# політика

Володимир Путін офіційно доручив відповідним службам забезпечити нібито "суверенітет" майбутніх виборів до Держдуми. Він фактично надав повноваження для зачистки політичного поля та придушення будь-якого інакодумства.Про це повідомили в Службі зовнішньої розвідки України (СЗР)."Путін 24 лютого виступив на колегії ФСБ із промовою, яка в перекладі з кремлівської мови на людську означає: силовий апарат отримав карт-бланш на придушення будь-якого інакодумства напередодні думських виборів у вересні", — йдеться в повідомленні.Українські розвідники зазначили, що формально йшлося про внутрішню безпеку, протидію тероризму та підступи українських спецслужб."Однак центральним епізодом стало те, що Путін особисто поставив ФСБ завдання забезпечити "суверенність" виборчого процесу на майбутніх виборах — евфемізм для системи, в якій результат відомий до початку голосування", — наголосили вони.Зростання "злочинів терористичної спрямованості" Путін традиційно приписав Києву та його "зарубіжним кураторам" — формулювання настільки універсальне, що під нього підпадає будь-який незручний інцидент на території Росії."На цьому фундаменті він анонсував розширення повноважень відомства та поглиблення його координації з міністерством оборони, Росгвардією і МВС — тобто злиття всіх інструментів примусу в єдиний кулак", — зробили висновок аналітики.Вони зауважили, що окремо прозвучали кіберзагрози, санкційний тиск і нецільове використання коштів держоборонзамовлення — набір, що красномовно свідчить про стан економіки країни, яка п’ятий рік фінансує власне виснаження."Наратив "фортеця в облозі", який Путін експлуатує вже два десятиліття, у цьому виступі доведений до логічного завершення: зовнішній ворог, внутрішній зрадник і вибори, які потрібно "захистити", — і насамперед від самих виборців", — підсумували в Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, війна Росії в Україні дедалі більше впливає на російський народ, змушуючи адміністрацію президента Росії та керівну партію "Єдина Росія" інвестувати в стратегії пом’якшення наслідків перед виборами до Державної Думи у вересні 2026 року..

Представниця Демократичної партії в американському Сенаті Джин Шахін запропонувала новий санкційний інструмент для тиску на Росію. Однак це обурило її колегу від Республіканської партії Ліндсі Грема.Про це повідомила "Європейська правда" з посилання на заяви американських політиків.Річ у тому, що сенаторка-демократка та представниця комітету Сенату з міжнародних відносин Джин Шахін запропонувала новий законопроєкт щодо тиску на Росію.Цей документ розширить повноваження адміністрації США щодо арешту російських нафтових танкерів, які належать до "тіньового флоту". Комітет підтримав цю ініціативу 20 голосами проти двох."Звідки Росія отримує більшу частину своїх доходів? Від нафти та газу. Ми вважаємо, що це ефективніший механізм, ніж той, що пропонується в новій версії законопроєкту про санкції", — сказала сенаторка.Вона мала на увазі законодавчу ініціативу Ліндсі Грема, яка дозволить президенту США запроваджувати вторинні санкції і тарифи щодо країн, які продовжують купувати дешеву російську нафту і газ, підтримуючи таким чином воєнну машину Росії.Цей законопроєкт, попри двопартійну підтримку, вже декілька місяців перебуває в Конгресі США, очікуючи схвалення від американського президента.Грем висловив занепокоєння, що Шахін таким чином переконає демократів не підтримувати його законопроєкт про санкції."Неймовірно непокоїть те, що після всіх цих зусиль демократи можуть вирішити не підтримувати законопроєкт про санкції проти Росії, який дозволить президенту Трампу запроваджувати мита на країни, що купують дешеву російську нафту, що підтримує військову машину Путіна. Тарифні повноваження пов'язані винятково з російсько-українським конфліктом, а не зі загальними тарифними повноваженнями, та мають трирічний термін дії", — написав сенатор у соцмережах.Нагадаємо, 14 лютого Ліндсі Грем висловив переконання в тому, що президент США Дональд Трамп не збирається робити в Україні "те, що з Афганістаном". За його словами, він завершить російську війну проти України таким чином, що "не буде наступного вторгнення"..

Президент іспанського суспільного мовника RTVE Хосе Пабло Лопес закликав Європейську мовну спілку (EBU) розпочати обговорення змін до статуту. Зокрема, йдеться про заборону країнам, що перебувають у стані збройного конфлікту, брати участь у конкурсі "Євробачення".Про це повідомило "Суспільне Культура" з посиланням на виступ Хорсе Пабло Лопеса в іспанському СенатіВін заявив, що мета ініціативи — запобігти використанню музичного конкурсу як інструменту пропаганди чи політичного впливу. У своїх коментарях телевізійник акцентував на ситуації з Ізраїлем, участь якого в цьогорічному конкурсі викликала суперечки."Я вважаю, що ми повинні раз і назавжди розпочати серйозну дискусію, та сподіваюся, що це вдасться зробити найближчими тижнями, щоби реформувати статут ЄМС і заборонити країнам, які перебувають у стані конфлікту, брати участь у наступному "Євробаченні", — заявив він.Також під час виступу він згадав й Україну, яка теж перебуває у стані війни та може, на його думку, у зв’язку з цим "отримати додаткові преференції".Як відомо, Іспанія відмовилася від участі в "Євробаченні" 2026 року через рішення організаторів допустити Ізраїль до участі. Це означає, що країна не лише не надішле своїх представників, а й не транслюватиме шоу, які відбудуться у Відні 12, 14 та 16 травня.Тоді Лопес розкритикував керівництво EBU. На його думку, санкції проти Ізраїлю за порушення правил мали бути розглянуті на виконавчому рівні, а не виноситися на загальне голосування.Окрім Іспанії, від участі в конкурсі у 2026 році відмовилися Ірландія, Словенія, Нідерланди й Ісландія.Ювілейний 70 пісенний конкурс "Євробачення" пройде у Відні після торішньої перемоги JJ за піснею Wasted Love. Гранд‑фінал запланований на 16 травня 2026 року, а півфінальні шоу — на 12 та 14 травня. Шоу пройде на найбільшій критій арені Австрії Wiener Stadthalle.У конкурсі візьмуть участь 35 країн, з яких 30 змагатимуться у півфіналах. За результатами жеребкування, Україна виступить у другому півфіналі. Нашу країну представить співачка Leléka з піснею Ridnym — вона отримала максимальні 10 балів від глядачів та журі.До фіналу потраплять до 20 переможців півфіналів. Окрім того, до фіналу автоматично потраплять представники країн "великої п'ятірки" (Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія), а також переможниця попереднього року — Австрія.Нагадаємо, раніше директор пісенного конкурсу "Євробачення" Мартін Грін зазначав, що концертний тур до 70-річчя пісенного конкурсу "Євробачення" за участю Вєрки Сердючки й інших артистів, перенесено. Люди, які вже придбали квитки, отримають повне відшкодування..

У Німеччині затримали підозрюваного у вбивстві колишнього заступника керівника адміністрації президента України Андрія Портнова. Його застрелили в Іспанії минулого року.Про це заявили в поліції Іспанії. Там зазначили, що спецоперація із затримання відбулася в німецькому місті Гайнсберг.За інформацією іспанських правоохоронців, затриманий є безпосереднім виконавцем злочину — саме він відкрив вогонь біля воріт навчального закладу.У затриманні брали участь агенти П’ятої групи з розслідування вбивств поліції Мадрида спільно з групою спеціальних операцій Федерального відомства кримінальної поліції Німеччини.Іспанська поліція спочатку розглядала версію замовного вбивства, пов'язаного з професійною або політичною діяльністю загиблого.Убивство ПортноваКолишнього українського політика Андрія Портнова вбили 21 травня минулого року біля воріт Американської школи в Позуело-де-Аларкон. під час того, як він відводив своїх 10-річну та 12-річну дочок на навчання.Загалом пролунало п’ять пострілів під час яких Портнов отримав поранення у шию, спину та голову. Зазначається, що Портнова застрелили біля дерева за декілька метрів від свого Mercedes.На момент вбивства Портнов був вдягнений в скромну білу футболку, шорти та кросівки. Після вбивства його тіло ще деякий час пролежало біля воріт школи, де навчаються його доньки.Одна з працівниць школи уточнила, що постріли пролунали "через пів години" після початку уроків о 08:45, тому діти та вчителі перебували в безпеці.Що відомо про Андрія ПортноваАндрій Портнов — український політик та юрист, який був першим заступником глави адміністрації президента України Віктора Януковича. Він також відомий як колишній народний депутат України та фігурант реєстру зрадників.Працював керівником управління з питань судоустрою адміністрації президента України та заступником (згодом першим заступником) глави адміністрації президента.Під час Революції Гідності був причетним до ухвалення "законів 16 січня". Виїхав з України після Революції Гідності, перебував під санкціями ЄС та США. Проти нього завели низку кримінальних справ, деякі з яких він виграв. СБУ відкривала справу проти Портнова за статтею "Державна зрада" у зв'язку з анексією Криму, але її було закрите.З 2021 року перебував під санкціями США за причетність до масштабної корупції в Україні. З 2022 року перебував за межами України. Фігурував у Реєстрі зрадників, а також у "Миротворці".Нагадаємо, що Андрій Портнов на початку квітня 2024 року переписав великий маєток під Києвом на своїх неповнолітніх дітей. Вілла розташована в елітному селищі Козин..

У вівторок, 24 лютого, у четверті роковини російського повномасштабного вторгнення, президент України Володимир Зеленський і лідери восьми країн Північної Європи та Балтії (NB8) ухвалили в Києві спільну заяву.Про це повідомляється на сайті Офісу президента."Ми однозначно засуджуємо агресивну війну Росії проти України й закликаємо Росію негайно припинити незаконне вторгнення та погодитися на перемир’я. Ми висловлюємо найглибші співчуття всім, хто постраждав від агресивної війни Росії, зокрема родинам загиблих і поранених, а також усім цивільним особам, які зазнали руйнівних гуманітарних, соціальних та економічних наслідків війни. Ми підтверджуємо нашу непохитну прихильність незалежності, суверенітету й територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів", — йдеться у повідомленні.Лідери NB8 наголосили, що вони підтримують всі зусилля, спрямовані на досягнення справедливого й тривалого миру в Україні. Однак, на думку партнерів, будь-яка майбутня мирна угода повинна бути міцно заснована на міжнародному праві."Вона не може винагороджувати агресію, легітимізувати зміну кордонів із застосуванням сили або залишати Україну вразливою до нових військових загроз. Україна продовжує демонструвати готовність до мирних переговорів, тоді як Росія продовжує тягнути час. Справедливий і тривалий мир вимагає надійних і юридично зобов'язувальних гарантій безпеки для України, щоб запобігти подальшій агресії та забезпечити тривалу стабільність у всій Європі. Ми високо цінуємо важливу роботу Коаліції охочих у цьому напрямі й підтверджуємо нашу подальшу участь у її діяльності. Безпека України нерозривно пов'язана з євроатлантичною безпекою. Кожна нація має право обирати своє майбутнє", — наголошується у заяві.До того ж країни Північної Європи та Балтії пообіцяли продовжувати тиск на Росію, зокрема через санкції та протидію "тіньовому флоту". Водночас лідери NB8 зауважили, що від початку повномасштабної агресії Росії країни Північної Європи та Балтії надали понад 42 мільярди євро військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Наша підтримка залишається стратегічною, довгостроковою та непохитною.Крім того, країни NB8 пообіцяли:Продовжувати надавати значну військову допомогу Україні, зокрема через внески в межах механізму PURL, загальна сума яких від країн Північної Європи та Балтії у 2025 році становила 1,4 мільярда євро.На 2026 рік заплановані військові внески становлять близько 12,5 мільярда євро, які будуть надані в межах спільних та двосторонніх угод, включно з механізмом PURL. До того ж планується поглибити співпрацю в галузі оборони, зокрема шляхом спільного виробництва з використанням відповідних європейських фінансових інструментів, включно із SAFE, з метою взаємного посилення наших можливостей, оперативної сумісності та безпеки.Надавати додаткову підтримку для забезпечення постачання енергоносіїв, а також захищати й відновлювати енергетичну інфраструктуру України на суму щонайменше 918 мільйона євро на цю зиму та решту року, "водночас засуджуючи тривалі та посилені напади Росії на цивільне населення, цивільні об'єкти та енергетичну інфраструктуру України".Продовжувати підтримку зусиль України з відновлення та сприяти її довгостроковій реконструкції та модернізації. Так, NB8 зроблять внесок у Конференцію з відновлення України 2027 року в Естонії в межах спільного зобов'язання щодо відновлення та реконструкції України.Сприяти поточним міжнародним зусиллям із притягнення Росії до відповідальності за порушення міжнародного права та підтвердити свою відданість забезпеченню повної відповідальності. Країни NB8 активно працюватимуть над швидким введенням у дію комплексного міжнародного компенсаційного механізму, включно зі створенням Компенсаційного фонду, та підтримуватимуть швидке укладення Розширеної часткової угоди (EPA) про Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України як пріоритетне завдання.Підтримувати Україну на її незворотному шляху до повної європейської та євроатлантичної інтеграції, включно з членством у ЄС і НАТО."Країни Північної Європи та Балтії продовжуватимуть відігравати провідну роль у зміцненні нашої спільної безпеки й підтримці України та її народу в їхній боротьбі за справедливий і тривалий мир. Ми підтверджуємо нашу непохитну прихильність універсальним принципам незалежності, суверенітету й територіальної цілісності", — зазначається у заяві.Нагадаємо, 24 лютого уряд Великої Британії оголосив найбільший пакет санкцій проти Росії за чотири роки повномасштабного вторгнення в Україну. Обмеження, зокрема, торкнулися нафтової галузі країни-агресорки та її "тіньового флоту".Водночас 23 лютого Рада Європейського Союзу не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини..

Через те, що прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вирішив припинити аварійні постачання електроенергії Україні, його можуть притягнути до відповідальності. Зокрема, опозиційна парламентська партія "Свобода та Солідарність" підготувала кримінальну скаргу до прокуратури.Про це повідомило словацьке видання Dennik N. Журналісти цитують лідера партії "Свобода та Солідарність" Браніслава Грьолінга, який заявив під час пресконференції біля генпрокуратури Словаччини, що у скарзі прем’єру закидатимуть низку важких порушень.Йдеться, зокрема, про зловживання повноваженнями посадовця, державну зраду, нелюдяність, терористичний акт, порушення обов’язків при управлінні державним майном.Депутат Кароль Галек заявив, що, на його думку, словацький прем’єр "відкриває новий фронт проти України" на боці Росії. За словами політика, припинення аварійних поставок електроенергії може мати критичні наслідки."Може статися так, що в лікарні, де оперуватимуть поранених після російського удару, не буде світла", — навів він красномовний приклад.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомляв, що після атаки 27 січня припинено транзит російської нафти нафтопроводом "Дружба". Угорщина та Словаччина звинуватили у цьому Україну. Зокрема, угорський міністр Петер Сійярто заявляв про нібито "енергетичний шантаж" з боку Києва.Після цього Роберт Фіцо заявив, що Словаччина з 23 лютого припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. За його словами, "якщо українська сторона звернеться до Словаччини з проханням про допомогу в стабілізації енергетичної мережі, вона такої допомоги не отримає". Водночас Фіцо заявив, що готовий скасувати обмеження після відновлення транзиту нафти до країни через нафтопровід.Нагадаємо, вчора пресслужба "Укренерго" заявила, що можливе припинення аварійного постачання електроенергії зі Словаччини не вплине на енергосистему України. Там також зауважили, що офіційних документів про припинення дії договору наразі не надходило..

У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Законопроєкт про повоєнні вибори, над яким працює відповідна робоча група, представлять у парламенті найближчим часом. Після напрацювання документу Україна дасть відповідь, коли відбудуться вибори.Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук на зустрічі YES у вівторок, 24 лютого. Він наголосив, що проведення виборів в Україні можливе лише в тому разі, якщо вони відповідатимуть двом основним вимогам."Вони мають бути демократичними, але водночас безпечними. Тому що без цих двох показників говорити про вибори неможливо. Україна — не Росія, і нам не треба вибори такі, як проводять там", — зазначив спікер українського парламенту.Він додав, що "дуже важливо зробити все, щоби ці вибори визнали всі наші зарубіжні партнери як такі, що проведені відповідно до найвищих стандартів демократії, але із безпекою тих, хто бере участь".За його словами, є ціла низка питань, які треба вирішити під час підготовки до виборів. Насамперед це безпека громадян України, які будуть брати участь, забезпечення права голосувати для захисників і захисниць, які "ціною власного життя та здоров’я боронять незалежність України".Крім того, як акцентував Стефанчук, треба розв’язати питання залучення до виборів восьми мільйонів українців, які перебувають за межами України. Також важливий момент — питання залучення іноземних спостерігачів."Щоби не було так, що у західній частині України спостерігачів багато, а в Харкові, Одесі, Херсоні, інших містах їх не буде. Тому що це не демократично", — заявив Стефанчук.Він наголосив, що український парламент зараз чітко розробляє відповідну законодавчу матрицю."У нас створена група, яка напрацьовує законодавство про так звані повоєнні вибори, і я думаю, що найбільшим часом ми представимо результати цього проєкту закону, над ним працюють не тільки депутати. Ми зробили максимально великий і широкий майданчик для обговорення всіх питань, залучивши туди максимально громадськість, фахових експертів, представників центральної виборчої комісії з тим, щоби вибори відповідали всім стандартам", — пояснив голова парламенту.Він додав, що вже після напрацювання цього законопроєкту Україна дасть відповідь, коли повинні бути вибори."Але необхідною передумовою виборів повинна бути безпека громадян, які беруть участь у них", — наголосив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявляв, що для запуску виборчого процесу в Україні та підготовки необхідної законодавчої бази критично важливо забезпечити щонайменше 60 днів "повної тиші" без обстрілів і повітряних атак. У Верховній Раді наголошували, що проведення демократичного голосування під прицілом російських гармат є неможливим, тому режим припинення вогню має бути сталим і тривалим..

У вівторок, 24 лютого, у четверту річницю повномасштабного вторгнення, до Верховної Ради України на засідання завітала низка іноземних гостей.Про це повідомив спікер ВРУ Руслан Стефанчук під час засідання. За його словами, сьогодні у парламенті присутні:делегація Сейму Польщі;делегація Сейму Литви;делегація Національної Ради Словаччини;представники ПАРЄ;делегація парламенту Великої Британії;делегація парламенту Італії;делегація парламенту Франції;делегація міжнародного обʼєднання United for Ukraine, яка включає парламентарів з Австрії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Франції, Фінляндії, Хорватії, Чехії, Швеції та Європейського парламенту.До того ж, окрім іноземних гостей, у Раду також прийшли:прем'єр-міністр Юлія Свириденко;голова Верховного Суду Станіслав Кравченко;голова Рахункової палати Ольга Піщанська;уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець;голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха;предстоятель ПЦУ Митрополит Київський Епіфаній;високоповажні представники Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій.Нагадаємо, 24 лютого до України з візитом прибули прем'єр-міністри та делегації із країн-партнерів. Вони візьмуть участь у низці запланованих заходів, зокрема, засіданні "Коаліції охочих" та саміті "Україна — країни Північної Європи та Балтії"..

Сполучені Штати Америки наполягають на укладенні мирної угоди між Україною та Росією до того, як президент Дональд Трамп проведе святкування 250-ї річниці незалежності США 4 липня.Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на власні проінформовані джерела. Наголошується, що попри бажання Америки, за словами високопоставлених європейських чиновників та чиновників НАТО, на сьогодні немає жодних ознак того, що російський диктатор Володимир Путін готовий укласти мир."За словами джерел, переговори вже кілька разів перевищили терміни, і навіть деякі американські чиновники приватно визнають, що не бачать жодних ознак того, що Путін готовий поступитися своїми максималістськими позиціями", — відзначили журналісти.У агентстві відзначили, що три раунди тристоронніх переговорів цього року в Абу-Дабі та Женеві не змогли досягти жодного результату."Москва та Вашингтон фактично змагаються, хто першим моргне оком на переговорах, які очолюють спеціальний посланник США Стівен Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер, заявив високопоставлений чиновник НАТО, знайомий з переговорами. Це означатиме або те, що Росія поступиться деякими зі своїх червоних ліній, які включають повний контроль над територіями на сході Донбасу, або те, що США відмовляться від України", — додали журналісти.Також зазначається, що Трамп неодноразово висловлював розчарування повільними темпами переговорів, часто коливаючись між критикою Путіна та тиском на президента України Володимира Зеленського, щоб той пішов на поступки. Натомість Путін не дав жодних ознак готовності відмовитися від своїх вимог заради миру."Одним із занепокоєнь союзників Києва є те, що Путін може погодитися на припинення вогню, яке дозволить Трампу заявити про успіх у припиненні війни, тоді як Росія продовжує кампанію саботажу, гібридної війни чи втручання у вибори, спрямовану на дестабілізацію України", — наголошують європейські дипломати.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський в інтерв'ю CNN заявляв, що між Сполученими Штатами Америки та Україною все ще існують розбіжності щодо послідовності кроків на шляху до миру. Зокрема, щодо підписання так званої "мирної угоди". Зокрема, американський лідер Дональд Трамп хоче аби Київ одночасно підписав "мирну угоду" з Росією, Сполученими Штатами та європейськими країнами, яка надасть Україні гарантії безпеки..

У вівторок, 24 лютого, до України з візитом прибули прем'єр-міністри та делегації із країн-партнерів. Вони візьмуть участь у низці запланованих заходів.Про це повідомив прессекретар президента Сергій Никифоров у коментарі журналістам. За його словами, до України прибули:прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович;прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня;прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал;прем’єр-міністр Ісландії Крістун Фростдоттір;міністр оборони Литви Робертас Каунас;прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен;прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон;прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере;президент Фінляндії Александр Стубб.Крім того, сьогодні у Києві також присутні:делегація Сеймасу Литовської Республіки на чолі з віце-спікером Сеймасу Вікторією Чмілітє-Нільсен;делегація парламенту Словацької Республіки на чолі з віце-спікером Мартіном Дубеці;представники Глобальної мережі парламентаріїв "Об’єднані для України" (U4U);делегації парламентів Великої Британії, Французької Республіки, Італійської Республіки, Республіки Молдова;представники Парламентської асамблеї Ради Європи;перший заступник Голови Уряду Республіки Північна Македонія;міністр з європейських справ Бекім Салі;віце-прем’єр-міністр, міністр закордонних справ Республіки Польща Радослав Сікорський;комісар ЄС з питань розширення Марта Кос;комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубіліус;комісар ЄС з питань енергетики та житлової політики Дан Йоргенсен;командувач Спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України – командувач Групи сприяння безпеці України генерал-лейтенант Кертіс Баззард;міністр закордонних та європейських справ Республіки Хорватія Гордон Грлич Радман;міністр закордонних справ ЄС та співробітництва Королівства Іспанія Хосе Мануель Альбарес Буено;державний секретар у закордонних справах і справах співдружності націй та розвитку Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії Іветт Купер;спеціальна уповноважена президента Французької Республіки з питань допомоги та відновлення України Мюріель Ляку-Лябарт;глави дипломатичних представництв іноземних держав і міжнародних організацій."На жаль, в Україні ми не можемо оголошувати програму на день як під час закордонних поїздок Президента. Але можемо повідомити, що Володимир Зеленський, перша леді, іноземні гості візьмуть участь у молитві за Україну та вшанують пам'ять полеглих захисників", — відзначив Никифоров.Також гості відвідають зруйнований російським обстрілом обʼєкт енергетичної інфраструктури, а також візьмуть участь у засіданні "Коаліції охочих" та саміті "Україна — країни Північної Європи та Балтії".Варто зауважити, що поважних гостей на столичному вокзалі зустрічала українська делегація на чолі із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. Він наголосив, що сьогодні Київ — це центр європейської дипломатії."Світ побачив, хто ми є. І ми самі побачили себе — сильнішими, ніж могли уявити. Чотири роки боротьби. Чотири роки єдності. Чотири роки віри", — додав міністр.. Нагадаємо, 24 лютого, у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення в Україну, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської Ради Антоніу Кошта також прибули з офіційним візитом до Києва..

У вівторок, 24 лютого, у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення в Україну, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибула з офіційним візитом до Києва.Про це вона повідомила у соцмережі X. Посадовиця відзначила, що це вже її 10 візит до Києва за час великої війни."У Києві вдесяте з початку війни. Щоб підтвердити, що Європа непохитно підтримує Україну у фінансовому, військовому плані та протягом цієї суворої зими. Щоб підкреслити нашу незмінну відданість справедливій боротьбі України. І щоб надіслати чіткий сигнал як українському народу, так і агресору: ми не поступимося, доки не буде відновлено мир. Мир на умовах України", — заявила президентка Єврокомісії.Також до Києва прибув й президент Європейської Ради Антоніу Кошта."Чотири роки несправедливої війни агресії. Чотири роки непохитної української мужності. Чотири роки непохитної європейської підтримки. Одна спільна рішучість: забезпечити справедливий і тривалий мир в Україні", — заявив він своєму дописі у соцмережі X. Нагадаємо, 23 лютого Міністерство закордонних справ України офіційно підтвердило плани низки високопоставлених іноземних гостей відвідати столицю найближчим часом. Масштабна дипломатична присутність союзників покликана вчергове продемонструвати непохитну міжнародну підтримку українського народу в його боротьбі за суверенітет..

Вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи".За її словами, президент Володимир Зеленський бачить вступ України до ЄС уже на початку 2027 року."Виходячи з того, чого хоче президент Зеленський, — це 1 січня 2027 року. Якби я могла це зробити, я би сиділа на цьому стільці до 1 січня 2027 року та зробила би це реальністю", — наголосила вона.Єврокомісарка додала, що нинішня методологія розширення Євросоюзу створювалася для мирних часів і не враховує умов війни."Це займає багато часу, а Україна та Європа цього часу не мають. Ось чому ми зараз думаємо, як це змінити", — пояснила Кос.Вона також зазначила, що Україна є особливим випадком, оскільки продовжує проводити реформи навіть під час війни. Деякі з них виявилися доволі успішними та не викликають жодних застережень у партнерів.Кос акцентувала, що для просування України до членства необхідна підтримка всіх 27 держав-членів Євросоюзу."Ми повинні переконати всі 27 країн ЄС. Але сприйняття того, наскільки небезпечною є Росія для європейців, є різним", — пояснила вона.Як приклад вона навела результати опитувань: у Польщі 77% опитаних вважають, що Росія може напасти на їхню країну, тоді як в Італії 70% відповіли, що такого ризику немає.Нагадаємо, що сьогодні Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини. Але, за словами високої представниці із зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас, Євросоюз продовжуватиме підтримувати Україну..

Президент України Володимир Зеленський наразі не готовий дати остаточну відповідь щодо своєї участі у майбутніх президентських перегонах у разі їх оголошення. Глава держави переконаний, що зміщення фокусу з оборони країни на виборчий процес є стратегічною помилкою, оскільки під час війни пріоритетом має залишатися виключно боротьба з агресором.Про це він заявив в інтерв'ю агентству AFP.Під час спілкування з журналістами Зеленський наголосив, що питання зміни влади в Україні активно просувається російською стороною, проте вирішувати долю країни мають лише її громадяни. Він зауважив, що проведення голосування в умовах активних бойових дій несе руйнівний вплив, якого побоюються всі українці. Відповідаючи на запитання про можливе переобрання, президент зазначив, що ще не визначився з висуненням своєї кандидатури на другий термін."Давайте чесно, "рускіє" хочуть мене поміняти, але це справа українців", — наголосив Зеленський.Глава держави також додав, що поточна ситуація вимагає від керівництва країни максимальної концентрації на військових задачах."На моєму місці ніхто б не прийняв такого рішення", — резюмував він, коментуючи складність вибору між демократичними процедурами та національною безпекою.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що якщо вдасться домовитися про хоча би двомісячне перемир'я, він готовий провести вибори президента. При цьому він упевнений, що Росія хоче його замінити.Своєю чергою, перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко зазначав, що для запуску виборчого процесу в Україні та підготовки необхідної законодавчої бази критично важливо забезпечити щонайменше 60 днів "повної тиші" без обстрілів і повітряних атак. У Верховній Раді наголошують, що проведення демократичного голосування під прицілом російських гармат є неможливим, тому режим припинення вогню має бути сталим і тривалим..

Президент США Дональд Трамп розпочав активні обговорення зі своїм оточенням щодо того, хто з його ключових соратників — віцепрезидент Джей Ді Венс чи держсекретар Марко Рубіо — має стати головним кандидатом від республіканців у 2028 році. Попри офіційну підтримку чинного віцепрезидента, Трамп дедалі частіше висловлює публічне захоплення успіхами Рубіо на міжнародній арені.Про це повідомляє видання Axios із посиланням на власні джерела в оточенні американського лідера.За інформацією інсайдерів, Трамп розглядає Венса та Рубіо як найкращих "прапороносців" своєї політичної спадщини. Хоча президент свого часу обрав саме Джей Ді Венса своїм партнером по виборах, останнім часом він приділяє значну увагу зростальному профілю Марко Рубіо, який поєднує посади державного секретаря та радника з національної безпеки.Внутрішнья дискусія в Республіканській партії:"Квиток мрії". Радники Трампа зазначають, що ідеальним тандемом на 2028 рік він вважає пару Венс-Рубіо, де Венс посідає перше місце, проте сценарій Рубіо-Венс також сприймається позитивно.Рейтинги. Згідно з останніми опитуваннями в Нью-Гемпширі, Джей Ді Венс має впевнену перевагу серед виборців (53% підтримки), тоді як Марко Рубіо наразі підтримують лише 7% респондентів.Стилі роботи. Трамп характеризує Венса як "бійця" (pugilist), а Рубіо — як досвідченого дипломата, який діє у "оксамитових рукавичках".Позиція кандидатів. Самі політики заперечують будь-який конфлікт; зокрема, Рубіо заявив, що готовий одним із перших підтримати кандидатуру Венса, якщо той вирішить балотуватися.Як зазначає Axios, Трамп продовжує тримати інтригу, не надаючи повної переваги жодному з наступників, аби зберегти вплив всередині команди та стимулювати соратників до максимально ефективної роботи на своїх посадах.Нагадаємо, 18 листопада стало відомо, що рейтинг схвалення американського президента Дональда Трампа впав до найменшого показника від часу його повернення до влади в січні 2025 року. Це відбулося, зокрема, на тлі економічних складнощів і скандалу з "файлами Епштейна".Також повідомлялось, що потуги американського президента Дональда Трампа у врегулювання війни між Росією й Україною не підтримує майже половина громадян Сполучених Штатів Америки. Водночас третина схвалює його рішення..