# політика

Поки перемовники готуються до чергового раунду консультацій за посередництва США, Київ та Москва залишаються у глухому куті. Причиною є фундаментальні розбіжності, що визначають цей конфлікт від самого початку.Про це повідомляє Politico.Як нагадує видання, 26 січня Володимир Зеленський повідомив, що українська делегація може зустрітися з представниками РФ та США вже найближчої неділі. За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, президент України готовий до прямої зустрічі з Володимиром Путіним, проте "найбільш делікатні питання досі не розв'язані".Напередодні переговорів, що відбулися минулих вихідних в ОАЕ, спецпосланець США Стів Віткофф заявляв, що суперечності звелося до одного "питання, яке можна розв'язати". Президент Дональд Трамп у Давосі також висловив оптимізм, зазначивши, що угода "досить близька". Втім, дискусії в Еміратах знову зайшли у глухий кут через три ключові аспекти: територіальні вимоги РФ, гарантії безпеки для України та послідовність кроків (припинення вогню до чи після підписання угоди).Територіальне питанняЙмовірно, "розв'язним питанням", про яке згадував Віткофф, є доля Донбасу. Хоча Росія вже не сподівається на швидке захоплення всієї України, Путін прагне отримати весь східний регіон на додачу до анексованого Криму. Москва просуває так звану "формулу Анкориджа", згідно з якою Україна має віддати весь Донбас, включно з територіями, які РФ наразі не контролює. Кремль стверджує, що саме про це Путін і Трамп домовилися під час зустрічі на Алясці минулого року.Для Києва офіційна здача територій є не лише незаконною, а й політично неприйнятною. Хоча Зеленський припускав сценарій, за якого певні регіони стануть демілітаризованою "вільною економічною зоною" під суверенітетом України, Кремль вважає це недостатнім.Держсекретар США Марко Рубіо визнав складність ситуації: "Це все ще прірва, яку треба подолати. Нам вдалося звузити коло питань до одного центрального, але воно буде надзвичайно складним". Окремим пунктом розбіжностей залишається Запорізька АЕС. Зеленський наполягає на спільному контролі України та США, тоді як Москва прагне залучити до управління Вашингтон, оминаючи або обмежуючи участь Києва.БезпекаГострим залишається питання гарантій безпеки. Велика Британія та Франція вже висловили готовність розгорнути свої війська в Україні після досягнення миру. Стів Віткофф назвав запропонований план безпеки "найпотужнішим в історії", хоча не уточнив роль США. Водночас у медіа (зокрема Financial Times) з'являлася інформація, що адміністрація Трампа пов’язує гарантії безпеки з відмовою України від Донбасу, хоча Білий дім це заперечує.Американський "план із 20 пунктів" передбачає вступ України до ЄС у 2027 році, що автоматично включає положення про взаємооборону. Натомість Кремль вимагає повної відсутності військ НАТО, обмеження української армії до 600 тисяч осіб та права вето на оборонні рішення України.Припинення вогнюДля громадян України найважливішим є припинення обстрілів. Київ вимагає негайної зупинки бойових дій. Москва ж непохитна: спочатку — підписана угода на її умовах, потім — пауза у війні. До того часу РФ заявляє про продовження атак, що щодня руйнують енергосистему та забирають життя людей.Ключові відмінності в підходахОбидві сторони намагаються продемонструвати Трампу свою конструктивність. Речник Кремля Дмитро Пєсков називає обговорення технічних деталей "прогресом", а українські аналітики бачать у цьому "обережний оптимізм".Проте експерти, зокрема Тетяна Станова (R.Politik), застерігають: Путін одержимий ідеєю "зламати" Україну і вважає цю війну екзистенційною. На її думку, переговори про Донбас для Москви — лише тактика зволікання, яка не має нічого спільного з реальним бажанням миру.Тим часом перед Зеленським стоїть внутрішній виклик: навіть якщо компроміс буде знайдено, його потрібно провести через складний політичний процес, можливо, через референдум, який неможливий без попереднього встановлення стабільного перемир'я.Нагадаємо, 28 січня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що питання контролю над українськими землями та статус східних регіонів залишаються центральними темами обговорень щодо завершення війни. Попри інтенсивні переговори, саме ці територіальні розбіжності визнані найважчим бар'єром, який заважає досягненню остаточної згоди..

Питання контролю над українськими землями та статус східних регіонів залишаються центральними темами обговорень щодо завершення війни. Попри інтенсивні переговори, саме ці територіальні розбіжності визнані найважчим бар'єром, який заважає досягненню остаточної згоди.Про це, як повідомляє Reuters, заявив 28 січня державний секретар США Марко Рубіо, назвавши цю розбіжність ключовим питанням, яке "дуже важко" розв'язати.Як зазначає видання, глава Кремля Володимир Путін неодноразово заявляв, що Росія захопить весь український Донбас, 90% якого контролюють російські війська, силою, якщо Київ не відмовиться від нього в рамках мирної угоди. Донецьк є частиною Донбасу. Київ заявив, що не подарує Росії територію, яку Москва не змогла здобути на полі бою. Опитування показують, що українці не дуже схильні до територіальних поступок."Це все ще міст, який нам потрібно перетнути. Це все ще прогалина, але принаймні нам вдалося звузити коло питань до одного центрального, і це, ймовірно, буде дуже складно", — сказав Рубіо на слуханнях у комітеті Сенату з міжнародних відносин.США можуть приєднатись до переговорівУ Reuters зазначили, що вимога Путіна, щоб Україна віддала 20% Донецька, які вона досі утримує, близько 5000 квадратних кілометрів, виявилася головною перешкодою для будь-якої угоди. Більшість країн визнають Донецьк частиною України. Путін каже, що Донецьк є частиною російських "історичних земель".Високопоставлений американський дипломат заявив, що на подальших переговорах щодо України може бути присутність США, але головні посланці президента Дональда Трампа Стів Віткофф та Джаред Кушнер, які брали участь у попередньому раунді переговорів минулими вихідними в Абу-Дабі, брати участь не будуть.Переговори минулих вихідних, які містили рідкісну особисту зустріч між російськими та українськими посадовцями, завершилися без угоди, але Москва та Київ заявили, що вони відкриті до подальшого діалогу. Очікується, що подальші обговорення відбудуться наступної неділі в Абу-Дабі, повідомив американський чиновник, який у той час спілкувався з журналістами.Київ перебуває під зростальним тиском адміністрації Трампа, щоб піти на поступки та досягти угоди про припинення найсмертоноснішого та найруйнівнішого конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, спровокованого повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Рубіо також запитали, чи були узгоджені гарантії безпеки для України між США та Україною."Я думаю, можна стверджувати, що з нашого боку вони погодилися. Тут, очевидно, діє російська динаміка. І, звичайно, будь-які гарантії безпеки набудуть чинності після закінчення конфлікту", — сказав Рубіо.Газета Financial Times у вівторок повідомила, що Вашингтон заявив Україні, що вона повинна підписати мирну угоду з Росією, щоб отримати гарантії безпеки від США.Попередній контекст:Нещодавно в Абу-Дабі пройшов перший раунд тристоронніх перемовин за участю США, України та Росії. Головною метою зустрічей стало напрацювання механізмів мирного врегулювання.Представники української делегації заявили про продуктивний характер діалогу, однак компромісу щодо територіального питання сторони не досягнули.Володимир Зеленький заявив, що під час дводенних перемовин в Абу-Дабі делегації Сполучених Штатів Америки, України та Росії обговорили весь 20-пунктний план миру.За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль проводить інформаційну кампанію, спрямовану на партнерів України, яка намагається представити контроль над Донбасом як головне питання, що залишилося для обговорення на мирних переговорах. Але заяви російських чиновників для внутрішньої аудиторії неодноразово підтверджували, що вимоги Росії виходять за межі Сходу України.26 січня український лідер заявив, що наступний етап тристоронніх перемовин у Абу-Дабі відбудеться 1 лютого.Читайте також: "Формула Анкориджа": як зустріч Трампа з Путіним на Алясці заважає миру в Україні.

У середу, 28 січня, США, Данія та Гренландія розпочали обговорення нової угоди, що має на меті розширити американський вплив на арктичному острові. Такий формат співпраці покликаний задовольнити прагнення президента Трампа посилити присутність Штатів у регіоні, уникаючи при цьому прямої передачі території. Про це повідомляє Bloomberg.Як зазначив Олівер Руте Сков, речник посольства Данії в США, високопосадовці зустрілися, щоб "обговорити, як ми можемо вирішити занепокоєння США щодо безпеки в Арктиці, дотримуючись при цьому червоних ліній Королівства".Переговори відбулися після оголошення минулого тижня Трампом "рамкової угоди про майбутню угоду", в якій він зобов'язався утриматися від запровадження тарифів для європейських країн, які протистоять його зусиллям захопити Гренландію. Цей поворот стався після тижнів зростального тиску Трампа на Данію та Гренландію, щоб вони надали США контроль над стратегічним арктичним островом, який є напівавтономною територією під владою союзника НАТО Данії. Неодноразові погрози викликали обурення з боку данських та гренландських чиновників, а також інших європейських союзників.Лідери Данії та Гренландії цього тижня перебувають у Берліні та Парижі, щоб заручитися підтримкою Європи на тлі переговорів зі США. Державний секретар Марко Рубіо раніше в середу заявив законодавцям Комітету Сенату з міжнародних відносин, що "зараз ми перебуваємо в хорошому становищі" щодо Гренландії, тоді як законодавці-демократи розкритикували адміністрацію Трампа за відчуження союзників по Організації Північноатлантичного договору."У нас є процес, який приведе нас до хорошого результату для всіх", — сказав Рубіо, додавши, що переговори відбуватимуться "дуже професійно та прямолінійно".Трамп оголосив про заплановану угоду після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, де обидва лідери обговорили розміщення американських ракет, права на видобуток корисних копалин, спрямовані на стримування китайських інтересів, та посилення присутності НАТО в Арктиці. Данські чиновники заявили, що готові вести переговори та переглядати співпрацю зі США щодо Гренландії, за умови, що не будуть порушені питання щодо суверенітету острова.Як раніше повідомлялось, офіційні особи США розглядають можливість перегляду оборонної угоди країни з Данією, щоб зняти будь-які обмеження на її військову присутність у Гренландії в рамках переговорів. У початковій угоді, підписаній у 1951 році та зміненій у 2004 році, йдеться, що США повинні "проконсультуватися та поінформувати" Данію та Гренландію, перш ніж вносити "будь-які суттєві зміни до військових операцій чи об'єктів Сполучених Штатів у Гренландії".Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Читайте також: Бенефіс Трампа у Давосі: як глава Білого дому замість Гренландії отримав "Раду миру" .

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що наразі не бачить жодних перспектив для форсованого приєднання України до Європейського Союзу в найближчі роки. За його словами, вступ країни до блоку вже на початку 2027 року є нездійсненним сценарієм.Відповідну заяву німецький лідер зробив за результатами консультацій між лідерами СДПН та ХДС/ХСС, що відбулися у відомстві канцлера в Берліні, пише NW.Критерії понад усеМерц наголосив, що шлях до членства в ЄС лежить через суворе виконання так званих Копенгагенських критеріїв. Він нагадав, що цей процес зазвичай є тривалим і триває роками, тому "перестрибнути" через необхідні етапи підготовки не вдасться."Приєднатися 1 січня 2027 року не можна. Це неможливо", — безапеляційно заявив канцлер.Перспектива залишається, але в довгуПопри скептицизм щодо термінів, Мерц наголосив, що Україна повинна мати чітку європейську перспективу. На його думку, необхідно зосередитися на поступовому зближенні Києва з Брюсселем. "Ми можемо поступово наближати Україну до Європейського Союзу на цьому шляху. Це завжди можливо, але такий швидкий вступ просто неможливий", — резюмував політик. Раніше головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо заявила, що у Плані процвітання для України (Ukraine Prosperity Plan) немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо.Своєю чергою, видання Financial Times оприлюднило інсайдерську інформацію, що Брюссель готує пропозиції щодо зміни процедури розширення Євросоюзу, яка діє ще з часів холодної війни. Йдеться про заміну її суперечливою дворівневою моделлю, що могла б прискорити вступ України — зокрема, в разі потенційної мирної угоди, яка має покласти край російському вторгненню.Також 27 січня президент Володимир Зеленський під час розмови з канцлером Австрії Крістіаном Штокером заявив, що Україна розраховує на підтримку конкретної дати вступу до Євросоюзу — 2027 року. На думку глави держави, це стане запорукою безпеки для всього континенту..

У середу, 28 січня, до Міністерства закордонних справ України було викликано посла Угорщини в Україні Антала Гейзера. Причина — заяви угорської влади про нібито втручання Києва в парламентські вибори.Про це повідомила пресслужба МЗС. Зазначається, що дипломату було висловлено рішучий протест "у зв’язку із нещодавніми неправдивими заявами керівництва Угорщини щодо нібито втручання України у хід парламентських виборів".У МЗС запевнили, що Україна виступає категорично проти втягування угорською стороною нашої держави до передвиборчої кампанії, що відверто шкодить розвитку двосторонніх відносин. Відтак, Київ закликає Будапешт зупинити агресивну антиукраїнську риторику, щоб уникнути негативних наслідків для відносин між двома сусідніми країнами."Підкреслили, що Україна, зі свого боку, залишається готовою до розвитку конструктивної співпраці з Угорщиною. У цьому контексті вчергове наголошено на необхідності розблокування вступних переговорів України з Європейським Союзом, що безумовно відповідає інтересам обидвох народів та угорської меншини в України", — додали у МЗС.Нагадаємо, під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі 22 січня Володимир Зеленський гостро розкритикував внутрішні сили в ЄС, які працюють на виснаження Європи. Президент іронічно натякнув на деструктивну роль угорського прем'єра Віктора Орбана, зауваживши, що політики, які ігнорують спільні інтереси заради Росії, мають нести відповідальність.24 січня угорський прем'єр Віктор Орбан виступив із різкою заявою, звинувативши Київ у відвертих спробах вплинути на результати парламентських виборів в Угорщині.26 січня прем’єр-міністр Угорщини знову звинуватив Україну у нібито спробах втручання в парламентські вибори країни та наказав викликати на розмову українського посла..

У Кремлі дали схвальну оцінку початку тристоронніх переговорів в ОАЕ за участю української, американської та російської сторін. Процес обговорення триває, зокрема планується подальша активна взаємодія фахівців у складі робочих груп.Відповідні тези озвучив прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков, якого цитують росЗМІ. Він схарактеризував зустріч в Об’єднаних Арабських Еміратах як "складні переговори", наголосивши, що сам факт початку прямих контактів на рівні фахівців є позитивним сигналом для Москви."Робота ведеться. Добре, що вона розпочалася у вигляді прямих контактів. Це дуже складні переговори, які розпочалися на експертному рівні. Як ви знаєте, досягнуто домовленості про їх продовження. Робота продовжуватиметься", — заявив Пєсков.Попри те, що речник Кремля назвав поточні обговорення "прогресом", він традиційно переклав відповідальність за подальші результати на опонентів. За його словами, успіх діалогу залежатиме від "конструктивізму" української та американської сторін."Але далі все залежатиме від конструктивізму співрозмовників. Росія продовжує залишатися відкритою для переговорного процесу", — резюмував спікер Путіна.Нагадаємо, як переконані в Інституті вивчення війни, Кремль не демонструє готовності до компромісів, наполягаючи виключно на задоволенні власних вимог у питанні завершення війни. Паралельно з цим Росія розгортає масштабні інформаційні кампанії, спрямовані на те, щоб нав’язати українському суспільству ідею неминучої здачі позицій. .

У вестибюлі Білого дому, що веде від резиденції до Західного крила, з’явився офіційний кадр зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним. Нове розміщення світлини з російським лідером у серці американської адміністрації привернуло увагу оглядачів.Про зміни в оформленні інтер’єру повідомила журналістка Елізабет Ландерс у соцмережі Х.  Як зазначає журналістка, знімок розмістили у вестибюлі, що сполучає Західне крило з резиденцією президента США. На фотографії в рамці зафіксовано Дональда Трампа разом із російським диктатором Володимиром Путіним. За припущенням Ландерс, цей кадр було зроблено під час торішнього саміту на Алясці.Журналістка наголосила, що раніше ця світлина не була частиною експозиції та з’явилася на стіні лише нещодавно. Також вона зауважила, що безпосередньо під знімком із Путіним повісили іншу фотографію, де Дональд Трамп зображений з одним зі своїх онуків. На підтвердження оновлення інтер’єру в ключовому переході Білого дому Ландерс оприлюднила відповідний фотодоказ.Нагадаємо,  21 січня президент США Дональд Трамп заявив про готовність України та Російської Федерації до переговорів. За його словами, і глава Кремля Володимир Путін, і український лідер Володимир Зеленський прагнуть досягти домовленості для припинення війни.Водночас, за словами ексспецпосланця США Кіта Келлога, успішне проходження Україною поточної зими стане переломним моментом, після якого стратегічна ініціатива перейде до Києва. Він переконаний, що в такому разі перевага у війні опиниться на українському боці, а не на боці агресора..

Австрійську експосадовицю Карін Кнайсль можуть позбавити громадянства через її переїзд до країни-агресора та публічну підтримку російського диктатора Володимира Путіна. Раніше колишня міністерка закордонних справ опинилася в центрі скандалу через спільний танець із Путіним, а згодом остаточно змінила місце проживання на РФ.Про це повідомляє видання Kleine Zeitung.Там зазначили, що ексміністр закордонних справ Австрії, яка перебувала на посаді протягом 2018-2019 років за часів бірюзово-блакитного коаліційного уряду все ще може викликати ажіотаж. Наприклад, коли, як це сталося нещодавно, вона назвала народ Австрії "гієнами" в інтерв'ю на YouTube-каналі "Brücke nach Osten": "Якщо мені чогось не вистачає з Європи, то це Франції, а не Австрії. У Франції люди були людяними, в Австрії — гієнами".Партія Neos активно використовує це питання і, за даними газети "Krone", має намір позбавити австрійського громадянства попередницю лідера своєї партії та міністра закордонних справ Беату Майнль-Райзінгер. Повідомляється, що партія планує скласти офіційну заяву про факти та негайно подати її. Кінцева мета — позбавити її громадянства. Не швидкий процесОднак, як наголошують у виданні, легше сказати, ніж зробити. Згідно із законом про громадянство, це можливо лише за умови, що 59-річна жінка виконує "службу іноземної держави". Кнайсль часто з'являється в російській публічній сфері, захищаючи дії Росії та її диктатора Володимира Путіна, наприклад, у зв'язку з війною в Україні. З цього погляду, цю юридичну вимогу, безумовно, можна було б виконати, але це далеко не точно.Однак, Кнайсль, ймовірно, все ще має громадянство Австрії. У 2023 році вона заявила, що ще не готова подати заявку на отримання російського паспорта. Державам рекомендується уникати безгромадянства, коли це можливо. Якби Кнайсль подала заявку на отримання паспорта іншої країни, вона автоматично втратила б австрійське громадянство. Це також стосується випадків, коли хтось воює за іноземну державу.Нагадаємо, нещодавно міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що очільник угорського уряду Віктор Орбан переоцінює свої можливості, блокуючи європейське майбутнє України. Він пообіцяв "100 років не пускати Україну до ЄС". Читайте також: Орбан та його союзники: як друг Трампа і Путіна дурить угорців, щоб не втратити крісло.

Україна планує притягнути самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка до відповідальності за допомогу країні-агресорці Росії у війні.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв'ю "Європейській правді"."Я також вважаю, що чинний білоруський режим є співвідповідальним за російську агресію. У 2022 році він надав територію Білорусі для наступу на Україну. Ракети летіли з їхньої території. Це робить їх співучасником агресії проти України. Та й зараз ми бачимо нові елементи підтримки російської агресії з боку режиму Лукашенка. Вони надають свою інфраструктуру для атак української території безпілотниками. Я свідомо не уточнюю деталі, але ми їх знаємо, кожен такий випадок фіксуємо юридично, нотифікуємо ООН про співучасть білоруського режиму в агресії і будемо ставити питання про санкції щодо причетних осіб та компаній — зокрема, залучених у побудову цієї інфраструктури", — зазначив Сибіга.Очільник МЗС відзначив, що Україна, як і інші європейські країни, не вважає Лукашенка легітимно обраним президентом Білорусі. На думку міністра, зараз Білорусь перетворилися на "генерал-губернаторство" і від цього страждає весь народ РБ."Білоруський трек потребує окремої системної політики. Я приверну вашу увагу до виступу президента України у Вільнюсі: майже третина промови була присвячена білоруському питанню. І для нас дійсно важливо зберігати відносини з представниками демократичної Білорусі. Зараз я отримав доручення від президента призначити спецпредставника і незабаром внесу кандидатуру на розгляд. Назву цієї посади ми ще визначаємо, але це буде посадовець, уповноважений для контактів з демократичними білоруськими силами... Водночас режим Лукашенка і він особисто мають понести відповідальність за свою співучасть у російській агресії. І для цього є всі юридичні підстави", — додав Сибіга.Нагадаємо, 25 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що наразі громадяни Білорусі мають менше прав, аніж собака самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. На думку президента, через те, що 2020 року світ не підтримав протести у Білорусі, Лукашенко зміг залишитися при владі попри сфальсифіковані вибори й тепер режим у цій країні становить небезпеку для сусідніх держав..

Між спецпредставником російського диктатора Кирилом Дмитрієвим та журналістом видання Financial Times Крістофером Міллером спалахнула гостра суперечка. Приводом став матеріал видання про те, що США нібито пов’язують безпекові гарантії для Києва з відходом Збройних сил України з Донеччини та Луганщини.Суперечка розгорілась у соцмережі X.Дмитрієв підтримав цю тезу, заявивши у своєму дописі: "Виведення військ з Донбасу — це шлях до миру для України".  Проте журналіст Крістофер Міллер жорстко заперечив російському посадовцю, наголосивши на необхідності повної деокупації територій."Насправді, виведення Росії з Донбасу — і повне виведення її з України — це шлях до миру. Ми з тобою обоє знаємо, що доки російські війська залишаються на українській землі, миру не буде. Окупація — це не мир", — відповів Міллер.У відповідь Дмитрієв вдався до звинувачень, назвавши журналіста "підбурювачем війни", який поширює "фейкові британські наративи", що нібито лише затримують досягнення мирних домовленостей.Нагадаємо, у Білому домі назвали неправдивими повідомлення щодо готовності Вашингтона гарантувати безпеку Україні лише у разі відведення її сил з Донеччини та Луганщини. Посадовці заперечили існування будь-яких кулуарних домовленостей, що пов'язують захист держави з територіальними поступками агресору.Раніше в Інституті вивчення війни зазначали, що кремлівські чиновники продовжують повторювати відданість Росії своїм початковим воєнним цілям та відкидають західні гарантії безпеки для України. Це відбувається на тлі постійних відновлень переговорів.  .

У вівторок, 27 січня, президент Володимир Зеленський під час розмови з канцлером Австрії Крістіаном Штокером заявив, що Україна розраховує на підтримку конкретної дати вступу до Євросоюзу — 2027 року. На думку глави держави, це стане запорукою безпеки для всього континенту.Про це глава держави повідомив у Telegram-каналі за підсумками розмови з Федеральним канцлером Австрії Крістіаном Штокером.ЄС як безпековий чинникОбговорюючи результати тристоронніх зустрічей в ОАЕ, де порушувалися військові питання та гарантії безпеки, Володимир Зеленський наголосив на стратегічній важливості євроінтеграції:"Вступ України до Євросоюзу є однією з ключових безпекових гарантій не лише для нас, а й для всієї Європи. Адже спільна сила Європи можлива, зокрема, і завдяки українському безпековому, технологічному та економічному внескам. Саме тому ми говоримо про конкретну дату — 2027 рік — і розраховуємо на підтримку нашої позиції з боку партнерів", — зазначив президент.Енергетична підтримкаПід час діалогу лідери детально зупинилися на ситуації в енергосистемі України, яка щодня перебуває під ворожими обстрілами. Глава держави акцентував на необхідності швидкої реакції світу:"Росія щодня бʼє по енергетиці, щоб залишити українців без світла та тепла, і дуже важливо, щоб на це партнери реагували. Тому дуже цінуємо, що минулого тижня Австрія виділила кошти на підтримку нашого енергетичного сектору".Запрошення до КиєваЗеленський також повідомив, що запросив Крістіана Штокера відвідати Україну, щоб продовжити обговорення способів зміцнення енергосистеми та інших напрямків підтримки під час особистої зустрічі.Раніше головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо заявила, що у Плані процвітання для України (Ukraine Prosperity Plan) немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо.Своєю чергою, видання Financial Times оприлюднило інсайдерську інформацію, що Брюссель готує пропозиції щодо зміни процедури розширення Євросоюзу, яка діє ще з часів холодної війни. Йдеться про заміну її суперечливою дворівневою моделлю, що могла б прискорити вступ України — зокрема, в разі потенційної мирної угоди, яка має покласти край російському вторгненню.Нагадаємо, журналісти The Telegraph також інформували, що Україна та США планували підписати стратегічний документ, що передбачає залучення 800 мільярдів доларів у межах Плану реконструкції та процвітання..

Уряд Великої Британії оприлюднив спільну заяву 14 європейських держав, спрямовану проти нелегальних морських перевезень Російської Федерації. До ініціативи приєдналися Британія, країни Балтії, Скандинавії, а також Бельгія, Франція, Німеччина, Польща та Нідерланди. Про це йдеться в офіційній заяві британського уряду. Підписанти висунули суворі вимоги до судноплавства: кожен танкер повинен мати офіційний прапор, а також чинне страхування та документи з безпеки.У разі порушення цих норм судна будуть позбавлені юридичного статусу та розцінюватимуться як такі, що не мають громадянства. Крім того, європейські партнери звинуватили Москву в небезпечному втручанні у роботу глобальних навігаційних систем (GNSS)."Для підтримки та зміцнення морської безпеки в регіоні Балтійського та Північного морів ми вимагаємо, щоб усі судна, які здійснюють свободу судноплавства, суворо дотримувалися чинного міжнародного права", — наголошується у документі.Раніше повідомлялось, що стрімке зростання фрахтових ставок змусило деяких грецьких судновласників залучати нові танкери для перевезення російської нафти. Зазвичай для цього використовують старі судна, які майже вичерпали або вже перевищили свій стандартний термін експлуатації. Нагадаємо, раніше речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук повідомляв, що російські танкери використовують технологію GPS-спуфінгу для фальсифікації свого реального місцеперебування під час транспортування нафти. Це дозволяє суднам-порушникам приховано заходити в порти та уникати міжнародних санкційних обмежень. .

Згідно з новим опитуванням Reuters/Ipsos, рівень схвалення імміграційної політики президента США Дональда Трампа серед американців впав до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому, причому більшість американців вважають, що його жорсткі заходи щодо імміграції зайшли надто далеко.Про це повідомляє Reuters.Опитування, проведене по всій країні з п'ятниці по неділю, зібрало відповіді до та після того, як імміграційні офіцери в суботу вбили другого громадянина США в Міннеаполісі під час зіткнень з протестувальниками через розгортання Трампом імміграційних агентів у містах по всій території США.Згідно з опитуванням, лише 39% американців схвалюють роботу Трампа в галузі імміграції, що менше, ніж 41% на початку цього місяця, тоді як 53% не схвалюють. Імміграція була яскравішим аспектом популярності Трампа в тижні після його інавгурації в січні. У лютому 50% схвалювали та 41% не схвалювали.Нагадаємо, Індія та Європейський Союз завершили укладення давно очікуваної знакової торгівельної угоди прагнучи захиститися від нестабільних зв'язків зі США. Очікується, що угода подвоїть експорт ЄС до Індії до 2032 року шляхом скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, що торгуються і призведе до економії чотирьох мільярдів євро на митах для європейських компаній..

Індія та Європейський Союз завершили укладення давно очікуваної знакової торгівельної угоди прагнучи захиститися від нестабільних зв'язків зі США. Очікується, що угода подвоїть експорт ЄС до Індії до 2032 року шляхом скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, що торгуються і призведе до економії чотирьох мільярдів євро на митах для європейських компаній.Про це заявили обидві сторони 27 січня, пише Reuters. Міністерство торгівлі Індії зазначило, що ЄС скоротить тарифи на 99,5% товарів, якими торгували протягом семи років, при цьому тарифи будуть зведені до нуля на індійські морські товари, вироби зі шкіри та текстилю, хімікати, гуму, базові метали, дорогоцінні камені та ювелірні вироби."Вчора між Європейським Союзом та Індією було підписано велику угоду", – заявив раніше прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Люди в усьому світі називають це матір’ю всіх угод. Ця угода відкриє величезні можливості для 1,4 мільярда людей в Індії та мільйонів людей у ​​Європі", — сказав він.Згідно із заявою ЄС, угода відкриє величезний та ретельно охоронюваний ринок Індії, а Нью-Делі протягом п'яти років знизить тарифи на автомобілі зі 110% до 10%, що буде вигідно для таких європейських автовиробників, як Volkswagen, Renault, Mercedes-Benz та BMW. Індія також негайно знижує тарифи на алкогольні напої, такі як вина, зі 150% до 75%, які поступово будуть знижені до 20%. Тарифи на міцні напої будуть знижені до 40%, повідомив ЄС. Угода також знизить тарифи на низку товарів ЄС, що імпортуються до Індії, включаючи машини, електрообладнання, хімікати, а також залізо та сталь, заявили в ЄС."Європа та Індія сьогодні творять історію", — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у дописі в соціальних мережах. Торгівля між Індією та ЄС становила 136,5 мільярда доларів у фінансовому році, що завершився у березні 2025 року. Офіційне підписання угоди між Індією та ЄС відбудеться після юридичної перевірки, яка, як очікується, триватиме від п'яти до шести місяців, повідомив чиновник індійського уряду, обізнаний з цим питанням."Ми очікуємо, що угоду буде реалізовано протягом року", — додав чиновник.Угода була укладена через кілька днів після того, як ЄС підписав ключову угоду з південноамериканським блоком Меркосур, після угод минулого року з Індонезією, Мексикою та Швейцарією. У той самий період Нью-Делі уклав пакти з Великою Британією, Новою Зеландією та Оманом.Хвиля угод акцентує на глобальних зусиллях щодо захисту від торгівлі зі Сполученими Штатами, оскільки спроби президента Дональда Трампа захопити Гренландію та тарифні погрози європейським країнам випробовують давні альянси між західними країнами. Торгівельна угода між Індією та США провалилася минулого року через збій у комунікації між їхніми двома урядами.Переговори між Індією та ЄС були відновлені у 2022 році після дев'ятирічного затишшя та набрали обертів після того, як Трамп запровадив тарифи на кількох торгівельних партнерів, включаючи 50% тариф на товари з Індії. Для Індії зниження тарифів з ЄС призведе до збільшення експорту в трудомістких секторах, що допоможе частково компенсувати вплив тарифів США, заявив Аджай Шрівастава, колишній індійський торговий чиновник. Він сказав, що угода також надасть негайну цінову перевагу для товарів з ЄС в Індії завдяки зняттю високих тарифів, наприклад, до 110% на автомобілі.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп попередив Індію про запровадження додаткових митних зборів у відповідь на тривалу закупівлю російських енергоносіїв. Лідер США прагне обмежити доходи Кремля, чинячи економічний тиск на Нью-Делі через закупівлю нафти у країни-агресора..

Речниця адміністрації американського президента Дональда Трампа Керолайн Левітт оцінила тристоронні перемовини Сполучених Штатів, України та Росії в Абу-Дабі, які відбулися 23-24 січня.Про це повідомляє "Ми-Україна". Так, за даними журналістів, речниця Трампа наголосила, що ця зустріч була історичною.Водночас вона відзначила, що американський лідер глибоко залучений до дипломатичних зусиль. Однак, чи візьме Трамп участь у наступних тристоронніх перемовинах США, України та РФ, посадовиця не відповіла, але зауважила, що в Давосі Трамп зустрічався з Зеленським."Ми розмовляли з Путіним, ми розмовляли Зеленським перед цими зустрічами. Наразі я не відстежую жодних запланованих дзвінків. Однак президент (Трамп — ред.) залишається глибоко залученим, і, звичайно, його про ці переговори інформують його радники, а саме Джаред Кушнер та спецпосланник Стів Віткофф. Минулого тижня вони провели багатосторонню зустріч, яка не отримала широкого висвітлення, але вона мала історичний характер, де команда президента дійсно зібрала дві сторони цієї війни за столом переговорів, щоб наблизити м'яч до миру. Тож президент не відмовляється від мирного процесу", — зазначила Левітт.Попередній контекст:Минулого тижня в Абу-Дабі пройшов перший раунд тристоронніх перемовин за участю США, України та Росії. Головною метою зустрічей стало напрацювання механізмів мирного врегулювання.Представники української делегації заявили про продуктивний характер діалогу, однак компромісу щодо територіального питання сторони не досягнули.Володимир Зеленький заявив, що під час дводенних перемовин в Абу-Дабі делегації Сполучених Штатів Америки, України та Росії обговорили весь 20-пунктний план миру.За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль проводить інформаційну кампанію, спрямовану на партнерів України, яка намагається представити контроль над Донбасом як головне питання, що залишилося для обговорення на мирних переговорах. Але заяви російських чиновників для внутрішньої аудиторії неодноразово підтверджували, що вимоги Росії виходять за межі Сходу України.26 січня український лідер заявив, що наступний етап тристоронніх перемовин у Абу-Дабі відбудеться 1 лютого.Читайте також: "Формула Анкориджа": як зустріч Трампа з Путіним на Алясці заважає миру в Україні.