# Юлія Свириденко

У п'ятницю, 5 грудня, український уряд ухвалив рішення, яке спрямоване на стримування зростання тарифу на передачу електроенергії — суттєву частину вартості світла для всіх споживачів.По це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Ми змінили механізм, за яким "Укренерго" може купувати  електроенергію для покриття технологічних втрат", — пояснила посадовиця.Свириденко зазначила, що тепер оператор зможе купувати її не лише там, де ціни швидко і суттєво змінюються, а й на спеціальних торгах. Це вигідно тим, що там вартість більш прогнозована та часто нижча.Що зміниться для споживачівЗміна цього механізму передбачає наступні переваги для споживачів, зокрема і промислових: повільніше зростання тарифу на передачу електроенергії;більш прогнозовані витрати для підприємств, які працюють на експорт і створюють робочі місця.Варто зазначити, що в Україні підвищення вартості комунальних послуг у грудні не очікується. Зокрема, ціни на світло залишаться незмінними до кінця квітня 2026 року. Це означає, що громадяни й надалі платитимуть 4,32 гривні за кВт-год. Також зберігається пільгова ціна для споживачів з електроопаленням.Нагадаємо, деякі категорії пенсіонери в Україні можуть отримати знижку на 100% щодо оплати житлово-комунальних послуг. Також це стосується придбання палива та скрапленого газу.Додамо, деякі українці мають право на субсидію та пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Однак між цими двома допомогами існує суттєва різниця. Детальніше — у матеріалі TrueUA..

У середу, 3 грудня, Кабінет міністрів ухвалив рішення, яке продовжує кадрові перезавантаження в енергетичній та оборонній сфері. Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, уряд ініціював невідкладно припинити повноваження суттєвої частини наглядових рад ключових державних енергетичних компаній, серед яких: ТОВ "Оператор ГТС України";ПАТ "Центренерго";АТ "Українські розподільні мережі";АТ "Енергетична компанія України";АТ "Оператор ринку";АТ "Українські енергетичні машини".Також Кабмін затвердив прозору процедуру відбору кандидатів до наглядових рад. "Нові члени наглядових рад зазначених компаній мають бути обрані вже до кінця грудня", — запевнила вона.До того ж уряд доручив міністру оборони Денису Шмигалю провести перезавантаження наглядових рад у підприємствах оборонного сектору. Свириденко очікуватиме від посадовця регулярних звітів. "Перезавантаження наглядових рад — важливий крок, оскільки саме члени наглядових рад відповідають за стратегічне управління та контроль за внутрішніми процесами компанії", — наголосила прем'єр-міністр.Як відомо, 3 грудня президент України Володимир Зеленський обговорив з прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко кадрове перезавантаження в енергетичній сфері.Нагадаємо, 28 листопада Володимир Зеленський натякнув на перезавантаження уряду. Він заявив, що усіх чинних міністрів потрібно перевірити..

Середня заробітна плата у 2026 році зросте на понад три тисячі. Зараз вона становить 26 913 гривень.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, посилаючись на державний бюджет на наступний рік, який ухвалили 3 грудня.За її словами, у 2026 році прогнозується зростання середньої заробітної плати до 30 тисяч гривень. Також уряд з 1 січня обіцяє на 30% підвищити виплати педагогічних і науково-педагогічних працівників.Держбюджет на 2026 рік: інші важливі показникиНа 2026 рік 468,5 мільярда гривень виділили на пенсії, соціальні виплати вразливим категоріям, пільги та субсидії, а також підтримку осіб з інвалідністю та демографічний розвиток. Йдеться про комплексну підтримку сімей з новонародженими та маленькими дітьми (допологова, післяпологова допомога, "єЯсла", "Пакунок школяра"). Свириденко також анонсувала подальше зростання ВВП до 10,31 трильйона гривень та уповільнення інфляції."Попри війну, українська економіка демонструє стійкість і відновлення", — зазначила вона.Посадовця наголосила, що мета бюджету на 2026 рік — забезпечити оборону країни, підтримати людей і створити умови для економічного зростання навіть в умовах повномасштабного вторгнення.Нагадаємо, ключовими тенденціями на українському ринку праці у 2026 році будуть дефіцит працівників та подальше зростання заробітних плат..

У середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Ключовими пріоритетами бюджету є оборона, безпека і соціальна стійкість.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Разом з міністром фінансів провели за ці дні низку зустрічей з представниками фракцій. Це спільна робота, і для нас важливо, щоб бюджет був збалансованим і відповідав реальним потребам країни під час війни", — зазначила вона.Свириденко пояснила, що держбюджет на 2026 рік є важливою основою для планування життя держави та отримання міжнародного фінансування, в тому числі допомоги за новою програмою МВФ на 2026-2029 роки. Ключові пріоритети бюджетуПріоритетами бюджету, за словами Свириденко, є оборона, безпека і соціальна стійкість. "Це той фундамент, на якому будується державна політика", — зауважила прем'єр.Оборона та безпека Держава спрямовує 100% власних надходжень на Сили оборони. Йдеться про:грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин;посилення ППО;розробку та виробництво української зброї, в тому числі дронів. У 2026 році витрати на армію становитимуть 2,8 трильйона гривень. Це майже 60% від усіх видатків.Соціальна стійкістьОсвіта — передбачили 273,9 мільярда гривень (+75 мільярда гривень до 2025 року). Зокрема 195,3 мільярда гривень (+55,4 мільярда гривень до 2025 року), що враховує підвищення на 30% зарплат педагогічних і науково-педагогічних працівників з 1 січня 2026 року. Також уряд розробляє нову систему оплати праці освітян, яка має запрацювати з вересня 2026 року.Охорона здоров'я — 258,6 мільярда гривень (+38,8 мільярда гривень до 2025 року). Серед пріоритетів: збільшення зарплат лікарів первинної та екстреної медичної допомоги, безплатні ліки, перевірка здоровʼя для громадян віком понад 40 років. Підтримка ВПО — 72,6 мільярда гривень. Увагу у 2026 році зосередять на підтримці людей, які втратили дім через війну. Зокрема 1,4 мільярда гривень заклали на нову програму для підтримки ВПО з ТОТ. Ветеранська політика — 18,9 мільярда гривень. Фінансування зросте на 6,3 мільярда гривень порівняно з минулим роком. Йдеться про підтримку житлом та інструменти для подальшої реінтеграції в цивільне життя. Соціальна підтримка — 468,5 мільярда гривень (+47,6 мільярда гривень до 2025 року). Кошти спрямують на пенсії, соціальні виплати вразливим категоріям, пільги та субсидії, підтримку осіб з інвалідністю та демографічний розвиток. Також серед пріоритетів комплексна підтримка сімей з новонародженими та маленькими дітьми (допологова, післяпологова допомога, "єЯсла", "Пакунок школяра"). Безпека на прифронтових регіонах. Вперше передбачили один мільярд гривень на укриття у дитячих садках.Підтримка підприємцівУряд планує продовжити програми підтримки бізнесу та українських виробників у межах політики "Зроблено в Україні". Зокрема у держбюджеті передбачені кошти на:"Доступні кредити 5-7-9%";індустріальні парки;програми часткової компенсації української техніки та обладнання;гранти та інші ініціативи з розвитку українських виробників;забезпечення українців житлом за програмою "єОселя".Підтримка регіонів, в тому числі прифронтових На ці потреби виділили 293 мільярди гривень. Ці кошти забезпечать оплату праці педагогів, підтримку місцевих бюджетів, фінансування харчування дітей у школах для 1-11 класів, освіти, соціального захисту, охорони здоров’я та компенсацію різниці в тарифах."Мета бюджету — забезпечити оборону країни, підтримати людей і створити умови для економічного зростання навіть в умовах повномасштабного вторгнення", — додала Свириденко.Свириденко зауважила, що попри війну, українська економіка демонструє стійкість і відновлення. У 2026 році прогнозується подальше зростання ВВП до 10,31 трильйона гривень, уповільнення інфляції та зростання середньої заробітної плати до 30 тисяч гривень. Доходи бюджету зростуть до 2,92 трильйона гривень, що на 446,8 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році. Видатки теж зростуть — і становитимуть 4,83 трильйона гривень, що на 134,5 мільярда гривень більше, ніж у попередньому році.Нагадаємо, раніше віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що у Європейському Союзі є порозуміння щодо фінансової підтримки України на наступні два роки. Тому в державному бюджеті на 2026 рік не буде "дірки"..

