# бюджет

До державного бюджету України надійшли близько 400 мільйонів доларів чергового траншу Міжнародного валютного фонду (МВФ). Ці кошти допоможуть функціонуванню української  економіки.Про надходження грошей повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль."Це кошти, які ми отримали після успішного сьомого перегляду програми EFF", — пояснив він.Таким чином, за словами українського прем’єр-міністра, загальна підтримка МВФ в межах цієї ініціативи досягла понад 10 мільярдів доларів."Дякуємо Фонду за допомогу та тісну співпрацю, яка підтримує українську економіку в період війни", — підсумував Денис Шмигаль.Як відомо, наприкінці лютого цього року Україна домовилася з Міжнародним валютним фондом на рівні персоналу про сьомий перегляд чотирирічної угоди про розширене фінансування (EFF) на 15,5 мільярда доларів.У базовому сценарії від експертів Міжнародного валютного фонду терміни закінчення інтенсивних бойових дій залишаються незмінними. На думку аналітиків, бої точно триватимуть іще до кінця цього року.Крім того, МВФ погіршив прогноз щодо зростання економіки України на 2025 рік на 0,5 відсоткового пункта, на 2026 рік — на 0,8 відсоткового пункта.Нагадаємо, що в листі про наміри до керівництва Міжнародного валютного фонду українська влада знову заявила про плани додатково підвищити тарифи на житлово-комунальні послуги.

Президент Володимир Зеленський підписав закон №11090, що передбачає підвищення акцизів в Україні. Після цього очікується суттєве зростання цін на сигарети, "стіки" та рідини для електронних цигарок. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Цей законопроект, який передбачав зміни у ціновій політиці, український парламент ухвалив ще у грудні 2024 року, але президент підписав документ лише зараз. "Ще не опублікували, але вже маю підтвердження факту від двох джерел "з міжнародних фінансових інституцій" та уряду. Ми правда так і не отримали відповідь, через кого відбулось пряме невиконання Конституції та непідписання закону в строк коштувало вже бюджету з 1 січня 2091,6 мільйона гривень. Ці гроші вже остаточно втрачені через Офіс президента", — йдеться у повідомленні нардепа.Железняк також зазначив, що тепер виникнуть проблеми із впровадженням закону. "Там перехідні положення були, що він має набрати чинності "з 1 січня 2025 року". А сьогодні вже 22 березня. Ось як бізнесу зараз свою роботу розраховувати по акцизах?" — додав нардеп.Скільки коштуватиме пачка цигарокУ 2024 році року пачка цигарок коштувала в середньому 100 гривень. Вже у 2025 році слід очікувати 115-125 гривень (залежно від виду тютюнової продукції). У 2028 році ціна сягатиме 135 – 140 гривень, а для окремих марок — до 205 гривень.Остаточна вартість цигарок буде залежати не лише від акцизів, а й від вартості сировини, матеріалів, електроенергії та інших економічних чинників.Нагадаємо, що 4 грудня Верховна Рада України схвалила в цілому законопроект № 11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби. Вже 2025 року пачка цигарок зросте у ціні приблизно на 40 гривень.Щоб боротися з тіньовим ринком підакцизних товарів, в Україні розробляють систему "еАкциз". Це сучасний інструмент для обліку тютюнових і алкогольних виробів.

У лютому 2025 року видатки з загального фонду державного бюджету зросли до 324,1 мільярда гривень. Найбільше коштів спрямували на оплату праці.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.За даними відомства, за січень-лютий 2025 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становить 538,2 мільярда гривень, що на 113,4 мільярда гривень, або на 26,7% більше проти аналогічного періоду минулого року. У структурі видатків найбільше коштів спрямовано:на оплату праці з нарахуваннями — 229,4 мільярда гривень;на оплату використання товарів і послуг — 70,2 мільярда гривень;для підтримки Збройних сил України та інших військових формувань і правоохоронних органів —39,1 мільярда гривень;перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення — 22,3 мільярда гривень;на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) — 108,3 мільярда гривень.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що уряд працює над тим, щоб держава мала достатньо коштів на фінансування армії та інших видатків, а також, щоб закрити дефіцит бюджету у 2025 році.

Державний борг України з початку повномасштабної війни став дешевшим в 1,5 раза та збільшив строковість вдвічі. Така динаміка пов'язана збільшенням терміну пільгового фінансування від міжнародних партнерів.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.Станом на 31 грудня 2024 року державний та гарантований державою борг України становив 6,98 трильйона гривень (166,1 мільярда доларів). За попередніми розрахунками, держборг до очікуваного ВВП у 2024 році становить 87,9%.Протягом минулого року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 1,46 трильйона гривень (20,7 мільярда доларів) в основному внаслідок збільшення довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів. Найбільшим джерелом фінансування державного бюджету у 2024 році стало фінансування від Європейського Союзу. "Тенденція на подовження строків державного боргу та зниження його вартості прослідковується як протягом звітного періоду, так і за останні декілька років", — зазначили в Мінфіні.Зокрема, з 2022 року станом на 31 грудня 2024 року середньозважена вартість державного та гарантованого державою боргу України скоротилася в 1,5 раза — з 7,79% до 5,09%, а середньозважена строковість збільшилася вдвічі — з 6,27 до 12,26 років.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що уряд працює над тим, щоб держава мала достатньо коштів на фінансування армії та інших видатків, а також, щоб закрити дефіцит бюджету у 2025 році.

Протягом 2024 року державний та гарантований державою борг України зріс на 20,74 мільярда доларів. Загалом він перевищив 166,06 мільярда доларів.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.Станом на 31 грудня 2024 року державний та гарантований державою борг України становив 6 980,93 мільярда гривень (166,06 мільярда доларів). Зокрема:державний та гарантований державою зовнішній борг — 72,32 % загальної суми (120,09 мільярда доларів);державний та гарантований державою внутрішній борг — 27,68% загальної суми (45,97 мільярда доларів).Державний борг України становив 95,87 % загальної суми державного та гарантованого державою боргу (159,20 мільярда доларів). Державний зовнішній борг становив 69,18% загальної суми (114,88 мільярда доларів), державний внутрішній борг — 26,69% загальної суми (44,32 мільярда доларів).Гарантований державою борг України становив 4,13% (6,86 мільярда доларів), зокрема: гарантований державою зовнішній борг 5,21 — мільярда доларів, а гарантований державою внутрішній борг — 1,65 мільярда доларів.Таким чином протягом 2024 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 1461,30 мільярда гривень і в доларовому еквіваленті — на 20,74 мільярда доларів.Обсяг державного та гарантованого державою боргу розраховується у грошовій формі як непогашена номінальна вартість боргових зобов’язань у валюті кредиту (позики). Стан державного та гарантованого державою боргу визначається у гривнях та доларах США за курсом Національного банку України на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що уряд працює над тим, щоб держава мала достатньо коштів на фінансування армії та інших видатків, а також, щоб закрити дефіцит бюджету у 2025 році.

Служба безпеки України повідомила про підозру колишньому заступнику міністра соцполітики, через якого бюджет держави зазнав збитків на понад 24 мільйони гривень.Про це йдеться у повідомленні в Telegram-каналі відомства. За матеріалами слідства, під час повномасштабного вторгнення цей посадовець уклав із комерційним підприємством несанкціоновану угоду про закупівлю комп'ютерів для центрального апарату Міністерства. "Ця угода була підписана тодішнім заступником міністра всупереч законодавству, оскільки не відповідала цілям і завданням проекту співпраці зі Світовим банком, у межах якого мала відбуватися закупівля комп'ютерної техніки, а також не була погоджена з Мінцифри", — пише прес-служба СБУ. У відомстві зазначили, що висновки судово-економічної експертизи, проведеної у межах слідчих дій, підтвердили завдання збитків держбюджету України на понад 24 мільйони гривень. Що "світить" посадовцюНа основі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили екс-заступнику міністра про підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість). Санкція статті передбачає покарання від двох до пʼяти років тюрми з позбавленням права обіймати певні посади. "Заходи проводили за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора", — додали в СБУ.Раніше повідомлялось, що трьом особам повідомлено про підозру в шахрайстві та легалізації доходів, які вони отримали злочинним шляхом. Хлопці привласнили донати на 2,5 мільйони гривень.Нагадаємо, що в листопаді минулого року повідомили про підозру військовому блогеру Владиславу Сорду, який ошукав підписників під час збору коштів для підрозділу ЗСУ. Він привласнив собі щонайменше 350 тисяч гривень.За матеріалами Державного бюро розслідувань Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру чинному народному депутату України, який організував незаконне переправлення через кордон своїх знайомих.

