Президент США Дональд Трамп вийшов на телефонний зв'язок з учасниками берлінського саміту одразу після переговорів із лідерами Росії та Китаю. Під час розмови з європейськими партнерами він заявив про значний прогрес на шляху до миру та згадав про тяжкі втрати сторін у війні.Про це повідомляє BBC News.Прогрес на шляху до мируЯк зазначає видання, у другій половині четверга американський президент Дональд Трамп зателефонував до учасників саміту в Берліні, про що журналістам розповіли представники пресконференції лідерів "Коаліції охочих". Дзвінок відбувся вже після переговорів очільника США з керівниками Росії та Китаю.За словами прем'єр-міністра Великої Британії Енді Бернема, під час бесіди Трамп торкнувся теми "жахливих жертв", які в цій війні зазнають як Україна, так і Росія. Британський прем'єр також додав, що президент США відзначив "величезний прогрес", який, на його переконання, вже досягнуто на шляху до миру.Гарантії безпеки за зразком п'ятої статті НАТОПід час тієї ж пресконференції спеціальний посланник Трампа Джаред Кушнер заявив, що Сполученим Штатам нібито вдалося переконати Росію у доцільності гарантій безпеки для України на основі принципу п'ятої статті статуту НАТО. Ця норма передбачає спільну відповідь усіх членів Альянсу у разі збройного нападу на одного з його учасників.Українська сторона впродовж перемовин про припинення війни неодноразово наполягала на наданні гарантій, подібних до п'ятої статті, тоді як питання членства України в НАТО до останнього часу на порядку денному не стояло. Сама Росія заяву Кушнера наразі не прокоментувала.Водночас представник американського лідера зазначив, що Трамп готовий розглядати надання подібних гарантій, однак наголосив, що "це повинно відповідати американським інтересам".Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп розкрив емоційну реакцію російського диктатора Володимира Путіна під час їхніх нещодавніх переговорів у Китаї. За очільника Білого дому, глава Кремля був вкрай роздратований ударом українських сил по Керченському мосту..

Американський президент Дональд Трамп розкрив емоційну реакцію російського диктатора Володимира Путіна під час їхніх нещодавніх переговорів у Китаї. За очільника Білого дому, глава Кремля був вкрай роздратований ударом українських сил по Керченському мосту.Про це Трамп розповів кореспонденту NBC News. Реакція Кремля на удар по мостуСпілкуючись із кореспондентом, президент США розповів подробиці свого спілкування з очільником Кремля під час тристороннього саміту в Китаї, у якому також брав участь Сі Цзіньпін. Американський лідер зазначив, що російський диктатор дуже гостро відреагував на дії Києва щодо руйнування ключової переправи в окупованому Криму."Путін був дуже обурений на Зеленського через ту атаку на Кримський міст", — сказав Трамп після тристоронньої зустрічі з Путіним і Сі Цзіньпіном у Китаї.Крім того, господар Білого дому зауважив, що "зрозуміло, чому Путін так себе почував". Попри напружені теми обговорення, загальну атмосферу та результати самих переговорів із керівниками Росії та Китаю Дональд Трамп оцінив надзвичайно високо — на "12 балів із 10".Роль України в переговорахОкремо американський президент прокоментував нещодавню заяву Володимира Зеленського про неприпустимість розв'язання українського питання за спиною самої України. Дональд Трамп повністю підтримав цю тезу та пообіцяв не робити кроків в обхід української сторони."Жодних остаточних рішень щодо війни в Україні без президента Володимира Зеленського не буде", — підсумував Трамп.Як відомо, Кримський міст перебуває під ударами вже декілька днів поспіль. 16 листопада він зазнав першої атаки, після якої супутникові знімки показали пошкодження дорожнього полотна в декількох місцях і деформацію арки. У ніч на 17 листопада після нових атак частина автомобільного прольоту й арка обвалилися у воду.Президент України Володимир Зеленський інформував, що Сили оборони застосували FP-5 "Фламінго", Р-360 "Нептун", "Паляницю", "Руту" та FP-1.Нагадаємо, раніше Міністерство оборони України заявляло, що Кримський міст більше не функціонує як повноцінна транспортна артерія для військових потреб Росії через серйозні пошкодження конструкцій. Автомобільний рух повністю перервано, а уламки перекрили важливий фарватер..

