# Росія

Служба безпеки України та Національна поліція затримали двох осіб, яких підозрюють у співпраці з російськими окупантами під час захоплення Херсонської та Запорізької областей у 2022 році. За даними слідства, вони брали участь у репресіях проти цивільних.Як повідомляє СБУ, одна із затриманих — мешканка тимчасово окупованої Михайлівки на Запоріжжі. Після захоплення населеного пункту вона, як встановили правоохоронці, приєдналася до місцевого підрозділу так званого "мвс рф".Її призначили на посаду "старшого інспектора у справах неповнолітніх". На цій "посаді" вона, за матеріалами справи, формувала списки дітей, які публічно підтримували український спротив або висловлювали проукраїнську позицію в соцмережах.Зібрані дані, як зазначають у СБУ, могли використовуватися для подальшого вивезення дітей до окупаційних установ."Правоохоронці затримали фігурантку на підконтрольній Україні території, куди вона прибула у сімейних справах до своїх родичів. Сподіваючись уникнути правосуддя, жінка використовувала паспорт, в якому на початку повномасштабної війни змінила своє прізвище", — зазначили у відомстві.Охоронець катівні в ХерсоніДругого фігуранта затримали у Херсоні. Ним виявився місцевий житель, який після окупації міста, за даними слідства, співпрацював із російськими військовими та охороняв незаконно створену катівню на базі захопленого слідчого ізолятора."Перебуваючи на "посаді молодшого інспектора 2-ї категорії чергової частини", він контролював периметр і тюремні блоки, де утримували українських патріотів. У камерах людей піддавали регулярним тортурам: били палицями, катували струмом, а також на тривалий час залишали без їжі та води. У такий спосіб ворог намагався схилити потерпілих до співпраці", — додали правоохоронці.Після деокупації Херсона чоловік, як зазначається, переховувався за місцем проживання та уникав контактів із людьми.Підозри та можливе покаранняОбом затриманим повідомлено про підозру за колабораційну діяльність. Їм загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Комплексні заходи проводили співробітники СБУ у Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях спільно з Нацполіцією під процесуальним керівництвом обласних прокуратур.Додамо, раніше Служба безпеки України та ДБР затримали ще одного підозрюваного у співпраці з російськими окупаційними військами під час захоплення Херсона. Ним виявився колишній працівник воєнізованої охорони регіональної філії "Укрзалізниці"..

У травні Сили оборони України звільнили майже на 100 км² більше території, ніж втратили. Від початку року загалом звільнено понад 600 км² української території.За словами Сирського, українські військові зберігають ініціативу на окремих ділянках фронту. У травні співвідношення звільнених і втрачених територій становило приблизно плюс 100 км² на користь України.Ураження техніки та втрати противникаСирський повідомив, що впродовж місяця підрозділи Сил оборони завдали тисячі ударів по військових об’єктах російської армії. За його даними, підрозділи безпілотних систем уразили понад 88 тисяч цілей та знешкодили більш як 30,5 тисячі російських військових.Також засобами Deep Strike було уражено 111 об’єктів військово-промислового комплексу, енергетики та паливної інфраструктури Росії. Орієнтовні економічні втрати противника, за його словами, перевищили 1,058 млрд доларів.Робота ППО та ВМСОкремо головнокомандувач відзначив роботу протиповітряної оборони. У травні, за його словами, було знищено понад 59 тис. повітряних цілей та відбито 25 масованих ракетно-авіаційних атак.Військово-Морські сили України за місяць провели близько 1500 заходів для забезпечення безпеки цивільного судноплавства. Це дозволило забезпечити прохід 633 суден до портів Великої Одеси та на річку Дунай.Ситуація на фронтіСирський наголосив, що ситуація на фронті залишається складною та динамічною. Російські війська продовжують спроби просування на сході та півдні України, а кількість бойових зіткнень зросла."Противник не припиняє спроб просування на сході та півдні України, а кількість бойових зіткнень суттєво зросла. Найбільш інтенсивні бої тривають на Покровському, Олександрівському та Гуляйпільському напрямках", — підсумував головнокомандувач.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та Президент України Володимир Зеленський провели зустріч у Лондоні та оприлюднили спільну заяву щодо умов завершення війни Росії проти України. Документ містить ключові політичні та безпекові вимоги сторін..

Більшість українців готові підтримати припинення вогню у війні з Росією за умови надання гарантій безпеки та присутності європейських військ поблизу лінії фронту.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного з 7 травня до 3 червня 2026 року.Підтримка залежить від гарантій безпекиЗгідно з результатами дослідження, 61% опитаних українців готові погодитися на припинення вогню по нинішній лінії фронту за умови, що поблизу бойових дій будуть розміщені війська країн Європи, які зможуть реагувати у разі повторного вторгнення.Проти такого сценарію виступили 33% респондентів, ще 6% не визначилися. Соціологи зазначають, що в опитуванні респондентам пропонували різні сценарії можливого перемир’я, які передбачали фіксацію лінії фронту без офіційного визнання окупованих територій Росією.Різні моделі гарантій безпекиІнший сценарій, коли європейські війська розміщуються далеко від лінії фронту та не беруть участі у можливих бойових діях, отримав значно меншу підтримку. У такому випадку 42% респондентів підтримали б припинення вогню, тоді як 49% виступили проти.Якщо ж Україна не отримує гарантій безпеки та суттєвої військової та фінансової підтримки, 61% опитаних категорично відкидають ідею припинення вогню за нинішньою лінією фронту. Підтримати такий варіант готові 32%.Натомість найбільш позитивно оцінюється сценарій, за якого Україна отримує значні обсяги фінансової та військової допомоги. У такому разі 53% респондентів підтримали б припинення вогню, тоді як 37% виступили б проти.Висновки соціологівВиконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що українці загалом готові до переговорів і складних компромісів, однак відкидають варіанти, які можуть мати вигляд капітуляції або відсутності гарантій безпеки:"Проте українці категорично відкидають капітуляцію та мир "на будь-яких умовах". Тиснути потрібно не на Україну, а на Росію. Боротьба продовжується й українці рішуче налаштовані на успіх".Дослідження проводилося методом телефонних інтерв’ю серед 2007 респондентів віком від 18 років на підконтрольній уряду території України. Статистична похибка вибірки становить до 2,8%, а для окремих сценаріїв — до 5,8%.Додамо, за результатами квітневого дослідження КМІС, більшість українців виступають проти ідеї виведення Збройних сил України з Донецької області в обмін на міжнародні гарантії безпеки.Читайте також: Скільки відсотків українців підтримують вступ до НАТО: дані опитування.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та Президент України Володимир Зеленський провели зустріч у Лондоні та оприлюднили спільну заяву щодо умов завершення війни Росії проти України. Документ містить ключові політичні та безпекові вимоги сторін.Про це повідомляє уряд Великої Британії.Умови для можливого завершення війниЗа підсумками перемовин у Лондоні лідери України, Великої Британії, Франції та Німеччини окреслили низку базових принципів, які мають стати основою для потенційного припинення війни. Серед ключових пунктів — негайне припинення вогню, а також використання поточної лінії фронту як стартової позиції для подальших переговорів без зміни міжнародно визнаних кордонів силовим шляхом.Окремо підкреслюється необхідність юридично зобов’язальних гарантій безпеки для України, включно з можливим розгортанням багатонаціональних сил підтримки.Заморожені активи та безпекова архітектураУ заяві також йдеться про збереження заморожених російських активів до ухвалення рішень щодо компенсацій Україні. Лідери наголосили на потребі врахування безпекових інтересів Європи, зокрема в контексті взаємодії з ЄС і НАТО.Переговори та міжнародна координаціяСторони підтримали ідею прямих переговорів між Україною та Росією за участі США та європейських партнерів. Йдеться про формат, який мав би забезпечити припинення вогню та подальший переговорний процес.Також обговорювалися майбутні міжнародні майданчики, зокрема саміт G7 в Евіані, засідання "коаліції охочих" та саміт НАТО в Анкарі. Мета — узгодження подальшої військової та оборонної підтримки України.Підсилення оборони УкраїниОкрему увагу приділили нарощуванню виробництва ракет-перехоплювачів, розвитку систем протиракетної оборони та засобів далекобійного ураження. Лідери також підтвердили наміри щодо посилення Збройних сил України та забезпечення її довгострокової стійкості.Нагадаємо, що керівництво Великої Британії закликає партнерів по Північноатлантичному альянсу до максимальної пильності через агресивні плани Кремля. Провідні аналітичні центри й оборонні відомства Заходу прогнозують ймовірне розширення російської збройної експансії..

Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що російський бізнесмен Роман Абрамович приїжджав до Києва.В інтерв'ю Sky News очільник держави розповів, що головна мета його візиту — передати повідомлення від кремлівського диктатора Володимира Путіна."Він приїхав до Києва і сказав: "Я приніс послання безпосередньо вам, я хочу взяти повідомлення від вас і передати їх Володимиру Путіну". Але він наголосив, що це потрібно зробити тихо, без будь-якого розголосу. Я сказав, що це ваш вибір, а для нас це не має значення", — розповів Зеленський.За словами гаранта, під час свого візиту російський олігарх хотів з'ясувати позиції України щодо можливих мирних переговорів. Водночас Зеленський чітко запевнив, що Київ не віддасть РФ Донбас."Це було ключове повідомлення. Я сказав, що ми не підемо. Ми не дамо вам перемоги таким чином... Коли він отримав від мене повідомлення, він сказав, що звернеться безпосередньо до Путіна", — зазначив президент.Нагадаємо, 4 червня на сайті Офісу президента оприлюднили відкритий лист Володимира Зеленського до російського диктатора. У зверненні глава держави запропонував провести особисту зустріч на території третьої країни для обговорення шляхів досягнення тривалого миру.5 червня кремлівський диктатор Володимир Путін відповів на відкритого листа, якого йому напередодні надіслав президент України Володимир Зеленський. Він назвав цього листа "папірцем", зазначив, що "миру не буде". За його словами, бойові дії колись закінчаться, і закінчаться вони, коли "Росія досягне поставлених перед собою цілей".Своєю чергою Володимир Зеленський назвав "слабкою" відповідь Володимира Путіна на пропозицію зустрітися та припинити війну. Український президент закликав світ посилити тиск на Росію.Читайте також: Лист Зеленського Путіну та ляпас Трампу від Конгресу: політичний підсумок тижня.

Президент України Володимир Зеленський наприкінці травня передав російському диктатору Володимиру Путіну сигнал про готовність до двосторонньої зустрічі.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на власні джерела, передає "РБК-Україна". За інформацією співрозмовників видання, 21 травня Зеленський звернувся до російського олігарха Роман Абрамович із проханням передати повідомлення президенту РФ про готовність провести двосторонній саміт.Якби очільник Кремля погодився на перемовини, це була б перша зустріч лідерів України та Росії за понад чотири роки від початку повномасштабного вторгнення.Двоє українських високопосадовців, на яких посилається FT, зазначили, що зміст переданого сигналу був подібний до відкритого звернення Зеленського до російського керівництва, опублікованого 4 червня на офіційному сайті президента.Нагадаємо, 4 червня на сайті Офісу президента оприлюднили відкритий лист Володимира Зеленського до російського диктатора. У зверненні глава держави запропонував провести особисту зустріч на території третьої країни для обговорення шляхів досягнення тривалого миру.5 червня кремлівський диктатор Володимир Путін відповів на відкритого листа, якого йому напередодні надіслав президент України Володимир Зеленський. Він назвав цього листа "папірцем", зазначив, що "миру не буде". За його словами, бойові дії колись закінчаться, і закінчаться вони, коли "Росія досягне поставлених перед собою цілей".Своєю чергою Володимир Зеленський назвав "слабкою" відповідь Володимира Путіна на пропозицію зустрітися та припинити війну. Український президент закликав світ посилити тиск на Росію.Читайте також: Лист Зеленського Путіну та ляпас Трампу від Конгресу: політичний підсумок тижня.

Служба безпеки України кваліфікує удар Росії по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива біля Чорнобильської атомної електростанції як воєнний злочин.Про це повідомила пресслужба СБУ. Як встановила слідчо-оперативна група, рашисти завдали цього удару безпілотним літальним апаратом типу "Герань-2" о 02:05 годині 7 червня. Окремі елементи дрона уже знайдені на місці ураження.. Внаслідок вибуху зазнали пошкодження будівлі приймання та перевантаження відпрацьованого ядерного палива і адміністративний корпус МАГАТЕ. Також встановлено, що удар не вплинув на виробничий процес сховища."Радіаційний фон знаходиться у нормі, загиблі та поранені відсутні. Слідчі Служби безпеки України за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури вживають комплексних заходів, щоб знайти і покарати причетних до цієї атаки", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 7 червня російські окупанти двічі атакували шахту ДТЕК у Дніпропетровській області. Постраждав працівник. До того ж 7 червня російські окупанти завдали ракетного удару по селищі Балабиному Запорізької області. Унаслідок обстрілу зафіксовано щонайменше троє загиблих..

За минулу добу суботи, 6 червня, на різних ділянках фронту зафіксовано 223 бойових зіткнення. Українські захисники продовжують системне нищення ворога, чинять ефективний супротив на всіх ділянках фронту. Сьогодні розпочалася 1 565 доба широкомасштабної збройної агресії Росії проти України.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Обстріли рашистівУпродовж минулої доби противник завдав 93 авіаційних ударів, скинувши 269 керованих авіабомб. Окрім того, загарбники застосували 9 928 дронів-камікадзе та здійснили 3 204 обстріли населених пунктів і позицій наших військ, із яких 45 обстрілів відбулися з реактивних систем залпового вогню.Агресор завдавав авіаударів, зокрема, в районах Ворожби, Пигарівки та Вільної Слободи Сумської області.Удари ЗСУЗа минулу добу авіація Сил оборони уразила три райони зосередження особового складу противника, дві артилерійські системи та вісім ворожих пунктів управління безпілотними літальними апаратами.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському та Курському напрямках минулої доби відбулося чотири бойових зіткнення. Ворог здійснив 78 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів.На Південно-Слобожанському напрямку противник п'ять разів штурмував позиції наших підрозділів поблизу Стариці, Лимана, Вовчанська та Охрімівки.На Куп’янському напрямку наші захисники зупинили три ворожі атаки поблизу Новоплатонівки, Піщаного та Куп’янська.На Лиманському напрямку українські воїни відбили 10 спроб загарбників просунутися поблизу Новоселівки, Дружелюбівки, Озерного, Ставків і Дробишевого.На Слов’янському напрямку протягом учорашньої доби наші захисники зупинили вісім спроб окупантів просунутися у районах Рай-Олександрівки, Різниківки, Кривої Луки та Закітного.На Краматорському напрямку наші захисники зупинили одну ворожу атаку в районі Часового Яру.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 17 атак у районах Костянтинівки, Іванопілля, Плещіївки, Русинового Яру й Іллінівки.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 46 штурмових дій агресора в районах Торецького, Софіївки, Кучерового Яру, Білицького, Матяшевого, Василівки, Дорожнього, Вільного, Нового Донбасу, Заповідного, Новоолександрівки, Родинського, Шевченка, Гришиного, Сергіївки, Котлиного, Новопавлівки й Удачного.На Олександрівському напрямку противник 10 разів атакував у районах Вороного, Олександрограда, Воскресенки, Січневого, Грушівського, Вербового та Тернового.На Гуляйпільському напрямку відбулося 28 атак окупантів поблизу Добропілля, Воздвижівки, Залізничного, Оленокостянтинівки, Староукраїнки, Гуляйпільського, Рибного, Прилук, Різдвянки, Верхньої Терси, Цвіткового та Чарівного.На Оріхівському напрямку ворог тричі намагався вклинитися в оборону поблизу Щербаків.На Придніпровському напрямку минулої доби відбулося два бойових зіткнення в районах Антонівського мосту й острова Білогрудий.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 7 червня 2026 року орієнтовно склали:особового складу — близько 1 373 620 (+1 350);танків — 11 989 (+6);бойових броньованих машин — 24 700 (+4);артилерійських систем — 43 479 (+82);реактивних систем залпового вогню — 1 844 (+7);засобів протиповітряної оборони — 1 407 (+2);літаків — 436 (+0);гелікоптерів — 353 (+0);наземних робототехнічних комплексів — 1 595 (+10);безпілотників оперативно-тактичного рівня — 334 063 (+2 245);крилатих ракет — 4 733 (+0);кораблів / катерів — 33 (+0);підводних човнів — 2 (+0);автомобільної техніки й автоцистерн — 104 051 (+393);спеціальної техніки — 4 257 (+4).Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, ефективність російських військових знижується. Про це фахівці стверджують, попри використання різних методів картографування для візуалізації ситуації на полі бою..

Різні джерела продовжують робити висновок, що ефективність російських військових знижується. Про це фахівці стверджують, попри використання різних методів картографування для візуалізації ситуації на полі бою.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Зокрема, чимало джерел зазначили, що українські війська у травні 2026 року звільнили більше території, ніж захопили російські війська."Українські війська "відновили контроль" або ліквідували російських розвідників на площі близько 250 квадратних кілометрів у травні 2026 року, тоді як російські війська захопили лише 130 квадратних кілометрів за той самий період. Водночас українські війська звільнили або очистили близько 80 квадратних кілометрів у квітні 2026 року, тоді як російські війська захопили від 150 до 160 квадратних кілометрів", — навели цифри військові експерти.Нещодавні розрахунки, включно з тими, що пов'язані з українською військовою розвідкою, вказують на зниження темпів просування Росії та збільшення просування України.За оцінками ISW, російські війська — іноді дуже невеликі групи з декількох солдатів — проникнули та зберігають обмежену присутність у деяких регінах, але не контролюють їх у доктринальному сенсі.Аналітики зауважили, що ситуація на полі бою, в якій українські та російські позиції часто перемежовуються, а "зона ураження" розширюється, ускладнює точні розрахунки щодо російських та українських здобутків та втрат."Кожне джерело, ймовірно, використовує різні методології для розрахунку російських і українських здобутків, але все ж доходить подібних загальних висновків щодо дій Росії та України на полі бою на цьому етапі війни", — наголосили в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWУкраїнські війська завдали другої серії ударів по Санкт-Петербургу після закриття Санкт-Петербурзького міжнародного економічного форуму, що ще раз продемонструвало, що Росія не може надійно захистити свої великі міста від українських ударів навіть під час визначних міжнародних подій.Українські удари по Санкт-Петербургу підривають зусилля Кремля використовувати форум для проєктування стабільності в Росії всередині країни та для міжнародної аудиторії.Постійний дефіцит бензину на окупованій Україні створює довгі черги на Керченському мосту та на заправках на сусідніх російських територіях.Дефіцит пального продовжує поширюватися по всій Росії та, ймовірно, погіршиться, оскільки високий літній попит зберігатиметься.Ударна кампанія України середньої дальності по основних російських наземних лініях зв'язку на окупованій Україні продовжує порушувати рух транспортних засобів.Кремлівські чиновники продовжують відкидати будь-яке узгоджене врегулювання, яке не вирішує сфабриковані "корінні причини" війни в Україні.Українські війська нещодавно просунулися в Костянтинівському напрямку. Російські війська нещодавно просунулися на Слов'янському та Покровському напрямках.Нагадаємо, вчора офіцер бригади "Рубіж" Нацгвардії Володимир Черняк розповідав, що війська країни-агресорки змінили тактику на Покровському напрямку. Зокрема, окупанти знизили активність піхотних підрозділів, але збільшили використання дронів різних типів..

