Спеціальний проект TrueUA та Асоціації з розвитку міжнародних відносин Adrum представляє роботи однойменного арт-марафону, де TrueUA є постійним інформаційним партнером. Проект збирає роботи митців різного віку — від дітей до літніх людей, які зараз переживають війну. Також є учасники з інших країн, що показує підтримку України у світі.
Кращі роботи експонуються в Центральному парку культури й відпочинку м. Києва біля Арки Свободи українського народу, кожні півтора місяці експозиція змінюється. Проведення виставки арт-творів з різних країн в серці Києва демонструє світу, що навіть у важкі часи столиця України є центром міжнародної культури.
Як взяти участь в наступній виставці, дивиться тут https://adrum.com.ua/x-maliuy-ua/
Змалечку Маргарита любить читати та фантазувати. У віці семи років вона почала проявляти цікавість до ліплення та малювання, втілюючи в життя враження від прочитаного. Коли прийшла війна, у дівчинки стався стрес, і вона спочатку припинила розмовляти, а за кілька днів навіть не реагувала на обійми мами й тата. Тому батьки вирішили, що на деякий час доведеться мігрувати до Європи. Мама з Маргаритою та середньою донечкою (старша вже заміжня) виїхали до Польщі. Там малювання стало для юної мисткині справжньою відрадою.
Через півроку вона сприйняла війну, як реальність сьогодення, і попросила маму повернутися до України. Маргариті було важливо, щоб родина була разом. Та радість тривала не довго. Через два місяці після повернення до України тато вступив до лав ЗСУ і пішов боронити Батьківщину. Осінь 2022 року та зима 2023 морально виснажили всіх в родині, а особливо дуже вразливу Маргариту, і вона знову взялася малювати.
Так з’явилася невелика серія картин "З дівчинкою". А в останній день серпня 2023 року в родину постукала страшна звістка — тато зник безвісти. Вже понад рік родина живе крихітною надією і чекає на тата... Під впливом цих почуттів і з’явилася картина "У місячному сяйві", наповнена очікуванням, вірою та надією. Робота була представлена на виставках арт-марафону "Покоління війни" в Україні, Чорногорії, Албанії й Аргентині.
Сторінка юної художниці в Instagram
Робота "Тато — захисник" неодноразово брала участь у проектах Асоціації з розвитку міжнародних відносин ADRUM і обійшла майже увесь світ – від США до Японії. Малюнок був створений у грудні 2022 року під час перебування після евакуації спочатку з Києва, а потім зі Львова до Німеччини. Нове, незнайоме, чуже місце і неймовірна туга за татом надихнули Бориса намалювати цю роботу. "Мій тато, — каже Борис, — був в Бахмуті в цей час і саме серед першої штормової групи та розміновував дорогу для наших бійців". Ці слова, розказані татом телефоном, вразили хлопчика і він вирішив намалювати тата, оскільки він бачить його: як він захищає Батьківщину і Бориса. А сам перебуває в полі серед мін.
Тато Ярослав має технологічну освіту, добре знає хімію. Через це все робить дуже обережно, ретельно і клопітливо. Вивчає всі інструкції, розбирає від "А до Я", тому і пішов сапером з 2022 року. Крім того, тато ще в мирний час займався орієнтуванням та був інструктором по туризму. Зараз він викладає серед військових ще й орієнтування на місцевості й правила виживання. Любить готувати осетинський пиріг з м'ясом та торт "Захер", а ці страви неможливо приготувати без любові. Борис і його брат Владислав давно не бачили батька і можуть забути те, що тато їм завжди готував, де гуляли з ним. Борис уже навіть не пам'ятає, як плакав в перші дні війни вночі… На питання, чого найбільш не вистачає з мирного життя, хлопчик відповів: "Щоб не літали "шахеди" й повернувся тато".
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
