# Міністерство освіти

Українським школам можуть надати право залишати учнів на другий рік навчання в тому ж класі. Метою такої пропозиції є компенсація навчальних втрат.  Таку заяву під час зустрічі з міністром освіти та науки Оксеном Лісовим зробила освітній омбудсмен Надія Лещик."Запропонувала надати право закладам освіти залишати учнів усіх класів на другий рік навчання в тому ж класі за однієї з умов: наявності початкового рівня навчальних досягнень дитини, тривалого пропуску уроків, відсутності впродовж одного навчального семестру за рішенням педагогічної ради, без згоди батьків", — йдеться у заяві Надії Лещик.Раніше Міністерство освіти та науки України затвердило порядок проведення національного мультипредметного тесту у 2025 році. Учасники складатимуть його з 14 травня. Саме за його результатами абітурієнти вступатимуть до вишів.Нагадаємо, за даними заступника міністра освіти Михайла Винницького, в Україні протягом квітня-серпня 2024 року із закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років.Варто зазначити, що до кінця 2024 року в українських школах учні початкових класів харчуватимуться безплатно. На ці потреби з державного бюджету виділили два мільярди гривень.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами й затвердив розподіл на січень–серпень 2025 року. Згідно з рішенням уряду, малокомплектні школи залишаться без фінансування. Про це повідомила прес-служба Міністерства освіти і науки. "Розподіл субвенції на вересень–грудень 2025 року буде проведено після запуску й оновлення даних щодо кількості учнів в Автоматизованому інформаційному комплексі освітнього менеджменту (АІКОМ) 2.0", -- йдеться у повідомленні. Серед основних змін у формулі розподілу субвенції: для розрахунку освітньої субвенції на січень–серпень 2025 року використано дані про кількість учнів усіх типів закладів загальної середньої освіти на 1 листопада 2024 року; до майбутнього розрахунку освітньої субвенції з 1 вересня 2025 року буде враховано кількість учнів комунальних і приватних закладів загальної середньої освіти з кількістю учнів 45 осіб і більше. Це рішення не стосується початкових і спеціальних шкіл (в останніх вчаться учні з особливими освітніми потребами). "Рішення уряду стимулюватиме місцеві органи самоврядування до оптимізації шкільної мережі, що сприятиме здобуттю учнями якіснішої освіти в більших школах, які, як правило, ліпше оснащено навчальним обладнанням та забезпечено вчителями з усіх навчальних предметів", -- наголосили у МОН. У міністерстві пояснили, що у школах, у яких навчається менш як 45 учнів, класи можуть не утворювати, або в одному класі вчаться 5–6 учнів. Це призводить до того, що діти не отримують належного рівня взаємодії одне з одним, не навчаються одне в одного й не бачать прикладів для наслідування. Окрім того, зазвичай такі школи не забезпечено вчителями повною мірою. "Також часто вчителі не можуть набрати достатню кількість годин зі свого профільного предмета, щоб отримувати достатню зарплату, тому в таких школах є практика викладання деяких предметів непрофільними учителями. Це все впливає на зниження якості освіти в селах, про що свідчать результати ЗНО (НМТ) та міжнародного дослідження PISA", -- додали у МОН. Нагадаємо, впонад тисячіукраїнських шкіл уже працюють інспектори Служби освітньої безпеки (СОБ). Вони забезпечують захист вчителів та дітей у навчальному закладі.

Після закінчення війни українські випускники знову складатимуть тести із зовнішнього незалежного оцінювання, а не національний мультипредметний тест. Це дасть можливість їм проявити свої навчальні успіхи у повному обсязі. Таку заяву в ефірі каналу "Київ 24" зробила директорка українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко. "Безперечно ми плануємо повернутися до класичної моделі тестування, коли один предмет вступник проходить в межах одного дня оцінювання, тому що ми хочемо повноцінно надати можливість вступникові проявити свої навчальні досягнення, а нам як найкраще оцінити вступника", — заявила вона. Водночас, за словами Вакуленко, освітяни навряд чи повернуться до паперового тестування, тому що на сьогодні комп'ютерне оцінювання повністю себе виправдовує, а вступники швидше отримують результати. Раніше повідомлялось, що Міністерство освіти та науки України затвердило порядок проведення національного мультипредметного тесту у 2025 році. Учасники складатимуть його з 14 травня. Саме за його результатами абітурієнти вступатимуть до вишів. Нагадаємо, за даними заступника міністра освіти Михайла Винницького, в Україні протягом квітня-серпня 2024 року із закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років. .

Міністерство освіти та науки України затвердило порядок проведення національного мультипредметного тесту у 2025 році. Учасники складатимуть його з 14 травня. Саме за його результатами абітурієнти вступатимуть до вишів. Про це повідомляє Osvita.ua, посилаючись на наказ, який підписав міністр освіти та науки України Оксен Лісовий.  Так, вступні іспити до закладів вищої освіти у форматі зовнішнього незалежного оцінювання будуть проведені з 14 травня до 25 липня. Учасник буде виконувати три обов'язкові тести з: української мови; математики; історії України. Четвертий предмет учасник НМТ обиратиме самостійно з переліку предметів: українська література; географія; біологія; хімія; фізика; іноземна мова. Формат НМТ залишається незмінним, тобто спочатку протягом 120 хвилин учасники НМТ будуть виконувати тести з української мови та математики, а після 20-хвилинної перерви продовжать тест, виконуючи завдання з історії України та предмета за вибором. Нагадаємо, за даними заступника міністра освіти Михайла Винницького, в Україні протягом квітня-серпня 2024 року із закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років. .

Минулими роками українські студенти-чоловіки не могли виїжджати за кордон на навчання в іноземних закладах освіти. Однак із 2024 року вони вже мають таке право брати участь у міжнародних навчальних програмах. Про це заявив заступник міністра освіти та науки України Михайло Винницький в інтерв’ю zn.ua. Він наголосив, що викладачі українських закладів вищої освіти теж можуть виїжджати за кордон на програми підвищення кваліфікації та конференції. "Для виїзду військовозобов’язаних науково-педагогічних працівників потрібен лист Міністерства освіти та науки України до Державної прикордонної служби з проханням розглянути можливість перетинання кордону", — зазначив заступник міністра. Він додав, що з 1 січня до 30 вересня цього року міністерство підготувало 1 297 таких листів. "За цей період вчасно не повернувся з-за кордону аж один науково-педагогічний працівник", — підсумував Винницький. За його словами, українські заклади вищої освіти з 1 січня до 1 квітня 2024 року направили 561 студента за кордон для участі в програмах академічної мобільності, з-за кордону повернулися всі без винятку чоловіки-студенти. Він назвав це дуже хорошою статистикою. Нагадаємо, раніше Михайло Винницький розповідав, що в Україні протягом квітня-серпня 2024 року із закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років.

В Україні протягом квітня-серпня 2024 року із закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років.  Про це повідомив заступник міністра освіти Михайло Винницький. За словами посадовця, студентів відрахували за неуспішність, неявку на заняттях, та інше. Він також уточнив, що за результатами перевірок Державної служби якості освіти відраховано 5805 здобувачів, решта -- за результатами роботи внутрішніх систем забезпечення якості освіти самих університетів.  "Очевидно, що відраховані це ті "студенти", які насправді не планували бути студентами, а хотіли використати цей статус для уникнення інших обов'язків. Те, що їх вже немає в системі вищої освіти -- ознака того, що система самоочищується", -- наголосив посадовець. До того ж заступник міністра зазначив, що за цей період правоохоронці також відкрили вісім кримінальних проваджень щодо посадовців ВНЗ за допомогу військовозобов'язаним в ухиленні від мобілізації, а МОН позбавило ліцензій низку закладів вищої освіти, де "масово зараховували чоловіків призовного віку", "публічно заявляючи про свої розцінки". "Географія випадків дуже широка: від Запоріжжя до Ужгорода, від Миколаєва до Львова. Ми продовжуємо боротьбу із недоброчесними ділками, які дискредитують вищу освіту своїми фейковими "закладами", які у 2023-2024 роках масово зараховували чоловіків призовного віку (особливо віком 30+ і часто в порушення ліцензійних обсягів), абсолютно публічно заявляючи про свої розцінки за такі дії. Такої профанації системи вищої освіти МОН терпіти не буде", -- додав Винницький. Нагадаємо, раніше голова освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак заявляв, що військовозобов'язані українці, які у 2025 році вступатимуть в аспірантуру на контракт, імовірно, не матимуть права на відстрочку від мобілізації. .

За тисячу днів повномасштабної війни проти Росії загинуло 89 педагогів і викладачів. До того ж кількість не виданих дипломів про вищу освіту перевищила 500. Про це повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, опублікувавши відповідний допис на своїй сторінці у Facebook. "Перший день повномасштабного вторгнення, який розпочався 1 000 днів тому, став відліком часу, що змінив нас назавжди", — наголосив він. За його словами, за 1000 днів Росія забрала життя у 89 педагогів і викладачів, а кількість невиданих дипломів про вищу освіту перевищила 500. У 228 тисяч дітей забрали домівку, 16 університетів покинули рідні стіни, а приблизно 1000 шкіл опинилися на іншому боці лінії фронту. "Попри втрати, попри руйнування, попри небезпеку, освіта вистояла, освіта відновлюється, освіта дає надію та впевненість у майбутньому", — акцентував міністр освіти та науки України. Він запевнив, що діти повертаються в школи, школи відновлюються, родини повертаються в громади. Школи наповнюються підручниками й обладнанням, купуються автобуси та будуються укриття. Продовжуються реформи Нової української школи та старшої школи, запускаються нові, давно назрілі зміни у вищій освіті та науці. "Тисячу днів ми перемагаємо свій страх, сумнів, утому та зневіру. Перемагаємо за право мати майбутнє. Безпечне, гідне, освічене майбутнє, яке ми неодмінно здобудемо", — підсумував Оксен Лісовий. Нагадаємо, начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко заявляв, що за 1 000 днів повномасштабного вторгнення в Києві пролунало 1 369 тривог сумарною тривалістю 1 553 години. Окупанти запустили по столиці понад 2 500 ракет і безпілотників.

Популярний месенджер Telegram заборонили в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Йдеться лише про службові пристрої, з них мають видалити месенджер. Про це повідомив Telegram-канал "Реальний Київ". Інформаційний ресурс опублікував відповідний документ. Джерело: скріншот наказу НУБіП До того ж "Реальний Київ" посилається на студентів цього вишу, які пишуть, що в гуртожитках через вай-фай Telegram теж не вантажиться. Раніше стало відомо, що в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій заборонили Telegram. До такого кроку вдалися й у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

У Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій заборонили Telegram. Раніше до того кроку вдалися у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. У наказі керівництва Державного університеті інформаційно-комунікаційних технологій йдеться, що заборонено передання інформації, яка використовується в роботі університету, а також здійснення комунікацій зі службовою метою з використанням месенджера Telegram. Скріншот наказу керівництва Державного університеті інформаційно-комунікаційних технологій У Шевченківському виші з 11 листопада планують заборонити використання популярного месенджера Telegram у службових цілях. Сайт DOU повідомив, що так само вчинили в Українському католицькому університеті. Заступник декана факультету прикладних наук УКУ, співзасновник Prometheus Олексій Молчановський розповів, що в навчальному закладі запровадили заборону Telegram. Обмеження запроваджується згідно з розпорядженням ректора «обмежити використання месенджера Telegram для офіційної комунікації з абітурієнтами, студентами, випускниками та працівниками». Начальниця центру медіакомунікацій Національного аграрного університету Ірина Мельник розповіла, що в них теж діє заборона на використання месенджера. Наразі вона розповсюджується тільки на внутрішні комунікації. Тобто не може бути робочих чатів із колегами чи партнерами, в яких можуть обговорюватися будь-які робочі питання. Стосовно обмеження зовнішніх комунікацій рішення не ухвалене. У СумДУ повідомили, що заборони немає, для особистого листування її й не буде. Проте низка внутрішніх процесів вже переходить до WhatsApp. Нагадаємо, що 20 вересня Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО України вирішив обмежити використання Telegram в органах державної влади, військових формуваннях і на об’єктах критичної інфраструктури.

В Україні триває процес укрупнення університетів шляхом об'єднання вишів — менші до більших, менш ефективні до успішніших. І це триватиме ще впродовж певного часу. Про це заявив міністр освіти Оксен Лісовий в інтерв’ю YouTube-каналу "ТСН Тиждень". За його словами, в міністерстві немає гонитви за цифрами — залишити певну кількість університетів. Замість цього звертають увагу на ключові показники. "Для того, щоб університет жив і розвивався, а не став мікроуніверситетом, в якому студент навчається як у хорошій київській школі, в нього повинно вступати щонайменше 1 000 студентів на рік. У ньому має навчатися на всіх рівнях — бакалаврат, магістратура, аспірантура — сім або вісім тисяч студентів. Щоби створити таке середовище, аби ми не розмивали та не розтягували тонким шаром наші державні інвестиції", — розповів міністр. Для цього, за його словами, використовують демографічні показники. "Ми розуміємо, скільки випускників шкіл буде на багато років вперед, скільки традиційно із них вступає до закладів профтехосвіти фахової передвищої, до вищої освіти. Скільки із них залишається у своєму місті, а скільки їде до великих освітніх центрів — таких як Київ, Львів. У нас сформовані пропозиції з кожної області, які університети ми пропонуємо залишити, які пропонуємо об'єднати. Ми зробили вже вісім об'єднань", — зазначив Оксен Лісовий. Нагадаємо, що, згідно з рейтингом університетів на сайті агенції Times Higher Education, до переліку найкращих у світі увійшли 17 українських вишів. Серед них — Київський національний університет імені Тараса Шевченка та "Львівська політехніка".

На директорів шкіл і вчителів покладуть серйозну відповідальність за спілкування російською мовою в освітніх закладах. Однак штрафів за це не передбачають. Про це розповів міністр освіти України Оксен Лісовий в інтерв’ю YouTube-каналу 1+1. "Ми ж розуміємо, що ті, хто борються проти українізації освітнього середовища, в тому числі використовують і різноманітні маніпуляції. Законопроект ще пройде палкі дискусії, але принцип сам Міністерство освіти підтримує", — зазначив він. За його словами, освітнє середовище повинно сприяти успіху громадянина. Успіху громадянин не досягне, якщо він не володіє вільно та впевнено, якщо він не мислить державною мовою. "Без володіння державною мовою ти не досягнеш успіху цій державі. Нашим громадянам треба допомогти досконало володіти державною мовою", — розповів Лісовий. Міністр не вірить в репресивні методи, насильство та заборони. Тому, на його думку, штрафів не має бути. "Те, що стосується якихось штрафів або якихось репресій, я не підтримую ці ідеї. Але все ж відповідальність директора школи та вчителя повинна бути високою. Я вірю у свідомість людей, треба розуміти, що російська мова використовується як інструмент агресії навіть сьогодні. Вона є передумовою для введення танків і для введення збройних сил Росії. Тому вчитель це повинен розуміти. І він повинен допомогти російськомовним родинам перейти на українську", — зробив висновок Лісовий. Нагадаємо, на початку жовтня стало відомо, що у Верховній Раді України проходить реєстрацію законопроект, який може зобовʼязати учнів і вчителів розмовляти українською мовою на всій території школи не тільки під час занять. Його ініціаторка — народна депутатка Наталія Піпа.

У мережі "стартап-школа — інкубатор — акселератор" студенти отримуватимуть підтримку, менторство та можливість залучити інвестиції для масштабування ідей і винаходів. Міністерство освіти та науки (МОН) уже обрало шість університетів для цього. Про це повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. "Щоби в Україні зʼявилися свої Facebook або Microsoft, потрібно допомагати маленьким студентським стартапам у реалізації ще на етапі ідеї", — наголосив він. За його словами, для цього спільно з МОН створюється мережа "стартап-школа — інкубатор — акселератор", уже обрали перші шість університетів, на базі яких створять перші стартап-школи: Національний авіаційний університет; Вінницький національний технічний університет; Київський академічний університет; Сумський державний університет; Дніпровська політехніка; Одеська політехніка. Міністр цифрової трансформації України зазначив, що ці університети мають потенціал для реалізації стартапів, інноваційну інфраструктуру та досвід співпраці з бізнесом. Університети допомагатимуть студентам, у яких зʼявилася крута ідея стартапу, залучати інвестиції, масштабувати проект і виходити на ринок. "Інноваційні стартапи можуть стати основою для повоєнного відновлення України. Тому потрібно дати можливість молодим фахівцям працювати над власними продуктами, щоби вони перетворювалися на глобальні бізнеси", — підсумував Михайло Федоров. Нагадаємо, що у вересні Міністерство освіти та науки України запустило механізм надання державних грантів на здобуття вищої освіти через "Дію". Сертифікат частково або повністю покриє вартість навчання.

Міністерство освіти і науки України працює над реформою шкільної освіти. "Профільна" — саме такою має стати старша школа вже у 2027 році.  Про це повідомила прес-служба МОН. Що передбачає реформа Реформа старшої школи передбачає, що після дев'ятого класу учні зможуть обрати одне із двох спрямувань — академічне або професійне. Академічне спрямування дасть змогу навчатися в ліцеях за обраним профілем, наприклад, STEM чи мовно-літературним. Учні зможуть самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення, а також предмети, не повʼязані з профілем. Наприклад, учень біохімічного профілю зможе обирати курси, повʼязані з літературою, мистецтвом і мовами. Академічні ліцеї будуть великими закладами освіти, завдяки чому вдасться сформувати декілька груп учнів, а отже, для них зʼявиться можливість запропонувати різні профілі та навчальні предмети на вибір. Професійне спрямування передбачає вступ у професійний коледж чи заклад фахової передвищої освіти, де студенти зможуть опанувати професію та обирати предмети, що повʼязані з нею. А після закінчення навчання, студенти зможуть обрати подальший шлях — або вийти на ринок праці, або продовжити навчання у ЗВО. "Реформа старшої школи змінює ціннісний підхід до освіти. Девʼятикласники самостійно обиратимуть, як вони хочуть навчатися у старшій школі. Це закладено у філософію всієї реформи, і це те, чого, як ми бачимо, прагнуть самі діти. Ми даємо їм свободу. Це одна з важливих, засадничих цінностей людини", — пояснив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий. Як сприймають реформу учні та батьки? Результати всеукраїнського соціологічного дослідження, яке провів КМІС, свідчать про те, що реформу старшої школи підтримують 85% старшокласників. В опитуванні взяли участь понад 80 тисяч респондентів: учні, батьки, освітяни та представники місцевої влади з усіх регіонів. 91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної і фахової передвищої освіти хотіли б обирати частину предметів для вивчення. Серед батьків учнів 10–11 класів реформу підтримують 85%, серед батьків учнів 5–6 класів — 78%. У МОН зазначили, що пілотний проект стартує у 2025 році в окремих ліцеях у різних регіонах. Національний старт реформи заплановано на 2027–2029 роки. Нагадаємо, за даними соціологічного дослідження, в Україні кожен другий учень 10-11 класу користується послугами репетиторів. Більшість старшокласників пояснюють своє рішення тим, що середня школа дає їм недостатній рівень знань для вступу у вищий навчальний заклад.

В Україні серед 289 вищих навчальних закладів лише 14 мають високий ступінь ризику. Це удвічі менше порівняно з минулим роком. Про це повідомила Державна служба якості освіти України. Минулого року 28 вишів мали високий ступінь ризику. Станом на сьогодні цей показник знизився на 5%. Загалом до рейтингу потрапили 289 закладів вищої освіти: високий ступінь ризику -- 14 закладів; середній ступінь ризику -- 142 виші; незначний ступінь ризику -- 133 заклади. У цьому році 14 вишів отримали статус високого ризику, серед них: Міжнародна академія екології та медицини (Київ); Східноєвропейський слов'янський університет (Ужгород); Дніпровська академія музики (Дніпро); Академія кіно та нових медіа (Київ); Бердянський університет менеджменту і бізнесу (Бердянськ); Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика (Миколаїв); Інститут психології та підприємництва (Київ); Міжнародний університет (Київ); Київський університет права НАН України (Київ); Харківська державна академія фізичної культури (Харків); Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (Кривий Ріг); Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова (Черкаси); Одеський державний університет внутрішніх справ (Одеса); Академія морських наук та інновацій (Миколаїв). Серед критеріїв для оцінки враховували: кількість здобувачів вищої освіти за останні три роки; кількість науково-педагогічних працівників на основному місці роботи; стан оприлюднення необхідних документів на офіційному вебсайті; кількість виявлених порушень законодавства у сфері вищої освіти; наявність відокремлених структурних підрозділів та іноземних студентів; частку неакредитованих спеціальностей та програм. Варто зазначити, що ступінь ризику не відображає якість освіти, а вказує на складність управління університетом, зокрема, враховуючи кількість порушень законодавства та неакредитованих програм. Цей показник вплине на частоту планових перевірок вишів, хоча під час війни вони наразі призупинені. Нагадаємо, до рейтингу найкращих університетів у світі увійшли 17 українських вишів. Серед них — Київський національний університет імені Тараса Шевченка та "Львівська політехніка".

Понад 53% учнів коли-небудь стикалися з булінгом, але через страх осуду чи погіршення ситуації лише половина з них повідомила про це батькам чи вчителям. Відтепер про випадки цькування у школах можна повідомити швидко та анонімно. Про це повідомила прес-служба Міністерства освіти і науки України. "Булінг — не нове явище, але багато років наше суспільство ігнорувало його, применшуючи, не помічаючи вплив цькування в школах між дітьми або щодо дітей зі сторони працівників школи. Нам не вистачало розуміння того, що це таке, і як це у перспективі негативно, травматично може впливати на формування особистості" — зазначила заступниця міністра освіти та науки України Євгенія Смірнова. МОН впровадило опцію швидкого повідомлення про випадки булінгу. Відтепер дитина самостійно чи її батьки можуть заповнити коротку анкету та надіслати електронну скаргу, залучивши до розв'язання проблеми керівництво школи та, за потреби, поліцію. Як повідомити про випадки булінгу онлайн: Зайти на сайт АІКОМ та натиснути кнопку "Повідомити про булінг". Зареєструватися або увійти в уже наявний акаунт. Заповнити коротку анкету. Заяву можна подавати анонімно чи зазначити свої дані. Натиснути кнопку "Продовжити" та підтвердити заяву. Ознайомитися з рекомендаціями щодо того, як реагувати на булінг. У МОН зазначили, що якщо заяву створює дитина, то вона матиме дві опції: не зазначати інформацію, яка може її ідентифікувати, тоді заява буде повністю анонімною; зазначити особисту інформацію, що значно полегшить школі та поліції розвʼязати конкретну ситуацію. Якщо заяву створюють батьки чи інші законні представники, то створити анонімну заяву неможливо. "Анонімні заяви можуть розглядатися тільки на рівні школи, але якщо ви відчуваєте, що ситуація потребує залучення представників поліції, тоді краще зазначити інформацію, яка може допомогти школі та поліції зв’язатися з вами та допомогти ефективно розвʼязати ситуацію", -- пояснили у відомстві. В анонімній заяві достатньо лише описати випадки булінгу, які відбулися. Якщо ж заяву буде спрямовано в поліцію, то можуть знадобитися докази або свідчення для підтвердження факту булінгу.  Нагадаємо, на початку вересня, у ліцеї імені Івана Пулюя в Івано-Франківську стався скандал. Дев'ятикласницю не допустили до уроку через її одяг, адже у навчальному закладі — офіційний дрес-код, якого, на думку керівництва, не дотрималася дівчина.  Додамо, раніше у столичній школі вчитель обзивав учня, який переїхав до Києва з Луганщини. Він назвав його "сєпарською гнидою".