Німеччина та Норвегія підготували новий пакет військової допомоги Україні, який передбачає закупівлю американських ракет для зенітних ракетних комплексів Patriot.Про це 17 листопада заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус перед початком засідання Ради ЄС на рівні міністрів оборони. Його слова цитує Anadolu Ajansı. За словами очільника німецького оборонного відомства, Берлін виділить на закупівлю озброєння 300 млн доларів. Кошти спрямують на придбання ракет PAC-2 та PAC-3 у межах програми PURL, яка передбачає закупівлю американської зброї для України."Разом із Норвегією ми робимо це за допомогою ще одного так званого пакета PURL… Ми купуємо у США системи, яких немає в Європі. Це п'ятий пакет, у якому бере участь Німеччина. Цього разу ми виділяємо 300 мільйонів доларів США", — повідомив Пісторіус.Яку ще військову допомогу Німеччина надає УкраїніОкрім закупівлі ракет для Patriot, Берлін працює над інтеграцією ракет IRIS-T у зенітні комплекси NASAMS, які Україні передає Норвегія.Також Німеччина постачає українській стороні нові радари для виявлення повітряних цілей, боєприпаси для винищувачів F-16 та безпілотники.Пісторіус наголосив, що посилення української протиповітряної оборони залишається особливо важливим напередодні зими. Росія продовжує завдавати ударів по цивільній інфраструктурі, тому додаткові засоби ППО мають допомогти Україні захищати міста та критично важливі об'єкти.Нагадаємо, болгарський уряд вирішив припинити участь у нових пакетах європейського фінансування для України та зупинити передачу зброї з армійських запасів. Прем'єр-міністр Румен Радев пояснив це бюджетним дефіцитом та зміною потреб на фронті..

Близько 58% жителів Німеччини хочуть провести дострокові федеральні вибори, не чекаючи завершення повноважень чинного уряду. Водночас, за результатами іншого опитування, найбільшу підтримку серед політичних сил країни має ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" ("АдН").Згідно з дослідженням інституту Insa для видання Bild, лише 26% учасників опитування вважають, що чинна коаліція Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС) і Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) має залишатися при владі до початку 2029 року, коли завершиться термін її повноважень.Серед прихильників керівного блоку ХДС/ХСС 60% підтримують продовження роботи уряду до 2029-го. Серед виборців СДПН такої думки дотримуються 50%.Найбільше прихильників дострокового голосування зафіксували серед виборців Союзу за соціальну справедливість і розумну економіку (BSW), який раніше мав назву "Альянс Сари Вагенкнехт". За нові вибори виступають 95% його прихильників. Серед виборців "Альтернативи для Німеччини" цей показник становить 85%.Також дострокове голосування підтримують 75% прихильників Лівої партії та 64% виборців Вільної демократичної партії. Серед прихильників "Зелених" за проведення виборів до 2029 року висловилися 47%."АдН" очолює рейтинг політичних партій НімеччиниІнше дослідження, проведене компанією YouGov, засвідчило, що найбільшу підтримку серед німецьких партій має "Альтернатива для Німеччини" — 29%.ХДС/ХСС підтримують 19% опитаних, СДПН та "Зелені" мають по 15%. Ще 10% респондентів віддали перевагу Лівій партії, 5% — Вільній демократичній партії. На інші політичні сили припадає 7% підтримки.Опитування YouGov, результати якого оприлюднили 17 листопада, проводили онлайн із 13 до 16 листопада. У ньому взяли участь 1790 осіб. Заявлена похибка становить трохи менше одного-двох відсоткових пунктів.Додамо, Франція домагається від Німеччини чітких пояснень щодо того, за яких обставин Берлін планує застосовувати далекобійні ракети проти російських цілей у разі війни. Париж прагне переконатися, що такі удари не призведуть до ядерної ескалації з боку москви..

