# вибори

Політика американського президента Дональда Трампа стосовно України, Європейського Союзу та всього світу навряд чи зміниться після ймовірної перемоги демократів на майбутніх виборах. Навпаки — він стане ще більше непередбачуваним.Такий висновок зробили аналітики видання Politico, який зробили політичний прогноз на найближчі місяці."Перемога демократів на проміжних виборах у листопаді в одній чи обидвох палатах Конгресу навряд чи суттєво стримає дії Трампа за кордоном, зокрема, в Україні", — йдеться в публікації.Автори статті послалися на заяви нинішніх і колишніх американських та іноземних чиновників. Вони зауважили, що нові повноваження Конгресу набудуть чинності лише на початку наступного року, залишаючи Дональду Трампу ще декілька місяців свободи дій щодо України.Політичні експерти акцентували, що він усе ще матиме право вето та готовий ігнорувати вимоги Конгресу. Також варто враховувати, що президент має значно більше повноважень діяти в односторонньому порядку за кордоном, ніж усередині країни."Він стане ще злішим", — передбачив сенатор Кріс Мерфі (демократ від штату Коннектикут).Він додав, що іншим країнам не варто сподіватися на відмову Республіканської партії від світогляду Трампа, зокрема, від його зневаги до союзників."Україна, Євросоюз, світ — усі матимуть справу з політично пораненим Трампом, який, імовірно, подвоїть свої зусилля в тому, що, на його думку, він повинен мати", — підсумував Кріс Мерфі.Тож аналітики видання зробили остаточний висновок, що світовим урядам потрібно мати плани — при цьому вже зараз — на випадок сценаріїв, які здаються абсолютно божевільними, але Дональд Трамп спробує їх реалізувати.Нагадаємо, що американські конгресмени написали листа президенту Дональду Трампу — його підписали 23 особи. Вони просять вплинути на Ілона Маска, щоби надати Україні повний доступ до супутникових систем Starlink..

Посольство США в Оттаві поширило документ, в якому звинуватило кількох канадських політиків у спробах впливати на американську політику. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні відкинув ці закиди, а прем’єр Онтаріо Даг Форд заперечив втручання у вибори.Як повідомляє POLITICO, адміністрація президента США Дональда Трампа звинуватила представників канадської влади у втручанні в американські вибори. У середу, 21 жовтня, посольство США в Оттаві розповсюдило серед журналістів документ із відповідними звинуваченнями.У ньому згадали міністерку промисловості Канади Мелані Жолі, прем’єра Онтаріо Дага Форда, депутата Ліберальної партії Ентоні Гаусфазера та колишню міністерку Бернадетт Джордан, яка нині працює генеральною консулкою Канади в Бостоні."Уряд Канади відкидає занепокоєння щодо можливого втручання у вибори в США, хоча його міністри та прем’єри відкрито описують плани впливу на американську політику в офіційних документах і публічних виступах", — йдеться в документі.Раніше радник Трампа з питань економіки Пітер Наварро також закликав канадців не втручатися в проміжні вибори до Конгресу США. Він заявив, що канадські лобісти більше не можуть впливати на американську політику так, як це відбувалося раніше.Карні відкинув звинувачення під час пресконференції в середу. Він також повідомив, що того дня спілкувався з Трампом, зокрема про ситуацію в Ірані. Під час іншої розмови за кілька днів до цього лідери обговорювали Україну, Близький Схід і торговельні суперечки.Нещодавно Карні пожартував з приводу занепокоєння Вашингтона. Під час мітингу в Калгарі напередодні референдуму щодо відокремлення Альберти від Канади він говорив про необхідність зменшити економічну залежність від США."Обережно, вони можуть подумати, що це втручання у вибори. Там унизу дуже чутливі", — сказав прем’єр.Що стало приводом для звинуваченьОдним із приводів для претензій стала заява Жолі від 25 серпня, коли Канада оголосила про відповідні мита на американські товари. Тоді міністерка визнала, що частково рішення було зумовлене політичними міркуваннями."Ми також обираємо товари, які впливатимуть на штати США. Ми діємо розумно й стратегічно, щоб чинити політичний тиск", — пояснила вона.Посол США в Канаді Піт Гукстра також критикував позицію Оттави щодо співпраці в космічній галузі. Під час конференції SpaceBound у Квебеку Жолі заявила про намір посилювати власні можливості Канади в цій сфері та розширювати співпрацю з європейськими й іншими космічними державами.Гукстра сприйняв ці слова як сигнал про віддалення Канади від США. Водночас він визнав, що рішення щодо міжнародних партнерств належить самій Канаді.Окремо в документі посольства згадали, що влітку Гаусфазер ходив від дверей до дверей разом із кандидатом від Демократичної партії. Також автори документа заявили, що Канада посідає друге місце серед країн походження іноземців, яких у США переслідують за "шахрайське або незаконне голосування", посилаючись на дані Міністерства юстиції США. Посольство не відповіло на додаткові запитання журналістів.У документі американська сторона закликала канадців не брати участі у виборах у США та не намагатися впливати на їхній перебіг."Американці самі вирішують долю американських виборів", — наголосили автори.Нагадаємо, 10 вересня президент Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Канади Марк Карні підписали Декларацію про 100-річне партнерство між країнами.Читайте також: Трамп став проблемою для республіканців? Як партія готується до виборів у США.

Все більше республіканців висловлюють незгоду з відверто проросійським розворотом у політиці президента Дональда Трампа. Та чи зможуть вони завадити йому добивати рейтинг партії перед проміжними виборами до Конгресу та імідж своєї держави? Чому республіканці повстали проти ТрампаУ Палаті представників та Сенаті є чимало симпатиків України, також у Конгресі існує двопартійна група підтримки нашої держави, співголови якої демократи Марсі Каптур і Майк Квіглі та республіканці Браян Фіцпатрік і Джо Вілсон регулярно жорстко критикують антиукраїнські дії Білого дому. Зокрема, пригрозили керівній адміністрації, що Конгрес не залишить без уваги припинення передачі американських розвідданих та обмеження роботи супутникового зв’язку Starlink. Спочатку демократи, а потім і конгресмен-республіканець Фіцпатрік ініціювали розслідування проти мільярдера-трампіста Ілона Маска через уповільнення роботи Starshield, військової системи Starlink."Ми маємо викликати свідків, допитати їх під присягою та дійти до суті справи. Цього не можна просто так проігнорувати", — заявив Фіцпатрік в ефірі CNN.Нагадаємо, після того, коли стало відомо про обмеження роботи Starshield в Україні, президент Володимир Зеленський зауважив, що це призвело за загибелі мирних людей. У політичних колах США почалися пошуки винних, адже ця історія серйозно б’є по американській владі. Суть розслідування у тому, щоби з’ясувати, хто, Маск особисто чи зі згоди Трампа, розпорядився встановити обмеження. Сам мільярдер у відповідь погрожує політичним опонентам "добратися до тих, хто смикає за ниточки".Той же Фіцпатрік ініціював двопартійний законопроєкт Ronald Reagan Peace Through Strength Act — "Акт Рональда Рейгана: мир через силу", аби зупинити угоду Трампа з Путіним про купівлю російського дизелю. А днями видання Politico розповіло про ультиматум, який готують своєму президенту республіканці: йдеться про блокування запропонованого Трампом оборонного бюджету на 1,5 трильйона доларів. Демократи виступають проти таких витрат, якщо на їхній бік стане частина республіканців, глава Білого дому залишиться без грошей на свої військові забаганки.Своєю чергою, видання The Hill нагадує, що глава Пентагону Піт Гегсет тисне на республіканців, аби ті схвалили виділення щонайменше 350 мільярдів доларів на нові військові витрати. Голосування припадає на так званий період "кульгавої качки" — перехідний час між виборами та інавгурацією нового складу Конгресу — тому частина республіканців відмовляється задовольняти потреби Пентагону.Видання наголошує, що однопартійці Трампа розлючені дизельною угодою з РФ та одночасним тиском на Україну. Крім того, частина республіканців обурена ігноруванням ухвалених "пекельних санкцій", автором яких був покійний сенатор Ліндсі Грем. Так, член Палати представників республіканець Дон Бейкон попередив: жоден пункт із законодавчого порядку денного Трампа не пройде через Конгрес у перехідний період, якщо президент не вживе заходів для покарання російської "воєнної машини" замість підживлювати її.Обурення серед республіканців викликало й те, що Стів Віткофф під час переговорів із Путіним назвав диктатора "гуманістом". Сенатор Том Тілліс порадив Віткоффу поїхати в Україну і запитати родини дітей, яких Путін викрав і вбив. А згаданий конгресмен Дон Бейкон назвав заяву спецпосланця у Санкт-Петербурзі "черговою ганьбою". Словом, у Республіканській партії вистачає людей, незгодних із політикою Трампа, та чи здатні вони зупинити божевілля свого президента і чи справді хочуть цього?В яку гру грають республіканці, щоби не потонутиТрамп применшує критику, мовляв, тих, кому не подобається, як він хоче завершити війну в Україні, небагато. Речниця Білого дому Тейлор Роджерс пояснила:"Застосування положень про санкції перешкодило б поточним зусиллям США щодо переговорів про міцну та всеосяжну мирну угоду між Україною та Росією. Президент зберігає можливість скористатися цими повноваженнями будь-коли, якщо вирішить, що це сприятиме національним інтересам".Схожа логіка і в інших виправданнях.Під приїзд Віткоффа з російської в’язниці звільнили 74-річного Стіва Габбарда, громадянина США, захопленого росіянами під час окупації Ізюма та звинуваченого у начебто участі в українській самообороні. За звільнення американця Віткофф і назвав Путіна "гуманістом". Трамп знайшов пояснення: якби він впровадив санкції проти Росії, американця б не звільнили. І ще й похвалив Путіна, мовляв, "безпрецедентна ситуація для Росії, Сполучені Штати з поваги до президента Трампа не повинні були нічого давати натомість.Для цього звільнення не знадобився жоден "обмін". Нагадаємо, Росія не вперше для досягнення своєї мети відпускає американських громадян, яких тримала у себе в заручниках, але раніше Путіна за це "гуманістом" не називали.Значна кількість експертів спільна в думці, що Трамп топить республіканців. Згідно з останніми опитуваннями, його рейтинг обвалився до нового історичного мінімуму — схвалює роботу президента 31%, не схвалюють — 66% громадян. На запитання, за яку партію проголосували б, 47% зареєстрованих виборців назвали демократів, а 35% — республіканців. У демократів перевага у 12% — і це найвищий показник за час перегонів. Опитування Reuters / Ipsos проводилося після укладення дизельної угоди та скасування низки санкцій проти РФ, то ж результати загравань Трампа з Путіним — очевидні. Але є кілька нюансів, на які варто звернути особливу увагу.Перший: багато республіканців наступного року вже не буде у Конгресі, хтось піде звідти за віком, хтось розуміє, що вибори програє (завдяки діяльності господаря Овального кабінету), це розв’язує їм язики і може розв’язати руки для блокування згаданих вище рішень щодо видатків на військові потреби, але лише до січня, коли розпочне роботу новий склад Конгресу. Тому критика цими людьми Трампа тішить нас, впливає на думки американських виборців, однак не дає гарантії, що опоненти нинішнього глави Білого дому візьмуть гору в обох палатах Конгресу. А тільки в такому випадку Віткофф, Кушнер, Бессент, Маск, Гегсет тощо даватимуть під присягою покази конгресменам та відчують, що на них є управа.Щоб отримати більшість у Сенаті, де засідає 100 законодавців, їм потрібно зберегти чинну чисельність (демократів там 45) і здобути мінімум чотири додаткові мандати. Ще два сенатори — незалежні, традиційно приєднуються до демократів. З огляду на опитування громадської думки, отримати чотири мандати до Сенату з 33-х, за які відбувається боротьба, реально, тому не дивно, що республіканці, розуміючи куди їх тягне Трамп, взялися рятуватися самотужки. З чого випливає наступний нюанс.Спікер Палати представників, затятий трампіст Майк Джонсон немало здивував заявою, що Путіну довіряти не можна і зажадав консультацій з Білим домом. Хитрість у тому, щоб переконати виборців, що Республіканська партія не несе відповідальності за політику глави Білого дому та його адміністрації.На початку жовтня агенція Reuters проаналізувала агітацію та публічні заяви учасників виборів у 62-х округах і з’ясувала цікаву деталь: у 41 окрузі кандидати-республіканці намагаються не акцентувати на своїх політичних зв’язках із президентом або навіть критикують окремі його кроки, щонайменше 12 кандидатів прибрали ім’я, фото або згадки про підтримку Трампа зі своїх передвиборчих сайтів. Але відкрита критика політики президента — велика рідкість серед висуванців республіканців.Третій нюанс: існує думка, що в разі програшу республіканців Білий дім через своїх адвокатів оскаржуватиме результати виборів на тих округах, де кандидати йтимуть ніздря в ніздрю, блокуючи у такий спосіб отримання мандатів політичними опонентами. Зрозуміло, що за критиків Трампа — не втупляться, тому кандидати намагаються зберігати лояльність до президента.   Тут згадався лист 50 впливових республіканців, оприлюднений у серпні далекого 2016 року, в якому ті закликали не допустити висунення Трампа кандидатом у президенти від їхньої партії, називали його "агресивним невігласом". У разі перемоги, наголошували вони, ця особа стане "найбезрозсуднішим президентом". Як у воду дивилися, проте Республіканська партія поставила на Трампа. Зробила це і вдруге у 2024 році. Істеблішмент чудово розумів наслідки, але іншу прохідну фігуру так і не запропонував. Тому й нинішню критику президента частиною партійних діячів можна розглядати як політичну гру.Справжня ж їхня позиція проявиться значно пізніше, коли доведеться голосувати за імпічмент президента, який демократи в Палаті представників ініціюють, мабуть, у перший же день роботи нового скликання..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що братиме участь у президентських виборах. Однак це буде лише за умови, якщо вони відбудуться під час війни з Росією.Таку заяву український гарант зробив у коментарі NBC News. Зокрема, американська журналістка поцікавилася у Зеленського, яким буде його рішення, якщо нові президентські вибори в Україні проводитимуть на тлі повномасштабної війни.Своєю чергою, український лідер відповів, що він обов’язково братиме участь у виборах, якщо вони відбуватимуться в умовах війни."Якщо це відбудеться під час війни, звісно, це моя відповідальність. Тому що я повинен захищати свою країну від самого початку і до кінця цієї війни", — наголосив президент.Зауважимо, раніше Зеленський заявляв про повну відсутність намірів залишати свою посаду до завершення війни, назвавши чутки про відставку безпідставними. Глава держави наголосив, що певні впливові кола прагнуть його усунення через непохитну позицію щодо відмови віддати українські території Росії.Нагадаємо, раніше американський лідер Дональд Трамп назвав "причиною" війни Росії проти України "некомпетентність". При цьому він порадив українцям обрати собі іншого лідера, бо Володимир Зеленський нібито "не хоче завершувати війну".Своєю чергою, Володимир Зеленський відповів, що проведе вибори — якщо американська сторона змусить Росію погодитися на припинення вогню щонайменше на 60 днів.Водночас у Кремлі відкинули пропозицію щодо режиму тиші на 60 днів для проведення виборів в Україні. Як наголосив речник російського диктатора, Путін буде готовий дати вказівку не завдавати ударів лише в день виборів..

Український лідер Володимир Зеленський заявив про повну відсутність намірів залишати свою посаду до завершення війни, назвавши чутки про відставку безпідставними. Глава держави наголосив, що певні впливові кола прагнуть його усунення через непохитну позицію щодо відмови віддати українські території Росії.Про це він сказав в інтерв'ю у програмі Piers Morgan Uncensored.Заяви про відставку та тиск впливових кілПід час розмови британський журналіст Пірс Морган попросив уточнити, чи відповідає дійсності інформація про те, що Володимир Зеленський не планує йти у відставку. Президент підтвердив цю позицію, розкривши причини зацікавленості окремих діячів у його усуненні."Певні впливові люди хочуть мене усунути з посади президента, бо я ніколи не визнаю українську землю російською. Звісно, ні. Ця війна — це моя відповідальність", — заявив Зеленський.Водночас український лідер зауважив, що навіть у разі зміни глави держави оборонний курс країни залишиться незмінним, нагадавши досвід попередників:"До речі, коли я став президентом, то Крим і частина Донбасу вже були окуповані. І там був інший — президент Трамп це має знати — був інший президент у моєму кріслі. І тоді була АТО — антитерористична операція довгий час. Досить довгий час. Аж до повномасштабного вторгнення. Це значить, що усунення мене — звісно, то рішення наших людей, не Трампа, не Маска, не ще когось (і загалом це не проблема президента) — я маю на увазі, що усунення мене не змінить ситуації. Я впевнений, що новий чоловік чи жінка буде захищати нашу країну, тому що це наш дім, як ти можеш вчинити інакше?" — нагадав президент України.Він додав, що наступник може робити це краще чи гірше, але "він це робитиме", адже "в будь-якому разі ми говоримо про українського президента".Чому проведення виборів під час війни неможливеТоркнувшись теми проведення президентських виборів, які мали відбутися у 2024 році, Зеленський оцінив реальні шанси їх організації в нинішніх умовах усього в 10%. За його словами, головними перешкодами є безпековий фактор та відсутність умов для голосування військових."Звісно, ні. Ніяк. Щогодини в нас атаки. Ця масована атака, про яку ми говорили, була вночі, але й удень так само: сотні й тисячі дронів-"шахедів" щогодини. Тому з погляду безпеки вибори проводити не можна. А солдати на фронті… Ми не можемо обирати президента без солдатів, бо вони віддали й віддають свої життя. Вони мають голосувати першими, і я вважаю, що це справедливо", — пояснив він.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Україна зможе підготувати та провести вибори нового президента. Але для цього необхідно, щоби кремлівський диктатор Володимир Путін погодився на 60-денне перемир’я..

Американський мільярдер Ілон Маск витратив близько 366 мільйонів доларів на політичні кампанії перед проміжними виборами у США. Більшість коштів він спрямував на підтримку республіканців, які прагнуть зберегти контроль над Конгресом.Від початку виборчого циклу в січні 2025 року Маск витратив близько 366 мільйонів доларів, повідомляє The New York Times із посиланням на фінансову звітність виборчих кампаній. Із липня 2026-го на політичні кампанії пішло 276 мільйонів доларів.Найбільше (158 мільйонів доларів) отримав Senate Leadership Fund, який підтримує республіканців на виборах до Сенату. Ще 76 мільйонів доларів мільярдер передав власному політичному комітету America PAC, а 20 мільйонів доларів — Congressional Leadership Fund, що підтримує кандидатів до Палати представників.За даними видання, Маск, ймовірно, став найбільшим індивідуальним політичним донором цьогорічної кампанії. Для порівняння, під час президентських виборів 2024 року він витратив на політичну підтримку близько 290 мільйонів доларів.Великі внески Маска надходять на тлі боротьби за контроль над Конгресом. Демократична партія розраховує повернути більшість в обох палатах, а її представники також закликають розслідувати державні контракти SpaceX та діяльність Маска на чолі Департаменту ефективності уряду США. Проміжні вибори відбудуться 3 листопада 2026 року. Американці обиратимуть усіх 435 членів Палати представників і приблизно третину сенаторів.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Ілон Маск разом із засновником Anduril Industries Палмером Лакі та колишнім спікером Палати представників США Ньютом Ґінґрічем очолить новий проєкт Пентагону. У межах 120-денного дослідження вони мають визначити, як нові технології можуть змінити ведення воєн і які військові спроможності потрібні США в майбутньому..

Україна зможе підготувати та провести вибори нового президента. Але для цього необхідно, щоби кремлівський диктатор Володимир Путін погодився на 60-денне перемир’я.Про це Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю телевізійникам Sky News."Будь ласка, скажіть Путіну: дайте нам два місяці — 60 днів повного припинення вогню, 60 днів, — і ми організуємо вибори", — цитують медійники українського президента.За даними Sky News, це узгоджується з позицією, яку Зеленський озвучив у лютому, коли заявив виданню Axios, що для проведення виборів знадобиться 60-денне припинення вогню.Раніше президент США Дональд Трамп публічно звернувся до народу України із закликом обрати нового лідера країни замість Володимира Зеленського."Настав час, щоби в України з'явився новий президент", — заявив очільник Білого дому під час спілкування з журналістами.На цьому тлі він також звинуватив Володимира Зеленського в нібито небажанні закінчувати війну з Росією, зазначивши, що його український колега мав декілька можливостей це зробити, однак начебто жодною з них не скористався."Я пропоную, щоби в Україні з’явився новий лідер, здатний укладати угоди. Чомусь Зеленський ніколи не укладає угод", — заявив президент США під час спілкування з журналістами.Такі слова дуже сподобалися спеціальному представнику Володимира Путіна Кирилу Дмитрієву. Він не приховував, що в Кремлі зраділи у зв’язку з такими заявами американця."Президент Трамп приєднався до численних прихильників думки, що Україні потрібне керівництво, яке справді прагне миру, а не розпалює війну, як це робить Зеленський. "Україні час обрати нового президента". Знаково й історично", — заявив Дмитрієв.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський також заявив, що Україна припинить бити по нафтопереробних заводах країни-агресорки Росії в тому випадку, якщо рашисти перестануть завдавати ударів по українській енергетичній інфраструктурі..

Більшість опитаних українців вважають, що Володимир Зеленський має обмежитися нинішнім президентським терміном і не брати участі у наступних виборах. Водночас 42% респондентів підтримують його участь у виборах на другий термін.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 12-21 вересня 2026 року.За даними КМІС, 53% опитаних вважають, що Зеленський має обмежитися одним нинішнім терміном. У грудні 2025 року таку позицію підтримували 46% респондентів. Водночас 42% українців вважають, що президент має брати участь у наступних виборах і балотуватися на другий термін. Раніше цей показник становив 45%. Ще 5% опитаних не визначилися з відповіддю.Соціологи також зафіксували залежність між рівнем довіри до президента та ставленням до його участі у виборах. Серед тих, хто повністю довіряє Зеленському, 85% підтримують його участь у наступних виборах. Серед респондентів, які радше довіряють президенту, таких 53%, тоді як серед тих, хто радше не довіряє або зовсім не довіряє, — 20% і 7% відповідно.Чи хочуть вибори під час війниОкремо КМІС запитав українців, коли мають відбутися вибори. 71% респондентів виступають проти їх проведення зараз, тоді як 24% вважають, що голосування потрібно організувати вже тепер. Ще 4% не визначилися.Навіть серед тих, хто зовсім не довіряє Зеленському, лише 53% підтримують проведення виборів зараз. Серед респондентів, які радше не довіряють президенту, 58% виступають проти такого кроку.КМІС провів дослідження методом телефонних інтерв’ю з 12 до 21 вересня. Соціологи опитали 1002 громадян України віком від 18 років, які на момент дослідження проживали на підконтрольній уряду території.До вибірки не входили мешканці тимчасово окупованих територій та громадяни, які після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон. Формальна похибка для показників, близьких до 50%, не перевищує 4,1% з імовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,3.Додамо, за нещодавнім опитуванням КМІС, лише 22% українців очікують, що війна завершиться до кінця 2026 року. Значно більше громадян називають пізніші терміни.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

Партія прем'єр-міністра Латвії Андріса Кулбергса "Об'єднаний список" перемогла на парламентських виборах. При цьому в неї рекордний результат. Після підрахунку понад 95% бюлетенів вона може отримати 42 місця зі 100 у латвійському парламенті.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg."Це найкращий результат, який одна партія отримувала на парламентських виборах у Латвії з часу відновлення незалежності країни 1991 року", — йдеться в повідомленні.Для самого Кулбергса вибори стали важливим випробуванням. 47-річний політик прийшов на посаду прем'єр-міністра лише у травні після розпаду попереднього уряду. Причиною політичної кризи стала, зокрема, критика реакції влади на вторгнення безпілотника.Кулбергс є відносно новою фігурою в латвійській політиці. Після призначення очільником уряду він зробив ставку на пряме спілкування з громадянами та регулярно публікує в соціальних мережах відео про свою роботу.Прем'єр-міністр також відомий жорсткою манерою політичної комунікації. Він неодноразово вступав у суперечки з опозицією, представниками власної політичної команди й іншими впливовими посадовцями. Минулого місяця Кулбергс також намагався не допустити виключення двох російських мільярдерів зі списку санкцій ЄС.Після оприлюднення результатів екзит-полів прем'єр назвав підсумок голосування великою довірою з боку виборців. За його словами, громадяни хочуть змін, прямішого спілкування з владою та бачать економіку одним із головних пріоритетів країни.Перемога "Об'єднаного списку" може дати Кулбергсу сильні позиції під час переговорів про майбутню коаліцію. Разом із двома нинішніми партнерами в уряді — "Новою єдністю" та "Національним альянсом" — прем'єр потенційно може заручитися підтримкою близько 60 депутатів. Водночас "Союз зелених і фермерів", який входив до нинішнього керівного альянсу, не зміг пройти до парламенту.Новий уряд Латвії формуватиметься на тлі зростання безпекових ризиків у регіоні. Країна межує з Росією та Білоруссю й останніми роками послідовно посилює захист своїх кордонів.Латвія також збільшує оборонні видатки та планує довести їх до 5% ВВП. Такі кроки відбуваються на тлі повідомлень про активізацію російської диверсійної діяльності та погроз Москви щодо європейських оборонних підприємств, які допомагають Україні.Латвія є членом ЄС і НАТО та від початку повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найактивніших прихильників України. За словами Кулбергса, його країна з міркувань безпеки зберігає на своїх серверах близько 20% даних українського уряду.Очікується, що після перемоги "Об'єднаного списку" Латвія продовжить нинішній курс на підтримку України.Водночас у країні є значна російськомовна меншина — найбільша серед трьох балтійських держав. Її голоси на виборах намагалися залучити декілька політичних сил. "Латвія на першому місці" отримала 13,1% голосів і посіла друге місце, тоді як "Прогресисти" набрали 7,8%.Нагадаємо, президент Латвії Едгарс Рінкевичс нещодавно розповідав, що стрімкий розвиток військових технологій і безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попередили, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом..

У неділю, 27 вересня, ввечері президент Сербії Александар Вучич подав у відставку. Однак надалі він має намір брати участь у виборчій кампанії та поборотися за посаду прем'єр-міністра.Про це повідомило видання Blic, яке оприлюднило звернення Александара Вучича до нації.Виконувачкою обов'язків президента Сербії стане голова Народної скупщини Ана Брнабич. Вона тепер має всі повноваження голови держави за винятком того, що вона не може розпускати Національну скупщину та призначати вибори депутатів.Вибори нового президента мають відбутися не пізніше ніж за 90 днів з дня оголошення відставки. Якщо вона надійде до парламенту сьогодні ввечері, то вибори мають відбутися не пізніше 26 грудня.Вучич став президентом Сербії 31 травня 2017 року. Згодом його переобрали у квітні 2022 року. Другий термін його президентських повноважень спливав у середині 2027 року.Згідно з Конституцією Сербії, одна й та сама людина не може обіймати посаду очільника держави більше двох термінів. Свою відставку Вучич анонсував ще в серпні 2025 року. При цьому він не пов'язував рішення піти у відставку з планами боротися за посаду прем'єр-міністра.Дочасні вибори до парламенту Сербії заплановані на 25 жовтня. 5 вересня Сербська прогресивна партія висунула його кандидатом на посаду прем'єр-міністра.На думку аналітиків агенції Reuters, дочасні вибори мали би допомогти йому відновити позиції після майже двох років студентських протестів.Нагадаємо, що 18 вересня президент України Володимир Зеленський у межах Карпатського саміту провів важливі переговори з лідером Сербії Александром Вучичем. Лідери двох країн детально обговорили безпекову ситуацію, наслідки російських обстрілів та подальші кроки на шляху до євроінтеграції..

Передбачувані результати виборів до Державної думи, що відбулися 18-20 вересня, свідчать про продовження зусиль Кремля з мілітаризації російської влади, прагнення продемонструвати суспільну підтримку війни та потенційної майбутньої агресії проти НАТО.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Згідно з попередніми результатами, оголошеними 21 вересня, "Єдина Росія" здобула 355 із 450 місць (близько 78%) у Думі, що на 8% більше порівняно з 315 місцями, які партія займає зараз. Обидва показники значно перевищують поріг у 226 голосів, необхідний для абсолютної більшості.Секретар Генеральної ради партії "Єдина Росія" Володимир Якушев 21 вересня заявив, що від партії до Думи пройшли 49 ветеранів, що становить близько 11% від загальної кількості депутатських місць."Російські посадовці продовжують подавати результати виборів як успішний референдум щодо війни в Україні та ширшого зовнішньополітичного курсу Путіна", — зауважили аналітики.Начальник штабу "Юнармії" та член "Єдиної Росії" капітан Владислав Головін наголосив на показниках явки виборців (57% за попередніми даними) та заявив, що рівень явки та присутність спостерігачів підтверджують легітимність російської влади.Російське державне видання "Московський комсомолець" 21 вересня опублікувало статтю, в якій стверджувалося, що Путін переміг у «новому загальнонаціональному референдумі» щодо підтримки війни в Україні.Голова Ради федерації Росії Валентина Матвієнко назвала ці вибори свідченням того, що російські громадяни "розуміють" політику Путіна та російські цінності, за які бореться Росія.Такі заяви з’явилися після висловлювань заступника голови Ради безпеки Росії та голови партії "Єдина Росія" Дмитра Медведєва та міністра закордонних справ Сергія Лаврова про те, що результати виборів підтвердять підтримку російськими партіями та виборцями політики Путіна, зокрема, зовнішньополітичного курсу."Ймовірно, Путін використає результати виборів до Держдуми, щоб обґрунтувати посилення вимог до російського суспільства (наприклад, мобілізацію в тій чи іншій формі) та заявити про суспільне схвалення подальшої агресії проти України та потенційної майбутньої агресії проти НАТО", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWПрезидент України Володимир Зеленський наголосив на прагненні України укласти з Росією угоду про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та повідомив, що зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом на полях сесії Генеральної асамблеї ООН.Росія нарощує виробництво ключових композитних матеріалів для ударних безпілотників "Герань" і будує підземні об’єкти в особливій економічній зоні "Алабуга", щоби захистити виробництво дронів від українських ударів.Представники європейських розвідувальних служб попередили, що протягом найближчих декількох місяців Росія може вдатися до відкрито агресивних дій проти НАТО, тоді як посадовці країн Балтії продовжують наголошувати на відсутності ознак підготовки до неминучого нападу.Ані українські, ні російські війська не просунулися вперед.Українські сили продовжили кампанію ударів великої дальності по російських військових об’єктах.Нагадаємо, вчора Центр протидії дезінформації при РНБО інформував, що російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення незаконного голосування. Вони заявили про "аномально високу явку", яка суттєво перевищує середні показники в Росії..

Україна заздалегідь попереджала світ про наміри Росії провести нелегітимні "вибори" на окупаційних територіях і фіксувала кожне порушення. Утім, дієва відповідь з боку міжнародної спільноти мала з'явитися значно раніше, ніж були оголошені так звані результати.Про це в ефірі телемарафону заявив уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.Беззаконня на окупованих територіяхПосадовець прокоментував в ефірі національного телемарафону чергову спробу Росії легітимізувати свою присутність на загарбаних українських землях. За його словами, у цьому питанні не може бути жодних напівтонів, а самі псевдовибори є абсолютно незаконними."У цій темі немає напівтонів — моя позиція однозначна й категорична: ці "вибори" є незаконними, а їхні результати не можуть створювати жодних правових наслідків для України", — наголосив омбудсман.Запізніла реакція світу та необхідність санкційЛубінець звернув увагу на принципову проблему в підходах західних партнерів до дій країни-агресорки. Він зауважив, що українська сторона завчасно передавала іноземним партнерам усю інформацію про підготовчі процеси окупантів."Але є принципове питання: чому міжнародна реакція часто з'являється вже після того, як незаконні дії відбулися? Ми заздалегідь фіксували підготовку Росії до проведення цих "виборів", відстежувати порушення та інформували міжнародних партнерів. Мала бути дієва реакція вже на перші незаконні дії РФ — ще до того, як було оголошено результати", — наголосив Лубінець.Омбудсман додав, що подібні злочинні кроки необхідно зупиняти ще на стадії планування, а проти кожного, хто причетний до організації та проведення фейкових голосувань, мають бути запроваджені жорсткі персональні санкції.Нагадаємо, польська дипломатія виступила з офіційною реакцією на спроби Кремля легітимізувати анексію захоплених регіонів України за допомогою незаконного голосування. У Варшаві наголосили, що жодне з подібних рішень Москви не матиме юридичної сили та суперечить усім нормам міжнародного права..

Російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення незаконного голосування. Вони заявили про "аномально високу явку", яка суттєво перевищує середні показники в Росії.Про це повідомив Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України (РНБО)."Представники виборчих комісій окупантів заявили, що явка на тимчасово окупованих територіях Донеччини нібито перевищила 81%, на Луганщині склала майже 80%, у Запорізькій області — понад 79%, а на Херсонщині — 74,6%", — зауважили в ЦПД.Для порівняння: за даними ЦВК Росії, підсумкова явка в самій Росії зупинилася на позначці близько 56,6%."Подібні "рекордні" цифри — це заздалегідь спланований пропагандистський трюк", — пояснили аналітики.Вони додали, що таким чином Кремль прагне створити брехливе враження, нібито населення захоплених українських регіонів виявляє значний інтерес до російських політичних процесів, а самі території "успішно інтегруються" до Російської Федерації."Насправді ж псевдовибори проходили в умовах воєнної окупації, тотального примусу та за повної відсутності незалежного спостереження", — зауважили політичні оглядачі.Вони констатували, що показники явки малювалися, зокрема, за допомогою подворових обходів, під час яких представників виборчих комісій супроводжували озброєні російські військові."Попри всі старання російської пропаганди, голосування на тимчасово окупованих територіях України залишається абсолютно нелегітимним, а його результати не мають юридичної ваги", — наголосили в Центрі протидії дезінформації.Нагадаємо, що, як повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни, нездатність Росії захиститися від українських ударів викликала невдоволення серед росіян. Зокрема, це стосується ультранаціоналістичного інформаційного простору на тлі завершення виборів до Державної думи..

Попри "катастрофічні", за словами Фрідріха Мерца, результати місцевих виборів, керівний блок ХДС/ХСС відкидає спекуляції стосовно можливої відставки федерального  канцлера та лідера партії Фрідріха Мерца.Про це заявив заступник голови фракції ХДС у Бундестазі Гюнтер Крінгс, якого цитує видання Die Zeit.Він зазначив, що безвідповідально обговорювати альтернативи очільнику уряду, "не маючи можливості довести, що після цього ми насправді опинимося в кращому становищі"."Серйозно обговорювати це можна лише тоді, коли хтось зможе пояснити, чому під його керівництвом справи йтимуть краще. Наразі я цього не бачу", — сказав Крінгс.Як відомо, у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія завершили підрахунок голосів на земельних виборах (ландтаг); остаточні дані свідчать, що найбільшу підтримку серед виборців отримала ультраправа "Альтернатива для Німеччини". Тим часом ХДС отримав 4,9% голосів і не подолав п’ятивідсотковий бар’єр, необхідний для проходження до земельного парламенту.Сам Фрідріх Мерц назвав "катастрофою" результат його партії на виборах до земельних парламентів у Мекленбурзі-Передній Померанії.Водночас у федеральній землі Берлін найбільше голосів отримала партія "Ліві" — 25,7%. Друге місце посів Християнсько-демократичний союз Мерца, який набрав 18,8% голосів. Третю позицію посіла ультраправа "Альтернатива для Німеччини" — 16,3%.Нагадаємо, що раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

Нездатність Росії захиститися від українських ударів викликала невдоволення серед росіян. Зокрема, це стосується ультранаціоналістичного інформаційного простору на тлі завершення виборів до Державної думи.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони зазначили, що 20 вересня російська влада в Московській області не вмикала сирени повітряної тривоги та не надсилала цивільному населенню SMS-повідомлень із попередженням про загрозу з повітря, хоча й обмежила роботу мобільного зв’язку — один із заходів, до яких вдається влада Росії під час українських ударів, — не роблячи при цьому гучних оголошень.Мешканці Московської області скаржилися, що влада не вмикала сирени та не надсилала SMS-сповіщення про небезпеку удару, як це робилося під час значно менш масштабних атак. Дехто висловлював невдоволення в Telegram-каналі губернатора Московської області Андрія Воробйова, перш ніж можливість коментування там закрили.Відомий російський "воєнкор", пов’язаний із Кремлем, розкритикував те, як російська влада висвітлювала ці удари, заявивши, що офіційна реакція підриває довіру громадськості до влади, а обмеження мобільного зв’язку "не надто допомагають"."Схоже, що російська влада поставила за мету забезпечення високої явки на виборах до Держдуми вище за безпеку населення, попри те, що українські сили завдали ударів по стратегічних об’єктах нафтової та логістичної інфраструктури Росії та не цілили навмисно по виборчих дільницях чи іншій виборчій інфраструктурі", — наголосили в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWУ ніч із 19 на 20 вересня, напередодні останнього дня голосування на виборах до Державної думи Росії, українські сили завдали наймасштабнішого комбінованого удару (із застосуванням ракет і безпілотників) по стратегічних об'єктах у Московській області.Кремль подає попередні та заздалегідь визначені результати виборів до Держдуми (проходили 18-20 вересня) як підтвердження широкої підтримки російським суспільством війни проти України, попри те, що керівній партії "Єдина Росія" забезпечено відносно стриманий відрив.Численні джерела, зокрема, російські спостерігачі за виборами, повідомляли про масштабні порушення та маніпуляції з підрахунком голосів під час виборчого періоду 18-20 вересня.Третій армійський корпус України оприлюднив подробиці другого етапу операції "Вівальді" на Лиманському напрямку, що містив звільнення Шандриголового, Дерилового та Дробишевого (всі розташовані на північний захід від Лимана).Прикордонне управління ФСБ Росії в Санкт-Петербурзі та Ленінградській області видало наказ про закриття російської ділянки кордону навпроти Нарви (північно-східна Естонія) у період із 16 по 26 вересня.Ані українські, ні російські війська не просунулися вперед.Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський наголошував, що в Московському регіоні дуже відчутно спрацювали українські далекобійні відповіді. Є ураження одного з ключових підприємств нафтової промисловості Росії й обʼєкта логістики агресора..