# вибори

У понеділок, 13 січня, Міністерство оборони України оголосило новий склад Громадської антикорупційної ради при відомстві. Про нього стало відомо на засіданні комісії із забезпечення проведення конкурсу з формування цієї ради.Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України. Там пояснили, що за результатами загальнонаціональних онлайн-виборів до складу ради увійдуть 15 зі 40 претендентів, що набрали найбільшу кількість голосів.Комісія вирішила вважати обраними таких кандидатів:Гудименко Юрій Володимирович (Ветеранська сокира) — 65 222 голоси;Ніколаєнко Тетяна Володимирівна (Незалежна антикорупційна комісія) — 43 515;Шуба Анастасія Вадимівна (Антикорупційна сокира) — 40 281;Соловйов Микита Олександрович (Антикорупційна сокира) — 39 860;Штанков Микита Володимирович (Ветеранська сокира) — 39 724;Бріт Ореста Павлівна (БОН) — 39 285;Нишпорка Олена Іванівна (Антикорупційна сокира) — 39 231;Чернов Олег Валерійович (Українське правниче товариство) —  37 829;Костецький Максим Юрійович (Незалежна антикорупційна комісія) — 37683;Біщук Віктор Павлович (Українське правниче товариство) — 37 612;Трегуб Олена Миколаївна (Незалежна антикорупційна комісія) — 37 480;Даценко Катерина Андріївна (Центр суспільного контролю) — 34 635;Микитюк Антон Сергійович (Центр суспільного контролю) — 33 454;Масюк Віталій Володимирович (Українське правниче товариство) — 32 948;Прудковських Віктор В’ячеславович (Центр суспільного контролю) — 32 136.Під час засідання Комісія опрацювала відкритий протокол голосування, відкритий ланцюг голосування, звіт-аналіз поточного голосування та власні протоколи роботи системи, розроблені ГО "Електронна демократія". Вони свідчать, що під час онлайн-виборів технічних втручань, які могли б істотно вплинути на їх результати, не зафіксовано."Новий склад ради продовжить реалізацію цивільного контролю нульової толерантності посадовців до корупції в секторі оборони для забезпечення прозорості, підзвітності та запобігання корупційним проявам в оборонному відомстві", — наголосили в Міноборони.Нагадаємо, раніше перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк заявляв, що станом на 10 січня закон про демобілізацію уже готовий до передачі в Кабінет міністрів України. Наразі допрацьовуються певні його механізми для втілення документа на практиці.

Україна не визнає Ніколаса Мадуро президентом Венесуели. Таким чином Київ офіційно приєднався до позиції Європейського Союзу щодо інавгурації венесуельського диктатора.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який залишив відповідний пост на своїй сторінці в соціальній мережі X."Україна приєднується до позиції ЄС. Так звана інавгурація Ніколаса Мадуро була фальсифікацією. Вибір венесуельського народу вкрали. Ми продовжуватимемо підтримувати народ Венесуели та наполягатимемо на дотриманні його громадянських прав і свобод", — написав він.Як відомо, 28 липня 2024 року у Венесуелі відбулися вибори президента. Національна виборча комісія відразу після півночі 29 липня оголосила, що чинний президент Ніколас Мадуро переобраний на третій термін, набравши 51,2% голосів, а його опонент Едмундо Гонсалес — 44%. Лідерка опозиції Марія Коріна Мачадо заявила, що Гонсалес набрав 70% голосів і що незалежні екзит-поли та швидкі підрахунки засвідчили його перемогу.Після цього у столиці країни Каракасі спалахнули численні протести. Поліція розганяла мітингарів, застосовуючи сльозогінний газ і стріляла по них гумовими кулями, через що загинули щонайменше 11 людей. Ніколас Мадуро заявив про затримання двох тисяч протестувальників.США, Перу, Аргентина, Уругвай і Еквадор визнали Гонсалеса переможцем голосування. Проте 22 серпня Верховний суд Венесуели визнав Ніколаса Мадуро обраним президентом. 10 січня у Венесуелі президент Ніколас Мадуро втретє поспіль склав присягу. Він перебуватиме при владі до 2031 року. 11 січня США та ЄС запровадили нові санкції проти чиновників Венесуели.Нагадаємо, що Ніколас Мадуро назвав Володимира Зеленського "нацистським злочинцем", коментуючи рішення США, Франції та Великої Британії дозволити Україні завдавати ударів ракетами по території Росії.

Відновити роботу газопроводу "Північний потік" пообіцяла лідерка ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" Аліса Вайдель. За її словами, це відбудеться в разі приходу до влади політичної сили, яку вона очолює.Політичну заяву кандидатки в канцлери Німеччини опублікувало видання NTV. Журналісти зазначили, що в суботу на партійній конференції у східнонімецькому місті Різа "Альтернатива для Німеччини" вперше в історії обрала свого кандидата в канцлери — Алісу Вайдель.У своїй промові після обрання Вайдель заявила, що уряд за її участі "знесе всі вітрові турбіни" в Німеччині та, "звичайно ж, поверне до роботи працездатні атомні електростанції".Вона також окреслила свої плани щодо заходів, які вона реалізує протягом перших 100 днів після приходу до влади. Зокрема, пообіцяла, що Німеччина знову отримуватиме російський газ через газопровід "Північний потік", що проходить дном Балтійського моря."Ми повернемо "Північний потік" в експлуатацію, ви можете на це розраховувати", — сказала Вайдель.Як відомо, у вересні 2022 року трубопроводи "Північний потік-1" і "Північний потік-2", побудовані для транспортування російського газу до Європи, серйозно пошкодили вибухи. Ніхто досі не взяв на себе відповідальність за них.Партія "Альтернатива для Німеччини" є однією з найбільш проросійських у країні. На дострокових парламентських виборах 23 лютого їй прогнозують друге місце, проте вона не має шансів увійти в уряд, оскільки всі інші партії відмовляються співпрацювати з нею. За півтора місяця до дострокових виборів "Альтернатива для Німеччини" демонструє зростання рейтингів.Нагадаємо, 30 грудня стало відомо, що троє чоловіків, які мали німецьке та російське громадянство, шпигували на користь Росії. Федеральна прокуратура Німеччини висунула їм звинувачення.

Польща виявила російське угруповання, якому було доручено впливати на польські вибори через дезінформацію та розпалювання нестабільності.Про це заявив 10 січня віце-прем'єр країни Кшиштоф Гавковський, пише Reuters.Видання нагадує, що у середині травня в Польщі відбудуться президентські вибори, і влада побоюється, що російські спецслужби можуть спробувати вплинути на них на помсту за участь Польщі в наданні допомоги сусідній Україні.Варшава заявляє, що її роль як центру постачання в Україну зробила її метою для шпигунів, які працюють на Росію та її союзницю Білорусь, а також для актів саботажу. Мінськ та Москва відкинули звинувачення в тому, що вони стоять за цим.У грудні Румунія, член НАТО та Європейського союзу, скасувала результати президентських виборів після звинувачень у втручанні Росії, які Москва відкинула."В останні дні було виявлено російську групу, ще одну з яких було вмотивовано та підготовлено російською військовою розвідкою ГРУ, чиєю метою є вплив на польські вибори", — заявив Гавковський, який також є міністром цифрових технологій, в ефірі приватного телеканалу TVN24.Російське посольство у Варшаві, з яким зв'язалося агентство Reuters, заявило, що не має інформації з цього питання. Гавковський не повідомив жодних інших подробиць про ймовірну групу, заявивши лише, що вона "поширює дезінформацію, хибну інформацію" і "вербує людей, які зруйнують цілісність політичної сцени в Польщі"."Не тільки польська політична сцена, а й польські вибори", — додав він. Хоча це російська група, сказав Гавковський, "вона може вербувати різних людей"."Ми маємо дуже ефективні служби, які займаються захистом Республіки Польща. Вони мають знання і ми визначаємо їх як дії, спрямовані на те, щоб вплинути на польські вибори. Росія веде кібервійну проти Польщі. Ми є найбільш атакованою країною в Європейському Союзі, і вибори стануть перевіркою того, чи польська демократія виживе", — сказав Гавковський.Варто зазначити, що у серпні 2023 року в Польщі затримали чоловіка, який, імовірно, є шпигуном Росії. Зловмисник виявився громадянином Білорусі.Нагадаємо, у Польщі викрили російських агентів, які планували нашкодити потягам, що перевозять допомогу в Україну. Група диверсантів мала на меті влаштувати підриви на залізниці, щоб перешкодити постачанню зброї та іншої гуманітарної допомоги.

У Білорусі триває підготовка до так званих виборів президента, які мають відбутися 26 січня. Проте виборчі дільниці для голосування за кордоном відкривати не будуть. Це пов'язують з "відсутністю належних заходів безпеки" на території інших країн.Таку заяву зробив голова Центральної виборчої комісії Республіки Білорусь Ігор Карпенко, пише пропагандистське агентство "БелТа"."Білорусь не створює дільниці для голосування за кордоном. Це законодавче нововведення зумовлене відсутністю заходів з безпеки на дільницях, які раніше створювалися на території інших держав, скороченням чисельності працівників дипкорпусу", — зазначив він.Карпенко наголосив, що у Білорусі створено умови для організації голосування громадян, які постійно проживають за кордоном і перебувають на консульському обліку."Проголосувати такі громадяни зможуть на одній з шести дільниць, які будуть розташовані в Мінську та п'яти обласних центрах", — зазначив голова ЦВК.Президентські вибори у Білорусі 2020 рокуПопередні президентські вибори у Білорусі, які відбулися 2020 року, закінчилися масовими протестами, а їх результати не визнали у більшості країн світу. Так, Білоруссю прокотилася хвиля мирних демонстрацій проти режиму Лукашенка. Основна хвиля протестів почалася ввечері 9 серпня, коли з'явилися перші офіційні екзит-поли. За їхніми даними, Лукашенко набрав майже 80% голосів, а опозиціонерка Світлана Тихановська — менш ніж 7%, проте такі дані суттєво розходилися з опозиційним підрахунком голосів. Після цього обурені білоруси вийшли на масові акції протестів, в ході яких ОМОН та внутрішні війська застосували силу проти демонстрантів, протести почали розганяти водометами, сльозогінним газом і світло-шумовими гранатами. У Мінську по протестувальниках стріляли гумовими кулями.11 серпня було оголошено загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися великі підприємства країни. Протести 2020 року стали найбільшими в історії Білорусі.Нагадаємо, раніше самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь нібито підтримує канали звʼязку з Україною.

Перший тур президентських виборів в Польщі відбудеться у травні 2025 року. А от можливий другий тур заплановано вже на червень.Про це заявив маршалок Сейму Польщі Шимон Головня, передає "Укрінформ"."Після консультацій також з Державною виборчою комісією я вирішив, що голосування за вибір наступного президента Польщі відбудеться 18 травня", — повідомив він.Водночас, можливий другий тур, за словами посадовця, відбудеться 1 червня. Водночас постанова маршалка Сейму у справі виборів буде підписана 15 січня. Після цього документ буде оприлюднено у Віснику законів та офіційно розпочнеться виборча кампанія.Маршалок додав, що збір підписів за кандидатів триватиме до 24 березня. Окружні виборчі комісії мають бути створені до 30 березня цього року. А от реєструвати кандидатів у президенти можна буде до 4 квітня.Варто зауважити, що наразі про свою участь у президентських виборах заявили:мер Варшави Рафал Тшасковський;президент Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький; спікер Сейму Шимон Головня; віце-маршалок Сенату, кандидат від лівих сил Магдалена Біят;депутат від ультраправої партії "Конфедерація" Славомір Ментцен;депутат від групи "Вільні республіканці" Марек Якубяк;Марек Вох від Безпартійної асоціації місцевого самоврядування.Нагадаємо, що наприкінці жовтня 2024 року голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera, що вибори в Україні мають відбуватися лише після закінчення війни, щоб всі громадяни змогли безперешкодно віддати свої голоси.Водночас чинний президент України Володимир Зеленський заявив, що не знає, чи готовий до другого президентського терміну. Все залежатиме від того, як завершиться війна з Російською Федерацією.

Українська влада не готується до проведення виборів онлайн. Це маніпуляція, адже Центральна виборча комісія не пристосована до цього.Таку заяву зробила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, пише "РБК-Україна"."Дуже багато є спекуляцій стосовно онлайн-голосування і використання "Дії". Є такий нюанс, якщо ми говоримо про онлайн-голосування і досвід інших країн, це повинна бути абсолютно незалежна система, якою в наших реаліях може займатися ЦВК. Наскільки мені відомо, ЦВК не має своєї "Дії" для проведення виборів. Всі маніпуляції стосовно того, що влада готується до проведення виборів онлайн, є виключно маніпуляціями", — сказала вона. За словами очільниці партії "Слуга народу", Естонії та Фінляндії знадобилося 25 років для того, щоб втілити можливість голосування онлайн. Це сталось саме від моменту народження ідеї до безпосереднього голосування. "Скільки років це займе в України, я думаю, ніхто не може сказати. Попри те, що ми на сьогодні є однією із найбільш цифрових держав у світі", — додала Олена Шуляк.Нагадаємо, раніше в інтерв'ю американському подкастеру Алексу Фрідману президент Володимир Зеленський заявляв, що не готовий зараз відповісти на питання, чи балотуватиметься він на другий президентський термін. Це рішення залежить від багатьох факторів.Додамо, що згідно з даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, Зеленський має довіру 52% громадян, втім 39% опитаних заявили про недовіру гаранту. За останній рік кількість громадян, які довіряють українському президентові знизилася.Раніше очільниця партії "Слуга народу" заявила, що проведення виборів в Україні можливе лише через шість місяців після завершення воєнного стану. Окрім цього, значна кількість виборчих дільниць була зруйнована окупантами.

Проведення виборів в Україні можливе лише через шість місяців після завершення воєнного стану. Окрім цього, значна кількість виборчих дільниць була зруйнована окупантами.Про це в інтерв'ю "РБК-Україна" заявила народний депутат та очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк.Вона зауважила, що у грудні 2023 року відбулась зустріч всіх парламентських фракцій та груп у форматі "Діалогу Жана Моне", під час якої було підписано відповідний документ, згідно з яким усі погоджуються з тим, що проведення виборів можливе через шість місяців після закінчення воєнного стану."Тобто півроку — це мінімальний період, коли всі будуть готуватися до проведення виборів і на технічному рівні, і на рівні ухвалення відповідного законодавства", — сказала Шуляк. Окрім цього, значну роль у підготовці до виборчого процесу відіграє Центральна виборча комісія, яка займається реєстром виборців, що був закритий 24 лютого 2022-го, а також обліком виборчих дільниць. За словами Шуляк, тисячі таких дільниць були зруйновані, тому що здебільшого вони розташовувалися або в дитячих садочках, або в школах, які були знищені окупантами. "Тому потрібно розуміти, де будуть нові дільниці, на базі чого вони будуть", — наголосила вона.Нагадаємо, раніше в інтерв'ю американському подкастеру Алексу Фрідману президент Володимир Зеленський заявляв, що не готовий зараз відповісти на питання, чи балотуватиметься він на другий президентський термін. Це рішення залежить від багатьох факторів.Додамо, що згідно з даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, Зеленський має довіру 52% громадян, втім 39% опитаних заявили про недовіру гаранту. За останній рік кількість громадян, які довіряють українському президентові знизилася.

Конгрес Сполучених Штатів Америки у понеділок, 6 січня, офіційно затвердив перемогу Дональда Трампа на виборах президента 2024 року.Про це повідомляє CNN. За даними видання, засідання вела чинна віце-президентка США та головна суперниця Трамп на президентських виборах Камала Гарріс.Зазначається, що у ході засідання Конгресу відбулася процедура формальної сертифікації результатів президентських виборів. Зокрема, було зачитано дані про голосування колегії виборників у кожному штаті. Журналісти зазначили, що ця процедура пройшла спокійно, без жодних заворушень.Відтак, Конгрес США підтвердив попередні висновки про те, що Трамп набрав 312 голосів проти 226 голосів, які отримала Камала Гарріс.Варто зауважити, що інавгурація Дональда Трампа має відбутися вже 20 січня. Після чого він офіційно вважатиметься 47-м президентом Сполучених Штатів.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що на посаду представника Державного департаменту новообраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп запропонував письменницю, журналіста та ведучу телеканалу FoxNews Теммі Брюс.

Чинний український лідер Володимир Зеленський не готовий зараз відповісти на питання, чи балотуватиметься він на другий президентський термін. Це рішення залежить від багатьох факторів.Про це глава держави розповів в інтерв'ю американському подкастеру Алексу Фрідману, яке оприлюднив Офіс президента."Це дуже складне питання", — відповів Зеленський на запитання Лекса Фрідмана про другий термін. За словами президента, рішення балотуватися залежить від того, як завершиться війна, чого "хотітимуть люди", а також від його родини. "Ми зараз про це не думаємо. Багато політиків про це говорять, але ми з сімʼєю про це не замислюємося", — додав Володимир Зеленський.Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що не знає, чи готовий до другого президентського терміну. Все залежатиме від того, як завершиться війна з Російською Федерацією.За оцінками аналітиків, якби вибори відбулися найближчим часом, то Зеленському було б важко повторити успіх переконливої перемоги, яку він здобув 2019 року. Майже через три роки російського вторгнення його більше не сприймають як безперечного військового лідера, яким він колись був. Внутрішнє опитування, з яким ознайомилося видання The Economist, показує, що він показав би погані результати у другому турі, наприклад, проти Валерія Залужного, який зараз є послом у Великій Британії.Нагадаємо, що наприкінці жовтня голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera, що вибори в Україні мають відбуватися лише після закінчення війни, щоб всі громадяни змогли безперешкодно віддати свої голоси.Раніше Володимир Зеленський заявляв, що президентські та парламентські вибори в Україні відбудуться після того, як вдасться досягнути справедливого миру. Ніхто у світі не вимагає та не вимагав проводити вибори під час повномасштабної війни.

Президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден запланував дві великі промови до завершення свого терміну 20 січня 2025 року. В них він підсумує понад 50 років своєї кар’єри на державній службі.Таку інформацію оприлюднили телевізійники з NBC News, які посилаються на два добре поінформовані джерела. Співрозмовники медійників уточнили, що першу промову Байден присвятить зовнішній політиці та, як очікується, виголосить її після повернення з візиту до Італії 12 січня.У ній Байден може зосередитись на необхідності США підтримувати глобальні союзи, згадавши про розширення НАТО, розбудову відносин в Індо-Тихоокеанському регіоні, а також військову та фінансову підтримку України після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року.Журналісти додали, що друга промова ще чинного президента США стане прощальним зверненням до американців, де він підсумує свої роки в Білому домі та на держслужбі.За словами джерел медійників, це буде традиційне звернення в дусі прощальних промов деяких попередників Байдена, зокрема, Джорджа Буша-молодшого, Білла Клінтона та Барака Обами.При цьому співрозмовники NBC News запевнили, що жодна з промов Байдена ще не готова повністю, але його команда вже склала їхній план і теми.Також адміністрація президента США в останні дні своєї роботи може ухвалити додаткові кроки для протидії внутрішньому тероризму після останніх подій, а Байден може оголосити додаткові помилування людей.Нагадаємо, раніше журналісти The Washington Post повідомляли, що Джо Байден і деякі з його помічників, як і раніше, вважають, що йому варто було залишитися в передвиборчих перегонах, попри нерівний виступ на дебатах і низькі показники опитувань, які спонукали демократів натиснути на нього, щоб він відмовився від участі.

Окупанти активно готуються до проведення чергових незаконних виборів на тимчасово окупованих територіях України. Вони заплановані на 14 вересня 2025 року та 20 вересня 2026 року.Про це повідомив Центр національного спротиву. Там зазначили, що для "ефективності" цього фейкового заходу запускають чат-бот, який допоможе "виборцям" віддати свій голос за потрібного кандидати або ж поскаржитися."Незаконні вибори на тимчасово окупованих територіях запланували на 14 вересня 2025 року та 20 вересня 2026 року. Вони мають на меті створити передумови для збільшення кількості "депутатів" від цих територій у держдумі Росії", — йдеться в повідомленні.У Центрі нацспротиву пояснили, що таким чином Кремль намагається зміцнити свою владу на захоплених територіях України, зокрема, в Луганській, Донецькій, Херсонській і Запорізькій областях."Путінський режим сподівається на створення вигаданого представництва цих областей у російському парламенті", — уточнили в Центрі національного спротиву.Раніше місцеві колаборанти отримали завдання з Кремля організувати дев’ять одномандатних виборчих округів на тимчасово окупованих територіях Донеччини, Луганщини, Запоріжжя та Херсонщини."Хто йде на співпрацю з окупантами або ж залучається до "легітимізації" окупації українських земель, буде виявлений і покараний. Усіх небайдужих закликаємо допомагати Руху опору виявляти таких запроданців", — наголосили в Центрі національного спротиву.Нагадаємо, що від 1 січня 2025 року українці на тимчасово окупованих територіях, які не отримали паспорт країни-агресора, позбулися будь-яких прав. Цих прав їх позбавили російські загарбники.

Канцлер Австрії Карл Негаммер 4 січня заявив, що піде у відставку найближчими днями після провалу переговорів щодо формування нового уряду. Політик також покине посаду голови Австрійської народної партії. Про це він заявив у своїй соцмережі X, пише Euronews.Як зазначає видання, консервативний канцлер Австрії Карл Негаммер у суботу перервав коаліційні переговори з соціал-демократами щодо формування наступного уряду країни, заявивши, що їм не вдалося дійти згоди з ключових питань. Народна партія та соціал-демократи продовжили коаліційні переговори після несподіваного виходу ліберальної партії Neos із переговорів у п'ятницю."Ми перепробували все досі. Угода щодо ключових пунктів неможлива, тому вона не має сенсу для позитивного майбутнього Австрії", — цитує австрійського канцлера Карла Негаммера з консервативної Народної партії австрійська телекомпанія ORF. Neos разом із консервативною Австрійською народною партією (ÖVP) австрійського канцлера Карла Негаммера та лівоцентристськими соціал-демократами (SPÖ) намагалися сформувати трипартійну керівну коаліцію після того, як права Партія свободи перемогла на національних виборах у вересні. Лідер Neos Беат Майнл-Райзінгер заявила, що прогрес неможливий і що "фундаментальні реформи" не були узгоджені. Вона повідомила іншим лідерам партії, що члени Neos "не продовжуватимуть" переговори. Переговори затяглися після того, як решта партій відмовилася працювати з лідером Партії свободи (FPÖ) Гербертом Кіклем, який посів перше місце з 29,2% голосів, що змусило ÖVP і SPÖ спробувати залучити на свій бік меншу партію, щоб зміцнити свою більшість. Наразі наступним кроком стануть нові вибори. Права FPÖ негайно вітала таку можливість, оскільки опитування громадської думки показують, що їхня підтримка тільки зросла після виборів. В опитуванні, замовленому газетою Der Standard, FPÖ збільшила свою підтримку до 35% голосів, на думку потенційних виборців у грудні.Раніше президент Володимир Зеленський закликав канцлера Австрії Карла Негаммера до активнішої підтримки України.Нагадаємо, нещодавно австрійський канцлер Карл Негаммер заявив, що мирні переговори між Україною та Росією за участю впливових країн світу можуть відбутися в Австрії. Таку пропозицію вже надіслано новообраному президенту Сполучених Штатів Америки Дональду Трампу.

Вже 15 січня о 15:00 роботодавці та працівники Грузії організовують публічний попереджувальний страйк. Громадяни вимагають проведення нових виборів до парламенту, а також звільнення усіх затриманих протестувальників. Про це повідомляє Protest 24.Організатори закликають бізнес та працівників тимчасово призупинити діяльність на три години та вийти на вулиці. Цим страйком вони збираються показати, що відбувається в умовах ізоляції, а саме:застій економіки;закритий бізнес;бідність та безробіття."І небезпека, і вирішення спільні для всіх — нові вибори та звільнення затриманих. Незалежно від того, де ви працюєте, ви власник бізнесу, керівник чи співробітник — приєднуйтесь до нас! Грузія склала присягу!" — йдеться у заяві організаторів загальнонаціонального страйку.Як відомо, 5 грудня президент України Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. За словами гаранта, ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну. Йдеться про проти засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та ще 19 грузинських політиків та посадовців. Саломе Зурабішвілі позитивно сприйняла таке рішення Зеленського.Нагадаємо, Україна рішуче засудила силовий розгін мітингів у Грузії. Київ також відкинув спроби грузинської влади втягнути країну у внутрішньополітичні процеси.Своєю чергою 29 грудня опозиційна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі добровільно залишила президентський палац. Водночас Михаїл Кавелашвілі склав присягу у парламенті.

Чинний президент України Володимир Зеленський заявив, що не знає, чи готовий до другого президентського терміну. Все залежатиме від того, як завершиться війна з Російською Федерацією.Про це він сказав в інтерв'ю в ефірі телемарафону."Я не знаю, як закінчиться війна. Я вважаю так, якщо я зроблю більше, ніж можу, то буду на це дивитись більш позитивно. Тільки так я можу відповісти. Для мене це не є фокусом сьогоднішнього дня, це не є для мене сьогоднішньою ціллю", — наголосив Володимир Зеленський.За оцінками аналітиків, якби вибори відбулися найближчим часом, то Зеленському було б важко повторити успіх переконливої перемоги, яку він здобув 2019 року. Майже через три роки російського вторгнення його більше не сприймають як безперечного військового лідера, яким він колись був. Внутрішнє опитування, з яким ознайомилося видання The Economist, показує, що він показав би погані результати у другому турі, наприклад, проти Валерія Залужного, який зараз є послом у Великій Британії.Нагадаємо, що наприкінці жовтня голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera, що вибори в Україні мають відбуватися лише після закінчення війни, щоб всі громадяни змогли безперешкодно віддати свої голоси.Раніше Володимир Зеленський заявляв, що президентські та парламентські вибори в Україні відбудуться після того, як вдасться досягнути справедливого миру. Ніхто у світі не вимагає та не вимагав проводити вибори під час повномасштабної війни.