# політика

У вівторок, 13 січня президент Володимир Зеленський провів перемовини з американськими сенаторами Ліндсі Гремом і Річардом Блюменталем.Про це повідомив Офіс президента України. Зазначається, що очільник держави поінформував сенаторів про комбіновані російські атаки на українську енергетику та відзначив, що основним пріоритетом для України — є ракети для ППО, і Київ розраховує на підтримку партнерів."Бачимо багато різних факторів, які роблять Путіна, а отже, і всю Росію, значно слабшими. Важливо максимально посилити всі можливі форми тиску, щоб нарешті змусити росіян закінчити цю війну", — додав Зеленський.До того ж сторони обговорили санкційний законопроєкт американських сенаторів, який "здатний суттєво вплинути на позиції РФ та всіх, хто допомагає їй у цій війні". Крім того, Зеленський розповів про перебіг контактів із представниками президента США Дональда Трампа."Сторони дуже близькі до фіналізації документів. Глава держави відзначив позицію сенаторів щодо важливості гарантій безпеки для України та їх подальшої двопартійної підтримки в Конгресі Сполучених Штатів. Сторони домовилися продовжити діалог та обговорити все при зустрічі вже найближчим часом. Президент подякував за двопартійну підтримку", — додали в ОП.Нагадаємо, 13 січня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з лідером Фінляндії Александром Стуббом. Лідери обговорили дипломатичну ситуацію, всі наявні можливості в перемовинах, а також загальні політичні обставини між Європою та США..

В Ірані під час масштабних антиурядових протестів загинули щонайменше 12 000 протестувальників. Натомість влада країни не визнає цього.Про це повідомляє Iran International. Так, редакційна колегія видання наголосила, що протягом двох днів 8 та 9 січня "у ході найбільшого вбивства в сучасній історії Ірану" загинули щонайменше 12 тисяч людей."Іран перебуває під скоординованим відключенням, спрямованим не лише на контроль безпеки, а й на приховування правди. Відключення інтернету, перебої в зв'язку, закриття ЗМІ та залякування журналістів та свідків вказують на одну мету: запобігти розкриттю масштабного злочину", — йдеться у повідомленні.У виданні відзначили, що загиблі були переважно розстріляні силами Корпусу вартових Ісламської революції та Басідж. Iran International також зазначає, що, згідно з інформацією, отриманою від Вищої ради національної безпеки Ірану та адміністрації президента Ірану, вбивства були вчинені за прямим наказом Верховного лідера Алі Хаменеї."Ісламська Республіка не може приховати цей злочин, відрізавши народ Ірану від світу. Правда буде зафіксована, імена загиблих будуть збережені, і ця різанина не буде похована в мовчанні", — запевнили журналісти.Читайте також: Іранці скидають диктатора: чи буде наступною РосіяПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб..

Лідери краї "Великої сімки" наступного тижня можуть посилити тиск на американського лідера Дональда Трампа щодо схвалення гарантій безпеки для України.Про це повідомляє Financial Times з посиланням на обізнаних чиновників, передає "Укрінформ". Зазначається, що лідери Італії, Німеччини, Франції, Канади та Великої Британії, а також президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн планують зустрітися із Трампом на Всесвітньому економічному форумі у Давосі. На зустрічі також буде й президент Володимир Зеленський."Наразі тривають обговорення деталей зустрічі, запланованої на середу, на якій можуть бути присутні й інші лідери Коаліції охочих. Радники з національної безпеки цих країн також планували провести окрему зустріч", — йдеться у повідомленні.Журналісти відзначають, що головне мета зустрічі у Давосі — отримати схвалення Трампа щодо домовленостей, які були напрацьовані його переговорниками в Парижі минулого тижня щодо українського питання."Без США нічого з цього не відбудеться", — сказав один з європейських чиновників.Однак, як відзначив співрозмовник журналістів, наразі "досі незрозуміло, що насправді думає Трамп".Нагадаємо, раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні.Водночас Дональд Трамп дав велике інтерв'ю виданню The New York Times, у якому скептично оцінив позиції України на переговорах, висловив упевненість у бажанні Путіна завершити війну та прокоментував "план із 20 пунктів" Володимира Зеленського..

