# бізнес

У Львівській та Одеській областях планують створити два нові індустріальні парки, де в перспективі можуть з'явитися близько 2500 робочих місць. Загальний обсяг запланованих інвестицій у проекти становить майже 1,8 млрд грн.Про це повідомило Міністерство економіки та довкілля України. Уряд включив до Реєстру індустріальних парків "Хорватський Гостинець" на Львівщині та "Бессарабський АгроТех Парк" на Одещині.Водночас 2500 робочих місць — це запланований показник, а не вже відкриті вакансії. Йдеться про робочі місця, які мають з'являтися в міру облаштування парків і запуску підприємств.Які виробництва планують запустити на ЛьвівщиніІндустріальний парк "Хорватський Гостинець" розмістять на території Миколаївської громади Стрийського району. Його площа становитиме 32,34 гектара. У парку планують створити близько 1500 робочих місць. Серед основних напрямів майбутніх виробництв:електродвигуни, генератори та трансформатори;машини й обладнання для добувної промисловості та будівництва;будівельні матеріали та неметалеві мінеральні вироби;машинобудування;альтернативна енергетика.Попередньо у розвиток парку планують залучити 913 млн грн коштом ініціатора, приватних інвесторів та керуючої компанії.Що вироблятимуть в Арцизі"Бессарабський АгроТех Парк" створюють у місті Арциз Болградського району Одеської області. Територія майбутнього промислового майданчика охоплюватиме 23 гектари. Тут розраховують створити близько 1000 робочих місць. Підприємства парку планують спеціалізуватися на:переробці та консервуванні картоплі;переробці фруктів та овочів;виробництві олії та тваринних жирів;інших напрямах харчової промисловості;альтернативній енергетиці.В облаштування парку попередньо планують залучити 884 млн грн. Крім того, його керуюча компанія зможе претендувати на державну безповоротну допомогу обсягом до 150 млн грн для розвитку інфраструктури."Два парки — дві галузі, які нам реально потрібні: машинобудування і переробка сільгосппродукції. Не сировина, а готовий продукт", — зазначив заступник міністра економіки та довкілля Віталій Кіндратів.Наразі в Україні до відповідного Реєстру включено 125 індустріальних парків. Станом на кінець 2025 року на їхній території було збудовано або перебувало на етапі будівництва 37 промислових підприємств, а загальний обсяг залучених інвестицій перевищував 45 млрд грн.Додамо, українському бізнесу стане простіше залучати банківське фінансування без значних обсягів нерухомості чи обладнання для забезпечення кредиту. Національний банк дозволив банкам враховувати майнові права на кошти за вже відвантажені товари, виконані роботи або надані послуги..

"ПриватБанк" автоматизував контроль ліміту доходу для фізичних осіб-підприємців (ФОП) у сервісі "Приват24 для бізнесу". Як повідомили на офіційній сторінці банку, нова функція аналізує надходження на рахунок, визначає, які операції враховуються як дохід, і показує підприємцю наближення до встановленого ліміту.Як працює контроль лімітів для ФОПНова функція автоматично аналізує надходження на рахунок підприємця. При цьому система враховує, зокрема, комісії еквайрингу, щоб розрахунок доходу був максимально наближеним до фактичних показників.Водночас операції, які не є доходом ФОП, до розрахунку не потрапляють. Зокрема, система не враховує перекази власних коштів, повернення депозитів та кредитні кошти.Інформацію про групу оподаткування та встановлений ліміт система отримує з розділу "Електронна звітність". Якщо дані потребують уточнення, підприємець може самостійно внести необхідні зміни.Можна врахувати готівкові та сторонні доходиФункція також дозволяє додавати до розрахунку готівкові надходження та доходи, отримані не через ПриватБанк. Це дає змогу підприємцю бачити більш повну картину власного доходу та контролювати наближення до встановленого ліміту.Для ФОП третьої групи передбачена можливість обирати період розрахунку — квартал, шість або дев’ять місяців. Це може бути зручно під час підготовки та перевірки даних перед поданням декларації.Нагадаємо, "ПриватБанк" розширив місячні ліміти на низку валютних операцій для фізичних осіб. Від 11 серпня для клієнтів стали доступні збільшені ліміти на купівлю валюти, розрахунки за кордоном, зняття готівки та SWIFT-перекази.Додамо, нещодавно "ПриватБанк" у партнерстві з додатком Paysera (платіжна система) запустив новий сервіс міжнародних переказів через PrivatMoney. Відтепер користувачі можуть надсилати кошти в Україну просто зі смартфона, з можливістю зарахування на рахунки банків у євро або гривні.Читайте також: "ПриватБанк" запустив зручний сервіс для спільної оплати рахунків: як скористатися.