Американська розвідка виявила плани Ірану щодо можливих атак на високопосадовців адміністрації Дональда Трампа із застосуванням "брудної бомби" або хімічної зброї. Водночас у США сумніваються, чи має Тегеран ресурси для реалізації такого задуму.За даними джерел CNN, іранські плани поки свідчать про підготовку можливих сценаріїв, а не про неминучість атаки. Водночас розвідка виявила конкретні цілі та місця ймовірних ударів, через що американські посадовці вже обговорюють заходи безпеки.У Білому домі заявили, що стежать за потенційними загрозами, однак наразі не бачать достовірної небезпеки для національної безпеки США.За інформацією видання, розвідка перехопила розмови, у яких стверджувалося, що Іран міг заздалегідь приховати на території США матеріали для виготовлення бомб. Надійність цих даних залишається предметом дискусій. Водночас американські чиновники вважають можливим, що радіоактивні або хімічні речовини вже перебувають у країні."Чи мають вони насправді персонал, готовий до виконання таких операцій, — це питання, що викликає суперечки", — зазначило одне з джерел CNN.Окреме занепокоєння викликає ймовірність застосування хімічної зброї проти американських військових на Близькому Сході. За даними джерел, США готують додаткові заходи захисту для військових, дипломатів і розвідувального персоналу в регіоні.У Тегерані відкинули звинувачення щодо можливого застосування хімічної зброї, назвавши їх неправдивими. Водночас напруженість між країнами зберігається на тлі безрезультатних переговорів щодо припинення конфлікту та розблокування Ормузької протоки.Додамо, ще на початку місяця Дональд Трамп натякнув на наявність у Вашингтона готових планів щодо завдання точкових ударів по стратегічних об'єктах Ірану. Американський лідер переконаний, що військовим США знадобиться лише десять хвилин для успішної реалізації цієї операції..

Розпочалася підготовка до наступного раунду мирних переговорів між Росією та Україною за участю Сполучених Штатів Америки та Європи. Зараз узгоджується порядок денних найближчої багатосторонньої зустрічі.Про це повідомив спеціальний представник президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він висловив упевненість, що НАТО залишатиметься критично важливим стовпом європейської безпеки."Наша мета — спиратися на нинішні європейські інституції й угоди, зміцнюючи зобов'язання щодо безпеки, комунікацію, прозорість і механізми деескалації, щоби досягнутий нами мир міг тривати", — заявив Кушнер.Результатом своєї діяльності разом зі Стівом Віткоффом він назвав Україну як суверенну та безпечну країну, яка сама визначає своє майбутнє.На його думку, прогресу для України у мирних переговорах досягнуто завдяки трьом основним пунктам:Міцним і надійним гарантіям безпеки для захисту України від майбутньої агресії.Шляху до членства в ЄС, що закріплює довгострокове майбутнє України в Європі.Комплексному післявоєнному плану процвітання, розробленому разом з європейськими партнерами, Світовим банком та іншими, для підтримки фінансової стабільності, реконструкції, інвестицій та довгострокового економічного зростання України."Разом ці елементи можуть дати Україні силу, безпеку, свободу та впевненість для переговорів з Росією щодо складних питань, що залишилися, та побудови кращого майбутнього для свого народу", — зауважив спецпредставник Дональда Трампа.Кушнер запевнив, що будь-яка остаточна мирна угода має бути узгоджена як Росією, так і Україною, хоча важливі виклики залишаються."Але ми досягаємо прогресу в тісній координації з Росією, Україною та Європою в напрямку справедливого результату, який може покласти край цій війні, зміцнити європейську безпеку та створити основу для міцного миру", — наголосив американець.Нагадаємо, що раніше Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським і російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити винятково лідери держав..

