# Президент

Конституція України, яка 28 червня відзначає 30-річчя з дня ухвалення, залишається фундаментом державності навіть в умовах повномасштабної війни. Саме Основний Закон визначає межі влади, гарантує права і свободи громадян, а також встановлює правила функціонування держави під час воєнного стану.Чи справді Україна майже п'ять років жила без власної Конституції? Чому її ухвалення стало результатом складних політичних компромісів? Чи доведеться змінювати Основний Закон після вступу до Європейського Союзу? Які права можуть бути обмежені під час воєнного стану та чи можливі сьогодні вибори й мирні зібрання?Про це в інтерв'ю TrueUA розповіла завідувач кафедри конституційного права Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент Катерина Сьох.Чому Конституція є фундаментом держави— Виповнюється 30 років від дня ухвалення Конституції України. Наскільки важливою є Конституція для будь-якої країни?— Конституція для держави є надважливим документом. Вона встановлює засади публічного управління в державі, закріплює діяльність органів державної влади, права і свободи людини, а також механізм їхнього захисту. Крім того, Конституція встановлює межі повноважень органів державної влади. І взагалі без Конституції не може існувати правова держава.Адже саме від Конституції походить прийняття інших нормативно-правових актів. Якщо не буде Конституції, ми не матимемо того фундаменту, на основі якого формується правова система держави. Не буде єдиного документа, який чітко встановлюватиме порядок управління і визначатиме, що саме має бути так, а не інакше.Простіше кажучи, Конституція України — це суспільний договір між народом і державою, де чітко визначено, що влада не є безмежною, а людина є найвищою соціальною цінністю. І тільки на цих принципах — що вся влада належить народу, а людина є найвищою цінністю — може існувати правова держава. Тому Конституція — це надважливий документ.Як Україна жила без Конституції після проголошення незалежності— Як Україна майже п'ять років прожила без Основного Закону? Чи були у світі ще такі приклади, коли після проголошення незалежності країни до ухвалення основного закону проходило багато років?— Так, після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року ми дійсно жили за Конституцією УРСР 1978 року. І проіснували в такому форматі до 1995 року.Проте ще в 1990 році була прийнята Декларація про державний суверенітет України. Вона встановила чіткий механізм публічного управління державою. Було визначено, як мають працювати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також засади державного управління.На основі Конституції УРСР та цієї Декларації ми проіснували до 1995 року. У 1995 році був укладений Конституційний договір між президентом та Верховною Радою, де сторони домовилися про те, як управлятиметься держава та як розподілятимуться повноваження між президентом і Верховною Радою. Були чітко визначені процеси державного управління, де вже йшлося про суверенну Україну та про те, як вона функціонуватиме до ухвалення нової Конституції у 1996 році.Тобто з 1991 по 1996 рік ми жили за Конституцією УРСР, але водночас діяли установчі документи — Декларація про державний суверенітет України та Конституційний договір між органами державної влади. Уже після цього, у 1996 році, була прийнята Конституція України.Чи був це унікальний випадок? Ні. У світі також були подібні приклади. Наприклад, Косово або Чехія та Словаччина після розпаду Чехословаччини. Вони також певний час жили за документами тимчасового характеру, які містили установчі норми. Можливо, цей перехідний період був не таким тривалим, як в Україні, але він також існував.Як Україна жила без Конституції після проголошення незалежності— Чому так довго не могли ухвалити Конституцію України? На які поступки довелося піти різним партіям і фракціям? Які найбільші суперечності існували між ними?— Це був довготривалий процес із цілком об'єктивних причин. Насамперед причиною став політичний конфлікт. З одного боку була Комуністична партія, з іншого — Народний рух України. Вони мали різні погляди на державне управління. Коли почалася розробка тексту Конституції, стало зрозуміло, що політичні сили по-різному бачать модель управління державою.Одним із найспірніших питань була форма державного правління. У світі існують різні форми правління — парламентська, президентська, змішана. І постало питання: якою має бути Україна? Яке місце в цій системі має займати президент? Яким має бути місце парламенту? Якими мають бути їхні взаємні стримування і противаги? Саме це стало одним із головних конфліктів.Наступним питанням була державна символіка. Одні вважали, що прапор не повинен бути синьо-жовтим, інші пропонували залишити стару символіку або не поспішати із запровадженням нової. У результаті зупинилися на нашому синьо-жовтому прапорі.Ще одним дуже спірним питанням була державна мова. Як і сьогодні, мовне питання тоді також викликало серйозні дискусії. Якщо відкрити статтю 10 Конституції, можна побачити, що українська мова визначена державною. Водночас там згадується про мови національних меншин і окремо виділено російську мову. Саме навколо цього й точилися дискусії між політичними силами. Одні наполягали, що українська має бути єдиною державною мовою, інші хотіли надати російській особливий статус на державному рівні. У підсумку було знайдено компроміс, який ми сьогодні бачимо у статті 10 Конституції.Ще одним складним питанням був статус Криму. Одні політичні сили вважали, що Крим не повинен мати автономного статусу, інші наполягали на створенні Автономної Республіки Крим. Компроміс полягав у тому, що Автономна Республіка Крим отримала автономний статус, а місто Севастополь — спеціальний статус.Усі ці компроміси були дуже складними. Саме тому переговори тривали довго, виникали конфлікти, засідання переносилися, сторони шукали домовленості. До цього додалися дострокові вибори 1994 року та політичні процеси середини 90-х років.У результаті, після укладення Конституційного договору між президентом Леонідом Кучмою та Верховною Радою, стало зрозуміло, що далі відкладати ухвалення Конституції вже неможливо. І саме в ніч з 27 на 28 червня 1996 року була прийнята Конституція України.Це був дуже тривалий процес, але я особисто пишаюся нашою Конституцією, тому що в ній закладені найважливіші засади державного управління. І найголовніше — людина визначена найвищою соціальною цінністю в державі. Права людини, які гарантує Конституція, мають один із найширших переліків, який тільки може бути.— На приклади конституцій яких країн спиралися автори під час розробки проєкту Конституції України?— Коли Україна стала незалежною, вже тоді було визначено пріоритетний напрям розвитку нашої держави — європейська інтеграція. Ми визначили курс на Європу. Тому Конституції, які аналізували наші політики, були насамперед конституціями європейських держав.Звісно, щодо тих питань, які були спірними, ми брали за основу окремі положення конституцій інших країн, якщо вони давали відповіді на ті виклики, які постали перед українськими політиками.Наприклад, Конституція Франції стала одним із орієнтирів під час визначення форми державного правління, адже у Франції діє змішана форма правління. На той момент вона справді допомогла нам сформувати власну модель. Сьогодні Україна є парламентсько-президентською республікою. До речі, у 1996 році, коли ухвалювалася Конституція, Україна була президентсько-парламентською республікою. Саме тому окремі положення Конституції Франції стали основою для формування цієї моделі.Щодо Конституції Німеччини, то в ній дуже ґрунтовно прописані права людини. Саме тому ми також брали її за основу, як і Конституцію США, під час формування другого розділу Конституції України, присвяченого правам і свободам людини.Також використовували положення Конституцій Італії та Іспанії. Тобто перелік таких держав досить великий. Ми брали окремі підходи й принципи, які допомогли сформувати українську Конституцію.Проте хочу наголосити: Конституція України є унікальною. Ми не повторюємо жодну іншу країну. У нас немає дослівного запозичення чи переписування норм. Наша Конституція увібрала історичні цінності українського народу та визначила власний напрям розвитку держави. Це документ, побудований саме на цінностях нашого суспільства.— Найголовніше: чим Конституція незалежної України відрізняється від Конституції УРСР?— Передусім тим, що в Конституції УРСР людина не визнавалася найвищою соціальною цінністю. Це була, радше, авторитарна Конституція, ніж демократична. Основним об'єктом її регулювання була держава. Основний акцент робився на державній власності, а не на праві власності людини, як це закріплено сьогодні.Нинішня Конституція гарантує кожному право власності. Вона визначає різні її форми — державну, комунальну та приватну.Також Конституція УРСР не приділяла належної уваги цінностям народу. Не було такого рівня народовладдя і демократії, який ми маємо сьогодні. Вона була максимально зосереджена на державі та державному регулюванні, а не на людині. Так, вона також визначала систему державного управління та порядок діяльності органів влади. Проте людина не була в центрі цієї системи.Саме тому найбільшою відмінністю є стаття 3 Конституції України, якою ми справді можемо пишатися. Вона визначає, що людина, її життя і гідність є найвищою соціальною цінністю.Тобто все, що відбувається в державі, має бути насамперед спрямоване на людину, а вже потім — на систему державного управління.Чи доведеться змінювати Конституцію після війни та вступу до ЄС— Які статті Конституції, на вашу думку, сьогодні варто було б модернізувати, доповнити або, можливо, змінити?— Сьогодні Конституція переживає один із найскладніших періодів свого існування. Водночас саме її стабільність значною мірою допомагає державі функціонувати під час воєнного стану.Положення Конституції чітко передбачають, наприклад, можливість обмеження окремих прав людини. Коли ухвалювали Конституцію, ніхто не міг передбачити, що Україна зіткнеться з повномасштабною війною. Проте стаття 64 Конституції чітко визначає можливість обмеження окремих прав під час воєнного або надзвичайного стану. І саме це сьогодні також допомагає державі діяти в межах Конституції.Крім того, Конституція визначає порядок діяльності президента, органів державної влади, військових адміністрацій та інших інституцій в умовах воєнного стану.Чи потрібно її модернізувати? На сьогодні Конституція є надзвичайно важливим документом. Можливо, зараз вона й не потребує кардинальних змін, але ми живемо в сучасному світі, який постійно ставить перед Україною нові виклики. Тому повністю уникнути внесення змін до Конституції в майбутньому навряд чи вдасться.Після завершення війни Україні потрібно буде переосмислити власний шлях розвитку. Саме від цього залежатиме, які процеси відбуватимуться в державі та які зміни можуть бути внесені до Конституції.Не варто також забувати, що Україна перебуває на шляху до членства в Європейському Союзі. А європейське право передбачає необхідність приведення національного законодавства у відповідність до права ЄС. Саме тому Конституцію також доведеться певною мірою адаптувати.Принцип верховенства права Європейського Союзу передбачає, що законодавство держав-членів має відповідати європейським стандартам. Конституція України не стане винятком. Разом із тим будь-які зміни повинні здійснюватися виключно з дотриманням принципу верховенства права. Сьогодні триває реформування судової влади, інших органів державної влади. І саме результати цих реформ також можуть стати підставою для внесення окремих змін до Конституції. Крім воєнних викликів, важливим фактором залишається європейська інтеграція.Тому напрямів для вдосконалення Конституції справді багато. Однак усе залежатиме від того, коли і за яких умов завершиться війна, а також від темпів євроінтеграції.— Чи справді вступ України до Європейського Союзу вимагатиме змін до Конституції?— Ніхто не переписуватиме Конституцію повністю. Але якщо звернути увагу на зміни, які вже відбулися у 2014, 2015 та 2019 роках, то можна побачити, що євроінтеграційні процеси вже вплинули на її зміст.