# бізнес

Україна знайшла безпечніший шлях експорту зерна. В Києві розглядають можливість перевезення зерна залізницею через Молдову. При цьому можливими є знижки за перевезення.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що Київ звернувся до Кишинева з проханням про низький тариф на перевезення вантажів."Російські атаки на "зерновий коридор" та українські порти почастішали. Тому експорт з України через Чорне море до Румунії зіткнувся зі складнощами", — констатували аналітики агенції.Джерела в Україні та Молдові повідомили їй, що Київ хотів би транспортувати своє зерно через Молдову до румунського порту Констанца. І просить 50% знижки від номінальної ставки.Молдова, за їх словами, відповіла пропозицією надати гарантії обсягів перевезення українського зерна. Сторони обговорюють часові рамки й обсяги транзиту збіжжя через Молдову до Констанци."Ми збираємо інформацію про потенційні обсяги від зацікавлених відправників. Процес збору інформації ще не завершено", — сказав Reuters високопоставлений представник української галузі.Колишній керівник Молдовської залізниці Олег Тофілат повідомив агенції, що транзитний залізничний коридор через Молдову може перевозити 4,5 мільйона метричних тонн щорічно.За оцінками України, робочий коридор може забезпечити 10% експорту країни. Молдова вже забезпечувала залізничні перевезення українського зерна 2022-2023 років.Як відомо, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимир Боля в понеділок відвідав Одеську область і обговорив зі своїм українським колегою Миколою Калашником питання покращення залізничного сполучення та розширення транзитної мережі.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Молдова готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Також країни працюють над відкриттям нового спільного пункту пропуску та забезпеченням безперешкодного транзиту українських вантажів..

Заступник керівника Офісу президента та колишній міністр економіки Олексій Соболев став членом наглядової ради Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як представник держави.Відповідне рішення закріпило розпорядження Кабінету міністрів України №763-р, яке опублікували в "Урядовому порталі"."Обрати членом наглядової ради АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Соболева Олексія Дмитровича як представника держави", — йдеться в документі.Головою наглядової ради "Нафтогазу" є Данкан Найтінгейл, незалежними членами — Роберт Слешинський, Ерік Расмуссен, Тор Мартін Анфіннсен, представниками держави — Анна Артеменко та Костянтин Мар’євич. Таким чином наглядову раду "Нафтогазу" повністю сформовано.Що відомо про Олексія СоболеваДержавний службовець, економіст і політик. З 2025 року працював на посаді міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. Раніше, з 2024 по 2025 рік, був першим заступником міністра економіки.Народився 1983 року в Києві. Закінчив Київський національний економічний університет і CFA Institute. Працював керівником активів у Dragon Asset Management, 2015-2016 років — радником міністра інфраструктури, 2016-2018 років керував проєктом Prozorro.Sale у Transparency International Ukraine, з 2018 року очолював "Прозорро.Продажі".Є президентом спільноти фінансових аналітиків CFA Society Ukraine, головою консультативно-наглядової групи CoST Ukraine.Брав участь у переговорах з європейськими партнерами щодо виконання "Плану України" для отримання 50 мільярдів євро фінансової підтримки на 2024-2027 роки за програмою Ukraine Facility.Один із ключових перемовників від українського уряду в так званій "угоді про надра" та створенні інвестиційного фонду між Україною та США.Нагадаємо, що 30 липня президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Олексія Соболева заступником керівника Офісу президента..

Національний банк України впроваджує великий пакет пом'якшення валютних обмежень. Метою змін, що розпочнуть діяти з 11 серпня, є передусім підтримання фізичних осіб. Водночас пакет також містить важливі зміни для юридичних осіб і фінансового сектору.Про це повідомила пресслужба НБУ. Там оцінили, що пом’якшення не створюватимуть ризиків для стійкості валютного ринку з огляду на сформованість передумов і ретельний аналіз кожного окремого заходу.Пом’якшення для фізичних осібПо-перше, збільшується ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти до 200 тисяч гривень на календарний місяць (із 50 тисяч гривень). Одночасно розширюється перелік доступних операцій у межах цього ліміту: можна буде не лише купувати валюту, а й безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.По-друге, підвищується до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень) ліміт на зняття населенням готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном.По-третє, з аналогічною метою НБУ розширює можливості українців оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном із гривневих рахунків:ліміт збільшується до 200 тисяч гривень в еквіваленті на календарний місяць (зі 100 тисяч гривень);у межах цього ліміту населення зможе не лише оплачувати товари, роботи та послуги, а й оренду житла за кордоном;відповідні розрахунки можна здійснювати не лише картою, а й за допомогою переказів із рахунку на рахунок (наприклад, із використанням системи SWIFT) з попередньою купівлею банком валюти за дорученням клієнта.По-четверте — поряд із наявною можливістю населення здійснювати розрахунки за товари, роботи та послуги за кордоном із використанням валютних карток без обмежень додається можливість оплати товарів, робіт і послуг за кордоном за допомогою переказів з валютного рахунку на рахунок отримувача — окремий ліміт для таких операцій встановлено на рівні 200 тисяч гривень на календарний місяць.По-п’яте — ліміт у розмірі 500 тисяч гривень на календарний місяць, що діє для оплати валютною карткою послуг за проживання за кордоном, розширюється також на можливість оплати оренди житла за кордоном.Пом’якшення для юридичних осібПо-перше, з метою підтримання ділової активності збільшуються ліміти на зняття юридичними особами готівкових коштів:із гривневих рахунків у межах України до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень);із використанням гривневих корпоративних карток за кордоном — до 140 тисяч гривень на календарний місяць (з 17,5 тисячі гривень на тиждень);із валютних рахунків в Україні та за кордоном — до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень).По-друге, щоби стимулювати приплив капіталу та посилити обороноздатність країни НБУ збільшує можливості бізнесу в межах валютної лібералізації:По-третє, НБУ надасть можливість українським експортерам сплачувати штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат і збитків на користь контрагентів-нерезидентів за договорами з експорту товарів. Сума таких переказів на календарний рік не має перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.По-четверте — НБУ запроваджує низку інших змін за такими напрямами:репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу;переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;купівля валюти гарантами / поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті;розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами / гарантіями / контргарантіями;переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах;переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням уряду України;перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.Нагадаємо, що Міністерство економіки готує зміни до державної програми страхування воєнних ризиків для бізнесу. Серед іншого, уряд планує поширити її на Київ і область..

Міністерство економіки готує зміни до державної програми страхування воєнних ризиків для бізнесу. Серед іншого, уряд планує поширити її на Київ і область.Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.У Кабінеті міністрів планують розширити механізми постанови №1541, якою запроваджено державний механізм страхування та компенсації воєнних ризиків для бізнесу через Експортно-кредитну агенцію (ЕКА)."Проєкт змін уже направили на погодження центральним органам виконавчої влади, після якого його мають винести на розгляд Кабміну", — зазначила вона.Народна депутатка також оприлюднила зміни, які пропонує Мінекономіки:поширити програму на Київ та Київську область як території підвищеного ризику;дозволити страхувати орендоване майно — це важливо для бізнесу, який працює в орендованих складах, терміналах та інших приміщеннях;включити до програми сільськогосподарську техніку та важкий вантажний транспорт;розширити страхування для паливного сектору: крім приміщень і обладнання АЗС, додати резервуари, запаси пального, пальне в транзиті та транспорт для його перевезення;збільшити до п’яти мільйонів гривень максимальну суму, яку держава компенсує бізнесу на оплату страхової премії."При цьому максимальний ліміт страхового покриття в межах програми наразі залишається 30 мільйонів гривень. Цей ліміт вважають вкрай замалим представники постраждалого бізнесу", — підсумувала Ольга Василевська-Смаглюк.Нагадаємо, що в червні цього року в Україні запустили розширену програму пільгового кредитування для бізнесу, за якою підприємці можуть отримати фінансування до 150 мільйонів гривень під знижену або компенсаційну відсоткову ставку..

Фізичні особи — підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають право на щорічну податкову відпустку тривалістю в один календарний місяць. У цей період ФОП звільняються від сплати єдиного податку та військового збору за умови дотримання законодавчих вимог.Про це повідомляє Головне управління Державної податкової служби у Київській області.Хто може скористатися пільгоюЗгідно з Податковим кодексом, право на податкову відпустку мають лише фізичні особи — підприємці першої та другої груп платників єдиного податку, які не використовують працю найманих осіб. Норма передбачає звільнення від сплати єдиного податку та військового збору на один календарний місяць на рік.Які умови необхідно виконатиДля отримання пільги ФОП має дотримуватися таких вимог:належність до першої або другої групи платників єдиного податку;відсутність найманих працівників;відпустка має тривати повний календарний місяць (з першого до останнього числа);у період відпустки не здійснюється господарська діяльність та не отримуються доходи від підприємництва.Якщо підприємець отримає дохід у місяці, за який заявлено податкову відпустку, право на звільнення від сплати податків автоматично втрачається.Коли та як подавати заявуДля оформлення відпустки необхідно подати до органу контролю заяву у довільній формі. Конкретної дати подання Податковий кодекс не встановлює, однак її доцільно подати до початку місяця відпустки, щоб авансові платежі не були нараховані в інтегрованій картці платника. Заяву можна подати:особисто до податкового органу;поштою;через Електронний кабінет платника у режимі "Листування з ДПС".Чи потрібно сплачувати ЄСВПодаткова відпустка не звільняє підприємця від обов'язку сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Звільнення від сплати ЄСВ цим періодом не передбачено.Виняток становлять лише окремі категорії платників: пенсіонери за віком, особи з інвалідністю, а також підприємці, за яких ЄСВ сплачує роботодавець за основним місцем роботи в розмірі не менше мінімального страхового внеску.Нагадаємо, за даними НБУ, у другому кварталі 2026 року гривня послабилася до долара та євро через зростання попиту на іноземну валюту. Основними причинами стали активізація бюджетних видатків, збільшення імпорту, зокрема для потреб оборонного сектору, та розширення торговельного дефіциту..

Національний банк України ухвалив низку рішень для підтримки підприємств, які постають перед фінансовими труднощами через наслідки війни та російські атаки на критичну інфраструктуру. Як повідомили на офіційному сайті регулятора, зміни передбачають більш гнучкі умови реструктуризації кредитів, розширення можливостей фінансування аграрного сектору та нові підходи до врахування гарантійних інструментів."Національний банк України продовжує реалізацію комплексу анонсованих заходів з метою збереження доступу до фінансування для суб’єктів господарювання стратегічно важливих секторів економіки, зокрема агропромислового комплексу", — зазначили в НБУ.Рішення ухвалено з урахуванням погіршення безпекової ситуації через воєнні дії та систематичні атаки росії на об’єкти критичної інфраструктури. За оцінкою НБУ, нові механізми не створюватимуть загроз для фінансової стабільності, водночас допоможуть підприємствам, які мають потенціал для відновлення, стабілізувати роботу.Одним із ключових кроків стало оновлення правил роботи банків в умовах воєнного стану. Банки отримали можливість не визнавати дефолт боржника у разі короткострокової реструктуризації боргу — до одного року — якщо фінансові труднощі підприємства пов’язані з наслідками повномасштабної агресії рф.Таке послаблення застосовуватиметься до реструктуризацій, проведених із 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027 року, за умови, що банк має підстави вважати: позичальник зможе подолати тимчасові труднощі та відновити обслуговування кредиту.Окремі зміни стосуються підприємств агропромислового комплексу, які зазнали проблем через порушення експортної логістики. НБУ на період до 1 вересня 2027 року змінив підходи до врахування застави у вигляді аграрної продукції. Зокрема, передбачено:збільшення коефіцієнта ліквідності такої застави з 0,4 до 0,75;можливість для банків оцінювати заставу за фактичними залишками продукції на дату розрахунку кредитного ризику;збільшення строку дії кредитних договорів із такою заставою з 12 до 18 місяців.У НБУ зазначають, що ці зміни мають розширити можливості підприємств агросектору залучати додаткове фінансування, покривати потреби в оборотному капіталі, витрати на зберігання продукції та використання альтернативних логістичних маршрутів.Також Національний банк запровадив єдині підходи до врахування гарантійних інструментів на портфельній основі. Вони передбачають два рівні покриття та часткове відшкодування гаранту коштів, отриманих від стягнення іншого забезпечення.Під час підготовки цих змін НБУ співпрацював із міжнародними партнерами, щоб сприяти ширшому використанню таких інструментів, зокрема в межах програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility."Наше завдання — вчасно реагувати й не допустити, щоб тимчасові труднощі позбавляли життєздатні підприємства доступу до фінансування. Наші рішення не скасовують відповідального оцінювання ризиків, але дають банкам більше гнучкості, а підприємствам — можливість пройти складний період, зберегти виробництво та робочі місця", — зазначив голова НБУ Андрій Пишний.Зміни затверджені постановами правління Національного банку України №88 та №89 від 7 серпня 2026 року та набирають чинності з 8 серпня.Варто зауважити, що днями президент України Володимир Зеленський заявив, що основною метою російського удару стали складські приміщення цивільних підприємств і об'єкти інфраструктури.Нагадаємо, 5 серпня уряд терміново організував зустрічі з представниками бізнесу. Як повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, триває опрацювання необхідних рішень для забезпечення безперервної роботи логістичних компаній і торгових підприємств у відповідь на російський ракетний терор..

У четвер, 6 серпня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення з екстреного пакету підтримки українських аграріїв. Це пов’язано з російським терором у Чорному морі та блокуванням експортних маршрутів.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вносимо зміни до програми "5-7-9%", щоб аграрії могли залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів", — зазначив він.За його словами, держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 мільярдів гривень."Це допоможе аграріям закупити все необхідне для проведення польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт української продукції", — запевнив очільник українського уряду.Він додав, що паралельно Кабмін працює з Європейською комісією над тим, аби залучити додаткову підтримку для розширення цієї програми."Також найближчим часом будуть додаткові практичні рішення для підтримки аграріїв", — підсумував Сергій Корецький.Раніше, 3 серпня, український уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це потрібно, щоби запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.Нагадаємо, що сьогодні ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Одна людина загинула. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, окупанти уразили торгівельний суховантаж під прапором Гвінея Бісау, завантажений українською пшеницею..

У липні Росія збільшила видобуток нафти та конденсату після зниження місяцем раніше. Проте цей рівень навряд чи збережеться в серпні. Це пов’язано з новими атаками на нафтопереробні заводи та проблемами з експортною логістикою.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти послалися на два надійні джерела."У липні Росія збільшила видобуток нафти та газового конденсату приблизно на 100 тисяч барелів на добу порівняно з червнем. Загальний обсяг перевищив дев’ять барелів на день", — зазначили аналітики агенції.Вони додали, що цьому посприяли відновлення завантаження нафтопереробних заводів і високий рівень експорту сировини.У статті йдеться про те, що продаж нафти та нафтопродуктів залишається одним із головних джерел надходжень до російського бюджету. Саме тому Москва прагне підтримувати постачання на максимально можливому рівні, попри західні санкції та регулярні удари по нафтовій інфраструктурі.Співрозмовники агенції додали, що вже в серпні зберегти липневі показники, ймовірно, не вдасться. Причиною називають посилення атак безпілотників на російські НПЗ наприкінці липня та на початку серпня, а також брак танкерних потужностей у Чорному морі.За їхніми словами, ці фактори можуть змусити виробників скоротити видобуток, оскільки можливості вивезення додаткових обсягів нафти виявляться обмеженими.У "Банку Росії" раніше теж визнавали, що зниження видобутку на початку року пов'язане з пошкодженням нафтопереробних підприємств і обмеженнями експортної інфраструктури. У звіті регулятора наголошували, що перенаправити вільні обсяги нафти на зовнішній ринок складно через недостатню пропускну спроможність транспортної та портової систем.За інформацією джерел Reuters, Росія розраховує збільшити експорт нафти через західні порти у серпні приблизно на 4% порівняно з липнем. Додаткові обсяги мали з'явитися через позапланові зупинки окремих НПЗ.Проте нові атаки безпілотників можуть скоригувати ці плани. За останній тиждень після ударів тимчасово припинили роботу декілька російських нафтопереробних підприємств. Зокрема, губернатор Ярославської області повідомляв про пожежу на місцевому НПЗ після дронової атаки.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що грузинський нафтопереробний завод "Кулеві" відмовився від російської нафти. Підприємство розпочало переробляти нафту з Казахстану та готується до постачання сировини з Лівії..

