# Румунія

Британське видання The Guardian опублікувало дослідження про причини зростання популярності ультраправих в Європі. З огляду, що ці політсили переважно ще й проросійські, їхній підйом — погана новина для України.Реалії Європи: чверть виборців голосує за ультраправих Дослідження в межах проєкту PopuList показує, що майже кожен четвертий виборець у Європі зараз голосує за ультраправі партії, і ця частка зросла майже вп'ятеро з середини 1990-х років і особливо різко — за останні три роки. Під партіями з такою ідеологією автори проєкту розуміють політичні сили, які сповідують авторитаризм і нативізм. Останнє — це віра в те, що країна повинна бути населена виключно членами корінної групи. Нативісти загалом вороже ставляться до немісцевих, убачаючи в них загрозу.Аналіз, який проводився 150 політологами, встановив, що загалом майже 30% європейців голосують за антиістеблішментські партії — як за крайніх правих, так і за крайніх лівих. Політологи наголошують на успіхах австрійської Партії свободи (FPÖ), підтримка якої зросла з 16% до 29% на виборах 2024 року, французького Національного об'єднання (RN) — зростання з 19% до 37%, партії Chega в Португалії — зростання з 7% до 18%.Оскільки видання британське, згадали і про шалений успіх Reform UK — раніше TrueUA аналізував причини та наслідки підйому популярності партії Найджела Фараджа. Зокрема, одним із наслідків стала відставка проукраїнського прем’єр-міністра Кіра Стармера. У 2019-му ультраправі в Британії мали підтримку 2%, у 2024-му вже 14%, а на травневих місцевих виборах здобули найбільше місць у місцевих радах, посунувши традиційні Лейбористську та Консервативну партії. Автори дослідження окремо виділили "Альтернативу для Німеччини" (AfD). Торік на парламентських виборах ця партія подвоїла результат з 10% до 21%, вперше зайнявши друге місце в країні. Додамо: протягом останнього часу ця політсила б’є свої ж рекорди з популярності. Так, згідно з опитуванням інституту Insa, у квітні AfD мала підтримку 28% опитаних, у травні піднялася ще на один пункт, а у червні зберегла ті ж 29%, але рекордно на 9 відсоткових пунктів випередила правлячу коаліцію партій ХДС/ХСС канцлера Фрідріха Мерца.Наступного тижня в Ерфурті (Східна Німеччина) відбудеться з’їзд "альтернативників". За повідомленням видання Politico, німецька поліція готується до масових заворушень, пов’язаних із цією подією. Очікується, що на неї прибуде понад 50 тисяч демонстрантів, зокрема й ліві радикали, здатні спровокувати побоїще. Видання зазначає, що у вересні в "Альтернативи для Німеччини" є значні шанси отримати більшість голосів у східних землях Саксонія-Ангальт і Мекленбург-Передня Померанія. Поліція Тюрінгії, на цій землі розташована Ерфурт, підтвердила, що очікує спроби блокування під’їздів до виставкового центру, де відбуватиметься зліт ультраправих. Правоохоронці також заявляють про мобілізацію протестувальників через лівацькі мережеві платформи, учасники яких виступають за масову громадянську непокору. Дати відсіч "Альтернативі…" закликають й активістів із інших країн, зокрема, з Італії та Франції. Нагадаємо: в Німеччині набирає підтримки ініціатива заборони AfD через суд.Аліс Вайдель, лідерка цієї партії, переконує, що її політсила — не неонацистська, а ще заперечує російський слід в її діяльності. Але факти свідчать про інше. 12 квітня фракція "Альтернативи…" у Бундестагу ухвалила заяву, в якій обіцяє німцям відновити російський газопровід "Північний потік", серйозно ушкоджений вибухами у 2022 році. А в травні депутат Бундестагу від AfD Ляйф-Ерік Гольм виступив проти передачі Україні виведеної з експлуатації газової електростанції в місті Любміні, мотивуючи тим, що після завершення війни в Україні Німеччина нормалізує відносини з Росією і знову куплятиме російський газ. Тобто очевидним для всіх є те, що ця партія лобіює інтереси Москви.Конспірологія, соцмережі, ідеалізація минулого: на чому спекулюють ультраправіНідерландський політолог Маттіс Рудуйн, коментуючи результати дослідження, звернув увагу на причини популярності ультраправих. Він вказує, що це не раптове явище, просто зараз воно прискорилося. Один із ключових факторів прихильності до радикальних правих — критична оцінка європейцями міграційної політики своїх урядів. Другий фактор — нормалізація ультраправих партій.Ще зовсім недавно вони перебували на маргінальних позиціях, але завдяки ЗМІ й соціальним мережам змогли масштабувати свої ідеї в інформаційному просторі. Тут варто додати важливий штрих — такого роду партії широко ретранслюють різного роду теорії змов, розраховані на людей із низьким рівнем критичного мислення. Конспірологія дає можливість простих пояснень складних проблем.Ультраправі партії, зазначає політолог Рудуйн, "дуже хороші оповідачі", вони знають, як сформулювати послання до виборців, спрямовують ці послання проти конкретних груп — нація проти іммігрантів, суддів, "пробудженої еліти". Це гарно перемішується із ідеалізацією минулого, в якому було краще. Тобто, стверджує Рудуйн, ультраправі "професіоналізувалися" у своїх наративах.Погоджуючись із названими причинами росту популярності таких політиків, є сенс додати ще кілька.Наприклад, крайні праві найбільш популярні в тих країнах Європи, які колись входили до так званого "соцтабору". Навіть німецька AfD дуже популярна на східних землях, у колишній НДР, а от у західних землях її рейтинги скромні.Протягом минулого та цього років помітні перемоги праві сили отримали у Польщі, де їхнім активом є президент Кароль Навроцький (він радше консервативний політик, проте за своїми ідеями  близький до антиукраїнських "конфедератів").У Чехії урядом керує правий популіст Андрей Бабіш, у проурядову коаліцію входять радикали з партії "Свобода і пряма дія" на чолі з Томіо Окамурою.У Румунії якимось дивом президентські вибори виграв ліберал Нікушор Дан, хоча після першого туру лідирував ультраправий проросійський політик Джордже Сіміон.Значну популярність мають ультраправі у Словаччині, в Угорщині. Хоча Віктор Орбан та його Fіdes у квітні з тріском програли вибори, вони нікуди з політичної сцени не поділися. Враховуючи, що йдеться про сусідні з нами країни, підйом ультраправих там — значний виклик для України.Ці політсили заважатимуть нашій євроінтеграції. На прикладі скандалу з орденом Білого орла, зчиненого президентом Навроцьким, добре видно, як спекуляції на історичних травмах негативно впливають на рівень підтримки населенням нашого членства в Євросоюзі.Щодо країн Старої Європи, там противагою ультраправим є ліві партії, часто також популістського складу, проте вони мають традиційну значну підтримку серед виборців. Автори проєкту PopuList згадали про поразку в Нідерландах Партії свободи Герта Вілдерса (PVV), коли вона втратила майже третину своїх місць і фінішувала другою на виборах, пропустивши вперед ліволіберальну партію D66 на чолі з 38-річним Робом Єттеном.Проте є інші приклади. Нещодавно в Італії генерал Роберто Ванначчіні створив партію Futuro Nazionale, яка за проголошеними лозунгами займе дуже крайню праву нішу і на найближчих виборах має значні шанси отримати свою фракцію в парламенті. Не варто забувати й про фактор Дональда Трампа — в його оточенні вистачає діячів, які активно підтримують євроскептиків та ізоляціоністів. Утім, на відміну від минулого року, цього європейські політики намагаються дистанціюватися від непопулярного в Європі президента США. Як зазначає видання Politico, особливо показовою стала поразка Орбана, якого приїхав підтримати віцепрезидент Джей Ді Венс, та сварка Трампа з ідеологічною колежанкою прем’єркою Італії Джорджею Мелоні. Автори публікації звернули увагу, що французький ультраправий Жордан Барделла в недавньому інтерв’ю назвав поведінку Трампа "непередбачуваною". Ще трохи — й європейські праві оголосять американського лідера ворогом Європи.Оскільки тренд на правих популістів набирає силу, Україні на часі розробити та втілювати превентивні кроки. Від налагодження стосунків із тими, з ким можна вести діалог (свого часу президент Володимир Зеленський зустрічався з Гертом Вілдерсом, після чого цей нідерландський політик припинив ганити Україну), до ефективної роботи з підриву авторитету тих, із ким діалог в принципі неможливий. Тут прикладом може слугувати поведінка українських офіційних осіб щодо Орбана. Ле Пен, Вейдель, Барделла, Бабіш, Окамура, Навроцький, Менцен, Браун та їм подібні ніколи не полюблять Україну, тож важливо зробити все, щоб вони бодай остерігалися їй шкодити..

У середу, 1 липня, у румунському пункті пропуску "Ісакча" для поромного сполучення фіксується скупчення транспорту.Про це повідомила Державна прикордонна служба України. Зазначається, що на території румунського поромного пункту пропуску "Ісакча", розташованого навпроти українського пункту пропуску "Орлівка", спостерігається значне накопичення транспортних засобів як на в'їзд до Румунії, так і на виїзд.Натомість поромний пункт пропуску "Орлівка" працює в штатному режимі та забезпечує ритмічність пропускних операцій. Черги на території України відсутні. Курсування порому здійснюється за графіком цілодобово."Під час планування подорожей просимо учасників міжнародного руху врахувати ситуацією, що склалась на румунському кордоні", — додали у ДПСУ.Зауважимо, раніше у ДПСУ зазначали, що у літній період на пунктах пропуску західного кордону традиційно фіксується зростання пасажиропотоку, що призводить до утворення черг та збільшення часу очікування. Для прискорення оформлення подорожуючих збільшили кількість прикордонних нарядів і автоматизованих робочих місць. Нагадаємо, раніше Міністерство внутрішніх справ України роз’яснило, чи впливають кредитні зобов’язання або перебування на лікарняному на можливість перетину державного кордону.Читайте також: Виїзд за кордон влітку: як миттєво перевірити заборону на виїзд в особистому кабінеті ДПСУ.

Через пункт пропуску "Дяківці — Раковець" у Чернівецькій області тимчасово дозволили виїзд з України туристичних автобусів будь-якої місткості. Рішення має зменшити навантаження на інші переходи під час літнього туристичного сезону.Про це повідомила Державна прикордонна служба України. Новий порядок погодили з румунською стороною через збільшення кількості пасажирських автобусів на українсько-румунському кордоні.Рух через "Дяківці — Раковець" дозволений лише у напрямку виїзду з України. Тимчасовий режим діятиме до кінця літа.Перед поїздкою перевізник має зареєструвати автобус у системі "єЧерга" та прибути до пункту пропуску у визначений час.Пункт "Дяківці — Раковець" працює цілодобово. Раніше ним уже могли користуватися пішоходи, легкові автомобілі, автобуси та вантажівки з установленими обмеженнями.Додамо, електронний кабінет Прикордонної служби зафіксував перші 100 тисяч користувачів усього за місяць від початку роботи. Відомство закликає українців користуватися онлайн-перевіркою обмежень для уникнення проблем під час літніх відпусток..

У середу, 17 червня, призупинив роботу пункт пропуску "Дякове" в Закарпатській області. За попередніми прогнозами, його дія відновиться у другій половині дня.Про це повідомили в Державній прикордонній службі України (ДПСУ).За інформацією румунської сторони, у пункті пропуску "Халмеу — Дякове" тимчасово призупинено здійснення пропускних операцій для громадян і транспортних засобів."Попередньо відновлення роботи пункту пропуску очікується о 14:00", — зазначили українські прикордонники.Вони попросили врахувати таку інформацію під час планування поїздок за кордон."За можливості, обирайте альтернативні маршрути", — запропонували в Державній прикордонній службі України.На початку червня прикордонники Закарпаття попереджали про суттєве збільшення навантаження на пункти пропуску в другій половині місяця. Тоді прогнозували, що пасажирсько-транспортний потік мав зрости до 30% порівняно зі звичними показниками.У таких випадках пік навантаження припадає на туристичний сезон, який традиційно стартує влітку. Найбільші черги прогнозували у вихідні дні, а найзавантаженіший час — з 13:00 до 16:00.Нагадаємо, пасажири автобусів, що їдуть через кордон із Румунією, мають можливість вчасно перетинати кордон без черг. Для цього в працює послуга "єЧерга"..

Футбольний клуб "Динамо" (Київ) дізнався суперника в першому кваліфікаційному раунді Ліги Європи сезону-2026/2027. За результатами жеребкування, суперником киян стала румунська "Університатя" (Клуж).Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси футбольного клубу "Динамо" (Київ)."Перший матч протистояння наша команда проведе вдома 9 липня, а матч-відповідь відбудеться 16 липня на виїзді", — йдеться в повідомленні.Серед потенційних суперників "Динамо" перед жеребкуванням також були "Жиліна" (Словаччина), "Войводіна" (Сербія), "Алюміній" (Словенія), "Деррі Сіті" (Ірландія), "Вестрі" (Ісландія).Жеребкування другого раунду кваліфікації Ліги Європи відбудеться в середу, 17 червня. У випадку виходу до другого раунду кияни опиняться серед списку несіяних команд.Потенційні суперники "Динамо" у другому раунді кваліфікації Ліги Європи:"Бенфіка" (Португалія)"Ференцварош" (Угорщина) / "Войводіна" (Сербія)"Вікторія" (Пльзень, Чехія)"Мідтьюлланд" (Данія)"ПАОК" (Греція)"Карабах" (Азербайджан) / "Вестрі" (Ісландія)"Маккабі" (Тел-Авів, Ізраїль)"Андерлехт" (Бельгія)"Пафос" (Кіпр)Раніше стало відомо, що "Динамо" проведе єврокубкові матчі сезону-2026/2027 на "Арені Люблін" у Польщі. Цей стадіон уже добре знайомий "біло-синім". У сезоні-2024/2025 саме тут команда приймала суперників у кваліфікації Ліги чемпіонів УЄФА, а в сезоні-2025/2026 "Арена Люблін" була домашнім майданчиком "Динамо" під час єврокубкової кампанії."Під час вибору місця проведення матчів клуб ретельно проаналізував усі логістичні аспекти, щоби забезпечити команді максимально комфортні умови для підготовки та виступів на міжнародній арені", — наголосили у футбольному клубі "Динамо" (Київ).Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що один із найтитулованіших і найдосвідченіших футболістів київського "Динамо" Андрій Ярмоленко вирішив продовжити виступи у складі рідної команди. Лідер атаки киян поставив підпис під новою угодою, яка розрахована на наступний футбольний рік..

У суботу, 6 червня, 34-річного чоловіка з міста Прод (повіт Сібіу, Румунія) знайшли мертвим. На тілі виявили сліди нападу ведмедя. Ймовірно, це сталося в той момент, коли він виїжджав із населеного пункту.Про це повідомило видання News.ro, з посиланням на речників інспекції поліції повіту Сібіу.Румунські правоохоронці проводять розслідування смерті чоловіка, знайденого мертвим зі слідами насилля (ймовірно, від тварини) на тілі."Початкова перевірка, проведена на місці поліцейськими міської поліції Думбревеня, показала, що на 34-річного чоловіка, місцевого мешканця, напав ведмідь, коли він виїжджав з міста Прод", — повідомила поліція повіту Сібіу.Розслідування у цій справі триває з метою встановлення обставин, за яких сталася смерть чоловіка.Фахівці зазначили, що останнім часом у країнах Східної Європи почастішали такі випадки агресивних дій тварин стосовно людей. Особливо це стосується ведмедів.Зокрема, в тій же Румунії 25 жовтня в Карпатах ведмідь напав на туриста, який унаслідок цього отримав значні поранення. Тоді зазначалося, що це вже був другий за два тижні подібний інцидент із ведмедями в горах.Нагадаємо, що 23 квітня в Польщі в лісовій місцевості поблизу села Плонна в Саноцькому повіті загинула 58-річна жінка. За попередніми даними, її атакував ведмідь, який завдав смертельних поранень..

У п’ятницю, 5 червня, в румунському порту Констанца вибухнув морський дрон. Він справді був українським. Однак опинився на чужій території через засоби радіоелектронної боротьби Росії.Про це повідомила пресслужба Військово-морських сил Збройних сил України на своїй Facebook-сторінці."Під час виконання завдань у Чорноморській операційній зоні один із морських безекіпажних катерів ВМС ЗСУ під впливом засобів РЕБ противника втратив управління й опинився біля берегів Румунії", — йдеться в повідомленні.Військово-морські сили ЗСУ надали всю необхідну інформацію військово-морським силам Румунії."Ми тісно співпрацюємо для запобігання втрат серед цивільного населення", — наголосили українські військові.Раніше в Міністерстві оборони Румунії інформували, що морський безпілотник виявили вранці у п’ятницю поблизу штаб-квартири Румунського агентства з порятунку життя на морі. Дрон самопідірвався близько 10:30."Цей морський дрон належить до тих, що використовуються у війні в Україні", — заявили в румунському оборонному відомстві.Порт Констанци терміново евакуювали після того, як там стався вибух морського безпілотника. Влада ввела в дію "червоний" план реагування. Місцевим мешканцям порадили знайти укриття.Румунські медійники поінформували, що дрон застрягнув у дамбі для захисту від забруднення за декілька сотень метрів від нафтового термінала. За попередньою інформацією, постраждалих внаслідок вибуху немає. Румунські журналісти запевнили, що дрон український і переносив десятки кілограмів вибухівки. Його підрив не був контрольованим.Нагадаємо, що з приводу попереднього інциденту президент Румунії Нікушор Дан заявляв, що багатоповерхівку 29 травня атакував російський аналог іранського "шахеда" — модель "Герань-2". Такими виявилися результати розслідування. Офіційний Бухарест допускає вигнання посла Росії, якщо інциденти триватимуть..

У п’ятницю, 5 червня, в румунському порту Констанца вибухнув морський дрон. У результаті інциденту ніхто не постраждав. За попередньою інформацією, це український дрон.Про факт вибуху повідомило Міністерство оборони Румунії. Там зазначили, що морський безпілотник виявили вранці у п’ятницю поблизу штаб-квартири Румунського агентства з порятунку життя на морі. Дрон самопідірвався близько 10:30. Про походження та тип дрона поки не повідомляється."Цей морський дрон належить до тих, що використовуються у війні в Україні", — заявили в румунському оборонному відомстві.Район, де стався інцидент, ізолювали сили Румунської розвідувальної служби, Берегової охорони та Міністерства оборони. Об'єкт на той час перебував у процесі оцінки й убезпечення.У Міноборони наголосили, що дрон не належить румунській армії та не брав участі в нещодавніх навчаннях, організованих Міністерством національної оборони в Чорному морі.Порт Констанци в Румунії терміново евакуювали після того, як там стався вибух морського безпілотника. Влада ввела в дію "червоний" план реагування. Місцевим мешканцям порадили знайти укриття.Румунські медійники поінформували, що дрон застрягнув у дамбі для захисту від забруднення за декілька сотень метрів від нафтового термінала. За попередньою інформацією, постраждалих внаслідок вибуху немає. Румунські журналісти запевнили, що дрон український і переносив десятки кілограмів вибухівки. Його підрив не був контрольованим. Залишається невідомим, як безпілотник потрапив до румунського порту.Президента Нікушора Дана поінформували про інцидент, коли він перебував на борту літака Spartan, яким він прямує до Чорногорії на саміт ЄС — Західні Балкани."Наразі аналізуються обставини, за яких дрон потрапив до порту, та можливі додаткові ризики, а безпосередньо відповідальні органи повідомлятимуть про хід розслідування", — наголосив він.Президент Румунії додав, що влада "зберігатиме високий рівень пильності" з огляду на безпекову ситуацію."Такі особливо серйозні ситуації є прямими наслідками загарбницької війни, розпочатої Росією проти України. Як держава-член НАТО, що має вихід до Чорного моря, ми продовжуватимемо тісно співпрацювати з нашими союзниками та вживатимемо всіх необхідних заходів для захисту наших громадян та національних інтересів", — підсумував Дан.Нагадаємо, що з приводу попереднього інциденту президент Румунії заявляв, що багатоповерхівку 29 травня атакував російський аналог іранського "шахеда" — модель "Герань-2". Такими виявилися результати розслідування. Офіційний Бухарест допускає вигнання посла Росії, якщо інциденти триватимуть..

З 8 червня на українсько-румунському кордоні очікуються тимчасові обмеження для автомобільного транспорту через проведення ремонтних робіт. Водіїв просять заздалегідь врахувати ці зміни та за потреби скористатися іншими пунктами пропуску.Про це повідомляє Державна митна служба України.Обмеження в пункті пропуску "Солотвино — Сігету-Мармацієй"Згідно з офіційними даними від румунських колег, на історичному мосту через річку Тиса заплановано проведення важливих інфраструктурних робіт. У зв'язку з цим, у період з 8 по 17 червня 2026 року щодня з 09:00 до 16:00 буде повністю призупинено перетин кордону для всіх транспортних засобів через КПП "Солотвино — Сігету-Мармацієй".Водночас запроваджені обмеження не торкнуться громадян, які подорожують пішки. У зазначені дні та години пішохідний напрямок у цьому пункті пропуску працюватиме у звичайному, штатному режимі.Рекомендації для мандрівниківОсобам на автомобілях наполегливо радять брати до уваги оприлюднений графік під час планування своїх маршрутів. Аби уникнути черг та затримок на кордоні, митники закликають водіїв заздалегідь обирати альтернативні варіанти для перетину кордону з Румунією.Нагадаємо, прикордонники Закарпаття попереджають про суттєве збільшення навантаження на пункти пропуску в другій половині червня. Очікується, що пасажиро-транспортний потік зросте до 30% у порівнянні зі звичайними показниками..

