# політика

Майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна". За його словами, останні президентські вибори 2019 року коштували бюджету близько два мільярди гривень."Нинішні розрахунки є значно вищими через інфляцію та нові умови", — наголосив він.За базовими підрахунками ЦВК з урахування інфляції, вибори народних депутатів і місцеві вибори коштують у середньому чотири-п’ять мільярдів гривень, тоді як президентська кампанія є дорожчою.За оцінками представника комісії, президентські вибори коштуватимуть десь чотири-п’ять мільярдів гривень на перший тур, відповідно, 6,5-сім мільярдів гривень у разі проведення другого повторного голосування.Він наголосив, що близько 70% усіх витрат припадає на оплату праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці суми не включають витрати органів місцевого самоврядування на підготовку виборчих дільниць, приміщень і матеріального забезпечення.Також можливим є збільшення кількості виборчих дільниць за кордоном. У такому випадку, за його словами, зростуть валютні витрати."З урахуванням видатків органів місцевого самоврядування, якщо ми кажемо про всі три види виборів, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна цифра, але вона жива — і не менше", — підсумував заступник голови ЦВК.Сергій Дубовик визнав, що така сума є серйозним викликом для держави. Для цього потрібна ретельна підготовка та відповідна фінансова підтримка.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відповів прем'єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, який висловив сумнів у тому, що саме Росія напала на Україну. У коментарях до допису висловився угорський міністр Петер Сійярто.Український міністр Андрій Сибіга на своїй сторінці в соціальній мережі X відреагував на такі слова Орбана:"Вони спокійно снідають удома, п'ють каву та думають, що з морального погляду правильно допомогти маленькій країні, яку атакували. Але не такій уже й маленькій, і не зовсім зрозуміло, хто на кого напав, але в будь-якому разі ми зараз допомагаємо країні, яка зазнала насильства, і це нам нічого не коштує. Але зрештою, вони будуть платити".Андрій Сибіга відповів коротко, згадавши епізод з історії, коли під час Другої світової війни Угорщина була союзницею нацистів."Так само незрозуміло, як це було для угорського керівництва 1939 року", — недвозначно натякнув український міністр.Як відомо, тоді Угорщина приєдналася до пакту країн Осі — це відбулося 1940 року. Країна брала участь у вторгненні до Югославії та воювала проти СРСР на Східному фронті, де зазнала значних втрат, що призвело до окупації країни Німеччиною 1944 року, що завершилися звільненням Угорщини 1945 року.У той період угорський регент Міклош Хорті, усвідомлюючи поразку Німеччини, розпочав таємні переговори з Великою Британією, намагаючись вивести Угорщину з війни. Але коли 1944 року Хорті спробував здійснити вихід з війни, німецькі війська окупували Угорщину.До речі, в коментарі до допису Андрія Сибіги "прийшов" міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто."Перестаньте нас ображати! Ми не дозволимо вам втягнути нас у вашу війну!" — написав він.Нагадаємо, що 14 грудня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував гнівні заяви угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана про рішення ЄС щодо заморожених російських активів, назвавши його «найціннішим російським активом»..

