# бізнес

Експорт м’яса птиці з України 2025 року зменшився на 1,8% і становив 458,1 тисячі тонн, а виторг за рік склав 1149,1 мільйона доларів. Це більше на 13,7%, ніж за аналогічний період минулого року.Про це повідомила Асоціація птахівників України (АПУ) з посиланням на дані Державної митної служби."Із загального обсягу експорту 18,4 тисячі тонн склали експортні відвантаження готових продуктів із м'яса птиці на загальну суму 58 мільйонів доларів", — ідеться в повідомленні.В АПУ додали, що зростання загального виторгу під час зменшення фізичних обсягів експорту свідчить про підвищення експортної вартості продукції та сприятливу цінову кон’юнктуру на зовнішніх ринках протягом минулого року.Головними покупцями українського м’яса птиці 2025 року були Нідерланди (17,4%), Саудівська Аравія (9,9%), Словаччина (7,6%) і Велика Британія (11,9%). Частка експорту до країн ЄС від загального обсягу експорту склала 30,6% (139,7 тисячі тонн)."Таким чином країни Європейського Союзу, Близького Сходу та Великої Британії й надалі формують основу зовнішнього попиту на українську продукцію птахівництва", — акцентували експерти.Вони зауважили, що зростання експортного виторгу, попри незначне скорочення фізичних обсягів експорту, пояснюється підвищенням середніх експортних цін і збільшенням частки продукції з більшою доданою вартістю."Крім того, українські виробники поступово переорієнтовують експорт на платоспроможні ринки, що дозволяє компенсувати логістичні витрати та підтримувати прибутковість виробництва на тлі постійного зростання собівартості", — підсумували в Асоціації птахівників України.Нагадаємо, що декілька років тому Єгипет відкрив свій ринок для українських виробників м'яса птиці та продуктів із нього. Сертифікація повинна здійснюватися відповідно до вимог Світової організації торгівлі, а вантажі з продукцією мають супроводжуватися халяльним сертифікатом, виданим сертифікаційним центром ISEG Halal..

В Україні малий та середній бізнес продовжують працювати, попри аварійні відключення через російські обстріли. Уряд запроваджуємо додаткову підтримку для підприємців в умовах надзвичайної енергетичної ситуації.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, щоб допомогти пройти складний період, на засіданні Кабінету міністрів ухвалили пакет підтримки. Він включає:Одноразова фінансова допомога для малого і середнього бізнесу на енергонезалежністьФОПи другої та третьої груп, які працюють у соціально важливих сферах — заклади харчування, аптеки, кав'ярні, продуктові магазини, пекарні та інші заклади та послуги першої потреби, зможуть отримати разову виплату від 7 500 до 15 тисяч гривень. "Розмір виплати залежить від кількості найманих працівників, за умови наявності щонайменше одного працівника", — пояснила Свириденко.Щоб отримати допомогу, потрібно:подати заявки через портал "Дія";заявку верифікують банки-партнери;Державна служба зайнятості перераховує кошти. Кошти можна витратити на:придбання та ремонт енергообладнання;пальне для генераторів;оплату послуг електроенергії.Кредит 0% на енергообладнання для бізнесуПідприємства, які відповідають критеріям "Програми 5-7-9%", зможуть залучити цільовий кредит на придбання генераторів та акумуляторних батарей з нульовою ставкою. Різницю компенсує держава через Фонд розвитку підприємництва.Свириденко поінформувала, що кредити надають майже 50 банків-партнерів "Програми 5-7-9" строком до трьох років. Максимальна сума кредиту — до 10 мільйонів гривень. "Дякуємо бізнесу за стійкість і відповідальність. Ці рішення мають допомогти продовжувати працювати, виконувати функції пунктів незламності та зберігати робочі місця у період найскладніших енергетичних умов", — наголосила Свириденко.Посадовиця додала, що деталі і дату старту програм оприлюднить Мінекономіки.Нагадаємо, також сьогодні прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що українські енергетики, тепловики, газовики, комунальники та залізничники отримуватимуть від держави 20 тисяч гривень надбавки до зарплати. Відповідну постанову ухвалили на засіданні Кабінету міністрів..

Гральна індустрія України сплатила до державного бюджету 17,4 мільярда гривень податків за підсумками 2025 року. Це на 1,6% або на 279 мільйонів гривень перевершило показник попереднього року.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" за посиланням на Асоціацію українських операторів грального бізнесу (АУОГБ)."Переконані, що галузь могла би забезпечувати ще більше податків - орієнтовно на рівні 19,6 мільярда гривень на рік, — якби не зростання нелегального сегмента", — зазначив президент АУОГБ Олександр Когут.Результати перших незалежних комплексних досліджень від компаній KANTAR, Gradus і Factum підтвердили високий рівень тінізації галузі. Зокрема, частка нелегального сектору наразі оцінюється в межах від 39% до 53%, тоді як загальний обсяг легального ринку становить близько 60 мільярдів гривень на рік. Легальні оператори наголошують на проблемі недостатньо ефективного блокування гральних платформ, підконтрольних громадянам Росії, та міграції користувачів до тіньового сегмента."Структура податкових надходжень за 2025 рік свідчить, що найбільшу суму забезпечив податок на прибуток підприємств — 11,2 мільярда гривень. Окрім того, бюджет отримав 4,1 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб та 1,2 мільярда гривень військового збору", — йдеться в повідомленні.Наголошується також, що члени асоціації залишаються ключовими донорами бюджету в цій сфері, генеруючи близько 82% усіх профільних податкових виплат.В асоціації звертають увагу на вичерпання ресурсів для активного зростання білого ринку, показники якого фактично стагнували з урахуванням індексу річної інфляції. Динаміка надходжень демонструє різке сповільнення: якщо 2023 року галузь сплатила 10,4 мільярда гривень, а 2024 року — 17,1 мільярда гривень, то приріст 2025 року виявився мінімальним.Прогноз АУОГБ на 2026 рік залишається песимістичним через можливе запровадження жорстких регуляторних обмежень, включно з лімітами для гравців і новими заборонами на рекламу, що може зробити нелегальні майданчики більш конкурентоспроможними. Окремим проблемним питанням АУОГБ зазначила толерування незаконних операцій банківською та платіжною інфраструктурою."Протягом чотирьох років легальний ринок демонстрував стабільне зростання. Однак наприкінці 2025 року ми побачили дуже негативні тренди. Якщо регулювання білого сегмента виявиться 2026 року надто жорстким, легальний ринок за обсягами виторгу може піти вниз, тоді як тіньовий ринок продовжить зростання", — наголосив Когут.За його словами, нові регуляторні обмеження для легальних операторів (введення лімітів для гравців, введення нових обмежень по рекламі, збільшення податкового навантаження) можуть призвести до того, що нелегальні платформи стануть більш конкурентоспроможними."Багато російських і офшорних гральних платформ, які працюють в Україні, на практиці не заблоковані. Фактом залишається те, що нелегали продовжують незаконну діяльність на території України, не сплачуючи жодної гривні податків. У них немає таких обмежень, як у білих операторів, і вони отримують ринкову перевагу", — пояснив Олександр Когут.Йдеться про використання міскодингу, схем із криптовалютами та рахунків "дропів", що дозволяє нелегальним операторам уникати оподаткування. З огляду на це АУОГБ закликає Національний банк України посилити вимоги до комплаєнсу та використовувати штучний інтелект для блокування транзакцій на користь сірих казино.Нагадаємо, що в грудні минулого року детективи територіального управління БЕБ у Київській області викрили та припинили діяльність 18 нелегальних гральних закладів на території регіону. Триває встановлення повного кола осіб, причетних до цього..

Під час зустрічі з Дональдом Трампом Володимир Зеленський пояснив колезі пропозицію про створення зони вільної торгівлі. Американський президент підтримав таку ідею.Про це президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами в п’ятницю, 23 січня.Він зазначив, що створення зони вільної торгівлі з США може стати позитивним кроком для українського бізнесу. Український президент наголосив, що деталі ще уточнюватимуться, але підтримка Дональда Трампа є важливим сигналом."Обговорювалося це питання. Президент Трамп підтримує цю ідею. Я думаю, для нашого бізнесу це позитивне рішення. Подивимося потім деталі, безумовно, але ми вдячні за таку пропозицію. Трамп іще раз підтвердив, що Україна це отримає", — сказав Зеленський.Ідея створення зони вільної торгівлі між Україною та США стала однією з центральних тем переговорів у Давосі в січні 2026 року. Ця ініціатива розглядається як ключовий інструмент для швидкого економічного відновлення України в повоєнний період.Зона вільної торгівлі є невіддільною частиною так званого Prosperity Package (Пакета процвітання), який передбачає залучення до 800 мільярдів доларів інвестицій. Безмитна торгівля має стати стимулом для американських корпорацій заходити на український ринок.Хоча політична згода на рівні президентів є, документ ще потребує детального опрацювання на технічному рівні. Зеленський наголосив, що "треба ще більше попрацювати над цим документом", оскільки Prosperity Package складається з цілої низки складних угод.Нагадаємо, президент України також акцентував, що головний документ щодо гарантій безпеки готовий для підписання. Щоправда, остаточне узгодження залежить від сторін і подальшої ратифікації..

На українському ринку з’явилося багато цікавих промислових сортів абрикосів. Однак ця культура доволі примхлива та має перспективи вирощування лише в певних регіонах України.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на головного агронома ТОВ "Колос" Петра Гусєва. Він запевнив, що саме таким регіоном є межа Одеської та Черкаської областей.Сади компанії розташовані неподалік Одеси, в них присутня абрикоса декількох сортів, але в економіці господарства культура не відіграє значної ролі та вирощується винятково для асортименту та репрезентативності."У нас абрикос частіше потрапляє під заморозки. Торік його навіть білити доводилося, щоби відбивати сонячні промені", — зауважив фермер.Він додав, що на Півдні сад набирає більшу суму ефективних температур і раніше за інші регіони розпочинає сокорух і цвітіння – і саме в цей момент його "накривають" приморозки."Стабільний урожай маємо лише один рік із трьох, а два — без нього", — наголосив Петро Гусєв.У складі багаторічних насаджень компанії: черешні — 7,5 гектара, вишні — 8,6 гектара, персика — 7,35 гектара, сливи — 9,2 гектара, яблуні — 24,3 гектара, абрикоса — 1,6 гектара. Загальна площа саду нетто — 50-60 гектара.Однак, за словами фахівця сільськогосподарської галузі, абрикоси мають певну перспективу, якщо правильно знайти місце для їх вирощування та належним чином організувати весь процес.Нагадаємо, на початку травня минулого року стало відомо, що в Чернівецькій області заморозки найбільше зашкодили абрикосам. Період похолодання збігся з часом цвітіння, тому відбулося вимерзання на 100% — увесь цвіт обсипався..

Торгова мережа, де українці можуть розраховуватися коштами "Зимової підтримки" та "Національного кешбеку", продовжує розширюватися. Щоразу додаються нові магазини та торгівельні центри.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України. Зазначається, що до програми долучилися ще чотири ритейлери — АТБ, "Таврія В" (до складу якої входять делікатес-маркети "Космос" і супермаркети "Пюре"), "Дивоцін" і "ЛотОК". Загалом додалося майже 1650 крамниць в Україні."Відтепер у цих мережах можна придбати продукти харчування українського виробництва (крім підакцизних товарів) за кошти "Зимової підтримки" та "Національного кешбеку", — йдеться в повідомленні. У відомстві акцентували, що незабаром до програми розрахунків долучаться також мережі "Епіцентр" і "Рукавичка".Як відомо, тисячу гривень "Зимової підтримки" потрібно витратити до 30 червня 2026 року. Невикористана сума потім повернеться до бюджету.Загалом продовольчі товари українського виробництва за кошти "Зимової підтримки" та "Національного кешбеку" доступні вже в низці торгівельних мереж у всій країні, зокрема: Auchan, SPAR, VARUS, Torba, "Сім23" ("Сімі"), "Близенько", NOVUS, LIGA PRIM, у торгівельних мережах Fozzy Group — "Сільпо", "Фора", THRASH! ТРАШ!, Fozzy, а тепер ще й у мережах АТБ, "Таврія В", "ЛотОК". Це майже три тисячі магазинів. Окрім того, розрахуватися коштами програм можна онлайн на ROZETKA та MAUDAU."Зимову тисячу" отримали понад 17,8 мільйона українців, з них 3,5 мільйона — діти. Витратили вже понад 11,6 мільярда гривень. Найчастіше ці кошти спрямовують на оплату комірного — це майже 80% витрат. Також серед популярних напрямків — купівля продуктів харчування, ліків і донати Силам оборони", — зауважили в міністерстві.Загалом кошти "Зимової підтримки" та "Національного кешбеку" можна витратити на:оплату комунальних послуг;лікарські засоби та медичні вироби;книжки та друковану продукцію;поштові послуги;благодійні внески, зокрема, на підтримку ЗСУ;продукти харчування українського виробництва (крім підакцизних товарів)."Заявки на отримання тисячі гривень "Зимової підтримки" вже не приймають. Перелік товарів, які можна придбати за кошти "Зимової підтримки" та "Національного кешбеку", розміщений на порталі Zyma або "Зроблено в Україні", — підсумували в Мінекономіки.Нагадаємо, наприкінці грудня минулого року повідомлялося, що кількість магазинів, де можна оплатити продукти українського виробництва коштами "Зимової підтримки" та "Національний кешбек", теж зросла..

У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України обговорили реалізацію міжнародного канадського проєкту Honor. Він спрямований на розвиток сімейних фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів і підтримку жінок-підприємниць у сільській місцевості.Про це повідомила пресслужба Мінекономіки. Там зазначили, що в заході взяли участь заступник міністра Денис Башлик, генеральний директор канадської організації Socodevi Жан-Філіп Марку, керівниця проєкту Honor в Україні Ерін Маккі, представники профільних департаментів Мінекономіки, а також експерти та фахівці дорадчого середовища."Проєкт Honor розрахований на сім років (2025-2032) із загальним бюджетом 20 мільйонів канадських доларів (понад 550 мільйонів гривень). Його ключова мета — посилення стійкості сільських громад, підтримка розвитку кооперації, підвищення ефективності сімейних фермерських господарств, стимулювання агропереробки та створення доданої вартості, а також розширення економічних можливостей жінок у сільській місцевості", — йдеться в повідомленні.Окремий акцент проєкту — допомога фермерам і кооперативам у виході на нові ринки. Йдеться про підготовку до експорту продукції до країн ЄС, Великої Британії та Канади через підвищення стандартів якості, розвиток перероблення, впровадження сучасних технологій і бізнес-практик.Очікується, що в межах проєкту підтримку отримають понад 50 кооперативів і понад п’ять тисяч фермерів і членів їхніх родин у таких сферах, як молочне скотарство, ягідництво, овочівництво, бджільництво та вирощування зернових культур."Допомога передбачатиме навчальні програми, дорадчі послуги, розвиток управлінських навичок, впровадження інноваційних підходів до господарювання та зміцнення підприємницької спроможності", — зауважили ініціатори проєкту.Під час зустрічі учасники також обговорили поточний стан розвитку кооперативного руху в Україні, ключові виклики галузі та подальші кроки співпраці. Окрему увагу приділили підготовці до щорічної кооперативної конференції, у якій планується участь представників Мінекономіки.HONOR (Harnessing Opportunities for Networks and Organizational Resilience) — проєкт міжнародної технічної допомоги, який впроваджується в Україні канадською організацією SOCODEVI за фінансування Уряду Канади.Проєкт реалізується у партнерстві з українськими профільними організаціями та охоплює кілька регіонів України, працюючи через систему навчальних, інституційних і консультаційних компонентів.Нагадаємо, що в Україні з 15 січня розпочався прийом заявок у Державному аграрному реєстрі на отримання ваучерів у розмірі 1 500 доларів у гривневому еквіваленті. Кошти можна спрямувати на закупівлю високоякісного насіння та мінеральних добрив на проведення весняної посівної кампанії..

З 1 січня 2026 року "ПриватБанк" запустив масштабні оновлення на ринку банківського обслуговування бізнесу. Йдеться про зміну тарифів для активних фізичних осіб підприємців.Як повідомили у пресслужбі банку, нова тарифна модель для ФОПів фактично скасовує щомісячну абонплату для активних підприємців і суттєво знижує ключові комісії, роблячи банкінг для мікробізнесу простішим, чеснішим і доступнішим."З початку 2026 року "ПриватБанк" запроваджує нову тарифну модель для ФОПів, яка дозволяє активним підприємцям повністю уникнути щомісячної абонплати та суттєво знизити витрати на банківське обслуговування", — йдеться у повідомленні.Ключова умова — активне використання бізнес-картки на суму від 15 тисячі гривень на місяць. Окрім нульової абонплати, банк:скасовує комісію за внесення готівкового виторгу через ТСП;знижує тарифи на міжбанківські платежі та валютні операції. Таким чином "ПриватБанк" переходить від моделі фіксованих комісій до партнерського формату, де банк заробляє разом із розвитком бізнесу клієнта."Підприємці та мікробізнес — фундамент економіки. Ми свідомо відмовляємося від підходу, коли підприємець щомісяця платить просто за факт існування рахунку. Активність бізнесу — це і є цінність, за яку банк готовий інвестувати в клієнта", — зазначає член правління "ПриватБанку" з питань корпоративного бізнесу та МСБ Євген Заіграєв.Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний розповідав, що на українські банки протягом наступних чотирьох років очікують глобальні та локальні зміни. До 2030 року актуальними будуть п'ять трендів..

Імпорт в Україну вантажних автомобілів 2025 року в грошовому вираженні зріс на 5,5% порівняно з 2024 роком. Загалом сума сягнула до 999,5 мільйона доларів.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на статистику Державної митної служби.Згідно з оприлюдненими даними, таким чином темп приросту імпорту цієї автотехніки наприкінці року ще дещо уповільнився, зокрема, за 11 місяців він становив 7,5% до того ж періоду 2024 року."При цьому у грудні імпорт вантажівок скоротився на 9% порівняно з груднем 2024 року — до 102,3 мільйона доларів", — констатували фахівці.Найбільше вантажівок за 2025 рік ввезено з Франції — на 169,2 мільйона доларів (на 42,8% більше ніж позаторік), з Польщі — на 162,7 мільйона доларів (на 14,7% менше) та США — на 109 мільйона доларів (на 2% більше). Позаминулого року в цій трійці лідирувала Польща.При цьому імпорт вантажівок з усіх інших країн за рік збільшився на 4,6%, склавши 558,5 мільйона доларів.Водночас, згідно зі статистикою, Україна минулого року експортувала вантажні авто лише на 6,6 мільйона доларів, здебільшого до Туреччини (66,2% експорту), Румунії та Молдови, а роком раніше були ще більш незначні експортні постачання (на 4,1 мільйона доларів) в основному до Молдови, Туреччини та Польщі.Раніше повідомлялося, що 2024 року імпорт в Україну вантажних автомобілів в грошовому вимірі зріс на 30% порівняно з 2023 роком — до 947,84 мільйона доларів, найбільше їх ввезли з Польщі (майже 20%).Нагадаємо, минулого тижня "УкрАвтопром" інформував, що торік у грудні в Україні на ринку нових вантажних автомобілів реалізували 1439 машин. Це на 46% більше, ніж попереднього місяця, та на шість відсотків більше, ніж у грудні 2024 року..

Офіс генерального прокурора викрив організовану групу, яка через дроблення бізнесу ухилялася від сплати податків у сфері фуд-рітейлу. Це відбувалося на Закарпатті.Про це повідомив Офіс Генерального прокурора на своїй сторінці в Telegram."У понад 50 магазинах мережі продаж товарів оформлювали через майже 50 підконтрольних ФОПів на спрощеній системі. Більшість таких підприємців — родичі засновників або працівники торгівельної мережі", — пояснили правоохоронці.Вони додали, що компанія працювала під трьома брендами, однак фактичний контроль за фінансами, персоналом і товарообігом залишався у службових осіб товариства."Обсяг реалізованої продукції перевищив 100 мільйонів гривень, сума ухилення від сплати ПДВ і податку на прибуток — понад 25 мільйонів гривень", — деталізували в Офісі генпрокурора.Для маскування схеми укладали удавані договори франшизи та зареєстрували в офісі підприємства робоче місце адвоката."Під час слідства вилучено електронні цифрові підписи, банківські картки, печатки ФОПів і фінансову документацію", — йдеться в повідомленні.Повідомлено про підозру двом засновникам товариства, директору, бухгалтеру та виконавчому директору, який має статус адвоката."До державного бюджету повністю відшкодовано понад 25 мільйонів гривень несплачених податків. Використання підконтрольних ФОПів у мережі припинено", — підсумували в Офісі генерального прокурора.Нагадаємо, 19 листопада стало відомо, що Державна податкова служба України викрила суттєві порушення в одній з популярних мереж магазинів дитячих іграшок. Вона базується в Києві й області..

Приблизно за 10 років український ринок лохини пройшов шлях від нішевого сегмента до повноцінної експортно орієнтованої галузі. Навіть в умовах повномасштабної війни виробники наростили площі, інвестували у технології та закріпилися на міжнародних ринках.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що ключову роль у цій трансформації 2025 року розпочала відігравати асоціація "Виробники лохини України". Зараз вона об’єднує 40 компаній-членів і чотирьох асоційованих учасників, які разом обробляють близько 1 700 гектарів плантацій лохини."Українська галузь лохини формувалася поступово. Понад десятирічний період розвитку дозволив виробникам накопичити глибокий практичний досвід, адаптований до різних ґрунтово-кліматичних зон країни. Саме це поєднання регіональної специфіки та системного підходу — одна з ключових конкурентних переваг української продукції", — зазначили фахівці.Вони додали, що саме поєднання різних масштабів і моделей виробництва підвищує стійкість галузі до ринкових і кліматичних коливань."Ключовий принцип залишається незмінним: упізнаваність української лохини має базуватися на обсягах, якості та надійності постачань", — акцентували в асоціації "Виробники лохини України".Важливим кроком 2025 року стало приєднання до Торгово-промислової палати України. Це партнерство відкрило доступ до сервісів, критично важливих для ягідного бізнесу, зокрема, експортної сертифікації, підтвердження походження продукції та інтеграції у міжнародні бізнес-мережі.Асоціація активно працює над підвищенням міжнародної присутності української лохини. 2025 року вона взяла участь у Fruit Logistica 2025 у Берліні, де презентували сталі практики вирощування, підтвердили стабільну якість продукції та провели переговори з потенційними партнерами з ЄС, Близького Сходу й Азії. Цього року представники асоціації теж братимуть участь у Fruit Logistica 2026.Світовий ринок лохини перебуває у фазі стрімкого зростання. Площі насаджень щороку збільшуються щонайменше на 10%. На цьому тлі Україна має всі передумови, щоби до кінця десятиліття закріпитися серед провідних європейських експортерів лохини."Асоціація "Виробники лохини України" зосередиться на подальшій консолідації виробників, розширенні експортної географії, гармонізації стандартів якості та формуванні довгострокового позитивного іміджу української лохини на світових ринках. Саме така модель розвитку — через об’єднання, стандарти та системну міжнародну присутність  визначатиме успіх української лохини у найближчі роки", — зауважила президентка асоціації Наталія Пукшин.В асоціації наголосили, що вона є відкритою до приєднання нових учасників — як великих експортно орієнтованих компаній, так і середніх та локальних господарств."Подальше розширення кола учасників розглядається як інструмент посилення ринкової позиції галузі, уніфікації підходів до якості та сертифікації, а також переходу від фрагментарної присутності на зовнішніх ринках до системної експортної моделі", — підсумували в асоціації.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в українських виробників лохини є позитивний тренд: ті, хто раніше працював переважно на внутрішній ринок, зараз 60-70% продукції відправляють на експорт..

Цього тижня на ринку України спостерігається тенденція до зростання цін на столові буряки. При цьому вітчизняні виробники повідомляють про скорочення запасів коренеплодів належної якості.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зауважили, що водночас попит із боку гуртових компаній і роздрібних торгівельних мереж на цю продукцію зростає."У результаті станом натепер виробникам вдається реалізовувати столові буряки в діапазоні 5-10 гривень за кілограм (0,12-0,23 долара за кілограм), що в середньому на 19% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня", — зазначили експерти.Вони додали, що подорожчання в цьому сегменті учасники ринку пояснюють помітним скороченням пропозиції продукції."Продажі коренеплодів із необладнаних сховищ практично завершені, також істотно зменшилася пропозиція некондиційних овочів, що, своєю чергою, дозволило виробникам підвищити ціни на якісну продукцію", — констатували аналітики.При цьому вони акцентували, що поточні ціни на столові буряки в Україні в середньому на 49% нижчі, ніж в аналогічний період минулого року.Разом із тим учасники ринку не виключають, що тенденція зростання цін може мати тимчасовий характер. Уже в найближчому майбутньому ситуація може частково змінитися."Подальше подорожчання може стимулювати фермерів активізувати продажі коренеплодів зі сховищ, що призведе до збільшення пропозиції та, як наслідок, до зниження цін у цьому сегменті", — підсумували фахівці.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні відбувається стрімке подорожчання помідорів. Ціни коливалися від 90 до 110 гривень за кілограм..

Американський мільярдер Ілон Маск подав до суду на OpenAI та Microsoft. Він вимагає від них компенсації в розмірі до 134 мільярдів доларів.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти наводять слова Ілона Маска, який упевнений, що заслуговує на частину "неправомірних прибутків", оскільки був одним із перших інвесторів цих стартапів на етапі їхнього запуску.У судовому позові Маск зазначив, що уклав у компанію OpenAI близько 38 мільйонів доларів, а це 60% від початкового фінансування. Також він начебто допоміг із підбором персоналу та "додав проєкту авторитету" на етапі його створення."Без Ілона Маска не було б OpenAI. Саме він забезпечив основну частину початкового фінансування, надав свою репутацію та навчив їх усьому, що знає про масштабування бізнесу", — пояснив адвокат Маска Стівен Моло.За словами Маска, завдяки його інвестиціям з 2015 року OpenAI нібито заробила від 65,5 до 109,4 мільярда доларів, а Microsoft — від 13,3 до 25,1 мільярда доларів.Натомість в OpenAI назвали позов "безпідставним" і частиною "кампанії з переслідування" з боку Маска. Адвокат Microsoft заявив про відсутність доказів того, що компанії бізнесмена допомагали чи сприяли розвитку OpenAI.Окрім того, обидві компанії вже оскаржили запропоновану Маском оцінку збитків, назвавши методи підрахунку його фінансового експерта "непідтвердженими".Журналісти констатували, що судовий процес на квітень в Окленді (штат Каліфорнія, США). Справу розглядатиме суд присяжних.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що компанія американського мільярдера Ілона Маска xAI обмежила роботу чат-бота на основі штучного інтелекту Grok після скандалу з сексуальними діпфейками. Grok більше не може редагувати фото людей, додаючи їм купальники чи спідню білизну..

У 2026 році економічна система Росії остаточно перейшла у фазу "дорогих грошей", що стала наслідком тривалої агресії проти України та макроекономічного хаосу. Прогнози центробанку країни-агресора вказують на те, що висока вартість запозичень залишиться довготривалим фактором, змушуючи підприємства згортати інвестиційні програми та переходити до стратегії жорсткого виживання.Про це йдеться у зведенні Зовнішньої служби розвідки.Податковий зашморг та фінансовий тискРосійські компанії змушені радикально переглядати терміни окупності проєктів та умови кредитування, що призводить до падіння ділової активності навіть за наявності споживчого попиту. Ситуацію значно ускладнює посилення податкового навантаження:з 1 січня 2026 року ставка ПДВ у РФ зросла до 22%;нова податкова політика провокує зростання адміністративних витрат та ризики юридичних суперечок;найбільшого удару зазнає малий та середній бізнес, який не має ресурсів для адаптації до умов воєнного часу.Кадрова криза та зміна пріоритетівРинок праці агресора перебуває у стані критичного напруження через мобілізаційні заходи та демографічні втрати. Дефіцит кадрів змушує компанії вести виснажливу «війну зарплат», яку бізнес намагається зупинити через:форсовану автоматизацію виробничих процесів;скорочення другорядних функцій персоналу;підвищення вимог до універсальності навичок наявних працівників.Логістичний колапс та регуляторний тискДодаткові бар'єри створює тотальна цифровізація документообігу та посилення контролю над міжнародними перевезеннями, що загрожує системними затримками вантажів. Продавці на маркетплейсах опинилися під подвійним тиском через нові правила платформ та регуляторну невизначеність, де будь-яка помилка може призвести до банкрутства.Загальний підсумок Сукупність цих факторів підтверджує, що ціна війни проти України для внутрішньої економіки РФ постійно зростає. Замість стратегічного розвитку російський бізнес змушений витрачати всі ресурси на юридичний захист та мінімізацію ризиків, що свідчить про глибоку та системну деградацію економіки агресора.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Володимир Путін намагається зобразити російську економіку як таку, що здатна підтримувати затяжну війну в Україні — ймовірно, щоби підтримати російські зусилля з когнітивної війни, хибно стверджуючи, що перемога Росії неминуча.За даними CNN, економічна ситуація в Росії стає все важчою. Однак навіть такі складнощі, які вже неможливо приховати, не змусять кремлівського диктатора Володимира Путіна сісти за стіл переговорів..

Росія продовжує під виглядом російського експортувати зерно, вирощене на тимчасово окупованих територіях України. Використовує для цього потужності портів в Азовському та Чорному морях, насамперед Севастопольського морського порту.Про це повідомили в Службі зовнішньої розвідки України (СЗР)."За 2025 рік вивезено понад два мільйони тонн зернових культур, вирощених на тимчасово окупованих територіях нашої держави", — йдеться в повідомленні.Розвідники додали, що при цьому левова частка припадає на друге півріччя — відвантажено близько 1,4 мільйона тонн."Окрім того, розширюється географія ринків збуту. 53,6% обсягів відвантажено до Єгипту (490 тисяч тонн) і Бангладешу (250 тисяч тонн). Зросли обсяги постачання до Лівану (78,1 тисячі тонн) і Туреччини (96,7 тисячі тонн), а також відновлене вивезення зерна до Сирії (94,4 тисячі тонн)", — підрахували в СЗР.Агропродукція доставляється до Джибуті, Саудівської Аравії та В’єтнаму, а в незначних обсягах навіть до окремих Балканських країн."Для обходження санкцій Росія здійснює ship-to-ship операції на рейдовому перевантажувальному районі порту "Кавказ" із використанням суден-накопичувачів", — пояснили фахівці.Вони додали, що це дає Росії змогу приховувати реальне походження зерна, а перевізнику — уникати заходів у порти тимчасово окупованих територій України та зменшити ризики звинувачень у протиправній торгівлі."Таку схему використовують під час постачання зернових до Саудівської Аравії, Бангладешу та В’єтнаму", — підсумували в Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Велика Британія найближчим часом передасть Україні базу даних для відстеження та припинення крадіжки зерна з окупованих Росією українських регіонів. Її розробили фахівці в Лондоні..