# бізнес

Високі витрати на енергоносії змушують більшість малих тепличних господарств відмовлятися від зимового вирощування. Вони вимушено залишаються залежними від сезонного чинника.Про це повідомили аналітики Agro Times із посиланням на статистичні дані журналу "Плантатор".Опитування 50 малих виробників овочів закритого ґрунту показало, що майже третина з них узагалі не опалює свої виробничі приміщення."У розрахунку на загальну площу без обігріву працює близько 62% теплиць у цьому секторі", — підрахували спеціалісти.Вони зробили висновок, що через високу вартість палива зимове виробництво залишається економічно недоступним для більшості фермерів.Аналітики сільськогосподарської галузі констатували, що основний урожай малі господарства отримують лише у період із весни до початку осені."За даними дослідження, до повномасштабного вторгнення енергетичні витрати становили близько третини собівартості тепличної продукції, а під час війни зросли майже до половини виробничих витрат", — зазначили експерти.Серед тих господарств, які все ж використовують опалення, найпоширенішими джерелами енергії залишаються пелети та деревина."Енергоресурси продовжують входити до трійки головних чинників, що стримують розвиток галузі", — підсумували аналітики.Нагадаємо, що до початку повномасштабної російської агресії в Україну Едуард Мальченко розвивав свій бізнес у Каховці Херсонської області. Однак через окупантів фермер змушений був перенести виробництво на Тернопільщину. Переїхавши туди, він розпочав справу з нуля, з новими кліматичними умовами та ґрунтами..

За перші вісім місяців 2026 року платники податків перерахували до державного бюджету майже 129 мільярдів гривень військового збору. Це майже на чверть більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли надходження становили 103,3 мільярда гривень.Про це повідомляє Державна податкова служба України.Лідери за обсягами надходженьУ відомстві зазначили, що зростання надходжень є критично важливою частиною фінансової стійкості держави в умовах повномасштабного вторгнення та забезпечення ресурсами Збройних сил. Загалом військовий збір у 2026 році сплатили понад два мільйони платників. Найбільші суми військового збору за цей період надійшли до бюджетів за місцем сплати у таких регіонах:м. Київ — 42,5 мільярда гривень;Дніпропетровська область — 13,6 мільярда гривень;Львівська область — 10,6 мільярда гривень;Харківська область — 8,1 мільярда гривень.Пільги для мобілізованих та нові реквізитиУ податковій службі нагадують, що самозайняті особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, повністю звільняються від сплати військового збору на весь період її проходження. Таке звільнення застосовується автоматично на підставі даних із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (з урахуванням дат мобілізації, укладення контракту чи демобілізації), починаючи з першого числа місяця залучення до служби, але не раніше 24 лютого 2022 року.Крім того, з 1 липня 2026 року діють оновлені реквізити бюджетних рахунків для зарахування військового збору. Актуальні дані платники можуть перевірити в приватній частині Електронного кабінету або на вебпорталі ДПС у спеціальному розділі "Рахунки для сплати платежів".Нагадаємо, на початку 2026 року Україні вдалося домовитися з Міжнародним валютним фондом про збільшення річного ліміту для підприємців, після досягнення якого вони мають зареєструватися платниками ПДВ.Читайте також: Борги обійдуться дорого: підприємців попередили про нові штрафи.

У вівторок, 22 вересня, війська країни-агресорки вдарили по складу компанії "Сніжна панда".Про це повідомила пресслужба "Сніжної панди". Зазначається, що через ворожий удар склад було повністю зруйновано."Найголовніше — люди живі та не постраждали. Дякуємо за вашу підтримку та розуміння", — йдеться у повідомленні."Сніжна Панда" — відомий український бренд паперово-гігієнічної продукції, що виготовляє туалетний папір, паперові рушники, косметичні серветки та інші засоби для догляду з натуральної целюлози.Зауважимо, це вже другий удар по складу компанії за останні декілька місяців. Так, російська ракетна атака 1 липня зруйнувала головний виробничо-логістичний "Сніжної панди". Внаслідок атаки була знищена частина виробничо-складських приміщень, а на території підприємства спалахнула масштабна пожежа.Як відомо, у ніч на вівторок, 22 вересня, російські окупанти здійснили атаку на Україну різними видами озброєнь — ракетами трьох типів, "Бандеролями" та дронами. Сили оборони знешкодили 186 цілей противника.Нагадаємо, 22 вересня Росія вкотре атакувала цивільну інфраструктуру Житомирщини. На щастя, обійшлося без загиблих і постраждалих.Також вдень 22 вересня російські загарбники продовжили атакувати Київ безпілотниками. У місті зафіксовано падіння уламків..

Упродовж січня-серпня 2026 року Україна імпортувала 13,1 тисячі тонн сала, свинячого жиру та жиру птиці. Це на 27,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.Про це повідомили аналітики AgroTimes із посиланням на дані Державної митної служби."У грошовому еквіваленті закупівлі за кордоном сягнули 15,5 мільйона доларів, що на 31,4% більше, ніж за вісім місяців 2025 року", — йдеться в повідомленні.Головними постачальниками цієї продукції стали Польща (60,9%), Німеччина (29,5%) та Іспанія (8,2%).Також протягом восьми місяців 2026 року Україна імпортувала 26,9 тисячі тонн свинини, що в 1,8 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.У грошовому еквіваленті імпорт за січень-серпень зріс у 1,7 раза, якщо порівняти з таким самим періодом 2025 року, — до 65,1 мільйона доларів.У січні-серпні цього року свинину ввозили переважно з Данії (48,7%), Німеччини (24,1%) і Польщі (15,8%)."Це пов’язано зі скороченням власного поголів'я свиней і особливостями їх вирощування. Зокрема, це не вигідно через дорогі комбікорми. До того ж сучасні промислові комплекси зосереджені переважно на вирощуванні м'ясних порід свиней із тонким прошарком сала, тоді як традиційне товсте сало виробляється в менших обсягах. Імпортна продукція часто виявляється конкурентною за ціною та якістю для покриття попиту переробної промисловості та торгівлі", — пояснили експерти.Нагадаємо, що в Україні минулого тижня дешевшали ріпчаста цибуля та інші овочі нового врожаю. Відпускні ціни на цибулю знижувалися до 12-18 гривень за кілограм через початок збирання пізніх сортів..

Латвія не підтримала продовження санкцій Європейського Союзу проти осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності та суверенітету України, через пропозицію виключити з санкційного списку російських олігархів Алішера Усманова та Міхаіла Фрідмана. Рішення про продовження обмежень потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів ЄС.Про це заявив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс у соцмережі X.За словами Кулбергса, Рига не погодилася з проєктом рішення, який передбачає продовження санкцій на 36 місяців, оскільки одночасно пропонується вилучити зі списку Усманова та Фрідмана."Продовження дії санкцій вимагає згоди всіх 27 держав-членів ЄС. Якщо до закінчення встановленого терміну не буде досягнуто згоди, під загрозою опиниться продовження санкцій щодо всього списку, а не лише щодо Алішера Усманова та Михайла Фрідмана", — заявив латвійський прем’єр.Він наголосив, що вважає продовження санкцій на три роки правильним кроком, однак, на його думку, це не має відбуватися шляхом автоматичного виключення двох російських бізнесменів із санкційного списку."Латвія не може погодитися на таку пропозицію", — підкреслив Кулбергс.Латвія шукатиме підтримку в ЄСКулбергс повідомив, що 22 вересня разом із міністеркою закордонних справ Латвії Байбою Браже працюватиме з представниками Брюсселя та Парижа над пошуком рішення, яке відповідатиме позиції Риги."Ми будемо шукати підтримку позиції Латвії в рамках Європейського Союзу. Я скликав на завтра екстрене засідання Кабінету міністрів для обговорення цього питання", — зазначив прем’єр.Він також заявив, що, поки росія продовжує війну проти України, європейський тиск має посилюватися. Наступне засідання послів країн ЄС заплановане на 22 вересня о 9:00 за київським часом.Нагадаємо, раніше Сполучені Штати Америки розширили санкційні підстави щодо осіб та організацій, причетних до грубих порушень прав людини та незаконної депортації українських дітей. Омбудсман Дмитро Лубінець наголосив на важливості цього рішення для притягнення до відповідальності всіх винних у насильницькому вивезенні маленьких українців..

Американська армія уклала контракт на 10,64 мільйона доларів з американським підрозділом української компанії Skyeton на постачання розвідувальних безпілотників Raybird.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Пентагона.Контракт із фіксованою ціною оголосили 18 вересня 2026 року. Його отримала компанія Skyeton Inc. з Норт-Лас-Вегаса (штат Невада) — американський підрозділ українського виробника. На тендер надійшла лише одна заявка.Орієнтовний термін виконання замовлення — до 15 грудня 2026 року, а розташування робіт і фінансування узгоджуватимуться окремо для кожного замовлення. Контрактною стороною виступає командування армійських контрактів США на арсеналі Редстоун в Алабамі.Армія США поки що не розкрила ні кількість дронів, які планує отримати, ні підрозділ-отримувач, ані комплект сенсорів, ані те, чи призначені апарати для оцінки, навчання персоналу чи для бойового застосування.За даними Skyeton, максимальна злітна вага комплексу становить 23 кілограми, розмах крила — від 2,96 до 4,2 метра, тривалість польоту — до 24 годин, а максимальна дальність — 2 500 кілометрів за дальності звичного каналу зв'язку понад 200 кілометрів.Дрон підіймається в повітря за допомогою механічної катапульти, а повертається на парашуті з амортизаційною подушкою, що не потребує обладнаного аеродрому.За тривалістю польоту Raybird суттєво випереджає малі тактичні безпілотники, вже знайомі американським підрозділам, зокрема Puma LE виробництва AeroVironment, витривалість якого не перевищує 6,5 години.Виробник наголосив, що комплекс здатний працювати в парі зі системами далекобійного вогню — HIMARS, CAESAR і Krab, — передаючи координати цілей навіть в умовах придушення GPS і радіоелектронної боротьби, хоча ці можливості не є офіційно заявленими вимогами контракту.Raybird має понад 350 тисяч бойових годин застосування в Україні — цей показник компанія озвучує від початку літа 2026 року. Комплекс також отримав можливість супутникового зв'язку для роботи поза межами прямої видимості.Нагадаємо, в середині червня цього року стало відомо, що українські виробники безпілотників шукають партнерів у Японії, Тайвані та країнах Південно-Східної Азії. Попит на такі технології зростає через напруженість навколо Тайваню та бажання союзників США посилити оборону на тлі активності Китаю..

Туреччина надіслала Росії й Україні пропозиції щодо деескалації ситуації в Чорному морі. При цьому в Анкарі визнали, що за теперішніх обставин складно досягнути результату, тим паче тривалого.Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан в інтерв’ю NTV.Він зазначив, що Анкара надіслала українській і російській сторонам пропозиції щодо деескалації в Чорному морі та чекає на відповідь. Водночас не уточнив деталей цих пропозицій."Дещо складно досягнути тривалого результату. Чи ми продовжимо війну, руйнівний характер якої всі сторони достатньо усвідомлюють і яка зараз поступово згасає, чи ми знайдемо розумний компроміс і скажемо: "Не знищуймо більше одне одного"?" — зауважив турецький міністр.Очільник дипломатичного відомства Туреччини акцентував, що його країна надіслала пропозицію обидвом сторонам і чекає на відповідь."Ми бачимо, що якщо зерно, зібране з полів, не потрапить на світові ринки, в багатьох країнах виникнуть проблеми з продовольчою безпекою", — застеріг Фідан.Міністр нагадав, що 2022 року за сприяння Туреччини й ООН Росія й Україна домовилися про розблокування чорноморських портів і безпечний експорт українського зерна."Насправді декілька років тому ми уклали угоду, яку згодом порушили, але, попри це, існувала фактична система, що функціонувала, — сторони не втручалися. Однак зараз вони активно втручаються", — зазначив турецький посадовець.Він конкретизував, що Росія й Україна, зокрема, атакують порти та всі види морської діяльності, і цей поцес, який став уже постійним, заважає досягненню домовленостей."Чесно кажучи, ми намагаємося довести цю справу до логічного завершення. У цьому випадку важко узгодити позиції сторін, спираючись на уроки, отримані під час реалізації попередньої угоди", — підсумував Хакан Фідан.Нагадаємо, минулого четверга в турецькій вантажній компанії T&O Denizcilik заявили, що подають позов на Україну до Міжнародного кримінального суду. Це пов’язано з атакою дрона на судно біля порту Новоросійська, яка відбулася ще 21 липня..

Вихід на пенсію не означає, що фізичні особи-підприємці (ФОПи) одразу звільняється від сплати єдиного соціального внеску. Підприємці ще протягом певного періоду мають сплатити єдиний соціальний внесок (ЄСВ).Про це повідомили в Державній податковій службі України (ДПС).Там наголосили, що фізична особа-підприємець, яка набуває права на пенсію за віком або за вислугою років, має сплатити ЄСВ за весь місяць, у якому вона стала пенсіонером.Тобто дата виходу на пенсію значення не має. Якщо підприємець, наприклад, отримав право на пенсію 14 вересня, сплатити ЄСВ лише за 14 днів вересня не можна."Місяць, в якому особи набули право на пенсію за віком або за вислугою років, або статус особи з інвалідністю, й отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок", — пояснили в податковій службі.Тож за місяць виходу на пенсію ЄСВ потрібно нарахувати, обчислити та сплатити у встановленому порядку. Звільнення від сплати єдиного внеску розпочинається з наступного місяця після набуття статусу пенсіонера.Окремо звертатися до податкової із заявою про вихід на пенсію ФОП не потрібно. Інформацію про нових пенсіонерів Державна податкова служба отримує від Пенсійного фонду України. Зокрема, передається інформація про:пенсіонерів за віком;осіб, які отримали пенсію за вислугою років;людей зі статусом особи з інвалідністю;осіб, які досягли пенсійного віку відповідно до статті 26 закону №1058-IV;ФОП, які набули статусу пенсіонера.Нагадаємо, що українські приватні підприємці 2026 року можуть зіткнутися з відчутними фінансовими санкціями в разі затримки або ігнорування сплати єдиного соціального внеску. Крім того, державні органи готують суттєве посилення контролю за фінансовими операціями бізнесу через банківські установи..

Простої під час повітряних тривог суттєво впливають на стан економіки України, яка й без того перебуває у кризовій ситуації. Бізнесу може допомогти, серед іншого, диференціація сигналів тривог.Про це заявив міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко в ефірі національного телемарафону "Єдині новини".Таким чином посадовець пояснив, чому сам Кабінет міністрів України обрав диференційований режим тривог."Згідно з оцінками Мінекономіки, від одного до двох мільярдів гривень втрачає економіка від однієї години простоїв", — зауважив він.За його словами, є дні, коли більше 20 годин тривог, а протягом останнього тижня серпня зафіксовано понад 58 годин тривог упродовж тижня."Ми говоримо про шалені збитки для економіки. Вона й так зазнає суттєвого тиску через прикриття експорту, перебої логістичних шляхів і логістичних компаній", — зазначив міністр.Тож, зауважив Кравченко, Кабмін намагається знайти ту модель, яка дасть бізнесу більше гнучкості ухвалювати рішення для того, щоби підтримувати операційну діяльність, далі надавати свої послуги та підтримувати економіку під час повітряних тривог."Тому ми перейшли на цей режим, і якраз підхід до "жовтого" сигналу дає бізнесу більше змоги гнучко підходити до того, щоби спільно з трудовим колективом визначати, як вони будуть працювати", — запевнив урядовець.На його думку, це рух в правильному напрямку, і вже багато бізнесів продовжують свою роботу під час "жовтого" сигналу."Є справді низка питань, які треба доопрацьовувати й уточнювати. Зараз багато запитів, щоби детальніше розуміти суть загрози та щоби бізнеси могли більш інформовано ухвалювати рішення", — підсумував Олександр Кравченко.Нагадаємо, що декілька днів тому на Київщині запровадили додаткові заходи безпеки для автозаправних комплексів на тлі зростання загрози російських повітряних атак. Працівники АЗС отримають доступ до цифрової системи, яка дозволяє оперативно відстежувати рух повітряних цілей..

Цього сезону пропозиція гречки в Україні залишатиметься обмеженою, що другий сезон поспіль формуватиме напружений баланс пропозиції та розподілу зернової. Це сприятиме зростанню цін.Про це заявив керівник служби бізнес-проєктів інформаційної агенції "АПК-Інформ" Андрій Купченко під час виступу на конференції "Зерно та переробка". "Зокрема, за нашими оцінками, нового сезону загальна пропозиція гречки може сягнути 112,2 тисячі тонн, що майже на 30% менше за показник попереднього сезону та всього на 17 тисяч тонн перевищує оцінку внутрішнього споживання 2026-2027 років, яка складає 95 тисяч тонн", — зазначив він.Також Купченко додав, що валовий збір гречки в Україні цього року очікується на рівні 62,2 тисячі тонн, що на 12% менше за минулорічний показник.За оцінками Мінагрополітики, збиральна площа під гречкою 2026 року може сягнути всього 48,6 тисячі гектарів, тоді як попереднього року її оцінювали в 59 тисяч гектарів. Тобто цього сезону площа скоротиться майже на 18%."Оперативні показники урожайності гречки теж поки що нижчі за минулорічні — середня урожайність зернової станом на 14 вересня оцінюється на рівні 14,5 центнера з гектара, що на 2% менше за минулорічний показник (14,8 центнера з гектара)", — наголосили аналітики.За словами експерта, на тлі зменшення пропозиції гречки очікується зростання цін на гречану крупу. Додаткову підтримку надає збільшення попиту споживачів, що активніше формують запаси в очікуванні дуже складної зими, а також ризиків руйнування складів рітейлу, що може порушити стабільність та обсяги поставок безпосередньо в магазини."За даними моніторингу інформаційної агенції "АПК-Інформ", станом на 11 вересня середня відпускна ціна переробників на гречану крупу в Україні встановилася на рівні 65 тисяч гривень за тонну, що на 3 000 гртвень за тонну перевищує показник попереднього тижня. З огляду на ринкові умови, що склалися, зростання цін в цьому сегменті може зберегтися й надалі", — підсумував Андрій Купченко.Нагадаємо, наприкінці серпня міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький інформував, що в Україні не очікується дефіциту гречки, попри проблеми з логістикою та російські атаки на окремі об’єкти аграрної інфраструктури. Внутрішній ринок має достатні запаси продовольства, а виробництво прогнозують приблизно на рівні минулого року..

Уряд розширив програму страхування воєнних ризиків для українського бізнесу. Відтепер до переліку територій підвищеного ризику включено Київ та Київську область. Як повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, рішення має допомогти підприємствам отримувати компенсації у разі пошкодження або знищення майна внаслідок російських атак.За його словами, зміни передбачають також розширення переліку майна, яке може підпадати під компенсацію. Зокрема, йдеться про пальне та транспорт для його перевезення і зберігання, сільськогосподарську техніку, вантажівки та причепи.Крім того, максимальний розмір компенсації страхової премії для одного підприємства збільшують із трьох до п'яти мільйонів гривень на рік. Механізм також поширюють на орендоване майно, а вимоги до договорів страхування спрощують.Окремо уряд розширив можливості пільгового кредитування великих проєктів у паливному секторі, логістиці, торгівлі та переробній промисловості. Кредити можна буде спрямовувати, зокрема, на відновлення паливної та складської інфраструктури, модернізацію підприємств і поповнення оборотного капіталу оптової та роздрібної торгівлі."Держава компенсуватиме 5,5% річних від базової ставки банку. Максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній — один мільярд гривень", — уточнив прем'єр.Корецький наголошує, що ці рішення мають допомогти підприємствам продовжувати роботу, зберігати робочі місця та швидше відновлюватися після наслідків російських атак.Нагадаємо, із 10 вересня деякі київські торгові центри перейшли на роботу за рівнями повітряної тривоги. При жовтому рівні певні торгово-розважальні центри продовжать працювати..

Сизранський і Саратовський нафтопереробні заводи (НПЗ) Росії зупинили перероблення нафти. Декілька днів тому вони зазнали ударів українських безпілотників.Таку інформацію оприлюднили журналісти агенції Reuters із посилання на три галузеві джерела."НПЗ у містах Сизрань і Саратов припинили переробку після атак українських дронів у вересні", — розповіли медійникам співрозмовники.Вони уточнили, що Сизранський завод зупинив роботу у вівторок, тоді як Саратовський — іще минулої п'ятниці.За версією аналітиків, зупинка нафтопереробних заводів, імовірно, ускладнить внутрішній дефіцит палива в Росії, яка обмежила експорт: бензину, дизельного палива, авіаційного палива.За даними джерел агенції, декілька об'єктів Сизранського НПЗ пошкоджені внаслідок атаки дрона. Зокрема, це головна установка перегонки сирої нафти CDU-6 потужністю 17 100 метричних тонн на добу. Це близько 71% переробних потужностей заводу. Ремонт на НПЗ може тривати щонайменше місяць.Друга установка перегонки сирої нафти НПЗ, CDU-5 потужністю 7 100 тонн на добу, або 29% потужності, проходила ремонт після атаки безпілотників у липні.Саратовський НПЗ призупинив перероблення сирої нафти з 11 вересня після чергової атаки дрона. Джерела журналістів деталізували, що завод також призупиняв роботу 8 вересня після дронової атаки через пошкодження обладнання та пожежі."Підприємство готувалося до відновлення переробки 10-11 вересня. Однак знову довелося змінювати плани", — йдеться в журналістській публікації.Нагадаємо, вчора президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна посилила застосування "далекобійних санкцій" проти російської військової машини, уразивши ключові підприємства та майданчики пуску ворожих безпілотників..

Мережа McDonald's в Україні офіційно презентувала гігантський бургер "Біг Арч" (Big Arch). Це один із найбільших бургерів в історії бренду, розроблений як відповідь на запит відвідувачів на більш ситні та м'ясні позиції.Про це повідомили на Facebook-сторінці мережі McDonald's. Там запускають новинку поступово. Станом на вересень 2026 року бургер уже доступний у багатьох українських містах."Коли дужеееее зголоднів, просто бургером вже не обійтися. Тут потрібен новий великий бургер — "Біг Арч". Дві соковиті яловичі котлети, три скибочки сиру чедер, хрустка цибуля, мариновані огірки та багато фірмового соусу", — йдеться в повідомленні."Скуштувати вже можна у Львові, Луцьку, Рівному, Ковелі, Тернополі, Хмельницькому, Вінниці, Умані, Чернівцях, Івано-Франківську, Яремчі, Буковелі, Мукачеві, Ужгороді, Одесі та Миколаєві", — зазначили в McDonald's.Новинка поєднує в собі елементи культових класичних страв мережі ("Біг Мака", "Роял Чізбургера" та "Дабл Чізбургера"): дві великі яловичі котлети (до речі, бренд оновив рецептуру — тепер котлети стали ще товстішими й соковитішими);три скибочки сиру хедер;два види цибулі: свіжа нарізана та смажена хрустка;салат iceberg та мариновані огірочки;новий фірмовий соус "Біг Арч";особлива булочка з маком і кунжутом.Нагадаємо, що на початку вересня, в деяких ресторанах McDonald's в Україні тимчасово стали недоступними окремі позиції з меню. У компанії пояснили це затримками з постачанням через часті та тривалі повітряні тривоги..

В Україні від початку 2023 року до 1 вересня 2026-го загальний обсяг публічних видатків у регіональному розрізі становив близько 2,39 трильйона гривень.. Понад половина цієї суми припала на Київ, який із великим відривом випередив решту регіонів.Про це свідчать результати дослідження команди YC.Market.Публічні видатки охоплюють кошти, які витрачають державні органи, органи місцевого самоврядування, бюджетні установи та інші розпорядники або одержувачі публічних коштів. Зокрема, йдеться про оплату товарів, робіт і послуг, виплати за договорами та інші транзакції з державного чи місцевих бюджетів.Загалом у відповідних транзакціях із 1 січня 2023 року до 1 вересня 2026-го фігурували майже 78 тисяч суб'єктів.Абсолютним лідером став Київ — на столицю припало близько 1,32 трильйона гривень, або понад 55% усієї суми у вибірці. Крім того, у столиці зафіксували найбільшу кількість суб'єктів, пов'язаних із такими транзакціями, — майже 17 тисяч."Відрив столиці від інших регіонів є суттєвим", — зауважили аналітики.Друге місце посіла Дніпропетровська область із майже 130 мільярдами гривень, що приблизно вдесятеро менше за показник Києва. Далі розташувалися:Одеська область — 106 мільярдів гривень;Київська — майже 96 мільярдів гривень;Львівська — 96 мільярдів гривень;Харківська — 84 мільярди гривень;Вінницька — 76 мільярдів гривень.Загалом на Київ та Дніпропетровську, Одеську, Київську і Львівську області припало близько 73% усієї суми публічних видатків за досліджуваний період.Аналітики також звернули увагу на Львівщину. За обсягом видатків вона посіла п'яте місце, однак за кількістю залучених суб'єктів стала одним із лідерів — їх майже шість тисяч. Більше зафіксували лише у Києві та Дніпропетровській області.У Полтавській області обсяг транзакцій становив близько 48 мільярдів гривень, Черкаській — 35,5 мільярда гривень, Івано-Франківській та Запорізькій — приблизно по 34 мільярди гривень.Найнижчі показники зафіксували, зокрема, у регіонах, значна частина територій яких перебуває або перебувала в зоні бойових дій чи російської окупації. На Донеччині обсяг публічних видатків становив близько 16 мільярдів гривень, а на Херсонщині — сім мільярдів гривень.Нагадаємо, влітку уряд офіційно розпочав роботу над проєктом державного бюджету України на 2027 рік. Відповідне доручення отримали всі міністерства, які мають до 31 липня підготувати та подати пропозиції щодо основних показників документа.Читайте також: Чому Україна воює в борг: експерт — про дефіцит бюджету та міжнародну допомогу.

Українським підприємцям нагадали про наближення крайнього терміну для зміни системи оподаткування чи групи єдиного податку з четвертого кварталу. У разі пропуску встановленого дедлайну наступна така можливість з'явиться лише з початку 2027 року.Про це повідомляє Державна податкова служба.Граничні строки та правила подання документівДля переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи єдиного податку з 1 жовтня 2026 року необхідно подати відповідну заяву не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового кварталу. Кінцевим днем подання заяви для роботи на спрощеній системі у четвертому кварталі є 15 вересня 2026 року.Чинні суб'єкти господарювання разом із заявою зобов'язані подати Розрахунок доходу за попередній календарний рік. Для електронного подання передбачено ідентифікатори форми: F0102003 — для фізичних осіб — підприємців та J0102003 — для юридичних осіб. Якщо пропустити дедлайн 15 вересня, перейти на єдиний податок можна буде тільки з 1 січня 2027 року.Обов'язкові умови для позитивного рішенняЩоб податкова служба погодила перехід, суб’єкт господарювання має відповідати таким критеріям:ліміт доходу. Обсяг доходу за попередній рік (2025) та поточний рік до моменту переходу не повинен перевищувати граничні межі, встановлені для обраної групи (наприклад, для третьої групи у 2025 році граничний ліміт становив 9 336 000 гривень).відсутність боргів. Станом на день подання заяви платник не повинен мати заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів, включаючи громадянські борги (наприклад, з податку на нерухомість).дозволені види діяльності. Види діяльності (КВЕД) мають відповідати вимогам спрощеної системи та обраної групи єдиного податку.одноразовість. Скористатися правом переходу на спрощену систему оподаткування дозволяється лише один раз протягом календарного року.Нагадаємо, в Україні планується підняття податку на додану вартість з 20% до 21% заради створення масштабного фонду страхування воєнних ризиків обсягом до трьох мільярдів доларів. Завдяки цьому механізму постраждалі від обстрілів компанії зможуть отримувати стартові виплати для швидкої відбудови та збереження контрактів..