# політика

У ключових сферах держави тривають кадрові перезавантаження, які ініціював президент України Володимир Зеленський. У середу, 14 січня, відбулося оновлення у команді Кабінету міністрів. Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, Верховна Рада підтримала низку важливих кадрових рішень і призначила:Дениса Шмигаля — першим віцепрем’єр-міністром — міністром енергетики України;Михайла Федорова — міністром оборони України.Також Дмитра Наталуху призначено головою Фонду державного майна України. "Упевнена, що на нових посадах керівники зможуть забезпечити системну роботу у сферах енергетики, оборони та управління державними активами та подальшу реалізацію ключових пріоритетів, визначених президентом і урядом України", — наголосила Свириденко.Очільниця українського уряду також подякувала народним депутатам за підтримку кандидатур та зауважила, що "попереду багато роботи". "Розраховую на професійну та злагоджену роботу всієї урядової команди", — додала прем'єр-міністр.Попередній контекст:На початку 2026 року президент Володимир Зеленський розпочав масштабні кадрові зміни у вищих ешелонах влади. Однією з головних ротацій стало призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака.Крім того, Зеленський змінив і керівництво Державної прикордонної служби — тимчасовим виконувачем обов’язків голови ДПСУ став Валерій Вавринюк.Окремо гарант оновив керівництво чотирьох обласних військових адміністрацій — у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Чернівецькій областях.2 січня Зеленський запропонував першому віцепрем'єру — міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.Також президент запропонував міністру оборони України Шмигалю обійняти посаду міністра енергетики.9 січня Денис Шмигаль і Михайло Федоров подали заяви про відставку, а 13 січня Верховна Рада України підтримала звільнення Шмигаля з посади міністра оборони та Федорова з посади міністра цифрової трансформації.14 січня Верховна Рада України призначила на посаду першого віцепрем'єра та міністра енергетики Дениса Шмигаля.Крім того, 14 січня Верховна Рада України призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед цим він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи..

У середу, 14 січня, Верховна Рада України призначила на посаду першого віцепрем'єра та міністра енергетики Дениса Шмигаля.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк."З другої спроби Шмигаля призначили на посаду першого віцепремʼєра —міністра енергетики", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Варто зауважити, що напередодні парламент не зміг призначити Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики.Нардеп також показав на фото, як голосували за призначення Шмигаля. Свої голоси "за" віддали 247 народних обранців.Крім того, 14 січня Верховна Рада України призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед цим він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи.Хто такий Денис Шмигаль: біографія нового міністра енергетикиНародився Денис Шмигаль 5 жовтня 1975 року у Львові. Вищу освіту здобув у Львівській політехніці — у 1997 році закінчив економічний факультет. Згодом закінчив аспірантуру Інституту регіональних досліджень НАН України.У 2003 році захистив кандидатську дисертацію на тему: "Розвиток виробничої інфраструктури регіону в умовах ринкової економіки" в Інституті регіональних досліджень. Працював керівником департаменту економіки, інвестицій, промисловості та торгівлі Львівської облдержадміністрації (2009 — 2011 роки), заступником обласного управління Фіскальної служби, віцепрезидентом компанії "Львівхолод" (від 2014 року).Шмигаль стажувався і навчався за кордоном: у Бельгії, Канаді, Грузії, Фінляндії, а також у Рейнсько-Вестфальському технічному університеті за програмою підготовки менеджерів Федерального міністерства економіки й енергетики Німеччини. Вільно володіє англійською і польською мовами.У вересні-жовтні 2009 працював помічником голови Львівської обласної державної адміністрації та в.о. начальника головного управління економіки ОДА.З жовтня 2009 до квітня 2011 керував головним управлінням економіки Львівської ОДА (2010 року головне управління економіки було перейменовано в головне управління економіки та інвестицій). З січня до грудня 2012 працює у Львівській ОДА начальником головного управління економіки та промислової політики, з січня по грудень 2013 — директор департаменту економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Львівської ОДА.З травня до грудня 2014 працював заступником начальника головного управління Міндоходів Львівської області. З січня 2015 до січня 2017 працював у ТОВ ТПК "Львівхолод" радником президента, віцепрезидентом, генеральним директором, членом Наглядової ради.З січня 2017 до січня 2018 працював у ПАТ "ДТЕК Західенерго" заступником генерального директора з соціальних питань. З січня 2018 до липня 2019 працював директором ДТЕК Бурштинська ТЕС, виконувач обов'язків заступника генерального директора з соціальних питань ПАТ "ДТЕК Західенерго".Політична кар'єраУ 2014 році на виборах до Верховної Ради балотувався у народні депутати України як самовисуванець у 121-му виборчому окрузі (Львівська область). За результатами голосування отримав підтримку лише 188 виборців. 2015-го також балотувався до Львівської облради від партії "Народний контроль".З 4 березня 2020 року — прем'єр-міністр України, у день призначення представив новий уряд. Варто зауважити, що Шмигаль є рекордсменом за тривалістю перебування на посаді серед усіх голів уряду незалежної України (понад п'ять років). З липня 2025 року він був міністром оборони. Попередній контекст:На початку 2026 року президент Володимир Зеленський розпочав масштабні кадрові зміни у вищих ешелонах влади. Однією з головних ротацій стало призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака.Крім того, Зеленський змінив і керівництво Державної прикордонної служби — тимчасовим виконувачем обов’язків голови ДПСУ став Валерій Вавринюк.Окремо гарант оновив керівництво чотирьох обласних військових адміністрацій — у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Чернівецькій областях.2 січня Зеленський запропонував першому віцепрем'єру — міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.Також президент запропонував міністру оборони України Шмигалю обійняти посаду міністра енергетики.9 січня Денис Шмигаль і Михайло Федоров подали заяви про відставку, а 13 січня Верховна Рада України підтримала звільнення Шмигаля з посади міністра оборони та Федорова з посади міністра цифрової трансформації..