У четвер, 4 червня, в Румунії призначено нового прем'єр-міністра. Його головні завдання — подолання політичної кризи та збереження фінансової стабільності країни. Насамперед він має сформувати технократичний кабінет міністрів.Про це повідомило румунське видання Digi24 з посиланням на заяву президента Румунії Нікушора Дана. Новим очільником уряду став депутат Європарламенту та колишній радник президента Еуджен Томак."Кандидатуру висунули майже через місяць після відставки попереднього кабінету міністрів під керівництвом Іліє Болояна через напругу всередині керівної коаліції", — йдеться в повідомленні.Президент Нікушор Дан зазначив, що головними завданнями нового прем'єра стануть збереження прозахідного курсу Румунії, забезпечення фінансової стабільності, завершення програм фінансування PNRR до кінця серпня, а також боротьба з корупцією та цифровізація.Сам Еуджен Томак акцентував, що не створюватиме політизований кабінет, а натомість запропонує парламенту команду фахівців."Ми будемо дотримуватися окресленого напрямку приналежності до європейської родини, зміцнення стратегічного партнерства зі США, наших трансатлантичних відносин загалом, при цьому наша роль у НАТО є пріоритетом", — наголосив новопризначений прем’єр-міністр.Він також додав, що безпека країни залишається фундаментальним обов'язком, особливо в умовах, коли "на кордоні війна, і ми бачимо її наслідки". Тепер Томак має 10 днів на формування кабінету й отримання вотуму довіри у парламенті.Що відомо про Еуджена ТомакаНародився 28 червня 1981 року в селі Бабеле Ізмаїльського району (територія сучасної України) в родині бессарабських румунів. До Румунії переїхав на початку 2000 років. 2006 року став радником в адміністрації президента Траяна Бесеску, займався питаннями діаспори.Також працював державним секретарем. Його декілька разів обирали депутатом парламенту Румунії, а з 2019 року він перебуває на посаді депутата Європарламенту.Загалом прем'єр-міністр Еуджен Томак має понад 20 років політичного досвіду на національному та європейському рівнях.Нагадаємо, вчора стало відомо, що німецький оборонний концерн Rheinmetall уклав масштабні контракти з Румунією загальною вартістю 5,7 мільярда євро на постачання військової техніки, боєприпасів і кораблів..

Німецький оборонний концерн Rheinmetall уклав масштабні контракти з Румунією загальною вартістю 5,7 млрд євро на постачання військової техніки, боєприпасів та кораблів.Як повідомили в компанії, угоди передбачають виробництво 298 бойових розвідувальних машин Lynx, включно з бронетранспортерами, мінометними та медичними машинами, а також систем ППО Skyranger і боєприпасів середнього калібру.Окремо контракт охоплює морський компонент — будівництво двох патрульних кораблів і двох суден для підтримки водолазних операцій для ВМС Румунії.Виробництво частково розгорнуть на території Румунії: понад 50% робіт планують виконувати локально або у співпраці з місцевими підприємствами. Постачання техніки має розпочатися у 2028 році та завершитися до 2030-го.У Rheinmetall зазначають, що угода передбачає також передачу технологій і розширення промислової бази в Румунії, що має посилити оборонні та економічні можливості країни.Rheinmetall — це провідний німецький оборонний концерн, заснований у 1889 році зі штаб-квартирою у Дюссельдорфі. Це один із найбільших виробників військової техніки, зброї та боєприпасів у Європі.Нагадаємо, під час чергового нічного обстрілу України 29 травня один із російських ударних безпілотників перетнув кордон Румунії та врізався у дах багатоповерхівки. Падіння ворожого дрона спричинило масштабну пожежу в житловому кварталі та призвело до поранення людей, через що країна НАТО була змушена підіймати в небо бойову авіацію..

Віцепрем’єр-міністр і міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой заявив, що не зміг би проголосувати проти можливого об’єднання Молдови з Румунією, якби таке питання було винесене на референдум.Про це він сказав в інтерв’ю молдовській радіостанції Vocea Basarabiei, яке відбулося 30 травня.Позиція МЗС МолдовиЗа словами Попшоя, тема можливого об’єднання Молдови та Румунії регулярно порушується в суспільстві, тому її необхідно відкрито обговорювати."Ця тема більше не повинна бути табуйованою", — наголосив він.Водночас міністр підкреслив, що ключовим стратегічним напрямом для Молдови залишається європейська інтеграція.Коментуючи гіпотетичний референдум, очільник МЗС зазначив, що як громадянин Румунії він не міг би голосувати проти такого рішення. Водночас він наголосив, що остаточне рішення має залежати від волі громадян та рівня суспільної підтримки ідеї об’єднання.Політичний контекстРаніше президентка Молдови Мая Санду заявляла, що у разі проведення референдуму підтримала б об’єднання з Румунією. Водночас соціологічні опитування свідчать, що більшість громадян наразі не підтримує таку ідею. Зокрема, за даними дослідження IMAS (червень 2025 року), 62% респондентів виступають проти об’єднання, тоді як 28% — підтримують.Ідея об’єднання також періодично обговорюється в Румунії. Представники політичних кіл заявляють про готовність до діалогу у разі відповідного запиту з боку Кишинева.Історичний контекстМолдова має складну історію державності та територіальних змін. У різні періоди територія сучасної країни перебувала під впливом Османської та Російської імперій, а також Радянського Союзу.Питання ідентичності та державного курсу залишається одним із ключових у внутрішній політиці країни.Нагадаємо, 2 квітня молдовський парламент ухвалив остаточне рішення про вихід зі статутних органів Співдружності незалежних держав (СНД). Таким чином не діють жодні угоди в межах цієї організації..

Румунську багатоповерхівку 29 травня російський аналог іранського "шахеда" — модель "Герань-2". Такими виявилися результати розслідування. Офіційний Бухарест допускає вигнання посла Росії, якщо інциденти триватимуть.Про це заявив президент Румунії Нікушор Дан. Він зауважив, що румунські фахівці знайшли на уламках дрона надписи кирилицею "Герань-2".Крім того, спеціалісти проаналізували електронні компоненти, навігаційні системи, модулі управління, двигуни й елементи конструкції, які  показали "подібність аж до повної ідентичності" з моделями "гераней", які раніше залітали на територію Румунії."Той факт, що такий засіб ударив по житловому будинку в Румунії, завдавши травм і матеріальних збитків, має особливу серйозність, і єдиною відповідальною стороною є Росія", — наголосив Дан.. Румунський президент заявив, що повідомить про результати експертизи союзникам із Європейського Союзу та НАТО."Румунія не ігноруватиме та не применшуватиме значення жодного інциденту, який загрожує життю її громадян, національній безпеці чи суверенітету румунської держави", — додав він.На запитання про те, чи розглядає Румунія інші заходи у відповідь на інцидент із російським дроном, окрім закриття російського консульства в Констанці й оголошення самого представника Росії персоною нон ґрата."Я сподіваюся, що вони зупиняться. Якщо ж ні — є інші заходи, які можна вжити. Наприклад, вислання посла. Є певна ієрархія дипломатичних заходів", — заявив румунський президент.Нагадаємо, що румунські слідчі оцінили, скільки кілограмів вибухівки переносив російський дрон, який влучив у багатоповерхівку в місті Галац. Вони назвали цифру — щонайменше 30 кілограмів..

Кремль використовує інцидент із російським безпілотником, який 29 травня влучив у житловий комплекс у румунському місті Галац, для формування інформаційного підґрунтя, що може дозволити Москві уникати відповідальності за можливі майбутні удари по території Молдови.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). За даними фахівців, 29 травня посольство Росії в Молдові заявило, що молдовська влада разом із західними партнерами нібито може готувати "інсценування", подібне до інциденту зі збитим безпілотником у Румунії. У дипломатичному представництві стверджували, що такі дії нібито спрямовані на звинувачення Росії та подальше загострення відносин між Москвою та Кишиневом.Також у посольстві заявили про "русофобські" погляди влади Румунії та Молдови та назвали повідомлення про причетність Росії до удару по Галацу "непідтвердженими". Водночас, за даними ISW, саме російський безпілотник типу "Герань-2" влучив у житловий комплекс у румунському місті.Аналітики вважають, що такі заяви російської сторони можуть бути спробою заздалегідь зняти з Кремля відповідальність у разі випадкового падіння російських дронів на території Молдови в майбутньому. Крім того, подібна риторика може створювати інформаційні умови для потенційної атаки під чужим прапором із використанням російського безпілотника.В ISW нагадали, що російські дрони дедалі частіше порушують повітряний простір держав-членів НАТО та Молдови під час атак по Україні. На думку експертів, це свідчить про те, що російське керівництво вважає ризик таких інцидентів прийнятним наслідком своєї ударної кампанії."Путін тепер, схоже, визнає ризик жертв серед цивільного населення в державах НАТО прийнятним наслідком ударної кампанії Росії. НАТО, можливо, доведеться розглянути питання про переговори щодо можливих угод про протиповітряну оборону з Україною та Молдовою як питання самооборони від ударів російських безпілотників по країнах НАТО, незалежно від того, чи є вторгнення російських безпілотників випадковими чи навмисними", — наголосили аналітики.Нагадаємо, кремлівський диктатор Володимир Путіні, коментуючи інцидент із дроном, заявив, що ніхто без проведення експертизи не може стверджувати, що безпілотник, який залетів на територію Румунії, був російським..

У Кремлі розробили дворівневу стратегію інформаційної кампанії, щоб зняти з себе відповідальність за падіння безпілотника на території Румунії. Російські високопосадовці намагаються безпідставно звинуватити Україну та водночас намацують межі рішучості Альянсу.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Гра в заперечення: Путін вимагає уламки дронаРосійський диктатор Володимир Путін особисто долучився до вибілювання репутації Москви, розкритикувавши заяви європейських лідерів про російський слід в інциденті. Він почав стверджувати, що будь-які висновки без детального огляду решток апарата є передчасними. Ба більше, очільник Кремля натякнув на нібито "український слід" та висунув Румунії цинічну умову щодо проведення експертизи.Паралельно з цим депутати Державної думи Росії традиційно підтримали риторику свого лідера. Вони почали безпідставно звинувачувати країни Заходу в ескалації ситуації навколо російських кордонів, повністю відкидаючи провину своєї армії.Погрози Медведєва європейським країнамЗначно жорсткішу та агресивнішу позицію зайняв заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв. У відповідь на події в Румунії він назвав європейські держави "безпосередніми учасниками" війни проти Росії."Європейські країни ще нічого не бачили, тому їм краще звикнути до цього. Це не останній раз", — заявив Медведєв, фактично пригрозивши Румунії та іншим сусідам України новими атаками безпілотників у разі продовження підтримки Києва.Хоча випади Медведєва часто виглядають занадто ексцентричними, аналітики наголошують, що вони відображають реальні приховані загрози та наміри, які Кремль і сам Путін неодноразово намагалися реалізувати.Тестування системи оборони НАТО продовжуєтьсяЕксперти зазначають, що Москва вже тривалий час відстежує реакцію Північноатлантичного альянсу на регулярні порушення повітряного простору російськими повітряними цілями. Подібні інциденти масово фіксувалися, зокрема, восени 2025 року. Незалежно від того, чи був удар 29 травня випадковим збоєм, чи свідомою провокацією, Росія використовує його для оцінки реакції НАТО на вторгнення та власну агресивну риторику.В ISW переконані, що подібні загрози та зальоти БпЛА триватимуть і надалі, допоки загарбники застосовують ударні безпілотники поблизу європейських кордонів. Через це Альянсу, ймовірно, доведеться переглянути поточні оборонні інструкції та посилити системи ППО, щоб надійно захистити цивільне населення від безрозсудних дій Кремля.Нагадаємо, кремлівський диктатор Володимир Путіні, коментуючи інцидент із дроном, заявив 29 травня, що ніхто без проведення експертизи не може стверджувати, що безпілотник, який залетів на територію Румунії, був російським.Своєю чергою, румунські слідчі оцінили, скільки кілограмів вибухівки переносив російський дрон, який влучив у багатоповерхівку в місті Галац. Вони назвали цифру — щонайменше 30 кілограмів..