# політика

У середу, 30 вересня, президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере на тлі чергового витка російського повітряного терору. Глава держави детально розповів норвезькому колезі про наслідки масованих атак і окреслив критичні потреби українського неба.Про це він написав у своєму Telegram-каналі.Глава держави поінформував очільника норвезького уряду про постійні атаки ворога із застосуванням ударних безпілотників та балістичного озброєння. За словами президента, лише від початку доби внаслідок повітряних ударів Росії поранення отримали 24 людини, ще семеро осіб загинули, серед яких дитина."Говорив із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Поінформував про безперервний російський терор дронами та удари балістичними ракетами. Лише від початку цієї доби поранено 24 людини. На жаль, семеро людей загинули, серед них дитина", — заявив український лідер.Зеленський повідомив Стере, що потрібно Україні для захисту від жорстокої ескалації, передусім ППО та забезпечення наших F-16. "Координуємо наші кроки і працюємо над тим, щоб забезпечити більший захист життів та безпеки. Дякую особисто Прем’єр-міністру та усій Норвегії за незмінну підтримку", — зазначив президент.Посилення неба та координація кроківПід час діалогу керівники держав зосередилися на конкретних засобах, необхідних для нейтралізації повітряних загроз. Пріоритетними напрямами залишаються зміцнення системи протиповітряної оборони та належне забезпечення функціонування винищувачів F-16. Сторони узгодили подальший алгоритм дій, спрямований на підвищення рівня безпеки та захист цивільного населення від ворожих обстрілів.Нагадаємо, що 13 липня під час звернення до Антибалістичної коаліції президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що вже за 12 місяців новітню систему протиповітряної оборони FREYJA можна буде побачити у роботі..

Кабінет Міністрів працює з Верховною Радою, щоб зробити 12 жовтня сесійним днем замість запланованої перерви. Дострокове засідання необхідне для ухвалення законів, від яких залежить отримання Україною близько 4,3 мільярда доларів міжнародного фінансування.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час спілкування з журналістами. За його словами, уряд має до 15 жовтня виконати свої зобов’язання перед міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про необхідні постанови та інші рішення Кабміну. Частина домовленостей залежить уже від Верховної Ради, яка має ухвалити відповідні законопроєкти. Саме тому уряд пропонує провести засідання парламенту 12 жовтня.Раніше Корецький заявляв, що Кабмін спільно з парламентом прискорює роботу над документами, необхідними для отримання міжнародного фінансування. Уряд планує завершити виконання своєї частини зобов’язань до 15 жовтня.Прем’єр-міністр наголосив, що міжнародні партнери мають власні процедури погодження та виділення коштів, тому Україна повинна вчасно виконати необхідні умови."Видатки бюджету прив’язані до конкретних строків: зарплати потрібно виплачувати щомісяця, відповідно, і доходи мають надходити вчасно", — зазначив Корецький.За його словами, уряд передав депутатам конкретні терміни для кожного рішення, оскільки закон має бути не лише ухвалений, а й підписаний до визначеної дати."У партнерів є свої процедури узгодження і виділення коштів, і вони потребують часу. Для України цього часу зараз дуже мало", — додав прем’єр.Додамо, раніше в Україні поширилися чутки про можливе перенесення роботи Верховної Ради до Львова. Однак голова українського парламенту Руслан Стефанчук спростував їх..

