# безпека

Під час перемовин у середу, 12 березня, європейські держави вже розпочали розподіляти обов'язки що надання гарантій безпеки Україні. Загалом же до цього процесу готові долучити близько 15 країн.Про це заявив міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню, якого цитує BBC News. Журналісти зазначили, що сьогодні міністри оборони Великої Британії, Німеччини, Франції, Польщі й Італії зустрілися в Парижі, щоб обговорити гарантії безпеки для України. На переговорах головував Лекорню.Міністр оборони Франції зазначив, що "реальними гарантіями безпеки стане допомога, яку ми можемо надати українській армії". За його словами, близько 15 країн хочуть надати Україні ті чи інші гарантії безпеки."Це складно. Ми повинні думати про питання безпеки в Чорному морі, атомні електростанції в Україні. І ми мусимо розпочинати думати про розподіл цих обов'язків", — додав Лекорню.Він також поінформував, що начальники штабів збройних сил європейських країн зустрінуться знову через 15 днів."Чому через 15 днів? Бо якщо Росія погодиться на припинення вогню, то ми, очевидно, захочемо використати ці 30 днів, щоби розробити структуру системи безпеки", — пояснив французький міністр.Нагадаємо, вчора Себастьєн Лекорню заявив, що Франція "відмовиться від будь-якої демілітаризації української армії", вважаючи її важливою й особливою частиною будь-якої майбутньої архітектури безпеки.

Збільшення українського виробництва та нові програми з посилення європейської безпеки зможуть допомогти Україні протистояти російським агресорам. Європа знову підтвердила, що вона твердо стоїть на проукраїнських позиціях.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у Брюсселі перед засіданням Європейської ради."Ви дали сильний сигнал українському народу, українським воїнам, цивільному населенню, всім нашим сім'ям, і це чудово, що ми не самотні. Ми це відчуваємо та знаємо. Дуже дякую вам за все, і за сигнали щодо збільшення нашого виробництва, і за сигнали щодо нової програми з посилення європейської безпеки, це, я думаю, чудові рішення", — зазначив він.Український президент подякував європейським лідерам за сильну підтримку від самого початку війни та за "те, що відбувалося протягом усього цього періоду та минулого тижня".Своєю чергою, президент Європейської ради Антоніу Кошта запевнив, що Європейський союз продовжуватиме підтримувати Україну для досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру."Звичайно, безпека й оборона Європи не відокремлена від безпеки та оборони України. Сильніша європейська оборона зміцнює українську оборону, а сильніша обороноздатність України теж є дуже важливою для посилення нашої власної оборони. Ось чому ми тут, щоби підтримати Україну для досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру. І любий Володимире, ми з тобою з першого дня, будемо з тобою зараз і будемо надалі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, що на сьогодні в Брюсселі заплановані зустрічі Володимира Зеленського з новим канцлером Австрії Крістіаном Штокером, аудієнція з королем Бельгії Філіпом і зустріч з генсеком НАТО Марком Рютте.

Гарантії безпеки для України необхідні для того, щоб уникнути подальшої ескалації війни. Однак вони також мають захищати мир у глобальнішому сенсі.Про це заявив прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час прес-конференції в неділю, 2 березня. Його цитує видання The Guardian.На запитання, чи може він виключити військовий конфлікт між Великою Британією та Росією в разі відправлення британських військ в Україну, Стармер зазначив, що вся суть гарантій безпеки полягає в тому, щоби гарантувати мир і уникнути військового конфлікту."Я не хочу конфлікту в Україні, в Європі та, звичайно, не у Великій Британії. Я хочу стабільності у Сполученому Королівстві", — акцентував він.За його словами, спосіб забезпечення стабільності полягає в тому, щоби союзники могли захистити угоду в Україні."Тому що наша історія свідчить про те, що якщо в Європі виникне конфлікт, його викине й на наші береги", - зробив висновок Стармер.Прем’єр-міністр Великої Британії також наголосив, що мирна угода має включати Росію, інакше жодного прогресу, попри всі намагання, досягнути не вдасться."Те, що ми бачили в минулому, — це припинення бойових дій без будь-якої підтримки, які регулярно порушувала Росія. Це та неприємна ситуація, якої нам варто уникнути обов’язково", — заявив Кір Стармер.Нагадаємо, британський прем’єр-міністр, серед іншого, зазначив, що Велика Британія, Франція й інші країни співпрацюватимуть з Україною над планом, щоби припинити війну. До цього також планують залучити США, з якими тривають обговорення.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте візьме участь у неформальній зустрічі з питань української та європейської безпеки. Її на 2 березня в Лондоні скликав прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.Про це повідомила прес-служба Північноатлантичного альянсу."У неділю, 2 березня, генеральний секретар НАТО Марк Рютте вирушить до Лондона для участі в зустрічі європейських лідерів щодо України", — анонсували в організації.Як відомо, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер прийме президента Володимира Зеленського та понад десяток інших європейських лідерів у Лондоні, щоб обговорити гарантії безпеки, які континент може запропонувати Києву. Зустріч пройде в неділю, 2 березня.Окрім того, Стармер проведе окремі двосторонні зустрічі із Зеленським і прем'єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні.Учора видання Bloomberg оприлюднило інформацію, що Європейський Союз хоче брати повноцінну участь у мирних перемовинах щодо війни Україні. Тож лідери провідних європейських країн під час своїх найближчих зустрічей обговорять призначення спеціального представника на такі заходи.Нагадаємо, Кір Стармер заявив у четвер під час спільної прес-конференції у Вашингтоні з президентом США Дональдом Трампом, що Велика Британія може відправити в Україну свої війська для миротворчої місії, зокрема, авіацію. Для цього Лондон тісно співпрацює з усіма союзниками, насамперед європейськими.