Народна депутатка України Людмила Буймістер вийшла з фракції "Батьківщина". Раніше вона приєдналася до цієї політичної сили, вийшовши з фракції "Слуги народу".Аргументацію свого виходу з фракції "Батьківщина" Людмила Буймістер надала в коментарі LB.ua. Вона пояснила це голосуванням частини "Батьківщини" за відставку голови СБУ Василя Малюка (11 нардепів), а не обшуками НАБУ та САП та підозрою голові фракції Юлії Тимошенко."Учора після незаконного рішення про звільнення з посади голови Служби Безпеки України Василя Малюка подала заяву на вихід з фракції "Батьківщина", — заявила Буймістер.Нардепка додала, що не може залишатися в команді, "яка підтримує руйнування президентом спецслужби в найкритичніший момент війни". Буймістер відома як народна депутатка IX скликання, обрана 2019 року за 223 одномандатним округом у Києві. Спочатку її обрали до Верховної Ради як представницю партії "Слуга народу", але 2021 року її виключили з фракції через низку голосувань, що суперечили позиції монобільшості (зокрема, депутатка не голосувала за антиолігархічний закон).Після певного періоду у статусі позафракційної депутатки 2025 року вона приєдналася до фракції "Батьківщина".Нагадаємо, що 14 січня антикорупційні органи повідомили очільниці фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко про підозру. В офісі політичної сили, яку вона очолює, зранку проводили обшуки.У НАБУ та САП пояснили це тим, що Юлія Тимошенко пропонувала неправомірну вигоду народним депутатам на постійній основі. Йшлося про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед. Їх розрахували на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні..

У середу, 14 січня, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) офіційно підтвердили підозру керівниці однієї з депутатських фракцій Верховної Ради. Юлія Тимошенко пропонувала неправомірну вигоду народним депутатам на постійній основі.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси НАБУ та САП."За даними слідства, після викриття НАБУ та САП у грудні 2025 року фактів отримання неправомірної вигоди народними депутатами України за ухвалення рішень щодо законопроєктів у парламенті, підозрювана ініціювала переговори з окремими народними депутатами щодо запровадження системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльну поведінку під час голосувань", — ідеться в повідомленні.Тобто, як встановили антикорупційні органи, йшлося не про разові домовленості, а про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед. Їх розрахували на тривалий період.За даними НАБУ та САП, народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.Слідство встановило, що домовленості стосувалися не лише законопроєктів, а й кадрових рішень. Представники антикорупційних органів показали також вилучення грошових коштів в американській валюті під час обшуків.Антикорупційники наголосили, що зараз триває досудове розслідування. Про його результати вони пообіцяли поінформувати згодом.Як відомо, вчора та сьогодні зранку офісі політичної сили "Батьківщина", яку очолює народна депутатка Юлія Тимошенко, проводили обшуки.Нагадаємо, що сама Юлія Тимошенко вже відреагувала на ці події, назвавши дії антикорупційників "необґрунтованими та політично вмотивованими"..

У середу, 14 січня, антикорупційні органи повідомили очільниці фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко про підозру. В офісі політичної сили, яку вона очолює, зранку проводили обшуки.Про підозру політикині повідомила "Українська правда" з посиланням на джерела в політичних колах. Прессекретарка Тимошенко Марина Сорока й одним із нардепів політичної сили Сергій Власенко не відповідають на дзвінки журналістів. У Національному антикорупційному бюро також відмовилися надати коментарі."Станом на 06.30 дуже схоже, що слідчі дії НАБУ в головному офісі "Батьківщини" на Турівській тривають. Біля будівлі стоять декілька мікроавтобусів, якими можуть користуватися детективи НАБУ", — зазначив у соцмережах журналіст Євген Плінський.У вівторок ввечері НАБУ та САП інформували, що викрили керівника однієї з фракцій у Верховній Раді на корупції, водночас медійники зробили висновок, що йдеться про Юлію Тимошенко.Антикорупційні органи заявили, що керівника однієї з депутатських фракцій викрили на пропозиції неправомірної вигоди низці народних депутатів, які належать до фракцій, не очолюваних цією особою, за голосування "за" або "проти" конкретних законопроєктів.Сама Юлія Тимошенко вже відреагувала на ці події, опублікувавши відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Щойно в партійному офісі "Батьківщини" завершилися так звані "невідкладні слідчі дії", що тривали всю ніч. До права та закону вони не мають жодного стосунку. Понад 30 озброєних до зубів чоловіків без надання будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників", — написала вона.За її словами, востаннє таким чином вривалися штурмовики Януковича під час Революції Гідності. Але тоді вони хоч прикривали своє вторгнення якимось папірцем з ручного Печерського суду."Зараз же не було й цього. Лише гучні публічні заяви в Інтернеті без будь-яких доказів. Обшук — грандіозний піар-хід", — наголосила Тимошенко.Вона запевнила, що не знайшли нічого, тому просто забрали її робочі телефони, парламентські документи й особисті заощадження, інформація про які повністю відображена в офіційній декларації."Я категорично відкидаю всі абсурдні звинувачення. Видається, вибори набагато ближче, ніж здавалося. І хтось вирішив розпочати зачистку конкурентів. Це не перше політичне замовлення проти мене. Переслідування та терор — мої будні впродовж багатьох років. Я вже давно нічого не боюся, бо знаю, що чесна перед собою, перед людьми й Україною. Мене нікому не зламати та не зупинити. І цього разу ми знову доведемо правду", — у притаманному собі стилі підсумувала Юлія Тимошенко.Нагадаємо, що 27 грудня 2025 року детективи НАБУ повідомили, що у парламенті викрито організовану злочинну групу, до складу якої входили чинні народні депутати. За даними слідства, учасники групи на систематичній основі отримували неправомірну вигоду за голосування у Верховній Раді..

У вівторок, 13 січня президент Володимир Зеленський провів перемовини з американськими сенаторами Ліндсі Гремом і Річардом Блюменталем.Про це повідомив Офіс президента України. Зазначається, що очільник держави поінформував сенаторів про комбіновані російські атаки на українську енергетику та відзначив, що основним пріоритетом для України — є ракети для ППО, і Київ розраховує на підтримку партнерів."Бачимо багато різних факторів, які роблять Путіна, а отже, і всю Росію, значно слабшими. Важливо максимально посилити всі можливі форми тиску, щоб нарешті змусити росіян закінчити цю війну", — додав Зеленський.До того ж сторони обговорили санкційний законопроєкт американських сенаторів, який "здатний суттєво вплинути на позиції РФ та всіх, хто допомагає їй у цій війні". Крім того, Зеленський розповів про перебіг контактів із представниками президента США Дональда Трампа."Сторони дуже близькі до фіналізації документів. Глава держави відзначив позицію сенаторів щодо важливості гарантій безпеки для України та їх подальшої двопартійної підтримки в Конгресі Сполучених Штатів. Сторони домовилися продовжити діалог та обговорити все при зустрічі вже найближчим часом. Президент подякував за двопартійну підтримку", — додали в ОП.Нагадаємо, 13 січня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з лідером Фінляндії Александром Стуббом. Лідери обговорили дипломатичну ситуацію, всі наявні можливості в перемовинах, а також загальні політичні обставини між Європою та США..

В Ірані під час масштабних антиурядових протестів загинули щонайменше 12 000 протестувальників. Натомість влада країни не визнає цього.Про це повідомляє Iran International. Так, редакційна колегія видання наголосила, що протягом двох днів 8 та 9 січня "у ході найбільшого вбивства в сучасній історії Ірану" загинули щонайменше 12 тисяч людей."Іран перебуває під скоординованим відключенням, спрямованим не лише на контроль безпеки, а й на приховування правди. Відключення інтернету, перебої в зв'язку, закриття ЗМІ та залякування журналістів та свідків вказують на одну мету: запобігти розкриттю масштабного злочину", — йдеться у повідомленні.У виданні відзначили, що загиблі були переважно розстріляні силами Корпусу вартових Ісламської революції та Басідж. Iran International також зазначає, що, згідно з інформацією, отриманою від Вищої ради національної безпеки Ірану та адміністрації президента Ірану, вбивства були вчинені за прямим наказом Верховного лідера Алі Хаменеї."Ісламська Республіка не може приховати цей злочин, відрізавши народ Ірану від світу. Правда буде зафіксована, імена загиблих будуть збережені, і ця різанина не буде похована в мовчанні", — запевнили журналісти.Читайте також: Іранці скидають диктатора: чи буде наступною РосіяПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб..

Лідери краї "Великої сімки" наступного тижня можуть посилити тиск на американського лідера Дональда Трампа щодо схвалення гарантій безпеки для України.Про це повідомляє Financial Times з посиланням на обізнаних чиновників, передає "Укрінформ". Зазначається, що лідери Італії, Німеччини, Франції, Канади та Великої Британії, а також президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн планують зустрітися із Трампом на Всесвітньому економічному форумі у Давосі. На зустрічі також буде й президент Володимир Зеленський."Наразі тривають обговорення деталей зустрічі, запланованої на середу, на якій можуть бути присутні й інші лідери Коаліції охочих. Радники з національної безпеки цих країн також планували провести окрему зустріч", — йдеться у повідомленні.Журналісти відзначають, що головне мета зустрічі у Давосі — отримати схвалення Трампа щодо домовленостей, які були напрацьовані його переговорниками в Парижі минулого тижня щодо українського питання."Без США нічого з цього не відбудеться", — сказав один з європейських чиновників.Однак, як відзначив співрозмовник журналістів, наразі "досі незрозуміло, що насправді думає Трамп".Нагадаємо, раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні.Водночас Дональд Трамп дав велике інтерв'ю виданню The New York Times, у якому скептично оцінив позиції України на переговорах, висловив упевненість у бажанні Путіна завершити війну та прокоментував "план із 20 пунктів" Володимира Зеленського..

