# опитування

В Україні зменшилася частка громадян, які готові нести тягар війни, скільки буде необхідно. Торік у жовтні цей показник становив 63%, а вже у грудні впав до 57%.Про це стало відомо з даних опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, у ході якого було опитано 985 респондентів віком від 18 років. Варто додати, що у травні 2022 року 71% українців були готові терпіти тягар війни скільки, скільки це буде потрібно, а у грудні 2023 року частка таких громадян зросла до 73%.Додамо, що на Півдні та Сході країни ситуація навіть дещо покращилася, і наразі на Півдні 57%, а на Сході 51% відповіли, що готові терпіти стільки, скільки буде потрібно. Водночас на початку жовтня було, відповідно, 50% і 38%.Автори дослідження зауважують, що з 12% до 18% зросла кількість тих, кому "важко сказати", скільки часу вони ще готові терпіти, а частка тих, хто говорить про коротший період від декількох місяців до пів року змінилася неістотно — 21% у грудні проти 18% на початку жовтня.У КМІС наголосили, що між жовтнем і груднем більшою мірою відбулося не зниження, власне, запасу міцності українців, а зростання невизначеності серед громадян. Це відображає сукупність зовнішніх факторів, як-от вибори в США і внутрішні обставини."Зменшення частки тих, хто готовий терпіти воєнні складнощі стільки, скільки буде потрібно, безумовно є тривожною тенденцією, яка потребує уваги влади і суспільства. Тим більше ми бачимо, що готовність терпіти не зводиться до соціально-економічних умов, а насправді інші фактори більш вагомі й визначають запас міцності населення", — прокоментував результати дослідження виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.Він додав, що, враховуючи "негативні прогнози", які пророкували Україні впродовж минулого року, українці демонструють високу стійкість і "доволі міцну волю" боротися далі.Нагадаємо, торік у листопаді видання CBS оприлюднило результати опитування американських громадян щодо продовження військової підтримки України. Громадська думка у Сполучених Штатах Америки щодо цього питання залишалася розділеною. Понад половина опитаних американців, а саме 51%, виступають проти допомоги Києву.

У Німеччині більша частина населення, а саме 56%, підтримує розгортання миротворців в Україні після припинення вогню. Водночас лише 19% німців висловились категорично проти.Як повідомляє Deutsche Welle, про це свідчать результати опитування, проведеного компанією YouGov, у якому взяли участь 2194 громадянина Німеччини. Проводилося опитування онлайн з 20 по 23 грудня. Ще 25% опитаних не визначились із відповіддю на питання щодо розміщення миротворчих сил в Україні. Водночас підтримка участі Німеччини в цих миротворчих зусиллях є суттєво меншою. Так, лише 23% респондентів виступають за участь німецьких солдатів у відповідній місії, а 33% німецьких респондентів висловились проти залучення військ Німеччини."Впродовж грудня питання можливого розгортання миротворців в Україні коментувала низка німецьких політиків. Так, канцлер Німеччини Олаф Шольц вважає, що наразі не варто проводити публічної дискусії про миротворчі сили, оскільки немає передумов для припинення вогню", — зазначає видання.Окрім цього, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус також вважає, що дискусії про миротворчі сили мають відбуватися лише після того, як будуть зрозумілі умови припинення вогню. Своєю чергою, очільниця Міністерства закордонних справ Німеччини Анналена Бербок зауважила, що Берлін "зробить все, що в його силах" для забезпечення миру в майбутньому.Нагадаємо, у грудні Інститут Рональда Рейгана оприлюднив дані опитування, які свідчать, що американці побоюються, що Російська Федерація може застосувати ядерну зброю у війні проти України. У такий розвиток подій вірять 76 відсотків американців.

Торік у грудні 38% українців вважали, що для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких своїх територій. Водночас проти територіальних поступок Москві виступили понад половина респондентів.Як повідомляє Київський міжнародний інститут соціології, у ході дослідження, яке було проведене з 2 по 17 грудня, було опитано 2000 громадян України віком від 18 років. Зокрема, питання щодо загальної готовності до територіальних поступок поставили 985 респондентам.Так, якщо між травнем і початком жовтня 2024 року ситуація фактично не змінилася, то в період між початком жовтня і груднем простежується зростання з 32% до 38% частки тих, хто загалом готовий до певних територіальних поступок. Зауважимо, що у травні 2022 року лише 10% українців були згодні на територіальні поступки державі-агресору."Утім, попри всі складні обставини, станом на грудень 51% українців виступали проти територіальних поступок, тоді як на початку жовтня було 58%", — зазначили у КМІС.Додамо, що найменше прихильників територіальних поступок, а саме 35%, є на Заході країни, а найбільше на Півдні та Сході, де відповідно 40 та 41% українців підтримують таку ідею. Втім, ця різниця не є значною, що говорить про єдність громадян.Варто зауважити, що крім власних думок опитаних громадян також треба розуміти, яким є "клімат думок" — як на думку українців інші громадяни ставляться до територіальних поступок.Так, серед респондентів 78% змогли дати певну відповідь, а решта 22% заявили, що їм важко відповісти на таке питання. У середньому українці вважають, що 43% громадян на підконтрольних територіях готові до поступок."Це насправді не суттєво більше фактичних 38%, тобто в цілому "у середньому" українці називають досить близький до реальності результат", — зауважили соціологи.Нагадаємо, торік у грудні платформа "Опендатабот" оприлюднила дані опитування, які свідчать, що в Україні планують закрити свій бізнес 27% фізичних осіб-підприємців. Одна з причин — підвищення податків.

Антиукраїнський президент Хорватії Зоран Міланович має шанси перемогти вже у першому турі виборів. За результатами екзит-полів він набирає понад 50% голосів виборців.Про це повідомило хорватське видання Vecernji List. Журналісти констатували, що, згідно з результатами екзит-полів, чинний президент Зоран Міланович набирає у першому турі 51,48%.Його головний суперник — Драган Приморац, колишній міністр науки, якого підтримує керівний Хорватський демократичний союз, — має лише 19,29%.Далі йдуть незалежна кандидатка Марія Селак Распудіч та Іванна Кекін з лівої зеленої політичної партії "Ми можемо!", які набирають по понад 8% кожна.Зорана Мілановича неодноразово називали проросійським політиком, хоча він це й заперечував. Раніше він виступав проти приймання Фінляндії та Швеції до НАТО, а також проти навчання українських військ у Хорватії в рамках зусиль ЄС. Також критикував західні країни за постачання Україні танків та іншого озброєння.Хоча посада президента у Хорватії має переважно церемоніальний характер, Міланович формально є верховним головнокомандувачем збройних сил.Під час свого перебування на посаді він протистояв прем'єр-міністру Андреї Пленковичу в питаннях зовнішньої та державної політики. Міланович є провідним європейським президентом-симпатиком Путіна та противником військової підтримки України. Нагадаємо, що наприкінці травня Зоран Міланович зробив скандальну заяву щодо відомого у всьому світі гасла "Слава Україні". На його думку, воно має таке ж походження, як і вигук хорватських усташів — правого угруповання, яке діяло в країні під час Другої світової війни.

Громадська думка у Сполучених Штатах Америки щодо надання Україні військової допомоги залишається розділеною. Понад половина опитаних американців, а саме 51%, виступають проти допомоги Києву. Про це стало відомо з даних опитування CBS/YouGov, яке пройшло з 19 по 22 листопада. У ньому взяли участь 2232 респондентів.  Зокрема, 49% громадян США підтримують продовження надання військової допомоги Україні. Окрім цього, респондентів запитали наскільки пріоритетною для новообраного президента США Дональда Трампа має бути робота над політикою та планами щодо обмеження допомоги Україні. Так, 33% респондентів назвали це високим пріоритетом, 36% -- середнім, а 31% — сказали, що це взагалі не є пріоритетом для майбутнього президента. Також це опитування показало ситуацію зі сприйняттям американцями інших елементів майбутньої політики Трампа. 52% опитаних стверджують, що підтримують підвищення торгівельних тарифів, хоча 59% припустили, що тарифи призведуть до зростання цін. Щодо імміграції, то 57% респондентів висловилися за підтримку програми пошуку та депортації нелегальних мігрантів, які зараз перебувають у країні. Варто зауважити, що результати опитування були опубліковані на тлі занепокоєння через те, що з поверненням до влади у США Трамп може припинити підтримку України. Нагадаємо, раніше канцелярія президента Польщі повідомляла, що від початку повномасштабного вторгнення Росії Варшава виділила на допомогу Києву 4,91% свого валового внутрішнього продукту. Це найбільша цифра серед країн світу.

У Литві ставлення до мігрантів стає все більш негативним. Однак при цьому для литовських громадян українці залишаються найпривабливішою групою. Про це свідчать результати опитування, яке провели на замовлення Вільнюського представництва Міжнародної організації з міграції. Про це повідомив литовський телерадіомовник LRT. Голова представництва в Литві Ейтвідас Бінгеліс заявив: нещодавно опубліковані результати опитування показують, що українців сприймають найприхильніше порівняно з мігрантами з інших країн. Респонденти поставили українцям середній бал сприятливості майже 7 з 10. Білоруські мігранти є другою найпривабливішою групою (5/10), на третьому місці — трудові мігранти з Центральної Азії (4,83/10). Мігранти з Близького Сходу (4,13/10) і ті, хто в'їхав до Литви через білоруський кордон 2021 року (3,73/10), отримали менш сприятливі оцінки. "Хоча ставлення до мігрантів загалом погіршилося, українців усе ще сприймають позитивно, що свідчить про те, що вони добре інтегруються в литовське суспільство, вивчаючи мову, працюючи найманими працівниками або відкриваючи власний бізнес", — пояснив Бінгеліс. Опитування також показало, що респонденти вважають курси литовської мови найважливішим заходом інтеграції для українців — 65% респондентів назвали його пріоритетним. Інші заходи включають допомогу в оформленні документів (40%), організацію освітніх і позашкільних заходів для дітей (31%), а також надання послуг на ринку праці, професійну підготовку й оцінку навичок (29%). Половина опитаних вважають, що українським біженцям, які вивчили мову та знайшли роботу, варто дозволити залишитися в Литві після війни. Ще 34% не заперечували би проти того, щоб українці залишилися, якщо вони цього захочуть. Водночас кожен десятий респондент вважає, що українці повинні покинути Литву після закінчення війни. Зараз у Литві проживає понад 74 тисячі українців. Більшість із них приїхали після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення 2022 року. Нагадаємо, вчора стало відомо, що цього тижня Україна отримала нову партію допомоги від Литви, яку вже доставили на територію нашої країни. В ній — різні види озброєнь і боєприпасів, а також запчастини до бронетранспортерів.

Результати дослідження демонструють відновлення тенденції до зниження споживання українцями тютюнових та нікотинових виробів. На це, ймовірно, вплинула політика держави щодо підвищення акцизу на певні види товару. Це підтверджують результати опитування Київського міжнародного інституту соціології. Згідно з оприлюдненими даними, 27% українців вживають тютюнові та нікотинові вироби, серед них щодня курять 23% опитаних, епізодично — 4%. Це може свідчити про ефективність антитютюнового закону №1978, який набув чинності у 2023 році, а також політики щорічного підвищення акцизів. "Порівняно з груднем 2023 року частка тих, хто вживає тютюнові або нікотинові вироби, знизилася з 30% до 27%, у 2022 році цей показник становив 32%. Тобто ми спостерігаємо тенденцію до зниження поширеності вживання тютюну та нікотину серед дорослого населення. Також знижується споживання традиційних сигарет, тоді як споживання новітніх тютюнових та нікотинових виробів, навпаки, зростає. Загалом зберігається тенденція до того, що більше курять респонденти молодшої вікової категорії", — розповіла Вікторія Захожа, заступниця директора Київського міжнародного інституту соціології. Які вікові групи найбільш схильні до куріння Результати опитування показують найвищий рівень споживання тютюнових та нікотинових виробів серед молодої вікової групи 18-39 років: 27% респондентів цього віку щоденно курять сигарети. Водночас помітно, що зростає споживання тютюнових виробів для електричного нагрівання, особливо серед молоді: 45% молодих українців віком 18-29 років курять ТВЕН, тоді як ще рік тому цей показник становив 37%. Скріншот з сайту Київського міжнародного інституту соціології Цікаво, що більшість українців підтримують антитютюнові заходи, спрямовані на захист молоді від приваблення до вживання тютюнових та нікотинових виробів. Абсолютна більшість респондентів підтримує заборону реклами брендів електронних пристроїв для куріння та електронних сигарет (70%) та заборону видимого розміщення пачок тютюнових виробів у місцях торгівлі (68%). Дві третини опитаних підтримують заборону ароматизованих тютюнових виробів (62%), більша частина опитаних підтримує підвищення акцизного податку на тютюнові вироби та рідини до електронних сигарет (56%). Запровадження стандартизованої упаковки підтримують 50% респондентів. Нагадаємо, раніше повідомлялось, що в Україні у 2025 році сигарети значно зростуть у ціні. Головна причина — збільшення ставки акцизу.

У застосунку "Армія+" стартувало опитування. Його мета — розв’язати проблему військових із переведенням на інші місця служби. Воно триватиме до 10 листопада. Про це повідомила заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко. "Нове опитування в "Армія+" допоможе розв’язати проблему з переведенням військових. Міністерство оборони та Генеральний штаб ЗСУ почули запит військовослужбовців на можливість переведення в інший підрозділ і вже розробляють механізм, щоби захисники мали змогу самостійно обирати частину для служби", — зазначила вона. Вона уточнила, що зміна місця служби буде доступною в "Армії+". Військові зможуть подавати рапорти, які опрацьовуватимуть упродовж 24 годин. "Утім, щоби нова процедура не вперлася в бюрократичну стіну, а справді працювала, ми запускаємо опитування через застосунок "Армія+". Воно триватиме до 10 листопада та міститиме 12 запитань. Анонімні результати ваших відповідей мають вдосконалити майбутній алгоритм переведення", — пояснила Черногоренко. Основними запитаннями стануть: актуальний службовий стан, обов’язки, досвід військового; причини бажання змінити частину, наприклад, прагнення перевестися на передову чи в тил, або ж — змінити командира. "Встигніть висловити свою думку, діліться цією новиною зі своїми близькими, друзями-захисниками. Завдяки вашій залученості ми зможемо створити армію, в якій кожен військовий почуватиметься комфортно", — підсумувала заступниця міністра оборони України. Нагадаємо, 24 жовтня міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що в застосунку "Армія+" став доступний сервіс онлайн-навчання для військовослужбовців. На платформі зібрані матеріали з військової справи.

У вівторок, 4 листопада, в Молдові офіційно оприлюднили рішення Конституційного суду. Він іще 31 жовтня затвердив результати референдуму про європейську інтеграцію країни. Про це повідомило молдовське видання Newsmaker. Журналісти зазначили, що відповідне рішення опублікували в Офіційному моніторі, тож тепер зміни внесуть до конституції. Згідно з документом, до преамбули конституції додадуть слова про незворотність європейського шляху Молдови: "підтверджуючи європейську ідентичність народу Молдови та незворотність європейського курсу Молдови, декларуючи європейську інтеграцію стратегічною метою Молдови". Також до конституції внесуть окрему статтю, присвячену євроінтеграції. Її перший пункт свідчитиме, що подальше приєднання до договорів ЄС затверджуватимуть органічним законом. Органічні закони ухвалює парламент більшістю обраних депутатів. Рішення Конституційного суду не підлягає оскарженню. Його голова Домніка Маноле повідомила, що двоє суддів написали окрему думку: це Володимир Цуркан і Сергій Цуркан. Як відомо, 20 жовтня в Молдові відбувся конституційний референдум про європейську інтеграцію. За даними Центральної виборчої комісії, явка на референдумі склала 50,72%. У голосуванні взяли участь 1 531 392 виборці. Із загальної кількості 1 488 874 чинних голосів 749 719 — проголосували за внесення євроінтеграції до конституції, 739 155 — проти. Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, стартувала інформаційна операція з дискредитації перемоги Маї Санду на виборах президента Молдови. Російські та прокремлівські агенти розпочали спроби визнати нечинними результати підрахунку голосів.

У вівторок, 5 листопада, у Сполучених Штатах Америки відбуваються президентські вибори. Попередні опитування показують приблизно рівні шанси основних кандидатів. Вирішальними стануть результати у декількох "хитких" штатах. На виборах у США за перемогу борються Камала Гарріс від демократів і Дональд Трамп від республіканців. Останні місяці вони проводили активну передвиборчу кампанію, намагаючись схилити на свою користь виборців, які ще не визначилися. Опитування засвідчують, що їх рейтинги залишаються рівними в межах статистичної похибки. Така ситуація складається як загалом по країні, так і в ключових "хитких" штатах. За попередніми підрахунками, Гарріс випереджає Трампа на чотири відсотки — 51% проти 47%. Однак аналітики називають цю перевагу доволі умовною. Результати голосування можуть стати відомими в ніч на 6 листопада, о 08:00 за київським часом. Що таке "хиткі" штати» та як від них залежить результат Важливу роль у виборах відіграють сім так званих "хитких" штатів. Це регіони, де кандидати в президенти від Демократичної та Республіканської партій мають приблизно рівні шанси. Саме на такі штати зазвичай націлено виборчі кампанії. Тим часом ті штати, де завжди перемагає кандидат від однієї партії, називають safe states (англійською — безпечні, надійні штати), оскільки саме вони гарантуватимуть підтримку в здобутті більшої частки електорату. У США своєрідна виборча система. Вона складається із двох етапів. Спочатку громадяни голосують за виборників у своєму штаті. А вже потім виборники віддають свій голос за президента. Аби перемогти на президентських виборах, потрібно здобути голоси 270 із 538 виборників. Їх кількість в кожному конкретному штаті відрізняється, залежно від чисельності населення. У більшості штатів Трамп чи Гарріс мають значну перевагу над суперником. Однак є такі, у яких вподобання виборців змінюються від виборів до виборів. Ці штати називають "хиткими". На виборах 2024 року "хитких" штатів сім: Вісконсин, Пенсильванія, Мічиган, Джорджія, Невада, Північна Кароліна та Аризона. У кожному з них рейтинги Гарріс і Трампа практично рівні. Розрив між кандидатами значно менший від статистичної похибки. На практиці це означає, що і Камала Гарріс, і Дональд Трамп під час кампанії значну увагу та велику частку рекламних бюджетів виділяють саме цим штатам, обділяючи інші. Найважливішим для кандидатів є штат Пенсильванія з 19 голосами виборників. Далі Мічиган та Джорджія — по 16, Північна Кароліна — 15, Аризона — 11, Вісконсин — 10 і Невада — шість. Зараз у "хитких" штатах рейтинги Камали Гарріс та Дональда Трампа майже однакові. А невелика перевага когось із суперників суттєво менша за статистичну похибку. Чия перемога на користь Україні? Камала Гарріс обіцяє Україні рішучу підтримку у боротьбі з Росією та критикує Путіна. Вона виступає проти територіальних поступок. Загалом у разі її перемоги США продовжуватимуть політику, які проводив президент Джо Байден. На думку політичних аналітиків, можливі лише незначні зміни в цьому питанні. Дональд Трамп ставить під сумнів необхідність допомоги Україні та каже, що основну частину тягаря має нести Європа. Він обіцяє, що швидко покладе край війні. Однак до заяв цього кандидата в президенти політичні аналітики радять ставитися обережно. Його називають дуже непередбачуваним, тож у разі його перемоги Трамп здатний різко змінити риторику та діяти по-іншому, ніж він обіцяв перед виборами. Підготовка до можливих заворушень Понад 20 американських штатів готові відправити війська Національної гвардії до Вашингтона у разі потреби, зокрема — через можливі заворушення чи спроби захопити Капітолій після виборів президента США. Про це повідомив АР із посиланням на офіційних осіб. Журналісти зазначили, що представники Національної гвардії у двох десятках штатів висловили готовність направити свої підрозділи до Вашингтона, якщо буде необхідність і офіційний запит у найближчі тижні після президентських виборів і перед інавгурацією. Виступаючи перед журналістами в понеділок, полковник Жан-Поль Лоренсо — керівник відділу майбутніх операцій Бюро Національної гвардії — заявив, що поки невідомо, скільки саме військових Національної гвардії буде потрібно у разі потреби. Він додав, що це залежатиме від потреб округу Колумбія, але підкреслив, що Бюро Національної гвардії та штати вже готуються до можливого запиту на підтримку. Нагадаємо, що, за інформацією CNN, кремлівський диктатор Володимир Путін навряд чи сяде за стіл переговорів щодо завершення війни в Україні навіть після виборів у США.

