# бюджет

У четвер, 30 квітня, український уряд ухвалив рішення щодо нормативів дивідендів для державних компаній. За підсумками 2025 року до бюджету надійде майже 50 мільярдів гривень.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вони надала перелік компаній енергетичної сфери:"Енергоатом" — 50% чистого прибутку (9,344 мільярда гривень);"Укргідроенерго" — 30% чистого прибутку (6,285 мільярда гривень);"Нафтогаз України" — 30% чистого прибутку, що належить державі (970 мільйонів гривень);АТ "Оператор ГТС України" — 50% чистого прибутку (4,218 мільярда гривень);АТ "Оператор ринку" — 75% чистого прибутку (30,5 мільйона гривень)."Плануємо, що частину чистого прибутку, що залишиться у розпорядженні енергокомпаній, буде спрямовано на реалізацію робіт в межах Планів стійкості регіонів", — зауважила очільниця уряду.Вона деталізувала, що йдеться про підготовку до зими, відновлення пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури й інженерно-технічний захист.Також Свириденко назвала державні підприємства інших сфер:АТ "Українська оборонна промисловість" — 30% чистого прибутку (1,048 мільярда гривень);АТ "Укренергомашини" — 75% чистого прибутку з частки держави (1,733 мільйона гривень);ПрАТ "Укрфінжитло" — 30% чистого прибутку (2,062 мільярда гривень)."Рішення щодо кожної компанії ухвалювали у консультаціях з наглядовими радами та керівництвом компаній — з урахуванням фінансового стану та потреб у відновленні", — акцентувала прем’єр-міністерка.Вона також окремо назвала державні банки, наголосивши, що їхній прибуток — це важливий ресурс для фінансування оборони та соціальних видатків. За рішенням Кабміну, "ПриватБанк" спрямує до бюджету 20,4 мільярда гривень дивідендів (70% прибутку), "Ощадбанк" — 4,8 мільярда гривень (30%).Нагадаємо, що декілька днів тому президент України Володимир Зеленський анонсував зміни в роботі державних компаній. Це питання гарант обговорив з прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко..

У середу, 29 квітня, німецький уряд затвердив основні показники бюджету на 2027 рік. У документі також знову передбачена фінансова допомога Україні.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що загальний обсяг запозичень – 196,5 мільярда євро, що зумовлено збільшенням видатків на застарілу інфраструктуру та оборону.Раніше, наприклад, 2024 року, цей показник становив 50,5 мільярда євро за попереднього уряду, до того як Німеччина минулого року відмовилася від політики бюджетного консерватизму, намагаючись оживити свою економіку. У бюджеті цього року передбачено збільшення державного боргу на 180 мільярда євро."Бюджет передбачає істотне збільшення видатків на оборону, які, згідно з базовим бюджетом, зростуть до 105,8 мільярда євро 2027 року з 82,7 мільярда євро 2026 року", — зауважили медійники.Вони додали, що з урахуванням спеціального фонду оборони та фондів для України, загальні витрати на оборону 2027 року мають сягнути 144,9 мільярда євро.За основними пунктами угоди, Німеччина продовжить надавати Україні підтримку в розмірі 11,6 мільярда євро 2027 року та 8,5 мільярда євро на рік у період з 2028 по 2030 рік.Відповідаючи на запитання про скорочення підтримки України з 2028 року, міністр фінансів Ларс Клінгбейль звернув увагу на схвалений кредит ЄС у розмірі 90 мільярдів євро для України.Він також додав, що цифри, включені до фінансової програми, можуть змінитися в майбутньому. В цьому плані все залежатиме від потреб України.Нагадаємо, 15 квітня стало відомо, що Німеччина офіційно оголосила про розширення військової допомоги, зосередившись на посиленні далекобійних спроможностей ЗСУ. Нова стратегія передбачає не лише прямі постачання озброєння, а й запуск спільного оборонного виробництва для створення дронів стратегічного призначення..

Український лідер Володимир Зеленський заявив, що економічний дефіцит Росії сягнув захмарних показників, і жодні зовнішні фактори не зможуть стабілізувати бюджет окупантів. Президент зауважив, що зусилля Кремля використати світові енергетичні виклики приносять лише мізерний результат, який не покриває навіть десятої частини потреб агресора.Про це він заявив в інтерв’ю телемарафону "Єдині новини".Провал сподівань МосквиЗа словами глави держави, внутрішня фінансова ситуація в Російській Федерації залишається хиткою, попри розрахунки Кремля на дестабілізацію світових ринків. Зеленський наголосив, що масштаб економічних проблем агресора набагато більший, ніж здається на перший погляд, а кошти від нафтогазових стрибків не рятують ситуацію."У Росії великі проблеми з економікою. Дефіцит бюджету в 100 мільярдів доларів не покрити коштом короткої війни на Близькому Сході. Поки що вони покрили лише 10%, не більше", — заявив президент.Глобальні наслідки та загроза системі ППОХоча енергетична криза, спровокована війною в Ірані, створює додатковий тиск на Європу та США, вона не стає "рятівним колом" для російського бюджету. Проте, президент попередив, що така нестабільність виснажує західних партнерів та може негативно вплинути на постачання озброєння для ЗСУ.Як зауважив Зеленський, війна на Близькому Сході "посилює "руських", виснажує американців і енергозапаси Європи". Він акцентував на тому, що подальше розширення агресії у світі "обмежить доступ України до ППО", що є частиною стратегічного розрахунку Москви.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що російська влада готує підґрунтя для нової хвилі масштабної мобілізації, намагаючись придушити будь-які прояви громадського спротиву через жорстку цензуру в інтернеті. На думку глави держави, залучення мільйонного поповнення до лав окупаційної армії є критично необхідним для Кремля, аби спробувати повторити широкомасштабну наступальну операцію проти України..

Президент України Володимир Зеленський розкрив механіку тиску на фінансову систему агресора, наголосивши на важливості ударів по енергетичному сектору. За словами глави держави, поєднання міжнародних санкцій та українських далекобійних атак уже призвело до суттєвих дірок у бюджеті Російської Федерації.Про це він заявив в інтерв'ю для Axios.Стратегія пріоритетівУ розмові з журналістами президент наголосив, що в умовах війни проти більшої за ресурсами країни Україна змушена діяти асиметрично. Головним завданням є пошук вразливих точок противника та чітке визначення пріоритетних цілей для атак."Коли твоя країна менша за ворога, ти маєш знаходити його слабкі місця і визначати пріоритети", — пояснив логіку дій українського командування Зеленський.Три фактори тискуОсновою стабільності Російської Федерації залишається експорт енергоносіїв, саме тому цей сектор є головною мішенню. Глава держави виділив три ключові чинники, які наразі дестабілізують економіку ворога:міжнародні санкції: послідовне обмеження можливостей Москви торгувати на світових ринках;далекобійні удари: успішні атаки України на енергетичні об'єкти безпосередньо на території Росії;конкуренція на ринку: збільшення обсягів експорту енергоресурсів з боку США та країн Близького Сходу.За оцінкою президента, сукупність цих факторів призвела до того, що дефіцит російського бюджету у 2026 році сягнув позначки приблизно у 100 мільярдів доларів.Тривожні тенденціїПопри значний дефіцит, ситуація залишається напруженою. Зеленський застеріг, що ворог намагається адаптуватися до складних умов. Зокрема, наразі фіксується зростання щоденних доходів Росії від енергетики, що дозволяє Москві продовжувати фінансувати військові дії. "Наразі ж їхні енергетичні доходи зростають щодня, і це нам не допомагає", — підсумував президент, закликаючи до посилення тиску на агресора.Нагадаємо, російська влада з 1 квітня запроваджує повну заборону на вивезення пального за межі країни, намагаючись вгамувати стрімке зростання цін на внутрішньому ринку. Обмеження діятимуть щонайменше до кінця липня 2026 року на тлі системних проблем у нафтовій галузі агресора..

У неприфронтових регіонах 245 об’єктів критичної інфраструктури отримають додатковий захист у межах підготовки до наступної зими. Для цього Кабінет міністрів України виділив 9,2 мільярда гривень на виконання Планів стійкості регіонів.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це другий транш фінансування планів стійкості", — наголосила очільниця українського уряду.Вона деталізувала, як розподіляться кошти із загальної суми:5,2 мільярда гривень — Агентству відновлення на захист великих енергетичних об’єктів;3,5 мільярда гривень — регіонам на будівництво захисних споруд для розподільчих підстанцій, трансформаторів, газорозподільних станцій та інших об’єктів критичної інфраструктури;528 мільйонів гривень — акціонерному товариству "Укрзалізниця" для посилення захисту власних об'єктів.Прем’єр-міністерка запевнила, що виділені кошти покриють 30% потреби в фінансуванні визначених об’єктів і частку заборгованості щодо вже розпочатих робіт."Готуватися до зими маємо вже зараз. Робимо це в межах реалізації Планів стійкості регіонів. Пріоритети — захист енергообʼєктів, розвиток розподіленої генерації, забезпечення додатковими джерелами живлення об’єктів тепло- та водопостачання, а також децентралізація теплопостачання", — акцентувала вона.Керівниця Кабміну додала, що минулого тижня уряд виділив 12,85 мільярда гривень прифронтовим областям на перші роботи з підготовки до наступної зими в межах планів стійкості."Кошти спрямували на 209 об’єктів критичної інфраструктури в прифронтових регіонах і Київській області. Першочергові роботи там уже розпочаті", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що 24 березня прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко подала декларацію про доходи за 2025 рік. Там вказано, що вона отримала 4,76 мільйона гривень доходу. Згідно з декларацією, 2025 року вона отримала 1,37 мільйона гривень заробітної плати в Кабінеті міністрів і 3,24 мільйона гривень гонорарів від Київської школи економіки (KSE)..

Кабінет міністрів України готує виділення 11,2 мільярда гривень із резервного фонду держбюджету. Кошти спрямують на посилення захисту об’єктів критичної інфраструктури.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко після другого засідання Координаційного центру з реалізації планів стійкості, яке відбулося у Чернігові.За словами посадовиці, на засіданні було сформовано першочергову потребу у фінансуванні для захисту об’єктів критичної інфраструктури девʼяти областей і Київської області. Загалом визначили 210 об’єктів критичної інфраструктури, роботи на яких будуть розпочаті вже найближчими днями. Відтак, під ці задачі уряд готує виділення 11,2 мільярда гривень з резервного фонду держбюджету."Скоординували пріоритети роботи з міжнародними партнерами із залучення додаткового фінансування для реалізації планів стійкості та посилення захисту енергетичної інфраструктури. Завершуємо роботу над дерегуляційними рішеннями та додатковою підтримкою бізнесу. Напрацьовуємо програму доступного кредитування для бізнесу на енергонезалежність із фіксованої ставкою 7% річних на весь термін договору. У межах програми "5-7-9%" для прифронтових подовжуємо строки кредитування до кінця 2027 року. Окремо обговорили кроки щодо реалізації плану стійкості Києва, поданого міською владою", — додала Свириденко.Нагадаємо, раніше віцепрем’єр-міністр з відновлення України та міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба заявив, що протягом наступних шести місяців в Україні планують привести до ладу основні дороги. На першочергові роботи потрібно понад 14 мільярдів гривень, і вони вже перебувають в обробці.Читайте також: Асфальт "розтанув зі снігом": головний "дорожник" країни пояснив, чому міжнародні траси у жахливому стані.

Контррозвідка Служби безпеки України (СБУ) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ліквідували ще одну схему привласнення державних коштів на виконанні оборонних замовлень. На оборудках викрито керівництво стратегічного підприємства оборонно-промислового комплексу на Дніпропетровщині.Про це повідомила пресслужба СБУ. Там уточнили, що йдеться про першого заступника генерального директора заводу, який організував схему розкрадання 19,7 мільйона бюджетних гривень на закупівлі металевої сировини."Конструкційний матеріал мали використати для серійного виробництва озброєнь і боєприпасів для українських Сил оборони", — пояснили силовики.Вони додали, що для реалізації оборудки посадовець залучив заступника начальника управління матеріально-технічного постачання заводу та керівника афілійованої компанії, що торгувала сировиною."Разом вони домовилися про закупівлю продукції за цінами, які на третину перевищували ринкову вартість відповідного товару. Отриману "різницю" учасники оборудки конвертували в готівку", — зазначили в СБУ.Під час обшуків у фігурантів виявлено смартфони, комп’ютерну техніку та документи з доказами незаконної діяльності.Першому заступнику генерального директора заводу та двом його спільникам повідомлено про підозру відповідно до вчинених злочинів за декількома статтями Кримінального кодексу України:привласнення майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою;пособництво у привласненні майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою."Розв’язується питання про обрання запобіжних заходів. Зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, що за 2025 рік досудове розслідування розпочали у 520 кримінальних провадженнях. Загалом слідчі ДБР здійснювали розслідування у понад 1 730 кримінальних провадженнях. За їхніми результатами до суду направлено 327 обвинувальних актів стосовно 442 осіб, а судами вже винесено 88 обвинувальних вироків..

В Україні після перепадів температури, дощів і танення снігу на дорогах з’явилися глибокі ями, які можуть не лише пошкодити автомобіль, а й спричинити аварію. Найскладніша ситуація на міжнародних трасах "Київ — Одеса" та "Київ — Чоп", там фіксують вибоїни, більш характерні для місцевих шосе, які ніколи не бачили капітального ремонту.Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин в інтерв'ю "Економічній правді" розповів, коли планують відновити ці траси.За його словами, початок ремонту доріг "Київ — Одеса" та "Київ — Чоп" залежить від двох важливих факторів: фінансування і температури повітря. "Як тільки температура дозволить, аварійний ремонт розпочнеться. Частину робіт виконуватимемо в межах наявного фінансування, частину — з відтермінуванням платежів підрядникам", — зазначив він.Сухомлин поінформував, що у бюджеті передбачені 12,6 мільярда гривень, але сім-вісім мільярдів розписані Міністерством фінансів на грудень. Тобто, за його словами, зараз цих коштів немає."Але все одно частину робіт зробимо, будемо залазити в борги перед підрядниками", — запевнив посадовець.Він також додав, що для якісного укладання асфальту потрібна температура щонайменше +5…+10°C протягом тижня-двох. Ремонтні роботи в холодну погоду значно повільніші й дорожчі.Нагадаємо, напередодні прем'єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що в Україні планують розпочати ремонт автомобільних доріг щойно дозволять погодні умови. Насамперед йдеться про стратегічно важливі маршрути.Читайте також: Асфальт "розтанув зі снігом": головний "дорожник" країни пояснив, чому міжнародні траси у жахливому стані.

У Ніжинському районі Чернігівської області правоохоронці скерували до суду обвинувальний акт щодо директорки дитячого садка. Їй інкримінують зловживання службовим становищем.Про це повідомила поліція Чернігівщині. За даними слідства, 58-річна директорка дитячого садка у березні 2024 року фіктивно працевлаштувала до закладу дошкільної освіти працівників, які жодного разу не з’являлися на робочому місці до липня 2025 року.Водночас, вона складала завідомо неправдиві офіційні документи, що були підставою для нарахування їм заробітної плати. У результаті зловживання службовим становищем директорка завдала матеріальної шкоди Ніжинській територіальній громаді на суму понад 255 000 гривень.Посадовиці оголосили підозу у складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, а також зловживанні службовим становищем."Санкція зазначених статей передбачає покарання у вигляді штрафу 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або обмеження волі на строк до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років", — йдеться у повідомленні..

Різке скорочення нафтогазових доходів та надмірні витрати на армію провокують масштабний бюджетний дефіцит у Росії, що може досягти критичної позначки у 10 трильйонів рублів. Ситуація погіршується через втрату значної частки індійського ринку та необхідність надавати рекордні дисконти на енергоносії.Про це пише The Moscow Times. Як зазначає Reuters із посиланням на джерело, наближене до уряду РФ та ознайомлене із закритими розрахунками для кабміну. Ситуація з наповненням російської казни стрімко погіршується, що підтверджується конкретними показниками:нафтогазовий крах: лише у січні 2026 року надходження від продажу енергоносіїв обвалилися вдвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 393 млрд рублів;найгірші показники за десятиліття: поточний обсяг доходів у відносному вираженні (2% ВВП) став найнижчим за кілька десятиліть правління Володимира Путіна;індійський чинник: прогнозується, що експорт нафти до Індії в поточному році впаде на 30%, що суттєво обмежить приплив валюти;нереалістичне планування: за словами джерела, у бюджеті були закладені занадто оптимістичні цифри щодо скорочення витрат на оборону та безпеку, які насправді лише зростають.Як зазначає видання, загальні доходи Росії замість запланованого зростання можуть скоротитися на 6%, тоді як видатки перевищать план на 4–8%. У результаті "діра" в бюджеті складе від 3,5% до 4,4% ВВП. Хоча в російському уряді заявляють, що ситуація ще "не катастрофічна" і дефіцит планують покривати шляхом запозичень, мінфін РФ може бути змушений почати радикальне скорочення невійськових витрат.Нагадаємо, за даними Spiegel, минулого року Російська Федерація витратила на військові потреби на 66 відсотків більше коштів, ніж заявлялося в офіційних звітах Кремля. Реальні оборонні видатки агресора суттєво перевищили попередні оцінки експертів і продовжують стрімко зростати з початку повномасштабного вторгнення. .

Федеральний бюджет Росії 2025 року четвертий рік поспіль звели з дефіцитом. Доходи уряду виявилися нижчими за витрати на 5,645 трильйона рублів.Про це повідомило видання The Moscow Times із посиланням на дані російського Мінфіну, який звітував у понеділок, 19 січня."Порівняно з 2024 роком (3,471 трильйона рублів) "дірка" у скарбниці стала більшою в 1,6 раза, а у відносному вираженні — 2,6% ВВП — встановила рекорд із 2020 року (3,8% ВВП)", — констатували фахівці.Вони зауважили, що нафтогазові доходи обвалилися на 24% за рік, до 8,393 трильйона рублів після того, як ціна нафти Urals впала нижче за 40 доларів замість закладених до бюджету 70 доларів."Нафтогазові доходи зросли на 13% рік до року, до 28,807 трильйона рублів, але виявилися нижчими від початкового плану Мінфіну майже на 552 мільярди рублів", — підрахували економісти.Вони зазначили, що минулого року уряд підвищив податок на прибуток (з 20% до 25%), запровадив диференційовану шкалу ПДФО, збільшив мита та акцизи, обіцяючи зібрати до бюджету 3,6 трильйона рублів додаткових грошей.За фактом надходження зросли лише на 575 мільярдів рублів (1,6%), а в реальному вираженні — з урахуванням інфляції — розпочали скорочуватися.Економіст Віктор Туньов звернув увагу, що доходи всієї бюджетної системи Росії, включно з регіональними бюджетами, Пенсійним фондом та іншими фондами, практично не зростають третій рік поспіль: торік це було 91 трильйон рублів, роком раніше — 89 трильйонів, 2023 року — 87 трильйонів."Щороку підвищуємо податки, але вони нічого не приносять до скарбниці. Доходи впевнено знижуються у реальному вираженні щодо ВВП", — пояснив він.Своєю чергою, експерт Еміль Аблаєв наголосив, що фактичні надходження за ключовими статтями виявилися значно нижчими від плану через "погіршення економічних умов": темпи зростання економіки сповільнилися майже до нуля, корпоративні прибутки почали скорочуватися, а доходи від зовнішньої торгівлі просіли через посилення санкцій.Нагадаємо, наприкінці грудня минулого року в Центрі протидії дезінформації заявляли, що, попри запевнення Кремля про "стійкість" економіки, офіційні дані російської статистики за листопад 2025 року продемонстрували стрімке падіння ключових галузей промисловості. Найбільшого удару зазнало машинобудування та транспортна сфера..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив про збільшення військового бюджету на 2027 рік з одного трильйона доларів до 1,5 трильйона.Таку заяву він розмістив у своєму дописі у власні соцмережі Truth Social. Лідер США наголосив, що після тривалих і складних переговорів із сенаторами, конгресменами, членами уряду та іншими політичними діячами він дійшов висновку, що Сполученим Штатам необхідно суттєво збільшити оборонні витрати."Це дозволить нам побудувати "Мрію військових" ("Dream Military"), на яку ми давно заслуговуємо, і що найголовніше — це забезпечить нам безпеку і захищеність, незалежно від ворога", — зауважив Трамп.Американський лідер пояснив, що можливість різкого зростання оборонного бюджету з’явилася завдяки масштабним тарифним надходженням. Він вкотре заявив, що протягом багатьох років інші країни нібито користувалися Сполученими Штатами, застосовуючи невигідні торговельні умови."Ми легко досягаємо 1,5 трильйона доларів для військового бюджету. При цьому ми матимемо можливість одночасно: скорочувати військовий борг і виплачувати суттєві дивіденди патріотам у нашій країні!" — наголосив Трамп.Нагадаємо, 18 грудня 2025 року американський президент Дональд Трамп підписав закон про національне забезпечення оборони на 2026 фінансовий рік. На допомогу Україні в ньому передбачено 800 мільйонів євро на два роки.Як відомо, після повернення Дональда Трампа до Білого дому США зменшили обсяги підтримки України. Натомість у військовій сфері НАТО та США запустили механізм PURL, який дозволяє європейським країнам фінансувати та закуповувати американське озброєння для потреб України.На початку грудня Трамп знову заявив, що США більше не витрачають власні кошти на допомогу Україні. За його словами, тепер за американську зброю розраховується НАТО, а Вашингтон отримує кошти від Північноатлантичного альянсу..

За перші 11 місяців поточного року туристична галузь України продемонструвала суттєву стійкість. За даними Державної податкової служби, надходження туристичного збору зросли на 35,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, що принесло місцевим громадам додаткові 88,4 мільйона гривень.Про це повідомляє Державна податкова служба України. Загалом за вказаний період до місцевих бюджетів надійшло 338,4 мільйона гривень.Де відпочивають українціЯк зазначає Податкова, майже 40% усіх надходжень забезпечили два ключові регіони. Найпопулярнішими напрямками залишаються столиця та Львівщина:Київ — 68,8 мільйона гривень;Львівська область — 61,6 мільйона гривень.Високі показники також демонструють західні регіони, що спеціалізуються на гірському та оздоровчому відпочинку:Івано-Франківська область — 45,6 мільйона гривень; Закарпатська область — 30,4 мільйона гривень.Куди спрямовують коштиОсобливо важливим наповнення бюджетів стає під час святкового сезону, коли навантаження на інфраструктуру міст досягає піку. Отримані кошти громади витрачають на:доброустрій територій та розвиток сервісів для гостей;підтримку культурних проєктів та святкових заходів;оновлення туристичної інфраструктури.Правила сплати: що варто знати туристамТуристичний збір сплачують як українці, так і іноземці у формі авансового внеску перед поселенням у готелі, хостели чи будинки відпочинку.Ставки збору залежать від рішень місцевих рад:для внутрішніх туристів — до 0,5% від мінімальної зарплати за добу;для іноземців — до 5% від мінімальної зарплати за добу.У ДПС зазначили, що від сплати збору звільняються ветерани війни, особи з інвалідністю та особи, які їх супроводжують (не більше одного супровідника для першої групи або дітей з інвалідністю).Адмініструванням збору займаються податкові агенти — готелі та інші заклади розміщення, які перераховують кошти безпосередньо до бюджету громади.Нагадаємо, за даними Держагентства з розвитку туризму, Державна прикордонна служба фіксує приїзд іноземців до України. Інтерес до нашої країни серед закордонних туристів зростає. Іноземці їдуть і на відпочинок в горах, і на лікувально-оздоровчі курорти..

