# політика

В Україні реформують Офіс президента. Перевага для роботи в ньому надаватиметься військовослужбовцям із підтвердженим бойовим досвідом повномасштабної війни або ветеранам бойових дій.Про це повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Ми впроваджуємо дещо важливе. Мова про людей, які пройшли фронт. Вони знають, що таке дисципліна, відповідальність і братерство. А головне — небайдужість", — написав він.За його словами, не всі з них — кадрові військові, чимало добровольців пішли з цивілки, дехто працював в успішних компаніях."І держава має бути їм вдячною. Сьогодні я запропонував президенту України реформи. Ідея в тому, щоби суттєву кількість працівників Офісу складали військовослужбовці з підтвердженим бойовим досвідом повномасштабної війни або ветерани бойових дій", — пояснив суть Єрмак.Він уточнив, що йдеться про працівників усіх рівнів, у всіх департаментах без винятку, та запевнив, що Володимир Зеленський підтримав цю ідею."Це справедливо. Бо саме ці люди — мірило честі, моралі та відданості Україні. Я добре знаю, як змінюється темп, коли поруч люди які пройшли війну. Вони не шукають виправдань, вони шукають рішення як досягнути результату", — акцентував керівник Офісу президента України.Він навів приклад: його заступником є полковник Павло Паліса, раніше командував 93 окремою механізованою бригадою "Холодний Яр". На війні він відповідав за життя своїх підлеглих і успішність бойових операцій. Тепер в Офісі президента демонструє ту саму швидкість, чесність і принциповість — для нього це означає залишатися вірним собі та країні."Саме така культура мала би поширюватись на всю державну службу в майбутньому. І це приклад не тільки для держави. Бізнес, ІТ, культура — теж мають брати ветеранів у команди. Це робить систему сильнішою та справедливішою", — підсумував Андрій Єрмак.Нагадаємо, керівник Офісу президента раніше наголошував, що влада України не розглядає питання щодо можливого проведення референдуму про внесення змін до Конституції для визнання російської окупації.

У четвер, 22 серпня, Верховна Рада України затвердила законопроект № 13273 "Про засади державної політики національної пам'яті українського народу". Документ визначає ключові принципи збереження пам'яті, діяльність Українського інституту національної пам'яті та нові правила щодо назв, місць пам'яті та символіки в публічному просторі.Про це повідомив Володимир В'ятрович, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.За його словами, закон дає визначення поняттям політики пам'яті, місць пам'яті, рашизму та злочинів проти Українського народу.Український інститут національної пам'яті отримує статус центрального органу виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику в цій сфері. Уряд має ухвалити Державну стратегію відновлення та збереження національної пам'яті.Документ передбачає наскрізне впровадження політики пам'яті в діяльність закладів освіти, музеїв і органів влади.Основними напрямками є такі:захист державної мови;охорона культурної спадщини;приведення місць пам'яті Другої світової війни у відповідність до законів про декомунізацію та деколонізацію.Закон встановлює, що інформація про померлих на могилах і місцях почесного поховання не є конфіденційною.До того ж, якщо заклади чи вулиці не перейменували відповідно до закону, їхню назву змінює засновник або уповноважений орган. Нові назви вулиць і площ не можна змінювати протягом 10 років. Також назви територіальних громад мають відповідати назвам їхніх центрів.Відновлюється "антисаботажний механізм": місцеві ради отримують шість місяців для усунення символів російської імперської політики, після чого відповідальність переходить до голів громад, а далі — до обласних адміністрацій.Крім того, Україна визнає державними нагородами відзнаки, запроваджені УНР і УГВР, якими до 1991 року відзначали борців за незалежність. Український інститут національної пам'яті має публікувати та оновлювати на сайті перелік осіб і подій, що містять або не містять символіку російської імперської політики.Нагадаємо, що 27 червня Кабінет міністрів України ухвалив рішення призначити головою Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова. Це відомий історик, громадський і військовий діяч.

