# РФ

Чеський вертолітний підрозділ для спеціальних операцій у складі трьох літаків Мі-171Š прибуде до Польщі 14 вересня. Це відбувається на тлі вторгнення російських дронів на територію Республіки.Про це повідомила міністр оборони країни Яна Чернохова на чеському телебаченні, яку цитує Radio Prague International. Очікується, що до 150 чеських солдатів буде направлено максимум на три місяці."Вони мають досягти території Республіки Польща протягом кількох годин", — сказала міністр. Вони мають розпочати роботу протягом кількох днів."Мандат — це той, який вже був схвалений Палатою депутатів десь минулого року, і який у нас є до 2026 року. Наразі це посилення східного крила в рамках передової присутності", — зазначила Чернохова.Видання нагадує, що 10 вересня Польща зафіксувала 19 порушень свого повітряного простору російськими дронами. Поки президент США Дональд Трамп назвав інцидент з дроном можливою помилкою, представники Польщі, Німеччини, Європейського Союзу та України говорять про наміри Росії, а НАТО відреагувало оголошенням про посилення захисту кордонів свого східного флангу.Міністерство оборони Росії не заперечувало вторгнення дронів, але стверджує, що воно було ненавмисним і не може трактуватись нападом.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив у п'ятницю про створення операції "Східний вартівник" у відповідь на інцидент, яка посилить захист східного флангу Альянсу.Варто зазначити, що 12 вересня в Польщі фактично розпочалася робота місії "Східний вартовий", про яку оголосили напередодні. Там показали кадри приземлення французького транспортного літака А-400 з озброєнням для винищувачів Rafale, які вже перебувають у Польщі.Раніше президент Володимир Зеленський розповідав, що в НАТО є можливість ефективної відповіді на російську дронову атаку в тому вигляді, який не означатиме участі Альянсу у війні.Нагадаємо, нещодавно верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що операція Північноатлантичного альянсу "Східний вартовий" передусім зосереджуватиметься на захисті території НАТО, але він враховуватиме український досвід в боротьбі з безпілотниками.

Посередницька роль Ватикану у війні Російської Федерації проти України наразі є малоймовірною. Головним завданням Святого Престолу залишаються заклики до миру.Про це Папа Римський Лев XIV розповів в інтерв'ю Crux. Глава Ватикану розділив його роль у закликах до миру та безпосередньому посередництві у конфліктах."Голос Святого Престолу завжди звучатиме на захист миру. Але слід відрізняти цю місію від посередницької ролі, яка зараз, на мою думку, виглядає значно менш реалістичною", — йдеться у заяві очільника Католицької церкви.Як зазначив понтифік, заклики до припинення бойових дій — це не тільки його особиста позиція, а й бажання усіх християн та людей доброї волі.Лев XIV наголосив, що багаторічні жертви серед цивільного населення та військових з обох сторін демонструють безперспективність силового вирішення конфлікту та необхідність пошуку інших шляхів."Після стількох років безглуздих вбивств — і в Україні, і в інших регіонах світу — люди мають зрозуміти: існують альтернативні способи подолання конфліктів", — додав Папа Римський.Нагадаємо, що 12 травня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Папою Римським Левом XIV. Це була перша така розмова понтифіка з лідером іноземної держави.

Спікер Палати представників США Майк Джонсон заявив, що час для нових санкцій проти Російської Федерації вже давно настав. Проте Конгрес не буде їх ухвалювати без узгодження з президентом країни Дональдом Трампом.Про це політик зазначив в інтерв'ю для CBS News."Послухайте, я справді вважаю, що відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів, і я вважаю, що відповідні санкції проти Росії давно назріли. Я маю на увазі, що в Конгресі є велике бажання цього зробити, тому ми готові співпрацювати з Білим домом та нашими колегами по Сенату в Палаті представників, щоб це зробити, і я особисто прагну цього зробити", — йдеться у заяві Джонсона.Спікер наголосив, що Конгрес не може погодити санкції за власним бажанням, тому що Трамп повинен буде підписати цей документ і схвалити його як закон. "Тож це має бути партнерство, але ми підкоряємося головнокомандувачу. Я маю на увазі, що президент — сильний і сміливий лідер на світовій арені. Він допоміг досягти миру в усьому світі та в інших конфліктах так, як ніхто до нього не зміг, тому ми віримо, що він може використати ту саму силу та той самий підхід, щоб нарешті покласти край цій війні в Україні. Кожен в Америці хоче, щоб це кровопролиття закінчилося, і президент Трамп до цього примушу", — додав Майк Джонсон.Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп запевнив, що готовий запровадити серйозні санкції проти Російської Федерації, але лише у тому випадку, коли всі країни Північноатлантичного альянсу зроблять те ж саме та припинять купувати нафту країни-агресора.Також Дональд Трамп заявляв, що Сі Цзіньпін, Володимир Путін і Кім Чен Ин змовляються проти Сполучених Штатів Америки. Це пов’язано з військовим парадом у Пекіні, де вперше публічно разом з’явилися три диктатори.

Після вторгнення російських безпілотників у повітряний простір своєї країни, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський запропонував Заходу перехоплювати ворожі дрони та ракети в повітряному просторі України.Про це політик сказав в інтерв'ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, передає Tagesschau."Якщо ви запитаєте мене особисто: нам слід подумати про це", — сказав Сікорський в інтерв'ю Frankfurter Allgemeine Zeitung щодо можливої ​​безпольотної зони. "Технічно ми, як НАТО та ЄС, були б здатні це зробити, але це рішення, яке Польща не може прийняти самостійно, а лише разом зі своїми союзниками".Сікорський також пропонує скоординований підхід проти російського тіньового флоту в Балтійському морі. "Німеччина або НАТО могли б створити зону морського контролю в Північному морі та таким чином контролювати вхід цих стародавніх кораблів у Балтійське море. Якби навіть один із цих російських кораблів, два з яких вже затонули в Азовському морі, затонув би в Балтійському морі, ми б зіткнулися з екологічною катастрофою небачених масштабів", — сказав міністр закордонних справ Польщі. Варто зазначити, що 12 вересня в Польщі фактично розпочалася робота місії "Східний вартовий", про яку оголосили напередодні. Там показали кадри приземлення французького транспортного літака А-400 з озброєнням для винищувачів Rafale, які вже перебувають у Польщі.Раніше президент Володимир Зеленський розповідав, що в НАТО є можливість ефективної відповіді на російську дронову атаку в тому вигляді, який не означатиме участі Альянсу у війні.Нагадаємо, нещодавно верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що операція Північноатлантичного альянсу "Східний вартовий" передусім зосереджуватиметься на захисті території НАТО, але він враховуватиме український досвід в боротьбі з безпілотниками.

Президент Володимир Зеленський під час свого вечірнього звернення 14 вересня заявив, що в українських захисників є успіхи в Сумській області. Також окупанти зазнають суттєвих втрат на Харківщині.Відповідне повідомлення він опублікував на сайті президента."Була доповідь сьогодні головкома Олександра Сирського. Є хороші результати у прикордонні Сумщини. Наші підрозділи продовжують просуватися в бік державного кордону України. Дякую воїнам 225-го окремого штурмового полку та 71-ї єгерської бригади", — зазначив Зеленський.Президент також повідомив про значні втрати у росіян і на Харківщині — в Купʼянську, і на Донеччині. "Продовжуємо діяти на Добропільському напрямку. Важливо, що російські штурми — відбиваються хлопцями. Особлива вдячність — воїнам першого, 225-го та 425-го окремих штурмових полків, 79-ї та 82-ї десантно-штурмових бригад. Молодці, хлопці. Діємо відповідно до ситуації й на Запоріжжі", — додав Володимир Зеленський.Як відомо, за даними генерального штабу ЗСУ, весняно-літній наступ країни-агресорки Росії на фронті видався провальним. Ворог не здобув повний контроль над жодним великим містом.Нагадаємо, на початку вересня прикордонники зафіксували на Сумському напрямку суттєве зменшення ворожих атак. Водночас бійці підтвердили перекидання російських сил на інші напрямки, зокрема й на Південь нашої держави.За даними президента Володимира Зеленського, російську наступальну операцію на Суми повністю зірвано силами України. Проте в прикордонні Сумщини тривають бої.

У неділю ввечері, 14 вересня, російська армія запустила по Україні ударні безпілотники. Ворожі дрони фіксуються на Півночі нашої держави.Про це у Telegram-каналі повідомляють Повітряні сили Збройних сил України. О 18:58 військові попередили громадян про рух ворожих дронів на Чернігівщині.За даними Повітряних сил:БпЛА в районі Ніжина на Чернігівщині, постійно змінюють курс.БпЛА в північній та східній частинах Чернігівщини, курс західний.Мапа повітряних тривог станом на 19:20 має такий вигляд:Раніше повідомлялось, що у ніч на 14 вересня російські окупанти атакували Україну балістичною ракетою "Іскандер-М/KN-23" та 58 ударними дронами типу Shahed, "Гербера" та безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили 52 ворожі дрони.Нагадаємо, станом на вечір середи, 10 вересня, польська поліція підтвердила падіння 15 дронів у різних населених пунктах країни. До того ж фахівці визначили, що росіяни оснастили дрони додатковими паливними баками, що збільшило їхню дальність польоту. Це дало їм змогу долетіти до Польщі.Також 13 вересня румунські повітряні сили перехоплювали та супроводжували російський ударний безпілотник типу Shahed, який залетів у повітряний простір держави.

Лідер Польщі Кароль Навроцький 14 вересня підписав рішення, яке дозволяє іноземним військам залишатися в країні для проведення операції "Східний вартовий".Про це в соцмережі Х повідомляє Національне бюро безпеки."Президент Республіки Польща Кароль Навроцький підписав резолюцію, яка дозволяє іноземним військовим силам з країн-членів Організації Північноатлантичного договору залишатися на території Польщі", — йдеться у дописі.Варто зазначити, що 12 вересня в Польщі фактично розпочалася робота місії "Східний вартовий", про яку оголосили напередодні. Там показали кадри приземлення французького транспортного літака А-400 з озброєнням для винищувачів Rafale, які вже перебувають у Польщі.Раніше президент Володимир Зеленський розповідав, що в НАТО є можливість ефективної відповіді на російську дронову атаку в тому вигляді, який не означатиме участі Альянсу у війні.Нагадаємо, нещодавно верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що операція Північноатлантичного альянсу "Східний вартовий" передусім зосереджуватиметься на захисті території НАТО, але він враховуватиме український досвід в боротьбі з безпілотниками.

У Російської Федерації недостатньо сил, щоб здійснити нове повномасштабне вторгнення на Україну з території Білорусі. Водночас варто очікувати на провокації, як це сталось з кадрами "Іскандерів" в Калінінграді.Таку заяву в ефірі телемарафону зробив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко."Навіть попри те, що російських сил на території Білорусі зараз недостатньо зробити якесь повторне повномасштабне вторгнення на територію України, але не можна виключати ні провокації, ні інформаційного впливу, як це до прикладу було зроблено щодо "Іскандерів" і тих кадрів, які поширила Росія", — йдеться у заяві Демченка.Речник ДПСУ наголосив, що ці кадри росіяни поширили для того, щоб показати свою силу та впливати інформаційно на європейські держави. Своєю чергою, завдання України полягає в оцінці того, що відбувається, щоб вчасно відреагувати на дії окупанта."Наша задача — оцінювати все, що відбувається на території Білорусі, щоб вчасно можна було відреагувати на будь-які дії, які можуть бути здійснені проти нашої держави", — додав Андрій Демченко.Військові навчання "Захід", які стартували 12 вересня, проводять на полігонах, розташованих у глибині Білорусі або в її східних регіонах. Попри це, в НАТО зберігають підвищену пильність через ці навчання.На тлі занепокоєння Польща повністю закрила кордон із Білоруссю з вечора 11 вересня, таке рішення ухвалили ще до інциденту з падінням російських дронів на території країни.Нагадаємо, що, за твердженням аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія та Білорусь, імовірно, відмовилися від спроб використати військові навчання "Захід-2025" для підтримки операцій з використання ядерної зброї проти Заходу, принаймні тимчасово.

Лідерка Молдови Мая Санду наголосила, що Російська Федерація розширила своє втручання у вибори в її державі. Для цього Москва охопила діаспору за кордоном напередодні виборів до парламенту.Про це пише FT. За словами Санду, РФ посилила свою онлайн-кампанію з дезінформації."Росіяни націлені на діаспору", — заявила вона, звинувативши Кремль у використанні православних священників РФ для поширення своєї пропаганди та розгортанні мережі ботів "Матрьошка" для створення неправдивого контенту, видаючи себе за легітимні іноземні медіа.Санду, яка є лідером проєвропейської партії "Дія та солідарність", сподівається зберегти більшість на виборах 28 вересня. Президентка країни зізналась, що остерігається повторення кампанії 2024 року, коли агенти РФ поширювали фейкові повідомлення про замінування на виборчих дільницях Молдови за кордоном, зокрема на території Німеччини.Санду заявила, що у 2024 році Москва витратила еквівалент один відсоток валового внутрішнього продукту Молдови на втручання у вибори. Водночас вона зазначила, що російська тактика зазнала змін. За її словами, злочинці, які перебувають "на зарплаті" у Кремля, наразі також використовуються для реалізації заворушень у в'язницях Молдови."Росія використовує дійсно дуже широкий спектр інструментів... намагаючись підірвати наші інституції", — додала Мая Санду.Нагадаємо, Європейський Союз продовжує відхиляти ідею розділення заявок на членство України та Молдови. Там вважають, що відповідний крок завдасть серйозного удару по Києву, тоді як, коли вступ розглядається як частина гарантій безпеки.

Прем'єр-міністр Польщі заявив, що в країні зростає хвиля проросійських настроїв та антипатії до війни в Україні. Політик закликає політиків зупинити її.Про це очільник польського уряду написав у своїй соцмережі X."Хвиля проросійських настроїв та антипатії до України, яка переживає труднощі, зростає, підживлювана Кремлем та підживлювана справжніми страхами та емоціями. Роль політиків — зупинити цю хвилю, а не сісти на неї", — йдеться у заяві.Туск також наголосив, що це випробування патріотизму та зрілості всього польського політичного класу.Раніше стало відомо, що у Німеччині остерігаються нападу Росії на одну з країн-членів НАТО. Такі побоювання посилилися після інциденту з російськими дронами, які залетіли до Польщі.Нагадаємо, Європейський Союз планує посилити правила надання шенгенських віз громадянам Росії. Також це стосується інших "ворожих" країн. Реалізувати проект готуються вже до кінця року.Також нещодавно журналісти вислання Financial Times повідомляли, що США розривають угоди з європейськими країнами щодо боротьби з дезінформацією з Росії, Китаю й Ірану.

Очільник міністерства закордонних справ Чехії Ян Ліпавський закликав до посилення санкцій проти Російської Федерації після того, як дрони країни-агресорки порушили повітряний простір Румунії. Про це посадовець написав у своїй соцмережі X.Ліпавський назвав інцидент з безпілотником провокацією, наголосивши, що не вірить у російські "помилки". Він зазначив, що як союзники по Північноатлантичному альянсу, вони залишаються на сторожі."Росія повинна заплатити конкретну ціну за свої провокації проти НАТО, саме тому Чехія підтримує подальші санкції", — йдеться у заяві Ліпавського.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що розраховує на сильні кроки Сполучених Штатів, які будуть спрямовані на сильну санкційно-тарифну політику щодо Російської Федерації. Це необхідно для того, щоб глава Кремля Володимир Путін не мав змоги продовжувати війну проти України.Як зазначало видання Axios, останнім часом американський президент Дональд Трамп почав сумніватися у своїй здатності впливати на російського диктатора Володимира Путіна. Він зізнався своїм довіреним особам, що неправильно оцінив прагнення глава Кремля до миру. Своєю чергою, Дональд Трамп запевнив, що готовий запровадити серйозні санкції проти Російської Федерації, але лише у тому випадку, коли всі країни Північноатлантичного альянсу зроблять те ж саме та припинять купувати нафту країни-агресора. Нагадаємо, нещодавно Дональд Трамп заявив, що Сі Цзіньпін, Володимир Путін і Кім Чен Ин змовляються проти Сполучених Штатів Америки. Це пов’язано з військовим парадом у Пекіні, де вперше публічно разом з’явилися три диктатори.

У суботу, 13 вересня, Головне управління розвідки (ГУР) і Сили спеціальних операцій ЗСУ здійснили унікальну за складністю операцію з припинення залізничного сполучення Росії за напрямком Орел — Курськ. При цьому ліквідували росгвардійців, знищили дорожнє полотно та паливні цистерни.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на власні джерела в спецслужбах.Співрозмовник видання розповів, що напередодні на залізничному перегоні Малоархангельск — Глазуновка працівники російської залізниці виявили невідомі міни. До вказаного місця викликали інженерний розрахунок спецпідрозділу Росгвардії.Проте під час невдалого розмінування відбувся підрив, внаслідок якого двоє російських росгвардійців загинули, а ще один отримав мінно-вибухову ампутацію обидвох нижніх кінцівок. Зранку 14 вересня губернатор регіону Андрій Кличков повідомив, що постраждалий помер у лікарні.За інформацією джерела, внаслідок вибуху станом на 22:00 13 вересня зупинили залізничне сполучення федерального значення, затримувалися понад 15 поїздів в обидвох напрямках. Диверсію на залізниці підтвердив і Кличков, а місцеві мешканці публікували кадри пожежі.Ще одну атаку здійснили в ніч на 14 вересня: близько 02:30 відбувся підрив залізничного сполучення Санкт-Петербург — Псков на перегоні Строганово — Мшинська. Там внаслідок атаки зійшов з рейок локомотив і знищено 15 паливних цистерн із пальним.Ці залізничні гілки є критично важливими логістичними ланками в постачанні окупаційних військ Росії на Харківському та Сумському напрямках."Унаслідок руйнування залізничної інфраструктури на цих ділянках росіяни відчують значні ускладнення в логістиці, що, своєю чергою, суттєво відобразиться на їхній спроможності здійснювати активні дії проти українських Сил оборони", — наголосив співрозмовник медійників.Нагадаємо, що минулої ночі Військово-морські сили ЗСУ завдали удару по комунікаційному вузлу Чорноморського флоту Росії. Його окупанти розташували в тимчасово окупованому в Севастополі.

Литовські прикордонники активно моніторять ситуацію на кордоні з Білоруссю. Це відбувається на тлі проведення спільних російсько-білоруських військових навчань "Захід-2025".Про це повідомив телевізійний мовник LRT, журналісти якого послалися на литовських прикордонників.У прикордонній службі Литви зазначили, що наразі ситуація на кордоні з Білоруссю стабільна, провокацій не зафіксовано. Однак є сигнали про можливість таких провокаційних дій."Ситуація на литовсько-білоруському кордоні не змінилася. Можу сказати, що вона стабільна. На ділянці кордону з білоруського боку наші працівники не фіксують жодної активності. На кордоні з Калінінградом теж зберігається спокій", — розповів очільник Служби охорони державного кордону Рустамас Любаєвас.За його словами, працівники Служби охорони державного кордону не повідомляють про будь-яку додаткову активність на литовському кордоні."Провокацій поки що не зафіксовано", — заявив генерал Рустамас Любаєвас, при цьому не виключивши такої можливості.Голова Служби охорони державного кордону поінформував, що після того, як Польща тимчасово закрила кордон із Білоруссю, на литовському кордоні не зафіксовано збільшення транспортного потоку.Спільні російсько-білоруські військові навчання "Захід" розпочалися в п'ятницю зранку. За інформацією Збройних сил Литви, в навчаннях беруть участь близько 30 тисяч військовослужбовців. Мета навчань — продемонструвати Заходу військову міць Росії та Білорусі.Військові навчання "Захід", які стартували 12 вересня, проводять на полігонах, розташованих у глибині Білорусі або в її східних регіонах. Попри це, в НАТО зберігають підвищену пильність через ці навчання.На тлі занепокоєння Польща повністю закрила кордон із Білоруссю з вечора 11 вересня, таке рішення ухвалили ще до інциденту з падінням російських дронів на території країни.Нагадаємо, що, за твердженням аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія та Білорусь, імовірно, відмовилися від спроб використати військові навчання "Захід-2025" для підтримки операцій з використання ядерної зброї проти Заходу, принаймні тимчасово.

У Німеччині остерігають нападу Росії на одну з країн-членів НАТО. Такі побоювання посилилися після інциденту з російськими дронами, які залетіли до Польщі.Про це свідчать дані соціологічного опитування INSA на замовлення Bild. Воно показало, що 62% респондентів бояться, що Росія може напасти й на країну-члена НАТО, наприклад, на Польщу чи Литву.Лише 28% не вірять у такий сценарій, ще 10% опитаних не змогли дати відповідь.Окрім того, більшість респондентів виступають за посилення санкцій проти Росії у відповідь на провокації. Зокрема, 49% висловилися за негайне припинення всіх постачань газу та нафти з Росії до Євросоюзу, при цьому 33% проти цього.Також 51% опитаних хочуть, щоби заморожені російські активи використали для підтримки України. 29% опитаних відкидають таку ідею.Як відомо, у ніч на 10 вересня під час нападу Росії на Україну російські безпілотники щонайменше 19 разів порушили повітряний простір Польщі.Раніше з’являлася інформація, що влада Німеччини визнала необхідність збільшити армію на 100 тисяч солдатів для досягнення нових цілей Північноатлантичного альянсу, спрямованих на підвищення готовності до загрози російської агресії.До того ж, за словами міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, його країна перебуває у процесі постачання двох повних систем Patriot до України. Також стартувала нова ініціатива щодо закупівель далекобійних дронів спільно з оборонною промисловістю України на 300 мільйонів євро.Нагадаємо, президентка Генеральної асамблеї ООН Анналена Бербок заявила в інтерв’ю німецькому виданню Bild, що організація розглядає можливість розгортання миротворчих сил в Україні для забезпечення режиму припинення вогню та післявоєнного миру. Однак таке рішення повинна підтримати більшість країн-членів.

Організація Об’єднаних Націй розглядає можливість розгортання миротворчих сил в Україні для забезпечення режиму припинення вогню та післявоєнного миру. Однак таке рішення повинна підтримати більшість країн-членів.Про це заявила президентка Генеральної асамблеї ООН Анналена Бербок в інтерв’ю німецькому виданню Bild.Вона наголосила, що миротворчі місії "необхідні як ніколи раніше, і не тільки з огляду на європейський континент"."Якщо вдасться укласти мирний договір, його необхідно максимально захистити", — пояснила Бербок.Вона додала, що якщо більшість держав-членів вважає, що для цього потрібні блакитні каски, то це, на її думку, допоможе забезпечити тривалий мир."Однак насамперед необхідно провести мирні переговори", — наголосила президентка Генеральної асамблеї ООН.Як відомо, миротворці ООН — це військовослужбовці держав-членів, відряджені для служби під командуванням і контролем Організації Об’єднаних Націй.Водночас можливість такої місії в Україні значною мірою залежить від Москви: розгортання "блакитних шоломів" санкціонує Рада безпеки ООН, а право вето Росії може заблокувати відповідне рішення.Минулого тижня президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що 26 країн готові надати Києву гарантії безпеки, направивши війська в Україну після завершення активної фази війни.Нагадаємо, що, за твердженнями аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль продовжує прямо відкидати будь-які іноземні війська на території України в рамках післявоєнних гарантій безпеки. Така позиція пояснюється тим, щоби Київ не міг захистити себе від майбутніх російських атак.