# податки

У вівторок, 26 травня, Верховна Рада України провалила голосування за законопроєкт №12360 щодо оподаткування посилок з-за кордону.Під час засідання нардепи відмовилися ввести податок на додану вартість на посилки до 150 євро. Зокрема, поправки до проєкту закону не набрали достатньої кількості голосів.Ба більше, ініціативу навіть не змогли відправити на повторне друге читання. Зокрема, було набрано 222 голосів з 226 необхідних.Що відомо про законопроєктУ документі пропонується запровадити спеціальний режим для дистанційного продажу товарів вартістю до 150 євро (крім підакцизних), які надходять з-за кордону фізичним особам. При цьому посилки вартістю до 45 євро, призначені для особистого або сімейного використання, пропонують звільнити від ПДВ.Для посилок вартістю до 150 євро планують запровадити ПДВ у розмірі 20%. Якщо ж вартість перевищує 150 євро, до них застосовуватиметься ПДВ, а також 10% мита на суму понад встановлений ліміт.Чому цей проєкт закону важливийЗакон про посилки є однією із трьох податкових новацій, ухвалення яких є вимогою для отримання Україною міжнародної фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду. Ба більше, це ключове питання, без вирішення якого програма підтримки може бути припинена.Раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що Україна потребує прийняття закону про оподаткування імпортних посилок вартістю до 150 євро, який є умовою фінансування з боку ЄС та Міжнародного валютного фонду, але існує великий ризик його неприйняття через відсутність підтримки з боку суспільства.Нагадаємо, за даними Bloomberg, частина фінансової допомоги Україні може бути пов’язана з податковими змінами, зокрема, щодо податку на додану вартість (ПДВ) на іноземні посилки. Таке рішення готують у Європейському Союзі..

За січень-квітень 2026 року обсяги надходжень туристичних зборів до місцевих бюджетів сягнули 112 мільйонів гривень. Це на 13,1% перевищує показник аналогічного періоду минулого року.Про це повідомила Державна податкова служба України (ДПС). Зазначається, що регіональними лідерами стали Київ, який раніше теж очолював рейтинг, та Львівська область (по 22,5 мільйона гривень).Також найбільші надходження серед областей — на Прикарпатті (18,8 мільйона гривень) і Закарпатті (10,3 мільйона гривень).У податковій службі зауважили, що надходження від туристичного збору повністю залишаються у розпорядженні місцевих громад, що дозволяє їм самостійно фінансувати ключові проєкти розвитку."Отриманий ресурс спрямовується на модернізацію інфраструктури, облаштування рекреаційних зон, фінансування інформаційних центрів для мандрівників та реставрацію історичних пам’яток", — ідеться в повідомленні.Туристичний збір не сплачують:місцеві мешканці громади або особи, що орендують там житло на тривалий термін;особи, які приїхали у відрядження (за наявності наказу чи посвідчення);особи з інвалідністю, ветерани війни й учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;діти до 18 років;особи, які прибули за путівками на лікування до санаторіїв;взяті на облік як внутрішньо переміщені особи (ВПО)."У сучасних умовах кожна сплачена гривня туристичного збору допомагає регіонам підтримувати економічну стійкість, створювати нові робочі місця у сфері послуг та підвищувати конкурентоспроможність вітчизняного туризму", — зазначили податківці.Туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці й особи без громадянства авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (готелях, хостелах, садибах).Податкові агенти — це суб’єкти господарювання, які надають послуги тимчасового розміщення (готелі, хостели, будинки відпочинку тощо), вони перераховують зібрані кошти до місцевого бюджету. Перелік таких агентів оприлюднюється на сайтах місцевих рад.Ставки збору встановлюються місцевими радами за кожну добу проживання до 0,5% мінімальної зарплати для громадян України; до 5% — для іноземців.Нагадаємо, тиждень тому видання The Guardian повідомляло, що Таїланд вирішив скоротити термін безвізового перебування для громадян понад 90 країн на тлі збільшення кількості правопорушень за участю іноземців..