Американський президент Дональд Трамп усунув від роботи одну з найвищих за посадою офіцерок Центрального розвідувального управління (ЦРУ). Вона понад 20 років працювала у сфері розвідки та відповідала за російський напрям.Про це повідомили журналісти видання The Economist.За їх даними видання, 2016 року вона координувала підготовку доповіді про втручання Кремля у вибори на користь Дональда Трампа.Медійники додали: пізніше ця працівниця очолила підрозділ, що відповідав за аналітику й операції ЦРУ щодо Росії та пострадянського простору.Декілька днів тому, 19 серпня, директорка національної розвідки США Тулсі Габбард позбавила її допуску до секретної інформації разом із ще 36 нинішніми та колишніми посадовцями."Її звинуватили у "зраді присязі Конституції", — зауважили журналісти видання.Також серед тих, кого позбавили допуску, — колишні учасники підготовки розвідувальної доповіді 2016 року Шелбі Пірсон і Вінь Нгуєн.Колишні офіцери ЦРУ наголосили, що втрата допуску фактично означає завершення кар'єри. Це викликало занепокоєння серед нинішніх працівників розвідки.Раніше адміністрація Дональда Трампа вже використовувала механізм доступу до секретної інформації як політичний інструмент проти критично налаштованих посадовців.Нагадаємо, минулого року в ЦРУ заявляли, що Росія готувалася застосувати тактичну ядерну зброю 2022 року. Тоді ризик переходу війни в нове дуже загрозливе русло для світу був особливо великим.

У четвер, 21 серпня, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що вже найближчим часом стане відомо, чи вдасться досягти миру в Україні.Про це він сказав під час спілкування з журналістом, пише Clash Report."Я б сказав, що протягом двох тижнів ми дізнаємося про це в той чи інший спосіб. Після цього нам, можливо, доведеться діяти інакше. Але ми дізнаємося про це дуже скоро", — заявив він.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп делегував державного секретаря Марко Рубіо на перемовини з європейськими лідерами. Йдеться про обговорення гарантій безпеки для України.За даними ЗМІ, США планують відігравати мінімальну роль у будь-яких гарантіях безпеки України. А віце-президент США Джей Ді Венс виступив із заявою щодо того, що європейські країни повинні взяти на себе основні фінансові зобов’язання в майбутній угоді щодо гарантій безпеки для України.Раніше віце-президент США Джей Ді Венс заявляв, що переговори щодо припинення війни Росії проти України зосереджені на двох основних питаннях — гарантіях безпеки для Києва та територіях, які Москва прагне взяти під контроль.Своєю чергою, за інформацією Reuters, російський диктатор Володимир Путін вимагає від України відмовитися від усього східного Донбасу, забути про амбіції щодо вступу до НАТО, зберегти нейтралітет і не впускати західні війська до країни.Також Reuters повідомляли, що військові керівники Сполучених Штатів та низки європейських країн завершили обговорення військових гарантій безпеки щодо України та тепер представлять їх своїм відповідним радникам з національної безпеки.Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що для завершення війни в Україні потрібно організувати зустріч лідерів у двосторонньому або тристоронньому форматі між Україною, Росією та США. Проте, Москва намагається зіскочити з цього процесу.

Американський президент Дональд Трамп розкритикував свого попередника Джо Байдена за те, що той зволікав з дозволом Києву бити зброєю Сполучених Штатів вглиб Російської Федерації.Про це Трамп заявив у своїй соцмережі TruthSocial. Він наголосив, що "дуже важко, якщо не неможливо", виграти війну, не атакуючи країну-загарбника. "Це як чудова спортивна команда, яка має фантастичний захист, але їй не дозволено грати в нападі. Немає жодних шансів на перемогу! Те саме стосується України та Росії. Підступний і вкрай некомпетентний Джо Байден не дозволив би Україні відбиватися, тільки захищатися. Як це спрацювало?" — написав чинний лідер Америки.Трамп вкотре нагадав свою тезу, що "у будь-якому разі, цієї війни ніколи б не сталося, якби я був президентом". "Нульового шансу. Цікаві часи попереду!!!" — додав він.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп делегував державного секретаря Марко Рубіо на перемовини з європейськими лідерами. Йдеться про обговорення гарантій безпеки для України.За даними ЗМІ, США планують відігравати мінімальну роль у будь-яких гарантіях безпеки України. А віце-президент США Джей Ді Венс виступив із заявою щодо того, що європейські країни повинні взяти на себе основні фінансові зобов’язання в майбутній угоді щодо гарантій безпеки для України.Раніше віце-президент США Джей Ді Венс заявляв, що переговори щодо припинення війни Росії проти України зосереджені на двох основних питаннях — гарантіях безпеки для Києва та територіях, які Москва прагне взяти під контроль.

