# вибори

У середу, 7 травня, у Ватикані розпочинається конклав — спеціальне зібрання кардиналів Римо-католицької церкви. Вони мають обрати нового Папу Римського. Він стане 267 понтифіком в історії.Про це повідомив Vatican News. Там зазначили, що о 10:00 за місцевим часом у базиліці Святого Петра відбулася меса "pro eligendo Romano Pontefice". Її транслювали 11 мовами (італійською, англійською, французькою, іспанською, португальською, бразильською португальською, німецькою, польською, китайською, арабською та в'єтнамською), а також іспанською мовою жестів.Загалом Папу Римського обиратимуть 133 кардинали зі 70 країн, які з'їхалися до Ватикану. Новий понтифік має набрати щонайменше дві третини голосів під час таємного голосування. Як і в середньовічні часи, під час конклаву кардиналам заборонено спілкуватися зі сторонніми. Від учора у Ватикані заглушили весь зв’язок.О 16:30 за ватиканським часом кардинали-виборці зберуться в каплиці Павла в Апостольському палаці, щоби помолитися Літанії Святих, а потім перейдуть до Сикстинської капели.Після цього вони складуть присягу виконувати Munus Petrinum (з латинської — "служіння" або "місію" Петра), якщо когось із них оберуть Папою Римським.Після цього магістр папських літургійних церемоній проголошує "extra omnes" (всі геть), наказуючи всім, хто не бере участі в конклаві, покинути Сикстинську капелу.Перший бюлетень подадуть увечері 7 травня. Потім голосування відбуватиметься чотири рази на день протягом наступних днів, двічі вранці та двічі ввечері.З якими проблемами зіткнеться новий ПапаЯк раніше писав TrueUA у статті "Скоро конклав. Як Ватикан допомагає Україні та чому так важливо, хто стане новим Папою" для України дуже потрібно, щоб новий Папа був нашим другом. Очевидного фаворита немає. Але експерти акцентують на проблемах, з якими доведеться зіткнутися обранцеві кардиналів.Перша проблема — конфлікт між прихильниками реформ у церкві, які проводив Папа Франциск, та противниками реформування. Попередній глава Католицької церкви лібералізував її, основний свій погляд він звернув на простих вірян, на подолання розриву між злиденними та заможними, між бідними та багатими країнами, проводив політику децентралізації, розширюючи повноваження місцевих єпископів.Водночас Папа засуджував аборти та евтаназію. Крім того, уперше в тисячолітній історії церкви він розширив права жінок у церковних справах, дозволив їм прислуговувати біля вівтаря під час служби та роздавати причастя.Також Ватикан відчуває фінансові проблеми. Попередній понтифік розпочав реформування фінансової системи. Вона завжди була утаємниченою від зайвих очей і вух, тому невідома точна цифра бюджету церкви. Але відомо, що церква володіє величезною кількістю нерухомості, а також має акції у низці міжнародних компаній.Останніми роками зростає дефіцит бюджету Ватикану. Це пов’язано з багатьма факторами — від зниження прибутків через відтік вірян, передовсім у заможних країнах, до збитків, завданих пандемією коронавірусу. Новий Папа буде змушений проводити політику попередника щодо контролю за витратами, зменшувати їх, аби Ватикан не зіткнувся з фінансовими проблемами.Також існує політична проблема. Зараз багато країн зацікавлені у своєму Папі. Три останніх понтифіки — Іван Павло ІІ, Бенедикт XVI й Франциск — не були італійцями. Хоча до цього дуже тривалий час церквою правили італійці. Останній Папа хоча і мав італійське походження, проте за громадянством — аргентинець.На тлі зменшення чисельності вірян в Європі, зростає їхня кількість у Латинській Америці, Азії та Африці. Тому і не дивно, що серед претендентів на папську владу називають філіппінця Луїса Антоніо Тагле, африканців Пітера Тарксона з Гани та Фрідоліна Амбого Безунгу з Конго.З одного боку, можна було би повернути Святий Престол європейцям, проте з іншого — паства за межами Європи росте значно більшими темпами. І це потрібно враховувати. Також свої плани на Ватикан мають США. Хоча це і традиційно протестантська країна, проте нинішній віце-президент Джей Ді Венс — католик. З дуже консервативними поглядами. Американці не проти, щоб і наступний Папа мав такі ж.Нагадаємо, що наприкінці квітня президент США Дональд Трамп жартома заявив, що хотів би стати новим Папою Римським. Цей начебто "дотеп" обурив значну частину вірян.

У вівторок, 6 травня, Бундестаг з другої спроби обрав лідера блоку ХДС/ХСС Фрідріха Мерца федеральним канцлером Німеччини.Про це повідомляє Spiegel. За даними видання, призначення Фрідріха Мерца підтримали 325 депутатів. Відтак, Мерц став 10 канцлером ФРН. Наразі його призначення ще має затвердити президент Штайнмаєр, після чого він складе присягу і очолить уряд. Варто зауважити, що кандидатуру Мерца Бундестаг зміг погодити лише під час повторного голосування. Зокрема, в першому турі голосування Фрідріх Мерц набрав 310 голосів "за", а необхідно 316. Програш Мерца в першому турі став першим подібним прецедентом в історії Німеччини.Що відомо про Фрідріха МерцаНімецький політик, голова партії Християнсько-демократичний союз. У 1975 році закінчив школу, потім до 1976 року проходив строкову військову службу. У 1976 році почав вивчати право в Боннському університеті, з 1982 по 1985 рік стажувався в суді Саарбрюккена, з 1985 по 1986 рік працював там суддею. У 1986 році займався адвокатською практикою в хімічних компаніях Бонна і Франкфурта, в 1990 році прийшов в юридичну фірму Leinen & Derichs при вищому земельному суді в Кельні. З 1989 по 1994 рік — депутат Європейського парламенту. У 1994 році був обраний в Бундестаг.Позиція щодо УкраїниПід час російського вторгнення в Україну з 2022 року Мерц неодноразово критикував канцлера Шольца та звинувачував його в обмані щодо військової підтримки України. До того ж Мерц заявляв, що як канцлер він намагатиметься досягти "спільного європейського рішення" щодо питання надання Києву ракет Taurus. Він також заявив про свою готовність вести переговори з керівництвом Росії.Нагадаємо, раніше видання Spiegel повідомляло, що міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус залишиться на посаді й після формування нового уряду. Позиції цього політика залишаються сильними в країні.

Фрідріху Мерцу, який є лідером політичного блоку ХДС/ХСС, не вистачило голосів під час першого голосування Бундестагу щодо нового канцлера Німеччини. Згодом відбудеться ще друга спроба його обрання на цю посаду.Про це повідомило німецьке видання Tagesschau. Журналісти констатували, що в першому турі голосування Фрідріх Мерц набрав 310 голосів "за", а необхідно 316.Проти проголосували 307 депутатів, ще троє — утрималися. У засіданні Бундестагу відбувається перерва, під час якої політичні групи обговорюють наступні кроки.Коаліція Мерца (ХДС/ХСС/СДПН) номінально має 328 голосів у Бундестазі, але він отримав лише 310, що на 18 менше, ніж можна було б очікувати.Місцеві медійники наголосили, що такого ще ніколи не траплялося в історії федеративної Німеччини.За правилами, оприлюдненими на сайті Бундестагу, кандидат у канцлери повинен отримати голоси абсолютної більшості членів Бундестагу. Тобто половини членів плюс щонайменше один додатковий голос. Це називають "канцлерською більшістю".Якщо кандидат не отримує абсолютної більшості голосів у першому турі голосування, то проводять другий тур. Для цього Бундестаг має 14 днів, щоб обрати іншого кандидата на посаду канцлера.Якщо ж другий тур також не дає результатів, виборчий процес переходить у третій етап. У третьому турі голосування вистачить більшості голосів присутніх членів парламенту.Якщо у третьому турі кандидат отримає абсолютну більшість, президент Німеччини має його призначити. Якщо ж лише відносну — президент може або призначити його, або розпустити Бундестаг і оголосити нові вибори.Нагадаємо, вчора видання Spiegel повідомляло, що міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус залишиться на посаді й після формування нового уряду. Позиції цього політика залишаються сильними в країні.

Переможець першого туру виборів президента в Румунії Джордж Сіміон, який є лідером ультраправої проросійської партії, закликав припинити російсько-українську війну. Він також висловився проти постачання Україні зброї.Про це Джордж Сіміон сказав у коментарі DW. Він заявив, що виступає проти постачання зброї як Україні, так і Росії, тобто "обидвом сторонам конфлікту".Одіозний румунський політик переконаний, що це "невигідно" для таких країн, як Німеччина, Франція, Румунія та Польща.Лідер румунських ультраправих додав, що деескалація — єдиний шлях до розв’язання цієї складної ситуації."Ми повинні зупинити цю війну. Ми повинні зупинити будь-які жертви серед цивільного населення", — наголосив він.За словами Джорджа Сіміона, саме тому необхідно досягнути припинення вогню."Сподіваємося, що мирні ініціативи Дональда Трампа дадуть результат", — підсумував румунський кандидат у президенти.Минулої неділі, 4 травня у Румунії пройшов перший тур президентських виборів, за підсумками якого перемогу здобув проросійський лідер ультраправих Джордже Сіміон, який набрав 40,94%, а ліберальний мер Бухареста Нікушор Дан — 20,99%.До речі, 15 листопада 2024 року Сіміону заборонили в’їзд до України за системну антиукраїнську активність.Нагадаємо, що група російських хакерів атакувала декілька сайтів румунського уряду та кандидатів у президенти. Атака відбувалася в день виборів під час голосування громадян Румунії за наступного президента у першому турі.

Чинний очільник уряду Румунії та лідер партії СДП Марчел Чолаку оголосив 5 травня після засідання керівництва партії, що у понеділок увечері він піде у відставку з посади прем'єр-міністра.Про це повідомляє G4Media.ro. Він уточнив, що міністри від СДП обговорять із представниками НЛП та ЄДМР питання про те, чи залишаться вони тимчасовими членами уряду. На запитання щодо майбутніх коаліцій Чолаку відповів: "Поки я президент СДП, уряду СДП-АУР не буде". Чолаку стверджував, що "ця коаліція більше не є легітимною, поки вона не відправила свого кандидата до другого туру". "У будь-якому разі майбутній президент змінює мене", — додав він. За його словами, майбутній президент, який буде обраний 18 травня, "вирішить разом із партіями, які зможуть створити більшість у парламенті, хто керуватиме країною, а хто стане прем'єр-міністром".Керівництво СДП одноголосно схвалило у понеділок відставку прем'єр-міністра Марчела Чолаку з посади глави уряду та його вихід з уряду, повідомили політичні джерела G4Media. Однак міністри СДП залишаються тимчасовими до формування нового уряду саме для того, щоб не спровокувати політичну нестабільність, повідомляють джерела G4Media. Рішення СДП було ухвалено на пропозицію Чолаку. Чолаку вирушить у Котрочень, щоб подати прохання про відставку, який тимчасово виконує обов'язки президента. Ілліє Боложан призначить тимчасового прем'єр-міністра з-поміж чинних міністрів. Згідно із законом, міністри від СДП залишатимуться на своїх посадах як тимчасові міністри максимум 45 днів. Після президентських виборів майбутній президент проведе переговори з парламентськими партіями щодо створення керівної коаліції, яка сформує новий уряд.Нагадаємо, що в Румунії в першому турі виборів президента країни найкращий результат отримав ультраправий кандидат Джордже Сіміон. Друге місце посів колишній мер Бухареста Нікушор-Даніель Дан, який теж пройшов у другий тур.

У неділю, 4 грудня, група російських хакерів атакувала декілька сайтів румунського уряду та кандидатів у президенти. Атака відбувалася під час голосування громадян Румунії за наступного президента у першому турі.Про це повідомила румунська інформаційна агенція G4media. Журналісти зазначили, що атаку здійснила група, відома як DDOSIA/NoName057.Її втручання вразили сайт Конституційного суду Румунії, головний урядовий портал, сайт міністерства закордонних справ Румунії та сайти кандидатів у президенти.За інформацією Національного управління з кібербезпеки, серед сайтів кандидатів, що зазнали атаки, були сайти кандидата від керівної коаліції Кріна Антонеску та мера Бухареста Нікушора Дана, який балотується як незалежний кандидат. Після цього хакери взяли на себе відповідальність за кібератаку на своєму каналі Telegram, вказавши серед цілей сайти міністерств внутрішніх справ та юстиції.Національне управління кібербезпеки Румунії заявило, що веб-сайти, які перелічила хакерська група, вже працювали о 14 годині за місцевим часом.Як відомо, 8 квітня стало відомо, що акаунт прем'єр-міністра Чехії Петра Фіали в соцмережі X зазнав хакерської атаки. Там з'явилися фейкові дописи від його імені. Зокрема, хакери опублікували дописи на сторінці Фіали про нібито напад російської армії на чеських солдатів і відповідь на американські мита.Нагадаємо, що в Румунії в першому турі виборів президента країни найкращий результат отримав ультраправий кандидат Джордже Сіміон. Друге місце посів колишній мер Бухареста Нікушор-Даніель Дан, який теж пройшов у другий тур.

У неділю, 4 травня, в Румунії відбувся перший тур виборів президента країни. Найкращий результат отримав ультраправий кандидат Джордже Сіміон. Друге місце посів колишній мер Бухареста Нікушор-Даніель Дан, який теж пройшов у другий тур.Про це свідчать дані ЦВК Румунії, де вже підрахували бюлетені виборців.Результат кандидата від ультраправої партії "Альянс за Союз румунів" Сіміона вдвічі перевищує кількість голосів, які виборці віддали як за незалежного кандидата Дана, так і за Антонеску з "Національної ліберальної партії". Проте Дан отримав трохи вищі результати за колишнього виконувача обов'язків президента Антонеску.Оскільки жодному з кандидатів не вдалося набрати понад 50% голосів, то має відбутися другий тур. Планується, що він пройде за два тижні — 18 травня.На ньому праворадикальному політику Сіміону доведеться зіткнутися з колишнім мером столиці Даном, який здобув репутацію успішного борця з корупцією.Антонеску вже визнав поразку на першому турі президентських виборів."Голоси сказали своє, громадяни сказали своє. Вибачте. Я залишаю цю спробу, думаю, що з високо піднятою головою, принаймні так я почуваюся. Я представив програму, я представив деякі рішення, деякі ідеї, характер, вердикт румунів був іншим", — заявив політик.До речі, Антонеску не дав рекомендацій своїм прихильникам, за кого голосувати на другому турі.Ці вибори є вже другою за декілька місяців спробою в Румунії обрати президента. Результати попереднього голосування, яке відбулося 24 листопада 2024 року (перше місце несподівано посів ультраправий проросійський кандидат Келін Джорджеску), скасував Конституційний суд країни.На цих виборах колишній лівий прем'єр-міністр Віктор Понта посів четверте місце.Нагадаємо, що саме він висунув ідею про припинення експорту українського зерна через румунську територію та заявив, що спробує просунути її на законодавчому рівні.

Американський лідер Дональд Трамп розповів, чи балотуватиметься на третій президентський термін на виборах США у 2028 році. Він запевнив, що цього не станеться через заборону Конституції країни.Таку заяву республіканець зробив у інтерв’ю для програми Meet the Press на NBC. Політик запевнив, що велика кількість людей просять його про те, щоб він висунув свою кандидатуру на третій президентський термін. Але, оскільки це суперечить Конституції США, то він цього не зробить.Натомість Трамп, мовляв, хоче провести чотири хороші роки на чолі країни, яких "досить, щоб зробити щось, що вражає". Згодом, за словами чинного президента США, він намагатиметься передати посаду, "в ідеалі, якомусь хорошому республіканцеві, який продовжить справу".Коли у Трампа запитали, кого він бачить своїм наступником, політик назвав прізвища свого віце-президента Джей Ді Венса, а також державного секретаря Марко Рубіо.Що відомо про спробу імпічменту ТрампаУ квітні цього року представник штату Мічиган Шрі Танедар зробив "попереджувальний постріл" і представив сім статей імпічменту Трампу за те, як він розв'язував питання імміграції, гуманітарної допомоги та судових рішень. Сенатор від штату Джорджія Джон Оссофф став першим сенатором від хиткого штату, який висловив підтримку імпічменту Трампа.Серед підстав для імпічменту Трампа Танедар назвав агресивну тарифну політику президента США, що завдала шкоди міжнародній економіці, тиск на засоби масової інформації, порушення Першої поправки Конституції США (гарантія свободи слова), хабарництво, втручання у діяльність судів та незаконний збір персональних даних громадян.Своєю чергою, Дональд Трамп жорстко розкритикував демократів за нову ініціативу щодо його імпічменту. Він назвав політичних опонентів нікчемами, а їхні дії — абсурдними.Раніше повідомлялось, що Марко Рубіо виконуватиме обов'язки державного секретаря та радника з національної безпеки протягом як мінімум шести місяців. Низка головних радників президента США Дональда Трампа зацікавлена ​​в тому, щоб зробити цю домовленість постійною.Нещодавно президент США Дональд Трамп повідомив, що в перемовинах щодо врегулювання війни між Російською Федерацією та Україною США ближчі з однією зі сторін. Проте називати цю країну політик не захотів. Нагадаємо, раніше державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо заявив, що позиції України та Росії щодо укладення мирної угоди та закінчення війни вже стали ближчими. Однак вони все ще далекі одна від одної.

У неділю, 4 травня, в Румунії відбувається перший турі президентських виборів. Одним із претендентів на перемогу є ультраправий євроскептик Джордж Сіміон.Про це повідомила "Європейська правда". Журналісти зазначили, що виборчі дільниці відкрилися о 07:00 ранку.Результати попереднього першого туру, що відбувся в листопаді 2024 року, анулював Конституційний суд. Тоді у першому турі виграв одіозний популіст Келін Джорджеску, але результати скасували через маніпуляції в соцмережах і втручання з-за кордону.Усі 18 979 виборчих дільниць працюватимуть до 21:00. Підсумки перших екзит-полів очікуються після закриття дільниць. У списку для голосування — 11 кандидатів.Після офіційного підрахунку голосів і оголошення результатів, через два тижні, 18 травня, запланований другий тур виборів, у якому зустрінуться два лідери першого туру.Велика група румунів за кордоном, де популярний євроскептик Сіміон, розпочала голосування в п'ятницю. Там спостерігалася висока явка.За передвиборчими опитуваннями Сіміон набирав близько 30% голосів, що значно менше за 50%, необхідних йому для уникнення другого туру виборів.Головними суперниками Сіміона є два центристи: 65-річний колишній сенатор Крін Антонеску, якого підтримують три партії чинного прозахідного уряду, та 55-річний мер Бухареста Нікушор Дан, який балотується як незалежний кандидат з антикорупційною програмою. Обидва виступають за членство в ЄС та НАТО і підтримують Україну.Колишній лівий прем'єр-міністр Віктор Понта, який став консервативним націоналістом, посідає четверте місце в опитуваннях.Нагадаємо, що саме він висунув ідею про припинення експорту українського зерна через румунську територію та заявив, що спробує просунути її на законодавчому рівні.

Двоє громадян України нібито незаконно проголосували на президентських виборах 2024 року. Міграційна та митна правоохоронні служби Сполучених Штатів Америки затримали їх.Про це повідомила міністерка внутрішньої безпеки США Крісті Ноем, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у соціальній мережі Х.За її словами, американські правоохоронці заарештували двох українців "у співпраці з DOGE".Орган із питань скорочення державного апарату, одним з очільників якого є мільярдер Ілон Маск, теж брав участь у розслідуванні цієї справи."За президентства Дональда Трампа, якщо ви приїжджаєте до нашої країни та порушуєте наші закони, ви будете нести за це відповідальність", — додала Крісті Ноем.Окрім цієї заяви чиновниці, жодної іншої інформації про арешт українців немає.У США до голосування на президентських виборах допускаються тільки громадяни, яким на момент голосування виповнилося 18 років і які зареєструвалися, згідно з правилами штату, де вони проживають.В адміністрації Дональда Трампа раніше неодноразово заявляли, що на виборах президента США нібито масово голосують мігранти. Тому команда нинішнього президента вжила заходів для посилення контролю над виборчим процесом.У березні стало відомо, що у США тривають дискусії стосовно тимчасового права на перебування там українців, які виїхали за кордон у зв’язку з війною. Дональд Трамп ще роздумує, яке остаточне рішення ухвалити.Нагадаємо, свіже опитування центру "Нова Європа" засвідчило, що майже 90% українців втратили довіру до президента США Дональда Трампа, який уже 100 днів перебуває на головній посаді у своїй країні.

У Ватикані оголосили дату конклаву для обрання нового Папи Римського. Він розпочнеться вже наступного тижня. Голосуватимуть 135 кардиналів зі різних країн світу.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якого послалися на високопоставлене джерело у Ватикані. Вони зазначили, що кардинали Римо-католицької церкви розпочнуть конклав для обрання нового Папи Римського 7 травня.Таке рішення ухвалили під час закритої зустрічі кардиналів, яка відбулася після похорону Папи Римського Франциска.Офіційне оголошення дати очікується найближчим часом. Проте в агенції Reuters на вірогідності своєї інформації.Медійники додали, що в голосуванні візьмуть участь приблизно 135 кардиналів віком до 80 років із різних країн світу. Вони мають обрати нового очільника церкви, яка об'єднує понад 1,4 мільярда католиків.Попередні два конкла́ви, що відбулися 2005 та 2013 років, тривали лише два дні.Як відомо, 21 квітня стало відомо про смерть Папи Римського Франциска. У нього стався інсульт, в результаті якого понтифік упав у кому та помер.У своєму заповіті Папа Франциск розпорядився, щоби його похорон відбувався менш урочисто, ніж зазвичай, і був більше схожий на похорон звичайного християнина. Його тіло виставили у соборі святого Петра не на катафалку поза труною, а в труні зі знятою кришкою.Нагадаємо, що 26 квітня відбувся похорон Папи Римського Франциска. При цьому Ватикан порушив протокол, надавши президенту України Володимиру Зеленському місце в першому ряду.

Президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко пояснив, чому йому не вдалось перемогти у виборах до виконкому УЄФА. Він повідомив про "сили", які намагаються не допустити нашу країну до цієї структури.Українського функціонера цитує Tribuna.com. Шевченко висловив подяку всім країнам, які підтримали його кандидатуру до виконкому УЄФА. "Країни, які підтримали мене, вони підтримали Україну, щоб не повернути Росію до спорту, до футболу. Ми зробили все для цього. Є сили, які роблять все для того, щоб України не було у виконкомі УЄФА. Сили у футболі. Та й не тільки. Політичні сили теж, думаю, втручаються", — наголосив він.Президент УАФ також запевнив, що Україна бореться з такою опозицією. "Ми все робимо, боремося. Ми відвідали дуже багато країн, поспілкувалися практично зі всіма країнами. В нас є розуміння, хто з країн підтримував нас, хто десь сумнівався. Якраз тоді ми зрозуміли, що був вплив", — додав Андрій Шевченко.Нагадаємо, що на початку квітня на конгресі УЄФА в Белграді Андрій Шевченко програв вибори у виконком цієї організації з дворічним терміном повноважень. Очільник українського футболу отримав 15 голосів і посів четверте місце серед п'яти кандидатів.Нещодавно президент Української асоціації футболу (УАФ) Андрій Шевченко заявив, що футбольні керівники довіряють головному тренеру збірної України Сергію Реброву. Головне завдання "синьо-жовтих" — вийти у фінальну частину наступного чемпіонату світу.

У понеділок, 21 квітня, стало відомо про смерть Папи Римського Франциска. Відтак, після смерті Папи у Ватикані розпочинається процес, який має назву Sede Vacante або ж "вакантний Престол".Що таке Sede VacanteЦе період, у який Святий Престол не зайнятий легітимним головою церкви. Він триває між смертю Папи Римського або його зреченням від престолу та обранням нового глави Святого Престолу і Римсько-католицької церкви.В епоху Середньовіччя фаза Sede Vacante, могла тривати місяцями, а то й роками. Найтриваліший період Sede Vacante — 1268-1271 роки. Проте з 1831 року період Sede Vacante не триває більше ніж 20 днів, бо папськими правилами було встановлено, що конклав повинен зібратися не пізніше 18-го дня від смерті Папи.Фаза "вакантного престолу" починається тоді, коли кардинал-Камерленг констатує смерть Папи. Це, традиційно, робиться у такий спосіб: кардинал-Камерленг тричі кличе понтифіка його ім'ям, даним при хрещенні, і просить відгукнутися. Після того, як Папа не відгукнувся, кардинал-Камерленго вимовляє фразу: "Папа дійсно мертвий". Вже по завершенню цього обряду папський престол вступає в період Sede Vacante.У період Sede Vacante життя Ватикану триває за зовсім іншими правилами. Зокрема, всі чиновники Римської курії позбавляються своїх посад, за винятком трьох осіб: Камерленга Римсько-католицької церкви, декана Колегії кардиналів і Великого пенітенціарія. Водночас Святим Престолом та Римо-католицькою церквою керує Колегія кардиналів, на чолі з Камерленгом, який є намісником Святого Престолу. Їхнє головне завдання — організація похорону Папи та проведення виборів нового очільника Святого Престолу.До того ж у період Sede Vacante випускаються монети та поштові марки Ватикану з гербом Sede Vacante без профілю Папи.Як відбуваються вибори нового ПапиВибори нового Папи розпочинаються не раніше ніж на 15-й і не пізніше ніж на 20-й день після смерті понтифіка. Зокрема, у Сикстинській капелі кардинали голосують двічі на день. Кожен пише ім’я свого кандидата на бюлетені зі словами Eligo in Summum Pontificem ("Обираю Верховним Понтифіком"). Для перемоги кандидат має набрати дві третини голосів (нині це 92 голоси).Після кожного раунду голосування всі бюлетені спалюються. Якщо ж під час спалювання йде чорний дим — це означає, що нового понтифіка не обрано і вибори продовжаться. Проте, якщо дим буде білого кольору, то це означає що нового Папу обрано. Після цього новий Папа обирає собі ім’я і виходить на балкон Собору Святого Петра зі словами Habemus Papam ("Ми маємо Папу").Нагадаємо, 20 квітня Папа Франциск вперше з'явився на публіці після виписки з лікарні, вітаючи натовп з папамобіля. У своїй промові понтифік згадав про Україну. Того ж дня він провів зустріч із віце-президентом США Джей Ді Венсом.

Країна-агресорка Росія має намір втрутитися у парламентські вибори та змінити владу в Молдові, щоб потім використати країну як інструмент у війні проти України.Про це повідомила президентка Молдови Мая Санду, передає Point.md."Ми бачили безпрецедентне втручання (РФ у вибори в Молдові, — ред.) минулого року, і цілком очевидно, що і цього року РФ спробує вплинути на результати (парламентських, — ред.) виборів. Ставка Кремля — змінити керівництво країни на людей, яких він може контролювати. І йдеться не лише про Республіку Молдова, тому що інтереси Росії зараз — це Україна. Якщо Кремлю вдасться контролювати владу, він використовуватиме Республіку Молдова проти України", — наголосила лідерка Молдови.За словами Санду, якщо Кремлю вдасться втілити свої плани та поставити у Кишиневі проросійську владу, тоді РФ може втягнути Молдову у війну. Вона також нагадала, що Молдова має кордон з Україною протяжністю понад 1200 кілометрів."У нас 1200 кілометрів кордону з Україною. Уявіть собі, що за одну ніч цей кордон з дружньої країни перетворюється на кордон з країною, яка контролюється Москвою. Звичайно, ризики тут є для України, але водночас ризики зростають і для Молдови", — додала Санду.Нагадаємо, 31 березня Міністерство закордонних справ Молдови оголосило персонами "нон-ґрата" трьох співробітників російського посольства.

Українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Про це заявив спікер парламенту Руслан Стефанчук, пише Reuters.Виступаючи в парламенті, який ретельно охороняється, Руслан Стефанчук акцентував на практичній та юридичній неможливості проведення вільних і справедливих виборів у країні, яка частково окупована і, як і раніше, зазнає постійних нападів через три роки після повномасштабного вторгнення Росії.Після потужного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Росія прагне подати уряд і, зокрема, президента Володимира Зеленського, п'ятирічний термін повноважень якого закінчився минулого року, нелегітимними. Проте Стефанчук наголосив на прихильності України до демократичних виборів, протиставивши її Росії, яка знищила політичну опозицію у себе на батьківщині та була змушена заперечувати звинувачення в таємних кампаніях з метою вплинути на результати багатьох виборів за кордоном. "Для мене це пріоритет, тому що Україна завжди була історично, є і буде демократичною Україною. Це те, що відрізняє нас від Російської Федерації. У цьому питанні ми знаходимося на двох берегах цивілізаційної прірви", — заявив він в інтерв'ю агентству Reuters у четвер.За словами Стефанчука, підготовка до майбутніх виборів уже розпочалася, але перебуває на ранній стадії. Парламентські та президентські вибори востаннє проводились в Україні у 2019 році. Для продовження воєнного стану потрібно схвалення парламенту кожні 90 днів, що дозволяє мобілізувати війська та призупинити виборчий цикл. Стефанчук, який мав обійняти цю посаду у разі смерті чи недієздатності Зеленського, заявив, що парламент майже напевно продовжить воєнний стан, оскільки "війна ще не закінчена". Це означає, що близько 800 тисяч потенційних виборців перебувають у військовій формі: воюють чи тренуються.Майже п'ять мільйонів із 44 мільйонів населення України до війни зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, тоді як понад чотири мільйони українців зареєстровані як ті, що проживають лише в країнах Європейського Союзу, не кажучи вже про переміщених, але незареєстрованих осіб."Близько п'ятої частини України на півдні та сході окуповано Росією. Хоча Дональд Трамп розпочав свій другий термін на посаді президента США, поставивши під питання подальшу військову підтримку Києва на тлі загравань з Росією і зажадавши якнайшвидшого припинення війни, переговори зайшли в глухий кут", — пише Reuters. Тим часом на лінії фронту довжиною 1000 кілометрів все ще точаться бої, а міста та селища в решті країни живуть у страху перед російськими бомбардуваннями. Навіть коли конфлікт закінчиться, відновлення достатньою мірою для проведення повноцінних виборів стане величезною проблемою, для чого Україні доведеться створити основу з нуля, включно з новим законом, який визначає терміни, правила та процедури. Стефанчук повідомив, що законодавці, працівники виборчої комісії та інші експерти працюють над цими питаннями, але поки що не розпочали розробку законопроекту. Поки що не ухвалено рішення про послідовність проведення місцевих, парламентських та президентських виборів."Навіть з теоретичного погляду нереально провести всі вибори одночасно", — сказав Стефанчук. До війни організація виборів коштувала близько чотири мільярди гривень. Але окрім фінансування кампаній та голосування Києву також необхідно буде гарантувати безпеку та запобігати будь-яким можливим спробам маніпуляцій з боку свого ворога, Москви.Раніше керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.