# Чорногорія

Президент Чорногорії Яков Мілатович заявив, що він "вірить, що кожна країна має право обирати своє майбутнє" і що Україна, зрештою, стане членом НАТО. Про це політик сказав в інтерв'ю телеканалу Euronews. Мілатович переконаний, що членство України в НАТО "обов'язково" обговорюватиметься в Альянсі. Джерело нагадує, що президент України Володимир Зеленський закликав країни НАТО негайно направити офіційне запрошення на членство в НАТО у рамках його Плану перемоги та у рамках будь-яких майбутніх переговорів щодо припинення війни з Росією. Хоча Мілатович і заявив, що його країна підтримує членство України в НАТО, він не стверджував, що запрошення має бути негайним або обумовленим мирними переговорами з Росією. "Ми підтримали торішнє рішення НАТО про підвищення рівня відносин з Україною, ми також запустили так званий механізм НАТО з підтримки України", — сказав він. "Отже, все це дуже важливі кроки, коли йдеться про справедливий світ в Україні, що, зрештою, і є метою", — сказав Мілатович у програмі Europe Conversation на каналі Euronews. У червні союзники офіційно підтвердили, що Україна перебуває на "незворотному шляху" до членства в НАТО, і оголосили про новий пакет військової підтримки, включно з низкою озброєнь, винищувачі F-16 та широкомасштабний план забезпечення оперативної сумісності, в рамках конференції, присвяченої 75-й річниці НАТО у Вашингтоні, округ Колумбія. Проте Київ вважає, що потенційне припинення вогню та остаточне закінчення війни можливі лише в тому разі, якщо неокуповані території України будуть взяті під захист НАТО як повноправного союзника. Декілька країн відмовилися підтримати членство України, заявивши, що українська армія ще не відповідає стандартам НАТО для вступу до Альянсу. Інші вважають, що такий крок ще більше загострить і так глибоку напруженість у відносинах з Росією. "Це, безумовно, буде однією з важливих дискусій, які відбудуться між нинішніми членами НАТО, особливо напередодні наступного саміту в Гаазі", — додав Мілатович.Нагадаємо, що деякі країни-члени Північноатлантичного альянсу вже розпочали розглядати різні сценарії припинення війни в Україні. Зокрема, за інформацією Bloomberg, політики розглядають можливість надання Україні таких гарантій безпеки, які б захистили її, але не провокували російського диктатора Володимира Путіна на подальшу агресію. Одним із можливих варіантів припинення вогню є створення демілітаризованої зони.Ще 5 грудня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили, зокрема, важливість запрошення України до Північноатлантичного альянсу.Своєю чергою український президент Володимир Зеленський заявив, що запрошення до Північноатлантичного альянсу має бути надане всій території нашої держави. Водночас діяти НАТО зможе спочатку лише на підконтрольних землях.

У "Євробаченні-2025", який відбудеться у швейцарському місті Базель, візьмуть участь представники 38 країн. Після дворічної перерви на пісенний конкурс повертається Чорногорія.Про це повідомляє "Суспільне мовлення".Так, 13, 15 та 17 травня наступного року 32 країни змагатимуться у півфіналах. У великому фіналі до 20 переможців півфіналів доєднаються представники країн "Великої п’ятірки" (Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія та Іспанія) та країна-переможниця 2024 року Швейцарія.  Жеребкування, яке визначить, у якому з півфіналів виступатимуть учасники, відбудеться в Базелі 28 січня 2025 року. Протягом наступних місяців кожна країна обере свою конкурсну пісню та виконавця. Усі пісні мають бути подані до середини березня 2025 року.Учасниками "Євробачення-2025" будуть наступні країни:Австралія.Австрія.Азербайджан.Албанія. Бельгія. Велика Британія.Вірменія. Греція. Грузія. Данія.Естонія. Ізраїль.Ірландія. Ісландія. Іспанія. Італія. Кіпр.Латвія. Литва. Люксембург.Мальта. Молдова. Нідерланди. Німеччина.Норвегія.Польща. Португалія. Сан-Марино. Сербія. Словенія.Україна.Франція.Фінляндія. Хорватія. Чехія.Чорногорія.Швейцарія. Швеція."Євробачення-2024": хто переміг у конкурсіПереможцем цьогорічного "Євробачення" став представник від Швейцарії Nemo. Співак представляв свою країну з композицією The Code, яка отримала максимальний 591 бал (за результатами голосування глядачів (226 балів) та національних журі конкурсу (365 балів)).Україна здобула третє місце на цьогорічному "Євробаченні". Наші співачки Alyona Alyona і Jerry Heil отримали 453 бали від журі та глядачів.Нагадаємо, у Національному відборі, під час якого буде обрано учасника, який представлятиме Україну на "Євробаченні-2025" у швейцарському місті Базель, братимуть участь 20 артистів. Проте до фіналу потраплять лише до 10 зірок.

У п'ятницю, 25 жовтня, президент Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів шести країн. До того ж з кожним із дипломатів гарант провів окрему розмову. Про це повідомив Офіс президента. Зокрема, очільник держави прийняв вірчі грамоти від послів: Фінляндії -- Тар’ї Орвоккі Фернандес, Бразилії -- Рафаеля де Мелло Відала, Ірландії -- Джонатана Конлона, Чорногорії -- Борянки Симічевич, Литви -- Інги Станітє-Толочкєнє та Ісландії -- Фрідріка Йонссона. "Глава держави подякував за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, привітав послів із початком дипломатичної місії та висловив сподівання на інтенсивний розвиток міждержавного діалогу з їхніми країнами", -- йдеться у повідомленні. Фото: Офіс президента Зазначається, що ключовою темою розмови з послом Фінляндії були пріоритетні потреби України на полі бою. До того ж президент висловив вдячність за вагому військову допомогу, активну підтримку Формули миру та організацію тематичної конференції в Гельсінкі щодо екологічної безпеки. "Розраховуємо на посилення співробітництва заради прискорення перемоги України та забезпечення сталого й тривалого миру на Європейському континенті", -- сказав він. Натомість під час діалогу із послом Бразилії гарант наголосив на тому, що Україна як ніхто зацікавлена у відновленні справедливого й тривалого миру та відкрита до обговорення Формули миру на різних міжнародних майданчиках, у різних форматах. Він зазначив, що сподівається на продовження конструктивного діалогу з Бразилією. Водночас у ході перемовин із послом Ірландії, Зеленський запросив країну взяти участь у третьому саміті ініціативи Grain from Ukraine, який відбудеться в листопаді. А із послом Чорногорії обговорювалася підготовка змісту двосторонньої угоди та подальші контакти на найвищому рівні. Під час зустрічі з послом Литви Зеленський подякував за всебічну допомогу Україні, зокрема за готовність щороку надавати оборонну підтримку в розмірі 0,25 % ВВП. "Із самого початку агресії народ Литви з нами. Ви -- перша країна, яка надала нам "стінгери" та іншу військову й гуманітарну підтримку. Це дуже важливо", -- наголосив глава держави. Серед головних тем розмови з послом Ісландії -- підтримка євроатлантичної інтеграції України, Формули миру та Плану перемоги, а також майбутні контакти у двосторонньому та багатосторонньому форматах. "Дякую вашій країні та народу за підтримку України. Ми дуже задоволені розвитком відносин з Ісландією та налаштовані на подальше поглиблення нашого партнерства", -- сказав президент. Нагадаємо, Польща закриває російське генеральне консульство у місті Познань. Це пов'язано з тим, що Москва веде гібридну війну і здійснює диверсійні заходи на польській території. Додамо, у жовтні 2023 року Фінляндія офіційно закрила Генеральне консульство в Росії. Дипломатичне відомство в Санкт-Петербурзі було одним із найбільших у мережі фінських посольств. Також у грудні 2023 року Німеччина вирішила закрити два своїх Генеральних консульства в Єкатеринбурзі та Новосибірську. Відвідувачам пропонували звертатися до посольства Москви.

У середу, 26 червня, відбулася міжурядова конференція між Чорногорією та Європейським Союзом. Вона відкрила шлях до закриття переговорів про вступ країни до блоку. Про це повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель, який залишив відповідний допис у своїх соціальних мережах. "Вітаємо Чорногорію з проведенням сьогоднішньої знаменної міжурядової конференції. Важливий крок уперед, який відкриває шлях до закриття переговорів про вступ з ЄС", — написав він. Президент Євроради також додав, що відвідає Чорногорію наступного тижня. Чорногорія — одна з восьми нинішніх країн-кандидатів на вступ до ЄС разом з Албанією, Молдовою, Сербією, Північною Македонією, Туреччиною, Грузією та Україною. У червні 2012 року Європейський Союз розпочав переговори з Чорногорією про вступ. Після відкриття всіх розділів переговорів країна користується широкою підтримкою серед офіційних осіб членів Євросоюзу, а вступ країни до блоку вважається можливим до 2025 року. Нагадаємо, посол Євросоюзу Катаріна Матернова заявила, що проблема постійних вето якоїсь країни-члена у процесі вступу іншої до Європейського Союзу існує не лише в України. "Магічної пігулки" щодо цього немає.

У Чорногорії затримали громадянина України. Чоловіка підозрюють у сексуальних домаганнях до дитини, а саме зґвалтуванні. Як повідомляє RTCG, місцеві правоохоронці підозрюють в цьому злочині 45-річного українця, ім'я якого не розкривають. Відомо, що підозрюваний проживає у столиці країни -- місті Подгориця.  Видання наголошує, що чоловік у період з серпня 2023 року по 25 червня 2024 року вчиняв сексуальні домагання щодо 13-річної неповнолітньої дівчинки. Зазначається, що про інцидент був поінформований прокурор вищої державної прокуратури в Подгориці. Відомо, що за його наказом чоловік перебуває під вартою. Раніше, а саме 21 червня, німецька федеральна прокуратура повідомляла, що у Франкфурті заарештували трьох чоловіків, серед яких був громадянин України. Їх підозрюють у тому, що вони нібито збирали інформацію для "іноземної спецслужби". Німецькі прокурори зазначили, що чоловіків заарештували ще в середу, 19 червня, і вони є громадянами України (Роберт А.), Росії (Арман С.) і Вірменії (Вардгес І.). Наразі підозрювані перебувають під вартою в управлінні кримінальної поліції міста Гессен. Німецькі правоохоронці уточнили, що вони "подорожували Німеччиною за завданням іноземної спецслужби" з метою збору інформації про особу, яка походить з України та перебуває у Німеччини. Нагадаємо, у травні прокурори відстояли у суді довічне ув’язнення прикарпатцю, який зґвалтував і вбив дев'ятирічну дитину. Торік у червні чоловік жорстоко познущався з дівчинки та вбив її. Того дня вона вийшла з дому до сестри, а за нею попрямував 34-річний родич, який гостював у її батька. Дорогою він заманив дитину у заліснену ділянку неподалік річки, а там змусив її роздягнутися, побив, зґвалтував і задушив.

У Боснії та Герцеговині, Чорногорії та на більшій частині адріатичного узбережжя Хорватії температура піднялася до 40 градусів. Через це там сталося масштабне відключення електроенергії. Про це повідомила агенція Reuters. "Майже вся територія Чорногорії залишилася без електрики через перебої в мережі", — цитують журналісти місцеву мережеву компанію CEDIS. Столиця Боснії та Герцеговини Сараєво, а також міста Баня-Лука та Мостар залишилися без електрики. Місцеві ЗМІ повідомили про відключення електроенергії на території всієї країни. Енергетична компанія Хорватії HEP заявила, що відключення електроенергії в деяких частинах країни викликали "міжнародні збої, які торкнулися декількох країн". Більшість Адріатичного узбережжя Хорватії залишилася без електрики — про це повідомило державне телебачення HRT. Телевізійники акцентували, що рух у прибережному місті Спліт зупинився після того, як перестали працювати світлофори. У всьому місту чули сирени машин швидкої допомоги. Албанська телекомпанія Top Channel повідомила, що в низці міст, включаючи столицю Тирану, зникла електрика. Вона процитувала джерела, які повідомляють, що причиною відключення електроенергії стала несправність сполучної лінії у Чорногорії. Нагадаємо, 7 червня в "Укренерго" заявляли, що Україні наразі не загрожує повний блекаут на тлі російських атак на енергосистему. Водночас така оцінка базується без урахування майбутніх дій ворога, спрямованих на знищення української критичної інфраструктури.

У середу, 28 лютого, президент Володимир Зеленський в межах Саміту "Україна — Південно-Східна Європа" провів низку двосторонніх зустрічей. Він, зокрема, провів перемовини з лідерами Хорватії, Чорногорії, Північної Македонії, Молдови, Боснії та Герцеговини і Сербії. Про це йдеться у Telegram-каналі Зеленського. Він наголосив, що результати переговорів принесуть народам більше безпеки, більше робочих місць та більше економічного зростання. З премʼєр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем Зеленський домовився сприяти укладенню угод між Україною та хорватськими приватними компаніями в галузі розмінування, рятувального обладнання та виробництва БпЛА.  Зеленський висловив подяку президенту Чорногорії Якову Мілатовичу за підтримку Вільнюської декларації "Групи семи" та Української формули миру. Під час зустрічі сторони обговорили лікування та реабілітацію українських військових у Чорногорії. Під час переговорів із президентом Північної Македонії Стево Пендаровським політики говорили про актуальні оборонні потреби України. З прем’єр-міністром Північної Македонії Талатом Джафері сторони підписали спільну декларацію щодо євроатлантичної інтеграції України. З президенткою Молдови Маєю Санду обговорили останні події у Придністровському регіоні Молдови та зусилля Росії щодо дестабілізації ситуації в регіоні. Окрему увагу лідери держав приділили функціонуванню експортних коридорів для транспортування української продукції територією цієї країни. Володимир Зеленський зазначив, що участь Сербії в реалізації Української формули миру важлива. Під час зустрічі з президентом Сербії Александром Вучичем політики скоординували подальші контакти з метою підтримання Формули миру якнайбільшою кількістю країн. З головою Ради міністрів Боснії та Герцеговини Боряною Крішто обговорили питання оборонної співпраці. Український президент розповів про потреби Києва в артилерії та засобах ППО. Він також висловив подяку за готовність взяти участь у першому Глобальному саміті миру. Нагадаємо, раніше президент Зеленський заявив, що Україна зміцнить свою артилерійську міць після домовленостей з країнами Західних Балкан після саміту "Україна — Південно-Східна Європа".

У чорногорському місті Брезна завершився 12-й чемпіонат з лінощів. Переможці пролежали 50 днів.  Про це пише Slovenia Posts. Відомо, що у перші дні в змаганні брала участь 21 людина з Чорногорії, Сербії, Росії та України. Через три тижні лінуватися продовжили лише семеро, а в останній день — троє. Переможцями стали мешканці Чорногорії: 23-річні Пилип Кнежевич та Лідія Маркович. Вони змогли пролежати 50 днів, або майже 1200 годин. За це вони отримали грошовий приз у розмірі 1000 євро. Для порівняння: попередній рекордсмен 2021 року пролежав 117 годин, або трохи менш ніж п'ять діб. Фото: Slovenia Posts Що відомо про змагання  Цього року чемпіонат для ледарів розпочалися 18 серпня під деревом, якому понад 107 років. Згодом усі учасники перемістилися до приміщення. За правилами чемпіонату, тих хто бере участь у змаганні заборонено сидіти та вставати, але раз на вісім годин можна ходити до туалету на 10 хвилин. Їжу та напої "лінивцям" надавали організатори. Після цього марафону організатори вже заявили, що наступного року посилять правила. Нагадаємо, Збірна України з боксу не братиме участь в Кубку Європи через присутність там спортсменів із Росії та Білорусі. Турнір проходитиме в Чорногорії з 6 до 15 жовтня.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся із президентом Чорногорії Яковом Мілатовичем. Обговорили підтримку Чорногорією Формули миру та підготовку до Глобального саміту миру. Про це глава держави повідомив у Telegram. Зеленський подякував Чорногорії за гуманітарну, військову та політичну підтримку, а також за приєднання до Декларації G7 щодо безпекових гарантій для України. "Лідери також обговорили розширення двостороннього співробітництва між країнами та приділили особливу увагу питанню забезпечення вимушених переселенців з України до Чорногорії", — йдеться у повідомленні. Водночас Володимир Зеленський повідомив про те, що Люксембург приєднався до декларації G7 про гарантії безпеки для України. "Я дякую Люксембургу та його народу за непохитну підтримку України, яка ґрунтується на спільних демократичних ідеалах та спільних інтересах нашої євроатлантичної родини", — написав президент. Нагадаємо, 21 серпня Володимир Зеленський прибув з візитом до Греції. Там Україна та Греція підписали спільну декларацію щодо євроатлантичної інтеграції нашої держави. У документі відзначено тверду позицію Грецької Республіки щодо стратегічного курсу України на євроатлантичну інтеграцію відповідно до домовленостей, досягнутих країнами — членами Альянсу на Вільнюському саміті НАТО, та Спільної декларації G7. Під час Балканського саміту у Греції лідери 11 країн південно-східної Європи підписали Афінську декларацію. У ній йдеться про підтримку територіальної цілісності України. У декларації країни висловили свою непохитну підтримку "незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів перед обличчям російської агресії".

У курортному селищі Чорногорії Віті До (Рафаїловичі), що поблизу Будви, працівники закладу харчування побили п'яних російських відвідувачів. Все через те, що громадянин Росії ображав місцевих жителів і офіціантів бару. Про це повідомило місцеве видання Vijesti. Інцидент почався з того, що четверо громадян РФ, будучи напідпитку, виїхали на набережну, де ледь не збили мотоцикліста. Перекривши своїм автомобілем пішохідну зону, вони спочатку влаштували дебош у туристичному агентстві, а потім напали на офіціанта сусіднього ресторану, поранивши йому голову. Згодом росіяни почали бити власника закладу, після чого інші його співробітники намагалися перешкодити їм знести ще й ресторан. Вони виганяли росіян і били їх стільцями.  Нагадаємо, нещодавно у німецькому місті Дюссельдорф росіянка накинулася на українку, вдарила її, накричала та облила водою. Неадекватна жінка звинуватила громадянку України в тому, що вона "нацистка, яка вбиває росіян". Інцидент трапився на танцювальному фестивалі. Після скандалу організатори заходу навіть не спробували з'ясувати, що сталося, і попросили обидві сторони розійтися.

Уперше за час незалежності партнери сформували фундамент безпеки для України на шляху до НАТО. Це конкретні гарантії безпеки, які підтверджують найбільші сім демократичних країн світу — члени "Великої сімки". Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, повертаючись додому із Вільнюса, де завершився саміт НАТО. Він зазначив, що Україна ніколи раніше не мала такої безпекової основи, і це рівень "Великої сімки". Україна буде в НАТО Очільник держави наголосив, що за ці два дні саміту партнери прибрали будь-які сумніви та двозначності щодо того, чи буде Україна в НАТО. "Буде! Вперше не тільки всі члени Альянсу із цим згодні, але й відчутна більшість в Альянсі енергійно наближає це. Ніколи раніше слова "ви рівні серед рівних" для України від інших членів НАТО ще не звучали справді змістовно. Зараз усі розуміють: це факт. Рівні серед рівних. І ми обов’язково утвердимо цей факт нашою перемогою. Та вступом у НАТО", — наголосив він. Подяка партнерам Зеленський подякував партнерам, які у Вільнюсі "працювали заради єдності". Зокрема, Зеленський відзначив, що Україна, як і США, прагне надійного захисту для свободи. Важливо, що і Литва, і Нідерланди, і Словенія, і Албанія, і Ісландія, і представники інших країн наголосили, що Росія та російські воєнні злочинці повинні понести справедливе покарання за скоєне проти України.  "Я дякую країнам і лідерам, які готують за кілька тижнів початок тренування наших пілотів на F16... Нідерланди, дякую! Дякую за надзвичайно вагоме лідерство у Європі. Даніє, дякую! Дякую за дуже конкретну підтримку! Сполучене Королівство... Ріші, пане Прем’єр-міністре, я дякую за допомогу й за констатацію, що на наступному саміті НАТО маємо зробити наступний крок. Україна вже серед рівних в Альянсі і має бути реальною частиною Альянсу. Франція і пан Президент Макрон... Я дякую за готовність робити все необхідне, щоб звільнити від окупантів усю нашу територію. Олафе, пане канцлере, дуже важливо бачити Німеччину серед союзників. Всі українці вдячні вам за додаткові "Петріоти" й ракети для них. Це захист життя, і Німеччина вже врятувала тисячі життів. Я дякую за готовність підтримувати нас аж до нашої перемоги над російським терором", — повідомив він. Також Зеленський подякував італійцям "за принциповість" й анонсував новий безпековий пакет. Канаді він вдячний за обіцянку, що членство України в НАТО було досягнуте якнайшвидше. Польщі президент висловив подяку за "міцну й енергійну підтримку" на шляху України до НАТО. "Пан Президент Ердоган і Туреччина... Він сказав сьогодні, що справді бачить, що Україна наближається до членства в Альянсі. Це багато означає. Я дякую! Дякую й за принциповий захист безпеки у Чорному морі... Туреччина робить історичні речі для нас усіх. Дякую Норвегії за відчутне лідерство, за всю ту підтримку, яка вже надана... Зараз є готовність Норвегії приєднатися до "Групи семи" і в гарантіях безпеки для України на шляху в НАТО. Дуже вдячний!" — сказав він. Крім цього, Зеленський висловив слова подяки Португалії, Швеції, Нідерландам, Румунії, Греції, Чорногорії, Іспанії, Болгарії, Словаччині, Латвії, Люксембургу, Албанії, Бельгії, Північній Македонії, Фінляндії, Австралії та Японії. Згадав президент й про Угорщину: він подякував цій країні за те, що саміт був "цілком конструктивним". "Я дякую, що мир і справедливість сьогодні стали ближчими, а Україна — міцнішою", — резюмував український лідер. Гарантії безпеки для України: що вони передбачають Під час саміту Київ отримав потужні оборонні домовленості та погоджену країнами "Великої сімки" Спільну декларацію підтримки України. Вона є важливим кроком до укладення системи двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами щодо гарантій безпеки для нашої держави. Гарантії безпеки від країн-членів НАТО передбачають: Допомога у захисті України та упередження нової агресії. Це передбачає постачання зброї, підтримку в розбудові ОПК, навчання, співпрацю в галузі розвідки та кібербезпеки. Заходи на випадок нової агресії, які передбачають негайні консультації, щоб забезпечити Україну всім необхідним для оборони в найкоротші терміни. Підтримка у притягненні РФ до відповідальності за агресію, подальше посилення санкційного тиску, заморожування активів, створення механізмів стягнення репарацій та судове переслідування винних у злочинах проти України й українців. Сам президент Володимир Зеленський, резюмуючи саміт НАТО, заявив, що Україна стане наступним членом Північноатлантичного альянсу після завершення війни з Росією. Він вказав, що отримав від зустрічі "великий позитив й підтримку. Також Зеленський додав, що розуміє умови членства нашої країни в НАТО. Лідер України також визнав, що на етапі переговорів Україна хотіла змінити рішення, щоби йшлося лише про "безпекові умови" — однак Альянс на це не погодився. Попри це, Володимир Зеленський упевнений, що НАТО не буде затримувати вступ України з мотиву браку реформ. Нагадаємо, раніше західна преса писала про те, що країни-члени НАТО не хочуть вступати у пряму війну з Росією, тому не поспішають із приєднанням України до Альянсу. Водночас президент Польщі Анджей Дуда висловив думку, що для його країни вступ України до НАТО буде важливим, оскільки Україна має потужну армію із бойовим досвідом. Дуда запевнив, що у разі прийняття НАТО рішення розпочати в Україні миротворчу місію, Польща, як відповідальний член Альянсу, його підтримає.

У Чорногорії президент Міло Джуканович розпустив парламент, який не міг сформувати уряд. Дострокові вибори можуть відбутися наприкінці травня чи на початку червня поточного року. Про це повідомляє RTCG. Президентський указ про розпуск парламенту Чорногорії набув чинності одразу після підписання. “Джуканович раніше заявив, що на переконання частини його команди, він має юридичні підстави розпустити парламент, якщо до цього дня не буде сформовано уряд”, — йдеться у матеріалі. Нові парламентські вибори у Чорногорії мають відбутися не раніше, ніж за 60 днів, та не пізніше, ніж за 100 днів після розпуску. Чинному прем’єр-міністру Чорногорії Міодрагу Лекичу для отримання більшості у парламенті й формування уряду забракло трьох голосів депутатів. Нагадаємо, прем’єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі звинуватив політичне керівництво України у втручанні у внутрішні справи країни. Українських політиків він назвав "брудними невдахами".

Віце-президент США Майкл ПЕНС прибув в неділю в Естонію. Головний пункт програми - обговорення питань безпеки з главами усіх трьох прибалтійських республік, про це повідомляє TrueUA з посиланням на EuroNews.   У Білому домі всіляко підкреслюють свою прихильність принципам колективної оборони НАТО,    Влітку цього року було прийнято рішення розгорнути в Прибалтиці додаткові сухопутні сили Альянсу.    «Я б хотів вірити, що все, що США зробили для наших друзів і союзників, стало нагадуванням для Росії або будь-кого, хто кидає виклик безпеки і стабільності в Європі», - зазначив Майкл ПЕНС.    «Необхідно зрозуміти, що ми нікуди не йдемо і готові прийняти такі виклики», - заявив напередодні візиту посол США в Естонії Джеймс МЕЛВІЛЛ.    З Естонії Майкл ПЕНС відправився в Грузію, де в неділю стартували навчання під назвою «Гідний партнер - 2017», в яких беруть участь військовослужбовці країн НАТО і учасників програми «Партнерство заради миру», серед яких Вірменія і Україна.  .

Авіація ДСНС України продовжує надавати допомогу Чорногорії у гасінні масштабних лісових пожеж, інформує TrueUA з посиланням на сайт ДСНС.   «На 7 годину ранку 24 липня, літаком ДСНС Ан-32П скинуто на осередки лісової пожежі 72 тони води», – йдеться у повідомлені.   Також зазначається, що протягом минулої доби 23 липня авіація Державної служби України з надзвичайних ситуацій здійснювала гасіння лісової пожежі у гірських районах на південному заході від міста Тіват та північному заході міста Подгорица.   Крім того, у матеріалі підкреслюється, що всього з початку робіт для гасіння пожеж скинуто 376 тонн води.   Роботи української авіації щодо гасіння лісових пожеж у Чорногорії продовжуються.    .