# Румунія

Служба безпеки України (СБУ) запевнила, що не втрачали морських безпілотників під час виконання бойових завдань. Жоден із них не порушував кордон у територіальних водах Румунії.Про це повідомила прес-служба СБУ в коментарі "Суспільному". Там наголосили, що всі морські дрони Sea Baby продовжують роботу, згідно із затвердженими планами."Усі морські безпілотні апарати СБУ Sea Baby, які залучені у виконанні бойових завдань в Чорному морі, продовжують їх реалізацію відповідно до затверджених планів і цілей. Жодного із них не втрачено", — наголосили в СБУ.Спецслужба також спростувала інформацію про перебування їхніх дронів поблизу румунського узбережжя."Жодна з безпілотних систем СБУ Sea Baby не заходила до територіальних вод Румунії", — стверджують українські силовики.Там додали, що операції здійснюються у визначених районах і спрямовані винятково на ураження законних цілей Російської Федерації.Раніше в Міністерстві оборони Румунії інформували, що їхні військові водолази знищили український морський безпілотник Sea Baby, "відповідно до чинних оперативних процедур". Він дрейфував в акваторії Чорного моря. Там зазначили, що приблизно за 36 морських миль (близько 66 кілометрів) від Констанци в акваторії Чорного моря помітили невідомий об'єкт.Румуни вважали, що начебто український дрон був небезпечним для судноплавства в Чорному морі. У відомстві додали, що з початку повномасштабної війни Росії проти України Військово-морські сили Румунії постійно контролюють зону морської та річкової відповідальності.Минулого тижня в акваторії Чорного моря українські дрони атакували танкери російського "тіньового флоту" Kairo і Virat. При цьому використовувалися модернізовані морські безпілотники Sea Baby. Танкери зазнали критичних пошкоджень і не могли рухатися далі.Після такого удару президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що сталася чергова ескалація війни Росії проти України. За його словами, конфлікт тепер загрожує навігаційній безпеці в Чорному морі. Він вважає, що такі атаки "не можна виправдати".Нагадаємо, речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у спеціальній заяві наголошував, що жодні дії України не спрямовані проти Казахстану, Туреччини чи інших третіх сторін. Всі зусилля — на відсіч повномасштабної російської агресії, і це стратегічно обґрунтовані операції..

Румунські військові водолази знищили український морський безпілотник Sea Baby, "відповідно до чинних оперативних процедур". Він дрейфував в акваторії Чорного моря.Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони Румунії. Там зазначили, що приблизно за 36 морських миль (близько 66 кілометрів) від Констанци в акваторії Чорного моря помітили невідомий об'єкт."Після аналізу військові водолази встановили, що це морський безпілотник типу Sea Baby", — йдеться в повідомленні.Група втручання отримала схвалення на нейтралізацію виявленого об'єкта. Це відбулося "відповідно до чинних оперативних процедур"."Приблизно о 13:00 морський дрон знищили контрольованим підривом", — додали у відомстві.У Міноборони вважають, що український дрон був небезпечним для судноплавства в Чорному морі. У відомстві додали, що з початку повномасштабної війни Росії проти України Військово-морські сили Румунії постійно контролюють зону морської та річкової відповідальності.Минулого тижня в акваторії Чорного моря українські дрони атакували танкери російського "тіньового флоту" Kairo і Virat. При цьому використовувалися модернізовані морські безпілотники Sea Baby. Танкери зазнали критичних пошкоджень і не могли рухатися далі.Після такого удару президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що сталася чергова ескалація війни Росії проти України. За його словами, конфлікт тепер загрожує навігаційній безпеці в Чорному морі. Він вважає, що такі атаки "не можна виправдати".Нагадаємо, речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у спеціальній заяві наголошував, що жодні дії України не спрямовані проти Казахстану, Туреччини чи інших третіх сторін. Всі зусилля — на відсіч повномасштабної російської агресії, і це стратегічно обґрунтовані операції..

Рух автомобілів через пункт пропуску "Сігету Мармацієй — Солотвино" на українсько-румунському кордоні в Закарпатській області обмежать на додаткові 22 дні. Це пов’язано з ремонтними роботами.Про це повідомили в Державній митній службі України. Там офіційно підтвердили обмеження руху через пункт пропуску "Сігету Мармацієй — Солотвино".Українські митники послалися на інформацію Міністерства закордонних справ Румунії."Повідомляємо громадян про продовження запровадження обмежень дорожнього руху у пункті пропуску "Солотвино — Сігету Мармацієй", — наголосили в Державній митній службі України.Там пояснили, що обмеження руху пов’язані з продовженням робіт на мосту через річку Тиса, який розташований між зазначеними пунктами пропуску."Рух автомобілів буде обмежено протягом 22 діб — з 2 грудня 2025 року, у проміжок часу з 09:00 до 16:00", — уточнили в митній службі.Там зауважили, що пропуск пішоходів протягом цього періоду здійснюватиметься у звичному режимі."Просимо подорожувальників врахувати зазначену інформацію під час планування поїздок і, за можливості, користуватися іншими пунктами пропуску через українсько-румунський кордон", — підсумували в Держмитслужбі.Нагадаємо, 26 листопада, Кабінет міністрів України ухвалили рішення, яке дозволить проводити прикордонний і митний контроль безпосередньо у вагонах потяга. Наразі такий режим запрацює у двох поїздах, але цю практику планують розширювати й на інші..

У Румунії відбулися масштабні навчання НАТО, під час яких Європа тренувала оборону в умовах скорочення військової присутності США. Головне завдання маневрів — відбиття можливої агресії Російської Федерації.Про це повідомили журналісти видання Bloomberg. Вони зазначили, що військові навчання відбулися на тлі рішення США стосовно зменшення контингенту та поглиблення контактів Вашингтона з Москвою.Підрозділи Франції під командуванням НАТО відпрацьовували оборону у Трансильванії без участі американських сил на передовій. При цьому Румунія й інші країни занепокоєні тим, що союзникам знадобляться тижні, щоби добратися до лінії фронту. Унаслідок транспортних обмежень у разі нападу румунські сухопутні війська будуть змушені оборонятися практично самостійно.За словами міністра закордонних справ Німеччини, Росія може атакувати країну НАТО в найближчі чотири роки. При цьому США скорочують контингент в Румунії, Болгарії, Словаччині й Угорщині.У Бухаресті зазначили, що розуміють рішення Вашингтона, проте приватно висловлюють невдоволення. Європейські чиновники за зачиненими дверима намагаються переконати США не виводити війська.НАТО визнає: у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, далекобійних ударів і розвідки ЄС все ще залежить від США. Слабким місцем залишається і логістика: французькі командири повідомили, що під час перекидання техніки до Румунії зупинки на кордонах загалом зайняли три дні.Румунія посилює оборону, використовуючи європейські кошти з фонду SAFE у розмірі 150 мільярдів євро на підготовку блоку до 2030 року. Вона вже залучила 16 мільярдів євро та намагається розвивати власну оборонну промисловість. Водночас німецька Rheinmetall відкриває виробництва боєприпасів у Румунії та Болгарії для боротьби з дефіцитом снарядів у ЄС.Крім того, зазначили медійники, Румунія веде переговори з іншими союзниками про можливу заміну американського контингенту. Президент країни Нікушор Дан планує візит до Франції для обговорення оборонної співпраці та потенційної військової присутності.Нагадаємо, на початку листопада колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Україна зіткнеться з "вічною війною" та повільною втратою територій, якщо Європа різко не посилить тиск на Росію, зокрема, шляхом розгортання військ і встановлення ракетного та безпілотного щита на території НАТО для захисту України від російських атак на її інфраструктуру..

У Європі є десятки країн, які відрізняються між собою географією, культурою та вартістю життя. Далеко не кожен може дозволити собі поїздку чи проживання у відносно "дорогих" європейських країнах, але є й більш бюджетні варіанти. Про ТОП-5 найдешевших для життя країн Європи — у матеріалі TrueUA. БолгаріяЦя країна, яка розташувалася на березі Чорного моря, є ідеальним варіантом для тих, хто шукає варіант для проживання з найменшими витратами. Для життя тут потрібно від 750 до 1000 євро на одну людину. Ця сума охоплює оренду житла, комунальні послуги, харчові продукти та транспорт. Загалом, ціни тут на 40% нижчі за середні європейські. Проте Болгарія має одні з найнижчих середніх доходів серед країн Євросоюзу. Втім, якщо ви маєте віддалену роботу або пасивний дохід, ця країна стане чудовим вибором для життя.РумуніяЦя держава є ще одним хорошим варіантом для бюджетного життя в Європі. Вона пропонує поєднання низьких цін з багатою історією та неймовірними пейзажами. Орієнтовно, на місяць для проживання тут потрібно від 800 до 1000 євро на одну персону. Витрати на житло та харчові продукти є помірними, навіть у великих містах, таких як Бухарест. Середня місячна заробітна платня становить близько 2000 євро. Доходи вищі, ніж у Болгарії, що робить Румунію привабливішою для тих, хто планує шукати роботу на місці.ПольщаЦя східноєвропейська країна має динамічну економіку та відносно низьку вартість життя, що робить її особливо привабливою для трудових мігрантів. Орієнтовні місячні витрати на життя становлять від 900 до 1200 євро. Продукти та громадський транспорт тут досить дешеві, а житло хоча й дорожче, ніж у Болгарії чи Румунії, все ще доступне, якщо порівнювати із державами Західної Європи. Середня місячна заробітна платня становить близько 2768 євро. Польща пропонує значно вищі доходи, ніж її східні сусіди, що дозволяє комфортно жити й навіть відкладати кошти.УгорщинаКраїна з мальовничою столицею Будапештом також пропонує комфортні умови життя й оптимальні ціни для тих, хто шукає баланс між якістю та витратами. Орієнтовні місячні витрати на життя становлять від 1100 до 1500 євро. Ціни на ресторани, розваги та транспорт є доступними, а ринок оренди житла має пропозиції на будь-який бюджет. Середній місячний дохід тут становить близько 2256 євро. Таке співвідношення цін та доходів робить цю країну доволі комфортною для проживання.ХорватіяПопри те, що Хорватія відома як популярний туристичний напрямок, особливо влітку, вартість життя поза туристичними регіонами є досить помірною. Орієнтовні місячні витрати на життя становлять близько 1000 євро. Якщо обрати життя в менших містах або в континентальній частині країни, а не на узбережжі, можна суттєво заощадити. Середня місячна заробітна платня становить близько 2640 євро.Нагадаємо, раніше ми публікували рейтинг п'яти найбезпечніших країн світу у 2025 році, які порівнювали за 23 ключовими показники: від інтенсивності зовнішніх конфліктів і військових витрат до рівня тероризму, злочинності та внутрішньої стабільності.Читайте також: Експерти назвали краще європейське місто для пішого туризму восениДе жити найкраще: рейтинг країн за рівнем зарплатні та якістю життя.

Прикордонна поліція Молдови підтвердила порушення свого повітряного простору "шахедами" в ніч на 24 листопада під час комбінованої повітряної атаки Росії проти України. Також аналогічну ситуацію визнали й у Румунії.Про це повідомили журналісти молдовського TV8 із посиланням на Прикордонну поліцію.Там зафіксували безпілотник на півдні країни, він рухався у напрямку Виноградівка — Вулканешти, після чого полетів у бік кордону з Румунією в районі Колибаша Кагульського району та Вадул-луй-Ісака, після чого перетнув кордон Румунії. "Румунську сторону негайно поінформували про ситуацію", — зазначили в повідомленні. У Прикордонній поліції додали, що перевіряють територію за маршрутом прольоту дрона на наявність потенційно небезпечних об’єктів.Своєю чергою, в Міністерстві оборони Румунії підтвердили попередні дані від українських Повітряних сил про те, що російські дрони порушили румунський повітряний простір. Румунські радари зафіксували ціль, яка рухалась у напрямку повітряного простору Румунії поблизу повіту Тулча.У зв’язку з цим з авіабази підняли два німецькі винищувачі Eurofighter Typhoon для спостереження за ситуацією. За даними Міноборони, ціль перетнула національний повітряний простір у напрямку від Вилкового в Україні до району Кілія-Веке.О 07:11 літак Eurofighter Typhoon повідомив про "радіолокаційний контакт з ціллю над територією України за межами повітряного простору Румунії". О 07:37 було віддано наказ підняти два літаки F16 Fighting Falcon, а о 07:48 оголосили Ro-Alert і для повіту Галац.О 07.50 радіолокаційні системи виявили друге вторгнення в національний повітряний простір в районі повіту Галац. Літаки F-16 теж установили з ним радіолокаційний контакт. У Міноборони Румунії запевнили, що ситуація перебуває під їхнім контролем.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський підтвердив, що чотири дрони вилетіли до Молдови та Румунії, є точний час прольотів. Саме тому всі партнери мають не забувати, що кожного дня потрібно рятувати життя. Зброя та ППО — важливі, так само як важливий санкційний тиск на агресора..

На території Закарпаття троє чоловіків у супроводі провідника намагались незаконно потрапити в Румунію. Вони заплатили за "послугу" по тисячі доларів. Їх затримали прикордонники.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."Прикордонний наряд відділення "Хижа" спільно з працівниками головного оперативно-розшукового відділу Мукачівського загону затримали групу чоловіків, які прямували в бік кордону з Румунією", — йдеться в повідомленні.Прикордонники додали, що рух чотирьох невідомих осіб зафіксував технічний засіб дистанційного моніторингу. На затримання правопорушників негайно висунулась група реагування."Сміливці спробували втекти, але після попереджувальних пострілів вгору прикордонники їх зупинили", — акцентували в Держприкордонслужбі.Затриманими виявилися мешканці Сумської, Чернігівської, Дніпропетровської та Закарпатської областей. Оперативники загону з'ясували, що затриманий 19-річний закарпатець супроводжував трьох своїх супутників до кордону."За послуги молодик розраховував отримати незаконну грошову винагороду у розмірі 1 000 доларів з кожного зі своїх клієнтів", — зауважили прикордонники.Стосовно порушників складено протоколи про адміністративні правопорушення. Щодо виявлення у діях закарпатця ознак злочину, передбаченого статтею 332 Кримінального кодексу України "Незаконне переправлення осіб через державний кордон України", прикордонники направили повідомлення до Нацполіції.У Держприкордонслужбі констатували, що 19-річного провідника затримано. Оперативники встановлюють усіх осіб, причетних до організації протиправної діяльності. Слідство у справі триває.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що поблизу кордону з Угорщиною українські прикордонники впіймали двох порушників. Згодом затримали і їхнього переправника, який за свої "послуги" взяв 21 тисячу доларів..

Вночі 22 листопада Румунія підіймала в повітря винищувачі F-16. Головна причина — російські удари по півдню Одеської області.Про це інформує Digi24. За даними видання, з 86-ї авіабази було піднято в повітря два винищувачі F-16 Fighting Falcon для моніторингу повітряної обстановки на кордоні з Україною.Вже о 01:33 мешканці північної частини повіту Тулча отримали сповіщення про посилення атак та появу дронів у районі Ізмаїла існує загроза для прикордонних територій Румунії.У Міноборони Румунії заявили, що вторгнень російських безпілотників у повітряний простір країни зафіксовано не було. Відтак, вже о 03:42 винищувачі F-16 повернулись на базу."Ми перебуваємо в постійному контакті з нашими союзниками, обмінюємося оперативною інформацією в режимі реального часу та діємо рішуче, щоб гарантувати безпеку Румунії та східного флангу НАТО", — заявили в оборонному відомстві Румунії.Нагадаємо, за даними Повітряних сил ЗСУ, вночі 22 листопада війська країни-агресорки атакували Україну ударними безпілотниками типу "Шахед" та ракетою. Зафіксовано низку влучань. Зокрема, цієї ночі рашисти обстріляли контрольний пункт пропуску "Орлівка" на кордоні з Румунією. Роботу КПП призупинено.Додамо, 21 листопада головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявляв, що від початку повномасштабного вторгнення російська армія запустила по нашій країні понад 112 тисяч ударних безпілотників типу "Шахед". Головними цілями ворога стали житлові будинки та цивільна інфраструктура, що призвело до загибелі дітей та мирних жителів. .

Вночі 22 листопада війська країни-агресорки атакували контрольний пункт пропуску "Орлівка" на кордоні з Румунією. Роботу КПП поки призупинено.Про це повідомила Державна митна служба України. Зазначається, що через ворожі удари дронами пошкоджено інфраструктуру поромного комплексу "Орлівка".Відтак, міжнародний пункт пропуску "Орлівка" тимчасово призупиняє роботу. Наразі тривають роботи з ліквідації наслідків ударів."Просимо для перетину кордону  скористатися іншими найближчими пунктами пропуску", — йдеться у повідомленні.. Нагадаємо, 21 листопада головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявляв, що від початку повномасштабного вторгнення російська армія запустила по нашій країні понад 112 тисяч ударних безпілотників типу "Шахед". Головними цілями ворога стали житлові будинки та цивільна інфраструктура, що призвело до загибелі дітей та мирних жителів. Додамо, вночі 21 листопада російські окупанти вдарили по Одесі. Постраждало багато місцевих мешканців. Внаслідок ударів частково зруйновано приватний житловий будинок та пошкоджені сусідні оселі. До того ж уражено будівлю СТО та адміністративну будівлю..

У вівторок, 11 листопада, у пункті пропуску "Дяківці", що на кордоні з Румунією, ускладнено пропуск громадян. Причина — наслідки російських масованих атак.Про це повідомила Державна прикордонна служба України."У результаті масованих ворожих атак на енергетичну інфраструктуру України, в міжнародному автомобільному пункті пропуску "Дяківці" наразі відсутнє промислове електроживлення", — йдеться у повідомленні.Відтак, через відсутність електроенергії, оформлення транспортних засобів та пішоходів в обох напрямках не здійснюється. Прикордонники радять скористатися іншими пунктами пропуску."Вживаються заходи з відновлення електропостачання. Просимо враховувати цю інформацію під час перетину кордону з Румунією та скористатися пунктами пропуску "Красноїльськ" та "Порубне", — долали у ДПСУ.Як відомо, з 12 жовтня Європейський Союз змінив правила перетину кордону. Зокрема, почала функціонувати нова цифрова Система в’їзду та виїзду (Entry/Exit System, EES) на зовнішніх кордонах країн ЄС та Шенгенської зони.Як працює система EESЗа даними прикордонників, під час першого в’їзду до Шенгенської зони, після запуску EES, особа проходитиме розширену реєстрацію, яка включатиме збір біометричних даних: зображення обличчя та чотири відбитки пальців.Водночас вже при наступних перетинах кордону процес буде спрощено та прискорено, оскільки біометричні дані звірятимуться з уже наявною цифровою інформацією. Система автоматично фіксуватиме дату, час і місце в’їзду/виїзду."Впровадження EES має на меті прискорення прикордонного контролю, підвищення рівня безпеки, точний облік термінів перебування громадян у країнах ЄС, протидію незаконній міграції тощо. Державна прикордонна служба України закликає громадян України, які планують поїздки до країн ЄС, враховувати ці зміни. Зі свого боку Держприкордонслужба України здійснює взаємодію з прикордонними відомствами суміжних країн та готова до можливих незначних змін в прикордонному русі", — додали у ДПСУ.Нагадаємо, 8 листопада у всіх пунктах пропуску на українському кордоні тимчасово призупинили в’їзд і виїзд громадян. Причиною зупинки роботи пунктів пропуску на державному кордоні став збій в роботі бази даних митниці..

Хокейна збірна України здобула дебютну перемогу на Європейському кубку націй. "Синьо-жовті" у вольовому стилі здолали команду Румунії з рахунком 4:1.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Варто зазначити, що, стартувавши на турнірі поразкою від господарів льоду з Литви (1:2), українські хркеїсти закривали відрізок сезону матчем із найрейтинговішою збірною своєї групи Румунією.Після безгольового стартового періоду румуни вийшли вперед вже на початку другої 20-хвилинки: суперники скористалися зміною в складі України та реалізували вихід двох хокеїстів на ворота Едуарда Захарченка.Відставання України зберігалося до завершення періоду, коли Віктор Захаров залишився без опіки поблизу воріт та самостійно розібрався в епізоді — 1:1.Трохи більш як хвилину вистачило "синьо-жовтим", аби вийти вперед вже в третьому періоді — більшість реалізував Олександр Пересунько. У відрив команда Дмитра Христича пішла ще за п'ять хвилин, коли сольний прохід влучним кидком довершив Денис Бородай.Підсумковий результат встановив Пересунько, оформивши дубль у порожні ворота на передостанній хвилині — 4:1 на користь України.У турнірній таблиці групи D підопічні Дмитра Христича набрали перші три очки та випереджають румунів на проміжному другому місці.Однак суперникам "синьо-жовтих" залишається провести очний матч у суботу, 8 листопада. Литва у разі перемоги збереже перше місце в групі, тоді як виграш Румунії зведе ситуацію до рівності в усіх команд за очками — турнірне становище тоді визначатимуть додаткові показники, серед яких пріоритетність матиме різниця закинутих-пропущених шайб.На Європейський кубок націй збірна України повернеться у грудні, коли в межах одного квартету гратиме з Литвою, Румунією й Іспанією. Склад груп на турнірі формується за розташуванням збірних у світовому рейтингу.Ігри новоствореного євротурніру служать для команди Дмитра Христича підготовкою до чемпіонату світу 2026 року, на якому Україна вдруге поспіль виступатиме у дивізіоні IA та боротиметься за потрапляння в елітний дивізіон.Нагадаємо, в червні цього року стало відомо, що збірна Франції візьме участь в хокейному турнірі Олімпіади-2026 в Італії. Вона змагатиметься там замість збірної Росії, яку тепер уже офіційно усунули від участі на Олімпійських іграх..

У п'ятницю, 7 листопада, президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини із лідером Румунії Нікушором Даном. Розмова була "продуктивною".Про це повідомив гарант на своїй сторінці в Telegram.Український лідер поінформував співрозмовника про актуальну дипломатичну ситуацію та постійні російські удари. Він наголосив, що агресор "продовжує відкидати дипломатію"."Ми обговорили, які спільні кроки можуть повернути росіян до реальності", — зазначив Зеленський.Також лідери країн говорили про подальшу оборонну допомогу Україні, потреби в посиленні ППО та про важливість ініціативи PURL. Обговорили й оборонну співпрацю."Наші спроможності й засоби, які ми готові експортувати до Румунії, та проекти, які можемо разом реалізувати в межах інструменту SAFE. Маємо хороший потенціал для партнерства й однаково зацікавлені в його реалізації", — зауважив гарант.Зеленський запросив свого колегу приїхати в Україну."Наші команди попрацюють над підготовкою візиту для досягнення практичних результатів", — підсумував український президент.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Румунії Іліє Боложан заявляв, що надання військових баз союзникам із НАТО може бути внеском країни в забезпечення підтримки тривалого миру в Україні..

Польща та Румунія розгортають нову систему озброєння для захисту від російських безпілотників після серії вторгнень у повітряний простір НАТО протягом останніх місяців, які виявили вразливості Альянсу та поставили Європу в напружене становище.Про це пише Associated Press. Як зазначає видання, американська система Merops, яка достатньо мала, щоб поміститися в кузові пікапа середнього розміру, може ідентифікувати дрони та наближатися до них, використовуючи штучний інтелект для навігації, коли супутниковий та електронний зв'язок глушать.Окрім розгортання в Польщі та Румунії, Merops також використовуватиметься Данією, повідомили військові представники НАТО Associated Press, що є частиною кроку щодо посилення оборони на східному фланзі альянсу. Мета полягає в тому, щоб зробити кордон з Росією настільки добре озброєним, щоб московські війська не думали про його перетин, від Норвегії на півночі до Туреччини на півдні, заявили чиновники.Потреба в такій технології стала гострою після того, як на початку вересня близько 20 російських дронів влетіли в польський повітряний простір. Багатомільйонні літаки були підняті в повітря для реагування на дрони, вартість яких становила десятки тисяч доларів.Пізніше Румунія зіткнулася з вторгненням дронів, які тимчасово закрили аеропорти в Копенгагені, Мюнхені, Берліні та Брюсселі. Також були зафіксовані дрони поблизу військових баз у Бельгії та Данії. Хоча походження безпілотників не завжди можна простежити до Росії або пов'язати з її війною в Україні, нагальна потреба в посиленні оборони є очевидною. Тривала битва з безпілотниками — або повномасштабна війна, як в Україні — виснажить західні кошти та обмежить запаси ракет."Ця система забезпечує нам дуже точне виявлення", — сказав полковник Марк Маклеллан, помічник начальника штабу операцій Об’єднаних сухопутних сил НАТО. "Вона здатна націлюватися на дрони та збивати їх, до того ж за низькою ціною. Це набагато дешевше, ніж підіймати F-35 у повітря, щоб збити їх ракетою".Нагадаємо, раніше бельгійська Thales Belgium, яка є однією із найбільших збройових компаній у Європі в галузі виготовлення протиповітряного озброєння, попередила, що над її секретними об'єктами літає дедалі більше дронів..

Румунія знову братиме участь у пісенному конкурсі "Євробачення" — це станеться після двох років перерви. Також Болгарія вперше з 2022 року вирішила відновити участь своїх артистів у цьому заході.Про це повідомили румунський мовник TVR, а також офіційні соціальні мережі "Євробачення".У Румунії оголосили про повернення країни на "Євробачення" після фінансової перерви.Ця країна востаннє виступала на пісенному конкурсі 2023 року, проте тоді не потрапила до фіналу. Тепер держава знайшла кошти та підтвердила участь у конкурсі 2026 року.В Instagram конкурсу також повідомили, що Болгарія приєднається до списку учасників наступного року. Країна пропустила останні три конкурси, а її остання поява відбулася 2022 року.    Переглянути цей допис в Instagram           Допис, поширений Eurovision Song Contest (@eurovision)Поки що обидві країни не оголосили формати національного відбору й імена потенційних представників. Очікується, що деталі з'являться ближче до початку нового сезону "Євробачення".Раніше Європейська спілка радіомовлення та телебачення (EBU) повідомила про скасування позачергового онлайн-засідання для розв'язання питання щодо участі Ізраїлю в "Євробаченні-2026". Це пов’язано з "нещодавніми подіями на Близькому Сході"."Якщо найближчим часом вдасться досягнути припинення вогню, або конфлікт розвиватиметься інакше, це не змінить нашої позиції на 2026 рік. Ми переоцінимо участь наступними роками залежно від обставин на той час", — пояснили в EBU.У заяві також зазначено, що участь Ізраїлю обговорять на зустрічі в грудні, хоча не уточнили, чи відбудеться голосування. Як відомо, Росії заборонили брати участь у "Євробаченні" після повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року.Сімдесятий пісенний конкурс "Євробачення" пройде у Відні (Австрія). Півфінали заплановані на 12 і 14 травня, а гранд-фінал — на 16 травня.Нагадаємо, що 12 жовтня відбувся фінал Національного відбору на "Дитяче Євробачення-2025". Переможницею стала киянка Софія Нерсесян із конкурсною композицією "Мотанка"..

Російська нафтова компанія "Лукойл", яка нещодавно потрапила під санкції з боку президента США Дональда Трампа, зіткнулася з пильною увагою в Румунії, оскільки вона прагне продати свої міжнародні активи.Про це повідомляє Sky News.Як зазначає видання, "Лукойл" має частки в нафтогазових проектах в 11 країнах. На початку цього тижня компанія оголосила про намір продати активи у відповідь на нові санкції.Але Румунія оцінить запланований продаж приблизно 320 автозаправних станцій та нафтопереробного заводу, а також інших активів "Лукойлу" в країні, щоб забезпечити дотримання санкцій Європейського Союзу та власної енергетичної безпеки, заявило міністерство енергетики. Румунія може блокувати продаж енергії, якщо вважатиме його загрозою національній безпеці та постачанню. Воно оголосить своє рішення лише після того, як будуть повністю з'ясовані структура акціонерів та джерело капіталу будь-якого потенційного інвестора. Нагадаємо, 27 жовтня російська нафтова компанія "Лукойл" офіційно заявила про намір продати міжнародні активи. Це сталося після того, як проти неї та її дочірніх підприємств запровадили санкції з боку Сполучених Штатів Америки й інших держав.Раніше повідомлялось, що санкції США проти російського виробника нафти "Роснефть" відродили в Німеччині дискусії щодо націоналізації бізнесу компанії, зокрема нафтопереробного заводу, від якого Берлін залежить у виробництві більшої частини палива..