У Росії накопичуються проблеми з реалізацією масштабних державних будівельних проєктів. Серед об’єктів, які не вдається завершити в заплановані терміни, — дороги, мости, лікарні, промислові підприємства та наукові установи. Найчастіше причиною затримок влада називає нестачу фінансування, рідше — відсутність потрібного обладнання.Про це пише The Moscow Times, журналісти якого проаналізували реєстри федеральних відомств. За їхніми підрахунками, понад 290 проєктів на загальну суму 9,5 трильйона рублів залишаються незавершеними. Крім того, будівництво ще більш як 380 об'єктів вартістю щонайменше трильйон рублів досі не розпочалося.Кількість перенесень термінів введення об'єктів в експлуатацію зростала майже щороку. Якщо у 2021 році такі рішення ухвалювали 15 разів, то у 2022-му — 24, у 2023-му — 26, у 2024-му — 59, а у 2025-му — вже 86. За неповний 2026 рік зафіксували 81 перенесення.Деякі будівництва відкладали неодноразово. Зокрема, чотири рази змінювали терміни реалізації судового кварталу Верховного суду РФ у Санкт-Петербурзі та Нанотехнологічної лабораторії НІЦ "Курчатовський інститут". Водночас зростає і кількість проєктів, терміни завершення яких переносять уперше.Найдорожчі заморожені проєкти в РосіїНайбільше коштів серед довгобудів, терміни реалізації яких неодноразово змінювали, потребує газопереробний комплекс в Усть-Лузі. Його вартість оцінюють у 3,5 трильйона рублів. Першу чергу підприємства планували запустити ще у 2023 році, другу — до кінця 2024-го.Другим за вартістю є Північний широтний хід — залізнична лінія протяжністю понад 700 кілометрів, яка має з'єднати Ямало-Ненецький автономний округ з уральською залізничною мережею. Проєкт оцінюють у 850 мільярдів рублів. Його будівництво розпочали ще у 2011 році, однак терміни неодноразово переносили. Згідно з останньою редакцією федеральних програм, відкрити маршрут планують лише у 2031 році.Також затримується будівництво Курської АЕС-2 вартістю 508,7 мільярда рублів. Роботи на об'єкті розпочали у 2016 році, а перше введення в експлуатацію планували на 2022-й.До п'ятірки найдорожчих довгобудів увійшов і автомобільний міст через річку Лену. Його вартість становить 174,8 мільярда рублів. Проєкт обіцяють реалізувати з 2006 року, але терміни будівництва вже переносили вісім разів.Ситуацію порівнюють із кризою останніх років СРСРЕкономісти проводять паралелі між нинішнім станом російського будівництва та пізнім радянським періодом, коли державні плани регулярно зривалися. За даними Держкомстату СРСР, у 1986-1988 роках щороку приблизно третину об'єктів найважливішого народногосподарського значення не вдавалося ввести в експлуатацію вчасно. У 1989 році таких об'єктів було вже близько половини. Того ж року Рада Міністрів СРСР розпорядилася законсервувати будівництва, які затягувалися через скорочення фінансування.Економіст Ігор Ліпсиц вважає, що нинішня ситуація в Росії нагадує радянську практику, коли будівельні майданчики залишалися незавершеними через брак коштів."Росія знову йде по стопах Радянського Союзу. Тоді копали котлован, а далі будівництво заморожувалося під приводом того, що колись з'являться гроші", — зазначив він.Співрозмовник The Moscow Times із числа сенаторів, обізнаний із ситуацією в будівельній галузі, також назвав заморожування масштабних проєктів ознакою серйозних економічних проблем. За його словами, подібне відбувалося в Росії під час дефолту 1998 року, світової фінансової кризи 2008–2009 років, кризи 2020 року та на початку пандемії коронавірусу."Це звичайна практика, яка застосовувалася під час дефолту 1998 року, світової фінансової кризи 2008-2009 років, кризи 2020 року та на початку пандемії. Сьогодні ми зіштовхуємося з не менш значущими проблемами. У влади є напрацьована схема дій, і вона цією схемою керуватиметься", — переконаний сенатор.Нагадаємо, нещодавно міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розкритикував пріоритети російської влади. За його словами, Кремль більше зосереджений на захопленні іноземних міст, ніж на розв'язанні внутрішніх проблем, зокрема відсутності домашніх туалетів у мільйонів громадян..

Ядерну зброю у світі варто повністю заборонити та знищити. При цьому всі світові держави мають зробити максимум можливого, щоби запобігти ядерній війні.Про це заявив лідер Китаю Сі Цзіньпін, якого цитують журналісти видання Bloomberg.Він закликав до всеосяжної заборони та повної ліквідації ядерної зброї, назвавши її "мечем Дамокла", що висить над людством."Ядерну війну не можна розвʼязувати — її неможливо виграти", — наголосив Сі Цзіньпін.Він закликав три великі держави — Китай, США та Росію — зробити все можливе, щоби запобігти ядерній війні, дотримуватися Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та підтримувати глобальну стратегічну стабільність.Про реакцію американського та російського очільників Дональда Трампа та Володимир Путіна на тку заяву китайського лідера наразі не повідомляється.Як відомо, сьогодні, 19 листопада, у Китаї стартувала тристороння зустріч Сі Цзіньпіна, президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна.Перед цим Дональд Трамп окремо говорив із очільником Кремля близько 40 хвилин, а з лідером Китаю — приблизно годину.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти агенції Reuters написали з посиланням на спільну заяву регуляторів, що з різних країн світу продовжують лунати заклики до Росії припинити атаки на енергетичну інфраструктуру України. Представники органів ядерної безпеки 38 держав попередили про зростання ризику ядерної аварії цієї зими..

Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні доручив італійському послу в Києві Карло Формозі звернутися до української влади з проханням пояснити факт внесення євродепутатів від партії "Рух п’яти зірок" до бази "Миротворця".Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті Міністерства закордонних справ Італії.Там назвали "незрозумілим" включення депутатів Європарламенту від "Руху п'яти зірок" до "антиукраїнського" списку, опублікованого на вебсайті української організації "Миротворець"."Міністр закордонних справ уважно стежить за цією справою, яка стосується італійських політичних представників, обраних до Європейського парламенту", — йдеться в заяві.У ній наголошується, що свобода слова та повага до політичного плюралізму є фундаментальними принципами демократії, які завжди необхідно захищати."Італія продовжуватиме підтримувати Україну, водночас наголошуючи на важливості забезпечення повної поваги до демократичних свобод і прерогатив обраних представників у європейських інституціях", — підсумували в МЗС Італії.Декілька днів тому на сайті "Миротворця" з'явилося ім'я Даніло Делла Валле, одного з євродепутатів "Руху п'яти зірок", критика постачання зброї Україні, якого звинуватили в маніпулюванні інформацією та поширенні пропаганди.Згодом Валле повідомив, що після нього всю делегацію "Руху п’яти зірок" до Європейського парламенту внесли до чорного списку "Миротворця". Євродепутат зазначив, що він та його колеги закликають європейські інституції втрутитися проти цих "залякувань"."Європейський парламент уже вимагав заборонити діяльність сайту. Верховний комісаріат ООН засудив його порушення, тоді як ОБСЄ та посли G7 повідомили про ризики поширення персональних даних. Тепер за закликами мають піти дії. Наші думки можна оскаржувати. Право їх висловлювати — недоторканне", — написав Даніло Делла Валле у соцмережі Х.До цього він інформував, що звернувся до президентки Європарламент Роберти Метсоли з проханням про захист і конкретні дії та пообіцяв працювати над тим, "щоби зупинити цю війну та повернутися до дипломатії".Нагадаємо, 10 листопада стало відомо, що італійський уряд підготував новий пакет військової допомоги Україні. Він стане 13-м від початку повномасштабного вторгнення Росії. При цьому перелік озброєння й обладнання засекретили..

Україна стала однією з головних тем переговорів Володимира Путіна та Дональда Трампа, які відбулися в Китаї у четвер, 19 листопада.Про це заявив помічник російського лідера Юрій Ушаков, передає російське інформаційне агентство "Интерфакс".За словами представника Кремля, під час розмови політики обговорили підготовку до майбутнього тристороннього саміту, двосторонні відносини між країнами та питання завершення війни в Україні."Зустріч пройшла добре, обговорили питання підготовки до тристороннього саміту. Також обговорили деякі питання, що стосуються наших двосторонніх відносин. Ну і, звісно, торкнулися безпосередньо питань врегулювання українського конфлікту", — сказав Ушаков пропагандистському виданню "Вести".На запитання, чи була українська тематика основною під час переговорів, помічник Путіна відповів ствердно.Ушаков уточнив, що зустріч мала переважно підготовчий характер напередодні тристороннього саміту. За його словами, сторони не робили важливих заяв, оскільки зосереджені на підготовці до майбутніх переговорів у розширеному форматі.Також представник Кремля розповів, що після розмови Путін мав чудовий настрій. Загалом зустріч тривала близько 35-40 хвилин.Додамо, у перший день саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у Китаї Володимир Путін намагався представити Росію як велику державу, рівну Китаю та Сполученим Штатам Америки. Однак його сприйняли як менш важливого партнера..

Кандидатка у президенти Франції від правої націоналістичної партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен і претендент від ультралівої партії "Нескорена Франція" Жан-Люк Меланшон мають найбільше шансів вийдти до другого туру президентських виборів навесні 2027 року.Про це свідчать дані опитування Ifop-Fiducial. Зазначається, що 32-36% респондентів готові в першому турі віддати свій голос за Ле Пен, 17-19,5% — за Меланшона.Водночас кандидат від правоцентристської партії "Горизонти" Едуар Філіп може розраховувати не більше, ніж на 15% голосів виборців.Лівий кандидат Меланшон користується популярністю переважно серед молодих виборців віком 18-24 років, а Ле Пен — серед громадян віком 50-64 років.За кандидата від "Національного об'єднання" у першому турі готові знову проголосувати 93% її електорату з попередніх президентських виборів (2022 року), за Меланшона планують голосувати 70% з тих, хто підтримав його на виборах 2022 року.Згідно з дослідженням, виборців найбільше турбує питання охорони здоров'я (79% респондентів), а також купівельна спроможність і зарплата (75%). За даними опитування, для електорату Ле Пен головним питанням є безпека, для електорату Меланшона — купівельна спроможність.Опитування проводили 13-16 листопада серед 1 823 повнолітніх громадян.Чергові президентські вибори у Франції відбудуться у два тури — 18 квітня та 2 травня 2027 року. Чинний президент Еммануель Макрон, який перебуває на посаді другий термін поспіль, за Конституцією країни балотуватися вже не зможе.Нагадаємо, що на початку жовтня французька політична діячка Марін Ле Пен зробила гучну заяву щодо євроінтеграції України. За її словами, вступ нашої держави до ЄС завдасть нищівного удару по аграрному сектору Франції..

Заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі достроково покинув засідання Контактної групи з питань оборони України, не дочекавшись доповіді українського міністра оборони Євгенія Хмари. Перед цим американський посадовець заявив, що удари України вглиб Росії нібито не сприяють завершенню війни.Заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі залишив засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн" після виступу з критикою українських далекобійних ударів по території Росії, повідомляє The Telegraph із посиланням на джерела.Під час зустрічі американський посадовець заявив, що такі атаки не наближають завершення війни, а нібито спрямовані на те, щоб завдати шкоди російському населенню. Він також розкритикував обговорення українських дипстрайків, назвавши його зосередженим на видовищності. На думку Колбі, ці удари, ймовірно, навіть посилили рішучість російського суспільства та готовність Кремля до подальшої ескалації.Після свого виступу заступник глави Пентагону достроково залишив засідання, не дочекавшись засекреченої доповіді міністра оборони України Євгенія Хмари про перебіг війни. Надалі Сполучені Штати на зустрічі представляв посол країни при НАТО Метью Вітакер.Як пише Telegraph, критика Колбі здивувала представників Німеччини, Великої Британії та інших європейських країн. Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус після засідання публічно назвав слова американського посадовця про Україну "дурними".Німецькі співрозмовники видання також висловили занепокоєння через позицію Колбі. На їхню думку, його заяви можуть свідчити про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа фактично схиляється на бік Росії у війні проти України."Колбі однозначно мав вигляд радше на боці Росії, ніж України, оскільки зосередження лише на лінії фронту та ударах середньої дальності позбавляє Україну важливого інструменту для недопущення оперативно-стратегічних успіхів Росії. У тій залі саме США були єдиною країною, яка підтримувала російську версію подій, а не Україну та решту коаліції", — зазначив один зі співрозмовників журналістів.Інше німецьке джерело назвало критику українських далекобійних атак іронічною. Причина в тому, що самі Сполучені Штати застосовують удари на великі відстані під час війни проти Ірану.Додамо, лідери Німеччини, Франції, Великої Британії, Польщі та Італії зустрінуться в Берліні, щоб підтвердити підтримку України та обговорити гарантії безпеки. До переговорів також долучаться спецпосланці президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер..

Лідери Німеччини, Франції, Великої Британії, Польщі та Італії зустрінуться в Берліні, щоб підтвердити підтримку України та обговорити гарантії безпеки. До переговорів також долучаться спецпосланці президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер.У четвер, 19 листопада, в Берліні відбудеться зустріч "Коаліції охочих", в якій візьмуть участь лідери п'яти європейських країн, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та представники США. Переговори відбуваються на тлі активізації дипломатичних зусиль щодо завершення війни росії проти України, повідомляє Reuters.Зустріч запланували на той самий день, коли Дональд Трамп і Володимир Путін мають зустрітися в Китаї під час саміту за участю голови КНР Сі Цзіньпіна. Серед тем їхніх переговорів може бути й війна в Україні. Також не виключена окрема двостороння зустріч американського та російського президентів.У Європі побоюються, що рішення щодо війни та майбутнього континенту можуть ухвалювати без участі європейських союзників. Тому зустріч у Берліні має дати змогу швидко узгодити спільну позицію у відповідь на можливі домовленості в Китаї.Гарантії безпеки та переговори зі СШАЗа словами німецьких посадовців, однією з головних тем зустрічі стануть надійні юридично зобов'язувальні гарантії безпеки для України. Вони мають набути чинності після припинення вогню.Президент України Володимир Зеленський зазначив, що переговори стануть можливістю обговорити дипломатичний процес зі спецпосланцями США та почути подробиці зустрічей Трампа в Китаї."Україна чітко заявляє про своє прагнення до миру, і ми завжди працюємо конструктивно", — наголосив глава держави.Зустріч відбувається на тлі поглиблення розбіжностей між Вашингтоном і європейськими союзниками. Адміністрація Трампа скоротила підтримку України та наполягає, щоб країни НАТО більше витрачали на власну оборону. Зокрема, 17 листопада Німеччина та Велика Британія відкинули критику США щодо українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі та комерційних складах.Прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що зустріч у Берліні має продемонструвати незмінну підтримку України з боку європейських партнерів."Ми як ніколи єдині в прагненні забезпечити справедливий і тривалий мир, який покладе край цій безглуздій війні", — сказав він.Також Лондон має оголосити подробиці нового пакета допомоги Україні. Він передбачатиме, зокрема, далекобійні безпілотники, здатні завдавати ударів углиб росії, а також розвідувальні та логістичні дрони.У Польщі також розпочали масштабні військові навчання за участю військових структур "Коаліції охочих". Під час них відпрацьовують сценарії підтримки України західними військами після можливого укладення угоди про припинення бойових дій.Додамо, американські представники наполягають, щоб українська та російська сторони розглянули нові пропозиції щодо правил НАТО, розміщення військ і військової інфраструктури в Європі..

У перший день саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Китаї Володимир Путін намагався представити Росію як велику державу, рівну Китаю та Сполученим Штатам Америки. Однак його сприйняли як менш важливого партнера.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).До того ж, за словами політичних експертів, Володимир Путін прагнув подати врегулювання війни в Україні лише як один з елементів ширших відносин між Росією, Китаєм і США.Зокрема, російський диктатор заявив, що Росія є одним із головних архітекторів нового багатополярного світового порядку, а війну в Україні охарактеризував як другорядне питання в контексті відносин між великими державами — США, Китаєм і Росією.Він також наголосив на поглибленні економічних зв’язків Росії з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону та намагався продемонструвати економічну стабільність Росії, попри численні докази протилежного.Помічник президента Росії Юрій Ушаков повідомив, що Путін і генеральний секретар Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпін обговорили останній раунд мирних переговорів в Абу-Дабі, а також ширші зусилля, спрямовані на припинення війни в Україні.Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що під час майбутньої двосторонньої зустрічі Путін і президент США Трамп можуть обговорити війну в Україні.Водночас член постійного комітету політбюро Цай Ці зустрів Путіна на льотному полі після його прибуття в Шеньчжень, тоді як Сі Цзіньпін вирішив особисто зустріти Трампа."Це свідчить про те, що Росія розглядається як менш важливий партнер порівняно зі США", — зробили висновок аналітики Інституту вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійські удари по Україні з використанням безпілотників і ракет великої дальності продовжують призводити до зростання кількості жертв серед цивільного населення. Ситуацію ускладнюють обмеження швидкості роботи системи Starshield, які перешкоджають зусиллям України щодо захисту від таких атак.Нещодавні удари України по мосту через Керченську протоку є частиною ширших дій, спрямованих на послаблення російських наземних ліній комунікації на всьому театрі воєнних дій.Міністерство оборони Росії наголошує на нібито успішних результатах кампанії з набору особового складу — попри зниження темпів вербування та зростання втрат. Мета таких заяв — зменшити побоювання серед російського населення щодо можливої примусової мобілізації в майбутньому.Наприкінці жовтня або на початку листопада російські спецслужби планували, але не здійснили диверсійну операцію. Вона мала на меті звинуватити Україну в нападі з території Польщі на російський ексклав — Калінінградську область — щоби підірвати політичну підтримку України з боку Заходу.Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зробив низку дедалі конкретніших публічних попереджень про можливий напад Росії на Польщу або іншу країну-члена НАТО, розпочинаючи з квітня 2026 року. Ці заяви ґрунтуються на даних польської розвідки та розвідок союзників про реальну та неминучу російську загрозу — ймовірно, маючи на увазі саме цю заплановану Росією атаку.Публічне обговорення європейськими лідерами реальної російської загрози для Польщі, а також розгортання додаткових польських сил на кордоні з Калінінградською областю на початку листопада, ймовірно, стримали Росію або принаймні зірвали її плани щодо проведення операції "під чужим прапором".Нещодавно українські сили завдали ударів по двох нафтопереробних заводах у Краснодарському краї.Протягом 18 листопада ні російські, ні українські війська не просунулися вперед.Нагадаємо, що сьогодні американський президент Дональд Трамп і російський диктатор Володимир Путін зустрілися в китайському Шеньчжені. Трамп назвав Путіна другом і заявив, що продаж зброї Європі для України приносить Америці прибуток..

Український лідер Володимир Зеленський висловив переконання, що американський президент Дональд Трамп, очільник Китаю Сі Цзіньпін та Кремль здатні реально завершити війну, якщо припинять грати в ігри. Водночас президент застеріг західних партнерів від порожньої риторики та спроб розв'язувати глобальні питання без Києва.Про це він сказав в інтерв'ю NBC News.Позиція щодо кулуарних домовленостейПрезидент України різко прокоментував підготовку до тристоронньої зустрічі американського, китайського та російського лідерів на полях саміту АТЕC у Шеньчжені. У країні зростають побоювання, що світові гравці можуть спробувати ухвалити рішення щодо майбутнього української держави без участі самого Києва. Зеленський підкреслив неможливість подібного сценарію на практиці."Великі країни завжди думають, що вони можуть ухвалювати рішення про майбутнє всього світу. Це величезна помилка, абсолютно. Ви не можете визначитися з якоюсь країною, навіть маленькою, без цієї країни", — наголосив очільник держави.За словами Зеленського, провідні держави мають повне право обговорювати будь-які теми, проте будь-які спроби вирішувати долю України залишаться лише "просто риторикою"."Досвід цієї війни між нами показав це кілька разів", — додав він.Шляхи реального завершення війниГлава держави переконаний, що Дональд Трамп, Сі Цзіньпін та Путін мають реальні важелі впливу для припинення бойових дій, якщо вони дійсно прагнуть миру, а не політичних ігор. На думку Президента, ключем до цього є економічні рішення."Якщо вони хочуть реально завершити війну, не грати в ігри, — вони можуть", — зазначив Зеленський.Він також наголосив, що введення реальних санкцій та повне припинення експортно-імпортної торгівлі з Росією з боку США та Китаю означатиме негайне завершення війни. Проте одних лише заяв про бажання миру від великих держав недостатньо."Стабільність у світі залежить від таких великих хлопців і їхнього впливу. Якщо вони не зупиняють Путіна, їм це не цікаво", — резюмував Зеленський.Нагадаємо, президент США Дональд Трамп у коментарі журналістам 16 листопада заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін "трохи відступає" у питанні України, яка нібито програє Росії. Питання російсько-української війни все ж може опинитися на порядку денному під час тристоронньої зустрічі в Китаї.Читайте також: "Ялти — 2" не буде: чим закінчиться зустріч Сі Цзіньпіна, Трампа і Путіна, яка всіх лякає.

У середу, 18 листопада, Володимир Зеленський провів робочу зустріч із позаштатною радницею президента з питань відбудови України та інвестицій для обговорення відбудови та економічної стійкості держави. Сторони зосередилися на залученні інвестицій та активізації співпраці з американськими і європейськими партнерами.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Стратегія відбудови та економічної стійкостіЗеленський провів робочу нараду з дипломаткою, під час якої ключовою темою стало відновлення національної економіки та забезпечення її довгострокової стійкості. Учасники зустрічі детально проаналізували механізми залучення інвестицій та впровадження новітніх бізнес-інновацій, які здатні дати новий поштовх розвитку країни. За словами президента, зазначені напрями вимагають невідкладного та активного опрацювання спільно з представниками західного бізнесу."Це те, що потрібно активно пропрацьовувати разом з американським і європейським бізнесом саме зараз", — зазначив український лідер.План дій на найближчі місяціОкрему увагу під час переговорів було приділено координації дій та підтримці постійного діалогу зі США на всіх рівнях. Посадовці узгодили конкретні завдання за пріоритетними напрямами на найближчу перспективу, а також окреслили найважливіші події, де інтереси України мають бути представлені на найвищому рівні. Президент зазначив, що на країну чекає насичений період, який вимагає бездоганної ефективності."Важливо, щоб уся наша зовнішньополітична взаємодія й надалі була максимально змістовною", — наголосив Зеленський, подякувавши дипломатці за плідну працю.Нагадаємо, у жовтні Україна отримала транш у розмірі п'ятдесят мільйонів євро від міжнародних партнерів для виплати компенсацій громадянам за зруйновані оселі. Фінансування допоможе забезпечити новими домівками тисячі сімей, які постраждали від війни..

У США розгортається жорстке протистояння навколо закону про оборонні асигнування на наступний рік через питання підтримки України. Республіканці намагаються використати допомогу Києву як важіль тиску на демократів у питаннях обмеження повноважень адміністрації.Про це повідомляє NBC News із посиланням на поінформованих співрозмовників.Торги навколо оборонного бюджету СШАЯк зазначає видання, керівництво Республіканської партії у Палаті представників Конгресу США ініціювало переговорну тактику, яка може суттєво вплинути на подальшу підтримку України. Спікер Майк Джонсон та голова комітету з закордонних справ Браян Маст домагаються вилучення із закону про оборонні асигнування (NDAA) на наступний рік низки положень, що стосуються України.Йдеться про скасування норм щодо обміну розвідданими, розширення військової допомоги та запровадження цільових санкцій проти Росії. У такий спосіб республіканці намагаються змусити демократів поступитися іншими принциповими питаннями.Своєю чергою, демократи, які незабаром отримають контроль над обома палатами Конгресу, опинилися перед складним вибором між збереженням допомоги Україні та розширенням власних повноважень для контролю за діями міністра оборони Піта Хегсета і президента Дональда Трампа.Які обмеження намагаються зняти республіканціДемократи наполягають на збереженні в оборонному бюджеті норм, спрямованих на стримування рішень Гегсета та Трампа на тлі занепокоєння військовими діями. Зокрема, йдеться про такі вимоги:обов'язкове погодження з Конгресом будь-якого підвищення чи пониження у званні військових офіцерів;суворе обмеження витрат Хегсета на поїздки, якщо немає додаткової інформації про воєнні дії;обмеження повноважень Хегсета та Трампа щодо самостійного ведення бойових дій.Ситуація загострюється тим, що Хегсет нещодавно ледве пережив спробу імпічменту, а війна проти Ірану супроводжується критика через усунення старших військових та загальну непопулярність.Переговори тривають: позиції сторінЗа даними американських ЗМІ, переговори щодо фінального тексту NDAA цього тижня вийшли на рівень голів комітетів та керівництва. Двоє співрозмовників охарактеризували цей процес як "живим м'ячем", а остаточне погодження тексту очікується вже в першому тижні грудня.Голова військового комітету Сенату республіканець Роджер Вікер зазначив, що якби й знав про це раніше, говорити було б недоречно. Водночас вищий демократ комітету сенатор Джек Рід різко розкритикував такі спроби."Я вважаю, і мої колеги з іншої сторони також це визнають, що [Білий дім] робить усе можливе, аби перешкоджати українцям, і, на мою думку, це починає позначатися на ставленні людей до адміністрації. Гадаю, мої колеги-республіканці починають це усвідомлювати", — сказав Рід.Сенатор також підкреслив, що повне вилучення положень про Україну в Сенаті було б заздалегідь "мертвонародженим".Нагадаємо, спецпосланці президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер цього тижня проведуть зустріч із представниками України та Європи. Сторони планують обговорити гарантії безпеки для України та її післявоєнне економічне відновлення..

Американські представники наполягають, щоб українська та російська сторони розглянули нові пропозиції щодо правил НАТО, розміщення військ і військової інфраструктури в Європі.За даними Bloomberg, Вашингтон навіть запитував Київ, чи погодився б він відмовитися від Донбасу в обмін на вступ до Північноатлантичного альянсу. Американські переговорники вважають, що надання Україні надійних гарантій безпеки, подібних до натовських, і досягнення домовленостей із Росією щодо безпекової системи Європи можуть допомогти просунути переговори з інших складних питань, зокрема територіального. Крім того, обом сторонам можуть запропонувати економічні стимули для укладення угоди.Однак для багатьох європейських країн така послідовність неприйнятна. Вони наполягають, що спочатку Росія має припинити бойові дії, і лише після цього можна обговорювати розміщення військ або майбутні правила безпеки. Особливе занепокоєння висловлюють держави, які межують із Росією. Вони побоюються, що домовленості можуть послабити присутність сил НАТО на східному фланзі альянсу."Східний фланг, звичайно, не є предметом торгу, і жодних сфер впливу бути не може", — заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.Чому Європа вирішила долучитися до переговорівПід час саміту в п'ятницю лідери Європейського Союзу дійшли висновку, що мають брати участь у паралельних дискусіях зі США. Інакше європейські країни ризикують опинитися осторонь процесу, під час якого можуть обговорювати поступки, що безпосередньо вплинуть на їхню безпеку. Деякі учасники зустрічі також запропонували знову порушити питання майбутнього членства України в НАТО.Європейські лідери сумніваються, що Москва готова до реальних поступок. За словами співрозмовників видання, Росія затягує час, а її керівництво не демонструє намірів відмовлятися від попередніх вимог. Зокрема, Кремль хоче, щоб НАТО погодилося не розміщувати війська в країнах, які приєдналися до альянсу після 1997 року. Натомість Росія нібито готова скоротити військову присутність у Калінінграді та білорусі.Такі пропозиції фактично передбачають перегляд безпекового порядку в Європі на умовах Москви. На саміті ЄС низка лідерів дала зрозуміти, що не погодиться на подібний обмін. Особливо категорично проти виступають країни Балтії, які побоюються, що Росія отримає вплив на рішення НАТО щодо колективної оборони."Жодного права вето Росії на все і вся. Для нас це важливо. Тобто жодного вето на вступ України до ЄС, на присутність НАТО чи на будь-які наші дії в межах альянсу для зміцнення колективної оборони", — наголосив Будріс.Водночас деякі європейські лідери визнають, що в майбутньому кордони можуть змінитися, якщо на це погодиться Київ. Також вони пропонують обговорити, за яких умов Україна зможе вступити до НАТО.За даними Bloomberg, Зеленський висловив готовність розглядати американські пропозиції щодо безпеки за умови, що Вашингтон представить конкретні плани щодо майбутнього членства України в НАТО та ЄС. Серед інших важливих умов він назвав збереження потужної української армії та наявність коштів на відбудову країни після війни.У Європі тим часом побоюються, що володимир Путін може розраховувати на посилення ультраправих політичних сил під час виборів у європейських країнах у 2027 році, зокрема у Франції. Частина таких політиків виступає за припинення підтримки України.Нагадаємо, 18 листопада російський диктатор Володимир Путін прибув із офіційним візитом до Китаю. Він вже провів перемовини із китайським лідером Сі Цзіньпіном..

"Нафтогаз" уклав контракт із польською компанією ORLEN на постачання трьох партій американського скрапленого природного газу (LNG). Поставки заплановані на перший квартал 2027 року та мають допомогти забезпечити потреби України під час пікового зимового споживання.Про укладення контракту повідомили в групі "Нафтогаз".Згідно з домовленостями, американський скраплений газ спочатку доставлятимуть до Польщі. Там його регазифікуватимуть на терміналі у місті Свіноуйсьце, після чого транспортуватимуть українським споживачам через польську газотранспортну систему.У компанії зазначили, що додаткові обсяги палива допоможуть посилити надійність газопостачання в період найбільшого навантаження на енергетичну систему взимку. Виконувач обов'язків голови правління групи "Нафтогаз" Сергій Федоренко наголосив, що співпраця з польською компанією є важливою для енергетичної безпеки України."Наше стратегічне партнерство з ORLEN зміцнює енергетичну безпеку України. В умовах постійних російських атак поряд із захистом і відновленням об'єктів працюємо над тим, щоб мати надійні джерела та маршрути постачання газу", — заявив він.У "Нафтогазі" також повідомили, що контракт став продовженням попередніх домовленостей із ORLEN. Їх закріпили у вересні 2026 року під час саміту Карпатської вісімки.Нагадаємо, нещодавно Росія атакувала дронами один із об’єктів "Групи "Нафтогаз" на Полтавщині. Внаслідок удару виникнула масштабна пожежа. Ніхто з працівників не постраждав..