Україна потрапила до десятки світових лідерів за площами насаджень лохини. А в Східній Європи за цим показником вона є лідером. Водночас значні площі вирощування не забезпечують українським виробникам високої продуктивності.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на фахівців асоціації "Ягідництво України" на підставі даних звіту IBO Global Blueberry Report 2026.Загальна площа насаджень лохини в Україні — близько шести тисяч гектарів, із яких приблизно п’ять тисяч гектарів уже плодоносять. 2025 року українські господарства зібрали 14,33 тисяч тонн ягоди."Середня врожайність при цьому залишається відносно низькою — 2,87 тонни з гектара. Для порівняння: в Польщі вона становить 7,13 тонни з гектара, а середньосвітовий показник сягає 9,05 тонни з гектара", — зауважили аналітики.Серед основних причин низької продуктивності фахівці називають значну частку молодих насаджень, переважання невеликих господарств із недостатнім рівнем агротехнологій, використання переважно північних сортів, а також вплив весняних заморозків 2024-2025 років.Водночас змінюється структура експорту української лохини. Якщо 2023 року Польща забезпечувала 27% закупівель, то 2025 року її частка скоротилася до 15%. Найбільшим покупцем української ягоди стали Нідерланди.Експорт свіжої лохини 2025 року знизився на 25% порівняно з попереднім роком. За обсягами постачань Україну також випередила Грузія. Водночас експорт свіжої ягоди залишається економічно привабливим: середня ціна української лохини становила близько 4,8 євро за кілограм, що значно вигідніше за продаж продукції у замороженому вигляді.Окрему увагу у звіті приділено дикорослій чорниці. Україна посідає третє місце у світі за її часткою на глобальному ринку — 10,8%, поступаючись лише Канаді та США.Проте 2025 року обсяги заготівлі дикорослої чорниці в Україні суттєво скоротилися — з 29 тисяч до 13,5 тисячі тонн. Це призвело до дефіциту ягоди на світовому ринку й одночасно посилило інтерес покупців до культурної лохини.Нагадаємо, що наприкінці серпня в Україні подорожчала лохина. Тоді зафіксували перше зростання вартості цієї ягоди від початку літа, що свідчило про зміну цінової тенденції на ринку..

Українському бізнесу стане простіше залучати банківське фінансування без значних обсягів нерухомості чи обладнання для забезпечення кредиту. Національний банк дозволив банкам враховувати майнові права на кошти за вже відвантажені товари, виконані роботи або надані послуги.Про це повідомив Національний банк України. Нововведення стало частиною другого пакета заходів НБУ для підтримки кредитування економіки на тлі посилення російських атак на виробничі та складські об'єкти, а також критичну й соціальну інфраструктуру.Що зміниться для бізнесуДо переліку прийнятного забезпечення за кредитами НБУ додав майнові права на грошові кошти, які бізнес має отримати за вже відвантажену продукцію, виконані роботи або надані послуги.Простіше кажучи, йдеться про ситуацію, коли підприємство вже виконало замовлення, однак покупець або замовник ще не розрахувався. Право отримати ці гроші банк зможе врахувати як забезпечення під час оцінювання кредитного ризику. Для такого забезпечення НБУ встановив коефіцієнт ліквідності 0,3.Нові правила передусім мають розширити можливості кредитування виробників і ритейлерів, яким бракує основних засобів, зокрема нерухомості чи обладнання, для забезпечення кредитів.При цьому зміни не означають, що банк буде зобов'язаний надати позику лише за наявності майнових прав на виручку. Фінансова установа й надалі оцінюватиме кредитоспроможність позичальника та ризики конкретної операції.Які нові кредити можуть з'явитисяУ Нацбанку очікують, що завдяки новим правилам банки найближчим часом зможуть розробити додаткові кредитні продукти для бізнесу. Йдеться насамперед про фінансування компаній, які мають стабільні продажі та дебіторську заборгованість, але не володіють достатньою кількістю майна, яке можна було б використати як традиційне забезпечення."Новий пакет заходів стане логічним продовженням нашого комплексу кроків для підтримки бізнесу, постраждалого від російських атак", — заявив голова НБУ Андрій Пишний.Що зміниться для громад та комунальних підприємствНові правила стосуються не лише приватного бізнесу. НБУ також підвищив коефіцієнт ліквідності забезпечення у вигляді безумовних та безвідкличних гарантій міських і обласних рад до 0,8. У регуляторі очікують, що це розширить можливості муніципальних та інших підприємств залучати кошти на реалізацію важливих інфраструктурних проектів за підтримки органів місцевого самоврядування.Крім того, Нацбанк запровадив єдині підходи до врахування портфельних гарантій для зниження кредитного ризику та продовжив окремі тестові періоди для банків.Відповідні зміни затверджені постановами НБУ №98 та №99 від 3 вересня 2026 року. Нові правила набрали чинності 5 вересня.Додамо, обласні військові адміністрації в Україні перейдуть на цілодобовий режим роботи задля децентралізації складів і збереження продукції українських бізнес-підприємств. У цьому напрямку працюватимуть спеціальні робочі групи.Читайте також: Частину працівників можуть скоротити: експертка розповіла, як бізнес переживає наслідки атак РФ.

У суботу, 5 вересня, Кабінет міністрів України ухвалив чергове рішення на підтримку аграріїв, які працюють в умовах російського терору у Чорноморському регіоні.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Ворожі атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру змусили наших експортерів переорієнтовувати маршрути. Це ускладнило логістику та збільшило терміни доставлення продукції", — зазначив він.Очільник українського уряду оголосив про зміну правил граничних термінів розрахунків за експортними контрактами для окремих аграрних товарів."Ідеться про пшеницю, кукурудзу, сою, насіння соняшнику, соняшникової олії та макухи", — уточнив високопосадовець.Він уточнив, що Міністерство економіки зможе продовжувати встановлені терміни за зверненням експортера — максимум на 180 днів."Це дасть виробникам і експортерам більше часу для виконання контрактів в умовах ускладненої логістики, допоможе зберегти експорт і валютні надходження для держави та забезпечити ресурс для майбутньої посівної", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що минулого четверга Кабінет міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу й інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак..

Міністерство оборони України завершило перегляд рішень про визначення підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) критично важливими. Для підтвердження такого статусу вони мали подати документи до 10 серпня.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там зазначили, що станом на 1 вересня 2026 року 86% підприємств ОПК, які проходили перегляд, підтвердили статус критично важливих.Перегляд стосувався рішень про визначення підприємств критично важливими, ухвалених до 7 липня 2026 року. Для більшості підприємств діяла спрощена процедура — без необхідності повторно подавати повний пакет документів.Зокрема, нею могли скористатися:виконавці і співвиконавці оборонних контрактів, у яких оборонна діяльність становить понад 50% загального обсягу виробництва;резиденти Defence City;окремі виробники вибухових речовин і боєприпасів;підприємства ОПК, авіабудівної та космічної галузей, які раніше отримали статус за сукупністю критеріїв.Ці підприємства для підтвердження статусу подавали документи, що засвідчували актуальну відповідність критерію, на підставі якого Міноборони раніше визначило їх критично важливими."Можливість зберігати ключових фахівців безпосередньо пов’язана зі спроможністю стабільно виконувати оборонні замовлення та нарощувати виробництво. Тому наше завдання — щоби механізм критичності працював зрозуміло та допомагав підприємствам зберігати команди, від яких залежить забезпечення потреб Сил оборони", — пояснила радниця Міністра оборони України Ганна Гвоздяр.Підприємства, які успішно пройшли перегляд, зберегли статус критично важливих і можливість бронювати військовозобов’язаних працівників відповідно до законодавства."За результатами перегляду 14% підприємств не підтвердили статус критично важливих. Для його отримання вони можуть подати до Міністерства оборони України повний пакет документів відповідно до чинної процедури", — зазначили в оборонному відомстві.Міністерство оборони перевірить відповідність підприємства встановленим критеріям і за результатами розгляду ухвалить відповідне рішення.Нагадаємо, 1 вересня прем'єр-міністр України Сергій Корецький розповідав, що Кабінет міністрів України протягом місяця проведе детальний аудит потреб Міністерства оборони. Головна мета — забезпечити максимально ефективне використання бюджетних коштів на потреби фронту..

