# НАТО

На думку президента України Володимира Зеленського, членство України в НАТО — це швидкий крок до миру. Про це глава держави розповів в інтерв'ю американському подкастеру Алексу Фрідману, яке оприлюднив Офіс президента. Зеленський переконаний, що у разі вступу України до Альянсу, фактична дія Блоку може поширюватись на підконтрольні території. За його словами, членство Києва в НАТО є "швидким кроком до миру".Водночас, на думку президента, в України має бути достатньо зброї: "Ми не будемо її використовувати, якщо припинення вогню працюватиме. Але вона має бути. Я не хочу, щоби ситуація повторилася, як це було з Байденом. Тому я прошу: зброя зараз", — додав Володимир Зеленський.Раніше український лідер Володимир Зеленський заявив, що не готовий зараз відповісти на питання, чи балотуватиметься він на другий президентський термін. Це рішення залежить від багатьох факторів.Нагадаємо, раніше Зеленський наголошував, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими.Ще на початку грудня президент Володимир Зеленський заявив, що розраховує на те, що адміністрація чинного президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена може пришвидшити процес надання Україні запрошення на вступ до Північноатлантичного альянсу.

Нещодавні інциденти з пошкодженнями кабелів у Балтійському морі змусили НАТО посилити свою присутність у цьому регіоні. В Північноатлантичному альянсі зараз складають план, як це реалізувати на практиці.Про це повідомив сайт НАТО. Зокрема, сьогодні, 30 грудня, представники Альянсу зібралися в штаб-квартирі НАТО на консультації щодо безпеки критично важливої інфраструктури в Балтійському морі.Такі екстрені обговорення відбуваються після пошкодження підводних кабелів, які з'єднують Естонію і Фінляндію 25 грудня.Пошкодження кабелів, яке розслідує фінська влада, є одним з низки нещодавніх інцидентів в Балтійському морі, що розглядаються як можливі диверсії.Члени НАТО висловили повну солідарність з Естонією та Фінляндією у зв'язку з нещодавнім інцидентом."Задля збереження пильності, підвищення обізнаності про ситуацію та запобігання майбутнім інцидентам НАТО посилює свою військову присутність в Балтійському морі", — йдеться у повідомленні.Члени Альянсу також розглядають інші заходи з протидії потенційним загрозам критично важливим об'єктам підводної інфраструктури, в тому числі за підтримки Морського центру НАТО з безпеки критично важливої підводної інфраструктури, який був створений у травні цього року.До того ж раніше стало відомо, що балтійські та скандинавські країни планують посилити моніторинг суден у Балтійському морі. Як відомо, за останні дні на Балтиці пошкоджено декілька підводних кабелів, після чого країни регіону та НАТО оголосили про посилені заходи безпеки.Нагадаємо, сьогодні Центральна кримінальна поліція повідомила, що на дні моря у Фінській затоці виявлено слід від волочіння якоря завдовжки кілька десятків кілометрів. Саме він, ймовірно, пошкодив електрокабель, що з’єднує між собою мережі Фінляндії та Естонії.

Саботажі, підпали й гібридні напади, які запланував агресивний Кремль у всьому світі, можуть призвести до значних втрат. Тож для країн НАТО існує реальна загроза нетрадиційних атак з боку Росії.Про це заявив представника НАТО Джеймс Аппатурай, який займається оновленням стратегії НАТО з відстеження та стримування гібридної війни, в інтерв'ю Sky News."Ми перебуваємо в ситуації, схожій на киплячу жабу", — сказав він.Представник Північноатлантичного альянсу пояснив, що гібридні атаки Росії досягають масштабів, які вважалися неприйнятними ще п’ять років тому.За словами чиновника НАТО, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну збільшилася кількість "кінетичних" дій від Росії. Серед них — перерізання життєво важливих підводних кабелів, диверсії, закладення запалювальних пристроїв у вантажі літаків. Зафіксовано до сотні подібних випадків, багато актів зірвали.Аппатурай зазначив, що збільшення кількості гібридних нападів є відповіддю Кремля на військову підтримку України західними партнерами."Це частина правда. Тому їм не подобається те, що ми робимо, але вони також бачать у нас ворога. І це стає гіршим", — заявив він.Відповідаючи на запитання, чи може гібридна атака Росії перейти межу та спровокувати НАТО застосувати свою колективну відповідь за відомою статтею 5, Аппатурай відповів, що це цілком можливо, адже, наприклад, одна з атак "може вийти за рамки, тоді все стане значно масштабнішим". І такий сценарій його найбільше непокоїть."Тож існує реальна перспектива, що одна з цих атак спричинить значну кількість жертв або дуже значні економічні збитки", — зробив висновок Аппатурай.Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявляв, що Російська Федерація може не обмежитися диверсіями щодо європейських кабелів. Цілком імовірно, що Москва вдасться до провокацій і на кордонах країн Північноатлантичного альянсу.

