# політика

На сьогодні питання проведення виборів в Україні активно порушується міжнародними партнерами та іноземними медіа. Проте наразі воно має серйозні безпекові та правові обмеження.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами. За словами глави держави, запити щодо можливості організації президентських виборів надходили, зокрема, від Сполучених Штатів Америки, а раніше подібні сигнали лунали і з боку Росії. Водночас Зеленський наголосив, що не тримається за владу, однак виборчий процес має бути законним."Давайте я проговорю детально це питання. Передусім запит і меседж був від Сполучених Штатів Америки. Ми знаємо, до цього лунало це і від росіян. І я завжди казав: не тримаюся за крісло, ми готові до цього. Я політично готовий, але потрібно бути готовими законодавчо, щоб вибори були потім визнані легітимними", — заявив президент.Зеленський зауважив, що ключовою передумовою для будь-якого голосування є повна безпека на всій території України. За його словами, без гарантій безпеки проведення виборів або референдуму є неможливим."Повинно бути безпечне небо і безпека всюди на нашій території, принаймні на час виборів або референдуму. Бо референдум — це ті самі вибори", — зазначив глава держави.Президент також наголосив на необхідності забезпечити право голосу для всіх громадян України — військовослужбовців, цивільного населення, внутрішньо переміщених осіб та українців, які перебувають за кордоном. До того ж, не менш вадливо, на думку Зеленського, є й  участь міжнародних спостерігачів, без яких неможливе визнання результатів виборів легітимними.Крім того, Зеленський повідомив про інформацію Служби зовнішньої розвідки України щодо намірів Росії дискредитувати можливі українські вибори. За його словами, РФ уже працює над відповідним сценарієм."Росія вже поставила завдання зробити все, щоб була можливість голосувати у українців, які знаходяться на території Росії, а також у тих українців, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України. Завдання так і стоїть — підіймати це питання, щоб потім заявити, що Росія не визнає ці вибори", — пояснив президент.Він вважає, що Кремль у будь-якому разі намагатиметься просувати тезу про нібито нелегітимність української влади."Росія сама є нелегітимною і тому буде давати меседжі відповідні щодо нелегітимності української влади", — підсумував Зеленський.Нагадаємо, що голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори та референдум в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян..

У суботу, 27 грудня, Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуками до Верховної Ради України. Однак співробітники Управління державної охорони чинять спротив детективам.Про це повідомила прес-служба НАБУ. "Доступ детективам обмежують зі сторони Європейської площі в Києві. Зазначимо, що перешкоджання проведенню слідчих дій є прямим порушенням закону", — йдеться у повідомленні.Водночас нардепка від "Голосу" Юлія Сірко у коментарі "Суспільному" уточнила, що НАБУ прийшло з обшуками до комітету транспорту та інфраструктури ВРУ.Зауважимо, раніше у НАБУ повідомили, що у парламенті було викрито організовану злочинну групу, до складу якої входили чинні народні депутати. За даними слідства, учасники групи на систематичній основі отримували неправомірну вигоду за голосування у Верховній Раді. Хто із нардепів причетний до корупційної схеми, поки невідомо.Нагадаємо, 10 грудня Національне антикорупційне бюро України проводило обшуки у Державній податковій службі. Слідчі дії охопили як центральний апарат відомства, так і регіональні підрозділи.До того ж 5 грудня стало відомо, що НАБУ і САП спільно зі Службою безпеки України викрили злочинну групу, очолювану народною депутаткою України Анною Скороход. Вже 8 грудня Скороход побувала на допиті в НАБУ. Коментуючи слідчі дії, вона заявила, що справа проти неї "розвалиться". 9 грудня народній депутатці Анні Скороход оборали запобіжний захід..

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили організовану злочинну групу, до складу якої входили чинні народні депутати України.Про це повідомила прес-служба НАБУ. Зазначається, що групу вдалося викрити за результатами операції під прикриттям.За даними слідства, учасники групи на систематичній основі отримували неправомірну вигоду за голосування у Верховній Раді України. Хто із нардепів причетний до корупційної схеми, поки невідомо."Деталі — згодом", — наголосили у НАБУ.Нагадаємо, 10 грудня Національне антикорупційне бюро України проводило обшуки у Державній податковій службі. Слідчі дії охопили як центральний апарат відомства, так і регіональні підрозділи.До того ж 5 грудня стало відомо, що НАБУ і САП спільно зі Службою безпеки України викрили злочинну групу, очолювану народною депутаткою України Анною Скороход. Вже 8 грудня Скороход побувала на допиті в НАБУ. Коментуючи слідчі дії, вона заявила, що справа проти неї "розвалиться". 9 грудня народній депутатці Анні Скороход оборали запобіжний захід..

У п’ятницю, 26 грудня, Єлисейський палац у відповідь на запит французьких журналістів оприлюднив інформацію, що жодних телефонних переговорів між Еммануелем Макроном і Володимиром Путіним наразі не заплановано.Про це повідомили медійники з BFMTV із посиланням на офіс Макрона.Там зазначили, що між президентом Франції й очільником Кремля останнім часом "не відбулося жодних контактів, тож наразі не планується жодних телефонних дзвінків".Також у Єлисейському палаці відповіли на запитання журналістів щодо попередніх планів можливого візиту Еммануеля Макрона до Москви."Це всі безпідставні чутки та розмови. Не планується жодна поїздка Еммануеля Макрона до Москви", — акцентували в офісі французького президента.Попередній контекстДекілька днів тому Еммануель Макрон заявив, що Європі доведеться знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з Путіним, а не через США, які активно просувають мирні переговори.Заява Макрона прозвучала після того, як лідери ЄС 19 грудня ухвалили рішення надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.На це відповів речник Кремля Дмитро Пєсков, який зазначив, що Володимир Путін готовий вести діалог із президентом Франції Еммануелем Макроном. При цьому з обидвох сторін начебто є політична воля до переговорів.Президент України у відповідь наголосив, що справжні сигнали від Росії тільки негативні — штурми на фронті, російські воєнні злочини у прикордонні й удари по інфраструктурі тільки продовжуються. Потрібно, щоби про це все у світі не мовчали.Після цього, 21 грудня, у Франції оприлюднили офіційну заяву, що вітають готовність Володимира Путіна до переговорів з президентом Франції Еммануелем Макроном. Там зауважили, що така ідея має перспективу..

Проведення референдуму в Україні є реальним. На ньому громадяни можуть оцінити "мирний план" США. Але він відбудеться лише в тому разі, якщо Росія погодиться припинити вогонь на 60 днів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню Axios. Він пояснив це тим, що проведення референдуму пов'язане зі серйозними політичними, логістичними та безпековими питаннями."Тому припинення вогню на 60 днів для підготовки та проведення голосування є мінімумом", — пояснив український президент.Він також додав, що йому наразі не зрозуміло, чи готова Росія взагалі погодитися з планом, який пропонує адміністрація Дональда Трампа."У мене є деякі розвідувальні дані... Але зараз я перебуваю в моменті, коли хочу вірити тільки словам лідерів", — заінтригував Зеленський.Він порівняв таке голосування з референдумом щодо Brexit у Великій Британії — з активною агітацією по обидва боки щодо вкрай складного питання, але водночас у значно стисліше терміни та в державі, що воює.Український лідер підтвердив, що спецпредставник президента США Стів Віткофф і зять американського лідера Джаред Кушнер готові відвідати Україну, щоби пояснити переваги угоди. При цьому, за його словами, можливо, сам президент США Дональд Трамп має приїхати, щоби надати аргументи.Однак він попередив, що якщо така кампанія відбуватиметься на тлі російських атак, які триватимуть, це закінчиться погано. За всіх розмов про гарантії безпеки й економічні вигоди "люди будуть бачити ракети".Президент України також звернув увагу на такий аспект: якщо з міркувань безпеки люди не прийдуть голосувати, результат може виглядати нелегітимним."Краще не проводити референдум узагалі, ніж проводити референдум, на який люди не мають можливості прийти та проголосувати", — пояснив Володимир Зеленський.Неназваний американський чиновник розповів Axios, що росіяни розуміють необхідність припинення вогню в разі проведення референдуму, однак хочуть коротші терміни.Нагадаємо, що голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори та референдум в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян..

Вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом.Про це заявила голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."По-перше, вибори включаються в угоди, коли мова про громадянські війни, а не міжнародний збройний конфлікт; по-друге, якщо джерелом влади є народ, то цілком зрозумілою є громадська думка про неможливість проведення демократичних виборів в активній фазі війни", — зауважила вона.Також, за її словами, територіальні питання можуть виноситись на референдум, якщо це не стосується територіальної цілісності, а явку у 50% для статусу референдуму, що відбувся, забезпечити за такого стану міграції практично неможливо."Умовно, в нас понад 30% громадян є переміщеними (ВПО та за кордон), тому за явки 60% від виборців, буде явка від 100 — десь 30-35% (і референдум не відбувся). Всі практично мільйони, що перебувають за кордоном будуть у списках виборців в Україні, але за поточної ситуації скористатись правом голосу не зможуть", — пояснила голова правління громадянської мережі "ОПОРА".Вона додала, що є купа запитань до конституційності рішень і пропозицій, статусу виборів і можливості їх проведення в якийсь умовний перехідний період."Для того, щоби вибори визнали, найважливіші запитання мають отримати висновки Конституційного Суду України, а він функціонує в мінімальному складі. Тому для початку його потрібно доукомплектувати, і він має працювати в режимі цілодобового конституційного контролю. Ну, й на референдум без нього питання не можна визнавати конституційним", — уточнила представниця робочої групи з проведення виборів.Окрім того, на її переконання, онлайн-голосування — чисто подарунок росіянам. Хоча всі групи та фракції опозиції проти, а також експерти не висловлювали ніколи захвату від цієї ідеї, таку тему знову порушили."Таке голосування не є технічним питанням, а політичним та безпековим. З першого погляду, навіщо про це говорити, якщо голосування за "Євробачення" поклало систему, а гарантувати таємницю голосування після верифікації користувача можна на словах, але реалізувати повноцінно на практиці з високим рівнем довіри неможливо, однак це точно про "офіс простих рішень" та створення нових проблем, а не про рішення викликів", — підсумувала Ольга Айвазовська.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Сьогодні голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян..

Вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн та офлайн. Це необхідно, щоб забезпечити якомога вищу явку громадян. Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія на засіданні робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період. Він зауважив, що насправді, тема виборів "дуже важка", тому що від європейських партнерів надходять різноманітні меседжі. "Деякі країни можуть нам допомагати відкривати додаткові дільниці, але з цим пов'язано також бюджетування цього процесу, хто це буде оплачувати. А деякі — кажуть, що в них прямо заборонено це робити, і тоді ми будемо мати певний bottleneck, і наша спроможність пропускна наших закордонних дільниць буде обмежена", — заявив він.Арахамія вважає, що можливо голосування триватиме декілька днів. Також розглядають питання гібридного голосування з застосуванням онлайн-механізмів. "Я взагалі, як колишній айтівець, так і не зрозумів, чи можливе онлайн-голосування, чи ні, бо чую багато фантомів. Але ми зараз проводимо онлайн-нараду, ми маємо онлайн-голосування на комітетах, проведення комітетів онлайн. І я пам'ятаю, що саме такі страхи були озвучені, коли ми це впроваджували в життя. Тому я сподіваюсь, що ваша робоча група серйозно попрацює, чи можна насправді робити гібридне голосування онлайн та офлайн, тому що ми маємо ще дуже-дуже великий і складний процес", — зазначив нардеп.Також він додав, що на дільниці має прийти якомога більше громадян, але це буде "дуже велика проблема"."Нам треба фокусуватися на максимізації явки. Цього можна досягти шляхом розширених можливостей голосування. Або додати декілька днів, або можливість онлайн-голосування", — підсумував Арахамія.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні..

Віце-прем'єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна на Різдво, 25 грудня, стала мамою. Вона народила доньку.Відповідний допис посадовиця опублікувала на своїй сторінці в Instagram."Моє найщасливіше Різдво. Дякую, донечко, що обрала саме нашу сімʼю", — написала Бережна. Посадовиця додала, що "робитиме усе для того, щоби донька зростала у вільній, незалежній, щасливій Україні".У коментарях Тетяну Бережну "засипали" привітаннями. Ось, що писали підписники:"Вітаю, нехай росте здоровенька""Вітаємо!!! Будьте здорові й щасливі"."Христос Народився! Вітаю з народженням донечки! Хай зростає на радість батькам і України"."Щирі вітання! Нехай крихітка зростає в мирі та любові!"Тетяна Бережна (Мацюк) народилася 1989 року у Рогатині Івано-Франківської області. Навчалася в Національному університеті Києво-Могилянська академія, де здобула ступінь бакалавра за напрямом підготовки "Право" та ступінь магістра за спеціальністю "Правознавство".2017 року отримала свідоцтво на право займатися адвокатською діяльністю. Згодом її внесли до переліку рекомендованих юристів України у сфері оподаткування.З 17 червня 2022 року обіймала посаду заступниці міністра економіки. У липні цього року Кабінет міністрів призначив Бережну тимчасово виконувачкою обов’язки міністра культури та стратегічних комунікацій.21 жовтня 2025 року Верховна Рада призначила Тетяну Бережну віце-прем'єр-міністеркою з гуманітарної політики — міністеркою культури.Нагадаємо, на початку листопада 2025 року українська співачка Роксоляна Сирота, яка більш відома під псевдонімом ROXOLANA, народила первістка. Артистка назвала доньку Софією..

Редакційна колегія The Times вважає, що для багатьох 2025 рік залишиться у пам’яті як період внутрішньої похмурості та розчарування, а також часу воєн, глобальних потрясінь і зростання небезпек у світі. За останні роки було небагато моментів, коли відчуття безпеки виглядало настільки крихким, а післявоєнний порядок у Європі — настільки серйозно поставленим під загрозу.Втім, західні лідери не повинні відмовлятися від завдання відновлення союзів і стримування агресорів, повідомляють у The Times. Медійники наголосили, що Північноатлантичний альянс, світова торгівля, демократичні інститути й навіть міжнародні кордони були серйозно похитнуті. Війни в Україні та Газі, громадянська війна в Судані, повені й інші стихійні лиха призвели до загибелі та каліцтва мільйонів людей."Проте ціна миру у світі надто висока, щоб відмовлятися від активної участі у міжнародних справах", — наголошує редакційна колегія.З першого ж моменту інавгурації на другий термін американський президент Дональд Трамп почав активно діяти. Він підписував укази, брався за опонентів, розпочинав дипломатичні зусилля для завершення конфліктів у Газі та в Україні, висував претензії на Канаду й Гренландію, завдавав ударів по іранських ядерних дослідницьких об’єктах, топив венесуельські судна, які нібито перевозили наркотики, та погрожував повномасштабним вторгненням у цю країну."Його ініціативи й пріоритети швидко змінювалися, часто суперечили одне одному, нерідко дратували союзників, але водночас інколи відкривали шлях до прориву в проблемах, які здавалися безвихідними", — зазначили медійники.В одному питанні зокрема Трамп спричинив глобальні політичні й економічні потрясіння, підвищивши мита Сполучених Штатів Америки на широкий спектр імпорту як від союзників, так і від опонентів. Частина цих заходів мала відверто прагматичний характер і змусила європейських партнерів сісти за переговори та піти на поспішні, хоч і неохочі, поступки. "Інші кроки були більш явно політичними та репресивними", — додали у газеті.Погрози американського лідера на короткий час призвели до перспективи запровадження 100% мит на китайський імпорт, а Пекін у відповідь швидко пригрозив заблокувати експорт рідкісноземельних металів та інших товарів, життєво важливих для промисловості Вашингтона. Усі ці протистояння були частиною боротьби між двома державами.Своєю чергою, світові ринки зазнали збоїв, довіра інвесторів похитнулася, економіки середніх держав, зокрема Великої Британії, зазнали побічних збитків, натомість Китай вийшов із ситуації з більшою впевненістю у своєму глобальному статусі. Інші держави також зазнали власних потрясінь. "Президент Франції Еммануель Макрон призначив Себастьяна Лекорню прем'єр-міністром у вересні, намагаючись вийти з глухого кута в Національній асамблеї щодо бюджету, і через місяць після його швидкої відставки призначив його знову. Фрідріх Мерц у травні замінив на посаді канцлера Німеччини Олафа Шольца, покладаючи надії на більш стабільний коаліційний уряд, але німецька економіка все ще перебуває в стані застою", — наголошує редакційна колегія газети.Медійники додали, що інші країни зазнали більш суттєвих змін. Студентське повстання в Непалі змусило піти у відставку маоїстського прем’єр-міністра. Президента Південної Кореї Юн Сок Йоля заарештували після протестів проти його раптового запровадження воєнного стану.У травні між Індією та Пакистаном відбулися військові сутички, а в липні Камбоджа та Таїланд розпочали прикордонні зіткнення. Натомість у більш мирний спосіб у травні конклав у Ватикані обрав нового Папу — американця Лева XIV."В Україні все ще триває війна. Трамп провів саміт на Алясці з російським диктатором Володимиром Путіним, який приніс мало результатів і звинувачення в тому, що ним маніпулювала Москва. Його попередня публічна суперечка з президентом Зеленським і мирний план, який передбачав значні поступки Москві, викликали занепокоєння серед союзників по НАТО і призвели до проведення кількох екстрених самітів у Вашингтоні та Європі", — додали медійники.Водночас у Газі Трамп успішно домігся припинення ізраїльських бомбардувань, звільнення ізраїльських заручників, відновлення допомоги та проведення короткого саміту в Газі. Медійники зауважили, що подальших кроків у напрямку повного мирного плану зроблено не було.У редакційній колегії газети зробили висновок, що наприкінці року з'явилися проблиски надії на мир як у Газі, так і в Україні. Якщо так, то наступний рік буде безпечнішим попри потрясіння 2025 року.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив деталі документа про припинення війни. Він озвучив 20 пунктів "мирного плану", який повинен принести мир Україні.Нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заперечив заяви віце-президента Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венса про прогрес у переговорах щодо війни в Україні..

Міжнародна федерація лижного спорту (FIS) продовжила перевірку російських і білоруських атлетів на "нейтральність". Опубліковано новий список, за яким до відбору на Олімпіаду-2026 допустили дев’ять білоруських і 11 російських спортсменів разом з їхнім персоналом.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Журналісти зазначили, що першу версію списку опублікували 2 грудня, вона містила лише три білоруських і шість російських атлетів.Протягом наступних днів і тижнів список оновлюватимуть, враховуючи дотримання атлетами принципів нейтралітету. Тож у в ньому можуть з’явитися нові імена або анулюють тих, хто вже є, в разі виявлення порушень.З моменту першої публікації вже три "нейтральні" атлети у лижних перегонах встигнули завоювати квоти, необхідні для участі на Олімпіаді-2026 в Мілані та Кортіна-д’Ампеццо.Як відомо, спортсмени з російським або білоруським громадянством можуть брати участь винятково в індивідуальних змаганнях. Згідно з процедурою, атлети мають подавати заявку напряму до FIS, минаючи національні федерації.Федерація залучає до перевірки зовнішню експертизу та розглядає заявки в індивідуальному порядку протягом 30 днів із моменту подачі. FIS забороняє російським та білоруським спортсменам публічно виступати на підтримку війни проти України, мати зв’язок зі силовими структурами, використовувати або підтримувати використання символів, пов’язаних з військовою агресією. У разі виявлення правопорушень після отримання дозволу — його анулюють.За видами спорту є така кількість "нейтральних" атлетів:гірськолижний спорт: сім спортсменів (чотири — чоловічі змагання, три — жіночі);фрістайл: 10 спортсменів (два — чоловічі змагання, вісім — жіночі);лижні перегони: чотири спортсмени (один — чоловічі змагання, три — жіночі);стрибки з трампліна: два спортсмени (два — чоловічі змагання);лижне двоборство: один спортсмен (один — чоловічі змагання);сновбординг: один спортсмен (одна — жіночі змагання).Кваліфікаційний період у більшості лижних видів спорту закінчується 18 січня. Після цього остаточно визначать списки учасників Олімпійських ігор 2026 року.Нагадаємо, що минулого тижня Міжнародна федерація шахів (FIDE) дозволила спортсменам із Росії та Білорусі змагатися зі своєю символікою. Йдеться про юніорські та юнацькі міжнародні змагання..

У п'ятницю, 26 грудня, вперше збереться парламентська робоча група з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни. До неї входять по дві людини від всіх парламентських фракцій і груп, 10 осіб від ключових громадських організацій, а також представники органів виконавчої влади та силовиків.Про це розповів голова робочої групи, перший віце-спікер Верховної Ради України Олександр Корнієнко в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна"."Завтра о 13.00 заплановано перше онлайн-засідання робочої групи з питань підготовки виборів, референдумів під час воєнного стану та в повоєнний період. Наразі до складу робочої групи вже долучено близько 60 людей. Також можливо долучатимуться люди без статусу члена робочої групи, але з можливістю брати участь", — зазначив він.За його словами, перше засідання робочої групи складатиметься з двох великих блоків."Перший блок — організаційний. Ми поговоримо, як працюватимемо далі. У мене є ідея, зокрема, об’єднатися в тематичні підгрупи й у них провести професійніші технічні обговорення, а потім на великій групі це все вже обговорювати, фіналізувати", — пояснив депутат.Корнієнко конкретизував, що в другому блоці члени робочої групи заслухають доповідь Центральної виборчої комісії."Члени ЦВК підготують таку оглядову презентацію, де порушать усі ті проблеми, які є й у виборах під час воєнного стану, й у повоєнних виборах. І далі ми просто обміняємося думками щодо того, які з цих проблем і як можна вирішувати, куди треба рухатися", — наголосив він.Корнієнко також повідомив, що засідання робочої групи буде транслюватися в Youtube і соціальних мережах.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.У вівторок, 23 грудня, вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні..

У четвер, 25 грудня, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала європейців та українців із Різдвом Христовим. У своєму святковому посланні вона наголосила на незмінній підтримці України та важливості людської солідарності у складні часи.Відповідний допис посадовиця оприлюднила у соцмережі X.Надія на мир та майбутнє в ЄСОсобливу увагу у своєму зверненні фон дер Ляєн приділила українському народові, який продовжує боротьбу за свою свободу. Вона висловила сподівання, що 2026 рік стане переломним у досягненні стабільності."Особливо ми думаємо про наших друзів в Україні. Ми сподіваємося, що наступний рік нарешті принесе справедливий і тривалий мир — і зрештою безпечне, квітуче майбутнє в нашому Союзі", — наголосила вона.Вдячність тим, хто допомагаєФон дер Ляєн зазначила, що Різдво — це рідкісна можливість зупинитися та переосмислити справжні цінності у сучасному бурхливому світі. Вона закликала згадати про тих, хто почувається самотнім або переживає біль втрати. Окремі слова вдячності Урсула фон дер Ляєн адресувала людям, які проводять свята на робочих місцях, рятуючи інших:медикам, які працюють у лікарнях;волонтерам у притулках та гуманітарних центрах;усім, хто дбає про ближніх у домівках."Ви втілюєте ті самі цінності, які символізує Різдво: солідарність та співчуття", — підсумувала президентка Єврокомісії.Як відомо, 18-19 грудня у Брюсселі відбувся саміт лідерів ЄС, на якому обговорюють фінансову підтримку Україні на 2026-2027 роки. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн наголошувала, що зустріч не завершиться, поки не знайдуть оптимальне рішення.Нагадаємо, 22 грудня Україна отримала черговий фінансовий транш від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Сума виплати склала 2,3 мільярда євро. .

Оприлюднено раніше секретні стенограми розмов Володимира Путіна та 43-го президента США Джорджа Буша-молодшого. Оприлюднені документи охоплюють період з 2001 по 2008 роки та розкривають зародження імперських амбіцій очільника Кремля.Про це повідомила американська неурядова організація National Security Archive.Україна як "штучне утворення"Під час переговорів у 2008 році Путін активно просував пропагандистські тези про "штучність" української держави. Він запевняв Буша, що Україна — це конгломерат територій, отриманих після Другої світової війни від Польщі, Румунії та Угорщини, а також земель, нібито переданих Росією у 1920-х роках."Це велика країна з населенням 45 мільйонів, але вона населена людьми з дуже різним мисленням. Україну, яка століттями була частиною Росії, просто віддали", — скаржився диктатор, додаючи, що Крим був переданий лише у 1956 році.Також Путін маніпулював цифрами, стверджуючи, що в Україні мешкає 17 мільйонів етнічних росіян, а НАТО сприймається українцями як "ворожа структура".Бажання вступити до НАТОЦікаво, що на початку 2000-х риторика Кремля була іншою. Путін бідкався, що Росія почувається "ізольованою" від Альянсу. Він згадував заявку СРСР на вступ до НАТО від 1954 року і стверджував, що тепер, коли всі перепони (як-от контроль над Східною Європою) усунуто, РФ могла б стати повноцінним союзником Заходу. Водночас він висловлював традиційні побоювання щодо наближення військової інфраструктури блоку до російських кордонів.Позиція США та "добра воля" СРСРУ 2001 році Джордж Буш-молодший намагався вибудувати партнерські відносини, заявляючи, що "сильна Росія" відповідає інтересам Вашингтона. Він закликав Путіна разом протистояти новим глобальним загрозам.У відповідь Путін хизувався "доброю волею" радянської влади, яка нібито "добровільно змінила світ", віддавши Казахстан, Кавказ та Україну. На його думку, такі територіальні втрати були "нечуваними" і стали результатом рішень тогочасних партійних босів.Виправдання агресії в ЧечніЩодо подій на Кавказі, очільник Кремля намагався легітимізувати дії РФ, стверджуючи, що після виходу російських військ із Чечні у 1996 році туди нібито масово зайшли "арабські радикали", які атакували сусідні регіони, що й змусило Москву повернутися до воєнних дій.Раніше посол Сполучених Штатів Америки у Північноатлантичному альянсі Метью Вітакер заявив, що вже протягом наступних 90 днів можливо буде досягти врегулювання війни та сталого миру в Україні. Вашингтон планує тиснути як на Росію, так і на Україну з метою завершення бойових дій.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив деталі документа про припинення війни. Він озвучив 20 пунктів "мирного плану", який повинен принести мир Україні.Нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заперечив заяви віце-президента Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венса про прогрес у переговорах щодо війни в Україні.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Кремлю доведеться піти на компроміс щодо вимог, на яких він давно наполягав, зокрема багатьох із тих, що несумісні не лише з останнім 20-пунктним "мирним планом", але й з початковим, що містив 28 пунктів. Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Посол США в НАТО Метт Вітакер заявив 23 грудня в ефірі Fox News, що "м’яч зараз на боці Росії", щоб відповісти на чотири документи, що виникли в результаті нещодавніх переговорів між США, Україною та Європою. Вітакер зазначив, що великі втрати, які російські війська несуть в обмін на "дуже незначні" здобутки на полі бою, не підштовхують Кремль до спроб припинити війну. Кремль вже дав зрозуміти, що не зацікавлений у прийнятті українських чи європейських контрпропозицій до будь-якої мирної угоди, а помічник президента Росії Юрій Ушаков заявив 21 грудня (до публікації 20-пунктового плану), що він "впевнений", що пропозиції, які українська та європейська делегації зробили під час переговорів з делегацією США в Маямі, будуть "досить неконструктивними" і не "покращать" запропоновану тоді угоду про врегулювання. Кремль неодноразово висував вимоги, несумісні з багатьма пропозиціями 20-пунктового плану, і показав, що він не зацікавлений у врегулюванні, заснованому на компромісах, подібних до тих, що, здається, втілені в останньому документі. Російський диктатор Володимир Путін зовсім недавно, 19 грудня, окреслив свою відданість вимогам, які він виклав у своїй промові в червні 2024 року перед міністерством закордонних справ Росії (МЗС): повне виведення України з усіх Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей; відмова України від своїх прагнень до членства в НАТО та зобов'язання щодо нейтралітету; демілітаризація України (вимога Росії щодо обмеження українських військових таким чином, щоб Україна не могла захистити себе), денацифікація України (вимога Росії щодо заміни чинного українського уряду проросійським маріонетковим урядом), міжнародне визнання анексії Росією чотирьох українських областей та Криму в міжнародних угодах; та скасування всіх західних санкцій проти Росії. "Вимоги Путіна від червня 2024 року по суті повторювали його вимоги з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році", — пишуть аналітики.Кремлівські чиновники також стверджували, що Росія та Сполучені Штати досягли порозуміння на основі вимог Путіна від червня 2024 року під час саміту на Алясці у серпні 2025 року, але жодних публічно доступних угод на саміті не було укладено. Постійні посилання Кремля на промову від червня 2024 року та нібито угоди з Аляски демонструють відхилення Кремлем пропозицій, викладених у планах із 28 та 20 пунктів, щодо заморожування нинішніх ліній у Запорізькій та Херсонській областях або в усіх чотирьох областях. Раніше посол Сполучених Штатів Америки у Північноатлантичному альянсі Метью Вітакер заявив, що вже протягом наступних 90 днів можливо буде досягти врегулювання війни та сталого миру в Україні. Вашингтон планує тиснути як на Росію, так і на Україну з метою завершення бойових дій.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив деталі документа про припинення війни. Він озвучив 20 пунктів "мирного плану", який повинен принести мир Україні.Нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заперечив заяви віце-президента Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венса про прогрес у переговорах щодо війни в Україні.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що "Коаліція охочих" проведе наступний раунд переговорів щодо безпекових гарантій для України у січні 2026 року.Таку заяву французький лідер зробив у своєму дописі у соцмережі X. Він відзначив, що 24 грудня, провів розмову з генсеком Північноатлантичного альянсу Марком Рютте щодо розвитку ініціатив "Коаліції охочих" та посилення обороноздатності України."Починаючи з січня в Парижі, ми продовжимо роботу, розпочату в цих рамках, щоб забезпечити Україні надійні гарантії безпеки, що є передумовою для міцного та тривалого миру", — наголосив він.Макрон також наголосив, що поки Росія продовжує свою агресію, Україна може розраховувати "на нашу непохитну підтримку зараз і в майбутньому".Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки.21 грудня Рустем Умєров заявив, що протягом трьох днів у Флориді українська делегація провела низку перемовин із американською стороною. Зустрічі були "продуктивними та конструктивними". Зокрема, основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах..