Попри російську агресію наша держава продовжує допомагати громадянам, які цього найбільше потребують. Зокрема, уряд впроваджує нові та розширює й адаптує наявні програми підтримки українців. Як повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання 3 грудня, станом на сьогодні діють вісім програм у межах ініціативи президента Володимира Зеленського та уряду "Зимова підтримка", якими можуть скористатися громадяни України. "Тисяча від Зеленського" "Зимова єПідтримка" передбачає виплату 1 000 гривень для всіх громадян. Як підкреслив Денис Шмигаль, вже чотири мільйона заявок на цю допомогу надійшло через "Дію". Цього тижня можна буде отримати виплати через "Укрпошту". Також кошти виплачуватимуться через банки. "Обов’язкова умова отримання "Зимової єПідтримки" — це перебування в Україні. Таким чином ми підтримуємо тих, хто залишається жити й працювати в нашій країні", -- пояснив Шмигаль. Нарахування субсидії Друга програма "Зимової підтримки" -- нарахування субсидій. Їх можуть отримати усі громадяни, які потребує допомоги з оплатою комунальних платежів. Додатково для прифронтових громад запроваджені виплати до 21 тисячі гривень на дрова та вугілля. Крім того підтримка українських родин в зимовий період передбачає і незмінні тарифи. "Так, жодних підвищень на газ, тепло, та електроенергію до кінця опалювального сезону не планується", -- зазначив прем'єр. Підвищення зарплат для вчителів "Ще одна програма — це "Вчительська доплата". З січня кожен вчитель буде отримувати додаткову виплату "на руки" в розмірі не менше тисячі гривень. З вересня ця сума зросте до двох тисяч гривень", — наголосив Шмигаль. Він додав, що уряд дбає і про учнів. Наступного року безкоштовне гаряче харчування, яким зараз забезпечуються початкові класи, планується надавати усім школярам. Програма "Доступні ліки" Програму "Доступні ліки" також розширюють. Українці зможуть отримувати понад 500 різних препаратів безкоштовно або з невеликою доплатою. Зокрема, для віддалених сіл та прифронтових громад працює "Мобільна аптека" та безплатне доставлення ліків через "Укрпошту". Допомога для ВПО Важливою ініціативою "Зимової підтримки" є допомога переселенцям. Йдеться про щомісячні виплати, компенсації за розміщення та працевлаштування, пільгові житлові кредити, облаштування тимчасового житла, послуги з адаптації тощо. А вже з 2025 року родини ВПО також зможуть оформити субсидію на оренду житла. Програма "Тепла зима" Восьма програма "Зимової підтримки" -- це "Тепла зима". Протягом грудня 2024 року кожна малозабезпечена українська родина, а також сім'ї-ВПО, у яких є діти або дорослі з інвалідністю першої групи, отримають на кожну дитину по 6 500 гривень. "Ці програми "Зимової підтримки" — це ще не все, і найближчим часом ми будемо додавати та розширювати цю ініціативу. Більше підтримки для кожної людини, для кожної родини, для всіх українців", — наголосив прем'єр. Нагадаємо, з 4 грудня "Укрпошта" розпочне виплачувати 1 000 гривень в межах програми "Зимової єПідтримки". Нарахують кошти громадянам, які отримують пенсії та соцвиплати поштою.
Уряд опублікував новий порядок бронювання працівників підприємств з критерієм місячної зарплати від 20 тисяч гривень. Також Кабмін затвердив умови анулювання відстрочок для військовозобов'язаних громадян. Про це йдеться на сайті урядового порталу. Тепер відстрочки від призову на військову службу, що надані рішеннями Міністерства економіки до набрання чинності постанови, є чинними протягом строку, на який вони надані, але не пізніше ніж до 28 лютого 2025 року. Це стосується й відстрочок, які були надані засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг. Уряд затвердив умови анулювання відстрочки: йдеться про звільнення працівника, завершення критично важливої діяльності підприємства чи закінчення строку призначення. Згідно з постановою Кабміну, Міністерство економіки має надіслати рішення про анулювання такої відстрочки органам державної влади, а також Міністерству цифрової трансформації та Міноборони. Постанова набирає чинності з 1 грудня 2024 року, але окремі її пункти стають чинними з дня публікації документа. Нагадаємо, міністр оборони України заявляв, що його відомство відкрите до співпраці з бізнес-структурами в питаннях, що стосуються бронювання військовозобов’язаних. Однак мобілізація має тривати для забезпечення оборони. Раніше президент Володимир Зеленський доручив військовому командуванню розширити функціонал застосунку "Армія+", що він був доступним для всіх Сил оборони та безпеки країни. Також Володимир Зеленський заявив, що мобілізація в Україні триває і наразі недоцільно оголошувати точну кількість призваних на фронт чоловіків. Однак він зауважив, що людей на полі бою все одно не вистачає.
В Україні зросла середня заробітна плата. Зокрема, нарахування у вересні 2024 були на понад 3000 гривень більшими, ніж у січні поточного року. Про це свідчать дані на сайті Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України затвердив показник середньої заробітної плати за третій квартал 2024 року, який обліковується для розрахунку пенсії. Згідно з цими розрахунками, середня зарплата за дев'ять місяців зросла на 3046 гривень (20,3%). За даними ПФУ, середня зарплата у 2024 році становила: січень — 14 974,56 гривні; лютий — 15 267,60 гривень; березень — 15 433,98 гривні; квітень -- 16 847,98 гривні; травень -- 17 178, 87 гривні; червень -- 18 806, 63 гривні; липень -- 17 346, 90 гривні; серпень -- 17 001, 36 гривні; вересень -- 18 020, 86 гривні. Показники середньої зарплати в Україні. Інфографіка: ПФУ Нагадаємо, за даними "Інфляційного звіту" НБУ, реальна зарплата українців з урахування інфляції мала б зрости на 14% та перевищити довоєнний рівень. Таке прогнозують наприкінці цього року. Річ у тому, що конкуренція за працівників змушує роботодавців підвищувати зарплати.
Президент Володимир Зеленський заявив, що пенсії та зарплати для працівників державного сектору на 2025 рік вже забезпечені. Таку заяву він зробив в інтерв’ю Українському Радіо. "Всі наші люди, які залежать від держави, на 2025 рік вже забезпечені заробітними платами та пенсіями. Мені здається, ця стабільність сьогодні важлива", -- розповів Зеленський. Як зауважив гарант, кошти на пенсії та зарплати працівникам державного сектору вдалося забезпечити завдяки співпраці з міжнародними фінансовими інституціями. "Що стосується, наприклад, фінансів, то завдяки нашій роботі з міжнародними інституціями -- з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, підписано три десятки безпекових угод, де йдеться не тільки про зброю, а й про фінанси", -- додав Зеленський. Нагадаємо, раніше прес-служба Пенсійного фонду України повідомляла, що деяким громадянам можуть зменшити пенсію або навіть її скасувати. Щоб не втратити виплати, потрібно вчасно звертатися до відповідних органів та повідомляти про деякі зміни, які відбуваються у житті. Зокрема, про працевлаштування.
Український уряд 8 листопада ухвалив постанову, яка стосується щомісячних доплат працівникам закладів загальної середньої освіти державної та комунальної форми власності. Наразі зарплата у цій сфері найнижча в державі. Відповідна постанова №1286 оприлюднена на сайті Кабміну. Доплата "за особливі умови роботи", згідно з постановою, становитиме: з 1 січня 2025 року 1300 гривень; з 1 вересня 2025 року та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, — 2600 гривень. "Розмір доплати педагогічному працівнику визначається пропорційно до обсягу навчального навантаження та/або обсягу педагогічної роботи, що виконується педагогічним працівником", — пояснили в уряді. Скріншот з сайту уряду Нагадаємо, за даними "Інфляційного звіту" НБУ, реальна зарплата українців з урахування інфляції мала би зрости на 14% та перевищити довоєнний рівень. Таке прогнозують наприкінці цього року. Річ у тому, що конкуренція за працівників змушує роботодавців підвищувати зарплати.
Реальна зарплата українців з урахування інфляції мала би зрости на 14% та перевищити довоєнний рівень. Таке прогнозують наприкінці цього року. Річ у тому, що конкуренція за працівників змушує роботодавців підвищувати зарплати. Про це свідчать дані "Інфляційного звіту" Національного банку України (жовтень 2024 року). Там зазначено, що, як і раніше, дефіцит кадрів на ринку праці підживлює зростання заробітних плат. Зокрема, у ІІ кварталі 2024 року в середньому реальні заробітні плати збільшилися на 17,6% р/р, номінальні — на 22,1% р/р. Згідно з непрямими даними, високі темпи зростання номінальних зарплат збереглися й у ІІІ кварталі. Проте при цьому в НБУ зауважили, що посилення інфляційного тиску зумовило певне сповільнення темпів зростання реальних зарплат, хоча вони все ще залишалися доволі високими та надалі підтримували приватне споживання. "Очікується, що вже наприкінці цього року реальні заробітні плати перевищать довоєнний рівень і підвищуватимуться надалі через значну конкуренцію роботодавців за наявну робочу силу", — йдеться в прогнозі. Раніше Національний банк України очікував, що реальна зарплата перевищить довоєнний рівень 2025 року. За даними НБУ, середня номінальна зарплата в Україні 2023 року зросла на 17,4%, а реальна (з урахуванням інфляції) на 3,7%. НБУ прогнозує, що 2024 року очікується зростання номінальної зарплати на 21,0% (попередній прогноз — 16,1%), реальної — на 14,0% (9,7%). 2025 року номінальна зарплата зросте на 16,0%, реальна — на 6,5 %, 2026 року номінальна зарплата зросте на 8,9%, реальна — на 2,9%. Нагадаємо, наприкінці жовтня стало відомо, що в українському уряді пропонують запровадити обов'язковий платіж до державного або недержавних пенсійних фондів. Це стосуватиметься як працівників, так і роботодавців.
В Україні планують створити єдину систему тарифної сітки для заробітних плат "бюджетників" та чиновників. Цей підхід до нарахування виплат буде "чітким і справедливим". Про це повідомив спікер українського парламенту Руслан Стефанчук, передає "Еспресо". "31 жовтня на Погоджувальній раді ми порушили питання, яке стосувалося, зокрема, єдиної тарифної сітки. Тому що не може бути в державі, що хтось отримує декілька тисяч, а хтось -- декілька мільйонів, і незрозуміла ефективність його роботи", -- заявив він. Стефанчук пояснив, що єдина справедлива тарифна сітка для державних працівників, повинна бути "чітка і зрозуміла". За його словами, в Раді найближчим часом будуть напрацьовувати цей підхід нарахування заробітної плати. Спікер парламенту вважає, що громадяни України мають вибирати: або працювати на благо держави та мати соціальні гарантії, або, наприклад, маючи свій бізнес, сплачувати певну суму податків. Таке втілення тарифної сітки буде справедливим. "Або ти йдеш працювати на державу, бачиш свої гарантії, соціальні гарантії, рівень зарплати, або ти йдеш працювати в бізнес, і сплачуєш податки для того, щоб допомагати суспільству отримувати державний апарат. Це справедливо", -- наголосив спікер. Також Стефанчук додав, що є два варіанти втілення тарифної сітки: встановлюють вищий коефіцієнт, тобто найвищу заробітну плату в країні, і від неї розраховують низхідний коефіцієнт; встановлюють єдиний мінімум та від нього визначають висхідний коефіцієнт з зафіксованим максимумом. Нагадаємо, 30 жовтня парламент підтримав правку, яка скасовує підвищення зарплат прокурорам у 2025 році. Загальна сума таких виплат мала скласти три мільярди гривень.
У середу, 30 жовтня, парламент підтримав правку, яка скасовує підвищення зарплат прокурорам у 2025 році. Загальна сума таких виплат мала скласти три мільярди гривень. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. "Тільки що зала все ж таки підтримала правку №155, яка підвищення зарплат прокурорам. За — 242", — йдеться у повідомленні Железняка. Рада підтримала важливу правку під час голосування до проекту бюджету на 2025 рік у першому читанні. Що пропонував Бюджетний комітет Раніше комітет ухвалив висновки до проекту бюджету на 2025 рік та відмовився враховувати правку, згідно з якою пропонувалося прибрати з документа підвищення зарплат прокурорів на 3 мільярди гривень. Ця правка передбачала, що розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, залишається на рівні 1600 гривень, а не підвищуються до 2102 гривні, як пропонували в Кабміні. Нещодавно народна депутатка України Ніна Южаніна заявила, що у 2025 році 13,3 мільярда гривень буде витрачено на зарплати прокурорів. За її словами, їх збільшать на 25% порівняно з поточним роком — додатково на 2,7 мільярда гривень. Нагадаємо, 13 вересня 2024 року уряд затвердив проект держбюджету на 2025 рік, пріоритетами якого стали безпека та оборона країни.
У понеділок, 28 жовтня, комітет Верховної Ради з питань бюджету відхилив поправку до законопроекту "Про державний бюджет України на 2025 рік", яка передбачала скасування збільшення заробітної плати прокурорів. Таким чином, наступного року їхні виплати можуть зрости на 37%. Про це повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. "Бюджетний комітет все ж таки відхилив поправку, яка прибирає збільшення прокурорам зарплат на майже три мільярди гривень. Це підвищення на 37%", -- написав він на своїй сторінці у Telegram. За його словами, по факту комітет ВР "погодив збільшити в бюджеті прокурорам зарплати у 2025 році". Таке рішення підтримали 14 членів комітету, четверо -- утрималися, ще один -- проголосував проти. Народна депутатка України Ніна Южаніна заявила, що у 2025 році 13,3 мільярда гривень буде витрачено на зарплати прокурорів. За її словами, їх збільшать на 25% порівняно з поточним роком (додатково на 2,7 мільярда гривень). "Пропозиції щодо скорочення таких видатків не були підтримані на засіданні бюджетного комітету, який зараз розглядає проект бюджету на 2025 рік", -- написала вона на своїй сторінці у Telegram. Нагадаємо, 13 вересня 2024 року уряд затвердив проект держбюджету на 2025 рік, пріоритетами якого будуть безпека та оборона країни.
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний посів п'яте місце в рейтингу найвисокооплачуваніших українських послів. Його зарплата в середньому за липень-серпень після вирахування податків становила 59 947 гривень. Про це повідомляє Liga.net з посиланням на дані Міністерства закордонних справ. Перше місце у рейтингу посів колишній надзвичайний та повноважний посол України в Молдові Марко Шевченко, який улітку 2024-го в середньому отримав 102 795 гривень після вирахування податків. На другому місці опинився український посол в Чилі Юрій Дюдін. Улітку він у середньому отримував 63 794 гривні. На третій сходинці опинився посол Австрії Василь Химинець із зарплатнею 63 550 гривень. Четверте місце із зарплатою 63 470 гривень поділили посол у Німеччині Олексій Макеєв і посол двох посольств — Польщі та Чехії — Василь Зварич. Зарплата українського посла в середньому у 2024 році становить 56 412 гривні. Проте законодавство передбачає різноманітні соціальні гарантії та забезпечення для послів, як-от надбавку за дипломатичний ранг, оплату навчання для дітей, оренди житла, медичної допомоги тощо. На одного представника закордонної дипломатичної установи у 2024 році заплановано в середньому 4,56 мільйона гривень. Середньорічні витрати на оренду житла для керівника установи сягають 2,15 мільйона гривень. Нагадаємо, колишній головнокомандувач Збройних сил України, посол у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що мобілізація жінок на фронт можлива, але лише у крайньому разі. Раніше Валерій Залужний заявляв, що Україна опинилася у затяжній війні із країною-агресоркою Росією, вихід із якої майже не можливий. На його думку, наша держава опинилася у стані затяжної війни з РФ ще минулого року. Тоді Захід не надав Києву достатньої кількості озброєнь, через що Україна не змогла досягти "значних успіхів у перемозі над Росією" під час контрнаступу.
У Німеччині завершився експеримент щодо переходу на чотириденний робочий тиждень. Перші підсумки шестимісячного дослідження вказують на безліч плюсів. Зокрема, у працівників покращилося фізичне здоров'я та психічний добробут. Що показали результати експерименту та які висновки зробили роботодавці, пише видання DW. Близько 50 німецьких компаній протягом шести місяців виходили на роботу лише чотири дні на тиждень. Після закінчення експерименту більшість працівників не хочуть працювати у п'ятницю, адже у них значно покращилося самопочуття. "Працівники повідомили про істотне поліпшення свого морального і фізичного здоров'я", -- заявила берлінська консалтингова компанія Intraprenör, яка ініціювала пілотний проект на початку 2024 року. Зазначаться, що в умовах скорочення робочого часу зниження ефективності або продуктивності фірм не фіксувалося. Завдяки чотириденці учасники експерименту стали отримувати набагато більше задоволення від життя, причому це пов'язано в основному з додатковим дозвіллям. Чотириденний робочий тиждень: більше сну, менше вигорання та більша продуктивність праці Скорочення часу, проведеного на роботі, дало змогу працівникам більше рухатися та відпочивати. Учасники експерименту спали в середньому на 38 хвилин на тиждень більше, ніж представники контрольної групи. Крім того, вони стали набагато рідше скаржитися на вигорання і стрес. До того ж, як свідчить експеримент, обсяги прибутку та обороту компаній зростали, але порівняно з попереднім роком вони є незначним. "Однак той факт, що ці показники залишилися стабільними в умовах значного скорочення робочого часу, дає змогу припустити, що принаймні було досягнуто певного зростання продуктивності", -- наголосили в берлінській фірмі. Також компанії повідомляють про позитивні зміни в процедурі набору персоналу. Що відомо про експеримент Пілотний проект було запущено в Німеччині 1 лютого 2024 року. До нього долучилися 45 компаній та організацій зі сфер послуг, виробництва, догляду за хворими та людьми похилого віку, IT та ЗМІ. Причому 41 з них уже завершили або ось-ось завершать тестову фазу тривалістю півроку. Проте дві фірми були змушені перервати експеримент, пояснивши це "економічними викликами або відсутністю внутрішньої підтримки чотириденного тижня". Нагадаємо, раніше заступниця міністра економіки Тетяна Бережна заявила, що для стабільного відновлення та зростання економіки щорічно на 7% до 2030 року Україні бракує додаткових кадрів, адже через війну їх кількість стрімко знижується. За її словами, йдеться про 4,5 мільйона працівників.
Українські журналісти оприлюднили рейтинг керівників обласних прокуратур із найвищими пенсіями. Така зацікавленість стала наслідком скандалу з працівниками прокуратури, які отримують пенсії. Журналісти Цензор.нет проаналізував декларації інших працівників обласних прокуратур у різних регіонах України. "Телеграф", посилаючись на ці дані, зібрав топ-10 прокурорів, які мають найвищі пенсії. Відкриває рейтинг Станіслав Муратов (43 роки) — заступник керівника Харківської прокуратури, який за 2023 рік отримав 1 152 155 гривень пенсії. Вперше пенсію він вказав у своїй декларації за 2020 рік. Дещо поступається йому також заступник керівника прокуратури Харківщини Андрій Кравченко (39 років). 2023 року він отримав 1 015 225 гривень пенсії. Вперше пенсія з’явилася у декларації Кравченка 2021 року. Трійку замикає керівник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков (45 років). 2023 року він задекларував 823 071 гривню пенсії. Згідно з декларацією, розпочав отримувати він її 2020 року. Четверту сходинку посідає Катерина Шевцова (42 роки) — керівниця обласної прокуратури Черкащини, яка за 2023 рік отримала 785 435 гривень пенсії. Вперше пенсію вказала у декларації за 2020 рік. Володимир Лимар (47 років). Перший заступник керівника прокуратури Харківщини. 714 749 гривень пенсії вказано у декларації за 2023 рік. Розпочав її отримувати він 2019 року. Владислав Грюк, заступник керівника прокуратури Чернігівщини. Інформації про вік у відкритих джерелах немає, проте відомо, що в органах прокуратури працює з 2000 року. 2023 року він отримав 526 160 гривень пенсії. А вперше вказав її у декларації за 2018 рік. Останній представник прокуратури Харківщини у рейтингу — заступник керівника Олександр Сузий (41 рік). 2023 року отримав 439 576 гривень пенсії. Згідно із декларацією, розпочав отримувати її 2021 року. Трішки поступається у розмірі пенсії керівник Запорізької обласної прокуратури Сергій Спільник (47 років), який минулого року отримав 433 713 гривень пенсії. Розпочав отримувати її він ще 2017 року, тобто у віці 40 років. Керівник Рівненської обласної прокуратури Андрій Рудницький (51 рік) 2023 року задекларував 424 671 гривню пенсії. Вперше вона з’явилася у декларації Рудницького ще 2017 року. Десятку замикає заступник керівника Сумської прокуратури Ігор Сидоренко (46 років). Вперше пенсію у 406 224 гривні він вказав у декларації за 2023 рік. Скандал із прокурорами у Хмельницькій області Журналіст, головний редактор сайту "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 16 жовтня заявив, що майже всі прокурори Хмельницької області мають інвалідність другої групи, яку їм "поставила" скандальна глава обласної МСЕК (медико-санітарної комісії) Тетяна Крупа, яка перебуває під слідством. До того ж журналіст опублікував список прокурорів, які за його даними, оформили інвалідність. Згідно з інформацією Бутусова, з усього керівництва Хмельницької обласної прокуратури та її структурних підрозділів інвалідність не оформив лише один прокурор. Згодом генпрокурор Андрій Костін на цьому тлі доручив провести службову перевірку. Після цього Олексій Олійник розповів, що інвалідність оформив до повномасштабної війни на підставі травми, яку отримав на роботі у 2005 році під час вивчення матеріалів кримінальної справи. Він також стверджував, що "хвороба не перешкоджає йому у виконанні службових обов’язків". Що відомо про справу Тетяни Крупи Ще 3 та 4 жовтня правоохоронці у межах розпочатого кримінального провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби, провели низку обшуків у службових кабінетах та за місцем проживання посадовиці та її близьких родичів. У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів США, а також низку підроблених медичних документів, списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже 5 мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад 5 мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти. Під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно. Також правоохоронці виявили, що родині топчиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів США. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна. Нагадаємо, що 17 жовтня керівника Хмельницької обласної прокуратури Олексія Олійника звільнили за власним бажанням. Це сталось після скандалу з оформленням інвалідності серед його підлеглих.
Відома українська ведуча та журналістка Раміна Есхакзай зізналася, що заробляє до 20 тисяч доларів на місяць. Частину коштів знаменитість стабільно донатить на Збройні сили. Про це блогерка розповіла Forbes. Першу рекламу на YouTube-каналі Раміна Есхакзай продала у 2018 році. Вона коштувала рекламодавцям 300 доларів, а відео набрало мільйон переглядів. У 2024 році вартість реклами на каналі уже вдесятеро вища, а загальна кількість переглядів сягає 176,3 мільйона. Раміна Есхакзай розповіла, що найбільший дохід з YouTube на місяць — 20 тисяч доларів. Монетизація на платформі приносить блогерці від чотирьох до шести тисяч доларів, все решта — рекламні інтеграції. Реклама у розважальних випусках коштує чотири тисячі доларів. Приблизно три тисячі з цієї суми йдуть на витрати, зокрема на виробництво, зарплату менеджеру та податки. Знаменитість також зазначила, що кожного місяця вона донатить щонайменше 2,4 тисячі доларів на ЗСУ. Також знаменитість зізналася, що за три квартали 2024 року вона сплатила 4,5 тисячі доларів податку (5% від доходу). Раміна Есхакзай -- одна з найпопулярніших українських інтерв’юерів з 1,5 мільйона підписників у YouTube. Вона запустила канал у 2018 році, інвестувавши в нього 12 тисяч доларів від продажу авто. Кожне її відео збирає сотні тисяч переглядів, а рекламу на каналі замовляють великі бренди. До великої війни гостями Есхакзай були переважно блогери та зірки шоу-бізнесу. Також вона колишня учасниця "Холостяка". Нагадаємо, у серпні стало відомо, що популярний український співак Дмитро Монатік втретє стане батьком. Зірковий артист виклав спільне фото з вагітною дружиною Іриною.
Підвищення податків, зокрема, військового збору призведе до того, що кількість зарплат у "конвертах" збільшиться. Про це повідомив доктор економічних наук, науковець та громадський діяч Андрій Длігач в ефірі "Громадського радіо". За його словами, у середині літа близько 35% заробітних плат перебували у тіньовому секторі, а після підвищення податків кількість зарплат "у конвертах" збільшиться на 30%, досягнувши 45% від загальної кількості. Також економіст наголосив, що підвищення податків робить бізнес неефективним, змушуючи підприємців платити частині працівників тіньову зарплату для порятунку своєї справи. За його прогнозом, це призведе до того, що наступного року держава недоотримає близько 40 мільярдів гривень до бюджету. "Підняття податків на працю та персональні доходи призводить до того, що руйнуються бізнес-моделі. Бізнес стає неефективним і щоб врятувати бізнес підприємці починають переводити частину працівників у тінь. Повертаються до практики зарплат у конвертах", -- пояснив економіст. Варто зазначити, що Верховна Рада 10 жовтня ухвалила законопроект про підвищення податків, який вже назвали історичним. Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для громадян, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Нагадаємо, нещодавно Головне юридичне управління Верховної Ради проаналізувало законопроект про підвищення податків та зробило висновок, що його окремі положення не відповідають Конституції.
Працівники котелень на тимчасово окупованих територіях Донецької області відмовляються виходити на роботу через відсутність зарплат. Таким чином у тимчасово окупованому Донецьку під загрозою зриву опалювальний сезон. Про це повідомив Центр національного спротиву. "У працівників котелень тимчасово окупованої Донеччини терпець увірвався. Через багатомісячні затримки виплати зарплат вони перестали виходити на роботу", — йдеться в повідомленні. У Центрі нацспротиву пояснили, що таким чином підготовка котелень до нового опалювального сезону, який мав би розпочатися за декілька тижнів, не ведеться. Більшість тепломереж в аварійному стані, котли не в робочому стані. Зокрема, є інформація, що заяви про відмову від заборгованості заробітної платні збирають на підприємствах тимчасово окупованого Запоріжжя. "Керівники цих установ, які охоче пішли на співпрацю з ворогом, отримали таку вказівку від російської окупаційної влади", — зауважили в Центрі національного спротиву. Там також наголосили, що зупинити ці злочини російських терористів можливо тільки після повної деокупації українських земель, і закликали допомагати Силам оборони України нищити ворога, передавати інформацію про розміщення ворожих позицій і особового складу, а також колаборантів, які пішли на співпрацю з окупаційним режимом, за цим посиланням. Нагадаємо, раніше Центр національного спротиву повідомляв, що на тимчасово окупованих територіях України російські загарбники досі не можуть подолати кадровий голод. Місцеві мешканці не бажають співпрацювати з рашистами.