Індійський міністр закордонних справ Субраманьям Джайшанкар прибув до російської столиці Москви із триденним візитом. Головною ціллю зустрічі є підготовка поїздки глави Кремля Володимира Путіна до Індії.Про це пише Bloomberg.Індія та Росія прагнуть збільшити свій річний товарообіг приблизно на 50 відсотків протягом наступних п'яти років, щоб досягти 100 мільярдів доларів, прагнучи знизити тарифи, оскільки обидві країни стикаються зі зростанням напруженості зі США, заявив високопоставлений представник.Міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар заявив у середу під час візиту до Москви, що обидві країни повинні усунути торгівельні перешкоди та зменшити нетарифні бар'єри для досягнення мети. Росія є четвертим за величиною торгівельним партнером Індії, тоді як Індія є другим за величиною для Росії."Візит Джайшанкара є останнім у серії дипломатичних зусиль, спрямованих на розвиток країн-засновниць БРІКС, які зіткнулися з заборонними тарифами та торгівельними загрозами з боку президента США Дональда Трампа", — пише видання.Міністр закордонних справ Індії перебуває з триденним візитом у Москві для щорічного двостороннього діалогу, який, як очікується, прокладе шлях до візиту Путіна до південноазійської країни пізніше цього року.Не згадуючи безпосередньо США та їхню торгівельну політику, Джайшанкар заявив на Індійсько-російському бізнес-форумі в Москві, що зростання глобальної невизначеності знову робить акцент на "надійних та стабільних партнерах"."Ми всі гостро усвідомлюємо, що зустрічаємося на тлі складної геополітичної ситуації. Наші лідери продовжують тісно та регулярно взаємодіяти", — сказав він.Індія віддалилася від США перед обличчям тарифних загроз. Прем'єр-міністр Нарендра Моді назвав Путіна "другом" після розмови з російським диктатором цього тижня, а Нью-Делі вжив заходів для зміцнення відносин з Китаєм. Моді має відвідати Китай наприкінці серпня — це його перша поїздка до країни за сім років — щоб зустрітися з президентом Сі Цзіньпіном.Трамп та посадовці його адміністрації критикували Індію за купівлю російської нафти, вважаючи цю торгівлю допомогою Путіну у фінансуванні його війни проти України. Трамп запровадив 25 процентів мита на індійські товари та пригрозив подвоїти його до 50 відсотків 27 серпня — ставка, яка зробить 85 мільярдів доларів річного експорту Індії до США неконкурентоспроможним.Індія захищала своє право купувати нафту з найдешевшого джерела, називаючи тарифи "необґрунтованими". Для Індії перевага російської нафти полягає в тому, що її можна придбати зі знижкою, що робить її ключовим інструментом для стримування внутрішньої інфляції.Джайшанкар також запропонував Індії та Росії рішуче працювати над диверсифікацією торгівлі, заохочувати більше спільних підприємств між своїми компаніями та частіше зустрічатися для згладжування труднощів, зокрема у платіжних системах.Нагадаємо, раніше заступник керівника апарату американського президента Дональда Трампа Стівен Міллер відкрито звинуватив Індію у фінансуванні війни в Україні. Він пояснив це тим, що Індія активно купує нафту у Кремля.Також повідомлялось, що індійські державні нафтопереробні заводи наразі відмовляються від закупівель російської сирої нафти, оскільки Вашингтон посилює тиск на Нью-Делі щодо постачань хвилею жорстких тарифів.

