Президент Володимир Зеленський заявив, що наступний має бути результативний для підтримки України. Заплановано низку перемовин із партнерами.Відповідну заяву очільник держави зробив під час вечірнього відеозвернення."Будуть зустрічі міністра оборони України з партнерами. Готуємо фактично новий рівень нашої оборонної співпраці з партнерами. Заплановані важливі кроки із сусідами в Євросоюзі, щоб Україна, попри всю цю російську війну, могла наближати свою європейську інтеграцію, виконання домовленостей, щоб у України було справжнє, повноцінне європейське майбутнє", — зауважив він.Гарант відзначив, що Україна розглядає відносини з Європейським Союзом як одну з необхідних гарантій безпеки."Обовʼязково це буде. І Росія своїми ударами Україну не зламає. І обовʼязково відчуватиме відповіді там, де Україна вважатиме за потрібне. Я дякую всім, хто з нами кожного дня, хто з Україною, хто з нашими людьми! Я дякую кожному й кожній, хто захищає життя наших людей, наших дітей — хто рятує, хто воює, хто відновлює!" — додав він.Нагадаємо, під час дев'ятого Німецько-українського бізнес-форуму в Берліні українські підприємці оголосили про нові комерційні домовленості на суму понад 100 мільйонів євро. Уряд також готує запуск двох важливих ініціатив для підтримки бізнесу та відновлення виробництв уже у 2027 році.Додамо, прем’єр-міністр України Сергій Корецький 20 листопада провів переговори з Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом щодо посилення протиповітряної оборони. Сторони також детально обговорили спільні енергетичні ініціативи та підготовку екстреної допомоги для проходження зимового періоду..

Попри поступове збільшення площ промислових садів, Україна в найближчі роки залишатиметься нетто-імпортером груш, адже нові насадження поки що не можуть забезпечити достатню кількість вітчизняної продукції, а для скорочення залежності від закордонних постачальників.Про це повідомляє SEEDS. За словами президента Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тараса Баштанника, урожайність груш в Україні у 2026 році була вищою, ніж торік. Однак весняні заморозки та літня посуха негативно вплинули на загальний обсяг зібраної продукції. В окремих регіонах втрати сягали 40% від запланованого врожаю.Водночас в Україні поступово закладають нові промислові грушеві сади. Проте більшість насаджень мають вік лише 2–4 роки, тому поки не здатні істотно збільшити пропозицію української продукції на ринку.Груша залишається нішевою культурою, а внутрішній попит на неї останніми роками суттєво не змінювався. Тому навіть поява нових садів найближчим часом не призведе до значних змін у структурі ринку.Особливості ринкуУкраїнський ринок груш має виражену сезонність. Після збирання врожаю окремі партії вітчизняної продукції можуть експортуватися, однак тривале зберігання цих фруктів залишається технологічно складним. Основний імпорт груш традиційно припадає на період після Нового року — січень, лютий та весняні місяці. У цей час запаси української продукції скорочуються, а залежність від іноземних постачальників зростає.За таких умов саме збільшення кількості садів не гарантує швидкого імпортозаміщення. Виробникам потрібно не лише отримувати високі врожаї, а й забезпечувати збереження якості плодів протягом кількох місяців.Чому вирощування груш може стати вигідним напрямомПопри труднощі, виробництво груш залишається перспективною нішею для українських садівників. Значна частка імпортної продукції на внутрішньому ринку створює можливості для розвитку вітчизняного виробництва."Це хороша ніша, яка потребує достатньо відповідального технологічного підходу — від сортів до зберігання", — зазначив Баштанник.Отже, скорочення залежності від імпорту потребуватиме комплексного підходу. Серед ключових умов — правильний вибір сортів, сучасні технології вирощування, якісна післязбиральна доробка та можливість тривалого зберігання фруктів.Нагадаємо, в Україні не працює близько третини потужностей із переробки олійних культур. Через зупинку заводів закупівельні ціни на соняшник опинилися під додатковим тиском і можуть знизитися ще на 1500 гривень за тонну..

Міністр оборони України Євгеній Хмара зустрівся з головнокомандувачем Збройних сил Швеції генералом Міхаелем Классоном. Сторони обговорили посилення авіації.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони."Детально обговорили наступні кроки щодо передачі Gripen Україні, можливості прискорення поставок літаків і озброєння до них. Євгеній Хмара підкреслив, що Україні важливо отримувати необхідні спроможності синхронно із літаками. Зокрема, ракети Meteor — для протидії російській авіації, яка є носієм КАБів", — йдеться у повідомленні.У відомстві також відзначили, що існує потреба у боєприпасах до авіаційних гармат, передачу яких обговорили. Окремо сторони сфокусувалися на безпековій ситуації в Балтійському морі, а також критичних потребах українських воїнів."Понад 90% втрат ворог несе через удари дронів. Саме тому фокус підтримки партнерів має бути на безпілотних системах різних типів — front strike, middle strike, deep strike. Другий пріоритет — ППО. Важливі поставки ракет до наземних комплексів протиповітряної оборони, ПЗРК, ракет класу "повітря — повітря", — наголосив Хмара.Нагадаємо, Україна та Данія розпочинають стратегічну співпрацю у сфері штучного інтелекту для оборони. До співпраці планується залучати оборонну промисловість обох країн.Також 17 листопада міністр оборони України Євгеній Хмара та очільник Міноборони Фінляндії Антті Гяккянен підписали меморандум про спільне оборонне виробництво..

У неділю, 23 листопада, в Україні прогнозують хмарну погоду з опадами у вигляді дощу, снігу та мокрого снігу. На дорогах місцями утвориться ожеледиця.Про це повідомляє "Укргідрометцентр". Згідно із прогнозами синоптиків, у нічні години невеликий сніг очікується у північних та Вінницькій областях, помірний — у Карпатах. У більшості південних регіонів та на Кіровоградщині пройдуть невеликі дощі, на решті території істотних опадів не прогнозують.Вдень погода погіршиться. У більшості південних областей очікується значний дощ, а в центральних регіонах та на Харківщині — значний дощ із мокрим снігом. Місцями можливе налипання мокрого снігу. На решті території подекуди йтиме невеликий сніг, на сході — помірний дощ.У Черкаській, Кіровоградській, Полтавській та Харківській областях прогнозують утворення снігового покриву. У Карпатах його висота збільшиться на 2–8 сантиметрів. Вітер буде переважно південно-західний, 7–12 м/с. Вдень у південних, центральних та східних областях пориви сягатимуть 15–20 м/с.Температура повітря вночі становитиме від +2°…-4°C, вдень — +0°C…+5°C. На півдні країни вночі очікується +3°C…+8°C, вдень — +7°C…+12°C. У Карпатах протягом доби буде -1°C…-6°.Погода у Києві та областіУ Київській області та столиці 23 листопада буде хмарно. Вночі очікується невеликий сніг, удень місцями — мокрий сніг. Вночі та вранці на дорогах області місцями можлива ожеледиця. Вітер південно-західний, 7–12 м/с. Температура повітря по області вночі становитиме від +2°C до -3°C, а вдень стовпчики термометрів показуватимуть +0°C…+5°C. У Києві вночі 0°C…-2°, а вдень очікується +1°C….+3°C.Нагадаємо, 20 листопада в Одеській області негода наробила лиха. Через сильні пориви вітру та падіння дерев травмувалися четверо людей.Додамо, 20 листопада на високогір'ї Карпат суттєво погіршилася погода. На горі Піп Іван зафіксували шторм. Небезпечне метеорологічне явище впродовж доби прогнозують в Івано-Франківській області..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на влучання російського безпілотника у житловий будинок у Димері Київської області. Він наголосив, що Європа має протидіяти не окремим інцидентам, а джерелу загрози — Росії.Відповідну заяву оприлюднила пресслужба МЗС України. За словами Сибіги, відповідальність за загибель кожного мирного жителя та всі злочини російської армії лежить на російському диктаторі Володимирі Путіні.Водночас міністр звернув увагу, що Кремль продовжує посилювати ескалацію, а російські провокації в різних країнах Європи свідчать про те, що прагнення Москви до конфронтації не обмежується війною проти України."