# КМУ

Наша держава веде перемовини з 30 країнами про надання гарантій безпеки. Україна вже найближчим часом очікує на підписання угод із союзниками. Таку заяву в ефірі телемарафону зробив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. За словами глави уряду, попри повномасштабну агресію РФ, країни-партнери вже сьогодні готові вступити в партнерство щодо гарантій безпеки і Україна найближчим часом очікує на підписання відповідних угод. "Ми ведемо перемовини з партнерами про підписання угод, це 30 країн, які підтримали декларацію лідерів G7, яка була озвучена під час Вільнюського саміту НАТО. Звісно, ми маємо країни G7 в цьому пулі партнерів, які будуть приєднуватися", — наголосив Шмигаль. Що передбачають гарантії безпеки для України Схвалена на саміті НАТО декларація G7 передбачає довгострокову підтримку України у сфері безпеки та економіки. Вона є важливим кроком до укладення системи двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами щодо гарантій безпеки для нашої держави. Зокрема, гарантії безпеки містять такі компоненти: Заходи з допомоги Україні у захисті себе та упередження нової агресії, зокрема постачання зброї, підтримку в розбудові ОПК, навчання, співпрацю в галузі розвідки та кібербезпеки. Крім того, країни-гаранти допомагатимуть підвищенню стабільності української економіки й енергетики та надаватимуть технічну й фінансову допомогу.  Заходи на випадок нової агресії, які передбачають негайні консультації, щоб забезпечити Україну всім необхідним для оборони в найкоротші терміни. Всі ці принципи були закладені в концепції Kyiv Security Compact групи Расмуссена-Єрмака.  Підтримка у притягненні Російської Федерації до відповідальності за агресію та кроки економічного та юридичного характеру, спрямовані на покарання Росії та збільшення її витрат на війну. Серед них: подальше посилення санкційного тиску, заморожування активів, створення механізмів стягнення репарацій та судове переслідування винних у злочинах проти України й українців згідно з нормами міжнародного права. Це означає, що держави-члени G7 повністю підтримують ініціативи Офісу Президента в площинах санкційної політики та правосуддя. Подальша підтримка демократичного розвитку України.​ Нагадаємо, станом на 23 грудня шість країн Європейського Союзу ще не доєднались до декларації щодо гарантій безпеки для України. Це Австрія, Хорватія, Польща, Угорщина, Словаччина та Мальта.

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков склав протокол стосовно прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. За його словами, чиновник незаконно розголосив інформацію про викривача, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків. Про це йдеться у повідомленні НАЗК.   У НАЗК повідомили, що очільник уряду, попередньо розглянувши повідомлення про корупцію від викривача, а саме працівника Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), дав доручення відповідним посадовим особам опрацювати таке повідомлення і за результатами поінформувати заявника та Кабінет міністрів України. При цьому серед посадових осіб, яким було доручено розглянути повідомлення, зазначено й Голову КРАІЛ Івана Рудого, про протиправні дії якого й повідомлялося. Дізнавшись про це, посадовець прийняв рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно викривача. Однак, відповідно до законодавства, викривача не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку його керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу. Встановивши факт таких дій, НАЗК склало протокол стосовно Голови КРАІЛ 5 січня 2024 року. "Таким чином прем’єр-міністр України вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1728 КУпАП, оскільки незаконно розголосив інформацію про викривача, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків", — йдеться у повідомленні НАЗК. Також НАЗК запросило прем’єр-міністра для ознайомлення з протоколом на 10 січня 2024 року, але він не з'явився в зазначений термін та не повідомив про причини неявки.  "Тому НАЗК скерувало протокол для розгляду до суду за місцем вчинення правопорушення. Якщо суд визнає Дениса Шмигаля винним у вчиненні адміністративного правопорушення, то на посадовця буде накладено штраф з позбавленням права обіймати певні посади на один рік, що буде підставою для внесення відомостей стосовно нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення", — додали у прес-службі відомства. Реакція Кабміну Прес-секретарка прем'єра Ольга Куришко у коментарі "Укрінформу" сказала, що "подібні заяви керівника НАЗК є черговою маніпуляцією", а Шмигаль не розголошував жодної інформації про викривача. Зокрема, вона зазначила, що у вересні на Урядовий портал відповідно до закону України "Про звернення громадян" надійшло звернення громадян-працівників КРАІЛ про незадоволення роботою керівника комісії. За її словами, це звернення не було повідомленням про корупційні правопорушення та не містило будь-якої інформації про можливі факти корупційних дій. "У зв’язку з цим звернення розглядалось та резолюція прем’єр-міністра готувалася Секретаріатом Кабінету міністрів саме як до звернення громадян. Про що було повідомлено заявників", — наголосила Куришко. Нагадаємо, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало процедуру моніторингу способу життя президента державного підприємства "НАЕК Енергоатом" Петра Котіна після розслідування журналістів. Вони виявили, що маєток під Києвом вартістю сім мільйонів гривень, який придбаний у 2023 році, офіційно записаний на тещу Котіна, яка при цьому не має власних доходів.

У п'ятницю, 29 грудня, Кабінет міністрів України затвердив нову наглядову раду компанії "Українська оборонна промисловість". Вона була створена на заміну концерну "Укроборонпром". Про це повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. До складу наглядової ради увійшли: Олексій Гончарук, колишній прем'єр-міністр, голова наглядової ради ГО "Аеророзвідка"; Тимофій Мілованов, колишній міністр економіки, голова наглядової ради в концерні "Укроборонпром"; Сергій Коновець, колишній член наглядової ради "Укрексімбанку" та правління НАК "Нафтогаз України"; Давід Ломджарія, член наглядової ради "Укрзалізниці"; Лінді Сміт, президент та СЕО Оборонно-промислової коаліції Аризони (AZDIC). "Це потужна команда професіоналів, з величезним досвідом та експертизою. Я впевнений, що разом з Германом Сметаніним нова наглядова рада успішно продовжить трансформацію Укроборонпрому в прозорий європейський оборонний холдинг", — написав Камишін. Реформування "Укроборонпрому": що відомо Державний концерн "Укроборонпром" було створено у 2010 році. У грудні 2020 року генеральний директор концерну Юрій Гусєв підписав наказ про початок корпоратизації держконцерну. Ліквідувати держконцерн планувалося до кінця червня 2021 року. Парламент 13 липня 2021 року ухвалив у другому читанні та в цілому законопроект про реформування "Укроборонпрому". 20 липня 2021 року Рада розблокувала підписання закону про реформування "Укроборонпрому". 4 травня Кабінет міністрів опублікував постанову про утворення акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість". Воно стало заміною державному концерну "Укроборонпром". Нагадаємо, новим гендиректором концерну став Герман Сметанін. Перед ним стоїть три головні завдання: наростити виробництво боєприпасів та військової техніки; побудувати в компанії ефективну антикорупційну інфраструктуру; трансформувати підприємство. Варто відзначити, що у листопаді Кабінет міністрів затвердив фінансовий план "Укроборонпрому" на 2024 рік. У Міністерстві стратегічної промисловості анонсували збільшення об'ємів виробництва та ріст прибутків.

Можлива затримка фінансової допомоги Україні суттєво вдарить по життєдіяльності держави. У зв'язку з цим глава українського уряду Денис Шмигаль звернувся до міжнародних донорів та ініціював зустріч із ними. Про це повідомляє Bloomberg. За даними видання, у листі до координаційної групи, яка контролює кошти, Денис Шмигаль наголосив, що Україні фінансування потрібне вже наступного місяця. Воно має бути спрямоване на потреби основного бюджету. "Для підтримки макроекономічної стабільності вкрай важливо, щоб ми отримували достатнє, оперативне та передбачуване зовнішнє фінансування, починаючи з січня 2024 року", — йдеться у листі. Шмигаль переконаний, що наразі не доцільно вести дискусію щодо проектів відновлення та реконструкції в Україні, адже Київ бореться за виживання. "Ми не можемо чекати до березня, щоб фінансувати наші соціальні потреби", — зауважив Шмигаль. За даними Bloomberg, бюджет України може зіткнутися з дефіцитом вже у перші два місяці наступного року, заявив раніше міністр фінансів Сергій Марченко. Поки незрозуміло, як одержувачі відреагували на лист і чи погодились вони на зустріч раніше. За прогнозами Національного банку України, наша держава і надалі залежатиме від міжнародної допомоги. Зокрема без додаткового фінансування партнерів розвиток економіки неможливий. Нагадаємо, за даними Мінекономіки, у наступному році в Україні можуть затримати виплату пенсій та зарплат державним службовцям. Такий розвиток подій можливий, якщо Євросоюз і США не нададуть обіцяну фінансову допомогу на початку 2024 року.

Усі заходи щодо розблокування кордону з Польщею були виконані Україною. Щодо цих кроків раніше були домовленості з Європейською комісією та Варшавою. Таку заяву в ефірі телемарафону зробив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач. За його словами, у питанні блокади кордону вже є зрушення, оскільки було відкрито пункт пропуску "Угринів — Долгобичув". "Окрім цього, згідно з останніми домовленостями з Європейською комісією та польським урядом, ми напрацювали низку заходів, які мали б фактично задовольнити протестувальників та зупинити протест. Фактично ці заходи всі виконані", — сказав посадовець. Деркач також запевнив, що Україна технічно готова до відкриття нових смуг для порожніх транспортних засобів у системі "єЧерга", що було обіцяно раніше. Це можливо лише у разі відкриття кордону. За словами заступника міністра, 4 грудня було засідання Ради з питань транспорту, торгівлі та енергетики у Єврокомісії, на якому, зокрема, було обговорено питання блокади кордону Польщі з Україною. "Більшість держав Євросоюзу виступили за підтримку України. Фактично кожна країна виступила із засудженням протестів, що відбуваються на українсько-польському та українсько-словацькому кордонах, що призводить до економічної шкоди для всього ЄС і точно не допомагає Україні виграти війну. Тому були гучні заяви від деяких країн ЄС та від ЄК про негайні заходи для польського уряду", — додав Деркач. Блокада польських перевізників пунктів пропуску з Україною Польські перевізники з 6 листопада загальмували рух вантажівок через пункти пропуску "Корчова — Краківець", "Гребенне — Рава-Руська" та "Дорогуськ — Ягодин". Поляки вимагають повернення дозволів на вантажоперевезення в межах ЄС для українських транспортних компаній, тобто скасування так званого транспортного безвізу, який впровадили в червні 2022 року. З 23 листопада поляки також почали блокувати вантажівки в пункті пропуску "Медика — Шегині". Через такі дії польської сторони Україна зіткнулася з проблемою постачання пального. До того ж в уряді України кажуть,  що блокування руху вантажівок через кордони знижує рівень продовольчого експорту. Нагадаємо, напередодні з'явилися інформація, що польські протестувальники можуть заблокувати ще два пункти пропуску на кордоні: йдеться про "Устилуг — Зосин" і "Нижанковичі — Мальховіце". Раніше повідомлялось, що у Польщі домовилися про кроки для часткового зняття блокади кордону. Міністр інфраструктури Алвін Гаядхур зустрівся з польськими перевізниками, які блокують чотири пункти перетину кордону з Україною. Також 1 грудня українські водії оголосили голодування. Щоправда, після домовленостей з українськими дипломатами та представниками протестувальників все ж погодилися його призупинити. 2 грудня стало відомо, що Польща посилить контроль, який здійснюється на кордоні з Україною. Це була одна з вимог перевізників, які блокують пункти пропуску. Варто відзначити, що лише за листопад державний бюджет України недоотримав 9,2 мільярда гривень. Це сталось через блокаду кордонів у країнах, що межують з нашою державою.

Народні депутати у четвер, 9 листопада, звільнили з посади міністра молоді та спорту Вадима Гутцайта. Тимчасово виконувати обов'язки міністра буде його заступник — Матвій Бідний. Про це повідомив постійний представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук. "Тимчасово покладено виконання обов’язків Міністра молоді та спорту України на Бідного Матвія Вікторовича", — йдеться у повідомленні Мельничука. Відставка Гутцайта: що відомо У четвер, 9 листопада у Верховній Раді відбулось голосування за відставку Вадима Гутцайта з посади міністра молоді та спорту. Голоси нардепів розділилися наступним чином: "Слуга народу" — 169; "Європейська Солідарність" — 16; "Батьківщина" — 3; "Платформа за життя та мир" — 10; "Голос" — 14; "Відновлення України" — 9; Партія "За майбутнє" — 4; "Довіра" — 9. Зауважимо, що перед голосування Вадим Гутцайт виступив перед парламентарями. Це була його перша промова у Раді за чотири роки. Зокрема, під час виступу в Раді Гутцайт заявив, що продовжить працювати в Національному олімпійському комітеті (НОК). Відомо, що Вадим Гутцайт написав заяву про звільнення 8 листопада. Він пояснив своє рішення тим, що планує зосередитися на роботі в Національному олімпійському комітеті.  Міністерство молоді та спорту Гутцайт очолював з березня 2020 року, змінивши на посаді Володимира Бородянського. До Кабінету міністрів функціонер прийшов у статусі чинного очільника Національної федерації фехтування України. Нагадаємо, імовірним кандидатом на посаду міністра молоді та спорту називають начальника управління спорту Львівської міської ради Антона Нікуліна. Він є заслуженим тренером України з карате. Серед його вихованців — бронзовий призер Токіо-2020 з карате Станіслав Горуна та Галина Мельник.

Наразі триває пошук кандидата на посаду міністра культури та інформаційної політики. Поки що даний портфель закріплений за Ростиславом Карандєєвим. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, пише "Інтерфакс-Україна". "Що стосується Міністерства культури, ми проводимо роботу з пошуку відповідного кандидата", — сказав глава уряду. Нагадаємо, що 27-го липня народні депутати відправили у відставку міністра культури й інформаційної політики Олександра Ткаченка. "За" таке рішення проголосував 321 народний обранець. Наступного дня Кабмін призначив тимчасово виконувача обов'язки міністра. Ним став Ростислав Карандєєв. Раніше "Слідство.Інфо" з'ясувало, що Ростислав Карандєєв користується незадекларованим автомобілем та неодноразово порушував правила дорожнього руху. Зокрема, урядовця штрафували за перебування за кермом у нетверезому стані. Згодом Ростислав Карандєєв прокоментував інформацію журналістського розслідування, яке з'ясувало, що він нібито користується незадекларованим автомобілем і мав штрафи за порушення правил дорожнього руху. Також повідомлялось, що Міністерство культури створило англомовний сайт The Gaze, на який із червня 2023 року витратили понад 60 мільйонів гривень з бюджету України. Однак його відвідуваність за чотири місяці склала близько 65 тисяч візитів. Веб-портал працює під егідою Державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України" (МПІУ).

Українській владі був відправлений лист із переліком реформ, які повинна зробити наша держава для продовження надання їй військової допомоги. Цей документ також отримала Координаційна платформа донорів. З відповідною ініціативою виступив заступник радника Білого дому з національної безпеки з питань міжнародної економіки Майк Пайл, пише "Українська правда". За даними джерела, цей лист був також відправлений прем’єр-міністру України Денису Шмигалю та на адресу Офісу президента України. Лист із переліком реформ: що вимагає Білий дім В документі прописані зміни по пріоритетності їх впровадження: нуль-три місяці, три-шість місяців, один рік, 18 місяців. Вони стосуються, зокрема, функціонування Наглядових рад Державних підприємств, антикорупційних органів (САП, НАБУ, НАЗК), Вищої ради правосуддя, загалом судової гілки влади. Також пріоритетними протягом року вказані зміни в роботі Міністерства оборони України та усіх силових відомств. Повний переклад листа: Нагадаємо, США оголосили про виділення нового пакета військової допомоги Україні на суму 325 мільйона доларів. У Білому домі зазначили, що він має надати нового імпульсу контрнаступу ЗСУ й допоможе зміцнити протиповітряну оборону України проти повітряних ударів з боку Росії зараз і взимку. До пакета допомоги увійшла друга партія касетних боєприпасів для 155-міліметрової артилерії, а також системи ППО малої дальності Avenger, які використовують ракети Stinger. Повний перелік озброєння, яке передають Україні США.

Кабінет міністрів створив Координаційний штаб з оперативного реагування та забезпечення нормальних умов життєдіяльності населення під час обмеження або припинення постачання електроенергії.  Про це повідомив представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук в Telegram. За його словами, затверджено склад Координаційного штабу та Положення про нього.  "Доручено головам обласних, Київської міської військових адміністрацій утворити регіональні координаційні штаби з оперативного реагування та забезпечення нормальних умов життєдіяльності населення під час обмеження та/або припинення постачання електричної енергії", — написав Мельничук. Нагадаємо, російські окупанти під час масованого ракетного обстрілу України пошкодили енергооб’єкти в західному та центральному регіонах України. Було частково знеструмлено споживачів в Рівненській та Житомирській областях. Також під час атаки зазнали пошкоджень мережі обленерго в Дніпропетровській, Київській, Харківській областях. Своєю чергою виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук заявив, що енергетична система України може пройти зиму в нормальному режимі, якщо не брати до уваги фактор можливих обстрілів. До того ж протиповітряна оборона України намагатиметься максимально збиватиме дрони та ракети, щоби зберегти відновлену за останні півроку інфраструктуру. У Міністерстві енергетики спростували інформацію про запровадження графіків відключення електроенергії з 1 жовтня 2023 року. Однак такий сценарій можливий, якщо Росія завдаватиме нових ударів по обʼєктах енергетичної інфраструктури України. Енергетики запевнили, що завдяки цим зусиллям енергосистема повною мірою буде готова до проходження опалювального сезону без відключень електроенергії та відповідно обмежень споживачів. Електроенергії, виробленої українськими електростанціями, наразі вистачає для забезпечення потреб споживачів.

Працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України повідомили про підозру ще одному фігуранту у справі роботи "детективного агентства". Воно торгувало інформацією з державних баз даних.  Про це повідомляє прес-служба ДБР. Зазначається, що клієнти, зокрема "цікавились" особистими даними міністрів Кабінету міністрів України. За даними слідства, фігурантом скандальної справи виявився також колишній працівник правоохоронного органу, який був знайомий з обома учасниками схеми. "Він виступав посередником між засновником агенції та чинним правоохоронцем та спонукав останнього до активізації "вигідного співробітництва", — йдеться у повідомленні. Фото: ДБР Справа щодо торгівлі інформацією з державних баз: що відомо 11 вересня цього року Бюро викрило роботу приватної агенції з надання детективних послуг. Про підозру було повідомлено колишньому правоохоронцю, який заснував структуру після звільнення у запас та чинному працівнику правоохоронного органу: він безпосередньо діставав інформацію з державних баз даних. Через чати та групи у месенджерах зловмисники знаходили клієнтів, які були готові платити за приватну інформацію щодо адрес проживання, номерів автомобілів і мобільних телефонів громадян, а також відомості про перетин держкордону. Нагадаємо, Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом Генпрокурора зібрала доказову базу про антиукраїнську діяльність чинного народного депутата Нестора Шуфрича. Йому повідомлено про підозру у державній зраді. Також 24 липня ДБР повідомило нардепу від ОПЗЖ Олександру Пономарьову про підозру у держзраді. Слідство з'ясувало, що він добровільно пішов на співпрацю з агресором. Тепер нардепу загрожує до 15 років тюрми. Раніше повідомлялось, що Печерський суд Києва 1 серпня обрав запобіжний захід екс-нардепу від фракції "Опозиційна платформа — За життя" Вадиму Рабіновичу. За клопотанням Державного бюро розслідувань його заочно взяли під варту. Депутату України повідомлено про підозру у державній зраді.

Кабінет міністрів України може розглянути петицію із закликом не виводити населені пункти з категорії постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Вона набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. Відповідна інформація з'явилась на сайті уряду. Зазначається, що петиція була подана 5 липня і станом на 12 вересня набрала необхідні голоси для розгляду. Звернення зареєстрували у зв'язку з оприлюдненням відповідного проекту постанови Державного агентства України з управління зоною відчуження. Варто відзначити, що проектом акта пропонується затвердити новий перелік населених пунктів, що належать до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з яким більшість населених пунктів виводиться з категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Що вимагають підписанти петиції Ініціатори заявляють, що рішення підготовлено винятково на основі експертних висновків щодо радіологічного стану населених пунктів, підготовлених за результатами проведеної 2011 року загальнодержавної дозиметричної паспортизації, і водночас не враховуються економічні чи соціальні наслідки. "З огляду на вищенаведені факти, а також соціальне обурення мешканців територій, що суттєво постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з можливим зниженням рівня їхнього соціального захисту, громадяни України вимагають не схвалювати проєкт постанови Кабінету міністрів", — йдеться в петиції. Чорнобильська катастрофа: що відомо Аварія на Чорнобильській АЕС — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами й подальшим руйнуванням четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (тоді УРСР), в ніч на 26 квітня 1986 року. Руйнування мало вибухову природу, реактор було частково зруйновано і в довкілля викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбулося виверження потужністю трьохсот Хіросім. На думку багатьох, ця виняткова подія та офіційна реакція на неї, що була виявлена Москвою, стали однією з причин розпаду СРСР. Ця надзвичайна подія, яку називають найстрашнішим цивільним ядерним інцидентом у світі, є однією з двох аварій атомної енергетики, оцінених як "сім" (найбільший ступінь тяжкості) за Міжнародною шкалою ядерних подій, іншою є ядерна катастрофа на Фукусімі в Японії 2011 року. Нагадаємо, раніше науковець Володимир Борисенко заявив, що потенційна аварія на Запорізькій АЕС не є настільки небезпечною, як Чорнобильська катастрофа. Пʼять зі шести енергоблоків станції перебувають у холодному стані. Тож спричинити витік радіації насправді непросто.

Російська Федерація від початку повномасштабного вторгнення завдала Україні руйнувань на суму 411 мільярдів доларів. На відбудову наша держава наразі спрямувала поки що 60 мільярдів гривень. Таку заяву зробив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час виступу на Ялтинській європейській стратегії у Києві. Глава Кабміну також розповів про відновлення країни. "Ми маємо відновити все за принципом build back better, реалізовувати великі бізнес-проекти, проекти державно-приватного партнерства. І ми працюємо над цим, готуємо нашу державу до відновлення", — сказав прем'єр. Він наголосив, що на відбудову спрямовано 60 мільярдів гривень. Ці кошти пішли на розмінування, відновлення житла людей, відновлення й захист критичної інфраструктури. Глава уряду заявив, що за руйнування повинна заплатити Російська Федерація. Для цього Україна й міжнародні партнери готують спеціальний компенсаційний механізм, який дасть можливість отримати гроші, необхідні для українського відновлення. Нагадаємо, 10 вересня після першої години ночі у Києві та області працювала протиповітряна оборона. Повідомлялося про рух "шахедів" на Житомирщину та Черкащину. У столиці України під час масованої атаки дронами зафіксовано падіння уламків у Подільському, Солом'янському, Святошинському, Дарницькому та Шевченківському районах.  За даними Київської міської військової адміністрації, ворожі дрони атакували столицю групами та з різних напрямків. Водночас у Повітряних силах наголосили, що вночі було зафіксовано пуски 33 "шахедів" у напрямку Київщини. Протиповітряній обороні вдалося знищити 26 ворожих безпілотників. Пізніше в ОВА повідомили, що внаслідок ворожого удару було травмовано чотирьох людей.

Кабінет Міністрів України вирішив розформувати Офіс уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Його функції передадуть силовим структурам. Це підтвердив Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин уповноважений Олег Котенко, пише hromadske. За його словами, постанову про розформування Офісу, який, зокрема, опікувався обміном тіл полеглих військових, офіційно оприлюднять найближчими днями. Як пише журналістка Тетяна Ніколаєнко з посиланням на власні джерела, що з дати ухвалення відповідної постанови повноваження уповноваженого частково передадуть: Міністерству внутрішніх справ — розшук зниклих та Реєстр зниклих безвісти за особливих обставин; Головному управлінню розвідки — повернення тіл загиблих; Міністерству оборони — діяльність пошукових груп. Варто відзначити, у Кабміні поки що офіційно не коментували це рішення. Олег Котенко у квітні зазначав, що понад сім тисяч українських військових вважаються зниклими безвісти. Ймовірно, близько 60% із них перебувають у полоні Росії, а інша частка — загиблі. Нагадаємо, в Офісі уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин вкотре закликали не публікувати інформацію про своїх рідних у соціальних мережах. Відомство нагадує українцям про важливість дотримання інформаційної тиші задля безпеки інших громадян. Раніше повідомлялось, що з 2 травня поточного року в Україні запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти, розроблений Міністерством внутрішніх справ спільно з уповноваженим зі зниклих безвісти й іншими відомствами.

Колишній міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко свою відставку назвав "природним процесом". На його думку, створилась ситуація, в якій він не міг ефективно працювати. Таку заяву Олександр Ткаченко зробив в інтерв'ю BBC. "Всі політики — це витратний матеріал. Все рано чи пізно починається і рано чи пізно закінчується. Це природний процес", — сказав він. Ткаченко назвав події, які сталися минулого тижня, "ідеальним штормом". "Коли на одне рішення з приводу музею Голодомору чи з приводу побудови тризубу (на "Батьківщині-матері", — ред.), чи виділення коштів на серіали підіймається хайп, хейт, і створюється ситуація, в якій працювати буде неефективно", — сказав колишній урядовець. Екс-міністр також наголосив, що поважає Зеленського. "У нас є верховний головнокомандувач під час війни. Я його поважав до війни, поважаю і зараз", — додав він. Нагадаємо, 27 липня народні депутати відправили у відставку міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка. "За" таке рішення проголосував 321 народний обранець. Про те, що Ткаченко йде у відставку, повідомив він сам пізно ввечері 20 липня. За його словами, це пов’язано із "хвилею непорозуміння щодо важливості культури під час війни". У п'ятницю, 28 липня, Кабінет міністрів України призначив тимчасово виконуючого обов'язки міністра культури та інформаційної політики. Ним став Ростислав Карандєєв.

У п'ятницю, 21 липня, глава українського уряду Денис Шмигаль закликав Польщу не блокувати українське зерно. Саме зараз наша держава потребує підтримки, коли Росія зірвала "зернову угоду". Таку заяву зробив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду. "У цей надскладний час ми, на жаль, чуємо заяви наших польських союзників про те, що кордони ЄС для українського зерна будуть закриті. Я хочу звернутися до наших братів-поляків: ваша підтримка під час російської агресії — надзвичайна. Ми ніколи цього не забудемо і завжди будемо вдячні за це", — сказав глава українського уряду. Шмигаль також наголосив, що Польща завжди першою підтримує Україну і добре розуміє, що наша держава — це щит, який не пускає в Європу російських варварів.  "Тому закликаємо вас не піддаватися на лозунги та популізм. У ситуації, коли Росія зірвала зернову угоду, в умовах можливої світової продовольчої кризи я закликаю поляків підставити Україні плече допомоги й таким чином загнати Росію в глухий кут", — наголосив прем'єр-міністр. Шмигаль додав, що Київ пропонує Варшаві співпрацю та експертний діалог "замість лозунгів і короткочасної політичної доцільності". Прем'єр-міністр наголосив, що українська держава в надскладних умовах провела дві посівні, українські аграрії працюють навіть на замінованих полях та збирають уже другий врожай. За словами Шмигаля, Україна будує нову логістику на західному кордоні, втричі збільшила вантажообіг на Дунаї, відкриває нові пункти пропуску та розширює спроможність уже наявних. Нагадаємо, Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина проситимуть Євросоюз подовжити заборону на імпорт українського зерна після граничного терміну, 15 вересня. На їх думку, це необхідно для того, щоб уникнути серйозних збоїв на ринку.