# закон

Національній поліції України можуть надати право відкривати не лише кореспонденцію громадян, але й поштові відправлення. При цьому арешт на посилки накладатимуть без відома адресата.Про це йдеться в законопроекті №12294. Його вже зареєстрували у Верховній Раді. Ініціатори документа — група депутатів, зокрема, "слуги народу" Максим Павлюк, Сергій Іонушас і В'ячеслав Медяник.Вони пропонують включити до статті 258 Кримінально-процесуального кодексу, що регулює втручання у приватне спілкування, норму про арешт, огляд і виїмку поштових відправлень на об’єктах поштового зв’язку (раніше просто кореспонденції). Це дасть правоохоронцям можливість оглядати:листи;поштові картки;дрібні пакети;мішки "М";адресну поштову розсилку;відправлення для сліпих;посилки;відправлення EMS та інші матеріальні носії передання інформації між особами.Відправлення зможуть оглядатися без відома особи лише після накладення на них арешту на підставі ухвали слідчого судді. Зазначається, що таке рішення ухвалюватимуть у виняткових випадках, наприклад, за наявності достатніх підстав вважати, що такі відправлення можуть містити речі, документи або відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування.Якщо ж такі речі виявлять, то слідчий зможе їх конфіскувати. У разі необхідності збереження конфіденційності накладення арешту на поштові відправлення слідчий може обмежитися зняттям копій чи отриманням зразків. А в разі необхідності на них можуть нанести спеціальні позначки, обладнати технічними засобами контролю, або ж замінити на безпечні аналоги.Якщо важливий для розслідування речей чи документів не виявлять, то оглянуті поштові відправлення вручать адресату. Але про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання поштових відправлень на об’єктах поштового зв’язку складається протокол.При цьому поштові працівники мають забезпечити умови для проведення таких дій і не розголошувати їх чи іншу отриману інформацію."Враховуючи, що врегулювання загальних процедур організації та проведення відповідних негласних слідчих (розшукових) дій нерозривно пов’язане зі спеціальним законодавством у сфері надання послуг поштового зв’язку, виникає об’єктивна потреба у внесенні змін до окремих статей Глави 21 КПК України, зокрема до статей, які регулюють порядок організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо поштової кореспонденції", — йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.Нагадаємо, що з листопада цього року компанія "Укрпошта" оновила стандарти пакування посилок. Зокрема, відправлення, які не відповідають новим нормам, не приймаються.

При покупці "живої" ялинки варто уникати підприємців, які реалізовують нелегальні дерева. Придбавши незаконно зрубану "лісову красуню", можна заплатити чималий штраф.Про розмір штрафів розповіли у Державній екологічній інспекції Волинської області.Штраф за покупку ялинки у нелегальних продавцівПеред покупкою ялинки потрібно переконатися, що продавець законно реалізовує святкові дерева. На легальних "живих" ялинках має бути прикріплений електронний чіп із кодом лісгоспу, що підтверджує його походження. Якщо його немає — можна отримати штраф.​Так, Кодекс  України "Про адміністративні правопорушення" передбачає відповідальність за вирубку, покупку чи продаж нелегальних дерев. Зокрема, за порушення порядку придбання та збуту новорічних ялинок без документів, що підтверджують законність їх походження, передбачено штраф від 510 до 1700 гривень з конфіскацією товару чи без такої. Рішення ухвалює місцевий суд.Штраф за незаконно зрубану ялинкуТакож варто пам'ятати про потенційну відповідальність за порушення законодавства України при самостійній вирубці ялинки. Так, за незаконну порубку, пошкодження дерев або чагарників, перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників, знищення  або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках чи на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення передбачається штраф від 510 до 1020 гривень. Для посадових осіб розмір штрафу становить від 2550 до 5100 гривень."Купуйте ялинки з електронним маркуванням чи документами, що підтверджують законність їх походження! Дотримуючись новорічних традицій, не завдайте шкоди навколишньому природному середовищу", — наголосили в екологічній інспекції.Як відомо, 6 грудня, у День святого Миколая, у Києві на Софійській площі столиці офіційно відкрили головну ялинку країни. Цьогоріч новорічне дерево білосніжного кольору. Нагадаємо, раніше Департамент культури Київської міської державної адміністрації повідомляв, що цього року у Києві не планують проводити традиційні новорічні та різдвяні масові заходи на відкритих локаціях міста.

