Політика

Норвегія надасть Україні додаткові три мільярди норвезьких крон на посилення протиповітряної оборони. Кошти спрямують, зокрема, на закупівлю ракет для систем Patriot.Про це повідомив уряд Норвегії. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере заявив, що Україна щодня протистоїть російським атакам по цивільних, містах і критичній енергетичній інфраструктурі.За його словами, українська ППО здатна зупиняти більшість дронів і крилатих ракет, однак країні потрібно посилити захист від балістичних ракет."Це один із найнагальніших пріоритетів України. Тому Норвегія зараз виділяє три мільярди крон на протиповітряну оборону", — заявив Стере.Норвегія разом із Данією, Німеччиною та Канадою замовлятиме нові ракети Patriot безпосередньо у виробника в США. Також Осло продовжить підтримку програми PURL, через яку НАТО координує фінансування та передачу Україні сучасного американського військового обладнання.Через тривалі строки виробництва частини ракет Норвегія також планує закуповувати ракети Patriot у країн, які вже мають їх у наявності, щоб швидше передати їх Україні.Міністр оборони Норвегії Торе Сандвік зазначив, що Patriot є ефективною системою, здатною протидіяти різним загрозам, зокрема балістичним ракетам.Уряд Норвегії також повідомив, що виділяє кошти для можливої участі в українській ініціативі зі створення окремої системи захисту від балістичних ракет.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що країна вичерпала можливості для надання Україні військової допомоги зі своїх складів. Водночас Софія готова допомагати з ремонтом української військової техніки..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч із міністром Європи та закордонних справ Франції Жаном-Ноелем Барро. Сторони обговорили ситуацію на фронті, підтримку України та посилення захисту від російських балістичних атак.Про це повідомило Міністерство закордонних справ України.Під час зустрічі міністри підсумували результати засідання Ради Україна-НАТО, яке відбулося напередодні. Окремо вони обговорили заходи для посилення захисту України від російського балістичного терору."Ми обговорили поточну ситуацію на полі бою та зусилля з досягнення миру, а також останні події на європейському та міжнародному порядку денному", — зазначив Сибіга.Глава МЗС України наголосив, що Київ високо цінує провідну роль Франції у підтримці України, зміцненні Європи та збереженні трансатлантичної єдності.Сибіга також подякував Франції за підтримку вступу України до Європейського Союзу та відкриття наступних переговорних кластерів. Крім того, український міністр запросив Жана-Ноеля Барро відвідати Україну.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що країна вичерпала можливості для надання Україні військової допомоги зі своїх складів. Водночас Софія готова допомагати з ремонтом української військової техніки.Читайте також: "НАТО 3.0" на тлі загрози з боку Росії: що обговорюють союзники в Анкарі.

У середу, 8 липня, президент Володимир Зеленський в Анкарі може провести переговори із лідером Польщі Каролем Навроцьким.Про це повідомив радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин у коментарі журналістам. Зауважимо, у вівторок, 7 липня, Зеленський та Навроцький на полях саміту НАТО мали коротку розмову.Як відзначив Литвин, у ході цієї розмови лідери домовилися узгодити графіки, щоб провести повноцінну зустріч."Вчора ввечері президенти говорили, це була недовга розмова, і домовились, що сьогодні спробують узгодити графіки, щоб ще могла бути зустріч", — сказав радник.Зауважимо, зустріч Зеленського та Навроцького відбудеться на тлі напружених відносин між країнами після конфлікту щодо присвоєння одному з підрозділів ССО почесного найменування "імені Героїв УПА". Це рішення викликало обурення у польської влади.Зокрема, президент Польщі Кароль Навроцький 19 червня ухвалив рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого орла. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що "це стратегічна помилка президента Польщі, від якої виграє лише Москва".У відповідь президент України Володимир Зеленський повернув найвищу державну нагороду поляків за допомогою комерційного кур'єра. Так само вчинили й інші колишні українські президенти — Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко.Водночас 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до 30-річчя Дня Конституції України. Проте і це рішення не сподобалося сусідній Польщі. Там наголосили, що це лише загострює конфлікт між державами.Нагадаємо, міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш акцентував, що його країна не погодиться на вступ України до ЄС, якщо Київ не припинить вшанування низки історичних діячів. Варшаву не влаштовує використання ОУН і УПА як національних символів..

Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що країна вичерпала можливості для надання Україні військової допомоги зі своїх складів. Водночас Софія готова допомагати з ремонтом української військової техніки.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву Радева після прибуття на саміт НАТО в Анкарі.За словами болгарського прем’єра, йдеться саме про зброю та боєприпаси, які могли б передаватися зі складів болгарської армії."Ми вичерпали наші можливості надання військової підтримки, я маю на увазі зброю та боєприпаси з болгарських військових складів", — заявив Радев.Він додав, що Болгарія вже передала Україні 13 пакетів військової допомоги й наразі не має можливості постачати нові озброєння.Водночас Радев зазначив, що Софія може надавати технічну військову підтримку. Зокрема, Болгарія готова забезпечити ремонт військового обладнання на своїй території."Ми надали 13 пакетів і не маємо нічого, щоб поставити Україні. Те, що ми можемо — це технічна військова підтримка. Ми можемо забезпечити, щоб військове обладнання ремонтувалося у Болгарії. Це наша підтримка", — сказав прем’єр.Нагадаємо, саміт НАТО в Анкарі минає 7-8 липня. Однією з головних тем зустрічі є подальша підтримка України та посилення її оборонних спроможностей.Додамо, ще на початку червня уряд Болгарії зазначив, що не планує більше постачати зброю Україні, адже війна з Росією не закінчиться на полі бою..

У середу, 8 липня, на полях саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі президент України Володимир Зеленський проведе цілу серію важливих переговорів зі світовими лідерами та високопосадовцями. У графіку глави держави заплановані зустрічі з керівництвом США, Великої Британії, європейських інституцій та низки країн Європейського Союзу.Про це повідомив прессекретар президента України Сергій Никифоров.Ранковий блок міжнародних перемовинЗа даними речника, дипломатичний день глави держави розпочнеться з європейського треку. Вже о 09:15 запланована двостороння зустріч Володимира Зеленського з прем'єр-міністром Італійської Республіки Джорджею Мелоні. Одразу після цього, о 09:30, український лідер проведе переговори з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою.Пізніше, о 10:30, відбудеться важливий раунд спілкування з американськими партнерами. Володимир Зеленський зустрінеться з конгресменами США для обговорення подальшої підтримки нашої держави.Переговори з Трампом та лідерами європейських країнЯк зазначив Никифоров, друга половина дня ознаменується низкою стратегічних зустрічей. О 14:30 розпочнеться розмова Володимира Зеленського з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом, яка супроводжуватиметься стрімом. О 15:30 глава держави проведе переговори з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.Наприкінці робочого дня заплановано ще кілька важливих двосторонніх зустрічей з очільниками європейських урядів. О 16:05 Зеленський зустрінеться з прем'єр-міністром Чорногорії Мілойко Спаїчем, о 16:20 проведе переговори з прем'єр-міністром Албанії, а завершить дипломатичний марафон о 16:35 зустріч з очільницею уряду Королівства Швеція Ульфом Крістерссоном.Нагадаємо, європейські партнери України не вірять у швидкі рішення щодо тиску на Росію. Хоча вони майже одностайно ви знають, що Київ підходить до переговорів зі Сполученими Штатами Америки у сильнішій позиції, ніж раніше..

На саміті НАТО в Анкарі союзники обговорюють нову модель безпеки, за якої Європа має більше покладатися на власні сили. Йдеться про концепцію "НАТО 3.0" на тлі можливого скорочення військової присутності США в Європі.Про це пише The New York Times.За даними видання, адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість перекидання частини американських військ і ресурсів із Європи до Індо-Тихоокеанського регіону та на Близький Схід. У Вашингтоні головним стратегічним викликом дедалі частіше називають Китай.Через це європейські країни намагаються посилити власну оборону, але водночас зберегти США як ключового союзника. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав цей підхід "сильнішою Європою в сильнішому НАТО":"Ми вдихнемо життя в концепцію НАТО 3.0: сильніша Європа в сильнішому НАТО".Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський пояснив, що "НАТО 3.0" означатиме більшу відповідальність Європи за звичайну оборону, тоді як США залишатимуться важливим союзником за океаном.За оцінками німецьких посадовців і представників НАТО, Росія може відновити частину своїх військових можливостей настільки, щоб бути готовою до потенційного конфлікту з Альянсом уже до 2029 року. Саме тому на європейські країни посилюється тиск щодо збільшення оборонних витрат і пришвидшення переозброєння.Водночас експерти зазначають, що Європа поки не може повністю замінити США. Альянс і надалі залежить від американських систем ППО, далекобійних ракет, супутникової розвідки, дозаправлення літаків у повітрі та ядерного стримування.Однією з головних тем саміту також буде підтримка України. Очікується, що союзники підтвердять намір продовжувати військову допомогу Києву. За даними NYT, країни НАТО без участі США можуть пообіцяти близько 80 мільярдів доларів підтримки Україні протягом цього та наступного років.Нагадаємо, у вівторок, 7 липня, в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.Додамо, нещодавно стало відомо, що Україна не наблизилася до реальних мирних перемовин із Росією, особливо це стосується зустрічі на рівні лідерів. Однак українські військові досягнули серйозних успіхів у війні проти російських окупантів..

Новий уряд Литви планує відновити дипломатичні відносини з Китаєм до рівня, який підтримують інші країни Європейського Союзу. Водночас Вільнюс збереже жорстку позицію щодо Росії та продовжить підтримувати Україну.Як повідомляє Euronews, прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс представив програму свого уряду в Сеймі. Вона зосереджена на обороні, цивільній стійкості, кібербезпеці та перегляді зовнішньої політики щодо Китаю.У програмі йдеться, що Литва прагне "нормалізувати дипломатичні відносини з Китаєм до рівня, який підтримують інші держави-члени ЄС". Це може означати більш прагматичний курс після кількох років напружених відносин між Вільнюсом і Пекіном.Відносини Литви з Китаєм різко погіршилися у 2021 році, коли у Вільнюсі відкрили представництво Тайваню. Після цього Пекін знизив рівень дипломатичних відносин із Литвою та запровадив економічні обмеження. Під час представлення програми Сінкявічюс заявив, що не відчуває до Китаю "ані любові, ані неприязні". За його словами, у зовнішній політиці для нього головними є безпека та економічна співпраця.Водночас позиція Литви щодо Росії залишається незмінною. Урядова програма передбачає активні заходи для збереження міжнародної ізоляції Москви та координацію з союзниками щодо санкційного тиску. У документі наголошується, що Вільнюс не бачить можливості нормальних відносин із Росією, доки вона продовжує війну проти України.Литва також підтримуватиме використання заморожених російських державних активів для відбудови України відповідно до права ЄС і міжнародного права.Окремо уряд підтвердив незмінну підтримку України. У програмі зазначено, що єдиний шлях до стабільного та справедливого миру в Європі — це перемога України та відновлення її територіальної цілісності.Білорусь у програмі литовського уряду названа ще одним ключовим викликом безпеці. Вільнюс заявляє, що посилюватиме тиск на Мінськ, якщо той і надалі підтримуватиме війну Росії або здійснюватиме гібридні атаки проти ЄС.З січня 2027 року Литва головуватиме в Раді ЄС. Уряд планує використати цей період для просування тем оборони, безпеки, конкурентоспроможності, захисту демократії, продовольчої безпеки та глобальної ролі Європи. Програму уряду ще має затвердити литовський парламент. Голосування заплановане на 14 липня.Додамо, на кордоні Литви та Білорусі Німеччина планує на постійно розмістити майже 5 000 німецьких солдатів. Головна мета — захист східного флангу НАТО, де в Альянсі відчувають загрозу.Також раніше президент Володимир Зеленський провів зустріч зі своїм литовським колегою Гітанасом Наусєдою, під час якої лідери підписали угоду про співробітництво в галузі оборонної експертизи та оборонної промисловості у форматі Drone Deal..

Лідерки французького ультраправого "Національного об'єднання" Марін Ле Пен запропонувала свою кандидатуру майже одразу після того, як апеляційний суд Парижа підтвердив її провину. Йдеться про справу щодо нецільового витрачання коштів Європарламенту.Заяву Марін Ле Пен наводить французьке видання Le Monde. Французька політикиня оголосила, що балотуватиметься у президенти 2027 року. Але спочатку подасть апеляцію."Оскільки я маю можливість подати апеляцію до Касаційного суду, яка припиняє дію рішення, я проводитиму передвиборчу кампанію без електронного браслета", — зазначила вона.Раніше французький апеляційний суд залишив чинним обвинувальний вирок Марін Ле Пен. При цьому суд скоротив до 15 місяців термін заборони лідерці ультраправих обіймати виборні посади. Так вона отримала можливість балотуватися на наступних президентських виборах.Водночас суд засудив Ле Пен до трьох років позбавлення волі: двох — умовно, одного — з відбуванням покарання під електронним наглядом (з носінням електронного браслета). Варто зазначити, що цей рік якраз припадає на передвиборчу кампанію у Франції.Сама Марін Ле Пен раніше заявляла, що не хотіла би вести президентську кампанію під електронним наглядом. Це би заважало, на її думку, агітації та підривало її позиції як кандидатки.У березні 2025 року дев’ятьох депутатів Європарламенту, серед яких Марін Ле Пен, визнали винними у розтраті коштів Європейського Союзу. Цю політикиню пов’язують із кремлівським диктатором Володимиром Путіним.Тоді наголошувалося, що підсудні не звинувачені у привласненні коштів, а лише в їх використанні на користь своєї партії.Нагадаємо, що британське видання The Guardian опублікувало дослідження про причини зростання популярності ультраправих в Європі. З огляду, що ці політсили переважно ще й проросійські, їхній підйом — погана новина для України..

Канада запроваджує новий державний механізм фінансування оборони. До нього долучать Україну. Він має дати союзникам дешевші кредити на зброю.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на заяву прем'єр-міністра Канади Марк Карні, яку він озвучив на саміті НАТО в Анкарі.Канадський очільник акцентував, що дев'ять країн висловили готовність долучитися до Банку оборони, безпеки та стійкості (DSRB). Окрім Канади й України, підтримати проєкт готові Албанія, Бельгія, Греція, Латвія, Люксембург, Румунія та Туреччина. Штаб-квартиру нового банку розташують у Канаді.DSRB планує залучити до 100 мільярдів фунтів стерлінгів (або близько 134 мільярди доларів). Ці кошти мають спрямувати на дешеве фінансування оборонних проєктів у країнах-учасницях.Зокрема, банк хоче надавати низьковідсоткові позики державам і компаніям, яким складно отримати доступ до доступного фінансування. Також DSRB планує гарантувати кредити приватних банків, щоб оборонні підприємства могли нарощувати виробництво."Банк оборони, безпеки та стійкості відкриє доступ до інвестицій, зміцнить нашу оборонну промислову базу, забезпечить Канаді та нашим союзникам здатність спільно протистояти викликам небезпечнішого та роз'єднанішого світу", — заявив Карні.Країнам-партнерам запропонували ратифікувати домовленості на національному рівні. Запуск DSRB планують 2027 року.У спільній заяві дев'ять країн наголосили, що повномасштабна війна Росії проти України показала необхідність швидко та масштабно нарощувати оборонні можливості. Новий банк має полегшити доступ до капіталу, знизити витрати на фінансування та підтримати розширення промислових потужностей.Водночас до ініціативи наразі не приєдналися великі країни "Групи семи", крім Канади. Велика Британія та Німеччина раніше дистанціювалися від проєкту, хоча Лондон заявляв про тісну співпрацю з Оттавою щодо DSRB.Банк прагне отримати кредитний рейтинг "ААА", що дозволить залучати гроші на вигідних умовах. До проєкту вже долучилися великі міжнародні банки, серед яких JPMorgan, Deutsche Bank, Commerzbank, ING і низка канадських фінансових установ.Нагадаємо, що сьогодні в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Вони обговорили посилення української протиповітряної оборони, оборонну підтримку, розвиток промислового партнерства та спільні кроки для досягнення миру..

Росія знову назвала ядерну зброю своїм "козирем". Кремль готовий її застосувати лише в тому випадку, якщо з’явиться загроза існуванню Російської Федерації.Про це заявив речник кремлівського диктатора Володимир Путіна Дмитро Пєсков в інтерв'ю журналу Die Weltwoche. При цьому він похизувався, що Росія начебто досягає своїх цілей на полі бою й без ядерної ескалації.Також "рупор" Кремля зазначив, що Росія нібито дуже відповідальна, щоби розпочати Третю світову війну. Проте у всіх конфліктах вона завжди відповідала на удари."Росія адаптувалася до санкційного та політичного тиску з боку Європи та готова продовжувати "СВО", — наголосив він.За його словами, мілітаризація Європи вимагатиме від Росії вжиття додаткових заходів для забезпечення національної безпеки. Однак, додав він, Росія "ніколи не розпочне Третю світову війну", але вживатиме необхідних заходів для захисту своєї безпеки."Продовження бойових дій у центрі Європи становить серйозну небезпеку, а європейські столиці підштовхують Київ до подальшого продовження конфлікту. Війна закінчиться наступного дня, якщо Зеленський ухвалить відповідальне рішення", — повторив знайому тезу речник Кремля.Він також традиційно наголосив, що спроби Європи досягнути стратегічної поразки Росії є "найбільшою помилкою".Дмитро Пєсков назвав нарощування сили, необхідної для перемоги у протистоянні та конкуренції із Заходом, "стратегією номер один" для Росії."Росія та Європа згодом розпочнуть діалог, інакше створити архітектуру безпеки на континенті не вийде. Діалог із нинішнім поколінням європейських політиків навряд чи можливий", — підсумував представник Володимира Путіна.Нагадаємо, декілька днів тому Дмитро Пєсков заявляв, що Росія веде проти України не так звану "СВО". Це вже "справжня війна". У Кремлі це пов’язують із начебто втручанням Заходу, яке, на думку російської влади, зробило ситуацію масштабнішою..

Нідерланди та Данія стали восьмою та дев'ятою країнами, які підписали Drone Deal з Україною. Це дозволить спільно виробляти безпілотники та розвивати новітні технології.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував низку дописів у своєму Telegram-каналі.Угоди офіційно укладено з прем'єр-міністрами Нідерландів Робом Єттеном і Данії Метте Фредеріксен. Підписання документів відбулося під час зустрічі лідерів на полях саміту НАТО в Анкарі."Буде ще більше можливостей для спільного виробництва і розвитку технологій, і головне — системності в обміні експертизою та експорті зброї. Вдячний Нідерландам за допомогу, яка допомогла захистити і підтримати тисячі й тисячі життів наших людей від російських ударів", — зазначив Зеленський.Він також констатував, що угода з Данією стала вже дев’ятою для України, і важливо, що все більше партнерів приєднується до цього формату, який відкриває більше можливостей для спільного оборонного виробництва, обміну експертизою, прозорості в експорті зброї."Разом будуємо нову архітектуру безпеки. Дякую Данії, особисто Метте за цей крок у посиленні спільного захисту. Саме з Данією ми розпочинали співвиробництво в Україні в межах данської моделі, і абсолютно справедливо, що тепер Данія матиме доступ до українського експорту зброї, перевіреної війною", — наголосив український президент.З Метте Фредеріксен вони також обговорили сьогодні зміцнення української ППО, роботу над європейською антибалістикою."Для нас дуже важливо зараз якнайшвидше отримувати ракети для Patriot і разом розвивати власні європейські можливості для захисту від балістичних загроз. Дякую Данії за постійну підтримку нашого народу — оборонну, фінансову, за всі внески до програми PURL", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні Україна й Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Це відбулося на полях саміту НАТО в турецькій Анкарі..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц готує візит до України. Цього разу він планує відвідати Одеський регіон. Про дату такої поїздки інформації ще немає.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на заяву Фрідріха Мерца на початку зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Анкарі.Переговори двох лідерів, що відбулися перед початком саміту, розпочалися з короткого дружнього спілкування у присутності медіа, і на цій зустрічі Мерц поцікавився маршрутом, який обрав Зеленський для поїздки на саміт НАТО.Як відомо, віднедавна президент України припинив використовувати польський аеропорт "Ясьонка" в Жешуві, який до того був основним для його візитів, тож Зеленський заявив Мерцу, що знову відлітав з Молдови.Виявилося, що Фрідріх Мерц також запланував подібний шлях для свого українського візиту."Наступного разу, коли я приїду в Україну, я планую відвідати Одеський регіон і також прилечу через Молдову", — заявив федеральний канцлер.Раніше Фрідріх Мерц відвідував Київ лише у складі групи лідерів "коаліції рішучих". При цьому Мерц не відповів на запитання журналістів про часові рамки запланованого візиту.Своєю чергою, Володимир Зеленський заявив, що Україна цінує лідерство Німеччини в зміцненні нашої ППО — двосторонню підтримку та вагомі внески у програму PURL."Завдяки цьому у нас є можливість закуповувати дефіцитні антибалістичні ракети. І це дуже важливо зараз, коли Росія розраховує, що саме жорстокі балістичні удари дадуть їй можливість продовжувати війну", — акцентував український президент.Також, за його словами, триває підготовка Drone Deal із Німеччиною та робота над створенням спільної європейської антибалістичної системи."Вдячний Німеччині та особисто канцлеру Фрідріху Мерцу за підтримку і за кроки в напрямі європейської антибалістики. Тільки так можна гарантувати надійний захист життя у Європі від ракетних загроз", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю..

Європейські партнери України не вірять у швидкі рішення щодо тиску на Росію. Хоча вони майже одностайно ви знають, що Київ підходить до переговорів зі Сполученими Штатами Америки у сильнішій позиції, ніж раніше.Такий висновок зробили аналітики видання Bloomberg, які поспілкувалися з надійними джерелами з різних європейських країн.Медійники нагадали, що президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп проведуть переговори в середу під час саміту НАТО в Анкарі.Співрозмовники журналістів визнали, що Україна зміцнила переговорні позиції завдяки розвитку виробництва дронів і досвіду ведення війни. Водночас вони обережно оцінюють перспективи майбутньої зустрічі.За словами двох джерел, обізнаних зі ситуацією, переговори Трампа та Зеленського, ймовірно, відбудуться в хорошій атмосфері. Проте через непередбачуваність президента США немає впевненості, що вони завершаться конкретними рішеннями.Європейські чиновники також не очікують, що після переговорів Дональд Трамп суттєво посилить тиск на Росію. Йдеться як про нові санкції, так і про відновлення постачань американської зброї Україні.Раніше сьогодні американський президент, перебуваючи в Туреччині, заявив, що Україні та Росії вдасться домовитися про завершення війни. Хоча визнав, що попереду ще складний процес.Він нагадав, що він мав доволі тривалу розмову з Володимиром Путіним, після чого він зателефонував Володимиру Зеленському."Думаю, вони обидва хочуть домовитись. Шкода, що це зайняло стільки часу, але я думаю, що щось буде, щось вийде", — додав Трамп.Завтра він проведе повний день на саміті НАТО в турецькій Анкарі. Ввечері відлетить назад до Вашингтона. У розкладі є й зустріч із Володимиром Зеленським.Нагадаємо, що сьогодні провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю..

В Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Сторони обговорили посилення української протиповітряної оборони, оборонну підтримку, розвиток промислового партнерства та спільні кроки для досягнення миру.Як повідомили на офіційній сторінці глави держави, президент подякував Канаді за новий пакет допомоги на 900 мільйонів доларів, який передбачає посилення обороноздатності України, зокрема у сфері протиповітряної оборони."Зараз у нас, можливо, найбільший дефіцит — це ППО. Ми отримали великий пакет від Канади. Ми дуже вдячні за це", — зазначив президент України.Карні наголосив, що канадська допомога розрахована на найближчі місяці та включатиме постачання військової техніки, боєприпасів і додаткову підтримку систем протиповітряної оборони. Крім того, прем’єр-міністр Канади заявив, що його країна продовжить робити внески у програму PURL і посилювати захист українського неба. Він також засудив російські атаки по Україні, унаслідок яких гинуть цивільні люди.Під час зустрічі лідери приділили увагу створенню Банку у сфері оборони, безпеки та стійкості. Україна отримала запрошення стати однією з держав-засновниць цієї міжнародної фінансової установи. Очікується, що банк сприятиме залученню інвестицій, розвитку оборонно-промислового комплексу та впровадженню технологій, перевірених у бойових умовах.Окремо сторони обговорили підготовку угоди у форматі Drone Deal між Україною та Канадою, яка має поглибити співпрацю у сфері безпілотних технологій.Енергетичне партнерствоТакож Зеленський і Карні обговорили енергетичне партнерство. Україна та Канада наразі працюють над трьома спільними проєктами, деталі яких поки не розкривають. Очікується, що відповідні угоди будуть підписані найближчим часом. Крім того, сторони розглянули можливості співпраці у газовій сфері.Наприкінці зустрічі лідери обмінялися інформацією про переговори з міжнародними партнерами та узгодили подальші контакти щодо підтримки України й спільних зусиль для досягнення справедливого миру.Нагадаємо, 7 липня Україна й Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Це відбулося на полях саміту НАТО в турецькій Анкарі..

Розширення Європи має бути максимально потужним та інтенсивним. Зараз же відчувається певне невиправдане сповільнення таких процесів.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на установчій конференції голів парламентів країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу у Белграді у вівторок, 7 липня."Європа невиправдано сповільнилася у своєму розширенні. Адже майже вже 13 років пройшло з того часу, як новим членом ЄС стала сусідня для вас Хорватія", — зауважив він.За його словами, незавершеність об'єднання Європи дає хибні сигнали не лише країнам, які прагнуть бути її природною частиною. Воно дає хибні сигнали третім сторонам, які зацікавлені в послабленні Європи."І такою стороною є безумовно агресивна, диктаторська й антиєвропейська Росія. Тому нова хвиля розширення має бути максимально широкою та потужною, щоби нарешті завершити процес формування Європи", — наголосив Стефанчук.На його думку, Європа має завершити історичний процес об'єднання. І це питання, яке останнім роками набуло особливої актуальності."Я щиро вважаю, що членами Європейського Союзу повинні стати всі країни, які того бажають, і які гідні цього", — зазначив він.Стефанчук також звернув увагу своїх колег на агресивні дії Росії, яка продовжує щодня цинічно знищувати Україну, посилив ракетні удари по цивільному населенню. Він попросив подальшої політичної, військової та гуманітарної підтримки України.Український спікер констатував, що його ініціатива на Європейській конференції у Копенгагені створити неформальний механізм взаємодії між спікерами парламентів країн-кандидатів, зараз набуває конкретних рис."Це важливо, бо на європейському шляху ми не конкуренти — ми партнери", — наголосив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%..