# Гральний бізнес

Детективи територіального управління Бюро економічної безпеки України в Київській області викрили та припинили діяльність 18 нелегальних гральних закладів на території регіону. Триває встановлення повного кола осіб, причетних до цього.Про це повідомили на сайті Бюро економічної безпеки України (БЕБ).Правоохоронці уточнили, що підпільні гральні зали функціонували в нежитлових приміщеннях у Фастівському, Білоцерківському, Бучанському, Васильківському й Обухівському районах Київської області."Заклади працювали в закритому режимі, зокрема, під час комендантської години. Організатори ретельно приховували незаконну діяльність: відвідування погоджувалося заздалегідь з адміністраторами, а доступ надавався винятково постійним клієнтам", — деталізували в БЕБ.Під час обшуків детективи БЕБ вилучили понад 160 комплектів комп’ютерної техніки, відеокамери, термопринтери та чорнові записи. Вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальних провадженнях."Орієнтовна вартість вилучених товарно-матеріальних цінностей — майже три мільйони гривень", — наголосили правоохоронці.Зараз триває встановлення повного кола осіб, причетних до організації та функціонування нелегального грального бізнесу. Досудове розслідування здійснюється у кримінальних провадженнях за статтею 203-2 Кримінального кодексу України (незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей)."Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Київської обласної прокуратури", — підсумували в Бюро економічної безпеки України.Нагадаємо, минулого тижня міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповідав, що державна агенція PlayCity, яка контролює гральний бізнес, працює вже шість місяців. За цей час вона встигла заблокувати більш як 2 500 нелегальних онлайн-казино..

Житомирські поліцейські разом із колегами з Інтерполу затримали в Данії співорганізатора злочинної групи, що займалася незаконним гральним бізнесом. Підозрюваного екстрадовано до України.Про це повідомила Національна поліція України. Там уточнили, що знаний у кримінальних колах 36-річний житомирянин декілька років переховувався від слідства за кордоном.При цьому інформацію про нього публікували в обліках Генерального секретаріату Інтерполу."Іноземні партнери повідомили сектор міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції в Житомирській області про затримання розшукуваного, його днями екстрадували на територію України", — йдеться в повідомленні."Чоловік — співорганізатор злочинної групи, що займалася незаконним гральним бізнесом. Діяльність підпільного закладу поліцейські припинили в серпні 2022 року", — констатували житомирські правоохоронці.Вони також установили, що чоловік неодноразово був засуджений за злочини та мав кримінальні зв’язки. Він поширював злочинний вплив, здійснюючи контроль за діяльністю груп, які причетні до вчинення злочинів на території Житомирської області."Фігурант контролював розподіл коштів для "підтримання" засуджених у виправних установах регіону; вживав заходів для усунення конкурентів у гральному "бізнесі" тощо", — деталізували поліцейські.Слідчі повідомили затриманому про підозру. Суд йому обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 908 400 гривень.Нагадаємо, декілька днів тому до України екстрадували чоловіка, який сім років тому зґвалтував 17-річну дівчину. За даними поліції, після скоєного фігурант виїхав до Німеччини..

Державна агенція PlayCity, яка контролює гральний бізнес, працює вже шість місяців. За цей час вона встигла заблокувати більш як 2 500 нелегальних онлайн-казино.Про це повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров."Півроку тому ми запустили державну агенцію PlayCity, яка трансформує підходи до регуляції грального ринку. Агенція вже розпочала боротьбу з незаконною рекламою та системне очищення ринку від нелегальних організаторів азартних ігор", — наголосив він.Михайло Федоров виокремив такі результати за перші шість місяців роботи:Оновлене законодавство. Уряд ухвалив пакет ключових рішень. Розробили сучасні стандарти відповідальної гри та ліцензійні умови. Також уперше запроваджуємо ліміти на участь в азартних іграх.1,4+ мільярда гривень надходжень до бюджету від ліцензій. Прозорі правила та відновлення процесу ліцензування вивели частину ринку з тіні.Боротьба з нелегальним ринком та рекламою. Заблокували 2 500+ нелегальних онлайн-казино, видалили 280+ сторінок у соцмережах за незаконну рекламу азартних ігор, виписали штрафів на понад 52 мільйони гривень блогерам і медіа за просування нелегального контенту.Прозорість і безпека. Позбавляємо ліцензій компанії за звʼязки з Росією, запустили систему трекінгу, створюємо новий реєстр лудоманів. За порушення процесу звітності влітку організатори отримали штрафи на 13,6 мільйона гривень.Уперше за 12 років перезапускається ринок лотерей. Увесь цей час сфера працювала в «сірій» зоні — бюджет недоотримав мільярди гривень. Тепер цей ринок працюватиме в правовому полі, сплачуватиме ліцензійні платежі та податки в повному обсязі."Продовжуємо реформувати гральний ринок. Цифровізуємо процеси, знищуємо корупцію та стимулюємо надходження до бюджету", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, що червні цього року в Україні позбавлено ліцензію на роботу російському онлайн-казино Pin-Up. Це перші результати діяльності новоствореної державної агенції "ПлейСіті"..

У середу, 19 листопада, Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка встановлює розроблені Мінцифрою нові та зрозумілі правила для операторів лотерей. Це відбувається вперше за понад 12 років.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Упродовж більш ніж десятиліття ця сфера працювала в "сірій" зоні: без контролю, прозорої звітності та сплати ліцензійних платежів", — наголосила вона.За її словами це призводило до значних втрат для бюджету та створювало можливості для зловживань. Тому виникнула необхідність змінити ситуаціюЮлія Свириденко наголосила, що нові правила передбачають:відкриті конкурси для отримання ліцензій;щорічні ліцензійні платежі — понад 67 мільйонів гривень від трьох операторів;електронну систему обліку, що дозволить державі відстежувати продажі та виплати виграшів у режимі реального часу;⁠унікальні QR-коди для кожного білета та термінала, щоби забезпечити захист від підробок і підтвердити легальність обладнання."Це рішення повертає лотерейний ринок у правове поле та створює передумови для реального контролю за його роботою", — акцентувала прем’єр-міністерка України.Вона також поінформувала, що наступний крок — оновлення закону "Про державні лотереї". На її переконання, він потребує серйозного вдосконалення, щоби припинити монополію, закрити прогалини в регулюванні та відкрити ринок для міжнародних компаній і інвестицій.Нагадаємо, що наприкінці минулого року народні депутати проголосували в цілому законопроект № 9256-д про посилення контролю на гральному ринку. Згідно з документом, ліквідовується комісія з регулювання азартних ігор та лотерей..

В Україні можуть запровадити фінансові та часові ліміти на участь в азартних іграх. Мета — запобігти ігровій залежності. Про це повідомляє прес-служба Міністерства цифрової трансформації України."Розробили спільно з PlayCity документ, за яким українці самостійно визначатимуть часові та фінансові ліміти для гри — на день, тиждень чи місяць", — йдеться в повідомленні.У відомстві зауважили, що для цього використали найкращу світову практику. Це необхідно, щоб боротися з ігровою залежністю в українців. Документ передбачає:фінансові ліміти — визначають, яку частку місячного доходу гравець може витратити на азартні ігри;часові ліміти — тривалість участі в азартних іграх;максимальний безперервний час гри та тривалість обов’язкової перерви.Тобто гравець буде самостійно визначати ліміти — одразу на добу, тиждень і місяць. Відлік часу розпочинатиметься з моменту першої ставки та фіксуватиметься з точністю до секунди."Ліміти на гру в Україні визначають вперше. Подібні підходи вже працюють у країнах ЄС, Канаді та США і є частиною системи запобігання ігровій залежності. Згодом можна буде коригувати ліміти на основі даних про поведінку гравців", — додали у Мінцифри.Варто зауважити, що остаточного рішення ще не прийнято. Після громадського обговорення наказу Мінцифри опрацює пропозиції громадян та узгодить документ з державними органами. Далі — прийняття наказу.На початку червня стало відомо, що в Україні розпочало роботу державне агентство "ПлейСіті", яке замінило ліквідовану Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. Головна мета — боротьба з нелегальними казино.Нагадаємо, наприкінці серпня Кабінет міністрів України затвердив низку змін у порядку ведення реєстрів, згідно із законом про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор..

Кабінет міністрів України затвердив низку змін у порядку ведення реєстрів, згідно із законом про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор.Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у своєму Telegram-каналі.Він зазначив, що відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок, 26 серпня.Зокрема, відповідно до закону "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", уряд затвердив порядок ведення Реєстру організаторів азартних ігор у гральних закладах казино.Також це стосується Реєстру організаторів азартних ігор казино в мережі Інтернет, Реєстру організаторів букмекерської діяльності, Реєстру організаторів азартних ігор у залах гральних автоматів, Реєстру організаторів гри в покер в мережі Інтернет, включення та виключення інформації, внесення змін до таких реєстрів. Також затверджено порядок ведення Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та або участь в азартних іграх, включення та виключення інформації, внесення змін до такого Реєстру.Зазначається, що передбачено оптимізацію реєстрів шляхом їх обʼєднання в одну інформаційно-комунікаційну систему з метою економії бюджетних коштів.Нагадаємо, на початку червня стало відомо, що в Україні розпочало роботу державне агентство "ПлейСіті", яке замінило ліквідовану Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. Головна мета — боротьба з нелегальними казино.

Український уряд створив Державне агентство "ПлейСіті", яке замінить ліквідовану Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. Головна мета — боротьба з нелегальними казино.Про це повідомив представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук. "Утворено Державне агентство України "ПлейСіті" як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого направляється та координує КМУ через віце-прем'єр-міністра України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністра цифрової трансформації Михайла Федорова", — написав він на своїй сторінці у Telegram.За його словами, новостворена агенція "реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей".У Міністерстві цифрової трансформації України зауважили, що відтепер "гральний ринок стане прозорим та контрольованим". "Прощаємось із корупцією в гральному бізнесі. Уже скоро запрацює державне агентство "ПлейСіті", яке замінить КРАІЛ та відповідатиме за реалізацію політики у сфері азартних ігор і лотерей, а Мінцифра займатиметься її формуванням", — зазначили у відомстві.Мінцифри займатиметься цифровізацією видачі ліцензій та створенням інструменту для чіткого контролю за ринком казино, а також боротиметься з нелегальними казино. Це "допоможе викорінити корупцію та збільшити надходження до бюджету", які спрямують на потреби ЗСУ.Наступним кроком буде призначення керівника державного агентства та затвердження положень про діяльність нової інституції. "Правила гри мають бути чіткими й прозорими для всіх. Цифровізуємо кожну сферу життя, щоб корупції не залишалося навіть у найменших проявах", — наголосили у відомстві.Нагадаємо, 4 грудня народні депутати проголосували в цілому законопроект № 9256-д про посилення контролю на гральному ринку. Згідно з документом, ліквідували комісію з регулювання азартних ігор та лотерей..

У середу, 19 грудня, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід для керівника Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) Івана Рудого. Його триматимуть під вартою без права на заставу.Про це повідомило "Суспільне". Згідно з рішенням суду, він перебуватиме в СІЗО до 4 лютого 2025 року. Рудого підозрюють у сприянні діяльності російських онлайн-казино в Україні."Це повністю якась нісенітниця та дуже недбало сфабриковані якісь звинувачення, які не мають жодного підґрунтя, жодного сенсу та взагалі якогось причинно-наслідкового зв'язку", — прокоментував Рудий.На запитання чи знав він, що компанія, якій видавали ліцензію на провадження грального бізнесу, пов'язана з Росією, він відповів, що саме СБУ компетентна надавати якісь коментарі або висновки КРАІЛу щодо того чи іншого заявника."Навіть, якщо інформація надійде від приватного джерела чи від правоохоронця, її варто детально перевірити, а вас немає функції та можливості встановлювати якісь факти. Тобто ми можемо зібрати інформацію, ми можемо її за належністю переслати до компетентних органів і вже керуватися їх висновками. Тільки після цього можемо ухвалювати свої рішення", — додав він.Державне бюро розслідувань і Офіс генерального прокурора 18 грудня затримали Рудого за підозрою у сприянні роботі російського онлайн-казино в Україні та незаконному зберіганні наркотиків. Під час обшуків у керівника КРАІЛ правоохоронці виявили та вилучили кокаїн у великій кількості.У ДБР додали, що КРАІЛ, який очолює Рудий, видала та за його вказівками навмисно не вчиняла дії щодо позбавлення ліцензії з організації азартних ігор у мережі інтернет комерційну структуру, бенефіціарним власником якої є росіяни, а її представники сприяли Росії.Що відомо про Івана РудогоІван Рудий є колишнім військовим, він брав участь у бойових діях на сході України 2014 року. Тоді ж отримав поранення та лікувався у харківському шпиталі. Після служби у війську став секретарем Консультативної ради у справах ветеранів війни, сімей полеглих захисників України у Мінветеранів. Також він брав участь в "Іграх нескорених", був капітаном національної збірної України.Уряд призначив Івана Рудого на посаду голови КРАІЛ 28 жовтня 2020 року. Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей — головний орган влади зі спеціальним статусом, що регулює сферу організації та проведення азартних ігор і лотерей, — створили ще до вторгнення Росії.У січні 2024 року НАЗК виявило у діях Івана Рудого ознаки корупції. За даними слідства, Рудий помстився керівниці апарату КРАІЛ, через що виніс на розгляд і проголосував за дисциплінарне провадження й усунення її від посади.Нагадаємо, що Івана Рудого також підозрюють у незаконному зберіганні наркотичних засобів у великих розмірах без мети збуту..

У середу зранку, 18 грудня, працівники Державного бюро розслідувань та Офісу генерального прокурора затримали керівника Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Івана Рудого.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на власні джерела. Згідно з наданою інформацією, правоохоронці затримали очільника КРАІЛ за те, що він підтримував діяльність в Україні російського онлайн-казино.Ідеться про онлайн-казино Pin-Up, яке підозрюють у відмиванні російських грошей, і яке мало ліцензію на організацію азартних ігор. На початку грудня ДБР повідомило про підозру його власникам і топ-менеджерам.Під час обшуку у Рудого виявили речовину, схожу на наркотичну.Нагадаємо, наприкінці жовтня суддя Печерського суду Світлана Смик ухвалила рішення, що український бюджет винен російському бізнесмену Дмитру Пуніну 2,6 мільярда гривень. Ці кошти мали негайно повернути російському олігарху. За словами Плінського, рішення стосувалося зняття арешту з 2,6 мільярда гривень онлайн-казино Pin-UP, які вже передали в АРМА як "російські гроші" та які пішли в бюджет на потреби української армії.Нещодавно Національний банк України надіслав лист до Ради національної безпеки й оборони з пропозицією ввести санкції проти платіжної системи Royal Pay Europe, яка була частиною гральної архітектури російського букмекера 1хBet. Однак жодним чином не звертає увагу на діяльність російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна..

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозри шістьом особам, які допомогли компаніям вивести нерухомість збанкрутілого харківського банку. Ці компанії пов’язані з відомим російським букмекером.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там пояснили, що ці дії виявили у співпраці з Державною службою фінансового моніторингу та Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз."Зокрема, в березні 2023 року ДБР викрило протиправну фінансову оборудку з нерухомістю харківського комерційного банку, що перебуває у процедурі ліквідації. Вартість нерухомості у середмісті Харкова оцінюється у 360 мільйонів гривень", — йдеться в повідомленні.У ДБР додали, що схему реалізували з використанням реквізитів української компанії, підконтрольної власнику харківського банку, а також двох іноземних компаній щодо яких, за рішенням РНБО, застосовано національні санкції. При цьому раніше розслідування Бюро встановило, що ці компанії мають зв’язок із відомим російським букмекером, іншими компаніями й особами, дії яких вчинені на шкоду національним інтересам та національній безпеці нашої держави."Новими господарями стали іноземні компанії, фактичними бенефіціарними власниками яких є громадяни держави-агресора. Самі ж компанії-нерезиденти перебувають під санкціями Ради національної безпеки та оборони України", — пояснили правоохоронці.Директору одного з відділень збанкрутілого банку, приватному нотаріусу, трьом представникам компаній, залучених в оборудці та особі, яка "придбала" майно банку повідомлено про підозри у розтраті або пособництві розтрати майна банку в особливо великих розмірах, підробці документів та їх використанні, а також легалізації майна, одержаного злочинним шляхом."Санкція статті за вчинення розтрати в особливо великих розмірах передбачає позбавлення волі до 12 років. Досудове розслідування триває", — констатували в ДБР.Майно, протиправно виведене з-під управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, рішенням суду заарештували та передали в управління Національного агентства з виявлення активів (АРМА). Що відомо про російського букмекераВін заробив 2022 року близько 12 мільярдів російських рублів. З цього прибутку компанія сплачувала податки та збори до бюджету ворога. Їхнім коштом фінансується силовий блок, оборонно-промисловий комплекс Росії, а також збройна агресія проти України.У червні 2023 року, за клопотанням ДБР і Офісу генерального прокурора, суд заарештував і передав в управління АРМА понад 1,9 мільярда гривень із рахунків компанії-нерезидента, реквізити якої використали під час цієї оборудки.Своєю чергою, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду наприкінці вересня 2024 року остаточно задовольнила апеляційну скаргу Міністерства юстиції, подану на підставі матеріалів провадження Бюро, про застосування санкції у вигляді стягнення активів компанії в дохід держави шляхом передачі цінних паперів, коштів на банківських рахунках і відсотків від управління такими активами з боку АРМА на загальну суму близько двох мільярдів гривень безпосередньо до Державного бюджету України.Нагадаємо, що минулого тижня бенефіціарним власникам і топ-менеджерам онлайн-казино повідомили про підозру у відмиванні російських грошей. Фігурантами стали троє громадян Росії та двоє українців..

У середу, 4 грудня, народні депутати проголосували в цілому законопроект № 9256-д про посилення контролю на гральному ринку. Згідно з документом, ліквідовується комісія з регулювання азартних ігор та лотерей. Про це повідомив у Telegram-каналі народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За цей законопроект проголосувало 239 народних обранців. Що передбачає законопроект № 9256-д: Ліквідовується КРАІЛ. Замість нього до 1 квітня 2025 року утворюється новий уповноважений орган та визначається Міністерство, яке буде формувати політику у сфері грального бізнесу та лотерей. Впроваджується механізм обмеження доступу до нелегальних гральних вебсайтів/мобільних додатків. Реклама азартних ігор забороняється, крім винятків: на ТБ та радіо в нічний час, у медіа для осіб старше 21 року, на платформах та пошукових системах із цільовою аудиторією старше 21 року. Забороняється також: — пропонування або надання відшкодування витрат для участі в азартних іграх; — здійснення телефонних дзвінків, надсилання повідомлень невизначеному колу осіб; — пропонування безоплатних бонусів замість внесення ставки.  У рекламі забороняється участь військовослужбовців, волонтерів, популярних осіб, а також використання тематики, пов’язаної з війною. Заборона отримання ліцензії особами, які були власниками чи посадовими особами гральних компаній, що мають податковий борг чи борг зі сплати ліцензій. Розрахунки при проведенні азартних ігор здійснюються виключно у грошовій формі через поточні рахунки в банках. Забороняється використання інших платіжних послуг. Забороняється спонсорство, крім спонсорства у спорті. Лотереї підпадають під більшість обмежень грального бізнесу: вимоги до репутації посадових осіб, податкового боргу, відносин із країною-агресором, виключно банківські розрахунки. Дозволяється отримувати ліцензію на проведення державних лотерей іноземним суб’єктам із відповідним досвідом. Уточняються норми щодо обов’язкового використання РРО гральним бізнесом. Уточнюються норми щодо неможливості отримання ліцензії особами, пов’язаними із країною-агресором. Забороняється використання їх брендів. Встановлюються ліміти на витрати та час гри, а також обов’язкові перерви. Впроваджуються "контрольні закупки" під час перевірок із відеофіксацією. Забороняється прийняття ставок у кредит або з наступною оплатою. У чому полягає суть закону Віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров наголосив, що суть прийнятого закону — реорганізувати комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і прибрати з процесу видачі ліцензій людський чинник. Далі цифрувати ліцензії, щоб видача була автоматичною, за чіткими критеріями, та почати впровадження системи онлайн-моніторингу. "Парламент підтримав важливу ініціативу. Це величезний крок до подолання корупції у сфері. Дякую rомітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Данилу Гетманцеву й депутатам за підтримку", — написав Федоров у своєму Telegram-каналі. Нагадаємо, наприкінці жовтня суддя Печерського суду Світлана Смик ухвалила рішення, що український бюджет винен російському бізнесмену Дмитру Пуніну 2,6 мільярда гривень. Ці кошти мали негайно повернути російському олігарху. За словами Плінського, рішення стосувалося зняття арешту з 2,6 мільярда гривень онлайн-казино Pin-UP, які вже передали в АРМА як "російські гроші" та які пішли в бюджет на потреби української армії. Нещодавно Національний банк України надіслав лист до Ради національної безпеки й оборони з пропозицією ввести санкції проти платіжної системи Royal Pay Europe, яка була частиною гральної архітектури російського букмекера 1хBet. Однак жодним чином не звертає увагу на діяльність російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна..

Національний банк України надіслав лист до Ради національної безпеки й оборони з пропозицією ввести санкції проти платіжної системи Royal Pay Europe, яка була частиною гральної архітектури російського букмекера 1хBet. Однак жодним чином не звертає увагу на діяльність російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна. Про це повідомив журналіст Євген Плінський. Він опублікував цей ексклюзивний документ у своїх соціальних мережах. Джерело: Telegram-канал Євгена Плінського "Цей лист датований 2023 роком та передував рішенню РНБО ввести санкції проти цієї платіжної системи. Далі був позов Мін’юсту у ВАКС стосовно націоналізації 1,8 мільярда гривень, які після судового процесу передали в бюджет", — зазначив журналіст. Публікуючи цей лист, він порадив замислилися над подвійними стандартами НБУ. "З одного боку, Нацбанк на прикладі Royal Pay Europe чудово бачить російських бенефіціарів, бачить інформацію в ЗМІ, бачить інформацію від Офісу генпрокуратури та чітко констатує наявність загрози від діяльності такої компанії в Україні, тому пропонує ввести санкції РНБО. Але з іншого боку, НБУ не бачить того самого в діяльності російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна, який за виведені з України гроші вже скупив половину Кіпру", — пояснив Плінський. За його словами, щодо російського контролю цього онлайн-казино ще більше доказів і фактів. Зокрема, є прямі докази виведення майже 300 мільйонів гривень на кіпрську компанію, бенефіціаром якої є росіянин Пунін. Журналіст зауважив, що якщо в листі Андрія Пишного до РНБО замінити Royal Pay Europe та її власника Сергія Кондратенка на Pin-UP і Дмитра Пуніна, то отримаємо абсолютно правдивий документ. "Але такого документа НБУ не видає. Чому? Ніхто не розуміє. Абсурду цій ситуації додає факт, що Pin-UP офіційно визнано російським вже урядом, який за підписом прем’єра Шмигаля передав в управляння АРМА заарештовані два мільярди російських грошей на закупівлю ОВДП. Очільниця АРМА Олена Дума так і пише: "гроші російського онлайн-казино Pin-UP", — акцентував Плінський. Він констатував: все вказує на те, що якщо ми маємо факт контролю росіянами цього казино, то логічним є наступний крок — введення санкцій та націоналізація активів. Але НБУ цей крок ніяк не наважиться зробити. "Ми маємо багато кейсів введених санкцій проти українського бізнесу, проти українських компаній і власників, які не мають жодних підтверджених фактів злочинної діяльності або роботи на ворога. Але нам пояснюють що санкції — це про справедливість. При цьому паралельно ми бачимо приклади відкритого існування російського бізнесу, проти якого санкції не вводять. Яке тут нам дадуть пояснення? "Не все так однозначно?" Чудова позиція", — зіронізував Плінський. У такому ж тоні він порадив керівникам НБУ вийти та сказати українцям, що є перелік "хороших руських", проти яких вводити санкції не можна. "Що їх бізнес — це трохи й ваш бізнес. Ми ж зрозуміємо. Можливо. Але нам і цього не говорять. Просто мовчать", — підсумував журналіст. На завершення Євген Плінський навів перелік працівників НБУ, від яких залежить ухвалення рішення щодо санкційних питань, це ті, які бачать російське коріння в Royal Pay Europe та не бачать його в Pin-UP: заступник голови НБУ Дмитро Олійник, керівниця департаменту фінансового моніторингу НБУ Анна Липська, управління санкційної політики на чолі з Олександром Царевським (він голосував під час засідання уряду проти санкцій щодо Pin-UP), керівник юридичного департаменту Олександр Зима, керівник департаменту безпеки Олександр Паламарчук, очільниця офісу правління НБУ Оксана Ковальова. Нагадаємо, наприкінці жовтня суддя Печерського суду Світлана Смик ухвалила рішення, що український бюджет винен російському бізнесмену Дмитру Пуніну 2,6 мільярда гривень. Ці кошти мали негайно повернути російському олігарху. За словами Плінського, рішення стосувалося зняття арешту з 2,6 мільярда гривень онлайн-казино Pin-UP, які вже передали в АРМА як "російські гроші" та які пішли в бюджет на потреби української армії..

У середу, 30 жовтня, Печерський суд Києва повторно заарештував 2,6 мільярда гривень онлайн-казино, яке підозрюють у відмиванні російських грошей. Це відбулося за клопотанням Державного бюро розслідувань (ДБР) і Офісу генерального прокурора. Про це повідомила прес-служба ДБР. За інформацією правоохоронців, ці кошти залишаються в управлінні Національного агентства з виявлення активів АРМА, попри те, що 25 жовтня суд необґрунтовано зняв з них арешт. У ДБР зазначили, що 12 серпня 2024 року суд задовольнив клопотання ДБР і Офісу Генерального прокурора про передачу до АРМА мільярдів гривень, арештованих на рахунках онлайн-казино, пов’язаного із представниками держави-агресора. "ДБР здійснює розслідування схем легалізації майна об’єднаннями осіб за участі низки суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію з організації азартних ігор у мережі Інтернет, і діяли під прикриттям окремих працівників правоохоронних і контрольних органів", — пояснили в Державному бюро розслідувань. Зокрема, підтверджено зв’язки даного онлайн-казино з представниками держави-агресора та російським капіталом, а також підсанкційними суб’єктами. ДБР проводить розслідування у межах кримінального провадження за фактами фінансування дій, вчинених з метою повалення конституційного ладу, легалізації майна, створення та участі у злочинній організації, бездіяльності працівника правоохоронного органу щодо незаконної діяльності лотерей. Нагадаємо, вчора журналіст Євген Плінський повідомляв, що суддя Печерського суду Світлана Смик ухвалила рішення, що український бюджет винен російському бізнесмену Дмитру Пуніну 2,6 мільярда гривень. Ці кошти мають негайно повернути російському олігарху. За його словами, рішення стосується зняття арешту з 2,6 мільярда гривень онлайн-казино Pin-UP, які вже передані в АРМА як "російські гроші" та які вже пішли в бюджет на потреби української армії..

Тема підвищення податків з метою "латання" бюджетної діри у 500 млрд грн, про яку українська влада "несподівано згадала" всередині 2024 року, не вщухає вже котрий місяць. Бізнес вже неодноразово виказав свої претензії до урядових ініціатив. Своєю чергою можновладці, зокрема устами одіозного Данила Гетманцева, продовжують пояснювати, чому чергове "общипування гусака" неминуче, причому саме у запропонованому ними вигляді.Про те, наскільки пропозиції уряду відповідають поточному моменту й можливостям країни, які збори дійсно можна підвищити, а які не варто чіпати, і де можна було б знайти додаткові кошти, якби у влади було таке прагнення, TrueUA розповів керівник аналітичного напряму "Мережі захисту національних інтересів "АНТС", економіст Ілля Несходовський.— Чи можна сказати, що урядові ініціативи були, скажімо, сирими й непродуманими?— Так. Не всі — треба розуміти, що це цілий комплекс різноманітних підвищень податків, — але якщо брати в сукупності, то переважає певна непродуманість, нерозуміння того, як воно вплине на український бізнес. Крім цього, не пропонуються заходи, які б стимулювати, наприклад, боротьбу з "тінню", закриття різноманітних "тіньових" схем, від яких бюджет втрачає значні кошти. Тому в цьому контексті я вважаю, що, так, вони непродумані.— На вашу думку, які найбільш проблемні місця? Не знаємо, чи можна їх назвати шкідливими, але непродумані ініціативи?— Деякі можна назвати шкідливими. Треба розуміти, що уряд впроваджує, по суті, нові податки, але при цьому називає їх "військовим збором". Абсолютно непродумане питання запровадження податку з обороту. Це найбільш шкідливий податок для підприємств, який абсолютно не враховує ні результату діяльності, нічого. Він є дискримінаційним стосовно підприємств, які працюють в Україні, у порівнянні з тими, які імпортують продукцію. Він дискримінаційний стосовно підприємств, які здійснюють інвестиції. Навіть студент третього курсу чудово розуміє, що податок з обороту — це найгірше, що можна запропонувати, якщо, правда, це не якийсь дуже дрібний бізнес. От він, в принципі, податок з обороту може платити, для нього це нормально. А середньому і великому бізнесу це абсолютно не прийнято. Це перше.Далі — підвищення військового збору з заробітних плат з 1,5% до 5%. Загалом ця ініціатива могла б бути, але лише якщо таке підвищення стосувалося б заробітних плат, вищих за мінімальні, наприклад, вдвічі. Тобто підвищуємо до 5%, але тільки для заробітних плат, які зараз вищі за 16 тисяч гривень. Це був би правильний і більш обґрунтований підхід.Якщо підвищувати військовий збір для заробітних плат на рівні мінімальної, то це означає, що по факту податок з доходів фізичних осіб буде складати вже не 19,5%, а 23%. Зараз мінімальна заробітна плата трохи менша за 200 доларів, і з них буде забиратися 46 доларів. Людині на життя буде залишатися лише тільки 154 долари. Я вважаю, що це абсолютно неприйнятна, неприйнятна пропозиція. Безграмотна, я би навіть так сказав.З приводу деяких інших позицій, то, знову ж таки, не враховується ринок "тіні". Якщо певний сектор в "тіні", наприклад, на половину, то збільшуючи оподаткування ми просто призводимо до того, що "тінь" збільшиться з умовних 50% до 80%. Ніхто не буде платити, тому що винагорода за несплату податків набагато вища, ніж ризик отримати штрафні санкції.— Наступне питання було, власне, чи можуть ці зміни призвести до ще більшої тінізації економіки. Очевидно, відповідь вже є...— По окремих секторах — так. Наприклад, якщо говорити про ювелірні вироби. Коли вони продаються через інтернет без сплати будь-яких податків і без видачі фіскального чека — і нуль реакції з боку податкової. Продаються через інтернет ті ж самі різноманітні побутові товари, техніка, смартфони тощо — і також без плати податків. Куди дивиться податкова? Якби вона в цьому напрямку працювала належним чином, забезпечила б 10 мільярдів податкових надходжень до державного бюджету. Проте, як ми бачимо, набагато простіше здійснювати оподаткування білого бізнесу, ніж боротися з тими, хто не сплачує податки взагалі.— Тобто, ті, хто платять, будуть платити ще більше?— Звичайно. Цей підхід був завжди до 2016 року. Не розуміючи функціонування економіки, завжди заганяли себе ще більше в "тінь". А вона зменшувалася лише у випадку, коли в Україну заходили різноманітні "шалені" кошти. Наприклад, через високі ціни на метал, що збільшувало загальний оборот всередині країни, і, таким чином, "тінь" зменшувалася. Або коли заходили значні інвестиції. Зокрема у 2005-2006 році, коли зайшли іноземні капітали в банки, що призвело до того, що збільшилося кредитування, і обсяг коштів в економіці зріс.В цьому контексті, звичайно, лише у 2015 році були зроблені абсолютно нормальні кроки, що і призвело до унікального для країни, яка перебуває у стані війни, зростання економіки, середніх заробітних плат, "білих" заробітних плат і суттєвого покращення, зокрема й зовнішньоекономічного балансу.— А нагадайте, які кроки тоді були зроблені, і чи можна, на вашу думку, якісь з них використати зараз?— Наприклад, один з таких кроків — це закриття "податкових майданчиків" Януковича. Замість того, щоб збільшувати податки всім, їх збільшили лише для тих, хто платив дуже мало — наприклад, ренту. Теоретично, зараз ренту також можна було б підвищити. Розумію, що треба дивитися ситуацію на світових ринках тощо, але тоді рента була дуже низькою, і підняти її було абсолютно обґрунтованим рішенням.У 2015-му був впроваджений податок на імпорт. Замість того, щоб збільшувати оподаткування всередині країни, збільшили оподаткування якраз імпортної продукції. І тим самим покращили торговельний баланс: він вперше за десятки років був позитивним. І це якраз треба зараз впроваджувати.Загалом, якщо говорити про кроки, потрібні зараз, де можна збільшувати оподаткування, то, по-перше, у нас є заяви від аналітичних центрів, і ми всі погодилися, що альтернативою тому, що пропонує Кабмін, є збільшення ПДВ. Це перший момент. Другий момент, це вже моя індивідуальна думка — збільшення або впровадження додаткового імпортного мита. Крім воєнних товарів, гуманітарки й критичного імпорту, все решта оподатковується. Це два основні напрямки, вони мають бути ключовими.Кілька днів тому Данило Гетманцев якраз писав, що цей додатковий 1% військового збору з обороту, котрий вони хотіли запровадити, вже пропонують замінити на ПДВ.Так, ми зустрічалися з Гетманцевим і Мінфіном, і сподіваюся, що до них якраз дійшло, що податок з обороту — один з найгірших податків.— На вашу думку, які ще важелі можна було б використати для наповнення бюджету, і як? Тут одразу згадується заява пані Пріцкер про митницю...— Абсолютно вірно! Я ще раз наголошую, що найбільша діра українського бюджету — це українська митниця. І нічого не робиться, щоб цю діру закрити. Туди вливаються мільярди. Це не питання спроможності, це питання зацікавленості влади і людей, які працюють на митниці, — щоб все це продовжувало існувати. Бо приносить їм дуже непогані гроші.Якщо у нас є випадки затримання митників, які просто так везуть в машині сотні тисяч доларів (йдеться про начальника митного поста "Ягодин", затриманого з 700 тис. доларів у багажнику свого автомобіля, — ред.), і це оборот якихось тижнів? Якщо за декілька днів набираються такі великі суми, то за місяць там набираються мільйони доларів. І це лише від однієї митниці. Тож митниця залишається дірою в українському бюджеті.— Які ще шляхи можна назвати?— Я розставляю так. Перше — це закриття "тіньових" схем. Якщо держава не впроваджує жодних заходів, щоб їх закрити, то все решта не має ніякого значення. Бо це фактично вибіркове оподаткування.Далі, якщо ми будемо говорити про підвищення, то в першу чергу підвищуються податки на шкідливе. Наприклад, акцизи на тютюн. Я вважаю, що можна збільшити оподаткування ігорного бізнесу. Уряд це навіть якось і не помічає. Тут, на моє переконання, треба і схеми закрити, і оподаткування збільшити.Достатньо докласти незначних зусиль — і у вас десятки мільярдів додатково в бюджеті. Наприклад, податкова виставила претензії до ігорного бізнесу за попередні роки на 51 мільярд гривень. Плюс там фактично кримінал на криміналі. Куди держава дивилася, коли запускала туди певних людей?Якщо ми будемо говорити вже про класичне збільшення податків, після перших кроків, то це додаткові імпортні мита, це збільшення ПДВ на 2-3% і, якщо розглядати питання збільшення військового збору на заробітні плати, то лише від зарплат, вищих за мінімальну вдвічі. Це єдині три кроки, які я вважаю допустимими за сьогоднішніх умов.Що я підтримую з пропозицій Мінфіну — це авансовий внесок податку на прибуток з АЗС. Його можна трошки переглянути щодо того, як його обраховувати, але в цілому це правильний підхід. І другий момент, який я підтримую, — це зменшення неоподаткованого мінімуму на посилки з 150 до 45 євро.— На вашу думку, додаткове оподаткування ФОПів виправдане за наших умов?— Якщо брати першу групу, то там однозначно не виправдане. Якщо говорити про другу, то воно виправдане для певних видів діяльності. Наприклад, ресторани — там взагалі, я вважаю, можна спокійно збільшувати податок, тому що вони сидять на другій групі, ще й податки оптимізують. Знову ж таки, тут податкова однозначно недопрацьовує. А от якщо це, умовно, той, хто ремонтує взуття, він не витягне ту додаткову суму.Взагалі не зрозумію, для чого ці копійки. Мети в цьому немає ніякої. Воно не варте того, щоб для першої чи другої групи збільшувати оподаткування. Виключення становлять ресторани й, наприклад, ті, хто торгують алкоголем.Щодо збільшення податку з 5% за 6% з обороту для третьої групи — це не критично, скажу чесно, але сам підхід... Я вважаю, що, знову ж таки, можна впроваджувати залежно від виду діяльності. Якщо це виробництво, то 5% навіть забагато. Але якщо це послуги, то можна збільшити навіть удвічі, 10% від обороту брати. Тому що там значна частка саме винагороди виконавця сидить, і це фактично певна мінімізація на виплаті заробітної плати. Тому підвищення з 5% до 6% я вважаю нейтральним, воно не дасть якогось глобального негативного ефекту..

У четвер, 20 червня, слідчі Державного бюро розслідувань проводять близько 20 обшуків в офісах та помешканнях осіб і компаній, які повʼязані з російськими онлайн-казино Pin-UP і Vbet. Про це повідомив журналіст Євген Плінський, посилаючись на власні джерела в Офісі генерального прокурора. За його інформацією, обшуки відбуваються як у юридичних осіб, директорів і власників ТОВ "Укр Гейм Технолоджи", ТОВ "Вікторія Софт", ТОВ "Вбет Україна", так і в "Єдиному Просторі" (монопольна платіжна система в державному застосунку "Дія"). "Її власником є той самий Ігор Зотько, який є партнером росіян в Pin-UP і власником ТОВ "Укр Гейм Технолоджи". Цікаво, що напередодні обшуків сам Ігор Зотько сховався на Кіпрі у свого російського шефа Дмитра Пуніна, та не хоче повертатися в Україну. Окреме запитання, а як він виїхав. Через Мінцифри, яке не бачить що в "Дії" завелися росіяни? Дуже цікаво почути позицію Михайла Федорова", — зауважив журналіст. Євген Плінський запевнив, що стосовно обшуків сьогодні буде багато інформації. "Там і КРАІЛ, і НБУ в темі… Там всі "харчувалися" з російських грошей", — підсумував він. Нагадаємо, 7 травня Плінський повідомляв, що на той момент упродовж декількох тижнів Фінансовий моніторинг у межах запобігання виведення коштів з країни букмекерськими компаніями й онлайн-казино, яких підозрюють у співпраці з Росією, блокував їм майже три мільярди гривень. Однак Генеральна прокуратура чомусь не поспішала відкривати кримінальні справи. Хоча в деяких епізодах мова може йти навіть про економічний тероризм..