Віталій Павлишин

У суботу, 3 жовтня, в Молдові впали п’ять російських безпілотників, зокрема, баражувальні боєприпаси типу "Бандероль". Це перевищує кількість літальних апаратів під час попереднього випадку порушення Росією повітряного простору Молдови.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Президентка Молдови Мая Санду зазначила, що п’ять російських "засобів повітряного нападу", серед яких — баражувальні боєприпаси "Бандероль", порушили повітряний простір Молдови та впали на її території.Міністр оборони Молдови Анатолій Носатий заявив, що повітряний простір країни порушили три "ракети" (ймовірно, маючи на увазі російські боєприпаси "Бандероль") і два безпілотники. Міністерство закордонних справ Молдови повідомило, що уламки безпілотників упали в районах Каушень, Гинчешти, Аненій-Ной і Штефан-Воде, а також поблизу села Крокмаз.Національна армія Молдови повідомила, що ще один невстановлений об’єкт увійшов у повітряний простір Молдови поблизу села Удобне (Одеська область), рухаючись у напрямку села Паланка (район Штефан-Воде), і через хвилину залишив цей простір у напрямку Біляївки Одеської області."Останніми місяцями почастішали випадки порушення повітряного простору Молдови російськими безпілотниками та їхніми уламками: у період із лютого 2022 року до липня 2026 року зафіксовано щонайменше 20 таких випадків, при цьому сім із них — лише зі серпня 2026 року", — констатували аналітики.Вони додали, що більшість випадків вторгнення російських безпілотників — зокрема, нещодавній інцидент 30 вересня, коли, ймовірно, російський дрон упав поблизу села Гирбовац (район Аненій-Ной), — стосувалися лише одного апарата типу "Герань" або "Гербера", тому подія 3 жовтня вирізняється значним збільшенням кількості залучених літальних апаратів."Дедалі інтенсивніші та частіші випадки вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Молдови та країн НАТО означає імовірну частину зусиль Москви, спрямованих на нормалізацію таких порушень шляхом їхньої дедалі більшої частоти й інтенсивності", — зробили висновок в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійські війська завдали удару по Північному мосту в Києві в межах тривалих зусиль Росії, спрямованих на порушення транспортного сполучення через Дніпро та створення масштабніших перешкод для економіки України та повсякденного життя цивільного населення.Українські сили продовжили кампанію ударів великої дальності по місцях запуску російських ракет і безпілотників. У ніч на 3 жовтня Росія атакувала Україну 157 безпілотниками, а також застосувала баражувальні боєприпаси вранці того ж дня.Останнім часом російські війська просунулися на південний схід від Сум.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, кремлівський диктатор Володимир Путін активізував зусилля в межах тривалої когнітивної війни. Вони спрямовані на те, щоби переконати світ: європейські лідери, які реагують на російські погрози й обмежені кінетичні атаки в Європі, насправді є агресорами..

Відносно тепла осіння погода зберігатиметься в Україні й у неділю, 4 жовтня. Однак зранку в деяких регіонах можливий туман. До того ж заморозки можуть вплинути на незібрану городину.Про це повідомили в Українському гідрометеорологічному центрі."Мінлива хмарність. Без опадів. У західних, північних і Вінницькій областях вночі та вранці місцями туман", — ідеться в повідомленні.Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. В Україні, крім півдня, на поверхні ґрунту заморозки -0°С…-3°С, температура вдень +14°С…+19°С, у східних областях +11°С…+16°С.На Київщині та в Києві теж мінлива хмарність, без опадів. В області вночі та вранці місцями туман.Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. На поверхні ґрунту заморозки -0°С…-3°С, температура вдень +14°С…+19°С. У Києві вдень +16°С…18°С.Також синоптики попередили про небезпечні метеорологічні явища в Україні. Вночі 4 жовтня в Україні, крім півдня, на поверхні ґрунту передбачалися заморозки -0°С…-3°С. Це — I рівень небезпечності, жовтий."Погодні умови можуть завдати шкоди незібраній городині", — зауважили в "Укргідрометцентрі".Раніше синоптики прогнозували, що жовтень 2026 року в Україні буде близьким до кліматичної норми за температурою та кількістю опадів. Нагадаємо, що вересень у Києві цього року виявився теплішим за кліматичну норму. Середньомісячна температура повітря становила +16,3°С, що на 1,4°С вище за багаторічні показники..

У суботу, 3 жовтня, в Києві оновили правила руху транспорту мостами через Дніпро під час повітряних тривог. Окрім того, є інформація про постраждалих унаслідок ранкового удару по Північному мосту.Про це повідомили Київська міська військова адміністрація (КМВА) та міський голова Києва Віталій Кличко."Південний міст — під час повітряної тривоги рух з лівого на правий берег здійснюється без обмежень. Водночас рух із правого на лівий берег обмежується на 15 хвилин від моменту оголошення сигналу повітряної тривоги, після чого відновлюється", — зазначили в Київській МВА.Там додали, що виїзд на міст у напрямку з правого на лівий берег здійснюється з боку Столичного шосе, Наддніпрянського шосе та автовокзалу "Видубичі"."Подільсько-Воскресенський міст — у разі оголошення або відбою повітряної тривоги рух транспорту припиняється в обидвох напрямках на 15 хвилин. Після цього рух відновлюється в повному обсязі", — додали у військовій адміністрації Києва.На інших — Північному та Дарницькому мостах, а також на мості Патона та на мості Метро, — рух без обмежень."Просимо враховувати зазначену інформацію під час планування поїздок. Дякуємо за розуміння", — підсумували в Київській міській військовій адміністрації.Також Віталій Кличко написав у своїх соціальних мережах, що двоє людей постраждали сьогодні зранку внаслідок удару ворога по Північному мосту в столиці."Одному постраждалому медики надали допомогу на місці. Іншого госпіталізували, а зараз він на амбулаторному лікуванні", — уточнив столичний мер.Нагадаємо, сьогодні технологічний радник президента України Сергій "Флеш" Бескрестнов розповів, що в Києві вмикаються радіоретранслятори mesh-модемів противника, які забезпечують тимчасовий короткостроковий канал управління "шахедами" для коригування ударів..

Необхідно розрізняти військові та невійськові, тобто цивільні, потреби у фінансуванні бюджету України. Адже між ними є деякі нюанси, які подекуди плутають.Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в дописі на своїй Facebook-сторінці."У звʼязку з нещодавніми повідомленнями в пресі з посиланнями на слова представників ЄС вважаю за необхідне пояснити декілька моментів щодо бюджетної ситуації. Варто розділити бюджетний і військовий треки фінансування", — зазначив він.Міністр додав, що міжнародне фінансування для потреб держбюджету — це кошти, які використовується для покриття невійськових видатків. До кінця року вкрай необхідно отримати від партнерів 29,5 мільярда доларів (понад три мільярди з них отримано вчора)."І ми їх отримаємо, якщо виконаємо всі узгоджені зобовʼязання з нашого боку. Виконаємо спільно — парламент і уряд. Закони та постанови. Фінансового розриву не буде, якщо ми в повній мірі виконаємо свою домашню роботу щодо наших зобовʼязань", — наголосив посадовець.Він також пояснив, що гарантовані кошти від ЄС в межах USL на потреби оборони (закупівлі зброї та дронів) є безумовними. Тобто Україна їх точно отримає."Зараз доступними до вибірки до кінця 2026 року залишаються 17 мільярдів євро. Щодо цих коштів домовилися з Єврокомісією прискорити роботу над максимально швидким погодженням запитів, які подає Україна", — зауважив міністр.За його словами, в серпні 2026 року Міноборони задекларували  додаткову (навіть після повної вибірки коштів в рамках USL) оборонну потребу розміром у 27 мільйрдів доларів."Цей тиждень разом із представниками Міноборони та Єврокомісії ми проводили зустрічі в Брюсселі, де обговорили можливі шляхи закриття цієї потреби. Ми напрацювали план і показали наше бачення, але це не означає, що цієї проблеми немає", — визнав Марченко.Він розповів, що за рахунок внутрішніх ресурсів Україна покриє понад сім мільярдів доларів з цієї потреби. Це економія та перерозподіл видатків. Ще близько 12 мільярдів доларів розраховуєо знайти рішення спільними зусиллями."Решта коштів є критичною потребою, і ми працюємо спільно з Міністерством оборони над визначенням джерела покриття. Єврокомісія не зможе її покрити через відсутність у них відповідних інструментів цього року. В цілодобовому режимі продовжуємо працювати з партнерами для забезпечення всіх потреб українського бюджету. Будемо інформувати щодо прогресу", — підсумував міністр фінансів України.Нагадаємо, журналісти видання Financial Times оприлюднили інформацію, що Україна просила в ЄС достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