Президент Угорщини Тамаш Шуйок висловив співчуття жертвам російського удару по Мукачеву у своєму ранковому дописі, але вже через годину відчув потребу внести зміни до нього. Замість "російський ракетний удар" тепер згадується лише "ракетний удар".Про це повідомляє Telex.Як зазначає видання, відкриття історії редагувань допису у Facebook показує, що перше речення оригінальної версії, опублікованої о 08:35, все ще містить слово "російський", але пізніше, о 09:33, цей термін було видалено.Цей розвиток подій також оцінив політичний аналітик Габор Терьок, який прокоментував зміну допису наступним чином: "Ще одна перлина, яка показує, що цифрова неграмотність може існувати поряд з політичною неграмотністю. Те, що ви винесете з тексту, очевидно, буде найцікавішим і найпоказовішим".Депутатка Європарламенту Клара Добрев назвала все це "ганьбою" та сказала, що співчуття Шуйока — це лише лицемірство."Оскільки насправді він готовий ділитися лише з Віктором Орбаном, те, що він робить, — це верх підлабузництва", — написала вона у своєму дописі.Угорська політична організація Momentum заявила, що ця зміна була "боягузливим та проросійським кроком, ось наскільки низько занепала зовнішня політика Орбана". Партія висловила співчуття постраждалим унаслідок російського нападу та побажала їм якнайшвидшого одужання.Згідно з ранковим дописом Шуйока, швидке завершення російсько-українського "конфлікту" відповідає інтересам кожного. "Я вірю, що ворожі сторони зможуть це побачити та, завдяки міжнародним дипломатичним зусиллям, незабаром покладуть край цьому нелюдському та безглуздому кровопролиттю", — написав він.Раніше стало відомо, що під час нічного обстрілу російські загарбники обстріляли велике американське підприємство з виробництва електроніки в Мукачеві Закарпатської області. Там спалахнула масштабна пожежа.Також атаки окупантів спричинили затримку низки пасажирських потягів у напрямку Києва та Київщини. Деякі рейси прибудуть із запізненням більш ніж на дві години.Традиційно атака розпочалася з нальоту дронів. Рашисти застосували до п’яти бортів Ту-95/160 і чотири МіГи.Загалом по містах України летіли безпілотники, ракети "Циркон", "Калібр", "Кинджал" і Х-101. Основною ціллю цього разу став Захід країни.Нагадаємо, що, за інформацією Повітряних сил ЗСУ, окупанти використали 40 ракет різного типу, 574 ударних дронів "Шахед" і безпілотники-імітатори. Протиповітряна оборона збила переважну більшість ворожих цілей.

У середу, 20 серпня, Регламентний комітет підтримав постанову про вилучення народної депутатки Марʼяни Безуглої з засідань Верховної Ради через її "антисоціальну поведінку".Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він і є ініціатором документа."З третього разу Регламентний Комітет все ж таки проголосував мою постанову про вилучення Марʼяни Безуглої з засідання Верховної Ради", — зазначив він.За словами Железняк, причина такого рішення — "системне порушення регламенту та антисоціальна поведінка" нардепки. Його підтримали п’ять членів Комітету.Сама Безугла сьогодні не зʼявилася на засіданні. Водночас завтра, 21 серпня, відбудеться голосування в залі.Реакція БезуглоїБезугла на своїй сторінці в Telegram відреагувала на дане рішення та заявила, що вважає його незаконним. Вона додала, що подаватиме до суду."Подаю в суд щодо незаконності рішення Регламентного комітету. Вдумайтесь, вони втретє розглядали одне і те ж питання щодо відсторонення мене від засідань Верховної Ради України за позицію", — зазначила нардепка.Вона вважає, що "будь-які дії нардепа в залі є частиною демократичного процесу, окрім тих, що є порушенням законів, які стосуються всіх громадян". "А у ВРУ були і бійки, і демонстрації, і крики, і суперечки, і ніхто нікого не вилучав. Два випадки вилучення під час роботи ВРУ поточного скликання визнані судом незаконними", — написала вона.Безугла зауважила, що "нардепи розстроюються, коли їм показують дзеркало та намагаються його розбити, а білих ворон позбутися".Як відомо, Мар’яна Безугла бере активну участь в політичних скандалах і гучних публічних дискусіях, зокрема щодо реформування СБУ, медичної реформи, питань національної безпеки. ЇЇ заяви викликають значний суспільний резонанс та обурення серед громадськості.Нагадаємо, наприкінці липня народна депутатка Мар'яна Безугла вкотре влаштувала скандал у соцмережі, публічно посварившись з колегами по Верховній Раді через допис щодо загибелі народного обранця Ярослава Рущишина у дорожньо-транспортній пригоді. Вона заявила, що він нічим не запам'ятався у парламенті й дорікнула йому за те, що чоловік не мобілізувався до лав ЗСУ. .

Глава Кремля Володимир Путін не готовий до зустрічі з українським лідером Володимиром Зеленським ні зараз, ні в майбутньому.Про це інформує CNN.Як зазначає видання, у понеділок у Білому домі було досягнуто згоди щодо наступного кроку — двосторонньої зустрічі між російським диктатором Володимиром Путіним та президентом України Володимиром Зеленським — загалом одноголосно. Потім пролунала російська реакція."Обговорювалася ідея про те, що було б доцільно вивчити можливість підвищення рівня представників російської та української сторін", — сказав помічник Кремля Юрій Ушаков, розповідаючи журналістам про розмову президента США Дональда Трампа з Путіним. Жодного імені лідера не згадувалося, ані жодних натяків на те, що "представників" можна було б підвищити до такого рівня. У вівторок пізніше в інтерв'ю державному телебаченню міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров обрав більш примирливий тон. "Ми не відмовляємося від жодних форм роботи — ні двосторонніх, ні тристоронніх", — наполягав він. Але: "Будь-які контакти за участю високопосадовців повинні бути підготовлені з максимальною ретельністю".Кремлівською мовою це означає, що вони аж ніяк не готові з цим погодитися. І це не повинно дивувати.Це війна, яку Путін розпочав, односторонньо визнавши незалежністю частини української землі (самопроголошених Донецької та Луганської народних республік). Він стверджував, що Україна є "невіддільною частиною власної історії, культури та духовного простору (Росії)", а її відокремлення від РФ — історична помилка.Тож якщо ця зустріч відбудеться — як зазначає Орися Луцевич, директорка програми Chatham House "Росія та Євразія", — Путіну "доведеться змиритися з невдачею зустрічі з президентом, якого він вважає жартом з країни, якої не існує".Це також, стверджувала вона, означало б величезну зміну тону, яку буде важко пояснити російському народу. "(Путін) так сильно промивав мізки росіянам на державному телебаченні, що Зеленський — нацист, що (Україна) — маріонеткова держава Заходу… що Зеленський нелегітимний, чому він раптом з ним розмовляє?""Кремль не лише регулярно ставить під сумнів легітимність українського лідера, зациклюючись на перенесенні виборів в Україні, що є незаконним згідно з воєнним станом, але й у своєму останньому "мирному" меморандумі вимагає від України провести вибори до підписання будь-якого остаточного мирного договору", — йдеться у повідомленні.Як зазначає CNN, Путін та інші російські чиновники рідко називають Зеленського на ім'я, натомість віддаючи перевагу їдкому прізвиську "київський режим". І не варто забувати, що саме Зеленський відвідав Туреччину для перших прямих переговорів між двома сторонами в середині травня, лише для того, щоб Путін відправив туди делегацію на чолі з автором історичних підручників."У Путіна немає підстав погоджуватися на цьому етапі. Не зробивши жодних поступок, він був винагороджений грандіозним самітом на Алясці, відмовою Трампа від вимоги підписати угоду про припинення вогню перед мирними переговорами та зривом усіх ультиматумів щодо санкцій, що були встановлені на сьогодні", — пише видання.У CNN зазначили, що дещо зменшивши масштаби нічних атак безпілотників на українські міста у серпні, Росія знову посилила їх у понеділок увечері, випустивши 270 безпілотників та 10 ракет. Якщо тиск Трампа на Зеленського ще не дав бажаних результатів, Москва завжди може скористатися військовою силою.Єдиним невизначеним моментом для Росії на цей момент є те, кого Трамп звинуватить, коли ці останні мирні зусилля зазнають невдачі.Нагадаємо, 20 серпня спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив у коментарі журналістам Fox News, що Росія майже одразу пішла на поступки під час саміту, який відбувся на Алясці. Тоді, за його словами, під час перемовин "фактично вдалося досягнути прогресу" стосовно мирної угоди.Своєю чергою, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначив, що Росія начебто погодилася на гарантії безпеки для України. Але вони повинні забезпечуватися однаково за участі Китаю, Сполучених Штатів Америки та декількох країн Європи. До того ж у процесі нібито має брати активну участь Москва.

Речник уряду Греції Павлос Марінакіс наголосив, що наразі немає жодної можливості та плану для країни направити миротворчі військові сили до України в рамках гарантій безпеки. Про це повідомляє ERT News. "Ми будемо тут, як і інші держави, щоб ми могли чітко відповісти, як ми будемо допомагати в такому питанні, але не військами", — сказав він.Водночас, коментуючи зустріч Дональда Трампа та Володимира Зеленського, Марінакіс заявив: "На чому ми повинні наголосити, так це на необхідності негайного припинення вогню. Це важливо, і ми повинні бачити на цьому шляху, що воля як США, так і ЄС, і нашої країни — це гарантії безпеки".За словами речника, Греція — суверенна держава, яка перш за все поважає міжнародне право, і за жодних обставин вона не послабить свою позицію щодо порушень кордону. "Оскільки я бачу готовність деяких людей всередині кордону поставити під сумнів нашу позицію на користь України, це шкодить національним інтересам", — наголосив Марінакіс.Він додав, що Греція — це "країна, яка виступає проти будь-якої форми ревізіонізму чи логіки порушення кордону, вона не могла з самого початку стати на бік країни, що піддається нападу".Відомо, що групи планування країн "Коаліції охочих" зустрінуться зі своїми колегами зі США найближчими днями, щоб посилити плани щодо надання надійних гарантій безпеки та підготовки розгортання сил підтримки, якщо бойові дії в Україні припиняться.Раніше журналісти Bloomberg повідомили, що приблизно 10 країн готові взяти участь в миротворчій місії на території України. Про це стало відомо після зустрічі в Білому домі європейських чиновників і американського президента Дональда Трампа.Зокрема, таким чином вони можуть посилити позиції України перед можливою зустріччю українського президента Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна.Нагадаємо, президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що говорити про те, чи братимуть участь латвійські солдати у забезпеченні миру в Україні, можна буде тоді, коли буде ясно, якими будуть гарантії безпеки, і яку роль візьмуть на себе країни Європи.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив 20 серпня, що Білорусь готова до обговорення з Іраном будь-яких питань — від співпраці у постачанні продовольства до військово-технічної сфери. Про це політик сказав на переговорах із президентом Ірану Масудом Пезешкіаном у вузькому складі, передає БЕЛТА. Як зазначає видання, Лукашенко тепло привітав "високого гостя", зауваживши, що його візит до Білорусі спочатку планувався на червень цього року. "Через непередбачені обставини він був трохи перенесений. Проте, він не став менш значущим", — сказав Лукашенко. "Ви були та залишаєтеся нашими друзями. Ми віддані виконанню всіх наших зобов'язань, які ми взяли на себе перед іранською республікою. Ви приїхали до своїх друзів, і ви повинні відчувати себе тут як у своїх друзів. домовилися, гадаю, ми обговоримо ці питання сьогодні у відвертій та дружній бесіді".Білоруський диктатор також згадав про свої візити до Тегерана, які, за його словами, були наповнені привітністю, та зустрічі з верховним лідером Ірану Алі Хаменеї, якому Лукашенко попросив передати найтепліші дружні побажання.Повертаючись до порядку денного переговорів, диктатор наголосив:"Ми готові до обговорення будь-яких питань, закритих тем у нас немає. Ми готові з вами співпрацювати: з питань забезпечення продовольством вашої країни та до військово-технічного співробітництва. Ще раз наголошую: тут немає жодних секретів. Ми не дружимо проти когось, ми все робимо на благо наших народів — іранського та білоруського народів", — резюмував самопрголошений президент РБ.Нагадаємо, Олександр Лукашенко заявляв, що Москва не зверталася до Мінська з проханням про пряму участь у війні проти України через побоювання можливого втручання Північноатлантичного альянсу.

