# Україна

Україна активно працює, щоби в червні отримати кошти з європейського пакета підтримки обсягом у 90 мільярдів євро. До того ж є прогрес у ще декількох напрямках співпраці з Європою.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Ми билися за цей пакет, і він затверджений. Процедурно треба, щоб уже зараз, в літній час, кошти запрацювали на Україну — на нашу стійкість, на нашу оборону, на допомогу нашим людям — українцям. І це буде", — наголосив він.За його словами, є прогрес і на напрямку перемовин із Європейським Союзом щодо членства України. Наша держава цілеспрямовано йде в Європу."У нас буде дуже чіткий графік можливостей для руху у перемовинах, тим паче після змін в Угорщині. Термінів ми дотрималися", — акцентував український президент.Він додав, що зараз, уже в червні, Україна дуже розраховує перейти до відкриття кластерів, які підготовлені."Ми зробили цю свою частину роботи. І зараз крок за Європейським Союзом", — зауважив президент України.Він констатував, що фактично щодня українська команда перебуває в комунікації з ЄС. І це дуже важливо для мотивації України та всіх наших людей."Кожна позитивна новина з ЄС підтверджує, що Україна на правильному шляху, і що партнери — з нами, з Україною", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні журналісти видання Bloomberg оприлюднили інформацію, що Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів..

Перший окремий центр Сил безпілотних систем (14 полк) взяв під вогневий контроль Донецький аеропорт. Це перша в сучасній історії операція такого типу.Про це повідомили вTelegram-каналі Першого окремого центру Сил безпілотних систем."Окупанти перетворили Донецький аеропорт на військово-логістичний хаб і ключовий майданчик для запусків ударних дронів типу "Шахед". Наш підрозділ планомірно випалює ворожу інфраструктуру, роблячи функціонування аеродрому неможливим", — ідеться в повідомленні.Українські оператори ударних дронів нищать пускові установки, транспортні машини та ліквідують розрахунки безпосередньо на злітній смузі."Паралельно ми ведемо системне полювання на мобільні вогневі групи та ППО противника, що змушує ворога скасовувати вильоти", — наголосили українські військові.Вони додали, що ураженнями інженерної техніки, паливних заправників і логістичних вузлів повністю деградується аеродромна екосистема. Результат роботи — ліквідовані установки "шахедів", знищені будівельні крани, ворожа автомобільна техніка та склади майна."Вогневий контроль Донецького аеропорту — це приклад асиметричної операції, в якій винятково невеликими силами зірвані оперативно-стратегічні плани противника. Це те, що робить нас — нами", — заявив відповідальний за планування операції Серафим "Фалько" Гордієнко, офіцер Першого окремого центру СБС (14 полк).Він зауважив, що не так давно окупанти почувалися там у безпеці та планували терористичні атаки на наші міста. Відтепер Донецький аеропорт перетворився на пастку для ворога."Безпечного тилу для окупантів не існує. Сховатися та захиститися — неможливо", — підсумував "Фалько".Нагадаємо, 31 травня стало відомо, що Третій армійський корпус ЗСУ взяв під дроновий контроль логістичні маршрути окупантів на Луганщині та Східній Слобожанщині..

Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів.Про це повідомило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на компетентні джерела, обізнані в цій справі.Співрозмовники медійників розповіли, що Україна запропонувала угоду, за якою вона отримає ракети в обмін на надання Німеччині ракет-перехоплювачів, які вироблять у майбутньому.У квітні Київ отримав від Берліна пакет військової допомоги на суму чотири мільярди євро (4,6 мільярда доларів), який містить фінансування сотень ракет для систем протиповітряної оборони Patriot виробництва США."Уряд Німеччини розглядає запит України та ще не ухвалив рішення, хоча рішення можуть оголосити незадовго до або під час саміту НАТО в липні", — повідомила журналістам одна людина.Речник Міністерства оборони Німеччини відмовився від коментарів. Речник президента України Володимира Зеленського не зміг одразу прокоментувати ситуацію, заявивши, що йому потрібен час для її перевірки."Системи Patriot і ракети-перехоплювачі Patriot є одними з найпопулярніших у світі видів зброї протиповітряної оборони, які довели свою високу ефективність проти ударів балістичних ракет під час війни Росії проти України. Попит лише зріс з початку конфлікту на Близькому Сході, де також використовуються ці ракети-перехоплювачі", — йдеться в журналістському матеріалі.Аналітики видання додали, що це посилило тиск на Україну, яка терміново потребує більше ракет Patriot для захисту своєї критично важливої енергетичної та військової інфраструктури, яку Росія неодноразово атакувала з моменту повномасштабного вторгнення 2022 року."Країна пережила важку зиму, оскільки мінусові температури та постійні російські атаки на енергетичні об'єкти навантажили енергосистему та призвели до масових перебоїв з електроенергією, опаленням і водопостачанням", — підсумували журналісти.Нагадаємо, вчора президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна має домовленість на найвищому політичному рівні про придбання систем Patriot і ракет до них. Однак поки що ця домовленість лише очікує на реалізацію..

Вступники до військових вишів і коледжів отримали додатковий час для подачі документів. Терміни продовжено на один місяць до 1 липня.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Таке рішення ухвалено, щоби в умовах воєнного стану більше громадян України змогли вступити на навчання, а конкурсний відбір пройшов максимально організовано."Оновлені терміни подачі документів поширюються на вищі військові навчальні заклади (ВВНЗ), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти (ВНП ЗВО) та заклади фахової передвищої військової освіти (ЗФПВО)", — уточнили в оборонному відомстві.Вступники, які планують отримати освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра або бакалавра (магістра ветеринарного спрямування) на основі повної загальної середньої освіти мають дотримуватися таких термінів:прийом заяв (рапортів), оформлення та надсилання документів від ТЦК і СП, служб персоналу військових частин, установ та організацій до приймальних комісій — до 1 липня;прийом заяв безпосередньо від вступників і оформлення документів приймальними комісіями ВВНЗ, ВНП ЗВО та ЗФПВО — до 20 липня;проведення вступних випробувань та конкурсного відбору — з 20 по 30 липня;виконання вимог до зарахування та скасування зареєстрованих заяв в електронних кабінетах (за наявності) — до 15:00 31 липня;зарахування вступників на навчання — до 1 серпня.Оновлений графік подачі документів допоможе абітурієнтам вчасно підготуватися та пройти подальші етапи вступної кампанії. "Не відкладайте подання документів на останні дні та завчасно звертайтеся до приймальних комісій для отримання консультацій щодо особливостей вступу 2026 року", — підсумували в Міністерстві оборони України.Нагадаємо, що цього року українські військові, учасники бойових дій і їхні родини можуть скористатися низкою освітніх пільг. Вони охоплюють вступ до навчальних закладів, фінансову підтримку та доступ до освітніх ресурсів..

Середня заробітна плата в Україні продовжує зростати. Зокрема, у квітні 2026 року вона становила 30 515 гривень, що на 0,5% більше порівняно з березнем.Про це свідчать дані Державної служби статистики України. За даними фахівців, найвищий рівень оплати праці традиційно зафіксовано у Києві — 48 003 гривні. На другому місці Київська область із показником 30 584 гривні.Натомість найнижчі зарплати отримують працівники Кіровоградської (21 199 гривень) та Чернівецької (21 687 гривень) областей.Серед галузей економіки найбільш оплачуваною залишається сфера інформації та телекомунікацій — у квітні середня зарплата тут становила 77 861 гривню. Найнижчий рівень оплати праці зафіксовано у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку — 19 855 гривень."Заборгованість із виплати заробітної плати станом на 01 травня 2026р.: 3,7 мільярда гривень", — додали у Держстаті.Зауважимо, у макроекономічному прогнозі Національного банку зазначалося, що в Україні й надалі спостерігатиметься зростання реальних заробітних плат, тоді як рівень безробіття поступово скорочуватиметься. Основним чинником цієї тенденції залишається нестача кваліфікованих кадрів, що змушує роботодавців посилювати конкуренцію за працівників.Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що в Україні зросла середня зарплата. Зараз загалом у країні вона складає 28 321 гривню.Додамо, також українці, які працюють у нічний час з 22:00 до 06:00, мають отримувати вищу зарплату. Мінімальний розмір доплати становить 20% від тарифної ставки за кожну годину.Читайте також: Нові правила нарахування лікарняних та декретних: Кабмін ухвалив важливу постанову.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито ігнорує позицію Вашингтона та продовжує говорити про членство України в Альянсі.Про це Сергій Лавров заявив в інтерв’ю російським пропагандистам. За його версією, для європейців такий варіант є зручнішим, ніж приймати Київ до Євросоюзу."Рютте поїхав до Києва, де прямо сказав, що Україна буде в НАТО. Він начхати хотів на те, що США в особі президента Трампа вважають це неприйнятним. А Рютте просто заявив, обійнявшись із Зеленським, що буде Україна в НАТО", — сказав він.На його думку Україна хоче призупинити війну, накопичити сили та потім відвойовувати свої землі надалі."Для того щоби на цих землях зберігався, точніше — відновився нацистський режим. Тому й утягують Україну до НАТО. Їм простіше прийняти її до НАТО, щоби не робити фатальний крок і не включати Україну до Європейського Союзу. Він тоді розвалиться. Це вони чудово розуміють", — висунув безглузду тезу Лавров.Він також запевни, що в Росії заявили про нібито готовність до мирних переговорів з Україною, але водночас звинуватили Київ у тому, що вони не відбуваються.За словами російського міністра, країна-агресорка нібито готова вести переговори з Україною, але "не бачить готовності до цього з боку іншої сторони"."Ми неодноразово заявляли, що готові вести переговори щодо України, але не бачимо готовності до діалогу з іншого боку. Ми не можемо знайти з іншого боку тих, з ким ми могли б вести діалог", — заявив Сергій Лавров.Нагадаємо, нещодавно російський міністр зазначав, що відновлення переговорів з Україною більше не є для Кремля "пріоритетом номер один". Сергій Лавров дав зрозуміти, що Росія лише спостерігатиме за готовністю інших сторін до діалогу..

До оновленого переліку програми "Доступні ліки", який набуде чинності з липня 2026 року, увійде ще 51 міжнародна непатентована назва лікарських засобів.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона оприлюднила список, чого стосуються ці лікарські препарати:для контролю артеріального тиску;лікування серцевої недостатності та порушень серцевого ритму;профілактики тромбоутворення;зниження рівня холестерину;терапії для пацієнтів після інфаркту міокарда або з підвищеним ризиком інсульту.За її словами, програма "Доступні ліки" дає змогу українцям отримувати необхідні препарати безоплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом."Цього року її бюджет зріс до 8,7 мільярда гривень. Від початку дії програми нею вже скористалися понад шість мільйонів українців, а лише з початку 2026 року — майже два мільйони пацієнтів", — зауважила очільниця уряду.Вона зазначила: щоб отримати ліки за програмою, пацієнту необхідно звернутися до лікаря, отримати електронний рецепт і звернутися з ним до аптеки з наліпкою "Тут є Доступні ліки"."Важливо, що якщо український виробник пропонує препарат, який відповідає встановленим вимогам і має найнижчу ціну, він може отримати перевагу під час включення до програми. Це сприятиме розвитку вітчизняного фармацевтичного виробництва та водночас посилить стабільність забезпечення пацієнтів необхідними ліками", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що програму "Доступні ліки" розширюють уже не вперше. Зокрема, з 1 квітня 2026 року до переліку медикаментів, які можна отримати безплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом, додали 37 нових препаратів..

На тлі відновлення споживчого кредитування в Україні увага до рівня боргового навантаження населення зростає. Ринок споживчих кредитів розвивається поступово та перебуває під контролем регулятора, який уважно стежить за можливими ризиками надмірної закредитованості домогосподарств.Як у пресслужбі Національного банку у відповідь на інформаційний запит TrueUA, роздрібний кредитний ринок в Україні демонструє швидке зростання, яке підтримується стійкими споживчими настроями населення, підвищенням доходів та активною конкуренцією між банками за клієнтів. Про це, зокрема, свідчать дані зі "Звіту про фінансову стабільність".У регуляторі зазначають, що темпи зростання чистих гривневих кредитів фізичним особам залишаються високими — на рівні близько 33% у річному вимірі. Основну частку портфеля й надалі становлять незабезпечені споживчі кредити: карткові продукти, кеш-позики та розстрочки. Водночас іпотечне кредитування розвивається переважно завдяки державній програмі "єОселя", тоді як автокредитування залишається відносно вузьким сегментом.Зростання кредитного портфеля, за даними НБУ, значною мірою підтримується стабільним споживчим попитом і покращенням споживчих настроїв. Індекс доцільності великих покупок тривалий час демонструє позитивну динаміку, що стимулює попит на кредити. Додатковим фактором є конкуренція між банками, які активно розширюють кредитні ліміти та пропонують клієнтам кешбеки, знижені комісії та інші програми лояльності.Попри швидке зростання обсягів кредитування, у Нацбанку наголошують, що боргове навантаження населення загалом залишається низьким і не створює системних ризиків. За оцінками регулятора, співвідношення витрат на обслуговування боргу до доходів (DSTI) становить близько 27%, що вважається прийнятним рівнем. Водночас показник є неоднорідним серед різних груп позичальників, залежно від рівня доходів.Водночас у НБУ звертають увагу на те, що оцінка кредитних ризиків у банківському секторі залишається нерівномірною. Частина фінустанов недостатньо повно враховує інформацію про доходи клієнтів, що ускладнює точну оцінку платоспроможності. Регулятор нагадує, що збір і використання таких даних є важливою складовою сучасних стандартів кредитування в ЄС і дозволяє краще контролювати ризики в майбутньому.Загалом регулятор оцінює ситуацію на ринку роздрібного кредитування як стабільну: кредитування зростає, але не призводить до надмірного боргового навантаження, а якість портфеля залишається високою. Водночас НБУ продовжує моніторинг ризиків і за потреби готовий застосовувати додаткові інструменти для контролю якості кредитування.У Нацбанку також зауважили, що регулятор не збирає статистику про кількість позичальників із простроченими кредитами. Разом з тим серед гривневих кредитів, наданих банками фізичним особам, найбільша частка непрацюючого портфеля традиційно спостерігається серед незабезпечених споживчих позик. Станом на 1 травня 2026 року вона становить 8% порівняно з 11% торік.Нагадаємо, у Національному банку України виступають проти продовження 50% податку на прибуток для банків. У регуляторі вважають, що надмірне податкове навантаження може стримувати кредитування та уповільнити повоєнне відновлення. Читайте також: В уряді анонсували кредити для бізнесу в межах Плану стійкості: про яку допомогу йдеться.

В українській енергосистемі на п'ятницю, 5 червня, не прогнозують запровадження графіків обмежень споживання електроенергії. Жителі всіх областей України зможуть провести завтрашній день із безперебійним енергопостачанням.Про це повідомляє Національна енергетична компанія "Укренерго".Ситуація в енергосистемі на п'ятницюЗгідно з офіційними даними диспетчерського центру, на 5 червня застосування будь-яких заходів обмеження чи стабілізаційних відключень не планується. Енергетикам наразі вдається збалансувати генерацію та споживання, що дозволяє уникнути дефіциту потужності в мережі наприкінці робочого тижня. Попри позитивний прогноз, фахівці закликають громадян не розслаблятися та продовжувати ощадливо ставитися до енергоресурсів, оскільки відновлення пошкоджених об'єктів інфраструктури все ще триває.Рекомендації для побутових споживачівЕнергетики радять бізнесу та побутовим споживачам оптимізувати використання потужних електроприладів. Усі найбільш енергомісткі процеси, такі як прання, прасування чи використання інших енергомістких пристроїв, доцільно перенести на денний час — з 10:00 до 16:00.Саме в цей період в енергосистемі спостерігається активна робота сонячних електростанцій, що дозволяє легше покривати навантаження. Дотримання правил раціонального споживання допоможе зберегти стабільну роботу мережі й надалі уникнути вимушених обмежень.Нагадаємо, у Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Раніше повідомлялось, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запускає конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни.Читайте також: Підготовка до зими: уряд ухвалив декілька важливих рішень для виконання планів стійкості.

У столиці провели демонтаж монумента російському та радянському письменнику Михайлу Булгакову, який розташовувався на Андріївському узвозі. Скульптуру, що стояла біля Літературно-меморіального музею, завантажили в комунальний транспорт.Про це повідомляє Інститут масової інформації.Як відбувався демонтаж монументаКомунальні служби Києва провели очищення публічного простору на Андріївському узвозі. На опублікованих кадрах чітко видно процес демонтажу погруддя письменника, яке тривалий час знаходилося біля входу до його колишнього дому, де нині функціонує Літературно-меморіальний музей. Працівники завантажили знятий об'єкт у кузов вантажівки для подальшого переміщення.Ця подія стала продовженням системної політики столиці щодо усунення маркерів російського імперського впливу. Рішення про знесення цього конкретного пам'ятника Київрада ухвалила наприкінці минулого року.Що передувало ліквідації пам'ятникаДискусії довкола спадщини Булгакова у Києві тривали не один рік. Ще наприкінці літа 2022 року Національна спілка письменників України виступила з ініціативою повністю закрити цей музей, а в його приміщенні облаштувати експозицію на честь видатного українського композитора Олександра Кошиця. Згодом, навесні 2024 року, Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті офіційно визнала всі об'єкти, назви та монументи, присвячені Булгакову, символікою російської імперської політики. Команда самого Літературно-меморіального музею тоді не погодилася з цим та назвала висновки УІНП "тенденційними та поверхневими".Проте громадськість підтримала очищення міста. Петиція з вимогою прибрати постать російського автора з публічного простору Києва швидко зібрала необхідні 6 тисяч підписів жителів міста. Фінальним юридичним кроком стало засідання Київради 18 грудня 2025 року, де депутати затвердили перелік із 15 об'єктів, що підлягають усуненню, серед яких опинився і пам'ятник на Андріївському узвозі.Нагадаємо, 1 серпня 2025 року в місті Болград Одеської області демонтували пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну. Це сталось у рамках деколонізації..

У Львові співробітники правоохоронних органів провели успішну операцію із затримання зловмисниці, яка займалася вербуванням українок для закордонного секс-рабства. Фігурантка цілеспрямовано підшукувала громадянок, які перебували у важкому матеріальному становищі чи вразливому стані.Про це повідомляє поліція Львівської області.Схема вербування та постраждаліСлідством встановлено, що до організації незаконного бізнесу причетна 32-річна мешканка Житомирської області. Вона займалася пошуком і вербуванням молодих жінок на території Львова та Львівської області. Серед її жертв були самотні матері, а також внутрішньо переміщені особи, які найбільше потерпали від фінансової скрути. Зловмисниця обіцяла їм допомогу, проте насправді організовувала переправлення українок до Республіки Польща та Республіки Молдова, де їх планували піддати жорсткій сексуальній експлуатації. Організаторку схеми затримали під час чергової спроби відправлення жінок 29 травня.. Результати обшуківУ межах кримінального провадження поліціянти провели санкціоновані обшуки в транспортному засобі фігурантки, а також за місцем її проживання. Під час слідчих дій правоохоронці знайшли та вилучили неспростовні докази протиправної діяльності, зокрема мобільні телефони, стартові пакети й SIM-картки як українських, так і іноземних мобільних операторів, чорнові записи з персональними даними та інші важливі речові докази.Підозра та запобіжний західНа підставі зібраних матеріалів слідчі органи офіційно оголосили затриманій про підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 149 (Торгівля людьми) та ч. 1 і ч. 2 ст. 303 (Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією) Кримінального кодексу України. Суд розглянув клопотання слідчих та обрав для підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, водночас залишивши їй право на внесення грошової застави. Досудове розслідування наразі триває.Нагадаємо, на Дніпропетровщині правоохоронці викрили групу зловмисників, які втягували людей у трудове рабство. Справу скеровано до суду..

Російські загарбники від початку вторгнення обірвали життя вже понад 700 українських дітей, скалічивши та викравши ще тисячі. Володимир Зеленський у пам'ятний день звинуватив ворожу армію у безпорадності на фронті та свідомому терорі проти найменших.Про це президент України Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі.Зруйновані мрії та жахлива статистика злочинівГлава держави зауважив, що офіційна назва цієї пам'ятної дати є іншою, проте її справжня сутність полягає саме у згадці про малечу, вбиту окупантами. На сьогодні задокументовано загибель щонайменше 707 українських дітей, але за цими даними ховаються значно масштабніші трагедії. Росія поранила та депортувала тисячі неповнолітніх, а доля ще тисяч маленьких українців досі залишається невідомою."Це важливі та жахливі показники, але за ними стоїть дещо більше, ніж тільки цифри російських злочинів. Це дитячі мрії, плани, сподівання, які просто стерли. Це біль кожної матері та кожного батька, які не знають, як далі з цим жити — жити з таким болем", — наголосив Володимир Зеленський.З ким воює РосіяПрезидент акцентував на тому, що жертвами російських військових стають діти різного віку — від немовлят, яким виповнилося лише кілька днів, до першокласників та випускників шкіл, які так і не встигли зробити крок у доросле життя. Він назвав РФ хворою державою, чиї армійці неспроможні досягти успіхів на полі бою."Ось з ким воює хвора держава. Ось кому протистоїть так звана друга армія світу, яка нездатна перемогти на полі бою і самостверджується на дітях", — заявив глава держави.Зеленський закликав українське суспільство завжди пам’ятати про кожну жертву, захищати нове покоління та докласти всіх зусиль, аби злочини Росії не залишилися без справедливого покарання.Нагадаємо, 2 червня у Києві під час масованої атаки загинула молода жінка. Без матері лишилися двоє маленьких дітей..

Міністерство освіти та науки України не підтримує депутатський законопроєкт щодо зменшення кількості предметів національного мультипредметного тесту (НМТ). У відомстві проти встановлення математики як предмета на вибір.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий під час спілкування з журналістами в четвер, 4 червня."Уряд подав законопроєкт щодо умов вступу на 2027 рік, він відповідає тим умовам, які є наразі 2026 року. Альтернативний законопроєкт, який передбачає дещо інші умови стосовно математики, ми не підтримуємо категорично", — зазначив він.Міністр наголосив, що НМТ саме для того, щоби підтвердити ключову спроможність читати, писати та рахувати, а математика повинна бути обов’язковим предметом."Скасування математики чи історії, вилучення їх з обов’язкових предметів НМТ — це абсурд, це не приведе до жодних позитивних змін для нас як для країни", — наголосив Лісовий.Як відомо, раніше голова підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій Юлія Гришина разом із групою з близько 50 народних депутатів зареєструвала альтернативний законопроєкт №15254-1. Він пропонує з 2027 року змінити формат НМТ і зменшити кількість обов’язкових предметів.Згідно з пропозицією, тест може складатися з:двох обов’язкових предметів (українська мова й історія України);одного предмета на вибір вступника.У такій моделі математика залишиться, але стане вибірковою дисципліною — залежно від спеціальності. Автори ініціативи пояснили, що теперішній формат (чотири предмети в один день і тривале тестування) створює надмірне психологічне навантаження та ризики через повітряні тривоги під час іспитів.Депутатська ініціатива вже отримала різку критику як із боку частини освітян і колишніх урядовців, так і від значної частини суспільства.Нагадаємо, що 20 травня в Україні розпочалися основні сесії національного мультипредметного тесту. Після завершення виконання завдань НМТ кожен учасник одразу дізнається кількість тестових балів, яку він набрав за кожен предмет. Водночас для конкурсного відбору до вишів використовуються оцінки переведені в шкалу 100-200 балів (рейтингові бали). Інформацію про результати основних сесій НМТ розмістять у персональних кабінетах учасників до 3 липня, додаткових — до 29 липня..

У другому півріччі 2026 року медичні заклади, що надають спеціалізовану медичну допомогу на територіях активних бойових дій, щомісяця отримуватимуть додаткові кошти для формування фонду оплати праці.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах."Дія цієї програми мала завершитися 30 червня, однак уряд продовжив її до кінця 2026 року", — констатувала вона.За її словами, на теперішній момент держава застосовує декілька механізмів підтримки медичних закладів і лікарів, які працюють у прифронтових громадах і на територіях бойових дій."Медичні заклади первинної ланки отримують на 20% більше коштів за кожну декларацію з пацієнтом. Окремо посилено фінансування екстреної медичної допомоги", — пояснила очільниця українського уряду.На її переконання, робота медиків у громадах поблизу зони бойових дій є критично важливою. Тому до цього питання — прискіплива увага."Наше завдання — забезпечити фахівців усім необхідним для роботи та створити умови, щоби вони могли й надалі надавати якісну медичну допомогу людям", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, в середині травня стало відомо, що в Україні змінять підхід до бронювання медичного персоналу, що дозволить залучати лікарів до служби у військових структурах. Спеціальна комісія аналізує кожен запит, аби розбронювання не зашкодило наданню допомоги цивільному населенню. Про це повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко..

Польське агентство аеронавігаційних послуг (PANSA) оголосило про запровадження спеціальної обмеженої повітряної зони EP R131 у східній частині країни — поблизу кордону з Україною та Білоруссю. Рішення ухвалене за запитом Оперативного командування Збройних сил Польщі з міркувань безпеки держави.Нова зона діятиме з 10 червня до 9 вересня 2026 року і замінить попередню обмежувальну зону EP R130, йдеться на сайті агенства.Що саме передбачають обмеженняЗона охоплює повітряний простір від рівня землі до приблизно трьох кілометрів висоти (FL95). Це не впливає на комерційні пасажирські рейси, які зазвичай виконуються на значно більших висотах.У нічний час у цій зоні діятиме повна заборона польотів, за винятком військової авіації та окремих погоджених операцій.У денний час польоти також будуть обмежені — дозволятимуться лише окремі категорії повітряних суден, зокрема військові, рятувальні, медичні та інші спеціальні рейси з відповідними дозволами й технічними вимогами (зокрема щодо транспондера та зв’язку з диспетчерськими службами).Також допускаються безпілотники, але лише за умови дотримання правил і без порушення сусідніх зон повітряної оборони.Чому це запроваджуютьPANSA пояснює, що обмеження пов’язані з необхідністю підвищення рівня національної безпеки. Зона фактично продовжує попередні аналогічні обмеження і відображає підвищену військову активність у регіоні.Окремо підкреслюється, що будь-яке порушення правил у цій зоні вважається порушенням авіаційного законодавства Польщі.Додаткові умови для польотівДля будь-яких дозволених операцій у зоні передбачені жорсткі вимоги координації з військовими структурами. Зокрема, організатори польотів мають забезпечити постійний зв’язок і можливість негайного припинення активності в разі потреби.Додамо, у квітні заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик заявив, що Варшава розглядає можливість тестування свого військового обладнання безпосередньо в умовах бойових дій в Україні, а також розвиток спільного оборонного виробництва, зокрема дронів..