# вибори

Мирна угода має влаштувати переважну більшість українців. При цьому референдум може відбутися вже через декілька місяців. Однак найважливішим залишається питання гарантій безпеки.Про це заявив український президент Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню The Atlantic.За його словами, військово-політичне керівництво країни не заперечує проведення референдуму щодо мирної угоди з Росією. При цьому його провести цілком реально."Референдум мав би величезну силу в плані гарантування безпеки України, тому що я впевнений, що весь світ визнав би референдум, якби його вдалося провести належним чином", — відповів він на запитання медійників.Водночас президент України акцентував, що якщо буде реальний компроміс з країною-агресоркою, всенародний референдум може відбутися вже через декілька місяців.Він також прокоментував можливість проведення референдуму одночасно з президентськими виборами. Зеленський вважає, що такий крок міг би підвищити явку та надати процедурі додаткової легітимності.Декілька тому український лідер наголошував, що дата 24 лютого має особливе символічне значення в контексті війни. У такий день жодного оголошення про проведення президентських і парламентських виборів, а також референдуму щодо тимчасово окупованого Донбасу не відбудеться.При цьому він запевнив, що до виборів Україна прийде лише тоді, коли отримає всі відповідні гарантії безпеки. Україна сама ніколи не порушувала теми виборів, але готова до переобрання президента. Питання виборів підіймають ті чи інші партнери України.Нагадаємо, голова ЦВК Сергій Дубовик розповідав, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило..

Україна вирішила не відновлювати постачання нафти в Угорщину нафтопроводом "Дружба" через політичні мотиви. Однак технічних перепон щодо цього не було.Про це заявив міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сійярто, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Україна продовжує втручання у майбутні угорські вибори. Зеленський вирішив із політичних причин не дозволити відновлення постачань нафти до Угорщини трубопроводом "Дружба", попри відсутність будь-яких технічних перешкод", — написав він.За його версією, мета очевидна: поставити уряд Угорщини в скрутне становище, поставивши під загрозу нашу енергетичну безпеку напередодні майбутніх виборів."Ми кажемо "ні" втягуванню у війну, "ні" надсиланню наших грошей Україні та "ні" членству України в ЄС", — підсумував Петер Сійярто.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначав, що транзит російської нафти в Угорщину через територію України зупинився через цілеспрямований російський удар 27 січня цього року."Ми знаємо, що угорська сторона готується знову поскаржитися на проблеми з транзитом російської нафти через нафтопровід "Дружба". Ми можемо лише порадити їм звернутися до своїх "друзів" у Москві з фотографіями пожеж інфраструктури нафтопроводу "Дружба" після останнього цілеспрямованого російського удару, який зупинив транзит нафти", — наголосив він.При цьому український міністр додав, що Угорщина не висловила Росії жодного протесту з цього приводу."Вони навіть не змогли вимовити слово "Росія". Подвійні стандарти в найкращому вигляді", — підсумував тоді Андрій Сибіга.Нагадаємо, раніше Сійярто заявляв, що вступ Грузії до Євросоюзу принесе блоку значно більше користі, тоді як членство України лише послабить ЄС і створить загрозу продовольчій безпеці через "неякісне зерно". Він додав, що Брюссель припускається величезної помилки, тримаючи Тбілісі на відстані, та закликав до пріоритетних переговорів саме з грузинською стороною..

Дата 24 лютого має особливе символічне значення в контексті війни. У такий день жодного оголошення про проведення президентських і парламентських виборів, а також референдуму щодо тимчасово окупованого Донбасу не відбудеться.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого."24 лютого — це особлива дата. І навіть якби була ціль або відповідні кроки щодо наближення тих чи інших виборів, я вважаю, що це абсолютно дурна ідея — взяти таку дату для того, щоби говорити про політику", — наголосив він.За його словами, це дуже серйозна дата — чотири роки війни. Це велика кількість людей, які захистили нашу державу, які віддали своє життя."І саме з 24 лютого кожного дня наші люди захищають свою державу. Я ніколи не зміг би зробити це", — акцентував український президент.Тому, на його переконання, 24 лютого не можна оголошувати жодні вибори. Адже питання не в особистостях — будь-яких виборів не можна оголошувати 24 лютого."А щодо оголошення виборів в принципі — повторююсь: спочатку — безпека, потім — політика. Ми можемо перейти до виборів тоді, коли є всі відповідні гарантії безпеки", — пояснив президент України.Він констатував, що питання виборів підіймають ті чи інші партнери. Україна сама це питання ніколи не підіймала."Але, безумовно, ми готові до виборів. Це дуже просто зробити — зробіть припинення вогню, і будуть вибори. Тобто це питання безпеки", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що в ЦВК прокоментували статтю у Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії. За словами голови ЦВК Сергія Дубовика, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування не надходило..

