# податки

Деякі бізнесові структури Сполучених Штатів Америки продовжують вести бізнес у Російській Федерації. Вони перерахували Кремлю понад один мільярд податкових надходжень, серед них — відомі бренди.Таку інформацію оприлюднило видання Newsweek, журналісти якого посилаються на групу B4Ukraine та Інститут Київської школи економіки (KSE). Згідно з цими даними, американські компанії в Росії заплатили країні 1,2 мільярда доларів податку з прибутку 2023 року.Медійники зазначили, що цей податковий внесок робить США найбільшим постачальником іноземних податків на прибуток у Росію.Як відомо, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну  компанії з різних кутків світу залишили Російську Федерацію, щоби висловити свою моральну незгоду та чинити економічний тиск на режим кремлівського диктатора Володимира Путіна.Однак, як констатували журналісти, багато хто залишився. За оцінками Інституту керівників вищої ланки Єльської школи менеджменту, 123 великі американські компанії продовжують вести бізнес із Росією. За даними KSE, який також враховує середні та малі підприємства, близько 328 американських компаній залишаються в Росії.За новим дослідженням, до десятки компаній, які заплатили Росії найбільше податку на прибуток 2023 року, увійшли:тютюнова компанія Philip Morris International (220 мільйонів доларів);виробник напоїв PepsiCo (135 мільйонів доларів);кондитерська компанія Mars (99 мільйонів доларів);виробник товарів для здоров'я та гігієни Procter & Gamble (67 мільйонів доларів);кондитерська компанія Mondelez (62 мільйони доларів);інвестиційний банк Citigroup (53 мільйони доларів);сільськогосподарська компанія Cargill (50 мільйонів доларів);фармацевтична компанія Johnson & Johnson (42 мільйони доларів);незалежний виробник безалкогольних напоїв Coca-Cola Hellenic (34 мільйони доларів);нафтосервісна компанія Weatherford (32 мільйони доларів).Також медійники з Newsweek додало деякі факти. Зокрема, Coca-Cola припинила продавати свої напої в Росію, але виробник напоїв у регіоні, Coca-Cola Hellenic, продає продукт під назвою Dobry Cola через Multon Partners. Coca-Cola володіє 21 відсотком акцій Coca-Cola Hellenic. Також нещодавно стало відомо, що Coca-Cola подала заявку на перереєстрацію своїх товарних знаків у Росії у квітні 2024 року.Тим часом PepsiCo, Mars, Procter & Gamble (P&G), Cargill і Weatherford скоротили обсяги своєї діяльності, але продовжили виготовляти товари та здійснювати операції, які вважали за необхідне.Нагадаємо, у квітні цього року видання Financial Times писало, що, попри обіцянки мінімізувати свою присутність у Росії після повномасштабного вторгнення в Україну, сім найбільших європейських банків за розміром активів у країні заплатили Кремлю понад 800 мільйонів євро податків 2023 року. Це в чотири рази більше, ніж до великої війни.

У 2024 році FAVBET сплатив до державного бюджету України 5,7 мільярда гривень податкових платежів, що більш як вдвічі вище за показники попереднього року."Сьогодні індустрія азартних розваг є продуктивним джерелом державного бюджету, що сприяє стабільності та відновленню української економіки", — кажуть у FAVBET.Разом із своєчасним виконанням своїх податкових зобов’язань, FAVBET активно підтримує ініціативи, спрямовані на розвиток соціальної відповідальності гральної індустрії. У 2024 році компанія стала головним меценатом проекту "Впровадження в Україні соціальних послуг для людей з ризиком ігрової залежності", який реалізовувався ГС "Центр відповідальної гри" у співпраці з державними установами та громадськістю.За результатами проєкту Міністерство соціальної політики України затвердило перший в історії України Державний стандарт соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб із ігровою залежністю, який набув чинності 20 грудня 2024 року.Новий документ встановлює чіткі критерії діагностики та лікування ігрової залежності, а також передбачає створення мережі центрів підтримки за зразком успішно діючого з березня 2023 року Центру соціально-психологічної підтримки "Простір життя" в Києві."Як відповідальний бізнес та легальний оператор розваг, у 2025 році FAVBET і надалі співпрацюватиме з усіма зацікавленими сторонами для впровадження в Україні кращих світових стандартів турботи про безпеку й добробут гравців", — відзначають у компанії.Компанія системно підтримує ЗСУ та інші Сили оборони у боротьбі з російською агресією. У 2025 році компанія планує продовжувати допомагати  українським  захисникам, зосереджуючись на найнеобхіднішому — автівках, дронах та засобах РЕБ. Загальна ж сума допомоги за сприяння групи компаній FAVBET від початку повномасштабного вторгнення вже перевищує 460 мільйона гривень.УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.ТОВ "БУКМЕКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "ФАВБЕТ". Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності від 28.12.2022, видана згідно з рішенням КРАІЛ № 433 від 13.12.2022 та Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет від 20.04.2021, видана згідно з рішенням КРАІЛ № 137 від 05.04.2021, зі змінами.