У вівторок, 13 січня, Верховна Рада підтримала звільнення Василя Малюка з посади голови Служби безпеки України (СБУ). "За" таке рішення проголосували 235 народних обранців.Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту. Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк показав, як голосували у Верховній Раді."Це остання відставка на сьогодні. Тепер перерва на одну годину та погоджувальна рада в голови з очільниками фракцій щодо призначень", — додав він.Перед голосуванням до депутатів звернувся керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія."Василь Васильович, якого ми поважаємо, любимо та цінуємо, написав заяву. Наш обов'язок, як парламентарів, із поваги до Василя Васильовича проголосувати та підтримати", — сказав він.Учора парламентський комітет із національної безпеки й оборони розглянув подання президента Володимира Зеленського про звільнення Василя Малюка з посади голови СБУ та не підтримав рішення.Однак сьогодні питання винесли на повторний розгляд, і представники комітету все ж підтримав відставку Василя Малюка.Василь Малюк оголосив про відставку з посади голови Служби безпеки України 5 січня. Володимир Зеленський подякував йому за роботу та запропонував продовжити діяльність у системі СБУ, зосередившись на асиметричних спецопераціях проти Росії.За словами президента, Малюк має зробити цей напрямок одним із найпотужніших у світі, забезпечивши необхідні ресурси та політичну підтримку.Малюк підтвердив свій намір залишатися в системі, наголосивши, що СБУ продовжить завдавати ударів окупанту в тилу та на фронті, забезпечуючи безпеку України, та наголосив на важливості єдності та взаємної довіри для протидії ворогу.Тимчасовим керівником СБУ призначено начальника Центру спецоперацій "А" Євгена Хмару, а його заступником став Іван Рудницький.Що відомо про Василя МалюкаНародився 28 лютого 1983 року в Коростишеві на Житомирщині. Генерал-лейтенант, Герой України, очолював Службу безпеки України з 7 лютого 2023 року по 5 січня 2026 року.Під його керівництвом СБУ провела низку знакових спецоперацій проти Росії. Однією з найгучніших є "Павутина" — завдано потужного удару по стратегічній авіації ворога на чотирьох аеродромах у Росії.Малюк особисто координував підготовку та виконання операцій у глибокому тилу противника, а також планував атаки на Кримський міст, використовуючи вантажівки з вибухівкою, морські та підводні дрони.Під його керівництвом після впровадження бойових морських дронів Sea Baby СБУ завдала ударів по 14 російських кораблях і знищила підводну субмарину класу "Варшав'янка" в порту Новоросійська. Крім того, служба неодноразово атакувала нафтопереробну інфраструктуру ворога, блокуючи фінансування війни Росії, та значно посилила контррозвідку.Нагадаємо, раніше сьогодні Верховна Рада України підтримала звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони та Михайла Федорова з посади міністра цифрової трансформації..

У вівторок, 13 січня, Верховна Рада України підтримала звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони та Михайла Федорова з посади міністра цифрової трансформації.Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту. Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк повідомив, що відставку Шмигаля підтримали 265 нардепів.Як відомо, Денис Шмигаль очолив Міністерство оборони в липні 2025 року, а до цього протягом п’яти років працював прем’єр-міністром України — найтриваліше серед усіх керівників уряду за час незалежності.Його перебування на чолі Кабміну припало на кризові етапи: спершу пандемію COVID-19, а згодом повномасштабну війну Росії проти України.Також сьогодні парламент підтримав відставку Михайла Федорова з посади міністра цифрової трансформації. "За" таке рішення проголосували 270 народних обранців.Раніше, 9 січня, Шмигаль і Федоров подали заяви про відставку. Згодом президент Володимир Зеленський запропонував Шмигалю посаду першого віце-прем’єр-міністра з одночасним керівництвом міністерством енергетики. Міністерство оборони, відповідно до президентського бачення, має очолити Федоров.Зеленський пояснив цю кадрову пропозицію потребою зробити українську армію максимально технологічною — як відповідь на чисельну перевагу російських військ у штурмових діях і ракетно-дронових ударах.Попередній контекстНа початку 2026 року президент Володимир Зеленський розпочав масштабні кадрові зміни у вищих ешелонах влади. Однією з головних ротацій стало призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака.Першим заступником очільника президентського офісу став колишній перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця - для кращої координації між Офісом президента та МЗС.Новим керівником Головного управління розвідки Міноборони призначено Олега Іващенка, який раніше очолював Службу зовнішньої розвідки.Крім того, Зеленський змінив і керівництво Державної прикордонної служби — тимчасовим виконувачем обов’язків голови ДПСУ став Валерій Вавринюк.Згодом виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України президент України  призначив Євгенія Хмару.Окремо Зеленський оновив керівництво чотирьох обласних військових адміністрацій — у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Чернівецькій областях..

У вівторок, 13 січня, відбулася телефонна розмова президента України Володимира Зеленського та премʼєр-міністром Нідерландів Діком Схоофом. Вони обговорили низку актуальних питань.Про це повідомив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Поінформував про інтенсивні російські удари дронами та ракетами по наших містах і громадах. Очевидно, що росіяни зосереджуються саме на знищенні життя, а не на дипломатії", — зазначив український президент.За його словами, мішенню російських загарбників є енергетика. І вони постійно спрямовують свої удари по українських енергетичних об’єктах."Дуже важливо, щоби зараз була достатня підтримка України. І це стосується як нашої стійкості та відновлення, так і належного боєзапасу для ППО", — наголосив президент України.Він додав, що ракети для ППО, вся необхідна допомога для енергетичної системи — це зараз перший пріоритет."Обговорили також перебіг спілкування з американською стороною та можливі зустрічі. Дякую за підтримку та готовність допомагати!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що, за інформацією Повітряних сил ЗСУ, минулої ночі рашисти атакували Україну 18 балістичними ракетами, сімома ракетами "Іскандер-К" і 293 ударними дронами типу Shahed, "Гербера" та безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили сім ракет і 247 дронів..

У вівторок, 13 січня, комітет Верховної Ради України з питань оборони переглянув своє попереднє рішення стосовно недоцільності відставки голови Служби безпеки України Василя Малюка. Цього разу більшістю голосів підтримано його відставку.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах.Він конкретизував, що "за" проголосували 12 членів комітету, "утримався" — один (Веніславський), "проти" — п’ять (Костенко, Бобровська, Івченко, Рахманін, Фріз)."Тобто станом на зараз подання президента про звільнення Малюка з посади голови СБУ підтримано комітетом", — констатував Железняк.Він додав, що сьогодні відбудеться голосування у Верховній Раді, та висловив припущення, що вже 226+ зібрали теж.За його словами, опозиція вимагала доповідь Василя Малюка, одна представники влади запевняли, що в ній немає потреби.Також, за словами нардепа, голова фракції "Слуги народу" у Верховній Раді Давид Арахамія особисто підтвердив, що "наразі не буде внесення голови СБУ на призначення"."Якщо ми зараз не підтримаємо Василя Васильовича, я не знаю, що буде з Хмарою. Шанси буде чи не буде – як він проявить себе. Я особисто за нього виступаю. Якщо зараз провалимо, Малюка відсторонять, Хмара піде командувати "Альфою". Треба надати Хмарі максимальну підтримку, а потім призначимо на СБУ", — сказав Арахамія.Раніше деякі медіа інформували, що засідання комітету скликали на ранок 13 січня, в тому числі для того, щоби домогтися іншого рішення стосовно Малюка. Окремі нардепи навіть зізнавалися, що на них тиснуть у цьому питанні.Нагадаємо, що 5 січня Володимир Зеленський зустрічався з Василем Малюком, щоб обговорити посилення бойової складової у роботі СБУ. Президент України доручив йому зосередитися на проведенні унікальних операцій проти агресора й анонсував обрання нового очільника відомства..