У суботу, 3 жовтня, Росія знову атакувала цивільне судно в Чорному морі. Це корабель під прапором Ліберії. Внаслідок рашистського обстрілу загинув моряк, троє людей поранено.Про це повідомили на Facebook-сторінці Адміністрації морських портів України."Російські війська завдали удару по цивільному вантажному судну під прапором Ліберія в одному з портів Одещини. 13 членів екіпажу евакуйовано в безпечне місце", — йдеться в повідомленні.Зазначається, що внаслідок атаки загинув матрос-моторист, ще троє членів екіпажу отримали поранення."Це черговий цілеспрямований удар Росії по цивільному судноплавству", — наголосили в Адміністрації морських порітв України.Там додали, що Росія продовжує тероризувати мирний торгівельний флот і моряків, які щодня ризикують життям заради роботи українських морських шляхів."Щирі співчуття родині та близьким загиблого. Бажаємо якнайшвидшого одужання постраждалим", — підсумовується в повідомленні.Нагадаємо, що 23 вересня на Одещині російські окупанти атакували портову та цивільну інфраструктуру. Крім того, вони завдали удару по вантажному кораблю в Чорному морі, де загинув капітан судна.Раніше, 9 вересня, російські терористи влучили у вантажний корабель у Чорному морі. Внаслідок цього загинули двоє азербайджанських громадян, іще двох поранено..

У суботу, 3 жовтня, в селі Волощина Львівського району службовий автомобіль поліції збив велосипед, на якому їхала дитина. Внаслідок зіткнення травми отримав 11-річний хлопчик.Про це повідомив відділ комунікації поліції Львівської області. Там уточнили, що дорожньо-транспортна пригода сталася сьогодні, 3 жовтня, близько 10:00 у селі Волощина Львівського району."Відбулося зіткнення службового автомобіля поліції та велосипеда, яким кермував 11-річний хлопчик", — ідеться в повідомленні.Поліцейський відразу вийшов з автомобіля та надав першу домедичну допомогу велосипедисту, а його напарниця викликала карету швидкої медичної допомоги."Хлопчика доставили до медичного закладу, його діагноз встановлюють", — зазначили в поліції Львівської області.Інформацію про подію поліцейські передали до територіального управління Державного бюро розслідувань.Окрім того, керівництво головного управління Національної поліції у Львівській області призначило службове розслідування за цим фактом. Після його проведення ухвалять передбачене законодавством рішення."Поліція Львівщини зацікавлена у повному, всебічному та неупередженому встановленні обставин події", — підсумували у відділі комунікації поліції Львівської області.Нагадаємо, що у Львові 1 жовтня сталася масштабна ДТП. На дорозі зіткнулися автобус, автомобіль інкасаторів і ще декілька автівок. Інформації щодо постраждалих не надходило..

У неділю, 4 жовтня, у зв’язку з проведенням охоронних заходів за участю іноземних делегацій у Києві та Київській області діятимуть тимчасові обмеження дорожнього руху.Про це повідомили на Facebook-сторінці Управління державної охорони України."Шановні мешканці та гості Києва. Просимо врахувати зазначену інформацію під час переміщення", — йдеться в повідомленні.В Управлінні державної охорони зазначили, що відповідно до закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" і положення "Про державний протокол і церемоніал України", затверджене указом президента України від 22 серпня 2002 року № 746/2002, очільникам іноземних держав, урядів, парламентів і міжнародних організацій, які перебувають в Україні з офіційними чи робочими візитами, забезпечується державна охорона.У відомстві не уточнили, хто саме цього разу приїде до Києва та на Київщину, однак такі заходи зазвичай запроваджують у випадку офіційних візитів високих гостей із-за кордону.Як відомо, в Києві зараз діють тимчасові обмеження дорожнього руху під час повітряної тривоги:Дарницький міст — рух транспорту здійснюється однією смугою з правого на лівий берег;міст Метро — рух транспорту перекривається з лівого на правий берег;Подільський мостовий перехід — рух транспорту перекривається з лівого на правий берег.Південний міст після декількох атак ворога повністю закритий для руху автотранспорту та метро. І під час тривог, і за їх відсутності. "Просимо з розумінням поставитись до впроваджених змін і врахувати їх під час планування поїздок", — зазначили в київській владі.Нагадаємо, що сьогодні зранку рух чотирьох автобусних маршрутів у Києві відновлено за постійними схемами. Їх раніше змінювали через ранкову атаку на Північний міст. Проте транспорт курсує із затримками..

