# політика

У Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. Європейський Союз запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві.Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер, передає "Європейська правда".Суверенне право України та конституційне полеУ Європейській комісії детально оцінили можливість організації та проведення виборів в Україні під час активних бойових дій. Представниця виконавчого органу ЄС Анітта Хіппер підкреслила, що ключове рішення щодо термінів проведення голосування належить виключно українській стороні. За її словами, це питання має вирішуватися із суворим дотриманням національної нормативно-правової бази."Що стосується виборів, саме Україна має вирішувати, коли їх проводити, з повним дотриманням своєї правової бази", — зазначила Хіппер.Підтримка Брюсселя та дотримання демократичних нормОфіційна речниця Єврокомісії також додала, що міжнародні партнери готові плече до плеча проходити весь виборчий шлях разом із Києвом, гарантуючи прозорість процесів. Вона зауважила, що "ЄС готовий підтримувати Україну протягом усього виборчого процесу, зокрема в забезпеченні дотримання відповідних демократичних стандартів і вимог". Крім того, у Брюсселі запевнили, що поважатимуть будь-яку ухвалу української влади, адже вирішальним фактором залишаються нормативні обмеження воєнного часу."Існують конституційні рамки, і рішення має ухвалювати Україна — якщо вона вирішить це зробити", — додала речниця.Нагадаємо, 18 серпня ексміністр оборони України Михайло Федоров закликав владу провести вибори. Він наголосив, що необхідно знайти законний, безпечний і реалістичний механізм для відновлення повноцінного демократичного процесу навіть за умов тривалої війни..

Очільник зовнішньополітичного відомства Литви закликав міжнародну спільноту прискорити інтеграційні процеси та надати Україні повноправне членство у Євросоюзі до 2030 року. Дипломат наголосив, що масштабовані атаки Росії потребують рішучої та адекватної відповіді з боку Заходу.Про це у соцмережі X заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.Посилення оборони та санкційний тиск на РосіюЗа словами литовського посадовця, безперервні обстріли цивільної інфраструктури підтверджують, що Росія повністю ігнорує мирні ініціативи, обираючи шляхи ескалації та терору. У зв'язку з цим Будріс відзначив крайню потребу негайно наростити постачання систем протиповітряної оборони для України. Окрім цього, Захід має суттєво збільшити обсяги військової, фінансової та енергетичної допомоги, а також запровадити нищівні обмеження проти військово-промислового комплексу Росії.Членство в ЄС до 2030 року та безпека ЄвропиГолова МЗС Литви переконаний, що єдиною дієвою відповіддю на загрози з боку Кремля є повна інтеграція України до європейських та євроатлантичних інституцій. Він окреслив чітку позицію щодо майбутнього української держави:"Місце України — у європейській родині, і її шлях до європейської та євроатлантичної інтеграції має залишатися нашим стратегічним пріоритетом".Будріс додатково заявив, що надана Україні допомога є безпосереднім захистом безпеки та майбутнього всього європейського континенту, тому відповідь Заходу має повністю відповідати реальним масштабам російської агресії.Нагадаємо, 20 серпня міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, провів ніч в укритті у Києві під час масованої російської атаки. Разом із ним від повітряної загрози переховувалися інші члени литовської делегації..

У Кремлі наростає паніка через можливі внутрішні заворушення та загрозу протестних акцій безпосередньо в центрі Москви. Російська влада починає терміново обмежувати публічні зібрання на Красній площі, побоюючись неконтрольованого розвитку подій.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Скасування масштабних подій та офіційні приводиОрганізатори військово-музичного фестивалю "Спаська башня" 17 серпня офіційно повідомили про скасування заходу, який мав відбутися з 21 по 30 серпня. Формальною причиною назвали обставини, "що не залежать від організаторів". Цей фестиваль проводився на Красній площі щороку, починаючи з 2007 року (за винятком 2020-го), за участю оркестрів міністерства оборони Росії, Росгвардії, ФСБ та інших силових відомств.Це вже не перший випадок раптового згортання публічних дійств у серці РФ. Раніше російська влада також скасувала традиційний концерт на Красній площі до Дня Росії, який планувався на 12 червня.Страх внутрішніх заворушень та дефіцит силовиківУкраїнський Центр протидії дезінформації підкреслює, що обмеження масових заходів збіглося з хвилею протестів. Збурення викликало рішення Верховного Суду Росії заборонити опозиційній партії "Яблуко" брати участь у виборах до Державної Думи 18–20 вересня.Аналітики ISW наголошують, що будь-які публічні акції такого масштабу вимагають залучення величезного контингенту силовиків. Аналізуючи рішення Кремля, фахівці зазначають:"Великі публічні заходи на Красній площі, ймовірно, залучатимуть велику кількість сил безпеки, навіть якщо не боятися протестів чи громадянських заворушень, а скасування цих заходів свідчить про те, що російська влада вирішила зберегти пропускну здатність своїх сил безпеки на тлі нових суперницьких вимог, що виникають через наслідки війни загалом та української страйкової кампанії зокрема".Нагадаємо, за даними аналітиків, систематичні удари України по російській нафтопереробній інфраструктурі призвели до гострого дефіциту бензину по всій території Росії. Криза охопила навіть Московський регіон, який глава Кремля Володимир Путін намагався максимально ізолювати від негативних наслідків війни..

Після резонансних кадрових рішень і протестів рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського знизився лише на три відсоткові пункти. У КМІС пояснюють це частковою реакцією влади на вимоги суспільства, ситуацією на фронті та прагненням українців зберігати єдність під час війни.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.Опитування проводили з 20 липня до 3 серпня 2026 року, вже після початку протестів. За словами Грушецького, на той момент Зеленський частково відреагував на вимоги протестувальників та активної громадськості. Зокрема, Михайла Драпатого призначили головнокомандувачем Збройних сил України, а Євгенія Хмару — виконувачем обов'язків міністра оборони.У квітні Зеленському довіряли 58% українців, а не довіряли 36%. За результатами нового дослідження, показники становлять 55% і 40% відповідно."Рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють", — пояснив Грушецький.Він додав, що в суспільстві зберігається позиція, за якою Зеленський має залишатися президентом до завершення війни. Водночас після її закінчення значна частина громадян хотіла б бачити на чолі держави нових політичних лідерів.Чому довіра не впала сильнішеЗа словами виконавчого директора КМІС, падіння рейтингу могло бути значно відчутнішим, якби влада не відреагувала на частину вимог учасників протестів.Іншим чинником стала ситуація на війні. Грушецький зазначив, що влітку українці спостерігають за результативними ударами по російському тилу, військах та об'єктах на тимчасово окупованих територіях."Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах", — наголосив соціолог.На його думку, за гіршої ситуації на фронті та більшої невпевненості українців у майбутньому кадрові рішення разом із відсутністю належної реакції на суспільне невдоволення могли б суттєвіше вдарити по довірі до президента."Технічна домовленість" на час війниГрушецький також звернув увагу, що 55% довіри після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни є високим показником для демократичної держави.Збереження довіри він частково пояснює прагненням суспільства до єдності перед російською загрозою. За його словами, частина громадян фактично відкладає своє невдоволення внутрішньою політикою до завершення війни."Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено", — зазначив він.Українці по-різному оцінюють Зеленського у зовнішній і внутрішній політиціЗа словами соціолога, довіра до Зеленського залишається нестабільною ще від початку повномасштабного вторгнення. Перед ним президенту довіряла приблизно третина українців, тоді як після 24 лютого 2022 року показник зріс майже до 90%.Грушецький пояснює це насамперед необхідністю суспільного згуртування після російського вторгнення.Водночас українці по-різному сприймають діяльність президента залежно від сфери. У питаннях війни, миру, дипломатії, міжнародних відносин і захисту інтересів України Зеленського оцінюють краще. Коли ж на перший план виходять внутрішні проблеми, зокрема економіка та корупція, критичність суспільства зростає.У довгостроковій перспективі, за оцінкою Грушецького, дедалі помітнішим стає запит на нових політичних лідерів. При цьому українці прагнуть бачити не просто нові обличчя, а компетентних людей, які вже встигли зарекомендувати себе під час повномасштабної війни.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

В українському уряді відбулися одразу два важливі кадрові призначення. У середу, 19 серпня, Верховна Рада призначила Андрія Сибігу міністром закордонних справ, а Євгенія Хмару — міністром оборони.Чим відзначилися новопризначені очільники ключових міністерств, який професійний шлях вони пройшли та які пріоритети визначають у роботі — розповідаємо в цьому матеріалі.Що відомо про Андрія СибігуАндрій Сибіга — кадровий дипломат і юрист, який очолює українське зовнішньополітичне відомство з вересня 2024 року. Після перезавантаження Кабміну влітку 2026-го він певний час виконував обов'язки глави МЗС, а 19 серпня Верховна Рада повторно призначила його міністром закордонних справ. Рішення підтримали 266 народних депутатів.Сибіга народився 1 січня 1975 року у Зборові на Тернопільщині. Навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка, де здобув дві спеціальності. Так, у 1997 році закінчив навчання як фахівець із міжнародних відносин і перекладач англійської мови, а 1999-го отримав юридичну освіту.Дипломатичну кар'єру Сибіга розпочав ще 1997 року в Міністерстві закордонних справ. Уже наступного року він вирушив на дипломатичну службу до Польщі, де працював другим та першим секретарем посольства України. Пізніше повернувся до центрального апарату МЗС і обіймав керівні посади у Договірно-правовому департаменті. У 2008-2012 роках Сибіга знову працював у Польщі, цього разу як радник-посланник українського посольства.З 2012 до 2016 року дипломат очолював Департамент консульської служби МЗС. Наступним важливим етапом стала робота у Туреччині. У 2016 році Сибігу призначили Надзвичайним і Повноважним Послом України в цій країні, і дипломатичну місію він очолював до 2021 року.Після повернення з Туреччини Сибіга перейшов до Офісу президента. З травня 2021-го до квітня 2024 року він працював заступником керівника ОП і відповідав, зокрема, за питання зовнішньої політики та міжнародного партнерства. У квітні 2024 року дипломат повернувся до МЗС уже як перший заступник міністра, а 5 вересня того ж року Верховна Рада призначила його очільником відомства замість Дмитра Кулеби.Під час нового призначення у серпні 2026 року Сибіга окреслив три основні напрями подальшої роботи української дипломатії: справедливий мир, членство України в ЄС і НАТО та підтримку світового українства. Серед практичних завдань він назвав посилення військової підтримки держави, залучення США та Європи, подальший тиск на Росію і зміцнення української протиповітряної оборони. Інтеграцію до НАТО Сибіга називає незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України.Сибіга має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла. Він одружений та виховує трьох дітей.Що відомо про Євенія ХмаруЄвгеній Хмара — український генерал-майор, спецпризначенець і бойовий офіцер, який більшу частину кар'єри провів у структурах Служби безпеки України. Після липневого перезавантаження уряду він очолив Міністерство оборони у статусі виконувача обов'язків, а 19 серпня Верховна Рада призначила його повноправним міністром. За кандидатуру Хмари проголосували 312 народних депутатів.Хмара тривалий час залишався непублічною фігурою. Так, у відкритому доступі немає достовірної інформації про його дату та місце народження. Відомо, що Хмара має вищу освіту та проходив спеціалізовану професійну підготовку в системі безпеки й оборони.Військову кар'єру він пов'язав зі спецпризначенням. Від 2011 року Хмара служив у Центрі спеціальних операцій "А" СБУ, більш відомому як "Альфа". Ще до повномасштабної війни брав участь в АТО, а після російського вторгнення у 2022 році виконував бойові завдання під час деокупації Київщини та на Донеччині.Одним із найвідоміших здобутків його служби стала операція зі звільнення острова Зміїний у 2022 році, якою Хмара безпосередньо керував. Повернення острова під український контроль мало не лише військове значення. Це, насамперед, стало важливим кроком для послаблення російського контролю над північно-західною частиною Чорного моря.Кар'єра Хмари у СБУ стрімко розвивалася під час повномасштабної війни. У 2023 році він очолив Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом СБУ. 24 серпня того ж року отримав звання бригадного генерала, а в червні 2024-го — генерал-майора. Згодом він очолив ЦСО "А" СБУ.Підрозділ під його керівництвом активно застосовував безпілотні системи проти російських військ. За даними СБУ, спецпризначенці "Альфи" уразили російської військової техніки на понад 5,5 мільярда доларів. Йдеться, зокрема, про танки, броньовану техніку, артилерію, системи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Хмару також пов'язують з організацією далекобійних ударів по військових об'єктах на території Росії та операцією "Павутина".Після кадрових змін у СБУ він став тимчасовим виконувачем обов'язків голови спецслужби. На цій посаді Хмара працював від січня до липня 2026 року, коли після чергового перезавантаження влади президент Володимир Зеленський запропонував йому перейти до Міністерства оборони.Після відставки Михайла Федорова Хмара спочатку став заступником міністра та виконувачем обов'язків очільника Міноборони. Для повноцінного призначення на посаду він мав залишити військову службу, оскільки відповідно до законодавства міністр оборони України повинен бути цивільною особою. Перед голосуванням у Верховній Раді 19 серпня Хмара повідомив, що звільнився з військової служби і відтепер має статус цивільної особи.Під час виступу в парламенті новий міністр назвав одним із головних завдань перехоплення Україною стратегічної ініціативи у війні. Серед його пріоритетів — швидше забезпечення фронту зброєю, розвиток українського оборонно-промислового комплексу, нарощування власного виробництва озброєння та підтримка військовослужбовців. Окрему увагу Хмара планує приділяти збереженню життя та здоров'я військовослужбовців. Так, впровадження технологій має мінімізувати ризики для бійців та забезпечити перевагу на полі бою.Хмара має низку державних нагород за службу та участь у бойових діях. Зокрема, він нагороджений орденом Данила Галицького, орденом Богдана Хмельницького, орденом "За мужність" III ступеня та "Хрестом бойових заслуг".Нагадаємо, 17 серпня президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного.Читайте також: Чому більшість українців не хочуть виборів навіть після перемир’я: пояснення КМІС.

У середу, 19 серпня, новопризначений міністр оборони Євгеній Хмара виступив у парламенті із чіткою програмою дій для перехоплення ініціативи на фронті. У своїй промові посадовець наголосив на важливості розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу та захисті життя кожного українського воїна.Посадовця цитує Міністерство оборони України.Виклики війни та стратегічні удари по РФНовопризначений очільник оборонного відомства наголосив, що українська сторона володіє повними даними щодо подальших намірів противника."Проти нас веде війну сильний ворог, який застосовує найбільш підступні і жорстокі методи війни. Ми знаємо про подальші кроки Росії, мобілізаційні плани, стратегію на осінь і зиму", — заявив Хмара.Він наголосив, що завданням системи є виснаження російського потенціалу для примушення агресора до миру. Окрему увагу міністр звернув на розширення географії далекобійних уражень."Ми стерли дистанції. Для об’єктів, які живлять російську війну, більше немає безпечних зон. Ми вперше в історії завдаємо ударів навіть по Сибіру. Вся економічна база війни ворога — це наші цілі", — заявив очільник Міноборони.Три ключові пріоритети МіноборониУ своїй промові Євгеній Хмара окреслив три рівноцінні напрямки, на яких зосередиться робота міністерства:фронт та забезпечення. Першочерговим завданням є перехоплення ініціативи в усіх середовищах — на землі, у повітрі, на морі та в інформаційному просторі. Постачання озброєння має відбуватися швидко, за прозорими процедурами й без зайвих бюрократичних затримок. Також триває спільна з партнерами робота над захистом українського неба від російської балістики;людський капітал. Збереження життя та здоров'я військовослужбовців визнано безумовною цінністю. Впровадження технологій має мінімізувати ризики для бійців та забезпечити перевагу на полі бою;оборонно-промисловий комплекс. Українська оборонна промисловість залишається фундаментом національної безпеки, тому її виробничі потужності постійно зростатимуть."У нас спільні боротьба та відповідальність за закінчення війни на наших умовах", — підсумував Євгеній Хмара.Нагадаємо, 19 серпня Верховна Рада України 266 голосами затвердила призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Виступаючи перед народними депутатами, новий очільник зовнішньополітичного відомства окреслив ключові завдання дипломатії в умовах повномасштабної війни..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада призначила Євгенія Хмару на посаду міністра оборони України. Його кандидатуру підтримали 312 народних депутатів.Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.Кандидатуру Хмари на посаду очільника Міністерства оборони напередодні вніс до Верховної Ради президент Володимир Зеленський. До призначення він виконував обов'язки міністра оборони.Перед голосуванням у парламенті Хмара повідомив, що вже звільнений з військової служби та має статус цивільної особи. Це було необхідною умовою для його призначення очільником оборонного відомства."Я стою перед вами як цивільна особа. Звільнений відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", стаття 26", — заявив Хмара.Нагадаємо, 17 липня Кабінет міністрів за погодженням із президентом призначив Євгенія Хмару тимчасовим виконувачем обов'язків міністра оборони. До цього він виконував обов'язки голови Служби безпеки України.Додамо, 19 серпня Верховна Рада України 266 голосами затвердила призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Виступаючи перед народними депутатами, новий очільник зовнішньополітичного відомства окреслив ключові завдання дипломатії в умовах повномасштабної війни..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада України 266 голосами затвердила призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Виступаючи перед народними депутатами, новий очільник зовнішньополітичного відомства окреслив ключові завдання дипломатії в умовах повномасштабної війни.Стратегічний вектор та ключові завдання МЗСПарламент підтримав призначення Андрія Сибіги на посаду очільника Міністерства закордонних справ України.Виступаючи у Верховній Раді України, новопризначений очільник зовнішньополітичного відомства наголосив: "Україна перебуває на визначальному етапі війни, на якому дипломатія набуває особливого значення". Також Андрій Сибіга назвав три ключові пріоритети роботи МЗС, серед яких: справедливий мир, вступ до ЄС і НАТО та світове українство.Ключові тези з першої промови СибігиПрагматизація зовнішньої політики. Україна бере курс на максимальну прагматизацію та економізацію дипломатії, що відповідає баченню президента України.Зброя та самодостатність. "Будемо максимально залучати союзників, аби забезпечити паритет, перевагу та асиметрію для нашого війська. Нам потрібна самодостатність в усіх критичних озброєннях", — зазначив дипломат.Нова ініціатива. Восени Україна створить нову геополітичну ініціативу — Карпатську.Інтеграція до ЄС та НАТО: Україна прагне якнайшвидше відкрити всі переговорні кластери з Євросоюзом. Водночас інтеграція до Альянсу переходить у практичну площину: "Максимально заходимо у всі формати практичної взаємодії з Альянсом уже сьогодні".Чорне море та експорт. У контексті викликів у Чорноморському регіоні Україна домовилася із сусідами про транзит продовольства, відновлює "Шляхи солідарності" та шукає способи захисту свободи судноплавства.Захист громадян. "Будемо посилювати захист прав українців за кордоном, збереження ідентичності та зв'язків світового українства з державою", — підсумував Сибіга.Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ..

Парламентська фракція "Слуга народу" провела офіційну зустріч із кандидатами на посади очільників двох ключових відомств: Міністерства закордонних справ та Міністерства оборони України. За підсумками обговорення нардепи одноголосно висловили готовність підтримати ініціативу глави держави.Про це у Telegram-каналі заявив голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Повна підтримка президентських ініціативЗа словами посадовця, у парламенті відбулася важлива зустріч нардепів із кандидатами на посади очільників ключових міністерств: Андрієм Сибігою та Євгенієм Хмарою. Голова фракції зазначив, що подання фігур на посади міністра оборони та міністра закордонних справ є виключними повноваженнями президента України Володимира Зеленського. Парламентська більшість повністю поділяє бачення глави держави та готова проголосувати за запропоновані кандидатури. Коментуючи призначення очільника зовнішньополітичного відомства, Давид Арахамія відзначив його високий професіоналізм: "Андрій Сибіга — досвідчений дипломат, потужний член команди, якого ми всі добре знаємо. Він не потребує додаткових рекомендацій, важливо продовжувати роботу, яку він веде давно".Новий курс МіноборониАрахамія зауважив, що під час спілкування з народними обранцями Євгеній Хмара, який є бойовим офіцером та неодноразово ризикував життям на фронті, окреслив власне бачення подальшого розвитку оборонного сектору. За його словами, ключовими завданнями стануть перехоплення стратегічної ініціативи, перенесення бойових дій на територію ворога, розвиток ОПК та збереження життя військових."Євгеній Хмара виступає за збереження позитивних напрацювань та людей, які добре зарекомендували себе у Міністерстві оборони. Фракція поділяє його погляди та підтримуватиме його кандидатуру в залі", — додав Арахамія.Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ..

У середу, 19 серпня, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводять спецоперацію з викриття злочинної організації. За даними антикорупційних органів, вона діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України, а до її діяльності були залучені високопосадовці Офісу президента та інші особи.Про спецоперацію повідомили НАБУ та САП.За попередньою інформацією, правоохоронці викривають діяльність злочинної організації, яку, за їхніми даними, очолювали чинний і колишній народні депутати.До неї також були залучені високопосадовці Офісу президента України та інші особи. Імен фігурантів, обставин справи та ймовірної схеми НАБУ і САП наразі не розкривають."Деталі — згодом", — зауважили в антикорупційних органах.Нагадаємо, нещодавно НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру вісьмом особам у справі про заволодіння понад 150 млн гривень Національної гвардії України під час закупівель майна та обладнання..

Президент США Дональд Трамп доручив своїй команді розпочати підготовку до можливого саміту з очільником КНДР Кім Чен Ином наприкінці цієї осені. Вашингтон розраховує відновити прямий діалог та переконати Пхеньян відмовитися від ядерної зброї.Про це повідомили джерела в Білому домі виданню The Wall Street Journal.Кулуарні обговорення та дипломатична стриманістьЗа даними співрозмовників видання, Трамп обговорював із радниками можливість проведення особистих переговорів із Кімом під час своєї майбутньої поїздки до Азії у листопаді для участі в саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському місті Шеньчжень. Проте наразі підготовка зустрічі лідерів США і Північної Кореї офіційно не ведеться, а в Білому домі дипломатично заявили, що вона відбудеться у належний час.Очікування експертів та минулі спробиВидання зазначає, що перспективи таких переговорів залишаються невизначеними."Трамп бачить у зустрічі з Кімом шанс відновити діалог та спробувати переконати Північну Корею відмовитися від своєї ядерної програми. Проте експерти та низка американських чиновників не очікують від таких переговорів значного прогресу", — пише WSJ.Американський президент хотів провести переговори з очільником Північної Кореї під час свого азійського турне восени минулого року, і тоді у Пхеньяні дали зрозуміти, що не заперечують проти такої зустрічі. Однак сторонам не вдалося розв'язати організаційні питання через обмежений час на підготовку.Історія складних взаєминПід час свого першого президентства Трамп тричі зустрічався із Кімом, аби переконати того зупинити ядерну програму:перший в історії саміт лідерів США та КНДР пройшов у Сінгапурі в червні 2018 року і завершився підписанням рамкової декларації, що передбачала денуклеаризацію КНДР в обмін на американські гарантії безпеки Пхеньяну;друга зустріч у столиці В'єтнаму Ханої в лютому 2019-го закінчилася достроково без підписання будь-яких документів, після чого у червні того ж року відбувся третій, спонтанний саміт у Демілітаризованій зоні на кордоні Південної та Північної Корей;тоді Трамп, який став першим чинним президентом США, який ступив на територію КНДР, потиснув руку Кіму, проте це рукостискання не переросло в реальний прорив у питанні ядерної програми Пхеньяна.Нагадаємо, нещодавно відбулися таємні переговори людей із команди американського президента та представниками Кремля. Зокрема, в них узяв участь один зі соратників Дональда Трампа Родні Мімс Кук-молодший..

Більшість українців виступає проти проведення виборів до повного завершення війни, а припинення вогню значна частина суспільства не вважає достатньою умовою для голосування. Серед причин — побоювання щодо нестабільності перемир’я та втручання Росії, а також бажання бачити серед кандидатів військових, волонтерів і громадських діячів.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.За даними КМІС, 15% опитаних вважають, що вибори потрібно проводити ще до завершення бойових дій. У березні таку позицію підтримували 12% респондентів. Ще 23% українців допускають проведення виборів після припинення вогню та отримання гарантій безпеки. Частка прихильників такого сценарію помітно зросла: у березні їх було 13%.Водночас 57% респондентів переконані, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни. У березні так вважали 69% опитаних.Чому українці не поспішають із виборамиЗа словами Грушецького, у суспільстві зберігається консенсус щодо небажаності виборів найближчим часом. Однією з причин є недовіра до можливого перемир’я: українці побоюються, що воно буде нестабільним, а Росія намагатиметься втручатися у виборчий процес, зокрема створюючи безпекові загрози.Ще один фактор — участь у виборах людей, які зараз безпосередньо залучені до оборони країни."Вони (українці — прим. ред.) хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися", — пояснив соціолог.Також, за його словами, значна частина громадян не хоче обирати між старими політиками та партіями й очікує на появу нових політичних сил і лідерів.Хто хоче виборів ще до завершення бойових дійГрушецький звернув увагу, що 15% українців, які підтримують проведення виборів уже зараз, не є однорідною групою.Приблизно половина з них розраховує, що зміна влади допоможе Україні ефективніше протистояти Росії. Інша частина, за словами соціолога, прагне якнайшвидшого завершення війни на умовах, які фактично передбачають капітуляцію, та сприймає Зеленського як перешкоду для такого сценарію.Окремо Грушецький пояснив зростання з 13% до 23% частки тих, хто допускає вибори після припинення вогню та отримання гарантій безпеки. На його думку, це може бути одним із наслідків суспільного невдоволення останніми кадровими рішеннями та протестів. Для таких громадян вибори після встановлення перемир’я можуть стати компромісним варіантом: вони не підтримують голосування безпосередньо під час активної війни, але водночас хочуть отримати можливість дати політичну оцінку діям чинної влади.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

У вівторок, 18 серпня, президент Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від чотирьох новопризначених послів іноземних держав.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що Зеленському вручили грамоти посли: Болгарії — Златіна Крастева, Естонії — Тііни Інтельман, Індії — Анджані Кумара, Німеччини — Бориса Руге."Глава держави привітав послів із початком дипломатичної місії в нашій країні та поінформував про відносини між державами, дипломатичну роботу для закінчення війни, посилення російських обстрілів і необхідність підтримки України перед початком зими", — йдеться у повідомленні.Після цього гарант особисто поспілкувався із кожним із дипломатів. Так, з послом Болгарії очільник держави обговорив розвиток відносин між країнами."І, що найважливіше, не лише на державному рівні, а й на рівні людей. Дуже важливо, що наші народи поважають один одного", — наголосив Зеленський.У розмові з пані послом Естонії йшлося про важливість сильної та дуже чіткої підтримки України з боку цієї держави."У нас справді чудові відносини протягом усіх років нашої незалежності. Наші народи, різні люди, уряди побудували прекрасні відносини між нашими країнами. Ми пишаємося, що маємо таких хороших друзів", — сказав президент.Також сторони обговорили розвиток оборонної співпраці між країнами, зокрема реалізацію угоди у форматі Drone Deal.Водночас, спілкуючись із послом Індії, Зеленський висловив сподівання на подальший розвиток хороших відносин між двома країнами. Він наголосив, що потрібно додати активності взаємодії на рівні урядів. Сторони обговорили перспективи розширення торговельно-економічних відносин.Крім того, із послом Німеччини гарант обговорив важливість подальшого розвитку та розширення спільних оборонних виробництв, зокрема дронів, а також підготовку української енергетики до зими та зміцнення протиповітряної оборони."Путін не зупинив війну й не хоче цього робити. Тому ми маємо бути готові", — акцентував президент.. Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський повів зустріч з віцепремʼєр-міністром — міністром закордонних справ, європейських справ та співробітництва з розвитку Бельгії Максимом Прево..

У вівторок, 18 серпня, ексміністр оборони України Михайло Федоров закликав владу провести вибори. Він наголосив, що необхідно знайти законний, безпечний і реалістичний механізм для відновлення повноцінного демократичного процесу навіть за умов тривалої війни.Таку заяву Федоров оприлюднив на своєму YouTube-каналі."Демократія не може бути заручницею Росії… Ми повинні знайти законний, безпечний і реалістичний механізм, який дасть змогу Україні відновити повноцінний демократичний процес навіть за умов тривалої війни. Це складно", — сказав він.На його думку, для проведення виборів необхідно:забезпечити право голосу військових,забезпечити право голосу мільйонів українців за кордоном та людей у прифронтових регіонах;подбати про безпеку виборчого процесу, незалежність інституцій і довіру до результатів."Люди не можуть нескінченно жити в державі, де вони не знають, чому ухвалюються ті чи інші рішення, чому одні реформи просуваються вперед, а інші блокуються, чому рішення, які на фронті потрібні сьогодні, місяцями ходять кабінетами", — сказав він.Федоров додав, що "особливо небезпечно, коли в суспільства виникає відчуття, що головним критерієм для призначення людини є не її професійність, не результат і не здатність змінювати країну, а особиста лояльність до системи"."Так не може працювати сучасна держава. І тим паче не може працювати країна, яка веде війну за своє існування. Ми повинні говорити і про корупцію. Не тому, що це популярне слово. А тому, що під час війни корупція набуває зовсім іншого значення", — зауважив він.Нагадаємо, міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявляв, що одразу після відставки Михайла Федорова запросили на посаду радника в італійське оборонне відомство. Така пропозиція його дуже зворушила..

У вівторок, 18 серпня, президент Володимир Зеленський повів зустріч з віцепремʼєр-міністром — міністром закордонних справ, європейських справ та співробітництва з розвитку Бельгії Максимом Прево.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що Зеленський розповів Прево про дипломатичні зусилля для закінчення війни й про те, як важливо посилювати протиповітряну оборону України, особливо в умовах, коли Росія тероризує обстрілами та нарощує виробництво ракет."Від самого початку цієї війни були дуже важливі рішення. Ми вдячні за цей рік, мільярд євро підтримки на цей рік — це дуже важливо. І ми вдячні за продовження програми щодо F-16. Сподіваюся, це підтримає наш повітряний флот", — заявив Зеленський.Сторони також обговорили можливості Бельгії в допомозі з будівництвом укриттів та посиленням санкцій, зокрема в підготовці наступного, 22-го санкційного пакета ЄС проти Росії. Крім того, український гарант поінформував про російські удари по українському аграрному сектору та експорту продовольства. Зеленський наголосив, що це може створити кризу для багатьох країн, які залежать від українського продовольства, і закликав допомогти із захистом. Також політики розглянули додаткові можливості для допомоги Україні в забезпеченні фінансової стійкості."Ми продовжуємо надавати підтримку — військову й фінансову. Вдячний вам, що ви згадали, що за цей рік ми вже виділили 1,1 мільярда євро як фінансову підтримку. І ми також беремо участь у проєкті PURL — 200 мільйонів євро ми загалом виділили на PURL", — наголосив Прево.До того ж Прево пообіцяв, що Бельгійське агентство з розвитку Enabel продовжить реалізовувати проєкти для підтримки цивільних. До того ж Бельгія планує оголосити про виділення додаткових коштів для підтримки сектору охорони здоров'я, громадянського суспільства, воїнів і цивільних, які зазнали опіків чи поранень унаслідок російських ударів.Також Прево та Зеленський обговорили й підтримку України на шляху до Європейського Союзу. Український лідер наголосив, що наша країна розраховує на якнайшвидше відкриття решти чотирьох кластерів."Вважаємо, що у вересні є дійсно шанс відкрити один чи два кластери для України. І, звісно, ми розраховуємо на вашу роль і цю підтримку", — зазначив він.Нагадаємо, 7 серпня президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Сербії, де протягом двох днів вів переговори з керівництвом країни. Додамо, наприкінці травня Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі своїм сербським колегою Александром Вучичем. Тоді анонсували підписання взаємовигідних міждержавних документів.Крім того, 14 серпня Володимир Зеленський провів переговори із лідером Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі. Лідери обговорили виклики продовольчої безпеки та ситуацію в Чорноморському регіоні..