# Гральний бізнес

У середу, 19 грудня, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід для керівника Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) Івана Рудого. Його триматимуть під вартою без права на заставу.Про це повідомило "Суспільне". Згідно з рішенням суду, він перебуватиме в СІЗО до 4 лютого 2025 року. Рудого підозрюють у сприянні діяльності російських онлайн-казино в Україні."Це повністю якась нісенітниця та дуже недбало сфабриковані якісь звинувачення, які не мають жодного підґрунтя, жодного сенсу та взагалі якогось причинно-наслідкового зв'язку", — прокоментував Рудий.На запитання чи знав він, що компанія, якій видавали ліцензію на провадження грального бізнесу, пов'язана з Росією, він відповів, що саме СБУ компетентна надавати якісь коментарі або висновки КРАІЛу щодо того чи іншого заявника."Навіть, якщо інформація надійде від приватного джерела чи від правоохоронця, її варто детально перевірити, а вас немає функції та можливості встановлювати якісь факти. Тобто ми можемо зібрати інформацію, ми можемо її за належністю переслати до компетентних органів і вже керуватися їх висновками. Тільки після цього можемо ухвалювати свої рішення", — додав він.Державне бюро розслідувань і Офіс генерального прокурора 18 грудня затримали Рудого за підозрою у сприянні роботі російського онлайн-казино в Україні та незаконному зберіганні наркотиків. Під час обшуків у керівника КРАІЛ правоохоронці виявили та вилучили кокаїн у великій кількості.У ДБР додали, що КРАІЛ, який очолює Рудий, видала та за його вказівками навмисно не вчиняла дії щодо позбавлення ліцензії з організації азартних ігор у мережі інтернет комерційну структуру, бенефіціарним власником якої є росіяни, а її представники сприяли Росії.Що відомо про Івана РудогоІван Рудий є колишнім військовим, він брав участь у бойових діях на сході України 2014 року. Тоді ж отримав поранення та лікувався у харківському шпиталі. Після служби у війську став секретарем Консультативної ради у справах ветеранів війни, сімей полеглих захисників України у Мінветеранів. Також він брав участь в "Іграх нескорених", був капітаном національної збірної України.Уряд призначив Івана Рудого на посаду голови КРАІЛ 28 жовтня 2020 року. Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей — головний орган влади зі спеціальним статусом, що регулює сферу організації та проведення азартних ігор і лотерей, — створили ще до вторгнення Росії.У січні 2024 року НАЗК виявило у діях Івана Рудого ознаки корупції. За даними слідства, Рудий помстився керівниці апарату КРАІЛ, через що виніс на розгляд і проголосував за дисциплінарне провадження й усунення її від посади.Нагадаємо, що Івана Рудого також підозрюють у незаконному зберіганні наркотичних засобів у великих розмірах без мети збуту.

У середу зранку, 18 грудня, працівники Державного бюро розслідувань та Офісу генерального прокурора затримали керівника Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Івана Рудого.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на власні джерела. Згідно з наданою інформацією, правоохоронці затримали очільника КРАІЛ за те, що він підтримував діяльність в Україні російського онлайн-казино.Ідеться про онлайн-казино Pin-Up, яке підозрюють у відмиванні російських грошей, і яке мало ліцензію на організацію азартних ігор. На початку грудня ДБР повідомило про підозру його власникам і топ-менеджерам.Під час обшуку у Рудого виявили речовину, схожу на наркотичну.Нагадаємо, наприкінці жовтня суддя Печерського суду Світлана Смик ухвалила рішення, що український бюджет винен російському бізнесмену Дмитру Пуніну 2,6 мільярда гривень. Ці кошти мали негайно повернути російському олігарху. За словами Плінського, рішення стосувалося зняття арешту з 2,6 мільярда гривень онлайн-казино Pin-UP, які вже передали в АРМА як "російські гроші" та які пішли в бюджет на потреби української армії.Нещодавно Національний банк України надіслав лист до Ради національної безпеки й оборони з пропозицією ввести санкції проти платіжної системи Royal Pay Europe, яка була частиною гральної архітектури російського букмекера 1хBet. Однак жодним чином не звертає увагу на діяльність російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозри шістьом особам, які допомогли компаніям вивести нерухомість збанкрутілого харківського банку. Ці компанії пов’язані з відомим російським букмекером.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там пояснили, що ці дії виявили у співпраці з Державною службою фінансового моніторингу та Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз."Зокрема, в березні 2023 року ДБР викрило протиправну фінансову оборудку з нерухомістю харківського комерційного банку, що перебуває у процедурі ліквідації. Вартість нерухомості у середмісті Харкова оцінюється у 360 мільйонів гривень", — йдеться в повідомленні.У ДБР додали, що схему реалізували з використанням реквізитів української компанії, підконтрольної власнику харківського банку, а також двох іноземних компаній щодо яких, за рішенням РНБО, застосовано національні санкції. При цьому раніше розслідування Бюро встановило, що ці компанії мають зв’язок із відомим російським букмекером, іншими компаніями й особами, дії яких вчинені на шкоду національним інтересам та національній безпеці нашої держави."Новими господарями стали іноземні компанії, фактичними бенефіціарними власниками яких є громадяни держави-агресора. Самі ж компанії-нерезиденти перебувають під санкціями Ради національної безпеки та оборони України", — пояснили правоохоронці.Директору одного з відділень збанкрутілого банку, приватному нотаріусу, трьом представникам компаній, залучених в оборудці та особі, яка "придбала" майно банку повідомлено про підозри у розтраті або пособництві розтрати майна банку в особливо великих розмірах, підробці документів та їх використанні, а також легалізації майна, одержаного злочинним шляхом."Санкція статті за вчинення розтрати в особливо великих розмірах передбачає позбавлення волі до 12 років. Досудове розслідування триває", — констатували в ДБР.Майно, протиправно виведене з-під управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, рішенням суду заарештували та передали в управління Національного агентства з виявлення активів (АРМА). Що відомо про російського букмекераВін заробив 2022 року близько 12 мільярдів російських рублів. З цього прибутку компанія сплачувала податки та збори до бюджету ворога. Їхнім коштом фінансується силовий блок, оборонно-промисловий комплекс Росії, а також збройна агресія проти України.У червні 2023 року, за клопотанням ДБР і Офісу генерального прокурора, суд заарештував і передав в управління АРМА понад 1,9 мільярда гривень із рахунків компанії-нерезидента, реквізити якої використали під час цієї оборудки.Своєю чергою, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду наприкінці вересня 2024 року остаточно задовольнила апеляційну скаргу Міністерства юстиції, подану на підставі матеріалів провадження Бюро, про застосування санкції у вигляді стягнення активів компанії в дохід держави шляхом передачі цінних паперів, коштів на банківських рахунках і відсотків від управління такими активами з боку АРМА на загальну суму близько двох мільярдів гривень безпосередньо до Державного бюджету України.Нагадаємо, що минулого тижня бенефіціарним власникам і топ-менеджерам онлайн-казино повідомили про підозру у відмиванні російських грошей. Фігурантами стали троє громадян Росії та двоє українців.

У середу, 4 грудня, народні депутати проголосували в цілому законопроект № 9256-д про посилення контролю на гральному ринку. Згідно з документом, ліквідовується комісія з регулювання азартних ігор та лотерей. Про це повідомив у Telegram-каналі народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За цей законопроект проголосувало 239 народних обранців. Що передбачає законопроект № 9256-д: Ліквідовується КРАІЛ. Замість нього до 1 квітня 2025 року утворюється новий уповноважений орган та визначається Міністерство, яке буде формувати політику у сфері грального бізнесу та лотерей. Впроваджується механізм обмеження доступу до нелегальних гральних вебсайтів/мобільних додатків. Реклама азартних ігор забороняється, крім винятків: на ТБ та радіо в нічний час, у медіа для осіб старше 21 року, на платформах та пошукових системах із цільовою аудиторією старше 21 року. Забороняється також: — пропонування або надання відшкодування витрат для участі в азартних іграх; — здійснення телефонних дзвінків, надсилання повідомлень невизначеному колу осіб; — пропонування безоплатних бонусів замість внесення ставки.  У рекламі забороняється участь військовослужбовців, волонтерів, популярних осіб, а також використання тематики, пов’язаної з війною. Заборона отримання ліцензії особами, які були власниками чи посадовими особами гральних компаній, що мають податковий борг чи борг зі сплати ліцензій. Розрахунки при проведенні азартних ігор здійснюються виключно у грошовій формі через поточні рахунки в банках. Забороняється використання інших платіжних послуг. Забороняється спонсорство, крім спонсорства у спорті. Лотереї підпадають під більшість обмежень грального бізнесу: вимоги до репутації посадових осіб, податкового боргу, відносин із країною-агресором, виключно банківські розрахунки. Дозволяється отримувати ліцензію на проведення державних лотерей іноземним суб’єктам із відповідним досвідом. Уточняються норми щодо обов’язкового використання РРО гральним бізнесом. Уточнюються норми щодо неможливості отримання ліцензії особами, пов’язаними із країною-агресором. Забороняється використання їх брендів. Встановлюються ліміти на витрати та час гри, а також обов’язкові перерви. Впроваджуються "контрольні закупки" під час перевірок із відеофіксацією. Забороняється прийняття ставок у кредит або з наступною оплатою. У чому полягає суть закону Віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров наголосив, що суть прийнятого закону — реорганізувати комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і прибрати з процесу видачі ліцензій людський чинник. Далі цифрувати ліцензії, щоб видача була автоматичною, за чіткими критеріями, та почати впровадження системи онлайн-моніторингу. "Парламент підтримав важливу ініціативу. Це величезний крок до подолання корупції у сфері. Дякую rомітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Данилу Гетманцеву й депутатам за підтримку", — написав Федоров у своєму Telegram-каналі. Нагадаємо, наприкінці жовтня суддя Печерського суду Світлана Смик ухвалила рішення, що український бюджет винен російському бізнесмену Дмитру Пуніну 2,6 мільярда гривень. Ці кошти мали негайно повернути російському олігарху. За словами Плінського, рішення стосувалося зняття арешту з 2,6 мільярда гривень онлайн-казино Pin-UP, які вже передали в АРМА як "російські гроші" та які пішли в бюджет на потреби української армії. Нещодавно Національний банк України надіслав лист до Ради національної безпеки й оборони з пропозицією ввести санкції проти платіжної системи Royal Pay Europe, яка була частиною гральної архітектури російського букмекера 1хBet. Однак жодним чином не звертає увагу на діяльність російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна.

Національний банк України надіслав лист до Ради національної безпеки й оборони з пропозицією ввести санкції проти платіжної системи Royal Pay Europe, яка була частиною гральної архітектури російського букмекера 1хBet. Однак жодним чином не звертає увагу на діяльність російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна. Про це повідомив журналіст Євген Плінський. Він опублікував цей ексклюзивний документ у своїх соціальних мережах. Джерело: Telegram-канал Євгена Плінського "Цей лист датований 2023 роком та передував рішенню РНБО ввести санкції проти цієї платіжної системи. Далі був позов Мін’юсту у ВАКС стосовно націоналізації 1,8 мільярда гривень, які після судового процесу передали в бюджет", — зазначив журналіст. Публікуючи цей лист, він порадив замислилися над подвійними стандартами НБУ. "З одного боку, Нацбанк на прикладі Royal Pay Europe чудово бачить російських бенефіціарів, бачить інформацію в ЗМІ, бачить інформацію від Офісу генпрокуратури та чітко констатує наявність загрози від діяльності такої компанії в Україні, тому пропонує ввести санкції РНБО. Але з іншого боку, НБУ не бачить того самого в діяльності російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна, який за виведені з України гроші вже скупив половину Кіпру", — пояснив Плінський. За його словами, щодо російського контролю цього онлайн-казино ще більше доказів і фактів. Зокрема, є прямі докази виведення майже 300 мільйонів гривень на кіпрську компанію, бенефіціаром якої є росіянин Пунін. Журналіст зауважив, що якщо в листі Андрія Пишного до РНБО замінити Royal Pay Europe та її власника Сергія Кондратенка на Pin-UP і Дмитра Пуніна, то отримаємо абсолютно правдивий документ. "Але такого документа НБУ не видає. Чому? Ніхто не розуміє. Абсурду цій ситуації додає факт, що Pin-UP офіційно визнано російським вже урядом, який за підписом прем’єра Шмигаля передав в управляння АРМА заарештовані два мільярди російських грошей на закупівлю ОВДП. Очільниця АРМА Олена Дума так і пише: "гроші російського онлайн-казино Pin-UP", — акцентував Плінський. Він констатував: все вказує на те, що якщо ми маємо факт контролю росіянами цього казино, то логічним є наступний крок — введення санкцій та націоналізація активів. Але НБУ цей крок ніяк не наважиться зробити. "Ми маємо багато кейсів введених санкцій проти українського бізнесу, проти українських компаній і власників, які не мають жодних підтверджених фактів злочинної діяльності або роботи на ворога. Але нам пояснюють що санкції — це про справедливість. При цьому паралельно ми бачимо приклади відкритого існування російського бізнесу, проти якого санкції не вводять. Яке тут нам дадуть пояснення? "Не все так однозначно?" Чудова позиція", — зіронізував Плінський. У такому ж тоні він порадив керівникам НБУ вийти та сказати українцям, що є перелік "хороших руських", проти яких вводити санкції не можна. "Що їх бізнес — це трохи й ваш бізнес. Ми ж зрозуміємо. Можливо. Але нам і цього не говорять. Просто мовчать", — підсумував журналіст. На завершення Євген Плінський навів перелік працівників НБУ, від яких залежить ухвалення рішення щодо санкційних питань, це ті, які бачать російське коріння в Royal Pay Europe та не бачать його в Pin-UP: заступник голови НБУ Дмитро Олійник, керівниця департаменту фінансового моніторингу НБУ Анна Липська, управління санкційної політики на чолі з Олександром Царевським (він голосував під час засідання уряду проти санкцій щодо Pin-UP), керівник юридичного департаменту Олександр Зима, керівник департаменту безпеки Олександр Паламарчук, очільниця офісу правління НБУ Оксана Ковальова. Нагадаємо, наприкінці жовтня суддя Печерського суду Світлана Смик ухвалила рішення, що український бюджет винен російському бізнесмену Дмитру Пуніну 2,6 мільярда гривень. Ці кошти мали негайно повернути російському олігарху. За словами Плінського, рішення стосувалося зняття арешту з 2,6 мільярда гривень онлайн-казино Pin-UP, які вже передали в АРМА як "російські гроші" та які пішли в бюджет на потреби української армії.

У середу, 30 жовтня, Печерський суд Києва повторно заарештував 2,6 мільярда гривень онлайн-казино, яке підозрюють у відмиванні російських грошей. Це відбулося за клопотанням Державного бюро розслідувань (ДБР) і Офісу генерального прокурора. Про це повідомила прес-служба ДБР. За інформацією правоохоронців, ці кошти залишаються в управлінні Національного агентства з виявлення активів АРМА, попри те, що 25 жовтня суд необґрунтовано зняв з них арешт. У ДБР зазначили, що 12 серпня 2024 року суд задовольнив клопотання ДБР і Офісу Генерального прокурора про передачу до АРМА мільярдів гривень, арештованих на рахунках онлайн-казино, пов’язаного із представниками держави-агресора. "ДБР здійснює розслідування схем легалізації майна об’єднаннями осіб за участі низки суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію з організації азартних ігор у мережі Інтернет, і діяли під прикриттям окремих працівників правоохоронних і контрольних органів", — пояснили в Державному бюро розслідувань. Зокрема, підтверджено зв’язки даного онлайн-казино з представниками держави-агресора та російським капіталом, а також підсанкційними суб’єктами. ДБР проводить розслідування у межах кримінального провадження за фактами фінансування дій, вчинених з метою повалення конституційного ладу, легалізації майна, створення та участі у злочинній організації, бездіяльності працівника правоохоронного органу щодо незаконної діяльності лотерей. Нагадаємо, вчора журналіст Євген Плінський повідомляв, що суддя Печерського суду Світлана Смик ухвалила рішення, що український бюджет винен російському бізнесмену Дмитру Пуніну 2,6 мільярда гривень. Ці кошти мають негайно повернути російському олігарху. За його словами, рішення стосується зняття арешту з 2,6 мільярда гривень онлайн-казино Pin-UP, які вже передані в АРМА як "російські гроші" та які вже пішли в бюджет на потреби української армії.

Тема підвищення податків з метою "латання" бюджетної діри у 500 млрд грн, про яку українська влада "несподівано згадала" всередині 2024 року, не вщухає вже котрий місяць. Бізнес вже неодноразово виказав свої претензії до урядових ініціатив. Своєю чергою можновладці, зокрема устами одіозного Данила Гетманцева, продовжують пояснювати, чому чергове "общипування гусака" неминуче, причому саме у запропонованому ними вигляді. Про те, наскільки пропозиції уряду відповідають поточному моменту й можливостям країни, які збори дійсно можна підвищити, а які не варто чіпати, і де можна було б знайти додаткові кошти, якби у влади було таке прагнення, TrueUA розповів керівник аналітичного напряму "Мережі захисту національних інтересів "АНТС", економіст Ілля Несходовський. -- Чи можна сказати, що урядові ініціативи були, скажімо, сирими й непродуманими? -- Так. Не всі -- треба розуміти, що це цілий комплекс різноманітних підвищень податків, -- але якщо брати в сукупності, то переважає певна непродуманість, нерозуміння того, як воно вплине на український бізнес. Крім цього, не пропонуються заходи, які б стимулювати, наприклад, боротьбу з "тінню", закриття різноманітних "тіньових" схем, від яких бюджет втрачає значні кошти. Тому в цьому контексті я вважаю, що, так, вони непродумані. -- На вашу думку, які найбільш проблемні місця? Не знаємо, чи можна їх назвати шкідливими, але непродумані ініціативи? -- Деякі можна назвати шкідливими. Треба розуміти, що уряд впроваджує, по суті, нові податки, але при цьому називає їх "військовим збором". Абсолютно непродумане питання запровадження податку з обороту. Це найбільш шкідливий податок для підприємств, який абсолютно не враховує ні результату діяльності, нічого. Він є дискримінаційним стосовно підприємств, які працюють в Україні, у порівнянні з тими, які імпортують продукцію. Він дискримінаційний стосовно підприємств, які здійснюють інвестиції. Навіть студент третього курсу чудово розуміє, що податок з обороту -- це найгірше, що можна запропонувати, якщо, правда, це не якийсь дуже дрібний бізнес. От він, в принципі, податок з обороту може платити, для нього це нормально. А середньому і великому бізнесу це абсолютно не прийнято. Це перше. Далі -- підвищення військового збору з заробітних плат з 1,5% до 5%. Загалом ця ініціатива могла б бути, але лише якщо таке підвищення стосувалося б заробітних плат, вищих за мінімальні, наприклад, вдвічі. Тобто підвищуємо до 5%, але тільки для заробітних плат, які зараз вищі за 16 тисяч гривень. Це був би правильний і більш обґрунтований підхід. Якщо підвищувати військовий збір для заробітних плат на рівні мінімальної, то це означає, що по факту податок з доходів фізичних осіб буде складати вже не 19,5%, а 23%. Зараз мінімальна заробітна плата трохи менша за 200 доларів, і з них буде забиратися 46 доларів. Людині на життя буде залишатися лише тільки 154 долари. Я вважаю, що це абсолютно неприйнятна, неприйнятна пропозиція. Безграмотна, я би навіть так сказав. З приводу деяких інших позицій, то, знову ж таки, не враховується ринок "тіні". Якщо певний сектор в "тіні", наприклад, на половину, то збільшуючи оподаткування ми просто призводимо до того, що "тінь" збільшиться з умовних 50% до 80%. Ніхто не буде платити, тому що винагорода за несплату податків набагато вища, ніж ризик отримати штрафні санкції. -- Наступне питання було, власне, чи можуть ці зміни призвести до ще більшої тінізації економіки. Очевидно, відповідь вже є... -- По окремих секторах -- так. Наприклад, якщо говорити про ювелірні вироби. Коли вони продаються через інтернет без сплати будь-яких податків і без видачі фіскального чека -- і нуль реакції з боку податкової. Продаються через інтернет ті ж самі різноманітні побутові товари, техніка, смартфони тощо -- і також без плати податків. Куди дивиться податкова? Якби вона в цьому напрямку працювала належним чином, забезпечила б 10 мільярдів податкових надходжень до державного бюджету. Проте, як ми бачимо, набагато простіше здійснювати оподаткування білого бізнесу, ніж боротися з тими, хто не сплачує податки взагалі. -- Тобто, ті, хто платять, будуть платити ще більше? -- Звичайно. Цей підхід був завжди до 2016 року. Не розуміючи функціонування економіки, завжди заганяли себе ще більше в "тінь". А вона зменшувалася лише у випадку, коли в Україну заходили різноманітні "шалені" кошти. Наприклад, через високі ціни на метал, що збільшувало загальний оборот всередині країни, і, таким чином, "тінь" зменшувалася. Або коли заходили значні інвестиції. Зокрема у 2005-2006 році, коли зайшли іноземні капітали в банки, що призвело до того, що збільшилося кредитування, і обсяг коштів в економіці зріс. В цьому контексті, звичайно, лише у 2015 році були зроблені абсолютно нормальні кроки, що і призвело до унікального для країни, яка перебуває у стані війни, зростання економіки, середніх заробітних плат, "білих" заробітних плат і суттєвого покращення, зокрема й зовнішньоекономічного балансу. -- А нагадайте, які кроки тоді були зроблені, і чи можна, на вашу думку, якісь з них використати зараз? -- Наприклад, один з таких кроків -- це закриття "податкових майданчиків" Януковича. Замість того, щоб збільшувати податки всім, їх збільшили лише для тих, хто платив дуже мало -- наприклад, ренту. Теоретично, зараз ренту також можна було б підвищити. Розумію, що треба дивитися ситуацію на світових ринках тощо, але тоді рента була дуже низькою, і підняти її було абсолютно обґрунтованим рішенням. У 2015-му був впроваджений податок на імпорт. Замість того, щоб збільшувати оподаткування всередині країни, збільшили оподаткування якраз імпортної продукції. І тим самим покращили торговельний баланс: він вперше за десятки років був позитивним. І це якраз треба зараз впроваджувати. Загалом, якщо говорити про кроки, потрібні зараз, де можна збільшувати оподаткування, то, по-перше, у нас є заяви від аналітичних центрів, і ми всі погодилися, що альтернативою тому, що пропонує Кабмін, є збільшення ПДВ. Це перший момент. Другий момент, це вже моя індивідуальна думка -- збільшення або впровадження додаткового імпортного мита. Крім воєнних товарів, гуманітарки й критичного імпорту, все решта оподатковується. Це два основні напрямки, вони мають бути ключовими. Кілька днів тому Данило Гетманцев якраз писав, що цей додатковий 1% військового збору з обороту, котрий вони хотіли запровадити, вже пропонують замінити на ПДВ. Так, ми зустрічалися з Гетманцевим і Мінфіном, і сподіваюся, що до них якраз дійшло, що податок з обороту -- один з найгірших податків. -- На вашу думку, які ще важелі можна було б використати для наповнення бюджету, і як? Тут одразу згадується заява пані Пріцкер про митницю... -- Абсолютно вірно! Я ще раз наголошую, що найбільша діра українського бюджету -- це українська митниця. І нічого не робиться, щоб цю діру закрити. Туди вливаються мільярди. Це не питання спроможності, це питання зацікавленості влади і людей, які працюють на митниці, -- щоб все це продовжувало існувати. Бо приносить їм дуже непогані гроші. Якщо у нас є випадки затримання митників, які просто так везуть в машині сотні тисяч доларів (йдеться про начальника митного поста "Ягодин", затриманого з 700 тис. доларів у багажнику свого автомобіля, -- ред.), і це оборот якихось тижнів? Якщо за декілька днів набираються такі великі суми, то за місяць там набираються мільйони доларів. І це лише від однієї митниці. Тож митниця залишається дірою в українському бюджеті. -- Які ще шляхи можна назвати? -- Я розставляю так. Перше -- це закриття "тіньових" схем. Якщо держава не впроваджує жодних заходів, щоб їх закрити, то все решта не має ніякого значення. Бо це фактично вибіркове оподаткування. Далі, якщо ми будемо говорити про підвищення, то в першу чергу підвищуються податки на шкідливе. Наприклад, акцизи на тютюн. Я вважаю, що можна збільшити оподаткування ігорного бізнесу. Уряд це навіть якось і не помічає. Тут, на моє переконання, треба і схеми закрити, і оподаткування збільшити. Достатньо докласти незначних зусиль -- і у вас десятки мільярдів додатково в бюджеті. Наприклад, податкова виставила претензії до ігорного бізнесу за попередні роки на 51 мільярд гривень. Плюс там фактично кримінал на криміналі. Куди держава дивилася, коли запускала туди певних людей? Якщо ми будемо говорити вже про класичне збільшення податків, після перших кроків, то це додаткові імпортні мита, це збільшення ПДВ на 2-3% і, якщо розглядати питання збільшення військового збору на заробітні плати, то лише від зарплат, вищих за мінімальну вдвічі. Це єдині три кроки, які я вважаю допустимими за сьогоднішніх умов. Що я підтримую з пропозицій Мінфіну -- це авансовий внесок податку на прибуток з АЗС. Його можна трошки переглянути щодо того, як його обраховувати, але в цілому це правильний підхід. І другий момент, який я підтримую, -- це зменшення неоподаткованого мінімуму на посилки з 150 до 45 євро. -- На вашу думку, додаткове оподаткування ФОПів виправдане за наших умов? -- Якщо брати першу групу, то там однозначно не виправдане. Якщо говорити про другу, то воно виправдане для певних видів діяльності. Наприклад, ресторани -- там взагалі, я вважаю, можна спокійно збільшувати податок, тому що вони сидять на другій групі, ще й податки оптимізують. Знову ж таки, тут податкова однозначно недопрацьовує. А от якщо це, умовно, той, хто ремонтує взуття, він не витягне ту додаткову суму. Взагалі не зрозумію, для чого ці копійки. Мети в цьому немає ніякої. Воно не варте того, щоб для першої чи другої групи збільшувати оподаткування. Виключення становлять ресторани й, наприклад, ті, хто торгують алкоголем. Щодо збільшення податку з 5% за 6% з обороту для третьої групи -- це не критично, скажу чесно, але сам підхід... Я вважаю, що, знову ж таки, можна впроваджувати залежно від виду діяльності. Якщо це виробництво, то 5% навіть забагато. Але якщо це послуги, то можна збільшити навіть удвічі, 10% від обороту брати. Тому що там значна частка саме винагороди виконавця сидить, і це фактично певна мінімізація на виплаті заробітної плати. Тому підвищення з 5% до 6% я вважаю нейтральним, воно не дасть якогось глобального негативного ефекту.

У четвер, 20 червня, слідчі Державного бюро розслідувань проводять близько 20 обшуків в офісах та помешканнях осіб і компаній, які повʼязані з російськими онлайн-казино Pin-UP і Vbet. Про це повідомив журналіст Євген Плінський, посилаючись на власні джерела в Офісі генерального прокурора. За його інформацією, обшуки відбуваються як у юридичних осіб, директорів і власників ТОВ "Укр Гейм Технолоджи", ТОВ "Вікторія Софт", ТОВ "Вбет Україна", так і в "Єдиному Просторі" (монопольна платіжна система в державному застосунку "Дія"). "Її власником є той самий Ігор Зотько, який є партнером росіян в Pin-UP і власником ТОВ "Укр Гейм Технолоджи". Цікаво, що напередодні обшуків сам Ігор Зотько сховався на Кіпрі у свого російського шефа Дмитра Пуніна, та не хоче повертатися в Україну. Окреме запитання, а як він виїхав. Через Мінцифри, яке не бачить що в "Дії" завелися росіяни? Дуже цікаво почути позицію Михайла Федорова", — зауважив журналіст. Євген Плінський запевнив, що стосовно обшуків сьогодні буде багато інформації. "Там і КРАІЛ, і НБУ в темі… Там всі "харчувалися" з російських грошей", — підсумував він. Нагадаємо, 7 травня Плінський повідомляв, що на той момент упродовж декількох тижнів Фінансовий моніторинг у межах запобігання виведення коштів з країни букмекерськими компаніями й онлайн-казино, яких підозрюють у співпраці з Росією, блокував їм майже три мільярди гривень. Однак Генеральна прокуратура чомусь не поспішала відкривати кримінальні справи. Хоча в деяких епізодах мова може йти навіть про економічний тероризм.

Уже впродовж декількох тижнів Фінансовий моніторинг у межах запобігання виведення коштів з країни букмекерськими компаніями й онлайн-казино, яких підозрюють у співпраці з Росією, блокує їм майже три мільярди гривень. Однак Генеральна прокуратура чомусь не поспішає відкривати кримінальні справи. Хоча в деяких епізодах мова може йти навіть про економічний тероризм. Про це повідомив журналіст Євген Плінський. "Давайте вже після свят! Приблизно так звучить позиція Офісу Генерального прокурора на команду президента та рішення РНБО навести лад на ринку грального бізнесу та вичистити з нього русню. Але, схоже, що і "після свят" на нас чекає те саме "нічого", — зазначив він на своєму авторському Telegram-каналі. Медійник іще раз нагадав фактично доведені, принаймні медійно, кейси присутності росіян. Мова про онлайн-казино — VBet і Pin-Up. Саме їм Фінансовий моніторинг заблокував майже три мільярди гривень. "Я вже описував, що це запобіжний захід для того, щоби прокурори встигли добігти до суду з арештом рахунків, а оператори не вивели гроші з країни. Але прокурори не те що не побігли, вони тупо спостерігають за подіями та чогось чекають. Фінансовий моніторинг продовжує ручне блокування рахунків VBet та Pin-Up, самі компанії відкривають нові рахунки та намагаються якось вистрибнути з грошима з України, а Офіс Генерального прокурора просто продовжує спостерігати. При цьому доказова база щодо VBet і Pin-Up у них на столі лежить в такому обсязі, що коли ви все це почуєте, то прозрієте", — наголосив Плінський. За його словами, стосовно Pin-Up фактично мова йде про економічний тероризм, коли під приводом діяльності онлайн-казино, організували вимивання коштів українців в офшори та їх подальшу легалізацію через скуповування нерухомості й інших активі на Кіпрі головним інвестором Pin-Up росіянином Дмитром Пуніним. Навіть британські правоохоронці вже зайнялися фінансовою активністю Пуніна на Кіпрі, де затримували та допитували його. Але наш Офіс Генерального прокурора не хоче помічати всього цього. "Замість активних дій щодо російських онлайн-казино Генпрокурор Костін виходить із компліментарним матеріалом у виданні виданню Forbes, володіє яким співвласник VBet, білоруський бізнесмен Артур Гранц", — пояснив хитрість моменту журналіст. Він погодився, що, зі свого боку, Артур Гранц робить усе правильно. Даючи Костіну першу шпальту із заголовком "Як же добре зажив бізнес, коли ОГП очолив Андрій Костін", Гранц розв'язує питання лояльності прокурорів як щодо VBet, так і щодо своєї монопольної мережі DutyFree, яка під час війни фіктивно пробивала на українців десятки літрів алкоголю та сотні пачок сигарет. "Ви чули про кримінальні справи щодо цієї схеми? Я теж ні. Схема була, збитки державі були, навіть закон окремий ухвалювали проти цього свавілля, а ось кримінальних справ проти реалізаторів схеми немає. Проте з боку Гранца є пакет медійної підтримки Генерального прокурора", — додав Плінський. Він також розповів про план VBet і Pin-Up, про який кажуть усередині грального бізнесу. Головне їхнє завдання — притримати прокуратуру до 20 травня, а саме в цей день закінчиться термін блокування Фінансовим моніторингом їх грошей, швидко вивести з України три мільярди, а далі вже можна підставлятися під санкції та реєструвати в Україні нові компанії. "І всі будуть задоволені. Як прокурори, так і росіяни. Вам подобається цей план?" — закінчив допис риторичним запитанням Євген Плінський. Нагадаємо, що на Кіпрі триває боротьба з відмиванням кривавих російських мільярдів нелегальним гральним бізнесом, а також спробою легалізації військових злочинців до ЄС. У межах чергової операції силовиків затримано власника російсько-українського казино Pin-UP Дмитра Пуніна, також у кримінальній справі проходить громадянин України Ігор Зотько.

Офіс генерального прокурора України наче не помічає діяльність компаній бізнесмена Артура Гранца. Вони мають мільярдні прибутки у сфері гемблінгу та можуть бути пов’язані з Росією. Відповідний допис зробив політичний експерт Тарас Загородній на своїй сторінці у Facebook. Він зазначив, що Артур Гранц — громадянин Білорусі, йому належать букмекерська контора та онлайн-казино Vbet, Duty Free бізнес, український "Форбс". 25 квітня у цьому виданні вийшла комплементарна стаття про Офіс генпрокурора, який нібито масово закриває кримінальні справи щодо бізнесу, зменшуючи на нього тиск. На думку Загороднього, така промо-стаття могла стати свого роду вдячністю Гранца генпрокурору Андрію Костіну. "За дивним збігом обставин прокуратура обходить стороною компанії бізнесмена. Схоже, що на рішення прокурорів може впливати такий позитив від видання "Форбс", — зауважив політичний експерт. Компанія Vbet, що, за даними ЗМІ, належить Гранцу, 2023 року отримала доходу на 3,1 мільярда гривень, чистого прибутку — 683 мільйони гривень. За даними розслідування "Апостроф", Vbet має зв'язки з росіянами та "виживає" конкурентів з українського ринку. Засновник компанії — кіпрський офшор. Один із кінцевих бенефіціарів — Віген Бадалян, який через свої компанії пов'язаний із російською букмекерською конторою "Фонбет". У жовтні минулого року створено петицію із закликом ввести санкції проти Vbet, але влада на петицію не відреагувала. За інформацією "Фактів", сини Артура, Давид Гранц і Арман Гранц, проживають у Підмосков'ї та володіють низкою торговельних компаній — ТОВ "Авангард", ТОВ "Міка Холдинг". Поруч із ними живе і займається бізнесом із торгівлі й брат Артура Марен Гранц, власник ТОВ "Маг-Інтер". А батько Артура Гурген Гранц навіть висувався депутатом на виборах місцевої ради, але не пройшов. "На мою думку, правоохоронці мають перевірити зв’язок компаній Артура Гранца з Росією. І вирішити, чи потрібно вводити проти нього особисто, чи проти його компаній санкції", — написав Тарас Загородній. Нагадаємо, тиждень тому журналіст Євген Плінський розповідав, що фінансовий моніторинг заблокував на 30 днів рахунки букмекерської контори VBet і мережі казино Pin-UP. На них залишилися 2 860 мільярдів гривень: 570 мільйонів VBet і 2 290 мільярда Pin-UP.

У межах протидії нелегальному гральному бізнесу в Україні заблокували понад 2 500 сайтів, що забезпечували проведення азартних ігор і на яких розміщували ресурси онлайн-казино без відповідної ліцензії. Про це повідомив Офіс генерального прокурора. Там зазначили, що станом на квітень тривають розслідування понад 450 кримінальних правопорушень за фактами незаконної організації азартних ігор. "Повідомлено про підозру 21 особі. До суду скеровано обвинувальні акти стосовно 72 осіб, в тому числі сім обвинувальних актів щодо 68 учасників злочинних угруповань", — розповіли прокурори. Тим часом минулого року кількість зареєстрованих правопорушень такої категорії складала 169 фактів. "Прокурори також здійснюють процесуальне керівництво у провадженнях щодо низки великих компаній, які причетні до організації та функціонування нелегальних онлайн-казино", — йдеться в повідомленні Офісу генерального прокурора. У відомстві додали, що забезпечується процесуальне керівництво у кримінальному провадженні щодо легалізації коштів із незаконних азартних ігор онлайн на загальну суму 4,8 мільярда гривень. "Також здійснюється досудове розслідування щодо підсанкційної юридичної особи, яка перебуваючи під контролем структур та громадян РФ, організувала та проводила нелегальну букмекерську діяльність на базі ресурсів міжнародної букмекерської контори", — наголосили в Офісі генпрокурора. Інфографіка: Офіс генерального прокурора України Нагадаємо, що 20 квітня президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в Інтернеті.

Фінансовий моніторинг заблокував на 30 днів рахунки букмекерської контори VBet і мережі казино Pin-UP. На них залишилися 2 860 мільярдів гривень: 570 мільйонів VBet і 2 290 мільярда Pin-UP. Про це повідомив журналіст Євген Плінський. За його словами, блокування відбулося на підставі відповідної статті закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму". "Тобто ці оператори ринку, м’яко кажучи, підозрюються правоохоронцями або в фінансових махінаціях, або у зв’язках з країною агресором. Але враховуючи наявну інформацію, то, найімовірніше, мова йде про обидві складові", — зазначив медійник. Він додав, що судовий арешт мав би стати наступним процесуальним кроком. Блокування від фінансового моніторингу — це такий собі запобіжник для унеможливлення виведення коштів із рахунків в умовах, коли фігуранти вже знають про плани слідства, а судового арешту в рамках кримінальних справ ще немає. Це "золота година" для слідчих швидко бігти в суд і арештовувати кошти. "Чи буде цей арешт? Це дуже гарне питання, адже, враховуючи наші реалії, складність справи та фінансові можливості операторів грального ринку може відбутися все, що завгодно, тому сценарій "порішали" поки що не виключений", — зауважив Євген Плінський. Він зауважив, що станом на сьогоднішній ранок питання перебувало на рівні Офісу генеральної прокуратури України, де найближчим часом мають ухвалити рішення про звернення в суд і арешт. "Ну, або не ухвалити таке рішення, що буде означати можливість вивести кошти з країни зазначеними структурами, після чого фінансовий моніторинг виглядатиме крайнім, а до Офісу генпрокуратури та слідчих з’явиться багато запитань", — додав журналіст. Він наголосив: немає сумнівів у тому, що Pin-UP контролюється росіянами. Особливо після інформації про затримання на Кіпрі їхнього бенефіціара Дмитра Пуніна за позовом Великої Британії щодо відмивання коштів. "Сподіваюся, що прокурори не будуть зволікати з рішенням про арешт, враховуючи, що зазначені майже три мільярди можуть або втекти з країни, або потрапити в бюджет на потреби армії. І так, зараз триває активна підготовка засідання РНБО щодо грального ринку, на яке "акули" російського бізнесу, не рахуючи бюджети та використовуючи певних правоохоронців, намагаються проштовхнути купу дрібних тем і вивести себе з-під удару. Ми все бачимо та всім усе розкажемо. Не треба цього робити", — підсумував Євген Плінський. Нагадаємо, що на Кіпрі триває боротьба з відмиванням кривавих російських мільярдів нелегальним гральним бізнесом, а також спробою легалізації військових злочинців до ЄС. У межах чергової операції силовиків затримано власника російсько-українського казино Pin-UP Дмитра Пуніна, також у кримінальній справі проходить громадянин України Ігор Зотько.

На Кіпрі триває боротьба з відмиванням кривавих російських мільярдів, нелегальним гральним бізнесом, а також спробою легалізації військових злочинців до ЄС. У межах чергової операції силовиків затримано власника російсько-українського казино Pin-UP Дмитра Пуніна, також у кримінальній справі проходить громадянин України Ігор Зотько. Про це повідомило грецьке інформаційне агентство Linenet Greece. Інформацію підтвердили в Pin-UP Україна, назвавши те, що сталося непорозумінням. Власника російської мережі казино Pin-UP Дмитра Пуніна вчора затримали правоохоронці у столиці Кіпру Лімасолі. Громадянина Російської Федерації Дмитра Пуніна звинувачують у відмиванні сотень мільйонів доларів на території Європейського Союзу, України та Великої Британії. Також він причетний до організації нелегальних азартних ігор і ухилення від сплати податків. Разом із реальним власником Pin-UP у кримінальній справі проходить громадянин України Ігор Зотько, до якого причетна низка юридичних осіб, які здійснюють діяльність казино Pin-UP на території України. Раніше повідомлялося, що російський власник Pin-UP Дмитро Пунін скуповує нерухомість на Кіпрі. Він донедавна самостійно очолював Pin-UP. Потім передав посаду дружині, уродженці Луганська Марині Ільїній. Вона володіє торговою маркою Pin-UP в Україні. Сам Пунін народився в Росії, там закінчив освіту та побудував бізнес. Останні роки він перебрався на Кіпр, де купив місцеву футбольну команду та на початку 2023 року призначив туди тренером колишнього капітана збірної Росії Олександра Кержакова. Після низки скандальних публікацій із футбольного клубу Дмитра Пуніна пішли знакові футболісти. Футбольний клуб підозрювали в договірних матчах. Дмитро Пунін спішно продав його наприкінці минулого року. Однак продаж виявився фіктивним. Улітку минулого року колишній білоруський тренер Олександр Хацкевич розповів про те, що під час роботи у кіпрській команді його схиляли до практики договірних матчів. Днями в Україні очікується рішення про відкликання ліцензії Pin-UP в Україні, а також відкриття кримінального провадження на Ігоря Зотька. Він відмовляється від коментарів, каже про таємницю слідства. Адвокат Дмитра Пуніна назвав затримання свого підзахисного "полюванням на відьом". У Пуніна та Зотька один правозахисник. За словами захисту Пуніна, клієнт заперечує всі звинувачення, а також не вважає себе росіянином з початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України. До речі, Дмитра Пуніна вважають гаманцем прем'єр-міністра Росії Михайла Мішустіна, а Ігоря Зотька — підставною особою нелегального бізнесу росіян в Україні та ЄС. Нагадаємо, ще минулого року стало відомо, що понад вісімдесят російських олігархів фінансують війну Росії в Україні. Лише 14 з них потрапили під санкції у всіх країнах проукраїнської коаліції.

Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) не підпорядковуватимуть Міністерству цифрової трансформації України. Замість колегіального органу створять службу, підпорядковану одному з органів виконавчої влади. Про це заявив голова Комітету Верховної ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв'ю "Радіо Свобода". Він зазначив, що через незадовільну роботу цієї комісії вирішив рекомендувати до голосування законопроект, поданий Кабінетом міністрів України. "Ми звернули увагу на істотний недолік регулювання у сфері грального бізнесу — це відсутність системи онлайн-моніторингу. На жаль, цю систему КРАІЛ не може запустити вже більше ніж три роки. Система ця вирішувала би дуже багато: від оподаткування до контролю за діяльністю гральних закладів. На жаль, ми бачимо що цей процес заблокований. На жаль, результату жодного немає", — розповів Гетманцев. За його словами, саме тому народні депутати підтримали законопроект Кабінету міністрів про ліквідацію КРАІЛ і передачу функцій цього органу одному з органів центральної виконавчої влади. "Ви казали про передачу контролю Мінцифри — немає цього в законопроекті, ніхто Мінцифри не передає. Йдеться про створення не колегіального органу великого, не комісії великої, а звичайної служби, яка би швидко та якісно виконувала ці завдання", — сказав він. Голова профільного комітету також пояснив, що накопичилися зміни, необхідні до чинного законодавства, тому їх об’єднали в один законопроект. Він вважає, що гральний бізнес повинен бути жорстко врегульований державою: "До цього накопичувалася ціла низка змін до чинного законодавства, які є необхідними й щодо протидії лудоманії, і щодо забезпечення дотримання організаторами грального бізнесу чинного законодавства. Ми об’єднали все це в один законопроект. Ми покращуємо законодавство. Так, воно стає жорсткішим для грального бізнесу, але в суспільстві існують певні види діяльності, які має жорстко врегулювати держава. І тут мова йде не про розвиток бізнесу, тут мова йде про суспільне здоров’я та забезпечення безпеки", — акцентував Гетманцев. Гетманцев вважає, що народні депутати очікують подальшого виходу з тіні учасників ринку. Однак в Україні продовжують працювати сайти, котрі надають послуги у сфері грального бізнесу, без ліцензій. "Ми очікуємо подальшого відбілювання ринку. Якщо взяти березень цього року — в чотири рази сплачено більше податків порівняно з березнем минулого року. Два мільярди ми отримали в березні цього року надходжень до державного бюджету. Але поряд з цим, за даними Мінцифри, послуги у сфері грального бізнесу надають більше тисячі сайтів. А ліцензованих з них — лише 17", — пояснив голова комітету. Нагадаємо, що 4 квітня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики одностайно погодив законопроект про посилення контролю за гральним бізнесом. Він також ліквідував Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей.

У четвер, 4 квітня, Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики одностайно погодив законопроект про посилення контролю за гральним бізнесом. Він також ліквідував Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ). Про це повідомив перший заступник голови комітету, народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Він наголосив, що, крім передання функцій КРАІЛ на Мінцифри, в законі є низка важливих речей: обмеження реклами азартних ігор (у тому числі недопустимість спекуляцій на темі війни та волонтерства) та заборона спонсорства; визначення додаткових інструментів для обмеження відвідування гральних закладів і участі в азартних іграх для потенційно вразливих категорій населення на період воєнного стану; вдосконалення інструментів контролю за гральним бізнесом (контрольні закупівлі, моніторинг мережі Інтернет); встановлення додаткових критеріїв для анулювання ліцензій, вдосконалення вимог щодо бездоганної ділової репутації посадових осіб організаторів азартних ігор, встановлення вимог до надавачів послуг у сфері азартних ігор. Поза тим Ярослав Железняк звернув увагу на ще один важливий нюанс, що стосується практичного застосування закону після його остаточного ухвалення Верховною Радою. "Підтримую обмеження. Але все це запрацює на практиці лише одночасно з ефективною боротьбою з тінню. Міскодінг закрили майже, а ось дропери та крипта досі літає. Інакше обмеження можуть штовхнути частини людей у тінь, що не є метою закону. Тому будемо давати норми, щоби ще обмежити фінансові шлюзи", — наголосив заступник комітету. Нагадаємо, що 2 квітня президент Володимир Зеленський провів нараду зі Службою безпеки України, Мінцифри, Держспецзв’язку та секретарем РНБО щодо ситуації з онлайн-казино.