# політика

Представники Європейського Союзу висловили скептицизм щодо будь-яких домовленостей з Кремлем, наголосивши на неможливості довіряти країні-агресору. У Брюсселі наголосили, що справжні наміри Москви щоденно підтверджуються воєнними злочинами на території України.Про це заявила речниця Європейської комісії Анітта Хіппер, пише "Укрінформ".Позиція Брюсселя щодо мирних ініціативЄвросоюз уважно стежить за контактами між Дональдом Трампом та російським диктатором, проте залишається на позиціях підтримки сталого миру. За словами речниці, мета ЄС повністю збігається з прагненням США досягти справедливості у цьому конфлікті."Зі свого боку ми завжди вітали зусилля США, спрямовані на справедливий і міцний мир. Це також і наша мета", — сказала вона.Реальні наміри КремляКоментуючи заяви російської сторони про нібито спільні позиції РФ та США щодо української влади, у Єврокомісії зауважили, що не збираються обговорювати маніпуляції агресора. Хіппер акцентувала на тому, що дії Росії говорять самі за себе краще за будь-які слова. Вона зазначила, що не коментуватиме наміри Росії, тому що вони дуже чіткі — вбивства, тортури та запуск безпілотників для атак на мирних жителів."Отже, немає жодної довіри до всього, що каже чи робить Росія", — резюмувала Хіппер.Нагадаємо, що 30 квітня президент України Володимир Зеленський ініціював переговори з адміністрацією США для уточнення змісту російської ініціативи щодо тимчасового припинення вогню. Він наголосив, що Київ зацікавлений у фундаментальному завершенні війни, а не в епізодичних паузах, які можуть бути використані агресором для внутрішніх ідеологічних потреб.Своєю чергою, очільник Кремля Володимир Путін ще не визначився щодо дат, коли начебто діятиме анонсоване "перемир'я" на 9 травня. Остаточного рішення ще немає..

Європейський Союз розробляє спеціальний план короткострокових преференцій для України, який дозволить країні глибше інтегруватися у внутрішній ринок блоку ще до офіційного набуття членства. Нова ініціатива має стати реальним інструментом зближення на тлі відмови європейських столиць від ідеї швидкого вступу без виконання ключових реформ.Про це повідомляє Politico.Інтеграція замість швидкого вступуПісля напружених дискусій лідери ЄС відхилили пропозицію "зворотного розширення", яка передбачала приєднання України до завершення основних реформ. Замість цього Брюссель зосередився на створенні пакету відчутних вигод, що включатиме ширший доступ до ринків та участь у фінансових програмах і політичних інститутах ЄС. Дипломати описують цю модель як "прискорену поступову інтеграцію"."Україна залишається відданою пріоритету повноправного членства в ЄС", — зазначив посол України при блоці Всеволод Ченцов, додавши, що Україна також очікує на ранні, відчутні кроки, які впровадять інтеграцію в дію вже зараз.Економічні стимули та нові статусиЯк зазначає видання, Київ активно лобіює отримання конкретної економічної допомоги, зокрема через угоду ACAA, що дозволить промисловим товарам перетинати кордон без додаткових перевірок. Це має забезпечити негайні фінансові вигоди та зміцнити довіру інвесторів. Окрім того, розглядається можливість надання Україні статусу "держави, що вступає", або залучення українських представників до роботи Європейської ради без права голосу."Повернення до нормального процесу вступу, включаючи відкриття всіх кластерів як для України, так і для Молдови без подальших затримок, є нашим пріоритетом", — наголосив один із дипломатів ЄС.Реальні терміни та перешкодиPolitico зауважує, що попри політичну підтримку, шлях до членства залишається тривалим. Комісарка з питань розширення Марта Кос попередила, що вступ у 2027 році, на який сподівається президент Володимир Зеленський, є "неможливим". Водночас поразка Віктора Орбана на виборах в Угорщині та прихід до влади Петера Мадяра усунули значну перешкоду для переговорного процесу.Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також зазначив, що негайне членство України "звісно, неможливе", проте запропонував альтернативні формати участі Києва в інституціях ЄС, аби продемонструвати стабільність європейського курсу країни.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час пресконференції за підсумками неформального саміту ЄС на Кіпрі заявив, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе.Читайте також: Вступ однією ногою: чи варто Україні погоджуватися на "символічне" членство в ЄС.