Україна повинна розробити окрему систему для голосування нардепів, яка працюватиме незалежно від місця їхнього перебування. Це необхідно, щоби Верховна Рада могла працювати навіть у разі руйнування будівлі.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час брифінгу в Брюсселі з президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою."Постійні атаки на Київ впливають і на роботу українського парламенту. Але, попри це, ми ухвалюємо необхідні законодавчі акти, які наближають нас до ЄС. Зокрема, тільки за минулий тиждень ухвалили 12 актів, які спрямовані на підтримку нашого шляху до ЄС, на виконання наших зобов'язань по Ukraine Facility й інших питань. І ми й надалі будемо рухатися цим шляхом", — зазначив він.За його словами, в укриттях уже створено всі необхідні умови, щоби народні депутати могли спускатися туди під час повітряних тривог і продовжувати роботу."Окремо я говорив з Робертою та з іншими нашими колегами-спікерами, що нам все одно треба думати про окрему систему для голосування, яка працюватиме незалежно від місця, де перебувають народні депутати. Тому що ніхто не виключає той факт, що колись Росія може зруйнувати й будівлю парламенту. І ми тоді станемо перед тим питанням, коли нам знадобиться система, яка забезпечить голосування депутатів", — зауважив очільник парламенту.Стефанчук наголосив, що варто готуватися до будь-яких сценаріїв. Окрім того, він акцентував на серйозній проблемі, яка загострилася через використання штучного інтелекту — масове подання депутатами згенерованих поправок."До проєкту державного бюджету подали 5 200 поправок. У нас є народні депутати, які тільки за цей рік подали майже 42 000 поправок. І це також новий виклик, який сповільнює роботу парламенту", — констатував Стефанчук.На його думку, підходити до цього питання потрібно комплексно. По-перше, всі народні депутати мають усвідомити свою відповідальність: рішення щодо євроінтеграції, фінансової допомоги Україні та підтримки ЗСУ мають бути поза межами будь-якого філібастеру."Ми повинні забезпечити нормальні безпекові умови для роботи українських депутатів, в тому числі шляхом у разі необхідності переходу голосування у відповідне приміщення, яке розташоване за тією ж адресою, де й Верховна Рада, для того, щоби ми могли під час тривог продовжувати працювати та голосувати, в тому числі для виконання тих законів, які треба для нашого наближення до ЄС", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що вчора під час перемовин із прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком єврокомісарка Марта Кос обговорила список реформ, необхідних для виконання бенчмарків (проміжних критеріїв) на вступ до ЄС..

У понеділок, 16 листопада, президент України Володимир Зеленський підписав указ про нагородження орденом Свободи посмертно почесного президента Національного університету "Києво-Могилянська академія" В’ячеслава Брюховецького.Про це повідомили в Офісі президента України."Ця відзнака — за значні особисті заслуги в розвитку української освіти та науки, відродження Національного університету "Києво-Могилянська академія", активну та сміливу громадську діяльність і виховання ціннісної патріотичної молоді", — йдеться в повідомленні.У президентському офісі зазначили, що В’ячеслав Брюховецький зробив внесок у відновлення незалежності України, був одним з ініціаторів Народного Руху України. 1991 року ініціював відродження Києво-Могилянської академії."На той час у корпусах колишньої академії було Вище військово-морське політичне училище, і перший кабінет В’ячеслав Брюховецький виграв у шахи в керівника училища контрадмірала Олександра Коровіна. Саме в тому кабінеті й розпочалася робота над відродженням Києво-Могилянської академії", — зауважили в Офісі президента.За керівництва Вʼячеслава Брюховецького університет запровадив незалежне вступне тестування, бакалаврську й магістерську підготовку, вільний вибір дисциплін і міждисциплінарне навчання.В’ячеслав Брюховецький також сприяв відродженню Острозької академії та створенню Миколаївської філії НаУКМА, яка згодом масштабувалася в Чорноморський національний університет імені Петра Могили.Крім того, В’ячеслав Брюховецький повертав до наукового обігу українську інтелектуальну спадщину. Як учасник групи "Першого грудня" долучився до утвердження принципів Української хартії вільної людини. 2007 року його нагородили званням Герой України.Нагадаємо, що 13 листопада стало відомо про смерть В'ячеслава Брюховецького — літературознавця, педагога та одного із засновників Народного Руху України..

У понеділок, 16 листопада, відбулася ще одна розмова переговорних груп — української, американської та європейської. Вони провели консультації на рівні команд.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Активно тривають дипломатичні процеси. Сподіваємось, що це буде недаремно", — акцентував він.За його словами, українська команда працює максимально конструктивно. Необхідне гідне завершення війни та гарантована безпека Україні."Активно взаємодіє й американська команда: Стів Віткофф і Джаред Кушнер взяли участь сьогодні в розмові онлайн", — додав український президент.Він розповів, що Європу представляли вперше в цій розмові у повному складі саме ті, хто представлятиме на перемовинах із росіянами. Це Франція, Німеччина, Британія, Італія, Польща, представники ЄС, тобто Єврокомісії та Євроради, і представник НАТО."Розмова була непроста, але результат є: в Берліні в межах "Коаліції охочих" зустрінемося та напрацюємо конкретні спільні кроки в перемовному процесі", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше видання Bloomberg інформувало, що європейська делегація на переговорах щодо України складатиметься з представників ЄС, Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії. Для початку планується рівень радників із питань національної безпеки."Європейські лідери ухвалили таке рішення після самітів, що відбулися в четвер і п’ятницю в Дубліні, де головною темою порядку денного була підтримка України", — зазначили журналісти.Нагадаємо, декілька днів тому аналітики американського інституту вивчення війни розповідали, що США й Україна наполягають на залученні європейських посадовців до майбутніх мирних переговорів. Водночас Москва готова допустити представників Європи лише до обговорення нової архітектури безпеки, повністю ігноруючи питання врегулювання війни в Україні..

