# вибори

На сьогодні в Україні не планується проведення референдуму щодо мирного документа між Києвом та Москвою. Водночас Україна готова провести вибори у разі встановлення режиму припинення вогню.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами пізно ввечері 15 грудня."В будь-якому випадку ми поки що не говоримо про референдум. Складний документ, складні рішення. Пробуємо зробити все, щоби і без того, життя, яке непросте у українців, через війну, щоб не ускладнювати тими чи іншими рішеннями. Якщо ми дійдемо до деяких сенситивних питань, і якщо ми вирішимо, що нам потрібні вибори, і таке сенситивне питання, до речі, як вибори, ви знаєте, ми вже піднімали в суспільстві, тому що США ініціювали його", — наголосив гарант.Він вкотре наголосив, що готовий до виборів, однак лише за умови припинення вогню. За словами очільника держави, для проведення виборів необхідні зміни в законодавстві та передусім створення безпекової інфраструктури."Я сьогодні ще раз підкреслив його нашим партнерам: я готовий до виборів. І для того, щоби народ України був готовий, для цього потрібна співпраця законодавця, щодо змін законів, але передусім, найголовніше — це можливість провести легітимні вибори або провести вибори з легітимним результатом. Для цього потрібна безпекова інфраструктура. Я сказав, що 60-90 днів або скільки нам потрібно буде, або той чи інший термін, який ви готові погодити і з партнерами, і з "рускіми" тощо. Потрібний для виборів cease fire. Cease fire буде той чи інший термін, безумовно, якщо буде — ми готові до виборів", — додав президент.Попередній контекст:14 грудня у Берліні відбулися мирні переговори української й американської делегацій. Вони тривали понад п'ять годин. Керівник американської делегації Стівен Віткофф заявив про "‎значний прогрес" у перемовинах.Українську делегацію очолював президент Володимир Зеленський. Також до неї входять секретар РНБО Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз і керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов. З американського боку — зять і радник Дональда Трампа Джаред Кушнер, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич і спецпредставник президента США Стівен Віткофф.15 грудня у Берліні також відбулися перемовини між президентом Володимиром Зеленським та американською делегацією щодо мирного документа для закінчення війни із Росією. Сторони розмовляли близько двох годин.Деякі медіа поширили інформацію, що Віткофф і Кушнер не йшли на компроміси із Зеленським, намагалися натиснути на українського лідера, щоби той погодився укласти швидку мирну угоду. У Вашингтоні хочуть бачити її вже до кінця року.Окремі медійники стверджували, що переговори "перетворилися на перетягування каната". Ключовим суперечливим моментом стало питання територій, а Україна чинить опір закликам США вивести з Донецької області своїх військових.Американський президент Дональд Трамп позитивно оцінив перемовини з європейськими лідерами в Берліні щодо війни в Україні. Він заявив, що мир в Україні "став ближчим, ніж будь-коли раніше"..

У Будапешті 13 грудня відбувся багатотисячний антиурядовий мітинг після скандалу зі знущаннями з дітей у державних закладах. На тлі падіння рейтингу керівної партії Fides та хвилі протестів Віктор Орбан вирішив стати президентом.Побиття підлітків у колонії. Чому угорці знову вийшли на протестДнями угорське суспільство обурили кадри побиття і знущання з підлітків в державній установі для неповнолітніх. І не десь у глибинці, а в Будапешті. На відео видно, як начальник виправної колонії одну дитину, яка лежала на землі, вдарив ногою, а інші — головою об стіл. Фігурант інциденту звільнився, проте цього для активних громадян Угорщини було замало, і вони вийшли багатотисячним протестом на вулиці столиці.Протестувальників роздратувала реакція влади на подію. Проурядові спікери зводили її до того, що підлітки, яких побили — малолітні злочинці. Простіше кажучи, заслужили стусанів. Окрім того, за останні роки це вже другий випадок, коли представники влади дають суспільству привід обурюватися ставленням до дітей.10 лютого 2024 року пішла у відставку президентка Угорщини Каталін Новак, яку звинуватили у необґрунтованому помилуванні педофіла. У квітні 2023 року з нагоди візиту до країни Папи Римського Франциска вона помилувала 25 осіб, тоді перелік щасливчиків не оприлюднили. Сталося це в лютому 2024-го. У списку виявився заступник директора дитячого будинку, засуджений до трьох років за те, що прикривав свого начальника-педофіла. Він змушував дітей-сиріт відмовлятися від заяв на директора установи. Самого директора засудили до восьми років.Новак була першою жінкою-президентом, на неї суспільство покладало надії на зміни в країні, проте цей скандал став кінцем її кар’єри. вона навіть не з’явилася на засіданні парламенту, де всі депутати одностайно проголосували за відставку. Вона припустилася жахливої помилки й змушена була піти, щоб урятувати реноме свого політичного союзника Орбана, проте за кулісами лишилося головне питання: чому не покарали тих, хто подав педофіла для помилування. Президентка просто поставила підпис під документом, не маючи й гадки, хто всі ці люди. Тобто це могла бути не прикра помилка, а навмисна підстава. Нагадуємо, Новак у серпні 2023 року відвідувала українське Закарпаття, де зустрічалася з угорською громадою, а потім — Київ для участі у Кримській платформі. Там вона заявила, що війна, розв’язана Росією проти України, завершиться тільки з поверненням Криму. Через президентку Україна налагодила нормальні відносини з Угорщиною, що могло не сподобатися Орбану. Втім, це тільки припущення.Після того скандалу влада не реагувала на випадки негуманного ставлення до дітей у сиротинцях і колоніях. І це при тому, що вона проголошує традиційні цінності. Тож нинішній протест — закономірний результат такої політики. Мітинги відбулися за підтримки опозиційної партії "Тиса" та її лідера Петера Мадяра. Він закликав Орбана піти у відставку через неспроможність держави захистити дітей, які перебувають під державною опікою. Угорський прем’єр так загрався у геополітику, що внутрішні проблеми відсунув на другий план. Тепер ці проблеми його доганяють.Орбан хоче стати президентом?Угорщина — парламентська республіка, де президент має церемоніальні повноваження. На цю посаду обирають у парламенті на п'ять років. Якщо не трапиться так, як із Новак. Соцопитування не залишають партії Fides шансів отримати більшість на квітневих виборах наступного року, отже, посаду прем’єра втратить й Орбан. За даними джерел Blоomberg, щоб зберегти свою владу, він задумав змінити конституцію країни у такий спосіб, аби зробити президентську посаду найвпливовішою у системі влади. Це дає йому подвійний ефект. Якщо Fides програє вибори, то в кріслі президента Орбан заважатиме найбільш імовірному прем’єру Петеру Мадяру переорієнтувати Угорщину на Євросоюз та на підтримку України. Коли ж прем’єрська партія залишиться при владі, посаду прем’єр з урізаними повноваженнями Орбан віддасть комусь із політичних соратників, а сам сидітиме на президентському "троні".План перекроїти Угорщину з парламентської на президентсько-парламентську республіку чи взагалі на президентську Орбан буцімто обговорював із президентом США Дональдом Трампом під час недавнього перебування у Вашингтоні. Однак, наголошує видання, переписування конституції — ризикований крок. Опозиція може скористатися цим, оголосивши, що ініціатива прем’єра суперечить волі народу.Існує й інший ризик — оборудку треба провернути швидко, поки у Fides та її союзників — більшість. Рух у цьому напрямку почався — парламент схвалив закон, який ускладнює усунення президента в майбутньому. Якщо раніше для цього було достатньо голосів простої більшості, то тепер за відставку мають проголосувати дві третини депутатів. Національні збори Угорщини передбачають наявність 199 народних обранців.Чи може Орбан протягнути конституційну реформу? У квітні законодавчий орган ухвалив зміни до конституції, які закріплюють визнання лише двох статей — чоловічої й жіночої. Ця поправка спрямовується проти ЛГБТ. Інша передбачає призупинення громадянства людей, які отримують іноземну підтримку. З огляду на те, що втрата влади обіцяє значні неприємності Орбану і його соратникам, замішаним у корупції, вони голосуватимуть за все, щоб лишитися біля керма. Втім, одностайність може зламатися під тиском вулиці та обставин, які складаються для "троянського коня" Трампа і Путіна в Європі."Найцінніший заморожений актив Росії в Європі"Так влучно охарактеризував Орбана глава МЗС України Андрій Сибіга. Нагадаємо: Євросоюз намацав механізми, як обійти постійні вето Угорщини. 12 грудня 25 із 27 держав ЄС підтримали рішення про безстрокову заморозку російських активів. Проти були Орбан і його бліда словацька тінь Роберт Фіцо, але їх проігнорували. Наступні кроки Євросоюзу — схвалення "репараційного кредиту", відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до європейської співдружності й так далі схвалюватимуться кваліфікованою більшістю, а не одностайно. Таке положення міститься у 122-й статті Договору про ЄС, воно дозволяє урядам вирішувати "в дусі солідарності між державами-членами щодо заходів, що відповідають економічній ситуації". Завдяки такому інструменту можна ухвалювати рішення, якщо виникає потреба захистити економічну стабільність у надзвичайних обставинах.Орбан кинувся на амбразуру, захищаючи кремлівські гроші, наче свої власні."Захоплення сотень мільярдів іншої держави ніколи в історії не залишалося без відповіді. Це декларація війни. Тим часом вони вимагають від держав-членів додаткових 135 мільярдів євро для підживлення конфлікту. Угорщина не буде брати участь у цій химерній брюссельській схемі", — струшує погрозами повітря.На що глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що Орбан "заслужив орден Леніна".Отже, якщо коротко, після рішення ЄС ухвалювати стратегічні рішення кваліфікованою більшістю Росія та США Трампа одночасно втрачають свого попихача в Європі. Він позбувся можливості блокувати рішення Євросоюзу, лишилося тільки лементувати й махати фейковими анкетами антиукраїнського "референдуму". Тоді який їм сенс у ньому? Видається, до квітневих парламентських виборів іще триватиме політична агонія цього діяча, він навіть може змінити конституцію. Щоб цими змінами скористався його наступник..

Президент Володимир Зеленський заявив, що готовий до виборів в Україні. Однак для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів.Таку заяву очільник держави зробив у коментарі журналістам дорогою до Німеччини, де проведе перемовини щодо "політичної домовленості" для закінчення війни РФ проти України."Що стосується виборів: ви це чули, були сигнали від Сполучених Штатів Америки, особисто від Президента щодо виборів Президента України. Чи це сигнали тільки від США, чи це сигнали від російської сторони — не хочу зараз це коментувати. Найголовніше, що моя відповідь — я не тримаюся за крісло, я вважаю, що Україна повинна бути готова до будь-якого розвитку подій. Я попросив, щоб партнери допомогли щодо безпекової ситуації, якщо будуть вибори, і сказав, щоб депутати підготували варіанти, як це запровадити, якщо буде так розвиватися ситуація. Вони повинні напрацювати найближчим часом варіанти проведення виборів", — наголосив гарант.Попередній контекст:9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Згодом Зеленський під час спілкування із журналістами наголосив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України.Вже 10 грудня Володимир Зеленський заявив, що він предметно обговорював питання майбутніх виборів в Україні з представниками Верховної Ради. Очільник держави зауважив, що, якщо партнери, зокрема наш ключовий партнер у Вашингтоні, так багато і так конкретно говорять про вибори в Україні в умовах воєнного стану, "ми повинні дати українські законні відповіді на кожне запитання і кожен сумнів".11 грудня віце-спікер Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні..

Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни.Про це свідчать результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Активісти визначили, що ключовими проблемами у сфері фізичної безпеки є обстріли громад і брак укриттів біля приміщень виборчих комісій і нерозвинена система екстреного оповіщення. За блоком "Соціально-економічний розвиток" аудит пройшли Олевська, Південнівська, Первомайська та Новомиколаївська громади.Ключові проблеми для функціонування громад є забезпечення електропостачання та робота шкіл. Ситуація з енергопостачанням значно погіршилася у жовтні-листопаді 2025 року внаслідок російських атак.Бар'єром для відновлення очного навчання є відсутність укриттів у школах. За показниками "Демократичні процеси" позитивні оцінки отримали Кременчуцька та Південнівська громади.Ключовою перешкодою стала заборона на проведення мирних зібрань (п’ять громад), руйнування виборчої інфраструктури (чотири громади), обмежений потенціал набору членів виборчих комісій (п’ять громад).Громади, розташовані в зоні бойових дій і на прикордонні з Росією (Нікопольська, Сновська, Краматорська, Великописарівська, Новомиколаївська, Херсонська) або деокуповані 2022 року (Ізюмська, Первомайська) демонструють найгірші результати за всіма тематичними розділами аудиту. Найкращі результати загалом демонструють тилові громади: Олевська, Південнівська та Кременчуцька."Робота з розробки методології та пілотними дослідженнями триває вже декілька років і продовжиться 2026 року. Це не має жодного зв’язку з геополітичним контекстом станом на зараз. Це інтерес громадян чітко розуміти, де, як, в яких умовах можливе політичне перезавантаження. І далі ми будемо рухатися в складну тему, в якій формі має бути транзит влади від військових адміністрацій до повноцінного місцевого самоврядування після проведення повоєнних виборів", — зазначила голова правління громадянської мережі "ОПОРА" Ольга Айвазовська.Для цього дослідження обрали як великі, так і малі громади з різним рівнем викликів, зокрема, деокуповані, в зоні бойових дій, прикордонні та тилові. Ідеться про громади у таких областях: Запорізька, Дніпропетровська, Донецька, Херсонська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Житомирська."Аудит безпеки є універсальним інструментом оцінки організаційної спроможності громад. Він дозволяє прозоро й об’єктивно визначити можливість відновлення демократичних процесів у післявоєнний період, зокрема встановити наявність умов для проведення виборів. Оцінювання відбувається за 35 індикаторами у чотирьох блоках: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічні чинники та стан демократичних процесів", — пояснили в громадянській мережі "ОПОРА".Нагадаємо, що віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки що не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні..

Український олігарх та фігурант декількох кримінальних справ Ігор Коломойський знову заговорив про "спробу замаху" на співзасновника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча, якого підозрюють у корупції в "Енергоатомі".Під час судового засідання, яке транслювало "ТСН", бізнесмен відзначився низкою гучних заявТак, він розкрив "нові деталі" щодо "замаху" на Тимура Міндіча. За словами Коломойського, у цьому нібито були задіяні українці, які проживали в Ізраїлі. Їм начебто "передали зброю з посольства України". Двох було затримано, обидва зізналися: один буцімто "був з пістолетом", інший "з ножем"."Виявилось, що це був пістолет Макарова", — заявив він.Коломойський додав, що один з українців "за два тижні до інциденту приходив у будинок під виглядом ізраїльського журналіста та розпитував покоївку про Міндіча".Коломойський також відзначився такими заявами:"Будь-які вибори під час війни як результат мирних переговорів — це катастрофа для країни. І закінчиться це все розпадом держави. Спочатку має бути перемир'я та припинення вогню мінімум на 90-100 днів, а краще 180". "Я не люблю Єрмака більше, ніж ви усі разом. У нас є з ним розходження у світогляді"."Знайомий з двома Цукерманами. Хороші рєбята. Фінансисти"."Президенту вигідно, щоб Міндіч був жив-здоров. Тим паче вони друзі"."Уявляєте, якби я був на волі і почався б "Міндічґейт"... Повірте мені! Якби я був на волі, мене б зробили там головним героєм".Ігор Коломойський — колишній власник "ПриватБанку", бізнесмен та олігарх. У бізнес прийшов у 1980-ті роки, виступивши одним із засновників кооперативу "Сентоза", який займався перепродажем оргтехніки.У 2014 році Коломойського обрали головою Дніпропетровської області. Проте уже в 2015 році, через конфлікт навколо підприємства "Укртранснафта", він покинув пост.Українські правоохоронці відкрили проти Коломойського низку проваджень. Зокрема, бізнесмена підозрюють у шахрайстві та заволодінні коштами "ПриватБанку", а також в організації замовного вбивства у 2003 році. Нагадаємо, 8 грудня у Подільському районному суді мало відбутися засідання щодо справи бізнесмена Ігоря Коломойського. Однак обвинуваченого не змогли доставити на засідання начебто через "зламаний транспорт"..

Віце-спікер Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Про це він заявив в ефірі телемарафону."Немає жодних, ні законодавчих ініціатив, ні чернеток навіть подібного законодавства, тому все говорить про те, що над ним треба працювати, якщо ми хочемо, щоб воно з'явилося", — пояснив Корнієнко.Вимоги до партнерів та безпекаКорнієнко підтвердив, що парламент готовий оперативно створити необхідну законодавчу рамку, якщо виникне така потреба. Однак він наголосив на зовнішньому чиннику. "Але безпекову рамку мають дати партнери, в першу чергу США та європейські колеги", — зазначив віцеспікер.Ключові ризики для воєнних виборівКорнієнко окреслив низку ключових викликів та ризиків, які необхідно вирішити для проведення демократичних виборів у воєнний час:безпека виборців. Забезпечення можливості голосування для громадян, які перебувають за кордоном або є внутрішньо переміщеними особами (ВПО);участь військових. Розв'язання питань щодо участі у виборах військовослужбовців як виборців та як кандидатів;технічні проблеми. Уточнення реєстру виборців та розв'язання проблем із ВПО;безпека дільниць. Загроза від дронів (зокрема FPV) та необхідність гарантування безпеки для відкриття виборчих дільниць."Чорновики" і політичні дискусіїВіце-спікер додав, що технічні напрацювання вже існують: "У ЦВК — сім робочих груп, є чернетки, і у Верховній Раді є чернетки".Проте, за словами Корнієнка, законодавці уникають офіційного внесення законопроектів. "Ми до цього не підходили близько, тому що ми не раз стикалися із ситуацією, коли будь-яка спроба говорити про повоєнні вибори перетворювалася в політичну дискусію", — підсумував він.Зауважимо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Нагадаємо, 9 грудня Зеленський під час спілкування із журналістами наголосив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України.Також 10 грудня Володимир Зеленський заявив, що він предметно обговорював питання майбутніх виборів в Україні з представниками Верховної Ради. Очільник держави зауважив, що, якщо партнери, зокрема наш ключовий партнер у Вашингтоні, так багато і так конкретно говорять про вибори в Україні в умовах воєнного стану, "ми повинні дати українські законні відповіді на кожне запитання і кожен сумнів"..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп знову заговорив про проведення виборів в Україні, наголосивши, що Володимир Зеленський має бути реалістом.Таку заяву він зробив під час розмови з журналістами в Білому Домі."Зеленський має бути реалістом. Мені цікаво, скільки часу пройде, поки вони проведуть вибори? 82% українського народу вимагають угоди", — зазначив Трамп.Проведення будь-яких виборів в Україні (президентських, парламентських чи місцевих) під час дії воєнного стану заборонено законодавством. Зокрема, Закон України "Про правовий режим воєнного стану" та Виборчий кодекс України прямо забороняють організацію та проведення будь-яких виборів під час воєнного стану. Воєнний стан було запроваджено 24 лютого 2022 року і він продовжує діяти.Зауважимо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Нагадаємо, 9 грудня Зеленський під час спілкування із журналістами наголосив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України.10 грудня Володимир Зеленський заявив, що він предметно обговорював питання майбутніх виборів в Україні з представниками Верховної Ради. Очільник держави зауважив, що, якщо партнери, зокрема наш ключовий партнер у Вашингтоні, так багато і так конкретно говорять про вибори в Україні в умовах воєнного стану, "ми повинні дати українські законні відповіді на кожне запитання і кожен сумнів"..

Президент Володимир Зеленський заявив, що він предметно обговорював питання майбутніх виборів в Україні з представниками Верховної Ради.Таку заяву він зробив під час свого вечірнього відеозвернення. Очільник держави зауважив, що, якщо партнери, зокрема наш ключовий партнер у Вашингтоні, так багато і так конкретно говорять про вибори в Україні в умовах воєнного стану, "ми повинні дати українські законні відповіді на кожне запитання і кожен сумнів"."Це непросто, але тиск із цього приводу нам точно не потрібен. Очікую, що народні депутати запропонують своє бачення. Безпекові виклики залежать від партнерів, від Америки насамперед, політичні та юридичні виклики мають отримати відповіді від України, і це буде", — заявив Зеленський.Проведення будь-яких виборів в Україні (президентських, парламентських чи місцевих) під час дії воєнного стану заборонено законодавством. Зокрема, Закон України "Про правовий режим воєнного стану" та Виборчий кодекс України прямо забороняють організацію та проведення будь-яких виборів під час воєнного стану. Воєнний стан було запроваджено 24 лютого 2022 року і він продовжує діяти.Зауважимо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Нагадаємо, 9 грудня Зеленський під час спілкування із журналістами наголосив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України..

Президент Володимир Зеленський заявив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України.Таку заяву очільник держави зробив під час спілкування із журналістами."Питання виборів в Україні, мені здається, передусім, залежить від нашого народу. І це питання народу України, а не народу інших держав — при всій повазі до наших партнерів. Скажу відверто, що до виборів я готовий. Якщо стоїть питання, що я чув такі натяки, що ми чіпляємось за владу, або я особисто — за крісла президента, і тому я чіпляюся за це, і тому не закінчується війна. Якщо чесно, це абсолютно неадекватна історія", — заявив гарант.Також Зеленський зауважив, що зараз важливе питання — це законодавча основа для легітимності проведення виборів."І оскільки це питання сьогодні порушує президент Сполучених Штатів Америки, наші партнери, я відповім дуже коротко: я готовий до виборів", — сказав він.Зеленський звернувся до західних партнерів забезпечити безпеку у проведенні виборів."Я прошу зараз, заявляю це відкрито, у Сполучених Штатів Америки допомогти мені.Можна разом з європейськими колегами забезпечити безпеку для проведення виборів. І тоді наступні 60-90 днів Україна буде готова до проведення виборів. Я особисто маю на це волю і готовність. Далі — я прошу, щоб депутати нашої фракції, в принципі, наші парламентарі підготували  законодавчі пропозиції щодо можливості зміни законодавчих основ і закону про вибори під час воєнного стану. Я завтра буду в Україні. Я очікую пропозиції від партнерів, очікую пропозиції від наших депутатів і готовий йти на вибори", — повідомив очільник держави.На уточнююче запитання щодо виборів, чи готовий Зеленський саме балотуватися, або ж йдеться про проведення виборів загалом, він відповів:"Для початку треба побачити реальні пропозиції, як гарантувати безпеку, щоб провести голосування, і як організувати сам процес — як це можливо зробити, бо спекуляції будуть тільки наростати. Тому спочатку це".Нагадаємо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи"..

Президент Володимир Зеленський заявив, що готовий до проведення виборів в Україні.Про це пише італійське видання La Reppublica. Зокрема, журналісти попросили його прокоментувати слова президента США Дональда Трампа, який наполягав на проведенні президентських виборів в Україні навіть попри війну."Я завжди готовий до виборів", — відповів глава держави.Раніше спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи"."Росія веде агресивну війну проти України. Президент Зеленський є демократично обраним лідером, і будь-які вибори мають проводитися тоді, коли умови дадуть змогу це зробити", — зауважила Хіппер.Проведення будь-яких виборів в Україні (президентських, парламентських чи місцевих) під час дії воєнного стану заборонено законодавством. Зокрема, Закон України "Про правовий режим воєнного стану" та Виборчий кодекс України прямо забороняють організацію та проведення будь-яких виборів під час воєнного стану. Воєнний стан було запроваджено 24 лютого 2022 року і він продовжує діяти.Зауважимо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Нагадаємо, що сьогодні Дональд Трамп заявив, що за його президентства США не витрачаються на підтримку України, вони ще й заробляють на цьому. При цьому американський лідер хоче припинити вбивства людей..

Проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває.Про це заявила спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер під час брифінгу. Зокрема, Хіппер попросили прокоментувати слова президента США Дональда Трампа, який наполягав на проведенні президентських виборів в Україні навіть попри війну.Своєю чергою, представниця Єврокомісії наголосила, що нині тривають "виняткові часи"."Росія веде агресивну війну проти України. Президент Зеленський є демократично обраним лідером, і будь-які вибори мають проводитися тоді, коли умови дадуть змогу це зробити", — зауважила Хіппер.Проведення будь-яких виборів в Україні (президентських, парламентських чи місцевих) під час дії воєнного стану заборонено законодавством. Зокрема, Закон України "Про правовий режим воєнного стану" та Виборчий кодекс України прямо забороняють організацію та проведення будь-яких виборів під час воєнного стану. Воєнний стан було запроваджено 24 лютого 2022 року і він продовжує діяти.Зауважимо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Нагадаємо, що сьогодні Дональд Трамп заявив, що за його президентства США не витрачаються на підтримку України, вони ще й заробляють на цьому. При цьому американський лідер хоче припинити вбивства людей..

У вівторок, 9 грудня, прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко привітала Андрея Бабіша з призначенням на посаду прем'єр-міністра Чехії та запросила його відвідати Україну. Президент Володимир Зеленський також провів із ним телефонну розмову. Про запрошення Юлія Свириденко повідомила у спеціальному дописі на своїй сторінці в соціальній мережі X.Очільниця українського уряду заявила, що готова "негайно розпочати тісну та практичну співпрацю" з чеським урядом, зокрема, через механізм українсько-чеських міжурядових консультацій."Ми готові до подальшого поглиблення нашої співпраці та розвитку нових сфер партнерства, які створять можливості для обидвох країн і принесуть взаємну вигоду. Я впевнена, що постійні спільні зусилля наших урядів зміцнять регіональну стабільність і розширять здатність Європи долати сучасні виклики", — написала Свириденко. Привітав нового прем’єр-міністра Чехії й президент України Володимир Зеленський, який у мережі X написав, що "буде радий" зустрічі з Бабішем найближчим часом і розраховує на подальшу співпрацю між двома країнами.Як відомо, сьогодні президент Чехії Петр Павел призначив лідера руху ANO Андрея Бабіша премʼєр-міністром Чехії.У жовтні Андрей Бабіш інформував, що провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. До цього під час передвиборчої кампанії він обіцяв, що в разі формування уряду на чолі з його політичною силою той не виділятиме бюджетні гроші на зброю для України.Бабіш раніше планував скасувати "снарядну ініціативу", яка допомагає постачати Україні артилерійські боєприпаси. Водночас згодом він помʼякшив свою риторику.Нагадаємо, що 6 листопада новий очільник нижньої палати чеського парламенту — Палати депутатів — Томіо Окамура наказав зняти з парламентської будівлі прапор України. Він висів там на знак солідарності з 2022 року..

У вівторок, 9 грудня, американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Про це Дональд Трамп сказав під час розмови з кореспонденткою Clash Report."Я вважаю, що Україна повинна провести вибори", — наголосив президент США.Він знову висловив сумнівну тезу про те, що Україна використовує війну, щоби не проводити вибори."Але я вважаю, що український народ мав би мати такий вибір. І, можливо, Зеленський переміг би. Я не знаю, хто би переміг, але виборів у них давно не було", — додав Дональд Трамп.Він також зауважив, що в Україні часто говорять про демократію, але, на його думку, "доходить до того, що це вже не демократія".Окрім того, в цьому ж інтерв’ю він намагався проаналізувати ситуацію на полі бою. За його версією, Росія перебуває у вигіднішому становищі на переговорах."У цьому немає жодних сумнівів, це набагато більша країна", — заявив американський президент.Дональд Трамп підсумував, що Зеленському час узяти себе в руки та розпочати погоджуватися з пропозиціями, "тому що він зараз програє на полі бою".Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Нагадаємо, що сьогодні Дональд Трамп заявив, що за його президентства США не витрачаються на підтримку України, вони ще й заробляють на цьому. При цьому американський лідер хоче припинити вбивства людей..

На думку прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, майбутні парламентські вибори визначать, чи уникне країна військового конфлікту з Росією.Про це повідомляє About Hungary. Виступаючи на заході в місті Кечкемет, угорський лідер, не навівши жодних доказів, заявив, що вибори наступного року "будуть останніми перед війною".Застереження проти "уряду Брюсселя"Фактично Орбан закликав голосувати за його партію, натякаючи на те, що опозиція втягне країну у війну."Якщо у нас буде уряд, підтримуваний Брюсселем, вони втягнуть нас у війну. Якщо у нас буде національний уряд, у нас все ще буде шанс уникнути її", — сказав прем'єр.Орбан стверджує, що в Європі вже нібито прийнято рішення воювати, і європейські країни "хочуть бути готовими до 2030 року". Найімовірніше, він має на увазі прогнози країн-членів НАТО про те, що до цього часу Росія може відновити свою військову потужність і бути готовою до нападу на Альянс.Етапи ескалаціїЯк "доказ" ескалації прем'єр назвав Європу, що перебуває на завершальному етапі чотириетапного зростання напруги. Серед цих етапів він перерахував:розрив дипломатичних зв'язків;переведення економіки у військовий режим;відновлення військової повинності;підготовка до прямого протистояння.На завершення Орбан резюмував: "Щоб уникнути цього, ми повинні молитися. Ця ситуація виходить за межі наших сил... Нам потрібна сила — Угорщина повинна стати досить сильною, щоб не тільки сказати "ні" війні, а й уникнути її".Нагадаємо, 28 листопада очільник угорського уряду Віктор Орбан під час зустрічі з Володимиром Путіним у Москві заявив, що Будапешт готовий надати майданчик для проведення мирних переговорів щодо розв’язаної Росією війни проти України.Додамо, раніше Орбан наголошував, що "мирні переговори" між Росією та Україною зайшли у глухий кут через територіальне питання. За його словами, Росія не бажає домовлятися про мирну угоду, доки не захопить повністю всю Донецьку область.Також прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що після завершення війни Україна має стати "буферною державою" між Заходом і Росією..

У понеділок, 1 грудня, президент України Володимир Зеленський заявив, що планує провести додаткові консультації щодо призначення нового керівника Офісу президента. Він наголосив, що під час вибору кандидата фокусується на дипломатії.Про це Володимир Зеленський заявив під час спільної прес-конференції з президентом Франції Еммануелем Макроном."Сенсацій сьогодні не буде. Я хочу провести ще додаткові консультації, я їх запланував, після поверненню в Україну я це зроблю", — пояснив український президент.Він додав, що проводить вибір на цю посаду дуже ретельно, та додав, що цей вибір залежить від цілої низки речей."Фокусуємося більше на дипломатії або інших напрямках, які дуже важливі", — зазначив український лідер.Зеленський додав, що в Україні "є дуже достойні люди", які можуть дуже допомогти державі, працюючи на цій посаді. Однак наразі остаточного рішення щодо цього важливого для країни питання ще немає.Як відомо, 28 листопада детективи НАБУ та прокурори САП прийшли з обшуками до тоді ще керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Того ж дня Володимир Зеленський повідомив, що Єрмак написав заяву про відставку. Незабаром після цього він підписав указ про його звільнення.Нагадаємо, раніше ЗМІ інформували, що серед найбільш обговорюваних претендентів на керівництво Офісу президента фігурують міністр оборони Денис Шмигаль, перший віце-прем'єр Михайло Федоров, начальник ГУР Кирило Буданов і заступник голови Офісу президента Павло Паліса..