Російський диктатор Володимир Путін під час тривалих телефонних перемовин з президентом США Дональдом Трампом намагався просувати пропагандистські наративи про нібито "неминучу перемогу" Москви. Попри реальну ситуацію на фронті, очільник Кремля переконував американського лідера у слабкості української оборони, намагаючись у такий спосіб зняти з себе відповідальність за затягування війни.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Півтори години маніпуляційВ ISW заявили, що помічник президента Росії Юрій Ушаков підтвердив, що розмова Трампа і Путіна тривала 1,5 години. За його словами, Путін намагався переконати співрозмовника, що Росія має стратегічну ініціативу та "відтісняє" українські позиції. Диктатор заявив, що Росія досягне своїх воєнних цілей "у будь-якому випадку", але воліла б зробити це дипломатичним шляхом.Такі заяви є частиною масштабної стратегії когнітивної війни. Кремль прагне виставити Україну як "непоступливу сторону", яка нібито відмовляється від миру, хоча насправді Росія не пропонує жодних реальних компромісів, окрім повної капітуляції Києва.Реальний стан фронту та економіка РФЯк зазначають аналітики, попри браваду Путіна, ситуація на полі бою демонструє іншу картину. Збройні сили України зуміли значною мірою загальмувати російський весняно-літній наступ 2026 року. Особливо запеклі бої тривають на Донеччині, де окупанти зазнають величезних втрат, не маючи значного просування. Згідно з аналітичними даними, Росія стикається з серйозними внутрішніми викликами:українські контратаки на півдні мають значні оперативні наслідки;економіка Росії відчуває дедалі більший тиск санкцій та військових витрат;процес мобілізації та набору нових рекрутів стає дедалі складнішим для Москви.Спроба перехитрити ЗахідАналітики зазначили, що Кремль намагається використати Трампа та західних партнерів, щоб підштовхнути Україну до припинення опору. Путін прагне досягти політичним тиском того, чого не зміг зробити силою під час повномасштабного вторгнення. Приховуючи власні економічні та військові невдачі, російське керівництво сподівається на "втому" союзників України.Нагадаємо, декілька днів тому Дональд Трамп заявив у телефонному інтерв'ю журналістам телеканалу Fox News, що продовжує регулярні переговори з очільником Кремля Володимиром Путіним і президентом України Володимиром Зеленським щодо завершення війни. При цьому він додав, що ненависть між Путіним і Зеленським — це безумство.  Також стало відомо, що Дональд Трамп схвалив ідею Кремля про перемир'я з Україною на "День перемоги"..

У Сполучених Штатах готуються до випуску обмеженої серії паспортів під назвою "America250", присвячених 250-річчю країни. Усередині документа буде зображено портрет чинного президента Дональда Трампа.Що відомо про нові паспортиЯк повідомляє Rated Red, йдеться про спеціальну серію, яку планує випустити Державний департамент США в межах масштабних урочистостей до ювілею країни. Водночас зазначається, що ці паспорти матимуть усі стандартні функції й не відрізнятимуться за юридичною силою від звичайних документів.Ініціатива вже викликала дискусії. Прихильники називають її патріотичним жестом і частиною святкування історичної дати. Водночас критики звертають увагу, що використання зображення чинного президента в офіційному документі такого рівня є безпрецедентним випадком для США.Нагадаємо, в березні стало відомо, що У США готуються до історичної зміни дизайну національної валюти. Так, вперше на доларових банкнотах може з’явитися підпис чинного президента. Автограф Дональда Трампа планують додати на нові випуски паперових грошей.Додамо, у Вашингтоні вночі 26 квітня сталася стрілянина на заході, у якому брав участь президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп та перша леді Меланія Трамп..

Журналісти отримали доступ до аудіозаписів, відомих як "плівки Міндіча", що проливають світло на резонансну справу. Вже оприлюднено перші розшифровки задокументованих розмов та згодом очікується продовження серії викриттів.Про це йдеться на Youtube-каналі "Української правди".За інформацією розслідувачів, ці записи вже офіційно долучені правоохоронцями до матеріалів справи "Мідас", у якій фігурує понад десять осіб. Наразі вирішується питання щодо обрання фігурантам запобіжних заходів.Екстрадиція та витік матеріалівЯк стверджує журналіст Михайло Ткач, українські антикорупційні органи — НАБУ та САП — активізували роботу у міжнародному напрямку. Через Офіс Генерального прокурора до Ізраїлю було надіслано частину доказів у межах запиту на видачу співвласника "Кварталу 95" Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана. Журналіст пояснив, чому конфіденційна інформація почала з'являтися у публічному просторі."Тому кількість осіб, до яких могли потрапити матеріали слідства, схоже, стала настільки великою, що днями окремі фрагменти почали витікати в мережу", — сказав Ткач.Матеріали, які представив журналіст, поділені на три блоки. На цих записах зафіксовано ймовірні діалоги між бізнесменом Тимуром Міндічем, експершим помічником президента Сергієм Шефіром, чинним секретарем РНБО Рустемом Умєровим та жінкою, на ім'я Наталія. Зазначається, що всі учасники розшифровок спілкуються між собою російською мовою.Перший фрагмент розмов датований червнем 2025 року. У ньому Міндіч та Шефір обговорюють ситуацію навколо Олексія Чернишова, колишнього міністра національної єдності, якому НАБУ та САП закидають зловживання владою та отримання неправомірної вигоди. Співрозмовники шукають шляхи, як внести за нього грошову заставу.