# Юлія Свириденко

Держава ухвалила рішення надати Києву додатковий фінансовий ресурс у розмірі двох мільярдів гривень. Головне завдання цих асигнувань полягає у проведенні всебічних підготовчих робіт до наступної зими. Про це у Telegram-каналі повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко.Нові мільярди для стабільності КиєваЗокрема, за словами посадовиці, виділені гроші підуть на посилення інженерного захисту критичних енергетичних об'єктів міста та створення умов для стабільного і безперебійного забезпечення споживачів тепловою енергією. Нові грошові надходження покликані убезпечити мешканців від неочікуваних кризових ситуацій, коли через зовнішні чинники може зникнути теплопостачання у житлових будинках та на соціальних об'єктах узимку. Кабмін намагається забезпечити місцеву владу всіма необхідними ресурсами, аби План стійкості столиці запрацював на повну потужність, а мегаполіс зустрів холоди у повній готовності."Додатковий фінансовий ресурс для столиці має бути спрямований на те, щоб захистити людей від перебоїв із теплопостачанням взимку", — заявила Свириденко. Закупівля альтернативних котелень та План стійкостіЯк наголосила глава уряду, цей крок став продовженням уже чинних державних програм із підтримки столичної інфраструктури. Раніше у межах виконання затвердженого Плану стійкості Києва з державного бюджету уже профінансували придбання сучасних блочно-модульних котелень. На реалізацію цієї мети урядовці спрямували 966 млн грн.Завдяки цим мобільним установкам місто зможе оперативно реагувати на пошкодження стаціонарних тепломереж та підтримувати температурний режим у районах. Новий транш дозволить розширити заходи безпеки, щоб зимовий період пройшов для киян без надзвичайних подій.Нагадаємо, у Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Раніше повідомлялось, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запускає конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни.Читайте також: Підготовка до зими: уряд ухвалив декілька важливих рішень для виконання планів стійкості.

Кабінет міністрів України запустив річний експериментальний проєкт, який дозволить оформлювати посвідчення особи на повернення в Україну громадянам, народженим після 24 серпня 1991 року.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-зканалі. Вона уточнила, що йдеться про тимчасово окуповані території, навіть якщо інформація про таких осіб відсутня в державних реєстрах."Оформити документ можна буде через визначені закордонні дипломатичні установи України", — зазначила очільниця уряду.За її словами, для встановлення особи використовуватимуться державні реєстри, а якщо цього недостатньо — підтвердження від близьких родичів, у тому числі через відеозв’язок."Це рішення охоплює людей, які через окупацію опинилися без чинних українських документів і фактично втратили можливість легально повернутися в Україну", — пояснила прем’єр-міністерка.Вона додала, що оформити посвідчення можна буде безоплатно через визначені закордонні дипломатичні установи України, зокрема, в Туреччині, Грузії, Вірменії, Казахстані й інших країнах. Для дітей до 16 років звернення зможуть подавати батьки або законні представники."На практиці це означає, що більше наших громадян зможуть виїхати з окупації або з території Росії та повернутися на підконтрольну Україні територію. Держава створює для цього зрозумілий і доступний механізм, який працюватиме навіть у складних життєвих обставинах", — зауважила керівниця Кабміну.Вона подякувала команді Міністерства закордонних справ за проактивну роль у розробці нових механізмів і вирішенні цієї проблеми."Кожен громадянин має знати: держава працює над тим, щоби шлях додому залишався відкритим", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що команда Save Ukraine за один тиждень квітня цього року повернула з окупації та депортації 19 українських дітей і підлітків. Операцію вдалося провести за підтримки партнерів у межах ініціативи Bring Kids Back UA..

До оновленого переліку програми "Доступні ліки", який набуде чинності з липня 2026 року, увійде ще 51 міжнародна непатентована назва лікарських засобів.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона оприлюднила список, чого стосуються ці лікарські препарати:для контролю артеріального тиску;лікування серцевої недостатності та порушень серцевого ритму;профілактики тромбоутворення;зниження рівня холестерину;терапії для пацієнтів після інфаркту міокарда або з підвищеним ризиком інсульту.За її словами, програма "Доступні ліки" дає змогу українцям отримувати необхідні препарати безоплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом."Цього року її бюджет зріс до 8,7 мільярда гривень. Від початку дії програми нею вже скористалися понад шість мільйонів українців, а лише з початку 2026 року — майже два мільйони пацієнтів", — зауважила очільниця уряду.Вона зазначила: щоб отримати ліки за програмою, пацієнту необхідно звернутися до лікаря, отримати електронний рецепт і звернутися з ним до аптеки з наліпкою "Тут є Доступні ліки"."Важливо, що якщо український виробник пропонує препарат, який відповідає встановленим вимогам і має найнижчу ціну, він може отримати перевагу під час включення до програми. Це сприятиме розвитку вітчизняного фармацевтичного виробництва та водночас посилить стабільність забезпечення пацієнтів необхідними ліками", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що програму "Доступні ліки" розширюють уже не вперше. Зокрема, з 1 квітня 2026 року до переліку медикаментів, які можна отримати безплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом, додали 37 нових препаратів..

У другому півріччі 2026 року медичні заклади, що надають спеціалізовану медичну допомогу на територіях активних бойових дій, щомісяця отримуватимуть додаткові кошти для формування фонду оплати праці.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах."Дія цієї програми мала завершитися 30 червня, однак уряд продовжив її до кінця 2026 року", — констатувала вона.За її словами, на теперішній момент держава застосовує декілька механізмів підтримки медичних закладів і лікарів, які працюють у прифронтових громадах і на територіях бойових дій."Медичні заклади первинної ланки отримують на 20% більше коштів за кожну декларацію з пацієнтом. Окремо посилено фінансування екстреної медичної допомоги", — пояснила очільниця українського уряду.На її переконання, робота медиків у громадах поблизу зони бойових дій є критично важливою. Тому до цього питання — прискіплива увага."Наше завдання — забезпечити фахівців усім необхідним для роботи та створити умови, щоби вони могли й надалі надавати якісну медичну допомогу людям", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, в середині травня стало відомо, що в Україні змінять підхід до бронювання медичного персоналу, що дозволить залучати лікарів до служби у військових структурах. Спеціальна комісія аналізує кожен запит, аби розбронювання не зашкодило наданню допомоги цивільному населенню. Про це повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко..

В Україні завершено першочергові роботи з ліквідації пошкоджень дорожнього покриття після зимового сезону на магістралях національного та міжнародного значення. Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, вдалося відремонтувати 14 мільйонів квадратних метрів доріг. Вона зауважила, що "це найвищий показник від початку повномасштабного вторгнення"."Уряд забезпечив безпрецедентний з початку вторгнення обсяг планових ремонтних робіт на основних автошляхах країни", — зазначила посадовиця.На дорогах державного значення виконано першочергові роботи з ліквідації вибоїн та інших пошкоджень дорожнього полотна, що утворилися внаслідок погодних умов. "Відновлення належного стану доріг — це насамперед питання безпеки людей, безперебійного руху вантажів для Сил оборони та стабільної роботи економіки", — пояснила Свириденко.Також вона додала, що надалі пріоритети відновлення дорожньої інфраструктури будуть зосереджені на прифронтових регіонах. Особливу увагу приділятимуть автошляхам, які мають критичне значення для військової логістики та евакуаційних маршрутів.Нагадаємо, у Києві від 18 травня до 20 червня частково обмежуватимуть рух Столичним шосе. Це пов’язано з масштабним ремонтом асфальтобетонного покриття на цій ділянці.Читайте також: В Україні відновили рекордну кількість доріг: список областей-лідерів та пріоритетних трас.

Україна та Латвія розпочали переговори щодо прискореної передачі устаткування з латвійських теплоелектроцентралей для відбудови українських енергооб'єктів. Спільні зусилля спрямовані на посилення стійкості енергосистеми, яка зазнає постійних ворожих ударів, та підготовку до майбутніх холодів.Про це повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко в офіційному Telegram-каналі.Наслідки масованих ударів по інфраструктуріУкраїнська делегація розгорнула активну роботу в Ризі, оскільки енергетичний сектор залишається ключовою мішенню для російських обстрілів. Черговий масований удар підтвердив, що Росія намагається повністю знищити критичні об'єкти нашої країни."Під час сьогоднішнього масованого обстрілу ворог цілив не лише по житлових будинках, лікарнях і дитячих садках, а й по об'єктах енергетики та газової інфраструктури", — зазначила урядовиця.Переговори у Ризі та підготовка до зимиГоловним підсумком зустрічі з прем'єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом стало обговорення суттєвого збільшення постачання критично важливого технічного обладнання. Основний акцент зроблено на залученні потужностей латвійських ТЕЦ, що дозволить оперативно повернути світло та тепло в українські міста.Наразі команда Мінекономіки веде активну підготовку до наступного опалювального сезону. Головна мета цих переговорів — мобілізувати всі наявні міжнародні ресурси для надійного захисту та швидкої реконструкції пошкоджених енергомереж.Нагадаємо, раніше перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що нова енергосистема України передбачає чотири рівні вертикальної безпеки. Те, що планується вибудувати в нашій країні, формується за логікою енергетичних сот..

У понеділок, 1 червня, під час NATO-Ukraine Forum оголошено про запуск Brave Lithuania. Це ініціативи підтримки інновацій, яка суттєво допоможе українським і литовським розробникам оборонної продукції.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона уточнила, що її спільно впроваджуватимуть Міністерство національної оборони Литви, Міністерство оборони України та кластер Brave1. Запуск програми анонсували спільно з прем’єр-міністеркою Литви Інгою Ругінене у Вільнюсі."Ініціатива допоможе українським і литовським розробникам швидше створювати та впроваджувати рішення у пріоритетних напрямах defence tech", — зауважила очільниця українського уряду.Вона додала, що йдеться, зокрема, про сфери безпілотних систем, радіоелектронної боротьби, штучного інтелекту, систем зв’язку й інших технологій, які потрібні на полі бою вже зараз.За її словами, українська оборонна промисловість — одна з найдинамічніших у світі. З 2022 року наші виробничі спроможності зросли у 50 разів — з одного мільярда доларів до 50 мільярдів доларів."Україна має унікальний досвід створення оборонних технологій в умовах сучасної повномасштабної війни. Литва є одним із наших найближчих партнерів у сфері безпеки й оборони. Об’єднання оборонних інноваційних екосистем наших країн відкриває нові можливості для спільних розробок", — наголосила прем’єр-міністерка України.Вона констатувала, що з українського боку програму реалізовуватиме кластер оборонних технологій Brave1."Такі партнерства зміцнюють обороноздатність України та посилюють безпеку всієї Європи", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сьогодні у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal..

У понеділок, 1 червня, у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вона уточнила, що відповідні домовленості уклали президенти наших держав 13 травня."Литва стала першою країною НАТО, з якою Україна уклала таку угоду", — наголосила очільниця українського уряду.За її словами, окрему увагу приділили співпраці в морському домені, виробництву морських дронів і можливостям реалізації проєктів у сфері виробництва боєприпасів."Україна підтвердила готовність направити своїх військових експертів для підтримки розвитку спроможностей Литви у захисті повітряного простору та протидії сучасним безпековим викликам", — акцентувала прем’єр-міністерка України.Вона додала, що Литва зі свого боку підтвердила намір використовувати механізм SAFE для фінансування спільних оборонних проєктів."Ми вдячні литовському народу за незмінну солідарність з Україною, яка підкріплена конкретними діями", — зауважила керівниця українського Кабміну.Це, зокрема, надані пакети військової допомоги та рішення Литви, розпочинаючи з 2024 року, щороку спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на підтримку оборони та безпеки України."Обидва наші народи знають ціну свободі та готові відстоювати її разом", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, 18 травня стало відомо, що Державне агентство України з питань кіно та Lietuvos kino centras підписали меморандум про співпрацю у межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю..

Станом на кінець травня 2,3 мільйона українців скористалися кешбеком на пальне. Кошти можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і продуктів, а також на донати.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це був тимчасовий антикризовий інструмент фінансової підтримки наших людей у період найбільшої за останні 50 років світової нафтової кризи. Він діяв з 20 березня по 31 травня", — зазначила вона.За її словами, національна програма дозволила українцям економити від 5% до 15% залежно від виду пального. 91% користувачів цієї програми — власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна.За час дії програми відкрито близько 500 тисяч нових карток Національного кешбеку, що сприяло додатковому розвитку державних цифрових сервісів.. "Накопичені кошти кешбеку можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і продуктів українського виробництва, а також спрямувати на благодійність чи підтримку Сил оборони", — наголосила Юлія Свириденко.До речі, Кабінет міністрів продовжував дію "кешбеку" на пальне, який запустили 20 березня, до 31 травня 2026 року. Рішення ухвалювали з огляду на збереження високих цін на пальне й активне використання програми українцями.З 1 травня максимальна сума компенсації складала до 500 гривень на місяць на одного користувача. Раніше українські водії могли отримати до 1 000 гривень.Нагадаємо, що на території всієї країни зараз тривають поточні ремонти доріг. Уже ліквідовано понад 5,7 мільйона квадратних метрів пошкоджень дорожнього покриття на міжнародних трасах і дорогах державного значення..

Кабінет міністрів України ухвалив стратегічне рішення задля максимального розширення потужностей вітчизняного оборонно-промислового комплексу на період дії воєнного стану. Відтепер підприємства цієї спеціалізації зможуть отримувати державні об'єкти в оренду за спрощеною процедурою, оминаючи обов'язкові раніше конкурсні торги.Про це повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко у своєму офіційному Telegram-каналі.Швидкий запуск ліній та пріоритетні напрямки ОПКЗа словами посадовиці, нові правила оренди, запроваджені Кабінетом міністрів, діятимуть безпосередньо до завершення чи скасування режиму воєнного стану в країні. Головна мета цих змін — надати зброярам більше можливостей для масштабного збільшення обсягів виробництва. Скасування аукціонів дозволить оперативно освоювати порожні державні приміщення й території.Спрощений порядок оренди орієнтований на розробників найважливішої військової продукції. Нововведення насамперед стосується підприємств, які створюють нові зразки зброї, виготовляють ракетне озброєння, а також займаються виробництвом вибухових матеріалів і речовин. Це допоможе закривати нагальні потреби Сил оборони в максимально стислі терміни.Хто зможе скористатися пільгамиУрядовці чітко визначили перелік критеріїв для компаній, які хочуть отримати майно без торгів. Спрощеним алгоритмом оренди зможуть оперувати лише ті суб'єкти господарювання, які офіційно визнані критично важливими для функціонування економіки та внесені Міністерством оборони до спеціального реєстру виконавців державних контрактів. Урядова ініціатива має стати базою для створення стратегічної переваги над ворогом завдяки внутрішнім ресурсам держави."Українські виробники здатні суттєво наростити виробництво, а відповідно і перевагу наших військових на полі бою. Уряд робить все можливе для того, щоб Україна була сильна і озброєна", — наголосила Юлія Свириденко.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка спрощує імпорт іноземних компонентів для українських виробників озброєння та військової техніки. Зміни стосуються етапу митного оформлення товарів..

Кабінет міністрів України зробив перший крок до оновлення Держпраці. Зокрема, йдеться про прибирання зайвих функцій, які дублювали роботу інших органів або давно втратили сенс.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.За її словами, натомість Держпраці більше зосередиться на безпеці людей на роботі, дотриманні трудових прав і підтримці чесних правил на ринку праці."Окремо посилюємо соціальний напрям. Держпраці матиме більше повноважень для підтримки працевлаштування людей з інвалідністю та роботодавців, які створюють доступні робочі місця", — акцентувала вона.На переконання української прем’єр-міністерки, Держпраці повинна стати прозорою та цифровою службою, якій довірятимуть і працівники, і роботодавці."Її головне завдання — захищати права працівників і стежити за безпечними умовами праці", — підсумувала Юлія Свириденко.Наприкінці квітня в Мінекономіки інформували, що український уряд готує реформу ринку праці. Заплановані зміни мають допомогти зменшити адміністративне навантаження на бізнес.Запропоновані зміни передбачають перехід від чинної системи, де держава одночасно регулює та впливає на доступ до ринку послуг з охорони праці, до моделі, у якій Держпраці концентрується виключно на наглядових функціях. Йдеться про:розмежування контрольних і сервісних функцій;передачу частини процедур незалежним акредитованим органам;скасування адміністративних погоджень, які не пов’язані з держнаглядом;цифровізацію документів і рішень;розвиток ризик-орієнтованого підходу до перевірок.Нагадаємо, раніше стало відомо, що уряд запускає новий механізм, що дозволяє українцям звільнятися з роботи онлайн без згоди керівництва, якщо підприємство розташоване в зоні боїв. Це допоможе тисячам громадян офіційно працевлаштуватися на новому місці та отримувати соціальні виплати..

На проєкти модернізації шкільних їдалень виділено 350 мільйонів гривень. Таким чином 50 тисяч школярів невдовзі отримають теплі обіди.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це вже четвертий і остаточний розподіл державної субвенції. Загалом на один мільярд гривень профінансуємо 73 проєкти у 15 областях", — зазначила вона.Очільниця українського уряду наголосила, що це унікальний проєкт. Відбір здійснюється через цифрові системи DREAM і АІКОМ, які автоматично формували рейтинг за визначеними критеріями пріоритетності."Остаточне рішення ухвалювала комісія Міністерства освіти та науки за участю незалежних експертів, зокрема, антикорупційної ініціативи Євросоюзу в Україні", — підсумувала Юлія Свириденко.Раніше вона акцентувала, що з 1 вересня 2026 року безкоштовні теплі обіди мають отримувати учні 1-11 класів на території всієї України."Безкоштовне харчування вже забезпечене для всіх дітей у прифронтових громадах і учнів 1-4 класів в усіх областях", — зауважила Свириденко.Вона відзначила, що уряд уже розподілив один мільярд гривень на модернізацію 73 харчоблоків у школах по всій Україні."Шкільне харчування — це не лише про соціальну підтримку, а й про розвиток місцевої економіки, робочі місця та підтримку українських виробників", — резюмувала Свириденко.Нагадаємо, що минулого року в Україні проводили виплати за програмою "Пакунок школяра". Загалом держава спрямувала 1,2 мільярда гривень на допомогу, яка розрахована на кожного першокласника..

Український уряд продовжує системну підготовку регіонів до опалювального сезону та посилення стійкості критичної інфраструктури. Фокус — на практичній реалізації робіт планів стійкості.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко, підсумовуючи дев’яте засідання Координаційного центру, яке відбулося 28 травня.Захист критичної інфраструктуриОдним із ключових напрямів залишається захист критичної інфраструктури. До 1 червня має завершитися перший етап будівництва захисних споруд на об’єктах критичної інфраструктури. У межах концепції "Країна-фортеця" оновлено перелік об’єктів та затверджено подальші роботи. На заходи фізичного захисту вже спрямовано 22,1 мільярда гривень, з яких 8,9 мільярда гривень використано на завершення перехідних та запуск нових об’єктів. "Окремо обговорили додатковий захист підстанцій від ворожих FPV-дронів", — зазначила Свириденко.Підключення блочно-модульних котелень та когенераційних установокТакож триває підготовка до запуску блочно-модульних котелень. На початку квітня регіони отримали 424,8 мільйона гривень для підключення 70 котелень загальною потужністю 316 МВт, а старт монтажних робіт заплановано на 1 червня. Додатково уряд виділив ще три мільярда гривень із резервного фонду держбюджету на закупівлю та встановлення 216 нових блочно-модульних котелень у регіонах та Києві.Розподілена генерація та резервне живленняУ межах планів стійкості з 1 березня вже введено 319 МВт розподіленої генерації. Крім того, розпочато встановлення газогенераторних установок потужністю 541 МВт. До кінця року планується додатково забезпечити ще 1,5 ГВт генерації.Окремо учасники засідання розглянули питання резервного живлення об’єктів тепло- та водопостачання. Найбільша потреба у резервних джерелах живлення наразі зберігається у Києві, Дніпропетровській, Харківській, Київській та Сумській областях. Мінрозвитку доручено тримати це питання на постійному контролі."Системна підготовка до зими залишається одним із ключових пріоритетів уряду", — додала Свириденко.Нагадаємо, 7 травня президент України Володимир Зеленський узяв участь у зустрічі щодо реалізації планів стійкості регіонів у межах підготовки до зими. Також були присутні: керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Віктор Микита, народні депутати та голови обласних адміністрацій.Зауважимо, раніше міністр енергетики Денис Шмигаль наголошував, що енергетична система України потребує додатково 6,5 гігавата потужностей. З них планується відновити 4,5 гігавата шляхом ремонтів і додати ще близько двох гігават завдяки розподіленій когенерації та відновлюваній енергетиці. .

У червні українцям не варто очікувати різкого підвищення тарифів на електроенергію — держава зберігає чинні правила, тож рахунки за світло залишаться стабільними, без нових шокових змін для споживачів.Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, уряд продовжив дію чинного тарифу для побутових споживачів до 31 жовтня 2026 року — 4,32 грн за кВт⋅год. Це рішення затвердили ще наприкінці квітня."Це означає, що ціни на електроенергію для населення залишаються без змін", — пояснила вона.Також уряд продовжує підтримку українських родин, для яких електроенергія є основним джерелом опалення. Йдеться про приватні будинки та квартири з електроопаленням, а також багатоквартирні будинки, які не підключені до газопостачання або централізованого й автономного теплопостачання. Для них у період з 1 жовтня по 30 квітня діятиме пільговий тариф:2,64 гривні за кВт⋅год — за споживання до 2 000 кВт⋅год на місяць;4,32 гривні за кВт⋅год — за споживання понад 2 000 кВт⋅год на місяць.Свириденко пояснила, що таке рішення спрямоване на зменшення фінансового навантаження на домогосподарства в холодний період та забезпечення більш доступної вартості енергоресурсів для найбільш вразливих категорій споживачів.Нагадаємо, в Україні оновили підхід до нарахування плати за теплопостачання та гарячу воду у випадках надзвичайних ситуацій. Відтепер споживачі отримуватимуть більш справедливий перерахунок вартості послуг у разі їхньої відсутності або неналежної якості.Додамо, в Україні діє програма житлових субсидій і пільг. Між цими двома допомогами існує суттєва різниця. Детальніше — у матеріалі TrueUA.Читайте також: Чи зростуть ціни на газ з 1 червня: тарифи для населення.

У четвер, 28 травня, Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Сьогодні Рада ЄС ухвалила рішення про виділення Україні майже 2,8 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility", — зазначила вона.За її словами, Єврокомісія позитивно оцінила виконання Плану України за четвертий квартал 2025 року. "Дякуємо Верховній Раді за підтримку важливих рішень і спільну роботу. Станом на кінець травня 2026 року спільними зусиллями вже виконано 86 кроків Плану України, ще 65 — у процесі реалізації. Продовжуємо разом впроваджувати реформи та рухатися шляхом європейської інтеграції", — наголосила посадовиця.Щиро вдячні європейським партнерам за підтримку та довіру.Ukraine Facility — це важливий інструмент фінансової підтримки України. У межах програми з початку роботи інструменту з 2024 року вже отримали 26,8 мільярда євро. Загальний обсяг програми на 2024-2027 роки становить 50 мільярдів євро.Як відомо, 28 травня Європейський Союз офіційно підтримав та привітав успішне голосування в українському парламенті за пакети документів, необхідні для старту масштабної програми макрофінансової допомоги. Ухвалені законодавчі акти відкривають юридичну можливість для виділення колосальних коштів на стабілізацію економіки України.Нагадаємо, наприкінці минулого року Україна отримала шостий фінансовий транш від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Сума виплати склала 2,3 мільярда євро. .