Вікно для реальної можливості задля досягнення угоди стосовно закінчення війни в Україні відкриється в лютому 2026 року. Це оптимальний період, при цьому — як для України, так і для Росії.Про це заявив керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, генерал-лейтенант Кирило Буданов в інтерв’ю "Суспільному".Йому нагадали, що в одному з попередніх інтерв'ю він казав про те, що оптимальним часом для мирної угоди стане саме лютий 2026 року. Журналісти поцікавилися, чому він тоді озвучив тезу саме про цей період."За нашими розрахунками, це найсприятливіший період як для Росії, так і для України, щоби чогось досягнути. Це пов'язано і з військовою активністю, й з опалювальним сезоном, і з іншими чинниками. Дуже багато всього. Я просто вам як висновок вже даю", — зазначив Буданов.Він наголосив, що російський бюджет на 2026 рік уже має катастрофічний вигляд. Майже половина витрат там закладена на "оборонні потреби", інші програми сильно скорочені."Тому вони вже ухвалили доволі непопулярні та складні рішення. Дуже болючі для них. Це ще одне пояснення вам щодо перемовного процесу. Оборонний бюджет 2026 року зараз — в сукупності, бо там є видатки на оборону, є на, як у нас кажуть, сили безпеки, — 46%. Будь-яка країна не може розвиватись, нормально кудись рухатися, коли вона 46% на війну витрачає. Це неможливо", — зазначив керівник ГУР.Буданов додав, що економічні складнощі Росії не вплинуть безпосередньо на ситуацію на полі бою, але вони вплинуть на позицію Росії щодо завершення війни.За словами головного розвідника України, економічного краху Росії як такого за нинішніх темпів чекати ще дуже довго — зараз це нереально."Але чи готова Росія так довго чекати? Це ще одне запитання. Проблеми вже насуваються, і вони істотні", — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, начальник ГУР також заявив, що Росія все ще має можливості атакувати як Україну, так й інші держави. На 2026 рік Кремль теж склав мобілізаційний план. Тож окупанти не припиняють наступальні операції..

Україна має всі необхідні ресурси для покриття бюджетного дефіциту у 2026 році. Це стало можливим після погодження Європейським Союзом фінансування в обсязі 90 мільярдів євро.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами. За його словами, цього тижня було остаточно розв'язане питання, з яким до нього зверталися прем’єр-міністр України та Міністерство фінансів."Від прем'єр-міністра України і від Міністерства фінансів до мене був запит — вирішити це питання, і воно було вирішене цього тижня. Ці 45 мільярдів — половина від 90 мільярдів на 2026 рік. Питання закрите", — наголосив президент.Він також зазначив, що на сьогодні наша держава має чинні двосторонні угоди з міжнародними партнерами, зокрема й з країнами "Коаліції охочих". Відповідні угоди передбачають щорічне фінансування та є важливою складовою стабільності державного бюджету."Окремо у мене були двосторонні договори в України з партнерами, з більшістю представників Коаліції охочих, ви це знаєте, у яких є фінансування – фінансування щорічне. І я проводив окремі бесіди з лідерами, щоб вони, попри ці 45 мільярдів, не знижували фінансову підтримку Україні, яка зафіксована у наших двосторонніх контрактах. Я думаю, що партнери мене почули", — додав гарант.Нагадаємо, 16 грудня міністр оборони України Денис Шмигаль звернувся до міжнародних партнерів під час 32-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн", озвучивши колосальну потребу у фінансуванні оборони на 2026 рік, яка сягає 60 мільярдів доларів від країн-союзників.19 грудня стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика..