# політика

У середу, 19 серпня, Верховна Рада призначила Євгенія Хмару на посаду міністра оборони України. Його кандидатуру підтримали 312 народних депутатів.Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.Кандидатуру Хмари на посаду очільника Міністерства оборони напередодні вніс до Верховної Ради президент Володимир Зеленський. До призначення він виконував обов'язки міністра оборони.Перед голосуванням у парламенті Хмара повідомив, що вже звільнений з військової служби та має статус цивільної особи. Це було необхідною умовою для його призначення очільником оборонного відомства."Я стою перед вами як цивільна особа. Звільнений відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", стаття 26", — заявив Хмара.Нагадаємо, 17 липня Кабінет міністрів за погодженням із президентом призначив Євгенія Хмару тимчасовим виконувачем обов'язків міністра оборони. До цього він виконував обов'язки голови Служби безпеки України.Додамо, 19 серпня Верховна Рада України 266 голосами затвердила призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Виступаючи перед народними депутатами, новий очільник зовнішньополітичного відомства окреслив ключові завдання дипломатії в умовах повномасштабної війни..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада України 266 голосами затвердила призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Виступаючи перед народними депутатами, новий очільник зовнішньополітичного відомства окреслив ключові завдання дипломатії в умовах повномасштабної війни.Стратегічний вектор та ключові завдання МЗСПарламент підтримав призначення Андрія Сибіги на посаду очільника Міністерства закордонних справ України.Виступаючи у Верховній Раді України, новопризначений очільник зовнішньополітичного відомства наголосив: "Україна перебуває на визначальному етапі війни, на якому дипломатія набуває особливого значення". Також Андрій Сибіга назвав три ключові пріоритети роботи МЗС, серед яких: справедливий мир, вступ до ЄС і НАТО та світове українство.Ключові тези з першої промови СибігиПрагматизація зовнішньої політики. Україна бере курс на максимальну прагматизацію та економізацію дипломатії, що відповідає баченню президента України.Зброя та самодостатність. "Будемо максимально залучати союзників, аби забезпечити паритет, перевагу та асиметрію для нашого війська. Нам потрібна самодостатність в усіх критичних озброєннях", — зазначив дипломат.Нова ініціатива. Восени Україна створить нову геополітичну ініціативу — Карпатську.Інтеграція до ЄС та НАТО: Україна прагне якнайшвидше відкрити всі переговорні кластери з Євросоюзом. Водночас інтеграція до Альянсу переходить у практичну площину: "Максимально заходимо у всі формати практичної взаємодії з Альянсом уже сьогодні".Чорне море та експорт. У контексті викликів у Чорноморському регіоні Україна домовилася із сусідами про транзит продовольства, відновлює "Шляхи солідарності" та шукає способи захисту свободи судноплавства.Захист громадян. "Будемо посилювати захист прав українців за кордоном, збереження ідентичності та зв'язків світового українства з державою", — підсумував Сибіга.Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ..

Парламентська фракція "Слуга народу" провела офіційну зустріч із кандидатами на посади очільників двох ключових відомств: Міністерства закордонних справ та Міністерства оборони України. За підсумками обговорення нардепи одноголосно висловили готовність підтримати ініціативу глави держави.Про це у Telegram-каналі заявив голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Повна підтримка президентських ініціативЗа словами посадовця, у парламенті відбулася важлива зустріч нардепів із кандидатами на посади очільників ключових міністерств: Андрієм Сибігою та Євгенієм Хмарою. Голова фракції зазначив, що подання фігур на посади міністра оборони та міністра закордонних справ є виключними повноваженнями президента України Володимира Зеленського. Парламентська більшість повністю поділяє бачення глави держави та готова проголосувати за запропоновані кандидатури. Коментуючи призначення очільника зовнішньополітичного відомства, Давид Арахамія відзначив його високий професіоналізм: "Андрій Сибіга — досвідчений дипломат, потужний член команди, якого ми всі добре знаємо. Він не потребує додаткових рекомендацій, важливо продовжувати роботу, яку він веде давно".Новий курс МіноборониАрахамія зауважив, що під час спілкування з народними обранцями Євгеній Хмара, який є бойовим офіцером та неодноразово ризикував життям на фронті, окреслив власне бачення подальшого розвитку оборонного сектору. За його словами, ключовими завданнями стануть перехоплення стратегічної ініціативи, перенесення бойових дій на територію ворога, розвиток ОПК та збереження життя військових."Євгеній Хмара виступає за збереження позитивних напрацювань та людей, які добре зарекомендували себе у Міністерстві оборони. Фракція поділяє його погляди та підтримуватиме його кандидатуру в залі", — додав Арахамія.Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ..

У середу, 19 серпня, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводять спецоперацію з викриття злочинної організації. За даними антикорупційних органів, вона діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України, а до її діяльності були залучені високопосадовці Офісу президента та інші особи.Про спецоперацію повідомили НАБУ та САП.За попередньою інформацією, правоохоронці викривають діяльність злочинної організації, яку, за їхніми даними, очолювали чинний і колишній народні депутати.До неї також були залучені високопосадовці Офісу президента України та інші особи. Імен фігурантів, обставин справи та ймовірної схеми НАБУ і САП наразі не розкривають."Деталі — згодом", — зауважили в антикорупційних органах.Нагадаємо, нещодавно НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру вісьмом особам у справі про заволодіння понад 150 млн гривень Національної гвардії України під час закупівель майна та обладнання..

Президент США Дональд Трамп доручив своїй команді розпочати підготовку до можливого саміту з очільником КНДР Кім Чен Ином наприкінці цієї осені. Вашингтон розраховує відновити прямий діалог та переконати Пхеньян відмовитися від ядерної зброї.Про це повідомили джерела в Білому домі виданню The Wall Street Journal.Кулуарні обговорення та дипломатична стриманістьЗа даними співрозмовників видання, Трамп обговорював із радниками можливість проведення особистих переговорів із Кімом під час своєї майбутньої поїздки до Азії у листопаді для участі в саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському місті Шеньчжень. Проте наразі підготовка зустрічі лідерів США і Північної Кореї офіційно не ведеться, а в Білому домі дипломатично заявили, що вона відбудеться у належний час.Очікування експертів та минулі спробиВидання зазначає, що перспективи таких переговорів залишаються невизначеними."Трамп бачить у зустрічі з Кімом шанс відновити діалог та спробувати переконати Північну Корею відмовитися від своєї ядерної програми. Проте експерти та низка американських чиновників не очікують від таких переговорів значного прогресу", — пише WSJ.Американський президент хотів провести переговори з очільником Північної Кореї під час свого азійського турне восени минулого року, і тоді у Пхеньяні дали зрозуміти, що не заперечують проти такої зустрічі. Однак сторонам не вдалося розв'язати організаційні питання через обмежений час на підготовку.Історія складних взаєминПід час свого першого президентства Трамп тричі зустрічався із Кімом, аби переконати того зупинити ядерну програму:перший в історії саміт лідерів США та КНДР пройшов у Сінгапурі в червні 2018 року і завершився підписанням рамкової декларації, що передбачала денуклеаризацію КНДР в обмін на американські гарантії безпеки Пхеньяну;друга зустріч у столиці В'єтнаму Ханої в лютому 2019-го закінчилася достроково без підписання будь-яких документів, після чого у червні того ж року відбувся третій, спонтанний саміт у Демілітаризованій зоні на кордоні Південної та Північної Корей;тоді Трамп, який став першим чинним президентом США, який ступив на територію КНДР, потиснув руку Кіму, проте це рукостискання не переросло в реальний прорив у питанні ядерної програми Пхеньяна.Нагадаємо, нещодавно відбулися таємні переговори людей із команди американського президента та представниками Кремля. Зокрема, в них узяв участь один зі соратників Дональда Трампа Родні Мімс Кук-молодший..

Більшість українців виступає проти проведення виборів до повного завершення війни, а припинення вогню значна частина суспільства не вважає достатньою умовою для голосування. Серед причин — побоювання щодо нестабільності перемир’я та втручання Росії, а також бажання бачити серед кандидатів військових, волонтерів і громадських діячів.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.За даними КМІС, 15% опитаних вважають, що вибори потрібно проводити ще до завершення бойових дій. У березні таку позицію підтримували 12% респондентів. Ще 23% українців допускають проведення виборів після припинення вогню та отримання гарантій безпеки. Частка прихильників такого сценарію помітно зросла: у березні їх було 13%.Водночас 57% респондентів переконані, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни. У березні так вважали 69% опитаних.Чому українці не поспішають із виборамиЗа словами Грушецького, у суспільстві зберігається консенсус щодо небажаності виборів найближчим часом. Однією з причин є недовіра до можливого перемир’я: українці побоюються, що воно буде нестабільним, а Росія намагатиметься втручатися у виборчий процес, зокрема створюючи безпекові загрози.Ще один фактор — участь у виборах людей, які зараз безпосередньо залучені до оборони країни."Вони (українці — прим. ред.) хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися", — пояснив соціолог.Також, за його словами, значна частина громадян не хоче обирати між старими політиками та партіями й очікує на появу нових політичних сил і лідерів.Хто хоче виборів ще до завершення бойових дійГрушецький звернув увагу, що 15% українців, які підтримують проведення виборів уже зараз, не є однорідною групою.Приблизно половина з них розраховує, що зміна влади допоможе Україні ефективніше протистояти Росії. Інша частина, за словами соціолога, прагне якнайшвидшого завершення війни на умовах, які фактично передбачають капітуляцію, та сприймає Зеленського як перешкоду для такого сценарію.Окремо Грушецький пояснив зростання з 13% до 23% частки тих, хто допускає вибори після припинення вогню та отримання гарантій безпеки. На його думку, це може бути одним із наслідків суспільного невдоволення останніми кадровими рішеннями та протестів. Для таких громадян вибори після встановлення перемир’я можуть стати компромісним варіантом: вони не підтримують голосування безпосередньо під час активної війни, але водночас хочуть отримати можливість дати політичну оцінку діям чинної влади.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

У вівторок, 18 серпня, президент Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від чотирьох новопризначених послів іноземних держав.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що Зеленському вручили грамоти посли: Болгарії — Златіна Крастева, Естонії — Тііни Інтельман, Індії — Анджані Кумара, Німеччини — Бориса Руге."Глава держави привітав послів із початком дипломатичної місії в нашій країні та поінформував про відносини між державами, дипломатичну роботу для закінчення війни, посилення російських обстрілів і необхідність підтримки України перед початком зими", — йдеться у повідомленні.Після цього гарант особисто поспілкувався із кожним із дипломатів. Так, з послом Болгарії очільник держави обговорив розвиток відносин між країнами."І, що найважливіше, не лише на державному рівні, а й на рівні людей. Дуже важливо, що наші народи поважають один одного", — наголосив Зеленський.У розмові з пані послом Естонії йшлося про важливість сильної та дуже чіткої підтримки України з боку цієї держави."У нас справді чудові відносини протягом усіх років нашої незалежності. Наші народи, різні люди, уряди побудували прекрасні відносини між нашими країнами. Ми пишаємося, що маємо таких хороших друзів", — сказав президент.Також сторони обговорили розвиток оборонної співпраці між країнами, зокрема реалізацію угоди у форматі Drone Deal.Водночас, спілкуючись із послом Індії, Зеленський висловив сподівання на подальший розвиток хороших відносин між двома країнами. Він наголосив, що потрібно додати активності взаємодії на рівні урядів. Сторони обговорили перспективи розширення торговельно-економічних відносин.Крім того, із послом Німеччини гарант обговорив важливість подальшого розвитку та розширення спільних оборонних виробництв, зокрема дронів, а також підготовку української енергетики до зими та зміцнення протиповітряної оборони."Путін не зупинив війну й не хоче цього робити. Тому ми маємо бути готові", — акцентував президент.. Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський повів зустріч з віцепремʼєр-міністром — міністром закордонних справ, європейських справ та співробітництва з розвитку Бельгії Максимом Прево..