Президент Володимир Зеленський вперше прокоментував інформацію видання Financial Times про можливе проведення виборів в Україні до 15 травня. Гарант запевнив, що "чує про це вперше".Відповідаючи на запитання журналістів, він заявив, що не має наміру оголосити про вибори 24 лютого."Я багато разів казав що до виборів Україна прийде лише тоді, коли отримає всі відповідні гарантії безпеки", — зазначив Зеленський.Також глава держави наголосив, що Україна сама ніколи не порушувала теми виборів, але готова до переобрання президента."Я завжди казав, що питання виборів підіймають ті, чи інші партнери України", — вкотре наголосив гарант.На запитання, чи наполягають у Білому домі на виборах, президент заявив, що Америка підіймала питання виборів, але він не хоче "йти в деталі". Проте він додав, що США не погрожують відмовлятися від гарантій безпеки.Чи обговорювала Україна зі США на переговорах дату для проведення референдуму"Наша делегація знає мою позицію, вона чітка, вони її донесли. Ми готові працювати з будь-якими графіками, які будуть пропонувати американські колеги, але якщо ми підіймаємо питання референдуму, я вже поговорив, повинне бути розуміння припинення вогню для цього", — зазначив гарант.Зеленський пояснив, що референдум по структурі — це як вибори, "тобто потрібна безпека". Варто зауважити, що раніше Financial Times писало, що президент Володимир Зеленський нібито розглядає можливість оголосити 24 лютого план президентських виборів і референдуму щодо можливої мирної угоди. У статті також йшлося про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа начебто висунула вимогу організувати голосування до 15 травня, пригрозивши позбавити Україну гарантій безпеки.У Кремлі також відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів і референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити".Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Додамо, нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався..

У Центральній виборчій комісії України (ЦВК) прокоментували статтю в газеті Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на голову ЦВК Сергія Дубовика. Він заявив, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило.За його словами, представники ЦВК працюють у робочій групі Верховної Ради на чолі з Олександром Корнієнком і в межах її роботи, а також роботи тематичних підгруп напрацьовують законодавство про повоєнні вибори."Основою для роботи групи є постанова ЦВК №1 від 7 січня 2026 року. В межах цього процесу відбувається постійний обмін документами між ЦВК і Верховною Радою. Будь-яких інших документів щодо організації та проведення повоєнних виборів до ЦВК не надходило", — пояснив посадовець.Водночас голова громадянської мережі "Опора" та членкиня робочої групи Верховної Ради з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська, коментуючи матеріал FT, заявила, що провести вибори в Україні можна щонайменше через шість місяців після завершення воєнного стану."Робити якусь політичну заяву щодо виборів 24 лютого — зовсім не розуміти настрій суспільства та травму, яка пов'язана із цією датою. Я не дуже розумію, у якій гарячій голові може з'явитись ідея пов'язати день початку повномасштабної агресії з датою, коли оголошується про необхідність проведення виборів в Україні", — зазначила Айвазовська.У статті Financial Times також йшлося про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа начебто висунула вимогу організувати голосування до 15 травня, пригрозивши позбавити Україну гарантій безпеки. Айвазовська наголосила, що, аби "втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати"."Я сподіваюсь, що досвід Будапештського меморандуму чомусь нас таки навчив, і це має бути двостороння міжнародна угода ратифікована парламентами, а не меморандум чи декларація. Так, до 15 травня не можна втратити того, чого у нас немає", — зазначила вона.Керівниця "Опори", зауважила, що робота в групах щодо напрацювання законодавства під перші повоєнні вибори "має порозуміння щодо необхідності мінімум пів року від закінчення воєнного стану до дня початку виборчої кампанії". При цьому Айвазовська каже, що навіть термін у шість місяців є "дуже оптимістичним"."У парламенті точно немає голосів зараз ні за що, і після напрацювання юридичної рамки у формі законопроєкту доведеться ще пройти не одну зустріч із фракціями та групами, де розпочнуть діяти та вмикатись інші інтереси, крім політичних, — поточні життєві (санкції, розслідування тощо). Ця частина може бути складна та тривала, адже немає більше одноголосся коаліції, яка би могла самодостатньо ухвалювати рішення", — додала вона.Президент Володимир Зеленський поки що не коментував публікацію у Financial Times.Нагадаємо, що в Кремлі відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів і референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити"..

У Кремлі відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів та референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити", на тлі чуток про тиск адміністрації Дональда Трампа щодо термінів проведення виборів.Пєскова цитують російські ЗМІ. За його словами, зараз у медіапросторі спостерігається лише "обмін повідомленнями через пресу", де одні джерела заявляють про початок підготовки до голосування, а офіційні представники Києва ці дані спростовують. Пєсков наголосив, що хоча за інформаційними потоками потрібно стежити уважно, орієнтуватися слід виключно на офіційні першоджерела.Реакція Кремля на публікацію FTУ коментарі щодо статті FT про можливий анонс мирного плану та виборів на 24 лютого, представник диктатора РФ зауважив, що ситуація навколо цього питання залишається суперечливою. Пєсков акцентував на тому, що джерела з оточення "київського режиму" вже надали спростування щодо підготовки виборчого процесу. "Ми фактично маємо обмін такими повідомленнями через пресу з боку деяких джерел. Джерело заявило, що, мовляв, почалася підготовка до виборів, потім джерело також з адміністрації, з офісу київського режиму, заявило, що це не так, спростувало цю інформацію", — зазначив він.Попри це, російська сторона продовжує моніторити західні та українські медіаресурси, уникаючи конкретних оцінок до появи офіційної інформації від українського керівництва.Нагадаємо, за даними Financial Times, адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Україні ультиматум щодо організації загальнонаціональних виборів та референдуму про мир з Росією вже цієї весни. У разі зриву термінів до 15 травня Білий дім погрожує позбавити Київ стратегічних гарантій безпеки, що змушує українську владу терміново переглядати обмеження воєнного стану. .

Адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Україні ультиматум щодо організації загальнонаціональних виборів та референдуму про мир з Росією вже цієї весни. У разі зриву термінів до 15 травня Білий дім погрожує позбавити Київ стратегічних гарантій безпеки, що змушує українську владу терміново переглядати обмеження воєнного стану.За даними Financial Times, Вашингтон використовує питання надання гарантій безпеки як інструмент впливу: у разі відмови від проведення голосування Україна може залишитися без подальшої підтримки Білого дому. Президент Володимир Зеленський нібито планує оголосити про початок підготовки до виборчого процесу 24 лютого — у четверту річницю повномасштабного вторгнення. Водночас реалізація таких планів стикається з серйозними юридичними перешкодами, адже чинне законодавство забороняє будь-які вибори під час дії воєнного стану.Перспективи мирної угодиЯк зазначає видання, представники США та України ведуть активні переговори щодо можливого укладення мирної домовленості з Москвою вже у березні цього року. Спецпредставник президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер під час зустрічей у Флориді та ОАЕ сигналізували українській стороні про необхідність якнайшвидшого виходу на фінальні рішення. Головним каменем спотикання залишається відсутність компромісу щодо територіальних питань, які планують винести на всенародне обговорення. Позиція Києва залишається незмінною: жодні юридичні домовленості неможливі до моменту отримання чітких і дієвих гарантій безпеки від США та західних партнерів.Організаційні виклики та безпекові вимогиУкраїнські виборні органи та міжнародні аналітики скептично оцінюють запропоновані США терміни, називаючи їх занадто оптимістичними. Повноцінна підготовка до голосування в умовах окупації 20% територій та масового переміщення населення потребує щонайменше шести місяців. Однією з ключових вимог Києва є повне припинення вогню на весь період виборчої кампанії для забезпечення прозорості та безпеки референдуму. Попри зниження рівня підтримки порівняно з початком повномасштабної війни, внутрішні опитування показують, що довіра до Володимира Зеленського все ще перевищує 50%, що додає йому впевненості у власній перемозі у разі проведення виборів.Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався.Також у Раді повідомили, що в Україні готують оновлення виборчого законодавства, яке може змінити умови проходження партій до парламенту та посилити контроль за кандидатами щодо їхньої співпраці з країною-агресором. Остаточний драфт законопроєкту з усіма пропозиціями планують представити вже до кінця лютого..

Українська та американська сторони обговорювали можливість досягнення мирної угоди між Києвом та Московою вже у березні. Проте документ має бути винесений на референдум в Україні.Про це повідомляє Reuters з посиланням на власні проінформовані джерела. Співрозмовники видання зауважують, що попри обговорення, цю амбітну мету "буде перенесено через відсутність згоди щодо ключового питання території".До того ж джерела відзначили, що, згідно з рамковою програмою, яку обговорюють американські та українські переговірники, будь-яка угода буде винесена на референдум українських виборців, а голосування планується провести одночасно з національними виборами."Переговорна команда США, яку очолюють спеціальний посланник Стів Віткофф та зять президента Дональда Трампа Джаред Кушнер, під час нещодавніх зустрічей в Абу-Дабі та Маямі заявила українським колегам, що було б найкраще, якби це голосування відбулося найближчим часом", — зауважили співрозмовники журналістів.Американські переговірники також попередили, що президент Дональд Трамп у найближчі місяці, ймовірно, зосередиться на внутрішній політиці у зв’язку з наближенням проміжних виборів до Конгресу в листопаді. Це означає, що у Вашингтона буде менше часу та політичного ресурсу для активного просування мирної угоди.Водночас два джерела повідомили, що американські та українські посадовці обговорювали можливість проведення загальнонаціональних виборів і референдуму вже у травні. Проте деякі учасники переговорного процесу назвали такі строки нереалістичними.За словами одного з джерел, Україна наполягає на припиненні вогню на весь період виборчої кампанії, щоб забезпечити безпеку та легітимність референдуму. У Києві також застерігають, що Кремль має історію порушення домовленостей про припинення бойових дій."Позиція Києва полягає в тому, що нічого не можна домовитися, поки не будуть надані гарантії безпеки для України з боку Сполучених Штатів та партнерів", — сказало джерело.Нагадаємо, 5 лютого в Абу-Дабі завершилися тристоронні переговори між Україною, Сполученими Штатами Америки та Росією. Наразі відомо лише про домовленість щодо обміну полоненими, про інші визначальні аспекти інформації немає.Як відомо, українська делегація працювала в ОАЕ у складі Кирила Буданова, Давида Арахамії, Сергія Кислиці, Андрія Гнатова, Вадима Скібіцького, Олександра Бевза та Рустема Умєрова.Своєю чергою, Володимир Зеленський заявив, що найближчим часом відбудеться новий етан переговорів щодо завершення війни в Україні. Зустрічі планують провести в Сполучених Штатах Америки..

У четвер, 5 лютого, президент США Дональд Трамп не виключив імовірності свого балотування на третій термін, назвавши таку ідею "цікавою". Політик наголосив, що прагне зберегти інтригу навколо своїх планів, аби продовжувати роботу над поверненням величі Америці.Про це він заявив в інтерв’ю для NBS News.Відповідаючи на запитання про майбутні вибори, Дональд Трамп зазначив, що надання очікуваної відповіді зробило б ситуацію нудною та набагато менш захопливою. Він наголосив, що діє виключно заради того, аби знову зробити Америку великою."Я роблю це лише з однієї причини — щоб знову зробити Америку великою, і саме цим ми зараз займаємося", — підсумував американський лідер.Перше президентство Трампа: що відомоПерша каденція Дональда Трампа у 2017–2021 роках пройшла під гаслом "Make America Great Again" і запам’яталася радикальними змінами в економіці та зовнішній політиці США. У внутрішній сфері головним досягненням адміністрації стала масштабна податкова реформа 2017 року, яка суттєво знизила навантаження на бізнес і сприяла зростанню фондового ринку. До початку пандемії COVID-19 країна демонструвала історично низькі показники безробіття, особливо серед національних меншин, а сам президент активно впроваджував політику дерегуляції для стимулювання промисловості. Також Трамп встиг змінити обличчя американської судової системи, призначивши трьох консервативних суддів до Верховного суду, що закріпило правий вектор у правосудді на десятиліття.Зовнішньополітичний курс "Америка перш за все" призвів до виходу США з Паризької кліматичної угоди та ядерної угоди з Іраном, а також до перегляду ключових торгівельних договорів. Трамп ініціював "торгівельні війни" з Китаєм, запровадивши високі мита, та вимагав від союзників по НАТО збільшити видатки на власну оборону. Попри економічні успіхи, цей період супроводжувався гострими соціальними конфліктами через будівництво стіни на кордоні з Мексикою та жорстку міграційну політику. Крім того, Дональд Трамп став першим в історії президентом, якому Палата представників двічі оголошувала імпічмент: спочатку через звинувачення у зловживанні владою щодо України, а згодом — через події навколо штурму Капітолія в січні 2021 року.Раніше стало відомо, що згідно з новим опитуванням Reuters/Ipsos, рівень схвалення імміграційної політики президента США Дональда Трампа серед американців впав до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому, причому більшість американців вважають, що його жорсткі заходи щодо імміграції зайшли надто далеко.Читайте також: Три нуль на користь демократів: як Трамп стає токсичним для республіканців.

В Україні готують оновлення виборчого законодавства, яке може змінити умови проходження партій до парламенту та посилити контроль за кандидатами щодо їхньої співпраці з країною-агресором. Остаточний драфт законопроєкту з усіма пропозиціями планують представити вже до кінця лютого.Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, пише "Телеграф".Основні нововведення та дискусійні питання:виборчий бар'єр. Шуляк зазначила, що наразі тривають обговорення щодо можливого зниження прохідного бар'єра з 5% до 3%. Проте консенсусу з цього питання поки не досягнуто, тому його винесуть на розгляд великої робочої групи;виборчі списки. За словами голови комітету, питання можливого переходу на закриті списки також залишається відкритим. Дискусії з цього приводу триватимуть під керівництвом Олександра Корнієнка;перевірка на зв'язки з Росією. За словами Олени Шуляк, кандидати будуть зобов'язані офіційно повідомляти про наявність будь-яких контактів чи зв'язків з РФ. За надання неправдивих даних передбачено кримінальну відповідальність.Як наголосила Шуляк, на початку березня вже можна буде очікувати драфт законопроєкту зі всіма пропозиціями."Думаю, що можна. Олександр Корнієнко для підгруп ставив дедлайн 30 січня. В лютому будуть ще обговорення, але фактично всі пропозиції вже оформлені у вигляді порівняльних таблиць. І я думаю, що наприкінці лютого — на початку березня, точно можна вже буде реєструвати відповідний законопроєкт", — сказала вона. Механізм контролюЗа словами Шуляк, перевіркою інформації про кандидатів займатимуться правоохоронні органи та ЦВК. У разі виявлення прихованих зв'язків із державою-агресором, кандидатів можуть знімати з реєстрації за рішенням суду. Важливо, що надавати докази щодо співпраці політиків із ворогом зможуть і звичайні громадяни.Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався..

Вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Про це повідомив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик, пишуть Новини.LIVE. Він зазначив, що левова частка цих коштів — близько 70% — піде на оплату праці членів виборчих комісій різних рівнів.Деталізація витрат за типами виборів:президентські вибори. Їхня вартість оцінюється у межах 4,5–6,5 мільярда гривень;парламентські вибори. Обійдуться бюджету орієнтовно у 4,5 мільярда гривень.Чому підсумкова сума буде більшоюПопри озвучену цифру у 10 мільярдів, Сергій Дубовик наголосив, що реальні витрати будуть значно вищими. Річ у тім, що цей прогноз базується на цінах 2024 року та не включає додаткові видатки:кошти місцевих громад на облаштування дільниць;витрати Міністерства оборони та МЗС на забезпечення голосування.Для порівняння, орієнтовна вартість виборів уже перевищує річний бюджет Вінниці, який становить близько 8,5 мільярдів гривень.Зауважимо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей.Нагадаємо, 7 січня Центральна виборча комісія (ЦВК) схвалила пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.8 січня стало відомо, що у Верховній Раді створили сім підгруп народних депутатів для підготовки виборчого законодавства. Однак частина опозиції розкритикувала принцип формування їхнього керівництва.Водночас голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко заявляв, що повернення України до виборчого процесу можливе лише за умови стабілізації безпекової ситуації в країні. Це є фундаментальною передумовою, щодо якої існує консенсус як усередині українського суспільства, так і серед міжнародних партнерів.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався.Таку заяву очільник держави зробив в інтерв'ю Český rozhlas Plus.За словами Зеленського, остаточне рішення залежатиме від того, як завершиться війна в Україні та в яких умовах опиниться країна після її закінчення.Водночас, відповідаючи на уточнювальне запитання, президент зізнався, що інколи замислюється про повторну участь у президентських виборах.Зауважимо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей.Нагадаємо, 7 січня Центральна виборча комісія (ЦВК) схвалила пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.8 січня стало відомо, що у Верховній Раді створили сім підгруп народних депутатів для підготовки виборчого законодавства. Однак частина опозиції розкритикувала принцип формування їхнього керівництва.Водночас голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко заявляв, що повернення України до виборчого процесу можливе лише за умови стабілізації безпекової ситуації в країні. Це є фундаментальною передумовою, щодо якої існує консенсус як усередині українського суспільства, так і серед міжнародних партнерів..