У четвер, 3 вересня, російські окупанти атакували безпілотником завод Coca-Cola у Броварах Київської області. Внаслідок обстрілу ніхто не постраждав.Про це повідомили в компанії Coca-Cola у відповідь на запит журналістів "РБК-Україна"."Ми підтверджуємо, що 3 вересня наш виробничий об’єкт у Броварах зазнав пошкоджень унаслідок атаки безпілотника. Раді підтвердити, що всі наші працівники перебувають у безпеці та не постраждали", — заявили в компанії.У Coca-Cola наголосили, що співпрацюють із відповідними органами влади для оцінки ситуації, що склалася навколо цього дронового удару."Безпека та добробут наших працівників залишаються нашим головним пріоритетом", — підсумували в компанії.Про ситуацію з цим підприємством сьогодні згадав президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Росіяни своїм дроном ударили по заводу Coca-Cola. Вже Coca-Cola в них такий ворог, що вони спалюють його "шахедами". Чіткий російський сигнал Америці", — зазначив український президент.Також він звернув увагу, що в Росії не могли не знати, що завдають удару по американському підприємству.Як відомо, впродовж усього дня рашисти атакували Київ і область ударними безпілотниками, у тому числі й реактивними. Вдень у мережі з'явилася інформація про те, що однією з цілей російських атак став завод Coca-Cola в селищі Велика Димерка Київської області. Це одне з найбільших підприємств із виробництва безалкогольних напоїв у Європі. Після атаки на заводі спалахнула пожежа.Нагадаємо, що, як повідомив заступник керівника Офісу президента Віктор Микита, обласні військові адміністрації в Україні перейдуть на цілодобовий режим роботи задля децентралізації складів і збереження продукції українських бізнес-підприємств. У цьому напрямку працюватимуть спеціальні робочі групи..

Обласні військові адміністрації в Україні перейдуть на цілодобовий режим роботи задля децентралізації складів і збереження продукції українських бізнес-підприємств. У цьому напрямку працюватимуть спеціальні робочі групи.Про це заявив заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Шановні представники бізнесу й усі інші, хто, попри війну, продовжує здійснювати підприємницьку діяльність і сплачувати податки в Україні. Враховуючи загрози сталому функціонуванню реального сектору економіки, повʼязані з актами ворога проти централізованих місць зберігання продукції, в регіонах країни активовано відповідний протокол реагування ОВА", — написав він.За його словами, департаменти економіки обласних військових адміністрацій переходять в режим цілодобового функціонування для комунікації з підприємствами та забезпечення виконання стратегічних завдань зі збереження економічного потенціалу."У кожній ОВА відкриється "єдине вікно" для опрацювання запитів від підприємств. Телефони вкажуть на офіційних ресурсах адміністрацій. Спеціальні робочі групи допоможуть бізнесу забезпечити децентралізацію складування та зберігання продукції у громадах. Забезпечуватимуться потенційні локації й оперативне розгортання роботи на них у найкоротші терміни", — запевнив посадовець.Він додав, що для тих підприємств, які відкривають додаткові або резервні локації функціонування в інших регіонах, забезпечать максимальну підтримку та повний супровід на рівні області та громад. Території, комунікації, логістика — все, що потрібно, щоби відновити або розширити роботу.Спільно з Міністерством з відновлення, інфраструктури та транспорту України й ОВА створено робочі групи з питань забезпечення логістики."Працюємо швидко, використовуємо набутий досвід за роки роботи в умовах війни", — наголосив заступник керівника Офісу президента.Щотижнево в режимі онлайн на платформі "Діалог влади та бізнесу" під керівництвом голів ОВА відбуватимуться консультації з усіма зацікавленими представниками бізнесу. Він закликав усіх бути активними на цій платформі та доносити повний спектр проблемних питань, які виникають під час функціонування, розширення, релокації тощо."Де би не розташовувалися ваші виробничі потужності чи мережа зберігання продукції, ОВА готові невідкладно прийняти ваш запит і надати пропозиції щодо вирішення питань з оптимізації роботи. Постійний обмін інформацією між регіонами дасть можливість ефективної маршрутизації вашого запиту в найоптимальніші для вас локації. Ми готові до викликів. Громади та регіони націлені на швидке й ефективне виконання завдань. Дякуємо платникам податків за довіру. Разом переможемо!" — підсумував Віктор Микита.Нагадаємо, що в четвер, 3 вересня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу й інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак..