Право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до Європейського Союзу. У зв’язку з цим Європейська комісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення.Про це повідомило видання Rapporteur. За інформацією його джерел, Єврокомісія запропонує серйозну переробку методів прийняття рішень ЄС. Це робиться для обходу національних вето та запровадження нових гарантій верховенства права. Наразі на порядку денному — вступ до ЄС Чорногорії та Албанії.Урсула фон дер Ляєн представить план цієї реформи наступного тижня — як підготуватися до розширення Євросоюзу з понад 30 членів без внесення змін до Лісабонського договору ЄС."Два внутрішні проєкти документів пропонують використовувати правові перехідні положення для скасування вимоги одностайності серед 27 країн протягом численних проміжних етапів вступу країни-кандидата до ЄС. Цей захід, який вимагатиме одностайного узгодження, може значно пришвидшити процес подання заявок таких країн, як Україна, Чорногорія та Північна Македонія. Наразі вони стикаються з блокуванням з боку невеликої кількості членів ЄС", — ідеться в публікації.На думку аналітиків видання, нинішні члени ЄС опиратимуться нововведенням, бо побоюються втратити своє право вето. Хоча в проєкті передбачено "аварійне гальмо", яке уряд може активувати під час загроз "життєво важливим національним інтересам".Єврокомісія пропонує застосовувати нижній поріг кваліфікованої більшості — 15 країн, що представляють дві третини населення блоку."Після розширення Євросоюзу ризик затримки або блокування рішень неминуче зростатиме", — йдеться у внутрішньому документі.Тому перехідні положення в договорах ЄС дозволяють назавжди змінити правила голосування з певних політичних сфер з одностайності, коли всі країни можуть скористатися правом національного вето, на голосування кваліфікованою більшістю.Ще одна суперечлива пропозиція означатиме, що лише дві третини країн ЄС отримають європейського комісара після розширення Євросоюзу. За нинішнього складу з 27 країн, дев'ять країн повинні були би відмовитися від направлення свого представника до Брюсселя."Очікується, що це засмутить менші держави-члени, які традиційно стверджували, що їхній вплив у Брюсселі зменшився зі розширенням клубу", — зауважили аналітики.У проєктах документів пропонується, що нових членів можуть тримати на випробувальному терміні десять або довше років. Протягом цього періоду вони перебуватимуть під посиленою увагою з боку Брюсселя.Покарання протягом цього випробувального терміну може містити:позбавлення їх права голосу в Раді;фінансові санкції, згідно з нещодавно запровадженими "фінансовими" й "інституційними гарантіями".Нові члени повинні будуть підписати юридично обов'язкове "тимчасове зобов'язання" не блокувати рішення, узгоджені рештою ЄС. Також планують зберегти стандартні тимчасові гарантії щодо приєднання до ключових сфер політики ЄС.Ще "фінансова гарантія" дозволить Єврокомісії карати нових членів, якщо вони відступлять від демократичних і судових стандартів. Нові члени також повинні будуть до вступу приєднатися до Європейської прокуратури, яка розслідує шахрайство з коштами ЄС.Нагадаємо, що в переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

У переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на власні джерела в ЄС.Про це стало відомо за результатами засідання робочої групи Ради Євросоюзу з питань розширення COELA. Там Угорщина знову заявила, що наразі не підтримує відкриття кластерів 2 та 3 для України."Позиції держав-членів не змінилися, результати скринінгу кластерів 2 "Внутрішній ринок" і 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання" не затверджені", — заявив один зі співрозмовників журналістів.Раніше стало відомо, що 22 вересня віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов представив на засіданні COELA стан виконання Україною зобов’язань у межах переговорного процесу про вступ до Євросоюзу.Востаннє COELA намагалася проголосувати за результати скринінгу кластерів 2 та 3 ще 8 вересня — і знову не змогла дійти згоди через продовження блокування цього рішення Угорщиною.Процес затвердження результатів скринінгу кластерів 2 і 3 розпочався ще у липні 2026 року. Але 17 липня Угорщина заблокувала рішення щодо України, погодившись на просування лише кластера 3 для Молдови.Однак більшість держав Євросоюзу на чолі з Ірландією, яка головує, не підтримали варіант, який передбачав би розділення України та Молдови в переговорному процесі.Нагадаємо, вчора видання Politico інформувало, що ЄС готує для України, Молдови, Чорногорії й Албанії окремі дорожні карти щодо вступу до блоку. У документах планують визначити конкретні реформи, очікувані результати та орієнтовні терміни проходження окремих етапів переговорів..

