# політика

Європейський Союз планує вже наступного тижня провести в Брюсселі міжурядові конференції з кількома країнами-кандидатами, серед яких — Україна. Сторони можуть відкрити шостий кластер переговорів про вступ України до ЄС.Про це повідомив високопоставлений дипломат Євросоюзу на умовах анонімності, передає "Укрінформ". "Внутрішні дискусії в Раді ЄС тривають, але я думаю, що ми маємо гарну позицію для проведення міжурядових конференцій наступного тижня з Україною, Чорногорією, Молдовою та Албанією", — заявило джерело.Конференції заплановані на 14 липня — у день засідання Ради ЄС із загальних питань у Брюсселі. Очікується, що під час переговорів з Україною та Молдовою буде розглянуто відкриття шостого кластера, який стосується зовнішніх відносин. За словами дипломата, наразі країни-члени ЄС досягли згоди щодо відкриття для України лише одного додаткового переговорного кластера. Водночас дискусії щодо інших напрямків тривають."Ми амбітно прагнемо відкрити всі кластери якомога швидше, але, очевидно, це питання потрібно опрацювати з кількома державами-членами", — зазначив співрозмовник.Водночас він відмовився уточнювати, які саме країни ЄС наразі висловлюють застереження щодо подальшого просування переговорного процесу.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Додамо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

У 2026 році понад 880 млн грн грантових коштів спрямують на впровадження сучасних систем STATCOM та їхній фізичний захист. Це має посилити стійкість української енергосистеми після російських атак.Про це повідомив віцепрем’єр, міністр з відновлення України Олексій Кулеба.За його словами, кошти нададуть у межах гранту ЄБРР та Міжнародної асоціації розвитку. У лютому партнери збільшили загальний обсяг грантового фінансування в межах інвестиційного проекту "Другий проект з передачі електроенергії" до 240 млн доларів.Уряд ухвалив рішення, яке створює правові підстави для спрямування частини цих коштів на встановлення систем STATCOM та їхній фізичний захист.STATCOM — це сучасна технологія, яка працює як своєрідний "стабілізатор" електромережі. Вона допомагає підтримувати стабільну напругу навіть за різких змін споживання або генерації електроенергії.Такі системи також дозволяють зменшувати ризик аварій і каскадних відключень, підвищувати стійкість енергосистеми під час пікових навантажень і після ракетних ударів, а також зменшувати втрати електроенергії під час передачі.Крім того, впровадження STATCOM допоможе інтегрувати більші обсяги відновлюваної генерації та розширити можливості транскордонної торгівлі електроенергією."Такі системи вже є одним із ключових елементів сучасних електромереж в країнах ЄС та США. Впровадження також є одним із зобов’язань України в межах їх інтеграції до європейського енергетичного ринку та синхронізації з ENTSOE", — наголосив Кулеба.Нагадаємо, раніше Кулеба заявляв, що Україна будує нову енергетику, адаптовану до викликів XXI століття. Для цього потрібні виконання стратегічних завдань і допомога надійних партнерів..

Вашингтон готовий надати Києву ліцензію на самостійне виготовлення ракет-перехоплювачів до зенітно-ракетних комплексів Patriot для захисту від російської балістики. Водночас аналітики застерігають, що Росія спробує скористатися часовим вікном до запуску українського виробництва, щоб максимально посилити ракетний терор.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Нова збройова ліцензія від СШАЯк зазначають в ISW, президент США Дональд Трамп офіційно оголосив, що Сполучені Штати передадуть Україні ліцензію на власне виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. За його словами, перші технічні процеси на українських потужностях можуть стартувати вже за два-три місяці.Наразі американська сторона ще не поінформувала внутрішнього виробника у США про деталі цього ліцензування. Окрім цього, залишається відкритим питання, про який саме тип протиракет ідеться. "Сполучені Штати нададуть Україні ліцензію на виробництво невизначеного типу ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot, які мають вирішальне значення для здатності України захищатися від російських балістичних ракет", — заявив Дональд Трамп.Аналітики зауважують, що поки незрозуміло, чи схвалить Білий дім ліцензію на складніші та потужніші ракети перехоплювачі PAC-3, чи обмежиться простішою модифікацією PAC-2. Терміни розгортання ліній в Україні залежатимуть від постачання базових імпортних компонентів та масштабування логістичних ланцюжків.Прогалина в ППО та підступний план РосіїАналітики зауважили, що потреба у власних ракетах для Patriot є критичною, оскільки Збройні сили України успішно збивають крилаті ракети та безпілотники, але відчувають гострий дефіцит засобів проти балістики. Під час двох останніх масованих хвиль ударів Росії, які відбулися в ніч з 1 на 2 липня та з 5 на 6 липня, українським захисникам не вдалося перехопити жодної ворожої балістичної ракети. Ситуацію ускладнюють високі темпи виробництва озброєння в Росії. "Росія може виробляти від 60 до 65 балістичних ракет "Іскандер" на місяць", — повідомив заступник начальника Головного управління військової розвідки України генерал-майор Вадим Скібіцький.В ISW наголошують, що Кремль чудово усвідомлює дефіцит українських протиракет. Російське командування може використати цей період, доки Україна налагоджуватиме власні лінії збирання снарядів для Patriot. Росія намагатиметься завдати максимальної шкоди українській інфраструктурі, суттєво посиливши балістичні удари найближчими місяцями.Нагадаємо, 7 липня американський президент Дональд Трамп, перебуваючи в Туреччині, заявив, що Україні та Росії вдасться домовитися про завершення війни. Хоча визнав, що попереду ще складний процес.Додамо, європейські партнери України не вірять у швидкі рішення щодо тиску на Росію. Хоча вони майже одностайно визнають, що Київ підходить до переговорів зі Сполученими Штатами Америки у сильнішій позиції, ніж раніше.Читайте також: "Україна має велике майбутнє": перші гучні заяви Трампа під час зустрічі з Зеленським в Анкарі (відео).

На тлі дискусій всередині Північноатлантичного альянсу щодо посилення військової допомоги Києву прозвучала резонансна заява керівника уряду Болгарії Румена Радева. Чиновник застеріг міжнародну спільноту від подальшого тиску на Російську Федерацію, вбачаючи у цьому пряму загрозу початку глобальної ядерної війни.Про це повідомляє DRM News.Критика стратегії ЗаходуПрем'єр-міністр Болгарії Румен Радев зробив низку суперечливих заяв одразу після свого прибуття на саміт НАТО в Анкарі. Спілкуючись із представниками медіа, очільник уряду зазначив, що колективний Захід наразі не володіє достатнім комплексом можливостей для того, щоб здобути перемогу над Росією звичайними засобами ведення війни.Під час інтерв'ю журналісти попросили болгарського високопосадовця сформулювати меседж, який він хотів би особисто адресувати російському диктатору Володимиру Путіну з огляду на регулярні балістичні обстріли української столиці."Мій меседж простий: ми, колективний Захід, намагаємося досягнути конвенційної перемоги над найбільшою ядерною державою, не маючи достатньо можливостей протистояти їхнім гіперзвуковим ракетам", — заявив Радев.Побоювання ядерного удару та заклики до дипломатіїПолітик висловив глибоке переконання у тому, що поточні кроки партнерів України щодо посилення тиску на Москву є хибними та можуть призвести до непоправних наслідків. На думку болгарського прем'єра, нинішні дії союзників можуть підвищити ризик подальшої ескалації конфлікту."Це дуже небезпечно", — сказав він, коментуючи можливість ядерної відповіді з боку Росії.З огляду на це Румен Радев звернувся із закликом до міжнародної спільноти якнайшвидше сфокусуватися на створенні умов для дипломатичного врегулювання війни. Він підкреслив, що це єдиний шлях, який дозволить уникнути критичного загострення геополітичної ситуації у світі. Варто додати, що ці зауваження пролунали на тлі масштабних внутрішніх дискусій серед країн-членів НАТО щодо розширення пакетів військової допомоги для ЗСУ.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що країна вичерпала можливості для надання Україні військової допомоги зі своїх складів. Водночас Софія готова допомагати з ремонтом української військової техніки..

