# Росія

Країна-агресорка Росія незаконно депортувала 20 500 дітей з тимчасово окупованих територій України.Про це повідомила висока представниця Євросоюзу Кая Каллас під час виступу у Європарламенті. За її словами, станом на листопад 2026 року Росія повернула тільки 2790 дітей."Те, як поводяться з українськими дітьми протягом останніх чотирьох років, є найяскравішим прикладом цілковитої зневаги Росії до людського життя. Росія спроможна підтримувати свою жахливу систему депортації дітей, їхнього ідеологічного оброблення та незаконного усиновлення лише завдяки мережі окремих осіб і організацій", — заявила Кая Каллас.Водночас, як відзначила посадовиця, Європейський Союз продовжує роботу над поверненням викрадених українських дітей. Зокрема, ЄС уже запроваджував санкції проти причетних до їхнього незаконного переміщення до Росії.Окремо Каллас повідомила про санкції проти північнокорейського табору "Сондовон", де виявили депортованих українських дітей.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки розширили санкційні підстави щодо осіб та організацій, причетних до грубих порушень прав людини та незаконної депортації українських дітей.Додамо, у травні до Коаліції з повернення викрадених Росією українських дітей приєдналися ще чотири держави.Також завдяки масштабним зусиллям у межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA додому вдалося повернути 2134 дитини, яких Росія незаконно депортувала під час повномасштабного вторгнення. Процес репатріації супроводжується посиленням міжнародного тиску на Москву, до якого за останній час приєдналися нові країни-партнери..

Президент Володимир Зеленський заявив, що існує "вікно можливостей" для досягнення результату в мирних переговорах щодо завершення війни в Україні.Таку заяву очільник держави зробив під час пресконференції з прем'єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном.За словами глави держави, наступного року в Європі може змінитися політичний ландшафт. Водночас відповідні процеси вже відбуваються у Сполучених Штатах."І тому сьогодні є дійсно ця можливість, це вікно можливостей, коли всі ті учасники, які зараз займаються переговорним процесом, хочуть дійсно отримати результат ще до 2027 року", — зазначив Зеленський.На його думку, подальший прогрес значною мірою залежатиме від формату діалогу між американською та російською сторонами."Ми розуміємо, з ким ми маємо справу, що вони не будуть до всього позитивні, але що може бути прогрес — так. Багато залежить сьогодні від формату діалогу американської сторони з російською стороною", — сказав президент.Він також припустив, що Сполучені Штати дуже зацікавлені в досягненні результату до кінця 2026 року. Україна, за словами Зеленського, також прагне завершити війну якнайшвидше та робитиме для цього все можливе.Нагадаємо, під час тристоронніх переговорів України, Сполучених Штатів Америки та Росії в Абу-Дабі сторони досягли домовленості щодо масштабного звільнення полонених. Остаточну кількість людей, які мають повернутися додому, планують визначити 12 листопада.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Додамо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує отримати відповідь від російської сторони щодо обміну полоненими та можливості тристоронньої зустрічі на рівні лідерів.Таку заяву він зробив під час пресконференції з прем'єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном. За його словами, представники президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер після своєї зустрічі в Москві поділяться баченням російської сторони щодо гуманітарного треку, можливості тристоронньої зустрічі на рівні лідерів, енергетичного перемир'я."Сторони обговорювали можливість обміну військополонених. Тисяча на тисячу, може, тисяча двісті вийде. Це було б дуже позитивно. Я не бачу причин, чому Росія повинна відмовити. Але все буває. Друге питання — це гарантії безпеки. Обговорювали кілька форматів гарантії безпеки для України", — сказав Зеленський.Гарант також відзначив, що американська переговорна команда зацікавлена в досягненні результату в переговорах щодо завершення війни до кінця 2026 року."