# Мінекономіки

В Україні планується підняття податку на додану вартість з 20% до 21% заради створення масштабного фонду страхування воєнних ризиків обсягом до трьох мільярдів доларів. Завдяки цьому механізму постраждалі від обстрілів компанії зможуть отримувати стартові виплати для швидкої відбудови та збереження контрактів.Про це повідомив міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко під час спілкування з журналістами, пише "Суспільне".Згідно з розрахунками Мінекономіки, цьогорічні збитки українського бізнесу від ворожих атак можуть сягнути 10 мільярдів доларів. Створюваний фонд має закривати "перший збиток" та забезпечувати компанії стартовим капіталом для якнайшвидшого відновлення. Сума компенсації становитиме до 10 мільйонів доларів на групу компаній по юридичній особі, а вартість страховки для підприємців складе 2% від суми покриття."Логіка — ми не зможемо компенсувати кожному підприємству 100% збитків. Але можемо створити систему, яка дасть бізнесу гарантований стартовий капітал для швидкої відбудови. Щоб були кошти, щоб швидко відновити критичне обладнання, зберегти людей, не втратити контракти. І якомога швидше повернутися до роботи", — розповів Кравченко.Загальний капітал страхового фонду має скласти два-три мільярди доларів. Оскільки вільних бюджетних коштів для цього немає, уряд пропонує підняти ПДВ з 20% до 21%, спрямувавши додатковий 1% безпосередньо до страхового фонду."І з різних варіантів фінансування один із найбільш реалістичних, який ми розглядаємо зараз, — це підвищення ПДВ. Чому? Бо якщо ми дивимося на механізми фінансування страхового фонду з погляду масштабу ресурсу, адміністрування цього ресурсу і швидкості наповнення — сьогодні це єдине рішення, яке дозволяє швидко мобілізувати мінімально необхідні кошти, щоб український бізнес вистояв під інтенсивними обстрілами ворога цієї зими", — наголосив урядовець.Водночас покрити фонд виключно власними ресурсами Україна не зможе, тому тривають перемовини з міжнародними партнерами, від яких розраховують залучити щонайменше половину необхідного капіталу."Дискусія з міжнародними партнерами займає час. І чим серйозніша позиція української сторони, готовність співфінансувати, тим більший шанс залучити серйозні гроші міжнародних партнерів. Ідея полягає в тому, щоб повертати економічні активи до роботи", — додав міністр.Планується, що система страхових виплат запрацює з 1 січня 2027 року. Очікується, що після взяття державою частини ризиків до процесу долучаться й приватні страхові компанії, що в підсумку знизить загальну вартість послуги. Водночас 1 вересня Верховна Рада відправила на доопрацювання законопроєкт про запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, які наразі цим податком не обкладаються.Нагадаємо, податкові борги українських ФОПів продовжують зростати. Найбільші суми заборгованості зосереджені в кількох регіонах України — лідером залишається Київ..

Кабінет міністрів дав роз'яснення стосовно нових правил та критеріїв бронювання військовозобов'язаних працівників на критично важливих підприємствах. Оновлення передбачають нові вимоги до рівня заробітної плати, перегляд критеріїв критичності та нові умови для працівників-сумісників.Про це йдеться на сайті Міністерства економіки та довкілля України. Урядовці виділяють три основні блоки оновлень у системі бронювання:зарплатний критерій. Встановлюється вимога щодо розміру нарахованої середньої заробітної плати на рівні не менше 3 мінімальних зарплат (25 941 грн), а для підприємств на прифронтових територіях — 2,5 мінімальні зарплати (21 618 грн). Зміни щодо заробітної плати не стосуються державних та комунальних підприємств.правила для сумісників. Працівник, який працює за сумісництвом або має відстрочку з інших підстав, враховуватиметься в квоту бронювання лише один раз за одним місцем роботи. Це унеможливлює розширення квот на кількох підприємствах одночасно.перегляд критеріїв критичності. Профільні міністерства та обласні військові адміністрації мають перезатвердити власні критерії за погодженням з Міноборони та Мінекономіки, після чого підприємства повинні подати документи на повторне підтвердження статусу.Для бізнесу діє перехідний період: чинний статус критичності (набутий до 2 червня 2026 року) та наявне бронювання військовозобов'язаних зберігаються на свій строк, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року. Для ФОПів законодавством бронювання не передбачено. Державні органи зобов’язані розглядати нові пакети документів у строк до 10 робочих днів.Заброньованим працівникам не потрібно самостійно подавати документи — уповноважені особи підприємств мають завчасно перевірити відповідність новим критеріям, переглянути списки та підготувати документи до завершення перехідного періоду.Нагадаємо, держава готує жорсткіші заходи контролю за процедурою бронювання військовозобов'язаних працівників, приділяючи особливу увагу IT-сектору. У Міністерстві цифрової трансформації попередили бізнес, що будь-які маніпуляції зі списками заброньованих можуть призвести до скасування або перегляду всього механізму..

Кабінет Міністрів розподілив між місцевими бюджетами 57,4 мільярда гривень освітньої субвенції на вересень-грудень 2026 року. Кошти, зокрема, мають забезпечити підвищення зарплат педагогічних працівників у середньому ще на 20% із вересня.Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України. Для фінансування підвищених зарплат уряд перерозподілив 25,8 мільярда гривень на бюджетну програму освітньої субвенції. Ще 500 мільйонів гривень передбачили в резерві на випадок виникнення нагальних потреб.Міністр освіти і науки Андрій Бутенко зазначив, що розподіл коштів до кінця року дасть громадам змогу заздалегідь планувати витрати на зарплати педагогів."Для нас важливо, щоб учителі вчасно отримували належну оплату, а школи мали стабільне фінансування", — наголосив він.Що ще зміниться з 1 вересняУряд також скоригував формулу, за якою між громадами розподіляють освітню субвенцію. З 1 вересня граничну розрахункову наповнюваність класів для початкової школи встановили на рівні не більш як 24 учні. Як пояснила заступниця міністра освіти і науки Анастасія Софієнко, зміна передусім стосується великих міст і громад, де відповідний показник був вищим. Для громад, у яких він становив 24 учні або менше, нічого не зміниться."Завдяки зміні формула враховуватиме більше розрахункових класів і точніше визначатиме потребу в коштах на оплату праці вчителів", — зазначила Софієнко.Крім того, до формули розрахунку субвенції повернули всі години навчального плану, фінансування яких не враховувалося від початку повномасштабного вторгнення. У МОН очікують, що ухвалені зміни дозволять громадам стабільніше фінансувати школи та своєчасно виплачувати педагогам підвищені зарплати.Додамо, середня заробітна плата в Україні у липні 2026 року становила 32 243 гривні. Порівняно з червнем показник зменшився на 1,6%.Читайте також: В Україні з наступного року підвищать зарплати працівникам культури: рішення уряду.

У червні 2026 року загальна чисельність працівників державних органів становила 165,6 тисяч осіб. Зарплати держслужбовців також зросли.Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України. Відомство оприлюднило показники за червень 2026 року у "дашборді" щодо оплати праці у державних органах.Розподіл працівників за рівнями органівІз загальної кількості працівників:108,6 тисяч осіб працювали у державних органах центрального рівня, разом із територіальними органами;23 тисяч осіб — у місцевих державних (військових) адміністраціях;34 тисячі осіб — в органах судової влади.Показники оплати праці у центральних органах владиСередній рівень нарахованої заробітної плати працівників центральних органів виконавчої влади у червні 2026 року становив 66,84 тисячі гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року цей показник зріс на сім тисяч гривень.У Міністерстві фінансів пояснили, що сезонне збільшення виплат, зокрема, пов’язане з періодом відпусток і виплатою грошової допомоги на оздоровлення.Дані щодо оплати праці у судовій системіТакож оприлюднено дані щодо судової системи. Середня нарахована винагорода суддів вищих судових органів у червні становила від 446,7 тисяч гривень до 197,8 тисяч гривень залежно від органу. До переліку входять судді Верховний суд України, Конституційний суд України, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Вищий антикорупційний суд.Середній розмір нарахованої зарплати працівників апаратів органів судової влади центрального рівня становив 71,46 тисячі гривень.Нагадаємо, раніше пресслужба Національного банку України заявляла, що ринок праці України демонструє суперечливі тенденції: кількість людей, які шукають роботу, зростає швидше, ніж кількість вакансій, однак роботодавці все ще відчувають нестачу кадрів. На цьому тлі бізнес продовжує підвищувати оплату праці.Читайте також: Зростання зарплат не перекриває втрат: економіст оцінив реальні доходи українців.

В Україні з 1 вересня запрацює оновлена грантова програма "Власна справа". Максимальний розмір фінансової підтримки для підприємців збільшать до 2,5 млн грн, а для окремих категорій заявників передбачать бонуси, які дозволять отримати до 50% додаткового фінансування.Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України."Чинна версія програми діє до 1 серпня 2026 року. Оновлена стартує з 1 вересня 2026 року", — зазначили у відомстві.Програма передбачатиме два напрями підтримки. Для тих, хто лише планує започаткувати власну справу, базовий розмір гранту становитиме від 100 тис. до 300 тис. грн, а з урахуванням бонусів — до 500 тис. грн. Для підприємців, які хочуть масштабувати бізнес, базова сума допомоги становитиме від 500 тис. до 1,5 млн грн, а максимальний розмір гранту разом із бонусами сягатиме 2,5 млн грн."Розмір гранту залежить від кількості створених робочих місць, регіону, галузі та категорії заявника", — пояснили у міністерстві.Порівняно з чинною версією програми зміняться й умови участі. Якщо раніше діяли окремі мікрогранти з фіксованими сумами у 200 тис. та 350 тис. грн, то тепер запроваджується єдиний механізм із гнучким визначенням розміру гранту. Також для підприємців, які лише відкривають власну справу, більше не буде обов'язковою вимога щодо створення одного чи двох робочих місць. Для бізнесу, який планує масштабування, достатньо створити одне нове робоче місце.Крім того, оновлена програма передбачає систему бонусів. Додаткові 5% до суми гранту отримають молоді підприємці віком від 18 до 25 років. Ще 20% зможуть отримати ветерани, платники ПДВ, власники патентів на винаходи чи корисні моделі, внутрішньо переміщені особи з досвідом підприємницької діяльності або релоковані підприємства, а також заявники, які створять два нові робочі місця.Бонус у 30% передбачено для бізнесу, який працює або планує працювати у прифронтових регіонах, а також для підприємств, що використовуватимуть кошти на відновлення виробничих потужностей, пошкоджених через російську агресію.Найбільше збільшення — 50% — зможуть отримати підприємці, які реалізовуватимуть проєкти у визначених державою пріоритетних секторах економіки."Заявка подається через портал Дія. Далі — перевірка в уповноваженому банку, оцінювання за бальною системою та, за потреби, співбесіда в центрі зайнятості. Рішення ухвалює Державний центр зайнятості. Грант надається у безготівковій формі. Повторно отримати грант можна після підтвердження виконання попереднього проєкту", — додали у повідомленні.Що передувалоГрантова програма "Власна справа" працює з липня 2022 року. За цей час держава ухвалила понад 34 тисячі рішень про надання мікрогрантів на загальну суму майже девʼять млрд грн. Завдяки програмі в Україні створили понад 60 тисяч нових робочих місць.Додамо, впродовж першого півріччя цього року платники податків, включені до Реєстру великих платників на 2026 рік, перерахували до зведеного бюджету України 579,6 мільярда гривень податків, зборів та інших платежів. Ця сума є критично важливою для фінансування державних потреб, адже вона становить 48,8 % усіх податкових надходжень до бюджету країни.Читайте також: Кредитування бізнесу та населення набирає обертів: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Українські виробники за сприяння Експортно-кредитного агентства відправили за кордон товарів на понад 7,5 мільярда гривень у першому півріччі. Найбільші обсяги експорту спрямували до Німеччини та ОАЕ, а головним драйвером продажів стала меблева галузь.Про це повідомили в Міністерстві економіки та довкілля.Лідери серед регіонів та ключові ринки збутуНайкращі результати за обсягами підтриманого експорту продемонстрували підприємства Хмельницької області, які забезпечили постачання на 4,6 мільярда гривень. У трійці лідерів також опинилися компанії столиці з показником 929,1 мільйона гривень та бізнес Чернігівської області, який залучив 553 млн грн.Географія постачань застрахованої вітчизняної продукції охопила 24 країни світу. Найбільшими імпортерами українських товарів за сприяння ЕКА у січні-червні стали:Німеччина — 1,2 мільярда гривень;Об'єднані Арабські Емірати — 879,3 мільйона гривень;Нідерланди — 730,7 мільйона гривень;Польща — 704,3 мільйона гривень;Угорщина — 677,7 мільйона гривень.Які галузі експортували найбільшеУ структурі підтриманого експорту за видами діяльності абсолютну першість утримує меблева промисловість, сума угод якої сягнула 4,6 мільярда гривень.Високі показники також зафіксовано в інших секторах економіки:перероблювання молока, виготовлення масла та сиру — 879,3 мільйона гривень;допоміжні послуги у транспортній сфері — 501,9 мільйона гривень;випуск металевих дверей і вікон — 281,8 мільйона гривень;виготовлення шпалер — 271,2 мільйона гривень.Нагадаємо, на початку 2026 року реальний валовий внутрішній продукт України скоротився на 0,6% у річному вимірі та на 0,7% порівняно з останнім кварталом попереднього року. На динаміку економіки вплинули дефіцит електроенергії через руйнування інфраструктури, затримки з бюджетними видатками на тлі зовнішнього фінансування та аномально холодна погода..

Металургійний сектор може стати одним із локомотивів економічного відновлення, Україна та Європейський Союз мають взаємодоповнювальні переваги в цій галузі, розв’язання її проблем стане одним з пріоритетів.Про це повідомив міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко в дописі на своїй сторінці в Facebook."Ця галузь щосили тримає економічну стійкість країни. І водночас вона чи не найбільше серед інших постраждала внаслідок війни. Знайти відповіді на виклики, з якими стикається український гірничо-металургійний комплекс — серед пріоритетів моєї роботи", — зазначив він.За його словами, попри військові ризики, руйнування та логістичні витрати, галузь працює, інвестує та підтримує економіку.Зокрема, 2025 року підприємства гірничо-металургійного комплексу сформували 7% ВВП України та 15% усього експорту товарів. До того ж металургійні компанії продовжують інвестувати — близько 20% усіх інвестицій у промисловість України забезпечує саме гірничо-металургійний комплекс."І найголовніше — люди. Галузь забезпечує 70 тисяч робочих місць на металургійних підприємствах та ще понад 280 тисяч — у суміжних галузях", — пояснив новоспечений міністр.На його переконання, металургійний сектор може та має стати одним із локомотивів економічного відновлення. Україна та ЄС отримали переваги в цій галузі."Зокрема, ми можемо стати одним із ключових постачальників високоякісної залізорудної сировини й іншої продукції, яка необхідна для декарбонізації європейської металургії. Це створює нові можливості для промислової кооперації, залучення інвестицій і глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів", — зауважив очільник Мінекономіки.Він констатував, що, попри всі виклики, підприємства продовжують виробляти продукцію, підтримувати українську економіку, забезпечувати робочі місця та допомагати зберігати експортний потенціал України."За кожною тонною сталі чи видобутої руди стоїть щоденна праця тисяч людей", — підсумував Олександр Кравченко.Нагадаємо, що минулого року ЄС продовжив безмитний режим для імпорту української сталі та заліза ще на три роки. Таким чином українські виробники мають можливість експортувати продукцію без квот, мит чи інших обмежень..

Від 17 липня набули чинності зміни до державної програми доступної іпотеки "єОселя". Відтепер ветерани війни та сім’ї загиблих Захисників і Захисниць України зможуть скористатися додатковою державною компенсацією відсоткової ставки за кредитом.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України. Згідно з новими умовами, держава компенсуватиме:до 3% річних — протягом перших 10 років дії іпотечного договору;до 6% річних — починаючи з 11-го року кредитування.Пільгові умови доступні для:учасників бойових дій;осіб з інвалідністю внаслідок війни;учасників війни;сімей загиблих або померлих ветеранів війни;сімей загиблих або померлих Захисників і Захисниць України.Також у програмі розширили можливості для учасників. Зокрема, збільшено нормативну площу житла для сімей із двох осіб: квартира може мати площу до 73,5 кв. м;житловий будинок — до 83,5 кв. м.Крім того, змінено вікові умови для участі дітей у програмі — тепер до складу сім’ї можуть враховувати дітей віком до 21 року.У Мінекономіки зазначають, що програма "єОселя" залишається одним із напрямів державної політики "Зроблено в Україні", спрямованої на підтримку громадян та розвиток доступного житла."єОселя" — це державна програма доступного кредитування житла, яка передбачає отримання кредиту на купівлю квартири в багатоквартирному будинку чи приватного будинку під відсоткову ставку від 3% до 7% річних. Програма реалізується Міністерством економіки спільно з Міністерством цифрової трансформації та "Укрфінжитло" за ініціативи президента Володимира Зеленського.Раніше програма передбачала лише придбання квартири, однак з січня 2023 року завдяки розширенню з'явилася можливість придбати в іпотеку приватний будинок.Нагадаємо, у квітні український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах.Читайте також: Програма "єОселя" чекає на перезапуск у 2026: що планують змінити.

В Україні з'явився новий орган, який координуватиме бронювання військовозобов'язаних. Він допомагатиме визначати критично важливі підприємства.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України."Кабінет міністрів ухвалив постанову про утворення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час", — ідеться в повідомленні.У Мінекономіки пояснили, що Координаційний центр діятиме як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету міністрів — уряд затвердив його склад і положення."У колі його завдань — координація державних органів і пошук рішень для проблемних ситуацій у питаннях бронювання", — зауважили у відомстві.Окремо Центр розглядатиме пропозиції державних органів щодо визнання підприємств, установ і організацій критично важливими для економіки, життєдіяльності населення, а також для потреб ЗСУ й інших військових формувань."Державні органи мають враховувати рекомендації Координаційного центру під час ухвалення рішень про критичну важливість підприємств", — наголосили в Міністерстві економіки.Як відомо, в Україні стрімко зросла популярність пропозицій роботи, які гарантують захист від призову. Зокрема, за останній рік кількість вакансій із можливістю бронювання від мобілізації на платформі "OLX Робота" збільшилася на 25%.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні можуть тимчасово призупинити можливість бронювання військовозобов'язаних працівників через портал "Дія". Таке рішення пов'язане з оновленням правил визначення критично важливих підприємств..

На сьогодні в Україні дефіциту пального не спостерігається. Ринок повністю забезпечений необхідними ресурсами.Про це повідомив міністр економіки України Олексій Соболев розповів під час виступу на годині запитань до уряду, передає "РБК-Україна"."Станом на зараз дефіциту пального для цивільного сектору в Україні немає. Ринок забезпечений, імпортний ресурс контрактується, логістика працює", — зазначив Соболев.Як зазначив міністр, одним із головних завдань уряду було недопущення паливної кризи під час загострення ситуації на Близькому Сході, зокрема війни між США, Ізраїлем та Іраном. За його словами, завдяки своєчасним рішенням вдалося уникнути дефіциту. Ба більше, Кабмін і надалі спільно з обласними військовими адміністраціями та представниками паливного ринку щоденно проводить консультації, щоб напрацювати ефективні моделі забезпечення регіонів пальним."Консультації відбуваються щоденно, для того, щоб в різних регіонах напрацювати різноманітні моделі, які допоможуть нам і допомогти отримати це пальне в регіонах, його розподіл, захистити АЗС і працювати, чи, наприклад, робити підвезення пального з коліс без накопичення ресурсу на місці. Ці дискусії зараз ведуться з ринком", — розповів він.Крім того, уряд розглядає можливість запровадження механізму страхування або створення спільного фонду, який допоможе фінансувати заходи із забезпечення стабільної роботи паливного ринку. Водночас міністр зауважив, що частину запланованих кроків не розголошують з міркувань безпеки, аби цією інформацією не міг скористатися ворог."Ми ведемо цю роботу спільно з Міненерго і ОВА. Тому це пріоритетна увага зараз уряду. Ми розуміємо, наскільки це для бізнесу і для населення болюча проблема. І ми впевнені, що зможемо. Як з воєнною кризою в Ормузі вдалося запобігти дефіциту пального, так і тут ми пройдемо це гідно", — додав міністр.Нагадаємо, станом на кінець травня 2,3 мільйона українців скористалися кешбеком на пальне. Кошти можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і продуктів, а також на донати..

