# політика

В Україні можливе застосування форматів онлайн-голосування на виборах, однак проводити будь-які виборчі процедури під час активних бойових дій є абсолютно несправедливим щодо військових на передовій. Ініціатива щодо організації волевиявлення в умовах воєнного стану виходить від оточення Дональда Трампа та російського керівництва.Про це президента України Володимир Зеленський повідомив в інтерв'ю німецькому телеканалу ZDFЗовнішній тиск та головні перешкодиПитання проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану активно обговорюється на міжнародній арені. За словами президента, дана ініціатива походить від оточення президента США Дональда Трампа та від російського диктатора Володимира Путіна.Глава держави наголосив, що самі українці чітко усвідомлюють усі ризики, а питання безпеки залишається безумовним пріоритетом. Він нагадав, що вибори — це насамперед "день людей, які голосують, а не свято для особи, яку обирають".Наразі існує низка критичних факторів, які роблять виборчий процес неможливим: понад дев'ять мільйонів українців перебувають за кордоном, мільйони громадян залишаються на тимчасово окупованих територіях, а Збройні сили України ведуть важкі бої на фронті.Позиція військових та ідея онлайн-голосуванняЗа словами глави держави, ключовим аргументом проти проведення виборів під час війни є позиція військовослужбовців, які позбавлені можливості реалізувати своє право голосу."Вони [військові] також проти виборів, тому що не мають можливості проголосувати. Чи це справедливо? Мільйони людей в окопах, і технічно ми не можемо організувати їм голосування", — зазначив Володимир Зеленський.Він наголосив, що під час війни професія солдата є найважливішою, оскільки військові щодня ризикують власним життям."Проводити вибори, коли солдати не можуть голосувати, — це несправедливо. Це на сто відсотків несправедливо. Ми можемо подумати про онлайн-вибори. Це, можливо, але тоді парламент має шукати й знаходити відповідні рішення", — заявив глава держави.Президент повідомив, що саме військові мають обирати очільника держави, адже "вони зберегли незалежність і продовжують її зберігати". Окрім того, суспільство побоюється внутрішнього розколу, який під час війни є критичним викликом, тому вибори мають відбутися після її завершення.Пропозиція США щодо зимового перемир'яВодночас Зеленський розповів про свою пропозицію американським партнерам стосовно можливого тимчасового припинення вогню в холодний період року."Я сказав американцям: ви можете домовитися з росіянами про перемир'я на зиму, тоді в людей буде світло й вода. І в цей час ми також можемо провести вибори, якщо ви всі в США хочете мене замінити. Можливо, це зміниться після сьогоднішнього дня, але тоді це, безперечно, можливо. Тож шанс є. Шанс був", — підсумував Володимир Зеленський. Нагадаємо, раніше Україна зможе підготувати та провести вибори нового президента. Але для цього необхідно, щоби кремлівський диктатор Володимир Путін погодився на 60-денне перемир’я..

Інформація про те, що президент Чехії Петр Павел є одним із головних кандидатів від Євросоюзу для переговорів із Кремлем, виявилася лише припущенням журналістів. Коментуючи публікації в іноземній пресі, він наголосив на відсутності будь-яких офіційних обговорень чи рішень щодо його кандидатури.Про це повідомляє чеське видання Ceske NovinyВідповідь на чуткиПавел повідомив, що не має наміру виступати офіційним представником Європи на переговорному процесі щодо припинення війни в Україні. Відповідну заяву він зробив у розмові з журналістами після завершення зустрічі лідерів країн Вишеградської четвірки, що відбулася у словацькому місті Тренчин.Приводом для запитання стали публікації в британському виданні The Telegraph, у яких зазначалося, що чеського лідера розглядають серед п'яти кандидатів, здатних вести діалог із російським диктатором Володимиром Путіним від імені Євросоюзу."У мене точно немає таких амбіцій. Я, звичайно, був би радий, якби міг поділитися своїм досвідом роботи як у НАТО, так і в Європейському Союзі. Але, безперечно, саме європейські держави мають вирішити, кого вони вважають своїм представником", — заявив Петр Павел.Журналістські припущенняОчільник Чехії уточнив, що згадка його імені серед можливих посередників є виключно журналістською гіпотезою. Він зазначив, що жодних офіційних переговорів чи консультацій щодо його можливого призначення на цю роль не проводилося.За словами чеського президента, під час міжнародних обговорень жодні конкретні кандидатури представників від Європи взагалі не висувалися. Вибір такої постаті повинен базуватися на загальному рішенні європейських країн, а не на медійних здогадках. Нагадаємо, Сполучені Штати виступлять посередниками під час переговорів на робочому рівні між Україною та Росією, які заплановані на 10–11 листопада в Абу-Дабі. Сторони планують обговорити питання повоєнної безпеки, деескалації та гуманітарні заходи..