"Нова пошта" закриває останнє відділення в Покровську Донецької області. Це пов’язано з безпековими умовами. До 2022 року компанія мала в цьому населеному пункті 10 відділень.Про це повідомив співвласник компанії Володимир Поперешнюк на своїй сторінці у Facebook."Відсьогодні в Покровську закриваємо останнє відділення "Нової Пошти" — №3. За останні два місяці воно перетворилося з поштового відділення на пункт незламності, а наші працівники там — стали опорою для людей, які залишалися в місті", — зазначив він.За його словами, в Покровську більше немає супермаркетів, судів, шкіл, води, газу та світла, але дотепер залишалося декілька дрібних продуктових магазинів і "Нова Пошта".Поперешнюк уточнив, що до 2022 року в Покровську працювало десять відділень. У грудні минулого року ще залишалося два, де працювали 13 працівників."Ми планували закрити відділення ще у грудні, але наші працівники благали нас не робити цього, адже для місцевих мешканців ми залишалися останнім зв'язком із цивілізацією. Тому до останнього відтягували момент закриття, а наші працівники були готові працювати й далі", — запевнив співвласник компанії.Однак він констатував, що безпекові умови більше не дозволяють "Новій Пошті" працювати там."Дякую колегам за відданість. І хоробрість. Ми — остання компанія, яка залишалася у Покровську. І ми остання компанія, яка його покидає. І перша, яка повернеться, коли стане безпечно", — підсумував Володимир Поперешнюк.Нагадаємо, декілька днів тому речник оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця" Віктор Трегубов заявив, що Сили оборони звільнили село Піщане біля Покровська Донецької області. Також окупантів вдалось потіснити з низки інших населених пунктів поряд.

У середу, 19 лютого, Франція планує провести ще одну зустріч європейських лідерів. На ній знову планують обговорити ситуацію в Україні та питання європейської безпеки.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої посилаються на власні дипломатичні джерела. За інформацією медійників, на зустріч у середу Париж запросив європейські країни, які не були присутні на першому саміті, а також Канаду.Два дипломатичні джерела агенції уточнили, що запрошені країни — Норвегія, Канада, країни Балтії, Чехія, Греція, Фінляндія, Румунія, Швеція та Бельгія. Вони також допустили, що деякі країни можуть долучитися до саміту по відеозвʼязку.Екстрений саміт 17 лютого відвідали лідери найбільших держав Європейського Союзу та Велика Британія — загалом вісім країн, також генеральний секретар НАТО та керівництво Євросоюзу.Після цього представники деяких європейських країн висловили розчарування тим, що їх не запросили.Президент Франції Емманюель Макрон ініціював цю зустріч після того, як спеціальний представник президента США Дональда Трампа щодо Росії й України Кіт Келлог заявив, що Америка не бачить Європу за столом переговорів про припинення російсько-української війни.За підсумками саміту президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країни домовилися працювати над підтримкою України та інвестиціями в оборону.Нагадаємо, декілька днів тому заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква заявив у коментарі для Bloomberg, що провідним країнам Європи варто визначити "сильного лідера", який би представляв континент у потенційних перемовинах про завершення російсько-української війни. Це бажано зробити якомога швидше.

Засідання Ради безпеки Організації об’єднаних націй відбудеться 24 лютого — в річницю початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. При цьому запит на це подали вже декілька країн світу.Про це повідомив на спеціальній прес-конференції постпреда Китаю в ООН Фу Цун."Під час головування Китаю в Радбезі ООН відбудеться дуже важлива річниця — 24 лютого. Саме цього дня три роки тому розпочався конфлікт в Україні", — розповів Фу Цун.За його словами, вже є країни, які пропонують провести засідання Ради безпеки ООН саме цього дня."Як голова Радбезу Китай має вжити відповідних заходів відповідно до правил і процедур", — додав він.Фу Цун також припустив, що Росія запропонує провести інше засідання, і Китай буде зобов'язаний його організувати. Щоправда, він не уточнив, чи є вже така пропозиція від Російської Федераці та в якому форматі це може відбуватися.Як відомо, Китай головує в Раді безпеки Організації об’єднаних націй якраз у лютому.Цього року, 16 січня, за запитом Словенії та США вже проходило засідання Радбезу ООН, де головним було питання поточної ситуації в Україні. Головною темою засідання стала "Підтримка миру та безпеки України".Нагадаємо, що 13 січня за ініціативи України Рада безпеки ООН провела засідання, на якому розглянула злочини Росії проти українських військовополонених і мирного населення. Воно відбулося за формулою Арріа.

Із вівторка, 28 січня, в прифронтовому Покровську на Донеччині не працюватиме відділення "Укрпошти". Там заявили про зміну формату роботи через складну безпекову ситуацію.Про це повідомили в Покровській міській військовій адміністрації."Відсьогодні "Укрпошта" припиняє роботу в Покровську, але працюватимуть пересувні відділення", — йдеться в повідомленні.Таку інформацію підтвердив і генеральний директор акціонерного товариства "Укрпошта" Ігор Смілянський."Укрпошта" завжди першою заходить на звільнені території та завжди останньою залишає ті, до яких наближається ворог. Так було від початку повномасштабного вторгнення — так продовжується й нині", — зазначив він.Очільник "Укрпошти" запевнив, що вона й надалі працюватиме в Покровську, але відбудеться зміна формату роботи, щоби не наражати на небезпеки ні працівників, ні клієнтів."Учора ворог вразив дроном поштову автівку в Покровську, але наші водії, на щастя, не постраждали. Величезна їм подяка за витримку! Дякую донорам, які надали нам обладнання, що має знизити ризики таких випадків. Дякую ЗСУ за підтримку! Як завжди, безмежно пишаюся нашою героїчною командою на Донеччині та чекаю на скору зустріч із ними! Усім вдалого дня! Стежте за новинами!" — підсумував Ігор Смілянський.Нагадаємо, декілька днів тому начальник Покровської міської військової адміністрації Сергій Добряк повідомляв, що в Покровську Донецької області вже немає точок збору на евакуацію, тож людей забирають поадресно, аби вивезти з небезпечного міста. У населеному пункті залишається близько семи тисяч місцевих мешканців.

У четвер, 23 січня, у Словаччині відбудеться засідання Ради безпеки через інформацію Словацької інформаційної служби (SIS) про довгострокову організовану операцію впливу для дестабілізації країни.Про скликання Радбезу заявив на прес-конференції прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. Його цитує агенція TASR. Засідання пройде в розширеному форматі за участю президента Петера Пеллегріні та керівництва парламенту.Прем’єр-міністр зазначив, що на території Словаччини діє "експертна група", яка займалася "подіями в Грузії", а також протестами на українському Майдані. Він додав, що за цією групою ведеться суворе спостереження.Фіцо також розповів, що група планує покласти край мирному протесту шляхом захоплення урядових будівель, парламенту та президентського палацу."У нормальній демократичній державі, яка поважає верховенство права, сили безпеки вживають заходів, оскільки це є порушенням закону, а в деяких випадках навіть порушенням кримінального кодексу. Приїжджають сили, які призначені для цього, та, звичайно, розпочинають наводити порядок", — наголосив Фіцо.Він акцентував, що в цей момент "всі телевізори світу" показуватимуть кадри поліцейської акції, після чого відбудуться масові протести та захоплення влади в країні.Раніше інформаційна служба SIS повідомила, що отримала дані про довгострокову організовану операцію впливу. Її мета — дестабілізація ситуації в країні. Фіцо на прес-конференції зі своїм угорським колегою Віктором Орбаном заявив, що словацька опозиція готується до "Майдану" та захоплення урядових будівель.Нагадаємо, що сьогодні також стало відомо, що до парламенту Словаччини повторно винесли пропозицію щодо вотуму недовіри уряду на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо. Це зробили словацькі опозиційні партії "Прогресивна Словаччина", "Свобода і солідарність" і Християнсько-демократичний рух.

У вівторок, 21 січня, у Давосі президент Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою, під час якої вони підписали двосторонню Угоду про довгострокове співробітництво та підтримку.Про це повідомив Офіс президента. Зазначається, що країна зробить внесок у коаліцію винищувачів, а саме забезпечуватиме мовну підготовку українських пілотів і технічного персоналу. До того ж Албанія закріплює підтримку майбутнього членства України в ЄС і НАТО та Формули миру.Крім того, держави працюватимуть над поглибленням оборонно-промислової співпраці. Зокрема, йдеться про спільне виробництво з локалізацією в Україні."Окремі розділи стосуються економічного партнерства, взаємодії у сфері безпеки, притягнення Росії до відповідальності, відшкодування збитків, санкцій проти РФ та співпраці у відбудові України", — наголосили в ОП.Також під час зустрічі Зеленський та Еді Рама обговорили конкретні напрями оборонної підтримки. Зокрема, те, що може допомогти Україні посилити позиції на полі бою для наближення справедливого й тривалого миру."Окрему увагу приділили майбутньому членству України та Албанії в ЄС. Адже бути повноправним членом Європейського Союзу — мета обох країн. Володимир Зеленський привітав офіційне відкриття Посольства Албанії в Україні, яке відбулося під час візиту очільника албанського МЗС минулого тижня", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 21 січня президент Володимир Зеленський у швейцарському місті Давос зустрівся із канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Сторони говорили про продовження підтримки України.

У п'ятницю, 3 січня, Україна та Велика Британія провели п’ятий раунд переговорів щодо укладення "столітньої угоди". Вона передбачає перехід до сильнішого та глибшого партнерства.Відповідне повідомлення з'явилось на сайті президента України.Там зазначили, що перемовини відбулися у розвиток домовленостей, яких досягли президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час телефонної розмови 23 грудня 2024 року.В Офісі наголосили, що узгодження проекту документа перебуває на завершальному етапі."Вдячні Сполученому Королівству за лідерство в підтримці України. Укладення нової фундаментальної угоди між нашими державами стане історичною подією в нашій співпраці. Це вкотре доводить, що Велика Британія була, є й буде надійним другом і партнером України", — зазначив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.У Зеленського також повідомили, що делегації України та Великої Британії узгодили наступні кроки щодо завершення роботи над текстом угоди.Нагадаємо, 12 січня 2024 року Україна та Велика Британія підписали безпековий договір. Угода діятиме до вступу в НАТО. Документ під назвою "Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною і Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії" підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Британії Ріші Сунак після переговорів, які відбулися у Маріїнському палаці в Києві.

Україна спочатку повинна виграти війну з Росією та звільнити свої території. А вже потім можна говорити про подальші гарантії безпеки.Таку заяву зробив прем'єр-міністр Бельгії Александр де Кроо на полях саміту лідерів Європейського Союзу у Брюсселі. Його цитує "Європейська правда".Відповідаючи на запитання журналістів про можливе встановлення режиму припинення вогню у війні Росії проти України, він наголосив, що пріоритетом має стати допомога Україні перемогти Росію."Насамперед Україна повинна виграти цю війну. Не змінюймо послідовність: перше — виграти війну, відштовхнути назад росіян. Потім, звісно, нічого не виключено. Ми повинні бути відкритими, якщо на якомусь етапі війну виграватиме Україна, й вона матиме змогу відштовхнути Росію назад, тоді кожен гратиме свою роль з підтримки миру та надання суттєвих гарантій безпеки", — сказав він.Проте де Кроо вважає, що говорити вже зараз про розміщення миротворчих сил Євросоюзу на території України передчасно."Будь ласка, перша дискусія це — як Україна має виграти війну. Як мир буде підтримуватися після війни, і що для цього потрібно, це інше питання. Але говорити сьогодні про "чоботи на землі" (boots on the ground) — це неправильна річ", — заявив він журналістам.Нагадаємо, вчора стало відомо, що дефіцит запчастин і належної кількості підготовлених пілотів не дозволить Бельгії надати Україні обіцяні винищувачі F-16 ще до закінчення цього року. Літаки прибудуть в розпорядження українських військових уже наступного року.

Двосторонню безпекову угоду Болгарія й Україна розпочали готувати ще в жовтні, зараз вона вже на фінішному етапі. Однак тимчасовий болгарський премʼєр-міністр Дімітар Главчев просить згоди на підписання документа в парламенту — Національних зборів.Про це повідомило болгарське видання БНР із посиланням на заяву політика перед початком саміту ЄС — Західні Балкани в Брюсселі в середу, 18 грудня.Теж сьогодні, але дещо раніше, Главчев звернувся до парламенту з проханням дати очолюваному ним тимчасовому уряду мандат на підписання безпекової угоди з Україною."Якщо Національні збори не зберуть більшості для підтримки угоди, то я її не підпишу", — згодом підтвердив Главчев журналістам.Він наголосив, що угода "є юридично необов'язковою, політичною та не підпадає під сферу дії договорів, які підлягають ратифікації Національними зборами"."Єдине, що мене турбує — це десятирічний термін дії. Але я думаю, що занадто оптимістично думати, що 10 років ми будемо тимчасовим урядом", — додав урядовець.Варто зазначити, що в Болгарії вже декілька років триває політична криза через нездатність парламенту сформувати стабільний уряд, у результаті чого в країні за останні чотири роки відбулося сім дострокових виборів.Нагадаємо, що у вересні цього року парламент Болгарії вирішив продовжити на шість місяців термін, наданий уряду для переговорів щодо продажу двох російських ядерних реакторів і супутнього обладнання Україні.

Запевнень чи обіцянок для безпеки недостатньо, тому Україні потрібні дієві гарантії. Зокрема, Будапештському меморандуму вже 30 років, але жодного дня цей документ не працював. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення. "Сьогодні — 30 років Будапештському меморандуму. Десять років війни. Жодного дня цей документ не працював", — наголоси він. За його словами, через це кожен у світі тепер знатиме, що просто підпису будь-якої держави, якихось запевнень чи обіцянок для безпеки недостатньо. "Потрібні дієві гарантії. Тобто реальне союзництво та реалістичний безпековий фундамент всередині країни. Зброя, яка дозволяє захиститись і стримати ворога. І єдність, яка допомагає вистояти навіть у найскладніші моменти. Працюємо над кожним з елементів безпеки. Дякую всім, хто допомагає! Дякую всім нашим людям, які все це забезпечують!" — підсумував Володимир Зеленський. Як відомо, Будапештський меморандум — це міжнародна угода, підписана 5 грудня 1994 року між Україною, США, Великою Британією та Росією. В обмін на відмову України від ядерної зброї ці держави надали нібито гарантії її територіальної цілісності, суверенітету та безпеки. Але насправді документ так і залишився на папері. Нагадаємо, що сьогодні ж президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили, зокрема, важливість запрошення України до Північноатлантичного альянсу.

Навіть частково відкрити повітряний простір наразі неможливо, це пов’язано з нинішньою безпековою ситуацією. Тому важливо розвивати альтернативні маршрути доставлення вантажів і перевезення пасажирів. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу на Міжнародному транспортному форумі в суботу, 30 листопада. Його цитує "Укрінформ". "Ми провели оцінку ризиків і визначили потребу в силах і засобах протиповітряної оборони для часткового відкриття повітряного простору. Ключовими для цього рішення залишаються питання безпеки та військової ситуації. Саме тому нам важливо розвивати альтернативні маршрути доставлення вантажів і переміщення пасажирів. Йдеться про сухопутний кордон, автомобільний і залізничний транспорт", — зазначив він. Шмигаль додав, що під час російських атак пошкоджень зазнала авіаційна інфраструктура, постраждали щонайменше 15 цивільних аеропортів. Окрім того, він зауважив, що за останні три місяці ворог здійснив майже 60 атак на портову інфраструктуру, внаслідок чого пошкоджено або знищено майже 300 об’єктів і 22 цивільні судна, постраждали десятки людей. "Попри постійні спроби агресора завдати ще більших руйнувань завдяки Силам оборони ми змогли забезпечити стабільну роботу українського морського коридору. Ним скористалися понад 2 800 суден, які перевезли більш як 75 мільйонів тонн вантажів для понад 40 країн світу, з яких понад 50 мільйонів тонн — агропродукція", — акцентував український прем'єр-міністр. Він також наголосив, що це "вкотре підтверджує, що Україна залишається гарантом продовольчої безпеки, попри регулярні обстріли портової інфраструктури ворогом". Нагадаємо, що наприкінці жовтня в Україні презентували дорожню карту стосовно відкриття повітряного простору в умовах воєнного стану. До роботи над проектом залучені Міністерство розвитку громад спільно з Державною авіаційною службою, "Украерорухом", командуванням Повітряних сил і керівниками міжнародних аеропортів.