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець отримав звернення від громадянки України Любові Рожанської, яку затримали в Казахстані за запитом Росії.Про це Дмитро Лубінець повідомив у своєму Telegram-каналі. З цього приводу він уже невідкладно звернувся до казахстанського омбудсмена."Пані Любов прибула до Казахстану з гуманітарних міркувань — щоби забрати свого неповнолітнього онука та повернути його в Україну. Натомість сама опинилася під вартою через кримінальну справу, яку Росія порушила ще 2023 року", — зазначив він.При цьому омбудсмен звернув увагу на ще одну надзвичайно важливу обставину. Любов Рожанську фактично виманили до Казахстану обманним шляхом. "Нові" родичі дитини в Росії у співпраці з ФСБ виходили на звʼязок із жінкою та навмисно намагалися виманити її з України, аби забрати дитину самостійно. Жінка повірила їм і приїхала до Астани, не знаючи, що в Росії вже готуються до її затримання."Тепер Росія домагається її видачі. Цього не можна допустити! Передача українки під контроль російських силових структур становитиме безпосередню та серйозну загрозу її особистій безпеці, здоров’ю та дотриманню її основоположних прав. Ми добре знаємо, що відбувається з українцями, які потрапляють до рук російської системи", — зауважив Лубінець.Тому він невідкладно звернувся до омбудсмена Казахстану Артура Ластаєва із закликом не допустити жодної екстрадиції, видачі чи примусового переміщення Любові Рожанської до Росії. Окремо провів телефонну розмову з ним."Також наполягаю на перевірці умов її тримання під вартою та правових підстав позбавлення її волі, забезпеченні повного доступу до неї дипломатичних і консульських представників України та її адвоката. Але ця історія має ще один надзвичайно тривожний аспект — у ній йдеться про українську дитину", — додав український омбудсмен.За наявною інформацією, мати хлопчика ще 2021 року вивезла його до Росії. 2022 року для себе та дитини вона оформила російське громадянство. Водночас Верховний Суд України у березні 2025 року визначив місцем проживання дитини Одесу. Тобто бабуся приїхала, щоби забрати українську дитину та повернути її додому. І саме тоді сама опинилася під вартою за справою, яку ініціювала Росія."Це ще раз показує, наскільки небезпечно намагатися самостійно забирати дітей, які перебувають на території Росії", — акцентував уповноважений Верховної Ради з прав людини.Тому він окремо звернувся до родичів: якщо ваша дитина перебуває в Росії чи на тимчасово окупованих територіях — не намагайтеся вирішити це питання самостійно. Звертайтеся до офіційних державних структур України. Офіс омбудсмена здійснює повернення українських дітей із депортації, примусового переміщення, з іноземних держав, у випадках, коли відсутні документи і є різні юридичні аспекти. Телефонуйте нам на "гарячу лінію": 1678"Адже самостійна поїздка до Росії чи спроба забрати дитину через треті країни може створити серйозні ризики для самих родичів і поставити під загрозу подальше повернення дитини", — наголосив Дмитро Лубінець.На відео, яке він опублікував, — нібито посадка хлопчика на літак до Казахстану. Але відео інсценоване навмисно, щоби виманити жінку.Нагадаємо, що США розширили санкційні підстави щодо осіб і організацій, причетних до грубих порушень прав людини та незаконної депортації українських дітей. Омбудсмен Дмитро Лубінець наголосив на важливості цього рішення для притягнення до відповідальності всіх винних у насильницькому вивезенні маленьких українців..