Україна повинна оперативно адаптуватися до змін у внутрішній політиці США та будувати діалог із новою владною інфраструктурою. Завдяки перерозподілу політичних сил у Вашингтоні з'являються додаткові можливості для залучення оборонної підтримки.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю для телемарафону "Єдині новини".  Нова стратегія роботи з ВашингтономЗа словами президента, Україні необхідно швидко встановлювати контакти з оновленою політичною інфраструктурою у Сполучених Штатах Америки, реагуючи на актуальні зміни у балансі сил. На тлі політичних трансформацій у Вашингтоні важливо не втратити двопартійне сприяння."Україні треба рухатись до нової політичної інфраструктури в Сполучених Штатах Америки. Рухатись треба швидко. Об’єднувати ту двопартійну підтримку, яка в нас є. Розуміючи перерозподіл сил, треба правильно побудувати діалог", — заявив Зеленський.Глава держави додав, що у поточній ситуації в української сторони виникають нові перспективи щодо залучення ресурсів."Зараз в нас можуть зрости шанси на отримання додаткової допомоги від Сполучених Штатів Америки", — зазначив президент України.Боротьба за заблоковані коштиЗеленський наголосив, що за теперішніх умов Україна не має іншого вибору, окрім як послідовно зміцнювати власні оборонні спроможності протягом усього періоду активних бойових дій. Одним із ключових завдань є розблокування фінансування, яке не дійшло до України за попередніми домовленостями."В України немає іншого виходу, крім як посилювати себе. Допоки йде війна як мінімум. І тому треба працювати над пакетом від Сполучених Штатів Америки", — наголосив Зеленський.Український лідер зазначив, що країна розраховує отримати заморожені кошти, які раніше були виділені американською стороною."Треба порушувати питання про те, що з минулих домовленостей і рішень 16 мільярдів були зупинені й не надані Україні. Ми вдячні за все, що було дано, але як мінімум за ці гроші Україна повинна боротися", — підсумував глава держави.Нагадаємо, за словами віцепрезидента США Джей Ді Венса, поразка Республіканської партії на проміжних виборах до Конгресу Сполучених Штатів Америки пов’язана насамперед із війною проти Ірану. Виборці також невдоволенні економічною ситуацією та відносинами Вашингтона з Ізраїлем. .

Офіційні представники Угорщини та Литви висловили протилежні оцінки щодо перспектив інтеграції України до Європейського Союзу до 2030 року. Попри відмову підтримувати прискорену процедуру, угорська сторона все ж відзначила позитивні зрушення в українських реформах.Про це заявила міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан, пише LRT.  Скептицизм БудапештаПід час візиту до Вільнюса міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан відповіла на запитання щодо можливості повноправної євроінтеграції України до 2030 року. Угорська дипломатка наголосила, що процес має відбуватися виключно на основі досягнутих результатів."Ми не вважаємо це реалістичним. Ми рішуче підтримуємо процес, що ґрунтується на заслугах, і, на мою думку, у цьому питанні ми згодні з Литвою", — зазначила Орбан.Вона додала, що всі країни зобов'язані проходити стандартний шлях без надання будь-яких привілеїв чи пільгових умов."Кожна країна має пройти ту саму процедуру, яку пройшли ми. Ми також не підтримуємо жодного прискореного вступу", — заявила глава МЗС Угорщини.Водночас очільниця угорського дипломатичного відомства відзначила позитивні зрушення в українських реформах. За її словами, Україна досягла значного прогресу, успішно відкривши чотири з шести переговорних напрямків. Цей успіх угорська міністерка пов'язала з покращенням двосторонніх відносин, зокрема завдяки угоді про захист прав угорської національної меншини на Закарпатті.Оптимістичний погляд ЛитвиНатомість міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс висловив більш оптимістичний погляд щодо часових рамок та закликав встановити чітку орієнтовну дату приєднання України до ЄС."Ми більш оптимістично ставимося до термінів. Ми вважаємо, що цільову дату можна і потрібно встановити", — заявив він.Будріс наголосив, що завершення всіх необхідних процедур до 2030 року залишається теоретично можливим, якщо Україна швидко впроваджуватиме реформи, а ЄС оперативно завершуватиме необхідні етапи.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

