# податки

За перші два місяці 2026 року власники дорогих авто в Україні сплатили 61,2 мільйона гривень транспортного податку. Це на 16,5% більше, ніж торік, тобто надходження зросли приблизно на 8,7 мільйона гривень.Про це повідомили в Державній податковій службі України.Найбільше грошей традиційно зібрала столиця — 18 мільйона гривень. Далі йдуть Дніпропетровська область (5,9 мільйона гривень), Львівська (5,2 мільйона гривень) та Київська (4,5 мільйона гривень). Йдеться про податок на легкові автомобілі віком до 5 років, якщо їхня середньоринкова вартість перевищує встановлений поріг. У 2026 році це понад 3,2 мільйона гривень. Ставка однакова для всіх — 25 тисяч гривень на рік за кожне авто.Як це працює для власників?Для звичайних громадян усе відбувається автоматично. Податкова сама рахує суму і надсилає повідомлення про сплату. Після цього є 60 днів, щоб внести кошти. Якщо запізнитися — нараховують штраф і пеню.Якщо людина продала авто або бачить помилку в нарахуваннях, можна звернутися до податкової й звірити дані.Які правила для бізнесу?Компанії рахують податок самостійно і подають декларацію щороку до 20 лютого. Сплата йде частинами впродовж року (щоквартально). Якщо авто купили або продали посеред року, суму перераховують залежно від періоду володіння."Несплата або несвоєчасна сплата транспортного податку тягне за собою фінансову відповідальність. Радимо власникам дорогих авто заздалегідь перевіряти, чи підпадає їхній транспорт під оподаткування, щоб уникнути непорозумінь і штрафів", — додали у відомстві.Нагадаємо, 25 березня уряд звільнив частину українців від сплати за комуналку. TrueUA детально розповів, яка група населення може не сплачувати житлово-комунальні послуги.Додамо, Верховна Рада планує продовжити підвищений податок на прибуток банків на 2027 рік..

Верховна Рада планує продовжити підвищений податок на прибуток банків на 2027 рік. Великі обсяги зовнішньої допомоги, які потрапляють у банківську систему, зумовлюють значний структурний профіцит ліквідності.Про це розповів голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев в інтерв'ю Liga.net."Банки з року в рік показують рекордні прибутки. Наприклад, 2025 року вони були найприбутковішими за всю історію. Тому рішення вважалося економічно обґрунтованим. І ті апокаліптичні прогнози, які давали, не справдилися. Ми отримали гроші в бюджет, і це правильно. Ба більше, скажу відверто: на 2027 рік також плануємо цей інструмент. Але враховуючи справедливе зауваження комерційних банків, ми це зробимо до липня 2026 року", — пояснив він.Народний депутат України наголосив, що підвищений податок — справедливий наслідок воєнної аномалії.НБУ змушений вилучати зайву гривню з ринку для стримування інфляції та курсу, використовуючи депозитні сертифікати та підвищені нормативи обов'язкових резервів.До 60% цих резервів банки можуть тримати в бенчмарк-ОВДП — фактично безризикових інструментах із високою дохідністю."Банки на певних етапах мали змогу розміщуватись у тримісячних депозитних сертифікатах із дохідністю 19% річних", — зазначив голова комітету парламенту.Данило Гетманцев пояснив, що якщо комерційні банки переключаться на основну свою діяльність — кредитування економіки, — тоді оподаткування повернення до звичної системи.Нагадаємо, що 20 березня Міністерство фінансів України оприлюднило законопроєкт, який передбачає нові податкові зобов'язання для українського бізнесу..

