Детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України заарештували сім літаків кіпрської компанії. Це сталось в рамках розслідування кримінального провадження стосовно ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.Про це пише прес-служба Бюро.Зокрема наразі арештовано три літаки Boeing 737-800, один Boeing 737-900 та три літаки Embraer 190. Їх орієнтовна вартість становить 40 мільйонів доларів США.Раніше детективи викрили відому авіакомпанію в ухиленні від сплати податків. Її літаки належать кіпрській компанії, яка, за оперативною інформацією, афілійована до двох відомих українських олігархів."Триває досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України "Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)", — йдеться у повідомленні БЕБ.Нагадаємо, у межах розслідування кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків групою компаній-постачальників продуктів для Міноборони детективи територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області виявили та вилучили понад 4,7 мільйона євро необлікованої готівки.
У середу, 4 грудня, Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу, згідно з яким підвищені податки для фізичних осіб-підприємців діятимуть не з 1 жовтня, а з 1 січня 2025 року. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Нардеп зазначив, що в цілому це рішення підтримали 268 депутатів. "Саме в ньому була правка, якою виправляли податковий законопроект №11416-д і "заднє число", де з 01 жовтня податки переносять на 01 січня 2025 року для ФОПів", — йдеться у повідомленні Железняка. Він також зауважив, що правкою депутати знизили ренту для каоліну та ще раз анулювали штрафи за неподання звітів по контрольованих іноземних компаніях до кінця війни. Закон про підвищення податків: основні положення Військовий збір з фізичних осіб Закон передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Проте ці зміни не стосуватимуться військових. Від сплати звільняють тих, хто бере участь безпосередньо у бойових діях. Інші військовослужбовці ЗСУ, СБУ, СВР, ГУР МО, Нацгвардії, Прикордонної служби, УДО, Держспецзв’язку платитимуть 1,5%. Зокрема, він стягуватиметься із зарплат, премій, соцвиплат, компенсацій, лікарняних, пенсій, прибутку від здачі майна в оренду, доходів за авторським правом та від депозитів, дивідендів, спадщини, цінних подарунків вартістю понад 25% від мінімалки. Але є низка винятків: військовий збір не стягуватиметься із декретних виплат, спадщини та подарунків від родичів першого ступеня споріднення, аліментів, житлових субсидій, продажу одного транспортного засобу на рік. Військовий збір з ФОПів ФОПи вже є платниками військового збору за ставкою 1,5%. Оскільки звітний період для них — календарний рік, відповідно податкове зобов'язання за 2024 буде за ставкою 1,5%. А у 2025 році ставка буде 5%. ФОПи на єдиному податку першої, другої та четвертої груп не були платниками військового збору, проте з 1 жовтня — стають ними. Об'єктом оподаткування виступає щомісячна сума, яка дорівнює мінімальній зарплаті станом на перше число цього місяця. Зараз це вісім тисяч гривень. Ставка військового збору — 10% від мінімалки (800 гривень). Платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи та ФОПи — також не були платниками військового збору, але відтепер стають ними. Об'єкт оподаткування — дохід, з якого вони до змін сплачували 5% ЄП. Ставка — 1% від доходу. Оподаткування банків Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто також ретроспективно. А фінустанови (крім страховиків) — 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%). Варто зазначити, що Верховна Рада 10 жовтня ухвалила законопроект про підвищення податків, який вже назвали історичним. Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для громадян, які працюють на спрощеній системі оподаткування. 15 жовтня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав цей законопроект. Нагадаємо, 27 листопада фінансовий комітет підтримав скасування підвищення податків "заднім числом" для фізичних осіб-підприємців у 2024 році. Раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що законопроект, який передбачає зміни до Податкового кодексу буде підписаний вже найближчим часом. Передбачалося, що він набере чинності 1 грудня 2024 року.
У неділю, 1 грудня, набрав чинності закон про збільшення податків. Серед іншого, це стосується і військового збору, який збільшили з 1,5% до 5%. Президент Володимир Зеленський 28 листопада підписав цей закон. Своєю чергою, прем’єр-міністр Денис Шмигаль тоді зазначив, що закон набуде чинності з 1 грудня. Також він додав, що закон є однією з ключових вимог наших кредиторів і має забезпечити джерела наповнення коштами всіх витратних статей бюджету для оборони країни. За підрахунками економістів, унаслідок податкових змін додаткові фінансові надходження бюджету до кінця 2024 року складуть вісім мільярдів гривень, а 2025 року — 140 мільярдів гривень. Підвищення податків включає такі зміни: підвищення військового збору із зарплат фізосіб (включно з учасниками режиму "Дія.Сіті") з 1,5% до 5% - з дати набрання чинності законом; виняток — військовослужбовці (залишиться 1,5%); збільшення з 1 січня 2025 року військового збору за іншими доходами громадян (окрім зарплат) з 1,5 до 5%; введення військового збору у розмірі 10% від мінімальної зарплати (зараз — 800 гривень) для фізосіб-підприємців першої, другої та четвертої груп; введення військового збору для ФОП третьої групи на суму 1% від доходу; підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків із 25 до 50%; оскільки вони вже сплатили податки за старою ставкою за більшу частину цього року, новий податок вводиться ретроспективно (заднім числом); підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страхових компаній) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року; введення щомісячних авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 чи 60 тисяч гривень за кожну станцію, залежно від її типу; сума переплат не враховуватиметься для зменшення податкових зобов'язань у майбутньому; введення мінімального податку на землю у розмірі 700 гривень і 1 400 гривень за гектар; Введення щомісячної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску з 1 січня 2025 року; раніше у Верховній Раді це пов'язувалося із запровадженням "економічного бронювання", але зараз ця норма необхідна для моніторингу відповідності заброньованим новим вимогам; звільнення "національного кешбеку" від оподаткування ПДФО та військовим збором у 2024-2025 роках; підвищення ренти на видобуток щебеню, глини, граніту та піску — не менше 5 доларів за тонну. За несвоєчасну або неповну сплату військового збору ФОПами І, ІІ та IV групи (пізніше за 20 число місяця) накладається штраф у розмірі 50% від суми військового збору, тобто з 1 січня нового року ця сума — 400 гривень. Підприємці на III групі оподаткування мають сплатити єдиний податок протягом 10 днів після кінцевого терміну подання квартальної декларації. Якщо вони запізняться, то отримають штраф: до 30 днів запізнення — 5% від суми боргу. Якщо пройде більше ніж 30 днів, штраф збільшується до 10% від суми, яку не заплатили вчасно. Проте штраф можна отримати, навіть якщо ви сплатили необхідну суму вчасно, але вам нарахували пеню, яку ви раніше не погасили. Оскільки внесені кошти покриють заборгованість, то на рахунку податкової буде менша сума, ніж необхідно. Заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк спрогнозував, що ймовірність подальшого підвищення податків вже 2025 року наразі мінімальна. Однак така можливість прописана у меморандумі про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом на той випадок, якщо відбудеться суттєве розбалансування державного бюджету. Статися це може, зокрема, через різке підвищення військових витрат України. Нагадаємо, що публікацію закону про підвищення податків перенесли. Його опублікували в суботу, 30 листопада, хоча попередньо планували це зробити в четвер, 28 листопада. Тож документ набув чинності, як і планувалося, 1 грудня.
У Закарпатській області детективи Бюро економічної безпеки викрили службових осіб підприємства, яке займається експортом ягід та сухих трав, в умисному ухиленні від сплати податку. Про це повідомила прес-служба БЕБ. Як встановили детективи, високопосадовці компанії включили до витрат фіктивні операції пов’язані із закупівлею дикорослої ягоди та продуктів її переробки. Однак, фактичне постачання таких товарів в адресу підприємства не відбувалось. Це дало змогу ухилитися від сплати понад п'яти мільйонів гривень податку на прибуток. Наразі директору, його заступнику та головному бухгалтеру підприємства оголошено про підозру в ухиленні від сплати податків. "У ході досудового розслідування детективи БЕБ забезпечили відшкодування товариством завданих державі збитки у повному обсязі. Кошти сплачено до бюджету. Кримінальне провадження відносно головного бухгалтера та працівника підприємства скеровано до суду. Щодо директора підприємства та його заступника вирішується питання про оголошення їх у розшук. Досудове розслідування триває", -- йдеться у повідомленні. Нагадаємо, раніше правоохоронці викрили колишнього радника заступника міністра оборони та народного депутата II-IV скликань на афері із закупівлями військової форми, у результаті якої посадовці збагатилися на понад 10 мільйонів доларів.
Підвищення податків вже цього року дозволить акумулювати Україні вісім мільярдів гривень. За увесь 2025 рік бюджет отримає додаткових 140 мільярдів національної валюти. Про це у Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Посадовець нагадав, що з 1 грудня набувають чинності зміни до Податкового кодексу. Внаслідок цього в поточному році держава додатково акумулює вісім мільярдів гривень, а наступного року — 140 мільярдів. "Усі ці кошти без виключення спрямуємо на фінансування зарплат захисникам і захисницям України. Саме завдяки внутрішньому фінансовому ресурсу України забезпечуються виплати нашим воїнам", — йдеться у заяві Шмигаля. Він також зазначив, що загалом у 2025 році Україна витратить на оборону 2,23 трильйона гривень, з яких 1,16 трильйона — це грошове забезпечення військовослужбовців. "Таким чином усі українці, які сплачують військовий збір, допомагають воїнам і роблять важливий внесок у нашу стійкість та наближення справедливого миру", — додав Денис Шмигаль. Закон про підвищення податків: основні положення Військовий збір з фізичних осіб Закон передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Проте ці зміни не стосуватимуться військових. Від сплати звільняють тих, хто бере участь безпосередньо у бойових діях. Інші військовослужбовці ЗСУ, СБУ, СВР, ГУР МО, Нацгвардії, Прикордонної служби, УДО, Держспецзв’язку платитимуть 1,5%. Зокрема, він стягуватиметься із зарплат, премій, соцвиплат, компенсацій, лікарняних, пенсій, прибутку від здачі майна в оренду, доходів за авторським правом та від депозитів, дивідендів, спадщини, цінних подарунків вартістю понад 25% від мінімалки. Але є низка винятків: військовий збір не стягуватиметься із декретних виплат, спадщини та подарунків від родичів першого ступеня споріднення, аліментів, житлових субсидій, продажу одного транспортного засобу на рік. Військовий збір з ФОПів ФОПи вже є платниками військового збору за ставкою 1,5%. Оскільки звітний період для них — календарний рік, відповідно податкове зобов'язання за 2024 буде за ставкою 1,5%. А у 2025 році ставка буде 5%. ФОПи на єдиному податку першої, другої та четвертої груп не були платниками військового збору, проте з 1 жовтня — стають ними. Об'єктом оподаткування виступає щомісячна сума, яка дорівнює мінімальній зарплаті станом на перше число цього місяця. Зараз це вісім тисяч гривень. Ставка військового збору — 10% від мінімалки (800 гривень). Платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи та ФОПи — також не були платниками військового збору, але відтепер стають ними. Об'єкт оподаткування — дохід, з якого вони до змін сплачували 5% ЄП. Ставка — 1% від доходу. Оподаткування банків Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто також ретроспективно. А фінустанови (крім страховиків) — 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%). Варто зазначити, що Верховна Рада 10 жовтня ухвалила законопроект про підвищення податків, який вже назвали історичним. Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для громадян, які працюють на спрощеній системі оподаткування. 15 жовтня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав цей законопроект. Нагадаємо, 27 листопада фінансовий комітет підтримав скасування підвищення податків "заднім числом" для фізичних осіб-підприємців у 2024 році. Раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що законопроект, який передбачає зміни до Податкового кодексу буде підписаний вже найближчим часом. Передбачалося, що він набере чинності 1 грудня 2024 року.
Публікацію закону про підвищення податків перенесли. Його опублікують у суботу, 30 листопада. Тож документ набуде чинності, як і планувалося, 1 грудня. Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. "Дякую всім хто долучився. Зокрема, голові комітету. До 1 грудня військовий збір рахується, як і був, — 1,5%", — зазначив він. Раніше планували, що закон набуде чинності 29 листопада. Тобто, як нарікав Железняк, 28 днів місяця діяла одна ставка (1,5% військового збору), а два дні — 5%. За його словами, це могло на рівному місці створити великі проблеми для бізнесу. "Ви просто уявляєте, скільки це додало зараз роботи бізнесу, як це порахувати? Як доплатити тим, кому вже зарплату виплатили? Навіщо це робити? Два дні не можна почекати", — емоційно висловлювався нардеп. На протилежному наголошував голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев. "Багато хто запитує. Так, ресурсний закон опублікований сьогодні", — повідомляв Гетманцев у четвер, 28 листопада. Він додав, що, зважаючи на термін публікації закону, він набуде чинності з 29 листопада. Як повідомлялося раніше, підвищення податків включає такі зміни: підвищення військового збору із зарплат фізосіб (включно з учасниками режиму "Дія.Сіті") з 1,5% до 5% - з дати набрання чинності законом; виняток — військовослужбовці (залишиться 1,5%); збільшення з 1 січня 2025 року військового збору за іншими доходами громадян (окрім зарплат) з 1,5 до 5%; введення військового збору у розмірі 10% від мінімальної зарплати (зараз — 800 гривень) для фізосіб-підприємців першої, другої та четвертої груп; введення військового збору для ФОП третьої групи на суму 1% від доходу; підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків із 25 до 50%; оскільки вони вже сплатили податки за старою ставкою за більшу частину цього року, новий податок вводиться ретроспективно (заднім числом); підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страхових компаній) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року; введення щомісячних авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 чи 60 тисяч гривень за кожну станцію, залежно від її типу; сума переплат не враховуватиметься для зменшення податкових зобов'язань у майбутньому; введення мінімального податку на землю у розмірі 700 гривень і 1 400 гривень за гектар; Введення щомісячної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску з 1 січня 2025 року; раніше у Верховній Раді це пов'язувалося із запровадженням "економічного бронювання", але зараз ця норма необхідна для моніторингу відповідності заброньованим новим вимогам; звільнення "національного кешбеку" від оподаткування ПДФО та військовим збором у 2024-2025 роках; підвищення ренти на видобуток щебеню, глини, граніту та піску — не менше 5 доларів за тонну. Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає зміни до Податкового кодексу.
У четвер, 28 листопада, у газеті "Голос України" було опубліковано закон про історичне підвищення податків. Відтак він набуде чинності з наступного дня. Про це у Telegram-каналі повідомив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Таким чином, як зазначив Гетманцев, військовий збір за новою ставкою має бути утриманий лише за два дні листопада. "Багато хто запитує. Так, ресурсний закон опублікований сьогодні", — повідомив він. Гетманцев додав, що зважаючи на термін публікації закону, він набуде чинності з 29 листопада. "Щодо ФОП, ми внесли відповідну поправку, згідно з якою зобовʼязання зі сплати військового збору за новими ставками для них будуть діяти з 1 січня 2025 року, якщо правка наступного тижня буде підтримана Верховною Радою. Переконаний, правка буде підтримана", — написав Гетманцев. Закон про підвищення податків: основні положення Військовий збір з фізичних осіб Закон передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Проте ці зміни не стосуватимуться військових. Від сплати звільняють тих, хто бере участь безпосередньо у бойових діях. Інші військовослужбовці ЗСУ, СБУ, СВР, ГУР МО, Нацгвардії, Прикордонної служби, УДО, Держспецзв’язку платитимуть 1,5%. Зокрема, він стягуватиметься із зарплат, премій, соцвиплат, компенсацій, лікарняних, пенсій, прибутку від здачі майна в оренду, доходів за авторським правом та від депозитів, дивідендів, спадщини, цінних подарунків вартістю понад 25% від мінімалки. Але є низка винятків: військовий збір не стягуватиметься із декретних виплат, спадщини та подарунків від родичів першого ступеня споріднення, аліментів, житлових субсидій, продажу одного транспортного засобу на рік. Військовий збір з ФОПів ФОПи вже є платниками військового збору за ставкою 1,5%. Оскільки звітний період для них — календарний рік, відповідно податкове зобов'язання за 2024 буде за ставкою 1,5%. А у 2025 році ставка буде 5%. ФОПи на єдиному податку першої, другої та четвертої груп не були платниками військового збору, проте з 1 жовтня — стають ними. Об'єктом оподаткування виступає щомісячна сума, яка дорівнює мінімальній зарплаті станом на перше число цього місяця. Зараз це вісім тисяч гривень. Ставка військового збору — 10% від мінімалки (800 гривень). Платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи та ФОПи — також не були платниками військового збору, але відтепер стають ними. Об'єкт оподаткування — дохід, з якого вони до змін сплачували 5% ЄП. Ставка — 1% від доходу. Оподаткування банків Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто також ретроспективно. А фінустанови (крім страховиків) — 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%). Варто зазначити, що Верховна Рада 10 жовтня ухвалила законопроект про підвищення податків, який вже назвали історичним. Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для громадян, які працюють на спрощеній системі оподаткування. 15 жовтня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав цей законопроект. Нагадаємо, 27 листопада фінансовий комітет підтримав скасування підвищення податків "заднім числом" для фізичних осіб-підприємців у 2024 році. Раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що законопроект, який передбачає зміни до Податкового кодексу буде підписаний вже найближчим часом. Передбачалося, що він набере чинності 1 грудня 2024 року.
Найближчим часом різкого зростання цін на бензин для споживачів не очікується. Зміна податку для автозаправних станцій не вплине на вартість палива. Таку заяву зробив міністр фінансів України Сергій Марченко на брифінгу, пише "Радіо Свобода". Згідно з законом про збільшення податків, який президент України Володимир Зеленський підписав 28 листопада, на мережі автозаправних станцій очікує так званий авансовий податок на прибуток. Проте міністр фінансів запевнив, що станом на сьогодні підстав для підвищення цін на бензин не має та для споживачів нічого не зміниться. "Це не призведе до зростання вартості цін на бензин. Це ми вирівнюємо систему оподаткування. І це була реакція ринку", -- пояснив Марченко. Міністр також уточнив, що деякі автозаправні станції платять податок на прибуток, а є ті, які цього роблять. Нагадаємо, 28 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає зміни до Податкового кодексу. Він набере чинності 1 грудня. Також 28 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2025 рік. Стратегічними пріоритетами залишаються обороноздатність та безпека країни. .
У четвер, 28 листопада, президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає зміни до Податкового кодексу. Він набере чинності 1 грудня. Про це йдеться в картці законопроекту, яка опублікована на офіційному сайті Верховної Ради. Там вказується, що 28 листопада документ повернуто з підписом президента. Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк зазначив, що президент понад 40 днів не підписував закон, що призвело до збитків. "Якщо вважати, що кожен день без закону коштував 270+ мільйонів гривень для бюджету, то ось ці 44 дні затримки дорівнюють -12 мільярдів гривень для бюджету армії", -- написав він на своїй сторінці у Telegram. Закон про підвищення податків: основні положення Військовий збір з фізичних осіб Закон передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Проте ці зміни не стосуватимуться військових. Від сплати звільняють тих, хто бере участь безпосередньо у бойових діях. Інші військовослужбовці ЗСУ, СБУ, СВР, ГУР МО, Нацгвардії, Прикордонної служби, УДО, Держспецзв’язку платитимуть 1,5%. Зокрема, він стягуватиметься із зарплат, премій, соцвиплат, компенсацій, лікарняних, пенсій, прибутку від здачі майна в оренду, доходів за авторським правом та від депозитів, дивідендів, спадщини, цінних подарунків вартістю понад 25% від мінімалки. Але є низка винятків: військовий збір не стягуватиметься із декретних виплат, спадщини та подарунків від родичів першого ступеня споріднення, аліментів, житлових субсидій, продажу одного транспортного засобу на рік. Військовий збір з ФОПів ФОПи вже є платниками військового збору за ставкою 1,5%. Оскільки звітний період для них — календарний рік, відповідно податкове зобов'язання за 2024 буде за ставкою 1,5%. А у 2025 році ставка буде 5%. ФОПи на єдиному податку першої, другої та четвертої груп не були платниками військового збору, проте з 1 жовтня — стають ними. Об'єктом оподаткування виступає щомісячна сума, яка дорівнює мінімальній зарплаті станом на перше число цього місяця. Зараз це вісім тисяч гривень. Ставка військового збору — 10% від мінімалки (800 гривень). Платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи та ФОПи — також не були платниками військового збору, але відтепер стають ними. Об'єкт оподаткування — дохід, з якого вони до змін сплачували 5% ЄП. Ставка — 1% від доходу. Оподаткування банків Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто також ретроспективно. А фінустанови (крім страховиків) — 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%). Варто зазначити, що Верховна Рада 10 жовтня ухвалила законопроект про підвищення податків, який вже назвали історичним. Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для громадян, які працюють на спрощеній системі оподаткування. 15 жовтня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав цей законопроект. Нагадаємо, 27 листопада фінансовий комітет підтримав скасування підвищення податків "заднім числом" для фізичних осіб-підприємців у 2024 році.
Законопроект, який передбачає зміни до Податкового кодексу буде підписаний вже найближчим часом. Передбачається, що він набере чинності 1 грудня 2024 року. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль в ефірі телемарафону "Єдині новини". За його словами, найближчими днями президент України Володимир Зеленський має підписати два закони: про державний бюджет на 2025 рік та про зміни до податкового кодексу. "Уряд вже звернувся до президента щодо якнайшвидшого підписання цих законів. Вони є однією з ключових вимог наших кредиторів", -- зазначив він. Шмигаль наголосив, що ці закони є "важливими для наповнення коштами всіх витратних статей для оборони України цього року та наступного". "Після підписання цих законів ми отримаємо додатковий ресурс для закупівлі зброї та амуніції та виплату заробітних плат Сил безпеки й оборони", -- запевнив прем'єр. Закон про підвищення податків: основні положення Військовий збір з фізичних осіб Закон передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Проте ці зміни не стосуватимуться військових. Від сплати звільняють тих, хто бере участь безпосередньо у бойових діях. Інші військовослужбовці ЗСУ, СБУ, СВР, ГУР МО, Нацгвардії, Прикордонної служби, УДО, Держспецзв’язку платитимуть 1,5%. Зокрема, він стягуватиметься із зарплат, премій, соцвиплат, компенсацій, лікарняних, пенсій, прибутку від здачі майна в оренду, доходів за авторським правом та від депозитів, дивідендів, спадщини, цінних подарунків вартістю понад 25% від мінімалки. Але є низка винятків: військовий збір не стягуватиметься із декретних виплат, спадщини та подарунків від родичів першого ступеня споріднення, аліментів, житлових субсидій, продажу одного транспортного засобу на рік. Військовий збір з ФОПів ФОПи вже є платниками військового збору за ставкою 1,5%. Оскільки звітний період для них — календарний рік, відповідно податкове зобов'язання за 2024 буде за ставкою 1,5%. А у 2025 році ставка буде 5%. ФОПи на єдиному податку першої, другої та четвертої груп не були платниками військового збору, проте з 1 жовтня — стають ними. Об'єктом оподаткування виступає щомісячна сума, яка дорівнює мінімальній зарплаті станом на перше число цього місяця. Зараз це вісім тисяч гривень. Ставка військового збору — 10% від мінімалки (800 гривень). Платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи та ФОПи — також не були платниками військового збору, але відтепер стають ними. Об'єкт оподаткування — дохід, з якого вони до змін сплачували 5% ЄП. Ставка — 1% від доходу. Оподаткування банків Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто також ретроспективно. А фінустанови (крім страховиків) — 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%). Варто зазначити, що Верховна Рада 10 жовтня ухвалила законопроект про підвищення податків, який вже назвали історичним. Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для громадян, які працюють на спрощеній системі оподаткування. 15 жовтня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав цей законопроект. Нагадаємо, 27 листопада фінансовий комітет підтримав скасування підвищення податків "заднім числом" для фізичних осіб-підприємців у 2024 році.
