# вибори

Міністерство закордонних справ України висловило солідарність із Румунією на тлі безпрецедентної гібридної атаки Росії проти румунської демократії. Про неї свідчать розсекречені цього тижня румунською владою дані.Спеціальну заяву щодо цього оприлюднили в Міністерстві закордонних справ України."Зухвале втручання Росії у внутрішні справи Румунії є спробою позбавити румунський народ конституційного права на вільне волевиявлення", — йдеться в повідомленні.У МЗС додали, що це черговий епізод ширшої гібридної агресії Росії проти Європи та решти вільного світу, яка вже виявлялася останнім часом в активних російських зусиллях з розхитування ситуації в Грузії, Молдові та низці інших країн."Втручання Росії у внутрішні справи Румунії підтверджує попередні заяви МЗС України про те, що агресивні плани Кремля виходять далеко за межі України та поширюються зокрема на країни ЄС і НАТО", — акцентували в українському відомстві.Там висловили переконання, що відповідь на такі російські загрози має бути спільною та рішучою, зокрема, максимальна підтримка України в протидії російській агресії заради збереження стабільності в Європі та світі."Румунія — важливий сусід та надійний партнер нашої держави. Країна, яка твердо підтримує боротьбу України проти російської агресії та надає вагому підтримку. Наша солідарність з румунським народом залишається непохитною. Щиро сподіваємося, що під час подальшого електорального процесу громадяни Румунії матимуть змогу реалізувати своє виборче право без іноземних втручань", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України.Нагадаємо, що 6 грудня Конституційний суд Румунії вирішив скасувати результати першого туру виборів президента країни. Тепер уряд має призначити нову дату для їх проведення. Весь виборчий процес запустять заново — від реєстрації та перевірки кандидатів.Як відомо, за результатами голосування в першому турі виборів президента в Румунії, яке зараз визнали недійсним, до другого вийшли антиукраїнський кандидат Калін Джорджеску та Єлена Ласконі. Ласконі виборола друге місце з відривом у 2 700 голосів від третього місця, яке посів чинний прем'єр-міністр країни Марчел Чолаку.

У п’ятницю, 6 грудня, Конституційний суд Румунії вирішив скасувати результати першого туру виборів президента країни. Тепер уряд має призначити нову дату для їх проведення. Весь виборчий процес запустять заново — від реєстрації та перевірки кандидатів. Про це повідомило румунське видання digi24.ro. "Згідно зі статтею 146 Конституції, скасовується весь виборчий процес щодо виборів президента Румунії, проведений на підставі рішення уряду № 756/2024 щодо встановлення дати виборів для президента Румунії 2024 року. Виборчий процес для виборів президента Румунії відновлюється в повному обсязі, уряд встановить нову дату виборів президента Румунії, а також нову календарну програму для проведення необхідних заходів", — йдеться в повідомленні Конституційного суду. Судді ухвалили рішення після термінової зустрічі в п'ятницю, 6 грудня, для консультацій, оскільки суд отримав велику кількість нових запитів про скасування президентських виборів. У запитах цитувалися документи, розсекречені Вищою радою оборони країни, згідно з якими кампанія проросійського кандидата Келіна Джорджеску стала результатом організованої маніпуляції з-за меж країни. Як відомо, за результатами голосування в першому турі виборів президента в Румунії, яке зараз визнали недійсним, до другого вийшли антиукраїнський кандидат Калін Джорджеску та Єлена Ласконі. Ласконі виборола друге місце з відривом у 2 700 голосів від третього місця, яке посів чинний прем'єр-міністр країни Марчел Чолаку. Нагадаємо, що 1 грудня в Румунії відбувалися ще й парламентські вибори. За попередніми результатами, Соціал-демократична партія (PSD) отримала незначну перевагу над Альянсом за об'єднання румунів (AUR).

У неділю, 1 грудня, в Румунії відбувалися парламентські вибори. За попередніми результатами, Соціал-демократична партія (PSD) має незначну перевагу над Альянсом за об'єднання румунів (AUR). Про це повідомило румунське видання Digi24. Станом на ранок 2 грудня після підрахування 99% голосів соціал-демократи отримали 22,74% голосів, а AUR — 18,14%. За Національну ліберальну партію (PNL) проголосували 14,44% виборців, за Союз порятунку Румунії (USR) — 11,96%, за S.O.S. Romania — 7,57%. Попередні результати парламентських виборів у Румунії. Джерело: digi24 Загалом у виборах взяли участь 39 партій і 19 організацій національних меншин. Виборчі дільниці на території всієї країни відкрили вчора о 07:00 і закрили о 21:00. Станом на 18:00 1 грудня кількість румунських виборців, які віддали свої голоси за новий парламент, побила загальну явку на виборах 2008 року. Голосування відбувається через тиждень після першого туру президентських перегонів, в якому найбільшу кількість голосів здобув ультраправий і проросійський кандидат Келін Георгеску. На другому місці опинилася правоцентристка від партії Елена Ласконі. Нагадаємо, що 29 листопада Конституційний суд Румунії відклав ухвалення рішення про визнання результатів першого туру президентських виборів чинними до 17:00 понеділка, 2 грудня. Суд постановив перерахувати всі бюлетені першого туру.

Війну Росії проти України активно використовують у передвиборчих технологіях у Німеччині. При цьому багато місцевих політиків застосовують застарілі штампи, проводячи так звані червоні лінії щодо підтримки Києва. Про це заявив посол України в Німеччині Олексій Макеєв в інтерв'ю телевізійникам із ZDF. Він наголосив, що очікує від демократичних партії Німеччини активніших дій у питанні підтримки України. "Зараз, як ніколи, потрібні дії. І саме цього я очікую від демократичних партій у цій виборчій кампанії. Я вважаю, що неправильно малювати червоні лінії навколо себе, а не перед ворогом і агресором", — сказав посол. Раніше віце-канцлер і міністр економіки Німеччини, співлідер "Зелених" Роберт Габек покритикував канцлера Олафа Шольца за небажання передавати Україні далекобійні ракети Taurus і висловив жаль, що й раніше рішення щодо нових видів зброї ухвалювалися "завжди запізно". "Ми дуже потребуємо підтримки Німеччини. Зараз нам потрібні генератори та трансформатори, вони особливо потерпають від російських ракетних ударів", — додав Макеєв. Водночас він зауважив, що насамперед треба подолати причини такої ситуації — а саме унеможливити ракетні атаки. Для цього Україна потребує систем ППО, зброю та боєприпаси до неї. "Нам потрібна зброя, адже німецька зброя рятує життя", — акцентував посол. Він високо оцінив системі протиповітряної оборони IRIS-T, яка вже допомогла збити чимало російських ракет і таким чином запобігти багатьом смертям і руйнуванню багатьох об’єктів. Але Україні також потрібні танки й інша важка зброя для того, щоби перемогти в цій війні. Дипломат зауважив, що українська сторона перебуває у "довірчому діалозі" з німецькими друзями з цього питання. На запитання, що українці розуміють під "перемогою", Макеєв пояснив, що йдеться про повернення усіх захоплених Росією територій, наразі під тимчасовою окупацією залишається 15% території держави, включно з Кримом. Нагадаємо, що, на думку міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок, кожна путінська ракета націлена і на безпеку Європи. Саме тому країнам Заходу необхідно більше інвестувати в оборону.

У п'ятницю, 29 листопада, Конституційний суд Румунії відклав ухвалення рішення про визнання результатів першого туру президентських виборів дійсними до 17:00 понеділка, 2 грудня. Учора суд постановив перерахувати всі бюлетені першого туру.  Про це повідомляє G4Media.ro. Також у четвер Конституційний суд встановив новий термін на сьогодні у справі підтвердження результатів виборів на посаду президента Румунії у першому турі голосування. "29 листопада 2024 року пленум Конституційного суду з огляду на те, що Центральне виборче бюро надасть результати повторної перевірки та перерахунку бюлетенів, включаючи дійсно подані та недійсні голоси на виборах на посаду президента Румунії від 24 листопада 2024 р. ухвалив перенести розгляд справ на 2 грудня 2024 р., 17:00", — йдеться у заяві. Що Конституційний суд вирішив у четвер 1. Повторна перевірка та перерахунок усіх бюлетенів, включно з дійсними та недійсними голосами на виборах на посаду президента Румунії 24 листопада 2024 року. 2. Направлення Центральною виборчою комісією результатів повторної перевірки та перерахунку до Конституційного суду. 3. Судове засідання на 29 листопада 2024 року, 14:00. На цьому ж засіданні пленум Конституційного суду одноголосно відхилив клопотання про скасування виборів на посаду президента Румунії 24 листопада 2024 року. Раніше повідомлялось, що 25 листопада в Румунії дорахували голоси першого туру виборів президента. Прем'єр-міністр Марчел Чолаку, який за результатами екзитполів мав пройти до другого туру, все ж не набрав відповідну кількість голосів. Нагадаємо, що ще в жовтні Конституційний суд Румунії ухвалив рішення про зняття з президентських виборів епатажної Діани Шошоаке, яка дотримується ультраправих політичних поглядів і відома своїми скандальними заявами та вчинками.

Центральна виборча комісія офіційно назвала постійну представницю президента в Крим Тамілу Ташеву обраною народною депутаткою України. Вона стала наступною за черговістю після Івана Примаченка, який подав заяву про відмову від депутатського мандата від партії "Голос". Про це повідомила прес-служба Центральної виборчої комісії (ЦВК). "Іван Примаченко, якого визнали обраним народним депутатом на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії "Голос", подав заяву про відмову від депутатського мандата", — йдеться в повідомленні. ЦВК розглянула документ і визнала Івана Примаченка таким, який не набув депутатського мандата. Водночас Центральна виборча комісія визнала Тамілу Ташеву, наступну за черговістю кандидатку, включену до виборчого списку політичної партії "Голос" під № 26, обраною народною депутаткою України на вказаних виборах. Джерело: ЦВК Що відомо про Тамілу Ташеву Таміла Ташева — українська та кримськотатарська державна та громадська діячка, співзасновниця громадської організації "КримSOS". Від 25 квітня 2022 року працює на посаді постійного представника президента в Криму, займається розробкою та впровадженням реінтеграційних політик, а також підтримкою законодавчих ініціатив, спрямованих на підготовку до реінтеграції Криму після його деокупації. Ташева брала участь у розробці Стратегії деокупації та реінтеграції Криму та Севастополя, а також в підготовці закону стосовно статусу корінних народів України, закону про осіб, позбавлених свободи через політично вмотивовані переслідування, цивільних заручників і військовополонених, і скасування статусу нерезидента для кримчан. Окрім того, вона долучалася до концепції розвитку кримськотатарської мови та брала участь в організації установчого саміту Кримської платформи. Нагадаємо, раніше Таміла Ташева заявляла, що Україна активно готується до процесів, які настануть після деокупації Кримського півострова. Наша держава у цьому питанні сподівається на підтримку демократичного світу.

У понеділок, 25 листопада, в Румунії дорахували голоси першого туру виборів президента. Прем'єр-міністр Марчел Чолаку, який за результатами екзитполів мав пройти до другого туру, все ж не набрав відповідну кількість голосів. Про це повідомило видання Prezenta. За результатами голосування, до другого туру виборів президента в Румунії вийшли Калін Георгеску та Єлена Ласконі. Ласконі виборола друге місце з відривом у 2 700 голосів від третього місця, яке посів чинний прем'єр-міністр країни. Результати першого туру виборів президента Румунії. Джерело: Prezenta Натомість сам Чолаку, який посів третє місце, заявив, що не буде оскаржувати підсумки виборів, попри невеликий відрив від другого місця. Водночас він подав у відставку з посади голови Соціал-демократичної партії. Лідер перегонів — ультранаціоналістичний кандидат Георгеску — відомий своєю глибокою релігійністю та націоналізмом. Він виступає за зменшення залежності Румунії від імпорту, підтримку місцевих фермерів і збільшення виробництва в країні продуктів харчування й енергії. Георгеску критикує ЄС і НАТО, вважаючи, що вони недостатньо захищають інтереси Румунії, а також заявляє, що війною Росії проти України маніпулюють американські військові компанії. Здобувши популярність через TikTok, він зміг залучити виборців, але також став об'єктом критики за висловлювання, які підтримують фашистський рух Румунії ХХ століття. Ласконі, лідерка опозиційної правоцентристської партії, випередила Чолаку, який був явним фаворитом на перемогу в першому турі, завдяки сильній підтримці румунських виборців, які живуть за кордоном. Вона займає проєвропейську та проукраїнську позицію. А також виступала проти того, щоб Україна робила поступки для Росії. Нагадаємо, що ще в жовтні Конституційний суд Румунії ухвалив рішення про зняття з президентських виборів епатажної Діани Шошоаке, яка дотримується ультраправих політичних поглядів і відома своїми скандальними заявами та вчинками.

У неділю, 24 листопада, в Румунії відбуваються вибори президента. Увечері оголосили результати екзитполів. За попередніми даними, до другого туру виходять прем'єр-міністр Марчел Чолаку та ліберальна кандидатка Елена Ласконі. Про це повідомило видання Europa Liberă România. Журналісти зазначили, що ці дані ще не враховують голосів із-за кордону, проте, ймовірно, правий кандидат Джордже Сіміон, який неохоче ставиться до допомоги Україні, у другий тур не пройде. Одразу після закриття виборчих дільниць опублікували результати екзитполів першого туру президентських виборів. Їх оголосили у прямому телевізійному ефірі. Найавторитетнішими вважають два екзитполи. Екзитпол CIRA-AVANGARDE-INSOMAR Марчел Чолаку набирає 25,00% Елена Ласконі 18,00% Келін Георгеску 16.00% Джордже Сіміон 15.00% Ніколає Чуке 14.00% Мірча Геоане 5.00% Келемен Хунор 4.00% Крістіан Дяконеску 2.00%. Екзитпол CURS Марчел Чолаку має 25% Елена Ласконі 18,1% Келін Георгеску 16% Джордже Сіміон 14,1% Ніколає Чуке 13% Мірча Геоане 5,5%. На посаду лідера держави претендують 13 кандидатів. Усього відкрили майже 19 тисяч виборчих дільниць. Для румунів за кордоном це третій день голосування, оскільки виборчий процес на закордонних дільницях стартував у п’ятницю. Загалом у бюлетенях 14 прізвищ — кандидат від Національної ліберальної партії Людовік Орбан в останній момент відмовився від участі у виборах, але його прізвище не встигли прибрати з бюлетенів. За даними соціологічних опитувань, лідирували прем'єр-міністр Румунії Марчел Чолаку та голова опозиційної ультраправої партії AUR Джордже Сіміон, якого підозрюють у зв'язках із Росією. Чинний президент Клаус Йоганніс перебуває на посаді вже дві каденції, тож не може брати участь у виборах. Якщо в першому турі жодний кандидат не набере більшості голосів, другий тур призначать на 8 грудня. Нагадаємо, що ще в жовтні Конституційний суд Румунії ухвалив рішення про зняття з президентських виборів епатажної Діани Шошоаке, яка дотримується ультраправих політичних поглядів і відома своїми скандальними заявами та вчинками.

Президентські та парламентські вибори в Україні відбудуться після того, як вдасться досягнути справедливого миру. Ніхто у світі не вимагає та не вимагав проводити вибори під час повномасштабної війни. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді, коли він презентував внутрішній План стійкості. "У нас в Україні є деякі люди, які може "зголодніли" до цього настільки, що хочуть боротися всередині нашої держави, більше ніж заради нашої держави. Хочуть політичних суперечок в окопах, як у телестудіях, — це згубно для України", — зазначив він. За його словами, за законом і Конституцією вибори в Україні не можна проводити під час війни. "Україна спочатку потребує справедливого миру, а потім українці проведуть справедливі вибори", — наголосив український президент. Володимир Зеленський акцентував, що вирішальні моменти війни відбудуться наступного року, на цьому етапі вирішується, хто дотисне. "Поки весь світ чекає на диво від Трампа, українцям потрібно працювати та визначати, як жити зараз і як жити далі. Ми не торгуємо безпекою або суверенітетом. Ми не відмовимося від прав на всю свою територію. Можливо, Україні доведеться когось у Москві пережити, щоби досягнути всіх цілей", — підсумував він. Нагадаємо, що у внутрішньому Плані Стійкості є 10 пунктів: "Єдність", "Фронт", "Зброя", "Гроші", "Енергетика", "Безпека", "Громади", "Людський капітал", "Культурний суверенітет", "Політика героїв". При цьому деталі деяких із них перебувають іще в стадії розроблення. План стійкості буде ще деталізований за участі громадянського суспільства, бізнесу, культурного середовища й експертів.

Румунія хоче розсекретити документи про заборону в'їзду лідеру ультраправої партії AUR Джордже Сіміона в Україну та Молдову. Румунська Служба зовнішньої розвідки з'ясовує, чи є докази того, що політик міг зустрічатися з офіцерами Головного розвідувального управління Росії. Про це повідомило румунське видання Digi24, яке посилається на власні джерела. Журналісти зазначили: перед засіданням уряду в четвер прем'єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що він обговорив з головою Служби зовнішньої розвідки питання про те, щоби звернутися до України та Молдови з проханням розсекретити документи про Джордже Сіміона та причини, через які голова AUR, кандидат на президентських виборах, є персоною нон грата в обидвох державах. Скандал розпочався із заяви голови Комісії з питань розвідки в парламенті Йоана Кіртеша, який заявив, що в цих документах є "звинувачення та чіткі докази" того, що Сіміон мав зустрічі з офіцерами ГРУ. Кандидат від Націонал-консервативної партії Румунії на президентських виборах, депутат Європарламенту Крістіан Терхеш теж заявив, що існують записи українських служб зі серії зустрічей, які Джордже Сіміон нібито мав, особливо в Чернівецькій області, з людьми, які належали до різних російських розвідувальних служб. Кандидат у президенти від AUR заперечив зустрічі з представниками російських спецслужб і заявив, що зніметься з перегонів, якщо в публічному просторі з'являться його зображення з офіцерами ГРУ. Кандидати в президенти Ніколає Чуке і Мірча Джоане звернулися до прем'єр-міністра з проханням опублікувати документи, а Чолаку попросив Кіртеша піти у відставку через нібито втручання у виборчу кампанію з використанням розвідувальних даних. Він також заявив, що не отримував інформації про те, що Сіміон був російським шпигуном або зустрічався з російськими агентами. Лівий прем'єр-міністр Румунії Марчел Чолаку і голова опозиційної ультраправої партії AUR Джордже Сіміон лідирують в опитуванні напередодні президентських виборів, які відбудуться цього місяця, та тому зустрінуться у другому турі. Чолаку рішуче підтримує Україну та її членство в ЄС і НАТО. Сіміон виступає проти допомоги Україні, особливо військової. Нагадаємо, що Міністерство оборони Румунії підготувало законопроект, який дозволить силам протиповітряної оборони збивати безпілотники, що порушили повітряний простір країни.

Дональд Трамп, якого обрали президентом Сполучених Штатів Америки, формує свою нову владну команду. При цьому він виходить з американських інтересів. Україні доведеться працювати з новою адміністрацією. Про це заявив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк у коментарі YouTube-каналу "РБК-Україна". "Трамп формує команду для американців з американців, тому він виходить з інтересів своєї країни", — наголосив він. За його словами, необхідно пам'ятати про те, що заяви, які роблять у політичному процесі, та заяви, які роблять на тій чи іншій посаді, — це дві різні речі. При цьому ключовим суб'єктом залишається сам Трамп. Подоляк зазначив, що Україні необхідно наполегливо продовжувати контакт із тими людьми у новій адміністрації Трампа, які "дивляться інакше" на певні проблеми. "Наше з вами завдання — це чітко пояснювати свою суб'єктність... Чи це важко? Так. Чи буде якийсь опір? Можливо. А може бути підтримка, якщо ми правильно розставимо акценти", — припустив радник керівника Офісу президента. Як відомо, за останні декілька днів Трамп оголосив більшість кандидатів у свою адміністрацію. Частина з них критикувала допомогу Україні, а дехто колись навіть поширював наративи російської пропаганди. Зокрема, вчора Дональд Трамп визначився зі ще трьома людьми для своєї адміністрації. Зокрема, він обрав державного секретаря, генерального прокурора та директора Національної розвідки. Тож розвідку очолить Тулсі Габбард, яка називала політику США щодо України "другим Афганістаном", а також поширювала фейки про війну в Україні, розповідала про нібито 25 біолабораторій на території України, а також про те, що це США спровокували російського диктатора Володимира Путіна розпочати війну. Нагадаємо, що Дональд Трамп призначив Ілона Маска одним із керівників нового Департаменту ефективності уряду Сполучених Штатів Америка. Однак далеко не всім в оточенні обраного президента подобається надмірна присутність мільярдера в майбутній владі.

Дональд Трамп призначив Ілона Маска одним із керівників нового Департаменту ефективності уряду Сполучених Штатів Америка. Однак далеко не всім в оточенні обраного президента подобається надмірна присутність мільярдера в майбутній владі. Таку інформацію оприлюднив NBC News. Джерела журналістів розповіли, що Маск, образно кажучи, наступає на п'яти членам перехідної команди та, можливо, надто вже затримався в Мар-а-Лаго — резиденції Трампа у Флориді. Майже постійна присутність Маска в Мар-а-Лаго протягом тижня після дня виборів розпочала стомлювати людей, які були в близькому оточенні Трампа довше, ніж мільярдер, і які вважають, що він виходить за межі своєї ролі. "Він поводиться так, ніби він співпрезидент, і робить так, щоб усі про це знали. І він, звичайно, приписує собі велику заслугу в перемозі президента. Вихваляється America PAC і соцмережею X усім, хто готовий слухати. Він намагається змусити президента Трампа відчути себе в боргу перед ним. А президент нікому не винен", — сказав один зі співрозмовників медійників про Маска на умовах анонімності. Друге джерело заявило, що в Маска є "думки з будь-якого приводу", він ділиться ними так наполегливо, що розпочав дошкуляти наближеним до Трампа людям. "Він хоче, щоби його вважали тим, хто має право голосу з усіх питань, навіть якщо це не так", — заявило джерело. Деякі радники Трампа висловили стурбованість тим, що Маск не розуміє одного з ключів до ефективності у світі Трампа — залишатися непомітним. Поведінка Маска, за словами співрозмовника видання, надмірно агресивна та може зашкодити репутації в довгостроковій перспективі. "Маск, схоже, просуває свої власні погляди замість того, щоби зосередитися на Трампі", — заявив анонімний співрозмовник. У постах у соцмережі X за останній тиждень Маск просував різні політичні ідеї, зокрема, щодо депортації іммігрантів і скорочення державних видатків. Маск також поділився фотографіями з Мар-а-Лаго, у тому числі фотографію з родиною Трампа. У неділю один з онуків Трампа Кай опублікував спільну фотографію з Маском, написавши, що той для нього як "рідний дядько". Нагадаємо, що Дональд Трамп виділив посади в уряді США бізнесменам Ілону Маску та Вівеку Рамасвамі. Вони очолять нове Міністерство підвищення ефективності уряду. Відомство співпрацюватиме з Білим домом і його адміністративно-бюджетним управлінням, а його головна мета — проведення "масштабної структурної реформи".

Дональд Трамп визначився зі ще трьома людьми для своєї адміністрації. Зокрема, він обрав державного секретаря, генерального прокурора та директора Національної розвідки. Про це повідомило видання The Guardian. Марк Рубіо — державний секретар Трамп офіційно назвав сенатора Марка Рубіо своїм майбутнім державним секретарем. Раніше про його кандидатуру писали американські ЗМІ. "Сенатор Марк Рубіо, штат Флорида, висунутий на посаду державного секретаря США. Марк є високоповажним лідером і дуже потужним голосом за свободу. Він буде сильним захисником нашої нації, справжнім другом наших союзників і безстрашним воїном, який ніколи не відступить перед нашими ворогами", — заявив Трамп. 53-річний Марко Рубіо входить до складу Сенату з 2011 року. За інформацією американських ЗМІ, Трамп розглядав його як свого віце-президента, але в підсумку зупинився на сенаторі від штату Огайо Джеймсі Ді Венсі. У питанні України Рубіо виступає за переговори, на його думку, це дозволить завершити війну. У квітні він був серед 15 сенаторів-республіканців, які проголосували проти виділення Україні, Ізраїлю та Тайваню військової допомоги на суму 95 мільярдів доларів. Метт Гетц — генеральний прокурор Також майбутній президент запропонував на посаду генерального прокурора США конгресмена Метта Гетца. Республіканець відомий тим, що саме він ініціював відставку спікера Палати представників Маккарті з його ж партії — вперше в історії США. Гетц займає антиукраїнську позицію: минулого літа в одному з інтерв'ю він відкрито заявив: "Якби нам потрібно було обирати, кого прийняти в НАТО — Росію чи Україну, — доцільно вибрати Росію. У довгостроковій перспективі це принесло би більше користі". Тулсі Габбард — директорка Національної розвідки США Колишня демократка відома тим, що 2017 року зустрічалася з сирійським диктатором Башаром Асадом і критикувала операцію США з усунення іранського генерала Сулеймані. Габбард також називала політику США щодо України "другим Афганістаном", а також поширювала фейки та російські наративи про війну в Україні. Зокрема, вона розповідала про нібито 25 біолабораторій на території України, а також що це США спровокували російського диктатора Володимира Путіна розпочати війну. "Як колишній кандидат на президентську номінацію від Демократичної партії, вона має широку підтримку в обидвох партіях — тепер вона горда республіканка! Я знаю, що Тулсі принесе безстрашний дух, який визначив її прославлену кар'єру, до нашої розвідувальної спільноти, відстоюючи наші конституційні права та забезпечуючи мир через силу", — написав про неї Трамп. Тулсі Габбард протягом останніх років неодноразово висловлювалася проти продовження підтримки Україні. Також вона розповідала, що "керівна еліта Вашингтона руками українців хоче вбити якомога більше росіян". Її неодноразово звинувачували у зв’язках із Путіним. Нагадаємо, що Дональд Трамп незабаром призначить мирного посланника в Україні. Він має очолити переговори про припинення війни з Росією. Медійники з’ясували, що йдеться про "дуже високопоставленого спеціального представника" та "людину з великим авторитетом", якій Трамп доручить "досягнути мирного врегулювання" в Україні.

Влада Киргизстану заявила про спробу державного перевороту. У зв’язку з цим сімох людей заарештували за підозрою в організації масових заворушень для повалення уряду перед місцевими виборами. Про це повідомила агенція Reuters, яка посилається на заяву міністерстві внутрішніх справ країни. Там заявили, що заарештованих осіб підозрюють у використанні спортивних ігор та інших змагань у столиці Киргизстану Бішкеку для розпалювання заворушень. "Під виглядом національних спортивних ігор вони мали намір закликати до насильницьких дій, хотіли висунути антиконституційні заклики, та дестабілізувати ситуацію для подальшого силового захоплення влади 17 листопада", — повідомили у відомстві. За попередньою інформацією, серед затриманих є декілька іноземних громадян, а також колишній заступник генерального прокурора країни. Водночас журналісти Reuters зазначили, що влада вилучила зброю та боєприпаси в імовірних організаторів заворушень. Також серед вилученого: 1 000 пляшок горілки, "щоби напоїти натовп"; 2 000 пляшок води; тонна рису; кінь, призначений для забою. У Киргизстані 17 листопада відбудуться вибори до місцевих рад у декількох районах. Навколо цієї події у країні киплять політичні пристрасті, вони загалом стосуються внутрішньої політики. Хоча загалом Киргизстан і надалі перебуває у фарватері Росії. Нагадаємо, раніше цього року в країні вже виникали заворушення. Зокрема, 17 травня у столиці Киргизстану Бішкеку спалахували масові протести проти іноземних студентів.

Розмова Джо Байдена та Дональда Трампа в середу, 13 листопада, стосувалася передачі влади й актуальних питань американської політики. Їх зустріч у Білому домі тривала майже дві години. Про це розповіла журналістам речниця Білого дому Карін Жан-П’єр. За її словами, Байден і Трамп говорили близько двох годин, разом із ними були присутні чинний і майбутня керівники апарату Білого дому. "Зустріч вийшла змістовною, відбувся обмін поглядів. Вони обговорили важливі питання національної безпеки та внутрішньої політики, які постали перед країною та світом", — додала Жан-П’єр без уточнень. Також речниця зазначила, що Байден під час розмови порушив "важливі пункти порядку денного Конгресу", пов’язані з затвердженням федерального бюджету та допомоги постраждалим від стихійних лих у США. "Насамкінець президент повторив те, що сказав обраному президенту наступного дня після виборів і американцям у Трояндовому саду минулого тижня: "У нас відбудеться впорядкована та мирна передача влади", — підсумувала вона. Раніше Джо Байден заявляв, що американський народ має прийняти результати виборів та довіряти виборчій системі США, адже вона "чесна, справедлива та прозора". Радник американського президента з національної безпеки Джейк Салліван заявляв, що Байден до кінця свого терміну переконуватиме новообраного президента Трампа та Конгрес США, обидві палати якого, найімовірніше, контролюватиме Республіканська партія, продовжувати підтримку України у війні з Російською Федерацією. Чинний американський лідер буде акцентувати на важливості наданні важливих Україні ресурсів після закінчення його каденції, адже загроза від Росії залишатиметься. Салліван додав, що позиція США щодо ситуації в Україні залишається незмінною від самого початку повномасштабного вторгнення. Нагадаємо, що Дональд Трамп незабаром призначить мирного посланника в Україні. Він має очолити переговори про припинення війни з Росією. Медійники з’ясували, що йдеться про "дуже високопоставленого спеціального представника" та "людину з великим авторитетом", якій Трамп доручить "досягнути мирного врегулювання" в Україні.