# вибори

Верховна Рада України працює над створенням спеціального виборчого законопроекту. Він стосуватиметься умов і нюансів проведення виборів після закінчення війни.Про це заявив спікер українського парламенту Руслан Стефанчук в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Ми напрацьовуємо цей законопроект, адже для проведення наступних виборів необхідний новий спеціальний документ", — зазначив він.За його словами, цей спеціальний законопроект регулюватиме так звані повоєнні вибори.Водночас очільник Верховної Ради зазначив, що після завершення війни на Україну чекає багато викликів.На переконання Руслана Стефанчука, їх характер у переважній більшості залежить від того, як і коли закінчиться війна. Також спікер сказав, що готуються різні сценарії."Ми готуємо різні базові сценарії для того, щоби люди могли реалізувати своє фундаментальне конституційне право на вибір. І це повинно бути в Україні", — наголосив він.Руслан Стефанчук підсумував, що, попри складні умови, українським законодавцям вдасться знайти цей правильний законодавчий компроміс.Нагадаємо, раніше спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук розповідав, що наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність українського парламенту неможливо. Однак після закінчення війни ця ініціатива має право на життя.

У понеділок, 23 червня, ввечері, комісія з проведення конкурсу на зайняття посади директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) зупинилася за крок від остаточного рішення. Вона відібрала двох кандидатів.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посилання на відеотрансляцію конкурсу. Йдеться про Руслана Даменцова, який працював у НАБУ на посаді детектива та старшого детектива, а також Олександра Цивінського, який був керівником підрозділу детективів НАБУ.Як засвідчили результати конкурсу, обидва претенденти набрали по три голоси від міжнародних членів комісії."У нас є 24 години, щоби повторно проголосувати та досягнути принаймні чотирьох голосів, два з яких мають бути від міжнародних експертів щодо кандидата", — зазначила голова комісії Лаура Стефан.Вона додала, що якщо цього не станеться, то набере чинності голосування, яке відбулося сьогодні."Тоді кандидати, які отримали по три голоси, будуть розглядатися як переможці", — пояснила Стефан.За її словами, можливим є варіант, коли рішення щодо єдиного переможця не вдасться досягнути протягом 24 годин."Якщо кандидат не отримає чотири голоси, цих двох кандидатів ми подамо на розгляд Кабінету міністрів, і рішення буде вважатися ухваленим", — підсумувала Лаура Стефан.Нагадаємо, як повідомляв постійний представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук, український уряд 8 квітня призначив Максима Кутергу тимчасовим виконувачем обов’язків директора Бюро економічної безпеки.

Президент України Володимир Зеленський має взяти участь у президентських виборах. Щоправда, наразі не відомо, коли вони відбудуться. Їх призначать тільки після завершення війни в Україні.Про це заявив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак в інтерв'ю виданню The Times, яке опубліковане в понеділок, 23 червня."Я думаю, що він повинен балотуватися, тому що це найкращий президент, якого моя країна бачила за роки своєї незалежності", — запевнив Єрмак Він назвав Зеленського "демократом" і пообіцяв, що вибори в Україні відбудуться, як тільки "з'явиться можливість" і буде скасовано воєнний стан.Також очільник президентського офісу назвав Зеленського "дуже сильною людиною" й акцентував, що той "не виснажився", очолюючи країну протягом трьох років війни.При цьому Єрмак назвав звинувачення міського голови Києва Віталія Кличка в бік Зеленського "нісенітницею".Керівник Офісу президента України наголосив, що захоплюється Кличком як "великим спортсменом" і що його свобода критикувати теперішню владу свідчить про відданість України демократії.Єрмак також наголосив на "величезних" втратах Росії та здатності України продовжувати зривати її наступи.Він зазначив, що виробництво балістичних ракет в Україні відбувається дуже добре, та пообіцяв, що буде ще більше "сюрпризів" за допомогою безпілотників на російські авіабази, як це відбулося раніше цього місяця.Нагадаємо, на початку квітня цього року заступник голови ЦВК Сергій Дубовик розповідав, що місцеві вибори можуть відбутися в Україні вже 30 жовтня цього року. Однак, це можливо лише з дозволу Верховної Ради.

Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан заявив, що Росія хоче розгорнути 10 тисяч військових у Придністров’ї та встановити прокремлівський уряд у Кишиневі. Наскільки ймовірним є такий сценарій у сусідній країні, з якою Україна в парі крокує до ЄС?Вибори у сусідніх Румунії та Польщі перетворили емоції українців на гойдалки. Перемога Нікушора Дана в Румунії стала гарною новиною для нас, а от Кароля Навроцького у Польщі — не дуже гарною. М’яко кажучи. Сейм на хвилі перемоги правого політика уже ухвалив провокаційне рішення про день пам'яті поляків — "жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки". Наше МЗС висловило протест. Проте виборчий рік на польських виборах не завершився. Восени депутатів парламенту обиратимуть громадяни Молдови, Чехії й, як з’ясувалося минулого тижня, ще й Нідерландів. Вибори в цих державах можуть стати проблемою для нас.28 вересня Молдова може перетворитися на другу ГрузіюВ останню неділю вересня громадяни сусідньої Молдови обиратимуть новий склад парламенту. Це будуть історичні вибори, адже від їхніх результатів залежатиме, чи приєднається Молдова разом з Україною до Євросоюзу, чи піде за грузинським сценарієм. Тобто надовго застрягне між Європою та Росією. То ж Речан не просто лякає збільшенням контингенту російських окупантів у сепаратистському регіоні, а описує сценарій, який може реалізуватися поряд із нами буквально через чотири місяці. Як туди потрапить 10 тисяч російських солдатів? Та дуже просто: коли між Кишиневом та Росією відновлять авіасполучення, то зможуть прилетіти хоч пасажирськими літаками.3 листопада минулого року громадяни Молдови переобрали на другий президентський термін Майю Санду. Перемога проєвропейській кандидатці далася дуже складно. Її головний конкурент — колишній генпрокурор Олександр Стояногло — балотувався за підтримки Партії соціалістів, яку очолює проросійський екс-президент Ігор Додон. Окрім голосування за президента, молдавани також віддавали свої голоси на референдумі щодо членства Молдови в ЄС. Він став успішним для проєвропейських громадян і для самої Санду. Проте вона зіткнулася із шаленим опором у самій країні й поза її межами. Задля приведення до влади лояльного президента Росія кинула величезні ресурси, організовувала каруселі з гастарбайтерів, вливала суттєві фінанси. Незадовго до першого туру виборів Молдовою прокотилися інспіровані Росією протести та напади на державні установи й телекомпанії. У цьому випадку спецслужби спрацювали ефективно і російські виступи задушили в зародку. Провину за організацію безладів поклали на промосковського політика і бізнесмена Ілана Шора, який перебуває за кордоном.Зрештою Санду вибори виграла, значною мірою завдяки голосам виборців, які мешкають в Європі. Вона одразу попередила, що проросійські сили прагнуть взяти реванш на парламентських виборах. Про що тепер каже і прем’єр Речан. А як до своїх політиків ставляться громадяни? Наприкінці травня оприлюднили опитування від iData, в якому є дві красномовні цифри. Перша має тішити проєвропейських політиків: 63,3% опитаних виступають за членство Молдови в ЄС. А друга цифра змушує задуматися: партія Санду "Дія і солідарність" залишається на чолі рейтингу з 27,5%, але слідом йдуть одразу чотири проросійські партії — відверто промосковські соціалісти Додона і "Перемога" Шора, та помірковано промосковські блок "Альтернатива" з лідерством Стояногло і "Наша партія" Ренато Усатого. Тобто ризики проросійської й, отже, антиукраїнської коаліції — досить високі. Кращий, але не набагато, сценарій хиткої коаліції на чолі з лібералами Санду, бо уряд залежатиме від забаганок коаліційних партнерів.Окрім Росії, на вибори в Молдові можуть впливати й улюблені трампістами ультраправі. В країні є не чисельна партія "Велика Молдова" на чолі з Вікторією Фуртуне. Ця пані зазіхає на українські землі, щоб отримати вихід до Чорного моря через Буджак. В усьому іншому — традиційний набір: проти ЄС і НАТО, за сімейні цінності й так далі. У Молдові підозрюють, що екс-прокурорка Фуртуне може бути пов’язана як із Росією, так і з румунськими націоналістами з партії AUR Джордже Сіміона. Він програв президентські вибори, але залишився впливовим політиком. З огляду на те, що ультраправі в тренді, "Велика Молдова" з маргіналів може стрибнути навіть у парламент.А ще є автономна Гагаузія, де окопалися проросійські сили. Регіоном керує Євгенія Гуцул, яка перебуває під слідством за підозрою у незаконних фінансових оборудках. Одним словом, парламентські вибори у Молдові можуть завершитися геополітичною катастрофою для цієї країни.ANO "чеського Трампа" Бабіша лідирує в соцопитуваннях3-4 жовтня заплановані вибори до Палати депутатів, нижньої палати чеського парламенту. Але через гучний скандал, в який втрапило міністерство юстиції країни (йдеться про благодійні біткоїни на оновлення в’язниць, які надійшли від бізнесмена, підозрюваного у шахрайстві), можуть відбутися й раніше. Якщо впаде уряд Петра Фіали. У передвиборчих опитуваннях лідирує опозиційний рух ANO на чолі з екс-прем'єром і популістом Андреєм Бабішем із понад 30%. Він випереджає коаліцію SPOLU ("Разом"), до якої належать ODS, KDU-ČSL і TOP 09 — ліберальні й ліволіберальні проєвропейські партії. Представник цієї коаліції прем’єр Петр Фіала і президент Петр Павел є великими друзями України. Завдяки чеській ініціативі наша країна отримує значну кількість снарядів. В ANO вже анонсували згортання ініціативи в разі формування свого уряду.Бабіш — олігарх, його називають "чеським Трампом". За походженням — словак. У політиці багато років і за цей час заробив собі дуже скандальну репутацію. Підозрювався у податковому шахрайстві й корупції. Але щоразу виходив сухим із води. Втім, цього року він може опинитися у в’язниці. Багато років у Чехії розслідується справа про нецільове використання субсидій Євросоюзу (відома як "Гніздо лелеки" за назвою оздоровчого комплексу і резиденції політика, на розвиток цього об’єкту у шахрайський спосіб було отримано близько 2 млн євро дотацій від Брюсселя). По цій справі Бабіша вже виправдовували у 2023 році, однак тепер вона опинилася у Верховному суді, той має винести рішення цього місяця. Згідно з законодавством, у разі визнання провини проросійський політик може отримати 10 років тюрми. Але є значні шанси, що йому не заборонять балотуватися, оскільки він лідер найбільшої опозиційної партії. Якщо ANO переможе на виборах, уряд Чехії очолить людина, засуджена за шахрайство.Історія схожа до Трампової. Нинішній глава Білого дому у серпні 2023 року сам прибув до тюрми округу Фултон, посидів там близько 20 хвилин, сфотографувався і вийшов на свободу під заставу у 200 тисяч доларів. Цей випадок він використав собі на користь, малюючи із себе жертву політичних репресій. Засудження Бабіша також може зіграти йому на руку.Його погляди схожі до поглядів словацького прем’єра Роберта Фіцо. Різновекторний популізм. Але ваги у Чехії набуває й права популістська партія "Свобода і пряма демократія". Її очолює Томіо Окамура — чех корейсько-японського походження. Програма партії — вінегрет з ідей ультраправих. Якщо ANO не вистачить голосів для власної коаліції, туди покличуть "братів по розуму" Окамури. Щоб довго не розписувати ставлення цих товаришів до України, згадаємо скандал, який вони влаштували у квітні 2023 року у місті Іглава. Представники "Свободи…" зажадали від мерії зняти з ратуші український прапор, встановлений на знак підтримки України. Тоді наш прапор міські депутати відстояли, але ультраправі проявили себе в усій красі.Вибори задля перемоги Вілдерса? Як Нідерланди опинилися у політичній кризіНовий склад парламенту нідерландцям доведеться обирати через те, що в нинішньому розвалилася урядова коаліція. Дочасні вибори відбудуться не пізніше 29 жовтня. Причина розвалу — демарш ультраправої "Партії свободи", яку очолює Герт Вілдерс. Депутати посперечалися щодо протидії міграції. Прем’єр-міністр Дік Схооф оголосив про відставку після того, як міністри від політсили Вілдерса вийшли зі складу уряду. Політологи у Нідерландах припускають, що демарш "Партії свободи" був спланований, для них вигідні дочасні вибори на хвилі популярності ультраправих ідей. Також вони сподіваються на підтримку трампістів. Вілдерс наполягає на закритті притулків для біженців, їх насильній депортації, на закритті кордонів для шукачів притулку, на забороні возз’єднання сімей. У цих питаннях у нідерландській політиці у нього союзників обмаль. Тому на правому популістському фланзі й суперників небагато. На минулих виборах у листопаді 2023 року "Партія свободи" неочікувано перемогла, але сформувати коаліцію не змогла, бо ніхто не хотів до неї долучатися. То ж Вілдерсу, щоб не опинитися на політичному маргінесі, довелося долучати свою партію до коаліції з правоцентристами.Він — затятий антиісламіст. За ксенофобські висловлювання був засуджений. Використав судовий процес задля розкрутки власного іміджу. Дуже ексцентричний політик, за це його порівнюють з Трампом. Вілдерс виступав проти військової допомоги Україні й за покращення відносин Нідерландів із Росією. Торік він зробив скандальну заяву про українських біженців:"Українці масово приїжджають до Нідерландів не через війну, а по безкоштовне житло, безкоштовну допомогу і нашу роботу. Знову ми дурні Європи". Але після того, як у вересні зустрівся з Володимиром Зеленським в Італії, почав оприлюднювати заяви на підтримку України. Тоді, зокрема, сказав: "Хороша розмова. Обговорив із Зеленським корупцію в Україні, шанси на мир на умовах Києва, "Північний потік" та українських чоловіків, які залишаються в Нідерландах замість того, щоб допомагати Україні". Так що Вілдерс, на відміну від згаданого вище Бабіша, цілком здатний змінювати свою думку залежно від політичної кон’юнктури.

Польська антиукраїнська партія "Конфедерація" зміцнює свої позиції серед населення, залишаючись на третьому місці, але маючи найбільше зростання підтримки. Керівна "Громадянська коаліція" — на першому місці у рейтингу виборчих симпатій із невеликим відривом від опозиційної політичної сили "Право і справедливість".Про це свідчать результати останнього опитування від IBRiS, про які повідомив мовник RMF24.Соціологи визначили, що за "Громадянську коаліцію" готові проголосувати 32,3% опитаних, це на 1,2 пункту більше, ніж у березні.Партія "Право і справедливість" відстає рівно на чотири пункти з показником 28,3%. Для неї зростання порівняно з березневим опитуванням склало 0,8 пункту.Найбільший приріст підтримки — у "Конфедерації". Партію готові підтримати 20,7% виборців, що на 3,6 пункту більше, ніж у березні.Результат двох партій, що формують блок "Третій шлях", виявився нижчим прохідного порогу для політичних блоків — 5,1% з необхідних 8%. Порівняно з березнем, підтримка знизилася на 0,7 пункту.За "Лівицю" готові голосувати 6.3%, що на 1,8 пункту більше, ніж у попередньому опитуванні.Збір даних для опитування проводили 6-7 червня серед 1 069 респондентів. До речі, лідер "Конфедерації" Славомір Менцен у першому турі виборів президента посів третє місце, а перед другим відмовився підтримувати будь-кого з кандидатів — попри те, що підтримуваний партією "Право і справедливість" Кароль Навроцький погодився на його вимоги, що містили у тому числі відмову від підтримки вступу України до НАТО.Нагадаємо, Euronews учора повідомив із посиланням на члена польської виборчої комісії Рішарда Каліша, що через заповнені з помилками протоколи на дільницях у Польщі можуть переглянути результати президентських виборів.

На початку червня в Афінах (Греція) відбулася 52 європейська регіональна конференція Інтерполу. За її результатами Україну переобрали до складу Європейського комітету Інтерполу.Про це повідомила прес-служба Національної поліції України. Там уточнили, що це дорадчий орган, який визначає порядок денний і стратегічні пріоритети діяльності організації в європейському регіоні."Участь у передвиборчій кампанії від імені України здійснював тимчасовий виконувач обов’язків начальника департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, очільник бюро "Інтерпол-Україна", полковник поліції Іван Гульпа", — йдеться в повідомленні.Там додали, що Україна входить до складу Європейського комітету Інтерполу з 2021 року та за цей час здійснила вагомий внесок у його роботу, що засвідчило її повторне обрання."Зокрема, за ініціативи України під час 49 Європейської регіональної конференції ухвалено рекомендацію № 5, яка закликала країни-члени посилити співпрацю в розслідуванні геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів", — зазначили в Нацполіції.Окрім того, Україна активно сприяла активізації ролі Інтерполу в реагуванні на міжнародні злочини, співпрацюючи з іншими членами комітету над розробленням відповідних механізмів."Серед іншого, йдеться про повноцінне використання мандату Інтерполу в розслідуванні воєнних злочинів", — підсумували українські поліцейські.Нагадаємо, що в грудні торік ймовірного учасника міжнародного наркосиндикату затримали на території Львівщини. Чоловік є громадянином сусідньої з Україною країни Європейського Союзу. Він переховувався від Інтерполу впродовж шести років.

Через заповнені з помилками протоколи на дільницях у Польщі можуть переглянути результати президентських виборів. Засідання з цього приводу відбудеться в понеділок, 9 червня.Про це повідомив Euronews із посиланням на члена польської виборчої комісії Рішарда Каліша."Засідання Національної виборчої комісії з питання внесення неправильних даних про підрахунок голосів у протоколи деяких районних виборчих комісій відбудеться 9 червня 2025 року о 17:00", — розповів він.За його словами, Верховний суд розгляне звіт комісії та протести щодо результатів, після чого вирішить, чи є президентські вибори чинними.Деякі суб'єкти, включно з виборцями, можуть подавати письмові протести до 16 червня. Представниця Верховного суду Моніка Дрвал повідомила, що отримано вже 21 протест щодо результатів виборів.За інформацією журналістів, понад 160 тисяч поляків підписали петицію з вимогою перерахувати голоси, особливо, в округах, де виявлено порушення."Враховуючи вкрай незначну різницю у 369 591 голос між кандидатами на останніх президентських виборах, дуже велика кількість недійсних бюлетенів — 189 000, — а також численні повідомлення про порушення у роботі виборчих комісій, ми вважаємо себе зобов'язаними вимагати перерахунку всіх поданих голосів", — пояснили автори петиції.Як відомо, перемогу на президентських виборах здобув кандидат від партії "Право і справедливість" Кароль Навроцький. У другому турі він отримав 50,89% голосів. Його суперник, представник "Громадянської платформи" Рафал Тшасковський, набрав 49,11% голосів.Нагадаємо, що 3 червня новообраний президент Польщі Кароль Навроцький подякував лідеру України Володимиру Зеленському за привітання з перемогою на виборах. Також він розповів про співпрацю країн у майбутньому.

Кароль Навроцький став обраним президентом Польщі, обійшовши свого конкурента, мера Варшави Рафала Тшасковського лише на 1,78%. Хоча після першого туру та перших екзит-полів він програвав. Завдяки чому правий кандидат обіграв ліберала?П’ять ключових причин перемоги НавроцькогоПрезидентські вибори у Польщі порівнюють за виборами президента Румунії. В обох східноєвропейських державах ЄС своїх керівників обирали майже в один час — коли румуни 18 травня голосували у другому турі, у поляків був перший. Також у цих країнах у другому турі змагалися правий кандидат проти ліберала. Крім того, в обох випадках за президентство боровся мер столиці. Тільки Нікушор Дан став президентом, а Рафал Тшасковський — ні. Причому вже вдруге. Вперше він програв на минулих президентських виборах п’ять років тому Анджею Дуді. Дуда, як нині Навроцький, ішов за підтримки правоконсервативної партії "Право і справедливість" ("ПіС").А ще румунські й польські вибори порівнюють у зв’язку з безпрецедентним втручанням у перебіг кампанії третіх країн. І не тільки Росії, до чого вже звикли, а й США. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому трампісти підтримують в Європі ультраправих політиків — розкольників Євросоюзу. До цього "правого інтернаціоналу" належать лідер партії AUR Джордже Сіміон, який програв президентство в Румунії, "Альтернатива для Німеччини", де лідеркою є Аліс Вайдель та Кароль Навроцький.Тут згадані тільки ті політики і партії, які вже мали шанс поборотися за владу. Найбільшим невдахою став Сіміон, а от ставка на Навроцького — спрацювала. Хоча після першого туру, в опитуваннях між першим і другим турами, у перших оприлюднених екзит-полах перемога була за Тшасковським. До останнього здавалося, що і в Польщі трампісти не отримають очікуваного результату. Чому ж Навроцький присоромив прогнозистів? Виділимо п’ять ключових причин.Перша причина: переможець виборів балотувався за підтримки "ПіС", але не є членом цієї парії. Для пересічного виборця такий статус Навроцького мав привабливий вигляд, адже той не залежав від волі партійних босів. Натомість Тшасковського у Польщі вважають креатурою прем’єра Дональда Туска. Тобто, менш самостійним.Друга причина: польські виборці проголосували за баланс влади між "Громадянською платформою", яка тримає уряд, та опозиційною партією "Право і справедливість". Так поляки голосують не вперше, вочевидь, вони вважають, що уряд та крісло президента в руках однієї партії — це погана історія. Так було, коли саме консерватори "ПіС" мали всю повноту влади у Польщі, а ліберали перебували в повній опозиції. Після парламентських виборів у жовтні 2023 року партія Туска отримала право формувати правлячу коаліцію Зате у консерваторів лишався свій президент Дуда. Можливо полякам сподобався цей політичний паритет. Але з Навроцьким він порушиться, про що ми поговоримо згодом.Третя причина: Навроцький — патріот, який сповідує граційні християнські цінності, історик, відомий націєцентричними поглядами на історію Польщі та її сусідів. Через це мала і матиме проблеми з ним Україна. Та і не тільки ми. Але понад 50 відсотків поляків, як бачимо за підсумками виборів, захопив правий популізм, в якого перегляд історії є однією з ключових технологічних "фішок". Проєвропейський ліберал із навіть дещо лівими поглядами Тшасковський цьому тренду не відповідав.Четверта причина: агітація за Навроцького зовнішніх сил, що створило ефект масштабної підтримки цього кандидата. Чого лише вартий особистий прийом Трампом в Овальному кабінеті. Крім того, з польським кандидатом у президенти зустрічалися глава Держдепу Марко Рубіо, спікер Палати представників Джеймс Джонсон, голова кабінету президента США Сьюзі Вайлс, міністр здоров’я Робертом Кеннеді та інші посадовці.П’ята причина: технологічна допомога Навроцькому від ультраправих проросійських політиків, що забезпечило перетік до нього їхнього електорату. Висуванця "ПіС" у другому турі підтримав радикал Гжегож Браун, який у першому турі несподівано для всіх посів четверте місце, а "конфедерат" Славомір Менцен на словах не підтримав, але влаштував Навроцькому і Тшасковському "кастинг" для своїх виборців — запросив обох до розмови й запропонував їм підписати декларацію з восьми його вимог. У ній два пункти стосувалися України — про відмову нашій державі у членстві в НАТО та про заборону відправки польських солдатів на територію нашої країни. Тшасковський під вимогами проросійського політика не підписався, а Навроцький підпис поставив. Цей жест, судячи з підсумкових результатів виборів, сподобався виборцям "конфедератів".Чого очікувати від нового улюбленця польських виборцівПрезидент Зеленський привітав новообраного главу сусідньої держави:"Польща, яка зберігає силу національного духу та віру в справедливість, була і залишається опорою регіональної та загальноєвропейської безпеки й сильним голосом, що захищає свободу і гідність для кожної нації. Зміцнюючи одне одного на нашому континенті, даємо більше сил Європі в глобальній конкуренції та наближаємо досягнення реального й тривалого миру. Розраховую на незмінно плідну співпрацю з Польщею і особисто з паном президентом".Зауважимо: Дуда неодноразово бував у нас під час війни, виступав у парламенті. Водночас підписання Навроцьким декларації українофоба Менцена взагалі має вигляд антиукраїнських кроків.Показовими для розуміння, як складуться відносини України й Польщі за президентства Навроцького, були теледебати між учасниками другого туру виборів. Правий кандидат розповідав, що "Президент Зеленський погано ставиться до поляків" (звідки він це взяв — невідомо), і що Польща має вимагати ексгумації жертв Волинської трагедії. Раніше Навроцький казав, що не пустить Україну до ЄС та НАТО, доки українці не визнають свою причетність до подій на Волині часів Другої світової війни. Тшасковський парирував опоненту, що Польща у відносинах з Україною має відстоювати власні економічні інтереси, однак зараз повинна допомагати українцям перемогти у війні з Росією. Також Тшасковський наголосив, що Навроцький у питаннях України "нічого не розуміє".Якщо коротко, то ми отримали у Варшаві другого Орбана. Новий польський президент не буде поводитися так нахабно з ЄС, як це робить угорський прем’єр, бо у Польщі ключові політичні важелі в уряду, а не в президента, а от щодо нашої держави він викручуватиме руки й займатиметься шантажем складними питаннями спільної історії. Президент Навроцький стане серйозним гальмом на шляху України до Євросоюзу.Але проблеми з ним очікують перш за все на поляків. Під час вояжу до Америки він казав, що під час перебування при владі уряду Туска відносини Польщі із США погіршилися, що Туск стоїть на чолі "антиамериканського заколоту, творячи альтернативу для НАТО в ЄС". Ці заяви означають, що з великою долею ймовірності Навроцький спричинятиме конфлікти з урядом Туска задля розвалу урядової коаліції й нових виборів, на яких значні шанси на перемогу матимуть "ПіС" та ультраправі "конфедерати". Простіше кажучи, замість балансу сил поляки можуть отримати потужну політичну нестабільність. Що одразу відобразиться на загальній політиці ЄС і на нас.А чи можливий оптимістичний сценарій? Навроцький не любить Україну, Брюссель, єврочиновників, польських лібералів, однак він дуже антиросійський політик, прихильник посилення НАТО. То ж багато що залежатиме від того, кого він візьме до себе радниками — істориків із претензіями на істину в останній інстанції чи розумних економістів, які мислять вигодою для майбутнього Польщі. Якого не може існувати без сильної України, яка переможе путінську Росію. Залишається сподіватися, що Навроцький забуде про свій підпис під декларацією Менцена, діятиме в інтересах Європи, а не Білого дому, і з нього вийде не такий страшний "чорт", яким його малюють.

Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький зробив свою першу офіційну заяву після перемоги у виборчих перегонах. Він пообіцяв, що буде "гідно представляти" країну.У своєму дописі у соцмережі X зазначив, що бути очільником країни це "велика відповідальність і обов'язок"."Важка і часом жорстока виборча кампанія позаду. Завдяки вашим голосам я був обраний президентом Республіки Польща. Це велика відповідальність і обов'язок. Я приймаю це рішення зі смиренням і повагою. Дякую вам за кожен голос, відданий за мене, за кожне добре слово і жест. За всі вирази підтримки в цій надзвичайно важкій для Польщі битві", — зазначив Навроцький.Він додав, що його перемога на виборах свідчить про те, що громадяни Польщі хочуть жити в "безпечній, економічно сильній країні, яка дбає про найслабших" і яка "має вагу в міжнародних, європейських і трансатлантичних відносинах"."Ви можете бути впевнені, що як глава держави я не залишу без уваги жодного питання, важливого для Польщі та поляків. Я буду гідно представляти вас на міжнародній арені, стежачи за суб'єктним ставленням до Польщі", — резюмував Навроцький.Натомість про Україну Навроцький, який відомий своєю проросійською позицією, у своїй заяві так і не згадав.Нагадаємо, 1 червня у Польщі відбувся другий тур президентських виборів, у якому поляки обирали між представником провладної "Громадянської платформи", чинним мером Варшави Рафалом Тшасковським та директором Інституту національної пам’яті Каролем Навроцьким. Згідно з підрахунками голосів, саме Кароль Навроцький став новим президентом Польщі. Після опрацювання виборчою комісією 100 відсотків голосів він отримав 50,89 відсотка підтримки, що становить 10 606 628 голосів.

У понеділок, 2 червня, відбулися вибори на посаду президента Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Перемогу отримала колишня міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.Про це повідомляє видання Handelsblatt. За даними журналістів, росіяни намагалися перешкодити Бербок обійняти посаду очільниці Асамблеї."Попри російські спроби перешкодити, колишня міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (партія "Зелені") була обрана наступною президенткою Генеральної Асамблеї ООН переважною більшістю голосів. 44-річна політикиня отримала 167 голосів під час голосування у цьому найбільшому органі ООН, яке проводилося таємно через вимогу Росії", — йдеться у повідомленні.Журналісти зазначили, що ще сім країн віддали свої голоси за німецьку дипломатку, колишню генеральну секретарку ОБСЄ Гельгу Шмід. Її кандидатуру ФРН висувала на самому початку. Натомість, як зауважили у виданні, Росія останніми тижнями не приховувала, що вважає Бербок неприйнятним кандидатом і звинувачувала її в "кричущій упередженості".Водночас саме Бербок перед своїм обранням пообіцяла, що буде керувати Генасамблеєю як "чесний посередник" і "об’єднувальна сила". Офіційно Бербок вступить на посаду 9 вересня.Нагадаємо, 1 червня у Польщі відбувся другий тур президентських виборів, у якому поляки обирали між представником провладної "Громадянської платформи", чинним мером Варшави Рафалом Тшасковським та директором Інституту національної пам’яті Каролем Навроцьким. Згідно з підрахунками голосів, саме Кароль Навроцький стане новим президентом Польщі. Після опрацювання виборчою комісією 100 відсотків голосів він отримав 50,89 відсотка підтримки, що становить 10 606 628 голосів.

Український лідер Володимир Зеленський 2 червня привітав Кароля Навроцького з перемогою на виборах президента Польщі. Про це він написав у соцмережі X.Зеленський наголосив, що Польща, яка зберігає силу національного духу та віру в справедливість, була і залишається опорою регіональної та загальноєвропейської безпеки. Держава є "сильним голосом", що захищає свободу і гідність для кожної нації.Президент України зазначив, що розраховує на співпрацю з новим лідером Польщі. "Зміцнюючи одне одного на нашому континенті, даємо більше сил Європі в глобальній конкуренції та наближаємо досягнення реального й тривалого миру. Розраховую на незмінно плідну співпрацю з Польщею й особисто з паном президентом", — йдеться у заяві глави держави. Раніше ми повідомляли, що Кароль Навроцький стане новим президентом Польщі. Після опрацювання виборчою комісією 100 відсотків голосів він отримав 50,89 відсотка підтримки, що становить 10 606 628 голосів.Нещодавно ще кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький підписав угоду з лідером антиукраїнської партії "Конфедерація" Славоміром Менценом в обмін на підтримку в другому турі. Серед пунктів угоди — обіцянка не пускати Україну в НАТО.Водночас кандидат у президенти Польщі від влади Рафал Тшасковський відмовився підписувати декларацію ультраправого політика Славоміра Менцена. Одним із пунктів документа було блокування інтеграції України в НАТО.Нагадаємо, що премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував кандидата в президенти країни Кароля Навроцького за висловлювання про те, що той не пустить Україну в НАТО. Він переконаний, що така позиція політика є державною зрадою.Ми також зробили підбірку найцікавіших фактів про майбутнього польського лідера. Навроцький має суперечливі погляди на відносини з Україною, зокрема щодо Волинської трагедії та вступу країни до НАТО.

Кароль Навроцький стане новим президентом Польщі. Після опрацювання виборчою комісією 100 відсотків голосів він отримав 50,89 відсотка підтримки, що становить 10 606 628 голосів. Ми зробили підбірку найцікавіших фактів про майбутнього польського лідера. Навроцький має суперечливі погляди на відносини з Україною, зокрема щодо Волинської трагедії та вступу країни до НАТО. Коротка біографія НавроцькогоКароль Тадеуш Навроцький є уродженцем Гданська. Він народився 3 березня 1983 року в родині робітників. Його батько Річард за фахом токар, але брав активну участь в політичному житті країни: він був опозиціонером часів Польської Народної Республіки, бувши членом профспілки "Солідарність", а мати Елізабет працювала у друкарні.Навроцький здобував освіту у рідному Гданську, де у 2003 році здобув ступінь спеціаліста з управління персоналом у Вищій школі бізнесу та адміністрування, а вже у 2008 році — ступінь магістра історії в Гданському університеті. Майбутній президент Польщі всього за п'ять років став доктором гуманітарних наук.Вже як президент Інституту національної пам'яті у 2023 році Навроцький завершив навчання за програмою International MBA в Гданському політехнічному університеті.В юні роки Кароль активно займався спортом: грав у футбол та виступав у боксерських турнірах, ставши переможцем Кубка Польщі серед юніорів з боксу у 2004 році. Навроцький також був капітаном футбольної команди "Екс-Седльце Гданськ", а у 2010 році заснував секцію бойових мистецтв.Кар'єра Навроцького та скандалиКароль тісно пов'язував свою кар'єру з освітою, історією Польщі та політикою національної пам'яті. З 2009 року Навроцький почав працювати в Інституті національної пам'яті, а у 2021 році став керівником цього відомства.Він також з 2017-2021 керував музеєм Другої світової війни в Гданську. За ініціативи Навроцького у Польщі демонтували пам'ятники Червоній армії, за що Москва навіть висунула йому кримінальні звинувачення.ЗМІ вказували на можливі контакти Навроцького з криміналом, але у своє виправдання Кароль запевнив, що як історик займався ресоціалізацією злочинців, проводячи заняття у в'язницях, а як спортсмен проводив зустрічі з різними людьми у боксерських залах.Навроцький потрапив у новий скандал через припущення про його можливу наркозалежність. Це сталось під час передвиборчих теледебатів з Рафалом Тшасковським: у якийсь момент Кароль закрив обличчя однією рукою, а іншу підніс до рота. Ще кандидат у президенти виправдовувався, що взяв жувальну гумку, а згодом його штаб заявив, що це був нікотиновий пакетик (снюс). Згодом Навроцький пройшов тест на наявність заборонених речовин в організмі, який спростував його контакти з наркотиками.На початку травня 2025 року вийшло журналістське розслідування про участь Навроцького у махінаціях з привласненням чужого житла. З'ясувалося, що Навроцький не вказав у своїй декларацію одну зі своїх квартир — маленьку студіо на 28 квадратних метрів.Таємниче житло з'явилося у пана Кароля у 2021 році внаслідок укладання договору про піклування за самотнім пенсіонером. Але якщо квартиру Навроцький отримав, то її колишній власник не отримав піклування.Нині 80-річний чоловік живе у будинку соціального забезпечення. Допомоги від Навроцького він так і не побачив.Особисте життя НавроцькогоКароль Навроцький одружений. Його дружина — Марта Навроцька — працює у податковій службі. Вони мають двох дітей: сина Антонія та доньку Катерину, а також виховують сина Даніеля, який є дитиною Марти Навроцької від першого шлюбу (народила хлопчика в 17 років).Даніелю Навроцькому нині вже 21 рік і він пішов шляхом названого батька – вже балотувався до міської ради Гданська на місцевих виборах 2024 року за списком "Права і справедливості", але програв. Натомість фортуна посміхнулася хлопцю на районних виборах: він став депутатом від району Седльце в Гданську — у тому самому, яким 10 років тому керував Кароль Навроцький.Позиція Навроцького щодо УкраїниНа початку року Навроцький казав, що не бачить Україну в міжнародних альянсах, допоки Київ не відповість "за волинський злочин", маючи на увазі Волинську трагедію. У травні він пообіцяв не пускати Україну в НАТО.Кароль критикує чинний уряд Польщі, виступає проти "напливу нелегальних іммігрантів" та відправлення польських солдатів в Україну. За його словами, Київ ставиться до Польщі "несправедливо"."У мене є своя думка на те, що сталося в Україні через агресію Російської Федерації, і я її повторю. Я не маю жодних сумнівів, що Російська Федерація відповідальна за війну в Україні та наївність і дурість європейських політичних еліт і, на жаль, їхнього польського помічника Дональда Туска", — заявляв він.Навроцький брав участь у фактично антиукраїнських та антиєвропейських мітингах, а також активно піарився на популярній в Польщі штучно роздутій темі ексгумацій жертв Волинської трагедії та заявляв, що Україні не місце в ЄС і НАТО. Водночас він вперто повторював фейк про 120 тисяч замордованих українцями поляків, що вказує на його деградацію як історика."Сьогодні я не бачу Україну в жодній структурі – ні в Європейському Союзі, ні в НАТО — поки не будуть вирішені такі важливі для поляків цивілізаційні питання. Країна, яка не може відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів", — сказав Кароль Навроцький в ефірі Polsat News 8 січня 2025 року спекулюючи на історичній пам'яті.Свої антиукраїнські заяви Навроцький повторив і на дебатах кандидатів в президенти, зокрема, 12 травня він знову заявив, що "не варто поспішати з оптимізмом щодо вступу України до ЄС чи НАТО".Майбутній польський лідер також казав, що він "розчарований президентом Зеленським з багатьох питань", але попри це він вважає, що Україна, звичайно, має бути за столом переговорів."А ми з нації, яка знає, чим закінчуються рішення великих держав без участі сторони, зацікавленої в предметі переговорів", — заявляв він.У 2018 році (після окупації Криму та частини Донбасу) він літав до Москви за запрошенням на нібито наукову конференцію. Цей візит фінансувався державним коштом (22 500 злотих), але за його підсумками не вийшло жодного фото, статті-звіту чи хоча б комюніке. Критики Навроцького швидко вхопилися за цей факт і почали припускати різне – від пиятики з росіянами до вербування історика спецслужбами держави-агресорки.Нагадаємо, що премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував кандидата в президенти країни Кароля Навроцького за висловлювання про те, що той не пустить Україну в НАТО. Він переконаний, що така позиція політика є державною зрадою.

Кароль Навроцький стане новим президентом Польщі. Після опрацювання виборчою комісією 100 відсотків голосів він отримав 50,89 відсотка підтримки, що становить 10 606 628 голосів.Про це повідомляє Wyborcza.Його суперник Рафал Тшасковський набрав 49,11 відсотка, що становить 10 237 177 голосів. Явка на виборах склала 71,6 відсотка. Різниця між кандидатами у президенти — менше одного відсотка, а саме близько 370 тисяч голосів.Раніше ще кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький підписав угоду з лідером антиукраїнської партії "Конфедерація" Славоміром Менценом в обмін на підтримку в другому турі. Серед пунктів угоди — обіцянка не пускати Україну в НАТО.Водночас кандидат у президенти Польщі від влади Рафал Тшасковський відмовився підписувати декларацію ультраправого політика Славоміра Менцена. Одним із пунктів документа було блокування інтеграції України в НАТО.Нагадаємо, що премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував кандидата в президенти країни Кароля Навроцького за висловлювання про те, що той не пустить Україну в НАТО. Він переконаний, що така позиція політика є державною зрадою.

У неділю, 1 червня, у Польщі відбувся другий тур президентських виборів, у якому поляки обирали між представником провладної "Громадянської платформи", чинним мером Варшави Рафалом Тшасковським та директором Інституту національної пам’яті Каролем Навроцьким. Попередньо, мінімальну перевагу має кандидат Рафал Тшасковський.Про це повідомляє onet.pl, посилаючись на дані перших екзит-полів. Згідно з інформацією видання, наразі різниця між кандидатами складає менше одного відсотка.Зокрема, мер Варшави Рафал Тшасковський отримав 50,3% голосів, а його суперник Кароль Навроцький — 49,7%."Я сказав, що буде дуже тісно, ​​що кожен голос буде важливим. Я хотів би подякувати всім полькам і полькам за кожен голос", — заявив Тшасковський після оприлюднення перших екзит-полів.У виданні додали, що у другому турі виборів явка була більша, ніж у першому, і сягнула близько 72,8%.Що відомо про головних кандидатів президентських виборів у ПольщіМер Варшави, віце-голова "Громадянської платформи" Рафал Тшасковський 2009-2013 років був депутатом Європарламенту, а також обіймав посади міністра адміністрації та цифризації, секретаря Міністерства закордонних справ і депутата Сейму. Тшасковський вже балотувався в президенти Польщі — 2020 року програв у другому турі Анджею Дуді.Він відомий своїми проєвропейськими поглядами та ліберальною позицією. Тшасковський виступає за зміцнення обороноспроможності Польщі та збереження якомога більшої допомоги Україні. Підтримує членство України в НАТО і ЄС.Кароль Навроцький — історик, очільник Інституту національної пам'яті. Йде на вибори за підтримки партії "Право та справедливість". Консервативний політик, позиціює себе як захисник традиційних цінностей.Навроцький підтримує мирне врегулювання війни в Україні, але вважає, що питання територіальних поступок має вирішувати європейська спільнота разом з Україною. Також він відомий своєю критикою "бандерівської ідеології" та закликами до України визнати відповідальність за Волинську трагедію.Нагадаємо, що польські політологи передбачають дуже запеклу боротьбу перед наступним виборчим раундом у Польщі. При цьому шанси на перемогу одразу після першого туру називали приблизно рівними.

Політик Кароль Навроцький, який є кандидатом у президенти Польщі, пройшов тест на наркотики. Він зробив такий крок після того, як під час дебатів нібито вжив снюс у прямому ефірі.Про це він повідомив 27 травня на своїй сторінці у соцмережі X."Польський народ хоче бути впевненим, що майбутній президент є повністю здоровим. Тому я пройшов тест на наркотики. Результат, звісно, був негативним. Тепер черга пана Рафала [Тшасковського, його головного опонента] Не бійтеся! Якщо ви чисті, вам нема чого боятися!" — йдеться у повідомленні Навроцького.Що сталось з Навроцьким у прямому ефіріЩе 24 травня у прямому ефірі під час дебатів кандидатів у президенти Польщі Кароль Навроцький нібито вжив снюс. ЗМІ повідомляли, що у якийсь момент під час дебатів політик поклав собі щось до рота, прикриваючись вільною рукою. Після цього Навроцький потер носа й зробив ковток води. Нагадаємо, що премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував кандидата в президенти країни Кароля Навроцького за висловлювання про те, що той не пустить Україну в НАТО. Він переконаний, що така позиція політика є державною зрадою.Водночас кандидат у президенти Польщі від влади Рафал Тшасковський відмовився підписувати декларацію ультраправого політика Славоміра Менцена. Одним із пунктів документа є обіцянка не пускати Україну в НАТО. .