, оскільки війна відбувається саме на європейському континенті. "Ми хотіли залучити Європу, європейців, бо війна йде в Європі. І зрештою, ми побачимо, хто надасть гарантії безпеки та який бізнес прийде для реконструкції. Тож так, саме тому місце Європи абсолютно дуже важливе. Тож ми над цим працювали", — запевнив президент.Зеленський уточнив, що йдеться не обов'язково про одного лідера чи представника окремої країни. Європа може делегувати одну людину, кількох представників або цілу переговорну групу."Краще, щоб вони розмовляли з нами, вели діалог, а не просто чекали від нас, щоб ми прийняли, хто представлятиме Європу", – зазначив він.За словами Зеленського, визначитися з представником або групою представників необхідно не пізніше кінця листопада. Вони мають отримати спільний мандат від європейських країн для участі в мирних переговорах. Він також зауважив, що роль Європи в переговорному процесі з наближенням січня лише зростатиме."Послухайте, європейці — не один лідер, не одна країна. Але це нормально. Я маю на увазі, що ми з цим згодні. Проблема в тому, що зараз роль Європи, ближче до січня, буде все більш і більш важливою… Нам потрібно прийняти рішення про те, хто представлятиме Європу на переговорах, і це буде краще, тому що вони отримають мандат на переговори — мандат від усієї Європи.. Ось чому я вважаю це важливим, і я сподіваюся, що не пізніше кінця листопада або, навіть краще, у Німеччині 19 листопада, це вирішиться", — додав гарант.Зауважимо, 10 листопада у перший день перемовин про завершення російсько-української війни в Абу-Дабі українська, російська та американська делегації обговорили питання звільнення полонених, а також деескалації та післявоєнних гарантій безпеки.Також 10 листопада в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні діалогу між Києвом і Москвою. Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Нагадаємо, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко заявляв, що Україна та Росія за підсумками переговорів в Абу-Дабі можуть домовитися про черговий масштабний обмін військовополоненими. Натомість суттєвого прогресу у питанні завершення війни очікувати поки не варто.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.