Наприклад, із Конституції зник окремий розділ, присвячений прокуратурі, який був інтегрований до розділу про правосуддя. Це пов'язано із судовою реформою, яка є однією з вимог європейської інтеграції та спрямована на забезпечення принципу верховенства права. Не хочу зараз детально зупинятися на всіх цих процесах, адже про них можна говорити дуже довго. Але факт залишається фактом — певні зміни до Конституції вже були внесені.Чи будуть вони надалі? Я думаю, що так. Україна вже розпочала переговорний процес щодо вступу до Європейського Союзу. Один із перших переговорних кластерів стосується саме верховенства права, судової системи, реформування державних інституцій та захисту прав людини.Водночас я не думаю, що майбутні зміни будуть кардинальними. Права людини в нашій Конституції вже максимально відповідають європейським стандартам, принцип верховенства права також закріплений.Можливо, певні зміни стосуватимуться судової влади або місцевого самоврядування. Адже у 2015 році в Україні стартувала реформа децентралізації, а у 2020 році завершилося формування територіальних громад. Водночас Конституція не зазнала настільки масштабних змін, як саме місцеве самоврядування. Ми вже майже десять років живемо в умовах цієї реформи, тому питання конституційного врегулювання місцевого самоврявання залишається актуальним.До речі, в Європейському Союзі розвиток місцевого самоврядування має надзвичайно важливе значення, адже саме його вважають однією з основ розвитку держави. Тому саме в цьому розділі Конституції зміни цілком можливі.— Що говорить Конституція про державну мову?— Конституція чітко визначає, що в Україні функціонує державна мова, і жодних винятків тут немає.Якщо говорити про закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", то його головною метою було підкреслити, що в Україні єдиною державною мовою є українська. Він зобов'язав органи державної влади, посадових осіб та всіх, хто надає публічні послуги, використовувати саме державну мову. Тому можна сказати, що цей закон суттєво посилив практичну реалізацію положень Конституції щодо державної мови.До речі, зміни до статті 10 Конституції можливі лише через всеукраїнський референдум, оскільки вона міститься в першому розділі Конституції. Тобто Верховна Рада самостійно не може змінити ці положення.Усі питання, що стосуються державної мови, громадянства та основ конституційного ладу, можуть бути змінені лише за спеціальною процедурою із проведенням всеукраїнського референдуму. Очевидно, що в умовах воєнного стану провести такий референдум неможливо. Саме тому сьогодні жодних змін до цих положень Конституції не відбувається.— Конституція України дуже сучасна і прогресивна?— Я справді пишаюся нашою Конституцією. Під час вивчення конституцій інших держав, зокрема європейських, я ознайомилася практично з усіма їхніми основними законами. Я не можу сказати, що вони гірші за нашу. Але, на мою думку, Конституція України є однією з найкращих. Вона ухвалювалася вже в сучасніших історичних умовах — у 1996 році. Більшість європейських конституцій були прийняті значно раніше.Наша Конституція врахувала найсучасніші на той момент підходи до державного управління. Ми вже тоді закріпили принцип, що людина є найвищою соціальною цінністю. Також ми передбачили практично весь комплекс прав людини, який відповідає європейським стандартам. Наприклад, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася вже після ухвалення Конституції, значною мірою відповідають тим гарантіям, які були закладені в Основному Законі.Воєнний стан і Конституція: чи можливі вибори та які права можуть обмежувати— Що говорить Конституція про вибори під час воєнного стану?— Передусім хочу наголосити, що під час воєнного стану окремі права людини можуть бути обмежені. Почну саме з цього. Стаття 38 Конституції гарантує кожному право брати участь в управлінні державними справами. Водночас стаття 64 Конституції передбачає можливість обмеження окремих прав під час воєнного або надзвичайного стану. Це означає, що держава може встановлювати спеціальний порядок реалізації окремих конституційних прав.Право брати участь у виборах також належить до тих прав, реалізація яких може бути обмежена. Водночас це не означає порушення прав людини. Йдеться лише про спеціальний механізм реалізації цих прав у період воєнного стану. Звичайно, такі обмеження не повинні призводити до узурпації влади чи виходити за межі Конституції. Вибори — це реалізація народовладдя. Саме народ визначає, хто має управляти державою. Разом із тим Конституція не містить прямої норми, яка б прямо забороняла проведення виборів під час воєнного стану.Саме тому необхідно звертатися також до закону України "Про правовий режим воєнного стану", який визначає особливості функціонування держави в цей період. Цей закон передбачає, що під час дії воєнного стану вибори не проводяться. Тому ні президентські, ні парламентські, ні місцеві вибори під час воєнного стану проводитися не можуть.Хочу також звернути увагу на ще одну важливу норму Конституції. Вона визначає, що Верховна Рада не може припинити свої повноваження до моменту набуття повноважень парламентом нового скликання.Якщо провести вибори неможливо, то чинний парламент продовжує виконувати свої повноваження. Я розумію, що навколо цього питання тривають дискусії, у тому числі серед науковців. Думки можуть відрізнятися. Але ми повинні виходити насамперед із Конституції та законів України.— Ви вже згадали, що під час воєнного стану окремі права людини можуть бути обмежені. Я так розумію, йдеться, зокрема, про участь у виборах, мобілізацію. Які ще права можуть бути обмежені?— Насправді таких прав досить багато. Я завжди наголошую: людина має знати не лише свої права, а й межі їх реалізації в умовах воєнного стану. Стаття 64 Конституції України чітко визначає перелік прав, які не можуть бути обмежені навіть під час воєнного або надзвичайного стану.До них належать право на життя, право на повагу до людської гідності, право на свободу та особисту недоторканність, гарантії захисту від свавільного арешту, а також низка інших прав.Водночас існують права, які Конституція дозволяє обмежувати. Наприклад, право на таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції, свободу пересування, свободу слова, свободу світогляду і віросповідання, недоторканність житла. Також можуть обмежуватися політичні права — право на мирні зібрання, участь у виборах, діяльність політичних партій та громадських об'єднань. Перелік цих прав не є надто великим, однак кожне з них має велике значення для людини.Хочу ще раз наголосити на статті 8 закону України "Про правовий режим воєнного стану". Саме вона визначає механізми реалізації цих обмежень. На підставі указу президента створюється військове командування, яке разом із військовими адміністраціями визначає, які саме обмеження необхідні на певній території. Ми розуміємо, що ситуація в регіонах різна, тому й рішення можуть відрізнятися. Наприклад, комендантська година. В одних регіонах вона діє в певний проміжок часу, в інших її взагалі немає. Наприклад, в Ужгороді комендантської години немає.Тобто військове командування оцінює рівень загроз і, виходячи з цього, встановлює відповідні обмеження. Тому сьогодні окремі конституційні права дійсно можуть бути обмежені. І це є правомірним.Це не означає, що держава порушує Конституцію чи права людини. Навпаки, Конституція прямо передбачає можливість таких обмежень, а також вони відповідають міжнародним договорам, які Україна взяла на себе. Зокрема, йдеться про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Саме ця Конвенція покладає на державу обов'язок забезпечувати права людини.Якщо держава виходить за межі дозволених обмежень або порушує права людини, кожен громадянин має право звернутися до Європейського суду з прав людини. Для України сьогодні це питання є дуже актуальним. З одного боку, позитивно, що люди знають про такий механізм захисту. З іншого — кількість звернень проти України є дуже великою.Разом із тим сама Конвенція дозволяє державам тимчасово відступати від окремих зобов'язань у сфері прав людини під час воєнного або надзвичайного стану.Україна скористалася цим механізмом після початку повномасштабного вторгнення. Було встановлено спеціальний порядок реалізації окремих прав людини під час воєнного стану. Тому всі ці механізми сьогодні відповідають Конституції.— Чи дозволяє Конституція проводити мітинги під час воєнного стану?— Мітинги, які сьогодні проходять у Києві, не порушують ні Конституцію, ні чинне законодавство. Як я вже зазначала, військове командування та військові адміністрації самостійно визначають порядок застосування тих чи інших обмежень.Якщо військове командування не бачить загрози, воно не ухвалює рішення про обмеження відповідного права. Саме тому в Києві проведення мітингів не заборонене. Водночас у Київській області діють інші правила. Це пов'язано з тим, що рішення ухвалює інше військове командування. Водночас не можна говорити про повну заборону мітингів.Якщо уважно прочитати рішення військового командування Київської області, то можна побачити, що ним визначено саме порядок реалізації цього права.Наприклад, відповідно до статті 39 Конституції України організатори мирного зібрання повинні завчасно повідомити органи влади про його проведення. У мирний час Конституція говорить лише про повідомлення, але не встановлює конкретних строків. Натомість військове командування визначило чіткий порядок.Організатори повинні звернутися до військової адміністрації не пізніше ніж за п'ять днів до проведення заходу. Крім того, необхідно отримати дозвіл військової адміністрації. У Конституції такого дозволу не передбачено, але в умовах воєнного стану діє спеціальний порядок. Тому не можна сказати, що громадяни повністю втратили право на проведення мирних зібрань. Воно зберігається, але реалізовується за спеціальною процедурою з урахуванням безпекової ситуації.— Хто має захищати Конституцію України?— Насамперед сама Конституція перебуває під контролем українського народу. Ми повинні стежити за тим, щоб Верховна Рада не ухвалювала законів, які суперечать Конституції. Ми повинні контролювати, щоб усі рішення органів державної влади відповідали її положенням. Для мене дуже важливим є розділ XIII Конституції, який визначає порядок внесення змін до Основного Закону.У ньому чітко прописано, якою кількістю голосів ухвалюються такі рішення. Особливий порядок встановлено для розділів I, III та XIII Конституції. Саме вони визначають загальні засади конституційного ладу, питання виборів і референдумів, а також процедуру внесення змін до Конституції. Будь-які зміни до цих розділів неможливі без всеукраїнського референдуму. Крім того, для внесення змін до Конституції необхідно щонайменше 300 голосів народних депутатів. Саме тому суспільство має уважно стежити за такими процесами.Водночас існує ще один дуже важливий охоронець Конституції — Конституційний суд України. Саме він перевіряє, чи відповідають закони та інші нормативні акти Конституції.Якщо виникають сумніви щодо конституційності певного закону, до Конституційного суду можуть звертатися президент України, Верховна Рада, уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховний Суд та інші суб'єкти, визначені Конституцією.Крім того, з 2016 року громадяни України отримали право звертатися до Конституційного суду з конституційною скаргою. Це дуже важливий механізм захисту прав людини. Він дозволяє оскаржити закон, якщо людина вважає, що він суперечить Конституції та порушує її права.Є багато цікавих прикладів таких справ. Наприклад, була справа щодо положення Кримінально-виконавчого кодексу, яке забороняло особам, засудженим до довічного позбавлення волі, отримувати короткострокові виїзди навіть у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів.Один із засуджених вважав, що така норма порушує статтю 24 Конституції України про рівність громадян перед законом та низку інших конституційних гарантій. Він пройшов усі судові інстанції в Україні, однак суди відмовили йому, оскільки діяла відповідна норма закону.Після цього він звернувся до Конституційного суду України. У результаті положення статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу було визнано неконституційним. Саме так працює механізм конституційної скарги — коли закон суперечить Конституції, Конституційний суд може визнати його неконституційним..

У неділю, 28 червня, президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до Дня Конституції України.Про це Володимир Зеленський повідомив у своїх промовах з нагоди 30-річчя цього державного свята"Я вніс у парламент законопроєкт про український національний пантеон. Імена всіх героїв, які в різні епохи та століття боролися заради України, надихали Україні, будуть поєднані і назавжди вписані в нашу історію з великої літери з великою повагою, а також із великою увагою від нашої держави, яка поважає себе, цінує своїх і захищає своє. Своє право бути українцем. Це дуже важливо", — сказав він.Український президент наголосив, що "ніхто та ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними та яких героїв шанувати".Він також поінформував, що 740 релігійних споруд України пошкодила Росія від початку повномасштабної війни."Це релігійні споруди України, по яких ударив Путін. Поранені храми України — посічені кулями, потрощені КАБами та ракетами. Вони є в багатомільйонних містах і маленьких селах", — наголосив Зеленський.Він наголосив, що в ніч на 15 червня до цього списку Росія додала Успенський собор Києво-Печерської лаври."Але ми вистояли завдяки нашим людям", — зауважив президент України.Кажучи про Конституцію, він зауважив, що рівно 30 років тому зведено важливу опору самостійності нашої держави."Фундаментальні речі. Але будь-які статті нашої Конституції були би лише буквами на папері без мільйонів українців, які готові захищати нашу незалежність, свою землю, свої права та свободи, робити це в єдності", — заявив український президент.Він додав, що саме це одна з причин, завдяки якій ми стоїмо зараз тут, на своїй землі, під своїми прапорами, бойовими знаменами та хрестами, відзначаючи свої свята, віддаючи належне своїй державі, народу, своїй Конституції."Дякуємо кожному й кожній, хто сьогодні захищає Україну. Всім, хто на своєму місці допомагає нашій державі вистояти і не зупинитись. Обов’язково збережемо нашу свободу та незалежність", — підсумував Володимир Зеленський.. Нагадаємо, що також сьогодні президент України розповів, що підтримує пропозицію встановити пам'ятник Івану Мазепі на місці, де понад десять років тому повалили пам'ятник Леніну..

У неділю, 28 червня, президент України Володимир Зеленський розповів, що підтримує пропозицію встановити пам'ятник Івану Мазепі на місці, де понад десять років тому повалили пам'ятник Леніну.Про це Володимир Зеленський заявив під час виступу на заходах із нагоди Дня Конституції України.Під час відкриття погруддя Івана Мазепи у Києво-Печерській лаврі президент заявив, що Україна відновлює історичну справедливість."Сьогодні ми виправляємо ще одну історичну несправедливість. Відтепер тут, у Києво-Печерській лаврі, абсолютно справедливо стоятиме погруддя великого українця та покровителя Лаври Івана Мазепи", — зазначив Зеленський.Він також наголосив, що саме за опіки Мазепи Києво-Печерська лавра пережила період розквіту, а самого гетьмана назвав видатним державним діячем, меценатом і очільником Козацької держави.На думку Зеленського, масштаб постаті Івана Мазепи заслуговує не лише на погруддя, а й на повноцінний пам'ятник у столиці. Він зауважив, що для цього вже існує символічне місце — на бульварі Тараса Шевченка, де у грудні 2013 року під час Революції Гідності повалили пам'ятник Леніну."Вважаю, що ідеальне місце для нього існує. Існує з грудня 2013 року на бульварі Шевченка. Я впевнений, там де Ленін впав, там міцно стоятиме Мазепа", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, пам'ятник Володимиру Леніну на Бессарабці активісти повалили в грудні 2013 року під час Революції Гідності. Відтоді місце залишається порожнім, а навколо його майбутнього не стихають дискусії.Нагадаємо, що полковника армії Української Народної Республіки (УНР), голову Організації українських націоналістів (ОУН) Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі..

До Верховної Ради України від президента Володимир Зеленського надійшов законопроєкт "Про внесення зміни до статті 7 закону України "Про державні нагороди України".Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у спеціальному дописі на своїй Facebook-сторінці."Документ передбачає встановлення ордена Європи", — конкретизував він.Цією нагородою відзначатимуть громадян України й іноземців за визначні заслуги у підтримці стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі."Також ним нагороджуватимуть за вагомий внесок у допомогу Україні для посилення стійкості в захисті її незалежності та безпеки всієї Європи", — додав спікер українського парламенту.Він зауважив, що під юрисдикцію ордена підпадатиме зміцнення міжнародної співпраці в інтересах демократії, миру та добросусідства, дружніх і всебічних відносин між народами."Законопроєкт розгляне парламент на одному з найближчих пленарних засідань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що 12 лютого президент України Володимир Зеленський нагородив орденом Свободи українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 через "шолом пам'яті" із зображенням спортсменів, загиблих внаслідок війни Росії.На початку листопада минулого року голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук отримав державну нагороду Чеченської Республіки Ічкерія. Зараз вона тимчасово окупована Російською Федерацією..

У ніч на неділю, 28 червня, Сили оборони України завдали успішних ударів по важливих об’єктах на території Росії. Внаслідок цього пожежі спалахнули на двох нафтопереробних заводах країни-агресорки.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.«День Конституції України наші воїни розпочали дуже влучно. Цієї ночі наші далекобійні санкції досягнули двох нафтопереробних заводів у Росії», — зазначив він.За його словами, уражено НПЗ "Слов’янський" у Краснодарському регіоні — це близько 300 кілометрів від лінії фронту.Також, додав український президент, Україна досягнула НПЗ у Ярославському регіоні, що приблизно за 700 кілометрів від українського кордону."Ми продовжуємо наші операції, які послаблюють можливості Росії вести цю війну. Кожна наша далекобійна санкція — це зменшення ресурсів, що працюють на російську воєнну машину, та ще один крок до миру", — зауважив президент України.Він запевнив усіх, що наша держава, буде й надалі відповідати на російський терор. Ці обстріли успішні, й вони мусять принести результат."Дякую воїнам за ці результати! Вдячний усім, хто нам допомагає. Кожен, хто захищає Україну, утверджує й силу Конституції", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що декілька днів тому Генштаб ЗСУ з'ясував нові деталі щодо наслідків ураження Центру космічного зв'язку (ЦКЗ) "Дубна" в Московській області Росії. Зафіксовано влучання в апаратно-модульний комплекс 32-метрової антени MARK-IV, що використовується для супутникового зв'язку, а також у технічну будівлю поряд із цією антеною..

Нещодавно посол України Валерій Залужний мав зустріч із президентом Володимиром Зеленським. Однак про політичні домовленості з перспективами на майбутні вибори не йшлося.Про це повідомила медіарадниця надзвичайного та повноважного посла України у Великій Британії Валерія Залужного Оксана Тороп у коментарі агенції "Інтерфакс-Україна" в четвер, 25 червня.Вона спростувала інформацію, що з'явилася раніше у соцмережах та низці ЗМІ, про нібито домовленості дипломата з президентом щодо участі у можливих майбутніх виборах."Валерій Залужний нещодавно справді перебував у Києві та мав чергову робочу зустріч із президентом", — визнала медіарадниця.За її словами, на ній обговорювали питання щодо стану співпраці між Україною та Великою Британією, поточної політичної ситуації у Великій Британії у зв'язку зі зміною прем'єр-міністра, а також подальших кроків для підтримки України."Ці ж питання Валерій Залужний обговорив і на зустрічах з міністром закордонних справ і секретарем РНБО. Жодних політичних рішень чи домовленостей, про які пишуть ЗМІ, немає", — наголосила Тороп.Вона додала, що Залужний продовжує роботу на посаді посла України у Великій Британії, "розуміючи важливість посилення міжнародної підтримки України у ці складні часи".Раніше в соцмережах поширили непідтверджену інформацію з посиланням на анонімні джерела про нібито можливий політичний союз Зеленського із Залужним на виборах, які нібито можуть відбутися вже восени поточного року, і що це нібито стало темою обговорень під час нещодавнього візиту Залужного до Києва.Нагадаємо, в березні повідомлялося, що в українському сегменті Telegram активізувався фейковий канал "Штаб Залужного", який не має жодного стосунку до колишнього головнокомандувача ЗСУ та використовується для поширення маніпуляцій. Такі ресурси створюються з метою дискредитації й отримання прибутку на резонансних темах, тому закликають користувачів ретельно перевіряти джерела інформації..

У Сполучених Штатах Америки вперше за останній період (за президентства Дональда Трампа) схвалили документ, у якому визнають себе не нейтральним посередником у війні, а партнером України.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон під час брифінгу для журналістів.За його словами, йдеться про чотири ключові напрямки, у яких США тепер офіційно стоять разом з європейськими партнерами й Україною."Американці вперше схвалили текст щодо України, в якому зазначається, що вони більше не є нейтральним посередником, а стоять разом з нами у питанні підтримки територіальної цілісності України, надання військової допомоги, енергетичної підтримки та санкцій проти Росії", — наголосив президент Франції.Раніше Еммануель Макрон розповідав в інтерв’ю телевізійникам France TV, що Дональд Трамп мав упевненість, що Україна програє у війні проти Росія. Після приходу до влади такі тези доносило до нього оточення. Однак із часом він переконався, що це неправда.За його словами, Трамп вважав, що Україна програє цю війну та саме через це наполягав на тому, щоби якомога швидше домогтися укладення миру."Згадайте, січень-лютий 2025 року. Він думав, що Україна програє. Усе пішло не так в Овальному кабінеті під час зустрічі із Зеленським, а потім — саміт між Трампом і Путіним в Анкориджі породив надії на угоду, в межах якої Україні пропонували передати території, які Росія ще навіть не захопила", — зазначив Макрон.Він додав, що після цього в серпні "ми вирушили з делегацією" до Вашингтона, де заявили, що це неможливо. У підсумку подій Дональд Трамп побачив, що заяви про поразку України не відповідають дійсності."Із того часу ми пройшли величезний шлях. І цей шлях — насамперед перемога українців, їхні здібності та їхня переконливість", — акцентував французький президент.За його словами, Трамп побачив, що все, що йому говорили, — що українці впадуть, що не переживуть зиму, — виявилося неправдою."Він побачив, що перед ним — мужні, винахідливі люди, яких він поважає", — підсумував Еммануель Макрон.До цього французький президент визначив роль Європи у переговорах з Росією, наголосивши, що ЄС не може бути нейтральним посередником, а має брати участь як сторона підтримки України.Нагадаємо, що 17 червня президент України Володимир Зеленський провів термінову спільну розмову з Дональдом Трампом та Еммануелем Макроном за підсумками саміту G7. Лідери держав скоординували свої кроки, які спроможні кардинально змінити геополітичну ситуацію..

У четвер, 25 червня, президент Володимир Зеленський заслухав доповідь очільника Служби безпеки України генерал-майора Євгенія Хмари щодо плану далекобійних санкцій і санкцій середньої дальності.Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі. Вони також обговорили результати Служби безпеки України, а саме Центру спецоперацій "Альфа", на фронті."Затвердив для СБУ 40-денну операцію впливу на державу-агресорку заради спонукання до закінчення війни", — наголосив український президент.Він акцентував на важливості того факту, що СБУ вже декілька місяців поспіль демонструє найвищі показники захисту позицій України на фронті завдяки застосуванню дронів різних типів."Центр спеціальних операцій "Альфа" є лідером за результатами уражень особового складу та техніки сил окупанта", — зауважив президент України.Окремо вони з Євгенієм Хмарою обговорили виклики у внутрішній безпеці України."Вдячний за захист нашої держави й українців!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше, 23 червня, президент Володимир Зеленський привітав бійців Центру спеціальних операцій "Альфа" СБУ з їхнім професійним святом. Український лідер відзначив винятковий внесок спецпризначенців у боротьбу з агресором, наголосивши на їхній надзвичайній ефективності як на лінії фронту, так і у глибокому тилу ворога.Нагадаємо, що також сьогодні Володимир Зеленський зустрівся з керівником Служби зовнішньої розвідки України Олегом Луговським, де обговорили здобуті матеріали, які свідчать про фактично щоденне поглиблення кризи з пальним, воєнною логістикою й управлінням в Криму.Зазначалося, що російська окупаційна адміністрація доволі чітко та недвозначно визнає неможливість розв’язати проблеми, які створили українські санкції середньої дальності проти окупанта..

У четвер, 25 червня, президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Зокрема, висловив вдячність за оперативну роботу з ліквідацією наслідків російського удару по Лаврі.Про це Володимир Зеленський написав у своєму Telegram-каналі."Уже завершені роботи щодо консервації Успенського собору, який найбільше пошкоджений російськими дронами", — зазначив він.За його словами, дах собору перекритий, щоби стан будівлі не погіршився через погодні умови. Готується відновлення собору, і це вже відповідальність, зокрема, Міністерства культури України та Міністерства закордонних справ."Нещодавно під час зустрічі з президентом Швейцарії ми домовилися, що партнери підтримають першочергові кроки з відновлення. Важливо, щоб і повний результат був належним чином забезпечений", — акцентував український президент.Міністр Ігор Клименко доповів і стосовно залучення ДСНС та інших складових системи МВС України до ліквідації наслідків російських ударів в інших.Президент і міністр окремо обговорили завдання підрозділів Національної гвардії України, Національної поліції та Державної прикордонної служби у захисті нашої держави на фронті."Відбулася доповідь і щодо організації охорони північних ділянок державного кордону України. Дякую!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що з 19 червня Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" частково відновив роботу для відвідувачів після російської атаки, що сталася в ніч на 15 червня. На офіційній сторінці храму зазначили: попри те, що на території тривають аварійно-рятувальні та протиаварійні роботи, фахівці завершили обстеження частини об’єктів і визначили маршрути, безпечні для відвідування..

Служба зовнішньої розвідки України здобула матеріали, які свідчать про фактично щоденне поглиблення кризи з пальним, воєнною логістикою й управлінням в Криму.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Це важливі здобутки нашої розвідки щодо ситуації в Криму та на інших наших територіях, які зараз перебувають під російською окупацією", — зазначив він.За його словами, російська окупаційна адміністрація доволі чітко та недвозначно визнає неможливість розв’язати проблеми, які створили українські санкції середньої дальності проти окупанта.Також, додав український президент, продуктивно виконується план далекобійних санкцій передусім щодо російської нафтопереробки. Аналогічна ситуація розгортається і в інших російських регіонах.Окрім того, українська розвідка отримала внутрішню російську документацію щодо оцінки настроїв громадян держави-агресорки."Наразі рівень тривожності росіян вже вищий, ніж під час нашої Курської операції, а саме більше 50%", — констатував президент України.Він конкретизував, що вже 66% росіян вважають складним своє фінансове становище. Більш ніж 80% росіян вважають неминучою масштабну економічну кризу в Росії."Абсолютно прозорі показники, які відображають провал путінської воєнної політики", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також наголосив, що в Білорусі триває реалізація заходів з підготовки до потенційного розширення агресії проти України. Це відбувається під очевидним російським впливом..

У Білорусі триває реалізація заходів з підготовки до потенційного розширення агресії проти України. Це відбувається під очевидним російським впливом.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі за підсумками зустріч з керівником Служби зовнішньої розвідки України Олегом Луговським."Уздовж нашого державного кордону в Білорусі завершується будівництво інфраструктури доріг і баз зберігання боєприпасів, а також паливно-мастильних матеріалів, які не мають жодного іншого сенсу, крім воєнного", — наголосив український президент.Він уточнив, що це прикордонні напрямки Кобринь — Ковель, Іванове — Маневичі, Лунинець — Сарни, Речиця — Коростень і Гомель — Чернігів."Знаємо, що в російських документах це описується саме в контексті завдань так званої "СВО", — акцентував Зеленський.. "Білорусь отримала від України необхідні сигнали щодо такої діяльності, а також і щодо всіх інших форматів їхньої колаборації з Росією в інтересах затягування та масштабування війни. Білорусь знає, які кроки потрібні з її боку для миру", — додав він.За його словами, розбудову прикордонної інфраструктури агресії з боку Білорусі варто зупиняти. Кроки, спрямовані до деескалації та миру, має зробити саме білоруська сторона."Дякую кожному, хто допомагає нам захищати життя та нашу незалежність! Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко розповів про зустріч із представниками Володимира Зеленського. Він начебто вважає, що потрібно домовлятися, та запевнив, що нібито не хоче втягуватися у війну..

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко розповів про зустріч із представниками Володимира Зеленського. Він вважає, що потрібно домовлятися, та запевнив, що не хоче втягуватися у війну.Білоруського диктатора Олександра Лукашенка цитує державна агенція БЕЛТА."Ось на цьому місці нещодавно були представники Зеленського. Я їм прямо сказав: "Хлопці, ви передайте своєму президенту: якщо він думає, що можна так ось із нами розмовляти та ще втягнути нас у війну, то він повинен розуміти, що якість війни миттєво зміниться. Це війна буде зовсім іншою", — заявив він.За його словами, Мінськ отримав відповідь від Києва: мовляв, Зеленський це розуміє. Тому краще домовлятися суттєво.Лукашенко наголосив, що Білорусі не потрібно втягуватися у війну. Він запевни, що "тисячу разів" обговорював цю тему з Володимиром Путіним."Ну як воювати проти українців тут, якщо з того боку територіальні війська здебільшого? Ми що, будемо в цих механізаторів, доярок і робітників, що входять до складу територіальних військ, стріляти, які не хочуть воювати з білорусами? Ми також не хочемо з українцями воювати", — сказав білоруський диктатор.Він акцентував, що білоруська позиція миролюбна, але в будь-якій ситуації Білорусь буде з Росією поруч, адже "цим дуже дорожить"."Інакше бути не може! Ми розуміємо, що може статися, якщо Захід знову сюди влізе та переможе. Я не кажу про Україну. Ну яка Україна? Не про Україну йдеться. Ми розуміємо, з ким ми воюємо. Хочуть миру — домовляймося по суті. Нам війна не потрібна. Нам і земель вистачає, і нашої економіки вистачає, і проблем вистачає. Тому жодної конфронтації. Не треба тут порошити. Мир і лише мир. Але з повною гарантією, що вони не гратимуться з нами", — підсумував Олександр Лукашенко.Нагадаємо, вчора Володимир Зеленський розповідав, що на території Білорусі перестали працювати ретранслятори, які Росія використовувала для атак України безпілотниками. Їх вимкнення зафіксовано від початку цього тижня..

Сили оборони України не дозволяють Росії використовувати тимчасово окуповані території як інструмент для затягування війни та закріплення окупації.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."На півдні нашої країни, в Криму, на Донеччині та Луганщині ми не дозволяємо Росії використовувати наші землі як інструмент затягування війни та на перетворення їхнього наступу на безкінечний", — зазначив він.Український президент окремо наголосив на важливості операції щодо тимчасово окупованого Криму."Наша операція, зокрема, щодо Криму, чітко прорахована", — наголосив він.Володимир Зеленський додав, що перебіг подій підтверджує правильність обраного підходу.За його словами, під час консультацій із партнерами в межах G7 Україна обговорила додаткові рішення, реалізація яких залежить від міжнародної підтримки."Якщо саме те, про що ми говорили з партнерами в межах G7, в України з'явиться, й це залежить від рішення партнерів, то ми оперативно забезпечимо умови, коли Росія буде змушена обрати мир", — заявив президент України.Він зауважив, що Україна розраховує на позитивну відповідь союзників і наголосив, що партнери добре розуміють, про які саме потреби української сторони йдеться.Як відомо, вночі 24 червня тимчасово окупований Крим опинився під масованою атакою. Зафіксовано пожежі та знеструмлення. Зокрема, в Севастополі відбувся удар по Балаклавській ТЕС.Нагадаємо, Володимир Зеленський також заявив, що розвідка та Сили оборони України отримали завдання працювати на випередження. Йдеться про ті обʼєкти, які росіяни використовують для масштабування війни..

Розвідка та Сили оборони України отримали завдання працювати на випередження. Йдеться про ті обʼєкти, які росіяни використовують для масштабування війни.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Росія вже не вперше окуповує чужі землі: російська держава складається з багатьох підкорених народів, із вкрадених земель. Ми за свою землю боремось. Ми боремось за своїх людей. Ми боремось за справедливість для України", — наголосив він.Український президент наказав розвідці й армії працювати на випередження по тих обʼєктах, які росіяни використовують для масштабування війни."Зараз російське керівництво тягне під Москву, на Валдай та під путінський міст через Керченську протоку більше ППО — за рахунок ППО на інших напрямках", — зауважив він.За його словами, тільки на Московський регіон вони стягнули сотні пускових для систем С-400, С-500 і "панцирів". На Валдай стягнули з інших регіонів Росії майже 90 пускових ППО, там ще формується спеціальна дивізія ППО, щоби берегти спокій російського керівництва."Для порівняння: на всіх інших напрямках в Росії, на інші їхні міста зараз по декілька пускових. Такі пріоритети. Захищають свою владу — захищають джерело цієї війни", — пояснив Зеленський.Він констатував, що вже у більш ніж 60 російських регіонах є дефіцит пального, є також сильне зростання цін на бензин, цін на дизель, якщо вони, звісно, в наявності є.За інформацією президента України, російські спецслужби вже навіть пропонують перенести або взагалі скасувати ритуал обрання "Єдиної Росії" в Держдуму: їхня чергова імітація виборів запланована на вересень, і зараз ми бачимо з доповідей розвідки, що в Росії не впевнені в процесах на вересень."Багато складнощів, і тільки через те, що Путін відмовляється закінчувати свою війну та не чує наших пропозицій зустрічі, пропозицій реальних перемовин і достойного миру", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні журналісти агенції Reuters поінформували з посиланням на аналіз двох компетентних у цій галузі джерел, що Московський нафтопереробний завод зазнав серйозних пошкоджень внаслідок удару українських безпілотників. Його повноцінну роботу зупинили щонайменше до 2027 року..

На території Білорусі перестали працювати ретранслятори, які Росія використовувала для атак України безпілотниками. Їх вимкнення зафіксовано від початку цього тижня.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 24 червня."За наявною інформацією, яку мені доповідали головком Олександр Сирський і розвідка, з 22 червня відповідні ретранслятори припинили свою роботу на території Білорусі", — розповів він.Президент додав, що не знає, чи демонтували такі ретранслятори. Але Україна "над цим працює", а він сам уважно стежить за ситуацією й отримує щоденні доповіді."Факт, що ретранслятори на теперішній момент не працюють", — наголосив Володимир Зеленський.Як відомо, 19 червня президент України Володимир Зеленський вимагав від самопроголошеного лідера Білорусі Олександра Лукашенка, щоби з території Білорусі прибрали ретранслятори, за допомогою яких Росія наводить дрони на об'єкти цивільної інфраструктури України.Очільник української держави фактично поставив ультиматум, що його вимогу можна здійснити за тиждень. Також він пригрозив, що в іншому випадку Україна прибере ретранслятори сама.Раніше аналітики американського Інституту вивчення війни наголошували, що країна-агресорка Росія може спробувати використати механізми Союзної держави для втягнення Білорусі у війну проти України та залучення білоруських громадян до російських військових формувань.Нагадаємо, що сьогодні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав міжнародну спільноту залишатися пильною у світлі "білоруських військових навчань". Зараз їх проводять у Гродненській області Білорусі..