# Юлія Свириденко

Вже у 2025 році може закінчитись активна фаза російсько-української війни. Проте для цього Київ потребує запровадження практичних кроків для майбутньої безпеки.Таку заяву під час "Українського сніданку" в Давосі зробила перша віце-прем'єрка України Юлія Свириденко."Очікуємо, що активна фаза війни закінчиться в цьому році. Але, звісно, ми маємо вести переговори про гарантії безпеки і їхнє практичне впровадження", — наголосила вона.За словами Свириденко, гарантії безпеки для України повинні бути частиною майбутніх домовленостей, і "НАТО тут найкраще рішення".Перша віце-прем'єрка України також зауважила, що санкції Заходу проти Російської Федерації не мають припинятися. "Вони мають посилюватися. І тоді ми маємо обговорити й можемо обговорювати мирну угоду", — резюмувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, впливовий командувач британської армії, генерал-лейтенант Майк Елвіс висловив думку, що Кремль не відкине агресивних планів і через паузу у зв’язку з можливим перемир’ям знову відновить військову міць і разом зі союзниками загрожуватиме світу. В цьому Росії може посприяти обіцянка Дональда Трампа виступити посередником у мирній угоді між Україною та Російською Федерацією.Своєю чергою американський президент Дональд Трамп заявив, що Росія може отримати нові тарифи та санкції, якщо війна проти України не припиниться. У цьому плані багато що залежить від Володимира Путіна, адже в його силах і компетенції негайно зупинити агресію.Нещодавно висунутий Трампом на посаду держсекретаря Марко Рубіо раніше заявив, що не може назвати точні терміни закінчення війни між Росією та Україною, але повідомив журналістам, що кожній стороні доведеться піти на "щось" як природну частину вирішення будь-якого конфлікту, визнавши при цьому Росію "агресором".

У понеділок, 21 жовтня, Україна та Франція підписали грантову угоду про сприяння відновленню та підтримку критичної інфраструктури, а також пріоритетних секторів економіки України. Йдеться про загальну суму у 200 мільйонів євро. Про це повідомив "Інтерфакс-Україна". Журналісти зазначили, що підписи під документом поставили перша віце-прем'єр-міністерка, міністерка економіки України Юлія Свириденко та посол Французької Республіки в Україні Гаель Вейсьєр. "Це 200 мільйонів грантів, які зможуть використати компанії у Франції та в Україні та місцеві органи влади для підтримання критично важливої інфраструктури та гірничодобувних робіт в Україні. Отже, міжурядову угоду підписано 7 червня. Сьогодні ж ми підписуємо угоду про фінансування", — сказав Вейсьєр під час підписання угоди в Києві. Він пояснив, що наразі проекти для фінансування обговорює українська сторона, щодо них ухвалюють рішення, після чого їх прийме французька сторона. Незабаром після цього ці кошти можна буде використовувати. За словами посла Франції, реалізація проектів може розпочатися цього року, за декілька тижнів. "Представлено багато проектів на суму понад 700 мільйонів євро, а є лише 200 мільйонів євро. Це означає, що французькі компанії готові бути тут активними, взаємодіяти з Україною, вони вірять у майбутнє України, як і ми. Тож це дуже надихає. Це дуже добре", — наголосив Вейсьєр. Своєю чергою, Свириденко зазначила, що наразі не може назвати конкретних договорів, які реалізовуватимуться в межах угоди, оскільки треба дочекатися їх затвердження французькою стороною. За її словами, з українського боку учасниками договорів у межах угоди будуть переважно міністерства як центральні органи виконавчої влади, які ініціювали проекти. Водночас вона наголосила, що всі проекти в межах підписаної угоди спрямовані на розмінування території України, а також сферу охорони здоров'я, підтримання критичної інфраструктури, водопостачання та енергетики. "За домовленістю сторін, з огляду на всі ці виклики, пов'язані з енергетикою, ми хочемо, щоби щонайменше 60 мільйонів євро з цієї суми спрямували на підтримання енергетики та реалізацію проектів водопостачання", — констатувала Свириденко. Нагадаємо, що 19 жовтня Володимир Зеленський подякував Франції за підтримку Плану перемоги. Український президент закликав працювати з іншими партнерами для спільного бачення щодо завершення війни.

У вівторок, 9 липня, міністерка економіки України Юлія Свириденко підписала фінансову угоду з Європейським Союзом. Документ регулює отримання грантів на 5,27 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility. Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки України. Там зазначили, що грантову підтримку за цією угодою залучатимуть упродовж наступних чотирьох років. За словами Свириденко, ця допомога сприятиме стабілізації макроекономічної та фінансової ситуації в країні та забезпечить необхідні ресурси для підтримки ключових секторів економіки. "Це остання угода, яка необхідна для того, щоби повністю запустилася програма Ukraine Facility. Ми вдячні Євросоюзу за допомогу у відновленні України та створенні нових інвестиційних можливостей у довгостроковій перспективі", — зазначила вона. До речі, Кабінет міністрів України затвердив цю фінансову угоду ще 28 червня. Усього 2024 року Україна має отримати 16 мільярдів євро підтримки, з яких 3 мільярди євро — це гранти. Нагадаємо, що наприкінці червня Україна та Європейський Союз підписали кредитну угоду до програми Ukraine Facility. Транші надходитимуть раз на квартал за результатами виконання індикаторів плану для Ukraine Facility та їх позитивної оцінки з боку фінансистів Євросоюзу.

Уряд виділив кошти на відновлення доріг в прифронтових регіонах. Йдеться про важливу допомогу для потреб оборони та забезпечення людей. Про це повідомила перша віце-прем'єр-міністерка України, міністерка економіки України Юлія Свириденко під час робочого візиту на Донеччину. Понад 2,38 мільярда гривень виділив уряд із резервного фонду державного бюджету на відновлення автодоріг у прикордонних і прифронтових регіонах. За її словами, на ці кошти відновлять шляхи, які використовуються для потреб ЗСУ та гуманітарних цілей. "Сьогодні уряд ухвалив рішення виділити більш як 2 мільярди 386 мільйонів гривень на відновлення доріг у восьми ключових для оборони країни регіонах. Зокрема, Донецька обласна військова адміністрація отримає 324,5 мільйона гривень. Кошти можуть витратити винятково на відновлення зруйнованих доріг, що використовуються для перевезення військових і гуманітарних вантажів та як евакуаційні маршрути", — зазначила Свириденко. Вона додала: перебуваючи на Донеччині, побачила, що бізнес, попри величезні виклики, продовжує працювати, демонструючи неймовірну стійкість. "Ключові проблеми — пошкодження енергетики, доступ до фінансування, відшкодування збитків для бізнесу, який зазнав пошкоджень під час збройної агресії Росії проти України й інші. По кожному з питань шукаємо рішення. Зокрема, перше, щодо покращення логістики, оголосили вже сьогодні. Це вклад в обороноздатність регіону й можливість рятувати тисячі життів", — підсумувала віце-прем’єр-міністерка України. Відповідно до рішення Уряду на відновлення доріг спрямують кошти: Дніпропетровська область — 196,4 млн грн; Донецька область — 324,5 млн грн; Запорізька область  — 350 млн грн; Миколаївська область — 307,1 млн грн; Сумська область — 222,2 млн грн; Харківська область — 502,95 млн грн; Херсонська область — 224,3 млн грн; Чернігівська область — 258,79 млн грн. Кошти надійдуть в розпорядження обласних адміністрацій, які мають погодити, зокрема, з Міноборони, МОЗ і Мінінфраструктури перелік доріг, важливих для забезпечення потреб оборони та гуманітарних цілей та підлягають відновленню. Крім того, під час візиту у Донецьку область Юлія Свириденко провела низку зустрічей із бізнесом, обласною адміністрацією, обговорила роботу банківського сектору в регіоні й ознайомилася з умовами роботи фахівців Державної служби зайнятості для розв'язання нагальних проблем області. Нагадаємо, в червні стало відомо, що в селі Холодна Балка Одеської області місцева влада планує витратити мільйон гривень на ремонт провулка. Йдеться про ремонт дорожнього покриття.

Програма кешбеку за придбання вітчизняних товарів "Купуй українське" має запрацювати вже восени 2024 року. Про це повідомила перший віце-прем'єр, міністр економіки Юлія Свириденко в інтерв'ю "Укрінформу". "Розраховуємо, що програма стартує з вересня. Плануємо поширити її дію на продовольчі і непродовольчі товари українського виробництва. Сподіваємося до кінця липня доопрацювати необхідний нормативний документ", -- розповіла Свириденко. За словами посадовиці, минулого тижня відбулася низка зустрічей із бізнесом, експертами та економістами щодо цієї програми. "Обговорювали розрахунки макроекономічного впливу від впровадження програми, оцінювали, яким чином вона впливатиме на поведінку українців, на збільшення їхньої прихильності до споживання товарів вітчизняного виробництва. Матимемо ще додаткові зустрічі з бізнесом та експертним середовищем, щоб напрацювати спільне бачення", -- зауважили міністр. Далі, як наголосила Свириденко, очікується затвердження програми, доопрацювання та її запуск. "Поки що обговорюємо ідею кешбеку до 10% вартості українських товарів, але дискусії стосовно параметрів тривають", -- додала вона. Що відомо про "Національний кешбек" Президент України Володимир Зеленський 26 лютого анонсував програму "Купуй українське", згідно з якою, українці зможуть отримувати кешбек за придбання вітчизняних товарів. Гарант доручив уряду розробити практичні кроки підтримки українських підприємств. "Ми повинні зробити все можливе, щоб якнайбільше українських підприємств змогли зберегти та масштабувати свою роботу. І я доручив уряду розробити кілька практичних кроків. Зокрема, розробляється програма українського кешбеку "Купуй українське", коли за купівлю визначених типів зроблених в Україні товарів та послуг громадяни України зможуть отримати повернення частини коштів", — заявив президент під час відкриття Всеукраїнської платформи "Зроблено в Україні". Зеленський додав, що в рамках цієї програми уже готуються параметри українського кешбеку: фінансові і технічні. Він наголосив, що на сьогодні перед Україною стоїть завдання, щоб українські гроші залишились та працювали в державі, оскільки це податки та зарплати для українських воїнів. "І маємо постаратись, щоб ця програма почала працювати в цьому році", — зауважив гарант. Як працюватиме програма "Кешбек"? Зареєстрована в програмі особа купує українські товари у магазинах-учасниках. Далі магазин передає в "Дію" інформацію про фіскальні чеки, у яких містяться дані про штрих-коди товарів. Якщо "Дія" знайде в чеках товари з "білого списку" українських товарів, то братиме інформацію про відповідну транзакцію в банку. Платіжна інформація допоможе ідентифікувати покупця та підтвердити факт розрахунку. Після цього держава нараховуватиме за купівлю українського товару кешбек.  Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, що в Україні доступ до банківської таємниці, як раніше, залишатиметься обмеженим. Фінансові установи й надалі гарантують таємницю банківського рахунку та відомостей про клієнта. Проте відтепер на запит правоохоронних органів, банки мають право надавати інформацію про номер платіжної картки.