У вівторок, 18 серпня, ексміністр оборони України Михайло Федоров закликав владу провести вибори. Він наголосив, що необхідно знайти законний, безпечний і реалістичний механізм для відновлення повноцінного демократичного процесу навіть за умов тривалої війни.Таку заяву Федоров оприлюднив на своєму YouTube-каналі."Демократія не може бути заручницею Росії… Ми повинні знайти законний, безпечний і реалістичний механізм, який дасть змогу Україні відновити повноцінний демократичний процес навіть за умов тривалої війни. Це складно", — сказав він.На його думку, для проведення виборів необхідно:забезпечити право голосу військових,забезпечити право голосу мільйонів українців за кордоном та людей у прифронтових регіонах;подбати про безпеку виборчого процесу, незалежність інституцій і довіру до результатів."Люди не можуть нескінченно жити в державі, де вони не знають, чому ухвалюються ті чи інші рішення, чому одні реформи просуваються вперед, а інші блокуються, чому рішення, які на фронті потрібні сьогодні, місяцями ходять кабінетами", — сказав він.Федоров додав, що "особливо небезпечно, коли в суспільства виникає відчуття, що головним критерієм для призначення людини є не її професійність, не результат і не здатність змінювати країну, а особиста лояльність до системи"."Так не може працювати сучасна держава. І тим паче не може працювати країна, яка веде війну за своє існування. Ми повинні говорити і про корупцію. Не тому, що це популярне слово. А тому, що під час війни корупція набуває зовсім іншого значення", — зауважив він.Нагадаємо, міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявляв, що одразу після відставки Михайла Федорова запросили на посаду радника в італійське оборонне відомство. Така пропозиція його дуже зворушила..

У вівторок, 18 серпня, президент Володимир Зеленський повів зустріч з віцепремʼєр-міністром — міністром закордонних справ, європейських справ та співробітництва з розвитку Бельгії Максимом Прево.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що Зеленський розповів Прево про дипломатичні зусилля для закінчення війни й про те, як важливо посилювати протиповітряну оборону України, особливо в умовах, коли Росія тероризує обстрілами та нарощує виробництво ракет."Від самого початку цієї війни були дуже важливі рішення. Ми вдячні за цей рік, мільярд євро підтримки на цей рік — це дуже важливо. І ми вдячні за продовження програми щодо F-16. Сподіваюся, це підтримає наш повітряний флот", — заявив Зеленський.Сторони також обговорили можливості Бельгії в допомозі з будівництвом укриттів та посиленням санкцій, зокрема в підготовці наступного, 22-го санкційного пакета ЄС проти Росії. Крім того, український гарант поінформував про російські удари по українському аграрному сектору та експорту продовольства. Зеленський наголосив, що це може створити кризу для багатьох країн, які залежать від українського продовольства, і закликав допомогти із захистом. Також політики розглянули додаткові можливості для допомоги Україні в забезпеченні фінансової стійкості."Ми продовжуємо надавати підтримку — військову й фінансову. Вдячний вам, що ви згадали, що за цей рік ми вже виділили 1,1 мільярда євро як фінансову підтримку. І ми також беремо участь у проєкті PURL — 200 мільйонів євро ми загалом виділили на PURL", — наголосив Прево.До того ж Прево пообіцяв, що Бельгійське агентство з розвитку Enabel продовжить реалізовувати проєкти для підтримки цивільних. До того ж Бельгія планує оголосити про виділення додаткових коштів для підтримки сектору охорони здоров'я, громадянського суспільства, воїнів і цивільних, які зазнали опіків чи поранень унаслідок російських ударів.Також Прево та Зеленський обговорили й підтримку України на шляху до Європейського Союзу. Український лідер наголосив, що наша країна розраховує на якнайшвидше відкриття решти чотирьох кластерів."Вважаємо, що у вересні є дійсно шанс відкрити один чи два кластери для України. І, звісно, ми розраховуємо на вашу роль і цю підтримку", — зазначив він.Нагадаємо, 7 серпня президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Сербії, де протягом двох днів вів переговори з керівництвом країни. Додамо, наприкінці травня Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі своїм сербським колегою Александром Вучичем. Тоді анонсували підписання взаємовигідних міждержавних документів.Крім того, 14 серпня Володимир Зеленський провів переговори із лідером Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі. Лідери обговорили виклики продовольчої безпеки та ситуацію в Чорноморському регіоні..

У вівторок, 18 серпня, президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Зеленський вніс подання на Хмару та Сибігу у парламент", — наголосив він.За словами нардепа, голосування у Раді за кандидатури міністрів відбудеться у середу, 19 серпня.Оновлення уряду16 липня 2026 року Верховна Рада призначила Сергія Корецького главою уряду та затвердила новий склад Кабміну. До цього уряд очолювала Юлія Свириденко. Президент Володимир Зеленський ще 12 липня оголосив про масштабне оновлення Кабміну та запропонував Свириденко перейти на інший стратегічний напрям роботиРезонанс у суспільстві викликала відставки міністра оборони Михайла Федорова. Люди вийшли на акції протесту, вимагаючи повернення Федорова до Міноборони. Водночас 20 липня в.о. міністра оборони призначили Євгенія Хмару. Так, міністерства оборони та закордонних справ стали особливо важливими кадровими питаннями.Нагадаємо, новий уряд уже затвердив програму своєї діяльності. 17 серпня Кабмін схвалив документ, у якому визначені основні цілі та завдання уряду і персональна відповідальність за їх реалізацію..

Нещодавно відбулися таємні переговори людей із команди американського президента та представниками Кремля. Зокрема, в них узяв участь один зі соратників Дональда Трампа Родні Мімс Кук-молодший.Таку інформацію оприлюднили журналісти Financial Times, які послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що йдеться про "таємну дипломатичну місію", яку ініціював саме Білий дім."Команда Дональда Трампа намагається знайти підхід до російського диктатора Володимира Путіна після провалу своїх попередніх миротворчих зусиль", — припустили аналітики авторитетного видання.Вони додали, що Кук-молодший отримав "вичерпні інструктажі" перед тим, як у червні взяти участь в економічному форумі очільника Кремля в Санкт-Петербурзі.Журналістам стало відомо, що соратник Дональда Трампа зустрівся з Антоном Кобяковим — старшим помічником Володимира Путіна. Однак, імовірно, не лише з ним."У центрі уваги сторін стояло питання завершення російсько-української війни", — наголосили джерела медійникам.Щоправда, Кук-молодший не захотів коментувати свої зустрічі з російськими посадовцями, а також те, чи просив його Дональд Трамп продовжувати ці контакти та чи повернеться він туди найближчим часом."Є багато запитів. Ми зараз над цим працюємо", — зазначив лише Родні Мімс Кук-молодший.Також відомо, що під час своєї презентації на форумі він передав Володимиру Путіну "щирі вітання від вашого друга, президента Дональда Трампа".Нагадаємо, що у вересні цього року китайський лідер Сі Цзіньпін уперше за 11 років приїде з офіційним візитом до США. При цьому він проігнорує важливий політичний захід ООН у Нью-Йорку, що експерти вважають особливим нюансом..

У вівторок, 18 серпня, на Національному військовому меморіальному кладовищі перепоховали останки Євгена Коновальця. Це державний, військовий і політичний діяч, полковника армії Української народної республіки (УНР), перший голова Організації українських націоналістів (ОУН).Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Ми повертаємо додому видатного сина українського народу. Це взірцевий воїн та вагомий державний діяч України полковник Євген Коновалець", — зазначив він.За його словами, все свідоме життя Євген Коновалець боровся за те, щоб Україна відновилася та набула реальної незалежної сили.Український президент додав, що, на превеликий жаль, тоді Україна не змогла утвердитися. Забракло єдності, забракло мудрості тогочасним політичним лідерам, забракло вміння будувати справжні зв’язки зі світом."Але час України настав. Незалежність відновлено, і ми захистили право України бути собою. Вже ніхто не прибере з Києва синьо-жовті прапори, і тільки Україна обиратиме собі національний шлях", — наголосив президент України.Він констатував, що зараз, пам’ятаючи українську визвольну боротьбу, ми всі абсолютно точно знаємо, яких помилок не можна допускати."Знаємо, що потрібно Україні та на чому зосереджувати наші увагу та зусилля. Знаємо, які в нашої держави мають бути національні орієнтири", — підсумував Володимир Зеленський.Що відомо про Євгена КоновальцяЄвген Коновалець — полковник армії УНР, командир Січових стрільців, комендант Української військової організації (УВО) та перший голова ОУН.Його вбили в Роттердамі 23 травня 1938 року. Замах організували радянські спецслужби, виконавцем став агент Павло Судоплатов. Після загибелі полковника поховали на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі.Його могила мала статус тимчасової, оскільки передбачалося, що в майбутньому останки перепоховають в Україні. У травні 2026 року Нідерланди надали Україні дозвіл на перепоховання Коновальця.Пам’ятник, який 87 років стояв на могилі Коновальця у Роттердамі, відтепер зберігатимуть у його родинній садибі на Львівщині, а саме місце поховання у Нідерландах меморіалізують.Як відомо, в червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у ХХ столітті.Нагадаємо, раніше голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що перепоховання Євгена Коновальця — це історична подія, яка стала значущим кроком у відновленні національної пам'яті та вшануванні борців за незалежність..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада може проголосувати за призначення очільників Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ. Йдеться про Євгенія Хмару та Андрія Сибігу, які наразі виконують обов'язки керівників відомств.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на народних депутатів Олексія Гончаренка, Ярослава Железняка та власні джерела у парламенті.За інформацією співрозмовників видання, у вівторок, 18 серпня, очікується подання президента Володимира Зеленського до Верховної Ради щодо призначення Євгенія Хмари міністром оборони, а Андрія Сибіги — міністром закордонних справ.Железняк повідомив, що під час Погоджувальної ради анонсували зустріч кандидатів із парламентськими фракціями. Голосування за їхнє призначення заплановане на 19 серпня. За оцінками депутатів, необхідну кількість голосів у парламенті зібрати вдасться.Що відомо про можливе призначення ХмариПісля оновлення Кабінету міністрів у липні посаду міністра оборони втратив Михайло Федоров. Згодом Зеленський призначив виконувачем обов'язків очільника Міноборони Євгенія Хмару, який до цього був в.о. голови Служби безпеки України.Водночас законодавство передбачає, що міністром оборони має бути цивільна особа. За даними джерел РБК-Україна, розглядалася можливість законодавчих змін, які дозволили б військовослужбовцю очолювати Міноборони під час воєнного стану. Однак, як стверджує видання, найімовірніше, для призначення міністром Хмара звільниться з військової служби.Сибіга може знову офіційно очолити МЗСАндрій Сибіга після липневого переформатування уряду продовжив керувати Міністерством закордонних справ у статусі виконувача обов'язків.Змінювати очільника зовнішньополітичного відомства, за даними журналістів, не планували. Водночас його офіційне призначення відклали разом із вирішенням питання щодо нового міністра оборони.Нагадаємо, 17 серпня президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного..

У вівторок, 18 серпня, останки державного, військового та політичного діяча, полковника армії Української народної республіки (УНР), першого голови Організації українських націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК).Про це повідомив TrueUA. У церемонії взяли участь керівники української держави, а також військові, представники громадськості, духовенства й української історичної спільноти."Сьогодні всі ми є учасниками події загальнонаціонального масштабу, коли Україна знову відновлює найвищу історичну справедливість для себе", — наголосив президент України Володимир Зеленський.Він також акцентував, що Україна повертаємо додому видатного сина українського народу. Це взірцевий воїн та вагомий державний діяч України, полковник Євген Коновалець."Разом із ним Україна повернула частину себе, своєї пам’яті, українського досвіду, нашої національної історії, історії усіх, хто в різні часи жив і бився заради України, нашої незалежності та самостійної держави", — заявив на перепохованні український лідер.Церемонія відбулася, згідно з військовим поховальним ритуалом із відданням усіх належних військових почестей.. Подія стала другим почесним перепохованням борця за незалежність України на території НВМК, після того, як у травні тут перепоховали полковника Армії УНР, голову ОУН Андрій Мельник і його дружина Софію Федак-Мельник. Згодом їх перепоховають на території Українського національного пантеону.Раніше, 11 серпня, в Роттердамі (Нідерланди) відбулася церемонія ексгумації останків полковника Коновальця, а 14 серпня його прах доставили до Патріаршого собору Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у Києві для церемонії прощання, яка тривала декілька днів.Що відомо про Євгена КоновальцяЄвген Коновалець — полковник армії УНР, командир Січових стрільців, комендант Української військової організації (УВО) та перший голова ОУН.Його вбили в Роттердамі 23 травня 1938 року. Замах організували радянські спецслужби, виконавцем став агент Павло Судоплатов. Після загибелі полковника поховали на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі.Його могила мала статус тимчасової, оскільки передбачалося, що в майбутньому останки перепоховають в Україні. У травні 2026 року Нідерланди надали Україні дозвіл на перепоховання Коновальця.Пам’ятник, який 87 років стояв на могилі Коновальця у Роттердамі, відтепер зберігатимуть у його родинній садибі на Львівщині, а саме місце поховання у Нідерландах меморіалізують.Як відомо, в червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у ХХ столітті.Нагадаємо, раніше голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що перепоховання Євгена Коновальця — це історична подія, яка стала значущим кроком у відновленні національної пам'яті та вшануванні борців за незалежність..

У вересні цього року китайський лідер Сі Цзіньпін уперше за 11 років приїде з офіційним візитом до Сполучених Штатів Америки. При цьому він проігнорує важливий політичний захід Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку, що експерти вважають особливим нюансом.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Politico, які послалися на чотирьох людей, знайомих із графіком китайця.Співрозмовники медійників розповіли, що його візит не включатиме поїздку до Нью-Йорка для виступу на Генеральній асамблеї ООН.Спільні дебати ООН розпочнуться 22 вересня. На них світові лідери зберуться на тиждень для виступів і паралельних зустрічей із представниками уряду США.Однак Сі Цзіньпін, за інформацією джерел видання, замість участі у цьому заході обмежить свою присутність зустріччю із президентом США Дональдом Трампом 24 вересня."Сі Цзіньпін, найімовірніше, прилетить пізно ввечері 23 вересня, він не братиме участі в Генеральній асамблеї ООН і відлетить 25 числа. У нього запланований лише один день зустрічей в Білому домі — 24 вересня", — сказало одне із джерел.Білий дім підтвердив журналістам, що Сі Цзіньпін відвідає Вашингтон 24 вересня, проте там відмовилися коментувати будь-які інші можливі заходи щодо розкладу лідера Китаю під час його перебування в США.Раніше аналітики обговорювали ідею того, що Сі Цзіньпін скористається можливістю бути присутнім на ООН, щоби представити плани Китаю стосовно мирного міжнародного розвитку як противагу війні США проти Ірану."Коли оголосили дату саміту 24 вересня, люди вказували на те, що китайці, можливо, запропонували цю дату, щоби він міг також відвідати Нью-Йорк для участі в Генеральній асамблеї ООН", — пояснив один із вашингтонських дипломатів.Журналісти наголосили, що ні посольство Китаю, ні представництво США при ООН у Нью-Йорку наразі не відповіли на запити про коментарі.Як відомо, востаннє Сі Цзіньпін приїжджав до Нью-Йорка, щоби виступити на Генеральній асамблеї ООН 2015 року з нагоди 70-річчя заснування ООН.Остання зустріч Трампа та Сі Цзіньпіна відбулася у травні цього року. Тоді американський лідер прибув із візитом до Пекіна.Нагадаємо, минулого тижня представник посольства Китаю у Вашингтоні Лю Чан заявляв, що якщо Конгрес США остаточно ухвалить нові санкції проти Росії, то це бумерангом негативно вплине на сам Вашингтон. Політика тиску неефективна в теперішніх геополітичних реаліях..