В Україні було чимало спроб ввести законодавчу базу для криптовалют і технології блокчейн. Криптоіндустрія у відриві від державного регулювання існує з 2013 року.
Сьогодні Україна стала ще на крок ближче до легалізації криптовалют. Зареєстровано профільний законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи», який надасть правовий статус віртуальним активам з точки зору українського законодавства. Найближчими днями законопроєкт розглядатимуть у першому читанні. Про це пише Макс Дем'янюк, керівник експертної групи з розвитку віртуальних активів Міністерства цифрової трансформації у своїй колонці на сайті «Економічна правда».
Визнання на державному рівні технології блокчейн і одного з продуктів її реалізації – криптовалюти, можуть суттєво трансформувати українську економіку та сприяти побудові цифрової держави.
Більшість передових країн вже активно експериментують із впровадженням блокчейну у сферах державної та економічної діяльності.
Щоб краще зрозуміти, навіщо Україні технологія, на якій побудований біткоїн, розглянемо міжнародний досвід регулювання сфери віртуальних валют.
Правовий режим криптовалют: підходи до регулювання
Правове середовище регулює необхідні аспекти діяльності з криптовалютами: правовий статус цифрових активів, роботу біржових платформ, можливість платежів у криптовалютах та оподаткування.
На умови правового регулювання впливає ступінь реалізації принципів верховенства права. У певній країні можуть бути прийняті закони, що сприяють розвитку блокчейну та обігу криптовалют, однак, якщо інститути правового захисту та верховенство права в країні слабкі, – це створить значні ризики для ведення бізнесу.
Економічно орієнтований підхід передбачає інтеграцію криптоіндустрії в економіку держави та забезпечення належних умов для її розвитку.
Держава не створює спеціального законодавства, а тільки вносить відповідні зміни до актів, що вже регулюють фінансову діяльність у країні.
В Японії технологія блокчейн і криптовалюти є складовою державної стратегії розвитку цифрових фінансів та побудови «безготівкового суспільства».
У квітні 2017 року Японія визнала криптовалюти легальними засобами платежу і прийняла відповідний закон про платіжні послуги.
Це означає, що японське законодавство дозволяє купівлю, продаж віртуальної валюти та її обмін на інші криптоактиви.
Минулого року були внесені законодавчі зміни, спрямовані на захист споживачів і підвищення регуляторної визначеності.
Криптобіржі та криптообмінники взаємодіють з фіатними грошима, контроль за якими здійснюють державні органи. Тому постачальники послуг віртуальних активів підлягають обов'язковій державній реєстрації – в Агентстві фінансових послуг Японії (FSA).
Зареєстровані криптовалютні компанії сплачують податок на споживання від продажу криптовалют. Національне податкове агентство Японії прийняло акт, згідно з яким доходи від криптовалют слід класифікувати як «інший дохід».
Японський регулятор посилив вимоги до кібербезпеки і дотримання вимог фінансового моніторингу (AML/CFT), головне завдання якого – запобігання та протидія відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Підхід спостереження або так звані «регуляторні фінтех–пісочниці» передбачає створення спеціальних правових зон для криптоіндустрії, які дозволяють регуляторам спостерігати за розвитком та функціонуванням криптобізнесу, перш ніж регулювати його на законодавчому рівні. Регулятори не прагнуть заборонити чи обмежити розвиток криптоіндустрії.
У Швейцарії операції з криптовалютами законні. Правила ведення бізнесу для місцевої криптоіндустрії встановлює державний регулятор – Служба з нагляду за фінансовими ринками (FINMA).
Для комфортної роботи на території країни криптобіржі та криптобмінники повинні отримати ліцензію у фінансовому управлінні Швейцарії.
Швейцарське законодавство розглядає криптовалюти як активи, операції з якими обкладаються податком на майно.
Власники цифрових активів повинні здавати щорічні декларації. Прибуток від продажу криптовалюти підлягає оподаткуванню.
У 2021 році в Швейцарії з'явиться правова основа для регулювання криптоіндустрії на державному рівні.
Також наступного року влада швейцарського кантону Цуг – місцевої Криптодолини – дозволить компаніям і приватним особам сплачувати податки в двох найпопулярніших криптовалютах – BTC і ETH.
У швейцарській Криптодолині зосереджено понад 200 компаній. Швейцарська юрисдикція залучає до співпраці підприємців, хедж–фонди і банкірів з усього світу, та створює особливі економічні зони, в яких дозволено оперувати з криптоактивами.
Підхід до мінімізації ризиків вирізняється нейтральним або нейтрально–позитивним ставленням до криптовалют. Держави приймають мінімально необхідні закони, щоб контролювати ринок віртуальних активів, але не перешкоджати розвитку криптоіндустрії.
Великобританія належить до країн із нейтральним правовим середовищем.
Криптовалюти не є легальним засобом платежу в країні. Водночас криптовалютні біржі та криптообмінники повинні отримати державну реєстрацію в Управлінні з фінансового регулювання і нагляду (FCA).
У 2014 році британські регулятори зобов'язали операторів криптовалютних бірж та електронних гаманців дотримуватися вимог ідентифікації клієнтів (KYC). Ідентифікація клієнтів дозволяє ізолювати чисту криптовалюту від «забрудненої».
Це роблять для протидії протизаконній діяльності, наприклад відмиванню грошей, фінансуванню тероризму, торгівлі зброєю чи наркотиками. Практика відстежування походження криптоактивів має на меті витіснити недобросовісних гравців на підпільні ринки, на яких їхні віртуальні активи підпадають під відкрите порушення закону.
Великобританія вимагає, щоб суми в національній валюті, еквівалентні сумі криптовалюти, вносились до податкових документів. Прибутки від криптовалют оподатковуються податком на приріст капіталу.
Британський регулятор прагне захистити інвесторів, не змінюючи чинного законодавства. Водночас завдяки синергії блокчейн–технології зі штучним інтелектом (AI) та «Інтернетом речей» (IoT) Великобританія створює додатковий простір для інновацій всередині країни.
Білорусь після прийняття в грудні 2017 року президентського декрету «Про розвиток цифрової економіки» наразі є єдиною країною в світі з комплексним законодавством, що регулює сферу блокчейну і криптовалют.
У рамках спеціальної економічної зони «Парк високих технологій» (ПВТ) в країні можна легально вести криптовалютний бізнес, реєструвати біржі й обмінники, проводити ICO і займатися майнінгом криптовалют.
Білоруський уряд активно сприяє розвитку нових технологій і навіть встановив нульовий податковий режим для операцій з криптовалютою.
Згідно з Декретом про розвиток цифрової економіки, резиденти Білорусі можуть купувати і продавати криптовалюти, відчужувати токени за білоруські рублі, іноземну валюту, електронні гроші, а також випускати власні цифрові активи.
Резиденти «Парку високих технологій» (ПВТ) повністю звільнені від оподаткування операцій з криптовалютами до 1 січня 2023 року, однак платять 1% валового доходу на користь адміністрації ПВТ.
Оператори криптовалютних бірж зобов'язані ідентифікувати клієнтів, дотримуючись вимог фінансового моніторингу і надавати звіти про кошти. Для того, щоб на постачальника послуг не розповсюджувалось валютне, банківське, а також законодавство про цінні папери, йому потрібно зареєструватися як резиденту Парку високих технологій.
Білорусь могла б бути першою країною, що спробувала запровадити спеціальне регулювання для блокчейну та криптовалют на законодавчому рівні. Однак ведення бізнесу в Білорусі пов'язане з високими ризиками через низький рівень гарантій верховенства права, особливо в розрізі останніх політичних подій.
Крім того, білоруський підхід відрізняється тим, що юридичні особи можуть працювати з криптовалютами лише в рамках спеціальної економічної зони «Парку високих технологій».
Отримання статусу резидента ПВТ пов’язане з серйозними адміністративними бар’єрами. Попри доволі прогресивне криптовалютне законодавство, у Білорусі заборонено використання криптовалют як платіжного засобу всередині країни.
Білорусь як країна, що розвивається, значно поступається за рівнем розвитку інфраструктури онлайн–послуг та легкості ведення бізнесу.
Обмежувального підходу дотримуються держави, які сприймають криптоіндустрію як цілковиту загрозу їхній фінансовій стабільності та вживають відповідні стримувальні заходи. Цей підхід характеризується повною або частковою забороною діяльності, що пов'язана з криптовалютами.
Подібна ситуація спостерігається в Китаї, де 2017 року влада КНР заборонила проведення ICO і діяльність криптовалютних бірж.
Попри те, що в Китаї є правове визначення біткоїна як віртуального товару, – будь–які операції з криптовалютою на території КНР незаконні.
Водночас місцева влада Китаю просуває програму, що дозволяє доносити на тих, хто пов'язаний з криптовалютним трейдингом і так званими схемами Pump & Dump, які провокують зростання або падіння ціни з метою отримання прибутку.
Окремі випадки обмежувального підходу спостерігаються у Сполучених Штатах, де діяльність, пов'язана з криптовалютами, не заборонена, але надмірно регулюється, що ускладнює умови для ведення бізнесу. Правові умови для криптобізнесу в США залежать від функціоналу віртуального активу.
Державна комісія з цінних паперів і бірж (SEC) регулює віртуальний актив як цінні папери. Для того, щоб ідентифікувати, чи є віртуальний актив інвестиційним контрактом, у США використовують різні методи оцінювання, відомі як Howey Test, Family Resemblance Test, Capital Risk Test.
Якщо віртуальний актив має ознаки платіжного засобу, то регулюється Службою внутрішніх доходів (IRS). Регулювання Комісії з торгівлі товарними ф'ючерсами (CFTC) поширюється на віртуальні активи з ознаками товару. Компанії мають реєструватись у відповідному регулювальному відомстві, якщо є ознаки того чи іншого регульованого об’єкта.
Американські користувачі та власники компаній повідомляють у податковому звіті про продаж криптовалюти за фіат, обмін криптовалюти на іншу віртуальну валюту, купівлю чи оплату товарів чи послуг за криптовалюту. Учасники ринку, які здійснюють майнінгову діяльність, повинні декларувати дохід у національній валюті США.
Регулювання криптовалют у США змушує компанії дотримуватися величезної кількості правил, оплачувати постійний моніторинг з боку численних державних установ, а також пам’ятати про різницю в регулюванні в різних штатах.
Основна вимога американських фінансових регуляторів – гарантувати захист інтересів інвестора при збереженні можливостей для інновацій.
Попри наявність трьох регуляторів та складні умови ведення криптовалютного бізнесу, США залишаються лідером за кількістю блокчейн-компаній.
Правове регулювання віртуальних активів в Україні
В Україні з ухваленням профільного законопроєкту «Про віртуальні активи» правовідносини в сфері криптовалют визначатимуться як ринок віртуальних активів, що відповідає міжнародній практиці регулювання цієї галузі.
Державній реєстрації підлягатимуть постачальники послуг віртуальних активів, які працюють з фіатними грошима. Регулятором ринку віртуальних активів виступатиме Мінцифри.
При наданні ж послуг, що стосуються фінансових віртуальних активів, необхідним буде отримання ліцензії відповідного регулятора – Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку чи Національного банку України.
Міжнародна бізнесова діяльність без визначених правових умов не викликає довіри в інвесторів та підприємців. Тому парламент ухвалив закон 361–IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», щоб перебувати в рамках європейського законодавства.
Легалізація ринку віртуальних активів в Україні дозволить вивести операції з віртуальними активами на відкритий ринок, компаніям, що спеціалізуються на криптоактивах, реєструвати бізнес, офіційно працювати з банківською системою та залучати іноземні інвестиції, а місцевим блокчейн-спеціалістам – розвивати екосистему проєктів в українській юрисдикції.
Закон «Про віртуальні активи» сприятиме усуненню ризиків для роботи міжнародних блокчейн-компаній.
Водночас користувачі та учасники ринку зможуть задекларувати свої доходи у віртуальних активах і захистити власні криптоактиви від ймовірних зловживань чи шахрайства.
Перспективи України на міжнародній мапі криптоюрисдикцій
Як бачимо, особливості національних законодавств у сфері віртуальних валют помітно різняться і змушують місцевий криптобізнес відповідати правовим положенням.
Врегулювання правовідносин у сфері віртуальних активів у різних країнах будуються по–різному.
Для кожної окремої країни залишатиметься специфічне законодавство, але з тенденцією до подальшої синхронізації вимог фінансового моніторингу та ідентифікації клієнтів.
Правовий режим роботи постачальників послуг з віртуальними активами розширюється у бік посилення контролю за прозорістю та підзвітністю операцій, кібербезпекою та обов’язковою верифікацією користувачів.
Не завжди вимоги регуляторів направлені на комфортну у правовому полі взаємодію бізнесу і держави. Однак ефективна робота ринку віртуальних активів неможлива без співпраці з регулятором.
Україна обрала стратегію розробки спеціального законодавства для регулювання ринку віртуальних активів. Такий підхід сформує комфортні умови для роботи компаній і підприємців.
Водночас прагнемо створити регуляторне середовище, яке стимулюватиме розвиток інновацій всередині країни.
У довгостроковій перспективі легалізація ринку віртуальних активів стимулюватиме цифрову економіку в Україні й допоможе інтегруватись у світову економічну спільноту, а відтак – зробити нашу країну не тільки привабливою юрисдикцією, але й конкурентоспроможною.
Прийняття Закону «Про віртуальні активи» виведе Україну з периферії високотехнологічної галузі на передові позиції міжнародного криптовалютного ринку.
