# НАБУ

На Львівщині на корупції викрито чинного та колишнього голів спеціалізованого суду. Вони вимагали від представника приватної компанії неправомірну вигоду у розмірі одного мільйона доларів США.Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.У відомстві зазначили, що це перше викриття керівника спеціалізованого суду загальної юрисдикції антикорупційними органами. Йдеться, зокрема, про чинного та колишнього голів Господарського суду Львівської області, які вимагали від бізнесу неправомірну вигоду.За це обіцяли забезпечити ухвалення "потрібних" рішень у судових справах Західного апеляційного Господарського суду, а також обіцяли запобігти вбивству викривача, яке планували його опоненти у судовому процесі."Під час слідства детективи та прокурори задокументували передачу частини неправомірної вигоди у сумі 75 тисяч доларів США. Наразі чинному та колишньому головам Господарського суду Львівської області повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України", — додали у прес-службі НАБУ.Нагадаємо, 13 листопада суддю Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка тимчасово усунули від здійснення правосуддя. Так вирішила Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя.

Контррозвідка Служби безпеки та детективи Національного антикорупційного бюро викрили на корупції двох посадовців Командування Сил логістики Збройних сил України. Про це повідомила прес-служба СБУ. Як встановило слідство, протягом 2022-2023 років посадовці уклали контракти на закупівлю авіаційних запчастин для українських бойових літаків на 27,3 мільйона гривень. Фігуранти закуповували запчастини за безпідставно високою ціною у підконтрольної компанії-посередника. "Для її перемоги у тендері фігуранти залучили ще декілька афілійованих комерційних структур, у тому числі з іноземною реєстрацією. У такий спосіб посадовці створили видимість конкурентної боротьби, під виглядом якої забезпечили контракт з "потрібною" компанією", -- зауважили у СБУ. Водночас прибуток від своєї незаконної схеми учасники оборудки вивели у тінь через мережу підконтрольних фірм. Наразі посадовцям оголошено підозру за зловживання владою або службовим становищем. Вирішується питання щодо обрання їм запобіжного заходу. Зловмисникам загрожує до шести років тюрми. Нагадаємо, у Миколаєві повідомили про підозру депутату міської ради, який привласнив понад 23 мільйони гривень, отриманих від продажу експортної продукції.

Національне агентство з питань запобігання корупції виявило у колишнього очільника Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України незаконних статків на понад 27 мільйонів гривень. Про це повідомила прес-служба НАЗК. "За результатами проведеного НАЗК моніторингу способу життя колишнього посадовця, членів його сім’ї і знайомої особи виявлено ознаки корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 Кримінального кодексу України, що свідчить про незаконне збагачення на понад 27,7 мільйона гривень", -- йдеться у повідомленні. Відтак, встановлено, що екс-посадовець СБУ та його родина володіють: вилученою правоохоронним органом готівкою у 70 тисяч доларів США та 40 тисяч євро;  квартирою в Києві вартістю понад 4,4 мільйони гривень, зареєстрованою на пов’язану особу;  автомобілем Mitsubishi I200, 2019 року випуску, вартістю 860 тисяч гривень; автомобілем Toyota RAV-4 Hybrid, 2021 року випуску, вартістю понад 1,1 мільйона гривень; автомобілем Jeep Grand Cherokee, 2011 року випуску, вартістю 500 тисяч гривень; автомобілем Volvo XC90, 2021 року випуску, вартістю понад 1,6 мільйона гривень; автомобілем Tesla Model X, 2018 року випуску, вартістю 500 тисяч гривень; п'ятьма об’єктами нерухомого майна, чотири з яких розташовані в Печерському районі міста Києва на загальну суму понад 13,8 мільйона гривень;  кількома земельними ділянками в Запорізькій і Київській областях на загальну суму 235 тисяч гривень. У НАЗК наголосили, що ані посадовець, ані члени його сім’ї не мали достатніх статків для набуття у власність цих активів. Також з 2021 по 2022 роки на банківські рахунки сина підозрюваного було зараховано понад 1,1 мільйона гривень, з яких внесено готівкою -- понад 842 тисяч гривень. Походження цих коштів невідоме, адже не підтверджується офіційно отриманими доходами. "За результатами моніторингу способу життя НАЗК склало обґрунтований висновок та скерувало матеріали стосовно колишнього очільника Департаменту господарського забезпечення СБУ до Офісу Генерального прокурора для приєднання до матеріалів кримінального провадження та проведення досудового розслідування з метою притягнення його до кримінальної відповідальності", -- додали у НАЗК. Нагадаємо, у Миколаєві повідомили про підозру депутату міської ради, який привласнив понад 23 мільйони гривень, отриманих від продажу експортної продукції.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило в розшук Федора Тараненка та Григорія Чижика. Їх підозрюють у причетності до справи колишнього міністра охорони здоров'я Максима Степанова про заволодіння понад 450 мільйонів гривень державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна". У розшукових обліках Міністерства внутрішніх справ оприлюднили інформацію про це. Дата зникнення підозрюваних — 4 вересня 2024 року, місце зникнення — Київ. Джерело: МВС України Нагадаємо, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно взяв під варту колишнього міністра Степанова. НАБУ та САП повідомили йому про підозру. За версією слідства, колишній директор "Поліграфкомбінату" (ним тоді працював Степанов) для власного збагачення під час закупівлі розхідних матеріалів для виготовлення документів (зокрема, паспортів для виїзду за кордон та іншого) використав підконтрольну йому компанію, зареєстровану в Естонії. Матеріали для українського держпідприємства закуповувалися не напряму у виробників, а через цю компанію-прокладку. Таким чином ціни завищували у чотири-шість разів. Це дозволило зосередити на рахунках естонської компанії суму в розмірі, який еквівалентний сумі близько 450 мільйонів гривень. Нагадаємо, що детективи НБУ зафіксували розмову, коли чоловік народної депутатки Ірини Кормишкіної, екс-депутат Миколаївської обласної ради Юрій Кормишкін, домовлявся з патрульною поліцією за не притягнення його дружини до адміністративної відповідальності.

Чоловік народної депутатки Ірини Кормишкіної, колишній депутат Миколаївської обласної ради Юрій Кормишкін, домовлявся з патрульною поліцією за не притягнення його дружини до адміністративної відповідальності. Про це повідомило видання "Слово і діло" з посиланням на рішення Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня, яким застосовано запобіжний захід до нардепки. Там зазначено, що детективи Національного антикорупційного бюро зафіксували розмову Кормишкіна з працівником патрульної поліції, в якій чоловік нардепки запитував, чи знає поліцейський свого колишнього начальника та його прізвище. Патрульний ствердно відповів, після чого Кормишкін попросив відпустили його дружину без протоколу. "Будь ласка, дружину мою відпустіть без протоколу. Це моя дружина, відпустіть, а я вам скажу дякую, коли зустрінемося", — сказав він. На це поліцейський відповів, що вже розпочали складати протокол, оскільки їм грубили. Кормишкін наполягав, щоби нардепку відпустили та зробили усне зауваження. Однак патрульні сказали, що вже вписали персональні дані Кормишкіної до постанови та попросили набрати когось із керівників регіонального управління поліції. Чоловік нардепки дізнався номер їхнього екіпажу та сказав, що зателефонує. За даними сайту Судової влади України, стосовно нардепки так і не склали адміністративний протокол, принаймні до суду він не надходив. Раніше ВАКС відпустив нардепку Кормишкіну на поруки голови фракції "Слуги народу" Давида Арахамії та керівника Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма. Нагадаємо, що НАБУ та САП повідомили про підозру нардепці Ірині Кормишкіній у незаконному збагаченні. За версією слідства, 2021-2022 років вона набула у власність активи, які на понад 20 мільйонів гривень перевищують офіційні доходи та заощадження за цей період. За отримані як необґрунтовані активи грошові кошти надалі нардепка через юридичну особу придбала будинок поблизу Одеси, у якому вона проживає.

Національний банк України надіслав лист до Ради національної безпеки й оборони з пропозицією ввести санкції проти платіжної системи Royal Pay Europe, яка була частиною гральної архітектури російського букмекера 1хBet. Однак жодним чином не звертає увагу на діяльність російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна. Про це повідомив журналіст Євген Плінський. Він опублікував цей ексклюзивний документ у своїх соціальних мережах. Джерело: Telegram-канал Євгена Плінського "Цей лист датований 2023 роком та передував рішенню РНБО ввести санкції проти цієї платіжної системи. Далі був позов Мін’юсту у ВАКС стосовно націоналізації 1,8 мільярда гривень, які після судового процесу передали в бюджет", — зазначив журналіст. Публікуючи цей лист, він порадив замислилися над подвійними стандартами НБУ. "З одного боку, Нацбанк на прикладі Royal Pay Europe чудово бачить російських бенефіціарів, бачить інформацію в ЗМІ, бачить інформацію від Офісу генпрокуратури та чітко констатує наявність загрози від діяльності такої компанії в Україні, тому пропонує ввести санкції РНБО. Але з іншого боку, НБУ не бачить того самого в діяльності російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна, який за виведені з України гроші вже скупив половину Кіпру", — пояснив Плінський. За його словами, щодо російського контролю цього онлайн-казино ще більше доказів і фактів. Зокрема, є прямі докази виведення майже 300 мільйонів гривень на кіпрську компанію, бенефіціаром якої є росіянин Пунін. Журналіст зауважив, що якщо в листі Андрія Пишного до РНБО замінити Royal Pay Europe та її власника Сергія Кондратенка на Pin-UP і Дмитра Пуніна, то отримаємо абсолютно правдивий документ. "Але такого документа НБУ не видає. Чому? Ніхто не розуміє. Абсурду цій ситуації додає факт, що Pin-UP офіційно визнано російським вже урядом, який за підписом прем’єра Шмигаля передав в управляння АРМА заарештовані два мільярди російських грошей на закупівлю ОВДП. Очільниця АРМА Олена Дума так і пише: "гроші російського онлайн-казино Pin-UP", — акцентував Плінський. Він констатував: все вказує на те, що якщо ми маємо факт контролю росіянами цього казино, то логічним є наступний крок — введення санкцій та націоналізація активів. Але НБУ цей крок ніяк не наважиться зробити. "Ми маємо багато кейсів введених санкцій проти українського бізнесу, проти українських компаній і власників, які не мають жодних підтверджених фактів злочинної діяльності або роботи на ворога. Але нам пояснюють що санкції — це про справедливість. При цьому паралельно ми бачимо приклади відкритого існування російського бізнесу, проти якого санкції не вводять. Яке тут нам дадуть пояснення? "Не все так однозначно?" Чудова позиція", — зіронізував Плінський. У такому ж тоні він порадив керівникам НБУ вийти та сказати українцям, що є перелік "хороших руських", проти яких вводити санкції не можна. "Що їх бізнес — це трохи й ваш бізнес. Ми ж зрозуміємо. Можливо. Але нам і цього не говорять. Просто мовчать", — підсумував журналіст. На завершення Євген Плінський навів перелік працівників НБУ, від яких залежить ухвалення рішення щодо санкційних питань, це ті, які бачать російське коріння в Royal Pay Europe та не бачать його в Pin-UP: заступник голови НБУ Дмитро Олійник, керівниця департаменту фінансового моніторингу НБУ Анна Липська, управління санкційної політики на чолі з Олександром Царевським (він голосував під час засідання уряду проти санкцій щодо Pin-UP), керівник юридичного департаменту Олександр Зима, керівник департаменту безпеки Олександр Паламарчук, очільниця офісу правління НБУ Оксана Ковальова. Нагадаємо, наприкінці жовтня суддя Печерського суду Світлана Смик ухвалила рішення, що український бюджет винен російському бізнесмену Дмитру Пуніну 2,6 мільярда гривень. Ці кошти мали негайно повернути російському олігарху. За словами Плінського, рішення стосувалося зняття арешту з 2,6 мільярда гривень онлайн-казино Pin-UP, які вже передали в АРМА як "російські гроші" та які пішли в бюджет на потреби української армії.

Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) вдруге виплатило винагороду викривачу корупції. Цього разу 13,3 мільйона гривень отримала людина, яка завадила спробі відкупити колишнього міністра екології Миколи Злочевського від кримінальної відповідальності. Про це повідомила прес-служба НАЗК. Зазначається, що кошти на винагороду перераховано з рахунку відомства 18 жовтня. Справа, в рамках якої здійснено виплату, стосувалася спроби підкупу антикорупційних органів. Зокрема, керівникам Національно антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури пропонували хабар у розмірі 6 мільйонів доларів (близько 2,5 мільярда гривень). За таку суму від НАБУ та САП намагалися домогтися закриття кримінального провадження, підозрюваним у якому був колишній міністр екології. Ймовірно, йдеться про справу міністра екології часів Віктора Януковича Миколу Злочевського, адже сума хабаря й обставини справи збігаються. У жовтні 2023 року Вищий антикорупційний суд затвердив останню у справі угоду про визнання винності, укладену між прокурором САП та колишнім першим заступником начальника податкової служби у Києві. Водночас суд схвалив виплату винагороди викривачеві. ВАКС ухвалив, що викривач "активно сприяв розкриттю корупційного злочину", повідомив про нього не в межах угоди та не є його співучасником. Таким чином суд зобов'язав органи Державного казначейства виплатити винагороду в сумі майже 13,3 мільйона гривень. "У цій резонансній справі інститут викриття в синергії з ефективною роботою антикорупційних органів продемонстрував свою дієвість на рівні топ-корупції. Зараз маємо рішення ВАКС із винесеними вироками за всіма суб'єктами провадження, а викривач у справі отримав гарантовану законом винагороду. Показово також те, що суд застосував у справі спецконфіскацію. Неправомірна вигода у 6 мільйонів була однією з рекордних. Усю суму за рішенням ВАКС іще 2022 року передали на потреби ЗСУ", — зазначив голова НАЗК Віктор Павлущик. Раніше повідомлялося, що Злочевський за 6 мільйонів доларів намагався закрити кримінальні справи, в яких причетна його компанія Burisma та Реал Банк. Фінансова установа отримала у НБУ стабілізаційний кредит у заставу нафтобази. Кредит не повернули (його розмір — 800 мільйонів гривень). Однак коли спробували стягнути заставне майно, виявилося, що його придбали за ціною, нижчою за три мільйони гривень. Закрити цю справу Злочевському не вдалося. Він планував корумпувати НАБУ та САП і заплатити тому, хто ухвалить рішення про закриття розслідування, мільйонів доларів. Ще один мільйон доларів мали витратити на послуги посередників. Нагадаємо, що першу в історії України винагороду викривачу корупції виплатили на початку жовтня. Тоді 1,68 мільйона гривень отримав чинний військовослужбовець, колишній директор департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України Андрій Бойко, який викрив колишнього очільника управління Міноборони. Можливість винагороди викривачам корупції запровадили ще 2019 року. В НАЗК зазначили, що суди за цей час ухвалили два позитивні рішення про виплати, але через відсутність врегульованих процедур виплати реальне виконання судових рішень тривалий час було неможливим. Тепер виплати стали можливими завдяки зміні порядку використання коштів, передбачених у держбюджеті на реалізацію антикорупційних стратегій.

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру у незаконному збагаченні чинній народній депутатці України. Про це повідомила прес-служба НАБУ. Правоохоронці не розкривають імені та прізвища фігурантки, але за даними ЗМІ, йдеться про 46-річну нардепку від партії "Слуга народу" Ірину Кормишкіну. За даними слідства, у 2021-2022 роках жінка набула у власність активи на суму понад 20 мільйонів гривень. За них згодом було придбано будинок на Одещині, в якому народна обраниця наразі проживає.  Натомість, як зауважили у НАБУ, її офіційний дохід за цей період та заощадження становили не більше 2,7 мільйона гривень, які підозрювана використала на інші цілі. "Таким чином нардепка незаконно збагатилася на суму понад 20 мільйонів гривень", -- йдеться у повідомленні. Наразі Кормишкіній інкримінується незаконне збагачення за ст. 368-5 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з можливістю позбавлення права обіймати певні посади на строк до трьох років. Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували до суду справу за обвинуваченням чинного народного депутата України у незаконному збагаченні на 11 мільйонів гривень.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували до суду справу за обвинуваченням чинного народного депутата України у незаконному збагаченні на 11 мільйонів гривень. Про це повідомила прес-служба НАБУ. Правоохоронці не розкривають імені та прізвища фігуранта, але, згідно із матеріалами справи, йдеться про нардепа від "Слуги народу" Андрія Клочка. Як встановило слідство, у 2020-2021 роках народний обранець набув у власність активи загальною вартістю 25 мілйьонів гривень, хоча офіційний дохід та заощадження його та дружини за цей період становили не більше 14 мільйонів гривень. Таким чином різниця між вартістю придбаного майна та наявними коштами становила 11 мільйонів гривень. "Йдеться про три земельні ділянки на Київщині, п'ять квартир у столиці, дві нежитлові приміщення, а також автівки Tesla та Mersedes-Benz. Аби приховати наявність цього майна, нардеп оформив його переважну частину на близьких родичів, зберігши за собою право розпоряджатися ним у повному обсязі", -- наголосили у НАБУ. Нагадаємо, 10 травня 2024 року суд обрав запобіжний захід Клочку. Зокрема, йому призначили внести 12 мільйонів гривень застави. .

У Запорізькій області працівники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро викрили заступницю прокурора на хабарництві. Про це повідомила прес-служба САП. "23 вересня 2024 року у співпраці з Генеральним прокурором прокурори САП спільно з детективами НАБУ викрили заступника прокурора Запорізької області на одержанні 40 тисяч доларів США неправомірної вигоди", -- йдеться у повідомленні. Як встановило слідство, заступниця обласного прокурора отримав хабар за розв'язання питання щодо зміни підслідності у кримінальному провадженні. Зокрема, фігурантка обіцяла забезпечення скасування арешту майна особи та не притягнення до кримінальної відповідальності за результатами досудового розслідування. Посадовицю затримали "на гарячому" під час передачі коштів. "Першочергові слідчі дії тривають. Попередня правова кваліфікація дій прокурора -- ч. 4 ст. 368 КК України. Вирішується питання про повідомлення особі про підозру та обрання запобіжного заходу", -- наголосили у САП. Фото: САП Нагадаємо, раніше працівники Державного бюро розслідувань спільно з управлінням внутрішньої безпеки Міністерства оборони України повідомили про підозру у недбалому ставлені до служби одному з колишніх високопосадовців Міноборони.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили масштабну оборудку в дорожній сфері. Під час повномасштабного вторгнення Росії державному бюджету заподіяно збитків на понад 286 мільйонів гривень. Про це поінформувала прес-служба НАБУ. Про підозру повідомили: колишньому голові Дніпропетровської ОДА; колишньому заступнику голови Дніпропетровської ОДА; колишньому керівнику департаменту Дніпропетровської ОДА; колишньому начальнику відділу дорожнього господарства Дніпропетровської ОДА; керівнику суб’єкта господарської діяльності. Підозру кваліфіковано за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. У НАБУ пояснили, що 2022 року чинне в умовах воєнного стану законодавство дозволяло першочергове фінансування експлуатаційного обслуговування автомобільних доріг, а витрати на поточний і капітальний ремонт доріг були можливі лише в останню чергу. "Підозрювані з метою отримання можливості першочергового фінансування замінили у відповідних документах відомості щодо потреби у проведенні поточного та капітального ремонту доріг на необхідність їх експлуатаційного обслуговування", — додали правоохоронці. Витрати на таке обслуговування штучно та безпідставно збільшили до 1,5 мільярда гривень. На цю суму уклали договори на виконання відповідних робіт з компанією, пов’язаною із головою Дніпропетровської ОДА, яка завищила вартість матеріалів на понад 286 мільйонів гривень. Частину цих коштів надалі вивели на рахунки інших компаній, пов’язаних із топ-посадовцем і його заступником. Нагадаємо, що в серпні НАБУ та СБУ викрили схему заволодіння державними коштами під час закупівлі елементів динамічного захисту для броньованої техніки Збройних сил України.

Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос звільнив свого першого заступника Гізо Углаву. Про це повідомляє прес-служба НАБУ. "Директор НАБУ ухвалив рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення до першого заступника директора бюро", -- йдеться у повідомленні. Зазначається, що таке рішення було ухвалено через порушення Присяги державного службовця, порушення правил етичної поведінки державних службовців, Закону України "Про державну службу", Кодексу етики працівника НАБУ Углавою. "Службове розслідування та надалі Дисциплінарна комісія НАБУ встановила, що перший заступник Директора вчинив низку дій та висловлювань негативного характеру, спрямованих на персональну та професійну дискредитацію працівника бюро, який подав службову записку про можливі факти витоку інформації", -- наголосили у НАБУ. До того ж у бюро додали, що приклад Гізо Углави показав іншим співробітникам НАБУ, що порушення правил матиме негативні для них наслідки. "Зазначені дії сформували у працівників НАБУ розуміння можливості настання негативних наслідків за викривальну діяльність, що є неприпустимим порушенням найвищих стандартів етики та доброчесності, якими мають керуватись в свої роботі працівники та вище керівництво НАБУ", -- резюмували у бюро. Реакція Гізо Углави У своєму дописі посадовець підтвердив своє звільнення із посади першого заступника директора НАБУ та заявив, що за дев'ять років роботи йому "вдалося зробити значний внесок у зміцнення антикорупційної системи України". "Я керував ключовими операціями та розслідуваннями, які призвели до розкриття великих корупційних схем. Ми разом із командою впровадили сучасні методи розслідування і зміцнили міжнародне співробітництво, що дало змогу НАБУ стати визнаним і ефективним органом. Попри майбутні зміни, я пишаюся тим, що всі ці роки служив Україні та її народу, вірою і правдою захищаючи принципи законності та справедливості", -- наголосив він. Гізо Углава додав, що буде боротися за справедливість та оскаржуватиме рішення у суді.  "Попереду нові виклики, але мої принципи та переконання залишаються незмінними, тож боротьбу за справедливість не закінчено. Наступними кроками у доведенні моєї правоти у справах проти мене будуть звернення до суду та продовження взаємодії з НАЗК", -- резюмував він. Нагадаємо, 24 травня першого заступника директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Гізо Углаву усунули від виконання повноважень за власною заявою. Це відбулося після того, як стало відомо про витік інформації. Згодом директор НАБУ Кривонос прокоментував ситуацію, яка виникла навколо інформації про ймовірний витік інформації в бюро. Він заявив, що за фактом витоку інформації було розпочате досудове розслідування. Проте, яка саме таємна інформація стала доступна громадськості у НАБУ не розповіли. 12 липня Гізо Углава заявив, що пройшов телеграф висновок якого свідчить, що він не причетний до зливів інформації з НАБУ.  У серпні Семен Кривонос оголосив, що службове розслідування про тиск на викривачів завершене. Виявлено порушення кодексу етики працівників НАБУ та закону про держслужбу.

Суд відмовився взяти під варту підозрюваного в незаконному збагаченні голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Йому призначено заставу 30 мільйонів гривень і носіння електронного браслета. Про це повідомили "Схеми". Журналісти нагадали, що посадовця підозрюють у незаконному збагаченні на 56,2 мільйона гривень і декларуванні неправдивої інформації. У вівторок, 28 серпня, слідчий суддя Володимир Воронько відмовив у задоволенні клопотанні НАБУ та САП про обрання запобіжного заходу Кириленку у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі понад 120 мільйонів гривень. Згідно з рішенням судді, запобіжний захід — застава у розмірі 30 мільйонів гривень. Кириленко також має здати закордонні паспорти, утриматися від спілкування зі свідками та носити електронний браслет. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження 22 березня цього року — наступного дня після виходу матеріалу «Схем», в якому журналісти виявили, що родина посадовця у період 2020-2023 років придбала автівки та низку нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, при цьому ніхто з родичів Кириленка не має бізнесу, а офіційних доходів родини не вистачило б, щоб придбати все це коштовне майно. Йдеться про великий маєток і дві земельні ділянки під Києвом, 200 квадратних метрів офісної нерухомості в столиці, два кросовери, три квартири з паркомісцями в елітних житлових комплексах Києва та четверо апартаментів із паркомісцями в Ужгороді, оформлені на батьків і бабусю дружини. У коментарі "Схемам" Кириленко заявив, що джерело статків — це стартовий капітал родини, який сформувався у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу "Стирол" у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу. Знайти офіційне підтвердження цим операціям журналістам не вдалося. Детективи Національного антикорупційного бюро за погодженням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 14 серпня повідомили Павлу Кириленку про підозру. Нагадаємо, 20 серпня стало відомо, що Вищий антикорупційний суд переніс розгляд засідання з обрання запобіжного заходу очільнику Антимонопольного комітету Павлу Кириленку на 27 серпня. Його підозрюють у незаконному збагаченні на понад 56 мільйонів гривень, а також у неправдивому декларуванні.

У понеділок, 26 серпня, президент Володимир Зеленський призначив нараду за участю керівників правоохоронних органів України. На ній силовики доповідатимуть щодо зрадників, які втекли за кордон. Про це глава держави повідомив під час вечірнього відеозвернення 25 серпня. "І ще одне. Щодо тих осіб, хто працює проти нашої держави: зрадників України, які допомагали російській агресії чи виправдовують її, які втекли з України, ховаючись від відповідальності. Нашій державі потрібні чіткі відповіді щодо таких осіб. Чітка відповідальність. Щоб усі ці "товаріщі"отримали те, на що заслуговують, хоч би де вони ховались і куди б побігли", — сказав Зеленський. Президент зазначив, що на 26 серпня призначив нараду за участю керівників правоохоронних органів України — СБУ, МВС, ДБР, а також керівників НАБУ, САП, голова Державної прикордонної служби України, Генеральної прокуратури, представників розвідки.  "Багато речей треба завтра обговорити на цій зустрічі й висновків зробити", — додав Володимир Зеленський. Справа Дмитрука: що відомо Раніше ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляли, що нардеп незаконно покинув Україну на День Незалежності — у суботу, 24 серпня. Сам Дмитрук у Telegram почав заявляти, що ніби його планують затримати й невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки. Крім того, він заявляв про буцімто фейки, що його родина і він в Молдові й українські спецслужби вимагають, аби молдовські — затримали його. 25 серпня генеральний прокурор повідомив Дмитруку про підозру через напади на правоохоронця та військового, замах на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганство. До того ж, відповідно до вимог КПК України, його викликали до слідчого Державного бюро розслідувань для проведення слідчих та процесуальних дій на 10:00 29 серпня та 30 серпня поточного року. Дмитрук майже одразу відреагував на повідомлення йому про підозру. Він заявив, що не погоджується з таким рішенням Офісу генерального прокурора, й назвав справу "сфальсифікованою і видуманою". Нагадаємо, що Дмитрук відомий низкою скандалів. Зокрема, він був одним з трьох "антивакцинаторів", яких називав голова фракції "слуг" Давид Арахамія. Дмитрука виключили з фракції "Слуга народу" в листопаді 2021 року. У лютому 2024 року Дмитрук вніс заставу за монаха Києво-Печерської Лаври ієродиякона УПЦ МП Павла Музичука, затриманого Службою безпеки України за підозрою у виправдовуванні та визнанні правомірною збройної агресії РФ проти України. Також журналісти Bihus.Info знайшли докази співпраці позафракційного народного депутата Артема Дмитрука з підозрюваним у п'яти злочинах проти України Сергієм Чертиліним.

Колишній народний депутат Олександр Грановський виграв Вищий антикорупційний суд. Йому скасували повідомлення про підозру від НАБУ про організацію корупційної схеми на 93,3 мільйона гривень. За часів президентства Петра Порошенка його називали "куратором президента в судах". Про це свідчить ухвала Вищого антикорупційного суду, яку опублікувала "Українська правда". "Скасувати повідомлення про підозру Грановському Олександру Михайловичу від 21.10.2022 у кримінальному провадженні Nº52016000000000380 від 20.10.2016. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (пʼяти) днів з дня її оголошення", — йдеться в ухвалі. Джерело: "Українська правда" Як відомо, 21 жовтня 2022 року НАБУ та САП повідомили про підозру Грановському за організацію корупційної схеми на 93,3 мільйона гривень на "Одеському припортовому заводі". Грановського під час президентства Петра Порошенка називали "куратором президента в судах та прокуратурі". Журналісти неодноразово фільмували його зустрічі із суддями та прокурорами. У листопаді 2015 року на заводі проводили обшук у межах розслідування справи про корупцію під час продажу заводом британській компанії Newscope Estates Limited карбаміду на 1,63 млрд гривень із 5% знижкою. Тоді у члена правління Одеського припортового заводу Ольги Ткаченко, яку пов'язують із нардепом Олександром Грановським, вилучили телефон. У травні 2016 року Солом'янський суд Києва заборонив НАБУ використовувати Viber-переписку Ткаченко як доказ у кримінальному провадженні. Нагадаємо, що нещодавно Національне антикорупційне бюро та Служба безпеки України викрили схему заволодіння державними коштами під час закупівлі елементів динамічного захисту для броньованої техніки Збройних сил України.