# Росія

Хоча поспішних висновків робити не варто, все ж Україна розглядає можливу загрозу у війні з Росією з боку Білорусі. Щоправда, наразі невідомо про характер участі у бойових діях іще однієї сусідньої країни.Про це заявив заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса в інтерв’ю "24 каналу"."До того моменту, поки в Білорусі зберігатиметься лояльний до Володимира Путіна режим, ми завжди будемо потенційно розглядати Білорусь як загрозу", — зазначив він.За його словами, перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну невизнаний низкою демократичних країн президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про те, що його країна ніколи не нападе на Україну."Результат ми всі пам’ятаємо. Тож на цю загрозу ми зважаємо та реагуємо відповідно", — сказав посадовець.Він також прокоментував твердження про те, що під час нещодавньої масованої атаки російські дрони оминали білоруську територію та не перетинали її кордони."Якщо Росія не здійснює запуск із території Білорусі, то, можливо, вона використовує якесь обладнання, яке допомагає керувати тими безпілотниками з території Білорусі", — акцентував Павло Паліса.Учора в Державній прикордонній службі України не підтвердили розмови в мережі про те, що російські окупанти нібито активізувався в Чернігівській області. Однак загалом "загроза нікуди не зникає".Нагадаємо, що сьогодні Міністерство оборони Росії оголосило про початок масштабних військових навчань із відпрацюванням дій, пов’язаних із підготовкою до застосування ядерних сил. Маневри триватимуть з 19 по 21 травня 2026 року..

У мережі з’явилися дописи про причетність росіянина Філіпа Кіркорова до співавторства пісні Bangaranga, яка принесла Болгарії перемогу на "Євробаченні-2026". У команді переможців конкурсу це заперечили.Про це повідомило румунське видання RFI. Журналісти констатували, що пісня-переможниця "Євробачення-2026" від Болгарії опинилася в центрі скандалу через чутки про можливу причетність до її створення російського артиста Філіпа Кіркорова.Підозри з'явилися після інтерв'ю Кіркорова російським медіа, в якому він згадав про "співпрацю з Болгарією цього року" та свого давнього колегу — грецького композитора Дімітріса Контопулоса, одного з авторів конкурсної пісні."Коли болгарське телебачення зв’язалося зі мною з проханням підтримати Болгарію, я не міг відмовити в цьому задоволенні. Але команда, яка зі мною та займається цим вже 20 років, складається з Іліаса Кокотоса, мого співпродюсера, та композитора Дімітріса Контопулоса. Моя присутність не обов’язкова для того, щоби наш проєкт працював. Для мене цьогорічна співпраця з Болгарією — питання честі та гідності, і в пам’ять про мого батька, який був родом із Болгарії, я мусив це зробити. Ось така історія", — заявив Кіркоров.Однак автори Bangaranga заперечили будь-яку участь Кіркорова у створенні композиції. Румунський музикант Крістіан Тарча (Monoir), який працював над піснею, заявив, що офіційно авторами є лише чотири людини: він, Dara, Anne та Дімітріс Контопулос."Я не знаю, хто такий Філіп Кіркоров. Вони з Дімітрісом, можливо, працювали разом у тій чи іншій формі. Але офіційно нас, авторів, четверо — я, Дара, Анна та Дімітріс. Це ті, з ким я працював у студії", — відреагував він.Сам Контопулос також спростував інформацію про участь Кіркорова. Він підтвердив, що співпрацював із російським артистом у минулому над іншими проєктами "Євробачення", однак наголосив, що цього разу Кіркорова не залучали до роботи над болгарською заявкою.Український артист Ніколас Чоб, який був креативним консультантом болгарської делегації, також заявив, що ім'я Кіркорова не фігурувало на жодному етапі створення номера чи пісні."На всіх етапах підготовки номера — від моменту обрання пісні учасниці до фінального виступу — жодної згадки про участь Філіпа Кіркорова з боку продюсерської чи режисерської команди не було. Тому я не можу підтвердити його причетність до безпосередньо створення перформансу, над яким я працював", — зазначив він.Ніколас Чоб припустив, що Кіркоров намагався "приписати собі дотичність до перемоги", аби нагадати про власне болгарське походження:"Болгарія — одна з небагатьох країн, куди, найімовірніше, йому відкритий вʼїзд, і в нього з’явиться можливість приїхати на його "улюблений конкурс", — додав він.Окрім Чоба, до роботи над переможним номером долучилися ще двоє українців — дизайнер реквізиту та фахівець із LED-контенту.Зараз жодних доказів причетності Філіпа Кіркорова до пісні Bangaranga немає. Попри це скандал вплинув на реакцію української аудиторії: Болгарія не отримала жодного балу від українського журі та лише чотири бали від глядачів. До речі, співачка Dara вподобала допис Філіпа Кіркорова в соцмережах про концерт у Москві.Нагадаємо, що голова суспільного мовника в Молдові оголосив про відставку після скандалу навколо голосування молдовського журі у фіналі "Євробачення-2026". Генеральний директор Teleradio-Moldova Влад Цуркану подав відповідну заяву до наглядової ради TRM..

Збройні сили України завдали потужних ударів по країні-агресорці Росії. Під удар потрапила нафтова галузь ворога.Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ. За даними військових, 18 травня підрозділи Сил оборони уразили нафтопереробний завод "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез" у Кстово Нижньогородської області РФ.Внаслідок атаки зафіксовано пожежу на території підприємства. Масштаби збитків уточнюються.У Генштабі уточнили, що НПЗ "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез" є одним із найбільших нафтопереробних підприємств РФ. Потужність переробки становить близько 17 мільйонів тонн нафти на рік. Завод виробляє бензин, дизельне та авіаційне пальне, що використовується для забезпечення потреб російських окупаційних військ.До того ж 19 травня українські воїни уразили нафтоперекачувальну станцію "Ярославль-3" у районі населеного пункту Семибратово Ярославської області РФ."Ступінь завданих збитків уточнюється", — додали у Генштабі.Нагадаємо, раніше українські захисники завдали серії точних ударів по важливих об'єктах агресора безпосередньо у Росії, уразивши нафтопереробний та газопереробний заводи. До того ж 18 травня українські захисники здійснили серію успішних нападів на стратегічні та логістичні цілі російських окупантів на фронті та у глибокому тилу ворога. Протягом останніх діб під ударом опинилися ворожі кораблі, авіація, пункти управління дронами та системи протиповітряної оборони..

У Росії прокремлівський соціологічний центр "ВЦИОМ" змінив методику опитувань, що фіксують рівень підтримки влади, зокрема президента Володимира Путіна.Як повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ), з травня 2026 року замість виключно телефонних інтерв’ю запроваджено "змішану вибірку". Так, частину респондентів опитують телефоном, а частину — особисто за місцем проживання, шляхом поквартирних обходів.За даними публікацій, зміна підходу збіглася в часі з періодом зниження показників "схвалення" політики Кремля. Зокрема, у квітні 2026 року рівень підтримки, за окремими оцінками, знизився до мінімальних значень за останні роки повномасштабної війни."Щойно нова методика запрацювала, рейтинг пішов угору. За тиждень 4-10 травня "схвалення" підросло до 66,8%, "довіра" — з 71% до 72,1%. Механіка зрозуміла: телефонні опитування краще фіксують роздратування і незадоволення серед тих, хто готовий говорити відверто. Поквартирні обходи дають іншу картину — соціолог приходить додому, дивиться в очі, записує відповідь. За таких умов респонденти відтворюють лояльність. Власне, усі російські рейтинги вимірюють не популярність Путіна, а саме рівень страху говорити правду", — зазначили у відомстві.Водночас інші соціологічні дослідження, зокрема незалежних центрів, фіксують зниження інтересу росіян до перебігу бойових дій та зростання запиту на переговори. Офіційно ж у "ВЦИОМ" зміни методики пояснюють технічним удосконаленням збору даних.Додамо, Міністерство оборони Росії оголосило про початок масштабних військових навчань із відпрацюванням дій, пов’язаних із підготовкою до застосування ядерних сил. Маневри триватимуть з 19 по 21 травня 2026 року.Читайте також: Війна проти України дедалі сильніше б’є по економіці Росії: подробиці від ISW.

Російська економіка продовжує відчувати наслідки чотирирічної війни проти України та систематичних українських ударів по нафтогазовій інфраструктурі. На тлі колосальних витрат на армію Кремль змушений переглядати прогнози розвитку, стикаючись із падінням ліквідності та гострою кризою на ринку праці.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Фахівці відзначили, що міністр економічного розвитку РФ Максим Решетніков визнав, що російський уряд був змушений знизити очікування щодо зростання ВВП на найближчі три роки.Серед головних причин урядовець назвав "зовнішні умови" (санкції та загострення на Близькому Сході), зміну структури бюджетних витрат і жорстку монетарну політику Центробанку. Проте ключовим внутрішнім гальмом економіки Решетніков назвав критичний дефіцит робочої сили. Ця заява прямо резонує з риторикою Володимира Путіна, який традиційно намагається піднести рекордно низьке безробіття в країні як ознаку "здорової економіки".Аналітики відзначили, що паралельно з кадровою кризою триває системне руйнування фінансового фундаменту РФ — її нафтової промисловості. Далекобійні удари Сил оборони України по російських НПЗ та терміналах дали відчутний довгостроковий ефект."Українські війська значно збільшили частоту, масштаби та інтенсивність ударів по російській нафтовій інфраструктурі з березня 2026 року, що мало надмірний вплив на експорт російської нафти та потужності з переробки, підриваючи здатність Росії отримувати прибуток від зростання світових цін на нафту. Тривалі удари України по російській нафтовій інфраструктурі, ймовірно, продовжуватимуть напружувати російські доходи та заважатимуть Росії отримувати будь-які довгострокові вигоди від поточного зростання цін на нафту", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін публічно звітує про уявні успіхи фінансової системи Російської Федерації, намагаючись замаскувати глибоку кризу та виснаження внутрішніх ресурсів. Проте незалежні аналітики вказують на суттєве уповільнення економічного зростання через колосальні воєнні витрати та катастрофічний дефіцит кадрів..

Міністерство оборони Росії оголосило про початок масштабних військових навчань із відпрацюванням дій, пов’язаних із підготовкою до застосування ядерних сил. Маневри триватимуть з 19 по 21 травня 2026 року.Про це повідомляють російські державні ЗМІ.За даними російського оборонного відомства, до навчань залучено понад 64 тисячі військовослужбовців та близько 7,8 тисячі одиниць техніки. У маневрах беруть участь, зокрема, ракетні війська стратегічного призначення, які відповідають за ядерне стримування, а також сили Тихоокеанського та Північного флотів.У Міноборони РФ заявляють, що під час навчань відпрацьовуватимуть "спільну підготовку та застосування ядерної зброї", зокрема тієї, що розміщена на території Білорусі.Напередодні, 18 травня, Міноборони Білорусі також повідомляло про проведення подібних тренувань за участі російських військових, які, за офіційними заявами, мають на меті перевірку готовності сил і техніки та відпрацювання процедур бойового застосування ядерного озброєння.Додамо, розміщення Росією тактичної ядерної зброї на території Білорусі та проведення спільних ядерних навчань становлять безпрецедентну загрозу для глобальної системи безпеки та потребують рішучої реакції міжнародної спільноти. Так, 18 травня Міністерство закордонних спра України відреагувало на розміщення російської ядерної зброї у Білорусі.Читайте також: Українська розвідка отримала нові документи про втрати Росії від війни: Зеленський розкрив деталі.

Вранці 19 травня дрони атакували російський Ярославль. Під удар потрапив один із найбільших нафтопереробних заводів Росії.Про це повідомили місцеві пабліки. Зазначається, що дрони атакували нафтопереробний завод "Славнафта-ЯНОС", який переробляє близько 15 мільйонів тонн нафти на рік і є шостим за потужністю в Росії.Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв підтвердив, що дрони в Ярославлі поцілили у промисловий об’єкт. Посадовець наголосив, що буцімто постраждалих немає."Сьогодні під ранок наш регіон зазнав масової ворожої атаки БПЛА. Більшість безпілотників було збито, але сталося влучання в промисловий об’єкт. Загоряння ліквідують спеціальні служби. Постраждалих немає", — зазначив Євраєв.До того ж через атаку БпЛА в аеропорту Ярославля ввели обмеження на польоти. У Росавіації розповіли, що літаки змушені вирушати на запасні аеродроми.Нагадаємо, раніше українські захисники завдали серії точних ударів по важливих об'єктах агресора безпосередньо у Росії, уразивши нафтопереробний та газопереробний заводи. До того ж 18 травня українські захисники здійснили серію успішних нападів на стратегічні та логістичні цілі російських окупантів на фронті та у глибокому тилу ворога. Протягом останніх діб під ударом опинилися ворожі кораблі, авіація, пункти управління дронами та системи протиповітряної оборони..

Агенти руху "АТЕШ" повідомляють про зростання кількості випадків тиску на іноземців, які працюють або навчаються в Росії, з метою їхнього примусового вербування до лав ЗС РФ. Такі випадки зафіксували у Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі та Москві.За даними руху, схема діє однаково: міграційна служба МВС РФ без попередження та без будь-яких порушень з боку людини блокує банківські рахунки та вручає припис залишити територію країни. Паралельно проти іноземців відкривають кримінальні справи за надуманими статтями.Після цього, як стверджують в "АТЕШ", із людьми проводять так звані "бесіди" та пропонують підписати контракт зі збройними силами Росії. Частина погоджується через тиск і страх втратити документи чи свободу. Найчастіше це стосується вихідців із країн Центральної та Східної Азії, а також держав Африки.У русі зазначають, що причиною таких дій стала нестача добровольців серед самих росіян. Фінансові стимули, які раніше використовували для набору військових, дедалі менше працюють, тому Кремль переключився на вразливі категорії людей, яким є що втрачати.Нагадаємо, нещодавно лідер КНДР Кім Чен Ин заявив, що молодь є ключовою силою для досягнення державних цілей Північної Кореї, одночасно пов’язуючи її роль із підтримкою участі країни у війні Росії проти України.Також кремлівський режим масштабує зусилля з мобілізації іноземних громадян до лав своєї окупаційної армії, використовуючи як фінансові обіцянки, так і методи прямого тиску. У поточному році агресор розраховує поповнити бойові підрозділи тисячами мігрантів, фактично перетворюючи їх на гарматне м'ясо для штурмових загонів..

Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом у Пекіні заявив, що російський диктатор Володимир Путін може пошкодувати про повномасштабне вторгнення в Україну.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на кількох осіб, обізнаних із перебігом зустрічі, передає "Інтерфакс-Україна".За даними джерел видання, такі заяви пролунали під час ширших переговорів, які також стосувалися війни Росії проти України. Співрозмовники FT стверджують, що Трамп під час перемовин запропонував ідею співпраці США, Китаю та Росії у протидії Міжнародному кримінальному суду.До того ж журналісти відзначили, що висловлювання Сі Цзіньпіна щодо рішення Путіна почати війну проти України стали більш різкими, ніж під час попередніх контактів китайського лідера із західними політиками. Зокрема, як зауважили співрозмовники видання, раніше голова КНР уникав прямих оцінок Путіна та війни, хоча розмови про Росію й Україну були "відвертими та прямими"."Під час свого саміту з Сі Трамп також запропонував, щоб США, Китай і Росія об'єднали зусилля для боротьби з МКС, заявивши, що їхні інтереси збігаються, за словами осіб, обізнаних із переговорами", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, раніше міністерство закордонних справ Китаю оприлюднило свою офіційну реакцію на нову пропозицію України щодо запровадження режиму тиші з 6 травня. Офіційний Пекін вкотре наголосив на необхідності розв'язання війни через дипломатичні канали, уникаючи прямого засудження агресії Російської Федерації.Водночас 16 травня, після перемовин Трампа та Сі Цзіньпіна, глава міністерства закордонних справ Китаю Ван І заявив, що КНР та США виявили солідарність у питанні врегулювання масштабних глобальних криз під час двосторонніх лідерських перемовин у Пекіні. Головні наддержави світу планують активізувати спільні дипломатичні зусилля, щоб посприяти завершенню повномасштабної війни Росії проти України та стабілізувати інші гарячі точки планети..

Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель відмовилася від ролі перемовниці від Європейського Союзу на зустрічах із представниками Кремля. При цьому вона закликала європейських лідерів усе ж знайти шляхи до таких контактів із Росією.Про це повідомило видання Euractiv. Журналісти зазначили: Меркель дала зрозуміти, що не вважає себе як колишню посадовицю належною кандидатурою на роль перемовниці.Вона додала, що кремлівський диктатор Володимир Путін "серйозно сприйме" лише нинішніх лідерів Євросоюзу."Я шкодую про те, що, на мій погляд, Європа недостатньо використовує свій дипломатичний потенціал", — сказала вона під час заходу в Берліні в понеділок, 18 травня.Колишня канцлерка, яка протягом 16 років перебування на посаді очільниці Німеччини мала напружені, але в основному функціональні відносини з російським лідером, наголосила на необхідності збереження відкритих дипломатичних каналів."Військове стримування плюс дипломатична діяльність. Ось що, на мою думку, є важливим", — акцентувала вона.Її зауваження пролунали на тлі спекуляцій про те, що вона може виступити в ролі спеціального посланця Євросоюзу для припинення війни в Україні.Раніше Брюссель відхилив кандидатуру Герхарда Шредера, попередника Меркель на посаді канцлера Німеччини, як потенційного посланця ЄС після того, як його запропонував Путін.Нагадаємо, минулого тижня видання Spiegel інформувало, що в політичних колах ЄС колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель розглядають як найбільш відповідну фігуру на роль медіатора у діалозі з Москвою. Попри тривале перебування у відставці, її кандидатура вважається оптимальною через глибокий досвід особистої комунікації як із президентом України Володимиром Зеленським, так і з російським диктатором Володимиром Путіним..

Тільки за останні місяці відбувся мінус 10% російського нафтоперероблення. До того ж російські нафтові компанії змушені зупиняти свердловини. Це ще суттєвіше для галузі.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відео звернення."Природа російського нафтовидобутку така, що їм саме це найбільш неприємно. Звісно, крім втрати грошей", — зазначив він.За його словами, щоби відновити видобуток на свердловинах, Росії треба зробити значно більше, ніж багатьом іншим нафтовим країнам, які глушать свердловини, реагуючи навіть просто на коливання ринку."Росіяни так не можуть. Їм втрачати видобуток — це справді дуже боляче. І якщо говорити про загальні російські державні доходи, завдяки комплексному нашому тиску — на всіх рівнях — за п’ять місяців року в них уже дефіцит значно більше, ніж вони планували на рік", — пояснив український президент.Він додав, що Путін, звісно, відклав грошей на війну, але точно не стільки, щоби воювати нескінченно."Кожен наш удар у відповідь, кожен наш спільний із партнерами крок тиску – все це штовхає Росію закінчувати свою війну", — акцентував президент України.На його переконання, зараз у Росії вже значна кількість регіонів у стані банкрутства, і Путін веде до банкрутства Росію."І різні схеми, які вони придумують, щоби заробити грошей, їм не допоможуть. Ми бачимо ці російські схеми. Ми фіксуємо їх. І будемо ламати їх", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше він інформував, що Служба зовнішньої розвідки України отримала нові російські документи з оцінкою втрат країни-агресорки від війни. Це саме російська внутрішня оцінка, яку вони намагаються приховати й від світу, й від внутрішньої російської аудиторії.Нагадаємо, що Міністерство фінансів США ще на 30 днів продовжило дію винятку зі санкцій щодо російської нафти. Йдеться про ту, яку транспортують морським шляхом. Термін дії попереднього дозволу завершився у суботу, 16 травня, однак Вашингтон погодився надати додаткове 30-денне відтермінування..

Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила: Росія має зрозуміти, що необхідно закінчити війну. Таким чином вона прокоментувала російські удари по Україні й українську дронову атаку в Москві.Про це Катаріна Матернова написала на своїй сторінці у Facebook. Вона зазначила, що останніми місяцями Україна значно посилила свої атаки на військові цілі глибоко на території Росії."Зокрема, в ніч із 16 на 17 травня Україна здійснила одну з найбільших атак дронів на Москву", — додала посол ЄС.Вона констатувала, що російська влада повідомила про сотні дронів над Московською областю, пошкодження стратегічних будівель і хаос в аеропортах."Росія не здатна перемогти Україну на полі бою. У неї закінчуються солдати, мотивація та витривалість. А оскільки вона програє на фронті, вона посилює атаки на цивільне населення", — наголосила Матернова.Вона зауважила, що в ніч на 18 травня Росія випустила по Україні 14 балістичних ракет, вісім крилатих ракет і 524 безпілотники."Росія втрачає імпульс. Україна розпочинає активно давати відсіч. Москва має нарешті зрозуміти, що настав час закінчити цю війну. Але не на умовах, які диктує Кремль. На умовах, які можуть прийняти обидві сторони. Ви вже це зрозуміли, Росіє?" — підсумувала Катаріна Матернова.Нагадаємо, що декілька днів тому експерти з США переглянули базові сценарії розвитку подій в Україні та назвали відмову від частини територій в обмін на західну інтеграцію найреальнішим політичним компромісом. При цьому аналітики фіксують значне падіння ймовірності повного повернення України під геополітичний контроль Кремля..

Міністерство фінансів Сполучених Штатів Америки ще на 30 днів продовжило дію винятку зі санкцій щодо російської нафти. Йдеться про ту, яку транспортують морським шляхом.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела.Співрозмовники медівників зауважили, що термін дії попереднього дозволу завершився у суботу, 16 травня, однак Вашингтон погодився надати додаткове 30-денне відтермінування.Джерела Reuters зазначили, що рішення ухвалили після звернень декількох держав, які попросили більше часу для закупівлі російської нафти. Йдеться про нафту, що транспортується морем і підпадає під американські санкційні обмеження.За словами аналітиків, адміністрація США пішла на цей крок через ризики дефіциту нафти та подальшого зростання цін на світовому ринку.Однак у Reuters додали, що продовження винятку зі санкцій поки що не дає помітного ефекту для стабілізації цін на бензин — це стосується навіть самих США.Як відомо, світові ціни на нафту знизилися після заяв президента США Дональда Трампа про можливу угоду з Іраном. За даними ринку, нафта марки Brent подешевшала до 108,28 долара за барель (-1,34%), а американська WTI — до 100,66 долара за барель (-1,57%).Водночас уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк зазначав, що за квітень нафтовий експорт країни-агресорки Росії скоротився на 16,8%, або майже на 1,8 млн тонн у порівнянні з березнем. Одна з причин — посилення санкційного тиску.Нагадаємо, минулого тижня видання Politico інформувало, що ЄС готує 21-й пакет санкцій проти Росії, який має стати одним із найболючіших з початку повномасштабного вторгнення. Головною ціллю обмежень стане тіньовий флот танкерів, що дозволить перекрити ключові валютні надходження до бюджету країни-агресорки..

У Державній прикордонній службі України не підтвердили розмови в мережі про те, що російські окупанти нібито активізувався в Чернігівській області. Однак загалом "загроза нікуди не зникає".Про це заявив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко в коментарі "Укрінформу"."У смугах оборони, де розташовані підрозділи ДПСУ, активізації роботи ворожих диверсійно-розвідувальних груп не спостерігається", — зазначив він.Однак, за словами прикордонника, звісно, ця загроза залишається. Вона "нікуди не зникає".Раніше деякі Telegram-канали інформували, що російські диверсійно-розвідувальні групи зі складу ФСБ нібито активізувалися на Чернігівському напрямку. Однак такі повідомлення наразі не мають офіційного підтвердження.Минулої п’ятниці президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилюватиме Чернігівсько-Київський напрямок з огляду на спроби Росії активніше втягнути Білорусь у війну."Чітко розуміємо, що обговорюється між Росією та керівництвом Білорусі. Фіксується більша активність росіян у розмовах з Олександром Лукашенком. Хочуть значно більше втягнути Білорусь у війну та саме з її території розпочати додаткові агресивні операції — або проти нашого Чернігівсько-Київського напрямку, або проти однієї з країн НАТО, які поруч із Білоруссю", — наголосив він.Нагадаємо, сьогодні в пресслужбі Міністерства закордонних справ України зазначили, що розміщення Росією тактичної ядерної зброї на території Білорусі та проведення спільних ядерних навчань становлять безпрецедентну загрозу для глобальної системи безпеки та потребують рішучої реакції міжнародної спільноти..

Розміщення Росією тактичної ядерної зброї на території Білорусі та проведення спільних ядерних навчань становлять безпрецедентну загрозу для глобальної системи безпеки та потребують рішучої реакції міжнародної спільноти.Про це заявили у пресслужбі Міністерства закордонних справ України, коментуючи проведення білорусько-російських ядерних навчань.У відомстві зауважили, що спільне відпрацювання ядерних ударів фактично суперечить базовим положенням Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Зокрема, перша та друга статті документа забороняють ядерним державам передавати контроль над ядерними озброєннями, а неядерним країнам — приймати його."Перетворюючи Білорусь на свій ядерний плацдарм біля кордонів НАТО, Кремль де-факто легітимізує поширення ядерних озброєнь у світі та створює небезпечний прецедент для інших авторитарних режимів. Такі дії мають отримати однозначне та жорстке засудження з боку всіх держав, які поважають режим нерозповсюдження ядерної зброї", — зазначили в МЗС.У відомстві також вважають, що мілітаризація Білорусі остаточно закріплює її роль як союзника Росії у реалізації агресивної безпекової політики. На цьому тлі Україна звертається до світу та закликає до консолідованої відповіді, яка має включати посилення санкцій проти Москви та Мінська, збільшення підтримки України, а також зміцнення східного флангу НАТО."Нахабність Москви та Мінська, які свідомо переступили всі "червоні лінії" ДНЯЗ, не може залишатися без жорсткої консолідованої відповіді та системного стримування обидвох режимів з боку євроатлантичної спільноти та всього світу", — наголосили в пресслужбі.Окремо у МЗС зазначили, що саме Україна сьогодні відіграє ключову роль у стримуванні подальшої експансії Росії в Європі, тому поглиблення безпекової співпраці між Києвом та євроатлантичними партнерами залишається одним із головних елементів стабільності в регіоні.Варто зауважити, що в оборонному відомстві Білорусі поспішили заявити, що ці тренування є виключно плановим заходом підготовки військових у рамках союзної держави. У релізі міністерства традиційно стверджують, що навчання нібито не спрямовані проти третіх країн і не створюють жодних загроз для безпеки у регіоні.Нагадаємо, колишній очільник Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що російський диктатор Володимир Путін тисне на самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, аби той вступив у війну проти України..