# бізнес

Словацька делегація планує відвідати столицю Росії Москву, аби домовитися про збільшення постачання російських нафти та газу. Це відбувається, попри план Європейського Союзу повністю відмовитися від енергоносіїв із Росії.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на заяву Міністерства закордонних справ Словаччини.Там зазначається, що міжурядова російсько-словацька комісія з економічної та науково-технічної співпраці проведе засідання в Москві 26 жовтня."Це перша подібна зустріч з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України", — зауважили аналітики.За словами представників словацького міністерства, на зустрічі обговорять питання енергетики, зокрема, ядерної, сільського господарства, навколишнього середовища, спорту та культури.Зустріч у Москві відбудеться після неодноразових поїздок прем'єр-міністра Роберта Фіцо до столиці країни-агресорки."Основна тема — енергетика та можливість співпраці в забезпеченні постачань стратегічних ресурсів", — заявили в міністерстві.Словаки також серйозно зацікавлені в обговоренні постачань газу та продовження постачань нафти.Як відомо, Словаччина, яка купує російські енергоносії, має припинити закупівлі газу до кінця 2027 року. Це має відбутися, згідно з планом ЄС, що спрямований на позбавлення Росії грошей для війни в Україні.У міністерстві заявили, що Словаччина планує одночасно розвивати відносини з Росією та продовжувати "дотримуватися зобов'язань в ЄС і НАТО". Країні нібито потрібний "простір для діалогу".Нагадаємо, 17 жовтня стало відомо, що Україна звернулася до ЄС із проханням надати нову позику на 70 мільярдів євро. Київ пояснив таку потребу значними витратами на війну. Словаччина й Угорщина не долучаться до фінансування..

Банки в Україні посилюють вимоги до кредитування бізнесу, підвищують процентні ставки та частіше висувають жорсткіші умови щодо застави. У третьому кварталі 2026 року рівень схвалення заявок на кредити підприємствам знизився вперше із середини 2024 року. Водночас банки очікують зростання кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців. Про це свідчать результати "Опитування про умови банківського кредитування", які опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.Банки посилюють вимоги до кредитів для бізнесуУ третьому кварталі кредитні стандарти для корпоративного сектору стали жорсткішими. Надалі банки планують продовжувати посилення вимог, передусім для великих підприємств.Крім того, фінансові установи повідомили про зниження рівня схвалення заявок на кредити бізнесу. Це сталося вперше із середини 2024 року. Серед змін в умовах кредитування банки відзначили підвищення процентних ставок і посилення вимог до застави.Водночас баланс відповідей щодо зміни обсягів корпоративного кредитування опустився до найнижчого рівня з другого кварталу 2023 року. Попри це, банки прогнозують подальше зростання кредитних портфелів.Попит на кредити бізнесу зростає, але є виняткиУ третьому кварталі загальний попит підприємств на банківські кредити зріс. Однак уперше з початку 2023 року банки не зафіксували збільшення попиту з боку малого та середнього бізнесу (МСП), а також на кредити в національній валюті.Протягом наступних 12 місяців фінансові установи очікують зростання попиту на всі види кредитів для підприємств. Найбільше може зрости попит на позики великим компаніям, короткострокові кредити та кредити у гривні.Боргове навантаження великих підприємств у звітному кварталі залишалося на середньому рівні, тоді як у малого та середнього бізнесу воно було низьким.Банки очікують погіршення якості кредитівПопри очікуване розширення кредитних портфелів, банки прогнозують погіршення якості позик як бізнесу, так і населення.Зокрема, негативні очікування щодо якості кредитного портфеля домогосподарств зберігаються вже п’ятий квартал поспіль. Водночас боргове навантаження населення, за оцінками респондентів, залишається низьким.Банки також повідомили про посилення всіх видів ризиків і очікують їх подальшого зростання. Найбільше занепокоєння викликають кредитний і валютний ризики.Споживчі кредити зростають, попит на іпотеку може знизитисяУ третьому кварталі попит населення на банківські кредити дещо підвищився. Банки очікують, що протягом наступних 12 місяців попит на споживчі позики продовжить зростати.Водночас уперше з кінця 2024 року фінансові установи прогнозують зниження попиту на іпотечні кредити.На відміну від корпоративного сегмента, у кредитуванні населення банки пом’якшували стандарти як для іпотеки, так і для споживчих позик. Надалі вони планують продовжувати цю тенденцію.Рівень схвалення заявок на кредити фізичних осіб у третьому кварталі зріс, причому найбільше — в іпотечному сегменті.Чого очікують банки протягом наступного рокуЗа результатами опитування, банки розраховують на подальше зростання кредитування бізнесу та населення. Однак корпоративний сегмент стикається з жорсткішими умовами отримання фінансування, а фінансові установи готуються до подальшого посилення кредитних стандартів для підприємств.Водночас у роздрібному кредитуванні банки налаштовані оптимістичніше щодо споживчих позик, хоча очікують зниження попиту на іпотеку. Загальним викликом для обох сегментів залишається прогнозоване погіршення якості кредитних портфелів і зростання ризиків.Нагадаємо, українці можуть замовити кредитний звіт через інтелектуального помічника "Дія.AI". Для цього достатньо сформулювати відповідний запит у застосунку "Дія" — система автоматично передасть необхідні дані до Українського бюро кредитних історій (УБКІ)..

Аграрії станом на вівторок, 20 жовтня, намолотили 39,10 мільйона тонн зернових і зернобобових зі 7,90 мільйона гектарів, що складає 68,1% площ, засіяних цими культурами.Про це повідомили на сайті Міністерство аграрної політики та продовольства."Валовий збір олійних культур — соняшнику, сої та ріпаку — сягнув майже 16 мільйонів тонн", — ідеться в повідомленні.Окрім того, у відомстві додали, що аграрії повністю зібрали пшеницю, ячмінь, горох і ріпак.Пшениця — зібрано 26 171,4 тисячі тонн із площі 5 117,9 тисячі гектарів. Середня врожайність — 51,1 ц/га.Ячмінь — намолочено 6 550,7 тисячі тонн із 1 483,1 тисячі гектарів за врожайності 44,2 ц/га. Горох — зібрано 833,4 тисячі тонн із 302,2 тисячі гектарів. Середня врожайність — 27,6 ц/га.Ріпак озимий і ярий — намолочено 3 896,7 тисячі тонн із 1 328,8 тисячі гектарів за врожайності 29,3 ц/га.Найбільші площі зернових і зернобобових культур обмолочено в таких областях:Одеська область — 1 225,6 тисячі гектарів, валовий збір зернових — 5 689,2 тисячі тонн. Зокрема, зібрано 3 801 тисячі тонн пшениці, 1 475,5 тисячі тонн ячменю та 303,7 тисячі тонн гороху.Дніпропетровська область — 725,19 тисячі гектарів, валовий збір — 2 886,6 тисячі тонн. Зібрано 2 040,3 тисячі тонн пшениці, 574,6 тисячі тонн ячменю та 37 тисячі тонн гороху.Миколаївська область — 695,4 тисячі гектарів, валовий збір — 2 758,78 тисячі тонн. Зокрема, намолочено 1 873,5 тисячі тонн пшениці, 648,7 тисячі тонн ячменю та 118 тисячі тонн гороху."За врожайністю зернових лідирують господарства Хмельницької області — 70,7 ц/га. Високі показники також мають Сумська (68,2 ц/га), Вінницька (62,6 ц/га) та Івано-Франківська (59 ц/га) області", — зауважили в міністерстві.Триває збирання пізніх культур.Соняшник — обмолочено 4 122,7 тисячі гектарів, або 79% прогнозованої площі. За врожайності 22 ц/га намолочено 9 076,5 тисячі тонн.Кукурудза — обмолочено 911,8 тисячі гектарів, або 20% прогнозованої площі. За врожайності 58,8 ц/га зібрано 5 362,9 тисячі тонн.Соя — обмолочено 1 382,5 тисячі гектарів, або 86% прогнозованої площі. За врожайності 21,8 ц/га намолочено 3 013,5 тисячі тонн.Цукрові буряки — викопано 58,2 тисячі гектарів, або 34% прогнозованої площі. За врожайності 493 ц/га зібрано 2 869,6 тисячі тонн.Просо — обмолочено 38,3 тисячі гектарів, або 94% прогнозованої площі. За врожайності 23 ц/га намолочено 88,1 тисячі тонн.Гречка — обмолочено 45,9 тисячі гектарів, або 95% прогнозованої площі. За врожайності 12,5 ц/га зібрано 57,3 тисячі тонн.Нагадаємо, на початку жовтні в Міністерстві аграрної політики та продовольства повідомляли, що посіви озимих зернових в Україні не відповідають прогнозам..

Адміністрація Дональда Трампа дозволила продаж нафтових танкерів, що перебувають під санкціями, аби ці судна могли на законних підставах перевозити сиру нафту.Про це повідомив міністр енергетики США Кріс Райт, його цитує видання Bloomberg.За його словами, озвученими в понеділок на заході компанії Citadel Securities у Нью-Йорку, уряд США співпрацює з інвесторами, які купують підсанкційні танкери, відновлюють їх і використовують для перевезення нафти, на яку не поширюються санкції."Ми переведемо частину суден із того, що я називаю "флотом поганих хлопців", до "флоту хороших хлопців". Вони більше не перевозитимуть підсанкційну нафту", — зазначив Райт.Коментарі Райта стали першим детальним публічним поясненням з боку адміністрації Трампа щодо використання підсанкційних танкерів. Цей крок спрямований на збільшення кількості суден, доступних для транспортування сирої нафти, та відновлення постачань, що постраждали через конфлікт за участю Ірану та фактичне перекриття Ормузької протоки.Райт повідомив, що адміністрація Трампа запровадила процедуру надання суднам легального статусу. Він відкинув припущення про те, що США просто знімають санкції з танкерів, які раніше перевозили нафту з таких країн, як Росія чи Іран."Ми перетворюємо "тіньові" танкери на легальні. Про зняття санкцій не йдеться", — знайшов пояснювальну лазівку Райт.Це рішення ухвалено в той час, коли республіканці в США стикаються з невдоволенням виборців, стурбованих зростанням цін на пальне — всього за декілька тижнів до проміжних виборів. Ціни на бензин і дизельне пальне різко підскочили на тлі конфлікту на Близькому Сході, що стало додатковим тягарем для громадян, які й без того переймаються доступністю товарів.За оцінками Райта, до світового "тіньового флоту" — сукупності танкерів, що перебувають під санкціями, — входить близько 1 600 суден. Зусилля адміністрації Трампа щодо їх легалізації можуть зрештою поповнити законний флот "десятками" або навіть "сотнями" танкерів."Ризики, пов’язані з транспортуванням нафти через протоку, призвели до стрімкого зростання вартості морських перевезень. Нині транспортування нафти з Перської затоки до Східної Азії коштує більш ніж у шість разів дорожче, ніж до початку конфлікту", — підсумували аналітики видання.Нагадаємо, що президент США Дональд Трамп у ніч на 16 жовтня підписав указ про скасування ключових санкцій, обмежень і тарифних положень проти Росії, передбачених "Законом Ліндсі Грема". За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, таке рішення відкриває для Москви додаткові можливості щодо фінансування та затягування війни проти України..

За дев’ять місяців 2026 року в Україні зафіксували 1 293 справи про банкрутство фізичних осіб. Найчастіше до процедури неплатоспроможності вдаються українці віком від 25 до 45 років, водночас цього року жінки вперше за останній час випередили чоловіків за кількістю таких справ. Про це свідчать дані "Опендатабот". Кількість справ про банкрутство Упродовж січня-вересня 2026 року в судах розглядали 1 293 справи про банкрутство українців. Порівняно з відповідним періодом минулого року показник зріс на 37%.Кількість громадян, які ініціюють процедуру визнання неплатоспроможності, збільшується вже четвертий рік поспіль після спаду на початку повномасштабної війни. Нині справ на 40% більше, ніж за весь 2024 рік.Водночас показник за дев’ять місяців 2026-го майже дорівнює результату за весь попередній рік. У 2025 році у справах про банкрутство фігурували 1 348 людей. Загалом із 2021 року неплатоспроможними визнали 5 014 українців.Жінки частіше за чоловіків опиняються у справах про банкрутствоЗа даними "Опендатабот", у 2026 році жінки частіше за чоловіків опиняються у справах про неплатоспроможність, на них припадає 53% усіх випадків: 685 проти 608 у чоловіків. Торік ситуація була протилежною — чоловіки становили 51% від загальної кількості банкрутств.Найчастіше процедуру банкрутства проходять українці віком від 25 до 45 років. У цій категорії налічується 876 осіб — близько двох третин від загальної кількості. Ще 304 людини старші за 45 років, а 113 — молодші за 25 років. Наймолодшому українцю, який цьогоріч проходить процедуру банкрутства, виповнилося 20 років, найстаршому — 77.Київ — лідер за кількістю справНайбільше справ про неплатоспроможність зафіксували в судах столиці — 228. На другому місці Київська область зі 130 справами, на третьому — Львівщина, де розглядають 109 таких справ. Загалом на ці три регіони припадає понад третина всіх випадків.Найбільше зростання кількості справ зафіксували на Кіровоградщині: показник більш ніж подвоївся — із 20 до 43. На Київщині кількість справ збільшилася на 86%, а на Тернопільщині — на 64%.Водночас у низці регіонів кількість справ зменшилася. Зокрема, на Вінниччині показник скоротився із 77 до 63, на Одещині — із 68 до 64, а на Миколаївщині — із 16 до 11.Банкрутство не означає автоматичного списання боргівВ Україні фізичні особи отримали можливість офіційно визнавати себе банкрутами в жовтні 2019 року. Ініціювати таку процедуру може лише сам боржник — кредитори не мають права розпочинати її замість нього.Водночас визнання банкрутства не означає, що всі борги автоматично спишуть. Частину зобов’язань доведеться погасити, зокрема коштом продажу майна. Борги зі сплати аліментів списанню не підлягають.Процедура також має довгострокові наслідки. Протягом п’яти років після визнання банкрутства людина зобов’язана повідомляти про свою неплатоспроможність перед укладенням кредитних договорів або отриманням позик. Крім того, повторно ініціювати процедуру банкрутства не можна, якщо попередні борги не погашені повністю.Нагадаємо, прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомляв, що цього року російські удари завдали українському бізнесу 7,7 мільярда прямих збитків. Внаслідок атак знищено або пошкоджено понад 1 мільйон квадратних метрів складських, виробничих і логістичних приміщень..

Цього року російські удари завдали українському бізнесу 7,7 мільярда прямих збитків. Внаслідок атак знищено або пошкоджено понад 1 мільйон квадратних метрів складських, виробничих і логістичних приміщень.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький в інтерв'ю BBC News Україна. За його словами, уряд прагне забезпечити підприємства інструментами, які допоможуть їм працювати попри наслідки російських атак. Зокрема, держава передає бізнесу приміщення для релокації та розосередження складів і виробництв.Також у державному бюджеті на цей рік передбачили 18 мільярдів гривень на компенсацію відсоткових ставок за програмою "Доступні кредити 5-7-9%".Окремим напрямом підтримки залишається робота морських портів. Через високі ризики судна, які заходять в українські порти, не можуть отримати міжнародне страхування на прийнятних умовах. Тому держава взяла на себе часткову компенсацію можливих збитків."Від цього напряму залежить робота аграрного сектору та сотень тисяч людей у ньому. Ми постійно на зв'язку з бізнесом і разом шукаємо рішення", — додав очільник уряду.Нагадаємо, раніше Україна ухвалила третій пакет регуляторних змін, спрямованих на розширення кредитної підтримки економіки. Нові правила мають полегшити доступ до фінансування підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК), енергетичної галузі та бізнесу, який зазнав руйнувань унаслідок війни. Додамо українці можуть замовити кредитний звіт через інтелектуального помічника "Дія.AI". Для цього достатньо сформулювати відповідний запит у застосунку "Дія" — система автоматично передасть необхідні дані до Українського бюро кредитних історій (УБКІ)..

Уряд України виходить на фінальну стадію оновлення механізму бронювання військовозобов’язаних, аби усунути прогалини та ліквідувати схеми зловживань. Очікується, що нові правила стануть більш справедливими та захистять лише ті підприємства, які дійсно забезпечують життєдіяльність країни.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький в інтерв'ю "BBC Україна".Боротьба зі зловживаннямиЗа словами посадовця, уряд планує вже найближчими днями завершити підготовку оновленого порядку бронювання працівників від мобілізації. Головна мета нововведень — зробити процедуру прозорою та унеможливити використання сірих схем."Цього тижня будуть фіналізовані зміни до системи бронювання, щоб зробити її більш справедливою. Вони спрямовані проти зловживань, які, на жаль, існують. Ми не приховуємо цю проблему і говоримо про неї відкрито", — зазначив урядовець.Доля критично важливих підприємствВодночас очільник уряду запевнив, що нововведення не створять перешкод для роботи стратегічно важливого бізнесу та об'єктів інфраструктури. Перевірки та зміни торкнуться лише тих, хто зловживав наданими можливостями."Справді критичних для держави підприємств ці зміни не торкнуться. Вони працюватимуть як і раніше", — наголосив глава Кабміну.Він також додав, що перегляду підлягатимуть виключно спірні прецеденти: "Переглядаємо лише ті випадки, коли статус критичності використовують формально, щоб забронювати людей, не пов'язаних із дійсно критичною роботою".Нагадаємо, держава готує жорсткіші заходи контролю за процедурою бронювання військовозобов'язаних працівників, приділяючи особливу увагу IT-сектору. У Міністерстві цифрової трансформації попередили бізнес, що будь-які маніпуляції зі списками заброньованих можуть призвести до скасування або перегляду всього механізму..

У Луцьку тимчасово зупинило роботу підприємство "Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ" (Kromberg & Schubert). Причиною стало погіршення безпекової ситуації після російських атак. На підприємстві заявили, що наразі оцінюють обставини та визначають подальші кроки.Про це повідомили на офіційній сторінці Kromberg & Schubert Lutsk у Facebook."Робота підприємства зупинена! Наш безумовний пріоритет — безпека, життя та здоров’я кожного з працівників. Наразі ми оцінюємо поточні обставини та координуємо всі подальші кроки", — йдеться в повідомленні.Там також подякували рятувальникам ДСНС і всім службам екстреного реагування за оперативну роботу та захист людей."Просимо працівників залишатися на зв'язку зі своїми безпосередніми керівниками. Офіційну інформацію щодо повернення до роботи повідомимо на наших  внутрішніх каналах зв'язку, щойно це стане можливим", — підсумували в заяві підприємства.Раніше, 16 жовтня, російські війська здійснили три атаки (зокрема, ударними безпілотниками) по території підприємства з іноземними інвестиціями в Луцьку.Завод працює у Луцьку понад 20 років, забезпечує близько 5 000 робочих місць та виготовляє електричні бортові кабельні системи для провідних світових автомобільних брендів (Audi, BMW, Mercedes-Benz, Skoda, Porsche тощо).У вересні російські балістичні удари на початку вересня вивели з ладу три найбільші металургійні підприємства України, на які припадало близько 90% виробництва сталі в країні. Через пошкодження заводи були змушені зупинити роботу, а терміни відновлення наразі залишаються невідомими.Нагадаємо, що внаслідок нічної дронової атаки в п’ятницю в Чорткові Тернопільської області майже повністю знищене підприємство. Воно є головним місцевим платником податків і роботодавцем для місцевих мешканців..

Українські тепличні комбінати продовжують активно підвищувати ціни на помідори. Висхідний ціновий тренд на ринку тепличного томата в країні сформувався ще минулого тижня.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Таку ситуацію вони пов’язують із доволі суттєвим скороченням пропозиції цієї продукції на ринку на тлі високого попиту на тепличні томати.На теперішній момент тепличні томати вже надходять у продаж по 50-75 гривень за кілограм (1,68-1,92 долара за кілограм), що в середньому на 14% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.Учасники ринку зазначили, що постачання цієї продукції з місцевих тепличних комбінатів зараз є доволі обмеженими та нестабільними.«У більшості стаціонарних тепличних комбінатів дозрівання томатів суттєво сповільнилося через похолодання, а постачання цієї продукції з плівкових теплиць взагалі припинилися», — констатували експерти.Вони додали, що компенсувати нестачу пропозиції місцевих тепличних овочів за рахунок імпортної продукції продавцям поки що не вдається."Проте, попри чергове подорожчання в цьому сегменті, зараз тепличні комбінати України реалізують томати в середньому на 18% дешевше, ніж у середині жовтня 2025 року", — зауважили аналітики.Водночас ключові гравці ринку акцентували, що подорожчання місцевого томата вже розпочало стимулювати зростання постачань цієї продукції із зовнішнього ринку.Нагадаємо, що ще в середині вересня змінилися ціни на низку овочів та фруктів. Зокрема, дорожчали помідори, огірки, цибуля та буряк, водночас продавці тоді розпочали знижувати ціни на яблука та груші..

Мережа магазинів "Сирне королівство", що спеціалізується на продажі сирів із різних країн світу, призупиняє роботу. Підприємці згортають бізнес в Україні, це відбудеться наприкінці 2026 року.Про це повідомив офіційний сайт "Сирного королівства".За роки повномасштабної війни мережа втратила близько 60% своїх магазинів. Додаткового важкого удару зазнав бізнес улітку 2025 року, коли російська атака повністю знищила головний офіс компанії в Києві та спалила сервери з базами даних."Російські "шахеди" знищили наш офіс. На щастя, у той момент працівників у ньому не було. Всі живі — і це головне. Офіс вигорів вщент", — інформували тоді в компанії.В офісі компанії тоді зазначали, що згоріли всі сервери з базами даних і документи, тому в роботі виникали "певні незручності", оскільки багато процесів довелося робити вручну.Зазначається, що за 15 років роботи компанія виросла до найбільшої спеціалізованої сирної мережі в Україні, яка налічувала 84 магазини та пропонувала понад 100 видів європейського сиру.Наприкінці 2026 року компанія вже офіційно оголосила про призупинення діяльності, а частину точок раніше трансформували в інші проєкти.Раніше експерти зазначали, що в Україні можуть зупинити роботу великі виробники сирів, якщо імпорт іноземного продукту захопить майже увесь ринок. Зараз до проблем галузі додалися й постійні обстріли, які знищують виробництво.Унаслідок нічної дронової атаки в Чорткові Тернопільської області майже повністю знищене підприємство. Воно є головним місцевим платником податків і роботодавцем для місцевих мешканців..

Україна ухвалила третій пакет регуляторних змін, спрямованих на розширення кредитної підтримки економіки. Нові правила мають полегшити доступ до фінансування підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК), енергетичної галузі та бізнесу, який зазнав руйнувань унаслідок війни. Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний. За його словами, мета змін — допомогти українським підприємствам продовжувати роботу, відновлювати виробництво та розвиватися попри посилення російських атак.Кредити під заставу майбутньої виручки: що зміниться для ОПК та енергетикиОдним із ключових нововведень стане спрощення доступу підприємств ОПК та енергетики до кредитів під заставу майбутньої виручки за контрактами.Для договорів із визначеними державними замовниками та учасниками енергетичного ринку коефіцієнт ліквідності такої застави підвищать із 0,3 до 0,75. Це дасть змогу банкам збільшити обсяги фінансування підприємств, які виконують важливі замовлення, але не мають достатньо традиційного заставного майна.Кредитування під заставу товарів в обороті та переробціТакож передбачено розширення можливостей кредитування під заставу товарів в обороті або переробці. Під час оцінювання кредитного ризику банки зможуть враховувати фактичну вартість таких товарів для кредитів строком до 18 місяців.Очікується, що це зробить управління товарними запасами гнучкішим і поліпшить доступ підприємств до позикових коштів.Фінансова підтримка підприємств, пошкоджених через війнуОкремий напрям змін стосується бізнесу, майно якого було пошкоджене, знищене або заміноване внаслідок бойових дій. Банки зможуть оцінювати здатність таких підприємств обслуговувати борги з урахуванням прогнозних фінансових показників і перспектив відновлення діяльності.У поєднанні з реструктуризацією заборгованості це має допомогти підприємствам зменшити боргове навантаження на період відновлення та зберегти доступ до кредитного фінансування.Банкам спростять роботу в межах державних кредитних програмКрім того, новий пакет передбачає зменшення операційного навантаження на банки, які беруть участь у державних програмах кредитної підтримки. Зокрема, затримки з компенсацією процентних доходів не призводитимуть автоматично до необхідності застосовувати складніші процедури оцінювання кредитних ризиків і роботи з проблемними активами.Попередні зміни були спрямовані на підтримку агросектору та громадПишний нагадав, що попередні два пакети регуляторних змін були спрямовані на підтримку аграрного сектору, виробників і територіальних громад, які відновлюють критичну інфраструктуру.За словами голови НБУ, подальше використання потенціалу банківської системи для підтримки української економіки має поєднуватися зі збереженням її фінансової стійкості.Нагадаємо, українці можуть замовити кредитний звіт через інтелектуального помічника "Дія.AI". Для цього достатньо сформулювати відповідний запит у застосунку "Дія" — система автоматично передасть необхідні дані до Українського бюро кредитних історій (УБКІ)..

В Україні зберігаються високі темпи банківського кредитування бізнесу та населення. У вересні 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 32% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, а кредити фізичним особам — на 38%. Про це свідчать оновлені оперативні дані Національного банку України (НБУ). За даними регулятора, банки продовжують нарощувати кредитування, попри вплив минулорічного списання проблемних позик на статистику валових кредитів.У грудні 2025 року державні банки списали значний обсяг старих непрацюючих кредитів. Через це показник валового кредитного портфеля зменшився, що й надалі впливатиме на розрахунок річних темпів його зростання протягом 2026 року.Тому для оцінювання реальної динаміки кредитування НБУ рекомендує звертати увагу на чисті кредити. Цей показник дає змогу коректніше оцінити зміни кредитної активності банків без викривлення, пов’язаного зі списанням проблемної заборгованості.Кошти клієнтів у банках також зростаютьПозитивну динаміку демонструють і гривневі кошти на банківських рахунках. У вересні 2026 року їхній обсяг зріс на 21% у річному вимірі на рахунках бізнесу, зокрема суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ. Кошти фізичних осіб збільшилися на 17% порівняно з вереснем 2025 року.Таким чином, оперативна статистика НБУ свідчить про подальше зростання як кредитування, так і гривневих заощаджень клієнтів у банківській системі України.У Національному банку зазначають, що наведені оперативні дані можуть бути уточнені після отримання та опрацювання показників місячної звітності банків.Нагадаємо, раніше у регуляторі повідомляли, що українському бізнесу стане простіше залучати банківське фінансування без значних обсягів нерухомості чи обладнання для забезпечення кредиту. Національний банк дозволив банкам враховувати майнові права на кошти за вже відвантажені товари, виконані роботи або надані послуги.Читайте також: Кожен сьомий українець позичає на продукти й одяг: хто найчастіше купує базові товари в кредит.

Високопоставлені російські чиновники прямо заявили, що війна в Ірані — а не українські удари по російських нафтопереробних заводах — є головною причиною глобального дефіциту дизельного пального.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War)."Москва використала угоду щодо пального від 9 жовтня, щоби переконати США підтримати переговорну позицію Росії", — зазначили експерти.Зокрема, віцепрем'єр-міністр і міністр економіки Росії Олександр Новак заявив, що "проблеми в Ормузькій протоці" спричинили загальне скорочення світових потужностей із переробки нафти, дестабілізувавши ринки дизельного пального в США та світі.Водночас заступник міністра закордонних справ Росії Георгій Борисенко заявив, що запорукою стабільного постачання пального до США є "врегулювання конфлікту навколо Ірану"."Визнання представниками Кремля війни в Ірані ключовою причиною дефіциту дизельного пального в США та світі відбулося після заяв російських посадовців нижчого рангу та ультранаціоналістів про те, що українські удари по російських НПЗ не є причиною високих цін на дизельне пальне у світі", — наголосили аналітики.Тим часом представники Кремля продовжували представляти угоду від 9 жовтня як дипломатичний крок назустріч США. Представник Путіна Кирило Дмитрієв заявив, що деякі західні посадовці виступають проти російсько-американської угоди щодо дизельного пального, оскільки розуміють її величезну користь для "світу та миру".Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що ця угода є взаємовигідним елементом двосторонньої співпраці між США та Росією, і прямо заперечив її прямий зв'язок із переговорною позицією Росії щодо України."Москва неодноразово пропонувала США економічні стимули, які, за її твердженнями, не пов'язані з війною в Україні, намагаючись домогтися поступок щодо цієї війни. Росія значною мірою залежить від доходів від нафти для фінансування війни в Україні й отримала би величезну вигоду, якби їй вдалося переконати США змусити Україну припинити удари по російських НПЗ", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійські посадовці намагаються заспокоїти населення, побоювання якого щодо внутрішнього дефіциту пального зростають.У ніч із 12 на 13 жовтня російські безпілотники  завдали ударів по двох цивільних суднах у виключній економічній зоні Болгарії в південно-західній частині Чорного моря.Влада Франції затримала в Індійському океані танкер, що належав до російського "тіньового флоту".Українські сили нещодавно просунулися на північний схід від Сум.Сили оборони України продовжили кампанію ударів великої дальності по об'єктах критичної інфраструктури й інфраструктурі балістичних ракет Росії.Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський повідомив, що переговорний процес щодо повноправного членства України в Євросоюзі вийшов на новий стратегічний рівень. Сторони 13 жовтня успішно відкрили чергові переговорні кластери, що суттєво наближає нашу державу до європейської родини..

В Україні стартує освітньо-грантова програма "Початок 2", спрямована на підтримку жінок, які розвивають або планують започаткувати бізнес у сфері сільського господарства та суміжних галузях. Учасниці зможуть пройти навчання, отримати наставницьку й психосоціальну підтримку, а також позмагатися за бізнес-ваучери на розвиток власної справи.Про це повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації. За даними відомства, загальний бюджет програми становить близько 4,2 мільйона гривень. Ініціатива покликана допомогти підприємицям, зокрема з регіонів, які найбільше відчувають наслідки війни, масштабувати виробництво та зміцнити свої позиції на ринку.Як проходитиме навчанняПрограма складатиметься з двох етапів. На першому учасниці пройдуть онлайн-навчання, яке охоплюватиме чотири теми: цифрову зрілість, інклюзивні підходи, можливості європейського ринку та енергоефективність.Після завершення базового курсу організатори відберуть 200 учасниць для поглибленої програми. Вона передбачає:проходження онлайн-опитувальника "Компас цифрової зрілості" та отримання персональної дорожньої карти розвитку бізнесу;опрацювання дев'яти практичних навчальних блоків разом із фахівцями;наставницьку та психосоціальну підтримку;можливість долучитися до навчального візиту до Івано-Франківська для обміну досвідом.Поглиблене навчання організують у центрах "Дія.Бізнес" у Дніпрі, Києві, Кременчуці, Кривому Розі, Одесі та Харкові. Для жінок, які не можуть безпечно або регулярно відвідувати центри, передбачили повноцінний дистанційний формат.Скільки грошей зможуть отримати учасниціФінальний пітчинг бізнес-проєктів запланований на березень 2027 року. За його результатами 39 учасниць отримають бізнес-ваучери номіналом 100 тисяч гривень кожен.Десять найсильніших проєктів вийдуть до Grand Pitch Day, де визначать переможницю, яка отримає головний бізнес-ваучер на 270 тисяч гривень.Кошти можна буде спрямувати на закупівлю обладнання, пакування продукції, сертифікацію, реєстрацію торговельної марки, підвищення енергоефективності та інші потреби, пов'язані з розвитком бізнесу.Хто може подати заявкуУчасть у програмі доступна жінкам, які проживають у таких областях:Дніпропетровській;Донецькій;Запорізькій;Київській;Миколаївській;Одеській;Полтавській;Харківській.Подаватися можуть ті, хто вже розвиває власну справу або планує започаткувати бізнес у сфері сільського господарства чи суміжних напрямах. Також до програми можуть долучитися жінки з Донецької області, які через війну отримали статус внутрішньо переміщених осіб і нині проживають в інших регіонах України.Подати заявку можна до 8 листопада 2026 року на офіційному сайті програми "Початок 2".Нагадаємо, раніше експертка ринку праці Тетяна Пашкіна розповідала, що восени цього року ситуація на ринку праці залишається складною. Український бізнес продовжує працювати в умовах гострого дефіциту кадрів.Читайте також: Ринок праці без прикрас: чи справді бракує кадрів, що буде з зарплатами та прогнози на 2026 рік.

У регіонах і громадах України триває робота над формуванням децентралізованої системи складування та зберігання продукції для бізнесу. Роздрібні торгівельні мережі спробують знайти прихисток на Закарпатті, Прикарпатті, Буковина та Львівщині.Про це повідомив заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита."Ворог атакує великі місця зберігання продукції, намагаючись створити продовольчу кризу. Ми відповідаємо на ці виклики конкретними рішеннями на місцях і забезпечуємо сталість роботи продовольчих мереж", — зазначив він.За його словами, на території Закарпаття, Прикарпаття, Буковини та Львівщини вже розгорнуто площі для складування продукції. Також триває робота щодо співпраці з міжнародними партнерами для оптимізації логістики з країн Євросоюзу."Разом з українським бізнесом ми розпочали послідовну та системну роботу щодо зміни підходів до роботи цього сегменту ринку", — запевнив посадовець.Зокрема, на Закарпатті відбувся форум "Інфраструктура зростання", там працювали урядовці, парламентарі, громади та представники українського бізнесу — роздрібних торговельних мереж, серед яких власники, керівники та директори найбільших продуктових і будівельних супермаркетів, гіпермаркетів і маркетплейсів."Аналізуємо виконану роботу, формуємо потребу та запити, даємо рішення, звʼязуємо між собою тих, хто потребує, тих, хто координує, та тих, хто будує, для забезпечення продовольчої безпеки", — підсумував Віктор Микита.Нагадаємо, що 3 вересня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу й інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак..