# бюджет

Німеччина мала би надати Україні більше військової допомоги, ніж зараз заплановано в бюджеті. Адже захист усієї Європи, яка перебуває під загрозою російської агресії.Про це заявила міністерка закордонних справ Німеччини та співлідерка "Зелених" Анналена Бербок. Її коментарі під час спілкування зі ЗМІ на полях зустрічі у Саудівській Аравії стосовно майбутнього Сирії цитує Spiegel.Бербок на запитання журналістів про нібито блокування канцлером Шольцом додаткового пакета допомоги для України висловила думку, що якщо додаткову зброю не надати, Україна "буде менш спроможною захищатися, тому менш здатною захистити нас".Вона додала, що надання Україні допомоги стане найкращим внеском у безпеку Європи та безпосередньо Німеччини.Перед цим журналісти Spiegel неофіційно дізналися, що нібито всередині уряду Німеччини виникла суперечка стосовно додаткового пакета зброї для України на суму близько трьох мільярдів євро. Пакет сформували Бербок і міністр оборони Боріс Пісторіус на основі термінових запитів України.Проте канцлер Олаф Шольц виступив проти та вважає, що вже запланованої допомоги достатньо, і Київ може витрачати на зброю кошти зі спільного кредиту від G7, та що несправедливо "ставити перед фактом" новий німецький уряд, який сформують після дострокових виборів у лютому.За останніми деталями, які дізналися журналісти, переговори про додаткову зброю нібито тривали конструктивно до Різдва, а потім канцлер різко змінив думку. Суперечку пов'язують із політичними міркуваннями партій перед достроковими парламентськими виборами.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Україна отримає від Німеччини додаткові керовані ракети до систем протиповітряної оборони Iris-T. Їх нададуть уже найближчим часом.

Наступного року Україна очікує від західних союзників понад 38 мільярдів гривень. Пряма бюджетна підтримка з боку країн Заходу 2024 року — 41 мільярд гривень. Про це розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду."2024 рік завершуємо в умовах фінансової стійкості. Коштом податків, зборів, внутрішніх позик у повному обсязі фінансуємо наші Сили оборони. Завдяки партнерам покриваємо цивільні видатки", — пояснив він.За його словами, лише пряма бюджетна підтримка за цей рік складе близько 41 мільярда доларів. Зокрема, понад 16 мільярдів євро отримали від Європейського Союзк за програмою Ukraine Facility. Майже 5,4 мільярда доларів надійшли за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом. Також вагомою є підтримка США, Світового банку, Японії, Канади й інших партнерів."Чітко розуміємо, звідки будемо брати кошти наступного року. Очікуємо залучити понад 38 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття найважливіших невійськових бюджетних видатків. А також отримати кошти від заморожених російських активів", — наголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.Нагадаємо, 23 грудня стало відомо, що Україна отримала 1,1 мільярда доларів від Міжнародного валютного фонду. Це шостий транш за спільною програмою в межах Механізму розширеного фінансування для України (Extended Fund Facility — EFF). Денис Шмигаль розповів, куди спрямують ці кошти.

Україна могла б отримати майже 15 мільярдів гривень надходжень у бюджет від легалізації криптовалюти. Проте цей обсяг залежатиме від оподаткування.Про це повідомив віцепрем'єр-міністр — міністр з питань інновацій, розвитку освіти, науки й технологій України Михайло Федоров, посилаючись на дослідження Global Ledger."15 мільярдів доларів надходжень у бюджет — потенціал легалізації ринку криптовалют", — написав він на своїй сторінці у Telegram.За результатами дослідження, Україна створює 2,5 % світового трафіку криптовалют. Тобто, якби ринок крипти був легалізований, держава могла б отримати близько 8,34 мільярда гривень податків від зареєстрованих в Україні криптобірж та ще до 6,53 мільярда гривень від оподаткування доходів громадян за 2021-2024 роки.Федоров наголосив, що команда Мінцифри активно працює над законопроектом з легалізації ринку криптоактивів у межах робочої групи, створеної при профільному комітеті. Також він вважає, що "обсяг надходжень залежатиме від концептів регулювання й оподаткування, які будуть закладені в цей закон". "Легалізація криптовалют потрібна не лише державі, а й бізнесу. Для підприємців це конкурентні переваги на глобальному ринку, юридичний захист і можливість залучати інвестиції. Завдяки легалізації ринку українські спеціалісти зможуть працювати вдома, а бюджет щорічно поповнюватиметься додатковими податковими надходженнями", — пояснив міністр.Нагадаємо, 12 грудня голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев заявив, що уже в першому кварталі 2025 року в Україні можуть легалізувати криптовалюту. Однак при цьому на пільгові умови оподаткування розраховувати не варто.

Палата представників Сполучених Штатів Америки ухвалила закон про видатки на оборону на 2025 рік. У цій редакції документа немає положення про можливість ленд-лізу для України.Про це повідомила посол України в США Оксана Маркарова, опублікувавши пост із поясненнями на своїй сторінці у Facebook.За її словами, закон про асигнування на потреби національної оборони на 2025 рік, відомий як NDAA, підтримали 281 член Конгресу. Проти голосували 140 законодавців (16 республіканців і 124 демократи). У Сенаті документ розглянуть наступного тижня. Маркарова пояснила, що цього року в документі не закладають кошти на Ініціативу з безпекової підтримки України (Ukraine Security Assistance Initiative), оскільки фінансування на неї на 2025 рік заклали у торішній закон в розмірі 300 мільйонів доларів.Також в ухваленій редакції немає положення про продовження дії закону про ленд-ліз для України, хоча початково очікували, що воно збережеться."Законопроект NDAA, затверджений Сенатом, містив положення щодо продовження терміну дії Закону про ленд-ліз для захисту демократії в Україні, посольство активно адвокатувало його, однак законопроект, затверджений Палатою представників, не містив такого положення. У консолідованому тексті законопроекту відповідне положення не включено. Посольство продовжує вести активну роботу щодо збереження цього механізму, який, зокрема передбачається у двопартійному та двопалатному законопроекті Stand with Ukraine Act", — зазначила Маркарова.Стаття 1 303 закону продовжує заборону використання будь-яких коштів на дії, які би могли призвести до визнання суверенітету Росії над окупованими регіонами України.Стаття 1 534 доручає міністру оборони США опрацювати можливість створення центру передового досвіду з підтримки розробки та вдосконалення систем озброєння на основі штучного інтелекту. Серед функцій такого центру — сприяння співпраці Пентагона з іноземними партнерами, включаючи Україну, для визначення кращих практик, інструкцій, стандартів і контрольних показників.Згідно зі статтею 6 411, директору національної розвідки, держсекретарю та міністру фінансів доручається подати до комітетів Сенату та Палати представників з питань розвідки, закордонних справ, збройних сил, юридичних питань, фінансових питань і з асигнувань доповідь про фінансування Росією актів міжнародного тероризму. Доповідь не буде таємною, однак може містити таємні додатки.Нагадаємо, що в Москві назвали "крадіжкою" рішення США про надання Україні кредиту на суму 20 мільярдів доларів коштом заморожених російських активів. Міністерство закордонних справ країни-агресора заявило, що цей крок "не залишиться без відповіді".

В Україні реалізовуватимуть усі програми державного бюджету на 2025 рік, який днями підписав президент Володимир Зеленський. Зокрема, в березні 2025 року в Україні проіндексують пенсії, а всі соціальні виплати на наступний рік збережуться в повному обсязі. Про це заявила голова комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк в ефірі "Українського радіо". За її словами, державний бюджет 2025 року дуже схожий на бюджет 2024 року, оскільки у ньому пріоритетом для фінансування залишаються оборонні потреби. Шуляк пояснила: оскільки на це майже не застосовуються кошти міжнародних партнерів, то всі витрати, повʼязані з фінансуванням ЗСУ, покриваються коштом податків, які сплачує український бізнес. При цьому нардепка також спростувала інформацію щодо закону про підвищення податків — воно, за її словами, не рекордне. За її словами, якщо подивитись на податки, які сплачуються в країнах Євросоюзу, то Україна тут точно не на першому місці. "Підвищення податків — не популярний крок. Він може не подобатися бізнесу, він може не подобатися працівникам, тому що там є певне підвищення військового збору, але я не знаю іншої альтернативи, яким чином країні підтримувати оборону", — наголосила Шуляк. Вона також додала, що як і 2024 року в держбюджеті на 2025 рік на другому місці стоять соціальні видатки. Тому вже у березні передбачена й відповідна індексація пенсій, яку проводили і 2024, і 2023, і 2022 років. "Попри повномасштабне вторгнення, соціальні виплати для пенсіонерів залишаються, і це абсолютно правильно, у фокусі уваги українського уряду. Тому всі соціальні виплати збережуться, а пенсії проіндексуються. Це теж дуже важливо", — зауважила Олена Шуляк. Вона зауважила, що в держбюджеті на 2025 рік видатки на оборону передбачені більші, ніж цього року, — йдеться про суму понад 2,2 трильйона гривень, понад 26% від ВВП. При цьому значні кошти виділять на фінансування ветеранського напрямку. Нагадаємо, що в Україні зростання реальних доходів пенсіонерів фактично припинилося. Головною причиною є ріст інфляції. Про це йдеться в новому макроекономічному та монетарному огляді, який опублікували на сайті Національного банку України.

Зовнішня допомога залишається важливим джерелом фінансування бюджетного дефіциту України. У листопаді 2024 року наша держава отримала 6,4 мільярда доларів від міжнародних партнерів.  Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів Україні. За даними відомства, минулого місяця до загального фонду державного бюджету України надійшло близько 6,4 мільярда доларів пільгового зовнішнього фінансування. Зокрема наша держава отримала: кредит від Світового банку, який став можливим завдяки гранту від США у розмірі 1,6 мільярда доларів та коштів від інших партнерів з розвитку -- 4,8 мільярда доларів; грант від США -- 1,35 мільярда доларів; пільгове фінансування від Японії -- 235 мільйона доларів; позика від Республіки Корея -- 100 мільйонів доларів; грант від Норвегії з Цільового фонду багатьох донорів Світового банку зі співфінансування програми другої позики на політику розвитку у сфері економічного відновлення для України -- 10,8 мільйона євро. До того ж кредит у розмірі 4,8 мільярда доларів було залучено через проект Світового банку "Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні" (PEACE in Ukraine). Ці кошти спрямовуються на компенсацію основних соціальних та гуманітарних видатків. "Міжнародна підтримка є вагомим внеском у підтримку фінансової стабільності країни в умовах воєнного стану. Загалом від початку повномасштабної війни пряма бюджетна допомога сягає 105,9 мільярда доларів", -- зазначили в Мінфіні. Нагадаємо, 14 листопада Європейська комісія схвалила чергову фінансову допомогу Україні, яка зміцнить макрофінансову стабільність нашої країни в умовах війни, що триває. Йдеться про суму 4,1 мільярда євро за програмою Ukraine Facility.

Кремлівський диктатор Володимир Путін схвалив бюджет Росії, підвищивши військові витрати на 2025 рік до рекордного рівня. Це свідчить про наміри Москви продовжувати війну в Україні. Про це повідомила агенція Associted Press. Журналісти підрахували, що близько 32,5% бюджету, опублікованого на урядовому веб-сайті в неділю, виділено на національну оборону, а це 13,5 трильйонів рублів (понад 145 мільярдів доларів), порівняно з 28,3% цього року. Законодавці обидвох палат російського парламенту, Держдуми та Ради Федерації, вже схвалили плани за останні 10 днів. "Повномасштабне вторгнення Росії в Україну з лютого 2022 року є найбільшим збройним конфліктом у Європі з часів Другої світової війни, який виснажив ресурси обидвох сторін. Київ отримує мільярди доларів допомоги від своїх західних союзників, але російські сили більші та краще оснащені, і в останні місяці російська армія поступово відтісняє українські війська у східних областях", — пишуть медійники. Там також зауважили, що оприлюднення бюджету в Росії відбулося в один день із візитом до Києва президента Європейської ради Антоніу Кошти та верховного представника ЄС із зовнішньої політики Каї Каллас. Також журналісти видання констатували, що Москва відправила в Україну 78 безпілотників у ніч на неділю. За даними військово-повітряних сил України, 32 безпілотники знищено та ще 45 безпілотників втрачено через, ймовірно, радіоелектронні перешкоди. Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю для SkyNews, що якщо чинити тиск на Російську Федерацію, то війну в Україні можна закінчити 2025 року. Цьому сприятиме посилення України та дипломатичні інструменти.

Україна продовжуватиме допомагати громадянам, які цього потребують, шляхом нарахування субсидій. В бюджеті країни на 2025 рік виділи достатньо коштів, які необхідні для виплат. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Посадовець нагадав, що більша частина всіх видатків бюджету на 2025 рік направлена на оборону та безпеку України. Водночас уряд визначив соціальні сфери, які буде повноцінно профінансовано. "На субсидії виділяємо понад 40 мільярдів гривень, що дозволяє підтримати всі українські родини, які потребують допомоги з оплатою комунальних послуг", -- наголосив він. Так, у соціальній сфері у 2025 році: проведуть індексацію пенсій; буде підвищення зарплат учителям у січні та вересні через спеціальні доплати, запроваджені в межах програми "Зимова підтримка"; буде розширено програму "Доступні ліки". Шмигаль додав, що завдяки ефективній роботі з партнерами уряд продовжить відбудову України та модернізацію інфраструктури. "Вдячні нашим партнерам, які допомагають фінансувати невійськові статті бюджету", -- наголосив прем'єр. Як відомо, 28 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2025 рік. Стратегічними пріоритетами залишаються обороноздатність та безпека країни.  Нагадаємо, раніше у ПФУ розповіли, як дізнатись розмір житлової субсидії. Детальніше — у нашому матеріалі.

Підвищення податків вже цього року дозволить акумулювати Україні вісім мільярдів гривень. За увесь 2025 рік бюджет отримає додаткових 140 мільярдів національної валюти. Про це у Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Посадовець нагадав, що з 1 грудня набувають чинності зміни до Податкового кодексу. Внаслідок цього в поточному році держава додатково акумулює вісім мільярдів гривень, а наступного року — 140 мільярдів. "Усі ці кошти без виключення спрямуємо на фінансування зарплат захисникам і захисницям України. Саме завдяки внутрішньому фінансовому ресурсу України забезпечуються виплати нашим воїнам", — йдеться у заяві Шмигаля. Він також зазначив, що загалом у 2025 році Україна витратить на оборону 2,23 трильйона гривень, з яких 1,16 трильйона — це грошове забезпечення військовослужбовців. "Таким чином усі українці, які сплачують військовий збір, допомагають воїнам і роблять важливий внесок у нашу стійкість та наближення справедливого миру", — додав Денис Шмигаль. Закон про підвищення податків: основні положення Військовий збір з фізичних осіб Закон передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Проте ці зміни не стосуватимуться військових. Від сплати звільняють тих, хто бере участь безпосередньо у бойових діях. Інші військовослужбовці ЗСУ, СБУ, СВР, ГУР МО, Нацгвардії, Прикордонної служби, УДО, Держспецзв’язку платитимуть 1,5%. Зокрема, він стягуватиметься із зарплат, премій, соцвиплат, компенсацій, лікарняних, пенсій, прибутку від здачі майна в оренду, доходів за авторським правом та від депозитів, дивідендів, спадщини, цінних подарунків вартістю понад 25% від мінімалки. Але є низка винятків: військовий збір не стягуватиметься із декретних виплат, спадщини та подарунків від родичів першого ступеня споріднення, аліментів, житлових субсидій, продажу одного транспортного засобу на рік. Військовий збір з ФОПів ФОПи вже є платниками військового збору за ставкою 1,5%. Оскільки звітний період для них — календарний рік, відповідно податкове зобов'язання за 2024 буде за ставкою 1,5%. А у 2025 році ставка буде 5%. ФОПи на єдиному податку першої, другої та четвертої груп не були платниками військового збору, проте з 1 жовтня — стають ними. Об'єктом оподаткування виступає щомісячна сума, яка дорівнює мінімальній зарплаті станом на перше число цього місяця. Зараз це вісім тисяч гривень. Ставка військового збору — 10% від мінімалки (800 гривень). Платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи та ФОПи — також не були платниками військового збору, але відтепер стають ними. Об'єкт оподаткування — дохід, з якого вони до змін сплачували 5% ЄП. Ставка — 1% від доходу.  Оподаткування банків Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто також ретроспективно. А фінустанови (крім страховиків) — 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%). Варто зазначити, що Верховна Рада 10 жовтня ухвалила законопроект про підвищення податків, який вже назвали історичним. Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для громадян, які працюють на спрощеній системі оподаткування. 15 жовтня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав цей законопроект.  Нагадаємо, 27 листопада фінансовий комітет підтримав скасування підвищення податків "заднім числом" для фізичних осіб-підприємців у 2024 році. Раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що законопроект, який передбачає зміни до Податкового кодексу буде підписаний вже найближчим часом. Передбачалося, що він набере чинності 1 грудня 2024 року.

