# Президент

У п’ятницю, 21 серпня, президент України Володимир Зеленський призначив 11 суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) і п’ятьох суддів його апеляційної палати. Це важливі рішення для отримання від 250 до 300 мільйонів євро від Європейського Союзу.Про це свідчать укази президента №782/2026 і №783/2026, які опубліковані на офіційному сайті керівника держави.За указом №782/2026, суддями Вищого антикорупційного суду призначено:Віктора Антипенка;Оксану Гуцал;Євгена Діденка;Олександра Дудченка;Віталія Корягіна;Владислава Кухту;Миколу Піку;Лесю Скреклю;Ірину Тесленко;Олега Хамходеру;Марту-Марію Яциніну.Указом №783/2026 до апеляційної палати ВАКС призначено п'ятьох суддів:Наталію Дорошенко;Миколу Рубащенка;Інну Смаль;Олену Танасевич;Ігоря Чайкіна.Як відомо, заповнення вакансій та розширення штату суддів антикорупційної системи є важливою вимогою для виконання індикаторів макрофінансової допомоги.Експерти зазначили, що виконання цього кроку дозволить Україні розраховувати на отримання від ЄС траншу в розмірі від 250 до 300 мільйонів євро за програмою Ukraine Facility.Програму підтримки України Ukraine Facility започаткували 2024 року. Вона передбачає фінансування до 50 мільярдів євро у формі грантів і позик для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України на період із 2024 до 2027 року.Програма має конкретний перелік структурних реформ та заходів, які мають сприяти стійкому розвитку економіки України, зеленому переходу, цифровій трансформації та європейській інтеграції.Нагадаємо, 11 серпня прем’єр-міністр України Сергій Корецький наголошував, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що ухвалить рішення щодо участі у виборах лише після того, як Україна впритул наблизиться до виборчого процесу.Про це Михайло Федоров сказав в інтерв'ю "24 каналу"."Я думаю, буде взагалі залежати, чи я піду кудись — там, парламент, або якщо будуть президентські вибори, з ким піду, як піду, — після того, коли ми дійдемо до самого цього процесу", — зауважив він.За його словами, зараз дуже важливо підготувати вибори, щоби вони були не заангажовані та не на користь конкретного кандидата або конкретної партії. Вони повинні бути максимально об'єктивні для того, щоби не було якихось спеціальних інструментів, які хтось може використати."Тому спершу варто напрацювати цей механізм. Коли ми дійдемо до цієї позначки — бо ми 100% до неї прийдемо, — тоді я буду дивитися на те, як і з ким пройшли цей шлях, хто як себе виявив. Після цього ухвалю рішення, кого підтримати, діяти самостійно, або взагалі не йти далі", — додав колишній міністр.Він пояснив, що розпочав говорити про вибори, б після роботи в Міноборони зрозумів, що "з цією системою управління, яка є зараз, і з цією якістю ухвалення рішень, і з тим рівнем корупції неможливо ефективно закінчити війну та далі закласти фундамент для відбудови країни"."Я зробив чесно, як я вважав і вважаю, що Україна повинна привести в різні органи влади, перезавантажити інституції, привезти людей, які розуміють ризики, які на нас чекають, розуміють сучасну війну, розуміють, як потрібно закінчити війну, люди, які мають нульову толерантність до корупції, тобто люди, які точно будуть з нею боротися, і люди, які підтримуватимуть розбудову незалежних інституцій. І єдиний шлях, як це зробити — це через повернення демократичного циклу", — сказав Федоров.Він переконаний, що зараз "це єдиний шлях, як привести ефективних людей із розумінням сучасних викликів, які можуть закінчити війну, не вкрадуть і зможуть закласти фундамент відбудови країни"."Ми не знаємо, коли закінчиться війна. І враховуючи, що ніхто не розуміє, яка стратегія, який план війни, ми не можемо сподіватися, що вона сама собою закінчиться через півроку, комусь просто вдасться домовитися, чи не вдасться, чи буде чорний лебідь, чи щось ще. Нам потрібно мати свій чіткий план, на який ми будемо розраховувати, який підтримують партнери", — акцентував ексміністр.Щодо почерговості парламентських, президентських, місцевих виборів він зазначив, що потрібна дискусія з різними експертами."Я впевнений, що Україна зможе знайти вихід, як повернути демократію, тому що війна — це про систему управління, про якість ухвалених рішень. Їх потрібно ухвалювати 24/7, при цьому якісні. І вони повинні бути не заангажовані та не побудовані на якихось зв'язках, на лояльності та на корупції", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, сьогодні голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що проведення виборів в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

У понеділок, 24 серпня, лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію.Про це повідомили журналісти Le Figaro. При цьому вони зазначили, що засідання проходитиме у гібридному форматі — частина учасників долучиться особисто, а інші працюватимуть через відеозв'язок.Співголовами зустрічі виступить президент Франції Еммануель Макрон (через відеоконференцію), канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем.Також близько десяти європейських посадовців, серед яких президент Європейської ради Антоніо Кошта, перебуватимуть безпосередньо в Києві разом із президентом України Володимиром Зеленським."Ключовим фокусом переговорів стане захист українського неба. Через нестачу ракет-перехоплювачів Україна залишається вразливою до російських повітряних атак, тому партнери шукатимуть шляхи оперативного постачання засобів ППО", — йдеться в публікації.Окрім того, учасники зустрічі планують розробити заходи для посилення економічного тиску на Росію та перекриття шляхів фінансування її армії. Зокрема, через обмеження діяльності "тіньового флоту".Також обговорять надання гарантій безпеки, які мають сприяти досягненню тривалого та справедливого миру."Символічно, що засідання відбудеться саме у 35-ту річницю Незалежності України", — наголосили медійники французького видання.Нагадаємо, що 13 липня Франція збирала "Коаліцію охочих", під час якої лідери 25 держав і урядів обговорили подальшу підтримку України, посилення протиповітряної оборони та гарантії безпеки. Саміт відбувався напередодні святкування Дня взяття Бастилії..

Проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на полях Київського безпекового форуму з нагоди 35-ї річниці Незалежності України.Журналіст поставив йому запитання щодо активних обговорень виборів і законопроєкту про їх підготовку у Верховній Раді після відеозвернення колишнього міністра оборони Михайла Федорова."З приводу підготовки до виборів в українському парламенті вже рік існує робоча група. Вона напрацьовує особливий спеціальний закон щодо цього виду виборів", — зазначив Стефанчук.Проте, за його словами, щодо конкретного проведення виборів, то це зрозуміло всім, особливо на тлі обстрілів, які відбулися за останні ночі.Спікер українського парламенту додав, що проведення виборів в Україні під час правого режиму воєнного стану є абсолютно неможливим, недоцільним і безвідповідальним.На його переконання, вибори повинні бути демократичними та безпечними для кожного громадянина, хто бере участь у них і балотується у державні органи."Тільки тоді, коли з’являться відповідні умови, вибори в Україні неодмінно відбудуться", — наголосив Руслан Стефанчук.Раніше виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в інтерв’ю TrueUA розповів, що більшість українців виступає проти проведення виборів до повного завершення війни, а припинення вогню значна частина суспільства не вважає достатньою умовою для голосування. Серед причин — побоювання щодо нестабільності перемир’я та втручання Росії, а також бажання бачити серед кандидатів військових, волонтерів і громадських діячів.Нагадаємо, що в Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. ЄС запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві..

Щонайменше п’ять загиблих і понад 50 постраждалих — такі наслідки рашистської атаки на торгівельний центр у Кривому Розі в п’ятницю, 21 серпня. Це ще один вияви терористичної сутності Росії.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який опублікував спеціальний допис у своєму Telegram-каналі."Абсолютно цинічний і підлий удар завдали росіяни по звичайному торгівельному центру в Кривому Розі", — акцентував він.За його словами, ударні дрони спрацювали у дві хвилі: через пів години після першого влучання та пожежі відбувся повторний удар по рятувальних службах."Станом на зараз відомо про пʼятьох загиблих. Мої співчуття рідним і близьким. Щонайменше зараз 52 постраждалих, серед них шестеро дітей. Усім пораненим надається необхідна медична допомога", — додав український президент.Він наголосив, що такі удари — це просто теракт. І реагувати на них світові потрібно відповідно — реальним тиском на агресора."Щоби мир насправді міг відбутися, потрібна реальна відповідальність Росії", — підсумував Володимир Зеленський.. Як відомо, 21 серпня, росіяни двічі вдарили по найбільшому торгівельному комплексу Кривого Рогу. Після першої атаки спалахнула пожежа. О 16:57 ворог здійснив повторний удар реактивним "шахедом". На місці триває аварійно-рятувальна операція.Нагадаємо, що в ніч на 21 серпня російська армія завдала серії масштабних ударів по території Сумської області. Внаслідок ворожих влучань у Конотопі та Сумах спалахнули пожежі у житловому секторі, є постраждалі серед цивільного населення..

Після резонансних кадрових рішень і протестів рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського знизився лише на три відсоткові пункти. У КМІС пояснюють це частковою реакцією влади на вимоги суспільства, ситуацією на фронті та прагненням українців зберігати єдність під час війни.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.Опитування проводили з 20 липня до 3 серпня 2026 року, вже після початку протестів. За словами Грушецького, на той момент Зеленський частково відреагував на вимоги протестувальників та активної громадськості. Зокрема, Михайла Драпатого призначили головнокомандувачем Збройних сил України, а Євгенія Хмару — виконувачем обов'язків міністра оборони.У квітні Зеленському довіряли 58% українців, а не довіряли 36%. За результатами нового дослідження, показники становлять 55% і 40% відповідно."Рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють", — пояснив Грушецький.Він додав, що в суспільстві зберігається позиція, за якою Зеленський має залишатися президентом до завершення війни. Водночас після її закінчення значна частина громадян хотіла б бачити на чолі держави нових політичних лідерів.Чому довіра не впала сильнішеЗа словами виконавчого директора КМІС, падіння рейтингу могло бути значно відчутнішим, якби влада не відреагувала на частину вимог учасників протестів.Іншим чинником стала ситуація на війні. Грушецький зазначив, що влітку українці спостерігають за результативними ударами по російському тилу, військах та об'єктах на тимчасово окупованих територіях."Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах", — наголосив соціолог.На його думку, за гіршої ситуації на фронті та більшої невпевненості українців у майбутньому кадрові рішення разом із відсутністю належної реакції на суспільне невдоволення могли б суттєвіше вдарити по довірі до президента."Технічна домовленість" на час війниГрушецький також звернув увагу, що 55% довіри після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни є високим показником для демократичної держави.Збереження довіри він частково пояснює прагненням суспільства до єдності перед російською загрозою. За його словами, частина громадян фактично відкладає своє невдоволення внутрішньою політикою до завершення війни."Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено", — зазначив він.Українці по-різному оцінюють Зеленського у зовнішній і внутрішній політиціЗа словами соціолога, довіра до Зеленського залишається нестабільною ще від початку повномасштабного вторгнення. Перед ним президенту довіряла приблизно третина українців, тоді як після 24 лютого 2022 року показник зріс майже до 90%.Грушецький пояснює це насамперед необхідністю суспільного згуртування після російського вторгнення.Водночас українці по-різному сприймають діяльність президента залежно від сфери. У питаннях війни, миру, дипломатії, міжнародних відносин і захисту інтересів України Зеленського оцінюють краще. Коли ж на перший план виходять внутрішні проблеми, зокрема економіка та корупція, критичність суспільства зростає.У довгостроковій перспективі, за оцінкою Грушецького, дедалі помітнішим стає запит на нових політичних лідерів. При цьому українці прагнуть бачити не просто нові обличчя, а компетентних людей, які вже встигли зарекомендувати себе під час повномасштабної війни.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

Більшість українців виступає проти проведення виборів до повного завершення війни, а припинення вогню значна частина суспільства не вважає достатньою умовою для голосування. Серед причин — побоювання щодо нестабільності перемир’я та втручання Росії, а також бажання бачити серед кандидатів військових, волонтерів і громадських діячів.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.За даними КМІС, 15% опитаних вважають, що вибори потрібно проводити ще до завершення бойових дій. У березні таку позицію підтримували 12% респондентів. Ще 23% українців допускають проведення виборів після припинення вогню та отримання гарантій безпеки. Частка прихильників такого сценарію помітно зросла: у березні їх було 13%.Водночас 57% респондентів переконані, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни. У березні так вважали 69% опитаних.Чому українці не поспішають із виборамиЗа словами Грушецького, у суспільстві зберігається консенсус щодо небажаності виборів найближчим часом. Однією з причин є недовіра до можливого перемир’я: українці побоюються, що воно буде нестабільним, а Росія намагатиметься втручатися у виборчий процес, зокрема створюючи безпекові загрози.Ще один фактор — участь у виборах людей, які зараз безпосередньо залучені до оборони країни."Вони (українці — прим. ред.) хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися", — пояснив соціолог.Також, за його словами, значна частина громадян не хоче обирати між старими політиками та партіями й очікує на появу нових політичних сил і лідерів.Хто хоче виборів ще до завершення бойових дійГрушецький звернув увагу, що 15% українців, які підтримують проведення виборів уже зараз, не є однорідною групою.Приблизно половина з них розраховує, що зміна влади допоможе Україні ефективніше протистояти Росії. Інша частина, за словами соціолога, прагне якнайшвидшого завершення війни на умовах, які фактично передбачають капітуляцію, та сприймає Зеленського як перешкоду для такого сценарію.Окремо Грушецький пояснив зростання з 13% до 23% частки тих, хто допускає вибори після припинення вогню та отримання гарантій безпеки. На його думку, це може бути одним із наслідків суспільного невдоволення останніми кадровими рішеннями та протестів. Для таких громадян вибори після встановлення перемир’я можуть стати компромісним варіантом: вони не підтримують голосування безпосередньо під час активної війни, але водночас хочуть отримати можливість дати політичну оцінку діям чинної влади.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

Нещодавно відбулися таємні переговори людей із команди американського президента та представниками Кремля. Зокрема, в них узяв участь один зі соратників Дональда Трампа Родні Мімс Кук-молодший.Таку інформацію оприлюднили журналісти Financial Times, які послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що йдеться про "таємну дипломатичну місію", яку ініціював саме Білий дім."Команда Дональда Трампа намагається знайти підхід до російського диктатора Володимира Путіна після провалу своїх попередніх миротворчих зусиль", — припустили аналітики авторитетного видання.Вони додали, що Кук-молодший отримав "вичерпні інструктажі" перед тим, як у червні взяти участь в економічному форумі очільника Кремля в Санкт-Петербурзі.Журналістам стало відомо, що соратник Дональда Трампа зустрівся з Антоном Кобяковим — старшим помічником Володимира Путіна. Однак, імовірно, не лише з ним."У центрі уваги сторін стояло питання завершення російсько-української війни", — наголосили джерела медійникам.Щоправда, Кук-молодший не захотів коментувати свої зустрічі з російськими посадовцями, а також те, чи просив його Дональд Трамп продовжувати ці контакти та чи повернеться він туди найближчим часом."Є багато запитів. Ми зараз над цим працюємо", — зазначив лише Родні Мімс Кук-молодший.Також відомо, що під час своєї презентації на форумі він передав Володимиру Путіну "щирі вітання від вашого друга, президента Дональда Трампа".Нагадаємо, що у вересні цього року китайський лідер Сі Цзіньпін уперше за 11 років приїде з офіційним візитом до США. При цьому він проігнорує важливий політичний захід ООН у Нью-Йорку, що експерти вважають особливим нюансом..

У вівторок, 18 серпня, на Національному військовому меморіальному кладовищі перепоховали останки Євгена Коновальця. Це державний, військовий і політичний діяч, полковника армії Української народної республіки (УНР), перший голова Організації українських націоналістів (ОУН).Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Ми повертаємо додому видатного сина українського народу. Це взірцевий воїн та вагомий державний діяч України полковник Євген Коновалець", — зазначив він.За його словами, все свідоме життя Євген Коновалець боровся за те, щоб Україна відновилася та набула реальної незалежної сили.Український президент додав, що, на превеликий жаль, тоді Україна не змогла утвердитися. Забракло єдності, забракло мудрості тогочасним політичним лідерам, забракло вміння будувати справжні зв’язки зі світом."Але час України настав. Незалежність відновлено, і ми захистили право України бути собою. Вже ніхто не прибере з Києва синьо-жовті прапори, і тільки Україна обиратиме собі національний шлях", — наголосив президент України.Він констатував, що зараз, пам’ятаючи українську визвольну боротьбу, ми всі абсолютно точно знаємо, яких помилок не можна допускати."Знаємо, що потрібно Україні та на чому зосереджувати наші увагу та зусилля. Знаємо, які в нашої держави мають бути національні орієнтири", — підсумував Володимир Зеленський.Що відомо про Євгена КоновальцяЄвген Коновалець — полковник армії УНР, командир Січових стрільців, комендант Української військової організації (УВО) та перший голова ОУН.Його вбили в Роттердамі 23 травня 1938 року. Замах організували радянські спецслужби, виконавцем став агент Павло Судоплатов. Після загибелі полковника поховали на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі.Його могила мала статус тимчасової, оскільки передбачалося, що в майбутньому останки перепоховають в Україні. У травні 2026 року Нідерланди надали Україні дозвіл на перепоховання Коновальця.Пам’ятник, який 87 років стояв на могилі Коновальця у Роттердамі, відтепер зберігатимуть у його родинній садибі на Львівщині, а саме місце поховання у Нідерландах меморіалізують.Як відомо, в червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у ХХ столітті.Нагадаємо, раніше голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що перепоховання Євгена Коновальця — це історична подія, яка стала значущим кроком у відновленні національної пам'яті та вшануванні борців за незалежність..

У вівторок, 18 серпня, зранку росіяни жорстоко вдарили по людному перехрестю у Печенігах на Харківщині. Загинули 10 людей. Там розташовані пошта та магазини, а навколо — лише житлові будинки.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Станом на зараз відомо про десятьох загиблих. Мої співчуття рідним і близьким", — зазначив він.До того ж, за його словами, багато людей поранені, їм надається вся необхідна медична допомога. Рятувальники вже ліквідували пожежу, на місці продовжують працювати всі екстрені та оперативні служби. З’ясовуються всі обставини цієї трагедії."Обов’язково відповімо на цей російський удар. І не менш важливо, щоби партнери теж доповнювали наші справедливі кінетичні відповіді своїми кроками в тиску на Росію та підтримці України", — наголосив Володимир Зеленський.. Своєю чергою, начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов поінформував, що це був ракетний удар окупантів."Унаслідок удару пошкоджено 10 приватних будинків, кафе, пошту, магазин і щонайменше сім автомобілів. Екстрені служби усувають наслідки атаки", — написав він у своєму Telegram-каналі.Згодом харківський посадовець деталізував, що кількість постраждалих внаслідок атаки в Печенігах зросла до 17 людей.Нагадаємо, що минулої ночі російські загарбники атакували Україну 147 ударними безпілотниками типу Shahed (у тому числі реактивними), "Гербера" та дронами-імітаторами типу "Пародія". Сили оборони знешкодили 111 ворожих безпілотників..

У вересні цього року китайський лідер Сі Цзіньпін уперше за 11 років приїде з офіційним візитом до Сполучених Штатів Америки. При цьому він проігнорує важливий політичний захід Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку, що експерти вважають особливим нюансом.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Politico, які послалися на чотирьох людей, знайомих із графіком китайця.Співрозмовники медійників розповіли, що його візит не включатиме поїздку до Нью-Йорка для виступу на Генеральній асамблеї ООН.Спільні дебати ООН розпочнуться 22 вересня. На них світові лідери зберуться на тиждень для виступів і паралельних зустрічей із представниками уряду США.Однак Сі Цзіньпін, за інформацією джерел видання, замість участі у цьому заході обмежить свою присутність зустріччю із президентом США Дональдом Трампом 24 вересня."Сі Цзіньпін, найімовірніше, прилетить пізно ввечері 23 вересня, він не братиме участі в Генеральній асамблеї ООН і відлетить 25 числа. У нього запланований лише один день зустрічей в Білому домі — 24 вересня", — сказало одне із джерел.Білий дім підтвердив журналістам, що Сі Цзіньпін відвідає Вашингтон 24 вересня, проте там відмовилися коментувати будь-які інші можливі заходи щодо розкладу лідера Китаю під час його перебування в США.Раніше аналітики обговорювали ідею того, що Сі Цзіньпін скористається можливістю бути присутнім на ООН, щоби представити плани Китаю стосовно мирного міжнародного розвитку як противагу війні США проти Ірану."Коли оголосили дату саміту 24 вересня, люди вказували на те, що китайці, можливо, запропонували цю дату, щоби він міг також відвідати Нью-Йорк для участі в Генеральній асамблеї ООН", — пояснив один із вашингтонських дипломатів.Журналісти наголосили, що ні посольство Китаю, ні представництво США при ООН у Нью-Йорку наразі не відповіли на запити про коментарі.Як відомо, востаннє Сі Цзіньпін приїжджав до Нью-Йорка, щоби виступити на Генеральній асамблеї ООН 2015 року з нагоди 70-річчя заснування ООН.Остання зустріч Трампа та Сі Цзіньпіна відбулася у травні цього року. Тоді американський лідер прибув із візитом до Пекіна.Нагадаємо, минулого тижня представник посольства Китаю у Вашингтоні Лю Чан заявляв, що якщо Конгрес США остаточно ухвалить нові санкції проти Росії, то це бумерангом негативно вплине на сам Вашингтон. Політика тиску неефективна в теперішніх геополітичних реаліях..