Міністр оборони Євгеній Хмара переніс всі закордонні візити. Головна причина — ситуацію в Україні.Про це повідомив "Укрінформ" з посиланням власні джерела у Міністерстві оборони. Зазначається, що Хмара мав цього тижня відвідати Німеччину та Норвегію.Однак через ситуацію в Україні та збільшення російських атак, візити були скасовані. Коли вони відбудуться, поки невідомо."Це потребує оперативної уваги і прискорення всіх процесів з протидії. Розмови з партнерами будуть проведені в інших форматах, і ми дякуємо за підтримку, — готуються нові пакети та рішення для України", — повідомив співрозмовник "Укрінформу".Зауважимо, раніше Хмара виступив на засіданні Ради ЄС із закордонних справ на рівні міністрів оборони країн-членів Євросоюзу й закликав партнерів перенести на 2026 рік фінансування, заплановане на 2027-й, використати залишок коштів програми SAFE для закупівель для України та надати додаткове фінансування в межах двосторонньої допомоги.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що вже дві українські компанії успішно провели бойові випробування нових дронів-перехоплювачів. Під час випробувань вдалося знищити російський реактивний "Шахед"..

Президент України Володимир Зеленський вивів колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка зі складу Ради національної безпеки і оборони України. Відповідний указ глава держави підписав 28 вересня.Про це йдеться в указі президента №970/2026. Кравченко входив до складу РНБО як генеральний прокурор. Нового члена замість Кравченка указом наразі не призначили.Що передувало звільненню КравченкаРуслана Кравченка відсторонили від посади генерального прокурора 14 вересня, а 15 вересня президент підписав указ про його звільнення.Зазначимо, що рішення ухвалили на тлі конфлікту навколо антикорупційних органів. Зокрема, Кравченко заявляв про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу, однак той повідомив, що такого документа не отримував.Після звільнення з посади генпрокурора Кравченко залишався прокурором Офісу генерального прокурора. 21 вересня він подав заяву про звільнення з органів прокуратури.Окремо увагу привернула поїздка Кравченка за кордон. Він пояснював, що вирушив за кордон для інформування міжнародних партнерів про ситуацію в українській антикорупційній системі. Згодом у медіа з'явилася інформація про те, що він оформив відрядження до Парижа.Додамо, в липні 2023 року власницею таунхауса площею понад 140 квадратних метрів в елітному котеджному містечку Damac Lagoons стала українка Аліна Шкробанець. На той час — теща, тобто матір дружини Руслана Кравченка..

У понеділок, 28 вересня, очільник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України (РНБО) Андрій Коваленко подав у відставку після трьох років роботи. Його заяву прийняв президент Володимир Зеленський.Про це Андрій Коваленко повідомив у своєму Telegram-каналі."Дякую президенту України Володимиру Зеленському за те, що прийняв мою заяву на звільнення", — написав він.За його словами, три роки в ЦПД РНБО — це довгий шлях. Він висловив вдячність за можливість принести користь державі на цьому напрямку."Вважаю, що нам із командою вдалося розбудувати сильну інституцію, наростити медійні продукти для протидії дезі та формуванню українського порядку денного. А також значно посилити взаємодію з міжнародними партнерами", — зазначив Коваленко.Він акцентував, що для нього настав час рухатися далі, при цьому залишаючись у процесах національної безпеки та когнітивного протиборства з Росією."ЦПД РНБО — лише успіхів. Чудова команда, яка точно зробить ще багато для держави. Продовжуємо рух", — підсумував Андрій Коваленко.Що відомо про Андрія КоваленкаОчолював Центр протидії дезінформації зі січня 2024 року по вересень 2026 року, займаючись протидією російській пропаганді та викриттям ворожих ІПСО.Має звання лейтенанта — офіцера Сил оборони України. До роботи в державних структурах працював журналістом і медіаменеджером. Зокрема, працював у газеті "Сегодня", виданні "Коментарі", а також обіймав посади редактора та головного редактора сайту Depo.ua та сайту телеканалу "Еспресо".Вивчав соціологію в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.Нагадаємо, що декілька днів тому Центр протидії дезінформації при РНБО попереджав про інспіровану Росією інформаційну кампанію в соціальних мережах із закликами до українців виходити на акції протесту та дестабілізувати ситуацію в країні..

В Україні поширилися чутки про можливе перенесення роботи Верховної Ради до Львова. Однак голова українського парламенту Руслан Стефанчук спростував такі чутки.Про це Руслан Стефанчук розповів під час брифінгу для журналістів, його цитує "Укрінформ"."У чому проблема нашого інформаційного суспільства, це в питанні інформаційної гігієни. Коли будь-яка річ, яка не має жодного підтвердження, максимально тиражується в Україні та сприймається на хвилі якогось хейту", — зазначив він.Посадовець наголосив, що Верховна Рада працювала у Києві від першого дня повномасштабної війни та продовжуватиме працювати у приміщенні на вулиці Грушевського, 5, доки це буде можливо."Допоки залишатиметься можливість, ми працюватимемо в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка. І поставмо всі крапки над "і" для того, щоби не поширювали жодні міфи", — заявив голова Верховної Ради.За його словами, парламент також має бути готовим працювати під час повітряних тривог безпосередньо в укритті."Ми повинні зробити все для того, щоби за цією адресою змогли не просто під час атак чи повітряних тривог спускатися в укриття, як це робить усе населення України, а в укритті працювати", — вважає спікер.Він зазначив, що Верховна Рада України створила необхідні умови для роботи депутатів в укритті, зокрема, забезпечила можливість голосування."Український парламент створив всі умови для того, щоби депутати працювали там. Ми забезпечили відповідні підстави для голосування. Шановні журналісти, ви були там, ви пробували голосувати. Я думаю, що ви підтвердите, наскільки це сучасно, зручно, немає жодних запитань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради України заявляв, що проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

У Кремлі заявили, що Україна нібито має "заплатити ціну" за свої дії проти Росії. Речник російського президента Дмитро Пєсков назвав російські удари по Україні частиною цієї "ціни".Про це повідомляють російські ЗМІ. За словами Пєскова, Україні нібито "доведеться заплатити ціну" за свої дії протягом останніх місяців."Рупор" Кремля також заявив, що Росія має гарантувати власну безпеку та зробити так, щоб "нікому не було повадно" оголошувати про плани завдати їй "нищівного удару".Водночас він заявив, що російський лідер Володимир Путін нібито вже "дуже вичерпно" висловив позицію Москви щодо діалогу із Києвом. Однак, конкретних деталей щодо переговорів про припинення війни Пєсков не навів.Окремо речник Кремля висловився про діалог зі Сполученими Штатами щодо контролю над озброєннями. За його словами, такі переговори потрібно було відновлювати "ще вчора".Нагадаємо, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що закликав Володимира Зеленського зменшити інтенсивність ударів по російських нафтопереробних заводах. За словами американського лідера, президент України нібито відповів, що Київ, імовірно, погодиться на це.Додамо, американський президент Дональд Трамп і його команда знову відновили активніші зусилля в мирному процесі. Вони працюють більше для того, щоби війна Росії проти України завершилася якомога швидше.Водночас у Сполучених Штатах розгортається політичний скандал довкола можливого приїзду очільника Кремля Володимира Путіна на міжнародну зустріч. 14 сенаторів закликали очільника Білого дому Дональда Трампа переглянути рішення та скасувати запрошення російського диктатора на саміт G20..

Прем’єр-міністр Нігеру Алі Махаман Ламін Зейн заявив, що Франція та Україна нібито підтримують озброєні угруповання, які готуються атакувати військові позиції та нафтові об’єкти на північному сході країни. Водночас він не назвав конкретних угруповань і не навів доказів на підтвердження своїх звинувачень.Про це Зейн заявив під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН, повідомляє Bénin Web TV. За словами прем’єра, йдеться про озброєних "проксі", яких, як він стверджує, підтримують іноземні держави.За словами Зейна, на північно-східних кордонах Нігеру перебувають угруповання, які нібито готуються атакувати військові позиції та нафтові об’єкти. Він пов’язав ситуацію зі спробами "реколонізації" Сахелю.Прем’єр також заявив, що Франція та Україна нібито прагнуть дестабілізувати центральну частину регіону через його природні ресурси. Він згадав уран Нігеру, золото Малі та Буркіна-Фасо, а також літій, газ і нафту.Водночас Зейн наголосив, що Нігер не прагне конфронтації з іншими державами. За його словами, країна готова до співпраці у сфері безпеки на основі взаємності, поваги до суверенітету та стратегічних інтересів Ніамея.Додамо, кардинал Маттео Дзуппі, який очолює Конференцію італійських єпископів, вирушає до столиці Росії для переговорів щодо війни в Україні. Він отримав спеціальне послання від Папи Римського Лева XIV..

Європейський Союз готує для України, Молдови, Чорногорії та Албанії окремі дорожні карти щодо вступу до блоку. У документах планують визначити конкретні реформи, очікувані результати та орієнтовні строки проходження окремих етапів переговорів.Про це повідомляє Politico. Україна має статус кандидата на вступ до ЄС, а переговори про членство офіційно розпочалися у червні 2024 року. У червні 2026 року країна відкрила перший переговорний кластер, а в липні — шостий, який стосується зовнішніх відносин та відповідної політики Євросоюзу.Що передбачатиме дорожня картаЗа даними Politico, у документах хочуть конкретизувати реформи, яких мають досягти країни-кандидати, очікувані результати та приблизні строки проходження окремих етапів переговорів.Сам процес вступу до ЄС передбачає виконання країною-кандидатом необхідних реформ та поступове приведення законодавства у відповідність до норм Євросоюзу. Переговори відбуваються за тематичними кластерами, а їхній прогрес залежить від виконання відповідних умов.Що відбувається з переговорами УкраїниУкраїна вже відкрила переговори за першим кластером "Основи", який охоплює верховенство права, фундаментальні права, функціонування демократичних інституцій, реформу державного управління та економічні критерії. У липні 2026 року також відкрили шостий кластер — "Зовнішні відносини".Водночас відкриття інших кластерів потребує згоди всіх держав-членів ЄС. У наданому Politico матеріалі зазначається, що Угорщина блокує подальше просування переговорів, пов'язуючи свою позицію з питанням захисту прав національних меншин в Україні.Українська сторона заявляла, що необхідні умови для відкриття наступних кластерів уже виконані, а президент Володимир Зеленський повідомляв про розрахунок відкрити всі переговорні кластери до кінця 2026 року.Нагадаємо, раніше держави-члени Європейського Союзу узгодили умови використання 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру для підтримки України. За словами Високої представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас, 900 мільйонів євро передбачено на фінансування Місії ЄС з надання військової допомоги Україні..

У неділю, 27 вересня, ввечері президент Сербії Александар Вучич подав у відставку. Однак надалі він має намір брати участь у виборчій кампанії та поборотися за посаду прем'єр-міністра.Про це повідомило видання Blic, яке оприлюднило звернення Александара Вучича до нації.Виконувачкою обов'язків президента Сербії стане голова Народної скупщини Ана Брнабич. Вона тепер має всі повноваження голови держави за винятком того, що вона не може розпускати Національну скупщину та призначати вибори депутатів.Вибори нового президента мають відбутися не пізніше ніж за 90 днів з дня оголошення відставки. Якщо вона надійде до парламенту сьогодні ввечері, то вибори мають відбутися не пізніше 26 грудня.Вучич став президентом Сербії 31 травня 2017 року. Згодом його переобрали у квітні 2022 року. Другий термін його президентських повноважень спливав у середині 2027 року.Згідно з Конституцією Сербії, одна й та сама людина не може обіймати посаду очільника держави більше двох термінів. Свою відставку Вучич анонсував ще в серпні 2025 року. При цьому він не пов'язував рішення піти у відставку з планами боротися за посаду прем'єр-міністра.Дочасні вибори до парламенту Сербії заплановані на 25 жовтня. 5 вересня Сербська прогресивна партія висунула його кандидатом на посаду прем'єр-міністра.На думку аналітиків агенції Reuters, дочасні вибори мали би допомогти йому відновити позиції після майже двох років студентських протестів.Нагадаємо, що 18 вересня президент України Володимир Зеленський у межах Карпатського саміту провів важливі переговори з лідером Сербії Александром Вучичем. Лідери двох країн детально обговорили безпекову ситуацію, наслідки російських обстрілів та подальші кроки на шляху до євроінтеграції..

На референдумі в неділю, 27 вересня, за попередніми результатами, близько 69% виборців Швейцарії проголосували проти ініціативи щодо закріплення в Конституції принципу "вічного та збройного" нейтралітету. За пропозицію виступили близько 31%.Про це повідомило швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung.Ініціатива передбачала, зокрема, заборону Швейцарії вступати до військових союзів або співпрацювати з ними й обмеження щодо запровадження санкцій без схвалення ООН. Результат означає збереження нинішньої моделі нейтралітету.Нові пропозиції не підтримав жоден із 26 кантонів. Документ дозволяв би Берну запроваджувати тільки санкції ООН і фактично закрив би шлях до нових обмежень проти Росії. Цей результат загалом збігся з даними останніх опитувань.Зазначається, що пропозиція передбачала оголошення нейтралітету Швейцарії "вічним і збройним" і фактично закрила би шлях до нових санкцій проти Росії. Результат референдуму зміцнює позиції уряду.Ініціатива стала відповіддю на рішення Швейцарії дзеркально застосувати санкції Європейського Союзу проти Росії після її вторгнення в Україну 2022 року.Прихильники ініціативи стверджували, що такий крок порушує нейтралітет країни — цю думку поділяла й Москва, яка закликала швейцарських виборців підтримати пропозицію. Уряд, парламент і всі провідні політичні партії, за винятком правої Швейцарської народної партії (SVP), виступили проти цієї ініціативи.Чимало вимог ініціативи збігалися з нинішньою практикою нейтралітету. Але вона ще більше звузила би свободу дій Федеральної ради — уряду — під час міжнародних криз. Щодо великих конфліктів, як, наприклад, війна в Україні, санкцій ООН просто немає. Радбез блокує вето постійних членів. Через це Швейцарія опинилася б осторонь від західних партнерів.Ще один пункт забороняв військову співпрацю, доки немає безпосередньої загрози нападу. Для складних систем озброєння, як нові винищувачі F-35, ранній обмін досвідом і кооперація критично важливі.Нагадаємо, що в серпні Швейцарія продовжила статус захисту S для українців до 4 березня 2028 року. Водночас із 20 серпня країна запроваджує обмеження для нових заявників..

Кардинал Маттео Дзуппі, який очолює Конференцію італійських єпископів, вирушає до столиці Росії для переговорів щодо війни в Україні. Він отримав спеціальне послання від Папи Римського Лева XIV.Інформацію про візит спеціального представника Ватикану підтвердили й російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Спецпосланець понтифіка прибуде до столиці Росії вже сьогодні. Дзуппі уточнив, що зустрічі з представниками російської влади відбуватимуться три дні поспіль — 28, 29 та 30 вересня.Він звернув увагу на те, що цей візит до Москви є продовженням гуманітарної місії, започаткованої попереднім Папою Римським Франциском.За словами Маттео Дзуппі, цього разу йому доручили сприяти розв’язанню питань, пов'язаних із:викраденими росіянами українськими дітьми;обміном полоненими;іншими цивільними проблемами, що виникнули через війну.Водночас кардинал зазначив, що Ватикан отримує та розглядає гуманітарні звернення як від України, так і від Росії. За його словами, контакти з Москвою вже тривають, а у Ватикані мають намір продовжувати цей діалог."Ми знаємо, скільки страждань приносить війна, тому намагаємося сприяти її завершенню", — заявив Маттео Дзуппі.Нагадаємо, що наприкінці лютого цього року Поштова служба Ватикану презентувала нову поштову марку, які присвятили українським католикам. На ній зображено собор Воскресіння Христового в столиці України під час вимкнення світла..

Колишній депутат від проросійської ОПЗЖ ("Опозиційна платформа — За життя") Вадим Новинський, якого в Україні підозрюють у державній зраді, отримав громадянство Сербії.Про це повідомила балканська служба "Радіо свобода". Там зазначили, що таке рішення опубліковане в п’ятницю в «Службовому віснику». Перед цим документ підписав прем’єр-міністр Сербії Джуро Мацут.У рішенні, яке передбачає обхід звичайних процедур, уряд Сербії посилається на положення закону, відповідно до якого іноземець може отримати сербське громадянство за прискореною процедурою, якщо це має "інтерес" для держави.До моменту публікації матеріалу уряд не відповів на запитання "Радіо Свобода", чому Новинському надали громадянство та в чому саме полягає його користь для Сербії. Міністерство внутрішніх справ Сербії також це не прокоментувало.Тобто Новинський опинився серед сотень іноземців, яким сербська влада надала сербські паспорти за прискореною процедурою. Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну таким чином громадянство Сербії отримали також понад 300 громадян Росії.Раніше медійники "Радіо Свобода" встановили, що багато хто з них близький до режиму Владіміра Путіна. Серед нових власників сербських паспортів були також російські публічні діячі, політики та бізнесмени, які перебувають у "чорних списках" західних країн через підтримку війни.Водночас це не остаточна кількість, оскільки громадянство надає також Міністерство внутрішніх справ — за звичною процедурою та за умови виконання певних вимог. Через це офіційний Белград перебуває під пильною увагою Європейського Союзу.Брюссель попереджав, що сербський паспорт дозволяє громадянам Росії безвізовий в’їзд до ЄС, що потенційно становить ризик для безпеки.Що відомо про справу Вадима НовинськогоУ січні 2025 року працівники ДБР у взаємодії з СБУ повідомили про підозру "куратору" РПЦ в Україні. Його звинувачують у державній зраді та розпалюванні релігійної ворожнечі та ненависті.Як встановило слідство, від самого початку збройної агресії Росії проти України, ще з 2014 року, він просував російські наративи через інтерв’ю у засобах масової інформації, публічних виступах, а також у дописах на власному сайті й у соціальних мережах. Також депутат намагався формувати в українському суспільстві антивладні та проросійські настрої, виправдовувати російську агресію тощо.Фігурант виконував вказівки очільника російської православної церкви патріарха РПЦ Кирила (Володимира Гундяєва), він протягом тривалого часу підтримував з ним тісне спілкування, був так званим "куратором" і фактично представником релігійної організації іноземної держави в Україні. При цьому він систематично здійснював публічні виступи з ознаками релігійної нетерпимості та ворожнечі.Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він склав повноваження народного депутата та переховувався за кордоном."Він продовжує здійснювати інформаційний вплив, спрямований на шкоду суверенітетові України, її державній та інформаційній безпеці, досягнення військово-політичних цілей керівництвом Росії щодо України та надання агресору допомоги у проведенні підривної діяльності в інформаційній сфері", — зазначили в ДБР.Комплексні судові психолого-лінгвістичні експертизи, призначені слідчим, підтвердили факти злочинної діяльності нардепа в інтересах Росії. Максимальне покарання за вчинення таких дій — позбавленням волі на термін до 15 років з конфіскацією майна або без такої.Нагадаємо, що одіозному політику Вадиму Новинському українські правоохоронці також інкримінували ухилення від сплати податків..