# політика

Колишній прессекретарці Володимира Зеленського Юлії Мендель не дозволили увійти до будівлі Європейського парламенту. Там вона мала виступити з промовою про мир на заході німецької ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD).Про це Юлія Мендель повідомила у своїх соціальних мережах. За її словами, п ричин такого рішення їй не пояснили."Ми щойно отримали інформацію про те, що, на жаль, вам заборонили вхід... Я намагаюся зрозуміти причину", — сказав один із представників Європарламенту.Мендель пов'язала заборону на вхід зі санкціями, які нещодавно запровадив проти неї Володимир Зеленський. Водночас вона зазначила, що її виступ усе одно відбудеться у форматі відеозв'язку."Для мене дуже дивно, що мені заборонили вхід саме в той день, коли я мала говорити про мир. Я вдячна партії "Альтернатива для Німеччини" за те, що вони все ж організували для мене можливість виступити сьогодні через відеозв'язок. Але, відверто кажучи, це стресова ситуація. Не бачу жодного пояснення цьому", — заявила вона.Колишня прессекретарка додала, що її виступу чекало "багато українців", зауваживши, що вважає рішення про заборону виявом "самоцензури"."Я знаю, що є мільйони українців, які прагнуть миру. Відчуваю підтримку із Західної та Східної України, з Донбасу, з Києва, з кожного куточка країни. Багато людей чекали, що я виголошу цю промову. Дуже прикро, що існує така самоцензура та що європейські парламентарі не хочуть чути тих українців, які прагнуть миру. Це справді образливо", — зауважила Мендель.On the day of my speech, I was barred from entering the European Parliament. I directly attribute this to Zelenskyy’s sanctions. But the speech will go ahead anyway, because I know that I represent a huge segment of society that longs for peace and wants to be heard. pic.twitter.com/FWh7WSaUNI— Iuliia Mendel (@IuliiaMendel) September 16, 2026Як відомо, 13 вересня Володимир Зеленський ввів санкції проти 10 російських і українських осіб, які розповсюджують дезінформацію та російську пропаганду, підтримують агресивну політику Росії проти України. Зокрема — проти Юлії Мендель.Нагадаємо, що в липні цього року президент України заперечив звинувачення у вживанні наркотиків, які поширювали американські блогери та його колишня прессекретарка Юлія Мендель..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц скасував заплановану на наступний тиждень поїздку до Нью-Йорка, де мав виступити на Генеральній асамблеї Організації Об'єднаних Націй та отримати премію Генрі Кіссінджера.Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на заяву канцелярії Мерца. За даними агентства, причиною такого рішення стала політична ситуація у Німеччині.Як наголосили у канцелярії, Мерц не поїде до США, "оскільки його присутність у Берліні є необхідною". Конкретних причин зміни планів у заяві не навели.Водночас журналісти зауважили, що рішення ухвалили напередодні важливих регіональних виборів у Німеччині. У неділю, 20 вересня, голосування відбудеться у Берліні та Мекленбурзі-Передній Померанії. Напередодні Мерц зіткнувся з внутрішньопартійною критикою після невдалого для ХДС результату виборів у Саксонії-Ангальт 6 вересня.Так, на виборах у Саксонії-Ангальт "Альтернатива для Німеччини" отримала 43,8% голосів і 39 із 83 місць у земельному парламенті, тоді як ХДС набрала 17,2%. "Альтернативі для Німеччини" не вистачило двох мандатів для абсолютної більшості."Підтримка ХДС Мерца, який очолював регіон з 2002 року, різко впала", — зазначили у Bloomberg.Також у агентстві додали, що наступного тижня замість поїздки до США Мерц планує взяти участь у засіданні керівництва ХДС і зустрічі парламентської фракції ХДС/ХСС у Берліні.Нагадаємо, раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

Лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія лякав керівників антикорупційних органів атакою на них ще до того, як колишній генпрокурор Руслан Кравченко оголосив про підписання підозри директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу.Про це повідомила "Українська правда" із посилання на власні джерела у політичних колах."В результаті карколомної спецоперації всі зацікавлені політичні сторони отримали те, що хотіли. Кравченко — гарантії безпеки і безперешкодний виїзд за кордон у фейкове відрядження, а поціновувачі його "прокурорського" таланту — ще одну атаку на НАБУ і САП. Так би мовити, на біс", — йдеться в повідомленні.За інформацією співрозмовників, саме такою атакою Арахамія лякав керівників антикорупційних органів ще за тиждень до означених подій. Як зазначають журналісти, це сталося під час їхньої зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, коли лідер фракції Слуга народу відчайдушно намагався врятувати тодішнього генпрокурора."Після тієї зустрічі Володимир Зеленський ухвалив рішення відправити Кравченка у відставку, а генпрокурор, судячи з усього, — готувати контратаку і виїзд з країни", — додали у виданні.Зауважимо, 15 вересня президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка з посади.Що передувало відставці15 вересня народні депутати Верховної Ради України підтримали рішення про звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка з посади. Під час голосування в сесійній залі нардепи віддали необхідну кількість голосів на підтримку відповідного подання президента.Рішенню парламенту передувала низка гучних подій довкола очільника силового відомства та антикорупційних органів. Сам Руслан Кравченко раніше подавав заяву про відставку після виникнення публічного резонансу щодо перевірки внутрішніх документів та способів надання поштових послуг між прокуратурою та оператором зв'язку.Наразі в Офісі генерального прокурора тривають внутрішні процеси із забезпечення безперебійної роботи установи. Водночас питання щодо нової кандидатури на посаду генерального прокурора залишається відкритим.Як відомо, раніше Руслан Кравченко заявив, що нібито основною метою обшуків в Офісі генпрокурора у справі "Карфаген" стало вилучення матеріалів, що стосуються працівників НАБУ та САП. Він не уточнював, про що йдеться.Також Кравченко заявляв, що від підписання підозр його раніше стримували президент і антикорупційні органи, "пропонуючи гарантії недоторканості в обмін на відмову від ухвалення підозр".Нагадаємо, 14 вересня Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генпрокурора.Також 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про перебування у закордонному відрядженні. За його словами, у межах візиту заплановано низку зустрічей із міжнародними партнерами..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт про посилення відповідальності за перевищення швидкості на дорогах.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Рада провалила #15348 — нові штрафи за перевищення швидкості", — заявив він.За словами політика нардепам не вистачило всього одного голосу, аби ухвалити документ. Як пояснив нардеп, у законопроєкті пропонується доповнити КУпАП новою статтею 122-6, якою визначатимуться виключно порушення, пов’язані із перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів. Зокрема, у цій статті визначається така градація за перевищення встановлених обмежень швидкості рухутранспортних засобів:більш як на 20 км/год — штраф 680 гривень (40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);більш як на 40 км/год — штраф 2040 гривень (120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);більш як на 60 км/год — штраф 2720 гривень (160 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);більш як на 80 км/год — штраф 3400 гривень (200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);перевищення, передбачені у частинах третій або четвертій цієї статті, вчинені особою, яка п’ять та більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення будь-якого порушення, передбаченого частинами третьою або четвертою цієї статті, — 17000 гривень (1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).Нагадаємо, в Україні впродовж січня-липня 2026 року в дорожньо-транспортних пригодах загинули 1466 людей, серед яких 101 дитина. Ще 16 790 осіб отримали травми різного ступеня тяжкості.Раніше стало відомо, що в понеділок, 31 серпня, на українські дороги повернулися "фантомні патрулі". Лише за перший день роботи у Києві та Київській області вони зафіксували понад 800 порушень правил дорожнього руху..

