Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час візиту до Києва звернувся до російського керівництва із закликом припинити удари по Україні та погодитися на переговори. Заяву він зробив біля пошкодженої будівлі Національної академії наук України, яку відвідав разом із президентом Володимиром Зеленським.Заяву німецького політика передає dpa.Під час перебування у Києві Фрідріх Мерц заявив, що Німеччина готова до переговорів щодо припинення війни, однак для цього Росія має припинити застосовувати зброю."Пане Путін, припиніть цю безглузду війну! Ми готові до переговорів, ми готові обговорити між собою питання припинення цієї війни. Але ці варварські напади на мирне населення України мають припинитися", — наголосив канцлер.За його словами, російські удари по українській інфраструктурі, зокрема атака на будівлю НАН України, демонструють безглуздість війни.Зазначимо, що Мерц разом із Володимиром Зеленським побував біля будівлі Національної академії наук України в Києві, яка зазнала удару безпілотника. Канцлер зазначив, що споруда розташована в центральній частині столиці, лише за кілька сотень метрів від посольства Німеччини. Під час його перебування у Києві в місті кілька разів лунали сигнали повітряної тривоги."А сьогодні вранці, у мирну неділю, у Києві пролунала сирена повітряної тривоги. Тут щодня вчиняються воєнні злочини", — заявив Мерц.Він також наголосив, що російські війська продовжують атакувати українську інфраструктуру напередодні зими."Я знову звертаюся до російського керівництва, до президента Росії: припиніть цю війну! Ми можемо вести переговори, але тільки тоді, коли зброя замовкне — і зброя має замовкнути", — сказав канцлер.Нагадаємо, що Фрідріх Мерц прибув до української столиці вранці 4 жовтня. За даними джерел, під час візиту він має оголосити про подальшу фінансову та військову підтримку України, зокрема щодо постачання дронів-перехоплювачів і прискорення виробництва далекобійного озброєння..

Партія прем'єр-міністра Латвії Андріса Кулбергса "Об'єднаний список" перемогла на парламентських виборах. При цьому в неї рекордний результат. Після підрахунку понад 95% бюлетенів вона може отримати 42 місця зі 100 у латвійському парламенті.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg."Це найкращий результат, який одна партія отримувала на парламентських виборах у Латвії з часу відновлення незалежності країни 1991 року", — йдеться в повідомленні.Для самого Кулбергса вибори стали важливим випробуванням. 47-річний політик прийшов на посаду прем'єр-міністра лише у травні після розпаду попереднього уряду. Причиною політичної кризи стала, зокрема, критика реакції влади на вторгнення безпілотника.Кулбергс є відносно новою фігурою в латвійській політиці. Після призначення очільником уряду він зробив ставку на пряме спілкування з громадянами та регулярно публікує в соціальних мережах відео про свою роботу.Прем'єр-міністр також відомий жорсткою манерою політичної комунікації. Він неодноразово вступав у суперечки з опозицією, представниками власної політичної команди й іншими впливовими посадовцями. Минулого місяця Кулбергс також намагався не допустити виключення двох російських мільярдерів зі списку санкцій ЄС.Після оприлюднення результатів екзит-полів прем'єр назвав підсумок голосування великою довірою з боку виборців. За його словами, громадяни хочуть змін, прямішого спілкування з владою та бачать економіку одним із головних пріоритетів країни.Перемога "Об'єднаного списку" може дати Кулбергсу сильні позиції під час переговорів про майбутню коаліцію. Разом із двома нинішніми партнерами в уряді — "Новою єдністю" та "Національним альянсом" — прем'єр потенційно може заручитися підтримкою близько 60 депутатів. Водночас "Союз зелених і фермерів", який входив до нинішнього керівного альянсу, не зміг пройти до парламенту.Новий уряд Латвії формуватиметься на тлі зростання безпекових ризиків у регіоні. Країна межує з Росією та Білоруссю й останніми роками послідовно посилює захист своїх кордонів.Латвія також збільшує оборонні видатки та планує довести їх до 5% ВВП. Такі кроки відбуваються на тлі повідомлень про активізацію російської диверсійної діяльності та погроз Москви щодо європейських оборонних підприємств, які допомагають Україні.Латвія є членом ЄС і НАТО та від початку повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найактивніших прихильників України. За словами Кулбергса, його країна з міркувань безпеки зберігає на своїх серверах близько 20% даних українського уряду.Очікується, що після перемоги "Об'єднаного списку" Латвія продовжить нинішній курс на підтримку України.Водночас у країні є значна російськомовна меншина — найбільша серед трьох балтійських держав. Її голоси на виборах намагалися залучити декілька політичних сил. "Латвія на першому місці" отримала 13,1% голосів і посіла друге місце, тоді як "Прогресисти" набрали 7,8%.Нагадаємо, президент Латвії Едгарс Рінкевичс нещодавно розповідав, що стрімкий розвиток військових технологій і безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попередили, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом..

У суботу, 3 жовтня, десятки законодавців від головної опозиційної партії "Сила народу" провели мітинг у центрі Сеула. Вони розкритикували реформу прокуратури, яку просуває президент Лі Чже Мьон, а також дії уряду у зв’язку з нещодавнім вибухом північнокорейських мін.Про це повідомило видання Yonhap. Медійники зазначили, що в заході взяли участь близько 70 законодавців від "Сили народу" на чолі з депутатом Чан Дон Хьоком. За твердженням партії, до акції долучилися близько 200 000 протестувальників.Лідер парламентської фракції "Сили народу" Чон Чом Сік звинуватив Лі в тому, що той "не сказав жодного слова проти Північної Кореї", попри "провокацію з мінами", влаштовану Пхеньяном.Критика пролунала на тлі загострення міжкорейської напруженості після вибуху північнокорейських наземних мін 21 вересня в межах демілітаризованої зони, що розділяє дві Кореї. Внаслідок інциденту постраждали троє південнокорейських військовослужбовців, двоє з яких отримали серйозні поранення.Депутат Лім Чон Дик заявив, що опис вибуху як "прикрого випадку" (нещасного випадку), зроблений Лі під час промови з нагоди Дня збройних сил на початку цього тижня, свідчить про його "покірність" перед Північною Кореєю.Інші законодавці теж розкритикували реформу прокуратури та рішення Лі збільшити кількість суддів Верховного суду, звинувативши його в намаганні захистити себе від судових процесів, розгляд яких наразі призупинено.Це перший масштабний вуличний мітинг за участю законодавців від "Сили народу" з моменту попередньої подібної акції, що відбулася наприкінці вересня минулого року.Президент Лі раніше заявляв, що Україна порушила домовленість зі Сеулом про нерозголошення передання двох полонених військових КНДР і зазначав, що це може вплинути на дипломатію та безпеку на Корейському півострові. Водночас Україна існування такої домовленості заперечувала.Нагадаємо, 23 вересня президент Володимир Зеленський під час виступу на загальних дебатах Генасамблеї ООН у Нью-Йорку розповів, що Україна відправила двох північнокорейських військових, які перебували у полоні, до Південної Кореї..

У неділю, 4 жовтня, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув до Києва з неоголошеним візитом. У нього запланована зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.Про це повідомило видання Deutsche Welle."Сьогодні я приїхав до Києва, тому що найближчими тижнями України потребує нашої підтримки. Якщо не зупинити Росію, її військова машина рано чи пізно обернеться проти нас", — заявив Мерц на київському вокзалі.Він також зазначив, що незабаром для українців настане п'ята військова зима. Росія продовжує бомбардувати міста, житлові будинки та теплоелектростанції. При цьому канцлер наголосив, що українців не зламати.Крім того, німецький посадовець анонсував зустріч із Зеленським і поінформував, що запевнить його у збереженні підтримки."Наше партнерство — це вулиця з двостороннім рухом. Німецькі й українські компанії спільно розробляють технології, які приносять користь обидвом країнам. Це робить нас більш захищеними та сильними", — підсумував він.До речі, це перший візит Фрідріха Мерца до України з травня 2025 року. Після прибуття його зустрів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Раніше федеральний канцлер наголошував, що Німеччина та партнери працюють над посиленням допомоги Україні, зокрема, щодо протиповітряної оборони, перед самітом ЄС в жовтні. Саме протиповітряна оборона — найбільша слабкість України.Нагадаємо, Фрідріх Мерц під час виступу на Європейському арктичному саміті в Рованіємі заявляв, що безпеку Європи потрібно поставити в центр уваги політичних дій. У зв’язку з цим Україні необхідно ще більше допомагати у протистоянні агресивній Росії..

Дипломатичний діалог між Сполученими Штатами та Росією вийшов за межі виключно мирного врегулювання та охопив багатомільярдні економічні інтереси. Сторони обговорюють масштабну угоду з продажу активів російської нафтової компанії "Лукойл".Про це повідомляє The New York Times.Багатомільярдна угода та інтереси оточення ТрампаЯк зазначає видання, переговори між Вашингтоном і Москвою стосуються не лише питань припинення війни, але й комерційних інтересів навколо російських енергетичних активів. Журналісти з'ясували, що угода щодо компанії "Лукойл" може стати надзвичайно вигідною для низки відомих бізнесменів, зокрема з ближнього кола президента США Дональда Трампа та його спецпредставників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера. Інсайдерські джерела зазначають, що обговорення тривають уже не перший місяць.За даними ЗМІ, ініціатором продажу активів виступив сам Володимир Путін, який прагне продемонструвати росіянам можливість повернення до бізнесових зв'язків зі Штатами. Своєю чергою, команда американського лідера погодилася вивчити цю ініціативу, оскільки Білий дім вбачає в ній важелі для впливу на глобальний ринок енергоносіїв та покращення комунікації з Кремлем.Доля активів "Лукойлу" та зняття санкційЗа даними The New York Times, у разі схвалення цієї угоди Вашингтоном активи "Лукойлу" можуть бути виведені з-під дії американських санкцій, що автоматично в рази збільшить їхню ринкову вартість. Попри приватний статус нафтового гіганта, у Москві визнають, що фінальне рішення щодо такого майнового перерозподілу ухвалюватиме особисто Путін.Йдеться про розгалужену мережу активів по всьому світу: від нафтових родовищ у Камеруні й нафтопереробних заводів у Європі до автозаправних станцій у Нью-Джерсі. Таким чином, реалізація цього плану повністю залежить від політичної волі двох лідерів — Трампа і Путіна. Серед можливих покупців активів називають американського інвестора Тодда Боелі, який має прямі зв'язки з чинною американською адміністрацією.Нагадаємо, у Сполучених Штатах розгортається політичний скандал довкола можливого приїзду очільника Кремля Володимира Путіна на міжнародну зустріч. 14 сенаторів закликали очільника Білого дому Дональда Трампа переглянути рішення та скасувати запрошення російського диктатора на саміт G20..

У неділю, 4 жовтня, у зв’язку з проведенням охоронних заходів за участю іноземних делегацій у Києві та Київській області діятимуть тимчасові обмеження дорожнього руху.Про це повідомили на Facebook-сторінці Управління державної охорони України."Шановні мешканці та гості Києва. Просимо врахувати зазначену інформацію під час переміщення", — йдеться в повідомленні.В Управлінні державної охорони зазначили, що відповідно до закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" і положення "Про державний протокол і церемоніал України", затверджене указом президента України від 22 серпня 2002 року № 746/2002, очільникам іноземних держав, урядів, парламентів і міжнародних організацій, які перебувають в Україні з офіційними чи робочими візитами, забезпечується державна охорона.У відомстві не уточнили, хто саме цього разу приїде до Києва та на Київщину, однак такі заходи зазвичай запроваджують у випадку офіційних візитів високих гостей із-за кордону.Як відомо, в Києві зараз діють тимчасові обмеження дорожнього руху під час повітряної тривоги:Дарницький міст — рух транспорту здійснюється однією смугою з правого на лівий берег;міст Метро — рух транспорту перекривається з лівого на правий берег;Подільський мостовий перехід — рух транспорту перекривається з лівого на правий берег.Південний міст після декількох атак ворога повністю закритий для руху автотранспорту та метро. І під час тривог, і за їх відсутності. "Просимо з розумінням поставитись до впроваджених змін і врахувати їх під час планування поїздок", — зазначили в київській владі.Нагадаємо, що сьогодні зранку рух чотирьох автобусних маршрутів у Києві відновлено за постійними схемами. Їх раніше змінювали через ранкову атаку на Північний міст. Проте транспорт курсує із затримками..

Україна просила в Європейського Союзу достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Financial Times, які послали на власні джерела в Євросоюзі.Зазначається, що Україна оцінила свої додаткові оборонні потреби на цей рік у 27 мільярдів євро. Щоби закрити цю діру, Київ попросив Єврокомісію перерахувати наперед частину коштів із кредиту на 90 мільярдів євро, погодженого наприкінці минулого року.Цей кредит мав покрити більшість фінансових потреб України 2026-2027 років: до 45 мільярдів євро щороку за умови виконання реформ. Однак цього року Україна отримала лише 15,7 мільярда євро, зокрема, через затримки з реформами.Співрозмовники медійників розповіли, що в ЄС відмовилися переносити кошти з 2027 року. Натомість Брюссель наполягає, щоби Київ виконав умови, які відкриють доступ до близько 34 мільярдів євро вже цього року.За інформацією джерел видання, рішення ухвалили на тлі частіших російських ударів по цивільній інфраструктурі, тоді як Верховна Рада ніяк не може провести реформи, яких вимагають ЄС та інші донори."Йдеться про скасування пільги з ПДВ для дрібних посилок і нові правила оподаткування доходів через цифрові платформи. Обидва закони Верховна Рада ухвалила, але зі суперечливою поправкою, яка послаблює контроль за політично значущими особами. Посилення цього контролю ЄС якраз вимагав від України як частину боротьби з корупцією", — йдеться в публікації.Автори статті додали, що якщо поправка набуде чинності, то Україна ризикує не виконати умови для отримання допомоги.Єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос звернулися з листом до голови Верховної Ради. Вони наголосили, що Україна й надалі може розраховувати на додаткову допомогу 2026 року, якщо проведе необхідні реформи."Украй важливо не допустити послаблення чинних в Україні механізмів контролю щодо політично значущих осіб", — йдеться в листі.Закон про оподаткування доходів через цифрові платформи, який називають "податком на OLX", Верховна Рада ухвалила 9 червня після декількох провалених голосувань. Він стосується доходів, отриманих через OLX, Uklon, Glovo, Bolt, Booking, Airbnb та інші сервіси. Найбільше суперечок викликала саме правка про політично значущих осіб: вона обмежує можливість банків посилено перевіряти колишніх високопосадовців після року з моменту звільнення.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform заявляла, що наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними..

Глава албанського уряду Еді Рама назвав брехнею те, що обіцяють Україні європейські партнери у контексті інтеграції до Європейського Союзу. Політик вважає, що Україну ніколи не приймуть до спільноти через стандартну процедуру з дотриманням усіх критеріїв.Про це Рама сказав в інтерв'ю Welt.Порівняння з досвідом Східної НімеччиниПід час інтерв'ю прем'єр-міністр Албанії Еді Рама обговорював євроінтеграційні процеси країн Західних Балкан. У цьому контексті він нагадав історичний приклад 1989 року, коли Східній Німеччині не ставили умовою виконання всіх 33 розділів переговорів про членство перед приєднанням до європейської спільноти. Політик наголосив, що Албанія готова докладати ще більше зусиль, аби стати частиною Євросоюзу, водночас розкритикувавши ситуацію навколо України.Різка заява про європейські обіцянкиЕді Рама відкрито висловився щодо перспектив України в ЄС, назвавши поточну ситуацію несправедливою та нереалістичною для стандартних процедур."ЄС, мабуть, вимагатиме від нас ще більше зусиль. Але ми хочемо бути його частиною. Подивіться на Україну. Те, що їм обіцяють, — це брехня", — заявив він.На думку албанського прем'єра, Україну "ніколи не приймуть через звичайний процес вступу з дотриманням усіх критеріїв". Саме тому він запропонував альтернативний та більш прагматичний шлях для української держави."Це всім відомо. Реалістичним рішенням було б залучити Україну до переговорів уже зараз і надати їй повноправне членство на основі заслуг", — додав прем'єр Албанії.Нагадаємо, Європейський Союз не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Європейський Союз не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною.Про це заявила комісар Євросоюзу з питань розширення Марта Кос, повідомляє Corriere della Sera.Жодних привілеїв для кандидатівПроцес євроінтеграції залишається суворим і базується виключно на реальних заслугах країни-кандидата та глибоких реформах. Як зазначила комісар ЄС з питань переговорів про розширення Марта Кос, жодних винятків чи знижок під час вступу до блоку не передбачено для жодної держави."Вступ ґрунтується на заслугах: очевидно, що ця дата неможлива. У процесі вступу немає жодних привілеїв чи знижок, але ми повинні враховувати, що Україна веде війну за виживання, тому наш обов'язок також є допомогти їй", — наголосила Марта Кос.Плани Брюсселя на найближчий часПопри відсутність прискорених процедур, європейські посадовці налаштовані на активну роботу. Зокрема, Європейський Союз розраховує відкрити якомога більше переговорних кластерів для України ще до завершення поточного року. Вже найближчого вівторка, 6 жовтня, Єврокомісія презентує оновлений звіт щодо політики розширення.Ключові теми майбутнього саміту ЄСПід час засідання Європейської ради, яке відбудеться в середині жовтня, європейські лідери планують зосередитися на чотирьох стратегічних питаннях:вплив розширення на поточні держави-члени;внутрішні перетворення всередині ЄС, включно з можливим переходом від одностайності до голосування кваліфікованою більшістю у сферах безпеки й оборони;надійні захисні механізми задля дотримання демократії та верховенства права новими учасниками;концепція поступової і поглибленої інтеграції країн, що прагнуть приєднатися до блоку.Єврокомісарка також зауважила, що модель поетапної інтеграції не скасовує повноцінного членства, а лише дозволяє кандидатам ефективніше співпрацювати з європейськими інституціями під час виконання всіх стандартів.Нагадаємо, що в переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

У четвер, 1 жовтня, до Верховної Ради внесли законопроєкт про освіту національних меншин. Угорщина вимагає від України ухвалити деякі його позиції для розблокування перемовних кластерів про вступ України до Європейського Союзу.Про появу документа в українському парламенті свідчить картка законопроєкту №16119, опублікована на сайті Верховної Ради.Законопроєкт має на меті створення належних умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами національних меншин та забезпечення освітнього процесу як українською мовою, так і мовою національних меншин.Також законопроєкт має запровадити поняття закладів загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини. Такий статус може отримати заклад, в якому кількість учнів, які здобувають освіту мовою національної меншини, — більше 50% від загальної кількості учнів.Освітня програма для представників нацменшин має містити вивчення учнями національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, пов'язаної з національною ідентичністю. Батьки отримають право запитувати про дублікат документів про освіту дітей мовами нацменшин.Питання нацменшин — одна з вимог Будапешта, які прописані в дорожній карті для відкриття всіх переговорних кластерів для вступу України в Євросоюз.Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр привітав подання до Верховної Ради України законопроєкту про освіту мовами національних меншин. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.Мадяр заявив, що поданий до українського парламенту законопроєкт має зміцнити правові гарантії освіти угорською мовою в Україні."Ми вітаємо те, що до українського парламенту подано законопроєкт, який зміцнює права угорської національної меншини у сфері освіти. Цей законопроєкт зміцнює правові гарантії освіти угорською мовою та мережі навчальних закладів", — написав угорський прем’єр-міністр.Нагадаємо, що 29 вересня в переговорах про вступ України до ЄС знову відбулося блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

Київ отримав офіційні ініціативи щодо запровадження енергетичного та морського перемир'я від чотирьох впливових держав світу. Подібні пропозиції надійшли від Сполучених Штатів Америки, Індії, Туреччини та Єгипту. Про це заявив глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга під час спілкування з журналістами, пише hromadske.Умови Києва та реакція партнерівЯк зазначив керівник українського зовнішньополітичного відомства, наша країна принципово готова до всеосяжного енергетичного та Чорноморського перемир'я, проте вимагає комплексного підходу. Йдеться про зупинку ударів по всіх об'єктах генерації та портовій інфраструктурі одночасно. Найбільш масштабну та всеосяжну ініціативу, за словами міністра, передала індійська сторона."Ми озвучили наше бачення, базоване на нашій логіці й нашому розумінні, як це все має відбуватися. Ми готові до енергетичного та Чорноморського перемир'я, але лише в такому поєднанні. Енергетика і перемир'я в Чорному морі", — сказав міністр.Зернові коридори та ініціатива СШАОкрім енергетики, Туреччина та Єгипет надали окремі пропозиції щодо продовольчого перемир'я й безпеки судноплавства зерновим коридором. Зокрема, Єгипет критично залежить від стабільних постачань української та російської агропродукції. Своєю чергою, американська сторона опрацьовує варіанти енергетичного припинення вогню, обговорені на найвищому рівні."Взагалі ми вважаємо, що одним з результатів зустрічі президента Зеленського і Путіна могло б бути перемир'я. Ми готові до різних форматів перемир'я, зокрема і безумовного по лінії зараз зіткнення. Ми все це передали, і американці прийняли й теж працюють на цьому треку", — додав він.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Туреччина спільно з Організацією Об'єднаних Націй готують новий раунд дипломатичних переговорів задля відновлення безпеки комерційного судноплавства у Чорному морі. Сторони прагнуть використати досвід колишньої зернової угоди, розширивши його на захист портової та енергетичної інфраструктури..

Туреччина спільно з Організацією Об'єднаних Націй готують новий раунд дипломатичних переговорів задля відновлення безпеки комерційного судноплавства у Чорному морі. Сторони прагнуть використати досвід колишньої зернової угоди, розширивши його на захист портової та енергетичної інфраструктури. Про це повідомляє агентство Bloomberg із посиланням на власні джерела.За даними видання, Турецька республіка спільно з ООН активно працюють над створенням нового механізму гарантування безпеки у Чорному морі. За основу плану беруть успішний досвід Чорноморської зернової ініціативи 2022 року, коли за посередництва міжнародних партнерів вдалося розблокувати українські порти для експорту продовольства.Деталі плану та залучення посередниківЗустрічі на високому рівні можуть відбутися вже найближчим часом, а до процесу залучають швейцарську неурядову організацію "Центр гуманітарного діалогу". Підготовка розпочалася ще наприкінці вересня під час закритих консультацій на полях Генеральної Асамблеї ООН за участі представників провідних держав світу. Новий проєкт має на меті не просто прохід суден, а комплексний захист портів та об'єктів енергетики."Нинішній план передбачає не лише гарантії дляторгівельнихх суден. Сторони хочуть домовитися про захист портової та енергетичної інфраструктури, що може зробити майбутню домовленість ширшою за угоду про безпеку зернових перевезень", — зазначається в оновлених матеріалах.Реакція Кремля та глобальні ризикиСитуація ускладнюється постійними загостреннями та руйнуванням інфраструктури, що вже призвело до стрибків цін на пшеницю до трирічних максимумів. Водночас російська сторона демонструє деструктивну позицію щодо будь-яких компромісів. Зокрема, російський диктатор Володимир Путін публічно назвав "безглуздою" пропозицію України припинити удари по суднах у Чорному морі в обмін на зупинку атак на російські нафтопереробні заводи.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна разом із низкою країн Близького Сходу та Азії шукає ефективні механізми для повного розблокування Чорного моря та захисту аграрного експорту. Київ вже запропонував партнерам дзеркальне припинення вогню в акваторії, однак подальший прогрес залежить від позиції Москви..

У день Покрови українська влада зібрала за столом переговорів увесь дипломатичний корпус Європейського Союзу задля координації подальших кроків. Учасники обговорили життєво необхідні для нашої країни напрями оборони, фінансів та євроінтеграції.Про це повідомив президент Володимир Зеленський у своєму офіційному Telegram-каналі.Президент зазначив, що напередодні відбулася надзвичайно важлива подія для дипломатичного фронту України. Глава держави зустрівся з усіма акредитованими послами країн Європейського Союзу саме у свято Покрови.Ключові пріоритетиПід час насиченого діалогу сторони обговорили широкий спектр нагальних питань. Головну увагу зосередили на незмінній готовності європейських партнерів підтримувати нашу державу на тлі безперервної агресії."Дуже символічно, що сьогодні, на Покрову, зустрілись з усіма послами країн ЄС в Україні. Багато питань обговорили. Звісно, передусім готовність підтримувати Україну. ППО та співробітництва, фінансова стійкість, вступ до ЄС та санкційний тиск проти Росії за її війну – найголовніші напрями, по яких працюємо", — наголосив Володимир Зеленський.Подальші кроки та координаціяОкрему увагу учасники приділили новим форматам взаємодії та спільному тиску на агресора. Київ розраховує на збереження високої динаміки у прийнятті рішень."Буде більше таких координаційних форматів по зовнішній політиці. Дякую за підтримку", — підсумував український лідер.Нагадаємо, Україна досягла важливих домовленостей із Європейською комісією щодо забезпечення фінансової та оборонної стабільності країни на 2026—2027 роки. Сторони вже узгодили чіткий формат, терміни та подальші кроки для повноцінного задоволення цих потреб..

Естонія заборонила перевезення російського та білоруського зерна транзитом через свою територію. У Таллінні заявили, що не дозволять використовувати країну як маршрут для експорту російської агропродукції на тлі атак РФ на українські порти.Про це повідомив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.Про запровадження заборони Цахкна повідомив 1 жовтня. За його словами, рішення стало відповіддю на дії Росії, яка атакує українські порти та перешкоджає експорту українського зерна, водночас шукаючи альтернативні маршрути для власних поставок."Естонія заборонила транзит російського та білоруського зерна через свою територію", — написав глава естонського МЗС.Ще у вересні Цахкна закликав перевізників не планувати транспортування російського зерна через Естонію. Тоді він наголошував, що Таллінн готовий запровадити власні обмеження, якщо виникне тиск для відкриття такого маршруту.Таллінн працює з іншими країнами БалтіїЦахкна також заявив, що Естонія координує свої дії з Латвією та Литвою. За його словами, три країни прагнуть не допустити використання портів Балтії як транзитного маршруту для російського зерна."Разом з Латвією та Литвою ми працюємо над тим, щоб порти країн Балтії не стали транзитним шляхом для РФ", — зазначив міністр.В естонському МЗС раніше повідомляли, що транзит російського зерна через країну фактично був відсутнім. Водночас Таллінн заявляв про необхідність не допустити його збільшення через пошук Росією нових експортних маршрутів.За словами Цахкна, Росія не повинна отримувати допомогу в підтримці торговельних потоків на тлі війни проти України."РФ не може вести загарбницьку війну та очікувати, що ми допомагатимемо їй підтримувати торговельні потоки. Ми не будемо допомагати фінансувати її війну чи полегшувати продовження агресії", — заявив глава МЗС Естонії.Раніше Цахкна також закликав спільно з Латвією та Литвою посилити тиск на Росію та не допустити, щоб балтійські порти використовувалися для підтримки її військової економіки.Нагадаємо, раніше естонська Поліція безпеки заявила, що пожежа в будівлі оборонної компанії Milrem Robotics у Таллінні була диверсією, організованою на замовлення російських спецслужб. Підприємство виготовляє безпілотні наземні комплекси, зокрема для української армії..

Напередодні Тижня високого рівня 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у приміщенні Постійного представництва України при ООН у Нью-Йорку встановили прапори українських бойових підрозділів. На них зазначені назви, позивні та слова військовослужбовців Державної прикордонної служби України.Про це повідомило Постійне представництво України при ООН.Йдеться про прапори підрозділів ДПСУ "Помста", "Гарт", "Сталевий кордон" та "Фенікс". Їх встановили напередодні одного з найважливіших дипломатичних тижнів року."Ми свідомо розмістили їх саме напередодні найінтенсивнішого дипломатичного тижня року. У ці дні українське Представництво відвідали численні іноземні дипломати, урядовці, сенатори США та високопосадовці з різних країн світу", — зазначили у представництві.Таким чином, кожен відвідувач мав побачити не лише державний прапор України, а й символи підрозділів, військовослужбовці яких продовжують захищати країну на фронті.Що символізують прапориУ Представництві наголосили, що за кожним із прапорів стоять конкретний підрозділ, його бойовий шлях і люди, які служать у його складі. На прапорах також залишили підписи, позивні та слова українських військових. У дипломатичній установі зазначили, що таким чином присутність фронту перенесли до одного з головних центрів міжнародної дипломатії."За кожним із них — конкретний підрозділ, бойовий шлях і люди. Їхня мужність, служба, побратими та боротьба", — наголосили у Представництві.Нагадаємо, нещодавно у своїй спільній заяві 51 країни-члена ООН Росію закликали припинити свою агресію, погодитися на припинення вогню та змістовно долучитися до переговорів задля всеосяжного, справедливого та тривалого миру..