Кількість заброньованих від мобілізації українців за рік зросла більш як на 300 тисяч. Найбільший стрибок такої категорії людей стався у прифронтових областях.Про це розповів міністр економіки України Олексій Соболев під час виступу у Верховній Раді. Він акцентував, що приріст перевищив 300 тисяч осіб."За останні 12 місяців кількість заброньованих в Україні зросла більш як на 300 тисяч осіб. Додатково статус критично важливих отримали ще дев’ять тисяч підприємств", — зазначив він.При цьому міністр уточнив, що зростання заброньованих працівників відбулося одразу в усіх секторах економіки."Найбільшу частину приросту забезпечили саме прифронтові регіони", — зауважив Олексій Соболев.Восени уряд запровадив там додаткову квоту бронювання на рівні 100 відсотків. Після цього кількість заброньованих у прифронтових областях подвоїлася — до близько 100 тисяч осіб.Найбільший приріст в останні місяці фіксується у трьох напрямках:переробна промисловість;будівництво;транспорт.Як відомо, нещодавно, уряд підійняв вимоги до підприємств, які хочуть отримати статус критично важливого. Для агропромислового сектору поріг доходу та площі угідь подвоївся, а для лісових господарств вимоги зросли у пʼять разів. Також зʼявилися нові обовʼязкові зарплатні критерії для великих компаній.Нагадаємо, що з початку червня в Україні набули чинності нові правило бронювання військовозобов'язаних працівників від мобілізації. Зміни стосуються підприємств, установ і організацій, які визначаються критично важливими для функціонування економіки та держави в умовах воєнного стану..

Підприємства, установи й організації агропромислового комплексу отримали нові правила щодо надання статусу важливих для національної економіки. Таке рішення ухвалили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.Про це повідомив сайт Kadroland із посиланням на наказ №6954. У документі зазначено, що підприємство визнається таким, що "має важливе значення для галузей національної економіки, якщо воно за видом економічної діяльності належить до сфер, у яких Мінекономіки формує та реалізує державну політику, та відповідає одному із загальних критеріїв".Загалом таких критерії у наказі є 12. Серед них, зокрема: отримання державних грантів на розвиток переробної промисловості, виконання робіт або надання послуг для міністерства за довгостроковими контрактами терміном не менше шести місяців тощо.Підприємства у сфері лісового господарства зможуть претендувати на статус важливого для національної економіки, якщо вони займаються лісівництвом, заготівлею деревини або надає послуги у лісовій галузі та відповідає певним вимогам.Зокрема, мають або користуватися лісовими угіддями площею щонайменше 2,5 тисячі гектарів (замість 500 гектарів), або мають не менше 10 працівників (замість 15) і річний дохід від 10 мільйонів гривень. Також основним видом діяльності підприємства має бути робота у сфері лісового господарства, лісозаготівлі чи супутніх послуг.У сфері сільського господарства підприємства зможуть отримати статус важливого для національної економіки, якщо відповідатимуть щонайменше двом встановленим критеріям. Йдеться про аграрні компанії, які обробляють не менше однієї тисячі гектарів землі (раніше 500 гектарів) або щонайменше 50 гектарів садів, виноградників чи інших багаторічних насаджень. Також критерієм є річний дохід від 40 мільйонів гривень (теж удвічі більше, ніж раніше).Водночас основна діяльність підприємства має бути пов'язана з аграрним сектором. Це — вирощування сільськогосподарських культур, тваринництво, виробництво насіння, добрив чи агротехніки, зберігання та перероблення зерна, виробництво продуктів харчування та напоїв, рибництво, аграрна наука або фінансова підтримка агровиробників.Статус важливих для національної економіки у сфері меліорації зможуть отримати організації водокористувачів, які управляють переданими їм державою або громадами меліоративними системами. Для цього вони мають обслуговувати мережі на площі понад 500 гектарів і мати щонайменше п'ятьох працівників.Статус важливих для національної економіки також зможуть отримати представництва іноземних компаній, міжнародних організацій і неурядових об'єднань, які працюють в Україні щонайменше два роки та офіційно зареєстровані в країні.Водночас вони не повинні перебувати під санкціями, вести діяльність у Росії чи Білорусі або працювати на окупованих територіях України. Крім того, рівень зарплат їхніх працівників має щонайменше втричі перевищувати середню зарплату в країні (середня зарплата і країні, помножена на коефіцієнт 3).Нагадаємо, що з червня набули чинності нові правила бронювання військовозобов'язаних працівників від мобілізації. Зміни стосуються підприємств, установ і організацій, які визначаються критично важливими для функціонування економіки та держави в умовах воєнного стану..

У вівторок, 23 червня, ДТЕК опублікував свій перший План енергетичного переходу, в якому викладено, як Україна може побудувати більш безпечну, стійку та низьковуглецеву енергетичну систему, одночасно підтримуючи довгострокове відновлення країни та її інтеграцію з Європою.Про це повідомила пресслужба ДТЕК. У компанії наголосили, що відбудова енергетичної системи країни дає можливість посилити як енергетичну безпеку, так і довгострокову конкурентоспроможність завдяки інвестиціям у сучасну, стійку та низьковуглецеву інфраструктуру."Повномасштабне вторгнення росії та неодноразові атаки на енергетичну інфраструктуру продемонстрували важливість більш гнучкої, розподіленої та стійкої енергетичної системи в Україні. Війна показала, що енергетична безпека залежить не лише від виробництва достатньої кількості електроенергії, а й від побудови системи, яка зможе краще протистояти збоям та швидше відновлюватися", — йдеться в повідомленні.Розробники акцентували, що на цьому тлі план енергетичного переходу компанії ДТЕК враховує унікальні виклики, пов’язані з веденням діяльності в країні, що перебуває у стані війни, нагальні потреби енергетичної системи України та підтримку "зеленої" програми Європи.У плані окреслено, як компанія ДТЕК сприятиме енергетичній трансформації України через чотири стратегічні пріоритети:виконання наших зобов’язань щодо відходу від вугілля в Україні;збільшення інвестицій у відновлювані джерела енергії;модернізацію електромереж;упровадження низьковуглецевих рішень, що зможуть посилити як енергетичну безпеку, так і процеси декарбонізації.План також визначає шлях, який відповідає національним кліматичним і енергетичним цілям України. Реалізація плану забезпечить скорочення викидів на 42% за категоріями (Scope) 1 і 2 та на 25 % за категорією (Scope) 3 до 2035 року, що дозволить ДТЕК досягти нульового рівня викидів до 2050 року."Одне з найважливіших питань, що стоїть перед Україною в процесі відбудови, — як знайти баланс між потребою в енергетичній безпеці й енергетичним переходом. У ДТЕК ми вважаємо, що ці два аспекти взаємодоповнюють один одного. Енергетична система, яку ми відбудовуємо, має стати більш стійкою, маневреною та здатною краще протистояти майбутнім потрясінням. Водночас вона має підтримувати довгострокові амбіції України щодо декарбонізації й інтеграції з Європою. У нашому плані енергетичного переходу викладено, як ДТЕК має намір сприяти реалізації такого майбутнього", — пояснив директор зі сталого розвитку ДТЕК Джефф Отем.Нагадаємо, що 12 червня російські війська завдали удару по тепловій електростанції ДТЕК. Внаслідок атаки загинув один працівник, іще один зазнав поранень..

У зв’язку із перевищенням ліміту площ насаджень малини, на які надається грантова підтримка для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, Мінекономіки припинило приймання заяв для надання безповоротної державної допомоги у формі грантів для вирощування зазначеної культури.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Там зазначили, що гранти для вирощування всіх інших культур продовжуються."Керуючись пунктом 11 порядку ухвалення рішення Мінекономіки про надання гранту для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, з 22 червня 2026 року припиняється приймання заяв на надання грантів для вирощування культури малини відповідно до запланованих на 2022-2027 роки площ для посадки плодово-ягідних насаджень і виноградників", — ідеться в повідомленні.У відомстві додали, що із звітом щодо погоджених проєктів у розрізі площ насаджень культур можна ознайомитися на офіційному сайті Мінекономіки.Згідно з оприлюдненим моніторингом погоджених проєктів, станом на 22 червня грантову підтримку для вирощування малини погоджено на площу 307,4 гектара за ліміту в 300 гектарів.Кабінет міністрів України 2026 року ухвалив вісім рішень про надання гранту для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства."Йшлося про вирощування малини на площі близько 88 гектарів", — уточнили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.У Мінекономіки зазначили, що приймання заявок на гранти для вирощування інших плодово-ягідних культур і винограду продовжується. Зокрема, найбільший резерв для нових заявок наразі зберігається за аґрусом, порічкою, ожиною, сливою та черешнею.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні фіксується суттєве зниження цін на малину. Станом на 17 червня ягода подешевшала на 35,71%, що стало одним із найвідчутніших цінових падінь серед продовольчих товарів..

Кабінет міністрів України усунув диспропорції, які призводили до заниження оцінки земельних ділянок та позбавляли місцеві бюджети додаткових надходжень. Відповідну постанову ухвалено 27 травня.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України."Нові правила вдосконалюють загальну методологію, що запроваджена після реформи 2021 року, та пропонують ефективніші рішення для розвитку громад", — ідеться в повідомленні.Насамперед постанова скасовує жорстку прив'язку до адмінцентру під час визначення базових показників. Раніше визначення рентного доходу залежало винятково від кількості населення адміністративного центру громади. Через це, якщо в межах громади були інші — більші чи економічно активніші населені пункти, — оцінка земельних ділянок на всій території громади занижувалася. Тепер громадам дозволено використовувати для розрахунків показники найбільш розвиненого населеного пункту."Окремий блок змін стосується земель оздоровчого та курортного призначення", — пояснили у відомстві.Часто такі ділянки розташовані в містах і селищах, займають великі площі у привабливих зонах. Після ухвалення методики 2021 року їхня нормативна оцінка суттєво знизилась. Санаторії та курортні комплекси сплачували значно менший податок."Тепер такі землі оцінюватимуться за тим же коефіцієнтом, що й забудовані земельні ділянки населених пунктів. Тобто за вищим показником, оскільки вони активно використовуються і приносять дохід. Крім того, уряд уточнив перелік курортно-рекреаційних зон і офіційно включив до нього Одесу", — зауважили в міністерстві.Там наголосили, що вдосконалення методики нормативної грошової оцінки — це насамперед крок до фінансової самостійності українських громад."Ми прибираємо штучні обмеження, через які місцеві бюджети втрачали реальні доходи від плати за землю. Оновлені підходи до оцінки курортних зон і включення Одеси до відповідного переліку дозволять мобілізувати значні кошти. Лише це рішення додатково приноситиме місцевим бюджетам близько 300 мільйонів гривень щороку", — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.Водночас постанова суттєво спрощує життя бізнесу та землевпорядникам, завдяки трьом важливим змінам:усунення прогалин під час розширення меж населених пунктів: досі не було механізму, як оцінювати земельні ділянки до моменту проведення повної оцінки всієї території; нова постанова запроваджує чіткий і зрозумілий алгоритм для таких випадків;укрупнення оціночних районів: максимальну площу одного району збільшено до 1 500 гектарів, що суттєво спростить виконання робіт;актуальні дані про якість ґрунтів: виконавці робіт з оцінки тепер можуть уточнювати агровиробничі групи ґрунтів на основі реальних сучасних ґрунтових обстежень, це дозволить отримувати максимально точні дані; правило поширюється на всі землі, крім особливо цінних.Нагадаємо, декілька днів тому на платформі для роботи з відкритими даними "Опендатабот" повідомляли, що вартість сільськогосподарської землі в Україні продовжує зростати в більшості регіонів. Найвищі ціни традиційно фіксують у західних областях, де попит на ділянки залишається стабільно високим. Вартість гектара землі в Україні коливається від 30 745 до 179 622 гривень..