У п’ятницю, 30 січня, Центральна виборча комісія (ЦВК) зареєструвала Сергія Карабуту народним депутатом України від партії "Слуга народу". Це стало можливим після того, як Роман Кравець відмовився від мандата.Про це повідомила пресслужба секретаріату ЦВК."Під час сьогоднішнього засідання комісія розглянула заяву та необхідні документи Сергія Карабути, відповідно до законодавства зареєструвала його народним депутатом України", — йдеться в повідомленні.У ЦВК додали, що він обраний на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії "Слуга народу". Сергій Карабута був включений до виборчого списку цієї партії під №156. "Повноваження народного депутата він набуде з моменту складення присяги у Верховній Раді України", — наголосили у Центральній виборчій комісії.Що відомо про Сергія КарабутуСергій Карабута народився 3 січня 1983 року в Києві. 2006 року він закінчив Інститут туризму Федерації профспілок України за спеціальністю "менеджмент", а також Міжрегіональну академію управління персоналом.Того ж року Карабута став співзасновником і директором туристичної компанії ТОВ "Тропікана тревел". Також він очолював київську філію ТОВ "Компанія Мандри".Раніше, 2019 року, Карабута невдало балотувався до Верховної Ради дев’ятого скликання від партії "Слуга народу" (№156 у списку), як безпартійний.Нагадаємо, до цього Роман Кравець відмовився від мандата. 19 січня ЦВК офіційно визнала його народним обранцем. Але невдовзі він пояснив, що виїхав до Ізраїлю через проблеми із зором на законних підставах..

Лідерка "Альтернативи для Німеччини" Аліса Вайдель вимагає від України повернути всю надану їй допомогу Берліном. У цьому немає нічого нового: вона просто калькує заяви трампістів під час виборчої кампанії 2024 року, прислуговуючись заодно й Москві.Віддайте 70 мільярдів євро. У кого Вайдель запозичила антиукраїнські тезиЦього року у п'яти федеральних землях Німеччини обиратимуть місцеві парламенти: у Баден-Вюртембергу 8 березня, у Рейнланд-Пфальці 22 березня, Саксонії-Ангальт 6 вересня, у Берліні й Мекленбургу-Передній Померанії 20 вересня. Ультраправа "АдН" прагне отримати більшість бодай в одному з ландтагів, щоб сформувати там свою електоральну базу для подальшого політичного захоплення країни.Слід нагадати, що у вересні 2025-го кандидати від "Альтернативи" програли опонентам із СДПН і ХДС вибори обербургомістрів у Гельзенкірхені, Дуйсбургу і Гагені в Північній Рейн-Вестфалії. При цьому партія посіла перше місце на земельних виборах у Тюрингії, продовживши успішне просування на східних німецьких землях. У 2024-му ультраправі мали там високу підтримку. Саме на територіях колишньої НДР ця політсила набрала найбільше голосів на лютневих 2025 року виборах до Бундестагу.Згідно з опитуванням INSA для видання Bild, Аліса Вайдель та її політичні соратники на початок цього року мають 26% підтримки, блок ХДС/ХСС поступається одним пунктом, а есдеки взагалі мають 14%. Лідерка ультраправих увійшла до топової п’ятірки німецьких політиків, тоді як канцлер Фрідріх Мерц та його уряд демонструють рекордне падіння рейтингу, — станом на грудень їхньою роботою незадоволені 70% опитаних.На тлі суттєвого зростання підтримки "Альтернатива" провела партійний форум у місті Мюльгайм, де Вайдель і зробила заяви, які, немов гарячі пиріжки, розтягувала російська пропаганда. Власне, лідерка "АдН" озвучила чотири тези, всі наче писалися в Кремлі чи в студії пропагандиста Соловйова.Перша: вона хоче, щоб Україна повернула Німеччині 70 мільярдів євро наданої допомоги.Друга: Берлін має відмовитися від подальшої допомоги Україні.Третя: німецькі солдати не повинні брати участь у військовому конфлікті проти Росії.Четверта: Київ має оплатити ремонт підірваного газогону "Північний потік".Озвучене Вайдель важливе для розуміння меседжів, завдяки яким Москва руками своїх агентів впливу в Європі розкручуватиме там антиукраїнську кампанію протягом цього року, коли в низці країн ЄС, як і в Німеччині, відбуватимуться вибори різних рівнів. А це — квітневі вибори законодавчих зборів Угорщини, дочасні парламентські вибори в Болгарії, де традиційно сильні проросійські настрої, парламентські вибори в Латвії, дружній для нас країні, де прогнозується втручання Росії у виборчий процес, у Франції вже у березні відбудуться муніципальні вибори, які стануть індикатором суспільних настроїв перед президентськими виборами 2027 року і, що також не виключається, дочасними парламентськими виборами через політичну кризу в країні.Також відбудуться місцеві вибори у кількох регіонах Іспанії — в Арагоні, Кастилії-і-Ліоні, в Андалусії. Крайні популісти спробують поборотися за владу і на вересневих парламентських виборах у Швеції. І, звісно ж, великі проміжні вибори до американського Конгресу у листопаді, на яких республіканці-трампісти можуть оновити лозунги Трампа 2024 року щодо повернення Україною американської фінансової допомоги. Тобто теза "поверніть наші гроші", яку нині озвучує Вейдель, це калька з передвиборчої кампанії нинішнього глави Білого дому. На певну аудиторію це діє, тому ми ще почуємо подібні вимоги з різних країн ЄС під час виборчих кампаній там.Не на Німеччину. На кого працюють праві популісти Наступні тези Вайдель про припинення подальшої допомоги Україні та про не участь німецьких військових у війні в Україні один в один з угорських "темників" партії Орбана. TrueUA детально аналізував, до яких маніпуляцій вдається цей політик та як цинічно використовує антиукраїнську риторику. Поразка його партії на виборах у квітні обіцяє стати серйозним ляпасом іншим європейським правим популістам.Щодо допомоги Україні, то Німеччина як один із лідерів Євросоюзу взяла і виконує свої зобов’язання. Канцлер Мерц прагне, щоб Європа зміцнювалася у військовому плані, що без взаємодії з Україною неможливо. "Альтернатива для Німеччини" ж працює проти європейської єдності, вона є не лише проросійською партією, а й тісно пов’язана з трампістами, зацікавленими у послабленні Євросоюзу.У лютому минулого року, коли віцепрезидент Джей Ді Венс проголошував свою шокуючу промову на конференції з безпеки у Мюнхені, він зустрічався з Вайдель. А коли в Німеччині "АдН" визнали екстремістською організацією, Венс і держсекретар США Марко Рубіо накинулися на офіційний Берлін, назвавши його дії "тиранією".Ще один важливий момент: Мерц, міністр оборони Борис Пісторіус та інші члени уряду ФРН ніколи не заявляли про участь німецьких солдатів в якості миротворчих чи стабілізаційних сил в Україні, тому Вайдель відверто бреше, лякаючи німців тим, чого немає і не планується. В цьому пункті свого виступу, як і в пункті про "Північний потік", вона грає на боці Кремля. Що з цією партією трапляється не вперше. У грудні минулого року "Альтернативу для Німеччини" звинуватили у шпигунстві на користь Москви. Окремих депутатів від цієї політсили впіймали на гарячому, - вони робили депутатські запити щодо питань, які стосуються військово-технічної співпраці Німеччини з Україною.Українців дратують публічні заяви таких політиків, як Вайдель. Проте коли ми говоримо про Європу і, зокрема, Німеччину потрібно чітко розрізняти позицію керівництва країн та представників дружніх до нас політсил, і саботажників спільної європейської політики. З "Альтернативою", навіть якщо вона візьме гору на виборах ще до якогось ландтагу, ніхто не створюватиме коаліцію. Популярність цієї партії пояснюється пропонованими нею простими рішеннями, їх неможливо реалізувати без значного погіршення добробуту населення та громадянського конфлікту."Ключ до припинення війни вже чотири роки лежить у Москві. Ціна, яку Москва має заплатити за цю війну, включаючи економічну ціну, зростатиме тиждень за тижнем і місяць за місяцем", — каже Мерц.Він також відкинув заклики проросійських сил з Бундестагу про прямі переговори з Путіним щодо війни в Україні й закликав продовжувати підтримку нашої країни. Оце і є позиція Німеччини, на яку варто зважати.Праві популісти як тригер для рішучих змінОстаннім часом аналітики та експерти, аналізуючи політику американської адміністрації, посилення правого та лівого популізму (не забуваймо, що він так само на службі у Кремля, в тій таки Німеччині є "Альянс Сари Вагенкнехт" — ліваки з ідентичною з "Альтернативою" риторикою щодо України та ЄС) доходять сумного висновку, що світ рухається у бік руйнації міжнародного права та існуючих союзів. Простіше кажучи, людство проходить період, схожий до подій сторічної давнини, і заново випробує справедливість відомого прислів’я "сон розуму породжує чудовиськ".Певні паралелі справді напрошуються, але разом із цим бачимо готовність демократій протидіяти наступу "тіней минулого". Світ сто років тому і нині — дуже різні. Скрізь, окрім Росії, зник колоніалізм, десятки країн завдяки поєднанню демократії й технологій зробили значний стрибок в економічному розвитку і не хочуть заради якихось химерних цілей окремо взятих переписувачів світового порядку повертатися в часи злиднів та авторитаризму. Внутрішні вороги Європи на кшталт "Альтернативи для Німеччини", "Національного об’єднання" у Франції, Reform UK у Британії набирають силу, але всі вони — явище суто європейської демократії. Вони діють за правилами демократії, а не захоплюють владу як їхні прототипи сто років тому. Тому їх не варто міряти мірками партій першої половини XX століття.Правий популізм — проблема для політичного істеблішменту, але й виклик, який змусить цей самий істеблішмент проснутися від солодких снів про вічність ліберального порядку. Вже не пошепки у Берліні, Парижі, Лондоні, Брюсселі обговорюється формування європейської армії, створення власної "ядерної парасольки". Мерц називає нинішню ситуацію "новим пробудженням самосвідомості європейців". Гарно звучить, та головне не проґавити час для швидких змін. Бо Вайдель, фігурально висловлюючись, вже стукає підборами у двері його канцлерського кабінету..

Згідно з новим опитуванням Reuters/Ipsos, рівень схвалення імміграційної політики президента США Дональда Трампа серед американців впав до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому, причому більшість американців вважають, що його жорсткі заходи щодо імміграції зайшли надто далеко.Про це повідомляє Reuters.Опитування, проведене по всій країні з п'ятниці по неділю, зібрало відповіді до та після того, як імміграційні офіцери в суботу вбили другого громадянина США в Міннеаполісі під час зіткнень з протестувальниками через розгортання Трампом імміграційних агентів у містах по всій території США.Згідно з опитуванням, лише 39% американців схвалюють роботу Трампа в галузі імміграції, що менше, ніж 41% на початку цього місяця, тоді як 53% не схвалюють. Імміграція була яскравішим аспектом популярності Трампа в тижні після його інавгурації в січні. У лютому 50% схвалювали та 41% не схвалювали.Нагадаємо, Індія та Європейський Союз завершили укладення давно очікуваної знакової торгівельної угоди прагнучи захиститися від нестабільних зв'язків зі США. Очікується, що угода подвоїть експорт ЄС до Індії до 2032 року шляхом скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, що торгуються і призведе до економії чотирьох мільярдів євро на митах для європейських компаній..