# Конституційний Суд

У п’ятницю, 6 грудня, Конституційний суд Румунії вирішив скасувати результати першого туру виборів президента країни. Тепер уряд має призначити нову дату для їх проведення. Весь виборчий процес запустять заново — від реєстрації та перевірки кандидатів. Про це повідомило румунське видання digi24.ro. "Згідно зі статтею 146 Конституції, скасовується весь виборчий процес щодо виборів президента Румунії, проведений на підставі рішення уряду № 756/2024 щодо встановлення дати виборів для президента Румунії 2024 року. Виборчий процес для виборів президента Румунії відновлюється в повному обсязі, уряд встановить нову дату виборів президента Румунії, а також нову календарну програму для проведення необхідних заходів", — йдеться в повідомленні Конституційного суду. Судді ухвалили рішення після термінової зустрічі в п'ятницю, 6 грудня, для консультацій, оскільки суд отримав велику кількість нових запитів про скасування президентських виборів. У запитах цитувалися документи, розсекречені Вищою радою оборони країни, згідно з якими кампанія проросійського кандидата Келіна Джорджеску стала результатом організованої маніпуляції з-за меж країни. Як відомо, за результатами голосування в першому турі виборів президента в Румунії, яке зараз визнали недійсним, до другого вийшли антиукраїнський кандидат Калін Джорджеску та Єлена Ласконі. Ласконі виборола друге місце з відривом у 2 700 голосів від третього місця, яке посів чинний прем'єр-міністр країни Марчел Чолаку. Нагадаємо, що 1 грудня в Румунії відбувалися ще й парламентські вибори. За попередніми результатами, Соціал-демократична партія (PSD) отримала незначну перевагу над Альянсом за об'єднання румунів (AUR).

У п'ятницю, 29 листопада, Конституційний суд Румунії відклав ухвалення рішення про визнання результатів першого туру президентських виборів дійсними до 17:00 понеділка, 2 грудня. Учора суд постановив перерахувати всі бюлетені першого туру.  Про це повідомляє G4Media.ro. Також у четвер Конституційний суд встановив новий термін на сьогодні у справі підтвердження результатів виборів на посаду президента Румунії у першому турі голосування. "29 листопада 2024 року пленум Конституційного суду з огляду на те, що Центральне виборче бюро надасть результати повторної перевірки та перерахунку бюлетенів, включаючи дійсно подані та недійсні голоси на виборах на посаду президента Румунії від 24 листопада 2024 р. ухвалив перенести розгляд справ на 2 грудня 2024 р., 17:00", — йдеться у заяві. Що Конституційний суд вирішив у четвер 1. Повторна перевірка та перерахунок усіх бюлетенів, включно з дійсними та недійсними голосами на виборах на посаду президента Румунії 24 листопада 2024 року. 2. Направлення Центральною виборчою комісією результатів повторної перевірки та перерахунку до Конституційного суду. 3. Судове засідання на 29 листопада 2024 року, 14:00. На цьому ж засіданні пленум Конституційного суду одноголосно відхилив клопотання про скасування виборів на посаду президента Румунії 24 листопада 2024 року. Раніше повідомлялось, що 25 листопада в Румунії дорахували голоси першого туру виборів президента. Прем'єр-міністр Марчел Чолаку, який за результатами екзитполів мав пройти до другого туру, все ж не набрав відповідну кількість голосів. Нагадаємо, що ще в жовтні Конституційний суд Румунії ухвалив рішення про зняття з президентських виборів епатажної Діани Шошоаке, яка дотримується ультраправих політичних поглядів і відома своїми скандальними заявами та вчинками.

Дональд Трамп припустив, що може бути відкритим для третього терміну на посаді. Про це він натякнув під час розмови з членами Республіканської партії в Палаті представників. Однак третій президентський термін є порушенням конституції Сполучених Штатів Америки. Про це повідомила агенція AFP, журналісти якого навели цитату Дональда Трампа. "Я підозрюю, що більше не буду балотуватися, якщо ви не скажете: "Він хороший, ми повинні щось придумати", — неоднозначно висловився він. До цього таку можливість лідер американських республіканців припускав під час передвиборчих мітингів у різних регіонах країни. Раніше в історії США повернутися в Білий дім після перерви вдавалося тільки Гроверу Клівленду, який зробив це в 1800 роках. Франклін Рузвельт був президентом США чотири рази з 1933 до 1945 року, оскільки в первісній Конституції США не було нічого, що обмежувало би кількість термінів перебування президента на своїй посаді. Однак пізніше 22 поправка обмежила президентів двома чотирирічними термінами, незалежно від того, обіймали вони цю посаду послідовно чи ні. Конгрес ухвалив 22 поправку через два роки після смерті Рузвельта і вона набрала чинності з виборів 1952 року, на яких республіканець Дуайт Д. Ейзенхауер переміг демократа Едлая Стівенсона. Відтоді нікому не вдавалося прослужити понад два терміни. Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Дональд Трамп незабаром призначить мирного посланника в Україні. Він має очолити переговори про припинення війни з Росією. Медійники з’ясували, що йдеться про "дуже високопоставленого спеціального представника" та "людину з великим авторитетом", якій Трамп доручить "досягнути мирного врегулювання" в Україні.

