# політика

Напередодні Різдва Папа Римський Лев XIV поспілкувався з пресою біля своєї резиденції в Кастель-Ґандольфо. Понтифік поділився розчаруванням через позицію Москви щодо різдвяного перемир'я та закликав світ до бодай одного дня тиші.Понтифіка цитує Vatican News.Втрачений шанс на мирТрадиційне спілкування з журналістами ввечері 23 грудня розпочалося із зауваження медіа про те, що голос Папи — єдиний у світі, здатний закликати до припинення вогню. Відповідаючи на це, Святіший Отець зізнався, що рішення Кремля стало для нього болючим ударом."Схоже, Росія відхилила прохання про різдвяне перемир'я, і це викликає в мене великий сум у ці святкові дні. Я знову благаю всіх людей доброї волі: дотримайтеся дня миру хоча б у день народження Спасителя", — наголосив Лев XIV.Понтифік висловив надію, що світ таки почує цей заклик і людство отримає хоча б 24 години без пострілів та страждань.Турбота про світ та батьківщинуОкрім війни в Україні, Папа згадав й інші виклики:Свята Земля. Святіший Отець сподівається на прогрес у мирному врегулюванні конфлікту в цьому регіоні;внутрішні питання. Понтифік не приховував розчарування через ухвалення закону про евтаназію у його рідній країні, назвавши це тривожним сигналом.Попри рясний дощ, прощання Папи з літньою резиденцією перед поверненням до Ватикану було теплим. Місцеві мешканці під супровід муніципального оркестру співали різдвяні пісні, а місцевий парох передав Понтифіку кошик із традиційними продуктами на знак вдячності та пошани.Нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заявляв, що Росія відкидає перемир’я в Україні, оскільки це начебто "черговий обман і затягування". При цьому в Кремлі заявили, що нібито прагнуть "повноцінного миру".Своєю чергою, кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що він зараз не бачить готовності України до завершення розпочатої Росією війни, оскільки Київ не хоче обговорювати території. Він назвав головні "умови" для цього..

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у черговий раз розкритикував європейську підтримку Києва, назвавши солідарність з Україною чинником, що руйнує Євросоюз.В інтерв'ю виданню Magyar Nemzet він заявив, що подальше втручання Брюсселя у війну лише поглиблює внутрішню кризу в об'єднанні.Про "гірку пігулку" євроінтеграціїОрбан скептично оцінив мирні ініціативи, що передбачають вступ України до ЄС, назвавши такий пункт лише спробою "підсолодити гірку пігулку" завершення війни. На запитання, чи погодиться Будапешт на членство України в обмін на мир, прем'єр відповів заперечно, підкресливши, що ці питання не мають прямого зв'язку.Основні заяви Орбана щодо вступу України:відсутність гарантій. Він стверджує, що статус члена ЄС нібито не є гарантією захисту для держави.блокування процесу. Угорщина відкрито виступає проти переговорів, а Орбан прогнозує, що в інших країнах Заходу цей процес зупинять парламенти або референдуми.ресурсний дефіцит. Прем'єр переконаний, що утримання України "висмоктує енергію та ресурси" з Європи замість того, щоб посилювати її безпеку.Послаблення ЄвропиЗа словами угорського політика, європейські народи розуміють, що розширення Союзу коштом України не додасть йому сили, а навпаки — позбавить її. Він резюмував, що думка про підвищення безпеки Європи завдяки українській військовій потужності є хибною.Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не зацікавлена в поразці України. На його думку, це стало б серйозною проблемою для Угорщини.Декілька днів тому Віктор Орбан знову підіграв російській пропаганді, заявивши, що винуватець повномасштабного вторгнення в Україну нібито "неочевидний". Разом із цим він засудив рішення Брюсселя продовжувати виділення коштів для України.У відповідь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернув увагу Орбана на співпрацю Угорщини з нацистами 1939 року. В коментарях до допису різко висловився угорський міністр Петер Сійярто.Нагадаємо, що очільник польського міністерства закордонних справ Радослав Сікорський вдався до сарказму у відповідь на наміри Віктора Орбана зірвати надання Україні кредиту коштом російських активів. Своєю заявою про "нагородження угорського прем'єра орденом Леніна" польський дипломат висміяв спроби угорського прем’єра вчергове заблокувати фінансову підтримку Києва..

