Створення вільної економічної зони на Донбасі може відродити контрабандні схеми та буде вигідним хіба що олігархам, вважають опитані DW експерти, передає TrueUA.
У день проведення місцевих виборів, 25 жовтня, пройде анонсоване президентом України Володимиром Зеленським загальнонаціональне опитування. «Чи підтримуєш ти створення на Донбасі вільної економічної зони?» - так звучатиме одне з п'яти запитань, які озвучив Зеленський. В Офісі президента впевнені, що створення на Донбасі спеціальних економічних умов суттєво вплине на темпи реінтеграції окупованих територій. DW розпитала в експертів, що означатиме на практиці вільна економічна зона та чи допоможе ця ініціатива реінтегрувати Донбас.
Світова практика
Вільна економічна зона (ВЕЗ) у класичному сенсі була запроваджена китайцями наприкінці 1970-х років, аби створити максимально сприятливі умови для зовнішніх інвестицій, пояснює провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.
Сьогодні в світі функціонує багато різноманітних форм ВЕЗ. Найвідомішими прикладами є міста Гонконг, Шанхай, Шеньчжень та Дубай, в якому знаходяться понад десяток ВЕЗ. Найчастіше статус вільних економічних зон мають порти, аеропорти та національні кордони. За словами директора Інституту соціально-економічної трансформації Іллі Несходовського, завдяки ВЕЗ піднялися «азійські тигри» - Сінгапур, Гонконг, Південна Корея і Тайвань, а в Європі можна виділити Словаччину, якій ВЕЗ дозволили вийти на лідируюче місце за обсягами виробництва авто на тисячу населення.
Умови для вільної економічної зони прописуються в кожному випадку окремо, зазначив кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. «У ВЕЗ може діяти особливий митний, податковий режим, може обертатися іноземна валюта та не діяти національні закони, відбуватися арбітражі за міжнародними правилами, тощо. В одній і тій же країні може існувати кілька вільних економічних зон з різним режимом»", - пояснює він. Також ВЕЗ обмежена виключно територіальним принципом, додає Несходовський. «Тобто, якщо територія п'ять на п'ять кілометрів оголошується такою зоною, то лише на ній підприємство матиме переваги», - зазначає він.
Багаторічний український досвід
Україна має багаторічну практику використання ВЕЗ. Ще в 1992 році був прийнятий закон «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», завдяки якому в Україні створено півтора десятка вільних економічних зон, зокрема і на Донбасі, зазначає Хмелевський. Однак зловживання призвели до скасування у 2005 році системи фіскальних пільг, і з того часу ВЕЗ фактично існують лише юридично, зазначають в Національному інституті стратегічних досліджень.
Останній раз ВЕЗ створили для Криму у вересні 2014 року окремим законом, через пів року після анексії півострову Росією. ВЕЗ була запроваджена, аби забезпечити легальні засади для роботи українських підприємств, що залишилися в Криму, пояснює Несходовський. «Але це не спрацювало. Там вже всі перереєструвалися за російським законодавством», – зазначив експерт.
Позитивний досвід ВЕЗ в Україні можна виділити лише на Закарпатті, де досі працює великий автозавод «Єврокар», зазначив Несходовський. А от вільна економічна зона на Донбасі нанесла збитки державі на мільярди гривень, пояснює експерт. «Це була діра через яку завозились контрабандні товари. Завдяки звільненню від мита та ПДВ товари заходили і потім продавалися на внутрішніх ринках. Тоді не було достатньо прописані умови і могли ввозити тушку куриці, розфасовувати її, вважаючи це виробництвом», - підкреслив Несходовський.
Так сталося тому що корумпована держава не могла адмініструвати ВЕЗ, вважає колишній перший заступник міністра економіки Павло Кухта, додаючи, що зараз спроможність адмініструвати ще менша, так як держава слабша.
Вигідна олігархам
В Офісі президента пояснили необхідність впровадження ВЕЗ на Донбасі тим, що регіон стає більш депресивним, змушуючи людей залишати його. «Тому потрібно створювати нову мотивацію для населення, нові робочі місця та впроваджувати спеціальні інструменти для залучення на Донбас інвесторів… Спочатку все відбуватиметься на підконтрольній Україні території», – зазначили в ОП. Інших деталей про ініціативу наразі немає.
Несходовський переконаний, що перш ніж запитувати потрібно запропонувати конкретну модель ВЕЗ. «Але в будь-якому разі такі питання не обговорюють з масами, тому що ВЕЗ потребує висновку експертів, які можуть проаналізувати і визначити наслідки», – зазначає Несходовський.
Експерти сходяться в думці, що на даному етапі розвитку України запровадження ВЕЗ буде виключно в інтересах українських олігархів. Підприємства Ахметова не будуть платити податки за рахунок цієї ініціативи, а ніхто з іноземних інвесторів туди не зайде, переконаний Несходовський. Таку ж думку має Кухта, підкреслюючи, що попередню зону використовував Ахметов та інші олігархічні групи.
Верховенство права - запорука успіху
Загалом ВЕЗ мають сенс в країні, яка прийнятна для бізнесу, а Україна нині за рівнем економічної свободи посідає одне з останніх місць в Європі, зазначає Кухта. «Ключові проблеми носять інституційно-регуляторний характер - відсутність правосуддя, захисту правовласності, корупція. Ці речі з запровадженням ВЕЗ не виправляються. Тому це й не створить чогось привабливого для інвесторів порівняно з рештою території», – зазначив він.
На верховенстві права для успішного функціонування ВЕЗ наголошує і виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук. «Навіть якщо чітко виписати засади ВЕЗ, то за відсутності нормальної роботи судової системи все зводиться до вміння домовитися. Для інвестора базовою вимогою є захист прав власності й справедлива судова система. Тому не варто очікувати заходу інвесторів та створення нових робочих місць», - переконаний він.
У цілому немає сенсу говорити про реінтеграцію Донбасу, коли там триває війна, впевнений Кухта. «Якщо припинять стріляти і вирішать будувати економічні зв'язки з окупованою територією - це одна історія. Якщо мова йде про відновлення контролю Україною, то потрібна програма на мільярди доларів», - зазначив Кухта.
