# запобіжний захід

У середу, 19 грудня, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід для керівника Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) Івана Рудого. Його триматимуть під вартою без права на заставу.Про це повідомило "Суспільне". Згідно з рішенням суду, він перебуватиме в СІЗО до 4 лютого 2025 року. Рудого підозрюють у сприянні діяльності російських онлайн-казино в Україні."Це повністю якась нісенітниця та дуже недбало сфабриковані якісь звинувачення, які не мають жодного підґрунтя, жодного сенсу та взагалі якогось причинно-наслідкового зв'язку", — прокоментував Рудий.На запитання чи знав він, що компанія, якій видавали ліцензію на провадження грального бізнесу, пов'язана з Росією, він відповів, що саме СБУ компетентна надавати якісь коментарі або висновки КРАІЛу щодо того чи іншого заявника."Навіть, якщо інформація надійде від приватного джерела чи від правоохоронця, її варто детально перевірити, а вас немає функції та можливості встановлювати якісь факти. Тобто ми можемо зібрати інформацію, ми можемо її за належністю переслати до компетентних органів і вже керуватися їх висновками. Тільки після цього можемо ухвалювати свої рішення", — додав він.Державне бюро розслідувань і Офіс генерального прокурора 18 грудня затримали Рудого за підозрою у сприянні роботі російського онлайн-казино в Україні та незаконному зберіганні наркотиків. Під час обшуків у керівника КРАІЛ правоохоронці виявили та вилучили кокаїн у великій кількості.У ДБР додали, що КРАІЛ, який очолює Рудий, видала та за його вказівками навмисно не вчиняла дії щодо позбавлення ліцензії з організації азартних ігор у мережі інтернет комерційну структуру, бенефіціарним власником якої є росіяни, а її представники сприяли Росії.Що відомо про Івана РудогоІван Рудий є колишнім військовим, він брав участь у бойових діях на сході України 2014 року. Тоді ж отримав поранення та лікувався у харківському шпиталі. Після служби у війську став секретарем Консультативної ради у справах ветеранів війни, сімей полеглих захисників України у Мінветеранів. Також він брав участь в "Іграх нескорених", був капітаном національної збірної України.Уряд призначив Івана Рудого на посаду голови КРАІЛ 28 жовтня 2020 року. Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей — головний орган влади зі спеціальним статусом, що регулює сферу організації та проведення азартних ігор і лотерей, — створили ще до вторгнення Росії.У січні 2024 року НАЗК виявило у діях Івана Рудого ознаки корупції. За даними слідства, Рудий помстився керівниці апарату КРАІЛ, через що виніс на розгляд і проголосував за дисциплінарне провадження й усунення її від посади.Нагадаємо, що Івана Рудого також підозрюють у незаконному зберіганні наркотичних засобів у великих розмірах без мети збуту.

У понеділок, 16 грудня, у Дніпрі суд обрав запобіжний захід підозрюваному у вчиненні теракту 14 грудня.Про це повідомив Офіс генерального прокурора."За процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури 37-річному громадянину, затриманому напередодні у Дніпрі, повідомлено про підозру у вчиненні терористичного акту, що призвело до загибелі людини (ч. 3 ст. 258 КК України)", — йдеться у повідомленні.За даними ОГП, фігуранту суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 діб.Що відомо про теракт у ДніпріУ суботу, 14 грудня, о 14:45 стався вибух біля однієї з адмінбудівель у центральному районі міста. Внаслідок інциденту загинув один чоловік. Водночас ще четверо людей отримали поранення, серед них — двоє поліцейських. Потерплі наразі перебувають у лікарні.Нагадаємо, ввечері 14 грудня поліцейські спільно зі Службою безпеки затримали підозрюваного, який, ймовірно, вчинив теракт у центрі міста. Ним виявився 37-річний місцевий мешканець. За даними правоохоронців, фігурант працював на спецслужби країни-агресорки та виконував вказівки ворога. Затриманому загрожує довічне ув’язнення.

У середу, 4 грудня, у Дніпрі суд обрав запобіжний захід неповнолітньому пасажиру автівки BMW, яка спричинила смертельну дорожньо-траспортну пригоду, в результаті якої загинула 10-річна дитина. Про це повідомляє "Суспільне". Так, суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді 60 діб цілодобового домашнього арешту. До того ж, згідно з вироком суду, неповнолітній має здати закордонний паспорт та всі документи, які дозволяють виїжджати з країни. Зазначається, що BMW, яка потрапила у дорожньо-транспортну пригоду належить батьку неповнолітнього. Як розповів чоловік, того дня він дав свою автівку покористуватися 19-річному другові сина, який і був за кермом 1 грудня. Водночас 17-річний юнак свою провину не визнає та вважає себе одним з потерпілих у аварії. "За даними ювенальних прокурорів, підорюваний тричі притягувався до адміністративної відповідальності. Він ніде не працює та відрахований з навчального закладу, через систематичні пропуски занять", -- зазначили журналісти. Що відомо про смерть дитини у ДТП у Дніпрі За даними слідства, трагедія трапилася 1 грудня 2024 року у Дніпрі. Юний водій, перебуваючи за кермом транспортного засобу, перевищив швидкість і допустив зіткнення з автомобілем Ford. Фото: Нацполіція Внаслідок ДТП загинула 10-річна пасажирка автомобіля Ford. Водночас водій автівки Ford та ще троє пасажирів, серед яких — двоє малолітніх дітей, отримали тілесні ушкодження. Їх госпіталізовано до лікарні. Правоохоронці затримали водія BMW та оголосили йому про підозру. Фігуранту загрожує до восьми років тюрми. Згодом слідство встановило, що 19-річний підозрюваний одразу після ДТП втік з місця автопригоди втік разом із неповнолітнім пасажиром. Повернулися фігуранти на місце аварії лише через годину. Натомість, згідно з відео із камер спостереження, останнім за кермом авто BMW перебував саме 19-річний хлопець. Нагадаємо, 3 грудня у Дніпрі суд обрав запобіжний захід 19-річному водію, якого підозрюють у спричиненні смертельної дорожньо-транспортної пригоди, у якій загинула 10-річна дитина, у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без права внесення застави.

У вівторок, 3 грудня, у Дніпрі суд обрав запобіжний захід 19-річному водію, якого підозрюють у спричиненні смертельної дорожньо-транспортної пригоди, у якій загинула 10-річна дитина. Про це повідомляє "Суспільне". За даними журналістів, суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без права внесення застави. У виданні розповіли, що свою провину 19-річний водій не визнає. Він також відмовляється коментувати й те, чи був він за кермом у момент аварії. До того ж з'ясувалося, що він вже був судимий до цього. Натомість адвокат підозрюваного просив перенести засідання, щоб нібито ознайомитись зі справою. Водночас захисники зі сторони потерпілих під час засідання суду заявили, що неповнолітній пасажир BMW, якому також повідомили про підозру, може покинути територію України. Проте суд поки запобіжного заходу для нього не обрав. Що відомо про смерть дитини у ДТП у Дніпрі За даними слідства, трагедія трапилася 1 грудня 2024 року у Дніпрі. Юний водій, перебуваючи за кермом транспортного засобу, перевищив швидкість і допустив зіткнення з автомобілем Ford. Фото: Нацполіція Внаслідок ДТП загинула 10-річна пасажирка автомобіля Ford. Водночас водій автівки Ford та ще троє пасажирів, серед яких — двоє малолітніх дітей, отримали тілесні ушкодження. Їх госпіталізовано до лікарні. Правоохоронці затримали водія BMW та оголосили йому про підозру. Фігуранту загрожує до восьми років тюрми. Нагадаємо, 30 листопада поблизу Вінниці на об’їзній дорозі сталася моторошна аварія, внаслідок якої зіткнулися два легковики. В результаті ДТП водій автомобіля "Форд" від отриманих травм загинув на місці. Також 27 листопада у Київській області сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода за участі п'яти автівок. Внаслідок автопригоди загинув водій одного з транспортних засобів.

У четвер, 14 листопада, Шевченківський районний суд Києва продовжив запобіжний захід щодо тримання під вартою до 5 грудня народному депутату України IX скликання від забороненої партії "Опозиційна платформа — За життя" Нестору Шуфричу, якого звинувачують у державній зраді. Його захист клопотав про зміну запобіжного заходу. Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили: сторона захисту заявляла, що підозра Шуфричу не обґрунтована та не має доказової бази. Адвокати просили застосувати запобіжний захід, не повʼязаний із триманням під вартою. "Він 14 місяців в СІЗО, без обвинувального рішення. Більше користі від нього було в парламенті. Він має низку захворювань, як і його батько. Є підстави переглянути рішення, будь-який запобіжний, щоби виконувати свої рішення", — сказав адвокат. Також 14 листопада в Шевченківському суді розглядали запобіжний захід для колишнього помічника Шуфрича Вʼячеслава Черепані. Він просив у суду цілодобовий домашній арешт. "Я хочу встановити свою невинуватість і повернути майно, яке ви забрали", — сказав Черепані. Прокурор заперечив: "Підозра обґрунтована, ризики не зменшилися. Тому запобіжний захід тримання під вартою варто продовжувати". Що відомо про справи Шуфрича Співробітники Служби безпеки України затримали народного депутата Нестора Шуфрича у нього вдома у селі Козин Київської області. 15 вересня 2023 відбулося понад 50 обшуків у кримінальній справі Шуфрича. Під час обшуків виявили заборонену російську символіку та нагороди. Виявляється, він зберігав удома георгіївські стрічки, медалі та кітелі збройних сил Російської Федерації. Також Служба безпеки України виявила документ зі схемою автономії для Донецької та Луганської областей. Він передбачає перейменування цих областей України у так звані "краї", широку автономію, проведення виборів, формування окремого уряду та парламенту. Під документом, який датований липнем 2014 року, стоять підписи позбавленого нині українського громадянства колишнього нардепа Віктора Медведчука та самого Шуфрича. Нестор Шуфрич — український проросійський політик, народний депутат України від забороненої партії ОПЗЖ, голова Комітету ВРУ з питань свободи слова. Був членом Партії регіонів. За інформацією журналіста Юрія Бутусова, Шуфрич є фігурантом справи російської шпигунської мережі, створеної співробітником ФСБ РФ та колишнім народним депутатом України Володимиром Сівковичем. Як відомо, у Верховну Раду України Нестор Шуфрич потрапив від проросійської партії ОПЗЖ, яка зараз перебуває під забороною. Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом Генпрокурора зібрала доказову базу про антиукраїнську діяльність чинного народного депутата Нестора Шуфрича. Йому повідомлено про підозру у державній зраді. 15 вересня 2023 Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід нардепу Нестору Шуфричу. Йому призначили тримання під вартою на два місяці без внесення застави.  11 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд вирішив залишити в силі запобіжний захід Шуфричу у вигляді тримання під вартою. 8 лютого 2024 року працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) спільно зі Службою безпеки України (СБУ) задокументували нові докази антиукраїнської діяльності народного депутата від забороненої партії "ОПЗЖ" Нестора Шуфрича, який вже підозрюється у державній зраді. Зокрема, Шуфрич платив гроші Росгвардії за воєнізовану охорону своєї елітної нерухомості на території півострова.  Нагадаємо, що 6 вересня суд продовжив дію запобіжного заходу для народного депутата Нестора Шуфрича. Політик мав залишатися під арештом ще щонайменше 60 діб.

У четвер, 14 листопада, у Печерському районному суді Києва відбувся розгляд справи про продовження домашнього арешту народному депутату Миколі Тищенку. Його адвокат подав п’ять клопотань упродовж судового засідання, таким чином затягуючи її розгляд. Про це повідомило hromadske. Журналісти зазначили, що на початку Тищенко відмовився від державного захисника, бо в нього, мовляв, є свої адвокати. Прокурор заявив, що Тищенко вже декілька засідань затягує розгляд клопотання про продовження арешту. Адвокат депутата заявив про відвід секретарки суду, бо вона не викликала ще одного захисника підозрюваного. Однак суддя залишив секретарку. Далі адвокат депутата попросив перевірити присутніх журналістів і редакційні завдання у них. Але суддя відмовив, посилаючись на затягування розгляду. Тож захисники підозрюваного захотіли відводу прокурора, посилаючись на його упередженість. Прокурор зазначив, що сторона захисту вже й раніше подавала підвід на нього з таких же причин. Суддя втретє відмовив. Наступне клопотання від адвокатів Тищенка стосувалося підсудності. Вони просили перенести розгляд з Печерського райсуду до Шевченківського. Суддя відмовив, пояснивши, що підслідність визначається, згідно з положеннями процесуального кодексу за місцем реєстрації центрального органу. Тищенко тим часом сказав журналістам слухати справу уважно, "як хрестоматію", бо вони "можуть опинитися на його місці". Суддя зробив йому попередження. Окрім того, нардеп заявив що його справа — перша така в історії України. "Я — перша людина в історії України, до якої застосовуються відповідні практики. Перша. Більш нікого немає. Я піонер в цій справі. До мене такого ще не було. Це перша справа в історії України, коли людина за те, що вона не робила, а виконувала свої депутатські повноваження — прозоро, відкрито, викликав наряд поліції, — отримала максимальне досудове розслідування у шість місяців", — заявив Тищенко. Згодом адвокат депутата попросив про відвід судді. Тищенко його підтримав, заявивши, що певні Telegram-канали поширюють фейки, нібито вони з суддею є кумами. Суддя оголосив перерву на невизначений час. Що відомо про справу Миколи Тищенка У Дніпрі 20 червня група невідомих осіб в одязі кольору хакі та балаклавах здійснила напад на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра "Сина" Павлова. Це сталося в той час, коли чоловік гуляв із дитиною.  Місцеві Telegram-канали одразу заявили, що до цього причетна охорона народного депутата Миколи Тищенка, з яким Павлов посперечався. Зокрема, у соцмережах з'явилося відео, як група людей у формі оточила чоловіка у цивільному одязі та взяла його руки в кайданки. До того ж один із нападників у формі обшукував сумку чоловіка у цивільному та, схоже, ударив його. Через деякий час у поліції Дніпропетровської області повідомили, що за фактом конфлікт у центрі Дніпра відкрили два кримінальні провадження. Натомість у спецпідрозділі "Кракен" підтвердили, що чоловік у цивільному, який отримав тілесні ушкодження внаслідок сутички, є колишнім військовослужбовцем їхнього підрозділу. Сам Тищенко заявив, що потерпілий військовий (Дмитро Павлов) є нібито начальником безпеки ботоферми, обшук якої 20 червня проводили Тищенко разом з якимись людьми. Водночас нардеп не відповів, хто ті люди, які були із ним. Нардеп наголосив, що Павлов "разом зі своїми хлопцями підійшов до місця, де проводились слідчі дії та спровокував поліціянта".  Натомість в обласній поліції зазначили, що місцеві та правоохоронці не співпрацювали з Тищенком і не брали участь в проведенні обшуків. Зранку 25 червня за матеріалами Державного бюро розслідувань генеральний прокурор повідомив про підозру чинному народному депутату Миколі Тищенку за фактом незаконного позбавлення волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі.  Нагадаємо, що 19 вересня скандальному депутатові Верховної Ради Миколі Тищенку, якого підозрюють у незаконному позбавленні волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі, продовжили запобіжний захід. Він має перебувати під цілодобовим домашнім арештом до 16 листопада.

Запобіжний захід для підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон В’ячеслава Зінченка залишено без змін. Таке рішення ухвалив Галицький районний суд Львова в середу, 13 листопада. Він перебуватиме під вартою без права застави ще 60 діб — до 12 січня. Про це повідомило "Суспільне". Журналісти цитують прокурора, який зауважив, що термін дії запобіжного заходу для Зінченка завершується 17 листопада 2024 року, водночас термін досудового розслідування ухвалою слідчого судді продовжено до 25 січня 2025 року. І за цей час завершити розслідування неможливо, адже ще тривають слідчі та процесуальні дії та не завершені всі експертизи. "Під час досудового розслідування зібрано низку нових доказів, які дають підставу вважати підозру, вручену Зінченку, обґрунтованою. Зокрема, згідно з висновком портретознавчої експертизи, особа, яка зображена на фото в панамі, окулярах і червоній футболці та, виходячи з показань свідків і проведених слідчих експериментів, стріляла в Фаріон, — це та сама особа, яка зображена на експериментальних взірцях. Це відеозаписи зі судових засідань відносно Зінченка. Згідно з висновком експерта, Зінченко й особа, зображена на фото, — це одна і та сама особа. Одорологічна експертиза підтверджує, що запаховий слід із лавки належить Зінченку з ймовірністю 96,6%", — зазначив прокурор. За його словами, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу — тримання під вартою без права внесення застави, не змінилися. "Існує ризик, що підозрюваний у разі зміни запобіжного заходу може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, в останнього відсутнє постійне місце проживання на території Львова чи області, де здійснюється досудове розслідування. Відповідно, нівелювати ризики переховування від органів досудового розслідування неможливо інакше, як шляхом продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою", — додав прокурор. Після цього висловився В'ячеслав Зінченко. Він заявив, що заперечує звинувачення. "Укотре я вже чую, що обґрунтована підозра, але хочу зазначити, що прямих доказів немає. Стосовно відео з місця злочину, то я не розумію своєї причетності до нього. Стосовно портретної експертизи, згідно з якою визнано, що це нібито я, там навіть візуально видно розбіжності. Зброя не знайдена. Тобто фактично прямих доказів моєї причетності немає. Я вину свою не визнаю", — зауважив він. У підсумку суд продовжив запобіжний захід для Зінченка — 60 діб без права внесення застави до 12 січня. Що відомо про вбивство Ірини Фаріон 19 липня невідомий вистрілив у Ірину Фаріон неподалік її дому, після чого втік. Фаріон госпіталізували з вогнепальним пораненням голови. Пізніше стало відомо, що вона померла у лікарні від отриманих травм. Після цього справу перекваліфікували на умисне вбивство (ч.1 ст.115 ККУ). Відповідна санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. 25 липня президент Володимир Зеленський повідомив про затримання у Дніпрі ймовірного вбивці мовознавиці Ірини Фаріон. Згодом міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко розповів, що 18-річний житель Дніпра під час підготовки до скоєння злочину орендував щонайменше три квартири у Львові. Підготовка до злочину тривала декілька місяців. За інформацією "Схем", підозрюваний у вбивстві мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон стежив за сторінкою блогера, який критикував жінку. Це могло спонукати 18-річного юнака до злочину. На початку серпня неподалік Львова в лісі знайшли будинок, яким міг користуватися підозрюваний у вбивстві Ірини Фаріон Вʼячеслав Зінченко. Слідчий суддя Галицького районного суду Львова заарештував речі, вилучені поліцією з нього. Повідомлялося, що на майно, яке вилучено 14 серпня під час обшуків у справі про вбивство Ірини Фаріон, Галицький районний суд Львова наклав арешт. Серед речей — пістолет ФОРТ 12-Р і набої. Поки що невідомо, чия це зброя та чи ставала вона знаряддям злочину. 19 вересня Галицький суд міста Львова продовжив запобіжний захід підозрюваному у вбивстві професорки та мовознавиці Львівської політехніки Ірини Фаріон В’ячеславу Зінченку на 60 діб. Нагадаємо, що наприкінці вересня суд призначив підозрюваному у вбивстві мовознавиці Ірини Фаріон В'ячеславу Зінченку психіатричну експертизу.

Державне бюро розслідувань затримало колишнього правоохоронця з Одеси, який видавав себе за працівника Бюро. Він вимагав у місцевого мешканця 60 тисяч доларів. Про це повідомила прес-служба ДБР. Там зазначили, що у вересні 2024 року фігурант вирішив "підзаробити" та розпочав вимагати у знайомого мешканця Одеси 60 тисяч доларів. Приводом для вимагання він назвав те, що чоловік нібито заборгував ці гроші іншому його знайомому. "Колишній правоохоронець залучив до вимагання спільника та вирішив представлятися працівником ДБР. Він протягом місяця вимагав у потерпілого гроші, погрожував йому, психологічно тиснув на нього та навіть стежив за його родиною", — пояснили в ДБР. Вони додали, що фігуранти публікували в соцмережах фотографії членів сім’ї потерпілого з провокативними підписами, надсилали потерпілому фото та відео того, як стежать за ним і його сім’єю. Тому потерпілий вирішив віддати гроші, які не позичав, за умови, що його сім’ї дадуть спокій. У п’ятницю, 11 жовтня, колишнього правоохоронця зі спільником затримали під час отримання частини обумовленої суми — 25 тисяч доларів. Йому та його поплічнику повідомлено про підозру у вимаганні. "Підозрюваним обрали запобіжний захід — тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 12 років. Слідство перевіряє можливість того, що фігурант систематично займався "вибиванням" грошей з інших громадян. Також з’ясувалося, що він уже перебуває під слідством за фактом хабарництва та псування чужого майна", — підсумували в Державному бюро розслідувань. Джерело: ДБР Нагадаємо, що у травні цього року працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру правоохоронцю, який за начебто не притягнення до кримінальної відповідальності вимагав у військового 100 тисяч гривень.

У середу, 2 жовтня, Галицький районний суд Львова обрав запобіжний захід для Остапа Стахіва. Йому призначили арешт без права внесення застави терміном на 60 діб. Стахіва підозрюють у шахрайстві та поширенні інформації про розташування підрозділів Збройних сил України. Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що прокурор наполягав на обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Він пояснив, що підозрюваний може змінити місце перебування, знищити або сховати документи, які мають важливе значення для слідства, та вплинути на свідчення людей. Підозрюваний назвав дії правоохоронних органів фарсом проти нього та звинуватив сторону обвинувачення в упередженості. Остап Стахів і його адвокат заявили, що всі підозри є необґрунтованими та просили у відмові в застосуванні будь-яких запобіжних заходів через безпідставність. О 13:24 суд пішов у нарадчу кімнату. О 14:35 суддя Віктор Романюк оголосив рішення — тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави. "Без доказів, без нічого винесли рішення тримати мене під вартою, але я не боюся тюрми, не боюся СІЗО, я йду за свій український народ. Українці, знайте, що вони зараз хотіли зламати мене, зламати вас, щоби ми один одного не захищали, залишали в біді та віддавали на поталу злочинцям. Ми з вами захищаємо свої права, захищаємо конституцію та свій край. Можливо, хтось боїться йти стежкою правди, а я не боюся йти стежкою правди", — прокоментував рішення Остап Стахів. У Галицькому суді перед цим вже чотири рази відбувалися засідання, де мали обрати запобіжний захід Остапу Стахіву. 25 вересня та 27 вересня підозрюваний не з'явився на засідання через те, що його разом з адвокатом викликали на слідчі дії в іншому кримінальному провадженні. 30 вересня суд оголосив про перерву через клопотання про відвід судді, яке подав підозрюваний. Однак його не задовольнити. 1 жовтня Стахів подав нові клопотання про відвід слідчого, прокурора та судді. У помешканні Остапа Стахіва 25 вересня працівники СБУ провели обшуки. Також йому повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: шахрайство (Максимальне покарання — позбавлення волі на три роки); несанкціоноване поширення інформації про розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану (максимальне покарання — позбавлення волі на вісім років). За даними СБУ, за декілька місяців до початку повномасштабного вторгнення Росії він "підбурював" людей влаштовувати масові заворушення та захоплювати державні установи під виглядом "руху антивакцинаторів". "Окрім того, він організував онлайн-курси "журналістики", на яких, серед іншого, навчав своїх послідовників протидіяти мобілізації в Україні", — йдеться у повідомленні СБУ. За інформацією правоохоронців, під час одного зі своїх прямих ефірів у соціальних мережах фігурант публічно озвучив точну локацію розташування одного з підрозділів українських захисників, чим наразив їх на небезпеку. Нагадаємо, прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею про дезертирство у зв'язку із заявою військовослужбовця 56 окремої мотопіхотної бригади Сергія Гнезділова. Він самовільно залишив місце служби через відсутність врегулювання питання демобілізації українських бійців.

Слідчі та правоохоронці зібрали доказову базу для оголошення нової підозри львівському блогеру Остапу Стахіву. Раніше він уже отримував підозру за спроби захоплення державної влади в Україні. Про це повідомила прес-служба СБУ. Тепер йому інкримінують поширення інформації про розташування Збройних сил України та шахрайство. Через власні акаунти в соцмережах "блогер" розповсюджував деструктивний контент. Окрім того, за даними слідства, в січні 2024 року Стахів, позиціонуючи себе активістом, вів прямий ефір зі своїм підписником. Під час ефіру він розповсюдив інформацію про розташування особового складу одного з відділів ТЦК Рівненщини з можливістю їх ідентифікації на місцевості. Надалі підозрюваний публічно поширив відеозапис прямого ефіру на власній сторінці у Facebook і Telegram-каналі. В Офісі генерального прокурора наголосили, що таку інформацію могла використати країна-агресорка під час ведення війни. Підозрюваний також реалізував злочинну схему заволодіння коштами громадян під приводом навчання в Інтернеті. Стахів організував онлайн-курси "журналістики", на яких, серед іншого, навчав своїх послідовників протидіяти мобілізації в Україні. Вартість курсів становила сім тисяч гривень з одного слухача. По завершенні навчання фігурант обіцяв своїм клієнтам посвідчення журналістів міжнародного зразка. Однак видавав "випускникам" фіктивні посвідчення місцевої газети, яка втратила акредитацію ще навесні цього року ("Галицькі вісті"). Під час обшуків за місцем проживання фігуранта правоохоронці виявили мобільні телефони й інші речові докази злочинної діяльності. Зловмиснику повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: несанкціоноване поширення інформації про розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану; шахрайство. Зараз розв’язують питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до підривної діяльності проти України. Правоохоронці не вказали ім'я фігуранта, але за обставинами справи зрозуміло, що йдеться про Остапа Стахіва, у якого 25 вересня пройшли обшуки. У часи пандемії коронавірусу він був одним з очільників руху антивакцинаторів. У листопаді 2021 року Служба безпеки України оголосила Стахіву підозру в поваленні державного ладу. Він проходив психіатричну експертизу. Нагадаємо, вчора прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею про дезертирство у зв'язку із заявою військовослужбовця 56 окремої мотопіхотної бригади Сергія Гнезділова. Він самовільно залишив місце служби через відсутність врегулювання питання демобілізації українських бійців.

У понеділок, 23 вересня, Вищий антикорупційний суд України змінив запобіжний захід народному депутату від фракції "Слуга народу" Андрію Одарченку та конфіскував внесену раніше за нього заставу. Про це повідомляє "Суспільне". Зокрема, за словами журналістів, у ході засідання прокурор заявив, Андрій Одарченко перетнув незаконно кордон України та втік до Румунії. Після цього він звернувся до державних органів Румунії з заявою про отримання прихистку. "Він (Одарченко, — ред.) не забезпечувався дипломатичним паспортом, він не відправлявся Верховною Радою у відрядження, він, за наявною в нас інформацією, не перебуває в закладах охорони здоров'я. Таким чином, можна констатувати, що не приходить він до суду саме з метою ухилення від кримінальної відповідальності", — заявила прокурорка Єлена Дроботова. Відтак, вона попросила суд змінити запобіжний захід Одарченку на тримання під вартою. Також прокурорка просила про конфіскацію застави у розмірі 15 мільйонів гривень, внесеної за Одарченка, у дохід держави. ВАКС задовольнив клопотання прокурора. Натомість адвокат Одарченка й далі запевняв суд, що місцеперебування підзахисного йому не відоме. Що відомо про справу Андрія Одарченка 21 листопада 2023 року САП та НАБУ повідомили про підозру чинному нардепу Андрієві Одарченку, який намагався підкупити посадовця Державного агентства відновлення Мустафу Найєма. Він пропонував надати йому неправомірну вигоду за забезпечення прийняття Міжвідомчою робочою групою рішення про виділення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії коштів на ремонт будівель університету, в якому народний обранець продовжує обіймати посаду ректора (дію контракту якого призупинено). Пропонована сума неправомірної вигоди мала становити вісім відсотків від обсягу фінансування. Надалі підозрюваний надав топпосадовцю — особі, яка займає особливо відповідальне становище, частину цієї неправомірної вигоди у розмірі 0,39 біткоїна, що на час вчинення операції було еквівалентно 10 тисячам доларів. 16 квітня 2024 року обвинувальний акт у справі направлено до ВАКС для розгляду по суті. На сьогодні розгляд обвинувального акту перебуває на завершальній стадії — 18 вересня 2024 року у судовому засіданні було заплановано допит обвинуваченого. Варто зазначити, що 22 листопада 2023 року за клопотанням прокурора САП слідчий суддя ВАКС застосував до особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 15 мільйонів гривень застави. У зв’язку із внесенням застави на народного депутата покладено відповідні процесуальні обов’язки, серед яких здати свої паспорти для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю. Надалі за клопотанням прокурора обов’язки судом неодноразово продовжувались. Разом з тим, попри рішення суду органами внутрішніх справ до особи не було застосовано електронний засіб контролю. Нагадаємо, у листопаді парламентська фракція "Слуга народу" призупинила членство народного депутата Андрія Одарченка в партії.

За клопотаннями прокурора Смілянської окружної прокуратури Черкаської області ще двом особам, яких підозрюють у хуліганських діях стосовно військовослужбовця, обрано запобіжні заходи. Це цілодобовий домашній арешт. Про це повідомив Офіс Генерального прокурора. Там також поінформували, що головному підозрюваному повідомлено про нову підозру — у вимаганні, хуліганстві, незаконному зберіганні зброї та наркотиків. Як відомо, за результатами комплексу розшукових заходів правоохоронці затримали 28-річного чоловіка, підозрюваного у побитті військовослужбовця та вимаганні від нього коштів у Смілі на Черкащині. Він переховувався від органів слідства в одному з готелів на території Черкащини. Пізніше повідомили про підозру у хуліганстві ще двом співучасникам злочину. Що відомо про побиття військового у Смілі Конфлікт між військовим Анатолієм Гончаренком й місцевим "авторитетом" Вадимом Долотенком стався 9 вересня. Як відомо, ще наприкінці серпня Гончаренко опублікував у Facebook допис про те, що розшукує автівку на іноземних номерах. За словами військового, водій тієї автівки спричинив аварію із його батьками та нахамив їм. Згодом у мережі з’явилося відео, де невідомі чоловіки йдуть на конфлікт із Гончаренком, а потім завдають йому ударів. Також були оприлюднені ролики, на яких бандит знущається з Гончаренка та змушує його перепрошувати. Військовий, стоячи на колінах у дощову погоду, прикручує номерні знаки на автівку молодика. Пізніше стало відомо, що Гончаренко зірвав ці номерні знаки з автівки, яку він розшукував, що і спровокувало конфлікт. Через деякий час Гончаренко записав ще одне відео з вибаченнями та заявив, що в ДТП винні його батьки. На його обличчі було видно сліди побиття.  Після того, як відео побиття військового поширилося мережею, на це відреагували у парламенті й правоохоронці. Було порушено криимінальну справу проти Долотенка. Місцеві журналісти пишуть, що нібито місцевий кримінальний авторитет Вадим Долотенко фігурує в низці кримінальних справ. У його послужному списку — завдання тілесних ушкоджень. У березні 2024 року Смілянський районний суд виніс йому вирок у справі про грабіж. Тоді Долотенка засудили до року ув'язнення, але замінили покарання умовним терміном. Нагадаємо, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомляв, що за фактом побиття військового перевіряється можлива бездіяльність місцевих поліціянтів. Нагадаємо, що 11 вересня суд обрав запобіжний захід чоловіку, якого підозрюють у побитті військовослужбовця у Смілі на Черкащині.

У середу, 11 вересня, суд обрав запобіжний захід чоловіку, якого підозрюють у побитті військовослужбовця у місті Сміла на Черкащині. Про це повідомив Офіс генерального прокурора. Зазначається, що, згідно з рішенням суду, підозрюваного було взято під варту. "За клопотанням прокурора підозрюваному у побитті військовослужбовця у місті Сміла обрано запобіжний захід -- тримання під вартою", -- йдеться у повідомленні. Натомість права внесення застави підозрюваному не надали. Що відомо про побиття військового у Смілі Конфлікт між військовим Анатолієм Гончаренком й місцевим "авторитетом" Вадимом Долотенком стався 9 вересня. Як відомо, ще наприкінці серпня Гончаренко опублікував у Facebook допис про те, що розшукує автівку на іноземних номерах. За словами військового, водій тієї автівки спричинив аварію із його батьками та нахамив їм. Згодом у мережі з’явилося відео, де невідомі чоловіки йдуть на конфлікт із Гончаренком, а потім завдають йому ударів. Також були оприлюднені ролики, на яких бандит знущається з Гончаренка та змушує його перепрошувати. Військовий, стоячи на колінах у дощову погоду, прикручує номерні знаки на автівку молодика. Пізніше стало відомо, що Гончаренко зірвав ці номерні знаки з автівки, яку він розшукував, що і спровокувало конфлікт. Через деякий час Гончаренко записав ще одне відео з вибаченнями та заявив, що в ДТП винні його батьки. На його обличчі було видно сліди побиття.  Після того, як відео побиття військового поширилося мережею, на це відреагували у парламенті й правоохоронці. Було порушено криимінальну справу проти Долотенка. Місцеві журналісти пишуть, що нібито місцевий кримінальний авторитет Вадим Долотенко фігурує в низці кримінальних справ. У його послужному списку — завдання тілесних ушкоджень. У березні 2024 року Смілянський районний суд виніс йому вирок у справі про грабіж. Тоді Долотенка засудили до року ув'язнення, але замінили покарання умовним терміном. Нагадаємо, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомляв, що за фактом побиття військового перевіряється можлива бездіяльність місцевих поліціянтів. 11 вересня у Черкаській області затримали підозрюваного у побитті ветерана Анатолія Гончаренка. Чоловік переховувався від поліції в одному з готелів області.

У понеділок, 9 вересня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву термін дії покладених на нього процесуальних обов’язків на 60 діб. Про це повідомило "Суспільне". "Суд постановив: задовольнити клопотання прокурора САП про продовження термінів дії обов'язків, покладених на обвинуваченого. Продовжити Князєву термін дії покладених на нього обов'язків. Термін дії ухвали встановити до 9 листопада 2024 року включно. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й окремому оскарженню не підлягає", — сказав суддя. На Князєва покладено такі процесуальні обов’язки: обмеження на спілкування зі свідками; заборона на виїзд за кордон без дозволу прокурора та суду; прибувати за першим викликом слідчого; повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи; здати закордонні паспорти. Крім того, суд задовольнив клопотання адвокатів і на 60 діб надав стороні захисту розширений доступ до ЄРДР. Захист Князєва заявляє про певні процесуальні порушення, які могли трапитися на етапі досудового розслідування, так каже, що, ймовірніше, слідство спочатку розслідувало справу проти інших осіб, а потім перемикнулося на Князєва, але юридично це не оформили. Справа голови Верховного Суду Всеволода Князєва За даними слідства, у 2002 році український бізнесмен придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у чотирьох компаній. Через 18 років колишні акціонери звернулися до Господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Проте, суд відмовив у задоволенні вимог. "У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Щоб не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом "бекофісу" у Верховному Суді. Протягом березня-квітня 2023 року бізнесмен передав адвокату 2,7 мільйона доларів (1,8 мільйона доларів — суддям Верховного суду, решта — як "оплата" посередницьких послуг)", — заявляли в САП. 19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь бізнесмена. Під час слідчих дій НАБУ і САП задокументували передачу та отримання двома траншами 1,8 мільйона доларів. Під час отримання другого траншу у 450 тисяч доларів 15 травня 2023 року голову Верховного суду й адвоката було викрито "на гарячому". Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Нагадаємо, що 10 липня колишнього голову Верховного Суду Всеволода Князєва затримали за кілометр від кордону Румунії в Закарпатській області.

Київський районний суд міста Одеси обрав запобіжний захід одному з учасників організації незаконного переправлення нардепа Артема Дмитрука через державний кордон. Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань. Правоохоронці не назвали імені та прізвища фігуранта. Проте, згідно із матеріалами справи, йдеться саме про Артема Дмитрука. Зазначається, що, згідно з рішенням суду, фігуранта взято під варту. Однак він може вийти на волю, заплативши заставу у п’ять мільйонів гривень. Фото: ДБР Деталі втечі Дмитрука за кордон Як встановило слідство, нардеп 23 серпня 2024 року незаконно перетнув Державний кордон України у напрямку Республіки Молдови в районі пунктів пропуску "Павлівка" в зоні відповідальності відділу прикордонної служби "Велика Комарівка" прикордонного загону ДПС України.  У цьому йому допомогли троє подільників. Їм наразі повідомлено про підозру в сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України (ч. 2 ст. 332 КК України). Двоє, у тому числі організатор, втекли за межі України, одного було затримано. Зокрема, останній контролював та інформував спільників про наявність патрулів поблизу прикордонного пункту, де відбувалась втеча. Справа Дмитрука: що відомо Раніше ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляли, що нардеп незаконно покинув Україну на День Незалежності — у суботу, 24 серпня. Сам Дмитрук у Telegram почав заявляти, що ніби його планують затримати й невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки. Крім того, він заявляв про буцімто фейки, що його родина і він в Молдові й українські спецслужби вимагають, аби молдовські — затримали його. 25 серпня генеральний прокурор повідомив Дмитруку про підозру через напади на правоохоронця та військового, замах на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганство. До того ж, відповідно до вимог КПК України, його викликали до слідчого Державного бюро розслідувань для проведення слідчих та процесуальних дій на 10:00 29 серпня та 30 серпня поточного року. Дмитрук майже одразу відреагував на повідомлення йому про підозру. Він заявив, що не погоджується з таким рішенням Офісу генерального прокурора, й назвав справу "сфальсифікованою і видуманою". 29 серпня Печерський районний суд міста Києва обрав чинному народному депутату України Артему Дмитруку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Варто зауважити, що нардеп Дмитрук відомий низкою скандалів. Зокрема, він був одним з трьох "антивакцинаторів", яких називав голова фракції "слуг" Давид Арахамія. Дмитрука виключили з фракції "Слуга народу" в листопаді 2021 року. У лютому 2024 року Дмитрук вніс заставу за монаха Києво-Печерської Лаври ієродиякона УПЦ МП Павла Музичука, затриманого Службою безпеки України за підозрою у виправдовуванні та визнанні правомірною збройної агресії РФ проти України. Також журналісти Bihus.Info знайшли докази співпраці позафракційного народного депутата Артема Дмитрука з підозрюваним у п'яти злочинах проти України Сергієм Чертиліним. Нагадаємо, раніше речник ДПСУ Андрій Демченко заявляв, що для того, аби з'ясувати всі обставини втечі народного депутата Артема Дмитрука за кордон, Державна прикордонна служба України проводить перевірку на пунктах пропуску, через які втікач міг залишити Україну.