# Данило Гетманцев

Попри війну в Україні активно росте кількість офіційних мільйонерів. Проте громадян, які декларують свої доходи, стає все менше.Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев.Він підбив підсумки цьогорічної деклараційної кампанії. За його словами, понад 17 тисяч українців офіційно стали мільйонерами."Це на 1,3 тисячі більше, ніж торік", — зауважив нардеп.Сумарно найбагатші люди України задекларували 254 мільярди гривень. Загалом усі громадяни задекларували 474 мільярди гривень доходів — на 93,5 мільярди гривень більше, ніж у 2024 році.Водночас, Гетманцев зауважив, що кількість декларантів зменшилась до 363 тисячі (на 22%)."Ймовірно, частина просто змінила країну проживання — і більше не фігурує в українській статистиці", — припустив нардеп.Варто зауважити, що на початку 2025 року НАЗК виявило в деклараціях порушень на понад 284 мільйони гривень. У переліку — нардеп, голови обласних рад й РДА.Нагадаємо, голова фінансового Комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев інформував, що середня заробітна плата в Україні у першому кварталі 2025 року становила 23 460 гривень. Відносно аналогічного періоду минулого року вона зросла на 24,1%. .

Середня заробітна плата в Україні у першому кварталі 2025 року становила 23 460 гривень. Відносно аналогічного періоду минулого року вона зросла на 24,1%. Таку заяву зробив голова фінансового Комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев"Якщо порівнювати з квартальною інфляцією (13,6%), то маємо непоганий результат — випередження на 10,5%, — зауважив нардеп.За його словами, найвищими темпами зростала оплата праці:в авіаційному транспорті — на 51,5%;сільському господарстві — на 46,9%;будівництві — на 35,3%."Якщо порівнювати зарплати у доларовому еквіваленті, то в першому кварталі 2025 року українці отримували у середньому 562 долари — це на 48 доларів більше, ніж в середньому в останній рік перед повномасштабним вторгненням Росії", — зауважив Гетманцев.Проте, за його словами, є тенденції, які викликають серйозну тривогу. Так, в 13 з 25 секторів економіки зарплата не дотягує до середньоукраїнської. Водночас виплати працівників водного транспорту порівняно з першим кварталом 2024 року взагалі зменшилися на 6,1%.Гетманцев поінформував, що працівники бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури отримували у середньому 12 448 гривень, залучені у сфері у сфері творчості та мистецтва — 13 014 гривень. Ненабагато більше отримували освітяни — 14 307 гривні, їх доходи зросли порівняно з першим кварталом 2024 року на 13,1%."Усі ці "збільшення зарплат" для найменш оплачуваних категорій громадян не покривали навіть рівень інфляції, яка у першому кварталі 2025 року становила 13,6%", — заявив нардеп.Водночас голова Комітету ВР зауважив, що "люди, які сьогодні заробляють по 300-500 доларів, отримуватимуть одні з найнижчих пенсій на нашому континенті — еквівалент 100-150 доларів". Це, на його думку, створить ще більшу загальну бідність українців."️Неодноразово наголошував, що нам потрібно підвищувати мінімальну заробітну плату — вона має як мінімум не ставати меншою у реальному вимірі через інфляцію. Потрібні заходи для створення не просто робочих місць, а високооплачуваних та високотехнологічних робочих місць", — підсумував Гетманцев.Варто зауважити, що нещодавно Міністерство фінансів України оприлюднило оновлені прогнози соціальних стандартів на 2026–2028 роки, серед яких ключовим є очікуване зростання мінімальної зарплати до 10 059 гривень у 2028 році.Нагадаємо, за даними НБУ, у травні 2025 року ринок праці пожвавився. Зокрема, в річному вимірі збільшилася кількість вакансій та резюме. Проте зростання заробітної плати сповільнилося.

