# Україна

Німеччина передасть Україні газову електростанцію, яка призначалася для обслуговування "Північного потоку". Вона надійде до Києва у якості гуманітарної домоги.Про це повідомляє Welt. За даними видання, електростанція, яка розташована у місті Любмін, потужністю 84 мегавати була потрібна виключно для забезпечення технологічного тепла для подачі російського природного газу до німецької мережі.Проте після зупинки поставок російського газу через Балтійське море у вересні 2022 року експлуатація станції стала збитковою. Відтак, її вирішили передати Україні.Натомість місцева партія "Альтернатива для Німеччини" розкритикувала таке рішення. Політики вважають, що цей крок "абсурдним"."Ця електростанція мала служити енергетичній безпеці нашої держави. Ляпас нашим громадянам", — заявив член земельного парламенту від "Альтернативи для Німеччини" Ніколаус Крамер.Нагадаємо, 4 травня президент Володимир Зеленський у Вашингтонському форматі обговорив із лідерами Європейського Союзу виробництво систем протиповітряної оборони та захист української енергосистеми напередодні зими. Важливою частиною переговорів стали нові фінансові внески від Канади та підтвердження стабільного постачання ракет від партнерів.Додамо, 3 травня президент Володимир Зеленський провів переговори з главою уряду Норвегії Йонасом Гаром Стере щодо постачання газу та реалізації стратегічної угоди про дрони. Сторони зосередилися на захисті критичної інфраструктури від атак Кремля та залученні приватного сектору до співпраці..

Президент Володимир Зеленський взяв участь у саміті Європейської політичної спільноти у Єревані. Це перший візит лідера України до Вірменії за останні 24 роки.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram."Сьогодні справді важливий день. Багато продуктивних зустрічей було на полях VІІІ саміту Європейської політичної спільноти. Вдячний усім, хто готовий працювати заради спільної безпеки та посилювати спроможності заради захисту життя", — зазначив він.Президент подякував Вірменії та прем’єр-міністру Ніколу Пашиняну за організацію заходу. Представництво великої кількості держав, за словами гаранта, підкреслює масштаб міжнародної підтримки та спільної позиції щодо цінності людського життя."Представлено багато країн, і це дуже багато значить. Це демонструє масштаб нашої єдності — усіх, хто цінує життя. І ця єдність сьогодні має реальну силу", — наголосив Зеленський.Нагадаємо, 4 травня президент Володимир Зеленський провів переговори із генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте.Також сьогодні президент України зустрівся у Єревані з очільником польського уряду Дональдом Туском та провів переговори щодо підготовки до наступного раунду тристоронніх зустрічей. Крім безпекових питань, лідери приділили увагу Міжнародній конференції з відновлення та перспективам відкриття переговорних кластерів ЄС.Крім того, Володимир Зеленський провів зустріч із головою словацького уряду Робертом Фіцо для обговорення формату майбутньої міжурядової комісії. Ключовою темою розмови у Єревані стала готовність Братислави сприяти Україні в отриманні повноправного членства у Європейському Союзі..

У вівторок, 4 травня, російські війська здійснили чергову атаку дронами по Запорізькій області, внаслідок чого постраждали цивільні об’єкти. Під удар потрапили місцевий ринок і храм.Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров. За словами посадовця, ворог атакував Вільнянськ безпілотниками. "Поцілили по території ринку та храму", — написав він на своїй сторінці у Telegram.На місцях "прильотів" спалахнули пожежі, які вже ліквідовані. Крім того, внаслідок атаки:зруйновано павільйони;пошкоджені прилеглі будівлі. За попередніми даними, загинули двоє людей — подружжя: 51-річний чоловік і 62-річна жінка. Також постраждали четверо людей."Їхній 31-річний син отримав поранення нижніх кінцівок і перебуває під наглядом медиків", — поінформував Федоров.Окрім нього, травм зазнали ще три жінки віком 32, 36 та 52 років. Усім надають необхідну медичну допомогу.Нагадаємо, у ніч на 4 травня Росія здійснила масований запуск ударних дронів по території України, застосувавши понад півтори сотні безпілотників різних типів. Завдяки злагодженій роботі всіх підрозділів протиповітряної оборони вдалося нейтралізувати більшість повітряних цілей на Півночі, Півдні та Сході країни..

Уряд продовжує вдосконалювати систему "дитячих виплат", щоб зробити її більш зручною та доступною для українських родин. Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко. Вона нагадала, що з березня 2026 року батьки можуть відкривати спеціальний рахунок в "Ощадбанку", а також триває робота над тим, щоб усі види допомоги можна було оформлювати через застосунок "Дія" та отримувати в межах однієї картки."Також готуємо рішення щодо перегляду термінів використання коштів", — зазначила посадовиця."Дитячі виплати"Свириденко зазначила, що виплати "дитячої допомоги" для українських родин в межах оновленої системи підтримки, яка запрацювала з цього року, отримали вже майже 170 тисяч родин. За її словами, держава підтримує родини на кожному етапі.Допомога під час вагітності та пологівОдноразову допомогу при народженні дитини у розмірі 50 тисяч гривень вже нараховано майже 28 тисячам жінок, які народили дітей з 1 січня 2026 року. Також близько 20 тисяч жінок отримали щомісячну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами — сім тисяч гривень на місяць у відповідний період.Допомога під час догляду за дитиноюВиплати на догляд за дитиною до одного року вже отримали понад 114 тисяч родин. Розмір допомоги становить сім тисяч гривень щомісяця протягом першого року життя дитини.За програмою "єЯсла" кошти вже нараховані більш ніж 5 280 родинам. Вона передбачає вісім тисяч гривень щомісяця для одного з батьків або опікуна, який повертається до роботи після досягнення дитиною одного року. Ці кошти можна спрямувати на оплату послуг догляду, освіти та засобів для догляду за дитиною.Нагадаємо, в Україні запровадили грошову підтримку для сімей, які усиновили дітей. Допомогу можуть отримати ті, хто зробив це у період з 1 жовтня 2025 року до кінця 2026 року. Йдеться про благодійну виплату, яка має підтримати родини в перші етапи після усиновлення.Читайте також: Гроші на дітей у 2026 році: як отримати і скільки платять.

У вівторок, 5 травня, погода в Україні буде сухою та теплою. Повітря прогріється до +27°C.Про це повідомила народний синоптик Наталія Діденко. За її словами, завтра Україна опиниться під впливом антициклональної погоди, тоді як більшість країн Європи накриють дощі. Так, 5 травня опадів не очікується, а небо залишатиметься ясним і сонячним. Температура повітря вдень становитиме +23…+27°C, а на узбережжях — +17…+21°C. У Києві 5 травня також буде сонячно і по-літньому тепло — вдень прогріє до +25°C. За словами Діденко, така стабільно тепла погода збережеться ще кілька днів. Перші суттєві зміни синоптичної ситуації очікуються орієнтовно 9-10 травня. Саме тоді можливі дощі та поступове зниження температури.Нагадаємо, за даними "Укргідрометцентру", в Україні цьогоріч водопілля розпочалося раніше звичайних строків — наприкінці лютого та на початку березня. Це випереджає середні багаторічні показники.Зазначимо, у травні 2026 року в Україні очікується помірно прохолодна погода. Як повідомляв "Укргідрометцентр", середня місячна температура повітря буде нижчою за норму. Читайте також: Втрати врожаю через заморозки можуть скоротитися вдвічі: які культури постраждають найбільше.

Прем'єр-міністр Канади Марк Карні оголосив про виділення для України додаткових 200 мільйонів доларів у межах програми PURL.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, підсумовуючи саміт Європейської політичної спільноти."Дякую Канаді за вагому підтримку програми PURL. Додаткові 200 мільйонів доларів, про які сьогодні оголосив премʼєр-міністр Марк Карні, — важливий внесок у захист наших людей від постійних балістичних російських ударів", — зазначив він.Зеленський зауважив, що загалом Канада вже спрямувала понад 830 мільйонів доларів на підтримку цієї ініціативи. "Це рішення, які справді рятують життя", — наголосив президент. Гарант додав, що під час зустрічі також обговорили зміцнення співпраці між країнами, подальшу підтримку українців і зусилля для повернення дітей, яких викрала Росія. "Вдячні канадським друзям, усьому народові за сильну підтримку", — підсумував український лідер. Як відомо, 4 травня Володимир Зеленський розпочав робочий візит до Єревана для участі у масштабному міжнародному форумі, що об'єднує лідерів континенту. У центрі уваги учасників зустрічі — питання безпеки, зміцнення партнерства та розбудови нової архітектури стабільності в європейському регіоні.PURL — це спільна ініціатива США та НАТО, започаткована у 2025 році для швидкого забезпечення України критично важливим озброєнням через цільове фінансування.Нагадаємо, наприкінці квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що на саміті Європейського союзу на Кіпрі ще три країни оголосили про приєднання до ініціативи PURL..

Президент Фінляндії Александр Стубб озвучив припущення, що розпочата Росією війна проти України не завершиться у поточному році та триватиме протягом усього 2026 року. Під час спільного виступу з чеським колегою Петером Павелом він наголосив, що попри наявність кількох варіантів розвитку подій, світ має готуватися до подальшої активної фази бойових дій.Політика цитує видання "Укрінформ".Три сценарії майбутнього від СтуббаФінський лідер зазначив, що на сьогодні аналітики розглядають три базові моделі розвитку ситуації: затяжний конфлікт, укладання мирної угоди або ж повний розгром однієї зі сторін. На думку Стубба, реалії вказують на те, що бої триватимуть далі."Ми вважаємо, що цього року перший сценарій є найімовірнішим, і ми насправді бачимо набагато сильнішу Україну зараз", — заявив Стубб, оцінюючи стійкість української оборони.Питання Статті 5 НАТО та ризики для РосіїТоркаючись теми безпеки Альянсу, президент Фінляндії зауважив, що для Росії було б вкрай необачно намагатися перевірити готовність НАТО до колективної оборони. Стубб переконаний, що військовий напад РФ на країни блоку є малоймовірним через високу ціну такої агресії."Якщо я дивлюся, наприклад, на позицію Фінляндії, яка зрештою була створена для захисту від загрози безпеці зі Сходу, мене це зовсім не хвилює. Я думаю, що планка для цього просто занадто висока не лише щодо Фінляндії, а й для Альянсу загалом", — пояснив він свою позицію.Загроза гібридної агресіїПопри низьку ймовірність прямого зіткнення, лідер Фінляндії попередив про постійну небезпеку прихованих атак з боку Москви. Йдеться про широкий спектр ворожих дій, які вже фіксуються в Європі:інтенсивна інформаційна війна та пропаганда;регулярні порушення повітряного простору суверенних держав;навмисне пошкодження підводних кабелів зв’язку та іншої критичної інфраструктури;організація диверсійних актів на території країн-партнерів.Нагадаємо, раніше радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що політичний трек переговорів щодо завершення війни в Україні наразі призупинено через значне загострення конфлікту на Близькому Сході. Водночас гуманітарний напрямок, зокрема процес обміну полоненими, продовжує працювати у штатному режимі..

У понеділок, 4 травня, президент України Володимир Зеленський провів у Єревані переговори з очільником польського уряду Дональдом Туском щодо підготовки до наступного раунду тристоронніх зустрічей. Крім безпекових питань, лідери приділили увагу Міжнародній конференції з відновлення та перспективам відкриття переговорних кластерів ЄС.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Стратегія миру та безпекові гарантіїКлючовою темою діалогу став пошук шляхів для припинення вогню та встановлення стабільного миру. Українська сторона наголосила на необхідності комплексного підходу до завершення війни."Нам потрібне довгострокове припинення вогню, надійна безпека і тривалий мир. І ми готові до наступного раунду тристоронніх зустрічей", — наголосив Зеленський за підсумками розмови.Відновлення та інтеграція до ЄвросоюзуОкремий блок питань стосувався підготовки до Міжнародної конференції з питань відновлення України. Політики обговорили координацію зусиль з міжнародними партнерами та розвиток регіональних контактів.Особливу вдячність було висловлено польській стороні за незмінну підтримку інтеграції України до європейської спільноти. Очікується, що вже найближчим часом вдасться вийти на новий етап у переговорному процесі:відкриття переговорних кластерів для вступу до Євросоюзу;активізація роботи над добросусідськими відносинами;посилення контактів з ключовими союзниками.Нагадаємо, 4 травня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із головою словацького уряду Робертом Фіцо для обговорення формату майбутньої міжурядової комісії. Ключовою темою розмови у Єревані стала готовність Братислави сприяти Україні в отриманні повноправного членства у Європейському Союзі..

У понеділок, 4 травня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із головою словацького уряду Робертом Фіцо для обговорення формату майбутньої міжурядової комісії. Ключовою темою розмови у Єревані стала готовність Братислави сприяти Україні в отриманні повноправного членства у Європейському Союзі.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі глави держави.Новий етап міждержавних відносинПід час зустрічі було наголошено, що Україна максимально відкрита до конструктивної співпраці зі Словаччиною. Пріоритетом на найближчу перспективу визначено розвиток міцних партнерських зв’язків у різних галузях."Ми обговорили співпрацю в різних сферах та проведення засідання урядів у форматі міжурядової комісії найближчим часом", — зазначено в офіційному повідомленні за підсумками переговорів.Графік візитів та європейська інтеграціяОкрему увагу політики приділили питанню обміну офіційними візитами до Києва та Братислави. Наразі профільні команди розпочинають роботу над узгодженням конкретних дат та графіків зустрічей.Також під час діалогу було порушено тему членства України у Європейському Союзі. Глава держави подякував словацькій стороні за чітку позицію:Словаччина підтримує вступ України до ЄС;Братислава готова надавати необхідну допомогу на шляху інтеграції;сторони продовжуватимуть координацію дій на міжнародній арені.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що жодна мирна угода між Україною та Росією неможлива без згоди Києва. .

Російська сторона двічі зверталася до України з проханням передати їй двох військовополонених із Північної Кореї, яких українські військові захопили в Курській області у січні 2025 року. За словами керівника секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдана Охріменка, Росія не виявляє інтересу до інших іноземців, які воювали на її боці та потрапили в український полон, передає "Укрінформ".Він зазначив, що російська сторона загалом неохоче включає своїх громадян або іноземних найманців у процеси обміну, і винятком стали саме військові з КНДР.В Коордштабі наголошують, що питання подальшої долі полонених є юридично складним. Відповідно до міжнародного гуманітарного права, відповідальність за військовополонених несе держава, яка залучила їх до участі у бойових діях — у цьому випадку Росія. Водночас українська сторона заявляє, що будь-які рішення можливі лише після узгодження правових механізмів із дипломатами та юристами."Інколи їх (росіян — прим. ред.) доводиться вмовляти забирати своїх громадян. Це стосується також іноземців, які воювали за Росію. У нас у полоні їх уже достатньо багато. У перемовному процесі росіяни ними не цікавляться. Не було жодного запиту від російської сторони, крім щодо північних корейців. Кілька разів вони запитували, чи готові ми віддати саме північнокорейців", — зазначив Охріменко.Також в Координаційному штабі нагадали про положення Женевських конвенцій, зокрема принцип невидворення: якщо полонений відмовляється від повернення, він не може бути примусово переданий без відповідної процедури."Якщо дипломати, юристи знайдуть механізм, який зможе відповідати цим вимогам, то ми готові розглянути відповідні пропозиції. Свого часу Україна ратифікувала Третю і Четверту Женевські конвенції і ми повинні їх дотримуватися, тому що Росія, хоча сама їх і не дотримується, може нас підло звинуватити у порушенні норм міжнародного гуманітарного права і у створенні прецеденту у цьому питанні. І, згадуючи Третю Женевську конвенцію, є принцип невидворення. Якщо військовополонений не хоче повертатися, а іншого механізму немає, то ми будемо їх утримувати стільки, скільки буде потрібно для вирішення цього питання", — підсумував експерт.Нагадаємо, нещодавно у КНДР відкрили музей із виставкою озброєння, яке північнокорейська сторона називає трофейним, нібито захопленим у Сил оборони України..

У столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Майже третина респондентів (32%) повідомили, що повністю перейшли на українську в повсякденному житті — вдома, на роботі, у закладах та під час культурних подій, передає "Інтерфакс".Також опитування показало, що українську найчастіше використовують:у державних установах — 14%;у магазинах і кафе — 13%;на роботі — 11%;на культурних заходах — 9%;у навчанні — 6%;вдома — 4%.41% опитаних вважають, що їхній рівень української суттєво покращився, ще 25% — що він покращився незначно. Водночас 33% не відчули змін, а 1% заявили про погіршення.4% респондентів зазначили, що переважно говорять російською, а 7% — використовують обидві мови. Попри це, більшість не відвідували мовні курси або розмовні клуби: 75% цього не робили, а 16% навіть не знали про такі можливості.Серед бажаних форматів підтримки української мови:цифрові сервіси — 37%;мовні та літературні заходи — 30%;безоплатні курси та розмовні клуби — 23%;інші варіанти — 10%.Організатори підкреслюють, що опитування не є повноцінним соціологічним дослідженням, але дозволяє оцінити загальні тенденції мовної поведінки серед активних користувачів міських сервісів.Додамо, за даними Міністерства культури, щодня понад 70% громадян України споживають російськомовний контент. Головні причини — звичка і доступність..

Держава спростила умови отримання допомоги для найбільш вразливих категорій громадян, виключивши разову виплату 1500 гривень із розрахунку сімейних доходів. Це гарантує, що додаткова підтримка від Кабміну не позбавить сім’ї права на основні види соціальних пільг.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.Законодавчі підставиЯк зазначили у Фонді, відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 341 від 18 березня 2026 року, що регулює питання надання разової допомоги окремим категоріям населення, ці кошти мають особливий статус. У документі чітко зазначено, що отримана сума не впливає на призначення інших видів державної допомоги.Як здійснюється розрахунокФахівці фонду наголошують на таких важливих аспектах:розмір зазначеної доплати не береться до уваги при обчисленні середньомісячного сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальних виплат;ці 1500 гривень не включаються до розрахунку загального оподатковуваного доходу (місячного або річного).Таким чином, отримання цієї разової підтримки не може стати причиною для відмови у призначенні статусу малозабезпеченої сім’ї або зменшення розміру належних їй виплат.Раніше Пенсійний фонд нагадав українцям правила обчислення виплат за віком, що базуються на стажі та розмірі офіційного доходу. У відомстві пояснили, як індивідуальний коефіцієнт зарплати та середні показники по країні формують кінцеву суму пенсії.Нагадаємо, до завершення відведеного законом терміну переходу на електронні трудові книжки залишаються лічені тижні. Однак значна частина українських громадян досі не перевела свої документи у цифровий формат..

Російський обстріл Мерефи Харківської області 4 травня забрав життя чотирьох людей, ще 16 осіб отримали поранення у власних домівках. Атака на житловий сектор спричинила масштабні руйнування приватної власності та комерційних об'єктів у місті.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.Наслідки ворожого обстрілуЗа попередньою інформацією, внаслідок терористичної атаки загинуло четверо людей. Ще 16 мирних жителів отримали поранення різного ступеня тяжкості; наразі медики надають потерпілим усю необхідну екстрену допомогу. Окрім людських втрат, зафіксовано суттєві матеріальні збитки. Зокрема, під вогонь потрапили:10 приватних житлових будинків;чотири торгівельні заклади (магазини);станція технічного обслуговування (СТО);два цивільні автомобілі.. Реакція влади на терорСвириденко подякувала рятувальним та екстреним службам за оперативну ліквідацію наслідків обстрілу. Вона наголосила, що такі дії агресора є цілеспрямованим тиском на мирне населення України."Це свідома тактика Росії — залякувати, виснажувати та вбивати цивільних. Такий терор не можна залишати без відповіді", — заявила посадовиця.За словами Свириденко, для зупинення подібних атак необхідна консолідація зусиль міжнародних партнерів та подальше посилення захисту українського неба.Нагадаємо, 3 травня російські окупаційні війська здійснили черговий терористичний акт, атакувавши житлову забудову у Дніпрі. Внаслідок ворожого удару зафіксовано руйнування цивільної інфраструктури та поранення серед мирного населення.Також 3 травня російські окупаційні війська завдали чергового удару по Запоріжжю, у результаті чого постраждали мирні мешканці та цивільна інфраструктура. Серед поранених внаслідок ворожої атаки опинилася 12-річна дитина.Варто зазначити, що протягом дня 3 травня російські війська здійснили масовану повітряну атаку на Україну, застосувавши понад дві сотні дронів та ракети різних типів. Силам оборони вдалося нейтралізувати 175 ворожих безпілотників та п'ять керованих авіаційних ракет Х-59/69 у північних, південних та центральних регіонах..

Уряд розглядає питання оновлення застарілого житлового фонду, зокрема так званих "хрущовок", однак про масове знесення всіх будинків не йдеться. У центрі уваги — безпека мешканців, комфорт проживання та подальша модернізація житла.Попри поширені заяви про можливий масштабний демонтаж, ситуація є значно складнішою: далеко не всі будинки перебувають в аварійному стані й потребують негайного знесення.Як повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк, замість радикальних рішень варто застосовувати комплексний підхід — від модернізації до часткової реновації. Такий формат дозволить зберегти житло там, де це можливо, та оновити його там, де це справді необхідно.Реконструкція, реновація чи знесення?"У публічній дискусії ця тема часто спрощується до крайнощів, хоча на практиці йдеться про значно більш гнучкі рішення. Не всі ці будинки потрібно зносити. І точно не всі, одночасно. У країні, яка воює, є більш нагальні пріоритети. Відновлення зруйнованого житла, критична інфраструктура, енергетика", — зазначила вона.Шуляк зауважила, що реновація застарілого фонду — це наступний етап. Проте, за її словами, готувати рішення потрібно вже сьогодні."Саме тому дискусія "реконструкція, реновація чи знесення" — це не про одну відповідь для всіх. Це про інструменти, які застосовуються залежно від стану будинку і економіки рішення", — зауважила політична діячка.Досвід інших країнДепутатка зазначила, що міжнародний досвід показує, що у питанні долі "хрущовок" працює саме така логіка — комбінована і прагматична.НімеччинаПрограма Stadtumbau Ost — понад 300 тисяч квартир демонтовано як надлишковий і застарілий фонд. Ті будинки, що залишилися, пройшли глибоку модернізацію за підтримки держави і муніципалітетів. Рішення приймалися на рівні районів.ЧехіяДержавні програми модернізації панельного житла — масова теплоізоляція фасадів та оновлення інженерії. Держава компенсує до 30-40% вартості робіт залежно від програми.ЕстоніяДержавний фонд KredEx — фінансова установа, яка надає пільгові кредити, гарантії та гранти для ОСББ на реновацію будинків. Після комплексної модернізації будинки показують до 40-50% економії тепла.ФранціяНаціональна програма ANRU — реновація великих житлових масивів разом з інфраструктурою. Частину будинків демонтують, частину — модернізують. Ключовий принцип — зміна середовища і соціальне змішування, а не косметичні ремонти.ПольщаСистемна термомодернізація через фонди ЄС і національні інструменти — у частині проєктів використовується надбудова додаткових поверхів як джерело фінансування оновлення будинку.ЛатвіяПрограми за підтримки ЄС і держави — до 50–60% вартості комплексної термомодернізації покривається грантовими інструментами.Що чекає на українські "хрущовки""Висновок міжнародного досвіду вирішення проблеми "хрущовок" очевидний. Немає універсального рішення для всіх будинків", — зазначила вона.Шуляк вважає, що є кілька сценаріїв долі "хрущовок", які мають працювати паралельно:модернізація — коли конструктив дозволяє і це економічно доцільно;реновація кварталів — коли важлива логіка інфраструктури і простору;демонтаж і нове будівництво — коли ресурс вичерпано."І головне — без рішень співвласників, без зрозумілої моделі фінансування і гарантій переселення жоден сценарій не працює. Питання в тому, чи зможемо ми дати громадам і співвласникам реальні інструменти, щоб оновлювати цей фонд там, де це доцільно, і заміщати його новим там, де ресурс вичерпано", — підсумувала Шуляк.Як відомо, у вересні 2022 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект № 6458 про комплексну реконструкцію: модернізація будинків у межах кварталів, оновлення інженерної та соціальної інфраструктури, а знесення з новим будівництвом — лише тоді, коли інші способи неможливі (за результатами техобстеження, енергоаудиту й ТЕО). Нагадаємо, задля того, щоб придбати власну квартиру, українцям необхідно працювати в середньому від п'яти до семи років, відкладаючи усю зарплату. Такими є дані порівняльного аналізу вартості однокімнатних квартир на вторинному ринку в обласних центрах України та зарплат у них, який провів портал "OLX Нерухомість". Детальніше — у матеріалі TrueUA..

Україна готується до вирішального літа, яке визначить долю подальшого протистояння з агресором. На саміті в Єревані Володимир Зеленський акцентував на важливості примусу Росії до миру, поки Кремль вагається щодо своїх наступних кроків на фронті.Про це глава держави заявив під час саміту Європейської політичної спільноти в Єревані.Вибір Кремля: ескалація чи переговориЗа словами українського лідера, саме літній період 2026 року стане точкою прийняття ключових рішень для Москви. Росія опиниться перед вибором між продовженням масштабної агресії та пошуком політичного врегулювання конфлікту."Це літо буде тим моментом, коли Путін буде вирішувати, що робити далі. Розширювати цю війну чи переходити до дипломатичних шляхів", — наголосив президент.Роль світової спільнотиЗеленський зауважив, що позиція цивілізованого світу має бути непохитною та спрямованою на примус агресора до миру. Україна разом із партнерами повинна створити умови, за яких дипломатичне рішення стане для РФ єдиним можливим виходом."І ми повинні штовхати його в напрямку дипломатії", — заявив президент, звертаючись до учасників саміту.Нагадаємо, 4 травня президент Володимир Зеленський у Вашингтонському форматі обговорив із лідерами Європейського Союзу виробництво систем протиповітряної оборони та захист української енергосистеми напередодні зими. Важливою частиною переговорів стали нові фінансові внески від Канади та підтвердження стабільного постачання ракет від партнерів..