# політика

У п’ятницю, 5 червня, кремлівський диктатор Володимир Путін відповів на відкритого листа, якого йому напередодні надіслав президент України Володимир Зеленський.Із цього приводу Володимир Путін висловився під час виступу на Петербурзькому міжнародному інвестиційному форумі.Очільник Кремля назвав цього листа "папірцем", із яким він ознайомився сьогодні. Диктатор звернув увагу на декілька речей."Миру не буде: працюйте, брати", — звернувся він до російських військових.За його словами, бойові дії колись закінчаться, і закінчаться вони, коли «Росія досягне поставлених перед собою цілей»."Росії потрібні домовленості на довгострокову історичну перспективу, а не короткострокова зупинка конфлікту", — наголосив Путін.Також кремлівському диктатору не сподобалося, що президент України згадав про його вік."Звичайно, про вік мають думати всі, але мені видається, що в моєму віці й багато інших політичних діячів здійснюють свої функції, а деякі старші за мене. Головне — це не вік, це, безумовно, важливо, але головне — дієздатність і працездатність", — додав він.Окрім того, Володимира Путіна "зачепило", що Володимир Зеленський у листі згадав час його перебування при владі."Це важливе питання, але на вибори треба йти. Треба не боятися йти на вибори та діяти завжди в межах основного закону. Тому що якщо утримувати владу поза межами конституції, це називається узурпація влади, це кримінальний злочин", — наголосив диктатор.Путін здивувався, що в Україні говорили про необхідність проведення виборів, але тепер чомусь замовкли. Він висловив незрозумілу тезу, що Україна нібито хоче бачити гарантами можливих мирних домовленостей тільки європейські країни, але не США. Путін у цьому контексті глузливо згадав суперечку між Зеленським та президентом США Дональдом Трампом у Білому домі."Усі бачили, як Трамп "займається вихованням" Зеленського", — зауважив він.За словами диктатора, одного з представників російських бізнес-кіл, у яких із ним немає близьких контактів, три тижні тому нібито запрошували до Києва. Той поїхав до Києва та зустрівся з президентом Зеленським. Щоправда, він не уточнив, кого має на увазі.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга сьогодні заявив, що лист Володимира Зеленського — це "шанс" для очільника Кремля Володимира Путіна. Українському президенту вже готується доповідь про реакцію світу на цей документ..

Дипломатичні контакти між Вашингтоном та Москвою щодо врегулювання війни в Україні зазнають серйозних змін через нову позицію російської сторони. У Кремлі відхрестилися від ймовірного приїзду спеціальних представників американського президента Дональда Трампа.Про це повідомляє ТАСС.Нові забаганки КремляРечник російського диктатора Дмитро Пєсков офіційно зауважив, що найближчим часом приїзд спеціальних представників лідера США Дональда Трампа — Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера — до столиці РФ не передбачається. До цього ймовірність подібного дипломатичного турне активно аналізували у медійному просторі. Очікувалося, що американські посадовці відвідають як Київ, так і Москву для налагодження прямих контактів щодо пошуку шляхів завершення війни.Тепер у Москві стверджують, що російська сторона більше не бачить сенсу у періодичних наїздах спецпосланців Сполучених Штатів. Замість цього Росія вимагає докорінно змінити сам формат двосторонньої взаємодії.Сподівання на нового послаКремлівські чиновники переконані, що для повноцінних дискусій навколо мирного врегулювання наявних зустрічей замало — для цього потрібен постійний дипломатичний інструмент. Російські політики наполягають на формуванні постійних робочих груп та організації регулярних офіційних засідань, що, на їхню думку, має замінити поодинокі візити емісарів чинної американської адміністрації.Паралельно з цим Росія покладає певні надії на призначення нового керівника дипломатичного представництва США у Москві. В оточенні російського президента вважають, що поява нового американського посла у країні нібито зможе забезпечити значно стабільніший та прогнозованіший діалог між двома державами у майбутньому.Нагадаємо, 5 червня, — через день після офіційного оприлюднення — російському диктатору Володимиру Путіну доповіли про відкритий лист президента України Володимира Зеленського. Наразі про реакцію очільника Кремля нічого не відомо..

Офіс військового омбудсмана в Україні за перші чотири місяці роботи розглянув понад вісім тисяч звернень від військовослужбовців і сприяв відновленню прав значної частини заявників.Про це повідомила військова омбудсманка Ольга Решетилова під час наради з президентом Володимир Зеленський.Основні теми зверненьНайчастіше скарги стосуються питань:медичного забезпечення та лікування;направлення на військово-лікарські комісії;нарахування та прозорості грошового забезпечення.Також окремо підкреслюється потреба уніфікації підходів до додаткових виплат і фінансової документації в підрозділах.Інші напрямки роботиОфіс також працює над захистом прав іноземців і осіб без громадянства, які служать у Силах оборони, та готує пропозиції щодо вдосконалення відповідних процедур. Крім того, створюється аналітичний центр, який аналізуватиме системні порушення прав військових і передаватиме дані військовому керівництву для реагування. Також обговорюється проведення в Києві міжнародного форуму військових омбудсманів, де Україна планує представити свій досвід у сфері захисту прав військовослужбовців під час війни."Ольга Решетилова фіналізує всі деталі, після цього напрацювання представлять суспільству", — підсумував Володимир Зеленський.Додамо, нещодавно Президент України Володимир Зеленський підписав закон №15029, який унормовує порядок віддання військових почестей захисникам України, яких суд оголосив померлими.Читайте також: Україна залучатиме іноземців на військову службу: в Офісі президента пояснили, як це працюватиме.

Глава Фінляндії Александр Стубб закликав лідерів Європейського Союзу відмовитися від бюрократії та розширити блок до 40 країн, запропонувавши нові гнучкі формати членства. Політик попередив, що після завершення війни в Україні та можливої зміни влади у США унікальний шанс для євроінтеграції нових держав буде втрачено.Про це повідомляє CNBC.Вікно можливостей, яке може швидко закритисяПід час свого виступу на міжнародній енергетичній конференції Александр Стубб наголосив, що Європейський Союз зобов'язаний "мислити масштабно" та діяти рішуче. Лідер Фінляндії попередив, що сприятливі геополітичні умови для розширення мають чіткі часові обмеження, які напряму залежать від тривалості повномасштабного конфлікту в Європі та майбутніх політичних змін у світі.За його оцінками, щойно бойові дії в Україні припиняться, а в Сполучених Штатах Америки відбудеться ймовірна зміна політичного керівництва, загальна увага до інтеграційних процесів піде на спад, а внутрішні європейські дискусії лише ускладнять процедуру прийняття нових членів."Вікно можливостей" для розширення ЄС "досить коротке, тому що коли війна в Україні закінчиться і, можливо, коли зміниться адміністрація США, я не знаю, тоді люди знімуть ногу з педалі газу і знову почнуть чіплятися до непотрібних речей", — застеріг Стубб.Гнучкі формати членства та нові кандидатиГлава Фінляндії переконаний, що стратегічна могутність та вплив Євросоюзу на світовій арені прямо пропорційні його географічним масштабам. Саме тому він закликав відійти від звичних бюрократичних рамок і запровадити значно гнучкіші моделі інтеграції, які б дали змогу об'єднати навколо Брюсселя ширше коло партнерів."У цей момент нам потрібно мислити масштабно, і географічно нам потрібно розширюватися або принаймні створювати такі форми членства, які є достатньо гнучкими, щоб у сумі включити 40 європейських держав — або навіть неєвропейських", — пояснив свою позицію фінський президент.У цьому контексті Александр Стубб зауважив, що євроінтеграційний процес повинен обов'язково охоплювати Україну, Молдову та Грузію. Одночасно з цим Європі варто звернути увагу на північний вектор та посилити взаємодію з Ісландією та Норвегією.Окрему увагу Стубб приділив відновленню та поглибленню зв'язків із Великою Британією, яка покинула європейську родину у 2020 році внаслідок Brexit, зазначивши, що Лондон має бути максимально наближеним до ЄС. Більше того, фінський лідер не виключає залучення до блоку навіть трансатлантичних партнерів. Згадуючи Оттаву, він з іронією додав: "Хіба не було б чудово, якби Канада була 28-ю державою Європейського Союзу, а не 51-ю державою Сполучених Штатів?"Нагадаємо, 4 червня кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку..

Президент України Володимир Зеленський звернувся до очільника Кремля Володимира Путіна із закликом провести пряму зустріч для завершення війни, яка триває вже п'ятий рік. Натомість російський диктатор відкидає посередництво європейських лідерів, посилаючись на домовленості з Дональдом Трампом в Алясці, та погрожує новими ударами балістичними ракетами "Орєшнік".Про це повідомляє Bloomberg.Переговори у глухому куті та ініціатива КиєваДіалог щодо врегулювання конфлікту, який раніше намагалися вибудувати за лідерства США, фактично зупинився через концентрацію адміністрації Дональда Трампа на війні з Іраном. На цьому тлі лідери трьох найбільших економік Європи — Німеччини, Франції та Великої Британії — вирішили скористатися моментом. Зважаючи на колосальні втрати російської армії на фронті, стагнацію на полі бою та зростання тиску на економіку РФ, європейські столиці бачать шанс посадити Москву за стіл переговорів. Відповідні закриті консультації вже ведуться як всередині європейського блоку, так і з українською стороною.Паралельно з цим рішучий крок зробив Київ. Президент України Володимир Зеленський надіслав Володимиру Путіну відкритого листа з пропозицією особистої зустрічі."Я пропоную встановити чітку дату для такої зустрічі", — заявив Зеленський, — "Ми чули, що вам в Алясці обіцяли розв'язання певних питань щодо України та Європи. Але ви самі бачите, що українські та європейські питання не вирішуються в Анкориджі".Український лідер наголосив, що і Європа, і США мають бути невіддільною частиною процесу припинення війни, оскільки це допоможе сформувати нову архітектуру безпеки для нашого регіону.Кремль відкидає Європу та вимагає капітуляціїВолодимир Путін під час зустрічі з представниками іноземних ЗМІ у Санкт-Петербурзі різко розкритикував європейську миротворчу ініціативу. Він заявив, що лідери ЄС не можуть виступати нейтральними посередниками, оскільки безпосередньо допомагають Україні зброєю."Як Європейський Союз або окремі країни ЄС можуть служити посередниками, коли вони безпосередньо допомагають країні, з якою ми перебуваємо у збройному конфлікті? Як вони можуть бути посередниками? Посередництво передбачає нейтралітет", — висловився російський диктатор.Він знову заговорив про компромісну мирну угоду, яку нібито погодив із Дональдом Трампом під час саміту в Анкориджі в серпні минулого року. За словами Путіна, роль європейських держав має зводитися не до надання зброї, а до "переконання київської влади погодитися на обговорювані компроміси".Наразі Москва продовжує наполягати на ультиматумі — повній передачі під контроль РФ Донецької області, включно з територіями, які російська армія так і не змогла захопити за роки боїв. Україна категорично відкидає ці вимоги капітуляції, натомість пропонуючи зупинити бойові дії по наявній лінії фронту.Пошук "довірених осіб" та ракетні погрозиПопри відмову від офіційного європейського посередництва, Володимир Путін зазначив, що Росія прагне знайти тих, хто міг би представляти Європу на майбутніх переговорах, підкресливши, що "це все одно мають бути люди, яким можна довіряти". Як потенційного кандидата він знову згадав колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера, якого на Заході жорстко критикують за багаторічні близькі зв'язки з Кремлем."Він не друг Путіна", — спробував виправдати німецького політика глава РФ, — "Він німецький державний діяч — і один із найкращих, на мій погляд, тому що він має власну позицію і мужність її відстоювати".Водночас диктатор не припиняє шантажу та заявив, що війська РФ продовжують просування вглиб України. Після серії масштабних повітряних ударів по Києву та інших регіонах упродовж останніх тижнів, Володимир Путін озвучив пряму погрозу наростити атаки з використанням новітніх гіперзвукових ракетних комплексів "Орєшнік". Він підтвердив, що під час нещодавнього масованого обстрілу ця зброя була застосована вперше з січня."Ми вирахували все до міліметра", — цинічно резюмував Путін, — "Це важливо для нас, щоб у майбутньому приймати рішення про повномасштабне використання "Орєшніків" за призначенням, включно з міською забудовою".Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив, що відкритий лист Володимира Зеленського до Володимира Путіна надіслано до Кремля ще й дипломатичними каналами. Україна сподівається на офіційну відповідь із Москви.Своєю чергою, речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що вже ознайомився з відкритим листом Володимира Зеленського. Сам же очільник Кермля, за його словами, ще не мав такої можливості..

У четвер, 4 червня, Володимир Зеленський оприлюднив відкритого листа Володимиру Путіну. Український президент запропонував провести перемовини задля завершення війни.Відкритий лист Володимира Зеленського оприлюднено на його офіційних інформаційних ресурсах.Війна без реальної причини"Коли ви більш ніж 26 років тому очолили Росію, багато хто в Україні ставився до вас позитивно. Так було. Це вже в минулому. Зараз абсолютна більшість українців сприймає позитивно те, що наші далекобійні дрони завітали на відкриття вашого форуму в Петербурзі, подолавши відстань у більш ніж 1 000 кілометрів. Як ви добре знаєте, ця відстань не є межею наших можливостей", — зауважив він.За його словами, 26 років влади Путіна повністю змінили порядок денний у відносинах між Україною та Росією. Від обговорень товарообігу й інших цивільних питань наші народи перейшли до тематики виключно влучань і втрат."Майже половину з ваших 26 років влади в Росії ви провели у війні проти України. Що би ви не говорили про НАТО, геополітику та російську мову, ця війна є вашим особистим вибором — війною без реальної причини. Саме так це запам’ятає історія. Цей час міг би пройти зовсім інакше", — акцентував український президент.Він зауважив: часто чути, що війна влаштовує Путіна. Звісно, не в тих випадках, коли йдеться про безпеку його резиденції на Валдаї чи параду в Москві. Власне життя для Путіна цінне."Не бійтеся вийти з війни""Але зараз ми всі бачимо, що це нарешті перестає влаштовувати росіян — те, що війна дає все більше негативу Росії. Їм не подобаються наші дрони й ракети. Їм не подобається дефіцит бензину та постійне зростання цін. Їм не подобаються постійні заборони. Їм не подобається ваш намір влаштувати другу хвилю мобілізації, щоби розширити війну на інший напрямок в Україні або направити проти якихось іще країн — сусідів Росії. Їм не подобається, що вашій війні не видно кінця", — зауважив Зеленський.Він додав, що Путін іще досі можете примушувати росіян так існувати. Але ресурси суттєво скорочуються. Не вистачить грошей і політичної сили, щоб і надалі купувати лояльність росіян, як це робили 26 років.Зеленський зізнався, що вчора отримав доповідь про втрати російської армії на фронті в Україні в травні. Це знову понад 30 тисяч убитих і важкопоранених росіян. Такий показник є щомісяця, і щодо кожної вашої втрати є відеопідтвердження – це не голослівно. До того ж у втратах на фронті 63 відсотки — це вбиті, і тільки 37 відсотків — поранені. У ХХІ столітті армії не можуть дозволяти собі такого балансу. Надалі частка вбитих зросте."Не те, що би ми в Україні переживали про росіян. Після всього, що принесла в Україну ваша війна. Але я дбаю про українців. Ми втрачаємо своїх людей, і кожна наша втрата нам болить. І навіть коли рівень втрат українських один до п’яти чи один до шести порівняно з втратами російськими, це все одно має велике значення. Як має значення і те, що ви вже регулярно, раз на кілька місяців, переносите крайні терміни захоплення наших регіонів, передусім Донецької області. Ви не захопите її і цього року", — запевнив президент України.Він наголосив, що Україна не хоче постійної війни, бо добре знає, що без війни безмірно краще. Зеленський висловив упевненість, що більшість росіян готова дати на це позитивну відповідь."Багато хто не вірив, що Україна протримається стільки часу в захисті. Ви не вірили. І ті, хто вам радив, теж не вірили. Це було помилкою. Ви не очікували повномасштабного спротиву від України та не прогнозували, що все зайде так далеко. Але ми всі тут — на пʼятому році повномасштабного зіткнення. Не бійтеся вийти з війни — це головне, що зараз від вас потрібно. Україна зберігає незалежність. І збереже. Попри будь-які інші прогнози", — констатував український президент.Війну перенесено на чужу територію"Ми об’єднали багатьох у світі на захист України та проти вас. Ми знайшли зброю та фінанси. Ми отримуємо підтримку, ви — санкції. І так триватиме, поки не буде справедливості для України, якої ми хочемо та яка може бути досягнута. Ми не дамо досягнути успіху тим, хто намагається вас переконати, що санкції проти Росії будуть відчутно послаблені та що підтримка України буде відчутно скорочена без суттєвих змін у вашій позиції щодо України. Приклад Орбана демонструє, якою ганьбою закінчують ті, хто обирає допомагати Росії у війні проти нас", — заявив Зеленський.Він додав, що Україна пройшла важкі зими, коли намагалися знищити нашу енергетику, вистояла, і навіть у темряві стійкість українців збереглася. Україна перенесла війну на чужу територію, а Росія не впоралася би без допомоги Північної Кореї."Ви перший правитель Росії, який був змушений звертатися по допомогу в Пхеньян. І сьогодні ви повністю залежите від Китаю — теж уперше в історії Росії. Ви розраховували, що українцям не вистачить сил захистити себе, але тепер наші хлопці допомагають будувати захист нашим партнерам на Близькому Сході та в Затоці", — зауважив президент України.Він також звернув увагу на сподівання на внутрішню смуту в Україні, але це проти Путіна збунтувалися військові формування. 23 червня буде чергова річниця, і замовчування не зітре з історії цей факт."Старість бере своє…""І це зараз на вас дивляться з очевидною втомою ваші ж урядовці, бізнесмени та пропагандисти. Світ це бачить. У світу немає втоми від України, на яку ви довго розраховували. А ось від Росії є втома навіть у тих у глобальному світі, хто допомагає вам обходити санкції та підтримувати на плаву економіку. Ви не можете цього не помічати. Після 26 років старість розпочала брати своє. Що далі, то більшою буде втома і від вас", — наголосив український президент.Він зазначив, що бачив документи від розвідки про розгляд планів війни ще й на 2027 і 2028 роки. Також є інформація про сподівання Путіна на те, що балістика зробить те, чого не зробило все інше. Росія хоче втягнути ще більше у війну Білорусь і Придністров’ям. Пропагандисти погрожують так чи інакше всім сусідам Росії.Україна пропонує закінчити війну"Чи дійсно ви хочете пройти через все це? Вибір зараз за вами. Досить війни. Україна пропонує закінчити цю війну. Треба зробити це чесно, гідно та гарантувати, що не буде нового розпалення війни. Ми бачимо, що США приділяють усю свою увагу питанню Ірану, і неправильно просто чекати, коли у їхній увазі черга дійде до війни у Європі. Україна пропонує закінчити війну у форматі між нами і вами. Я пропоную вам зустріч", — акцентував Зеленський.Він зауважив, що всі чули, як представники Путіна, посміхаючись, казали, що Зеленський начебто може приїхати в Москву. Але після таких 26 років українському лідеру там, як і російському лідеру в Києві, робити нічого.Є країни, які традиційно приймають лідерів для вирішення питань війни і миру. Швейцарія, Туреччина, країни Арабського світу — багато хто може та хоче прийняти цю зустріч."Саме лідери вирішують ключові питання — так було й буде завжди. Я пропоную визначити чітку дату зустрічі. Ми чули, що вам пообіцяли на Алясці розв’язання якихось речей, які стосуються України та Європи. Але ви бачите, що українські та європейські питання вирішуються не в Анкориджі. До розпочатого між нами двостороннього треку можуть приєднатись інші визначені учасники", — зазначив президент України.Він констатував: оскільки війна триває у Європі, Україні потрібні гарантії безпеки, і Росія хоче гарантій безпеки, логічною видається участь тих, хто справді може виступити гарантами."Ми вважаємо, що участь Європи потрібна — тих, хто дійсно має спроможність впливати на ситуацію. Ми вважаємо, що США мають бути в процесі, й це те, що може визначити конфігурацію нової архітектури безпеки в нашій частині світу", — пояснив український президент.Україна вже мала досвід багатьох договорів із Росією та Мінських угод, які не спрацювали. Тому потрібно знайти передусім наші двосторонні відповіді на питання, які є, та не ховатися від складних питань за будь-якими формулюваннями, технічними групами або втратою часу в човниковій дипломатії."Своєю війною ви назавжди розмежували Україну та Росію. Лінія фронту зараз — це лінія, з якої має розпочатися дипломатія. Україна готова припинити вогонь повністю — для часу, коли триватимуть перемовини. І це стандартна практика, яку підтверджують зараз і обставини навколо Ірану. Спроба встановити реальну тишу — це найкращий старт, щоби розпочати говорити один з одним. Ми вважаємо, що це буде не просто спробою, а реальним припиненням вогню, якщо ви цього захочете", — додав Зеленський.Він запевнив, що моніторинг припинення вогню на лінії зупинки можуть забезпечити США. Україна готова до обміну військовополоненими за принципом "всіх на всіх", і це може стати хорошим прологом до закінчення війни. Треба зробити серйозні кроки для повернення цивільних і дітей, яких вивезли протягом війни. Треба визначити, яким буде майбутнє для всіх наступних поколінь українців та росіян."Якщо ви особисто у своїх думках не прийдете до ідеї, що цю війну час завершувати, Україна продовжить боротися за своє існування. У нас будуть ті, хто нас підтримає. Але й вам доведеться значно більше боротися за ваше існування — не Росії, а ваше особисте. І це не погроза від мене чи України. Це факти російської історії, які ви добре знаєте: коли Росія втомлюється, відбуваються зміни. Ми можемо працювати на таку втому. Ви можете зупинити свою війну. Вічна памʼять усім, чиї життя були забрані цією війною. Слава Україні!" — підсумував президент України.Нагадаємо, Володимир Зеленський також заявив, що Україна активно працює, щоби в червні отримати кошти з європейського пакета підтримки обсягом у 90 мільярдів євро. До того ж є прогрес у ще декількох напрямках співпраці з Європою..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц міг би очолити перемовний процес Європейського Союзу. Йдеться про намагання припинити російську агресію проти України.Про це заявив прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, якого цитує видання Ceske Noviny. За його словами, саме Мерц здатний координувати переговорний процес на рівні ЄС, спираючись на відповідний мандат європейських інституцій.Раніше канцлер Німеччини надіслав до Брюсселя листа з пропозицією розглянути можливість надання Україні статусу асоційованого члена Європейського союзу. Ця ініціатива викликала дискусію серед лідерів країн ЄС, оскільки вона стала відповіддю на запит Києва про прискорену євроінтеграцію.При цьому, зазначили в чеському виданні, не йдеться про повноцінне членство та право голосу, що, за оцінками низки європейських політиків, включно з прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо, не знаходить одностайної підтримки всередині союзу.Мерц зауважив, що Україні можуть надати особливий формат участі з урахуванням поточних умов, що виникнули після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, яке стало найбільшим військовим конфліктом у Європі з часів Другої світової війни.Медійники нагадали, що президент України Володимир Зеленський раніше неодноразово виступав проти будь-яких проміжних або обмежених форм членства, наполягаючи на повноцінній інтеграції.Водночас, за даними європейських агентств, Мерц вказав у своєму листі, що асоційований статус може стати політичним сигналом, тоді як повноправне членство в найближчій перспективі залишається малореалістичним через позицію частини країн-членів.Аналітики видання наголосили, що зараз у процесі розширення ЄС беруть участь дев'ять країн-кандидатів, включно з Україною, державами Західних Балкан, а також Молдовою, Грузією та Туреччиною, тоді як Косово має статус потенційного кандидата.Водночас темпи переговорів для різних країн істотно відрізняються: частина держав розраховує на вступ найближчими роками, тоді як переговори з Туреччиною, розпочаті ще наприкінці 1980 років, залишаються фактично замороженими.Раніше в кулуарах ЄС називали такий список кандидатів на роль перемовника від Європи:президент Євроради Антоніу Кошта;президент Фінляндії Александер Стубб;колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі;колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо;колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.До цього пропонували на таку роль колишню канцлеру Німеччини Ангелу Меркель. Росія ж підтримувала кандидатуру Герхарда Шрьодера.Нагадаємо, декілька днів тому керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що європейські країни, які прагнуть долучитися до мирних переговорів, мають вирішити два важливі завдання — обрати одного представника для таких зустрічей і чітко опрацювати свою позицію..

Україна активно працює, щоби в червні отримати кошти з європейського пакета підтримки обсягом у 90 мільярдів євро. До того ж є прогрес у ще декількох напрямках співпраці з Європою.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Ми билися за цей пакет, і він затверджений. Процедурно треба, щоб уже зараз, в літній час, кошти запрацювали на Україну — на нашу стійкість, на нашу оборону, на допомогу нашим людям — українцям. І це буде", — наголосив він.За його словами, є прогрес і на напрямку перемовин із Європейським Союзом щодо членства України. Наша держава цілеспрямовано йде в Європу."У нас буде дуже чіткий графік можливостей для руху у перемовинах, тим паче після змін в Угорщині. Термінів ми дотрималися", — акцентував український президент.Він додав, що зараз, уже в червні, Україна дуже розраховує перейти до відкриття кластерів, які підготовлені."Ми зробили цю свою частину роботи. І зараз крок за Європейським Союзом", — зауважив президент України.Він констатував, що фактично щодня українська команда перебуває в комунікації з ЄС. І це дуже важливо для мотивації України та всіх наших людей."Кожна позитивна новина з ЄС підтверджує, що Україна на правильному шляху, і що партнери — з нами, з Україною", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні журналісти видання Bloomberg оприлюднили інформацію, що Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів..

У четвер, 4 червня, в Румунії призначено нового прем'єр-міністра. Його головні завдання — подолання політичної кризи та збереження фінансової стабільності країни. Насамперед він має сформувати технократичний кабінет міністрів.Про це повідомило румунське видання Digi24 з посиланням на заяву президента Румунії Нікушора Дана. Новим очільником уряду став депутат Європарламенту та колишній радник президента Еуджен Томак."Кандидатуру висунули майже через місяць після відставки попереднього кабінету міністрів під керівництвом Іліє Болояна через напругу всередині керівної коаліції", — йдеться в повідомленні.Президент Нікушор Дан зазначив, що головними завданнями нового прем'єра стануть збереження прозахідного курсу Румунії, забезпечення фінансової стабільності, завершення програм фінансування PNRR до кінця серпня, а також боротьба з корупцією та цифровізація.Сам Еуджен Томак акцентував, що не створюватиме політизований кабінет, а натомість запропонує парламенту команду фахівців."Ми будемо дотримуватися окресленого напрямку приналежності до європейської родини, зміцнення стратегічного партнерства зі США, наших трансатлантичних відносин загалом, при цьому наша роль у НАТО є пріоритетом", — наголосив новопризначений прем’єр-міністр.Він також додав, що безпека країни залишається фундаментальним обов'язком, особливо в умовах, коли "на кордоні війна, і ми бачимо її наслідки". Тепер Томак має 10 днів на формування кабінету й отримання вотуму довіри у парламенті.Що відомо про Еуджена ТомакаНародився 28 червня 1981 року в селі Бабеле Ізмаїльського району (територія сучасної України) в родині бессарабських румунів. До Румунії переїхав на початку 2000 років. 2006 року став радником в адміністрації президента Траяна Бесеску, займався питаннями діаспори.Також працював державним секретарем. Його декілька разів обирали депутатом парламенту Румунії, а з 2019 року він перебуває на посаді депутата Європарламенту.Загалом прем'єр-міністр Еуджен Томак має понад 20 років політичного досвіду на національному та європейському рівнях.Нагадаємо, вчора стало відомо, що німецький оборонний концерн Rheinmetall уклав масштабні контракти з Румунією загальною вартістю 5,7 мільярда євро на постачання військової техніки, боєприпасів і кораблів..

Європейський Союз має намір переглянути та оптимізувати процедуру розширення блоку задля швидшої інтеграції шести балканських країн-кандидатів. Відповідні інструменти стимулювання процесу лідери ЄС обговорюватимуть під час найближчої зустрічі на найвищому рівні.Про це повідомив голова Європейської ради Антонію Кошта під час спільної пресконференції у Белграді, пише APnews.Перегляд методології розширення на майбутньому самітіЧерговий саміт лідерів країн Європейського Союзу та представників держав Західних Балкан прийматиме чорногорське місто Тіват. Головною темою обговорення стане оновлення поточної методології розширення об'єднання. За словами голови Євроради, офіційний Брюссель прагне нівелювати хвилю розчарування серед балканських партнерів, яка виникає через занадто повільний поступ у переговорах, та запропонувати дієві рішення для оперативного досягнення результатів."Розширення — це не утопія, а те, що може стати реальністю в найближчі роки. Для цього нам потрібно працювати більше і швидше", — наголосив керівник у Єврораді.Вимоги до кандидатівНаразі повноправного членства в ЄС прагнуть Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Північна Македонія, Сербія та Чорногорія. Попри багаторічні євроінтеграційні зусилля, ці держави досі перебувають на етапі оцінювання їхньої відповідності базовим критеріям блоку. Водночас Брюссель суттєво активізував підтримку балканських реформ через зростання геополітичних ризиків, зокрема через спроби посилення впливу з боку Росії та Китаю у цьому стратегічному регіоні.Шлях до ЄС передбачає адаптацію національних законодавств кандидатів до європейського права у 35 різних секторах, що охоплюють сфери від реформи правосуддя до аграрного сектору. Важливою деталлю є те, що запуск та успішне закриття кожного з цих переговорних етапів вимагає абсолютної одностайності від усіх 27 чинних держав-членів Євросоюзу.На сьогодні лідерами переговорного процесу вважаються Чорногорія та Албанія. Водночас для Сербії та Косова висунуто додаткову ключову умову — подальший рух до ЄС можливий лише за умови повної нормалізації їхніх двосторонніх відносин.Нагадаємо, 4 червня кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку..

Шведський суд погодив передачу Україні затриманого за її запитом підсанкційного судна Caffa. Його вважають причетним до перевезень викраденого з окупованих територій України зерна. Однак це рішення ще можуть оскаржити.Про це повідомило шведське Sveriges Radio. Журналісти зазначили, що шведський суд ухвалив рішення про те, що затримане в березні судно Caffa, яке вже декілька місяців стоїть під арештом у порту Треллеборга, варто передати Україні.Медійники наголосили, що це, ймовірно, перший подібний прецедент. Раніше жодні інстанції не ухвалювали таких рішень.Державний прокурор Хокон Ларссон пояснив, що окружний суд погодився з оцінкою прокурорів, і це задовільний результат. "Суд у своєму рішенні аргументував, що конфіскація судна має належне юридичне обґрунтування, й усі передумови для його видачі Україні виконано", — йдеться в повідомленні.Журналісти відзначили, що певні слідчі дії могли би здійснюватися і за умови залишення судна у Швеції, але тоді можуть виникнути інші виклики.Одночасно зазначається, що, якби розслідування — яке ведеться щодо судна в Україні — відбувалося у Швеції, факти ймовірно підпадали би під статті щодо воєнних злочинів, зокрема, щодо розграбування.Прокурор Ларссон додав, що до остаточного набуття чинності рішення суду судно не можуть передати Україні — інша сторона має ще три тижні для подання апеляції.Як відомо, Швеція зупинила та затримала судно Caffa у водах Балтійського моря 6 березня за підозрами у використанні фальшивого прапора та порушенні морського права та безпекових вимог. 29 квітня судно заарештували.Відповідні українські служби наголошували, що судно причетне до перевезень краденого зерна з окупованих територій, у зв’язку з чим перебуває під санкціями та відповідним розслідуванням.Нагадаємо, 31 травня стало відомо, що Європейський Союз розглядає можливість розширення санкцій проти "тіньового флоту" Росії. Йдеться про включення до обмежувальних списків близько 20 додаткових танкерів..

Будь-які вибори в Україні через "Дію" неможливі. Й на це є щонайменше декілька причин. Розмови про повну цифровізацію держави не можуть вплинути на таку ситуацію.Про це заявив тимчасовий виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков у коментарі "РБК-Україна".Він зазначив, що розмови про можливі вибори в "Дії" тривають із перших днів запуску екосистеми. Але це комплексне питання.По-перше, законодавча база для цього відсутня. Водночас держпідприємство "Дія" та Мінцифра діють винятково на основі законів і чинної нормативної бази."По-друге, у Конституції чітко вказано, що кожен українець повинен голосувати таємно, тобто має бути збережена таємниця голосування. Зробити це можливо винятково фізично в кабінці для голосування, де тільки ти знаєш за кого голосуєш", — зазначив Борянков.Таким чином проведення виборів у "Дії" станом на теперішній момент залишається неможливим.Раніше президент України Володимир Зеленський і Центральний виборчий комітет заявляли, що проведення виборів можливе лише після завершення війни. У ЦВК також зазначали, що для повноцінної підготовки виборчого процесу знадобиться щонайменше шість місяців.Нагадаємо, радник голови Офісу президента Михайло Подоляк окреслив умови та можливі терміни запуску виборчого процесу в Україні після війни. Він наголосив, що старт виборчих процедур в Україні напряму залежить від завершення активної фази бойових дій. Ідеться не про сам день голосування, а про запуск усіх необхідних процедур — підготовки виборчої інфраструктури, оновлення реєстрів і організації безпечного процесу..

Україна відкриває нову сторінку у відносинах з Угорщиною. Вона писатиметься на взаємній повазі, довірі та спільному європейському майбутньому.На цьому наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Дякую головуванню Кіпру за його лідерство у просуванні процесу вступу України до Євросоюзу", — зазначив він.Український міністр також висловив подяку всім державам-членам ЄС, Європейській комісії й інституціям Євросоюзу за їхню непохитну підтримку."Я також ціную конструктивну участь Угорщини. Ми відкриваємо новий розділ у відносинах між Україною та Угорщиною", — наголосив очільник українського дипломатичного відомства.Він додав, що цей розділ побудований на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому."Україна рухається вперед", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше сьогодні видання Financial Times інформувало, що офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наголосив, що його країна й Україна досягнули "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу.Він відзначив, що його уряд "за три тижні" досягнув того, чого колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і його команда "не змогли зробити за десять років"..

Міністерство закордонних справ Росії запровадило санкції проти 17-річного громадянина Великої Британії Александра Браудера. Разом із ним до списку потрапили ще кілька британців.Російська сторона заявила, що підставою стали "наклепницькі твердження та недостовірна інформація", пише видання Euronews.Так, Браудер опублікував аналітичний звіт у березні, підготовлений для аналітичного центру Henry Jackson Society. У ньому він описав нібито існування мережі відмивання коштів через криптовалюти, яку пов’язують із Росією, Іраном та Північною Кореєю. У документі також йшлося про використання рублевого стейблкоїна A7A5, який нібито може застосовуватися для обходу санкцій і фінансування військових витрат РФ.Санкції та реакціяЗа рішенням російського МЗС:Браудеру заборонено в’їзд до Росії;санкції також запроваджено проти інших громадян Великої Британії.Російська сторона заявила, що "будь-які спроби посилення санкційного тиску" отримають "жорстку відповідь".Реакція самого БраудераПісля оголошення санкцій підліток заявив, що сприймає це як "знак честі”" і назвав це підтвердженням того, що його робота нібито зачепила чутливі для РФ сфери. Він також стверджує, що викрив схему, яка може використовуватися для фінансування війни Росії проти України.Нагадаємо,  26 травня Рада Європейського Союзу продовжила дію санкцій проти країни-агресорки Росії за порушення прав людини.Читайте також: У Зеленського розповіли, як "тіньовий флот" Росії адаптується до санкцій.

Кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку.Про це у соцмережі X повідомила пресслужба Кіпрського головування в Раді ЄС.Сигнал про єдність Європи та новий етап інтеграціїУ четвер, 4 червня, представники Кіпру, який зараз головує в Раді ЄС, дали офіційний старт підготовчим процесам. Запуск роботи над першим переговорним кластером є фундаментальною віхою, яка відкриває новий практичний етап інтеграційного марафону для Києва та Кишинева. Європейські дипломати наголошують, що початок цього процесу є знаковим досягненням, яке демонструє монолітність позиції європейської спільноти."Це знаменує собою важливу віху на їхньому євроінтеграційному шляху та посилає чіткий сигнал про єдність і рішучість ЄС", — заявили у відомстві країни.Наступні кроки та стратегічні пріоритети БрюсселяУ повідомленні зазначається, що найближчим часом дипломатичні зусилля Ради ЄС будуть зосереджені на фіналізації всіх бюрократичних та організаційних нюансів для безпосереднього проведення міжурядової конференції. Сторони планують працювати у максимально інтенсивному режимі."Найближчими днями ми продовжуватимемо самовіддано працювати над завершенням дискусій у Раді для офіційного відкриття кластера", — зазначили в Кіпрському головуванні.У Брюсселі також нагадали, що весь процес розширення ЄС базується суворо на принципі оцінки індивідуальних заслуг кожної країни-кандидата та виконання ними необхідних реформ. Політика розширення залишається ключовим стратегічним пріоритетом та однією з найбільш трансформаційних доктрин Європейського Союзу, що покликана гарантувати стабільність на континенті.Нагадаємо, Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного кластера переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Додамо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує відкрити перший переговорний кластер щодо вступу до Європейського Союзу найближчими тижнями..