Оптимальний термін для підготовки й організації виборів в Україні — приблизно шість місяців. При цьому чинне українське законодавство передбачає значно коротші терміни.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна".За його словами, законодавство передбачає підготовку до виборів у проміжку 60 або 90 днів, залежно від типу виборчої кампанії. Водночас ці терміни є регламентними та не залежать від бажань самої комісії.Він зазначив, що пів року було б оптимальним терміном, аби оцінити стан державної інфраструктури та належно підготуватися до виборчого процесу."Однак мене турбує не стільки готовність державної інфраструктури, скільки готовність політичної інфраструктури нашого суспільства", — наголосив заступник голови ЦВК.Дубовик звернув увагу, що значна частина виборчого процесу залежить від політичних партій, громадських організацій і міжнародних партнерів, зокрема, в питанні спостереження за виборами та формування виборчих комісій.За його словами, активісти політичних партій нині перебувають на фронті, стали внутрішньо переміщеними особами або виїхали за кордон. Водночас саме партії формують дільничні, окружні та територіальні виборчі комісії, а на президентських виборах — представників кандидатів."Де зараз узяти та швидко підготувати таку кількість осіб? Цей важливий нюанс треба обговорювати", — акцентував він.Водночас Дубовик зауважив, що державна система, навіть в умовах війни та концентрації управлінських зусиль, теоретично може вкластися у визначені законом терміни. Однак залишається відкритим запитання щодо того, чи підготується політична інфраструктура до таких темпів.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно.Про це Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю польській агенції PAP."Моя реакція на сигнали з боку США дуже відкрита: я сказав, що не маю жодного наміру за жодних обставин триматися за президентське крісло. Звичайно, якщо вдасться забезпечити можливість проведення належних, гідних і демократичних виборів", — пояснив він.За його словами, організація голосування в умовах воєнного часу потребує законодавчих змін. Зокрема, важливою є безпека українців під час виборів, "щоби людей просто не вбивали, коли вони приходять на виборчі дільниці"."З іншого боку, якщо запитати українських громадян, чи хочуть вони цих виборів і чи готові до них, то багато хто боїться проведення виборів у воєнний час, безсумнівно, ніхто не може уявити, як це можна зробити безпечно та чесно", — наголосив український президент.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні..

Президент Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Глава держави наголосив, що російський диктатор Володимир Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.Про це український лідер сказав в інтерв'ю польським ЗМІ.Маніпуляції Кремля та "багатоликий" ПутінКоментуючи останню прес-конференцію російського лідера, Зеленський іронічно зауважив, що зараз існує "багато Путіних": один веде перемовини з США, інший виступає з промовами, а третій займається іншими справами. Особливу увагу президент звернув на цинізм диктатора щодо виборів. Путін висловив "занепокоєння", щоб у голосуванні взяли участь мешканці всієї України, включно з регіонами, які він сам же назвав окупованими."Він контролює вибори у себе в Росії, а тепер забажав контролювати їх ще й в Україні. Ми на це ніколи не погодимося. Україна не дозволить нікому встановлювати над собою нагляд", — зазначив Зеленський.Війна як інструмент агресії, а не пошук причинНа думку українського лідера, Путін не намагається розв'язати конфлікт, а лише вигадує нові виправдання для своєї агресії перед російським суспільством та Заходом:пошук приводів. Сьогодні це "загроза НАТО" (хоча Україна не є членом Альянсу), завтра — "ризик від запрошення", післязавтра — створення "буферних зон";справжня мета. Диктатор не планує зупинятися на Україні. Його амбіції простягаються значно далі, а війна для нього є постійним станом.Хто може зупинити агресораЗеленський переконаний, що Путін не має наміру припиняти бойові дії добровільно. Зупинити його здатна лише консолідована сила:жорсткі економічні санкції, що підірвуть воєнну машину РФ;військова потужність Збройних сил України;рішучість міжнародних лідерів, де ключову роль відіграють Сполучені Штати.Нагадаємо, декілька днів тому очільник Кремля Володимир Путін виступив із черговою цинічною заявою. Він повністю переклав відповідальність за початок війни в Україні на інші сторони.Також диктатор заявив, що він зараз не бачить готовності України до завершення розпочатої Росією війни, оскільки Київ не хоче обговорювати території. Він назвав головні "умови" для цього.Водночас президент Володимир Зеленський вважає, що найстрашніше для Росії — це підтримка, яку Україна, отримує від партнерів..

