# вибори

У п’ятницю, 4 вересня, Олену Слободян і Андрія Місяця офіційно визнано обраними народними депутатами України. Вони замінять у Верховній Раді двох осіб, депутатські повноваження яких уже припинено.Про це повідомили в Центральній виборчій комісії України (ЦВК)."До комісії надійшли документи від Верховної Ради України про дострокове припинення депутатських повноважень Андрія Жупанина й Остапа Шипайла у зв’язку з особистими заявами", — йдеться в повідомленні.Їх обирали на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу".ЦВК розглянула зазначені документи та визнала Олену Слободян та Андрія Місяця, наступних за черговістю кандидатів, включених до виборчого списку партії "Слуга народу" під №166 і №167 відповідно, обраними народними депутатами України на вказаних виборах."Для реєстрації народними депутатами України Олена Слободян і Андрій Місяць не пізніш як на 20 день мають подати до комісії визначені законодавством документи. Своєю чергою, ЦВК не пізніш як на п’ятий день із дня їх отримання ухвалює відповідне рішення", — підсумували в Центральній виборчій комісії.Що відомо про нових нардепівОлена Слободян — керівниця секретаріату голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.Народилася 15 січня 1987 року в Києві. 2010 року закінчила Хмельницький університет управління та права. Її науковим керівником був якраз Руслан Стефанчук.Також працювала у вищій школі адвокатури при Національній асоціації адвокатів України та начальницею управління в Державній організації "Національний офіс інтелектуальної власності".З 2021 року очолила секретаріат голови Верховної Ради після того, як керівником парламенту став Руслан Стефанчук.Цього року Слободян звинуватили у плагіаті в кандидатській дисертації, яку вона написала під науковим керівництвом свого теперішнього начальника Руслана Стефанчука. Виявлено запозичення без належних посилань на 147 із 185 сторінках, у тому числі із російських дисертацій.Кандидат на виборах до Верховної Ради 9 скликання. В.о. голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, адвокат.Андрій Місяць — виконувач обов'язків голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ( ВКДКА).Народився 16 грудня 1975 року в селі Польові Гринівці Хмельницької області. Закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук.Працював судовим виконавцем Хмельницького районного суду, провідним спеціалістом Хмельницького обласного управління юстиції, начальником юридичного відділу ТОВ "Логос Плюс", директором адвокатської контори "Місяць і партнери", керівником Центру надання правової інформації та правових консультацій, а також у Хмельницькій ОДА та місцевому управлінні МВС.Нагадаємо, що 22 липня два нові народні депутати поповнили Верховну Раду України. Це пов’язано з тим, що деякі парламентарі стали міністрами після нещодавніх кадрових змін в уряді..

Російський диктатор Володимир Путін провів масштабні кадрові чистки у силових та правоохоронних відомствах країни-агресора. Такі раптові перестановки можуть бути безпосередньою підготовкою Кремля до нової хвилі примусової мобілізації населення.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Чистки в силових структурах РФ Як зазначають аналітики, наприкінці серпня очільник Кремля здійснив суттєві перестановки у російських правоохоронних органах. За даними інсайдерських джерел, від посад було звільнено 13 високопосадовців, серед яких очільник головного управління МНС Росії Олексій Анікін, керівник Департаменту карного розшуку МВС Сергій Кузьмін та керівник Слідчого комітету Курської області Андрій Гусєв. Водночас Путін призначив 15 нових силовиків, зокрема керівний склад МВС у Москві, заступника голови Слідчого комітету Андрія Маслова та очільника Слідчого управління Пензенської області Андрія Фішмана.Підготовка до мобілізації та загроза заколотів Військові аналітики зазначають, що ротація зачепила саме ті області, де раніше вже фіксувалися факти примусового вербування."Якщо це правда, то така перестановка в правоохоронних органах буде суттєвою, особливо враховуючи те, що перестановка стосувалася посадовців, відповідальних за Курську та Пензенську області, які можуть бути особливо вразливими до громадянських заворушень у разі потенційної мобілізації", — пишуть експерти ISW.Аналітики наголошують, що Кремль створює умови для примусового призову резервістів починаючи з осені 2025 року, а в Пензенській та Курській областях примусове вербування триває щонайменше з червня 2026 року. Водночас рішення про нову хвилю мобілізації залишається виключно за диктатором."Будь-яка примусова мобілізація є особистим рішенням Путіна та залежить від його сприйняття реалій поля бою та стабільності режиму", — наголосили в Інституті вивчення війни.Нагадаємо, за даними української розвідки, Росія опрацьовує плани з проведення додаткової хвилі мобілізації 2026-2027 років. Кремль розраховує набрати 300 тисяч осіб цього року та 300 тисяч осіб наступного..

Російський диктатор Володимир Путін продовжує ставка на механізми прихованої мобілізації для поповнення окупаційної армії в Україні. Кремль розраховує відправити на фронт сотні тисяч нових військових без офіційного оголошення загального призову.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Нові сотні тисяч військових на фронтіЗа даними аналітиків, Кремль налаштований підтримувати чинний механізм формування сил, аби розгорнути на території України додатковий групувальний континент від 300 до 400 тисяч військовослужбовців. Для цього планується залучити місцеві регіональні уряди, які використовуватимуть примусові важелі тиску для вербування додаткового особового складу без публічного розголосу.Водночас ключові спікери російського режиму намагаються заперечувати будь-які плани щодо примусового залучення резервістів. Зокрема, заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв зазначив: "Російські збройні сили мають достатньо військовослужбовців за контрактом для участі в бойових діях в Україні, тому потреби у примусовому призові немає". Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя також публічно переконував міжнародну спільноту, стверджуючи: "На даний момент Росії не потрібна і вона не планує масштабну мобілізацію".Примусовий тиск на регіональному рівніПопри публічні заяви посадовців, у російських регіонах силовики вже застосовують жорсткі примусові заходи для підписання контрактів із міністерством оборони Росії. Особливо активне вербування спостерігається в Пензенській області, де чоловіків затримують та силоміць змушують приєднуватися до окупаційних військ у Пензі, Кам'янці, Кузнецьку та інших населених пунктах.Фахівці ISW зазначають, що Кремль намагається заспокоїти російське суспільство на тлі зростання побоювань щодо примусової мобілізації напередодні виборів до Державної Думи Росії, які пройдуть 18-20 вересня. Влада усвідомлює, що відкрита мобілізація є вкрай непопулярною серед населення і може створити підґрунтя для громадянських заворушень. Проте створені умови дають Володимир Путіну можливість розпочати масштабні призови у будь-який зручний для нього момент, залежно від оцінки стабільності свого режиму та ситуації на полі бою.Нагадаємо, раніше видання The Moscow Times, повідомляло, що в Росії поширюється прихована мобілізація. За останні півтора місяці мешканці щонайменше 17 регіонів скаржилися на насильницькі затримання та примус до підписання контракту з Міністерством оборони..

Вибори під час війни в Україні можуть створити підґрунтя для подальшого розколу суспільства та держави. До того ж виникнуть запитання щодо їхніх результатів.Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов в інтерв'ю медійникам національного телемарафону "Єдині новини"."Вибори під час війни, в принципі, ставлять під певне питання їхні результати. Це логічно", — зазначив він.За його словами, за таких обставин нормально всі проголосувати не можуть. І це об’єктивно, зважаючи на воєнні реалії та в якому становищі наша держава."Одразу розпочинається запитання, чому хтось проголосував, а хтось не зміг, а скільки тих, хто не зміг насправді й так далі", — зауважив керівник президентського офісу.Він акцентував, що така ситуація цілком реально може створити підґрунтя для загострення внутрішніх суперечностей в українському суспільстві."І це дає підґрунтя за не зовсім такого об’єднаного суспільства для того, щоб окремо взятий регіон просто сказав, що, вибачте, ми за Україну, але от все ми не визнаємо, і поки все не налагодиться, ми така собі автономія. І тут усе буде — це Україна, ми все визнаємо, тільки ми самі. Оце шлях якраз на розрив держави", — пояснив очільник Офісу президента.На запитання, чи означає це, що спочатку необхідно завершити війну, а вже після цього проводити вибори, він відповів ствердно."Так. У війну треба всім згуртуватися та завершити її. Після цього йдемо в усі інші процеси", — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, минулого тижня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук розповідав, що проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

Американський сенатор-демократ від штату Коннектикут Річард Блюменталь заявив, що тема України може відіграти важливу роль під час проміжних виборів до Конгресу США, які мають відбутися у листопаді 2026 року.Про це повідомляє "Суспільне". За даними журналістів, сенатор вважає, що російські атаки по українських містах та бізнесу, зокрема американському, мають стати сигналом для виборців і політиків у Вашингтоні.Також Блюменталь згадав свій візит до Дніпра, де 24 серпня Росія атакувала один із торговельних центрів. За його словами, Росія здійснила тисячі ракетних і дронових атак по Україні, внаслідок яких загинули сотні людей."18 тисяч атак ракетами та дронами, в результаті яких загинули сотні людей. Тільки минулої п'ятниці — шістнадцять людей у супермаркеті", — сказав Блюменталь.На його думку, американські компанії мають активніше тиснути на президента США та Конгрес й вимагати рішучих кроків для посилення тиску на Росію."Американці повинні бути обурені тим, що американський бізнес був навмисно атакований Путіним. Це завдало збитків на мільйони доларів і суперечить міжнародному праву", — зазначив він.Окремо Блюменталь прокоментував перспективи відновлення фінансової підтримки України після проміжних виборів до Конгресу США, які відбудуться в листопаді 2026 року. Сенатор припустив, що Україна може стати одним із ключових питань виборчої кампанії. Він також висловив сподівання, що після виборів демократи посилять свої позиції в Конгресі."Я дуже сподіваюся, що демократична більшість у Палаті представників буде ще більш прихильною. Мій особистий прогноз полягає в тому, що демократи отримають більшість у Палаті представників. І, чесно кажучи, як демократ, я також сподіваюся на Сенат", — сказав Блюменталь.Нагадаємо, прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем планує у вересні відвідати Сполучені Штати, де спробує переконати американського президента Дональда Трампа допомогти Україні з ракетами-перехоплювачами Patriot. До переговорів щодо посилення української протиповітряної оборони мають долучитися й інші європейські лідери..

Рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського залишається доволі високим для демократичного суспільства, однак не всі, хто довіряє главі держави зараз, хочуть бачити його при владі після завершення війни. Частина громадян підтримує Зеленського саме як президента воєнного часу, але в мирний період очікує на появу нового лідера.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.За даними КМІС, 20% українців повністю довіряють Зеленському, ще 35% — скоріше довіряють. Грушецький пояснив, що під час загальної оцінки рівня довіри обидві категорії враховують разом, однак між ними є суттєва різниця.Серед тих, хто повністю довіряє президенту, 36% хотіли б, щоб Зеленський залишався на посаді й після завершення війни. За словами соціолога, саме цю групу можна вважати його переконаними прихильниками.Інші настрої переважають серед українців, які відповіли, що скоріше довіряють Зеленському. Більшість із них після війни хотіла б бачити на чолі держави іншу людину, а чинному президенту, на їхню думку, варто відійти від політичних справ."Люди "розділяють" Володимира Зеленського: до кінця війни — добре, нехай буде президентом, а після війни ми хочемо когось нового", — пояснив Грушецький.Водночас виконавчий директор КМІС наголосив, що сукупні показники довіри до президента залишаються доволі непоганими для демократичної країни. Однак нинішня підтримка Зеленського не означає автоматичної готовності громадян підтримати його на майбутніх президентських виборах.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

Президент Володимир Зеленський різко розкритикував ідею проведення виборів в Україні під час війни.Таку заяву він зробив під час спілкування із журналістами, передає "Суспільне". Зокрема, на думку гаранта, вибори можуть "розвалити країну" та спричинити розкол у суспільстві."Нас вже штовхали до виборів у час такої війни з різних сторін. Десь рік тому була така хвиля. Моя позиція була чітка — якщо партнери запропонують нам конкретні умови, за яких можна безпечно, легітимно і демократично провести вибори в Україні — за участі військових, на прифронтових територіях, за кордоном, куди виїхали мільйони наших громадян, рятуючись від війни, безпечно — тобто без ударів та обстрілів, то давайте це обговорювати", — сказав Зеленський.Він відзначив, що допоки Путін "не хоче йти на будь-які варіанти припинення вогню", проведення виборів в Україні є неможливим."Я вважаю, що у час такої війни вибори в цілому — це великі ризики. Вибори просто зараз — це цунамі для держави, яке розколе Україну. Тому моя стратегія — довести країну до закінчення війни, і зберегти незалежну і суверенну державу. І я її виконую", — додав Зеленський.Нагадаємо, 18 серпня ексміністр оборони України Михайло Федоров закликав владу провести вибори. Він наголосив, що необхідно знайти законний, безпечний і реалістичний механізм для відновлення повноцінного демократичного процесу навіть за умов тривалої війни.Водночас голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що проведення виборів в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак парламент працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни.Читайте також: Українці хочуть "нульовий варіант": хто має прийти до влади після війни.

Колишній міністр оборони Михайло Федоров заперечив чутки про те, що хоче заручитися підтримкою американського президента Дональда Трампа. Однак він не відкинув можливість зустрічі з Ілоном Маском.Про це Михайло Федоров сказав в інтерв'ю "24 каналу"."Візит до США пов'язаний із тією роботою, яку я зараз маю, з фондом "Східна Європа". У мене є завдання щодо залучення додаткових коштів у фонд, є певні зустрічі з партнерами. Плюс є декілька важливих зустрічей, пов'язаних з defense-напрямком, залученням інвестицій — вони будуть як у Європі, так і в США. Це про розвиток, про розбудову нових проєктів", — зауважив він.На запитання, чи планує він під час поїздки заручитися політичною підтримкою Дональда Трампа, ексміністр відповів, що взагалі не знає, звідки генеруються такі "новини"."Проведення виборів — наше внутрішнє питання. Якщо його розпочати комунікувати та якось просувати за кордоном, мені це не органічно особисто", — зазначив він.За його словами, для початку варто зі суспільством це проговорити. На його переконання, це "домашня робота України всередині"."Ніхто не повинен зовні нав'язувати або не нав'язувати якісь питання. Ми повинні вирішити, що робити. Тому це неправда", — акцентував колишній високопосадовець.Разом із тим на запитання, чи планує він зустрітися з Ілоном Маском і продовжити співпрацю, Михайло Федоров сказав: "Тут побачимо".Раніше видання Kyiv Independent повідомляло, що він може полетіти до США наступного тижня. Водночас британське видання The Guardian припустило, що поїздка повʼязана із намаганнями заручитися підтримкою Вашингтона щодо проведення виборів в Україні. У відповідь пресслужба Федорова заявила, що поїздка до США не пов'язана з політичними зустрічами.Нагадаємо, що колишній міністр оборони зазначив, що ухвалить рішення щодо участі у виборах лише після того, як Україна впритул наблизиться до виборчого процесу..

Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що ухвалить рішення щодо участі у виборах лише після того, як Україна впритул наблизиться до виборчого процесу.Про це Михайло Федоров сказав в інтерв'ю "24 каналу"."Я думаю, буде взагалі залежати, чи я піду кудись — там, парламент, або якщо будуть президентські вибори, з ким піду, як піду, — після того, коли ми дійдемо до самого цього процесу", — зауважив він.За його словами, зараз дуже важливо підготувати вибори, щоби вони були не заангажовані та не на користь конкретного кандидата або конкретної партії. Вони повинні бути максимально об'єктивні для того, щоби не було якихось спеціальних інструментів, які хтось може використати."Тому спершу варто напрацювати цей механізм. Коли ми дійдемо до цієї позначки — бо ми 100% до неї прийдемо, — тоді я буду дивитися на те, як і з ким пройшли цей шлях, хто як себе виявив. Після цього ухвалю рішення, кого підтримати, діяти самостійно, або взагалі не йти далі", — додав колишній міністр.Він пояснив, що розпочав говорити про вибори, б після роботи в Міноборони зрозумів, що "з цією системою управління, яка є зараз, і з цією якістю ухвалення рішень, і з тим рівнем корупції неможливо ефективно закінчити війну та далі закласти фундамент для відбудови країни"."Я зробив чесно, як я вважав і вважаю, що Україна повинна привести в різні органи влади, перезавантажити інституції, привезти людей, які розуміють ризики, які на нас чекають, розуміють сучасну війну, розуміють, як потрібно закінчити війну, люди, які мають нульову толерантність до корупції, тобто люди, які точно будуть з нею боротися, і люди, які підтримуватимуть розбудову незалежних інституцій. І єдиний шлях, як це зробити — це через повернення демократичного циклу", — сказав Федоров.Він переконаний, що зараз "це єдиний шлях, як привести ефективних людей із розумінням сучасних викликів, які можуть закінчити війну, не вкрадуть і зможуть закласти фундамент відбудови країни"."Ми не знаємо, коли закінчиться війна. І враховуючи, що ніхто не розуміє, яка стратегія, який план війни, ми не можемо сподіватися, що вона сама собою закінчиться через півроку, комусь просто вдасться домовитися, чи не вдасться, чи буде чорний лебідь, чи щось ще. Нам потрібно мати свій чіткий план, на який ми будемо розраховувати, який підтримують партнери", — акцентував ексміністр.Щодо почерговості парламентських, президентських, місцевих виборів він зазначив, що потрібна дискусія з різними експертами."Я впевнений, що Україна зможе знайти вихід, як повернути демократію, тому що війна — це про систему управління, про якість ухвалених рішень. Їх потрібно ухвалювати 24/7, при цьому якісні. І вони повинні бути не заангажовані та не побудовані на якихось зв'язках, на лояльності та на корупції", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, сьогодні голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що проведення виборів в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

Проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на полях Київського безпекового форуму з нагоди 35-ї річниці Незалежності України.Журналіст поставив йому запитання щодо активних обговорень виборів і законопроєкту про їх підготовку у Верховній Раді після відеозвернення колишнього міністра оборони Михайла Федорова."З приводу підготовки до виборів в українському парламенті вже рік існує робоча група. Вона напрацьовує особливий спеціальний закон щодо цього виду виборів", — зазначив Стефанчук.Проте, за його словами, щодо конкретного проведення виборів, то це зрозуміло всім, особливо на тлі обстрілів, які відбулися за останні ночі.Спікер українського парламенту додав, що проведення виборів в Україні під час правого режиму воєнного стану є абсолютно неможливим, недоцільним і безвідповідальним.На його переконання, вибори повинні бути демократичними та безпечними для кожного громадянина, хто бере участь у них і балотується у державні органи."Тільки тоді, коли з’являться відповідні умови, вибори в Україні неодмінно відбудуться", — наголосив Руслан Стефанчук.Раніше виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в інтерв’ю TrueUA розповів, що більшість українців виступає проти проведення виборів до повного завершення війни, а припинення вогню значна частина суспільства не вважає достатньою умовою для голосування. Серед причин — побоювання щодо нестабільності перемир’я та втручання Росії, а також бажання бачити серед кандидатів військових, волонтерів і громадських діячів.Нагадаємо, що в Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. ЄС запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві..

Після завершення війни в українському суспільстві може бути значний запит на оновлення влади та появу нових політичних лідерів. За такого сценарію чинному президенту Володимиру Зеленському буде складніше перемогти на наступних виборах, якщо участь у них візьмуть авторитетні нові кандидати.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.За його словами, наразі зарано прогнозувати перебіг майбутніх президентських виборів, адже невідомо, чи планує сам Зеленський знову балотуватися. Одним із можливих компромісних сценаріїв після завершення війни соціолог назвав перехідний період, протягом якого Зеленський залишатиметься президентом під час підготовки до виборів, але не братиме в них участі."Один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам", — пояснив Грушецький.Водночас публічна відмова Зеленського від участі у майбутніх виборах ще під час війни, на думку виконавчого директора КМІС, може створити проблеми для чинної влади. Зокрема, це здатне послабити парламентську більшість, оскільки частина політиків може втратити мотивацію залишатися в президентській команді.Хто може скласти конкуренцію ЗеленськомуГрушецький зауважив, що перспективи чинного президента значною мірою залежатимуть від того, хто стане його конкурентами. За високого рівня суспільної недовіри участь у виборах кількох авторитетних нових кандидатів може суттєво знизити шанси Зеленського на перемогу."Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове", — зазначив він.Серед потенційно авторитетних у суспільстві постатей Грушецький назвав Валерія Залужного, Михайла Федорова та Кирила Буданова. Водночас це не означає, що вони обов'язково братимуть участь у майбутніх виборах. Якщо ж такі кандидати не балотуватимуться, а головними суперниками Зеленського стануть представники попереднього покоління українських політиків, чинний президент, за оцінкою Грушецького, матиме шанси на переобрання.Водночас соціолог наголосив, що серйозним конкурентом Зеленського потенційно може стати й інший новий політичний лідер. Саме запит українців на оновлення після війни може суттєво вплинути на результати майбутніх виборів.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

У Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. Європейський Союз запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві.Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер, передає "Європейська правда".Суверенне право України та конституційне полеУ Європейській комісії детально оцінили можливість організації та проведення виборів в Україні під час активних бойових дій. Представниця виконавчого органу ЄС Анітта Хіппер підкреслила, що ключове рішення щодо термінів проведення голосування належить виключно українській стороні. За її словами, це питання має вирішуватися із суворим дотриманням національної нормативно-правової бази."Що стосується виборів, саме Україна має вирішувати, коли їх проводити, з повним дотриманням своєї правової бази", — зазначила Хіппер.Підтримка Брюсселя та дотримання демократичних нормОфіційна речниця Єврокомісії також додала, що міжнародні партнери готові плече до плеча проходити весь виборчий шлях разом із Києвом, гарантуючи прозорість процесів. Вона зауважила, що "ЄС готовий підтримувати Україну протягом усього виборчого процесу, зокрема в забезпеченні дотримання відповідних демократичних стандартів і вимог". Крім того, у Брюсселі запевнили, що поважатимуть будь-яку ухвалу української влади, адже вирішальним фактором залишаються нормативні обмеження воєнного часу."Існують конституційні рамки, і рішення має ухвалювати Україна — якщо вона вирішить це зробити", — додала речниця.Нагадаємо, 18 серпня ексміністр оборони України Михайло Федоров закликав владу провести вибори. Він наголосив, що необхідно знайти законний, безпечний і реалістичний механізм для відновлення повноцінного демократичного процесу навіть за умов тривалої війни..

Після резонансних кадрових рішень і протестів рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського знизився лише на три відсоткові пункти. У КМІС пояснюють це частковою реакцією влади на вимоги суспільства, ситуацією на фронті та прагненням українців зберігати єдність під час війни.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.Опитування проводили з 20 липня до 3 серпня 2026 року, вже після початку протестів. За словами Грушецького, на той момент Зеленський частково відреагував на вимоги протестувальників та активної громадськості. Зокрема, Михайла Драпатого призначили головнокомандувачем Збройних сил України, а Євгенія Хмару — виконувачем обов'язків міністра оборони.У квітні Зеленському довіряли 58% українців, а не довіряли 36%. За результатами нового дослідження, показники становлять 55% і 40% відповідно."Рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють", — пояснив Грушецький.Він додав, що в суспільстві зберігається позиція, за якою Зеленський має залишатися президентом до завершення війни. Водночас після її закінчення значна частина громадян хотіла б бачити на чолі держави нових політичних лідерів.Чому довіра не впала сильнішеЗа словами виконавчого директора КМІС, падіння рейтингу могло бути значно відчутнішим, якби влада не відреагувала на частину вимог учасників протестів.Іншим чинником стала ситуація на війні. Грушецький зазначив, що влітку українці спостерігають за результативними ударами по російському тилу, військах та об'єктах на тимчасово окупованих територіях."Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах", — наголосив соціолог.На його думку, за гіршої ситуації на фронті та більшої невпевненості українців у майбутньому кадрові рішення разом із відсутністю належної реакції на суспільне невдоволення могли б суттєвіше вдарити по довірі до президента."Технічна домовленість" на час війниГрушецький також звернув увагу, що 55% довіри після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни є високим показником для демократичної держави.Збереження довіри він частково пояснює прагненням суспільства до єдності перед російською загрозою. За його словами, частина громадян фактично відкладає своє невдоволення внутрішньою політикою до завершення війни."Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено", — зазначив він.Українці по-різному оцінюють Зеленського у зовнішній і внутрішній політиціЗа словами соціолога, довіра до Зеленського залишається нестабільною ще від початку повномасштабного вторгнення. Перед ним президенту довіряла приблизно третина українців, тоді як після 24 лютого 2022 року показник зріс майже до 90%.Грушецький пояснює це насамперед необхідністю суспільного згуртування після російського вторгнення.Водночас українці по-різному сприймають діяльність президента залежно від сфери. У питаннях війни, миру, дипломатії, міжнародних відносин і захисту інтересів України Зеленського оцінюють краще. Коли ж на перший план виходять внутрішні проблеми, зокрема економіка та корупція, критичність суспільства зростає.У довгостроковій перспективі, за оцінкою Грушецького, дедалі помітнішим стає запит на нових політичних лідерів. При цьому українці прагнуть бачити не просто нові обличчя, а компетентних людей, які вже встигли зарекомендувати себе під час повномасштабної війни.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

Більшість українців виступає проти проведення виборів до повного завершення війни, а припинення вогню значна частина суспільства не вважає достатньою умовою для голосування. Серед причин — побоювання щодо нестабільності перемир’я та втручання Росії, а також бажання бачити серед кандидатів військових, волонтерів і громадських діячів.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.За даними КМІС, 15% опитаних вважають, що вибори потрібно проводити ще до завершення бойових дій. У березні таку позицію підтримували 12% респондентів. Ще 23% українців допускають проведення виборів після припинення вогню та отримання гарантій безпеки. Частка прихильників такого сценарію помітно зросла: у березні їх було 13%.Водночас 57% респондентів переконані, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни. У березні так вважали 69% опитаних.Чому українці не поспішають із виборамиЗа словами Грушецького, у суспільстві зберігається консенсус щодо небажаності виборів найближчим часом. Однією з причин є недовіра до можливого перемир’я: українці побоюються, що воно буде нестабільним, а Росія намагатиметься втручатися у виборчий процес, зокрема створюючи безпекові загрози.Ще один фактор — участь у виборах людей, які зараз безпосередньо залучені до оборони країни."Вони (українці — прим. ред.) хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися", — пояснив соціолог.Також, за його словами, значна частина громадян не хоче обирати між старими політиками та партіями й очікує на появу нових політичних сил і лідерів.Хто хоче виборів ще до завершення бойових дійГрушецький звернув увагу, що 15% українців, які підтримують проведення виборів уже зараз, не є однорідною групою.Приблизно половина з них розраховує, що зміна влади допоможе Україні ефективніше протистояти Росії. Інша частина, за словами соціолога, прагне якнайшвидшого завершення війни на умовах, які фактично передбачають капітуляцію, та сприймає Зеленського як перешкоду для такого сценарію.Окремо Грушецький пояснив зростання з 13% до 23% частки тих, хто допускає вибори після припинення вогню та отримання гарантій безпеки. На його думку, це може бути одним із наслідків суспільного невдоволення останніми кадровими рішеннями та протестів. Для таких громадян вибори після встановлення перемир’я можуть стати компромісним варіантом: вони не підтримують голосування безпосередньо під час активної війни, але водночас хочуть отримати можливість дати політичну оцінку діям чинної влади.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

У вівторок, 18 серпня, ексміністр оборони України Михайло Федоров закликав владу провести вибори. Він наголосив, що необхідно знайти законний, безпечний і реалістичний механізм для відновлення повноцінного демократичного процесу навіть за умов тривалої війни.Таку заяву Федоров оприлюднив на своєму YouTube-каналі."Демократія не може бути заручницею Росії… Ми повинні знайти законний, безпечний і реалістичний механізм, який дасть змогу Україні відновити повноцінний демократичний процес навіть за умов тривалої війни. Це складно", — сказав він.На його думку, для проведення виборів необхідно:забезпечити право голосу військових,забезпечити право голосу мільйонів українців за кордоном та людей у прифронтових регіонах;подбати про безпеку виборчого процесу, незалежність інституцій і довіру до результатів."Люди не можуть нескінченно жити в державі, де вони не знають, чому ухвалюються ті чи інші рішення, чому одні реформи просуваються вперед, а інші блокуються, чому рішення, які на фронті потрібні сьогодні, місяцями ходять кабінетами", — сказав він.Федоров додав, що "особливо небезпечно, коли в суспільства виникає відчуття, що головним критерієм для призначення людини є не її професійність, не результат і не здатність змінювати країну, а особиста лояльність до системи"."Так не може працювати сучасна держава. І тим паче не може працювати країна, яка веде війну за своє існування. Ми повинні говорити і про корупцію. Не тому, що це популярне слово. А тому, що під час війни корупція набуває зовсім іншого значення", — зауважив він.Нагадаємо, міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявляв, що одразу після відставки Михайла Федорова запросили на посаду радника в італійське оборонне відомство. Така пропозиція його дуже зворушила..