Російська Федерація може не обмежитись диверсіями щодо європейських кабелів. Цілком імовірно, що Москва може вдатися до провокацій і на кордонах країн Північноатлантичного альянсу.Таку заяву у своєму Telegram-каналі зробив керівник Офісу президента Андрій Єрмак."Коли ми говоримо про що мають думати країни Європи, держави НАТО, то варто розглядати ризики появи гібридних загроз на кордонах. Тіньовий флот, який здійснює диверсії щодо кабелів, може бути не єдиною такою загрозою від РФ", — йдеться у заяві Єрмака.Посадовець зазначив, що поява на кордонах країн НАТО переодягнених у російську форму військових КНДР, або ж іранських проксі — це цілком реально, якщо не зупинити Росію зараз. Військові КНДР вже воюють на території Європи. Хто міг про це подумати раніше? Безкарність породжує вседозволеність. Саме зараз той момент, який вимагає сильних рішень та сильних дій", — додав Андрій Єрмак.Нагадаємо, відомий західний політолог Самуель Чарап написав у колонці для Foreign Affairs, що вступ до Європейського Союзу може стати рятівним для України, бо в його документах є зобов’язання для всіх членів блоку надавати допомогу країні, яка зазнала агресії. І вона прописана чіткіше, ніж відомий п’ятий пункт Статуту НАТО.Нещодавно аналітики видання Politico висунули версію, що Нарва — місто, яке розташоване між Естонією та Росією, — може стати "місцем початку Третьої світової війни". Кремль прагне захопити його та територію навколо нього.

Країна-агресорка Росія відпрацювала сценарії можливого нападу на Фінляндію та інші країни на східному фланзі Північноатлантичного альянсу.Про це повідомило видання Iltalehti Journal з посиланням на власні джерела у НАТО. За словами співрозмовників видання, за задумом РФ, до атаки має бути залучено одразу кілька різних підрозділів російської армії."На півночі 14-й армійський корпус атакував би узбережжя Норвегії з напрямку Мурманська з моря, суші та повітря. Росіяни відправили б свій десант у фінську Лапландію. Фінляндію також атакували б російські ракетні війська, дислоковані на Кольському півострові. У атаці брали б участь десятки тисяч російських військових", — розповіли джерела Iltalehti Journal.До того ж, за даними журналістів, у Лапландії російські окупанти спробували б, наприклад, швидко захопити аеропорт Івало, а також створити буферну зону в Північній Лапландії та Фінмарку в Норвегії. Це дозволило б РФ перенести бойові дії на територію країн НАТО. Одночасно росіяни можуть залучити до бойових дій своїх союзників."Джерела припускають, що Росія буде прагнути до кордонів Туркуського миру 1743 року. У такому випадку російське вторгнення буде спрямоване аж до Кюмійокі. Далі на північ метою атаки буде Пуумалансалмі", — додали журналісти.Крім того, згідно з оцінкою загроз НАТО, російські ракетні атаки також будуть спрямовані на Гельсінкі, а головний напрямок удару росіян буде в Прибалтиці.Як зауважили у виданні, у своїй пропагандистській промові 19 грудня кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що РФ має "достатньо сил і засобів, щоб повернути всі свої історичні території". А раніше він наголошував, що для нього ідеал РФ — це Російська імперія XVII століття. Відтак, джерела у НАТО стверджують, що такі заяви Путіна варто сприймати серйозно."Під загрозою опиняться Естонія, Латвія і Литва, а також південно-східна Фінляндія", — попередили співрозмовники Iltalehti Journal.Нагадаємо, раніше аналітики видання Politico припустили, що місто Нарва, яке розташоване між Естонією та Росією, може стати "місцем початку Третьої світової війни". Кремль прагне захопити його та територію навколо нього.

