# політика

Американські аналітики з Politico оцінили ймовірність головних сценаріїв 2026 року, спрогнозувавши період безпрецедентної турбулентності. Вони зазначають, що цей рік стане суворим іспитом для фінансових систем та звичних міжнародних союзів.Про це йдеться у публікації видання.Війна в Україні: чи можливий мирЯк зазначають у Politico, шанси на те, що зусилля Дональда Трампа приведуть до завершення війни, оцінюються як чотири до одного. Основними перешкодами є:непоступливість Кремля. Путін досі робить ставку на виснаження Європи та затяжний конфлікт;роздратування Білого дому. Трампа дедалі більше обурює тактика Москви, спрямована на затягування переговорів;економічний тиск. Росія стикається з браком кадрів та фінансовими труднощами, тоді як Україна продовжує боротьбу в умовах обмежених ресурсів.Економічні загрози та криза ШІ-технологійАналітики попереджають про критичний стан державних фінансів у США, Франції та Великій Британії. Величезні борги можуть спровокувати втрату довіри ринків, що призведе до політичних криз та відставки урядів.Додатковий ризик несе сектор приватного кредитування, який охоплює майже половину світових фінансів — він може постраждати через імовірне "лускання бульбашки" у сфері штучного інтелекту.Політична арена та вибориУ Politico переконані, що на світовій шахівниці позиції правих лідерів залишаються міцними:Ізраїль та Угорщина. Беньямін Нетаньягу та Віктор Орбан мають високі шанси втримати владу (три до одного та два до одного відповідно), попри внутрішню опозицію;США. На проміжних виборах 2026 року прогнозують розкол влади. Очікується, що демократи повернуть Палату представників, тоді як республіканці втримають Сенат. Такий "параліч" Конгресу може заблокувати ключові ініціативи Трампа.Нагадаємо, дані опитування видання The Economist показали, що потуги Трампа у врегулювання війни між Росією й Україною не підтримує майже половина громадян Сполучених Штатів Америки. Водночас третина схвалює його рішення..

Новий керівник Офісу президента Кирило Буданов може відіграти важливу роль у мирних переговорах, адже має тісні й багаторічні зв’язки зі Сполученими Штатами Америки.Як пише видання The New York Times, у Вашингтоні Кирила Буданова сприймають як надійного партнера, який розуміє логіку американських силових структур і здатен говорити з ними "однією мовою".Журналісти також наводять низку цікавих фактів, які повʼязані з новопризначеним очільником ОП:Кирило Буданов проходив підготовку за програмою, підтриманою ЦРУ;після поранення в боях на Сході України пройшов лікування в Національному військово-медичному центрі Волтера Ріда в Меріленді. Це винятковий випадок для українського військовослужбовця, можливий лише за прямого сприяння США;під керівництвом Буданова військова розвідка, відома як H.U.R., здійснювала місії з диверсій у тилу ворога, зокрема на російській території;у 2016 році він очолив команду військових на окупованому Росією Кримському півострові, де вони планували закласти вибухівку на аеродромі. Коли бійці РФ їх спіймали, підрозділ Буданова дав опір, вбивши кількох рашистів, зокрема сина генерала;з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Буданов став однією з найвідоміших фігур війни;Буданов також підтримує контакти з російською стороною в рамках свого мандату щодо переговорів про обмін полоненими.Попередній контекстЯк відомо, уранці 28 листопада детективи НАБУ та прокурори САП прийшли з обшуками до Андрія Єрмака. Згодом Володимир Зеленський повідомив про звільнення Єрмака з посади керівника Офісу президента й анонсував перезавантаження інституції. З того часу ця посада залишалася вакантною.Український президент 30 грудня заявив, що визначився з очільником Офісу президента. Також він анонсував ще більше кадрових змін. Зокрема, згодом він розповів, що особливо плідним щодо цього стане 2 січня.Раніше він декілька разів заявляв, що є багато технічних питань з цього приводу, тому він довго вагався та не міг вирішити, хто очолить Офіс президента.2 січня Володимир Зеленський запропонував Кирилу Буданову очолити Офіс президента України.Своєю чергою Кирило Буданов прийняв пропозицію українського лідера щодо нової посади та зауважив, що для нього це "велика честь".Згодом президент Володимир Зеленський заявив, що новим очільником Головного управління розвідки Міністерства оборони України, замість Кирила Буданова, може стати нинішній голова Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко.Читайте також: Від лейтенанта до генерал-майора: як Кирило Буданов прокладав шлях до ключових посад.

У п'ятницю, 2 січня, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов прийняв пропозицію Володимира Зеленського очолити Офіс президента України. Він зауважив, що для нього це "велика честь".Про це глава розвідки повідомив у своєму Telegram-каналі."Прийняв пропозицію президента України Володимира Зеленського очолити Офіс глави держави. Продовжую служити Україні", — написав він.Буданов зазначив, що для нього посаду керівника Офісу президента — це "як ще один рубіж відповідальності перед країною". "Для мене це честь і відповідальність — в історичний для України час зосередитись на критично важливих питаннях стратегічної безпеки нашої держави", — наголосив глава розвідки.Також він подякував бойовим побратимам та всій команді ГУР МО за спільну роботу. "Дякую всім бойовим побратимам та всій команді ГУР МО України за спільну роботу. Нам далі робити своє — бити ворога, захищати Україну та працювати задля досягнення справедливого миру. Продовжуємо разом боротися за вільне та безпечне майбутнє України! Вистоїмо!" — додав він.Попередній контекстЯк відомо, уранці 28 листопада детективи НАБУ та прокурори САП прийшли з обшуками до Андрія Єрмака. Згодом Володимир Зеленський повідомив про звільнення Єрмака з посади керівника Офісу президента й анонсував перезавантаження інституції. З того часу ця посада залишалася вакантною.Екс-глава Офісу президента Андрій Єрмак наступного дня після своєї відставки, 29 листопада, знову відвідав Банкову для особистої розмови з президентом Володимиром Зеленським.Обшуки у Єрмака викликали реакцію у світової спільноти. У Єврокомісії заявили, що будь-які розслідування свідчать, що антикорупційні органи в Україні працюють, а боротьба з корупцією є вирішальною для країни, яка прагне приєднатися до ЄС. У Польщі ж вважають, що розслідування корупції в Україні не полегшує поточні мирні переговори.Український президент 30 грудня заявив, що визначився з очільником Офісу президента. Також він анонсував ще більше кадрових змін. Зокрема, згодом він розповів, що особливо плідним щодо цього стане 2 січня.Раніше він декілька разів заявляв, що є багато технічних питань з цього приводу, тому він довго вагався та не міг вирішити, хто очолить Офіс президента.2 січня Володимир Зеленський запропонував Кирилу Буданову очолити Офіс президента України. Читайте також: Від лейтенанта до генерал-майора: як Кирило Буданов прокладав шлях до ключових посад.

Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов, якому Володимир Зеленський 2 січня запропонував очолити Офіс президента України, пройшов чималий шлях у своїй кар'єрі — від лейтенанта до генерал-майора.TrueUA зібрав факти з життя Кирила Буданова, який через два дві святкуватиме 40-річчя.Коротка біографіяНародився Кирило Буданов 4 січня 1986 року в Києві. Родина мешкала в районі Дарницької площі (колишньої Ленінградської). Навчався у середній школі №128.Військову освіту здобув в Одеському інституті Сухопутних військ. У лавах воєнної розвідки України — з 2007 року. У 2010 році отримав звання старшого лейтенанта, а у 2013-му — капітана. У 2022 році закінчив Воєнно-дипломатичну академію імені Євгенія Березняка, А 2023 — вступив до аспірантури Острозької академії на спеціальність "Політологія". У 2024 році закінчив Києво-Могилянську бізнес-школу, курс "Стратегічна архітектура".Буданов є почесним доктором Київської школи економіки. Ступінь присвоєно за досягнення у розвитку української державності, убезпеченні української нації та стратегічну співпрацю з освітніми та науковими інституціями.  Участь у війніЗ початком війни Росії проти України у 2014 році брав участь у бойових діях з агресором на Сході, спеціальних операціях ГУР МО України. Зокрема, займався оперативною розвідувальною діяльністю. У серпні 2016 року провів спецоперацію в Армянську в окупованому Криму. Його група зіткнулась з елітним спецпідрозділом ФСБ "Вимпел", за кілька хвилин бою знищила противника та вийшла з окупованої кримської території без втрат, на відміну від окупантів.Буданов тричі був поранений у бою. Одна з травм тяжка — уламок від міни потрапив під серце.Буданов упевнений, що війна обернеться катастрофою для Росії, а Україна вийде на кордони 1991 року.Наймолодший керівник ГУР5 серпня 2020 року Володимир Зеленський призначив Буданова начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України. На цій посаді він змінив Василя Бурбу. Начальник ГУР, якому на той момент було 37 років, став наймолодшим генерал-лейтенантом в Україні.Також варто згадати й те, що Буданов причетний до багатьох обмінів, які відбувалися між російською та українською стороною.Нагороди8 лютого 2024 року президент надав Буданову звання Герой України з врученням ордена "Золота Зірка" — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.Перед тим як очолити українську розвідку, Буданов пройшов чималий шлях — від лейтенанта у 2007 році до генерала-майора. Це звання йому було присвоєно 3 квітня 2022 року.Особисте життя Кирила БудановаДружина Кирила Буданова, Маріанна Олександрівна, народилася 3 серпня 1993 року в селищі Ставище Київської області. Пара разом з 2013 року. Це уже другий шлюб Буданова.2020 року Маріанна Буданова балотувалася до Київради від партії "Удар" Віталія Кличка. У червні 2021 року мер столиці призначив її своїм радником з питань виявлення та запобігання корупції у сфері молодіжної політики та спорту на громадських засадах.У листопаді 2023 року Маріанну Буданову отруїли важкими металами. Крім неї, легкі симптоми отруєння мали також декілька співробітників ГУР.У 2024 році була викладачкою кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ. Є автором наукової роботи "Вплив проявів ПТСР на діяльність поліцейського в умовах воєнного стану".Добірка яскравих цитат очільника ГУР"Росія не готова до тривалих бойових дій… і вони це дуже добре знають"."Ми — одна велика українська родина. У нас немає іншого дому, окрім України"."Крим буде повернуто комбінованим шляхом: і силою, і дипломатією. Але без сили нічого не буде. Наші підрозділи зайдуть туди зі зброєю в руках"."Наша мета — і ми її досягнемо — це повернення до кордонів 1991 року, у яких Україна визнана всіма суб'єктами міжнародного права"."Режим Путіна є посміховиськом для всіх. Росія більше не є військовою загрозою для світу, це просто вигадка"."Росія може розділитися на три й, можливо, більше частини. На нові незалежні держави".Нагадаємо, український президент 30 грудня заявив, що визначився з очільником Офісу президента. Також він анонсував ще більше кадрових змін. Зокрема, згодом він розповів, що особливо плідним щодо цього стане 2 січня.Раніше він декілька разів заявляв, що є багато технічних питань з цього приводу, тому він довго вагався та не міг вирішити, хто очолить Офіс президента..

У п’ятницю, 2 січня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з кіпрським колегою Константіносом Комбосом. Він привітав Кіпр із початком головування в Раді Європейського Союзу.Про це Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X."Ми зосередилися на просуванні вступу України до ЄС, поглибленні двосторонньої співпраці, зміцненні оборонної співпраці та підвищенні енергетичної стійкості України", — зазначив він.За його словами, вони також обмінялися думками щодо спільних миротворчих зусиль і їх координації протягом усього кіпрського головування в ЄС."Я поінформував свого колегу про ситуацію на полі бою та наслідки повітряного терору Росії", — додав Сибіга.Він висловив вдячність своєму колезі за підтвердження того, що підтримка України та зусилля щодо припинення війни будуть серед ключових пріоритетів кіпрського головування в ЄС."Я подякував Кіпру за вже надану та заплановану допомогу. Ми продовжуватимемо працювати разом для досягнення наших спільних цілей з єдністю, силою та спільним баченням", — підсумував Андрій Сибіга.Учора президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Кіпру Нікосом Христодулідісом. Наша країна розраховує "на сильні рішення, які зміцнять Україну та всю Європу протягом цих пів року"."Важливо, щоб Україна була серед пріоритетів під час кіпрського головування. Членство України у Європейському Союзі — це одна з гарантій безпеки для нас, і ми зі свого боку завжди робимо все необхідне", — наголосив український президент.Нагадаємо, 21 грудня кіпрський президент Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу..

Більшість поляків не сподіваються на завершення війни в Україні 2026 року. Переважно це прихильники нинішньої влади, але є й чимало тих, хто голосував за опозицію.Про це засвідчило опитування, яке провела компанія IBRiS на замовлення видання Rzeczpospolita.Результати опитування показали, що 59,6% респондентів не вірять у закінчення війни в Україні 2026 року. 21,6% респондентів дотримуються протилежної думки, а 18,9% не мають думки з цього приводу.Серед тих, хто вважає, що війна не закінчиться, переважають прихильники влади (64%), але прихильників опозиції також чимало (59%).Раніше більшість польських політиків від влади та притомної опозиції зазначали, що жодні перемовини про Україну, про припинення війни, про її незалежність і суверенітет не можуть проходити без самої України.Зокрема, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив наприкінці грудня, що перспектива завершення війни в Україні вперше з моменту повномасштабного вторгнення "з’явилася на горизонті", а ключовим фактором цього стали задекларовані гарантії безпеки від США, що передбачають присутність американського військового контингенту на українській території.Очільник польського уряду зазначив, що шлях до миру вимагатиме від Києва певних компромісів у питаннях територій. Він підкреслив, що президент Володимир Зеленський демонструє добру волю, проте будь-які рішення щодо територіальних поступок мають бути підтримані українським народом на референдумі.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський наголосив, що воєнний стан в Україні скасують лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі..

Американський президент Дональд Трамп вживає аспірин у великих дозах, має набряки кінцівок, у нього відчутно погіршується слух. Попри це, він постійно каже, що перебуває в хорошій формі.Стан здоров’я президента США проаналізувало видання The Wall Street Journal. Журналісти зауважили, що Дональд Трамп щодня приймає багато аспірину для профілактики серцево-судинних захворювань, попри рекомендації лікарів знизити дозу.Президент США визнав, що це призводить до появи синців, зокрема, на руках, які іноді доводиться маскувати косметикою. Водночас він відмовляється знижувати дозування, пояснюючи це тим, що приймає препарат понад 25 років.Також очільник Білого дому підтвердив, що деякий час носив компресійні шкарпетки через набряки кісточок, однак згодом відмовився від них, оскільки вони йому "не сподобалися".Окрім того, медійники зауважили, що політик іноді має проблеми зі слухом - співрозмовникам доводиться говорити голосніше, особливо під час багатолюдних заходів. Сам Трамп заперечує серйозні порушення слуху та стверджує, що складнощі виникають тільки в галасливих приміщеннях.У жовтні американський лідер пройшов обстеження серцево-судинної системи та черевної порожнини за допомогою комп'ютерної томографії. За словами його лікаря Шона Барбабелли, жодних відхилень не виявлено.Водночас Трамп зізнався, що шкодує про це обстеження, оскільки воно привернуло зайву увагу до його здоров'я. За його словами, насправді в нього все гаразд.Лікар Білого дому заявив, що президент перебуває у "винятково хорошому стані" та повністю придатний до виконання обов'язків очільника держави. За результатами аналізу, серцевий вік Трампа оцінено на рівні 65 років, хоча йому 79.Однак журналісти зазначили, що президент мало спить, майже не займається фізичними вправами, крім гольфу, і не змінює свої харчові звички. Сам Трамп пояснює високий рівень енергії "хорошою генетикою" та запевняє, що не відчуває серйозних проблем зі здоров'ям.Нагадаємо, що в середині липня цього року американський президент пройшов обстеження лікарів. Це пов’язано з набряками ніг і синцями на руках. Обстеження виявило захворювання вен, поширене серед людей, які старші 70 років..

Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Україна ніколи не стане повноправним членом Північноатлантичного альянсу. Ба більше, він виступив проти розміщення європейських військових в Україні.Про це повідомляє TASR. За даними видання, спільна оборона країн Європейського Союзу має залишатися під керівництвом НАТО, а не формуватися як окрема структура ЄС.До того ж, на його думку, одночасне існування двох командних центрів не здатне ефективно гарантувати безпеку. Він наголосив, що країни мають зробити чіткий вибір між НАТО та європейською оборонною моделлю."Або ми в НАТО, і тоді нам це не потрібно, або ми в Європі", — заявив міністр.Він також вважає, що членство України в НАТО є неможливим, а вступ до Європейського Союзу також буде вкрай складним."Україна ніколи не буде в НАТО, і вступ до ЄС їй теж буде складно забезпечити", — сказав він.Крім того, міністр критично оцінив діяльність міжнародної коаліції держав, які підтримують Україну, зазначивши, що вона не бере безпосередньої участі у бойових діях."Вона надіслала якогось солдата? Ні, не надіслала. Звичайно, що ні", — зазначив Каліняк.Крім того, на думку очільника Міноборони Словаччини, Україна мала можливість завершити війну ще у 2022 році. Водночас Каліняк додав, що створення спільної європейської армії може бути логічним кроком лише у випадку відсутності членства країн у НАТО.Нагадаємо, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте раніше заявляв, що вступ України в НАТО блокують Сполучені Штати Америки, Угорщина та Словаччина. У такому випадку Києву потрібні гарантії безпеки, аби укласти мирну угоду..

У четвер, 1 січня, президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Кіпру Нікосом Христодулідісом. У своєму дописі у Telegram очільник держави відзначив, що саме Кіпр відсьогодні починає головувати в Раді Євросоюзу. Відтак, наша країна розраховує "на сильні рішення, які зміцнять Україну та всю Європу протягом цих пів року"."Важливо, щоб Україна була серед головних пріоритетів під час кіпрського головування. Членство України у Європейському Союзі — це одна з гарантій безпеки для нас, і ми зі свого боку завжди робимо все необхідне", — наголосив гарант.Він відзначив, що у ході перемовин поділився із кіпрським колегою деталями українських контактів з американськими партнерами, а також розповів про ситуацію в дипломатії загалом."Робота для досягнення миру триває фактично цілодобово, тут не може бути жодних пауз. Дякую Кіпру та всьому кіпрському народові за підтримку. Дякую пану президенту за такі теплі слова про українців та Україну!" — додав гарант.Зауважимо, під час свого вечірнього відеозвернення 1 січня Зеленський заявив, що на початку цього місяця має відбутися низка "важливих зустрічей", які необхідні для наближення миру в Україні. Серед них — саміт європейських лідерів.Нагадаємо, 1 січня секретар Ради нацбезпеки і оборони України Рустем Умєров в Анкарі провів зустріч з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом. Обговорили безпекову ситуацію, перебіг переговорних процесів та координацію подальших кроків..

Європа повинна рішучіше відстоювати свої інтереси, щоби забезпечити мир і процвітання 2026 року. Адже зараз вона живе в умовах викликів, пов'язаних з агресією Росії, глобального протекціонізму та змін відносин зі Сполученими Штатами Америки.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у своєму новорічному зверненні. Його цитує агенція Reuters.У своїй новорічній промові Мерц сказав, що "жахлива" війна, яка вирує на порозі Європи, — це пряма загрозу свободі та безпеці континенту."Ми все чіткіше бачимо, що агресія Росії була та є частиною плану, спрямованого проти всієї Європи", — зауважив Мерц.Він додав, що Німеччина щодня стикається з диверсіями, шпигунством і кібератаками.Ще одним викликом є протекціонізм у світовій економіці, а залежність Європи від імпортної сировини все частіше використовується як політичний важіль проти неї.Окрім того, Мерц торкнувся питання складного партнерства зі США з моменту повернення президента Дональда Трампа до Білого дому в січні 2025 року."Для нас, європейців, це означає, що ми повинні набагато сильніше захищати та відстоювати свої інтереси самостійно", — наголосив німецький канцлер.Однак він зазначив, що Європа повинна керуватися впевненістю, а не страхом. "Старий континент" має взяти справи у свої руки."Цей рік може стати вирішальним для нашої країни та для Європи. Це може бути рік, в якому Німеччина та Європа, отримавши нову силу, знову повернуться до десятиліть миру, свободи та процвітання", — зазначив Фрідріх Мерц.Нагадаємо, що 29 грудня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Головними темами бесіди стали координація дій після візиту української делегації до США та протидія новим маніпуляціям Кремля..

Потуги американського президента Дональда Трампа у врегулювання війни між Росією й Україною не підтримує майже половина громадян Сполучених Штатів Америки. Водночас третина схвалює його рішення.Про це свідчить опитування The Economist/YouGov, результати які наводить видання The Hill.На запитання про підтримку "способу, яким Дональд Трамп розв’язує ситуацію з Росією й Україною", 49% респондентів відповіли, що "дещо не схвалюють" або "категорично не схвалюють".Водночас 30% респондентів того ж опитування заявили, що "дещо схвалюють" або "рішуче схвалюють" дії Трампа, а 20% не були впевнені у своїй відповіді.Як відомо, у перший рік другого терміну Трампа його адміністрація наполегливо домагалася припинення війни в Україні, але без особливого успіху.Дональд Трамп і Володимир Зеленський зустрілися в неділю в Мар-а-Лаго, після зустрічі обидва лідери заявили на спільній прес-конференції, що вдалося досягнути прогресу щодо 20-пунктної мирної пропозиції, яку підтримує український президент.В опитуванні The Economist/YouGov 27% респондентів заявили, що, на їхню думку, на цей момент Росія має перевагу у війні, 6% вважали, що перевага на боці України, а 44% не могли визначити, хто мав перевагу. 24% респондентів не були впевнені, яка сторона має перевагу.Опитування The Economist/YouGov провели з 26 по 29 грудня, в ньому взяли участь 1 550 респондентів. Похибка — 3,6 відсоткового пункта.Нагадаємо, 18 листопада стало відомо, що рейтинг схвалення американського президента Дональда Трампа впав до найменшого показника від часу його повернення до влади в січні 2025 року. Це відбулося, зокрема, на тлі економічних складнощів і скандалу з "файлами Епштейна"..

У середу, 31 грудня, американський президент Дональд Трамп різко розкритикував останню риторику Кремля про нібито українську атаку на резиденцію глави Кремля Володимира Путіна, заявивши, що саме дії Російської Федерації є головним бар'єром для завершення війни. Про це він написав у своїй соціальній мережі Truth Social увечері 31 грудня. Коментуючи чергові погрози російського диктатора, Трамп зазначив, що агресивні заяви Москви лише підтверджують небажання РФ йти на компроміси."Заява про "атаку" на Путіна показує, що саме РФ стоїть на заваді миру", — наголосив політик.Своє повідомлення він супроводив посиланням на аналітичний матеріал видання New York Post, у якому розглядаються останні воєнні погрози Кремля та їхній вплив на міжнародну безпеку.Попередній контекстОчільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров 29 грудня заявив про масштабну атаку безпілотників на державну резиденцію глави Кремля Володимира Путіна в Новгородській області, яка відбулася в ніч на 29 грудня. Російська сторона назвала інцидент актом "державного тероризму" та заявила про підготовку ударів у відповідь.Президент України Володимир Зеленський відреагував на заяви російського керівництва про нібито атаку безпілотників на державну резиденцію Володимира Путіна. Глава держави назвав цю історію вигаданою та спрямованою на зрив дипломатичних зусиль із наближення миру.Під час виступу на нараді 29 грудня глава Кремля Володимир Путін заявив, що Росія не збирається зупиняти збройну агресію проти України. Диктатор доручив продовжувати бойові дії, посилаючись на нібито чітке дотримання стратегії російського військового командування.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав заяви Кремля про нібито атаку безпілотників на резиденцію російського диктатора Володимира Путіна свідомою маніпуляцією. На його думку, Москва використовує цей фейк для легітимізації подальшого терору проти України та блокування дипломатичних зусиль.Помічник глави Кремля Юрій Ушаков заявив, що під час спілкування з російським правителем Володимиром Путіним Дональд Трамп висловив обурення діями України та нібито визнав їх "терористичними".Висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що висловлювання очільників російського режиму про нібито "атаку" України на резиденцію російського диктатора Володимира Путіна у Валдаї є навмисним відволіканням уваги. Таким чином Кремль прагне зірвати мирний процес..

У середу, 31 грудня, секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров провів серію важливих консультацій із ключовими американськими та європейськими партнерами. Головною темою переговорів стала координація позицій та планування подальших кроків на початку 2026 року. Про це посадовець написав у своєму Telegram-каналі. За результатами розмов очільник оборонного відомства доповів президенту Зеленському.Контакти зі США та ЄвропоюУ переговорах з американської сторони взяли участь Марко Рубіо, Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Європейську сторону представляли радники з національної безпеки провідних держав — Великої Британії, Німеччини та Франції. Сторони узгодили графік подальших зустрічей та спільних дій, які заплановані на січень.Велика зустріч 3 січняОдним із ключових етапів дипломатичної роботи стане зустріч у форматі радників із питань національної безпеки, яка відбудеться вже 3 січня.Деталі майбутнього саміту:учасники: представники понад 10 країн Європи;організації: представники НАТО, Європейської комісії та Європейської ради;формат: європейські партнери зустрінуться очно, а представники США приєднаються до обговорення в режимі онлайн."У новому році продовжимо роботу над рішеннями, які мають дати відчутний результат", — зазначив Рустем Умєров.Нагадаємо, за даними The Telegraph, російський диктатор Володимир Путін застосовує всі хитрощі з арсеналу Кремля, щоб уникнути мирної угоди, яку він не має наміру підписувати. Поки американський президент Дональд Трамп впевнено заявляє, що переговори з президентом Володимиром Зеленським "завершені на 95 відсотків", Москва відповідає не серйозністю, а фарсом..

У середу, 31 грудня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Руслана Магомедова з посади очільника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).Відповідний документ №1018/2025 оприлюднений на офіційному сайті глави держави.У тексті указу зазначено: "Звільнити Магомедова Руслана Садрудиновича з посади голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку". Причини прийняття такого рішення у документі не вказуються. Руслан Магомедов очолював регулятор з лютого 2021 року. Хто стане наступником на цій посаді, наразі невідомо.Що відомо про Руслана МагомедоваРуслан Магомедов — досвідчений фінансист, який очолював НКЦПФР з лютого 2021 року. До приходу в Комісію він побудував кар'єру в інвестиційному бізнесі, зокрема керував компанією Astrum Investment Management та працював радником в Офісі президента.На посаді голови регулятора Магомедов займався реформуванням фондового ринку, впровадженням законодавства про віртуальні активи та адаптацією фінансового сектору до умов війни. Його звільнення наприкінці 2025 року відбулося на тлі дискусій про необхідність посилення незалежності Комісії згідно з вимогами міжнародних партнерів.Нагадаємо, 30 грудня Володимир Зеленський заявив, що визначився з очільником Офісу президента. Також він анонсував ще більше кадрових змін..

Кремль офіційно затвердив нову зовнішньополітичну доктрину, що базується на системній та тривалій конфронтації з країнами Заходу. Замість пошуку компромісів Москва робить ставку на розширення своєї присутності на Глобальному півдні та побудову альтернативного світопорядку.Про це йдеться у зведенні Служби зовнішньої розвідки України. Конфронтація з НАТО. Кремль офіційно проголосив західний вектор ворожим і взяв курс на побудову "багатополярного світу" без участі США та ЄС.Економічний розворот. Через довгостроковий характер санкцій Росія планує поглиблювати співпрацю з країнами Азії, Африки та Латинської Америки, створюючи нові фінансові та правові механізми в обхід західних систем.Інформаційна агресія. Передбачено розширення впливу через цифрову пропаганду, роботу з іноземними випускниками російських ВНЗ та просування наративів про "боротьбу з нацизмом" для виправдання війни проти України.Ультимативна дипломатія. Відновлення стосунків із Заходом можливе лише на умовах Москви, що фактично означає капітуляцію міжнародного права перед інтересами агресора.За даними керівника Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрія Коваленка, російський диктатор Володимир Путін робить все можливе, щоб вийти з мирного процесу та продовжити війну в Україні. Попри те, що геополітично Москва цю війну вже програла — абсолютно з усіх боків.Нагадаємо, як зазначало видання The Telegraph, російський диктатор Володимир Путін застосовує всі хитрощі з арсеналу Кремля, щоб уникнути мирної угоди, яку він не має наміру підписувати. Поки американський президент Дональд Трамп впевнено заявляє, що переговори з президентом Володимиром Зеленським "завершені на 95 відсотків", Москва відповідає не серйозністю, а фарсом..