У п'ятницю, 20 березня, Міністерство фінансів України оприлюднило законопроєкт, який передбачає нові податкові зобов'язання для українського бізнесу.Зокрема, проєкт Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі та забезпечення рівності платників податків в оподаткуванні податком на додану вартість" опубліковано на сайті Міністерства фінансів.Ключові положення законопроєктуЗгідно з документом, планується впровадити наступні зміни:запровадити автоматичний міжнародний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи;ставка ПДФО для фізичних осіб на доходи з платформ становитиме 5% (замість 18%);оператори цифрових платформ стають податковими агентами;доходи з продажу товарів через платформу до 2 000 євро на рік не оподатковуються;з 1 січня 2027 року зміняться правила ПДВ: поріг підвищать до 4 мільйонів гривень;оподаткування покупок з-за кордону до 150 євро. Невеликі посилки до 45 євро звільняються від ПДВ;продовжується сплата військового збору на період дії воєнного стану до завершення реформи ЗСУ.У пояснювальній записці зазначається, що ухвалення документа дозволить залучити до державного бюджету близько 60 млрд гривень щороку, а також компенсувати можливі втрати від військового збору після припинення або скасування воєнного стану.ПДВ для підприємцівЗгідно з проєктом, обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ для ФОПів-спрощенців планують запровадити з 1 січня 2027 року. Водночас передбачені певні пом’якшення: звітним періодом для таких платників пропонують зробити календарний квартал, а за перші п’ять порушень у 2027 році встановити символічний штраф у розмірі 1 гривні. Йдеться про порушення строків реєстрації податкових накладних або правил нарахування та сплати податкових зобов’язань.Військовий збірВійськовий збір пропонується стягувати не до завершення воєнного стану, а до набрання чинності рішенням Верховної Ради про завершення реформи Збройних сил України. Для ФОПів першої, другої та четвертої групи ставку пропонують встановити на рівні 10% від однієї мінімальної зарплати (у 2026 році — 850 гривень), а для третьої групи — 1% від доходу.Оподаткування доходів від цифрових платформМінфін пропонує знизити ставку з 18% до 5% і не оподатковувати такі доходи, якщо їх річний обсяг не перевищує еквівалент 2 000 євро за курсом НБУ. Водночас податковим агентом виступатиме оператор платформи, який нараховує або виплачує дохід користувачу. Вимога відкриття окремого рахунку для таких операцій не передбачена.Оподаткування міжнародних посилокУ документі пропонується запровадити спеціальний режим для дистанційного продажу товарів вартістю до 150 євро (крім підакцизних), які надходять з-за кордону фізичним особам. При цьому посилки вартістю до 45 євро, призначені для особистого або сімейного використання, пропонують звільнити від ПДВ.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Україні вдалося домовитися з Міжнародним валютним фондом про збільшення річного ліміту для підприємців, після досягнення якого вони мають зареєструватися платниками ПДВ..

У середу, 18 березня, до України з офіційним візитом прибула місія Міжнародного валютного фонду для проведення ряду зустрічей із керівництвом держави. Сторони обговорять виконання поточної програми співпраці та впровадження ключових структурних реформ, запланованих на найближчий період.Про це заявила постійна представниця Міжнародного валютного фонду в Україні (МВФ) Прішила Тофано, пише "РБК-Україна". Хто бере участь та які пріоритетиГрупа фахівців МВФ під керівництвом Гевіна Грея вже розпочала роботу в українській столиці. Програма візиту передбачає інтенсивний графік зустрічей з представниками уряду, Національного банку та іншими ключовими партнерами.Цей візит є плановим етапом взаємодії між Фондом та Україною, метою якого є детальний аналіз поточної економічної ситуації. Експерти зосередяться на перевірці виконання зобов'язань, які взяла на себе держава в межах домовленостей про фінансування.На чому фокусуються дискусіїПостійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано окреслила основні вектори роботи місії:"Дискусії фокусуватимуться на макроекономічній політиці та ключових структурних реформах".Варто зауважити, що до кінця березня 2026 року Україна має виконати низку вимог Фонду, зокрема у сфері податкового законодавства. Результати цих зустрічей стануть підґрунтям для подальших рішень керівництва МВФ щодо підтримки української економіки в умовах воєнного часу.Нагадаємо, 3 березня Україна отримала перший транш від Міжнародного валютного фонду за новою чотирирічною програмою. Таким чином розпочав діяти механізм розширеного фінансування..

У вівторок, 10 березня, Верховна Рада не підтримала законопроєкт № 14025, який отримав назву "податок на OLX". Народні обранці провалили голосування.Про це повідомив народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. "Рада відхилила законопроєкт про "податок на OLX". Абсолютно дурний законопроєкт, таке не можна підтримувати", — написав він на своїй сторінці у Telegram.За його словами, "обкладати податками людей, які хочуть продати свої вживані речі — це ідіотизм". Що передбачає законопроєкт № 14025Документ передбачає нові правила оподаткування доходів, отриманих фізичними особами через цифрові торгові платформи. Йдеться про:надання в оренду нерухомого майна, у тому числі житлової та нежитлової нерухомості, а також будь-якого іншого нерухомого майна та місць для паркування;особисті послуги;продаж товарів;надання в оренду транспортних засобів.Нагадаємо, у межах нової програми фінансування від Міжнародного валютного фонду до кінця березня Україна має прийняти пакет податкових заходів на 2026-2027 роки..

У межах нової програми фінансування від Міжнародного валютного фонду до кінця березня Україна має прийняти пакет податкових заходів на 2026-27 роки.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За його словами, цей пакет передбачає:оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи;скасування податкової пільги на імпорт у маловартісних поштових відправленнях до 150 євро;запровадження назавжди підвищеного військового збору 5%;скасування звільнення від ПДВ для ФОП з 1 січня 2027 року, що перевищує загальний поріг реєстрації з ПДВ, який буде помірно підвищено, але не перевищуватиме 4 мільйони гривень.Водночас, як відзначив нардеп, Україна має ще низку зобов'язань у межах нової програми МВФ. Так, до кінця червня 2026 до парламенту мають надійти зміни до Податкового кодексу для узгодження правил трансфертного ціноутворення зі стандартами ОЕСР та імплементації Статті 4 Директиви ЄС проти ухилення від сплати податків (ATAD).Також Україна має затвердити оновлену стратегію щодо державних банків, яка враховує цілі приватизації та те, як гарантії, передбачені Статтею 7 Закону "Про банки і банківську діяльність", можуть бути поширені на всі мажоритарні системні державні банки та впровадити систему нагляду за ризиками критично важливих третіх сторін.До того ж у червні цього року НАЗК повинне видати нові нормативні акти, що встановлюють ризик-орієнтовану систему перевірки декларацій про активи, надаючи пріоритет вищим посадовим особам у визначених сферах з високим рівнем ризику."До кінця липня 2026: опублікувати технічний аналіз з кількісною оцінкою витрат на поточну квазіфіскальну діяльність в електро-, газо- та теплопостачанні, поширення існуючих субсидій та фіскально стійкі сценарії реформ для досягнення поступового відшкодування витрат. Це має бути зроблено із забезпеченням належного захисту вразливих споживачів та відображати висновки технічної допомоги МВФ Міністерству енергетики", — додав Железняк.Натомість до кінця грудня, за словами політика, наша держава має:створити дизайн централізованого сховища даних для податкового та митного адміністрування;посилити структури та процеси прийняття рішень НКЦПФР (Нацкомісії з цінних паперів) шляхом внесення змін до профільного закону;призначити всіх членів ради Рахункової палати з пулу перевірених кандидатів відповідно до поправок 2024 року.Нагадаємо, Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування обсягом 8,1 мільярда доларів США. Найближчим часом Київ отримає перший транш — близько 1,5 мільярда доларів. Кошти спрямують на фінансування дефіциту бюджету та підтримку макрофінансової стабільності..

