Віталій Павлишин

У п’ятницю, 28 серпня, Україна та Польща відкрили новий міжнародний центр колективного користування науковим обладнанням. Він функціонуватиме на горі Піп Іван Чорногірський в українських Карпатах.Про це повідомив міністр освіти України Андрій Бутенко, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в Facebook."Там же підписали декларацію про співпрацю. Домовилися розвивати Карпати як відкритий простір для науки й освіти: наукові проєкти, обмін студентами та викладачами, підтримка молодих дослідників і дослідниць", — зазначив він.За його словами, зміст декларації ширший за академічну сферу. Це підтвердження, що Україна та Польща рухаються спільним європейським курсом, з опорою на довіру, добросусідство та відповідальність за майбутнє регіону."Тут установили телескоп під куполом, який спроєктували спеціально під складні високогірні погодні умови. Далі до телескопа додадуть роботизований комплекс — керувати ним можна буде дистанційно. Це одна з чотирьох високогірних обсерваторій такого рівня", — пояснив український міністр.Він уточнив, що обсерваторію відновив Карпатський національний університет імені Василя Стефаника разом із польськими партнерами. Вони працюватимуть тут спільно, але обладнання відкрите й для інших: заявку зможе подати будь-яка дослідницька команда."Астрономія тут не єдиний напрям. Чорногора — це високогірна флора й окремі екосистеми, тому тут можна вивчати клімат і природу. На місці є й метеорологічні лабораторії", — додав освітній посадовець.Він зауважив, що обсерваторію збудували ще 1938 року як наукову станцію Варшавського університету. Радянська влада її зруйнувала, десятиліттями на вершині стояла руїна. Українці та поляки відновили її разом. Проєкт стартував іще 2012 року. Попри повномасштабне вторгнення, завдяки співпраці української та польської сторін його вдалося реалізувати."Дякую команді університету та польським партнерам за роки роботи. Продовжуємо відкривати центри, де сучасним обладнанням можуть користуватися дослідники з різних університетів і країн", — підсумував Андрій Бутенко.Нагадаємо, вчора заступник міністра національної оборони Польщі Павел Залевський заявив, що його країна має виробничу спроможність і готовність розпочати виробництво на своїй території ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. На думку Варшави, це можливо в тісній співпраці з Києвом..

У суботу, 29 серпня, в Києві о 09:00 зупиниться рух усього громадського транспорту. Це відбудеться на знак вшанування пам’яті загиблих Захисників і Захисниць України.Про це повідомили в Telegram-каналі комунального підприємства "Київський метрополітен".Там зазначили, що зупинять рух поїздів на одну хвилину. Крім того, на окремих станціях через технологічні процеси поїзди можуть стояти ще чотири-п’ять хвилин."Після цього рух відновлюватимуть поступово — на повернення до звичного графіка може знадобитися до двох годин", — попередили в столичній підземці.Транспортники додали, що наземний громадський транспорт, за технічної можливості, теж зупинятиметься на зупинках пасажирського транспорту на одну хвилину під час загальнонаціональної хвилини мовчання."Просимо пасажирів врахувати це під час планування поїздок і з розумінням поставитися тимчасових зупинок", — акцентували в "Київському метрополітені".Там підсумували, що одна хвилина тиші — це спільний вияв вдячності та шани тим, хто віддав життя за Україну.Сьогодні в "Укрзалізниці" повідомили, що станом на 28 серпня через наслідки обстрілів частина поїздів із Перемишля, Дніпра, Харкова, Києва та Львова вирушатиме зі суттєвими затримками. При цьому служби національного перевізника працюють у посиленому режимі, щоби якнайшвидше стабілізувати рух поїздів.Нагадаємо, декілька днів тому Офіційний вісник ЄС інформував, що комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" спільно з Європейським інвестиційним банком оголосило тендер на постачання нових низькопідлогових багатосекційних зчленованих трамваїв довжиною 26-27 метрів на суму більш ніж 7,79 мільйонів євро (без ПДВ)..

Заклади освіти України закликали відмовитися від проведення масових урочистостей з нагоди початку навчального року та під час освітнього процесу. Це пов’язано з безпековою ситуацією.Відповідний допис оприлюднила освітній омбудсмен України Надія Лещик на своїй сторінці у Facebook."Шановні педагоги, батьки та здобувачі освіти! Наближається початок нового навчального року. Це завжди момент, який хвилює, проте в умовах повномасштабної війни, яку розв'язала Росія, ми маємо чітко розставляти пріоритети", — зазначила вона.За її словами, найголовніший із них — це життя та здоров’я кожного учасника освітнього процесу."З огляду на безпекову ситуацію в країні та реальні ризики, пов'язані з можливими обстрілами, наголошую: проведення масових заходів, зокрема, шкільних лінійок, 1 вересня та під час освітнього процесу є небезпечним", — наголосила освітній омбудсмен.Вона додала, що масові скупчення людей створюють додаткові ризики, адже в разі оголошення сигналу "Повітряна тривога" забезпечити швидку та безпечну евакуацію великої кількості дітей на відкритій території вкрай складно.Тому освітня уповноважена закликала керівників закладів освіти:відмовитися від проведення масових урочистостей у закладах освіти;організувати початок навчального року у форматах, що мінімізують ризики для учасників освітнього процесу;зосередити увагу на проведенні інструктажів з безпеки, перевірці готовності укриттів та психологічній підтримці дітей."Безпека дитини — це спільна відповідальність. Зробімо так, щоби 1 вересня запам’ятався учням і батькам безпекою, турботою, спокоєм і впевненістю у власному захисті. Нехай навчальний рік розпочнеться безпечно!" — підсумувала Надія Лещик.Нагадаємо, 21 серпня стало відомо, що в столиці затвердили рекомендовану структуру нового навчального року 2026/2027 для закладів загальної середньої освіти. Освітній процес у столичних школах розпочнеться 1 вересня 2026 року та триватиме до 30 червня 2027 року..

Найближчими роками українські ягідники матимуть цілу низку системних проблем — від дефіциту працівників і енергетичних ризиків до складнішого доступу до фінансування. До того ж посиляться вимоги Європейського Союзу.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на президентку асоціації "Ягідництво України" Ірину Кухтіну.Вона зазначила, що галузі доведеться відмовлятися від сировинної моделі та робити ставку на механізацію, технологічність і гнучкість. За її словами, серед головних викликів — нестача працівників."Дефіцит збирачів, фахівців і механізаторів уже впливає на роботу господарств, а протягом наступних трьох-п’яти років значення механізації та продуктивності праці лише зростатиме", — пояснила спеціалістка.Іншим фактором вона назвала енергетичну нестабільність. Сонячна генерація не здатна повністю забезпечити потреби господарств протягом доби, тому для охолодження та зберігання ягід потрібні накопичувачі енергії та резервні генератори."Перспективним рішенням може стати децентралізована енергетика з накопичувальними хабами на рівні громад", — зауважила президентка асоціації "Ягідництво України".Не менш гостро стоїть питання фінансування. Високі кредитні ставки й обережність банків ускладнюють інвестиції, особливо в багаторічні насадження з тривалим періодом окупності. За словами Кухтіної, підходи до оцінки таких проєктів потребують перегляду.Ще один виклик — посилення європейських вимог до засобів захисту рослин. Через поступове вилучення окремих речовин виробникам необхідно постійно стежити за регулюванням Євросоюзу та допустимими рівнями залишків пестицидів для продукції, призначеної на експорт.П’ятим фактором експертка назвала необхідність довгострокової стратегії розвитку галузі. На її думку, Україні потрібна щонайменше трирічна програма за участю держави."Ягідництву варто переходити від експорту дешевої сировини до технологічного виробництва, диверсифікації культур, механізації та створення декількох варіантів логістики та зберігання продукції", — підсумувала Ірина Кухтіна.Нагадаємо, вчора в Міністерстві аграрної політики та продовольства України повідомляли, що через брак місць для зберігання зерна та дефіцит обігових коштів у фермерів Україна ризикує скоротити посівні площі під майбутній урожай. Ідеться про територію від п’яти до семи мільйонів гектарів..

У четвер, 27 серпня, та в ніч на п’ятницю, 28 серпня, підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці військових цілей противника. Зокрема, радіолокаційній станції "Небо-СВ", її апаратній "П-18", пунктам управління дронами та навчальному центру ворога.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України.Там уточнили, що, зокрема, в районі Оленівки (тимчасово окупована територія Криму) уражено радіолокаційну станцію "Небо-СВ", апаратну РЛС "П-18" і мобільний комплекс засобів зв’язку противника.Також у районі Фрунзе в тимчасово окупованому українському Криму уражено радіорелейну станцію "Ніколаєвка".Крім того, в Севастополі, на території окупованого Криму, підтверджено ураження навчального центру підготовки противника.Уражено й пункти управління безпілотниками окупантів у районах Успенівки Запорізької області та Курахового на Донеччині, а також зосередження озброєння та військової техніки ворога в районі Красної Гори Донецької області."Ступінь завданих збитків уточнюється", — акцентували українські військові.До того ж вони поінформували, що за результатами попередніх уражень підтверджено знищення 24 серпня 2026 року радіолокаційної станції "Каста" в Караїчеві Ростовської області Росії."Робота щодо ключових військових цілей противника триває. Далі буде!" — підсумували в Генеральному штабі ЗСУ.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський сьогодні повідомив, що за добу українські військові провели декілька успішних операцій у межах "далекобійних санкцій", влучивши у російські об’єкти, які працюють на оборонку окупантів..

Зустрічі президентів Росії та Сполучених Штатів Америки Володимира Путіна та Дональда Трампа поки що в планах немає. У мирному процесі щодо України наразі немає жодних зрушень.Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков під час розмови з російськими пропагандистами в п’ятницю, 28 серпня."Володимир Путін поспілкується з Олександром Лукашенком завтра у другій половині дня", — розповів він.За його словами, Російська Федерація продовжує знищувати військову інфраструктуру України. І це триватиме надалі. Таким чином Москва відповідає на "далекобійні санкції" Києва."Просування Росії на фронтах очевидне", — безапеляційно заявив "рупор" Кремля, традиційно не на надавши жодних доказів із цього приводу.Він також констатував, що мирні переговори щодо України перебувають на паузі. При цьому в усіх сторін, які брали чи беруть участь у процесі, нових ідей жодних немає."Київ чудово знає вимоги Москви, але не хоче рухатися мирним шляхом, тому ми продовжуємо забезпечувати позитивну для нас динаміку на фронтах", — підсумував Дмитро Пєсков.Раніше сьогодні аналітики американського Інституту вивчення війни зазначали, що характер військової загрози з боку Росії 2026 року суттєво трансформувався порівняно зі ситуацією перед повномасштабним вторгнення в Україну. США намагаються стримати можливий акт агресії Кремля, який цього разу може мати зовсім інший вигляд і часові рамки.Нагадаємо, що декілька днів тому радник російського диктатора Антон Кобяков вигадав нове пояснення повномасштабного вторгнення в Україну. Він заявив, що, розпочавши велику війну, Росія нібито "попередили напад" Сил оборони України..

У Польщі пришвидшать різні заходи задля посилення оборони країни. У Варшаві нагадали, що обіцянку не нападати на сусідів Росія вже давала перед вторгненням в Україну.Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він зауважив, що переговори директора ЦРУ Джона Реткліффа в Москві та певні заяви після цього спонукають до посилання оборонних заходів.На його переконання, запевненням Росії про те, що вона не нападатиме на НАТО, не варто довіряти. Про це свідчить нещодавня історія й агресивна поведінка Кремля."Шпигуни Путіна, вочевидь, сказали директору ЦРУ, що російський диктатор не провокуватиме НАТО", — написав поляк.Політик нагадав, що перед повномасштабним вторгненням в Україну Кремль теж уже давав подібні запевнення."Путін сказав тодішньому директору ЦРУ ще президента Джо Байдена, що не вторгатиметься в Україну", — зазначив Сікорський.На цьому тлі глава польської дипломатії закликав співвітчизників пришвидшити оборонну підготовку.Як відомо, цього тижня директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив таємний візит до Москви. Медіа інформували, що він застеріг Росію від нападів на НАТО. Згодом у Кремлі підтвердили переговори Реткліффа з російськими спецслужбами.Нагадаємо, сьогодні видання The Wall Street Journal, посилаючись на американських посадовців, поінформувало, що нещодавня поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви відбулася за особистим дорученням американського президента Дональда Трампа. Однією з тем переговорів стало відновлення діалогу Росії з Україною щодо припинення війни..

Кабінет міністрів України вперше запускає механізми підтримки спільних прикладних досліджень і розробок на замовлення технологічного бізнесу в інтересах оборони й економіки.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Цього року на це спрямовуємо 100 мільйонів гривень. Пріоритет — безпека й оборона, енергетика, транспорт, медицина, агросектор, ІТ та робототехніка", — пояснив він.За його словами, принцип простий: команди державних університетів і наукових установ розроблятимуть рішення під конкретні технологічні та виробничі потреби компаній."Держава покриватиме від 50% до 65% вартості проєкту залежно від розміру бізнесу, решту — компанія-замовник. Таким чином держава допомагатиме пройти шлях від ідеї та випробувань до готового рішення", — деталізував очільник українського уряду.Він наголосив, що головне завдання такого нововведення — створити більше можливостей для українських науковців, аби вони могли комфортніше працювати."Українські дослідження та розробки мають працювати на оборону, економіку, а бізнес — отримувати необхідні технологічні рішення в Україні", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 24 серпня підписано угоду у сфері штучного інтелекту між Великою Британією та Україною. Проєкт передбачає, що обидві країни об’єднають зусилля для розвитку нових військових можливостей і технологій майбутнього..

За добу українські військові провели декілька успішних операцій у межах "далекобійних санкцій", влучивши у російські об’єкти, які працюють на оборонку окупантів.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відео наслідків влучань Сил оборони України."За цю добу воїни наших Сил оборони України уразили нафтопереробний завод в Ярославському регіоні. Відстань — 1 000 кілометрів від лінії фронту", — констатував він.За його словами, відбулися й інші українські справедливі відповіді на російську війну в Чорному морі.Зокрема, в російському Енгельсі воїни "Альфи" Служби безпеки уразили ракетоносій ТУ-95МС. Саме такі літаки завдають ударів по Україні."Дякую за влучність усім нашим воїнам! Це все відповідь на їхні удари. Росіяни повинні відчувати, що таке їхня війна", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше в Генштабі ЗСУ підтверджували ураження нафтопереробного заводу "Славнефть-ЯНОС" у Ярославлі. Після атаки на території підприємства виникла пожежа."Славнефть-ЯНОС" є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії. Потужність заводу становить близько 15 мільйонів тонн нафти на рік.На підприємстві здійснюють повний цикл перероблення нафти та виробляють, зокрема, автомобільний бензин, дизельне й авіаційне паливо, мазут, бітум, мастильні матеріали й іншу нафтопродукцію.Нагадаємо, 26 серпня стало відомо, що нафтопереробний завод NORSI у Нижегородській області Росії, який є четвертим за потужністю в країні та другим за обсягами виробництва бензину, призупинив перероблення сирої нафти після атаки українського безпілотника..

У ніч на п’ятницю, 28 серпня, російські окупанти обстріляли в Києві книжковий склад. Там ущент згоріла продукція видавництва Vivat, яку не встигнули вивезти в безпечніші регіони України.Про це повідомила генеральна директорка та співвласниця видавництва Vivat Юлія Орлова, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."У цій лотереї, куди прилетить цієї ночі, ми програли. Тому сьогодні склад в Києві, де зберігалися й книжки Vivat, згорів", — констатувала вона.За її словами, вони займалися релокацією та тим, щоби книжки перебували не в одному місці, тому частину книжок все ж устигнули перевезти у Львів і довантажити книгарні."Але в Києві було багато книжкових новинок і книжок українських авторів, адже ми готувалися до фестивалю "Книжкова країна". Тепер наша участь теж під питанням", — пояснила гендиректорка видавництва.Вона зазначила, що втрати поки що рахують, бо це фактично згорілі книжки на трьох складах, які перебували в розпорядженні саме цього видавництва та його партнерів."Нема сил на якийсь підтримувальний заклик. Давайте виживати", — підсумувала Юлія Орлова.Як відомо, 19 липня внаслідок російського обстрілу знищено склад українського видавництва "Книголав". Вогонь спалив близько 250 тисяч книжок.Нагадаємо, що архів із близько 600 фільмів вдалося зберегти на Національній кіностудії імені Олександра Довженка після російської атаки по Києву 15 червня. Частина з цих кінострічок досі існує лише на плівці..

У четвер, 27 серпня, українська стрибунка у висоту Ірина Геращенко посіла друге місце на етапі Діамантової ліги у швейцарському Цюріху. Ярослава Магучіх стала лише четвертою.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Медійники зазначили, що одразу три лідерки збірної України у стрибках у висоту з 'явилися разом в одному секторі на другому етапі Діамантової ліги поспіль — Ярослава Магучіх, Ірина Геращенко і Юлія Левченко після Сілезії виступили в Цюриху."Цей старт став визначальним у контексті боротьби за фінал Діамантвої ліги: Магучіх вже гарантувала собі місце у головному старті серії, тоді як Геращенко і Левченко все ще перебували в боротьбі за путівки", — йдеться в повідомленні.Дві українки — Левченко та Геращенко — розпочали змагання зі стартової планки на 1,80 метра, яку подолали з першої спроби. Загалом обидві українки без помилок пройшли ще дві планки 1,85 метра та 1,89 метра, однак наступна висота 1,93 метра підкорилася лише Ірині.Юлія ж із двох спроб не змогла взяти висоту, а останній стрибок перенесла на 1,96 метра — теж невдало. Таким чином Левченко завершила змагання на дев'ятому місці.На висоті 1,93 метра в боротьбу вступила Магучіх — підкорила її одним стрибком. 1,96 підкорилися знову без хиб і Ярославі, й Ірині. Проте планка 1,98 метра стала проблемною для світової рекордсменки. Тоді як Геращенко взяла з першої спроби цю висоту, Ярославі вона не підкорилася з одного стрибка, після чого українка перенесла висоту.Загалом 1,98 м змогли подолати лише три стрибунки. Крім Геращенко, її підкорила австралійка Нікола Оліслагерс і призерка Євро-2026 Марія Вукович.Подіум змагань сформувався на висоті два метри. Магучіх не вдалося подолати цю висоту, як і Вукович, проте саме представниця Чорногорії посіла третє місце. Натомість з першої спроби два метри взяла Оліслагерс, а Геращенко підкорила планку з другого стрибка. При цьому для Ірини ця висота стала повторенням особистого рекорду. 2,02 метра вдалось взяти лише Ніколі, таким чином Ірина завершила старт зі сріблом.Для Геращенко цей подіум став другим поспіль після срібла Сілезії. Також Ірини вперше за три роки випередила Магучіх на етапі Діамантової ліги — востаннє випереджала її ще у липні 2023 року на етапі у Монако."Завдяки фінішу на другому місці Геращенко відібралася також у фінал Діамантової ліги, там вона виступить разом з Ярославою Магучіх", — підсумували медійники..Фінал Діамантової ліги відбудеться у Брюсселі 4-5 вересня.Нагадаємо, що 23 серпня Україна здобула подвійний подіум у жіночих стрибках у висоту на етапі Діамантовій лізі в Сілезії. Ярослава Магучіх виграла змагання з результатом 2,00 метра. Вона випередила Ірину Геращенко, яка подолала 1,98 метра..

Влада закликала мешканців Херсона за можливості на зиму виїжджати з міста. Там, найімовірніше, не зможуть розраховувати на роботу теплоелектроцентралі (ТЕЦ) та інших об’єктів критичної інфраструктури у звичному режимі через обстріли Росії.Про це заявив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Уночі російські війська знову атакували авіабомбами Херсонську ТЕЦ. На жаль, це вже не вперше. Але цього разу об’єкт зазнав дуже серйозних руйнувань", — констатував він.За його словами, розраховувати на роботу ТЕЦ чи інших об’єктів критичної інфраструктури у звичному режимі цієї зими вже не можна."Безпекова ситуація в Херсоні надзвичайно складна. Ворог щодня посилює атаки саме по критичній інфраструктурі області. Від 1 липня на Херсонщину вже скинуто 170 КАБів. За майже два місяці їх використано більше, ніж за все перше півріччя цього року", — акцентував посадовець.Він уточнив, що за останні два місяці ворог запустив понад 1 700 ударних безпілотників. Зокрема, розпочав активніше застосовувати реактивні "шахеди" та "гербери" для ударів по об’єктах критичної інфраструктури Херсонщини."І наразі засобів для знищення цих видів дронів, як і КАБів, немає в жодній області нашої країни. Крім того, лише за тиждень кількість атак малими FPV-дронами зросла до 6,5 тисячі", — зауважив очільник військової адміністрації Херсонщини.Він наголосив, що Херсон може залишатися без світла та тепла не на години чи дні, а тривалий час. І до цього потрібно готуватися вже зараз."Ми не чекаємо. Разом із міською владою, комунальними службами, енергетиками й урядом уже працюємо над альтернативними варіантами тепло- та енергопостачання. Але вкотре звертаюся до мешканців Херсона, особливо до родин із дітьми та літніх людей: якщо ви маєте можливості, родичів чи друзів у безпечніших регіонах — виїжджайте!" — додав Олександр Прокудін.При цьому представник влади пообіцяв допомогти з евакуацією, транспортом, розселенням і соціальною підтримкою.Для організації виїзду варто звертатися до контакт-центру Херсонської ОВА: 0 800 101 102, 0 800 330 951. Урядова гаряча лінія з питань евакуації — 1548."Робимо все можливе, щоби забезпечити Херсон усім необхідним. Але найважливіше зараз — зберегти життя людей", — підсумував начальник Херсонської ОВА.Нагадаємо, що Кабінет міністрів України презентував покрокові вказівки щодо евакуації з територій бойових дій, які дають відповіді на часті запитання людей, що планують виїжджати з небезпечних територій..

Через брак місць для зберігання зерна та дефіцит обігових коштів у фермерів Україна ризикує скоротити посівні площі під майбутній урожай. Ідеться про територію від п’яти до семи мільйонів гектарів.Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.Там зазначили, що систематичні атаки росіян на портову інфраструктуру Одещини спричинили гостру кризу в агросекторі. Ситуацію та план підтримки фермерів обговорили очільник Мінагрополітики Тарас Висоцький і представники структур ООН.За його словами, вже цієї осені дефіцит потужностей для зберігання врожаю може сягнути 11 мільйонів тонн, а на розв'язання проблеми потрібно 44 мільйони доларів."Друге, не менш критично важливе завдання, — забезпечити аграріїв обіговими коштами. Навіть якщо зерно вдається зберегти у рукавах, господарства мають щомісяця покривати операційні витрати та виплачувати заробітну плату. Найбільший виклик зараз — компенсація відсоткових ставок за кредитами", — наголосив міністр.Щоби зберегти пільгове кредитування, Україна вже подала запит до Євросоюзу на виділення 220 мільйонів євро.Структури ООН підтвердили готовність мобілізувати ресурси для підтримки українського агропромисловому сектору. ФАО та Всесвітня продовольча програма передадуть фермерам до 10 тисяч зернових рукавів і модульні сховища. Перші постачання очікуються найближчим часом, причому 60% обладнання спрямують у прифронтові регіони."Наше головне завдання зараз — оперативно мобілізувати ресурси, надати необхідне обладнання та задіяти наявні гуманітарні інструменти, щобb якнайшвидше допомогти агросектору подолати нинішні виклики", — запевнив координатор системи ООН в Україні Матіас Шмале.У міністерстві наголосили, що російські війська регулярно завдають ударів по портовій і логістичній інфраструктурі Півдня України. Мета ворога — блокувати морський експорт продовольства та підірвати економіку країни.Окрім знищення зерносховищ і терміналів, через постійні обстріли та замінування прифронтових територій суттєво зменшується кількість земель, придатних для посівної. Додатково Україна шукає фінансову підтримку через Світовий банк та приватні фонди.Нагадаємо, що програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає 2026 року запровадження механізму верифікації втрачених внаслідок бойових дій посівів і виплати компенсацій постраждалим виробникам сільськогосподарської продукції..

