# вибори

Проросійська "Альтернатива для Німеччини" перемогла на виборах до парламенту землі Саксонія-Ангальт. Якщо ця партія 20 вересня повторить успіх у Берліні та Мекленбурзі — Передній Померанії, політичний зсув у цій країні справді стане тектонічним.Прогнозований тріумф у Саксонії-АнгальтРезультати волевиявлення жителів східнонімецької землі Саксонія-Ангальт наступні: "Альтернатива для Німеччини" (AдН) — 43,8% голосів (більш ніж удвічі більше, аніж на попередніх виборах 2021 року), Християнсько-демократичний союз (ХДС) — 17,2% (найгірший результат за всю історію виборів у цій землі), Соціал-демократи (СДПН) — 9,3%, "Зелені" — 8,9%, Ліва партія (Лінке) — 8,6%, проросійський Альянс Сари Вагенкнехт — 5,3%. Інші учасники перегонів не подолали прохідний бар’єр. Таким чином, ультраправим не вистачило лише трьох мандатів, щоб одноосібно сформувати більшість: у ландтагу 83 місця, у переможців виборів — 39 мандатів.Протягом тривалого часу соцопитування підтверджували, що АдН має підтримку понад сорока відсотків виборців, тож результати цієї партії хоч і шокували значну частину німецького суспільства, одна не стали несподіванкою. А от рекордна явка 77,8% проти 60,3% свідчить, що ультраправим вдалося мобілізувати свій електорат.Згідно з даними інституту вивчення громадської думки Infratest dimap, "Альтернатива" отримала понад половину голосів виборців віком від 35 до 60 років, себто та вікова категорія, серед якої найбільше працюючих громадян. Це чіткий сигнал невдоволення економічною політикою федерального уряду. Ще один сигнал — дуже низький рівень підтримки керівної ХДС серед молодого виборця: у віковій групі 18-24 років її підтримали 5%, у групі 25-34 роки — 6%. Катастрофічні показники для політсили, яка після Другої світової війни разом з есдеками формувала систему влади Німеччини.Оскільки ультраправі не мають одноосібної більшості, експерти обговорюють варіант формування земельного уряду без них, хоча тріумфатори вже висловили претензії на всю повноту влади. Їхній земельний вожак Ульріх Зігмунд наполягає, що уряд має формувати АдН. Та для цього їм доведеться домовлятися з кимось із партій, які подолали бар’єр. І ось тут вимальовується ключовий наслідок недільного голосування — жодна коаліція не клеїться. Хіба ультраліва партія Вагенкнехт може додати АдН мандатів, яких та недобрала, — риторика Вагенкнехт і АдН у зовнішньополітичних питаннях практично ідентична, вони розходяться хіба у поглядах на міграцію. Тож якщо спілка правих і лівих радикалів відбудеться, Саксонія-Ангальт стане першою німецькою землею, яку Кремль руками своїх агентів впливу захопить без жодного пострілу.Саксонія-Ангальт має найнижчий ВВП на душу населення серед 16 федеральних земель ФРН. Це депресивна частина країни з найвищим рівнем скорочення населення. Зараз в землі мешкає близько двох мільйонів. Ультраправі не стільки обіцяли розв'язати проблеми жителів землі, скільки критикували федеральну владу, в такий спосіб перетворивши голосування на протест проти політики уряду. Це спрацювало. 20 вересня місцеві вибори у землі Мекленбург — Передня Померанія та у Берліні і якщо "Альтернатива" матиме успіх і там, варто очікувати серйозної пертурбації на федеральному рівні.Берлін і Мекленбург — Передня Померанія: правий марш триваєЧастина оптимістично налаштованих німецьких експертів закликає не панікувати раніше часу. У березні обирали земельні парламенти у західнонімецьких землях Баден-Вюртенберг і Рейнланд-Пфальц, результати там були інші: "Альтернатива" не дотягла до 20%, тоді як ХДС у Рейнланд-Пфальці впевнено переміг, а у Баден-Вюртенбергу трохи поступився "Зеленим". В обох землях до ландтагів не потрапили ні "Ліві", ні Альянс Сари Вагенкнехт, лівий табір там представлений лише есдеками. В ультраправих чисельні фракції, однак ніхто з ними в коаліцію не пішов.Тому нині всі погляди прикуті до виборів 20 вересня, особливо жорсткою обіцяє бути битва за Берлін. Згідно з останніми опитуваннями, АдН, ХДС і "Ліві" йдуть "ніздря в ніздрю", у них близько 20 відсотків симпатиків, від трійки відстали "Зелені" (за них готові проголосувати близько 17%) та есдеки (приблизно 12% підтримки). Партія Вагенкнехт балансує на межі прохідного бар'єра. Ультраправих популістів у Берліні очолює Крістін Брінкер, яка вибудувала кампанію на антимігрантській риториці.Нинішня передвиборча кампанія в Берліні відзначається неймовірною кількістю бруду проти кандидатів, діпфейками, німецькі експерти небезпідставно вважають, що за цим стоять російські спецслужби. Дістається всім, окрім ультраправих, що зайвий раз підтверджує, яка з партій вигідна Кремлю.У Мекленбург — Передній Померанії розклади інші. Тут АдН — лідерка, у неї приблизно 35% підтримки. Обличчя партії на виборах — Лейф-Ерік Гольм свою риторику вибудував на критиці федерального уряду, закликах відмовитися від допомоги Україні, страшилках про втягування Німеччини у війну. Тобто типові прокремлівські наративи.Другими, згідно з опитуваннями, йдуть есдеки під лідерством популярної серед виборців чинної прем’єрки цієї землі Мануели Шлезіг. Треті — "Ліві" з приблизно 11%. А от у партії Мерца у Мекленбург — Передній Померанії, видається, справи можуть бути ще гіршими, аніж у Саксонії-Ангальт. Соцопитування дають ХДС мізерні 8%. На межі прохідного бар'єра балансують "Зелені" та путінські друзі з Альянсу Сари Вагенкнехт.Як би не завершилися вибори 20 вересня, картина виявиться схожою до саксонської — фрагментація і посилення внутрішніх конфліктів. Власне, саме те, що потрібно Росії. Диверсія з дроном в аеропорту Лейпциг / Галле (Галле в Саксонії-Ангальт) була влаштована для того, щоб ультраправі лякали виборців терактами й війною. В їхній програмі вимоги закрити кордони, відмовитися від Шенгену, вийти з єврозони. Співголова АдН Аліс Вайдель обіцяє збільшити кількість депортацій, скоротити натуралізацію іноземців, повернути додому 1,3 мільйона сирійських біженців. А інший співголова Тіно Хруппала прямо закликає скасувати санкції проти Росії та позбавити Україну німецької допомоги.Чому справа не тільки в імені канцлераПісля оприлюднення результатів виборів у Саксонії-Ангальт Німеччиною прокотилися мітинги проти ультраправого реваншу. Вперше з Другої світової війни партія, члени якої хоч і намагаються відбудуватися від неонацистів, проте недалеко від них утекли, має понад сорок відсотків підтримки у німецькому суспільстві, хто б міг таке уявити ще років десять тому."Як усе могло дійти до такого, у чому причини того, що ми дозволили правому популізму, а значною мірою і праворадикальному популізму — зайти так далеко?" — відреагував на підсумки виборів у Саксонії-Ангальт канцлер Мерц.Своєю чергою, лідер фракції ХДС у Бундестазі Торстен Фрай звернув увагу на те, що АдН — екстремістська партія."Ніколи досі ми не опинялись у ситуації, коли партія, класифікована земельною внутрішньою розвідкою як правоекстремістська, отримала б більшість", — зазначив він.Своє глибоке розчарування висловило багато німецьких та закордонних політиків. А от Дональд Трамп зрадів перемозі друзів Путіна і привітав їх, що спричинило політичний скандал, — Мерц відмовився від телефонних переговорів із главою Білого дому, запланованих на 11 вересня.На тлі "тектонічного зсуву", як назвав канцлер наслідки виборів у Саксонії-Ангальт, активізувалися розмови про його політичне майбутнє. За схожої ситуації у Великій Британії, де у травні на місцевих виборах перемогли ультраправі, непопулярному прем’єру Кіру Стармеру довелося йти у відставку. У Німеччині блок ХДС/ХСС не має одноосібної більшості, як лейбористи у Великій Британії, а працює в коаліції з СДПН, тому там — своя процедура. Щоб на чолі уряду став новий канцлер, чинний повинен добровільно піти з посади. Мерц, наскільки відомо, робити цього не збирається, хоча у серпні деякі ЗМІ "відправляли" його у відставку.Другий варіант — "конструктивний вотум недовіри": члени коаліції підтримують нового канцлера, після чого попередник просто втрачає посаду. Третій варіант — розвал коаліції й дочасні вибори, на яких, судячи з нинішніх подій, дуже значні шанси на перемогу партії Вайдель і Хруппали. Цей варіант точно можна виключити. Сумнівний і другий, адже будь-які спроби домовитися про заміну канцлера в межах коаліції напевне приведе до конфліктів.Відомо про невдоволення в лавах ХДС, навіть називають можливих наступників Мерца — глав урядів Північної Рейн-Вестфалії Гендріка Вюста, Баварії Маркуса Зедера (лідера ХСС) та землі Шлезвіг-Гольштейн Даніеля Гюнтера. Ці німецькі політики підтримують Україну, однак поки триватимуть політичні процедури, займатимуться ними. Та й ключова проблема не тільки в Мерцу, який десь втратив управлінську хватку, а в тому, що на політику ФРН здійснюється одночасно потужний вплив Росією та американськими трампістами. Вони мають різні цілі — Кремль прагне дестабілізувати Німеччину зсередини, а Білий дім хоче привести до влади євроскептиків та ізоляціоністів — але кінцева мета у них зруйнувати Євросоюз.Тож якщо і міняти Мерца, то на політика, який розумітиме, що ультраправий марш — не локальна німецька проблема, а загальноєвропейська, і шукати протиотруту потрібно спільними зусиллями..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що кожен дорослий американець може отримати виплату в п’ять тисяч доларів, якщо Республіканська партія збереже контроль над обидвома палатами Конгресу за підсумками проміжних виборів у листопаді.Про це Дональд Трамп сказав під час виступу на з'їзді Республіканської партії у Далласі.Він пообіцяв так звані «дивіденди Трампа» в розмірі п’яти тисяч доларів кожному дорослому американцю за умови, що республіканці після проміжних виборів збережуть контроль і над Палатою представників, і над Сенатом.Американський президент порівняв можливі виплати з дивідендами, які успішні компанії розподіляють між своїми акціонерами, та пов'язав таку можливість з економічними результатами США.Водночас він не пояснив, звідки саме мають взяти кошти та як працюватиме програма, яку аналітики вже назвали "сумнівною".За підрахунками Reuters, у США близько 270 мільйонів дорослих, тому виплати по п’ять тисяч доларів можуть обійтися приблизно в 1,35 трильйона доларів.Водночас медівники з Associated Press написали, що для реалізації такої ініціативи, ймовірно, знадобиться схвалення Конгресу.Віцепрезидент США Джей Ді Венс після виступу Дональда Трампа припустив, що виплати можуть не поширюватися на заможних американців, а одним із джерел фінансування стануть надходження від мит.Проміжні вибори до Конгресу США відбудуться 3 листопада 2026 року. Республіканці намагатимуться зберегти більшість у Палаті представників і Сенаті.Нагадаємо, що американський державний секретар Марко Рубіо заявив, що зараз він не має планів балотуватися на посаду президента США на виборах 2028 року. Але при цьому він не виключає такої можливості.Читайте також: Америка замість Онтаріо: хто заплатить за шоу Трампа для MAGA-виборців.

Американський державний секретар Марко Рубіо заявив, що зараз він не має планів балотуватися на посаду президента Сполучених Штатів Америки на виборах 2028 року. Але при цьому він не виключає такої можливості.Про це повідомили журналісти NBC News із посиланням на коментар Марко Рубіо з цього приводу.При цьому медійники зазначили, що Рубіо — один із небагатьох чиновників уряду США, який не присутній на з'їзді Республіканської партії в Далласі.Натомість він перебуває в дипломатичній поїздці у Колумбії, де один із журналістів запитав його, чи є він одним із найсильніших кандидатів від Республіканської партії на виборах 2028 року.У відповідь нинішній державний секретар США заявив, що зосереджений на роботі в адміністрації, якої в нього «дуже багато», як член кабінету міністрів і радник із національної безпеки.Його також запитали, чи мріє він стати американським президентом. Тут уже політик відхилився від прямої відповіді, не виключивши такого варіанту."Ну, я не знаю, що чекає на мене в майбутньому, але безпосередньо на теперішній момент у мене немає таких планів. Я на 100% зосереджений на своїй роботі", — відповів Марко Рубіо.Також джерело NBC News розповіло журналістам, що держсекретар насправді вже розглянув це питання: наразі він не планує йти в президенти США, але при цьому "залишив двері відчиненими" для такої можливості.Нагадаємо, що декілька днів тому Марко Рубіо заявив про можливість упродовж "найближчих тижнів" розробити дорожню карту для відновлення переговорів між Росією й Україною..

Німецький канцлер Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Про це повідомляє Tagesspiegel.Скасування переговорів на найвищому рівніЯк зазначає видання, Фрідріх Мерц відклав телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. Переговори мали бути присвячені 25-й річниці терористичних атак 11 вересня 2001 року.Речник німецького уряду Стефан Корнеліус підтвердив скасування дзвінка. Водночас він наголосив, що перенесення не пов'язане із графіком канцлера. У відповідь на запитання щодо зв'язку цього рішення із коментарями Трампа стосовно виборів у Саксонії-Ангальт речник відмовився від прямих відповідей, однак нагадав позицію канцлера. Мерц неодноразово зазначав, що "втручання чи коментарі щодо внутрішньополітичної ситуації в Німеччині, особливо під час виборів", для нього є неможливими.Що саме опублікував ТрампПричиною скандалу став допис американського президента на своїй платформі Truth Social. Трамп привітав популістську партію "Альтернатива для Німеччини" з результатами на регіональних виборах у Саксонії-Ангальт."Вау, популістська партія в Німеччині провела справді чудовий вечір", — написав Трамп.Він також додав абревіатуру "MGGA!!!", що розшифровується як "Зробимо Німеччину знову великою". Американський лідер зазначив, що політики цієї сили та їхні виборці втомилися від "абсолютно жахливих імміграційних правил"."Вони на підйомі, і вони більше цього не терпітимуть", — зазначив Трамп, опублікувавши скриншот прогнозів ARD.Реакція уряду Німеччини на заяви Білого домуЗаяви Трампа викликали різке обурення серед німецьких урядовців та політиків. Трансатлантичний координатор німецького уряду Метін Хакверді (СДПН) акцентував на суверенітеті країни:"Ми, німці, самі вирішуємо, як нам ставитися до міграції, а також кого нам обирати. Нам не потрібні поради Білого дому з цього приводу".Своєю чергою, парламентський керуючий СДПН Дірк Візе заявив, що подібні дії з боку Вашингтона є перетином червоних ліній:"Це втручання неприйнятне. Я вважаю, що ми, як федеральний уряд, не можемо цього терпіти".Нагадаємо, раніше очільник німецького уряду Фрідріх Мерц наголосив, що перемога ультраправих у німецькому регіоні не змінить жорсткої позиції німецького уряду стосовно підтримки України. За його словами, загроза внутрішній безпеці країни є реальністю, а припинення допомоги українському народові стане фатальною помилкою. .

Перемога ультраправих у німецькому регіоні не змінить жорсткої позиції німецького уряду стосовно підтримки України. Очільник німецького уряду Фрідріх Мерц наголосив, що загроза внутрішній безпеці країни є реальністю, а припинення допомоги українському народові стане фатальною помилкою.Про це він сказав у своєму зверненні.Загроза для Німеччини та позиція щодо УкраїниМерц наголосив, що відтепер йому доведеться приділяти значно більше зусиль, щоб роз'яснювати власну політичну позицію суспільству, адже загрози внутрішній безпеці ФРН є цілком реальними. При цьому політик категорично відкинув ідею зменшення допомоги Українській державі."Якщо ми раптом припинимо надавати підтримку Україні, то завтрашній день не стане кращим, а навпаки, ситуація стане значно гіршою", — наголосив Мерц.На думку очільника уряду, ключова мета нинішнього російського керівництва полягає в повній дестабілізації західної системи цінностей, яка залишається непохитною для Берліна.Реакція на вибори в Саксонії-Ангальт та диверсіїПеремогу популістської партії "Альтернатива для Німеччини", яка здобула близько 44% голосів у Саксонії-Ангальт, Мерц відверто назвав "шоком", віддавши належне серйозності ситуації."Це найважча поразка для ХДС за останні роки, навіть за десятиліття", — сказав він.Канцлер зауважив, що цьому успіху найбільше зрадіють "за 2500 кілометрів на схід", натякаючи на Кремль."І це навряд чи дивно, якщо подивитися на всіх, хто намагався сприяти цьому результату виборів і допомагав його досягти. Тож у цьому плані ми знаємо, з ким маємо справу", — заявив Мерц.Попри політичний тиск та нещодавні інциденти, як-от диверсію з дроном в аеропорту Лейпцига, Мерц наголосив, що його уряд не поступатиметься вимогам припинити допомогу Києву. Політик підкреслив, що відставка не входить у його плани, а уявлення про те, ніби капітуляція перед вимогами РФ захистить Європу, є наївним.Нагадаємо, відносини між Берліном та Москвою остаточно зайшли у глухий кут після нових абсурдних випадів очільника міністерства закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Російський дипломат звинуватив Німеччину у повторенні історичних помилок та підготовці до прямого конфлікту..

Очільник ФІФА Джанні Інфантіно має намір укотре балотуватися на посаду президента організації, попри нещодавній масштабний скандал зі спробою продажу частини прав на чемпіонат світу. Керівництво футбольного органу офіційно підтвердило наміри функціонера зберегти крісло у 2027 році. Про це повідомляє Reuters.Гучний скандал та загроза вотуму недовіриНаміри Джанні Інфантіно знову очолити світовий футбол розгортаються на тлі резонансної ситуації. Хвилю обурення у спортивній спільноті викликав ініційований ним план щодо продажу частини прав на чемпіонат світу приватним інвесторам. Після потужного тиску та критичних відгуків від реалізації цього проєкту довелося відмовитися.Ба більше, провідні футбольні організації — УЄФА, КОНКАКАФ та АФК — навіть обговорювали можливість оголошення вотуму недовіри чинному очільнику ФІФА. Водночас Інфантіно вдається утримувати позиції завдяки лояльності з боку африканської та південноамериканської конфедерацій.Офіційна позиція та мовчання ІнфантіноПопри хвилювання у футбольній кулуарній політиці, у самій організації переконують: рішення про вибори ухвалили остаточно."Президент ФІФА оголосив у квітні, що балотуватиметься на переобрання у 2027 році. Звісно, нічого не змінилося. Пан Інфантіно балотуватиметься на переобрання", — сказав представник ФІФА.Ця офіційна заява пролунала після того, як під час чемпіонату світу U-20 серед жінок у Польщі Інфантіно уникнув прямої відповіді на запитання журналістів про те, чи шкодує він про події останніх півтора місяця."Буде багато чого сказати, але буде правильне місце і правильний час, щоб це сказати", — зазначив Інфантіно.Наразі жоден альтернативний кандидат офіційно не оголосив про намір скласти конкуренцію чинному президенту на майбутніх виборах.Нагадаємо, раніше Міжнародна федерація футболу ухвалила рішення повністю відмовитися від суперечливої ініціативи щодо часткового продажу комерційних прав на чемпіонати світу приватним інвесторам. Рішення було прийнято після хвилі обурення та відмови більшості національних асоціацій підтримати цей проєкт..

У п’ятницю, 4 вересня, Олену Слободян і Андрія Місяця офіційно визнано обраними народними депутатами України. Вони замінять у Верховній Раді двох осіб, депутатські повноваження яких уже припинено.Про це повідомили в Центральній виборчій комісії України (ЦВК)."До комісії надійшли документи від Верховної Ради України про дострокове припинення депутатських повноважень Андрія Жупанина й Остапа Шипайла у зв’язку з особистими заявами", — йдеться в повідомленні.Їх обирали на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу".ЦВК розглянула зазначені документи та визнала Олену Слободян та Андрія Місяця, наступних за черговістю кандидатів, включених до виборчого списку партії "Слуга народу" під №166 і №167 відповідно, обраними народними депутатами України на вказаних виборах."Для реєстрації народними депутатами України Олена Слободян і Андрій Місяць не пізніш як на 20 день мають подати до комісії визначені законодавством документи. Своєю чергою, ЦВК не пізніш як на п’ятий день із дня їх отримання ухвалює відповідне рішення", — підсумували в Центральній виборчій комісії.Що відомо про нових нардепівОлена Слободян — керівниця секретаріату голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.Народилася 15 січня 1987 року в Києві. 2010 року закінчила Хмельницький університет управління та права. Її науковим керівником був якраз Руслан Стефанчук.Також працювала у вищій школі адвокатури при Національній асоціації адвокатів України та начальницею управління в Державній організації "Національний офіс інтелектуальної власності".З 2021 року очолила секретаріат голови Верховної Ради після того, як керівником парламенту став Руслан Стефанчук.Цього року Слободян звинуватили у плагіаті в кандидатській дисертації, яку вона написала під науковим керівництвом свого теперішнього начальника Руслана Стефанчука. Виявлено запозичення без належних посилань на 147 із 185 сторінках, у тому числі із російських дисертацій.Кандидат на виборах до Верховної Ради 9 скликання. В.о. голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, адвокат.Андрій Місяць — виконувач обов'язків голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ( ВКДКА).Народився 16 грудня 1975 року в селі Польові Гринівці Хмельницької області. Закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук.Працював судовим виконавцем Хмельницького районного суду, провідним спеціалістом Хмельницького обласного управління юстиції, начальником юридичного відділу ТОВ "Логос Плюс", директором адвокатської контори "Місяць і партнери", керівником Центру надання правової інформації та правових консультацій, а також у Хмельницькій ОДА та місцевому управлінні МВС.Нагадаємо, що 22 липня два нові народні депутати поповнили Верховну Раду України. Це пов’язано з тим, що деякі парламентарі стали міністрами після нещодавніх кадрових змін в уряді..

Російський диктатор Володимир Путін провів масштабні кадрові чистки у силових та правоохоронних відомствах країни-агресора. Такі раптові перестановки можуть бути безпосередньою підготовкою Кремля до нової хвилі примусової мобілізації населення.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Чистки в силових структурах РФ Як зазначають аналітики, наприкінці серпня очільник Кремля здійснив суттєві перестановки у російських правоохоронних органах. За даними інсайдерських джерел, від посад було звільнено 13 високопосадовців, серед яких очільник головного управління МНС Росії Олексій Анікін, керівник Департаменту карного розшуку МВС Сергій Кузьмін та керівник Слідчого комітету Курської області Андрій Гусєв. Водночас Путін призначив 15 нових силовиків, зокрема керівний склад МВС у Москві, заступника голови Слідчого комітету Андрія Маслова та очільника Слідчого управління Пензенської області Андрія Фішмана.Підготовка до мобілізації та загроза заколотів Військові аналітики зазначають, що ротація зачепила саме ті області, де раніше вже фіксувалися факти примусового вербування."Якщо це правда, то така перестановка в правоохоронних органах буде суттєвою, особливо враховуючи те, що перестановка стосувалася посадовців, відповідальних за Курську та Пензенську області, які можуть бути особливо вразливими до громадянських заворушень у разі потенційної мобілізації", — пишуть експерти ISW.Аналітики наголошують, що Кремль створює умови для примусового призову резервістів починаючи з осені 2025 року, а в Пензенській та Курській областях примусове вербування триває щонайменше з червня 2026 року. Водночас рішення про нову хвилю мобілізації залишається виключно за диктатором."Будь-яка примусова мобілізація є особистим рішенням Путіна та залежить від його сприйняття реалій поля бою та стабільності режиму", — наголосили в Інституті вивчення війни.Нагадаємо, за даними української розвідки, Росія опрацьовує плани з проведення додаткової хвилі мобілізації 2026-2027 років. Кремль розраховує набрати 300 тисяч осіб цього року та 300 тисяч осіб наступного..

Російський диктатор Володимир Путін продовжує ставка на механізми прихованої мобілізації для поповнення окупаційної армії в Україні. Кремль розраховує відправити на фронт сотні тисяч нових військових без офіційного оголошення загального призову.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Нові сотні тисяч військових на фронтіЗа даними аналітиків, Кремль налаштований підтримувати чинний механізм формування сил, аби розгорнути на території України додатковий групувальний континент від 300 до 400 тисяч військовослужбовців. Для цього планується залучити місцеві регіональні уряди, які використовуватимуть примусові важелі тиску для вербування додаткового особового складу без публічного розголосу.Водночас ключові спікери російського режиму намагаються заперечувати будь-які плани щодо примусового залучення резервістів. Зокрема, заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв зазначив: "Російські збройні сили мають достатньо військовослужбовців за контрактом для участі в бойових діях в Україні, тому потреби у примусовому призові немає". Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя також публічно переконував міжнародну спільноту, стверджуючи: "На даний момент Росії не потрібна і вона не планує масштабну мобілізацію".Примусовий тиск на регіональному рівніПопри публічні заяви посадовців, у російських регіонах силовики вже застосовують жорсткі примусові заходи для підписання контрактів із міністерством оборони Росії. Особливо активне вербування спостерігається в Пензенській області, де чоловіків затримують та силоміць змушують приєднуватися до окупаційних військ у Пензі, Кам'янці, Кузнецьку та інших населених пунктах.Фахівці ISW зазначають, що Кремль намагається заспокоїти російське суспільство на тлі зростання побоювань щодо примусової мобілізації напередодні виборів до Державної Думи Росії, які пройдуть 18-20 вересня. Влада усвідомлює, що відкрита мобілізація є вкрай непопулярною серед населення і може створити підґрунтя для громадянських заворушень. Проте створені умови дають Володимир Путіну можливість розпочати масштабні призови у будь-який зручний для нього момент, залежно від оцінки стабільності свого режиму та ситуації на полі бою.Нагадаємо, раніше видання The Moscow Times, повідомляло, що в Росії поширюється прихована мобілізація. За останні півтора місяці мешканці щонайменше 17 регіонів скаржилися на насильницькі затримання та примус до підписання контракту з Міністерством оборони..

Вибори під час війни в Україні можуть створити підґрунтя для подальшого розколу суспільства та держави. До того ж виникнуть запитання щодо їхніх результатів.Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов в інтерв'ю медійникам національного телемарафону "Єдині новини"."Вибори під час війни, в принципі, ставлять під певне питання їхні результати. Це логічно", — зазначив він.За його словами, за таких обставин нормально всі проголосувати не можуть. І це об’єктивно, зважаючи на воєнні реалії та в якому становищі наша держава."Одразу розпочинається запитання, чому хтось проголосував, а хтось не зміг, а скільки тих, хто не зміг насправді й так далі", — зауважив керівник президентського офісу.Він акцентував, що така ситуація цілком реально може створити підґрунтя для загострення внутрішніх суперечностей в українському суспільстві."І це дає підґрунтя за не зовсім такого об’єднаного суспільства для того, щоб окремо взятий регіон просто сказав, що, вибачте, ми за Україну, але от все ми не визнаємо, і поки все не налагодиться, ми така собі автономія. І тут усе буде — це Україна, ми все визнаємо, тільки ми самі. Оце шлях якраз на розрив держави", — пояснив очільник Офісу президента.На запитання, чи означає це, що спочатку необхідно завершити війну, а вже після цього проводити вибори, він відповів ствердно."Так. У війну треба всім згуртуватися та завершити її. Після цього йдемо в усі інші процеси", — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, минулого тижня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук розповідав, що проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

Американський сенатор-демократ від штату Коннектикут Річард Блюменталь заявив, що тема України може відіграти важливу роль під час проміжних виборів до Конгресу США, які мають відбутися у листопаді 2026 року.Про це повідомляє "Суспільне". За даними журналістів, сенатор вважає, що російські атаки по українських містах та бізнесу, зокрема американському, мають стати сигналом для виборців і політиків у Вашингтоні.Також Блюменталь згадав свій візит до Дніпра, де 24 серпня Росія атакувала один із торговельних центрів. За його словами, Росія здійснила тисячі ракетних і дронових атак по Україні, внаслідок яких загинули сотні людей."18 тисяч атак ракетами та дронами, в результаті яких загинули сотні людей. Тільки минулої п'ятниці — шістнадцять людей у супермаркеті", — сказав Блюменталь.На його думку, американські компанії мають активніше тиснути на президента США та Конгрес й вимагати рішучих кроків для посилення тиску на Росію."Американці повинні бути обурені тим, що американський бізнес був навмисно атакований Путіним. Це завдало збитків на мільйони доларів і суперечить міжнародному праву", — зазначив він.Окремо Блюменталь прокоментував перспективи відновлення фінансової підтримки України після проміжних виборів до Конгресу США, які відбудуться в листопаді 2026 року. Сенатор припустив, що Україна може стати одним із ключових питань виборчої кампанії. Він також висловив сподівання, що після виборів демократи посилять свої позиції в Конгресі."Я дуже сподіваюся, що демократична більшість у Палаті представників буде ще більш прихильною. Мій особистий прогноз полягає в тому, що демократи отримають більшість у Палаті представників. І, чесно кажучи, як демократ, я також сподіваюся на Сенат", — сказав Блюменталь.Нагадаємо, прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем планує у вересні відвідати Сполучені Штати, де спробує переконати американського президента Дональда Трампа допомогти Україні з ракетами-перехоплювачами Patriot. До переговорів щодо посилення української протиповітряної оборони мають долучитися й інші європейські лідери..

Рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського залишається доволі високим для демократичного суспільства, однак не всі, хто довіряє главі держави зараз, хочуть бачити його при владі після завершення війни. Частина громадян підтримує Зеленського саме як президента воєнного часу, але в мирний період очікує на появу нового лідера.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.За даними КМІС, 20% українців повністю довіряють Зеленському, ще 35% — скоріше довіряють. Грушецький пояснив, що під час загальної оцінки рівня довіри обидві категорії враховують разом, однак між ними є суттєва різниця.Серед тих, хто повністю довіряє президенту, 36% хотіли б, щоб Зеленський залишався на посаді й після завершення війни. За словами соціолога, саме цю групу можна вважати його переконаними прихильниками.Інші настрої переважають серед українців, які відповіли, що скоріше довіряють Зеленському. Більшість із них після війни хотіла б бачити на чолі держави іншу людину, а чинному президенту, на їхню думку, варто відійти від політичних справ."Люди "розділяють" Володимира Зеленського: до кінця війни — добре, нехай буде президентом, а після війни ми хочемо когось нового", — пояснив Грушецький.Водночас виконавчий директор КМІС наголосив, що сукупні показники довіри до президента залишаються доволі непоганими для демократичної країни. Однак нинішня підтримка Зеленського не означає автоматичної готовності громадян підтримати його на майбутніх президентських виборах.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

Президент Володимир Зеленський різко розкритикував ідею проведення виборів в Україні під час війни.Таку заяву він зробив під час спілкування із журналістами, передає "Суспільне". Зокрема, на думку гаранта, вибори можуть "розвалити країну" та спричинити розкол у суспільстві."Нас вже штовхали до виборів у час такої війни з різних сторін. Десь рік тому була така хвиля. Моя позиція була чітка — якщо партнери запропонують нам конкретні умови, за яких можна безпечно, легітимно і демократично провести вибори в Україні — за участі військових, на прифронтових територіях, за кордоном, куди виїхали мільйони наших громадян, рятуючись від війни, безпечно — тобто без ударів та обстрілів, то давайте це обговорювати", — сказав Зеленський.Він відзначив, що допоки Путін "не хоче йти на будь-які варіанти припинення вогню", проведення виборів в Україні є неможливим."Я вважаю, що у час такої війни вибори в цілому — це великі ризики. Вибори просто зараз — це цунамі для держави, яке розколе Україну. Тому моя стратегія — довести країну до закінчення війни, і зберегти незалежну і суверенну державу. І я її виконую", — додав Зеленський.Нагадаємо, 18 серпня ексміністр оборони України Михайло Федоров закликав владу провести вибори. Він наголосив, що необхідно знайти законний, безпечний і реалістичний механізм для відновлення повноцінного демократичного процесу навіть за умов тривалої війни.Водночас голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що проведення виборів в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак парламент працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни.Читайте також: Українці хочуть "нульовий варіант": хто має прийти до влади після війни.

Колишній міністр оборони Михайло Федоров заперечив чутки про те, що хоче заручитися підтримкою американського президента Дональда Трампа. Однак він не відкинув можливість зустрічі з Ілоном Маском.Про це Михайло Федоров сказав в інтерв'ю "24 каналу"."Візит до США пов'язаний із тією роботою, яку я зараз маю, з фондом "Східна Європа". У мене є завдання щодо залучення додаткових коштів у фонд, є певні зустрічі з партнерами. Плюс є декілька важливих зустрічей, пов'язаних з defense-напрямком, залученням інвестицій — вони будуть як у Європі, так і в США. Це про розвиток, про розбудову нових проєктів", — зауважив він.На запитання, чи планує він під час поїздки заручитися політичною підтримкою Дональда Трампа, ексміністр відповів, що взагалі не знає, звідки генеруються такі "новини"."Проведення виборів — наше внутрішнє питання. Якщо його розпочати комунікувати та якось просувати за кордоном, мені це не органічно особисто", — зазначив він.За його словами, для початку варто зі суспільством це проговорити. На його переконання, це "домашня робота України всередині"."Ніхто не повинен зовні нав'язувати або не нав'язувати якісь питання. Ми повинні вирішити, що робити. Тому це неправда", — акцентував колишній високопосадовець.Разом із тим на запитання, чи планує він зустрітися з Ілоном Маском і продовжити співпрацю, Михайло Федоров сказав: "Тут побачимо".Раніше видання Kyiv Independent повідомляло, що він може полетіти до США наступного тижня. Водночас британське видання The Guardian припустило, що поїздка повʼязана із намаганнями заручитися підтримкою Вашингтона щодо проведення виборів в Україні. У відповідь пресслужба Федорова заявила, що поїздка до США не пов'язана з політичними зустрічами.Нагадаємо, що колишній міністр оборони зазначив, що ухвалить рішення щодо участі у виборах лише після того, як Україна впритул наблизиться до виборчого процесу..

Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що ухвалить рішення щодо участі у виборах лише після того, як Україна впритул наблизиться до виборчого процесу.Про це Михайло Федоров сказав в інтерв'ю "24 каналу"."Я думаю, буде взагалі залежати, чи я піду кудись — там, парламент, або якщо будуть президентські вибори, з ким піду, як піду, — після того, коли ми дійдемо до самого цього процесу", — зауважив він.За його словами, зараз дуже важливо підготувати вибори, щоби вони були не заангажовані та не на користь конкретного кандидата або конкретної партії. Вони повинні бути максимально об'єктивні для того, щоби не було якихось спеціальних інструментів, які хтось може використати."Тому спершу варто напрацювати цей механізм. Коли ми дійдемо до цієї позначки — бо ми 100% до неї прийдемо, — тоді я буду дивитися на те, як і з ким пройшли цей шлях, хто як себе виявив. Після цього ухвалю рішення, кого підтримати, діяти самостійно, або взагалі не йти далі", — додав колишній міністр.Він пояснив, що розпочав говорити про вибори, б після роботи в Міноборони зрозумів, що "з цією системою управління, яка є зараз, і з цією якістю ухвалення рішень, і з тим рівнем корупції неможливо ефективно закінчити війну та далі закласти фундамент для відбудови країни"."Я зробив чесно, як я вважав і вважаю, що Україна повинна привести в різні органи влади, перезавантажити інституції, привезти людей, які розуміють ризики, які на нас чекають, розуміють сучасну війну, розуміють, як потрібно закінчити війну, люди, які мають нульову толерантність до корупції, тобто люди, які точно будуть з нею боротися, і люди, які підтримуватимуть розбудову незалежних інституцій. І єдиний шлях, як це зробити — це через повернення демократичного циклу", — сказав Федоров.Він переконаний, що зараз "це єдиний шлях, як привести ефективних людей із розумінням сучасних викликів, які можуть закінчити війну, не вкрадуть і зможуть закласти фундамент відбудови країни"."Ми не знаємо, коли закінчиться війна. І враховуючи, що ніхто не розуміє, яка стратегія, який план війни, ми не можемо сподіватися, що вона сама собою закінчиться через півроку, комусь просто вдасться домовитися, чи не вдасться, чи буде чорний лебідь, чи щось ще. Нам потрібно мати свій чіткий план, на який ми будемо розраховувати, який підтримують партнери", — акцентував ексміністр.Щодо почерговості парламентських, президентських, місцевих виборів він зазначив, що потрібна дискусія з різними експертами."Я впевнений, що Україна зможе знайти вихід, як повернути демократію, тому що війна — це про систему управління, про якість ухвалених рішень. Їх потрібно ухвалювати 24/7, при цьому якісні. І вони повинні бути не заангажовані та не побудовані на якихось зв'язках, на лояльності та на корупції", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, сьогодні голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що проведення виборів в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..