# політика

Президент Володимир Зеленський анонсував візит до Польщі. Він може відбутися вже цього тижня.Таку заяву він зробив у коментарі журналістам дорогою до Німеччини, де проведе перемовини щодо "політичної домовленості" для закінчення війни РФ проти України."Що стосується мого візиту в Польщу: польська сторона нам запропонувала п’ятницю. Я думаю, ми не будемо нічого відтерміновувати. Для нас дуже важливо підтримувати відносини між нами і Польщею", — наголосив він.Очільник держави додав, що Київ вдячний Варшаві за підтримку. Зеленський запевнив, що Україні "дуже важливе добросусідство".Попередній контекст:24 листопада президент Польщі Кароль Навроцький заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому президент Польщі акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Як відомо, від часу вступу Навроцького на посаду у серпні 2025 року президенти двох країн не зустрічалися особисто, обмежившись телефонними розмовами.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.8 грудня Зеленський заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

На сьогодні процес призначення нового очільника Офісу президента є складним. Причина — багато технічних питань.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами. За його словами, процес ускладнює й те, що він сам не вирішив, хто має стати очільником ОП."Я провів кілька консультацій з усіма, кого ви знаєте. Ніхто не відмовлявся, всі готові очолити мій Офіс. Я вже говорив, що є багато технічних питань з цього приводу, тому я ще сам не вирішив, хто очолить Офіс Президента", — сказав очільник держави.Попередній контекст:Вранці 28 листопада журналісти "Української правди" повідомили, що детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прийшли з обшуками до Андрія Єрмака.За годину вже колишній керівник ОП підтвердив візит антикорупційних органів до його помешкання й заявив про готовність співпрацювати зі слідством.Обшуки у Єрмака викликали реакцію у світової спільноти. У Єврокомісії заявили, що будь-які розслідування свідчать, що антикорупційні органи в Україні працюють, а боротьба з корупцією є вирішальною для країни, яка прагне приєднатися до ЄС. У Польщі ж вважають, що розслідування корупції в Україні не полегшує поточні мирні переговори.Ввечері у п'ятницю Зеленський повідомив про звільнення Єрмака з посади керівника Офісу президента й анонсував перезавантаження інституції. Президент додав, що у суботу проведе консультації з тими, хто може очолити ОП.На тлі звільнення Єрмака Зеленський змінив й склад делегації для подальших переговорів щодо "мирного плану", яка вже цими вихідними повинна зустрітися у США зі спецпосланцем Дональда Трампа Стівом Віткоффом. Делегацію очолить начальник Генерального штабу Андрій Гнатов. До групи також увійшли представники Міністерства закордонних справ, розвідки та секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров.Партія "Слуга народу" висловила повну підтримку рішенню Зеленського про відставку Єрмака.Цікаво, що Андрій Єрмак, який раніше написав заяву про звільнення після проведених у нього обшуків Національним антикорупційним бюро, повідомив американським журналістам, що вирушає на фронт.Екс-глава Офісу президента Андрій Єрмак наступного дня після своєї відставки, 29 листопада, знову відвідав Банкову для особистої розмови з президентом Володимиром Зеленським.За даними журналістів, Зеленський розглядав кілька кандидатур на посаду очільника ОП. Зокрема, серед найбільш обговорюваний кандидатур: міністр оборони Денис Шмигаль, перший віце-прем'єр Михайло Федоров, начальник ГУР Кирило Буданов, заступник голови ОП Павло Паліса..