Російський диктатор Володимир Путін зазнав поразки в Україні по всіх пунктах. Всі намагання очільника Кремля підпорядкувати собі Київ та послабити Північноатлантичний альянс провалилися.Про це заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц в інтерв'ю t-online."Путін зазнав поразки в Україні по всіх пунктах. Він хотів підпорядкувати всю Україну і встановити маріонетковий режим, він хотів запобігти подальшому зближенню з ЄС і послабити весь НАТО. І сьогодні: НАТО має двох нових членів — Швецію та Фінляндію. Всі вони масово інвестують у свою обороноздатність, і майже всі країни НАТО досягли цільового показника у два відсотки", — наголосив він.Як зауважив Шольц, на сьогодні Україна є консолідованою нацією і перебуває на шляху до вступу в Європейський Союз. До того ж "вона має сильну армію, оснащену нами, яка героїчно захищається від військ Путіна". Водночас Шольц зауважив, що наразі головне завдання — створити основу для справедливого і стійкого миру."Просте припинення вогню — це далеко не стійкий мир. І повторюсь: нічого про Україну без України — тобто ми говоримо з Україною, а не про Україну", — запевнив канцлер ФРН.Крім того, Шольц додав, що може ще раз зателефонувати очільнику Кремля."Так, поговорив би... Я дав йому зрозуміти, що він не може сподіватися, що наша підтримка України зменшиться", — сказав він. Нагадаємо, 19 грудня німецький канцлер Олаф Шольц провів телефонну розмову з новообраним президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом. Політики обговорили ситуацію в Україні та можливості завершення війни.

Нарва — місто, яке розташоване між Естонією та Росією, — може стати "місцем початку Третьої світової війни". Кремль прагне захопити його та територію навколо нього.Таку версію висунули аналітики видання Politico. Журналісти зазначили, що Нарва, стиснута вздовж кордону Естонії з Росією, "перебувала в центрі зусиль, щоби протистояти постійним провокаціям з боку Москви" — від глушіння супутникової навігації до викрадених прикордонних демаркаційних буїв, пропаганди, дронів спостереження та дзижчання дирижаблів."Ми не маємо наміру розпочинати Третю світову війну, але бачимо постійні спроби спровокувати нас зробити щось, що би мало більший вплив", — сказав генеральний директор Управління поліції та прикордонної охорони Естонії Егерт Беліцев.Занепокоєння полягає в тому, що "Кремль може розіграти ту ж карту та спробувати захопити східну Естонію з її великим населенням етнічних росіян"."А потім змусити НАТО розпочати глобальну війну у відповідь. Відсутність реакції покаже, що стаття 5 НАТО щодо спільної оборони є безглуздою", — так описують можливий план дій Кремля журналісти.Вони вважають такий сценарій цілком імовірним, оскільки Росія вже частково випробувала його в Україні. Й хоча це не територія НАТО, все ж провокації відбуваються і в країнах Північноатлантичного альянсу, а реакція на такі про вокативні дії відверто слабка, що заохочує Кремль повторювати та збільшувати зусилля в цьому ж дусі.Нагадаємо, відомий західний політолог Самуель Чарап написав у колонці для Foreign Affairs, що вступ до Європейського Союзу може стати рятівним для України, бо в його документах є зобов’язання для всіх членів блоку надавати допомогу країні, яка зазнала агресії. І вона прописана чіткіше, ніж відомий п’ятий пункт Статуту НАТО.

Вступ до Європейського Союзу може стати рятівним для України, бо в його документах є зобов’язання для всіх членів блоку надавати допомогу країні, яка зазнала агресії. І вона прописана чіткіше, ніж відомий п’ятий пункт Статуту НАТО.Таку думку висловив відомий західний політолог Самуель Чарап у колонці для Foreign Affairs."Для тих, хто прагне покласти край нищівній війні Росії в Україні, обрання Дональда Трампа дає вирішальну можливість. На відміну від президента США Джо Байдена, адміністрація якого дотримувалася політики непохитної підтримки України, не наполягаючи на визначеному фіналі війни, Трамп зосередився майже винятково на цьому фіналі", — зазначив він.Політолог зауважив, що Дональд Трамп давно чітко заявив про свій намір посадити обидві сторони за стіл переговорів невдовзі після того, як він вступить на посаду, а, можливо, навіть раніше.Але при цьому, на думку Самуеля Чарапа, на перший план виходять гарантії безпеки для України на тлі постійної російської агресії. Тож він вважає, що членство в ЄС може бути одним із видів таких гарантій. Зокрема, стаття 42.7 Договору про Європейський Союз, відома як положення про взаємну допомогу, зобов’язує усі держави-члени блоку надавати допомогу всіма можливими засобами країні, яка стала жертвою збройної агресії.Чарап наголосив, що це формулювання є більш зобов’язувальним навіть за статтю 5 Статуту НАТО. Крім того, Росія погоджувалася не перешкоджати членству України в ЄС іще під час перемовин 2022 року.Окрім того, політолог висунув версію, що Україні можуть запропонувати дві альтернативні системи безпеки замість вступу до НАТО. Одна з них передбачає, що США забезпечать безпеку України, як це відбувалося з Південною Кореєю після війни й Ізраїлем після війни Судного дня. Інший варіант — вступ України до ЄС, що дасть їй доступ до положення про взаємодопомогу. Чарап вважає, що такі гарантії безпеки можуть дозволити Україні зосередитися на економічному розвитку та зміцненні демократії.Нагадаємо, наприкінці жовтня Центр Разумкова оприлюднив результати соціологічного опитування, згідно з якими вступ до Європейського Союзу підтримують 88% українців, до НАТО — 86%. Такими були би результати голосування, якби в Україні найближчим часом відбувся такий референдум.

Північноатлантичний альянс не зможе захисти Європу він нападу країни-агресорки Росії без допомоги Сполучених Штатів Америки. Відтак, альянс має збільшити свої оборонні витрати.Про це повідомило видання The Independent. Так, за даними журналістів, лідери Латвії, Фінляндії та Естонії закликали НАТО припинити "нескінченні дебати" про те, як впоратися з загрозою Росії, що насувається, і почати зміцнювати обороноздатність Європи."Ми не готові. Це абсолютно зрозуміло... Ми не можемо просто сподіватися на ситуацію, коли США залишатимуться активно залученими в Європу", — зазначив президент Латвії Едгарс Рінкевичс.Такої ж думки дотримується і прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал. Він вважає, що альянс має нарощувати свої оборонні можливості "через загрозу з боку Росії та її нездатності бути демократією і діяти у світі, заснованому на правилах".Як зауважили у виданні Латвія, Естонія та Фінляндія є єдиними країнами-членами НАТО, які межують з РФ. Ці держави також входять до переліку країн Північноатлантичного альянсу, які витрачають на оборону найбільше стосовно їхнього валового внутрішнього продукту (ВВП).Нагадаємо, раніше генеральний директор зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін заявив, що країнам НАТО потрібно буде стримувати Росію упродовж наступних 10-20 років. Захід повинен дуже серйозно ставитися до агресивної політики Кремля, адже можливим також є розширення війни в майбутньому.

Президент Естонії Алар Каріс упевнений, що його країна не зіткнеться з війною, адже "воля держави до оборони досить висока". Політик також переконаний, що естонцям не доведеться покидати межі країни.Про це Каріс сказав, підбиваючи підсумки року, що минає, в інтерв'ю телеканалу ETV, пише ERR. Він також наголосив, що усі надто багато говорять про війну. "Сьогодні ми вже ухвалили рішення щодо необхідності збільшення видатків на оборону, і це ми зараз робимо. На мій погляд, суспільство також розуміє, що зараз це важливо. Але важливо не для того, щоб готуватися до війни, про яку ми, до речі, говоримо надто багато. Це робиться для того, щоб запобігти війні. Щоб ні в кого не виникло думки чи бажання прийти сюди з поганими намірами. А не для того, щоб колись хтось сюди прийде, то тільки тоді ми б показали. Це зі страхом. І якщо слово "війна" часто вживати, то воно неминуче укорінюється у свідомості людей. А почуття страху, на жаль, з'являється дуже легко", — заявив Каріс.Президент також зазначив, що громадянам Естонії нікуди виїжджати не доведеться, бо війни не буде."Наша воля до оборони досить висока. Але ми не хочемо перевіряти це на практиці. цю статтю [договору НАТО] або перевіряти, чи втечуть люди, чи візьмуть до рук зброю і стануть на захист всі, щоб ніхто сюди не прийшов і щоб навіть думок про це не виникло", — додав Алар Каріс.Нагадаємо, нещодавно генеральний директор зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін заявив, що країнам НАТО потрібно буде стримувати Росію упродовж наступних 10-20 років. Захід повинен дуже серйозно ставитися до агресивної політики Кремля, адже можливим також є розширення війни в майбутньому.

Президент України Володимир Зеленський розкритикував контакти канцлера Німеччини Олафа Шольца з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Однак у Північноатлантичному альянсі вважають таку критику несправедливою.Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, якого цитує агенція Reuters. Журналісти зазначили, що хоча Німеччина є важливим союзником України, її нерішучість у постачанні крилатих ракет великої дальності Taurus стала джерелом розчарування в Києві, якому доводиться воювати з противником, озброєним потужним арсеналом далекобійної зброї."Я часто казав Зеленському, що він повинен припинити критикувати Олафа Шольца, тому що я вважаю це несправедливим", — відреагував Рютте в коментарі німецьким медійникам.Він також заявив, що, на відміну від Шольца, постачав би Україні крилаті ракети Taurus і не встановлював обмеження на їхнє використання."Загалом ми знаємо, що такі можливості дуже важливі для України", — додав Рютте.При цьому він зауважив: не йому вирішувати, що мають надати союзники, однак така допомога вкрай необхідна Україні.Як відомо, після телефонної розмови Шольца з Путіним у листопаді Зеленський заявив, що це відчинило скриньку Пандори, яка підриває зусилля з ізоляції Путіна та завершення війни "справедливим миром".Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що Україні потрібно ще 19 систем протиповітряної оборони для захисту. Насамперед це стосується енергетичної інфраструктури, яка потерпає від частих російських бомбардувань.

Слідом за припиненням бойових дій може слідувати членство України в НАТО. Найвищою гарантією безпеки для України стала б п'ята стаття Альянсу.Таку заяву в інтерв'ю телемарафону зробив член команди президента США Джо Байдена та радник з питань Європи в Раді з нацбезпеки США Майкл Карпентер."Я думаю, що найвищою гарантією безпеки для України є членство в НАТО. 5 стаття — найнадійніша, найбезпечніша форма гарантій, яку держави можуть мати. Її отримати — життєво важливо для України", — йдеться у заяві Карпентера.Він також зауважив, що станом на сьогодні цього буде важко досягти, адже в Україні триває гаряча фаза війни."Отже, як я це бачу. Коли припиняться бойові дії, якщо ця мета буде досягнута, то далі за цим може слідувати членство в НАТО. І це дасть гарантію безпеки для України", — додав Карпентер.Водночас член команди Байдена зауважив, що зараз необхідно дуже добре подумати, які тимчасові гарантії можна було б запропонувати Україні станом на поточний момент."Як я розумію, є низка європейських країн, які будуть обговорювати саме цю концепцію (миротворчу місію в Україні як гарантію безпеки, — ред.). Тож, як на мене, наявність кількох країн ЄС, які б вклались в успіх України та допомогли стабілізувати ситуацію, мало б сенс", — резюмував Майкл Карпентер.Раніше новообраний президент США Дональд Трамп заявив, що хоче зустрітись з російським диктатором Володимиром Путіним, щоб закінчити війну в Україні.Нещодавно Володимир Зеленський у коментарі французькому виданню Le Parisien зауважив, що Україна жодним чином не планує здаватися та заморожувати війну. І про це добре знає Дональд Трамп. Але він прагне діяти оперативно, щоби якомога швидше закінчити російсько-українську війну.Нагадаємо, раніше Трамп заявляв, що не виключає ймовірності того, що після його вступу на посаду дозвіл США на удари України західною зброєю вглиб території Росії може бути скасований.Своєю чергою кандидат Дональда Трампа на посаду спеціального представника Сполучених Штатів Америки з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що війна може завершитися вже в найближчі кілька місяцівТакож повідомлялось, що команда новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа обговорила з Білим домом та представниками України шляхи для "припинення війни" з країною-агресоркою Росією.

Очільник уряду Словаччини Роберт Фіцо заявив, що український лідер Володимир Зеленський нібито запропонував йому 500 мільйонів євро з заморожених російських активів в обмін на підтримку вступу України в Північноатлантичний альянс.Про це повідомляє видання Politico.Видання нагадало про заяву Путіна, який зазначив, що спірна угода, яка дозволяє країнам Центральної Європи купувати газ Москви через Україну, спливає. Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо був серед тих, хто на саміті просив її продовження. У відповідь Зеленський розкритикував Словаччину, заявивши: "Трохи соромно говорити про гроші, тому що ми втрачаємо людей". Пізніше Фіцо заявив журналістам, що пропозиції Зеленського, зроблені йому за зачиненими дверима, були "абсурдними" і припустив, що Україна бере на себе сміливість завдати шкоди економіці члена Євросоюзу.Фіцо заявив, що після того, як він сказав Зеленському, що Словаччина може втратити близько 500 мільйонів євро на рік на зборах за транзит газу, український президент "запитав мене, чи я проголосую за членство в НАТО, якщо він надасть мені 500 мільйонів євро російських активів, і, звичайно, я сказав: ніколи".Раніше словацький прем'єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що у відповідь на припинення транзиту російського газу через українську територію до Європи, Словаччина може розглянути відповідні заходи проти України.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Сербія веде переговори з Росією щодо продовження контракту на постачання природного газу, який спливає у березні 2025 року. Белград орієнтується на обсяги, аналогічні тим, що постачаються за чинною угодою з "Газпромом".

У 2024 році Північноатлантичний альянс потроїв свою присутність в Україні. Вже у 2025 році НАТО планує ще більше її посилити.Про це в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" повідомив очільник представництва НАТО в Україні Патрік Тернер. За словами посадовця, Альянс так чи інакше присутній на українській території вже 26 років."Це були різні форми присутності: Офіс зв'язку, Центр інформації та документації, але зараз ми є Представництвом НАТО. За цей рік присутність НАТО тут потроїлася, і ми плануємо ще більше посилити її наступного року", — наголосив Тернер.Він зауважив, що це відповідає деяким з основних рішень Вашингтонського саміту НАТО, яке пройшло влітку цього року. Окрім цього, воно відображає рішення, ухвалені до саміту. Тернер пояснив, що така присутність покликана представляти штаб-квартиру НАТО в усій її повноті й бути зв'язком між штаб-квартирою та Києвом."Мета полягає в тому, щоб представляти весь дуже важливий порядок денний між Альянсом та Україною, тому нам потрібна значна присутність", — зауважив він.За його словами, до команди представництва може приєднатися ще до 20 осіб. Наразі представництво НАТО в Україні налічує до 50 осіб персоналу, але через те, що у команди є "дуже багато роботи", потрібно продовжувати нарощувати присутність Альянсу. Тернер зауважив, що у представництві працюють як українці, так й іноземці.Тернер наголосив на важливості призначення себе на посаду старшого представника, оскільки це вперше, коли офіс НАТО в Україні очолює керівник на рівні помічника генерального секретаря."Це ознака того, наскільки серйозно Альянс ставиться до відносин з Києвом і наскільки важливою НАТО вважає Україну зараз і в майбутньому. Це також зрозуміло з рішення, ухваленого новим генеральним секретарем Марком Рютте на початку жовтня, коли він здійснив свій перший офіційний візит до України", — наголосив Тернер.Нагадаємо, напередодні генеральний директор зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін повідомляв, що країнам Альянсу потрібно буде стримувати Росію упродовж наступних 10-20 років. Захід повинен дуже серйозно ставитися до агресивної політики Кремля, адже можливим також є розширення війни в майбутньому.

Країнам НАТО потрібно буде стримувати Росію упродовж наступних 10-20 років. Захід повинен дуже серйозно ставитися до агресивної політики Кремля, адже можливим також є розширення війни в майбутньому.Про це заявив генеральний директор зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін в інтервʼю агенції Reuters. Він пояснив, що стримування Росії залишатиметься завданням НАТО "на найближчі 10-20 років", щоби в неї "не виникало дурних ідей вдертися в Захід у військовому плані"."Я думаю, що це можливо, але потрібно, щоби Захід серйозно поставився до цього питання та щоби ми інвестували в оборону", — додав він.Керівник естонської розвідки також вказав, що військові плани НАТО та її держав-членів повинні викликати довіру, бути реальними та підкріпленими реальними ресурсами в плані військ і боєприпасів."Якщо ми виконаємо наше домашнє завдання належним чином, тоді ми зможемо стримувати Росію", — запевнив Росін.Він також припустив, що Москва й надалі "намагатиметься обмежити діяльність НАТО, інфраструктуру НАТО та присутність військ поблизу Росії", зокрема, на східному фланзі.Як відомо, Північноатлантичний альянс офіційно оголосив Росію однією зі своїх головних загроз після російського повномасштабного вторгнення в Україну, а посадовці НАТО та його держав-членів вважають реальною загрозу нападу російських сил.Нещодавно командувач сил НАТО в Європі, американський генерал Крістофер Каволі заявив, що незалежно від результату війни в Україні, російська армія після неї стане сильнішою, ніж є зараз.Нагадаємо, що сьогодні німецький канцлер Олаф Шольц провів телефонну розмову з новообраним президентом США Дональдом Трампом. Політики обговорили ситуацію в Україні та можливості завершення війни. Також зазначається, що головною темою розмови стали проблеми політики безпеки в Європі.