# школа

У Сумах побудують чотири підземні школи. Загалом в області планують звести 11 таких шкіл.Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час робочого візиту у Суми. Також у ході свого відрядження він відвідав в обласному центрі освітній заклад, де будується підземне сховище.За словами посадовця, захисна споруда вміщатиме 500 осіб і дасть можливість дітям навчатись очно й у безпеці. На реалізацію цього проекту було виділено близько 117 мільйонів гривень з державного та місцевого бюджетів. "Завершити будівництво мають до початку наступного навчального року. Зараз навчання в школі проходить у змішаному форматі, частково онлайн", — наголосив Шмигаль.Окрім цього, Денис Шмигаль обговорив із головою Державного  агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергієм Сухомлином можливі механізми спрощення реалізації таких проектів для невеликих навчальних закладів."Безпека навчального процесу — наш ключовий напрям у сфері освіти. Послідовно працюємо над тим, щоб якнайбільше дітей могли ходити до шкіл і вчитись у безпечних і комфортних умовах", — зазначив очільник уряду.Де в Україні працюють підземні школиЗауважимо, що підземні школи функціонують у різних областях України. Зокрема, у Харкові торік завершили будівництво першої такої школи, а у січні цього року другої. Окрім цього, у грудні 2024 року у Запоріжжі почала працювати перша в області підземна школа. Освітній заклад розташований на глибині семи метрів і здатний витримувати ракетні удари. Наразі в області є п'ять таких закладів освіти, шостий готують до відкриття.Нагадаємо, раніше у Міносвіти повідомляли, що з 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи. Для учнів 10-12 класів буде запроваджене профільне навчання.

У Рівному 13-річна ліцеїстка нанесла вчителеві тілесні ушкодження. За даними поліції, учениця вдарила педагога у плече циркулем.Як повідомляє прес-служба поліції Рівненської області, в одному з навчальних закладів обласного центру між педагогом та дитиною стався конфлікт.За даними слідства, дівчина під час уроку користувалася телефоном та не реагувала на зауваження вчителя. У відповідь 13-річна дівчина вдарила вчителя циркулем."36-річний педагог тримав дитину, щоб вона повторно не завдала йому чи навколишнім людям ушкоджень. Цей момент і зняли на відео однокласники та розмістили його у соціальній мережі", — наголосили правоохоронці.Водночас вчитель відмовився від написання заяви. Своєю чергою, батьки дівчини також звернулись до поліції із заявою, що претензій до вчителя не мають. Ювенальні поліцейські провели профілактичну бесіду з дівчиною та її батьками щодо недопущення таких ситуацій у майбутньому.Наразі в освітньому закладі проводитимуть перевірку щодо вказаного інциденту. Нагадаємо, у січні у Рівненській області вчитель побив школяра. Поліція зареєструвала цей факт, однак мати хлопця відмовилася від претензій до педагога.

У ніч на 7 травня російські окупанти атакували Київ дронами та балістичними ракетами. В одному з районів столиці зафіксовано падіння уламків дрона на територію школи.Про це повідомила прес-служба Київської міської військової адміністрації."У Святошинському районі — падіння уламків БпЛА на територію СШ № 200 імені Василя Стуса та на ще одній локації на відкритій території. На місці працюють фахівці", — зазначили в повідомленні.За попередньою інформацією, обійшлося без наслідків та постраждалих.Обстріл Києва: що відомоУ ніч на середу, 7 травня, російські загарбники атакували Київ дронами та балістичними ракетами. У Дніпровському районі столиці зафіксовано падіння уламків БпЛА на житловий будинок. Відбулося часткове руйнування двох верхніх поверхів житлового будинку.Згодом стало відомо про падіння уламків у Соломʼянському та Святошинському районах. У Святошинському — на 10-поверховий житловий будинок, там горіли квартири на сьомому, восьмому та дев'ятому поверхах.Станом на 15:30 загальна кількість постраждалих становить вісім осіб, серед них — чотири дитини. Четверо людей госпіталізовано (троє дітей), решта — отримали допомогу на місці. На жаль, є двоє загиблих.На місцях атак розгорнуті оперативні штаби, які працюватимуть до повної ліквідації наслідків і надання соціальних послуг всім, хто постраждав внаслідок дій держави-терориста.Крім столиці, під атакою цієї ночі була й Київщина. За інформацією обласної військової адміністрації, у Бучанському районі внаслідок падіння уламків дронів загоряння виникло між другим і третім поверхами десятиповерхового житлового будинку, який ще не введено в експлуатацію.Нагадаємо, у ніч на 7 травня росіяни випустили по Україні чотири балістичні ракети та 142 дрони, половина з них — "шахеди". .

У Черкасах 8 та 9 травня деякі школи перейдуть на дистанційне навчання. Головна причина — погіршення безпекової ситуації в Україні.Про це повідомив Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради."8 та 9 травня заклади загальної середньої освіти міста Черкаси переходять на дистанційну форму навчання у зв’язку з погіршенням безпекової ситуації в країні", — йдеться у повідомленні.У Департаменті також звернулися до всіх учасників освітнього процесу з проханням бути уважними, слідкувати за офіційними повідомленнями та дотримуватись правил безпеки у ці дні. Варто зазначити, що деякі Telegram-канали пишуть, що в Одесі діти також навчатимуться дистанційно 8 та 9 травня. Проте на офіційній сторінці міськради спростували цю інформацію, назвавши її "фейковою". "Ця інформація направлена на дестабілізацію ситуації в місті. Ніяких змін у навчальному процесі в ці дні не заплановано", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 6 травня російські війська масовано атакували Берислав Херсонської області. Кілька ворожих снарядів влучили у місцеву школу.

У вівторок, 6 травня, російські війська масовано атакували Берислав Херсонської області. Кілька ворожих снарядів влучили у місцеву школу.Про це повідомила прес-служба Херсонської обласної державної адміністрації."Сьогодні вдень російські війська знову обстріляли Берислав", — йдеться у повідомленні.Під час терористичної атаки загалом зафіксували шість "прильотів" по місту. Кілька російських снарядів влучили у будівлю школи. "За попередніми даними, обійшлося без постраждалих", — поінформували в Херсонській ОДА.Також 6 травня у Херсоні цивільне авто наїхало на вибуховий пристрій. Внаслідок детонації постраждали троє людей: 31-річний чоловік отримав забій плеча і садна голови, у 23-річного чоловіка — забій ноги і пошкодження пальця руки, ще один 28-річний постраждалий дістав мінно-вибухову травму. Нагадаємо, у ніч на 6 травня російські окупанти атакували Україну 136 ударними дронами типу "Шахед" та безпілотниками-імітаторами. Внаслідок атаки пошкодження зафіксовано у трьох областях.

В українських школах 28 квітня розпочався моніторинг щодо використання державної мови в освіті. Однією з ключових цілей є виявлення актуальних тенденцій у використанні української мови в освітньому середовищі.Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови. Моніторинг триває в межах спільного проєкту уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя і Державної служби якості освіти України.За даними посадовця, метою дослідження є:виявити актуальні тенденції у використанні української мови в освітньому середовищі;визначити чинники, що впливають на мовні практики учасників освітнього процесу у межах закладу освіти й поза ним;оцінити рівень мотивації до вдосконалення володіння державною мовою;провести аналіз мотивації до підвищення рівня володіння державною мовою;вивчити наявність та якість навчально-методичних і цифрових ресурсів для вивчення української мови."Освітній процес охоплює всі види діяльності, що відбуваються на території будь-якого закладу. Українська має лунати не лише на уроках, на перервах, на батьківських зборах, в бібліотеці, спортзалі та бомбосховищі. Вона має бути скрізь! Дослідження, яке ми проводимо разом з ДСЯО четвертий рік поспіль, сприяє утвердженню державної мови. Підвищення якості викладання, контроль за застосуванням української, створення додаткових можливостей для учасників освітнього процесу — краща інвестиція у майбутнє", — йдеться у заяві Тараса Кременя. Уповноважений акцентував на важливості дотримання 21 статті закону про державну мову, яка передбачає обов’язкове застосування української в закладах освіти та закликав усіх учасників освітнього процесу до активної співпраці у питанні утвердження державної мови в школах та за їх межами.Протягом 2022-2025 років уповноважений і Державна служба якості освіти України проводили щорічні моніторинги застосування української мови як державної у закладах загальної середньої освіти, в межах яких опитувались учні, їхні батьки та вчителі з питань мови спілкування в освітньому процесі, під час перерв, у повсякденні та щодо використання онлайн-контенту.Раніше повідомлялось, що в Україні за останні пʼять років зросла частка громадян, які спілкуються вдома рідною мовою. Проте 13% продовжують використовувати у побуті мову агресора.Нагадаємо, на порушення мовного законодавства у першому кварталі 2025 року поскаржилися понад 600 разів. Найбільше скарг уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь отримав зі столиці, а також Одеської та Харківської областей.

У п'ятницю, 2 травня, у Житомирі всі школи перейшли на дистанційне навчання. Головна причина — загрозлива екологічна ситуація.Про це повідомила Житомирська міська рада.Що відбувається у містіВвечері 1 травня у Житомирі спалахнула пожежа на сміттєзвалищі. Вогнем було охоплено близько 1,3 гектара території. Водночас сильні пориви вітру ускладнюють боротьбу з вогнем, сприяючи його швидкому поширенню. "Протягом усієї ночі на місці події тривали роботи з ліквідації пожежі. У гасінні були залучені 31 вогнеборець та 9 одиниць техніки. Завдяки їхнім зусиллям вдалося локалізувати загоряння, і на цей час подальше поширення вогню по території полігону не відбувається", — наголосили у міськраді.Попри це, враховуючи рекомендації екологів, міськрада ухвалила рішення про тимчасову зміну роботи закладів освіти. Зокрема:школи Житомира сьогодні працюють у дистанційному форматі;дитячі садочки працюють у звичайному режимі, однак прогулянки на відкритому повітрі тимчасово скасовані;скасовуються  всі змагання та тренування спортивних шкіл, заплановані на відкритому повітрі.Нагадаємо, 1 травня в Чернівецькій області на Лужанському спиртовому заводі стався вибух зернозбирального обладнання. Постраждало двоє осіб.

У Києві триває планова підготовка до завершення навчального року. Останній дзвоник у закладах загальної середньої освіти пролунає 30 травня.Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський. Таке рішення прийняли відповідно до рекомендацій Департаменту освіти та науки України.Вказується, що у травні для учнів 11 класів запропонують альтернативні моделі навчання. З огляду на виклики воєнного стану та досвід, напрацьований освітянами міста, для випускників замість традиційної класно-урочної системи передбачається індивідуалізовано-груповий підхід, що дасть змогу глибше опрацювати вибрані предмети.Навчання у червні Після останніх дзвоників, у період з 31 травня до 30 червня заклади освіти зосередяться на компенсаторних заняттях, допомозі в подоланні освітніх втрат і розривів, заходах із соціально-психологічної адаптації для учнів 1–10 класів. "Також для них будуть організовані літні курси творчого розвитку, мовні клуби, навчальні практики з предмета "Захист України", тренінги з тактичної медицини, безпеки життєдіяльності, мінної безпеки, кібербезпеки та інші активності, актуальні в умовах сьогодення", — зазначив Мондриївський.До того ж у червні для організації освітнього процесу педагогам рекомендують використовувати сучасні навчальні інструменти для дослідницької та експериментальної діяльності. Йдеться про:"живі книжки";радіо "П.О.Р.Ш.";VR-окуляри;STEM/STEAM-простори.Видача дипломівВидача документів про освіту відбудеться з урахуванням безпекової ситуації. Так, свідоцтва вручатимуть у наступні дати:про здобуття початкової освіти — з 2 до 6 червня;про здобуття базової середньої — з 11 до 14 червня;про здобуття повної загальної середньої освіти — з 18 до 21 червня."Попри всі труднощі воєнного часу, заклади освіти лишаються острівцем безпеки не лише для дітей, а й для всієї громади міста. Завдяки зусиллям київських педагогів навчання триває, а діти мають змогу розвиватися й планувати майбутнє", — наголосив заступник голови КМДА.Нагадаємо, з 1 вересня цього року держава зупиняє фінансування заробітної плати вчителів шкіл, у яких навчається менше ніж 45 учнів. Мінімум 403 малокомплектні школи можуть закрити або реорганізувати.

Анонсоване запровадження нових функцій в освітньому застосунку "Мрія" не ставить під загрозу безпеку даних учителів, школярів і їхніх батьків.Як зазначили у Міністерстві цифрової політики, жодна третя сторона не має доступу до персональної інформації користувачів.Варто зазначити, що раніше сумніви в безпеці даних висловили користувачі соцмереж, які звернули увагу на норми постанови уряду №177, яка регулює роботу застосунку. В документі зазначено, що до нього можуть бути "підключені" суб'єкти господарювання, інформаційні та інформаційно-комунікаційні системи.У Міністерстві додали, що йдеться про партнерів "Мрія", з якими співпрацюють у визначених межах, а також освітні системи, які можуть технічно інтегрувати до застосунку. Йдеться про партнерів, які:надають матеріали для бібліотеки контенту;долучені до бонусної програми, за якою школярі у формі заохочення до навчання отримуватимуть квитки в кіно, на майстер-класи, доступ до курсів тощо.У Мінцифри пояснили, що партнери не мають доступу до персональних даних чи адміністративної частини системи."Суб’єкти господарювання не отримують доступу до застосунку чи його даних. У постанові йдеться про можливість їхньої технічної інтеграції, наприклад, для відображення інформації про бонуси", — наголосили у міністерстві.Розробники застосунку зауважили, що суб'єкти господарювання перед приєднанням до освітнього застосунку проходять перевірку, їхня інтеграція проходить виключно через офіційні процедури, а діяльність відповідає вимогам інформаційної безпеки.Водночас авторизація в додатку через BankID Національного банку або "Дію" не становить загрози витоку персональних даних, адже при вході в застосунок ця інформація не зберігається та не передається — такої можливості немає технічно та юридично."Усі компоненти екосистеми "Мрія" створюють відповідно до чинного законодавства та з дотриманням принципів захисту персональних даних користувачів і користувачок", — наголосили у Мінцифри.Нагадаємо, раніше віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомляв, що в освітньому додатку "Мрія" буде власна валюта. За накопичені бонуси учні зможуть придбати квитки в кіно, оплатити різноманітні курси тощо.

З 1 вересня цього року держава зупиняє фінансування заробітної плати вчителів шкіл, у яких навчається менше ніж 45 учнів. Мінімум 403 малокомплектні школи можуть закрити або реорганізувати.Як повідомляє портал Education.ua, виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати кошти незалежно від кількості дітей. На думку посадовців, це рішення допоможе оптимізувати мережу шкіл, підвищити рівень знань учнів та ефективність витрат на освіту.Так, торік 5 березня Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Відповідно до неї, починаючи з 1 вересня 2025 року, держава більше не виділятиме коштів на оплату праці педагогів у школах, де кількість учнів становить менше ніж 45 осіб. Ці заклади освіти з 1 вересня 2025 року або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня — наприклад, у цих школах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями опорних закладів."Проте в реальності ця цифра може бути вищою: наприклад, у Тернопільській області громади повідомили про 32 такі школи, тоді як офіційні дані департаменту освіти нараховують 77 закладів, де навчається менше ніж 45 учнів. Це може свідчити про те, що частину малокомплектних шкіл ще не включено до офіційних планів громад. До того ж не всі громади надали відповіді на запити, тож поточні дані не є вичерпними", — наголошує портал.Відомо, що найбільше шкіл постраждає у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Окрім цього, згідно з вищезгаданою постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію більше не отримуватимуть заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів.Що буде з учнями закритих малокомплектних шкілВлада гарантує перевезення школярів до опорних освітніх закладів. Втім, за даними порталу, приклад Житомирської області показує зворотний бік, оскільки через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси припинили курсувати. Через це 180 дітей із навколишніх сіл тимчасово залишилися без очного навчання. "Це яскраво демонструє, що навіть за наявності автобусів діти із громад, де немає поблизу шкіл, втрачають доступ до освіти. Та суперечить ідеї доступної та якісної освіти для всіх", — зазначає Education.ua.Що буде з педагогами шкіл, які будуть закритіВідомо, що працевлаштування вчителів після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших закладів, втім багатьом вчителям доведеться шукати нову роботу або змінювати професію. "Закриття малокомплектних шкіл в Україні є складним і неоднозначним рішенням. З одного боку, держава прагне підвищити якість освіти й оптимізувати бюджетні витрати. З другого — тисячі дітей та сотні педагогів залишаються перед вибором без вибору", — наголошує портал. Варто зауважити, що кількість шкіл в Україні зменшується щороку. Якщо у 2020/2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, а вже у вересні 2024 року — вже 12 268 закладів загальної середньої освіти.Нагадаємо, раніше у Міносвіти повідомляли, що з 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи. Для учнів 10-12 класів буде запроваджене профільне навчання.

У соціальних мережах і медіа шириться інформація про нібито обов’язкове скорочення літніх канікул у 2025 році. Проте жодних рішень уряд не ухвалював — це питання належить до компетенції шкіл.Про це повідомили у прес-службі Міністерства освіти та науки України. Відповідно до постанови Кабінету міністрів, 2024-2025 навчальний рік триває з 2 вересня 2024 року до 30 червня 2025 року. Однак у МОН зауважили, що ця дата — гранична, а не обов’язкова для завершення занять. "Цю дату, як і структуру навчального року, дати канікул тощо, визначають не в уряді, а в самих школах. Це не новація: таку гнучкість передбачено чинним законодавством уже багато років поспіль, ще до повномасштабної війни", — пояснили у відомстві.Хто увалює рішення про реальні дати навчанняШколи мають автономію, тому рішення про дату завершення навчання, проведення останнього дзвоника, канікули та можливі освітні активності в червні ухвалює педагогічна рада кожного закладу освіти.Проте заклади освіти враховують:загальний обсяг навчального навантаження;безпекову ситуацію в регіоні;індивідуальні потреби учнів і учениць;готовність учителів."Уряд не зобов’язує проводити заняття до 30 червня — це лише крайній термін, до якого школи можуть завершити освітній процес", — наголосили у МОН.Проведення занять у червніЧервень — це не обов’язковий навчальний місяць, а можливість для шкіл організовувати освітній процес у гнучкому форматі. Йдеться про стандартне навчання або додаткові консультації, освітні екскурсії, літні пришкільні табори, індивідуальні заняття тощо."Такі формати насамперед покликані підтримати дітей у подоланні освітніх втрат, спричинених війною. Але педагогічна рада кожної школи ухвалює рішення самостійно — з урахуванням місцевого контексту та потреб учнів й учениць", — зазначили у Міносвіти.Водночас батькам та школярам варто пам'ятати:немає нормативних документів, які б скорочували літні канікули;педагогічні ради ухвалюють рішення з урахуванням безпекової ситуації, навантаження та потреб учнів і учениць;використання червня для освітніх активностей є можливістю, а не обов'язком для закладів освіти.Нагадаємо, у Рівному школярі у період Великодніх свят матимуть додаткові канікули. Вони триватимуть чотири дні.

У Рівному школярі у період Великодніх свят матимуть додаткові канікули. Вони триватимуть чотири дні.Про це повідомив виконувач обовʼязків міського голови Рівного Віктор Шакирзян."Рівненські школярі підуть на додаткові канікули", — написав він на своїй сторінці у Telegram.За його словами, таке рішення прийняла Рада директорів закладів загальної середньої освіти, вивчивши думки батьків щодо організації освітнього процесу 18 та 21 квітня.Так, за результатами опитування в гімназіях та ліцеях напередодні Великодня будуть додаткові великодні канікули. Вони триватимуть з 18 по 21 квітня.Нагадаємо, у Центрі протидії дезінформації повідомляли, що у мережі шириться інформація про те, що цьогоріч літні канікули у школах триватимуть лише два місяці, а навчальний процес продовжиться до 30 червня. Втім, ця інформація не відповідає дійсності.

У мережі шириться інформація про те, що цьогоріч літні канікули у школах триватимуть лише два місяці, а навчальний процес продовжиться до 30 червня. Втім, ця інформація не відповідає дійсності.Про це пише Центр протидії дезінформації.Так, інформацію про літні канікули, які триватимуть лише два місяці, поширюють з посиланням на нібито постанову Кабінету міністрів України. Проте насправді не існує якогось законодавчого акту, який обмежує тривалість канікул. Законом України "Про повну загальну середню освіту" від 2020 року, кожен навчальний заклад самостійно визначає тривалість канікул, які не мають бути менші ніж 30 календарних днів. Відповідно до постанови уряду "Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні", прийнятої у липні 2024 року,  поточний навчальний рік триватиме до 30 червня 2025 року. Втім, як зазначає Міністерство освіти і науки України, кожен заклад загальної середньої освіти може самостійно визначати тривалість, структуру та форму організації навчального року в межах, затверджених урядом. "Тобто, окремі навчальні заклади можуть продовжити повноцінне навчання у червні, зважаючи на психічний стан та інтелектуальний розвиток учнів, а також на освітні втрати, пов’язані зі складною  енергетичною та безпековою ситуацією упродовж навчального року", — пояснили у ЦПД.Повідомляється, що у червні школи також можуть, як і раніше, організовувати пришкільні табори або інші активності.Нагадаємо, раніше віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомляв, що в освітньому додатку "Мрія" з'явиться власна валюта. За накопичені бонуси учні зможуть придбати квитки в кіно, оплатити різноманітні курси тощо.

В освітньому додатку "Мрія" буде власна валюта. За накопичені бонуси учні зможуть придбати квитки в кіно, оплатити різноманітні курси тощо.Про це повідомив віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров."У "Мрії" буде власна валюта, якою можна розрахуватися за квитки в кіно та багато іншого", — написав він на своїй сторінці у Telegram-каналі.За його словами, уже у 2025 році буде запущено гейміфікацію в "Мрії". Мета цього технологічного процесу — зробити так, щоб "навчання було не обов’язком, а грою". "Школярі збиратимуть вогники за виконані домашки — як streak у Duolingo. А ще додамо Кмітливки. Це щоденна мінівікторина, адаптована до віку. Діти самі обиратимуть теми за інтересами. Також з’явиться бонусний розділ: подивився пізнавальне відео, пройшов цікавий тест — отримав бал. Ці бали — Мрійки", — пояснив міністр.Внутрішню валюту можна обміняти на реальні бонуси від партнерів:квитки в кіно;майстеркласи;квести з віртуальною реальністю;курси з програмування, англійської, soft skills."Це перетворює освіту з рутини на досвід. Діти втягуються, розвиваються й отримують за це реальну винагороду", — додав Федоров.Нагадаємо, з 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи. Для учнів 10-12 класів буде запроваджене профільне навчання.

З 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи. Для учнів 10-12 класів буде запроваджене профільне навчання.Про це повідомила прес-служба Міністерства освіти та науки України.У відомстві пояснили, це частина реформи "Нова українська школа". Її мета — поліпшити якість освіти та дати учням можливість обрати профіль навчання, який відповідає їхнім зацікавленням та планам на майбутнє.Так, з 2027 року учні отримають можливість обирати:профіль навчання;частково предмети (курси) в межах профілю;предмети (курси) поза профілем (для розширення світогляду).У Міносвіти зауважили, що навчання відбуватиметься в академічних ліцеях, у яких має бути багато учнів на паралелі (орієнтовно 100 осіб). "Саме так можна забезпечити вибір профілів і предметів — завдяки обʼєднанню учнів у групи. Окрім того, більшість ліцеїв мають бути відокремленими від 1-4 класів та бажано 5-9 класів", — пояснили у відомстві.Чи закриватимуть початкові школи та гімназіїУ МОН додали, що реформа не стосується початкових шкіл (1-4 класи). Вони залишаються максимально наближеними до місць проживання маленьких учнів. Також реформа не має на меті закриття гімназій (шкіл до 9 класу)."Змінюється лише структура старшої школи — учні профільної школи навчатимуться окремо від початкової та за найкращого сценарію — від 5-9 класів", — зазначили в прес-службі.Нагадаємо, з 1 вересня 2025 року в українських навчальних закладах запроваджується інклюзивна та гнучка програма "Школа офлайн". Вона діятиме на період воєнного стану.