# Росія

Московський нафтопереробний завод тимчасово зупинив перероблення нафти. За офіційною версією — "з міркувань безпеки". Таким виявився наслідок атаки українських безпілотників.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела. Вони уточнили, що удар відбувся в неділю, 17 травня.За словами співрозмовників медійників, удар не призвів до критичних пошкоджень технологічного обладнання, проте роботу підприємства вирішили тимчасово зупинити для зниження можливих ризиків.В агенції наголосили, що відновлення повноцінної роботи заводу може зайняти декілька днів. Адже технологічно запустити виробничий процес не так і просто.Місцева влада раніше повідомляла про падіння безпілотника біля території об'єкта. Мер Москви Сергій Собянін заявив, що внаслідок атаки постраждали 12 осіб."За попередніми даними, внаслідок удару постраждали 12 осіб, переважно будівельники біля вхідних воріт заводу. Основна технологія нафтопереробного заводу залишається неушкодженою", — заявляв Собянін.Московський нафтопереробний завод розташований на південному сході російської столиці. Він вважається одним із ключових об'єктів, що забезпечують постачання палива в Москву та регіон.Власником підприємства є компанія "Газпромнефть", яка на момент публікації не прокоментувала ситуацію для Reuters.За інформацією джерел у галузі, 2024 року завод переробив близько 11,6 мільйона тонн нафти. Також підприємство виробило 2,9 мільйона тонн бензину, 3,2 мільйона тонн дизельного пального й 1,3 мільйона тонн бітуму.Як відомо, в ніч на 17 травня Московська область зазнала масованої атаки безпілотників. Мешканці регіону повідомляли про серію вибухів.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив під час традиційного вечірнього відеозвернення, що Україна підтримуватиме динаміку далекобійності, продовжуючи завдати ударів по військових об’єктах на території Росії. Уже затверджено плани "далекобійних санкцій" на червень..

Депутат Державної думи Росії від комуністів Ренат Сулейманов заявив, що російська економіка може не витримати тривалого продовження війни проти України. Він наголосив на необхідності її якнайшвидшого завершення.Про це повідомив Telegram-канал "Агентство. Новости". Медійники констатували, що це, мабуть, перша подібна заява, зроблена депутатом Держдуми. Сулейманов зробив свою заяву на тлі помітної зміни політичної риторики напередодні осінніх виборів.Про необхідність завершення війни Сулейманов висловився в інтерв'ю виданню "Континент Сибір", відповідаючи на запитання про те, як "у перспективі позначиться на бюджеті країни" можливе припинення мирних переговорів щодо України. Він відповів, що "цілком очевидно, що економіка не витримає тривалого продовження "СВО"."Офіційно 40% федерального бюджету — це оборона та безпека. Про який розвиток, інвестиції, капіталовкладення можна говорити? Ні танки, ні снаряди не мають споживчої вартості: економіка їх виробляє, але населення це не споживає", — зауважив Сулейманов.За його словами, такі витрати "забезпечують зайнятість і зарплату в оборонних галузях, виступають якимсь драйвером", але "одночасно спричиняють інфляцію та скорочення інших витрат — соціальних, інвестиційних"."Тому якнайшвидше завершення "СВО" просто необхідне. Спецоперація триває вже довше за Велику Вітчизняну. Дай Боже, вона закінчиться перемогою, а не проміжним результатом", — зазначив депутат.Він вважає, що якщо просто зменшити військові витрати, "проблем менше не стане"."Ухвалити бюджет зі зменшенням військових видатків — справа не найскладніша. А що буде з людьми, які зайняті в оборонці? З тими, хто зараз "під рушницею"? Мільйон людей повернуться. Де робочі місця, гідна зарплата, соціальна адаптація?" — поставив риторичні запитання депутат.Також Сулейманов заявив про необхідність "колосальних витрат бюджету" на "відновлення нових територій", де "не залишилося ні будинків, ні радянської іригації".До речі, на початку війни Сулейманов, якого обрали до Держдуми 2021 року, казав, що з Києвом "потрібно домовлятися лише на умовах капітуляції". У вересні 2022 року він говорив, що мобілізація — це важка необхідність для забезпечення перемоги.Аналітики зробили висновок, що наближення виборів впливає і на представників інших партій. Останніми тижнями депутати та потенційні кандидати до парламенту від "Єдиної Росії" розпочали критикувати обмежувальні заходи, які раніше самі ініціювали чи публічно підтримували, зокрема, маркування творів мистецтва, заборони відеоігор, регулювання штучного інтелекту.Нагадаємо, сьогодні президент Володимир Зеленський заявив під час традиційного вечірнього відео звернення, що Україна підтримуватиме динаміку далекобійності, продовжуючи завдати ударів по військових об’єктах на території Росії. Уже затверджено плани "далекобійних санкцій" на червень..