Очільник польського міністерства закордонних справ Радослав Сікорський вдався до сарказму у відповідь на наміри Віктора Орбана зірвати надання Україні кредиту коштом російських активів. Своєю заявою польський дипломат висміяв спроби угорського прем’єра вчергове заблокувати фінансову підтримку Києва.Про це йдеться у дописі польського урядовця.Зі свого боку Віктор Орбан запевняв, що йому нібито вдалося "відвести безпосередню загрозу війни" та стати на заваді планам Європи "оголосити війну Росії". За словами угорського політика, такий розвиток подій неминуче втягнув би європейські країни у збройний конфлікт і створив би значне фінансове навантаження на Угорщину."Разом з тим 24 країни-члени ухвалили рішення надати Україні військовий кредит на наступні два роки. У разі, якщо Україна виявиться неспроможною повернути ці кошти, зазначені європейські держави будуть змушені самостійно покривати виплати за ним", — заявив глава угорського уряду.Він також підтвердив, що Угорщина, а також Словаччина та Чехія, прийняли рішення не брати участі в цьому процесі. "Прикра новина полягає в тому, що підготовчі заходи до війни у Брюсселі тривають. Угорщина продовжує бути голосом миру на континенті й не допустить використання коштів своїх платників податків для підтримки України. Лише уряд, що складається з патріотів, здатен гарантувати спокій і забезпечити, щоб гроші угорців не спрямовувалися до України", — резюмував Орбан.На такі цинічні тези очільник зовнішньополітичного відомства Польщі відповів із притаманною йому іронією. Радослав Сікорський опублікував допис зі словом "Вітаю", до якого додав зображення радянського ордена Леніна, натякаючи на справжню спрямованість політики офіційного Будапешта.Нагадаємо, раніше угорський прем’єр Віктор Орбан заявив про нібито відмову Євросоюзу від ідеї фінансування Києва коштом російських активів, посилаючись на результати останніх консультацій. У відповідь на це представники Євросоюзу відкинули подібні заяви, підтвердивши подальшу роботу над механізмом залучення коштів Москви..

Надмірна наполегливість обвинувачення в суді призвела до скасування попереднього вироку Іллі Киві. Як наслідок, кримінальне провадження закрили без винесення остаточного рішення, залишивши майно зрадника недоторканим.Про це повідомляє "Судовий репортер".У Львові завершилася тривала історія судового переслідування ліквідованого представника ОПЗЖ Іллі Киви. Згідно з матеріалами справи, 15 грудня 2025 року Личаківський районний суд Львова офіційно припинив кримінальне провадження щодо державної зради політика.Юридична хронологія подій Два роки тому цей же суд заочно призначив Киві покарання у вигляді 14 років тюрми. Невдовзі після цього зрадника знайшли мертвим у Підмосков’ї, що офіційно підтвердили українські спецслужби (СБУ та ГУР). Попри смерть підсудного, прокурор оскаржив вирок, вважаючи 14-річний термін надто м’яким і вимагаючи для покійного довічного ув’язнення.Верховний Суд підтримав аргументи обвинувачення та повернув справу на перегляд. У результаті в червні 2025 року апеляційна інстанція скасувала початковий вирок. Справу знову спрямували до суду першої інстанції, проте за чинним законодавством проводити новий розгляд щодо померлої особи неможливо. Оскільки старий вирок анулювали, а новий ухвалити не дозволяє закон, рішення так і не набуло чинності. Це автоматично заблокувало виконання покарання та конфіскацію активів зрадника.Варто зауважити, що раніше прокурор намагався заперечити загибель Киви, називаючи заяви СБУ "припущеннями з медіа" та вимагаючи довідок від РАЦСу. Проте Верховний Суд постановив, що підстав сумніватися в офіційних даних спецслужб немає. Таким чином, через спробу прокуратури посилити вирок уже ліквідованому злочинцю, держава юридично втратила можливість визнати його винним і вилучити його майно. Більшість документів у цій справі наразі видалені з відкритого доступу в судовому реєстрі.Що відомо про Іллю КивуІлля Кива був українським політиком та державним діячем, чия кар'єра пройшла шлях від участі в АТО та керівних посад у структурах МВС до відвертого колабораціонізму з Росією. Він народився в Полтаві, де розпочав трудову діяльність у цивільних та правоохоронних органах, а після подій 2014 року очолював полтавський осередок "Правого сектору" та працював заступником начальника обласної поліції на Донеччині й Херсонщині. Згодом він очолив Департамент протидії наркозлочинності та Соціалістичну партію України, але найбільшу популярність здобув як народний депутат від проросійської партії ОПЗЖ. Перед початком повномасштабного вторгнення РФ у 2024 році Кива виїхав з України, після чого почав активно виступати на російському телебаченні з пропагандистськими заявами, закликаючи до капітуляції Києва. За державну зраду та заклики до агресивної війни його було позбавлено мандата і заочно засуджено, проте наприкінці 2023 року політика знайшли ліквідованим у Підмосков'ї, що стало результатом спецоперації українських спецслужб.Нагадаємо, в мережі з'явилися перші кадри з місця вбивства колишнього нардепа. Відповідні відео виклали російські силовики. На оприлюднених кадрах присутні представники Слідчого комітету РФ, які щось активно вишукують у засніженому сквері..

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що його країна надає Україні максимальну підтримку в її боротьбі за спільну свободу. Водночас він зауважив, що не всі українці цінують зусилля сусідньої держави.Про це повідомляє видання PAP. Туск наголосив, що Польща та Україна є союзниками. "Ми підтримуємо Україну всіма силами", — наголосив він, зазначивши, що Польща та поляки доклали "величезних зусиль" для захисту спільного інтересу — незалежності обох країн.Він також заявив, що поляки та українці "повинні виявляти максимальне розуміння та терпіння один до одного"."Іноді у нас у Польщі складається враження, що не всі українці цінують наші зусилля. Іноді українці відчувають, що настрій тут став трохи менш проукраїнським. Так, це все правда. Нам є що пояснити один одному, зокрема й про минуле. Ми повинні мати багато терпіння та розуміння один до одного", — сказав польський прем’єр.Туск додав, що "ми повинні мудро думати про наше спільне майбутнє, але це має ґрунтуватися на взаємній повазі та взаємній дружбі". "Все можна пояснити, кожен має свою роботу, але ніхто не може ставити під сумнів цей великий спільний інтерес двох гордих націй", — сказав Туск, додавши, що цей спільний інтерес — "незалежна Польща, незалежна Україна, безпечна Європа"Зустріч Туска та Зеленського у Варшаві раніше була під загрозою, оскільки прем'єр-міністр представляв Польщу на саміті ЄС у Брюсселі. Саміт мав продовжитися в п'ятницю, але завершився вночі. На саміті європейські лідери вирішили надати Україні підтримку у вигляді кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на наступні два роки. Цей кредит буде профінансовано коштом спільного боргу, гарантованого бюджетом ЄС.Попередній контекст:Сьогодні, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Польський президент Кароль Навроцький назвав візит Володимира Зеленського до Польщі "доброю новиною" для Варшави та Києва та "поганим сигналом" для Москви.Володимир Зеленський заявив 19 грудня, що Україна пропонує Польщі співпрацю в захисті від дронів і морській безпеці. Крім того, Київ готовий і надалі підтримувати безпековий діалог з Варшавою, зважаючи на загрози від Росії, а також із території Білорусі..

Держсекретар США Марко Рубіо відзначив суттєві зрушення у переговорному процесі щодо завершення російської агресії проти України. Водночас він зауважив, що сторонам ще належить подолати низку розбіжностей для досягнення остаточного результату.Про це посадовець розповів журналістам, які його запитали про останні новини щодо України, пише The Guardian. Він сказав, що адміністрація США вклала "величезну кількість часу та енергії" у припинення цієї війни та "намагається з'ясувати, з чим може жити Україна, а з чим може жити Росія"."[Ми хочемо] визначити позиції обох сторін і подивитися, чи зможемо ми спрямувати їх одна до одної для досягнення певної згоди", — сказав він.За словами Рубіо, для врегулювання шляхом переговорів потрібні дві речі: обидві сторони мають щось отримати, і обидві сторони мають щось дати. "І ми намагаємося з'ясувати, що може дати Росія, а чого вона очікує отримати? Що може дати Україна, а чого може очікувати отримати Україна? Зрештою, рішення буде за Україною, а не за Росією, а не за Сполученими Штатами", — наголосив держсекретар.Рубіо додав, що "йдеться не про нав'язування угоди комусь", а про спробу знайти, де інтереси можуть "перетинатися"."Я думаю, що ми досягли прогресу, але нам ще є куди рухатися, і, очевидно, найскладніші питання завжди є останніми", — підсумував посадовець.Раніше повідомлялось, що американського міністра Сухопутних військ Дена Дрісколла усунули від переговорного процесу щодо врегулювання війни в Україні. Це напряму пов’язано з очільником Пентагона Пітом Гегсетом.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, кремлівський диктатор Володимир Путін і начальник Генерального штабу збройних сил Росії Валерій Герасимов продовжують публічно демонструвати свою відданість досягненню початкових воєнних цілей. При цьому вони перебільшують російські здобутки на полі бою..

Очільник міністерства інформації Сербії Борис Братіна офіційно перепросив за свої скандальні висловлювання на адресу України. Раніше він провів цинічну паралель із Хорватією, заявивши, що українці мають "платити територіями" за нібито скоєні ними "злочини".Відповідну заяву оприлюднила прес-служба профільного відомства. Скандал спалахнув після виступу Братіни в ефірі телеканалу Informer 17 грудня. Тоді посадовець висловив думку, що Україна та Хорватія нібито мають розплачуватися власними землями за "злочини". "Ми усвідомлюємо, що ця заява спричинила незручності та непорозуміння щодо відносин між двома дружніми країнами та офіційною політикою уряду Республіки Сербія", — йдеться в повідомленні.У відомстві також додали, що висловлювання міністра "були невдало витлумачені" і насправді стосувалися давнього історичного періоду. Братіна наголосив, що повністю визнає суверенітет і територіальну цілісність України та бере на себе відповідальність за скоєну помилку.Раніше речник українського МЗС Георгій Тихий назвав подібні формулювання недопустимими та порадив сербському посадовцю утриматися від коментування територіальної цілісності інших держав.Нагадаємо, нещодавно сербський президент Александар Вучич наголосив, що перспектива можливої війни Росії проти Європи "стає дедалі очевиднішою". Він уже відчув, як європейські країни готуються до цього..

Новопризначений очільник оборонного відомства Чехії Яромір Зуна підтвердив, що закупівля снарядів для ЗСУ триватиме й надалі. Відповідно до його заяви, масштабний проєкт "Чеська ініціатива" офіційно продовжить свою роботу протягом 2026 року.Про це повідомляє видання Novinky. Посадовець наголосив, що протиповітряна оборона та виконання зобов'язань перед альянсом НАТО залишаються ключовими питаннями для чеської армії. Зуна, серед іншого, представив свої пріоритети на наступні чотири роки. Він також підтвердив продовження ініціативи щодо боєприпасів на підтримку України. "Я не ставлю під сумнів, але нам потрібно говорити про ефективне управління", — сказав Зуна щодо продовження ініціативи щодо боєприпасів.Він назвав підтримку України само собою зрозумілим. "Росія — агресор, на Україну напали, і від нас залежить, як ми будемо продовжувати її підтримувати", — сказав він.Чеський міністр також похвалив прем’єра Андрея Бабіша за його допомогу, яку він надав досі, та за переговори щодо звільнення від гарантій щодо європейського кредиту Україні у розмірі 90 мільярдів євро.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що заморожені активи Росії варто використовувати після закінчення російсько-української війни. До того ж Прага має окрему позицію щодо деяких інших нюансів допомоги Україні..

Сьогодні, 19 грудня, у США стартує черговий раунд безпекових перемовин за участі секретаря Ради національної безпеки й оборони України Рустема Умєрова. До складу делегації також увійшов генерал-лейтенант Андрій Гнатов, який також координуватиме подальшу підтримку з американською стороною. Про це очільник відомства повідомив у своїх офіційних каналах.Узгодження спільних дій та новий формат"Дякуємо США за координацію, яка дозволяє зберігати спільне бачення та рухатися узгоджено. Вже провели попередні консультації з європейськими колегами та готуємося до подальших розмов з американською стороною", — зазначив Рустем Умєров.Доповідь президенту та безпекові гарантіїСекретар РНБО, що всі дії делегації чітко відповідають пріоритетам, які визначив верховний головнокомандувач Володимир Зеленський. Ключове завдання — забезпечення надійної та довгострокової безпеки України. За результатами проведених зустрічей Рустем Умєров представить детальну доповідь президенту України.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, кремлівський диктатор Володимир Путін і начальник Генерального штабу збройних сил Росії Валерій Герасимов продовжують публічно демонструвати свою відданість досягненню початкових воєнних цілей. При цьому вони перебільшують російські здобутки на полі бою.Нещодавно кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що він зараз не бачить готовності України до завершення розпочатої Росією війни, оскільки Київ не хоче обговорювати території. Він назвав головні "умови" для цього..

