# Мінекономіки

Українські виробники за сприяння Експортно-кредитного агентства відправили за кордон товарів на понад 7,5 мільярда гривень у першому півріччі. Найбільші обсяги експорту спрямували до Німеччини та ОАЕ, а головним драйвером продажів стала меблева галузь.Про це повідомили в Міністерстві економіки та довкілля.Лідери серед регіонів та ключові ринки збутуНайкращі результати за обсягами підтриманого експорту продемонстрували підприємства Хмельницької області, які забезпечили постачання на 4,6 мільярда гривень. У трійці лідерів також опинилися компанії столиці з показником 929,1 мільйона гривень та бізнес Чернігівської області, який залучив 553 млн грн.Географія постачань застрахованої вітчизняної продукції охопила 24 країни світу. Найбільшими імпортерами українських товарів за сприяння ЕКА у січні-червні стали:Німеччина — 1,2 мільярда гривень;Об'єднані Арабські Емірати — 879,3 мільйона гривень;Нідерланди — 730,7 мільйона гривень;Польща — 704,3 мільйона гривень;Угорщина — 677,7 мільйона гривень.Які галузі експортували найбільшеУ структурі підтриманого експорту за видами діяльності абсолютну першість утримує меблева промисловість, сума угод якої сягнула 4,6 мільярда гривень.Високі показники також зафіксовано в інших секторах економіки:перероблювання молока, виготовлення масла та сиру — 879,3 мільйона гривень;допоміжні послуги у транспортній сфері — 501,9 мільйона гривень;випуск металевих дверей і вікон — 281,8 мільйона гривень;виготовлення шпалер — 271,2 мільйона гривень.Нагадаємо, на початку 2026 року реальний валовий внутрішній продукт України скоротився на 0,6% у річному вимірі та на 0,7% порівняно з останнім кварталом попереднього року. На динаміку економіки вплинули дефіцит електроенергії через руйнування інфраструктури, затримки з бюджетними видатками на тлі зовнішнього фінансування та аномально холодна погода..

Металургійний сектор може стати одним із локомотивів економічного відновлення, Україна та Європейський Союз мають взаємодоповнювальні переваги в цій галузі, розв’язання її проблем стане одним з пріоритетів.Про це повідомив міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко в дописі на своїй сторінці в Facebook."Ця галузь щосили тримає економічну стійкість країни. І водночас вона чи не найбільше серед інших постраждала внаслідок війни. Знайти відповіді на виклики, з якими стикається український гірничо-металургійний комплекс — серед пріоритетів моєї роботи", — зазначив він.За його словами, попри військові ризики, руйнування та логістичні витрати, галузь працює, інвестує та підтримує економіку.Зокрема, 2025 року підприємства гірничо-металургійного комплексу сформували 7% ВВП України та 15% усього експорту товарів. До того ж металургійні компанії продовжують інвестувати — близько 20% усіх інвестицій у промисловість України забезпечує саме гірничо-металургійний комплекс."І найголовніше — люди. Галузь забезпечує 70 тисяч робочих місць на металургійних підприємствах та ще понад 280 тисяч — у суміжних галузях", — пояснив новоспечений міністр.На його переконання, металургійний сектор може та має стати одним із локомотивів економічного відновлення. Україна та ЄС отримали переваги в цій галузі."Зокрема, ми можемо стати одним із ключових постачальників високоякісної залізорудної сировини й іншої продукції, яка необхідна для декарбонізації європейської металургії. Це створює нові можливості для промислової кооперації, залучення інвестицій і глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів", — зауважив очільник Мінекономіки.Він констатував, що, попри всі виклики, підприємства продовжують виробляти продукцію, підтримувати українську економіку, забезпечувати робочі місця та допомагати зберігати експортний потенціал України."За кожною тонною сталі чи видобутої руди стоїть щоденна праця тисяч людей", — підсумував Олександр Кравченко.Нагадаємо, що минулого року ЄС продовжив безмитний режим для імпорту української сталі та заліза ще на три роки. Таким чином українські виробники мають можливість експортувати продукцію без квот, мит чи інших обмежень..

Від 17 липня набули чинності зміни до державної програми доступної іпотеки "єОселя". Відтепер ветерани війни та сім’ї загиблих Захисників і Захисниць України зможуть скористатися додатковою державною компенсацією відсоткової ставки за кредитом.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України. Згідно з новими умовами, держава компенсуватиме:до 3% річних — протягом перших 10 років дії іпотечного договору;до 6% річних — починаючи з 11-го року кредитування.Пільгові умови доступні для:учасників бойових дій;осіб з інвалідністю внаслідок війни;учасників війни;сімей загиблих або померлих ветеранів війни;сімей загиблих або померлих Захисників і Захисниць України.Також у програмі розширили можливості для учасників. Зокрема, збільшено нормативну площу житла для сімей із двох осіб: квартира може мати площу до 73,5 кв. м;житловий будинок — до 83,5 кв. м.Крім того, змінено вікові умови для участі дітей у програмі — тепер до складу сім’ї можуть враховувати дітей віком до 21 року.У Мінекономіки зазначають, що програма "єОселя" залишається одним із напрямів державної політики "Зроблено в Україні", спрямованої на підтримку громадян та розвиток доступного житла."єОселя" — це державна програма доступного кредитування житла, яка передбачає отримання кредиту на купівлю квартири в багатоквартирному будинку чи приватного будинку під відсоткову ставку від 3% до 7% річних. Програма реалізується Міністерством економіки спільно з Міністерством цифрової трансформації та "Укрфінжитло" за ініціативи президента Володимира Зеленського.Раніше програма передбачала лише придбання квартири, однак з січня 2023 року завдяки розширенню з'явилася можливість придбати в іпотеку приватний будинок.Нагадаємо, у квітні український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах.Читайте також: Програма "єОселя" чекає на перезапуск у 2026: що планують змінити.

В Україні з'явився новий орган, який координуватиме бронювання військовозобов'язаних. Він допомагатиме визначати критично важливі підприємства.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України."Кабінет міністрів ухвалив постанову про утворення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час", — ідеться в повідомленні.У Мінекономіки пояснили, що Координаційний центр діятиме як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету міністрів — уряд затвердив його склад і положення."У колі його завдань — координація державних органів і пошук рішень для проблемних ситуацій у питаннях бронювання", — зауважили у відомстві.Окремо Центр розглядатиме пропозиції державних органів щодо визнання підприємств, установ і організацій критично важливими для економіки, життєдіяльності населення, а також для потреб ЗСУ й інших військових формувань."Державні органи мають враховувати рекомендації Координаційного центру під час ухвалення рішень про критичну важливість підприємств", — наголосили в Міністерстві економіки.Як відомо, в Україні стрімко зросла популярність пропозицій роботи, які гарантують захист від призову. Зокрема, за останній рік кількість вакансій із можливістю бронювання від мобілізації на платформі "OLX Робота" збільшилася на 25%.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні можуть тимчасово призупинити можливість бронювання військовозобов'язаних працівників через портал "Дія". Таке рішення пов'язане з оновленням правил визначення критично важливих підприємств..

На сьогодні в Україні дефіциту пального не спостерігається. Ринок повністю забезпечений необхідними ресурсами.Про це повідомив міністр економіки України Олексій Соболев розповів під час виступу на годині запитань до уряду, передає "РБК-Україна"."Станом на зараз дефіциту пального для цивільного сектору в Україні немає. Ринок забезпечений, імпортний ресурс контрактується, логістика працює", — зазначив Соболев.Як зазначив міністр, одним із головних завдань уряду було недопущення паливної кризи під час загострення ситуації на Близькому Сході, зокрема війни між США, Ізраїлем та Іраном. За його словами, завдяки своєчасним рішенням вдалося уникнути дефіциту. Ба більше, Кабмін і надалі спільно з обласними військовими адміністраціями та представниками паливного ринку щоденно проводить консультації, щоб напрацювати ефективні моделі забезпечення регіонів пальним."Консультації відбуваються щоденно, для того, щоб в різних регіонах напрацювати різноманітні моделі, які допоможуть нам і допомогти отримати це пальне в регіонах, його розподіл, захистити АЗС і працювати, чи, наприклад, робити підвезення пального з коліс без накопичення ресурсу на місці. Ці дискусії зараз ведуться з ринком", — розповів він.Крім того, уряд розглядає можливість запровадження механізму страхування або створення спільного фонду, який допоможе фінансувати заходи із забезпечення стабільної роботи паливного ринку. Водночас міністр зауважив, що частину запланованих кроків не розголошують з міркувань безпеки, аби цією інформацією не міг скористатися ворог."Ми ведемо цю роботу спільно з Міненерго і ОВА. Тому це пріоритетна увага зараз уряду. Ми розуміємо, наскільки це для бізнесу і для населення болюча проблема. І ми впевнені, що зможемо. Як з воєнною кризою в Ормузі вдалося запобігти дефіциту пального, так і тут ми пройдемо це гідно", — додав міністр.Нагадаємо, станом на кінець травня 2,3 мільйона українців скористалися кешбеком на пальне. Кошти можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і продуктів, а також на донати..

Кількість заброньованих від мобілізації українців за рік зросла більш як на 300 тисяч. Найбільший стрибок такої категорії людей стався у прифронтових областях.Про це розповів міністр економіки України Олексій Соболев під час виступу у Верховній Раді. Він акцентував, що приріст перевищив 300 тисяч осіб."За останні 12 місяців кількість заброньованих в Україні зросла більш як на 300 тисяч осіб. Додатково статус критично важливих отримали ще дев’ять тисяч підприємств", — зазначив він.При цьому міністр уточнив, що зростання заброньованих працівників відбулося одразу в усіх секторах економіки."Найбільшу частину приросту забезпечили саме прифронтові регіони", — зауважив Олексій Соболев.Восени уряд запровадив там додаткову квоту бронювання на рівні 100 відсотків. Після цього кількість заброньованих у прифронтових областях подвоїлася — до близько 100 тисяч осіб.Найбільший приріст в останні місяці фіксується у трьох напрямках:переробна промисловість;будівництво;транспорт.Як відомо, нещодавно, уряд підійняв вимоги до підприємств, які хочуть отримати статус критично важливого. Для агропромислового сектору поріг доходу та площі угідь подвоївся, а для лісових господарств вимоги зросли у пʼять разів. Також зʼявилися нові обовʼязкові зарплатні критерії для великих компаній.Нагадаємо, що з початку червня в Україні набули чинності нові правило бронювання військовозобов'язаних працівників від мобілізації. Зміни стосуються підприємств, установ і організацій, які визначаються критично важливими для функціонування економіки та держави в умовах воєнного стану..

Підприємства, установи й організації агропромислового комплексу отримали нові правила щодо надання статусу важливих для національної економіки. Таке рішення ухвалили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.Про це повідомив сайт Kadroland із посиланням на наказ №6954. У документі зазначено, що підприємство визнається таким, що "має важливе значення для галузей національної економіки, якщо воно за видом економічної діяльності належить до сфер, у яких Мінекономіки формує та реалізує державну політику, та відповідає одному із загальних критеріїв".Загалом таких критерії у наказі є 12. Серед них, зокрема: отримання державних грантів на розвиток переробної промисловості, виконання робіт або надання послуг для міністерства за довгостроковими контрактами терміном не менше шести місяців тощо.Підприємства у сфері лісового господарства зможуть претендувати на статус важливого для національної економіки, якщо вони займаються лісівництвом, заготівлею деревини або надає послуги у лісовій галузі та відповідає певним вимогам.Зокрема, мають або користуватися лісовими угіддями площею щонайменше 2,5 тисячі гектарів (замість 500 гектарів), або мають не менше 10 працівників (замість 15) і річний дохід від 10 мільйонів гривень. Також основним видом діяльності підприємства має бути робота у сфері лісового господарства, лісозаготівлі чи супутніх послуг.У сфері сільського господарства підприємства зможуть отримати статус важливого для національної економіки, якщо відповідатимуть щонайменше двом встановленим критеріям. Йдеться про аграрні компанії, які обробляють не менше однієї тисячі гектарів землі (раніше 500 гектарів) або щонайменше 50 гектарів садів, виноградників чи інших багаторічних насаджень. Також критерієм є річний дохід від 40 мільйонів гривень (теж удвічі більше, ніж раніше).Водночас основна діяльність підприємства має бути пов'язана з аграрним сектором. Це — вирощування сільськогосподарських культур, тваринництво, виробництво насіння, добрив чи агротехніки, зберігання та перероблення зерна, виробництво продуктів харчування та напоїв, рибництво, аграрна наука або фінансова підтримка агровиробників.Статус важливих для національної економіки у сфері меліорації зможуть отримати організації водокористувачів, які управляють переданими їм державою або громадами меліоративними системами. Для цього вони мають обслуговувати мережі на площі понад 500 гектарів і мати щонайменше п'ятьох працівників.Статус важливих для національної економіки також зможуть отримати представництва іноземних компаній, міжнародних організацій і неурядових об'єднань, які працюють в Україні щонайменше два роки та офіційно зареєстровані в країні.Водночас вони не повинні перебувати під санкціями, вести діяльність у Росії чи Білорусі або працювати на окупованих територіях України. Крім того, рівень зарплат їхніх працівників має щонайменше втричі перевищувати середню зарплату в країні (середня зарплата і країні, помножена на коефіцієнт 3).Нагадаємо, що з червня набули чинності нові правила бронювання військовозобов'язаних працівників від мобілізації. Зміни стосуються підприємств, установ і організацій, які визначаються критично важливими для функціонування економіки та держави в умовах воєнного стану..

У вівторок, 23 червня, ДТЕК опублікував свій перший План енергетичного переходу, в якому викладено, як Україна може побудувати більш безпечну, стійку та низьковуглецеву енергетичну систему, одночасно підтримуючи довгострокове відновлення країни та її інтеграцію з Європою.Про це повідомила пресслужба ДТЕК. У компанії наголосили, що відбудова енергетичної системи країни дає можливість посилити як енергетичну безпеку, так і довгострокову конкурентоспроможність завдяки інвестиціям у сучасну, стійку та низьковуглецеву інфраструктуру."Повномасштабне вторгнення росії та неодноразові атаки на енергетичну інфраструктуру продемонстрували важливість більш гнучкої, розподіленої та стійкої енергетичної системи в Україні. Війна показала, що енергетична безпека залежить не лише від виробництва достатньої кількості електроенергії, а й від побудови системи, яка зможе краще протистояти збоям та швидше відновлюватися", — йдеться в повідомленні.Розробники акцентували, що на цьому тлі план енергетичного переходу компанії ДТЕК враховує унікальні виклики, пов’язані з веденням діяльності в країні, що перебуває у стані війни, нагальні потреби енергетичної системи України та підтримку "зеленої" програми Європи.У плані окреслено, як компанія ДТЕК сприятиме енергетичній трансформації України через чотири стратегічні пріоритети:виконання наших зобов’язань щодо відходу від вугілля в Україні;збільшення інвестицій у відновлювані джерела енергії;модернізацію електромереж;упровадження низьковуглецевих рішень, що зможуть посилити як енергетичну безпеку, так і процеси декарбонізації.План також визначає шлях, який відповідає національним кліматичним і енергетичним цілям України. Реалізація плану забезпечить скорочення викидів на 42% за категоріями (Scope) 1 і 2 та на 25 % за категорією (Scope) 3 до 2035 року, що дозволить ДТЕК досягти нульового рівня викидів до 2050 року."Одне з найважливіших питань, що стоїть перед Україною в процесі відбудови, — як знайти баланс між потребою в енергетичній безпеці й енергетичним переходом. У ДТЕК ми вважаємо, що ці два аспекти взаємодоповнюють один одного. Енергетична система, яку ми відбудовуємо, має стати більш стійкою, маневреною та здатною краще протистояти майбутнім потрясінням. Водночас вона має підтримувати довгострокові амбіції України щодо декарбонізації й інтеграції з Європою. У нашому плані енергетичного переходу викладено, як ДТЕК має намір сприяти реалізації такого майбутнього", — пояснив директор зі сталого розвитку ДТЕК Джефф Отем.Нагадаємо, що 12 червня російські війська завдали удару по тепловій електростанції ДТЕК. Внаслідок атаки загинув один працівник, іще один зазнав поранень..

У зв’язку із перевищенням ліміту площ насаджень малини, на які надається грантова підтримка для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, Мінекономіки припинило приймання заяв для надання безповоротної державної допомоги у формі грантів для вирощування зазначеної культури.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Там зазначили, що гранти для вирощування всіх інших культур продовжуються."Керуючись пунктом 11 порядку ухвалення рішення Мінекономіки про надання гранту для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, з 22 червня 2026 року припиняється приймання заяв на надання грантів для вирощування культури малини відповідно до запланованих на 2022-2027 роки площ для посадки плодово-ягідних насаджень і виноградників", — ідеться в повідомленні.У відомстві додали, що із звітом щодо погоджених проєктів у розрізі площ насаджень культур можна ознайомитися на офіційному сайті Мінекономіки.Згідно з оприлюдненим моніторингом погоджених проєктів, станом на 22 червня грантову підтримку для вирощування малини погоджено на площу 307,4 гектара за ліміту в 300 гектарів.Кабінет міністрів України 2026 року ухвалив вісім рішень про надання гранту для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства."Йшлося про вирощування малини на площі близько 88 гектарів", — уточнили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.У Мінекономіки зазначили, що приймання заявок на гранти для вирощування інших плодово-ягідних культур і винограду продовжується. Зокрема, найбільший резерв для нових заявок наразі зберігається за аґрусом, порічкою, ожиною, сливою та черешнею.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні фіксується суттєве зниження цін на малину. Станом на 17 червня ягода подешевшала на 35,71%, що стало одним із найвідчутніших цінових падінь серед продовольчих товарів..

Кабінет міністрів України усунув диспропорції, які призводили до заниження оцінки земельних ділянок та позбавляли місцеві бюджети додаткових надходжень. Відповідну постанову ухвалено 27 травня.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України."Нові правила вдосконалюють загальну методологію, що запроваджена після реформи 2021 року, та пропонують ефективніші рішення для розвитку громад", — ідеться в повідомленні.Насамперед постанова скасовує жорстку прив'язку до адмінцентру під час визначення базових показників. Раніше визначення рентного доходу залежало винятково від кількості населення адміністративного центру громади. Через це, якщо в межах громади були інші — більші чи економічно активніші населені пункти, — оцінка земельних ділянок на всій території громади занижувалася. Тепер громадам дозволено використовувати для розрахунків показники найбільш розвиненого населеного пункту."Окремий блок змін стосується земель оздоровчого та курортного призначення", — пояснили у відомстві.Часто такі ділянки розташовані в містах і селищах, займають великі площі у привабливих зонах. Після ухвалення методики 2021 року їхня нормативна оцінка суттєво знизилась. Санаторії та курортні комплекси сплачували значно менший податок."Тепер такі землі оцінюватимуться за тим же коефіцієнтом, що й забудовані земельні ділянки населених пунктів. Тобто за вищим показником, оскільки вони активно використовуються і приносять дохід. Крім того, уряд уточнив перелік курортно-рекреаційних зон і офіційно включив до нього Одесу", — зауважили в міністерстві.Там наголосили, що вдосконалення методики нормативної грошової оцінки — це насамперед крок до фінансової самостійності українських громад."Ми прибираємо штучні обмеження, через які місцеві бюджети втрачали реальні доходи від плати за землю. Оновлені підходи до оцінки курортних зон і включення Одеси до відповідного переліку дозволять мобілізувати значні кошти. Лише це рішення додатково приноситиме місцевим бюджетам близько 300 мільйонів гривень щороку", — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.Водночас постанова суттєво спрощує життя бізнесу та землевпорядникам, завдяки трьом важливим змінам:усунення прогалин під час розширення меж населених пунктів: досі не було механізму, як оцінювати земельні ділянки до моменту проведення повної оцінки всієї території; нова постанова запроваджує чіткий і зрозумілий алгоритм для таких випадків;укрупнення оціночних районів: максимальну площу одного району збільшено до 1 500 гектарів, що суттєво спростить виконання робіт;актуальні дані про якість ґрунтів: виконавці робіт з оцінки тепер можуть уточнювати агровиробничі групи ґрунтів на основі реальних сучасних ґрунтових обстежень, це дозволить отримувати максимально точні дані; правило поширюється на всі землі, крім особливо цінних.Нагадаємо, декілька днів тому на платформі для роботи з відкритими даними "Опендатабот" повідомляли, що вартість сільськогосподарської землі в Україні продовжує зростати в більшості регіонів. Найвищі ціни традиційно фіксують у західних областях, де попит на ділянки залишається стабільно високим. Вартість гектара землі в Україні коливається від 30 745 до 179 622 гривень..

Кабінет міністрів України зробив перший крок до оновлення Держпраці. Зокрема, йдеться про прибирання зайвих функцій, які дублювали роботу інших органів або давно втратили сенс.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.За її словами, натомість Держпраці більше зосередиться на безпеці людей на роботі, дотриманні трудових прав і підтримці чесних правил на ринку праці."Окремо посилюємо соціальний напрям. Держпраці матиме більше повноважень для підтримки працевлаштування людей з інвалідністю та роботодавців, які створюють доступні робочі місця", — акцентувала вона.На переконання української прем’єр-міністерки, Держпраці повинна стати прозорою та цифровою службою, якій довірятимуть і працівники, і роботодавці."Її головне завдання — захищати права працівників і стежити за безпечними умовами праці", — підсумувала Юлія Свириденко.Наприкінці квітня в Мінекономіки інформували, що український уряд готує реформу ринку праці. Заплановані зміни мають допомогти зменшити адміністративне навантаження на бізнес.Запропоновані зміни передбачають перехід від чинної системи, де держава одночасно регулює та впливає на доступ до ринку послуг з охорони праці, до моделі, у якій Держпраці концентрується виключно на наглядових функціях. Йдеться про:розмежування контрольних і сервісних функцій;передачу частини процедур незалежним акредитованим органам;скасування адміністративних погоджень, які не пов’язані з держнаглядом;цифровізацію документів і рішень;розвиток ризик-орієнтованого підходу до перевірок.Нагадаємо, раніше стало відомо, що уряд запускає новий механізм, що дозволяє українцям звільнятися з роботи онлайн без згоди керівництва, якщо підприємство розташоване в зоні боїв. Це допоможе тисячам громадян офіційно працевлаштуватися на новому місці та отримувати соціальні виплати..

В Україні грантову програму "Власна справа", яка є одним із ключових інструментів підтримки малого бізнесу, оновлять. Зміни запрацюють з 1 вересня 2026 року.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. У відомстві зазначили, що програма трансформується в інструмент розвитку і масштабування бізнесу. Оновлена модель розширить можливості як для тих, хто лише планує відкрити власну справу, так і для підприємців, які вже працюють."Чинна версія програми діє до 1 серпня 2026 року. Оновлена стартує з 1 вересня 2026 року", — зазначили в пресслужбі.Метою програми є підтримка підприємницької ініціативи. Йдеться про створення нових робочих місць та сприяння відновлення економіки — через запуск нових бізнесів і розвиток виробництва.Яку підтримку можна отриматиПрограма "Власна справа" передбачає два напрями. Для старту бізнесу базова сума становить від 100 000 до 300 000 гривень, а з урахуванням бонусів — до 500 000 гривень. Для масштабування базова сума — від 500 000 до 1 500 000 гривень, максимум з бонусами — до 2 500 000 гривень. Розмір гранту залежить від кількості створених робочих місць, регіону, галузі та категорії заявника.Що зміниться з 1 вересня"Раніше діяли окремі мікрогранти з різними правилами — тепер запроваджено єдиний порядок для всіх отримувачів", — пояснили у відомстві.Зараз суми є фіксовані (200 та 350 тисяч гривень), а тепер стануть гнучкими: старт — до 500 тисяч гривень;масштабування — до 2,5 мільйона гривень.Крім того, раніше створення одного-двох робочих місць було обов'язковим для всіх, тепер для старту це не потрібно, а для масштабування достатньо одного місця. "Бонуси раніше були обмеженими (молодь, прифронтові регіони), тепер діє розширена бонусна система за пріоритетами", — зауважили у пресслужбі.Бонуси до розміру гранту можуть отримати:5%: отримувачі віком 18-25 років включно.20%:суб'єкти ветеранського підприємництва;зареєстровані платниками ПДВ;мають чинний патент України на винахід та/або корисну модель, пов'язаний з бізнес-проєктом;ВПО з досвідом підприємницької діяльності понад шість місяців або релоковані підприємства;зобов'язуються створити два нових робочих місця.30%:працюють або планують працювати у прифронтових регіонах: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська області та Славутицька МТГ Київської області;спрямовують грант на оновлення основних засобів виробництва, знищених або пошкоджених внаслідок збройної агресії РФ.50%: реалізують проєкти у пріоритетних секторах економіки, визначених у додатку.. Пріоритетний фокусДодаткову підтримку може отримати бізнесу, який працює або планує працювати:у прифронтових громадах;у зонах можливих бойових або активних бойових дій та деокупованих / піддатральних територіях;підприємництво у пріоритетних секторах економіки;на територіях можливих бойових дій.Хто може отримати грантПрограма відкрита для:фізичних осіб від 18 років;ФОПів;юридичних осіб приватного права.Окрема підтримка передбачена для ветеранського бізнесу, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та їхніх родин, а також сімей загиблих Захисників і Захисниць.Грант можна витрати на:обладнання та транспорт;ремонт і оренду приміщень;автоматизацію та цифровізацію;маркетинг і брендинг;будівництво або реконструкцію виробничих об'єктів;оформлення прав інтелектуальної власності.Нагадаємо, раніше український уряд запустив спеціальні умови за програмою "Власна справа" для креативних підприємців. .

Український уряд готує реформу ринку праці. Заплановані зміни мають допомогти зменшити адміністративне навантаження на бізнес.Як повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, проєкт постанови Кабміну, який запускає перший етап реформи Державної служби з питань праці уже готовий. Документ направлено на погодження до зацікавлених органів влади, а також винесено на обговорення з бізнесом, профільними асоціаціями та експертним середовищем.Нова модель державного нагляду у сфері охорони праціЗапропоновані зміни передбачають перехід від чинної системи, де держава одночасно регулює та впливає на доступ до ринку послуг з охорони праці, до моделі, у якій Держпраці концентрується виключно на наглядових функціях. Йдеться про:розмежування контрольних і сервісних функцій;передачу частини процедур незалежним акредитованим органам;скасування адміністративних погоджень, які не пов’язані з держнаглядом;цифровізацію документів і рішень;розвиток ризик-орієнтованого підходу до перевірок.Очікуваний ефект для бізнесу та державиЗа попередніми оцінками Мінекономіки, скорочення зайвих процедур може дати бізнесу економічний ефект на рівні близько 4,473 мільярда гривень на рік.Водночас адміністративний ресурс Держпраці може бути оптимізований приблизно на 27,205 мільйонів гривень щорічно, що дозволить спрямувати його на контроль реальних ризиків для життя і здоров’я працівників.Яка мета реформиМіністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев наголосив, що мета реформи — спростити регулювання, прибрати зайві процедури та підвищити ефективність системи охорони праці.За його словами, Держпраці має зосередитися на запобіганні порушенням, контролі реальних ризиків і захисті працівників, а не на адміністративних процедурах, які не впливають на рівень безпеки.Наступні крокиНаступним етапом реформи стане цифровізація сфери охорони праці в системі "Обрій". Мінекономіки вже розпочало консультації з бізнесом і планує доопрацювати пакет змін за результатами обговорень. У відомстві закликають роботодавців, галузеві асоціації, експертів та працівників долучатися до публічної дискусії, щоб сформувати більш прозору та ефективну систему державного нагляду у сфері охорони праці.Нагадаємо, раніше стало відомо, що уряд запускає новий механізм, що дозволяє українцям звільнятися з роботи онлайн без згоди керівництва, якщо підприємство розташоване в зоні боїв. Це допоможе тисячам громадян офіційно працевлаштуватися на новому місці та отримувати соціальні виплати.Читайте також: Половина робочих місць в Україні — небезпечні: профспілки б'ють на сполох.

Кабінет міністрів України підготував додаткові механізми підтримки для агровиробників, які працюють у прифронтовій зоні. Особливо це стосується небезпечної зони до 20 кілометрів від лінії фронту.Про це повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев за результатами зустрічі з аграрним бізнесом."Агросектор забезпечує близько 17% ВВП і відіграє ключову роль у стійкості економіки, експортному потенціалі та продовольчій безпеці країни", — зазначив він.За його словами, в умовах війни галузь зазнає постійних ризиків, пов'язаних із руйнуванням потужностей і знищенням врожаю."Зараз стан речей ускладнює паливна криза через ситуацію на Близькому Сході, що збіглася з початком весняної посівної, яка вже стартувала практично в усіх областях", — наголосив міністр.Соболев додав, що владі важливо тримати діалог із підприємцями для напрацювання спільних рішень щодо їх найболючіших проблем. Зокрема, на зустрічі обговорили питання зрошення, бронювання працівників, логістики, забезпечення паливом і аміачними добривами, доступу до РЕБ та інших засобів захисту техніки та людей, які працюють у полі."Ми вже маємо низку дієвих інструментів підтримки. Щоби полегшити сільгоспвиробникам відновлення після прильотів, у нас працюють відповідні гранти. Аграрії, чиї потужності зазнали руйнувань чи пошкоджень, можуть отримати до 16 мільйонів гривень: 80% компенсує держава, 20% — підприємець", — уточнив міністр.Він також нагадав про дію державної програми компенсації втрат від воєнних ризиків, яка реалізується ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА) та охоплює часткову компенсацію вартості майна у 10 прифронтових регіонах і відшкодування страхових премій.Окремо очільник міністерства поінформував, що в межах цільової підтримки з розрахунку 1 000 гривень за гектар закривається заборгованість за понад 3,5 тисячі заявок на загальну суму 1,73 мільярда гривень."Ми розуміємо, що цих механізмів може бути замало для компенсації втрат і закриття всіх потреб агросектору, тож працюватимемо над іншими можливостями в постійному діалозі з агровиробниками", — підсумував Олексій Соболев.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що українське овочівництво зараз більше схоже не на єдиний ринок, а на мозаїку з регіонів. Кожен із них живе за власним сценарієм. Таким процесам є об’єктивні та суб’єктивні причини..

Відтепер процес бронювання став безшовним: якщо працівник має чинне бронювання, а орган, що підтвердив підприємству статус критично важливого, не змінився, — перебронювання відбувається автоматично без анулювання та займає до 24 годин.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Там зазначили, що раніше для продовження бронювання потрібно було спочатку анулювати попередній статус працівника, а потім подавати нову заяву."Послуга доступна для критично важливих підприємств, які своєчасно підтвердили свій статус. Подати заяву можуть керівники, підписанти або уповноважені особи за умови, що компанія внесена до Єдиного переліку", — зазначили у відомстві.Щоби скористатися сервісом, необхідно:авторизуватися на порталі "Дія";обрати послугу "Продовження бронювання працівників";перевірити дані компанії;додати працівників для продовження;підписати заяву КЕПом."Це рішення дозволяє критично важливим підприємствам забезпечити безперервність роботи та зберегти ключових фахівців без зайвих адміністративних процедур", — пояснив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.Послуга реалізується Міністерством економіки спільно з Міністерством цифрової трансформації та Міністерством оборони України. Модернізація відбулася за підтримки програми розвитку ООН в Україні та уряду Швеції.Очікується, що оновлення сервісу значно скоротить час обробки заяв і підвищить ефективність роботи підприємств, які забезпечують критичні потреби держави.Нагадаємо, що Кабінет міністрів України офіційно розширив критерії визначення підприємств, що є критично важливими для забезпечення потреб Сил оборони. Нові зміни дозволять отримати спеціальний статус компаніям, які займаються логістикою, ремонтом техніки та постачанням боєприпасів для потреб армії..