# політика

Іран стратив чоловіка Бабака Шахбазі, якого він звинувачує у шпигунстві на користь Ізраїлю, в той час, як влада країни продовжує боротьбу з тими, хто, за її словами, співпрацював з Ізраїлем під час нещодавнього 12-денного конфлікту Ірану з Ізраїлем та Сполученими Штатами. Страчений чоловік свого часу написав листа президенту України Володимиру Зеленському з пропозицією допомоги.Про це повідомляє державне ЗМІ, пише Al Jazeera. Як зазначає видання, у середу судове інформаційне агентство "Мізан" ідентифікувало страченого чоловіка як Бабака Шахбазі, який, за його словами, збирав та продавав ізраїльським агентам конфіденційну інформацію про іранські центри обробки даних та об'єкти безпеки.Це твердження заперечують активісти, які стверджують, що його катували, щоб змусити дати неправдиве зізнання. Вони кажуть, що Шахбазі був заарештований за написання листа президенту України Володимиру Зеленському, пропонуючи свою допомогу.Іран поставив Росії безпілотники, які Москва використовувала для атак на Україну. Група "Iran Human Rights" попереджала, що Шахбазі можуть стратити."Послання Бабака президенту Зеленському з пропозицією допомоги у війні проти Росії було використано як приклад шпигунства на користь Ізраїлю, який, за їхніми словами, навчив Бабака користуватися Microsoft Word", — заявила група, повідомляє інформаційне агентство Associated Press. Іран не визнав цього твердження.Активісти описували Шахбазі як такого, хто пропонував воювати за Україну. Державні ЗМІ повідомили, що Шахбазі працював разом з Есмаїлом Фекрі, ще одним засудженим, страченим у червні за шпигунство на користь Ізраїлю з початку 2022 року. Адвокат відповідача звернувся з апеляцією до Верховного Суду, який відхилив клопотання.Іран не уточнив, як стратили Шахбазі, хоча засуджених до страти зазвичай вішають. Тегеран, який багато років точить тіньову війну з Ізраїлем, а цього червня переріс у повномасштабний конфлікт, стратив багатьох осіб, яких він звинувачує у зв'язках з ізраїльською розвідувальною службою Моссад та сприянні її операціям у країні.Страта людини 17 вересня стала дев'ятою, яку Іран повісив за шпигунство з часів 12-денного конфлікту з Ізраїлем та США, що викликало побоювання активістів, що уряд може провести хвилю страт.Нагадаємо, раніше в Ірані через повішення стратили жінку, яка була засуджена за вбивство свого жорстокого чоловіка. Вона стала вісімнадцятою жінкою, страченою в Ірані у 2023 році.Також у жовтні 2024 року в Ірані стратили німецько-іранського громадянина Джамшида Шармахда. У Берліні пригрозили "серйозними наслідками".

У Мінську пройшов фінал конкурсу "Міс Білорусь 2025", який цьогоріч набув особливого політичного забарвлення. Перемогу на шоу здобула українка Олена Кучерук, за якою особисто спостерігав самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко. Організатори конкурсу акцентували на ідеології: учасниці "Міс Білорусь 2025" виходили на сцену у футболках із цитатами очільника держави. Серед них були вислови про те, що "жінки — найефективніша дипломатична зброя", "призначення жінки — прикрашати світ" та "білоруські жінки — справжні трудівниці".18-річна українка Олена Кучерук, яка тріумфувала на конкурсі краси, народилася в Донецьку, але останні 11 років живе у Білорусі. Вона зізналась, що нібито не очікувала на перемогу та зізналася, що вже все підготувала для того, що повертатися додому. Проте саме її ім’я оголосили на сцені, що автоматично принесло їй титул найкрасивішої дівчини Білорусі."Я не вважала себе найкрасивішою. Кожна дівчина особлива, і кожна по-своєму прекрасна", — сказала етнічна українка.Що відомо про Олену КучерукОлена Кучерук виросла у небагатій родині. Її матір працює у соціальній сфері, старша сестра має фах реабілітолога. Дитячі роки Олени пройшли на українському Донбасі, але коли дівчині було сім років, матір після чергової поїздки до бабусі в Полоцький район вирішила залишитися в Білорусі."Мама зрозуміла, що не хоче ризикувати дітьми, і ми залишилися тут. А тато залишився в Донецьку", — заявила вона. Кучерук також поділилась планами щодо свого майбутнього, заявивши, що прагне завершити навчання, вступити до вишу та продовжити займатися музикою. "Я хочу залишатися собою. Так, у мене є титул, але я звичайна людина. Моє серце зараз вільне. Думаю, мені ще рано про стосунки", — наголосила "Міс Білорусь".Нагадаємо, українка Олена Золотарьова у Сполучених Штатах Америки здобула перемогу на конкурсі краси Miss USA Universe. Захід відбувся 11 квітня у Лас-Вегасі.

У Європі набирає обертів розширення використання заморожених російських активів для фінансування України після нового тиску з боку президента США Дональда Трампа та зміни позиції Німеччини.Про це повідомляє Bloomberg.За словами людей, знайомих із цим питанням, європейські уряди та їхні союзники у "Великій сімці" шукають способи подальшого використання знерухомлених активів для отримання додаткових доходів для підтримки оборони Києва від війни Москви.Переважна більшість із близько 300 мільярдів доларів знерухомлених активів Москви знаходиться в Європі. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила у своїй промові на початку цього місяця, що ЄС потрібно знайти нові способи змусити Росію платити за її війну."Нам потрібно терміново працювати над новим рішенням для фінансування воєнних зусиль України на основі іммобілізованих російських активів", — сказала вона під час свого звернення до ЄС. "Завдяки залишкам готівки, пов’язаним із цими російськими активами, ми можемо надати Україні репараційний кредит".Німеччина, яка довго обережно ставилася до захисту фінансового центру Європи та поваги до державного імунітету, стала рішучим прихильником максимізації прибутку від фондів, повідомили джерела, які побажали залишитися анонімними. "Зміна курсу Берліна відбувається на тлі побоювань, що якщо підтримка США за Трампа зменшиться, тягар підтримки України ляже важким тягарем на найбільшу економіку Європи, що може ще більше підживити зростання ультраправих у Німеччині", — пише видання.Цей крок не передбачає повної конфіскації, на якій продовжують наполягати США та деякі східноєвропейські країни. ЄС, країни G7 та Австралія заморозили активи центральних банків Росії після вторгнення та минулого року домовилися спрямувати процентний дохід в Україну.Очікується, що це питання буде порушено деякими міністрами фінансів ЄС на зустрічі в Копенгагені цього тижня та лідерами ЄС у жовтні, заявили чиновники. В ідеалі рішення має бути остаточно прийнято на саміті лідерів Євросоюзу 23-24 жовтня.Раніше стало відомо, що Європейська комісія пропонує нову ідею щодо того, як направити мільярди євро заморожених російських активів до України, замінивши гроші, перераховані до Києва, борговими розписками, що підтримуються ЄС.Додамо, 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер теж виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.

У середу, 17 вересня, Верховна Рада в цілому ухвалила законопроект №13266 про військового омбудсмена. Документ передбачає його призначення і звільнення президентом України. Про це у Telegram-каналі повідомила народна депутатка від партії "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко. За її словами, цю пропозицію підтримали 283 депутати. Законопроектом №13266 пропонується: створити посаду Військового омбудсмена, який буде призначатися президентом України. Визначити правовий статус Військового омбудсмана, порядок призначення на посаду та припинення його повноважень; визначити основні завдання, права та обов’язки Військового омбудсмана, а також порядок утворення офісу Військового омбудсмана; встановити порядок подання і розгляду скарг та проведення перевірок Військовим омбудсманом. Створення інституції військового омбудсмена, який би захищав права військовослужбовців, анонсували ще в грудні 2024-го. Законопроект про омбудсмена лежить у Раді з травня цього року. В червні його ухвалили в першому читанні.Нагадаємо, у грудні 2024 року Володимир Зеленський призначив на посаду військового омбудсмена відому правозахисницю Ольгу Решетилову. До цього президент України заявляв, що має "сильну кандидатуру" на цю посаду.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що мирна угода у війні між Росією та Україною не може бути укладена коштом політичного суверенітету та територіальної цілісності Києва.Слова політика цитує видання Reuters. Порушення Росією повітряного простору Польщі та Румунії є частиною тривалої тенденції перевірки кордонів та саботажу з боку президента Володимира Путіна, заявив у середу канцлер Німеччини Фрідріх Мерц."Росія хоче підступно дестабілізувати наші вільні суспільства", — заявив Мерц нижній палаті парламенту Бундестагу.Він також зазначив, що мирна угода у війні в Україні не може бути укладена коштом політичного суверенітету та територіальної цілісності Києва."Продиктований мир, мир без свободи, спонукав би Путіна шукати свою наступну ціль", — додав Мерц. Цікаво, що у серпні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що прогрес у мирному врегулюванні російсько-української війни наразі становить лише близько 2%.Нагадаємо, за даними Reuters, військові керівники Сполучених Штатів та низки європейських країн завершили обговорення військових гарантій безпеки щодо України та тепер представлять їх своїм відповідним радникам з національної безпеки. Раніше віце-президент США Джей Ді Венс заявляв, що переговори щодо припинення війни Росії проти України зосереджені на двох основних питаннях — гарантіях безпеки для Києва та територіях, які Москва прагне взяти під контроль.Своєю чергою, за інформацією Reuters, російський диктатор Володимир Путін вимагає від України відмовитися від усього східного Донбасу, забути про амбіції щодо вступу до НАТО, зберегти нейтралітет і не впускати західні війська до країни.

У середу, 17 вересня, з візитом до України прибула президентка Європейського парламенту Роберта Мецола.Про це вона повідомила у соцмережі X. Подробиці її перебування у Києві не уточнюються. "Наступна зупинка: Київ", — йдеться у повідомленні посадовиці.Next stop: Kyiv 🇪🇺🇺🇦 pic.twitter.com/GwlMDM9SoB— Roberta Metsola (@EP_President) September 17, 2025Варто зазначити, що 16 липня представницю Мальти Роберту Мецолу переобрали головою Європейського парламенту.Цікаво, що Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".Нагадаємо, 12 вересня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про продовження санкцій проти Російської Федерації. Обмежувальні заходи, запроваджені через військову агресію проти України, діятимуть до 15 березня 2026 року.Також повідомлялось, що Європейська комісія пропонує нову ідею щодо того, як направити мільярди євро заморожених російських активів до України, замінивши гроші, перераховані до Києва, борговими розписками, що підтримуються ЄС.

У вівторок, 16 вересня, президент Володимир Зеленський провів зустріч із депутатами фракції "Слуга народу". Засідання пройшло в Офісі президента.Про це повідомляє "Українська правда", посилаючись на поінформованих співрозмовників серед нардепів "Слуги народу" та речницю фракції Юлію Палійчук."Провели засідання фракції за участі президента. Зустріч в Офісі президента тривала півтори години. Обговорили питання захисту ВПО, роботу держслужби під час війни, гарантії безпеки для України і готовність України до мирного процесу", — розповіла журналістам Палійчук.Водночас, за словами співрозмовників видання, на зустрічі було приблизно 150 членів фракції. Зазначається, що частина нардепів не були присутніми через те, що вони залученні до консультацій щодо держбюджету на 2026 рік, а ще частина у відрядженні чи захворіли. Відтак, в Офісі президента домовилися провести ще одну зустріч у період з 6 по 10 жовтня.За даними видання, під час засідання Зеленський що "будуть важкі рішення", якщо справи на фронті "будуть погані". Він зауважив, що поки стоїть фронт, доти Україна може сподіватись на нормальні умови угоди."Також депутати запитували про закон про "вічне ПЕПство". Зокрема, парламентарі питали про можливість послабити законодавство хоча б до такого рівня, як працює в Європі. Вирішили обговорити це питання ще раз у жовтні. Зустріч відбувалась у форматі питання/відповідь", — додали журналісти.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що народного депутата Олексія Кузнєцова хочуть виключити з партії "Слуга народу". Причиною стала справа про корупцію. До того ж він уже не очолює луганський осередок цієї політичної сили. Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді України Давид Арахамія. Відповідну заяву озвучила й політична партія "Слуга народу".

Заступника голови російського Міністерства закордонних справ Сергій Рябков прокоментував заклики президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа до європейських країн щодо відмови від імпорту нафти з РФ.У коментарі пропагандистським ЗМІ заявив, що такі заяви американського лідера "не містять новизни"."Заяви Трампа, що закликають Європу відмовитися від закупівель російської нафти, не містять жодної новизни", — заявив він.Російський посадовець також додав, що у Москви є "формати і канали обговорення ситуації на світових ринках нафти і природного газу, які працюють". За його словами, енергокомпанії та економічний блок російського уряду "знають, як себе поводити в цій ситуації""Для нас головне, що адміністрація США віддана виправленню відносин", — підсумував він. Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп запевнив, що готовий запровадити серйозні санкції проти Російської Федерації, але лише у тому випадку, коли всі країни Північноатлантичного альянсу зроблять те ж саме та припинять купувати нафту країни-агресора.Водночас міністр Угорщини у справах ЄС Янош Бока зауважив, що Сполучені Штати Америки з більшим розумінням відносяться до того, що Словаччина та Угорщина продовжують імпортувати російський газ та нафту, ніж Європейський Союз.Додамо, за даними Reuters, в зовнішній торгівлі Росії набирає обертів бартер з іншими країнами. До таких кроків Москва вдається задля того, щоб обійти санкції Заходу.  Зокрема, у рамках бартерної торгівлі російські компанії обмінюють пшеницю на китайські автомобілі, а насіння льону — на будівельні матеріали.

У середу, 17 вересня, в Європейському Союзі попередньо планували оголосити про 19 пакет санкцій проти Росії. Однак оголошення відклали до кінця тижні. Європейська комісія продовжує працювати над документом.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох дипломатів і посадовців Євросоюзу."Передбачалося, що презентація 19 пакета санкцій мала відбутися в середу на засіданні дипломатів ЄС, але цього тепер не планується", — заявив один із дипломатів.За словами іншого співрозмовника медійників, який представляє одну з ключових держав ЄС, наразі "очікується, що презентація 19 пакета санкцій проти Росії на Coreper відбудеться наприкінці тижня".Європейська комісія на запит "Європейської правди" поки що не прокоментувала питання та не назвала дат, коли санкційний пакет може бути готовий.Напередодні писали, що станом на зараз Європейська комісія ще продовжує працювати над 19 пакетом санкцій Європейського Союзу проти Росії.Зокрема, в межах цього пакета розглядається швидша відмова від російських викопних видів палива. Це може бути наслідком останніх заяв американського президента Дональда Трампа, який закликає Європу оперативніше позбутися такої залежності від Російської Федерації.Також ЗМІ інформували, що країни ЄС в межах наступного пакета санкцій проти Росії обговорять потенційне посилення обмежень на видання туристичних віз росіянам.Нагадаємо, вчора журналісти агенції Reuters повідомили, що в зовнішній торгівлі Росії набирає обертів бартер з іншими країнами. До таких кроків Москва вдається задля того, щоб обійти санкції Заходу. Зокрема, російські компанії обмінюють пшеницю на китайські автомобілі, а насіння льону — на будівельні матеріали.

У вівторок, 16 вересня, Верховна Рада України розпочала прямі трансляції своїх засідань. Це сталося вперше за майже чотири роки. Раніше від них відмовлялися з міркувань безпеки.Про це свідчить трансляція засідання українського парламенту, яка доступна на телеканалі "Рада".Зокрема, у вівторок, 16 вересня державний телеканал розпочав показ онлайн пленарного засідання.За час повномасштабної війни телеканал "Рада" до цього лише одного разу показував засідання народних депутатів. Це відбулося 31 липня 2025 року, коли парламент голосував за відновлення незалежності НАБУ та САП.Як відомо, Верховна Рада закрила прямі ефіри засідань після вторгнення Росії з міркувань безпеки. Тоді ж медійникам обмежили доступ до сесійної зали, однак із травня 2024-го його відновили.При цьому засідання все ж залишалося доступним на неофіційних джерелах. Їх, зокрема, транслював народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко.Нагадаємо, що 9 вересня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав постанову про відновлення прямих трансляцій засідань парламенту."Трансляції засідань Верховної Ради України офіційно повертаються! Постанову про їх відновлення підписав голова Руслан Стефанчук. Дякую за нагоди за чесний діалог і таке рішення. Також дякую всім колегам із парламенту, які підтримали постанову", — наголошував тоді голова комітету з питань свободи слова українського парламенту, народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин.Він акцентував, що цього досягнули "люди з картонками, люди в коментарях, медіаспільнота та всі-всі, хто хоче бачити Раду відкритішою".

У понеділок, 15 вересня, відбулися деякі зміни в урядових структурах України. На засіданні Кабінету міністрів частково "перетасували" кадровий блок.Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді України Тарас Мельничук, який опублікував інформацію про звільнення та призначення у своєму Telegram-каналі.Зокрема, Кабінет міністрів призначив Дмитра Макаренка головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.До цього Макаренко обіймав посаду заступника голови Держгеокадастру та виконував обов'язки його голови.Також уряд призначив Максима Малашкіна державним секретарем Міністерства оборони України.Водночас Івана Сопігу звільнено з посади державного секретаря Міністерства оборони та призначено на посаду заступника державного секретаря Кабінету міністрів.Окрім того, Віту Шаповалову звільнено з посади державного секретаря Міністерства у справах ветеранів.Серед іншого, Кабмін звільнив Ірину Постоловську з посади заступника міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з питань європейської інтеграції.Нагадаємо, що 6 серпня Кабінет міністрів призначив Олександра Цивінського на посаду директора Державного бюро розслідувань.

У понеділок, 15 вересня, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко провів зустріч із колаборантом Володимиром Сальдо. Київ вважає це демонстрацією зневаги до суверенітету та територіальної цілісності України.Про це повідомило Міністерство закордонних справ України."Ганебним є не лише факт зустрічі, але й висловлювання Олександра Лукашенка про окуповану частину Херсонщини як буцімто "новий регіон" Росії, готовність сприяти зміцненню окупаційного режиму та розвивати торгівлю з окупантами", — йдеться у повідомленні.У МЗС нагадали, що відповідно до норм міжнародного права будь-які оборудки з окупаційними режимами є нікчемними та матимуть виключно негативні наслідки для Білорусі як держави. До того ж у відомстві зазначили, що "Україна залишає за собою право адекватного реагування з метою посилення санкційних режимів і поглиблення міжнародної ізоляції білоруського режиму за протиправні дії всупереч численним резолюціям Генеральної Асамблеї ООН, зокрема резолюції від 12 жовтня 2022 року "Територіальна цілісність України. Захист принципів статуту ООН", яку підтримали 143 держави-члени ООН"."Викликають особливий подив марення Олександра Лукашенка про те, що він "радянська людина", для якої Україна та Херсонщина "також його земля". Нагадуємо, що СРСР вже понад три десятиліття як на смітнику історії. Туди ж рано чи пізно відправляться й обидва ностальгуючі невизнані діячі, які зустрічалися сьогодні в Мінську. Натомість Україна була, є і буде цілісною в міжнародно визнаних кордонах", — додали у МЗС.Нагадаємо, 24 серпня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко привітав Україну з Днем незалежності. При цьому, диктатор побажав українцям "мирного неба".Також раніше Лукашенко зробив декілька заяв про "мирне врегулювання" війни в Україні. Зокрема, білоруський лідер вважає, що Київ "вимагає неможливого", а Україна має "сісти за стіл переговорів", а не "кидатися камінням".

У понеділок, 15 вересня, Ольга Стефанішина офіційно розпочала роботу на посаді посла України у Сполучених Штатах Америки.У своєму дописі у соцмережі X посадовиця розповіла, що вона розпочала дипломатичну місію з хвилини мовчання, ушанувавши пам’ять українських захисників."Розпочинаючи свою місію як посол України у Сполучених Штатах, я несу з собою мужність і стійкість нашого народу. Сьогодні разом з командою посольства ми вшанували хвилиною мовчання тих, хто віддав своє життя за незалежність і свободу України. Саме завдяки їхній жертві ми продовжуємо дипломатію — захищаємо суверенітет, зміцнюємо партнерські відносини та прагнемо справедливого й міцного миру", — написала Стефанішина.As I begin my mission as 🇺🇦Ambassador to the United States, I carry with me the courage and resilience of our people.Today, together with the @UKRintheUSA team, we paused for a minute of silence to honor those who gave their lives for Ukraine’s independence and freedom. It is… pic.twitter.com/az5QuHe8NO— Olga Stefanishyna (@StefanishynaO) September 15, 2025Що відомо про Ольгу СтефанішинуСтефанішина народилася в Одесі, їй 38 років. У 2008 році закінчила факультет міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобула кваліфікацію юриста-міжнародника, перекладача з англійської мови. У 2016 році отримала диплом спеціаліста "Фінанси та кредит" Одеського національного економічного університету.У 2017 році працювала директоркою Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів. З грудня 2017 року по вересень 2019 року працювала на посаді генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату.4 червня 2020 року Ольга Стефанішина отримала посаду віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, а 3 вересня 2024 року вона подала до Верховної Ради заяву про відставку.Нагадаємо, ще 27 серпня президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Ольги Стефанішиної новим послом України в Сполучених Штатах Америки. До того ж Зеленський визначив "ключові завдання для оновлення роботи українського посольства". За його словами, головна мета — "реалізувати повністю всі домовленості з президентом США Дональдом Трампом. .

Наразі Україна планує  зовнішньополітичну активність на другу частину вересня та на жовтень. У пріоритетах: протиповітряна оборона та повна реалізація рішень "Рамштайну" й домовленостей із партнерами, які були досягнуті у Вашингтоні та Парижі.Про це повідомив президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому відеозверненні."Перед зимою ми маємо виконати на сто відсотків кожну домовленість щодо постачання систем ППО, щодо ракет до них, а також контракти на закупівлю. Фінанси на дрони — щоб наш потенціал виробництва був заповнений. Ми працюємо з партнерами по фінансах загалом на армію — по країнах бачимо, які партнери зроблять свій внесок. Є над чим ще попрацювати", — йдеться у повідомленні.До того ж український лідер зазначив, що Київ чекає від Вашингтона рішень щодо купівлі американської зброї."Предметно — з програмою PURL, яка дає нам змогу купувати американську зброю. Більш ніж 2 мільярди доларів уже в програмі, ще півтора мільярда оголошені. Ми чекаємо цих надходжень та, відповідно, постачання. І багато залежить від партнерів — хороша динаміка з Європою, ми очікуємо рішень від Сполучених Штатів Америки. Зокрема, щодо "петріотів" — це дуже важливо", — наголосив він.За словами очільника держави, триває також робота з балтійськими партнерами і з країнами Західної Європи. Це зокрема, Нідерланди, Німеччина, Британія."Ми розраховуємо ще й на розширення цієї лінійки співпраці, і я дякую всім партнерам, хто працює не просто в режимі "сьогодні на завтра", але й на перспективу... Плануємо також активний тиждень нашої дипломатії на майданчику Генеральної Асамблеї ООН, і важливо, щоб цей тиждень дав поштовх дипломатії. Зараз — за тиждень до Генеральної Асамблеї — президент Трамп буде у Європі. Триває дуже активна наша робота з лідерами європейських країн, щоб ми були всі скоординовані та справді досягли рішень для тиску на Росію — рішень, які все одно доведеться ухвалювати", — додав гарант.Нагадаємо, Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".

Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. За даними відомства, протягом трьох днів Україна презентувала 28 тематичних блоків. Зокрема, про стан реформ у сільському господарстві, прогрес у цифровізації, державну підтримку, ринкове регулювання, розвиток аграрного сектору, що продемонструвало готовність України до інтеграції у спільну аграрну політику ЄС.Крім того, було представлено рівень узгодження законодавства України з актами права ЄС за такими напрямами:Горизонтальні питання — фінансові та адміністративні структури.Сільськогосподарські ринки.Політика у сфері якості.Органічне виробництво.Просування сільськогосподарської продукції.Також, як зауважили у міністерстві, відбулися дискусії, під час яких українські представники надали детальні роз’яснення щодо проведеної роботи. Своєю чергою, Європейська комісія позитивно оцінила представлені матеріали."Ці дискусії показали дві ключові речі: ми вже досягли значного прогресу в наближенні аграрної політики до стандартів ЄС, але попереду ще багато роботи. Процес приєднання потребує спільних зусиль та тісної координації. Україна готова йти цим шляхом", — наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик.Нагадаємо, раніше президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну".Водночас міністерство закордонних справ відреагувало на заяви президента Польщі Кароля Навроцького щодо перспектив членства України в НАТО та Європейському Союзі. Відомство зазначило, що взяло до уваги слова польського лідера, але безпекове майбутнє України невід’ємно пов’язане з НАТО, а політичне та економічне майбутнє — з Європейським Союзом.