# політика

У п'ятницю, 16 січня, у межах офіційного візиту чеської делегації до України Володимир Зеленський та Петр Павел відвідали Стіну пам’яті в центрі столиці. Політики вшанували тих, хто віддав життя за свободу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своїх соціальних мережах.Церемонія біля Стіни пам’ятіПрезиденти поклали квіти до меморіалу загиблим захисникам і захисницям України. Спільна участь у церемонії стала символом глибокої солідарності Чехії з українським народом та визнанням високої ціни, яку Україна платить за свою незалежність."Ми завжди будемо вдячні кожному й кожній за все, що вони зробили, щоб зберегти Україну, за те, що стали на захист нашої держави й боролися з ворогом", — наголосив Зеленський.Вічна вдячність захисникамГлава держави зазначив, що подвиг українських воїнів назавжди залишиться в пам'яті народу. Завершуючи своє повідомлення, він побажав світлої пам'яті всім полеглим бійцям та висловив вічну вдячність за їхню мужність.Президент Чехії Петр Павел прибув до Києва 16 січня для обговорення подальшої військової допомоги та спільних оборонних проєктів.Нагадаємо, у грудні 2024 року президент Чехії Петр Павел застеріг від будь-яких поступок на користь Росії під час намагань урегулювати розв’язану Кремлем війну проти України. Адже це стане поразкою всього Заходу.Раніше президент Чехії наголошував, що "мирний план" для України має враховувати, що жертву агресії не можна карати більше, ніж нападника. І це найважливіший пункт, навколо якого варто формувати всі інші постулати..

У п'ятницю, 16 січня, у річницю підписання історичної Угоди про сторічне партнерство, до української столиці прибув заступник прем’єр-міністра Великої Британії Девід Ламмі.Про зустріч поважного гостя повідомив український посол Валерій Залужний.Форум сторічного партнерстваВізит британського високопосадовця присвячений першій річниці укладення Угоди про сторічне партнерство. У межах візиту сторони проведуть спеціальний Форум, де обговорять практичні кроки щодо реалізації цього масштабного документа.За словами Валерія Залужного, діалог охопить широке коло питань:безпека та оборона (пріоритетний напрямок);економічна співпраця та залучення інвестицій;відбудова української інфраструктури;спільні освітні проєкти.Подяка за непохитну підтримкуЗалужний наголосив, що приїзд Девіда Ламмі є черговим підтвердженням інтенсивної взаємодії між державами."Дякуємо Великій Британії за допомогу та активну позицію у відстоюванні інтересів України в ці складні часи", — зазначив Залужний.Нагадаємо, Велика Британія розірвала контакти з Францією та Італією щодо того, чи повинна Європа відновити прямі переговори з російським диктатором Володимиром Путіним, а міністр закордонних справ Іветт Купер попередила, що Москва не виявила жодної реальної зацікавленості в мирі..

Згідно з результатами свіжого дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), ідея винесення мирних домовленостей із Росією на всенародне обговорення знаходить відгук у більшої частини суспільства. Наразі 55% опитаних схвалюють проведення референдуму, тоді як 32% виступають проти, а ще 14% респондентів поки не визначилися зі своєю позицією.Про це свідчать дані опитування.У КМІС зазначили, що дискусія щодо плебісциту активізувалася після заяви Володимира Зеленського у грудні 2025 року. Президент припустив, що запропонована мирна угода з 20 пунктів може бути затверджена або парламентом, або шляхом референдуму. Останній варіант, за словами глави держави, може бути реалізований одночасно з проведенням загальнонаціональних виборів.Однак реалізація такого сценарію стикається з серйозними юридичними та безпековими перепонами. У громадянській мережі ОПОРА наголошують, що чинна законодавча база прямо забороняє будь-які голосування в умовах воєнного стану. Основними викликами залишаються неможливість залучити до процесу мільйони біженців та військових на передовій, а також вразливість виборчої інфраструктури до атак та дезінформації.Експерти наголошують, що навіть за умови повного припинення вогню підготовка до справді демократичного референдуму не може бути швидкою. Організація процесу потребуватиме значного часу для оновлення законодавства та створення умов, за яких кожен громадянин зможе безпечно і вільно висловити свою волю.Нагадаємо, переважна більшість українців вважає проведення виборів до повного завершення війни недоцільним. Водночас зростає частка тих, хто готовий до голосування за умови припинення вогню та наявності гарантій безпеки..

