Тема підвищення податків з метою "латання" бюджетної діри у 500 млрд грн, про яку українська влада "несподівано згадала" всередині 2024 року, не вщухає вже котрий місяць. Бізнес вже неодноразово виказав свої претензії до урядових ініціатив. Своєю чергою можновладці, зокрема устами одіозного Данила Гетманцева, продовжують пояснювати, чому чергове "общипування гусака" неминуче, причому саме у запропонованому ними вигляді.
Про те, наскільки пропозиції уряду відповідають поточному моменту й можливостям країни, які збори дійсно можна підвищити, а які не варто чіпати, і де можна було б знайти додаткові кошти, якби у влади було таке прагнення, TrueUA розповів керівник аналітичного напряму "Мережі захисту національних інтересів "АНТС", економіст Ілля Несходовський.
— Так. Не всі — треба розуміти, що це цілий комплекс різноманітних підвищень податків, — але якщо брати в сукупності, то переважає певна непродуманість, нерозуміння того, як воно вплине на український бізнес. Крім цього, не пропонуються заходи, які б стимулювати, наприклад, боротьбу з "тінню", закриття різноманітних "тіньових" схем, від яких бюджет втрачає значні кошти. Тому в цьому контексті я вважаю, що, так, вони непродумані.
— Деякі можна назвати шкідливими. Треба розуміти, що уряд впроваджує, по суті, нові податки, але при цьому називає їх "військовим збором". Абсолютно непродумане питання запровадження податку з обороту. Це найбільш шкідливий податок для підприємств, який абсолютно не враховує ні результату діяльності, нічого. Він є дискримінаційним стосовно підприємств, які працюють в Україні, у порівнянні з тими, які імпортують продукцію. Він дискримінаційний стосовно підприємств, які здійснюють інвестиції. Навіть студент третього курсу чудово розуміє, що податок з обороту — це найгірше, що можна запропонувати, якщо, правда, це не якийсь дуже дрібний бізнес. От він, в принципі, податок з обороту може платити, для нього це нормально. А середньому і великому бізнесу це абсолютно не прийнято. Це перше.
Далі — підвищення військового збору з заробітних плат з 1,5% до 5%. Загалом ця ініціатива могла б бути, але лише якщо таке підвищення стосувалося б заробітних плат, вищих за мінімальні, наприклад, вдвічі. Тобто підвищуємо до 5%, але тільки для заробітних плат, які зараз вищі за 16 тисяч гривень. Це був би правильний і більш обґрунтований підхід.
Якщо підвищувати військовий збір для заробітних плат на рівні мінімальної, то це означає, що по факту податок з доходів фізичних осіб буде складати вже не 19,5%, а 23%. Зараз мінімальна заробітна плата трохи менша за 200 доларів, і з них буде забиратися 46 доларів. Людині на життя буде залишатися лише тільки 154 долари. Я вважаю, що це абсолютно неприйнятна, неприйнятна пропозиція. Безграмотна, я би навіть так сказав.
З приводу деяких інших позицій, то, знову ж таки, не враховується ринок "тіні". Якщо певний сектор в "тіні", наприклад, на половину, то збільшуючи оподаткування ми просто призводимо до того, що "тінь" збільшиться з умовних 50% до 80%. Ніхто не буде платити, тому що винагорода за несплату податків набагато вища, ніж ризик отримати штрафні санкції.
— По окремих секторах — так. Наприклад, якщо говорити про ювелірні вироби. Коли вони продаються через інтернет без сплати будь-яких податків і без видачі фіскального чека — і нуль реакції з боку податкової. Продаються через інтернет ті ж самі різноманітні побутові товари, техніка, смартфони тощо — і також без плати податків. Куди дивиться податкова? Якби вона в цьому напрямку працювала належним чином, забезпечила б 10 мільярдів податкових надходжень до державного бюджету. Проте, як ми бачимо, набагато простіше здійснювати оподаткування білого бізнесу, ніж боротися з тими, хто не сплачує податки взагалі.
— Звичайно. Цей підхід був завжди до 2016 року. Не розуміючи функціонування економіки, завжди заганяли себе ще більше в "тінь". А вона зменшувалася лише у випадку, коли в Україну заходили різноманітні "шалені" кошти. Наприклад, через високі ціни на метал, що збільшувало загальний оборот всередині країни, і, таким чином, "тінь" зменшувалася. Або коли заходили значні інвестиції. Зокрема у 2005-2006 році, коли зайшли іноземні капітали в банки, що призвело до того, що збільшилося кредитування, і обсяг коштів в економіці зріс.
В цьому контексті, звичайно, лише у 2015 році були зроблені абсолютно нормальні кроки, що і призвело до унікального для країни, яка перебуває у стані війни, зростання економіки, середніх заробітних плат, "білих" заробітних плат і суттєвого покращення, зокрема й зовнішньоекономічного балансу.
