# бізнес

Кабінет міністрів України затвердив низку змін у порядку ведення реєстрів, згідно із законом про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор.Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у своєму Telegram-каналі.Він зазначив, що відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок, 26 серпня.Зокрема, відповідно до закону "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", уряд затвердив порядок ведення Реєстру організаторів азартних ігор у гральних закладах казино.Також це стосується Реєстру організаторів азартних ігор казино в мережі Інтернет, Реєстру організаторів букмекерської діяльності, Реєстру організаторів азартних ігор у залах гральних автоматів, Реєстру організаторів гри в покер в мережі Інтернет, включення та виключення інформації, внесення змін до таких реєстрів. Також затверджено порядок ведення Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та або участь в азартних іграх, включення та виключення інформації, внесення змін до такого Реєстру.Зазначається, що передбачено оптимізацію реєстрів шляхом їх обʼєднання в одну інформаційно-комунікаційну систему з метою економії бюджетних коштів.Нагадаємо, на початку червня стало відомо, що в Україні розпочало роботу державне агентство "ПлейСіті", яке замінило ліквідовану Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. Головна мета — боротьба з нелегальними казино.

В Україні спростили умови роботи для бізнесу. Уряд на засіданні 26 серпня ухвалив низку важливих змін.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис на своїй Telegram-сторінці. "Уряд ухвалив зміни, що удосконалюють механізм зупинення реєстрації податкових накладних", — зазначила вона.Свириденко пояснила, що "це дозволить вдвічі зменшити кількість платників податків, які стикаються з блокуванням". Що змінитьсяЗа словами прем'єрки, тепер: для бізнесу у регіонах з ризиком бойових дій буде передбачена безумовна реєстрація накладних;для малого та середнього бізнесу — вищі порогові значення для безумовної реєстрації та "позитивної історії".Варто зауважити, що ці зміни запрацюють через 30 днів. Цей термін необхідний для переналаштування системи.Також 26 серпня український уряд запустив спеціальні умови за програмою "Власна справа" для креативних підприємців. Відтепер вони зможуть отримати чималі гранти від держави.Нагадаємо, в Україні деяких громадян тимчасово звільнили від виконання податкових зобов’язань. Йдеться про юридичних та фізичних осіб, які постраждали внаслідок агресії Росії.

У вівторок, 26 серпня, український уряд запустив спеціальні умови за програмою "Власна справа" для креативних підприємців. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, уряд робить усе, щоб підтримати креативну індустрію.Відтепер креативні підприємці зможуть отримати чималі гранти від держави:100 000 гривень — для фрілансерів-ФОПів;200 000 гривень — для бізнесу, що створює одне робоче місце;500 000 гривень — за умови створення двох робочих місць і співфінансування 70/30;1 000 000 гривень — за умови створення чотирьох робочих місць і співфінансування 70/30.Свириденко зауважила, що дана програма охоплює різні сфери, зокрема кіно та відеоіндустрію, бібліотеки, музеї, театри, архітектуру, дизайн, медіа, фотографію, розробку ігор і ПЗ, PR та рекламу, індивідуальну мистецьку діяльність, наприклад, виготовлення унікальних виробів народного художнього промислу та інші."Власна справа" — одна з найдієвіших урядових програм підтримки малого та середнього бізнесу. За три роки її роботи 28 тисяч українців отримали гранти на започаткування або розвиток власної справи. Програма також активно підтримує ветеранів — учасники бойових дій отримали понад дві тисячі грантів.Нагадаємо, 21 липня в Україні запустили програму грантів на професійне навчання "Власна справа: простір для розвитку". Мета — підтримати професійний розвиток молоді, яка веде власну підприємницьку діяльність під час війни.

Українські компанії планують подвоїти площі під обліпихою. Вони вже спроможні самостійно готувати для цього власний посадковий матеріал.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на власника господарства "Ягоди Волині" Віталія Ішмурата. Він зазначив, що 20 гектарів уже висаджували протягом останніх двох років."Ми визначилися зі сортами, які нормально районовані та будуть показувати хороший результат в нашій смузі", — запевнив аграрій.Він деталізував, що це "Оранж" української селекції авторства Володимира Меженського, який також вивів сорт "Солодка жінка", а також "Полум’яна" білоруської селекції.За його словами, ці підвиди гідно показують себе на півночі України. Також садівник відзначив німецький сорт "Лейкора". Він назвав їх у порядку періодів зрілості.Власник господарства "Ягоди Волині" акцентував, що період цієї весни з перепадами температури та заморозками для обліпихи теж був стресом."Й урожай певною мірою вона теж втрачає, але, звичайно, не так, як інші ягоди, скажімо, та ж полуниця", — додав підприємець.Він розповів, що обліпиха — третя основна культура підприємства після суниці та малини.За його словами, на зборі культури залежність від ручної праці невелика: ягоди зрізаються з гілками та йдуть в заморожування, а потім оббиваються.Віталій Ішмурат підсумував, що зараз обліпиха набуває популярності в Україні, тож не лише його компанії збільшує площі під її вирощування. Обсяги зростуть приблизно вдвічі на всій території України.Як відомо, обліпиха лікує застудні захворювання, підвищує імунітет, зміцнює серцево-судинну систему. Її використовують для загоєння ран і опіків на шкірі та слизових оболонках, а також як засіб під час гіповітамінозів. Обліпиха має протипухлинні властивості, покращує стан шкіри, волосся та сприяє нормалізації тиску.Нагадаємо, раніше власник компанії "Діамантова ягода" Олег Левченко розповідав, що дотепер у промислових масштабах іргу в Україні не вирощували. Однак уже незабаром перший урожай цієї культури збиратиме садівниче підприємство "Діамантова ягода".

Чимало екзотичних овочів, призабутих українцями, могли би непогано рости в нинішніх кліматичних умовах. Однак є деякі нюанси щодо їх популярності на українському ринку.Про це розповів комерційний директор "Ван Дайк Технікс‎" Андрій Марущак, якого цитує проект EastFruit. Його компанія спеціалізується на професійних рішеннях для зберігання овочів і перероблення ягід, фруктів і овочів."Питання зовсім в іншому — хто їх буде їсти. Якщо ми зможемо виростити, наприклад, тисячу тонн турнепсу, гадаю, що в Україні ми його не продамо. Люди про нього просто не знають. І його популяризація — це доволі довготривалий процес", — зазначив він.Аграрій також навів у приклад аспарагус, про який ще років 15 тому мало хто чув і плутали його зі спаржевою квасолею. Зараз цей овоч уже знаний в Україні, хоч він досі дорогий, його купують, і площі під спаржею щороку розширюються."Інший приклад — це батат. Люди про нього вже знають, його активно їдять, і під ним також площі розширюються, не масово, не так, як у картоплі. Але прогрес помітний", — зауважив аграрій.Він висловив переконання, що так відбудеться й з іншими овочами, просто на це потрібен час, іноді десятки років.Фахівець додав, що якщо раніше люди не часто вживали у їжу броколі, зараз її споживання поступово зростає. Така ж ситуація спостерігається і з цвітною капустою."Років 20 тому, коли я тільки розпочинав працювати в цій галузі, у нас з Нідерландами був такий дуже цікавий пілотний проект, який називався Alternative Crops — альтернативні культури. Туди входили: броколі, брюссельська капуста, кольрабі, цвітна капуста, савойська капуста", — пригадав аграрій.Він розповів, що під егідою нідерландців тоді висадили не один гектар цих різноманітних культур. Але нічого з цього не виявилося успішним."Продати вдалося лише дуже незначну частину врожаю. Але минуло 20 років, і тільки тепер люди знають і савойську капусту, й пекінську, й різноманітні броколі", — підсумував Андрій Марущак.Нагадаємо, наприкінці травня аналітик асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Максим Гопка розповідав, що в Україні відтерміновано пік урожаю вітчизняних ранніх овочів і ягід. Термін дозрівання змістився на декілька тижнів через весняні заморозки.

Фізичні особи-підприємці підлягатимуть перевірці Державної податкової служби за наявності підстав про ризиковану діяльність. Для підприємців третьої та четвертої груп достатньо двох підстав, для першої та другої груп — від трьох. Таку заяву зробила очільниця Податкової Леся Карнаух в інтерв’ю Forbes.За її словами, до моменту оголошення мораторію Податкова провела 30 тисяч фактичних перевірок бізнесу. Серед підстав для перевірок — заява від громадян про ухилення від сплати податків, виплата зарплат у конвертах, наявність інформації про ведення діяльності без касового апарату та інші порушення.Для підприємств, що займаються виробництвом підакцизних товарів, не діє заборона на перевірки. Також планові перевірки залишаться для бізнесу, що має високий ступінь ризиковості.Раніше повідомлялось, що українські суб’єкти господарювання у сфері роздрібної торгівлі почали отримувати інформаційні повідомлення для упередження можливих порушень порядку проведення розрахунків. Такі профілактичні листи надходять в електронний кабінет, їх уже отримали понад тисячу підприємців.Нагадаємо, раніше голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев подякував моделям OnlyFans за сплату "достатньо великих податків".За даними Мінекономіки, для ФОПів податки наразі не підвищуватимуть. Це пов’язано з тим, що відповідні заходи Національної стратегії доходів не виконані. Однак у будь-якому разі рішення про зміни ухвалюватиме Верховна Рада України.

Зараз торгові мережі України вимагають від столового буряка стандарту розміру 6-8 сантиметрів. Його вважають найбільш ходовим.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на доцента кафедри садівництва й овочівництва Львівського національного університету природокористування Ігоря Дидіва.Він зазначив, що раніше вважався нормальним діаметр коренеплоду в 10 сантиметрів."Необхідного стандарту можна досягнути кількістю рослин на гектарі", — запевнив аграрій.Він пояснив: коли ми маємо в кінцевому результаті 300 тисяч на гектар, то буряк виросте вагою 500-800 грамів. Таку продукцію можна використовувати лише для перероблення.За словами Дидіва, тільки кількість рослин у межах 400-500 тисяч на гектар дасть стандартний розмір для свіжого ринку."Інколи загущені посіви у 500 тисяч на гектар рослин, й особливо якщо буряк сіяли пізно, він може не дорости, тобто кількість стандартної продукції може збільшуватися", — розповів деталі фахівець.Ігор Дидів наголосив, що урожайність буряка за дотримання всіх агротехнічних способів залежно від типу ґрунту складає 50-70 тонн з гектара.Нагадаємо, що в середині квітня цього року аналітики зафіксували стрімке зростання ціни на столовий буряк. Тоді визначили, що його вартість стала майже вдвічі вищою, ніж рік тому.

В Україні відчувається бум на вирощування винограду в теплицях, тобто в закритому ґрунті. Найбільше такий професійний напрямок розвинений в Одеській області.Про це розповіли аналітики проекту EastFruit із посиланням на співзасновницю компанії "Виноградник Юліних" Ольгу Юліну."Це вже таке соціальне явище. Я здивувалася, що багато посадкового матеріалу в нас замовляв Львів", — зазначила вона.При цьому фермерка визнала, що проект закритого ґрунту можна робити в будь-якому регіоні країни"Клімат в Україні останніми роками дуже змінився, збільшилася сума теплих днів, і виноград у теплиці добре визріває будь-де", — констатувала Юліна.За її словами, винограду як культурі, що самозапилюється, в умовах теплиці необхідне хороше провітрювання, зокрема — для кращого запилення."У наших теплицях через кожні 15-20 метрів є додаткові отвори у стелі", — поділилася деталями садівниця.Вона зауважила, що відстань між чагарниками в закритому винограднику — менша, ніж у польовому варіанті. Для цього необхідно забезпечити їм більше зростання у висоту."Якщо у відкритому ґрунті середня висота куща — 2,6 метра, то в теплиці — 2,8 або три метри. Стандартної висоти теплиці для цього вистачає", — пояснила Ольга Юліна.Нагадаємо, на початку квітня синоптик Наталія Діденко повідомляла, що через прохолодну погоду із заморозками вночі деякі фруктові дерева, а також садові кущі, вкрай чутливо відреагували на низькі температури того місяця.