Європа не може дозволити собі реагувати на кожен окремий інцидент ізольовано. Відповідь має бути спрямована на джерело цієї зростаючої загрози — Росію Путіна", — наголосив глава МЗС.Він також зазначив, що посилення України та позбавлення Москви ресурсів для продовження агресії є безпосереднім внеском у безпеку всього європейського континенту.Нагадаємо, 22 листопада російські загарбники вдарили по Димеру на Київщині. Внаслідок ворожої атаки дроном пошкоджено п’ятиповерховий житловий будинок. Виникнула пожежа, зруйновано квартири з першого по п’ятий поверх. Люди опинилися під завалами. Також 22 листопада в Салтівському районі Харкова російський реактивний безпілотник влучив у дах дев'ятиповерхового житлового будинку. Обійшлося без масштабних наслідків..

Українські військові взяли участь у спільних навчаннях із застосування безпілотників разом із військовими Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Німеччини та Латвії.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України."Перші навчання Drone Crucible організувало Командування спеціальних операцій США в Європі (SOCEUR). Учасники разом випробовували малі безпілотники й відпрацьовували пілотування в умовах, наближених до бойових", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що у ході навчань було відпрацьовано три напрями:Бойовий досвід. Військові обмінювалися практичними напрацюваннями, зокрема досвідом застосування безпілотних систем у сучасних операціях.Технології. Оператори перевіряли ефективність БпЛА в польових умовах і напряму передавали розробникам зворотний зв'язок.Бойова готовність. Учасники вдосконалювали навички управління безпілотниками та відпрацьовували спільні дії, від яких залежить колективна оборона."Для України такі навчання — це можливість передати партнерам досвід сучасної війни, перейняти їхні практики й разом із ними розвивати спроможності у сфері безпілотних систем. ЗСУ вдячні партнерам за послідовну підтримку України в її боротьбі за свободу!" — додали у Генштабі.Нагадаємо, Україна та Данія розпочинають стратегічну співпрацю у сфері штучного інтелекту для оборони. До співпраці планується залучати оборонну промисловість обох країн.Також 17 листопада міністр оборони України Євгеній Хмара та очільник Міноборони Фінляндії Антті Гяккянен підписали меморандум про спільне оборонне виробництво..

Спілкуючись у приватному режимі, Володимир Путін сприйняв можливість гарантій безпеки для України від Сполучених Штатів Америки та Європи за прикладом п’ятої статті НАТО. Але диктатор висунув умову, що на її території не розміщуватимуть війська Північноатлантичного альянсу.Таку інформацію оприлюднило видання The Washington Post із посиланням на джерело, яке наближене до різних сторін, що беруть участь у мирних переговорах.Співрозмовники медійників розповіли, що в такому разі з Росії знімуть санкції, але запровадять їх знову, якщо Москва розпочне зосереджувати війська для нового вторгнення.Оскільки Путін відмовився погоджуватися на розташування баз НАТО в Україні, американська сторона натомість запропонувала відведення російських військ від кордону одразу після підписання угоди про припинення вогню. А в разі переходу російських військ у наступ, війська Альянсу без зволікань перекинуть на територію України.Крім того, видання вказало, що представники США та Європи обговорювали механізми контролю за виконанням Росією домовленостей, а також налагодження швидкого обміну інформацією на випадок нападу.За словами джерела, спеціальний представник президента США Джаред Кушнер звернувся з попередженням до Путіна."Це розпочалося як війна з Україною. Тепер це опосередкована війна з Європою", — заявив він.Також оглядач видання Девід Ігнатіус зазначив, що американські та європейські посадовці обговорили, як контролювати дотримання Росією домовленостей і забезпечувати оперативний обмін інформацією в разі нападу.Нагадаємо, вчора президент Володимир Зеленський заявив, що Україна поки не має чітких відповідей щодо того, як саме працюватимуть запропоновані США гарантії безпеки за аналогом п’ятої статті Північноатлантичного альянсу..

Футболіст англійського "Сандерленда" Тимур Тутєров отримав паспорт Росії 2020 року та неодноразово їздив до Криму з батьками. Кандидат до національної збірної України російське громадянство оформив ще в підлітковому віці.Таку інформацію з'ясували журналісти "Слідство.Інфо"."Згідно з даними реєстраційного обліку Міністерства внутрішніх справ Росії, Тімур Тутєров народився в Севастополі, що нині в окупованому Криму. На цій підставі 25 грудня 2020 року він отримав російський паспорт. На той час йому було 16 років", — зазначили розслідувачі.Як відомо, 2018 року Тутєров грав в українській команді "Діназ" (Вишгород), а в лютому 2021 року долучився до юнацької "Колоса" (Ковалівка).За інформацією з витоків російських баз даних, з 2014 року Тутєров близько 10 разів відвідував окупований Крим. Останній перетин російська митна служба зафіксувала 1 січня 2022 року. Тоді він разом з батьками перетнув російський кордон і виїхав у напрямку України на автомобілі. Батьки Тутєрова — теж громадяни Росії. Мати отримала російське громадянство в жовтні 2021 року, а батько — поновив у серпні 2025 року. За даними окупаційної влади, сім’я проживає у Бахчисарайському районі нині окупованого Криму.На початку листопада головний тренер збірної України Андреа Мальдера розповів, що розмірковує над тим, чи викликати крайнього півзахисника англійського "Сандерленда" Тімура Тутєрова."Щодо виклику Тутєрова до основного складу, то я думав про це. Ми стежимо за всіма футболістами, які можуть зіграти за українську збірну", — сказав тоді італійський наставник "синьо-жовтих".На телефонні дзвінки та запитання журналістів "Слідства.Інфо", надіслані в месенджер, Тімур Тутєров не відповів.Нагадаємо, раніше стало відомо, що перспективний 17-річний тенісист Нікіта Білозерцев більше не представляє Україну на світових кортах. Спортсмен, який раніше ігнорував українську мову під час спілкування з пресою, тепер офіційно виступає за збірну Узбекистану..

Від ранку неділі, 22 листопада, триває пошуково-рятувальна операція у Димері на Київщині. У пʼятиповерхівці частково зруйновано під’їзд через російську атаку дроном.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Дякую нашим рятувальникам, які спрацювали швидко: дев’ять людей уже евакуювали та локалізували пожежу. Але, на жаль, під завалами ще можуть бути люди: 14 людей не виходять на зв’язок. На місці працюють усі необхідні служби", — зазначив він.За його словами, поранена також дитина через російський удар керованими авіаційними бомбами по житлових будинках в Запоріжжі.Український президент поінформував, що загалом цього тижня під ударами росіян перебувало 20 регіонів України. Росія випустила по них близько 2 700 дронів, майже 1 460 авіабомб і 165 ракет різних типів."Значна частина з них — балістика, зокрема, північнокорейська, яку росіяни постійно допомагають Пхеньяну модернізовувати, щоби вона била точніше", — акцентував президент України.Він зауважив, що на тлі цього особливо складно зрозуміти затримки у постачанні антибалістики для України. Потрібно посилювати український захист."Дуже важливо, щоб Америка дозволила передачу ракет до «петріотів», які вже оплачені партнерами в межах PURL. І також важливо продовжувати внески у програму PURL, яка є нашим головним джерелом антибалістики. Дякую всім, хто із цим допомагає", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора український президент розповідав, що до удару по Керченському мосту країна-агресорка Росія 109 разів атакувала українські мости, а сам Керченський міст використовувався як головний логістичний маршрут для мілітаризації окупованого українського півострова..

За минулу добу суботи, 21 листопада, на різних ділянках фронту зафіксовано 131 бойове зіткнення. Загалом втрати російських загарбників склали 2 310 осіб. Також знешкоджено велику кількість ворожої техніки. Розпочалася 1 733 доба широкомасштабної збройної агресії Росії проти України.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Обстріли рашистівУчора противник завдав одного ракетного удару, 79 авіаційних ударів, під час яких скинув 249 керованих авіабомб. Окрім того, загарбники застосували 7 217 дронів-камікадзе та здійснили 1 951 обстріл населених пунктів і позицій наших військ.Обстрілів з боку ворога, зокрема, зазнали Мала Корчаківка, Кіндратівка, Юнаківка, Ободи, Кореньок, Бачівськ, Нескучне, Безсалівка, Товстодубове, Павлівка, Олексіївка, Андріївка, Храпівщина, Яструбщина, Нова Січ, Садки, Лужки, Мачулища, Могриця, Хотінь, Заріччя, Винторівка, Гірки, Степанівка, Гаврилова Слобода, Отруба, Тополя, Дорошівка, Кружок, Уланове, Мала Рибиця, Малушине, Волфине Сумської області; Хрінівка Чернігівської області. Авіаударів зазнали Степанівка, Писарівка й Іволжанське.Удари ЗСУЗа минулу добу авіація, ракетні війська й артилерія Сил оборони уразили два райони зосередження живої сили та техніки, один пункт управління безпілотниками та дві артилерійські системи.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському та Курському напрямках минулої доби агресор завдав трьох авіаційних ударів, застосувавши сім КАБів, і здійснив 52 обстріли позицій наших військ і населених пунктів, два з яких — із застосуванням реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили дві атаки противника в бік Охрімівки.На Куп’янському напрямку ворог штурмових дій не проводив.Спроби вклинитися в нашу оборону відбито на Лиманському напрямку, де окупанти проводили шість атак у бік Зеленої Долини, Лимана та Діброви.На Слов’янському напрямку противник здійснив одну атаку в бік Миколаївки.На Краматорському напрямку противник штурмових дій не проводив.На Костянтинівському напрямку зафіксовано 12 атак. Загарбники вели наступальні дії в районі Костянтинівки й у бік Новопавлівки, Дружківки.Також 16 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися неподалік від Вільного, Добропілля, Водянського й у бік Кучерового Яру, Чернігівки, Святогорівки, Мирного, Сергіївки, Новопавлівки.На Олександрівському напрямку штурмових дій не зафіксовано.На Гуляйпільському напрямку окупанти сім разів атакували позиції наших захисників. Ворог намагався просунутися в бік Нового Запоріжжя, Злагоди, Добропілля, Воздвижівки, Гуляйпільського, Новоселівки.На Оріхівському напрямку противник одного разу атакував у бік Новоданилівки.На Придніпровському напрямку противник штурмових дій не проводив.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Загальні бойові втрати противника від початку повномасштабного вторгнення станом на 22 листопада 2026 рокуОсобовий склад:близько 1 637 170 (+2 310).Озброєння та військова техніка:танки: 12 487 (+2);бойові броньовані машини: 25 923 (+39);артилерійські системи: 52 661 (+66);реактивні системи залпового вогню: 2 295 (+6);засоби протиповітряної оборони: 1 767;літаки: 452;гелікоптери: 356.Безпілотні системи та ракети:наземні робототехнічні комплекси: 3 209 (+6);безпілотники оперативно-тактичного рівня: 616 803 (+1 392);крилаті ракети: 5 278.Морська техніка:кораблі та катери: 35;підводні човни: 2.Техніка забезпечення:автомобільна техніка та автоцистерни: 178 062 (+243);спеціальна техніка: 4 925 (+4).Нагадаємо, що завтра в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбудеться засідання Північноатлантичної ради. На ньому обговорять порушення повітряного простору Польщі російськими ракетами..

Відсутність доступу до чорноморських портів створює значні ризики для українського аграрного експорту та фінансової стійкості виробників. Наземна логістика не здатна повністю замінити морські перевезення.Про це повідомили на Facebook-сторінці Ukrainian agribusiness club."У разі тривалого обмеження роботи чорноморських портів сукупні додаткові збитки агросектору можуть скласти до 7,5 мільярда доларів за маркетинговий рік", — зауважив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час вебінару "Аграрний сектор України в лещатах: як сучасні реалії визначають шлях до ЄС".Зазначається, що додаткове навантаження на транспортування — 50-70 доларів на кожній тонні, а подекуди сягає і 80 доларів. Загалом таке подорожчання витягуватиме з кишень агровиробників близько 2,4 мільярда доларів щороку.Водночас аграрна галузь є критично важливою для фінансової стабільності регіонів. Близько п’яти мільйонів українців отримують виплати, пов’язані з аграрним сектором.До того ж податки від сільського господарства формують 20% доходів місцевих бюджетів, із яких фінансуються школи, лікарні та інфраструктура. Зниження доходів виробників ускладнює виконання фінансових зобов’язань перед працівниками та громадами."Якщо ситуація не зміниться, аграрному сектору буде дедалі складніше підтримувати нинішні обсяги виробництва", — зазначили аграрії.Вони додали, що зростання витрат на експорт і зниження доходів безпосередньо впливають на можливості господарств продовжувати роботу."Ми маємо готуватися до різних сценаріїв, адже наразі немає ознак покращення ситуації. Водночас це не означає, що держава припиняє роботу над пошуком рішень для відновлення повноцінного експорту через Чорне море. Мінагрополітики опрацьовує можливі механізми підтримки агровиробників разом із міжнародними партнерами, передусім ЄС. Основне завдання — допомогти господарствам зберегти фінансову стійкість, продовжувати діяльність та виконувати зобов’язання перед працівниками та громадами", — підсумував Тарас Висоцький.Нагадаємо, на початку цього тижня стало відомо, що "Нафтогаз" уклав контракт із польською компанією ORLEN на постачання трьох партій американського скрапленого природного газу (LNG). Постачання заплановані на перший квартал 2027 року та мають допомогти забезпечити потреби України під час пікового зимового споживання..

Президентка організації "Карітас України" Тетяна Ставничи зустрілася з Папою Римським Левом XIV. Вона передала йому декілька подарунків, один із яких з особливою історією — це пара шкарпеток від сім’єї, евакуйованої з Олешок.Про це повідомив сайт благодійної організації "Карітас України". Там зазначили, що подарунок понтифіку містив синьо-жовтий браслет, фотолистівку із зображенням евакуйованого чоловіка з іконкою в руках і шкарпетки від евакуйованої з Олешок сім’ї."Родина тривалий час залишалася заблокованою на восьмому поверсі будинку в Олешках, нижні поверхи якого зруйнували ракетні обстріли. Син шукав їжу в покинутих квартирах, а дружина доглядала за чоловіком, який через проблеми із суглобами не може сидіти. Щоби відволіктися, жінка в’язала шкарпетки — за цей час назбиралося декілька десятків пар", — пояснила Ставничи.Дізнавшись про можливість евакуації, родина звернулася до Офісу омбудсмена. Для порятунку використали пожежну драбину. Чоловіка доправили до Києва швидкою допомогою.Зараз уся родина разом перебуває в лікарні та проходить реабілітацію. Дізнавшись про зустріч з Папою, сім’я передала одну з пар шкарпеток "Карітасу України".На фото зображений 80-річний пан Володимир, який евакуювався з іншими мешканцями Олешків під час гуманітарної місії. Переживати окупацію та постійні обстріли чоловіку завжди допомагала молитва до Бога. З Олешків він привіз потерту стареньку іконку рівноапостольного князя Володимира, хрестителя Русі-України, куплену ще до повномасштабного російського вторгнення в Україну.Як відомо, що на початку 2026 року в окупованих Олешках виникнула гуманітарна катастрофа, в результаті якої мешканці опинилися без продовольчої та медичної допомоги. 16 жовтня 2026 року Папа Римський Лев XIV провів телефонну розмову з Володимиром Путіним, під час якої закликав до гуманітарного перемир’я, необхідного для доставлення продовольства та медикаментів, а також забезпечення добровільної та безпечної евакуації цивільного населення Олешків.Дещо пізніше, 19 жовтня, Папа Лев XIV обговорив ситуацію з президентом України Володимиром Зеленським, наголосивши на необхідності співпраці сторін задля захисту цивільних і забезпечення гуманітарного доступу. 23 жовтня за посередництва першої леді США Меланії Трамп офіційно підтвердили домовленості щодо проведення гуманітарної місії та тимчасового припинення вогню в Олешках. 31 жовтня евакуйованих мешканців доставили до Києва.Нагадаємо, вчора президент Володимир Зеленський інформував, що Україна передала американській стороні оновлений перелік населених пунктів на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, де пропонує провести гуманітарні операції за аналогією з евакуацією людей з Олешок..

У Німеччині зросла частка мешканців, які хочуть скорочення або припинення надання допомоги Україні. При цьому більшість таких — у східній частині країни.Про це свідчать результати опитування, яке інститут YouGov провів на замовлення газети Welt am Sonntag.Зокрема, 49% опитаних вважають, що допомогу варто зменшити або взагалі припинити. Натомість 39% пропонують надавати її надалі в тому самому чи більшому обсязі. 11% не визначилися з відповіддю.Кожен четвертий учасник опитування вважає, що Україні варто припинити надавати кошти, зброю та гуманітарну допомогу. Ще 24% принаймні скоротили би цю підтримку, 30% хочуть залишити її без змін, а 9% — збільшити.Найсильніша підтримка України — серед виборців партії "Зелені". Кожен другий, хто голосував за цю політичну силу на минулих виборах до Бундестагу, хоче зберегти допомогу в нинішньому обсязі, а 32% — збільшити її.Серед виборців партії "Альтернатива для Німеччини" більшість (62%) вважає, що допомогу варто припинити, а 27% — що її треба скоротити.Відповіді прихильників блоку Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів і Соціал-демократичної партії Німеччини — у проміжку між цими показниками.Особливо помітна підтримка України в наймолодшій віковій групі — від 18 до 29 років, а також серед людей віком від 70 років. У західних федеральних землях зберегти допомогу без змін чи збільшити хочуть 42% опитаних, а на сході Німеччини — лише 25%.Майже кожен другий учасник опитування також виступає за те, щоби канцлер Німеччини Фрідріх Мерц "якомога швидше" поговорив із Володимиром Путіним, навіть якщо Росія заздалегідь не піде на поступки у війні. Ще 23% хочуть, щоб розмова відбулася лише після російських поступок, а 9% вважають, що говорити не варто взагалі.За інформацією YouGov, опитування репрезентативне для населення Німеччини віком від 18 років. З 13 до 16 листопада інститут опитав онлайн 2 329 повнолітніх громадян. Це відбулося ще до зустрічі "Коаліції охочих" у Берліні 19 листопада, учасники якої пообіцяли підтримувати Україну.Нагадаємо, декілька днів тому канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запевнив, що його країна продовжить підтримувати Україну та працювати заради миру. Він наголосив, що Росія не зможе перемогти у війні, а підтримка українців є важливою для збереження миру та свободи в усій Європі..

У ніч на неділю, 22 листопада, російські окупанти атакували Україну 186 ударними безпілотниками типу Shahed (72 із них — реактивні), "Гербера", дронами-імітаторами типу "Пародія". Сили оборони знешкодили 161 ворожу ціль.Про це повідомила пресслужба Повітряних сил Збройних сил України.Військові уточнили, що рашисти запускали дрони з таких напрямків: Орел, Курськ, Міллерово, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ (усе — Російська Федерація), тимчасово окупований Донецьк, Гвардійське, Чауда (обидва — тимчасово окупована територія Криму).Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряна оборона збила / пригнітила 161 ворожий БпЛА типу Shahed (56 із них — реактивні), "Гербера", дрони інших типів."Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 18 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на шести локаціях", — зазначили українські військові."Атака триває, в повітряному просторі й зараз перебуває декілька ворожих безпілотників", — попередили в Повітряних силах ЗСУ.Нагадаємо, що минулої ночі у Вишгородському районі Київської області внаслідок ворожої атаки дроном пошкоджено п’ятиповерховий житловий будинок. Виникнула пожежа, зруйновано квартири з першого по п’ятий поверх..

У суботу, 21 листопада, у Фінській затоці два українські безпілотники атакували російське вантажне судно "Спарта II". Його використовували для забезпечення російської військової логістики.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Зазначається, що дрони влучили в "Спарту II" під час її переходу із Санкт-Петербурга (Ленінградська область) до Калінінграда. Це сталося в нейтральних водах Фінської затоки, приблизно за три морські милі (близько 3,7 кілометра) від виняткової економічної зони Росії."Судно перебуває під санкціями США й України як частина логістичної інфраструктури, що підтримує військову діяльність Росії", — наголосили аналітики.Власником "Спарти II" є російська судноплавна компанія "Оборонлогістика", яка надає логістичні послуги Міністерству оборони Росії. Взимку 2024-2025 років російські війська використовували "Спарту II" для вивезення військового майна, зокрема, зенітно-ракетних комплексів С-300, зі сирійського порту Тартус.Представник Прикордонної служби Фінляндії підтвердив, що українські дрони атакували "Спарту II", коли вона перебувала в російських територіальних водах, тоді як Сили оборони Фінляндії повідомили, що удар стався в міжнародних водах на захід від російського острова Гогланд.Фінські прикордонники додали, що після влучання пошкоджена "Спарта II" дрейфувала з міжнародних вод у північному напрямку — в територіальні води Фінляндії.Як відомо, територіальні води держав простягаються на відстань до 12 морських миль (близько 22 кілометрів) від берегової лінії. Держави мають майже повний суверенітет і юрисдикцію над своїми територіальними водами, тоді як у межах виняткових економічних зон їхній суверенітет не є повним. Оскільки в акваторії вузької Фінської затоки та північної частини Балтійського моря свої інтереси мають багато держав, розташованих у безпосередній близькості одна від одної, для розмежування морських кордонів у цьому регіоні уклали спеціальні угоди.Інші ключові висновки ISWПрезидент України Володимир Зеленський запропонував запровадити тимчасові локальні режими припинення вогню для евакуації цивільних осіб із 15 населених пунктів, розташованих уздовж річки Дніпро або поблизу неї — на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей.У цих районах припинення вогню можливе, оскільки географія Дніпра створює стабільну лінію фронту, що ускладнює проведення наземних операцій або безпосередній контакт між силами, які ворогують.Високопоставлені представники Кремля продовжують відкрито заявляти про кінцеву мету Москви — встановити контроль над більшою частиною території України, включно з Києвом.Російські війська нещодавно просунулися на північний схід від Куп’янська, на північний схід від Лимана та на південний схід від Добропілля.Нагадаємо, що в п’ятницю та суботу Сили оборони України продовжили методично руйнувати те, на чому тримається діяльність армії Росії на фронті: боєприпаси, управління та шляхи постачання..