Німеччина мала би надати Україні більше військової допомоги, ніж зараз заплановано в бюджеті. Адже захист усієї Європи, яка перебуває під загрозою російської агресії.Про це заявила міністерка закордонних справ Німеччини та співлідерка "Зелених" Анналена Бербок. Її коментарі під час спілкування зі ЗМІ на полях зустрічі у Саудівській Аравії стосовно майбутнього Сирії цитує Spiegel.Бербок на запитання журналістів про нібито блокування канцлером Шольцом додаткового пакета допомоги для України висловила думку, що якщо додаткову зброю не надати, Україна "буде менш спроможною захищатися, тому менш здатною захистити нас".Вона додала, що надання Україні допомоги стане найкращим внеском у безпеку Європи та безпосередньо Німеччини.Перед цим журналісти Spiegel неофіційно дізналися, що нібито всередині уряду Німеччини виникла суперечка стосовно додаткового пакета зброї для України на суму близько трьох мільярдів євро. Пакет сформували Бербок і міністр оборони Боріс Пісторіус на основі термінових запитів України.Проте канцлер Олаф Шольц виступив проти та вважає, що вже запланованої допомоги достатньо, і Київ може витрачати на зброю кошти зі спільного кредиту від G7, та що несправедливо "ставити перед фактом" новий німецький уряд, який сформують після дострокових виборів у лютому.За останніми деталями, які дізналися журналісти, переговори про додаткову зброю нібито тривали конструктивно до Різдва, а потім канцлер різко змінив думку. Суперечку пов'язують із політичними міркуваннями партій перед достроковими парламентськими виборами.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Україна отримає від Німеччини додаткові керовані ракети до систем протиповітряної оборони Iris-T. Їх нададуть уже найближчим часом.

Наступного року Україна очікує від західних союзників понад 38 мільярдів гривень. Пряма бюджетна підтримка з боку країн Заходу 2024 року — 41 мільярд гривень. Про це розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду."2024 рік завершуємо в умовах фінансової стійкості. Коштом податків, зборів, внутрішніх позик у повному обсязі фінансуємо наші Сили оборони. Завдяки партнерам покриваємо цивільні видатки", — пояснив він.За його словами, лише пряма бюджетна підтримка за цей рік складе близько 41 мільярда доларів. Зокрема, понад 16 мільярдів євро отримали від Європейського Союзк за програмою Ukraine Facility. Майже 5,4 мільярда доларів надійшли за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом. Також вагомою є підтримка США, Світового банку, Японії, Канади й інших партнерів."Чітко розуміємо, звідки будемо брати кошти наступного року. Очікуємо залучити понад 38 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття найважливіших невійськових бюджетних видатків. А також отримати кошти від заморожених російських активів", — наголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.Нагадаємо, 23 грудня стало відомо, що Україна отримала 1,1 мільярда доларів від Міжнародного валютного фонду. Це шостий транш за спільною програмою в межах Механізму розширеного фінансування для України (Extended Fund Facility — EFF). Денис Шмигаль розповів, куди спрямують ці кошти.

Україна могла б отримати майже 15 мільярдів гривень надходжень у бюджет від легалізації криптовалюти. Проте цей обсяг залежатиме від оподаткування.Про це повідомив віцепрем'єр-міністр — міністр з питань інновацій, розвитку освіти, науки й технологій України Михайло Федоров, посилаючись на дослідження Global Ledger."15 мільярдів доларів надходжень у бюджет — потенціал легалізації ринку криптовалют", — написав він на своїй сторінці у Telegram.За результатами дослідження, Україна створює 2,5 % світового трафіку криптовалют. Тобто, якби ринок крипти був легалізований, держава могла б отримати близько 8,34 мільярда гривень податків від зареєстрованих в Україні криптобірж та ще до 6,53 мільярда гривень від оподаткування доходів громадян за 2021-2024 роки.Федоров наголосив, що команда Мінцифри активно працює над законопроектом з легалізації ринку криптоактивів у межах робочої групи, створеної при профільному комітеті. Також він вважає, що "обсяг надходжень залежатиме від концептів регулювання й оподаткування, які будуть закладені в цей закон". "Легалізація криптовалют потрібна не лише державі, а й бізнесу. Для підприємців це конкурентні переваги на глобальному ринку, юридичний захист і можливість залучати інвестиції. Завдяки легалізації ринку українські спеціалісти зможуть працювати вдома, а бюджет щорічно поповнюватиметься додатковими податковими надходженнями", — пояснив міністр.Нагадаємо, 12 грудня голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев заявив, що уже в першому кварталі 2025 року в Україні можуть легалізувати криптовалюту. Однак при цьому на пільгові умови оподаткування розраховувати не варто.

Палата представників Сполучених Штатів Америки ухвалила закон про видатки на оборону на 2025 рік. У цій редакції документа немає положення про можливість ленд-лізу для України.Про це повідомила посол України в США Оксана Маркарова, опублікувавши пост із поясненнями на своїй сторінці у Facebook.За її словами, закон про асигнування на потреби національної оборони на 2025 рік, відомий як NDAA, підтримали 281 член Конгресу. Проти голосували 140 законодавців (16 республіканців і 124 демократи). У Сенаті документ розглянуть наступного тижня. Маркарова пояснила, що цього року в документі не закладають кошти на Ініціативу з безпекової підтримки України (Ukraine Security Assistance Initiative), оскільки фінансування на неї на 2025 рік заклали у торішній закон в розмірі 300 мільйонів доларів.Також в ухваленій редакції немає положення про продовження дії закону про ленд-ліз для України, хоча початково очікували, що воно збережеться."Законопроект NDAA, затверджений Сенатом, містив положення щодо продовження терміну дії Закону про ленд-ліз для захисту демократії в Україні, посольство активно адвокатувало його, однак законопроект, затверджений Палатою представників, не містив такого положення. У консолідованому тексті законопроекту відповідне положення не включено. Посольство продовжує вести активну роботу щодо збереження цього механізму, який, зокрема передбачається у двопартійному та двопалатному законопроекті Stand with Ukraine Act", — зазначила Маркарова.Стаття 1 303 закону продовжує заборону використання будь-яких коштів на дії, які би могли призвести до визнання суверенітету Росії над окупованими регіонами України.Стаття 1 534 доручає міністру оборони США опрацювати можливість створення центру передового досвіду з підтримки розробки та вдосконалення систем озброєння на основі штучного інтелекту. Серед функцій такого центру — сприяння співпраці Пентагона з іноземними партнерами, включаючи Україну, для визначення кращих практик, інструкцій, стандартів і контрольних показників.Згідно зі статтею 6 411, директору національної розвідки, держсекретарю та міністру фінансів доручається подати до комітетів Сенату та Палати представників з питань розвідки, закордонних справ, збройних сил, юридичних питань, фінансових питань і з асигнувань доповідь про фінансування Росією актів міжнародного тероризму. Доповідь не буде таємною, однак може містити таємні додатки.Нагадаємо, що в Москві назвали "крадіжкою" рішення США про надання Україні кредиту на суму 20 мільярдів доларів коштом заморожених російських активів. Міністерство закордонних справ країни-агресора заявило, що цей крок "не залишиться без відповіді".

В Україні реалізовуватимуть усі програми державного бюджету на 2025 рік, який днями підписав президент Володимир Зеленський. Зокрема, в березні 2025 року в Україні проіндексують пенсії, а всі соціальні виплати на наступний рік збережуться в повному обсязі. Про це заявила голова комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк в ефірі "Українського радіо". За її словами, державний бюджет 2025 року дуже схожий на бюджет 2024 року, оскільки у ньому пріоритетом для фінансування залишаються оборонні потреби. Шуляк пояснила: оскільки на це майже не застосовуються кошти міжнародних партнерів, то всі витрати, повʼязані з фінансуванням ЗСУ, покриваються коштом податків, які сплачує український бізнес. При цьому нардепка також спростувала інформацію щодо закону про підвищення податків — воно, за її словами, не рекордне. За її словами, якщо подивитись на податки, які сплачуються в країнах Євросоюзу, то Україна тут точно не на першому місці. "Підвищення податків — не популярний крок. Він може не подобатися бізнесу, він може не подобатися працівникам, тому що там є певне підвищення військового збору, але я не знаю іншої альтернативи, яким чином країні підтримувати оборону", — наголосила Шуляк. Вона також додала, що як і 2024 року в держбюджеті на 2025 рік на другому місці стоять соціальні видатки. Тому вже у березні передбачена й відповідна індексація пенсій, яку проводили і 2024, і 2023, і 2022 років. "Попри повномасштабне вторгнення, соціальні виплати для пенсіонерів залишаються, і це абсолютно правильно, у фокусі уваги українського уряду. Тому всі соціальні виплати збережуться, а пенсії проіндексуються. Це теж дуже важливо", — зауважила Олена Шуляк. Вона зауважила, що в держбюджеті на 2025 рік видатки на оборону передбачені більші, ніж цього року, — йдеться про суму понад 2,2 трильйона гривень, понад 26% від ВВП. При цьому значні кошти виділять на фінансування ветеранського напрямку. Нагадаємо, що в Україні зростання реальних доходів пенсіонерів фактично припинилося. Головною причиною є ріст інфляції. Про це йдеться в новому макроекономічному та монетарному огляді, який опублікували на сайті Національного банку України.

Зовнішня допомога залишається важливим джерелом фінансування бюджетного дефіциту України. У листопаді 2024 року наша держава отримала 6,4 мільярда доларів від міжнародних партнерів.  Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів Україні. За даними відомства, минулого місяця до загального фонду державного бюджету України надійшло близько 6,4 мільярда доларів пільгового зовнішнього фінансування. Зокрема наша держава отримала: кредит від Світового банку, який став можливим завдяки гранту від США у розмірі 1,6 мільярда доларів та коштів від інших партнерів з розвитку -- 4,8 мільярда доларів; грант від США -- 1,35 мільярда доларів; пільгове фінансування від Японії -- 235 мільйона доларів; позика від Республіки Корея -- 100 мільйонів доларів; грант від Норвегії з Цільового фонду багатьох донорів Світового банку зі співфінансування програми другої позики на політику розвитку у сфері економічного відновлення для України -- 10,8 мільйона євро. До того ж кредит у розмірі 4,8 мільярда доларів було залучено через проект Світового банку "Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні" (PEACE in Ukraine). Ці кошти спрямовуються на компенсацію основних соціальних та гуманітарних видатків. "Міжнародна підтримка є вагомим внеском у підтримку фінансової стабільності країни в умовах воєнного стану. Загалом від початку повномасштабної війни пряма бюджетна допомога сягає 105,9 мільярда доларів", -- зазначили в Мінфіні. Нагадаємо, 14 листопада Європейська комісія схвалила чергову фінансову допомогу Україні, яка зміцнить макрофінансову стабільність нашої країни в умовах війни, що триває. Йдеться про суму 4,1 мільярда євро за програмою Ukraine Facility.

Кремлівський диктатор Володимир Путін схвалив бюджет Росії, підвищивши військові витрати на 2025 рік до рекордного рівня. Це свідчить про наміри Москви продовжувати війну в Україні. Про це повідомила агенція Associted Press. Журналісти підрахували, що близько 32,5% бюджету, опублікованого на урядовому веб-сайті в неділю, виділено на національну оборону, а це 13,5 трильйонів рублів (понад 145 мільярдів доларів), порівняно з 28,3% цього року. Законодавці обидвох палат російського парламенту, Держдуми та Ради Федерації, вже схвалили плани за останні 10 днів. "Повномасштабне вторгнення Росії в Україну з лютого 2022 року є найбільшим збройним конфліктом у Європі з часів Другої світової війни, який виснажив ресурси обидвох сторін. Київ отримує мільярди доларів допомоги від своїх західних союзників, але російські сили більші та краще оснащені, і в останні місяці російська армія поступово відтісняє українські війська у східних областях", — пишуть медійники. Там також зауважили, що оприлюднення бюджету в Росії відбулося в один день із візитом до Києва президента Європейської ради Антоніу Кошти та верховного представника ЄС із зовнішньої політики Каї Каллас. Також журналісти видання констатували, що Москва відправила в Україну 78 безпілотників у ніч на неділю. За даними військово-повітряних сил України, 32 безпілотники знищено та ще 45 безпілотників втрачено через, ймовірно, радіоелектронні перешкоди. Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю для SkyNews, що якщо чинити тиск на Російську Федерацію, то війну в Україні можна закінчити 2025 року. Цьому сприятиме посилення України та дипломатичні інструменти.

Україна продовжуватиме допомагати громадянам, які цього потребують, шляхом нарахування субсидій. В бюджеті країни на 2025 рік виділи достатньо коштів, які необхідні для виплат. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Посадовець нагадав, що більша частина всіх видатків бюджету на 2025 рік направлена на оборону та безпеку України. Водночас уряд визначив соціальні сфери, які буде повноцінно профінансовано. "На субсидії виділяємо понад 40 мільярдів гривень, що дозволяє підтримати всі українські родини, які потребують допомоги з оплатою комунальних послуг", -- наголосив він. Так, у соціальній сфері у 2025 році: проведуть індексацію пенсій; буде підвищення зарплат учителям у січні та вересні через спеціальні доплати, запроваджені в межах програми "Зимова підтримка"; буде розширено програму "Доступні ліки". Шмигаль додав, що завдяки ефективній роботі з партнерами уряд продовжить відбудову України та модернізацію інфраструктури. "Вдячні нашим партнерам, які допомагають фінансувати невійськові статті бюджету", -- наголосив прем'єр. Як відомо, 28 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2025 рік. Стратегічними пріоритетами залишаються обороноздатність та безпека країни.  Нагадаємо, раніше у ПФУ розповіли, як дізнатись розмір житлової субсидії. Детальніше — у нашому матеріалі.

Підвищення податків вже цього року дозволить акумулювати Україні вісім мільярдів гривень. За увесь 2025 рік бюджет отримає додаткових 140 мільярдів національної валюти. Про це у Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Посадовець нагадав, що з 1 грудня набувають чинності зміни до Податкового кодексу. Внаслідок цього в поточному році держава додатково акумулює вісім мільярдів гривень, а наступного року — 140 мільярдів. "Усі ці кошти без виключення спрямуємо на фінансування зарплат захисникам і захисницям України. Саме завдяки внутрішньому фінансовому ресурсу України забезпечуються виплати нашим воїнам", — йдеться у заяві Шмигаля. Він також зазначив, що загалом у 2025 році Україна витратить на оборону 2,23 трильйона гривень, з яких 1,16 трильйона — це грошове забезпечення військовослужбовців. "Таким чином усі українці, які сплачують військовий збір, допомагають воїнам і роблять важливий внесок у нашу стійкість та наближення справедливого миру", — додав Денис Шмигаль. Закон про підвищення податків: основні положення Військовий збір з фізичних осіб Закон передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Проте ці зміни не стосуватимуться військових. Від сплати звільняють тих, хто бере участь безпосередньо у бойових діях. Інші військовослужбовці ЗСУ, СБУ, СВР, ГУР МО, Нацгвардії, Прикордонної служби, УДО, Держспецзв’язку платитимуть 1,5%. Зокрема, він стягуватиметься із зарплат, премій, соцвиплат, компенсацій, лікарняних, пенсій, прибутку від здачі майна в оренду, доходів за авторським правом та від депозитів, дивідендів, спадщини, цінних подарунків вартістю понад 25% від мінімалки. Але є низка винятків: військовий збір не стягуватиметься із декретних виплат, спадщини та подарунків від родичів першого ступеня споріднення, аліментів, житлових субсидій, продажу одного транспортного засобу на рік. Військовий збір з ФОПів ФОПи вже є платниками військового збору за ставкою 1,5%. Оскільки звітний період для них — календарний рік, відповідно податкове зобов'язання за 2024 буде за ставкою 1,5%. А у 2025 році ставка буде 5%. ФОПи на єдиному податку першої, другої та четвертої груп не були платниками військового збору, проте з 1 жовтня — стають ними. Об'єктом оподаткування виступає щомісячна сума, яка дорівнює мінімальній зарплаті станом на перше число цього місяця. Зараз це вісім тисяч гривень. Ставка військового збору — 10% від мінімалки (800 гривень). Платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи та ФОПи — також не були платниками військового збору, але відтепер стають ними. Об'єкт оподаткування — дохід, з якого вони до змін сплачували 5% ЄП. Ставка — 1% від доходу.  Оподаткування банків Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто також ретроспективно. А фінустанови (крім страховиків) — 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%). Варто зазначити, що Верховна Рада 10 жовтня ухвалила законопроект про підвищення податків, який вже назвали історичним. Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для громадян, які працюють на спрощеній системі оподаткування. 15 жовтня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав цей законопроект.  Нагадаємо, 27 листопада фінансовий комітет підтримав скасування підвищення податків "заднім числом" для фізичних осіб-підприємців у 2024 році. Раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що законопроект, який передбачає зміни до Податкового кодексу буде підписаний вже найближчим часом. Передбачалося, що він набере чинності 1 грудня 2024 року.