Президент Володимир Зеленський заявив, що готовий провести вибори в Україні. Однак виборче законодавство та безпекова ситуація не дозволяють проводити вибори під час війни.Таку заяву він зробив в інтерв’ю американському телеканалу CBS News."Я готовий провести їх (вибори, — ред.) хоч завтра, але якщо триватиме війна, ви не можете це зробити, ані відповідно до Конституції, ані до виборчого законодавства, ані до безпекової ситуації в першу чергу. Як люди будуть голосувати, коли діти не можуть ходити до школи? Як проводити вибори, коли 9 мільйонів людей перебувають за кордоном?Зазвичай за кордоном голосують близько пів мільйона людей. А що робити з людьми, які живуть на тимчасово окупованих територіях? Чи будуть вони голосувати? Як вони будуть голосувати, і хто там буде контролювати процес голосування? Там присутні російські солдати", — сказав він.Очільник держави наголосив, що під час війни головною метою є мир, а не проведення виборів, а ті люди, які нині виступають за проведення виборів в країні, хочуть бути в політиці."Я вважаю, це помилкою. Під час війни мир є ціллю номер один. А політика навіть не є другим номером. Навіть для політиків вона (політика, — ред.) на десятому місці. А для людей — на сотій позиції. Інші пріоритети у людей: як вижити, як жити, як ходити до школи… Що з цим всім робити?" — зазначив президент.Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що вибори під час війни в Україні можуть створити підґрунтя для подальшого розколу суспільства та держави. До того ж виникнуть запитання щодо їхніх результатів..

У вівторок, 15 вересня, Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради проєкт закону про державний бюджет на 2027 рік. Пріоритетом, як і попередніми роками, залишається фінансування сектору безпеки й оборони.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Там вказано, що документ передано на розгляд керівництву, відповідному комітету та надано на ознайомлення.Ще наприкінці липня прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що уряд розпочав підготовку проєкту держбюджету на 2027 рік."Завдання уряду — подати проєкт держбюджету до Верховної Ради у встановлений законом термін — до 15 вересня", — заявляв очільник українського уряду.Він зазначав, що документ має відповідати головним завданням — зміцненню обороноздатності, забезпеченню фінансової стійкості та продуманої соціальної політики.У середині червня Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки. Вона є основою для складання проєкту державного бюджету України.Документ передбачає два сценарії розвитку подій — базовий, за якого безпекова ситуація суттєво покращиться з 2027 року, та сценарій стійкості, який враховує можливість тривалішого перебігу воєнних дій.Саме базовий сценарій покладено в основу показників бюджетної декларації. За базовим сценарієм:реальний ВВП має зрости на 4,5% 2027 року, на 5,3% 2028 року та на 6,7% 2029 року;номінальний ВВП прогнозували на рівні 11,53 трильйона гривень 2027 року та має зрости до 14,95 трильйона гривень 2029 року;інфляція, за прогнозом, має поступово сповільнюватися — з 8,9% у грудні 2027 року до 5,1% у грудні 2029 року;середньомісячна заробітна плата прогнозується на рівні 35 010 гривень 2027 року та 44 083 гривні 2029 року;курс долара на кінець 2027 року очікується на рівні 48,3 гривні.Прожитковий мінімум на одну особу планують встановити на рівні 3 559 гривень на місяць. Для працездатних осіб він становитиме 3 691 гривня, а для непрацездатних — 2 878 гривень. Остання сума є базою для розрахунку мінімальної пенсії.Водночас для визначення посадових окладів прокурорів, податківців, митників та працівників окремих державних органів пропонується залишити окремий "заморожений" прожитковий мінімум — 2 331 гривня.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Очільниця дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що відповіла би на дзвінок Володимира Путіна або міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Вона готова посприяти тому, щоби така розмова відбулася.Про це Кая Каллас заявила в інтерв'ю виданню Yle. При цьому вона не підтримує переговорів із Росією на російських умовах."Звичайно, я розмовлятиму, якщо з'явиться така можливість", — наголосила Каллас.Європейська посадовиця нагадала, що вже зустрічалася з Лавровим на міжнародних форумах, у тому числі на зустрічах АSEAN і G20, де прямо викладала йому позицію ЄС.За її словами, Москва вміло веде переговори. Вона вважає, що Росія висуває максимальні вимоги, загрожує та чекає на поступки з боку Заходу. У результаті Кремль намагається досягнути того, чого раніше не мав.Очільниця європейської дипломатії скептично поставилася до зусиль спецпредставників президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, які останні півтора роки їздили до Москви та Києва у пошуках шляхів до миру в Україні. Каллас вважає, що в цьому процесі мають брати участь люди, які краще розуміють, як діє Росія.На її думку, якщо мета — швидко закінчити війну, найпростіший спосіб — це змусити жертву відмовитися від того, що вона захищає, тобто від своєї землі та своїх людей. Однак, наголосила вона, це не призведе до справедливого та сталого світу.Каллас також заявила, що Євросоюз зараз не може бути повноцінним посередником між Україною та Росією, оскільки підтримує Київ. При цьому вона зауважила, що в переговорах неминуче обговорюватимуться питання, розв’язання яких залежить від Європи — наприклад, доля заморожених російських активів.За її словами, Євросоюз має чітко дати зрозуміти, що такі питання не може вирішувати лише діалог між Москвою та Вашингтоном."Вимоги Росії максимальні. У відповідь ми також маємо говорити про свої максимальні вимоги, щоби переговорні позиції були збалансовані", — підсумувала Кая Каллас.Нагадаємо, в середині серпня вона розповідала, що Європейський Союз восени планує представити новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Після його ухвалення кількість російських фізичних і юридичних осіб, які перебувають під обмеженнями ЄС, може зрости приблизно на третину..

У вівторок, 15 вересня, народні депутати Верховної Ради України підтримали рішення про звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка з посади. Під час голосування в сесійній залі нардепи віддали необхідну кількість голосів на підтримку відповідного подання президента.Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За відставку генпрокурора віддали голоси 317 народних обранців.Голосування та кадрова розв'язкаПід час пленарного засідання Верховна Рада України розглянула подання щодо надання згоди на звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. За результатами голосування народні депутати більшістю голосів підтримали рішення про його відставку.Процедура звільнення відбулася на тлі внутрішніх розслідувань та процесуальних суперечностей. Напередодні президент України Володимир Зеленський видав указ про відсторонення Кравченка від виконання посадових обов'язків та закликав парламент невідкладно підтримати рішення про його відставку.Що передувало відставціРішенню парламенту передувала низка гучних подій довкола очільника силового відомства та антикорупційних органів. Сам Руслан Кравченко раніше подавав заяву про відставку після виникнення публічного резонансу щодо перевірки внутрішніх документів та способів надання поштових послуг між прокуратурою та оператором зв'язку.Наразі в Офісі генерального прокурора тривають внутрішні процеси із забезпечення безперебійної роботи установи. Водночас питання щодо нової кандидатури на посаду генерального прокурора залишається відкритим.Як відомо, раніше Руслан Кравченко заявив, що нібито основною метою обшуків в Офісі генпрокурора у справі "Карфаген" стало вилучення матеріалів, що стосуються працівників НАБУ та САП. Він не уточнював, про що йдеться.Також Кравченко заявляв, що від підписання підозр його раніше стримували президент і антикорупційні органи, "пропонуючи гарантії недоторканості в обмін на відмову від ухвалення підозр".Нагадаємо, 14 вересня Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генпрокурора.Також 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про перебування у закордонному відрядженні. За його словами, у межах візиту заплановано низку зустрічей із міжнародними партнерами..

Рівень схвалення роботи президента США Дональда Трампа дещо зріс після рекордного падіння, однак напередодні проміжних виборів американці віддають перевагу демократам. У загальнонаціональному опитуванні вони випередили республіканців на сім відсоткових пунктів.Про це свідчать результати опитування Reuters/Ipsos.Зараз роботу Трампа на посаді президента схвалюють 35% американців. Наприкінці серпня цей показник становив 33% — це був найнижчий рівень його президентського рейтингу.Водночас у разі проведення виборів до Конгресу США зараз 44% респондентів проголосували б за демократів, а 37% — за республіканців. Розрив у сім відсоткових пунктів став найбільшим від моменту повернення Трампа до Білого дому у січні 2025 року.Опитування також показало, що американці дедалі частіше вважають демократів кращою партією для управління економікою. Демократів у цьому питанні підтримали 38%, а республіканців — 37%.Окремо респонденти оцінили пропозицію Трампа виплатити кожному американцю по пʼять тисяч доларів. Її не підтримують 63% опитаних, зокрема чотири з десяти республіканців та дев'ять із десяти демократів.У дослідженні взяли участь 1143 американці. Похибка становить три відсоткові пункти.Додамо, раніше Дональд Трамп заявив, що кожен дорослий американець може отримати виплату в п’ять тисяч доларів, якщо Республіканська партія збереже контроль над обидвома палатами Конгресу за підсумками проміжних виборів у листопаді..

"Укрпошта" перевіряє деталі відправлення спірних документів на адресу директора НАБУ Семена Кривоноса після гучних заяв про вручення йому підозри. Поштовий оператор зауважив, що розрахунок готівкою в такій ситуації суперечить офіційній угоді з Офісом генерального прокурора.Про це йдеться у публікації генерального директора "Укрпошти" Ігоря Смілянського.Детективні чеки та дивна оплата готівкоюУ національному поштовому операторі детально проаналізували інформацію щодо надсилання підозр від 13 вересня, про яке раніше публічно заявив Руслан Кравченко. Вивчивши оприлюднені копії чеків, фахівці з'ясували, що послуги зв'язку розраховувалися готівкою безпосередньо у відділенні.Такий порядок розрахунку істотно відрізняється від того, що чітко регламентований чинним договором між поштовим оператором та Офісом генерального прокурора, а також порушує норми бюджетного законодавства.Водночас у компанії нагадали про офіційну позицію Генеральної прокуратури. Згідно з заявою відомства, у межах зазначеного кримінального провадження жодній особі, зокрема й очільнику НАБУ, підозра у передбаченому законом порядку не вручалася через відсутність правових підстав.Інспекція відправлень та Конституційні таємниціГенеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський наголосив, що компанія вже надіслала запити на необхідні офіційні роз'яснення та готується ретельно перевірити процесуальне оформлення спірних листів. Усі подальші кроки здійснюватимуться суворо відповідно до букви закону, Правил надання послуг поштового зв'язку та внутрішніх регламентів підприємства.Разом із тим у компанії наголосили на зобов'язанні непорушно дотримуватися таємниці листування, яка гарантована статтею 31 Конституції України та статтею 163 Кримінального кодексу України. Саме з огляду на ці юридичні обмеження надаватимуться подальші коментарі щодо перебігу ситуації.Цікаво, що директор НАБУ Семен Кривонос офіційно не отримував підозри, про яку повідомляв відсторонений від посади генпрокурор Руслан Кравченко. Відомості про відповідне рішення, раніше внесені до ЄРДР, наразі скасовано.Нагадаємо, раніше усунений із посади генерального прокурора на тлі операції "Карфаген" Руслан Кравченко заявив, що до керівництва Державного бюро розслідувань і Офісу генпрокурора приходив представник Національного антикорупційного бюро з вимогою скасування повідомлення про підозру директору Семену Кривоносу..

Уряд припинив повноваження Лесі Карнаух як виконувачки обовʼязків голови Державної податкової служби України. Зараз триває пошук нової кандидатури на цю посаду.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Міністру фінансів доручено внести на наступне засідання уряду кандидатури на посаду керівника ДПС або особи, яка виконуватиме його обов’язки", — написав він.Що відомо про Лесю КарнаухЮристка за освітою, випускниця Одеської національної юридичної академії. Більшу частину кар'єри присвятила державній службі: працювала у структурі Держкомприроди, Держекоінспекції й у заповідній справі.Упродовж п’яти років (2018-2023) обіймала керівну посаду в Рахунковій палаті України. 2023 року стала заступницею голови Київської ОВА, коли її очолював Руслан Кравченко.Після того, як Кравченко наприкінці 2024 року очолив Державну податкову службу, Карнаух у січні 2025 року призначили його заступницею. У травні вона стала першою заступницею голови Державної податкової служби України.Громадський рух "Чесно", який спеціалізується на моніторингу політиків, депутатів і кандидатів на виборні посади, детальних профільних розслідувань чи фіксацій порушень антикорупційного законодавства щодо неї як кадрового державного службовця не публікував.Нагадаємо, що на початку серпня цього року Державна податкова служба та Державна прикордонна служба запровадили автоматизований обмін інформацією. Там запевнили, що це не вплине на правила перетину кордону, але має допомогти ефективніше виявляти податкові порушення..