У суботу, 3 жовтня, стало відомо про смерть скандального психотерапевта Анатолія Кашпіровського. Йому було 87 років. Цього лікаря неодноразово звинувачували в шарлатанстві.Про смерть Анатолія Кашпіровського повідомили російські медіа. За інформацією пропагандистів, причиною смерті "екстрасенса" стала гостра серцева недостатність.Зазначається, що за декілька місяців до смерті Анатолій Кашпіровський скаржився на сильні болі в животі. "Екстрасенс" вирішив покращити стан здоров'я завдяки самолікуванню — йому вдома ставили крапельниці з антибіотиками — однак це лише погіршило ситуацію.Згодом його госпіталізували, провели стентування, а також біопсію, результат якої показав наявність злоякісної пухлини. Кашпіровський переніс операцію після чого повернувся додому.Серце психотерапевта зупинилося сьогодні о 06:40 ранку, коли він перебував у своїй оселі в Москві. Близькі викликали швидку, але повернути його до життя медики не змогли.Що відомо про Анатолія КашпіровськогоМайбутній "гіпнотизер" народився 11 серпня 1939 року в селі Ставниця Хмельницької області.Навчався у Вінницькому медичному інституті, а згодом працював психіатром у Вінницькій психлікарні, лікарем, а також психотерапевтом збірної СРСР з важкої атлетики.Широку популярність він здобув наприкінці 1980 років, у період перебудови, після сеансів "гіпнозу", які транслювалися на радянському телебаченні.Під час телеефірів він проводив так звані сеанси психотерапії та заявляв про можливість впливати на стан людей на відстані. Зокрема, широкого розголосу набули телевізійні експерименти, під час яких Кашпіровський брав участь у дистанційному знеболенні пацієнток під час хірургічних операцій.Кашпіровський став одним із найвідоміших представників альтернативної медицини пізнього СРСР, хоча його методи та заяви неодноразово піддавалися критиці з боку представників наукової та медичної спільноти.Нагадаємо, що 23 вересня в Росії помер журналіст, музичний критик і телеведучий Сергій Сосєдов. Йому було 58 років..

У суботу, 3 жовтня, зранку молдовські служби зафіксували проліт дронів у повітряному просторі країни. Згодом місцева поліція виявила уламки безпілотників у чотирьох районах країни. Є пошкодження та пожежі.Про це повідомили журналісти молдовського телеканалу TV8.Медійники зазначили, що уламки безпілотників знайшли у Кеушанському, Штефан-Водському, Хинчештському та Новоаненському районах. Перед цим місцеві мешканці інформували про вибухи за межами населених пунктів.У Генеральній інспекції поліції Молдови зауважили, що перше повідомлення надійшло о 07:50. Мешканці Кеушана розповіли про вибух за межами міста, після якого над місцем події підійнявся густий дим.Тоді молдовські правоохоронці прибули на місце та виявили уламки безпілотника в цьому місці.Згодом фрагменти дронів виявили поблизу Дубровки та Хинчешта. Ще одне місце падіння зафіксували між селами Делакеу та Пугачени у Новоаненському районі.Також інцидент стався біля села Крокмаз у Штефан-Водському районі. Там безпілотник упав на виноградники неподалік від табору польової бригади. Після падіння вибух вибив скло у будівлі. Крім того, загорілася суха трава.На теперішній момент поліція працює на місцях усіх інцидентів, документує наслідки та встановлює обставини падіння безпілотників. Мешканців закликали не наближатися до місць, де сталися вибухи, та не торкатися уламків або інших підозрілих предметів.Як відомо, останніми тижнями Молдова неодноразово фіксувала проліт невідомих безпілотників над своєю територією, а також там знаходили уламки дронів.Нагадаємо, що 30 вересня невідомий повітряний об'єкт перетнув державний кордон Молдови з боку Вінницької області під час чергової масованої атаки Росії проти України. Через загрозу безпеці оборонне відомство сусідньої держави ухвалило рішення екстрено закрити повітряний простір у центральній частині країни..

