# політика

Шведський суд погодив передачу Україні затриманого за її запитом підсанкційного судна Caffa. Його вважають причетним до перевезень викраденого з окупованих територій України зерна. Однак це рішення ще можуть оскаржити.Про це повідомило шведське Sveriges Radio. Журналісти зазначили, що шведський суд ухвалив рішення про те, що затримане в березні судно Caffa, яке вже декілька місяців стоїть під арештом у порту Треллеборга, варто передати Україні.Медійники наголосили, що це, ймовірно, перший подібний прецедент. Раніше жодні інстанції не ухвалювали таких рішень.Державний прокурор Хокон Ларссон пояснив, що окружний суд погодився з оцінкою прокурорів, і це задовільний результат. "Суд у своєму рішенні аргументував, що конфіскація судна має належне юридичне обґрунтування, й усі передумови для його видачі Україні виконано", — йдеться в повідомленні.Журналісти відзначили, що певні слідчі дії могли би здійснюватися і за умови залишення судна у Швеції, але тоді можуть виникнути інші виклики.Одночасно зазначається, що, якби розслідування — яке ведеться щодо судна в Україні — відбувалося у Швеції, факти ймовірно підпадали би під статті щодо воєнних злочинів, зокрема, щодо розграбування.Прокурор Ларссон додав, що до остаточного набуття чинності рішення суду судно не можуть передати Україні — інша сторона має ще три тижні для подання апеляції.Як відомо, Швеція зупинила та затримала судно Caffa у водах Балтійського моря 6 березня за підозрами у використанні фальшивого прапора та порушенні морського права та безпекових вимог. 29 квітня судно заарештували.Відповідні українські служби наголошували, що судно причетне до перевезень краденого зерна з окупованих територій, у зв’язку з чим перебуває під санкціями та відповідним розслідуванням.Нагадаємо, 31 травня стало відомо, що Європейський Союз розглядає можливість розширення санкцій проти "тіньового флоту" Росії. Йдеться про включення до обмежувальних списків близько 20 додаткових танкерів..

Будь-які вибори в Україні через "Дію" неможливі. Й на це є щонайменше декілька причин. Розмови про повну цифровізацію держави не можуть вплинути на таку ситуацію.Про це заявив тимчасовий виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков у коментарі "РБК-Україна".Він зазначив, що розмови про можливі вибори в "Дії" тривають із перших днів запуску екосистеми. Але це комплексне питання.По-перше, законодавча база для цього відсутня. Водночас держпідприємство "Дія" та Мінцифра діють винятково на основі законів і чинної нормативної бази."По-друге, у Конституції чітко вказано, що кожен українець повинен голосувати таємно, тобто має бути збережена таємниця голосування. Зробити це можливо винятково фізично в кабінці для голосування, де тільки ти знаєш за кого голосуєш", — зазначив Борянков.Таким чином проведення виборів у "Дії" станом на теперішній момент залишається неможливим.Раніше президент України Володимир Зеленський і Центральний виборчий комітет заявляли, що проведення виборів можливе лише після завершення війни. У ЦВК також зазначали, що для повноцінної підготовки виборчого процесу знадобиться щонайменше шість місяців.Нагадаємо, радник голови Офісу президента Михайло Подоляк окреслив умови та можливі терміни запуску виборчого процесу в Україні після війни. Він наголосив, що старт виборчих процедур в Україні напряму залежить від завершення активної фази бойових дій. Ідеться не про сам день голосування, а про запуск усіх необхідних процедур — підготовки виборчої інфраструктури, оновлення реєстрів і організації безпечного процесу..

Україна відкриває нову сторінку у відносинах з Угорщиною. Вона писатиметься на взаємній повазі, довірі та спільному європейському майбутньому.На цьому наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Дякую головуванню Кіпру за його лідерство у просуванні процесу вступу України до Євросоюзу", — зазначив він.Український міністр також висловив подяку всім державам-членам ЄС, Європейській комісії й інституціям Євросоюзу за їхню непохитну підтримку."Я також ціную конструктивну участь Угорщини. Ми відкриваємо новий розділ у відносинах між Україною та Угорщиною", — наголосив очільник українського дипломатичного відомства.Він додав, що цей розділ побудований на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому."Україна рухається вперед", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше сьогодні видання Financial Times інформувало, що офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наголосив, що його країна й Україна досягнули "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу.Він відзначив, що його уряд "за три тижні" досягнув того, чого колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і його команда "не змогли зробити за десять років"..

Міністерство закордонних справ Росії запровадило санкції проти 17-річного громадянина Великої Британії Александра Браудера. Разом із ним до списку потрапили ще кілька британців.Російська сторона заявила, що підставою стали "наклепницькі твердження та недостовірна інформація", пише видання Euronews.Так, Браудер опублікував аналітичний звіт у березні, підготовлений для аналітичного центру Henry Jackson Society. У ньому він описав нібито існування мережі відмивання коштів через криптовалюти, яку пов’язують із Росією, Іраном та Північною Кореєю. У документі також йшлося про використання рублевого стейблкоїна A7A5, який нібито може застосовуватися для обходу санкцій і фінансування військових витрат РФ.Санкції та реакціяЗа рішенням російського МЗС:Браудеру заборонено в’їзд до Росії;санкції також запроваджено проти інших громадян Великої Британії.Російська сторона заявила, що "будь-які спроби посилення санкційного тиску" отримають "жорстку відповідь".Реакція самого БраудераПісля оголошення санкцій підліток заявив, що сприймає це як "знак честі”" і назвав це підтвердженням того, що його робота нібито зачепила чутливі для РФ сфери. Він також стверджує, що викрив схему, яка може використовуватися для фінансування війни Росії проти України.Нагадаємо,  26 травня Рада Європейського Союзу продовжила дію санкцій проти країни-агресорки Росії за порушення прав людини.Читайте також: У Зеленського розповіли, як "тіньовий флот" Росії адаптується до санкцій.

Кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку.Про це у соцмережі X повідомила пресслужба Кіпрського головування в Раді ЄС.Сигнал про єдність Європи та новий етап інтеграціїУ четвер, 4 червня, представники Кіпру, який зараз головує в Раді ЄС, дали офіційний старт підготовчим процесам. Запуск роботи над першим переговорним кластером є фундаментальною віхою, яка відкриває новий практичний етап інтеграційного марафону для Києва та Кишинева. Європейські дипломати наголошують, що початок цього процесу є знаковим досягненням, яке демонструє монолітність позиції європейської спільноти."Це знаменує собою важливу віху на їхньому євроінтеграційному шляху та посилає чіткий сигнал про єдність і рішучість ЄС", — заявили у відомстві країни.Наступні кроки та стратегічні пріоритети БрюсселяУ повідомленні зазначається, що найближчим часом дипломатичні зусилля Ради ЄС будуть зосереджені на фіналізації всіх бюрократичних та організаційних нюансів для безпосереднього проведення міжурядової конференції. Сторони планують працювати у максимально інтенсивному режимі."Найближчими днями ми продовжуватимемо самовіддано працювати над завершенням дискусій у Раді для офіційного відкриття кластера", — зазначили в Кіпрському головуванні.У Брюсселі також нагадали, що весь процес розширення ЄС базується суворо на принципі оцінки індивідуальних заслуг кожної країни-кандидата та виконання ними необхідних реформ. Політика розширення залишається ключовим стратегічним пріоритетом та однією з найбільш трансформаційних доктрин Європейського Союзу, що покликана гарантувати стабільність на континенті.Нагадаємо, Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного кластера переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Додамо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує відкрити перший переговорний кластер щодо вступу до Європейського Союзу найближчими тижнями..

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин відвідав новий завод із виробництва збройових ядерних матеріалів. Державні ЗМІ повідомляють, що він оглянув центрифуги та виробничі лінії, а також заявив про плани суттєво наростити ядерні можливості країни.За його словами, за останні п’ять років КНДР більш ніж подвоїла виробництво ядерних матеріалів, і новий об’єкт має прискорити цей процес, передає CNN.Аналітики зазначають, що оприлюднені фото і структура заводу свідчать про більш "індустріальний" етап ядерної програми — перехід від експериментальних розробок до масштабного виробництва озброєнь. Йдеться про посилення інфраструктури збагачення урану, яку в КНДР пов’язують із двома основними чинними об’єктами.Розширення арсеналуЗа оцінками американських розвідслужб і дослідницьких центрів, Північна Корея вже накопичила достатньо матеріалу для десятків ядерних боєголовок і продовжує розширювати арсенал. Також країна розвиває міжконтинентальні ракети, здатні досягати території США.Паралельно у світі фіксується зростання ядерних арсеналів. За оцінками міжнародних організацій, загальна кількість боєголовок у дев’яти ядерних державах перевищує дев’ять тисяч, а тенденція до збільшення триває вже дев’ятий рік поспіль. Росія та США залишаються лідерами за обсягами ядерних запасів.Нагадаємо, у березні Кім Чен Ин разом із 13-річною донькою особисто керував військовими навчаннями, під час яких презентували новий бойовий танк. За даними державних медіа, техніка нібито здатна ефективно протидіяти ракетам і безпілотникам..

Офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Про це повідомляє Financial Times.Історія блокування та затяжного процесуЖурналісти нагадали, що українська та молдовська сторони синхронно здобули офіційний статус країн-кандидатів на приєднання до європейської спільноти ще у червні 2022 року. Тоді ж подані урядами заявки вирішили об'єднати в один спільний кейс для оптимізації інтеграційних процедур.Згодом, у січні 2025 року, Європейська комісія надала позитивну рекомендацію для старту безпосереднього переговорного процесу, який має на меті адаптацію та приведення національних законодавств обох країн у повну відповідність до жорстких вимог і стандартів ЄС. Проте цей важливий геополітичний крок одразу зупинив тодішній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який тривалий час використовував право вето.Нові терміни та очікуваний старт переговорівЗ приходом нового керівництва в Угорщині штучні дипломатичні перешкоди вдалося повністю усунути. Завдяки ухваленому компромісному рішенню, євроінтеграційний процес нарешті отримав довгоочікуване прискорення. Аналітики прогнозують, що офіційний запуск повноцінних міждержавних перемовин стосовно узгодження першого тематичного переговорного кластера має відбутися вже найближчим часом, а саме 15 червня.Нагадаємо, раніше очільник угорського уряду Петер Мадяр заявив, що Угорщина та Україна досягли "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу..

Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй не обрала Німеччину до складу Ради Безпеки, віддавши перевагу Португалії та Австрії. Офіційний Берлін отримав серйозний удар на міжнародній арені, який уже спровокував шквал критики всередині країни та гучні звинувачення у бік зовнішніх сил.Про це повідомляє Politico.Причини провалу та звинуваченняГлава німецького МЗС Йоганн Вадефуль спробував пояснити таку болючу невдачу кількома факторами. На його думку, Берлін втратив вирішальну підтримку через свою чітку позицію солідарності з Тель-Авівом. Водночас міністр наголосив, що цей програш не змусить державу відмовитися від виконання своїх історичних зобов'язань перед єврейським народом.Окрім того, очільник зовнішньополітичного відомства заявив про підривну діяльність Москви. За його словами, Росія вела активну кулуарну кампанію проти Берліна, намагаючись помститися за масштабну військову допомогу Україні."Не секрет, що Росія не хоче такого голосу за столом Ради Безпеки, а також розпалила настрої проти нас", — зазначив Вадефуль.Ця невдача виявилася максимально неочікуваною, адже протягом багатьох десятиліть країна стабільно отримувала крісло непостійного члена Радбезу кожні вісім років. Напередодні голосування німецька дипломатія провела потужну лобістську кампанію, охопивши майже 80 іноземних представників, проте члени ООН вирішили підтримати Португалію та Австрію, які раніше вважалися менш впливовими кандидатами.Тріумф конкурентівДля Лісабона ця перемога стала черговим свідченням успішної дипломатії. Португальська сторона вдало використала роль нейтрального арбітра у відносинах між європейськими державами та країнами Африки й Азії. Свою роль зіграв і високий авторитет відомих португальських політиків на глобальному рівні.Австрія, зі свого боку, під час кампанії наголошувала на своєму конституційному нейтралітеті та відсутності зобов'язань перед НАТО, що допомогло схилити на свій бік держави Глобального Півдня, незадоволені політикою Вашингтона. Після оголошення результатів австрійський канцлер Крістіан Штокер виступив із відеозверненням, зазначивши, що світові кризи не можна долати позицією сили."Перемагати має не право найсильнішого, а сила закону", — заявив Штокер, додавши, — "Цінність країни визначається не її розміром, військовою міцтю чи економічною могутністю: важлива рівність усіх держав".Політичний вибух у НімеччиніПровал на міжнародній арені миттєво спровокував хвилю жорсткої критики всередині ФРН, завдавши удару по позиціях чинного канцлера Фрідріха Мерца, чий рейтинг і без того був нестабільним. Співголова партії "Альтернатива для Німеччини" Аліса Вайдель назвала результати голосування справжнім соромом, який демонструє повну неспроможність уряду захистити авторитет держави. Критика лунає навіть з боку партнерів по коаліції. Зокрема, представники Соціал-демократичної партії назвали подію геополітичним фіаско."Хоча Мерц на початку свого канцлерства хотів «повернути нашу країну на міжнародну арену», Німеччина зараз залишається без місця в Раді Безпеки ООН", — зазначила представниця СДПН у соцмережі X.Речник лівоцентристів із питань зовнішньої політики Адіс Ахметович додав, що такий підсумок є чітким маркером реального ставлення світу до Берліна. Він переконаний, що отримані результати є не прикрою випадковістю, а серйозним тривожним сигналом для всієї політичної системи країни.Прорив КиргизстануЦікаво, що Киргизстан 3 червня вперше з моменту здобуття незалежності в 1991 році було обрано непостійним членом Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй. Киргизстан виграв вакансію в Азіатсько-Тихоокеанській групі, перемігши Філіппіни в боротьбі за одне з місць на 2027-2028 роки. Це перші обрання країни Центральної Азії до Ради безпеки ООН, що складається з 15 членів, за понад десять років, після того, як Казахстан обіймав це місце у 2017-2018 роках.Це також є великою перемогою киргизької дипломатії після того, як президент Садир Джапаров закликав світових лідерів підтримати заявку Бішкека та надати більше голосу країнам, які ніколи не мали місця в Раді безпеки ООН, особливо країнам, що не мають виходу до моря, або гірським країнам з особливими проблемами безпеки, клімату чи розвитку.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський долучиться до саміту "Великої сімки", який має відбутися наприкінці червня у Франції..

Угорщина та Україна досягли "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу.Про це повідомив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. Він відзначив, що його уряд "за три тижні" досяг того, чого експрем'єр Угорщини Віктор Орбан і його команда "не змогли зробити за десять років"."Ми досягли всеосяжної угоди з Україною щодо розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав 100-тисячної угорської меншини", — зазначив Мадяр.За словами очільника угорського уряду, ці зобов’язання стануть частиною зобов’язань України перед Європейським Союзом. Після цього угорський уряд погодиться на відкриття першого кластеру переговорів про вступ України. Водночас Мадяр заявив, що Угорщина й надалі не підтримує прискорені переговори про вступ України до ЄС."Якщо Україні вдасться протягом 10–15 років закрити всі 33 переговорні розділи, наша країна проведе юридично обов’язковий остаточний референдум з цього питання", — сказав він.Нагадаємо, раніше офіційний Будапешт назвав ключову умову для проведення майбутніх двосторонніх переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром. Зазначається, що зустріч відбудеться лише після того, як Київ виконає вимоги щодо прав угорської громади на Закарпатті.Зауважимо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна веде активний діалог з новою владою Угорщини. Є перспективи конструктивного перезапуску відносин..

У середу, 3 червня, президент Володимир Зеленський провів переговори із премʼєр-міністром Британії Кіром Стармером.У своєму дописі у Telegram очільник держави зазначив, що у ході перемовин він подякував Стармеру за нещодавній пакет санкцій, які обмежать російські криптовалютні схеми.За словами гаранта, на сьогодні дуже важливо, щоб усі форми тиску на агресора посилювалися."Ми готуємося до перемовин та зустрічей, і це напрямок і про зброю для нашої оборони, і про нашу дипломатію — нашу спільну дипломатію з Європою, щоб наблизити завершення війни. Європі точно потрібен свій голос, своя позиція, свій внесок в усі дипломатичні зусилля, які можуть бути для закінчення війни. Скоординувались, як вийти саме на це", — зауважив Зеленський.Нагадаємо, 3 червня президент Володимир Зеленський провів важливу зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте для обговорення протидії російському ракетному терору. Головними темами діалогу стали посилення протиповітряної оборони, фінансові внески союзників та надання довгострокових гарантій безпеки.Також 21 травня Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Сторони обговорили підготовку формату NB8 за участі України, який має відбутися на території Естонії.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує посилення оборони, розширює міжнародні дипломатичні кроки та працює над стримуванням російської агресії, зокрема у відповідь на потенційну загрозу наступу з північного напрямку через територію Білорусі..

Білий дім веде активні переговори з Тегераном задля негайного відновлення безпечного судноплавства в Ормузькій протоці. Президент країни Дональд Трамп відверто розповів про труднощі у діалозі та назвав крайні терміни зняття морської блокади. Про це американський лідер заявив в інтерв'ю виданню New York Post.Швидка дипломатія чи затяжна кризаАмериканська адміністрація наразі концентрує зусилля на відновленні безперешкодного руху суден через Ормузьку протоку. Дональд Трамп зазначив, що розблокування цієї стратегічної водної артерії є центральною темою у поточному діалозі між Вашингтоном і Тегераном. На його думку, підписання меморандуму про взаєморозуміння між державами здатне розв'язати проблему вже найближчим часом.Попри загальний оптимізм, лідер США припускає, що обмеження для судноплавства теоретично можуть затягнутися до початку осені — а саме до Дня праці, який цьогоріч святкуватимуть 7 вересня. Проте такий варіант він вважає радше винятком, ніж основним трендом."Я не знаю. Тобто, я думаю, що це може бути, але я вважаю це малоймовірним. Я думаю, що ми це отримаємо. Я думаю, що це вирішиться досить швидко", — заявив Трамп.Залаштунки перемовин: труднощі та глобальні ризикиЯк зазначає видання, діалог між США та Іраном не є простим і неодноразово супроводжувався серйозними ускладненнями. Президент Сполучених Штатів відверто визнав наявність розбіжностей під час обговорення деяких пунктів, а також зауважив, що сторони стикалися із затримками в обміні офіційними повідомленнями. Водночас він запевнив, що загальна динаміка залишається позитивною, переговори розвиваються швидко, а ймовірність ухвалення компромісного рішення є дуже високою.Питання стабільності в Ормузькій протоці має колосальне значення для всього світу, адже цей шлях є ключовим для світового транзиту енергоносіїв. Будь-яке блокування цієї зони миттєво б'є по світових енергетичних ринках, провокуючи стрибки цін, оскільки саме через цю протоку постачається значна частка глобального експорту нафти та скрапленого природного газу.Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

У середу, 3 червня, президент України Володимир Зеленський повідомив про кардинальну зміну підходів до дипломатичного врегулювання війни з Росією. Глава держави висловив намір особисто сісти за стіл переговорів з очільником Кремля Володимиром Путіним, щоб не затягувати процес очікування міжнародної допомоги.Про це він заявив під час спільної пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте.Зміна пріоритетів Вашингтона та місце УкраїниЗеленський констатував, що увага ключових світових лідерів, зокрема Сполучених Штатів Америки, наразі змістилася на інші гострі міжнародні протистояння. На думку українського президента, офіційний Вашингтон зараз змушений концентрувати свої основні ресурси та політичний вплив на вирішенні криз у зовсім інших регіонах планети."Я готовий прямо зараз почати прямі перемовини з Путіним, щоб не чекати, поки США закінчать всі конфлікти у світі, а потім черга дійде до нас", — наголосив Зеленський.Загроза затягування війниПрезидент зауважив, що світова геополітика диктує нові складні умови, у яких українське питання тимчасово відійшло на другий план для ключових закордонних партнерів. Президент відкрито визнав, що Близький Схід та інші загрози наразі сильніше турбують американський істеблішмент, ніж події у Східній Європі. Подібне зміщення акцентів змушує діяти рішуче та самостійно."На жаль, ми знаходимося сьогодні не у фокусі. На мій погляд, Іран – це номер один питання для США. А потім іде питання України. На жаль, ми знаходимося в черзі цих воєн", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що контакти між представниками України та Росії тривають і зараз, попри відсутність публічних подій. Відбуваються вони за участі Сполучених Штатів Америки..

Лави вищого керівництва Нацгвардії посилив легендарний бойовий командир та Герой України Олег Мироненко. Глава держави Володимир Зеленський підписав укази про звільнення попереднього заступника та призначення нового очільника.Про це йдеться в офіційному указі президента.Кадрова ротація у керівництві НацгвардіїГлава держави підписав два документи, які змінюють склад вищого офіцерського корпусу НГУ. Згідно з президентським указом №469/2026, з посади заступника командувача Національної гвардії України було звільнено Олексія Осипенка.Натомість наступним розпорядженням під номером №470/2026 Володимир Зеленський призначив на цю вакантну посаду Олега Мироненка. Обидва кадрових рішення набули чинності одразу після їхнього офіційного оприлюднення.Що відомо про бойовий шлях Олега МироненкаНовопризначений заступник командувача має солідний військовий досвід і захищає суверенітет України ще з 2014 року. На початковому етапі російської агресії він брав безпосередню участь у зачистці будівлі Харківської ОДА від проросійських заколотників, а згодом успішно виконував завдання в зоні проведення АТО на сході країни. Донедавна офіцер командував 14-ю бригадою оперативного призначення "Червона Калина".З перших днів повномасштабного вторгнення Росії Олег Мироненко організовував та брав участь в обороні Київської області. Після вигнання окупантів із півночі він керував підрозділами під час складних контрнаступальних операцій на найгарячіших ділянках фронту — на Луганщині, Донеччині та у Запорізькій області.За понад десятиліття самовідданої служби офіцер здобув статус повного кавалера ордена Богдана Хмельницького, а також був відзначений орденами "За мужність" II та III ступенів. Найвищу державну нагороду — звання Героя України — президент присвоїв йому у 2025 році.Нагадаємо, 13 січня президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення заступника голови Служби безпеки України. Посаду обійняв Ярослав Мережко..

До проєкту нового Цивільного кодексу України подали рекордні 15 328 поправок і пропозицій перед другим читанням.Спікер парламенту Руслан Стефанчук заявив, що така кількість змін є безпрецедентною для українського законодавчого процесу та суттєво перевищує попередні показники, де максимальна кількість поправок до одного законопроєкту становила близько пʼяти тисяч."Кодекс складається з майже 2000 статей, тож арифметично — по 7-8 поправок на статтю, що ніби й небагато. У нас були законопроєкти, де кількість поправок до однієї статті визначалася сотнями", — зазначив у дописі він.Окремо політик звернув увагу, що основну частину поправок подали лише кілька депутатів — орієнтовно 3-4 народні обранці. На думку Стефанчука парламенту, це може свідчити про спробу затягнути розгляд законопроєкту.Попри це, спікер парламенту наголосив, що значна частина поправок є конструктивною і буде опрацьована робочою групою. Також тривають консультації з громадськими організаціями та професійними спільнотами для доопрацювання тексту кодексу.Чому новий Цивільний кодекс викликав обуренняПроєкт закону викликав серйозні побоювання у різних верств суспільства. Зокрема, питання виникли до трактування терміна "родина", релігійного шлюбу та пунктів, які можуть створити перешкоди для діяльності журналістів-розслідувачів. Крім того, експерти видання "Голка" зазначають, що фокус дискусій змістився з питань свободи слова на ризики, пов'язані зі зміною правил набуття власності та захисту державного майна.Особливе занепокоєння висловили правозахисні організації, зокрема "Національний ЛГБТІ-консорціум" та Ukraine.pride. Вони стверджують, що документ містить дискримінаційні норми, які прямо суперечать вимогам Європейського Союзу та практиці ЄСПЛ. Основна претензія полягає у відмові визнавати одностатеві пари сім'єю навіть через судові інстанції.Нагадаємо, на початку лютого робоча група з підготовки проєкту нового Цивільного кодексу вилучила норму, яка за рішенням суду дозволяла укладення шлюбу з 14 років у разі народження дитини або вагітності..

Президент Володимир Зеленський долучиться до саміту "Великої сімки", який має відбутися наприкінці червня у Франції.Про це повідомляє Politico з посиланням на власні поінформовані джерела. За даними журналістів, Зеленський приєднається до глав держав та урядів Франції, Німеччини, Італії, Японії, Канади, Великої Британії та Сполучених Штатів на саміті G7 в Евіан-ле-Бен.До того ж один з чиновників повідомив, що український лідер планує обговорити з партнерами воєнну дипломатію та протиповітряну оборону для протидії атакам балістичних ракет з боку Росії.У Єлисейському палаці учать Зеленського у саміті G7 наразі не коментують.Нагадаємо, 27 травня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Серед головних тем — посилення української системи протиповітряної оборони, зокрема можливостей протидії балістичним загрозам.Також 21 травня Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Сторони обговорили підготовку формату NB8 за участі України, який має відбутися на території Естонії.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує посилення оборони, розширює міжнародні дипломатичні кроки та працює над стримуванням російської агресії, зокрема у відповідь на потенційну загрозу наступу з північного напрямку через територію Білорусі..