# бізнес

Частина фінансової допомоги Україні може бути пов’язана з податковими змінами, зокрема, щодо податку на додану вартість (ПДВ) на іноземні посилки. Таке рішення готують у Європейському Союзі.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти уточнили, що йдеться про частину пакета допомоги на 90 мільярдів євро, а саме про макрофінансову програму на 8,4 мільярда євро.Співрозмовники медівників розповіли, що для отримання цих коштів Україна повинна ухвалити законодавство, яке розширить перелік іноземних посилок, що підлягатимуть оподаткуванню 20-відсотковим ПДВ.Джерела зазначили, що перший транш допомоги Україна може отримати вже у червні, другий — у вересні, а третій — до кінця року після виконання необхідних реформ.За інформацією Bloomberg, така вимога збігається з умовами Міжнародного валютного фонду для виділення чергового траншу допомоги на 700 мільйонів доларів. Єврокомісія узгоджує частину умов фінансування України з вимогами МВФ.Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що програма має "зміцнити економічну та фінансову стійкість України", а також підтримати реформи та боротьбу з корупцією.Водночас запропоновані податкові зміни вже викликали негативну реакцію серед українців. Народний депутат Ярослав Железняк заявив Bloomberg, що наразі не бачить належної підтримки для ухвалення такого рішення у Верховній Раді. Для цього потрібно щонайменше 226 із 392 можливих голосів.У Міністерстві фінансів України підтвердили, що робота над остаточними умовами угоди з ЄС триває. Речник відомства Дмитро Герасименя повідомив, що уряд продовжує узгодження параметрів фінансової допомоги перед поданням документа на ратифікацію парламенту.За даними Bloomberg, МВФ і ЄС також домовилися відкласти ще одну чутливу податкову реформу — розширення кола підприємців, які мають сплачувати ПДВ. Остаточне рішення щодо вимоги про податок на посилки фонд може переглянути наприкінці травня.Нагадаємо, сьогодні речник Єврокомісії Балаж Уйварі зазначив, що Україна та ЄС і надалі обговорюють меморандум про взаєморозуміння з надання Україні макрофінансової допомоги в межах кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про економічні та політичні умови отримання коштів..

Міністерство фінансів Сполучених Штатів Америки ще на 30 днів продовжило дію винятку зі санкцій щодо російської нафти. Йдеться про ту, яку транспортують морським шляхом.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела.Співрозмовники медівників зауважили, що термін дії попереднього дозволу завершився у суботу, 16 травня, однак Вашингтон погодився надати додаткове 30-денне відтермінування.Джерела Reuters зазначили, що рішення ухвалили після звернень декількох держав, які попросили більше часу для закупівлі російської нафти. Йдеться про нафту, що транспортується морем і підпадає під американські санкційні обмеження.За словами аналітиків, адміністрація США пішла на цей крок через ризики дефіциту нафти та подальшого зростання цін на світовому ринку.Однак у Reuters додали, що продовження винятку зі санкцій поки що не дає помітного ефекту для стабілізації цін на бензин — це стосується навіть самих США.Як відомо, світові ціни на нафту знизилися після заяв президента США Дональда Трампа про можливу угоду з Іраном. За даними ринку, нафта марки Brent подешевшала до 108,28 долара за барель (-1,34%), а американська WTI — до 100,66 долара за барель (-1,57%).Водночас уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк зазначав, що за квітень нафтовий експорт країни-агресорки Росії скоротився на 16,8%, або майже на 1,8 млн тонн у порівнянні з березнем. Одна з причин — посилення санкційного тиску.Нагадаємо, минулого тижня видання Politico інформувало, що ЄС готує 21-й пакет санкцій проти Росії, який має стати одним із найболючіших з початку повномасштабного вторгнення. Головною ціллю обмежень стане тіньовий флот танкерів, що дозволить перекрити ключові валютні надходження до бюджету країни-агресорки..

Фермери центральної частини України відкрили для себе новий перспективний напрямок — вирощування рокамболю (гібрида часнику та цибулі). Він стрімко завойовує статус прибуткової нішевої культури.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на вінницького фермера Василя Гонтарука.За його словами, декілька років тому рокамболь лише розпочинав з’являтися на українському ринку, проте одразу зацікавив виробників: висока ціна реалізації та практично відсутня конкуренція робили культуру привабливою для старту.У той період продавати рокамболь безпосередньо з господарства вдавалося по 170 гривень за кілограм, а головним каналом збуту слугував одеський ринок.У господарстві, яке очолює Гонтарук, під нову культуру відвели близько 50 соток. Надалі планують збільшити цю динаміку."Технологія вирощування виявилася відносно простою, а ризики — нижчими, ніж у багатьох ранніх овочів", — акцентував Василь Гонтарук.Окрему перевагу фермер вбачає у гнучкості: якщо ринкова ціна просідає, урожай можна тримати в землі без суттєвої втрати якості — на відміну від тієї ж цибулі, де терміни збирання жорстко прив’язані до кон’юнктури."Саме ця маневреність і робить нішеві культури дедалі привабливішими для невеликих агровиробників", — наголосив вінницький фермер.Нагадаємо, вчора повідомлялося, що сорт часнику "Очеретинський фіолетовий" в Україні готують до виходу на промислові масштаби. Він потрапив до державного реєстру, де вважається новинкою..

Ціни на ріпчасту цибулю в Україні знову розпочали зростати. Це відбувається після нетривалого періоду стабільності на ринку. Такі тенденції передбачають і на найближчий період, але ненадовго.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit."Підвищення цін у цьому сегменті пов’язане зі значним скороченням запасів продукції врожаю 2025 року в місцевих виробників", — зауважили учасники ринку.Вони додали, що водночас торгова активність на ринку дещо зросла, що теж сприяє подорожчанню цієї продукції.Станом на теперішній момент фермери пропонують цибулю до продажу в межах 5-10 гривень за кілограм (0,11-0,23 долара за кілограм), що в середньому на 19% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня."Суттєвіше підвищувати ціни наразі не вдається, оскільки покупці дедалі частіше залишаються незадоволені якістю запропонованої продукції", — пояснили фахівці.Аналітики зазначили, що зараз цибуля в Україні надходить у продаж у середньому на 68% дешевше, ніж у середині травня минулого року."При цьому виробники не впевнені, що їм вдасться та надалі підвищувати ціни на цю продукцію, оскільки якість овочів у сховищах продовжує стрімко погіршуватися", — наголосили автори проєкту EastFruit.Нагадаємо, вчора повідомлялося, що сорт часнику "Очеретинський фіолетовий" в Україні готують до виходу на промислові масштаби. Він потрапив до державного реєстру, де вважається новинкою..

Сорт часнику "Очеретинський фіолетовий" в Україні готують до виходу на промислові масштаби. Він потрапив до державного реєстру, де вважається новинкою.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що цей сорт розроблений компанією "Агроінновейшн"."Наявного посадкового матеріалу вже вистачить для засадження 100 гектарів", — ідеться в повідомленні.Сорт створили шляхом поєднання української й іноземної селекції. Польові випробування проходили в Запорізькій, Одеській і Донецькій областях."Однією з ключових особливостей нового часнику стала здатність зберігати виражений аромат і гострий смак навіть після сушіння. Завдяки цьому його можна використовувати для виробництва спецій, сушених слайсів і гранульованої продукції", — пояснили фахівці.Директор компанії "Агроінновейшн" Сергій Шиш зазначив, що під час роботи над сортом головним завданням було створити продукт із чітким комерційним призначенням, а не просто черговий польовий варіант.За традиційної технології вирощування, врожайність "Очеретинського фіолетового" становить 12-14 тонн із гектара. Використання інтенсивної технології та зрошення дозволяє підвищити показник до 20-22 тонн із гектара. Головки формуються калібром 50-70 міліметрів і містять у 2-2,5 раза більше зубків, ніж більшість поширених українських сортів."Селекціонери також зробили акцент на лежкості продукції. У звичайних сховищах часник може зберігатися до травня, а в холодильних камерах за температури +2°C — до серпня наступного сезону. Це дає виробникам можливість довше утримувати якісний товар на ринку та ефективніше конкурувати з імпортною продукцією", — підсумували аналітики.Нагадаємо, в липні минулого року комерційний директор "Ван Дайк Технікс" Андрій Марущак розповідав, що вже впродовж тривалого часу українці споживають переважно китайський часник. Він прогнозував, що українського часнику немає та не буде. І це зовсім не через погоду — в Україні досі критично мала кількість професійних виробників часнику..

Адміністрація американського президента Дональда Трампа фактично не реагує на те, що Росія систематично атакує об'єкти великих американських корпорацій на території України.На це звернули увагу журналісти The New York Times. За інформацією медійників, під російські обстріли потрапили такі гіганти, як Cargill, Coca-Cola, Boeing, Mondelez, Philip Morris, Flex Ltd. та Bunge. Частина цих атак, зокрема удари по об'єктах Cargill та Coca-Cola, раніше не оприлюднювалася."Одним з останніх випадків став удар по зерновому терміналу агрогіганта Cargill на півдні України. Об'єкт атакували сім російських дронів упродовж усього трьох хвилин", — зауважили у статті.Крім того, зафіксовані удари по електростанції та сонячній станції біля заводу Coca-Cola під Києвом, що місцева влада вважає цілеспрямованою акцією проти американського бізнесу.Представники компаній намагаються не афішувати ці факти через побоювання негативної реакції інвесторів і страхових ринків. Проте в приватних розмовах бізнес висловлює впевненість, що Росія веде навмисну кампанію проти інтересів США.Адміністрація Дональда Трампа досі не засудила жодну з атак, про які звітував Київ. За словами джерел видання, реакція Білого дому обмежувалася лише "визнанням стурбованості".Водночас Вашингтон просив Україну утриматися від ударів по російському нафтовому терміналу в Чорному морі. Через цей об'єкт експортується казахстанська нафта за участю американських компаній.Сенаторка-демократка Джин Шахін назвала таку позицію Білого дому "повною тишею". На її думку, представники американського бізнесу в Україні не мають сумнівів у навмисності дій Кремля.Голова Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер переконаний, що Москва прагне зірвати приплив американських інвестицій. Він зазначив, що головна мета агресора — продемонструвати, що ведення бізнесу в Україні є занадто ризикованим через постійні загрози.Аналітики видання наголосили, що посилення обстрілів збіглося у часі з активізацією економічної співпраці між державами в енергетичному секторі. Зокрема, минулого року Україна та США підписали угоду, яка передбачає преференційний доступ американських інвесторів до українського енергосектору.Нагадаємо, що минулої ночі територія Харківщини зазнала чергової атаки ударними безпілотниками, що призвело до руйнувань транспортних засобів та житлових будівель. Надзвичайники працювали над ліквідацією загорянь, які виникли внаслідок терористичних дій армії Росії..

В Україні грантову програму "Власна справа", яка є одним із ключових інструментів підтримки малого бізнесу, оновлять. Зміни запрацюють з 1 вересня 2026 року.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. У відомстві зазначили, що програма трансформується в інструмент розвитку і масштабування бізнесу. Оновлена модель розширить можливості як для тих, хто лише планує відкрити власну справу, так і для підприємців, які вже працюють."Чинна версія програми діє до 1 серпня 2026 року. Оновлена стартує з 1 вересня 2026 року", — зазначили в пресслужбі.Метою програми є підтримка підприємницької ініціативи. Йдеться про створення нових робочих місць та сприяння відновлення економіки — через запуск нових бізнесів і розвиток виробництва.Яку підтримку можна отриматиПрограма "Власна справа" передбачає два напрями. Для старту бізнесу базова сума становить від 100 000 до 300 000 гривень, а з урахуванням бонусів — до 500 000 гривень. Для масштабування базова сума — від 500 000 до 1 500 000 гривень, максимум з бонусами — до 2 500 000 гривень. Розмір гранту залежить від кількості створених робочих місць, регіону, галузі та категорії заявника.Що зміниться з 1 вересня"Раніше діяли окремі мікрогранти з різними правилами — тепер запроваджено єдиний порядок для всіх отримувачів", — пояснили у відомстві.Зараз суми є фіксовані (200 та 350 тисяч гривень), а тепер стануть гнучкими: старт — до 500 тисяч гривень;масштабування — до 2,5 мільйона гривень.Крім того, раніше створення одного-двох робочих місць було обов'язковим для всіх, тепер для старту це не потрібно, а для масштабування достатньо одного місця. "Бонуси раніше були обмеженими (молодь, прифронтові регіони), тепер діє розширена бонусна система за пріоритетами", — зауважили у пресслужбі.Бонуси до розміру гранту можуть отримати:5%: отримувачі віком 18-25 років включно.20%:суб'єкти ветеранського підприємництва;зареєстровані платниками ПДВ;мають чинний патент України на винахід та/або корисну модель, пов'язаний з бізнес-проєктом;ВПО з досвідом підприємницької діяльності понад шість місяців або релоковані підприємства;зобов'язуються створити два нових робочих місця.30%:працюють або планують працювати у прифронтових регіонах: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська області та Славутицька МТГ Київської області;спрямовують грант на оновлення основних засобів виробництва, знищених або пошкоджених внаслідок збройної агресії РФ.50%: реалізують проєкти у пріоритетних секторах економіки, визначених у додатку.. Пріоритетний фокусДодаткову підтримку може отримати бізнесу, який працює або планує працювати:у прифронтових громадах;у зонах можливих бойових або активних бойових дій та деокупованих / піддатральних територіях;підприємництво у пріоритетних секторах економіки;на територіях можливих бойових дій.Хто може отримати грантПрограма відкрита для:фізичних осіб від 18 років;ФОПів;юридичних осіб приватного права.Окрема підтримка передбачена для ветеранського бізнесу, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та їхніх родин, а також сімей загиблих Захисників і Захисниць.Грант можна витрати на:обладнання та транспорт;ремонт і оренду приміщень;автоматизацію та цифровізацію;маркетинг і брендинг;будівництво або реконструкцію виробничих об'єктів;оформлення прав інтелектуальної власності.Нагадаємо, раніше український уряд запустив спеціальні умови за програмою "Власна справа" для креативних підприємців. .

У середу, 6 травня, у віці 87 років помер Тед Тернер. Американський бізнесмен і медіамагнат свого часу став засновником телекомпанії CNN, яка стала першим у світі цілодобовим новинним мовником.Про це повідомили журналісти CNN із посиланням на його компанію Turner Enterprises.Тед Тернер увійшов в історію як засновник CNN — першої у світі цілодобової телемережі новин, що змінила підхід до телевізійної журналістики, зробивши можливим безперервне висвітлення подій у режимі реального часу."Надзвичайно залучений і відданий лідер, безстрашний, небоязкий і завжди готовий довіритися інтуїції та власному судженню", — наголосив голова та генеральний директор CNN Worldwide Марк Томпсон.Він додав, що Тед Тернер був і завжди залишатиметься духом-покровителем CNN. Оскільки це його рідне дітище, яке він вивів на серйозний рівень."Тед — це гігант, на плечах якого ми стоїмо, й зараз ми всі приділимо хвилину, щоби вшанувати його та його вплив на наше життя і світ", — підсумував Томпсон.Бізнесмен побудував масштабну медіаімперію, до якої належали кабельні телеканали, зокрема, станція WTBS і мережа TNT, а також спортивні активи, включно з бейсбольною командою Atlanta Braves. Згодом він продав свої медіаактиви компанії Time Warner.Окрім бізнесу, Тернер відомий як філантроп і громадський діяч. Він заснував фонд ООН, підтримував ініціативи зі зменшення ядерної загрози та займався екологічними проєктами, зокрема, сприяв відновленню популяції бізонів у США. Також створив мультсеріал "Команда рятувальників Капітана Планети", покликаний привернути увагу до проблем довкілля.Журнал Time 1991 року визнав Тернера "Людиною року" за його вплив на глобальне медіасередовище. Сам підприємець називав створення CNN своїм "найбільшим досягненням".Трохи більше ніж за місяць до свого 80-річчя 2018 року Тернер повідомив, що у нього діагностовано деменцію з тільцями Леві — прогресувальне захворювання мозку. На початку 2025 року його госпіталізували з легким випадком пневмонії, після чого він одужував у реабілітаційному центрі. У Тернера залишилися п'ятеро дітей, 14 онуків і двоє правнуків.Нагадаємо, що в листопаді минулого року генеральний директор BBC Тім Дейві й очільниця BBC News Дебора Тернес подали у відставку. Це пов'язано з документальним фільмом Panorama, який звинуватили у введенні глядачів в оману через редагування промови Дональда Трампа..

Попит росіян на купівлю житла в Мінську зріс за рік на 10-15%. Видачі іпотеки за ринковими ставками за підсумками квітня 2026 року склали 99 мільярдів рублів, що на 17% більше, ніж у березні, та майже вчетверо більше порівняно з квітнем 2025 року.Про це повідомив Telegram-каналу "Нерухомість" із посиланням на спеціалістів."Ринкова іпотека продовжує зростати, що сприяє вирівнюванню балансу на ринку житлового кредитування", — акцентував директор департаменту "Домклік" "Сбербанку Росії" Олексій Лейпі.Він зауважив, що якщо рік тому частка базових програм становила близько 14%, то за підсумками квітня вона наблизилася до 40%."Попит на базову іпотеку за цей час зріс приблизно в чотири рази, що прямо корелює з динамікою", — наголосив він.За пільговими програмами сума виданих банком у квітні іпотечних кредитів становила 156,7 мільярда рублів (+8% до березня)."Якщо у квітні 2025 року на пільгову іпотеку припало понад 80% від усього обсягу видач, то у квітні 2026 року ця частка скоротилася більш ніж удвічі", — додали банкіри.Обсяги видач сімейної іпотеки зросли за квітень на 6,5% — до 124,4 мільярда рублів. Щодо далекосхідної й арктичної іпотеки видачі у квітні сягнули 24 мільярдів рублів (+18,5% до березня та +74% рік до року)."За ІТ-іпотекою у квітні видано чотири мільярди рублів (на 9,1% менше березня 2026 року та вдвічі вище, ніж у квітні минулого року)", — підсумували в "Нерухомості".Нагадаємо, наприкінці лютого цього року експерти розповідали, що на тлі енергетичної кризи в Києві попит на вторинному ринку житла взимку 2026 року знизився на 40%. Потенційна корекція цін у постраждалих будинках може складати приблизно 5-15% залежно від тривалості проблем із теплом та інженерними системами..

У середу, 6 травня, голова наглядової ради акціонерного товариства "Сенс Банк" Микола Гладишенко подав заяву про усунення від виконання повноважень за власною ініціативою на період, необхідний для з'ясування всіх обставин у межах негативної інформації про банк, поширеної в медіа.Про це йдеться в офіційні заяві Миколи Гладишенка, опублікованій на сайті "Сенс Банку"."Учора, 5 травня, на засіданні ТСК Верховної Ради України щодо економічної безпеки я детально та правдиво відповів на запитання членів комісії, а також заявив про відкритість до подальшої взаємодії з уповноваженими органами. Як голова Наглядової ради АТ "Сенс Банк" я насамперед відчуваю відповідальність за долю державного банку, необхідність забезпечити його стабільну діяльність, особливо в контексті підготовки до майбутньої приватизації", — зазначається в його заяві.Гладишенко додав, що саме тому, з огляду на публічний резонанс ситуації, він ухвалив рішення про самоусунення від виконання повноважень голови наглядової ради АТ "Сенс Банк" на період, необхідний для з’ясування всіх обставин."Ще раз наголошую, що банк відкритий до взаємодії з усіма стейкхолдерами для якнайшвидшого прояснення ситуації. Щойно відбулося позачергове засідання наглядової ради, під час якого мою офіційну заяву прийняли. Виконання повноважень голови наглядової ради покладено на Пйотра Новака", — підсумував він.Пйотр Новак приєднався до наглядової ради АТ "Сенс Банк" у жовтні 2025 року як незалежний член. З березня 2026 року Новак є громадським радником президента Польщі Кароля Навроцького.Він має понад 20-річний досвід у банківській сфері, управлінні інвестиціями, економічній політиці та корпоративному управлінні. Працював на посадах міністра розвитку економіки та технологій Польщі, заступника міністра фінансів, а також у Міжнародному валютному фонді у Вашингтоні."АТ "Сенс Банк" як один із найбільших державних системно важливих банків України продовжує діяти відповідно до встановлених законодавством процедур і кращих міжнародних практик корпоративного управління. Усі сервіси працюють без змін та залишаються доступними для клієнтів, забезпечуючи стабільну роботу", — наголосили в банку.Нагадаємо, що сьогодні під час зустрічі президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністерки Юлії Свириденко вони обговорили роботу державних банків. Зокрема, Зеленський зазначив, що потрібна лібералізація банківської сфери та розширення підприємницьких можливостей. Що стосується "Сенс Банк", то вже визначено необхідність провести приватизацію цього банку, і не має бути жодних затримок у процесі приватизації: цього року банк має бути приватизований..

У столиці України 28 квітня відбувся форум "Бізнес & Психологія: як будувати компанії нового покоління", організований психологічним простором Power Mental Health. TrueUA виступив інформаційним партнером заходу.Подія об’єднала понад 200 учасників офлайн і онлайн — HR-директорів, СЕО, маркетологів та керівників команд — і понад 30 спікерів та представників провідних компаній України.Це був не просто форум, а "ментальна кухня", де учасники разом створювали нові рецепти життєздатності бізнесу та знаходили рішення для реальних викликів компаній.Простір форуму на один день перетворився на лабораторію ідей. Поки професійний шеф-кухар демонстрував гастрономічне мистецтво, топові управлінці, HR-и та психологи "готували" стратегії подолання вигорання та підтримки ментального здоров’я команд.​Головні інгредієнти події:​Жива дискусія. Представники таких компаній, як МХП, ІНГО, "Сільпо", "Тева", "Київський БКК", ОККО, "Рудь" та інші ділилися кейсами, дискутували та обмінювалися думками.​Інтерактив. Формат "кухні" дозволив кожному учаснику стати частиною процесу. Ми обговорювали психологію продажів, маркетингу та тестували управлінські рішення в реальному часі.​Нетворкінг. Спільне приготування страв та неформальне спілкування допомогли побудувати нові зв’язки між учасниками.Чому це важливо саме зараз"Головний висновок форуму: люди — це не ресурс, це капітал. Ми з командою Power Mental Health прагнули показати, що психологія в бізнесі — це про дії, які допомагають компаніям виходити на новий рівень розвитку та результатів.Я переконана, що системна робота з командою, формування здорової внутрішньої культури та впровадження програм підтримки ментального здоров’я стануть основою бізнесу нового покоління вже в найближчі роки", — поділилася Co-founder Power Mental Health Олеся Гончарова.Олена Матушенко, co-founder та ведуча форума, додала:"На форумі ми створили простір душевного тепла, довіри, безпеки та відкритого діалогу — саме таку атмосферу ми будуємо в компаніях, з якими працюємо". ​Партнери, які підтримали ментальну бізнес-кухню: Страхова Компанія INGO, Фармацевтична компанія "Альпен Фарма", Avalon, Київський БКК, Глобальний договір ООН, GastroLoft, TM Graff, Favor Park Hotel, Gifty Corp., Meder, Krental, ТВТ — "Страховий брокер", ОККО, FIZI, Sport Life.Партнер гарного настрою: LatiniumІнформаційні партнери: HURMA, TrueUA, EBA, Founder, 44.ua, UA.News, DSNews, ПЕРШИЙ БІЗНЕСОВИЙ BIZ, TM Main People Magazine, Smart Solutions Ukraine, MC.today, DOC.UA, Премія HR-бренд, Delo.ua​Ментальна Бізнес-кухня довела: коли бізнес і психологія працюють разом, створюється продукт, що здатен витримати будь-які виклики.Організатор — Power Mental Health — компанія, яка допомагає бізнесу підвищувати ефективність команд через впровадження EAP-програм, психологічну підтримку співробітників та розвиток управлінських навичок. Ми підключаємось, коли компанія стикається з вигоранням і зниженням ефективності команд.  Завдяки сучасним методам психологічної підтримки в короткий термін допомагаємо вибудувати системну основу роботи з людьми, яка стає фундаментом розвитку бізнесу. .

В Україні підбили перші підсумки експериментального проєкту зі створення приватних підрозділів протиповітряної оборони, який стартував восени 2025 року. Понад два десятки вітчизняних компаній уже інтегрувалися у загальнодержавну систему захисту неба, демонструючи реальну ефективність у боротьбі з ворожими дронами.Про це повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі.Перші бойові здобутки бізнесуЗа словами урядовиці, експериментальний механізм, запущений у листопаді 2025 року, вже приносить плоди. Наразі до ініціативи приєдналися 25 українських підприємств із різних регіонів."Це приклад того, як держава, приватний сектор і військові можуть спільно посилювати захист критично важливих об'єктів", — зазначила Свириденко, наголосивши, що такий підхід дозволяє розширювати можливості ППО без надмірного навантаження на армію.Фахівці приватних груп, які отримали офіційний статус від Міноборони, вже виконують бойові завдання. На цей час їм вдалося ліквідувати понад 10 ворожих БпЛА, серед яких дрони-камікадзе типу "Шахед" та розвідувальні Zala.Алгоритм долучення до проєктуЯк зазначила прем'єрка, для компаній, що виявляють бажання посилити захист своїх об'єктів та країни, розроблено чітку процедуру:подання офіційної заяви до Міністерства оборони;проходження перевірки на відповідність встановленим критеріям;безпосереднє формування групи та спеціалізована підготовка персоналу;координація дій з Повітряними силами ЗСУ.За словами Свириденко, для стратегічно важливих підприємств передбачено пільговий режим. Вони можуть отримати необхідні повноваження за декларативним принципом через спрощений порядок подання документів. Заявки приймаються на електронну адресу відомства: admou@post.mil.gov.ua.Контроль та мета ініціативиКлючовим завданням проєкту, як наголосила очільниця уряду, є посилення локального захисту та максимальне скорочення часу реагування на загрози з повітря. Важливо, що приватні групи не діють автономно — усі рішення щодо відбиття атак ухвалюються під суворим наглядом військового командування в межах єдиної системи ППО ЗСУ.Нагадаємо, Кабінет міністрів України продовжує дерегуляцію й адаптацію процедур до вимог воєнного часу в ключових сферах. Зокрема, важливі зміни відбудуться у сфері забезпечення Сил оборони..

Україна та Греція запланували спільне виготовлення морських дронів. Однак в умовах до угоди є пункт, який викликав занепокоєння Афін: Київ хоче мати право голосу стосовно того, як їх використовуватимуть у разі військових дій.Таку інформацію оприлюднили журналісти Euractiv, які послалися на власні джерела.Медійники нагадали, що минулого листопада Греція й Україна домовилися про спільне виробництво безпілотних надводних суден (USV). План передбачає, що ці системи базуватимуться на українській технології дронів, а виробництво здійснюватиме змішана промислова структура, в якій провідну роль мали відігравати грецькі верфі."Для Києва розгортання USV у Чорному морі проти Росії має велике стратегічне значення", — акцентували аналітики.Вони додали, що Афіни, своєю чергою, вважають, що вони дають порівняльну перевагу в Егейському морі, де Греція стикається з тривалими морськими суперечками з Туреччиною, яка розробила свій перший USV 2021 року.Однак, за інформацією грецьких медіа, Україна висунула вимогу щодо права надавати дозвіл на використання цих морських дронів грецькими збройними силами в разі збройного конфлікту."Переговори стикаються з труднощами, оскільки Афіни не приймають цю умову", — констатували аналітики.За їх оцінками, Греція побоюється, що Україна прагне зберегти баланс у своїх відносинах з Туреччиною, яку вона все ще розглядає як посередника у відносинах з Москвою. Однак, за твердженнями грецьких журналістів, у Києві не визнають цього під час переговорів.Нагадаємо, що 14 березня біля російського порту Новоросійськ у Чорному морі зазнав удару грецький танкер Maran Homer, зафрахтованому американською нафтовою компанією Chevron. Екіпаж із 24 людей не постраждав..

Сорт яблук "Гренні Сміт" відкриває перед українськими аграріями привабливу нішу з мінімальною конкуренцією. Цього сезону він б’є цінові рекорди.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit, які послалися на експертку плодоовочевого ринку ІА "АПК-Інформ" Ксенію Гусєву та керівника експортної компанії USPA Fruit Володимира Гуржія.Фахівці пояснили, що широкого поширення цей сорт так і не набув — через технологічну складність вирощування та жорсткі вимоги до зовнішнього вигляду плодів."Наразі якісний "Гренні Сміт" в Україні виробляє лише невелика кількість підприємств", — зауважили вони.За оцінками аналітиків, ситуацію додатково полегшує майже повна відсутність польської конкуренції: клімат не дозволяє сусідній країні працювати з цим сортом у промислових масштабах."Українські господарства, які дотримуються стандартів якості та технологічної дисципліни, мають реальний шанс зміцнити власні позиції на профільних ринках із мінімальним тиском із боку суперників", — наголосили експерти.Вони також додали, що "Гренні Сміт" може стати для галузі показовим прикладом, який згодом наслідуватимуть інші українські садівники."Замість боротьби за місце в перенасиченому масовому сегменті — свідомий вибір вузької, але значно маржинальнішої ніші", — пояснили стратегію Ксенія Гусєва та Володимир Гуржій.Нагадаємо, що на початку березня цього року український ринок яблук демонстрував помітне зростання роздрібних цін. В українських супермаркетах сортові яблука Golden Delicious і Red Chief  продавали приблизно по 70 гривень за кілограм (близько 1,4 євро за кілограм)..

Сільськогосподарські підприємства України у квітні-червні 2026 року очікують на уповільнення темпів падіння обсягів виробництва та на підвищення цін на власну продукцію, а також розширення штату працівників.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на Державну службу статистики, яка опитала у квітні 800 керівників підприємств галузі.За інформацією Держстату, показник балансу очікувань щодо обсягів виробництва на другий квартал покращився на 23 відсоткові пункти порівняно з попереднім періодом і зафіксований на рівні -11. Збільшення випуску продукції очікують 16% опитаних, тоді як 57% респондентів не передбачають змін, а 27% готуються до скорочення обсягів.У тваринництві цей показник перейшов у позитивну площину та становить +4, тоді як у рослинництві він залишається від’ємним і дорівнює -18.Настрої бізнесу щодо вартості аграрної продукції у квітні-червні 2026 року стали вираженішими: баланс очікувань зріс до 26 проти 12 у січні-березні. Про плани підвищити ціни повідомили 37% господарств, а про можливе зниження — лише 11%. Найсуттєвіше здорожчання прогнозують виробники в секторі рослинництва, де баланс очікувань становить 32.У сфері зайнятості також спостерігається позитивна динаміка, оскільки відповідний баланс зріс на 19 відсоткових пунктів до позначки 7. Про наміри наймати нових працівників заявили 17% представників агросектору, водночас 73% зберігатимуть чисельність персоналу без змін, а 10% планують скорочення.За підсумками січня-березня 2026 року лише 12% підприємств наростили обсяги виробництва, тоді як 38% повідомили про їх зменшення, що сформувало від’ємний баланс на рівні -26."Експортна діяльність у цей період стримана: баланс реалізації товарів на ринках Європейського Союзу становив 2, а на ринках за межами ЄС — 1", — ідеться в повідомленні.Головними факторами, які заважають стабільній роботі аграріїв, опитані назвали погодні умови й інші несприятливі обставини. Крім того, виробники вказують на фінансові обмеження та дефіцит робочої сили. Наявні запаси продукції для продажу 74% респондентів вважають достатніми.Нагадаємо, 15 квітня стало відомо, що в Україні тимчасово зупинили прийом заявок на державну підтримку для власників корів, кіз і овець. Причина проста — виділений бюджет першої хвилі практично вичерпано через велику кількість охочих отримати допомогу..