# Румунія

Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що йому телефонували представники Румунії та просили не розповідати про падіння російських дронів на їхній території.Таку заяву він зробив під час спілкування зі студентами у Львові. За його словами, були випадки, коли румунські військові скаржилися на наслідки роботи українських систем радіоелектронної боротьби."Румунія он взагалі все розуміє, тільки мовчить. І інколи телефонує мені й каже "мовчи". Ну впали два "шахеди" в порт, чому ви мовчите? […] А потім телефонує і каже: "Ти нащо включив ці ваші РЕБ, вони (російські дрони — ред.) полетіли до нас". "То збивайте. У вас сорок F-16 стоїть". — кажу", — розповів екс-головком.До того ж він розкритикував ефективність п'ятої статті Північноатлантичного альянсу, яка передбачає, що напад на одного з членів альянсу будуть вважати нападом на все НАТО. До того ж Залужний не вважає вступ України до НАТО дієвою гарантією безпеки, адже це, мовляв, "нічого не дасть", крім "політичного захисту"."Країни Балтії розуміють, що немає ніякої 5-ї статті НАТО ніколи не було. Польща це розуміє, де періодично падають то наші ракети, то російські. Румунія все розуміє, тільки мовчить", — сказав Залужний.Нагадаємо, українські прикордонники посилили найбільш вразливі ділянки на кордоні з Румунією та Угорщиною. Це дозволить ефективніше протидіяти правопорушенням і швидко реагувати на загрози. .

Голові румунської партії "SOS Румунія" Діані Йованович-Шошоаке на три роки заборонили в’їзд в Україну. Проросійська політикиня підтримує війну Росії проти нашої країни та "пише листи" кремлівському диктатору Володимиру Путіну.Про це повідомив прес-центр Служби безпеки України.За даними української спецслужби, скандальна політикиня пише листи Путіну, в яких вихваляє повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Також вона закликає до захоплення нашої держави."Водночас Шошоаке ставить під сумнів національний суверенітет та міжнародно визнані кордони України, зокрема в її західних та південно-західних регіонах", — зазначили в СБУ.До того ж Шошоаке під час своїх публічних виступів на території Румунії та інших країн Євросоюзу регулярно поширює російські наративи."Служба безпеки продовжує документувати підривну діяльність закордонних поплічників Росії, які загрожують державній безпеці України, і в межах законодавства продовжить вживати всі необхідні заходи для захисту національної безпеки нашої держави", — наголосили в прес-центрі.Варто зауважити, що ще у 2023 році румунська сенаторка Діана Шошоаке запропонувала анексувати частину територій України. У відповідь на скандальні заяви МЗС України ініціювало санкції проти неї.Нагадаємо, раніше Діана Шошоаке зробила різку заяву про президента Володимира Зеленського, обізвавши його "Гітлером". Вона відреагувала на внесення її в базу "Миротворець".

Перелік країн і міст, де буде створено тимчасові екзаменаційні центри за кордоном для проходження національного мультимедійного тесту було розширено.Як повідомляє український центр оцінювання якості освіти, впродовж останнього тижня вдалося досягти домовленостей із міністерствами освіти, представниками неурядових освітніх організацій інших держав, а також із посольствами України.Так наразі з'явилась можливість провести НМТ у Відні (Австрія), Познані, Катовіце, Гданську (Польща) та Братиславі (Словаччина). Станом на 10 березня вже немає вільних місць для проходження НМТ в таких містах: Дюссельдорф (Німеччина), Бухарест (Румунія), Прага (Чехія)."Попри те, що перелік міст для проходження НМТ розширено, усе ж є обмеження щодо кількості місць у спеціально обладнаних комп’ютерних центрах, запропонованих закордонними партнерами. Тож у разі вичерпання місць у певному населеному пункті воно стане недоступним для вибору в сервісі реєстрації", — наголосили в українському центрі оцінювання якості освіти.У випадку, якщо абітурієнт створив свій персональний кабінет і вибрав із запропонованого переліку менш зручний для доїзду населений пункт, але виявив, що з’явилася більш зручна для нього локація, він може до 8 квітня змінити реєстраційні дані, вибравши місто, ближче до його місцеперебування під час проведення НМТ.Нагадаємо, раніше директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко пояснювала, що абітурієнти можуть реєструватися на Національний мультипредметний тест навіть із протермінованою ID-карткою. Це стосується тих людей, яким виповнилося 18 років і які не встигли змінити документ.

У Румунії ультраправого проросійського політика Келіна Джорджеску не зареєстрували для участі в президентських виборах, які мають відбутися у травні 2025 року. Це може посилити політичні потрясіння в країні.Про це пише Bloomberg.Бухарестське виборче бюро відхилило кандидатуру румунського політика на засіданні 9 березня. Це сталося після того, як ЦВК отримала понад 1000 скарг, в основному щодо антидемократичних і екстремістських позицій Келіна Джорджеску. Це рішення ще можна оскаржити в Конституційному суді, але політик відмовився від участі в травневих президентських виборах, що, імовірно, поглибить політичні потрясіння в Румунії.До того ж цей крок може погіршити відносини з адміністрацією президента США Дональда Трампа, яка закликала Бухарест дозволити Джорджеску взяти участь у повторних виборах після скасування попереднього голосування в грудні.За даними журналістів, опитування показали, що Джоржеску отримав би від 40% до 45% голосів у першому турі, який має відбутися 4 травня, що дало йому б реальні шанси стати президентом Румунії у другому турі.Відомо, що 9 березня перед виборчим бюро зібралися кілька тисяч протестувальників. Вони протестують проти цього рішення, деякі навіть намагалися зіткнутися з поліцейськими."Це рішення є продовженням державного перевороту, розпочатого в грудні", — заявив лідер найбільшої ультраправої опозиційної партії AUR, яка підтримує Георгеску, Джордж Сіміон.Варто зауважити, що у лютому прокуратура висунула шість кримінальних звинувачень проти Келіна Джорджеску в рамках розслідування його попередньої кампанії, для якої він заявив про нульове фінансування. Його звинувачують у керівництві фашистською організацією та неправдивих заявах щодо фінансування кампанії. Якщо його визнають винним, то можуть ув’язнити та позбавити права балотуватися на державні посади.Сам Джорджеску заперечує будь-які правопорушення та продовжує стверджувати, що не фінансує свою кампанію, яка, за його словами, базувалася виключно на волонтерах.Нагадаємо, раніше румунський політик Келін Джорджеску під час спілкування з журналістами заявив, що поділ України між сусідніми державами — невідворотний. До того ж він назвав її "вигаданою державою".

Румунська влада заявила про затримання шести осіб за підозрою у державній зраді та підготовці до повалення конституційного ладу. У справі серед інших фігурує 101-річний генерал-майор.Про це повідомило румунське видання Digi24, журналісти якого посилаються на Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму (DIICOT). Там заявили про арешт шести осіб за підозрою у держзраді та підготовці державного перевороту. Затримання відбулися у четвер.За інформацією слідства, з 2023 року підозрювані утворили організовану групу "з метою підриву суверенітету та незалежності румунської держави, політичним шляхом підриваючи оборонні спроможності країни", та вели системну роботу для досягнення своєї мети.Зазначається, що вони неодноразово контактували з "агентами іноземної сили на території Румунії й у Російській Федерації", для чого в тому числі декілька разів їздили у Росію та розповідали там про свої плани захоплення державної влади у Румунії.Підозрювані нібито мали наміри вивести Румунію з НАТО, домогтися ухвалення нової конституції та зміни державної символіки, розпуску політичних партій, встановлення нового уряду зі "своїх людей", повного перезавантаження держустанов.Також члени групи шукали однодумців через соцмережі та поширювали свій контент. Один із підозрюваних — 101-річний генерал-майор у відставці Раду Теодору, ветеран Другої світової війни. У нього теж провели обшуки.Такі події відбуваються на тлі політичної кризи в Румунії та напруги перед повторними президентськими виборами у травні 2025 року.Нагадаємо, наприкінці лютого тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан заявляв, що в процесі можливого відправлення миротворчих військ в Україну може допомогти його країна. Бухарест готовий стати хабом для переправлення військових західних країн. Але для цього потрібно провести певний аналіз.

У суботу, 1 березня, на території Румунії — біля стику кордонів з Україною та Молдовою — знайшли російський безпілотник. Румунська влада підтвердила виявлення уламків дрона.Про це повідомило румунське видання Digi24. Журналісти зазначили, що Міністерство оборони Румунії отримало сповіщення про те, що в районі міста Галац поруч з українським Рені та південними кордонами Молдови виявили фрагменти, схожі на уламки БПЛА."Уламки виявили в ненаселеному місці приблизно за 500 метрів від кордону з Молдовою", — йдеться в офіційній заяві.Медійники додали, що туди прибула команда фахівців міноборони, Міністерства внутрішніх справ і розвідки.Пізніше вдень повідомили, що знахідка — уламки російського безпілотника. У ньому залишилася нерозірвана бойова частина, яку контрольовано знешкодили на місці. У повідомленні додали, що район знахідки ще деякий час інтенсивно патрулюватимуть, і закликали не підходити до місця до завершення перевірок і усунення всіх ризиків.Попередній схожий інцидент стався у січні, тоді безпілотник впав в районі села Плауру навпроти українського Ізмаїла. Північноатлантичний альянс із вересня розпочав додаткове спостереження за повітряним простором Румунії, залучивши ще один літак дальнього радіолокаційного стеження (AWACS).Нагадаємо, що 26 лютого сенат Румунії ухвалив закон про збиття безпілотників, які незаконно залітають у повітряний простір держави.

У процесі можливого відправлення миротворчих військ в Україну може допомогти Румунія. Бухарест готовий стати хабом для переправлення військових західних країн. Але для цього потрібно провести певний аналіз.Про це заявив тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан, якого цитує видання Defense Romania."Що стосується підтримки України, то на консультаціях, які відбулися, ми в принципі висловили готовність нашої країни й надалі підтримувати цю країну", — наголосив він.За його словами, це не просто підтримка жертви перед агресором, що є принциповим питанням, а й підтримка безпеки безпосередньо самої Румунії.Він додав, що обговорювати відправлення румунських військ в Україну поки що зарано, оскільки немає мирної угоди. Крім того, парламентська підтримка для такого кроку відсутня."Ми могли би стати центром для транзиту цих військ, і можна провести аналіз. На мою думку, ми повинні аналізувати речі холоднокровно, але не викликати необґрунтованих занепокоєнь, особливо в період президентських виборів у Румунії", — акцентував Боложан.До речі, прем'єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив 26 лютого, що виступає проти відправлення військ в Україну. Таку заяву він зробив у контексті консультацій із лідерами парламентських партій і формувань щодо підготовки позиції Румунії на позачерговому засіданні Європейської ради 6 березня у Брюсселі.Нагадаємо, що 26 лютого сенат Румунії ухвалив закон про збиття безпілотників, які незаконно залітатимуть у повітряний простір держави.

У середу, 26 лютого, сенат Румунії ухвалив закон про збиття безпілотників, які незаконно залітають у повітряний простір держави.Про це повідомило видання Romania Journal. За ухвалення закону проголосував 81 депутат верхньої палати парламенту Румунії. Ще 12 політиків виступили проти, а двоє — утрималися.За даними журналістів, документ передбачає, що БпЛА, які незаконно перетинають кордон і здійснюють польоти без дозволу, можуть бути знешкоджені або навіть знищені. Проте наразі не зрозуміло, хто матиме право ухвалювати рішення про знищення безпілотників."Зазвичай у таких ситуаціях мова йде про командирів, котрі виконують місію у відповідному районі. Вони повинні мати право відкривати вогонь по безпілотниках, які несанкціоновано входять у повітряний простір Румунії", — пояснив генерал Вірджіл Белекану, колишній командир багатонаціональної бригади Seebrig.Наразі цей закон ще має підписати президент Румунії. Його обовʼязки на сьогодні виконує Іліє Боложан.Нагадаємо, 13 лютого після нічної російської атаки на Україну у Румунії виявили фрагменти ворожих безпілотників "Герань", які країна-агресорка використовувала аби вдарити по портовій інфраструктурі України на Дунаї.

У середу, 26 лютого, поліція зупинила та доставила на допит до генеральної прокуратури колишнього проросійського кандидата в президенти Келіна Джорджеску. На його ім'я було видано ордер на арешт. Про це пише Digi24. Видання повідомило, що разом з Джорджеску також декілька людей було затримано поліцією для допиту в прокуратурі. Оголошення було зроблено на тлі 47 обшуків, які сьогодні проводяться в будинках близьких соратників Келіна Джорджеску, включно з Гораціу Потрою, главою найманців, охоронцем Джорджеску і новим персонажем, що з'являється в розслідуванні, партнером охоронця Джорджеску, який, як передбачається, має тісні з ним зв'язки. На кількох знімках з розслідування він з'являється поруч із черкеськими найманцями та розміщує пости, що демонструють її близькість до росіян. Джерела в розслідуванні також стверджують, що на знімках Гораціу Потра з'являється на Червоній площі в Москві, де він, ймовірно, перебував у вересні. Серед висунутих їм звинувачень значаться створення фашистського угруповання, а також надання неправдивих свідчень щодо фінансування виборчої кампанії.Декілька людей зібралися перед будівлею Генеральної прокуратури та скандують ім'я Келіна Джорджеску. Жандармерія встановила огорожі, щоб запобігти будь-яким інцидентам.Нагадаємо, що Келін Джорджеску в одному з недавніх інтерв’ю заявив, що поділ України між сусідніми державами — невідворотний. До того ж він назвав її "вигаданою державою". У Міністерстві закордонних справ України прокоментували ці заяви як "вияв крайньої неповаги до України".

Прем'єр-міністр Румунії та голова СДП Марчел Чолаку заявив 26 лютого, що він виступає проти відправлення військ в Україну. Про це повідомляє Digi24. Заява Чолаку була зроблена у контексті консультацій, ініційованих у Котрочень виконувачем обов'язків президента Іллі Болояном з лідерами парламентських партій та формувань щодо підготовки позиції Румунії на позачерговому засіданні Європейської ради 6 березня у Брюсселі. Він не підтримує відправлення румунських військ в Україну, але не проти додатковим асигнуванням на оборону тільки у формі інвестицій у національну військову промисловість та на підвищення військової мобільності (модернізація залізничної, автодорожньої та портової інфраструктури, яка може використовуватись у подвійному режимі)."Це ті пропозиції, з якими я разом із колегами зі СДП вирушив на сьогоднішні консультації в Котрочень", — заявив Чолаку у пості, опублікованому на його сторінці у Facebook. Тимчасово виконувач обов'язків президента Ілліє Боложан заявив у вівторок у своєму повідомленні, що він запросив сторони до консультацій, оскільки на позачерговому засіданні Європейської ради 6 березня, ймовірно, будуть ухвалені рішення, які мають прямий вплив на європейську зовнішню політику та оборону, і, отже, вимагатимуть вжиття заходів та з боку Румунії. Болоян уточнив, що на порядку денному Європейської ради стоять такі теми як європейська оборонна політика, підтримка України та збільшення бюджетів, що виділяються на військові витрати.Нещодавно повідомлялось, що міністр фінансів Франції Ерік Ломбар очікує, що Сполучені Штати Америки підтримають європейські війська для забезпечення миру в Україні після того, як буде досягнуто домовленості про припинення вогню.Раніше, а саме 23 лютого, головнокомандувач збройних сил Швейцарії Томас Зюсслі повідомляв, що якби до Швейцарії надійшло відповідне прохання, а уряд би його погодив, то країна могла б відправити в Україну приблизно 200 військових. За його словами, залишається незрозумілим, як розвиватиметься ситуація надалі між двома сторонами й у світовій політиці.Нагадаємо, що Франція та Велика Британія планують розгорнути миротворчий контингент в Україні кількістю в 30 тисяч європейських військ. Однак для цього, згідно з їхнім планом, потрібна обмежена військова роль Сполучених Штатів.

Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія звернулися з листом до Європейської комісії. Вони закликали повернутися до довоєнних квот на агропромислову продукцію з України після завершення автономних торгових заходів.Про це повідомив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook. Він зазначив, що чотири держави захищають "інтереси фермерів і їхні засоби до існування від української сільськогосподарської продукції".Угорський міністр акцентував, що разом із колегами з Болгарії, Румунії та Словаччини вони надіслали лист до Брюсселя із закликом до дій, наголошуючи, що термін дії регламенту ЄС, який регулює імпорт з України, закінчується в червні цього року."Тому Європейська комісія повинна знайти довгострокове рішення для подолання ринкових труднощів, спричинених українською сільськогосподарською продукцією. У спільному листі ми закликали комісію повернутися до довоєнних квот, запровадити захисні заходи щодо продукції та запровадити автоматичний захист та індивідуальні квоти на регіональній основі для прикордонних держав-членів", — зауважив Надь.Міністри також попросили Брюссель вимагати дотримання санітарних і фітосанітарних стандартів ЄС, стандартів захисту тварин, громадського здоров'я та охорони навколишнього середовища для української сільськогосподарської продукції."Нам цікаво, чи врахує Брюссель інтереси східноєвропейських фермерів цього разу, чи знову зрадить їх, як у вересні 2023 року", — заявив Надь.Міністр наголосив, що Угорщина зберігатиме обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції в рамках своєї національної компетенції доти, доки це необхідно для захисту угорських фермерів."Ми солідарні з Україною, але ми захистимо засоби до існування та конкурентоспроможність фермерів!" — зазначив Надь.Нагадаємо, раніше з’являлася інформація, що Єврокомісія начебто роздумує не продовжувати пільговий режим торгівлі для України, термін дії якого спливає у червні, у його нинішньому вигляді, та вже розпочала технічні перемовини про нові умови торгівлі.

Під час зустрічі з американцями в Саудівській Аравії російські чиновники попросили, щоб війська НАТО були виведені зі Східної Європи. Проте США відповіли відмовою.Таку заяву зробив керівник апарату президента Румунії та радник з питань оборони і національної безпеки Крістіан Дьяконеску, пише Financial Times.Він зазначив, що попри те, що американська делегація відхилила вимоги російської сторони, відсутні жодні гарантії, що США зрештою не підуть на цю поступку главі Кремля Володимиру Путіну."Наскільки я розумію, ситуація може змінюватися від години до години або від дня до дня", — йдеться у заяві Дьяконеску.За словами посадовця, візити британського прем'єра Кіра Стармера і лідера Франції Еммануеля Макрона до Вашингтона наступного тижня будуть націлені на те, щоб переконати американського президента Дональда Трампа не виконувати цю вимогу Кремля.Financial Times зазначає, що поступки Росії з боку адміністрації Дональда Трампа, здійснені останніми днями — від відмови Україні в членстві в Альянсі до обіцянки нормалізувати відносини США з РФ — змушують уряди прикордонних східних держав НАТО хвилюватись з приводу намірів лідера США.Раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що не бачить Україну повноправним членом Північноатлантичного альянсу найближчим часом.Нагадаємо, 12 лютого міністр оборони Сполучених Штатів Америки Піт Хегсет на засіданні формату "Рамштайн" у Брюсселі заявив, що наразі повернення кордонів України до тих, які існували до 2014 року, а також вступ Києва до Північноатлантичного альянсу — є нереалістичною метою. З цим пізніше погодився президент США Дональд Трамп.Водночас у НАТО заявили, що, попри заяви очільника Міністерства оборони Сполучених Штатів Америки Піта Хегсета, майбутнє членство України у Північноатлантичному альянсі не можна виключати. Зокрема, голова Пентагона, ймовірно, мав на увазі те, що питання євроатлантичної інтеграції України не буде частиною перемовин Києва, Вашингтона та Москви.

У Закарпатській області прикордонники врятували молодиків, які заблукали в горах, намагаючись нелегально потрапити до Румунії. Медичної допомоги чоловіки не потребували. Про це повідомив прес-центр Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України — Західний кордон.Відомо, що троє жителів міста Знам'янка, що на Кіровоградщині, намагалися незаконно потрапити в Румунію. Під час подорожі ухилянтам потрібно було перетнути гірську ділянку державного кордону. Зі слів чоловіків, маршрут, за яким вони рухалися, їм скинула невідома особа. "За надану інформацію кожен з порушників, у разі успішного проходження цього маршруту, повинен був віддати по тисячу доларів", — зазначили в прес-центрі. Ухилянти блукали засніженим високогір’ям дві доби, а потім все ж вирішили покликати на допомогу. Пошуки чоловіків тривали вісім годин — з 02:30 до 10:30. Прикордонники залучили оператора БПЛА. На щастя, за 4,5 кілометри від кордону українців знайшли. Медичної допомоги вони не потребували. Стосовно порушників складено адмінпротоколи. Правову оцінку їх діям надасть суд.Нагадаємо, раніше на Одещині прикордонники затримали 22-річного водія та чотирьох пасажирів. Ухилянти намагались нелегально покинути Україну через придністровський сегмент, але їхні плани провалилися, адже автомобіль застряг у багнюці.

У четвер, 13 лютого, після нічної російської атаки на Україну у Румунії виявили фрагменти ворожих безпілотників "Герань", які країна-агресорка використовувала аби вдарити по портовій інфраструктурі України на Дунаї.Про це повідомило Міністерство національної оборони Румунії. У відомстві зазначили, що представники Міноборони, Міністерства внутрішніх справ і розвідки виявили уламки російських дронів "Герань" поблизу румунсько-українського кордону."Перший район, де були виявлені фрагменти безпілотників, знаходився біля кордону, приблизно в п'ять кілометрів на захід від міста Рені в Україні, менш ніж за 1000 метрів від лівого берега Дунаю", — йдеться у повідомленні.Водночас уламки другого БпЛА виявили за 500 метрів від берега Дунаю і приблизно за п'ять кілометрів на південь від Рені. Як встановили румунські фахівці, на борту обох безпілотників були вибухові заряди, які знищилися при ударі об землю."Обидві локації розташовані за межами населених пунктів, жодні елементи інфраструктури на території країни не зачіпаються. Слідчо-оперативна група зібрала речові докази з двох місць", — зауважили у оборонному відомстві.Нагадаємо, 13 лютого у Молдові також виявили уламки російських дронів. Міністерство закордонних справ країни терміново викликало російського посла. Варто зауважити, що вже другий день поспіль уламки безпілотників РФ знаходять у Молдові. Так, 12 лютого БпЛА знайшли неподалік від кордону молдавсько-українського кордону.

У понеділок, 10 лютого, президент Румунії Клаус Йоганніс оголосив про відставку. Своє рішення він пояснив небажанням розпалювати кризу, яка наростає в країні. Його президентський термін офіційно закінчився в грудні, однак наступника ще не обрали.Про це повідомило румунське видання Hotnews.ro. Журналісти зауважили, що другий і останній термін Йоганніса закінчився 21 грудня 2024 року. Однак нового президента Румунії так і не обрали — Конституційний суд вирішив як скасувати президентські вибори, так і дозволити Йоганнісу залишатися на посаді до початку мандату нового президента.Проте сьогодні Йоганніс оголосив про своє рішення піти у відставку. Це сталося після того, як опозиційні партії втретє подали запит на його відсторонення від посади. За прогнозами політичних експертів, об’єднані палати румунського парламенту проголосували би за це у вівторок.Йоганніс зазначив, що його відставка набуде чинності в середу, 12 лютого. Він заявив, що ухвалив таке рішення, щоби вберегти Румунію від кризи, оскільки парламент має проголосувати за його усунення від посади. Він назвав цей крок необґрунтованим і шкідливим."Через декілька днів румунський парламент проголосує за моє усунення, і Румунія опиниться в кризі, бо парламентарі оголосять референдум. Усе це матиме внутрішні та, на жаль, зовнішні наслідки. Аби позбавити Румунію та її громадян цієї кризи, від безглуздого та негативного розвитку подій, я йду у відставку з посади президента Румунії. Я залишу посаду післязавтра, 12 лютого. Боже, благослови Румунію!" — наголосив Йоганніс.Вимога відставки Йоганніса стала одним із гасел прихильників ультраправого кандидата Келіна Джорджеску й ультраправого "Альянсу за об’єднання румунів".Нагадаємо, що Джорджеску в одному з недавніх інтерв’ю заявив, що поділ України між сусідніми державами — невідворотний. До того ж він назвав її "вигаданою державою". У Міністерстві закордонних справ України прокоментували ці заяви як "вияв крайньої неповаги до України".