# Норвегія

Очільник міністерства закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде заявив, що Російська Федерація під час вторгнення в Україну порушила ключові засади міжнародних відносин. Водночас виступ міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова під час засідання Ради міністрів ОБСЄ нагадує "свідчення з паралельного всесвіту". Про це політик сказав 5 грудня під час пленарної сесії Ради міністрів ОБСЄ на Мальті. "Ми зараз переживаємо темну годину Європи. Світ виглядає зовсім не так, як ми сподівалися у 1990 чи 1995 роках. На той час виникла ідея надати можливість усім європейським державам, включно з Російською Федерацією, рухатися вперед і стати добрими членами цієї великої родини ОБСЄ. Ми також домовилися про деякі загальні принципи дій", — йдеться у заяві Ейде. Норвежець також висловив подяку міністру закордонних справ Фінляндії Еліну, яка перерахувала 10 ключових принципів Гельсінського Прикінцевого акту.  "Було дуже примітно сидіти тут і слухати міністра закордонних справ Російської Федерації, який говорить про деякі з цих принципів, а саме про суверенну рівність держав, невтручання у справи інших держав та сумлінності. Щиро кажучи, Російська Федерація порушує кожен із цих принципів. І не лише принципи Гельсінського Прикінцевого акту, а й Статуту ООН. Тому що, пані та панове, правило номер один у міжнародних відносинах: не вторгуйся і не окупуй інші країни. Ти маєш поважати суверенну рівність. Ти маєш поважати територіальну цілісність інших держав. Це саме те, чого Росія не робить", — сказав Ейде. За його словами, заява Лаврова була схожа на свідчення з паралельного всесвіту.  "Але нікого цим не обдуриш. Ми, звісно, ​​точно знаємо, що відбувається. Україна переможе та переможе у цій війні. Ми, багато країн, виступаємо на підтримку України у її героїчній боротьбі не лише за свою незалежність, а й за принципи, які ми всі поділяємо. Це важливо для українців, звичайно, але це також важливо для норвежців та багатьох інших у цьому залі", — додав голова норвезького МЗС. Ейде також зауважив, що після перемоги України нам також треба подумати про те, який вигляд матиме нова повоєнна епоха.  "Після війни світ ніколи не буде таким, як до війни. Тому, наближаючись до 50-річчя Гельсінкі та знову маючи фінське головування, важливо подумати про те, що сталося за останні 50 років. Нині світ більше схожий світ 1975 року, ніж світ 1995 року. Однак з усіх боків він гірший. В нас у Європі гаряча війна. Це не холодна війна, яка була болючим досвідом, але вона відрізняється від того, що ми бачимо зараз", — додав Барт Ейде. Нагадаємо, раніше американський пропагандистський медійник Такер Карлсон опублікував інтерв'ю з очільником російського міністерства закордонних справ Сергієм Лавровим, яке було записано у столиці країни-агресора. Представник Кремля назвав низку умов для завершення війни в Україні.

Норвегія продовжить фінансово підтримувати Україну мінімум до 2030 року. Зокрема, наступного року наша держава отримає щонайменше 3,16 мільярда доларів (35 мільярдів норвезьких крон). Про це повідомили на офіційному сайті норвезького уряду. "Підтримка України з боку Норвегії залишається твердою. Ми продовжуємо підтримку до 2030 року, а наступного року вона становитиме щонайменше 35 мільярдів норвезьких крон. Для України важливо, щоб підтримка тривала кілька років, і щоб була міжпартійна домовленість щодо цього. Український народ має знати, що підтримка Норвегії триватиме. Я хотів би подякувати сторонам у Стортингу за їхню добру співпрацю", -- заявив прем'єр-міністр Йонас Гар Стьоре. Програма підтримки від Норвегії (Nansen) для України стартувала у лютому 2023 року. 28 листопада на зустрічі в Стортингу сторони домовилися про розширення цієї допомоги. "Програму продовжено на три роки, до 2030 року. У цей період програма буде розширена щонайменше до 154,5 мільярдів норвезьких крон", -- йдеться у повідомленні. У 2025 році 22,5 мільярда норвезьких крон спрямують на військову підтримку, а 12,5 мільярда -- на гуманітарну та цивільну підтримку. "Ситуація в Україні зараз більш критична, ніж коли ми запустили програму. Тому я радий, що програма тепер діятиме протягом кількох років, і що ми домовилися про мінімальну суму для цієї підтримки. Якщо ми вирішимо виділити більше грошей на один рік, це не повинно вплинути на підтримку в наступні роки. Ми домовилися провести переговори зі сторонами в Стортингу перед переглядом національного бюджету наступної весни", -- наголосив прем'єр. Нагадаємо, 15 листопада міністр оборони України Рустем Умєров повідомляв, що Норвегія профінансує виробництво українського озброєння та техніки. Таким чином країна долучиться до "данського формату" підтримки.

За підсумками саміту у резиденції шведського прем’єра Харпсунд, сім очільників урядів європейських країн ухвалили спільну заяву, в якій запевнили у посиленні підтримки України найближчими місяцями. Йдеться про Данію, Естонію, Фінляндію, Латвію, Норвегію, Польщу та Швецію. Про це повідомляє "Укрінформ".  "Ми посилимо підтримку України. Найближчими місяцями ми посилимо нашу підтримку, у тому числі української оборонної промисловості, і будемо інвестувати, щоб надати Україні більше боєприпасів", — йдеться у заяві семи країн Європи. Прем’єр-міністри цих держав готові нести відповідальність за євроатлантичну безпеку з огляду на масштабні загрози та виклики й намір посилювати колективні зусилля задля гарантування безпеки "нам самим і всім наших союзників".  Лідери семи країн зауважили, що вони є найбільшими донорами військової допомоги Україні на душу населення, зауваживши, що ця підтримка не похитнеться. "Мужність і стійкість України будуть підкріплені сильною і непохитною підтримкою наших країн, невіддільною частиною якої є військова допомога", — наголосили вони. Також очільники семи європейських держав заявили про підтримку Плану перемоги України та висловили відданість всеосяжному, справедливому та тривалому миру для країни та її повній європейській та євроатлантичній інтеграції. "Ми будемо працювати разом, щоб стримувати, оскаржувати й протидіяти агресивним і вкрай конфронтаційним діям Росії, а також забезпечити її повну міжнародну відповідальність за злочин агресії", — пообіцяли глави семи європейських країн. Нагадаємо, напередодні норвезька телерадіокомпанія NRK повідомляла, що після консультацій з опозицією норвезький уряд виніс пропозицію збільшити допомогу Україні 2025 року до 30 мільярдів норвезьких крон (приблизно 2,7 мільярда євро) Зараз вона складає 27 мільярдів крон цього року. Також 27 листопада Україна отримала від Світового банку 4,8 мільярда доларів фінансової допомоги. Ці кошти спрямують на підтримку реалізації реформ, а також на відновлення країни.

Після консультацій з опозицією норвезький уряд виніс пропозицію збільшити допомогу Україні 2025 року до 30 мільярдів норвезьких крон (приблизно 2,7 мільярда євро) Зараз вона складає 27 мільярдів крон цього року. Про це повідомила норвезька телерадіокомпанія NRK. При цьому журналісти зазначили норвезький уряд і опозиція розходяться в думках щодо того, якою має бути підтримка України. Цього року Норвегія виділила 27 мільярдів норвезьких крон на підтримку України, але в проекті державного бюджету на 2025 рік цю суму скоротили до 15 мільярдів норвезьких крон. Опозиція вважає, що це занадто мало, та вимагає збільшення підтримки. Консервативна партія Норвегії запропонувала виділити наступного року 45 мільярдів норвезьких крон. Тому уряд зустрівся з парламентськими лідерами в Стортингу у вівторок, 26 вересня, щоб обговорити подальші кроки щодо підтримки. Після зустрічі прем'єр-міністр Йонас Гар Стьоре заявив, що уряд пропонує подвоїти пропозицію до щонайменше 30 мільярдів норвезьких крон. "В Україні зараз серйозніша ситуація. І ми хочемо, щоби Норвегія залишалася чітким і провідним прихильником боротьби України", — сказав він. На додаток до військової підтримки України уряд також хоче, щоби ці кошти використали для забезпечення та нарощування електричних потужностей і енергопостачання в Україні. Тепер цю пропозицію мають обговорити в партійних групах. Сам Стьоре вирушає до Стокгольму, де зустрінеться з прем'єр-міністрами країн Північної Європи та Балтії. Прем'єр-міністр Польщі також візьме участь у зустрічі. "Підтримка України буде однією з тем на цій зустрічі", — сказав він. Тому уряд домовився про нову зустріч з партіями в Стортингу, щоб укласти угоду про норвезьку підтримку в четвер у другій половині дня. Норвегія минулого року схвалила програму "Нансен" на 75 мільярдів норвезьких крон, яка передбачає довгострокову підтримку України до 2027 року — тобто з 15 мільярдами норвезьких крон щорічно. Нагадаємо, 15 листопада міністр оборони України Рустем Умєров повідомляв, що Норвегія профінансує виробництво українського озброєння та техніки. Таким чином країна долучиться до "данського формату" підтримки.

Норвегія профінансує виробництво українського озброєння та техніки. Таким чином країна долучиться до "данського формату" підтримки. Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умєров.  Очільник оборонного відомства зазначив, що такої домовленості було досягнуто під час його перемовин в Осло із головою норвезького уряду Йонасом Гаром Стьоре та міністром оборони Бйорном Арільдом Грамом. "Це дозволить швидше виготовляти й постачати необхідне озброєння для наших Сил оборони", -- зазначив Умєров. Яку саме суму Норвегія готова виділити на виготовлення української зброї, поки не відомо. Крім того, Умєров додав, що у ході перемовин також вдалося обговорити новий формат співпраці -- "норвезьку модель". Йдеться про нову модель інвестування в українські оборонні технологічні компанії. Однак деталей щодо такого формату Умєров розголошувати не став. "Вдячний Норвегії за рішучість підтримувати Україну та готовність до поглиблення нашого партнерства", -- резюмував міністр. Нагадаємо, у Норвегії припиняється автоматичне надання притулку всім українським біженцям. Це стосується громадян, які прибуватимуть до північної країни із західної частини України.

На думку міністра закордонних справ Норвегії Еспера Барта Ейде, Дональд Трамп вже 6 листопада оголосить себе переможцем президентських виборів у США. Його дії не залежатимуть від фактичних результатів на той час. Таку заяву норвезький політик зробив на конференції з питань кібербезпеки Attack, пише Altinget. Ейде, серед іншого, відповів на питання про нинішні вибори президента у США, заявивши, що "точно не буде передбачати, хто переможе". "Але в чому я впевнений, то це в тому, що завтра вранці Дональд Трамп оголосить, що переміг", — сказав він. Глава МЗС Норвегії заявив, що вважає "потенційно вкрай небезпечним" обговорювати, хто з кандидатів насправді переміг на президентських виборах у США. "США — надзвичайно поляризоване суспільство. Люди перейшли від медіа, контрольованих редакторами, до медіа, контрольованих алгоритмами, а це означає, що чим більше ви клацаєте, тим більше отримуєте підтвердження власних поглядів. І тим більш поляризованими ви стаєте", — додав Ейде. Нагадаємо, у букмекерських конторах, які зазвичай приймають ставки не лише на спортивні, а й на інші події, зокрема, політичні, республіканець Дональд Трамп здебільшого є фаворитом на перемогу на виборах у Сполучених Штатах Америки. Варто зазначити, що попередні опитування показували приблизно рівні шанси основних кандидатів. Вирішальними стануть результати у декількох "хитких" штатах.

У середу та четвер, 30 та 31 жовтня, в Монреалі відбувалася міжнародна конференція. Однією з тем обговорення стала реалізація четвертого пункту "Формули миру" "Звільнення полонених і депортованих осіб". Росія намагалася заблокувати це зібрання. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час прес-конференції за підсумками конференції у Монреалі. Він розповів, що конференція стала справді глобальною — розпочинаючи від списку учасників, які представляли всі континенти, до обговорюваних на них питань і рішень. За його словами, учасники детально обговорили контекст і ключові проблеми повернення українських дітей, військовополонених і цивільних осіб. "Я радий, що ми домовилися з низкою партнерів про те, як прискорити цей процес", — сказав Сибіга. При цьому він зазначив, що Російська Федерація намагалася заблокувати проведення заходу та "деструктивно діяла в низці столиць". "Росія розглядає цю тему як велику небезпеку для себе через свою безкарність, і цей страх ґрунтується на трагічних цифрах і фактах, за якими стоять тисячі життів українців", — наголосив український міністр. Сибіга також розповів, що Україна вже визволила з російського полону понад три тисячі осіб у результаті 58 обмінів. При цьому 95% українських військовополонених піддавалися жорстоким тортурам. Він додав, що в російському полоні перебувають близько тисячі журналістів, священників і важкопоранених. На його думку, необхідно розробити "механізм для виправлення нинішньої міжнародної системи, змусити цю систему працювати належним чином, відповідно до викликів цієї війни". Як відомо, тематичну конференцію щодо четвертого пункту української "Формули миру" "Звільнення полонених і депортованих осіб" організували Канада та Норвегія як співголови робочої групи з реалізації цього пункту. Нагадаємо, що Сибіга відвідав з офіційним візитом Туреччину 21 жовтня. Там він провів зустріч із президентом країни Реджепом Тайїпом Ердоганом і подякував йому за підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.

Норвегія готується передати Україні винищувачі F-16 і системи протиповітряної оборони NASAMS. Вони ввійдуть у новий пакет допомоги на 500 мільйонів євро, який запланували в цій країні Північної Європи. Про це розповів директор Департаменту міжнародного співробітництва Міністерства оборони України Геннадій Коваленко під час Kyiv Security Forum. Він послався на заяву міністра оборони Норвегії Бйорна Арільда Грама, який учора відвідав Одесу. За словами Коваленка, українські сили показали міністру центр реабілітації військовослужбовців, укріплення на кордоні та розповіли про безпекову ситуацію. "Бйорн Арільд Грам наголосив на черговому пакеті допомоги з боку Норвегії у розмірі 500 мільйонів євро, який містить F-16 і системи NASAMS. Окрім того, норвезька сторона заявила про готовність інвестувати в нашу оборонну промисловість", — зазначив Геннадій Коваленко. Учора міністр оборони України Рустем Умєров інформував, що Норвегія надасть майже 120 мільйонів доларів на закупівлю озброєння та запчастин для українських F-16. Також вона передасть українським військовим шість таких винищувачів цього року. У серпні президент України Володимир Зеленський підтвердив надання Україні F-16. За інформацією видання The Economist, Україна отримала 10 з обіцяних 79 літаків, а до кінця 2024 року українські сили, ймовірно, повинні мати можливість використовувати 20 винищувачів F-16. Нагадаємо, влітку стало відомо, що Міністерство оборони США оголосило про закупівлю великої кількості перехоплювачів до систем протиповітряної оборони Patriot та NASAMS на суму 2,2 мільярда доларів. Кошти надійшли з фондів Ініціативи з надання допомоги в галузі безпеки України.

Норвегія надасть майже 120 мільйонів доларів на закупівлю озброєння та запчастин для українських F-16. Також вона передасть українським військовим шість таких винищувачів цього року. Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умєров, опублікувавши відповідний допис на своїй сторінці у Facebook. "Сьогодні в Одесі мав честь вітати колегу та великого друга України — міністра оборони Норвегії Бйорна Арільда Грама. Щиро вдячні Норвегії за всебічну підтримку — політичну, економічну, дипломатичну та військову. Особливу подяку висловлюю пану Граму за його лідерство у виділенні нового пакета допомоги на 500 мільйонів євро, а також за рішення передати Україні літаки F-16 вже цього року", — зазначив він. За його словами, під час зустрічі вони обговорили спільні кроки щодо зміцнення протиповітряної оборони. Зокрема, Норвегія готова до співфінансування зміцнення українського ППО та виділення 118,8 мільйона доларів для закупівлі систем озброєння та запчастин для українських F-16 в рамках ініціативи США Jumpstart. "Ці ініціативи підвищують рівень нашої обороноздатності, наближаючи нас до стратегічної мети — безпечного неба над Україною. Однією з ключових тем сьогоднішньої зустрічі стала співпраця у галузі спільних закупівель і залучення інвестицій в український оборонно-промисловий комплекс", — додав український міністр. Він зауважив, що також обговорили ситуацію на полі бою. Віце-адмірал Олексій Неїжпапа надав детальну інформацію щодо безпеки в Чорному й Азовському морях. "Завдяки підтримці Норвегії й інших союзників ми поступово позбавляємо ворога можливості вільно діяти на цих акваторіях і цілеспрямовано наближаємося до ліквідації Чорноморського флоту Росії. Особливо вдячний Норвегії за її провідну роль в Коаліції морських спроможностей, яка вже довела свою ефективність. Сьогодні ми обговорили конкретні кроки для подальшого розвитку цієї ініціативи", — наголосив представник українського уряду. Він акцентував, що цей візит — потужний сигнал щодо готовності Норвегії підтримувати та поглиблювати нашу співпрацю. "Дякую за продуктивну зустріч, яка є ще одним кроком на шляху до нашої спільної перемоги", — підсумував Рустем Умєров. Нагадаємо, що на початку вересня, уряд Норвегії виділив додаткові 570 мільйонів норвезьких крон (48,28 мільйона євро) до Міжнародного фонду для України. Їх скерували на закупівлю дронів і засобів протиповітряної оборони.

У вівторок, 29 жовтня, президент Володимир Зеленський, у межах свого візиту до Ісландії, провів перемовини із прем'єр-міністрами чотирьох європейських країн. У своєму Telegram-каналі очільник держави розповів, що зустрівся із премʼєрами: Данії Метте Фредеріксеном, Норвегії Йонасом Гаром Стере, Швеції Ульфом Крістерссоном та Фінляндії Петтері Орпо. Перемовини відбулися у Рейк'явіку. "У фокусі уваги продовження підтримки України, зокрема ключові потреби в оборонній сфері, фінансування українського виробництва, посилення української ППО та наших далекобійних спроможностей", -- зауважив гарант. Крім того, лідери обговорили реалізацію пунктів Плану перемоги та підготовка до другого Саміту миру. "Дякую лідерам за підтримку! Разом маємо зберегти єдність у Європі, щоб прискорити наближення миру", -- додав Зеленський. Нагадаємо, 28 жовтня у межах свого першого візиту до Ісландії президент Володимир Зеленський провів зустріч із прем'єр-міністром країни Б’ярні Бенедіктссоном. Під час перемовин український лідер розповів прем’єру Ісландії про ситуацію на полі бою, а також про досягнення нашої держави у виробництві безпілотних систем. .

Уряд Норвегії планує заборонити підліткам до 15 років користуватись соціальними мережами. Відповідні заходи мають на меті захистити дітей та підлітків від шкідливого впливу алгоритмів онлайн-платформ. Як повідомляє Verdens Gang, у Норвегії вже діє закон про мінімальний вік для користування соцмережами. У цій країні можна користуватись онлайн платформами лише з 13 років. Втім, дослідження Норвезького управління з питань медіа свідчить, що більше, ніж половина дев’ятирічних, 58% 10-річних і 72% 11-річних норвезьких дітей продовжують користуватися соцмережами. Задля того, щоб діти не змогли обходити вікові обмеження, у Норвегії планують розробити механізм верифікації віку. Водночас посадовці розглядають методи обмежень, які не порушують права людини. Серед варіантів — вимога банківського рахунку для реєстрації у соцмережах. Такий спосіб верифікації пропонує міністр у справах дітей та сім’ї Кʼєрсті Топпе. Наразі уряд Норвегії планує внести поправки до закону про персональні дані, за якими користувачі платформ мають досягти 15-річного віку, щоб погодитися з правилами щодо обробки особистих даних. "Я твердо вірю, що це правильно, незалежно від того, чи це стосується лише соціальних мереж, чи ні. Це пояснюється тим, що особисті дані дітей знаходяться під загрозою комерційних інтересів у багатьох сферах. Ми повинні захищати інформацію дітей, незалежно від того, чи це стосується інтернет-газет, чи соціальних мереж", -- наголосив Топпе. Зокрема, прем’єр-міністр країни Йонас Гар Стьоре заявив, що "великі технологічні гіганти діють проти розумів маленьких дітей". "Це важка битва, тому що йдеться про велику силу, але в цьому питанні теж необхідна політика", -- додав він. Видання додає, що батьки зможуть дати згоду на авторизацію дітей у соцмережах та інших онлайн платформах.  Нагадаємо, у вересні міністр юстиції Норвегії Емілі Енгер Мель повідомляла, що Осло розглядає можливість будівництва паркану на кордоні з Росією. Споруда повинна допомогти в тому випадку, якщо з країни-агресора хлине потік біженців.

Норвегія передасть Україні шість багатоцільових винищувачів F-16. Наша держава отримає літаки "найближчим часом". Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умєров, підсумовуючи двосторонні переговори з своїм норвезьким колегою Бйорном Арільдом Грамом. За його словами, вони обговорили поточну ситуацію на фронті та потреби України, зокрема у далекобійній зброї. Під час бесіди досягли конкретних домовленостей щодо зміцнення протиповітряної оборони. "Окремий фокус — авіаційна складова. Зокрема, посилення наших спроможностей винищувачами F16. Норвегія продовжить підтримку і надасть Україні шість літаків найближчим часом", -- написав він у Telegram. Також співрозмовники порушили питання розвитку української оборонної промисловості. Рустем Умєров запросив Норвегію долучитись до "Данської моделі" — прямого фінансування українських оборонних підприємств. "Працюємо в цьому напрямку. Окремо запропонував Норвегії взяти "шефство" над однією з бригад ЗСУ за зразком Франції, яке включає тренування та комплектування", -- додав український міністр оборони. Нагадаємо, наприкінці серпня міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін повідомляв, що уряд Норвегії надав Україні ліцензію на виробництво 155-міліметрових снарядів. При цьому союзники погодилися й профінансувати цей процес.

Норвегія розглядає можливість будівництва паркану на кордоні з Росією. Споруда повинна допомогти в тому випадку, якщо з країни-агресора хлине потік біженців.  Таку заяву зробила міністр юстиції Норвегії Емілі Енгер Мель, пише Yle.  Як зазначає видання, потік біженців хлинув у 2015 році, коли через Стурскуг, єдиний прикордонний пункт між Норвегією та Росією, пішки та велосипедами прибуло 5000 прохачів притулку з території РФ. NRK повідомляє про мігрантів із третіх країн, які минулого року хотіли потрапити до Фінляндії. Фінська влада вважала, що відбувається інструменталізованою міграцією, і в результаті фіни побудували на кордоні паркан завдовжки 200 кілометрів. Міністр юстиції Норвегії Емілі Енгер Мель надихнувся прикладом Фінляндії, яка продовжує будувати загородження на східному кордоні. Міністр заявила в інтерв'ю NRK, що будівництво огорож може бути одним зі способів покращити ситуацію з безпекою. Поки неясно, чи буде паркан збудований уздовж усього кордону, чи тільки на окремій його ділянці. Протяжність сухопутного кордону між Норвегією та Росією становить 200 кілометрів. За словами Мель, будівництво загорож — дорогий процес, і необхідно оцінити розумність подібних вкладень. Інвестувати, як вважає Мель, також можна у закупівлю дронів, які патрулюватимуть територію, та у збільшення кількості прикордонників у Стурскугу. Раніше повідомлялось, що на території Північної Європи з'явиться штаб сухопутних військ НАТО. Його планують розмістити у Фінляндії — при цьому неподалік від кордону з Росією, всього приблизно за 100 кілометрів. Нагадаємо, у червні Польща та країни Балтії надіслали лист до Європейського Союзу, в якому пропонують побудувати потужну лінію оборони на кордоні з Російською Федерацією та Білоруссю.

Автоматичне надання притулку всім українським біженцям припиняється в Норвегії. Це стосується українців, які прибуватимуть до північної країни із західної частини України. Таку інформацію оприлюднило видання RTE з посиланням на прес-0службу норвезького уряду. Йдеться про те, що заявники з Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської та Закарпатської областей розглядатимуться в індивідуальному порядку. Це пов'язано з тим, що ці регіони вважаються безпечними. Від початку повномасштабного вторгнення Норвегія за населення 5,6 мільйона осіб прийняла 85 тисяч українців. При цьому очільниця мін'юсту країни Енгер Мель заявила, що Норвегія "не може прийняти непропорційно велику частку переміщених осіб порівняно з аналогічними країнами", через те, що біженці створюють навантаження на житлове господарство, охорону здоров'я та школи в деяких містах. За її словами, частку, яка зростає, серед українських біженців складають "чоловіки, багато з яких перебувають у призовному віці", тоді як Україні не вистачає солдатів. Як відомо, Норвегія два роки тому стала одним із ключових міжнародних партнерів, що надають значну військову підтримку українським збройним силам. Осло передало Києву різноманітні види озброєнь, включаючи протитанкові ракетні комплекси, боєприпаси, бронежилети, шоломи та інше військове обладнання. Нагадаємо, що на початку вересня додаткові 570 мільйонів норвезьких крон (48,28 мільйона євро) до Міжнародного фонду для України вирішив виділити норвезький уряд. Їх скерують на закупівлю дронів і засобів протиповітряної оборони.

Україна запропонувала державам Північної Європи приєднатися до проекту "Північна бригада". Таким чином вони матимуть можливість продемонструвати ефективність виробів оборонної промисловості цих країн на реальному полі бою. Про це повідомили в Міністерстві оборони України після нещодавнього візиту заступника міністра оборони Олександра Балануци до Норвегії.. У межах ініціативи кожній країні Північної Європи пропонують підготувати й озброїти по одному українському батальйону. Крім того, Балануца закликав директорів з озброєнь Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії та Швеції до двосторонньої співпраці й інвестицій в українську оборонну промисловість. "Оборонні компанії та країни Північної Європи, долучившись до проекту "Північна бригада", отримають можливість продемонструвати ефективність виробів північноєвропейської оборонної промисловості на реальному полі бою. Обʼєднаймо зусилля для спільної перемоги", — сказав Балануца під час семінару північної оборонної промисловості. Раніше Україна неодноразово закликала партнерів виділяти кошти на виробництво необхідної їй зброї українським підприємствам оборонно-промислового комплексу. До речі, Збройні сили України вже отримали 18 артилерійських установок "Богдана", виробництво яких профінансувала Данія. Нагадаємо, що норвезький уряд вирішив виділити додаткові 570 мільйонів норвезьких крон (48,28 мільйона євро) до Міжнародного фонду для України. Їх скерують на закупівлю дронів і засобів протиповітряної оборони.