Згідно з новими даними, Дональд Трамп користувався приватним літаком секс-злочинця Джеффрі Епштейна значно частіше, ніж вважалося досі. Ця інформація стала відома після оприлюднення чергової партії документів міністерством юстиції США.Про це йдеться в електронному листі прокурора Нью-Йорка, який став частиною нової партії документів про Епштейна, оприлюдненої у вівторок Міністерством юстиції США, пише Reuters.В електронному листі від 7 січня 2020 року неназваний прокурор зазначив, що, згідно із записами польотів, Трамп літав на приватному літаку Епштейна вісім разів протягом 1990-х років. Серед них було щонайменше чотири рейси, на борту яких також перебувала соратниця фінансиста Гіслен Максвелл. Наразі Максвелл відбуває 20-річний термін ув'язнення за допомогу Епштейну в сексуальному насильстві над неповнолітніми дівчатами.У дописі в соціальних мережах у 2024 році Трамп заявляв, що його "ніколи не було в літаку Епштейна чи на його "дурному" острові". В електронному листі прокурора не містилося жодних звинувачень Трампа у скоєнні злочину. Білий дім не одразу відповів на запит про коментар щодо цього листа. На одному з рейсів, описаних у нещодавно опублікованих записах, єдиними трьома пасажирами були Епштейн, Трамп та 20-річна жінка, ім'я якої було приховано. "На двох інших рейсах пасажирами були жінки, які могли б бути потенційними свідками у справі Максвелл", — йдеться в документі.Трамп був знайомий з Епштейном у 1990-х та на початку 2000-х років. Він стверджував, що їхні стосунки припинилися в середині 2000-х, і він ніколи не знав про сексуальне насильство з боку фінансиста. Нагадаємо, Епштейна було засуджено у Флориді у 2008 році за залучення особи віком до 18 років до проституції, а у 2019 році Мін'юст звинуватив його у торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації.Міністерство юстиції опублікувало заяву в мережі X, де зазначило: "Деякі з цих документів містять неправдиві та сенсаційні заяви проти президента Трампа, подані до ФБР безпосередньо перед виборами 2020 року. Щоб було зрозуміло: ці твердження є необґрунтованими та хибними. Якби вони мали хоч краплю правдивості, їх би точно використали як зброю проти Трампа"."Проте, з огляду на нашу відданість закону та прозорості, Міністерство юстиції США публікує ці документи з юридично необхідними гарантіями захисту жертв Епштейна", — додають у відомстві.Остання публікація файлів Епштейна містить близько 30 000 сторінок документів із численними правками, а також десятки відеокліпів, зокрема кілька знятих нібито у федеральному слідчому ізоляторі. Епштейна знайшли мертвим у 2019 році у в'язниці Нью-Йорка; його смерть визнали самогубством.В іншому електронному листі від 2021 року невідома особа вказала, що під час перегляду даних з мобільного телефону колишнього помічника Трампа Стіва Беннона було знайдено "зображення Трампа та Гіслен Максвелл". Уряд видалив частини повідомлення, які вказували на відправника та отримувача. Ще один файл містив нечітку фотографію Трампа поруч із Максвелл, яка збігається із зображенням обох на показі мод у Нью-Йорку у 2000 році.Серед розкритих матеріалів було кілька інших записів, де згадується Трамп, хоча вони не дають підстав вважати, що уряд визнав їх правдивими. Зокрема, йдеться про листівку, нібито надіслану Епштейном Ларрі Нассару — колишньому лікарю з гімнастики, засудженому за насильство над дівчатами. У рукописному посланні згадувався Трамп без вказівки імені. Пізніше мін'юст назвав цю картку підробкою.Також уряд розкрив повідомлення про дзвінки на гарячу лінію ФБР. Один з абонентів стверджував, що у 1995 році він керував лімузином Трампа і підслухав розмову, в якій той звертався до когось "Джеффрі" та згадував про знущання з дівчини. Певність цих свідчень не підтверджена. У вівторок також було опубліковано відео, на якому нібито видно Епштейна в тюремній камері. Проте перевірка Reuters виявила, що це, ймовірно, комп'ютерна графіка, яка вперше з'явилася в мережі у 2020 році.Закон про прозорістьМинулого тижня адміністрація Трампа опублікувала велику кількість файлів Епштейна на виконання нового закону, що зобов'язує розкривати інформацію з цієї резонансної теми. Однак публікації містили значну кількість зафарбованих фрагментів, що викликало обурення деяких республіканців напередодні проміжних виборів 2026 року. У понеділок Трамп применшив важливість цих файлів, заявивши журналістам, що матеріали використані лише для того, "щоб відвернути увагу від величезного успіху" його та його колег.Новий закон про прозорість, ухвалений Конгресом минулого місяця, зобов'язав розкрити всі файли Епштейна, попри тривалі зусилля Трампа зберегти їх у таємниці. Республіканець Томас Массі, який ініціював цей закон, розкритикував позицію Трампа у мережі X, зазначивши, що генпрокурор Пем Бонді "завзято працює над редагуванням та видаленням файлів Епштейна, які вона зобов'язана оприлюднити за законом".Нагадаємо, раніше Сьюзі Вайлз, голова апарату Білого дому, в інтерв'ю Vanity Fair заявила, що президент Дональд Трамп має "особистість алкоголіка", а віце-президент Джей Ді Венс є "прихильником теорій змов". Пізніше Вайлз відмовилася від своїх слів, назвавши опублікований матеріал "сфабрикованим"..

Український лідер Володимир Зеленський підкреслив, що фінальне рішення про приєднання України до НАТО тепер повністю залежить від політичної волі країн-членів Альянсу. Президент дав зрозуміти, що Київ виконав свою частину шляху, і тепер м’яч опинився на полі західних союзників.Про це заявив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з медіа, пише "Інтерфакс-Україна". Окреслюючи формат майбутніх домовленостей, він зауважив: "Це угода сторін: Америка, Україна, Європа і Росія. На нашу думку, це вибір членів НАТО — мати Україну або ні. І наш вибір зроблений".Глава держави наголосив, що українська сторона принципово відхилила вимогу про відмову від Альянсу, яка раніше фігурувала в ширшому переліку пунктів мирного плану. За його словами, Київ зміг знайти аргументи, щоб прибрати цю поступку з порядку денного. Водночас Зеленський припустив, що питання української безпеки може стати предметом окремих дискусій між великими гравцями."Вони хочуть окремо домовлятися — НАТО і Росія про майбутнє. І я думаю, що в цих окремих домовленостях вони й будуть порушувати питання українського членства в НАТО. Але все одно це домовленість когось з кимось, а не наша", — наголосив президент, додавши, що збереження суб'єктності України в цьому процесі є критично важливим для її майбутнього.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив деталі документа про припинення війни. Він озвучив 20 пунктів "мирного плану", який повинен принести мир Україні.Нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заперечив заяви віце-президента Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венса про прогрес у переговорах щодо війни в Україні.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Проведення загальнонаціональних виборів офіційно включено до 18-го пункту майбутнього "мирного плану". Міжнародні партнери наполягають на організації голосування в найкоротші терміни після підписання мирної угоди.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з представниками ЗМІ, пише "РБК-Україна". Глава держави запевнив, що Україна готова до цього кроку за умови забезпечення належного рівня безпеки. Президент припустив, що воєнний стан може зберігатися протягом кількох місяців або пів року після припинення вогню, щоб гарантувати стабільність у перехідний період, поки триватиме процес відведення військ. Зеленський наголосив, що ключовим викликом залишається збереження боєздатності армії та утримання позицій, аби не допустити військових втрат у момент політичних трансформацій."Але найголовніше — не втратити на якийсь термін військо, не втратити позиції. Це дуже небезпечно", — зазначив Зеленський.Наразі обговорюються складні питання щодо подальшої долі мобілізації та можливості часткової демобілізації під час особливого стану. Попередній сценарій передбачає спочатку проведення президентських виборів за умови безпеки, а вже після повного скасування воєнного стану — парламентських та місцевих перегонів. Крім того, не виключається варіант, що голосування відбудеться одночасно із загальнонаціональним референдумом.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив деталі документа про припинення війни. Він озвучив 20 пунктів "мирного плану", який повинен принести мир Україні.Нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заперечив заяви віце-президента Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венса про прогрес у переговорах щодо війни в Україні.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

