# Мінекономіки

Українці все ще не отримали виплати у межах програми "Національний кешбек" за грудень та січень. Невдовзі кошти нарахують у повному обсязі.Як повідомили у прес-службі Міністерства економіки України, виплати "Національного кешбеку" за грудень та січень вже в обробці."Розуміємо, що багато українців очікують на виплату "кешбеку", яка зазвичай приходить у 20-х числах місяця. Адже для багатьох це фінансова підтримка. Усі виплати відбудуться невдовзі у повному обсязі", — зазначили в прес-службі.У відомстві додали, що 3,4 мільйона українців отримують 714 мільйона гривень "кешбеку" за грудень і січень."Уряд уже побачив суму вартості, однак операційні процеси потребують трохи більше часу, ніж ми очікували. Щойно буде відома точна інформація про зарахування коштів — ми одразу повідомляємо про це на сайті програми: madeinukraine.gov.ua/national-cashback", — запевнили у прес-службі.Також в Мінекономіки додали, що докладають усіх зусиль, щоб виплати за грудень та січень надійшли українцям якомога швидше.Нагадаємо, 4 березня прем'єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що програма стимулювання українського виробництва "Національний кешбек" продовжуватиметься й надалі. У такий спосіб влада запустила спіраль економічного зростання для вітчизняного бізнесу.

Громадяни віком до 25 років отримають від держави гранти 3,3 мільйона гривень на відкриття власного бізнесу у межах програми "Власна справа". У 2025 році скористатися коштами зможуть 24 молодих підприємці.Про це повідомила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна, передає Мінекономіки.За її словами, ще 24 українці віком до 25 років стали переможцями молодіжної грантової програми "Власна справа". Вони отримають 3,3 мільйона гривень на старт свого бізнесу."Вже 137 молодих українців стали переможцями грантової програми "Власна справа" та отримають 20 мільйонів гривень на старт свого бізнесу. Підтримуємо через гранти молодь, яка хоче реалізуватись у підприємництві, допомагаємо їм розпочати власну справу. Молоді підприємці готові розвивати свій бізнес у дуже різних сферах", — зазначила вона.Зокрема, переможці планують за ці кошти відкрити міні-пекарню, кав’ярню, студію звукозапису, садовий центр, започаткувати курси з вивчення англійської мови, гурток зі скелелазіння, надавати послуги з ремонту сільськогосподарської техніки, фото та відеозйомки, бухгалтерські послуги.Гранти у 2025 році отримали молоді підприємці з Києва та Київської, Рівненської, Івано-Франківської областей. Серед них 58% жінок та 42% чоловіків.Програма "Власна справа": як діють грантиЗа умовами грантової програми "Власна справа" українці віком від 18 до 25 років можуть подати заявку на отримання мікрогранту до 150 тисяч гривень на започаткування бізнесу. Вони мають зареєструватися як ФОП після отримання позитивного рішення про надання гранту. На них не поширюється зобов’язання створити робочі місця. Впродовж трьох років підприємець має повернути суму гранту у вигляді сплачених до бюджету податків та зборів в процесі бізнес-діяльності. Після цього він може ще раз отримати грант від держави — вже за програмою "Власна справа" на загальних умовах у розмірі до 250 тисяч гривень та зобов'язанням створити не менше двох робочих місць.Кошти гранту можна витратити на:придбання або лізинг обладнання;закупівлю сировини та матеріалів; оренду приміщення. Нагадаємо, з початку 2025 року підприємці отримали 2553 пільгових кредитів за програмою "Доступні кредити 5-7-9%" на загальну суму 8,1 мільярда гривень. .

Уряд розширив програму компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю. Відтепер ще більше українців зможуть отримати кошти.Про це повідомила перша віце-прем’єр-міністр України — міністр економіки України Юлія Свириденко, передає прес-служба Мінекономіки.За її словами, компенсацію від держави зможуть отримати самозайняті особи, фізичні особи-підприємці, які є людьми з інвалідністю. Це рішення Кабінет Міністрів ухвалив на засіданні 21 лютого."Ми розширюємо програму, яка допомагає бізнесу облаштувати інклюзивні робочі місця для людей з інвалідністю. Відтепер обладнати своє робоче місце за підтримки держави зможуть люди з інвалідністю, які є самозайнятими, або ФОПами, ветерани з інвалідністю, які хочуть розпочати свій бізнес", — зазначила міністр.Такі особи зможуть придбати необхідні їм спеціальні меблі, устаткування, допоміжні пристрої (підйомники чи пандуси). Також роботодавці зможуть отримати компенсацію за облаштування робочого місця для працівника-ветерана, який повернувся з війни з інвалідністю. Окрім цього, згідно з рішенням уряду розширено також перелік допоміжних засобів, за які можна отримати компенсацію за програмою. Зокрема, перелік доповнено технічними засобами, програмним забезпеченням та послугами, які забезпечують переклад з/на українську жестову мову, як офлайн, так і онлайн. Свириденко додала, що з початку 2025 року за цією програмою держава компенсувала бізнесу витрати на облаштування майже 300 робочих місць, інвестувавши у безбар’єрність 16 мільйонів гривень.Програму надання компенсацій роботодавцям витрат на облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю уряд запровадив в серпні 2023 року. За умовами програми сума компенсації з 1 січня 2025 року становить до 120 тисяч грн — за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю першої групи, до 80 тисяч гривень — для людей з інвалідністю другої групи. Нагадаємо, за даними НБУ, у 2025 році кількість безробітних зменшуватиметься. Проте дефіцит робочої сили залишатиметься значним та обмежуватиме відновлення економіки.

З початку 2025 року підприємці отримали 2553 пільгових кредитів за програмою "Доступні кредити 5-7-9%" на загальну суму 8,1 мільярда гривень. Про це повідомили у прес-службі Міністерства економіки України.Так, лише минулого тижня українські підприємці отримали 436 пільгових кредитів на 1,3 мільярда гривень. Загалом від старту програми у лютому 2020 року бізнес залучив 106,3 тисячі кредитів на суму 368,1 мільярда гривень. "Державна програма "Доступні кредити 5-7-9%" продовжує підтримувати підприємців, які розвивають переробні виробництва, інвестують у модернізацію виробництва або працюють в зоні підвищених воєнних ризиків. Таким чином пільгові кредитні кошти розвивають реальний сектор економіки — допомагають бізнесу розширювати виробництво та створювати нові робочі місця", — зазначив заступник міністра економіки України Андрій Телюпа.Від початку 2025 року в межах програми бізнес отримав:інвестиційні кредити — 2,1 мільярда гривень;на перероблення — 2,1 мільярда гривень;на кредитування в зоні високого воєнного ризику — 1,5 мільярда гривень;на підтримку посівної — 1,5 мільйона гривень.Найчастіше кредитуються підприємства, що працюють в:сільському господарстві;переробній промисловості;сфері гуртової та роздрібної торгівлі.Серед регіонів лідерами за сумами укладених кредитних договорів є:Львівська область;Дніпропетровська область;Київська область;Одеська область;Харківська область;Вінницька область;Полтавська область;місто Київ.На сьогодні участь у програмі беруть 46 банків. Найбільшу кількість кредитів від початку дії програми видали:"Приватбанк" — 49,3 тисячі;"Ощадбанк" — 16,2 тисячі;"Укргазбанк" — 5,8 тисячі.Нагадаємо, за даними "Опендатабот", у січня 2025 року в Україні закрилася найбільша кількість ФОПів від початку повномасштабного вторгнення Росії. Це є негативним сигналом для вітчизняної економіки.

Через повномасштабну війну зараз економіка України демонструє дещо уповільнені темпи відновлення. У січні показник валового внутрішнього продукту зріс на 1,5%, уповільнившись через зниження активності експортерів.Про це повідомив перший заступник міністра економіки України Олексій Соболев, передає прес-служба відомства.За його словами, у січні 2025 року українська економіка виросла на 1,5%. Драйверами зростання залишаються будівельна галузь, переробна промисловість, а також внутрішня торгівля."Уповільнення темпів зростання економіки у січні відбулося через зменшення активності експортерів. Але високе бюджетне фінансування компенсувало тимчасове падіння обсягів експорту товарів", — заявив посадовець.Водночас ключовими факторами зростання економіки стали: відновлення пошкодженої критичної інфраструктури;проведення капітальної реконструкції та ремонту доріг на аварійних ділянках;будівництво житла. "Також високими лишались закупівлі вітчизняної продукції сектору ОПК, а це своєю чергою стимулювало збільшення виробництва у машинобудуванні", — розповів Соболев.У січні 2025 року переробна галузь, внутрішня торгівля та будівництво продовжували демонструвати позитивну динаміку. Водночас в сільському господарстві спостерігається зниження виробництва тваринницької продукції через збільшення собівартості її виробництва. Також зафіксовано падіння у видобувній галузі та на транспорті. Причинами є зупинка роботи шахт у Донецькій області, які розміщені на лінії зіткнення. Також спостерігались збої у постачанні електроенергії через масовані ракетні атаки РФ. У Мінекономіки нагадали, що у грудні 2024 року зростання ВВП оцінюється  на рівні 1,7%. Прогноз зростання ВВП, закладений до бюджету 2025 року — 2,7% за рік.Нагадаємо, раніше голова НБУ Андрій Пишний повідомляв, що у наступні два роки відбуватиметься поступове зростання економіки — на 4,3–4,6%. Цьому сприятимуть кілька факторів.

Кабінет міністрів затвердив нові правила торгівельного обслуговування населення. Це посилить захист споживача, зокрема у сфері мережевого бізнесу.Як повідомили у прес-службі Міністерства економіки України, більш зрозумілі та чіткі правила для торгівлі набудуть чинності після завершення воєнного стану, коли повністю запрацює оновлений закон про захист прав споживачів."Нові правила реально захищатимуть права споживачів, одночасно сприяючи розвитку бізнесу, чесній здоровій конкуренції, запобігаючи корупційним ризикам. Багато уваги приділили питанням безбар’єрного середовища, забезпеченню безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до закладів торгівлі та громадського харчування. Також подбали й про створення належних умов праці для працівників торгівельних закладів", — розповіла заступник міністра економіки Тетяна Бережна.Оновлені правила торгівлі містять як удосконалені норми чинних, так і нові вимоги — зокрема, щодо забезпечення доступності магазинів та закладів громадського харчування для людей з інвалідністю. Наприклад, мають бути спеціальні місця для паркування, пандуси, а також надання необхідної допомоги від продавця. Також нові правила передбачають: розширення права споживачів на отримання інформації в цифровому форматі про товари та продавців. Зокрема, таку інформацію можна буде отримати, відсканувавши QR-код в куточку споживача;удосконалення організації торгівлі та виробництва в магазинах;вимоги до використання вимірювальних приладів (ваги тощо), які мають бути точними та відповідати законодавству про метрологію та метрологічну діяльність;визначення вимог до компаній, які займаються мережевою торгівлею — вони повинні мати складські приміщення та продавати товари через своїх агентів або доставляти їх покупцям;заборону продавати товари, які схожі на їжу, але не є їстівними (наприклад, іграшки у вигляді фруктів), оскільки це може бути небезпечно, особливо для дітей.Нагадаємо, раніше Міністерство фінансів продовжило перехідний період запровадження нової форми та змісту чеків до 1 березня 2025 року.

За січень 2025 року українці за програмою "Національного кешбеку" накопичили понад 414 мільйонів гривень. Кошти нарахують наприкінці лютого.Про це повідомила перша віце-прем’єр-міністерка України — міністерка економіки України Юлія Свириденко, передає Мінекономіки. За її словами, загальна сума накопиченого "кешбеку" за два місяці становить 850 мільйона гривень."За п’ять місяців від запуску програма "Національний кешбек" набрала обертів — кількість активних користувачів перевищила п'ять мільйонів", — зазначила вона.Загалом за увесь час українці накопичили майже 1,3 мільярда гривень "кешбеку", з них 850 мільйонів — за грудень та січень. "Наростальний інтерес громадян до програми свідчить про її вплив на споживацьку поведінку — робити вибір на користь українських товарів", — додала Свириденко.Щоб долучитись до програми "Національний кешбек", необхідно:Відкрити картку для виплат "Національний кешбек" у відділенні банку чи через сайт або банківський додаток (у програмі беруть участь "ПриватБанк", monobank, "Укргазбанк", Sense Bank, "ПУМБ", "Абанк", "Банк Глобус", UKRSIBBANK BNP Paribas Group, "Ощадбанк", "Акорд банк", "Банк Кредит Дніпро", "Кліринговий Дім").Надати банку дозвіл на передачу інформації про транзакції з карток, якими ви зазвичай здійснюєте покупки.У застосунку "Дія" в розділі "Сервіси" активувати картку "Національний кешбек" для виплат.На що можна витратити кешбек:медичні послуги, спорт, кіно, заклади харчування;комунальні послуги, транспорт, мобільний зв’язок;донати на Сили оборони України, військові облігації та благодійність;багато інших послуг, товарів українського виробництва.Максимальна сума виплат — три тисячі гривень на місяць. Накопичені за місяць кошти надходитимуть на створену картку раз на місяць до 20 числа наступного місяця. Зняти готівку з рахунку, куди нараховують кошти за кешбек, буде неможливо. Використати кошти від кешбеку, нараховані у 2024 році, можна буде до 31 січня 2025 року.Нагадаємо, деякі громадяни України повинні задекларувати виплати, які отримали в межах державних програм "Національний кешбек" та "Зимова єПідтримка". Йдеться про публічних службовців. .

У 2025 році для фізичних осіб-підприємців та юросіб змінюється порядок заповнення та подачі податкової звітності. Також буде нова форма звіту, яка міститиме основний розрахунок та декілька додатків.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України."Міністерство фінансів України затвердило нову форму податкового розрахунку сум ПДФО та ЄСВ, а також оновило порядок його заповнення та подання", — йдеться у повідомленні.Зміни стосуються усіх податкових агентів, зокрема юридичних осіб і ФОП, які виплачують доходи фізичним особам. Так, з 2025 року податковий розрахунок подаватиметься щомісяця, протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця. Терміни подачі податкової звітності:звіти за IV квартал 2024 року (подаються за старою формою) — до 10 лютого 2025 року;звіти за січень 2025 року (подаються за новою формою) — до 20 лютого 2025 року.Нова форма звіту змінює його структуру та відтепер включатиме основний розрахунок і декілька додатків:Додаток 1 — "Відомості про ЄСВ";Додаток 4 — "Відомості про доходи";Додаток 5 — "Інформація про трудові відносини";Додаток 6 — "Дані про спеціальний стаж".Запровадження нової форми об'єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ з щомісячним поданням сприятиме більш ефективному контролю за надходженнями до бюджету та спростить процес звітування для платників податків.Нагадаємо, в Україні фізичні особи-підприємці першої, другої та четвертої групи мають сплачувати військовий збір. Він становить 10% від розміру мінімальної заробітної плати, тобто на даний час — 800 гривень.

У 2025 році український уряд працюватиме над розширенням програм зайнятості та підтримки бізнесу. Про це повідомила перша віцепрем’єр-міністерка України — міністерка економіки України Юлія Свириденко під час зустрічі з керівництвом та працівниками Державної служби зайнятості.Говорячи про завдання на 2025 рік вона зазначила, що очікується зростання кількості охочих перенавчитись. Підвищити спроможності Центрів профтехосвіти допоможе реформа Центрів, яка вже стартувала, та залучення бізнесу до співпраці з центрами через їх участь у наглядових радах."Ще один пріоритет — розширення та запуск нових програм зайнятості. Цього року в бюджеті ми передбачили 6,3 мільярда гривень на реалізацію цих ініціатив і підтримку шукачів роботи. Також адаптуємо послуги служби зайнятості, аби вони були максимально безбар’єрними та могли задовольнити потреби якомога більшого кола клієнтів", — зазначила вона.Серед завдань на 2025 рік:цифровізація процесів для користувачів. Зокрема, отримати ваучер на навчання незабаром можна буде через "Дію";посилення, зокрема, за підтримки міжнародних партнерів, спроможності Служби зайнятості та Центрів профтехосвіти для навчання, перепідготовки фахівців;розробка Стратегії зайнятості населення та основних напрямів реалізації політики зайнятості. Акцент буде, в тому числі на реформуванні Державної служби зайнятості.Також Свириденко нагадала, що з допомогою Служби зайнятості у 2024 році постійну роботу отримали 250 тисяч українців, а з урахуванням тимчасових та суспільно-корисних робіт та грантів були зайняті 330 тисяч громадян. Станом на сьогодні громадяни можуть отримати:фінансову підтримку на старт або розвиток підприємства через грантові програми «Власна Справа»;гранти для ветеранського бізнесу;гранти для молодих підприємців; компенсацію за працевлаштування внутрішніх переселенців, людей з інвалідністю, молоді, людей передпенсійного віку.Нагадаємо, за даними Державного центру зайнятості, нині в Україні офіційно 100 тисяч громадян мають статус безробітних. У 2024 році їх було 400 тисяч.

У 2025 році ще більше підприємців зможуть отримати допомогу за програмою "Власна справа" на започаткування або розвиток бізнесу. Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки України.Оновлення в програмі "Власна справа" з 2025 року:розширюється перелік отримувачів допомоги — гранти тепер доступні підприємцям, які займаються виробництвом чи торгівлею тихими винами (виноградними та плодово-ягідними), а також медовими напоями;до програми долучився ще один банк. Відтепер учасники можуть обирати між "ПриватБанком" та "Ощадбанком" для відкриття грантового рахунку.До того ж для ветеранів та їхніх дружин (чоловіків) надається можливість збільшити строк реалізації проекту з трьох до семи років. Вони можуть самостійно визначити термін реалізації свого бізнес-проекту. Саме за цей час вони мають повернути грант у вигляді сплачених до бюджету податків та зборів від діяльності свого підприємства, на відкриття або розвиток якого взяли кошти. "Ветерани, які успішно реалізували свій проект та закрили взятий на нього грант податками й зборами, можуть подати заявку на ще один грант (опція доступна один раз)", — зазначили в Мінекономіки.Що відомо про програму "Власна справа"За грантовою програмою "Власна справа" українці можуть отримати мікрогрант від 50 до 250 тисяч гривень. Кошти можна витратити на:придбання або лізинг обладнання;закупівлю сировини та матеріалів;оренду приміщення.Отримати мікрогрант може як чинний підприємець, так і людина без досвіду такої діяльності. Для отримання гранту понад 75 тисяч гривень обов'язковою умовою надання коштів є створення одного-двох робочих місць залежно від суми гранту.Нагадаємо, за даними дослідження YouControl.Market, в Україні торік закрили свій бізнес майже 210 тисяч ФОПів. У порівнянні з 2023 роком, ця цифра на 32% більша та є найвищим показником за останні п'ять років.

В Україні середня заробітна плата штатних працівників протягом 2024 року зросла на 20,3%. Таким чином виплати досягли 20 985 гривень.Про це повідомив заступник міністра економіки Андрій Телюпа в інтерв’ю для Центру економічної стратегії.За його словами, мінімальна зарплата в Україні торік залишилася на рівні 2023-го, адже згідно з бюджетною декларацією, мінімалка залишиться замороженою до 2027 року. Проте зростання номінальної зарплати торік перевищило очікування уряду — вона становила 20 581 гривню. З урахуванням інфляції реальне зростання становило 13%.Телюпа зазначив, що у 2025 році середня зарплата, за прогнозами, збільшиться до 24 389 гривень. Водночас, реальне зростання становитиме 8,1%. Станом на сьогодні мінімальна зарплата становить вісім тисяч гривень. Прожитковий мінімум для працездатних громадян встановлено на рівні 3 028 гривень, для непрацездатних громадян — 2 361 гривні, що нижче за мінімальні виплати.Нагадаємо, раніше "Польске радіо" повідомляло, що мінімальна заробітна плата у Польщі у шість разів перевищила виплати, які отримують громадяни в Україні. З 1 січня 2025 року вона зросла на 366 злотих брутто. .

В Україні протягом 2024 року експорт зріс на 13,4%, досягнувши 41 мільярда доларів. Ключовим товаром була соняшникова олія. Про це повідомила перша віце-прем'єр-міністерка — міністерка економіки Юлія Свириденко, передає прес-служба Мінекономіки.Станом на 26 грудня Україна експортувала 129,2 мільйона тонн товарів. Водночас, за підсумками 2023 року, експортовано 100,3 мільйона тонн. "Ключовим для досягнення таких результатів стала нормалізація роботи морських портів України. Якщо у 2023 році Україна експортувала морем 54,8 мільйона тонн продукції, то цього року — вже 87,2 мільйона тонн. Ще один важливий чинник — продуктивна співпраця України з партнерами, спрямована на розвиток взаємовигідної торгівлі. ЄС продовжив "економічний безвіз" для України", — зазначила вона. За її словами, на показники експорту також позитивно вплинуло відновлення та розвиток української переробки. Транспортування товарів змінилося не лише кількісно, а і якісно. Попри істотне зменшення обсягу експорту товарів автомобільним транспортом, у вазі вартість перевезених автомобілями вантажів цього року збільшилась до 14,5 мільярда доларів.На наземному кордоні з ЄС цього року експортували до ЄС товарів на 24,5 мільярда доларів. Це на понад один мільярд більше, ніж у 2023 році. Поза ЄС ключовим торгівельними партнерами України в експорті у 2024 році були:Китай — 2,3 мільярда доларів;Туреччина — 2,1 мільярда доларів;Єгипет — 1,6 мільярда доларів;Індія — 986 мільйона доларів;Молдова — 935 мільйона доларів.Лідером з експорту у 2024 році став продукт агропереробки — соняшникова олія. Її експортовано на понад п'ять мільярдів доларів. Також з продукції агропереробки експортовано:шрот соняшниковий — на понад 1 мільярд доларів;м'ясо птиці — на 945 мільйона доларів;цукор — на 408 мільйона доларів;олія соєва — на 311 мільйона доларів.Значні обсяги експорту у 2024 році складала сировина:кукурудза — на 4,9 мільярда доларів;пшениця — 3,68 мільярда доларів;залізна руда — 2,75 мільярда доларів;соя — 1,29 мільярда доларів.Першість серед експортованої продукції виробництва здобули виробники кабелів (експортовано на 1,26 мільярда доларів) та меблів (460,6 мільйона доларів).Нагадаємо, 30 грудня молдовський уряд продовжив ліцензування імпорту пшениці, кукурудзи та соняшнику з України й інших країн. Обмеження діятимуть іще щонайменше пів року.

Як і у році, що минає, у 2025-му джерелом фінансування українського бюджету лишиться міжнародна допомога. Поки що її прогнозовані обсяги здаються достатніми для проходження року, як заплановано урядом в державному бюджеті. Все інше залежатиме від непрогнозованих чинників — розвитку бойових дій, примушення України до перемир'я і врожаю. Єдине, що вже можна точно сказати: Україні критично не вистачає робочих рук.Чим в економічному плані запам'ятався 2024-й і до чого готуватися у 2025-му — TrueUA поговорив з експертом економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.— Передусім, хотілося б підбити підсумки року, що минає. На вашу думку, які тренди, події 2024-го варто згадати? Що нам вдалося?— Перше — Україні вдалося зберегти макроекономічне фінансування наших партнерів. Взагалі вдалося зберегти підтримку і воєнно-технічну, і макрофінансову, що дало нам можливість вижити в буремному 2024 році. Це є надзвичайно важливо, бо коли ми подивимося на зведений бюджет поточного року, на бюджет наступного року, то зауважимо, що там величезні суми макроекономічного фінансування, яке, власне, йде на соціальні виплати. Без нього навряд чи б вдалося досі воювати. Пам'ятаєте, у листопаді 2023 року Буданов на звітній прес-конференції сказав, що ми весь 2022 і 2023 рік провоювали в борг? І він мав рацію. Ця ситуація збереглася й у 2024 році. Тому перше і найголовніше досягнення України та її керівництва — те, що нам вдалося зберегти консолідовану підтримку наших партнерів.Друге — Україні вдалося налагодити більш-менш безпечні шляхи експорту аграрної продукції, так званий "зерновий коридор". Вдалося розв'язати питання з блокуванням кордону польськими аграріями. Вдалося остаточно розв'язати питання щодо обсягу експорту аграрної продукції, і ми тепер можемо постачати в Європейський Союз більше, ніж у 2021 році. Це також однозначний позитив, який дав можливість почати відновлювати власні сектори виробництва, передусім аграрний. Крім того, "зерновим коридором" пішла залізна руда, що дозволило відновити виробництво гірнозбагачувальних комбінатів.Третє — Україні вдалося досить серйозно наростити загальний обсяг воєнно-технічної продукції на власних підприємствах ВПК.Наступний момент, який обов'язково треба зазначити, — у 2024 році Україні вдалося проіндексувати соціальні стандарти, чого точно не буде ні у 2025, ні у 2026, ні у 2027 році. Взагалі, коли ми говоримо про результати бюджетного року, то цей рік був достатньо вдалим з точки зору і соціальних стандартів. Загальний обсяг падіння реальних доходів населення тільки за 2022 рік в нас був 25%, тому навіть та індексація, що відбулася, не покрила втрачені обсяги. Але принаймні хоч якимось чином вирішилося питання соціальних стандартів. — Що нам не вдалося у році, що минає?— Україні не вдалося розв'язати питання зі стимулами до повернення українців назад у країну. І створення відповідного міністерства не означає розроблення механізмів, які б гарантували повернення українців після закінчення війни. Україна прийняла зміни до законодавства про мобілізацію, але це також жодним чином не розв'язало проблему забезпечення війська живою силою.Напевне, також варто визначити, що, коли ми говоримо про формування балансу державного бюджету, Україні не вдалося обійтися без суттєвого підвищення податків, зокрема військового збору. Тобто, попри внутрішні можливості, попри допомогу партнерів, Україна була вимушена піти на дуже непопулярний крок. Хоча певним чином це не настільки карколомно, як могло б бути, коли б зачепили питання, наприклад, податку на додану вартість чи інших речей. Але в будь-якому випадку мусимо констатувати, що Україна вимушена була піти на збільшення податкового тиску на населення.— У бюджеті 2024 року інфляція закладалася на рівні 9,7%. Зараз, на кінець року, вона прогнозується на рівні 10,4%. Як оцінити цей показник, наскільки добре ми пройшли рік?— Є речі, які спрогнозувати практично неможливо. Макроекономічний прогноз, який закладається в бюджет, свідомо передбачає певні припущення, на підставі яких він формується. Жоден спеціаліст не може передбачити, наприклад, результати аграрного року. Не може передбачити речі, пов'язані, наприклад, з врожайністю, з температурними режимами. А 2024 рік був неврожайним, дуже. Ми втратили 10 мільйонів тонн зерна, у порівнянні до врожаю 2023 року. Не зібрали 30% посадженої картоплі. У нас на сьогодні драйвером інфляції є саме продовольчий кошик, котрий об'єктивно подорожчав приблизно на 13,5-14%. Овочева група підскочила більш ніж удвічі, картопля взагалі у 2,5 раза. І ми маємо розуміти, що в межах прогнозів такі речі не закладаються.Але, попри неврожайний рік, ми маємо, по-перше, досить низьку інфляцію. По-друге, ставку рефінансування Національного банку України лише 12,5%. Це при тому, що в Росії ставка рефінансування — 21%, і там планують підвищити її до 23%. Тож тут українські показники навіть кращі, ніж у Росії.— Чи вдалося стимулювати споживання за рахунок "національного кешбеку" і, в перспективі, "зимової тисячі"? Чи працюють такі інструменти?— Щоб не було ілюзій: найбільшим стимулом зростання споживання на внутрішньому ринку є макрофінансова допомога наших партнерів. На сьогодні весь соціальний пакет фінансується за рахунок цих коштів, і саме вони є основою формування купівельно-спроможного попиту у населення. Національний кешбек — це спосіб активізувати українського товаровиробника і через споживчий попит стимулювати його на 2,5-3 мільярди гривень цього року.Хочу нагадати, що на 2025 рік загальний обсяг податків, які держава планує зібрати з економіки, становить 2,2 трильйона гривень. А тепер співставте 2,2 трлн і 3 млрд гривень, на які кешбек нібито активізував українське виробництво. Це не співставні суми. Тому, думаю, що якогось потужного драйву від цих 3 мільярдів ми точно не дочекаємося.А що стосується тисячі гривень… Дивіться, на сьогодні зголосилося сім мільйонів людей. Тисячу гривень отримали десь 2,5 мільйона. Це 2,5 мільярда гривень, до кінця року може бути три мільярди гривень. За грудень, з моменту впровадження нової ставки військового збору та інших платежів, з економіки України витягнуть 8,5 мільярдів. Тобто ми витягли з кишень людей 8,5 мільярда і потім їм в різні способи віддаємо три мільярди. Скажіть, чи буде це драйвером української економіки?— Перейдемо до прогнозної частини. Чи можна вже визначити можливі тенденції й те, до чого нам варто готуватися у 2025-му?— У 2025 році заморожені всі соціальні стандарти. Хоча в бюджет закладена мінімальна інфляція на рівні 10% (а саме, згідно з держбюджетом, 9,5%, — ред.), заморожені соцстандарти однозначно будуть підставою стверджувати, що наступний рік буде роком падіння реальних доходів населення. А якщо так, то невже ми маємо якісь ілюзії, що це призведе до покращення рівня життя і пожвавлення внутрішнього виробництва й економіки? Тому перше — це достатньо негативні очікування з приводу соцстандартів.Я розумію, що доплата вчителям, роздача тисячі гривень, безкоштовні шкільні обіди, роздача 908 гривень на купівлю українських книжок для тих, хто досяг 18 років, — це спроби держави якось розбавити проблеми, які чекають пересічного українця. Але це не ті кошти, які можуть його врятувати.Проте всі наявні соціальні виплати будуть надаватися. Україна отримала кредит в розмірі 50 мільярдів доларів, який буде виплачуватися шляхом доходів від заморожених російських активів, який, по суті, закриє нам весь соціальний блок на 2025 рік. Що буде у 2026-му — це білий листочок, абсолютно незрозуміло. Тому що джерело у вигляді доходів від заморожених російських активів використали вже на 10 років наперед.Є питання щодо військово-технічної допомоги, але ми чули від міністра фінансів Сергія Марченка, що принаймні на перше півріччя Україні вистачить отриманих боєприпасів і техніки, щоби прикрити потреби на оборону державу. Ну принаймні перше півріччя…Є дуже велике і проблемне питання подальшої співпраці з американською адміністрацією, допомоги за тими напрямками, за якими вони активно допомагали Україні. Але, знову ж таки, це те, що сьогодні передбачити не може ніхто.Отже, соціальний блок закрили, воєнно-технічний — на перше півріччя. Це позитив, і це дає надію, що принаймні перша половина року буде більш-менш передбачуваною.У мене є певні сумніви щодо спроможності української економіки згенерувати 2,2 трильйона доходів на наступний рік. Це пов'язано із дуже великими проблемами, які ми перейняли з минулого року. Насправді головна проблема української економіки сьогодні — це відсутність кваліфікованих кадрів. У всіх представників бізнесу є чітка позиція з приводу неймовірної важкості знаходження кваліфікованих кадрів для забезпечення діяльності власних підприємств.Причому ідея економічного бронювання, яке теоретично мало б вирішити питання кадрів, через контроверсійність відкладена урядом у довгу шухляду. А те, що вони дописали додаткові критерії в наявний порядок бронювання підприємств, які мають критичне значення для економіки та безпеки, ще й погіршило механізми бронювання навіть для тих підприємств, які й до цього належали до критично важливих. Тому, поки що проблема з трудовими ресурсами надзвичайно велика проблема, не вирішена, не зрозуміла і, за великим рахунком, є потужним викликом для держави. Коли ми говоримо про виклики, то варто згадати, що у нас в бюджеті стоїть 4% зростання економіки на наступний рік. Рейтингове агентство Fitch очікує від України 2,9% зростання максимум, при збереженні воєнних дій протягом всього року. Світовий банк у своєму прогнозі вималював 2% росту за умови збереженні воєнних дій, але Fitch зробили дуже цікаву річ. Вони написали застереження, що у випадку покращення безпекових умов темпи зростання економіки України можуть суттєво змінитися. Тому що основне питання сьогодні у будь-якого інвестора — це безпека.Немає сенсу укладати в українську економіку гроші, якщо завтра прилетіть ракета і все знищить. А питання страхування воєнних ризиків — це не питання інвестиційної діяльності, це питання збереження тих інвестицій, що вже є у країні. Новий інвестор у притомному стані гроші в Україну заводити не буде, поки не буде безпеки.  Так само як і не повернеться більшість біженців, поки безпекові питання не будуть розв'язані. Ці речі є досить чутливими, і ця чутливість й вирішуватиме, як надалі розвиватиметься економіка України. — Вічне питання: чого очікувати від курсу долара на початку року? Зрозуміло, що на весь рік рано прогнозувати, але як щодо найближчих трьох місяців?— Я практично впевнений, що з курсом долара ситуація буде абсолютно прозора й зрозуміла. Якщо макроекономічне фінансування заходитиме своєчасно, з курсом долара також можна більш-менш передбачити, як воно буде. На початок року це буде 42 і більше гривень за долар, кінець року — 47-47,5 грн/дол., середньорічний курс — 45 грн/дол. Впевнений, що саме такі пропорції й будуть збережені.— Привертає увагу, що в бюджеті-2025 інфляцію заклали навіть трошки меншу, ніж цього року — 9,5%. Наскільки такі очікування виправдані, на вашу думку?— Коли ми говоримо про інфляцію 10%, це така порогова штука, яка залежить від дуже багатьох факторів. Наприклад, цьогорічна інфляція — це інфляція продуктова. Хто знає, який буде рік влітку? Наскільки великою буде спека? Наскільки буде вражатися критична структура? Ну і важко уявити роботу аграріїв в зоні бойових дій. Тому вони зробили припущення — погодьмося з ним і будемо дивитися, як буде далі.— Що найбільше тиснутиме на українську економіку? Де, скажімо, може бути найслабше місце? — Відсутність кадрів. Нам вже зараз треба щороку завозити 350-400 тисяч мігрантів з Південно-Східної Азії. — Своїх ресурсів вже не вистачає ніяк?— Для відновлення української економіки нам треба п'ять мільйонів робочих рук. Їх немає фізично. Це тільки в мудрих економічних книжках гроші роблять гроші. Це неправда. Гроші створюються робочими місцями й людською працею на цих робочих місцях. Якщо не буде кому працювати, то не буде доданої вартості, податків, доходів до бюджету. Не буде нічого.У нас, щоправда, дуже великий тіньовий сектор економіки. Зараз влада робить певні кроки, щоб, так би мовити, витягти частину економіки з тіні на світло, ви бачили заяву семи банків (йдеться про обмеження p2p-платежів до 50 тисяч на місяць для "ризикових" клієнтів, — ред.). Але, тіньова економіка просто піде в кеш, в готівку. Вона і так в ній сидить. Ну, зменшиться загальний обсяг безготівкових операцій. Але це не ті радикальні заходи, які навіть теоретично можуть сприяти швидкому завершенню боротьби з тіньовою економікою.

Українські банки не повинні вимагати додаткових дозволів на розкриття інформації від клієнтів, які беруть участь у державних програмах "Зимова єПідтримка" та "Національний кешбек".Про це повідомили у прес-службі Міністерства економіки. Відомство направило банкам роз’яснення про недоцільність надмірних вимог щодо розкриття банківських даних під час реалізації державних програм.Програма "Національний кешбек"Для нарахування користувачу кешбеку 10% за купівлю українських товарів за програмою "Національний кешбек" уряд потребує даних виключно про транзакції, що стосуються купівлі чи повернення відповідних товарів. Це товари, які беруть участь в програмі, куплені в закладах торгівлі, що беруть участь в програмі. У Мінекономіки пояснили, що дозвіл на передачу даних про транзакції за ці покупки учасник програми надає у разі зацікавленості брати в ній участь. Інформація про зазначені платіжні операції є підставою для нарахування кешбеку за конкретні покупки.Даних про інші транзакції для реалізації програми "Національний кешбек" уряд не потребує і не запитує від банків. "Вимоги з боку банків про надання згоди на розкриття інших даних є недоцільними", — наголосили у відомстві.Програма "Зимова єПідтримка"Кошти за програмою "Зимова єПідтримка" зараховуються на картку "Національний кешбек". Громадянин може відкрити таку картку в застосунку чи відділенні одного з банків-партнерів програми. "У разі, якщо громадянин не зацікавлений брати участь в програмі "Національний кешбек" і планує використати цю картку лише для отримання коштів за програмою "Зимова єПідтримка", банки не повинні вимагати згоду на розкриття інформації про транзакції з особистих рахунків чи інші персональні дані, які не стосуються безпосередньо виплати", — пояснили в Мінекономіки.У відомстві додали, що закрити банківську картку "Національний кешбек" або відкликати наданий дозвіл громадяни можуть у будь-який момент. Для цього лише потрібно звернутись до підтримки банку.Нагадаємо, станом на 5 грудня через "Дію" вже подали понад п’ять мільйонів заявок у межах "Зимової єПідтримки". Таким чином в Україні триває реалізація цієї соціальної програми.

Міністерство економіки відновило надання статусу критичності підприємствам для бронювання працівників від мобілізації. Перші сім компаній отримали таку можливість за новими критеріями.  Про це повідомляє прес-служба відомства на своєму сайті. Там зазначили, що відповідні рішення Мінекономіки ухвалило 29 листопада під час роботи комісії з визначення критичності відповідно до Постанови № 76 з урахуванням останніх змін, затверджених Постановою № 1332 від 22 листопада 2024 року. "Перші сім підприємств успішно пройшли процедуру оновлення критичності за новими критеріями. Це компанії зі сфери виробництва скляних виробів, меблів, текстилю, керамічної плитки та інших сфер. Компанії отримали можливість бронювати працівників на строк до 12 місяців. Ті, хто критичність не оновив, теж можуть бронювати працівників. Діятиме таке бронювання до 28 лютого 2025 року, це крайній термін для оновлення критичності. Загалом, за перші два дні відновлення бронювання через Дію, компанії подали 3500 заяв на бронювання 26,7 тисячі працівників", — заявила перша віцепрем’єр-міністерка України — Міністерка економіки України Юлія Свириденко. Що робити підприємствам, які не оновили статус критичності Як зазначає Мінекономіки, підприємства, які ще не оновили, але ще мають чинний статус критично важливих, можуть забронювати працівників до 28 лютого 2025 року. Після оновлення критичності за новими обов’язковими критеріями, вони зможуть бронювати працівників на довший строк — до 12 місяців. Умови отримання статусу критичності Для отримання статусу критично важливого приватні підприємства повинні відповідати двом обов’язковим критеріям: Рівень зарплати. Середня заробітна плата має бути не менше 20 тис. грн за звітний період Відсутність заборгованостей. Підприємство не повинно мати боргів перед державним або місцевим бюджетом за будь-якими податками та зборами. Також необхідно відповідати одному з додаткових критеріїв: сума сплачених податків і внесків перевищує 1,5 мільйона євро; надходження в іноземній валюті перевищують 32 мільйони євро; підприємство має стратегічне значення для держави (визначено в переліку стратегічних об’єктів); підприємство є резидентом "Дія Сіті"; надає послуги зв’язку зі значними доходами; має важливе значення для економіки або потреб громади. "Галузеві та регіональні критерії державні органи мають погодити з Міноборони та Мінекономіки", — йдеться у заяві Міністерства. Нагадаємо, міністр оборони України заявляв, що його відомство відкрите до співпраці з бізнес-структурами в питаннях, що стосуються бронювання військовозобов’язаних. Однак мобілізація має тривати для забезпечення оборони. Раніше президент Володимир Зеленський доручив військовому командуванню розширити функціонал застосунку "Армія+", що він був доступним для всіх Сил оборони та безпеки країни. Також Володимир Зеленський заявив, що мобілізація в Україні триває і наразі недоцільно оголошувати точну кількість призваних на фронт чоловіків. Однак він зауважив, що людей на полі бою все одно не вистачає.