У четвер, 27 серпня, президент України Володимир Зеленський обговорив під час візиту до Молдови питання енергетичної й інфраструктурної співпраці з Молдовою та Румунією. Мая Санду вручила йому найвищу державну нагороду країни — орден Республіки.Про це Володимир Зеленський і Мая Санду заявили на спільній пресконференції в Кишиневі."Ми говорили про спільну енергетичну роботу, про інфраструктуру, яка нас об'єднує, складає значну частину економічного потенціалу та національної безпеки. Особливо цінуємо готовність співпрацювати, щоб експортні шляхи солідарності в нашому регіоні працювали на повну, попри російські спроби заблокувати наші порти та торгівлю через море", — зазначив Зеленський.Він додав, що Україна готова підтримувати розвиток безпекових спроможностей наших сусідів — і Молдови, і Румунії."Лідери знають деталі цього. Розраховуємо, що спільні кроки матимуть результати", — зауважив український президент.Своєю чергою, президентка Молдови Мая Санду вручила українському лідеру Володимиру Зеленському найвищу державну нагороду країни — орден Республіки. Наш президент отримав його за вагомий внесок у захист миру та свободи на європейському континенті.Мая Санду наголосила, що ця відзнака "є визнанням сміливості всього українського народу, який стримує агресію Росії". Вона також акцентувала, що саме завдяки боротьбі України на сході її країна зараз має можливість жити у безпеці та мирі.Як відомо, Володимир Зеленський прибув із візитом до Кишинева. У столиці Молдови він бере участь у святкуванні 35-річчя Дня незалежності країни та проводить низку переговорів.Нагадаємо, що минулої ночі повітряний простір Молдови порушили п'ять безпілотників на тлі масованої російської атаки на Україну. Відстежувати рух дронів молдовським військовим допомагали міжнародні партнери..

Американський резидент Дональд Трамп заявив, що його не турбує напад Росії на країни НАТО. За його словами, у світі "не відбувається нічого незвичного".Про це Дональд Трамп сказав у телефонному інтерв'ю Axios у четвер, 27 серпня"Я зовсім не стурбований. Немає жодної проблеми", — зазначив він, коли його запитали про можливу російську провокацію проти країн НАТО.Журналісти пояснили, що таке запитання до Трампа виникнуло на тлі стурбованості європейських лідерів тим, що Москва може перевірити рішучість НАТО та зобов'язання Трампа щодо статті 5 (пункту альянсу про колективну оборону) шляхом обмеженого нападу або інших військових провокацій, а також у зв'язку з поїздкою директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, де він зустрічався зі своїм російським колегою Сергієм Наришкіним.Медіа повідомляли, що візит став спробою застерегти Москву від нападу на країну НАТО. Але Дональд Трамп заперечив ці повідомлення. Він назвав поїздку Реткліффа "звичною та діловою", висловивши здивування щодо повідомлень про неї в ЗМІ."Реткліфф бачиться зі своїм російським колегою один раз на шість місяців або один раз на рік. У них дуже добрі стосунки. Не було жодних повідомлень і нічого незвичного", — наголосив американський президент.Аналітики видання зауважили, що директор російської служби зовнішньої розвідки Наришкін підтвердив у четвер, що зустрічався з Реткліффом під час його візиту до Москви. Він сказав, що переговори були "звичною частиною їхньої роботи" та що "не було нічого незвичного". Наришкін сказав, що обговорював з Реткліффом "питання розвідки".В Axios нагадали, що президент України Володимир Зеленський заявив виданню у липні, що Путін планує масову мобілізацію 500 тисяч військових у найближчі місяці для відновлення наступу в Україні. Росія також будує інфраструктуру для 30 тисяч додаткових військовослужбовців із Північної Кореї, яких відправлять воювати в Україну.Водночас у МЗС Росії заявили, що Велика Британія та Франція "граються з вогнем", постачаючи Україні технології, які дозволяють проводити далекобійні атаки на Росію. Речник МЗС Росії погрожував завдати ударів по британських військових цілях в Україні та за її межами у відповідь на військову допомогу Великої Британії Україні.Нагадаємо, раніше сьогодні стало відомо, що, попри плани оголосити надзвичайну ситуацію у східному прикордонні, президент Латвії Едгар Рінкевичс запевнив, що актуальна оцінка військової загрози не змінилася..