Перед судом постануть колишній кінцевий бенефіціарний власник "ПриватБанку" Ігор Коломойський і п’ятеро учасників організованої ним групи. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) обвинувачують їх у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 мільярда гривень.Про це повідомила пресслужба НАБУ. За даними слідства, в січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар "ПриватБанку", тодішній голова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський організував схему заволодіння коштами банку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі установи."Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 мільярда гривень під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю", — акцентували правоохоронці.Вони додали, що надалі частину суми в розмірі понад 446 мільйонів гривень із метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій із купівлі-продажу цінних паперів, а згодом — на рахунки ще двох.Зрештою, кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара "ПриватБанку" Ігоря Коломойського."Ними він розпорядився на власний розсуд — вніс до статутного капіталу банку на виконання вимог Національного банку України", — наголосили в НАБУ.Як відомо, у вересні 2023 року учасникам оборудки повідомили про підозру. У липні 2025 року слідство у справі завершили.Нагадаємо, що "ПриватБанк" 22 травня успішно розгромив спробу своїх колишніх власників, Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, оскаржити рішення суду, винесеного проти них у липні 2025 року..

Співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін заявив, що компанія зазнала найбільших прямих збитків за всю історію свого існування через російські удари по складах. Втрати вже сягають мільярдів гривень.Про це він повідомив в етері телемарафону. За словами Чечоткіна, остаточний розмір збитків ще підраховують, однак уже зараз зрозуміло, що вони стали рекордними для компанії."Прямі збитки сягають мільярдів гривень. Точніше ми ще не порахували, але дуже-дуже багато. Це найбільші втрати за нашу історію", — зазначив співзасновник Rozetka.Водночас він наголосив, що бізнесу, який постраждав від російських атак, необхідна додаткова підтримка з боку держави. Серед можливих механізмів допомоги:доступніше страхування воєнних ризиків із більшими страховими сумами;податкові пільги на період відновлення пошкоджених об'єктів;пільгове кредитування для постраждалих підприємств.Окремо співзасновник Rozetka закликав спростити правила, які регулюють використання приватної протиповітряної оборони. На його думку, чинні вимоги є надто складними, через що бізнес фактично позбавлений можливості самостійно захищати свої об'єкти від повітряних атак.Нагадаємо, 1 серпня рашисти вдарили по складу компанії Rozetka. Тоді на території працювало 270 людей. Одна людина загинула, а ще семеро — отримали поранення.Також 2 серпня російські загарбники знову атакували склад маркетплейсу Rozetka, який розташований у Броварах Київської області. У склад поцілили одразу два ударні дрони типу "Шахед". .

У середу, 5 серпня, прем'єр-міністр Сергій Корецький провів термінову нараду з представниками бізнесу, ритейлу та логістичних компаній.У своєму дописі у Telegram очільник уряду розповів, що країна-агресорка Росія системно завдає ударів по підприємствах, які забезпечують товарами мільйони українців. "Наше завдання — не допустити перебоїв із постачанням продуктів, ліків та інших товарів першої необхідності, насамперед для прифронтових регіонів. Разом із бізнесом опрацьовуємо конкретні рішення для збереження безперервної роботи підприємств. Найближчим часом проведемо окрему предметну нараду з керівництвом НБУ, банківським сектором та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки. Стандартні підходи в умовах війни не працюють — потрібні швидкі та нестандартні підходи", — наголосив він.За словами прем'єра, паралельно уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору. Окремий напрям — страхування воєнних ризиків. "Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у підготовці дієвих механізмів. Держава також готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей. Доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна у триденний строк підготувати перелік таких об’єктів. Дякую малому, середньому та великому бізнесу, який продовжує працювати, відновлюватися, зберігати робочі місця та підтримувати українську економіку попри постійні ворожі атаки", — резюмував Корецький.Нагадаємо, вночі 5 серпня війська країни-агресорки масовано атакували Україну ракетами і дронами. Зокрема, вісім людей загинуло та троє отримали поранення на залізничній станції "Квітнева" поблизу Броварів, де вони очікували на поїзд. Четвер, 6 серпня, в Київській області оголошений Днем жалоби за жертвами російської ракетної атаки.Окрім того, компанія "Епіцентр" втратила один із ключових логістичних центрів у Києві та частину виробничих потужностей на Київщині. Загинув один працівник, ще троє зазнали поранень. До того ж було знищено склад запасних частин та супутніх товарів ПІІ "Тойота-Україна" (Toyota). Через це можливі тимчасові затримки з постачанням окремих запасних частин, аксесуарів, мастильних матеріалів та інших товарів.Зауважимо, президент України Володимир Зеленський сьогодні розповів, що кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. Ідеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року. .

Українські садівники очікують зниження гуртових цін на яблука у новому сезоні. За прогнозами учасників ринку, у січні-травні 2027 року вартість продукції може знизитися через більший урожай та посилення конкуренції на ринку.Про це свідчать результати опитування учасників яблучного ринку, проведеного на каналі EastFruit. За даними аналітиків, 43% респондентів прогнозують падіння цін, 29% — очікують зростання, а ще 29% — не бачать суттєвих змін.Найпоширеніший прогноз — зниження цін на 11-20%. Такий сценарій обрали 25% учасників опитування. Ще 14% очікують падіння більш ніж на 21%.За словами економіста інвестиційного департаменту ФАО Андрія Ярмака, поточний сезон уже показав нетипову ситуацію: ціни на яблука почали знижуватися у другій половині сезону та продовжували падати із січня до червня."Під час збирання яблука продавалися щонайменше на 25% дорожче, ніж після тривалого зберігання", — зазначив експерт.Одним із головних факторів тиску на ціни стане збільшення врожаю. За попередніми оцінками, у 2026 році виробництво яблук в Україні може суттєво зрости. Додатково на ринок впливатимуть збільшення витрат на морський експорт та зростання врожаїв яблук у Молдові й Туреччині.Водночас частину надлишкової пропозиції можуть компенсувати поставки до країн Центральної Азії та Кавказу. Очікується, що у Грузії, Казахстані та Узбекистані врожай яблук буде нижчим, що може підтримати попит на українську продукцію.Втім, остаточна ситуація залежатиме від поведінки виробників. Якщо під час збору врожаю вони активно почнуть продавати яблука, ціни у другій половині сезону 2027 року можуть залишитися на рівні поточного року або навіть не знизитися суттєво.Нагадаємо, директор Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України Микола Фурдига заявив, що тривала спека та дефіцит опадів цього літа негативно вплинули на врожай картоплі в Україні. Через це восени ціни на овоч можуть суттєво зрости.Читайте також: Спека та посуха вдарили по врожаю: у Європі попередили про можливий дефіцит овочів.

Унаслідок російської балістичної атаки в ніч проти 5 серпня було повністю знищено логістичний комплекс PUMA в Україні. Команда компанії не постраждала. Про це повідомили на офіційній сторінці pumaukraine в Instagram."Складно знаходити слова в такі моменти. Та найголовніше — наша команда не постраждала", — йдеться у повідомленні.У компанії попередили, що через втрату складських запасів у найближчі тижні та місяці можливі тимчасові перебої з наявністю окремих товарів бренду."Ми вже працюємо над відновленням поставок і докладаємо максимум зусиль, щоб якнайшвидше забезпечити наявність асортименту", — зазначили в дописі.PUMA — це німецький бренд спортивного одягу, взуття та аксесуарів. Компанія виробляє кросівки, спортивні костюми, футболки, сумки та інше екіпірування для спорту й повсякденного стилю.Нагадаємо, у ніч на 5 серпня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по Київській області із застосуванням балістичних ракет і ударних безпілотників. За даними ДСНС, внаслідок обстрілів загинули 14 людей, ще 22 дістали поранення.Додамо, внаслідок масованої російської атаки в ніч на 5 серпня компанія "Епіцентр" втратила один із ключових логістичних центрів у Києві та частину виробничих потужностей на Київщині. Загинув один працівник, ще троє зазнали поранень..

Приблизно 100 балістичних ракет щомісяця може використовувати Росія проти України. Найімовірніше, атаки на бізнес, склади, виробництво тощо продовжуватимуться.Про це заявив позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов, який опублікував відповідний допис у своїх соцмережах.Він зазначив, що останнім часом росіяни дедалі частіше завдають ударів по цивільній інфраструктурі, зокрема, по складах, виробничих підприємствах, логістичних об'єктах і торгівельних мережах.На його думку, нинішня інтенсивність ударів частково зумовлена використанням Росією накопичених резервів. Водночас надалі окупанти зможуть застосовувати приблизно 100 балістичних ракет щомісяця."Як це відбувається? Ворог знає, де розташовані наші цілі, це не є таємниця. Деякі склади – це абсолютно відкрита інформація. Тому не потрібно жодних супутників, каналів розвідки", — пояснив радник президента України.За його словами, для збору інформації про потенційні цілі росіяни можуть вербувати людей, які за винагороду стежать за роботою складів, фіксують рух вантажівок і обсяги перевезень, а потім передають ці дані російській стороні.Як відомо, нічний масований обстріл росіян спричинив пожежі на двох розподільчих центрах "Сільпо". Внаслідок терористичних ударів загинули шестеро працівників.Водночас внаслідок масованої російської атаки в ніч на 5 серпня компанія "Епіцентр" втратила один із ключових логістичних центрів у Києві та частину виробничих потужностей на Київщині. Загинув один працівник, ще троє зазнали поранень.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський сьогодні заявив, що кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. Ідеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року..

У середу, 5 серпня, уряд терміново організує зустрічі з представниками бізнесу. Триває опрацювання необхідних рішень для забезпечення безперервної роботи логістичних компаній і торгових підприємств у відповідь на російський ракетний терор.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він зазначив, що Мінекономіки отримало відповідні доручення."Росія збільшує та поширює свій терор на бізнес, який обслуговує мільйони людей. Під ударом опинилися українські підприємства, виробництва, торгівельні та логістичні комплекси", — констатував очільник українського уряду.При цьому він наголосив, що жодної військової мети в цих атаках немає — це прямий тероризм."Станом на зараз відомо про 17 загиблих, ще 44 людини отримали поранення. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих", — написав прем’єр-міністр України.Він додав, що пошкоджено житлові будинки, магазини, складську й іншу цивільну інфраструктуру. На місцях працюють 410 рятувальників ДСНС і понад 100 одиниць спеціальної техніки."Дякую рятувальникам, медикам, поліцейським, комунальним службам і всім, хто допомагає постраждалим, надає необхідну медичну допомогу та залучений до ліквідації наслідків", — підсумував Сергій Корецький.. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що основною метою російського удару стали складські приміщення цивільних підприємств і об'єкти інфраструктури..