# вибори

Президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко пояснив, чому йому не вдалось перемогти у виборах до виконкому УЄФА. Він повідомив про "сили", які намагаються не допустити нашу країну до цієї структури.Українського функціонера цитує Tribuna.com. Шевченко висловив подяку всім країнам, які підтримали його кандидатуру до виконкому УЄФА. "Країни, які підтримали мене, вони підтримали Україну, щоб не повернути Росію до спорту, до футболу. Ми зробили все для цього. Є сили, які роблять все для того, щоб України не було у виконкомі УЄФА. Сили у футболі. Та й не тільки. Політичні сили теж, думаю, втручаються", — наголосив він.Президент УАФ також запевнив, що Україна бореться з такою опозицією. "Ми все робимо, боремося. Ми відвідали дуже багато країн, поспілкувалися практично зі всіма країнами. В нас є розуміння, хто з країн підтримував нас, хто десь сумнівався. Якраз тоді ми зрозуміли, що був вплив", — додав Андрій Шевченко.Нагадаємо, що на початку квітня на конгресі УЄФА в Белграді Андрій Шевченко програв вибори у виконком цієї організації з дворічним терміном повноважень. Очільник українського футболу отримав 15 голосів і посів четверте місце серед п'яти кандидатів.Нещодавно президент Української асоціації футболу (УАФ) Андрій Шевченко заявив, що футбольні керівники довіряють головному тренеру збірної України Сергію Реброву. Головне завдання "синьо-жовтих" — вийти у фінальну частину наступного чемпіонату світу.

У понеділок, 21 квітня, стало відомо про смерть Папи Римського Франциска. Відтак, після смерті Папи у Ватикані розпочинається процес, який має назву Sede Vacante або ж "вакантний Престол".Що таке Sede VacanteЦе період, у який Святий Престол не зайнятий легітимним головою церкви. Він триває між смертю Папи Римського або його зреченням від престолу та обранням нового глави Святого Престолу і Римсько-католицької церкви.В епоху Середньовіччя фаза Sede Vacante, могла тривати місяцями, а то й роками. Найтриваліший період Sede Vacante — 1268-1271 роки. Проте з 1831 року період Sede Vacante не триває більше ніж 20 днів, бо папськими правилами було встановлено, що конклав повинен зібратися не пізніше 18-го дня від смерті Папи.Фаза "вакантного престолу" починається тоді, коли кардинал-Камерленг констатує смерть Папи. Це, традиційно, робиться у такий спосіб: кардинал-Камерленг тричі кличе понтифіка його ім'ям, даним при хрещенні, і просить відгукнутися. Після того, як Папа не відгукнувся, кардинал-Камерленго вимовляє фразу: "Папа дійсно мертвий". Вже по завершенню цього обряду папський престол вступає в період Sede Vacante.У період Sede Vacante життя Ватикану триває за зовсім іншими правилами. Зокрема, всі чиновники Римської курії позбавляються своїх посад, за винятком трьох осіб: Камерленга Римсько-католицької церкви, декана Колегії кардиналів і Великого пенітенціарія. Водночас Святим Престолом та Римо-католицькою церквою керує Колегія кардиналів, на чолі з Камерленгом, який є намісником Святого Престолу. Їхнє головне завдання — організація похорону Папи та проведення виборів нового очільника Святого Престолу.До того ж у період Sede Vacante випускаються монети та поштові марки Ватикану з гербом Sede Vacante без профілю Папи.Як відбуваються вибори нового ПапиВибори нового Папи розпочинаються не раніше ніж на 15-й і не пізніше ніж на 20-й день після смерті понтифіка. Зокрема, у Сикстинській капелі кардинали голосують двічі на день. Кожен пише ім’я свого кандидата на бюлетені зі словами Eligo in Summum Pontificem ("Обираю Верховним Понтифіком"). Для перемоги кандидат має набрати дві третини голосів (нині це 92 голоси).Після кожного раунду голосування всі бюлетені спалюються. Якщо ж під час спалювання йде чорний дим — це означає, що нового понтифіка не обрано і вибори продовжаться. Проте, якщо дим буде білого кольору, то це означає що нового Папу обрано. Після цього новий Папа обирає собі ім’я і виходить на балкон Собору Святого Петра зі словами Habemus Papam ("Ми маємо Папу").Нагадаємо, 20 квітня Папа Франциск вперше з'явився на публіці після виписки з лікарні, вітаючи натовп з папамобіля. У своїй промові понтифік згадав про Україну. Того ж дня він провів зустріч із віце-президентом США Джей Ді Венсом.

Країна-агресорка Росія має намір втрутитися у парламентські вибори та змінити владу в Молдові, щоб потім використати країну як інструмент у війні проти України.Про це повідомила президентка Молдови Мая Санду, передає Point.md."Ми бачили безпрецедентне втручання (РФ у вибори в Молдові, — ред.) минулого року, і цілком очевидно, що і цього року РФ спробує вплинути на результати (парламентських, — ред.) виборів. Ставка Кремля — змінити керівництво країни на людей, яких він може контролювати. І йдеться не лише про Республіку Молдова, тому що інтереси Росії зараз — це Україна. Якщо Кремлю вдасться контролювати владу, він використовуватиме Республіку Молдова проти України", — наголосила лідерка Молдови.За словами Санду, якщо Кремлю вдасться втілити свої плани та поставити у Кишиневі проросійську владу, тоді РФ може втягнути Молдову у війну. Вона також нагадала, що Молдова має кордон з Україною протяжністю понад 1200 кілометрів."У нас 1200 кілометрів кордону з Україною. Уявіть собі, що за одну ніч цей кордон з дружньої країни перетворюється на кордон з країною, яка контролюється Москвою. Звичайно, ризики тут є для України, але водночас ризики зростають і для Молдови", — додала Санду.Нагадаємо, 31 березня Міністерство закордонних справ Молдови оголосило персонами "нон-ґрата" трьох співробітників російського посольства.

Українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Про це заявив спікер парламенту Руслан Стефанчук, пише Reuters.Виступаючи в парламенті, який ретельно охороняється, Руслан Стефанчук акцентував на практичній та юридичній неможливості проведення вільних і справедливих виборів у країні, яка частково окупована і, як і раніше, зазнає постійних нападів через три роки після повномасштабного вторгнення Росії.Після потужного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Росія прагне подати уряд і, зокрема, президента Володимира Зеленського, п'ятирічний термін повноважень якого закінчився минулого року, нелегітимними. Проте Стефанчук наголосив на прихильності України до демократичних виборів, протиставивши її Росії, яка знищила політичну опозицію у себе на батьківщині та була змушена заперечувати звинувачення в таємних кампаніях з метою вплинути на результати багатьох виборів за кордоном. "Для мене це пріоритет, тому що Україна завжди була історично, є і буде демократичною Україною. Це те, що відрізняє нас від Російської Федерації. У цьому питанні ми знаходимося на двох берегах цивілізаційної прірви", — заявив він в інтерв'ю агентству Reuters у четвер.За словами Стефанчука, підготовка до майбутніх виборів уже розпочалася, але перебуває на ранній стадії. Парламентські та президентські вибори востаннє проводились в Україні у 2019 році. Для продовження воєнного стану потрібно схвалення парламенту кожні 90 днів, що дозволяє мобілізувати війська та призупинити виборчий цикл. Стефанчук, який мав обійняти цю посаду у разі смерті чи недієздатності Зеленського, заявив, що парламент майже напевно продовжить воєнний стан, оскільки "війна ще не закінчена". Це означає, що близько 800 тисяч потенційних виборців перебувають у військовій формі: воюють чи тренуються.Майже п'ять мільйонів із 44 мільйонів населення України до війни зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, тоді як понад чотири мільйони українців зареєстровані як ті, що проживають лише в країнах Європейського Союзу, не кажучи вже про переміщених, але незареєстрованих осіб."Близько п'ятої частини України на півдні та сході окуповано Росією. Хоча Дональд Трамп розпочав свій другий термін на посаді президента США, поставивши під питання подальшу військову підтримку Києва на тлі загравань з Росією і зажадавши якнайшвидшого припинення війни, переговори зайшли в глухий кут", — пише Reuters. Тим часом на лінії фронту довжиною 1000 кілометрів все ще точаться бої, а міста та селища в решті країни живуть у страху перед російськими бомбардуваннями. Навіть коли конфлікт закінчиться, відновлення достатньою мірою для проведення повноцінних виборів стане величезною проблемою, для чого Україні доведеться створити основу з нуля, включно з новим законом, який визначає терміни, правила та процедури. Стефанчук повідомив, що законодавці, працівники виборчої комісії та інші експерти працюють над цими питаннями, але поки що не розпочали розробку законопроекту. Поки що не ухвалено рішення про послідовність проведення місцевих, парламентських та президентських виборів."Навіть з теоретичного погляду нереально провести всі вибори одночасно", — сказав Стефанчук. До війни організація виборів коштувала близько чотири мільярди гривень. Але окрім фінансування кампаній та голосування Києву також необхідно буде гарантувати безпеку та запобігати будь-яким можливим спробам маніпуляцій з боку свого ворога, Москви.Раніше керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Президент Естонії Алар Каріс підписав закон про внесення змін до Конституції, згідно з яким громадяни третіх країн, які проживають в Естонії, а з наступних виборів і особи без громадянства, позбавляються права голосу на місцевих виборах.Про це повідомляє ERR.Глава держави доклав до підписаного закону заяву, в якій зазначив, що, на його думку, однопалатний законодавчий представницький орган Рійгікогу ухвалив рішення з дуже серйозними наслідками, вплив якого слід було б попередньо ретельніше проаналізувати. Президент висловив сподівання, що Рійгікогу простежить, щоб це рішення не підірвало внутрішній світ Естонії. "Члени Рійгікогу, безумовно, розуміють, що, вносячи зміни до Конституції, вони прийняли рішення з дуже серйозними наслідками. Я неодноразово наголошував, що, за моєю оцінкою, можливі далекосяжні наслідки повинні були бути комплексно проаналізовані і продумані, оскільки Конституція повинна залишатися гарантом внутрішнього і підтримуваного. вносити поправки до Конституції, як передбачено правилами. Тепер, коли цей крок зроблено та члени Рійгікогу відчувають свою відповідальність, вони, мабуть, подумали про те, як захистити єдність естонського суспільства в майбутньому", — сказав президент.Алар Каріс зазначив, що рішення про те, що голосувати на місцевих виборах зможуть лише громадяни Естонії та країн Європейського Союзу, безперечно, законне. "Не менш важливо, щоб ті, хто залишився без права голосу, не думали, що держава хоче виключити їх із суспільного життя або бачить у них загрозу безпеці. Цього не можна добитися просто словами. Лише Рійгікогу може гарантувати, що людям, які довгий час прожили тут і лояльним до Естонії, буде забезпечений відкритий шлях до естонського громадянства, навіть якщо вільний вибір у прийнятті рішення щодо громадянства був утруднений з боку інших держав", — наголосив естонський лідер.Каріс переконаний, що захист внутрішнього світу не може залишатися просто гаслом. "Сьогодні ми перебуваємо в ситуації, коли безвідповідально не цікавитися тим, як навіть рішення, що здаються правильними, впливають на суспільство в цілому", — додав президент Естонії. Рійгікогу змінив Конституцію та позбавив права голосу громадян третіх країн на місцевих виборах 26 березня. Згідно з поправками, на виборах восени 2025 року особи без громадянства, тобто володарі сірих паспортів, ще зможуть проголосувати, а надалі права голосу втратять і вони.Раніше аналітики видання Financial Times дійшли висновку, що за будь-якого сценарію Росія не припинить переозброєння та перекидання військ на північно-східний фланг НАТО. Тож припинення вогню в Україні підвищить загрозу безпеці для країн Балтії.Ще у грудні 2024 року президент Естонії Алар Каріс заявив, що його країна не зіткнеться з війною, адже "воля держави до оборони досить висока". Політик також переконаний, що естонцям не доведеться покидати межі країни.Нагадаємо, 9 березня український міністр оборони Рустем Умєров під час візиту до Данії взяв участь у засіданні очільників оборонних відомств скандинавських і балтійських держав у форматі Nordic Baltic 8. Кожна держава представила план подальшої підтримки Києва.

Місцеві вибори можуть відбутися в Україні вже 30 жовтня цього року. Однак, це можливо лише з дозволу Верховної Ради.Про це розповів заступник голови ЦВК Сергій Дубовик в ефірі Ранок.LIVE. Посадовець нагадав, що, згідно з чинним законодавством, під час воєнного стану забороняється проводити будь-які вибори.Відтак, рішення про проведення виборів наразі за депутатами Верховної Ради, адже для того, щоб вони відбулися політика мають або внести зміни до нинішньої редакції законодавства, або скасувати його."Є практична оцінка та юридична оцінка. Що стосується юридичної оцінки, то на сьогодні діє законодавство України про воєнний стан, де прямо заборонений будь-який вид виборів. Треба змінити законодавство про воєнний стан", — наголосив він.Ще однією перешкодою для місцевих виборів, за словами посадовця, є постійні ворожі обстріли."Що стосується можливості і неможливості проведення виборів у нас, наша територія перебуває під постійним вогневим враженням. Ми не знаємо, де країна-агресор схоче застосувати свою балістику", — зазначив Дубовик.Він також додав, що у тому випадку, якщо ВР все ж ухвалить рішення про проведення виборів, потрібно буде визначити перелік окупованих та прифронтових територій, де вибори проводити не можна."Законодавство прямо каже, що на окупованих територіях будь-які види виборів не проводяться... Тому слово за політиками, слово за народними депутатами України", — резюмував заступник голови ЦВК.Нагадаємо, раніше голова Центрального виборчого комітету України (ЦВК) Олег Діденко заявив, що аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством. .

Колишній прем'єр-міністр Румунії та кандидат у президенти Віктор Понта висунув ідею про припинення експорту українського зерна через румунську територію. Він заявив, що спробує просунути її на законодавчому рівні.Слова румунського політика наводить агенція Reuters. Журналісти цитують Понту, який заявив, що бажає припинити експорт українського зерна через чорноморські порти Румунії, щоби "захистити місцевих фермерів".Окрім того, він пообіцяв "захистити" сусідню країну Молдову, якщо на неї нападе країна-агресорка Росія.Журналісти зауважили, що за три роки після повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну Румунія допомогла експортувати близько 29 мільйонів тонн українського зерна через свій чорноморський порт Констанца, ставши "головним альтернативним маршрутом" експорту для України."Останніми роками проводили політику надання переваги українському зерну в плані доступу до портових потужностей на шкоду румунському зерну, й румунські фермери сильно постраждали від цього", — сказав Понта.Водночас він заявив, що підтримає інші заходи, які вже застосовує влада Румунії для підтримки України, включно з транзитом зброї та навчанням українських пілотів.Варто зауважити, що Віктор Понта є політиком-центристом, який загалом підтримує Україну. Однак у питанні транзиту зерна дотримується іншої позиції.Наприкінці 2024 року у першому турі голосування на президентських виборах в Румунії неочікувано переміг кандидат від ультраправих Келін Джорджеску. Він здобув 23% голосів, хоча за результатами передвиборчих опитувань вважався малоймовірним претендентом на перемогу.Однак за два дні до запланованого другого туру Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру. Причиною стали повідомлення про втручання Росії у вибори, зокрема, через соціальні мережі.Нагадаємо, наприкінці березня посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що йому телефонували представники Румунії та просили не розповідати про падіння російських дронів на їхній території.

Американська політикиня українського походження Вікторія Спартц, яка має вплив у Конгресі Сполучених Штатів Америки, вважає, що українці мають змиритися з втратою територій, які окупувала Росія. Вона також заявила, що потенційне переобрання Володимира Зеленського може погано закінчитися для країни.Про це Вікторія Спартц розповіла в інтерв’ю The Telegraph. Вона підтримала рішення президента США Дональда Трампа вести переговори з кремлівським диктатором Володимиром Путіним.Спартц зазначила, що Трамп має "з цим розібратися", оскільки "успадкував від Байдена" ситуацію з війною Росії проти України."Я просто не розумію, як Україна може вимагати зберегти території. Якби вони вигравали війну, це була би зовсім інша справа. Як я вже казала два роки тому, найкраще вигравати війни якомога швидше. Затягування, як правило, не дуже добре закінчується для демократії", — додала вона.Коментуючи сварку між Трампом і Зеленським у Білому домі, політикиня заявила, що український президент "зробив ведмежу послугу українському народу" й "образив американського президента".Вона закликала український народ обрати нового лідера в прагненні до міцного миру."У них будуть вибори, і якщо вони оберуть Зеленського, то втратять всю решту країни", — сказала Спартц.Її також запитали про закиди щодо відмови підтримати рідний народ на міських зборах минулого місяця."Моя робота — захищати інтереси американців. Моє завдання номер один — захищати інтереси, американські інтереси", — наголосила Спартц.Попри те, що перші 22 роки свого життя Спартц прожила в Україні, вона вважає себе насамперед громадянкою США."Кожен, хто приїжджає з-за океану, є насамперед американцем", — каже вона.Нагадаємо, що в червні минулого року законодавицю Палати представників Конгресу США Вікторію Спартц звинувачують у порушенні правил носіння зброї. Працівники Вашингтонського міжнародного аеропорту імені Даллеса виявили в багажі посадовиці пістолет.

Заявки на участь у цьогорічних президентських виборах у Польщі подали 17 кандидатів. Це найбільша кількість претендентів на цю посаду з 1995 року.Про це повідомив Polsat News. Журналісти зауважили, що досі найбільшу кількість кандидатів польські виборці мали на вибір у першому турі президентських виборів 1995 року – тоді реєстрували 13 кандидатів.Першим Центральна виборча комісія Польщі зареєструвала кандидата від ультраправої "Конфедерації" Славоміра Менцена, який зібрав 250 тисяч підписів на свою підтримку.Польська ЦВК також зареєструвала кандидата від "Громадянської коаліції", мера Варшави Рафала Тшасковського: на його підтримку зібрано понад мільйон підписів.На посаду президента Польщі також балотується Кароль Навроцький — президент Інституту національної пам'яті, якого підтримує партія "Право і справедливість". На підтримку його кандидатури зібрано понад 1,3 мільйона підписів.Спікер Сейму Шимон Головня подав 400 тисяч підписів на підтримку своєї кандидатури. Решта 13 кандидатів мають суттєво нижчий рейтинг.Президентські вибори в Польщі відбудуться 18 травня, а можливий другий тур — 1 червня. До цього часу Центральна виборча комісія Польщі має перевірити, чи підписи в необхідній кількості подано належним чином. Наразі затверджено 11 кандидатів.Останні опитування підтверджують перевагу Рафала Тшасковського серед інших кандидатів у президенти, тоді як антиукраїнський Славомір Менцен розпочинає втрачати підтримку виборців.Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив нещодавно, що доки Росією керуватиме кремлівський диктатор Володимир Путін і його оточення, доти ця країна загрожуватиме всьому континенту. Однак сценаріїв закінчення війни насправді може бути багато.

На конгресі УЄФА в Белграді Андрій Шевченко програв вибори у виконком цієї організації з дворічним терміном повноважень. Очільник українського футболу отримав 15 голосів і посів четверте місце серед п'яти кандидатів.Новими членами виконкому УЄФА стали Абал Рафаель Лузан (Іспанія) та Моше Зуарес (Ізраїль). Представник Мальти посів третє місце, Латвії — п'ятеСайт Української асоціації футболу оприлюднив коментар Андрія Шевченка щодо результатів виборів до виконкому УЄФА."Дякую регіональним асоціаціям футболу та виконкому УАФ, які висунули мене кандидатом у члени виконавчого комітету УЄФА. Також вдячний нашій команді за ці два місяці кампанії, а національним асоціаціям — за можливість зустрітися особисто або поспілкуватися практично з кожним. Я отримав багато підтримки від колег у боротьбі за місце у виконкомі", — зазначив він.Шевченко запевнив, що протягом усього життя та кар'єри він керується головним принципом — спортивним — і звик боротися чесно, відкрито та прозоро."Я з футболу і я про футбол. Проте, на жаль, останніми днями ми отримали певні сигнали про те, що через політичні аспекти Україну та мене особисто не хочуть бачити в керівному органі УЄФА. Це підтвердилося подальшими подіями на самому конгресі", — наголосив президент УАФ.У зв’язку з цим він висловив щиру вдячність тим національним асоціаціям, які проголосували за Україну. Адже це було голосування не лише за Андрія Шевченка як кандидата, а й за всю нашу країну."Ми не змінимо своєї позиції та продовжимо реформи в нашому футболі. Також ми й надалі вестимемо міжнародну комунікацію в інтересах нашої держави та футбольної спільноти", — підсумував Андрій Шевченко.Нагадаємо, Міжнародна федерація футболу (ФІФА) оновила світовий рейтинг чоловічих збірних за підсумками перших поєдинків 2025 року. Національна збірна України у ньому посідає 25 місце.

На сьогодні закон України забороняє балотуватися в президенти  особам, які тривалий час перебували за кордоном.Про це заявив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко в інтерв’ю "Українській правді". Зокрема, журналісти поцікавилися, чи зможуть, наприклад, екс-радник Офісу президента Олексій Арестович та екс-головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний брати участь у президентських виборах. На що Діденко відповів: "Давайте відійдемо від прізвищ".Він пояснив, що, згідно з українським законодавством, особи, які виїхали і тривалий час живуть за кордоном, не можуть балотуватися ні на президентських, ні на парламентських виборах. Винятки можливі лише у разі виїзду на навчання, лікування чи відрядження."Відповідно до Конституції та Виборчого кодексу вимагається факт постійного проживання на території України протягом останніх 5 чи 10 років залежно від виду виборів", — зазначив глава ЦВК.Натомість посадовець зауважив, що територія посольства вважається частиною України, а виїзд за кордон під час воєнного стану не входить до переліку винятків."ЦВК у 2022 році пропонувала розв'язати цю проблему шляхом внесення воєнного стану як підстави, яка не обчислюється в терміні безперервного проживання. Ця пропозиція, ми чуємо, досі дискутується. Тому що хтось піднімає питання справедливості, питання законності — незаконності виїздів, можливості лише для жінок зробити цю зміну", — сказав Діденко.Нагадаємо, раніше голова Центрального виборчого комітету України (ЦВК) Олег Діденко заявив, що аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством. .

На сьогодні жодної підготовки до виборів в Україні не проводиться. Виборчий процес розпочнеться лише після завершення війни.Про це у коментарі "Радіо Свобода" повідомив радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин, коментуючи статтю видання The Economist, у якій журналісти заявили, що минулого тижня президент України Володимир Зеленський скликав нараду, щоб доручити своїй команді організувати голосування після повного припинення вогню, яке, на думку американців, вони могли б ввести до кінця квітня. Перше підтвердження може надійти напередодні Великодня або 5 травня, останнього терміну для парламентського голосування щодо продовження воєнного стану, що закінчується 8 травня."Ми не готуємось до проведення виборів, бо вибори у воєнний час неможливі, згідно з Конституцією, чинним законодавством та здоровим глуздом через безпекові виклики", — сказав Литвин.Водночас виданню BBC джерела в українському уряді також підтвердили, що наразі проведення виборів не планується."Найперше, не було такої наради (з приводу проведення виборів у липні. — ред.)" і не було такого доручення (команді організовувати вибори. — ред.)", — розповіло джерело в команді президента.До того ж співрозмовник в уряді також наголосив, що наразі головне питання — досягнення миру. Проте сподівань на завершення війни до Великодня мало.Нагадаємо, раніше голова Центрального виборчого комітету України (ЦВК) Олег Діденко заявив, що аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством. .

Дев’ятьох депутатів Європарламенту, серед яких лідерка ультраправої партії Франції "Національне обʼєднання" Марін Ле Пен, визнали винними у розтраті коштів Європейського Союзу. Цю політикиню пов’язують із кремлівським диктатором Володимиром Путіним.Про рішення суду повідомило видання The Guardian. Журналісти зазначили, що про вироки кожного з підсудних поінформують окремо.Наголошується, що підсудні не звинувачені у привласненні коштів, а в їх використанні на користь своєї партії."Розслідування також показало, що це були не адміністративні помилки, а розкрадання в межах системи, створеної для скорочення витрат партії", — заявив суддя.Медійники додали: суд постановив, що Ле Пен заборонено балотуватися на державні посади. Водночас суддя поки що не повідомив, протягом якого терміну діятиме заборона.Варто зазначити, що наступні президентські вибори у Франції відбудуться 2027 року. Згідно з опитуваннями, Марін Ле Пен є фавориткою першого туру наступних президентських виборів у Франції. У середині грудня 2024 року за неї готові були проголосувати від 35 до 38% французьких громадян.Лідерка ультраправої партії покинула залу суду ще до того, як суддя закінчив оголошувати вирок.Як відомо, Марін Ле Пен очолює правопопулістську партію "Національне об'єднання" (раніше "Національний фронт"). Вона відома своєю антиімміграційною риторикою, євроскептицизмом і намаганнями змінити імідж партії, яку раніше очолював її батько Жан-Марі Ле Пен.Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Ле Пен зазнала критики через її давню проросійську позицію. Вона підтримувала тісні відносини з Москвою.Нагадаємо, що на початку березня Марін Ле Пен, яка здебільшого дотримувалася проросійських поглядів, змінила свій тон щодо адміністрації США Дональд Трампа. Вона розкритикувала американську владу, яка призупинила військову допомогу для України.

Аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством. Про це заявив голова Центрального виборчого комітету України (ЦВК) Олег Діденко в інтерв'ю "Українській правді"."Чинне законодавство передбачає алгоритми того, як мають відбуватися вибори після завершення воєнного стану", — визнав він.Однак, за його словами, через вплив повномасштабної війни є потреба в коригуванні цих процедур."Зараз, здається, є такий консенсус у суспільстві та серед політиків, що для підготовки виборів після завершення воєнного стану треба більший період часу, ніж той, який визначено законодавством", — наголосив Діденко.Він пояснив, що, згідно з чинним законодавством, парламентські вибори мають відбутися через 60 днів після завершення воєнного стану, а президентські — через 90.Раніше видання Economist повідомляло, що вибори в Україні можуть провести вже в липні, а президент Володимир Зеленський уже начебто скликав нараду із цього приводу.У листопаді 2023 року голови та делеговані представники депутатських фракцій і груп підписали меморандум, за яким вибори можливі не раніше, ніж через шість місяців після завершення війни та дії воєнного стану.Нагадаємо, що колишній головнокомандувач ЗСУ, а тепер посол України у Великій Британії Валерій Залужний наразі ухиляється від прямої відповіді про те, чи візьме участь у наступних виборах в Україні. Проте аналітики схильні вважати його реальним кандидатом.

Колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний наразі ухиляється від прямої відповіді про те, чи візьме участь у наступних виборах в Україні. Проте аналітики схильні вважати його реальним кандидатом.Про це повідомили в аналітичному матеріалі журналісти "РБК-Україна"."Відсутність конкретики завжди породжує чутки. У випадку із Залужним одні запевняють, що він точно піде на президентські вибори, інші — що він схиляється до того, щоб піти на вибори Ради на чолі політсили Володимира Зеленського, треті стверджують, що Залужний і зовсім не піде на вибори — якраз через останні рейтинги", — йдеться в статті.Сам Залужний обережно коментує всі чутки, не підтверджуючи та не заперечуючи те, що може піти на вибори з партією Зеленського, або що він, можливо, вирішив не брати участь у виборах узагалі."Моя відповідь щодо цього не змінилася. Поки триває війна, нам потрібно всім працювати на збереження країни, а не думати про вибори. Різні чутки я не коментую", — наголосив колишній головнокомандувач ЗСУ.Аналітики припустили, що, ймовірно, через фізичну відсутність в Україні Залужний розпочав дещо випадати із загального порядку денного того, чим живе країна."На тлі кризи у відносинах зі США та постійних проблем, які створює Україні адміністрація Дональда Трампа, колишній головний військовий, на відміну від Зеленського, який 24/7 перебуває в центрі подій, особливо ніяк себе не проявив", — ідеться в матеріалі.Аналітики лише зауважили, що наступного дня після скандалу в Овальному кабінеті Залужний запостив фотографію, де вони із Зеленським тиснуть руки, а за декілька днів виступив із промовою про руйнування "старого світового порядку".Нагадаємо, в листопаді минулого року посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявляв, що після того, як країна-агресорка Росія залучила до протистояння з Україною своїх союзників, зокрема, Північну Корею й Іран, фактично розпочалася третя світова війна.