# вибори

Опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене після резонансних кадрових рішень і на тлі протестів, зафіксувало незначне зниження рівня довіри до президента Володимира Зеленського. За результатами дослідження, проведеного з 20 липня до 3 серпня 2026 року, главі держави довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. У квітні ці показники становили 58% і 36% відповідно.Водночас більшість українців не підтримують проведення виборів найближчим часом. Так, 57% вважають, що вони мають відбутися лише після остаточної мирної угоди та повного завершення війни. Ще 23% допускають вибори після припинення вогню й отримання надійних гарантій безпеки, а 15% наполягають на їх проведенні ще до завершення бойових дій.Що стоїть за цими показниками, як останні політичні події позначилися на суспільних настроях і кого українці хочуть бачити при владі після війни — в інтерв’ю TrueUA пояснив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.Довіра до президента: нестабільна, знизилася, але зберігається до завершення війни— Антоне Миколайовичу, ваше опитування було проведено після резонансних кадрових рішень і під час протестів. Як змінилася довіра до Зеленського за останні кілька місяців і про що це свідчить?— Опитування ми провели з 20 липня до 3 серпня 2026 року, тобто вже після початку протестів, у період, коли Володимир Зеленський частково задовольнив вимоги протестувальників і активної громадськості, наприклад, призначив головнокомандувачем Збройних сил України Михайла Драпатого, а виконувачем обов’язків міністра оборони України — Євгенія Хмару.Треба розуміти, що попереднього разу ми ставили це запитання саме в такому формулюванні у квітні. Тоді 58% українців довіряли президенту, а 36% — не довіряли. Зараз, після протестів, довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. Тобто рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють. У нас усе одно зберігається консенсус, що Володимир Зеленський має бути президентом до завершення війни: більшість проти виборів. А ось після війни бажано, щоб країну очолили нові лідери.— 55% опитаних довіряють президенту, а 40% — не довіряють. 40% — це досить багато.— Насправді це досить багато, але потрібно розуміти, з чим ми порівнюємо. Якщо порівнювати з рівнем довіри до багатьох лідерів у демократичних країнах, то 55% після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни — це дуже високий показник. Дональду Трампу у Сполучених Штатах довіряють близько 35-40% американців. В Еммануеля Макрона у Франції та Фрідріха Мерца в Німеччині показники довіри також нижчі, ніж у Володимира Зеленського в Україні.Ми бачимо, що в Україні медіа доволі вільно критикують президента, відбуваються критичні обговорення, навіть протести. Ми довіряємо президенту, бо повинні єднатися перед російською загрозою. Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено.— Але все ж таки з квітня довіра до президента знизилася.— Так, безумовно. Але зниження могло б бути сильнішим, якби, скажімо, не було виконано частину вимог протестувальників. Погіршення також могло б бути значнішим, якби не було певної компенсації: цього літа ми бачимо яскраві удари по російському тилу, російських військах та інфраструктурі на окупованій українській території. Тобто це все дещо збалансовує. Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах.За інших обставин — якби ситуація на фронті погіршилася, а українці ще більше переживали за майбутнє — такі кадрові зміни та відсутність реакції на протести могли б значно знизити довіру до президента. Все ж таки одна з його рис полягає в тому, що певна реакція на громадську думку є.— А чи насправді зниження довіри до президента пов’язане з кадровими рішеннями та протестами, чи ці процеси глибші й почалися раніше?— Довіра до президента зовсім нестабільна з моменту російського вторгнення. Напередодні нього лише третина українців довіряла президенту, половина — не довіряла. Різке зростання довіри майже до 90% одразу після вторгнення пояснювалося не його здібностями як верховного головнокомандувача, а тим, що почалася повномасштабна війна, президент залишився в країні й ми повинні були бути разом. Тобто це був емоційний і прагматичний вибір — зберігати єдність. Але далі довіра весь час знижувалася — до обрання Трампа президентом США.Торік ми бачили ці "гойдалки" довіри до президента: коли українці спостерігали атаки на президента Зеленського, вони відчували, що це атаки на Україну. І знову з’являлося державницьке єднання, яке спонукало довіряти президенту.Тому довіра до нього доволі нестабільна, але в нас є дві іпостасі Володимира Зеленського. Як діяч на міжнародному рівні у питаннях війни й миру, дипломатії, спілкування з партнерами та відстоювання інтересів України він сприймається краще. Але коли іпостась змінюється на внутрішньополітичну — українська економіка, корупція, — питань виникає значно більше. І якщо такий порядок денний переважає, ставлення до нього значно погіршується.Загалом у довгостроковій перспективі люди втомлюються від Володимира Зеленського. В Україні люди не звикли, щоб хтось довго був президентом. І цей запит на нові обличчя, але компетентні, які зарекомендували себе під час великої війни, — стає дедалі очевиднішим.— 20% повністю довіряють президенту, а решта 35% — скоріше довіряють. Це ж немало — 20% довіряють повністю?— В умовах демократичного суспільства ці показники доволі непогані, тому що під час аналізу в сукупності враховують усіх, хто обрав відповідь у спектрі "довіряю". Але є важливий момент: між ними існує концептуальна різниця.На запитання, де вони бачать Володимира Зеленського після війни, у мирний період, серед тих, хто повністю довіряє, 36% відповіли, що хотіли б, щоб він залишався президентом. Тобто це його щирі прихильники. А серед тих, хто скоріше довіряє, навпаки, більшість вважає, що Володимир Зеленський після війни має відійти від політичних справ і вже не бути президентом країни. Вони хотіли б бачити на чолі держави когось іншого.Тобто загалом ці показники з погляду демократичної держави доволі непогані, але люди "розділяють" Володимира Зеленського: до кінця війни — добре, нехай буде президентом, а після війни ми хочемо когось нового.Вибори: українці хочуть "нульовий варіант"— 19% українців зовсім не довіряють Зеленському, а 20% — скоріше не довіряють. Чи вже час робити прогноз щодо майбутніх виборів з огляду на ці дані, чи ще зарано?— Ще зарано. По-перше, ми не знаємо, чи вирішив сам Зеленський знову балотуватися в президенти. Звісно, один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам.Але проблема в тому, що, якщо він зараз публічно скаже, що не балотуватиметься на виборах, це зруйнує і без того дуже крихку більшість у парламенті. Бо якщо лідер не планує балотуватися, то навіщо залишатися в його команді? Без парламенту він нічого не зможе ухвалювати в країні. Але якщо він захоче піти на вибори й цей варіант справді розглядають, постане питання, за яких умов відбуватимуться вибори та хто буде його конкурентом.Якщо вибори відбуватимуться в умовах війни, ми ставимо запитання, але не знаємо складу учасників, і це може використовуватися для маніпуляцій. Зрозуміло, що за такої високої недовіри, якщо проти нього виступатимуть кілька авторитетних осіб, Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове. Але якщо, скажімо, авторитетні особи, яких ми маємо зараз, — Валерій Залужний, Михайло Федоров, Кирило Буданов — не братимуть участі у виборах, а Зеленський змагатиметься з умовно старими політиками, він має шанси перемогти. Водночас будь-хто з нових лідерів може кинути йому виклик і перемогти на виборах.— Зберігається стабільна тенденція: більшість українців проти проведення виборів найближчим часом — до завершення бойових дій. Лише 15% (у березні — 12%) вважають, що вибори треба проводити навіть до завершення бойових дій. Ще 23% вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. Порівняно з березнем частка таких людей зросла з 13% до 23%. Натомість частка тих, хто вважає, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни, зменшилася з 69% у березні до 57% зараз.— Є консенсус, що більшість проти проведення виборів навіть за умови перемир’я. І тут є різні причини. Люди вважають, що перемир’я все одно буде нестабільним, і побоюються втручання Росії, зокрема в питання безпеки. Також вони хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися. До того ж багато хто не хоче голосувати за старі партії та старих політиків. Тому є консенсус, що більшість проти виборів зараз.Цікаво, що ці 15% опитаних, які наполягають на проведенні виборів до завершення війни, навіть до завершення бойових дій, прямо зараз, не є однорідною групою. Близько половини з них хочуть виборів зараз, щоб умовно отримати владу, яка ефективніше даватиме відсіч Росії. Інша половина, навпаки, хоче якнайшвидших виборів, щоб у такий спосіб усунути перешкоду для капітуляції України. Це зламані люди: вони хочуть капітулювати й вважають, що президент Зеленський їм у цьому заважає.Щодо 23% — частки, яка зросла з 13%, — це люди, які вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. І це, найімовірніше, один із наслідків протестів, тому що така позиція є компромісною: люди незадоволені кадровими змінами й вважають, що безпосередньо під час війни вибори неможливі, але їх можна провести принаймні під час перемир’я, щоб Володимир Зеленський поніс політичну відповідальність, отримав політичне покарання.— Який запит на вибори в тих, хто довіряє або не довіряє Зеленському?— Саме серед тих, хто скоріше або повністю довіряє Зеленському, переважна більшість виступає проти проведення виборів зараз і загалом підтримує вибори лише після остаточного завершення війни. Вони відповідають: "Ми сприймаємо його як легітимного главу держави, а вибори — це завжди розхитування ситуації, дестабілізація, тому ми готові чекати до повного завершення війни".Серед тих, хто не довіряє президенту, звісно, більше людей, які хотіли б провести вибори принаймні після перемир’я. А якщо разом узяти тих, хто вимагає виборів зараз або після перемир’я, то таких уже 52% серед тих, хто скоріше не довіряє президенту, і 73% — серед тих, хто зовсім не довіряє.Але цікаво, що навіть серед тих, хто зовсім не довіряє президенту, на проведенні виборів прямо зараз, під час бойових дій, наполягають 44%, тобто менше половини. Це ще раз показує, що навіть серед тих, хто йому не довіряє, значна частина усвідомлює ризики виборів під час бойових дій і тому підходить до цього прагматично.— Ви поставили запитання: "Які вибори треба провести першочергово для позитивного впливу на розвиток країни?"— 44% опитаних відповіли, що першочергово потрібно провести президентські вибори, 32% — парламентські, а 11% — місцеві. Переважає думка про президентські вибори. Це, до речі, відображає певне хибне розуміння українцями того, як функціонує українська держава, тому що в нас насправді парламентсько-президентська республіка: парламент призначає уряд. І навіть якщо ми зараз оберемо нового президента, то без коаліції в парламенті він матиме дуже обмежені повноваження.Насправді для кращого представництва різних груп населення у владі потрібне переобрання Верховної Ради. Але відносна більшість людей наполягає на президентських виборах — коли це буде можливо.— Чи на період "після війни" сильніше актуалізується думка про потребу в нових лідерах?— Вона вже актуалізована. Люди зараз найбільше довіряють представникам Сил оборони. Загалом Сили оборони мають найвищий рівень довіри в Україні — понад 90%. На другому місці з показником близько 80% — волонтери, трохи нижче — громадські активісти. Також люди бачать багатьох представників місцевого самоврядування, які чудово себе зарекомендували.Тому люди хочуть бачити у владі нові обличчя й тих громадян, які, по-перше, продемонстрували компетентність під час великої війни, а по-друге, справді проливали кров за нашу державу, тож мають право бути представленими у владі. Саме тому, коли ми обговорюємо політичні кризи, як зараз, українці не кажуть: "Ми критикуємо партію “Слуга народу”, президента, але хочемо привести нинішню опозицію до парламенту".Нинішній опозиції — наприклад, "Європейській Солідарності", "Батьківщині" та "Голосу" — люди так само не довіряють і не хочуть бачити її у владі. Люди хочуть "нульовий варіант": мають піти і партія "Слуга народу", і нинішня опозиція, а ми хочемо саме нових лідерів..

У вівторок, 11 серпня, угорський парламент обрав новим президентом країни колишнього суддю Верховного суду Андраша Баку. Він був активним критиком попереднього прем’єр-міністра Віктора Орбана.Про це повідомило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що призначення Андраша Баки стало частиною курсу прем'єр-міністра Петера Мадяра на демонтаж політичної спадщини Віктора Орбана.У вівторок його кандидатуру підтримали 140 депутатів, ще шість народних обранців проголосували проти. Представники партії Віктора Орбана участі в голосуванні не брали.Андраш Бака раніше очолював Верховний суд Угорщини, а до цього працював суддею Європейського суду з прав людини. На початку 2012 року Віктор Орбан зняв його з посади керівника Верховного суду.Андраш Бака змінив Тамаша Сульока, призначеного на посаду за керівництва Віктора Орбан. Минулого місяця Сульок залишив посаду після тиску нового уряду.Хоча угорський президент має обмежені виконавчі повноваження, проте він може відкласти підписання законів або направити їх на розгляд Конституційного суду.В уряді Мадяра побоювалися, що прихильник Орбана здатний загальмувати ухвалення рішень, необхідних для розблокування мільярдів євро замороженого фінансування ЄС. Сам Мадяр представляв Баку як суддю, який відстоював принципи верховенства права та поділу влади.Економіст Commerzbank Таті Гхоше вважає призначення Баки символічно важливим на тлі інших кроків нового уряду щодо усунення союзників Орбана. При цьому, за його оцінкою, повний демонтаж колишньої системи не відбудеться швидко."Хоча виборчий мандат може бути сильним, державний апарат залишається під сильним впливом попереднього режиму, скасування усталеної політики вимагатиме часу", — зазначив він.Нагадаємо, 29 липня видання Euractiv повідомило, що рейтинг прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра та його проєвропейської партії "Тиса" розпочав знижуватися. Причиною стало невдоволення угорців процесом висунення кандидатки на посаду президента..

У понеділок, 10 серпня, Верховний суд Росії задовольнив позов про скасування реєстрації списку кандидатів від партії "Яблоко" на вибори до Державної думи. Позов подала партія "Родіна".Про це повідомив російський Telegram-канал "Осторожно, новости"."Яблоко" — єдина в Росії партія, що балотується до Держдуми, при цьому виступаючи за мир.Представники "Яблока" виступали в суді більш ніж чотири години з урахуванням дебатів сторін: вони в деталях розбирали позов, аналізуючи кожен аргумент про порушення авторського права в матеріалах (зокрема, близько півгодини юристи міркували, що створений нейромережею контент не можна визначати як власність штучного інтелекту), а також "агітацією" намагалися визнати навіть архівні матеріали "Яблока".Натомість представник ЦВК сказав, що в деяких матеріалах все ж є порушення інтелектуальної власності (наприклад, фото Медведєва), а також припустив, що агітація за партію фінансувалася паралельно з офіційними витратами, це начебто не враховувалося в офіційній статистиці.Крім того, у ЦВК заявили з посиланням на документ Росфінмоніторингу, що деякі кандидати та контрагенти партії мають іноземне фінансування — зокрема, 72 жертводавці партії з квітня по липень отримували гроші з Індії, Грузії, Німеччини й інших країн. У дебатах він доповнив, що на момент реєстрації партії про це відомо не було. У "Яблоку" пояснили, що це переважно перекази від росіян і в рублях.У підсумку представник прокуратури заявив, що "є підстави для задоволення позову та зняття "Яблока" з виборів через порушення авторських прав та можливе порушення фінансових норм", а питання про дотримання антиекстремістського законодавства фактично залишило відкритим.У фінальній репліці керівник партії "Яблоко" Микола Рибаков попросив молодих прихильників своєї політичної сили  "не переживати" з приводу можливого зняття партії з виборів."Попереду в нас довгий шлях до майбутнього Росії, й ми пройдемо його разом", — підсумував політик.Нагадаємо, в липні президент України Володимир Зеленський висловив припущення, що після так званих президентських "виборів" країна-агресорка Росія може оголосити нову хвилю мобілізації. Російський диктатор Володимир Путін готовий піти на нові ескалаційні кроки..

Партія "Право та справедливість" підготувала законопроєкт щодо громадян України в Польщі. Політична сила Ярослава Качинського запропонувала депортувати всіх чоловіків призовного віку, які не працевлаштовані легально.Про це повідомило видання Interia з посиланням на віцепрезидента партії "Право та справедливість" Тобіаша Бохенського.Проєкт передбачає створення центрів депортації, які мають спростити та пришвидшити весь процес. Політик зазначив, що для того, щоби Центрально-Східна Європа перебувала в безпеці та залишалася вільною, Україна мусить перемогти."У зв’язку з цим одним із перших і найважливіших рішень уряду, який сформує "Право та справедливість", стане рішення про депортацію українських чоловіків призовного віку, які не працюють легально в Польщі. Вони матимуть можливість боротися за свою Батьківщину, щоби жах цієї війни швидше закінчився. І польська держава в цьому рішуче, категорично та безкомпромісно допоможе", — заявив Бохенський.Як відомо, 2025 року Міністерство сім’ї, праці та соціальної політики Польщі повідомляло, що кількість зареєстрованих безробітних українців у країні — понад 11 тисяч осіб. Відомство не публікувало точних даних із поділом за статтю, однак більша частина цієї групи жінки.Відповідно до пропозиції "Права та справедливості", депортації додатково могли би підлягати чоловіки, які перебувають у так званій "сірій зоні", тобто не мають легального працевлаштування.Наразі триває програмна конференція партії під гаслом "До нового уряду". У ній беруть участь, зокрема, Ярослав Качинський і Пшемислав Чарнек, якого партія назвала своїм кандидатом на посаду прем’єр-міністра. Качинський заявив, що його політична сила повинна прагнути сформувати новий уряд."Президент у Польщі може багато. Але найбільшу владу має уряд", — наголосив він.За його словами, саме тому партія має працювати над поверненням до влади. Качинський різко розкритикував нинішню владу. За його оцінкою, Польща "рухається в дуже поганому напрямку — фактично в усіх сферах".Нагадаємо, як засвідчили результати опитування SW Research для Onet, 47% поляків позитивно оцінюють діяльність президента Кароля Навроцького на міжнародній арені. Водночас майже 45% респондентів заявили, що не підтримали би його кандидатуру в разі переобрання..

Російське керівництво побоюється вересневих виборів до Держдуми більше, ніж зовнішніх економічних санкцій. Через відсутність контролю над прихованим невдоволенням суспільства репресивний апарат Кремля перейшов до превентивних зачисток будь-яких політичних опонентів.Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.Втома від війни та превентивні репресіїРозвідка зазначила, що у російському суспільстві наростає втома від затяжної війни, яку стає дедалі важче приховувати офіційній пропаганді. За даними підконтрольних владі соціологів, за продовження бойових дій виступають лише 15–24% росіян, тоді як від 64% до 67% громадян висловлюються за мирні переговори. В умовах тотального страху реальний рівень підтримки війни є ще нижчим.Для зачистки політичного поля перед виборами режим усуває навіть формальних опонентів, яскравим прикладом чого стало затримання Бориса Надєждіна. Аналітики відомства так оцінюють страхи російської верхівки:"Кремль боїться не окремих політиків, а будь-якої можливості перетворити суспільне невдоволення на політичний процес. Для Кремля відсутність очевидних лідерів протесту — радше проблема, ніж перевага. Лідера можна дискредитувати, заарештувати або не допустити до виборів. Без такого лідера влада не розуміє, звідки з'явиться наступний осередок невдоволення. Тому репресії стають превентивними".Розкол еліт та загроза "ветеранського" бунтуУ розвідці запевнили, що паралельно з цим поглиблюється криза всередині самої російської верхівки. Частина оточення Володимира Путіна закликає шукати вихід із війни, оскільки Центробанк Росії визнає несумісність фінансової стабільності з постійними видатками на бойові дії, а олігархи намагаються налагодити сепаратні контакти. На тлі системних ударів по НПЗ, втрат флоту та ізоляції окупованого Криму навіть Пекін починає готуватися до сценарію, де майбутнє Росії не пов'язане з чинним диктатором. Головним джерелом нестабільності для Москви під час вересневих виборів 2026 року можуть стати не цивільні активісти, а сотні тисяч військових, які повертаються з фронту. Аналітики розвідки акцентували на високій ймовірності вибуху внутрішньої кризи:"У Росії джерелом нестабільності можуть стати вже не цивільні активісти, а сотні тисяч ветеранів війни. Багато хто з них не отримав обіцяних пільг, роботи чи соціального статусу. Якщо їхнє розчарування збігатиметься із загальним невдоволенням у країні, вересневі вибори 2026 року можуть стати для Кремля не черговою формальністю, а моментом, коли внутрішня криза перетвориться на бурю", — резюмували в Службі зовнішньої розвідки.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, російська влада продовжує наполягати на своїх максималістських вимогах щодо капітуляції України, повністю відкидаючи можливість територіальних компромісів заради миру. Водночас аналітики зазначають, що Кремль намагається формувати хибне уявлення про успіхи власної армії, реальні просування якої залишаються вкрай незначними..

Два нові народні депутати поповнять Верховну Раду України. Це пов’язано з тим що деякі парламентарі стали міністрами після нещодавніх кадрових змін в уряді.Про це повідомили в Центральній виборчі комісії України (ЦВК), яка вже ухвалила відповідне рішення."ЦВК визнала Богдана Моркляника та Вікторію Рєзнікову обраними народними депутатами України", — йдеться в повідомленні.Раніше до комісії надійшли документи від Верховної Ради України про дострокове припинення депутатських повноважень Дениса Маслова та Віталія Безгіна у зв'язку з особистими заявами.Їх обрали на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу".Як відомо, народні депутати Денис Маслов і Віталій Безгін перейшли на роботу до уряду. Маслов очолив Міністерство юстиції, а Безгін став міністром у справах громад, територій і внутрішньо переміщених осіб.ЦВК розглянула документи та визнала Богдана Моркляника та Вікторію Рєзнікову, наступних за черговістю кандидатів, включених до виборчого списку "Слуги народу" під № 163 та № 165 відповідно, обраними народними депутатами України на вказаних виборах."Для реєстрації народними депутатами України Богдан Моркляник і Вікторія Рєзнікова мають не пізніш як на 20 день подати до комісії визначені законодавством документи. Своєю чергою, ЦВК не пізніш як на п’ятий день з дня їх отримання ухвалює відповідне рішення", — наголосили у виборчій комісії.Богдан Моркляник — доктор технічних наук, професор кафедри опору матеріалів і будівельної механіки Національного університету "Львівська політехніка".Вікторія Рєзнікова з 2024 року очолює кафедру економічного права й економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 2021 року працювала в Науково-консультативні раді при голові Верховної Ради України, членом-кореспондент Національної академії правових наук України.Нагадаємо, що 1 червня ЦВК визнала політолога Миколу Давидюка обраним народним депутатом від партії "Голос". Він працюватиме у Верховній Раді замість Володимира Цабаля, який склав мандат..

Колишній мер Манчестера, 56-річний Енді Бернем очолив Лейбористську партію та стане новим прем’єр-міністром Великої Британії замість Кіра Стармера. Він офіційно вступить на посаду 20 липня.Про це повідомило видання The Guardian. Журналісти зазначили, що це добре відомий персонаж у британській політиці, до того ж він уже працював в уряді.У своїй промові Бернем віддав шану попереднику Кіру Стармеру, зазначивши, що під його керівництвом лейбористи "пройшли шлях від найгіршої поразки до однієї з найкращих перемог у нашій історії".Він заявив, що його першим кроком стане зміна культури Лейбористської партії. Бернем прагне "нової політики", заснованої на розв’язанні проблем, а не на набиванні очок. Новий прем’єр-міністр також сказав, що хоче, щоби політика стала менш токсичною, та висловив готовність стати лідером для "всіх регіонів".Заяви про "хоробрий український народ"Раніше Бернем заявляв, що його зовнішньополітичними пріоритетами стануть підвищення національної безпеки, зміцнення чинних альянсів, посилення співпраці з Європою, а також підтримка України у війні з Росією."Британія стикається зі все небезпечнішим світом, де зростає російська агресія, конфлікт на Близькому Сході, кліматична й енергетична нестабільність, а також технології, які швидко змінюють характер війни за кордоном і нашу безпеку вдома", — наголошував він.У цьому контексті Бернем пообіцяв продовжувати курс свого попередника щодо підвищення оборонних витрат, посилення ролі в НАТО та тісної співпраці з європейськими країнами. Він акцентував, що США залишатимуться найважливішим союзником Британії у сфері оборони та безпеки, а також постійно згадував про російсько-українську війну."Підтримка України з боку Великої Британії не похитнеться. Ми знаємо, що британська безпека та ширша євроатлантична безпека невіддільні від того, що відбувається в Україні", — зазначав політик.За його словами, уряд Кіра Стармера довів лідерство Великої Британії, створивши та ставши співголовою "Коаліції охочих" для підтримки "хороброго українського народу".Раніше він теж неодноразово заявляв, що й надалі продовжуватиме підтримувати український народ проти російської агресії.Підтримка Києву, Львову та ХарковуДо речі, що під час перебування на посаді мера Великого Манчестера Бернем надавав підтримку мерам Києва, Львова та Харкова. У перші дні повномасштабного вторгнення Росії Бернем звернувся до них із листом і запропонував їм гуманітарну допомогу, назвавши Україну "демократією під атакою" та заявивши, що накладені на Росію санкції є "недостатніми"."Мешканці Великого Манчестера, безсумнівно, захочуть пожертвувати речі чи їжу, але ця кампанія спрямована саме на збір коштів для закупівлі медичного обладнання. Якщо ви маєте можливість допомогти фінансово, закликаю зробити це якомога швидше. Це дозволить нашим медикам підтримати тих, хто перебуває на передовій в Україні", — сказав тоді очільник одного з найбільших британських міст."Це справді темні часи для українського народу. Ми просто повинні залишатися з ними та протистояти тому, хто вже щонайменше 15 років висуває неприйнятні погрози. Ми маємо визнати, що до цього моменту не зробили вдосталь, щоби протистояти йому", — заявив політик у перші дні вторгнення.Уже в березні 2022 року він підтримав кампанію зі збору коштів манчестерської благодійної організації UK-Med, яка допомагала медичним бригадам на фронті. А 2023 року Бернем як мер Великого Манчестера виступив співзасновником міжнародної мережі UNBROKEN Cities Network — ініціативи, спрямованої на підтримку українських міст в умовах війни, а також на розвиток реабілітаційних послуг.Працевлаштування українцівТоді ж він декілька разів зустрічався з волонтерами, які організували безкоштовний магазин для переселенців з України в Манчестері. Бернем разом із партнерами з півночі Англії долучився до створення ініціативи "Разом для України". На сайті United for Ukraine опублікували список якісних вакансій від роботодавців, які готові надати підтримку.Цей інформаційний ресурс також спрямовував людей до інших послуг: безкоштовні курси англійської мови, відкриття банківських рахунків, консультації щодо управління фінансами, житла та догляду за дітьми."У партнерстві з роботодавцями з усього регіону ми продовжуємо допомагати переміщеним українцям облаштовуватися на новому місці, забезпечуючи їм можливості для працевлаштування та навчання", — акцентував Бернем у першу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.На той час до United for Ukraine долучилися понад 140 роботодавців, що розмістили понад 400 вакансій для українців.Манчестер визнав Голодомор геноцидомПід час керівництва Великим Манчестером Бернем також відзначився символічним, але політично важливим кроком. 2024 року місто визнало Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.Бернем підкреслив, що російське вторгнення в Україну — це не перший випадок, коли українська ідентичність зазнає нападу. Тоді ж він розпорядився запровадити день пам’яті жертв Голодомору в четверту суботу листопада."Російський уряд навіть через 90 років після Голодомору не припинив своєї агресії. Він прагне знову поневолити Україну та перешкодити демократичному волевиявленню українського народу", — наголошував нинішній головний претендент на посаду прем’єр-міністра.Він висловлював тверде переконання, що Велика Британія не повинна дозволити Росії досягнути своїх цілей в Україні. І для цього варто допомагати Києву."Вкрай важливо, щоби ми продовжували підтримувати Україну всілякими способами", — йдеться у його заяві до першого Дня пам’яті жертв Голодомору у Великому Манчестері.Нагадаємо, що, за оцінками політичних аналітиків, перед Енді Бернемом постане два зовнішньополітичних виклики. Перший — Дональд Трамп, який майже безсумнівно не сприйме прем’єра Великої Британії з лівими поглядами. Другий — продовження політики попередника в напрямку виправлення помилки, якої ця держава припустилася з "Брексіт". Для лейбористів лозунг "назад до Євросоюзу" здатний стати тією темою, яка мобілізує їхній електорат проти ультраправих прихильників ізоляціонізму..

Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість оприлюднення секретних розвідувальних матеріалів щодо можливого втручання Китаю у президентські вибори 2020 року. Водночас частина представників американських спецслужб застерігає, що такі дані можуть бути неправильно інтерпретовані.Про це повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела. Так, Трамп може порушити цю тему під час свого виступу 16 липня. Очікується, що він говоритиме про ймовірні вразливості американської виборчої інфраструктури, які могли б дозволити іноземне втручання.Водночас співрозмовники Reuters наголошують, що наявні розвідувальні матеріали не містять доказів того, що Китай змінював результати голосування або маніпулював підрахунком голосів на виборах 2020 року.Як зазначає агентство, ще у 2021 році американська розвідка дійшла висновку, що жодна іноземна держава не змогла вплинути на технічний процес голосування, включно з реєстрацією виборців, підрахунком бюлетенів чи оголошенням результатів.Попри це, окремі аналітики розвідки висловлювали думку, що Китай мав потенційні можливості для такого втручання. Саме ці оцінки, за даними Reuters, зараз можуть стати предметом публічного обговорення.Джерела агентства також повідомили, що в американській розвідувальній спільноті існують побоювання: розсекречення матеріалів може призвести до розкриття методів збору інформації та створити хибне враження, ніби Пекін справді вплинув на результати президентських виборів 2020 року.Речниця Білого дому Керолайн Левітт, коментуючи публікацію Reuters, заявила, що наразі ніхто не знає, про що саме говоритиме президент під час свого виступу, а повідомлення анонімних джерел є лише припущеннями.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що торік країна-агресорка Росія та Китай провели таємні військові навчання. Вони були схвалені міністром оборони Росії Андрієм Бєлоусовим та проходили за участю щонайменше чотирьох високопоставлених російських і китайських генералів..

Російські пропагандисти планують суттєво втрутитися в наступні вибори в Молдові. Кремль уже розпочав кампанію з дестабілізації країни та проводить її дуже активно та цілеспрямовано.Про це заявив директор Служби інформації та безпеки Молдови Александр Мустяце, якого цитують журналісти Deschide.За його словами, 2026 року фіксується суттєве зростання кількості дезінформаційних і пропагандистських заходів, на які росіяни кинули додаткові зусилля.Росія реалізує їх за допомогою методів, яких досі ніколи не використовувала. Зокрема, вона обрала TikTok як ключову платформу для поширення своїх фейків. Раніше використовували популярну соціальну мережу Telegram.Попри це, зараз Молдова набагато краще підготовлена до спротиву. Вона, за словами директора служби інформації та безпеки, вже знає, як ефективно боротися зі спробами зовнішнього втручання, насамперед російського."Водночас ми не повинні розслаблятися, бо росіяни аж ніяк не розслабляються. У них є дуже великі команди фахівців, яким платять великі гроші та які щодня націлені на нас", — зауважив Мустяце.Він також наголосив, що на теперішній момент головна мета режиму диктатора Володимира Путіна в Молдові — підрив довіри до демократичних інститутів.Кремль активно працює проти збройних сили Молдови, сектору безпеки, сектору громадського порядку та сектору правосуддя."Мета полягає в тому, щоби підірвати довіру, щоби під час наступного виборчого циклу громадяни замислилися над тим, чи ефективно працюють ці інституції", — попередив молдовський спецслужбовець.Нагадаємо, наприкінці червня президентка Молдови Мая Санду заявляла, що в межах потенційного мирного врегулювання та завершення бойових дій в Україні ЄС спроможний долучитися до розв'язання замороженого конфлікту на території Молдови. Йдеться про можливість дипломатичного тиску з метою повного виведення російської армії із лівобережжя Дністра..

Лідерки французького ультраправого "Національного об'єднання" Марін Ле Пен запропонувала свою кандидатуру майже одразу після того, як апеляційний суд Парижа підтвердив її провину. Йдеться про справу щодо нецільового витрачання коштів Європарламенту.Заяву Марін Ле Пен наводить французьке видання Le Monde. Французька політикиня оголосила, що балотуватиметься у президенти 2027 року. Але спочатку подасть апеляцію."Оскільки я маю можливість подати апеляцію до Касаційного суду, яка припиняє дію рішення, я проводитиму передвиборчу кампанію без електронного браслета", — зазначила вона.Раніше французький апеляційний суд залишив чинним обвинувальний вирок Марін Ле Пен. При цьому суд скоротив до 15 місяців термін заборони лідерці ультраправих обіймати виборні посади. Так вона отримала можливість балотуватися на наступних президентських виборах.Водночас суд засудив Ле Пен до трьох років позбавлення волі: двох — умовно, одного — з відбуванням покарання під електронним наглядом (з носінням електронного браслета). Варто зазначити, що цей рік якраз припадає на передвиборчу кампанію у Франції.Сама Марін Ле Пен раніше заявляла, що не хотіла би вести президентську кампанію під електронним наглядом. Це би заважало, на її думку, агітації та підривало її позиції як кандидатки.У березні 2025 року дев’ятьох депутатів Європарламенту, серед яких Марін Ле Пен, визнали винними у розтраті коштів Європейського Союзу. Цю політикиню пов’язують із кремлівським диктатором Володимиром Путіним.Тоді наголошувалося, що підсудні не звинувачені у привласненні коштів, а лише в їх використанні на користь своєї партії.Нагадаємо, що британське видання The Guardian опублікувало дослідження про причини зростання популярності ультраправих в Європі. З огляду, що ці політсили переважно ще й проросійські, їхній підйом — погана новина для України..

Громадянська мережа "ОПОРА" закликала українців уже зараз перевірити актуальність даних у Державному реєстрі виборців. Це потрібно зробити, не чекаючи оголошення перших повоєнних виборів, дата яких нині невідома.Так, організація запустила кампанію #ПеревірСебеУРеєстрі, щоб пояснити громадянам, як перевірити інформацію про себе та що робити, якщо дані в реєстрі відсутні або містять помилки.В "ОПОРІ" наголошують, що кампанія не означає підготовку до виборів найближчим часом. Водночас Державний реєстр виборців працює постійно, а дані в ньому мають бути актуальними незалежно від початку виборчого процесу.Після початку повномасштабної війни мільйони українців змінили місце проживання в Україні або виїхали за кордон. Частина людей отримала статус внутрішньо переміщених осіб, змінила реєстрацію, прізвище або досягла 18-річного віку. Усі ці зміни можуть впливати на актуальність даних у реєстрі.Що таке Державний реєстр виборцівДержавний реєстр виборців — це інформаційна система, у якій зберігаються та оновлюються відомості про громадян, які мають право голосу.Саме на основі цього реєстру під час виборів формують списки виборців на дільницях. Якщо дані в реєстрі неправильні або застарілі, людина може не знайти себе у списку виборців за потрібною адресою.Водночас Державний реєстр виборців і список виборців — це не одне й те саме. Реєстр працює постійно, а список виборців для конкретної дільниці формують уже під час виборчого процесу.Кому варто перевірити дані"ОПОРА" радить перевірити інформацію про себе всім виборцям. Особливо це важливо для тих, хто:змінив місце проживання або реєстрації;має статус внутрішньо переміщеної особи;виїхав за кордон через війну;служить у Силах оборони України;змінював прізвище або інші персональні дані;досяг 18-річного віку під час повномасштабної війни;хоче перевірити, чи немає в реєстрі вже померлих членів родини.Передусім варто перевірити правильність написання прізвища, імені та по батькові, наявність людини у реєстрі, а також актуальність виборчої адреси.Як перевірити себе у реєстрі виборцівЩоб перевірити дані, потрібно зайти у "Кабінет виборця" на сайті Державного реєстру виборців. Далі необхідно:Обрати розділ "Перевірка включення".Ввести особисті дані: прізвище, ім’я та по батькові, дату народження й електронну пошту.Вказати регіон, район і населений пункт, де зареєстроване місце проживання.Якщо виборчу адресу вже змінювали на місцевих виборах 2020 року, потрібно вводити саме виборчу адресу.Дочекатися відповіді на електронну пошту та перевірити, чи правильно вказані дані.В "ОПОРІ" зазначають, що відповідь зазвичай надходить впродовж кількох хвилин.Що робити, якщо дані неправильніЯкщо людина не знайшла себе у реєстрі або побачила помилки в даних, потрібно звернутися для їх уточнення. Це варто зробити завчасно, адже оновлення інформації потребує часу та перевірки.В "ОПОРІ" наголошують, що раніше громадяни перевірять свої дані, то менше ризиків виникне тоді, коли проведення виборів стане можливим.Організація також просить українців поділитися власним досвідом перевірки даних. Для цього можна заповнити коротку форму зворотного зв’язку на сторінці кампанії або написати "ОПОРІ" у Facebook, Instagram чи на електронну пошту.За словами аналітика Громадянської мережі "ОПОРА" Дмитра Баштового, такі відповіді допоможуть зібрати знеособлену статистику та зрозуміти, з якими труднощами найчастіше стикаються громадяни."Твій голос починається не в день виборів, а з правильних даних у Держреєстрі виборців", — наголосив Баштовий.Нагадаємо, за словами тимчасового виконувача обов’язків міністра цифрової трансформації України Олександра Борнякова, будь-які вибори в Україні через "Дію" неможливі. Й на це є щонайменше декілька причин. Розмови про повну цифровізацію держави не можуть вплинути на таку ситуацію.Читайте також: 30 років Конституції України: як її приймали, чи змінять після війни, вступу в ЄС та коли можливі вибори.

Британське видання The Guardian опублікувало дослідження про причини зростання популярності ультраправих в Європі. З огляду, що ці політсили переважно ще й проросійські, їхній підйом — погана новина для України.Реалії Європи: чверть виборців голосує за ультраправих Дослідження в межах проєкту PopuList показує, що майже кожен четвертий виборець у Європі зараз голосує за ультраправі партії, і ця частка зросла майже вп'ятеро з середини 1990-х років і особливо різко — за останні три роки. Під партіями з такою ідеологією автори проєкту розуміють політичні сили, які сповідують авторитаризм і нативізм. Останнє — це віра в те, що країна повинна бути населена виключно членами корінної групи. Нативісти загалом вороже ставляться до немісцевих, убачаючи в них загрозу.Аналіз, який проводився 150 політологами, встановив, що загалом майже 30% європейців голосують за антиістеблішментські партії — як за крайніх правих, так і за крайніх лівих. Політологи наголошують на успіхах австрійської Партії свободи (FPÖ), підтримка якої зросла з 16% до 29% на виборах 2024 року, французького Національного об'єднання (RN) — зростання з 19% до 37%, партії Chega в Португалії — зростання з 7% до 18%.Оскільки видання британське, згадали і про шалений успіх Reform UK — раніше TrueUA аналізував причини та наслідки підйому популярності партії Найджела Фараджа. Зокрема, одним із наслідків стала відставка проукраїнського прем’єр-міністра Кіра Стармера. У 2019-му ультраправі в Британії мали підтримку 2%, у 2024-му вже 14%, а на травневих місцевих виборах здобули найбільше місць у місцевих радах, посунувши традиційні Лейбористську та Консервативну партії. Автори дослідження окремо виділили "Альтернативу для Німеччини" (AfD). Торік на парламентських виборах ця партія подвоїла результат з 10% до 21%, вперше зайнявши друге місце в країні. Додамо: протягом останнього часу ця політсила б’є свої ж рекорди з популярності. Так, згідно з опитуванням інституту Insa, у квітні AfD мала підтримку 28% опитаних, у травні піднялася ще на один пункт, а у червні зберегла ті ж 29%, але рекордно на 9 відсоткових пунктів випередила правлячу коаліцію партій ХДС/ХСС канцлера Фрідріха Мерца.Наступного тижня в Ерфурті (Східна Німеччина) відбудеться з’їзд "альтернативників". За повідомленням видання Politico, німецька поліція готується до масових заворушень, пов’язаних із цією подією. Очікується, що на неї прибуде понад 50 тисяч демонстрантів, зокрема й ліві радикали, здатні спровокувати побоїще. Видання зазначає, що у вересні в "Альтернативи для Німеччини" є значні шанси отримати більшість голосів у східних землях Саксонія-Ангальт і Мекленбург-Передня Померанія. Поліція Тюрінгії, на цій землі розташована Ерфурт, підтвердила, що очікує спроби блокування під’їздів до виставкового центру, де відбуватиметься зліт ультраправих. Правоохоронці також заявляють про мобілізацію протестувальників через лівацькі мережеві платформи, учасники яких виступають за масову громадянську непокору. Дати відсіч "Альтернативі…" закликають й активістів із інших країн, зокрема, з Італії та Франції. Нагадаємо: в Німеччині набирає підтримки ініціатива заборони AfD через суд.Аліс Вайдель, лідерка цієї партії, переконує, що її політсила — не неонацистська, а ще заперечує російський слід в її діяльності. Але факти свідчать про інше. 12 квітня фракція "Альтернативи…" у Бундестагу ухвалила заяву, в якій обіцяє німцям відновити російський газопровід "Північний потік", серйозно ушкоджений вибухами у 2022 році. А в травні депутат Бундестагу від AfD Ляйф-Ерік Гольм виступив проти передачі Україні виведеної з експлуатації газової електростанції в місті Любміні, мотивуючи тим, що після завершення війни в Україні Німеччина нормалізує відносини з Росією і знову куплятиме російський газ. Тобто очевидним для всіх є те, що ця партія лобіює інтереси Москви.Конспірологія, соцмережі, ідеалізація минулого: на чому спекулюють ультраправіНідерландський політолог Маттіс Рудуйн, коментуючи результати дослідження, звернув увагу на причини популярності ультраправих. Він вказує, що це не раптове явище, просто зараз воно прискорилося. Один із ключових факторів прихильності до радикальних правих — критична оцінка європейцями міграційної політики своїх урядів. Другий фактор — нормалізація ультраправих партій.Ще зовсім недавно вони перебували на маргінальних позиціях, але завдяки ЗМІ й соціальним мережам змогли масштабувати свої ідеї в інформаційному просторі. Тут варто додати важливий штрих — такого роду партії широко ретранслюють різного роду теорії змов, розраховані на людей із низьким рівнем критичного мислення. Конспірологія дає можливість простих пояснень складних проблем.Ультраправі партії, зазначає політолог Рудуйн, "дуже хороші оповідачі", вони знають, як сформулювати послання до виборців, спрямовують ці послання проти конкретних груп — нація проти іммігрантів, суддів, "пробудженої еліти". Це гарно перемішується із ідеалізацією минулого, в якому було краще. Тобто, стверджує Рудуйн, ультраправі "професіоналізувалися" у своїх наративах.Погоджуючись із названими причинами росту популярності таких політиків, є сенс додати ще кілька.Наприклад, крайні праві найбільш популярні в тих країнах Європи, які колись входили до так званого "соцтабору". Навіть німецька AfD дуже популярна на східних землях, у колишній НДР, а от у західних землях її рейтинги скромні.Протягом минулого та цього років помітні перемоги праві сили отримали у Польщі, де їхнім активом є президент Кароль Навроцький (він радше консервативний політик, проте за своїми ідеями  близький до антиукраїнських "конфедератів").У Чехії урядом керує правий популіст Андрей Бабіш, у проурядову коаліцію входять радикали з партії "Свобода і пряма дія" на чолі з Томіо Окамурою.У Румунії якимось дивом президентські вибори виграв ліберал Нікушор Дан, хоча після першого туру лідирував ультраправий проросійський політик Джордже Сіміон.Значну популярність мають ультраправі у Словаччині, в Угорщині. Хоча Віктор Орбан та його Fіdes у квітні з тріском програли вибори, вони нікуди з політичної сцени не поділися. Враховуючи, що йдеться про сусідні з нами країни, підйом ультраправих там — значний виклик для України.Ці політсили заважатимуть нашій євроінтеграції. На прикладі скандалу з орденом Білого орла, зчиненого президентом Навроцьким, добре видно, як спекуляції на історичних травмах негативно впливають на рівень підтримки населенням нашого членства в Євросоюзі.Щодо країн Старої Європи, там противагою ультраправим є ліві партії, часто також популістського складу, проте вони мають традиційну значну підтримку серед виборців. Автори проєкту PopuList згадали про поразку в Нідерландах Партії свободи Герта Вілдерса (PVV), коли вона втратила майже третину своїх місць і фінішувала другою на виборах, пропустивши вперед ліволіберальну партію D66 на чолі з 38-річним Робом Єттеном.Проте є інші приклади. Нещодавно в Італії генерал Роберто Ванначчіні створив партію Futuro Nazionale, яка за проголошеними лозунгами займе дуже крайню праву нішу і на найближчих виборах має значні шанси отримати свою фракцію в парламенті. Не варто забувати й про фактор Дональда Трампа — в його оточенні вистачає діячів, які активно підтримують євроскептиків та ізоляціоністів. Утім, на відміну від минулого року, цього європейські політики намагаються дистанціюватися від непопулярного в Європі президента США. Як зазначає видання Politico, особливо показовою стала поразка Орбана, якого приїхав підтримати віцепрезидент Джей Ді Венс, та сварка Трампа з ідеологічною колежанкою прем’єркою Італії Джорджею Мелоні. Автори публікації звернули увагу, що французький ультраправий Жордан Барделла в недавньому інтерв’ю назвав поведінку Трампа "непередбачуваною". Ще трохи — й європейські праві оголосять американського лідера ворогом Європи.Оскільки тренд на правих популістів набирає силу, Україні на часі розробити та втілювати превентивні кроки. Від налагодження стосунків із тими, з ким можна вести діалог (свого часу президент Володимир Зеленський зустрічався з Гертом Вілдерсом, після чого цей нідерландський політик припинив ганити Україну), до ефективної роботи з підриву авторитету тих, із ким діалог в принципі неможливий. Тут прикладом може слугувати поведінка українських офіційних осіб щодо Орбана. Ле Пен, Вейдель, Барделла, Бабіш, Окамура, Навроцький, Менцен, Браун та їм подібні ніколи не полюблять Україну, тож важливо зробити все, щоб вони бодай остерігалися їй шкодити..

Американський державний секретар Марко Рубіо поступиться віцепрезиденту країни Джею Ді Венсу, якщо той публічно заявить про наміри балотуватися на посаду президента від Республіканської партії на виборах 2028 року.Таку інформацію оприлюднила агенція Associated Press, журналісти якої послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що Рубіо в розмовах зі своїми радниками та помічниками неодноразово згадував про свій намір поступитися місцем Венсу.Видання наголосило, що в останні місяці Рубіо, обіймаючи посади держсекретаря та помічника президента з питань національної безпеки, значно зміцнив свій вплив в адміністрації, призначивши своїх прихильників на ключові посади в Раді національної безпеки Білого дому.Журналісти додали, що Рубіо та Венс виробляють різні підходи до реалізації зовнішньополітичного й оборонного порядку денного президента США Дональда Трампа. Зокрема, Венс уже декілька разів критикував Ізраїль за його дії в Лівані, тоді як Рубіо зберігає підтримку Тель-Авіва або утримується від коментарів щодо ліванської ситуації.Держсекретар США ставився до можливості досягнути прийнятної угоди з Тегераном настільки скептично, що у квітні відмовився очолити американську делегацію на переговорах у Пакистані.Венс, своєю чергою, побачив у цьому шанс зміцнити зовнішньополітичні позиції та, за даними джерел видання, двічі просив Трампа доручити керівництво місією йому, доки президент не погодився.При цьому прессекретар Держдепу Томмі Піготт наголосив, що "Рубіо та вся адміністрація на 100% діють у повній згоді з президентом Трампом".На думку дипломата Яна Келлі, й Венс, і Рубіо мають рівні амбіції стати наступниками Трампа, проте в разі провалу переговорів з Іраном Венса може очікувати на "провал" у плані президентського висування.Аналітики акцентували, що погляди політиків очевидно розходяться: Рубіо спирається на доктрину Рональда Рейгана про важливість "вільного світу", тоді як Венс не цікавиться цією концепцією та говорить мовою відмови від "абстракцій".Орім того, за словами співрозмовників медійників, Рубіо використовує своє становище, щоби перебудовувати Раду національної безпеки під себе, призначаючи останніми тижнями близьких союзників на ключові посади в Білому домі."Серед них — колишній радник по Держдепартаменту Майк Нітхем, який обійняв посаду заступника радника з національної безпеки, а також Джеремі Льюїн, який раніше курирував ліквідацію USAID, який тепер призначений заступником секретаря із західної півкулі", — підсумували в журналістському матеріалі.Нагадаємо, нещодавно державний секретар США Марко Рубіо заявляв, що під час зустрічі Трампа та Путіна в Анкориджі в серпні минулого року жодних офіційних домовленостей щодо України не досягнули..

У неділю, 28 червня, російський диктатор Володимир Путін відвідав передвиборчий захід своєї керівної партії, де озвучив порцію пропагандистських штампів про війну. Він традиційно спробував запевнити присутніх у міцності свого режиму та звинуватив зовнішні сили у спробах розхитати ситуацію в країні.Про це повідомляє російське пропагандистське агентство ТАСС.Пропаганда про фронт та звинувачення ЗаходуГлава Кремля під час свого виступу на з'їзді намагався переконати російське суспільство у тому, що стратегічні плани Москви будуть виконані попри коригування, викликані поточними реаліями. Очільник РФ знову повторив абсурдні тези про те, що західний світ намагається ліквідувати Росію як глобальний чинник. За його версією, іноземні держави хочуть скористатися ситуацією, оскільки його країна нібито завжди заважала поширенню зла."Росію "пробують на зуб" і намагаються від неї здихатися, як від світового фактора, який "завжди був на шляху зла", — видав у мікрофон російський лідер.Крім того, Путін звинуватив Київ у переході до терористичних методів через уявні невдачі Збройних сил України на лінії зіткнення. На тлі цього диктатор оголосив учасників агресії проти України "новою елітою" та заявив, що держава без сили існувати не здатна.Парламентські вибори та внутрішній контрольОкрему увагу очільник Кремля приділив майбутньому голосуванню до Державної думи РФ, побажавши успіху провладній політичній силі. Він пообіцяв, що виборчий процес відбудеться у чітко визначені терміни із залученням спецслужб для запобігання будь-якому втручанню ззовні. За словами Путіна, влада повністю проконтролює недоторканність кордонів та безпеку громадян під час електоральних заходів.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що будь-які мирні плани, обговорення яких відбувається без України, приречені на провал. Тому Москві варто припинити жити ілюзіями та перейти до реальних переговорів із Києвом..

Нещодавно посол України Валерій Залужний мав зустріч із президентом Володимиром Зеленським. Однак про політичні домовленості з перспективами на майбутні вибори не йшлося.Про це повідомила медіарадниця надзвичайного та повноважного посла України у Великій Британії Валерія Залужного Оксана Тороп у коментарі агенції "Інтерфакс-Україна" в четвер, 25 червня.Вона спростувала інформацію, що з'явилася раніше у соцмережах та низці ЗМІ, про нібито домовленості дипломата з президентом щодо участі у можливих майбутніх виборах."Валерій Залужний нещодавно справді перебував у Києві та мав чергову робочу зустріч із президентом", — визнала медіарадниця.За її словами, на ній обговорювали питання щодо стану співпраці між Україною та Великою Британією, поточної політичної ситуації у Великій Британії у зв'язку зі зміною прем'єр-міністра, а також подальших кроків для підтримки України."Ці ж питання Валерій Залужний обговорив і на зустрічах з міністром закордонних справ і секретарем РНБО. Жодних політичних рішень чи домовленостей, про які пишуть ЗМІ, немає", — наголосила Тороп.Вона додала, що Залужний продовжує роботу на посаді посла України у Великій Британії, "розуміючи важливість посилення міжнародної підтримки України у ці складні часи".Раніше в соцмережах поширили непідтверджену інформацію з посиланням на анонімні джерела про нібито можливий політичний союз Зеленського із Залужним на виборах, які нібито можуть відбутися вже восени поточного року, і що це нібито стало темою обговорень під час нещодавнього візиту Залужного до Києва.Нагадаємо, в березні повідомлялося, що в українському сегменті Telegram активізувався фейковий канал "Штаб Залужного", який не має жодного стосунку до колишнього головнокомандувача ЗСУ та використовується для поширення маніпуляцій. Такі ресурси створюються з метою дискредитації й отримання прибутку на резонансних темах, тому закликають користувачів ретельно перевіряти джерела інформації..