Прем'єр-міністром Молдови може стати 61-річний бізнесмен Александру Мунтяну. Його на цю посаду планує висунути пропрезидентська коаліція, яка перемогла на парламентських виборах. Він понад 20 років проживає в Україні.Про висунення такої кандидатури заявив лідер партії президента Молдови Маї Санду "Дія та солідарність" (PAS) Ігор Гросу.За його словами, PAS почекає затвердження Конституційним судом депутатських мандатів, а після першого засідання парламенту та формування фракцій партія внесе на розгляд кандидатуру Мунтяну."Молдові потрібні компетентні люди з великим досвідом в економіці, які зможуть очолити процес інтеграції в ЄС та підтримувати економічний розвиток. Дякуємо пану Мунтяну, людині з приголомшливою кар’єрою, за те, що він погодився допомогти країні саме зараз, коли вона цього особливо потребує", — зазначив Гросу.До речі, 2018 року Мунтяну балотувався на внутрішніх виборах до Американської торгової палати в Україні — організації, яка представляє інтереси американських і міжнародних компаній, що працюють на українському ринку.Тоді він представився як "американець молдовського походження, який прожив в Україні 20 років".Також Мунтяну є засновником приватної інвестиційної компанії 4i Capital Partners, що спеціалізується на управлінні інвестиціями в Україні, Білорусі та Молдові.Як відомо, 28 вересня в Молдові вперше відбулися парламентські вибори за новим електоральним кодексом. Керівна партія президентки Молдови Маї Санду "Дія та солідарність" набрала понад 50% голосів.Нагадаємо, що пов'язані з Кремлем молдовські політики закликали до протестів перед тим, як молдовська влада затвердить результати парламентських виборів 28 вересня..
У квітні 2026 року угорці оберуть собі іншу владу, а Віктора Орбана та його найближчих соратників пригріє у себе путінський режим, як це сталося з невдахами Віктором Януковичем та Башаром Асадом. Ця конспірологія звучить правдоподібніше, аніж вигадка прем’єра Угорщини про "українців у смартфонах угорців".Осіннє загострення у "троянського коня"Недружні заяви прем’єр-міністра Угорщини та його міністрів на кшталт очільника МЗС Петера Сійярто — звична справа. А з кінця вересня Орбана просто несе — по кілька разів на тиждень від нього лунають відверто українофобські заяви. Першу він зробив для популярного серед його прихильників подкасту, коли фактично визнав вторгнення угорського БпЛА в український повітряний простір. Але, каже, це нічого страшного, бо "Україна не є незалежною країною, Україна не є суверенною країною, Україна фінансується нами, Захід надає їй кошти, зброю". Йому відповів головний український дипломат Андрій Сибіга: "Ми з нетерпінням чекаємо на його (Орбана) думку щодо державного суверенітету та незалежності (України), коли він позбудеться залежності від російських енергоносіїв, на чому неодноразово наголошували президент США Дональд Трамп та європейські партнери". Наступну скандальну заяву Орбан зробив 1 жовтня перед початком саміту Європейської Ради в Копенгагені. За його словами, угорці не хочуть бути в спільних інтеграційних об’єднаннях з українцями, як-то НАТО чи ЄС. "Україна буде в Євросоюзі, з Орбаном або без, бо це вибір народу України. Я впевнений, що народ Угорщини підтримує Україну в будь-якому випадку", — це вже відповідь президента Володимира Зеленського. Тут також нагадаємо, що Орбан з лютого блокує відкриття першого кластеру для початку переговорів про вступ України до Євросоюзу попри виконання нашою країною всіх вимог для цього. Голова Євроради Антоніу Кошта намагається обійти вето Будапешта, пропонуючи ухвалити рішення не одностайно, а кваліфікованою більшістю. Ніхто, окрім Угорщини, не стоїть на заваді старту переговорів.Вже наступного дня, 2 жовтня, Орбан поширив відверто пропагандистський наратив про "непереможність Росії". Він накинувся на Брюссель зі звинуваченнями у підготовці "плану війни". Мовляв, більшість країн ЄС ніколи не були окуповані росіянами й не знають, як воно. А Угорщина перебувала в окупації СРСР 40 років, тому знає, що таке "російська військова машина". Ця заява насамперед звучить принизливо для угорців. Саме в цій країні у жовтні 1956 році розпочалося перше антирадянське повстання, відоме як Угорська революція. Окупаційні війська його жорстко придушили, але ненависть до окупантів залишилася.Того ж дня Орбан зробив ще один реверанс перед Путіним — виступив проти використання заморожених в Європі російських активів для виплати репарації Україні. А 6 жовтня пішов в інформаційну атаку на Зеленського. Мовляв, займається "моральним шантажем". За його словами, Угорщина "не має морального обов'язку" підтримувати вступ України до ЄС. Орбан уже звично розписується за всіх угорців, хоча станом на зараз рейтинг його партії "Фідес" помітно відстає від лідируючої партії "Тиса".Останніми днями Орбан у своїх нападках на Україну геть "злетів із котушок". Він відреагував на публікацію про те, що українські розробники нібито працювали над застосунком опозиційної "Тиси", з якого буцімто мав місце витік даних про користувачів. Цей фейк Орбан прокоментував так: "Українська розвідка не просто стежить за Угорщиною. Вона проникла туди через проукраїнську партію "Тиса". Вони проникли у суспільне життя та політику, надаючи технологічну допомогу своїм союзникам, щоб допомогти їм отримати тут владу. Колись ми казали: "Росіяни вже в коморі", тепер ми повинні сказати: "Українці вже у вашому смартфоні". Ми не залишимо цього без уваги!". А буквально днями угорський прем’єр поширив відео, згенероване ШІ, на якому вигаданий Зеленський рекламує застосунок для "Тиси". Що ж, Орбан боїться українців і це добре. Але погано, що його виборці вірять у нісенітницю про "українців у смартфонах угорців".У суботу друг Путіна оголосив збір підписів серед угорців проти "воєнного плану Брюсселя", тобто допомоги Євросоюзу Україні. Очевидно, що процес збору підписів "Фідес" використає для мобілізації власного електорату та поширення російських наративів. Підписи можна збирати довго і протягом всього цього часу посилювати антиукраїнську та антиєвропейську істерію. Приміром, ось як він пояснює, чому проти членства України в ЄС: "Якщо ви перебуваєте у федеративній системі з кимось і на вас нападають, рано чи пізно доведеться посилати солдатів, а ми не хочемо вмирати за Україну".Маніпуляція, розрахована на виборців із відсутнім критичним мисленням.Чи є сенс Україні реагувати на політичне божевілля імені Орбана?Причину українофобії прем’єра Угорщини пояснив Зеленський. Орбан базує свою передвиборчу кампанію на критиці всього, що пропонує Євросоюз, "на цій критиці він підживлює свій електорат або більш радикальний електорат. І в нього Україна — це один із головних, а може, головний стимул, щоб саме на основі блокування України зростав рейтинг його партії. Тому він робитиме все, щоб блокувати нас". Що ж із цим робити?Про зміну правил від Антоніу Кошти вже згадувалося. Проте помітного просування там, на жаль, немає. Інший варіант — тиск лідерів ЄС на Орбана. Правда, існують сумніви, що це дасть результат. Буквально вчора особисто Дональд Трамп побажав успіху прем’єру Угорщини на виборах. Для виборців "Фідес" підтримка Трампа більш значуща за критику з Брюсселя. Втім, публічна похвала Орбана главою Білого дому знецінила його піар-кампанію проти купівлі європейцями російської нафти, адже саме Угорщина її й купує. Також Трамп знову не виправдовує імідж людини слова, — він обіцяв вплинути на угорського прем’єра, щоб той перестав блокувати переговори про вступ України в Євросоюз. Переговори й далі блокуються.TrueUA після попереднього загострення українсько-угорських відносин пропонував залучити проти Орбана механізми міжнародних і, зокрема, європейських інституцій. Коли на нашу територію залетів угорський дрон, від якого Будапешт відкараскувався, а потім прем’єр визнав факт порушення повітряного простору України, інформація про інцидент мала бути передана до штаб-квартири НАТО та до ОБСЄ. Наш простір порушив безпілотник країни — члена Альянсу й Альянс має розбиратися з порушником. Ми також маємо право звертатися до ОБСЄ щодо допомоги у вирішенні конфлікту з угорською владою. Можна скільки завгодно нарікати на пасивність цієї організації, проте розголос матиме значення. І звертатися щоразу, як Будапешт робитиме недружні кроки.З Орбаном повинні боротися ті, хто його породив — європейські політики. А от вступати з ним у конфлікт наодинці — помилка. Він хоче, аби офіційний Київ різко коментував його заяви. Після цього підвищуватиме градус українофобії у себе вдома. Замість гнівних заяв у відповідь, можливо, краще просто висміювати цю особу як "кульгаву качку". Орбан — політик авторитарного типу, такі найбільше бояться виглядати посміховиськом..
Тетяна Чорновол відмовилася ставати депутаткою Верховної Ради України прямо зараз. Вона продовжить службу в Силах оборони, скориставшись відстрочкою для подання документів для реєстрації на один рік.Про це Тетяна Чорновол повідомила, опублікувавши відповідне відео на своїй сторінці у Facebook."Я ухвалила рішення — продовжити службу на лінії бойового зіткнення. Тепер у мене є рік, щоби ми перемогли агресора, і я отримала моральне право залишити фронт. Прямо зараз демонструю, що я, депутат, обираю не парламентську залу, а службу в армії", — наголосила вона.Раніше, 9 жовтня, Центральна виборча комісія повідомила про продовження на один рік терміну подання Тетяною Чорновол документів для реєстрації народною депутаткою України у відповідь на її прохання.До цього, 18 вересня, ЦВК визнала Тетяну Чорновол обраною народною депутаткою України після того, як вона отримала від апарату Верховної Ради документ, що засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Андрія Парубія.Тетяна Чорновол — народна депутатка України VIII скликання, українська журналістка та громадська діячка, екс-кореспондентка видань "Лівий берег", "Українська правда", "Обозреватель".Була членкинею депутатської фракції політичної партії "Народний фронт", а також комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки й оборони.Тетяна Чорновол 2014 року брала участь в обороні Маріуполя у складі батальйону "Азов". З 24 лютого 2022 року Чорновол воювала на передовій у складі 72 ОМБр імені Чорних Запорожців.За декілька днів до початку російського вторгнення в Україну пройшла курси операторів ПТРК. Станом на початок 2023 року командувала розрахунком протитанкового ракетного комплексу "Стугна-П" у складі Першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. Має військове звання молодшого лейтенанта.Нагадаємо, що 8 жовтня Верховна Рада України проголосувала за постанову №14301. Ідеться про забезпечення безперервності роботи місцевих рад і голів в умовах війни та відтермінування проведення нових місцевих виборів до завершення воєнного стану.
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний розкритикував засоби масової інформації за розповсюдження інформації про те, що він нібито формує команду на вибори, запрошуючи у списки відомих військовослужбовців.Відповідне повідомлення він опублікував у своєму Telegram-каналі."Дуже шкода, що маючи можливість перевіряти інформацію, саме вітчизняні медіа вмить розносять фейки у країні, що воює. І вже не дивує, що це робиться синхронно з російською пропагандою", — йдеться у заяві. Залужний засмучений, що саме українські ЗМІ не доносять до громадян стратегію, внаслідок якої ми здобудемо хоча б можливість проведення самих виборів. "Проте завдяки їм ми знаємо все про рейтинги, партії, штаби і навіть про те, кому варто чи не варто займатися політикою. Я не визнаю жодних ідей проведення виборів під час війни. Кожний, хто отримує пропозицію від начебто мого прізвища долучитися до будь-яких процесів через будь-яку організацію, має повідомити про це правоохоронні органи", — наголосив посол.За словами Залужного, він не створює ні штабів, ні партій і "принципово не має жодних звʼязків з будь-якою політичною силою". "Допоки у мене є можливість служити державі — я буду це робити. Моя позиція незмінна: поки триває війна, вибори в Україні до її державних органів неможливі", — зазначив дипломат. Посол України в Британії заявив, що ворог, не здобувши перемогу на фронті, як і 100 років тому, використовує вже сучасні можливості, такі як анонімні джерела, боти та медіа, "розпорошує суспільство і готує українців до виборів, але в державну думу країни, що нас вбиває". "І до речі — їх оголосять востаннє саме анонімні джерела. Потім — це буде правда. Лише обʼєднана нація здатна вистояти. Тримаймо стрій", — додав Валерій Залужний.Раніше медіа-радниця Валерія Залужного Оксана Тороп заявила, що колишній головнокомандувач Збройних сил України та посол у Великій Британії Валерій Залужний у жодному форматі не готується до виборів. Розмови щодо цього не відповідають дійсності.Нагадаємо, що 8 жовтня Верховна Рада України проголосувала за постанову №14301. Ідеться про забезпечення безперервності роботи місцевих рад і голів в умовах війни та відтермінування проведення нових місцевих виборів до завершення воєнного стану.
Колишній головнокомандувач Збройних сил України та посол у Великій Британії Валерій Залужний у жодному форматі не готується до виборів. Розмови щодо цього не відповідають дійсності.Про це заявила медіа-радниця Валерія Залужного Оксана Тороп у коментарі NV."Хай хоч мільйон разів це скажуть і напишуть якісь джерела, та його позиція чітка та незмінна", — заявила вона.Таким чином Оксана Тороп відреагувала на інформацію про те, що до декількох українських топ-військових начебто звертались від імені колишнього головнокомандувача ЗСУ з пропозицією ввійти до парламентського списку його політичної сили.Зокрема, сьогодні про це написав французький портал Intelligence Online."Одне джерело, знайоме зі списком потенційних членів парламенту, повідомило, що до нього входять декілька високопоставлених військових чиновників, і до них зверталися щодо можливого членства в парламенті, якщо Залужний стане наступником чинного президента Володимира Зеленського", — йдеться в публікації.Своєю чергою, Тороп запевнила: доки триває війна, про жодні вибори Залужний не думає та ні до чого не готується. Медіа-радниця Залужного зазначила, що ЗМІ тиражують інформацію з посиланням на анонімні джерела, не перевіряючи її."І є підозра, що ця інформація, так само як і минула про нібито формування Залужним передвиборчого штабу в Лондоні — це ланки одного ланцюга з одним і тим самим замовником. Хтось вирішив у ці непрості для країни часи погратися в політичні ігри", — наголосила речниця.Вона також акцентувала на незмінній позиції колишнього головнокомандувача ЗСУ: спочатку треба зберегти Україну."Війна триває, виклики перед країною на теперішній момент величезні", — додала медіа-радниця.Intelligence Online також повідомило, що, крім Залужного, президентські амбіції нібито може мати керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов. За інформацією порталу, його може непомітно просувати неурядова організація "Державний захист".Вересневе опитування Центру соціальних і маркетингових досліджень Socis показало, що Залужний — лідер за рівнем довіри громадськості з результатом у 44,5% голосів респондентів. Друге місце посів Буданов з 30,8%, і лише третім з 25% підтримки став чинний президент.Водночас у разі проведення президентських виборів, згідно із дослідженням Socis, лідером став би Володимир Зеленський — за нього проголосували би 21,2% серед усіх опитаних. Проте колишній головнокомандувач ЗСУ, якби висунув свою кандидатуру, посів би друге місце з мінімальним відставанням — його би підтримали 19,4% респондентів. Тобто обидва — і лише вони — вийшли би до другого туру. А ось у ньому Залужний отримав би 63,7% голосів, що ледь не вдвічі більше, ніж у Зеленського.Нагадаємо, що 8 жовтня Верховна Рада України проголосувала за постанову №14301. Ідеться про забезпечення безперервності роботи місцевих рад і голів в умовах війни та відтермінування проведення нових місцевих виборів до завершення воєнного стану.
У середу, 8 жовтня, Верховна Рада України проголосувала за постанову №14301. Ідеться про забезпечення безперервності роботи місцевих рад і голів в умовах війни та відтермінування проведення нових місцевих виборів до завершення воєнного стану.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Простіше — місцевих виборів у жовтні 2025 року не буде", — пояснив нардеп.Раніше в політичних кулуарах України з’явилися чутки про можливість проведення місцевих виборів в Україні на тлі заборони на такий політичний процес щодо парламенту та президента.Зараз же ці чутки "розвіяли" депутати своїм голосуванням. Железняк вказав, що «за» постанову проголосували 308 народних обранців.Представник партії "Голос" також оприлюднив ключові положення цього документу:Визнано неможливість проведення місцевих виборів під час дії воєнного стану, оскільки не можна гарантувати дотримання демократичних стандартів і безпеки учасників процесу.Відповідальність за неможливість виборів покладається на державу-агресора — Російську Федерацію.Підтверджено повноваження чинних місцевих рад і голів, обраних на законних виборах, — вони залишаються на посадах до проведення нових виборів після війни.Наголошено на принципі безперервності влади — стабільна робота місцевого самоврядування необхідна для забезпечення порядку, оборони та життєдіяльності громад.Після завершення війни рішення про нові місцеві вибори ухвалять, згідно з Конституцією, виборчим кодексом і законами України.Окрім того, народні депутати України закликали міжнародну спільноту підтримати безперервність місцевої влади в Україні під час агресії Росії.Нагадаємо, ще наприкінці липня в Центральній виборчій комісії визнавали, що в Україні в останню неділю жовтня 2025 року мали би відбуватися місцеві вибори. Проте голосування не проводитимуть через воєнний стан.
Віце-президент Європарламенту Віктор Негреску підготував листа для глави Євроради Антоніу Кошти з вимогою відкрити переговорні кластери про членство Молдови в ЄС. Лист підписали 55 депутатів із 720. Про Україну в ньому не згадується…Провели вибори. Чим румун Негреску мотивує свою ініціативу"Вільні й чесні вибори, що відбулися минулої неділі, не залишають жодних сумнівів: народ Молдови підтвердив своє чітке бажання інтегруватися до Європейського Союзу. Його вибір, зроблений всупереч зовнішньому тиску і дезінформаційним кампаніям, свідчить про його демократичну стійкість і рішучість". Це головний плюс Кишиневу від пана Негреску та підписантів листа, серед яких дев’ятеро — депутати від Румунії. TrueUA детально аналізував, за рахунок кого і чого проєвропейській партії президентки Майї Санду "Дія та солідарність" вдалося посісти перше місце й отримати можливість формувати уряд власними силами. Як і на президентських виборах торік своє слово сказала молдовська діаспора — вона проголосувала за курс своєї країни до Євросоюзу. А от в окремих регіонах Молдову партія Санду отримала трохи більш як 3%. Молдавани — молодці, та все ж на результати виборів у цій країні варто дивитися тверезо. Проєвропейські сили виграли битву супроти проросійських сил на чолі з агентами впливу Кремля, проте не виграли війну з Росією за мізки свого народу. Негреску — професійний депутат Європарламенту, вперше обрався туди 2014 року. Представляє соціал-демократичне крило в ЄП. З огляду на публічні заяви, у проросійськості його запідозрити важко. То ж лишається два варіанти: або Негреску висловив ініціативу з подачі офіційного Бухареста, або на прохання Кишинева. Другий варіант сумнівний. 2 жовтня у Копенгагені на саміті Європейської політичної спільноти Майя Санду казала наступне: "І Молдова, й Україна виконали свої зобов’язання, і вони готові до наступних кроків. Існує технічний звіт, позитивний звіт для обох країн. Нам потрібно рухатися вперед".Тобто підстав підозрювати молдаван у кулуарних іграх, щоб випередити Україну, немає. Втім, можуть існувати сили, зацікавлені у тому, щоби переговори з Молдовою почалися першими з огляду на блокування Віктором Орбаном старту переговорів з Україною.Про роз’єднання України та Молдови, які йдуть до ЄС дуетом, у серпні написало видання Politico. Його джерела у високих коридорах Європи пояснювали, що у Брюсселі хочуть дати молдаванам позитивний сигнал перед вересневими виборами. Розділення переговорів України та Молдови, вказувало видання, до того не розглядалося через побоювання послаблення проєвропейських настроїв у воюючій Україні, яка може відчути себе ображеною. Як синекуру українцям буцімто запропонують доступ до дослідницької програми Horizon Europe та програми студентського обміну Erasmus. Лист Негреску — друга серія. Чи дослухаються до нього люди, які ухвалюють рішення в ЄС?Президент Зеленський наполягає на одночасному відкритті переговорних кластерів. Глава МЗС України Андрій Сибіга наголошує: "Сила і вплив українсько-молдовської єдності на шляху до Європейського Союзу спрацьовували вже неодноразово, і ми повинні зберігати цю єдність у найвідповідальніші моменти, щоб домогтися спільного успіху".Після оприлюднення листа Негреску, Сибіга пояснив: жодного роз’єднання бути не може, рішення чи документи, які ухвалюються в Європейському парламенті, мають рекомендаційний характер. Офіційна ж позиція ЄС — відкриття переговорних кластерів для України та Молдови має відбутися синхронно.Отже, ініціатива Негреску — порожній звук, самопіар, пан Кошта прийме цей лист до відома, не більше? Хотілося б сподіватися, що він так і вчинить. Проте все ж не полишає думка, що звернення до очільника Євроради саме зараз з’явилося не просто так.Чим небезпечне розділення України та Молдови на старті переговорівПочнемо з версій появи листа Негреску. Перша — він як румун природно лобіює інтереси близької Молдови. Однак непокоїть відсутність у документі згадки про Україну. Це при тому, що дві країни інтегруються до Євросоюзу так званим "пакетом". Брюссель для інтеграції нових членів використовує їхнє поєднання в пари чи групи. Порівнюючи, зручніше спостерігати прогрес кандидатів на членство.Крім того, у кожної з країн у "пакеті" в ЄС є свої адвокати і якщо країни йдуть у парі, адвокати одних змушені підтримувати інших. Адвокати Молдови — Румунія, Італія. Наші — Польща і Балтійські держави. Негреску не згадав про нас, значить, він належить до тієї групи європолітиків, яка прагне відв’язати Молдову від України, щоб Кишинів не втратив історичний шанс ускочити в ЄС. Адже Угорщина членство Молдови не блокує. Друга версія: прихильників роз’єднання достатньо, але досі вони висловлювали свої думки як "джерела", Негреску ж збурив інформаційний простір, тепер оцінять резонанс, порахують армію прибічників і посилять або послаблять свої заяви. На таке припущення наштовхує по суті незначна кількість підписантів. Це нагадує зондування суспільних настроїв і настроїв у середовищі європолітиків. Вкинути для широкого обговорення тему можливого роз’єднання і подивитися, що з цього вийде. Нагадаємо: ще у квітні єврокомісарка з питань сусідства та розширення Март Кос повідомила, що Брюссель розглядає можливість продовжити процес вступу для Молдови, відокремивши її від України. Вочевидь, серед єврочиновників вистачає лобістів такого сценарію. Як і противників. Приміром, керівниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн проти розділення переговорного треку України та Молдови.Третя версія: у високих кабінетах Брюсселю рішення про розділення вже ухвалене і тепер його медійно "відмивають" через "лист Негреску". Це поганий для нас перебіг подій, він може знизити підтримку євроінтеграції серед українців. Бо матиме вигляд плювка у їхній бік. Тим більше, що той таки Антоніу Кошта начебто шукає, як оминути вето Орбана шляхом ухвалення рішення про відкриття кластера не одноголосно, а кваліфікованою більшістю. Угорський друг Путіна вже заявив, що нічого з цього не вийде. Проте хотілося б побачити, чи Кошта хоча б спробував.ЗМІ повідомляли, на які проблеми він може наштовхнутися. Проти ухвалення рішень кваліфікованою більшістю не тільки угорці. Кілька держав-кандидаток в члени ЄС досі стукають у двері тільки тому, що хтось із членів Євросоюзу заблокував їм вступ. Найвідоміший приклад — Північна Македонія. Спочатку на перепоні їх євроінтеграції стояла Греція, яка вимагала у македонців змінити назву. Бо Македонія — це грецька історична область. Македонці додали до назви слово "північна" і греки змінили гнів на милість. Проте тут з’явилося інше гальмо на шляху — Болгарія. Софія вимагає від Скоп’є визнання, що історично і мовно Північна Македонія є болгарською. Тобто де-факто вимагає визнати себе не окремим народом, а болгарами. З очевидних причин на це македонці не погоджуються.І, останнє. Україна та Молдова поєднані не лише одним "пакетом" при русі до ЄС, а й великою спільною проблемою — як вигнати Росію зі своїх земель. У нас точиться кривава війна, до завершення якої до Євросоюзу, найімовірніше, не приймуть. У молдовському Придністров’ї стоїть російська військова база. Дивно матиме вигляд член ЄС із російськими військовими на своїй території. То ж замість шукати, як розвести Молдову та Україну під час переговорів, нашим європейським друзям доречніше було б активніше і потужніше тиснути на Росію. Вона слабшатиме, а відтак слабшатимуть і її "троянські коні" на кшталт Орбана.
Для відносної більшості чехів є прийнятним сценарій, за якого антиукраїнська та євроскептична партія SPD входить до коаліції з переможцем виборів ANO.Про це свідчить опитування агенції NMS для порталу Novinky.Якби ці депутати об'єдналися, вони разом мали б більшість у 108 голосів. Таке поєднання є найбільш прийнятним варіантом уряду більшості для громадян Чехії. Уряд меншості лише з рухом ANO, який підтримували б "Автомобілісти" та СДПН, має аналогічну підтримку — 50 відсотків, а коаліція ANO з "Автомобілістами", яких підтримує СДПН, є такою ж прийнятною. "Увесь опозиційний блок мобілізувався на вибори з однією метою: позбутися уряду Петра Фіали. Саме тому можливість уряду ANO з ODS або Spolu є неприйнятною для більшості чехів", — пояснює Тереза Фрідріхова з агентства NMS.Наприклад, коаліція з ANO та ODS є прийнятною лише для 17 відсотків респондентів, тоді як коаліцію з ANO та Spolu вважають прийнятною 19 відсотків. Тому ці варіанти є найменш популярними в результатах опитування, навіть після конфронтаційної кампанії."Можливість коаліції ANO та STAN виглядає трохи краще, але вона також не має великої підтримки та загалом прийнятна лише для трьох з 10 чехів. Цікаво, що вона була б прийнятною для половини виборців STAN або "Піратів", — додала Фрідріхова.Андрей Бабіш — чеський проросійський підприємець-мільярдер, бізнес-олігарх та політик-популіст антиєвропейського напряму. Власник великої мережі агрохімічних підприємств, двох щоденних газет і радіостанції. У 2014—2017 рр. обіймав посаду міністра фінансів і першого заступника прем'єр-міністра Чеської Республіки. Був звільнений з посади 24 травня 2017 року за підозрою в податковому шахрайстві, корупції та протизаконному впливі на засоби масової інформації.У популярних ЗМІ Бабіша часто звуть "чеським Трампом" або "чеським Берлусконі". Варто зазначити, що Бабіш називає себе прихильником миру і закликає до закінчення війни в Україні. Водночас він закликав завершити чеську ініціативу з постачання Україні артилерійських снарядів, заявляючи, що вона занадто дорога.Нагадаємо, проєвропейська партія "Дія та солідарність" (PAS) матиме в новому парламенті Молдови монобільшість. Президент України Володимир Зеленський привітав лідерку політичної сили Маю Санду з перемогою на парламентських виборах.
За підсумками виборів до Палати депутатів Чехії перемогу здобула партія Андрея Бабіша ANO. Цей політик та олігарх за свою кар’єру встиг побувати прем’єр-міністром, але пішов з посади на хвилі корупційних скандалів. Завдяки короткій пам’яті виборців і запиту на популізм "чеський Трамп" зі значною ймовірністю може очолити уряд. Підсумки виборів: ANO ("Дії незадоволених громадян") — 34,51%; коаліція SPOLU — 23,36%; STAN ("Старости й незалежні") — 11,23%; "Піратська партія" — 8,97%; SPD ("Свобода і пряма демократія") — 7,78%; Motoristé sobě ("Автомобілісти за себе") — 6,77%.Прогнозована проурядова коаліція: ANO, SPD, Motoristé sobě — 108 місць із двохсот у Палаті депутатів.Silné Česko Бабіша. Завдяки чому партія ANO посіла перше місцеЧотири місяці тому TrueUA передбачав перемогу на жовтневих виборах у Чехії правої популістської партії ANO на чолі з екс-прем’єром Андреєм Бабішем. Партія лідирувала у всіх соцопитуваннях, то ж інтригою було лише те, скільки вона набере за підсумками голосування. Відсоток виявився вищим, аніж партія мала чотири роки тому — нинішні 34,5% проти 27,2% у 2021 році. Отже, Бабішу вдалося помітно покращити показники народної довіри. Питання — завдяки яким меседжам.Перше: він має імідж "чеського Трампа", й порівняння з американським президентом зіграло йому на руку. Бабіш під час передвиборчої кампанії використовував гасло Silné Česko, що мало вигляд аналога Трампового Make America Great Again. Технологи Бабіша скопіювали в американських навіть червоні кепочки з написом свого гасла. Пункти передвиборчої програми ANO — набір правопопулістських наративів, відомих із 2011 року, коли цей рух і виник. Бабіш є його незмінним лідером. До нинішнього часу найбільший успіх політсила мала на виборах 2017 року, за підсумками яких її лідер очолив уряд. У відставку він пішов 17 листопада 2021 року на хвилі корупційних скандалів і масових протестів.Один із найгучніших скандалів — фігурування у так званому "Архіві Пандори", злитих у мережу фінансових документах, які підтверджували корупційні оборудки багатьох політиків. Виявилося, Бабіш, який обіцяв боротьбу з корупцією та ухиленням від сплати податків, у 2009 році за 22 мільйони доларів накупив нерухомості на півдні Франції. Також не перший рік тривають судові процеси по справі про шахрайство довкола використання субсидій Євросоюзу на розвиток малого бізнесу. Слідство виявило, що політик отримав 2 мільйони євро дотацій, які мали нецільове використання, — кошти були витрачені на реконструкцію рекреаційного комплексу Hnízdo čápa ("Гніздо лелеки"), яке належало компанії Бабіша Agrofert. У серпні Верховний суд Чехії склав текст рішення, де було сказано про "винуватість" Бабіша і його соратниці, євродепутатки Яни Надьової. Проте, якщо він очолить уряд, то знову вийде сухим із води.Здавалося б, про підозри в корупції Бабіша знають навіть діти, але при цьому виборці голосують за його партію. Коротка пам’ять? Політик та олігарх створив собі імідж людини, спроможної не прогинатися перед Брюсселем. Що ж до звинувачень, то і тут він схожий до Трампа, — частина виборців вважає, що на Бабіша зводять наклепи його ліволіберальні політичні опоненти.Друге, що могло позитивно вплинути на результат руху ANO, як не прикро це визнавати, риторика з проросійськими наривами. Точніше, Бабіш Росію чи Путіна не хвалив, але є нюанси, через які його вважають проросійським. По-перше, він товаришує з прем’єрами Угорщини і Словаччини — Віктором Орбаном і Робертом Фіцо. Ці двоє добре знані друзі Путіна. По-друге, одразу після виборів Бабіш дозволив собі антиукраїнські заяви. Так, коментуючи започатковану Чехією "снарядну ініціативу", він сказав: "Якщо йде війна, ніхто не має заробляти гроші на війні. Це має організовувати НАТО". Чистої води кремлівський наратив, адже завдяки чеському уряду та особисто президенту Петру Павелу Чехія успішно організувала постачання Україні боєприпасів. Згортання цієї програми стане серозним викликом, може спричинити "снарядний голод" нашої артилерії. У іншій заяві Бабіш повторив те саме, що говорить Орбан — Україна не готова до членства в Євросоюзі."Спочатку ми маємо закінчити війну, і, звичайно, ми можемо співпрацювати з Україною, але ви не готові до ЄС", — заявив він, не пояснюючи, чому не готова.Нагадаємо: Європейський Союз згоден відкрити для переговорів перший кластер, він стосується саме відповідності країни вимогам до членства, але не може це зробити через блокування Угорщиною. Тобто проблема не в Україні. Чому переможцю виборів Бабішу обіцяють непросте прем’єрство Водночас звучать голоси, які переконують, що Бабіш, на відміну від Фіцо й Орбана, не проросійський політик, а звичайний популіст, який грає на чутливих темах. Тема війни в Україні та допомоги нам із боку Чехії — чутлива. Він на ній спекулював для перемоги на виборах, а в разі отримання прем’єрської посади може змінити думку. Якщо це буде вигідно для його рейтингу. Подібно до Трампа, який загравав із Путіним доки не отримав відкоша і тепер повернувся у бік України. Крім того, Бабіш — мільярдер, отже, прагматик. І як прагматик обере лінію, яка приноситиме йому більше користі. Але спочатку Бабіш має отримати крісло прем’єра. Президент Павел почав переговори з партіями-переможцями про формування нової урядової команди. Президент каже, що поважає вибір чехів і закликає політичні сили до ефективної дискусії. Її результатом може виявитися зовсім не той варіант, на який може сподіватися Бабіш.Партії попередньої коаліції — ліберали з ODS, "старости" і "пірати" опинилися в меншості, йти в коаліцію з ANO не планують. Під час передвиборчої кампанії Бабіш заявляв, що прагне сформувати уряд силами своєї політсили. Вийшло, що без коаліції зробити це надскладно. Але з ким її формувати? Оскільки до Палати депутатів пройшли три євроскептичні партії, то більшість склеюється саме з них. Проте з ультраправими зі "Свободи й прямої демократії" популіста Томіо Окамури союзництво може стати для Бабіша проблемою. Через політичні погляди Окамури і його соратників, а також їхні політичні апетити. Лідер ультраправих уже висловив побажання отримати крісла глави ВМС і Міноборони. Звісно ж ці посади ANO залишить для себе. Є ще партія "автомобілістів" — праві, які проти "зеленої" політики Євросоюзу. Проте вони не євроскептики, а радше єврокритики. Якщо ж коаліція буде саме такою, то Бабіш отримає в парламенті лише 108 мандатів, цього мало для ефективної роботи уряду. Якісь партнери почнуть грати у свої ігри й для урядових рішень не вистачатиме голосів. Тому подейкують, що в результаті переговорів може утворитися уряд меншості. Бабіш стане прем’єром, проте шукатиме ситуативну підтримку серед фракцій парламенту. Але як би не склалася ситуація — народиться коаліція чи буде уряд меншості — точно можна сказати, що вибір чехів додасть їхньому життю драйву. Тільки от питання, чи виграють вони від політичної турбулентності, яка зазвичай погіршує соціально-економічний рівень життя. .
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що наступним кандидатом на пост президента від Республіканської партії може стати нинішній віце-президент Джей Ді Венс.Таку заяву Рубіо зробив в інтерв'ю для Fox News. Зокрема, під час розмови ведуча відзначила, що, за даними деяких американських ЗМІ Трамп розглядає Рубіо як можливого наступника руху MAGA. Відтак, журналістка поцікавилася, чи погодиться Рубіо брати участь у наступних президентських виборах, якщо цього забажає Трамп."Я вважаю, що наступним кандидатом від Республіканської партії буде віце-президент Джей Ді Венс, якщо він вирішить балотуватися. Він мій хороший друг і відмінно справляється зі своїми обов’язками", — сказав Рубіо.Рубіо зауважив, що наразі у Венса злагоджена команда, яка працює на президента. До того ж він має глибокі знання не лише у зовнішній, а й у внутрішній політиці."Давайте прояснимо це, добре? Робота президента і моя — це те, що люди іноді плутають. Наше завдання — реалізувати програму президента. Чи можемо ми давати поради? Так. Чи можемо пропонувати ідеї? Так. Але в кінцевому підсумку він, людина, яку обрали американці", — резюмував держсекретар.
У суботу, 4 жовтня, у Румунії пройшли парламентські вибори. Попередньо, громадяни віддали перевагу популістській партії ANO, яку очолює проросійський мільярдер та екс-прем’єр-міністр країни Андрей Бабіш.Про це повідомляє видання iDnes. За даними журналістів, згідно з результатами підрахунку 99,7% бюлетенів, партія проросійського Бабіша отримала 34,66% голосів і матиме 81 місце в парламенті.На другій позиції проєвропейська й проукраїнська націонал-демократична коаліція SPOLU, яка набрала 23,28% і отримає 52 місця в парламенті. Далі йде партія STAN — 11,19% і матиме 22 місця в парламенті.Водночас піратська партія отримала 8,88% голосів та 17 місць в парламенті, "Свобода і пряма демократія" (SPD) — 7,81% і 15 місць в парламенті, а також партія "Автомобілісти" — 6,78% і 13 місць в парламенті.Міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар вже привітав лідера партії ANO Андрія Бабіша з перемогою на виборах в парламент Чехії."Вітаємо Чеську Республіку з успішним завершенням демократичних виборів, партію ANO та її лідера @AndrejBabis з перемогою на виборах, а також усіх новообраних членів парламенту", — написав він у соцмережі Х.Андрей Бабіш — чеський проросійський підприємець-мільярдер, бізнес-олігарх та політик-популіст антиєвропейського напряму. Власник великої мережі агрохімічних підприємств, двох щоденних газет і радіостанції. У 2014—2017 рр. обіймав посаду міністра фінансів і першого заступника прем'єр-міністра Чеської Республіки. Був звільнений з посади 24 травня 2017 року за підозрою в податковому шахрайстві, корупції та протизаконному впливі на засоби масової інформації.У популярних ЗМІ Бабіша часто звуть "чеським Трампом" або "чеським Берлусконі". Варто зазначити, що Бабіш називає себе прихильником миру і закликає до закінчення війни в Україні. Водночас він закликав завершити чеську ініціативу з постачання Україні артилерійських снарядів, заявляючи, що вона занадто дорога. Нагадаємо, 28 вересня у Молдові відбулися парламентські вибори. Перемогу здобула проєвропейська партія "Дія і солідарність" (PAS), заснована лідеркою Молдови Маєю Санду. За її політичну силу проголосувало 784 880 виборців.
Архієпископинею Кентерберійською обрали єпископиню Лондона Сару Маллаллі. Тож уперше за 1 400 років жінка стане духовною лідеркою церкви Англії.Про це повідомили журналісти AP news. Вони розповіли, що Маллаллі 63 роки, вона колишня головна медсестра Англії.А тепер жінка перебуватиме на посаді архієпископині після 105 попередників-чоловіків. Процес обрання тривав 11 місяців і відбувався під керівництвом комітету з приблизно 20 людей на чолі з колишнім генеральним директором MI5, британської внутрішньої розвідки."Процес не був прозорим, адже список кандидатів не публікували, а голосування проводили закритим", — зауважили медійники.Маллаллі замінить на посаді колишнього архієпископа Джастіна Велбі. Він оголосив про свою відставку в листопаді після того, як незалежне розслідування виявило, що він не повідомив поліції про серійне фізичне та сексуальне насильство з боку волонтера в літніх християнських таборах, щойно дізнався про це.Захисник жертв церковного насильства Ендрю Грейстоун переконаний, що на новій посаді Маллаллі, зокрема, стикнеться із занепокоєнням щодо недостатніх дій церковних лідерів для припинення скандалів, пов'язаних із сексуальним насильством, які переслідують церкву вже понад десять років, а також із розбіжностями щодо ставлення до жінок та ЛГБТ-спільноти.Проте під час своєї першої промови з кафедри Кентерберійського собору архієпископиня сказала, що бачить надію, попри невизначені в усьому світі часи та труднощі всередині церкви. Вона наголосила, що її перше покликання — іти за Христом і поширювати його послання. Але також згадала теми міграції, політичного розколу, дебатів у парламенті щодо закону про легалізації допомоги при смерті (проти якого вона виступає), а також згадала про "жахливе насильство" під час нападу на синагогу в Манчестері у четвер на Йом-Кіпур, найсвятіший день єврейського року.Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер привітав Маллаллі з призначенням та побажав їй успіхів. Король Карл III схвалив номінацію, а також наголосив на важливості її ролі, яка матиме наслідки у всьому світі.Маллаллі офіційно стане архієпископинею Кентерберійською на церемонії в Кентерберійському соборі в січні. Пізніше її інтронізують на офіційній церемонії, в якій, імовірно, візьмуть участь члени королівської родини.Архієпископ Кентерберійський — духовний очільник церкви у Великій Британії, а також духовний лідер Англіканської спільноти у всьому світі.Першим архієпископом Кентерберійським був Августин Кентерберійський, який помер 604 року. Його відправив до Англії Папа Римський Григорій I, щоб він навернув країну на християнство.Англіканська церква налічує понад 85 мільйонів членів у 165 країнах, зокрема, Єпископальну церкву в США. Разом з єпископами Англіканської церкви архієпископ Кентерберійський тримає фактичну політичну владу. Велика Британія, як Іран і Ватикан, залишається однією з трьох держав у світі, яка досі має священнослужителів у владі: 26 "господарів духовних" з постійним місцем у верхній палаті Великої Британії.Нагадаємо, раніше Ефіопію вперше в історії очолила жінка. Президенткою країни стала Сахль-Ворк Зевде, відома ефіопська дипломатка.
Колишній абсолютний чемпіон світу в надважкій вазі Володимир Кличко прокоментував свою кандидатуру на посаду президента міжнародної організації боксу World Boxing.Відповідний допис Володимир Кличко опублікував на своїй сторінці в Instagram. Там він прокоментував інформацію про те, що він є серед кандидатів на посаду президента World Boxing."Після обміну інформацією з World Boxing я не є кандидатом на посаду президента організації, принаймні не зараз", — заявив Кличко-молодший.Таким чином, за інформацією боксерських інсайдерів, на посаду президента World Boxing залишаються два претенденти — президент Національного олімпійського комітету Казахстану Геннадій Головкін, а також президент Федерації боксу Греції Гаріс Маріоліс. Наразі вікно для реєстрації кандидатів на посаду закрито.У вересні чинний президент World Boxing Боріс ван дер Ворст заявив, що покине посаду у листопаді, коли відбудуться нові вибори, адже не йтиме на другий термін.Раінше медійники з Inside the Games повідомляли, що на посаду нового президента організації претендували три кандидати, серед них й український колишній боксер Володимир Кличко.Повний список кандидатів опублікують не раніше, ніж за 30 днів до старту виборів, які пройдуть у листопаді.Після створення World Boxing 2023 року організація претендує на визнання МОК і проведення олімпійських змагань з боксу. У лютому 2025 року МОК надав World Boxing "проміжне визнання". Раніше олімпійські турніри проводила Міжнародна боксерська асоціація (IBA), очолювана російським функціонером Умаром Крємльовим.Зараз членство у World Boxing мають 36 європейських національних федерацій. Серед представників інших континентів в організації — США, Австралія й Узбекистан, країна-переможець боксерського медального заліку на Олімпіаді-2024. Україна доєдналася до організації у вересні перед чемпіонатом світу 2025 року в Ліверпулі.Нагадаємо, британський боксер надважкої ваги Гʼюї Фʼюрі нещодавно заявив, що лише він здатен перемогти українського абсолютного чемпіона світу Олександра Усика. Більше це начебто не до снаги жодному бійцю.
Пов'язані з Кремлем молдавські політики можуть закликати до протестів найближчими днями та тижнями, перш ніж молдавська влада затвердить результати парламентських виборів 28 вересня. Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як зазначають аналітики, пов'язаний з Кремлем "Патріотичний блок" 30 вересня заявив, що молдавська влада скоїла "кричущі" порушення виборів, і що блок "домагатиметься справедливості через вуличні протести, у судах і, за необхідності, у Конституційному суді". Пов'язані з Кремлем молдавські політики 29 вересня заявили, що оскаржать результати виборів під приводом порушень виборів. Високопоставлені кремлівські чиновники продовжують підтверджувати заяви пов'язаних з Кремлем молдавських політиків про фальсифікації та порушення виборів. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 30 вересня заявив, що вибори були "шахрайськими", а молдовська влада "відверто маніпулювала" голосами. Голова Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко 29 вересня заявила, що президент Молдови Мая Санду привела "Партію дії та солідарності" (ПАС), яка отримала парламентську більшість на виборах, до перемоги "на багнетах", і що вибори були нелегітимними. Матвієнко заявила, що громадяни Молдови не визнають вибори. Речниця міністерства закордонних справ Росії (МЗС) Марія Захарова 29 вересня заявила, що вибори були "безпрецедентно брудними", а молдовська влада використовувала позаправові механізми, шантаж та погрози.Згідно з молдавським законодавством, Центральна виборча комісія (ЦВК) повинна створити звіт про результати парламентських виборів протягом п'яти днів після виборів, а потім подати цей звіт до Конституційного Суду протягом одного дня — до 4 жовтня. Конституційний Суд повинен підтвердити або визнати законність виборів недійсною протягом 10 днів з моменту отримання звіту ЦВК (не пізніше 14 жовтня). Учасники виборчих перегонів можуть вимагати від влади перерахунку голосів до підтвердження результатів судом. Конституційний Суд може визнати вибори недійсними, якщо виявить порушення виборчого кодексу під час виборчого процесу або підрахунку голосів, які вплинули на результати. "ISW продовжує оцінювати, що Кремль створював умови для виникнення (можливо, насильницьких) протестів з метою усунення Санду від влади після виборів і може розпочати протести для оскарження результатів виборів", — пишуть аналітики.Кремль може все ще планувати розпалювання насильницьких протестів, навіть якщо Конституційний Суд підтвердить результати у жовтні 2025 року, можливо, для того, щоб створити ініційоване Кремлем дзеркальне відображення спонтанних проєвропейських протестів Євромайдану 2014 року в Україні, які призвели до усунення проросійського президента України Віктора Януковича з посади. Кремль встановив інформаційні умови для розпалювання протестів у Молдові аж до кінця листопада 2025 року.Перемога партії СандуПравляча партія "Дія і солідарність" (PAS) здобула переконливу перемогу, набравши понад 50 відсотків голосів. За попередніми розрахунками, PAS отримує одноосібну більшість у парламенті, який складається зі 101 депутата (забезпечуючи близько 52-54 мандати). Це дозволить партії самостійно формувати уряд та продовжувати проєвропейський курс.Нагадаємо, 29 вересня Володимир Зеленський провів розмову з президенткою Молдови Маєю Санду. Глава держави привітав її з перемогою на парламентських виборах.
Проєвропейська партія "Дія та солідарність" (PAS) матиме в новому парламенті Молдови монобільшість. А все могло скластися зовсім інакше, якби президентка Майя Санду та молдовські спецслужби не показали Росії здатність тримати удар.Як Санду не допустила реваншу проросійських силЦентрвиборчком Молдови оголосив фінальні результати виборів, які відбулися цієї неділі, 28 вересня. Перше місце з 50,2% підтримки отримала партія "Дія та солідарність". Її головний конкурент — "Патріотичний блок" (насправді — проросійський, під чиїм дахом зібралися комуністи й соціалісти) — програв — 24,17%. Далі розташувалися центристський блок "Альтернатива", "Наша партія" політика-популіста Ренато Усатого та прорумунська "Демократія вдома" Василя Костюка, послідовника трампізму. Інші учасники не подолали бар’єр у 5% для партій і 7% для блоків. Таким чином переможці матимуть 55 мандатів у парламенті, який складається зі 101-го депутата.Санду вдалося розв'язати проблему максимум станом на зараз — не допустити реваншу проросійських сил. З цим успіхом її привітало керівництво Євросоюзу та багато світових лідерів. "Молдова, ви зробили це знову. Жодна спроба посіяти страх чи розбрат не зможе зламати вашу рішучість. Ви чітко зробили свій вибір: Європа. Демократія. Свобода. Наші двері відкриті. І ми будемо з вами на кожному кроці", — написала в мережі Х очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Під "зробили це знову", очевидно, розуміються торішні президентські вибори, які виграла Майя Санду. Росія кинула проти неї "всі гроші світу" і програла. Зараз програла повторно. Важливу особливість молдовських виборів відзначив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск: "Щоб виграти ці вибори, молдовському народу і президентці Майї Санду особисто знадобилася справжня мужність. Ви не тільки врятували демократію і зберегли європейський курс, а й зупинили Росію в її спробах взяти під контроль весь регіон. Це хороший урок для нас усіх". Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський зазначив: "Росія не змогла дестабілізувати Молдову, і її підривний вплив не поширюватиметься далі на Європу".Фактори перемоги проєвропейської партіїЩо ж допомогло партії Санду здобути вагому перемогу? Відзначимо одразу три фактори. Перший — як і президентські вибори 2024 року, так і нинішні були екзистенційним виборам для молдаван, якби схибили, на країну замість членства в ЄС очікував би "грузинський сценарій". Санду, її соратникам, політичним технологам PAS удалося мобілізувати своїх виборців ідеєю історичного вибору. Це нагадало цьогорічні вибори президента Румунії, на яких у другому турі зійшлися ультраправий Джордже Сіміон та ліберальний мер Бухареста Нікушор Дан. Після першого туру він відставав від Сіміона на 20 відсотків. Скоротити такий розрив — нереально, але Дан не тільки скоротив, а й переміг.Другий фактор — ефективна робота спецслужб, яка стала хорошим уроком для всіх. Задовго до цих виборів молдовська влада серйозно взялася за промосковського олігарха Ілана Шора. 6 липня у Москві він оголосив про участь у виборах блоку "Перемога". Список мала очолити голова Гагаузії Євгенія Гуцул. Шор перебуває під європейськими санкціями з 2023-го, під українські потрапив як раз у липні цього року. Але мріям Кремля та їхнього ставленика не дано було здійснитися.Гуцул з березня перебувала під арештом за підозрою у незаконному фінансуванні партії "Шор", а в серпні її засудили до семи років тюрми та зобов’язали повернути близько двох мільйонів доларів, які, за даними слідства, використовувалися для фінансування промосковської партії. Коли стало зрозуміло, що в лобову пропихати своїх агентів не вийде, Росія включила іншу технологію — пустила їх кількома колонами. Соціалісти Ігоря Додона, комуністи Володимира Вороніна та ще дві ліві проросійські партії "Майбутнє Молдови" і "Серце Молдови" з’єдналися у "Патріотичний союз", іншою колоною пішла партія "Велика Молдова" на чолі з Вікторією Фуртуне. Ця пані проповідує ультраправу ідеологію та зазіхала на Одеську область України.26 і 27 вересня, перед самим днем волевиявлення, по обох проросійських колонах було завдано потужного удару. Спочатку до виборів не допустили "Серце Молдови", через що зі списку "Патріотичного блоку" довелося викреслювати з бюлетенів 36 кандидатів від знятої партії. ЦВК ухвалив своє рішення на підставі судової постанови про обмеження діяльності цієї політсили на рік у зв’язку з незаконним фінансуванням. "Серце Молдови" очолює Ірина Влах, попередниця ув’язненої Гуцул на посаді башкана (голови) Гагаузії. Вона відома відверто проросійськими поглядами.Наступного дня карма догнала "Велику Молдову". Поліція і спецслужба виявили: партія використовує російські гроші. Виборча комісія встановила, що політпроект Фуртуне має непідтверджені фінансові ресурси, і її підозрюють у підкупі виборців. Крім того, партію запідозрили, що вона діє як наступниця раніше забороненої партії Шора. Отже, молдовська влада показала свою силу кремлівським проектам. Показала, що демократія має захищатися. Проросійські політики, звісно ж, обурювалися згаданим вище рішенням, проте вони вибори з тріском програли, і їхнє обурення тепер мало кого цікавить. Хіба у Москві з них спитають за свої гроші. Третій фактор — екстрадиція Влада (Володимира) Плахотнюка. Його повернули до Молдови за три дні до дня голосування. Плахотнюк — колишній "господар" Молдови, протягом багатьох років найвпливовіша людина в країні. У 2019 році його Демократична партія програла вибори, не визнала поразку й організувала масові протести. Завдяки втручанню західних дипломатів і російських "рішал" мітинги зупинили, а Плахотнюк виїхав за кордон. Екстрадували його з Греції. Хоча вплив цього діяча за час вимушеної еміграції слабшав, він все ж залишався в суспільній думці символом корупції.Партія Плахотнюка та її політичні союзники декларували проєвропейський курс, проте це була імітація євроінтеграції. Найскандальнішою стала історія зі зникненням із трьох молдовських банків мільярда доларів — суми, еквівалентної 12% ВВП Молдови. Плахотнюк є одним із підозрюваних у цій справі. І не тільки в ній. Його екстрадицію виборці могли сприйняти як реальні зміни, як готовність влади боротися з корупцією.Монобільшість є, що даліПо-перше, Росія з втратою впливу на Молдову не змириться і підриватиме її зовні та зсередини. Близько 30 підконтрольних Москві депутатів у парламенті погоди не зроблять, але вони користатимуться помилками влади. Як сталося зі згаданими корупційними скандалами, в яких замішані політики, котрі декларували курс на Європу. Не буде таких скандалів — Санду та її партія зможуть повторити успіх за п’ять років уже як політсила, що привела Молдову до Євросоюзу. Якщо будуть — країна ходитиме по колу. Україні дуже важливо, щоб не було скандалів, адже ми з Молдовою йдемо до ЄС у парі. По-друге, можна порадити молдовським спецслужбам не зупинятися у викоріненні російської агентури. Вона там засіла дуже глибоко, не тільки у середовищі політиків, а і в церкві. Багато хто звернув увагу, що після виборів не було протестів. Або поразка Додона і компанії стала приголомшливою, або їм заборонили з Москви це робити, щоб відіграти своє згодом, коли може накопичитися негатив для мобілізації протестних акцій.По-третє, вибори не зменшили поляризацію молдовського суспільства. Для прикладу: на півночі та на півдні країни (там, де вона межує з Україною) провладна партія отримала значно меншу підтримку, аніж в інших регіонах. А переможцями став блок соціалістів і комуністів. У Гагаузії у партії Санду взагалі лише 3,19%, тоді як у блоку Додона і Вороніна аж 82,35%. Тож подальший успіх влади залежатиме від того, чи знайде вона технологію єднання свого народу.