У суботу, 3 жовтня, Європейська комісія закликала Росію негайно забезпечити гуманітарний доступ до окупованих Олешок у Херсонській області. Там люди голодують уже впродовж тривалого часу.Про це йдеться у спеціальній заяві, опублікованій на сайті Єврокомісії."Те, що відбувається в Олешках, викликає жах. Цивільне населення опинилося в облозі російських військ, не маючи доступу до їжі, ліків, чистої води та базової медичної допомоги. Це неприпустимо", — зазначили представники Єврокомісії.Вони наголосили, що гуманітарна допомога має надійти до людей, які її потребують, а цивільне населення має отримати можливість покинути окуповану територію.Зазначається, що ЄС співпрацює з відповідними партнерами та використовує всі наявні можливості для сприяння наданню допомоги, зокрема, людям, які опинилися в пастці на тимчасово окупованих територіях.Гуманітарні партнери Євросоюзу готові надавати допомогу. Для цього їм необхідний безпечний, стабільний і ефективний гуманітарний доступ на місцях."Росія, як окупаційна держава, має чіткі зобов’язання, згідно з міжнародним гуманітарним правом: цивільне населення варто захищати, а надання гуманітарної допомоги — забезпечувати. Мешканці Олешків потребують регулярного доступу до їжі, ліків, води та необхідної медичної допомоги. Міжнародного гуманітарного права варто дотримуватися", — наголосили в Єврокомісії.Ситуація в ОлешкахРосія блокує евакуацію з Олешок, які перебувають в окупації з 2022 року. До повномасштабного вторгнення в Олешках проживало близько 24 тисяч людей, а зараз залишаються близько двох тисяч, серед них близько 50 дітей.У місті немає електро- та газопостачання, а впродовж останнього місяця повністю заблоковане доставлення продовольства, медикаментів та інших предметів першої необхідності.Розпочинаючи з березня, підрозділ 11-ї бригади НГУ й оборонці 34-ї окремої бригади морської піхоти "Борисфен" системно доставляють туди продовольство через Дніпро за допомогою дронів. Однак російські військові забирають у мешканців продукти. За наявність їжі не російського виробництва людей можуть звинувачувати у співпраці зі ЗСУ.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголошував, що в тимчасово захоплених Олешках на Херсонщині склалася катастрофічна гуманітарна ситуація, де місцеве населення опинилося на межі голодної смерті. Через брак харчів, медикаментів і питної води мешканці змушені споживати бур'яни, аби просто зберегти життя..

У Києві вмикаються радіо ретранслятори mesh-модемів противника, які забезпечують тимчасовий короткостроковий канал управління "шахедами" для коригування ударів.Про це повідомив технологічний радник президента України Сергій "Флеш" Бескрестнов, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Їх небагато. Можливо, один-три. Такі ретранслятори важко знайти, але шукати треба. Поки вони є, закриття міста засобами РЕБ не буде ефективним", — наголосив він.Прикладом цього він навів керований удар по СБУ. У момент удару в небі не було інших ретрансляторів для "шахедів"."Я також провів аналіз інших ударів по мостах Києва та можливості організації далеких каналів mesh-модемів Росії в ці моменти", — додав фахівець.Він зауважив, що зараз усі канали ворога обговорюють фото ППО на мостах Києва. Тому що інформаційно приховати від противника "Гепард" на мосту, через який щодня проїжджають десятки тисяч людей, неможливо."Навіщо я про це згадав? Поки існуватиме онлайн-керування "шахедами", під ударом будуть не лише мости, а й засоби ППО. Додам, що без стабільного онлайн керування прямо до моменту удару точно влучити в опору або ванти моста неможливо", — наголосив радник президента.Він зазначив, що хотів би помилятися у своїй думці про ретранслятори. Але за весь час війни він жодного разу не помилився у технічних висновках і прогнозах щодо нашого ворога."Хочу ще сказати, що ми ретельно досліджуємо всі уламки. Інших "таємних" засобів зв’язку (LTE, "Рассвет", квантовий модем інопланетян) не знаходимо", — підсумував Сергій "Флеш" Бескрестнов.Нагадаємо, що сьогодні зранку російські терористи продовжували обстрілювати Київ реактивними "шахедами". Зокрема, зафіксовано влучання одного з них у Північний міст..

Перебуваючи напідпитку, 20-річний киянин викрав трамвай і вирушив одним із маршрутів. На щастя, обійшлося без аварії. Однак за незаконне заволодіння транспортним засобом молодику загрожує до п’яти років позбавлення волі.Про це поінформував відділ комунікації поліції Києва. Правоохоронці отримали повідомлення від диспетчерки трамвайного депо про зникнення резервного трамвая з території підприємства. Для з’ясування обставин події на місце виїхала слідчо-оперативна група Дніпровського управління поліції."До незаконного заволодіння транспортним засобом причетний 20-річний юнак, який працює слюсарем механізованого складу трамвайного депо. Увечері, переконавшись, що поблизу нікого немає, він зайшов до кабіни трамвая, запустив його та рушив одним із маршрутів у напрямку станції метро "Бориспільська", — встановили поліцейські.Щоби припинити рух транспорту, працівникам довелось знеструмити контактну мережу. Після цього вагон зупинився, а поліцейські затримали порушника."Під час перевірки чоловіка на стан сп’яніння прилад "Драгер" показав 1,41 проміле. Під час спілкування з поліцейськими ділок пояснив свій вчинок тим, що незаконно заволодів трамваєм, оскільки йому дуже подобається їздити на цьому виді транспорту", — додали в поліції Києва.Слідчі повідомили затриманому про підозру за частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу України — незаконне заволодіння транспортним засобом."Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі", — підсумували у відділі комунікації поліції Києва.Нагадаємо, що раніше в Ірпіні затримали 41-річного чоловіка, якого підозрюють у викраденні авто. Крім того, за даними слідства, фігурант украв у потерпілого документи, мобільний телефон і гаманець..