У середу, 8 липня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем'єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном. Сторони обговорили низку важливих питань.Про це повідомив Офіс президента. Зазначається, що Зеленський проінформував Крістерссона про наслідки російських атак та розповідає про потреби в антибалістичних ракетах. До того ж лідери обговорили роботу над створенням європейської антибалістичної системи."Президент подякував Швеції за участь у програмі PURL. Глава держави наголосив: важливо, щоб наша країна одержала весь запланований обсяг підтримки від партнерів на цей рік", — йдеться у повідомленні.Також окрему увагу сторони приділили посиленню української бойової авіації. Зокрема, Зеленський та Крістерссон відзначили, що підписана в Києві угода про закупівлю Україною шведських винищувачів Gripen E надзвичайно важлива. Крім того, Україна очікує на постачання 16 Gripen C/D як військової допомоги від Швеції на початку 2027 року."Під час зустрічі обговорили також пришвидшення підготовки українських пілотів. Ішлося і про роботу над підготовкою Drone Deal", — додали в ОП.Нагадаємо, 8 липня президент Володимир Зеленський провів перемовини із головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні та лідером Європейської ради Антоніу Коштою.Також 8 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч із міністром Європи та закордонних справ Франції Жаном-Ноелем Барро. Сторони обговорили ситуацію на фронті, підтримку України та посилення захисту від російських балістичних атак..

Глава Української держави Володимир Зеленський підтвердив теоретичну готовність до прямих переговорів із керівником Кремля задля припинення бойових дій. Водночас політик з іронією відкинув можливість особистого візиту до Російської Федерації, натякнувши на серйозні проблеми з безпекою у ворожій столиці. Про це він сказав у розмові з журналістами під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом на полях саміту НАТО.Позиція Трампа та відхилені пропозиції КремляПід час спільної зустрічі президента України Володимира Зеленського та лідера США Дональда Трампа на саміті НАТО сторони порушили питання потенційної зустрічі з керівництвом Росії. Американський політик розкрив деталі попередніх дипломатичних маневрів Москви. Зокрема, Трамп зазначив, що раніше Путін пропонував провести переговори в Москві, однак, за його словами, "це просто не спрацює".Попри невдалі формати минулого, у Вашингтоні все ж сподіваються на запуск реального дипломатичного треку. Водночас Трамп висловив сподівання, що зустріч із Путіним все ж відбудеться найближчим часом, адже, за його словами, пріоритетом має стати завершення війни.Тонкий тролінг від Зеленського: дрони над МосквоюКоли мова зайшла про безпосередній діалог, Зеленський запевнив, що загалом готовий зустрітися з російським диктатором Володимиром Путіним. Проте ідея російської сторони влаштувати такий раунд переговорів саме у РФ викликала в українського лідера лише іронію. Він жартома зазначив, що зараз не готовий їхати до Москви через безпекову ситуацію.Представники медіа вирішили уточнити позицію глави держави та прямо запитали Зеленського, чи поїхав би він зараз до російської столиці. Відповідь президента виявилася максимально відвертою та дотепною."Важко. Там зараз багато українських drones. Це було б небезпечне місце", — відповів український лідер.Нагадаємо, європейські партнери України не вірять у швидкі рішення щодо тиску на Росію. Хоча вони майже одностайно ви знають, що Київ підходить до переговорів зі Сполученими Штатами Америки у сильнішій позиції, ніж раніше..

Глава Білого дому Дональд Трамп запевнив у рішучих намірах Вашингтона змусити Кремль зупинити військову агресію проти України. Американський лідер наголосив, що його адміністрація використовує всі можливі важелі впливу на російське керівництво, і анонсував особисту розмову з очільником Російської Федерації.Про це він заявив під час зустрічі із Володимиром Зеленським.Стратегія примусу до мируДональд Трамп офіційно заявив, що Сполучені Штати чинять системний та потужний тиск на Володимира Путіна. Цю важливу заяву американський лідер зробив безпосередньо під час зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським.У межах двостороннього діалогу журналісти поцікавилися у глави Білого дому, чи виявляє він готовність посилювати заходи впливу на керівника РФ у випадку, якщо той демонструватиме небажання завершувати повномасштабну війну. Відповідь Трампа була чіткою та безапеляційною."Ми тиснемо, дуже багато тиснемо на президента Путіна. Я не думаю, що йому подобається те, що відбувається. Дуже багато тиску на Путіна", — сказав він.Анонс телефонного дзвінка до КремляОкрім констатації факту жорсткого дипломатичного курсу, американський лідер поділився своїми подальшими планами щодо безпосередньої комунікації з Москвою. Метою таких кроків є безпосереднє донесення сигналів про необхідність деескалації та припинення бойових дій. Лідер США заявив, що сьогодні подзвонить російському диктатору.Така активізація контактів на найвищому рівні відбувається на тлі прагнення української сторони та західних союзників знайти дієві механізми для досягнення справедливого та тривалого миру. Подальші деталі переговорного процесу між Вашингтоном та Москвою наразі тримаються у таємниці.Нагадаємо, за даними Bloomberg, європейські партнери України не вірять у швидкі рішення щодо тиску на Росію. Хоча вони майже одностайно ви знають, що Київ підходить до переговорів зі Сполученими Штатами Америки у сильнішій позиції, ніж раніше..

У середу, 8 липня, лідер України Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Як повідомив гарант на своїй сторінці у Telegram, зустріч була "хорошою". Сторони обговорили євроінтеграцію України. Зеленський зауважив, що важливо "вже найближчим часом відкрити решту переговорних кластерів і не втрачати темп на цьому шляху"."Зараз наші команди активно працюють над Drone Deal, і сьогодні говорили щодо наступних кроків і можливих термінів її підписання. Також узгодили позиції щодо найближчих міжнародних заходів. Попереду багато важливих подій — як за кордоном, так і в Україні", — поділився Зеленський.Сторони детально обговорили енергетичний напрям і підготовку до холодної пори року. Як зауважив гарант, усі зацікавлені у завершенні цієї війни до зими, але "незалежно від розвитку подій потрібно бути готовими захистити українців і забезпечити стійкість країни". "Вдячний за енергетичну підтримку і що всі попередні домовленості виконуються. Є і нові ідеї. Працюємо спільно над енергетичною безпекою всієї Європи", — заявив він.Також Зеленський подякував президентці Європейської комісії за підтримку, лідерство й готовність допомагати Україні.Варто зауважити, що раніше ЗМІ писали, що 7 липня Європейський парламент обговорить доповідь щодо прогресу України на шляху до членства в Європейському Союзі. Польські євродепутати подали до документа правки, які стосуються Волинської трагедії та діяльності Української повстанської армії.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%..

У середу, 8 липня, на полях саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі президент України Володимир Зеленський проведе цілу серію важливих переговорів зі світовими лідерами та високопосадовцями. У графіку глави держави заплановані зустрічі з керівництвом США, Великої Британії, європейських інституцій та низки країн Європейського Союзу.Про це повідомив прессекретар президента України Сергій Никифоров.Ранковий блок міжнародних перемовинЗа даними речника, дипломатичний день глави держави розпочнеться з європейського треку. Вже о 09:15 запланована двостороння зустріч Володимира Зеленського з прем'єр-міністром Італійської Республіки Джорджею Мелоні. Одразу після цього, о 09:30, український лідер проведе переговори з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою.Пізніше, о 10:30, відбудеться важливий раунд спілкування з американськими партнерами. Володимир Зеленський зустрінеться з конгресменами США для обговорення подальшої підтримки нашої держави.Переговори з Трампом та лідерами європейських країнЯк зазначив Никифоров, друга половина дня ознаменується низкою стратегічних зустрічей. О 14:30 розпочнеться розмова Володимира Зеленського з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом, яка супроводжуватиметься стрімом. О 15:30 глава держави проведе переговори з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.Наприкінці робочого дня заплановано ще кілька важливих двосторонніх зустрічей з очільниками європейських урядів. О 16:05 Зеленський зустрінеться з прем'єр-міністром Чорногорії Мілойко Спаїчем, о 16:20 проведе переговори з прем'єр-міністром Албанії, а завершить дипломатичний марафон о 16:35 зустріч з очільницею уряду Королівства Швеція Ульфом Крістерссоном.Нагадаємо, європейські партнери України не вірять у швидкі рішення щодо тиску на Росію. Хоча вони майже одностайно ви знають, що Київ підходить до переговорів зі Сполученими Штатами Америки у сильнішій позиції, ніж раніше..

На саміті НАТО в Анкарі союзники обговорюють нову модель безпеки, за якої Європа має більше покладатися на власні сили. Йдеться про концепцію "НАТО 3.0" на тлі можливого скорочення військової присутності США в Європі.Про це пише The New York Times.За даними видання, адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість перекидання частини американських військ і ресурсів із Європи до Індо-Тихоокеанського регіону та на Близький Схід. У Вашингтоні головним стратегічним викликом дедалі частіше називають Китай.Через це європейські країни намагаються посилити власну оборону, але водночас зберегти США як ключового союзника. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав цей підхід "сильнішою Європою в сильнішому НАТО":"Ми вдихнемо життя в концепцію НАТО 3.0: сильніша Європа в сильнішому НАТО".Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський пояснив, що "НАТО 3.0" означатиме більшу відповідальність Європи за звичайну оборону, тоді як США залишатимуться важливим союзником за океаном.За оцінками німецьких посадовців і представників НАТО, Росія може відновити частину своїх військових можливостей настільки, щоб бути готовою до потенційного конфлікту з Альянсом уже до 2029 року. Саме тому на європейські країни посилюється тиск щодо збільшення оборонних витрат і пришвидшення переозброєння.Водночас експерти зазначають, що Європа поки не може повністю замінити США. Альянс і надалі залежить від американських систем ППО, далекобійних ракет, супутникової розвідки, дозаправлення літаків у повітрі та ядерного стримування.Однією з головних тем саміту також буде підтримка України. Очікується, що союзники підтвердять намір продовжувати військову допомогу Києву. За даними NYT, країни НАТО без участі США можуть пообіцяти близько 80 мільярдів доларів підтримки Україні протягом цього та наступного років.Нагадаємо, у вівторок, 7 липня, в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.Додамо, нещодавно стало відомо, що Україна не наблизилася до реальних мирних перемовин із Росією, особливо це стосується зустрічі на рівні лідерів. Однак українські військові досягнули серйозних успіхів у війні проти російських окупантів..

Новий уряд Литви планує відновити дипломатичні відносини з Китаєм до рівня, який підтримують інші країни Європейського Союзу. Водночас Вільнюс збереже жорстку позицію щодо Росії та продовжить підтримувати Україну.Як повідомляє Euronews, прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс представив програму свого уряду в Сеймі. Вона зосереджена на обороні, цивільній стійкості, кібербезпеці та перегляді зовнішньої політики щодо Китаю.У програмі йдеться, що Литва прагне "нормалізувати дипломатичні відносини з Китаєм до рівня, який підтримують інші держави-члени ЄС". Це може означати більш прагматичний курс після кількох років напружених відносин між Вільнюсом і Пекіном.Відносини Литви з Китаєм різко погіршилися у 2021 році, коли у Вільнюсі відкрили представництво Тайваню. Після цього Пекін знизив рівень дипломатичних відносин із Литвою та запровадив економічні обмеження. Під час представлення програми Сінкявічюс заявив, що не відчуває до Китаю "ані любові, ані неприязні". За його словами, у зовнішній політиці для нього головними є безпека та економічна співпраця.Водночас позиція Литви щодо Росії залишається незмінною. Урядова програма передбачає активні заходи для збереження міжнародної ізоляції Москви та координацію з союзниками щодо санкційного тиску. У документі наголошується, що Вільнюс не бачить можливості нормальних відносин із Росією, доки вона продовжує війну проти України.Литва також підтримуватиме використання заморожених російських державних активів для відбудови України відповідно до права ЄС і міжнародного права.Окремо уряд підтвердив незмінну підтримку України. У програмі зазначено, що єдиний шлях до стабільного та справедливого миру в Європі — це перемога України та відновлення її територіальної цілісності.Білорусь у програмі литовського уряду названа ще одним ключовим викликом безпеці. Вільнюс заявляє, що посилюватиме тиск на Мінськ, якщо той і надалі підтримуватиме війну Росії або здійснюватиме гібридні атаки проти ЄС.З січня 2027 року Литва головуватиме в Раді ЄС. Уряд планує використати цей період для просування тем оборони, безпеки, конкурентоспроможності, захисту демократії, продовольчої безпеки та глобальної ролі Європи. Програму уряду ще має затвердити литовський парламент. Голосування заплановане на 14 липня.Додамо, на кордоні Литви та Білорусі Німеччина планує на постійно розмістити майже 5 000 німецьких солдатів. Головна мета — захист східного флангу НАТО, де в Альянсі відчувають загрозу.Також раніше президент Володимир Зеленський провів зустріч зі своїм литовським колегою Гітанасом Наусєдою, під час якої лідери підписали угоду про співробітництво в галузі оборонної експертизи та оборонної промисловості у форматі Drone Deal..