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що говорити про те, чи братимуть участь латвійські солдати у забезпеченні миру в Україні, можна буде тоді, коли буде ясно, якими будуть гарантії безпеки, і яку роль візьмуть на себе країни Європи.Про це він наголосив на щотижневій прес-конференції з прем'єром Евікою Сілінею, пише Delfi."Якщо буде мирний договір або мирна угода з гарантіями безпеки, то розмова піде і про потенційну присутність країн Європи та країн-учасниць НАТО у гарантуванні цього мирного договору", — визнав президент. Він зазначив, що насамперед потрібно укласти мирний договір і зрозуміти які основні елементи цієї угоди, якими будуть гарантії безпеки, якою буде роль Латвії. "Якщо говоримо про можливе відправлення наших солдатів в Україну в рамках гарантування цього мирного договору, для реалізації гарантій безпеки, то, в першу чергу, в Латвії це рішення приймає Сейм, а до цього обговорює Кабінет міністрів і Рада з національної безпеки. Але рішення немає. Коли буде більше ясності — будуть дискусії", — заявив Рінкевичс.Своєю чергою, прем'єр-міністр Евіка Сіліня, яка представляє Латвію в "Коаліції охочих", також наголосила на тому, що рішення про відправлення солдатів може прийняти лише Сейм.За словами прем'єра, у "Коаліції охочих" йшлося про те, що знадобиться від Латвії, якщо вона візьме на себе навчання в Україні. "Але і про це потрібно буде конкретно вирішувати в той момент, коли буде ясніше розуміння", — сказала Сіліня.Відомо, що групи планування країн "Коаліції охочих" зустрінуться зі своїми колегами зі США найближчими днями, щоб посилити плани щодо надання надійних гарантій безпеки та підготовки розгортання сил підтримки, якщо бойові дії в Україні припиняться.Раніше журналісти Bloomberg повідомили, що приблизно 10 країн готові взяти участь в миротворчій місії на території України. Про це стало відомо після зустрічі в Білому домі європейських чиновників і американського президента Дональда Трампа.Зокрема, таким чином вони можуть посилити позиції України перед можливою зустріччю українського президента Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна.Водночас аналітики американського Інституту вивчення війни констатували, що Росія прагне здійснювати вплив на внутрішнє управління інших колишніх радянських країн, включно з країнами-членами НАТО, фактично заперечуючи їхній суверенітет і створюючи умови, що загрожують їхньому незалежному управлінню.Нагадаємо, сьогодні спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив у коментарі журналістам Fox News, що Росія майже одразу пішла на поступки під час саміту, який відбувся на Алясці. Тоді, за його словами, під час перемовин "фактично вдалося досягнути прогресу" стосовно мирної угоди.Своєю чергою, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначив, що Росія начебто погодилася на гарантії безпеки для України. Але вони повинні забезпечуватися однаково за участі Китаю, Сполучених Штатів Америки та декількох країн Європи. До того ж у процесі нібито має брати активну участь Москва.

Шлях України до членства в Північноатлантичному альянсі є незворотним, але зараз це питання не обговорюється. Станом на сьогодні для Києва є важливішим отримання надійних гарантій безпеки. Про це заявив в інтерв'ю Fox News генеральний секретар альянсу Марк Рютте."Ситуація така: США та деякі країни заявили, що вони проти членства України в НАТО. Офіційна позиція НАТО, ухвалена на саміті 2024 року, полягає в тому, що для України існує незворотний шлях до НАТО", — зазначив він.Рютте наголосив, що наразі обговорюються гарантії безпеки для України, а не її вступ до НАТО.Генсек Альянсу зауважив, що тема відправлення іноземних військ на українську територію "загалом не обговорювалася" на переговорах з американським президентом Дональдом Трампом та лідерами європейських держав у Білому домі.Варто зазначити, що президент України Володимир Зеленський у ніч на вівторок, 19 серпня, провів брифінг у Вашингтоні за підсумками свого візиту до Білого дому, де провів перемовини з главою США Дональдом Трампом та лідерами країн Європи. Після зустрічі з Трампом глава держави зробив низку заяв.Своєю чергою, президент Франції Еммануель Макрон закликає до "посилення санкцій" проти Російської Федерації, якщо переговори проваляться. Наразі Москва не подає жодного сигналу про бажання наблизитись до миру.Нагадаємо, після зустрічі у Білому домі міністерство закордонних справ Польщі закликало надати Україні дієві гарантії безпеки. Адже попередні домовленості були грубо порушені Москвою.За даними Politico, Кремль стурбований дедалі серйознішою позицією президента США Дональда Трампа щодо пропозиції Україні післявоєнних оборонних зобов'язань. Найбільшим проривом зустрічі у Білому домі стала заява американського лідера про приєднання США до гарантій безпеки України, тоді як раніше Вашингтон відводив цю роль лише європейським країнам.

Глава російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров зробив неоднозначну заяву про те, чи хоче Москва переговорів щодо врегулювання війни. Він вкотре згадав про "повагу до безпеки Росії", а також про права росіян в Україні.Російського дипломата цитують росЗМІ. "Росія не відмовляється від жодних форм роботи з українського врегулювання — ні від двосторонніх, ні від тристоронніх", — наголосив Лавров. Проте, відразу очільник МЗС додав, що будь-які контакти за участю перших осіб необхідно "готувати дуже ретельно". Також Лавров заявив, що "без поваги до безпеки Росії та повною мірою прав росіян в Україні ні про які довгострокові домовленості йтися не може".Нагадаємо, раніше ми зібрали заяви Дональда Трампа під час прес-конференції у Білому домі. Він, серед іншого, заявив, що мирна угода між Україною та РФ є досяжною, і її можна укласти у найближчому майбутньому. Також ми публікували заяви європейських лідерів за підсумками перемовин з Трампом і Зеленським. Що запропонували на шляху до миру канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Еммануель Макрон, прем'єрка Італії Джорджа Мелоні та голова уряду Британії Кір Стармер — читайте за посиланням.Варто зазначити, що президент України Володимир Зеленський у ніч на вівторок, 19 серпня, провів брифінг у Вашингтоні за підсумками свого візиту до Білого дому, де провів перемовини з главою США Дональдом Трампом та лідерами країн Європи. Після зустрічі з Трампом глава держави зробив низку заяв.Своєю чергою, президент Франції Еммануель Макрон закликає до "посилення санкцій" проти Російської Федерації, якщо переговори проваляться. Наразі Москва не подає жодного сигналу про бажання наблизитись до миру.Нещодавно канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україну не слід змушувати віддавати свій Донбас Росії під час переговорів, порівнявши це зі здачею США якогось штату. Водночас державний секретар Сполучених Штатів Марко Рубіо запевнив, що після завершення війни Україна має право укладати угоди про оборону не лише зі США та країнами Європи.За даними Bloomberg, перед можливим самітом президента Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна Сполучені Штати Америки та Європейський Союз готують гарантії безпеки для України. Адміністрації працюють над зміцненням оборонних можливостей Києва без обмежень.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив 19 серпня, що з вересня відновляться прямі трансляції з засідань парламенту. Про це повідомив у Telegram-каналі народний депутат Олексій Гончаренко."Стефанчук заявив, що має бути постанова про повернення трансляції Ради з початку нової сесії — з вересня", — зазначив він.За словами Гончаренка, голова комітету свободи слова Ярослав Юрчишин зауважив, що постанова про повернення трансляцій парламенту вже готова. Постанова перебуває на погодженні з більшістю.Раніше Руслан Стефанчук наголошував, що рішення припинити трансляцію засідань Ради було ухвалене ще на початку повномасштабного вторгнення з міркувань безпеки.За словами Стефанчука, трансляції засідань парламенту припинили відповідно до офіційної постанови Верховної Ради. Водночас відеозапис засідання Ради з’являється у відкритому доступі приблизно через годину після його завершення.Нагадаємо, 23 липня Верховна Рада взяла перерву на місяць і пішла на "канікули". До роботи парламент повернеться наприкінці серпня.