Американський віцепрезидент Джей Ді Венс заявив, що Вашингтон не планує передавати Росії збагачений іранський уран. До того ж, за його словами, в переговорах із Тегераном про це не йдеться.Про це Джей Ді Венс сказав під час брифінгу для журналістів у Білому домі. За його словами, такий сценарій ніколи не входив до планів американської адміністрації."На теперішній момент ми не плануємо, щоби Росія отримала збагачений іранський уран. Ми ніколи цього не планували", - запевнив американський політик.Він додав, що питання ядерної угоди й інших суперечливих тем розв’язуються шляхом переговорів, а повідомлення про можливу передачу урану Росії не відповідають офіційній позиції Вашингтона."Я бачив деякі повідомлення з цього приводу. Не знаю, звідки вони взялися, але президент продовжуватиме переговори щодо угоди, не звертаючи увагу на такі чутки", — зазначив віцепрезидент США.За словами Венса, Іран також не порушував питання передачі збагаченого урану Росії під час контактів зі США."Мені здається, що іранці не були б особливо в захваті від цього. І я знаю, що президенту Трампу теж не особливо подобаються такі розмови", — додав він.Раніше деякі медіа інформували, що Іран нібито погодився на тривале заморожування ядерної програми за умови передачі близько 400 кілограмів високозбагаченого урану Росії. Журналісти зазначали, що така пропозиція стала частиною переглянутого мирного плану Тегерана, який передали Вашингтону через Пакистан.Минулого тижня американський президент заявив, що журналісти, які поширюють інформацію про відновлення військового потенціалу Ірану, вчиняють державну зраду.Його реакція з’явилася після низки повідомлень про те, що Іран відновив доступ до більшості ракетних баз і зберіг близько 70% довоєнного арсеналу пускових установок і ракет. За словами Дональда Трампа, автори таких новин є "боягузами", які вболівають проти власної країни.Нагадаємо, вчора американський президент Дональд Трамп заявляв, що скасував запланований на сьогодні удар по Ірану. Він прислухався до прохань лідерів Катару, Саудівської Аравії й Об’єднаних Арабських Еміратів..

Росія не бачить сигналів від Києва про готовність реально рухатися у врегулюванні війни. Тож переговорний процес щодо України начебто перебуває "у безвиході".Про це заявив постійний представник Росії при Організації Об’єднаних Націй Василь Небензя."Росія домагатиметься цілей "СВО" доти, доки Зеленський не виведе ЗСУ з російських регіонів", — наголосив він.За його словами, "Київський режим" не припиняє "терористичні атаки проти мирного населення Російської Федерації". У квітні вбито понад 100 мирних мешканців, поранено 667 людей."Називати Каю Каллас посередником у переговорах Росії й України, окрім як глузуванням назвати не можна. До того ж ООН — у повністю безпорадному стані, зайняла упереджену антиросійську позицію", — вважає Небензя.Він додав, що "західні куратори Києва" знають, що "українські ракети, не влучивши в ціль, падають на цивільні об'єкти". Водночас Захід нарощує постачання зброї Україні, переводить її виробництво до себе, заплющує очі на "прольоти дронів через своє небо"."Відповідь Росії неминуча у разі запуску дронів із території країн Балтії", — вирішив полякати російський пропагандист.Наприкінці він висловив припущення, що схвалений Європейським Союзом дворічний пакет допомоги Україні на 90 мільярдів євро в Києві "розкрадуть".Нагадаємо, вчора посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова заявляла: Росія має зрозуміти, що необхідно закінчити війну. Таким чином вона прокоментувала російські удари по Україні й українську дронову атаку в Москві..

Кремлівський диктатор Володимир Путін прибув до Китаю з дводенним візитом. В аеропорту Пекіна його зустрів китайський міністр закордонних справ Ван Ї, почесна варта та група китайських школярів і студентів.Про це повідомили російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.За словами помічника Володимира Путіна Юрія Ушакова, Путін і лідер Китаю Сі Цзіньпін обговорять "за чаєм" найактуальніші міжнародні проблеми. Також під час візиту російського президента до Китаю заплановане підписання близько 40 документів про співпрацю."Російському та китайському лідерам належить обговорити питання двосторонніх відносин, партнерства та стратегічної взаємодії між двома країнами", — зазначили російські пропагандисти.Вони додали, що очільники держав також візьмуть участь в урочистій церемонії відкриття так званих "Років освіти Росії та Китаю"."Візит Володимира Путіна до Пекіна, який проходить на запрошення Сі Цзіньпіна, приурочений до 25-річчя російсько-китайського Договору про добросусідство, дружбу та співпрацю", — наголосили медійники.Поїздка відбувається невдовзі після того, як Дональд Трамп 15 травня завершив перший візит президента США до Китаю майже за десять років. Трамп прибув до Пекіна 13 травня. Разом із ним до Китаю прилетіли понад 12 керівників американських компаній, серед них — генеральний директор Apple Тім Кук, керівник Tesla Ілон Маск і голова Nvidia Дженсен Хуанг.У Пекіні президент США Дональд Трамп зустрівся з очільником Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном. Вони обговорили торгівлю між країнами, війну США проти Ірану й інші конфлікти та Тайвань. Трамп за підсумками візиту до Пекіна заявив, що Китай купуватиме у США нафту. У Китаї заяву Трампа не коментували.Нагадаємо, раніше речник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякуня акцентував, що поїздка Володимира Путіна — вже 25 візит до Китаю..

Україна підтримуватиме динаміку далекобійності, продовжуючи завдати ударів по військових об’єктах на території Росії. У вівторок, 19 травня, затверджено плани "далекобійних санкцій" на червень.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення.Він поінформував, що відбулися доповіді військових. Зокрема, ситуації окреслили головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський і очільник генерального штабу Андрій Гнатов. Розповідали про українську фронтову активність і дії проти окупанта та про російські штурми."Цей місяць дав зміни в динаміці на нашу користь, на користь України: більше зберігаємо позицій, більше завдаємо уражень. І особливо значний вплив наших далекобійних санкцій проти Росії", — зазначив український президент.Він додав, що саме сьогодні затвердив плани далекобійності на червень, і наголосив, що варто творчо розвинути українські далекобійні санкції, які показали силу в травні."Я вдячний усім нашим воїнам за влучність", — наголосив президент України.Він також поінформував, що на зустрічі з військовим керівництвом України обговорили ситуацію на фронті. Зокрема, звернули особливу увагу на Покровський, Костянтинівський напрямки, Харківщину, Запоріжжя, визначили ключові деталі."Є рішення, які треба реалізувати, й під це будемо збільшувати постачання засобів у війська. НРК, дрони й окреме фінансування для бойових бригад — це наші незмінні пріоритети", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, наприкінці квітня видання Bloomberg писало, що в Росії перероблення нафти скоротилося до багаторічного мінімуму. Це багато в чому пов’язано з тим, що у квітні кількість атак України на російську нафтову інфраструктуру сягнула найвищого рівня з грудня..