У суботу, 3 жовтня, у звʼязку з проведенням безпекових заходів Рада оборони Полтавської області обмежила перебування цивільного населення на окремих ділянках.Про це повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Ідеться про райони населених пунктів Горішні Плавні, Редути, Кам’яні Потоки та Чикалівка Кременчуцького району Полтавської області."Обмеження діють із 3 жовтня 2026 до особливого розпорядження. У визначеному районі забороняється займатися рибальством, мисливством, грибництвом і проводити фото- та відеозйомку", — пояснив посадовець.Очільник військової адміністрації додав, що в’їзд у визначений район дозволено винятково особам, які проживають у секторі."Про скасування обмежень повідомимо окремо", — підсумував Віталій Дяківнич.Учора він інформував, що в Лубенському районі Полтавської області російський безпілотник атакував об'єкт енергетики. Без електропостачання тимчасово залишилися близько шість тисяч споживачів."За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих", — акцентував начальник Полтавської ОВА.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти атакували Україну 157 ударними безпілотниками типу Shahed (45 із них — реактивні), "Гербера", дронами-імітаторами типу "Пародія". Сили оборони знешкодили 131 ворожу ціль..

У жовтні 2026 року в Україні очікується подорожчання деяких овочів і фруктів. Також в українських супермаркетах можуть зрости ціни на яловичину, свинину та курятину.Про це повідомила головна наукова співробітниця Інституту аграрної економіки Інна Сало, яку цитує видання "Главред".За її прогнозом, овочі борщового набору можуть подорожчати до 7%, а салатні овочі — до 20% через сезонне скорочення пропозиції.Водночас ситуація з фруктами буде різною. Зокрема, українські яблука можуть подешевшати до 10% завдяки збільшенню їхньої пропозиції на ринку."У жовтні очікується поступове подорожчання овочів борщового набору порівняно з нинішніми цінами — до 7%. Водночас прогнозується незначне здешевлення яблук — до 10% — у зв’язку з розширенням обсягів їхніх продажів. Ціни на салатні овочі в жовтні 2026 року у зв’язку зі скороченням їхньої пропозиції зростуть порівняно з нинішніми цінами до 20%", — зазначила Сало.За словами фахівчині, восени ціна на овочі та фрукти значною мірою залежатиме від того, у скільки обійдуться їхнє зберігання та доставлення до магазинів."На формування цін на плодоовочеву продукцію суттєво впливають оперативність і обсяги постачань, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також істотне зростання цін на паливо", — пояснила експертка.Російські удари по логістичній інфраструктурі також залишаються одним із ризиків для цін. Водночас поки що вони не призвели до дефіциту овочів і фруктів."Наразі дефіциту фруктів і овочів через удари по логістичній інфраструктурі не спостерігається. Товарна пропозиція плодоовочевої продукції на належному рівні", — акцентувала Сало.Також у жовтні в українських супермаркетах можуть зрости ціни на яловичину, свинину та курятину. За прогнозом провідної наукової співробітниці Інституту аграрної економіки Наталії Копитець, подорожчання може становити до 3%."За прогнозами, в продуктових супермаркетах у жовтні 2026 року на основні види м’яса — яловичину, свинину та курятину — можливе підвищення роздрібних цін до 3%", — розповіла вона.При цьому у вересні єдиної тенденції на ринку м’яса не спостерігалося: одні види продукції дорожчали, інші — дешевшали. Одним із головних чинників, який визначатиме ціни восени, стане вартість зернових. За словами Копітець, саме корми становлять близько 70% собівартості м’яса."Восени визначальним фактором, що впливає на ціну основних видів м’яса, є ціна на зернові та їхній фактичний урожай, адже у структурі собівартості м’яса близько 70% становлять саме корми", — підсумувала експертка.Нагадаємо, що, за порадами фахівців, українським фермерам, які планують займатися ягідництвом, варто оцінювати культури не лише за поточною ціною на ринку. Важливими факторами є врожайність, витрати на працівників, можливість механізованого збору, перспективи експорту та перероблення продукції..