У жовтні 2024 року державний та гарантований державою борг України зріс на 4,35 мільярда доларів. Загалом він перевищив 155,37 мільярда доларів. Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України. Станом на 31 жовтня 2024 року державний та гарантований державою борг України становив 155,37 мільярда доларів (6 413,57 мільярда гривень): державний та гарантований державою зовнішній борг -- 111,06 мільярда доларів (4 584,49 мільярда гривень); державний та гарантований державою внутрішній борг -- 44,31 мільярда доларів (1 829,08 мільярда гривень). Державний борг України становив 148,61 мільярда доларів (6 134,58 мільярда гривень) -- 95,65 % загальної суми державного та гарантованого державою боргу. Державний зовнішній борг -- 105,90 мільярда доларів (4 371,61 мільярда гривень) -- 68,16 % загальної суми. Державний внутрішній борг -- 42,71 мільярда доларів (1 762,97 мільярда гривень) -- 27,49 % загальної суми. Протягом жовтня 2024 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 4,35 мільярда гривень і в доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг зменшився на 0,32 мільярда доларів. Варто зазначити, що обсяг державного та гарантованого державою боргу розраховується у грошовій формі як непогашена номінальна вартість боргових зобов’язань у валюті кредиту (позики).  Нагадаємо, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час Київського міжнародного економічного форуму, що відбувся 7 листопада, заявив, що уряд працює над тим, щоб держава мала достатньо коштів на фінансування армії та інших видатків, а також, щоб закрити дефіцит бюджету у 2025 році.

У четвер, 28 листопада, президент Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2025 рік. Стратегічними пріоритетами залишаються обороноздатність та безпека країни.  Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. "Президент України підписав закон про державний бюджет на 2025 рік", -- написав він на своїй сторінці у Telegram. Прем'єр наголосив, що уряд чітко розуміє, що наступний фінансовий рік потрібно пройти впевнено. "Маємо злагодженість гілок влади та міцну підтримку наших партнерів", -- додав він. Основні характеристики й стратегічні пріоритети бюджету  Прем'єр-міністр назвав основні пріоритети бюджету на наступний рік. Оборона країни Всі податки громадян та бізнесу наступного року будуть спрямовані на оборону та безпеку України. Загальний ресурс, який буде направлений на сектор безпеки й оборони, складе 2,23 трильйона гривень. Рекордні кошти будуть спрямовані на виробництво та закупівлю зброї. На це передбачили 739 мільярда гривень. Підтримка громадян Другий пріоритет цього бюджету є підтримка громадян. У березні 2025 року запланували індексацію пенсій. Загалом на програми допомоги в соціальній сфері передбачено майже 421 мільярда гривень. Освіта Видатки на освіту складуть майже 199 мільярда гривень, а на медицину — 217 мільярда гривень. В обох сферах заплановані важливі проекти модернізації та розвитку. На оновлення медичних закладів, придбання сучасного обладнання та створення реабілітаційних центрів передбачено 10,7 мільярда гривень. На модернізацію освітніх закладів та облаштування укриттів — 17,5 мільярда гривень. Також у 2025 році продовжуватимуть підтримувати регіони та громади. Ресурс місцевих бюджетів зросте на 15%. Нагадаємо, раніше Денис Шмигаль заявляв, що для збереження стійкості України в умовах повномасштабної війни дуже важливою є макрофінансова стабільність. Уряд працює над тим, щоби держава мала вдосталь коштів на фінансування армії й інших видатків, а також, щоби закрити дефіцит бюджету 2025 року.

Вже у четвер, 28 листопада, президент Володимир Зеленський підпише закон про державний бюджет на 2025 рік. Він запевнив, що усі фінансові потреби України на найближчий час і на наступний рік гарантовані. Про це глава держави заявив під час свого вечірнього відеозвернення 27 листопада. Зеленський повідомив, що  у середу провів нараду з главою уряду Денисом Шмигалем, міністром фінансів України Марченком, представниками Верховної Ради.  "Обговорили основні параметри державного бюджету на наступний рік, нашу фінансову готовність і на цей грудень, і на наступний рік. І домовилися, що завтра я підпишу закон про державний бюджет на наступний рік — одразу після того, як закон надійде з Верховної Ради. Головне — усі фінансові потреби України на найближчий час і на наступний рік гарантовані", — заявив Володимир Зеленський. Раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що законопроект, який передбачає зміни до Податкового кодексу буде підписаний вже найближчим часом. Передбачається, що він набере чинності 1 грудня 2024 року. Нагадаємо, 27 листопада фінансовий комітет підтримав скасування підвищення податків "заднім числом" для фізичних осіб-підприємців у 2024 році. Нещодавно Денис Шмигаль під час Київського міжнародного економічного форуму заявив, що уряд працює над тим, щоб держава мала достатньо коштів на фінансування армії та інших видатків, а також, щоб закрити дефіцит бюджету у 2025 році.

У вівторок, 19 листопада, Верховна Рада схвалила в цілому проект бюджету на 2025 рік. Стратегічними пріоритетами залишаються обороноздатність та безпека країни. Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За його словами, за відповідне рішення проголосували 257 народних депутатів. Не підтримали проект бюджету 35 нардепів. У документі передбачені рекордні видатки на рівні 3,94 трильйона гривень. З них видатки на оборону становлять 2,22 трильйона гривень. Дохід, згідно з проектом бюджету, буде 2,3 трильйона гривень (податки -- 141 мільярд гривень). Наступного року зовнішнє фінансування становитиме 38,4 мільярда доларів. Основні характеристики й стратегічні пріоритети бюджету  Прем'єр-міністр Денис Шмигаль назвав основні пріоритети бюджету на наступний рік. Оборона країни Всі податки громадян та бізнесу наступного року будуть спрямовані на оборону та безпеку України. Загальний ресурс, який буде направлений на сектор безпеки й оборони, складе 2,23 трильйона гривень. Рекордні кошти будуть спрямовані на виробництво та закупівлю зброї. На це передбачили 739 мільярда гривень. "Буде більше фінансування на модернізацію нашого оборонно-промислового комплексу, а також на закупівлю дронів", -- зазначив він. Підтримка громадян Другий пріоритет цього бюджету є підтримка громадян. У березні 2025 року запланували індексацію пенсій. Загалом на програми допомоги в соціальній сфері передбачено майже 421 мільярда гривень. Освіта Видатки на освіту складуть майже 199 мільярда гривень, а на медицину -- 217 мільярда гривень. В обох сферах заплановані важливі проекти модернізації та розвитку. На оновлення медичних закладів, придбання сучасного обладнання та створення реабілітаційних центрів передбачено 10,7 мільярда гривень. На модернізацію освітніх закладів та облаштування укриттів -- 17,5 мільярда гривень. Також у 2025 році продовжуватимуть підтримувати регіони та громади. Ресурс місцевих бюджетів зросте на 15%. "В умовах обмежених ресурсів цей бюджет чітко визначає пріоритети. Оборона, безпека, підтримка людей, розвиток та відновлення країни. Це все те, що робить нас сильнішими та веде до перемоги", -- наголосив прем'єр. Нагадаємо, 7 листопада Денис Шмигаль заявляв, що для збереження стійкості України в умовах повномасштабної війни дуже важливою є макрофінансова стабільність. Уряд працює над тим, щоби держава мала вдосталь коштів на фінансування армії й інших видатків, а також, щоби закрити дефіцит бюджету 2025 року.

Бюджетний комітет рекомендував Верховній Раді України схвалити законопроект про державний бюджет на 2025 рік у другому читанні. До документа внесено деякі зміни. Про це повідомила голови комітету Роксолана Підласа, опублікувавши відповідний допис на своїй сторінці у Facebook. Судячи з її посту, запропоновані зміни мінімальні, а основні показники залишаються в редакції уряду. "Комітет з питань бюджету ухвалив проект Держбюджету-2025 до другого читання та вніс фінальні правки до тексту проекту. Далі — голосування в залі в другому читанні та в цілому за весь законопроект", — зазначила вона. Роксолана Підласа також навели пункти, які запропоновано змінити: два мільярди доларів (90 мільярдів гривень) кредитних коштів надійдуть до державного бюджету від Великої Британії суто на покриття військових видатків, а саме — закупівлю зброї; вони відображені у спецфонді зовнішніх запозичень і видатках Міноборони; залишили 4% ПДФО (крім військового) в громадах (тобто, загалом буде 64% для громад) для розрахунків за комунальні послуги та енергоносії, відповідно, скасовуємо субвенцію обласним бюджетам на покриття різниці в тарифах на 12,2 мільярда гривень; дозволили прифронтовим громадам не перераховувати реверс до державного бюджету (загалом 593 мільйони гривень); плюс 128 мільйонів "Укрзалізниці" на співфінансування європейського проекту розвитку залізничної інфраструктури, (фактично — залізничного полотна); співфінансування — обов’язкова умова надання європейських коштів; плюс 277,1 мільйона гривень НАН, зокрема, на дослідження у військовій сфері; виключили можливість політичним партіям купувати військові ОВДП (стаття 49 бюджету); виключили зобов’язання лікарням тримати гроші на рахунках у казначействі (пункт 28 прикінцевих положень). Нагадаємо, 7 листопада прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що для збереження стійкості України в умовах повномасштабної війни дуже важливою є макрофінансова стабільність. Уряд працює над тим, щоби держава мала вдосталь коштів на фінансування армії й інших видатків, а також, щоби закрити дефіцит бюджету 2025 року.

З початку 2024 року бюджет вже втратив близько 300 мільйонів гривень через те, що понад 60% бар’єрних рубежів типу "Єгоза", які виготовляють в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби, продаються на підприємства-посередники. Про це повідомляє Бюро економічної безпеки. У відомстві встановили, що виробники реалізують до 45% усього обсягу такої продукції безпосередньо на адресу держорганів, а решту — через комерційні  підприємства. Останні надалі встановлюють націнку до 45 % під час перепродажу товару державним установам.  "В умовах збройної агресії військові державні адміністрації вимушені купувати барʼєрні рубежі за завищеною ціною у комерційних підприємств, хоча виробляють продукцію державні установи. Однак наразі вони здебільшого відмовляють адміністраціям у закупівлі цих матеріалів для фортифікацій", — йдеться у заяві заступника директора БЕБ Андрія Пащука.  Він наголосив, що це повʼязано з нібито вже укладеними угодами з посередниками та відсутністю можливостей збільшити обсяги виробництва. Аби усунути передумови втрат бюджету Бюро направило на адресу Міністерства юстиції рекомендацію провести моніторинг обсягів реалізації бар’єрних рубежів типу "Єгоза" та малопомітних перешкод комерційним підприємствам. Також фахівці БЕБ пропонують розглянути питання щодо встановлення пріоритетності виконання замовлень державних органів. Нагадаємо, у жовтня працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України завершили досудове розслідування щодо колишніх заступника міністра оборони, виконувача обов’язків керівника Департаменту державних закупівель Міністерства оборони та посадовця Центрального управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних сил України, які закупили неякісну амуніцію для українських воїнів.