В Україні з 1 вересня запрацює оновлена грантова програма "Власна справа". Максимальний розмір фінансової підтримки для підприємців збільшать до 2,5 млн грн, а для окремих категорій заявників передбачать бонуси, які дозволять отримати до 50% додаткового фінансування.Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України."Чинна версія програми діє до 1 серпня 2026 року. Оновлена стартує з 1 вересня 2026 року", — зазначили у відомстві.Програма передбачатиме два напрями підтримки. Для тих, хто лише планує започаткувати власну справу, базовий розмір гранту становитиме від 100 тис. до 300 тис. грн, а з урахуванням бонусів — до 500 тис. грн. Для підприємців, які хочуть масштабувати бізнес, базова сума допомоги становитиме від 500 тис. до 1,5 млн грн, а максимальний розмір гранту разом із бонусами сягатиме 2,5 млн грн."Розмір гранту залежить від кількості створених робочих місць, регіону, галузі та категорії заявника", — пояснили у міністерстві.Порівняно з чинною версією програми зміняться й умови участі. Якщо раніше діяли окремі мікрогранти з фіксованими сумами у 200 тис. та 350 тис. грн, то тепер запроваджується єдиний механізм із гнучким визначенням розміру гранту. Також для підприємців, які лише відкривають власну справу, більше не буде обов'язковою вимога щодо створення одного чи двох робочих місць. Для бізнесу, який планує масштабування, достатньо створити одне нове робоче місце.Крім того, оновлена програма передбачає систему бонусів. Додаткові 5% до суми гранту отримають молоді підприємці віком від 18 до 25 років. Ще 20% зможуть отримати ветерани, платники ПДВ, власники патентів на винаходи чи корисні моделі, внутрішньо переміщені особи з досвідом підприємницької діяльності або релоковані підприємства, а також заявники, які створять два нові робочі місця.Бонус у 30% передбачено для бізнесу, який працює або планує працювати у прифронтових регіонах, а також для підприємств, що використовуватимуть кошти на відновлення виробничих потужностей, пошкоджених через російську агресію.Найбільше збільшення — 50% — зможуть отримати підприємці, які реалізовуватимуть проєкти у визначених державою пріоритетних секторах економіки."Заявка подається через портал Дія. Далі — перевірка в уповноваженому банку, оцінювання за бальною системою та, за потреби, співбесіда в центрі зайнятості. Рішення ухвалює Державний центр зайнятості. Грант надається у безготівковій формі. Повторно отримати грант можна після підтвердження виконання попереднього проєкту", — додали у повідомленні.Що передувалоГрантова програма "Власна справа" працює з липня 2022 року. За цей час держава ухвалила понад 34 тисячі рішень про надання мікрогрантів на загальну суму майже девʼять млрд грн. Завдяки програмі в Україні створили понад 60 тисяч нових робочих місць.Додамо, впродовж першого півріччя цього року платники податків, включені до Реєстру великих платників на 2026 рік, перерахували до зведеного бюджету України 579,6 мільярда гривень податків, зборів та інших платежів. Ця сума є критично важливою для фінансування державних потреб, адже вона становить 48,8 % усіх податкових надходжень до бюджету країни.Читайте також: Кредитування бізнесу та населення набирає обертів: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Рязанський нафтопереробний завод зупинив перероблення сирої нафти після атаки українських дронів російських об’єктів. Це підприємство називають одним із найбільших у країні в цій галузі.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела. За інформацією співрозмовників медійників, роботу заводу зупинили в середу, 29 липня.За словами двох джерел агенції, простій може тривати близько двох тижнів. Після незапланованої зупинки для відновлення переробних операцій потрібен значний час — доводиться повторно запускати первинні та вторинні установки, коригувати технологічні процеси та відновлювати специфікації якості продукції.Представники компанії "Роснефть", якій належить завод, на запит журналістів Reuters не відповіли.За даними галузевих джерел, 2024 року Рязанський НПЗ переробив 13,1 мільйона тонн сирої нафти. Це близько 4,9% від загального обсягу перероблення нафти в Росії. Того ж року завод виробив 2,2 мільйона тонн бензину, 3,4 мільйона тонн дизельного пального та 4,3 мільйона тонн мазуту.Попри зупинку перероблення, станом на четвер завод продовжував продавати нафтопродукти на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарній біржі. Дані біржі показали, що до продажу виставили обсяги бензину та дизельного пального."Простій може тривати близько двох тижнів", — спрогнозували аналітики, посилаючись на оцінки галузевих джерел.Це вже не перший випадок, коли Рязанський НПЗ зупиняє роботу через удар безпілотників. Інфраструктуру заводу пошкодили ще 15 травня, після чого він теж тимчасово призупиняв перероблення нафти.Нагадаємо, видання Financial Times зазначало, що деякі нафтопереробні заводи Росії, зазнавши атак ще 2025 року, не повернулися до попереднього рівня роботи навіть через понад рік. Таким чином українські обстріли призвели до довготривалого зниження активності підприємств..

Деякі нафтопереробні заводи Росії, зазнавши атак ще 2025 року, не повернулися до попереднього рівня роботи навіть через понад рік. Таким чином українські обстріли призвели до довготривалого зниження активності підприємств.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times із посиланням на дослідження, автори якого проаналізували зміни у роботі НПЗ у Росії за допомогою супутникових даних.Зокрема, експерти проаналізували нічне світлове випромінювання навколо 29 великих російських НПЗ із червня 2022 року по травень 2026 року, використавши його як показник активності підприємств.Після першого удару українських військ інтенсивність цього освітлення знижувалася на 30% у радіусі одного кілометра від заводів і на 18% у радіусі п'яти кілометрів."Навіть після відновлення роботи підприємств активність поверталася до попереднього рівня повільно. На НПЗ, які уразили 2025 року, таке зниження фіксувалося понад 13 місяців", — ідеться в публікації.За словами дослідників, удари по військових об'єктах, транспортних вузлах і паливних сховищах не спричиняли такого тривалого зниження нічного освітлення.Як відомо, в червні 2026 року в Росії через гостру паливну кризу щонайменше у 60 регіонах запровадили жорсткі ліміти на продаж пального. Таку ситуацію спричинили атаки Сил оборони України на російські НПЗ.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, російська влада змушена йти на високі фінансові витрати з державного бюджету, щоби згладити наслідки систематичних українських атак по нафтопереробній інфраструктурі. Для утримання внутрішнього ринку пального Держдума Росії терміново ухвалила законодавчі зміни щодо субсидування імпорту дизеля..

Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора заочно повідомили про підозру російському бізнесмену Юрію Васіну. За даними слідства, він фінансує збройну агресію РФ, а також приховав свій бізнес в Україні, переписавши його на довірених осіб.Про це повідомила Служба безпеки України. За даними слідства, після початку повномасштабного вторгнення Васін, який перебуває під українськими санкціями, тимчасово переоформив свій бізнес в Україні на довірених осіб, але продовжив контролювати діяльність підприємств."Йдеться про 40 об’єктів нерухомості, серед яких мережа із 17 готелів і курортних комплексів у різних регіонах нашої держави вартістю понад 1,5 млрд грн", — зазначили у відомстві.Правоохоронці також встановили, що підконтрольні бізнесмену компанії на території Росії співпрацюють із підприємствами військово-промислового комплексу та державними воєнізованими структурами країни-агресора. Наразі до суду подано клопотання про накладення арешту на майно Васіна в Україні для його подальшої націоналізації."Під час обшуків за місцями проживання та в офісних приміщеннях підконтрольних топменеджерів Васіна у Києві, Вінниці та Львові виявлено бухгалтерську звітність, чорнові записи, смартфони і комп’ютери із доказами незаконної діяльності", — зауважили в СБУ.На підставі зібраних доказів СБУ заочно повідомила Юрію Васіну про підозру за ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України — фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України, вчинене повторно та з корисливих мотивів."Оскільки зловмисник перебуває за межами України, тривають комплексні заходи для його притягнення до відповідальності за злочини проти нашої держави", — підсумували правоохоронці.Нагадаємо, нещодавно компетентні органи Німеччини передали Україні колишнього народного депутата VIII скликання, якого обвинувачують у маніпуляціях на фондовому ринку та легалізації майже 20 мільйонів гривень незаконно отриманого прибутку..

Власниця двох крамниць в Оболонському районі Києва втратила свій бізнес унаслідок масованої російської атаки в ніч проти 30 липня. Через пожежу, що виникла після обстрілу, обидва її магазини повністю згоріли.Про це жінка розповіла на місці події, передає "Суспільне". За словами Світлани, вона багато років розвивала власну справу, однак тепер від неї нічого не залишилося."20 років життя отут було. Тепер немає нічого. І що робити надалі, ми теж не знаємо, бо ні коштів, ні товару в нас немає. А так усе нормально. Головне — живі й здорові", — сказала вона.Жінка зазначила, що у знищених крамницях продавалися посуд, вінтажні сумки та прикраси.Нагадаємо, в ніч проти 30 липня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по Україні. У Києві зафіксовано влучання та падіння уламків у кількох районах міста. Внаслідок обстрілу виникли пожежі, пошкоджено житлові будинки, торговельні павільйони та інші об'єкти цивільної інфраструктури. Тривають роботи з ліквідації наслідків атаки.Додамо, вранці 30 липня у селі Радушному на Дніпропетровщині, де Росія вдарила по будинку багатодітної сім'ї, триває аварійно рятувальна операція. З-під завалів вдалося дістати собаку родини..

Громадяни України, які перебувають за кордоном, отримають розширений доступ до послуги з реєстрації особи у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків з оформленням картки платника податків в електронній формі (РНОКПП).Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ України, яке реалізує проєкт спільно з Державною податковою службою.Раніше цього року впровадили пілотну гілку сервісу — оформлення РНОКПП дітям віком до 18 років за заявою одного з батьків, що подається через електронний кабінет системи "е-Консул" або через посольство чи консульство України.З 30-го липня можливість скористатися послугою стала доступною для будь-якого громадянина України, який перебуває за кордоном і має чинний документ, що посвідчує особу.Заяву про отримання послуги можуть подавати:громадяни України віком від 14 років — для подання заяви необхідно особисто звернутися до найближчого посольства або консульської установи України;через представника, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності або відповідного документа, що підтверджує повноваження законного представника особи (опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, патронатні вихователі, керівники відповідних інституційних закладів тощо) — заяву можна подати як онлайн через власний електронний кабінет в системі "е-Консул", так і до посольства або консульства.Самостійне подання заяви через власний електронний кабінет в системі "е-Консул" здійснюється безкоштовно; у разі подання заяви через посольство або консульську установу України стягується консульський збір за автоматизовану обробку даних (40 доларів / 37 євро).Детальна інформація щодо оформлення послуги та необхідних документів доступна на порталі МЗС. РНОКПП є сполучною ланкою для державних реєстрів, а його наявність відкриває доступ до дедалі більшої кількості цифрових державних послуг навіть за кордоном."Продовжуємо роботу з цифровізації та спрощення доступу до державних послуг для громадян України за кордоном. Кожна така реформа — це про повагу держави до своїх громадян. А коли є відчуття поваги, то є мотивація зберігати звʼязки з Україною та єдність нашого народу на рідній землі та на всіх континентах", — зазначив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.Нагадаємо, наприкінці лютого пресслужба Міністерства закордонних справ інформувала, що деякі українські біженці, які вимушено залишили країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія"..

Американський президент Дональд Трамп різко відреагував на атаку Ірану по американських військових. Він пригрозив Тегерану жорсткою відповіддю.Про це свідчить заява Дональда Трампа в ефірі Fox News, відео якого опублікував у соціальній мережі X журналіст Ерік Догерті.Трамп переглянув відеозапис нападу, на якому американські військові в режимі реального часу відбивали ракетну атаку. Коментуючи дії Ірану, президент США використав жорсткі висловлювання."Ми виб'ємо з них усе лайно", — заявив Трамп.Також американський президент пообіцяв завдати Ірану потужного удару. Таку обіцянку він озвучує вже не вперше — не обов’язково після цього відбуваються серйозні обстріли іранських об’єктів."Ми завдамо їм потужного удару. Їм дістанеться на повну", — наголосив президент США.На тлі цих заяв інвестори розпочали активніше скуповувати нафтові контракти, побоюючись подальшої ескалації на Близькому Сході. Як видно з даних біржі ICE Futures Europe, ф'ючерси на нафту Brent різко зросли та перевищили позначку 90 доларів за барель, демонструючи стрибок більш ніж на 7% протягом дня.Побоювання ринку пов'язані з тим, що подальше загострення конфлікту між США й Іраном може вплинути на постачання нафти з регіону, який є одним із ключових для світового енергетичного ринку.Нагадаємо, що декілька днів тому Дональд Трамп заявляв, що має намір особисто з'ясувати у Володимира Путіна, чи допомагає Росія Ірану у війні проти США..

Порти Тамані та Новоросійська обмежили доставлення зерна вантажівками через зростання ризиків судноплавства в Чорному морі. Наразі російські зернові експортні термінали не працюють або функціонують обмежено.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися на п'ять джерел у галузі."Влада перенаправила зерно з родючих південних регіонів, яке раніше перевозили через Азовське море, до глибоководних зернових терміналів у Чорному морі автомобільним і залізничним транспортом. Однак атаки на чорноморські порти також почастішали", — йдеться в повідомленні.Три термінали, які, за даними джерел, обмежили постачання автомобільним транспортом, — NZT і SK у порту Новоросійська, а також ZKT у порту Тамань — мають потужність для відвантаження понад 20 мільйонів тонн зерна на рік."Загальний щорічний експорт російського зерна морським шляхом — близько 50 мільйонів тонн", — зазначили аналітики видання.Вони уточнили, що два термінали в Новоросійську приймають зерно, доставлене залізницею, однак такі постачання можливі лише з південних регіонів Росії. Близько третини зерна, яке проходить через ці два термінали, доставляється вантажівками, тоді як ZKT у порту Тамань приймає зерно лише автомобільним транспортом.Термінали здійснюють відвантаження для основних покупців російського зерна, зокрема, Єгипту та Туреччини. Компанії Demetra та Delo Group, які є власниками терміналів."Ризики зросли, дедалі менше людей готові йти на сміливі та необдумані ризики", — розповіло медійникам одне з джерел.Нагадаємо, 11 липня стало відомо, що Росія призупинила приймання заявок на проходження через Керченську протоку, яка з'єднує Азовське та Чорне моря. Також не функціонує переправлення через канал, який з'єднує річку Дон з Азовським морем..

Зі суботи, 1 серпня, в Запоріжжі тимчасово припиняє роботу торгівельний центр METRO. Це пов’язано з регулярними вимушеними перервами через безпекову ситуацію в місті й області.Про це повідомили на Facebook-сторінці торгівельного центру METRO."ТЦ METRO за адресою Оріхівське шосе, 7-А тимчасово призупиняє роботу до подальшого повідомлення", — зазначили представники компанії.Вони пояснили, що ухвалили таке непросте рішення через регулярні вимушені перерви, пов’язані з безпековою ситуацією."Відповідно до правил METRO Україна під час оголошення повітряної тривоги торгівельні центри призупиняють роботу заради безпеки клієнтів і співробітників. За таких умов не вдається підтримувати стабільну роботу та належний рівень обслуговування", — йдеться в повідомленні.При цьому в компанії зауважили, що HoReCa-доставлення в Запоріжжі й області працює у звичному режимі. Постачання забезпечуватиметься з інших торгівельних центрів METRO."Про відновлення роботи магазину повідомимо на сайті "METRO Україна" та на офіційних сторінках у соціальних мережах", — пообіцяли в торгівельному центрі.Також там назвали адреси найближчих ТЦ METRO:Дніпро: Запорізьке шосе, 63 та с-ще Слобожанське, вул. Каштанова, 1;Кривий Ріг: вул. Бикова, 31."Дякуємо за розуміння. Ми цінуємо довіру та робимо все можливе, щоб український бізнес і надалі розраховував на стабільний сервіс METRO", — підсумували в повідомленні.Нагадаємо, нещодавно міністр освіти та науки України Андрій Бутенко розповідав, що частину підручників для українських шкіл доведеться друкувати повторно. Це пов’язано зі знищенням понад 410 тисяч книг унаслідок російського обстрілу 19 липня..

Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) затвердила новий тариф для НЕК "Укренерго" на передачу електроенергії. З 1 серпня 2026 року він зросте на 25% — до 928,45 гривень за 1 МВт·год без ПДВ.Як пише видання Forbes, відповідне рішення регулятор ухвалив на засіданні 28 липня.Нові тарифи для споживачівЗгідно з проєктом постанови, тариф на послуги з передачі електроенергії з 1 серпня становитиме:для користувачів системи (крім підприємств "зеленої" електрометалургії), що на 25% більше за чинний рівень — 928,45 гривень/МВт·год;для підприємств "зеленої" електрометалургії — 563,26 гривні/МВт·год.Окремо в тарифі передбачена складова на виконання спеціальних обов’язків із підтримки виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Вона становитиме 365,19 гривень/МВт·год.Чому підвищують тарифРаніше "Укренерго" зверталося до регулятора з пропозицією підвищити тариф на передачу до 958,87 гривень/МВт·год — на 29% більше за чинний рівень у 742,9 гривні/МВт·год. Також компанія пропонувала збільшити тариф на послуги з диспетчерського управління на 55,5% — до 171,12 гривні/МВт·год.Серед причин перегляду тарифів "Укренерго" називає:коливання валютних курсів, які збільшують витрати компанії;зростання витрат на розрахунки з виробниками електроенергії з відновлюваних джерел, де частина платежів прив’язана до євро;зниження прогнозованих обсягів роботи енергосистеми.За оцінками компанії, відпуск електроенергії може скоротитися на 9,5%, а обсяг її передачі — на 5,5%, що зменшує тарифні надходження. Додатковим фактором стала лібералізація цінових обмежень на ринку електроенергії з 1 травня 2026 року, яка впливає на формування цінової динаміки.Чи зростуть рахунки для населенняВ "Укренерго" заявляють, що зміна тарифів на передачу та диспетчеризацію не вплине на вартість електроенергії для побутових споживачів. У компанії пояснюють, що перегляд цін необхідний для стабільної роботи енергосистеми, підготовки до опалювального сезону та запобігання накопиченню боргів.Нагадаємо, з 1 серпня 2026 року у Львові діятиме новий тариф на централізоване водопостачання та водовідведення. Вартість водопостачання 36,04 гривні за метрі кубічний, водовідведення — 20,34 гривні за метр кубічний. Загальний тариф — 56,38 гривні за кубометр..

Минулого року обсяги перероблення винограду в Україні зросли на 25,4% порівняно з попереднім періодом. Вони склали цього разу 40 тисяч тонн.Про це повідомили аналітики проекту Agrotimes. Вони послалися на дослідження ринку вина України, підготовленоме командою "Дія.Бізнес" за ініціативи Wines of Ukraine.За даними дослідження, за 2019-2023 роки площі виноградників скоротилися майже вдвічі, зокрема, 2022 року падіння складало 20,9%, а 2023 року — 23,9%. 2024 року фіксували зростання площ на 6,6%, однак 2025 року площі під виноградом для виробництва вина зменшилися на 1%, а під столовим — на 44%.Ядро українського виноградарства формують три регіони:Одеська область — 9 тисяч гектарів (урожайність 29,5 центнера на гектар, валовий збір 348,5 тисячі центнерів);Миколаївська область — 3,1 тисячі гектарів (урожайність 49,9 центнера на гектар, валовий збір 136,4 тисячі центнерів);Закарпатська область — 0,7 тисячі гектарів (урожайність 14,1 центнера на гектар, валовий збір 14,8 тисячі центнерів).Фахівці зауважили, що середня урожайність винограду в країні — 40,4 центнера на гектар. Попри те, що середньорічне зниження обсягів перероблення за 2019-2025 роки складало 24%, показник 2025 року демонструє відновлення роботи галузі."Серед сортів, які найменше скорочувалися за останні роки (до 15%), — "Аліготе", "Ркацителі", Шардоне", "Сапераві північний" і "Одеський Чорний". Найвищу масову концентрацію цукрів 2025 року зафіксовано в сортів "Трамінер Рожевий", "Совіньйон", "Мерло", "Одеський Чорний" і "Каберне Совіньйон", — засвідчило дослідження.У структурі виробництва виноматеріалів за 2025 рік 68,3% припадає на столові виноматеріали, а близько 25% — на ігристі.Станом на 2024 рік у галузі працювали 204 оператори, більшість з яких — мікро- та малі підприємства. 2024 року сума доходів юридичних осіб галузі складала 4 509 мільйонів гривень.Нагадаємо, що на українських оптових ринках розпочався продаж раннього винограду нового врожаю. Перші партії ягоди у дрібному гурті коштують від 150 до 250 гривень за кілограм..

В Україні зафіксували рекордний показник реєстрації нових компаній за останні три роки. У першій половині 2026 року підприємницька активність зросла, попри збільшення кількості закриттів бізнесів.Як повідомляють аналітики "Опендатабот", загалом за шість місяців в Єдиному державному реєстрі з’явилося 19 758 нових бізнесів. Це на 8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли було відкрито 18 277 компаній. Для порівняння, у першому півріччі 2024 року зареєстрували 18 414 нових підприємств.За даними реєстру, водночас зросла і кількість припинень діяльності компаній. За шість місяців 2026 року закрилися 6 563 бізнеси — це на 28% більше, ніж за той самий період минулого року.Попри збільшення кількості закриттів, загальна динаміка залишається позитивною. Завдяки перевищенню кількості нових реєстрацій над припиненнями чистий приріст компаній за перше півріччя 2026 року склав 13 195 бізнесів.Де і в яких сферах зростає бізнесНайбільший приріст кількості компаній у першому півріччі 2026 року зафіксували в гуртовій торгівлі. Саме цей напрям показав найбільше абсолютне збільшення кількості бізнесів — на 2 304 компанії Серед інших сфер із найбільшим зростанням:інформаційні технології (+1 254 компанії);операції з нерухомістю (+1 104);діяльність громадських організацій (+859);обслуговування будинків і територій (+824).Водночас у кількох галузях кількість компаній скоротилася. Найбільше зменшення зафіксували у сфері державного управління та оборони — мінус 289 компаній. Також скоротилася кількість бізнесів в:освіті (−282);ветеринарній діяльності (−20);водопостачанні (−14);творчості та мистецтва (−11).Серед регіонів найбільший абсолютний приріст продемонстрував Київ (+ 5 338 компаній). Далі у рейтингу Львівська область (+1 220) та Дніпропетровська область (+1 177).Загалом зростання кількості компаній зафіксували у 23 регіонах України, тоді як у чотирьох областях показники зменшилися. Найбільше скорочення відбулося у прифронтових регіонах — на Донеччині кількість компаній зменшилася на 157, а на Луганщині — на 73.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Хто став лідером ринку безалкогольних напоїв України за доходами у 2025 році.

Херсонська область зараз виробляє менш як 1% усіх овочів країни. До початку повномасштабної війни вона була одним із ключових овочівницьких регіонів України.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на заяву голови Державної служби статистики Арсена Макарчука."Частка баштанних культур також різко скоротилася — до 3%, тоді як раніше регіон забезпечував 12,4% виробництва овочів і близько третини врожаю баштанних", — зауважив він.За його словами, до лютого 2022 року аграрний сектор формував близько 10% валового внутрішнього продукту України та забезпечував понад 40% експортних надходжень."Водночас війна завдала галузі прямих збитків на суму 12,1 мільярда доларів, а загальні втрати оцінюються у 78 мільярдів доларів", — констатував посадовець.Арсен Макарчук наголосив, що найбільших втрат зазнали аграрні регіони Сходу та Півдня країни. Зокрема, сукупна частка Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей у загальноукраїнському агровиробництві знизилася з 13,6% 2021 року до 1,9% 2025 року."Станом на кінець березня 2026 року на деокупованій території Херсонської області овочівництвом займаються лише близько 100 фермерських господарств, тоді як до початку повномасштабного вторгнення їх налічувалося майже 500", — наголосив голова Держстату.Як відомо, географія ворожих обстрілів у Херсонській області щоразу розширюється. Тож погіршується безпекова ситуацію в Херсонській, Нововоронцовській і Бериславській громадах, де збільшили зону обов’язкової евакуації.Нагадаємо, що в Херсонській області стартував сезон збирання кавунів. Попри складну безпекову ситуацію поблизу лінії фронту та прохолодну погоду, яка майже на місяць відтермінувала дозрівання плодів, фермери вже розпочали відвантажувати перший урожай покупцям..

Європейський Союз покарав грузинський нафтопереробний завод "Кулеві", який переробляв російську нафту. Тепер він потрапив до нового санкційного пакета. Це перший подібний крок щодо великої компанії Грузії.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters. Журналісти констатували, що рішення ухвалили в межах 21-го пакета санкцій ЄС, запровадженого у відповідь на повномасштабну війну Росії проти України. Зокрема, Брюссель заборонив проводити транзакції із заводом "Кулеві". Обмеження набудуть чинності через шість місяців.Підприємство, розташоване на узбережжі Чорного моря на заході Грузії, опинилося в центрі уваги ще восени минулого року. Тоді Reuters повідомила, що російська компанія "Русснефть" розпочала постачати туди сиру нафту.Компанія Black Sea Petroleum, яка володіє та керує заводом, наразі не прокоментувала рішення ЄС. Тим часом Міністерство закордонних справ Грузії висловило стурбованість санкціями та заявило, що країна вживає всіх необхідних заходів, аби її територію не використовували для обходу міжнародних обмежень."Грузія, як і раніше, готова співпрацювати з інституціями Європейського Союзу та надавати їм усю необхідну інформацію", — заявили у відомстві.Водночас раніше цього місяця Black Sea Petroleum повідомила, що вже в серпні-вересні припинить перероблення російської нафти та перейде на сировину з Туркменістану та Казахстану.За словами високопосадовця ЄС, переговори з компанією тривають. Якщо завод виконає обіцянку та повністю відмовиться від російської нафти, то Брюссель може запропонувати країнам-членам ЄС виключити його зі санкційного списку."Ми дамо їм трохи довіри, але хочемо переконатися, що вони виконають свої обіцянки. Після цього ми зможемо запропонувати Раді виключити їх зі списку", — сказав представник ЄС.Нафтопереробний завод "Кулеві" розпочав роботу в жовтні 2025 року з початковою потужністю 1,2 мільйона тонн нафти на рік. За перше півріччя 2026 року він переробив понад 650 тисяч тонн сировини.За даними аналітичного центру CREA, із жовтня 2025 року до травня 2026 року завод отримав шість партій російської сирої нафти. У цей же період нафтопродукти з "Кулеві" експортували, зокрема, до Іспанії та Болгарії. Крім того, за оцінками CREA, із лютого 2023 року до лютого 2026 року країни ЄС і США імпортували з порту Кулеві 1,46 мільйона тонн нафтопродуктів загальною вартістю 811 мільйонів євро.Нагадаємо, два дні тому уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк розповідав, що Україна вже розпочала роботу над 22-м пакетом санкцій проти Росії. Для нього, зокрема, представлять докази викрадення українських дітей, а також запропонують нові удари по російській оборонці..

У Херсонській області стартував сезон збирання кавунів. Попри складну безпекову ситуацію поблизу лінії фронту та прохолодну погоду, яка майже на місяць відтермінувала дозрівання плодів, фермери вже почали відвантажувати перший урожай покупцям.Про це пише EastFruit, посилаючись на AgroTimes.За даними аналітичного видання, фермер Дмитро Ільяш цього року майже вдвічі збільшив площі під баштанними культурами — із п'яти до дев'яти гектарів. Вирощування кавунів господарство проводить із використанням крапельного зрошення.Через затяжний період низьких температур початок сезону змістився приблизно на місяць. Водночас перші партії кавунів уже надходять до покупців із різних областей України.Вартість кавунівКавуни продають безпосередньо з поля за ціною 10 гривень за кілограм. До реалізації відбирають плоди масою від п'яти кілограмів. Основними покупцями є гуртові торговці, які самостійно приїжджають до господарства та доставляють продукцію в інші регіони.Окрім традиційних сортів, фермерське господарство вирощує великоплідні гібриди. Вага окремих кавунів сягає 15-17 кілограм.За словами аграрія, важливо вчасно зібрати врожай, адже перезрілі плоди поступово втрачають якість і товарний вигляд. Водночас після збирання кавуни можуть зберігати споживчі властивості та реалізовуватися в торговельних мережах до трьох тижнів.Нагадаємо, в Україні стартувало масштабне випробування нових сортів суниці садової (полуниці). Селекція Fresh Forward Inc. має визначити їхню врожайність, стійкість до хвороб і придатність для перероблення в умовах українського клімату.Читайте також: Спека та посуха вдарили по врожаю: у Європі попередили про можливий дефіцит овочів.