У вівторок, 23 грудня, вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Про це повідомив народний депутат, голова фракції "Слуга Народу" Давив Арахамія."Як і обіцяв, інформуватиму суспільство про підготовку до можливого проведення виборів в умовах воєнного стану. Сьогодні, вперше за час повномасштабного вторгнення, постановою Центральної виборчої комісії було відновлено роботу "Державного реєстру виборців", — заявив він.Як пояснив політик, відновлення роботи реєстру відкриває шлях до поновлення взаємодії ЦВК з громадянами, органами влади в частині роботи з реєстром і як наслідок — його актуалізації."Оновлення реєстру виборців — одна з базових умов проведення будь-яких виборів. Війна сильно вплинула на демографічні показники і це має бути відображено в реєстрі. Роботи в цьому напрямку предостатньо", — додав Арахамія.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно.Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час зустрічі з дипломатами 22 грудня заявив, що для запуску виборчого процесу Верховна Рада має оновити законодавство, що враховуватиме специфіку проведення голосування у воєнний період. Закон про вибори буде "одноразовим"..

Спільна жага до статусу та визнання об’єднує президента США Дональда Трампа й російського диктатора Володимира Путіна у їхньому прагненні підірвати єдність та стабільність Європи. У той час як Росію сприймають як агресивного хулігана, а США часів Трампа — як непередбачувану силу з "базукою" в руках, їхні спільні зусилля перетворюються на руйнівну "отруту" для ліберальних демократій.Такого висновку дійшли професори в Університеті Джонса Гопкінса Генрі Фаррелл та Сергій Радченко, пише The Guardian.Існує думка, що агресія Володимира Путіна проти України зумовлена не так імперським апетитом, як гострим дефіцитом міжнародної поваги. Росія, яка колись була однією з двох світових наддержав, болісно переживає втрату колишнього авторитету. Відчуваючи зневагу з боку Заходу (варто згадати лише визначення Барака Обами про Росію як "регіональну державу"), Кремль використовує війну як інструмент примусу до визнання.Дивно, але антиєвропейський курс Дональда Трампа має ідентичне підґрунтя. Путін усвідомлює, що його реваншизм не принесе йому любові, тому він робить ставку на страх. Для суб'єкта, якого соціальна ієрархія вважає нижчим за рангом, роль "спойлера" (руйнівника гри) стає найвигіднішою стратегією.Аналогічно Трамп прагне зламати світовий порядок, що ставиться до нього та його ідеології з презирством. Хоча нинішня адміністрація США отримує формальні почесті від автократів, Трамп знає, що лідери демократичного світу дивляться на нього зверхньо. Відтак Америка прагне знищити чинну ієрархію престижу, замінивши її світом, де Трамп отримає безумовне поклоніння. Головною перешкодою тут є Європа з її акцентом на праві та багатосторонніх домовленостях.Іронія руйнування власного творінняЯк зазначають автори статті, парадокс полягає в тому, що Трамп націлився на світ, який створили самі ж Сполучені Штати. Після Другої світової війни Вашингтон вибудував систему, де демократія та верховенство права стали еталонами. Це було фундаментом американської "м'якої сили" — здатності впливати на світ через цінності та культуру.Сучасна Європа була вінцем цього порядку. США не лише допомогли відбудувати економіку Заходу через план Маршалла, а й сприяли перемозі ліберальних сил. Європейський Союз став втіленням американських ідеалів навіть більшою мірою, ніж самі США. Тепер же адміністрація Трампа прагне замінити цей правовий порядок правом сили та національними інтересами.Ілюзія сили та реальність зневагиУ новій стратегії нацбезпеки Трамп заявляє про повернення "величі та порядності" Америки, стверджуючи, що країну знову поважають. Проте реальність зворотна: демократичні країни сприймають нинішні США не як лідера, а як непередбачуваного "п'яницю з базукою". Справжня повага та непрямий вплив США стрімко тануть. Це пояснює ворожість Трампа до Європи. Замість того, щоб зміцнювати трансатлантичну єдність, "MAGA-Америка" намагається підтримати ультраправі рухи та використати невдоволення всередині ЄС як клин проти ліберальних цінностей. Мета — перетворити Європу на конгломерат націоналістичних держав, що не заважатимуть ідеології Трампа.Пастка "регіональної держави"Головна проблема Трампа — невідповідність амбіцій і ресурсів. Прагнучи впливати на Європу, він водночас намагається дистанціюватися від неї, послаблюючи роль США в НАТО та скорочуючи дипломатичний апарат. Без цього потужного інструментарію він не здатний переформатувати Європу під свій образ. Адміністрація Трампа може вдаватися до точкових ударів: підтримувати правих радикалів, тиснути на ЄС через регулювання соцмереж чи відмовляти у візах опонентам. Проте, як засвідчив приклад Бразилії та Жаїра Болсонару, такі втручання часто мають зворотний ефект і шкодять самим союзникам Трампа.У підсумку Трамп опинився у пастці: він прагне глобальної поваги, але водночас перетворює США на подобу Росії — регіональну державу, яка може лише цькувати сусідів, але не здатна вести за собою світ.Нагадаємо, нещодавно американський лідер Дональд Трамп позитивно оцінив поточний стан діалогу між Україною та Росією. За його словами, переговорний процес триває і демонструє прийнятну динаміку.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Американський лідер Дональд Трамп позитивно оцінив поточний стан діалогу між Україною та Росією. За його словами, переговорний процес триває і демонструє прийнятну динаміку.Про це він повідомив під час розмови з представниками преси. Водночас лідер США відверто визнав, що між Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним існує "величезна ненависть", проте висловив сподівання на успішне врегулювання "конфлікту". "Між Путіним і Зеленським, величезна ненависть, і я сподіваюся, що ми зможемо це зробити. Ми розмовляємо, переговори йдуть добре, але ви знаєте, що я закінчив вісім воєн", — зазначив Трамп. Республіканець наголосив, що діалог триває в позитивному ключі, нагадавши про свій досвід завершення восьми інших воєн. При цьому він зауважив, що протистояння Росії та України залишається єдиним конфліктом, який йому поки не вдалося розв'язати.Окрему увагу очільник Білого дому приділив найближчим планам. За словами Трампа, зараз він докладає "усіх необхідних зусиль", аби досягти припинення вогню вже на період різдвяних свят.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки.21 грудня Рустем Умєров заявив, що протягом трьох днів у Флориді українська делегація провела низку перемовин із американською стороною. Зустрічі були "продуктивними та конструктивними". Зокрема, основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах..

У період опалювального сезону Україні необхідно мати міністра енергетики. Тому очільника Міненерго буде призначено вже найближчими тижнями.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко під час урочистого заходу з нагоди відзначення Дня працівників дипломатичної служби."Відносно міністра енергетики — я і сама хотіла б вже його призначити. Але поки що за енергетику доводиться відповідати нам", — наголосила очільниця уряду.Свириденко додала, що було досягнуто домовленості з профільним комітетом парламенту, що найбільші фракції подадуть кандидатури на посаду міністра. А вже після цього відбудеться обговорення кандидатур у Кабміні."Я сподіваюся, що найближчі тижні міністри будуть призначені. Тому що це надзвичайно важливо, мати міністра енергетики в опалювальний сезон, я думаю, що ви це розумієте", — додали прем'єрка.Нагадаємо, 17 грудня Верховна Рада прийняла законопроект 3195, що удосконалює порядок призначення та звільнення членів Кабінету Міністрів. Зокрема, він зобовʼязує міністрів звітувати про свою роботу у парламенті при звільненні. Так, письмовий звіт стає обовʼязковою умовою для подання заяви про відставку.Додамо, 19 грудня колишній міністр юстиції Герман Галущенко та колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук опублікували електронні декларації про майно та доходи. Такі документи подаються під час звільнення.Також 21 грудня в Офісі президента спростували чутки про звільнення голови Міністерства закордонних справ Андрія Сибіги.Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що про кадрові перестановки. Їх планують провести у місцевих адміністраціях..

Американський віце-президент Джей Ді Венс заявив про досягнення значного прогресу в переговорному процесі між Вашингтоном та Москвою щодо врегулювання ситуації в Україні. За його словами, головним досягненням останніх зустрічей у Маямі стала відмова сторін від дипломатичних маневрів на користь відкритого обговорення реальних позицій. Таку оцінку результатам консультацій, що відбулися в Маямі, він дав в інтерв’ю виданню UnHerd.За словами Венса, після отримання ранкового звіту від команди перемовників можна стверджувати про певний прорив. Він пояснив, що тепер усі суперечливі моменти винесені на порядок денний. Віцепрезидент зауважив, що на старті складних переговорів сторони часто вдаються до "гри в заплутування" та приховують власні наміри, проте зараз ця фаза залишилася позаду.Джей Ді Венс наголосив, що за останні тижні і українська, і російська сторони сформували чітке розуміння того, які позиції є непохитними, а що може стати предметом майбутнього компромісу. Зокрема, він виділив питання Донецька: Росія прагне встановити над ним контроль, тоді як Київ розцінює це як фундаментальну загрозу своїй безпеці."Навіть коли вони приватно визнають, що зрештою, ймовірно, втратять Донецьк — зрештою це може статися через 12 місяців або довше. Тож ця територіальна поступка є значною затримкою в переговорах — ця жахлива територіальна поступка, я б сказав", — наголосив віце-президент.Крім територіальних суперечок, за словами Венса, сторони обговорюють низку інших критичних питань:статус Запорізької атомної електростанції;становище етнічних росіян в Україні та українців у Росії;права жителів окупованих територій, які мають бажання повернутися до своїх домівок.Віце-президент США додав, що подібні запити щодо гуманітарних прав і безпеки надходили від багатьох представників російської сторони.Нагадаємо, 16 грудня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що "Коаліція охочих" підготувала плани щодо можливого розміщення військ на території України. Вони передбачають охоплюють операції у повітрі, на морі та на землі.Додамо, США та європейські союзники України розробили план гарантій безпеки, що містить детальні, надійні та серйозні заходи для забезпечення виконання будь-якої мирної угоди з Росією. Згідно зі стратегією, українські війська стримуватимуть агресора на першій лінії розмежування..

До кінця 2025 року Україна запровадить низку нових санкційних рішень проти російських суб’єктів та їхніх іноземних пособників. До списків потраплять не лише російські резиденти, а й представники Китаю, які допомагають агресору обходити обмеження та постачати компоненти для зброї. Про це у Telegram-каналі повідомив президент України Володимир Зеленський.Удар по оборонці та "китайський слід"За словами глави держави, готується щонайменше один пакет обмежень, спрямований проти осіб та підприємств, що забезпечують роботу російського військово-промислового комплексу. Важливо, що до списків потраплять не лише російські резиденти, а й представники Китайської Народної Республіки.Спорт та культура як інструменти агресіїОкремий блок санкцій стосуватиметься ідеологічного фронту. Під санкції потраплять:діячі масової культури, які використовують свою популярність для просування російського впливу та виправдання війни;спортсмени, які глорифікують російську агресію, використовуючи увагу світової спільноти до спортивних змагань.Міжнародна співпраця та 20-й пакет ЄСЗа словами Зеленського, Україна активно координує дії із західними партнерами. Зокрема, триває робота над деталями 20-го пакету санкцій Євросоюзу."Головне завдання — щоб європейські санкції розширили тиск на енергетичні активи Путіна та пов’язаних із ним олігархів", — наголосив український лідер.Також президент анонсував новий пакет санкцій від Канади та наголосив, що Україна продовжує синхронізацію власних обмежень із міжнародними. Відповідні рішення Ради національної безпеки і оборони та президентські укази очікуються вже найближчим часом.Нагадаємо, Європейська рада запровадила санкції щодо 41 судна, які входять до складу російського "тіньового флоту" нафтових танкерів. У Брюсселі стверджують, що це ще не остаточний список.Своєю чергою, висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас заявила, що ЄС не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

У Верховній Раді ініційовано створення спеціальної робочої групи, яка займеться розробкою законодавства для проведення президентських виборів. Очолити цей процес має перший віце-спікер Олександр Корнієнко, а до обговорення залучать представників усіх фракцій, Центральної виборчої комісії та громадський сектор.Про створення спеціальної робочої групи повідомив у Telegram-каналі голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Формат та учасники обговоренняЯк зазначив Арахамія, згідно з попередніми домовленостями, робоча група працюватиме над швидким опрацюванням механізмів, які дозволять організувати виборчий процес під час дії воєнного стану.Він наголосив, що процес відбуватиметься на базі профільного Комітету Верхвної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. До обговорення планують залучити широке коло учасників:представників усіх парламентських фракцій та груп;членів Центральної виборчої комісії;експертів профільних громадських організацій, що спеціалізуються на виборчому праві.Прозорість та наступні крокиАрахамія наголосив на відкритості процесу: на засідання робочої групи будуть запрошені представники засобів масової інформації."Дату і час засідання незабаром повідомимо", — зазначив очільник фракції, додавши, що головна мета групи — оперативна розробка необхідних законодавчих змін.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно.Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик заявив, що для запуску виборчого процесу Верховна Рада має оновити законодавство, що враховуватиме специфіку проведення голосування у повоєнний період. Оскільки ЦВК чекає на ці рішення, подальша доля виборів наразі цілком залежить від ініціативи парламенту.Також стало відомо, що майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах..

Сергій Лещенко, заступник голови наглядової ради "Укрзалізниці", уточнив, що не залишає Банкову, а лише змінює формат роботи. Попри формальне звільнення через відставку Андрія Єрмака, його вже перепризначили на посаду радника безпосередньо Офісу президента. В ефірі національного телемарафону він пояснив, що його та Михайла Подоляка було перепризначено на посади радників самого Офісу президента. За словами Лещенка, процедура звільнення була формальною і пов’язаною з відставкою керівника ОП Андрія Єрмака. "Справді, коли міняється керівництво, пішли його радники. Зараз немає глави Офісу. Я і Михайло Подоляк перепризначені на посаду радників Офісу президента", — зазначив він.Лещенко також наголосив, що це рішення було ухвалене ще кілька тижнів тому і фактично не вплинуло на його робочі обов'язки. За його словами, президент Володимир Зеленський зараз зосереджений на переговорному процесі, тому кадрові питання не є для нього першочерговими.Нагадаємо, 17 грудня Верховна Рада прийняла законопроект 3195, що удосконалює порядок призначення та звільнення членів Кабінету Міністрів. Зокрема, він зобовʼязує міністрів звітувати про свою роботу у парламенті при звільненні. Так, письмовий звіт стає обовʼязковою умовою для подання заяви про відставку.Додамо, 19 грудня колишній міністр юстиції Герман Галущенко та колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук опублікували електронні декларації про майно та доходи. Такі документи подаються під час звільнення.Також 21 грудня в Офісі президента спростували чутки про звільнення голови Міністерства закордонних справ Андрія Сибіги.Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що про кадрові перестановки. Їх планують провести у місцевих адміністраціях..

Для запуску виборчого процесу Верховна Рада має оновити законодавство, що враховуватиме специфіку проведення голосування у повоєнний період. Оскільки ЦВК чекає на ці рішення, подальша доля виборів наразі цілком залежить від ініціативи парламенту. Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в ефірі національного телемарафону.Безпека та юридична базаДубовик наголосив, що проведення виборів у розпал воєнних дій неможливе. Орієнтиром є позиція президента Володимира Зеленського, згідно з якою ключовим є безпековий фактор. Вибори стануть реальністю лише після настання мирних умов та розв'язання юридичного питання щодо правового режиму воєнного стану."Потрібно провести ревізію законодавства, розрахованого на мирний час", — зазначив заступник голови ЦВК. Він зазначив, що нові норми мають враховувати всі нюанси проведення голосування після припинення активних бойових дій.Роль парламенту та залучення громадян Наразі ініціатива перебуває у руках Верховної Ради. За словами Дубовика, парламент має напрацювати дорожню карту та відповідний законопроєкт. ЦВК вже співпрацює з експертами та міжнародними партнерами над пропозиціями, проте тепер черга за народними депутатами."М'яч на полі Верховної Ради. Ми сподіваємося на початок роботи анонсованої робочої групи", — додав він.Окрему увагу Дубовик приділив інклюзивності майбутніх виборів. Пріоритетом є забезпечення права голосу для військовослужбовців, біженців за кордоном та внутрішньо переміщених осіб у межах України.Раніше Сергій Дубовик повідомив, що майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Сергія Лещенка, який є членом наглядової ради "Укрзалізниці" та колишнім народним депутатом, звільнено з посади радника керівника Офісу президента України. Про це повідомили на Банковій у відповідь на запит видання "Українські Новини". Згідно з офіційним роз’ясненням, відставка голови ОП Андрія Єрмака автоматично призвела до звільнення всього апарату його консультантів. "У зв'язку зі звільненням Керівника Офісу Президента України особи, які перебували на посадах помічників та радників (штатних і поза штатом) Керівника Офісу президента України, звільнені з займаних посад", — зазначається у документі.Хоча повний перелік звільнених осіб в ОПУ не надали, відомо, що станом на грудень 2024 року до штату радників Єрмака входили Олександр Бевз, Лілія Пашинна, Вікторія Романова та Тетяна Гайдученко. Посади позаштатних радників, які також були анульовані, обіймали Сергій Лещенко, Дарія Зарівна, Михайло Подоляк, Еліна Ельянова та Олександр Роднянський.Що відомо про Сергія ЛещенкаЖурналістська кар'єра (2000–2014)Сергій Лещенко став широко відомим як журналіст-розслідувач видання "Українська правда", де почав працювати у 2000 році.Спеціалізувався на гучних розслідуваннях про корупцію у вищих ешелонах влади, зокрема щодо Віктора Януковича ("Межигір'я") та інших тогочасних олігархів.Став лауреатом численних премій, зокрема від фундації "Ганса Шварцкопфа" та "Вільна преса Східної Європи".Політична діяльність (2014–2019)Після Революції Гідності прийшов у політику:У 2014 році був обраний народним депутатом України 8-го скликання від партії "Блок Петра Порошенка" (пройшов за списком під №19).У парламенті був членом Комітету з питань запобігання і протидії корупції.Запам'ятався критикою власної фракції та гучними справами, як-от оприлюдненням "чорної бухгалтерії" "Партії регіонів".Робота в "Укрзалізниці" та Офісі президента (2019–2025)Після завершення депутатської каденції Лещенко почав співпрацювати з новою владною командою:з грудня 2019 року став членом наглядової ради АТ "Укрзалізниця". Його призначення часто супроводжувалося публічними дискусіями щодо високого рівня зарплат членів наглядової ради;паралельно виконував функції радника голови Офісу президента Андрія Єрмака (працював поза штатом). На цій посаді він переважно займався комунікацією, розвінчуванням російських фейків та медійною підтримкою позицій Банкової.Освіта та особисте життяЗакінчив Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Одружений з Анастасією Топольською (DJ Nastia).Нагадаємо, 17 грудня Верховна Рада прийняла законопроект 3195, що удосконалює порядок призначення та звільнення членів Кабінету Міністрів. Зокрема, він зобовʼязує міністрів звітувати про свою роботу у парламенті при звільненні. Так, письмовий звіт стає обовʼязковою умовою для подання заяви про відставку.Додамо, 19 грудня колишній міністр юстиції Герман Галущенко та колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук опублікували електронні декларації про майно та доходи. Такі документи подаються під час звільнення.Також 21 грудня в Офісі президента спростували чутки про звільнення голови Міністерства закордонних справ Андрія Сибіги.Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що про кадрові перестановки. Їх планують провести у місцевих адміністраціях..