# політика

Європейська делегація на переговорах щодо України складатиметься з представників Європейського Союзу, Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії. Для початку планується рівень радників із питань національної безпеки.Про це повідомило видання Bloomberg із посиланням на неназваного високопоставленого європейського чиновника."Європейські лідери ухвалили таке рішення після самітів, що відбулися в четвер і п’ятницю в Дубліні, де головною темою порядку денного була підтримка України", — йдеться в повідомленні.Медійники зазначили, що напередодні саміту президент України Володимир Зеленський закликав європейських лідерів призначити представників для участі в мирних переговорах між Росією й Україною, які проходять під егідою США.Він додав, що майже через п’ять років після початку повномасштабної війни Москви проти України Росія стала відкритішою до того, щоби Європа також брала участь у переговорному процесі."Європі впродовж тривалого часу було складно визначитися з тим, хто саме має представляти континент у будь-яких мирних переговорах", — зауважили аналітики видання.Високопоставлений європейський чиновник, який надав коментар на умовах анонімності, розповів журналістам, що ці радники братимуть участь у майбутніх обговореннях на технічному рівні. При цьому Європа поки що не визначила лідерів, які представлятимуть її на переговорах.Речник Європейської комісії — виконавчого органу ЄС — заявив, що лідери торкнуться цього питання під час майбутньої пресконференції.Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський підбив підсумки переговорів з американськими представниками у Дубліні й анонсував підготовку до наймасштабнішого обміну полоненими. Також український лідер підтвердив залучення Європи до наступних раундів мирного діалогу..

Польща перемогла Росію на виборах до Спільної інспекційної групи (JIU) Організації Об’єднаних Націй (ООН). Таким чином перервано 60-річну безперервну присутність СРСР і Росії серед представників Східної Європи в цьому органі. Польського кандидата підтримали 95 країн.Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Польщі Мацей Вевюр, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Історична перемога Польщі в ООН! Вибір нашої країни до Спільної інспекційної одиниці (JIU) завершує безперервну 60-річну серію Москви! Протягом шести десятиліть існування JIU одне з двох місць для Східної Європи завжди займали СРСР або Росія", — написав він.У Міністерстві закордонних справ Польщі уточнили, що кандидатуру країни під час голосування на Генеральній асамблеї ООН підтримали 95 держав."Польща перемагає Росію у виборах до Спільної інспекційної одиниці (JIU) ООН! Дякуємо за підтримку — це зобов’язання до подальшої роботи на користь ефективності та прозорості ООН", — ідеться в повідомленні.Також зазначається, що представником Польщі у Спільній інспекційній групі ООН стане Якуб Хмєлевський.Спільна інспекційна група (Joint Inspection Unit) є незалежним органом зовнішнього нагляду в системі ООН. Вона займається оцінюванням, перевірками й аналізом діяльності організацій системи ООН для підвищення ефективності їхньої роботи та використання ресурсів.Раніше, 28 жовтня, стало відомо, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш призначив посла Росії в Йорданії Гліба Десятникова своїм помічником із питань протимінної діяльності та поліції.Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп просуває колишнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН. У Вашингтоні розраховують, що його підтримають також Росія та Китай..

У п’ятницю, 13-го листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів розмову з директоркою з операційної діяльності Світового банку Анною Б’єрде. Основна тема — страхування воєнних ризиків і підтримка українського бізнесу.Про це Сергій Корецький повідомив у своєму Telegram-каналі."Росія посилює атаки на наші підприємства й інфраструктуру, завдаючи значних збитків економіці", — констатував він.Очільник українського уряду додав, що стійкість України тримається на українських Силах оборони та здатності бізнесу працювати, зберігати робочі місця та сплачувати податки."За нашими оцінками, прямі втрати бізнесу 2026 року можуть сягнути восьми мільярдів доларів. Тому захист підприємств від воєнних ризиків є одним із наших пріоритетів", — пояснив прем’єр-міністр України.Він акцентував, що триває робота над створенням Фонду страхування воєнних ризиків, який поєднуватиме підтримку доступного страхування та механізми часткової компенсації збитків.Окрім того, обговорили можливості його фінансування різними інструментами. Продовжиться спільна робота зі Світовим банком над ефективною моделлю із залученням міжнародних фінансових установ і страхового ринку.Окремо приділили увагу SPUR 2.0 та залученню нових донорів для розширення фінансової підтримки України. Попередня програма дуже добре спрацювала."Дякую Анні Б’єрде та команді Світового банку за партнерство та підтримку України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, наприкінці вересня прем’єр-міністр інформував, що Україна залучила 841 мільйон доларів від Світового банку. Вони надійдуть до нашої країни під гарантії уряду Канади та матимуть конкретне спрямування..

Під час саміту у Дубліні відбулася розмова між прем'єр-міністром Петером Мадяром та президентом України Володимиром Зеленським. Політики обговорили можливість проведення майбутньої зустрічі безпосередньо на Закарпатті.Про це очільник угорського уряду заявив в інтерв'ю радіо Kossuth, пише Telex.Контакти у Дубліні та плани на майбутнєПід час саміту Європейського політичної спільноти у Дубліні прем'єр-міністр Петер Мадяр провів низку важливих міжнародних зустрічей, серед яких була і розмова з президентом України Володимиром Зеленським. Лідери поспілкувалися протягом 10-15 хвилин, обговоривши актуальні теми співпраці та подальші кроки у дипломатичному діалозі."Ми говорили про зустріч із президентом, але це не Будапешт чи Київ, а Закарпаття", — зазначив Мадяр, додавши, що наразі міністри закордонних справ обговорюють можливість проведення такої події до кінця листопада.Інші питання європейського порядку денногоУ своєму інтерв'ю Мадяр також прокоментував загальний контекст самітів у Дубліні, де у четвер зібралися лідери поза меж ЄС, а в п'ятницю запланована неформальна зустріч країн Євросоюзу. Політик наголосив, що бюджет не є головною темою цих засідань, а відповідні рішення прийматиме європейський саміт наприкінці місяця. Окрім українського напрямку, глава уряду торкнувся тем угорсько-німецької економічної співпраці у фармацевтичній галузі та внутрішньополітичних питань.Нагадаємо, офіційні представники Угорщини та Литви висловили протилежні оцінки щодо перспектив інтеграції України до Європейського Союзу до 2030 року. Попри відмову підтримувати прискорену процедуру, угорська сторона все ж відзначила позитивні зрушення в українських реформах..

Російський диктатор Володимир Путін продовжує розраховувати на перемогу у війні проти України, однак два з чотирьох сценаріїв, на які сподівався Кремль, не спрацювали. Зокрема, російському диктатору не вдалося домогтися розпаду української армії та використати адміністрацію президента США Дональда Трампа, щоб змусити Київ прийняти російські вимоги.Як пише The Wall Street Journal, передає "Главком", після переговорів в Абу-Дабі за посередництва США стало зрозуміло, що Москва не відмовилася від початкових цілей. Тепер Путін може чекати до весни 2027 року, щоб оцінити результати ракетних атак по Україні та політичні зміни в Європі."Весна — це те, чого чекатимуть росіяни. Вони хочуть побачити, що дасть ця ракетна кампанія, а також хто переможе на майбутніх президентських виборах у Франції", — зазначила директорка з питань Євразії Центру імені Джеймса Мартіна з питань нерозповсюдження Ханна Нотте.У Кремлі сподівалися, що Дональд Трамп зможе змусити Україну погодитися на територіальні поступки. Однак американському президенту не вдалося домогтися бажаного результату, а переговорний процес не наблизив сторони до завершення війни на умовах Росії.Водночас Москва намагається використати інші інструменти тиску, зокрема санкції та обмеження військових можливостей України. Серед чинників, які впливають на ситуацію, видання також згадує перебої в роботі Starlink.Ще один сценарій Кремля — систематичні удари по критичній інфраструктурі України. Російські війська атакують енергетичні об'єкти, склади, порти Чорного моря та мости, намагаючись завдати якомога більшої шкоди економіці. Водночас ситуація на фронті не відповідає очікуванням Москви. Російська армія просувається повільно, а поширення безпілотників ускладнює проведення наступальних операцій, зокрема взимку.На що очікує КремльЧетверта стратегія Путіна полягає в очікуванні політичних змін у європейських країнах. Москва сподівається, що посилення правих політичних сил і внутрішні суперечки в ЄС зменшать готовність партнерів допомагати Україні.Серед політичних процесів, за якими стежить Кремль, — майбутні вибори у Франції, позиції німецької партії "Альтернатива для Німеччини" та політика італійського уряду.Російська економіка також відчуває тискВодночас можливості Росії продовжувати війну не безмежні. Значна частина державних витрат іде на військові потреби, через що уряду доводиться скорочувати фінансування інших напрямів. Зокрема, в окремих регіонах зменшують виплати родинам загиблих військових.За оцінкою економістки Олександри Прокопенко, військові витрати Росії становлять щонайменше третину всіх державних видатків. Це посилює навантаження на бюджет і змушує владу шукати ресурси для фінансування війни."Ми маємо справу з дуже нестабільною системою", — заявила старша наукова співробітниця Центру Карнегі з питань Росії та Євразії Олександра Прокопенко.Експерти, опитані WSJ, зазначають, що Кремль продовжує сподіватися на виснаження України та зміну політичної ситуації на Заході. Водночас поки що жоден із цих сценаріїв не гарантує Росії досягнення її цілей.Додамо, Кремль несподівано поступився в питанні формату майбутніх мирних переговорів, дозволивши представникам Європейського союзу долучитися до процесу. Водночас європейські уряди зберігають глибокий скепсис щодо реальних намірів Москви.Читайте також: Аналітики ISW розкрили справжні плани Путіна щодо України та НАТО.

У четвер, 12 листопада, президент Володимир Зеленський зустрівся із лідерами країн-партнерів у Дубліні. Головні теми перемовин — посилення протиповітряної оборони, енергетика та гарантії безпеки.У своєму дописі у Telegram гарант зазначив, що зустрічі взяли участь:прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем;президент Франції Еммануель Макрон;канцлер Німеччини Фрідріх Мерц;прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск;прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо;прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс;прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал;прем’єрка Данії Метте Фредеріксен;президент Гітанас Наусєда;прем'єр-міністр Ірландії Міхол Мартін;голова Ради міністрів Італії Джорджія Мелоні;прем’єр Канади Марк Карні;очільник уряду Швеції Ульф Крістерссон;голова Євроради Антоніу Кошта;очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн;генсек НАТО Марк Рютте;віцепрезидент Європейської комісії Кая Каллас.Лідери обговорили, як посилити підтримку України на тлі постійних російських атак. Передусім лідери розглянули постачання ракет для ППО, енергетичну підтримку та будівництво нових укриттів."Також обговорили фінансову стійкість України, нові внески до програми PURL та гарантії безпеки. Розраховуємо на підтримку партнерів у всіх цих питаннях. Наступного тижня в Берліні запланована зустріч Коаліції охочих, де ми продовжимо нашу координацію. І сьогодні є важливе рішення Великої Британії. Новий пакет санкцій проти російського нафтового сектору. Це перша країна, яка запровадила санкції проти всіх десяти найбільших російських виробників нафти. Ще один крок до обмеження ресурсів, за рахунок яких Росія фінансує війну. Дякую за кроки, які наближають мир", — додав Зеленський.Нагадаємо, 12 листопада президент Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та обговорив захист українського неба. Глава держави заявив про дефіцит антибалістичних ракет і перебої в роботі Starshield, які ускладнюють перехоплення російських реактивних "шахедів".Додамо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав..

У четвер, 12 листопада, президент України Володимир Зеленський розпочав роботу на саміті Європейської політичної спільноти в Дубліні із зустрічі з лідером Азербайджану Ільхамом Алієвим. Головними темами переговорів стали оборонна співпраця, масштабування оборонних контрактів у межах "Drone Deal" та підтримка української енергетики перед зимою.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Переговори з Алієвим у ДублініУ рамках саміту Європейської політичної спільноти, який проходить у Дубліні, Володимир Зеленський провів робочу зустріч із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Під час переговорів сторони детально обговорили розвиток двосторонніх відносин та визначили пріоритетні напрями подальшої співпраці.Окрему увагу лідери приділили ініціативі "Drone Deal". За словами глави держави, наразі вже є укладені контракти, а команди працюють над тим, щоб істотно масштабувати замовлення. Крім того, обговорювалася присутність азербайджанського бізнесу в Україні."Цінуємо те, що компанії залишаються і працюють для наших людей, часто попри підлі російські удари", — зазначив Зеленський.Виклики в енергетиці та підготовка до зимиПід час зустрічі також ішлося про складну ситуацію в Україні та серйозні виклики, які постали перед енергетичною й транспортною системою через безперервні масовані атаки з боку Росії. Український лідер подякував за вже надану допомогу та висловив сподівання на підтримку з боку Азербайджану."Будемо вдячні, якщо зараз Азербайджан теж знайде можливість підтримати українську критичну інфраструктуру та логістику перед зимою", — заявив президент, додавши, що відповідні команди вже отримали доручення опрацювати це питання.Нагадаємо, уряд Німеччини анонсував можливі переговори канцлера Фрідріха Мерца з російським диктатором Володимиром Путіним після досягнення базових домовленостей в Абу-Дабі..

Заступник міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній іде з посади, яку обіймав із березня 2023 року.Про завершення роботи він повідомив на своїй сторінці у Facebook. У дописі посадовець подякував людям, із якими працював, і наголосив, що саме команда та її ініціативність є найціннішими в будь-якій справі."Сьогодні завершую свою роботу на посаді заступника міністра освіти і науки України. За ці роки я ще більше переконався, що найцінніше в будь-якій справі — це люди. Їхні ідеї, енергія, сміливість брати відповідальність і бажання робити щось більше, ніж від них очікують", — написав Завгородній.Причин звільнення він не уточнив і не розповів, чим планує займатися надалі. У Міністерстві освіти і науки також поки не повідомили, хто може стати наступником посадовця.Що відомо про Дмитра ЗавгородньогоУ 2013-2015 роках Завгородній працював директором інтернет-магазину Helen Marlen Group. Згодом займався підприємництвом у сферах розроблення програмного забезпечення та неформальної освіти, а також очолював компанію "СІНКГЛОБАЛ КАПІТАЛ".Із 2019 року він був радником Міністерства цифрової трансформації з питань освіти та науки й позаштатним менеджером проєкту "Всеукраїнська школа онлайн".У серпні 2021 року Завгородній очолив директорат цифрової трансформації МОН, а 28 березня 2023-го його призначили заступником міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів затвердив постанову, згідно з якою англійська мова стала обов'язковою для низки освітніх посад. Це стосується вишів, коледжів, профтехів та наукових установ..

У зовнішньополітичному відомстві Росії заявили про можливий вплив американських посланців Дональда Трампа на прийняття рішень російським диктатором Володимиром Путіним. Подальші кроки Москви залежатимуть від звітів делегацій після переговорів в ОАЕ.Про це повідомив очільник міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров, пишуть "Вести".Оцінка переговорів в Абу-ДабіЛавров висловився щодо перспектив подальшого врегулювання та результатів нещодавніх консультацій в Абу-Дабі. Попри те, що російський дипломат намагався звинуватити українського лідера Володимира Зеленського в "грі у якісь власні ігри", він водночас позитивно оцінив налаштованість української делегації на предметну роботу під час переговорів.Окрім цього, очільник російського МЗС публічно висловився на підтримку тристороннього формату переговорів, який включає Україну, Сполучені Штати та Росію, назвавши його "найбільш виправданим". За його словами, подальша тактика Москви формуватиметься на основі аналізу звітів від учасників зустрічей та американської сторони.Плани та очікування КремляПопри дипломатичні контакти, у російському зовнішньополітичному відомстві запевнили, що керівництво РФ не збирається відступати від раніше визначеного курсу. Лавров підкреслив, що Росія й надалі діятиме задля досягнення цілей так званої "спеціальної військової операції", які Путін озвучував ще у червні 2024 року."Подивимося, що розповість Мединський зі своєю делегацією після повернення... Я виходжу з того, що справді оголошено про поїздку американських перемовників до Москви, щоб провести брифінг для президента Путіна. Він також регулярно отримує такі звіти від делегацій Мединського. І на підставі того, що він почує від американців, визначатимемо наші подальші позиції", — заявив Лавров.Російський міністр додав, що ця лінія вибудовуватиметься таким чином, аби виконати початкові плани Кремля, котрі, за його твердженням, відтоді "ніколи не змінювалися".Нагадаємо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав..

Високопоставлені американські представники Стів Віткофф та Джаред Кушнер зранку 12 листопада прибули з візитом до Москви для проведення закритих переговорів із представниками Росії. Заплановані зустрічі мають відбутися в першій половині дня, після чого делегація вирушить до Ірландії.Про це повідомляють російські ЗМІ.Візит до Москви та плани щодо ІрландіїЯк зазначають ворожі медіа, у середу зранку, 12 листопада, до Москви прибули американські представники Стів Віткофф та Джаред Кушнер задля проведення двосторонніх переговорів із російською стороною. Як зазначають джерела, візит тримається у фокусі уваги міжнародних медіа через насичений графік майбутніх контактів американських посадовців.Згідно з інформацією, яку раніше озвучував помічник російського диктатора Юрій Ушаков, ключові зустрічі в Москві були заплановані на першу половину дня. Повістка має вузькоспеціальний характер і передбачає обговорення низки актуальних питань.Наступна зупинка — зустріч із ЗеленськимПісля завершення переговорного процесу в столиці Росії Стів Віткофф та Джаред Кушнер не затримаються надовго в країні-агресорі. Як стало відомо, вже найближчим часом вони вирушать до Ірландії.Саме на території Ірландії заплановано проведення ще однієї важливою зустрічі — американські представники мають зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським для подальших консультацій.Нагадаємо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав..

Уряд Німеччини анонсував можливі переговори канцлера Фрідріха Мерца з російським диктатором Володимиром Путіним після досягнення базових домовленостей в Абу-Дабі.Про це повідомляє Die Zeit.Шлях до переговорів та принципи врегулюванняЯк зазначає видання, після закритих консультацій в Абу-Дабі представники німецького уряду заявили про перші зрушення у питанні пошуку шляхів завершення війни. За словами речника уряду Німеччини Штефана Корнеліуса, сторонам вдалося узгодити спільне бачення ключових засад майбутнього процесу."Ми досягли в Абу-Дабі розуміння щодо основних засад. Тепер це розуміння передають і президенту Росії, і на цій основі можуть розвиватися розмови", — заявив Корнеліус.У Москві вже відреагували на ці сигналізації через державні агентства, підтвердивши відкритість до діалогу з Європейським Союзом та особисто з німецьким канцлером. Своєю чергою, Фрідріх Мерц раніше заявляв, що не виключає зустрічі, якщо російська сторона візьме участь у грудневому саміті G20 у Маямі.Позиція західних союзників та УкраїниЯк зазначив німецький речник, Україна разом із США та провідними європейськими країнами сформували чіткі рамки для подальшого дипломатичного процесу. Документ містить чотири базові принципи, які визначають черговість кроків.Зокрема, спочатку необхідно досягти сталого миру в Україні, і лише після цього переходити до обговорення питань європейської та трансатлантичної безпеки. Крім того, будь-які фінальні домовленості стануть можливими виключно за умови повної згоди всіх союзників по Альянсу. Попри це, наразі узгоджені позиції ще не проходили офіційного погодження з Росією.Нагадаємо, 11 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що існує "вікно можливостей" для досягнення результату в мирних переговорах щодо завершення війни в Україні..

У середу, 11 листопада, президент України Володимир Зеленський провів селекторну нараду щодо ситуації в регіонах після російських обстрілів. Під час зустрічі обговорили відновлення пошкодженої інфраструктури, потреби в енергетичному обладнанні та захист енергетичних і логістичних об'єктів.Про результати наради глава держави повідомив на своїй сторінці у Telegram. За словами Зеленського, одним із питань стало оновлення потреб регіонів в енергетичному обладнанні та техніці."Оновили потреби в енергетичному обладнанні, техніці, в конкретних кроках підтримки. Будемо говорити про це з визначеними європейськими партнерами на зустрічах в Ірландії", — зазначив президент.Також учасники селектора заслухали доповіді про відновлювальні роботи на Дніпровщині, в Одеській області та на Донеччині. Окремо обговорили ситуацію в Краматорську.Зеленський доручив перевірити звіти областей про теплопостачанняОкрему увагу під час наради приділили ситуації з теплопостачанням у регіонах та забезпеченню необхідним обладнанням. Президент доручив урядовцям спільно з РНБО та командою Офісу президента перевірити окремі звіти з областей."Очікую на повну і правдиву інформацію", — наголосив Зеленський.У Києві готують резервні транспортні схемиКрім того, прем'єр-міністр доповів главі держави про реалізацію рішень у Києві щодо резервних транспортних схем. Ще одним питанням наради став захист об'єктів енергетичної та логістичної інфраструктури. Зеленський повідомив, що окремо обговорив із командувачем Повітряних сил ЗСУ параметри захисту визначених об'єктів розподілу та передачі електроенергії, а також логістичних об'єктів.За словами президента, російські війська останніми днями особливо активно намагаються атакувати ці об'єкти."Визначені завдання повинні бути виконані вже цієї доби", — підсумував глава держави.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що на сьогодні Україна вже розробила план для проходження зими. Відповідний документ вже представлено партнерам з країн Північної Європи..

У середу, 11 листопада, президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Ірландії. Його літак приземлився у Дубліні.У своєму дописі у Telegram гарант повідомив, що у країну у нього запланована низка зустрічей."Разом із командою розпочинаємо візит до Ірландії. Вже прибули до Дубліна для участі в IX саміті Європейської політичної спільноти. Сьогодні та завтра заплановані двосторонні й багатосторонні зустрічі з партнерами. Загалом близько 20 лідерів. Візьму участь в інавгураційній пленарній сесії саміту ЄПС", — наголосив він.Крім того, Зеленський планує зустрітися із американською переговорною командою — Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером."Працюємо, щоб мир був ближчим. Дякую всім, хто допомагає та підтримує Україну", — додав президент.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Нагадаємо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав.Про це він заявив під час пресконференції за підсумками переговорів в Абу-Дабі, пише "РБК-Україна".Позиція США щодо зустрічі лідерівАмериканський представник зазначив, що особистий контакт між лідерами України та Росії був би корисним для просування мирного процесу, хоча російська сторона висуває власні умови щодо підготовки такого саміту."Було б добре, якби вони зустрілись в будь-який час. Росіяни кажуть, що вони хотіли б побачити більше прогресу перед тим, як це станеться", — сказав Кушнер.Бракує довіри, але потрібен фінальний крокВодночас спецпредставник президента США зауважив, що наразі між Зеленським та Путіним "немає великої довіри". Попри складність дипломатичного процесу та необхідність узгодження багатьох деталей, саме очільники держав мають поставити фінальну крапку в перемовинах."Тож якщо ми знайдемо шлях, як це організувати... Але ці угоди забирають час, це складні угоди. Ми бачимо зараз всі різноманітні компоненти угоди і нам треба з'ясувати, як їх скомпонувати й створити правильну структуру і час, як це зробити (мирну угоду, — ред.). Але тільки лідери можуть зробити фінальні рішення", — додав він.Нагадаємо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат..

Керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Про це посадовець заявив під час пресконференції, пише "РБК-Україна".Закриті деталі переговорів в Абу-ДабіЗапитання від представників медіа пролунало одразу після завершення другого дня перемовин за участі делегацій України, США та Росії, які відбулися в Абу-Дабі. Журналісти поцікавилися, чи досі російська сторона наполягає на виході України з території Донбасу.Позиція Буданова щодо результатівОчільник Офісу президента не став розкривати зміст закритих обговорень і пояснив, на чому саме зараз зосереджена увага української делегації."Дивіться, питання, які підіймаються під час перемовин, — це питання перемовин. Важливий тільки результат. Коли ми його досягнемо, про це буде публічно оголошено", — відповів Буданов.Нагадаємо, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Ще 10 листопада під час переговорів в Абу-Дабі обговорювали можливість проведення масштабного обміну полоненими у форматі "1000 на 1000" або "1500 на 1500"..