# політика

Французькі владні структури розробили секретний план евакуації Еммануеля Макрона на випадок захоплення Єлисейського палацу учасниками масових протестів. Журналісти дізналися про підготовку спеціального укриття в передмісті Парижа та розробку сценаріїв залучення армії для придушення можливого повстання.Про це повідомляє The Telegraph.Розробка антикризових сценаріївЯк зазначає видання, французька влада, ймовірно, облаштувала секретне укриття в передмісті Парижа, куди президент Еммануель Макрон міг би евакуюватися в разі захоплення Єлисейського палацу учасниками протестів. Про такі плани стало відомо з книжки "Нова армія тіней", написаної французькими журналістами П'єром Гастіно, Антуаном Ізамбаром і Франком Рено.Автори видання стверджують, що у Франції суттєво зростають побоювання щодо посилення протестних настроїв, а однією з можливих причин нових заворушень можуть стати результати майбутніх президентських виборів. На цьому тлі голова поліції Парижа Патріс Фор нібито неодноразово скликав наради, присвячені підготовці до ймовірного повстання. Крім того, влада розглядає сценарій падіння уряду та розробила план залучення військових для реагування на таку загрозу.Спростування фейків про "бункер Макрона"У книжці також стверджується, що французькі розвідники знову зацікавилися підпільними мережами часів холодної війни, які утримувалися коштом секретного фонду спецслужб. Доходи від них планували спрямовувати на підтримку сил опору на випадок краху французької держави.Водночас чутки про існування таємного бункера Макрона ширяться у ЗМІ не вперше. Восени 2025 року в соцмережах поширювали відео про те, що президент Франції нібито виділив 148 мільйонів євро на облаштування підземного укриття площею понад 1,5 тисячі квадратних метрів за участю швейцарської компанії Oppidum. Утім, фактчекери AFP спростували цю інформацію, встановивши, що відео містило підроблені документи, компанія припинила існування ще до вказаних дат, а голоси в ролику були на 98% згенеровані штучним інтелектом.Нагадаємо, 5 листопада сотні тисяч людей вийдуть на вулиці французьких міст, а працівники державного сектору долучатимуться до загальнонаціонального страйку. Акції орган профспілки та студентські об’єднання на тлі невдоволення вартістю життя, станом освіти й суспільних послуг..

Американські демократи, здобувши контроль над обома палатами Конгресу, розгортають ініціативу з посилення військової та енергетичної підтримки Києва перед зимовим періодом. Паралельно у Капітолії мають намір переглянути санкційну політику щодо Москви та ініціювати розслідування дій посадовців Білого дому.Про це повідомляє Financial Times.Новий пакет допомоги та захист енергетикиЯк зазначає видання, після здобуття контролю над обома палатами Конгресу США за результатами проміжних виборів демократи розгортають активну роботу щодо розширення підтримки України. У партії обговорюють виділення нового пакета військової допомоги обсягом близько 15 мільярдів доларів, а також суттєве посилення санкційного тиску на Росію.Оскільки зовнішня політика країни залишається під контролем Дональда Трампа, законодавці планують впливати на процес за допомогою бюджетних важелів та парламентського контролю. Серед пріоритетних завдань — підтримка українського енергетичного сектору перед зимовим періодом у межах щорічного закону про оборонну політику США, а також забезпечення ЗСУ ракетами-перехоплювачами для ППО, розвідувальними даними та супутниковим зв'язком Starlink.Боротьба за санкції та розслідуванняКрім військової допомоги, демократи прагнуть жорстко переглянути санкційну політику щодо Москви через рішення Дональда Трампа скористатися механізмом винятків і послабити обмеження проти Росії задля виходу її дизельного пального на світові ринки. Законодавці готують зміни до чинного законодавства, а один із представників Демократичної партії чітко окреслив позицію Конгресу:"Ми виправимо закон Грема. Півтора року пішло на спроби запровадити санкції проти Росії, а потім все просто скасували".Паралельно у Конгресі планують перевірити зовнішньополітичні рішення адміністрації Трампа та ймовірні ділові інтереси її представників, зокрема спеціального посланця Стіва Віткоффа та зятя американського президента Джареда Кушнера. У Білому домі у відповідь заявили, що Трамп, Віткофф і Кушнер зосереджені на якнайшвидшому завершенні війни в Україні та налаштовані на конструктивну співпрацю з законодавцями, хоча для подолання можливого президентського вето демократам все одно знадобиться підтримка частини республіканців.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що перемога Демократичної партії на проміжних виборах до Конгресу Сполучених Штатів Америки може сприяти збільшенню військової та фінансової допомоги Україні, а також відновленню тісніших відносин між Вашингтоном і європейськими союзниками..

У столиці Об'єднаних Арабських Еміратів відбудуться перші з лютого тристоронні переговори між Україною, США та Росією щодо припинення війни. Москва вже визначила склад своєї делегації, куди вперше увійдуть топдипломати та представники вищого військового командування країни-агресора.Про це повідомляє видання Reuters.Новий склад російської делегаціїТристороння зустріч за участі представників України, Сполучених Штатів та Росії має відбутися в Абу-Дабі 10-11 листопада. Головною темою перемовин стане питання припинення війни Російської Федерації проти України. Подібні консультації у такому форматі пройдуть уперше з лютого.Як повідомив речник Кремля Дмитро Пєсков, очолить російську переговорну групу радник Кремля Володимир Мединський. Проте до її складу вперше увійдуть нові високопосадовці, зокрема заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков. Останній курує у МЗС Росії напрями відносин із країнами Північної та Південної Америки, питання контролю над озброєннями, нерозповсюдження та ядерної програми Ірану.Залучення генерального штабу та розвідки РФЯк зазначає Reuters, ще одним новим обличчям у складі делегації стане високопоставлений офіцер генерального штабу РФ Юрій Жигарловський. На посаді заступника начальника головного оперативного управління генштабу він безпосередньо відповідає за військове планування та проведення операцій.Крім того, у перемовинах візьмуть участь заступник очільника МЗС Росії Михайло Галузін та начальник російської воєнної розвідки Ігор Костюков, які вже мали досвід участі у попередніх раундах консультацій.Нагадаємо, що Володимир Зеленський готовий провести особисту зустріч із Володимиром Путіним у Туреччині. Головна мета можливих переговорів — припинення вогню на всій лінії фронту.Додамо, американська політична інфлюенсерка Лора Лумер заявляла, що американському президенту Дональду Трампу не сподобалися публічні висловлювання Володимира Зеленського щодо дизельної угоди з Росією. До того ж лідер США розчарований відсутністю прогресу в процесі врегулювання російсько-української війни..

Під час останньої масованої атаки по Україні 7 листопада Росія випустила 36 балістичних ракет, з яких сили протиповітряної оборони змогли знешкодити лише чотири. Гострий дефіцит снарядів для систем Patriot змушує українську владу звертатися по екстрену допомогу до США та європейських партнерів.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму офіційному Telegram-каналі за підсумками селекторної наради.Дефіцит ракети для PatriotЗа словами глави держави, під час останньої нічної атаки ворог застосував 36 ракет, які заходили на цілі по балістичній траєкторії. На жаль, підрозділам ППО вдалося знешкодити тільки чотири з них через гостру нестачу засобів ураження."На жаль, зберігається значний дефіцит перехоплювачів для Patriot, і допомогти його подолати можуть передусім Сполучені Штати. На всіх рівнях шукаємо способи прискорити постачання, донести до Американської сторони необхідні сигнали, щоб дали Україні можливість захищати життя. Особливо це потрібно зараз — не просто перед зимою, але й перед черговою нашою спільною з партнерами спробою активізувати переговори", — наголосив Володимир Зеленський.Президент зазначив, що Росія сприймає дипломатію як підвид агресії, намагаючись посиленням ударів по інфраструктурі підготувати ґрунт для тиску на українську позицію та позицію партнерів.Слід КНДР в атаках та заходи у КиєвіЗеленський запевнив, що фахівці вже проводять експертизи на місцях влучань. За попередніми даними, по одному з ключових енергооб'єктів Росія завдала удару ракетами KN-23, які виготовляє та постачає Північна Корея. За словами президента, це черговий доказ необхідності відчутного посилення глобальних санкцій проти всіх, хто допомагає нищити життя.Окрему увагу на селекторі приділили викликам для столиці. Доручено підготувати резервні схеми транспортного сполучення та додатковий транспорт у Києві, оскільки на сьогодні на міському рівні таких схем фактично не існує."Були детальні доповіді по викликах для Києва. Доручив МВС України Івану Вигівському разом з усіма необхідними структурами та Київською міською адміністрацією підготувати резервні схеми транспортного сполучення в Києві й додатковий транспорт. На сьогодні на міському рівні саме таких резервних схем фактично не існує", — йдеться у заяві.Також Зеленський заслухав доповіді прем'єр-міністра Сергія Корецького щодо відновлення енергооб'єктів, військових — щодо масштабування систем РЕБ, та очільника МЗС Андрія Сибіги. Паралельно готуються зустрічі у форматі Групи семи, де Україна розраховує на нові внески в програму PURL, нові пакети енергетичної підтримки та постачання для логістики.Нагадаємо, за словами першого віцепрем'єр-міністра — міністра енергетики Дениса Шмигаля, протягом останньої доби російські війська здійснили 18 ударів по критичних об'єктах енергетичної інфраструктури України. Масовані обстріли змушують українську владу екстрено залучати міжнародну допомогу для відновлення систем та посилення їхнього захисту..

Американська Секретна служба (USSS) заарештувала нелегального іммігранта з Венесуели. У його автомобілі неподалік від Білого дому виявили декілька одиниць вогнепальної зброї, а сам він погрожував убити президента Дональда Трампа.Про це повідомив сайт Міністерства внутрішньої безпеки США, яке оприлюднило відповідну заяву з приводу цього інциденту.Там уточнили, що це відбулося ввечері в четвер, 5 листопада. Працівники Секретної служби звернули увагу на підозрілу поведінку чоловіка, який перебував у своєму автомобілі, припаркованому на Конститьюшн-авеню у Вашингтоні (округ Колумбія).Під час спілкування з правоохоронцями чоловік заявив, що чув у голові голоси, які наказували йому приїхати до Вашингтона й убити президента Дональда Трампа."Згодом з’ясувалося, що автомобіль украдений, а сам підозрюваний зізнався, що в машині є зброя. Виявивши три одиниці вогнепальної зброї (зокрема, одну гвинтівку) та десятки набоїв, працівники служби заарештували чоловіка", — йдеться в повідомленні.Зазначається, що підозрюваний родом із Венесуели і проживає в США нелегально. Чоловіку висунуто звинувачення, зокрема, в незаконному перевезенні та зберіганні вогнепальної зброї."Це черговий приклад того, як працівники Секретної служби, спираючись на ґрунтовну підготовку та досвід, змогли деескалувати напружену ситуацію, яка становила безпосередню загрозу для осіб, які перебувають під нашим захистом, а також для інших американців", — заявив директор Секретної служби США Шон Карран.Він додав, що цей інцидент свідчить про підвищений рівень загроз, в умовах якого доводиться працювати, а також про те, що до комплексу Білого дому продовжують наближатися озброєні особи."Але ми впевнені в обраній нами тактиці, нас непокоїть зростання кількості загрозливих інцидентів. Секретна служба й надалі посилюватиме роботу з виявлення та розслідування дій осіб, які висловлюють погрози на адресу наших підопічних, щоби нейтралізувати ці загрози ще до того, як такі особи доберуться до Вашингтона", — підсумував американський посадовець.Нагадаємо, 16 червня цього року ФБР інформувало, що затримало групу зловмисників, які планували атакувати Білий дім. Вони хотіли скоїти замах на Дональда Трампа в день його народження..

Американські представники пропонують перелік тем для майбутніх переговорів щодо припинення війни в Україні. Зокрема, питання гарантій безпеки й архітектури європейської безпеки, які мають обговорити під час тристоронніх перемовин.Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Однак вони зауважили, що позиції Росії з цих питань, які вона неодноразово озвучувала, залишаються несумісними з офіційними позиціями й інтересами США, України та Європи.Нещодавно колишній старший радник президента США Джаред Кушнер заявив, що американська делегація провела в Брюсселі "продуктивні" переговори з партнерами з України, НАТО та Європи, обговоривши гарантії безпеки для України та ширшу архітектуру європейської безпеки як складову тривалого миру в Україні.Кушнер додав, що США розглядають п’ять основних цілей, спрямованих на вирішення безпекових занепокоєнь усіх сторін, шляхом досягнення взаємних домовленостей: постійні консультації з питань безпеки, надійні канали зв’язку на випадок криз, підвищення військової прозорості, взаємні заходи для зниження ризиків ескалації, а також створення стійкої системи для забезпечення довгострокової безпеки та стабільності в Європі.Кушнер зазначив, що НАТО залишатиметься ключовим елементом колективної оборони Європи, а кожна держава зберігатиме право самостійно вирішувати питання щодо своєї участі в альянсах — ймовірно, маючи на увазі як право України продовжувати прагнення до вступу в НАТО, так і право нинішніх держав-членів Альянсу залишатися в його складі."Якщо майбутні тристоронні переговори між США, Україною та Росією, що відбудуться 10-11 листопада в Абу-Дабі, продемонструють прогрес, США мають намір перейти до ширшого багатостороннього формату переговорів за безпосередньої участі європейських сторін", — акцентував він.Однак, на думку аналітиків, вимоги Росії щодо припинення війни в Україні підривають ширші стратегічні цілі США у сфері європейської оборони, а також суперечать позиціям України та європейських держав на переговорах.Нещодавно Кремль знову озвучив свою вимогу, висунуту ще 2021 року: відведення НАТО до кордонів 1997 року. Це прямо суперечить заяві Кушнера про роль НАТО в обороні Європи та право окремих держав самостійно визначати свою участь в альянсах."Крім того, ця російська вимога суперечить зусиллям президента США Дональда Трампа, спрямованим на створення бази армії США в Польщі", — зауважили політичні експерти.Вони додали, що позиція Москви щодо гарантій безпеки для України також давно відрізняється від позиції Європи й України: Росія неодноразово відкидала будь-яку можливість розміщення іноземних військ в Україні, натомість обговорюючи залучення Росії та Китаю до гарантування безпеки України.Представники Кремля також відновили вимогу про те, що європейські посадовці не повинні брати участь у переговорах щодо припинення війни, доки вони відмовляються вести переговори на російських умовах."Хоча представники США, Європи, України та Росії, схоже, погоджуються з необхідністю обговорення архітектури європейської безпеки в контексті мирного врегулювання, позиція Росії є несумісною з позицією європейських та українських представників, а також із вимогами щодо встановлення й підтримання тривалого миру як в Україні, так і в Європі", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWНевідомий суб’єкт проводить скоординовану кампанію із поширення неправдивих повідомлень про замінування, спрямовану проти європейських комерційних авіарейсів, аеропортів і засобів масової інформації. Ймовірна мета цих дій — дестабілізувати європейське суспільство та завдати економічних збитків.Європейські держави поки що не поклали відповідальність за цю скоординовану кампанію на конкретного виконавця, проте вона сприяє реалізації військових та когнітивних кампаній Кремля проти Європи й узгоджується з російськими підходами.Російський уряд продовжує скорочувати чисельність державних службовців, прагнучи зменшити непершочергові соціальні видатки на тлі зростання бюджетного дефіциту.Українські війська нещодавно просунулися вперед у північно-західній частині Костянтинівки.Нагадаємо, декілька днів тому аналітики видання Bloomberg зазначали, що підписання мирного договору на російських умовах уже має сумнівний вигляд для Кремля. Тож там усе менше вірять у те, що американський президент зможе змусити Україну піти на поступки..

Процес підбору нового очільника українського дипломатичного представництва у Сполучених Штатах Америки триває, проте це жодним чином не позначається на повноцінній діяльності установи. Очільник МЗС  Андрій Сибіга пояснив, що пошук належної кандидатури є складною задачею, а кілька сильних претендентів уже відмовилися від пропозиції.Про це міністр заявив в інтерв'ю програмі "Амбасадори" в ефірі "Українського радіо".Чому посада посла в США досі вакантнаАндрій Сибіга пояснив, що результати виборчих перегонів у США не мають жодного впливу на процес призначення нового посла України. За його словами, вирішальним чинником під підбору є суто професійні та особисті якості претендента. Водночас посадовець зауважив, що знайти відповідну кандидатуру на цю посаду — це вкрай непросте завдання."Президент уже говорив про це публічно. Кілька людей, справді сильних кандидатів, яким пропонували цю посаду, відмовилися. Тому поки що це питання залишається відкритим", — зазначив Сибіга.Функціонування посольстваВідсутність призначеного очільника дипломатичної місії не означає зупинку роботи дипломатичної установи. У США наразі призначено тимчасового повіреного у справах, а весь штат посольства продовжує виконувати свої завдання у звичайному режимі."У нас працює дуже професійний штат посольства України у США. На території США є багато наших генеральних консульств, і зараз ми, до речі, будемо посилювати штат цих установ", — сказав міністр.Призначення у Нью-ЙоркуСибіга наголосив, що консульський напрям є надзвичайно пріоритетним і важливим для зовнішньополітичного відомства. Найближчим часом МЗС планує завершити процедуру призначення керівників консульських установ за кордоном.Зокрема, найближчим часом буде призначено генерального консула України в Нью-Йорку. Ця посада вважається особливою з огляду на велику кількість українських офіційних делегацій, які регулярно відвідують місто, а також через численну місцеву українську громаду.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса став би хорошим послом у Сполучених Штатах Америки. Однак після пропозиції, яка йому надійшла, він відмовився від такого варіанту кар’єри..

Судовий процес у справі "Карфаген" вийшов на новий рівень: ВАКС визначився із запобіжним заходом для генерала СБУ Сергія Дуки. Його підозрюють у зловживанні впливом та сприянні діячам кримінального світу в правоохоронних органах.Про це повідомляє "РБК-Україна" із зали суду.Рішення суду та розмір заставиЗгідно з рішенням Вищого антикорупційного суду, генерал СБУ Сергій Дука перебуватиме під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 65 мільйонів гривень. Слід зазначити, що прокурори наполягали на суворіших умовах утримання. Сторона обвинувачення клопотала перед судом про встановлення грошової застави у розмірі 100 мільйонів гривень.У чому підозрюють генерала СБУЗа даними слідчих органів, генерал Сергій Дука надавав активне сприяння організатору злочинного угруповання "Кримінал". Зокрема, посадовець використовував свої зв'язки та вплив для розв'язання потрібних питань у структурах Служби безпеки України, а також в Офісі генерального прокурора.Нагадаємо, в межах операції "Карфаген" детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури викрили злочинну організацію, учасники якої систематично підкуповували високопосадовців правоохоронних органів. За хабарі ті мали забезпечувати безперешкодну роботу шахрайських колцентрів та інших незаконних бізнесів..

Фігуранти резонансної справи "Карфаген", яких викрило Національне антикорупційне бюро України, здійснювали цілеспрямовані спроби тиску на високопосадовців, зокрема й на секретаря РНБО Ігоря Клименка. Чиновник емоційно відреагував на появу свого прізвища на оприлюднених плівках та розповів про шантаж із боку лідерів угруповання.Про це Клименко заявив на зустрічі з журналістами, пише "РБК-Україна".Реакція на плівки НАБУІгор Клименко відверто прокоментував оприлюднені матеріали Національного антикорупційного бюро, де згадується його прізвище у зв'язку з діяльністю наркосиндикату "Хімпром"."Я офігів, чесно", — зазначив секретар РНБО.Як розповів чиновник, на аудіозаписах ватажок злочинної організації на прізвисько "Мексиканець" прямо погрожував спровокувати політичну кризу, домогтися відставки керівництва МВС та запустити масштабну дискредитаційну кампанію з фейками через анонімні Telegram-канали та підконтрольні сайти."Тобто вони використовували такі інформаційні бомби, рознести, щоб чиновників репутаційно підбивати в цьому інформаційному шумі. Це був елемент тиску", — наголосив Клименко.Посадовець категорично заперечив будь-які спроби підкупу чи переговорів із ділками."Таких розмов у мене ні з ким не було. Тиснути по наркотиках, і щодо постанови Кабміну, те, що вони мали на увазі – ну, потиснули, бачите, як? Постанова є, U420 — ні", — сказав Клименко.Він також додав, що йому невідомо, про кого саме з його оточення йшлося на плівках, коли фігуранти обговорювали можливість залучення людей "в долю".Знешкодження мережі U420Клименко нагадав, що наркоугруповання тривалий час користувалося прогалинами в українському законодавстві стосовно синтетичних канабіноїдів і масово збувало заборонені речовини через мережу спеціалізованих магазинів.Завдяки тривалій спецоперації, розслідуванню та розробці урядових рішень правоохоронцям вдалося повністю ліквідувати цю торгівельну мережу ще у квітні. Секретар РНБО підкреслив, що підготовка відповідної постанови Кабміну тривала 2,5 місяця, оскільки вимагала детального вивчення хімічних формул та узгодження з МОЗ і Нацполіцією."Важливо було справді заборонити всі похідні, що належать до цього хімічного елементу", — наголосив він.Наразі жоден із таких точок збуту не функціонує, а правоохоронні органи продовжують роботу з викриття та притягнення до відповідальності всіх причетних осіб.Нагадаємо, в межах операції "Карфаген" детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури викрили злочинну організацію, учасники якої систематично підкуповували високопосадовців правоохоронних органів. За хабарі ті мали забезпечувати безперешкодну роботу шахрайських колцентрів та інших незаконних бізнесів..

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що не планує залишати команду Дональда Трампа до завершення його президентського терміну. Водночас він відмовився коментувати можливу участь у президентських виборах 2028 року.Про це Рубіо розповів в інтерв'ю The New York Times."Працювати на президента Трампа до кінця його терміну завжди було моїм планом", — наголосив американський держсекретар.Він також здивувався появі чуток про свою відставку."Чесно кажучи, я не знаю, звідки беруться ці повідомлення. Мені подобається моя робота. До того ж я завжди сміюся, коли кажуть, що він збирається звільнитися. Я запитую: "З якої саме посади?" — зазначив Рубіо.Що Рубіо сказав про вибори у 2028 роціОкремо журналісти запитали політика про можливу участь у наступних президентських виборах у США. Однак він відмовився обговорювати свої плани."Я більше не говоритиму про 2028 рік. Просто не буду цього робити", — заявив Рубіо.Водночас раніше він висловлював підтримку віцепрезиденту США Джей Ді Венсу, якого також розглядають серед потенційних претендентів на президентське крісло.Ще в травні в інтерв'ю NBC News Рубіо назвав Венса близьким другом і пообіцяв підтримати його кандидатуру, якщо той вирішить балотуватися."Джей Ді — мій дуже добрий друг. Якщо він балотуватиметься на посаду президента, думаю, він буде феноменальним кандидатом", — говорив Рубіо.Додамо, раніше Дональд Трамп заявив, що здивований результатами проміжних виборів, оскільки розраховував на більшу кількість перемог кандидатів від своєї партії. Водночас він наголосив, що чимало республіканців усе ж змогли здобути підтримку виборців.Читайте також: Трамп у політичній пастці: як поразка республіканців змінить його президентство.

В Україні можливе застосування форматів онлайн-голосування на виборах, однак проводити будь-які виборчі процедури під час активних бойових дій є абсолютно несправедливим щодо військових на передовій. Ініціатива щодо організації волевиявлення в умовах воєнного стану виходить від оточення Дональда Трампа та російського керівництва.Про це президента України Володимир Зеленський повідомив в інтерв'ю німецькому телеканалу ZDFЗовнішній тиск та головні перешкодиПитання проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану активно обговорюється на міжнародній арені. За словами президента, дана ініціатива походить від оточення президента США Дональда Трампа та від російського диктатора Володимира Путіна.Глава держави наголосив, що самі українці чітко усвідомлюють усі ризики, а питання безпеки залишається безумовним пріоритетом. Він нагадав, що вибори — це насамперед "день людей, які голосують, а не свято для особи, яку обирають".Наразі існує низка критичних факторів, які роблять виборчий процес неможливим: понад дев'ять мільйонів українців перебувають за кордоном, мільйони громадян залишаються на тимчасово окупованих територіях, а Збройні сили України ведуть важкі бої на фронті.Позиція військових та ідея онлайн-голосуванняЗа словами глави держави, ключовим аргументом проти проведення виборів під час війни є позиція військовослужбовців, які позбавлені можливості реалізувати своє право голосу."Вони [військові] також проти виборів, тому що не мають можливості проголосувати. Чи це справедливо? Мільйони людей в окопах, і технічно ми не можемо організувати їм голосування", — зазначив Володимир Зеленський.Він наголосив, що під час війни професія солдата є найважливішою, оскільки військові щодня ризикують власним життям."Проводити вибори, коли солдати не можуть голосувати, — це несправедливо. Це на сто відсотків несправедливо. Ми можемо подумати про онлайн-вибори. Це, можливо, але тоді парламент має шукати й знаходити відповідні рішення", — заявив глава держави.Президент повідомив, що саме військові мають обирати очільника держави, адже "вони зберегли незалежність і продовжують її зберігати". Окрім того, суспільство побоюється внутрішнього розколу, який під час війни є критичним викликом, тому вибори мають відбутися після її завершення.Пропозиція США щодо зимового перемир'яВодночас Зеленський розповів про свою пропозицію американським партнерам стосовно можливого тимчасового припинення вогню в холодний період року."Я сказав американцям: ви можете домовитися з росіянами про перемир'я на зиму, тоді в людей буде світло й вода. І в цей час ми також можемо провести вибори, якщо ви всі в США хочете мене замінити. Можливо, це зміниться після сьогоднішнього дня, але тоді це, безперечно, можливо. Тож шанс є. Шанс був", — підсумував Володимир Зеленський. Нагадаємо, раніше Україна зможе підготувати та провести вибори нового президента. Але для цього необхідно, щоби кремлівський диктатор Володимир Путін погодився на 60-денне перемир’я..

Інформація про те, що президент Чехії Петр Павел є одним із головних кандидатів від Євросоюзу для переговорів із Кремлем, виявилася лише припущенням журналістів. Коментуючи публікації в іноземній пресі, він наголосив на відсутності будь-яких офіційних обговорень чи рішень щодо його кандидатури.Про це повідомляє чеське видання Ceske NovinyВідповідь на чуткиПавел повідомив, що не має наміру виступати офіційним представником Європи на переговорному процесі щодо припинення війни в Україні. Відповідну заяву він зробив у розмові з журналістами після завершення зустрічі лідерів країн Вишеградської четвірки, що відбулася у словацькому місті Тренчин.Приводом для запитання стали публікації в британському виданні The Telegraph, у яких зазначалося, що чеського лідера розглядають серед п'яти кандидатів, здатних вести діалог із російським диктатором Володимиром Путіним від імені Євросоюзу."У мене точно немає таких амбіцій. Я, звичайно, був би радий, якби міг поділитися своїм досвідом роботи як у НАТО, так і в Європейському Союзі. Але, безперечно, саме європейські держави мають вирішити, кого вони вважають своїм представником", — заявив Петр Павел.Журналістські припущенняОчільник Чехії уточнив, що згадка його імені серед можливих посередників є виключно журналістською гіпотезою. Він зазначив, що жодних офіційних переговорів чи консультацій щодо його можливого призначення на цю роль не проводилося.За словами чеського президента, під час міжнародних обговорень жодні конкретні кандидатури представників від Європи взагалі не висувалися. Вибір такої постаті повинен базуватися на загальному рішенні європейських країн, а не на медійних здогадках. Нагадаємо, Сполучені Штати виступлять посередниками під час переговорів на робочому рівні між Україною та Росією, які заплановані на 10–11 листопада в Абу-Дабі. Сторони планують обговорити питання повоєнної безпеки, деескалації та гуманітарні заходи..

Україна повинна оперативно адаптуватися до змін у внутрішній політиці США та будувати діалог із новою владною інфраструктурою. Завдяки перерозподілу політичних сил у Вашингтоні з'являються додаткові можливості для залучення оборонної підтримки.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю для телемарафону "Єдині новини".  Нова стратегія роботи з ВашингтономЗа словами президента, Україні необхідно швидко встановлювати контакти з оновленою політичною інфраструктурою у Сполучених Штатах Америки, реагуючи на актуальні зміни у балансі сил. На тлі політичних трансформацій у Вашингтоні важливо не втратити двопартійне сприяння."Україні треба рухатись до нової політичної інфраструктури в Сполучених Штатах Америки. Рухатись треба швидко. Об’єднувати ту двопартійну підтримку, яка в нас є. Розуміючи перерозподіл сил, треба правильно побудувати діалог", — заявив Зеленський.Глава держави додав, що у поточній ситуації в української сторони виникають нові перспективи щодо залучення ресурсів."Зараз в нас можуть зрости шанси на отримання додаткової допомоги від Сполучених Штатів Америки", — зазначив президент України.Боротьба за заблоковані коштиЗеленський наголосив, що за теперішніх умов Україна не має іншого вибору, окрім як послідовно зміцнювати власні оборонні спроможності протягом усього періоду активних бойових дій. Одним із ключових завдань є розблокування фінансування, яке не дійшло до України за попередніми домовленостями."В України немає іншого виходу, крім як посилювати себе. Допоки йде війна як мінімум. І тому треба працювати над пакетом від Сполучених Штатів Америки", — наголосив Зеленський.Український лідер зазначив, що країна розраховує отримати заморожені кошти, які раніше були виділені американською стороною."Треба порушувати питання про те, що з минулих домовленостей і рішень 16 мільярдів були зупинені й не надані Україні. Ми вдячні за все, що було дано, але як мінімум за ці гроші Україна повинна боротися", — підсумував глава держави.Нагадаємо, за словами віцепрезидента США Джей Ді Венса, поразка Республіканської партії на проміжних виборах до Конгресу Сполучених Штатів Америки пов’язана насамперед із війною проти Ірану. Виборці також невдоволенні економічною ситуацією та відносинами Вашингтона з Ізраїлем. .

Офіційні представники Угорщини та Литви висловили протилежні оцінки щодо перспектив інтеграції України до Європейського Союзу до 2030 року. Попри відмову підтримувати прискорену процедуру, угорська сторона все ж відзначила позитивні зрушення в українських реформах.Про це заявила міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан, пише LRT.  Скептицизм БудапештаПід час візиту до Вільнюса міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан відповіла на запитання щодо можливості повноправної євроінтеграції України до 2030 року. Угорська дипломатка наголосила, що процес має відбуватися виключно на основі досягнутих результатів."Ми не вважаємо це реалістичним. Ми рішуче підтримуємо процес, що ґрунтується на заслугах, і, на мою думку, у цьому питанні ми згодні з Литвою", — зазначила Орбан.Вона додала, що всі країни зобов'язані проходити стандартний шлях без надання будь-яких привілеїв чи пільгових умов."Кожна країна має пройти ту саму процедуру, яку пройшли ми. Ми також не підтримуємо жодного прискореного вступу", — заявила глава МЗС Угорщини.Водночас очільниця угорського дипломатичного відомства відзначила позитивні зрушення в українських реформах. За її словами, Україна досягла значного прогресу, успішно відкривши чотири з шести переговорних напрямків. Цей успіх угорська міністерка пов'язала з покращенням двосторонніх відносин, зокрема завдяки угоді про захист прав угорської національної меншини на Закарпатті.Оптимістичний погляд ЛитвиНатомість міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс висловив більш оптимістичний погляд щодо часових рамок та закликав встановити чітку орієнтовну дату приєднання України до ЄС."Ми більш оптимістично ставимося до термінів. Ми вважаємо, що цільову дату можна і потрібно встановити", — заявив він.Будріс наголосив, що завершення всіх необхідних процедур до 2030 року залишається теоретично можливим, якщо Україна швидко впроваджуватиме реформи, а ЄС оперативно завершуватиме необхідні етапи.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

У четвер, 5 листопада, перша леді США Меланія Трамп приймає у Білому домі офіційні делегації України та Росії. До складу української групи увійшли Дмитро Лубінець і Давид Арахамія, тоді як російську сторону представляють Яна Лантратова та Кирило Дмитрієв.Про це йдеться на сайті Білого дому.Зустріч у Вашингтоні: деталі та учасникиУ Білому домі відбувається зустріч першої леді США Меланії Трамп із представниками України та Росії. Для участі у переговорному процесі до Вашингтона прибули високопоставлені представники обох сторін. Українську делегацію у Білому домі представляють уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та народний депутат Давид Арахамія.З боку Росії у зустрічі беруть участь депутатка Державної думи Яна Лантратова та очільник Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв. Переговори проходять за посередництва першої леді США.Нагадаємо, у раніше повідомлялось, що у Сполучених Штатах Америки відбудеться підсумкова нарада щодо гуманітарної місії в Олешках за участю першої леді Меланії Трамп. У складі української делегації — голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія й уповноваження Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.Зауважимо, 31 жовтня в Україну прибула гуманітарна місія з Олешок. Автобуси з евакуйованими громадянами та тваринами перетнули кордон на Чернігівщині..