FILM.UA Group виступив копродюсером нового естоно-українського проєкту "Моя люба мама", який цьогоріч очолив каталог FILM.UA Distribution на найбільшому світовому ринку телевізійного та медіаконтенту MIPCOM. Шестисерійну психологічну драму презентували в Каннах з 21 по 24 жовтня в межах каталогу українського контенту, що також містив серіал "Ловець снів" (Dream Catcher), анімаційний серіал "Мавка" (Mavka) та фільм-помсту "Конотопська відьма" (The Witch. Revenge).
Серіал "Моя люба мама" було створено на замовлення естонської платформи ELISA, яка запросила до співпраці компанію FILM.UA Group. Виробником першої спільної стрічки ELISA та FILM.UA Group стала естонська компанія Zolba Productions.
За всі процеси постпродакшну серіалу відповідають компанії, що входять до складу FILM.UA Group: FILMUADESIGN та Postmodern studio. Зокрема, команда Postmodern займається повним циклом кольорокорекції стрічки, а також її звуковим супроводом. Своєю чергою студія FILMUADESIGN, яка спеціалізується на роботі з використанням інноваційних технологій у продакшні, взяла на себе омолодження за допомогою штучного інтелекту (диейджинг) двох головних героїнь проекту — доньки та матері. Персонажі з’являються у серіалі на різних етапах свого життя. Акторки Доріс Тіслар (Doris Tislar) та Еліна Рейнольд (Elina Reinold) зіграли своїх персонажів у дорослому віці, а команда FILMUADESIGN допомогла їм помолодшати на 15 років.
Олена Малкова.
Серіал "Моя люба мама" розповідає історію молодої жінки, чиє непросте минуле випливає назовні після жорстокого вбивства її матері. Стрічка, автором ідеї та сценаристом якої став Рауль Суві (Raoul Suvi), частково заснована на реальних подіях.
Режисерка картини Доріс Теакер (Doris Tääker), яка працювала помічницею режисера у фільмі Крістофера Нолана (Christopher Nolan) "Тенет", та Рауль Суві відзняли стрічку у традиціях класичного скандинавського нуару. Серіал розмиває психологічну межу між жертвою і маніпулятором, порушуючи питання ролі головної героїні у злочині. Раніше проєкт естоно-української колаборації вже висвітлювали на сторінках одного з найбільш авторитетних американських профільних видань Deadline.