Бюро економічної безпеки (БЕБ) планує запровадити механізм досудового врегулювання податкових правопорушень. Тобто якщо компанія визнає порушення, платить податки, штраф і донат на Збройні сили України, то кримінальне провадження закривається.Про це повідомив директора Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Якщо просто про її суть — це або держава роками веде справу, або швидко отримує податки та штраф до бюджету. Мені не цікава статистика відкритих проваджень. Мене цікавить реальний фінансовий результат для країни. Це не амністія. Це відповідальність із компенсацією", — пояснив він.У БЕБ зауважили, що запропонований підхід передбачає відмову від суто каральної логіки податкових розслідувань і перехід до моделі швидких, справедливих і передбачуваних рішень.Зараз кримінальні провадження в таких справах проходять однакові етапи:виявлення податкового правопорушення;досудове розслідування;визнання порушення суб'єктом злочину та відшкодування заподіяної шкоди;повідомлення про підозру;скерування клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності;судовий розгляд і розв’язання питання про закриття судом провадження на підставі частини 4 статті 212 Кримінального кодексу України."Суть ініціативи — завершувати процес на третьому етапі, якщо суб’єкт господарювання визнає факт і суму завданих бюджету збитків та добровільно їх відшкодовує. Додатково пропонується сплата внеску до бюджету (наприклад, 50% суми шкоди) з цільовим спрямуванням коштів на ЗСУ та законний механізм закриття кримінального провадження без оголошення підозри", — йдеться в повідомленні.У БЕБ пояснили, що цей підхід ґрунтується на міжнародному досвіді, зокрема, європейських моделях врегулювання економічних правопорушень, і не є амністією чи пом’якшенням відповідальності. Йдеться про законну та прозору альтернативу багаторічним судовим процесам і тіньовим домовленостям.Ключовий принцип — "перша помилка": скористатися цією процедурою можна лише одного разу. Повторні порушення автоматично тягнуть за собою повну та більш сувору кримінальну відповідальність без будь-яких винятків.Водночас у разі, якщо бізнес не погоджується з позицією органу досудового розслідування та прокурора, справа розглядається у загальному порядку — в межах змагального процесу з повним доведенням позицій сторін у суді.Запровадження такого підходу дозволить отримати значні переваги усім учасникам процесу:для держави — швидке повернення коштів до бюджету, економія ресурсів слідчих, прокурорів, суддів та можливість зосередити зусилля правоохоронної системи на інших злочинах;для бізнесу — збереження ділової репутації та доступ до легальних, швидких та прозорих механізмів врегулювання кримінально караних податкових правопорушень;для суспільства — реальний результат і зростання довіри до системи правосуддя.Нагадаємо, 28 жовтня минулого року стало відомо, що БЕБ запустило інструмент StopShadowBot (чат-бот у Telegram-каналі). Йдеться про збір повідомлень про економічні правопорушення..

Україна та Міжнародний валютний фонд домовилися про підвищення порогу впровадження податку на додану вартість для приватних підприємців. Він може зрости чотирьох мільйонів гривень.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, передає "РБК-Україна"."Стосовно ПДВ для ФОПів, досягнуто домовленості, що стеля для його застосування буде збільшена з 1 до 4 мільйонів гривень. Таким чином він торкнеться вже не 660 тисяч представників малого бізнесу, а 257 тисяч", — йдеться у повідомленні.Наголошується, що наразі строк запровадження ПДВ для підприємців ще остаточно не визначений, тривають перемовини. Однак, як очікується це може бути або 2028 рік, або податок вступить в дію з моменту вступу України в ЄС."Наші партнери очікують, що у березні ми ухвалимо ці зміни у першому читанні та в цілому. Але ми чесно говоримо: ситуація з голосами в парламенті складна. Ми провели значну кількість зустрічей із фракціями, працюємо в координаційних форматах", — зазначила Свириденко.За словами прем'єрки на сьогодні, будь-які податкові зміни сприймаються дуже чутливо. Проте важливо розуміти, що це не лише питання уряду, а й "спільна відповідальність парламенту та усіх гілок влади перед суспільством".До того ж Свириденко зазначила, що буде підготовлено масштабний законопроєкт, у якому, окрім ПДВ для ФОПів, буде передбачено норми про пільгове розмитнення посилок вартістю до 150 євро, оподаткування цифрових платформ і збереження постійного військового збору 5%.Нагадаємо, як раніше повідомляла Юлія Свириденко, український уряд продовжує підтримувати бізнесу в умовах складної енергетичної ситуації. Одна зі складових — енергодопомога для приватних підприємців..

Україні вдалося домовитися з Міжнародним валютним фондом про збільшення річного ліміту для підприємців, після досягнення якого вони мають зареєструватися платниками ПДВ.Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, передає "Укрінформ"."Вони готові погодитися на збільшення порогу для ФОПів до чотири мільйони гривень. Нас у цьому запевнили", — сказала глава уряду.Прем’єр-міністр уточнила, що відповідної згоди вдалося досягти під час переговорів із директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіна Георгієва 15 січня під час її візиту до Києва. За словами Свириденко, очільниця Фонду погодилася переглянути вимоги після ознайомлення з ситуацією в Україні, зокрема після відвідин Пунктів незламності в столиці та огляду роботи генераторів на вулицях міста."Ми продовжуємо переговори щодо цього. Попередньо йшлося про запровадження ПДВ із 1 січня 2027 року. Наразі ми говоримо про те, щоб відкласти рішення до кінця воєнного стану в Україні. А ідеальним варіантом було б пов’язати його із вступом України до ЄС", — додала прем’єр-міністр.Очікується, що відповідний законопроєкт буде внесений на розгляд парламенту вже у березні цього року. В уряді прогнозують, що після ухвалення закону вимога щодо сплати податку на додану вартість пошириться на близько 257 тисяч фізичних осіб-підприємців.Нагадаємо, як раніше повідомляла Юлія Свириденко, український уряд продовжує підтримувати бізнесу в умовах складної енергетичної ситуації. Одна зі складових — енергодопомога для приватних підприємців..

Майже кожен блогер, який заробляє кошти в Instagram знає, що краще задекларувати дохід та працювати відкрито, ніж боятися дзвінка з податкової.У пресслужбі Міністерства фінансів України пояснили, як оподатковується заробіток в соцмережах. У відомстві розповіли чергову життєву історію 41-річної Вікторії, яка веде популярний блог в Instagram. Рекламуючи українські й іноземні бренди, блогерка щомісяця заробляє близько 70 тисяч гривень (840 тисяч гривень в рік). Для легалізації доходу, вона зареєструвала свою діяльність як ФОП (фізична особа-підприємець) третьої групи. "Це дозволяє їй офіційно надавати рекламні послуги та отримувати оплату від закордонних компаній", — пояснили у Мінфіні.. Щоквартально блогерка подає податкову декларацію через додаток "Моя податкова" та сплачує податки. Якщо вона отримує оплату за свої рекламні послуги на особисту банківську картку, криптовалютою або готівкою і не декларує ці кошти, виходить, що вона не сплачує податки з доходу. Тоді маємо наступну ситуацію:військові не мають якісного взуття, щоб швидко й зручно пересуватися на позиціях;в дитячому садку діти не можуть комфортно пообідати в їдальні;державні фонди соціального страхування не наповнюватимуться, відтак, блогерка за потреби не отримає соціального страхування та відповідних виплат.Нагадаємо, Державна податкова служба України у 2026 році запланувала 4 558 перевірок. Це на 5% менше, ніж торік. Найменше візитів відбудеться на початку року..

В Україні викрили і припинила багаторічну масштабну схему відмивання коштів, до якої були залучені аптечні мережі по всій країні. Як повідомив Генеральний прокурор Руслан Кравченко, йдеться також про мінімізацію податкових зобов’язань.Як діяла схемаОрганізатор злочинної схеми ще у 2021 році створив в Україні іноземне представництво, на яке були зареєстровані патенти на дезінфекцію приміщень та їх обробку від щурів за допомогою ультразвукового випромінювання. У 2022-2025 роках до схеми було залучено близько 10 аптечних мереж, які охоплюють 183 підприємства по всій країні. "Механізм був простим і цинічним: підприємства штучно занижували податок на прибуток, перераховуючи кошти як "роялті" за користування цими патентами, тобто за користування інструкціями з дезінфекції приміщень аптек у вигаданий спосіб, суть яких не має економічного змісту, обсягу та реального факту здійснення господарських операцій", — пояснив Кравченко.Для легалізації цих операцій організатор:залучив підконтрольних осіб;призначив лояльних директора і головного бухгалтера;укладав фіктивні ліцензійні договори та підписував акти "наданих послуг", вірогідно знаючи, що жодних послуг не існує.За результатами досудового розслідування та податкових досліджень встановлено, що понад два мільярди гривень у 2022-2025 роках були виведені в тінь.Яке покарання "світить" учасникам злочинної схемиПро підозру у службовому підробленні повідомили директору та головному бухгалтеру підконтрольних структур. Вони надали викривальні покази.Організатору схеми також повідомлено про підозру за службове підроблення та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом. Станом на сьогодні вживаються заходи для встановлення його місцеперебування та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. "Фіктивні патенти, "креативні" роялті і багаторівневі схеми не звільняють від відповідальності", — наголосив Кравченко.Нагадаємо, нещодавно Офіс генерального прокурора викрив організовану групу, яка через дроблення бізнесу ухилялася від сплати податків у сфері фуд-рітейлу. Це відбувалося на Закарпатті..