Хоча поспішних висновків робити не варто, все ж Україна розглядає можливу загрозу у війні з Росією з боку Білорусі. Щоправда, наразі невідомо про характер участі у бойових діях іще однієї сусідньої країни.Про це заявив заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса в інтерв’ю "24 каналу"."До того моменту, поки в Білорусі зберігатиметься лояльний до Володимира Путіна режим, ми завжди будемо потенційно розглядати Білорусь як загрозу", — зазначив він.За його словами, перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну невизнаний низкою демократичних країн президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про те, що його країна ніколи не нападе на Україну."Результат ми всі пам’ятаємо. Тож на цю загрозу ми зважаємо та реагуємо відповідно", — сказав посадовець.Він також прокоментував твердження про те, що під час нещодавньої масованої атаки російські дрони оминали білоруську територію та не перетинали її кордони."Якщо Росія не здійснює запуск із території Білорусі, то, можливо, вона використовує якесь обладнання, яке допомагає керувати тими безпілотниками з території Білорусі", — акцентував Павло Паліса.Учора в Державній прикордонній службі України не підтвердили розмови в мережі про те, що російські окупанти нібито активізувався в Чернігівській області. Однак загалом "загроза нікуди не зникає".Нагадаємо, що сьогодні Міністерство оборони Росії оголосило про початок масштабних військових навчань із відпрацюванням дій, пов’язаних із підготовкою до застосування ядерних сил. Маневри триватимуть з 19 по 21 травня 2026 року..

У мережі з’явилися дописи про причетність росіянина Філіпа Кіркорова до співавторства пісні Bangaranga, яка принесла Болгарії перемогу на "Євробаченні-2026". У команді переможців конкурсу це заперечили.Про це повідомило румунське видання RFI. Журналісти констатували, що пісня-переможниця "Євробачення-2026" від Болгарії опинилася в центрі скандалу через чутки про можливу причетність до її створення російського артиста Філіпа Кіркорова.Підозри з'явилися після інтерв'ю Кіркорова російським медіа, в якому він згадав про "співпрацю з Болгарією цього року" та свого давнього колегу — грецького композитора Дімітріса Контопулоса, одного з авторів конкурсної пісні."Коли болгарське телебачення зв’язалося зі мною з проханням підтримати Болгарію, я не міг відмовити в цьому задоволенні. Але команда, яка зі мною та займається цим вже 20 років, складається з Іліаса Кокотоса, мого співпродюсера, та композитора Дімітріса Контопулоса. Моя присутність не обов’язкова для того, щоби наш проєкт працював. Для мене цьогорічна співпраця з Болгарією — питання честі та гідності, і в пам’ять про мого батька, який був родом із Болгарії, я мусив це зробити. Ось така історія", — заявив Кіркоров.Однак автори Bangaranga заперечили будь-яку участь Кіркорова у створенні композиції. Румунський музикант Крістіан Тарча (Monoir), який працював над піснею, заявив, що офіційно авторами є лише чотири людини: він, Dara, Anne та Дімітріс Контопулос."Я не знаю, хто такий Філіп Кіркоров. Вони з Дімітрісом, можливо, працювали разом у тій чи іншій формі. Але офіційно нас, авторів, четверо — я, Дара, Анна та Дімітріс. Це ті, з ким я працював у студії", — відреагував він.Сам Контопулос також спростував інформацію про участь Кіркорова. Він підтвердив, що співпрацював із російським артистом у минулому над іншими проєктами "Євробачення", однак наголосив, що цього разу Кіркорова не залучали до роботи над болгарською заявкою.Український артист Ніколас Чоб, який був креативним консультантом болгарської делегації, також заявив, що ім'я Кіркорова не фігурувало на жодному етапі створення номера чи пісні."На всіх етапах підготовки номера — від моменту обрання пісні учасниці до фінального виступу — жодної згадки про участь Філіпа Кіркорова з боку продюсерської чи режисерської команди не було. Тому я не можу підтвердити його причетність до безпосередньо створення перформансу, над яким я працював", — зазначив він.Ніколас Чоб припустив, що Кіркоров намагався "приписати собі дотичність до перемоги", аби нагадати про власне болгарське походження:"Болгарія — одна з небагатьох країн, куди, найімовірніше, йому відкритий вʼїзд, і в нього з’явиться можливість приїхати на його "улюблений конкурс", — додав він.Окрім Чоба, до роботи над переможним номером долучилися ще двоє українців — дизайнер реквізиту та фахівець із LED-контенту.Зараз жодних доказів причетності Філіпа Кіркорова до пісні Bangaranga немає. Попри це скандал вплинув на реакцію української аудиторії: Болгарія не отримала жодного балу від українського журі та лише чотири бали від глядачів. До речі, співачка Dara вподобала допис Філіпа Кіркорова в соцмережах про концерт у Москві.Нагадаємо, що голова суспільного мовника в Молдові оголосив про відставку після скандалу навколо голосування молдовського журі у фіналі "Євробачення-2026". Генеральний директор Teleradio-Moldova Влад Цуркану подав відповідну заяву до наглядової ради TRM..

Збройні сили України завдали потужних ударів по країні-агресорці Росії. Під удар потрапила нафтова галузь ворога.Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ. За даними військових, 18 травня підрозділи Сил оборони уразили нафтопереробний завод "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез" у Кстово Нижньогородської області РФ.Внаслідок атаки зафіксовано пожежу на території підприємства. Масштаби збитків уточнюються.У Генштабі уточнили, що НПЗ "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез" є одним із найбільших нафтопереробних підприємств РФ. Потужність переробки становить близько 17 мільйонів тонн нафти на рік. Завод виробляє бензин, дизельне та авіаційне пальне, що використовується для забезпечення потреб російських окупаційних військ.До того ж 19 травня українські воїни уразили нафтоперекачувальну станцію "Ярославль-3" у районі населеного пункту Семибратово Ярославської області РФ."Ступінь завданих збитків уточнюється", — додали у Генштабі.Нагадаємо, раніше українські захисники завдали серії точних ударів по важливих об'єктах агресора безпосередньо у Росії, уразивши нафтопереробний та газопереробний заводи. До того ж 18 травня українські захисники здійснили серію успішних нападів на стратегічні та логістичні цілі російських окупантів на фронті та у глибокому тилу ворога. Протягом останніх діб під ударом опинилися ворожі кораблі, авіація, пункти управління дронами та системи протиповітряної оборони..

У Росії прокремлівський соціологічний центр "ВЦИОМ" змінив методику опитувань, що фіксують рівень підтримки влади, зокрема президента Володимира Путіна.Як повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ), з травня 2026 року замість виключно телефонних інтерв’ю запроваджено "змішану вибірку". Так, частину респондентів опитують телефоном, а частину — особисто за місцем проживання, шляхом поквартирних обходів.За даними публікацій, зміна підходу збіглася в часі з періодом зниження показників "схвалення" політики Кремля. Зокрема, у квітні 2026 року рівень підтримки, за окремими оцінками, знизився до мінімальних значень за останні роки повномасштабної війни."Щойно нова методика запрацювала, рейтинг пішов угору. За тиждень 4-10 травня "схвалення" підросло до 66,8%, "довіра" — з 71% до 72,1%. Механіка зрозуміла: телефонні опитування краще фіксують роздратування і незадоволення серед тих, хто готовий говорити відверто. Поквартирні обходи дають іншу картину — соціолог приходить додому, дивиться в очі, записує відповідь. За таких умов респонденти відтворюють лояльність. Власне, усі російські рейтинги вимірюють не популярність Путіна, а саме рівень страху говорити правду", — зазначили у відомстві.Водночас інші соціологічні дослідження, зокрема незалежних центрів, фіксують зниження інтересу росіян до перебігу бойових дій та зростання запиту на переговори. Офіційно ж у "ВЦИОМ" зміни методики пояснюють технічним удосконаленням збору даних.Додамо, Міністерство оборони Росії оголосило про початок масштабних військових навчань із відпрацюванням дій, пов’язаних із підготовкою до застосування ядерних сил. Маневри триватимуть з 19 по 21 травня 2026 року.Читайте також: Війна проти України дедалі сильніше б’є по економіці Росії: подробиці від ISW.

Російська економіка продовжує відчувати наслідки чотирирічної війни проти України та систематичних українських ударів по нафтогазовій інфраструктурі. На тлі колосальних витрат на армію Кремль змушений переглядати прогнози розвитку, стикаючись із падінням ліквідності та гострою кризою на ринку праці.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Фахівці відзначили, що міністр економічного розвитку РФ Максим Решетніков визнав, що російський уряд був змушений знизити очікування щодо зростання ВВП на найближчі три роки.Серед головних причин урядовець назвав "зовнішні умови" (санкції та загострення на Близькому Сході), зміну структури бюджетних витрат і жорстку монетарну політику Центробанку. Проте ключовим внутрішнім гальмом економіки Решетніков назвав критичний дефіцит робочої сили. Ця заява прямо резонує з риторикою Володимира Путіна, який традиційно намагається піднести рекордно низьке безробіття в країні як ознаку "здорової економіки".Аналітики відзначили, що паралельно з кадровою кризою триває системне руйнування фінансового фундаменту РФ — її нафтової промисловості. Далекобійні удари Сил оборони України по російських НПЗ та терміналах дали відчутний довгостроковий ефект."Українські війська значно збільшили частоту, масштаби та інтенсивність ударів по російській нафтовій інфраструктурі з березня 2026 року, що мало надмірний вплив на експорт російської нафти та потужності з переробки, підриваючи здатність Росії отримувати прибуток від зростання світових цін на нафту. Тривалі удари України по російській нафтовій інфраструктурі, ймовірно, продовжуватимуть напружувати російські доходи та заважатимуть Росії отримувати будь-які довгострокові вигоди від поточного зростання цін на нафту", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін публічно звітує про уявні успіхи фінансової системи Російської Федерації, намагаючись замаскувати глибоку кризу та виснаження внутрішніх ресурсів. Проте незалежні аналітики вказують на суттєве уповільнення економічного зростання через колосальні воєнні витрати та катастрофічний дефіцит кадрів..

Міністерство оборони Росії оголосило про початок масштабних військових навчань із відпрацюванням дій, пов’язаних із підготовкою до застосування ядерних сил. Маневри триватимуть з 19 по 21 травня 2026 року.Про це повідомляють російські державні ЗМІ.За даними російського оборонного відомства, до навчань залучено понад 64 тисячі військовослужбовців та близько 7,8 тисячі одиниць техніки. У маневрах беруть участь, зокрема, ракетні війська стратегічного призначення, які відповідають за ядерне стримування, а також сили Тихоокеанського та Північного флотів.У Міноборони РФ заявляють, що під час навчань відпрацьовуватимуть "спільну підготовку та застосування ядерної зброї", зокрема тієї, що розміщена на території Білорусі.Напередодні, 18 травня, Міноборони Білорусі також повідомляло про проведення подібних тренувань за участі російських військових, які, за офіційними заявами, мають на меті перевірку готовності сил і техніки та відпрацювання процедур бойового застосування ядерного озброєння.Додамо, розміщення Росією тактичної ядерної зброї на території Білорусі та проведення спільних ядерних навчань становлять безпрецедентну загрозу для глобальної системи безпеки та потребують рішучої реакції міжнародної спільноти. Так, 18 травня Міністерство закордонних спра України відреагувало на розміщення російської ядерної зброї у Білорусі.Читайте також: Українська розвідка отримала нові документи про втрати Росії від війни: Зеленський розкрив деталі.

Вранці 19 травня дрони атакували російський Ярославль. Під удар потрапив один із найбільших нафтопереробних заводів Росії.Про це повідомили місцеві пабліки. Зазначається, що дрони атакували нафтопереробний завод "Славнафта-ЯНОС", який переробляє близько 15 мільйонів тонн нафти на рік і є шостим за потужністю в Росії.Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв підтвердив, що дрони в Ярославлі поцілили у промисловий об’єкт. Посадовець наголосив, що буцімто постраждалих немає."Сьогодні під ранок наш регіон зазнав масової ворожої атаки БПЛА. Більшість безпілотників було збито, але сталося влучання в промисловий об’єкт. Загоряння ліквідують спеціальні служби. Постраждалих немає", — зазначив Євраєв.До того ж через атаку БпЛА в аеропорту Ярославля ввели обмеження на польоти. У Росавіації розповіли, що літаки змушені вирушати на запасні аеродроми.Нагадаємо, раніше українські захисники завдали серії точних ударів по важливих об'єктах агресора безпосередньо у Росії, уразивши нафтопереробний та газопереробний заводи. До того ж 18 травня українські захисники здійснили серію успішних нападів на стратегічні та логістичні цілі російських окупантів на фронті та у глибокому тилу ворога. Протягом останніх діб під ударом опинилися ворожі кораблі, авіація, пункти управління дронами та системи протиповітряної оборони..

Агенти руху "АТЕШ" повідомляють про зростання кількості випадків тиску на іноземців, які працюють або навчаються в Росії, з метою їхнього примусового вербування до лав ЗС РФ. Такі випадки зафіксували у Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі та Москві.За даними руху, схема діє однаково: міграційна служба МВС РФ без попередження та без будь-яких порушень з боку людини блокує банківські рахунки та вручає припис залишити територію країни. Паралельно проти іноземців відкривають кримінальні справи за надуманими статтями.Після цього, як стверджують в "АТЕШ", із людьми проводять так звані "бесіди" та пропонують підписати контракт зі збройними силами Росії. Частина погоджується через тиск і страх втратити документи чи свободу. Найчастіше це стосується вихідців із країн Центральної та Східної Азії, а також держав Африки.У русі зазначають, що причиною таких дій стала нестача добровольців серед самих росіян. Фінансові стимули, які раніше використовували для набору військових, дедалі менше працюють, тому Кремль переключився на вразливі категорії людей, яким є що втрачати.Нагадаємо, нещодавно лідер КНДР Кім Чен Ин заявив, що молодь є ключовою силою для досягнення державних цілей Північної Кореї, одночасно пов’язуючи її роль із підтримкою участі країни у війні Росії проти України.Також кремлівський режим масштабує зусилля з мобілізації іноземних громадян до лав своєї окупаційної армії, використовуючи як фінансові обіцянки, так і методи прямого тиску. У поточному році агресор розраховує поповнити бойові підрозділи тисячами мігрантів, фактично перетворюючи їх на гарматне м'ясо для штурмових загонів..

Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом у Пекіні заявив, що російський диктатор Володимир Путін може пошкодувати про повномасштабне вторгнення в Україну.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на кількох осіб, обізнаних із перебігом зустрічі, передає "Інтерфакс-Україна".За даними джерел видання, такі заяви пролунали під час ширших переговорів, які також стосувалися війни Росії проти України. Співрозмовники FT стверджують, що Трамп під час перемовин запропонував ідею співпраці США, Китаю та Росії у протидії Міжнародному кримінальному суду.До того ж журналісти відзначили, що висловлювання Сі Цзіньпіна щодо рішення Путіна почати війну проти України стали більш різкими, ніж під час попередніх контактів китайського лідера із західними політиками. Зокрема, як зауважили співрозмовники видання, раніше голова КНР уникав прямих оцінок Путіна та війни, хоча розмови про Росію й Україну були "відвертими та прямими"."Під час свого саміту з Сі Трамп також запропонував, щоб США, Китай і Росія об'єднали зусилля для боротьби з МКС, заявивши, що їхні інтереси збігаються, за словами осіб, обізнаних із переговорами", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, раніше міністерство закордонних справ Китаю оприлюднило свою офіційну реакцію на нову пропозицію України щодо запровадження режиму тиші з 6 травня. Офіційний Пекін вкотре наголосив на необхідності розв'язання війни через дипломатичні канали, уникаючи прямого засудження агресії Російської Федерації.Водночас 16 травня, після перемовин Трампа та Сі Цзіньпіна, глава міністерства закордонних справ Китаю Ван І заявив, що КНР та США виявили солідарність у питанні врегулювання масштабних глобальних криз під час двосторонніх лідерських перемовин у Пекіні. Головні наддержави світу планують активізувати спільні дипломатичні зусилля, щоб посприяти завершенню повномасштабної війни Росії проти України та стабілізувати інші гарячі точки планети..