У вівторок, 13 січня, Верховна Рада підтримала звільнення Василя Малюка з посади голови Служби безпеки України (СБУ). "За" таке рішення проголосували 235 народних обранців.Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту. Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк показав, як голосували у Верховній Раді."Це остання відставка на сьогодні. Тепер перерва на одну годину та погоджувальна рада в голови з очільниками фракцій щодо призначень", — додав він.Перед голосуванням до депутатів звернувся керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія."Василь Васильович, якого ми поважаємо, любимо та цінуємо, написав заяву. Наш обов'язок, як парламентарів, із поваги до Василя Васильовича проголосувати та підтримати", — сказав він.Учора парламентський комітет із національної безпеки й оборони розглянув подання президента Володимира Зеленського про звільнення Василя Малюка з посади голови СБУ та не підтримав рішення.Однак сьогодні питання винесли на повторний розгляд, і представники комітету все ж підтримав відставку Василя Малюка.Василь Малюк оголосив про відставку з посади голови Служби безпеки України 5 січня. Володимир Зеленський подякував йому за роботу та запропонував продовжити діяльність у системі СБУ, зосередившись на асиметричних спецопераціях проти Росії.За словами президента, Малюк має зробити цей напрямок одним із найпотужніших у світі, забезпечивши необхідні ресурси та політичну підтримку.Малюк підтвердив свій намір залишатися в системі, наголосивши, що СБУ продовжить завдавати ударів окупанту в тилу та на фронті, забезпечуючи безпеку України, та наголосив на важливості єдності та взаємної довіри для протидії ворогу.Тимчасовим керівником СБУ призначено начальника Центру спецоперацій "А" Євгена Хмару, а його заступником став Іван Рудницький.Що відомо про Василя МалюкаНародився 28 лютого 1983 року в Коростишеві на Житомирщині. Генерал-лейтенант, Герой України, очолював Службу безпеки України з 7 лютого 2023 року по 5 січня 2026 року.Під його керівництвом СБУ провела низку знакових спецоперацій проти Росії. Однією з найгучніших є "Павутина" — завдано потужного удару по стратегічній авіації ворога на чотирьох аеродромах у Росії.Малюк особисто координував підготовку та виконання операцій у глибокому тилу противника, а також планував атаки на Кримський міст, використовуючи вантажівки з вибухівкою, морські та підводні дрони.Під його керівництвом після впровадження бойових морських дронів Sea Baby СБУ завдала ударів по 14 російських кораблях і знищила підводну субмарину класу "Варшав'янка" в порту Новоросійська. Крім того, служба неодноразово атакувала нафтопереробну інфраструктуру ворога, блокуючи фінансування війни Росії, та значно посилила контррозвідку.Нагадаємо, раніше сьогодні Верховна Рада України підтримала звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони та Михайла Федорова з посади міністра цифрової трансформації..

У вівторок, 13 січня, Верховна Рада України підтримала звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони та Михайла Федорова з посади міністра цифрової трансформації.Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту. Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк повідомив, що відставку Шмигаля підтримали 265 нардепів.Як відомо, Денис Шмигаль очолив Міністерство оборони в липні 2025 року, а до цього протягом п’яти років працював прем’єр-міністром України — найтриваліше серед усіх керівників уряду за час незалежності.Його перебування на чолі Кабміну припало на кризові етапи: спершу пандемію COVID-19, а згодом повномасштабну війну Росії проти України.Також сьогодні парламент підтримав відставку Михайла Федорова з посади міністра цифрової трансформації. "За" таке рішення проголосували 270 народних обранців.Раніше, 9 січня, Шмигаль і Федоров подали заяви про відставку. Згодом президент Володимир Зеленський запропонував Шмигалю посаду першого віце-прем’єр-міністра з одночасним керівництвом міністерством енергетики. Міністерство оборони, відповідно до президентського бачення, має очолити Федоров.Зеленський пояснив цю кадрову пропозицію потребою зробити українську армію максимально технологічною — як відповідь на чисельну перевагу російських військ у штурмових діях і ракетно-дронових ударах.Попередній контекстНа початку 2026 року президент Володимир Зеленський розпочав масштабні кадрові зміни у вищих ешелонах влади. Однією з головних ротацій стало призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака.Першим заступником очільника президентського офісу став колишній перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця - для кращої координації між Офісом президента та МЗС.Новим керівником Головного управління розвідки Міноборони призначено Олега Іващенка, який раніше очолював Службу зовнішньої розвідки.Крім того, Зеленський змінив і керівництво Державної прикордонної служби — тимчасовим виконувачем обов’язків голови ДПСУ став Валерій Вавринюк.Згодом виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України президент України  призначив Євгенія Хмару.Окремо Зеленський оновив керівництво чотирьох обласних військових адміністрацій — у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Чернівецькій областях..

У вівторок, 13 січня, відбулася телефонна розмова президента України Володимира Зеленського та премʼєр-міністром Нідерландів Діком Схоофом. Вони обговорили низку актуальних питань.Про це повідомив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Поінформував про інтенсивні російські удари дронами та ракетами по наших містах і громадах. Очевидно, що росіяни зосереджуються саме на знищенні життя, а не на дипломатії", — зазначив український президент.За його словами, мішенню російських загарбників є енергетика. І вони постійно спрямовують свої удари по українських енергетичних об’єктах."Дуже важливо, щоби зараз була достатня підтримка України. І це стосується як нашої стійкості та відновлення, так і належного боєзапасу для ППО", — наголосив президент України.Він додав, що ракети для ППО, вся необхідна допомога для енергетичної системи — це зараз перший пріоритет."Обговорили також перебіг спілкування з американською стороною та можливі зустрічі. Дякую за підтримку та готовність допомагати!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що, за інформацією Повітряних сил ЗСУ, минулої ночі рашисти атакували Україну 18 балістичними ракетами, сімома ракетами "Іскандер-К" і 293 ударними дронами типу Shahed, "Гербера" та безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили сім ракет і 247 дронів..