Україна й Угорщина готують проведення зустрічі між лідерами країн — Володимиром Зеленським і Петером Мадяром — уже до кінця листопада.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за підсумками зустрічі зі своєю угорською колегою Анітою Орбан."За останні шість місяців Україна й Угорщина досягнули значного прогресу у відновленні та нормалізації двосторонніх відносин", — зазначив він.На переконання українського міністра, це повністю відображає прагнення України будувати добросусідські, надійні та міцні відносини з Угорщиною й угорським народом.Він констатував, що після зустрічі лідерів у Дубліні минулого тижня провів ґрунтовні переговори з міністеркою закордонних справ Угорщини Анітою Орбан. Вона відбулася на полях засідання Ради закордонних справ у Брюсселі."Ми домовилися скористатися позитивним імпульсом у наших відносинах і обговорили спільну підготовку до зустрічі наших лідерів, яка відбудеться до кінця листопада", — зауважив очільник українського дипломатичного відомства.З цією метою переглянули весь двосторонній порядок денний і найнагальніші питання взаємного інтересу, включно з інфраструктурою, зв’язками, торгівлею, енергетикою, правами національних меншин, регіональною безпекою та приєднанням до ЄС."Невдовзі, 3 грудня, ми відзначимо 35-ту річницю встановлення дипломатичних відносин між Україною й Угорщиною. Ми працюємо над тим, щоби наповнити нашу співпрацю конкретними, взаємовигідними проєктами», — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, що 16 жовтня президент України Володимир Зеленський уперше зустрівся з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром. Тоді вони коротко обговорили низку важливих актуальних питань..

Росія намагається отримати дві керівні посади в Міжнародному телекомунікаційному союзі (ITU) при ООН.Про це повідомляє Reuters із посиланням на дипломатів Організації Об'єднаних Націй. За словами співрозмовників агентства, Кремль розглядає це як можливість повернути собі частину міжнародного впливу, втраченого через повномасштабну війну проти України. Крім того, Москва прагне посилити позиції у сфері цифрових технологій.Дипломати зазначають, що дедалі більше країн неохоче виступають із публічною критикою РФ, а деякі держави поступово відновлюють із нею контакти. Кремль, своєю чергою, намагається скористатися втомою міжнародної спільноти від війни, щоб повернутися до впливових структур.За які посади в ITU змагається РосіяВибори на десятки посад у Міжнародному телекомунікаційному союзі мають відбутися під час зустрічі в столиці Катару — Досі. Росія розраховує отримати два представництва.Одне з них — місце в Раді з радіорегламенту, яка розглядає скарги щодо перешкод супутниковим сигналам. У цьому регіоні за два місця змагаються представники Росії, Грузії, Азербайджану, Казахстану та Узбекистану.Інша посада передбачає вплив на бюджет, стратегію та управління організацією. За оцінками співрозмовників Reuters, шанси Москви на успіх нині зросли через прагнення окремих держав нормалізувати відносини з РФ.Чим займається Міжнародний телекомунікаційний союзITU заснували у 1865 році. Організація відповідає за розподіл глобального радіочастотного спектра, а також розробляє стандарти у сфері штучного інтелекту та інших технологій.Постійний представник України при ООН у Женеві Євгеній Цимбалюк у коментарі Reuters наголосив на суперечності між прагненням Росії отримати вплив у міжнародній телекомунікаційній структурі та її діями проти української інфраструктури.За його словами, російські удари завдали телекомунікаційній інфраструктурі України збитків на понад 2,5 мільярда доларів. Ця сума не враховує наслідків кібератак.Додамо, Польща перемогла Росію на виборах до Спільної інспекційної групи Організації Об’єднаних Націй. Таким чином перервано 60-річну безперервну присутність СРСР і Росії серед представників Східної Європи в цьому органі. Польського кандидата підтримали 95 країн..

Віцепрезидент США Джей Ді Венс поки не ухвалив остаточного рішення щодо участі у президентських виборах 2028 року. За інформацією двох джерел, обізнаних із його планами, визначитися з цим питанням він може не раніше Нового року, а про наміри повідомити громадськості — наприкінці весни.Про це пише Axios.Наразі Венс залишається одним із головних претендентів на висунення від Республіканської партії після завершення президентської каденції Дональда Трампа. Водночас віцепрезидент продовжує обговорювати можливе балотування з родиною, зокрема дружиною Ушею. Нещодавно в подружжя народилася четверта дитина.Поразка республіканців на проміжних виборах ускладнила політичне становище віцепрезидента. Вона посилила позиції тих представників партії, які виступають за дистанціювання від курсу адміністрації Трампа та закликають до політичних змін. Крім того, Венсу, як одному з облич нинішньої влади, доведеться відповідати за результати її роботи, що може стати перешкодою для майбутньої кампанії.Попри це, найближче оточення віцепрезидента переконане, що йому варто боротися за президентську посаду. За словами джерела, наближеного до Венса, його політичні радники очікують, що він зрештою вирішить балотуватися.Ще до проміжних виборів Венс активно їздив країною, зустрічався з активістами та представниками республіканської влади. Ці контакти можуть стати важливою частиною його політичної кампанії у 2028 році. Водночас оточення віцепрезидента радить йому не поспішати з оголошенням рішення. Одна з причин — політична активність Трампа. Венс побоюється, що передчасний старт президентської кампанії може відвернути увагу від чинного глави держави та погіршити їхні взаємини.Хто ще може претендувати на висунення від республіканцівНа президентську номінацію від Республіканської партії можуть розраховувати й інші політики. Серед них — сенатор від Техасу Тед Круз. Його команда вже провела кілька зустрічей, присвячених можливій участі у виборах. Однак навіть серед союзників сенатора є сумніви, що він зможе стати серйозним конкурентом Венса, особливо якщо Трамп підтримає кандидатуру віцепрезидента.Більш імовірним суперником Венса деякі республіканці вважають державного секретаря США Марко Рубіо. Він має підтримку впливових представників партії, зокрема великого донора Кена Гріффіна. Водночас Рубіо неодноразово заявляв, що підтримає Венса, якщо той вирішить балотуватися. До того ж через роботу на посадах держсекретаря та радника з національної безпеки він поки не має такої розвиненої політичної інфраструктури, як віцепрезидент.Серед інших потенційних кандидатів називають колишнього губернатора Вірджинії Гленна Янгкіна, губернатора Джорджії Браяна Кемпа та губернатора Флориди Рона ДеСантіса.Останній особливо різко прокоментував результати проміжних виборів, назвавши поразки республіканців майже "подією рівня вимирання". Водночас ДеСантіс звернув увагу на перемоги своєї партії у Флориді, навівши їх як приклад можливого відновлення політичних позицій республіканців.Нагадаємо, нещодавно віцепрезидент США Джей Ді Венс після невдалих для республіканців проміжних виборів розкритикував політику адміністрації Дональда Трампа. Водночас його заяви могли бути попередньо узгоджені із самим президентом, який позитивно відреагував на допис соратника.Читайте також: Трамп у політичній пастці: як поразка республіканців змінить його президентство.

На тлі зростання російської агресії Естонія готується до найгіршого сценарію, за якого її уряд може бути змушений працювати за межами країни. План передбачає перенесення державних послуг на хмарні платформи, щоб забезпечити їхню роботу навіть у разі знищення центрів обробки даних або появи на території країни ворожих військ.Про розробку стратегії розповів Тину Грюнберг, який раніше обіймав посаду заступника генерального секретаря з питань цифрової інфраструктури та кібербезпеки Міністерства юстиції та цифрових справ Естонії, передає Politico.Країна вже має резервну копію важливої державної інформації у так званому "цифровому посольстві" в Люксембурзі. Там зберігаються дані з реєстрів громадян, земельного кадастру та правовий кодекс Естонії.Наступним етапом стане створення захищених застосунків, які працюватимуть на хмарних платформах Microsoft Azure, Amazon Web Services, а також на власній державній інфраструктурі. Систему розгортають у цифровому посольстві та інших місцях у Європі.Радник з питань ІТ-архітектури та інфраструктури міністерства Аллан Аллмер пояснив, що головна мета — підготуватися до найсерйозніших загроз і зменшити їхні наслідки."Навіть у найсерйозніших сценаріях нам потрібно зберегти надійну основу, на якій можна буде відновити цифрову державу Естонії", — наголосив він.За словами Аллмера, раніше основну увагу приділяли тому, щоб не допустити втрати державної інформації. Одним із рішень стало створення резервного сховища в Люксембурзі. Тепер же Естонія прагне забезпечити не лише збереження даних, а й можливість продовжувати державну діяльність під час кризи.Додамо, естонський контингент із червня 2025 року бере участь у міжнародній навчальній операції "Легіо" під проводом Норвегії, спрямованій на збереження та розвиток боєздатності Збройних сил України..