Під час обшуків в Офісі генпрокурора детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) діяли чітко в межах закону. Це відбувалося на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС).Про це директор НАБУ Семен Кривонос заявив під час брифінгу в понеділок, 14 вересня. "Детективи вилучали лише довідки, а не цілі кримінальні справи", — зауважив він.Раніше з’являлася інформація про так звані контррозвідувальні справи проти детективів НАБУ, в частини з яких раніше виявили апаратуру для стеження за ними."І ці детективи займаються важливими кримінальними провадженнями та займають важливі позиції. Це керівники, їх заступники. І безпосередньо, звісно, оця інформація й містилася", — зазначив Кривонос.Водночас керівник САП Олександр Клименко розповів, що під час обшуків вилучили список детективів, проти яких ведуть справи."І це винятково з метою тиску, тому що це ключові детективи, які розслідують основні кримінальні провадження. Тобто немає якоїсь загальної справи, яку вилучили. Нічого такого не вилучали детективи", — акцентував він.Кривонос також назвав "маячнею" заяву Руслана Кравченка про те, що президент і антикорупційні органи гарантували йому недоторканість. Як відомо, раніше сьогодні Руслан Кравченко заявив, що нібито основною метою обшуків в Офісі генпрокурора у справі "Карфаген" стало вилучення матеріалів, що стосуються працівників НАБУ та САП. Він не уточнював, про що йдеться.Також Кравченко заявляв, що від підписання підозр його раніше стримували президент і антикорупційні органи, "пропонуючи гарантії недоторканості в обмін на відмову від ухвалення підозр".Нагадаємо, 14 вересня Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генпрокурора.Також 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про перебування у закордонному відрядженні. За його словами, у межах візиту заплановано низку зустрічей із міжнародними партнерами..

Директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семен Кривонос заявив про безпрецедентну інформаційну атаку на антикорупційні органи. Він назвав звинувачення від колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка "маячнею".Про це директор НАБУ Семен Кривонос повідомив під час брифінгу в понеділок, 14 вересня."Ці всі справи проти мене я розцінюю як спробу тиску. До того ж у липня я отримував завуальовані погрози від керівника одного з правоохоронних органів. Але мене це не зупинило, як не зупинили діяльність НАБУ чи САП", — зазначив він.Кривонос додав, що на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським відбулося обговорення взагалі ситуації з кол-центрами."Він дуже спокійно відреагував. Я йому розповів про загальну схему, про те, що відбувається. Президент узяв це до відома", — додав директор НАБУ.При цьому він наголосив, що вважає цю всю історію з кол-центрами можливою російською диверсією. Адже до них залучили десятки тисяч молодих людей, які фактично працювали в тому числі й проти країн Європи, займаючись шахрайською діяльності. А їх "підтримувала" частина правоохоронної системи України."Це чисто робота на русню за "кришування" певної частини правоохоронців", — підсумував Семен Кривонос.До того ж він зауважив, що офіційно не отримував повідомлення про підозру. Йому особисто такого документа ніхто не вручав."Я не бачив паперового документа повідомлення про підозру. Мені ніхто її не вручав. Ніхто її не привозив у НАБУ чи САП", — сказав очільник НАБУ.Раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко 14 вересня оприлюднив резонансні деталі щодо минулого очільника Національного антикорупційного бюро України Семена Кривоноса. За його словами, керівник НАБУ уникнув кримінального покарання через схему з фіктивним усиновленням дитини.Нагадаємо, що сьогодні президент Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора України..

Служба безпеки України закликала мешканців тимчасово окупованих територій України не брати участі в незаконних виборах. Їх Кремль планує проводити з 18 до 20 вересня цього року.Про це повідомила пресслужба СБУ. Там зазначили, що гауляйтери окупаційних адміністрацій Росії під керівництвом кураторів із Москви вкотре планують залучити мешканців тимчасово окупованих територій до фейкового плебісциту."Таким чином Росія намагається легітимізувати кремлівський режим на тимчасово захоплених територіях України та зібрати "голоси" на підтримку провладних політсил країни-агресорки", — пояснили в безпековій службі.Там акцентували, що, зокрема, під час попередніх "волевиявлень" рашисти залучали мешканців тимчасово окупованих територій до складу окупаційних "виборчкомів" і проведення агітаційно-масових заходів на користь Росії.Задокументовано, як ворог у різний спосіб заохочував українських громадян брати участь у псевдореферендумі, що відбувся у вересні 2022 року на тимчасово захопленій частині території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.Далі, 2023 року, рашисти проводили на тимчасово окупованих територіях уже псевдовибори до регіональних органів влади країни-агресора. Тоді представники окупаційних адміністрацій так само включали місцевих мешканців до "виборчих комісій" і агітаційних бригад, які закликали громадян "проголосувати" в інтересах кремля.У СБУ наголосили, що такі заходи є незаконними, а за участь в їхній організації передбачена кримінальна відповідальність, зокрема, за частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України (участь в організації та проведенні незаконних виборів та / або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та / або референдумів на тимчасово окупованій території)."Санкція статті передбачає покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна", — зауважили в СБУ.Служба безпеки України вкотре закликала мешканців тимчасово окупованих територій України не ставати інструментом кремлівського режиму у війні проти нашої держави."Не допомагайте окупантам легітимізувати їхню присутність! Не допомагайте ворогу встановлювати свої порядки на українській землі!" — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, минулого тижня президент України Володимир Зеленський заявляв: Кремль розповідає та розповідатиме, що жодної мобілізації немає, адже хоче заспокоїти російське суспільство. Однак насправді після виборів у Держдуму запланував уже конкретні кроки в цьому напрямку..

Генеральний прокурор Руслан Кравченко власноруч погодив розпорядження про власну закордонну поїздку до столиці Франції. Приводом для робочого візиту вказується участь у засіданні парламентської мережі ПАРЄ.Про це повідомляє "Суспільне" з посиланням на власні джерела у владних кабінетах.Деталі відрядження та офіційний привідЗа даними інсайдерів, генеральний прокурор Руслан Кравченко самостійно оформив необхідні документи для виїзду до Парижа. Формальною підставою для поїздки була заявлена участь у слуханнях парламентської мережі ПАРЄ.Строки поїздки та спосіб пересуванняЗгідно з підписаними документами, робочий візит посадовця розрахований на п'ять днів і починається з 13 вересня 2026 року. Також зазначається, що генпрокурор планував дістатися Франції на автотранспорті.Нагадаємо, очільник Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос отримав офіційну підозру у вчиненні злочину. Процесуальний документ підписав генпрокурор Руслан Кравченко, оголосивши про це у своєму зверненні 14 вересня.Своєю чергою, 14 вересня президент України Володимир Зеленський відреагував на гучні заяви генерального прокурора Руслана Кравченка щодо вручення підозри директору НАБУ Семену Кривоносу та закликав до його негайної відставки. Водночас глава держави просить народних депутатів якнайшвидше підтримати відповідне рішення в парламенті.Згодом в Національному антикорупційному бюро заперечили вручення підозри та назвали дії очільника прокуратури системною атакою.  Також 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про перебування у закордонному відрядженні. За його словами, у межах візиту заплановано низку зустрічей із міжнародними партнерами.Водночас у понеділок парламентська монобільшість оголосила дату вирішального голосування за кадрові зміни в Офісі генерального прокурора. Питання відставки Руслана Кравченка винесуть під купол парламенту 15 вересня. Цікаво, що генеральний прокурор Руслан Кравченко 14 вересня оприлюднив резонансні деталі щодо минулого очільника Національного антикорупційного бюро України Семена Кривоноса. За його словами, керівник НАБУ уникнув кримінального покарання через схему з фіктивним усиновленням дитини..