Російський народ дедалі більше відчуває наслідки того, що Кремль продовжує надавати пріоритет російській оборонно-промисловій базі. Це може змусити Володимира Путіна піти на компроміси між продовженням своїх максималістських воєнних цілей і жертвуванням якістю життя російського народу.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони зауважили, що на зустрічі 12 січня з Володимиром Путіним перший віце-прем'єр-міністр Росії Денис Мантуров наголосив на зростанні промислового розвитку Росії 2025 року, головним чином у межах російського оборонно-промислового комплексу.Мантуров заявив, що інвестиції у виробничий сектор зросли на 23 відсотки, або приблизно на п'ять трильйонів рублів (приблизно 64 мільярди доларів) за перші дев'ять місяців 2025 року, та що обробна промисловість зростала приблизно на три відсотки на кінець 2025 року, попри нещодавнє охолодження російської економіки.Він пояснив, що Фонд промислового розвитку уряду Росії, який надає російським виробникам низькопроцентні кредити, став основним рушієм зростання у виробничому секторі. Російський оборонно-промисловий комплекс працевлаштовує 3,8 мільйона людей, додавши ще 800 000 працівників за останні три роки.За оцінками аналітиків, російський уряд намагався знайти фінансування для свого оборонно-промислового комплексу, попри жорсткі західні санкції та обмеження, та запровадив низку заходів для збільшення капіталу, доступного оборонці, зокрема, через Фонд промислового розвитку, позабюджетні субсидії та політику, що спонукає банки надавати пільгове кредитування підприємствам оборонної промисловості."Пріоритет Путіна на користь російської оборонки створює проблеми російському народу, оскільки російські банки перекладають кредитний тиск на споживачів", — констатували фахівці.Вони додали, що дефіцит робочої сили в Росії та конкуренція між оборонним і цивільним секторами Росії підвищили середню заробітну плату в російській промисловості, що підживлює інфляцію та спричиняє стрибки цін."При цьому посилення економічного тиску Заходу на Росію, а також допомога Україні в підтримці та навіть посиленні тиску на полі бою, залишається критично важливим для зміни розрахунків Путіна та змушує його зіткнутися з серйознішими компромісами між продовженням своїх максималістських воєнних цілей і жертвуванням якістю життя російського народу", — зробили висновок в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWМіністерство оборони Росії заявило, що російська балістична ракета середньої дальності "Орєшнік", запущена в ніч з 8 на 9 січня, вразила українське оборонно-промислове підприємство у Львові, що узгоджується з наявними візуальними доказами.Повідомляється, що десятки танкерів тіньового флоту біля узбережжя Венесуели в останні місяці перейшли на використання російських прапорів.Західні партнери України продовжують постачати Україні зброю та військову техніку.Ні російські, ні українські війська не просунулися вперед 12 січня.Нагадаємо, що Кремль офіційно затвердив нову зовнішньополітичну доктрину, що базується на системній та тривалій конфронтації з країнами Заходу. За оцінками українських розвідників, замість пошуку компромісів Москва робить ставку на розширення своєї присутності на Глобальному півдні та побудову альтернативного світопорядку..

Американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу.Про це повідомляє Fox News.Повноваження для президента та шлях до статусу штатуДокумент має на меті надати президенту США Дональду Трампу всі необхідні повноваження для переговорів щодо придбання острова та його подальшої інтеграції. За словами Файна, законопроєкт покликаний продемонструвати підтримку Конгресу в діях президента."Це прискорить шлях до перетворення Гренландії на штат, хоча остаточне рішення щодо статусу все одно прийматиметься законодавцями", — пояснив автор ініціативи.Аргументи на користь анексіїРенді Файн переконаний, що американський суверенітет над островом відповідає глобальним інтересам. Свою позицію він обґрунтовує кількома факторами:історичний контекст. Депутат нагадав, що під час Другої світової війни саме США забезпечили захист Гренландії, коли Данія не змогла цього зробити.соціальні проблеми. Файн розкритикував нинішнє управління островом, згадавши високий рівень бідності та «погане поводження» з боку Данії.геополітика. На думку республіканця, неприпустимо, щоб стратегічно важлива територія між США та Росією перебувала під контролем "соціалістів".Законодавець наголосив, що найбільш прийнятним варіантом отримання Гренландії є її викуп у Данії, що, на його переконання, принесе процвітання та безпеку жителям острова.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Своєю чергою, 12 січня влада Гренландії оголосила про намір активніше залучати НАТО до оборони своїх арктичних територій. Водночас уряд острова вчергове відкинув пропозиції президента США Дональда Трампа щодо купівлі або приєднання регіону..

У понеділок, 12 січня, президент України Володимир Зеленський провів низку кадрових змін, що стосуються керівництва Волинської та Тернопільської областей, а також Служби безпеки України.Відповідні укази були оприлюднені на офіційному сайті глави держави 12 січня 2026 року.Нове призначення Івана Рудницького та зміни на ВолиніЗгідно з указом №43/2026, Івана Рудницького було звільнено з посади голови Волинської обласної державної адміністрації. Рішення ухвалено на підставі поданої ним заяви.Того ж дня президент підписав указ №46/2026 про призначення Івана Рудницького заступником голови Служби безпеки України. Тимчасове виконання обов’язків голови Волинської ОВА указом №44/2026 покладено на Романа Романюка.Новий очільник ТернопільщиниКадрові оновлення торкнулися і Тернопільської області. Указом №45/2026 на посаду голови Тернопільської обласної військової адміністрації призначено Тараса Пастуха.Попередній контекст:3 січня низка ЗМІ інформували, що президент Володимир Зеленський може звільнити голову Служби безпеки України Василя Малюка.5 січня Зеленський зустрівся з екс-очільником СБУ Василем Малюком, щоб обговорити посилення бойової складової у роботі Служби безпеки України. Глава держави доручив зосередитися на проведенні унікальних операцій проти агресора та анонсував обрання нового очільника відомства.Цього ж дня генерал-лейтенант Василь Малюк подав у відставку. Він обіймав цю посаду з липня 2022 року.Своєю чергою, Зеленський 5 січня призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Служби безпеки України. Посаду обійняв генерал-майор Євген Хмара, який очолює Центр спеціальних операцій "А" СБУ ("Альфа"), що є одним із ключових підрозділів СБУ. Читайте також: Комітет Ради не підтримав відставку голови СБУ Малюка.

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що проголосує за возз'єднання з Румунією, якщо це питання коли-небудь буде винесено на референдум, зазначивши, що її країні стає все важче "вижити" самостійно.Про це повідомляє Politico. Видання зазначає, що Молдова, населення якої становить близько 2,4 мільйона осіб, розташована між Румунією та Україною, стала мішенню для російської гібридної війни, включаючи дезінформацію та маніпуляції виборами. "Якби у нас був референдум, я б проголосувала за об’єднання з Румунією", — сказала Санду, яка очолює проєвропейський уряд у Кишиневі. "Подивіться, що відбувається сьогодні навколо Молдови. Подивіться, що відбувається у світі", — пояснила вона. "Маленькій країні, як Молдова, стає дедалі важче вижити як демократія, як суверенна країна і, звичайно, протистояти Росії". Молдова була частиною Румунії з 1918 до 1940 року, коли її анексував СРСР, а в 1991 році, після падіння залізної завіси, проголосила незалежність. На референдумі 2024 року незначна більшість молдован — 50,4 відсотка — проголосували за членство в ЄС, голосування, яке було затьмарене втручанням Росії. Санду була переобрана на посаду президента в паралельному голосуванні, набравши близько 55 відсотків голосів, перемігши свого проросійського опонента. Попри висловлення особистої підтримки, Санду додала, що вона погоджується з тим, що ідея возз'єднання з Румунією не підтримується більшістю в Молдові — на відміну від вступу до ЄС, про який країна подала заявку у 2022 році, і який вона назвала "більш реалістичною метою". Опитування показують, що близько двох третин молдаван виступають проти возз'єднання, тоді як підтримка традиційно вища в Румунії.Нагадаємо, 7 січня президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до Європейського Союзу та двосторонню співпрацю. Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду..

У понеділок, 12 січня, влада Гренландії оголосила про намір активніше залучати НАТО до оборони своїх арктичних територій. Водночас уряд острова вчергове відкинув пропозиції президента США Дональда Трампа щодо купівлі або приєднання регіону.Про це пише DR.Влада острова оприлюднила заяву, в якій наголосила на намірі активізувати зусилля для зміцнення оборони території під егідою Північноатлантичного альянсу. Цей крок став прямою відповіддю на резонансні заяви Дональда Трампа щодо можливості купівлі Гренландії Сполученими Штатами.Категорична відмова ВашингтонуКерівна коаліція острова чітко дала зрозуміти, що не розглядає жодних варіантів зміни статусу території."Це те, чого уряд Гренландії не може прийняти за жодних обставин", — йдеться в офіційному повідомленні.У Гренландії нагадали, що як частина Данського королівства острів уже є членом НАТО. Відтак будь-який розвиток оборонної інфраструктури має відбуватися у співпраці з Данією та всіма союзниками по блоку, включно зі США, але виключно в межах статуту Альянсу.Стратегічне значення АрктикиПрем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен наголосив, що останнім часом увага світу до острова значно зросла через його унікальне географічне розташування."Наша країна має стратегічне значення, і наша безпека є важливою — для нас, наших союзників та загальної стабільності в Арктиці. Оборона Гренландії належить до компетенції НАТО", — резюмував очільник уряду.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Речниця Європейської комісії Паула Піньо підтвердила, що діалог між Брюсселем та Москвою є неминучим. Вона наголосила на необхідності проведення переговорів між Євросоюзом і Російською Федерацією.Відповідну заяву зробила головна речниця Європейської комісії Паула Піньо під час брифінгу в Брюсселі. Коментуючи заклик прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні щодо потреби діалогу з Москвою, Піньо підтвердила, що такий крок є лише питанням часу. "Очевидно, що в якийсь момент нам доведеться вести переговори і з президентом Росії Володимиром Путіним", — сказала вона.Нагадаємо, нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що він не у захваті від російського диктатора Володимира Путіна. Американський президент, як і раніше, сподівається досягнути прогресу у врегулювання війни в Україні. Раніше американський президент заявив, що готовий взяти на себе зобов'язання щодо участі Сполучених Штатів Америки в майбутній обороні України. Політик вважає, що Росія не наважиться знову вдертися до України.Своєю чергою, видання Axios повідомляло, що Трамп може прийняти президента Володимира Зеленського для переговорів і підписання угоди про гарантії безпеки вже наступного тижня. Хоча офіційного рішення щодо цього ще немає.Додамо, 8 січня Володимир Зеленський повідомляв, що переговорна команда України повертається додому після важливих зустрічей зі союзниками. За словами гаранта, угода про гарантії безпеки з Америкою готова до підписання на найвищому рівні..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що всередині Альянсу немає консенсусу щодо майбутнього членства України через позицію низки впливових держав. Він наголосив, що ці країни або відкрито виступають проти, або висловлюють серйозні сумніви щодо доцільності повного членства України на даному етапі.Про це політик заявив під час брифінгу з журналістами. За словами очільника блоку, Сполучені Штати, Угорщина та ще кілька союзників наразі не готові підтримати приєднання Києва до Альянсу. Варто зазначити, що скептицизм щодо євроатлантичної інтеграції України лунає і від інших членів НАТО. Зокрема, нещодавно міністр оборони Словаччини висловив переконання, що Київ ніколи не стане частиною оборонного союзу.Питання членства України залишається одним із найбільш дискусійних на міжнародній арені. Деякі експерти припускають, що відмова від вступу до Альянсу може стати частиною майбутньої мирної угоди з Росією для завершення повномасштабної війни.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими.Також, на думку Володимира Зеленського, членство України в НАТО — це швидкий крок до миру..

Ще минулого четверга, 8 січня, опівдні високопосадовець посольства Російської Федерації в Нікосії був знайдений мертвим у своєму кабінеті. Місцева поліція розглядає версію про самогубство як основну причину загибелі дипломата.Про це пише ANT1.Кіпрську владу, видається, повідомили на кілька годин пізніше, і коли спеціально призначена поліцейська група прибула до посольства, їм було відмовлено у вході всередину, а тіло загиблого росіянина було передано їм у внутрішньому дворі комплексу будівель посольства. Поліція звернулася з проханням, але їй було заборонено проводити будь-яке розслідування, і забрала тіло з єдиним повідомленням, що смерть співробітника російського посольства настала внаслідок самогубства. Фактично, виглядає, що терорист-смертник також залишив листа, який, як повідомляє ANT1, не був доставлений кіпрській владі, а посольство повідомило, що його буде надіслано до Москви. Міністерство закордонних справ вже поінформовано про цю справу, а компетентні служби безпеки республіки також уважно стежать за нею. Очікується, що згодом буде проведено офіційний розтин тіла, який може дати владі більше відповідей.Нагадаємо, у вересні 2025 року в Підмосков'ї знайшли мертвим генерального директора Umatex Group Олександра Тюніна. Його компанія постачала матеріали для виробництва дронів типу "Шахед".Також  у липні в Росії загинув віце-президент російської компанії "Транснефть" Андрій Бадалов. Він начебто випав із вікна своєї квартири на Рубльовському шосе в Москві..