У вівторок, 13 січня, комітет Верховної Ради України з питань оборони переглянув своє попереднє рішення стосовно недоцільності відставки голови Служби безпеки України Василя Малюка. Цього разу більшістю голосів підтримано його відставку.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах.Він конкретизував, що "за" проголосували 12 членів комітету, "утримався" — один (Веніславський), "проти" — п’ять (Костенко, Бобровська, Івченко, Рахманін, Фріз)."Тобто станом на зараз подання президента про звільнення Малюка з посади голови СБУ підтримано комітетом", — констатував Железняк.Він додав, що сьогодні відбудеться голосування у Верховній Раді, та висловив припущення, що вже 226+ зібрали теж.За його словами, опозиція вимагала доповідь Василя Малюка, одна представники влади запевняли, що в ній немає потреби.Також, за словами нардепа, голова фракції "Слуги народу" у Верховній Раді Давид Арахамія особисто підтвердив, що "наразі не буде внесення голови СБУ на призначення"."Якщо ми зараз не підтримаємо Василя Васильовича, я не знаю, що буде з Хмарою. Шанси буде чи не буде – як він проявить себе. Я особисто за нього виступаю. Якщо зараз провалимо, Малюка відсторонять, Хмара піде командувати "Альфою". Треба надати Хмарі максимальну підтримку, а потім призначимо на СБУ", — сказав Арахамія.Раніше деякі медіа інформували, що засідання комітету скликали на ранок 13 січня, в тому числі для того, щоби домогтися іншого рішення стосовно Малюка. Окремі нардепи навіть зізнавалися, що на них тиснуть у цьому питанні.Нагадаємо, що 5 січня Володимир Зеленський зустрічався з Василем Малюком, щоб обговорити посилення бойової складової у роботі СБУ. Президент України доручив йому зосередитися на проведенні унікальних операцій проти агресора й анонсував обрання нового очільника відомства..

Російський народ дедалі більше відчуває наслідки того, що Кремль продовжує надавати пріоритет російській оборонно-промисловій базі. Це може змусити Володимира Путіна піти на компроміси між продовженням своїх максималістських воєнних цілей і жертвуванням якістю життя російського народу.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони зауважили, що на зустрічі 12 січня з Володимиром Путіним перший віце-прем'єр-міністр Росії Денис Мантуров наголосив на зростанні промислового розвитку Росії 2025 року, головним чином у межах російського оборонно-промислового комплексу.Мантуров заявив, що інвестиції у виробничий сектор зросли на 23 відсотки, або приблизно на п'ять трильйонів рублів (приблизно 64 мільярди доларів) за перші дев'ять місяців 2025 року, та що обробна промисловість зростала приблизно на три відсотки на кінець 2025 року, попри нещодавнє охолодження російської економіки.Він пояснив, що Фонд промислового розвитку уряду Росії, який надає російським виробникам низькопроцентні кредити, став основним рушієм зростання у виробничому секторі. Російський оборонно-промисловий комплекс працевлаштовує 3,8 мільйона людей, додавши ще 800 000 працівників за останні три роки.За оцінками аналітиків, російський уряд намагався знайти фінансування для свого оборонно-промислового комплексу, попри жорсткі західні санкції та обмеження, та запровадив низку заходів для збільшення капіталу, доступного оборонці, зокрема, через Фонд промислового розвитку, позабюджетні субсидії та політику, що спонукає банки надавати пільгове кредитування підприємствам оборонної промисловості."Пріоритет Путіна на користь російської оборонки створює проблеми російському народу, оскільки російські банки перекладають кредитний тиск на споживачів", — констатували фахівці.Вони додали, що дефіцит робочої сили в Росії та конкуренція між оборонним і цивільним секторами Росії підвищили середню заробітну плату в російській промисловості, що підживлює інфляцію та спричиняє стрибки цін."При цьому посилення економічного тиску Заходу на Росію, а також допомога Україні в підтримці та навіть посиленні тиску на полі бою, залишається критично важливим для зміни розрахунків Путіна та змушує його зіткнутися з серйознішими компромісами між продовженням своїх максималістських воєнних цілей і жертвуванням якістю життя російського народу", — зробили висновок в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWМіністерство оборони Росії заявило, що російська балістична ракета середньої дальності "Орєшнік", запущена в ніч з 8 на 9 січня, вразила українське оборонно-промислове підприємство у Львові, що узгоджується з наявними візуальними доказами.Повідомляється, що десятки танкерів тіньового флоту біля узбережжя Венесуели в останні місяці перейшли на використання російських прапорів.Західні партнери України продовжують постачати Україні зброю та військову техніку.Ні російські, ні українські війська не просунулися вперед 12 січня.Нагадаємо, що Кремль офіційно затвердив нову зовнішньополітичну доктрину, що базується на системній та тривалій конфронтації з країнами Заходу. За оцінками українських розвідників, замість пошуку компромісів Москва робить ставку на розширення своєї присутності на Глобальному півдні та побудову альтернативного світопорядку..

Американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу.Про це повідомляє Fox News.Повноваження для президента та шлях до статусу штатуДокумент має на меті надати президенту США Дональду Трампу всі необхідні повноваження для переговорів щодо придбання острова та його подальшої інтеграції. За словами Файна, законопроєкт покликаний продемонструвати підтримку Конгресу в діях президента."Це прискорить шлях до перетворення Гренландії на штат, хоча остаточне рішення щодо статусу все одно прийматиметься законодавцями", — пояснив автор ініціативи.Аргументи на користь анексіїРенді Файн переконаний, що американський суверенітет над островом відповідає глобальним інтересам. Свою позицію він обґрунтовує кількома факторами:історичний контекст. Депутат нагадав, що під час Другої світової війни саме США забезпечили захист Гренландії, коли Данія не змогла цього зробити.соціальні проблеми. Файн розкритикував нинішнє управління островом, згадавши високий рівень бідності та «погане поводження» з боку Данії.геополітика. На думку республіканця, неприпустимо, щоб стратегічно важлива територія між США та Росією перебувала під контролем "соціалістів".Законодавець наголосив, що найбільш прийнятним варіантом отримання Гренландії є її викуп у Данії, що, на його переконання, принесе процвітання та безпеку жителям острова.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Своєю чергою, 12 січня влада Гренландії оголосила про намір активніше залучати НАТО до оборони своїх арктичних територій. Водночас уряд острова вчергове відкинув пропозиції президента США Дональда Трампа щодо купівлі або приєднання регіону..

У понеділок, 12 січня, президент України Володимир Зеленський провів низку кадрових змін, що стосуються керівництва Волинської та Тернопільської областей, а також Служби безпеки України.Відповідні укази були оприлюднені на офіційному сайті глави держави 12 січня 2026 року.Нове призначення Івана Рудницького та зміни на ВолиніЗгідно з указом №43/2026, Івана Рудницького було звільнено з посади голови Волинської обласної державної адміністрації. Рішення ухвалено на підставі поданої ним заяви.Того ж дня президент підписав указ №46/2026 про призначення Івана Рудницького заступником голови Служби безпеки України. Тимчасове виконання обов’язків голови Волинської ОВА указом №44/2026 покладено на Романа Романюка.Новий очільник ТернопільщиниКадрові оновлення торкнулися і Тернопільської області. Указом №45/2026 на посаду голови Тернопільської обласної військової адміністрації призначено Тараса Пастуха.Попередній контекст:3 січня низка ЗМІ інформували, що президент Володимир Зеленський може звільнити голову Служби безпеки України Василя Малюка.5 січня Зеленський зустрівся з екс-очільником СБУ Василем Малюком, щоб обговорити посилення бойової складової у роботі Служби безпеки України. Глава держави доручив зосередитися на проведенні унікальних операцій проти агресора та анонсував обрання нового очільника відомства.Цього ж дня генерал-лейтенант Василь Малюк подав у відставку. Він обіймав цю посаду з липня 2022 року.Своєю чергою, Зеленський 5 січня призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Служби безпеки України. Посаду обійняв генерал-майор Євген Хмара, який очолює Центр спеціальних операцій "А" СБУ ("Альфа"), що є одним із ключових підрозділів СБУ. Читайте також: Комітет Ради не підтримав відставку голови СБУ Малюка.