У вівторок, 4 листопада, в Молдові офіційно оприлюднили рішення Конституційного суду. Він іще 31 жовтня затвердив результати референдуму про європейську інтеграцію країни. Про це повідомило молдовське видання Newsmaker. Журналісти зазначили, що відповідне рішення опублікували в Офіційному моніторі, тож тепер зміни внесуть до конституції. Згідно з документом, до преамбули конституції додадуть слова про незворотність європейського шляху Молдови: "підтверджуючи європейську ідентичність народу Молдови та незворотність європейського курсу Молдови, декларуючи європейську інтеграцію стратегічною метою Молдови". Також до конституції внесуть окрему статтю, присвячену євроінтеграції. Її перший пункт свідчитиме, що подальше приєднання до договорів ЄС затверджуватимуть органічним законом. Органічні закони ухвалює парламент більшістю обраних депутатів. Рішення Конституційного суду не підлягає оскарженню. Його голова Домніка Маноле повідомила, що двоє суддів написали окрему думку: це Володимир Цуркан і Сергій Цуркан. Як відомо, 20 жовтня в Молдові відбувся конституційний референдум про європейську інтеграцію. За даними Центральної виборчої комісії, явка на референдумі склала 50,72%. У голосуванні взяли участь 1 531 392 виборці. Із загальної кількості 1 488 874 чинних голосів 749 719 — проголосували за внесення євроінтеграції до конституції, 739 155 — проти. Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, стартувала інформаційна операція з дискредитації перемоги Маї Санду на виборах президента Молдови. Російські та прокремлівські агенти розпочали спроби визнати нечинними результати підрахунку голосів.

За матеріалами справи Державного бюро розслідувань генеральний прокурор повідомив про підозру колишньому голові Конституційного Суду Олександру Тупицькому, співробітнику Державної прикордонної служби та заступнику начальника одного з районних відділів правоохоронного органу на Заході України. Правоохоронці зібрали докази причетності фігурантів до організації незаконного переправлення громадян через державний кордон. Про це повідомляє прес-служба Бюро. Згідно з наявною інформацією, ДБР у співпраці з адміністрацією Державної прикордонної служби України, ДВБ Нацполіції та СБУ зібрало докази причетності фігурантів до організації незаконного переправлення громадян через державний кордон України. Зокрема, правоохоронець створив організовану групу, яка переправляла військовозобов’язаних чоловіків через державний кордон та підшукував охочих скористатись їхніми послугами. Для цього він найняв водія, який перевозив чоловіків за межі України на автомобілі через пропускні пункти, де працювали члени цього угруповання. Він особисто контролював, щоб прикордонники пропускали ці автомобілі без перевірки документів у пасажирів та огляду транспортного засобу. Натомість документи перевіряли лише у водія, і тільки його вносили до бази даних осіб, які перетнули державний кордон України. За межами пункту пропуску водій виходив з автомобіля, передавав керування особі, яку він щойно незаконно вивіз з України, після чого повертався назад в Україну пішки, де отримував винагороду від правоохоронця. Автомобіль при цьому з незаконно переправленими громадянами України їхав далі та вже офіційно в’їжджав до сусідньої держави. За цією схемою у березні 2022 року покинув Україну й колишній голова КСУ, щоб сховався від кримінальної відповідальності за вчинення низки злочинів у сфері правосуддя. При цьому він сприяв незаконному перетину кордону ще двом громадянам, які їхали з ним в автомобілі. Як зазначає ДБР, за результатами міжнародного правового співробітництва від правоохоронних органів Угорщини отримано відомості щодо осіб, які у такий спосіб без проходження в Україні прикордонного і митного контролю, офіційно в’їхали до цієї держави. Колишньому голові КСУ повідомлено про підозру у незаконному переправленні громадян через державний кордон за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 332 КК України), а правоохоронцю та прикордоннику за частиною третьою цієї ж статті. "Досудове розслідування триває, вживаються заходи до обрання запобіжних заходів підозрюваним та притягнення інших осіб до кримінальної відповідальності. Процесуальне керівництво здійснює Офіс генерального прокурора", — йдеться у повідомленні ДБР. Нагадаємо, 9 вересня Вищий антикорупційний суд продовжив колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву термін дії покладених на нього процесуальних обов’язків на 60 діб.

У понеділок, 29 липня, президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден запропонував реформи Верховного суду та поправок до Конституції. Серед іншого, вони передбачають обмеження імунітету для колишніх лідерів держави. Про це повідомив сайт Білого дому. В адміністрації Байдена наголосили, що останні етичні скандали довкола Верховного суду порушують необхідність його реформування, аби "ніхто — ні президент, ані Верховний суд — не перебував над законом". Там виклали три пропозиції, одна з яких передбачає внесення поправки до Конституції США про відсутність імунітету в колишнього президента "за злочини, скоєні під час перебування на посаді". "Поправка під назвою "Ніхто не стоїть над законом" визначатиме, що Конституція не надає жодного імунітету від федерального кримінального обвинувачення, судового розгляду, засудження або покарання на підставі попереднього перебування на посаді президента", — йдеться в повідомленні. Ще дві пропозиції стосуються обмеження терміну повноважень суддів Верховного суду США 18 роками (нині такого обмеження немає) та створення зобов’язального механізму, за якого судді дотримувалися б етичного кодексу (кодекс розробили минулого року, але санкцій за його порушення не передбачено). У Білому домі зазначили, що адміністрація Байдена висловила готовність до співпраці з Конгресом і американським народом для "запобігання зловживанню президентською владою, відновлення довіри до Верховного суду та зміцнення гарантій демократії". Усі перелічені зміни неможливо затвердити без згоди Конгресу США, одну з палат якого контролює опозиційна Республіканська партія. Нагадаємо, що 25 липня Байден виступив зі зверненням до народу, в якому пояснив, чому вирішив зняти свою кандидатуру з виборчих перегонів. Він наголосив, що шанує цю посаду, але свою країну він любить більше.

У четвер, 23 травня, Верховна Рада призначила за своєю квотою Сергія Різника суддею Конституційного суду України. До цього він працював професором кафедри конституційного права Львівського університету імені Івана Франка. Про це повідомив у своєму Telegram-каналі народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. "Парламент призначив суддею Конституційного Суду. Різника Сергія Васильовича. Він набрав 276 голосів", — написав він. Джерело: Telegram-канал Ярослава Железняка Загалом на посаду судді Конституційного суду було троє претендентів: Олександр Водянников, Сергій Різник і Юрій Барабаш. Що відомо про Сергія Різника Сергій Різник дотепер працював професором кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Відомо, що він поєднував наукову роботу з адвокатською діяльністю. 2015 року отримав вчене звання доцента. На посаду заступника завідувача кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Сергія Різника призначили 2016 року. З квітня 2017 року по вересень 2018 року він був заступником декана юридичного факультету. З вересня 2021 року — професор кафедри конституційного права. З квітня 2019 року він обіймав посаду заступника голови Науково-консультативної ради Конституційного суду України. У червні 2021 року призначений на посаду проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка. Нагадаємо, що 29 лютого президент Володимир Зеленський видав указ про запуск процедури відбору суддів до Конституційного суду України.

Питання можливого проведення виборів президента та Верховної Ради України, яке серйозно порушувалося на найвищому рівні певний час тому, врешті затихло. Усі сторони, зацікавлені у цьому питанні, зрозуміли, що вибори під час війни проводити неможливо -- з різних причин, як формальних, так і фактичних. Та з порядку денного не зникло інше питання, прямо пов’язане із питанням виборів. І воно щодня лише посилюватиметься та турбуватиме українське суспільство та український політикум. До того ж буде безсумнівно використовуватися російськими пропагандистами країни-агресора для розхитування ситуації в Україні. Це питання -- легітимність Володимира Зеленського після завершення п’ятирічного терміну його президентства. Конституція і протиріччя Для початку потрібно розуміти, що ж говорить на цю тему найвищий законодавчий акт -- Конституція України. А йдеться там, як це не дивно, про дві протилежні речі. Втім, в українському законодавстві нерідко траплялися ситуації, коли одна законодавча ініціатива виключає іншу, третя перекреслює четверту тощо. Не обійшлося без подібних нюансів в історії з терміном президентства. Так, у п’ятому розділі Конституції, в статті 103, вказується, що "президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років". Фото: Запорізька обласна державна адміністрація Президентський термін відраховується від дня інавгурації, себто вступу на посаду. Інавгурація Володимира Зеленського відбулася 20 травня 2019 року. Відповідно, п’ятирічка Зеленського завершиться 20 травня 2024 року. Саме під цю дату російські пропагандисти, які уже впевнилися, що військовим шляхом Україну їм не подолати, почнуть розганяти тему нелегітимності нинішнього президента, аж до можливої революції з метою роздерти нашу державу зсередини. Водночас у п’ятому розділі Конституції є й стаття 108, у якій сказано, що "президент України виконує свої повноваження до вступу на посаду новообраного президента України". І це уже дещо інакша ситуація. Бо після 20 травня 2024 року Україна не матиме новообраного президента -- а, відповідно, чинному главі держави нікому буде кому передавати свої повноваження, тому доведеться виконувати їх надалі. Чи ні? Що скаже Конституційний Суд Саме для того, аби з’ясувати, яка стаття Конституції є правильнішою, до якої саме статті треба дослухатися, якою саме треба керуватися після 20 травня (і що взагалі робити після цієї дати) -- Офіс президента, за інформацію ЗМІ, підготував відповідне подання до Конституційного Суду України. Що є цілком логічним, правильним і слушним кроком. Бо одна справа, коли про легітимність Зеленського говоритимуть представники його Офісу чи Telegram-канали, які пов’язують із президентською канцелярією -- і зовсім інша, коли своє слово скаже єдиний державний орган, який має право тлумачити Конституцію.  Фото: "Голос України" Найкращим варіантом, звісно ж, був би той, при якому не довелося б узагалі нічого тлумачити, бо усе було б зрозуміло. Адже воєнний стан у розділі "Президент України" згадується тільки в одному випадку, який взагалі не пов’язаний із питанням виборів та легітимністю глави держави -- у пункті 20 статті 106, де йдеться про те, що президент приймає рішення про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. От і все. Що робити українському суспільству Сподіваємося, що таке подання Офіс президента направить до КСУ (хоча й пліткують, що там бояться отримати "неправильне" рішення); втім, судді Конституційного Суду повинні розуміти, що рішення про нелегітимність Зеленського може спровокувати процеси, які призведуть до серйозних проблем і всередині країни, і на зовнішньому напрямку. Але що робити до, і особливо після 20 травня -- владі, опозиції та суспільству? З суспільством найпростіше. Потрібно не сприймати за істину соцмережеві вкиди, де йдеться і йтиметься про нелегітимність президента після 20 травня (чи навіть після дати другого туру виборів). Хоча б тому, що анонімні чи напіванонімні автори постів у Facebook та Telegram -- не ті джерела, до яких можна дослухатися. Влада й опозиція, якщо вони головною цінністю вважають не власну владу (чи прихід/повернення до неї), а Україну, мають дійти простого консенсусу. Полягає від у двох нібито взаємозаперечних, а насправді взаємодоповнюючих речах. Не варто гратися з переворотом По-перше, у держави справді немає можливості сьогодні замінити президента (і Верховну Раду, між іншим, теж, бо про неї традиційно забувають, хоча термін її повноважень теж збігає 2024-го) до кінця дії воєнного стану у законний спосіб. А незаконний загрожує переворотом, який під час воєнного стану може призвести до більш кричущих наслідків. Хоча б тому, що західні партнери під тиском проросійських політичних сил і налаштованих ними суспільств можуть поставити під сумнів таку владу -- а відповідно і на паузу допомогу грошима та військовою складовою. Що станеться за місяць-два після того, як західні гроші та зброя закінчаться остаточно -- неважко здогадатися.  По-друге, якщо аналізувати не формальний аспект проблеми, а фактичний -- Володимир Зеленський (а згодом і Верховна Рада), перебуватимуть при повноваженнях тільки тому, що в країні триває війна. Тобто, не у чіткій відповідності до законодавства, а виходячи з обставин, що склалися. І це в будь-якому разі буде використане щонайменше ворожою пропагандою. Як звести докупи ці два постулати? Об’єднання навколо Зеленського. І України Нарешті дозріти до переформатування нинішнього Кабінету міністрів -- і створення уряду національної єдності. Із ширшим залученням парламентських партій (крім, звісно, залишків ОПЗЖ, яким нічого робити в українській владі).  Це, з одного боку, дозволить припинити розмови про нелегітимність Верховної Ради, бо до коаліційного уряду увійдуть представники (партійці чи обрані партіями технократи) різних політичних сил, що в умовах війни буде достатнім для того, аби вважати новий Кабмін таким, що максимально широко репрезентує українське суспільство. Фото: Офіс президента України З іншого боку, це продемонструє й українцям, і західним партнерам України, що Зеленський не має наміру узурпувати владу (бо ж підозра у тому, що "Зеленський не закінчує війни, аби не втратити президентське крісло" рано чи пізно буде закинута в український інформаційний простір росіянами). За умови реалізації цих простих кроків персона чинного президента стане справді об’єднавчою фігурою. І тоді питання про легітимність чи нелегітимність Володимира Зеленського зникне з порядку денного, бо він -- як справді об’єднавча персона -- задовольнятиме різні верстви українського населення. І об’єднання українців навколо президента, навколо Верховного головнокомандувача -- з’явиться без жодних зусиль. А вибори пройдуть тоді, коли їм і належить -- у відповідний термін після завершення воєнного стану. Головне, аби на той момент Україні існувала як незалежна держава, максимально контролюючи свою територію в межах визначених Конституцією і законодавством кордонів.