У середу, 17 вересня, речник глави Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Російська Федерація готова до переговорів щодо України та воліла б врегулювати ситуацію політико-дипломатичними засобами.Його цитують росЗМІ. Речник російського диктатора, серед іншого, торкнувся тем врегулювання війни в Україні, зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, а також санкційної політики Заходу.Головне із заяв Дмитра Пєскова:"Розуміння про терміни наступної розмови або зустріч Путіна і Трампа поки немає". "Володимир Путін завжди з особливою повагою ставиться до військових, особливо в умовах проведення СВО". "Герасимов не був присутній із Путіним на полігоні Муліно на навчаннях "Захід-2025", він зайнятий загальною координацією ходом СВО". "В обмінах військовополоненими між РФ та Україною зараз пауза, але вони можуть бути продовжені". "РФ відкрита до переговорів щодо України та воліла б врегулювати ситуацію політико-дипломатичними засобами". "ЄС продовжує ворожу лінію щодо РФ, помилково вважаючи, що санкції можуть вплинути на політику Москви". "Попередні 18 пакетів санкцій ЄС красномовно показали, що Росія не піддається їх впливу". "Контакти між РФ та США продовжуються, у тому числі між адміністраціями президентів".Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю для Sky News, що чіткі гарантії безпеки для України — єдиний спосіб припинити війну. І в цьому плані дуже важливою є позиція США й особисто їхнього президента Дональда Трампа, який може посилити тиск на агресивну Росію.
У Європі набирає обертів розширення використання заморожених російських активів для фінансування України після нового тиску з боку президента США Дональда Трампа та зміни позиції Німеччини.Про це повідомляє Bloomberg.За словами людей, знайомих із цим питанням, європейські уряди та їхні союзники у "Великій сімці" шукають способи подальшого використання знерухомлених активів для отримання додаткових доходів для підтримки оборони Києва від війни Москви.Переважна більшість із близько 300 мільярдів доларів знерухомлених активів Москви знаходиться в Європі. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила у своїй промові на початку цього місяця, що ЄС потрібно знайти нові способи змусити Росію платити за її війну."Нам потрібно терміново працювати над новим рішенням для фінансування воєнних зусиль України на основі іммобілізованих російських активів", — сказала вона під час свого звернення до ЄС. "Завдяки залишкам готівки, пов’язаним із цими російськими активами, ми можемо надати Україні репараційний кредит".Німеччина, яка довго обережно ставилася до захисту фінансового центру Європи та поваги до державного імунітету, стала рішучим прихильником максимізації прибутку від фондів, повідомили джерела, які побажали залишитися анонімними. "Зміна курсу Берліна відбувається на тлі побоювань, що якщо підтримка США за Трампа зменшиться, тягар підтримки України ляже важким тягарем на найбільшу економіку Європи, що може ще більше підживити зростання ультраправих у Німеччині", — пише видання.Цей крок не передбачає повної конфіскації, на якій продовжують наполягати США та деякі східноєвропейські країни. ЄС, країни G7 та Австралія заморозили активи центральних банків Росії після вторгнення та минулого року домовилися спрямувати процентний дохід в Україну.Очікується, що це питання буде порушено деякими міністрами фінансів ЄС на зустрічі в Копенгагені цього тижня та лідерами ЄС у жовтні, заявили чиновники. В ідеалі рішення має бути остаточно прийнято на саміті лідерів Євросоюзу 23-24 жовтня.Раніше стало відомо, що Європейська комісія пропонує нову ідею щодо того, як направити мільярди євро заморожених російських активів до України, замінивши гроші, перераховані до Києва, борговими розписками, що підтримуються ЄС.Додамо, 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер теж виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.