Країна-агресорка Росія піде на компроміс щодо завершення війни проти України. Однак це можливо за умови тиску з боку Сполучених Штатів Америки.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами 14 грудня."У нас немає діалогу прямого з російською стороною. І в діалозі з американською стороною вони, якщо можна так сказати, представляють російську сторону. Вони кажуть про сигнали, вимоги, кроки, готовність або неготовність Росії. Ми зі свого боку обговорюємо з США не тільки наші двосторонні відносини, як то гарантії безпеки, а також обговорюємо нашу реакцію на сигнали росіян. Тому, Росія може піти на компроміси, якщо США та партнери будуть тиснути, якщо США демонструватимуть своє бажання завершити цю війну, росіяни повинні піти на компроміс", — сказав Зеленський.Водночас він зауважив, що українська влада не може думати про те, що нинішній мирний процес може провалитись."Ми не можемо собі дозволити думати про це. Я розумію, що ми повинні до всього ставитися реалістично, але якщо не виходить той чи інший процес щодо мирного врегулювання цієї війни, закінчення, тиску на Росію, це як біг на велику дистанцію, як марафон — треба брати себе в руки, знаходити інший шлях і знову робити все, щоб ця війна закінчилася", — зауважив гарант.Нагадаємо, видання The Washington Post 12 грудня повідомило, що секретар РНБО в закритому форматі зустрічався з керівництвом ФБР. Ці переговори додали нового рівня невизначеності до мирних ініціатив щодо війни Росії проти України.Також повідомлялось, що 12 грудня відбулася відеоконференція у форматі радників з національної безпеки за участю України, Сполучених Штатів Америки та європейських партнерів. Обговорили подальшу синхронізацію позицій, безпекові питання та наступні кроки у роботі над "мирним планом".За даними Financial Times, під час переговорів за участі Сполучених Штатів Америки та європейських країн активно обговорюється пункт, згідно з яким Україна в разі укладення мирної угоди та припинення війни вступить в Європейський Союз до 1 січня 2027 року..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц порівняв ситуацію стосовно війни в Україні з 1938 роком. За його версією, в російського диктатора Володимира Путіна аналогічна логіка з Адольфом Гітлером.Про це Фрідріх Мерц заявив під час виступу на партійній конференції ХДС/ХСС у суботу, 13 грудня.Він нагадав 1938 рік, коли Франція та Велика Британія змусили Чехословаччину поступитися Судетською областю на користь нацистської Німеччини та Гітлера. Париж і Лондон думали, що це дозволить не допустити війни в Європі.Проте вони помилилися: поступка частиною територій Чехословаччини не зменшила апетитів Гітлера: всього через пів року, в березні 1939, Німеччина окупувала залишки Чехословаччини, порушивши всі свої обіцянки.Тож Мерц зробив висновок: з огляду на події минулого немає жодних причин думати що поступка у вигляді територій Донбасу задовольнить апетити російського диктатора Путіна, як поступки Мюнхенської угоди 1938 року не влаштували Гітлера."Це російська агресивна війна проти України — й проти Європи. І якщо Україна впаде, війна не зупиниться. Так само, як і 1938 року. Судетської області було замало. Путін не зупиниться", — підсумував німецький канцлер.Такі порівняння звучать уже не вперше — багато політиків світу бачать у діях Володимира Путіна й Адольфа Гітлера суттєву схожість у намаганні досягнути своєї мети.Зокрема, чеський політик Мілош Вистрчил заявляв, що російський диктатор Володимир Путін у всіх випадках — коли розпочав війну в Грузії, чи під час захоплення Криму, — діяв як Адольф Гітлер. Водночас під час спроби захоплення України йому не вдалося здійснити вже знайомий сценарій, бо він не очікував на відсіч.Нагадаємо, раніше в Центрі стратегічних комунікацій України наголошували, що схожість Путіна з Гітлером є навіть у дрібницях..

У суботу, 13 грудня, між Україною та Білоруссю відбувся захід із повернення цивільних осіб. Зокрема, передано 114 цивільних громадян, серед них — українці, які утримувалися на території Білорусі.Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. Там уточнили, що це відбулося внаслідок попередніх домовленостей і результативних перемовин із білоруською стороною та за сприяння американських партнерів."Наймолодшому звільненому українцю виповнилося 25 років. Він та інші українці — цивільні громадяни, яких затримали в Білорусі та обвинувачували в роботі на українські спецслужби", — йдеться в повідомленні.Також Україні передали громадян Білорусі, яких ув’язнили з політичних мотивів. Вони відбували тривалі терміни покарання."Серед них є відомі білоруські громадські та політичні діячі, зокрема, Марія Александрова, Віктор Бабаріко, журналістка Марина Золотова й інші", — наголосили в Координаційному штабі.Там додали, що звільнені громадяни Білорусі після надання необхідної медичної допомоги та за їхнім бажанням можуть перебратися до Польщі та Литви.. "Нинішній захід з повернення цивільних громадян є прикладом успішної спільної роботи між США й Україною. Висловлюємо вдячність США та президенту Дональду Трампу за плідну роботу з повернення цивільних і військових українців з території Білорусі та Росії", — підсумували в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.Там також подякували всім залученим державним структурам за допомогу та спільну роботу та запевнили, що визволені українські й іноземні громадяни отримають усю необхідну медичну допомогу.Нагадаємо, раніше  президент України Володимир Зеленський інформував, що режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка звільнив низку політв'язнів, серед яких — п'ятеро громадян України. Це відбулося за домовленістю зі США..

Режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка звільнив низку політв'язнів, серед яких — п'ятеро громадян України. Це відбулося за домовленістю зі Сполученими Штатами Америки.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Керівник ГУР Кирило Буданов доповів про деталі підготовки спеціального заходу для звільнення цивільних, які перебували в Білорусі", — зазначив він.За його словами, завдяки активній ролі США та співпраці розвідок зараз повертаються на свободу близько сотні людей, зокрема – п'ятеро українців."Допомагаємо нашим американським партнерам, щоби була відповідна допомога Україні. За потреби залучаються також спеціальні служби наших сусідів у Європі", — акцентував український президент.Він доручив ГУР і всім службам, які представлені в українському Координаційному штабі, максимально активізувати роботу на російському напрямку, щоби до нового року могло відбутися звільнення українських військовополонених."Пам'ятаємо про всіх наших людей, які досі в російському полоні. Дякую кожному, хто допомагає повертати українців!" — підсумував Володимир Зеленський.У Білорусі підтвердили, що за домовленістю зі США звільнили 123 політичних в'язнів. Звільнення пов'язали зі скасуванням санкцій проти калійної промисловості Білорусі."Лукашенко вирішив помилувати 123 громадян різних країн, засуджених за законами Республіки Білорусь за скоєння злочинів різного спрямування", — написав один із каналів.Загалом, за останній час завдяки зусиллям інших держав із катівень режиму Лукашенка звільнили 156 осіб. Серед них громадяни Великої Британії, США, Литви, України, Латвії, Австралії, Японії.Нагадаємо, що спецпредставник американського президента Дональда Трампа Джон Коул сказав, що у спілкуванні з Олександром Лукашенком порушували питання російсько-української війни..

Американський президент Дональд Трамп вважає, що досягнення мирної угоди щодо України є можливим, попри значну складність ситуації. Він наголосив, що багато людей прагнуть побачити реалізацію цього плану.Про це республіканець заявив під час спілкування з журналістами у Білому домі. Трамп зазначив, що у процесі досягнення миру в Україні вже є "значний прогрес". Відповідаючи на запитання, він додав: "Подивимося, що станеться. Ми працюємо над тим, щоб побачити, чи зможемо ми зараз укласти угоду. Ми скоро дізнаємося".Політик уникнув прямої відповіді на запитання про те, як саме працюватиме запропонована ним "вільна економічна зона" на Донбасі та інших територіях, захоплених Росією."Я не хочу зараз про це говорити. Це дуже складна ситуація, але це могло б спрацювати. І багато людей хочуть, щоб це спрацювало, — пояснив Трамп, додавши, що його головна мета — "зупинити загибель 25 тисяч людей на місяць".Нагадаємо, видання The Washington Post 12 грудня повідомило, що секретар РНБО в закритому форматі зустрічався з керівництвом ФБР. Ці переговори додали нового рівня невизначеності до мирних ініціатив щодо війни Росії проти України.Також повідомлялось, що 12 грудня відбулася відеоконференція у форматі радників з національної безпеки за участю України, Сполучених Штатів Америки та європейських партнерів. Обговорили подальшу синхронізацію позицій, безпекові питання та наступні кроки у роботі над "мирним планом".За даними Financial Times, під час переговорів за участі Сполучених Штатів Америки та європейських країн активно обговорюється пункт, згідно з яким Україна в разі укладення мирної угоди та припинення війни вступить в Європейський Союз до 1 січня 2027 року..

Польща стала частиною програми Ukraine2EU. Раніше цю програму створили для підтримки України на шляху до вступу в Європейський Союз.Про це повідомив перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в Facebook.Оголошення прозвучало під час неформальної зустрічі міністрів Євросоюзу з європейських справ.Корнієнко уточнив, що йдеться про такі пункти:внесок у розмірі одного мільйона євро;обмін досвідом із реалізації євроінтеграційних реформ;збільшення спроможності Верховної Ради."Парламент є одним із ключових органів у процесі наближення національного законодавства до європейських стандартів", — додав заступник голови українського парламенту.Він зауважив, що йдеться не просто про переклад директив, а про комплексний процес, який потребує глибоких реформ, координації та інституційної готовності. Підтримка, спрямована на посилення спроможностей Верховної Ради, безпосередньо підсилює здатність України ухвалювати та ефективно впроваджувати acquis ЄС. "Ми вдячні за це рішення та високо цінуємо допомогу Польщі на нашому шляху до членства в ЄС!" — підсумував Олександр Корнієнко.Нагадаємо, раніше заступник голови українського парламенту заявляв, що Верховна Рада поки що не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні..

Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни.Про це свідчать результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Активісти визначили, що ключовими проблемами у сфері фізичної безпеки є обстріли громад і брак укриттів біля приміщень виборчих комісій і нерозвинена система екстреного оповіщення. За блоком "Соціально-економічний розвиток" аудит пройшли Олевська, Південнівська, Первомайська та Новомиколаївська громади.Ключові проблеми для функціонування громад є забезпечення електропостачання та робота шкіл. Ситуація з енергопостачанням значно погіршилася у жовтні-листопаді 2025 року внаслідок російських атак.Бар'єром для відновлення очного навчання є відсутність укриттів у школах. За показниками "Демократичні процеси" позитивні оцінки отримали Кременчуцька та Південнівська громади.Ключовою перешкодою стала заборона на проведення мирних зібрань (п’ять громад), руйнування виборчої інфраструктури (чотири громади), обмежений потенціал набору членів виборчих комісій (п’ять громад).Громади, розташовані в зоні бойових дій і на прикордонні з Росією (Нікопольська, Сновська, Краматорська, Великописарівська, Новомиколаївська, Херсонська) або деокуповані 2022 року (Ізюмська, Первомайська) демонструють найгірші результати за всіма тематичними розділами аудиту. Найкращі результати загалом демонструють тилові громади: Олевська, Південнівська та Кременчуцька."Робота з розробки методології та пілотними дослідженнями триває вже декілька років і продовжиться 2026 року. Це не має жодного зв’язку з геополітичним контекстом станом на зараз. Це інтерес громадян чітко розуміти, де, як, в яких умовах можливе політичне перезавантаження. І далі ми будемо рухатися в складну тему, в якій формі має бути транзит влади від військових адміністрацій до повноцінного місцевого самоврядування після проведення повоєнних виборів", — зазначила голова правління громадянської мережі "ОПОРА" Ольга Айвазовська.Для цього дослідження обрали як великі, так і малі громади з різним рівнем викликів, зокрема, деокуповані, в зоні бойових дій, прикордонні та тилові. Ідеться про громади у таких областях: Запорізька, Дніпропетровська, Донецька, Херсонська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Житомирська."Аудит безпеки є універсальним інструментом оцінки організаційної спроможності громад. Він дозволяє прозоро й об’єктивно визначити можливість відновлення демократичних процесів у післявоєнний період, зокрема встановити наявність умов для проведення виборів. Оцінювання відбувається за 35 індикаторами у чотирьох блоках: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічні чинники та стан демократичних процесів", — пояснили в громадянській мережі "ОПОРА".Нагадаємо, що віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки що не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні..

Американського міністра Сухопутних військ Дена Дрісколла усунули від переговорного процесу щодо врегулювання війни в Україні. Це напряму пов’язано з очільником Пентагона Пітом Гегсетом.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph, журналісти якого послалися на власні джерела. У матеріалі медійників ідеться про те, що Гегсет вирішив усунути Дрісколла від переговорів, коли побачив, що той перевищує свої повноваження."Дрісколл надто старався, і йому дали по руках", — сказало джерело, близьке до подій.Видання зазначило, що Дрісколлу досі в основному вдавалося триматися осторонь від брудних інтриг. Його авторитет в адміністрації Дональда Трампа швидко зростав, і він ставав все популярнішим серед європейців завдяки своєму досвіду та врівноваженості.Це призвело до того, що він зайняв провідну роль під час мирних переговорів щодо України. У листопаді йому доручали представити Володимиру Зеленському 28-пунктний план, який, як сподівався Трамп, приведе до миру між Росією й Україною. Завдяки цьому він став найвищим за статусом членом адміністрації Трампа, який відвідав Україну.Під час цієї поїздки минулого місяця Дрісколлу доручили забезпечити підтримку Зеленським "мирного плану" США. Європейські посли, які брали участь у переговорах, описали Дрісколла як посадовця, який не виявляв особливого інтересу до компромісів, щоби допомогти українській стороні.Видання припускає, що стиль ведення переговорів Дрісколла привернув увагу президента, адже сам Трамп пишається своєю репутацією жорсткого перемовника.Два тижні тому Дрісколл мав повторно відвідати Київ для продовження переговорів, але не з'явився. Українцям також повідомили, що він буде в Парижі 1 грудня, але знову скасував візит за короткий термін."Нашу делегацію це здивувало", — зізнався журналістам український посадовець, припустивши, що Дрісколлу "не дозволили приїхати".Українські та європейські посадовці вважають, що відсутність Дрісколла є частиною ширшої боротьби за контроль над мирними переговорами. Як близький друг віце-президента Джея Ді Венса, Дрісколл вважався частиною очолюваної ним групи в адміністрації, яка просуває політику невтручання.Друга група, очолювана Марко Рубіо, радником президента США з національної безпеки та держсекретарем, відіграла помітнішу роль у переговорах. Ця група має взяти участь у зустрічі в Парижі між американськими, європейськими й українськими посадовцями в суботу.Третя група зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером зараз відіграє помітнішу роль у переговорному процесі. Одне джерело, обізнане з перемовинами, зазначило, що "кумедно", що тон переговорів часто змінюється залежно від того, яка з груп перебирає на себе більший контроль.Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп 11 грудня заявив, що США готові надати Україні необхідні гарантії безпеки, які він вважає критично важливим елементом для реалізації будь-якої мирної угоди..

Під час переговорів за участі Сполучених Штатів Америки та європейських країн активно обговорюється пункт, згідно з яким Україна в разі укладення мирної угоди та припинення війни вступить в Європейський Союз до 1 січня 2027 року.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times. Журналісти зазначили, що вступ України до 1 січня 2027 року передбачено проектом мирної пропозиції, яку обговорюють офіційні особи США, України та Євросоюзу."Такі швидкі терміни просто перевернуть "догори дриґом" весь підхід ЄС до прийняття нових членів", — констатували співрозмовники медійників.Аналітики видання констатували, що Україна все ще офіційно не завершила навіть одного з 36 етапів вступу до ЄС. При цьому блок приймає нових членів винятково за підсумками проходження ними цих етапів. Вищевказаний пункт мирної угоди змусить Брюссель переглядати систему повністю.Чиновники, які підтримують вступ України, зазначили, що включення цього пункту до мирної угоди зробить членство Києва доконаним фактом, оскільки Брюссель ризикуватиме зірвати підписання миру, виступаючи проти швидких термінів.Водночас президент США Дональд Трамп зможе заткнути рота угорському прем'єру Віктору Орбану, який досі гальмував процес вступу України до ЄС. Трамп може просто наказати Орбану скасувати вето та не заважати прийняттю України.Президент України Володимир Зеленський під час розмов із журналістами зазначив, що Україна сформувала підхід до низки пунктів мирної угоди з урахуванням факту, що Україна стане членом ЄС."Питання майбутнього членства України в ЄС значною мірою залежить від європейців, а власне, й від американців теж. Бо якщо ми укладемо угоду, яка визначатиме, коли Україна стане членом ЄС, американці, як сторона цієї угоди, зроблять усе, щоби наш європейський шлях не заблокували інші люди в Європі, на яких вони мають вплив", — наголосив він.Україна та Європейський Союз 11 грудня погодили новий план з 10 пунктів, який дозволить Києву технічно підготуватися до вступу в ЄС, попри вето, яке наклала Угорщина на офіційний початок переговорів.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявляв, що Україна може стати членом Європейського Союзу на початку наступного десятиліття. Але для цього обов’язково потрібно побороти корупцію в країні..

У п’ятницю, 12 грудня, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган обговорив із кремлівським диктатором Володимиром Путіним війну Росії проти України. Вони зустрілися на полях форуму в столиці Туркменістану Ашхабаді.Про це повідомило турецьке видання Hurriyet. Журналісти констатували, що в зустрічі в Ашхабаді взяли участь делегації з обидвох країн.Російські пропагандистсько-інформаційні ресурси уточнили, що переговори тривали близько півтори години. Спочатку обговорення проходило за участю делегацій, а потім Путін і Ердоган продовжили спілкування без делегацій.Речник Кремля Дмитро Пєсков зауважив, що Путін і Ердоган обговорили прагнення Євросоюзу влаштувати "грандіозне шахрайство" з активами Росії.Також, за його словами, лідери обмінялися думками щодо "українського питання". Воно стало основним під час пунктом російсько-турецьких переговорів на найвищому рівні."Відбувся ґрунтовний обмін думками щодо українських справ, регіональних справ, міжнародних справ", — зазначив речник Кремля.Після завершення переговорів з Ердоганом Путін окремо поспілкувався з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом.При цьому, як розповіли турецькі медіа, у президентів не відбулося виходу до преси. До того ж на запитання медійників, акредитованих в Ашхабаді, вони не відповіли.Ердоган востаннє розмовляв з Путіним під час телефонної розмови 24 листопада, під час якої вони обговорили двосторонні відносини та війну в Україні.Нагадаємо, що 25 листопада турецький лідер Реджеп Тайїп Ердоган, виступаючи на зустрічі "Коаліції охочих", заявляв про готовність Стамбула прийняти прямі переговори між представниками України та Росії. Тоді турецький лідер підтверджував свою роль активного посередника у "врегулюванні конфлікту"..

У п’ятницю, 12 грудня, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час візиту до Ватикану мав аудієнцію з Папою Римським Левом XIV. Сторони обговорили посилення міжнародних зусиль, необхідних для повернення незаконно вивезених до Росії українських дітей, а також звільнення військовополонених і цивільних.Про це Руслан Стефанчук написав на своїй Facebook-сторінці."Під час аудієнції висловив глибоку вдячність за незмінну духовну підтримку України, молитви за мир і особливу увагу, яку Святіший Отець приділяє нашому народові у час найбільшого випробування", — зазначив він.Стефанчук додав, що вони обговорили гуманітарну ситуацію, насамперед — шляхи посилення міжнародних зусиль, спрямованих на повернення українських дітей, незаконно вивезених до Росії, українських військовополонених і цивільних заручників."Поінформував Його Святість про поточні консультації України зі США та європейськими партнерами, про важливість координації позицій і збереження міжнародної єдності", — додав спікер українського парламенту.Він наголосив, що Україна прагне миру, але не за сценарієм агресора — не шляхом поступок і не ціною легалізації окупації українських територій.Голова Верховної Ради відзначив важливу роль Ватикану та Рима у міжнародному мирному процесі — як моральних авторитетів, здатних об’єднувати позиції та сприяти пошуку рішень, заснованих на міжнародному праві та людській гідності."Передав Його Святості слова вдячності від українських громад та запросив здійснити Апостольський візит в Україну", — наголосив він.На його переконання, приїзд до нашої країни Папи Римського став би сильним знаком солідарності та духовної підтримки для мільйонів українців у важкі часи."Щиро вдячний Його Святості Папі Леву XIV за теплу розмову. Упевнений, що духовна сила та моральне лідерство Святого Престолу сприятимуть наближенню справедливого миру в Україні та в усій Європі", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що на початку листопада голова Верховної Ради України отримав державну нагороду Чеченської Республіки Ічкерія "Лицар честі". Зараз вона тимчасово окупована Російською Федерацією..

Партія "Слуга народу" готується провести з'їзд, ключовим питанням якого стане обрання нового керівника. Захід заплановано на 17 грудня.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на джерело у політсилі. Згідно з наявною інформацією, необхідність проведення позачергового з'їзду обумовлена завершенням повноважень чинної очільниці партії.Олена Шуляк, яка наразі обіймає посаду голови "Слуги народу", керувала політсилою протягом двох термінів. Її повноваження офіційно завершуються 14 грудня. Таким чином, новий з'їзд скликається спеціально для того, щоб обрати наступного голову "Слуги народу" та забезпечити безперервність керівництва партією.Нагадаємо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні питання щодо призначення нового очільника Офіс президента, замість Андрія Єрмака, є дуже складним.Також 9 грудня Володимир Зеленський заявив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України..

Рішення щодо можливого створення буферної зони на Донбасі може прийматися виключно на найвищому політичному рівні або шляхом народного волевиявлення. Раніше про такий сценарій повідомляли іноземні медіа.Про це журналістам повідомив радник президента з комунікацій Дмитро Литвин. Ця заява стала коментарем до публікації французького видання Le Monde, яке з посиланням на радника глави Офісу президента Михайла Подоляка повідомило про нібито згоду України на умови США щодо створення такої зони."Михайло (Подоляк) їм сказав загалом те, що обговорювати можна різні речі, але питання завжди в деталях, як це може працювати. Чи погодилась Україна, чи не погодилась — може вирішуватися тільки на найвищому політичному рівні чи народом України, вчора президент про це сказав журналістам", — наголосив Литвин.Раніше Le Monde інформувало, що Київ нібито погодився на створення буферної зони, але висуває умову, згідно з якою для забезпечення її безпеки обидві армії мають відступити. Видання наводить такі слова радника очільника Офісу президента Михайла Подоляка: "Демілітаризована зона має існувати по обидва боки лінії. Потрібно логічно і юридично визначити, чи мають бути виведені всі види озброєнь, чи лише важке озброєння. Щоб запобігти можливим порушенням, мають бути присутні представники моніторингових місій і іноземний контингент, який стежитиме за дотриманням принципів та угод. (…) Це природний формат завершення конфлікту, зважаючи на те, що частина території, на жаль, залишиться під фактичною окупацією Росії, і лінія розмежування все одно буде встановлена".Варто зауважити, що нещодавно Володимир Зеленський заявив, що усі рішення щодо закінчення війни мають бути справедливими та відкритими. Головне — щоби нічого не вирішували без України та щоби все закінчилося чіткими гарантіями безпеки.Нещодавно стало відомо, що Вашингтон дав Україні декілька днів, щоб відповісти на "мирний план". Американський лідер Дональд Трамп сподівається на укладення угоди "до Різдва".Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни..