# політика

Заступник міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній іде з посади, яку обіймав із березня 2023 року.Про завершення роботи він повідомив на своїй сторінці у Facebook. У дописі посадовець подякував людям, із якими працював, і наголосив, що саме команда та її ініціативність є найціннішими в будь-якій справі."Сьогодні завершую свою роботу на посаді заступника міністра освіти і науки України. За ці роки я ще більше переконався, що найцінніше в будь-якій справі — це люди. Їхні ідеї, енергія, сміливість брати відповідальність і бажання робити щось більше, ніж від них очікують", — написав Завгородній.Причин звільнення він не уточнив і не розповів, чим планує займатися надалі. У Міністерстві освіти і науки також поки не повідомили, хто може стати наступником посадовця.Що відомо про Дмитра ЗавгородньогоУ 2013-2015 роках Завгородній працював директором інтернет-магазину Helen Marlen Group. Згодом займався підприємництвом у сферах розроблення програмного забезпечення та неформальної освіти, а також очолював компанію "СІНКГЛОБАЛ КАПІТАЛ".Із 2019 року він був радником Міністерства цифрової трансформації з питань освіти та науки й позаштатним менеджером проєкту "Всеукраїнська школа онлайн".У серпні 2021 року Завгородній очолив директорат цифрової трансформації МОН, а 28 березня 2023-го його призначили заступником міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів затвердив постанову, згідно з якою англійська мова стала обов'язковою для низки освітніх посад. Це стосується вишів, коледжів, профтехів та наукових установ..

У зовнішньополітичному відомстві Росії заявили про можливий вплив американських посланців Дональда Трампа на прийняття рішень російським диктатором Володимиром Путіним. Подальші кроки Москви залежатимуть від звітів делегацій після переговорів в ОАЕ.Про це повідомив очільник міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров, пишуть "Вести".Оцінка переговорів в Абу-ДабіЛавров висловився щодо перспектив подальшого врегулювання та результатів нещодавніх консультацій в Абу-Дабі. Попри те, що російський дипломат намагався звинуватити українського лідера Володимира Зеленського в "грі у якісь власні ігри", він водночас позитивно оцінив налаштованість української делегації на предметну роботу під час переговорів.Окрім цього, очільник російського МЗС публічно висловився на підтримку тристороннього формату переговорів, який включає Україну, Сполучені Штати та Росію, назвавши його "найбільш виправданим". За його словами, подальша тактика Москви формуватиметься на основі аналізу звітів від учасників зустрічей та американської сторони.Плани та очікування КремляПопри дипломатичні контакти, у російському зовнішньополітичному відомстві запевнили, що керівництво РФ не збирається відступати від раніше визначеного курсу. Лавров підкреслив, що Росія й надалі діятиме задля досягнення цілей так званої "спеціальної військової операції", які Путін озвучував ще у червні 2024 року."Подивимося, що розповість Мединський зі своєю делегацією після повернення... Я виходжу з того, що справді оголошено про поїздку американських перемовників до Москви, щоб провести брифінг для президента Путіна. Він також регулярно отримує такі звіти від делегацій Мединського. І на підставі того, що він почує від американців, визначатимемо наші подальші позиції", — заявив Лавров.Російський міністр додав, що ця лінія вибудовуватиметься таким чином, аби виконати початкові плани Кремля, котрі, за його твердженням, відтоді "ніколи не змінювалися".Нагадаємо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав..

Високопоставлені американські представники Стів Віткофф та Джаред Кушнер зранку 12 листопада прибули з візитом до Москви для проведення закритих переговорів із представниками Росії. Заплановані зустрічі мають відбутися в першій половині дня, після чого делегація вирушить до Ірландії.Про це повідомляють російські ЗМІ.Візит до Москви та плани щодо ІрландіїЯк зазначають ворожі медіа, у середу зранку, 12 листопада, до Москви прибули американські представники Стів Віткофф та Джаред Кушнер задля проведення двосторонніх переговорів із російською стороною. Як зазначають джерела, візит тримається у фокусі уваги міжнародних медіа через насичений графік майбутніх контактів американських посадовців.Згідно з інформацією, яку раніше озвучував помічник російського диктатора Юрій Ушаков, ключові зустрічі в Москві були заплановані на першу половину дня. Повістка має вузькоспеціальний характер і передбачає обговорення низки актуальних питань.Наступна зупинка — зустріч із ЗеленськимПісля завершення переговорного процесу в столиці Росії Стів Віткофф та Джаред Кушнер не затримаються надовго в країні-агресорі. Як стало відомо, вже найближчим часом вони вирушать до Ірландії.Саме на території Ірландії заплановано проведення ще однієї важливою зустрічі — американські представники мають зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським для подальших консультацій.Нагадаємо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав..

Уряд Німеччини анонсував можливі переговори канцлера Фрідріха Мерца з російським диктатором Володимиром Путіним після досягнення базових домовленостей в Абу-Дабі.Про це повідомляє Die Zeit.Шлях до переговорів та принципи врегулюванняЯк зазначає видання, після закритих консультацій в Абу-Дабі представники німецького уряду заявили про перші зрушення у питанні пошуку шляхів завершення війни. За словами речника уряду Німеччини Штефана Корнеліуса, сторонам вдалося узгодити спільне бачення ключових засад майбутнього процесу."Ми досягли в Абу-Дабі розуміння щодо основних засад. Тепер це розуміння передають і президенту Росії, і на цій основі можуть розвиватися розмови", — заявив Корнеліус.У Москві вже відреагували на ці сигналізації через державні агентства, підтвердивши відкритість до діалогу з Європейським Союзом та особисто з німецьким канцлером. Своєю чергою, Фрідріх Мерц раніше заявляв, що не виключає зустрічі, якщо російська сторона візьме участь у грудневому саміті G20 у Маямі.Позиція західних союзників та УкраїниЯк зазначив німецький речник, Україна разом із США та провідними європейськими країнами сформували чіткі рамки для подальшого дипломатичного процесу. Документ містить чотири базові принципи, які визначають черговість кроків.Зокрема, спочатку необхідно досягти сталого миру в Україні, і лише після цього переходити до обговорення питань європейської та трансатлантичної безпеки. Крім того, будь-які фінальні домовленості стануть можливими виключно за умови повної згоди всіх союзників по Альянсу. Попри це, наразі узгоджені позиції ще не проходили офіційного погодження з Росією.Нагадаємо, 11 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що існує "вікно можливостей" для досягнення результату в мирних переговорах щодо завершення війни в Україні..

У середу, 11 листопада, президент України Володимир Зеленський провів селекторну нараду щодо ситуації в регіонах після російських обстрілів. Під час зустрічі обговорили відновлення пошкодженої інфраструктури, потреби в енергетичному обладнанні та захист енергетичних і логістичних об'єктів.Про результати наради глава держави повідомив на своїй сторінці у Telegram. За словами Зеленського, одним із питань стало оновлення потреб регіонів в енергетичному обладнанні та техніці."Оновили потреби в енергетичному обладнанні, техніці, в конкретних кроках підтримки. Будемо говорити про це з визначеними європейськими партнерами на зустрічах в Ірландії", — зазначив президент.Також учасники селектора заслухали доповіді про відновлювальні роботи на Дніпровщині, в Одеській області та на Донеччині. Окремо обговорили ситуацію в Краматорську.Зеленський доручив перевірити звіти областей про теплопостачанняОкрему увагу під час наради приділили ситуації з теплопостачанням у регіонах та забезпеченню необхідним обладнанням. Президент доручив урядовцям спільно з РНБО та командою Офісу президента перевірити окремі звіти з областей."Очікую на повну і правдиву інформацію", — наголосив Зеленський.У Києві готують резервні транспортні схемиКрім того, прем'єр-міністр доповів главі держави про реалізацію рішень у Києві щодо резервних транспортних схем. Ще одним питанням наради став захист об'єктів енергетичної та логістичної інфраструктури. Зеленський повідомив, що окремо обговорив із командувачем Повітряних сил ЗСУ параметри захисту визначених об'єктів розподілу та передачі електроенергії, а також логістичних об'єктів.За словами президента, російські війська останніми днями особливо активно намагаються атакувати ці об'єкти."Визначені завдання повинні бути виконані вже цієї доби", — підсумував глава держави.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що на сьогодні Україна вже розробила план для проходження зими. Відповідний документ вже представлено партнерам з країн Північної Європи..

У середу, 11 листопада, президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Ірландії. Його літак приземлився у Дубліні.У своєму дописі у Telegram гарант повідомив, що у країну у нього запланована низка зустрічей."Разом із командою розпочинаємо візит до Ірландії. Вже прибули до Дубліна для участі в IX саміті Європейської політичної спільноти. Сьогодні та завтра заплановані двосторонні й багатосторонні зустрічі з партнерами. Загалом близько 20 лідерів. Візьму участь в інавгураційній пленарній сесії саміту ЄПС", — наголосив він.Крім того, Зеленський планує зустрітися із американською переговорною командою — Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером."Працюємо, щоб мир був ближчим. Дякую всім, хто допомагає та підтримує Україну", — додав президент.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Нагадаємо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав.Про це він заявив під час пресконференції за підсумками переговорів в Абу-Дабі, пише "РБК-Україна".Позиція США щодо зустрічі лідерівАмериканський представник зазначив, що особистий контакт між лідерами України та Росії був би корисним для просування мирного процесу, хоча російська сторона висуває власні умови щодо підготовки такого саміту."Було б добре, якби вони зустрілись в будь-який час. Росіяни кажуть, що вони хотіли б побачити більше прогресу перед тим, як це станеться", — сказав Кушнер.Бракує довіри, але потрібен фінальний крокВодночас спецпредставник президента США зауважив, що наразі між Зеленським та Путіним "немає великої довіри". Попри складність дипломатичного процесу та необхідність узгодження багатьох деталей, саме очільники держав мають поставити фінальну крапку в перемовинах."Тож якщо ми знайдемо шлях, як це організувати... Але ці угоди забирають час, це складні угоди. Ми бачимо зараз всі різноманітні компоненти угоди і нам треба з'ясувати, як їх скомпонувати й створити правильну структуру і час, як це зробити (мирну угоду, — ред.). Але тільки лідери можуть зробити фінальні рішення", — додав він.Нагадаємо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат..

Керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Про це посадовець заявив під час пресконференції, пише "РБК-Україна".Закриті деталі переговорів в Абу-ДабіЗапитання від представників медіа пролунало одразу після завершення другого дня перемовин за участі делегацій України, США та Росії, які відбулися в Абу-Дабі. Журналісти поцікавилися, чи досі російська сторона наполягає на виході України з території Донбасу.Позиція Буданова щодо результатівОчільник Офісу президента не став розкривати зміст закритих обговорень і пояснив, на чому саме зараз зосереджена увага української делегації."Дивіться, питання, які підіймаються під час перемовин, — це питання перемовин. Важливий тільки результат. Коли ми його досягнемо, про це буде публічно оголошено", — відповів Буданов.Нагадаємо, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Ще 10 листопада під час переговорів в Абу-Дабі обговорювали можливість проведення масштабного обміну полоненими у форматі "1000 на 1000" або "1500 на 1500"..

У середу, 11 листопада, президент України Володимир Зеленський зустрівся з Королем Данії Фредеріком X у межах офіційного візиту. Під час аудієнції сторони обговорили складну ситуацію в енергосистемі та посилення безпекової співпраці між країнами.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Зустріч із королівською родиною та урядом ДаніїПрезидент подякував монарху за аудієнцію."Дякую Королю Данії Фредеріку X за аудієнцію", — зазначив глава держави.Також на зустрічі були присутні кронпринц Данії Крістіан і прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен.Обговорення енергетики та безпекиЗа словами Зеленського, наразі суттєво посилюються російські удари по критичній інфраструктурі, зокрема по енергетиці та об'єктах, які забезпечують нормальне життя для людей."Я розповів Його Величності про ситуацію в Україні", — зазначив він.Окрім цього, сторони обговорили співпрацю в захисті життів, питання безпеки загалом, а також підтримку і реабілітацію поранених українських воїнів та ветеранів. Президент наголосив, що Данія вже допомагає в усіх цих напрямах, і Україна розраховує на продовження спільних зусиль."Цінуємо підтримку Його Величності, данського уряду та людей Данії, вдячні за всю допомогу", — резюмував український лідер.Нагадаємо, 10 листопада Данія виділила новий оборонний пакет для України. Його вартість сягне 645 мільйонів євро..

Франція домагається від Німеччини чітких пояснень щодо того, за яких обставин Берлін планує застосовувати далекобійні ракети проти російських цілей у разі війни. Париж прагне переконатися, що такі удари не призведуть до ядерної ескалації з боку москви.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів, передає hromadske. За інформацією співрозмовників видання, французькі представники вже обговорюють із німецькими посадовцями можливість узгодження підходів до використання далекобійної зброї. Зокрема, Париж хоче, щоб німецька військова доктрина враховувала французькі принципи ядерного стримування.Чому Франція побоюється ядерної ескалаціїУ Парижі припускають, що росія може сприйняти удар звичайною зброєю по своїй території або військових об'єктах як привід для ядерної відповіді. Особливе занепокоєння викликає ризик того, що москва неправильно витлумачить дії європейських союзників.Французька сторона також остерігається, що через заяви президента Емманюеля Макрона про можливості ядерного стримування росія може покласти відповідальність за удари партнерів саме на Париж.Одне із джерел FT наголосило, що Франція як одна з двох ядерних держав Європи має власну систему негласних принципів і правил ядерного стримування. Німеччина та інші європейські країни, за його словами, не мають аналогічної "ядерної граматики та лексики".Європа нарощує арсенал далекобійної зброїНа тлі російської загрози Німеччина та низка інших європейських держав посилюють свої можливості у сфері далекобійного озброєння. До цього процесу долучилися Велика Британія, Польща, країни Балтії та Скандинавії.Зокрема, Берлін працює над розробкою та виробництвом ракет, здатних долати від 500 до 2000 кілометрів. Таку зброю розглядають як один з інструментів посилення обороноздатності Європи на випадок можливого конфлікту з росією.У Німеччині погодилися з необхідністю виробити спільні для європейських держав правила застосування озброєння, використання якого може спровокувати ядерну відповідь.Додамо, підготовка українських пілотів для польотів на французьких винищувачах Rafale розпочнеться у листопаді у Франції. Вона триватиме в декілька етапів..

Україна наполягає на залученні представників європейських країн до переговорів щодо завершення російсько-української війни. Вже до кінця листопада має бути визначено, хто саме представлятиме ЄС та отримає відповідний переговорний мандат.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами. За словами очільника держави, участь Європи в мирному процесі принципово важлива, оскільки війна відбувається саме на європейському континенті. "Ми хотіли залучити Європу, європейців, бо війна йде в Європі. І зрештою, ми побачимо, хто надасть гарантії безпеки та який бізнес прийде для реконструкції. Тож так, саме тому місце Європи абсолютно дуже важливе. Тож ми над цим працювали", — запевнив президент.Зеленський уточнив, що йдеться не обов'язково про одного лідера чи представника окремої країни. Європа може делегувати одну людину, кількох представників або цілу переговорну групу."Краще, щоб вони розмовляли з нами, вели діалог, а не просто чекали від нас, щоб ми прийняли, хто представлятиме Європу", – зазначив він.За словами Зеленського, визначитися з представником або групою представників необхідно не пізніше кінця листопада. Вони мають отримати спільний мандат від європейських країн для участі в мирних переговорах. Він також зауважив, що роль Європи в переговорному процесі з наближенням січня лише зростатиме."Послухайте, європейці — не один лідер, не одна країна. Але це нормально. Я маю на увазі, що ми з цим згодні. Проблема в тому, що зараз роль Європи, ближче до січня, буде все більш і більш важливою… Нам потрібно прийняти рішення про те, хто представлятиме Європу на переговорах, і це буде краще, тому що вони отримають мандат на переговори — мандат від усієї Європи.. Ось чому я вважаю це важливим, і я сподіваюся, що не пізніше кінця листопада або, навіть краще, у Німеччині 19 листопада, це вирішиться", — додав гарант.Зауважимо, 10 листопада у перший день перемовин про завершення російсько-української війни в Абу-Дабі українська, російська та американська делегації обговорили питання звільнення полонених, а також деескалації та післявоєнних гарантій безпеки.Також 10 листопада в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні діалогу між Києвом і Москвою. Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Нагадаємо, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко заявляв, що Україна та Росія за підсумками переговорів в Абу-Дабі можуть домовитися про черговий масштабний обмін військовополоненими. Натомість суттєвого прогресу у питанні завершення війни очікувати поки не варто.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

У вівторок, 10 листопада, Данія виділила новий оборонний пакет для України. Його вартість сягне 645 мільйонів євро.Про це повідомив президент Володимир Зеленський за результатами перемовин із премʼєр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. За його словами, кошти із нового оборонного пакета спрямують на закупівлю ударних безпілотників, зокрема й українського виробництва, амуніції для F-16, а також на українські дрони-перехоплювачі та ініціативу PURL."Дуже вчасне та вагоме посилення, якраз коли Росія проводить свою балістичну операцію проти нашої енергетики, водопостачання, тепла і всього, що формує нормальне життя", — наголосив гарант.Крім того, сторони обговорили додаткову гуманітарну підтримку. Очільник держави відзначив, що напередодні четвертої річниці звільнення Херсона від росіян є також рішення Данії підтримати наших людей саме на Херсонщині. Данія виділила енергетичний пакет на 20 мільйонів євро для цього регіону."Дуже важливо, що Данія фокусується на безпосередній підтримці наших громад. Багато зроблено на Миколаївщині завдяки цим зусиллям. Розраховуємо, що вони продовжаться. Також говорили про результати нашої роботи у форматі Drone Deal, розвиток спільних виробництв та роботу над антибалістичною програмою FREYJA. Дякую Метте, уряду, парламенту та всьому Данському народові за незмінну підтримку, дійсно сильні рішення та лідерство у захисті життів та цінностей", — додав президент.Нагадаємо, що 19 вересня Данія ухвалила рішення позачергово надати Україні 31-й пакет військової допомоги, загальна вартість якого становить близько 275 мільйонів доларів. Виділені кошти спрямують на суттєве посилення спроможностей протиповітряної оборони для захисту критичної інфраструктури в осінньо-зимовий період..

У вівторок, 10 листопада, в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні запланованого діалогу між Києвом і Москвою.За їхніми підсумками спеціальний представник американського президента Стів Віткофф оприлюднив заяву в соціальній мережі X.Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Які гарантії безпеки обговорювалиЗа словами Віткоффа, учасники зустрічі погодилися, що будь-які майбутні домовленості повинні враховувати суверенітет України, її територіальну цілісність і право самостійно ухвалювати рішення.Окремо наголосили на необхідності забезпечити Україні надійні гарантії безпеки. Для цього планують розробити практичну систему взаємодоповнювальних механізмів, яка допоможе захистити державу в довгостроковій перспективі та створить умови для досягнення домовленостей дипломатичним шляхом.Також сторони розглянули можливість подальшого розвитку вже наявних європейських інституцій і безпекових угод після завершення війни.Яку роль відіграватиме НАТОЩе одним напрямом обговорення стали механізми запобігання новим конфліктам і зниження ризиків небезпечної ескалації. Учасники визнали, що питання післявоєнної безпеки потребує надійних інструментів управління ризиками.У спільній заяві також підтвердили важливість формування міцної європейської системи безпеки. Водночас наголосили, що сильне НАТО й надалі залишатиметься ключовою складовою колективної оборони євроатлантичного простору.За підсумками зустрічі сторони висловили готовність продовжити роботу над ширшими багатосторонніми переговорами за участю європейських партнерів. Кінцевою метою цього процесу назвали досягнення всеосяжного та тривалого миру.Додамо, в адміністрації Дональда Трампа обговорюють ідею зміни меж областей України. Таким чином Росія могла би заявити про повний контроль над Донеччиною та Луганщиною, а Київ не віддав би населені пункти, які утримує..

У вівторок, 10 листопада, Верховна Рада України ухвалила закон для боротьби з підкупом іноземних посадових осіб. Документ наближає Україну до стандартів Європейського Союзу й Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Верховної Ради України.Там наголосили, що йдеться про посилення відповідальності за підкуп іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.Для цього український парламент ухвалив відповідний закон (№15056). "За" проголосували 247 народних депутатів.Метою закону є уніфікація норм чинного національного законодавства з положеннями Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях для забезпечення її подальшого належного виконання."Приєднання до конвенції відкриває можливості для міжнародної співпраці у сфері розслідування корупційних злочинів і є важливим кроком наближення України до стандартів ОЕСР і ЄС", — ідеться в повідомленні.Ще 2022 року уряд України подав заявку на членство в ОЕСР. Головною умовою для цього є приєднання до Конвенції та участь у робочій групі ОЕСР щодо боротьби з хабарництвом у міжнародних ділових операціях.Минулого року, 23 жовтня, робоча група ОЕСР офіційно запросила Україну долучитися до цього документа.Нагадаємо, що в лютому минулого року президент США Дональд Трамп наказував міністерству юстиції зупинити виконання антикорупційного закону, який забороняв американцям давати хабарі іноземним урядовцям для укладення контрактів..

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що майбутні гарантії безпеки для України мають враховувати позицію Росії. Він вважає, що це одна з ключових умов для досягнення домовленостей про завершення війни.Про це американський посадовець сказав в інтерв'ю DRM News."Необхідно розуміти, що Україна повинна буде почуватися в безпеці після війни. І, очевидно, це має бути чимось, з чим погодиться і Росія, щоб ці гарантії могли працювати. Гарантії безпеки матимуть вирішальне значення для того, щоб Україна могла на щось погодитися. Але водночас це має бути прийнятним і для Росії", — наголосив Рубіо.За його словами, конкретного механізму післявоєнного захисту України поки не погодили. Наразі сторони розглядають різні варіанти майбутніх домовленостей. Також Рубіо не виключив можливості закріплення гарантій окремим міжнародним договором, однак зазначив, що це питання ще не опрацьоване детально.Нагадаємо, раніше The Washington Post повідомляло, що США та європейські партнери працюють над спільною пропозицією щодо завершення війни. Вона може передбачати припинення вогню, гарантії безпеки для України та її післявоєнну відбудову. В Офісі президента України ці повідомлення назвали "непоганим піаром".Додамо, аналітики відзначили "певну непублічну гнучкість" України та Росії перед початком переговорів в Абу-Дабі. Особливо це стосується питання про те, хто контролюватиме східні регіони України в повоєнному сценарії..