Грошові потоки та "частки" від депутатівОкрім долі Чернишова, фігуранти записів торкаються питань розподілу коштів, які, ймовірно, заробляли народні обранці від партії "Слуга народу" Юрій Кісєль та Олександр Сова. З контексту випливає, що частина цих грошей могла передаватися безпосередньо Сергію Шефіру. Журналіст навів фрагмент розшифровки, де обговорюються ці фінансові розрахунки."(Імовірно, — ред.) Міндіч (шепоче): 100 процентов, что он скрысил, 6 или 26, или... (Імовірно — ред.) Шефір: первое — это нечестно. Если ты в команде, то ты... У меня Кисель и Сова. Если что-то где — сюда. Я сразу сказал: 50% сюда", — озвучив розшифровку Ткач.Варто зауважити, що наприкінці 2025 року Юрій Кісєль офіційно став фігурантом справи НАБУ та САП. Йому було повідомлено про підозру у провадженні, що стосується виплати хабарів народним депутатам.Чергова порція розшифровок від Ткача розкриває ще глибші пласти залаштункових домовленостей українського політикуму. У записах фігурують імена найвищих посадовців держави, зокрема колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, його ексзаступника Андрія Смирнова та чинного заступника Олега Татарова.Другий фрагмент аудіозаписів фіксує розмову Тимура Міндіча з жінкою, на ім'я Наталія, що відбулася наступного дня після його зустрічі із Сергієм Шефіром. Основною темою стало замороження будівництва елітних маєтків кооперативу "Династія".Таємнича нерухомість та загрози слідстваЗа словами журналіста, Міндіч серйозно занепокоєний тим, що ексміністр Чернишов під тиском правоохоронців може розкрити інформацію про чотири конкретні будинки. Джерела у політичних колах стверджують: ця нерухомість може належати самому Міндічу, Чернишову, Андрію Єрмаку та навіть президенту Володимиру Зеленському. Фрагмент цього діалогу вже фігурував під час засідань у справі "Мідас".Кадрові ротації: Умєров та ШмигальТретя частина розшифровок датована 8 липня 2025 року. На ній зафіксовано спілкування Міндіча з Рустемом Умєровим. Записи нібито зроблені одразу після того, як президент озвучив намір призначити Умєрова послом України в США.Учасники розмови активно обговорюють ймовірні кадрові перестановки в уряді. Зокрема, на плівках звучить інформація, що місце міністра оборони замість Умєрова може посісти Денис Шмигаль, який на той момент очолював Кабінет міністрів.Нова частина розслідування присвячена фінансовим інтересам навколо компанії Fire Point. У розпорядженні журналістів опинилися розшифровки, де бізнесмен Тимур Міндіч, попри публічні заперечення своєї причетності до структури, обговорює з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим проблеми її фінансування та великі оборонні замовлення. Співрозмовники торкнулися питання закупівлі двигунів та виконання державних контрактів. Міндіч у розмові скаржиться на дефіцит обігових коштів.Деталі оборонних замовленьЗгідно з матеріалами розслідування, обсяги обговорюваних контрактів вражають навіть для воєнного часу. Тимур Міндіч наголошує на важливості підтримки підприємства, де працює понад дві тисячі людей."(Імовірно, — ред.) Міндіч: Надо чуть-чуть, понимаешь? Ну как-то. Там же две тысячи человек работает. Сегодня надо закупить эти двигатели. Мы же не свою прибыль просим, мы же оборотку не вытащим. Ну у нет такого, ну ты ж понимаешь. Это компания, мы всё выдаем. (Імовірно — ред.) Умєров: Ну то есть ракет и так далее на 5-6 ярдов. Это много, брат. Я понимаю всё, но это много", — зачитав розшифровку Ткач.Продаж частки іноземцям та передплатиКрім того, фігуранти записів розглядають варіант залучення іноземних інвестицій. Йдеться про продаж 33% акцій Fire Point за 600 мільйонів. План передбачав, що половина цієї суми піде безпосередньо акціонерам, а інша — на розвиток виробництва. Наприкінці бесіди Міндіч висловлює занепокоєння через можливі перебої з платежами від відомства, що може призвести до колапсу компанії."(Імовірно, — ред.) Міндіч: Хорошо, давай сейчас по-нашему. Ты ж сейчас уйдешь, у тебя там *** будет по всему. По жилетам у нас будет минус 7 миллионов. У меня. Ну я ж не один. То есть здесь Fire Point, его могут вот так и положить конкуренты. Сейчас перестать платить — и всё. Вы сейчас заберете товар. Да-да-да, давайте новую предоплату — и я буду в халепе", — озвучив журналіст.У фінальному фрагменті першої серії розслідування Михайла Ткача розкриваються деталі кулуарного впливу бізнесмена Тимура Міндіча на процеси всередині Міністерства оборони. Записи свідчать, що підприємець не просто радить, а фактично інструктує Рустема Умєрова, вимагаючи негайного розв'язання проблем із прийманням державою партії бронежилетів. Згідно з розшифровкою, Міндіч наполягає на тому, щоб міністр зробив лише один дзвінок для розв'язання фінансового питання, яке він називає "великими грошима".Тиск на міністра та кадрові обговоренняДіалог демонструє ступінь близькості між співрозмовниками та неформальний характер їхнього спілкування."(Імовірно, — ред.) Міндіч: Скажи, если ты сейчас все это делаешь. Прошу тебя: не уйди. Ну бронежилеты — это большие деньги. (Імовірно — ред.) Умєров: Ну бронежилеты, мы просто в финансах были. Честно, туда не дошел. (Імовірно — ред.) Міндіч: Просто пусть приемку подпишут. Всё, ну это тебе один звонок. Просто скажи: я не хочу больше слышать от Тимура про бронежилеты, а я с ним встречаюсь два раза в неделю. (Імовірно — ред.) Умєров: Интересно. (Імовірно — ред.) Міндіч: Ну это одна твоя команда и всё", — процитував фрагмент Ткач.Окрім бізнесових питань, сторони обговорюють зарплати підлеглих та згадують особу на ім'я "Маша". Журналісти зазначають, що у примітках до розшифровки була версія про причетність до розмови волонтерки Марії Берлінської, проте аналіз "Української правди" вказує на іншу фігурантку. Ймовірно, йдеться про Марію Доценко, яка є радницею гендиректора Нацфонду інвестицій України.Плани на майбутнє: від України до АмерикиЗавершується перша серія плівок обговоренням подальшої долі Рустема Умєрова на посаді. Міндіч висловлює побажання, щоб той залишався в оборонному відомстві ще принаймні на рік, проте розглядає і варіанти співпраці у США."(Імовірно, — ред.) Умєров: Что ещё мы должны обсудить? (Імовірно — ред.) Міндіч: Мы должны обсудить, что лучше бы ты остался на год здесь. Довел бы все, что ты тут делаешь, и *** остался здесь в ресурсе в таком. В команде. Если нет — ехать в Америку. (Імовірно — ред.) Умєров: Можно будет там открыть этот хотя бы... Сделать спейс-центр там", — йдеться у завершенні розшифровки.Після публікації "плівок Міндіча" журналістами "Української правди" головні фігуранти розслідування надали свої офіційні коментарі. Редакція звернулася до чинного секретаря РНБО Рустема Умєрова та бізнесмена Тимура Міндіча з проханням підтвердити або спростувати автентичність оприлюднених записів. У відповідь на запит представники влади та бізнесу висловили скептицизм щодо походження аудіоматеріалів та відмовилися обговорювати їхній зміст по суті.Позиція пресслужби УмєроваУ відомстві, яке очолює Умєров, коментувати розслідування Михайла Ткача фактично відмовилися. Там наголосили на відсутності доказів того, що голоси на записах належать саме вказаним особам."Ми не коментуємо фрагменти текстів, автентичність яких нічим не підтверджена", — заявили у пресслужбі.Також було додано, що державна структура не збирається робити жодних припущень стосовно конкретних осіб чи обставин, згаданих у розшифровках.Зазначимо, наприкінці листопада 2025 року детективи НАБУ та прокурори САП прийшли з обшуками до тодішнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Пізніше він підтвердив обшуки, зазначивши, що співпрацює зі слідством, а його адвокати підтримують контакт із правоохоронцями.Ці дії могли стосуватися розслідування у справі "Мідас". Йдеться про велику корупційну схему у сфері енергетики, в якій фігурують співвласник "Кварталу-95" Тимур Міндіч і низка інших колишніх високопоставлених чиновників.Є припущення щодо "плівок Міндіча", де нібито звучать вказівки від людини з псевдонімом "Алі-Баба", яка координує атаки на САП і НАБУ. Деякі політики та медівники стверджували, що йшлося про Єрмака.Проте 31 березня головний детектив у так званій "справі Міндіча" Олександр Абакумов розповів в інтерв'ю YouTube-каналу "Є питання", що на "плівках Міндіча" колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак фігурує під псевдонімом "Хірург"..

Американські розвідувальні служби вивчають, як Іран може відреагувати, якщо президент США Дональд Трамп оголосить про перемогу у війні, що триває вже два місяці.Про це повідомляє Reuters із посиланням на поінформовані джерела.За даними агентства, аналіз проводиться на прохання високопосадовців адміністрації Трампа, зокрема для оцінки можливого впливу розвитку війни на політичні позиції республіканців напередодні проміжних виборів у США.Можливі сценарії реакції ІрануОстаточне рішення щодо завершення війни наразі не ухвалене. Як зазначає Reuters, Трамп розглядає різні варіанти, включно з відновленням активних бойових дій, водночас швидка деескалація могла б зменшити політичний тиск на нього.За оцінками розвідки, якщо США оголосять про перемогу та виведуть війська з регіону, Тегеран, імовірно, сприйме це як власну перемогу. Натомість збереження значної військової присутності після такої заяви може бути розцінене як переговорна тактика, яка не обов’язково призведе до завершення конфлікту.Після публікації представниця ЦРУ заявила, що відомство "не знайоме з оцінкою розвідувальної спільноти, про яку повідомляється". Водночас у Білому домі наголосили, що переговори з Іраном тривають, і США "не поспішатимуть укладати невигідну угоду".Вплив на економіку та подальші кроки СШАЯк зазначили у матеріалі, блокування Ормузької протоки, через яку транспортується близько 20% світової нафти, вже призвело до зростання цін на енергоносії та бензин. "Блокування судноплавства, яке перевозить близько 20% світової нафти, призвело до зростання цін на енергоносії у всьому світі та цін на бензин у США. Здатність Ірану порушувати торгівельні потоки надає йому потужний важіль впливу на Сполучені Штати та їхніх союзників", — йдеться у публікації.За інформацією джерел, серед варіантів, які розглядає адміністрація США, залишаються і військові сценарії, зокрема відновлення повітряних ударів. Водночас більш радикальні кроки, такі як наземне вторгнення, наразі оцінюються як менш імовірні.Крім того, співрозмовники Reuters зазначають, що Іран використовує період перемир’я для перегрупування сил та відновлення військової інфраструктури. У підсумку це може означати, що потенційне відновлення повномасштабних бойових дій стане дорожчим і складнішим, ніж на початку конфлікту.Нагадаємо, 27 квітня світові ціни на нафту зросли на тлі призупинення мирних переговорів між США та Іраном, що посилило побоювання щодо можливих перебоїв постачання енергоносіїв із Близького Сходу. .

Держава Ізраїль прийняла на своїй території кораблі із сільськогосподарською продукцією, яку Росія незаконно вивезла з тимчасово окупованих територій України. Попри численні заклики Києва припинити співпрацю з мародерами, Тель-Авів фактично ігнорує факти воєнних злочинів.Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, пише "Укрінформ".Співпраця Ізраїлю з окупантамиЗа даними українського зовнішньополітичного відомства, кількість суден, що доставили крадене українське збіжжя до ізраїльських портів, виявилася значно більшою, ніж передбачалося раніше. Україна заздалегідь передала ізраїльській стороні всю необхідну інформацію про маршрути та походження вантажів, проте ці попередження залишилися без належної уваги."Я можу підтвердити, що йдеться не про два кораблі, їх було більше. Я зараз не можу назвати точні цифри, але ми кажемо про кілька суден. Це правда. І ми інформували Ізраїль про них усіх", — наголосив Тихий.Дипломатична бездіяльність Тель-АвіваКиїв протягом тривалого часу намагався розв'язати це питання через закриті дипломатичні канали. Проте після "десятків" звернень українська сторона отримала лише одну офіційну відповідь від МЗС Ізраїлю, що надійшла 20 квітня. Зміст цього листа свідчить про небажання Ізраїлю втручатися у ситуацію або запроваджувати будь-які обмеження щодо російських вантажів. За словами дипломата, Ізраїль посилається на нібито "недостатність" наданої Україною інформації, щоб виправдати власну пасивність."Якщо її звести до простого підсумку, то йдеться про те, що жодних дій Держава Ізраїль не збирається вчиняти стосовно цих вантажів й українських занепокоєнь, вважає, що українська інформація недостатня для них. З цим пов’язана наша публічна активність", — заявив речник МЗС.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує санкційний пакет щодо причетних до оборудок із краденим українським зерном..

Об’єднані Арабські Емірати оголосили про сенсаційне рішення припинити своє членство у нафтовому картелі ОПЕК та розширеній групі ОПЕК+. Цей крок став потужним ударом по експортерах сировини та лідерських позиціях Саудівської Аравії на тлі глобальної економічної нестабільності.Про це повідомляє Reuters із посиланням на офіційну заяву Абу-Дабі.Причини та стратегічні наслідкиВихід ОАЕ, які тривалий час були ключовим учасником організації, стався у критичний момент, коли війна з Іраном спричинила історичний енергетичний шок. Втрата такого гравця може спровокувати дезорганізацію всередині групи, яка традиційно намагалася демонструвати єдність, попри внутрішні суперечки щодо квот на видобуток та геополітичних розбіжностей.Міністр енергетики ОАЕ Сухейль Мохамед аль-Мазруї зазначив, що це рішення є результатом ретельного аналізу майбутньої енергетичної стратегії держави. "Це політичне рішення, воно було прийняте після ретельного вивчення поточної та майбутньої політики щодо рівня видобутку", — заявив міністр.Цікаво, що Абу-Дабі не проводило попередніх консультацій із Саудівською Аравією чи іншими країнами-членами перед оприлюдненням свого рішення.Політичний підтекст та реакція СШАРішення ОАЕ вже назвали дипломатичною перемогою президента США Дональда Трампа, який неодноразово звинувачував організацію у штучному завищенні цін на нафту. Трамп пов’язував військову підтримку країн Перської затоки з вартістю енергоносіїв, зазначаючи, що ОПЕК "експлуатує світ", встановлюючи високі тарифи.Водночас дипломатичний радник президента ОАЕ Анвар Гаргаш висловив незадоволення реакцією сусідніх арабських держав на загрози з боку Ірану. На його думку, країни регіону не доклали достатньо зусиль для захисту ОАЕ від іранських атак під час війни."Країни Ради співробітництва арабських держав Перської затоки підтримували одна одну логістично, але політично та військово, я думаю, їхня позиція була найслабшою за всю історію", — заявив Гаргаш.Наразі експортери нафти у Перській затоці мають серйозні проблеми з логістикою через Ормузьку протоку, де постійні загрози з боку Ірану перешкоджають безпечному транзиту п’ятої частини світового обсягу сирої нафти та зрідженого газу.ОПЕК — це впливова міжурядова організація, створена ключовими країнами-експортерами нафти для координації своєї енергетичної політики. Основною метою цього об’єднання є контроль над світовими обсягами видобутку "чорного золота" задля стабілізації цін на міжнародному ринку та забезпечення постійного доходу державам-учасницям. Фактично картель виступає як колективний регулятор, який шляхом встановлення квот на видобуток може впливати на вартість пального в усьому світі, балансуючи між інтересами виробників та попитом споживачів.Нагадаємо, офіційний Вашингтон розглядає сценарій радикального посилення економічних обмежень щодо Тегерана, якщо сторонам не вдасться дійти згоди за столом перемовин. Остаточний вектор санкційної політики та ступінь її жорсткості визначатиме особисто президент США Дональд Трамп..

У вівторок, 28 квітня, Олена Київець під час засідання Верховної Ради склала присягу народної депутатки України від партії "Слуга народу".Про це повідомляє "Суспільне". Вона замінила депутатку Дар’ю Володіну, яка склала повноваження 8 квітня.Варто зауважити, що 21 квітня Центральна виборча комісія визнала Олену Київець обраною народною депутаткою України від партії "Слуга народу"."ЦВК розглянула вказаний документ та визнала Олену Київець, наступну за черговістю кандидатку, включену до виборчого списку політичної партії "Слуга народу" під №161, обраною народною депутаткою України на вказаних виборах", — йдеться у повідомленні.Що відомо про Олену КиївецьЗгідно з інформацією руху "Чесно", Олена Київець народилась 1 листопада 1977 року у Києві. У 1999 році закінчила Національну академію внутрішніх справ України. Докторка юридичних наук.У 2009 році була співзасновницею громадської організації "Асоціація юристів міжнародного права". У 2012-2019 роках була помічницею на громадських засадах нардепа Олега Кулініча у 7 і 8 скликанні Верховної Ради. У 2015 році була співзасновницею ГО "Українська аграрна асоціація — Київ".У 2020 році стала головою партії "Довіра". Роком раніше балотувалася до ВР від партії "Слуга народу" під номером 161 як безпартійна. У 2020 році стала професоркою кафедри міжнародного та європейського права Київського економічного університету ім. Вадима Гетьмана.Нагадаємо, 8 квітня Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки Дар'ї Володіної про складання мандату. Вона входила до фракції "Слуги народу". Додамо, 15 березня президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що народні депутати мають продовжувати працювати у Верховній Раді під час воєнного стану. Інший варіант — вони можуть долучитися до захисту держави на фронті..

Офіційний Вашингтон розглядає сценарій радикального посилення економічних обмежень щодо Тегерана, якщо сторонам не вдасться дійти згоди за столом перемовин. Остаточний вектор санкційної політики та ступінь її жорсткості визначатиме особисто президент США Дональд Трамп.Про це в інтерв’ю Fox News заявив Державний секретар США Марко Рубіо.Ультиматум для ТегеранаДержсекретар США чітко окреслив позицію адміністрації щодо майбутнього діалогу з Іраном. За його словами, чинний рівень обмежень уже є надзвичайно високим, проте США мають ресурс для подальшого нарощування тиску. Це станеться у тому разі, якщо дипломатичні зусилля не принесуть бажаних результатів. Рубіо наголосив, що Сполучені Штати не планують зупинятися на досягнутому рівні економічної ізоляції іранського режиму."Це рішення президента США Дональда Трампа. Рівень санкцій проти Ірану надзвичайний, рівень тиску на Іран надзвичайний, і я думаю, що можна залучити більше", — заявив очільник Держдепартаменту США.Роль Трампа у прийнятті рішеньПопри активну роботу дипломатичного корпусу, вирішальне слово у питанні запровадження нових пакетів санкцій залишається за Білим домом. Рубіо акцентував на тому, що президент Трамп особисто модерує рівень тиску, виходячи з поточної геополітичної ситуації та готовності Ірану до конструктивних домовленостей.Нагадаємо, супер'яхта Nord, яка належить одному з найближчих союзників російського диктатора Володимира Путіна, успішно подолала Ормузьку протоку попри чинну блокаду цього стратегічного водного шляху. Поки більшість приватних суден уникають цього маршруту через бойові дії, розкішний корабель російського мільярдера безперешкодно пройшов шлях із Дубая до Омана..

У Польщі суд визнав винним колишнього заступника міністра фінансів Кшиштофа Толвінського в розпалюванні національної ворожнечі через образливі висловлювання щодо українців.Як повідомляє Gazeta Wyborcza, рішення ухвалив районний суд у Білостоці. Суд встановив, що у період з березня по травень 2022 року політик публічно ображав українців за національною ознакою та підбурював до ненависті.Справу проти Толвінського раніше двічі закривала прокуратура, однак її повторно ініціювали після заяви українського журналіста Ігоря Кравця за підтримки Центру моніторингу расистської та ксенофобської поведінки.У суді зазначили, що обвинувачений використовував образливі формулювання щодо українців, а також узагальнював їх, застосовуючи терміни з негативним історичним контекстом. Захист намагався виправдати висловлювання посиланням на історичні події, однак суд не визнав цю аргументацію переконливою.Сам Толвінський не погодився з вироком і заявив, що вважає справу політичною. За даними ЗМІ, він також відомий публічними заявами на підтримку режиму Олександра Лукашенка у Білорусі та поширенням проросійських наративів у соцмережах.Нагадаємо, 15 квітня у Польщі перекинувся мікроавтобус, у якому перебували громадяни України. Водія та одного з пасажирів доставили до лікарні.Додамо, також у польському Любліні 19-річну українку звинуватили у шахрайстві. Дівчина нібито виманила у пенсіонера мільйон злотих..

У НАТО обговорюють можливість змінити підхід до проведення самітів і відмовитися від щорічних зустрічей лідерів країн-членів.За даними Reuters, частина союзників виступає за рідший формат, зокрема, проведення самітів раз на два роки. Також розглядається варіант не проводити зустріч у 2028 році. Остаточне рішення має ухвалити генеральний секретар альянсу Марк Рютте.Ініціатива пов’язана з прагненням зробити роботу альянсу більш ефективною. Дипломати зазначають, що щорічні саміти створюють тиск щодо досягнення швидких і помітних результатів, що іноді відвертає увагу від довгострокового планування."Краще менше самітів, ніж поганих. У нас все одно є чим зайнятися, ми знаємо, що нам потрібно робити", — зазначають дипломати.Окремим фактором є напруженість у відносинах з президентом США Дональдом Трампом. Під час попередніх самітів він неодноразово критикував союзників за недостатні оборонні витрати та ставив під сумнів зобов’язання США в межах альянсу. Водночас у НАТО наголошують, що регулярні консультації між країнами триватимуть незалежно від формату самітів, а ключові рішення щодо безпеки ухвалюватимуться у звичному режимі.Наразі саміти відбуваються щороку від 2021 року. Найближчий запланований на липень 2026 в Анкарі, а зустріч 2027 року має пройти в Албанії. Рішення щодо подальшого формату поки не ухвалене.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що через складність швидкого вступу України до НАТО та ЄС Європі потрібен альтернативний інструмент інтеграції оборонних можливостей. Нова структура може стати фундаментом безпеки після завершення війни.Додамо, також нещодавно стало відомо, що Україна візьме участь у саміті НАТО, який відбудеться в Туреччині. Наразі сторони узгоджують формат присутності та склад української делегації..

Супер'яхта Nord, яка належить одному з найближчих союзників російського диктатора Володимира Путіна, успішно подолала Ормузьку протоку попри чинну блокаду цього стратегічного водного шляху. Поки більшість приватних суден уникають цього маршруту через бойові дії, розкішний корабель російського мільярдера безперешкодно пройшов шлях із Дубая до Омана.Про це повідомляє BBC.Розкіш підсанкційного олігархаЯк зазначає джерело, судно Nord довжиною 142 метри пов’язують із власником сталеливарної компанії "Северсталь" Олексієм Мордашовим. Хоча формально він не значиться власником, записи свідчать, що у 2022 році яхта була зареєстрована на фірму його дружини. Вартість судна оцінюють у понад 500 мільйонів доларів. За даними профільного видання Superyacht Times, на борту облаштовано басейн, вертолітний майданчик та навіть підводний човен.Сам Мордашов перебуває під жорсткими санкціями Великої Британії, США та Європейського Союзу, запровадженими після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Попри заклики західних країн заморозити його активи, Гонконг та Мальдіви раніше відмовлялися конфіскувати яхту.Геополітичний контекст та енергетична кризаBBC зазначає, що прохід яхти відбувся на тлі загострення ситуації в регіоні. Іран продовжує обмежувати судноплавство через протоку після того, як Дональд Трамп оголосив про блокаду іранських портів силами США. Це суттєво впливає на світову економіку, адже через цей канал зазвичай проходить п'ята частина світових постачань нафти та скрапленого газу. Через конфлікт ціни на нафту марки Brent вже підскочили до 109 доларів за барель.Цього тижня Тегеран активізував дипломатичні контакти з Москвою. У понеділок Володимир Путін прийняв у Санкт-Петербурзі іранську делегацію. Під час зустрічі міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі високо оцінив "стратегічні відносини" між країнами.Пряма мова та солідарність режимівЯк повідомляє російське державне агентство ТАСС, Путін під час розмови заявив Арагчі, що іранський народ "мужньо бореться" за свій суверенітет перед обличчям американського та ізраїльського тиску. Своєю чергою іранський міністр оприлюднив спільні фото з Путіним та Сергієм Лавровим, акцентувавши на міцності їхнього союзу. Він написав: "Останні події підтвердили глибину та міцність нашого стратегічного партнерства. Оскільки наші відносини продовжують розвиватися, ми вдячні за солідарність і вітаємо підтримку Росією дипломатії".Нагадаємо, 27 квітня світові ціни на нафту зросли на тлі призупинення мирних переговорів між США та Іраном, що посилило побоювання щодо можливих перебоїв постачання енергоносіїв із Близького Сходу. .

Україна та Ізраїль обмінялися різкими заявами через захід у порт Хайфи суховантажу з окупованим українським збіжжям. Єрусалим наполягає на відсутності офіційного запиту про допомогу, тоді як Київ застерігає від підриву двосторонніх відносин.Позицію Єрусалима оприлюднив ізраїльський міністр Гідеон Саар у соцмережі X.Позиція української сторониРаніше очільник МЗС України Андрій Сибіга висловив публічне обурення через ситуацію в порту Хайфи. За його словами, йому "важко зрозуміти відсутність адекватної реакції Ізраїлю" на факти доставлення українського зерна, яке Росія незаконно вивезла із загарбаних територій. У зв'язку з цим українське дипломатичне відомство викликало посла Ізраїлю для вручення офіційної ноти протесту."Дружні українсько-ізраїльські відносини можуть принести користь обом країнам, і незаконна торгівля Росії викраденим українським зерном не повинна їх підривати", — наголосив Сибіга.Відповідь Єрусалима: звинувачення та доказиГідеон Саар відреагував на закиди українського колеги, зауваживши, що дипломатія не має обмежуватися публічним простором. Він зазначив, що Київ не надав достатньої доказової бази для правових дій щодо судна."Шановний міністре, дипломатичні відносини, особливо між дружніми країнами, не будуються у Twitter чи в засобах масової інформації", — написав очільник ізраїльського МЗС.Він також додав, що "звинувачення не є доказами". "Докази, що підтверджують ці звинувачення, досі не надано. Ви навіть не подали запит про правову допомогу, перш ніж звернутися до ЗМІ та соціальних мереж", — резюмував Саар. Водночас він запевнив, що питання буде розглянуто, оскільки Ізраїль є державою, яка суворо дотримується верховенства права.Нагадаємо, нещодавно в порт Хайфи зайшло судно ABINSK з партією пшениці, імовірно викраденої росіянами на окупованих територіях України. Попри на попередження Києва про незаконне походження зерна, ізраїльська сторона дозволила розвантаження суднаЩе 15 квітня глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ізраїлю з приводу перебування у їхньому порту корабля Російської Федерації із краденим зерном. Дипломати також скоординували позиції щодо подальшої співпраці та розвитку подій у безпековій сфері.Додамо, раніше після розмови з президентом Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі Володимир Зеленський заявив, що Каїр більше не прийматиме зерно, яке Росія вивозить з окупованих територій України. Це звучить як важлива дипломатична перемога, однак експерти застерігають: на практиці контролювати походження зерна надзвичайно складно..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до Європейського Союзу.Про це повідомляє Reuters.Виступаючи перед студентами гімназії Carolus-Magnus у Марсберзі, німецький лідер озвучив бачення завершення військового конфлікту. Він підкреслив, що досягнення миру є складним процесом, який вимагатиме від української сторони важких рішень."У якийсь момент Україна підпише угоду про припинення вогню, у якийсь момент, сподіваюся, мирний договір з Росією. Тоді може статися так, що частина території України більше не буде українською", — заявив Мерц.Реальні терміни вступу до ЄвросоюзуОкрему увагу канцлер приділив євроінтеграційним прагненням Києва. Мерц скептично оцінив ідею швидкого приєднання України до ЄС, назвавши амбітні плани щодо вступу в найближчі роки нереалістичними."У Зеленського була ідея вступу до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року не є реальним", — констатував глава німецького уряду.Він додав, що Україна не може стати частиною блоку, поки перебуває у стані війни. Для повноцінного членства держава повинна спочатку відповідати суворим критеріям, зокрема щодо верховенства права та ефективної боротьби з корупцією.Проміжні кроки та фінансова підтримкаЯк альтернативу негайному вступу Мерц запропонував запровадити проміжні етапи інтеграції. Зокрема, йдеться про надання Україні ролі спостерігача в інституціях ЄС. За його словами, ця пропозиція отримала широке схвалення серед європейських лідерів під час нещодавнього саміту на Кіпрі.Попри розбіжності щодо темпів розширення ЄС, підтримка України залишається пріоритетом. Минулого тижня Європейський Союз схвалив кредит для України у розмірі 90 мільярдів євро, що має покрити більшість потреб країни до кінця 2027 року. Мерц також зауважив, що якщо президент Зеленський захоче винести питання територіальних компромісів на референдум для отримання підтримки більшості, він має чесно сказати народу: "Я відкрив для вас шлях до Європи".Нагадаємо, раніше німецький канцлер Фрідріх Мерц заявив, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе..