Україна завершила всі необхідні внутрішні процедури для запуску Інвестиційного фонду відбудови

Наша держава завершила всі необхідні внутрішні процедури для запуску інвестиційного фонду відбудови Україна-США, який створено у межах угоди про корисні копалини.

Про це повідомила перша віце-прем'єр-міністерка — міністерка економіки Юлія Свириденко.

"Україна завершила всі необхідні процедури для запуску американсько-українського фонду відбудови. Сьогодні передала ноту Тимчасовій повіреній у справах США в Україні Джулі Девіс", — написала вона на своїй сторінці у Facebook.

Свириденко поінформувала, що на даний час уже "можна сміливо сказати, що вдалося виконати завдання, яке поставив перед українською переговорною командою президент Володимир Зеленський".

"Маємо рівноправну угоду, спрямовану на майбутнє. Угоду, яка поважає національні інтереси України, передбачає спільне з Америкою управління та інвестування", — зауважила посадовиця.

Також міністерка запевнила, що в угоді немає положень про борг і є зобовʼязання інвестувати виключно в Україну.

"Це ще один чіткий сигнал: Україна на шляху до стратегічних інвестицій", — підсумувала вона.

Що відомо про укладення угоди щодо надр між Україною та США 

У ніч на 1 травня міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів Сполучених Штатів Америки Скотт Бессент підписали угоду щодо мінералів. Укладання історичної угоди відбулося у Вашингтоні.

"Спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала угоду ​​про створення Інвестиційного фонду відбудови США-Україна", — повідомила українська посадовиця.

Основні положення угоди про надра:

• в угоді записано, що всі ресурси є українською власністю;
• створюється інвестиційний фонд на рівних умовах — 50/50. Київ та Вашингтон спільно здійснюватимуть управління Фондом, у жодної зі сторін немає переважаючого голосу;
• угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями — вони й далі належатимуть Україні. Компанії на кшталт "Укрнафти" чи "Енергоатому", залишаються у власності держави;
• в документі не йдеться про будь-які боргові зобов’язання України перед США;
• угода відповідає Конституції України та не змінює її євроінтеграційний курс;
• документ узгоджується з національним законодавством і не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України;
• наповнення Фонду здійснюватиметься виключно доходами з нових ліцензій. Це, зокрема, 50% коштів від нових ліцензій на проекти у сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проектів або заплановані у бюджеті надходження не належать до Фонду;
• законодавчі зміни — лише точкові. Для функціонування Фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу. Саму ж Угоду має ратифікувати український парламент;
• Сполучені Штати допоможуть Україні залучати інвестиції, технології та інновації через агентство DFC (Development Finance Corporation);
• доходи й внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні.

Верховна Рада 8 травня підтримала ратифікацію угоди про копалини між Сполученими Штатами та Україною. 

Нагадаємо, 12 травня президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про копалини між Сполученими Штатами та Україною.