# Данило Гетманцев

Державна податкова служба України проведе контрольні закупівлі iPhone 17 до кінця вересня або в жовтні у відомих мережах магазинів. Таким чином відбуватиметься вилучення контрабандного товару.Про це повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Не хочу здатися нудним, але все ж запропоную до кінця вересня або в жовтні ДПС придбати в межах контрольно-перевірочної роботи нові iPhone 17", — написав він.Гетманцев уточнив, що йдеться про мережі відомих магазинів, а ще краще інтернет-мережі.За його словами, таку процедуру можна проводити з працівниками Бюро економічної безпеки України."Та не забути правильно оформити вилучення контрабандного товару", — додав голова комітету Верховної Ради.На його переконання, така робота принесе відповідні результати та зможе запобігти контрабанді популярної новинки."Немає "кращого" показника "роботи" правоохоронців і фіскалів, ніж повномасштабна реклама на найпотужніших рекламних майданчиках країни контрабандистів і їх контрабандних новинок", — підсумував Данило Гетманцев.Нагадаємо, що 9 вересня Apple представила iPhone 17. До лінійки увійшли чотири моделі: iPhone 17, iPhone 17 Air, iPhone 17 Pro та iPhone 17 Pro Max. Пристрої отримали оновлений дизайн, нові технології та значні поліпшення.

У середу, 3 вересня, Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроект №10225-д. Йдеться про легалізацію ринку з віртуальних активів (крипти) в Україні та визначення правил їх оподаткування.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі.За його словами, ухвалення цього документа за основу підтримали 246 народних обранців."Я не бачу сенсу сильно довго розписувати, про що там, оскільки буде дуже багато змін до другого читання", — зазначив Железняк.Він оприлюднив лише деякі нюанси: податки загальні будуть (18+5%) з прибутку, перший рік буде пільгова ставка 5% з виходу у фіат.Раніше голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголошував, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу, тож упорядкування цього питання назріло вже давно.Тому в новому законопроекті передбачається:визначення віртуального активу — це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну);право власності на віртуальні активи набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду та підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі; закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше;публічна пропозиція віртуальних активів вимагає оформлення "білої книги" — документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики; допуск до торгів на торгівельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включно з авторизацією та розкриттям інформації;"біла книга" є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману; маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги;постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів;захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації;визначається питання оподаткування; дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.Нагадаємо, нещодавно перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук наголошував, що Національний банк України не підтримує ідею включення віртуальних активів до складу міжнародних резервів. Українські банкіри вважають таке рішення передчасним.

Українців можна повернути з-за кордону, розв'язавши для них два ключових питання. Йдеться про житло та роботу.Про це заявив глава фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев в інтервʼю Новини.LIVE. За його словами, не йдеться про якісь суттєві виплати, крім тих, що існують зараз."Зараз людина, яка повертається, вона отримує допомогу для малозабезпечених на шість місяців, там якісь гранти передбачені урядом. Це невелика допомога, і ми не можемо собі дозволити велику допомогу з урахуванням стану бюджету, а з іншого боку, з урахування того, що люди, які залишилися, цього не зрозуміють", — наголосив він.Глава фінансового комітету зазначив, що для повернення людей потрібно розвʼязати дві проблеми:робота;житло.Гетманцев наголосив, якщо говорити про житло, то за це відповідає програма "єОселя", яка повинна бути відкрита для всіх громадян України."Якщо говорити про роботу, то це важче питання. Це робота над створенням робочих місць, над розширенням виробництв", — резюмував Данило Гетманцев.Нагадаємо, за даними Reuters, більшість українських біженців у Польщі, найімовірніше, залишаться в країні. Це станеться, навіть якщо Україна досягне угоди про припинення вогню з Росією. Українці вже "добре інтегровані" в польський ринок праці.

Наступного тижня Верховна Рада розглядатиме в першому читанні законопроект про легалізацію ринку криптоактивів.Про це у Telegram-каналі повідомив голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев. Посадовець закликав разом формувати цивілізований підхід до узаконення крипти, тому є можливість прийняти всі конструктивні та робочі пропозиції до розгляду законопроекту у другому читанні.Що передбачає легалізація ринку криптоактивів Ще у квітні цього року Гетманцев заявив, що законопроект щодо віртуальних активів пройшов комітет. Він передбачає:визначення віртуального активу — це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну). Гетманцев наголосив, що віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з погляду цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України "Про платіжні послуги". Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії: - токени з прив’язкою до активів — їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно; - токени електронних грошей — прив’язані до однієї офіційної валюти; - інші віртуальні активи — категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. "Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язкою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії", — пояснив Гетманцев.право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше. публічна пропозиція ВА вимагає оформлення "білої книги" — документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торгівельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації. біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги. постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів. захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації. визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи. Гетманцев також пропонує:1. Щодо податку на доходи фізичних осіб: - ввести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА; - оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року; - фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки; - не оподатковувати: а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи; - збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували — це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями); - для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО — 5%.2. Щодо податку на прибуток юридичних осіб:- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;3. Щодо податку на додану вартість:- не є об’єктом оподаткування ПДВ:операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);4. Щодо спрощеної системи оподаткування:- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.5. В частині адміністрування:- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік в органах контролю та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).Нагадаємо, раніше повідомлялось, що Україна могла б отримати майже 15 мільярдів гривень надходжень у бюджет від легалізації криптовалюти. Проте цей обсяг залежатиме від оподаткування.

Пільговий режим звільнення від податку на додану вартість на ввезення електромобілів в Україну завершиться 31 грудня 2025 року і більше не продовжуватиметься.Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев."Нагадую, що пільга на ПДВ діє до кінця цього року і продовжуватись не буде. Тому, якщо є час, можливості та натхнення — придбавайте до кінця року", — заявив він.Відтак, з 1 січня 2026 року, при розмитненні електрокарів необхідно буде сплачувати 10% мита та 20% ПДВ від вартості авто. До того ж Гетманцев звернувся й до імпортерів, які намагаються добитися продовження пільги, назвавши таку ініціативу "шкідливою" в умовах воєнного стану."Майте порядність у країні, що кожну копійку збирає на армію, не порушувати питання про звільнення від ПДВ окремої категорії дорогих товарів", — додав народний депутат.Варто зауважити, що, згідно з чинним законодавством, пільги на імпорт електромобілів в Україну діють до 31 грудня 2025 року. Зокрема, електрокари звільнені від сплати мита (10% від вартості авто) та ПДВ (20%).Нагадаємо, у червні 2025 року в Україні суттєво зріс попит на нові електромобілі. Зокрема, минулого місяця громадяни придбали майже 1400 транспортних засобів на акумуляторних джерелах живлення.

В Україні рівень бідності подвоївся з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Цей показник досягнув позначки 37 відсотків. Таку заяву зробив голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев в інтерв’ю Новини.LIVE. Він наголосив, що основною причиною зростання показника бідності залишається війна та її економічні наслідки.За словами Гетманцева, всі економічні процеси в державі сьогодні мають "негативний знак" — на них мають прямий вплив бойові дії, нестабільність та песимістичні очікування. При цьому, нардеп упевнений, що із завершенням війни ситуація в країні поступово зміниться."Мир сам по собі приносить країнам так звані мирні дивіденди. Це доводить світова економічна історія: після завершення воєн люди швидко багатшають, а рівень бідності знижується. Ми бачили це й у себе: після зростання бідності у 2014 році вона знижувалася аж до 2022-го", — наголосив Гетманцев.Голова парламентського фінансового комітету закликав уже зараз розпочати діалог про перегляд прожиткового мінімуму, додавши, що одного лише миру буде недостатньо для фактичного покращення добробуту громадян.Раніше Данило Гетманцев повідомляв, що в Україні середня пенсія за другий квартал 2025 року зросла на 69 гривень. Більшість громадян отримують виплати менш ніж п'ять тисяч гривень.Нагадаємо, в Україні середня пенсія становить 5,8 тисячі гривень, проте деякі громадяни отримують приголомшливі суми, які у десятки разів вищі за виплати більшості людей. Йдеться про народних депутатів, суддів та прокурорів.

В Україні середня пенсія за другий квартал 2025 року зросла на 69 гривень. Більшість громадян отримують виплати менш ніж п'ять тисяч гривень.Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев, посилаючись на дані Пенсійного фонду.За даними ПФУ, станом на 1 липня 2025 року середня пенсія в Україні склала 6 410,2 гривні. Порівняно з квітнем виплати збільшилися на 1,1% (зросли на 69 гривень), а у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — на 10,2% (зросли на 593,6 гривні). Станом на сьогодні в Україні пенсію отримують майже 10,26 мільйона пенсіонерів. Гетманцев оцінив розмір середньої пенсії, вказавши на три важливі факти:Більшість пенсіонерів отримують пенсію нижче п'яти тисяч гривень — 56,2% пенсіонерів, а 3,7% — нижче трьох тисяч гривень. Ще 29% пенсіонерів мають пенсію від п'яти до 10 тисяч гривень, а 14,8% — понад 10 тисяч гривень.Середня пенсія є меншою за фактичний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. За останніми даними Мінсоцполітики, фактичний прожитковий мінімум для цієї категорії осіб у цінах лютого 2025 року складав 6 685,5 гривні. (а в цінах червня він мав би наближатись до семи тисяч гривень). Тобто середня пенсія зараз дорівнює близько 92% поточного фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних, що заносить переважну частину пенсіонерів за межу бідності.Наразі зростання середньої пенсії відстає від інфляції. Ситуація погіршується тим, що у структурі споживання домогосподарств із низькими доходами харчові продукти займають відносно більшу частину споживчого кошика. При цьому продовольча інфляція (23,2% у червні) була майже удвічі вищою за її середній рівень.  "Середня пенсія п'яти із шести пенсіонерів була нижче фактичного прожиткового мінімуму, що виштовхувало їх за межу бідності. На цьому тлі зовсім дико виглядають "кланові" пенсії у 100-200 і більше тисяч гривень, які отримують окремі "професійні касти" в Україні", — зауважив нардеп.Нагадаємо, в Україні середня пенсія становить 5,8 тисячі гривень, проте деякі громадяни отримують приголомшливі суми, які у десятки разів вищі за виплати більшості людей. Йдеться про народних депутатів, суддів та прокурорів.

В Україні середня пенсія становить 5,8 тисячі гривень, проте деякі громадяни отримують приголомшливі суми, які у десятки разів вищі за виплати більшості людей. Йдеться про народних депутатів, суддів та прокурорів.Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев. Посадовець у запиті до ПФУ попросив показати 20 найбільших пенсій за різними категоріями спецпенсіонерів."Цифри шокують. Насамперед тому, що їх ніяк не можна порівняти з пенсіями батьків і родичів більшості українців. Я поділяю вашу думку, що система нарахування пенсій має бути справедливою", — зауважив він.Згідно з інформацією, яку нардеп отримав у відповідь на свій запит від ПФУ, найбільші пенсії отримують:судді — від 320 до 390 тисяч гривень;прокурори — від 119 до 219 тисяч гривень.Гетманцев зауважив, що лише один народний депутат отримує 245,9 тисячі гривень пенсії, решта у цьому "рейтингу" — від 21,8 до 59,8 тисячі гривень."Натомість у шахтарів, наприклад, максимальна пенсія становить 29 тисяч гривень. Не думаю, що тут потрібно багато коментувати від себе, висновки очевидні. Безперечно, пенсії мають бути гідними. Але не для обраних — для всіх українців, які все своє життя чесно працювали", — зазначив посадовець.Водночас він нагадав, що зараз уже триває процес розгляду законопроекту щодо скасування спецпенсій прокурорів. Гетманцев впевнений, що "депутати зможуть подолати спротив і прийняти його у другому читанні". "Це буде перший крок до відновлення справедливості в нашій країні. Перший, проте він однозначно не може бути єдиним", — наголосив він.Нагадаємо, в Україні очікується індексація заробітної плати працівників з 1 липня 2025 року. Перерахунок виплат повинні провести всі роботодавці.

Попри війну в Україні активно росте кількість офіційних мільйонерів. Проте громадян, які декларують свої доходи, стає все менше.Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев.Він підбив підсумки цьогорічної деклараційної кампанії. За його словами, понад 17 тисяч українців офіційно стали мільйонерами."Це на 1,3 тисячі більше, ніж торік", — зауважив нардеп.Сумарно найбагатші люди України задекларували 254 мільярди гривень. Загалом усі громадяни задекларували 474 мільярди гривень доходів — на 93,5 мільярди гривень більше, ніж у 2024 році.Водночас, Гетманцев зауважив, що кількість декларантів зменшилась до 363 тисячі (на 22%)."Ймовірно, частина просто змінила країну проживання — і більше не фігурує в українській статистиці", — припустив нардеп.Варто зауважити, що на початку 2025 року НАЗК виявило в деклараціях порушень на понад 284 мільйони гривень. У переліку — нардеп, голови обласних рад й РДА.Нагадаємо, голова фінансового Комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев інформував, що середня заробітна плата в Україні у першому кварталі 2025 року становила 23 460 гривень. Відносно аналогічного періоду минулого року вона зросла на 24,1%. .

Середня заробітна плата в Україні у першому кварталі 2025 року становила 23 460 гривень. Відносно аналогічного періоду минулого року вона зросла на 24,1%. Таку заяву зробив голова фінансового Комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев"Якщо порівнювати з квартальною інфляцією (13,6%), то маємо непоганий результат — випередження на 10,5%, — зауважив нардеп.За його словами, найвищими темпами зростала оплата праці:в авіаційному транспорті — на 51,5%;сільському господарстві — на 46,9%;будівництві — на 35,3%."Якщо порівнювати зарплати у доларовому еквіваленті, то в першому кварталі 2025 року українці отримували у середньому 562 долари — це на 48 доларів більше, ніж в середньому в останній рік перед повномасштабним вторгненням Росії", — зауважив Гетманцев.Проте, за його словами, є тенденції, які викликають серйозну тривогу. Так, в 13 з 25 секторів економіки зарплата не дотягує до середньоукраїнської. Водночас виплати працівників водного транспорту порівняно з першим кварталом 2024 року взагалі зменшилися на 6,1%.Гетманцев поінформував, що працівники бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури отримували у середньому 12 448 гривень, залучені у сфері у сфері творчості та мистецтва — 13 014 гривень. Ненабагато більше отримували освітяни — 14 307 гривні, їх доходи зросли порівняно з першим кварталом 2024 року на 13,1%."Усі ці "збільшення зарплат" для найменш оплачуваних категорій громадян не покривали навіть рівень інфляції, яка у першому кварталі 2025 року становила 13,6%", — заявив нардеп.Водночас голова Комітету ВР зауважив, що "люди, які сьогодні заробляють по 300-500 доларів, отримуватимуть одні з найнижчих пенсій на нашому континенті — еквівалент 100-150 доларів". Це, на його думку, створить ще більшу загальну бідність українців."️Неодноразово наголошував, що нам потрібно підвищувати мінімальну заробітну плату — вона має як мінімум не ставати меншою у реальному вимірі через інфляцію. Потрібні заходи для створення не просто робочих місць, а високооплачуваних та високотехнологічних робочих місць", — підсумував Гетманцев.Варто зауважити, що нещодавно Міністерство фінансів України оприлюднило оновлені прогнози соціальних стандартів на 2026–2028 роки, серед яких ключовим є очікуване зростання мінімальної зарплати до 10 059 гривень у 2028 році.Нагадаємо, за даними НБУ, у травні 2025 року ринок праці пожвавився. Зокрема, в річному вимірі збільшилася кількість вакансій та резюме. Проте зростання заробітної плати сповільнилося.

Український уряд не розглядає питання підвищення ставки податку на додану вартість. Підстав для цього наразі не має.Таку заяву зробив голова фінансового Комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев, коментуючи новини деяких українських ЗМІ про імовірне чергове підвищення податків."Знову бачу чергову хвилю в ЗМІ про підняття ПДВ як результат відвідування нашими представниками МВФ", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Нардеп спростував інформацію ЗМІ та запевнив, що "у цьому скликанні парламенту про підвищення ПДВ не йдеться"."МВФ не відвідував, рекомендації не отримував, але можу вам відповідально заявити, що ні, про підвищення ПДВ не йшлося і не йдеться. Принаймні в цьому скликанні парламенту", — наголосив Гетманцев.Голова фінансового Комітету ВР вважає, що перед тим як розглядати питання підвищення ПДВ — уряд має працювати над "скороченням власних неефективних видатків"."Якщо говорити про майбутнє, то я радив би колегам з уряду для початку вичерпати ресурс детінізації (в тому числі провівши реформу митниці і БЕБ), скоротити власні неефективні видатки (на кшталт абсолютно не дієвого "кешбеку"), скористатися резервом від додаткового розміщення ОВДП, а вже потім замислюватись, або ні, над ставками ПДВ", — підсумував він.Податок на додану вартість (ПДВ) — це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).Стандартна ставка ПДВ в Україні становить 20%, але існують і інші ставки для певних категорій товарів та послуг.Нагадаємо, в Україні завершилася кампанія декларування доходів громадян за минулий рік. Загалом офіційних мільйонерів в нашій країні значно побільшало. .

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев подякував моделям OnlyFans за сплату "достатньо великих податків".Про це він заявив в етері телемаратону "Єдині новини", наголосивши, що знає особисто багато моделей, які виконують податкове законодавство."Я дуже вдячний тим моделям, які сплатили податки. Я знаю багато особисто з них, бо ми спілкуємося в соцмережах і обговорюємо ці проблеми також. Так от, вони сплатили податки, податки сплачені достатньо великі, і вдячний за те, що вони виконують ті норми податкового законодавства, які на сьогодні є", — заявив він.Водночас Гетманцев додав, що він, як його колеги, "виступає за декриміналізацію цього виду діяльності" та назвав теперішню ситуацію "лицемірством" з боку держави."На жаль, 301 стаття Кримінального кодексу досі передбачає кримінальну відповідальність за створення такого роду контенту. Мені здається, що це лицемірство з боку держави, з боку суспільства, коли з одного боку ми розуміємо, що це явище існує, а з іншого — ми змушуємо слідчих проводити слідчі дії, замість того, щоби вони займалися важливими для країни речами", — додав нардеп.Обшуки поліції у моделей OnlyFans: що відомоНа початку березня слідчі Нацполіції проводили обшуки в українських моделей OnlyFans, інформацію про яких спочатку отримала Державна податкова служба, а потім Бюро економічної безпеки.Про це писало видання "Економічна правда", яке посилалося на слова однієї з моделей, у якої 11 березня відбулися обшуки. Дівчина зазначила, що до її будинку у Харкові завітали слідчі Нацполіції. Як йдеться в ухвалі суду, її підозрюють у тому, що вона "пропонує роботу жінкам, що полягає у веденні листування та створення контенту порнографічного характеру з подальшим розповсюдженням вищезгаданого контенту у місті Харкові через мережу Інтернет". "Вони забрали ноутбук чоловіка, флешки та 200 тисяч доларів, які були у будинку. Ці кошти я якраз сьогодні планувала обміняти на гривню для того, аби заплатити податок за 2023 рік. Я завчасно домовилася з банком про обмін грошей. Таке враження, що вони прослуховували розмови, бо знали, коли потрібно прийти, щоб гроші були вдома", — зазначила модель.На її прохання не арештовувати кошти, призначені для сплати податків, слідчі начебто запропонували заплатити хабар — половину цієї суми.За словами моделі, ймовірно, поліція могла отримати дані щодо обсягів заробітків українських кріейторів на платформі OnlyFans. Ці дані українська податкова отримала ще восени 2024 року. OnlyFans — це платформа для публікації відео, фото та аудіоконтенту, доступ до яких для інших користувачів платний. Вона найбільш відома та популярна в індустрії розваг для дорослих, однак її використовують як спосіб монетизації блогери, музиканти, фітнес-тренери тощо.Нагадаємо, раніше Данило Гетманцев інформував, що кількість акаунтів на OnlyFans збільшується в середньому втричі щороку. За здійснення зазначеної діяльності користувачі отримують грошові кошти, а деякі з них — суми значних розмірів.

У четвер, 24 квітня, комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики розгляне законопроект про віртуальні активи. Це складний документ.Про це повідомив голова цього комітету Данило Гетманцев. Він зазначив, що в законопроекті понад 200 сторінок."Складний документ, який об’єднує всі основні питання щодо криптоактивів. Регулювання обігу, статус регуляторів, оподаткування", — зазначив він.Данило Гетманцев анонсував декілька пунктів документа, який розглядають українські народні депутати.Оподаткування. Пропонується найпростіша та найзрозуміліша модель — оподаткування прибутку."Тобто оподатковується різниця між тим, що власник криптоактиву протягом звітного річного податкового періоду витратив на придбання криптоактивів, і тими доходами, які він отримав від продажу цих активів", — пояснив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.Перехідний період. Передбачається, що протягом року людина може продати та задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому.Данило Гетманцев пообіцяв більше розповісти про законопроект у четвер після засідання комітету.Нагадаємо, у грудні минулого року він розповідав, що вже в першому кварталі 2025 року в Україні можуть легалізувати криптовалюту. Однак при цьому на пільгові умови оподаткування розраховувати не варто.

В Україні доступ до банківської таємниці, як і раніше, залишатиметься обмеженим. Фінансові установи й надалі гарантуватимуть таємницю грошового рахунку та відомостей про клієнта. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. "В Комітеті нема жодного законопроекту про відкриття банківської таємниці податковій", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Також нардеп запевнив, що "до кінця цього скликання жодних шансів прийняти це рішення немає"."Не вірте фейкам", — наголосив Гетманцев.Як відомо, у грудні 2023 року у відповідь на вимогу Міжнародного валютного фонду уряд схвалив Національну стратегію доходів. Вона передбачає, що розкриття банківської таємниці для податківців може статися до 2027 року.Банківська таємниця — це конфіденційна інформація про клієнтів банків (фізичних та юридичних осіб), а також їхні фінансові операції, яка захищена законом. Однак є визначені законодавством обставини, за яких вона може бути розкрита.Нагадаємо, 1 квітня Національний банк України прийняв рішення не продовжувати дію регуляторних обмежень для вихідних переказів фізичних осіб "з карти на карту". Йдеться про ліміти у розмірі 150 тисяч гривень на місяць.

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев прокоментував інформацію про масове закриття фізичних осіб-підприємців через історичний податковий закон, заявивши, що ці дані не зовсім відповідають дійсності.Відповідний пост нардеп опублікував на своїй сторінці у Telegram.За його словами, за 11 місяців 2024 року чисельність нових платників фізичних осіб-підприємців значно зросла. Так, станом на 1 грудня кількість ФОП становить 2 076 тисячі, з них — зареєстрованих в цьому році 272 тисячі, що більше в порівнянні з початком року на 83 тисячі осіб. "Показник росту новостворених ФОП перевищує показник припинених майже на 92 тисячі осіб", — заявив він.Гетманцев наголосив, що за останні два місяці кількість новостворених ФОП збільшилась на сім тисяч в порівнянні з припиненими, або ж склала 47 тисяч платників проти 40 тисяч припинених ФОП.Нардеп зауважив, що зазначені цифри не свідчать ані про економічне зростання, ані про падіння кількості підприємців. "Адже, на жаль, інститут єдиного податку став інструментом не розвитку підприємництва, а ухилення від оподаткування великого і середнього бізнесу. Принагідно дякую реальному малому бізнесу за економічний фронт та підтримку держави", — додав він.Нагадаємо, 4 грудня Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу, згідно з яким підвищені податки для фізичних осіб-підприємців діятимуть не з 1 жовтня, а з 1 січня 2025 року.