Український уряд не розглядає питання підвищення ставки податку на додану вартість. Підстав для цього наразі не має.Таку заяву зробив голова фінансового Комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев, коментуючи новини деяких українських ЗМІ про імовірне чергове підвищення податків."Знову бачу чергову хвилю в ЗМІ про підняття ПДВ як результат відвідування нашими представниками МВФ", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Нардеп спростував інформацію ЗМІ та запевнив, що "у цьому скликанні парламенту про підвищення ПДВ не йдеться"."МВФ не відвідував, рекомендації не отримував, але можу вам відповідально заявити, що ні, про підвищення ПДВ не йшлося і не йдеться. Принаймні в цьому скликанні парламенту", — наголосив Гетманцев.Голова фінансового Комітету ВР вважає, що перед тим як розглядати питання підвищення ПДВ — уряд має працювати над "скороченням власних неефективних видатків"."Якщо говорити про майбутнє, то я радив би колегам з уряду для початку вичерпати ресурс детінізації (в тому числі провівши реформу митниці і БЕБ), скоротити власні неефективні видатки (на кшталт абсолютно не дієвого "кешбеку"), скористатися резервом від додаткового розміщення ОВДП, а вже потім замислюватись, або ні, над ставками ПДВ", — підсумував він.Податок на додану вартість (ПДВ) — це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).Стандартна ставка ПДВ в Україні становить 20%, але існують і інші ставки для певних категорій товарів та послуг.Нагадаємо, в Україні завершилася кампанія декларування доходів громадян за минулий рік. Загалом офіційних мільйонерів в нашій країні значно побільшало. .

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев подякував моделям OnlyFans за сплату "достатньо великих податків".Про це він заявив в етері телемаратону "Єдині новини", наголосивши, що знає особисто багато моделей, які виконують податкове законодавство."Я дуже вдячний тим моделям, які сплатили податки. Я знаю багато особисто з них, бо ми спілкуємося в соцмережах і обговорюємо ці проблеми також. Так от, вони сплатили податки, податки сплачені достатньо великі, і вдячний за те, що вони виконують ті норми податкового законодавства, які на сьогодні є", — заявив він.Водночас Гетманцев додав, що він, як його колеги, "виступає за декриміналізацію цього виду діяльності" та назвав теперішню ситуацію "лицемірством" з боку держави."На жаль, 301 стаття Кримінального кодексу досі передбачає кримінальну відповідальність за створення такого роду контенту. Мені здається, що це лицемірство з боку держави, з боку суспільства, коли з одного боку ми розуміємо, що це явище існує, а з іншого — ми змушуємо слідчих проводити слідчі дії, замість того, щоби вони займалися важливими для країни речами", — додав нардеп.Обшуки поліції у моделей OnlyFans: що відомоНа початку березня слідчі Нацполіції проводили обшуки в українських моделей OnlyFans, інформацію про яких спочатку отримала Державна податкова служба, а потім Бюро економічної безпеки.Про це писало видання "Економічна правда", яке посилалося на слова однієї з моделей, у якої 11 березня відбулися обшуки. Дівчина зазначила, що до її будинку у Харкові завітали слідчі Нацполіції. Як йдеться в ухвалі суду, її підозрюють у тому, що вона "пропонує роботу жінкам, що полягає у веденні листування та створення контенту порнографічного характеру з подальшим розповсюдженням вищезгаданого контенту у місті Харкові через мережу Інтернет". "Вони забрали ноутбук чоловіка, флешки та 200 тисяч доларів, які були у будинку. Ці кошти я якраз сьогодні планувала обміняти на гривню для того, аби заплатити податок за 2023 рік. Я завчасно домовилася з банком про обмін грошей. Таке враження, що вони прослуховували розмови, бо знали, коли потрібно прийти, щоб гроші були вдома", — зазначила модель.На її прохання не арештовувати кошти, призначені для сплати податків, слідчі начебто запропонували заплатити хабар — половину цієї суми.За словами моделі, ймовірно, поліція могла отримати дані щодо обсягів заробітків українських кріейторів на платформі OnlyFans. Ці дані українська податкова отримала ще восени 2024 року. OnlyFans — це платформа для публікації відео, фото та аудіоконтенту, доступ до яких для інших користувачів платний. Вона найбільш відома та популярна в індустрії розваг для дорослих, однак її використовують як спосіб монетизації блогери, музиканти, фітнес-тренери тощо.Нагадаємо, раніше Данило Гетманцев інформував, що кількість акаунтів на OnlyFans збільшується в середньому втричі щороку. За здійснення зазначеної діяльності користувачі отримують грошові кошти, а деякі з них — суми значних розмірів.

У четвер, 24 квітня, комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики розгляне законопроект про віртуальні активи. Це складний документ.Про це повідомив голова цього комітету Данило Гетманцев. Він зазначив, що в законопроекті понад 200 сторінок."Складний документ, який об’єднує всі основні питання щодо криптоактивів. Регулювання обігу, статус регуляторів, оподаткування", — зазначив він.Данило Гетманцев анонсував декілька пунктів документа, який розглядають українські народні депутати.Оподаткування. Пропонується найпростіша та найзрозуміліша модель — оподаткування прибутку."Тобто оподатковується різниця між тим, що власник криптоактиву протягом звітного річного податкового періоду витратив на придбання криптоактивів, і тими доходами, які він отримав від продажу цих активів", — пояснив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.Перехідний період. Передбачається, що протягом року людина може продати та задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому.Данило Гетманцев пообіцяв більше розповісти про законопроект у четвер після засідання комітету.Нагадаємо, у грудні минулого року він розповідав, що вже в першому кварталі 2025 року в Україні можуть легалізувати криптовалюту. Однак при цьому на пільгові умови оподаткування розраховувати не варто.

В Україні доступ до банківської таємниці, як і раніше, залишатиметься обмеженим. Фінансові установи й надалі гарантуватимуть таємницю грошового рахунку та відомостей про клієнта. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. "В Комітеті нема жодного законопроекту про відкриття банківської таємниці податковій", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Також нардеп запевнив, що "до кінця цього скликання жодних шансів прийняти це рішення немає"."Не вірте фейкам", — наголосив Гетманцев.Як відомо, у грудні 2023 року у відповідь на вимогу Міжнародного валютного фонду уряд схвалив Національну стратегію доходів. Вона передбачає, що розкриття банківської таємниці для податківців може статися до 2027 року.Банківська таємниця — це конфіденційна інформація про клієнтів банків (фізичних та юридичних осіб), а також їхні фінансові операції, яка захищена законом. Однак є визначені законодавством обставини, за яких вона може бути розкрита.Нагадаємо, 1 квітня Національний банк України прийняв рішення не продовжувати дію регуляторних обмежень для вихідних переказів фізичних осіб "з карти на карту". Йдеться про ліміти у розмірі 150 тисяч гривень на місяць.

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев прокоментував інформацію про масове закриття фізичних осіб-підприємців через історичний податковий закон, заявивши, що ці дані не зовсім відповідають дійсності.Відповідний пост нардеп опублікував на своїй сторінці у Telegram.За його словами, за 11 місяців 2024 року чисельність нових платників фізичних осіб-підприємців значно зросла. Так, станом на 1 грудня кількість ФОП становить 2 076 тисячі, з них — зареєстрованих в цьому році 272 тисячі, що більше в порівнянні з початком року на 83 тисячі осіб. "Показник росту новостворених ФОП перевищує показник припинених майже на 92 тисячі осіб", — заявив він.Гетманцев наголосив, що за останні два місяці кількість новостворених ФОП збільшилась на сім тисяч в порівнянні з припиненими, або ж склала 47 тисяч платників проти 40 тисяч припинених ФОП.Нардеп зауважив, що зазначені цифри не свідчать ані про економічне зростання, ані про падіння кількості підприємців. "Адже, на жаль, інститут єдиного податку став інструментом не розвитку підприємництва, а ухилення від оподаткування великого і середнього бізнесу. Принагідно дякую реальному малому бізнесу за економічний фронт та підтримку держави", — додав він.Нагадаємо, 4 грудня Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу, згідно з яким підвищені податки для фізичних осіб-підприємців діятимуть не з 1 жовтня, а з 1 січня 2025 року.

Уже в першому кварталі 2025 року в Україні можуть легалізувати криптовалюту. Однак при цьому на пільгові умови оподаткування розраховувати не варто.Таку заяву голови податкового комітету Верховної Ради України Данила Гетманцева цитує "Економічна правда" з посиланням на його виступ під час форуму "Перспективи для інвестицій всередині країни"."Якщо говорити про криптовалюту, то робоча група завершує підготовку відповідного законопроекту до першого читання. Я думаю, що текст разом із Нацбанком і Міжнародним валютним фондом напрацюють після Нового року, і в першому кварталі ухвалимо цей законопроект, легалізуємо криптовалюту", — зазначив він.За його словами, пільг на оподаткування криптовалюти не передбачається. Воно застосовуватиметься за моделлю цінних паперів – оподатковуватимуть прибуток під час виведення активів у валюту."У консультаціях з європейськими експертами та МВФ ми дуже обережно ставимося до використання криптовалют за податкових пільг, як можливість ухилення від оподаткування на традиційних ринках", — пояснив Гетманцев.Нагадаємо, що станом на 21 листопада ціна на біткоїн досягнула нового історичного максимуму. За підсумками торгів вартість криптовалюти наблизилася до рекордної позначки в 100 тисяч доларів.

Публікацію закону про підвищення податків перенесли. Його опублікують у суботу, 30 листопада. Тож документ набуде чинності, як і планувалося, 1 грудня. Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. "Дякую всім хто долучився. Зокрема, голові комітету. До 1 грудня військовий збір рахується, як і був, — 1,5%", — зазначив він. Раніше планували, що закон набуде чинності 29 листопада. Тобто, як нарікав Железняк, 28 днів місяця діяла одна ставка (1,5% військового збору), а два дні — 5%. За його словами, це могло на рівному місці створити великі проблеми для бізнесу. "Ви просто уявляєте, скільки це додало зараз роботи бізнесу, як це порахувати? Як доплатити тим, кому вже зарплату виплатили? Навіщо це робити? Два дні не можна почекати", — емоційно висловлювався нардеп. На протилежному наголошував голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев. "Багато хто запитує. Так, ресурсний закон опублікований сьогодні", — повідомляв Гетманцев у четвер, 28 листопада. Він додав, що, зважаючи на термін публікації закону, він набуде чинності з 29 листопада. Як повідомлялося раніше, підвищення податків включає такі зміни: підвищення військового збору із зарплат фізосіб (включно з учасниками режиму "Дія.Сіті") з 1,5% до 5% - з дати набрання чинності законом; виняток — військовослужбовці (залишиться 1,5%); збільшення з 1 січня 2025 року військового збору за іншими доходами громадян (окрім зарплат) з 1,5 до 5%; введення військового збору у розмірі 10% від мінімальної зарплати (зараз — 800 гривень) для фізосіб-підприємців першої, другої та четвертої груп; введення військового збору для ФОП третьої групи на суму 1% від доходу; підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків із 25 до 50%; оскільки вони вже сплатили податки за старою ставкою за більшу частину цього року, новий податок вводиться ретроспективно (заднім числом); підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страхових компаній) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року; введення щомісячних авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 чи 60 тисяч гривень за кожну станцію, залежно від її типу; сума переплат не враховуватиметься для зменшення податкових зобов'язань у майбутньому; введення мінімального податку на землю у розмірі 700 гривень і 1 400 гривень за гектар; Введення щомісячної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску з 1 січня 2025 року; раніше у Верховній Раді це пов'язувалося із запровадженням "економічного бронювання", але зараз ця норма необхідна для моніторингу відповідності заброньованим новим вимогам; звільнення "національного кешбеку" від оподаткування ПДФО та військовим збором у 2024-2025 роках; підвищення ренти на видобуток щебеню, глини, граніту та піску — не менше 5 доларів за тонну. Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає зміни до Податкового кодексу.

У четвер, 28 листопада, у газеті "Голос України" було опубліковано закон про історичне підвищення податків. Відтак він набуде чинності з наступного дня. Про це у Telegram-каналі повідомив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Таким чином, як зазначив Гетманцев, військовий збір за новою ставкою має бути утриманий лише за два дні листопада. "Багато хто запитує. Так, ресурсний закон опублікований сьогодні", — повідомив він. Гетманцев додав, що зважаючи на термін публікації закону, він набуде чинності з 29 листопада. "Щодо ФОП, ми внесли відповідну поправку, згідно з якою зобовʼязання зі сплати військового збору за новими ставками для них будуть діяти з 1 січня 2025 року, якщо правка наступного тижня буде підтримана Верховною Радою. Переконаний, правка буде підтримана", — написав Гетманцев. Закон про підвищення податків: основні положення Військовий збір з фізичних осіб Закон передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Проте ці зміни не стосуватимуться військових. Від сплати звільняють тих, хто бере участь безпосередньо у бойових діях. Інші військовослужбовці ЗСУ, СБУ, СВР, ГУР МО, Нацгвардії, Прикордонної служби, УДО, Держспецзв’язку платитимуть 1,5%. Зокрема, він стягуватиметься із зарплат, премій, соцвиплат, компенсацій, лікарняних, пенсій, прибутку від здачі майна в оренду, доходів за авторським правом та від депозитів, дивідендів, спадщини, цінних подарунків вартістю понад 25% від мінімалки. Але є низка винятків: військовий збір не стягуватиметься із декретних виплат, спадщини та подарунків від родичів першого ступеня споріднення, аліментів, житлових субсидій, продажу одного транспортного засобу на рік. Військовий збір з ФОПів ФОПи вже є платниками військового збору за ставкою 1,5%. Оскільки звітний період для них — календарний рік, відповідно податкове зобов'язання за 2024 буде за ставкою 1,5%. А у 2025 році ставка буде 5%. ФОПи на єдиному податку першої, другої та четвертої груп не були платниками військового збору, проте з 1 жовтня — стають ними. Об'єктом оподаткування виступає щомісячна сума, яка дорівнює мінімальній зарплаті станом на перше число цього місяця. Зараз це вісім тисяч гривень. Ставка військового збору — 10% від мінімалки (800 гривень). Платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи та ФОПи — також не були платниками військового збору, але відтепер стають ними. Об'єкт оподаткування — дохід, з якого вони до змін сплачували 5% ЄП. Ставка — 1% від доходу.  Оподаткування банків Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто також ретроспективно. А фінустанови (крім страховиків) — 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%). Варто зазначити, що Верховна Рада 10 жовтня ухвалила законопроект про підвищення податків, який вже назвали історичним. Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для громадян, які працюють на спрощеній системі оподаткування. 15 жовтня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав цей законопроект.  Нагадаємо, 27 листопада фінансовий комітет підтримав скасування підвищення податків "заднім числом" для фізичних осіб-підприємців у 2024 році. Раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що законопроект, який передбачає зміни до Податкового кодексу буде підписаний вже найближчим часом. Передбачалося, що він набере чинності 1 грудня 2024 року.

У Державній податковій службі виявили 17 чоловіків, які отримали інвалідність після повномасштабного вторгнення Росії — 24 лютого 2022 року. З них лише одна особа оформила цей статус внаслідок поранення на фронті. Про це у Telegram-каналі повідомив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. За його словами, ДПС за два дні підняла всі матеріали щодо осіб з керівництва, в тому числі регіонального, що оформились інвалідами після початку великої війни.  "Таких чоловіків загалом виявилось 17. Одна особа з інвалідністю отримала її внаслідок поранення на фронті. 15 осіб прийняли вольове та чесне рішення залишити службу", — написав посадовець. Також, як зазначає Гетманцев, один діяч з Чернігова вирішив  цього не робити в надії на звʼязки з "кимось у владі". "Даю йому три години й після — звернуся до правоохоронців з відповідними заявами та зроблю героя, включно з його "когось із влади" відомими", — заявив Гетманцев. Згодом голова податкового комітету Верховної Ради повідомив, що "питання закрите". "Вольове рішення прийняли 16 осіб. Очікуємо аналогічної інформації від інших органів з відання Комітету: ДМСУ, БЕБ, Держфінмон, і….так КРАІЛ і НКЦПФР. Відповідні запити направлені", — додав Данило Гетманцев. Скандал із фіктивними "інвалідностями" Журналіст, головний редактор сайту "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 16 жовтня заявив, що майже всі прокурори Хмельницької області мають інвалідність другої групи, яку їм "поставила" скандальна глава обласної МСЕК (медико-санітарної комісії) Тетяна Крупа, яка перебуває під слідством.  До того ж журналіст опублікував список прокурорів, які за його даними, оформили інвалідність. Згідно з інформацією Бутусова, з усього керівництва Хмельницької обласної прокуратури та її структурних підрозділів інвалідність не оформив лише один прокурор. Згодом генпрокурор Андрій Костін на цьому тлі доручив провести службову перевірку. Генеральна прокуратура 20 жовтня отримала вже перші результати розслідування щодо набуття інвалідності прокурорами. Так, Міністерство охорони здоров’я під час перевірки Хмельницької МСЕК скасувало 74 рішення про присвоєння інвалідності військовозобов’язаним. Водночас 22 жовтня генеральний прокурор України Андрій Костін написав заяву про звільнення.  Нагадаємо, 21 жовтня звільнили керівника Закарпатської медико-соціальної експертної комісії. Йдеться про Юрія Веклинця. Також 22 жовтня на сайті Офісу президента з'явився указ, який передбачає ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року.

Якщо 2025 року збільшаться видатки, то уряд повернеться до питання підвищення податку на додану вартість (ПДВ). Однак у таких кроках влади є і плюси, і мінуси. Про це розповів голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев в інтерв'ю "Економічній правді". "Я просто хочу процитувати слова міністра фінансів, який зазначив, що у випадку, якщо між першим і другим читанням державного бюджету на 2025 рік критично збільшаться видатки, то нам необхідно буде повернутися до питання підняття саме ПДВ. І це в межах домовленості з Міжнародним валютним фондом", — зазначив він. Гетманцев також пояснив, чому уряд підвищив військовий збір, а не податок на додану вартість. "Вони принесли би приблизно порівнянні надходження: підвищення військового збору на один відсотковий пункт дасть близько 30 мільярдів гривень, а ПДВ — 45-46 мільярдів", — порахував нардеп. Голова комітету додав, що ПДВ має такий недолік, як безпосередній вплив на інфляцію. Водночас військовий збір, за його словами, навпаки впливає позитивно. "По-перше, щодо білого чи небілого бізнесу: всі податки в країні сплачує білий бізнес. І ПДВ також сплачує той, хто продає "набіло". Якщо ти завозиш iPhone з-за кордону "начорно", то ти не сплачуєш ПДВ. І тому питання про те, який з цих податків абсолютно білий маніпулятивне, бо і там, і там є чорна частина. По-друге, ПДВ має свої недоліки, такі, як безпосередній вплив на інфляцію. Військовий збір позитивно впливає на інфляцію, бо він скорочує споживання", — пояснив він. Данило Гетманцев заявив, що є прихильником підвищення податку на додану вартість. "Й у першого, й у другого податків є свої прихильники та критики. Ми не чули критику підвищення ПДВ лише тому, що цього податку не було в законі. Я особисто, безвідносно до своєї посади, прихильник підвищення ПДВ. Але це не означає, що ми обрали хибний варіант. Тому що і там, і там є плюси та мінуси", — зауважив він. Податок на додану вартість — це непрямий податок, який входить у ціну товарів та сплачується покупцем, але його облік і перерахування до державного бюджету здійснює продавець. Нагадаємо, що сьогодні голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав законопроект № 11416-д. Він має збільшити податки. Зокрема, військовий збір зросте з 1,5% до 5%.

На початку цього року в Україні в тіні перебувало 500 мільярдів гривень незадекларованих податків. Після відповідних заходів влади їх може залишитися десь 420-430 мільярдів гривень. Про це розповів голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев в інтерв'ю "Економічній правді". "Ми вважаємо, що в тіні десь половина економіки, але є галузі, наприклад, торгівля, де 60-70%", — зазначив він. За його словами, якщо порівняти надходження від ПДВ за вісім місяців 2021 року з надходженнями за аналогічний період 2024 року, то вони зросли на 73%. Це значно перевищує інфляцію, а з урахуванням падіння економіки — це абсолютно нормальні цифри. "На 14,2% у нас збільшилася податкова ефективність — це показник, який дозволяє нам розрахувати, скільки на обсяг оподатковуваних операцій сплачується сума ПДВ. Для алкоголю податкова ефективність 2021 року складала 5,1%, а тепер — 7%. В абсолютних цифрах — це "плюс" 1,2 мільярда за вісім місяців року. Виторг легальних алкогольних напоїв зріс на 28%", — розповів депутат. Він також зауважив, що минулого тижня Верховна Рада проголосувала за законопроект, який встановлює гарантоване податкове зобов'язання для спиртових заводів, виходячи з їхньої потужності, а не з того, скільки вони спирту виробляють. "З пального ми маємо плюс 5,1 мільярда гривень або плюс 45% порівняно з 2023 роком. Із грального бізнесу надходження 2021 року складали 204 мільйони, 2022 року — 730,9 мільйона, за вісім місяців 2023 року — 5,6 мільярда, а за вісім місяців 2024 року — 11,7 мільярда. Зараз уже 13,5 мільярда. Це яскраво демонструє, скільки "тінь" коштує державі", — на цифрах пояснив Гетманцев. За його даними, виторги за реєстратором розрахункових операцій у ювелірному бізнесі в Україні зросли на 67,8% у серпні 2024 року до січня 2024 року. "Дуже показова цифра — вендингові машини — плюс 350%. Вони повністю перебували в тіні. Однак тінь — це не тільки тіньовий бізнес, але й чиновники, правоохоронці, які харчуються цією тінню. Це кланова система, яка формувалася 30 років, яка керувала державою", — розповів Гетманцев. Він також навів ще одні дані — вони стосуються виторгу електроніки. "Щодо електроніки — плюс 34% від початку року та 157,7% зростання надходжень ПДВ (рік до року). Ми робили заслуховування на комітеті, до нас прийшли мережі "Ябко", "Яблуко" й інші. І вони цілком серйозно сказали: "Дивіться, раніше ринок працював так. Нам потрібна дорожня карта від держави, як вийти з цього". Вони впевнені, що вони все правильно роблять, але їм треба якісь перехідні періоди, щоби працювати "набіло". І це на третьому році війни", — акцентував Гетманцев. Нагадаємо, що сьогодні голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав законопроект № 11416-д. Він має збільшити податки. Зокрема, військовий збір зросте з 1,5% до 5%.

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев вважає, що підвищити податки "заднім числом" парламент змусила "винятковість обставин". Але він вказує, що це насправді "погане рішення". Відповідну заяву він зробив в інтерв'ю "Економічній правді". "У вересні-жовтні ми перебували перед дилемою: або вводимо в дію закон з листопада та підіймаємо ставки ще більше (бо сума потреби нікуди не дівається), або все ж робимо це першим жовтня. Ну, і з цих двох дуже-дуже поганих рішень обрали те, яке нам здалося менш поганим", — зазначив він. Гетманцев наголосив, що не хотів би юридичних дискусій, бо вони його дискредитують. "Чому? Бо я все ж доктор юридичних наук і точно знаю, що це порушення. Тобто так робити не треба", — додав нардеп. Водночас, за його словами, якщо зняти питання про конституційність або неконституційність, то закон конституційний. "Є рішення, яким Конституційний суд протлумачив, що означає зворотна дія в часі. І він зазначив, що це стосується тих випадків, коли норми регулюють відносини, які розпочалися та завершилися до дати набуття чинності норми. Якщо ми говоримо про третій чи четвертий квартал, то тут відносини точно не завершені. Але насправді це погане рішення. Тобто тут у нас немає дискусії", — акцентував голова податкового комітету Верховної Ради України. Нагадаємо, доктор економічних наук, науковець та громадський діяч Андрій Длігач розповів, що підвищення податків, зокрема, військового збору призведе до того, що кількість зарплат у "конвертах" збільшиться.

В Україні у першій половині 2025 року можуть легалізувати криптовалюту. Наразі триває доопрацювання відповідного законопроекту. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, до кінця поточного року Національний банк спільно з Міжнародним валютним фондом допрацьовує законопроект про легалізацію криптовалюти. Своєю чергою експерти МВФ дадуть офіційну позицію щодо такої ініціативи. "До кінця року ми будемо мати від експертів МВФ вже конкретну офіційну позицію щодо цього законопроєкту. Я думаю, що орієнтовно, перший-другий квартал наступного року ми можемо вже легалізувати крипту та оподаткувати її відповідним чином", -- зазначив Гетманцев. Водночас він наголосив, що не варто очікувати пільг на криптовалюту. Нардеп пояснив, що планується звичайне оподаткування, яке стосуватиметься інвестиційного прибутку. "Буде звичайне оподаткування за моделлю оподаткування операцій від цінних паперів -- коли оподатковується інвестиційний прибуток", -- додав він. Нагадаємо, за підсумками дослідження, проведеного міжнародною аналітичною компанією Chainalysis, Україна у 2024 році посіла шосте місце в глобальному індексі прийняття криптоактивів. Проте, щоб досягти розвитку цієї сфери, потрібно легалізувати крипторинок.