# бізнес

Підприємства, які зазнали руйнувань через бойові дії, зможуть отримати від держави до 16 мільйонів гривень на відновлення. Український уряд готує нову грантову програму.Про це повідомила перша віце-прем'єр-міністерка, міністерка економіки України Юлія Свириденко під час Форуму влади та бізнесу в Києві.Вона наголосила, що головне завдання уряду — підтримати бізнес та "дати йому впевненість, що держава стоїть поруч і допомагає вистояти та відновитися"."Щоб відновлювати підприємства, потрібні ресурси, тому уряд запускає новий грант, який так і назвали — на відновлення. Постраждалі від руйнувань підприємства зможуть отримати до 16 мільйонів гривень, що допоможуть їм повернутися до роботи", — зазначила вона.Отримати грошовий грант зможуть як юридичні особи, так і ФОП, чиї виробничі потужності були пошкоджені. За кошти можна:придбати нове обладнання;оплатити доставку та монтаж обладнання. Щоб отримати грант необхідно подати бізнес-план, акт оцінки збитків та витяг з ЄРДР."Ті підприємства, які раніше отримували грант на переробку, можуть подаватися повторно — але сума нового гранту зменшиться на попередню. Серед умов: створення щонайменше п'яти робочих місць і сплата податків на суму гранту впродовж трьох років (зокрема 20% — у вигляді ЄСВ із нових працівників)", — зауважили в Мінекономіки.Не зможуть отримати грант підприємства, які:мають прострочені кредити;є фігурантами кримінальних справ;працюють з країною-агресором;перебувають під санкціями. Рішення про виділення грантів ухвалюватимуть Мінекономіки та Державна служба зайнятості.Нагадаємо, 26 червня президент України Володимир Зеленський під час виступу на "Форумі влади та бізнесу: від діалогу та партнерства" заявив, що уряд має запровадити тривалий мораторій на перевірки бізнесу. При цьому Кабінет міністрів розширюватиме державні програми підтримки українських виробників.

Президент України Володимир Зеленський доручив уряду запровадити тривалий мораторій на перевірки бізнесу. При цьому Кабінет міністрів розширюватиме державні програми підтримки українських виробників.Про це Володимир Зеленський заявив під час виступу на "Форумі влади та бізнесу: від діалогу та партнерства"."Я вже доручив підготувати рішення щодо тривалого мораторію на перевірки бізнесу", — зазначив він.За його словами, це потрібно, щоб убезпечити бізнес від будь-якого тиску, в тому числі недобросовісних людей, які перебувають на різних посадах.Президент України додав: держава розуміє, що саме економічне зростання має наповнювати бюджет, а "не просто тиск і не просто вичавлювання коштів з економіки".Зеленський заявив, що уряд неодмінно розширюватиме державні програми підтримки українського бізнесу та виробництва.Коментуючи заяву президента, голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник сказав, що, крім мораторію, необхідно провести аудит кримінальних проваджень, які відкриті проти бізнесу, внести необхідні зміни в Кримінально-процесуальний кодекс.Нагадаємо, що на 2025 рік Державна податкова служба України планувала провести майже п'ять тисяч перевірок платників податків. Насамперед радили приготуватися підприємствам агросектору.Зокрема, податківці планували провести 4 786 перевірок. Серед них — 3 758 юридичних осіб і 1 028 фізичних осіб-підприємців.

У межах Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області зафіксовано масове розмноження небезпечного багатоїдного шкідника — сарани, зокрема, італійського пруса.Про це повідомили в Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужбі) в Херсонській області."Виявлено пошкодження посівів соняшнику. Причиною поширення фітофагу стали сприятливі погодні умови – висока температура повітря та тривала посуха", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали, що на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області введено особливий режим захисту рослин. Здійснюються всі необхідні заходи щодо локалізації та ліквідації вогнищ надпорогової чисельності саранових.Фахівцям агропідприємств Херсонщини, Миколаївщини, Запоріжжя та Дніпропетровщини надано такі рекомендації:термінові обстеження необхідно проводити насамперед на занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах, неугіддях, луках, узбіччях доріг особливо в ранкові або вечірні години, коли саранові перебувають на рослинах у стані відносного спокою;за перевищення порогу шкідливості (2-5 екз./м² для італійського пруса; 10-15 екз./м² для нестадних саранових) застосовувати дозволені інсектициди відповідно до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів;за необхідності застосувати хімічний обробіток, при цьому попередивши органи місцевого самоврядування, власників пасік про час і місце проведення обприскування (вказати назву, ступінь і термін дії токсичності препарату); обробки необхідно проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години, завчасно попереджаючи власників пасік."До роботи з пестицидами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та мають посвідчення про право роботи з пестицидами", — зазначили в Держпродспоживслужбі.Там підсумували, що в разі виявлення осередків саранових (італійської, марокканської, перелітної чи азійської сарани) варто негайно повідомляти територіальний орган Держпродспоживслужби у вашому регіоні для оперативного реагування та запобігання поширенню шкідника.Нагадаємо, що, за попередніми оцінками фахівців, приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.

Кабінет міністрів схвалив зміни до закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Головна новація — запровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств, що є важливим кроком до євроінтеграції та підвищення прозорості бізнесу.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.Впровадження обов’язкової звітності зі сталого розвиткуВперше на законодавчому рівні передбачається складання, подання та оприлюднення звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств. Така звітність міститиме інформацію про:вплив компанії на екологію;соціальні питання;трудові відносини;права людини;антикорупційну діяльність."Інформація про сталий розвиток подаватиметься за Європейськими стандартами (ESRS) у вигляді окремого розділу звіту з управління. Подання відбуватиметься в єдиному електронному форматі за таксономією, що спростить аналіз і доступ до інформації", — пояснили в Мінфінансів.Передбачається, що звітність зі сталого розвитку подаватиметься разом із фінансовою звітністю і буде її невіддільною частиною.Нова звітність стосується:великих підприємств та материнських компаній великих груп;середніх та малих підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу.Нові правила впроваджуватимуться поетапно:великі підприємства та материнські підприємства великої групи, які мають понад 500 працівників — звітують у  2028 році;інші великі підприємства та материнські підприємства великої групи — у 2029 році;середні та малі підприємства з цінними паперами на біржі — у 2030 році.Оновлення критеріїв для визначення категорій підприємствКритерії для визначення мікро-, малих, середніх і великих підприємств оновлено з урахуванням інфляції та рекомендацій Європейської комісії. "Це дозволить зменшити адміністративне навантаження та уникнути необґрунтованого потрапляння підприємств у категорії з жорсткішими вимогами", — зазначили у відомстві.Впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності для державних підприємствПередбачається, що державні підприємства та компанії, де понад 50% акцій належать державі, зобов’язані:вести облік і звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ);складати звіт про управління. "Це підвищить прозорість і підзвітність державного сектору економіки та спростить доступ до міжнародних ринків капіталу", — зауважили в прес-службі.Нагадаємо, в Україні протягом останніх кількох місяців фіксується зростання кількість фізичних осіб підприємців. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зауважив, що така динаміка абсолютно не впливає на ріст економіки.

На Закарпатті вже впродовж тривалого часу функціонував канал торгівлі людьми. Його організувала 23-річна мешканка Чопа, яка обіцяла "працевлаштувати" жінок за кордоном.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."Оперативники Чопського прикордонного загону спільно з працівниками міграційної поліції ліквідували канал торгівлі людьми, який функціонував на Закарпатті впродовж тривалого часу. Його організувала 23-річна мешканка Чопа", — йдеться в повідомленні.Прикордонники уточнили, що вона підшуковувала жінок, які мають уразливий стан або скрутне матеріальне становище, та переправляла їх через кордон з метою подальшої сексуальної експлуатації."Жертвам обіцяли високооплачувану "роботу" у країнах Близького та Середнього Сходу", — зазначили в ДПСУ.   Зокрема, оперативники задокументували факт незаконного переправлення з України до Чехії двох молодих жінок. Їх затримали у залізничному пункті пропуску "Чоп (Страж)" після проходження усіх видів контролю на виїзд з України."Жінок мали "працевлаштувати" в борделях Катару та Йорданії", — пояснили прикордонники. Під час подальших слідчих дій у Чопі затримано організаторку схеми. Правоохоронці провели обшуки за трьома адресами проживання фігурантки, за результатами яких вилучили речові докази у справі: паспортні документи, ⁠чорнові записи, ⁠банківські картки, ⁠мобільні телефони, ⁠ноутбук тощо.Фігурантці повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за статтею "Торгівля людьми" Кримінального кодексу України.Ужгородський міськрайонний суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення грошової застави у розмірі 302 000 тисячі гривень. Тривають слідчі дії.Нагадаємо, що на початку червня правоохоронці затримали 27-річну мешканку Одеси, яка пропонувала жінкам "роботи покоївками" за кордоном. Натомість зловмисниця продавала їх у сексуальне рабство.

За попередніми оцінками, приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова. За його словами, просто шляхом No-till чи Strip-till проблему не вирішити."За наявного балансу води з нормою поливу у два кубічних метри на гектар можна буде поливати лише чотири мільйони гектарів", — зазначив він.Аграрій додав, що 11 мільйонів гектарів просто неможливо буде використовувати."Якщо ми розпочнемо скорочувати виробництво, це буде не лише наша проблема як бізнесу та країни, а й світова проблема. І, можливо, вона буде гіршою, ніж кліматичні проблеми", — зауважив Михайло Соколов.На його думку, основний фокус має бути на середніх виробниках, які обробляють від одного до десяти тисяч гектарів.При цьому заступник голови Всеукраїнської аграрної ради зауважив, що не всі адаптивні підходи доступні для цієї категорії."Якщо ми хочемо мати практичний вплив на сільське господарство, то повинні щось пропонувати аграрію, що йому покращить життя і збільшить його врожаї", — наголосив експерт.Нагадаємо, раніше голова громадської спілки "Укрсадвинпром" Володимира Печка розповідав, що через заморозки в Україні під загрозою перебував урожай плодових дерев, особливо абрикос. Найбільше весняний мороз уразив три регіони.

Товарообіг між Україною та Німеччиною вперше в історії перевершив обсяги торгівлі Берліна з Москвою. Йдеться про підсумки 2024 року.Про це повідомив радник з економічних питань посольства України в Німеччині Віталій Іващук під час онлайн-дискусії "Як російське вторгнення змінило економічні відносини України та Німеччини?". Він послався на дані статистичних органів Німеччини. Його цитує "Інтерфакс-Україна".За його словами, торгівельні відносини між Україною та Німеччиною бурхливо розвиваються не лише на міждержавному рівні, а й у формі міжрегіональних і міжміських партнерств, які "є допоміжним місточком для бізнес-контактів на локальному рівні"."Посольство, проаналізувавши дані німецької статистики, констатує: 2024 року вперше, відколи після розпаду СРСР ведеться окрема статистика для України та Росії, наша країна випередила державу-агресорку як торговий партнер Німеччини", — зазначив Іващук.Поміж найбільш проривних і перспективних для роботи німецького бізнесу, розвитку двосторонніх торгівельних відносин та інвестицій він назвав передовсім галузь відновлення України."Як відомо, минулого року Німеччина прийняла Міжнародну конференцію з питань відновлення України. Сподіваюся, що вона стане активним учасником наступної такої конференції в Римі, яка відбудеться цього року в липні", — сказав радник посольства з питань економіки.Іншими ключовими галузями для розвитку міждержавної співпраці він назвав також енергетику (зокрема, "зелену") й IT і цифровізацію. Щодо останнього напряму, то Іващук нагадав про створення в новому уряді Німеччини окремого міністерства, яке розвиватиме цей трек, і повідомив про зусилля з налагодження контактів щодо впровадження цифрових технологій між профільними німецьким і українським відомствами."У першому півріччі цього року ми фіксуємо значне збільшення кількості учасників від українського бізнесу, що працює в цій галузі, у різноманітних профільних заходах, які відбуваються в Німеччині. Іде бурхливий розвиток як за лінією міжнародних контактів, так і за лінією "бізнес для бізнесу". І, звичайно, оборонно-промисловий комплекс, де вже налагодили тісну співпрацю та де є неабиякі перспективи розвитку найближчими роками", — підсумував Іващук.Раніше повідомлялося, що у вересні 2023 року місячний торгівельний оборот України та Німеччини вперше перевищив показники торгівлі Німеччини з Росією. Товарообіг між нашими країнами сягнув 840 мільйонів євро, тоді як обсяги торгівлі Росії та Німеччини становили 770 мільйонів євро. Поміж основних товарів, які Україна експортує до Німеччини, продовольство, метали та вироби з них, машини, обладнання та транспорт.Нагадаємо, що, згідно з новим стратегічним документом Бундесверу, німецькі військові вважають Росію "екзистенційною загрозою" для країни та Європи. Кремль може вдатися до агресії щодо країн НАТО вже до кінця цього десятиліття.

Упродовж останнього тижня практично на всій території України встановилася прохолодна дощова погода. Це безпосередньо позначилося на місцевій черешні, яка подешевшала на ринку.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони констатували, що основний обсяг запропонованої для продажу ягоди зараз складає продукція середньої та низької якості."Обсяги пропозиції місцевої черешні продовжують поступово збільшуватися, що чинить тиск на ціни. Однак садівники серйозно занепокоєні рясними опадами, які, на їхню думку, можуть згубно позначитися як на загальних обсягах цьогорічного врожаю збору, так і на його якості", — наголосили фахівці.Зараз місцева черешня на внутрішньому ринку України надходить у продаж за цінами 140-200 гривень за кілограм (3,36-4,80 долара за кілограм), що в середньому на 13% дешевше, ніж наприкінці минулого тижня.Аграрії додали, що при цьому, попри обмежену пропозицію цих кісточкових на українському ринку, попит у цьому сегменті залишається невисоким.Крім того, продавці неякісної черешні прагнуть якнайшвидше позбутися такої продукції, поступово переглядаючи цінники у бік зниження."Ще одним фактором для зниження відпускних цін на місцеву черешню послужило різке погіршення якості цієї ягоди. Проблеми обумовлені дощовою погодою в основних регіонах виробництва. Через підвищену вологість ягода на деревах тріскається, тож продати такий товар за високими цінами практично нереально", — пояснили аналітики.Однак вони зауважили, що зараз ціни на місцеву черешню в Україні все ж у середньому втричі вищі, ніж в аналогічний період минулого року.Нагадаємо, що наприкінці травня українські садівники розпочали продаж місцевої черешні нового врожаю. Попри весняні заморозки та несприятливі погодні умови, сезон черешні в Україні стартував вчасно.

Зараз на ринку України представлено понад 240 сортів картоплі. З цієї кількості близько третини української селекції, тобто 75 сортів або майже 80%, створено в Інституті картоплярства Національної академії аграрних наук (НААН).Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на директора Інституту картоплярства Миколу Фурдигу. Він зазначив, що робиться акцент на ранніх сортах, сортах, призначених для перероблення на чипси та крохмаль."Селекція картоплі не стоїть на місці — щороку ведуться роботи з удосконалення сортів, які відповідають сучасним вимогам аграріїв, переробних підприємств і споживачів", — додав директор Інституту картоплярства.Він зауважив, що зараз селекціонери працюють над створенням ранніх сортів, сортів, придатних для перероблення та з високим вмістом крохмалю.Фурдига пояснив, що ранні сорти дозволяють фермерам отримати врожай вже через 55-65 днів після сходжень, що особливо важливо для тих, хто прагне першим вийти на ринок молодої картоплі.Своєю чергою, індустрія перероблення картоплі вимагає сортів зі стабільними біохімічними показниками, низьким вмістом редукованих цукрів і гарною структурою м’якоті."Також варто враховувати й підвищені вимоги до розміру бульб і стійкості до механічних пошкоджень", — підсумував Микола Фурдига.Він акцентував, що виробництво крохмалю потребує сортів із високим вмістом сухих речовин (вміст крохмалю — від 20% і вище).Нагадаємо, що в Бориспільському районі Київської області заклали дослідні ділянки з добазовою картоплею на краплинному зрошенні. Над цим працюють фахівці Інституту картоплярства України спільно зі сімейним фермерським господарством "Ельдорадо".

В Україні протягом останніх кількох місяців фіксується зростання кількість фізичних осіб підприємців (ФОП). Проте така динаміка абсолютно не впливає на ріст економіки.Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.За словами нардепа, станом на середину червня 2025 року кількість ФОПів зросла до 2 171 191 особи. Динаміка приросту виглядає наступним чином:на 70 535 ФОПів — у порівнянні з травнем 2024 року;на 35 076 ФОПів — у порівнянні з найменшим показником у лютому 2025 року.на 178 815 ФОП — з початку повномасштабної війни.Гетманцев зауважив, що починаючи з березня 2025 року кількість відкритих ФОПів (20 029) перевищує кількість закритих (18 477) на 1552 суб’єкти. У квітні також більше підприємців відкрили свій бізнес (21 517) ніж закрили (17 618). У травні приріст становив майже вісім тисяч ФОПів."Очікувано в наступному місяці кількість ФОПів перевищить найбільший показник грудня 2024 року", — зауважив нардеп.Однак, Гетманцев пояснив, що збільшення кількості підприємців не характеризує ріст чи зниження економіки, оскільки "чинна спрощена система оподаткування широко використовується ФОПами для мінімізації у сплаті податків". Також нардеп додав, що завдяки його реформам "кількість ФОПів попри війну росте як на дріжджах".Нагадаємо, за даними "Опендатабот", в Україні кожен другий підприємець, який є фізичною особою, має борг зі сплати податків. Загалом такі громадяни винні державі понад 13 мільярдів гривень.

Українські виробники заморожених органічних ягід провели понад 20 зустрічей з нідерландськими трейдерами в межах бізнес-місії. Її організували за підтримки трьох швейцарських і міжнародних програм.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit зі посиланням на експертку плодоовочевого ринку Тетяну Гетьман. Вона перерахувала ці програми: Швейцарська програма сприяння імпорту (SIPPO), Програма торгівлі якісними продуктами харчування (QFTP) і Програма з промислового розвитку Організації Об’єднаних Націй (UNIDO)."Нідерландські трейдери дуже тепло нас приймали та надихали тим, як із душею вони розповідали історії своїх бізнесів, яким від 15 до 160 років. Це одразу викликало довіру", — зазначила Гетьман.Вона додала, що серед ключових висновків — важливість якісної презентації продукції, відсутність компромісів щодо ціни чи безпеки постачань, а також низька ймовірність прямих контрактів із супермаркетами.За словами експертки плодоовочевого ринку, раніше певні ускладнення виникали через те, що продажами зазвичай займалися трейдери, часто з офісами у Польщі.Нідерландські партнери очікують довгострокової співпраці та майже не зацікавлені в разових постачаннях.Фахівці стверджують, що зараз попит на заморожену ягоду зростає, особливо на суницю, малину, чорницю та потенційно — лохину, яка могла би замінити канадську."Попри поступовий відхід спеціалізованих органічних магазинів у Європейському Союзі, органічна продукція впевнено виходить у масовий маркет", — підсумувала Тетяна Гетьман.Нагадаємо, аналітики зауважили, що цього тижня на українському ринку продовжується зниження цін на суницю садову. Головна причина — стрімке збільшення пропозиції, але водночас зниження попиту.

Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова спрогнозувала, що перемовини про нові умови торгівлі з Україною після завершення пільгових заходів на початку червня погодять за декілька місяців.Про це Катаріна Матернова сказала в інтерв’ю "РБК-Україна".Вона зазначила, що на етапі підготовки до завершення спеціального пільгового режиму торгівлі між Україною та ЄС розробили "безшовний" перехідний режим на той час, поки тривають перемовини щодо нового режиму торгівлі. "Тобто торгівля не зупинилася. Україна може продовжувати безмитний експорт сільськогосподарської продукції в межах квот — 7/12 від річної квоти, передбаченої Угодою про асоціацію", — зазначила посол.Вона додала, що тим часом торгівельні представники та колеги з Генерального директорату з торгівлі Єврокомісії активно працюють над новим торгівельним режимом відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію.Матернова додала, що на фіналізацію домовленостей може знадобитися декілька місяців."Тож я дуже сподіваюся, що протягом літніх місяців ми зможемо укласти цю угоду. Але я не хотіла би зараз спекулювати щодо її умов — це буде результат переговорів", — пояснила посол ЄС в Україні.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільськогосподарську продукцію, які діятимуть з 6 червня до кінця 2025 року. Йдеться про угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.

У травні 2025 року в Україну імпортували понад п’ять тисяч тонн високооктанового бензину марок А-98/100. Це найбільший місячний показник з 2009 року.Про це повідомило профільне видання Enkorr з посиланням на дані консалтингової групи "А-95".Найбільшим постачальником лишається UPG. Компанія завезла 1,5 тисячі тонн ресурсу: 90% за допомогою трейдера Select Energy, решту — від польського виробника Warter Fuels.На другому і третьому місцях — Socar і ОККО. Перша компанія наростила постачання з польського Citronex на 66%, до 0,78 тисячі тонн, друга — на 21%, до 0,57 тисячі тонн, з PKN Orlen.Кількість охочих імпортувати пальне у травні зросла до 20 з 15 у квітні.Щодо виробників, то основними залишаються PCK Schwedt (ресурс для UPG) і Orlen S.A. (Польща, Литва), які відвантажили 1,35 тисячі тонн (+83% до обсягів квітня) та 1,33 тисячі тонн (+80%) відповідно.Фахівці додали, що збільшення постачань високооктанового бензину обумовлене зростанням попиту на ресурс через набуття з 1 травня чинності законом про обов’язкове додавання біоетанолу в бензин.Однак ця норма не поширюється на бензини з октановим числом 98 і вище. Частина споживачів із недовірою поставилася до бензину зі спиртом, обравши високооктановий.Через ажіотаж високооктановий бензин закінчився навіть на АЗК найбільшого імпортера цього пального — UPG. Фіксував зростання продажів А-100 і Socar.Враховуючи такий тренд, з травня низка мереж, а саме ОККО, "Укрнафта", VostokGaz, розпочали реалізацію бензину А-98/100.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що цього року у травні в Україні зменшилися роздрібні ціни на бензин, дизель і автогаз. Зокрема, дизельне пальне здешевшало на одну гривню за літр.

В Україні кожен другий підприємець, який є фізичною особою, має борг зі сплати податків. Загалом такі громадяни винні державі понад 13 мільярдів гривень.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", від початку повномасштабної війни боржників побільшало вдвічі.Так, станом на травень 2025 року 1,29 мільйона підприємців заборгували державі понад 13 мільярдів гривень податків. У лютому 2022 року таких осіб було 670 тисяч. Третина цього приросту (а саме 213 тисяч підприємців) припадає на березень 2022 року.За даними аналітиків, найбільше нових боржників з’явилось у перший рік повномасштабної війни. Тоді кількість підприємців, що заборгували податки, зросла в 1,6 раза. Проте уже наступного року підприємці адаптувалися до нових реалій та приріст сповільнився до 4% за рік. Втім у 2024 ситуація знову погіршилася, й нових боржників за рік побільшало на 16%."На початку поточного року ще 42 282 підприємці були обтяжені податковими боргами — +3,3%. Втім протягом наступних місяців ФОПи гасили свої заборгованості, тож на початок травня приріст складав вже 2% або 24 275 підприємців", — йдеться у звіті "Опендатабот".Варто зауважити, що 30 мільйонів гривень з цих боргів припадають на ФОПів-платників єдиного податку першої та другої групи, які були мобілізованими. Загалом 3145 підприємців у лавах ЗСУ станом на квітень поточного року мають податковий борг зі сплати єдиного податку та військового збору. Від початку повномасштабної війни перевірити податковий борг ФОПа неможливо, адже Податкова закрила ці дані, вважаючи їх критичними. Втім в "Опендатабот" з’явилась можливість перевірити інформацію про борги, які вже передані до виконавчої служби для примусового стягнення.Достатньо ввести ІПН (РНОКПП) — відкриються дані про ФОП та інформація про борг.Нагадаємо, за даними "Опендатабот", у січня 2025 року в Україні закрилася найбільша кількість ФОПів від початку повномасштабного вторгнення Росії. Це є негативним сигналом для вітчизняної економіки.

Хліб може подорожчати в Україні на 20% до кінця 2025 року. Причиною цьому є зростання цін на всі складові товару — борошно, дріжджі, жири, цукор. Проте це навряд чи підірве бюджет української сім'ї.Таку думку висловив очільник Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександр Тараненко в інтерв`ю агенції "Інтерфакс-Україна"."Не здивуюся, якщо так станеться. Все до того йде", — сказав він.Кажучи про 20-відсоткову перспективу підвищення цін на хліб, Тараненко розповів, що наразі відпускна ціна одного кілограма хліба з хлібзаводу становить трохи понад 40 гривень. При цьому маржа супермаркетів на хлібі за різними маркетинговими механізмами подеколи досягає 30%, хоча законодавчо не має перевищувати 10%."Не будемо брати вітчизняну статистику — вона не відповідає дійсності через наявність "тіньового" ринку й інші нюанси. Об'єктивно зараз українець споживає 150-200 грамів хліба щодня, тобто на місяць — близько п’яти кілограмів. Отже, щомісяця громадянин України витрачає на хліб 200-210 гривень", — підрахував пекар.Він продовжив підрахунок: якщо ціна за рік збільшиться на 20%, то людина витрачатиме щомісяця на хліб на 40 гривень більше."Так, для наших пенсіонерів та інших малозабезпечених верств населення 40 гривень — це гроші. Проте казати, що 40 гривень на місяць підірвуть бюджет української сім'ї, мабуть, стало би перебільшенням", — наголосив експерт.Серед причин подорожчання хліба він назвав зростання цін на всі складові товару — борошно, дріжджі, жири, цукор. До них додаються вартість електроенергії, логістика, а також вимога держави для підприємств, критично важливих для економіки та з правом бронювати персонал, підвищити зарплати до 20 тисяч гривень."З вирахуванням податків на руки люди отримають 16 тисяч гривень. До цього середня зарплата в нашому бізнесі становила 13-15-16 тисяч гривень незалежно від підприємства. Погодьтеся, невисока зарплата. Але коли хтось каже, що пекарі наживаються, це зовсім не так. Підвищення зарплати навіть на 20-30% — це суттєве збільшення витрат виробника при тому, що дохідну частину наростити не можемо", — пояснив фахівець.Тараненко додав, що рентабельність хлібного бізнесу наразі становить трохи вище нуля, а часто за деякими сортами хліба — нижче нуля.Він навів дані Держстату, згідно з якими в Україні зареєстровано понад три тисячі виробників хліба."Нехай не всі вони зараз працюють із різних причин, але навіть якщо з них працює дві тисячі, то теоретично уявити, що всі змовилися та мають надприбутки, — це нісенітниця", — відкинув думку про наявність галузевої змови щодо підвищення цін на хліб в Україні очільник ВАП.Нагадаємо, 17 квітня міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль розповідав, що в Україні ціна на хліб нижча, ніж у всіх інших країнах Європи. Проте тут важливу роль відіграє купівельна спроможність держав.