У Національному банку України виступають проти продовження 50% податку на прибуток для банків. У регуляторі вважають, що надмірне податкове навантаження може стримувати кредитування та уповільнити повоєнне відновлення. Як повідомили на офіційному сайті НБУ, така практика створює нерівні умови для банківського сектору та може мати ознаки його дискримінації."Податок на прибуток банків у розмірі 50% був із розумінням сприйнятий банківським сектором у 2023 році як разовий вимушений крок, зважаючи на "неринкову природу" прибутку в зазначеному році. Однак продовження цієї практики в поточних умовах становить загрозу для подальшої кредитної експансії та загалом здатності банків у необхідних обсягах підтримувати економіку країни в умовах війни та повоєнної відбудови", — пояснили у регуляторі.За позицією НБУ, такий крок може мати серйозні наслідки, зокрема:екстраподаток суттєво обмежує кредитний потенціал банків;ефективність такого кроку для бюджету сумнівна;непропорційне навантаження дискримінує галузь та відлякує інвесторів. У Нацбанку зауважили, що на відміну від кризи 2014-2016 років, "банки зараз не посилюють шоки війни для економіки, а згладжують їх". "Крім того, вони і далі несуть значний фінансовий та операційний тягар війни, забезпечують безперебійний доступ до своїх послуг для бізнесу та населення. Однак ситуація може дуже швидко змінитися. Водночас інструментарій Національного банку для пом’якшення негативних ефектів від екстраподатку на капітал майже вичерпано, і подальші кроки можуть зірвати план інтеграції в ЄС", — пояснили у регуляторі.Економіка країни потребує підтримки, а для повноцінної підтримки банківська система (яка за обсягами капіталу вдесятеро менша за систему сусідньої Польщі) має зростати. У регуляторі вважають, що екстраподаток нівелює це зростання.Також у Нацбанку застерігають, що така практика створює нерівні умови для банківського сектору порівняно з іншими галузями та може знизити інвестиційну привабливість фінансової системи України. У регуляторі додають, що інструменти пом’якшення можливих негативних наслідків уже майже вичерпані, що посилює ризики для подальшого розвитку сектору.У 2023 році підвищення ставки до 50% запроваджували як винятковий і тимчасовий захід. Його пояснювали надприбутками банків у специфічних умовах війни та валютних операцій, які вважалися "неринковими".Пізніше виникла ідея продовжити або повторити цей підхід ще на окремі періоди, щоб поповнити бюджет. Саме цей законопроєкт зараз і викликає суперечки.Нагадаємо, в Україні готуються суттєво змінити правила здійснення безготівкових розрахунків та грошових переказів задля виведення капіталу з тіні. Регулятори розробляють оновлені механізми фінансового моніторингу, які покликані мінімізувати використання банківських рахунків у нелегальних схемах.Читайте також: Підвищення податків в Україні: скільки громадян підтримують таку ідею.

Питання окремого оподаткування електромобілів активно обговорюється одразу в кількох країнах. У США законодавці розглядають можливість запровадження щорічного збору для власників електрокарів, тоді як в Україні раніше пропонували альтернативні моделі, зокрема оплату залежно від фактичного пробігу.Що пропонують у СШАУ Конгресі США обговорюється законопроєкт, який передбачає введення фіксованого щорічного "реєстраційного збору" для електромобілів. За попередніми даними, він може становити близько 130 доларів на рік для повністю електричних авто і 35 доларів для плагін-гібридів, пише "Судово-юридична газета".Також передбачене поступове підвищення цього збору в майбутні роки. Ініціатори пояснюють ідею тим, що електромобілі не сплачують паливний податок, який традиційно використовується для фінансування ремонту доріг і мостів. Прихильники нововведення наголошують, що всі водії мають однаково брати участь у фінансуванні дорожньої інфраструктури, незалежно від типу автомобіля.Дискусія щодо електрокарів в УкраїніВ Україні тема окремого податку для електромобілів також не нова. Раніше обговорювалися різні варіанти — від фіксованого щорічного платежу до більш гнучких моделей, наприклад оплати залежно від пробігу автомобіля або навіть від параметрів батареї.Окремі ініціативи передбачали саме "оплату за використання", щоб враховувати реальне навантаження на дороги, а не просто факт володіння електрокаром. Водночас частина суспільства виступає проти фіксованих зборів, аргументуючи це тим, що електромобілі зменшують рівень забруднення повітря і є важливими для екологічного переходу.Чи буде рішення остаточнимНаразі ані в США, ані в Україні остаточного механізму оподаткування електромобілів не ухвалено. Обговорення тривають, і різні країни тестують підходи — від фіксованих платежів до моделей, прив’язаних до реального використання транспорту.Додамо, у квітні українці активно поповнювали автопарк вживаними легковими автомобілями зі США. Загалом було придбано близько 3,9 тис. таких авто, що більше, ніж за аналогічний період 2025 року.Читайте також: Скільки коштує розмитнення авто у 2026 році: правила і розрахунок.

Частина фінансової допомоги Україні може бути пов’язана з податковими змінами, зокрема, щодо податку на додану вартість (ПДВ) на іноземні посилки. Таке рішення готують у Європейському Союзі.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти уточнили, що йдеться про частину пакета допомоги на 90 мільярдів євро, а саме про макрофінансову програму на 8,4 мільярда євро.Співрозмовники медівників розповіли, що для отримання цих коштів Україна повинна ухвалити законодавство, яке розширить перелік іноземних посилок, що підлягатимуть оподаткуванню 20-відсотковим ПДВ.Джерела зазначили, що перший транш допомоги Україна може отримати вже у червні, другий — у вересні, а третій — до кінця року після виконання необхідних реформ.За інформацією Bloomberg, така вимога збігається з умовами Міжнародного валютного фонду для виділення чергового траншу допомоги на 700 мільйонів доларів. Єврокомісія узгоджує частину умов фінансування України з вимогами МВФ.Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що програма має "зміцнити економічну та фінансову стійкість України", а також підтримати реформи та боротьбу з корупцією.Водночас запропоновані податкові зміни вже викликали негативну реакцію серед українців. Народний депутат Ярослав Железняк заявив Bloomberg, що наразі не бачить належної підтримки для ухвалення такого рішення у Верховній Раді. Для цього потрібно щонайменше 226 із 392 можливих голосів.У Міністерстві фінансів України підтвердили, що робота над остаточними умовами угоди з ЄС триває. Речник відомства Дмитро Герасименя повідомив, що уряд продовжує узгодження параметрів фінансової допомоги перед поданням документа на ратифікацію парламенту.За даними Bloomberg, МВФ і ЄС також домовилися відкласти ще одну чутливу податкову реформу — розширення кола підприємців, які мають сплачувати ПДВ. Остаточне рішення щодо вимоги про податок на посилки фонд може переглянути наприкінці травня.Нагадаємо, сьогодні речник Єврокомісії Балаж Уйварі зазначив, що Україна та ЄС і надалі обговорюють меморандум про взаєморозуміння з надання Україні макрофінансової допомоги в межах кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про економічні та політичні умови отримання коштів..

За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, частина українців готова погоджуватися на непопулярні економічні рішення, якщо це забезпечить міжнародну фінансову підтримку.Про це свідчать результати опитування КМІС, проведеного 20-27 квітня 2026 року.Соціологи запропонували респондентам два підходи до фінансування державних потреб під час війни. Підтримка варіанту з підвищенням податків заради отримання допомоги:48% опитаних — за підвищення податків і реформи для отримання західного фінансування;30% — проти підвищення податків навіть за ризику дефіциту бюджету;22% — не визначилися.Опитування відбулося 20-27 квітня 2026 року методом телефонних інтерв’ю (CATI) серед 1005 респондентів, які проживають на підконтрольній уряду території України.Дослідники зазначають, що результати відображають загальні суспільні настрої: частина громадян готова підтримувати складні економічні рішення, якщо вони напряму пов’язані з обороною та міжнародною допомогою, тоді як інша частина виступає проти додаткового податкового навантаження навіть у кризових умовах.Нагадаємо, за результатами нещодавнього опитування КМІС, більшість українців виступають проти ідеї виведення Збройних сил України з Донецької області в обмін на міжнародні гарантії безпеки.Додамо, нещодавно стало відомо, що більшість громадян України підтримують вступ країни до НАТО, однак рівень довіри до самого Альянсу суттєво нижчий..

До списку умов для отримання Україною наступних траншів макрофінансової допомоги в межах кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро внесуть вимогу провести податкову реформу.Про це заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс після засідання Ради ЄС з економіки та фінансів 5 травня, його цитує "Європейська правда".Також європейці пропонуватимуть максимально мобілізувати внутрішні доходи українського бюджету. Наразі деталі цих питань і часові рамки ще обговорюються."Євросоюз зафіксує проведення в Україні податкової реформи як одну з умов отримання макрофінансової частини кредиту ЄС на 90 мільярдів євро", — йдеться в повідомленні.Враховуючи те, що перемовини з Україною все ще тривають, посадовець відмовився вдаватися в їх деталі — однак повідомив, що податкова реформа є частиною вимог ЄС."Ми наразі все ще перебуваємо на дуже просунутих етапах переговорів з українською владою щодо умов, які лежать в основі нашої програми макрофінансової допомоги", — заявив Домбровскіс.За його словами, мобілізація внутрішніх доходів є важливою частиною цих переговорів, як і податкова реформа, проте точні умови й елементи все ще обговорюються.Як відомо, Євросоюз встановлює суворіші умови щодо реформ для отримання Україною "макрофінансових" траншів кредиту на суму 90 мільярдів євро, зокрема, запровадження непопулярних змін в оподаткуванні підприємств.Нагадаємо, 1 травня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка розповідав, що черговий транш на 2,7 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility, ймовірно, надійде до України в червні. Перед цим Верховна Рада має ухвалити низку важливих законопроєктів..

Верховна Рада України зареєструвала законопроєкти, які передбачають пільги для військовослужбовців при ввезенні транспортних засобів з-за кордону. Пропонують скасувати мито та податки для чинних військових. Йдеться про законопроєкт №15194 "Про внесення змін до Митного кодексу щодо ввезення до України транспортних засобів без сплати митних платежів для діючих військовослужбовців" та законопроєкт 15195 "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо ввезення до України транспортних засобів без сплати митних платежів для діючих військовослужбовців". Ініціатором змін виступив народний депутат від "Слуга народу" Мар’ян Заблоцький.Ці документи фактично створять повний механізм "нульового розмитнення" авто для військових. Йдеться про тимчасовий пільговий режим без сплати ввізного мита, ПДВ та акцизу.Згідно законопроєктами, право на персональне безмитне ввезення авто отримають чинні військовослужбовці (мобілізовані після 24 лютого 2022 року або контрактники). Пільговий період триватиме протягом воєнного стану та 90 днів після його завершення.Які умови та обмеження при ввезені авто пропонуютьПропонується звільнення від ввізного мита при ввезені в Україну:легкових автовантажівок;мотоциклів;причепів та напівпричепів.Ключові обмеження:одне авто на одного військовослужбовця;заборона продажу або передачі авто протягом трьох років;Варто зауважити, що пільговий безмитний режим не поширюватиметься на автомобілі преміумкласу, які підпадають під транспортний податок. Йдеться про транспорт віком до п’яти років і вартістю понад 375 мінімальних заробітних плат.Нагадаємо, нещодавно авторитетне видання Consumer Reports обрало 10 фаворитів автомобільного ринку 2026 року серед понад 260 протестованих моделей. Основними критеріями стали паливна економічність, задоволеність власників та передові технології безпеки.Додамо, в березні 2026 року ринок нових легкових автомобілів у Європейському Союзі продемонстрував помітне зростання. За даними ACEA, було зареєстровано понад 1,15 мільйона авто — це на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року..

У четвер, 30 квітня, український уряд ухвалив рішення щодо нормативів дивідендів для державних компаній. За підсумками 2025 року до бюджету надійде майже 50 мільярдів гривень.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вони надала перелік компаній енергетичної сфери:"Енергоатом" — 50% чистого прибутку (9,344 мільярда гривень);"Укргідроенерго" — 30% чистого прибутку (6,285 мільярда гривень);"Нафтогаз України" — 30% чистого прибутку, що належить державі (970 мільйонів гривень);АТ "Оператор ГТС України" — 50% чистого прибутку (4,218 мільярда гривень);АТ "Оператор ринку" — 75% чистого прибутку (30,5 мільйона гривень)."Плануємо, що частину чистого прибутку, що залишиться у розпорядженні енергокомпаній, буде спрямовано на реалізацію робіт в межах Планів стійкості регіонів", — зауважила очільниця уряду.Вона деталізувала, що йдеться про підготовку до зими, відновлення пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури й інженерно-технічний захист.Також Свириденко назвала державні підприємства інших сфер:АТ "Українська оборонна промисловість" — 30% чистого прибутку (1,048 мільярда гривень);АТ "Укренергомашини" — 75% чистого прибутку з частки держави (1,733 мільйона гривень);ПрАТ "Укрфінжитло" — 30% чистого прибутку (2,062 мільярда гривень)."Рішення щодо кожної компанії ухвалювали у консультаціях з наглядовими радами та керівництвом компаній — з урахуванням фінансового стану та потреб у відновленні", — акцентувала прем’єр-міністерка.Вона також окремо назвала державні банки, наголосивши, що їхній прибуток — це важливий ресурс для фінансування оборони та соціальних видатків. За рішенням Кабміну, "ПриватБанк" спрямує до бюджету 20,4 мільярда гривень дивідендів (70% прибутку), "Ощадбанк" — 4,8 мільярда гривень (30%).Нагадаємо, що декілька днів тому президент України Володимир Зеленський анонсував зміни в роботі державних компаній. Це питання гарант обговорив з прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко..

Непопулярні податкові зміни для бізнесу можуть стати умовою від Європейського Союзу в контексті кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Брюссель вимагатиме запровадження жорсткішого податкового законодавства.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg із посиланням на власні джерела й аналітиків."Європейський Союз розглядає можливість запровадження жорсткіших умов щодо кредиту Україні у розмірі 90 мільярдів євро, зокрема, встановлення залежності деяких виплат від запровадження непопулярної податкової зміни для бізнесу", — зазначили автори журналістського матеріалу.За інформацією джерел медійників, нові умови потенційно можуть зачепити 8,4 мільярда євро з кредиту, передбачених на оборонні потреби України та загальну фінансову стабілізацію.Ініціатива ЄС збігається зі спробами Києва переконати МВФ відтермінувати аналогічні вимоги в межах окремої програми фінансування на понад вісім мільярдів євро. Серед можливих змін — перегляд спеціального податкового режиму для малого та середнього бізнесу.На теперішній момент окремі підприємства користуються пільговою ставкою близько 5% від доходу, тоді як нова пропозиція передбачає запровадження стандартного ПДВ на рівні 20% для компаній із річним доходом понад чотири мільйони гривень. За оцінками, така реформа може забезпечити додаткові надходження до бюджету в розмірі близько 40 мільярдів гривень щорічно."Хоча нові умови стосуються лише частини загального пакета допомоги (близько 60 мільярдів євро у ньому передбачено на оборону), їх реалізація може виявитися складною", — зауважили аналітики.Вони зробили висновок, що ці заходи вкрай непопулярні, а між парламентом і президентом Володимиром Зеленським уже виникали розбіжності щодо податкової політики. Раніше парламент відмовився підтримати деякі зміни, зокрема, оподаткування іноземних посилок — ще одну вимогу МВФ.Аналітики акцентували, що подальші транші залежать від ухвалення цих та інших фіскальних заходів. Україна вже пропустила березневий дедлайн і має час до червня, коли відбудеться наступний перегляд програми. Наразі виділено 1,5 мільярда доларів, а ще близько 700 мільйонів доларів залишаються під питанням.За словами джерел, сторони обговорювали можливість відтермінування запровадження ПДВ для ФОПів приблизно на рік, однак МВФ наполягає на швидкому ухваленні частини змін."Навіть якщо Україна виграє час, у майбутньому їй доведеться привести податкову систему у відповідність до норм ЄС у межах переговорів про вступ", — підсумували експерти.Нагадаємо, 19 квітня прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що Міжнародний валютний фонд з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування податку на додану вартість для ФОПів..

Для українських підприємств наближається граничний термін виконання податкових зобов'язань за результатами діяльності у першому кварталі 2026 року. Вже цієї середи юрособи повинні забезпечити надходження коштів до бюджету за двома ключовими напрямками.Про це йдеться у роз'ясненні Державної податкової служби.Які податки необхідно сплатитиЗгідно з нормами чинного законодавства, 29 квітня є останнім днем для розрахунків за такими платежами:авансовий внесок з податку на нерухоме майно, що відрізняється від земельної ділянки;авансовий внесок з транспортного податку.Ці виплати стосуються юридичних осіб, які мають на балансі відповідні об’єкти оподаткування та звітують за підсумками перших трьох місяців поточного року.Де знайти актуальні реквізитиПодатківці наголошують на важливості використання коректних рахунків для перерахування коштів. Реквізити, відкриті Державною казначейською службою України, регулярно оновлюються та доводяться до відома платників. Отримати актуальну інформацію можна у кілька способів:безпосередньо у центрах обслуговування платників (ЦОП);на субсайтах територіальних органів ДПС;на офіційному головному вебпорталі податкової служби.Найбільш зручним методом перевірки залишається Електронний кабінет платника. Завдяки його функціоналу бізнес може в автоматичному режимі визначити чинні реквізити для сплати податків, зборів, а також єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування станом на поточну дату.Нагадаємо, Україні вдалося домовитися з Міжнародним валютним фондом про збільшення річного ліміту для підприємців, після досягнення якого вони мають зареєструватися платниками ПДВ..

Прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що Міжнародний валютний фонд з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування податку на додану вартість для ФОПів.Таку заяву вона оприлюднила у своєму дописі у Telegram."Під час Весняних зборів ми знайшли розуміння в партнерів у тому, що це справді сенситивна тема і не конструктивна ідея, як і казав про це президент Зеленський неодноразово представникам МВФ", — відзначила прем'єрка.До того ж, за її словами, під час Весняних зборів у Вашингтоні українська сторона проводила численні консультації з МВФ та європейськими партнерами щодо цього питання."Будемо й надалі працювати разом над необхідними рішеннями та опрацьовувати інші альтернативні заходи для забезпечення дохідної частини бюджету на 2027 рік", — додала вона.Нагадаємо, 20 березня Міністерство фінансів України оприлюднило законопроєкт, який передбачає нові податкові зобов'язання для українського бізнесу. Згідно з проєктом, обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ для ФОПів планують запровадити з 1 січня 2027 року. Раніше повідомлялося, що Україні вдалося домовитися з Міжнародним валютним фондом про збільшення річного ліміту для підприємців, після досягнення якого вони мають зареєструватися платниками ПДВ..

Президент Володимир Зеленський підписав закон про продовження сплати військового збору у 5% ще на три роки після завершення війни.Про це повідомляється на сайті парламенту. Зазначається, що свій підпис під законом президент поставив 14 квітня.Що відомо законДокумент передбачає зміни до Податкового кодексу України, зокрема до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення", які регулюють справляння військового збору.У пояснювальній записці наголошується, що документ передбачає продовження дії норм щодо застосування обов’язку сплати військового збору, які запровадили на період дії воєнного стану на території України, а саме:для фізичних осіб у розмірі 5%;для платників фізичних осіб-підприємців (ФОП) — платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп — 10% у розрахунку однієї мінімальної зарплати на перше число поточного місяця (2026 року — 850 гривень);платників єдиного податку третьої групи (ФОП та юридичних осіб) (крім електронних резидентів (е-резидентів) — 1% доходу, на три роки, наступні за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України.Крім того, у Бюджетному кодексі буде створено окремий спецфонд, куди спрямовуватимуться кошти від військового збору.Нагадаємо, що за дев’ять місяців 2025 року платники податків сплатили до бюджету майже 116,7 мільярда гривень військового збору. Це майже в чотири рази більше аналогічного періоду минулого року..

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні доопрацьований законопроєкт №15111-д, який входить до пакета реформ, пов’язаних зі співпрацею з Міжнародним валютним фондом.За документ проголосували 234 народні депутати, повідомляє народний депутат України Ярослав Железняк.Йдеться про запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. У поточній редакції, за словами ініціаторів, документ суттєво доопрацьований і не містить низки спірних положень попередніх версій. Зокрема, з тексту виключили норми, що стосувалися:вживаних товарів;спеціальних рахунків;доступу до банківської таємниці.Законопроєкт прийнято за основу, тобто він ще готуватиметься до другого читання, під час якого можливі додаткові правки та уточнення."Це гарна ініціатива і я з задоволенням її підтримав. А до другого читання ще доопрацюємо", — додав Железняк.Що передбачає законопроєкт №15111-д?Документ передбачає запровадження спеціального податкового режиму для фізичних осіб, які отримують доходи через платформи, такі як Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту. Ставка податку на доходи фізичних осіб встановлюється на рівні 5% замість чинних 18%. Податковим агентом у цій моделі виступатиме оператор цифрової платформи, який здійснюватиме нарахування та сплату податків автоматично.Також встановлюється поріг для дрібних операцій: продаж товарів до 2 тисяч євро на рік не підлягатиме оподаткуванню, що дозволяє вивести з регулювання разові некомерційні продажі.Хто підпадає під дію закону?Спеціальний режим зможуть використовувати фізичні особи, які працюють без найманих працівників, не перевищують встановлений річний дохід (до 834 мінімальних зарплат, орієнтовно 7,2 мільйона гривень), та не займаються продажем підакцизних товарів.Для підприємців також передбачено можливість здійснювати діяльність через платформи без прив’язки до зареєстрованих КВЕД.Законопроєкт містить низку спрощень. У ньому не передбачено обов’язкового відкриття спеціальних рахунків, а також усунуто ризики перекваліфікації відносин у трудові. Електронні дошки оголошень, які використовуються лише для розміщення інформації або реклами, не підпадають під дію регулювання і не передаватимуть дані до податкових органів.Очікується, що більшість положень законопроєкту почнуть діяти з 1 січня 2027 року.Нагадаємо, 7 квітня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №12087-д, який створює законодавчу основу для подальшого об’єднання ринку електроенергії України з єдиним європейським ринком.Додамо, також комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував за основу й у цілому законопроєкт №15110 про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни..

У вівторок, 7 квітня, Верховна Рада України ухвалила проєкт закону №15110, згідно з яким українці будуть зобов'язані платити 5% військовий збір ще три роки після закінчення війни.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Рада прийняла одразу в двох читаннях перший законопроект з пакету МВФ. #15110 – продовження дії військового збору на 3 роки після завершення війни", — зазначив він.За словами політика, за відповідну ініціативу проголосували 257 депутатів. Нардеп додав, що також законопроєктом передбачено, що у бюджеті буде створений спецфонд спеціально на військові потреби."Саме туди має йти військовий збір, а не у загальний фонд бюджету. У цьому році від такого збору планується зібрати 163 млрд грн", — додав Железняк.Що відомо про документУ пояснювальній записці до законопроєкту №15110 йдеться про те, що документ передбачає продовження дії норм щодо застосування обов’язку сплати військового збору, які запровадили на період дії воєнного стану на території України, а саме: для фізичних осіб у розмірі 5%;для платників фізичних осіб-підприємців (ФОП) — платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп — 10% у розрахунку однієї мінімальної зарплати на перше число поточного місяця (2026 року — 850 гривень);платників єдиного податку третьої групи (ФОП та юридичних осіб) (крім електронних резидентів (е-резидентів) — 1% доходу, на три роки, наступні за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України.Нагадаємо, що за дев’ять місяців 2025 року платники податків сплатили до бюджету майже 116,7 мільярда гривень військового збору. Це майже в чотири рази більше аналогічного періоду минулого року..