У четвер, 5 листопада, перша леді США Меланія Трамп приймає у Білому домі офіційні делегації України та Росії. До складу української групи увійшли Дмитро Лубінець і Давид Арахамія, тоді як російську сторону представляють Яна Лантратова та Кирило Дмитрієв.Про це йдеться на сайті Білого дому.Зустріч у Вашингтоні: деталі та учасникиУ Білому домі відбувається зустріч першої леді США Меланії Трамп із представниками України та Росії. Для участі у переговорному процесі до Вашингтона прибули високопоставлені представники обох сторін. Українську делегацію у Білому домі представляють уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та народний депутат Давид Арахамія.З боку Росії у зустрічі беруть участь депутатка Державної думи Яна Лантратова та очільник Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв. Переговори проходять за посередництва першої леді США.Нагадаємо, у раніше повідомлялось, що у Сполучених Штатах Америки відбудеться підсумкова нарада щодо гуманітарної місії в Олешках за участю першої леді Меланії Трамп. У складі української делегації — голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія й уповноваження Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.Зауважимо, 31 жовтня в Україну прибула гуманітарна місія з Олешок. Автобуси з евакуйованими громадянами та тваринами перетнули кордон на Чернігівщині..

У четвер, 5 листопада, президент України Володимир Зеленський провів продуктивні переговори з Президентом Європейської ради Антоніу Коштою щодо прискорення вступу нашої країни до Європейського Союзу. Під час зустрічі сторони погодили амбітний календарний план щодо закриття переговорних блоків та обговорили майбутній саміт в Абу-Дабі.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.Новий графік євроінтеграціїЗа словами президента, Україна та Європейський Союз продовжують тісну координацію дій щодо ключових політичних та економічних питань. Під час переговорів Володимир Зеленський та новий президент Євроради Антоніу Кошта детальним чином розібрали євроінтеграційний процес і досягли принципових домовленостей щодо подальшого темпу реформ.Зокрема, українська сторона прагне вже до кінця цього року повністю завершити роботу над переговорними кластерами, щоб з наступного року перейти до безпосереднього закриття окремих розділів угоди."Працюємо над тим, щоб до кінця цього року закрити всі переговорні кластери, а вже в наступному році перейти до закриття переговорних розділів та швидко рухатися далі до нашого вступу. Говорили про наші нові ідеї, які можуть реально прискорити весь процес. Домовилися, що Антоніу все обговорить з Урсулою", — наголосив Зеленський.Гарантії безпеки та саміт в Абу-ДабіОкрему увагу під час зустрічі посадовці приділили підготовці до майбутнього тристороннього саміту в Абу-Дабі та пріоритетним завданням України на міжнародній арені. Глава держави поінформував очільника Євроради про деталі своїх останніх контактів із представниками США.Президент наголосив на непохитності української позиції: будь-які рішення щодо майбутнього України мають ухвалюватися за безпосередньої участі європейських союзників."Україна завжди виступає за те, щоб Європа була за столом перемовин. Коли йдеться про гарантії безпеки та економічне відновлення України, це неможливо обговорювати без представників Європи. І Антоніу підтримує цю нашу позицію", — заявив український лідер. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 5 листопада зустрівся із лідером Португалії Антоніу Жозе Сегуру в Мадриді. Сторони обговорили низку важливих питань..