— Наприклад, один з таких кроків — це закриття "податкових майданчиків" Януковича. Замість того, щоб збільшувати податки всім, їх збільшили лише для тих, хто платив дуже мало — наприклад, ренту. Теоретично, зараз ренту також можна було б підвищити. Розумію, що треба дивитися ситуацію на світових ринках тощо, але тоді рента була дуже низькою, і підняти її було абсолютно обґрунтованим рішенням.
У 2015-му був впроваджений податок на імпорт. Замість того, щоб збільшувати оподаткування всередині країни, збільшили оподаткування якраз імпортної продукції. І тим самим покращили торговельний баланс: він вперше за десятки років був позитивним. І це якраз треба зараз впроваджувати.
Загалом, якщо говорити про кроки, потрібні зараз, де можна збільшувати оподаткування, то, по-перше, у нас є заяви від аналітичних центрів, і ми всі погодилися, що альтернативою тому, що пропонує Кабмін, є збільшення ПДВ. Це перший момент. Другий момент, це вже моя індивідуальна думка — збільшення або впровадження додаткового імпортного мита. Крім воєнних товарів, гуманітарки й критичного імпорту, все решта оподатковується. Це два основні напрямки, вони мають бути ключовими.
Кілька днів тому Данило Гетманцев якраз писав, що цей додатковий 1% військового збору з обороту, котрий вони хотіли запровадити, вже пропонують замінити на ПДВ.
Так, ми зустрічалися з Гетманцевим і Мінфіном, і сподіваюся, що до них якраз дійшло, що податок з обороту — один з найгірших податків.
— Абсолютно вірно! Я ще раз наголошую, що найбільша діра українського бюджету — це українська митниця. І нічого не робиться, щоб цю діру закрити. Туди вливаються мільярди. Це не питання спроможності, це питання зацікавленості влади і людей, які працюють на митниці, — щоб все це продовжувало існувати. Бо приносить їм дуже непогані гроші.
Якщо у нас є випадки затримання митників, які просто так везуть в машині сотні тисяч доларів (йдеться про начальника митного поста "Ягодин", затриманого з 700 тис. доларів у багажнику свого автомобіля, — ред.), і це оборот якихось тижнів? Якщо за декілька днів набираються такі великі суми, то за місяць там набираються мільйони доларів. І це лише від однієї митниці. Тож митниця залишається дірою в українському бюджеті.
— Я розставляю так. Перше — це закриття "тіньових" схем. Якщо держава не впроваджує жодних заходів, щоб їх закрити, то все решта не має ніякого значення. Бо це фактично вибіркове оподаткування.
Далі, якщо ми будемо говорити про підвищення, то в першу чергу підвищуються податки на шкідливе. Наприклад, акцизи на тютюн. Я вважаю, що можна збільшити оподаткування ігорного бізнесу. Уряд це навіть якось і не помічає. Тут, на моє переконання, треба і схеми закрити, і оподаткування збільшити.
Достатньо докласти незначних зусиль — і у вас десятки мільярдів додатково в бюджеті. Наприклад, податкова виставила претензії до ігорного бізнесу за попередні роки на 51 мільярд гривень. Плюс там фактично кримінал на криміналі. Куди держава дивилася, коли запускала туди певних людей?
Якщо ми будемо говорити вже про класичне збільшення податків, після перших кроків, то це додаткові імпортні мита, це збільшення ПДВ на 2-3% і, якщо розглядати питання збільшення військового збору на заробітні плати, то лише від зарплат, вищих за мінімальну вдвічі. Це єдині три кроки, які я вважаю допустимими за сьогоднішніх умов.
Що я підтримую з пропозицій Мінфіну — це авансовий внесок податку на прибуток з АЗС. Його можна трошки переглянути щодо того, як його обраховувати, але в цілому це правильний підхід. І другий момент, який я підтримую, — це зменшення неоподаткованого мінімуму на посилки з 150 до 45 євро.
— Якщо брати першу групу, то там однозначно не виправдане. Якщо говорити про другу, то воно виправдане для певних видів діяльності. Наприклад, ресторани — там взагалі, я вважаю, можна спокійно збільшувати податок, тому що вони сидять на другій групі, ще й податки оптимізують. Знову ж таки, тут податкова однозначно недопрацьовує. А от якщо це, умовно, той, хто ремонтує взуття, він не витягне ту додаткову суму.
Взагалі не зрозумію, для чого ці копійки. Мети в цьому немає ніякої. Воно не варте того, щоб для першої чи другої групи збільшувати оподаткування. Виключення становлять ресторани й, наприклад, ті, хто торгують алкоголем.
Щодо збільшення податку з 5% за 6% з обороту для третьої групи — це не критично, скажу чесно, але сам підхід... Я вважаю, що, знову ж таки, можна впроваджувати залежно від виду діяльності. Якщо це виробництво, то 5% навіть забагато. Але якщо це послуги, то можна збільшити навіть удвічі, 10% від обороту брати. Тому що там значна частка саме винагороди виконавця сидить, і це фактично певна мінімізація на виплаті заробітної плати. Тому підвищення з 5% до 6% я вважаю нейтральним, воно не дасть якогось глобального негативного ефекту.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
