# політика

21:10 - 20.11.2026

Понад 100 млн у Берліні: які угоди уклав бізнес та що запустять у 2027 році

Під час дев'ятого Німецько-українського бізнес-форуму в Берліні українські підприємці оголосили про нові комерційні домовленості на суму понад 100 мільйонів євро. Уряд також готує запуск двох важливих ініціатив для підтримки бізнесу та відновлення виробництв уже у 2027 році.Про це повідомив очільник українського уряду Сергій Корецький у своєму Telegram-каналі.В Берліні українські компанії повідомили про нові комерційні домовленості на суму понад 100 мільйонів євро. Корецький нагадав, що ще в жовтні під час візиту Фрідріха Мерца до України було підписано 15 угод на 8,5 мільярда євро.Інструменти захисту та відновлення бізнесуВ українському уряді наголошують на необхідності поглиблювати кооперацію між підприємствами обох держав та залучати Німеччину до ключових проєктів відбудови. З огляду на постійні російські атаки та пов’язані з ними загрози для бізнесу, готуються два важливі механізми, старт яких заплановано на 2027 рік:запуск Фонду страхування воєнних ризиків;реалізація програми "Індустріальний Рамштайн", покликаної допомагати підприємствам відновлювати пошкоджені виробничі потужності (уряд висловив подяку Німеччині за перший внесок до цієї ініціативи та розраховує на її подальшу участь).Перспективні напрями співпраці та підтримка ФРНЗа словами прем'єра, найбільший потенціал для взаємовигідного партнерства вбачають в оборонній промисловості, енергетиці, транспортному секторі та медицині. Зокрема, планується спільний розвиток системи лікування складних травм в Україні, який поєднає німецький досвід цивільної медицини та практичні напрацювання українських медиків, здобуті під час війни.Німецьким компаніям запропонували розширювати співпрацю з українськими партнерами та готувати інвестиційні проєкти для відбудови вже зараз, не чекаючи завершення війни. Також підкреслюється, що з початку повномасштабного вторгнення Німеччина надала Україні майже 80 млрд євро допомоги, а її бізнес продовжив роботу на українському ринку. Окрему подяку висловили Фрідріху Мерцу, уряду ФРН і німецькому народу за солідарність з Україною.Нагадаємо, прем’єр-міністр України Сергій Корецький 20 листопада провів переговори з Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом щодо посилення протиповітряної оборони. Сторони також детально обговорили спільні енергетичні ініціативи та підготовку екстреної допомоги для проходження зимового періоду..

1
20:51 - 20.11.2026

"Він вбивця": Зеленський жорстко відповів Трампу на слова про "друга" Путіна

У п’ятницю, 20 листопада, президент України Володимир Зеленський жорстко відреагував на слова Дональда Трампа про "друга" Путіна, сказані під час перемовин у Китаї. За словами українського лідера, через брак належного тиску очільник Кремля відчуває безкарність і прагне продовжувати агресію.Про це глава держави сказав у коментарі CNN.Реакція Зеленського на слова про "друга"Під час спілкування журналіст запитав главу держави, чи не сприймається слово "друг" із вуст Трампа щодо керівника Кремля як фактичний дозвіл продовжувати напад на Україну."Якщо ви говорите про Путіна... ніби він друг... звичайно, він не відчуває, що є вбивцею, він не відчуває достатнього тиску. Він відчуває, що може продовжувати", — відповів Зеленський.Глава держави зазначив, що мета російського диктатора полягає в тому, щоб "повністю знищити" Україну."Звісно, як називати Путіна — це справа президента Трампа... Для нас він — ворог, і, звісно, для нас він — вбивця. І я думаю, що здебільшого для людей у світі він — вбивця, бо він вбиває", — наголосив Зеленський.Роль США й Китаю в переговорахВодночас президент України висловив переконання, що саме команда Дональда Трампа є найсильнішим посередником між Києвом та Москвою."США є, мабуть, для всіх найсильнішим посередником, якого ми можемо мати, бо я не бачу, щоб Путін міг прислухатися до когось іншого. Я вважаю, що Путін готовий прислухатися до США та Китаю. Ми не бачимо з боку Китаю бажання брати участь у цьому процесі. А США, ймовірно, мають потужні важелі впливу на Путіна", — додав він.Нагадаємо, за результатами поїздки до Китаю американський президент Дональд Трамп заявив про "гарний шанс" на дипломатичне завершення війни проти України. Водночас він розкритикував попередню адміністрацію США за нібито передачу Україні 350 мільярдів доларів готівкою..

2
20:35 - 20.11.2026

Трамп після зустрічі у Китаї заявив про готовність Путіна до миру

За результатами поїздки до Китаю американський президент Дональд Трамп заявив про "гарний шанс" на дипломатичне завершення війни проти України. Водночас він розкритикував попередню адміністрацію США за нібито передачу Україні 350 мільярдів доларів готівкою.Про це очільник Білого дому сказав під час пресконференції.Дональд Трамп під час пресконференції за підсумками візиту до Китаю повідомив про контакти з російським лідером Володимиром Путіним. За словами очільника Білого дому, під час переговорів у Китаї Путін висловив "чітке бажання" зупинити війну проти України дипломатичними методами, а для досягнення цього нібито є "гарний шанс".Що Трамп сказав про перешкоди для мируНа переконання Трампа, єдиним чинником, який ускладнює припинення війни, є взаємна особиста неприязнь між Путіним та президентом України Володимиром Зеленським."Вчора вранці ми говорили з президентом Путіним про чудову американську економіку. Він чітко висловив своє бажання припинити війну з Україною дипломатичним шляхом. Я говорив також з представниками (вірогідно, Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером — ред.) — у них складна робота. Проблема в тому, що президент Зеленський та президент Путін надзвичайно ненавидять одне одного. Якби це було інакше, це була б найлегша війна з восьми, які я припинив, але рідко побачиш таку взаємну ненависть", — сказав Трамп.Заяви про вторгнення та критика попередниківОкрім цього, американський президент заявив, що Путін нібито не наважився б на повномасштабне вторгнення в Україну, якби на той момент главою США був сам Трамп. Він навів фрагмент розмови з лідером Кремля:"Путін сказав вчора ввечері, що цієї війни б не було. Я насправді запитав його: "Чи вторглися б ви, якби я був президентом?" Він відповів: "Ні". І на нашу країну це погано вплинуло".Під час виступу Трамп також розкритикував дії попередньої влади США, заявивши про надмірну фінансову допомогу Києву."Наша країна настільки погано впоралася із цією ситуацією. Байден передав Україні 350 мільярдів доларів готівкою. Це жахлива сума", — додав президент США.Нагадаємо, за даними Financial Times, Білий дім прагне домогтися підписання мирного договору між Києвом та Москвою до початку січня 2027 року, поки контроль над обома палатами Конгресу США не перейшов до демократів. У Києві та Європі побоюються, що такий поспіх може обернутися невигідними поступками для України..

3
19:34 - 20.11.2026

Трамп прагне укласти мирну угоду між Україною та РФ до початку січня, — FT

Білий дім прагне домогтися підписання мирного договору між Києвом та Москвою до початку січня 2027 року, поки контроль над обома палатами Конгресу США не перейшов до демократів. У Києві та Європі побоюються, що такий поспіх може обернутися невигідними поступками для України.Про це повідомляє британська газета Financial Times.Як зазначає видання, адміністрація президента США Дональда Трампа наполягає на фіналізації мирної угоди між Україною та Росією до початку січня. Поспіх Вашингтона пов’язаний із результатами листопадових проміжних виборів, на яких Республіканська партія втратила більшість у Палаті представників і Сенаті. Очікується, що вже в січні новий склад Конгресу під керівництвом демократів намагатиметься розширити військову допомогу Україні та посилити санкційний тиск на Москву.Побоювання Києва та дипломатичний марафонВ українській владі та європейських столицях дедалі більше занепокоєні тим, що жорсткі часові рамки Білого дому можуть використати для тиску на президента Володимира Зеленського з метою примусити його до болючих компромісів."Трампу подобається Путін, і він хоче завершити все це до січня", — заявив український високопосадовець, додавши, що за такого сценарію Росія могла б отримати кращі умови.На тлі цих процесів спецпосланець глави Білого дому Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер відновили контакти з українською і російською сторонами в Абу-Дабі після восьмимісячної перерви, спричиненої війною в Ірані. Протягом останніх днів вони також провели низку консультацій у Москві, Дубліні та Берліні.Водночас у Києві звернули увагу на тривожні сигнали у сфері безпеки: обмеження швидкості військового супутникового зв’язку Starshield та затримки з постачанням ракет до комплексів Patriot в українській владі розцінюють як спробу послабити переговорні позиції України. Білий дім на запит журналістів щодо цього коментарів не надав.Ультиматуми Кремля та позиція ЄвропиПопри заяви Дональда Трампа після нещодавньої зустрічі з Володимиром Путіним та головою КНР Сі Цзіньпіном у китайському Шеньчжені про нібито готовність Москви до миру, європейські дипломати наголошують: поспішає виключно Вашингтон. У Кремлі ж не демонструють жодної готовності до компромісів і планують використати нову масштабну кампанію повітряних ударів як важіль тиску.мСеред незмінних вимог російського диктатора Путіна:передача Росії територій на Донбасі;офіційна заборона на вступ України до НАТО;суттєве скорочення чисельності української армії;перегляд архітектури безпеки в Європі зі зменшенням сил Альянсу на східному фланзі."Нехай вони визнають непорушність нашої вимоги, щоб Україна ніколи не вступала до НАТО. Коли це станеться, я думаю, ми зможемо обговорити питання гарантій безпеки", — заявив заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков, відкинувши навіть ідею гарантій за зразком п'ятої статті НАТО.Також американські чиновники припускали, що Трамп може порушити питання завершення війни під час саміту G20 у Маямі наступного місяця разом із лідерами Європи. Однак високопоставлений французький посадовець відкинув можливість таких дискусій, оскільки Україну на цей захід не запросили.Нагадаємо, до фінального документа за результатами тристоронніх переговорів лідера США Дональда Трампа, глави КНР Сі Цзіньпіна та очільника Кремля Володимира Путіна спершу хотіли додати окремий розділ про Україну. Проте в останній момент американська делегація викреслила цей пункт через невдалі формулювання..

4
16:22 - 20.11.2026

Пункт про Україну зник із документа: розкрито несподіване рішення США на саміті

До фінального документа за результатами тристоронніх переговорів лідера США Дональда Трампа, глави КНР Сі Цзіньпіна та очільника Кремля Володимира Путіна спершу хотіли додати окремий розділ про Україну. Проте в останній момент американська делегація викреслила цей пункт через невдалі формулювання.Про це президент Фінляндії Александр Стубб розповів фінській газеті Helsingin Sanomat.Чому Вашингтон викреслив пункт про УкраїнуЗа інформацією президента Фінляндії, деталі цього рішення стали відомі під час непублічних консультацій у Берліні. Учасники підтвердили, що згадка про Україну справді готувалася, але американська сторона визнала текст неприйнятним і наполягла на його видаленні."І ці формулювання не були вдалими, тож США їх звідти прибрали. На мою думку, це було добре", — сказав Стубб.Сигнали Трампа для ЄвропиФінський лідер також розповів, що одразу після відльоту з Китаю Дональд Трамп вийшов на зв’язок з учасниками зустрічі "Коаліції охочих". Очільник Білого дому акцентував на необхідності швидшого завершення бойових дій, аби європейські країни могли перенаправити свої фінанси та ресурси на інші напрямки. Водночас Стубб наголосив, що про згортання допомоги Києву не йшлося."Тобто не йшлося про щось на кшталт "припиніть підтримувати Україну", — уточнив політик.Під час цієї розмови Трамп також натякнув союзникам на необхідність відновити пряму комунікацію з Кремлем. Свою позицію він аргументував тим, що в Росії рішення про війну та мир ухвалює виключно одна людина — Путін. Александр Стубб погодився з таким баченням розвитку дипломатичних процесів."Можливо, першим кроком має стати телефонна розмова по лінії Е3-Е5. Гадаю, на певному етапі європейським лідерам також доведеться зустрітися з Путіним. Інакше ця війна не закінчиться", — додав Стубб.Нагадаємо, що, за інформацією видання Die Zeit, уряд Німеччини анонсував можливі переговори канцлера Фрідріха Мерца з російським диктатором Володимиром Путіним після досягнення базових домовленостей в Абу-Дабі..

5
13:40 - 20.11.2026

Обстріли на тлі слабких позицій у світі: Зеленський пояснив, чому удари Путіна "демонстративні"

У п’ятницю, 20 листопада, Росія запустила більш ніж 400 ударних дронів і понад 110 ракет, із них 27 — балістичні. Цей удар росіяни розтягнули на багато міст і регіонів України.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками селекторної наради з військовими й урядовцями."Абсолютно всі цілі — це звичайна цивільна інфраструктура, те, що буквально забезпечує життя людей. Енергетичні об’єкти, логістика — мости через Дніпро, об’єкти залізниці", — зазначив він.За його словами, відбулися удари, зокрема, по підстанціях і енергетичних лініях, від яких залежать атомні станції й енергетичні зв’язки України зі сусідами в Євросоюзі. Пошкоджені й звичайні житлові будинки."На жаль, є загиблі… На цей час відомо, що удар убив вісьмох людей. Мої співчуття всім рідним і близьким. Майже 30 людей поранені", — акцентував український президент.Він додав, що відновлення енергетики й інфраструктури вже триває всюди в Україні, де це дозволяє безпекова ситуація. Міністр енергетики й урядовці доповіли щодо всіх деталей уражень і необхідних сил для відновлення."Росіяни застосовували й ракети з касетними боєголовками. Один із найбільш масованих ударів. Тактика удару цього разу особливо підла — по декілька груп ракет із паузами в 20-30 хвилин, щоб ускладнити гасіння пожеж, розбір завалів і відновлення. Були загиблі фактично вже тоді, коли фахівці оглядали перші пошкодження об’єктів, і росіяни завдавали повторних ударів", — пояснив Зеленський.Він констатував, що загалом збиті 79 крилатих ракет. Щодо крилатих ракет наші воїни сьогодні спрацювали дуже фахово. Дуже добре спрацювала українська бойова авіація — наші F-16, "міражі" та МіГи."Із балістикою, на жаль, значно складніше, і це залежить вже не від наших сил, а від постачання ракет партнерами. Варто також окремо відзначити наших воїнів, які намагаються наявними в нас засобами знищувати пускові російської балістики. Цієї ночі ми уразили три пускові. Одна знищена, щодо двох уточнюємо наслідки ураження", — визнав президент України.Сьогодні він заслухав окремі доповіді щодо ситуації в Одесі й області, в Києві й області, в Сумах, Харкові й області, на Дніпровщині, в західних областях України. Визначені терміни відновлення."Потрібна й чітка відповідь світу на все це. Важливі не тільки заяви партнерів про підтримку України й українців, а й виконання конкретних домовленостей щодо ППО. Путін завдав удару дуже демонстративно — після слабких зустрічей у Китаї та фактичного провалу його наміру якось "переділити" світ. І на тлі того, що російські позиції на фронті найслабші за увесь цей рік. Свою воєнну та дипломатичну неспроможність Росія намагається компенсувати саме таким терором, саме такими ударами по життю", — наголосив український президент.Він доручив МЗС України за сьогодні зв’язатися з кожним із партнерів, які вже розпочали готувати пакети ППО. Треба пришвидшити постачання.Окремо проговорили з міністром оборони України комунікацію з партнерами в США щодо постачання ракет PAC-2 і PAC-3."Дуже розраховуємо, щоби Пентагон відпустив постачання, яке ми очікуємо. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Володимир Путін спробував використати саміт АТЕС, щоби представити Росію як наддержаву. Він також хотів заручитися підтримкою США та Китаю щодо своїх максималістських і незмінних вимог для припинення війни в Україні. Але його наміри виявилися марними..

6
12:53 - 20.11.2026

Республіканці розкритикували домовленості Трампа з Путіним і Сі Цзіньпіном: що їх обурило

Зустріч Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним і головою КНР Сі Цзіньпіном викликала невдоволення серед частини американських республіканців. Їх непокоять плани збільшити постачання російських енергоресурсів і спільна критика Міжнародного кримінального суду, що, на їхню думку, може принести Москві додаткові ресурси для війни проти України.Як пише Politico, сенатор-республіканець від Техасу Джон Корнін назвав такі домовленості помилкою. Він наголосив, що прибутки від продажу енергоресурсів Росія використовує для фінансування війни та вбивств українських цивільних. Крім того, політик сумнівається, що збільшення постачання пального допоможе суттєво знизити ціни на нього.Сенатор Том Тілліс, який раніше неодноразово критикував Трампа, висловив сподівання, що демократи в Конгресі посилять контроль за діями адміністрації. Своєю чергою, сенаторка Синтія Ламміс застерегла, що збільшення імпорту російських нафтопродуктів може зашкодити розвитку нафтопереробної промисловості США.Як у Білому домі пояснили домовленості ТрампаВ адміністрації президента США заявили, що мета Трампа — збільшити пропозицію нафти на світовому ринку та в такий спосіб знизити вартість пального для американських споживачів.Речниця Білого дому Олівія Вейлс також запевнила, що контакти американського президента з Путіним не змінюють його прагнення досягти тривалого й справедливого миру в Україні.Водночас після зустрічі з російським і китайським лідерами Трамп долучився телефоном до переговорів європейських союзників України в Берліні. За інформацією Politico, під час розмови він поставив під сумнів доцільність подальшого виділення багатомільярдної військової допомоги Києву та заявив, що Путін нібито серйозно налаштований на мирні переговори.У Білому домі оперативно не прокоментували цю розмову.Додамо, Дональд Трамп вийшов на телефонний зв'язок з учасниками берлінського саміту одразу після переговорів із лідерами Росії та Китаю. Під час розмови з європейськими партнерами він заявив про значний прогрес на шляху до миру та згадав про тяжкі втрати сторін у війні..

7
11:51 - 20.11.2026

ДБР потребує посилення: у чому суть "реформи" Бюро та чому навколо неї стільки маніпуляцій

Державне бюро розслідувань (ДБР) є абсолютним лідером серед правоохоронних органів за кількістю розслідуваних кримінальних проваджень проти національної безпеки. Попри необхідність точкового реформування, Бюро насамперед потребує підсилення інституційної спроможності.Таку думку висловив президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко в колонці на сайті телеканалу "Ми — Україна"."Перезавантаження" ДБР: яка мета активістівВін зауважив, що про "реформу" ДБР у публічному просторі нещодавно заговорив сам прем’єр-міністр України Сергій Корецький."Завжди стриманий і виважений Корецький, який робить значний акцент саме на грошах, чомусь на полях форуму з розширення ЄС у Брюсселі сказав одну фразу, в контексті планів подання законопроекту про реформу ДБР, за яку одразу зачепилися вітчизняні ЗМІ: "Плануємо до кінця року. Це є частиною бенчмарків, отже, так ми і рухаємося", — зазначив Буряченко.Він наголосив, що це єдине, що сказав очільник українського уряду. Однак у суспільно-публічному просторі, особливо від грантоорієнтованих активістів, уже тривалий час уже лунає наратив, що ДБР потрібно "реформувати", "перезавантажити", "очистити", "полагодити" та таке інше."Дивність ситуації полягає в тому, що ніхто не каже, в чому конкретні претензії до роботи ДБР. Насправді їх майже немає… В активістів їх мінімум, а більшість із них сконцентровані не на роботі самого Бюро чи на його ефективності, а на намаганні вплинути на майбутній конкурс на призначення директора та можливість для подальшого повного очищення / перезавантаження "під себе", прикриваючись якимось нікому невідомими іноземцями, яких хочуть інтегрувати в роботу конкурсної комісії, ще й з переважним правом голосу, що, звичайно, містить явні ознаки неконституційності, але хто зараз уже звертає на такі дрібниці увагу", — пояснив фахівець.Головне — не "наламати дров" у "гонитві за кредитами"Він також звернув увагу, що українські медіа зробили акцент на двох абзацах заяви Сергія Корецького:"Реформа ДБР є частиною погодженого плану ("Качки — Кос") просування процесу вступу України до ЄС і прискорення ключових реформ, затвердженого 11 грудня 2025 року за підсумками неформальної зустрічі міністрів у справах Європи, що відбулася у Львові. У плані йдеться про проведення незалежного комплексного аналізу інституційної структури ДБР, механізмів забезпечення доброчесності та функцій нагляду з метою оцінювання необхідності та доцільності подальших реформ відповідно до найкращих європейських практик, що приведе до розробки, ухвалення та впровадження закону, який врахує необхідні рекомендації».Буряченко визнав, що ДБР, як й інші правоохоронні органи справді потребують системних реформ з актуалізації повноважень, недопущення їх перехрещення й інституційного підсилення. А декларація "Качки — Кос" інтегрована під частину кредитних траншів з ЄС."Мені не дуже подобається, коли під час війни наші "партнери" кажуть, що ми "щит Європи" та дають нам кредити в обмін на потрібні їм реформи. Далеко не всі з них — це "найкращі європейські практики". Але це вже зовсім інша історія. Коли потрібні гроші для виживання країни, ти не ставиш умови, а приймаєш або не приймаєш умови інших. Така правда життя", — акцентував президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.Однак, на його переконання, в цій історії найголовніше — "не наламати дров", біжучи за черговим кредитом, із реальними ризиками підірвати основи власної ж національної безпеки. Завжди потрібен баланс, особливо під час нормативних рішень у сфері безпеки й оборони, особливо під час війни.Оцінка ризиків і точкове виправляння"В умовах війни реформування правоохоронних органів не може розглядатися винятково через призму кадрових змін, антикорупційної політики чи виконання міжнародних зобов'язань. Будь-яке втручання в інституційну архітектуру сектору безпеки має оцінюватися насамперед з погляду його можливих наслідків для безперервності правоохоронної діяльності, оперативної спроможності відповідних органів та стійкості державного управління. Особливо це стосується інституцій, безпосередньо залучених до протидії злочинам проти основ національної безпеки", — вважає Буряченко.На його думку, первинними мають бути оцінка ризиків і дотримання принципів пропорційності та субсидіарності, щоби точково виправляти саме там, де це потрібно, та докладати рівно стільки зусиль, скільки необхідно — особливо в умовах війни."Насправді подібний підхід — це і є ті самі "найкращі європейські практики", а не пропозиції віддати керівництво правоохоронного органу під зовнішнє управління, коли навіть вибори та зміна політичного керівництва країни нічого не змінять", — зауважив він.Адже контроль буде у тих іноземців, які сидітимуть у "наглядових радах" і "конкурсних комісіях із переважним правом голосу" на різних рівнях. Це, констатував фахівець, точно не найкращі практики демократичних країн, а швидше — неоколоніальні.Що вимагає та не вимагає ЄСПовертаючись до цитати Сергій Корецького, наведеної вище, Буряченко наголосив, що в ній жодного слова немає про необхідність зміни конкурсної процедури директора ДБР із залученням іноземців із переважним правом голосу та повного кадрового перезавантаження."Звідки ж тоді ці дивні тези постійно виринають у публічному просторі, потрібно, мабуть, запитати у тих грантоорієнтованих активістів, хто їх транслює. Але факт є фактом — цієї рекомендації / вимоги ЄС офіційно не виставляє, тим паче в тому вигляді, як нам намагаються маніпулятивно "згодувати" на деяких відверто заангажованих ЗМІ", — зазначив він.Для підтвердження цих висновків він розклав ситуацію на тези:проведення незалежного комплексного аналізу інституційної структури ДБР,механізми забезпечення доброчесності та функцій нагляду з метою оцінювання необхідності та доцільності подальших реформ відповідно до найкращих європейських практик;розробка, ухвалення та впровадження закону, який врахує необхідні рекомендації."Розумно — звичайно. Спочатку проводимо комплексний аналіз інституційної спроможності ДБР, тим паче, що важливу частину його вже реалізував незалежний зовнішній аудит Рахункової палати України, далі проводимо комплексний аналіз ефективності, корупційних ризиків і завантаженості, враховуємо успішні європейські практики роботи єдиної слідчої правоохоронної інституції", — пояснив Буряченко.Із цього він зробив простий і зрозумілий висновок: серед рекомендацій наших європейських партнерів є доволі раціональні та правильні речі. Якщо під час розробки урядового законопроєкту врахують вищезазначені пріоритети, то це однозначно потрібна реформа — без маніпуляцій, з урахуванням найкращого європейського досвіду та реального стану справ, щоби подібна реформа тільки підсилила інституційну спроможність ДБР, а не навпаки.ДБР не отримало належних повноважень"Зараз тривають дискусії, які конкретно функції, крім слідства, цей орган (ДБР) перебере на себе з прокуратури, МВС, СБУ й інших силових органів", — навів автор колонки цитату відомого українського науковця та засновника Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка ще зі серпня 2013 року."За фактом, станом на сьогодні всі заплановані повноваження з інших правоохоронних органів, на кшталт МВС і СБУ, до Державного бюро розслідувань, так ніхто і не передав. Про НАБУ, я взагалі мовчу", — наголосив Буряченко.У зв’язку з цим він зробив іще три висновки:Питання навіть не стільки в необхідності реформування ДБР, а скільки в наділенні його всім спектром повноважень, згідно з рекомендаціями наших західних партнерів, які за цей час фактично не передані. Як можна адекватно оцінити роботу концептуально Єдиного слідчого органу в Україні, якщо базово запланованих повноважень в ДБР від інших інституцій так ніхто повноцінно й не передав?Про інституційну стійкість. Територіально ДБР повноцінно представлене навіть не у всіх обласних центрах. У них так звана "кущова" структура, лише сім територіальних управлінь на всю країну, крім центрального апарату.Близько 90% злочинів які розслідують працівники ДБР станом на зараз під час війни — це військові злочини. Така організаційно мала структура просто фізично не розрахована на таку кількість проваджень у розрахунку на одного слідчого. Якщо порівнювати, наприклад з НАБУ, то навантаженість на слідчих ДБР більша в середньому приблизно в 5-10 разів."Ось і виходить: коли створювали ДБР за найкращими європейськими практиками, то не врахували двох ключових факторів — війни проти Росії та небажання інших силових структур позбавляти себе частини повноважень, навіть якщо вони для них є не природними та тимчасовими. Чи є в цьому вина самого Бюро — думаю, що немає, ці питання не до них. Сама по собі ідея створення такої правоохоронної інституції більш ніж виправдана й абсолютно відповідає сучасним тенденціям та легко інтегрується в державно-інституційну систему стримувань і противаг", — наголосив Олексій Буряченко.ДБР — лідер за кримінальним розслідуваннямиВін зауважив, що, попри об’єктивні фактори перевантаження та недостатньої інституційної спроможності (кадрів, майна, фінансування), ДБР є абсолютним лідером серед правоохоронних органів за кількістю розслідуваних кримінальних проваджень проти національної безпеки."Із початку повномасштабного вторгнення Росії — це більше трьох тисяч кримінальних проваджень! Із них 2 050 стосуються державної зради, 837 — колабораційної діяльності, ще 57 — пособництва державі-агресору. 1 598 обвинувальних актів скеровано до суду", — перерахував автор колонки.До того ж за січень-жовтень 2026 року працівники ДБР скерували до суду 502 обвинувальні акти щодо 701 особи, обвинуваченої у корупційних кримінальних правопорушеннях. Серед обвинувачених — народний депутат і 350 працівників правоохоронних та інших державних органів.Загалом до суду скеровано 8 370 обвинувальних актів стосовно 8 803 осіб. Серед обвинувачених — два народні депутати України, один посадовець категорії "А", 33 судді, 1 743 правоохоронці й інші."Такі результати вражають, погодьтеся. І знову ж, постає логічне запитання, а якби запланована реформа ДБР вдалася повноцінно, з нормальним штатом, повноваженнями та регіональним представництвом? Цікаво, чи так само завзято тоді лунали би заклики до його «перезавантаження»? Сумніваюся", — висловив припущення Буряченко.В антикорупційних "бомбах" немає ДБРУ вересні провели опитування громадської думки для Консультативної місії ЄС в Україні. Для порівняння: 2021 року ДБР довіряли лише 17% опитаних, 2025 року цей показник зріс більш ніж утричі — до 52%, а цього року сягнув 53%. Найбільше ДБР довіряє молодь. Серед українців віком від 18 до 29 років цей показник — 70%, а серед людей віком 30-39 років — 53%."Саме в ДБР уперше серед правоохоронних органів, запровадили використання поліграфу на постійній основі — від прийняття на роботу до поточних перевірок за необхідності", — констатував президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.На його думку, усе це в комплексі й створює нинішній образ ДБР як сучасної правоохоронної інституції з колосальним, але ще не до кінця реалізованим, потенціалом."На це є ціла низка об’єктивних і суб’єктивних причин. Найпоказовішим є навіть не висока ефективність працівників Бюро, а недотичність їх до корупційних скандалів — від директора ДБР Олексія Сухачова, до речі, обраного на відкритому конкурсі, до простого слідчого. В антикорупційних "бомбах" від НАБУ працівники ДБР не фігурують, а скандальний "Карфаген" і протистояння силових структур обійшло ДБР боком", — наголосив він.Буряченко додав, що це дуже показово демонструє, що внутрішня превенція корупційних проявів поставлена на високому організаційному рівні та працює належним чином, що для вітчизняних правоохоронних органів, на жаль, швидше виняток, аніж правило.Те, що працює, — потрібно підсилитиПри цьому президент Міжнародного інституту безпекових досліджень підтримав точкове реформування ДБР зі системним комплексним незалежним аналізом поточної інституційної спроможності."Запропонована нашими західними партнерами модель створення окремої слідчої правоохоронної інституції себе однозначно виправдала. Разом із тим вона зіштовхнулася з війною й іншими внутрішньополітичними складнощами, які не дають можливості цій інституції повноцінно "розкрити крила", і це насправді проблема. Проблема вигорання працівників під титанічним навантаженням і суспільним тиском, пов’язаним насамперед із великою кількістю розслідувань саме військових злочинів. А це дуже чутливо", — наголосив він.Спеціаліст додав, що вперше в нашій "правоохоронній" історії інституція публічно бажає не концентрувати владу та повноваження, а, навпаки, благає, щоби ними поділитися. Станом на зараз створення повноцінної військової юстиції є критичною потребою, з одного боку, ефективного розслідування такої великої кількості воєнних злочинів, а з іншого, розвантаження самого ДБР, під інший закріплений за ним функціонал."І це було би логічно. Маю надію, що під час проведення незалежного зовнішнього аналізу інституційної спроможності й ефективності ДБР прем’єр-міністр України Сергій Корецький зробить правильні державницькі висновки. Зрештою, головним критерієм будь-якої реформи має стати не сам факт її проведення, а реальне посилення інституційної спроможності держави, особливо в умовах війни. Те що працює, потрібно підсилювати, — й тільки так", — підсумував Олексій Буряченко.Нагадаємо, що за десять місяців 2026 року ДБР забезпечило передачу до АРМА заарештованого майна загальною вартістю понад 783 мільйони гривень. Водночас дохід від управління цими активами за вказаний період сягнув майже 822 мільйонів гривень..

8
09:55 - 20.11.2026

Британія перейшла в кібернаступ: генерал назвав чотири країни, проти яких діють військові

Велика Британія проводить наступальні кібероперації проти чотирьох держав, які вважає загрозою для своєї безпеки.Про це в коментарі Sky News заявив голова Командування кібер- та спеціальних операцій Збройних сил країни генерал Роб Магован. За його словами, кіберзагрози для Британії є значними, тому британські військові готові відповідати на дії противників. На запитання журналістів, чи проводить командування наступальні операції, Магован відповів ствердно."Безумовно — і ми чітко про це заявляли", — сказав він.Генерал уточнив, що серед держав, проти яких спрямована діяльність британських кіберпідрозділів, є Росія, Китай, Іран і Північна Корея. За його словами, ці країни становлять загрозу для британського способу життя та самі проводять операції в кіберпросторі."Їм має бути абсолютно зрозуміло, що проведення операцій у кіберпросторі обійдеться їм дорого — саме в цьому полягає завдання наших кібервійськ", — наголосив Магован.Як працюють британські кіберпідрозділиБританські кібервійська створили у 2020 році. Їхня діяльність зосереджена передусім на наступальних операціях, однак конкретні завдання та результати місій залишаються засекреченими. Магован пояснив, що військові можуть аналізувати комп’ютерні мережі противника, вивчати їхню структуру та отримувати можливість впливати на роботу цих систем."Ми дійсно маємо можливість, завдяки аналізу комп’ютерних мереж, зрозуміти архітектуру супротивника, його мережу та забезпечити досягнення результату всередині цієї мережі", — розповів генерал.Він також заявив, що британські підрозділи досягають успіхів у наступальних операціях, однак не став розкривати подробиць.Водночас Магован не вважає, що Велика Британія перебуває у стані повноцінної кібервійни з Росією, Іраном чи Китаєм. Він охарактеризував нинішню ситуацію як гібридне протистояння, що відбувається нижче порогу відкритого конфлікту."Я б не сказав, що ми перебуваємо у стані війни, але й миру теж немає. Ми перебуваємо в цій гібридній зоні, цій "сірій зоні", нижче порогу конфлікту, як ми кажемо... але ми не повинні сумніватися, що існує значна загроза, ми бачимо, як вона проявляється щодня", — зазначив він.На завершення генерал звернувся до противників Британії, попередивши, що будь-які їхні дії в кіберпросторі матимуть відповідь з боку британських військових."Якщо ви збираєтеся діяти в кіберпросторі, то вам доведеться зіткнутися з нами. Ви зустрінете цю загрозу загрозою, а на свою загрозу отримаєте відповідь від нас", — заявив Магован.Додамо, український уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново посилити кібербезпеку державних сервісів. Керівники установ мають сформувати команди кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та ввести його в експлуатацію..

9
23:22 - 19.11.2026

Зустріч із Кушнером, Віткоффом та радниками з Європи: про що домовився Зеленський

У четвер, 19 листопада, президент України Володимир Зеленський провів важливу зустріч із представниками США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, а також європейськими радниками з питань національної безпеки. Сторони детально обговорили гарантії безпеки для стримування Росії та підготовку першої багатосторонньої зустрічі на рівні команд.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Гарантії стримування РосіїЗеленський повідомив про проведення переговорів зі Стівом Віткоффом, Джаредом Кушнером та радниками з питань національної безпеки європейських країн. За словами президента, взаємодія між Європою, Україною та Сполученими Штатами в межах переговорного процесу помітно поглиблюється, на чому Київ наполягав із самого початку."Важливо, що співпраця Європи, України й Америки на переговорному треку стає тіснішою. Із самого початку Україна виступала за такий підхід — максимальну координацію між нами в усьому, що стосується європейської та української безпеки й майбутнього. Під час зустрічі приділили увагу гарантіям безпеки, які будуть реальним стримуванням для Росії", — зазначив Зеленський.Підготовка багатосторонньої зустрічіОкрему увагу учасники перемовин приділили формату подальшої роботи. Українська сторона очікує на сприяння Вашингтона у швидкому скликанні широкої зустрічі фахівців за обов'язкової участі європейських союзників."Розраховуємо, що Американська сторона допоможе якомога швидше організувати першу багатосторонню зустріч на рівні команд за повної присутності Європи. Обговорили можливі параметри такої зустрічі і порядок денний", — пояснив президент.На завершення глава держави акцентував на важливості високого темпу дипломатичних зусиль та подякував партнерам за підтримку."Потрібно працювати швидко, і зі сторони України тільки такий підхід. Чим активніше рухатиметься розмова, тим більше шансів досягти реального прогресу. Дякую Америці, Європі та всім партнерам, які допомагають", — підсумував він.Нагадаємо, президент Фінляндії Александр Стубб переконаний, що завершення війни в Україні неможливе без особистої зустрічі Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна. Фінський лідер вважає прямий контакт на найвищому рівні єдиним реальним шляхом до укладення мирної угоди..

10
23:01 - 19.11.2026

Скепсис після переговорів у Китаї: Туск оцінив заяви Трампа про мирні наміри РФ

Попри оптимістичний настрій Дональда Трампа після переговорів із Путіним та Сі Цзіньпіном, у Варшаві не поспішають вірити у щирість намірів Кремля. Польський прем'єр Дональд Туск зауважив, що переконаність президента США у готовності Росії до миру наразі не підкріплена жодними фактами.Про це повідомляє Onet. Деталі дзвінка Трампа та оптимістичні сигналиЯк розповів очільник польського уряду, телефонна розмова з президентом США відбулася безпосередньо під час засідання Коаліції охочих. У ході бесіди американський лідер переказав зміст своїх переговорів із головою КНР Сі Цзіньпіном та російським диктатором Володимиром Путіним.За оцінкою польського прем'єра, тон висловлювань глави Білого дому був доволі оптимістичним. Проте сам Туск зауважив, що подібні заяви з вуст Дональда Трампа лунають далеко не вперше.Віра США в мирні наміри КремляПольський політик звернув окрему увагу на те, що американський президент щиро переконаний у прагненні російського правителя до мирного врегулювання, хоча реальних доказів цього немає."Однак не буду приховувати, що я досить часто чую це від президента США. Його віра в добру волю Володимира Путіна здається непохитною, хоча поки що жодні факти її не підтверджують", — сказав Туск.Водночас прем'єр-міністр Польщі висловив сподівання, що очікування Вашингтона зрештою виправдаються на практиці."Було б добре, якби рано чи пізно з'ясувалося, що Росія готова серйозно взятися за мирні переговори", — додав він.Нагадаємо, президент Фінляндії Александр Стубб переконаний, що завершення війни в Україні неможливе без особистої зустрічі Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна. Фінський лідер вважає прямий контакт на найвищому рівні єдиним реальним шляхом до укладення мирної угоди..

11
21:24 - 19.11.2026

Інших шляхів не існує: Стубб назвав єдину умову для закінчення війни в Україні

Президент Фінляндії Александр Стубб переконаний, що завершення війни в Україні неможливе без особистої зустрічі Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна. Фінський лідер вважає прямий контакт на найвищому рівні єдиним реальним шляхом до укладення мирної угоди.Про це політик заявив під час спілкування з медіа за підсумками засідання "Коаліції охочих" у Берліні.Головна умова для мирної угодиПід час свого виступу у четвер, 19 листопада, фінський лідер детально зупинився на перспективах дипломатичного врегулювання війни. Політик підкреслив, що безпосередній діалог між лідерами сторін є критично необхідним етапом, який неможливо обійти. За оцінкою глави фінської держави, інших шляхів для підписання мирної угоди сьогодні просто немає.Позиція Стубба щодо переговорівФінський президент прямо вказав, що доля майбутнього миру залежить від того, чи сядуть за стіл переговорів український президент та очільник Кремля."Зрештою, я думаю, що немає жодного способу досягти цього миру, якщо Зеленський і Путін не зустрінуться", — зазначив Александр Стубб.Нагадаємо, 19 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що країна-агресорка не бажає погоджуватися на жодні формати перемир'я, попри зусилля міжнародних партнерів. Натомість Москва з середини літа лише нарощує інтенсивність атак із застосуванням небезпечного озброєння..

12
20:16 - 19.11.2026

П'ята стаття НАТО для України: після переговорів у Китаї Трамп зателефонував до Берліна

Президент США Дональд Трамп вийшов на телефонний зв'язок з учасниками берлінського саміту одразу після переговорів із лідерами Росії та Китаю. Під час розмови з європейськими партнерами він заявив про значний прогрес на шляху до миру та згадав про тяжкі втрати сторін у війні.Про це повідомляє BBC News.Прогрес на шляху до мируЯк зазначає видання, у другій половині четверга американський президент Дональд Трамп зателефонував до учасників саміту в Берліні, про що журналістам розповіли представники пресконференції лідерів "Коаліції охочих". Дзвінок відбувся вже після переговорів очільника США з керівниками Росії та Китаю.За словами прем'єр-міністра Великої Британії Енді Бернема, під час бесіди Трамп торкнувся теми "жахливих жертв", які в цій війні зазнають як Україна, так і Росія. Британський прем'єр також додав, що президент США відзначив "величезний прогрес", який, на його переконання, вже досягнуто на шляху до миру.Гарантії безпеки за зразком п'ятої статті НАТОПід час тієї ж пресконференції спеціальний посланник Трампа Джаред Кушнер заявив, що Сполученим Штатам нібито вдалося переконати Росію у доцільності гарантій безпеки для України на основі принципу п'ятої статті статуту НАТО. Ця норма передбачає спільну відповідь усіх членів Альянсу у разі збройного нападу на одного з його учасників.Українська сторона впродовж перемовин про припинення війни неодноразово наполягала на наданні гарантій, подібних до п'ятої статті, тоді як питання членства України в НАТО до останнього часу на порядку денному не стояло. Сама Росія заяву Кушнера наразі не прокоментувала.Водночас представник американського лідера зазначив, що Трамп готовий розглядати надання подібних гарантій, однак наголосив, що "це повинно відповідати американським інтересам".Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп розкрив емоційну реакцію російського диктатора Володимира Путіна під час їхніх нещодавніх переговорів у Китаї. За очільника Білого дому, глава Кремля був вкрай роздратований ударом українських сил по Керченському мосту..

13
18:50 - 19.11.2026

Удар по Керченському мосту розлютив Путіна: Трамп поділився деталями таємної розмови

Американський президент Дональд Трамп розкрив емоційну реакцію російського диктатора Володимира Путіна під час їхніх нещодавніх переговорів у Китаї. За очільника Білого дому, глава Кремля був вкрай роздратований ударом українських сил по Керченському мосту.Про це Трамп розповів кореспонденту NBC News. Реакція Кремля на удар по мостуСпілкуючись із кореспондентом, президент США розповів подробиці свого спілкування з очільником Кремля під час тристороннього саміту в Китаї, у якому також брав участь Сі Цзіньпін. Американський лідер зазначив, що російський диктатор дуже гостро відреагував на дії Києва щодо руйнування ключової переправи в окупованому Криму."Путін був дуже обурений на Зеленського через ту атаку на Кримський міст", — сказав Трамп після тристоронньої зустрічі з Путіним і Сі Цзіньпіном у Китаї.Крім того, господар Білого дому зауважив, що "зрозуміло, чому Путін так себе почував". Попри напружені теми обговорення, загальну атмосферу та результати самих переговорів із керівниками Росії та Китаю Дональд Трамп оцінив надзвичайно високо — на "12 балів із 10".Роль України в переговорахОкремо американський президент прокоментував нещодавню заяву Володимира Зеленського про неприпустимість розв'язання українського питання за спиною самої України. Дональд Трамп повністю підтримав цю тезу та пообіцяв не робити кроків в обхід української сторони."Жодних остаточних рішень щодо війни в Україні без президента Володимира Зеленського не буде", — підсумував Трамп.Як відомо, Кримський міст перебуває під ударами вже декілька днів поспіль. 16 листопада він зазнав першої атаки, після якої супутникові знімки показали пошкодження дорожнього полотна в декількох місцях і деформацію арки. У ніч на 17 листопада після нових атак частина автомобільного прольоту й арка обвалилися у воду.Президент України Володимир Зеленський інформував, що Сили оборони застосували FP-5 "Фламінго", Р-360 "Нептун", "Паляницю", "Руту" та FP-1.Нагадаємо, раніше Міністерство оборони України заявляло, що Кримський міст більше не функціонує як повноцінна транспортна артерія для військових потреб Росії через серйозні пошкодження конструкцій. Автомобільний рух повністю перервано, а уламки перекрили важливий фарватер..

14
12:20 - 19.11.2026

У Росії заморозили сотні масштабних будівництв: журналісти порівняли ситуацію з останніми роками СРСР

У Росії накопичуються проблеми з реалізацією масштабних державних будівельних проєктів. Серед об’єктів, які не вдається завершити в заплановані терміни, — дороги, мости, лікарні, промислові підприємства та наукові установи. Найчастіше причиною затримок влада називає нестачу фінансування, рідше — відсутність потрібного обладнання.Про це пише The Moscow Times, журналісти якого проаналізували реєстри федеральних відомств. За їхніми підрахунками, понад 290 проєктів на загальну суму 9,5 трильйона рублів залишаються незавершеними. Крім того, будівництво ще більш як 380 об'єктів вартістю щонайменше трильйон рублів досі не розпочалося.Кількість перенесень термінів введення об'єктів в експлуатацію зростала майже щороку. Якщо у 2021 році такі рішення ухвалювали 15 разів, то у 2022-му — 24, у 2023-му — 26, у 2024-му — 59, а у 2025-му — вже 86. За неповний 2026 рік зафіксували 81 перенесення.Деякі будівництва відкладали неодноразово. Зокрема, чотири рази змінювали терміни реалізації судового кварталу Верховного суду РФ у Санкт-Петербурзі та Нанотехнологічної лабораторії НІЦ "Курчатовський інститут". Водночас зростає і кількість проєктів, терміни завершення яких переносять уперше.Найдорожчі заморожені проєкти в РосіїНайбільше коштів серед довгобудів, терміни реалізації яких неодноразово змінювали, потребує газопереробний комплекс в Усть-Лузі. Його вартість оцінюють у 3,5 трильйона рублів. Першу чергу підприємства планували запустити ще у 2023 році, другу — до кінця 2024-го.Другим за вартістю є Північний широтний хід — залізнична лінія протяжністю понад 700 кілометрів, яка має з'єднати Ямало-Ненецький автономний округ з уральською залізничною мережею. Проєкт оцінюють у 850 мільярдів рублів. Його будівництво розпочали ще у 2011 році, однак терміни неодноразово переносили. Згідно з останньою редакцією федеральних програм, відкрити маршрут планують лише у 2031 році.Також затримується будівництво Курської АЕС-2 вартістю 508,7 мільярда рублів. Роботи на об'єкті розпочали у 2016 році, а перше введення в експлуатацію планували на 2022-й.До п'ятірки найдорожчих довгобудів увійшов і автомобільний міст через річку Лену. Його вартість становить 174,8 мільярда рублів. Проєкт обіцяють реалізувати з 2006 року, але терміни будівництва вже переносили вісім разів.Ситуацію порівнюють із кризою останніх років СРСРЕкономісти проводять паралелі між нинішнім станом російського будівництва та пізнім радянським періодом, коли державні плани регулярно зривалися. За даними Держкомстату СРСР, у 1986-1988 роках щороку приблизно третину об'єктів найважливішого народногосподарського значення не вдавалося ввести в експлуатацію вчасно. У 1989 році таких об'єктів було вже близько половини. Того ж року Рада Міністрів СРСР розпорядилася законсервувати будівництва, які затягувалися через скорочення фінансування.Економіст Ігор Ліпсиц вважає, що нинішня ситуація в Росії нагадує радянську практику, коли будівельні майданчики залишалися незавершеними через брак коштів."Росія знову йде по стопах Радянського Союзу. Тоді копали котлован, а далі будівництво заморожувалося під приводом того, що колись з'являться гроші", — зазначив він.Співрозмовник The Moscow Times із числа сенаторів, обізнаний із ситуацією в будівельній галузі, також назвав заморожування масштабних проєктів ознакою серйозних економічних проблем. За його словами, подібне відбувалося в Росії під час дефолту 1998 року, світової фінансової кризи 2008–2009 років, кризи 2020 року та на початку пандемії коронавірусу."Це звичайна практика, яка застосовувалася під час дефолту 1998 року, світової фінансової кризи 2008-2009 років, кризи 2020 року та на початку пандемії. Сьогодні ми зіштовхуємося з не менш значущими проблемами. У влади є напрацьована схема дій, і вона цією схемою керуватиметься", — переконаний сенатор.Нагадаємо, нещодавно міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розкритикував пріоритети російської влади. За його словами, Кремль більше зосереджений на захопленні іноземних міст, ніж на розв'язанні внутрішніх проблем, зокрема відсутності домашніх туалетів у мільйонів громадян..

15
575
574 573
...
1