Ввечері 16 вересня в Київському районі Одеси під час проведення заходів оповіщення чоловік за допомогою ножа поранив військовослужбовця територіального центру комплектування. Зловмиснику вдалося покинути місце нападу. Про це повідомляє прес-служба Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Там зазначили, що ввечері 16 вересня в Київському районі міста під час проведення заходів оповіщення спільною групою у складі представника Національної поліції та військовослужбовців РТЦК та СП громадянину було висунуто законну вимогу пред’явити військово-облікові документи. У відповідь на цю вимогу громадянин здійснив втечу та скоїв збройний напад із застосуванням ножа, завдавши військовослужбовцю проникного поранення. Правопорушнику після скоєного злочину вдалося залишити місце події."Пораненого військовослужбовця було негайно доставлено до лікувального закладу, де йому надається вся необхідна медична допомога. Інцидент було зафіксовано на боді-камеру військовослужбовця. Матеріали, включно з відеофіксацією, будуть передані до правоохоронних органів для документування правопорушення та проведення необхідних процесуальних дій", — пише ТЦК.У військкоматі наголосили, що застосування зброї проти військовослужбовців, які виконують службові завдання відповідно до чинного законодавства, є тяжким кримінальним злочином, що кваліфікується за низкою статей Кримінального кодексу України. "Такі дії не мають і не можуть мати жодних виправдань, а відповідальність за них є суворою та невідворотною. Закликаємо громадян до поваги закону та недопущення протиправних дій проти представників сектору безпеки й оборони. Це питання не лише правопорядку, а й спільної безпеки та обороноздатності держави", — додали в ТЦК та СП.Нагадаємо, в Україні майже 100 відсотків громадян довіряють своїй армії. Проте, до територіальних центрів комплектування ставлення дещо інше, і воно має негативну тенденцію.
У середу, 17 вересня, Верховна Рада в цілому ухвалила законопроект №13266 про військового омбудсмена. Документ передбачає його призначення і звільнення президентом України. Про це у Telegram-каналі повідомила народна депутатка від партії "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко. За її словами, цю пропозицію підтримали 283 депутати. Законопроектом №13266 пропонується: створити посаду Військового омбудсмена, який буде призначатися президентом України. Визначити правовий статус Військового омбудсмана, порядок призначення на посаду та припинення його повноважень; визначити основні завдання, права та обов’язки Військового омбудсмана, а також порядок утворення офісу Військового омбудсмана; встановити порядок подання і розгляду скарг та проведення перевірок Військовим омбудсманом. Створення інституції військового омбудсмена, який би захищав права військовослужбовців, анонсували ще в грудні 2024-го. Законопроект про омбудсмена лежить у Раді з травня цього року. В червні його ухвалили в першому читанні.Нагадаємо, у грудні 2024 року Володимир Зеленський призначив на посаду військового омбудсмена відому правозахисницю Ольгу Решетилову. До цього президент України заявляв, що має "сильну кандидатуру" на цю посаду.
Союзники України намагаються всіма способами утримати американського президента Дональда Трампа на своєму боці. Цього тижня до дипломатичних інструментів залучили самого короля Великої Британії Чарльза.Як повідомляє видання Politico, спільно з першою леді Меланією, Трамп стане першим президентом США, якого офіційно приймуть у Віндзорському замку. Це стало ще одним винятком у низці незвичайних кроків другого державного візиту Трампа.Наразі Лондон готує пишне приймання із банкетом, почесним ескортом і військовим авіапарадом. За цією церемонією стоїть і політична мета. Британія хоче нагадати про довгу історію військового співробітництва між Лондоном та Вашингтоном. Видання наголошує, що британська влада сподівається, що королівський "шарм" допоможе прем'єр-міністру Кіру Стармеру переконати Трампа посилити тиск на російського диктатора Володимира Путіна. Хоча офіційно переговори про мир в Україні не значаться в програмі, джерела очікують, що їх проведуть "за закритими дверима".У коментарі Politico неназваний високопоставлений військовий чиновник зазначив, що король "дуже близький" до деталей переговорів про припинення вогню й особисто до президента Володимира Зеленського. Це дає Лондону унікальну перевагу — монарха, який тихо, але послідовно підтримує Київ."На відміну від холодного ставлення до українського президента, Трамп демонструє глибоку повагу до британської монархії. Вирушаючи до Лондона, він назвав Чарльза "елегантним джентльменом" і візит — "великою честю", — зазначає видання.Так, після скандальної зустрічі між Трампом та Зеленським, яка пройшла у лютому цього року в Овальному кабінеті, український президент знайшов підтримку саме в Чарльза. Король несподівано запросив його на чай у Сандрінгем, а потім — на обід у Віндзорському замку перед червневим самітом НАТО.Орісія Луцевич із Chatham House зазначила, що жести Чарльза стали сигналом "солідарності та нагадуванням про те, хто жертва, а хто агресор". За словами колишньої британської дипломатки, монарх уміє знаходити форми вираження своєї позиції, навіть не виступаючи публічно.Видання зауважило, що у ході візиту Трамп проведе ніч у Віндзорі, де на нього чекають каретна процесія, обід у парадній залі та державний банкет. За словами неназваних екс-дипломатів, саме в кулуарах король може спробувати переконати президента підтримати Україну."Нещодавно Чарльз у посланні до Дня незалежності України закликав до "справедливого і міцного миру". Експерти не виключають, що він знову згадає Україну у своїй промові на банкеті. Символізм візиту підкреслює роль Лондона та Вашингтона як союзників у війнах", — зазначає видання.Попри це лишається питання, чи зможе король реально вплинути на американського лідера. Радники вказують, що подібні приймання раніше допомагали переконати Трампа у важливості НАТО. Цього разу разом із ним прибувають держсекретар Марко Рубіо і спецпосланець Стів Віткофф, яких також намагатимуться схилити до підтримки Києва.Politico наголошує, що Трамп ясно дав зрозуміти, що додаткові заходи Вашингтона проти Москви можливі тільки після того, як союзники по НАТО перестануть купувати російську нафту і запровадять тарифи проти Китаю. За словами експертів, така позиція залишає мало простору для маневру. Видання зробило висновок, що Трамп може прислухатися до доводів короля, але очікувати різкого повороту в його політиці експерти поки що не готові.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що мирна угода у війні між Росією та Україною не може бути укладена коштом політичного суверенітету та територіальної цілісності Києва. Мерц наголосив, що продиктований мир, мир без свободи, спонукав би Путіна шукати свою наступну ціль.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що мирна угода у війні між Росією та Україною не може бути укладена коштом політичного суверенітету та територіальної цілісності Києва.Слова політика цитує видання Reuters. Порушення Росією повітряного простору Польщі та Румунії є частиною тривалої тенденції перевірки кордонів та саботажу з боку президента Володимира Путіна, заявив у середу канцлер Німеччини Фрідріх Мерц."Росія хоче підступно дестабілізувати наші вільні суспільства", — заявив Мерц нижній палаті парламенту Бундестагу.Він також зазначив, що мирна угода у війні в Україні не може бути укладена коштом політичного суверенітету та територіальної цілісності Києва."Продиктований мир, мир без свободи, спонукав би Путіна шукати свою наступну ціль", — додав Мерц. Цікаво, що у серпні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що прогрес у мирному врегулюванні російсько-української війни наразі становить лише близько 2%.Нагадаємо, за даними Reuters, військові керівники Сполучених Штатів та низки європейських країн завершили обговорення військових гарантій безпеки щодо України та тепер представлять їх своїм відповідним радникам з національної безпеки. Раніше віце-президент США Джей Ді Венс заявляв, що переговори щодо припинення війни Росії проти України зосереджені на двох основних питаннях — гарантіях безпеки для Києва та територіях, які Москва прагне взяти під контроль.Своєю чергою, за інформацією Reuters, російський диктатор Володимир Путін вимагає від України відмовитися від усього східного Донбасу, забути про амбіції щодо вступу до НАТО, зберегти нейтралітет і не впускати західні війська до країни.
У 2025 році майже вісім тисяч компаній змінили місце розташування. Найпопулярнішим регіоном, звідки та куди переїжджає бізнес, залишається Київ.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", загалом 7 988 компаній здійснили релокацію по Україні за цей період. Варто зазначити, що деякі бізнеси встигли переїхати навіть кілька разів. Це майже так само, як і торік, й навіть на 10% менше, ніж у 2021 році.Так, найчастіше переїжджають компанії, що працюють у сфері торгівлі: фактично це кожен третій бізнес з усіх, хто переїздив країною. Також часто переїжджає бізнес у сфері будівництва (шість відсотків), сільського господарства (п'ять відсотків) та нерухомості (п'ять відсотків)."Більшість компаній переїжджає за маршрутом до та з Києва. Основними напрямками переміщення бізнесу залишаються маршрути між Києвом та областями. Найпопулярнішими стали переїзди зі столиці до Київської області (494 компанії), до Дніпропетровської області (379), а також у зворотному напрямку: з Київської області до столиці (378). На Харківщину з Києва переїхали 358 компаній, тоді як з Дніпропетровщини до столиці — 336", — наголосили в "Опендатабот".Варто зазначити, що Харківська область цьогоріч загалом у лідерах: у прифронтовий регіон переїхало більше бізнесів, аніж виїхали з нього: +374 компанії цьогоріч. Схожа картина у Запорізькій (+276), Львівській (+161), Закарпатській (+83) та Київській (+77) областях. Натомість у столиці — зворотна тенденція: звідти виїхало на 657 компаній більше, ніж приїхало. Далі за від’ємним балансом ідуть Дніпропетровська область (-102), Донецька (-97), Волинська (-83) та Полтавська (-62).Загалом найбільше бізнесу виїхало саме зі столиці — 2 909 компаній, це 36% від загалу. Серед інших регіонів-донорів варто відзначити Дніпропетровську (824 компанії), Київську (770), Одеську (507) та Львівську області (451).Втім, Київ залишається і головним пунктом призначення, куди переїжджає бізнес — 2 252 компанії обрали його новим місцем роботи. Наступними за популярністю є Київщина (847), Харківщина (742), Дніпропетровщина (722) та Львівщина (613).Нагадаємо, у серпні команда YC.Market повідомляла, що український бізнес продовжує адаптуватись до війни, впливу певних чинників та шукає постійних можливостей не лише для відновлення, а й для розвитку підприємницької діяльності. У 2025 році найбільше компаній відкривали у столиці.
Росіяни запускають нову хвилю мобілізації в тимчасово окупованому Мелітополі. У такий спосіб вони готуються до осіннього призову 2025 року.Про це у Telegram-каналі повідомляє Центр протидії дезінформації.Там зазначили, що на спеціальному засіданні окупаційна адміністрація обговорила заходи, які мають забезпечити примусову явку місцевих жителів до військкоматів, проходження медкомісій та постановку на облік. Фактично це чергова спроба силоміць залучити українців до війни проти власної держави."Примусове залучення населення з тимчасово окупованих територій до лав російської армії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права і кваліфікується як воєнний злочин. кремлівські обіцянки, що жителів окупованої частини Запорізької області "не чіпатимуть щонайменше п’ять років", виявилися брехнею", — йдеться у повідомленні.У ЦПД наголосили, що поки російська пропаганда розповідає, як Кремль нібито "піклується" про населення окупованих територій, реальність свідчить про інше. "Насправді окупанти розглядають українських громадян на ТОТ лише як ресурс — як "гарматне м’ясо" для поповнення своєї армії", — додали у Центрі протидії дезінформації.Раніше повідомлялось, що у Росії регіональні медіа впродовж липня інформують про масові розсилання повідомлень про включення військовозобов'язаних в єдиний електронний реєстр.Нагадаємо, керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов іще в лютому минулого року заявляв, що в Росії не припинялися мобілізаційні заходи з початку повномасштабного вторгнення в Україну. На той момент щомісяця країна-агресор мобілізувала щонайменше 30 тисяч осіб.
У Ямполі Донецької області та Куп'янську на Харківщині переховуються російські військові переодягнуті у цивільний одяг. Окупанти використовують цивільне населення як "живий щит".Про це у коментарі "ТСН" повідомив воєнний кореспондент Богдан Мирошников. За його словами, окупанти ще з 2014 року використовують цинічну практику на всіх ділянках фронту, зокрема, перевдягаються в одяг цивільних і штурмують позиції українських військових. Окрім цього, воєнкор зауважив, що існує велика проблема цивільних, які відмовляються виїхати з прифронтових територій."Вони займають погреби та будинки цивільних, де ставлять міномети у дворах, а також звідти злітають ворожі FPV. Квартири також займають — дуже часто вони обладнують вогневі точки. А в сусідній квартирі може залишатися дідусь, який відмовився від евакуації", — додав Мирошников.Раніше, а саме 15 вересня, 11-й армійський корпус Сухопутних військ Збройних сил України, що російські окупаційні сили здійснили спробу заходу в населений пункт Ямпіль. Задля цього вони використали тактику маскування під мирних жителів. План ворога провалився."Російські окупанти вкотре вдалися до грубого порушення норм міжнародного гуманітарного права. Ворог у цивільному одязі, маскуючись під мирних жителів, намагався інфільтруватися у населений пункт Ямпіль та вести диверсійну роботу в тилу Сил оборони", — наголосили військові.Зазначається, що групи російських солдатів переховувалися у житлових будинках і намагалися видавати себе за місцевих мешканців, перевдягнувшись у цивільний одяг. Проте Сили оборони своєчасно виявили та зірвали спробу противника."Підрозділи 11 армійського корпусу провели комплекс антитерористичних заходів, у результаті яких противник був виявлений, заблокований та знешкоджений. На даний час н.п. Ямпіль і прилеглі території перебувають під повним контролем Сил Оборони. Противнику не вдалося досягти жодних тактичних результатів, усі його спроби щодо проведення розвідувально-диверсійних заходів у населеному пункті були зірвані", — зауважили військові.Нагадаємо, що впродовж вівторка, 16 вересня, на фронті зафіксовано 183 бойових зіткнення. У своїх штурмах загарбники втратили понад тисячу військових.
У ніч на 17 вересня російська армія атакувала Україну ударними безпілотниками та ракетами двох типів. Зафіксовано влучання на 13 локаціях.Про це у Telegram-каналі повідомили Повітряні сили Збройних сил України.За даними військових, росіяни атакували нашу землю балістичною ракетою "Іскандер-М"/KN-23 та зенітною керованою ракетою С-300 із Ростовської та Курської області, 172 ударними безпілотниками типу Shahed, "Гербера" і дронами інших типів із напрямків: Курськ, Брянськ, Орел, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ — РФ, Чауда — окупований Крим, понад 100 із них — "шахеди".Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. "За попередніми даними, станом на 09:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 136 ворожих БпЛА типу Shahed, "Гербера" і дронів інших типів на Півночі, Півдні та Сході країни", — пишуть військові. Також зафіксовано влучання ракет та 36 ударних БпЛА на 13 локаціях.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський повідомив, що лише з початку вересня понад 3 500 дронів різних типів і майже 190 ракет, більш ніж 2 500 авіаційних бомб випущено проти українських людей. Відбувалися провокації й проти партнерів.За даними Повітряних сил, у ніч на 16 вересня російські окупанти атакували Україну 113 ударними дронами типу Shahed, "Гербера" та безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили 89 ворожих дронів.
Європейський Союз прискорює створення "стіни дронів" на східному кордоні. Україна поділилася технологіями, які вже довели ефективність проти російського вторгнення.Як повідомляє газета Financial Times, приводом для цього стали нові інциденти з порушенням повітряного простору країн-членів Північноатлантичного альянсу російськими дронами.Газета зауважує, що нещодавні події в Польщі та Румунії показали, що НАТО доводиться використовувати дороге озброєння проти дешевих дронів, що створює вразливість, якою РФ може скористатися. Задля того, щоб закрити цю прогалину, Брюссель запропонував країнам Євросоюзу використовувати спільне фінансування і закуповувати перевірені системи.Після того, як в Польщу залетіли близько 19 російських дронів, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа має "побудувати стіну дронів". За її словами, це буде "загальноєвропейська спроможність, розроблена і впроваджена разом, яка зможе реагувати в реальному часі".Також вона анонсувала створення "альянсу дронів" із Києвом. На це було виділено шість мільярдів євро для перетворення українських напрацювань на військові переваги та спільне виробництво. Польща, країни Балтії та Фінляндія вже заявили про плани зміцнити кордони. Втім, європейські чиновники наголошують, що це буде ефективно тільки за єдиного підходу та інтеграції технологій."Оборона Європи занадто фрагментована. У цій сфері потрібно більше координації", — зазначив неназваний представник ЄС. За його словами, Росія використає слабкі місця, якщо країни діятимуть неузгоджено. На оборону східного флангу країни НАТО отримають майже 100 млрд євро із загальних кредитів ЄС на 150 мільярдів. Ці кошти допоможуть фінансувати проект "стіни дронів", заявив представник Єврокомісії Томас Реньє.Financial Times зазначає, що тим часом НАТО запустило місію Eastern Sentry. У ході цієї місії залучено винищувачі, кораблі та розвідувальні системи, розміщені від Фінляндії до Болгарії."Європа активно використовує досвід України у протидії безпілотникам. Київ від початку повномасштабного вторгнення розробив дешевші методи боротьби з дронами-камікадзе", — зазначає газета.Українські IT-компанії створили систему акустичних сенсорів, що визначають дрони типу "Шахед" за звуком. Інформацію передають мобільним групам із зенітними гарматами і кулеметами, що набагато дешевше за використання ракет. Своєю чергою, президент Володимир Зеленський запропонував Польщі навчання фахівців із боротьби з дронами. У Варшаві підтвердили, що ведуться переговори про розширення співпраці в цій сфері.Також газета відзначає, що Литва вже переймає практику України і формує мобільні групи для боротьби з дронами. Латвія також впроваджує акустичну систему, а Румунія вивчає, як адаптувати український досвід."Використання дорогого озброєння проти дешевих дронів занадто затратне. Ми шукаємо розумніші рішення", — заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.У Фінляндії зауважили, що дронова війна змінила характер сучасних конфліктів. Генерал Маркку Віітасаарі наголосив, що наразі необхідно розвивати нові методи боротьби з безпілотниками. Частина рішень уже існує, але потрібні нові технології.Нагадаємо, раніше видання The New York Times повідомляло, що після нещодавніх порушень російськими безпілотниками повітряного простору Польщі та Румунії польський уряд відродив розмови про створення безпольотної зони над Україною для захисту від подальших вторгнень Росії. Втім, політичні вагання та військові обмеження створюють явні перешкоди.
Якщо побутові споживачі невчасно передали показники лічильника, або ж взагалі цього не зробили, то у платіжках за світло може змінитися сума. Про це повідомляє прес-служба YASNO."Якщо клієнт регулярно передає коректні показання у встановлені терміни, а саме за два дні до кінця поточного місяця та протягом трьох днів наступного, жодних змін у сумі до сплати за спожиту електроенергію бути не може", — пояснили у компанії.Остаточна сума може змінюватись лише у разі невчасної, некоректної та нерегулярної передачі показань. Є два типи показань, якими оперують енергетики:фактичні — клієнт передав показання у встановлені терміни або їх зафіксував оператор системи розподілу;розрахункові — оператор системи розподілу, не маючи фактичних показань, розрахував обсяг спожитої електроенергії самостійно (по середньому). "Якщо йдеться про фактичні показання, які передані у встановлені терміни, то сума в рахунках завжди буде коректною та змінам не підлягає, а от розрахункові показання — це перерахунки та корегування суми до сплати", — зазначили в YASNO.У компанії також пояснили, що, якщо клієнт не передав показання взагалі або після завершення періоду приймання, то оператор системи розподілу у встановлений період не отримує показань електролічильника від клієнта. "У такому випадку обсяг спожитої електроенергії розраховують по-середньому. Відповідно сума у рахунку буде відрізнятись від суми за фактичне споживання. Перерахунок може бути здійснено лише у наступному місяці у разі отримання коректних показань", — зазначили у компанії.Як отримати перерахунок? Щоб отримати перерахунок, необхідно звернутись до оператора системи розподілу, надати фото лічильника у період передачі показань. Оператор системи розподілу перерахує обсяг спожитої електроенергії та надасть постачальнику у наступному місяці фактичний обсяг за кожен період, який був розрахований по середньому. "Є незмінне "золоте" правило для тих, хто хоче отримувати рахунки за фактично спожиту електроенергію — вчасно передавайте показання. Виконуючи цю дію щомісяця, не виникне жодних запитань до суми в рахунку", — попередив генеральний директор YASNO Сергій Коваленко.Варто зауважити, що ціни на електроенергію для побутових споживачів з 1 вересня залишилися без змін. Наразі українці платять 4,32 гривні за кВт-год. Цей тариф буде чинний щонайменше до кінця жовтня 2025 року.Водночас варто пам'ятати, що в Україні діє програма житлових субсидій і пільг. Між цими двома допомогами існує суттєва різниця. Детальніше — у матеріалі TrueUA.Нагадаємо, за даними Мінекономіки, в Україні ціни на електроенергію можуть зрости уже з наступного року. Тарифи, імовірно, піднімуть приблизно на 15%.
До кінця 2025 року Сполучені Штати відправлять Україні 33 тисячі своїх ударних комплектів для безпілотників зі штучним інтелектом у рамках контракту з Пентагоном.Про це повідомляє Financial Times.Як зазначає видання, зграї дронів на базі штучного інтелекту готові змінити поле бою, а компанії запускають передове програмне забезпечення, яке зробить атаки безпілотної зброї, що долає ворожу оборону, більш смертоносними. У цій наступній ітерації війни за допомогою дронів групи безпілотних пристроїв використовують штучний інтелект для координації дій одна з одною під час атаки на ворожі позиції. Поява роїв дронів стала "дуже важливим моментом", сказав Лоренц Меєр, виконавчий директор Auterion, американо-німецького стартапу, який нещодавно представив "двигун для ройового удару дронів". "Технологія, що отримала назву Nemyx, перетворює окремі дрони на єдину скоординовану силу. Система, що працює на операційній системі Auterion та постачається у вигляді застосунку, дозволяє будь-якому сумісному дрону приєднатися до рою шляхом простого оновлення програмного забезпечення", — йдеться у повідомленні.За даними FT, нове програмне забезпечення ще не використовувалося на полі бою, але Auterion до кінця цього року відправляє Україні 33 тисячі своїх ударних комплектів для безпілотників зі штучним інтелектом у рамках контракту з Пентагоном. За словами Маєра, ці системи можна модернізувати за допомогою Nemyx для розгортання у скоординованих роях. "[Військові] знають, що це наситить їхню оборону", — сказав Меєр, додавши, що вони "всі говорять про рої, всі вони побоюються роїв".Рої дозволяють одному солдату керувати кількома дронами, що дозволяє використовувати стратегії атаки, які автоматично прагнуть перехитрити та подолати ворожу оборону. "Вся ідея роїв полягає в тому, що ви примушуєте себе множити. Ви використовуєте можливості однієї людини", — сказав Гундберт Шерф, співзасновник Helsing, яка минулого тижня анонсувала свою технологію роїв на основі штучного інтелекту у партнерстві з німецькою програмною компанією Systematic, використовуючи програмне забезпечення останньої.Перші масштабні експерименти з роями дронів розпочалися у 2016 році, коли американські шершні F-18 скидали мікродрони. Китай також демонструє масштабні рої з 2017 року. З моменту російського вторгнення у 2022 році низка українських компаній експериментували з роями дронів, зокрема Swarmer, київська компанія, яка стверджує, що її технологія була використана у 82 000 бойових операціях. Сергій Купрієнко, генеральний директор і співзасновник Swarmer, порівнює розумний рій із живим організмом, у якому дрони спілкуються один з одним, автономно вирішують, як літати та виконувати операції. В одній експериментальній бойовій операції минулого року українські військові використали програмне забезпечення Swarmer з роєм дронів, які наближалися до російських позицій та самостійно визначали момент для початку атаки. "Автономія та автоматизація — це правило", — сказав Купрієнко. Технологія рою "реагує в режимі реального часу на нові людські команди та пріоритети, зміну обставин та нещодавно виявлену інформацію", — сказав він. Військові вже використовують тактику рою з великим успіхом. Росія, наприклад, навчилася групувати атаки за допомогою своїх дешевих далекобійних безпілотників Shahed проти українських міст, пригнічуючи українську оборону та збільшуючи загальний рівень ураження. Однак найновіше програмне забезпечення може зробити тактику роїння ще більш смертоносною, дозволяючи атакувальним дронам навчатися. У "комунікаційних реле", де кілька дронів контролюються більшим дроном, який передає радіосигнали для розширення дальності атаки, не було жодного реального розвідувального матеріалу, сказав Шерф з Гельсінга. Українські оборонно-технологічні групи вважають, що мають величезний архів відеозаписів з дронів, корисних для навчання моделей штучного інтелекту, і мають вирішальну перевагу над своїми іноземними конкурентами. Тільки українські компанії мають доступ до секретної бази даних бойових дронів, відомої як Універсальний військовий набір даних. "Роїння дронів вже давно вважається амбітною метою", — сказала Евелін Бучацька, керівник D3, венчурної компанії в Києві, яка інвестує у військові технології. Вона сказала, що "безпрецедентний обсяг бойових даних, доступних Україні для навчання моделей автономної роботи", є "необхідними будівельними блоками для роїння". Майкл Холм із Systematic сказав, що виробники дронів зараз переходять на відкриті програмні системи, що полегшує координацію:"Йдеться про тижні, дні та тижні, щоб інтегрувати та зробити рій оперативним, а не про роки та місяці".Критики систем на базі штучного інтелекту попереджають, що алгоритми, що керують роями, можуть розширити межі людського контролю над зброєю, що призведе до того, що більша частина прийняття бойових рішень буде передана штучному інтелекту. Повністю автономна зброя, в якій немає людського втручання, обмежена міжнародним правом. "Звичайно, ми вбудували автономію, але завжди стежили за тим, щоб людина була в курсі подій", — сказав Шерф. "Саме так компанії будуються навколо європейських цінностей та європейської доктрини".Оскільки рої вимагають постійного контакту окремих дронів один з одним, головним викликом для цієї технології є радіоелектронна боротьба, коли навігаційні та комунікаційні частоти, що використовуються між дронами, глушаться, попереджають експерти. Поза полем бою, алгоритми роїння можуть бути використані в логістиці, сільському господарстві та реагуванні на надзвичайні ситуації. Кілька дронів, що працюють разом, можуть набагато ефективніше оглядати трубопроводи, садити сільськогосподарські культури або шукати в зонах стихійного лиха, ніж окремі пристрої. Стартапи в Кремнієвій долині, Шеньчжені та Тель-Авіві вже експериментують з роями для автоматизації складів, пожежогасіння та моніторингу натовпу. Однак аналітики зазначають, що комерційний потенціал залежить від розробки регуляторами стандартів безпеки та використання даних. Раніше повідомлялось, що американсько-німецька компанія Auterion надішле Україні 33 тисячі своїх "ударних комплектів" для дронів зі штучним інтелектом. Це допоможе протидіяти масованим атакам російських безпілотників.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що виробництво дронів-перехоплювачів вже розпочалося. Загалом питання виробництва таких безпілотників становить шість мільярдів доларів.Додамо, раніше видання Digi24 повідомляло, що міністерство оборони Румунії планує домовитися з Україною про спільне виробництво дронів. Ці безпілотники Бухарест буде продавати й іншим європейським країнам.
У середу, 17 вересня, з візитом до України прибула президентка Європейського парламенту Роберта Мецола.Про це вона повідомила у соцмережі X. Подробиці її перебування у Києві не уточнюються. "Наступна зупинка: Київ", — йдеться у повідомленні посадовиці.Next stop: Kyiv 🇪🇺🇺🇦 pic.twitter.com/GwlMDM9SoB— Roberta Metsola (@EP_President) September 17, 2025Варто зазначити, що 16 липня представницю Мальти Роберту Мецолу переобрали головою Європейського парламенту.Цікаво, що Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".Нагадаємо, 12 вересня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про продовження санкцій проти Російської Федерації. Обмежувальні заходи, запроваджені через військову агресію проти України, діятимуть до 15 березня 2026 року.Також повідомлялось, що Європейська комісія пропонує нову ідею щодо того, як направити мільярди євро заморожених російських активів до України, замінивши гроші, перераховані до Києва, борговими розписками, що підтримуються ЄС.
Український стендап-комік Василь Байдак заявив про намір взяти участь у Національному відборі на пісенний конкурс "Євробачення-2026". Раніше він на сцені Нацвідбору виступав у ролі ведучого.В інтерв'ю YouTube-каналу "Розмова" артист зауважив, що планує подати заявку спільно з гуртом Badstreet Boys, у складі якого виступає разом із музикантами та колегами за сценічними проектами.За словами Байдака, ідея участі у конкурсі більше не розглядається як жарт, оскільки у складі гурту є достатньо професійних музикантів і авторів, які можуть створити якісний продукт. Зауважимо, що до складу Badstreet Boys входять: співак Dantes, коміки Василь Байдак, Антон Тимошенко й Олег Свищ та комік-музикант Слава Кедр."Ми серйозно хочемо потрапити на Нацвідбір, і не як гості, а як конкурсанти. У нас є музиканти, автори пісень, вокалісти. В українському шоу-бізнесі наразі немає бойз-бенду — і ми могли б зайняти цю нішу", — пояснив Байдак.Він також зауважив, що цього року гурт не потрапив до Нацвідбору. Причиною стали технічні труднощі під час презентації пісні, яку не встигли належним чином підготувати. За словами коміка, ідею подали "Суспільному" — організаторам Нацвідбору, та членам журі, зокрема Тіні Кароль. Втім, запис вийшов "сирим" і не продемонстрував повного потенціалу гурту."Нас не взяли, мабуть, тому, що ми відправили не зведений трек. Автор нічого тоді не вмів співати, просто щось наспіх записав. Він скинув цей запис Тіні Кароль. Ну, як ви розумієте, не найкраща презентація для серйозного конкурсу", — зазначив Байдак.Також він розповів і про специфіку роботи Badstreet Boys. Колектив збирається для різних благодійних та культурних ініціатив, і більшість ідей виникає спонтанно. Їхні музичні номери часто створювалися під конкретні події чи запити, наприклад, для зборів коштів.Нагадаємо, у серпні стало відомо, що ювілейне 70-те Євробачення-2026 відбудеться у столиці Австрії Відні. Це місто вже втретє прийме популярний пісенний конкурс.