В Україні торік закрили свій бізнес майже 210 тисяч фізичних осіб-підприємців. У порівнянні з 2023 роком, ця цифра на 32% більша та є найвищим показником за останні п'ять років.Про це йдеться у дослідженні YouControl.Market.Закриття ФОПів у 2024 роціЗа даними аналітиків, на тлі зростання припинення діяльності ФОПів, реєстрація нових знизилася на 5% відносно до 2023 року. Найбільше закривали свій бізнес у секторі роздрібної торгівлі та ІТ. Найбільшу кількість ФОПів українці закрили у жовтні — понад 23,7 тисячі. Проте варто відзначити, що спад бізнес активності під кінець року є традиційним. Приріст закриттів у 2024 році розпочався з першого ж місяця року, так лише у лютому 2024 (14,5 тисячі закритих ФОПів) приріст закриттів відносно 2023 (3,1 тисячі) склав майже 270%.Провідний фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк пояснив, що процес збільшення кількості закриттів ФОП у 2024 році має мультифакторний характер."По-перше, продовжився тренд на реалізацію відкладеного під час першого року повномасштабної війни попиту на послуги як у сфері закриття, так і реєстрації ФОП. Міграційні та мобілізаційні процеси лише посилили цей тренд на закриття бізнесу. По-друге, на зростання кількості закриттів впливала економічна політика та комунікації регуляторів у сфері змін до податкового законодавства, а найголовніше, що з 1 січня 2025 року для ФОП сплата ЄСВ тепер обов’язкова. Відтак багатьом фізичним особам підприємцям із нерегулярними чи відсутніми доходами стало економічно невигідно лишатись у сегменті "заморожених ФОПів", бо це генеруватиме від'ємний грошовий потік", — зазначив він.Також аналітик додав, що загальна ситуація в країні під час війни не є сприятливою для ведення бізнесу, тому "виживають сильніші, а значна кількість мікробізнесу приречена на згортання діяльності".Де закривали найбільше ФОПів у 2024 роціТрадиційно найбільша бізнес-активність фізичних осіб спостерігається у Києві — понад 27 тисяч ФОПів закрилося в столиці та майже 40 тисяч зареєструвалося.Найбільший приріст закриттів у 2024 році відносно до 2023 року спостерігається у Полтавській області — 57,2% (8,1 тисячі у 2024 проти 5,1 тисячі у 2023-му). Майже на 55% приросло закриття ФОПів у Кіровоградській області до 4,5 тисяч у 2024 році. Також у трійку за зростанням приросту закриттів потрапила і Вінницька область — приріст склав майже 45% до 8,4 тисячі у 2024 році.Нагадаємо, за даними сервісу відкритих даних "Опендатабот", в Україні планують закрити свій бізнес 27% фізичних осіб-підприємців. Одна з причин — підвищення податків.

В Україні з 1 грудня набув чинності Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану". Військову ставку було збільшено з 1,5% до 5% для фізичних осіб з будь-яких доходів.Як повідомили у Головному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ, змінилася й ставка податку від продажу рухомого майна впродовж одного року: легкових автомобілів, мопедів і мотоциклів.Відтак, якщо автовласник вирішив продати свій транспортний засіб, він має сплатити визначений податок:продаж першого авто — 0%;продаж другого авто — п'ять відсотків від вартості авто + військовий збір — 5%;продаж третього і більше — 18 % від вартості авто + військовий збір — 5%.Варто додати, що під час продажу першого, другого автобуса, вантажівки, причепа, трактора, спецтехніки та іншого рухомого майна стягується податок у розмірі п'ять відсотків, а також військовий збір у розмірі п'яти відсотків від оцінювальної вартості навіть на першу операцію в році.Також під час продажу третього та наступного автобуса, вантажівки, причепа, трактора, спецтехніки та іншого рухомого майна стягується податок у розмірі 18% і військовий збір у розмірі п'яти відсотків від оцінювальної вартості. У МВС зауважили, що для військовослужбовців та працівників силових структур ставка військового збору лишається на рівні 1,5%."Для перереєстрації транспортного засобу на нового власника необхідно звернутися до будь-якого зручного сервісного центру МВС. Послуги надаються за талонами, що доступні через онлайн-функціонал Е-запис або в терміналі в приміщенні сервісного центру МВС", — додали у міністерстві.Нагадаємо, у 2025 році Державна податкова служба України проведе майже п'ять тисяч планових перевірок платників податків. У першу чергу варто приготуватися підприємствам агросектора.

Кабінет міністрів 31 грудня призначив нового голову Державної податкової служби. Ним став екс-очільник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук."Кабінетом міністрів призначено Кравченка Руслана Андрійовича Головою Державної податкової служби України", — йдеться у повідомленні.До того ж уряд призначив колишнього голову Полтавської обласної військової адміністрації Філіпа Проніна головою Державної служби фінансового моніторингу України.Що відомо про Руслана КравченкаНародився Кравченко 14 березня 1990 року у місті Сєвєродонецьк Луганської області. З 1997 року по 2005 рік навчався у загальноосвітній середній школі № 8 свого рідного міста. У 2005 вступив на навчання до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Далі вступив на військово-юридичний факультет Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", де навчався з 2007 по 2012 рік та отримав диплом магістра про повну вищу освіту за спеціальністю "правознавство" та військове звання лейтенант юстиції.Вже 15 серпня 2012 року Руслана Кравченка було призначено на посаду слідчого Севастопольської прокуратури, де він брав участь у заходах із забезпечення дотримання законів у воєнній сфері Кримського регіону України. Вже за рік Кравченка підвищили до посади старшого слідчого, на якій він працював до окупації півострова у 2014 році.У 2014 році він отримав призначення на посаду старшого прокурора Рівненської, а згодом Львівської прокуратури з нагляду за дотриманням законів у воєнній сфері Західного регіону України. З 2015 по 2019 рік працював у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України.З 2019 по 2020 рік обіймав посаду заступника військового прокурора Центрального регіону України, а надалі був переведений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності управління організації процесуального керівництва, нагляду за виконанням судових рішень.З 2020 по 2021 рік Кравченко працював начальником управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сферах Офісу Генерального прокурора України.У 2021 році Руслан Кравченко очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області, а з 31 березня 2022 року проводив фіксацію та розслідування воєнних злочинів російських окупантів у місті Буча. Надалі у квітні 2023 року згідно з указом Зеленського був призначений головою Київської обласної військової адміністрації.Втім, 28 грудня 2024 року уряд підтримав проект указу президента про відставку Кравченка з посади очільника Київської ОВА.Нагадаємо, 30 грудня президент Володимир Зеленський звільнив начальників Київської та Полтавської обласних військових адміністрацій Руслана Кравченка та Філіпа Проніна.

У понеділок, 30 грудня, президент України Володимир Зеленський підписав закони щодо змін до Податкового та Митного кодексів №12266 та №12267. Вони передбачають підтримку благодійників і волонтерських організацій.Про це свідчать картки законопроектів на сайті Верховної Ради України.Документи передбачають, зокрема, таке:звільнення від митних платежів для складових, які імпортуються для виробництва боєприпасів і снарядів;продовження пільг на ввезення БпЛА, приладів нічного бачення, антидронових рушниць тощо (перелік в пункті 9-24 "Прикінцевих положень" МКУ);розширення пільг на складові для всіх безпілотників — наземних, водних, а не тільки БпЛА;відтермінування до 01.01.2027 переходу на екостандарти Євро-6 для ТЗ (а мали б діяти вже з 2025 року).Окрім того, в законопроектах ідеться про активнішу підтримку благодійників і волонтерів, що означає можливість неприбутковим організаціям допомагати військовим і їхнім сім’ям без втрати статусу.На зібрані волонтерами кошти не накладаються ПДФО, якщо вони передані благодійним фондам. Окрім того, передбачені пільги для працівників неприбуткових організацій (до 5% від доходу).Так само в документах визначаються норми продовження ПДВ-пільг для українського кіно на час воєнного стану, скасування оцінки для ринку вживаних авто та повною фіскалізації грального бізнесу.Нагадаємо, сьогодні міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що його відомство 2025 року не планує пропонувати збільшення податків. Адже податкове навантаження є болючим для українського бізнесу.

Міністерство фінансів у 2025 році не планує пропонувати збільшення податків. Адже податкове навантаження є болючим для українського бізнесу.Таку заяву в ефірі телемарафону зробив міністр фінансів Сергій Марченко.Посадовець зазначив, що наразі плани щодо підвищення податків у 2025 році відсутні. Проте вже підписано закон про нові ставки для фізичних осіб-підприємців."На наступний рік на цей час ми не плануємо йти з пропозицією про збільшення податків. Ми воліємо уникнути цих кроків у найближчій перспективі, тому що ми розуміємо, що це досить болючі кроки для громадян України та для бізнесу, які в цих умовах намагаються вижити", — заявив Сергій Марченко.Він наголосив, що збільшення податків у 2024 році було вимушеним кроком і водночас компромісним."І в цьому році, вибачте, у нас інших джерел, ніж фінансувати наші ЗСУ шляхом податків в нас немає. Обсяги внутрішніх запозичень теж мають природу і певні обмеження. Тобто ми не можемо нескінченно роздувати запозичення, нам треба було спиратися на якусь стабільну базу", — резюмував Сергій Марченко.Варто зазначити, що 25 грудня президент України Володимир Зеленський підписав закон, який виправляє норму про підвищення податків для фізичних осіб-підприємців. Нові ставки діятимуть не з 1 жовтня 2024 року, а з 1 січня 2025 року.Також передбачено встановлення військового збору для ФОПів, які є платниками єдиного податку I, II та IV групи на рівні 10% розміру мінімальної зарплати (тобто 800 гривень на місяць).З 1 січня 2025 року запроваджується щомісячна звітність з ЄСВ (єдиного соціального внеску), ПДФО (податку з доходів фізичних осіб) і ВЗ (військового збору) для всіх податкових агентів.Нагадаємо, нещодавно голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев прокоментував інформацію про масове закриття фізичних осіб-підприємців через історичний податковий закон, заявивши, що ці дані не зовсім відповідають дійсності.

У 2025 році Державна податкова служба України проведе майже п'ять тисяч планових перевірок платників податків. У першу чергу варто приготуватися підприємствам агросектору.Про це відомо з аналітичного матеріалу YouControl.Так, у наступному році податківці планують провести 4 786 планових перевірок. Серед них — 3 758 юридичних осіб та 1 028 фізичних осіб-підприємців.Коли перевірятимутьПротягом 2025 року ДПС щомісяця планує в середньому перевіряти від 200 до 300 юридичних осіб. Найменше перевірок компаній буде у січні — 243. Але вже з весни почнеться зростання: так, у березні-квітні заплановано 326 та 333 перевірки юросіб. Влітку та восени також спостерігається активність: 334 перевірки підприємств в серпні та 329 у жовтні.Найбільше планових податкових перевірок юридичних осіб проведуть у Києві — 689, що складає 18% від загальної кількості запланованих. Які сфери бізнесу перевірятимуть найбільшеНайбільше перевірок припадає на:підприємства агросектору (вирощування зернових) — 452;неспеціалізовану гуртову торгівлю — 140;будівництво житлових і нежитлових будівель — 130.Зацікавлені податківці й в посиленому контролі за наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, гуртовою торгівлею паливом, іншою допоміжною діяльністю у сфері транспорту, торгівлею автомобілями та легковими автотранспортними засобами, складським господарством та гуртовою торгівлею хімічними продуктами. Як дізнатися про заплановані перевіркиЗ’ясувати, чи підпадає компанія під планові перевірки від ДПС і коли це відбудеться, можна в системі YouControl. У червні 2023 року Державна податкова служба України видала Наказ № 444 про затвердження методики проведення перевірки дотримання платниками податків вимог податкового й іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. Нагадаємо, за даними сервісу відкритих даних "Опендатабот", в Україні планують закрити свій бізнес 27% фізичних осіб-підприємців. Одна з причин — підвищення податків.

В Україні планують закрити свій бізнес 27% фізичних осіб-підприємців. Одна з причин — підвищення податків.Про це свідчать дані сервісу відкритих даних "Опендатабот", який провів опитування у якому взяли участь майже 32 тисячі підприємців. Так, 27% або ж 8621 опитаних планують закриватися найближчим часом. Ще 7% (2297 ФОПів) планували закритися цьогоріч. 20% (6324 підприємці) зазначили, що планують припинити діяльність у 2024 році.Більша частина з тих, хто планує закриття — а саме 62% — прийняли таке рішення через підвищення податків. Ще 19% підприємців припиняють роботу через проблеми у бізнесі. Загалом за період з моменту підписання податкового закону та до 17 грудня припинили роботу 24 497 підприємців. За цей період відкрилося у 2,2 раза менше нових бізнесів — 10 947. За даними сервісу, у грудні на один відкритий ФОП — два підприємці закриваються. До порівняння, рік тому ситуація була кардинально протилежна: на чотири нових підприємці — одне закриття. Варто зазначити, що наразі через масштабну атаку проросійських хакерів на державні реєстри закриття бізнесу або ж дуже ускладнене, або ж неможливе.Нагадаємо, 25 грудня президент України Володимир Зеленський підписав закон, який виправляє норму про підвищення податків для фізичних осіб-підприємців. Нові ставки діятимуть не з 1 жовтня 2024 року, а з 1 січня 2025 року.

У середу, 25 грудня, президент України Володимир Зеленський підписав закон, який виправляє норму про підвищення податків для фізичних осіб-підприємців. Нові ставки діятимуть не з 1 жовтня 2024 року, а з 1 січня 2025 року.Про це свідчить картка законопроекту №9319, яку опубліковано на сайті Верховної Ради України.Крім ФОПів, підвищення податків переноситься для юридичних осіб, які працюють на спрощеній системі оподаткування третьої групи.Як відомо, закон про підвищення податків набув чинності з 1 грудня. Основним у ньому стало підвищення ставки військового збору з усіх доходів українців з 1,5% до 5%.Окрім того, закон зобов'язує платити військовий збір фізичних осіб-підприємців. Вони мали заплатити його за четвертий квартал 2024 року. Однак 4 грудня Верховна Рада ухвалила зміни та перенесла сплату військового збору для ФОПів на 2025 рік.Закон встановлює обов'язок сплати 1% військового збору для платників податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, а саме – для фізичних осіб-підприємців ІІІ групи та юридичних осіб ІІІ групи.Також передбачено встановлення військового збору для ФОПів, які є платниками єдиного податку I, II та IV групи на рівні 10% розміру мінімальної зарплати (тобто 800 гривень на місяць).З 1 січня 2025 року запроваджується щомісячна звітність з ЄСВ (єдиного соціального внеску), ПДФО (податку з доходів фізичних осіб) і ВЗ (військового збору) для всіх податкових агентів.Нагадаємо, минулого тижня голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев прокоментував інформацію про масове закриття фізичних осіб-підприємців через історичний податковий закон, заявивши, що ці дані не зовсім відповідають дійсності.

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев прокоментував інформацію про масове закриття фізичних осіб-підприємців через історичний податковий закон, заявивши, що ці дані не зовсім відповідають дійсності.Відповідний пост нардеп опублікував на своїй сторінці у Telegram.За його словами, за 11 місяців 2024 року чисельність нових платників фізичних осіб-підприємців значно зросла. Так, станом на 1 грудня кількість ФОП становить 2 076 тисячі, з них — зареєстрованих в цьому році 272 тисячі, що більше в порівнянні з початком року на 83 тисячі осіб. "Показник росту новостворених ФОП перевищує показник припинених майже на 92 тисячі осіб", — заявив він.Гетманцев наголосив, що за останні два місяці кількість новостворених ФОП збільшилась на сім тисяч в порівнянні з припиненими, або ж склала 47 тисяч платників проти 40 тисяч припинених ФОП.Нардеп зауважив, що зазначені цифри не свідчать ані про економічне зростання, ані про падіння кількості підприємців. "Адже, на жаль, інститут єдиного податку став інструментом не розвитку підприємництва, а ухилення від оподаткування великого і середнього бізнесу. Принагідно дякую реальному малому бізнесу за економічний фронт та підтримку держави", — додав він.Нагадаємо, 4 грудня Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу, згідно з яким підвищені податки для фізичних осіб-підприємців діятимуть не з 1 жовтня, а з 1 січня 2025 року.

В Україні зафіксували масове закриття фізичних осіб-підприємців у день підписання закону про підвищення податків. У перші дні кількість закриттів сягала понад тисячу щодня, а 29 листопада вирішили зав'язати з бізнесом аж 2 332 підприємці.Про це повідомляє платформа "Опендатабот". Джерело зазначає, що 22 521 ФОП припинив свою діяльність після підписання президентом закону про підвищення податків. У день підписання закону 2 332 підприємці вирішили закритись, а загалом, у середньому, після початку дії закону кількість закриттів сягала понад тисячу щодня. До порівняння, зазвичай на день закривається близько 700 підприємців."Загалом 254 288 ФОПів припинили свою діяльність від початку 2024 року. Найбільше закриттів відбулося в березні — 28 690, однак сплески активності спостерігалися також наприкінці звітних періодів. Це пояснюється бажанням підприємців уникнути зайвих податкових зобов’язань та спростити бухгалтерську звітність", — йдеться у зведенні "Опендатабот".У платформі наголосили, що значну роль у сплеску закритті ФОПів восени відіграло ухвалення закону про підвищення податків. "Деякі підприємці вважають нові податки несправедливими, водночас посадовці наголошують на низьких ставках порівняно з Євросоюзом", — додали аналітики з "Опендатабот".За підрахунками економістів, унаслідок податкових змін додаткові фінансові надходження бюджету до кінця 2024 року складуть вісім мільярдів гривень, а 2025 року — 140 мільярдів гривень.Що змінилось в оподаткуванніПідвищення податків передбачає такі зміни:підвищення військового збору із зарплат фізосіб (включно з учасниками режиму "Дія.Сіті") з 1,5% до 5% - з дати набрання чинності законом; виняток — військовослужбовці (залишиться 1,5%);збільшення з 1 січня 2025 року військового збору за іншими доходами громадян (окрім зарплат) з 1,5 до 5%;введення військового збору у розмірі 10% від мінімальної зарплати (зараз — 800 гривень) для фізосіб-підприємців першої, другої та четвертої груп;введення військового збору для ФОП третьої групи на суму 1% від доходу;підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків із 25 до 50%; оскільки вони вже сплатили податки за старою ставкою за більшу частину цього року, новий податок вводиться ретроспективно (заднім числом);підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страхових компаній) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року;введення щомісячних авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 чи 60 тисяч гривень за кожну станцію, залежно від її типу; сума переплат не враховуватиметься для зменшення податкових зобов'язань у майбутньому;введення мінімального податку на землю у розмірі 700 гривень і 1 400 гривень за гектар;Введення щомісячної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску з 1 січня 2025 року; раніше у Верховній Раді це пов'язувалося із запровадженням "економічного бронювання", але зараз ця норма необхідна для моніторингу відповідності заброньованим новим вимогам;звільнення "національного кешбеку" від оподаткування ПДФО та військовим збором у 2024-2025 роках;підвищення ренти на видобуток щебеню, глини, граніту та піску — не менше 5 доларів за тонну.За несвоєчасну або неповну сплату військового збору ФОПами І, ІІ та IV групи (пізніше за 20 число місяця) накладається штраф у розмірі 50% від суми військового збору, тобто з 1 січня нового року ця сума — 400 гривень.Підприємці на третій групі оподаткування мають сплатити єдиний податок протягом 10 днів після кінцевого терміну подання квартальної декларації. Якщо вони запізняться, то отримають штраф: до 30 днів запізнення — 5% від суми боргу. Якщо пройде більше ніж 30 днів, штраф збільшується до 10% від суми, яку не заплатили вчасно.Проте штраф можна отримати, навіть якщо ви сплатили необхідну суму вчасно, але вам нарахували пеню, яку ви раніше не погасили. Оскільки внесені кошти покриють заборгованість, то на рахунку податкової буде менша сума, ніж необхідно.Заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк спрогнозував, що ймовірність подальшого підвищення податків вже 2025 року наразі мінімальна. Однак така можливість прописана у меморандумі про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом на той випадок, якщо відбудеться суттєве розбалансування державного бюджету. Статися це може, зокрема, через різке підвищення військових витрат України.Нагадаємо, що публікацію закону про підвищення податків перенесли. Його опублікували в суботу, 30 листопада, хоча попередньо планували це зробити в четвер, 28 листопада. Тож документ набув чинності, як і планувалося, 1 грудня.

Детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України заарештували сім літаків кіпрської компанії. Це сталось в рамках розслідування кримінального провадження стосовно ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.Про це пише прес-служба Бюро.Зокрема наразі арештовано три літаки Boeing 737-800, один Boeing 737-900 та три літаки Embraer 190. Їх орієнтовна вартість становить 40 мільйонів доларів США.Раніше детективи викрили відому авіакомпанію в ухиленні від сплати податків. Її літаки належать кіпрській компанії, яка, за оперативною інформацією, афілійована до двох відомих українських олігархів."Триває досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України "Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)", — йдеться у повідомленні БЕБ.Нагадаємо, у межах розслідування кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків групою компаній-постачальників продуктів для Міноборони детективи територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області виявили та вилучили понад 4,7 мільйона євро необлікованої готівки.

У середу, 4 грудня, Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу, згідно з яким підвищені податки для фізичних осіб-підприємців діятимуть не з 1 жовтня, а з 1 січня 2025 року. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Нардеп зазначив, що в цілому це рішення підтримали 268 депутатів. "Саме в ньому була правка, якою виправляли податковий законопроект №11416-д і "заднє число", де з 01 жовтня податки переносять на 01 січня 2025 року для ФОПів", — йдеться у повідомленні Железняка. Він також зауважив, що правкою депутати знизили ренту для каоліну та ще раз анулювали штрафи за неподання звітів по контрольованих іноземних компаніях до кінця війни. Закон про підвищення податків: основні положення Військовий збір з фізичних осіб Закон передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Проте ці зміни не стосуватимуться військових. Від сплати звільняють тих, хто бере участь безпосередньо у бойових діях. Інші військовослужбовці ЗСУ, СБУ, СВР, ГУР МО, Нацгвардії, Прикордонної служби, УДО, Держспецзв’язку платитимуть 1,5%. Зокрема, він стягуватиметься із зарплат, премій, соцвиплат, компенсацій, лікарняних, пенсій, прибутку від здачі майна в оренду, доходів за авторським правом та від депозитів, дивідендів, спадщини, цінних подарунків вартістю понад 25% від мінімалки. Але є низка винятків: військовий збір не стягуватиметься із декретних виплат, спадщини та подарунків від родичів першого ступеня споріднення, аліментів, житлових субсидій, продажу одного транспортного засобу на рік. Військовий збір з ФОПів ФОПи вже є платниками військового збору за ставкою 1,5%. Оскільки звітний період для них — календарний рік, відповідно податкове зобов'язання за 2024 буде за ставкою 1,5%. А у 2025 році ставка буде 5%. ФОПи на єдиному податку першої, другої та четвертої груп не були платниками військового збору, проте з 1 жовтня — стають ними. Об'єктом оподаткування виступає щомісячна сума, яка дорівнює мінімальній зарплаті станом на перше число цього місяця. Зараз це вісім тисяч гривень. Ставка військового збору — 10% від мінімалки (800 гривень). Платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи та ФОПи — також не були платниками військового збору, але відтепер стають ними. Об'єкт оподаткування — дохід, з якого вони до змін сплачували 5% ЄП. Ставка — 1% від доходу.  Оподаткування банків Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто також ретроспективно. А фінустанови (крім страховиків) — 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%). Варто зазначити, що Верховна Рада 10 жовтня ухвалила законопроект про підвищення податків, який вже назвали історичним. Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для громадян, які працюють на спрощеній системі оподаткування. 15 жовтня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав цей законопроект.  Нагадаємо, 27 листопада фінансовий комітет підтримав скасування підвищення податків "заднім числом" для фізичних осіб-підприємців у 2024 році. Раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що законопроект, який передбачає зміни до Податкового кодексу буде підписаний вже найближчим часом. Передбачалося, що він набере чинності 1 грудня 2024 року.

У неділю, 1 грудня, набрав чинності закон про збільшення податків. Серед іншого, це стосується і військового збору, який збільшили з 1,5% до 5%. Президент Володимир Зеленський 28 листопада підписав цей закон. Своєю чергою, прем’єр-міністр Денис Шмигаль тоді зазначив, що закон набуде чинності з 1 грудня. Також він додав, що закон є однією з ключових вимог наших кредиторів і має забезпечити джерела наповнення коштами всіх витратних статей бюджету для оборони країни. За підрахунками економістів, унаслідок податкових змін додаткові фінансові надходження бюджету до кінця 2024 року складуть вісім мільярдів гривень, а 2025 року — 140 мільярдів гривень. Підвищення податків включає такі зміни: підвищення військового збору із зарплат фізосіб (включно з учасниками режиму "Дія.Сіті") з 1,5% до 5% - з дати набрання чинності законом; виняток — військовослужбовці (залишиться 1,5%); збільшення з 1 січня 2025 року військового збору за іншими доходами громадян (окрім зарплат) з 1,5 до 5%; введення військового збору у розмірі 10% від мінімальної зарплати (зараз — 800 гривень) для фізосіб-підприємців першої, другої та четвертої груп; введення військового збору для ФОП третьої групи на суму 1% від доходу; підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків із 25 до 50%; оскільки вони вже сплатили податки за старою ставкою за більшу частину цього року, новий податок вводиться ретроспективно (заднім числом); підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страхових компаній) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року; введення щомісячних авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 чи 60 тисяч гривень за кожну станцію, залежно від її типу; сума переплат не враховуватиметься для зменшення податкових зобов'язань у майбутньому; введення мінімального податку на землю у розмірі 700 гривень і 1 400 гривень за гектар; Введення щомісячної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску з 1 січня 2025 року; раніше у Верховній Раді це пов'язувалося із запровадженням "економічного бронювання", але зараз ця норма необхідна для моніторингу відповідності заброньованим новим вимогам; звільнення "національного кешбеку" від оподаткування ПДФО та військовим збором у 2024-2025 роках; підвищення ренти на видобуток щебеню, глини, граніту та піску — не менше 5 доларів за тонну. За несвоєчасну або неповну сплату військового збору ФОПами І, ІІ та IV групи (пізніше за 20 число місяця) накладається штраф у розмірі 50% від суми військового збору, тобто з 1 січня нового року ця сума — 400 гривень. Підприємці на III групі оподаткування мають сплатити єдиний податок протягом 10 днів після кінцевого терміну подання квартальної декларації. Якщо вони запізняться, то отримають штраф: до 30 днів запізнення — 5% від суми боргу. Якщо пройде більше ніж 30 днів, штраф збільшується до 10% від суми, яку не заплатили вчасно. Проте штраф можна отримати, навіть якщо ви сплатили необхідну суму вчасно, але вам нарахували пеню, яку ви раніше не погасили. Оскільки внесені кошти покриють заборгованість, то на рахунку податкової буде менша сума, ніж необхідно. Заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк спрогнозував, що ймовірність подальшого підвищення податків вже 2025 року наразі мінімальна. Однак така можливість прописана у меморандумі про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом на той випадок, якщо відбудеться суттєве розбалансування державного бюджету. Статися це може, зокрема, через різке підвищення військових витрат України. Нагадаємо, що публікацію закону про підвищення податків перенесли. Його опублікували в суботу, 30 листопада, хоча попередньо планували це зробити в четвер, 28 листопада. Тож документ набув чинності, як і планувалося, 1 грудня.