Закладати десятки гектарів малини в умовах дефіциту робочої сили та без можливості механізованого збирання на теперішній момент недоцільно. Тому українські аграрії відчувають певні проблеми з вирощуванням цієї ягоди.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на засновника компанії «Ягоди Волині» (Волинська область) Віталія Ішмурата."Поки що з робочими руками в нас усе гаразд, їх вистачає, працюємо за планом", — запевнив він.Водночас садівник спрогнозував, що вже на майбутнє, висаджуючи площі, варто замислюватися, чи можливо охопити їх роботою під час збирання ягоди.Кластерний принцип "Ягід Волині" передбачає створення окремих плантацій за принципом "об’єкт — село".За словами авторів цієї ідеї, це мінімізує ризики від погодних умов: якщо в одному місці пройшов град, другого та третього — стихія не торкнулася."Так само й кожне село своїми мешканцями справляється зі збиранням на своїй ділянці розміром 15-25 гектарів", — пояснив Ішмурат.Він констатував, що 95 відсотків персоналу на його фірмі — жінки, вони виконують основну роботу зі збирання малини."А працівники на чоловічих посадах (трактористи) мають відстрочки від мобілізації", — підсумував Віталій Ішмурат.Нагадаємо, в серпні минулого року повідомлялося, що деякі польські фермери планували відновити протести на кордоні з Україною. Їх могло змусити знову вдатися до такого радикального кроку, зокрема, падіння ціни на малину.

Недобір урожаю цибулі цього сезону в Україні складе 20-25%. Це пов’язано з тривалими холодами навесні. Натомість на моркву та буряк негода не настільки вплинула.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на головного агронома фермерського господарства "Скорук М. А." з Дніпропетровської області Віталія Морозова.За його словами, до такого результату може призвести тривалий холодний період весни на культурах, що рано засіваються та тривало ростуть.Віталій Морозов перерахував, що до таких культур відносять цибулю, буряк і моркву."У травні цибуля була ще у фазі три-чотири-листя, хоча мало бути п’ять-шість", — розповів аграрій.Він пояснив, що якщо його розпочати сильно підгодовувати, рослина все одно не візьме все одразу, а лише стільки, скільки відведено на повну вегетацію."Але нас не дуже хвилюють ці втрати, все одно вони будуть значно більшими у північних і західних регіонах, де було ще холодніше. А з морквою та буряком, думаю, все буде гаразд", — підсумував Віталій Морозов.Нагадаємо, наприкінці травня аналітики констатували, що в Україні значно знизилися ціни на цибулю. На це повпливало одразу декілька чинників. Зокрема, те, що гуртові компанії розпочали висувати доволі жорсткі вимоги до якості цибулі та відмовлялися від закупівель неякісної продукції.

В умовах війни грантові програми стали ключовим драйвером розвитку плодоовочевого сектору України. З 2022 року за допомоги профільного міністерства та міжнародних партнерів в Україні закладено або заплановано близько 4 000 гектарів багаторічних насаджень.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштанника. Він зауважив, що без державного та донорського фінансування цей показник не перевищив би 1 000 гектарів."Особливо відчутний ефект грантів спостерігається у тепличному господарстві: інвестицій без субсидування фактично не було б взагалі. Це критично для країни, яка після втрати частини південних регіонів досі не відновила обсяги виробництва фруктів і овочів, необхідні для внутрішнього ринку й експорту", — зазначив фермер.За його словами, садівництво та ягідництво залишаються одними з найбільш експортно орієнтованих сегментів аграрної економіки України. Вони забезпечують високу інтенсивність виробництва та створюють значно більше робочих місць у порівнянні з іншими видами сільськогосподарської діяльності.За оцінками експертів, збереження та розширення грантових програм у найближчі роки дозволить:прискорити заміщення втрачених унаслідок війни площ садів і теплиць;зміцнити позиції України на зовнішніх ринках;підвищити зайнятість у сільських громадах."Окремим ризиком для галузі залишаються весняні та зимові заморозки. Їхня частота та сила зростають на тлі глобальної зміни клімату, завдаючи найбільших збитків саме садівництву", — стверджують експерти.Українська плодоовочева ситуація пропонує доповнити грантові програми фінансуванням обладнання для захисту насаджень від заморозків, що могло би запобігти втратам врожаю в майбутньому.Українська плодоовочева асоціація об’єднує понад 40 виробників фруктів, ягід, овочів і винограду, сприяє впровадженню сучасних технологій, допомагає у сертифікації виробництва та представляє український сектор на міжнародних заходах.Нагадаємо, у травня співвласник фермерського господарства "Макосад" (Чернівецька область) Владислав Макаренко заявляв, що за загальними обсягами українські яблука — це 1/6 частина валового світового виробництва яблук. Певні обставини, які зараз склалися, дозволяють українським садівникам суттєво заробити на міжнародному ринку.

Поліпшення погодних умов практично на всій території країни дозволило українським виробникам кавунів відновити активні збиральні роботи, що спричиняє збільшення пропозиції цієї продукції на ринку.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit.При цьому, за словами фермерів, цінова ситуація посилюється ще й тим, що основну частку пропозиції складає продукція великого калібру, попит на яку дуже слабкий."Гуртові компанії та роздрібні мережі скорочують закупівлі такого кавуна до мінімуму, посилаючись на вкрай невисокі темпи продажу вроздріб", — ідеться в повідомленні.Зараз ціни на ці баштанні вже опустилися до 5-15 гривень за кілограм (0,12-0,36 долара за кілограм), що в середньому на 31% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня."Негативну цінову динаміку виробники пояснюють різким збільшенням пропозиції цієї продукції на ринку. Через спекотну погоду темпи дозрівання рослин у полях суттєво прискорилися. При цьому посуха, що спостерігається у південних областях, негативно позначається на якості кавунів, що посилює темпи зниження цін", — пояснили експерти.Вони додали, що зараз кавуни в Україні реалізуються в середньому на 78% дорожче, ніж у середині серпня 2024 року.При цьому галузеві експерти не прогнозують помітного покращення ситуації на ринку. За їхніми словами, підвищити ціни вдасться лише власникам кавунів високої якості, а пропозиція такої продукції на ринку дуже обмежена."Водночас ціни на кавуни вагою від п’яти кілограмів будуть і надалі падати, оскільки фермери намагатимуться таким чином прискорити темпи реалізації, щоби якнайшвидше розпродати наявні обсяги", — підсумували аналітики.Нагадаємо, що основні регіони вирощування цих баштанних, зокрема, Херсонська область, наразі перебувають під тимчасовою окупацією. Тому найбільше кавунів зараз вирощують у Полтавській області.

На засіданні Ради оборони Харківської області ухвалили низку важливих рішень у сфері безпеки. Серед іншого, у регіоні зменшено тривалість комендантської години внаслідок звернень представників бізнесу. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив керівник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. Тепер комендантська година у Харківській області триватиме з 00:00 до 05:00, а зміни запроваджуються з 00:00 17 серпня — ніч із суботи на неділю. "Таке рішення погодили у відповідь на звернення наших представників бізнесу. Ми розуміємо потреби економіки. Наразі, завдяки Збройним силам України, безпекова ситуація дозволяє зробити цей крок", — написав посадовець. Водночас, за даними Синєгубова, новий режим не поширюється на громади, де місцевою владою запроваджено власну посилену комендантську годину.Раніше повідомлялось, що у Києві планують перейти на електронні перепустки для комендантської години. Таке рішення ухвалили після виявлення тисяч "зайвих" дозволів. Як наголосив начальник Київської міської військової адміністрації, зараз шукаються позабюджетні кошти, щоби військова адміністрація могла самостійно розв'язувати це питання, бо наразі це нікому не вигідно.Нагадаємо, Кабінет міністрів 13 серпня ухвалив законопроект, згідно з яким в Україні можуть запровадити штрафи за порушення комендантської години.

Кабінет міністрів України вніс зміни до Порядку надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та Порядку надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на представника Кабміну у Верховній Раді Тараса Мельничука.Зокрема, за його словами, український уряд удосконалив процедури одержання грантових коштів."Установлено обмеження компенсації вартості проекту насаджень для всіх культур не більше 400 тисяч гривень на гектар, і відповідно виключено додаток 2 до Порядку надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства", — додав Мельничук.Водночас уточнено умови співфінансування грантів для отримувачів, які перемістили виробничі потужності та відновили свою діяльність на безпечних територіях.Передбачено співфінансування грантів для отримувачів у розмірі:до 50% вартості проекту висадки насаджень / будівництва модульної теплиці, зазначеної у заяві, — на кошти грантів та не менше 50% — на кошти отримувача (власні чи кредитні) для всіх інших грантів, рішення про які ухвалено;до 80% вартості проекту висадки насаджень / будівництва модульної теплиці, зазначеної у заяві, — на кошти грантів та не менше 20% вартості — на кошти отримувача (власні або кредитні), якими є суб'єкти господарювання, які на дату подання заяви про надання гранту відповідають одній із вимог:зареєстровані та здійснюють господарську діяльність на територіях можливих бойових дій або на територіях активних бойових дій, або активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси та для яких не визначено дату припинення можливості бойових дій або дату завершення бойових дій, затвердженого наказом Мінрозвитку;мають право власності та / або користування земельними ділянками, 80 і більше відсотків яких розміщено на окупованих територіях.Нагадаємо, на початку липня стало відомо про будівництво тепличного комплексу площею 1,8 гектара для вирощування суниці розпочали в селі Савчине Вінницької області. Проект реалізують за підтримки державної програми "єРобота".

Україна імпортує картоплю фрі вже переробленою — чищену та нарізану відповідно. Вирощувати сорти картоплі для перероблення на фрі хочуть чи не всі картоплярі, адже її вартість удвічі більша, ніж чипсової, проте це складно втілити технологічно.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на директорку Української асоціації виробників картоплі Ольгу Самойліченко. Вона уточнила, що відповідні сорти для картоплі фрі потребують значного зрошення."Налагодження власного виробництва картоплі фрі в Україні (розпочинаючи з вирощування та закінчуючи нарізаною картоплею) повністю відповідає курсу держави на максимальне перероблення, збільшення робочих місць і формування доданої вартості", — зауважила вона.При цьому фермерка додала, що аграрії підберуть належні сорти, але перешкодою залишається можливість достатнього зрошення полів і висока температура повітря.Вона пояснила, що для виробництва картоплі фрі бульби мають бути великого розміру, а виростуть вони тоді, коли з’явиться вдосталь вологи.В Українській асоціації виробників картоплі є учасники, які планують вирощувати сорти картоплі фрі, але наразі йде напрацювання, аби зрозуміти, які сорти є в Україні та чи вистачає їх.Ольга Самойліченко підсумувала, що в п’яти різних областях є п’ять господарств, які висадили 75 сортів картоплі. Вони здебільшого йдуть на перероблення, аби перевірити їхній потенціал за тих чи інших умов.Нагадаємо, що у квітні компанія "Агріко Україна" презентувала новий сорт картоплі під назвою "Наполеон". Він — нідерландської селекції, розроблений спеціально для промислового перероблення, зокрема, для виробництва чипсів, картоплі фрі та сухого пюре.