Очільник угорського уряду Віктор Орбан знову підіграв російській пропаганді, заявивши, що винуватець повномасштабного вторгнення в Україну нібито "неочевидний". Разом із цим Орбан засудив рішення Брюсселя продовжувати виділення коштів для України. Як повідомляє HVG.hu, таку думку прем’єр Угорщини озвучив за підсумками засідання Європейської ради.Очільник угорського уряду розкритикував європейських лідерів за фінансову допомогу Києву, назвавши використання російських активів "небезпечним кроком". Орбан висловив переконання, що європейці помиляються, сподіваючись на виплату репарацій з боку РФ, і врешті-решт самі будуть змушені платити за цю війну. При цьому він вдався до відвертих маніпуляцій, стверджуючи, що в конфлікті "не все так однозначно" щодо сторін агресії."Вони спокійно снідають вдома, п'ють каву і думають, що з морального погляду правильно допомогти маленькій країні, яку атакували, хоча, не такій вже й маленькій, і не зовсім зрозуміло, хто на кого напав, але в будь-якому разі ми зараз допомагаємо країні, яка зазнала насильства, і це нам нічого не коштує. Але зрештою, вони будуть платити", — зазначив угорський політик.Нагадаємо, раніше угорський прем’єр Віктор Орбан заявив про нібито відмову Євросоюзу від ідеї фінансування Києва коштом російських активів, посилаючись на результати останніх консультацій. У відповідь на це представники Євросоюзу відкинули подібні заяви, підтвердивши подальшу роботу над механізмом залучення коштів Москви..

У п’ятницю, 19 грудня, польський президент Кароль Навроцький провів перемовини зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським. Він назвав його візит до Польщі "доброю новиною" для Варшави та Києва та "поганим сигналом" для Москви.Про це Кароль Навроцький заявив під час спільної прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським у Варшаві."Це доказ того, що в нашій стратегічній співпраці, у питаннях безпеки, Польща, Україна, країни регіону, демократичні держави стоять разом. І в цьому немає жодних сумнівів", — наголосив польський президент.За його словами, під час розмови із Зеленським лідери погодилися, що російська загроза розпочалася задовго до повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року.Навроцький нагадав про попередні конфлікти в Чечні та Грузії, а також про слова колишнього президента Польщі Леха Качинського, який попереджав про небезпеки для регіону, але його "не почули в частині держав Західної Європи"."Росія своїми діями руйнує міжнародний порядок, тобто принципи міжнародного права, що призводить до дестабілізації політичних систем. Окрім військових дій, ми щодня спостерігаємо гібридні атаки — порушення повітряного простору, атаки на польську інфраструктуру з допомогою агентів Росії. Ми відчуваємо це в Польщі й у всій Європі", — додав Навроцький.Він акцентував, що Польща підтримує санкції проти Росії на всіх дипломатичних форумах, удари по тіньовому флоту, а також передачу заморожених російських активів."Ми підтримуємо це на всіх дипломатичних форумах. Найбільші наші союзники в таких питаннях — балтійські та скандинавські країни. Ми також підтримуємо всебічний дипломатичний тиск на Росію", — підсумував Кароль Навроцький.Попередній контекст:Сьогодні, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Зеленський декілька разів заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

Угорщина та Словаччина не підписали висновки грудневого засідання Європейської ради щодо України, які затвердили в ніч на 19 грудня. В документі йдеться про рішення щодо надання Україні 90 мільярдів євро кредиту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох дипломатів Євросоюзу."Висновки Європейської ради щодо України не підписали дві країни — Угорщина та Словаччина", — повідомив один зі співрозмовників журналістів.До речі, як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Цього року Угорщина не підписала жодного тексту висновків Євроради щодо України. В Будапешті це пояснювали протестом проти політики ЄС, що начебто "підтримує війну".Словаччина вперше не погодилася з українською частиною висновків саміту лідерів ЄС. До цього Братислава мала певні застереження, що не заважало їй ставити підписи під переважною більшістю офіційних документів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..