# підозра

У липні цього року сталевий канат на атракціоні в Києві через Дніпро обірвався. Внаслідок цього 20-річний хлопець упав у ріку та загинув. Зараз у зв’язку з трагедією повідомлено про підозри п’ятьом особам.Про це поінформували в Київській міській прокуратурі."Підозри отримали проектант атракціону, директор підприємства, що виграло конкурс на облаштування канатної переправи, експерт приватної експертної установи, який проводив огляд атракціону, ФОП, що управляв канатною дорогою з 2024 року, а також колишній інженер з технічного нагляду комунального підприємства "Плесо", — йдеться в повідомленні.Досудове розслідування за результатом проведених експертиз встановило, що проектант атракціону допустив низку прорахунків, зокрема, передбачив використання каната, який за своїм функціональним призначенням не може використовуватись для атракціонів. Ця помилка, зрештою, призвела до обриву каната. Водночас директор товариства затвердив цей технічний проект."У квітні 2024 року перед передачею атракціону в управління ФОПа для отримання дозволу на виконання робіт з підвищеною небезпекою провели експертизу канатної переправи. Однак експерт приватної експертної установи, акредитованої Державною службою України з питань праці, не звернув уваги на невідповідність встановленого канату цільовому призначенню", — додали в прокуратурі.До того ж ФОП, що експлуатував атракціон, згідно з інструкцією, мав здійснювати його щоденний огляд перед початком роботи та реагувати на неналежний стан каната. А колишній інженер із технічного нагляду комунального підприємства "Плесо", який відповідає за безпечну експлуатацію об’єктів комунального підприємства, також, згідно з посадовими обов’язками, мав здійснювати належний контроль за станом атракціону."Досудове розслідування триває, встановлюються інші особи, чиї дії чи бездіяльність призвели до трагічної загибелі відвідувача канатної переправи", — підсумували в Київській міській прокуратурі.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що на канатній дорозі поблизу Пішохідного мосту в Києві, внаслідок обриву якої наприкінці липня загинув хлопець, з 2020 року не проводили планових чи позапланових перевірок. Відповідні обов'язки покладені на Державну службу з питань праці.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру в державній зраді народному депутату України шостого та сьомого скликань від забороненої Партії регіонів. Йдеться про Вадима Колесніченка.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там додали, що також його підозрюють в розпалюванні національної ворожнечі, поєднаної з обманом та у глорифікації держави-агресора.У повідомленні не називають прізвища підозрюваного, однак очевидно, що йдеться про відомого прихильника й апологета "руського міра" Вадима Колесніченка."Депутат до подій Революції Гідності брав активну участь у спробах тодішньої влади унеможливити інтеграцію України до ЄС, а натомість зблизити її з Росією. Він серед іншого організовував провокативні акції, аби розсварити Україну з Польщею", — зазначається в повідомленні.Він достроково склав із себе повноваження депутата 2014 року та втік на тимчасово окуповані території Криму та Севастополя, де розпочав прислуговувати загарбникам: влаштувався радником в окупаційну адміністрацію, а потім марно балотувався так званим "губернатором Севастополя"."Не отримавши бажаних посад та визнання, зрадник продовжив проведення підривної діяльності проти України. Депутат робив антиукраїнські заяви у кримських засобах масової інформації, робив антиукраїнські відеозаписи, що розміщувалися в мережі Інтернет для загального перегляду", — констатували в ДБР.У своїх промовах після початку повномасштабного вторгнення військ Росії в Україну зрадник публічно вихваляв загарбницьку війну та агресора, принижував український народ і заперечував українську державність."Максимальне покарання за вчинення цих дій — довічне позбавлення волі", — наголосили в Державному бюро розслідувань.Там зауважили, що на початку листопада 2024 року за матеріалами ДБР Шевченківський районний суд Києва засудив цього народного депутата України до п’яти років позбавлення волі за підбурювання працівників міліції до перевищення влади із застосуванням насильства та розпалювання національної ворожнечі й ненависті. Нагадаємо, що в липні цього року в Україні заарештували майно колишнього народного депутата, довіреної особи президента-втікача Віктора Януковича, якого підозрюють у фінансуванні окупаційних угруповань Росії.

У середу, 11 грудня, зранку в Києві та Київській області правоохоронці намагаються викрити діяльність організованої злочинної групи серед залізничників. Тривають обшуки, вилучення речових доказів, опитування та затримання.Про це повідомили прес-служби "Укрзалізниці" та Національної поліції України."За узгодженим "Укрзалізницею" та Національною поліцією планом у Києві та Київській області тривають процесуальні дії. Їхня мета — зупинити діяльність організованої злочинної групи, яка "паразитувала" на рядових залізничниках. Проводяться обшуки та вилучення речових доказів, опитування та затримання", — йдеться в повідомленні "Укрзалізниці".Залізничники попросили вибачення в пасажирів за можливі незручності (обмеження доступу, додаткові перевірки чи затримки руху)."Робимо все можливе, щоби їх мінімізувати. Всі обставини цієї операції повідомимо згодом спільно з Національною поліцією України", — додали в "Укрзалізниці".Водночас поліцейські уточнили, що проводять слідчі дії у справі щодо зловживань посадовців з міжнародними пасажирськими перевезеннями"Йдеться про кримінальне провадження, що розслідується за фактами зловживань групи посадових осіб підрозділу "Укрзалізниці" під час обслуговування та здійсненням перевезень пасажирів потягами міжнародного сполучення. Дії фігурантів призвели до значних збитків і створення штучного дефіциту квитків на найпопулярніші маршрути у вільному продажі", — констатували правоохоронці.Вони зауважили, що зранку оперативники, слідчі та працівники Солом’янської окружної прокуратури проводять слідчі дії за місцями мешкання причетних до кримінальних схем службовців, в офісних приміщеннях структурного підрозділу "Укрзалізниці". Крім того, також слідчі дії проходитимуть у потягах міжнародного сполучення під час їх відправлення та прибуття."Просимо пасажирів із розумінням поставитися до ситуації та сприяти правоохоронцям у виконанні ними службових обов’язків", — підсумували в Нацполіції.Нагадаємо, що 11 листопада відбулися обшуки у працівників Медико-соціальних експертних комісій, лікарнях і прокуратурах декількох областей. Вони пройшли в межах розслідування фактів неправомірного отримання інвалідності посадовими особами.

Імовірного учасника міжнародного наркосиндикату затримали на території Львівщини. Чоловік є громадянином сусідньої з Україною країни Європейського Союзу. Він переховувався від Інтерполу впродовж шести років. Про це повідомила прес-служба управління СБУ у Львівській області. Там зазначили, що контррозвідка Служби безпеки України встановила місцеперебування та затримала на Львівщині учасника міжнародного наркосиндикату. "Зловмисник шість років перебував у розшуку за лінією Інтерполу за участь в організованому злочинному угрупованні, яке займалося контрабандою та збутом наркотиків і психотропів на території Євросоюзу", — йдеться в повідомленні. У СБУ додали, що затриманим є громадянин сусідньої країни ЄС. Аби уникнути кримінальної відповідальності, він прибув в Україну, де сподівався сховатися від правосуддя. "Однак СБУ провела багатоетапну спецоперацію та зірвала злочинні плани фігуранта. Зараз затриманий перебуває під вартою до розв’язання питання екстрадиції. Тривають заходи щодо подальшої передачі іноземця до країни походження, яка оголосила його у міжнародний розшук", — підсумували в Службі безпеки України. Нагадаємо, що на початку листопада Служба безпеки України викрила масштабну схему для ухилянтів у приватному львівському університеті. Там військовозобов’язаним створювали умови для оформлення відстрочки на підставі довідок "здобувачів освіти".

У вівторок, 3 грудня, львівського псевдоактивіста Остапа Стахіва випустили із слідчого ізолятора під заставу. Про це повідомило видання "Ґрати". "Львівський блогер Остап Стахів вийшов із СІЗО після того, як його прихильники внесли заставу", -- повідомляє видання. За даними журналістів розмір застави сягнув 908 тисяч гривень. Що відомо про справу Остапа Стахіва Стахіва підозрюють у шахрайстві та поширенні інформації про розташування підрозділів Збройних сил України. За даними слідства, через власні акаунти в соцмережах "блогер" розповсюджував деструктивний контент. Окрім того, за даними слідства, в січні 2024 року Стахів, позиціонуючи себе активістом, вів прямий ефір зі своїм підписником. Під час ефіру він розповсюдив інформацію про розташування особового складу одного з відділів ТЦК Рівненщини з можливістю їх ідентифікації на місцевості. Підозрюваний також реалізував злочинну схему заволодіння коштами громадян під приводом навчання в Інтернеті. Стахів організував онлайн-курси "журналістики", на яких, серед іншого, навчав своїх послідовників протидіяти мобілізації в Україні. Вартість курсів становила сім тисяч гривень з одного слухача. По завершенні навчання фігурант обіцяв своїм клієнтам посвідчення журналістів міжнародного зразка. Однак видавав "випускникам" фіктивні посвідчення місцевої газети, яка втратила акредитацію ще навесні цього року ("Галицькі вісті"). Нагадаємо, 2 жовтня Галицький районний суд Львова обрав запобіжний захід для Остапа Стахіва. Йому призначили арешт без права внесення застави терміном на 60 діб. .

Правоохоронці повідомили про підозру 19-річному водію у вчиненні аварії у Дніпрі, внаслідок якої загинула 10-річна дівчинка. Йому загрожує до восьми років тюрми. Про це повідомила прес-служба Офісу генерального прокурора. "За процесуального керівництва ювенальних прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури повідомлено про підозру 19-річному водію автомобіля BMW у порушенні правил дорожнього руху, що призвело до загибелі 10-річної дівчинки", -- йдеться у повідомленні. Що відомо про смерть дитини у ДТП у Дніпрі За даними слідства, трагедія трапилася 1 грудня 2024 року у Дніпрі. Юний водій, перебуваючи за кермом транспортного засобу, перевищив швидкість і допустив зіткнення з автомобілем Ford. Внаслідок ДТП загинула 10-річна пасажирка автомобіля Ford. Водночас водій автівки Ford та ще троє пасажирів, серед яких — двоє малолітніх дітей, отримали тілесні ушкодження. Їх госпіталізовано до лікарні. Правоохоронці затримали водія BMW. Наразі вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. ДТП у Дніпрі. Фото: Нацполіція Нагадаємо, 30 листопада поблизу Вінниці на об’їзній дорозі сталася моторошна аварія, внаслідок якої зіткнулися два легковики. В результаті ДТП водій автомобіля "Форд" від отриманих травм загинув на місці. Також 27 листопада у Київській області сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода за участі п'яти автівок. Внаслідок автопригоди загинув водій одного з транспортних засобів.

У Києві дівчина познайомилася з хлопцем, покликала його додому, а той обікрав її квартиру. Слідчі вже повідомили фігуранту про підозру та скерували обвинувальний акт до суду. Про це поінформував відділ комунікації поліції Києва. Там зазначили, що за крадіжку, вчинену в умовах воєнного стану йому загрожує до восьми років позбавлення волі. "До поліції надійшло повідомлення про крадіжку з квартири на вулиці Левка Лук’яненка. На місце виїхала слідчо-оперативна група територіального відділу поліції та оперативники", — йдеться в повідомленні правоохоронців. Вони встановили, що потерпіла познайомилася з молодим чоловіком і запросила його додому. Перебуваючи у квартирі, зловмисник помітив жіночу сумку, у якій були грошові кошти та, скориставшись моментом, викрав 29 тисяч гривень готівки. Потерпіла одразу повідомила про зникнення грошей до поліції. Зловмисника затримали, ним виявився уродженець Харківщини 2006 року народження. Слідчі Оболонського управління поліції повідомили йому про підозру за крадіжку, вчинену в умовах воєнного стану. "Досудове розслідування завершено, а обвинувальний акт скеровано до суду. Санкція інкримінованої статті передбачає до восьми років позбавлення волі", — підсумували в поліції Києва. Нагадаємо, що в Ржищеві Київської області 32-річний чоловік обманув військового, який довірився йому та пересилав гроші для зберігання. Зловмисник був родичем українського захисника.

Генерал-лейтенант Росії, який у липні 2024 року віддав наказ атакувати корпус Національної дитячої лікарні "Охматдит" у Києві, отримав підозру. Також його підозрюють в наказі на удар по цивільному населенню столиці у червні 2022 року. Як повідомляє прес-служба Офісу генерального прокурора, за наказом підозрюваного 26 червня 2022 року ворог завдав ракетних ударів по цивільному населенню столиці. Стратегічні крилаті ракети повітряного базування Х-101 влучили по багатоквартирному будинку житлового комплексу "Львівський квартал". "Повністю було зруйновано та пошкоджено значну кількість квартир та нежитлових приміщень, знищено і пошкоджено припарковані автомобілі", -- додали в Офісі генпрокурора. Згодом підозрюваний давав наказ здійснити ракетний удар по медичному корпусу Національної дитячої лікарні "Охматдит" у Києві 8 липня 2024 року. За цим фактом йому також повідомлено про підозру у порушенні законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України). Фото: Офіс генерального прокурора Зауважимо, що внаслідок удару російських окупантів по лікарні "Охматдит" загинуло двоє цивільних людей -- молода лікарка та дідусь маленької пацієнтки. Щонайменше 34 людини, серед яких дев'ятеро дітей, були травмовані. Загалом під час удару в приміщенні лікарні перебували понад 600 дітлахів. Руйнувань зазнали приміщення лікарні. Було знищено цінне медичне обладнання, вкрай необхідне для лікування пацієнтів. Нагадаємо, у липні після ракетної атаки по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві російський льотчик передав Головному управління розвідки службові документи та приватні фото командного складу. На світлинах зафіксовані понад 30 осіб командного складу підрозділів 22 важкої бомбардувальної авіаційної дивізії командування дальньої авіації військово-повітряних сил військово-космічних сил Російської Федерації.

Поліція Києва розпочала кримінальне провадження за фактом смертельної стрілянини у столичному готелі. Внаслідок події на місці загинув 27-річний чоловік. Про це повідомило Печерське управління поліції Головного управління Національної поліції в Києві. "Подія відбулася сьогодні близько о 01:00 години ночі. У приміщенні готелю між двома компаніями виникнув конфлікт і надалі бійка, під час якої один із фігурантів дістав зброю та зробив декілька пострілів у бік опонентів", — розповіли правоохоронці. Вони уточнили, що від отриманих поранень 27-річний чоловік загинув на місці, ушкоджень також зазнали товариш потерпілого й охоронець закладу. Останніх у задовільному стані госпіталізували. Поліцейські затримали одного з учасників бійки, стрільця наразі розшукують. Кримінальні провадження розпочаті за двома статтями Кримінального кодексу України: умисне вбивство; хуліганство. "Фігуранту загрожує до 15 років позбавлення волі", — підсумували в Печерському управлінні поліції Головного управління Національної поліції в Києві. Нагадаємо, що стрілянина трапилася 15 листопада в Бориспільському районі Київської області під час перевірки документів групою оповіщення. Тоді в Сухопутних військах Збройних сил України прокоментували ситуацію, що склалася.

У Миколаєві повідомили про підозру депутату міської ради, який привласнив понад 23 мільйони гривень, отриманих від продажу експортної продукції. Про це повідомила прес-служба Національної поліції. За даними слідства, на початку повномасштабного вторгнення рф підозрюваний, який на той момент був депутатом від партії ОПЗЖ, очолював компанію, що займалася перевалкою та експортом зернових і олійних культур. Саме його компанія завантажувала в порту сою для експорту. "22 лютого 2022 року компанія розпочала завантаження сої, однак у зв’язку з російською агресією росії проти України, всі процеси були призупинені, членів судна евакуйовано, а саме судно із вантажем залишилося на причалі. Згодом фігурант вирішив заволодіти вантажем та продати його", -- йдеться у повідомленні. Фото: Нацполіція Як з'ясували правоохоронці, зерно сої перевезли до приміщення складу на території порту. Щоб приховати викрадення зерна фігурант імітував влучання ракети. Зокрема, він розкидав поруч зі складом уламки ракети та звернувся до поліції з метою фіксації "знищення" продукції.  "Такі дії звільняли фігуранта від будь-якої відповідальності перед контрагентами, а також надавали можливість звернутися до суду для вирішення питання щодо відшкодування вартості майна", -- зауважили у поліції. У такий спосіб фактичний депутат міськради привласнив та продав понад 1500 тонн зерна сої, вартість якої становить понад 23 000 000 гривень. Йому оголошено підозру у шахрайстві.  Нагадаємо, раніше у Миколаївській області 38-річний чоловік вкрав мотоцикл. Фігурант нібито хотів перевірити технічний стан двоколісного та під час "тест-драйву" втік у невідомому напрямку.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило в розшук Федора Тараненка та Григорія Чижика. Їх підозрюють у причетності до справи колишнього міністра охорони здоров'я Максима Степанова про заволодіння понад 450 мільйонів гривень державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна". У розшукових обліках Міністерства внутрішніх справ оприлюднили інформацію про це. Дата зникнення підозрюваних — 4 вересня 2024 року, місце зникнення — Київ. Джерело: МВС України Нагадаємо, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно взяв під варту колишнього міністра Степанова. НАБУ та САП повідомили йому про підозру. За версією слідства, колишній директор "Поліграфкомбінату" (ним тоді працював Степанов) для власного збагачення під час закупівлі розхідних матеріалів для виготовлення документів (зокрема, паспортів для виїзду за кордон та іншого) використав підконтрольну йому компанію, зареєстровану в Естонії. Матеріали для українського держпідприємства закуповувалися не напряму у виробників, а через цю компанію-прокладку. Таким чином ціни завищували у чотири-шість разів. Це дозволило зосередити на рахунках естонської компанії суму в розмірі, який еквівалентний сумі близько 450 мільйонів гривень. Нагадаємо, що детективи НБУ зафіксували розмову, коли чоловік народної депутатки Ірини Кормишкіної, екс-депутат Миколаївської обласної ради Юрій Кормишкін, домовлявся з патрульною поліцією за не притягнення його дружини до адміністративної відповідальності.

У п'ятницю, 15 листопада, суд відправив під варту чинного народного депутата, якого підозрюють у державній зраді. Правоохоронці не називають прізвище нардепа, але, за даними справи, йдеться про Євгена Шевченка, якого у 2022 році виключили зі "Слуги народу". Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань. "Суд відправив під варту чинного нардепа, якого ДБР підозрює у держзраді", -- йдеться у повідомленні. Вказується, що Печерський районний суд міста Києва відправив підозрюваного нардепа під варту без альтернативи внесення застави. Видання "Суспільне" повідомляє, що Євген Шевченко перебуватиме під вартою до 11 січня. У чому підозрюють нардепа Відомо, що у 2021 році нардеп публікував неправдиву інформацію щодо відсутності загрози повномасштабного вторгнення Російської Федерації з території республіки Білорусь. Він також говорив про неправильність та недоцільність теперішнього зовнішнього та внутрішнього політичного курсу України. Зокрема, Шевченко дискредитував чинну владу, викривляючи факти та події в країні. Також він публічно закликав до зміни меж території та державного кордону України. До того ж депутат записував програми на власних каналах, давав інтерв’ю проросійськи налаштованим блогерам та експертам. Після чого цей контент поширювався на пропагандистських ЗМІ на території РФ. У цих програмах нардеп поширював інформацію, яка утверджувала в масовій свідомості думку про те, що начебто українська влада довела країну до повного краху, втрати територій і людей, і неспроможна досягти миру. Також нардеп нав’язував думку, що Україна вже не здатна перемогти та повинна йти на переговори з Росією на будь-яких умовах. Водночас він поширював інформацію спрямовану на дискредитацію західних партнерів та європейських цінностей. Зокрема, він говорив, що Захід втручається не лише у внутрішні справи України та спричинив у країні війну, а й намагається шляхом впливу на вибори підірвати стабільність в Грузії та Молдові. Вручення підозри нардепу Євгену Шевченку. Фото: ДБР Зв'язок з Білоруссю Також слідством також встановлені його контакти з представниками посольства республіки Білорусь після того, як він у вересні 2020 року з прапором цієї країни зайшов на трибуну парламенту. Він неодноразово їздив до Білорусі, де зустрічався з представниками бізнесових, політичних структур та навіть з самопроголошеним президентом країни Олександром Лукашенком. Посилаючись саме на цю зустріч депутат поширював ідею відсутності загрози нападу російських військ з території Білорусі тощо. Так, за інформацією слідства, за протекцією самопроголошеного президента Білорусі, депутат та його близькі родичі вели активний бізнес з представниками цієї країни, у тому числі на ринку електроенергії та міндобрив. Купуючи там товари за заниженими цінами вони завозили його в Україну через іншу європейську країну, і продавали набагато дорожче. "Режим сприяння" з боку Білоруської влади дозволив депутату за пів року отримати 1,5 мільйона євро чистого прибутку. Водночас в Україну він зміг перевести лише 500 тисяч євро. Решту не вдалося отримати у зв’язку з блокуванням сумнівних транзакцій з боку фінансового моніторингу одного з європейських банків", — зазначили в ДБР. Також зафіксовано, що за цей час депутат придбав та оформив на родичів три елітних авто загальною вартістю 500 тисяч доларів США. Нагадаємо, раніше ЗМІ інформували, що народний депутат Євгеній Шевченко на судовому засіданні 15 листопада в Києві різко змінив думку про самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Він назвав диктатора ворогом, хоча раніше із захопленням висловлювався про нього.

У четвер, 14 листопада, Шевченківський районний суд Києва продовжив запобіжний захід щодо тримання під вартою до 5 грудня народному депутату України IX скликання від забороненої партії "Опозиційна платформа — За життя" Нестору Шуфричу, якого звинувачують у державній зраді. Його захист клопотав про зміну запобіжного заходу. Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили: сторона захисту заявляла, що підозра Шуфричу не обґрунтована та не має доказової бази. Адвокати просили застосувати запобіжний захід, не повʼязаний із триманням під вартою. "Він 14 місяців в СІЗО, без обвинувального рішення. Більше користі від нього було в парламенті. Він має низку захворювань, як і його батько. Є підстави переглянути рішення, будь-який запобіжний, щоби виконувати свої рішення", — сказав адвокат. Також 14 листопада в Шевченківському суді розглядали запобіжний захід для колишнього помічника Шуфрича Вʼячеслава Черепані. Він просив у суду цілодобовий домашній арешт. "Я хочу встановити свою невинуватість і повернути майно, яке ви забрали", — сказав Черепані. Прокурор заперечив: "Підозра обґрунтована, ризики не зменшилися. Тому запобіжний захід тримання під вартою варто продовжувати". Що відомо про справи Шуфрича Співробітники Служби безпеки України затримали народного депутата Нестора Шуфрича у нього вдома у селі Козин Київської області. 15 вересня 2023 відбулося понад 50 обшуків у кримінальній справі Шуфрича. Під час обшуків виявили заборонену російську символіку та нагороди. Виявляється, він зберігав удома георгіївські стрічки, медалі та кітелі збройних сил Російської Федерації. Також Служба безпеки України виявила документ зі схемою автономії для Донецької та Луганської областей. Він передбачає перейменування цих областей України у так звані "краї", широку автономію, проведення виборів, формування окремого уряду та парламенту. Під документом, який датований липнем 2014 року, стоять підписи позбавленого нині українського громадянства колишнього нардепа Віктора Медведчука та самого Шуфрича. Нестор Шуфрич — український проросійський політик, народний депутат України від забороненої партії ОПЗЖ, голова Комітету ВРУ з питань свободи слова. Був членом Партії регіонів. За інформацією журналіста Юрія Бутусова, Шуфрич є фігурантом справи російської шпигунської мережі, створеної співробітником ФСБ РФ та колишнім народним депутатом України Володимиром Сівковичем. Як відомо, у Верховну Раду України Нестор Шуфрич потрапив від проросійської партії ОПЗЖ, яка зараз перебуває під забороною. Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом Генпрокурора зібрала доказову базу про антиукраїнську діяльність чинного народного депутата Нестора Шуфрича. Йому повідомлено про підозру у державній зраді. 15 вересня 2023 Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід нардепу Нестору Шуфричу. Йому призначили тримання під вартою на два місяці без внесення застави.  11 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд вирішив залишити в силі запобіжний захід Шуфричу у вигляді тримання під вартою. 8 лютого 2024 року працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) спільно зі Службою безпеки України (СБУ) задокументували нові докази антиукраїнської діяльності народного депутата від забороненої партії "ОПЗЖ" Нестора Шуфрича, який вже підозрюється у державній зраді. Зокрема, Шуфрич платив гроші Росгвардії за воєнізовану охорону своєї елітної нерухомості на території півострова.  Нагадаємо, що 6 вересня суд продовжив дію запобіжного заходу для народного депутата Нестора Шуфрича. Політик мав залишатися під арештом ще щонайменше 60 діб.

У четвер, 14 листопада, у Печерському районному суді Києва відбувся розгляд справи про продовження домашнього арешту народному депутату Миколі Тищенку. Його адвокат подав п’ять клопотань упродовж судового засідання, таким чином затягуючи її розгляд. Про це повідомило hromadske. Журналісти зазначили, що на початку Тищенко відмовився від державного захисника, бо в нього, мовляв, є свої адвокати. Прокурор заявив, що Тищенко вже декілька засідань затягує розгляд клопотання про продовження арешту. Адвокат депутата заявив про відвід секретарки суду, бо вона не викликала ще одного захисника підозрюваного. Однак суддя залишив секретарку. Далі адвокат депутата попросив перевірити присутніх журналістів і редакційні завдання у них. Але суддя відмовив, посилаючись на затягування розгляду. Тож захисники підозрюваного захотіли відводу прокурора, посилаючись на його упередженість. Прокурор зазначив, що сторона захисту вже й раніше подавала підвід на нього з таких же причин. Суддя втретє відмовив. Наступне клопотання від адвокатів Тищенка стосувалося підсудності. Вони просили перенести розгляд з Печерського райсуду до Шевченківського. Суддя відмовив, пояснивши, що підслідність визначається, згідно з положеннями процесуального кодексу за місцем реєстрації центрального органу. Тищенко тим часом сказав журналістам слухати справу уважно, "як хрестоматію", бо вони "можуть опинитися на його місці". Суддя зробив йому попередження. Окрім того, нардеп заявив що його справа — перша така в історії України. "Я — перша людина в історії України, до якої застосовуються відповідні практики. Перша. Більш нікого немає. Я піонер в цій справі. До мене такого ще не було. Це перша справа в історії України, коли людина за те, що вона не робила, а виконувала свої депутатські повноваження — прозоро, відкрито, викликав наряд поліції, — отримала максимальне досудове розслідування у шість місяців", — заявив Тищенко. Згодом адвокат депутата попросив про відвід судді. Тищенко його підтримав, заявивши, що певні Telegram-канали поширюють фейки, нібито вони з суддею є кумами. Суддя оголосив перерву на невизначений час. Що відомо про справу Миколи Тищенка У Дніпрі 20 червня група невідомих осіб в одязі кольору хакі та балаклавах здійснила напад на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра "Сина" Павлова. Це сталося в той час, коли чоловік гуляв із дитиною.  Місцеві Telegram-канали одразу заявили, що до цього причетна охорона народного депутата Миколи Тищенка, з яким Павлов посперечався. Зокрема, у соцмережах з'явилося відео, як група людей у формі оточила чоловіка у цивільному одязі та взяла його руки в кайданки. До того ж один із нападників у формі обшукував сумку чоловіка у цивільному та, схоже, ударив його. Через деякий час у поліції Дніпропетровської області повідомили, що за фактом конфлікт у центрі Дніпра відкрили два кримінальні провадження. Натомість у спецпідрозділі "Кракен" підтвердили, що чоловік у цивільному, який отримав тілесні ушкодження внаслідок сутички, є колишнім військовослужбовцем їхнього підрозділу. Сам Тищенко заявив, що потерпілий військовий (Дмитро Павлов) є нібито начальником безпеки ботоферми, обшук якої 20 червня проводили Тищенко разом з якимись людьми. Водночас нардеп не відповів, хто ті люди, які були із ним. Нардеп наголосив, що Павлов "разом зі своїми хлопцями підійшов до місця, де проводились слідчі дії та спровокував поліціянта".  Натомість в обласній поліції зазначили, що місцеві та правоохоронці не співпрацювали з Тищенком і не брали участь в проведенні обшуків. Зранку 25 червня за матеріалами Державного бюро розслідувань генеральний прокурор повідомив про підозру чинному народному депутату Миколі Тищенку за фактом незаконного позбавлення волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі.  Нагадаємо, що 19 вересня скандальному депутатові Верховної Ради Миколі Тищенку, якого підозрюють у незаконному позбавленні волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі, продовжили запобіжний захід. Він має перебувати під цілодобовим домашнім арештом до 16 листопада.

Служба безпеки України повідомила про підозру громадянину України корейського походження Лі Вон Чолю (псевдонім -- Герман Прокопів). Він у 2014 році вивісив російський прапор над Луганською обласною державною адміністрацією. Про це повідомляє прес-служба СБУ. Вказується, що зрадник у 2014 році брав участь у захопленні Луганської обласної держадміністрації, з якої зірвав український прапор і замість нього встановив російський триколор. Потім фігурант воював у складі ворожих російських угруповань проти сил АТО. До того ж після початку повномасштабної війни він атакував бойові позиції Сил оборони на східному фронті. За даними слідства, після захоплення Луганської ОДА зловмисник брав участь у масових заворушеннях, влаштовував проросійські мітинги та бійки, а також залякував місцевих патріотів. Також з 24 лютого 2022 року бойовик разом з російськими окупантами захоплював міста Рубіжне, Сіверськодонецьк та Лисичанськ на Луганщині, а також селище Спірне у Донецькій області. Проте у жовтні 2024 року в районі Спірного на Донеччині українські військові вщент розгромили штурмову роту окупантів, до якої входив Прокопів. Він єдиний хто вцілів у цьому бою, тому його воїни ЗСУ взяли у полон. Після затримання зрадник надав викривальні свідчення щодо захоплення Луганська у 2014 році та воєнних злочинів рашистів у ході повномасштабного вторгнення Росії. Наразі слідчі Служби безпеки повідомили Лі Вон Чолю про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України, серед яких -- державна зрада. Наразі зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. Нагадаємо, 14 листопада, Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру у державній зраді чинному народному депутату України. Правоохоронці не називають прізвище нардепа, але, за інформацією наших джерел у правоохоронних органах, йдеться про Євгена Шевченка, якого у 2022 році виключили зі "Слуги народу".