# політика

У середу, 8 липня, на полях саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі президент України Володимир Зеленський проведе цілу серію важливих переговорів зі світовими лідерами та високопосадовцями. У графіку глави держави заплановані зустрічі з керівництвом США, Великої Британії, європейських інституцій та низки країн Європейського Союзу.Про це повідомив прессекретар президента України Сергій Никифоров.Ранковий блок міжнародних перемовинЗа даними речника, дипломатичний день глави держави розпочнеться з європейського треку. Вже о 09:15 запланована двостороння зустріч Володимира Зеленського з прем'єр-міністром Італійської Республіки Джорджею Мелоні. Одразу після цього, о 09:30, український лідер проведе переговори з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою.Пізніше, о 10:30, відбудеться важливий раунд спілкування з американськими партнерами. Володимир Зеленський зустрінеться з конгресменами США для обговорення подальшої підтримки нашої держави.Переговори з Трампом та лідерами європейських країнЯк зазначив Никифоров, друга половина дня ознаменується низкою стратегічних зустрічей. О 14:30 розпочнеться розмова Володимира Зеленського з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом, яка супроводжуватиметься стрімом. О 15:30 глава держави проведе переговори з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.Наприкінці робочого дня заплановано ще кілька важливих двосторонніх зустрічей з очільниками європейських урядів. О 16:05 Зеленський зустрінеться з прем'єр-міністром Чорногорії Мілойко Спаїчем, о 16:20 проведе переговори з прем'єр-міністром Албанії, а завершить дипломатичний марафон о 16:35 зустріч з очільницею уряду Королівства Швеція Ульфом Крістерссоном.Нагадаємо, європейські партнери України не вірять у швидкі рішення щодо тиску на Росію. Хоча вони майже одностайно ви знають, що Київ підходить до переговорів зі Сполученими Штатами Америки у сильнішій позиції, ніж раніше..

На саміті НАТО в Анкарі союзники обговорюють нову модель безпеки, за якої Європа має більше покладатися на власні сили. Йдеться про концепцію "НАТО 3.0" на тлі можливого скорочення військової присутності США в Європі.Про це пише The New York Times.За даними видання, адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість перекидання частини американських військ і ресурсів із Європи до Індо-Тихоокеанського регіону та на Близький Схід. У Вашингтоні головним стратегічним викликом дедалі частіше називають Китай.Через це європейські країни намагаються посилити власну оборону, але водночас зберегти США як ключового союзника. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав цей підхід "сильнішою Європою в сильнішому НАТО":"Ми вдихнемо життя в концепцію НАТО 3.0: сильніша Європа в сильнішому НАТО".Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський пояснив, що "НАТО 3.0" означатиме більшу відповідальність Європи за звичайну оборону, тоді як США залишатимуться важливим союзником за океаном.За оцінками німецьких посадовців і представників НАТО, Росія може відновити частину своїх військових можливостей настільки, щоб бути готовою до потенційного конфлікту з Альянсом уже до 2029 року. Саме тому на європейські країни посилюється тиск щодо збільшення оборонних витрат і пришвидшення переозброєння.Водночас експерти зазначають, що Європа поки не може повністю замінити США. Альянс і надалі залежить від американських систем ППО, далекобійних ракет, супутникової розвідки, дозаправлення літаків у повітрі та ядерного стримування.Однією з головних тем саміту також буде підтримка України. Очікується, що союзники підтвердять намір продовжувати військову допомогу Києву. За даними NYT, країни НАТО без участі США можуть пообіцяти близько 80 мільярдів доларів підтримки Україні протягом цього та наступного років.Нагадаємо, у вівторок, 7 липня, в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.Додамо, нещодавно стало відомо, що Україна не наблизилася до реальних мирних перемовин із Росією, особливо це стосується зустрічі на рівні лідерів. Однак українські військові досягнули серйозних успіхів у війні проти російських окупантів..

Новий уряд Литви планує відновити дипломатичні відносини з Китаєм до рівня, який підтримують інші країни Європейського Союзу. Водночас Вільнюс збереже жорстку позицію щодо Росії та продовжить підтримувати Україну.Як повідомляє Euronews, прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс представив програму свого уряду в Сеймі. Вона зосереджена на обороні, цивільній стійкості, кібербезпеці та перегляді зовнішньої політики щодо Китаю.У програмі йдеться, що Литва прагне "нормалізувати дипломатичні відносини з Китаєм до рівня, який підтримують інші держави-члени ЄС". Це може означати більш прагматичний курс після кількох років напружених відносин між Вільнюсом і Пекіном.Відносини Литви з Китаєм різко погіршилися у 2021 році, коли у Вільнюсі відкрили представництво Тайваню. Після цього Пекін знизив рівень дипломатичних відносин із Литвою та запровадив економічні обмеження. Під час представлення програми Сінкявічюс заявив, що не відчуває до Китаю "ані любові, ані неприязні". За його словами, у зовнішній політиці для нього головними є безпека та економічна співпраця.Водночас позиція Литви щодо Росії залишається незмінною. Урядова програма передбачає активні заходи для збереження міжнародної ізоляції Москви та координацію з союзниками щодо санкційного тиску. У документі наголошується, що Вільнюс не бачить можливості нормальних відносин із Росією, доки вона продовжує війну проти України.Литва також підтримуватиме використання заморожених російських державних активів для відбудови України відповідно до права ЄС і міжнародного права.Окремо уряд підтвердив незмінну підтримку України. У програмі зазначено, що єдиний шлях до стабільного та справедливого миру в Європі — це перемога України та відновлення її територіальної цілісності.Білорусь у програмі литовського уряду названа ще одним ключовим викликом безпеці. Вільнюс заявляє, що посилюватиме тиск на Мінськ, якщо той і надалі підтримуватиме війну Росії або здійснюватиме гібридні атаки проти ЄС.З січня 2027 року Литва головуватиме в Раді ЄС. Уряд планує використати цей період для просування тем оборони, безпеки, конкурентоспроможності, захисту демократії, продовольчої безпеки та глобальної ролі Європи. Програму уряду ще має затвердити литовський парламент. Голосування заплановане на 14 липня.Додамо, на кордоні Литви та Білорусі Німеччина планує на постійно розмістити майже 5 000 німецьких солдатів. Головна мета — захист східного флангу НАТО, де в Альянсі відчувають загрозу.Також раніше президент Володимир Зеленський провів зустріч зі своїм литовським колегою Гітанасом Наусєдою, під час якої лідери підписали угоду про співробітництво в галузі оборонної експертизи та оборонної промисловості у форматі Drone Deal..

Лідерки французького ультраправого "Національного об'єднання" Марін Ле Пен запропонувала свою кандидатуру майже одразу після того, як апеляційний суд Парижа підтвердив її провину. Йдеться про справу щодо нецільового витрачання коштів Європарламенту.Заяву Марін Ле Пен наводить французьке видання Le Monde. Французька політикиня оголосила, що балотуватиметься у президенти 2027 року. Але спочатку подасть апеляцію."Оскільки я маю можливість подати апеляцію до Касаційного суду, яка припиняє дію рішення, я проводитиму передвиборчу кампанію без електронного браслета", — зазначила вона.Раніше французький апеляційний суд залишив чинним обвинувальний вирок Марін Ле Пен. При цьому суд скоротив до 15 місяців термін заборони лідерці ультраправих обіймати виборні посади. Так вона отримала можливість балотуватися на наступних президентських виборах.Водночас суд засудив Ле Пен до трьох років позбавлення волі: двох — умовно, одного — з відбуванням покарання під електронним наглядом (з носінням електронного браслета). Варто зазначити, що цей рік якраз припадає на передвиборчу кампанію у Франції.Сама Марін Ле Пен раніше заявляла, що не хотіла би вести президентську кампанію під електронним наглядом. Це би заважало, на її думку, агітації та підривало її позиції як кандидатки.У березні 2025 року дев’ятьох депутатів Європарламенту, серед яких Марін Ле Пен, визнали винними у розтраті коштів Європейського Союзу. Цю політикиню пов’язують із кремлівським диктатором Володимиром Путіним.Тоді наголошувалося, що підсудні не звинувачені у привласненні коштів, а лише в їх використанні на користь своєї партії.Нагадаємо, що британське видання The Guardian опублікувало дослідження про причини зростання популярності ультраправих в Європі. З огляду, що ці політсили переважно ще й проросійські, їхній підйом — погана новина для України..

Росія знову назвала ядерну зброю своїм "козирем". Кремль готовий її застосувати лише в тому випадку, якщо з’явиться загроза існуванню Російської Федерації.Про це заявив речник кремлівського диктатора Володимир Путіна Дмитро Пєсков в інтерв'ю журналу Die Weltwoche. При цьому він похизувався, що Росія начебто досягає своїх цілей на полі бою й без ядерної ескалації.Також "рупор" Кремля зазначив, що Росія нібито дуже відповідальна, щоби розпочати Третю світову війну. Проте у всіх конфліктах вона завжди відповідала на удари."Росія адаптувалася до санкційного та політичного тиску з боку Європи та готова продовжувати "СВО", — наголосив він.За його словами, мілітаризація Європи вимагатиме від Росії вжиття додаткових заходів для забезпечення національної безпеки. Однак, додав він, Росія "ніколи не розпочне Третю світову війну", але вживатиме необхідних заходів для захисту своєї безпеки."Продовження бойових дій у центрі Європи становить серйозну небезпеку, а європейські столиці підштовхують Київ до подальшого продовження конфлікту. Війна закінчиться наступного дня, якщо Зеленський ухвалить відповідальне рішення", — повторив знайому тезу речник Кремля.Він також традиційно наголосив, що спроби Європи досягнути стратегічної поразки Росії є "найбільшою помилкою".Дмитро Пєсков назвав нарощування сили, необхідної для перемоги у протистоянні та конкуренції із Заходом, "стратегією номер один" для Росії."Росія та Європа згодом розпочнуть діалог, інакше створити архітектуру безпеки на континенті не вийде. Діалог із нинішнім поколінням європейських політиків навряд чи можливий", — підсумував представник Володимира Путіна.Нагадаємо, декілька днів тому Дмитро Пєсков заявляв, що Росія веде проти України не так звану "СВО". Це вже "справжня війна". У Кремлі це пов’язують із начебто втручанням Заходу, яке, на думку російської влади, зробило ситуацію масштабнішою..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц готує візит до України. Цього разу він планує відвідати Одеський регіон. Про дату такої поїздки інформації ще немає.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на заяву Фрідріха Мерца на початку зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Анкарі.Переговори двох лідерів, що відбулися перед початком саміту, розпочалися з короткого дружнього спілкування у присутності медіа, і на цій зустрічі Мерц поцікавився маршрутом, який обрав Зеленський для поїздки на саміт НАТО.Як відомо, віднедавна президент України припинив використовувати польський аеропорт "Ясьонка" в Жешуві, який до того був основним для його візитів, тож Зеленський заявив Мерцу, що знову відлітав з Молдови.Виявилося, що Фрідріх Мерц також запланував подібний шлях для свого українського візиту."Наступного разу, коли я приїду в Україну, я планую відвідати Одеський регіон і також прилечу через Молдову", — заявив федеральний канцлер.Раніше Фрідріх Мерц відвідував Київ лише у складі групи лідерів "коаліції рішучих". При цьому Мерц не відповів на запитання журналістів про часові рамки запланованого візиту.Своєю чергою, Володимир Зеленський заявив, що Україна цінує лідерство Німеччини в зміцненні нашої ППО — двосторонню підтримку та вагомі внески у програму PURL."Завдяки цьому у нас є можливість закуповувати дефіцитні антибалістичні ракети. І це дуже важливо зараз, коли Росія розраховує, що саме жорстокі балістичні удари дадуть їй можливість продовжувати війну", — акцентував український президент.Також, за його словами, триває підготовка Drone Deal із Німеччиною та робота над створенням спільної європейської антибалістичної системи."Вдячний Німеччині та особисто канцлеру Фрідріху Мерцу за підтримку і за кроки в напрямі європейської антибалістики. Тільки так можна гарантувати надійний захист життя у Європі від ракетних загроз", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю..

Національний олімпійський комітет України (НОК) висловив категоричну незгоду з рішенням Міжнародного олімпійського комітету (МОК) про тимчасове скасування усунення Росії від участі у світових змаганнях.Про це йдеться в заяві Національного олімпійського комітету України щодо рішення виконавчої ради МОК про тимчасове скасування відсторонення Олімпійського комітету Росії та припинення дії рекомендацій стосовно участі російських спортсменів у міжнародних змаганнях.У документі нагадали, що такі рекомендації МОК затверджував 28 лютого 2022 року та 28 березня 2023 року. Тоді на російських спортсменів наклали санкції щодо участі в міжнародних спортивних змаганнях."Вважаємо це рішення передчасним, необґрунтованим і таким, що ухвалене без урахування об'єктивних обставин, які залишаються незмінними: Російська Федерація продовжує повномасштабну збройну агресію проти України, грубо порушуючи міжнародне право та фундаментальні принципи миру та безпеки", — йдеться в заяві.Особливе занепокоєння в НОК викликає те, що підставою для тимчасового поновлення діяльності Олімпійського комітету Росії стала лише заява російської сторони про припинення діяльності на тимчасово окупованих територіях України.Водночас Національний олімпійський комітет України неодноразово інформував і надавав Міжнародному олімпійському комітету та міжнародним спортивним федераціям докази того, що Олімпійський комітет Росії та підконтрольні йому спортивні структури продовжують здійснювати діяльність, яка порушує територіальну юрисдикцію НОК і положення Олімпійської хартії.НОК України закликав МОК переглянути ухвалене рішення та продовжити послідовно дотримуватися власних принципів і рішень, заснованих на повазі до територіальної цілісності національних олімпійських комітетів, вимог Олімпійської хартії та фундаментальних цінностей олімпійського руху."Національний олімпійський комітет України й надалі послідовно відстоюватиме інтереси українських спортсменів, захищатиме принципи Олімпійської хартії та докладатиме всіх зусиль для недопущення політичної легітимізації держави-агресорки через міжнародний спорт", — підсумовується в заяві.Нагадаємо, що 7 травня виконавчий комітет МОК ухвалив рішення допустити білоруських спортсменів до участі в офіційних міжнародних змаганнях під державним прапором, гімном та іншою національною символікою..

Розширення Європи має бути максимально потужним та інтенсивним. Зараз же відчувається певне невиправдане сповільнення таких процесів.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на установчій конференції голів парламентів країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу у Белграді у вівторок, 7 липня."Європа невиправдано сповільнилася у своєму розширенні. Адже майже вже 13 років пройшло з того часу, як новим членом ЄС стала сусідня для вас Хорватія", — зауважив він.За його словами, незавершеність об'єднання Європи дає хибні сигнали не лише країнам, які прагнуть бути її природною частиною. Воно дає хибні сигнали третім сторонам, які зацікавлені в послабленні Європи."І такою стороною є безумовно агресивна, диктаторська й антиєвропейська Росія. Тому нова хвиля розширення має бути максимально широкою та потужною, щоби нарешті завершити процес формування Європи", — наголосив Стефанчук.На його думку, Європа має завершити історичний процес об'єднання. І це питання, яке останнім роками набуло особливої актуальності."Я щиро вважаю, що членами Європейського Союзу повинні стати всі країни, які того бажають, і які гідні цього", — зазначив він.Стефанчук також звернув увагу своїх колег на агресивні дії Росії, яка продовжує щодня цинічно знищувати Україну, посилив ракетні удари по цивільному населенню. Він попросив подальшої політичної, військової та гуманітарної підтримки України.Український спікер констатував, що його ініціатива на Європейській конференції у Копенгагені створити неформальний механізм взаємодії між спікерами парламентів країн-кандидатів, зараз набуває конкретних рис."Це важливо, бо на європейському шляху ми не конкуренти — ми партнери", — наголосив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%..

У вівторок, 7 липня, Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності тв вшанування Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА).Відповідну заяву Інститут національної пам’яті Польщі опублікував на своїй сторінці у Facebook."Висловлюємо велике занепокоєння голосами представників української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт (зокрема, істориків), які утверджують діяльність різних фрагментів бандерівського руху в Україні та заперечують факт геноциду, вчиненого цим про поляків та інших народів", — ідеться в ній.Особливе обурення в поляків викликає президент Володимир Зеленський, який надав Центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСЦ ім'я "Героїв УПА"."Це образа пам'яті жертв, убитих УПА, та всієї польської нації. Ми занепокоєні також проєктом будівництва Національного пантеону, в якому також будуть поховані керівники таких формувань, як ОУН і УПА", — додали в документі.Інститут національної пам’яті Польщі закликав українську владу й українське суспільство припинити такі дії, які заважають процесу об'єднання народів."Ми хочемо жити в дружбі зі східними сусідами, але не можемо терпіти фальсифікацію історії та віддавати шану формаціям, які жорстоко вбивають поляків і польських громадян інших національностей", — підсумовується в заяві.В Інституті національної пам’яті Польщі додали, що заяву одностайно ухвалила колегія їхньої організації.Нагадаємо, що останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною на історичному ґрунті. Як свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research на замовлення видання RP.pl, майже половина поляків відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу..

У вівторок, 7 липня, американський президент Дональд Трамп, перебуваючи в Туреччині, заявив, що Україні та Росії вдасться домовитися про завершення війни. Хоча визнав, що попереду ще складний процес.Про це Дональд Трамп сказав під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, його висловлювання наводить "РБК-Україна".Американський лідер нагадав, що він мав доволі тривалу розмову з російським диктатором Володимиром Путіним, після чого він зателефонував президенту України Володимиру Зеленському."Думаю, вони обидва хочуть домовитись. Шкода, що це зайняло стільки часу, але я думаю, що щось буде, щось вийде", — додав Трамп.Також він зауважив, що турецький лідер допомагає у мирних зусиллях для завершення війни Росії проти України.Поміж тим, Дональд Трамп наголосив, що він "не може дивитися" на те, що відбувається на полі бою в Україні."Я бачив знімки з тих полів битв — це війна дронів. Це війна з використанням дронів. Це абсолютно нова технологія. Люди навіть не повірять, наскільки жорстока ця війна. А я бачив поля битв", — констатував він.Раніше президент США Дональд Трамп заявляв про те, що завершення війни може відбутися швидше, ніж здається. На його думку, навіть попри масований удар по Києву, російський диктатор Володимир Путін нібито хоче завершити війну.Своєю чергою, Володимир Зеленський розповів в інтерв'ю Financial Times, що адміністрація американського президента дещо по-іншому, ніж раніше, оцінює ситуацію в російсько-українській війні. На це вплинули успіхи України в далекобійних ударах дронами.На запитання, чи вистачить цього, щоб американський лідер остаточно став на бік України, Зеленський відповів, що, за його відчуттями, Дональд Трамп розпочав дивитися на війну по-новому."Президент Трамп хоче бути там, де є успіх", — пояснив президент України.Він також припустив, що на позицію його колеги зі США можуть впливати не лише його особисті погляди, а й наближення виборів, політичний статус і уявлення про те, як можна завершити війну Росії проти України.Нагадаємо, що в середу Дональд Трамп проведе повний день на саміті НАТО в турецькій Анкарі. Ввечері він відлетить назад до Вашингтона. У розкладі є й зустріч із президентом України Володимиром Зеленським..

У вівторок, 7 липня, президент Володимир Зеленський проведе низку перемовин на полях саміту Північноатлантичного альянсу, який проходить в Анкарі. Про це повідомив прессекретар гаранта Сергій Никифоров у коментарі журналістам. За його словами, о 13:30 Зеленський візьме учать у форумі оборонних індустрій НАТО.Вже о 14:30 у нього заплановані перемовини із прем'єр-міністром Канади Марком Карні. Після цього, о 15:00 український гарант зустрінеться із з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Перемовин триватимуть не довго, адже вже о 15:30 у Зеленського має відбутися зустріч із лідером Фінляндії Александром Стуббом.Далі Зеленський продовжить двосторонні переговори із прем'єром Нідерландів Робом Єттеном. Розмова запланована на 16:10. О 17:00 український гарант поспілкується із прем'єром Норвегії Йонасом Гаром Стере.Після цього, о 17:40, Зеленський поговорить із Федеральним Канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, а вже о 18:10 він буде присутнім на перемовинах із прем’єр-міністром Королівства Данія Метте Фредеріксен.Також о 20:30 Зеленський разом із першою леді візьмуть участь в обіді від імені президента Турецької Республіки Реджепа Таїпа Ердогана та першою леді Турецької Республіки Еміне Ердоган з нагоди проведення саміту НАТО.Цей обід буде завершальним у планах гаранта на цей день. Водночас зустрічі із американським лідером Дональдом Трампом у сьогоднішньому порядку денному немає.Нагадаємо, 7 липня в Анкарі стартував саміт Північноатлантичного альянсу. Це вже 36-й саміт НАТО та другий в історії, який приймає Туреччина після саміту в Стамбулі у 2004 році.Додамо, за даними видання Aktuality, влада Словаччини планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Читайте також: Саміт НАТО в Анкарі: чого чекати Україні від Трампа та Європи.

У вівторок, 7 липня, в Анкарі стартував саміт Північноатлантичного альянсу. Це вже 36-й саміт НАТО та другий в історії, який приймає Туреччина після саміту в Стамбулі у 2004 році.Президент України Володимир Зеленський запрошений на захід. Він очолить українську делегацію й, як очікується, звернеться до партнерів із закликом щодо прискорення поставок засобів ППО.Розклад самітуЗгідно із офіційною програмою, саміт розпочався о 10:00. Вже о 14:00 очікується коротка спільна заява генсека НАТО Марка Рютте з Володимиром Зеленським.Після цього запланований світський прийом та вечеря для глав держав й урядів з їхніми подружжями, в якій також візьме участь український гарант. О 19:45 почнеться засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ.Далі відбудеться засідання міністрів оборони країн-членів Альянсу з країнами Індо-Тихоокеанської регіону — Японією, Південною Кореєю, Новою Зеландією та Австралією.У середу, 8 липня, пройдуть офіційні церемонії привітання глав держав та урядів країн-членів Альянсу, який зустрічатиме генсек НАТО та президент Туреччини. Об 11:15 лідери розпочнуть офіційне засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів. Після засідання о 15:00 Рютте оголосить про результати та підсумки саміту на пресконференції.Зустріч Зеленського з ТрампомПрезидент України на полях саміту зустрінеться й з хазяїном Білого дому Дональдом Трампом. Як повідомляла журналістка Hiba Nasr, Трамп проведе двосторонні зустрічі одразу з двома лідерами — українським президентом й очільником Сирії Ахмедом аш-Шараа.Раніше деякі журналісти інформували, що президент США зберігає оптимістичні очікування щодо можливості досягнення мирної угоди між Україною та Росією, попри чергові масовані атаки агресора на Київ.Чого очікувати Україні від саміту НАТОЯк повідомляло "Суспільне" із посиланням на дипломатів країн-членів Північноатлантичного альянсу, у підсумковому комюніке саміту буде офіційно зафіксовано зміну ситуації на полі бою на користь України та підтверджено, що будь-які переговори мають починатися з нинішньої лінії зіткнення."Попри інтенсивні обстріли з боку Росії протягом останніх днів, які, по суті, є скоріше ознакою нервозності, ми офіційно зафіксуємо зміну ситуації на полі бою та підтвердимо необхідність того, щоб будь-які переговори починалися з лінії зіткнення", — сказав дипломат.Співрозмовник видання додав, що союзники також мають підтвердити зобов'язання надати Києву близько 70 мільярдів євро у 2026 році й таку саму суму у 2027 році."Ще один момент, на якому ми наполегливо наголошували протягом усього підготовчого періоду до саміту, — це те, що Україна відтепер є гарантом безпеки. У певному сенсі саме в Україні сьогодні вирішується частина питання європейської безпеки", — заявив співрозмовник журналістам.Однією з ключових тем саміту також стане оцінка загроз з боку Росії. У НАТО вважають, що через погіршення військової та економічної ситуації РФ може вдатися до нових сценаріїв ескалації. Саме аналіз і підготовка до таких сценаріїв, за словами дипломатів, є одним із головних завдань Альянсу.Чого хоче УкраїнаМіністр закордонних справ Андрій Сибіга після чергового масованого російського обстрілу України 6 липня закликав лідерів країн НАТО ухвалити рішення про посилення можливостей України захищатися від російських балістичних атак."Захистіть українських дітей від російського балістичного терору! Немає завдання, яке було б нагальнішим. Це наше головне послання до саміту НАТО, що відбудеться цього тижня. Коли світові лідери вирушають до Анкари, я хотів би, щоб вони почули те, що цієї ночі почули родини в Києві", — наголосив Сибіга у своєму дописі у соцмережі X.Міністр назвав останню російську атаку однією з найжорстокіших. За його словами, сигнал, який російський диктатор Володимир Путін надсилає напередодні саміту НАТО, полягає в тому, що Росія продовжуватиме обстрілювати українські міста балістичними ракетами та вбивати мирних жителів, доки матиме таку можливість. Сибіга зауважив, що час недостатньо рішучих дій минув, адже вони лише заохочують Москву до подальшої ескалації та поширення терору за межі України.На його переконання, одним із головних підсумків саміту НАТО в Анкарі має стати зміцнення української системи протиповітряної оборони."Нам потрібні реальні кроки. Ракети PAC-3 були створені саме для того, щоб захищати людей від такого варварства. Тисячі таких ракет зберігаються на складах по всьому світу на випадок потенційних загроз. Але загрози в Україні не є потенційними! Російські ракети щотижня вбивають людей", — заявив очільник українського зовнішньополітичного відомства.Нагадаємо, за даними видання Aktuality, влада Словаччини планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Читайте також: Саміт НАТО в Анкарі: чого чекати Україні від Трампа та Європи.

Очільник Офісу президента України Кирило Буданов розповів, що на початку спільної роботи із очільником держави Володимиром Зеленським у них був певний перехідний період, однак нині немає жодних проблем у взаємодії.Таку заяву він зробив в інтерв'ю для "РБК-Україна". Зокрема, Буданов спростував інформацію про те, що на початку роботи в ОП він мав "прохолодні" відносини із гарантом."Я думаю, що ні. Але, знову ж таки, у мене своя модель роботи і управління. Він звик до тієї, до якої він звик. І це нормально. Це трансферний, перехідний період. Це абсолютно нормально", — зауважив він.За його словами, спершу між ним та Зеленським була так звана "притирка". Однак, на думку очільника ОП, це нормально для будь-якого колективу."Так, в будь-якому колективі це є. І проблеми в цьому ніякої немає, і бути не може", — наголосив він.Буданов також зазначив, що переважно спілкується з президентом виключно з робочих питань, оскільки їх настільки багато, що часу на інші теми практично не залишається. Він також відзначив, що не має жодних питань щодо субординації, адже є військовослужбовцем і перебуває у підпорядкуванні глави держави."Я в будь-якому разі є його підлеглим, тому в мене з цим як мінімум нема проблем, зважаючи на те, що я все ж таки військова людина", — сказав Буданов.Крім того, очільник ГУР розповів про свій робочий графік. За його словами, типовий день описати складно, адже він постійно змінюється, однак стандартні зустрічі зазвичай починаються о 08:00. Коли ж завершується робочий день, Буданов відповів лаконічно: "Як завершується".Нагадаємо, раніше головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заперечив інформацію про конфлікт із міністром оборони Михайлом Федоровим. Водночас він визнав, що між відомствами періодично виникають робочі питання та розбіжності, які обговорюються і вирішуються у межах взаємодії..

У середу, 8 липня, відбудеться зустріч президентів України та Сполучених Штатів Америки Володимира Зеленського та Дональда Трампа. Перемовини пройдуть в Анкарі на полях саміту НАТО.Про це повідомила журналістка Hiba Nasr, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X. Вона послалася на високопоставленого чиновника США.За інформацією джерела, Дональд Трамп проведе двосторонні зустрічі одразу з двома лідерами — українським президентом Володимиром Зеленським і президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа. Це відбудеться в кулуарах саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі.Як відомо, 4 липня Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Дональдом Трампом, під час якої привітав його з 250-річчям Дня незалежності США.За словами українського лідера, є "реальна перспектива" завершити війну, і сторони домовилися продовжити діалог особисто на саміті НАТО в Анкарі.Попередня зустріч Зеленського з Трампом відбулася в червні 2026 року на полях саміту "Групи семи". Тоді сторони обговорили тему отримання Україною ліцензій на виробництво антибалістичних ракет.Раніше деякі журналісти інформували, що президент США зберігає оптимістичні очікування щодо можливості досягнення мирної угоди між Україною та Росією, попри чергові масовані атаки агресора на Київ.Нагадаємо, віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив в інтерв’ю виданню The Times, що ситуація з українською обороною на фронті спричиняє умови, які можуть слугувати для завершення війни. Наступальні операції росіян дають Кремлю все менше здобутків на фронті..

Останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною. При цьому майже половина поляків відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу. Про це свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research на замовлення видання RP.pl. Його учасників запитали про те, хто, на їхню думку, відповідальний за ескалацію конфлікту між Польщею й Україною.У відповідь 12,7% респондентів назвали Польщу, у той час як 46,6% респондентів вважають, що Україна відповідальна за ескалацію конфлікту.При цьому чверть опитаних — 25,4% респондентів — вважають, що обидві сторони несуть відповідальність за ескалацію. Зрештою, 11,4% учасників опитування не мають думки з цього питання. А 4% респондентів не чули про конфлікт. "Чоловіки (54%) набагато частіше сприймають Україну як сторону, яка несе основну відповідальність за конфлікт, ніж жінки (39%)", — зауважили польські соціологи.Вони визначили також, що таку думку поділяють понад половина респондентів з доходом від 5 001 до 7 000 злотих (51%)."Окрім того, на Україну відповідальність покладають майже шість із десяти респондентів міст із населенням від 200 тисяч до 499 тисяч осіб", — прокоментував віцепрезидент правління SW Research Пйотр Зімольжак, Дослідження провела компанія SW Research серед користувачів онлайн-платформи SW Panel у період з 30 червня по 1 липня 2026 року. Аналіз охопив групу з 800 інтернет-користувачів віком понад 18 років.Раніше повідомлялося, що позиція президента Польщі Кароля Навроцького щодо України отримала більшу підтримку поляків, ніж політика в цьому напрямку польського уряду на чолі з Дональдом Туском.Нагадаємо, що віцемаршалек польського Сейму Кшиштоф Босак заявив, що в березні уряд Польщі без узгодження із законодавчим органом країни передав Україні ракети-перехоплювачі для систем Patriot. Із цього виникнув чималий політичний скандал усередині країни..