Лідерки французького ультраправого "Національного об'єднання" Марін Ле Пен запропонувала свою кандидатуру майже одразу після того, як апеляційний суд Парижа підтвердив її провину. Йдеться про справу щодо нецільового витрачання коштів Європарламенту.Заяву Марін Ле Пен наводить французьке видання Le Monde. Французька політикиня оголосила, що балотуватиметься у президенти 2027 року. Але спочатку подасть апеляцію."Оскільки я маю можливість подати апеляцію до Касаційного суду, яка припиняє дію рішення, я проводитиму передвиборчу кампанію без електронного браслета", — зазначила вона.Раніше французький апеляційний суд залишив чинним обвинувальний вирок Марін Ле Пен. При цьому суд скоротив до 15 місяців термін заборони лідерці ультраправих обіймати виборні посади. Так вона отримала можливість балотуватися на наступних президентських виборах.Водночас суд засудив Ле Пен до трьох років позбавлення волі: двох — умовно, одного — з відбуванням покарання під електронним наглядом (з носінням електронного браслета). Варто зазначити, що цей рік якраз припадає на передвиборчу кампанію у Франції.Сама Марін Ле Пен раніше заявляла, що не хотіла би вести президентську кампанію під електронним наглядом. Це би заважало, на її думку, агітації та підривало її позиції як кандидатки.У березні 2025 року дев’ятьох депутатів Європарламенту, серед яких Марін Ле Пен, визнали винними у розтраті коштів Європейського Союзу. Цю політикиню пов’язують із кремлівським диктатором Володимиром Путіним.Тоді наголошувалося, що підсудні не звинувачені у привласненні коштів, а лише в їх використанні на користь своєї партії.Нагадаємо, що британське видання The Guardian опублікувало дослідження про причини зростання популярності ультраправих в Європі. З огляду, що ці політсили переважно ще й проросійські, їхній підйом — погана новина для України..

Росія знову назвала ядерну зброю своїм "козирем". Кремль готовий її застосувати лише в тому випадку, якщо з’явиться загроза існуванню Російської Федерації.Про це заявив речник кремлівського диктатора Володимир Путіна Дмитро Пєсков в інтерв'ю журналу Die Weltwoche. При цьому він похизувався, що Росія начебто досягає своїх цілей на полі бою й без ядерної ескалації.Також "рупор" Кремля зазначив, що Росія нібито дуже відповідальна, щоби розпочати Третю світову війну. Проте у всіх конфліктах вона завжди відповідала на удари."Росія адаптувалася до санкційного та політичного тиску з боку Європи та готова продовжувати "СВО", — наголосив він.За його словами, мілітаризація Європи вимагатиме від Росії вжиття додаткових заходів для забезпечення національної безпеки. Однак, додав він, Росія "ніколи не розпочне Третю світову війну", але вживатиме необхідних заходів для захисту своєї безпеки."Продовження бойових дій у центрі Європи становить серйозну небезпеку, а європейські столиці підштовхують Київ до подальшого продовження конфлікту. Війна закінчиться наступного дня, якщо Зеленський ухвалить відповідальне рішення", — повторив знайому тезу речник Кремля.Він також традиційно наголосив, що спроби Європи досягнути стратегічної поразки Росії є "найбільшою помилкою".Дмитро Пєсков назвав нарощування сили, необхідної для перемоги у протистоянні та конкуренції із Заходом, "стратегією номер один" для Росії."Росія та Європа згодом розпочнуть діалог, інакше створити архітектуру безпеки на континенті не вийде. Діалог із нинішнім поколінням європейських політиків навряд чи можливий", — підсумував представник Володимира Путіна.Нагадаємо, декілька днів тому Дмитро Пєсков заявляв, що Росія веде проти України не так звану "СВО". Це вже "справжня війна". У Кремлі це пов’язують із начебто втручанням Заходу, яке, на думку російської влади, зробило ситуацію масштабнішою..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц готує візит до України. Цього разу він планує відвідати Одеський регіон. Про дату такої поїздки інформації ще немає.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на заяву Фрідріха Мерца на початку зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Анкарі.Переговори двох лідерів, що відбулися перед початком саміту, розпочалися з короткого дружнього спілкування у присутності медіа, і на цій зустрічі Мерц поцікавився маршрутом, який обрав Зеленський для поїздки на саміт НАТО.Як відомо, віднедавна президент України припинив використовувати польський аеропорт "Ясьонка" в Жешуві, який до того був основним для його візитів, тож Зеленський заявив Мерцу, що знову відлітав з Молдови.Виявилося, що Фрідріх Мерц також запланував подібний шлях для свого українського візиту."Наступного разу, коли я приїду в Україну, я планую відвідати Одеський регіон і також прилечу через Молдову", — заявив федеральний канцлер.Раніше Фрідріх Мерц відвідував Київ лише у складі групи лідерів "коаліції рішучих". При цьому Мерц не відповів на запитання журналістів про часові рамки запланованого візиту.Своєю чергою, Володимир Зеленський заявив, що Україна цінує лідерство Німеччини в зміцненні нашої ППО — двосторонню підтримку та вагомі внески у програму PURL."Завдяки цьому у нас є можливість закуповувати дефіцитні антибалістичні ракети. І це дуже важливо зараз, коли Росія розраховує, що саме жорстокі балістичні удари дадуть їй можливість продовжувати війну", — акцентував український президент.Також, за його словами, триває підготовка Drone Deal із Німеччиною та робота над створенням спільної європейської антибалістичної системи."Вдячний Німеччині та особисто канцлеру Фрідріху Мерцу за підтримку і за кроки в напрямі європейської антибалістики. Тільки так можна гарантувати надійний захист життя у Європі від ракетних загроз", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю..

Національний олімпійський комітет України (НОК) висловив категоричну незгоду з рішенням Міжнародного олімпійського комітету (МОК) про тимчасове скасування усунення Росії від участі у світових змаганнях.Про це йдеться в заяві Національного олімпійського комітету України щодо рішення виконавчої ради МОК про тимчасове скасування відсторонення Олімпійського комітету Росії та припинення дії рекомендацій стосовно участі російських спортсменів у міжнародних змаганнях.У документі нагадали, що такі рекомендації МОК затверджував 28 лютого 2022 року та 28 березня 2023 року. Тоді на російських спортсменів наклали санкції щодо участі в міжнародних спортивних змаганнях."Вважаємо це рішення передчасним, необґрунтованим і таким, що ухвалене без урахування об'єктивних обставин, які залишаються незмінними: Російська Федерація продовжує повномасштабну збройну агресію проти України, грубо порушуючи міжнародне право та фундаментальні принципи миру та безпеки", — йдеться в заяві.Особливе занепокоєння в НОК викликає те, що підставою для тимчасового поновлення діяльності Олімпійського комітету Росії стала лише заява російської сторони про припинення діяльності на тимчасово окупованих територіях України.Водночас Національний олімпійський комітет України неодноразово інформував і надавав Міжнародному олімпійському комітету та міжнародним спортивним федераціям докази того, що Олімпійський комітет Росії та підконтрольні йому спортивні структури продовжують здійснювати діяльність, яка порушує територіальну юрисдикцію НОК і положення Олімпійської хартії.НОК України закликав МОК переглянути ухвалене рішення та продовжити послідовно дотримуватися власних принципів і рішень, заснованих на повазі до територіальної цілісності національних олімпійських комітетів, вимог Олімпійської хартії та фундаментальних цінностей олімпійського руху."Національний олімпійський комітет України й надалі послідовно відстоюватиме інтереси українських спортсменів, захищатиме принципи Олімпійської хартії та докладатиме всіх зусиль для недопущення політичної легітимізації держави-агресорки через міжнародний спорт", — підсумовується в заяві.Нагадаємо, що 7 травня виконавчий комітет МОК ухвалив рішення допустити білоруських спортсменів до участі в офіційних міжнародних змаганнях під державним прапором, гімном та іншою національною символікою..