У середу, 3 грудня, президент України Володимир Зеленський обговорив з прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко кадрове перезавантаження в енергетичній сфері.Як повідомив гарант на своїй сторінці у Telegram, "темп трансформації непоганий і має забезпечити повноцінну прозорість управління". "Зокрема, сьогодні будуть припинені повноваження суттєвої частини складу наглядових рад основних державних енергетичних компаній: Центренерго, Оператор ГТС, Оператор ринку, Українські розподільні мережі, Енергетична компанія України", — поінформував він.Зеленський зауважив, що нові члени наглядових рад мають бути призначені вже у грудні відповідно до чіткої та справедливої процедури. Перезавантаження оборонної сфериТакож президент доручив міністру оборони Денису Шмигалю провести невідкладне перезавантаження наглядових рад і в оборонній сфері. "Саме через наглядові ради відбувається управління та контроль за внутрішніми процесами в компаніях, і це має забезпечуватись на сто відсотків", — наголосив гарант.Зеленський додав, що Свириденко має інформувати основних партнерів України про заходи, які Кабмін вживає для гарантування довіри до нашої країни.Нагадаємо, 28 листопада президент України Володимир Зеленський натякнув на перезавантаження уряду. Він заявив, що усіх чинних міністрів потрібно перевірити..

У понеділок, 1 грудня, депутати від фракції "Слуга Народу" зустрічалися з урядовцями та премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко. Вони обговорювали питання бюджету, кандидатів на посади міністрів у вакантних міністерствах юстиції й енергетики та покращення комунікації між парламентом і урядом.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на нардепів від "Слуги народу". Зокрема, представниця монобільшості Галина Янченко розповіла, що можливість ухвалення бюджету на 2026 рік наразі мінімальна, адже в депутатів є запитання до його видатків."Це зміна політики щодо ФОПів. Також є дискусійне питання щодо зарплати вчителів, тому що, з одного боку, там вже розпочалися процеси, зокрема, публічна комунікація щодо підвищення. Але так само незрозуміло, що стане джерелом цих виплат і яка процедура”, — зазначила вона.Раніше стало відомо, що Міжнародний валютний фонд нібито закликав уряд України запровадити обов'язковий податок на додану вартість для ФОП, річний оборот яких перевищує один мільйон гривень. ПДВ в Україні складає 20%.Один зі співрозмовників журналістів повідомив, що його цікавлять потенційне збільшення видатків на сектор безпеки й оборони, зокрема, щодо зарплат військовим. Також обговорювали можливе усунення програми "Національний кешбек" і зменшення видатків на телемарафон.Галина Янченко й інші співрозмовники медійників зауважили, що ухвалення бюджету має відбутися до кінця грудня через те, що таку умову Україні висунув МВФ для запровадження наступних програм із фінансування.Окремо, депутати обговорили з Юлією Свириденко майбутніх кандидатів на посади міністрів юстиції й енергетики. Профільні комітети готують списки кандидатів, далі відбудеться обговорення у фракції, а згодом узгодження у премʼєр-міністерки та президента. Після цього за кандидата голосуватимуть на засіданні."Денис Маслов зараз кандидат, але не виключено, що з’являться й інші кандидати у процесі", — розповів співрозмовник у фракції.Галина Янченко зазначила, що під час зустрічі нардепів і уряду 1 грудня прізвище Дениса Маслова не звучало. Планується, що уряд і надалі продовжить консультації з парламентом, зокрема, з іншими фракціями та групами.Нагадаємо, що Україна 2025 року витрачає на оборону 54 мільярди доларів, посідаючи одне з провідних місць у глобальному рейтингу військових витрат. Лідером за обсягом оборонних витрат залишаються США — 949,2 мільярда доларів, далі йдуть Китай (449,9 мільярда доларів) і Росія (352,1 мільярда доларів)..

У понеділок, 1 грудня, Національний банк України презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах."Рада долучитися на запрошення голови Національного банку Андрія Пишного та разом із головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком узяти участь в публічній дискусії з українськими студентами про пріоритети державної політики", — зазначила вона.Вона додала, що в межах серії "Ми сильні. Ми разом" в обіг уведено перші три пам’ятні монети, присвячені регіонам, які першими опинилися в епіцентрі російської агресії: Криму, Донецькій і Луганській областям.. "Символічно, що ця подія відбулася саме в річницю всеукраїнського референдуму — дня, який запустив відлік нашої відновленої Незалежності та незворотний процес міжнародного становлення України", — наголосила прем’єр-міністерка.Вона зауважила, що 1991 року всі області — від Криму до Львівщини, від Луганщини до Чернігівщини — зробили спільний і одностайний вибір: жити у вільній та незалежній країні.Очільниця уряду наголосила, що цей вибір закріплений у Конституції України. Зараз цей вибір щодня захищають і виборюють наші Сили оборони."Україна була, є і буде суверенною та неподільною державою. За ці роки ми як нація вивчили, що запорука збереження територіальної цілісності та незалежності — це сильне військо, сильні державні інституції, наша економічна самодостатність. І ключове — наша єдність. Маємо її берегти. Лише в єдності ми були, є та будемо", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що в лютому минулого року Національний банк України ввів у обіг нову пам'ятну банкноту "Єдність рятує світ" номіналом 50 гривень. Вона присвячена єднанню демократичного світу перед агресією Російської Федерації..

Майже 14 мільйонів українців скористалися програмою "Зимова підтримка" та подали заявки на отримання державної допомоги у розмірі 1000 гривень. Сьогодні, 1 грудня, стартує друга хвиля виплат, а громадяни вже активно витрачають отримані кошти, спрямовуючи їх переважно на оплату комунальних послуг.Про це повідомила віце-прем'єр-міністр та міністр економіки Юлія Свириденко.Статистика подачі заявокЗа даними Свириденко, загалом на отримання "Зимової підтримки" зареєстровано 14 мільйонів заявок:11,4 мільйона оформлено через застосунок "Дія" (з них 2,9 мільйона — на дітей).Понад 700 тисяч — подано самостійно через "Укрпошту".Ще для 1,8 мільйона людей, які є у соціальному списку, кошти будуть нараховані автоматично.Подати заявку на отримання тисячі гривень можна до Різдва, 24 грудня.Виплати та напрямки витратСьогодні розпочинається друга хвиля виплат державної допомоги — для тих, хто подав заявки на другий день приймання. Наразі кошти вже отримали 3,5 мільйона людей. Юлія Свириденко повідомила, що українці вже витратили 473 мільйони гривень.Найбільше коштів (80% від загальної суми) громадяни перераховують на оплату комунальних послуг. Також у топі витрат — книги, аптеки та донати на Сили оборони.За словами Свириденко, ті, хто подав заявку через "Укрпошту", почнуть отримувати кошти трохи пізніше — з Дня Миколая, 6 грудня.Нагадаємо, деяким українцям з грудня 2026 року виплачуватимуть одноразову грошову виплату у розмірі 6500 гривень. Йдеться про програму "Зимова підтримка".Додамо, з 1 січня 2026 року виплати за народження дитини суттєво зростуть. Родині виплачуватимуть 50 тисяч гривень одразу і сім тисяч щомісяця..

У п'ятницю, 28 листопада, Кабінет міністрів ухвалив низку рішень для стабільності та розвитку лісової галузі в Україні.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, урядовці продовжили дію матеріалів лісовпорядкування."Через окупацію та знищення архівів під час бойових дій, зокрема, на півночі Київщини, багато лісгоспів не змогли вчасно оновити документи, без яких неможливо планувати заготівлю деревини. Це створювало ризики дефіциту деревини та зростання цін. Рішення вирішує цю проблему", — пояснила прем'єрка.Відтак, тепер матеріали лісовпорядкування, строк чинності яких сплив, продовжують діяти:у регіонах бойових дій та тимчасової окупації — під час воєнного стану та ще два роки після його завершення;у регіонах без бойових дій — до 1 січня 2028 року.Також в Україні з'явиться електронний кабінет експортера, який діятиме у складі Єдиної державної системи електронного обліку деревини. Як очікується, таке рішення допоможе "підвищити прозорість ринку деревини відповідно до законодавства ЄС та зміцнити позиції українських експортерів".У кабінеті експортери зможуть перевіряти, звідки саме походить деревина — за номером лісорубного квитка, накладної або бирки через електронний кабінет.  Інформацію можна буде одразу завантажити та використати для підтвердження легального походження продукції під час експорту до країн ЄС.Крім того, урядовці оновили Операційний план реалізації Державної стратегії управління лісами до 2035 року. Мета — забезпечити сталий розвиток лісового господарства та прозорість системи управління."Зміни впроваджуємо на основі європейської моделі лісоуправління. План передбачає: удосконалення системи управління та моніторингу лісів, створення цифрової інфраструктури для лісоуправління, відновлення лісів на деокупованих територіях, збільшення лісистості", — додала Свириденко.Нагадаємо, раніше співробітники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру колишньому керівнику філії "Рава-Руське лісове господарство" ДП "Ліси України" за масштабні незаконні рубки..

В Україні запускають державну програму для внутрішньо переміщених осіб, які втратили свої домівки через окупацію. Подати заявку на отримання житлового ваучера можна вже з 1 грудня.Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко."Розширюємо підтримку житлом для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій", — зазначила вона.Так, з 1 грудня 2025 року ВПО з ТОТ, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, зможуть подати заявку на житловий ваучер номіналом два мільйони гривень через "Дію". Ваучер дозволяє:придбати житло;інвестувати у будівництво;сплатити перший внесок при купівлі житла чи погасити іпотеку.Свириденко зауважила, що це перший етап нової програми житлової допомоги для родин, чиї домівки залишилися на тимчасово окупованій території.Хто може подати заявкуПодати заявку на отримання житлового ваучера може внутрішньо переміщена особа, яка: має статус УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни (з 2014 року);має підтверджене попереднє місце проживання на ТОТ;має актуальну довідку ВПО з адресою фактичного проживання на підконтрольній Україні території;не володіє сама та її сімʼя іншим житлом на підконтрольних територіях (за винятком непогашеної іпотеки чи житла в зоні бойових дій);не отримувала житлової підтримки в інших програмах і не має чинних заяв у "єВідновленні".Ваучер можна буде використати протягом п'яти років. "Паралельно ми шукаємо можливості розширити програму на інші категорії ВПО з тимчасово окупованих територій. Наша мета — щоб доступ до житла отримали якомога більше українських сімей, які втратили свої домівки через війну", — підсумувала Свириденко.Внутрішньо переміщена особа (ВПО) — це людина, що є громадянином України, іноземцем, або не має громадянства, однак перебуває в Україні на законних підставах і має право на постійне проживання на її території, яка була змушена залишити своє місце проживання через збройний конфлікт, окупацію, прояви насильства, порушення прав і свобод особи, природні чи техногенні катастрофи та інше. При цьому, така особа не виїжджає за межі території України, а змушена шукати безпечніше або стабільніше місце для проживання всередині власної країни.Варто зауважити, що Україна продовжує надавати допомогу внутрішньо переміщеним особам. Щоб забезпечити підтримку таких громадян на кожному з етапів, Мінсоцполітики напрацьовує єдину модель супроводу. Нагадаємо, в Україні окремі категорії громадян мають законне право на отримання службового або соціального помешкання від держави. Якщо надання житла неможливе, законодавство також передбачає виплату грошової компенсації..

Україна і Міжнародний валютний фонд досягли домовленості на рівні персоналу про нову програму підтримки. Загальний обсяг програми становить 8,2 мільярда доларів.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, ця програма допоможе профінансувати критичні видатки, зберегти макрофінансову стабільність і залучити додаткову зовнішню підтримку. Водночас домовленість ще має бути схвалена Радою виконавчих директорів МВФ."МВФ підтвердив стійкість української економіки. Попри удари по енергетиці та інфраструктурі, економіка працює, а Україна демонструє здатність управляти ризиками і зберігати стабільність у найскладніших умовах", — зауважила посадовця.Як зазначила прем'єрка, уряд вже підготував бюджет-2026 відповідно до рамки нової програми МВФ — з акцентом на ефективність витрат кожної гривні. Відтак, Кабмін розраховує на підтримку народних депутатів під час схвалення проекту держбюджету в цілому. До того ж Свириденко відзначила, що Україна продовжує курс на реформи. На сьогодні пріоритети незмінні: макроекономічна стабільність, боргова стійкість, прозорість і сильні інституції."Ми готові і надалі впроваджувати політики для боротьби з тіньовою економікою, протидіяти корупції та посилювати управління в державному секторі. Зокрема триває перезавантаження корпоративного управління у держпідприємствах і продовжується конкурс на посаду керівника митниці. Вдячна команді Міжнародного валютного фонду за підтримку протягом усіх років повномасштабного вторгнення у цей визначальний для нашої країни час. Очікуємо на затвердження програми Виконавчою радою МВФ", — резюмувала прем’єрка.Нагадаємо, раніше речник Єврокомісії Балаж Уйварі заявляв, що схвалення нової кредитної програми для України від Міжнародного валютного фонду пов’язане із затвердженням фінансової підтримки з боку Європейського Союзу. Питання ще остаточно не розв’язано через певні побоювання європейських фінансових інституцій..

Уряд продовжує роботу над системним удосконаленням політики у сфері ветеранських питань, яка передбачає створення умов для гідного життя захисників.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, на засіданні уряду 26 листопада ухвалили низку нових рішень для цього.Ветеранський кодекс Український уряд розробляє Ветеранський кодекс. Цей цілісний документ об'єднує всі норми, що стосуються статусу, гарантій і підтримки ветеранів та ветеранок. Він упорядковує категорії захисників, зокрема:ветеранів війн ХХ століття та членів їхніх сімей;родин загиблих захисників;⁠іноземців та людей без громадянства, які стали на захист України;постраждалих учасників Революції Гідності та родин Героїв Небесної Сотні;працівників підприємств і організацій, які брали участь у заходах оборони, хоч і не були військовослужбовцями.Кодекс має забезпечити:комплексну підтримку ветеранів і їхніх родин;гідне повернення до мирного життя — через освіту, роботу, реабілітацію;вшанування памʼяті загиблих Героїв.Свириденко зауважила, що невдовзі Ветеранський кодекс буде переданий на розгляд парламенту.Медична підтримкаУряд запускаємо експериментальний проект щодо надання послуг з корекції рубцевих змін шкіри після поранень та опіків для військових і ветеранів. Мета — забезпечити доступ до необхідної медичної підтримки та сприяти соціальній адаптації захисників. Програма стартує з початку січня і триватиме до 31 грудня 2026 року. Механізм реалізації визначить Мінветеранів.Ветеранські просториПерші ветеранські простори планують відкрити у Кривому Розі, Луцьку та Івано-Франківську вже на початку 2026 року. Загалом заплановано створення 153 просторів. "Це будуть місця, де ветерани, їхні родини та родини загиблих зможуть отримати всі ключові послуги від держави в одному місці", — пояснила Свириденко.Компенсації на житлоУкраїнський уряд спрямовує 1,7 мільярда гривень на грошові компенсації на житло 715 сімей ветеранів. Прем'єр-міністр зауважила, що протягом 2025 року житлом уже забезпечено 1 587 родин. Новий перерозподіл коштів дозволить продовжити цю підтримку. "Мета всіх рішень — допомогти ветеранам реінтегруватися в цивільне життя і відчувати постійну дієву підтримку держави", — пояснила очільниця українського уряду.Нагадаємо, в Україні відбулися зміни у процедурі отримання пільгової допомоги ветеранам війни. Відтепер потрібно менше документів і одна заява замість двох..

Українцям, які хочуть отримати компенсацію за програмою "єВідновлення", але є не єдиними власниками квартири чи будинку, зробити це можна буде за спрощеною процедурою.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Уряд спростив порядок отримання компенсацій за програмою "єВідновлення" для житла у спільній власності", — зазначила вона.Тепер, якщо один зі співвласників виїхав, не виходить на зв’язок або не бере участі в утриманні майна, це не блокуватиме отримання допомоги. Компенсацію зможе оформити інший співвласник — за спрощеною процедурою без зайвих затримок."Це рішення дозволить людям швидше розпочати ремонт пошкодженого житла та повернути його до користування, навіть у ситуаціях, коли отримати згоду всіх співвласників було неможливо", — пояснила Свириденко.Також прем'єр-міністр зауважила, що ще близько дев'яти тисяч українських родин отримають компенсацію на ремонт житла, пошкодженого внаслідок російської агресії. Уряд спрямовував 609 мільйонів гривень на фінансування програми "єВідновлення". "єВідновлення" — державна ініціатива щодо надання компенсацій українцям за зруйноване чи пошкоджене житло внаслідок війни. Програму розпочато 10 травня 2023 року.Щоб отримати житловий сертифікат за програмою "єВідновлення" потрібно:подати відповідну заяву через "Дію";коли комісія опрацює її та визначить суму компенсації, ця інформація відобразиться у застосунку;далі потрібно забронювати кошти, дочекатися підтвердження цього;припинити право власності на знищене житло та укласти угоду про купівлю-продаж. Гроші надійдуть на рахунок продавця майна. Тобто фактично ці житлові сертифікати можна обміняти на квартиру чи приватний будинок у будь-якому регіоні України, крім тимчасово окупованих.Загалом за програмою "єВідновлення" компенсації на відновлення пошкодженого житла в межах програми вже отримали понад 116 тисяч сімей.Нагадаємо, в Україні запускають нову житлову програму для людей, чиї домівки залишилися на окупованих територіях. Такі особи зможуть отримати два мільйони гривень..

У середу, 26 листопада, Кабінет міністрів України ухвалили рішення, яке дозволить проводити прикордонний і митний контроль безпосередньо у вагонах потяга. Наразі такий режим запрацює у двох поїздах, але цю практику планують розширювати й на інші.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка оприлюднила відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Робимо міжнародні подорожі для українців зручнішими — без тривалих зупинок на кордоні та без зайвого стресу для пасажирів", — наголосила вона.Очільниця уряду зазначила, що такий формат уже працює в окремих поїздах "Інтерсіті+" на польському напрямку. Митники та прикордонники розпочинають проводити контроль пасажирів під час руху на підʼїзді до кордону."Тепер плануємо поширити цю практику поступово й на спальні вагони нічних міжнародних маршрутів", — констатувала вона.Свириденко розповіла, що відтепер цей режим запрацює у поїздах:Київ — Перемишль;Київ — Хелм."Щомісяця цими рейсами подорожують понад 130 тисяч українців", — зауважила прем’єр-міністерка.Вона додала, що очікується запуск прискореного контролю в русі в окремих поїздах вже зі січня, а далі — він масштабується й на інші поїзди цих напрямків."Дякую Мінрозвитку, "Укрзалізниці" та Державній прикордонній службі за координацію підготовки", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, 24 листопада "Укрзалізниця" й австрійська компанія-виробник Voestalpine Rail Technology GmbH підписали угоду на постачання ще 10 тисяч тонн рейок. Це забезпечить ритмічне постачання для капітальних ремонтів додатково 80 кілометрів колії..

В Україні відбудуться зміни в оборонній сфері. Йдеться про "системне перезавантаження управління".Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Сьогодні на засіданні уряду ухвалили рішення, про які домовилися на нараді з президентом Володимиром Зеленським. Продовжуємо системне перезавантаження управління в енергетичному секторі та розпочинаємо в оборонній сфері", — заявила вона.Так, "системне перезавантаження управління" містить три важливі напрямки:Старт аудиту АТ "Українська оборонна промисловість", у тому числі його дочірніх компаній, а також Агенції оборонних закупівель і Державного оператора тилу. Початок оновлення наглядових рад АТ "УОП", його дочірніх компаній, АОЗ і ДОТ.Рахункова палата на запит уряду має перевірити діяльності АРМА та Фонду держмайна за попередній період.Свириденко запевнила, що про проміжні результати перевірки будуть регулярно звітувати.Як відомо, 22 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що Україні буде проведено повний аудит оборонної сфери. Про всі виявлені порушення буде проінформовано правоохоронні органи.Нагадаємо, 16 листопада президент Володимир Зеленський провів онлайн-нараду з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, де обговорили подальші кроки для очищення та перезавантаження системи управління енергетичною сферою та пов’язаними з нею державними інституціями. За підсумками наради, глава держави озвучив п’ять невідкладних рішень і доручень..