Багато залежить сьогодні від формату діалогу американської сторони з російською стороною завтра. Я не знаю, який формат вони оберуть. Я вважаю, що для американців також дуже важливо для цієї переговорної команди отримати результат в цьому році, на мій погляд. Від того, що ми бачимо, що відбувається. І мені здається, що вони цього дійсно дуже хочуть", — наголосив Зеленський.Нагадаємо, під час тристоронніх переговорів України, Сполучених Штатів Америки та Росії в Абу-Дабі сторони досягли домовленості щодо масштабного звільнення полонених. Остаточну кількість людей, які мають повернутися додому, планують визначити 12 листопада.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Додамо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

У середу, 11 листопада, у Москві раптово помер посол Росії в Сполучених Штатів Америки Олександр Дарчієв. Йому було 66 років.Про це повідомило Міністерство закордонних справ Росії."Керівництво та колектив МЗС Росії з глибоким сумом повідомляють, що 11 листопада на 67-му році життя раптово помер надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації у Сполучених Штатах Америки Олександр Микитович Дарчієв", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що причину та місце смерті дипломата не уточнили. Водночас у МЗС РФ зауважили, що Дарчієв відповідав за один із найважливіших напрямів зовнішньої політики РФ — український.Олександр Дарчієв — російський дипломат та історик, посол Росії в Сполучених Штатах Америки з 2025 року до своєї смерті у 2026 році. До цього обіймав посаду посла Росії в Канаді з 2014 по 2021 рік. У 1992 році, після розпаду Радянського Союзу, перейшов на роботу до Міністерства закордонних справ Російської Федерації, де всю подальшу кар'єру працював у Департаменті Північної Америки.З 2005 по 2010 рік обіймав посаду заступника голови дипломатичної місії посольства Росії в США у ранзі радника-посланника. З 24 жовтня 2014 по 11 січня 2021 року Дарчієв був послом Росії в Канаді. 27 лютого 2025 року він очолив російську делегацію на переговорах між США та Росією у Стамбулі (Туреччина), які стали продовженням переговорів в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія).Нагадаємо, у нападника іспанського "Тенеріфе" Хесуса де Мігеля зупинилося серце після зіткнення наприкінці матчу проти "Андорри" в чемпіонаті Іспанії. На полі футболіста реанімували та доставили до лікарні, але наступного ранку він помер.Також 29 жовтня стало відомо, що британський актор Патрік Стюарт, відомий за ролями капітана Жана-Люка Пікара у франшизі "Зоряний шлях" та професора Чарльза Ксав’єра у фільмах "Люди Ікс", помер у віці 86 років..

Служба безпеки України спільно з іншими складовими Сил оборони уразила портову та нафтову інфраструктуру РФ в Усть-Лузі, а також ракетний корабель "Буян-М".Про це повідомила пресслужба СБУ. Зазначається, що внаслідок влучних ударів було уражено важливі об’єкти портової, нафтопереробної та транспортної інфраструктури Росії.Зокрема, на терміналі "Новатек-Усть-Луга" безпілотники Центру спецоперацій "Альфа" уразили інфраструктурні об’єкти, зокрема декілька резервуарів об’ємом по 30 тисяч тонн кожен. Також стався розлив нафтопродуктів.Водночас на терміналі "Усть-Луга Ойл" пошкоджено низку резервуарів із нафтопродуктами, там палає масштабна пожежа. Крім того, зафіксовано загоряння на терміналі АТ "Фактор" та на залізничній станції Лужська. Як відзначили у СБУ, основні пошкодження припали на резервуарні парки, насосні станції, трубопроводи та інфраструктуру перевалки нафти й нафтопродуктів. На об'єктах тривають пожежно-рятувальні роботи."Також у межах спецоперації СБУ спланувала та реалізувала ураження малого ракетного корабля проєкту "Буян-М" "Наро-Фомінськ". Це судно є носієм крилатих ракет "Калібр" та "Онікс". Його було спущено на воду у 2022 році. Окрім того, перевіряється інформація щодо знищення бойових вертольотів РФ", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, раніше ЗСУ вдарили по важливому заводу у Росії, який займається виготовлення палива для ворожих ракет "Іскандер".Також 8 листопада та в ніч на понеділок, 9 листопада, підрозділи Сил оборони України вдарили по низці важливих об'єктів противника. Це відбулося на тимчасово окупованих територіях України..

Переговори між Україною та Росією, які відбулися 10–11 листопада в Абу-Дабі, були непростими. Українська сторона продовжує наполягати на припиненні війни та створенні дієвої системи безпеки, яка унеможливить повторну російську агресію.Про це повідомив керівник Офісу президента України Кирило Буданов. За його словами, протягом двох днів українська делегація працювала над пошуком шляхів завершення війни. "Переговори були непростими. Позиція України залишається незмінною: необхідно зупинити війну та сформувати дієву архітектуру безпеки, яка гарантуватиме стійкість миру й унеможливить повторення російської агресії", — наголосив він.Окремо під час переговорів обговорювали повернення українців із російського полону. За словами керівника ОП, у цьому напрямі вдалося досягти суттєвого результату. Він запевнив, що повернення кожного українця залишається безумовним пріоритетом."Вдячний Джареду Кушнеру та Стіву Віткоффу за професіоналізм, наполегливість і зусилля, спрямовані на пошук рішень. Дякую Об’єднаним Арабським Еміратам за сприяння переговорному процесу та підтримку мирних зусиль. Продовжуємо роботу", — додав Буданов.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Нагадаємо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Вимоги Росії щодо так званих "гарантій безпеки" та створення нової "архітектури безпеки" не мають стосунку до прагнення миру.Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, вже багато десятиліть ніхто не нападав на Росію.Водночас очільник держави зазначив, що з часів Другої світової війни не минуло жодного десятиліття, протягом якого Москва не розпочала б війну чи не застосувала військову силу проти іншої країни."Тому коли росіяни зараз говорять про архітектуру безпеки для себе чи про гарантії безпеки для Росії, навряд чи вони говорять про справжню безпеку. І про мир. Насправді вони хочуть безперешкодно втручатися у справи інших країн, застосовувати силу, коли їм заманеться, і зробити так, щоб ніхто не міг підтримувати свободу всередині Росії, бо Путін хоче назавжди зберегти свою особисту владу та передати наступним поколінням свої імперіалістичні і багато в чому просто фашистські погляди", — наголосив гарант.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Нагадаємо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Під час тристоронніх переговорів України, Сполучених Штатів Америки та Росії в Абу-Дабі сторони досягли домовленості щодо масштабного звільнення полонених. Остаточну кількість людей, які мають повернутися додому, планують визначити 12 листопада.Про це заявив представник президента США Джаред Кушнер після завершення другого дня переговорів 11 листопада, передає "Суспільне". За словами Кушнера, домовленість про масштабне гуманітарне звільнення полонених стала одним із позитивних результатів зустрічі. Сторони мають остаточно погодити кількість людей, яких планують звільнити, вже завтра.Він також повідомив, що 12 листопада разом зі спеціальним представником США Стівом Віткоффом вирушить до Москви, де зустрінеться з російським президентом Володимиром Путіним. Під час зустрічі планують обговорити остаточні параметри звільнення полонених та інші гуманітарні питання.Водночас керівник української делегації Рустем Умєров також підтвердив, що сторони працюють над проведенням нового обміну."Ми обмінялися великою кількістю полонених, і цього разу ми також проводимо обмін, а про його кількість буде повідомлено, як Джаред скаже трохи пізніше", — заявив Умєров.Своєю чергою, народний депутат від "Слуги народу" і член української переговорної делегації Давид Арахамія висловив сподівання, що майбутнє звільнення стане одним із найбільших обмінів за весь час повномасштабної війни."Я думаю, що вже є передчуття, що це буде справді великий обмін, один із найбільших, якщо не найбільший. І це вже досягнення саме по собі", — сказав Арахамія.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Нагадаємо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Президент Володимир Зеленський повідомив про результати зустрічей української команди в Абу-Дабі з американською та російською сторонами, а також координації з європейськими партнерами. На своїй сторінці у Telegtam гарант розповів, що за підсумками переговорів вдалося досягти важливої гуманітарної домовленості щодо підготовки нового обміну."Перше: важлива гуманітарна домовленість про підготовку нового обміну", — зазначив Зеленський.Також учасники зустрічей обговорили питання гарантування безпеки України."Сторони обговорили погляди на гарантування безпеки, і потрібно, щоб першим кроком було закінчення цієї війни та гарантії безпеки України", — повідомив президент.Ще однією темою переговорів стали подальші формати співпраці за участі європейських партнерів."Третє: обговорили ширші формати подальшої роботи за участі європейців", — додав глава держави.Нова зустріч з американцямиПісля переговорів в Абу-Дабі представники США вирушають до Росії. Після цієї розмови українська сторона планує повторно скоординувати позиції та визначити подальші кроки."Далі американські представники їдуть в Росію, і після цієї розмови ще раз скоординуємо позиції та визначимо, які наступні кроки можливі", — заявив Зеленський.Він також повідомив про наступну зустріч з американською стороною."Зустрічаємося з ними завтра в Дубліні", — зазначив президент.Зеленський наголосив, що головним пріоритетом України залишається якнайшвидше завершення війни."Український пріоритет — якнайшвидше закінчення війни достойним миром", — підкреслив він.Президент також заявив, що Європа має брати участь у всіх етапах дипломатичного процесу."Вважаємо, що Європа має бути представлена на всіх етапах реальної дипломатії", — сказав глава держави.За його словами, важливо, щоб Сполучені Штати мали сильну позицію та впливали на Росію, аби вона припинила війну."Потрібно, щоб Америка мала сильну позицію і так впливала на джерело цієї війни, а саме — на Росію, щоб вона свою війну закінчила", — наголосив Зеленський.На завершення президент подякував американській стороні за організацію зустрічей і посередництво, Об'єднаним Арабським Еміратам — за майданчик для переговорів, а також європейським партнерам за їхню позицію."Дякую американській стороні за організацію зустрічей та посередництво. Дякую Еміратам за майданчик для розмови. І дякую Метте та всім нашим європейським друзям за принципову й сильну позицію заради миру", — підсумував президент.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Нагадаємо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Український музикант Олег Скрипка висловив припущення, що до загибелі лідера гурту "Скрябін" Андрія Кузьменка могли бути причетні представники Кремля. За його словами, артист мав активну громадянську позицію, а російська влада могла бути зацікавлена в його усуненні.Про це фронтмен "Воплів Відоплясова" розповів в інтерв'ю Василю Тимошенку. Відповідаючи на запитання, чи вважає він смерть Кузьми нещасним випадком або навмисним убивством, Скрипка не став стверджувати, що знає обставини трагедії, однак поділився власними міркуваннями."Я був знайомий, часто перетиналися. Я думаю, що це був фатум. Як воно сталося — я не знаю. Або його кремлівці вбили. Він загинув, це дійсно була трагедія, і кремлівці використали цей феномен — що він був борцем проти бандерівської влади, і це спрацювало в інший бік. Тобто люди його сприйняли як позитивного героя, як Че Гевару, тому що люди потребували такого образу", — заявив музикант.Скрипка не навів жодних доказів можливої причетності російської влади до аварії. Водночас він зауважив, що Кузьменко не боявся відкрито висловлювати свою позицію щодо подій в Україні, що, на думку артиста, могло викликати невдоволення певних людей.Окремо музикант поділився спогадами про особисті якості колеги. Він назвав Кузьменка надзвичайно емпатичною та комунікабельною людиною, яка легко знаходила спільну мову з представниками різних середовищ."Він був дуже емпатичним і комунікабельним. У нього була властивість знайти спільну мову з будь-якою людиною. І він був абсолютно не егоїстичним, товаришував із багатьма: і з музикантами, і з олігархами", — пригадав Скрипка.Що відомо про загибель Андрія КузьменкаЛідер гурту "Скрябін" загинув 2 лютого 2015 року в дорожньо-транспортній пригоді на Дніпропетровщині. Того дня музикант повертався з концерту в Кривому Розі, присвяченого 25-річчю колективу. Його автомобіль зіткнувся з молоковозом, а сам артист помер на місці аварії.За офіційною версією, водій легковика не впорався з керуванням і виїхав на зустрічну смугу. Серед обставин трагедії також називали складні погодні умови.Водночас рідні Кузьми згодом висловлювали сумніви щодо обставин його загибелі. Мати музиканта Ольга Кузьменко неодноразово заявляла, що не вірить у випадковість ДТП. Зокрема, вона звертала увагу на можливі технічні несправності автомобіля та згадувала інцидент 2014 року, коли під час руху в машині відлетіло колесо. Батько артиста Віктор Кузьменко також ставив під сумнів обставини аварії.Однак припущення Олега Скрипки та сумніви родини не є доказом навмисного вбивства чи причетності представників Кремля. Офіційно загибель Андрія Кузьменка пов'язують із дорожньо-транспортною пригодою.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що українському телеведучому та військовослужбовцю Максиму Неліпі, який загинув на фронті у травні 2025 року, встановили пам’ятник. На могилі шоумена в Києві розмістили його портрет у військовій формі та український прапор..

Франція домагається від Німеччини чітких пояснень щодо того, за яких обставин Берлін планує застосовувати далекобійні ракети проти російських цілей у разі війни. Париж прагне переконатися, що такі удари не призведуть до ядерної ескалації з боку москви.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів, передає hromadske. За інформацією співрозмовників видання, французькі представники вже обговорюють із німецькими посадовцями можливість узгодження підходів до використання далекобійної зброї. Зокрема, Париж хоче, щоб німецька військова доктрина враховувала французькі принципи ядерного стримування.Чому Франція побоюється ядерної ескалаціїУ Парижі припускають, що росія може сприйняти удар звичайною зброєю по своїй території або військових об'єктах як привід для ядерної відповіді. Особливе занепокоєння викликає ризик того, що москва неправильно витлумачить дії європейських союзників.Французька сторона також остерігається, що через заяви президента Емманюеля Макрона про можливості ядерного стримування росія може покласти відповідальність за удари партнерів саме на Париж.Одне із джерел FT наголосило, що Франція як одна з двох ядерних держав Європи має власну систему негласних принципів і правил ядерного стримування. Німеччина та інші європейські країни, за його словами, не мають аналогічної "ядерної граматики та лексики".Європа нарощує арсенал далекобійної зброїНа тлі російської загрози Німеччина та низка інших європейських держав посилюють свої можливості у сфері далекобійного озброєння. До цього процесу долучилися Велика Британія, Польща, країни Балтії та Скандинавії.Зокрема, Берлін працює над розробкою та виробництвом ракет, здатних долати від 500 до 2000 кілометрів. Таку зброю розглядають як один з інструментів посилення обороноздатності Європи на випадок можливого конфлікту з росією.У Німеччині погодилися з необхідністю виробити спільні для європейських держав правила застосування озброєння, використання якого може спровокувати ядерну відповідь.Додамо, підготовка українських пілотів для польотів на французьких винищувачах Rafale розпочнеться у листопаді у Франції. Вона триватиме в декілька етапів..

Україна наполягає на залученні представників європейських країн до переговорів щодо завершення російсько-української війни. Вже до кінця листопада має бути визначено, хто саме представлятиме ЄС та отримає відповідний переговорний мандат.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами. За словами очільника держави, участь Європи в мирному процесі принципово важлива, оскільки війна відбувається саме на європейському континенті. "Ми хотіли залучити Європу, європейців, бо війна йде в Європі. І зрештою, ми побачимо, хто надасть гарантії безпеки та який бізнес прийде для реконструкції. Тож так, саме тому місце Європи абсолютно дуже важливе. Тож ми над цим працювали", — запевнив президент.Зеленський уточнив, що йдеться не обов'язково про одного лідера чи представника окремої країни. Європа може делегувати одну людину, кількох представників або цілу переговорну групу."Краще, щоб вони розмовляли з нами, вели діалог, а не просто чекали від нас, щоб ми прийняли, хто представлятиме Європу", – зазначив він.За словами Зеленського, визначитися з представником або групою представників необхідно не пізніше кінця листопада. Вони мають отримати спільний мандат від європейських країн для участі в мирних переговорах. Він також зауважив, що роль Європи в переговорному процесі з наближенням січня лише зростатиме."Послухайте, європейці — не один лідер, не одна країна. Але це нормально. Я маю на увазі, що ми з цим згодні. Проблема в тому, що зараз роль Європи, ближче до січня, буде все більш і більш важливою… Нам потрібно прийняти рішення про те, хто представлятиме Європу на переговорах, і це буде краще, тому що вони отримають мандат на переговори — мандат від усієї Європи.. Ось чому я вважаю це важливим, і я сподіваюся, що не пізніше кінця листопада або, навіть краще, у Німеччині 19 листопада, це вирішиться", — додав гарант.Зауважимо, 10 листопада у перший день перемовин про завершення російсько-української війни в Абу-Дабі українська, російська та американська делегації обговорили питання звільнення полонених, а також деескалації та післявоєнних гарантій безпеки.Також 10 листопада в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні діалогу між Києвом і Москвою. Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Нагадаємо, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко заявляв, що Україна та Росія за підсумками переговорів в Абу-Дабі можуть домовитися про черговий масштабний обмін військовополоненими. Натомість суттєвого прогресу у питанні завершення війни очікувати поки не варто.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

У вівторок, 10 листопада, під час переговорів в Абу-Дабі обговорювали можливість проведення масштабного обміну полоненими у форматі "1000 на 1000" або "1500 на 1500".Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами."Ми проговорювали з командою. Завтра у них головний день. Сьогодні обговорили можливість обміну. Хочуть зробити "1000 на 1000", може, "1500 на 1500". Якийсь великий обмін. З цією аджендою поїдуть американці в Росію", — сказав він.Крім того, гарант уточнив, що у ході перемовин російська сторона порушувала питання території. За словами Зеленського, завтра тристоронні переговори продовжаться. Серед тем: деескалація, енергетика, Чорне море, обміни та можливі тристоронні зустрічі на рівні лідерів.До того очільник держави додав, що сьогодні на переговорах російська делегація стверджувала, нібито РФ окупувала половину Донбасу."Росіяни думають, вони ділились цим, що вони окупували половину території Донбасу, яку контролюємо ми. Половину, не одне село. І там були військові, розвідка з їхньої сторони, вони серйозно про це говорили", — сказав президент.Зауважимо, 10 листопада у перший день перемовин про завершення російсько-української війни в Абу-Дабі українська, російська та американська делегації обговорили питання звільнення полонених, а також деескалації та післявоєнних гарантій безпеки.Також 10 листопада в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні діалогу між Києвом і Москвою. Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Нагадаємо, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко заявляв, що Україна та Росія за підсумками переговорів в Абу-Дабі можуть домовитися про черговий масштабний обмін військовополоненими. Натомість суттєвого прогресу у питанні завершення війни очікувати поки не варто.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Україна передала міжнародним партнерам свої пропозиції щодо можливого перемир’я з Росією, зокрема в Чорному морі та енергетичній сфері. Наразі Київ очікує на відповідь Москви.Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга."Україна пропонує свої підходи щодо перемир’я — як у Чорному морі, так і в енергетиці. Ми передали їх партнерам і зараз очікуємо на відповідь з боку росіян", — зазначив Сибіга.Він також окреслив три основні складові української позиції на переговорах в Абу-Дабі. Йдеться про деескалацію та запропоноване Україною перемир’я, безпекові гарантії, а також особисту зустріч президента Володимира Зеленського з російським правителем Володимиром Путіним. На думку міністра, така зустріч лідерів може суттєво прискорити завершення війни.Окремо Сибіга спростував заяви Путіна про те, що Україна нібито контролює лише 10% неокупованої території Донбасу. "Це неправда. Україна контролює 20% територій. Україна набагато сильніша, ніж попереднього року", — наголосив міністр.Нагадаємо, 10 листопада у перший день перемовин про завершення російсько-української війни в Абу-Дабі українська, російська та американська делегації обговорили питання звільнення полонених, а також деескалації та післявоєнних гарантій безпеки.Також 10 листопада в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні діалогу між Києвом і Москвою. Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Україна та Росія за підсумками переговорів в Абу-Дабі можуть домовитися про черговий масштабний обмін військовополоненими. Натомість суттєвого прогресу у питанні завершення війни очікувати поки не варто.Про це заявив голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко, передає "Укрінформ"."Можливий обмін військовополоненими. Про масштабування досвіду Олешок навіть не йдеться. Нічого не змінилося. Путін не буде відмовлятися від своїх вимог. Його позиція не зміниться ні на йоту", — вважає парламентарій.Мережко також зазначив, що Росія не погодиться на реальні переговори щодо завершення війни, доки не опиниться в ситуації, коли іншого виходу не буде. На його думку, змусити Кремль до конструктивного діалогу можна завдяки посиленню ударів по російській території та запровадженню нових санкцій міжнародними партнерами України.Окремо депутат прокоментував інформацію The Economist про нібито пропозицію американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера змінити адміністративні межі Донецької та Луганської областей. Такий варіант, за даними видання, дозволив би Путіну оголосити про повний контроль над регіонами без фактичної передачі Росії населених пунктів, які утримують українські військові. Мережко розцінив цю ініціативу як провокацію, спрямовану на розкол українського суспільства."Це ідея Путіна, яку він вкинув через Кушнера та Віткофа. Зверніть увагу: не було сказано, що Росія готова на припинення вогню, якщо Україна погодиться на зміни меж Донецької та Луганської областей без передачі міст, контрольованих Силами оборони. Російський президент імітує готовність до компромісів, прагнучи уникнення посилення санкцій", — зауважив політик.Водночас парламентарій наголосив, що не бачить ані логіки, ані перспектив реалізації такої пропозиції. Він також звернув увагу, що Росія не заявляла про готовність припинити вогонь в обмін на зміну адміністративних меж областей.Нагадаємо, 10 листопада у перший день перемовин про завершення російсько-української війни в Абу-Дабі українська, російська та американська делегації обговорили питання звільнення полонених, а також деескалації та післявоєнних гарантій безпеки.Також 10 листопада в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні діалогу між Києвом і Москвою. Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.