# Офіс генерального прокурора

У Житомирській області 19-річний хлопець обікрав матір безвісти зниклого військовослужбовця Збройних Сил України. З її банківської карти зловмисник зняв майже 100 тисяч гривень.Про це повідомив Офіс генерального прокурора. Як встановило слідство, жінка орендувала у підозрюваного будинок. До того ж хлопець вже був раніше судимий за придбання наркотичних засобів.Відтак, у липні цього року жінка попросила підозрюваного допомогти їй розібратися з банківським рахунком, на який мала прийти державна грошова допомога за зниклого сина. Натомість хлопець, скориставшись довірою жінки, встановив на свій телефон мобільний додаток для керування рахунком через інтернет-банкінг та отримав доступ до банківської карти жінки.Зокрема, було встановлено близько 20 фактів зняття коштів із картки жінки у сумі майже 100 тисяч гривень. Отримані гроші підозрюваний витрачав на власні потреби."За процесуального керівництва Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області повідомлено про підозру місцевому жителю за фактами крадіжки, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також несанкціонованого втручання у роботу інформаційних систем (ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 361 КК України)",  йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 27 грудня у Харкові двоє чоловіків побили та пограбували військового. Зловмисникам оголошено підозру. За вчиненим чоловікам загрожує до десяти років позбавлення волі.

У Хмельницькій області правоохоронці запобігли незаконному продажу на інтернет-аукціоні артефакту часів Великого переселення народів, якому понад 1500 років.Про це повідомив Офіс генерального прокурора. За даними слідства, чоловік намагався продати срібну накладку епохи Великого переселення народів 425-450 років."Унікальну знахідку житель Хмельниччини намагався продати на одному з інтернет-аукціонів. Керівництво музею виявило цей факт і звернулося із заявою до прокуратури. Предмети подібного стилю, який має назву "стиль Сьоздала", вважають показником інтернаціональної моди варварських еліт того часу, а їх розповсюдження маркує стрімкий рух цілих народів", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що географія поширення таких знахідок різноманітна — Волинь, Крим, Скандинавія, Угорщина, Німеччина, Північна Франція. Проте це рідкісні, одиничні екземпляри, яких на сьогодні немає у колекції музею.Під час перевірки правоохоронні органи встановили дані продавця та вилучили артефакт. Наразі призначено комплексну комісійну та мистецтвознавчу експертизу, а також експертизу сплавів і металів."Досудове розслідування за процесуального керівництва Шепетівської окружної прокуратури триває у рамках кримінального провадження за фактом незаконного привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї (ч. 1 ст. 193 КК України). Його здійснюють слідчі райуправління поліції ГУНП у Хмельницькій області за оперативного супроводу регіонального відділу протидії кіберзлочинам", — додають прокурори.В Офісі генпрокурора нагадали громадянам, що культурні цінності — це об’єкти матеріальної та духовної культури, які мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України. У разі виявлення предмета, що становить культурну цінність, право власності на нього набуває держава."Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 343 Цивільного кодексу України особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від держави винагороди у розмірі до 20% від його вартості на момент виявлення, якщо вона негайно повідомила Національну поліцію або органи місцевого самоврядування про знахідку і передала її", — наголосили у ОГПУ.Нагадаємо, раніше на території храму святих страстотерпців Бориса і Гліба у Вишгороді відбулися роботи з демонтажу старовинного пірофілітового саркофага ХІІ-ХІІІ ст. зі старого дерев'яного каркаса і монтажу на новий металевий каркас з метою збереження цього історичного артефакту для майбутніх поколінь, зважаючи на крихкість цього матеріалу — овруцького шиферу.

