# Росія

Із липня цього року країна-агресорка Росія розпочала хвилю масованих атак на залізничну інфраструктуру. Ворог намагається атакувати ключові станції.Про це повідомив голова правління АТ "Укрзалізниця" Олександр Перцовський, передає "Укрінформ""Шахеди" масовано атакують наші ключові станції. Прикладами є атаки на станцію Лозову, на станцію Синельниково, на станцію Козятин. Тобто практично по всій країні вони б'ють по вузлових станціях", — зауважив він.За словами посадовця, окупанти здійснюють комплексні атаки, коли під удар потрапляють і енергетичні підстанції, і локомотивні депо, і пасажирські вокзали."Ворог б'є так, щоб, по суті, вузол був зруйнований... Навіть коли ключові вузлові станції під атакою, ми не скасовуємо поїзди. Ми знаходимо можливості зміни в розкладу, але завжди їдемо. І це відзначають українці. Дякують залізничникам за таку витривалість", — додав Перцовський.Нагадаємо, у ніч на середу, 3 вересня, російські окупанти здійснили масовану комбіновану ракетно-дронову атаку. Під ворожим прицілом опинилась Кіровоградщина, де постраждали залізничники. Також виникли затримки понад 20 поїздів.Також обстріли окупантів у ніч на вівторок, 2 вересня, та наближення фронту спричинили зміни в руху потягів у Дніпропетровській області. Крім того, внаслідок рашистських обстрілів у ніч на 28 серпня "Укрзалізниця" змінювала графіки та маршрути низки поїздів. Деякі з них затримувалися до шести годин.

Країна-агресорка Росія наразі може випускати близько 30 тисяч ударних дронів типу "Шахед" на рік. Проте вже наступного року цей показник може зрості вдвічі.Про це повідомляє The New York Times."Зараз Росія здатна виробляти близько 30 000 ударних дронів на рік за зразком іранської конструкції. Дехто вважає, що до 2026 року країна зможе подвоїти цей показник", — йдеться в публікації.За даними журналістів, на сьогодні виробництво ударних і розвідувальних дронів є абсолютним пріоритетом для російського диктатора Володимира Путіна. Відтак, для виробництва дронів у РФ залучають студентів та іноземних робітників, а завдяки "теплим відносинам" з Іраном і Китаєм країна-агресорка отримує запчастини для БпЛА.У виданні підрахували, що Росія посилювала удари дронами з вересня 2024 року. Водночас протягом 2025 року цифри різко зросли: запущено понад 34 тисячі ударних дронів і несправжніх цілей — це майже вдев'ятеро вище за показник за аналогічний період минулого року."Автократичний уряд Путіна з самого верху дав зрозуміти, що безпілотники є найважливішим пріоритетом для країни, яка мобілізувала державні та приватні ресурси для створення імперії з виробництва дронів", — йдеться у статті.Нагадаємо, раніше головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявляв, що країна-агресорка Росія копіює успішні технології Збройних сил України. Зараз ворог намагається відтворити українські дрони-перехоплювачі.Додамо, 25 липня президент України Володимир Зеленський відвідав підприємство, де виготовляють дрони-перехоплювачі. Він дав "чітке завдання" виробникам. Йдеться про здатність у визначений час застосувати щонайменше 1000 перехоплювачів на добу. .

Європейський Союз заклав у перспективні плани відмову від російського викопного палива. Однак цей процес відбуватиметься поступово та поетапно, у Брюсселі не налаштовані на різкі кроки в цьому напрямку.Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Пінью, її цитує видання The Guardian."Поступова відмова від російського викопного палива — це те, що ми робимо й активно впроваджуємо вже декілька років, з початку війни, з дуже чіткою дорожньою картою. Тепер ми навіть маємо законодавчу пропозицію щодо припинення надходження решти газу до ЄС", — зазначила вона.За її словами, Євросоюз активно працює над реалізацією цього плану, вже визначений чіткий механізм, як саме це відбуватиметься.Пінью також підтвердила, що 19 пакет санкцій проти Росії все ще перебуває у процесі підготовки, до того ж його ще не представили державам-членам.Раніше Єврокомісія офіційно винесла на розгляд законопроект, який передбачає поетапну відмову від імпорту російського газу та нафти до кінця 2027 року. Після початку повномасштабної війни в Україні питання енергетичної залежності від Росії стало ключовим для ЄС, російське паливо поступово витісняється з європейського ринку.Сьогодні американський президент Дональд Трамп заявив, що санкції, які країни Євросоюзу запровадили проти Росії, "не є достатньо жорсткими"."Європа купує нафту в Росії. Я не хочу, щоби вони купували нафту, а санкції, які вони вводять, не є достатньо жорсткими. Я готовий вводити санкції, але вони повинні посилити свої санкції відповідно до того, що роблю я", — підсумував президент США.Нагадаємо, вчора видання Politico повідомляло, що коаліція європейських лідерів переконала американського лідера Дональда Трампа, що Росія не зацікавлена в завершенні війни в Україні та має сісти за стіл переговорів. Тепер Європа хоче переконати непередбачуваний Білий дім узгодити, яким чином цього досягнути.

В зовнішній торгівлі Росії набирає обертів бартер з іншими країнами. До таких кроків Москва вдається задля того, щоб обійти санкції Заходу.Як повідомляє агентство Reuters, у рамках бартерної торгівлі російські компанії обмінюють пшеницю на китайські автомобілі, а насіння льону — на будівельні матеріали.В одній транзакції, виявленій Reuters з двох торгових джерел, китайські автомобілі були обмінені на російське зерно. За словами одного з джерел, китайські партнери згідно з угодою попросили своїх російських колег розрахуватися зерном. У двох інших угодах насіння льону було обміняне на товари, включно з побутовою технікою та будівельними матеріалами з Китаю, про що свідчать митні декларації. "Китай є основним імпортером російського насіння льону, яке використовується в промислових процесах та як харчовий продукт", — зазначає агентство. В інших угодах метали постачали до Китаю в обмін на машини, китайські послуги обмінювали на сировину, а російський імпортер купував алюміній, щоб розрахуватися з китайською компанією. Одна угода була укладена з Пакистаном."Деякі бартерні операції дозволили імпорт західних товарів до Росії, попри санкції", — зазначили у Reuters. Агентство додає, що, попри спроби Росії налагодити співпрацю з Китаєм та Індією, повернення бартеру показує, наскільки війна в Україні спотворила торгівельні відносини найбільшого у світі виробника природних ресурсів. У Reuters зауважили, що США, Європа та їхні союзники наклали на Москву понад 25 000 різних санкцій.Російський диктатор Володимир Путін заявляє, що економіка Росії перевершила очікування, вказавши на її зростання за останні два роки, порівняно з показниками країн "Великої сімки". Втім, за даними агентства, з'являється все більше ознак напруги в російській економіці, яка, за даними Центрального банку РФ, зараз технічно перебуває в рецесії й страждає від високої інфляції.Чому РФ вдалася до бартеру з КитаємДеякі каральні заходи, зокрема відключення російських банків від платіжної системи SWIFT у 2022 році та попередження Сполучених Штатів Америки китайським банкам про неприпустимість підтримки військових дій РФ, посилили побоювання щодо вторинних санкцій."Китайські банки бояться потрапити до списку санкцій, під вторинні санкції, тому вони не приймають гроші з Росії", — наголошує агентство.Агентство зауважило, що ці побоювання стоять за появою бартерних операцій, які набагато важче відстежити. У 2024 році міністерство економіки Росії опублікувало 14-сторінковий "Посібник з міжнародних бартерних операцій", у якому надає підприємствам поради щодо використання цього методу для обходу санкцій. Reuters наводить для прикладу рішення мінекономіки РФ, яке навіть запропонувало створити торгівельну платформу, що працювала б як бартерна біржа."Зовнішньоторгівельні бартерні операції дозволяють обмінюватися товарами та послугами з іноземними компаніями без необхідності міжнародних транзакцій", — йдеться в документі російського міністерства з посиланням на "умови санкційних обмежень".Що каже Москва про бартерУ відповідь на запит Reuters про коментар митна служба Росії підтвердила, що бартер здійснювався з різними країнами "за широким спектром товарів". Однак митниця держави-агресора зазначила, що кількість бартерних операцій була незначною, порівняно з загальним обсягом зовнішньоторгівельних контрактів.Зокрема, російський уряд і Центральний банк відмовилися обговорювати з Reuters питання бартеру, зазначивши лише, що "даних про такі операції немає", оскільки "вони були б включені в загальні показники, якби про них було повідомлено відповідно до закону".Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп запевнив, що готовий запровадити серйозні санкції проти Російської Федерації, але лише у тому випадку, коли всі країни Північноатлантичного альянсу зроблять те ж саме та припинять купувати нафту країни-агресора.

Голова Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв оприлюднив нові погрози про війну з НАТО. Він виступив категорично проти збиття російських цілей в українському небі.Відповідний допис Дмитро Медведєв опублікував у своєму Telegram-каналі.Він пригрозив, що надання країнам НАТО права збивати російські безпілотники над Україною призвело би до війни Північноатлантичного альянсу з Росією."Реалізація провокаційної ідеї Києва й інших про створення "безпольотної зони" та можливість для країн НАТО збивати наші безпілотники означатимуть тільки одне — війну НАТО з Росією. Речі треба називати своїми іменами", — написав Медведєв.Керівник Офісу президента Андрій Єрмак відреагував на його слова теж дописом у Telegram-каналі."Для того, щоби дрони не збивали, — їх не треба запускати. Формула доволі проста, і вона би продемонструвала бажання росіян завершити війну", — написав він.Очільник президентського офісу констатував, що водночас від Росії видно лише бажання атакувати, і щоби їм не заважали вбивати."Україна ж відповідає на таку поведінку ударами по болючих точках Російської Федерації. Іншого рецепту протистояння з терористичним утворенням не існує. Винятково санкції та сила всюди, де це можливо", — підсумував Андрій Єрмак.Нагадаємо, раніше прес-секретар кремлівського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що пауза в переговорному процесі щодо війни в Україні очевидна. За його словами, немає жодних зрушень у питанні можливого проведення тристоронніх перемовин за участю, Москви, Вашингтона та Києва.

Пауза в переговорному процесі щодо війни в Україні очевидна. Немає жодних зрушень у питанні можливого проведення тристоронніх перемовин за участю, Москви, Вашингтона та Києва.Про це заявив російським пропагандистам "рупор" Кремля Дмитро Пєсков.Прес-секретар кремлівського диктатора зазначив, що Росія начебто зберігає готовність до "врегулювання кризи в Україні" політико-дипломатичними засобами."Поки що жодних зрушень немає", — прокоментував він перспективи тристоронніх переговорів за участю лідерів Росії, США й України;За його словами, Україна не виявляє гнучкості та готовності до серйозного обговорення врегулювання."Заклики Києва до негайної зустрічі лідерів спрямовані на емоційний ефект", — зауважив Пєсков.При цьому, наголосив прес-секретар Володимира Путіна, європейці заважають мирному врегулюванню щодо України, не бажаючи враховувати першопричини "кризи".Він також уточнив, що ситуацію ускладнює те, що "НАТО де-факто воює з Росією, це очевидно та не потребує доказів"."Можливе вилучення заморожених активів Росії не залишиться без відповіді, Москва здійснить юридичні кроки, щоби відстоювати власність", — пригрозив Дмитро Пєсков.Нагадаємо, що, за інформацією видання Politico, американський президент Дональд Трамп нарешті назвав Росію "агресором" у війні проти України. Це ще раз продемонструвало зміну його позиції щодо Москви.

Північноатлантичний альянс зазнав найбільшого порушення свого повітряного простору в історії, коли на територію Польщі залетіли 19 російських безпілотників. Такі інциденти випробовують волю НАТО і це нова битва Європи за захист свого неба від російської агресії.Як повідомляє видання The Economist, генсек НАТО Марк Рютте назвав реакцію блоку на вторгнення дронів "дуже успішною".Вже за кілька днів, а саме у суботу, 13 вересня, Румунія повідомила, що російський безпілотник зайшов у її повітряний простір. У виданні порушили риторичне питання: "чи може НАТО захистити своє небо від Кремля".Повітряний щит Альянсу складається з кількох частин. Перша частина має завдання щодо виявлення загрози. НАТО спільно володіє та експлуатує флот із 14 літаків раннього повітряного попередження та управління (AEWC), які зазвичай дислоковані в німецькому Гайленкірхені. Вони можуть перевірити повітряний простір далеко на сході, відстежуючи російські літаки, безпілотники та ракети, що летять в Україні та Білорусі. Їх доповнює комплект безпілотників RQ -4 D Phoenix, які виконують тривалі місії на дуже великих висотах з Сігонелли на Сицилії (Італія)."Деякі країни звертаються до більш незвичайних засобів спостереження за небом. Торік Польща підписала контракт приблизно на мільярд доларів на купівлю американських аеростатів, великих прив'язаних до земної поверхні повітряних куль, оснащених радарами та системами, здатними визначати, чи є літак дружнім чи ворожим. Американські війська в Європі експериментували з акустичними датчиками, подібними до тих, що використовуються Україною, для вловлювання звуку безпілотників, що наближаються", — наголошує видання.Друга частина "щита" НАТО складається з винищувачів, розгорнутих у Східній Європі. Союзники чергують один одного, залучаючи та відправляючи літаки туди й назад. Наразі Італія, Іспанія та Угорщина охороняють повітряний простір Балтії, Італія також патрулює Румунію, а Нідерланди та Норвегія спостерігають за повітряним простором Польщі."Останню місію нещодавно створили для захисту польських логістичних вузлів, через які проходить західна військова допомога Україні. Ці літаки можуть контролювати повітряний простір за допомогою своїх радарів, супроводжувати російські літаки, які підлітають занадто близько, і, за потреби, як 10 вересня, збивати цілі. Наступного дня після інциденту з російськими дронами у польському повітряному просторі президент Франції Еммануель Макрон заявив, що відправляє три винищувачі Rafale до Польщі", — зазначає The Economist.Третім компонентом протиповітряної оборони НАТО є наземні системи ППО. Держави Східної Європи мають власні радари та деякі оборонні споруди. Їх доповнили потужнішими системами Patriot, які можуть перехоплювати літаки, крилаті та балістичні ракети. Видання наголосило, що Німеччина направила батареї Patriot до Польщі, а також Нідерланди планують зробити те ж саме. Крім того, США та деякі європейські союзники також використовують есмінці в морі, оснащені власними далекобійними радарами та перехоплювачами. Також Сполучені Штати використовують наземні радари в Румунії та Польщі."Багато з цих датчиків і перехоплювачів, хоча й не всі, об'єднані в так звану інтегровану систему протиповітряної та протиракетної оборони, або IAMD. Ці зусилля контролює Командування об'єднаних повітряних сил НАТО, що базується в німецькому Рамштайні. Далі за ланцюжком командування повітряний простір НАТО охоплює пара "об'єднаних центрів повітряних операцій", один з яких у Німеччині охоплює все на північ від Альп, а інший в Іспанії — охоплює південь", — додає видання.У The Economist зауважили, що теоретично все це є "грізним повітряним щитом". Втім, насправді, як зазначають у виданні, він недосконалий. Одна з проблем полягає в тому, що багато великих систем протиповітряної оборони відправили до України, що призвело до втрати запасів у Європі. "У серпні Німеччина під тиском Трампа заявила, що надішле до України дві додаткові системи Patriot, а згодом — ще більше, за умови, що США їх заповнить. Сполучені Штати також нещодавно перенаправила до України швейцарське замовлення Patriot. У червні Рютте заявив, що Альянсу потрібно буде збільшити свої засоби протиповітряної оборони на 400%, аби виконати свої офіційні військові плани. Проте охопити таку величезну територію, як Європа, — це величезне завдання", — наголошує The Economist.У виданні додали, що багато безпілотників, які Росія запускає по Україні, мають малий розмір. Через це радарами складно їх виявити серед інших повітряних перешкод. Кілька таких безпілотників раніше проникали в повітряний простір НАТО. Відомо, що уламки впали в Румунії у вересні 2023 року. Також був інцидент, коли ракета перетнула територію Польщі у березні 2024 року. У виданні пригадали й інцидент з безпілотником, який впав у Латвії у вересні 2024 року."Принаймні в деяких випадках, як-от інцидент у Латвії, держави НАТО наполягають на тому, що вони можуть надійно відстежувати повітряні цілі. Польща стверджує, що 10 вересня вона проігнорувала більшість безпілотників, оскільки їх вважали неозброєними приманками для ППО. Збивали лише ті, які, як вважалося, були озброєні боєголовками", — зазначили у The Economist.У виданні наголосили, що навіть, якщо дрони можна відстежувати, їх перехоплення у великих масштабах за допомогою систем протиповітряної оборони, розроблених для набагато більших цілей, таких як реактивні літаки, крилаті ракети та балістичні ракети, часто буває неекономічним. Дрони "Гербара", які перетнули територію Польщі, є "надзвичайно дешевими", адже виготовлені з пінопласту. Спочатку вони були розроблені як приманки для ППО, зазначає Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS). "Багато союзників по НАТО розробляють засоби захисту від дронів ближнього радіуса дії, використовуючи лазери, гармати та ракети, але мало хто з них масштабував ці зусилля. Майже у всіх європейських запасах є прогалини на рівні ППО ближнього радіуса дії. Ці вразливості роблять європейців погано підготовленими до такого роду війни, який спостерігається в Україні", — зауважує видання.Втім, окрім технічних проблем, існує велике питання політичної волі, зазначають у The Economist. Повітряний "щит" НАТО залежить від США, які за Трампа переносять свою увагу з Європи на інші театри військових дій і можуть бути менш охочими розгортати власні системи протиповітряної оборони на континенті та поповнювати запаси ракет-перехоплювачів. Європейські повітряні сили мають сотні бойових літаків, багато з яких щодня патрулюють східний фронт Альянсу. Втім, штаб, який командує цими повітряними операціями, все ще залежить від участі та досвіду США. "Чи готова Європа до активних дій, невідомо, зазначає видання. Україна скаржилася, що держави НАТО іноді применшували значення російських вторгнень, побоюючись ескалації", — наголошує видання.Водночас рішення Варшави збити російські безпілотники і публічно заявити, що вони були навмисно запущені Росією по Польщі, знаменує собою відхід від минулої практики. Втім, європейські держави все ще не хочуть наслідувати Ізраїль, який за допомогою США та інших партнерів двічі минулого року перехоплював величезні хвилі іранських безпілотників над сусідніми країнами, перш ніж вони увійшли в повітряний простір Ізраїлю, і завдавав превентивних ударів за його межами. "Згідно з чинними правилами НАТО — це альянс, який діє спільно, а не на національному рівні. Він не може збивати цілі над Білоруссю чи Україною. Це вимагатиме одноголосного схвалення всіх 32 держав-членів, що Угорщина та Словаччина майже напевно заблокували б. У разі великого конфлікту ці правила взаємодії, безумовно, змінилися б. Європа залишається в пастці", — додає видання.Нагадаємо, напередодні міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомляв, що Західні країни можуть перехоплювати російські безпілотники та ракети в повітряному просторі України. Технічно це можна реалізувати силами НАТО та Європейського Союзу.

Американський президент Дональд Трамп нарешті назвав Росію "агресором" у війні проти України. Це ще раз продемонструвало зміну його позиції щодо Москви.Про це повідомила видання Politico. Журналісти зауважили, що, згадуючи втрати українських і російських військ, Трамп заявив: «8 000 солдатів загинули цього тижня з обидвох країн, трохи більше з Росії, але коли ти агресор, ти втрачаєш більше».Медійники констатували, що Трамп раніше відмовлявся засуджувати Москву за вторгнення, а його адміністрація в лютому стала на бік Росії та Північної Кореї, відхиливши резолюцію ООН на підтримку територіальної цілісності України та засудження Росії.США також заперечували проти заяви G7, в якій Росію назвали агресором у лютому. Ба більше, Трамп навіть звинуватив Україну у війні."Ви не розпочинаєте війну проти когось, хто у 20 разів більший за вас, а потім сподіваєтеся, що люди дадуть вам декілька ракет", — висловився він у квітні.Але позиція Трампа щодо Кремля змінилася протягом літа, його адміністрація чинить дедалі більший тиск на Володимира Путіна, тоді як російський президент перешкоджає зусиллям Трампа в посередництві під час можливих прямих мирних переговорах із Володимиром Зеленським."Я зупинив сім війн, і я думав, що ця буде для мене легкою, але ця виявилася важкою. Думаю, що мені доведеться вести всі розмови. Зеленський і Путін ненавидять один одного. Вони так ненавидять один одного, що не можуть дихати", — наголосив американський президент у неділю.Журналісти додали, що, оскільки намагання Трампа не змогли підштовхнути Путіна до столу переговорів із Зеленським, адміністрація США стикається зі все більшими закликами запровадити жорсткіші санкції проти Росії. У неділю Трамп заявив, що планує це зробити, але лише після того, як Європа перестане купувати російську нафту та посилить власний режим санкцій.Як відомо, Угорщина та Словаччина є найбільшими покупцями російської енергії в Євросоюзі та виступають проти зусиль Єврокомісії щодо поступового припинення такої залежності.Нагадаємо, що Дональд Трамп заявив, що допускає можливість зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським і російським диктатором Володимиром Путіним. Однак він вважає, що організувати її буде нелегко.

Американський конгрес разом з іншими гілками влади працює над запровадженням санкцій проти Росії задля припинення війни. Й Палата представників, і Сенат готові до запровадження "відчайдушних заходів".Про це заявив спікер Палати представників США Майк Джонсон в інтервʼю CBS News.Відповідаючи на запитання про ініціативу сенатора Ліндсі Грема включити санкційний законопроект до резолюції про подальше фінансування уряду, він заявив, що "відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів"."Відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів, і, думаю, відповідні санкції проти Росії вже давно назріли", — наголосив він.Спікер Палати представників США висловив думку, що в Конгресі є велике бажання це зробити."Тому ми готові співпрацювати з Білим домом і нашими колегами зі Сенату, щоби це здійснити, і я особисто дуже хочу це зробити", — заявив він.На прохання уточнити, чи очікує він на схвалення американського президента Дональда Трампа, Джонсон зазначив, що "президент повинен підписати все, що ми робимо, як закон"."Це має бути партнерство, але ми покладаємося на головнокомандувача. Я маю на увазі, що президент є сильним і рішучим лідером на світовій арені. Усі в Америці хочуть, щоби це кровопролиття закінчилося, і президент Трамп домагається цього", — підсумував Майк Джонсон.Нагадаємо, що Дональд Трамп допускає можливість зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським і російським диктатором Володимиром Путіним. Однак він вважає, що організувати її буде нелегко.

За минулу добу неділі, 14 вересня, на різних ділянках фронту зафіксовано 187 бойових зіткнень. Українські воїни відбивають атаки російських окупантів на всій лінії фронту. Сьогодні розпочалася 1 300 доба широкомасштабної збройної агресії Росії проти України.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Обстріли рашистівПротивник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах трьох ракетних ударів сімома ракетами та 79 авіаційних ударів, скинувши 117 керованих бомб. Окрім того, здійснив 4 945 обстрілів, з них 117 — із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 6 337 дронів-камікадзе.Агресор завдавав авіаційних ударів, зокрема, по районах Білогір’я, Залізничного Запорізької області й Ольгівки Херсонської області.Удари ЗСУЗа минулу добу авіація, ракетні війська й артилерія Сил оборони уразили два райони зосередження особового складу та два артилерійські засоби російських загарбників.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському та Курському напрямках відбулося 11 боєзіткнень. Ворог завдав двох ракетних і 15 авіаційних ударів, застосував п’ять ракет і скинув 28 керованих бомб, здійснив 193 обстріли, зокрема три — з реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку вчора відбулося десять боєзіткнень поблизу Вовчанська й у напрямку Одрадного.На Куп’янському напрямку минулої доби відбулося дев’ять атак окупантів. Сили оборони відбивали штурмові дії противника в районах Нової Кругляківки, Радьківки, Кіндрашівки, Куп’янська та Степової Новоселівки.На Лиманському напрямку ворог атакував 19 разів. Намагався просунутися вперед у напрямку Ставків і поблизу Шандриголового, Дерилового, Колодязів, Дробишевого, Торського.На Сіверському напрямку українські воїни минулої доби відбили 25 ворожих атак. Підрозділи окупантів намагалися просунутися в районах Серебрянки, Григорівки, Дронівки, Виїмки та Федорівки.На Краматорському напрямку зафіксовано дев’ять боєзіткнень у районах Ступочок, Часового Яру й Олександро-Шультиного.На Торецькому напрямку ворог здійснив 14 атак у районах Плещіївки, Катеринівки, Олександро-Калинового, Полтавки, Щербинівки, Софіївки та Степанівки.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 58 штурмових і наступальних дій агресора в районах Федорівки, Заповідного, Мирнограда, Родинського, Сухецького, Променя, Лисівки, Удачного, Новопідгороднього, Шахового, Вільного, Звірового, Молодецького, Новоукраїнки, Філії, Дачного, Новоіванівки й у бік Новопавлівки.На Новопавлівському напрямку Сили оборони відбили 21 атаку противника поблизу Іванівки, Ялти, Воскресенки, Новоїванівки, Маліївки, Товстого, Олександрограда, Тернового, Березового, Темирівки, Комишувахи, Ольгівського.На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили ворожу атаку поблизу Полтавки.На Оріхівському напрямку противник двічі наступав поблизу Новоандріївки та Степногірська.На Придніпровському напрямку українські захисники відбили п’ять штурмових дій окупантів."Наші воїни завдають окупаційним військам відчутних втрат у живій силі та техніці й активно підривають наступальний потенціал ворога в тилу", — зазначили в Генштабі ЗСУ.Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 15 вересня 2025 року орієнтовно склали:особового складу — близько 1 095 520 (+910);танків — 11 184 (+0);бойових броньованих машин — 23 269 (+2);артилерійських систем — 32 784 (+35);реактивних систем залпового вогню — 1 488 (+1);засобів протиповітряної оборони — 1 217 (+0);літаків — 422 (+0);гелікоптерів — 341 (+0);безпілотників оперативно-тактичного рівня — 59 409 (+323);крилатих ракет — 3 718 (+0);кораблів / катерів — 28 (+0);підводних човнів — 1 (+0);автомобільної техніки й автоцистерн — 61 698 (+84);спеціальної техніки — 3 965 (+1).Нагадаємо, що 11 вересня Військово-морські сили Збройних сил України завдали удару по комунікаційному вузлу Чорноморського флоту Росії. Його окупанти розташували в тимчасово окупованому в Севастополі.

Кремль зіткнувся з величезним дефіцитом бюджету та може збільшити споживчі податки, щоби компенсувати його, а не зменшити фінансування своєї військової машини. У Росії видають економічні витрати за жертву, яку російське населення має прийняти для підтримки війни Росії в Україні.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Декілька джерел в російському уряді повідомили російському опозиційному виданню The Bell, що російський уряд розглядає можливість збільшення податку на додану вартість, федерального податку, що стягується з більшості російських товарів і послуг всередині країни, з 20 до 22 відсотків найближчим часом через великий дефіцит федерального бюджету."Російський уряд міг би генерувати додатково один трильйон рублів щорічно (приблизно 11,9 мільярда доларів), або 0,5 відсотка валового внутрішнього продукту, збільшивши ПДВ до 22 відсотків. Це підвищення податку функціонально вилучить гроші в російського населення, оскільки підприємства перекладають більшу частину підвищення податків на споживачів, підвищуючи вартість товарів і послуг", — констатували аналітики.Міністерство фінансів Росії повідомило, що дефіцит федерального бюджету Росії за січень-серпень 2025 року склав 4,2 трильйона рублів (приблизно 50 мільярдів доларів), що значно перевищує запланований дефіцит у 3,8 трильйона рублів (приблизно 45 мільярдів доларів) на весь 2025 рік.Президент Росії Володимир Путін раніше заявив, що військовий бюджет Росії — 6,3 відсотка її ВВП, або 13,5 трильйона рублів (приблизно 160 мільярдів доларів), значна частина яких, ймовірно, сприяє дефіциту федерального бюджету Росії."Підвищення ПДВ може звести нанівець будь-який прогрес, якого Центральний банк Росії міг досягнути в боротьбі з інфляцією, а також не вирішить жодної з проблем, які, ймовірно, виникнуть через передчасне зниження ключової процентної ставки", — додали експерти.Джерело в Кремлі заявило агенції Reuters наприкінці серпня 2025 року, що підвищення ПДВ — єдиний спосіб для російського уряду розв'язати проблему дефіциту федерального бюджету.Російський уряд востаннє підвищував ПДВ 2019 року з 18 до 20 відсотків, що, за даними Центрального банку Росії, призвело до зростання інфляції на 0,55-0,7 відсоткового пункта.Аналітики зазначили, що Центральний банк Росії бореться з інфляцією протягом останнього року та поступово знижував свою ключову ставку з 21 до 18 відсотків з червня 2025 року, ймовірно, як реакцію на думку про те, що контрінфляційні заходи Центрального банку Росії є успішними."Збільшення ПДВ, ймовірно, призведе до зростання інфляції, одночасно знижуючи грошовий потік у російській економіці, послаблюючи купівельну спроможність споживачів та подальшу стагнацію російського економічного зростання. Путін ненавмисно створив економічну ситуацію, з якої Росії буде важко вийти, вживаючи політику, спрямовану на збільшення залежності російського суспільства від військових витрат", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійський безпілотник увійшов у повітряний простір Румунії в ніч на 13 вересня через декілька днів після вторгнення російського безпілотника в повітряний простір Польщі в ніч з 9 на 10 вересня.Польща дозволила розгортання підкріплень НАТО в Польщі для участі в операції "Східний вартовий" у відповідь на вторгнення російських безпілотників на територію Польщі.Російські та білоруські війська продовжили спільні військові навчання "Захід-2025".Україна продовжила кампанію з далекобійних ударів безпілотників та диверсій проти російської нафтогазової, залізничної та військової інфраструктури в Росії й окупованому Криму.Російські війська просунулися поблизу Покровська та на заході Запорізької області.Нагадаємо, нещодавно в Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що цієї осені російський бізнес масово зменшує витрати через падіння попиту, підвищення податків, а також подорожчання кредитів. Тож кожна десята компанія планує скорочення персоналу.

Американський президент Дональд Трамп допускає можливість зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським і російським диктатором Володимиром Путіним. Однак він вважає, що організувати її буде нелегко.Про це повідомив Fox News із посиланням на очільника Білого дому. Він, зокрема, знову зазначив, що зупинив сім воєн і хотів би зупинити війну між Україною та Росією. Трамп думав, що це буде легко, але насправді виявилося складним."Ненависть між Зеленським і Путіним безмежна. Вони ненавидять один одного", — констатував президент США.Він додав, що йому все ж доведеться говорити мені, аби розв’язати складний вузол проблем між двома європейськими сусідніми країнами."Ми так чи інакше владнаємо це питання. Путін і Зеленський настільки ненавидять один одного, що не можуть дихати. Тож мені доведеться втрутитися", — сказав Трамп.Американський президент також прогнозує переговори між Україною та Росією, але не уточнив, у якому саме форматі вони відбудуться — двосторонньому чи тристоронньому."Переговори будуть. Однак, імовірно, мені доведеться втрутитися. Путін і Зеленський настільки ненавидять один одного, що практично не можуть говорити. Вони просто не здатні розмовляти одне з одним", — повторив Трамп.Він також заявив, що санкції, які країни Євросоюзу запровадили проти Росії, "не є достатньо жорсткими"."Європа купує нафту в Росії. Я не хочу, щоби вони купували нафту, а санкції, які вони вводять, не є достатньо жорсткими. Я готовий вводити санкції, але вони повинні посилити свої санкції відповідно до того, що роблю я", — підсумував президент США.Нагадаємо, вчора видання Politico повідомляло, що коаліція європейських лідерів переконала американського лідера Дональда Трампа, що Росія не зацікавлена в завершенні війни в Україні та має сісти за стіл переговорів. Тепер Європа хоче переконати непередбачуваний Білий дім узгодити, яким чином цього досягнути.

Цього тижня міністри оборони, високопоставлені військові та представники оборонної промисловості Європи збиралися на виставку Defence and Security Equipment International (DSEI) у Лондоні, яку вважають найбільшою військовою виставкою у світі. Втім, справжнє випробування для Європи полягає не в теоретичних інноваціях, а в тому, чи здатна вона швидко мобілізуватися на практиці.Як повідомляє видання Politico, головною проблемою Європи досі була політична й військова неспроможність відповісти на виклики. Генерал Нік Картер, який є колишнім начальник штабу збройних сил Великої Британії та стратегічним радником в Інституті глобальних змін імені Тоні Блера наголосив, що в умовах непевності у Вашингтоні та загроз із боку Москви, європейський континент опинився на стратегічному роздоріжжі — між вибором взяти на себе відповідальність за власну оборону та безпеку чи залишитися небезпечно залежним від сил, що не підконтрольні йому."Під питанням залишається те, чи зможе наростальна єдність європейських лідерів і значне збільшення оборонних витрат у Європі розгорнуте достатньо швидко, щоб урятувати Україну без суттєвої допомоги США. Також невідомо, чи здатні ці кроки відновити стримування у євроатлантичному просторі та запобігти російській загрозі до 2030 року", — наголошує видання.Politico додає, що наразі концепція стримування має враховувати й так звану "сіру зону". Видання зауважує, що Москва вже підриває дію статті п'ятої НАТО про колективну оборону за допомогою атак гібридного характеру, спрямованих на ослаблення рішучості без провокування прямої військової відповіді. Ймовірно, Москва посилюватиме подібні цілеспрямовані провокації, наприклад, диверсії на підводних кабелях, кібератаки на енергосистеми чи "випадкові" ракетні удари поблизу території НАТО. Усе це є частиною продуманої стратегії розширення впливу Кремля."Тим часом на полі бою в Україні ми спостерігаємо поєднання елементів Першої та Третьої світових воєн — своєрідне дослідження в реальному часі, яке показує риси майбутніх конфліктів. За останні роки стало очевидно, як швидко змінюється характер війни та як стираються межі між сушею, морем, повітрям, космосом і кіберпростором у прагненні інтегрувати ці сфери для досягнення переваги", — зазначає видання.Картер наголошує, що у такому контексті багато хто справедливо відзначає винахідливість України, яка адаптується під вогнем, втім Росія демонструє інновації не меншого масштабу та темпу, наголошує застосовує дешеві дрони, системи радіоелектронних перешкод, цілевказання з використанням штучного інтелекту та перебудовує свою економіку на військові рейки. Лише цього року Кремль виготовить 1500 танків, три тисячі бронемашин і двісті балістичних ракет."З огляду на такий темп технологічних змін, надзвичайно важливо постійно стежити за інноваціями, і саме на цьому принципі має базуватися оборонне планування Європи. У війні завжди перемагає той, хто швидше адаптується", — зазначає Картер.Втім, Європі потрібно кардинально переосмислити не тільки необхідні зараз і в майбутньому можливості, але й те, як повинні змінитися її системи та інститути, щоб забезпечити їх реалізацію. Видання додає, що це означає збільшення обсягів оборонного виробництва, модернізацію збройних сил, переосмислення закупівель та інвестування в правильне поєднання можливостей для протидії сучасним загрозам, а також тим, що з’являться в майбутньому.Задля розв'язання цього питання Інститут Тоні Блера започаткує програму для стимулювання дискусії щодо європейської оборони, аналізуючи безпекове середовище та можливі сценарії його розвитку. На обговорення винесуть питання розподілу тягаря — зокрема ролей, регіонів, спроможностей та оборонно-промислової бази, а також очікується початок дебатів щодо національної та суспільної стійкості."На щастя, Європа зараз працює на міцнішому фундаменті, оскільки члени НАТО, окрім США, пообіцяли підняти базові оборонні витрати до 3,5% ВВП, а ЄС запустив фонд SAFE обсягом €150 мільярдів для посилення оборонного потенціалу. Проте ці кроки не принесуть бажаного результату, якщо кошти не будуть витрачені оперативно", — додав Картер.Видання зауважило, що, зважаючи на це все, істина полягає в тому, що одних лише фінансів недостатньо. Без стратегії, політичної рішучості, національної стійкості та структурних реформ інвестиції не перетворяться на реальні можливості."Наші економіки в 10 разів перевищують економіку Росії, наша технологічна база набагато сильніша, а наші союзи не мають собі рівних. Якщо ми вирішимо діяти негайно, то будь-яку загрозу з боку Росії можна буде подолати. Питання полягає в тому, чи зробимо ми це", — наголосив Картер.Нагадаємо, у серпні видання The Times повідомляло, що військові Великої Британії змінили формат і завдання миротворчої місії, що запрацює в Україні після завершення активної фази війни з Росією. За даними видання, командування армії Великої Британії відмовилося від ідеї створення 30-тисячного контингенту для захисту українських портів та міст.

У суботу, 13 вересня, Головне управління розвідки (ГУР) і Сили спеціальних операцій ЗСУ здійснили унікальну за складністю операцію з припинення залізничного сполучення Росії за напрямком Орел — Курськ. При цьому ліквідували росгвардійців, знищили дорожнє полотно та паливні цистерни.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на власні джерела в спецслужбах.Співрозмовник видання розповів, що напередодні на залізничному перегоні Малоархангельск — Глазуновка працівники російської залізниці виявили невідомі міни. До вказаного місця викликали інженерний розрахунок спецпідрозділу Росгвардії.Проте під час невдалого розмінування відбувся підрив, внаслідок якого двоє російських росгвардійців загинули, а ще один отримав мінно-вибухову ампутацію обидвох нижніх кінцівок. Зранку 14 вересня губернатор регіону Андрій Кличков повідомив, що постраждалий помер у лікарні.За інформацією джерела, внаслідок вибуху станом на 22:00 13 вересня зупинили залізничне сполучення федерального значення, затримувалися понад 15 поїздів в обидвох напрямках. Диверсію на залізниці підтвердив і Кличков, а місцеві мешканці публікували кадри пожежі.Ще одну атаку здійснили в ніч на 14 вересня: близько 02:30 відбувся підрив залізничного сполучення Санкт-Петербург — Псков на перегоні Строганово — Мшинська. Там внаслідок атаки зійшов з рейок локомотив і знищено 15 паливних цистерн із пальним.Ці залізничні гілки є критично важливими логістичними ланками в постачанні окупаційних військ Росії на Харківському та Сумському напрямках."Унаслідок руйнування залізничної інфраструктури на цих ділянках росіяни відчують значні ускладнення в логістиці, що, своєю чергою, суттєво відобразиться на їхній спроможності здійснювати активні дії проти українських Сил оборони", — наголосив співрозмовник медійників.Нагадаємо, що минулої ночі Військово-морські сили ЗСУ завдали удару по комунікаційному вузлу Чорноморського флоту Росії. Його окупанти розташували в тимчасово окупованому в Севастополі.

Литовські прикордонники активно моніторять ситуацію на кордоні з Білоруссю. Це відбувається на тлі проведення спільних російсько-білоруських військових навчань "Захід-2025".Про це повідомив телевізійний мовник LRT, журналісти якого послалися на литовських прикордонників.У прикордонній службі Литви зазначили, що наразі ситуація на кордоні з Білоруссю стабільна, провокацій не зафіксовано. Однак є сигнали про можливість таких провокаційних дій."Ситуація на литовсько-білоруському кордоні не змінилася. Можу сказати, що вона стабільна. На ділянці кордону з білоруського боку наші працівники не фіксують жодної активності. На кордоні з Калінінградом теж зберігається спокій", — розповів очільник Служби охорони державного кордону Рустамас Любаєвас.За його словами, працівники Служби охорони державного кордону не повідомляють про будь-яку додаткову активність на литовському кордоні."Провокацій поки що не зафіксовано", — заявив генерал Рустамас Любаєвас, при цьому не виключивши такої можливості.Голова Служби охорони державного кордону поінформував, що після того, як Польща тимчасово закрила кордон із Білоруссю, на литовському кордоні не зафіксовано збільшення транспортного потоку.Спільні російсько-білоруські військові навчання "Захід" розпочалися в п'ятницю зранку. За інформацією Збройних сил Литви, в навчаннях беруть участь близько 30 тисяч військовослужбовців. Мета навчань — продемонструвати Заходу військову міць Росії та Білорусі.Військові навчання "Захід", які стартували 12 вересня, проводять на полігонах, розташованих у глибині Білорусі або в її східних регіонах. Попри це, в НАТО зберігають підвищену пильність через ці навчання.На тлі занепокоєння Польща повністю закрила кордон із Білоруссю з вечора 11 вересня, таке рішення ухвалили ще до інциденту з падінням російських дронів на території країни.Нагадаємо, що, за твердженням аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія та Білорусь, імовірно, відмовилися від спроб використати військові навчання "Захід-2025" для підтримки операцій з використання ядерної зброї проти Заходу, принаймні тимчасово.