У середу, 27 листопада, фінансовий комітет підтримав скасування підвищення податків "заднім числом" для фізичних осіб-підприємців у 2024 році. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк. За словами нардепа, зараз на комітеті перенесли для ФОПів впровадження оподаткування з 1 жовтня на 1 січня 2025 року. "Тобто повністю відстояли, щоб прибрати з закону "заднє число", окрім банків", — написав Железняк. Він також наголосив, що від 30 мільярдів на 2024 рік залишилось лише вісім мільярдів, а все інше втратили через затягування підписання. Верховна Рада ще 10 жовтня схвалила цей законопроект. Документ передбачав, що окремі податки потрібно буде сплатити "заднім числом". Військовий збір збільшується з 1,5% до 5%. За розрахунками Мінфіну, це додатково додасть до бюджету 27,3 мільярда гривень 2024 року та 107,7 мільярда гривень 2025 року. Також передбачено встановлення військового збору для ФОП — платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи на рівні 10% розміру мінімальної зарплати (тобто 800 гривень на місяць). Бюджет отримає 1,7 мільярда гривень 2024 року та 7,8 мільярда гривень 2025 року. Закон також підвищу податок на прибуток банків за 2024 рік з 25% до 50%. Нагадаємо, голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев розповів, що Верховну Раду України підвищити податки "заднім числом" змусила "винятковість обставин". Але варто визнати, що це насправді "погане рішення".
У грудні 2024 року на українців очікує низка змін, які торкнуться різних сфер. Зокрема, бронювання від мобілізації для працівників підприємств здійснюватиметься за оновленими правилами. Також цього місяця громадяни зможуть отримати тисячу гривень за програмою "Зимова єПідтримка", а деяким дітям виділять кошти до Дня святого Миколая. До того ж у Києві відкриється рух Подільским мостом. Яких змін очікувати українцям у перший місяць зими — у матеріалі TrueUA. Тарифи з 1 грудня: чи буде підвищення цін на комунальні послуги Ціна на електроенергію Підвищення тарифів на електроенергію у грудні не планується. Раніше міністр енергетики Герман Галущенко інформував, що до закінчення осінньо-зимового періоду 2024-2025 років тариф на електроенергію для побутових споживачів переглядатись не буде. Тарифи на електроенергію зросли ще 1 червня 2024 року — від 2,64 до 4,32 гривні за один кіловат-годину. Цей тариф зафіксований до 30 квітня 2025 року і його переглядати не планують. Відповідно, у грудні за кіловат-годину українцям доведеться заплатити 4,32 гривні. Щодо українців, які мають двозонні лічильники, із 23:00 до 07:00 діятиме нічний тариф — 2,16 гривні за один кіловат-годину. Ціна на газ Наразі в Україні не планують підвищувати тарифи на газ. Раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що до кінця квітня 2025 року тарифи на газ в Україні не підвищуватимуть. Пільгова ціна збережеться для населення та виробників тепла. Відповідно ціна на газ у грудні складатиме сім гривень 96 копійок за куб. Голова правління НАК "Нафтогаз України" Олексій Чернишов у листопаді заявляв, що в Україні заготовлених запасів блакитного палива вистачить на цілу зиму, тому підвищення цін на газ для населення найближчим часом не передбачається. Водночас тарифи на опалення для населення також залишаться на без змін. Ціна на воду У грудні ціни на холодну воду також не планують змінювати. Наразі питання щодо зростання тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення перебуває у стадії обговорення. Варто зазначити, що у деяких громадах можуть підвищувати вартості води рішенням місцевої влади, яке здійснюється без погодження з НКРЕКП. Проте наразі офіційно про зміну тарифів на воду не повідомляли. Фото: news.finance.ua Виплати для ВПО з 1 грудня В Україні уряд фінансово підтримує внутрішньо переміщених осіб. У грудні 2024 року переселенці продовжуватимуть отримувати грошову підтримку. Як повідомила прес-служба Міністерства соціальної політики України, уряд ще у вересні продовжив виплати для ВПО до лютого 2025 року. Відповідно, у грудні змін у наданні грошової допомоги переселенцям не передбачається. Більшість ВПО отримуватимуть виплати без додаткового звернення у відповідні органи. Йдеться про вразливі категорії населення, які не мають змоги працювати, зокрема: людей з інвалідністю першої та другої групи, дітей з інвалідністю віком до 18 років, а також тяжкохворих дітей; дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування віком до 23 років, а також батьків-вихователів і прийомних батьків; пенсіонерів, у яких розмір пенсії не перевищує 9 444 гривень. Розмір допомоги для ВПО у грудні не зміниться: для осіб з інвалідністю та дітей — три тисячі гривень; для інших осіб — дві тисячі гривень. Варто зазначити, що у 2024 році у держбюджеті для здійснення соціальних виплат спрямовано 136,5 мільярдів гривень. Кошти мають отримати майже п'ять мільйонів ВПО. З цього обсягу на допомогу для проживання внутрішньо переміщеним особам виділено 57,6 мільярда гривень, що більше майже у 20 разів порівняно з видатками до повномасштабного вторгнення РФ. Ці кошти спрямовують на підтримку ВПО, кількість яких порівняно з 2021 роком зросла в 11 разів. Фото: realgazeta.com.ua Оновлені правила бронювання працівників Кабінет міністрів оновить критерії бронювання працівників та критерії, за якими підприємства можуть отримати статус "критичного". Як раніше повідомляв прем'єр-міністр Денис Шмигаль, за результатами аудиту було виявлено низку проблемних моментів, які потрібно усунути. Так, з 1 грудня регіональні та галузеві критерії критичності підприємств будуть погоджуватись із Міністерством оборони та Міністерством економіки. Також для того, аби підприємство змогло забронювати працівників, у нього мають бути відсутні борги перед бюджетом, а середня зарплата у підприємстві й у заброньованого працівника повинна бути не менше 2,5 мінімальних зарплат. До того ж усі бронювання з 1 грудня будуть здійснюватися через "Дію". Крім того, проводитиметься щомісячний моніторинг підприємств та організацій, щоб вони відповідали всім критеріям. "Відповідальним міністерствам доручено детально пояснити всі аспекти та логіку оновленої системи. Необхідно дати вичерпні відповіді на всі запитання. Новий порядок діятиме з 1 грудня. Для всіх, хто вже має відстрочки, буде перехідний період на нові умови до 28 лютого. До цієї дати всі підприємства мають поновити бронювання своїх працівників згідно з новими умовами незалежно від того, як і коли воно відбувалося", — зазначив Шмигаль. Колаж зі соцмережі "Ощадбанк" змінює умови обслуговування деяких карток З 1 грудня державний "Ощадбанк" змінює умови обслуговування для власників зарплатних карток. Клієнти банку зможуть знімати готівку без комісії не лише в банкоматах "Ощадбанку", але й інших українських банків. Як повідомляє прес-служба фінустанови, це покращення стосуватиметься не лише зарплатних карток, але й усіх платіжних карток банку. Нововведення дозволить клієнтам економити на знятті готівки без прив’язки до банкоматів конкретного банку. До того ж відсутність комісій стане додатковим стимулом для компаній обирати "Ощадбанк" як основний банк для зарплатних проектів. "Це дозволить зміцнити зв’язки з чинними партнерами та залучити нових клієнтів, які працюють у рамках таких програм", — аргументували в "Ощадбанку". Зауважимо, що раніше в "Ощадбанку" повідомляли, що для зручності своїх клієнтів банк продовжив термін дії всіх платіжних карток до 31 грудня 2024 року. Продовження відбувається автоматично для карток, термін яких закінчився починаючи з лютого 2022 року. Фото: "ПриватБанк" Деякі діти отримають одноразову грошову допомогу на зимовий одяг та взуття Попри російську агресію, держава продовжує підтримувати громадян, які цього найбільше потребують. Зокрема, у грудні деякі діти зможуть отримати одноразову грошову допомогу розміром 6500 гривень на теплий одяг, взуття та інших речі, які потрібні взимку. Як повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, уряд здійснив перші кроки з впровадження комплексного пакета "Зимової підтримки" для українських родин. Так, дитячий пакет "Зимової підтримки" містить низку позицій. Серед них — програма "Тепла зима" — одноразова грошова допомога на дітей для проходження зимового періоду. Прем'єр запевнив, що протягом грудня кожна малозабезпечена родина, а також сім'ї-ВПО, у яких є діти або дорослі з інвалідністю першої групи, отримають на кожну дитину по 6500 гривень. Ці кошти можна витратити на купівлю дітям теплого одягу, взуття та інших речей, які потрібні взимку. Крім того, до Дня святого Миколая діти-сироти й діти позбавлені батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів чи піклувальників, отримають 1 000 гривень на кожну дитину. Гроші на це надає ЮНІСЕФ. Фото: соцмережі Підвищення податків: що зміниться для українців 28 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає зміни до Податкового кодексу. Він набере чинності 1 грудня. Основні положення даного законопроекту: збільшення військового збору з 1,5 до 5% (виняток — військовослужбовці); впровадження військового збору для ФОПів; 50% податку на надприбуток банків; збільшення мінімального податкового зобовʼязання для земель; 25% податку на прибуток для фінкомпаній; звільнення кешбеку від оподаткування. Очікуться, що у 2025 році податкові зміни мають принести у держбюджет країни 137 мільярда гривень. Фото: Pexels "Зимова єПідтримка": українці зможуть отримати "тисячу від Зеленського" З 1 грудня українці зможуть отримати одноразову фінансову допомогу за програмою "Зимова єПідтримка" у розмірі 1 000 гривень. Ці виплати будуть прив'язані до програми "Національного кешбеку". За даними Мінекономіки, кошти надаватимуться українцям, які перебувають на території України, зокрема дітям. Громадяни зможуть витратити їх на: оплату комунальних послуг; ліки; донати на ЗСУ; квитки "Укрзалізниці"; деякі інші види послуг. Ця програма ініційована президентом Володимиром Зеленським і покликана надати соціальну підтримку громадянам в складний зимовий період. Допомога від держави за програмою "Зимова єПідтримка" є одноразовою та діятиме з грудня 2024 до лютого 2025 року. Фінансуватись програма буде з залишків невикористаних коштів державного бюджету невійськового призначення. Як отримати кошти Грошову допомогу можна оформити у застосунку "Дія". Для цього потрібно: Встановити мобільний застосунок "Дія". Якщо у вас немає картки "Національний кешбек" — треба її відкрити в одному з банків, які беруть участь у програмі. У "Дії" у розділі "Сервіси" потрібно активувати картку "Національного кешбеку". Обрати у застосунку послугу "Зимова єПідтримка". Подати заявку на отримання допомоги. Очікувати на зарахування коштів. Варто зазначити, що відкриття та обслуговування картки "Національний кешбек" є безкоштовним. Жодних податків на отримані кошти нараховуватися не будуть. Пенсіонери та люди з інвалідністю першої та другої групи можуть отримати виплати через "Укрпошту". Перелік тих, хто може отримати допомогу таким способом формує Міністерство соціальної політики. Ті, хто увійдуть у перелік на отримання коштів через "Укрпошту", не можуть подати заявку через "Дію". Отримані гроші можна витратити до кінця 2025 року. Зняти готівку з картки "Національний кешбек" не можна. Кошти можна буде витратити як онлайн, так і офлайн. Фото ілюстративне. Джерело: depositphotos "Укрзалізниця" підвищить тарифи на низку послуг Український перевізник "Укрзалізниця" змінить тарифи на низку послуг, пов'язаних із вантажними перевезеннями. Нові розцінки набудуть чинності 1 грудня і охоплюватимуть послуги, які надає філія "Центр транспортної логістики" та регіональні підрозділи. Як повідомили на офіційному сайті компанії, нові тарифи враховують індекс зростання цін виробників промислової продукції за третій квартал цього року, який склав 123,8%. Зокрема, ціни зростуть на наступні послуги: декларування вантажів на прикордонних станціях; інформаційні послуги; доступ до системи контролю за кодами платника; оренда порожніх вагонів; користування рефрижераторними вагонами; супровід спеціалізованих вагонів; послуги для перевезення військових підрозділів. Також у грудні підвищаться тарифи на послуги з транспортування, що розраховані за вільними тарифами. Повний список нових тарифів доступний на офіційному сайті "Укрзалізниці". Фото: ілюстративне. Джерело: Telegram-канал Kyiv City Express Відкриття Подільського мосту у Киві У столиці з 1 грудня дозволять рух легкових авто та міського пасажирського транспорту загального користування Подільським мостовим переходом через річку Дніпро. Як повідомив мер Києва Віталій Кличко, відповідне рішення підтримала Рада оборони столиці. Проїзд буде можливий через новозбудований тунель, який сполучає мостовий перехід зі з’їздом на вулицю Петра Вершигори в напрямку проспекту Романа Шухевича та житлового масиву Троєщина. Втім, для великовантажного транспорту Подільський мостовий перехід поки залишиться закритим. Роботи з доброустрою та облаштування прилеглої території, біля новозбудованого тунелю, завершать до кінця поточного року. Вони не перешкоджатимуть руху транспорту. На фото: Подільський міст. Джерело: Вікіпедія Магнітні бурі: календар на грудень 2024 року Майже щомісяця науковцями фіксуються магнітні бурі. Вони можуть впливати на загальне самопочуття, тому люди нерідко відчувають втому чи головні болі. У грудні 2024 року очікується кілька таких штормів на початку, в середині та наприкінці місяця. Згідно з даними Центру прогнозування космічної погоди NOAA, у грудні магнітні бурі будуть різної інтенсивності. Так, потужні магнітні бурі очікується: 1, 12 та 16 грудня. Геомагнітні шторми середньої потужності прогнозують: 6, 7, 15 та 17 грудня. Слабкі магнітні бурі згідно з прогнозами, очікуються: 2, 3, 8, 11, 20, 29 та 31 грудня. Варто зазначити, що прогнози магнітних бур є лише попередніми та можуть змінюватися, адже сонячна активність досить непередбачувана. Так, експерти постійно оновлюють інформацію щодо магнітних бур. Вимірюється геомагнітна активність за шкалою від нуля до дев'яти. Для позначення використовується планетарний К-індекс: якщо показник п'ять і вище, то це вважається потужною магнітною бурею. У цей період метеозалежні люди можуть відчути апатію, тривогу, дратівливість і невизначеність в ухваленні рішень. Може збільшитися схильність до утворення тромбів, підвищитися артеріальний тиск, порушитися сон і посилитися мігрень. Для кращого самопочуття під час бурі дотримуйтесь таких правил: Пийте більше рідини, а також трав’яного та зеленого чаю. Відмовтеся від кави, алкоголю, сигарет, кальяну. Їжте менше смаженої, гострої та жирної їжі, але більше сезонних овочів та зелені. Збільште фізичну активність і більше ходіть пішки. Регулярно провітрюйте кімнату і більше перебувайте на свіжому повітрі. Постарайтеся менше нервувати. Перед сном приймайте контрастний душ. Колаж TrueUA Вихідні дні у грудні: скільки відпочиватимуть українці Грудень 2024 року має низку державних та професійних свят. Зокрема, українці відзначатимуть День Збройних сил України та День енергетика. Фото: calendar.ua Цього місяця відпочиватимемо лише у суботу та неділю, адже додаткові вихідні під час воєнного стану не надаються, навіть якщо святковий день збігається з суботою чи неділею. Вихідні дні грудня 2024 року: 7, 8, 14, 15, 21, 22, 28 та 29 числа.
Цього року податкові служби провела вже 5 483 документальні перевірки фізичних осіб-підприємців, що на 26% менше, ніж за такий же період 2023 року. Однак сума штрафів значно зросла. Про це свідчать дані "Опендатабот". Там зазначили, що понад п’ять тисяч документальних перевірок ФОПів провела Державна податкова служба за дев’ять місяців 2024 року. "Перевірок поменшало на чверть, проте сума штрафів у п’ять разів більша, ніж у той самий період минулого року. Більш ніж половина від донарахованих сум підприємцям вдалось оскаржити", — йдеться в повідомленні. Джерело: "Опендатабот" Рекордні 31 178 документальних перевірок фіксували 2021 року. Тоді в середньому на місяць проводили 2,6 тисячі перевірок. До порівняння, цього року їх кількість зменшилася до 600 на місяць. Попри зменшення кількості перевірок, сума штрафних санкцій 2024 року зросла у 5,7 раза порівняно з відповідним періодом минулого року. Однак підприємці вдало оскаржують деякі з результатів цих рішень — аж удвічі. Цього року за підсумками податкових перевірок донараховано 2,33 мільярда гривень, а після оскарження податкових рішень ця сума знизилася до 1,06 мільярда гривень. Для порівняння: минулого року оштрафованим вдалось оскаржити лише третину. Джерело: "Опендатабот" "ДПС може донарахувати податки після перевірки, якщо підприємець занижував доходи або завищував витрати, безпідставно користувався податковими пільгами, припускався порушень у сфері ПДВ, несвоєчасно подавав звітність, співпрацював із ризиковими контрагентами, не дотримувався валютного законодавства або ж порушував правила обліку податкових різниць", — зазначили в повідомленні. Цього року податкова запланувала понад 3,3 тисячі планових перевірок компаній і ФОПів. А вже з 1 грудня в Україні припиняє дію мораторій на проведення документальних перевірок ФОПів Першої та Другої груп, тож перевірок може побільшати. Нагадаємо, раніше з’являлася інформація, що Державна податкова служба України проведе планові документальні перевірки низки компаній та фізичних осіб-підприємців до кінця цього року.
Одеська влада сприяє експорту аграрної продукції сумнівного походження. При цьому відбувається ухилення від сплати податків і неповернення валюти в країну. До такого висновку дійшов журналіст Євген Плінський, який описав, як "працює" ця схема. "Не занурюючись глибоко поясню, що ця тема існує в умовному трикутнику. Одеський БЕБ — Одеська митниця — Одеська податкова. В центрі цього трикутника Одеська військова адміністрація з її майже безмежною владою, яка і перетворює цей трикутник на колесо, яке крутиться. А, як відомо, коли щось в країні крутиться, то десь від цього щось мутиться", — зазначив він. За його підрахунками, зараз обсяг неповернення валюти в країну складає 3,5 мільярда доларів, а обсяги несплати податків вимірюються мільярдами гривень. Це при тому, що всі органи рапортують про нещадну боротьбу з такими явищами. "Пояснювати, звідки в контролі експорту зерна взялася Одеська ОВА не буду, адже про сумнозвісний наказ №19 Кіпера-Москальова від серпня 2023 "Про деякі питання фінансової дисципліни" вже розписано багато статей та аналітики. Проти наказу виступили майже всі аграрні асоціації, адже, вийшовши за рамки повноважень, Одеська ОВА взяла під ручний контроль зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів господарювання та координацію роботи митниці-податкової та БЕБ", — зазначив Плінський. Він додав, що в теорії це мало призвести до детінізації експорту зерна, але на практиці призвело до керованості питання, хто їде, а хто ні. "Очевидно, що митниці, податковій і БЕБ для ефективної протидії схемам не потрібна додаткова координація роботи з боку обласної військової адміністрації. Всі необхідні інструменти у цих органів є і без зовнішнього втручання, тому питання боротьби з нелегальним експортом точно лежить не в площині додаткової "координації" й "узгоджень" з Одеською ОВА. Питання лише в бажанні", — зауважив журналіст. Він вважає, що на прикладі Одеського управління БЕБ, в якому нещодавно пройшли "аграрні" обшуки ДБР, можна чітко показати, як під прикриттям боротьби з нелегальним експортом, йде справжня "робота". "Коли в податкової та митниці виникають запитання до походження товару аграрного експортера, підключається Одеський БЕБ, який має низку проваджень щодо ухилення від оподаткування агротрейдерами. Саме ці провадження і використовуються як квиток для вивезення сумнівного збіжжя. Детективи БЕБ у відповідь на звернення податкової та митниці повідомляють що зазначений експортер таки фігурує в кримінальних справах, але на підставі добровільного "відшкодування збитків" його товар можна випускати. Після цього компанія продовжує експортувати схемне зерно без подальшої сплати податків", — пояснив схему Плінський. Він показав це на прикладі діяльності ТОВ "ГРІН ЛАІТ" з Одеси. За даними митниці, за 2024 рік ця компанія експортувала зерна на 10,3 мільярда гривень. Упродовж 2024 року трьома листами податкова Одеській області, на виконання наказу Кіпера-Москальова № 19, інформувала Одеський БЕБ і митницю про відсутність підтвердження походження продукції, яка експортується ТОВ "ГРІН ЛАІТ". Однак листом від 17.06.2024 детективи БЕБ повідомили Одеську митницю про відшкодування до державного бюджету директором ТОВ "ГРІН ЛАІТ" податку на прибуток за перший квартал 2024 року в розмірі 4 546 тисяч гривень. "На підставі вказаного листа питання до компанії в митниці знімалися, і вона здійснювала безперешкодне митне оформлення й експорт аграрної продукції без сплати податків. За попередніми розрахунками, зараз ТОВ "ГРІН ЛАІТ" занизило податок на прибуток на суму близько 600 мільйонів гривень. Така боротьба", — підсумував Євген Плінський. Нагадаємо, що у квітні працівники Державного бюро розслідувань викрили посадовців Держпродспоживслужби двох областей, які організували багатомільйонну схему поборів з експортерів "зернового коридору".
Українські підприємства зазнали серії потужних кібератак. Бухгалтери почали отримувати ворожі повідомлення буцімто від податкової. Про це попередили у прес-центрі Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Зловмисники розсилають електронні листи, що імітують повідомлення від Державної податкової служби України. Повідомлення містять PDF-документи з посиланням на файловий сервіс на якому розміщений архів. Відкриття його вмісту призведе до встановлення на компʼютері шкідливої програми, яка надає зловмисникам віддалений доступ до нього. "Нагадаємо, що описана активність є фінансово мотивованою та здійснюється угрупуванням UAC-0050. В особливій зоні ризику перебувають бухгалтери підприємств, на комп'ютерах яких здійснюється робота з системами дистанційного банківського обслуговування", -- наголосили в прес-центрі. В деяких випадках, від моменту первинного ураження до моменту викрадення коштів підприємства може проходити не більше як годину. В CERT-UA зауважили, що зменшення вірогідності реалізації кіберзагрози можливе шляхом налаштування штатних механізмів захисту операційної системи, а також, повноцінного використання функціоналу інформаційних систем банківських установ в частині автентифікації дій бухгалтера за допомогою одноразових кодів. Нагадаємо, на початку жовтня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук звернувся з проханням не відкривати повідомлення з його фейкового акаунта у Telegram. Він не користується цим месенджером вже кілька років.