# МЗС

У суботу, 29 серпня, посла України в Анкарі викликали до Міністерства закордонних справ Туреччини. Такий виклик він отримав після атак на два судна, що експлуатуються Туреччиною в Чорному морі.Про це повідомило видання Anadolu, журналісти якого послалися на джерела в турецькому МЗС.Медійники з’ясували, що під час зустрічі турецькі посадовці наголосили на необхідності забезпечення безпеки життя, майна, судноплавства та довкілля в Чорному морі та "зробили необхідні попередження".За інформацією видання, судно Lider Bordo Mavi атакували 26 серпня біля російського портового міста Туапсе в Чорному морі."Наступного дня судно Lider Kocatepe, яке спрямували для буксирування першого судна, теж стало ціллю атаки", — додали журналісти.Раніше, 4 серпня, Туреччина офіційно закликала Росію й Україну вжити заходів для забезпечення безпеки судноплавства у Чорному морі після того, як внаслідок атаки безпілотника поблизу російського порту Новоросійськ пошкоджень зазнало судно, що належить Туреччині, а троє членів екіпажу отримали серйозні поранення.Через декілька днів медійники писали, що Туреччина обмежує рух деяких комерційних суден у Чорне море, оскільки влада країни стурбована зростанням кількості російських і українських атак на судна в цьому регіоні.Нагадаємо, що Туреччина змушена різко зменшувати імпорт сировини з портів Росії в Чорному морі через систематичні атаки українських безпілотників по експортній інфраструктурі ворога. Щоби компенсувати дефіцит нафти, Анкара переорієнтовується на альтернативних постачальників із Південної та Латинської Америки..

Україна офіційно звернулася до Міжнародного союзу електрозвʼязку з вимогою не надавати частоти для функціонування російської військової супутникової системи "Рассвет" над суверенною територією України.Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, якого цитує Telegram-канал МЗС України."Сьогодні ми офіційно звернулися до Міжнародного союзу електрозв'язку з вимогою виключити національну територію України з оголошених зон обслуговування всіх променів мереж російської військової супутникової системи "Рассвет" у всіх смугах частот", — зазначив він.Відповідну ноту передано до Бюро радіозв'язку МСЕ через українське постійне представництво при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві."Мета використання Росією таких супутників над територією України абсолютно зрозуміла та не має жодного стосунку до цивільних цілей. Натомість Москва прагне використовувати їх для забезпечення своєї війни, вбивства людей і геноцидних злочинів", — наголосив український міністр.Тож, за його словами, Україна закликала всіх партнерів підтримати нашу позицію та заблокувати функціонування системи "Рассвет" — не лише над суверенною територією України, а й над суверенними територіями інших країн."Ми продовжимо просувати міжнародні дипломатичні контрзаходи проти системи "Рассвет". Дякуємо Міністерству цифрової трансформації й Українському державному центру радіочастот за оперативну координацію цих зусиль", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше аналітики американського Інституту вивчення війни інформували, що в День Незалежності України Росія вивела на орбіту черговий супутник для військових потреб, який може бути частиною проєкту "Рассвет". Напередодні старту українські сили намагалися завдати удару по космодрому Плесецьк, аби зірвати цей запуск.Нагадаємо, що американський мільярдер Ілон Маск відмовляється розширювати можливості використання супутникового зв'язку Starlink Україною для наведення далекобійних ударів по території Росії. Свою позицію бізнесмен пояснює побоюваннями щодо можливої ескалації війни..

У Польщі пришвидшать різні заходи задля посилення оборони країни. У Варшаві нагадали, що обіцянку не нападати на сусідів Росія вже давала перед вторгненням в Україну.Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він зауважив, що переговори директора ЦРУ Джона Реткліффа в Москві та певні заяви після цього спонукають до посилання оборонних заходів.На його переконання, запевненням Росії про те, що вона не нападатиме на НАТО, не варто довіряти. Про це свідчить нещодавня історія й агресивна поведінка Кремля."Шпигуни Путіна, вочевидь, сказали директору ЦРУ, що російський диктатор не провокуватиме НАТО", — написав поляк.Політик нагадав, що перед повномасштабним вторгненням в Україну Кремль теж уже давав подібні запевнення."Путін сказав тодішньому директору ЦРУ ще президента Джо Байдена, що не вторгатиметься в Україну", — зазначив Сікорський.На цьому тлі глава польської дипломатії закликав співвітчизників пришвидшити оборонну підготовку.Як відомо, цього тижня директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив таємний візит до Москви. Медіа інформували, що він застеріг Росію від нападів на НАТО. Згодом у Кремлі підтвердили переговори Реткліффа з російськими спецслужбами.Нагадаємо, сьогодні видання The Wall Street Journal, посилаючись на американських посадовців, поінформувало, що нещодавня поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви відбулася за особистим дорученням американського президента Дональда Трампа. Однією з тем переговорів стало відновлення діалогу Росії з Україною щодо припинення війни..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на необхідності відновити серйозні переговори щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України.Про це Андрій Сибіга повідомив у спеціальному дописі на своїй сторінці в соціальній мережі X."Цей День Незалежності — це не лише слова солідарності та привітань. Бо в часи війни слів недостатньо", — зауважив він.Український міністр висловив вдячність партнерам за конкретні дії на підтримку України, посилення тиску на Москву та прискорення мирного процесу.Він констатував, що сьогодні відбулася важлива зустріч "Коаліції охочих", де провели дуже реалістичну та змістовну розмову про нагальні виклики та кроки для заповнення прогалин."Критичним є відновлення серйозних переговорів щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України", — наголосив очільник українського дипломатичного відомства.При цьому він погодився з розумінням чутливості цього питання. За його словами, Україна підтримує колективне рішення, яке мінімізує ризики для окремих національних урядів."Ми глибоко вдячні нашим партнерам, членам «Коаліції охочих», за їхню сильну та непохитну підтримку України. Ця підтримка — найкраща інвестиція в довгостроковий мир і безпеку в Європі", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, що раніше президент Володимир Зеленський наголошував на загальному дефіциті України в 27 мільярдів. Одним з основних варіантів наповнення казни є дострокове надання коштів за європейською позикою вже цього року.Але, на його переконання, не варто відмовлятися від інших ідей, як забезпечити справедливий захист у цій війні — війні, яку розпочала Росія та яку вона продовжує затягувати.Український президент зауважив, що російські активи вже заморожені у Європі та в інших юрисдикціях у всьому світі, в тому числі в наших партнерів, зокрема, в Японії..

У неділю, 23 серпня, російські окупанти вдарили по заводу американської компанії Mondelez у Тростянці на Сумщині. Постраждали п'ятеро людей.На цей обстріл відреагував міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Два удари безпілотників пошкодили приміщення заводу та поранили кількох співробітників, обійшлося без жертв. Унаслідок атаки в Тростянці травмовано п'ятеро людей. Це двоє чоловіків 1963 та 1976 років народження, а також троє жінок 1985, 1983 та 1973 років народження.У людей незначні поранення та порізи, підтвердив голова Тростянецької громади Юрій Бова. Попередньо зафіксовано три влучання, пошкоджені адміністративна та виробнича будівлі.Міністр закордонних справ Андрій Сибіга зазначив, що систематичні та навмисні російські атаки на американські бізнес-інтереси в Україні демонструють, що російська агресія є не лише загрозою для України, а й прямим ударом по американських економічних інтересах у Європі.За його словами, стратегія протидії цим загрозам залишається чіткою: збільшити військову підтримку України, зокрема шляхом посилення можливостей протиповітряної оборони, та чинити максимальний тиск на Москву, щоб вона припинила війну, у тому числі через ухвалення закону покійного сенатора Грема про санкції проти Росії.Тростянецька фабрика Mondelez International — один із найбільших виробників кондитерської продукції та єдина в Україні суто шоколадна фабрика з повним циклом виробництва, від обробки какао-бобів до пакування й відвантаження готової продукції.На підприємстві виготовляють 138 одиниць продукції, яку реалізовують на внутрішньому ринку та експортують до Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Казахстану, Киргизстану і Туркменістану.Зокрема, у Тростянці виробляють шоколад "Корона", Milka та MaxFan, бісквіти "Барні", печиво "Tuc", Oreo та Belvita. Окремо на території фабрики працює підприємство Jacobs Douwe Egberts, яке фасує каву Jacobs і Carte Noire.Нагадаємо, що сьогодні російські окупанти здійснили п'ять атак на залізничну інфраструктуру України. Внаслідок цього одна людина загинула та ще четверо отримали поранення..

Україна активно працює над пошуком ракет PAC-2, PAC-3 до систем Patriot напередодні зими. Партнери намагаються допомогти в цьому, є "правильні сигнали".Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час спілкування з медійниками на заході United 24 у п'ятницю, 21 серпня."Захист українського неба, повітряний щит. Ми працюємо з тими столицями, де ми знаємо, що є відповідні засоби для нас", — зазначив він.За його словами, це передусім інтерсептори, PAC-2, PAC-3 для систем Patriot. Із деякими моментами — дуже складно."Ми буквально вигризаємо, боремося за кожен предмет, за кожну ракету, ось так. Але я вважаю, що ми просуваємося. Реально просуваємося, партнери нас чують", — наголосив український міністр.Він зауважив, що Україні потрібно мінімум 300 ракет, аби пройти цю зиму. Наразі відчувається недостатня їх кількість, але триває робота в цьому напрямку, яка може завершитися необхідним для нас результатом."Статистика й арифметика проходження зими доведена до партнерів. Це війна не про Україну, це війна про захист з нами Європи, наша безпека — це їхня безпека також. Тому активно працюємо. Маємо попередні в тому числі, знаєте, такі правильні сигнали, тому не зупиняємося", — підсумував Андрій Сибіга.Як відомо, в липні цього року президент Володимир Зеленський заявляв, що одним із головних способів зміцнення загальної позиції України має стати зимовий пакет ракет для ППО, який має містити 100 ракет для систем Patriot на місяць — 300 ракет на зиму.Раніше зазначалося, що Україні необхідно отримати від США близько 5% наявних ракет-перехоплювачів Patriot, щоби посилити захист від російських ударів і пройти майбутню зиму. За словами Зеленського, отримання 10% американських запасів дало би змогу Україні перехоплювати всі балістичні ракети, які запускає Росія..

Очільник зовнішньополітичного відомства Литви закликав міжнародну спільноту прискорити інтеграційні процеси та надати Україні повноправне членство у Євросоюзі до 2030 року. Дипломат наголосив, що масштабовані атаки Росії потребують рішучої та адекватної відповіді з боку Заходу.Про це у соцмережі X заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.Посилення оборони та санкційний тиск на РосіюЗа словами литовського посадовця, безперервні обстріли цивільної інфраструктури підтверджують, що Росія повністю ігнорує мирні ініціативи, обираючи шляхи ескалації та терору. У зв'язку з цим Будріс відзначив крайню потребу негайно наростити постачання систем протиповітряної оборони для України. Окрім цього, Захід має суттєво збільшити обсяги військової, фінансової та енергетичної допомоги, а також запровадити нищівні обмеження проти військово-промислового комплексу Росії.Членство в ЄС до 2030 року та безпека ЄвропиГолова МЗС Литви переконаний, що єдиною дієвою відповіддю на загрози з боку Кремля є повна інтеграція України до європейських та євроатлантичних інституцій. Він окреслив чітку позицію щодо майбутнього української держави:"Місце України — у європейській родині, і її шлях до європейської та євроатлантичної інтеграції має залишатися нашим стратегічним пріоритетом".Будріс додатково заявив, що надана Україні допомога є безпосереднім захистом безпеки та майбутнього всього європейського континенту, тому відповідь Заходу має повністю відповідати реальним масштабам російської агресії.Нагадаємо, 20 серпня міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, провів ніч в укритті у Києві під час масованої російської атаки. Разом із ним від повітряної загрози переховувалися інші члени литовської делегації..

В українському уряді відбулися одразу два важливі кадрові призначення. У середу, 19 серпня, Верховна Рада призначила Андрія Сибігу міністром закордонних справ, а Євгенія Хмару — міністром оборони.Чим відзначилися новопризначені очільники ключових міністерств, який професійний шлях вони пройшли та які пріоритети визначають у роботі — розповідаємо в цьому матеріалі.Що відомо про Андрія СибігуАндрій Сибіга — кадровий дипломат і юрист, який очолює українське зовнішньополітичне відомство з вересня 2024 року. Після перезавантаження Кабміну влітку 2026-го він певний час виконував обов'язки глави МЗС, а 19 серпня Верховна Рада повторно призначила його міністром закордонних справ. Рішення підтримали 266 народних депутатів.Сибіга народився 1 січня 1975 року у Зборові на Тернопільщині. Навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка, де здобув дві спеціальності. Так, у 1997 році закінчив навчання як фахівець із міжнародних відносин і перекладач англійської мови, а 1999-го отримав юридичну освіту.Дипломатичну кар'єру Сибіга розпочав ще 1997 року в Міністерстві закордонних справ. Уже наступного року він вирушив на дипломатичну службу до Польщі, де працював другим та першим секретарем посольства України. Пізніше повернувся до центрального апарату МЗС і обіймав керівні посади у Договірно-правовому департаменті. У 2008-2012 роках Сибіга знову працював у Польщі, цього разу як радник-посланник українського посольства.З 2012 до 2016 року дипломат очолював Департамент консульської служби МЗС. Наступним важливим етапом стала робота у Туреччині. У 2016 році Сибігу призначили Надзвичайним і Повноважним Послом України в цій країні, і дипломатичну місію він очолював до 2021 року.Після повернення з Туреччини Сибіга перейшов до Офісу президента. З травня 2021-го до квітня 2024 року він працював заступником керівника ОП і відповідав, зокрема, за питання зовнішньої політики та міжнародного партнерства. У квітні 2024 року дипломат повернувся до МЗС уже як перший заступник міністра, а 5 вересня того ж року Верховна Рада призначила його очільником відомства замість Дмитра Кулеби.Під час нового призначення у серпні 2026 року Сибіга окреслив три основні напрями подальшої роботи української дипломатії: справедливий мир, членство України в ЄС і НАТО та підтримку світового українства. Серед практичних завдань він назвав посилення військової підтримки держави, залучення США та Європи, подальший тиск на Росію і зміцнення української протиповітряної оборони. Інтеграцію до НАТО Сибіга називає незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України.Сибіга має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла. Він одружений та виховує трьох дітей.Що відомо про Євенія ХмаруЄвгеній Хмара — український генерал-майор, спецпризначенець і бойовий офіцер, який більшу частину кар'єри провів у структурах Служби безпеки України. Після липневого перезавантаження уряду він очолив Міністерство оборони у статусі виконувача обов'язків, а 19 серпня Верховна Рада призначила його повноправним міністром. За кандидатуру Хмари проголосували 312 народних депутатів.Хмара тривалий час залишався непублічною фігурою. Так, у відкритому доступі немає достовірної інформації про його дату та місце народження. Відомо, що Хмара має вищу освіту та проходив спеціалізовану професійну підготовку в системі безпеки й оборони.Військову кар'єру він пов'язав зі спецпризначенням. Від 2011 року Хмара служив у Центрі спеціальних операцій "А" СБУ, більш відомому як "Альфа". Ще до повномасштабної війни брав участь в АТО, а після російського вторгнення у 2022 році виконував бойові завдання під час деокупації Київщини та на Донеччині.Одним із найвідоміших здобутків його служби стала операція зі звільнення острова Зміїний у 2022 році, якою Хмара безпосередньо керував. Повернення острова під український контроль мало не лише військове значення. Це, насамперед, стало важливим кроком для послаблення російського контролю над північно-західною частиною Чорного моря.Кар'єра Хмари у СБУ стрімко розвивалася під час повномасштабної війни. У 2023 році він очолив Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом СБУ. 24 серпня того ж року отримав звання бригадного генерала, а в червні 2024-го — генерал-майора. Згодом він очолив ЦСО "А" СБУ.Підрозділ під його керівництвом активно застосовував безпілотні системи проти російських військ. За даними СБУ, спецпризначенці "Альфи" уразили російської військової техніки на понад 5,5 мільярда доларів. Йдеться, зокрема, про танки, броньовану техніку, артилерію, системи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Хмару також пов'язують з організацією далекобійних ударів по військових об'єктах на території Росії та операцією "Павутина".Після кадрових змін у СБУ він став тимчасовим виконувачем обов'язків голови спецслужби. На цій посаді Хмара працював від січня до липня 2026 року, коли після чергового перезавантаження влади президент Володимир Зеленський запропонував йому перейти до Міністерства оборони.Після відставки Михайла Федорова Хмара спочатку став заступником міністра та виконувачем обов'язків очільника Міноборони. Для повноцінного призначення на посаду він мав залишити військову службу, оскільки відповідно до законодавства міністр оборони України повинен бути цивільною особою. Перед голосуванням у Верховній Раді 19 серпня Хмара повідомив, що звільнився з військової служби і відтепер має статус цивільної особи.Під час виступу в парламенті новий міністр назвав одним із головних завдань перехоплення Україною стратегічної ініціативи у війні. Серед його пріоритетів — швидше забезпечення фронту зброєю, розвиток українського оборонно-промислового комплексу, нарощування власного виробництва озброєння та підтримка військовослужбовців. Окрему увагу Хмара планує приділяти збереженню життя та здоров'я військовослужбовців. Так, впровадження технологій має мінімізувати ризики для бійців та забезпечити перевагу на полі бою.Хмара має низку державних нагород за службу та участь у бойових діях. Зокрема, він нагороджений орденом Данила Галицького, орденом Богдана Хмельницького, орденом "За мужність" III ступеня та "Хрестом бойових заслуг".Нагадаємо, 17 серпня президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного.Читайте також: Чому більшість українців не хочуть виборів навіть після перемир’я: пояснення КМІС.

У середу, 19 серпня, Верховна Рада України 266 голосами затвердила призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Виступаючи перед народними депутатами, новий очільник зовнішньополітичного відомства окреслив ключові завдання дипломатії в умовах повномасштабної війни.Стратегічний вектор та ключові завдання МЗСПарламент підтримав призначення Андрія Сибіги на посаду очільника Міністерства закордонних справ України.Виступаючи у Верховній Раді України, новопризначений очільник зовнішньополітичного відомства наголосив: "Україна перебуває на визначальному етапі війни, на якому дипломатія набуває особливого значення". Також Андрій Сибіга назвав три ключові пріоритети роботи МЗС, серед яких: справедливий мир, вступ до ЄС і НАТО та світове українство.Ключові тези з першої промови СибігиПрагматизація зовнішньої політики. Україна бере курс на максимальну прагматизацію та економізацію дипломатії, що відповідає баченню президента України.Зброя та самодостатність. "Будемо максимально залучати союзників, аби забезпечити паритет, перевагу та асиметрію для нашого війська. Нам потрібна самодостатність в усіх критичних озброєннях", — зазначив дипломат.Нова ініціатива. Восени Україна створить нову геополітичну ініціативу — Карпатську.Інтеграція до ЄС та НАТО: Україна прагне якнайшвидше відкрити всі переговорні кластери з Євросоюзом. Водночас інтеграція до Альянсу переходить у практичну площину: "Максимально заходимо у всі формати практичної взаємодії з Альянсом уже сьогодні".Чорне море та експорт. У контексті викликів у Чорноморському регіоні Україна домовилася із сусідами про транзит продовольства, відновлює "Шляхи солідарності" та шукає способи захисту свободи судноплавства.Захист громадян. "Будемо посилювати захист прав українців за кордоном, збереження ідентичності та зв'язків світового українства з державою", — підсумував Сибіга.Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ..

Парламентська фракція "Слуга народу" провела офіційну зустріч із кандидатами на посади очільників двох ключових відомств: Міністерства закордонних справ та Міністерства оборони України. За підсумками обговорення нардепи одноголосно висловили готовність підтримати ініціативу глави держави.Про це у Telegram-каналі заявив голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Повна підтримка президентських ініціативЗа словами посадовця, у парламенті відбулася важлива зустріч нардепів із кандидатами на посади очільників ключових міністерств: Андрієм Сибігою та Євгенієм Хмарою. Голова фракції зазначив, що подання фігур на посади міністра оборони та міністра закордонних справ є виключними повноваженнями президента України Володимира Зеленського. Парламентська більшість повністю поділяє бачення глави держави та готова проголосувати за запропоновані кандидатури. Коментуючи призначення очільника зовнішньополітичного відомства, Давид Арахамія відзначив його високий професіоналізм: "Андрій Сибіга — досвідчений дипломат, потужний член команди, якого ми всі добре знаємо. Він не потребує додаткових рекомендацій, важливо продовжувати роботу, яку він веде давно".Новий курс МіноборониАрахамія зауважив, що під час спілкування з народними обранцями Євгеній Хмара, який є бойовим офіцером та неодноразово ризикував життям на фронті, окреслив власне бачення подальшого розвитку оборонного сектору. За його словами, ключовими завданнями стануть перехоплення стратегічної ініціативи, перенесення бойових дій на територію ворога, розвиток ОПК та збереження життя військових."Євгеній Хмара виступає за збереження позитивних напрацювань та людей, які добре зарекомендували себе у Міністерстві оборони. Фракція поділяє його погляди та підтримуватиме його кандидатуру в залі", — додав Арахамія.Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ..

У вівторок, 18 серпня, президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Зеленський вніс подання на Хмару та Сибігу у парламент", — наголосив він.За словами нардепа, голосування у Раді за кандидатури міністрів відбудеться у середу, 19 серпня.Оновлення уряду16 липня 2026 року Верховна Рада призначила Сергія Корецького главою уряду та затвердила новий склад Кабміну. До цього уряд очолювала Юлія Свириденко. Президент Володимир Зеленський ще 12 липня оголосив про масштабне оновлення Кабміну та запропонував Свириденко перейти на інший стратегічний напрям роботиРезонанс у суспільстві викликала відставки міністра оборони Михайла Федорова. Люди вийшли на акції протесту, вимагаючи повернення Федорова до Міноборони. Водночас 20 липня в.о. міністра оборони призначили Євгенія Хмару. Так, міністерства оборони та закордонних справ стали особливо важливими кадровими питаннями.Нагадаємо, новий уряд уже затвердив програму своєї діяльності. 17 серпня Кабмін схвалив документ, у якому визначені основні цілі та завдання уряду і персональна відповідальність за їх реалізацію..

Україна разом із Грецією працює над нарощуванням спроможностей протиповітряної оборони та забезпеченням безперешкодного цивільного судноплавства у Чорноморському регіоні. Систематичні удари Росії роблять питання захисту неба пріоритетним завданням для обох держав.Про це у соцмережі X повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Захист неба та портової інфраструктуриЗа словами дипломата, під час офіційних перемовин з очільником МЗС Греції Джорджем Герапетрітісом український дипломат детально окреслив наслідки неперервних комбінованих атак Росії по цивільних об'єктах і портовій інфраструктурі України.Андрій Сибіга акцентував на тому, що інтенсифікація повітряного терору з боку Росії вимагає негайного реагування та посилення протиповітряного щита. Окремим блоком переговорів стала ситуація на морських торгівельних шляхах."Постійні атаки Росії на українські фактично портові об'єкти, морську інфраструктуру та цивільні судна становлять пряму загрозу свободі судноплавства, міжнародній торгівлі та глобальній продовольчій безпеці. Для України та Греції, двох морських держав, свобода судноплавства є питанням принципу та безпеки", — зазначив очільник зовнішньополітичного відомства України.Протидія спробам шантажу у Чорному моріГлава української дипломатії звернув увагу на те, що Москва намагається перетворити акваторію Чорного моря на зону суцільного тиску та залякування міжнародної спільноти."Росія намагається перетворити Чорне море — життєво важливу артерію, що з'єднує країни, ринки та людей — на ще один інструмент тиску та залякування. Ми поділяємо зацікавленість у тому, щоб воно залишалося відкритим, безпечним та вільним для морського судноплавства", — зазначив Андрій Сибіга.Сторони підсумували поточний стан безпекового середовища, узгодили ключові пріоритети подальшої взаємодії та домовилися про регулярний діалог.Нагадаємо, у ніч на 12 серпня підрозділи Сил оборони України уразили військово-морську базу в Новоросійську Краснодарського краю Росії. Це відбулося в межах спільної операції українських військових..

У Москві висловили обурення через наміри Вашингтона та Анкари організувати нові великі партії військової допомоги для української армії. Офіційні представники російського дипломатичного відомства виступили із застереженнями на адресу обох країн.Про це повідомляють російські ЗМІ.Заяви дипломатичного відомства РосіїОфіційна речниця міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що обставини та деталі запланованого масштабного транзиту американського озброєння до України через територію Туреччини викликають у Москви суттєві запитання. За її словами, нові масштабні постачання озброєння українській стороні "завдадуть серйозної шкоди відносинам Росії зі США та Туреччиною".Звинувачення у підриві довіриУ російському дипломатичному відомстві також обурилися дипломатичною позицією двох країн, які, на думку Кремля, намагаються демонструвати прагнення до врегулювання конфлікту, одночасно посилюючи оборонну спроможність України.Марія Захарова наголосила, що спроби Вашингтона та Анкари використовувати миротворчу риторику, а паралельно постачати зброю Україні, "неминуче підривають взаємну довіру".Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, кремлівські чиновники продовжують заявляти про небажання Росії брати участь у будь-яких змістовних мирних переговорах, які не відповідають вимогам щодо повної капітуляції України. Зусилля Києва в цьому напрямку наразі марні..

Громадянам Німеччини не рекомендується їхати в Україну найближчим часом. Це пов’язано з посиленням ризиків стосовно російських обстрілів. Особливо вони зростають перед Днем незалежності України.Відповідну заяву оприлюднили на сайт Міністерства закордонних справ Німеччини.Зокрема, в суботу, 15 серпня, МЗС Німеччини оновило свої рекомендації щодо поїздок в Україну. Серед оновлень, зокрема, німецьке відомство не рекомендує вирушати до України."В Україні тривають бойові дії. Російські авіаудари з використанням ракет, крилатих ракет та безпілотників відбуваються майже щодня", — йдеться в заяві.Також у німецькому дипломатичному відомстві наголосили, що всі частини країни можуть постраждати. Тому повністю безпечних місць на території України, за версією МЗС Німеччини, фактично немає."У зв'язку з Днем незалежності 24 серпня 2026 року не можна виключати посилення атак як на інфраструктуру (наприклад, енергетичну інфраструктуру, транспортні вузли), так і на цивільні цілі", — зауважили німецькі дипломати.Як відомо, на початку серпня посол Євросоюзу Катаріна Матернова заявила, що Росія постійними балістичними ударами намагається зламати Київ. На її переконання, така реальність не має "нормалізуватися".Нагадаємо, що на початку цього тижня в межах проєкту "Підтримка державного та муніципального управління надзвичайними ситуаціями" ДСНС України отримала чергову партію сучасної техніки, обладнання та спорядження. Зокрема, це понад 20 одиниць техніки від німецьких партнерів..

Федеральна служба безпеки Російської Федерації планує скасувати прикордонні зони на окремих ділянках Ростовської та Воронезької областей Росії, що межують із тимчасово окупованими територіями України, а також між тимчасово окупованим Кримом і тимчасово окупованою частиною Херсонської області України.На такі наміри окупантів відреагували в Міністерстві закордонних справ України (МЗС)."У російських проєктах відомчих наказів це пояснюється нібито "включенням" тимчасово окупованих територій України до складу Російської Федерації", — йдеться в повідомленні.Таким чином, додали в МЗС, Москва вкотре намагається видати бажане за дійсне та підмінити міжнародно визнаний правовий статус власними недолугими адміністративними рішеннями."У Кремлі очевидно вважають, що достатньо видати відповідний протиправний наказ, аби привласнити території суверенної держави. Та кількість таких рішень не додає їм ані законності, ні міжнародного визнання", — акцентували в українському дипломатичному відомстві.Там зазначили, що фактично йдеться не про припинення прикордонного контролю, а про чергову спробу стерти кордон між територією держави-агресора та окупованою нею територією України.За задумом Кремля, перенесення прикордонного контролю на зовнішні межі тимчасово окупованих територій України має створити видимість того, що захоплені Росією українські території нібито є їхньою невід’ємною частиною й остаточно інтегровані в адміністративну систему."Жоден закон, указ чи відомчий наказ Російської Федерації не здатен змінити правовий статус українських територій. Окупація не створює суверенітету, а спроба анексії не породжує територіальних прав. Росія залишається державою-окупанткою та державою-агресоркою незалежно від того, як вона визначає статус окупованих територій у власному законодавстві", — наголосили українські дипломати.Вони констатували, що російське відомство може скільки завгодно пересувати пункти контролю, переписувати власні документи та перемальовувати карти. Від цього окупована українська земля не стає російською, а міжнародно визнаний державний кордон України не зсувається ні на метр. Крим, Севастополь, частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які нині перебувають під російською окупацією, залишаються невід’ємними частинами України."Рішення ФСБ варто розглядати як черговий елемент послідовної політики адміністративного привласнення тимчасово окупованої території України та створення видимості її "остаточної інтеграції" до складу Росії. Показово, що Москва продовжує змінювати формулювання у власних наказах і креслити нові лінії на картах, очевидно розраховуючи, що такі кроки здатні змінити правовий статус території України. З упевненістю доводимо до відома, що не здатні", — підсумували в МЗС.Нагадаємо, керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що країна-агресорка Росія має заплатити за кожен скоєний злочин і компенсувати всі витрати України, пов'язані з подоланням наслідків її агресії..