Лише протягом цього тижня 13 областей перебували під ударами. Ворог випустив по наших містах і громадах понад 1 550 ударних дронів, майже 1 560 авіабомб і 62 ракети. Серед них більшість — балістика різних типів.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Екстрені служби працюють на місцях ранкових і нічних російських ударів. У Києві оперативно ліквідували пожежі, зараз тривають аварійні роботи. У місті й області росіяни поранили шістьох людей", — зазначив він.За його словами, під ударами балістикою також перебували Кременчук і Кривий Ріг. Всюди, де росіяни дотягуються своєю балістикою, вони бʼють по цивільній інфраструктурі."У Кривому Розі двоє загиблих і ще 14 людей постраждали. Є загибла людина в Сумах. Мої співчуття рідним і близьким. Від ранку продовжується тривога у багатьох регіонах: росіяни випустили нову хвилю дронів", — акцентував український президент."Вдячний усім службам — підрозділам ДСНС, поліції, медикам, — які першими прибувають на місця атак, допомагають людям, швидко спрацьовують на порятунок і відновлення життя", — додав президент України.На його переконання, дуже важливо, щоби ця самовідданість наших людей доповнювалася новими кроками партнерів для захисту неба."Коли північнокорейська балістика руйнує інфраструктуру та забирає життя тут, у Європі, не можна дозволити, щоби європейські перехоплювачі просто лежали на складах. Захист життя потрібен. Росію потрібно зупинити. Нові пакети — це буквально врятовані життя та захищена інфраструктура кожен день. Дякую кожному партнеру, який із цим допомагає", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти атакували Україну протикорабельними ракетами "Онікс", балістичними ракетами "Іскандер-М/С-400/KN-23", керованими авіаційними ракетами Х-59/69, і 106 ударними безпілотниками типу Shahed (у тому числі реактивними), "Гербера" та дронами-імітаторами типу "Пародія". Сили оборони знешкодили 88 цілей..

У суботу, 15 серпня, зафіксовано нові вагомі результати українських дипстрайків. Уражено декілька важливих об’єктів у Росії, які працюють на оборонку країни-агресорки.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У Самарському регіоні Росії уражено одне з ключових підприємств у складі "Роскосмосу" — центр "Прогрес", який займався, зокрема, виробництвом електроніки. Застосовувалися ракети "Фламінго", хороше досягнення", — зазначив він.За його словами, відстань від українського кордону — близько 900 кілометрів."Наші далекобійні санкції також досягли аеродрому "Саваслейка", де базуються носії російських ракет, що б’ють по наших містах і селах", — додав український президент.Він констатував, що це близько 700 кілометрів від України. Зафіксовані й необхідні Україні пошкодження нафтового об’єкта на території населеного пункту Усть-Луга. Відстань — понад 800 кілометрів від нашого кордону."Вдячний усім залученим підрозділам за влучність. Наш план далекобійних санкцій проти Росії за цю війну виконується, і важливо, щоби російський потенціал війни зменшувався", — наголосив президент України.Володимир Зеленський підсумував, що мир потрібен, і в Росії це повинно бути видимим — конкретними пошкодженнями конкретних об’єктів.Нагадаємо, вчора президент наголошував, що Україна продовжує працювати над посиленням протиповітряної оборони, необхідними ракетами та домовленостями щодо виробництва озброєння безпосередньо у нашій країні. На його переконання, політичні затягування у питаннях ППО "просто забирають життя"..

Слова американського президента Дональда Трампа про намір оголосити Ормузьку протоку територією Сполучених Штатів Америки нічого не означають. Цей водний шлях "не можна захопити ні твітом, ні авіаносцем, ні наказом чи передвиборчою промовою".Про це заявив заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді, опублікувавши відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Трамп каже, що незабаром оголосить Ормузьку протоку територією США після поразки Іраную Ормузьку протоку не можна захопити ні твітом, ні авіаносцем, ні видачею наказу, ні передвиборчою промовою. Іран не боїться ні погроз, ні залякування демонстрацією сили", — написав він.За його словами, Вашингтон має прийняти реальність і визнати свої "важкі стратегічні поразки" в конфлікті з Іраном."Прийміть реальність раз і назавжди: досі ви зазнавали важких стратегічних поразок. Ормузька протока була, є та буде іранською. Цю протоку закриватиме та відкриватиме лише іранське командування. Доки ви не приймете реальність поразки та не перестанете фантазувати, Іран продовжуватиме запроваджувати блокаду", — наголосив заступник міністра закордонних справ Ірану.Такою виявилася відповідь на слова президента США Дональда Трампа, який заявив, що оголосить Ормузьку протоку американською територією після того, як Вашингтон остаточно переможе Іран."Після того, як ми остаточно переможемо Іран, який зазнає дуже важкої поразки, я незабаром оголошу Ормузьку протоку територією США", — зазначав Дональд Трамп.Нагадаємо, декілька днів тому президент США Дональд Трамп підтвердив, що під час повернення з липневого саміту НАТО в Анкарі таємно пересів на інший літак. За його словами, рішення ухвалила Секретна служба через можливу небезпеку..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що має намір найближчим часом оголосити Ормузьку протоку територією Сполучених Штатів Америки. В реальності юрисдикцію над протокою мають Іран і Оман.Нову суперечливу заяву американського лідеру цитують журналісти видання The Hill."Незабаром я оголошу Ормузьку протоку територією США", — зазначив він, виступаючи на Лонг-Айленді в п'ятницю.Він також запевнив, що США вже встановили блокаду в протоці, тож, за його словами "жодне судно не проходить, якщо ми цього не хочемо".Дональд Трамп також заявив, що Іран наразі "зазнає дуже серйозної поразки".Такі заяви він зробив під час промови про боротьбу із "злочинністю" в США, жодних пояснень, яким чином збирається зробити це стратегічно важливе водне сполучення американською територією, не дав — попри те, що юридично США не мають над протокою жодної юрисдикції.Ормузька протока розташована між Перською й Оманською затоками: на північному узбережжі — Іран, на південному — Оман. Через цю протоку проходить приблизно 20% світового обсягу нафти та газу, а через війну США з Іраном і подальше закриття протоки ціни на енергоносії у світі різко зросли.Відколи конфлікт розпочався приблизно пів року тому, Трамп неодноразово заявляв, що США контролюють протоку. Двічі він розгортав там морську блокаду, наполягаючи на американському домінуванні над транзитом нафти з регіону.В Ірані заяви Трампа про контроль над водним шляхом заперечують. У середу керівники управління Перської затоки й Ормузької протоки Ірану написали в соцмережі X, що незалежно від того, кому протока "належить", реальність не зміниться: Ормузька протока залишається заблокованою та не відкриється, доки не приймуть умови Ірану.Ситуація навколо Ормузької протоки продовжує загострюватися. Рух танкерів майже зупинився — це сталося після того, як Іран обстріляв ще два судна. У четвер МЗС ОАЕ звинуватило Іран в черговій атаці, після того як державна нафтова компанія ADNOC заявила про напад на два свої судна саме в цій протоці.Нагадаємо, декілька днів тому президент США Дональд Трамп підтвердив, що під час повернення з липневого саміту НАТО в Анкарі таємно пересів на інший літак. За його словами, рішення ухвалила Секретна служба через можливу небезпеку..