У четвер, 3 вересня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу й інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він виокремив чотири аспекти цього нововведення.Перше. Запроваджується розподіл повітряних тривог за рівнем небезпеки. Жовтий — це коли атака дронів. Червоний — коли є підвищена загроза ракетного або комбінованого удару."Економіка має працювати, податки надходити до бюджету, а люди отримувати зарплати. Саме тому за жовтого рівня тривоги бізнес зможе продовжувати роботу за умови суворого дотримання вимог безпеки", — зауважив очільник українського уряду.Він додав, що має бути забезпечений доступ відвідувачів і персоналу до укриттів. Там де цього досі немає, уряд дав три місяці на розв’язання цього питання. На пʼятому році повномасштабної війни не можна нехтувати безпекою людей."Червоний рівень означатиме зупинку роботи та обовʼязковий перехід людей в укриття", — констатував прем’єр-міністр.Друге. Уряд рекомендує забезпечити повноцінну роботу метро в Києві під час жовтого рівня та, за потреби, збільшувати кількість наземного транспорту. Щоби люди мали змогу дістатися до роботи, лікарень, станцій метро.Третє. Буде вдосконалено застосування комендантської години, зокрема, в Києві в частині руху транзитного вантажного транспорту та перевезення пасажирів від і до вокзалів. Місцевій владі рекомендовано скоригувати тривалість комендантської години з 01:00 до 05:00.Четверте. Це чітка вимога прискорити встановлення й облаштування додаткових мобільних укриттів в громадах для захисту людей від уламків."Мета всіх цих змін — захистити людей і водночас не дозволити ворожим атакам паралізувати роботу міст, економіки та критичної інфраструктури", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський заявляв про підготовку нових правил реагування на російські атаки, зокрема, із застосуванням дронів. Йшлося про оновлення системи повітряних тривог, роботу бізнесу та державних установ під час меншого рівня загрози, а також зміни в роботі громадського транспорту в Києві..

У Львові відбувся Lviv Invest Forum 2026 — триденна подія, яка об’єднала підприємців, інвесторів, девелоперів, представників державного сектору, міжнародних компаній, фінансових установ та експертного середовища.Цьогоріч форум зібрав понад 2 тисячі учасників. У програмі поєднали дискусії про розвиток української економіки, презентації інвестиційних проєктів та можливості для прямого спілкування представників бізнесу й потенційних інвесторів.Про що говорили на Lviv Invest ForumОднією з центральних тем стала робота бізнесу та залучення інвестицій в Україну під час повномасштабної війни. Учасники обговорювали відновлення економіки, розвиток регіонів, міжнародну співпрацю та пошук приватного капіталу для нових проєктів.Окремі напрямки програми стосувалися нерухомості й девелопменту, енергетики, виробництва, агробізнесу та переробки, IT і штучного інтелекту, фінансів, логістики, туризму та готельного бізнесу. Також говорили про стартапи, венчурні інвестиції, M&A та вихід українських компаній на міжнародні ринки.Практичну частину форуму доповнили Invest Expo, презентації та пітчинги проєктів, бізнес-інтерв’ю, воркшопи, networking-сесії та закриті зустрічі.До окремих зустрічей долучилися Віктор Ющенко, Дмитро Кулеба, Артем Бородатюк, Артур Міхно та Тимофій Милованов.Форум у цифрахЗа даними організаторів, Lviv Invest Forum 2026 об’єднав понад 2 000 учасників, понад 120 спікерів та експертів і понад 70 Expo-стендів із бізнесовими та інвестиційними проєктами.На події зустрілися підприємці, інвестори, власники компаній, представники міжнародного бізнесу, державного та фінансового секторів.Організатор Денис Ринський зазначає, що за масштабними цифрами форуму стоять передусім люди та нові можливості."Для мене головний результат Lviv Invest Forum — це атмосфера та люди, які сформували цю подію. Понад 2000 учасників, понад 120 спікерів і експертів, десятки інвестиційних проєктів — за кожною цією цифрою стоять конкретні люди, бізнеси та можливості.Ми свідомо зробили форум не лише про сцену. LIF — це також зустрічі, переговори, знайомства, закриті формати та неформальна комунікація. Саме в таких моментах часто народжуються найсильніші партнерства.Цього року ми побачили дуже високий рівень залученості учасників і партнерів. Люди приїжджали не просто послухати спікерів — вони приїжджали шукати можливості, представляти свої проєкти, знаходити інвесторів і партнерів.Для нас це лише черговий етап розвитку Lviv Invest Forum. Ми вже дивимося вперед і розуміємо, як зробити наступний форум ще сильнішим, масштабнішим та кориснішим для українського бізнесу та інвестиційного ринку", — каже Денис Ринський.Інвестиції — це також робочі місцяПід час форуму окремо говорили про роль бізнесу в розвитку української економіки. Йшлося не лише про фінансову віддачу від інвестицій, а й про створення робочих місць, розвиток громад, технологій та інфраструктури.Партнером Lviv Invest Forum 2026 став Work.ua."Ми бачимо, що люди не всі виїхали з України. Люди продовжують тут працювати, шукати роботу, створювати компанії та інвестувати. Саме тому бізнес сьогодні має особливу відповідальність — інвестувати не лише у фінансовий результат, а й у проєкти, які створюють додану вартість для суспільства, робочі місця та підтримують українську економіку", — зазначив співзасновник та СЕО Work.ua Артур Міхно.Компанія долучилася до розвитку середовища для взаємодії бізнесу, професійних команд та потенційних працівників.Львів хочуть посилити як інвестиційний центрОрганізатори форуму розглядають Львів як майданчик, який може стати однією з точок тяжіння інвестиційного капіталу в Україні."Для нас Lviv Invest Forum — це вже давно більше, ніж просто інвестиційний форум. Ми створювали його як платформу, де бізнес, капітал, експертиза та нові можливості можуть зустрічатися в одному середовищі", — розповів організатор Остап Бачинський.За його словами, важливим результатом події мають стати не лише виступи та дискусії, а й нові знайомства, переговори, партнерства та потенційні угоди.Організатор Тарас Бачинський також відзначив Expo-зону, де учасники могли безпосередньо ознайомитися з інвестиційними проєктами та поспілкуватися з їхніми власниками."Lviv Invest Forum 2026 об’єднав підприємців, інвесторів, девелоперів, власників компаній, представників фінансового сектору, держави та експертного середовища. Для нас було принципово важливо, щоб кожен учасник міг отримати не просто інформацію зі сцени, а нові контакти, ідеї та можливості для розвитку.Окремою цінністю стала Expo-зона, де були представлені реальні інвестиційні проєкти. Ми прагнемо розвивати цей напрям і створювати середовище, де інвестор може не просто говорити про інвестиції, а безпосередньо знайомитися з проєктами та їхніми власниками.Три дні LIF показали, що в Україні є величезна кількість підприємців та проєктів, які готові масштабуватися, залучати капітал і створювати нову економіку. І наше завдання — допомагати їм зустрічатися одне з одним", — сказав Тарас Бачинський.Lviv Invest Forum 2026 став одним із майданчиків для такого діалогу — між бізнесом, капіталом, державою та експертами. У фокусі залишилися інвестиції, розвиток українських компаній та пошук можливостей для економічного зростання навіть в умовах війни..

Державна податкова служба України розробила спеціальний комплекс заходів для підтримки підприємств, які зазнали збитків та руйнувань унаслідок російських обстрілів. Новація передбачає спрощення адміністрування, послаблення податкового контролю та надання персонального супроводу для постраждалого бізнесу.Про це повідомила в. о. голови Державної податкової служби України Леся Карнаух під час зустрічі з понад 60 представниками бізнес-асоціацій та інститутів громадянського суспільства."Знищене обладнання, склади, товар, документи, зупинене виробництво. На жаль, це вже звична картина після кожного російського обстрілу. Як у цій ситуації допомогти бізнесу, наповнити державний бюджет та виконати міжнародні зобов'язання — сьогодні одне з топпитань, над яким працює влада. Низка заходів, які б мали допомогти бізнесу, потребують законодавчого врегулювання. Але ми в ДПС вже сьогодні, щоб не втрачати час, підготували комплекс заходів, щоб спростити життя тим, хто постраждав. Це виважений та ризикоорієнтований підхід до адміністрування і податкового контролю щодо бізнесу, який зазнав втрат через війну", — сказала вона.За словами посадовиці, основними елементами нової системи підтримки є:чітка ідентифікація постраждалого бізнесу. У системах ДПС буде сформований окремий список підприємств із позначкою "суб'єкт господарювання, який постраждав внаслідок збройної агресії РФ". Його створять на основі даних ДСНС, військових адміністрацій, місцевої влади та держреєстрів, щоб бізнесу не доводилося повторно збирати довідки;врахування наслідків атак при оцінці ризиків: зменшення оборотів чи прибутковості не тягтиме за собою автоматичних перевірок або запитів від податкової;податковий контроль лише за наявності ризиків. Відсутність необґрунтованих вимог, а у разі необхідності перевірки — її предмет буде максимально зосереджений на конкретному ризику;відсутність паперової бюрократії. Взаємодія відбуватиметься через Електронний кабінет без повторного вимагання документів, що вже є у державних системах;урегулювання питань податкового боргу. ДПС невідкладно інформуватиме про виникнення боргу, при цьому платник не втрачатиме статус постраждалого;персональний супровід. Для підприємств із критичними руйнуваннями залучатимуть Офіси податкових консультантів та призначатимуть відповідальну особу для допомоги."Робимо, все щоб ті, хто постраждав від атак росіян, отримував не формальну, а адресну допомогу в адмініструванні. Під час зустрічі обговорили з бізнесом також низку інших важливих питань: СМКОР, перевірки та оскарження, дроблення бізнесу, відшкодування ПДВ, валютний контроль тощо", — додала очільниця ДПС.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку нових правил реагування на російські атаки, зокрема із застосуванням дронів. Йдеться про оновлення системи повітряних тривог, роботу бізнесу та державних установ під час меншого рівня загрози, а також зміни в роботі громадського транспорту в Києві..

Фахівці "Нафтогазбезпеки" й "Укргазвидобування" спільно з правоохоронними органами викрили та припинили масштабну схему незаконного відбору газового конденсату на Харківщині.Про це повідомили на офіційних інформаційних ресурсах "Групи "Нафтогаз Україна"."Схема була ретельно організована: від незаконної врізки у трубопровід до місць накопичення викраденої сировини проклали понад 10,6 кілометра пластикових шлангів", — ідеться в повідомленні.У лісосмузі виявили дві закопані ємності для зберігання газового конденсату. Загалом вилучено близько 1 300 літрів викраденої сировини.У "Нафтогазі" зазначили, що виявлення та припинення цієї схеми стало результатом системної роботи фахівців "Нафтогазбезпеки" й "Укргазвидобування" спільно з правоохоронними органами."Захист нафтогазової інфраструктури та протидія незаконним врізкам і крадіжкам сировини залишаються одним із пріоритетів роботи "Групи "Нафтогаз", — наголосили в компанії."Група "Нафтогаз Україна" продовжує системну боротьбу з незаконним втручанням у роботу нафтогазової інфраструктури та крадіжками нафтогазової сировини", — запевнили нафтовики.Нагадаємо, що 27 серпня російські окупанти повторно атакували Херсонську ТЕЦ "Групи "Нафтогаз". Вони завдали удару одразу чотирма керованими авіабомбами. Внаслідок цього повністю знищене та виведене з ладу все теплогенерувальне й енергогенерувальне обладнання, яке залишалося на станції..

У Києві можуть запровадити "жовті" та "червоні" повітряні тривоги. Такі нововведення необхідні для того, щоб тривоги не переривали роботу закладів.Про це повідомила нардепка Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, головна мета — навіть під час безперервних атак ворога забезпечити життєдіяльність міста та економіки.За для цього, розглядається можливість розділити види тривог. Зокрема, "жовта" тривога означатиме дронову атаку, а "червона" — ракетну небезпеку.Як пояснила політикиня, під час "жовтої" тривоги робота продовжується або зупиняється на розсуд закладу. Натомість під час "червоної" — зупиняється все."Також пропонується обмежити тарифи таксі під час тривог, розблокувати мости, наземне сполучення зберігається. Про це повідомив на засіданні фракції премʼєр-міністр. Він підкреслив, що нові регламенти ще не ухвалені. Остаточно вирішать найближчими днями", — наголосила Василевська-Смаглюк.Вона також додала, що Верховна Рада під час тривоги продовжуватиме працювати. Проте депутатам буде даватися 10 хвилин на спуск в укриття, де далі триватиме засідання."Тут уже підготовлена інфраструктура, розставлені стільці для 330 народних обранців. Про це повідомив на фракції спікер ВР Руслан Стефанчук. Депутати за особистим QR-кодом заходитимуть  на сторінку для голосувань зі своїх планшетів або телефонів. Найближчі кілька днів депутати спускатимуться по 20 осіб та перевірятимуть нову систему. Це дозволить не переривати засідання та працювати ефективніше", — додали нардепка.Нагадаємо, 31 серпня президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо реалізації комплексних планів стійкості в окремих регіонах та затвердження комплексного плану стійкості територіальної громади Києва.Водночас 31 серпня Київська міська державна адміністрація ухвалила звернення до уряду, яке стосується змін в протоколах безпеки, які діють в столиці. Головна мета — оновити правила і заходи із забезпечення життєдіяльності міста в нинішніх умовах..

У п'ятницю, 29 серпня, російські загарбники завдали ударів по виробництву компанії PepsiCo Ukraine у Миколаївській області.Про це повідомила пресслужба компанії. Зазначається, що постраждалих внаслідок обстрілу немає."Безпека наших співробітників — наш головний пріоритет, і ми підтверджуємо, що постраждалих немає", — йдеться у повідомленні.Наразі компанія оцінює повний масштаб наслідків та вживає заходів для відновлення постачання продукції.Зауважимо, останнім часом Росія систематично завдає ударів по українському бізнесу. Так, 27 серпня внаслідок масованої атаки Росії проти України було зруйновано склад Roshen у Чубинському на Київщині. На об’єкті зберігалася готова кондитерська продукція, яка надалі постачалася до торговельних мереж та партнерів.Також, нещодавно унаслідок російської атаки було повністю знищено складський комплекс українського виробника морозива та заморожених продуктів "Ласунка". Через це найближчим часом продукція компанії може тимчасово зникнути з полиць магазинів.Нагадаємо, 30 серпня компанія "Чиста вода" оголосила про тимчасову зупинку виробництва та доставлення питної води. Її виробничі приміщення розташовані в селі Мила Бучанського району Київської області, куди вдарила Росія 28 серпня.Читайте також: Чи загрожує Україні дефіцит продуктів після ударів по складах: відповідь Мінагрополітики.

У неділю, 30 серпня, компанія "Чиста вода" оголосила про тимчасову зупинку виробництва та доставлення питної води. Її виробничі приміщення розташовані в селі Мила Бучанського району Київської області, куди вдарила Росія 28 серпня.Про зупинку виробництва повідомила пресслужба компанії "Чиста вода"."Шановні клієнти, вимушені повідомити, що внаслідок ворожої атаки наша компанія зазнала значних втрат. У зв’язку з цим виробництво та доставлення води тимчасово призупинено. Дякуємо за розуміння!" — повідомили бізнесмени.Про терміни відновлення виробництва та доставлення води наразі не повідомляється.Сьогодні президент України Володимир Зеленський роз повів, що безперервно тривають роботи в селі Мила на Київщині з ліквідації наслідків російського удару. Більшість пожеж рятувальникам вдалося загасити.За його словами, також на місці цілодобово працюють піротехнічні підрозділи ДСНС — виявляють та знешкоджують вибухонебезпечні предмети."Масштаб забруднення території значний, і ця робота продовжуватиметься, скільки потрібно. На жаль, відомо, що 38 людей загинуло від удару та подальшої детонації. Мої співчуття рідним і близьким. 20 людей постраждало, серед них дві дитини. Четверо вважаються зниклими безвісти. Їх пошук триває. Вдячний усім службам, які продовжують бути там, з людьми, допомагати", — додав український президент.Нагадаємо, що Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом удару Росії по складах у Бучанському районі на Київщині та вторинної детонації боєприпасів..