# Україна

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) переглянув прогноз зростання реального ВВП України на 2026 рік, знизивши його з 2,5% до 2,2%.Про це йдеться у новому звіті "Регіональні економічні перспективи", пише "Інтерфакс-Україна". У банку пояснюють корекцію насамперед затягуванням російської повномасштабної війни та пов’язаними з нею економічними наслідками. Водночас ЄБРР наголошує, що макроекономічна стабільність в Україні зберігається завдяки значній зовнішній фінансовій підтримці.Прогноз на 2027 рік залишено без змін — очікується зростання на рівні 4,0%, за умови поступового відновлення після війни.Аналітики банку зазначають, що ключовими факторами уповільнення залишаються дефіцит робочої сили, атаки на енергетичну інфраструктуру та логістичні обмеження. Додатковий тиск створюють глобальні енергетичні ризики, зокрема через геополітичну напруженість.ЄБРР також звертає увагу на інфляційні ризики та високий бюджетний дефіцит України, який у 2026 році, за прогнозами, залишиться значним через витрати на оборону та соціальну підтримку. Водночас банк підкреслює критичну роль міжнародного фінансування, зокрема пакету підтримки на понад 110 мільярда євро на 2026-2027 роки.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що цього наша держава може отримати 53 мільярди доларів міжнародної допомоги. Однак стабільний доступ до цих фінансових ресурсів напряму залежатиме від чіткого виконання Україною своїх зобов’язань перед міжнародними партнерами..

У травні 2026 року в Україні було реалізовано близько 5,5 тисяч нових легкових автомобілів.Як повідомляє "Укравтопром", до десятки найпопулярніших моделей місяця увійшли переважно кросовери та SUV, які традиційно домінують на українському ринку.Лідером продажів став Renault Duster, який обрали 426 покупців.Далі рейтинг має такий вигляд:Hyundai Tucson — 214 авто;Mazda CX-5 — 186 авто;Skoda Kodiaq — 182 авто;Toyota RAV4 — 170 авто;Volkswagen Touareg — 153 авто;Toyota Land Cruiser Prado — 130 авто;Toyota Yaris Cross — 127 авто;BMW 3 Series — 126 авто;Nissan X-Trail — 125 авто.Аналітики ринку відзначають, що попит зосереджений переважно на кросоверах середнього та великого класу, тоді як седани та компактні моделі поступово втрачають частку в структурі продажів.Нагадаємо, у квітні 2026 року ринок нових легкових автомобілів у Європейському Союзі продовжив зростання. За даними Європейської асоціації автовиробників (АСЕА), реєстрації нових авто збільшилися на 5,1% у річному вимірі та сягнули 972,3 тис. одиниць.Додамо, у 2026 році в Україні стартувала масштабна реформа у сфері автомобільного транспорту. TrueUA писав, що змінилося для водіїв цьогоріч і за що штрафуватимуть..

На сьогодні Росія депортувала та примусово перемістила щонайменше 20 570 українських дітей.Про це заявила юристка-міжнародниця та експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська в ефірі програми "Є Розмова". За її словами, ще понад 1,6 мільйона дітей залишаються на тимчасово окупованих територіях України, де зазнають впливу російської пропаганди та політики русифікації.Експертка наголосила, що Росія розглядає українських дітей як ресурс для формування майбутніх громадян, яких намагаються виховати в російському ідеологічному полі:"Для Російської Федерації ці діти — не просто людський ресурс. Це майбутні громадяни, яких вони прагнуть виховати російськими патріотами".Вона також підкреслила, що проблема виходить за межі фізичної депортації, адже йдеться про системний вплив на дітей, які залишаються в окупації."Окупація — це не мир. Це інша війна. Поле бою за людські уми, дитячі серця і за те, чиїми громадянами виростуть ці діти", — сказала експертка.За її словами, міжнародне співтовариство має посилювати правові механізми реагування, зокрема щодо відповідальності за депортацію дітей та ефективності рішень Міжнародного кримінального суду.Нагадаємо, у травні до Коаліції з повернення викрадених Росією українських дітей приєдналися ще чотири держави.Додамо, нещодавно завдяки масштабним зусиллям у межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA додому вдалося повернути 2134 дитини, яких Росія незаконно депортувала під час повномасштабного вторгнення. Процес репатріації супроводжується посиленням міжнародного тиску на Москву, до якого за останній час приєдналися нові країни-партнери. .

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував обурення Польщі щодо рішення президента Володимира Зеленського присвоїти Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування "імені Героїв УПА".У своєму дописі у Facebook дипломат зазначив, що назву для підрозділу обрали самі військовослужбовці, а українські захисники заслуговують на безумовну повагу."Назва підрозділу була вибором наших військових. Наші захисники заслуговують на безумовну повагу. Сьогодні саме вони, ціною свого здоровʼя і часто життя тримають лінію фронту та захисту всієї Європи від російської загрози. І платять за це найвищу ціну. Я точно знаю, що наші військові навіть близько не мали нічого антипольського на думці. Для них йшлося про вшанування тих, хто так само багато років тому боровся проти імперської Москви, більшовицько-комуністичної окупації та репресій", — наголосив він.За словами Сибіги, і Україна, і Польща пройшли складний шлях боротьби за власну незалежність. Водночас він відзначив, що останніми роками між Києвом і Варшавою вдалося вибудувати конструктивний діалог, який не варто руйнувати через історичні суперечки."Відновили конгрес істориків, у рамках якого перевели обговорення складних сторінок спільної історії у вимір фахової, науково-обʼєктивної дискусії. На основі не політичних гасел, а архівних документів, матеріалів, наукових досліджень — що відкрило дорогу до діалогу з чутливих питань та дозволило врешті-решт почути один одного. І це абсолютно правильний підхід взаємної поваги, визнання та чесності. Не можна підважувати його та розкручувати маховик ненависті. Тим більше в умовах, коли над усіма нами — українцями, поляками, іншими європейцями — знову нависає загроза з боку нашого споконвічного ворога, Росії", — додав Сибіга.Нагадаємо, що 26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння одному з підрозділів ССО почесного найменування "імені Героїв УПА", підкресливши, що це рішення спрямоване на відновлення історичних традицій українського війська.Після цього в Польщі пролунала низка критичних заяв. Зокрема, колишній президент Лех Валенса заявив, що припиняє носити значок з українським прапором, а чинний президент Польщі Кароль Навроцький запропонував розглянути можливість позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі.Додамо, 29 травня міський голова Львова Андрій Садовий закликав польських владоможців припинити чіплятися до назв українських військових частин і зосередитися на підтримці війська, яке тримає найбільший фронт у Європі з часів Другої світової війни..

Вночі 2 червня у Києві під час масованої атаки загинула молода жінка. Без матері лишилися двоє маленьких дітей.Про трагедію повідомив Telegram-канал "Київ Оперативний". За наявною інформацією, 28-річна Вероніка Чуян стала жертвою ворожої атаки, коли разом із синами прямувала до укриття.Зокрема, російська ракета влучила неподалік місця, де перебувала родина. Вероніка загинула на місці атаки. У жінки залишилися двоє синів — п’ятирічний Джасім та трирічний Джейкоб. Один із хлопчиків отримав тяжкі поранення та був терміново прооперований, інший відбувся забоями.Водночас українська адвокатка Анжела Василевська розповіла, що під час обстрілу її помічниця протягом двох годин перебувала в укритті разом із пораненою дитиною. Згодом військовий медик-іноземець надав першу допомогу, після чого хлопчика госпіталізували до лікарні "Охматдит".У коментарях до допису, ймовірно знайома родини, розповіла, що у молодшого хлопчика діагностували забій, його вже забрала тітка. Старший син залишається на лікуванні в "Охматдиті". У нього виявлено мінно-вибухову травму, поранення руки та численні уламкові ушкодження.Натомість батько дітей є іноземцем і не бере участі в їхньому вихованні. Після трагедії про хлопчиків піклуються родичі та близькі родини.Масований обстріл України 2 червня: що відомоВночі 2 червня війська країни-агресорки здійснили масований обстріл України. За даними Повітряних сил ЗСУ, основний напрямок удару — Київ. Також було атаковано Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщину та інші регіони.Загалом цієї ночі радіотехнічними військами було зафіксовано 729 засобів повітряного нападу. Водночас протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі.У Києві пошкодження зафіксовані у семи районах міста. За даними влади, рашисти пошкодили заклади освіти у Подільському, Святошинському та Солом’янському районах. Також цієї ночі зазнали пошкоджень п'ять медичних закладів у Голосіївському, Подільському, Святошинському та Шевченківському районах. Постраждали десятки місцевих мешканців. Семеро людей загинули.Також під ударом ворога опилося й Дніпро. Там частково зруйновані двоповерховий та чотириповерховий багатоквартирні житлові будинки, підприємство, знищені гаражі та автомобілі. Пошкоджень зазнала й пожежно-рятувальна частина: вибуховою хвилею у будівлі вибито вікна. Постраждали десятки місцевих мешканців. Шестеро людей загинули. Серед них — рятувальник та восьмирічний хлопчик.До того ж усю ніч ворог масовано атакував Київщину дронами, крилатими ракетами та балістикою. Через ворожі удари постраждали троє людей. наслідки ворожої атаки зафіксовано у чотирьох районах області. Зокрема, найбільше пошкоджень зазнав Бучанський район. Там пошкоджено три приватні будинки, логістичні та складські приміщення, інші нежитлові будівлі, а також шість вантажних автомобілів.На Харківщині комбінованого удару зазнали місто Харків та Барвінківська, Донецька, Мереф'янська, Височанська громади області. Внаслідок ворожих атак горіли житлові будинки, господарчі споруди, гаражі, автомобілі та інші цивільні об'єкти. Також пошкоджені багатоповерхові та приватні житлові будинки. За попередніми даними постраждало 14 людей, з них — одна дитина.На Чернігівщині у Городнянській громаді через удар російського БпЛА по житловому будинку виникла пожежа. Постраждав 15-річний хлопець. Також у місті Чернігів внаслідок падіння ворожого БпЛА на житловий будинок сталася пожежа, а у Корюківському та Новгород-Сіверському районах через російські атаки зайнялися ліцей та складські будівлі.На Полтавщині зафіксовані влучання БпЛА та ракет у Лубенському районі. Внаслідок атаки пошкоджено приміщення приватного підприємства. На другій локації зафіксовано падіння ракети поблизу приватних домоволодінь. Пошкоджено житлові будинки та господарські споруди. Одна людина отримала травми.На Хмельниччині внаслідок атаки пошкоджено приміщення на території підприємств у Хмельницькому районі. Нагадаємо, що про масований удар по Україні влада попереджала ще з минулого тижня. А напередодні, ввечері 1 березня, президент Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка вкотре отримала інформацію щодо підготовки Росією до нового масованого удару. Він закликав громадян зважати на повітряні тривоги, аби зберегти життя.Читайте також: Переговори ЄС із Росією: чи справді від них буде користь Україні та Європі.

До проєкту нового Цивільного кодексу України подали рекордні 15 328 поправок і пропозицій перед другим читанням.Спікер парламенту Руслан Стефанчук заявив, що така кількість змін є безпрецедентною для українського законодавчого процесу та суттєво перевищує попередні показники, де максимальна кількість поправок до одного законопроєкту становила близько пʼяти тисяч."Кодекс складається з майже 2000 статей, тож арифметично — по 7-8 поправок на статтю, що ніби й небагато. У нас були законопроєкти, де кількість поправок до однієї статті визначалася сотнями", — зазначив у дописі він.Окремо політик звернув увагу, що основну частину поправок подали лише кілька депутатів — орієнтовно 3-4 народні обранці. На думку Стефанчука парламенту, це може свідчити про спробу затягнути розгляд законопроєкту.Попри це, спікер парламенту наголосив, що значна частина поправок є конструктивною і буде опрацьована робочою групою. Також тривають консультації з громадськими організаціями та професійними спільнотами для доопрацювання тексту кодексу.Чому новий Цивільний кодекс викликав обуренняПроєкт закону викликав серйозні побоювання у різних верств суспільства. Зокрема, питання виникли до трактування терміна "родина", релігійного шлюбу та пунктів, які можуть створити перешкоди для діяльності журналістів-розслідувачів. Крім того, експерти видання "Голка" зазначають, що фокус дискусій змістився з питань свободи слова на ризики, пов'язані зі зміною правил набуття власності та захисту державного майна.Особливе занепокоєння висловили правозахисні організації, зокрема "Національний ЛГБТІ-консорціум" та Ukraine.pride. Вони стверджують, що документ містить дискримінаційні норми, які прямо суперечать вимогам Європейського Союзу та практиці ЄСПЛ. Основна претензія полягає у відмові визнавати одностатеві пари сім'єю навіть через судові інстанції.Нагадаємо, на початку лютого робоча група з підготовки проєкту нового Цивільного кодексу вилучила норму, яка за рішенням суду дозволяла укладення шлюбу з 14 років у разі народження дитини або вагітності..

Російські підрозділи продовжують розширювати присутність поблизу Костянтинівки у Донецькій області, створюючи додаткові ризики для оборони міста.За даними аналітиків української OSINT-спільноти DeepState, російські сили активізувалися на ділянках поблизу населених пунктів Іллінівка та Новодмитрівка, намагаючись розширити контроль над територією навколо Костянтинівки. Мета таких дій — закріплення на нових позиціях і створення умов для подальшого проникнення в напрямку міста.Окремо зазначається, що раніше ключовим напрямком для просування противника була зона біля Берестка, однак зараз акцент зміщується на інші ділянки фронту.Ризики для оборони містаАналітики попереджають, що у разі подальшого просування російських військ у районах Іллінівки та Новодмитрівки може зрости загроза для північних підходів до Костянтинівки."Ворог формує перевагу на Костянтинівському відтинку, підсилюючи її постійними ударами КАБами по місту. Бійці, з якими вдалося поспілкуватися, наголошують на активності ворожих пілотів і безперервному тиску кацапської піхоти. І найбільшою проблемою є те, що підрозділам, які тримають оборону, не вистачає людей, щоб стримувати тиск", — додали фахівці.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що військово-політичне керівництво країни-агресорки планує найближчої осені оголосити про новий масовий призов до лав окупаційних військ. Причиною такого кроку стали затяжні бойові дії на території України, а також повна відсутність значущих просувань чи успіхів загарбників на лінії фронту..

Після масованого обстрілу України 2 червня, коли у столичній підземці зібралася рекордона кількість людей, у мережі спалахнув скандал. Головна причина — намети.Зокрема, українці поскаржилися на людей, які розміщують у метро свої намети під час тривог. Через це деяким громадянам не вистачає місця у підземці.Проте думка користувачів розділилася. Одні виступають різко проти розміщення наметів у метро, а інші ж навпаки підтримують, адже намети нібито допомагають родинам із маленькими дітьми, людям із тваринами.. Що кажуть у метрополітеніРечниця "Київського метрополітену" Оксана Никифорук в коментарі "Суспільному" заявила, що громадянам не радиться брати з собою у підземку громіздкі речі, зокрема намети, які можуть заважати пересуванню пасажирів та блокувати шляхи евакуації. Проте офіційної заборони на використання наметів у метро під час обстрілів поки немає."Просимо не брати намети, надувні матраци. Обирайте більш компактні речі", — сказала Никифорук.Вона пояснила, що в разі надзвичайної ситуації проходи повинні залишатися вільними для оперативного переміщення людей. До того ж речниця порадила киянам користуватись станціями, де зазвичай менше людей шукають укриття."Радимо також скористатися центральними станціями для укриття вночі, оскільки їх обирають менше людей. Наприклад, це "Золоті ворота", "Хрещатик", "Майдан Незалежності", "Площа Українських Героїв", — уточнила Никифорук.Водночас на сайті КМДА з'явилася петиція щодо заборони використання зокрема наметів у метро під час тривоги. Зокрема, у документі пропонується:заборонити розгортати туристичні намети, надувні ліжка, матраци та інші великогабаритні засобт для сну, які обмежують корисну площу платформ і проходів метро під час тривог;запровадити адмінвідповідальність за порушення цієї норми у вигляді штрафу в розмірі 5 000 грн із конфіскацією зазначеного майна;зобов'язати працівників поліції та чергових по станціях здійснювати постійний контроль, оперативно виявляти порушників, вимагати згортання таких об'єктів та складати відповідні адмінпротоколи.Наразі петиція зібрала лише 390 підписів. Натомість для її розгляду необхідно 6000 голосів.Нагадаємо, у ніч проти 2 червня під час масованого обстрілу Києва на станціях столичного метро перебували понад 41 000 людей, з яких майже 4 500 — діти. Це найвищий показник кількості людей, які перебували в метро під час нічної повітряної тривоги за останні роки..

Президент Володимир Зеленський долучиться до саміту "Великої сімки", який має відбутися наприкінці червня у Франції.Про це повідомляє Politico з посиланням на власні поінформовані джерела. За даними журналістів, Зеленський приєднається до глав держав та урядів Франції, Німеччини, Італії, Японії, Канади, Великої Британії та Сполучених Штатів на саміті G7 в Евіан-ле-Бен.До того ж один з чиновників повідомив, що український лідер планує обговорити з партнерами воєнну дипломатію та протиповітряну оборону для протидії атакам балістичних ракет з боку Росії.У Єлисейському палаці учать Зеленського у саміті G7 наразі не коментують.Нагадаємо, 27 травня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Серед головних тем — посилення української системи протиповітряної оборони, зокрема можливостей протидії балістичним загрозам.Також 21 травня Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Сторони обговорили підготовку формату NB8 за участі України, який має відбутися на території Естонії.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує посилення оборони, розширює міжнародні дипломатичні кроки та працює над стримуванням російської агресії, зокрема у відповідь на потенційну загрозу наступу з північного напрямку через територію Білорусі..

У середу, 3 червня, погода в Україні залишатиметься помірно прохолодною. Атмосферний фронт зумовить дощі та похолодання у деяких областях.Про це повідомив "Укргідрометцентр". Згідно з прогнозами синоптиків, сьогодні на Правобережжі очікуються дощі. На решті території країни опади малоймовірні.На Закарпатті та Прикарпатті вранці подекуди спостерігатиметься туман. Вітер буде південно-східний, швидкістю 5-10 м/с. Температура повітря у більшості областей коливатиметься у межах +16…+21°С, на Закарпатті і крайньому Півдні країни прогріє до +25°С.Погода у Києві та на КиївщиніУ Київській області та столиці 3 червня очікується хмарна з проясненнями погода та дощі. Вітер залишатиметься південно-східного напрямку зі швидкістю 5-10 м/с.Температура повітря на Київщині становитиме +16…+21°С, у Києві вдень буде прохолодно — +16…+18°С.Нагадаємо, травень у Києві видався теплішим за кліматичну норму та супроводжувався різкими погодними контрастами — від ранкових заморозків до майже +30°C удень. Читайте також: Яким буде літо 2026 в Україні: чи очікувати на аномальну спеку й зміну клімату.

У середу, 3 червня, в народі відзначають день Лукіліана, у світі — Всесвітній день велосипеда. Привітання з іменинами сьогодні приймають Юліан, Опанас, Денис, Дмитро, Лук'ян, Павло, Клавдія.TrueUA розповідає про народні традиції, прикмети та заборони цього дня.Народні традиції 3 червняУ цей день сіють ярі злакові культури, ячмінь і гречку.Вдалий день для посадки огірків.3 червня вважається днем, коли саме небо посилає зустріч із судженим. Для цього незаміжній дівчині цього дня потрібно неодмінно прогулятися біля місця, де сходяться три дороги.Що не можна робити 3 червняЖінкам та дівчатам цього дня не варто заплітати волосся.Не можна сваритися 3 червня.Не варто займатися важкою фізичною працею.Не можна їсти жирну їжу.Прикмети погоди на 3 червняЯкщо в лісі з’явилися перші сироїжки або боровики — скоро з'являться білі гриби.Вночі видно кола навколо місяця — до похмурої та прохолодної погоди найближчими днями.Зірки вночі мерехтять — до погіршення погоди.Якщо в цей день падає дощ — грудень цього року буде сніжним.Нагадаємо, раніше TrueUA публікував календар червня 2026 року з усіма святами та офіційними вихідними.Читайте також: Дні підвищеної сонячної активності: календар магнітних бур на червень.

Іменини — один із найважливіших днів у житті кожної людини. У багатьох День ангела припадає кілька разів на рік, але найважливішим вважається свято, яке найближче до дати нашого народження.TrueUA публікує імена, власників яких варто 3 червня. Так, у цей літній день вітання приймають Юліан, Опанас, Денис, Дмитро, Лук'ян, Павло, Клавдія.Значення імен людей, іменини яких припадають на 3 червняЮліан — ім'я латинського походження, що означає "належить до роду Юліїв".Опанас — ім'я походить від українського імені грецького походження Афанасій, що означає "безсмертя", "безсмертний".Денис — слов'янське ім'я, популярне в Україні та світі, яке спочатку було народною формою застарілого церковного імені Діонісій. Його можна перекласти з давньогрецької як"повний життєвої енергії".Дмитро — це давньогрецьке ім'я, яке означає "присвячений богині Деметрі" — богині родючості та землі. Ще одне значення імені — "хлібороб".Лук'ян — прийшло до нас із Древньої Греції. Походить від слова lux — "світло".Павло — чоловіче ім'я, яке утворилось від латинського слова "paulus", що перекладають як "маленький", "молодший", "невеликий".Клавдія — походить від латинської мови. Означає "кульгавий".Прикмети погоди на 3 червняЯкщо в лісі з’явилися перші сироїжки або боровики — скоро з'являться білі гриби.Вночі видно кола навколо місяця — до похмурої та прохолодної погоди найближчими днями.Зірки вночі мерехтять — до погіршення погоди.Якщо в цей день падає дощ — грудень цього року буде сніжним.Нагадаємо, раніше TrueUA публікував календар іменин на червень, який підкаже, як назвати малюка, щоб його оберігав янгол-охоронець.Читайте також: Чи можна відмовитись бути хрещеною та хрещеним: пояснення ПЦУ.

У Верховній Раді зареєстровано масштабний законопроєкт, який пропонує кардинально переглянути основні соціальні стандарти для українців. Нововведення можуть набути чинності вже з 1 липня 2026 року, що дозволить підлаштувати державні виплати під рівень інфляції та стрімке подорожчання життя.Поетапне зростання виплат у два крокиПарламентська ініціатива передбачає розгортання реформи у два ключові етапи, які заплановані на липень та жовтень 2026 року. Основна мета цього документа полягає в адаптації фінансової підтримки громадян до нових економічних реалій, зокрема до зростання цін на харчові продукти, підвищення тарифів на комунальні послуги та загального збільшення щоденних витрат.Згідно з текстом законопроєкту, базовий прожитковий мінімум з 1 липня 2026 року хочуть зафіксувати на позначці 9906 гривень, а вже з 1 жовтня цей показник має досягти 10 180 гривень. Сьогодні цей норматив є значно нижчим, хоча саме від нього залежить калькуляція більшості державних допомог, соціальних субсидій та навіть адміністративних штрафів.Нові розміри мінімальних пенсій та зарплатРеформа також зачепить інтереси українських пенсіонерів. Мінімальну пенсію за віком з 1 липня 2026 року пропонують підняти до 7387 гривень, а з 1 жовтня вона має додатково зрости до 7591 гривні.Паралельно розробники документа передбачили суттєве оновлення мінімальної заробітної плати. Розрахунки показують, що з 1 липня 2026 року офіційна "мінімалка" в Україні може становити 11 183 гривні, тоді як з 1 жовтня її планують довести до 12 160 гривень.Цей комплексний пакет реформ у разі його затвердження народними депутатами претендує на статус наймасштабнішого перегляду соціальних зобов'язань держави за останні роки. Втім, наразі це лише законодавча пропозиція, якій ще належить пройти детальний аналіз у профільних комітетах парламенту, витримати голосування у сесійній залі Верховної Ради та отримати підпис президента.Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у червні на українців чекає низка змін, які можуть вплинути як на повсякденне життя, так і на окремі сфери соціальної та економічної політики. Нововведення та оновлені правила, що набирають чинності цього місяця, охоплюють різні напрямки — від соціальних виплат і тарифів до адміністративних послуг та процедур..

Кількість загиблих внаслідок масштабної повітряної атаки на столицю, яку Росія здійснила у вівторок, збільшилася до семи осіб. Медикам не вдалося врятувати життя ще одного пацієнта, який отримав важкі травми під час цього ворожого обстрілу 2 червня.Про це повідомив в офіційному Telegram-каналі мер Києва Віталій Кличко.Трагічні наслідки ворожого обстрілуЛікарі до останнього змагалися за життя пораненого киянина, проте отримані ушкодження виявилися несумісними з життям. Очільник міста підтвердив втрату ще одного мешканця столиці через агресію Російської Федерації."Ще один поранений помер у лікарні", — заявив Віталій Кличко.Зростання кількості жертв атаки 2 червняЧерез смерть госпіталізованого пацієнта загальний список загиблих від чергового акту російського терору у столиці знову збільшився. Станом на вечір вівторка зафіксовано вже сім людських життів, які обірвалися внаслідок масованого нальоту загарбників.Нагадаємо, 2 червня президент Володимир Зеленський попередив українців про загрозу нового масованого удару Росії, який може відбутися уже цієї ночі..

Військово-політичне керівництво країни-агресорки планує найближчої осені оголосити про новий масовий призов до лав окупаційних військ. Причиною такого кроку стали затяжні бойові дії на території України, а також повна відсутність значущих просувань чи успіхів загарбників на лінії фронту.Про це повідомляє видання The Moscow Times, яке цитує заяву депутата Держдуми Російської Федерації від керівної партії "Единая Россия", колишнього члена комітету з оборони і безпеки Андрія Гурульова.Принципове рішення у високих кабінетах МосквиЗа інформацією російського посадовця, у кулуарах та вищих ешелонах влади Кремля питання додаткового залучення живої сили для війни проти України вже практично узгоджене. Російські високопосадовці змирилися з необхідністю чергової примусової кампанії."Зараз у кулуарах і високих кабінетах активно пішли розмови про необхідність нової масштабної мобілізації. Щобільше, обізнані люди кажуть, що принципове рішення щодо цього вже ухвалено і вона буде восени", — заявив депутат Держдуми.Водночас представник окупаційного режиму наголошує на тому, що просте накопичення людського ресурсу не допоможе переломити хід бойових дій на користь Російської Федерації.Технологічний тупик та засилля українських БпЛАГоловною перешкодою для реалізації планів Кремля Андрій Гурульов називає колосальну технологічну перевагу Сил оборони України у сфері безпілотних систем. За його словами, залучення нових тисяч мобілізованих без розв'язання проблеми з дронами призведе лише до швидкого зростання втрат серед росіян.Російський депутат відверто визнав, що українські безпілотні літальні апарати ефективно "розбирають піхоту" на підступах, не дозволяють "підняти голови" штурмовим групам ворога та "буквально завалили" собою як безпосередню передову, так і ближній тил загарбників. Без радикальних технологічних змін з боку Москви нова хвиля призову лише помножить кількість убитих окупантів на фронті.Нагадаємо, 27 травня президент Володимир Зеленський під час наради із головою Генерального штабу Збройних сил України Андрієм Гнатовим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським заявив, що країна-агресорка Росія готується провести додаткову мобілізацію. Такі дані отримала українська розвідка..