У четвер, 5 листопада, президент України Володимир Зеленський провів переговори з Прем'єр-міністром Андорри Шав'є Еспотом Саморою щодо повернення незаконно вивезених до Росії українських дітей. Окрім цього, сторони детально обговорили питання підтримки українського енергетичного сектору в зимовий період.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Повернення викрадених дітейЗа словами Зеленського, Україна активно розширює коло партнерів для порятунку дітей, яких незаконно викрала та вивезла Росія. Під час зустрічі із прем'єр-міністром Андорри Шав'є Еспотом Саморою українська сторона обговорила конкретні механізми, які можуть пришвидшити цей складний процес. Глава держави наголосив, що повернення кожної дитини вимагає колосальних зусиль через постійний спротив із боку держави-агресора."Ми багато працюємо з Ватиканом, країнами Близького Сходу, нашими іншими партнерами. Вже 2790 дітей з понад 20 тисяч викрадених вдалося повернути. Але щоразу це виклики: знайти, перевірити, довести та повернути. І щоразу Росія опирається", — заявив Володимир Зеленський.Під час переговорів сторони домовилися про тісну координацію профільних команд, які опрацюють конкретні кроки, де Андорра зможе надати свою допомогу.Підтримка української енергетикиОкремою важливою темою перемовин стала стабільність української енергетичної інфраструктури, яка зазнає постійних ворожих атак. Володимир Зеленський поінформував колегу про поточну ситуацію в енергетиці та наслідки останніх російських ударів."Будь-яка підтримка енергетики зараз і протягом зими може допомогти нашим людям", — наголосив президент України. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 5 листопада зустрівся із лідером Португалії Антоніу Жозе Сегуру в Мадриді. Сторони обговорили низку важливих питань..

Президент України Володимир Зеленський 5 листопада зустрівся із лідером Португалії Антоніу Жозе Сегуру в Мадриді. Сторони обговорили низку важливих питань.У своєму дописі у Telegram український гарант розповів, що під час зустрічі подякував португальському колезі за співчуття у зв'язку з російським ударом по школі в Комишувасі, де люди отримували гуманітарну допомогу."Уже четверту добу там триває пошуково-рятувальна операція. Станом на зараз відомо, що загинуло 43 людини. Мої співчуття рідним і близьким. Ще десятки людей можуть залишатися під завалами. Одну людину, яка вважалася зниклою безвісти, сьогодні вдалося знайти живою", — зауважив гарант.Зеленський також розповів Сегуру про складну ситуацію в українській енергетиці через постійні російські атаки дронами та ракетами. За його словами, відновлення пошкодженої інфраструктури потребує значних зусиль."Ми обговорили з паном президентом, як Португалія може підтримати нашу енергосистему і захист життя в Україні. Говорили і про наші можливості для спільного виробництва зброї. Дуже розраховуємо, що будуть нові кроки на підтримку", — резюмував гарант.Нагадаємо, 4 листопада Володимир Зеленський прибув до Мадрида, де попереду на нього чекають важливі зустрічі та переговори. Серед головних пріоритетів — посилення протиповітряної оборони України, захист населення та розвиток оборонної співпраці з Іспанією.Додамо, 3 листопада президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Берліна. Він зустрівся з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. Однією з головних тем переговорів стало посилення української протиповітряної оборони та прискорення постачання ракет для систем Patriot..

У четвер, 5 листопада, сотні тисяч людей вийдуть на вулиці французьких міст, а працівники державного сектору долучатимуться до загальнонаціонального страйку. Акції орган профспілки та студентські об’єднання на тлі невдоволення вартістю життя, станом освіти й суспільних послуг.Як повідомляє Reuters, мобілізацію оголосили профспілки, зокрема ліва конфедерація CGT, а також підтримали студентські об’єднання. Демонстрації стали продовженням протестного руху, спричиненого невдоволенням зростанням вартості життя, станом державних послуг та проблемами в освіті."Сьогодні ми повинні масово вийти на вулиці", — заявила очільниця CGT Софі Біне в ефірі телеканалу LCI.Для охорони громадського порядку влада планує залучити близько 70 тисяч поліцейських. За оцінками спецслужб, за межами Парижа до протестів можуть приєднатися від 500 до 700 тисяч людей.Страйк уже впливає на роботу державних установ і транспорту. У Міністерстві освіти очікують, що до нього долучаться 17,5% учителів державних початкових шкіл. Профспілки також попередили про можливі перебої в русі поїздів і міського транспорту. Крім того, вранці через акції протесту виробництво електроенергії на французьких атомних станціях скоротилося на 2,4 ГВт.До демонстрацій планують приєднатися й студенти. Вони висловлюють занепокоєння умовами навчання та невизначеністю щодо майбутнього."Ми намагаємося мобілізувати якомога більше людей. Дехто не приєднується, бо боїться — багато хто побоюється поліцейського насильства", — розповіла 19-річна студентка з Парижа Ірма де Банвіль.Напередодні президент Франції Емманюель Макрон скликав екстрене засідання з питань оборони та безпеки. Як зазначає Reuters, протестний рух, який спочатку був пов’язаний із невдоволенням студентів умовами навчання та відсутністю перспектив для молоді, переріс у серйозний виклик для уряду."Мета на найближчі тижні — повернути річку, що вийшла з берегів, назад у її русло, а також розпочати президентські вибори в максимально спокійній обстановці", — заявив представник оточення Макрона.Додамо, раніше стало відомо, що у Франції онлайн-платформи Vinted, Leboncoin, eBay та інші сервіси посилять перевірку оголошень, щоб виявляти ймовірний продаж товарів, викрадених під час протестів. Компанії також передаватимуть правоохоронцям інформацію, яка допоможе встановити причетних до перепродажу краденого..

Два з трьох російських танкерів, які мали доправити дизельне пальне до США в межах домовленостей Дональда Трампа та Володимира Путіна, змінили маршрути. Третє судно поки продовжує рух у напрямку американських портів, однак його кінцевий пункт призначення не підтверджений.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані аналітичної компанії Kpler.Зокрема, танкер "Талісман", який перебуває під санкціями США, Великої Британії та Європейського Союзу, більше не вказує Східне узбережжя Сполучених Штатів як пункт призначення. Так само змінив маршрут Leruo, що ходить під прапором Сьєрра-Леоне. 2 листопада Leruo змінив курс і попрямував до Бразилії. "Талісман" розвернувся в Атлантичному океані та вирушив у напрямку Середземного моря. Наразі судно перебуває біля узбережжя Алжиру.Третій танкер, грецький Agioi Fanendes, поки продовжує рух у напрямку США. Водночас його навігаційний сигнал вказує, що судно очікує подальших вказівок. Компанія-власник Eastern Mediterranean Maritime раніше повідомила FT, що остаточний пункт призначення танкера ще не визначений.Аналітик Kpler Мет Сміт припустив, що й це судно може змінити маршрут через невизначеність із боку американських покупців."З огляду на очевидну нерішучість американських покупців — через регуляторні, законодавчі та санкційні питання — не буде великою несподіванкою, якщо цей танкер також змінить курс і попрямує не до США", — зазначив він.Як пише Financial Times, ситуація з постачанням пального виникла на тлі скорочення американських запасів дизеля. Вони вперше за понад 20 років опустилися нижче 100 мільйонів барелів.Додамо, віцепрезидент США Джей Ді Венс після невдалих для республіканців проміжних виборів розкритикував політику адміністрації Дональда Трампа. Водночас його заяви могли бути попередньо узгоджені із самим президентом, який позитивно відреагував на допис соратника..

Віцепрезидент США Джей Ді Венс після невдалих для республіканців проміжних виборів розкритикував політику адміністрації Дональда Трампа. Водночас його заяви могли бути попередньо узгоджені із самим президентом, який позитивно відреагував на допис соратника.Як пише The New York Times, у дописі в соціальних мережах Венс зазначив, що частина виборців, які раніше підтримували Трампа, цього разу віддала голоси кандидатам від Демократичної партії. На його думку, на результати вплинули кілька чинників: війна з Іраном, інфляція та прагнення американців переглянути характер відносин країни з Ізраїлем.Такі оцінки відрізняються від публічної позиції Трампа. Президент продовжує виправдовувати військову кампанію проти Ірану, називає побоювання щодо подорожчання життя "вигадкою" та демонструє підтримку Ізраїлю.Чи погодив Трамп критику ВенсаЗа інформацією джерела, обізнаного з розмовою політиків, перед публікацією допису віцепрезидент показав його Трампу та отримав схвальну реакцію. Через кілька годин президент також прокоментував заяву Венса журналістам, назвавши його оцінку "значною мірою правильною".Водночас Трамп не відмовився від власної позиції щодо війни з Іраном. Він заявив, що не мав іншого вибору, окрім як завдати удару по країні."Слова віцепрезидента фактично дистанціюють його від рішень Дональда Трампа в критично важливий політичний момент", — зазначає The New York Times.Які наслідки це може мати для політичного майбутнього ВенсаВідтоді як Венс став кандидатом у віцепрезиденти в команді Трампа, його розглядали як одного з головних претендентів на роль наступника чинного президента. Однак поразка республіканців на проміжних виборах поставила перед партією питання про подальшу політичну стратегію.На думку журналістів NYT, публічна критика курсу адміністрації може свідчити про те, що Венс уже думає про власне політичне майбутнє та намагається відмежуватися від непопулярних рішень президента. Водночас колишній керівник апарату віцепрезидента Майка Пенса Марк Шорт вважає, що Венс опинився у складному становищі, незалежно від реакції Трампа."Ризик очевидний: Трамп може сприйняти це болісно, і тоді Венс втратить свого головного захисника та союзника. А якщо Трамп не образиться, то Венс все одно не заробить очок в очах противників Трампа, які запитають: "Чому ж ти нічого не змінюєш?", — пояснив Шорт.Додамо, відчутна поразка Республіканської партії на проміжних виборах у Конгрес Сполучених Штатів Америки може призвести до низки гучних відставок. Одним із варіантів є заміна міністра оборони Піта Гегсета.Читайте також: Трамп у політичній пастці: як поразка республіканців змінить його президентство.

Український уряд розраховує протягом 2027 року ухвалити основний масив законодавства за всіма розділами переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Це має наблизити країну до завершення переговорів про членство в ЄС до кінця 2028 року.Про це заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов під час спільного брифінгу із послом Європейського Союзу в Україні Катаріною Матерновою, передає "Інтерфакс-Україна". За його словами, Україна має пройти кілька етапів на шляху до членства в Євросоюзі. Насамперед йдеться про отримання попереднього позитивного звіту за 23-м та 24-м розділами переговорного процесу.Вони охоплюють питання судової влади та основоположних прав, а також правосуддя, свободи й безпеки. Серед ключових напрямків роботи — реформа правосуддя та правоохоронних органів. Наступним етапом стане закриття відповідних переговорних розділів і ухвалення необхідного законодавства."І ми на рівні уряду, принаймні, плануємо так цю роботу організувати, щоб протягом 27-го року у нас основний масив законодавства був ухвалений, повторюю, за всіма розділами переговорного процесу", — сказав ЧенцовПісля цього Україна зможе отримати оцінку Європейської комісії та держав-членів ЄС. На основі їхніх висновків готуватимуть проєкт договору про вступ України до Євросоюзу."От така етапність. Тому 28-й рік для нас, звичайно, це дуже амбітна, але осяжна мета. І все залежить від нас", — додав він.Нагадаємо, 4 листопада Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення Європейського Союзу. Це ще один практичний і позитивний крок на шляху до членства в європейській спільноті.Додамо, раніше європейська комісарка з питань розширення Марта Кос розповідала, що у щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в ЄС. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року"..

Твердження про те, що американський президент Дональд Трамп нібито ближчий до очільника Кремля Володимира Путіна, ніж до європейських партнерів, не відповідають дійсності.Таку заяву зробив посол США при НАТО Метью Вітакер під час дискусії на Берлінській безпековій конференції в середу, 4 листопада, відповідаючи на зауваження президентки конгресу, депутатки Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн. Його цитує "Укрінформ"."Я змушений це категорично відкинути. Можливо, саме так це сприймають на європейському континенті. Але це точно не відповідає дійсності", — акцентував Вітакер.Перед цим модераторка панелі Штрак-Ціммерманн, кажучи про необхідність посилення американського тиску на Росію для припинення війни проти України, зазначила, що європейці дещо спантеличені тим, що іноді складається враження, ніби президент США ближчий до Путіна, ніж до Європи.У відповідь американський дипломат наголосив, що Дональд Трамп намагається знайти умови для досягнення мирної угоди, попри складнощі переговорного процесу."Володимир Путін такий, який він є. Ми можемо хотіти, щоби він був іншим, можемо хотіти, щоби він погодився на те, що всі ми вважаємо розумною угодою. Але він не погодиться", — пояснив Вітакер.За його словами, саме тому необхідно шукати умови, які були би прийнятними як для України, так і для Росії."Ми повинні знайти такі умови, на які можуть погодитися й українці, й росіяни. І це виявилося дуже складним, як ми всі знаємо, оскільки війна триває вже п'ятий рік після вторгнення 2022 року", — зауважив посол.Вітакер також висловив невдоволення постійною критикою переговорного процесу з боку європейців, наголосивши, що головним має бути досягнення результату.Він зазначив, що формальна присутність європейських представників за столом переговорів не настільки важлива, як завершення війни та встановлення тривалого миру. При цьому дипломат констатував, що Європа вже бере змістовну участь у відповідних консультаціях і підтримці України."Якщо голос Європи за столом переговорів стане тим, що схилить шальки терезів, тоді вони мають там бути", — підсумував Метью Вітакер.Нагадаємо, раніше посол США при НАТО розповідав, що гібридні атаки Москви проти європейських країн мають на меті залякати союзників та змусити їх відмовитися від подальшої військової допомоги України. Єдиною правильною відповіддю Заходу на підривну діяльність Кремля має стати ще активніше залучення коштів і зброї для української армії..

Відчутна поразка Республіканської партії на проміжних виборах у Конгрес Сполучених Штатів Америки може призвести до низки гучних відставок. Одним із варіантів є заміна міністра оборони Піта Гегсета.Таку інформацію оприлюднили журналісти CBS News, які послалися на власні "добре обізнані" джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що президент США Дональд Трамп телефонував своїм радникам з приводу того, чи варто Гегсету піти з посади.Проте деякі помічники Білого дому мають інші прогнози. Вони передбачають, що частину провини за програші республіканців покладуть на адмірала Бреда Купера, голову Центрального командування США, та голову Об'єднаного комітету начальників штабів генерала Дена Кейна.Відомо, що обидва топ-військові відіграли важливу роль у керівництві війною проти Ірану. Однак Дональд Трамп незадоволений деякими їхніми діями та рішеннями.Інші джерела повідомили, що президент ще не вирішив замінити Гегсета. До виборів демократи вже намагалися оголосити імпічмент Гегсету. Тож, зазначили аналітики, ймовірність цих спроб може зрости, оскільки демократи мають переважну більшість в обидвох палатах.Один зі співрозмовників поінформував журналістів CBS News, що губернатор Флориди від Республіканської партії Рон ДеСантіс розглядається як можлива заміна Гегсета. ДеСантіс може обійняти посаду, коли його термін повноважень губернатора закінчиться 5 січня.Водночас речниця Білого дому Анна Келлі заявила виданню, що Трамп "повністю довіряє міністру Гегсету". У своїй заяві Келлі також високо оцінила військові операції в Ірані та Венесуелі, а також зусилля міністра, спрямовані на зміну пріоритету Пентагона Байдена, так званої ідеології "пробуджених".Нагадаємо, віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що поразка Республіканської партії на проміжних виборах до Конгресу США пов’язана насамперед із війною проти Ірану. Виборці також невдоволенні економічною ситуацією та відносинами Вашингтона з Ізраїлем..

Поразка Республіканської партії на проміжних виборах до Конгресу Сполучених Штатів Америки пов’язана насамперед із війною проти Ірану. Виборці також невдоволенні економічною ситуацією та відносинами Вашингтона з Ізраїлем.Про це повідомив віцепрезидент США Джей Ді Венс, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Причина нашої поразки — війна. Про це вчора ввечері заявив сам президент", — зазначив він.За його словами, аналіз даних про склад електорату засвідчив, що явка республіканських виборців не була критично низькою, однак частина американців, які підтримали Дональда Трампа та Джея Ді Венса 2024 року, цього разу проголосували за демократів.Віцепрезидент додав, що серед основних причин зміни виборчих уподобань соціологи виокремили чотири питання: припинення війни, зосередження на вартості життя й інфляції, повернення до принципу "Америка насамперед" (America First) і зміну відносин США з Ізраїлем.Він також визнав, що економічна позиція республіканців під час виборчої кампанії могла бути недостатньо чіткою, однак наголосив, що головною причиною поразки вважає саме війну проти Ірану."Наші виборці прийшли на дільниці. І саме через ці чотири причини багато хто з них проголосував за демократів", — акцентував Венс.Він закликав республіканців чесно оцінити причини поразки та використати невдоволення її результатами для подальшої політичної роботи.Як відомо, Демократична партія здобула більшість в обидвох палатах Конгресу США — у Палаті представників та в Сенаті — на проміжних виборах, які відбулися у вівторок, у тому числі у традиційно лояльних Республіканській партії штатах.Зокрема, Техас, Канзас і Південна Кароліна обрали сенаторів-демократів уперше за багато десятиліть. Представники Демократичної партії також перемогли на виборах губернаторів штатів Джорджія, Огайо, Айова та Техас, відібравши посади, які раніше займали представники Республіканської партії.Нагадаємо, що уродженець України, представник Демократичної партії Євген Віндман переобрався до Палати представників Конгресу США від штату Вірджинія..