# бізнес

Бронювання працівників критичних підприємств в Україні через портал "Дія" можуть тимчасово призупинити вже на початку серпня. Це пов’язано з намірами уряду створити координаційний центр із організації бронювання, який має прискіпливіше опікуватися критичними підприємствами.Про це повідомив "Телеграф" із посиланням на власні джерела в парламентському комітеті з питань економічного розвитку. Медійники зазначили, що перша інформація про створення координаційного центру з організації бронювання з’явилася на сайті Мінекономіки 16 липня. Згодом новину швиденько прибрали, але вона вже встигла розлетітися мережею.Своєю чергою, нардепи не оцінили такої урядової творчості, тож член монобільшості Олександр Федієнко разом ще з 21 колегою звернувся до прем’єр-міністра Корецького з проханням пояснити, навіщо створювати ще один орган з бронювання."Наче є рішення про створення цього координаційного центру, а далі — тиша. Крім того, це рішення ухвалив іще старий уряд, а новий уряд зараз із "квадратними" очима мало що розуміє", — додав виданню співрозмовник у фракції "Слуга народу".Згодом у мережу "злили" проєкт урядової постанови про створення координаційного центру, а ось на сайті Кабміну його нема і досі. І судячи з документа, що є в мережі, зміни в процедуру бронювання пропонуються суттєві.Зараз система бронювання виглядає так: підприємство, яке претендує на критичність або наново її підтверджує, повинно звернутися до міністерства чи місцевої ОВА (залежно від типу компанії) й отримати такий статус. Або не отримати, якщо не відповідає критеріям критичності, зазначеним у постанові №76. А далі через портал "Дія" критичне підприємство вже має змогу автоматично бронювати своїх працівників залежно від квот.Планується, що процедура запрацює так: підприємство так само подаватиме пакет документів про визнання критичності в міністерство або ОВА, а ці органи влади зобов’язані направити звернення в координаційний центр для надання рекомендацій та пропозицій щодо визначення критичності. І вже на підставі цих рекомендацій ухвалити рішення."Раніше планували, що "Дія" перестає працювати, розпочинаючи з 8 серпня. Тобто у компаній можуть виникнути проблеми зі швидким, адекватним і логічним перебронюванням через "Дію". І є ймовірність, що цей координаційний штаб в ручному режимі якраз і буде перевіряти критичність підприємств", — пояснило джерело видання в профільному комітеті.Нагадаємо, в пресслужбі Міністерства економіки повідомляли, що в Україні з'явився новий орган, який координуватиме бронювання військовозобов'язаних. Він допомагатиме визначати критично важливі підприємства..

Ринок виробництва безалкогольних напоїв і мінеральних вод в Україні поступово адаптується до нових економічних умов. У 2025 році кількість нових суб’єктів господарювання у цій сфері повернулася до показника 2022 року — за рік було зареєстровано 47 нових компаній.Про це свідчить аналітичне дослідження команди YC.Market, присвячене географії, динаміці створення нових підприємств та лідерам ринку безалкогольних напоїв України.За даними дослідження, упродовж 2022-2025 років галузь щороку поповнювалася новими учасниками. У 2022 році було створено 47 нових суб’єктів господарювання, у 2023 році — 49, а у 2024 році показник знизився до 37 реєстрацій. У 2025 році ринок продемонстрував відновлення — кількість нових компаній зросла до 47.Найбільшу активність у створенні нових підприємств демонстрували Київ, Дніпропетровська, Київська, Львівська та Тернопільська області. Саме ці регіони найчастіше входили до п’ятірки лідерів за кількістю нових реєстрацій, хоча її склад дещо змінювався залежно від року.Аналітики YC.Market зазначають, що географія розвитку галузі відображає як концентрацію бізнес-активності у великих економічних центрах, так і поступове розширення виробництва у регіонах із розвиненою промисловою та логістичною інфраструктурою.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Чи шкідлива дієтична газована вода: лікарі пояснили можливі ризики.

Ринок безалкогольних напоїв України продовжує демонструвати активність. Компанії нарощують доходи, розширюють виробництво та конкурують за позиції серед найбільших гравців галузі.Нове аналітичне дослідження команди YC.Market показує, хто формує ринок безалкогольних напоїв України, які компанії мають найбільші доходи, у яких регіонах зосереджена найбільша кількість учасників та кому належать ключові бізнеси галузі.Однією з ключових характеристик галузі є активна присутність іноземного капіталу: частина найбільших виробників контролюється компаніями, зареєстрованими у Нідерландах, на Кіпрі та в Польщі.Беззаперечним лідером серед проаналізованих компаній стала "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" із доходом понад 18 мільярдів гривень у 2025 році. У межах дослідження було проаналізовано ринок виробництва безалкогольних напоїв і мінеральних вод в Україні. До аналізу увійшли суб’єкти господарювання — компанії та фізичні особи-підприємці, які здійснюють діяльність за ВЕД 11.07 "Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки" та не перебувають у стані припинення.Дослідження охопило чинні суб’єкти господарювання, їхній регіональний розподіл, динаміку нових реєстрацій у 2022-2025 роках, а також фінансові результати найбільших за виручкою компаній за підсумками 2025 року.Регіональний розподіл діючих суб’єктівРинок безалкогольних напоїв найбільше представлений у великих економічних, логістичних і туристичних центрах України.Лідером серед областей за кількістю діючих суб’єктів господарювання стала Львівська область — 78 учасників ринку. До першої п’ятірки також увійшли:Дніпропетровська область — 61 суб’єкт;Закарпатська область — 57 суб’єктів;Одеська область — 54 суб’єкти;Київська область — 50 суб’єктів.Окремо варто зазначити, що місто Київ має 154 діючі суб’єкти господарювання, що є найвищим показником серед усіх адміністративних одиниць.Лідерство цих регіонів пояснюється значною чисельністю населення, містким споживчим ринком, розвиненою торговельною інфраструктурою, логістикою та сферою HoReCa. Саме тут також зосереджено більше дистриб’юторів, виробничих підприємств, а також компаній, які займаються оптовою та роздрібною торгівлею напоями.Висока позиція Закарпатської області може бути пов’язана з туристичною активністю регіону, великою кількістю закладів громадського харчування та традиційною присутністю виробників мінеральної й питної води.Регіони з найменшою кількістю учасників ринкуНайменшу кількість учасників ринку зафіксовано у:Волинській області — 10 суб’єктів;Кіровоградській області — 11 об'єктів;Житомирській області — 12 об'єктів;Херсонській області — 12 об'єктів;Рівненській області — 17 об'єктів;Сумській області — 17 об'єктів.Такий розподіл може пояснюватися меншим обсягом локального ринку, нижчою концентрацією виробничих потужностей, а також тим, що постачання напоїв у ці регіони часто забезпечують компанії, зареєстровані у більших економічних центрах.Окремим фактором для Херсонської області залишаються наслідки повномасштабної війни: окупація частини території, руйнування підприємств, скорочення населення та зниження загальної ділової активності.Таким чином, ринок безалкогольних напоїв України поєднує активне зростання, значну роль великих міжнародних гравців і нерівномірний регіональний розподіл бізнесу.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Чи шкідлива дієтична газована вода: лікарі пояснили можливі ризики.

В Україні розглядають можливість запровадження податку на відбудову. Він мав би замінити п’ятивідсотковий військовий збір після війни.Про це свідчить оновлений Меморандумі про економічну та фінансову політику в межах програми співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ).У документі йдеться про те, що після продовження дії п’ятивідсоткової ставки військового збору на три роки після завершення воєнного стану уряд має намір не допустити скорочення бюджетних надходжень."Після продовження дії п’ятивідсоткової ставки військового податку на три роки після закінчення дії воєнного стану ми забезпечимо, щоби доходи не зменшилися після втрати чинності цим заходом", — ідеться в повідомленні.Автори документа додали, що одним із варіантів, який розглядається, є запровадження податку на відновлення замість військового податку."Його ми включимо до законодавства, що регулює перехід від воєнного стану", — йдеться в меморандумі.Раніше МВФ погодив перенесення термінів запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізосіб-підприємців. Закон має набути чинності зі січня 2028 року замість січня 2027 року.До речі, 7 квітня Верховна Рада України ухвалила проєкт закону №15110, згідно з яким українці матимуть зобов'язання платити п’ятивідсотковий військовий збір ще три роки після закінчення війни.Нагадаємо, що з 1 липня цього року в Україні набрали чинності зміни щодо зарахування надходжень військового збору. Тепер сплачені кошти надходять до спеціального фонду бюджету, їх використовують для виплати грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ..

Бюро економічної безпеки (БЕБ), Державна податкова служба (ДПС) і головний сервісний центр МВС об’єднали бази даних для ліквідації тіньових схем і ухиляння від сплати податків при ввезенні та продажі автомобілів.Про це повідомив директор БЕБ Олександр Цивінський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У кожного імпортованого в Україну автомобіля є біографія. Кордон. Митниця. Реєстрація. Податки. Продаж. Роками ця біографія писалася з пропусками. Авто перетинало кордон і згодом завдяки "сліпим зонам" з’являлося у базах даних державних органів у різних статусах", — зазначив він.Цивінський уточнив, що податкова бачила його як товар на складі імпортера, а сервісний центр МВС — у нового власника."У цих пропусках жили схеми: занижена митна вартість, фіктивні власники, маніпуляції з податковим кредитом. Зараз таких пропусків в державних базах стало менше", — наголосив він.За його словами, БЕБ, Державна податкова служба та головний сервісний центр МВС об'єднали дані. Новий аналітичний інструмент показує весь шлях автомобіля — від імпорту та до кінцевого власника."Там, де схема раніше ховалася між базами, тепер працює аналітика", — констатував очільник БЕБ.Він додав, що наступний крок — VIN-код у податковій накладній. Після цього "переписати біографію" автомобіля стане практично неможливо.Посадовець висловив переконання, що справжня детінізація починається не там, де держава наздоганяє злочин, а там, де вона випереджає його."Можна розслідувати наслідки схем. А можна зробити так, щоби схемі не було де народитися. Ми в БЕБ робимо і перше, і друге. Але саме друге змінює правила гри назавжди", — підсумував Олександр Цивінський.Нагадаємо, що, за підсумками першого півріччя 2026 року, найбільшими регіональними ринками нових легкових автомобілів в Україні стали Київ, Київська, Дніпропетровська, Харківська та Львівська області. Саме на них припало 63% усіх продажів нових авто в країні..

У Москві виявили мертвим колишнього заступника генерального директора компанії "Авіа Груп" Олексія Коршенка. Російські ЗМІ повідомляють, що основною версією смерті є самогубство.Про це повідомляє російське медіа "Агентство.Новости". За інформацією видання, Коршенка знайшли мертвим 6 червня. Telegram-канал ВЧК-ОГПУ стверджує, що його виявили повішеним на балконі, однак знайомі загиблого, за даними журналістів, не вірять у версію самогубства.Як зазначає "Агентство.Новости", за три тижні до смерті 57-річного Коршенка звільнили з посади заступника генерального директора компанії "Авіа Груп", яка управляє терміналами ділової авіації в аеропортах Шереметьєво та Пулково. За словами його колег, звільнення стало для них несподіванкою.Коршенко працював в авіаційній галузі з 1997 року, розпочавши кар'єру в "Аерофлоті". До "Авіа Груп" він перейшов у 2008 році. Компанія "Авіа Груп" керує VIP-терміналами в аеропортах Шереметьєво та Пулково, а також вертолітним майданчиком на острові Валаам, яким регулярно користується російський диктатор Володимир Путін.За даними журналістів, до 2014 року компанію пов'язували зі структурами наближеного до Кремля бізнесмена Геннадія Тимченка. Водночас представники підприємця заявляли, що він продав цей актив ще у 2014 році."Агентство.Новости" також зазначає, що з початку 2022 року в Росії за різних, подекуди підозрілих, обставин загинули понад два десятки топменеджерів великих російських компаній, зокрема "Газпрому", "Новатека" та "Лукойлу".Нагадаємо, у травні в Москві знайшли мертвим генерал-полковника у відставці Станіслава Петрова, який був засновником військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) Росії..

Металургійний сектор може стати одним із локомотивів економічного відновлення, Україна та Європейський Союз мають взаємодоповнювальні переваги в цій галузі, розв’язання її проблем стане одним з пріоритетів.Про це повідомив міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко в дописі на своїй сторінці в Facebook."Ця галузь щосили тримає економічну стійкість країни. І водночас вона чи не найбільше серед інших постраждала внаслідок війни. Знайти відповіді на виклики, з якими стикається український гірничо-металургійний комплекс — серед пріоритетів моєї роботи", — зазначив він.За його словами, попри військові ризики, руйнування та логістичні витрати, галузь працює, інвестує та підтримує економіку.Зокрема, 2025 року підприємства гірничо-металургійного комплексу сформували 7% ВВП України та 15% усього експорту товарів. До того ж металургійні компанії продовжують інвестувати — близько 20% усіх інвестицій у промисловість України забезпечує саме гірничо-металургійний комплекс."І найголовніше — люди. Галузь забезпечує 70 тисяч робочих місць на металургійних підприємствах та ще понад 280 тисяч — у суміжних галузях", — пояснив новоспечений міністр.На його переконання, металургійний сектор може та має стати одним із локомотивів економічного відновлення. Україна та ЄС отримали переваги в цій галузі."Зокрема, ми можемо стати одним із ключових постачальників високоякісної залізорудної сировини й іншої продукції, яка необхідна для декарбонізації європейської металургії. Це створює нові можливості для промислової кооперації, залучення інвестицій і глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів", — зауважив очільник Мінекономіки.Він констатував, що, попри всі виклики, підприємства продовжують виробляти продукцію, підтримувати українську економіку, забезпечувати робочі місця та допомагати зберігати експортний потенціал України."За кожною тонною сталі чи видобутої руди стоїть щоденна праця тисяч людей", — підсумував Олександр Кравченко.Нагадаємо, що минулого року ЄС продовжив безмитний режим для імпорту української сталі та заліза ще на три роки. Таким чином українські виробники мають можливість експортувати продукцію без квот, мит чи інших обмежень..

У Європейському Союзі набула чинності заборона на знищення непроданого одягу, аксесуарів до нього та взуття великими компаніями. Нові правила розпочали діяти 19 липня.Про це повідомив сайт Європейська комісія. Там зазначили, що для середніх компаній аналогічні вимоги набудуть чинності 2030 року, тоді як мікро- та малий бізнес від них звільнений.Заборону запровадили, згідно з регламентом про екодизайн для сталих продуктів. Вона має запобігти марнуванню сировини, води, енергії та праці, витрачених на виробництво товарів, які залишилися непроданими."Відтепер компанії повинні насамперед намагатися зберегти продукцію у використанні. Зокрема, її можна продавати зі знижками або на альтернативних ринках, передавати благодійним організаціям і соціальним підприємствам, ремонтувати, відновлювати або готувати до повторного використання", — йдеться в повідомленні.Знищувати непродані товари дозволять лише у виняткових випадках. Йдеться, зокрема, про небезпечну чи пошкоджену продукцію, підробки, товари, що порушують права інтелектуальної власності, а також речі, від яких відмовилися благодійні організації або програми пожертв."Компанії, які скористаються винятками, мають надати підтверджувальні документи та щороку звітувати про знищені товари. Записи необхідно зберігати протягом п’яти років", — наголосили в Єврокомісії.Дотримання правил контролюватимуть національні органи влади, які зможуть накладати штрафи за порушення.За даними Європейської агенції з навколишнього середовища, до використання знищується приблизно 4-9% текстильної продукції, що надходить на європейський ринок. Це — від 264 до 594 тисяч тонн текстилю щороку.Нагадаємо, що 1 липня Європейський Союз запровадив збір у розмірі трьох євро на дешеві e-commerce посилки з Китаю, які раніше могли ввозитися без сплати мита. Нові правила можуть вплинути на ціни товарів на платформах Shein, Temu та AliExpress..

В Україні стартувало масштабне випробування нових сортів суниці садової (полуниці). Селекція Fresh Forward Inc. має визначити їхню врожайність, стійкість до хвороб і придатність для перероблення в умовах українського клімату.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на власницю розсадницької компанії Rosetta Agro Фредеріку Фогель.Зазначається, що цього року саджанці вже висадили у господарствах Вінницької, Житомирської та Черкаської областей."Восени дослідні насадження планують закласти ще на базі двох наукових установ і аграрного коледжу", — додала вона.За її словами, основне завдання ініціативи — знайти сучасну альтернативу сорту Зенга Зенгана, який понад сім десятиліть залишається одним із головних для виробництва замороженої суниці.Фахівці стверджують, що, попри високі смакові якості ягід, цей сорт дедалі частіше створює проблеми виробникам через невеликі плоди, порівняно низьку врожайність і чутливість до захворювань."Додатковим викликом цього сезону стали тривалі дощі перед збиранням урожаю, які негативно вплинули на якість продукції", — зауважила власниця розсадницької компанії.За словами Фредеріки Фогель, у межах проєкту також вивчають можливості регенеративних технологій вирощування, які можуть підвищити стійкість рослин, зокрема, до грибкових інфекцій."Паралельно оцінюватимуть продуктивність нових сортів і їхню відповідність вимогам виробників, переробників і кінцевих споживачів", — розповіла вона.Консультаційний супровід українських фермерів забезпечують спеціалісти Holland Rosetta, а гарантований збут майбутнього врожаю бере на себе компанія SonderJansen. Проєкт реалізується за підтримки Нідерландського агентства підприємництва (RVO) в межах програми DUBIC.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що в Україні офіційно зареєстрували перші сорти артишоку. До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в країні, внесли два сорти іспанської селекції — Lorca та Tupac, що відкриває можливості для розвитку промислового вирощування цієї культури..

Упродовж першого півріччя цього року платники податків, включені до Реєстру великих платників на 2026 рік, перерахували до зведеного бюджету України 579,6 мільярда гривень податків, зборів та інших платежів. Ця сума є критично важливою для фінансування державних потреб, адже вона становить 48,8 % усіх податкових надходжень до бюджету країни. Про це повідомляє Державна податкова служба України. Керівниця податкової служби Леся Карнаух наголосила на стратегічній важливості сумлінного виконання бізнесом своїх зобов'язань перед державою в умовах війни."Є речі, від яких стійкість країни залежить не менше, ніж від здатності тримати оборону. Належна сплата податків – це те, без чого держава також не вистоїть. Майже кожна друга гривня податків, яка сьогодні надходить до бюджету України, – це внесок великого бізнесу", — сказала вона.За даними ДПСУ, порівняно з аналогічним періодом 2025 року надходження від великих платників зросли на 40,1 мільярда гривень, або на 7,4 %.Які податки та галузі продемонстрували найбільший прирістУ відомстві уточнили, що за підсумками січня — червня 2026 року лідерами за темпами зростання стали кілька ключових напрямків відрахувань:податок на прибуток підприємств — зріс на 19,5 мільярда гривень, що становить +14,6 % до відповідного показника минулого року;податок та збір на доходи фізичних осіб — збільшився на 13,3 мільярда гривень, продемонструвавши приріст у +16 %;податок на додану вартість — додав 9,9 мільярда гривень, або +7,1 %;акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів — зріс на 8,6 мільярда гривень, що дорівнює +15,1 %;рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення — збільшилася на 7,1 мільярда гривень, показавши рекордний стрибок у +35,2 %.З боку секторів економіки найвища динаміка наповнення казни зафіксована у таких сферах діяльності:постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря — приріст склав +15,9 мільярда гривень, або +30,9 %;фінансова та страхова діяльність — додатково принесла +15,1 мільярда гривень, що становить +13,5 %;переробна промисловість — додала до бюджету +11,3 мільярда гривень, продемонструвавши ріст на +9,5 %.Податківці запевняють, що їхньою головною місією залишається всебічна підтримка підприємців, які чесно працюють на благо держави."Сьогодні кожна гривня податків має особливе значення для країни. Те, що великий бізнес навіть у воєнний час працює, розвивається і збільшує сплату податків, говорить про його відповідальність і віру в майбутнє України. Завдання ДПС – бути поруч із платниками: допомагати знаходити рішення, спрощувати взаємодію та будувати відносини, засновані на довірі й партнерстві. Саме так ми можемо досягати результату разом", — додала Леся Карнаух.Нагадаємо, раніше правоохоронці підбили проміжні підсумки всеукраїнської спецоперації "Бюджет", у межах якої розслідують масштабні розкрадання державних коштів. За даними слідства, лише за два тижні встановлені збитки перевищили 1,2 мільярда гривень..

Російська нафтова інфраструктура серйозно потерпає внаслідок атак українських безпілотників. Це спричиняє економічний шок, і не лише для Росії. Наслідки відчуваються, зокрема, у Сполучених Штатах Америки.Такий висновок зробили аналітики видання Axios. Вони зазначили, що ефективність української кампанії з використанням безпілотників сприяє зростанню світових цін на енергоносії, які й без того підвищилися через війну в Ірані."Наслідки цього тепер відчутні й у США. Після того, як минулого тижня Росія заборонила експорт палива, у четвер ціни на дизельне паливо в США трохи перевищили п’ять доларів за галон", — констатували автори статті.Вони додали, що зростання цін відображає глобальну гонитву за запасами палива, яке має вирішальне значення для таких галузей, як сільське господарство, будівництво та наземний транспорт."Російська заборона на експорт — це те, що натякає на інтенсивність поточних потрясінь у російській економіці. Водночас Москва намагається приховати вплив війни на свою економіку з моменту початку вторгнення в Україну в лютому 2022 року", — акцентували аналітики.Річ у тому, що Росія останнім часом припинила публічно оприлюднювати значну частину своїх економічних даних.Деякі західні розвідувальні служби вважають, що ті цифри, які вона все ж оприлюднює, є сфальсифікованими, щоби представити зовнішньому світу оптимістичнішу картину.Нагадаємо, що 16 липня та в ніч на 17 липня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих воєнних і воєнно-економічних цілей противника. Це відбулося в межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора..

Олексій Соболев, який в уряді Юлії Свириденко працював міністром економіки, довкілля та сільського господарства, приєднається до економічного напряму роботи в Офісі президента України.Про це повідомив Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Олексій Соболев приєднається до економічного напрямку роботи в Офісі президента. Разом із Кирилом Будановим визначили необхідні завдання", — зазначив він.За його словами, ключове — на всіх рівнях державної влади підтримувати українського виробника, повністю та максимально оперативно реалізовувати домовленості з партнерами."Досвід Олексія дозволяє брати участь у формуванні економічної політики й ефективно взаємодіяти з урядом і парламентарями", — висловив упевненість український президент.Він також визначив окремий напрямок роботи — це постійна комунікація між державними інституціями та бізнесом у рамках форматів, які є в Офісі президента.Що відомо про Олексія СоболеваДержавний службовець, економіст і політик. З 2025 року працював на посаді міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. Раніше, з 2024 по 2025 рік, був першим заступником міністра економіки.Народився 1983 року в Києві. Закінчив Київський національний економічний університет і CFA Institute. Працював керівником активів у Dragon Asset Management, 2015-2016 років — радником міністра інфраструктури, 2016-2018 років керував проєктом Prozorro.Sale у Transparency International Ukraine, з 2018 року очолював "Прозорро.Продажі".Є президентом спільноти фінансових аналітиків CFA Society Ukraine, головою консультативно-наглядової групи CoST Ukraine.Брав участь у переговорах з європейськими партнерами щодо виконання "Плану України" для отримання 50 мільярдів євро фінансової підтримки на 2024-2027 роки за програмою Ukraine Facility.Один із ключових перемовників від українського уряду в так званій "угоді про надра" та створенні інвестиційного фонду між Україною та США.Нагадаємо, що сьогодні Сергій "Флеш" Бескрестнов призначений позаштатним радником президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони. Раніше він працював радником ексміністра оборони Михайла Федорова..

У четвер, 16 липня, президент України зустрівся з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом. Він відзначив його орденом "За заслуги" ІІ ступеня.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Вдячний Туреччині та міністру особисто за роботу для наближення миру", — зазначив український президент.За його словами, вони обговорили сьогодні ситуацію в дипломатії та кроки, які можуть активізувати роботу для досягнення миру.Президент України також поінформував турецького гостя про ситуацію на полі бою, а міністр розповів про свої дипломатичні контакти на різних рівнях."Звісно, обговорили також двосторонні відносини та реалізацію угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Туреччиною", — наголосив Володимир Зеленський.Він зауважив: Україна розраховує, що товарообіг між державами буде тільки збільшуватися, й для цього є всі перспективи та передумови."Дякую за візит і готовність співпрацювати та наближати мир", — підсумував український президент.Нагадаємо, що 14 липня Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію угоди про вільну торгівлю між Україною і Туреччиною.Угода сприятиме подальшому розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва між країнами, дозволить українським товаровиробникам отримати переваги від лібералізації ринків товарів та послуг у Туреччині та відкриє можливості для бізнесу як для розширення ринків збуту, так і для розвитку та модернізації власного виробництва..

Російські мільярдери все масовіше виводять гроші за кордон. Вони побоюються втратити свої активи в країні. Це пов’язано зі серією гучних конфіскацій у Росії.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg із посиланням на власні джерела, які знайомі з інвестиційними рішеннями багатих росіян."Російські мільярдери все частіше шукають способів захистити свої активи за межами країни. За останній рік цей процес помітно пришвидшився, а в останні місяці набув ще більшого масштабу", — йдеться в журналістській публікації.За інформацією медійників, власники великих статків перерозподіляють капітали на користь криптовалюти, золота, закордонної нерухомості та приватних інвестиційних фондів, насамперед у країнах Перської затоки. Частина підприємців також переказує кошти на Кіпр, ОАЕ, Туреччину, Саудівську Аравію та навіть інвестує в проекти в Африці."Однією з головних причин називають побоювання, що російська влада може вилучити майно або посилити тиск на власників великого бізнесу. Після початку повномасштабної війни багато підприємців повернули активи до Росії через західні санкції, проте тепер зіткнулися з новими ризиками вже всередині країни", — зауважили аналітики.Вони додали, що з 2024 року російська влада активізувала кампанію з вилучення активів у великих бізнесменів. Під удар потрапили підприємці, які зберігали зв'язки із зарубіжними країнами, мали друге громадянство або раніше обіймали державні посади.Співрозмовники Bloomberg розповіли, що лише з початку 2026 року з Росії неофіційно могли вивести десятки мільярдів доларів. Значна частина таких операцій відбувається через криптовалюти й інші інструменти, які не відображаються в офіційній статистиці.Додаткове занепокоєння серед представників бізнесу викликала закрита зустріч Володимира Путіна з великими підприємцями, що відбулася у березні. На ній мільярдер Сулейман Керімов запропонував бізнесу зробити великий фінансовий внесок на користь держави, а Путін підтримав цю ініціативу.Водночас російська генеральна прокуратура повідомила, що лише за минулий рік досягнула передачі державі активів більш ніж на чотири трильйони рублів. Серед тих, що втратили власність, опинилися засновник агрохолдингу "Русагро" Вадим Мошкович, колишній власник аеропорту "Домодєдово" Дмитро Каменщик і найбільший контролер золотодобувних компаній країни Костянтин Струков.За інформацією видання, одним із головних напрямів для виведення капіталу залишаються ОАЕ. В Дубаї зростає попит на елітну нерухомість із боку росіян, а статус міста як міжнародного центру криптовалюти дозволяє переміщати кошти між різними юрисдикціями. Крім того, для переказу грошей використовують фінансові маршрути через Вірменію, Казахстан і Киргизстан.Нагадаємо, на початку червня видання The Moscow Times повідомляло, що російська влада офіційно визнала: санкційний тиск Заходу повністю знищив колишню модель існування країни та її глобальні економічні зв'язки. Представники адміністрації диктатора закликали місцевий бізнес забути про минуле та готуватися до тривалого виживання в ізоляції..

В Україні з'явився новий орган, який координуватиме бронювання військовозобов'язаних. Він допомагатиме визначати критично важливі підприємства.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України."Кабінет міністрів ухвалив постанову про утворення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час", — ідеться в повідомленні.У Мінекономіки пояснили, що Координаційний центр діятиме як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету міністрів — уряд затвердив його склад і положення."У колі його завдань — координація державних органів і пошук рішень для проблемних ситуацій у питаннях бронювання", — зауважили у відомстві.Окремо Центр розглядатиме пропозиції державних органів щодо визнання підприємств, установ і організацій критично важливими для економіки, життєдіяльності населення, а також для потреб ЗСУ й інших військових формувань."Державні органи мають враховувати рекомендації Координаційного центру під час ухвалення рішень про критичну важливість підприємств", — наголосили в Міністерстві економіки.Як відомо, в Україні стрімко зросла популярність пропозицій роботи, які гарантують захист від призову. Зокрема, за останній рік кількість вакансій із можливістю бронювання від мобілізації на платформі "OLX Робота" збільшилася на 25%.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні можуть тимчасово призупинити можливість бронювання військовозобов'язаних працівників через портал "Дія". Таке рішення пов'язане з оновленням правил визначення критично важливих підприємств..