Соціологічна компанія Великої Британії Focaldata застосувала свою технологію опитування з величезною вибіркою та спрогнозувала перемогу Камали Гарріс на виборах у США. Про це повідомляє Politico. Як зазначає джерело, Focaldata, британська компанія з опитувань громадської думки, опитала понад 31 тисячу виборців по всій території США за останній місяць для інноваційного типу опитування під назвою MRP, яке стало впливовим у Великій Британії останніми роками. Об'єднавши результати MRP з масштабним онлайн-опитуванням в штатах, що коливаються, Focaldata оцінює, що Гарріс, найімовірніше, переможе в Мічигані з перевагою майже в п'ять пунктів, в Неваді з перевагою приблизно у два пункти над Трампом і з невеликою перевагою в Пенсільванії та Вісконсині. Дослідження Focaldata припускає, що Трамп ледь обігнав Гарріс у Джорджії та Північній Кароліні. Дані опитувань та моделювання MRP розділилися за Аризоною. Скріншот з сайту Politico Перевага Гарріс частково зумовлена ​​її сильною привабливістю для літніх білих жінок, історично правої групи. Трамп досяг успіхів серед молодих чорношкірих і латиноамериканських чоловіків. "Наша модель MRP показувала перемогу Трампа протягом усієї кампанії, і тільки в останньому оновленні вона підштовхнула демократів", — сказав Джеймс Канагасуріам, головний науковий співробітник Focaldata. Хоча дослідження вказує на перемогу демократів, яка настала після вівторкових виборів, дослідники, як і раніше, побоюються прибивати свої кольори до щогли. Це не є чимось незвичайним у змаганні, яке почало визначатися фразою "жеребкування".   "Ми "скромні демократи", але тільки з мінімальною перевагою", — сказав Канагасуріам. "Навіть помилка опитування у розмірі третини від того розміру, який спостерігався у 2016 та 2020 роках, повернула б Трампа до Білого дому". Нагадаємо, 1 листопада різні соціологічні служби повідомляли, що Камала Гарріс має незначну перевагу над Дональдом Трампом у ключових "блакитних" штатах. Однак усі результати опитування перед президентськими виборами у США тримаються в межах статистичної похибки.

Віце-президентка Сполучених Штатів Америки Камала Гарріс з незначним відривом випереджає кандидата-республіканця Дональда Трампа. Однак це не дає підстав називати її явним фаворитом президентських виборів. Про це повідомило американське видання The Hill, яка посилається на прогноз авторитетної компанії YouGov. За її моделюванням, Гарріс на загальнонаціональному рівні випереджає Трампа на три відсоткових пункти та може отримати 50% голосів, тоді як він — 47%. За цими даними, Гарріс потенційно може здобути 240 голосів виборників, а Трамп — 218. Щодо ще 80 голосів виборників ситуація невизначена. Варто зазначити, що попередня модель YouGov від 16 жовтня прогнозувала Гарріс 250 голосів виборників, Трампу — 219, і ще 69 перебували під питанням. За прогнозами YouGov, результат виборів залежатиме від того, як у підсумку проголосують Невада, Аризона, Вісконсин, Пенсильванія, Північна Кароліна та Джорджія. У Неваді Гарріс випереджає Трампа з 50% проти 48%; в Аризоні, навпаки, лідирує Трамп з перевагою у три відсоткових пункти. У Північній Кароліні та Пенсильванії відрив між кандидатами мінімальний — 49% у Гарріс проти 48% у Трампа, як і в Джорджії — але там попереду Трамп. Віце-президенка випереджає республіканця у Вісконсині з 49% проти 47%. Модель ґрунтується на опитуванні 57 784 зареєстрованих виборців у період з 25 по 31 жовтня, можлива похибка складає 4,2 відсоткового пункта. До речі, інше опитування засвідчило, що понад 80% американців готові прийняти результат виборів незалежно від того, хто з кандидатів переможе. Нагадаємо, 1 листопада різні соціологічні служби повідомляли, що Камала Гарріс має незначну перевагу над Дональдом Трампом у ключових "блакитних" штатах. Однак усі результати опитування перед президентськими виборами у США тримаються в межах статистичної похибки.

Демократка Камала Гарріс має незначну перевагу над республіканцем Дональдом Трампом у ключових "блакитних" штатах. Однак усі результати опитування перед президентськими виборами у Сполучених Штатах Америки тримаються в межах статистичної похибки. Про це свідчать дані останніх опитувань. Зокрема, нове опитування Fox News показує, що Гарріс має у Мічигані 48% підтримки серед вірогідних виборців у той час, як Дональд Трамп — 46%. Опитування проводили з 24-28 жовтня, опитали 1 275 зареєстрованих виборців штату Мічиган. Статистична похибка вибірки 2,5%. Джерело: Fox News Опитування Marist Poll, яке оприлюднили в п'ятницю, 1 листопада, показало, що Гарріс лідирує над Трампом на 3% в Мічигані та на 2% в Пенсільванії та Вісконсині. Порівняно з опитуванням у вересні перевага Гарріс у Пенсильванії та Вісконсині зросла, водночас в Мічигані — зменшилася. Однак усі ці результати теж у межах статистичної похибки. У Мічигані Гарріс випереджає Трампа з 51% проти 48%. Також вона лідирує в Пенсільванії з 50%, де Трамп набирає — 48%. У вересні обидва кандидати мали в цьому штаті по 49%. Кандидатка від демократів також лідирує з 50% проти 48% Трампа у Вісконсині. Опитування проводили з 27 по 30 жовтня серед 1 214 вірогідних виборців у Мічигані, 1 400 — у Пенсільванії та 1 330 — у Вісконсині. Опитування від CNN теж свідчить про те, що у штаті Мічиган та Вісконсині Гарріс має перевагу над Трампом. У штаті Мічиган Гарріс серед вірогідних виборців випереджає Трампа з 48% проти 43%. Також кандидатка від демократів має перевагу над Трампом у Вісконсині — 51% проти 45%. Водночас у Пенсильванії обидва кандидати набрали 48%. Опитування проводили з 23 по 28 жовтня, опитали 726 виборців у Мічигані, 819 у Пенсільванії та 736 у Вісконсині. Статистична похибка у Мічигані та Пенсильванії становить приблизно 4,7%, у Вісконсині — 4,8%. Нагадаємо, сьогодні державний секретар штату Джорджія Бред Раффенспергер заявив, що відеоролик, на якому нібито мігрант із Гаїті розповідає, як він зумів декілька разів проголосувати на президентських виборах у США, є російською дезінформацією.

Кожного року відсоток українців, які довірять Державному бюро розслідувань, збільшується. Наразі понад 40% можуть покластися на ДБР. Про це повідомила прес-служба ДБР, посилаючись на результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", які були зроблені на замовлення Консультативної місії ЄС в Україні. За даними бюро, цьогоріч рівень підтримки становить вже 45%. Порівняно з 2021 роком це на 18% більше. Найбільше свою довіру до ДБР виказала саме молодь від 18 до 29 років -- 61%. "Переконані, що рівень довіри до Бюро буде тільки збільшуватись, адже ми щодня працюємо задля зниження рівня злочинності та протидії корупції. Подолання цього ганебного явища 74% громадян вважають пріоритетом для правоохоронних органів держави. Останні результативні операції Бюро з викриття корумпованих працівників МСЕК, блокування інших незаконних схем уникнення від військової служби та переправлення ухилянтів за кордон, повністю відповідають не тільки запитам суспільства, але й зміцнюють обороноздатність нашої держави", -- наголосили у ДБР. Нагадаємо, згідно з результатами опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, майже 90% українців пишаються своїм громадянством. До того ж цей показник зріс порівняно з 2023 роком.

Майже половина українців, а саме 47%, користуються месенджером Telegram як основним джерелом для отримання інформації. Зокрема, офіційними джерелами інформації користується близько 19% громадян України. Про це стало відомо з даних опитування соціологічної групи "Рейтинг", яке відбулося у вересні цього року. В опитуванні взяли участь 2000 українських громадян віком від 18 років. Так, серед джерел інформації, якими користуються громадяни, є YouTube -- його дивляться 26% опитаних. Водночас "Єдиний марафон новин" переглядає 21% респондентів. Інформацію із розповідей очевидців та знайомих бере 19% громадян. Така ж кількість опитаних користується офіційними джерелами інформації. Телевізійні канали, які не є частиною "Єдиного марафону новин", використовує для отримання інформації 16% громадян, а українські онлайн-медіа читає 15% опитаних. Зокрема, 14% людей для отримання інформації переглядають міжнародні ЗМІ.  Водночас соціальні мережі громадяни назвали основним джерелом дезінформації. Таку думку висловили 53% опитаних. Також 89% респондентів вважають дезінформацію серйозною проблемою, серед яких 56% вважають її дуже серйозною, а 33% -- скоріше серйозною. Лише 10% опитаних громадян назвали дезінформацію та фейкові новини не серйозною проблемою. Нагадаємо, у вересні соціологічна служба Центру Разумкова провела опитування, згідно з яким, 38% українських громадян вважають проведення переговорів з президентом Росії Володимиром Путіним дієвим способом досягнення миру. Проте більшість українців, а саме 48%, мають протилежну думку. .