У п'ятницю, 16 січня, до столиці України з офіційним візитом завітав президент Чеської Республіки Петр Павел. Під час зустрічі лідери держав обговорять розширення військової допомоги, спільні оборонні проєкти та кроки до реалізації мирних зусиль.Про це очільник українського зовнішньополітичного відомства Андрій Сибіга повідомив у своїх соцмережах. Дипломат і зустрів Петра Павела після прибуття до Києва. Сибіга висловив вдячність чеському народові за непохитну підтримку України та наголосив на важливості цієї зустрічі для зміцнення відносин між країнами."Ми з нетерпінням чекаємо на змістовні переговори з президентом Володимиром Зеленським для поглиблення нашого стратегічного партнерства, оборонної співпраці та мирних зусиль", — зазначив очільник МЗС.Чехія залишається одним із ключових партнерів України, зокрема в межах ініціатив із постачання артилерійських боєприпасів та підтримки євроатлантичної інтеграції Києва.Нагадаємо, у грудні 2024 року президент Чехії Петр Павел застеріг від будь-яких поступок на користь Росії під час намагань урегулювати розв’язану Кремлем війну проти України. Адже це стане поразкою всього Заходу.Раніше президент Чехії наголошував, що "мирний план" для України має враховувати, що жертву агресії не можна карати більше, ніж нападника. І це найважливіший пункт, навколо якого варто формувати всі інші постулати..

Президент США Дональд Трамп прийняв у Білому домі лідерку венесуельської опозиції Марію Коріну Мачадо. Під час зустрічі лауреатка Нобелівської премії миру-2025 офіційно передала свою нагороду американському лідеру на знак особливої пошани та визнання.Про це повідомляє офіційний сайт Білого дому у соцмережі X.Зустріч відбулася в Овальному кабінеті та була присвячена обговоренню ситуації у Венесуелі. Як зазначається у пресрелізі, жест Мачадо з передачею медалі став символом вдячності за підтримку венесуельського народу в його боротьбі за демократію."Марія Коріна Мачадо представила Президенту свою Нобелівську премію миру на знак визнання та честі", — йдеться у повідомленні адміністрації Трампа.Раніше Мачадо наголошувала на важливості ролі США у врегулюванні політичної кризи в регіоні та відзначала глибоке розуміння Дональдом Трампом викликів, з якими стикається країна. Передача нагороди стала безпрецедентним кроком, що акцентує на тісній співпраці між американською адміністрацією та демократичними силами Венесуели.Нещодавно венесуельська лідерка опозиції повідомила про намір якнайшвидше повернутися до своєї країни після зміни влади. Зауважимо, що попри такі заяви, стосунки між Мачадо та Трампом є напруженими. Так, газета The Washington Post з посиланням на джерела, близькі до Білого дому, повідомляв, що Трамп був роздратований тим, що Мачадо не відмовилася від Нобелівської премії одразу та не передала її йому. Своєю чергою, в оточенні американського лідера називали такий крок венесуельської опозиціонерки "серйозною помилкою", яка могла поставити під загрозу її подальшу кар’єру. Окрім цього, Трамп сказав, що Мачадо "буде дуже важко стати лідером", зазначивши, що "вона не має підтримки або поваги в країні".Нагадаємо, аналітики американської служби новин CNN розповідали, що є три варіанти розвитку політичної ситуації у Венесуелі після захоплення американцями диктатора Ніколаса Мадуро. Це "конституційна" передача влади, військовий переворот або дезінтеграція режиму.Читайте також: Скандал через Нобеля: чому Мачадо у 2025 році заслужила премію миру, а Трамп — ні  .

Американський президент Дональд Трамп анонсував появу Ради миру для врегулювання ситуації в Секторі Гази. Очікується, що саме ця організація відповідатиме за адміністративний контроль та порядок у регіоні після припинення конфлікту. Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social."Як оголосив Стів Віткофф, ми офіційно перейшли до наступного етапу 20-пунктного мирного плану для Гази", — заявив американський лідер.За словами Трампа, Рада працюватиме у тісній зв’язці з Національним комітетом з управління Газою — технократичним урядом, який відповідатиме за регіон у перехідний період. Президент наголосив, що фундамент для цього вже закладено завдяки гуманітарній діяльності США: "Після запровадження режиму припинення вогню ми забезпечили Сектор Гази рекордними обсягами допомоги. Це створило необхідні умови для переходу до наступного етапу мирного врегулювання".Особливу увагу Трамп приділив безпековій частині, висунувши жорстку вимогу щодо повної демілітаризації ХАМАС. Він зазначив, що за сприяння Єгипту, Туреччини та Катару планується досягти угоди, яка передбачає знищення всієї тунельної інфраструктури та здачу зброї бойовиками.Звертаючись до угруповання, Трамп закликав негайно повернути тіла загиблих ізраїльтян та припинити опір: "Населення Гази вже достатньо довго страждало. Час настав".Нагадаємо, американський лідер Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму..

Очільниця парламентської фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко заявила, що їй заблокували рахунки, з яких вона сподівалась сплатити заставу.Таку заяву вона зробила у своєму дописі у Facebook."Що таке сюр? Це коли ти плануєш сплатити заставу у відверто замовній політичній справі із грошей, отриманих як компенсація за політичні переслідування одного недалекого "диктатора". Але не можеш цього зробити. Бо твої рахунки заблоковано ще до рішення суду", — написала Тимошенко.Водночас політикиня запевнила, що вона не збирається тікати чи припиняти боротьбу."Ви, наївні, певно, думаєте, що такими примітивними кроками змусите мене тікати або припинити боротьбу. Ви дуже сильно помиляєтеся. Не вірите? Запитайте у Януковича", — додала вона.Нагадаємо, що 14 січня антикорупційні органи повідомили очільниці фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко про підозру. В офісі політичної сили, яку вона очолює, зранку проводили обшуки.У НАБУ та САП пояснили це тим, що Юлія Тимошенко пропонувала неправомірну вигоду народним депутатам на постійній основі. Йшлося про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед. Їх розрахували на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.16 січня Вищий антикорупційний суд розгляне клопотання про застосування запобіжного заходу до народної депутатки Юлії Тимошенко..

Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча".Про це заявив директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос під час засідання ТСК з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційної політики та прав людини під час дії воєнного стану.За його словами, у листопаді 2025 року обшуки у робочому кабінеті Єрмака не проводили. Водночас він відмовився відповідати на запитання, чи відбувалися будь-які інші слідчі дії пізніше, заявивши, що це "таємницю досудового розслідування". Також Кривонос не відповів, чи відомо НАБУ, де перебуває ексголова Офісу президента. "Ми вживаємо всі необхідні слідчі дії для того, щоб об’єктивно і повно розслідувати це кримінальне провадження і прийти до логічного висновку — про відсутність або наявність складу злочину в діях конкретних осіб, дії яких ми розслідуємо", — заявив директор НАБУ.Кривонос також запевнив, що ексміністр оборони Рустем Умєров також не має статусу підозрюваного у "справі Міндіча". Він пояснив, що "сам факт підозри щодо впливу на Умєрова не свідчить про склад злочину в його діях".Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова..

У четвер, 15 січня, президент Володимир Зеленський зустрівся послом України у Великій Британії Валерієм Залужним. Обговорили дипломатичні завдання.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram."Зустрілися з Валерієм Залужним", — написав він у своєму дописі.Зеленський подякував Залужному за роботу в команді України."Важливо, що ми всі разом захищаємо незалежність України, наші національні інтереси, наших людей", — наголосив гарант.Співрозмовники обговорили дипломатичні завдання, які актуальні зараз та можуть посилити Україну та її стійкість. Нагадаємо, у грудні минулого року повідомлялося, що колишній головком ЗСУ Валерій Залужний, ймовірно, повернувся до України. Він опублікував фото з дружиною, наголошуючи, що "вдома найкраще".Крім того, низка українських ЗМІ, посилаючись на джерела у політичних та дипломатичних колах, писали, що Валерій Залужний на початку 2026 року планує залишити посаду посла у Лондоні. Своєю чергою, у його команді спростували інформацію про його відставку. Водночас Валерій Залужний наразі ухиляється від прямої відповіді про те, чи візьме участь у наступних виборах в Україні. Проте аналітики схильні вважати його реальним кандидатом..

У п'ятницю, 16 січня, Вищий антикорупційний суд розгляне клопотання про застосування запобіжного заходу до народної депутатки, керівниці депутатської фракції Верховної Ради України.Про це повідомила прес-служба ВАКС."На численні запити представників медіа інформуємо, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу до народної депутатки, керівниці депутатської фракції у Верховній Раді України заплановано на 16 січня 2026 року о 09:00 у приміщенні #ВАКС за адресою: проспект Берестейський, 41", — йдеться у повідомленні.Варто зауважити, що у ВАКС не називають імені та прізвища нардепки, однак, згідно з даними ЗМІ, йдеться про очільницю фракції "Батьківщина" Юлію Тимошенко. До того ж прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у коментарі "Інтерфакс-Україна" зазначила, що САП проситиме суд про обрання для Тимошенко запобіжного заходу у вигляді застави в 50 мільйонів гривень."Засідання по обранню запобіжного заходу відбудеться в п’ятницю. Прокуратура буде просити суд про заставу в 50 мільйонів гривень", — зазначили в прокуратурі.Нагадаємо, що 14 січня антикорупційні органи повідомили очільниці фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко про підозру. В офісі політичної сили, яку вона очолює, зранку проводили обшуки.У НАБУ та САП пояснили це тим, що Юлія Тимошенко пропонувала неправомірну вигоду народним депутатам на постійній основі. Йшлося про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед. Їх розрахували на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні..

У четвер, 15 січня, Кабінет міністрів України ухвалив кадрові зміни в керівництві Мінцифри. Тимчасовим очільником відомства став Олександр Борняков, який раніше відповідав у міністерстві за напрям європейської інтеграції.Про це стало відомо з опублікованого розпорядження уряду.Рішення було оформлене відповідним розпорядженням за підписом очільниці уряду Юлії Свириденко. Новий керівник береться до виконання обов’язків з моменту ухвалення документа.Що відомо про Олександра БорняковаОлександр Борняков є державним діячем та ІТ-підприємцем, який до призначення тимчасовим очільником Міністерства цифрової трансформації обіймав посаду заступника міністра з питань європейської інтеграції. Він має понад десятирічний досвід управління в ІТ-індустрії та брав участь у створенні низки успішних стартапів і міжнародних компаній. У складі команди Мінцифри Борняков став ключовою фігурою в реалізації проєкту "Дія.City", опікувався розвитком віртуальних активів в Україні та активно просував вітчизняний технологічний сектор на міжнародній арені.Нагадаємо, 14 січня, Верховна Рада України призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед призначенням він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи. Зокрема, він пообіцяв провести комплексний аудит ТЦК. Урядовець наголосив на потребі "швидко, раз і назавжди" змінити систему підготовки українських військових. Федоров додав, що якісна підготовка дозволяє зменшити втрати і підвищити ефективність.Також  14 січня президент Володимир Зеленський повів першу нараду із новопризначеним міністром оборони України Михайлом Федоровим..

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначив, що цілі Москви в Україні виходять за межі території, яка зараз обговорюється в останніх мирних планах, і містять усю Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області. Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Як зазначають аналітики, Лавров 14 січня заявив, що майбутнє мирне врегулювання має вирішити "питання долі людей, які проживають у Криму, Новоросії та Донбасі". Новоросія — це вигаданий регіон, який кремлівські чиновники часто стверджують як "невіддільну" частину Росії.Новоросія включає не лише Крим та чотири області, які Росія незаконно анексувала, але й Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області. Кремлівські чиновники неодноразово називали Одесу "російським" містом і публічно обговорювали "Новоросію" як частину Російської Федерації. Запропонований США 28-пунктний "мирний план" передбачав лише окупацію Росією Криму, усієї Луганської та Донецької областей, а також окупованих наразі частин Запорізької та Херсонської областей, вимагаючи від Росії поступитися окупованими територіями за межами цих п’яти регіонів, зокрема в Харківській, Миколаївській та Дніпропетровській областях. Згадка Лаврова про Новоросію 14 січня не є новою вимогою, але є ще одним доказом того, що вимоги Росії більші, ніж ті, що були викладені в початковому плані з 28 пунктів. "Заява Лаврова, ймовірно, була спробою встановити умови перед можливою майбутньою зустріччю між спеціальним посланником США з питань Близького Сходу Стівом Віткоффом, колишнім старшим радником президента США Джареда Кушнера, та главою Кремля Володимиром Путіним у Росії", — додали в ISW.Нагадаємо, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку"..

Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду, що різко контрастує з риторикою європейських союзників, які постійно стверджують, що Москва мало зацікавлена ​​в припиненні війни в Україні.Республіканця цитує видання Reuters.В ексклюзивному інтерв'ю в Овальному кабінеті в середу Трамп заявив, що російський диктатор Володимир Путін готовий завершити майже чотирирічне вторгнення в Україну. Зеленський, за словами президента США, був більш стриманим."Я думаю, що він готовий укласти угоду", — сказав Трамп про російського диктатора. "Я думаю, що Україна менш готова укласти угоду". На запитання, чому переговори під керівництвом США досі не вирішили найбільший земельний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, Трамп відповів: "Зеленський".Коментарі Трампа свідчать про відновлення розчарування українським лідером. Між двома президентами вже давно склалися нестабільні стосунки, хоча їхня взаємодія, видається, покращилася протягом першого року повернення Трампа на посаду. Часом Трамп був більш охочий сприймати запевнення Путіна за чисту монету, ніж лідери деяких союзників США, що дратувало Київ, європейські столиці та американських законодавців, включно з деякими республіканцями. У грудні агентство Reuters повідомило, що звіти американської розвідки продовжують попереджати, що Путін не відмовився від своїх цілей захопити всю Україну та повернути частини Європи, що належали колишній Радянській імперії. Директор Національної розвідки Тулсі Габбард тоді заперечила це повідомлення.Після кількох спроб і зривів, переговори під керівництвом США останніми тижнями були зосереджені на гарантіях безпеки для післявоєнної України, щоб гарантувати, що Росія не вторгнеться до неї знову після потенційної мирної угоди. Загалом, американські перемовники наполягали на тому, щоб Україна відмовилася від свого східного Донбасу в рамках будь-якої угоди з Росією.Українські чиновники брали активну участь у нещодавніх переговорах, які з боку США очолювали спеціальний посланець Стів Віткофф та Джаред Кушнер, зять Трампа. Деякі європейські чиновники висловили сумніви щодо ймовірності того, що Путін погодиться на деякі умови, нещодавно узгоджені Києвом, Вашингтоном та європейськими лідерами.Трамп заявив Reuters, що йому невідомо про можливу майбутню поїздку Віткоффа та Кушнера до Москви, про що раніше в середу повідомляло Bloomberg. На запитання, чи зустрінеться він із Зеленським на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, наступного тижня, Трамп відповів, що зустрінеться, але натякнув, що жодних планів поки що немає."Я б… якщо він там буде", — сказав Трамп. "Я там буду". На запитання, чому, на його думку, Зеленський стримує переговори, Трамп не уточнив, сказавши лише: "Я просто думаю, що йому, знаєте, важко цього досягти".Зеленський публічно виключив будь-які територіальні поступки Москві, заявивши, що Київ не має права згідно з Конституцією країни відмовлятися від будь-якої землі.Нагадаємо, минулого тижня журналісти видання Axios розповідали, що спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Тоді вони теж обговорювали "мирний план" щодо України.Раніше стало відомо, що представники американського президента Стів Віткофф і Джаред Кушнер найближчим часом відвідають Москву. Вони зустрінуться з кремлівським диктатором Володимиром Путіним..

У ключових сферах держави тривають кадрові перезавантаження, які ініціював президент України Володимир Зеленський. У середу, 14 січня, відбулося оновлення у команді Кабінету міністрів. Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, Верховна Рада підтримала низку важливих кадрових рішень і призначила:Дениса Шмигаля — першим віцепрем’єр-міністром — міністром енергетики України;Михайла Федорова — міністром оборони України.Також Дмитра Наталуху призначено головою Фонду державного майна України. "Упевнена, що на нових посадах керівники зможуть забезпечити системну роботу у сферах енергетики, оборони та управління державними активами та подальшу реалізацію ключових пріоритетів, визначених президентом і урядом України", — наголосила Свириденко.Очільниця українського уряду також подякувала народним депутатам за підтримку кандидатур та зауважила, що "попереду багато роботи". "Розраховую на професійну та злагоджену роботу всієї урядової команди", — додала прем'єр-міністр.Попередній контекст:На початку 2026 року президент Володимир Зеленський розпочав масштабні кадрові зміни у вищих ешелонах влади. Однією з головних ротацій стало призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака.Крім того, Зеленський змінив і керівництво Державної прикордонної служби — тимчасовим виконувачем обов’язків голови ДПСУ став Валерій Вавринюк.Окремо гарант оновив керівництво чотирьох обласних військових адміністрацій — у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Чернівецькій областях.2 січня Зеленський запропонував першому віцепрем'єру — міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.Також президент запропонував міністру оборони України Шмигалю обійняти посаду міністра енергетики.9 січня Денис Шмигаль і Михайло Федоров подали заяви про відставку, а 13 січня Верховна Рада України підтримала звільнення Шмигаля з посади міністра оборони та Федорова з посади міністра цифрової трансформації.14 січня Верховна Рада України призначила на посаду першого віцепрем'єра та міністра енергетики Дениса Шмигаля.Крім того, 14 січня Верховна Рада України призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед цим він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи..

У середу, 14 січня, Верховна Рада України призначила на посаду першого віцепрем'єра та міністра енергетики Дениса Шмигаля.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк."З другої спроби Шмигаля призначили на посаду першого віцепремʼєра —міністра енергетики", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Варто зауважити, що напередодні парламент не зміг призначити Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики.Нардеп також показав на фото, як голосували за призначення Шмигаля. Свої голоси "за" віддали 247 народних обранців.Крім того, 14 січня Верховна Рада України призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед цим він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи.Хто такий Денис Шмигаль: біографія нового міністра енергетикиНародився Денис Шмигаль 5 жовтня 1975 року у Львові. Вищу освіту здобув у Львівській політехніці — у 1997 році закінчив економічний факультет. Згодом закінчив аспірантуру Інституту регіональних досліджень НАН України.У 2003 році захистив кандидатську дисертацію на тему: "Розвиток виробничої інфраструктури регіону в умовах ринкової економіки" в Інституті регіональних досліджень. Працював керівником департаменту економіки, інвестицій, промисловості та торгівлі Львівської облдержадміністрації (2009 — 2011 роки), заступником обласного управління Фіскальної служби, віцепрезидентом компанії "Львівхолод" (від 2014 року).Шмигаль стажувався і навчався за кордоном: у Бельгії, Канаді, Грузії, Фінляндії, а також у Рейнсько-Вестфальському технічному університеті за програмою підготовки менеджерів Федерального міністерства економіки й енергетики Німеччини. Вільно володіє англійською і польською мовами.У вересні-жовтні 2009 працював помічником голови Львівської обласної державної адміністрації та в.о. начальника головного управління економіки ОДА.З жовтня 2009 до квітня 2011 керував головним управлінням економіки Львівської ОДА (2010 року головне управління економіки було перейменовано в головне управління економіки та інвестицій). З січня до грудня 2012 працює у Львівській ОДА начальником головного управління економіки та промислової політики, з січня по грудень 2013 — директор департаменту економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Львівської ОДА.З травня до грудня 2014 працював заступником начальника головного управління Міндоходів Львівської області. З січня 2015 до січня 2017 працював у ТОВ ТПК "Львівхолод" радником президента, віцепрезидентом, генеральним директором, членом Наглядової ради.З січня 2017 до січня 2018 працював у ПАТ "ДТЕК Західенерго" заступником генерального директора з соціальних питань. З січня 2018 до липня 2019 працював директором ДТЕК Бурштинська ТЕС, виконувач обов'язків заступника генерального директора з соціальних питань ПАТ "ДТЕК Західенерго".Політична кар'єраУ 2014 році на виборах до Верховної Ради балотувався у народні депутати України як самовисуванець у 121-му виборчому окрузі (Львівська область). За результатами голосування отримав підтримку лише 188 виборців. 2015-го також балотувався до Львівської облради від партії "Народний контроль".З 4 березня 2020 року — прем'єр-міністр України, у день призначення представив новий уряд. Варто зауважити, що Шмигаль є рекордсменом за тривалістю перебування на посаді серед усіх голів уряду незалежної України (понад п'ять років). З липня 2025 року він був міністром оборони. Попередній контекст:На початку 2026 року президент Володимир Зеленський розпочав масштабні кадрові зміни у вищих ешелонах влади. Однією з головних ротацій стало призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака.Крім того, Зеленський змінив і керівництво Державної прикордонної служби — тимчасовим виконувачем обов’язків голови ДПСУ став Валерій Вавринюк.Окремо гарант оновив керівництво чотирьох обласних військових адміністрацій — у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Чернівецькій областях.2 січня Зеленський запропонував першому віцепрем'єру — міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.Також президент запропонував міністру оборони України Шмигалю обійняти посаду міністра енергетики.9 січня Денис Шмигаль і Михайло Федоров подали заяви про відставку, а 13 січня Верховна Рада України підтримала звільнення Шмигаля з посади міністра оборони та Федорова з посади міністра цифрової трансформації..