Міністерство закордонних справ України висловило солідарність із Румунією на тлі безпрецедентної гібридної атаки Росії проти румунської демократії. Про неї свідчать розсекречені цього тижня румунською владою дані.
Спеціальну заяву щодо цього оприлюднили в Міністерстві закордонних справ України.
"Зухвале втручання Росії у внутрішні справи Румунії є спробою позбавити румунський народ конституційного права на вільне волевиявлення", — йдеться в повідомленні.
У МЗС додали, що це черговий епізод ширшої гібридної агресії Росії проти Європи та решти вільного світу, яка вже виявлялася останнім часом в активних російських зусиллях з розхитування ситуації в Грузії, Молдові та низці інших країн.
"Втручання Росії у внутрішні справи Румунії підтверджує попередні заяви МЗС України про те, що агресивні плани Кремля виходять далеко за межі України та поширюються зокрема на країни ЄС і НАТО", — акцентували в українському відомстві.
Там висловили переконання, що відповідь на такі російські загрози має бути спільною та рішучою, зокрема, максимальна підтримка України в протидії російській агресії заради збереження стабільності в Європі та світі.
"Румунія — важливий сусід та надійний партнер нашої держави. Країна, яка твердо підтримує боротьбу України проти російської агресії та надає вагому підтримку. Наша солідарність з румунським народом залишається непохитною. Щиро сподіваємося, що під час подальшого електорального процесу громадяни Румунії матимуть змогу реалізувати своє виборче право без іноземних втручань", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України.
Нагадаємо, що 6 грудня Конституційний суд Румунії вирішив скасувати результати першого туру виборів президента країни. Тепер уряд має призначити нову дату для їх проведення. Весь виборчий процес запустять заново — від реєстрації та перевірки кандидатів.
Як відомо, за результатами голосування в першому турі виборів президента в Румунії, яке зараз визнали недійсним, до другого вийшли антиукраїнський кандидат Калін Джорджеску та Єлена Ласконі. Ласконі виборола друге місце з відривом у 2 700 голосів від третього місця, яке посів чинний прем'єр-міністр країни Марчел Чолаку.