Україна і країна-агресорка Росія домовилися розпочати верифікацію списків військовополонених і цивільних заручників для проведення подальших обмінів полоненими.Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець в етері "Ми-Україна". Зокрема, посадовець провів перемовини із новою уповноваженою РФ з прав людини Яною Лантратовою. Попередньо, розмова тривала понад три години."Ми домовились, що розпочинаємо з "чистого аркуша". Ми розпочинаємо з верифікації всіх списків, розбиваємо їх по категоріях", — сказав Лубінець.Омбудсмен зауважив, що українська сторона окремо визначила категорії полонених і цивільних заручників, повернення яких вважає пріоритетним. Серед них — важко поранені й важко хворі."Я окремо проговорив категорії, які приоритетні для нас і які ми хочемо максимально швидко по цих категоріях повернути військовополонених і цивільних заручників. Це перше, важко поранені, важко хворі. Друге, хто найдовше в полоні. Окремо я проговорив тих, хто знаходиться в полоні з 2014 року по 2022 рік і цивільні, і військовополонені. Окремо ми обговорювали процедуру верифікації осіб, які мають статус особи, зниклих безвісти, тобто яким чином ми можемо працювати, як російська сторона може надати відомості, як швидко, яку кількість навіть запитів ми можемо передавати, навіть такі технічні деталі", — розповів Лубінець.Він також зауважив, що російська сторона погодилася продовжити передачу листів і посилок полоненим українцям. До того ж у РФ обіцяють забезпечити можливість відвідування українських військових. Українська сторона також передала перелік російських колоній та СІЗО, де, за наявною інформацією, ситуація з дотриманням прав українських полонених є найгіршою."Я сказав, що ми знаємо, що російська сторона не допускає представників Міжнародного комітету Червоного Хреста до українських військовополонених. Чи готові ви максимально швидко змінити цю ситуацію? Друге, якщо по МКЧХ все зрозуміло, то чи готові ви розпочати моніторинг українських військовополонених за участю омбудсменів іноземних країн? Наприклад, у мене є перелік моїх колег-омбудмсенів, які готові створити таку невеличку моніторингову місію, вони готові приїхати в РФ, якщо їм дадуть доступ до українських військовополонених. Так само я сказав, що в разі створення такої моніторингової групи, ми готові надати їм доступ до російських військовополонених, щоб був паритет", — зазначив Лубінець.Крім того, сторони обговорили питання ненадання медичної допомоги та недостатнього харчування українських полонених."Ми це бачимо по наших хлопцях і дівчатах, які повертаються з полону. Всі бачать десятки втрачених кілограмів", — наголосив Лубінець.Нагадаємо, 5 червня ще 185 українських захисників повернулися додому з російської неволі. Також із військовими вдалося повернути одного цивільного.Додамо, раніше представник ГУР Андрій Юсов заявляв під час спілкування з журналістами на міжнародному форумі "Архітектура безпеки", що процес масштабного обміну полоненими у форматі "1 000 на 1 000" розпочався у травні Зараз він триває, попри намагання Росії його зірвати. Україна бореться за всіх полонених, зокрема, захоплених ще з 2014 року..

Росія домагатиметься так званого повного відновлення прав росіян і російськомовних українців. У Кремлі й надалі озвучують тези про "мовну дискримінацію" та "русофобію".Чергову заяву з цього приводу оприлюднив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, який застосовує "словесну еквілібристику" для виправдання агресії проти України.Ця вимога Москви щодо України озвучена очільником МЗС Росії у відеозверненні з нагоди так званого "Дня російської мови"."Серед наших безумовних пріоритетів — захист та підтримка тих, для кого російська мова є рідною. Продовжимо рішуче протидіяти будь-яким проявам мовної дискримінації та русофобії — де би вони не відбувалися", — наголосив він.Лавров пообіцяв обов'язково досягнути повного відновлення прав тих російських і російськомовних людей, проти яких начебто "розв'язаний відкритий терор" в Україні."Розв’язання цього питання — серед необхідних умов довгострокового врегулювання українського конфлікту", — підсумував міністр закордонних справ Росії.Раніше Сергій Лавров заявляв, що Росія "приступає" до системних ударів по об’єктах у Києві, які, за твердженням Москви, використовуються для потреб ЗСУ. Він зазначав, що такі дії нібито є відповіддю на "терористичні атаки" з боку України по території Російської Федерації.Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Росії безпідставно розповідав, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито ігнорує позицію Вашингтона та продовжує говорити про членство України в Альянсі..

У ніч на суботу, 6 червня, Служба безпеки України спільно зі Силами оборони уразила 15-й арсенал військово-морського флоту Росії, Кронштадтську військово-морську базу та нафтобазу в Усть-Лабінську.Про це повідомила пресслужба СБУ. Воїни "Альфи" СБУ спільно із Збройними силами України та ГУР завдали ударів по низці важливих військових і логістичних об’єктів на території Росії."Зокрема, по 15-му арсеналу військово-морського флоту Росії в Ленінградській області, Кронштадтській військово-морській базі та нафтобазі «Усть-Лабінськ» у Краснодарському краї", — деталізували українські силовики.Вони конкретизували, що після успішної атаки на склади 15-го арсеналу військово-морського флоту Росії там спостерігаються пожежа та вторинна детонація.«На об’єкті зберігаються ракети та боєприпаси. У місцевих чатах повідомляють про можливу евакуацію мешканців прилеглих населених пунктів», — акцентували українські військові.Також зафіксовано займання в районі Кронштадтської військово-морської бази та Кронштадтського морського заводу."Усі ці військові об’єкти забезпечують діяльність корабельного угруповання ворога в Балтійському морі", — наголосили в СБУ.На території нафтобази "Усть-Лабінськ" зафіксовано низку вибухів, після яких розпочалася масштабна пожежа. Вогнем охоплено щонайменше три резервуари з нафтопродуктами."Ця нафтобаза є важливим тиловим вузлом зберігання та постачання пального для російських військ на південному та східному напрямках", — пояснили військові експерти.У СБУ запевнили, що такого роду спецоперації послаблюють Балтійський флот ворога. Уражені об’єкти використовуються для зберігання боєприпасів, ремонту та забезпечення бойової діяльності кораблів."Їх виведення з ладу ускладнює логістику противника, знижує боєготовність флоту й обмежує можливості Росії діяти в Балтійському регіоні", — підсумували у Службі безпеки України.Нагадаємо, раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський підтверджував, що 6 червня українські безпілотники уразили російські об’єкти на відстані майже тисячу кілометрів. Спільна робота наших військових знову принесла результати — ворог зазнав значних збитків..

Відмовившись від пропозиції президента України Володимира Зеленського щодо прямих мирних переговорів, кремлівський диктатор Володимир Путін втратив свій шанс вийти з його провальної війни.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Жодних добрих новин для росіян. Ситуація для Росії тільки погіршуватиметься. Втрати на полі бою продовжуватимуть зростати. Невдачі ставатимуть дедалі принизливішими", — зазначив він.На його переконання, економіка ще глибше зануриться в рецесію. Більше робочих місць буде втрачено, податки зростатимуть, а інфляція вдарить по найвразливіших."У Росії вже немає безпечних місць, які могли б уникнути далекобійних санкцій України. Але їхня інтенсивність продовжуватиме зростати", — запевнив український міністр.Він додав, що міжнародний тиск не послабиться. Він тільки посилюватиметься. Зокрема, через використання заморожених активів, заборону на подорожі та неминучу відповідальність за злочини."Усе це тому, що фанатик у Кремлі хоче втриматися при владі будь-якою ціною та готовий пожертвувати майбутнім своєї країни та вбити мільйони людей заради своїх божевільних ілюзій", — пояснив очільник українського дипломатичного відомства.Він акцентував: все це тому, що не хоче визнати просту правду: він ніколи не досягне своїх цілей на полі бою, і йому краще відмовитися від своїх марних надій на швидкий колапс України, послаблення підтримки від її партнерів чи зменшення тиску на Росію.На думку українського міністра, Росії все одно доведеться ухвалити дипломатичне рішення, але умови на той момент виявляться набагато гіршими."Відмова Путіна від миру має призвести до значного посилення міжнародного тиску на Росію та підтримки України", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ Укроаїни розповідав, що відкритий лист Володимира Зеленського до Володимира Путіна отримав "багато схвальних відгуків від досвідчених дипломатів" і європейських колег..

Три роки тому російські терористи зруйнували Каховську гідроелектростанцію. Точна кількість жертв і повні наслідки катастрофи залишаються невідомими. Росія має понести відповідальність за це.Про це заявили в Міністерстві закордонних справ України."Три роки тому Росія знищила дамбу Каховської гідроелектростанції, спричинивши одну з найбільших техногенних екологічних катастроф у Європі за останні десятиліття", — зазначили у відомстві.Там додали, що величезні території були затоплені, Каховське водосховище знищено, а сотні тисяч людей втратили доступ до питної води."Цей злочин також загрожував стабільній роботі Запорізької атомної електростанції — найбільшої атомної електростанції в Європі", — зауважили в МЗС України.В українському дипломатичному відомстві акцентували, що точна кількість жертв залишається невідомою."Тимчасово окупована частина Херсонської області зазнала найсильнішого удару, і повний масштаб людських втрат там неможливо встановити. Принаймні десятки тисяч людей постраждали", — наголосили в заяві.У МЗС України переконані, що Росію варто притягнути до відповідальності за знищення Каховської гідроелектростанції та за всі злочини, скоєні під час її війни проти України.Своєю чергою, в ДСНС України назвали той випадок актом екоциду проти українського народу."Понад 80 затоплених населених пунктів. Близько 16 тисяч людей, які миттєво опинилися в зоні екологічного лиха. Десятки загиблих, зниклі безвісти... Страшні цифри. Скалічені долі", — зазначили надзвичайники.Вони констатували, що тоді вдалося врятувати понад 700 людей і евакуювати майже 3 800 осіб. І ще — понад 280 тварин."Бо пройти повз налякані очі, залишені на ланцюгах чи дахах, покинути їх у цій біді — наші хлопці просто не могли. Рятували кожне живе серце. Пішли проти великої води та вистояли там, де впасти міг кожен", — підсумували в ДСНС.Нагадаємо, минулого року вчені німецького університету Лейбніца запевняли, що підрив російськими окупантами Каховської гідроелектростанції на Херсонщині призвів до створення на її місці "токсичної бомби уповільненої дії". Зникнення води у водосховищі вивільнило десятки тисяч тонн важких металів, серед яких є й отруйні..

У суботу, 6 червня, в Україні відзначають День журналіста — професійне свято людей, які щодня фіксують реальність, документують війну та розповідають історії, що не мають права бути забутими.Від початку повномасштабного вторгнення Росії журналістика в Україні стала однією з найнебезпечніших професій. Працівники медіа втрачають життя у прифронтових містах, під час російських обстрілів, у власних домівках і навіть у полоні.За даними Інституту масової інформації, з 24 лютого 2022 року загинули щонайменше 150 українських та іноземних журналістів. Частина з них віддала життя під час виконання професійних обов’язків, документуючи воєнні злочини та наслідки російської агресії. Інші стали жертвами війни як цивільні або військовослужбовці.У День журналіста команда TrueUA згадує медійників, чиї життя забрала Росія, та розповідає історії людей, які до останнього виконували свою місію — свідчити правду. На жаль, це далеко не всі імена. Та Україна пам’ятає кожного журналіста і кожного борця за свободу слова, чиє життя обірвала війна. Їхні голоси не змовкли — вони залишилися у правді, яку відстоювали.Віра ГиричВіра Гирич була українською журналісткою та продюсеркою, яка понад 20 років працювала в медіа. У різні роки вона співпрацювала з ТСН, телеканалом "Еспресо" та "Радіо Свобода", де працювала в київському бюро від 2018 року.28 квітня 2022 року Віра загинула внаслідок російського ракетного удару по житловому будинку в Шевченківському районі Києва. Ракета влучила в багатоповерхівку під час візиту до столиці генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша. Тіло журналістки рятувальники знайшли під завалами наступного ранку.Колеги згадують Віру як професіоналку, щиру та небайдужу людину, яка завжди була відданою своїй справі. У неї залишилися батьки та дорослий син.Максим ЛевінМаксим Левін — український фотожурналіст і документаліст, який висвітлював російсько-українську війну від 2014 року. Його світлини публікували провідні українські та міжнародні медіа, а сам він вважав своїм головним завданням показувати світові правду про війну.13 березня 2022 року Левін зник під час роботи поблизу села Гута-Межигірська на Київщині. Лише 1 квітня його тіло знайшли в лісі. Розслідування міжнародної організації "Репортери без кордонів" встановило, що журналіста катували та стратили російські військові.За мужність і самовідданість Максим Левін був посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. У нього залишилися четверо синів. Його загибель стала одним із найвідоміших символів злочинів Росії проти журналістів.Олександра КувшиноваОлександра Кувшинова була журналісткою, фотографкою та волонтеркою. Випускниця Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Гарвардського університету, вона працювала в Міністерстві охорони здоров’я, а після початку повномасштабного вторгнення допомагала міжнародним журналістам висвітлювати події в Україні.14 березня 2022 року Олександра загинула в селі Горенка під Києвом. Автомобіль знімальної групи Fox News, у якому перебувала журналістка разом із оператором П'єром Закжевським, потрапив під російський артилерійський обстріл.Кувшинова мріяла розвиватися у військовій журналістиці та прагнула розповідати світові про боротьбу України. Їй було лише 24 роки.Вікторія АмелінаВікторія Амеліна була українською письменницею, дослідницею воєнних злочинів та документаторкою російської агресії. Після початку повномасштабної війни вона активно працювала над фіксацією свідчень про злочини окупантів і супроводжувала іноземних журналістів та правозахисників.27 червня 2023 року письменниця дістала важкі поранення під час російського ракетного удару по Краматорську. У момент атаки вона перебувала в ресторані разом із делегацією колумбійських журналістів і письменників. Через кілька днів, 1 липня, Вікторія померла в лікарні Дніпра.Її книги перекладені багатьма мовами світу, а ім’я Амеліної стало символом української культури, яка продовжує чинити опір навіть під час війни.Вікторія РощинаВікторія Рощина була українською журналісткою, правозахисницею та військовою кореспонденткою. Вона працювала з "Українською правдою", "Радіо Свобода", Hromadske та іншими медіа, висвітлюючи події на тимчасово окупованих територіях, наслідки російського вторгнення та життя людей під окупацією.У липні 2023 року журналістка вирушила на окуповані території через Польщу та Росію для підготовки нового репортажу. На початку серпня вона перестала виходити на зв’язок. Згодом стало відомо, що Рощину утримують у російському полоні.У жовтні 2024 року Росія повідомила про смерть журналістки. Пізніше розслідувачі та правозахисники встановили, що Вікторію піддавали жорстоким катуванням. Її загибель стала одним із найгучніших свідчень злочинів Росії проти українських журналістів.За свою професійну мужність Вікторія Рощина була відзначена міжнародною нагородою Courage in Journalism Award, а у 2025 році посмертно нагороджена орденом Свободи.Тетяна КуликТетяна Кулик була журналісткою, телеведучою та авторкою проєкту "Нація непереможних" в агентстві "Укрінформ". Упродовж кар’єри працювала на телебаченні та радіо, створюючи програми про українське суспільство, культуру та боротьбу країни за незалежність.У ніч на 26 лютого 2025 року Тетяна загинула внаслідок атаки російських безпілотників на Київщину. Удар припав на будинок, де вона перебувала разом із чоловіком — професором і хірургом Павлом Іванчовим. Подружжя загинуло на місці.Колеги згадують Тетяну як журналістку, яка присвятила свою роботу розповідям про українських захисників та людей, що наближають перемогу України.Олена Губанова та Євген КармазінВоєнна кореспондентка телеканалу FreeДом Олена Губанова та оператор Євген Кармазін загинули 23 жовтня 2025 року під час виконання редакційного завдання в Краматорську.Журналісти працювали на Донеччині з перших днів повномасштабної війни, висвітлюючи російські обстріли, евакуацію мирних жителів і роботу українських військових. Того дня вони документували наслідки чергової атаки російських військ, коли їхній автомобіль на автозаправній станції атакував безпілотник "Ланцет".Олена Губанова народилася в Єнакієвому на Донеччині та працювала військовою кореспонденткою українського іномовлення з 2021 року. Колеги згадують її як журналістку, яка завжди була там, де найнебезпечніше, і не боялася говорити правду про війну. Їй було 43 роки.Євген Кармазін був родом із Краматорська. До команди FreeДом приєднався у 2022 році та працював оператором у найгарячіших точках Донеччини. Йому було 33 роки.Віктор ДударВіктор Дудар — український журналіст і військовий, який багато років працював у медіа та згодом став на захист України. Понад 10 років він був журналістом львівської газети "Експрес", де висвітлював суспільно важливі теми. За освітою — юрист, навчався у Чернівцях та Харкові, проживав на Львівщині.Після початку російської агресії у 2014 році брав участь в АТО, а з 24 лютого 2022 року знову став до лав захисників у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Загинув 2 березня 2022 року під час боїв за Миколаївщину поблизу Вознесенська, виконуючи бойове завдання.Віктор Дудар був нагороджений медаллю учасника АТО та "Лицарським хрестом добровольця", а посмертно — орденом "За мужність" ІІІ ступеня. У пам’ять про нього встановлено меморіальну дошку, а також увічнено в статусі почесного громадянина низки міст.Денис КотенкоДенис Котенко — український військовослужбовець, доброволець і медійник, який брав участь у російсько-українській війні з 2014 року. Він був пов’язаний із рухом "Азов" та "Національний корпус", працював у сфері комунікацій і пресслужб, зокрема у Міністерстві у справах ветеранів України.Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році знову став на захист України у складі 3-го окремого батальйону УДА. Брав участь у боях за Київ, де й загинув 24 березня 2022 року.Денис Котенко був посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Його ім’ям названо вулиці в Києві та Дніпрі як знак вшанування пам’яті.Нагадаємо, 4 червня в Україні відзначали Міжнародний день безневинних дітей. TrueUA у цю важливу дату зібрав історії маленьких українців, які не можна забути..