# безпека

Засідання Ради безпеки Організації об’єднаних націй відбудеться 24 лютого — в річницю початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. При цьому запит на це подали вже декілька країн світу.Про це повідомив на спеціальній прес-конференції постпреда Китаю в ООН Фу Цун."Під час головування Китаю в Радбезі ООН відбудеться дуже важлива річниця — 24 лютого. Саме цього дня три роки тому розпочався конфлікт в Україні", — розповів Фу Цун.За його словами, вже є країни, які пропонують провести засідання Ради безпеки ООН саме цього дня."Як голова Радбезу Китай має вжити відповідних заходів відповідно до правил і процедур", — додав він.Фу Цун також припустив, що Росія запропонує провести інше засідання, і Китай буде зобов'язаний його організувати. Щоправда, він не уточнив, чи є вже така пропозиція від Російської Федераці та в якому форматі це може відбуватися.Як відомо, Китай головує в Раді безпеки Організації об’єднаних націй якраз у лютому.Цього року, 16 січня, за запитом Словенії та США вже проходило засідання Радбезу ООН, де головним було питання поточної ситуації в Україні. Головною темою засідання стала "Підтримка миру та безпеки України".Нагадаємо, що 13 січня за ініціативи України Рада безпеки ООН провела засідання, на якому розглянула злочини Росії проти українських військовополонених і мирного населення. Воно відбулося за формулою Арріа.

Із вівторка, 28 січня, в прифронтовому Покровську на Донеччині не працюватиме відділення "Укрпошти". Там заявили про зміну формату роботи через складну безпекову ситуацію.Про це повідомили в Покровській міській військовій адміністрації."Відсьогодні "Укрпошта" припиняє роботу в Покровську, але працюватимуть пересувні відділення", — йдеться в повідомленні.Таку інформацію підтвердив і генеральний директор акціонерного товариства "Укрпошта" Ігор Смілянський."Укрпошта" завжди першою заходить на звільнені території та завжди останньою залишає ті, до яких наближається ворог. Так було від початку повномасштабного вторгнення — так продовжується й нині", — зазначив він.Очільник "Укрпошти" запевнив, що вона й надалі працюватиме в Покровську, але відбудеться зміна формату роботи, щоби не наражати на небезпеки ні працівників, ні клієнтів."Учора ворог вразив дроном поштову автівку в Покровську, але наші водії, на щастя, не постраждали. Величезна їм подяка за витримку! Дякую донорам, які надали нам обладнання, що має знизити ризики таких випадків. Дякую ЗСУ за підтримку! Як завжди, безмежно пишаюся нашою героїчною командою на Донеччині та чекаю на скору зустріч із ними! Усім вдалого дня! Стежте за новинами!" — підсумував Ігор Смілянський.Нагадаємо, декілька днів тому начальник Покровської міської військової адміністрації Сергій Добряк повідомляв, що в Покровську Донецької області вже немає точок збору на евакуацію, тож людей забирають поадресно, аби вивезти з небезпечного міста. У населеному пункті залишається близько семи тисяч місцевих мешканців.

У четвер, 23 січня, у Словаччині відбудеться засідання Ради безпеки через інформацію Словацької інформаційної служби (SIS) про довгострокову організовану операцію впливу для дестабілізації країни.Про скликання Радбезу заявив на прес-конференції прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. Його цитує агенція TASR. Засідання пройде в розширеному форматі за участю президента Петера Пеллегріні та керівництва парламенту.Прем’єр-міністр зазначив, що на території Словаччини діє "експертна група", яка займалася "подіями в Грузії", а також протестами на українському Майдані. Він додав, що за цією групою ведеться суворе спостереження.Фіцо також розповів, що група планує покласти край мирному протесту шляхом захоплення урядових будівель, парламенту та президентського палацу."У нормальній демократичній державі, яка поважає верховенство права, сили безпеки вживають заходів, оскільки це є порушенням закону, а в деяких випадках навіть порушенням кримінального кодексу. Приїжджають сили, які призначені для цього, та, звичайно, розпочинають наводити порядок", — наголосив Фіцо.Він акцентував, що в цей момент "всі телевізори світу" показуватимуть кадри поліцейської акції, після чого відбудуться масові протести та захоплення влади в країні.Раніше інформаційна служба SIS повідомила, що отримала дані про довгострокову організовану операцію впливу. Її мета — дестабілізація ситуації в країні. Фіцо на прес-конференції зі своїм угорським колегою Віктором Орбаном заявив, що словацька опозиція готується до "Майдану" та захоплення урядових будівель.Нагадаємо, що сьогодні також стало відомо, що до парламенту Словаччини повторно винесли пропозицію щодо вотуму недовіри уряду на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо. Це зробили словацькі опозиційні партії "Прогресивна Словаччина", "Свобода і солідарність" і Християнсько-демократичний рух.

У вівторок, 21 січня, у Давосі президент Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою, під час якої вони підписали двосторонню Угоду про довгострокове співробітництво та підтримку.Про це повідомив Офіс президента. Зазначається, що країна зробить внесок у коаліцію винищувачів, а саме забезпечуватиме мовну підготовку українських пілотів і технічного персоналу. До того ж Албанія закріплює підтримку майбутнього членства України в ЄС і НАТО та Формули миру.Крім того, держави працюватимуть над поглибленням оборонно-промислової співпраці. Зокрема, йдеться про спільне виробництво з локалізацією в Україні."Окремі розділи стосуються економічного партнерства, взаємодії у сфері безпеки, притягнення Росії до відповідальності, відшкодування збитків, санкцій проти РФ та співпраці у відбудові України", — наголосили в ОП.Також під час зустрічі Зеленський та Еді Рама обговорили конкретні напрями оборонної підтримки. Зокрема, те, що може допомогти Україні посилити позиції на полі бою для наближення справедливого й тривалого миру."Окрему увагу приділили майбутньому членству України та Албанії в ЄС. Адже бути повноправним членом Європейського Союзу — мета обох країн. Володимир Зеленський привітав офіційне відкриття Посольства Албанії в Україні, яке відбулося під час візиту очільника албанського МЗС минулого тижня", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 21 січня президент Володимир Зеленський у швейцарському місті Давос зустрівся із канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Сторони говорили про продовження підтримки України.

У п'ятницю, 3 січня, Україна та Велика Британія провели п’ятий раунд переговорів щодо укладення "столітньої угоди". Вона передбачає перехід до сильнішого та глибшого партнерства.Відповідне повідомлення з'явилось на сайті президента України.Там зазначили, що перемовини відбулися у розвиток домовленостей, яких досягли президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час телефонної розмови 23 грудня 2024 року.В Офісі наголосили, що узгодження проекту документа перебуває на завершальному етапі."Вдячні Сполученому Королівству за лідерство в підтримці України. Укладення нової фундаментальної угоди між нашими державами стане історичною подією в нашій співпраці. Це вкотре доводить, що Велика Британія була, є й буде надійним другом і партнером України", — зазначив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.У Зеленського також повідомили, що делегації України та Великої Британії узгодили наступні кроки щодо завершення роботи над текстом угоди.Нагадаємо, 12 січня 2024 року Україна та Велика Британія підписали безпековий договір. Угода діятиме до вступу в НАТО. Документ під назвою "Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною і Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії" підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Британії Ріші Сунак після переговорів, які відбулися у Маріїнському палаці в Києві.

Україна спочатку повинна виграти війну з Росією та звільнити свої території. А вже потім можна говорити про подальші гарантії безпеки.Таку заяву зробив прем'єр-міністр Бельгії Александр де Кроо на полях саміту лідерів Європейського Союзу у Брюсселі. Його цитує "Європейська правда".Відповідаючи на запитання журналістів про можливе встановлення режиму припинення вогню у війні Росії проти України, він наголосив, що пріоритетом має стати допомога Україні перемогти Росію."Насамперед Україна повинна виграти цю війну. Не змінюймо послідовність: перше — виграти війну, відштовхнути назад росіян. Потім, звісно, нічого не виключено. Ми повинні бути відкритими, якщо на якомусь етапі війну виграватиме Україна, й вона матиме змогу відштовхнути Росію назад, тоді кожен гратиме свою роль з підтримки миру та надання суттєвих гарантій безпеки", — сказав він.Проте де Кроо вважає, що говорити вже зараз про розміщення миротворчих сил Євросоюзу на території України передчасно."Будь ласка, перша дискусія це — як Україна має виграти війну. Як мир буде підтримуватися після війни, і що для цього потрібно, це інше питання. Але говорити сьогодні про "чоботи на землі" (boots on the ground) — це неправильна річ", — заявив він журналістам.Нагадаємо, вчора стало відомо, що дефіцит запчастин і належної кількості підготовлених пілотів не дозволить Бельгії надати Україні обіцяні винищувачі F-16 ще до закінчення цього року. Літаки прибудуть в розпорядження українських військових уже наступного року.

Двосторонню безпекову угоду Болгарія й Україна розпочали готувати ще в жовтні, зараз вона вже на фінішному етапі. Однак тимчасовий болгарський премʼєр-міністр Дімітар Главчев просить згоди на підписання документа в парламенту — Національних зборів.Про це повідомило болгарське видання БНР із посиланням на заяву політика перед початком саміту ЄС — Західні Балкани в Брюсселі в середу, 18 грудня.Теж сьогодні, але дещо раніше, Главчев звернувся до парламенту з проханням дати очолюваному ним тимчасовому уряду мандат на підписання безпекової угоди з Україною."Якщо Національні збори не зберуть більшості для підтримки угоди, то я її не підпишу", — згодом підтвердив Главчев журналістам.Він наголосив, що угода "є юридично необов'язковою, політичною та не підпадає під сферу дії договорів, які підлягають ратифікації Національними зборами"."Єдине, що мене турбує — це десятирічний термін дії. Але я думаю, що занадто оптимістично думати, що 10 років ми будемо тимчасовим урядом", — додав урядовець.Варто зазначити, що в Болгарії вже декілька років триває політична криза через нездатність парламенту сформувати стабільний уряд, у результаті чого в країні за останні чотири роки відбулося сім дострокових виборів.Нагадаємо, що у вересні цього року парламент Болгарії вирішив продовжити на шість місяців термін, наданий уряду для переговорів щодо продажу двох російських ядерних реакторів і супутнього обладнання Україні.

Запевнень чи обіцянок для безпеки недостатньо, тому Україні потрібні дієві гарантії. Зокрема, Будапештському меморандуму вже 30 років, але жодного дня цей документ не працював. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення. "Сьогодні — 30 років Будапештському меморандуму. Десять років війни. Жодного дня цей документ не працював", — наголоси він. За його словами, через це кожен у світі тепер знатиме, що просто підпису будь-якої держави, якихось запевнень чи обіцянок для безпеки недостатньо. "Потрібні дієві гарантії. Тобто реальне союзництво та реалістичний безпековий фундамент всередині країни. Зброя, яка дозволяє захиститись і стримати ворога. І єдність, яка допомагає вистояти навіть у найскладніші моменти. Працюємо над кожним з елементів безпеки. Дякую всім, хто допомагає! Дякую всім нашим людям, які все це забезпечують!" — підсумував Володимир Зеленський. Як відомо, Будапештський меморандум — це міжнародна угода, підписана 5 грудня 1994 року між Україною, США, Великою Британією та Росією. В обмін на відмову України від ядерної зброї ці держави надали нібито гарантії її територіальної цілісності, суверенітету та безпеки. Але насправді документ так і залишився на папері. Нагадаємо, що сьогодні ж президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили, зокрема, важливість запрошення України до Північноатлантичного альянсу.

Навіть частково відкрити повітряний простір наразі неможливо, це пов’язано з нинішньою безпековою ситуацією. Тому важливо розвивати альтернативні маршрути доставлення вантажів і перевезення пасажирів. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу на Міжнародному транспортному форумі в суботу, 30 листопада. Його цитує "Укрінформ". "Ми провели оцінку ризиків і визначили потребу в силах і засобах протиповітряної оборони для часткового відкриття повітряного простору. Ключовими для цього рішення залишаються питання безпеки та військової ситуації. Саме тому нам важливо розвивати альтернативні маршрути доставлення вантажів і переміщення пасажирів. Йдеться про сухопутний кордон, автомобільний і залізничний транспорт", — зазначив він. Шмигаль додав, що під час російських атак пошкоджень зазнала авіаційна інфраструктура, постраждали щонайменше 15 цивільних аеропортів. Окрім того, він зауважив, що за останні три місяці ворог здійснив майже 60 атак на портову інфраструктуру, внаслідок чого пошкоджено або знищено майже 300 об’єктів і 22 цивільні судна, постраждали десятки людей. "Попри постійні спроби агресора завдати ще більших руйнувань завдяки Силам оборони ми змогли забезпечити стабільну роботу українського морського коридору. Ним скористалися понад 2 800 суден, які перевезли більш як 75 мільйонів тонн вантажів для понад 40 країн світу, з яких понад 50 мільйонів тонн — агропродукція", — акцентував український прем'єр-міністр. Він також наголосив, що це "вкотре підтверджує, що Україна залишається гарантом продовольчої безпеки, попри регулярні обстріли портової інфраструктури ворогом". Нагадаємо, що наприкінці жовтня в Україні презентували дорожню карту стосовно відкриття повітряного простору в умовах воєнного стану. До роботи над проектом залучені Міністерство розвитку громад спільно з Державною авіаційною службою, "Украерорухом", командуванням Повітряних сил і керівниками міжнародних аеропортів.

У Києві розгорнуть тимчасові блокпости, встановлять обмежувальні знаки, елементи інженерних загороджень. В умовах війни безпека Києва та захист його мешканців потребує постійного підвищення рівня навичок, взаємодії та боєздатності усіх структур, які забезпечують оборону столиці. Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко. За його словами, угруповання сил і засобів оборони Києва у взаємодії з Київською міською військовою адміністрацією, патрульною та національною поліцією й іншими структурними підрозділами систематично проводять тренування. "Ці тренування передбачають розгортання тимчасових блокпостів, встановлення обмежувальних знаків, елементів інженерних загороджень. За умовами навчань відбувається відпрацювання перевірки транспорту, документів, певні демонстраційні, пошукові та контрдиверсійні заходи", — зазначив він. Попко додав, що головне завдання навчань — удосконалення системи управління, організації, ефективної взаємодії для забезпечення громадської безпеки (у випадку загострення ситуації) та певні заходи щодо захисту цивільного населення. "Такі тренування в Києві будуть проводитися й надалі – системно. Вони потрібні аби ще краще підготуватися до виконання важливого завдання — захисту Києва та його мешканців від потенційних загроз. Тому всі структури, сили та відомства столиці щоденно працюють задля захисту Києва та його мешканців! Вірте в Україну, вірте в її збройні сили, разом наближаємо мир в Україні після нашої перемоги!" — наголосив начальник Київської міської військової адміністрації. Колаж: Київська міська військова адміністрація Нагадаємо, що наприкінці серпня уряд виділив додаткове фінансування на будівництво укриттів у школах. За словами, прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, йшлося про п'ять мільярдів гривень. Кошти мали отримати прифронтові області.

Україна та Литва підписали двосторонню технічну угоду про посилення та розвиток співпраці у сфері охорони здоров’я. Вона стосується реалізації безпекової угоди між країнами, яку узгодили в червні. Про це повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров'я (МОЗ). Там зазначили, що відповідний документ підписали міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко та його литовський колега Аурімас Печкаускас. У відомстві розповіли, що підписання технічного документа сприятиме реалізації ініціатив та інноваційних рішень у медичній сфері. "Крім того, угода передбачає співпрацю у сфері захисту життя та здоровʼя людей, а також сприяння підвищенню рівня громадського здоровʼя й добробуту. Співробітництво також має на меті подолання наслідків у сфері охорони здоровʼя та протидії викликам, спричиненим повномасштабною війною Росії проти України", — йдеться у повідомленні. Відповідно до умов угоди, передбачені такі основні напрями співпраці: обмін знаннями шляхом організації спільних заходів, таких як спільні тренінги, обмін експертами, семінари та проекти, спрямовані на покращення управління кризовими ситуаціями у сфері охорони здоровʼя; співпраця у сфері громадського здоровʼя та профілактики, стабілізації системи охорони здоровʼя, забезпечення скоординованої гуманітарної медичної допомоги; реалізація програм реабілітації та лікування українських військовослужбовців  у медичних та реабілітаційних закладах Литви, посилення реабілітаційного сектору України, посилення співпраці у рамках програми MEDEVAC; посилення та розвиток горизонтального медичного партнерства між закладами охорони здоровʼя; співпраця у напрямі підсилення інституційної спроможності операторів критичної інфраструктури у сфері охорони здоровʼя; поглиблення співпраці у сфері технологізації та диджиталізації системи охорони здоровʼя, телемедицини тощо; сприяння інтеграції України у сферу охорони здоров’я Євросоюзу, у тому числі адаптації законодавства України до нормативно-правової бази ЄС; розширення наявного двостороннього співробітництва між країнами для посилення стійкості до ризиків, повʼязаних із ядерною, біологічною та хімічною зброєю тощо; підсилення України у захисті ІТ-інфраструктури системи охорони здоровʼя від кібератак; долучення до обговорення для подальшого вивчення співпраці у напрямі психологічної кризової допомоги постраждалим від стихійного лиха, отримання та розподіл іноземної гуманітарної допомоги, медичні та немедичні можливості для забезпечення безперервності роботи постачальників медичних послуг тощо. Також у рамках технічної угоди українська та литовська сторони обмінюватимуться інформацією та досвідом, експертами та делегаціями у медичній сфері, змінюватимуть потенціал медичного персоналу, а також сприятимуть участі експертів у конференціях та заходах, що проводяться в обох державах. Нагадаємо, що до лютого 2025 року Литва планує відключити лінії електропередач із Росією та Білоруссю. Річ у тому, що балтійські електромережі синхронізують із мережами західноєвропейських країн.

У середу, 30 жовтня, на Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй відбудеться обговорення розгортання північнокорейських військових на фронті. Російська армія залучає їх не лише в Курській області, а й на території України. Про це повідомив постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Сергій Кислиця. "Сьогодні у звʼязку зі зверненням України до швейцарського головування Радбезу ООН відбудеться засідання Ради щодо розгортання північнокорейських військових", — написав він у своїх соціальних мережах. Сергій Кислиця додав, що початок засідання — орієнтовно після 22:15 за київським часом. Нещодавно стало відомо, що Росія залучає до війни проти України військових із Північної Кореї. Українська розвідка повідомила, що КНДР відправила до Росії близько 12 тисяч солдатів, частину з яких вже розмістили в Курській області. За інформацією Financial Times, близько трьох тисяч північнокорейських військових дислокуються в Курській області за 50 кілометрів від кордону з Україною. Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив на прес-конференції під час саміту Україна — Північна Європа, що війська країни-агресорки вже використовують найманців із Північної Кореї не тільки на території Росії, а й на фронті в Україні. Щоправда, українські військові сумніваються в боєздатності цих підрозділів, оскільки північнокорейські солдати не мають досвіду участі в сучасних бойових діях. Нагадаємо, що 10 вересня Рада безпеки ООН за ініціативою України теж збиралася на чергове засідання. Тоді головною темою були російські обстріли українських територій.

Китайські хакери могли отримати доступ до телефонів кандидата в президенти Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа та кандидата у віце-президенти, сенатор від штату Огайо Джея Ді Венса. Про це повідомило видання The New York Times із посиланням на власні джерела. Журналісти зазначили, що на початку цього року працівники служб безпеки США виявили присутність в американських телекомунікаційних системах пов'язаної з Китаєм хакерської групи, яку західні експерти з кібербезпеки назвали Salt Typhoon. Але лише нещодавно слідчі встановили, що китайські хакери націлилися на конкретні телефонні номери. Медійники з’ясували, що цього тижня передвиборчому штабу Трампа повідомили, що він і Венс перебували серед низки людей, чиї телефонні номери стали ціллю хакерських атак через проникнення в системи оператора зв’язку Verizon. Джерела видання додали, що слідчі у США вже встановлюють, які дані змогли отримати хакери. Наразі розслідування перебуває на початковому етапі. За словами співрозмовників The New York Times, пов’язана з хакерами атака виходить за межі президентських виборів у США 2024 року, тож вона може мати далекосяжні наслідки для національної безпеки. Речник кампанії Трампа Стівен Чунг відмовився прямо коментувати, чи були телефони, якими користувалися колишній президент і його напарник, мішенню для хакерських атак, натомість звинуватив Білий дім у тому, що вони дозволили іноземній державі вчинити такі дії. Нагадаємо, що за менш ніж два тижні до президентських виборів у США рейтинги кандидатів Камали Гарріс та Дональда Трампа майже вирівнялися. Тож важко спрогнозувати, хто насправді переможе.

Україна та Болгарія розпочали переговори про підписання двосторонньої безпекової угоди. Вже узгоджено подальший графік перемовин, щоб якнайшвидше підготувати фінальний текст угоди. Про це повідомили в Офісі президента України. Там розповіли, що заступник керівника відомства Ігор Жовква провів перший раунд переговорів з болгарською стороною щодо укладення двосторонньої безпекової угоди. Це відбувається за дорученням президента України, а також на виконання Спільної декларації G7. Україна та Болгарія розпочали роботу над проектом документа й узгодили його ключові положення. "Україна вже уклала 27 угод на виконання Спільної декларації "Групи семи". Дуже важливо мати такий документ із Болгарією як нашим стратегічним партнером у Чорноморському регіоні", — наголосив Ігор Жовква. Сторони узгодили подальший графік перемовин, щоб якнайшвидше підготувати фінальний текст угоди. Як відомо, у вересні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час зустрічі з прем’єр-міністром Словаччини у Братиславі Робертом Фіцо й очільником словацького МЗС Юраєм Бланаром запропонував укласти між державами двосторонню безпекову угоду. Поки що на офіційному рівні справа не зрушилася з місця. Нагадаємо, що наприкінці серпня Україна та Чорногорія розпочали консультації для підписання двосторонньої угоди про гарантії безпеки. Документ допоможе посилити співпрацю між двома країнами.

Кількість українців, які зголосилися до Українського легіону в Польщі, виявилась вкрай малою. Його формування передбачала двостороння безпекова угода між Україною та Польщею. Про це заявив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у коментарі журналістам видання Wirtualna Polska. Як відомо, Український легіон у Польщі мав бути навчений, озброєний і підготовлений до захисту України. При цьому польська армія мала відповідати за підготовку, а Київ — за рекрутування. "Ми до цього підготувалися. Це прописано в межах угоди, яку підписали Польща й Україна", — зазначив Косіняк-Камиш. Він запевнив, що "Польща готова навчати українських солдатів". Очільник Міноборони нагадав, що Польща вже підготувала близько 20 тисяч українських солдатів, яких відправили на фронт в Україні. "Ми не несемо відповідальності за вербування. Однак кількість людей, які мали зголоситися з української сторони, є занадто малою. Ці декларації на початку виявилися дуже високими — що може бути сформована навіть одна бригада, тобто декілька тисяч осіб. Однак цього не сталося", — наголосив Косіняк-Камиш. До речі, на полях саміту НАТО у Вашингтоні міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський сказав, що до лав легіону зареєструвалися вже декілька тисяч українців. Однак згодом з’ясувалося, що його ввели в оману некоректною інформацією. Нагадаємо, на початку вересня польське видання Dziennik Gazeta Prawna писало, що українські добровольці за кордоном іще не проходять військову підготовку. До того ж офіційний набір в анонсований Український легіон у Польщі навіть не розпочинався.