Правоохоронці розпочали провадження у звʼязку з інформацією про смерть українського підлітка, вивезеного окупантами з Херсонщини. Йдеться про Олександра Якущенка, якого проти його волі перемістили на територію країни-агресорки.Про це повідомляє у Telegram-каналі Офіс генерального прокурора.У відомстві зазначили, що 24 грудня у медіа була оприлюднена інформація про самогубство українського підлітка — вихованця будинку сімейного типу села Токарівка Херсонської області. Його було незаконно переміщено на територію Російської Федерації."У звʼязку із цим розпочато кримінальне провадження за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинив загибель людини (ч. 2 ст. 438 КК України). Досудове розслідування за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора здійснюватиме Головне слідче управління Служби безпеки України", — йдеться у повідомленні Офісу.Що відомо про смерть українського підліткаРаніше росЗМІ повідомили, що у Росії підліток Олександр Якущенко вчинив самогубство. Його примусово вивезли з дитячого будинку в Херсонській області та помістили в російську родину. Хлопцю незадовго до смерті виповнилося 18 років.Олександр планував повернутися до матері в Україну, але родина з РФ відібрала в нього український паспорт, щоб він не мав можливості поїхати.Судовий експерт у своєму висновку щодо смерті підлітка вказав, що 10 січня 2024 року хлопець вчинив самогубство. Поряд з тілом Якущенка виявили розібраний мобільний телефон, з якого була вилучена вся інформація.Нагадаємо, 17 грудня в межах ініціативи Bring Kids Back UA з окупованої Росією території повернулися ще п'ятеро українських дітей. Для декого з них це стало питанням життя та смерті.Також нещодавно з окупованої території вдалося повернути сина військовослужбовиці. Хлопець три роки залишався в окупованому Сватовому Луганської області.

У середу зранку, 18 грудня, працівники Державного бюро розслідувань та Офісу генерального прокурора затримали керівника Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Івана Рудого.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на власні джерела. Згідно з наданою інформацією, правоохоронці затримали очільника КРАІЛ за те, що він підтримував діяльність в Україні російського онлайн-казино.Ідеться про онлайн-казино Pin-Up, яке підозрюють у відмиванні російських грошей, і яке мало ліцензію на організацію азартних ігор. На початку грудня ДБР повідомило про підозру його власникам і топ-менеджерам.Під час обшуку у Рудого виявили речовину, схожу на наркотичну.Нагадаємо, наприкінці жовтня суддя Печерського суду Світлана Смик ухвалила рішення, що український бюджет винен російському бізнесмену Дмитру Пуніну 2,6 мільярда гривень. Ці кошти мали негайно повернути російському олігарху. За словами Плінського, рішення стосувалося зняття арешту з 2,6 мільярда гривень онлайн-казино Pin-UP, які вже передали в АРМА як "російські гроші" та які пішли в бюджет на потреби української армії.Нещодавно Національний банк України надіслав лист до Ради національної безпеки й оборони з пропозицією ввести санкції проти платіжної системи Royal Pay Europe, яка була частиною гральної архітектури російського букмекера 1хBet. Однак жодним чином не звертає увагу на діяльність російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна.

У понеділок, 16 грудня, у Дніпрі суд обрав запобіжний захід підозрюваному у вчиненні теракту 14 грудня.Про це повідомив Офіс генерального прокурора."За процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури 37-річному громадянину, затриманому напередодні у Дніпрі, повідомлено про підозру у вчиненні терористичного акту, що призвело до загибелі людини (ч. 3 ст. 258 КК України)", — йдеться у повідомленні.За даними ОГП, фігуранту суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 діб.Що відомо про теракт у ДніпріУ суботу, 14 грудня, о 14:45 стався вибух біля однієї з адмінбудівель у центральному районі міста. Внаслідок інциденту загинув один чоловік. Водночас ще четверо людей отримали поранення, серед них — двоє поліцейських. Потерплі наразі перебувають у лікарні.Нагадаємо, ввечері 14 грудня поліцейські спільно зі Службою безпеки затримали підозрюваного, який, ймовірно, вчинив теракт у центрі міста. Ним виявився 37-річний місцевий мешканець. За даними правоохоронців, фігурант працював на спецслужби країни-агресорки та виконував вказівки ворога. Затриманому загрожує довічне ув’язнення.

В Україні оголосили підозри чотирьом російським митрополитам, які сприяли захопленню храмів.Про це повідомив Офіс генерального прокурора.За даними слідства, члени священного синоду РПЦ у 2022-2023 роках сприяли захопленню майна українських церков у тимчасово окупованих районах Запорізької, Луганської та Херсонської областей, а також у Криму."Виконуючи рішення російського синоду про "приєднання" українських релігійних громад до складу РПЦ, вони захопили церковні споруди і землю Джанкойської, Бердянської, Ровеньківської та Херсонської єпархій", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що фігуранти призначили там підконтрольних їм єпископів, які нав’язували вірянам кремлівські наративи, благословляли війну Росії проти України та виправдовували злочини рашистів."За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора чотирьом російським митрополитам повідомлено про підозру у пособництві посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 КК України)", — додали в ОГПУ.Нагадаємо, раніше співробітники Служби безпеки України затримали клірика Української православної церкви московського патріархату. Його підозрюють у роботі на росіян. .

У Запорізькій області російські загарбники розстріляли п'ятьох українських військовослужбовців, яких захопили у полон. Про це повідомив Офіс генерального прокурора. Як встановило слідство, 24 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області, де тривають активні бойові дії, російські загарбники взяли у полон шістьох українських захисників. Згодом п'ятьох воїнів рашисти стратили. Наголошується, що правоохоронці вже встановили підрозділ армії окупантів, військовослужбовці якого можуть бути причетними до розстрілу захисників України. Також слідчі отримали відеозапис, на якому зафіксовано момент розстрілу. "За процесуального керівництва Запорізької обласної прокуратури розпочато кримінальне провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України)... Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин", -- резюмували в ОГПУ. Нагадаємо, російські окупанти 10 листопада розстріляли полонених українських захисників на Покровському напрямку. За фактом чергового воєнного злочину рашистів відкрито кримінальне провадження.

Генерал-лейтенант Росії, який у липні 2024 року віддав наказ атакувати корпус Національної дитячої лікарні "Охматдит" у Києві, отримав підозру. Також його підозрюють в наказі на удар по цивільному населенню столиці у червні 2022 року. Як повідомляє прес-служба Офісу генерального прокурора, за наказом підозрюваного 26 червня 2022 року ворог завдав ракетних ударів по цивільному населенню столиці. Стратегічні крилаті ракети повітряного базування Х-101 влучили по багатоквартирному будинку житлового комплексу "Львівський квартал". "Повністю було зруйновано та пошкоджено значну кількість квартир та нежитлових приміщень, знищено і пошкоджено припарковані автомобілі", -- додали в Офісі генпрокурора. Згодом підозрюваний давав наказ здійснити ракетний удар по медичному корпусу Національної дитячої лікарні "Охматдит" у Києві 8 липня 2024 року. За цим фактом йому також повідомлено про підозру у порушенні законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України). Фото: Офіс генерального прокурора Зауважимо, що внаслідок удару російських окупантів по лікарні "Охматдит" загинуло двоє цивільних людей -- молода лікарка та дідусь маленької пацієнтки. Щонайменше 34 людини, серед яких дев'ятеро дітей, були травмовані. Загалом під час удару в приміщенні лікарні перебували понад 600 дітлахів. Руйнувань зазнали приміщення лікарні. Було знищено цінне медичне обладнання, вкрай необхідне для лікування пацієнтів. Нагадаємо, у липні після ракетної атаки по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві російський льотчик передав Головному управління розвідки службові документи та приватні фото командного складу. На світлинах зафіксовані понад 30 осіб командного складу підрозділів 22 важкої бомбардувальної авіаційної дивізії командування дальньої авіації військово-повітряних сил військово-космічних сил Російської Федерації.

Офіс генерального прокурора розпочав розслідування за фактом розстрілу російськими загарбниками п'ятьох полонених військовослужбовців Збройних сил України. Йдеться про злочин окупантів, який стався на Покровському напрямку. Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, у листопаді 2024 року російські окупанти здійснили штурм позицій Сил оборони України поблизу села Петрівка Покровського району. Внаслідок чого п’ятеро українських військових вимушено відступили та сховалися у приватному будинку. "Після оточення помешкання російські військові взяли українських захисників у полон. Їх змусили беззбройними залишити укриття та лягти на землю. В порушення норм міжнародного гуманітарного права, окупанти розстріляли українських полонених з автоматичної зброї", -- зауважили у прокуратурі. Відомо, що наразі тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин злочину та осіб, причетних до його скоєння. Варто наголосити, що вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин. Нагадаємо, російські окупанти 10 листопада розстріляли полонених українських захисників на Покровському напрямку. За фактом чергового воєнного злочину рашистів відкрито кримінальне провадження.

У Сумах правоохоронці затримали чоловіка, який підпалював будівлі Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також автомобілі військових на замовлення російських загарбників. Про це повідомив Офіс генерального прокурора. Як встановило слідство, житель Сум в одному з месенджерів отримав пропозицію від ворога за грошову винагороду здійснювати підпали військових об’єктів та автомобілів. Фігурант погодився співпрацювати із російськими загарбниками та протягом листопада 2024 року підпалив дві будівлі ТЦК та три автівки військовослужбовців ЗСУ. Внаслідок підпалів, приміщення суттєвих пошкоджень не зазнали, а от транспортні засоби фактично знищені. Водночас результати своєї роботи чоловік фіксував та скидав відеозвіт замовникам, розраховуючи на щедру оплату. "За результатом комплексу оперативно-розшукових заходів правоохоронці встановили особу підпалювача та затримали його. За клопотанням слідчого та прокурора рішенням суду йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права на заставу", -- йдеться у повідомленні. Нагадаємо, в Одесі співробітники Служби безпеки України спільно з Національною поліцією викрили агентурну групу Федеральної служби безпеки Росії. У складі групи були двоє неповнолітніх хлопців та 20-річний юнак. Також раніше у Чернігові співробітники Служби безпеки України затримали агента російських спецслужб. Чоловіка підозрюють у плануванні вбивства бійців Сил оборони.

Російські терористи поблизу Вугледара Донецької області розстріляли п’ятьох полонених бійців Збройних сил України. Прокуратура розпочала розслідування. Про це повідомив Офіс генерального прокурора. За даними слідства, 2 жовтня 2024 року російські військовослужбовці здійснили штурм позицій Збройних сил України поблизу міста Вугледар. Під час наступу рашисти взяли у полон п'ятьох беззбройних українських захисників. Одного військового окупанти вбили у лісосмузі, а чотирьох -- під прицілами автоматичної зброї вивели на дорогу, де також розстріляли. "Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин", -- нагадали в Офісі генпрокурора. Наразі проводяться невідкладні слідчі дії, направлені на встановлення всіх обставин події. Розстріл українських військових поблизу Вугледара. Фото: Донецька обласна прокуратура За даними заступника начальника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора Тараса Семківа, кількість страт українських військовополонених російськими військовими на фронті збільшується кожного місяця. Лише в жовтні-листопаді цього року було зареєстровано 13 кримінальних проваджень за фактами розстрілу 54 українських бійців. Нагадаємо, російські окупанти 10 листопада розстріляли полонених українських захисників на Покровському напрямку. За фактом чергового воєнного злочину рашистів відкрито кримінальне провадження.

Кількість страт українських військовополонених російськими військовими на фронті збільшується кожного місяця. Лише в жовтні-листопаді цього року було зареєстровано 13 кримінальних проваджень за фактами розстрілу 54 українських бійців. Про це повідомив заступник начальника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора Тарас Семків в ефірі "Суспільного". Загалом на сьогодні триває слідство по 53 кримінальних провадженнях за фактами розстрілу 177 оборонців України. Переважна більшість з них зареєстровані в цьому році -- 37 кримінальних проваджень за фактами розстрілу 109 захисників. "Очевидно, що є збільшення кількості таких випадків. Це відбувається на всіх ділянках фронту. Ми розуміємо, які підрозділи до цього причетні", -- зазначив Тарас Семків. За словами посадовця, чотири кримінальні провадження розпочато за фактами розстрілів українських військовослужбовців на території Курської області РФ. "За нашими даними, не менше 20 осіб було розстріляно. Проте цей злочин є латентним. Ми поки не маємо всіх даних про розстріл наших військовослужбовців. Очевидно, що їх загальна кількість може бути більшою", -- додав він.  Нагадаємо, російські окупанти 10 листопада розстріляли полонених українських захисників на Покровському напрямку. За фактом чергового воєнного злочину рашистів відкрито кримінальне провадження.

Російські окупанти 10 листопада розстріляли полонених українських захисників на Покровському напрямку. За фактом чергового воєнного злочину рашистів відкрито кримінальне провадження. Про це повідомив Офіс генерального прокурора. За даними слідства, під час штурму укріплень Збройних сил України біля села Новодмитрівка Покровського району російські загарбники взяли в полон двох українських бійців. Після цього вони змусили полонених роздягнутися та під дулами автоматів провели їх через лісопосадку, де й розстріляли. Крім того, перевіряється інформація про вбивство окупантами ще трьох поранених українських захисників на цій же позиції. "Такі дії кваліфікуються як тяжкий міжнародний злочин і грубе порушення Женевських конвенцій... За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людей (ч. 2 ст. 438 КК України)", -- наголосили в ОГПУ. Нагадаємо, на початку вересня російські окупанти розстріляли трьох українських військовополонених на Торецькому напрямку, що у Донецькій області. Такі дії загарбників є грубим порушенням Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Також російські загарбники на Покровському напрямку, що на Донеччині, розстріляли 16 українських військовополонених. Це наймасовіший відомий випадок страти на лінії фронту. Станом на 6 листопада правоохоронці розслідують 49 кримінальних проваджень за фактами вбивства 124 військовополонених на полі бою. Як зазначав Інститут вивчення війни, українські офіційні особи продовжують повідомляти про російські страти українських військовополонених. Водночас ці злочини з боку окупантів залишаються безкарними.

Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру у державній зраді чинному народному депутату України. Правоохоронці не називають прізвище нардепа, але, за інформацією наших джерел у правоохоронних органах, йдеться про Євгена Шевченка, якого у 2022 році виключили зі "Слуги народу". Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань. "За матеріалами ДБР підозру у держзраді повідомлено чинному нардепу, який завдавав шкоди обороноздатності та інформаційній безпеці України", -- йдеться у повідомленні. Євген Шевченко. Джерело: Telegram Вказується, що виконувач обов’язків Генерального прокурора підписав підозру у державній зраді чинному народному депутату України. Працівники ДБР у взаємодії із СБУ викрили його на завданні шкоди обороноздатності та інформаційній безпеці України. "Як підтвердила комплексна психолого-лінгвістична та військова експертиза депутат почав завдавати шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України ще до початку повномасштабного вторгнення РФ", -- зазначили правоохоронці. У чому підозрюють нардепа Відомо, що у 2021 році нардеп публікував неправдиву інформацію щодо відсутності загрози повномасштабного вторгнення Російської Федерації з території республіки Білорусь. Він також говорив про неправильність та недоцільність теперішнього зовнішнього та внутрішнього політичного курсу України. Зокрема, Шевченко дискредитував чинну владу, викривляючи факти та події в країні. Також він публічно закликав до зміни меж території та державного кордону України. До того ж депутат записував програми на власних каналах, давав інтерв’ю проросійськи налаштованим блогерам та експертам. Після чого цей контент поширювався на пропагандистських ЗМІ на території РФ. У цих програмах нардеп поширював інформацію, яка утверджувала в масовій свідомості думку про те, що начебто українська влада довела країну до повного краху, втрати територій і людей, і неспроможна досягти миру. Також нардеп нав’язував думку, що Україна вже не здатна перемогти та повинна йти на переговори з Росією на будь-яких умовах. Водночас він поширював інформацію спрямовану на дискредитацію західних партнерів та європейських цінностей. Зокрема, він говорив, що Захід втручається не лише у внутрішні справи України та спричинив у країні війну, а й намагається шляхом впливу на вибори підірвати стабільність в Грузії та Молдові. Вручення підозри нардепу Євгену Шевченку. Фото: ДБР Зв'язок з Білоруссю Також слідством також встановлені його контакти з представниками посольства республіки Білорусь після того, як він у вересні 2020 року з прапором цієї країни зайшов на трибуну парламенту. Він неодноразово їздив до Білорусі, де зустрічався з представниками бізнесових, політичних структур та навіть з самопроголошеним президентом країни Олександром Лукашенком. Посилаючись саме на цю зустріч депутат поширював ідею відсутності загрози нападу російських військ з території Білорусі тощо. Так, за інформацією слідства, за протекцією самопроголошеного президента Білорусі, депутат та його близькі родичі вели активний бізнес з представниками цієї країни, у тому числі на ринку електроенергії та міндобрив. Купуючи там товари за заниженими цінами вони завозили його в Україну через іншу європейську країну, і продавали набагато дорожче. "Режим сприяння" з боку Білоруської влади дозволив депутату за пів року отримати 1,5 мільйона євро чистого прибутку. Водночас в Україну він зміг перевести лише 500 тисяч євро. Решту не вдалося отримати у зв’язку з блокуванням сумнівних транзакцій з боку фінансового моніторингу одного з європейських банків", -- зазначили в прес-службі. Також зафіксовано, що за цей час депутат придбав та оформив на родичів три елітних авто загальною вартістю 500 тисяч доларів США. Депутат підозрюється у вчиненні державної зради, за ознаками кримінального правопорушення. Йому загрожує покарання у вигляді до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд проситимуть обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Нагадаємо, Євген Шевченко був виключений із фракції "Слуга Народу" ще у травні 2022 року. Причиною для цього стала поїздка політика у Мінськ для переговорів із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком. У фракції ж заявили, що його не делегували для проведення будь-яких перемовин у РБ.

У Донецькій області війська країни-агресорки розстріляли цивільну жінку, яку випадково зустріли на дорозі. Правоохоронці розпочали розслідування. Про це повідомив Офіс генерального прокурора. За даними слідства, рашисти вбили жінку 10 листопада на околицях села Терни Лиманської громади. Рашисти відкрили вогонь по цивільній громадянці, коли та просто йшла вулицею. "Жінка йшла вулицею, коли російські військові відкрили по ній вогонь. Внаслідок пострілу зі стрілецької зброї вона загинула на місці", -- йдеться у повідомленні.   Зазначається, що наразі проводяться слідчі дії для встановлення всіх обставин трагедії та ідентифікації загиблої.  Фото: Донецька обласна прокуратура Нагадаємо, на початку вересня російські окупанти розстріляли трьох українських військовополонених на Торецькому напрямку, що у Донецькій області. Такі дії загарбників є грубим порушенням Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Також російські загарбники на Покровському напрямку, що на Донеччині, розстріляли 16 українських військовополонених. Це наймасовіший відомий випадок страти на лінії фронту. Станом на 6 листопада правоохоронці розслідують 49 кримінальних проваджень за фактами вбивства 124 військовополонених на полі бою. Як зазначав Інститут вивчення війни, українські офіційні особи продовжують повідомляти про російські страти українських військовополонених. Водночас ці злочини з боку окупантів залишаються безкарними.