Віталій Павлишин

Під час зустрічей представників української влади й українських делегацій із топ-посадовцями Європейського Союзу все частіше підіймається питання стосовно зменшення віку мобілізації в Україні. Однак щодо цього в Києва залишається чітка позиція.Про це повідомила віце-прем’єрка з євроінтеграції України Ольга Стефанішина в коментарі "Радіо Свобода"."Такі запитання ставлять із погляду того, що насправді воно є в публічному дискурсі. Але я і рада, що його підіймають, тому що в нас є дуже очевидна відповідь. Ми не можемо прийняти цю критику, оскільки немає системи планування, тренування й оснащення українських бригад", — зазначила вона.Урядовиця наголосила, що в умовах відсутності такого планування з боку союзників "не можна таку неспроможність перекладати на мобілізаційний вік в Україні".Віце-прем’єрка з євроінтеграції мала не одну дискусію, зокрема, з єврокомісаром з питань оборони Андрюсом Кубілюсом і очільницею європейської дипломатії Каєю Каллас."Євросоюз може відіграти велику роль саме в тренуванні українських військових. Спроможності тут великі — питання в плануванні. За умов належного планування й оснащення, безумовно, питання мобілізації не стане предметом таких дискусій. Тому, звичайно, заклики знизити мобілізаційний вік до 18 років — неприйнятна для нас позиція", — підсумувала Стефанішина.Раніше представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявляв, що якщо в Україні знизять мобілізаційний вік до 18 років, то всіх новобранців забезпечать повним спорядженням. У відповідь Володимир Зеленський акцентував 10 грудня, що Україна не має компенсувати брак обладнання та підготовки молодістю солдатів, тому треба зосередитися на забезпеченні наявних бригад. Український президент зазначив, що "пріоритетом має бути постачання ракет і зниження військового потенціалу Росії, а не зниження призовного віку в Україні".Нагадаємо, декілька днів тому член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Федір Веніславський заявляв, що Україна на офіційному рівні не розглядає жодних законодавчих ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку. Також не обговорюються ідеї щодо примусової мобілізації жінок.

Так званий "суд ДНР", який засідав в окупованому Донецьку, засудив дев’ятьох українських військових. Вони захищали Маріуполь на початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року.Про це повідомили в Маріупольській міській раді. Там зазначили, що в окупованому Донецьку так званий "суд ДНР" виніс вирок дев’ятьом військовослужбовцям ЗСУ."Окупанти їх звинувачують в обстрілі селища Старий Крим у Маріуполі в березні 2022 року та засудили від 24 років до довічного ув’язнення. Оборонці відбуватимуть покарання у виправній колонії суворого режиму", — йдеться в повідомленні.У Маріупольській міській раді уточнили, що терміни отримали військові 36 окремої бригади морської піхоти ЗСУ Андрій Шестак, Назарій Мороз, Владислав Яворський, Вадим Шульга, Сергій Ямпольський, Максим Колбасін, Дмитро Шалара, Володимир Пензін і Костянтин Романюк."Усі вони захищали Маріуполь від російських окупантів, перебували на території металургійного комбінату "Азовсталь" і потім потрапили до російського полону", — підсумували в Маріупольській міській раді.Нагадаємо, на початку жовтня в  Офісі генерального прокурора повідомляли, що дев'ятьом колаборантам, які обіймали псевдопосади інспекторів та чергових помічників у так званій "Калінінській виправній колонії державної служби виконання покарання Міністерства юстиції ДНР", оголошено підозри через жорстоке поводження з військовополоненими.

В української влади є однозначне розуміння того, що Трамп хоче припинити війну Росії в Україні. Особливо воно посилилося після зустрічі президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у Парижі.Про це заявив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак в інтерв'ю "Суспільному". За його словами, Трамп хоче припинити війну саме справедливим миром.Єрмак додав, що для США зараз підтримати диктатуру — неможливо. Він пояснив, що розмова трьох президентів у Парижі стала відповіддю на брехню російської пропаганди про те, що "Україна не хоче миру".Керівник Офісу президента акцентував, що радий, що Зеленський вже вдруге зустрівся з обраним президентом США, який із повагою ставиться до України. Розповідаючи про діалог з американською стороною, Єрмак зауважив, що важливо, аби плани та кроки, які вирішить робити нова адміністрація, були спільними."Щоби вони почули нас, щоби вони насправді — а це не просто — дуже швидко могли отримати всю інформацію за три роки, могли отримати від перших уст, що відбувається зараз на фронті, всі ризики всіх цих розмов про якийсь cease-fire, просто cease-fire, без будь-яких гарантій. Чітко розуміли нашу позицію щодо гарантій, бо для нас дуже важливо закінчити цю війну справедливим миром, мати дуже сильні юридичні та робочі гарантії, бо в нашому, на жаль, досвіді всі гарантії, які ми мали до цього моменту не забезпечили нас справжньою безпекою, тому й сталася ця війна", — сказав Єрмак.За його словами, добре, що підготовчі консультації з командою новообраного президента США Трампа відбуваються ще до інавгурації. Це дає можливість, щоб одразу після 20 січня сторони розпочали працювати з конкретними темами. А головна тема — це припинення цієї війни, але припинення на умовах справедливого миру."Вважаю, що це має відбутися на умовах України. Тому що все, чого потребує Україна, — відновлення дії міжнародного права, відновлення нашої територіальної цілісності. І про це ми маємо на увазі, коли кажемо про справедливий мир”, — наголосив Єрмак.Він додав, що "червоні лінії" для перемовин чітко прописані, зокрема, в Конституції України.Нагадаємо, Дональд Трамп заявив в інтерв'ю французькому виданню Paris Match, що припинення російсько-української війни стане його пріоритетом у зовнішній політиці після вступу на посаду 20 січня. Він планує діяти жорстко та швидко.

Національній поліції України можуть надати право відкривати не лише кореспонденцію громадян, але й поштові відправлення. При цьому арешт на посилки накладатимуть без відома адресата.Про це йдеться в законопроекті №12294. Його вже зареєстрували у Верховній Раді. Ініціатори документа — група депутатів, зокрема, "слуги народу" Максим Павлюк, Сергій Іонушас і В'ячеслав Медяник.Вони пропонують включити до статті 258 Кримінально-процесуального кодексу, що регулює втручання у приватне спілкування, норму про арешт, огляд і виїмку поштових відправлень на об’єктах поштового зв’язку (раніше просто кореспонденції). Це дасть правоохоронцям можливість оглядати:листи;поштові картки;дрібні пакети;мішки "М";адресну поштову розсилку;відправлення для сліпих;посилки;відправлення EMS та інші матеріальні носії передання інформації між особами.Відправлення зможуть оглядатися без відома особи лише після накладення на них арешту на підставі ухвали слідчого судді. Зазначається, що таке рішення ухвалюватимуть у виняткових випадках, наприклад, за наявності достатніх підстав вважати, що такі відправлення можуть містити речі, документи або відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування.Якщо ж такі речі виявлять, то слідчий зможе їх конфіскувати. У разі необхідності збереження конфіденційності накладення арешту на поштові відправлення слідчий може обмежитися зняттям копій чи отриманням зразків. А в разі необхідності на них можуть нанести спеціальні позначки, обладнати технічними засобами контролю, або ж замінити на безпечні аналоги.Якщо важливий для розслідування речей чи документів не виявлять, то оглянуті поштові відправлення вручать адресату. Але про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання поштових відправлень на об’єктах поштового зв’язку складається протокол.При цьому поштові працівники мають забезпечити умови для проведення таких дій і не розголошувати їх чи іншу отриману інформацію."Враховуючи, що врегулювання загальних процедур організації та проведення відповідних негласних слідчих (розшукових) дій нерозривно пов’язане зі спеціальним законодавством у сфері надання послуг поштового зв’язку, виникає об’єктивна потреба у внесенні змін до окремих статей Глави 21 КПК України, зокрема до статей, які регулюють порядок організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо поштової кореспонденції", — йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.Нагадаємо, що з листопада цього року компанія "Укрпошта" оновила стандарти пакування посилок. Зокрема, відправлення, які не відповідають новим нормам, не приймаються.

Для польської армії планують закупити партію шведських гранатометів під назвою Carl Gustaf. Однак у Польщі вже висловили невдоволення щодо цього, йдеться про історичні протистояння між країнами.Про це заявив Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш в інтерв’ю радіостанції TokFM. Він наголосив, що йому не подобається назва гранатометів.Раніше стало відомо, що Польща планує закупити у Швеції декілька тисяч таких протитанкових гранатометів на суму 1,6 мільярда доларів."Гранатомети дуже хорошої якості. Єдине, що мені в них не подобається, — це назва, тому що це гранатомети Carl Gustaf. Той самий Карл Густав", — сказав Косіняк-Камиш, натякнувши на період в історії, коли Швеція конфліктувала з Річчю Посполитою.Тому керівник польського оборонного відомства зазначив, що пропонує змінити назву такого озброєння.Річ у тому, що шведський король Карл Густав розпочав Північну війну 1655 року. Тоді шведські війська декілька разів займали Варшаву. Війна тривала п'ять років і сильно послабила Річ Посполиту.У березні також стало відомо, що шведська збройова компанія Saab отримала замовлення на протитанкові гранатомети Carl Gustaf від агенції НАТО з підтримки та постачання на суму приблизно 60 мільйонів євро.Нагадаємо, що французький президент Еммануель Макрон висунув ідею щодо потенційної європейської миротворчої місії в Україні. Вона могла би стати одним із запобіжників від нового нападу Росії. Політик вважає Польщу ключовим союзником у такому проекті.

У середу, 11 грудня, споживання електроенергії в Україні тримається на стабільно високому рівні. Тому енергетики наголосили на необхідності ощадливості та порадили дізнаватися актуальний графік відключень на сайті й офіційних сторінках обленерго в соцмережах.Про це повідомила прес-служба "Укренерго". Там зазначили, що станом на ранок середи, 11 грудня, рівень споживання був таким же, як у цей час попереднього дня — у вівторок."Учора, 10 грудня, добовий максимум споживання зафіксовано ввечері. Він був на 1,7% нижчим, ніж максимум попереднього дня — у понеділок, 9 грудня", — додали у відомстві.Енергетики знову нагадали, що зараз українська енергосистема продовжує відновлюватися вже після 11 масованих атак росіян, у ній зберігається значний дефіцит потужності. На енергооб’єктах тривають аварійні ремонти, а тому — вимушено застосовуються погодинні відключення побутових споживачів та графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу."Увага! Ситуація в енергосистемі змінюється, а відповідно — можливі й зміни в застосуванні заходів обмеження. Актуальний графік застосування відключень у вашому регіоні дізнавайтесь на сайті чи офіційних сторінках оператора системи розподілу (обленерго)", — зауважили українські енергетики.Там також повідомили, що через наслідки несприятливих погодних умов (дощ і сильний вітер) знеструмленими залишаються дев’ять населених пунктів на Одещині. Ремонтні роботи тривають. Енергетики планують заживити всіх абонентів до кінця доби.Імпорт електроенергії відбуватиметься протягом доби з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Молдови загальним обсягом 11 479 МВт-год із максимальною потужністю в окремі години до 806 МВт.Нагадаємо, що станом на ранок середи, 11 грудня, в декількох західних областях України скасували графіки відключень електроенергії. Такою була ранкова вказівка "Укренерго".

У ніч на середу, 11 грудня, Збройні сили України завдали відчутних ударів по російських цілях. Таким чином уражено військові об’єкти на території Росії, а також об’єкти паливно-енергетичного комплексу, який працює на агресію проти нашої держави та людей.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах. Він передусім подякував українським воїнам. Також розповів, що головнокомандувач ЗСУ доповів щодо деталей ураження."Це саме такі далекобійність і влучність, які крок за кроком повертають Росію до реальності — до реальності того, що війну потрібно завершувати", — наголосив український президент.За його словами, головнокомандувач ЗСУ доповів і щодо всіх основних фронтових напрямків. Найбільш гарячі — на Донеччині, а саме Покровський і Курахівський напрямки. Тривають жорстокі бої. Російська армія, як і в листопаді, зараз, у грудні, рекордно витрачає своїх людей у боях і штурмах. Цими місяцями — листопад і грудень — рекордні російські втрати."Я дякую всім нашим воїнам за стійкість. Особливо за бої на фронті хочу відзначити воїнів 68 окремої єгерської бригади, 25 окремої повітряно-десантної бригади та 38 окремої бригади морської піхоти", — констатував президент.Доповідь головнокомандувача ЗСУ стосувалася й ситуації в районах проведення Курської операції."Максимально зменшуємо російський воєнний потенціал — це наша основна мета зараз. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що, за інформацією журналістів агенції Reuters, Володимир Зеленський, Дональд Трамп і Еммануель Макрон не обговорювали конкретні деталі будь-якого бачення миру під час зустрічі в Парижі. Трамп повторив, що хоче негайного припинення вогню та переговорів для швидкого припинення війни, але не сказав, як саме він це бачить.

У вівторок, 10 грудня, українці розпочали отримувати тисячу гривень на картку Національного кешбеку. Йдеться про гроші в межах програми "Зимової єПідтримки".Про це повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Він повідомив про перші зарахування "Зимової єПідтримки" в Україні."Учора українці розпочали отримувати 1 000 гривень на картку Національного кешбеку. Станом на зараз кошти надійшли вже 1,8 мільйона дорослих та 520 тисячам дітей", — зазначив міністр.Він порадив українцям витрачати 1 000 гривень на комуналку, ліки, книги та поштові послуги або задонатити."Перерахуйте єПідтримку на потреби військових, підсильте Сили оборони тисячею. Наприклад, через UNITED24. На сайті обирайте напрям або конкретний збір. Зараз, до речі, триває найбільший збір на роботизовані комплекси. Нагадаю, що в роботизованих підрозділах зменшилися втрати на 30% завдяки технологіям", — зауважив Михайло Федоров.Він також пояснив, що якщо ви ще не побачили виплати, не варто хвилюватися, банку потрібен час на опрацювання заяв, кожну з них обов’язково опрацюють."А якщо ще не встигли скористатися послугою — заходьте в "Дію" й оформлюйте "Зимову єПідтримку" з головного екрана за стосунку", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, 5 грудня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомляв, що через "Дію" на той момент уже подали понад п’ять мільйонів заявок у межах "Зимової єПідтримки". Таким чином в Україні триває реалізація цієї соціальної програми.

У середу, 11 грудня, кремлівський диктатор Володимир Путін і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан провели телефонні переговори. Серед іншого, вони торкнулися й ситуації в Україні.Про це повідомили російські пропагандистсько-інформаційні ресурси. Пропагандисти уточнили, що розмова відбулася за ініціативи Орбана.Під час діалогу диктатор і прем'єр-міністр обговорили економічну співпрацю Росії й Угорщини та повномасштабну війну в Україні.Орбан заявив про зацікавленість у сприянні "спільному пошуку шляхів політико-дипломатичного розв'язання" війни, у тому ж числі шляхом урахування його контактів із західними лідерами. Диктатор, своєю чергою, поскаржився на "деструктивну лінію" Києва, яка нібито унеможливлює мирне врегулювання.Крім того, політики обговорили ще й ситуацію на Близькому Сході, "висловивши занепокоєння" щодо ескалації конфлікту.Як відомо, на початку липня Віктор Орбан відвідав Київ, де зустрівся з президентом Володимиром Зеленським. Після цього він вирушив до Москви для зустрічі з кремлівським диктатором Володимиром Путіним, а потім поїхав до Китаю на зустріч з очільником цієї країни Сі Цзіньпіном.У Європейському Союзі розкритикували дії Орбана, оскільки він не узгодив своє турне з іншими країнами-членами блоку, а також не має повноважень вести переговори від імені всього блоку.Нагадаємо, що, за інформацією журналістів Politico, нова очільниця дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас, ще очолюючи естонський уряд, вступила у гостру суперечку з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Він тоді висловився проти членства України в НАТО.

У липні цього року сталевий канат на атракціоні в Києві через Дніпро обірвався. Внаслідок цього 20-річний хлопець упав у ріку та загинув. Зараз у зв’язку з трагедією повідомлено про підозри п’ятьом особам.Про це поінформували в Київській міській прокуратурі."Підозри отримали проектант атракціону, директор підприємства, що виграло конкурс на облаштування канатної переправи, експерт приватної експертної установи, який проводив огляд атракціону, ФОП, що управляв канатною дорогою з 2024 року, а також колишній інженер з технічного нагляду комунального підприємства "Плесо", — йдеться в повідомленні.Досудове розслідування за результатом проведених експертиз встановило, що проектант атракціону допустив низку прорахунків, зокрема, передбачив використання каната, який за своїм функціональним призначенням не може використовуватись для атракціонів. Ця помилка, зрештою, призвела до обриву каната. Водночас директор товариства затвердив цей технічний проект."У квітні 2024 року перед передачею атракціону в управління ФОПа для отримання дозволу на виконання робіт з підвищеною небезпекою провели експертизу канатної переправи. Однак експерт приватної експертної установи, акредитованої Державною службою України з питань праці, не звернув уваги на невідповідність встановленого канату цільовому призначенню", — додали в прокуратурі.До того ж ФОП, що експлуатував атракціон, згідно з інструкцією, мав здійснювати його щоденний огляд перед початком роботи та реагувати на неналежний стан каната. А колишній інженер із технічного нагляду комунального підприємства "Плесо", який відповідає за безпечну експлуатацію об’єктів комунального підприємства, також, згідно з посадовими обов’язками, мав здійснювати належний контроль за станом атракціону."Досудове розслідування триває, встановлюються інші особи, чиї дії чи бездіяльність призвели до трагічної загибелі відвідувача канатної переправи", — підсумували в Київській міській прокуратурі.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що на канатній дорозі поблизу Пішохідного мосту в Києві, внаслідок обриву якої наприкінці липня загинув хлопець, з 2020 року не проводили планових чи позапланових перевірок. Відповідні обов'язки покладені на Державну службу з питань праці.

Французький президент Еммануель Макрон висунув ідею щодо потенційної європейської миротворчої місії в Україні. Вона могла би стати одним із запобіжників від нового нападу Росії. Політик вважає Польщу ключовим союзником у такому проекті.Про це повідомило польське видання Rzecpospolita з посиланням на власні джерела. Йдеться про миротворчі сили з європейських країн, які в разі оформлення якоїсь угоди про припинення війни між Росією й Україною могли би стати одним із запобіжників від нового нападу Росії.За інформацією видання, обговорення такої потенційної місії стане ключовою темою розмов Макрона під час його візиту до Варшави 12 грудня, ймовірно, він говорив про це з новообраним президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським минулої суботи в Парижі.Медійники припустили, що саме це обговорювалося і на його зустрічі тет-а-тет із прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером в середині листопада, а потім — на зустрічі з представниками країн Північної Європи, Балтії та Польщі 27 листопада.Військові фахівці розповіли журналістам, що для проекту потрібні сили у розмірі до п’яти бригад (близько 40 тисяч осіб), і командування однією з них могла би взяти на себе Польща — з огляду на її військовий потенціал і розташування. До речі, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив повідомлення у ЗМІ про запланований візит до Варшави президента Франції у четвер 12 грудня. Він також анонсував візит британського прем’єр-міністра Кіра Стармера на початку польського головування у Раді ЄС (тобто вже 2025 року).Туск зазначив, що під час головування у ЄС Польщу активно залучать до дискусій про можливі формати завершення війни між Росією й Україною, та вже зараз вона підтримує активні контакти з країнами Північної Європи та Балтії.Нагадаємо, журналістам стало відомо, що Володимир Зеленський, Дональд Трамп і Еммануель Макрон не обговорювали конкретні деталі будь-якого бачення миру під час зустрічі в Парижі. Трамп повторив, що хоче негайного припинення вогню та переговорів для швидкого припинення війни, але не сказав, як саме він це бачить.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру в державній зраді народному депутату України шостого та сьомого скликань від забороненої Партії регіонів. Йдеться про Вадима Колесніченка.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там додали, що також його підозрюють в розпалюванні національної ворожнечі, поєднаної з обманом та у глорифікації держави-агресора.У повідомленні не називають прізвища підозрюваного, однак очевидно, що йдеться про відомого прихильника й апологета "руського міра" Вадима Колесніченка."Депутат до подій Революції Гідності брав активну участь у спробах тодішньої влади унеможливити інтеграцію України до ЄС, а натомість зблизити її з Росією. Він серед іншого організовував провокативні акції, аби розсварити Україну з Польщею", — зазначається в повідомленні.Він достроково склав із себе повноваження депутата 2014 року та втік на тимчасово окуповані території Криму та Севастополя, де розпочав прислуговувати загарбникам: влаштувався радником в окупаційну адміністрацію, а потім марно балотувався так званим "губернатором Севастополя"."Не отримавши бажаних посад та визнання, зрадник продовжив проведення підривної діяльності проти України. Депутат робив антиукраїнські заяви у кримських засобах масової інформації, робив антиукраїнські відеозаписи, що розміщувалися в мережі Інтернет для загального перегляду", — констатували в ДБР.У своїх промовах після початку повномасштабного вторгнення військ Росії в Україну зрадник публічно вихваляв загарбницьку війну та агресора, принижував український народ і заперечував українську державність."Максимальне покарання за вчинення цих дій — довічне позбавлення волі", — наголосили в Державному бюро розслідувань.Там зауважили, що на початку листопада 2024 року за матеріалами ДБР Шевченківський районний суд Києва засудив цього народного депутата України до п’яти років позбавлення волі за підбурювання працівників міліції до перевищення влади із застосуванням насильства та розпалювання національної ворожнечі й ненависті. Нагадаємо, що в липні цього року в Україні заарештували майно колишнього народного депутата, довіреної особи президента-втікача Віктора Януковича, якого підозрюють у фінансуванні окупаційних угруповань Росії.

У вівторок, 10 грудня, у Львові між двома братами виник конфлікт під час розпивання спиртних напоїв. Унаслідок цього молодший із них завдав старшому смертельного удару ножем у груди. За скоєне зловмиснику загрожує покарання — позбавлення волі на термін до 15 років.Про це повідомив відділ комунікації поліції Львівської області. Там зазначили, що 10 грудня близько 20:00 до поліції надійшло повідомлення, що у квартирі одного з будинків на вулиці Скорини у Львові виявлено тіло чоловіка з ознаками насильницької смерті.Правоохоронці встановили, що того вечора між двома рідними братами віком 40 і 44 роки під час розпивання спиртних напоїв виник конфлікт, під час якого молодший завдав удар ножем у груди старшому, який від отриманого поранення помер.Поліцейські затримали зловмисника. Йому повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за умисне вбивство."Санкція статті передбачає покарання — позбавлення волі на термін від семи до 15 років. Досудове розслідування триває", — підсумували в поліції Львівської області.Нагадаємо, що у Дніпропетровській області 6 грудня жінка під час сварки зарізала кухонним ножем власного брата. Як встановили правоохоронці, між родичами періодично виникали конфлікти. Проте цього разу чергове непорозуміння закінчилося вбивством.

Припинення російсько-української війни стане пріоритетом новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа у зовнішній політиці після вступу на посаду 20 січня. Він планує діяти жорстко та швидко.Про це Дональд Трамп заявив в інтерв'ю виданню Paris Match. Розмова відбулася під час візиту до Франції 7 листопада, її оприлюднили в середу, 11 листопада."Я думаю, що нам потрібно розв’язати українську проблему з Росією. Обидві ці країни втрачають таку кількість, в яку ніхто не може повірити. Сотні тисяч солдатів гинуть", — наголосив він.Таким чином Трамп відповів на запитання про його пріоритет на міжнародній арені. За його словами, Близький Схід теж є важливою проблемою, проте "це менш складна ситуація, ніж Україна з Росією"."Але це дві ситуації, які нам потрібно розв’язати, зробити це варто швидко. Дуже багато людей помирає", — додав новообраний американський президент.Як відомо, Трамп відвідав Париж, де побував на відкритті відреставрованого Собору Паризької Богоматері. Під час свого візиту до Франції, який став його першою міжнародною поїздкою після переобрання, він зустрівся з президентом Франції Еммануелем Макроном і українським лідером Володимиром Зеленським."У нас відбулася хороша зустріч із президентом Зеленським", — запевнив Трамп.Під час передвиборчої кампанії він неодноразово заявляв, що може покласти край війні Росії з Україною за 24 години. У неділю написав на своїй платформі Truth Social, що "необхідно негайно припинити вогонь і розпочати переговори".Трамп також повторив свій заклик до Вашингтона не втручатися у справи Сирії, де президента Башара Асада скинули повстанці під час блискавичного наступу.Нагадаємо, 10 грудня Володимир Зеленський обговорив із генсеком НАТО Марком Рютте низку тем, зокрема, його нещодавні контакти з президентом США Дональдом Трампом і лідером Франції Еммануелем Макроном у Парижі, відзначивши рішучість американського президента.

Дніпровський апеляційний суд залишив у законній силі вирок — довічне позбавлення волі — щодо військовослужбовця, який на початку 2022 року на заводі "Південмаш" розстріляв нацгвардійців.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань (ДБР). Там нагадали, що у квітні 2024 року Красногвардійський районний суд Дніпра засудив до довічного позбавлення волі строковика, який у січні 2022 року вчинив стрілянину на Південному машинобудівному заводі. У результаті — п’ятеро осіб загинули, серед них одна цивільна, ще п’ятеро — отримали поранення різного ступеня важкості."На суді чоловік повністю визнав свою провину, розкаявся та попросив вибачення у рідних загиблих. Під час розслідування ДБР встановлено, що під час строкової служби засуджений мав конфлікт з іншими військовослужбовцями. Декілька разів він був свідком сварок, про які доповідав керівництву", — йдеться в повідомленні.У ДБР додали, що через це в інших військових сформувалося до нього негативне ставлення. Після чергової словесної суперечки він вирішив вбити тих, хто не поділяв його думок і поглядів. Перебуваючи у кімнаті зберігання зброї, він узяв автомат і набої та розпочав жорстоко розстрілювати людей."Після розправи обвинувачений захопив автомат, 200 набоїв до нього та намагався втекти. За декілька годин його затримали в Підгородньому Дніпровського району", — пояснили правоохоронці.У межах кримінального провадження проведено десятки експертиз, у тому числі стаціонарну комплексну психолого-психіатричну експертизу, яка встановила, що солдат не мав розладів з психікою та діяв цілковито свідомо.Таким чином суд визнав його винним у:незаконному поводженні зі зброєю, тобто носінні та зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу;порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, вчинене щодо кількох осіб, із застосуванням зброї, що спричинило важкі наслідки;дезертирстві;викраденні військовослужбовцем зброї, бойових припасів, іншого військового майна, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану;порушенні статутних правил вартової служби, що спричинило важкі наслідки, для запобігання яким призначено варту, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану;закінченому замаху на умисне вбивство двох і більше осіб, особи у зв’язку з виконанням нею службового обов’язку, а також з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;умисному вбивстві."Покарання призначено у вигляді довічного позбавлення волі, а також засудженого зобов’язано відшкодувати цивільні позови родичів загиблих", — підсумували в Державному бюро розслідувань.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що військовослужбовцям, які самовільно залишили частини, але добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять усі соціальні гарантії. Щодо цього вже розроблено спеціальний алгоритм.