У неділю, 15 листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький розпочав робочий візит до Брюсселя. Ключове — це пришвидшення вступу України до Європейського Союзу, виконання необхідних реформ і подальша фінансова підтримка нашої держави.Про це Сергій Корецький написав у своєму Telegram-каналі.Він узяв участь у засіданні спеціальної робочої групи IBAR Task Force, яку започаткувала Україна спільно з Європейською комісією. У засіданні також узяв участь голова Верховної Ради Руслан Стефанчук."Група вже місяць працює й об'єднує представників уряду, парламенту, Офісу президента, правоохоронних органів і незалежних судових інституцій", — зазначив очільник українського уряду.Він назвав пріоритет на найближчі місяці. Це — пришвидшення виконання проміжних критеріїв за переговорним кластером 1 "Основи" та підготовка позитивного звіту про їх виконання (IBAR) у першому півріччі 2027 року."Це необхідний етап для подальшого просування переговорів про вступ України до ЄС після відкриття кластерів. За перший місяць роботи вже виконано частину заходів, запланованих на листопад. Маємо зберегти цей темп і прискорити виконання наступних завдань", — пояснив прем’єр-міністр України.У Брюсселі також обговорили вдосконалення Плану України, щоби забезпечити його практичне виконання та необхідну фінансову підтримку.Керівник Кабміну уточнив, що план України залишається важливою частиною програми реформ у межах Ukraine Facility та допомагає перетворювати взяті зобов'язання на конкретні результати."Дякую Європейській комісії, особисто Марті Кос і всім учасникам робочої групи за спільну роботу над виконанням наших євроінтеграційних зобов'язань", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 4 листопада Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення ЄС. Тоді прем’єр-міністр України Сергій Корецький назвав, це ще одним практичним і позитивним кроком на шляху до членства в європейській спільноті..

Під час перемовин із прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком єврокомісарка Марта Кос обговорила список реформ, необхідних для виконання бенчмарків (проміжних критеріїв) на вступ до Європейського Союзу.Про це Марта Кос написала на своїй сторінці в соціальній мережі X."Оскільки Україна рішуче просувається вперед шляхом до ЄС, ми пришвидшуємо роботу над досягненням наступної віхи України: завершенням тимчасових показників за демократією та верховенством права", — зазначила вона.Марта Кос поінформувала, що ьогодні разом із прем’єр-міністром Сергієм Коренським співголовувала у високорівневій робочій групі Єврокомісія — Україна, щоби "зробити цю амбіцію реальністю"."У потужному сигналі єдності до нас приєднався голова Верховної Ради Руслан Стефанчук", — акцентувала єврокомісарка.Вона висловила впевненість, що всі зацікавлені особи просунулися вперед щодо конкретного набору зобов’язань і шляху для досягнення амбіції України щодо забезпечення тимчасових показників у першому півріччі 2027 року."Разом ми можемо скористатися історичною можливістю для просування питання включення України до Євросоюзу", — підсумувала Марта Кос.Раніше стало відомо, що Європейська комісія може представити Раді ЄС проміжний звіт про виконання Україною критеріїв у сфері верховенства права (IBAR) у першій половині 2027 року, якщо Київ пришвидшить темпи реформ.За словами єврокомісарки, Україна має шанси закрити сім переговорних розділів до кінця 2027 року, якщо впорається з необхідними реформами.Нагадаємо, що 4 листопада Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення ЄС. Тоді прем’єр-міністр України Сергій Корецький назвав, це ще одним практичним і позитивним кроком на шляху до членства в європейській спільноті..

Колишній американський президент Джо Байден у своїх мемуарах "Пообіцяй мені, Америко" поділився враженнями від спілкування з очільниками України та Росії Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним.Коротко зміст мемуарів, які мають вийти у вівторок, 17 листопада, оприлюднили журналісти The Wall Street Journal.Зокрема, Байден описав "примхливий тон" Володимира Путіна. За словами колишнього президента США, що той "любив сутулитися під час зустрічей, вдаючи байдужість, наче підліток".Також він висловлювався щодо свого досвіду спілкування із Зеленським. У мемуарах він зазначив, що акторський досвід президента України "виявився дуже хорошим тренуванням" для нього.Водночас він заявив, що Зеленський "міг бути примхливим і впертим у наших приватних розмовах, і не таким вдячним, як я очікував".Окрім того, Байден розповів, що члени команди чинного американського президента Дональда Трампа просили його підписати лист, який дозволив би їм вести переговори безпосередньо з Володимиром Путіним до того, як Трамп знову вступить на посаду.Але Джо Байден відмовився, "не бажаючи надавати їм карт-бланш на те, що, як я очікував, стало би своєрідною капітуляцією коштом України".Як відомо, Байдену діагностували агресивну форму раку з метастазами у кістках. У заяві офісу колишнього американського президента в травні цього року йшлося про те, що рак "характеризується дев’ятьма балами за шкалою Глісона" (високий ступінь злоякісності).Нагадаємо, 28 жовтня Дональд Трамп знову заявив, що Америка нібито нічого не отримала за допомогу Україні та європейським союзникам. Натомість адміністрація колишнього президента Джо Байдена "викинула в повітря" 350 мільярдів доларів..

Між союзниками, які входять до Північноатлантичного альянсу, все частіше виникають непорозуміння. Вони стосуються оборонних витрат, а також ситуації навколо Ірану та війни в Україні.Про це повідомили журналісти агенції AP, які послалися на власні джерела. Це підтвердив і прем'єр-міністр Албанії Еді Рама.За його словами, наразі країни НАТО не дійшли згоди щодо дати наступного саміту, однак 2027 року він точно не відбудеться. Якщо зустріч лідерів запланують на 2028 рік, то її проведуть у столиці Албанії Тирані.Скорочення контактів стосується не лише зустрічей очільників держав і урядів. Міністри оборони країн НАТО зазвичай збираються в жовтні, однак минулого місяця така зустріч не відбулася. Не передбачені переговори й на жовтень 2027 року.Крім того, наступного року міністри закордонних справ Альянсу проведуть лише одну зустріч замість двох. У НАТО такі зміни назвали "пакетом реорганізації".Водночас міністр оборони США Піт Гегсет і державний секретар Марко Рубіо після вступу на посади неодноразово пропускали зустрічі Альянсу або залишали їх до завершення переговорів. Зокрема, Гегсет використовував зустрічі міністрів оборони, щоби критикувати європейських союзників і Канаду та закликати їх до активніших дій.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте не вважає скорочення кількості самітів проблемою. В інтерв'ю Associated Press він наголосив, що Альянс має гнучкий підхід до організації таких заходів і збирає лідерів тоді, коли в цьому виникає потреба.Ще близько десяти років тому саміти НАТО зазвичай проводили раз на два роки. Однак їхня організація потребує значних фінансових ресурсів і тривалої підготовки.Наприклад, Нідерландам знадобився рік, щоб підготувати зустріч лідерів у Гаазі 2025 року. На її проведення країна витратила близько 100 мільйонів доларів."НАТО мало визначитися з місцем проведення саміту до жовтня, щоб Албанія встигла підготуватися до прийому учасників наступного року", — йдеться в журналістській публікації.Масштаб організаційних заходів демонструє і цьогорічний саміт у Туреччині. Президент Реджеп Таїп Ердоган приймав гостей у великому палацовому комплексі в Анкарі. Для прибуття іноземних лідерів відремонтували військовий аеропорт, до забезпечення безпеки залучили десятки тисяч працівників, а частину столиці фактично закрили. Крім того, деяким державним службовцям, робота яких не була критично важливою, надали тижневу відпустку."Проведення таких заходів завжди супроводжується масштабними заходами безпеки. До того ж на саміти запрошують не лише представників 32 країн Альянсу, а й держав-партнерів, зокрема Японію, Південну Корею, Австралію та Нову Зеландію", — спробував пояснити це Марк Рютте.Водночас на запитання, чи виправдовують себе такі витрати, генеральний секретар НАТО відповів ствердно.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського інституту вивчення війни, Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення НАТО. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни..
