# Президент

У неділю, 21 грудня, у Франції оприлюднили офіційну заяву, що вітають готовність Володимира Путіна до переговорів з президентом Франції Еммануелем Макроном. Там вважають, що така ідея має перспективу.Про це повідомили журналісти BFM TV, які послалися на офіційні джерела. Вони нагадали, що в п'ятницю після саміту, на якому ЄС домовився про виділення кредиту в розмірі 90 мільярдів євро для підтримки України, Макрон висловив думку, що Європа повинна знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з російським лідером. У Кремлі підтримали цю ідею."Ми вітаємо те, що Кремль дав публічну згоду на такий підхід. Найближчими днями ми повідомимо про найкращий спосіб дій", — зазначили в Єлисейському палаці.Водночас в офісі президента Франції наголосили, що будь-які дискусії з Москвою відбуватимуться "в умовах повної прозорості" з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими партнерами, а метою залишається досягнення "міцного та тривалого миру" для українців.Попередній контекст:Декілька днів тому Еммануель Макрон заявив, що Європі доведеться знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з Путіним, а не через США, які активно просувають мирні переговори.Заява Макрона прозвучала після того, як лідери ЄС 19 грудня ухвалили рішення надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.На це відповів речник Кремля Дмитро Пєсков, який заявив, що Володимир Путін готовий вести діалог із президентом Франції Еммануелем Макроном. При цьому з обидвох сторін начебто є політична воля до переговорів.Президент України сьогодні заявив, що справжні сигнали від Росії тільки негативні — штурми на фронті, російські воєнні злочини у прикордонні й удари по інфраструктурі тільки продовжуються. Потрібно, щоби про це все у світі не мовчали.Аналітики CNN зазначили, що економічна ситуація в Росії стає все важчою. Однак навіть такі складнощі, які вже неможливо приховати, не змусять кремлівського диктатора Володимира Путіна сісти за стіл переговорів..

У неділю, 21 грудня, президент України Володимир Зеленський провів розмову з премʼєр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Вони детально обговорили дипломатичну роботу цими днями та новий виток російської агресії.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Рухаємося оперативно, і наша команда у Флориді працювала з американською стороною. Були також запрошені європейські представники", — зазначив він.Український президент наголосив на важливості того факту, що в цих перемовинах є конструктив. За його словами, багато залежить саме від того, щоб у Росії відчули необхідність закінчити війну реально."І це не має бути риторичною чи політичною грою з російського боку. На жаль, справжні сигнали від Росії тільки негативні — штурми на фронті, російські воєнні злочини у прикордонні й удари по нашій інфраструктурі тільки продовжуються. Потрібно, щоби про це все у світі не мовчали", — зауважив президент України.Він висловив вдячність Норвегії за готовність допомагати надалі як із тиском на Росію, так й у відновленні після їхніх ударів."Норвегія допомагатиме нам і з енергетичною стійкістю, дякую. Є спільне відчуття, що після роботи зараз в Америці нашої дипломатичної команди варто буде провести консультації та в ширшому колі з європейськими партнерами. Вдячний усім, хто з Україною! Дякую, Йонасе!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше, 17 листопада, стало відомо, що Норвегія профінансує новий масштабний пакет військової допомоги для України загальною вартістю 3,2 мільярда крон (приблизно 315 мільйонів доларів). Основний акцент підтримки зроблено на забезпеченні винищувачів F-16 та зміцненні протиповітряної оборони.Нагадаємо, що Україна та Норвегія підписали угоду про спільне виробництво українських безпілотних літальних апаратів. Міністр оборони Денис Шмигаль назвав цей крок ключовим для масштабування оборонних спроможностей країни та зміцнення співпраці з партнерами..

За цей тиждень Росія випустила близько 1 300 ударних дронів, майже 1 200 керованих авіаційних бомб і дев’ять ракет різних типів по Україні. Особливо постраждала Одещина та український Південь.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він наголосив, що відповідні служби продовжують роботу, щоби повернути нормальність життя в регіони."На різних рівнях протидіємо цьому російському терору. Цього тижня є важливе рішення про фінансову безпекову гарантію для України — надання Єврорадою 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки", — констатував він.За його словами, є також значні пакети допомоги від Норвегії та Японії. Крім того, напрацювали домовленість із Португалією про співвиробництво морських дронів."Продовжують працювати й переговорні команди України та США над шляхами завершення цієї війни достойним миром", — наголосив український президент.Він додав, що належним чином працюють й українські далекобійні санкції проти Росії. Удари по об’єктах рашистів зменшують їх спроможність до агресивних дій на території України."Агресор має розуміти, що війна не приносить дивідендів, а завжди повертається туди, звідки прийшла. Дякую всім, хто допомагає Україні. Маємо посилювати обороноздатність нашої держави, щоби дипломатія мала реальний шанс завершити кровопролиття", — підсумував Володимир Зеленський.Учора український президент розповідав, що Україна наразі не зможе самостійно фінансувати 800 тисяч Сил оборони. Тож розглядається варіант фінансування армії з боку партнерів.Нагадаємо, що минулої ночі російські загарбники атакували Україну 97 ударними дронами типу Shahed, "Гербера" та безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили 75 ворожих дронів..

Кремлівський диктатор Володимир Путін готовий вести діалог із президентом Франції Еммануелем Макроном. При цьому з обидвох сторін начебто є політична воля до переговорів.Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси."Макрон сказав про готовність поговорити з Путіним. Тут дуже важливо згадати те, що заявив наш президент на прямій лінії. Він також висловив готовність вести діалог із Макроном", — зазначив він.За його словами, очільник Кремля нібито готовий до спілкування задля "розв’язання українського конфлікту". "Рупор" Кремля наголосив на "відкритості" Володимира Путіна."Тому якщо є взаємна політична воля, то це можна тільки позитивно оцінити", — підсумував Дмитро Пєсков.Попередній контекст:Декілька днів тому Еммануель Макрон заявив, що Європі доведеться знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з Путіним, а не через США, які активно просувають мирні переговори.Заява Макрона прозвучала після того, як лідери ЄС 19 грудня ухвалили рішення надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.У Маямі 19 грудня відбулася чергова зустріч секретаря РНБО Рустема Умерова з американськими та європейськими партнерами щодо "мирного плану" США.Наступного дня, 20 грудня, до США прибув представник Путіна Кирило Дмитрієв, який теж зустрівся з американцями. Дискусії та переговори мали тривати два дні поспіль.Учора президент Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що Вашингтон виступив з ініціативою провести зустріч радників із національної безпеки України, США та Росії. Проте, на його думку, навряд чи такі перемовини принесуть щось нове у миротворчий процес..

У суботу, 20 грудня, до Києва приїхав прем'єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру. Це його перший офіційний візит до столиці України. Тут він зустрівся з українським президентом Володимиром Зеленським.Про це повідомив Володимир Зеленський і португальська новинна агенція RTP.Португальські журналісти зазначили, що дотепер очільник уряду Португалії лише двічі особисто зустрічався із Зеленським — 28 травня 2024 року в Лісабоні під час офіційного візиту президента України до Португалії та 2 жовтня у Копенгагені в кулуарах міжнародного саміту.Сьогодні перший приїзд Луїша Монтенегру до України з моменту його вступу на посаду прем’єр-міністра. Разом із міністром оборони Нуну Мелу він прибув до Києва нічним поїздом о 08:13.У програмі візиту — переговори із Зеленським, прем'єр-міністром України Юлією Свириденко та головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком."Більше за будь-яку іншу країну Україна потребує нашої солідарності та близькості, не кажучи вже про нашу прихильність; саме це ми й приносимо", — заявив Луїш Монтенегру.Прем’єр-міністр Португалії зазначив, що Україна зараз гостро потребує фінансової допомоги, й Португалія продовжує надавати підтримку як на двосторонньому рівні, так і в межах різноманітних програм — гуманітарних, соціальних, військових і політичних. Він також наголосив на тісних зв’язках між громадами двох країн і обов’язку урядів відображати солідарність своїх народів.Своєю чергою, Володимир Зеленський опублікував відео, на якому вони з Монтенегру вшанували пам'ять наших полеглих воїнів."Вічна пам'ять усім нашим воїнам, кожному українцю, які віддали свої життя, щоб Україна могла жити!" — підписав відео український президент.Нагадаємо, на початку листопада стало відомо, що громадяни Білорусі, які отримали тимчасовий захист після вторгнення Росії в Україну, зобов’язані залишити територію Португалії. Таким є рішення управління з питань інтеграції, міграції та притулку Португалії..

Майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна". За його словами, останні президентські вибори 2019 року коштували бюджету близько два мільярди гривень."Нинішні розрахунки є значно вищими через інфляцію та нові умови", — наголосив він.За базовими підрахунками ЦВК з урахування інфляції, вибори народних депутатів і місцеві вибори коштують у середньому чотири-п’ять мільярдів гривень, тоді як президентська кампанія є дорожчою.За оцінками представника комісії, президентські вибори коштуватимуть десь чотири-п’ять мільярдів гривень на перший тур, відповідно, 6,5-сім мільярдів гривень у разі проведення другого повторного голосування.Він наголосив, що близько 70% усіх витрат припадає на оплату праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці суми не включають витрати органів місцевого самоврядування на підготовку виборчих дільниць, приміщень і матеріального забезпечення.Також можливим є збільшення кількості виборчих дільниць за кордоном. У такому випадку, за його словами, зростуть валютні витрати."З урахуванням видатків органів місцевого самоврядування, якщо ми кажемо про всі три види виборів, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна цифра, але вона жива — і не менше", — підсумував заступник голови ЦВК.Сергій Дубовик визнав, що така сума є серйозним викликом для держави. Для цього потрібна ретельна підготовка та відповідна фінансова підтримка.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Оптимальний термін для підготовки й організації виборів в Україні — приблизно шість місяців. При цьому чинне українське законодавство передбачає значно коротші терміни.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна".За його словами, законодавство передбачає підготовку до виборів у проміжку 60 або 90 днів, залежно від типу виборчої кампанії. Водночас ці терміни є регламентними та не залежать від бажань самої комісії.Він зазначив, що пів року було б оптимальним терміном, аби оцінити стан державної інфраструктури та належно підготуватися до виборчого процесу."Однак мене турбує не стільки готовність державної інфраструктури, скільки готовність політичної інфраструктури нашого суспільства", — наголосив заступник голови ЦВК.Дубовик звернув увагу, що значна частина виборчого процесу залежить від політичних партій, громадських організацій і міжнародних партнерів, зокрема, в питанні спостереження за виборами та формування виборчих комісій.За його словами, активісти політичних партій нині перебувають на фронті, стали внутрішньо переміщеними особами або виїхали за кордон. Водночас саме партії формують дільничні, окружні та територіальні виборчі комісії, а на президентських виборах — представників кандидатів."Де зараз узяти та швидко підготувати таку кількість осіб? Цей важливий нюанс треба обговорювати", — акцентував він.Водночас Дубовик зауважив, що державна система, навіть в умовах війни та концентрації управлінських зусиль, теоретично може вкластися у визначені законом терміни. Однак залишається відкритим запитання щодо того, чи підготується політична інфраструктура до таких темпів.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно.Про це Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю польській агенції PAP."Моя реакція на сигнали з боку США дуже відкрита: я сказав, що не маю жодного наміру за жодних обставин триматися за президентське крісло. Звичайно, якщо вдасться забезпечити можливість проведення належних, гідних і демократичних виборів", — пояснив він.За його словами, організація голосування в умовах воєнного часу потребує законодавчих змін. Зокрема, важливою є безпека українців під час виборів, "щоби людей просто не вбивали, коли вони приходять на виборчі дільниці"."З іншого боку, якщо запитати українських громадян, чи хочуть вони цих виборів і чи готові до них, то багато хто боїться проведення виборів у воєнний час, безсумнівно, ніхто не може уявити, як це можна зробити безпечно та чесно", — наголосив український президент.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні..

Українська розвідка з’ясувала місце розміщення нової російської ракети "Орєшнік" у Білорусі. Відповідну інформацію з Києва отримають міжнародні союзники, адже ця зброя загрожує Європі.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким."Завершується переміщення "Орєшніка" на територію Білорусі. Ми розуміємо, де це буде, де його розмістять. Інформацію передаємо нашим партнерам. Думаю, що вони самі можуть оцінити цю загрозу та зрозуміти, як реагувати", — зазначив він.За його словами, Україна раніше попереджала європейських і американських партнерів, що Росія буде розміщувати "Орєшнік" в Білорусі.Український президент пояснив, що союзникам показували дистанції, на які діятиме "Орєшнік". Він наголосив, що це загроза багатьом європейським країнам, включно з Польщею та Німеччиною."Орєшнік" дронами збити неможливо. Ми просили, щоби наші партнери застосували санкції проти компаній які продають компоненти через треті країни, які підходять до "Орєшніка". Без цих компонентів Росія розвивати цю ракету просто не може. Я не бачу введення цих санкцій поки що", — зазначив президент України.Зеленський додав, що Росія продовжуватиме виробляти "Орєшніки". На його думку, якщо партнери проводять так багато дипломатичних зусиль щодо закінчення війни, ймовірно, вони можуть так само тиснути на Росію, щоби вони не розміщували ці ракети ближче до Європи.Ракета "Орєшнік" — це балістична ракета середньої дальності (БРСД), яку Росія позиціює як нову гіперзвукову зброю, що здатна нести як звичайну, так і ядерну бойову частину. Вважається, що вона є модифікацією наявних російських міжконтинентальних ракет, таких як "Рубіж" чи "Ярс", і має дальність польоту до кількох тисяч кілометрів. Головна загроза "Орєшніка" полягає в його високій швидкості та здатності нести множинні бойові частини, що ускладнює перехоплення.Нагадаємо, що вчора білоруський диктатор Олександр Лукашенко оголосив про прибуття російського комплексу "Орєшнік" на територію країни та його офіційне введення в експлуатацію. Водночас жодних незалежних підтверджень факту розміщення цієї зброї в Білорусі дотепер не з’являлося..

Україна пропонує Польщі співпрацю в захисті від дронів і морській безпеці. Крім того, Київ готовий і надалі підтримувати безпековий діалог з Варшавою, зважаючи на загрози від Росії, а також із території Білорусі.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким."Зараз Україна володіє найбільш передовими технологіями захисту життя людей і найбільшими сильними можливостями виробництва зброї. Зброя, яка є сучасною, яка є ефективною. І я пропоную Польщі весь цей досвід", — зазначив український президент.За його словами, Україна знає, як захиститися "від кожного з усіх типів дронів, які має Росія, які можуть бути застосовані проти наших сусідів, проти Польщі, проти інших націй".Президент України наголосив, що Україна може запропонувати також співпрацю у питанні безпеки на морі. На його переконання, це важливо з погляду польських позицій у Балтийському морі."Радий бути знову з офіційним візитом у Польщі. Вдячний президенту Навроцькому за нашу розмову та дуже сподіваюся, що цей візит відкриває новий, іще вагоміший етап у наших з вами відносинах — України та Польщі, — у відносинах не просто сусідів, але й тих двох європейських елементів, без яких в усій нашій частині Європи просто не буде свободи, не буде надійної безпеки", — наголосив президент України.Він додав, що українська незалежність і польська незалежність — це фундамент, який дає змогу кожній нації нашої частини Європи жити вільно, без влади Москви. Саме тому важливо, щоби ми співпрацювали, щоби підтримували одне одного та щоби координувалися в захисті Європи та наших народів."Сьогодні ми з паном Президентом Навроцьким обговорили безпекову ситуацію — усе те, що стосується війни й дипломатії. Я вдячний Польщі за дуже відчутну та сильну підтримку для України, для українців від початку вторгнення та традиційно протягом усіх років після відновлення нашої самостійної державності 1991 року", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:Сьогодні, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Польський президент Кароль Навроцький назвав візит Володимира Зеленського до Польщі "доброю новиною" для Варшави та Києва та "поганим сигналом" для Москви..

У п’ятницю, 19 грудня, польський президент Кароль Навроцький провів перемовини зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським. Він назвав його візит до Польщі "доброю новиною" для Варшави та Києва та "поганим сигналом" для Москви.Про це Кароль Навроцький заявив під час спільної прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським у Варшаві."Це доказ того, що в нашій стратегічній співпраці, у питаннях безпеки, Польща, Україна, країни регіону, демократичні держави стоять разом. І в цьому немає жодних сумнівів", — наголосив польський президент.За його словами, під час розмови із Зеленським лідери погодилися, що російська загроза розпочалася задовго до повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року.Навроцький нагадав про попередні конфлікти в Чечні та Грузії, а також про слова колишнього президента Польщі Леха Качинського, який попереджав про небезпеки для регіону, але його "не почули в частині держав Західної Європи"."Росія своїми діями руйнує міжнародний порядок, тобто принципи міжнародного права, що призводить до дестабілізації політичних систем. Окрім військових дій, ми щодня спостерігаємо гібридні атаки — порушення повітряного простору, атаки на польську інфраструктуру з допомогою агентів Росії. Ми відчуваємо це в Польщі й у всій Європі", — додав Навроцький.Він акцентував, що Польща підтримує санкції проти Росії на всіх дипломатичних форумах, удари по тіньовому флоту, а також передачу заморожених російських активів."Ми підтримуємо це на всіх дипломатичних форумах. Найбільші наші союзники в таких питаннях — балтійські та скандинавські країни. Ми також підтримуємо всебічний дипломатичний тиск на Росію", — підсумував Кароль Навроцький.Попередній контекст:Сьогодні, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Зеленський декілька разів заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

У п’ятницю, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.У Варшаві відбулася офіційна церемонія зустрічі Володимира Зеленського з Каролем Навроцьким.Далі президенти пішли на перемовини, після яких вони проведуть спільну прес-конференцію.Зеленський уперше зустрівся з новообраним президентом Польщі у Варшаві з моменту його обрання. Зустріч ініціювала польська сторона. Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.На 12:55 запланована спільна прес-конференція Володимира Зеленського та Кароля Навроцького. Після цього президент України візьме участь у церемонії покладання вінку до могили невідомого солдата.На 13:10 передбачено зустріч Володимира Зеленського з маршалком Сейму Польщі Влодзімежем Чажастим. Далі український лідер зустрінеться з маршалком Сенату Малгожатою Кідавою-Блонською.А згодом, о 16:45, відбудуться перемовини Зеленського з головою Ради міністрів Польщі Дональдом Туском на ґанку будівлі Ради міністрів. Анонсованої раніше спільної прес-конференції з Туском не відбудеться.Як відомо, новий президент Польщі бачить взаємини з Україною жорсткіше, ніж його попередник Анджей Дуда. Він зазначав, що допомога Варшави не повинна сприйматися Києвом як "належне", а Польща має бути повноцінним партнером, а не "коридором" чи "передпокоєм" у стратегічних питаннях. Навроцький наполягає на більш помітній ролі Варшави під час мирних переговорів щодо війни в Україні.Ще одним важливим питанням є розв’язання історичних суперечностей. Зокрема, йдеться про Волинську трагедії, стосовно якої бачення Польщі й України відрізняються.Попри певні розбіжності президент Польщі запевнив, що Варшава повинна підтримувати Україну та надалі це робитиме. Своєю чергою, Зеленський напередодні візиту теж висловив Польщі вдячність за добросусідство."Ми дуже вдячні Польщі за підтримку. Для нас це дуже важливе добросусідство", — сказав він під час спілкування із журналістами 14 грудня.Попередній контекст:Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Як відомо, від часу вступу Навроцького на посаду в серпні 2025 року президенти двох країн не зустрічалися особисто, обмежившись телефонними розмовами.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Зеленський декілька разів заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

Рано чи пізно, але Європі доведеться взаємодіяти з Володимиром Путіним. Це може стати необхідністю задля просування мирних переговорів. Зараз же ініціатива в цьому плані повністю належить Сполученим Штатам Америки.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, якого цитує видання Bloomberg."Задля досягнення міцного миру ми знайдемо способи для європейців відновити діалог з Росією — у прозорості й асоціації з Україною. Для цього знову корисно поговорити з Володимиром Путіним", — наголосив він.Такі тези Макрон висловив після того, як лідери Європейського Союзу вранці 19 грудня оголосили про надання Україні позики в 90 мільярдів євро, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.При цьому аналітики звернули увагу на одне важливе питання, воно полягає в тому, що Європа вимагає місце за столом переговорів про мир в Україні.Зараз же, за словами авторів статті, США перебрали на себе мирний процес. До того ж незрозуміло, чи готовий Путін припинити війну, оскільки імперські амбіції Росії, судячи з усього, не зазнали змін."Ми, європейці й українці, зацікавлені у пошуку правильної структури для належного відновлення участі в цій дискусії. В іншому випадку будемо обговорювати це між собою з перемовниками, які потім самостійно обговорюватимуть це з росіянами. Це не ідеально", — зазначив Макрон у своєму виступі.Аналітики також зауважили, що після останніх заяв Володимира Путіна й інших російських політиків виникли сумніви в реальності дипломатичного шляху для закінчення війни. Однак будь-яка війна закінчується перемовинами. У цьому контексті президент України Володимир Зеленський заявив, що багато що залежить від партнерів, щоби дипломатія дала реальний результат.Нагадаємо, раніше офіційний Париж вимагав, щоб Україна була забезпечена надійними гарантіями безпеки ще до початку будь-якого обговорення територіальних питань у межах потенційних мирних переговорів..

У п’ятницю, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський перебуває з офіційним візитом у Польщі. У програмі поїздки зустріч із польським колегою Каролем Навроцьким та іншими представниками влади сусідньої країни.Про це TrueUA повідомили в Офісі президента України. Зокрема, на 11:00 заплановані переговори двох президентів — Зеленського та Навроцького."Ми повинні підтримувати Україну, і ми це робимо. Водночас ми повинні — і я вірю, що мені це вдасться, — забезпечити, щоб Україна ставилася до Польщі як до партнера", — заявив напередодні зустріч польський президент.Аналітики зазначили, що слова Навроцького сигналізують про потенційно напружені перемовини із Зеленським — його першу офіційну зустріч з президентом України з моменту вступу на посаду в серпні.На 12:55 запланована спільна прес-конференція Володимира Зеленського та Кароля Навроцького. Після цього президент України візьме участь у церемонії покладання вінку до могили невідомого солдата.На 13:10 передбачено зустріч Володимира Зеленського з маршалком Сейму Польщі Влодзімежем Чажастим. Далі український лідер зустрінеться з маршалком Сенату Малгожатою Кідавою-Блонською.А згодом, о 16:45, відбудуться перемовини Зеленського з головою Ради міністрів Польщі Дональдом Туском на ґанку будівлі Ради міністрів. Анонсованої раніше спільної прес-конференції з Туском не відбудеться.Попередній контекст:Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Як відомо, від часу вступу Навроцького на посаду в серпні 2025 року президенти двох країн не зустрічалися особисто, обмежившись телефонними розмовами.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Зеленський декілька разів заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва.Нагадаємо, польський президент Кароль Навроцький нещодавно заявив, що прагне перезавантаження зв'язків з Україною на новій основі. Попри підтримку Києва у війні проти Росії, Варшава має певні застереження..

У четвер, 18 грудня, американський президент Дональд Трамп підписав закон про національне забезпечення оборони на 2026 фінансовий рік. На допомогу Україні в ньому передбачено 800 мільйонів євро на два роки.Про це свідчить допис на сайті Білого дому. Підписаний Дональдом Трампом закон передбачає рекордні щорічні військові витрати в розмірі 901 мільярда доларів.У документі передбачено виділення Україні 800 мільйонів доларів — по 400 мільйонів доларів протягом 2026 та 2027 років. Кошти мають надійти в межах ініціативи допомоги у сфері безпеки, яка передбачає закупівлю американського озброєння для ЗСУ.Аналітики звернули увагу на такий нюанс: це відбувається на тлі того, що команда Трампа веде переговори, намагаючись зупинити війну Росії проти України.Як відомо, після повернення Дональда Трампа до Білого дому США зменшили обсяги підтримки України. Натомість у військовій сфері НАТО та США запустили механізм PURL, який дозволяє європейським країнам фінансувати та закуповувати американське озброєння для потреб України.На початку грудня Трамп знову заявив, що США більше не витрачають власні кошти на допомогу Україні. За його словами, тепер за американську зброю розраховується НАТО, а Вашингтон отримує кошти від Північноатлантичного альянсу.Раніше проект оборонного бюджету з грошима на допомогу Україні Конгрес США схвалив 11 грудня. У законі робиться посилений акцент на європейській обороні.Крім того, оборонний бюджет містить:фінансування Балтійської ініціативи безпеки — виділено 175 мільйонів доларів на підтримку оборонних потреб Латвії, Литви та Естонії;обмеження для Пентагона — документ обмежує можливість Міністерства оборони скорочувати чисельність американських військ у Європі нижче позначки 76 тисяч;посадові обмеження — закон забороняє командувачу Європейського командування США відмовлятися від титулу Верховного головнокомандувача НАТО.Нагадаємо, що Сенат США підтримав законопроект 77 голосами проти 20 за сильної підтримки обидвох партій. Двоє голосів "проти" надали сенатори-республіканці Майк Лі та Ренд Пол..