# Норвегія

У четвер, 24 квітня, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на полях Spring Meetings зустрівся з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Норвезька сторона надає послідовну та принципову підтримку від початку розв'язаної Росією повномасштабної війни.Про це повідомив Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у соціальних мережах."Цінуємо виділені цього року Норвегією вісім мільярдів доларів для України. Особливо важливо, що переважна більшість цих коштів спрямовується на військові потреби", — зазначив він.За його словами, за останні два тижні виділено 1,4 мільярда доларів на артилерійські боєприпаси та підготовку військових та два менших пакети на зміцнення системи охорони здоров’я та відбудову України."Дякуємо за цю необхідну підтримку. Обговорили спільні виробництва зброї. Маємо вже приклади успішної співпраці та налаштовані розширювати співробітництво. Розраховуємо на сприяння уряду Норвегії в підтримці компаній, які зацікавлені інвестувати в Україну", — додав прем’єр-міністр.Денис Шмигаль наголосив, що це інвестиція не лише в українську обороноздатність, але й у безпеку всієї Європи."Норвегія — наш важливий союзник. Дякуємо за співлідерство в коаліції з морських спроможностей, а також активну й ефективну участь у коаліціях повітряних сил, ППО / ПРО, дронів і РЕБ", — уточнив український прем’єр-міністр.Він також обговорив із прем'єр-міністром економічну співпрацю та зусилля задля завершення війни."Цінуємо позицію Норвегії щодо важливості встановлення справедливого миру. Вдячні норвезькому уряду за важливу допомогу та солідарність з українським народом", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, що 22 квітня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Сторони домовилися працювати над розширенням безпекової співпраці в багатосторонніх форматах.

У вівторок, 22 квітня, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Сторони домовилися працювати над розширенням безпекової співпраці в багатосторонніх форматах.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Tekegram."Говорили про розширення нашої безпекової співпраці в багатосторонніх форматах і домовилися працювати над цим разом", — написав гарант на своїй сторінці у Telegram.Під час розмови обговорили "наші найближчі контакти з партнерами та узгодили спільні позиції". Норвегія підтримує важливість збереження тиску на Росію заради миру, і це дуже важливо. "Шлях до миру має розпочатися з безумовного припинення вогню — саме так, як запропонували США, і Україна підтримала цю пропозицію", — зауважив гарант.Також президент поінформував співрозмовника про сьогоднішні російські обстріли цивільної інфраструктури. Зеленський наголосив, що українці роблять усе можливе, щоб допомогти постраждалим і ліквідувати наслідки цих ударів.Нагадаємо, на початку квітня стало відомо, що Норвегія виділить чотири мільярди норвезьких крон на чеську ініціативу з купівлі артилерійських боєприпасів для України та ще мільярд — на ці ж потреби через механізми Європейського фонду миру. Сукупно це понад 400 мільйонів євро.

Норвегія виділить чотири мільярди норвезьких крон на чеську ініціативу з купівлі артилерійських боєприпасів для України та ще мільярд — на ці ж потреби через механізми Європейського фонду миру. Сукупно це понад 400 мільйонів євро.Таку інформацію опублікував сайт уряду Норвегії."Норвегія надає чотири мільярди крон — приблизно 332 мільйони євро — на чеську ініціативу з купівлі артилерійських снарядів для України у всьому світі. Норвегія виділяла кошти на чеську ініціативу й 2024 року", — йдеться офіційному повідомленні.Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре зазначив, що це одна з ключових потреб для української армії, тому Норвегія робить свій внесок.Ще один мільярд крон надають для Європейського фонду миру, через який ЄС також фінансує військову допомогу для України — внесок теж використають на артилерійські боєприпаси."Європа має брати на себе більшу відповідальність за підтримку України в її боротьбі за свободу. Наші внески у Європейський фонд миру та наша спільна підтримка чеської ініціативи підкреслюють, що Європа підтримує Україну", — зазначив Стьоре.Перед тим Норвегія підтримала придбання боєприпасів для України в норвезьких виробників у співпраці з іншими країнами Північної Європи, а також передавала снаряди зі своїх складів і поділилася технологіями, щоби снаряди можна було виробляти в Україні за ліцензією. Як відомо, на початку березня у Норвегії домовилися про збільшення допомоги Україні 2025 року на 50 мільярдів норвезьких крон — до 85 мільярдів норвезьких крон (майже восьми мільярдів доларів).Нагадаємо, 26 березня стало відомо, що Норвегія надасть додатково один мільярд норвезьких крон (майже 90 мільйонів євро) на фінансування імпорту газу в Україну. Це необхідно для забезпечення адекватного газопостачання для населення, бізнесу та промисловості.

У п’ятницю, 4 квітня, уряд Норвегії на своєму засіданні обговорив і схвалив збільшення допомоги Україні 2025 року на 50 мільярдів норвезьких крон (4,6 мільярда доларів) — до 85 мільярдів крон (7,8 мільярда доларів).Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг, якого цитує видання NRK.За його словами, норвезький уряд схвалив пакет підтримки на загальну суму 50 мільярдів норвезьких крон на додаток до попередніх 35 мільярдів норвезьких крон.Таким чином загальний обсяг фінансування на підтримку України на цей рік склав 85 мільярдів норвезьких крон."Ми потроюємо військову підтримку", — наголосив норвезький міністр.Він додав, що гроші витрачатимуться за кордоном і таким чином не сприятимуть тиску на норвезьку економіку.У парламенті Норвегії Стортингу збільшення фінансування на допомогу Україні погодили на початку березня.Норвегія раніше схвалила програму "Нансен" на 75 мільярдів норвезьких крон, яка передбачає довгострокову підтримку України до 2027 року.Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що Норвегія надасть додатково один мільярд норвезьких крон (майже 90 мільйонів євро) на фінансування імпорту газу в Україну. Це необхідно для забезпечення адекватного газопостачання для населення, бізнесу та промисловості.

Норвегія надасть додатково один мільярд норвезьких крон (майже 90 мільйонів євро) на фінансування імпорту газу в Україну. Це необхідно для забезпечення адекватного газопостачання для населення, бізнесу та промисловості.Про це повідомив сайт норвезького уряду. Там зазначили, що надійніше енергопостачання має важливе значення для стійкості України."Це одна з тем, які обговорювали під час візиту президента Зеленського до Норвегії минулого тижня. Існує нагальна потреба у збільшенні фінансування імпорту газу для забезпечення електроенергією та теплом житлових будинків, підприємств і державних установ. Норвегія робить усе можливе, щоби допомогти", — заявив прем'єр-міністр Йонас Гар Стьоре.Нове фінансування проходитиме через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), його використають для закупівлі газу із західних джерел. Отримувачем газу буде українська державна компанія "Нафтогаз".Імпортований газ використають для потреб споживання та збільшення запасів газу на випадок подальших атак на газову інфраструктуру. Фінансування здійснюється в рамках Програми підтримки України Нансена, а один мільярд норвезьких крон взято з асигнувань на енергетичний сектор України на 2025 рік."Атаки на українську енергосистему є та були атакою на саму суть українського суспільства. Вони є частиною спроби послабити українську економіку та підірвати довіру українського народу до свого уряду. Ось чому вкрай важливо допомогти зберегти доступ до газу", — заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде, який перебуває з візитом в Україні цього тижня.Додаткове виділення коштів збільшує загальний внесок Норвегії у закупівлю газу для України з 2022 року до 3,6 мільярда норвезьких крон. 2023 року 635 мільйонів норвезьких крон виділили на закупівлю газу як гарантію. Зараз ці кошти вивільнені, їх можна використати для збільшення загального внеску. Таким чином загальна сума угоди — 1,635 мільярда норвезьких крон."Ми ще не знаємо, скільки газу Україні потрібно буде імпортувати цього року, але внесок Норвегії дозволить Україні краще протистояти наслідкам нових нападів з боку Росії та зробити необхідну підготовку до наступної зими", — сказав Ейде.Нагадаємо, що 7 березня "Нафтогаз України" та польська державна компанія ORLEN підписали меморандум про співпрацю у сфері зрідженого природного газу. Крім того, українська компанія закупить 100 мільйонів кубометрів газу.

У середу, 26 березня, до Києва із офіційним візитом прибули міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде та міністерка праці й інтеграції Тоньє Бренна.Про це повідомила прес-служба уряду Норвегії."Важливо, що ми демонструємо свою підтримку Україні, подорожуючи сюди та відвідуючи український уряд, громадянське суспільство та міжнародні організації, які виконують життєво важливу роботу. Приємно подорожувати разом із міністром праці та інклюзії, тому що норвезька підтримка України є широкою та охоплює всі сфери норвезької політики", — наголосив міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде.Як очікується, норвезькі посадовці з українськими колегами, а також подивляться на результати підтримки Норвегії. За даними уряду, 6 березня Норвегія збільшила допомогу Україні на 50 мільярдів крон. Відтак, загалом вона сягне 217 мільйонів крон до 2030 року."На зустрічах з українською владою ми можемо пообіцяти довгострокову прихильність зусиллям Норвегії. Це помічають українці. Зараз багато про битви на полі бою, але ми також повинні переконатися, що суспільство продовжує працювати. Те, що люди мають електрику, роботу, функціонуючий державний апарат і активне громадянське суспільство також є частиною опору", — додала міністерка праці й інтеграції Норвегії.Нагадаємо, 20 березня в Осло відбулася зустріч українського лідера Володимира Зеленського з президентом Стортингу Норвегії Масудом Гарахані. Також на перемовинах були присутніми голови політичних партій, представлених у норвезькому парламенті.

У четвер, 20 березня, в Осло відбулася зустріч українського лідера Володимира Зеленського з президентом Стортингу Норвегії Масудом Гарахані.Про це повідомила прес-служба Офісу президента. Також на перемовинах були присутніми голови політичних партій, представлених у норвезькому парламенті.Зазначається, що однією із тем для обговорень стала консолідація міжнародної підтримки на парламентському рівні та напрями подальшої співпраці.До того ж Зеленський подякував Стортингу за рішення виділити додаткове фінансування для України цього року на майже вісім мільярдів доларів. За словами гаранта, ця допомога "сприятиме досягненню справедливого та міцного миру для України"."Дякую Норвегії, уряду, парламенту та всьому народові за підтримку України — військову, гуманітарну, за підтримку нашої енергетики під час зими", — зазначив Зеленський.Нагадаємо, 20 березня президент Володимир Зеленський також зустрівся із прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Вони обговорили питання подальшої підтримки України.

У четвер, 20 березня, президент Володимир Зеленський зустрівся із прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Вони обговорили питання подальшої підтримки України.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Tekegram. Він назвав зустріч "теплою, змістовною та продуктивною"."Сьогодні з премʼєр-міністром говорили про спільні зусилля для досягнення достойного, сталого миру для України, підкріпленого міцними гарантіями безпеки. Також про нашу обʼєднану дипломатичну роботу, конкретні шляхи зміцнення наших захисних можливостей", — написав він на своїй сторінці у Telegrаm.Співрозмовники порушили теми ППО, боєприпасів та інвестицій в українську оборонку. Також обговорили взаємовигідні спільні виробництва, які можуть створювати та розвивати. Зеленський подякував парламенту та уряду Норвегії за надану підтримку та за рішення збільшити обсяги допомоги для нашої держави майже втричі. Йдеться про майже вісім мільярдів доларів, які спрямують на закупівлю та виробництво дронів, снарядів та артилерії. "Все те, що відчутно допомагає нашим воїнам і зрештою змусить Росію перейти на дипломатичний трек завершення війни", — наголосив президент.Нагадаємо, учасники саміту Європейського Союзу, який відбувся 20 березня у Брюсселі, підтвердили намір продовжувати економічну та військову підтримку для України. До того ж вони закликали національні уряди прискорити постачання в Україну боєприпасів та іншого озброєння.

Наступного тижня відбудуться переговори між представниками Сполучених Штатів Америки та України щодо продовження координації кроків із досягнення миру. Зустріч відбудеться у Саудівській Аравії у понеділок, 24 березня.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час прес-конференції з прем'єром Норвегії Йонасом Гаром Стере."Найближча зустріч відбудеться в понеділок у Саудівській Аравії. Будуть технічні команди, я так розумію, структура така: буде зустріч України з Америкою, а потім — Америки з Росією, або будуть паралельні зустрічі в одній країні на одну тематику", — пояснив президент.За словами гаранта, ця зустріч буде присвячена обговоренню технічних аспектів часткового припинення вогню. Йдеться про удари по енергетиці та цивільній інфраструктурі. Також це стосується безпеки судноплавства.Зеленський додав, що Україна готує список обʼєктів, які потребують захисту. Його передадуть партнерам.Нагадаємо, раніше спікерка Державного департаменту США Теммі Брюс інформувала, що зустріч між делегаціями Сполучених Штатів Америки та країни-агресорки Росії, яка пройде у Саудівській Аравії, відбудеться не на рівні вищого керівництва країн.

Фінляндія та Норвегія долучаться до розробки мирного плану для України, над яким працюють Велика Британія та Франція.Про це повідомив президент Фінляндії Александер Стубб, передає Yle."На даному етапі розробкою мирного плану займаються Україна, Велика Британія і Франція", — зазначив Стубб і зауважив, що Фінляндія разом із Норвегією теж підтримають ці країни.Він зауважив, що найближчими днями деталі співпраці обговорюватимуться з Україною. Водночас деталей щодо майбутнього документа Стубб поки не розкрив."Британія та Франція налаштовані на певну присутність військ в Україні. Але ті країни, які мають спільний кордон з Росією та відповідальність за захист НАТО на цьому кордоні, розуміють, що їхні внески відрізняються", — заявив Стубб.Крім того, коментуючи Лондонський саміт, фінський лідер зауважив, що учасники визначили три пункти головних пункти й дійшли по них згоди:мета усіх учасників — завершення війни;підтримка України повинна продовжуватись у військовому, політичному та економічному плані;потрібен мирний план.Нагадаємо, раніше британський премʼєр-міністр Кір Стармер заявляв, що Велика Британія разом із Францією і Україною працюватимуть над мирним планом щодо закінчення війни. Після того, як документ буде готовий його представлять Сполученим Штатам Америки.

Норвезька паливна компанія Haltbakk Bunkers оголосила про припинення постачання палива військовим кораблям Сполучених Штатів Америки. Головна причина — суперечка між лідером США Дональдом Трампом та українського гаранта Володимира Зеленського.Про це повідомляє норвезьке видання Kystens Næringsliv із посиланням на заяву власника компанії Haltbakk Bunkers Гуннара Грана. Так, посадовець наголосив, що з боку його компанії "жодного літра не буде доставлено, поки Трамп не закінчить (свою каденцію, — ред.)"."Сьогодні ми стали свідками найбільшого лайно-шоу, яке коли-небудь було представлено "в прямому ефірі" нинішнім американським президентом та його віце-президентом. Величезна заслуга президента України в тому, що він стримався і зберіг спокій, попри те, що США влаштували підступне телешоу. Нас від цього нудило. Коротко і ясно", — йдеться в повідомленні.Відтак, наразі Haltbakk Bunkers припиняє всі продажі енергоресурсів Збройним Силам США та їхнім кораблям. Очільник компанії також зауважив, що Haltbakk Bunkers після широкомасштабного вторгнення РФ в Україну також не продає паливо росіянам."Це означало, що багато наших конкурентів отримали великий додатковий дохід. Ми втратили багато доходів. Але у нас є моральний компас. Зараз США виключені через їхню поведінку щодо українців", — зазначив власник Haltbakk Bunkers.Водночас міністр оборони Норвегії Торе Сандвік після такого рішення Haltbakk Bunkers заявив, що країна залишається надійним партнером США та продовжує забезпечувати американський військовий флот усією необхідною підтримкою. Він також зауважив, що дії приватних компаній не відображають позиції уряду країни."Я можу підтвердити, що всю запитувану підтримку надано. США та Норвегія підтримують тісну та міцну співпрацю в галузі оборони. Американські сили продовжуватимуть отримувати необхідне постачання та підтримку від Норвегії", — зазначив Сандвік.Нагадаємо, раніше у Норвегії поліція арештувала корабель з російським екіпажем. Громадян держави-агресора запідозрили у пошкодженні кабелю в Балтійському морі між Латвією та Швецією.

Колишній генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг працевлаштувався в Норвегії. Він обійме посаду міністра фінансів країни в оновленому уряді.Про це йдеться у прес-релізі прес-служби Мюнхенскої конференції з безпеки.Згідно з оприлюдненою інформацією, Столтенберг, який наразі обіймає посаду очільника Мюнхенської конференції з безпеки, отримав пропозицію очолити міністерство фінансів Норвегії."Він повернеться на свою посаду на громадських засадах на чолі Мюнхенської конференції з безпеки, як тільки залишить державну службу", — йдеться у прес-релізі.Своєю чергою Єнс Столтенберг наголосив, що для нього така пропозиція є великою честю."Ретельно обміркувавши поточні виклики, які стоять перед нами, я вирішив прийняти прохання прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Стьора виконувати обов'язки його міністра фінансів. Я повернуся до Мюнхенської конференції з безпеки й до інших своїх обов'язків після завершення мого перебування на цій посаді. Я вдячний за рішення тимчасово звільнити мене від моїх обов'язків, поки я знову служитиму своїй країні. Я продовжуватиму брати участь в роботі ЦМБ і його численних заходах настільки, наскільки це дозволить мені моя нова посада", — сказав Столтенберг.Що відомо про Єнса СтолтенбергаСтолтенберг двічі був прем'єр-міністром Норвегії — у 2000-2001 та у 2005-2013 роках. Політик також протягом 10 років очолював НАТО, включно з першою каденцією Дональда Трампа. Столтенберг має економічну освіту та вже обіймав пост міністра фінансів Норвегії у далеких 1996-1997 роках.Повноваження Єнса Столтенберга як генсека НАТО мали завершитись 30 вересня 2022 року, однак у березні 2022 року, через російське вторгнення в Україну, його повноваження продовжили ще на рік — до 30 вересня 2023 року.Нагадаємо, раніше колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що для якнайшвидшого припинення війни Україні може призвести відмова від деякої частини українських територій на користь Росії. В обмін на це Київ отримає гарантії безпеки на майбутнє.

У Норвегії поліція арештувала корабель з російським екіпажем. Громадян держави-агресора запідозрили у пошкодженні кабелю в Балтійському морі між Латвією та Швецією.Як повідомляє видання NRK, судно було затримане на підставі юридичного запиту латвійської влади.Видання додає, що затримане судно Silver Dania належить норвезькій компанії.  Корабель був побудований у 1989 році та зареєстрований у Норвегії. Це судно курсує між Санкт-Петербургом і Мурманськом, а екіпаж судна — росіяни. Цей корабель був затриманий береговою охороною Норвегії у ході операції під керівництвом поліції у четвер, 30 січня, о 21:00 за місцевим часом. У цей час судно перебувало в норвезькій економічній зоні біля узбережжя району Тромс. Вже сьогодні судно було доставлено в порт Тромсе.Поліція зазначає, що екіпаж і судноплавна компанія, якій належить корабель, співпрацюють з владою добровільно. Наразі правоохоронці проводять обшуки на борту корабля та збирає докази причетності судна до інциденту з пошкодженням кабелю.Нагадаємо, раніше видання LSM повідомляло, що 26 січня, ушкодження отримав підводний оптоволоконний кабель "Латвійського державного центру радіо та телемовлення". Прем'єр-міністр країни Евіка Силіня скликала з цього приводу нараду відповідальних структур.

Напередодні, 15 січня, два норвезькі винищувачі F-35, які країна розмістила в Польщі на початку місяця, були підняті в повітря по тривозі. Це сталось через активність авіації Російської Федерації.Про це у соцмережі X повідомило командування військово-повітряних сил НАТО.Згідно з оприлюдненою інформацією, норвезькі винищувачі підійнялись в повітря по тривозі "у відповідь на велику кількість російських літаків у повітрі"."Це перший випадок, коли норвезькі літаки були підняті в повітря для активної протиповітряної оборони польського повітряного простору, демонструючи відданість Альянсу східному флангу НАТО", — додали у командуванні військово-повітряних сил НАТО.Yesterday, two 🇳🇴 F-35s stationed in 🇵🇱 scrambled in response to a massive number of airborne 🇷🇺 aircraftThis is the first time the 🇳🇴 jets have scrambled in active air defence of Polish Airspace, demonstrating Allied commitment to NATO's eastern flank pic.twitter.com/jpcfhxOSsx— NATO Air Command (@NATO_AIRCOM) January 16, 2025Нагадаємо, на світанку у середу, 15 січня, у столиці та низці областей оголошено повітряну тривогу. Ворог випустив по територію нашої держави низку своїх ракет. У деяких регіонах лунали вибухи.Крім того, через ворожу атаку у низці регіонів України було запроваджено екстрені відключення електроенергії. Раніше повідомлялось, що 15 січня Польща підняла у небо бойову авіацію. Головна причина — масована ракетна атака Росії на Україну.

Норвезький Директорат у справах іноземців (UDI) зробив нову оцінку безпекової ситуації в Україні, і з 13 січня 2025 року визнав ще кілька областей безпечними.Про це йдеться на сайті відомства. У вересні 2024 р. правила були змінені й особи, які проживали в областях, які норвезький уряд вважає безпечними, як правило, не зможуть більше отримати колективний захист. На 13 січня 2025 року у Норвегії вважають безпечними такі області:Черкаську; Чернівецьку; Івано-Франківську; Хмельницьку; Кіровоградську; Київську (область, не місто); Львівську; Полтавську; Рівненську; Тернопільську; Вінницьку; - Волинську; Закарпатську; Житомирську."Області, які вважаються безпечними, це переважно ті, де українська влада здебільшого контролює ситуацію, а Росія не має чи має мінімальний контроль та вплив. UDI поважно стежити за ситуацією в Україні, і оцінка того, які області вважають безпечними, може змінитися", — йдеться у заяві UDI. Кого торкаються ці зміни Зміни стосуються осіб, які подали заявку на захист від 28 вересня 2024 року та не отримали відповіді на свою заявку на захист до 13 січня 2025 року. Зміни стосуються осіб, які подали заявку на захист з 13 січня 2025 року. Зміни не зачеплять осіб, які подали заявку на захист до 28 вересня 2024 року. Зміни також не стосуються осіб, які вже мають дозвіл та продовжуватимуть його. Зміни також не зачеплять осіб, які прибули до Норвегії через Програму медичної евакуації (Medevac)."Зміни також не зачеплять осіб, чиї близькі члени сім'ї отримали колективний захист у Норвегії. До близьких членів сім'ї належать чоловік/дружина, співмешканець(-ка), діти до 18 років та інші члени родини, які проживали з вами до 24 лютого 2022 року", — пише UDI.Останнє постійне місце проживанняУ цьому питанні Норвегія розглядатиме кожну справу індивідуально. Загалом останнім постійним місцем проживання буде останнє місце, де біженець проживав щонайменше останні шість місяців. "Якщо ви тільки проїжджали через певну область, ми не вважатимемо її місцем постійного проживання. Ми не можемо сказати заздалегідь, що вважатимемо вашим останнім постійним місцем проживання. Тому ви не зможете отримати відповідь на це питання, якщо ви нам зателефонуєте", — пише UDI.Що станеться, якщо особа прибула безпечної областіЯкщо особа подає заявку на захист у Норвегії та проживали в області, яку норвезький уряд вважає безпечною, країна розгляне таку заявку в індивідуальному порядку. Критерії для отримання індивідуального захисту набагато суворіші, ніж для колективного захисту. "До уваги буде прийматися те, чи може українська влада надати вам захист. Ми також визначимо, чи є в Україні області, які вважаються безпечними та придатними для вашого перебування. Це не залежить від того, чи проживали ви раніше в цих областях", — зазначають в UDI.За даними ООН, За 2024 рік з України виїхали 370 тисяч громадян. Станом на грудень 2024 року в Європі перебуває 6,2 мільйона українців, тоді як за її межами проживає понад 500 тисяч біженців.Варто зауважити, що впродовж 2023 року кількість біженців з України збільшилась приблизно на 200 тисяч осіб.Нагадаємо, Болгарія продовжила програму державної підтримки для українських біженців до 4 березня 2025 року. За офіційними даними, з моменту вторгнення Росії в Україну до Болгарії приїхали загалом 3 398 551 українець, з них — 60 864 досі залишаються в цій країні.