# Європарламент

У віці 96 років помер засновник ультраправої французької політичної сили "Національний фронт" Жан-Марі Ле Пен. Зараз ця організація має назву "Національне об’єднання", її очолює його донька Марін.Про це повідомила агенція France24. Журналісти зазначили, що з моменту свого першого приходу до влади 1956 року та до смерті Жан-Марі Ле Пен мав глибокий вплив на політичне життя країни. Він завершив свою політичну кар'єру 2019 року після того, як залишив Європарламент.Минулого року Ле Пена та його доньку Марін звинувачували в тому, що вони й інші діячі їхньої партії "Національне об'єднання" привласнювали гроші Європарламенту, використовуючи фіктивні робочі місця. Восени 2024 року він пропустив судовий процес щодо цього, оскільки судові експерти визнали його стан здоров'я "несумісним" з його присутністю на слуханнях.Ле Пен неодноразово викликав суперечки та судові позови через свої погляди на Голокост, який він назвав "простою деталлю" в історії Другої світової війни, та вихваляння уряду Франції воєнного часу при Віші, який співпрацював з нацистськими окупантами. Декілька разів його засуджували та штрафували за заперечення злочинів проти людяності.Ле Пен п'ять разів балотувалася в президенти та шокував Францію 2002 року, вийшовши у другий тур проти Жака Ширака. Ширак тоді переміг з переконливою перевагою — набрав понад 82% голосів виборців.Зараз донька Ле Пена Марін продовжує його справу. Згідно зі соціологічними опитуваннями, вона є лідеркою президентського рейтингу у Франції.Нагадаємо, що 7 липня у Франції завершився другий тур виборів до Нижньої палати парламенту. Тоді ультраправа партія проросійської Марін Ле Пен зазнала поразки.

У неділю, 1 грудня, президент Володимир Зеленський привів зустріч у Києві із новим президентом Європейської ради Антоніу Кошта та верховною представницею із закордонних справ та безпекової політики ЄС Каєю Каллас. У своєму Telegram-каналі очільник держави розповів, що у ході перемовин із головою Євроради обговорили бачення "європейських і глобальних справ -- наявні проблеми та перспективи". "Такий символічний початок роботи відображає головні пріоритети для всіх нас у Європі. Мир -- це фундамент, і ми будемо робити все й надалі, щоб якнайшвидше закінчити цю війну, розв’язану Росією не тільки проти України, але й проти об’єднаної Європи, закінчити цю війну справедливо й посилити нашу Європу -- інституції Євросоюзу та політику підтримки кожної європейської країни", -- зазначив Зеленський. Водночас під час перемовин із Каєю Каллас, за словами гаранта, головною темою була потреба України в системах ППО. "Координуємо наші зусилля заради потрібних спільних результатів", -- додав президент. Як відомо, 27 листопада Європейський парламент затвердив новий склад Європейської комісії. Її очолює президентка Урсула фон дер Ляйєн. Тоді з’явилася інформація, що нова колегія Єврокомісії розпочне роботу з 1 грудня. Нагадаємо, що, за інформацією прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна та Європейський Союз підписали меморандум про взаєморозуміння. Це документ, який необхідний для отримання 18,1 мільярда євро допомоги, що фінансується коштом заморожених російських активів.

У неділю, 1 грудня, до Києва прибув президент Європейської ради Антоніу Кошта. У столиці його супроводжують інші відомі європейські політики, які є союзниками України. Про це свій візит в Україну Антоніу Кошта повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі X. "З першого дня війни Євросоюз виступає на боці України. З першого дня дії нашого мандата ми підтверджуємо нашу незмінну підтримку українського народу", — написав він. Антоніу Кошта зазначив, що до Києва він прибув у супроводі високого представника Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас і комісара з розширення Марти Кос. Своєю чергою, Кая Каллас теж підтвердила візит, зазначивши, що головне послання цієї поїздки до Києва полягає в тому, що Європейський Союз хоче, щоб Україна виграла цю війну. "Ми зробимо для цього все, що буде потрібно", — наголосила вона. Як відомо, 27 листопада Європейський парламент затвердив новий склад Європейської комісії. Її очолює президентка Урсула фон дер Ляйєн. Тоді з’явилася інформація, що нова колегія Єврокомісії розпочне роботу з 1 грудня. Нагадаємо, що, за інформацією прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна та Європейський Союз підписали меморандум про взаєморозуміння. Це документ, який необхідний для отримання 18,1 мільярда євро допомоги, що фінансується коштом заморожених російських активів.

У середу, 27 листопада, Європейський парламент під час пленарного засідання в Страсбурзі затвердив новий склад Європейської комісії. Про це повідомила прес-служба Європарламенту у соцмережі X. "Сьогодні Європейський парламент проголосував за нову колегію комісарів, яка буде пропонувати політику ЄС на наступні п'ять років", -- йдеться у повідомленні. Зазначається, що загалом у голосуванні взяли участь 688 депутатів. Свої голоси "за" віддали 370 депутатів, "проти" виступили 282 європарламентарі, ще 36 європейських політиків утрималися. Єврокомісія у новому складі почне працювати вже з 1 грудня цього року. Водночас, за даними видання "Європейська правда", президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн, представляючи у Європарламенті кандидатів у свою нову комісію, пообіцяла, що протягом перших 100 днів роботи представить доповідь про майбутнє європейської оборони. "Ми знаємо, що як європейці ми повинні зробити набагато більше разом. Лише одна цифра. Росія витрачає на оборону до 9% свого ВВП. Європа витрачає в середньому 1,9%. У цьому рівнянні щось не так", -- зазначила глава ЄК. Як наголосила очільниця ЄК, наразі Євросоюз потребує єдиного оборонного ринку, зміцнення оборонно-промислової бази, покращення військової мобільності та спільних європейських оборонних проектів.  "І саме тому Андрюс Кубілюс буде першим європейським комісаром з питань оборони... протягом перших 100 днів ми представимо Білу книгу про майбутнє європейської оборони. Я можу запевнити вас, що безпека Європи завжди буде пріоритетом цієї комісії", -- сказала фон дер Ляєн. Нагадаємо, раніше Європейська комісія схвалила чергову фінансову допомогу Україні, яка зміцнить макрофінансову стабільність нашої країни в умовах війни, що триває. Йдеться про суму 4,1 мільярда євро за програмою Ukraine Facility.

Європейський парламент 22 жовтня дав "зелене світло" щодо надання Україні позики на 35 мільярдів євро у межах великого кредиту G7, який буде погашений коштом майбутніх доходів від заморожених російських активів. Про це повідомляється на сайті Європарламенту. Рішення у першому читанні підтримали 518 депутатів, проти проголосували 56, утримався 61. Водночас у Європарламенті наголосили, що остаточна сума внеску ЄС може бути нижчою, залежно від розміру позик, наданих іншими партнерами G7. "Механізм кредитної співпраці з Україною, нещодавно створена структура, зробить майбутні доходи від заморожених активів Центрального банку Росії, розташованих в ЄС, доступними для України. Ці кошти допоможуть Україні обслуговувати та погасити позику ЄС у МЗС, а також позики від інших партнерів G7. Якщо кошти механізму можна використовувати для обслуговування та погашення кредитів, то Київ може розподіляти кошти МЗС так, як вважає за потрібне", -- йдеться у повідомленні. Зазначається, що позика буде надана до кінця 2025 року. Проте її отримання залежатиме від виконання Україною зобов’язань щодо підтримки демократичних механізмів, прав людини та умов, які будуть прописані в меморандумі про взаєморозуміння. Нагадаємо, 22 жовтня уряд Британії оголосив про надання Україні кредиту у розмірі 2,26 мільярда фунтів стерлінгів для підтримки обороноздатності країни. Сполучені Штати Америки планують також надати Україні до 20 мільярдів доларів. Ці кошти надійдуть у межах кредиту G7, який згодом погашатимуть коштом прибутку, отриманого від заморожених російських активів.

Депутати Європарламенту на своєму засіданні ухвалили спеціальну резолюцію, в якій вимагають від країн Європейського Союзу зняти нинішні обмеження, що заважають Україні використовувати західні системи озброєнь проти законних військових цілей у Росії. Про це повідомила прес-служба Європарламенту. У тексті, який ухвалили в четвер, 19 вересня, 425 голосами "за" (131 "проти" і 63 "утрималися"), зазначається, що без зняття нинішніх обмежень Україна не може повною мірою реалізувати своє право на самооборону та залишається вразливою до нападів на своє населення й інфраструктуру. Парламентарі Європи наголосили, що недостатні постачання боєприпасів і обмеження на їх використання "можуть звести нанівець вплив зусиль, докладених до цього часу", та висловили жаль із приводу зменшення обсягів двосторонньої військової допомоги Україні з боку країн ЄС. "Депутати Європарламенту повторно закликають держави-члени виконати своє зобов'язання до березня 2023 року надати Україні один мільйон боєприпасів, а також прискорити постачання зброї, систем протиповітряної оборони та боєприпасів, включаючи ракети Taurus", — йдеться в документі, який ухвалив Європарламент. Резолюція також закликає держави-члени ЄС продовжувати та розширювати політику санкцій Ради ЄС проти Росії, Білорусі, а також країн і організацій, що не входять до Євросоюзу, які надають Росії військові технології та технології подвійного призначення. Крім того, євродепутати засудили нещодавню передачу Іраном балістичних ракет Росії та закликали до посилення санкцій проти Тегерана та Північної Кореї за їхню участь у підтримці війни Росії проти України. Вони також хочуть бачити більше китайських фізичних і юридичних осіб у санкційних списках ЄС і жорсткіші заходи для систематичного розв'язання проблеми обходження санкцій компаніями з ЄС, третіми сторонами та країнами, що не входять до Євросоюзу. Закликаючи ЄС і його держави-члени активно працювати над досягненням якомога ширшої міжнародної підтримки України та визначенням мирного розв’язання війни, депутати Європарламенту зазначили, що будь-яке рішення має ґрунтуватися на повній повазі до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Вони також вважають, що відповідальність за російські воєнні злочини та репарації й інші виплати з боку Москви є важливими аспектами будь-якого рішення. "З цією метою депутати Європарламенту хочуть, щоб ЄС та партнери-однодумці створили надійний правовий режим для конфіскації російських державних активів, заморожених ЄС у межах зусиль, спрямованих на компенсацію Україні за величезні збитки, яких вона зазнала", — йдеться у резолюції Європарламенту. Нагадаємо, сьогодні агенція Reuters повідомила, що через погіршення ситуації на фронті Німеччина планує надати Україні додатковий пакет військової допомоги. Йдеться про 400 мільйонів євро, при цьому кошти готові виділити якомога швидше.

У четвер, 18 липня, Європейський Парламент обрав президентом Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн. За її кандидатуру проголосувала переважна більшість європарламентарів. Про це повідомляє Верховна Рада України у своєму Telegram-каналі. За призначення фон дер Ляєн проголосував 401 депутат, проти — 284. "Німецька політична діячка від Європейської народної партії (ЄНП), член Християнсько-демократичного союзу, міністр оборони Німеччини у 2013—2019 роках, пані фон дер Ляєн з 2019 року очолювала Єврокомісію. Її вперше в історії ЄС висунули на другий термін", — йдеться у повідомленні Верховної ради. Там також зазначили, що на посаді президента Європейської комісії фон дер Ляєн послідовно виступала за надання допомоги Україні та підтримувала і підтримує її на шляху до Європейського Союзу. На посаді президента Єврокомісії німецька політикиня працюватиме наступні п'ять років. Нагадаємо, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн за підсумками першого Саміту миру у Швейцарії заявила, що країну-агресорку Росію можна буде долучити до мирного процесу, коли та висловить готовність до миру, який базується на Статуті ООН.

У вівторок, 16 липня, представницю Мальти Роберту Мецолу переобрали головою Європейського парламенту.  Про це повідомила прес-служба в Європарламенту. "Роберта Мецола переобрана президентом Європейського парламенту. Вона обійматиме посаду ще два з половиною роки", -- йдеться у повідомленні. Загалом під час голосування за президента Європарламенту волевиявлення зробили 623 депутати. За кандидатуру Мецолу віддали 562 голосів. "Разом ми повинні відстоювати політику надії, мрію, якою є Європа. Я хочу, щоб люди відновили почуття віри та ентузіазму щодо нашого проекту. Віра зробити наш спільний простір безпечнішим, справедливішим і рівноправнішим. Віра в те, що разом ми сильніші і кращі. Віра в те, що наша Європа є для всіх", -- заявила Мецола під час виступу після оголошення результатів голосування. Варто зауважити, що із переобранням на посаду Роберту Мецолу вже привітав президент України Володимир Зеленський. Він наголосив, що сподівається на тісну та плідну співпрацю у майбутньому. "Я дуже ціную особисту участь президента Мецоли у підтримці України, а також її непохитну відданість захисту людей і відстоюванню нашого європейського способу життя. Я сподіваюся на продовження нашої тісної співпраці з метою швидшого відновлення справедливого миру", -- зауважив Зеленський. Нагадаємо, у Франції 30 червня відбувся перший тур дострокових парламентських виборів. Раніше президент країни Еммануель Макрон розпустив Національні збори після поразки на виборах до Європарламенту.

Представники французької політичної сили Марін Ле Пен ведуть переговори з іншими ультраправими групами в Європейському парламенті. Такі дії можуть призвести до відмови її партії від нинішньої політичної лінії та об'єднання зусиль з Віктором Орбаном з Угорщини. Про це повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на джерела. За словами особи, яка безпосередньо брала участь у переговорах, члени групи Ле Пен "Ідентичність і демократія", яка була створена у 2019 році для представлення ультраправих та націоналістичних поглядів у блоці, планують зустрітися з союзниками по ЄС наступного дня після завершення виборів у Франції у ці вихідні, щоб обговорити майбутнє партії. Декілька членів групи вже вирішують, чи приєднуватися до нового популістського альянсу, оголошеного цього тижня прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Відповідаючи на питання про можливий союз з Орбаном, Ле Пен заявила, що її партія розгляне варіанти після виборів. За словами людей, поінформованих про план, розпуск ID частково спрямований на подальше дистанціювання чинних членів від німецької партії AfD. Ця ультраправа партія була ключовим членом ID до початку цього року, коли її виключили після заяв чиновників AfD, де вони применшували воєнні злочини нацистів. Для офіційного визнання групі потрібні члени як мінімум із семи країн. Серед партій, які висловили зацікавленість у приєднанні до групи Орбана, що зароджується, створеної націоналістами з Австрії та Чехії, — партія "Ліга" Маттео Сальвіні та саме "Національне об'єднання" Ле Пен, за словами людей, знайомих з цим питанням. Рішення Сальвіні публічно підтримати Орбана виникло одразу після того, як прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні як партнер по коаліції, так і політичний опонент виступила за більше визнання в майбутніх вищих призначеннях у Брюсселі. Обидва політики очолюють дві ультраправі партії, які належать до різних груп у Європарламенті. Чи вирішать лідери партії зрештою приєднатися до Орбана, який перебуває у Києві з державним візитом, залежатиме від результатів виборів у Франції, які можуть вплинути на те, чи розпустить Ле Пен ID. Якщо французькі політики вирішать приєднатися до Орбана, багато інших наслідують їхній приклад, запевняють люди, знайомі з ситуацією. І Орбан, і Сальвіні заявили, що впевнені, що їхній новий альянс стане третім за величиною в Європарламенті. Якщо це станеться, це означатиме велику перемогу для ультраправого лідера Угорщини, який прагне зміцнити свій вплив у блоці. Група Орбана, "Патріоти Європи", хоче проводити ультраправу популістську програму, яка включає плани щодо обмеження впливу Європейського союзу в національній політиці, повернення влади державам-членам та обмеження імміграції до блоку. Ле Пен відмахнулася від критики, що вона уникає викладу парламентських планів ЄС перед голосуванням у Франції через побоювання, що вони можуть вважатися надто дружніми щодо Росії. Звинувачення в тому, що вона підтримує Росію, сказала вона, "як завжди брехливі". Раніше лідерка французьких ультраправих Марін Ле Пен припустила значні розбіжності щодо підтримки України в разі перемоги на парламентських виборах. Це відбуватиметься за умови співіснування президента Еммануеля Макрона й уряду, який очолить лідер її списку Жордан Барделла. Нагадаємо, раніше в червні стало відомо, що якщо внаслідок дострокових виборів до влади у Франції прийде партія "Національне об’єднання", президент Еммануель Макрон усе одно виключає дострокове складання своїх повноважень.

У Європі завершився чотириденний виборчий марафон. Усі країни-члени Євросоюзу обрали новий склад Європарламенту. Та чи настільки він новий і настільки критичний, як це подають деякі аналітики? Розберімося. Праві святкують. Де саме? Для початку варто відзначити, що загалом результати голосування виявилися, з одного боку, цілком прогнозованими (навіть французька та австрійська перемоги ультраправих), а з іншого -- цілком прийнятними для цивілізованого, демократичного світу. Так, партії, які у політичному спектрі зазвичай розміщують в діапазоні right-wing та far-right (праві-ультраправі), збільшили свою кількість у новому скликанні Європарламенту. Особливо потужними є результати у Франції та Австрії, де перемогли ультраправий-євроскептичний блок Марін Ле Пен та Партія свободи. Причому: якщо австрійські праворадикали випередили Народну партію менш ніж на 1%, то французькі ультраправі випередили проурядовий блок більш ніж удвічі -- 31,5% проти 15,5%. Це не перша перемога Ле Пен і Ко, але п’ять років тому перевага цієї політсили була мінімальною, а 2014-го "Національний фронт" Марін Ле Пен переміг "Союз за народний рух" (партію президента Ніколя Саркозі) на 4%. Марін Ле Пен. Джерело: Getty Images / Global Images Ukraine Цього разу перемога була настільки вражаючою, що чинний глава Французької Республіки Еммануель Макрон через кілька годин після завершення голосування розпустив Національні збори (нижню палату парламенту) і оголосив дострокові вибори. Цілком очевидно, що він таким чином намагається якось перебити успіх ультраправих і знизити цю їхню перевагу. Хоча це буде дуже важко зробити, бо рейтинги "Національного об’єднання" є стабільно високими. Тож Франція зараз є найпроблемнішою -- і найзагрозливішою для спільного європейського майбутнього -- країною. На відміну від Австрії, де і перевага праворадикалів мінімальна, і вплив цієї держави на європейську політику не такий і вагомий. Еммануель Макрон. Джерело: Getty Images / Global Images Ukraine ЄНП виграла у трьох з п’яти топ-країн Головна партія Євросоюзу, Європейська народна партія, свої результати цілком може вважати прийнятними й навіть позитивними. ЄНП нічого не втратила, навпаки -- може навіть трохи збільшити своє представництво у Європарламенті. І тут варто відзначити результати у Німеччині, які певною мірою є показовими на всеєвропейському рівні. У ФРН упевнену перемогу здобув флагман ЄНП, блок Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХСС -- це фактично побратими ХДС, які функціонують тільки в одній федеральній землі, Баварії). 30% проти 15% в ультраправих із "Альтернативи для Німеччини". Причому рейтинги проросійської "Альтернативи" (які у Німеччині підраховують для майбутніх парламентських виборів регулярно, щомісяця) з початку 2024 року незмінно падають. І якщо правляча Соціал-демократична партія Шольца на виборах у ЄП програла ультраправим 2%, то на гіпотетичних виборах до бундестагу уже зрівнялася з ними. Олаф Шольц. Джерело: Getty Images / Global Images Ukraine Щодо успіху ЄНП, то тут варто зазначити, що із п’яти головних країн Євросоюзу представники цього блоку перемогли у трьох -- в Німеччині, Іспанії (там Народна партія випередила соціал-демократів) та Польщі (де "Громадянська коаліція" прем’єра Дональда Туска виграла у "Права і справедливості" уже аж 5%, хоча ще рік тому на парламентських виборах поступилася партії Ярослава Качинського). Ліві здають позиції А от провал лібералів та лівих -- як поміркованих соціал-демократів, так і "зелених", які традиційно є представниками лівої частини політичного спектра -- не може не турбувати. Правоцентристські сили свої позиції втримали, а у деяких країнах і посилилися (особливо важливою для єдиної Європи є Німеччина), а от лівоцентристи втрачають позиції. Віддаючи їх ліворадикалам. Скажімо, у тій же Німеччині дві відверто ліві партії -- Die Linke та блок Сари Вагенкнехт разом набрав майже 9%. А парламентські рейтинги цієї пари майже дорівнюють показникам "зелених". У Франції ситуація нібито краща -- але тільки тому, що там соціалісти провалилися раніше. Тож зараз партія колишнього президента Франсуа Олланда набрала удвічі більше порівняно із попередніми євровиборами -- майже 14% проти 7% 2019 року. Та загалом і лівоцентристський блок соціал-демократів, і ліберальна Renew Europe, і альянс "зелених" -- усі ці три європейські політсили втратили сукупно понад півсотні місць у Європарламенті. Однією із причин цього є поляризація європейського політичного простору. Скажімо, у Німеччині Die Linke, які так і не спромоглися сформувати якусь чітку і однозначну позицію щодо допомоги Україні -- розгромно програли блоку своєї колишньої членкині Сари Вагенкнехт, яка якраз мала однозначне (і негативне для нас) ставлення до цього питання. Тож варто визнати, що принаймні на певний період політична Європа радикалізувалася -- і саме на цьому, на гостріших, ніж зазвичай, реакціях на тригерні питання, на кшталт мігрантів тощо, зуміли збільшити свою перевагу праворадикали. Східна Європа притомніша за Західну Втім, і у них не все так просто. Скажімо, в Італії перемогли "Брати Італії" Джорджі Мелоні, яка є послідовною прихильницею як допомоги Україні, так і спільного європейського майбутнього. Джорджа Мелоні. Джерело: Getty Images / Global Images Ukraine А от в Угорщині блок про путінського правопопуліста Віктора Орбана Фідес-КДНР, хоч і виграв, та отримав серйозного опонента у вигляді Петера Мадяра та його партії "ТИСА". І це вже цікаві перспективи для зміни влади у цій країні в недалекому майбутньому. Віктор Орбан. Джерело: Getty Images / Global Images Ukraine А у Словаччині інший радикал (нехай і з лівого флангу), прем’єр Роберт Фіцо зі своєю партією Smer–SD програв ліберами із "Прогресивної Словаччини". З більш-менш значущих за кількістю голосів країн можна відзначити Румунію, де -- як і у Швеції -- перемогли соціал-демократи. Особливо упевненою є перемога правлячої Соціал-демократичної партії Румунії -- понад 50%, тоді як у популістів із "Уніря Романілор", яка фінішувала другою, лише 15%. Тож варто відзначити, що Східна Європа не піддалася на передвиборчі обіцянки ультраправих (і частково ультралівих) політиків, утримавши перевагу поміркованих, що майже автоматично означає проукраїнських -- політичних сил. І це означає, що загалом результати виборів до Європарламенту 2024 року не є аж такими критичними для Унії та України. Більшість залишиться у центристських партій, Урсула фон дер Ляєн цілком може залишитися на чолі Єврокомісії -- що є справжнім геппіендом щонайменше для України. Український фактор Втім, не варто забувати, що посилення праворадикальних настроїв у основних країнах Євросоюзу пов’язані не в останню чергу із російсько-українською війною і взагалі деструктивно-терористичною діяльністю Російської Федерації. І якщо ситуація -- економічна та соціальна -- буде погіршуватися, то уже за п’ять років ми можемо побачити новий Європарламент. У якому праві політичні сили матимуть у ЄП не дві фракції із сумарно 130-140 мандатами (частина із яких, як "Брати Італії" Мелоні все-таки є проукраїнськими), а наблизяться до домінування. Таким чином, Європа на цих виборах не програла -- але отримала чіткий і однозначний сигнал, що це може статися у майбутньому. І, будьмо чесними, цю поразку може забезпечити затягування війни в Україні. Чим довше Росія виснажуватиме нашу державу -- і, відповідно, західних донорів України -- тим сильнішими будуть праворадикальні настрої в європейському суспільстві. А, повертаючись до тієї ж Німеччини, стабілізація соціал-економічної ситуації одразу ж демонструє падіння рівня підтримки пропутінських радикальних політсил.