# політика

Колишній міністр оборони Михайло Федоров заперечив чутки про те, що хоче заручитися підтримкою американського президента Дональда Трампа. Однак він не відкинув можливість зустрічі з Ілоном Маском.Про це Михайло Федоров сказав в інтерв'ю "24 каналу"."Візит до США пов'язаний із тією роботою, яку я зараз маю, з фондом "Східна Європа". У мене є завдання щодо залучення додаткових коштів у фонд, є певні зустрічі з партнерами. Плюс є декілька важливих зустрічей, пов'язаних з defense-напрямком, залученням інвестицій — вони будуть як у Європі, так і в США. Це про розвиток, про розбудову нових проєктів", — зауважив він.На запитання, чи планує він під час поїздки заручитися політичною підтримкою Дональда Трампа, ексміністр відповів, що взагалі не знає, звідки генеруються такі "новини"."Проведення виборів — наше внутрішнє питання. Якщо його розпочати комунікувати та якось просувати за кордоном, мені це не органічно особисто", — зазначив він.За його словами, для початку варто зі суспільством це проговорити. На його переконання, це "домашня робота України всередині"."Ніхто не повинен зовні нав'язувати або не нав'язувати якісь питання. Ми повинні вирішити, що робити. Тому це неправда", — акцентував колишній високопосадовець.Разом із тим на запитання, чи планує він зустрітися з Ілоном Маском і продовжити співпрацю, Михайло Федоров сказав: "Тут побачимо".Раніше видання Kyiv Independent повідомляло, що він може полетіти до США наступного тижня. Водночас британське видання The Guardian припустило, що поїздка повʼязана із намаганнями заручитися підтримкою Вашингтона щодо проведення виборів в Україні. У відповідь пресслужба Федорова заявила, що поїздка до США не пов'язана з політичними зустрічами.Нагадаємо, що колишній міністр оборони зазначив, що ухвалить рішення щодо участі у виборах лише після того, як Україна впритул наблизиться до виборчого процесу..

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький закликав ветеранську спільноту делегувати свого представника в якості його радника. Він підтвердив, що це відбудеться вже найближчим часом.Про це Сергій Корецький заявив під час виступу на ІХ Міжнародному ветеранському форумі в суботу, 22 серпня, в Києві."Це важливо, щоби ветерани були безпосередньо залучені до формування державної політики", — наголосив він.За його словами, зараз в Україні понад 1,5 мільйона ветеранів і ветеранок."Наше завдання — забезпечити їм гідне повернення до цивільного життя, реабілітацію, роботу, навчання та найкращі можливості для започаткування власної справи", — зазначив очільник українського уряду.Він акцентував, що наші ветерани — це люди з унікальним досвідом, знаннями та компетенціями, які мають бути безпосередньо залучені до розбудови держави."Дякую учасникам IX Міжнародного ветеранського форуму за професійний, фаховий і відкритий діалог. Такі дискусії допомагають спільно формувати рішення, які найкраще відповідають потребам Захисників, Захисниць і їхніх родин", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, сьогодні на цьому ж заході перший віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що ветеранів війни чекають в енергетичній галузі, там є чимало можливих сфер залучення. А кожен захисник, який прийде працювати в енергетику, додасть їй міцності..

У суботу, 22 серпня, президент України Володимир Зеленський зустрівся з американським генералом Кітом Келлогом, який приїхав з Одеси до Києва для участі у Форумі ветеранів.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Дякую за цю повагу до українських воїнів, які щодня в надзвичайно складних умовах захищають Україну та весь євроатлантичний простір", — зазначив він.Вони обговорили посилення російських ударів по інфраструктурі та цивільних. Головний пріоритет у захисті — це, звісно, антибалістика."Я поінформував генерала про нашу роботу з європейцями для створення антибалістичної системи", — зауважив український президент.Проте він констатував, що для проходження цієї зими постачання перехоплювачів до "петріотів" незамінне."Україна готова їх купити, і будь-які зусилля в цьому напрямку важливі", — наголосив Володимир Зеленський.Учора стало відомо, що Кіт Келлог прибув в Україну з візитом і відвідав Одеський морський торговельний порт. Його супроводжував перший заступник міністра України Сергій Деркач та інші офіційні особи.У Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту України інформували, що під час візиту американська делегація оглянула наслідки російських атак на інфраструктуру Одеського морського порту.Гостям зі США представили інформацію про роботу українських морських портів в умовах повномасштабної війни, масштаби завданих Росією пошкоджень та заходи, які вживаються для підтримки стабільної роботи портової інфраструктури.Нагадаємо, раніше Кіт Келлог заявляв, що альянс НАТО продемонстрував нездатність ефективно реагувати на глобальні конфлікти. Тому, на його переконання, світ потребує створення нової оборонної системи, куди, серед інших, могла б увійти Україна..

Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що ухвалить рішення щодо участі у виборах лише після того, як Україна впритул наблизиться до виборчого процесу.Про це Михайло Федоров сказав в інтерв'ю "24 каналу"."Я думаю, буде взагалі залежати, чи я піду кудись — там, парламент, або якщо будуть президентські вибори, з ким піду, як піду, — після того, коли ми дійдемо до самого цього процесу", — зауважив він.За його словами, зараз дуже важливо підготувати вибори, щоби вони були не заангажовані та не на користь конкретного кандидата або конкретної партії. Вони повинні бути максимально об'єктивні для того, щоби не було якихось спеціальних інструментів, які хтось може використати."Тому спершу варто напрацювати цей механізм. Коли ми дійдемо до цієї позначки — бо ми 100% до неї прийдемо, — тоді я буду дивитися на те, як і з ким пройшли цей шлях, хто як себе виявив. Після цього ухвалю рішення, кого підтримати, діяти самостійно, або взагалі не йти далі", — додав колишній міністр.Він пояснив, що розпочав говорити про вибори, б після роботи в Міноборони зрозумів, що "з цією системою управління, яка є зараз, і з цією якістю ухвалення рішень, і з тим рівнем корупції неможливо ефективно закінчити війну та далі закласти фундамент для відбудови країни"."Я зробив чесно, як я вважав і вважаю, що Україна повинна привести в різні органи влади, перезавантажити інституції, привезти людей, які розуміють ризики, які на нас чекають, розуміють сучасну війну, розуміють, як потрібно закінчити війну, люди, які мають нульову толерантність до корупції, тобто люди, які точно будуть з нею боротися, і люди, які підтримуватимуть розбудову незалежних інституцій. І єдиний шлях, як це зробити — це через повернення демократичного циклу", — сказав Федоров.Він переконаний, що зараз "це єдиний шлях, як привести ефективних людей із розумінням сучасних викликів, які можуть закінчити війну, не вкрадуть і зможуть закласти фундамент відбудови країни"."Ми не знаємо, коли закінчиться війна. І враховуючи, що ніхто не розуміє, яка стратегія, який план війни, ми не можемо сподіватися, що вона сама собою закінчиться через півроку, комусь просто вдасться домовитися, чи не вдасться, чи буде чорний лебідь, чи щось ще. Нам потрібно мати свій чіткий план, на який ми будемо розраховувати, який підтримують партнери", — акцентував ексміністр.Щодо почерговості парламентських, президентських, місцевих виборів він зазначив, що потрібна дискусія з різними експертами."Я впевнений, що Україна зможе знайти вихід, як повернути демократію, тому що війна — це про систему управління, про якість ухвалених рішень. Їх потрібно ухвалювати 24/7, при цьому якісні. І вони повинні бути не заангажовані та не побудовані на якихось зв'язках, на лояльності та на корупції", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, сьогодні голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що проведення виборів в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

У понеділок, 24 серпня, лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію.Про це повідомили журналісти Le Figaro. При цьому вони зазначили, що засідання проходитиме у гібридному форматі — частина учасників долучиться особисто, а інші працюватимуть через відеозв'язок.Співголовами зустрічі виступить президент Франції Еммануель Макрон (через відеоконференцію), канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем.Також близько десяти європейських посадовців, серед яких президент Європейської ради Антоніо Кошта, перебуватимуть безпосередньо в Києві разом із президентом України Володимиром Зеленським."Ключовим фокусом переговорів стане захист українського неба. Через нестачу ракет-перехоплювачів Україна залишається вразливою до російських повітряних атак, тому партнери шукатимуть шляхи оперативного постачання засобів ППО", — йдеться в публікації.Окрім того, учасники зустрічі планують розробити заходи для посилення економічного тиску на Росію та перекриття шляхів фінансування її армії. Зокрема, через обмеження діяльності "тіньового флоту".Також обговорять надання гарантій безпеки, які мають сприяти досягненню тривалого та справедливого миру."Символічно, що засідання відбудеться саме у 35-ту річницю Незалежності України", — наголосили медійники французького видання.Нагадаємо, що 13 липня Франція збирала "Коаліцію охочих", під час якої лідери 25 держав і урядів обговорили подальшу підтримку України, посилення протиповітряної оборони та гарантії безпеки. Саміт відбувався напередодні святкування Дня взяття Бастилії..

Проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на полях Київського безпекового форуму з нагоди 35-ї річниці Незалежності України.Журналіст поставив йому запитання щодо активних обговорень виборів і законопроєкту про їх підготовку у Верховній Раді після відеозвернення колишнього міністра оборони Михайла Федорова."З приводу підготовки до виборів в українському парламенті вже рік існує робоча група. Вона напрацьовує особливий спеціальний закон щодо цього виду виборів", — зазначив Стефанчук.Проте, за його словами, щодо конкретного проведення виборів, то це зрозуміло всім, особливо на тлі обстрілів, які відбулися за останні ночі.Спікер українського парламенту додав, що проведення виборів в Україні під час правого режиму воєнного стану є абсолютно неможливим, недоцільним і безвідповідальним.На його переконання, вибори повинні бути демократичними та безпечними для кожного громадянина, хто бере участь у них і балотується у державні органи."Тільки тоді, коли з’являться відповідні умови, вибори в Україні неодмінно відбудуться", — наголосив Руслан Стефанчук.Раніше виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в інтерв’ю TrueUA розповів, що більшість українців виступає проти проведення виборів до повного завершення війни, а припинення вогню значна частина суспільства не вважає достатньою умовою для голосування. Серед причин — побоювання щодо нестабільності перемир’я та втручання Росії, а також бажання бачити серед кандидатів військових, волонтерів і громадських діячів.Нагадаємо, що в Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. ЄС запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві..

У п’ятницю, 21 серпня, новий склад Кабінету міністрів вперше взяв участь у годині запитань до уряду. Головною темою став звіт щодо підготовки до осінньо-зимового періоду та стан виконання планів стійкості.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вдячний народним депутатам за те, що впродовж цього пленарного тижня вони підтримали низку важливих для держави законопроєктів", — зазначив він.За його словами, зокрема, парламентарі ухвалили рішення щодо фінансування вищої освіти, медичної допомоги, реабілітації та протезування військових і ветеранів, посилили соціальні гарантії для сімей, які виховують дітей з інвалідністю.Очільник уряду виокремив той факт, що вдалося просунутися з новим Митним кодексом, використанням земель для потреб оборони, управлінням у сфері культури."Уряд цінує конструктивну співпрацю з парламентом і розраховує на подальшу злагоджену роботу. Найближчим часом очікуємо на розгляд низки інших важливих проєктів законів", — акцентував український прем’єр-міністр.Він додав, що особливим пріоритетом є ухвалення законопроєктів, необхідних для отримання макрофінансової допомоги від міжнародних партнерів."Міністри, відповідальні за кожен із напрямів, мають забезпечити належну комунікацію і роботу з Верховною Радою України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 13 серпня Кабінет міністрів України спільно з міністрами представив проєкт програми діяльності уряду під час засідання Ради коаліції. Комплексний документ визначає ключові пріоритети держави, серед яких посилення оборони, підтримка громадян і прискорення євроінтеграції..

Представник американського президента Кіт Келлог прибув в Україну з візитом і відвідав Одеський морський торговельний порт. Його супроводжував перший заступник міністра України Сергій Деркач та інші офіційні особи.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Під час візиту делегація оглянула наслідки російських атак на інфраструктуру Одеського морського порту. Американській стороні представили інформацію про роботу українських морських портів в умовах повномасштабної війни, масштаби завданих Росією пошкоджень та заходи, які вживаються для підтримки стабільної роботи портової інфраструктури.Окрему увагу під час робочої зустрічі приділили безпеці судноплавства та функціонуванню Українського морського коридору. Попри постійні російські атаки, морські порти залишаються критично важливою частиною української експортної логістики та забезпечують доступ української продукції до світових ринків."Для нас важливо, що наші американські партнери можуть безпосередньо побачити, в яких умовах зараз працюють українські порти. Росія системно атакує цивільну портову інфраструктуру та судна, намагаючись обмежити український експорт і свободу судноплавства у Чорному морі. Попри це, ми продовжуємо забезпечувати роботу морського коридору. Наше завдання — разом із партнерами посилювати захист портів, підтримувати безпечне судноплавство та забезпечувати стійкість української логістики", — зазначив Сергій Деркач.Учасники зустрічі також обговорили подальше відновлення та розвиток портової інфраструктури, посилення стійкості експортних маршрутів і можливості залучення міжнародних партнерів і приватного капіталу до реалізації інфраструктурних проєктів. "Стабільна робота морських портів має значення далеко за межами України. Через морський коридор українська аграрна продукція потрапляє на ринки десятків країн, а, отже, йдеться про глобальну продовольчу безпеку. Російські атаки на портову інфраструктуру — це удар не лише по українському експорту, а й по стабільності світових продовольчих ринків. Тому для нас важливо разом із міжнародними партнерами забезпечувати безперервність експорту та зберігати доступ українських виробників до світових ринків", — наголосив міністр Тарас Висоцький.Окремим напрямом зустрічі стала економічна та інвестиційна співпраця зі США. Україна зацікавлена у залученні американських компаній до конкретних проєктів публічно-приватного партнерства у транспортній та комунальній інфраструктурі.Серед пріоритетів — концесійні проєкти в порту "Чорноморськ", розвиток дорожньої та залізничної інфраструктури, а також проєкти у сфері водопостачання. Важливим є залучення американського бізнесу не лише як інвестора, а й як технологічного та операційного партнера. Окремо під час зустрічі обговорили можливості співпраці в межах американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, створеного в межах економічної угоди між Україною та США."Одещина щодня відчуває, що означає бути ключовим логістичним регіоном країни під час війни. Ворог системно атакує порти й інфраструктуру області, але після кожного удару ми працюємо над максимально швидким відновленням і продовжуємо забезпечувати роботу портів. Для нас важливо посилювати їхній захист і стійкість, адже від цього залежить не лише економіка регіону, а й експортні можливості всієї України. Вдячні партнерам, які бачать ці виклики на власні очі та готові підтримувати нас", — заявив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.. Нагадаємо, що в ніч на понеділок, 17 серпня, російські терористи вкотре атакували портову інфраструктуру Одеської області. Пошкоджене цивільне судно, постраждали четверо людей..

Російські військові провели ракетні навчання поблизу південних Курильських островів, на які претендує Японія. Ракети запускали з атомного підводного човна, ракетного крейсера та берегового комплексу "Бастіон".За даними Тихоокеанського флоту РФ, під час навчань військові здійснили пуски ракет по цілях, розташованих на відстані понад 300 кілометрів. У Росії заявили, що всі вони були успішно уражені, передає Bloomberg, посилаючись на російське видання Интерфакс.Точне місце та дату проведення навчань російська сторона не назвала. Водночас відомо, що ще 2016 року РФ розмістила берегові ракетні комплекси "Бастіон" на острові Ітуруп, який у Японії називають Еторофу. На навчання відреагував міністр закордонних справ Японії Тосіміцу Мотегі. Політик розкритикував посилення російської військової присутності на спірній території."Нарощування Росією військової присутності на чотирьох Північних островах суперечить позиції Японії та є неприйнятним", — заявив Мотегі.Що відомо про суперечку Росії та ЯпоніїЗазначемо, що Південні Курильські острови перебувають під контролем Росії після того, як Радянський Союз захопив їх в Японії наприкінці Другої світової війни. Токіо продовжує вважати чотири острови своєю територією та називає їх Північними територіями.Напруження між країнами останнім часом посилилося. Так, минулого тижня російський диктатор Володимир Путін вперше відвідав Ітуруп, що спричинило протест із боку Токіо. Під час поїздки на Далекий Схід диктатор також розкритикував санкції Японії проти Росії та заявив, що Москва нібито готова шукати вирішення територіальної суперечки в межах мирного договору.Додамо, демонстративна поїздка очільника Кремля Володимира Путіна на Північні території викликала миттєву відповідь з боку Білого дому. Офіційний Вашингтон назвав Японію своїм найважливішим союзником та запевнив у повній підтримці її суверенних прав на острови..

Сполучені Штати планують запровадити проти Ірану новий масштабний пакет санкцій, який у Вашингтоні називають "найжорсткішим в історії". Деталі майбутніх обмежень американська влада обіцяє представити вже наступного тижня.Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент, передає Reuters.За його словами, посилення економічного тиску на Тегеран має зменшити необхідність проведення нових масштабних військових операцій. Бессент наголосив, що санкційні заходи доповнюватимуть блокаду Ірану."Це подвійний удар. У нас є блокада, і ми запровадимо найжорсткіші санкції в історії. Це спрацює в Ірані, і ми зруйнуємо цей режим. Настав час нашим союзникам та решті світу прийняти рішення", — заявив очільник американського Мінфіну.Водночас Бессента запитали, чи можуть США застосувати обмежувальні заходи проти Китаю через співпрацю з Іраном. Міністр не став прямо відповідати, зазначивши, що чимало таких розмов краще проводити приватно.Заява Бессента пролунала після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про початок масштабної економічної операції проти Ірану, метою якої має стати подальша ізоляція країни.Зазначимо, що американська армія перебрала на себе контроль над південною смугою Ормузької протоки, зламавши плани іранських сил у регіоні. Такий крок дозволив відновити половину довоєнного обсягу транзиту чорного золота та стабілізувати ціни на світових ринках.Читайте також: США витратять майже $23 млрд на Tomahawk: скільки ракет планують виробляти щороку.

Після завершення війни в українському суспільстві може бути значний запит на оновлення влади та появу нових політичних лідерів. За такого сценарію чинному президенту Володимиру Зеленському буде складніше перемогти на наступних виборах, якщо участь у них візьмуть авторитетні нові кандидати.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.За його словами, наразі зарано прогнозувати перебіг майбутніх президентських виборів, адже невідомо, чи планує сам Зеленський знову балотуватися. Одним із можливих компромісних сценаріїв після завершення війни соціолог назвав перехідний період, протягом якого Зеленський залишатиметься президентом під час підготовки до виборів, але не братиме в них участі."Один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам", — пояснив Грушецький.Водночас публічна відмова Зеленського від участі у майбутніх виборах ще під час війни, на думку виконавчого директора КМІС, може створити проблеми для чинної влади. Зокрема, це здатне послабити парламентську більшість, оскільки частина політиків може втратити мотивацію залишатися в президентській команді.Хто може скласти конкуренцію ЗеленськомуГрушецький зауважив, що перспективи чинного президента значною мірою залежатимуть від того, хто стане його конкурентами. За високого рівня суспільної недовіри участь у виборах кількох авторитетних нових кандидатів може суттєво знизити шанси Зеленського на перемогу."Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове", — зазначив він.Серед потенційно авторитетних у суспільстві постатей Грушецький назвав Валерія Залужного, Михайла Федорова та Кирила Буданова. Водночас це не означає, що вони обов'язково братимуть участь у майбутніх виборах. Якщо ж такі кандидати не балотуватимуться, а головними суперниками Зеленського стануть представники попереднього покоління українських політиків, чинний президент, за оцінкою Грушецького, матиме шанси на переобрання.Водночас соціолог наголосив, що серйозним конкурентом Зеленського потенційно може стати й інший новий політичний лідер. Саме запит українців на оновлення після війни може суттєво вплинути на результати майбутніх виборів.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров планує здійснити робочу поїздку до Сполучених Штатів Америки.Про це повідомила пресслужба Федорова у коментарі "Суспільному". Зазначається, що поїздка повʼязана із проєктами у сфері оборонних технологій."Головна ціль поїздки, яка потенційно планується, повʼязана із залученням ресурсів для нових проєктів у сфері defense tech", — зазначили в команді ексміністра.Крім того, у пресслужбі наголосили, що цей візит не передбачає зустрічей і перемовин з представниками американської влади.Зауважимо, 18 серпня Михайло Федоров оприлюднив відеозвернення, у якому закликав владу провести вибори. Він наголосив, що необхідно знайти законний, безпечний і реалістичний механізм для відновлення повноцінного демократичного процесу навіть за умов тривалої війни.Нагадаємо, міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявляв, що одразу після відставки Михайла Федорова запросили на посаду радника в італійське оборонне відомство. Така пропозиція його дуже зворушила..

У четвер, 20 серпня, до Львова прибула делегація німецьких урядовців на чолі з федеральним міністром з питань навколишнього середовища, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Карстеном Шнайдером.Як повідомили на офіційному сайті Львівської міської ради, під час візиту представники Німеччини ознайомилися з реалізацією одного з енергоефективних проєктів та обговорили з міською владою енергетичні питання."Іноземні гості оглянули багатоповерхівку на Сихові, яку модернізували й утеплили, а на даху встановили сонячні панелі", — зазначили в ЛМР.Зокрема, німецькі партнери профінансували проєктно-кошторисну документацію на оновлення цього будинку й забезпечили технічний та авторський нагляд.Також учасники делегації разом з першим заступником міського голови Львова Андрієм Москаленком обговорили енергетичну безпеку і енергонезалежність, міську стійкість та важливість міжнародної підтримки.Нагадаємо, днями президент Володимир Зеленський розповів про стан енергетичної системи України та визначив першочергові завдання для її відновлення й підготовки до опалювального сезону. .

У Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. Європейський Союз запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві.Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер, передає "Європейська правда".Суверенне право України та конституційне полеУ Європейській комісії детально оцінили можливість організації та проведення виборів в Україні під час активних бойових дій. Представниця виконавчого органу ЄС Анітта Хіппер підкреслила, що ключове рішення щодо термінів проведення голосування належить виключно українській стороні. За її словами, це питання має вирішуватися із суворим дотриманням національної нормативно-правової бази."Що стосується виборів, саме Україна має вирішувати, коли їх проводити, з повним дотриманням своєї правової бази", — зазначила Хіппер.Підтримка Брюсселя та дотримання демократичних нормОфіційна речниця Єврокомісії також додала, що міжнародні партнери готові плече до плеча проходити весь виборчий шлях разом із Києвом, гарантуючи прозорість процесів. Вона зауважила, що "ЄС готовий підтримувати Україну протягом усього виборчого процесу, зокрема в забезпеченні дотримання відповідних демократичних стандартів і вимог". Крім того, у Брюсселі запевнили, що поважатимуть будь-яку ухвалу української влади, адже вирішальним фактором залишаються нормативні обмеження воєнного часу."Існують конституційні рамки, і рішення має ухвалювати Україна — якщо вона вирішить це зробити", — додала речниця.Нагадаємо, 18 серпня ексміністр оборони України Михайло Федоров закликав владу провести вибори. Він наголосив, що необхідно знайти законний, безпечний і реалістичний механізм для відновлення повноцінного демократичного процесу навіть за умов тривалої війни..

Очільник зовнішньополітичного відомства Литви закликав міжнародну спільноту прискорити інтеграційні процеси та надати Україні повноправне членство у Євросоюзі до 2030 року. Дипломат наголосив, що масштабовані атаки Росії потребують рішучої та адекватної відповіді з боку Заходу.Про це у соцмережі X заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.Посилення оборони та санкційний тиск на РосіюЗа словами литовського посадовця, безперервні обстріли цивільної інфраструктури підтверджують, що Росія повністю ігнорує мирні ініціативи, обираючи шляхи ескалації та терору. У зв'язку з цим Будріс відзначив крайню потребу негайно наростити постачання систем протиповітряної оборони для України. Окрім цього, Захід має суттєво збільшити обсяги військової, фінансової та енергетичної допомоги, а також запровадити нищівні обмеження проти військово-промислового комплексу Росії.Членство в ЄС до 2030 року та безпека ЄвропиГолова МЗС Литви переконаний, що єдиною дієвою відповіддю на загрози з боку Кремля є повна інтеграція України до європейських та євроатлантичних інституцій. Він окреслив чітку позицію щодо майбутнього української держави:"Місце України — у європейській родині, і її шлях до європейської та євроатлантичної інтеграції має залишатися нашим стратегічним пріоритетом".Будріс додатково заявив, що надана Україні допомога є безпосереднім захистом безпеки та майбутнього всього європейського континенту, тому відповідь Заходу має повністю відповідати реальним масштабам російської агресії.Нагадаємо, 20 серпня міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, провів ніч в укритті у Києві під час масованої російської атаки. Разом із ним від повітряної загрози переховувалися інші члени литовської делегації..