У середу, 4 грудня, президент Володимир Зеленський підписав закон про умови отримання Україною кредиту на 50 мільярдів доларів від країн "Великої сімки". Київ поверне ці кошти лише в разі отримання репарацій від Російської Федерації. Про це йдеться у проекті закону №12232. Згідно з документом, вводиться нове поняття — "умовні боргові зобов’язання". Запровадження інструменту умовних зобов’язань стосуються обмежених прав кредиторів вимагати повернення таких зобов’язань державою. Законом встановлено, що кошти отриманого кредиту на 50 мільярдів доларів не обліковуватимуть як державний борг держави. Україна не повертатиме цей кредит до того часу, поки не отримає репарації від Москви. Раніше державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Україна може отримати від Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки 50 мільярдів доларів із заморожених російських активів уже найближчими тижнями. Варто зазначити, що президент Європейської ради Антоніу Кошта нещодавно заявила, що наступного року Європейський Союз продовжить підтримувати Україну економічно, гуманітарно та військово. Так, ЄС у 2025 році щомісяця надаватиме по 1,5 мільярда євро від заморожених активів країни-агресорки Росії. Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що Україна та Європейський Союз підписали меморандум про взаєморозуміння. Це документ необхідний для отримання 18,1 мільярда євро допомоги, що фінансується коштом заморожених російських активів.

У середу, 4 грудня, Верховна Рада не підтримала законопроект щодо посилення відповідальності за поширення інформації, яка оброблюється в публічних електронних реєстрах. Він не набрав необхідних голосів у парламенті.  Як повідомив народний депутат від партії "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко, за законопроект №10242 проголосували 213 народних обранців. Голосами 229 парламентарів відповідний проект закону було відправлено на повторне друге читання. Що відомо про законопроект №10242 Цей законопроект пропонує посилити кримінальну відповідальність під час війни за розголошення даних з державних реєстрів до восьми років ув’язнення. Варто зауважити, що при цьому не передбачено звільнення від відповідальності для викривачів корупції. Такий закон також дасть правоохоронцям можливість посилити контроль за джерелами журналістів і самими журналістами. Водночас народний депутат Ярослав Юрчишин від партії "Голос" підтримав заяву медійників та закликав "всіх притомних депутатів" блокувати законопроект №10242. "Можна довго водити хороводи довкола нібито інформаційної безпеки, але все це виглядає, як спроба наступу на свободу слова. Якщо є реальні безпекові ризики — треба виходити на діалог з медіаспільнотою та разом напрацьовувати рішення", — наголосив він.  Нагадаємо, раніше українські медійники закликали Верховну Раду не ухвалювати законопроект №10242 та не ставити під загрозу викривачів корупції. Зокрема, журналіст Михайло Ткач пояснив, що відповідна ініціатива несе велику загрозу для журналістів-розслідувачів.  За словами Ткача, законопроект №10242 збільшує покарання до восьми років та переводить цей злочин у категорію тяжких. Відтак, Кримінальний процесуальний кодекс дозволяє проводити негласні слідчі дії (стеження та прослуховування) саме за тяжкими та особливо тяжкими злочинами.

У середу, 4 грудня, народні депутати проголосували в цілому законопроект № 9256-д про посилення контролю на гральному ринку. Згідно з документом, ліквідовується комісія з регулювання азартних ігор та лотерей. Про це повідомив у Telegram-каналі народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За цей законопроект проголосувало 239 народних обранців. Що передбачає законопроект № 9256-д: Ліквідовується КРАІЛ. Замість нього до 1 квітня 2025 року утворюється новий уповноважений орган та визначається Міністерство, яке буде формувати політику у сфері грального бізнесу та лотерей. Впроваджується механізм обмеження доступу до нелегальних гральних вебсайтів/мобільних додатків. Реклама азартних ігор забороняється, крім винятків: на ТБ та радіо в нічний час, у медіа для осіб старше 21 року, на платформах та пошукових системах із цільовою аудиторією старше 21 року. Забороняється також: — пропонування або надання відшкодування витрат для участі в азартних іграх; — здійснення телефонних дзвінків, надсилання повідомлень невизначеному колу осіб; — пропонування безоплатних бонусів замість внесення ставки.  У рекламі забороняється участь військовослужбовців, волонтерів, популярних осіб, а також використання тематики, пов’язаної з війною. Заборона отримання ліцензії особами, які були власниками чи посадовими особами гральних компаній, що мають податковий борг чи борг зі сплати ліцензій. Розрахунки при проведенні азартних ігор здійснюються виключно у грошовій формі через поточні рахунки в банках. Забороняється використання інших платіжних послуг. Забороняється спонсорство, крім спонсорства у спорті. Лотереї підпадають під більшість обмежень грального бізнесу: вимоги до репутації посадових осіб, податкового боргу, відносин із країною-агресором, виключно банківські розрахунки. Дозволяється отримувати ліцензію на проведення державних лотерей іноземним суб’єктам із відповідним досвідом. Уточняються норми щодо обов’язкового використання РРО гральним бізнесом. Уточнюються норми щодо неможливості отримання ліцензії особами, пов’язаними із країною-агресором. Забороняється використання їх брендів. Встановлюються ліміти на витрати та час гри, а також обов’язкові перерви. Впроваджуються "контрольні закупки" під час перевірок із відеофіксацією. Забороняється прийняття ставок у кредит або з наступною оплатою. У чому полягає суть закону Віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров наголосив, що суть прийнятого закону — реорганізувати комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і прибрати з процесу видачі ліцензій людський чинник. Далі цифрувати ліцензії, щоб видача була автоматичною, за чіткими критеріями, та почати впровадження системи онлайн-моніторингу. "Парламент підтримав важливу ініціативу. Це величезний крок до подолання корупції у сфері. Дякую rомітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Данилу Гетманцеву й депутатам за підтримку", — написав Федоров у своєму Telegram-каналі. Нагадаємо, наприкінці жовтня суддя Печерського суду Світлана Смик ухвалила рішення, що український бюджет винен російському бізнесмену Дмитру Пуніну 2,6 мільярда гривень. Ці кошти мали негайно повернути російському олігарху. За словами Плінського, рішення стосувалося зняття арешту з 2,6 мільярда гривень онлайн-казино Pin-UP, які вже передали в АРМА як "російські гроші" та які пішли в бюджет на потреби української армії. Нещодавно Національний банк України надіслав лист до Ради національної безпеки й оборони з пропозицією ввести санкції проти платіжної системи Royal Pay Europe, яка була частиною гральної архітектури російського букмекера 1хBet. Однак жодним чином не звертає увагу на діяльність російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна.

У середу, 4 грудня, Верховна Рада схвалила в цілому законопроект № 11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби. Вже у 2025 році пачка цигарок зросте у ціні приблизно на 40 гривень. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. У цілому це рішення підтримали 237 депутатів. "Наступного року пачка цигарок зросте десь на 40 гривень. Може, більше, оскільки акцизи цим законом будуть привʼязані до євро і поступово наближатися у своєму обсязі до мінімальних вимог Євросоюзу", — йдеться у дописі Железняка. Зі зростанням ціни на цигарки можна ознайомитись у таблиці: Інфографіка: Telegram-канал Ярослава Железняка Парламентарій також наголосив, що правки про вирівнювання акцизів по тютюновмісних виробах для електричного нагрівання не пройшли. Нагадаємо, 4 грудня Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу, згідно з яким підвищені податки для фізичних осіб-підприємців діятимуть не з 1 жовтня, а з 1 січня 2025 року.

У середу, 4 грудня, Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу, згідно з яким підвищені податки для фізичних осіб-підприємців діятимуть не з 1 жовтня, а з 1 січня 2025 року. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Нардеп зазначив, що в цілому це рішення підтримали 268 депутатів. "Саме в ньому була правка, якою виправляли податковий законопроект №11416-д і "заднє число", де з 01 жовтня податки переносять на 01 січня 2025 року для ФОПів", — йдеться у повідомленні Железняка. Він також зауважив, що правкою депутати знизили ренту для каоліну та ще раз анулювали штрафи за неподання звітів по контрольованих іноземних компаніях до кінця війни. Закон про підвищення податків: основні положення Військовий збір з фізичних осіб Закон передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Проте ці зміни не стосуватимуться військових. Від сплати звільняють тих, хто бере участь безпосередньо у бойових діях. Інші військовослужбовці ЗСУ, СБУ, СВР, ГУР МО, Нацгвардії, Прикордонної служби, УДО, Держспецзв’язку платитимуть 1,5%. Зокрема, він стягуватиметься із зарплат, премій, соцвиплат, компенсацій, лікарняних, пенсій, прибутку від здачі майна в оренду, доходів за авторським правом та від депозитів, дивідендів, спадщини, цінних подарунків вартістю понад 25% від мінімалки. Але є низка винятків: військовий збір не стягуватиметься із декретних виплат, спадщини та подарунків від родичів першого ступеня споріднення, аліментів, житлових субсидій, продажу одного транспортного засобу на рік. Військовий збір з ФОПів ФОПи вже є платниками військового збору за ставкою 1,5%. Оскільки звітний період для них — календарний рік, відповідно податкове зобов'язання за 2024 буде за ставкою 1,5%. А у 2025 році ставка буде 5%. ФОПи на єдиному податку першої, другої та четвертої груп не були платниками військового збору, проте з 1 жовтня — стають ними. Об'єктом оподаткування виступає щомісячна сума, яка дорівнює мінімальній зарплаті станом на перше число цього місяця. Зараз це вісім тисяч гривень. Ставка військового збору — 10% від мінімалки (800 гривень). Платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи та ФОПи — також не були платниками військового збору, але відтепер стають ними. Об'єкт оподаткування — дохід, з якого вони до змін сплачували 5% ЄП. Ставка — 1% від доходу.  Оподаткування банків Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто також ретроспективно. А фінустанови (крім страховиків) — 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%). Варто зазначити, що Верховна Рада 10 жовтня ухвалила законопроект про підвищення податків, який вже назвали історичним. Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для громадян, які працюють на спрощеній системі оподаткування. 15 жовтня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав цей законопроект.  Нагадаємо, 27 листопада фінансовий комітет підтримав скасування підвищення податків "заднім числом" для фізичних осіб-підприємців у 2024 році. Раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що законопроект, який передбачає зміни до Податкового кодексу буде підписаний вже найближчим часом. Передбачалося, що він набере чинності 1 грудня 2024 року.

У середу, 4 грудня, Верховна Рада в цілому підтримала законопроект, який надає пріоритетне право на компенсацію за знищене житло окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко. Законопроект підтримали 288 народних обранців. Згідно з документом, пріоритетне право на компенсацію за знищене житло матимуть: Особи пенсійного віку. Ті, хто мають на утриманні дитину до шести років, двох неповнолітніх дітей або дитину з інвалідністю. Одинокі батьки, які виховують дитину до 14 років. Особи з інвалідністю третьої групи. Раніше віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що з 2025 року громадяни України зможуть подати заяву про репарації за будь-які злочини Росії. Зокрема, в Реєстрі збитків буде 45 категорій. Нагадаємо, раніше в Україні спростили процедуру отримання компенсації за зруйноване житло. Для припинення права власності на знищений об’єкт нерухомості достатньо витягу з Реєстру пошкодженого та знищеного майна, який можна отримати в нотаріуса чи місцевій раді.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили частини (СЗЧ), але добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять усі соціальні гарантії. Щодо цього вже розроблено спеціальний алгоритм. Про це заявила радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Основна мета закону — це створити можливості для військовослужбовців, які пішли в СЗЧ, повернутися до 1 січня 2025 року в частини та продовжити службу без докорів сумління та без конфлікту зі законодавством України", — зазначила вона. Сапьян зауважила, що на теперішній момент законодавці розробили спеціальний алгоритм щодо повернення військовослужбовців на службу. Зокрема, закон встановлює, що військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби або дезертували до набрання чинності цим законом мають можливість добровільно, але не пізніше 1 січня 2025 року, прибути до відповідних військових частин для продовження військової служби. При цьому керівник військової частини не пізніше 72 годин з дня їх прибуття до військової частини чи місця проходження служби продовжує дію контракту, а також поновлює виплату грошового, продовольчого, речового й інших видів забезпечення. Крім того, за її словами, такому військовослужбовцю поновлять усі пільги, передбачені державою. Також командир має повідомити орган досудового розслідування та військову службу правопорядку про те, що дія військового контракту військовослужбовця продовжується. "Це дає гарантію того, що розпочинається автоматична процедура закриття кримінального переслідування, яке розпочинали щодо військовослужбовця", — наголосила радниця з комунікацій ДБР. Водночас якщо військовослужбовець до 1 січня не повернеться до місця проходження служби, то кримінальне провадження може завершитися вироком. "За самовільне залишення частини чи дезертирство можна позбутися волі аж на десять років. Але ми зараз із вами говоримо про те, що військові частини з радістю приймуть своїх побратимів назад на службу", — наголосила вона. Нагадаємо, що 28 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон про добровільне повернення на службу для тих військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини або стали дезертирами.

У неділю, 1 грудня, набрав чинності закон про збільшення податків. Серед іншого, це стосується і військового збору, який збільшили з 1,5% до 5%. Президент Володимир Зеленський 28 листопада підписав цей закон. Своєю чергою, прем’єр-міністр Денис Шмигаль тоді зазначив, що закон набуде чинності з 1 грудня. Також він додав, що закон є однією з ключових вимог наших кредиторів і має забезпечити джерела наповнення коштами всіх витратних статей бюджету для оборони країни. За підрахунками економістів, унаслідок податкових змін додаткові фінансові надходження бюджету до кінця 2024 року складуть вісім мільярдів гривень, а 2025 року — 140 мільярдів гривень. Підвищення податків включає такі зміни: підвищення військового збору із зарплат фізосіб (включно з учасниками режиму "Дія.Сіті") з 1,5% до 5% - з дати набрання чинності законом; виняток — військовослужбовці (залишиться 1,5%); збільшення з 1 січня 2025 року військового збору за іншими доходами громадян (окрім зарплат) з 1,5 до 5%; введення військового збору у розмірі 10% від мінімальної зарплати (зараз — 800 гривень) для фізосіб-підприємців першої, другої та четвертої груп; введення військового збору для ФОП третьої групи на суму 1% від доходу; підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків із 25 до 50%; оскільки вони вже сплатили податки за старою ставкою за більшу частину цього року, новий податок вводиться ретроспективно (заднім числом); підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страхових компаній) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року; введення щомісячних авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 чи 60 тисяч гривень за кожну станцію, залежно від її типу; сума переплат не враховуватиметься для зменшення податкових зобов'язань у майбутньому; введення мінімального податку на землю у розмірі 700 гривень і 1 400 гривень за гектар; Введення щомісячної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску з 1 січня 2025 року; раніше у Верховній Раді це пов'язувалося із запровадженням "економічного бронювання", але зараз ця норма необхідна для моніторингу відповідності заброньованим новим вимогам; звільнення "національного кешбеку" від оподаткування ПДФО та військовим збором у 2024-2025 роках; підвищення ренти на видобуток щебеню, глини, граніту та піску — не менше 5 доларів за тонну. За несвоєчасну або неповну сплату військового збору ФОПами І, ІІ та IV групи (пізніше за 20 число місяця) накладається штраф у розмірі 50% від суми військового збору, тобто з 1 січня нового року ця сума — 400 гривень. Підприємці на III групі оподаткування мають сплатити єдиний податок протягом 10 днів після кінцевого терміну подання квартальної декларації. Якщо вони запізняться, то отримають штраф: до 30 днів запізнення — 5% від суми боргу. Якщо пройде більше ніж 30 днів, штраф збільшується до 10% від суми, яку не заплатили вчасно. Проте штраф можна отримати, навіть якщо ви сплатили необхідну суму вчасно, але вам нарахували пеню, яку ви раніше не погасили. Оскільки внесені кошти покриють заборгованість, то на рахунку податкової буде менша сума, ніж необхідно. Заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк спрогнозував, що ймовірність подальшого підвищення податків вже 2025 року наразі мінімальна. Однак така можливість прописана у меморандумі про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом на той випадок, якщо відбудеться суттєве розбалансування державного бюджету. Статися це може, зокрема, через різке підвищення військових витрат України. Нагадаємо, що публікацію закону про підвищення податків перенесли. Його опублікували в суботу, 30 листопада, хоча попередньо планували це зробити в четвер, 28 листопада. Тож документ набув чинності, як і планувалося, 1 грудня.

Публікацію закону про підвищення податків перенесли. Його опублікують у суботу, 30 листопада. Тож документ набуде чинності, як і планувалося, 1 грудня. Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. "Дякую всім хто долучився. Зокрема, голові комітету. До 1 грудня військовий збір рахується, як і був, — 1,5%", — зазначив він. Раніше планували, що закон набуде чинності 29 листопада. Тобто, як нарікав Железняк, 28 днів місяця діяла одна ставка (1,5% військового збору), а два дні — 5%. За його словами, це могло на рівному місці створити великі проблеми для бізнесу. "Ви просто уявляєте, скільки це додало зараз роботи бізнесу, як це порахувати? Як доплатити тим, кому вже зарплату виплатили? Навіщо це робити? Два дні не можна почекати", — емоційно висловлювався нардеп. На протилежному наголошував голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев. "Багато хто запитує. Так, ресурсний закон опублікований сьогодні", — повідомляв Гетманцев у четвер, 28 листопада. Він додав, що, зважаючи на термін публікації закону, він набуде чинності з 29 листопада. Як повідомлялося раніше, підвищення податків включає такі зміни: підвищення військового збору із зарплат фізосіб (включно з учасниками режиму "Дія.Сіті") з 1,5% до 5% - з дати набрання чинності законом; виняток — військовослужбовці (залишиться 1,5%); збільшення з 1 січня 2025 року військового збору за іншими доходами громадян (окрім зарплат) з 1,5 до 5%; введення військового збору у розмірі 10% від мінімальної зарплати (зараз — 800 гривень) для фізосіб-підприємців першої, другої та четвертої груп; введення військового збору для ФОП третьої групи на суму 1% від доходу; підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків із 25 до 50%; оскільки вони вже сплатили податки за старою ставкою за більшу частину цього року, новий податок вводиться ретроспективно (заднім числом); підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страхових компаній) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року; введення щомісячних авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 чи 60 тисяч гривень за кожну станцію, залежно від її типу; сума переплат не враховуватиметься для зменшення податкових зобов'язань у майбутньому; введення мінімального податку на землю у розмірі 700 гривень і 1 400 гривень за гектар; Введення щомісячної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску з 1 січня 2025 року; раніше у Верховній Раді це пов'язувалося із запровадженням "економічного бронювання", але зараз ця норма необхідна для моніторингу відповідності заброньованим новим вимогам; звільнення "національного кешбеку" від оподаткування ПДФО та військовим збором у 2024-2025 роках; підвищення ренти на видобуток щебеню, глини, граніту та піску — не менше 5 доларів за тонну. Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає зміни до Податкового кодексу.

У четвер, 28 листопада, президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає зміни до Податкового кодексу. Він набере чинності 1 грудня. Про це йдеться в картці законопроекту, яка опублікована на офіційному сайті Верховної Ради. Там вказується, що 28 листопада документ повернуто з підписом президента. Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк зазначив, що президент понад 40 днів не підписував закон, що призвело до збитків. "Якщо вважати, що кожен день без закону коштував 270+ мільйонів гривень для бюджету, то ось ці 44 дні затримки дорівнюють -12 мільярдів гривень для бюджету армії", -- написав він на своїй сторінці у Telegram. Закон про підвищення податків: основні положення Військовий збір з фізичних осіб Закон передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Проте ці зміни не стосуватимуться військових. Від сплати звільняють тих, хто бере участь безпосередньо у бойових діях. Інші військовослужбовці ЗСУ, СБУ, СВР, ГУР МО, Нацгвардії, Прикордонної служби, УДО, Держспецзв’язку платитимуть 1,5%. Зокрема, він стягуватиметься із зарплат, премій, соцвиплат, компенсацій, лікарняних, пенсій, прибутку від здачі майна в оренду, доходів за авторським правом та від депозитів, дивідендів, спадщини, цінних подарунків вартістю понад 25% від мінімалки. Але є низка винятків: військовий збір не стягуватиметься із декретних виплат, спадщини та подарунків від родичів першого ступеня споріднення, аліментів, житлових субсидій, продажу одного транспортного засобу на рік. Військовий збір з ФОПів ФОПи вже є платниками військового збору за ставкою 1,5%. Оскільки звітний період для них — календарний рік, відповідно податкове зобов'язання за 2024 буде за ставкою 1,5%. А у 2025 році ставка буде 5%. ФОПи на єдиному податку першої, другої та четвертої груп не були платниками військового збору, проте з 1 жовтня — стають ними. Об'єктом оподаткування виступає щомісячна сума, яка дорівнює мінімальній зарплаті станом на перше число цього місяця. Зараз це вісім тисяч гривень. Ставка військового збору — 10% від мінімалки (800 гривень). Платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи та ФОПи — також не були платниками військового збору, але відтепер стають ними. Об'єкт оподаткування — дохід, з якого вони до змін сплачували 5% ЄП. Ставка — 1% від доходу.  Оподаткування банків Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто також ретроспективно. А фінустанови (крім страховиків) — 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%). Варто зазначити, що Верховна Рада 10 жовтня ухвалила законопроект про підвищення податків, який вже назвали історичним. Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для громадян, які працюють на спрощеній системі оподаткування. 15 жовтня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав цей законопроект.  Нагадаємо, 27 листопада фінансовий комітет підтримав скасування підвищення податків "заднім числом" для фізичних осіб-підприємців у 2024 році.

У четвер, 28 листопада, президент Володимир Зеленський підписав закон про добровільне повернення на службу для тих військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини або стали дезертирами. Про це йдеться у проекті закону. У документі прописано, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які вперше у незаконний спосіб залишили військові частини або місця служби чи дезертували та добровільно прибули до місця проходження служби та висловили готовність продовжити військову службу, військова служба і дія контракту продовжується. При цьому відбувається поновлення грошових виплат і здійснюється продовольче, речове, інші види забезпечення, пільг та соціальних гарантій. Згідно з документом, розпочаті кримінальні провадження щодо правопорушень, передбачених статтями 407 і 408 Кримінального кодексу України, відносно військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби та добровільно прибули та висловили готовність про продовження проходження військової служби, не є підставою для відмови у продовжені військової служби таких військовослужбовців та дії їх контракту. За даними ДБР, деякі військовослужбовці, які вперше самовільно залишили свої частини, замість ув’язнення почали повертатись на фронт. Нагадаємо, раніше виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад" Олексій Буряченко заявляв, що нормативні "гойдалки" у питаннях самовільного залишення військової частини та дезертирства уже давно вийшли у публічну площину й усім, хто хоч трохи цікавився цим питанням, абсолютно очевидно, що це не може і надалі залишатись виключно проблемою самого військового. А боротьби тільки з наслідками СЗЧ, точно замало, потрібно дивитися в корінь проблеми і вирішувати її системно на кожному рівні.

У суботу, 23 листопада, кремлівський диктатор Володимир Путін підписав декілька законопроектів про заборону "пропаганди чайлд-фрі" (відмова від народження дітей). Також у Росії відтепер заборонено всиновлювати дітей громадянам країн, де дозволено зміну статі. Про це повідомив портал правової інформації Російської Федерації, де публікують документи, підписані Путіним. Перший закон додає поняття "відмова від дітонародження" до статті 6.21 Кодексу про адміністративні правопорушення під назвою "Пропаганда нетрадиційних сексуальних стосунків і (або) переваг,  зміни статі". Санкція статті передбачає штрафи від 50 до 400 тисяч рублів для громадян, від 400 до 800 тисяч рублів для посадовців та від двох до п’яти мільйонів для юридичних осіб. При цьому в законі зроблено примітку про те, що поширення інформації про чернечий спосіб життя й обітницю безшлюбності, пов'язану з відмовою від народження дітей, — не вважається адміністративним правопорушенням. Другий документ вносить зміни одразу до шести федеральних законів і передбачає, що інформацію, яка "пропагує" відмову від народження дітей, заборонять використовувати у фільмах, рекламі, ЗМІ та інтернеті. Третій підписаний Путіним закон вносить зміни до Сімейного кодексу, додаючи до однієї з його статей примітку про те, що люди, які живуть у країнах, де дозволено зміну статі не можуть бути усиновлювачами дитини. У вересні цього року до Держдуми внесли два законопроекти про заборону "пропаганди чайлд-фрі". 12 листопада російські депутати ухвалили обидва документи у другому та третьому читаннях. Автори законопроектів пояснювали, що поширення у суспільстві ідеології бездітності "веде до деградації громадських інститутів" та називали його "однією із загроз традиційним цінностям". Закон про заборону усиновлювати дітей громадянам країн, де дозволено зміну статі, внесли до Держдуми в липні 2024 року, його ухвалили 12 листопада. У пояснювальній записці йшлося про те, що він спрямований на те, щоби "виключити будь-які можливості усиновлення російських дітей представниками ЛГБТ-спільнот". При цьому, як зазначали російські депутати, заборона вводиться на усиновлення дітей громадянами країн НАТО, "оскільки переважна більшість їх дозволяють зміну статі на законодавчому рівні". Нагадаємо, що журналісти відзначили дивну поведінку російського диктатора Володимира Путіна під час промови щодо атаки по Дніпру "Орєшніком". Вони помітили, що глава Кремля жодного разу не поворушив руками чи пальцями під час звернення, що може свідчити про його хворобу.

У четвер, 21 листопада, Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №12095 про добровільне повернення на службу для тих військовослужбовців, хто вперше самовільно залишив військову частину або дезертував. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк. За нього в цілому проголосувало 253 народних обранці. Законопроект передбачає для військовослужбовців наступне: Під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертували та добровільно прибули до місця проходження служби та висловили готовність продовжити військову службу, військова служба і дія контракту продовжується.   Поновлюються виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільг та соціальних гарантій.   Розпочаті кримінальні проваджені щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 407 і 408 Кримінального кодексу України, відносно військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби або дезертували та добровільно прибули та висловили готовність про продовження проходження військової служби, не є підставою для відмови у продовжені військової служби таких військовослужбовців та дії їх контракту. Фото: Telegram-канал Ярослава Железняка За даними ДБР, деякі військовослужбовці, які вперше самовільно залишили свої частини, замість ув’язнення почали повертатись на фронт. Нагадаємо, раніше виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад" Олексій Буряченко заявляв, що нормативні "гойдалки" у питаннях самовільного залишення військової частини та дезертирства уже давно вийшли у публічну площину й усім, хто хоч трохи цікавився цим питанням, абсолютно очевидно, що це не може і надалі залишатись виключно проблемою самого військового. А боротьби тільки з наслідками СЗЧ, точно замало, потрібно дивитися в корінь проблеми і вирішувати її системно на кожному рівні.