Гральна індустрія України сплатила до державного бюджету 17,4 мільярда гривень податків за підсумками 2025 року. Це на 1,6% або на 279 мільйонів гривень перевершило показник попереднього року.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" за посиланням на Асоціацію українських операторів грального бізнесу (АУОГБ)."Переконані, що галузь могла би забезпечувати ще більше податків - орієнтовно на рівні 19,6 мільярда гривень на рік, — якби не зростання нелегального сегмента", — зазначив президент АУОГБ Олександр Когут.Результати перших незалежних комплексних досліджень від компаній KANTAR, Gradus і Factum підтвердили високий рівень тінізації галузі. Зокрема, частка нелегального сектору наразі оцінюється в межах від 39% до 53%, тоді як загальний обсяг легального ринку становить близько 60 мільярдів гривень на рік. Легальні оператори наголошують на проблемі недостатньо ефективного блокування гральних платформ, підконтрольних громадянам Росії, та міграції користувачів до тіньового сегмента."Структура податкових надходжень за 2025 рік свідчить, що найбільшу суму забезпечив податок на прибуток підприємств — 11,2 мільярда гривень. Окрім того, бюджет отримав 4,1 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб та 1,2 мільярда гривень військового збору", — йдеться в повідомленні.Наголошується також, що члени асоціації залишаються ключовими донорами бюджету в цій сфері, генеруючи близько 82% усіх профільних податкових виплат.В асоціації звертають увагу на вичерпання ресурсів для активного зростання білого ринку, показники якого фактично стагнували з урахуванням індексу річної інфляції. Динаміка надходжень демонструє різке сповільнення: якщо 2023 року галузь сплатила 10,4 мільярда гривень, а 2024 року — 17,1 мільярда гривень, то приріст 2025 року виявився мінімальним.Прогноз АУОГБ на 2026 рік залишається песимістичним через можливе запровадження жорстких регуляторних обмежень, включно з лімітами для гравців і новими заборонами на рекламу, що може зробити нелегальні майданчики більш конкурентоспроможними. Окремим проблемним питанням АУОГБ зазначила толерування незаконних операцій банківською та платіжною інфраструктурою."Протягом чотирьох років легальний ринок демонстрував стабільне зростання. Однак наприкінці 2025 року ми побачили дуже негативні тренди. Якщо регулювання білого сегмента виявиться 2026 року надто жорстким, легальний ринок за обсягами виторгу може піти вниз, тоді як тіньовий ринок продовжить зростання", — наголосив Когут.За його словами, нові регуляторні обмеження для легальних операторів (введення лімітів для гравців, введення нових обмежень по рекламі, збільшення податкового навантаження) можуть призвести до того, що нелегальні платформи стануть більш конкурентоспроможними."Багато російських і офшорних гральних платформ, які працюють в Україні, на практиці не заблоковані. Фактом залишається те, що нелегали продовжують незаконну діяльність на території України, не сплачуючи жодної гривні податків. У них немає таких обмежень, як у білих операторів, і вони отримують ринкову перевагу", — пояснив Олександр Когут.Йдеться про використання міскодингу, схем із криптовалютами та рахунків "дропів", що дозволяє нелегальним операторам уникати оподаткування. З огляду на це АУОГБ закликає Національний банк України посилити вимоги до комплаєнсу та використовувати штучний інтелект для блокування транзакцій на користь сірих казино.Нагадаємо, що в грудні минулого року детективи територіального управління БЕБ у Київській області викрили та припинили діяльність 18 нелегальних гральних закладів на території регіону. Триває встановлення повного кола осіб, причетних до цього..

Офіс генерального прокурора викрив організовану групу, яка через дроблення бізнесу ухилялася від сплати податків у сфері фуд-рітейлу. Це відбувалося на Закарпатті.Про це повідомив Офіс Генерального прокурора на своїй сторінці в Telegram."У понад 50 магазинах мережі продаж товарів оформлювали через майже 50 підконтрольних ФОПів на спрощеній системі. Більшість таких підприємців — родичі засновників або працівники торгівельної мережі", — пояснили правоохоронці.Вони додали, що компанія працювала під трьома брендами, однак фактичний контроль за фінансами, персоналом і товарообігом залишався у службових осіб товариства."Обсяг реалізованої продукції перевищив 100 мільйонів гривень, сума ухилення від сплати ПДВ і податку на прибуток — понад 25 мільйонів гривень", — деталізували в Офісі генпрокурора.Для маскування схеми укладали удавані договори франшизи та зареєстрували в офісі підприємства робоче місце адвоката."Під час слідства вилучено електронні цифрові підписи, банківські картки, печатки ФОПів і фінансову документацію", — йдеться в повідомленні.Повідомлено про підозру двом засновникам товариства, директору, бухгалтеру та виконавчому директору, який має статус адвоката."До державного бюджету повністю відшкодовано понад 25 мільйонів гривень несплачених податків. Використання підконтрольних ФОПів у мережі припинено", — підсумували в Офісі генерального прокурора.Нагадаємо, 19 листопада стало відомо, що Державна податкова служба України викрила суттєві порушення в одній з популярних мереж магазинів дитячих іграшок. Вона базується в Києві й області..

Державна податкова служба України 2026 року запланувала 4 558 перевірок. Це на 5% менше, ніж торік. Найменше візитів відбудеться на початку року.Про це засвідчили дані сервіс" відкритих даних "Опендатабот". Зазначається, що пік активності податківців попередньо припадає на березень і квітень.Водночас найменше візитів податківці запланували на початок року. В цей період відбудеться загалом лише 278 перевірок."Найбільше уваги цьогоріч Державна податкова служба планує приділити компаніям — на них припадає 78% або 3 542 запланованих перевірок", — поінформували в "Опендатаботі".У кожному п'ятому випадку гостей із податкової варто чекати ФОПам — 1 016 перевірок."А в бізнесів, щодо яких виникають запитання про ПДФО, військовий збір і ЄСВ, заплановано лише 258 перевірок", — ідеться в повідомленні.Стало відомо, до яких великих компаній прийдуть податківці з перевірками 2026 року. Цього разу йдеться про "Нафтогаз України", "Камет-сталь", МХП, "Розетку" та NOVUS.Нагадаємо, заступниця голови Державної податкової служби України Леся Карнаух повідомила, що, попри постійні обстріли, енергетичні виклики та складні умови воєнного часу, українські платники податків продемонстрували високий рівень відповідальності. За оперативними даними за 12 місяців 2025 року, надходження до загального фонду держбюджету, які контролює Державна податкова служба, склали один трильйон 246 мільярдів гривень..

Попри постійні обстріли, енергетичні виклики та складні умови воєнного часу, українські платники податків продемонстрували високий рівень відповідальності. За оперативними даними за 12 місяців 2025 року, надходження до загального фонду держбюджету, які контролює Державна податкова служба, склали один трильйон 246 мільярдів гривень.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомила заступниця голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.Рекордні показники та виконання плануЦьогорічний результат на 20,2% (або на 209,3 мільярда гривень) перевищив фактичні показники минулого року. За словами Лесі Карнаух, стабільна робота у першому півріччі дозволила сформувати фінансовий резерв, завдяки чому план надходжень був виконаний на 97,4%, попри його підвищення протягом року на понад 100 мільярдів гривень ."Кожна сплачена гривня — це внесок у Перемогу України. Це приклад відповідальності кожного платника, який наповнював бюджет попри відсутність світла, тепла та постійні тривоги", — наголосила вона.Основні джерела доходів у 2025 роціСтруктура податкових надходжень за рік виглядає наступним чином:ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) — 362,9 мільярда гривень;ПДВ (з урахуванням відшкодування) — 306,5 мільярда гривень;податок на прибуток підприємств — 284,7 мільярда гривень;акцизний податок — 163,9 мільярда гривень;рентні платежі — 48,4 мільярда гривень.Підтримка бізнесу: відшкодування ПДВЗа словами Карнаух, важливим аспектом залишається фінансова підтримка підприємців. Протягом року держава відшкодувала бізнесу 179,6 мільярда гривень ПДВ. При цьому щомісячний показник виплат стабільно тримався на рівні не нижче 13 мільярдів гривень.Леся Карнаух зауважила, що сьогодні бізнес змушений вкладати значні ресурси у відновлення потужностей та релокацію, тому стабільне відшкодування податків є критично важливим для виживання економіки.Нагадаємо, Кабінет міністрів України ухвалив зміни до порядку оборонних закупівель. Також уряд виділив додаткові 3,1 мільярда гривень на фінансування оборонних потреб..