# бізнес

Перед стартом європейського картопляного сезону галузеві експерти прогнозують зниження посівних площ у ключових країнах-виробниках порівняно з минулим роком. Однак учасники ринку вважають, що очікуваного скорочення замало, щоб уникнути чергової кризи надвиробництва.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що після сезону значного надвиробництва та зниження попиту можливості вільного продажу картоплі для фермерів ЄС залишаються вкрай обмеженими."Виробники раді вже тому, якщо вдається безкоштовно завантажити вантажівку та просто позбутися картоплі", — кажуть деякі європейські фермери.На цьому тлі Асоціація виробників картоплі Північно-Західної Європи (NEPG) неодноразово закликала учасників ринку обережніше підходити до планування посівів нового сезону.У березневій заяві організація наголосила на необхідності скорочення площ під картоплею та рекомендувала аграріям вирощувати лише ті обсяги, які можна реалізувати за прийнятною ціною. У NEPG також зазначили, що довгострокова стійкість галузі можлива лише за умови збалансованої взаємодії всіх учасників ланцюжка постачань.Посівна кампанія картоплі в Європі вже наближається до завершення, розпочинають з'являтися перші оцінки площ і обсягів майбутнього врожаю.За даними Федерального статистичного управління Німеччини, площа вирощування картоплі в країні становитиме близько 280,4 тисячі гектарів, що на 7,1% менше, ніж роком раніше. У Франції влада прогнозує скорочення площ на 5,2%, хоча це все одно стане другим найбільшим показником в історії. У Бельгії зниження очікується суттєвішим: у Фландрії площі можуть скоротитися приблизно на 19%, а в цілому в країні — на 14,5%.Раніше учасники ринку зазначали, що для стабілізації ситуації потрібне скорочення виробництва як мінімум на 10-15%.Європейська комісія також опублікувала попередній прогноз урожайності картоплі до ЄС на 2026 рік. Очікується зниження загального виробництва в Євросоюзі на 4% порівняно з минулим роком, хоча показник залишиться на рівні середнього значення за останні п'ять років. Для Бельгії прогнозується падіння виробництва на 8% у річному вираженні, що лише на 1% нижче за середньоп'ятирічний рівень."Ситуацію ускладнює конфлікт на Близькому Сході, який обмежує постачання європейської замороженої картопляної продукції до країн Перської затоки. Хоча повні експортні дані за період після початку конфлікту поки що відсутні, учасники ринку вже очікують на істотне зниження продажів. Зафіксовані випадки повернення вантажів, які не змогли потрапити на ринок призначення. Імпорт замороженої картоплі фрі до Бахрейну у березні скоротився на 61% порівняно з аналогічним періодом минулого року", — наголосили аналітики.Нагадаємо, що в Україні продовжують зростати ціни на торішню моркву. Головна причина — сезонне скороченням запасів якісної продукції у господарствах..

Українські приватні підприємці у 2026 році можуть зіткнутися з відчутними фінансовими санкціями у разі затримки або ігнорування сплати єдиного соціального внеску. Крім того, державні органи готують суттєве посилення контролю за фінансовими операціями бізнесу через банківські установи.Про це повідомляє Taxer.Фінансові санкції за прострочення платежівЗалежно від обраної системи оподаткування, підприємці зазвичай сплачують податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір, єдиний податок та єдиний соціальний внесок. Проте саме з останнім найчастіше виникають затримки, які тягнуть за собою нарахування штрафів. Якщо на початку повномасштабної війни контроль частково втратив жорсткість, то у 2026 році борги знову обійдуться дорого. У разі прострочення або повної несплати внеску передбачені такі фінансові стягнення:штраф у розмірі 20% від загальної суми заборгованості;нарахування пені, яка становить 0,1% за кожен день затримки платежу;додаткове стягнення у розмірі 10% у випадку примусового донарахування внеску органами контролю.Паралельно діють адміністративні штрафи за Кодексом про адміністративні правопорушення. За несплату збору в невеликому розмірі доведеться віддати від 680 до 1 360 гривень, а якщо заборгованість є значною — від 1 360 до 2 040 гривень. За повторне порушення протягом року сума стягнення зростає та становить від 2 550 до 5 100 гривень.Розмір обов'язкового збору у 2026 роціЄдиний соціальний внесок розраховується як 22% від встановленої мінімальної заробітної плати. Оскільки у 2026 році мінімалка становить 8 647 гривень, мінімальний щомісячний внесок для ФОП дорівнює 1 902,34 гривні. Відповідно, за повний квартал підприємцю необхідно перерахувати до бюджету 5 707,02 гривні.Цей внесок формує майбутні соціальні гарантії кожного громадянина. Саме користуючись цими коштами фінансуються державні пенсії, виплати за лікарняними листами та інші види допомоги, а також формується страховий стаж підприємця.Нелегальна діяльність та блокування рахунківОкремо карається ведення бізнесу поза правовим полем. За роботу без офіційної реєстрації як ФОП передбачено штраф у розмірі 340 гривень. Куди серйозніші наслідки матиме повноцінна господарська діяльність без реєстрації — від 17 до 34 тисяч гривень із конфіскацією виготовленої продукції та знарядь праці. При повторному такому інциденті сума зростає від 34 до 85 тисяч гривень, також із конфіскацією. Неналежне ведення обліку доходів може коштувати від 51 до 136 гривень.Найближчими місяцями в Україні планують значно посилити моніторинг банківських транзакцій, щоб заблокувати схеми ухилення від оподаткування. Для ФОПів та компаній із високим рівнем ризику запровадять нові ліміти на перекази коштів.У випадку блокування рахунку підприємці часто звинувачують виключно фіскальну службу, хоча ініціаторами обмежень можуть виступати самі фінансові установи або комунальні служби. Якщо ж рахунок заблоковано саме за зверненням податкової, то найімовірнішою причиною є наявність боргу по ЄСВ.Нагадаємо, Україні вдалося домовитися з Міжнародним валютним фондом про збільшення річного ліміту для підприємців, після досягнення якого вони мають зареєструватися платниками ПДВ..

На всій території тимчасово окупованого Криму обмежили продаж бензину А-95. Дозволено лише 20 літрів на добу на одну людину. При цьому автомобілістів закликали не купувати його про запас.Про це повідомив гауляйтер анексованого Криму Сергій Аксьонов, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Ухвалено рішення про обмеження з 09:00 30 травня обсягу продажу бензину марки АІ-95 — не більше 20 літрів в одні руки одного разу на добу", — зазначив він.Очільник окупованого Криму зауважив, що актуальні адреси АЗС, на яких є наявне паливо, опубліковані на сайтах так званих міністерства палива та міністерства енергетики Республіки Крим."Прошу кримчан не купувати бензин на запас і здійснювати заправку транспортних засобів у звичному режимі", — підсумував Сергій Аксьонов.Російські медіа нагадали, що ще 22 травня аналогічні обмеження запровадили у Севастополі: на одне авто видавали 20 літрів бензину.Сьогодні ж губернатор Севастополя Михайло Развозжаєв заявив, що бензину АІ-92 та АІ-95 "тимчасово немає" через логістичні складнощі, залишилося лише дизельне паливо.Раніше в окупованому Криму на заправках уже зникав бензин АІ-95. Окупаційна влада пояснювала, що тимчасові перебої пов'язані з "графіком роботи поромної переправи через Керченську протоку за погодними умовами". Натомість проукраїнські активісти стверджували, що справжня причина — останні атаки дронів по нафтобазах.Нагадаємо, що наприкінці квітня Сили спеціальних операцій ЗСУ здійснили удар по місцю зберігання оперативно-тактичних ракетних комплексів "Іскандер" на тимчасово окупованій території Криму..

Кабінет міністрів України зробив перший крок до оновлення Держпраці. Зокрема, йдеться про прибирання зайвих функцій, які дублювали роботу інших органів або давно втратили сенс.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.За її словами, натомість Держпраці більше зосередиться на безпеці людей на роботі, дотриманні трудових прав і підтримці чесних правил на ринку праці."Окремо посилюємо соціальний напрям. Держпраці матиме більше повноважень для підтримки працевлаштування людей з інвалідністю та роботодавців, які створюють доступні робочі місця", — акцентувала вона.На переконання української прем’єр-міністерки, Держпраці повинна стати прозорою та цифровою службою, якій довірятимуть і працівники, і роботодавці."Її головне завдання — захищати права працівників і стежити за безпечними умовами праці", — підсумувала Юлія Свириденко.Наприкінці квітня в Мінекономіки інформували, що український уряд готує реформу ринку праці. Заплановані зміни мають допомогти зменшити адміністративне навантаження на бізнес.Запропоновані зміни передбачають перехід від чинної системи, де держава одночасно регулює та впливає на доступ до ринку послуг з охорони праці, до моделі, у якій Держпраці концентрується виключно на наглядових функціях. Йдеться про:розмежування контрольних і сервісних функцій;передачу частини процедур незалежним акредитованим органам;скасування адміністративних погоджень, які не пов’язані з держнаглядом;цифровізацію документів і рішень;розвиток ризик-орієнтованого підходу до перевірок.Нагадаємо, раніше стало відомо, що уряд запускає новий механізм, що дозволяє українцям звільнятися з роботи онлайн без згоди керівництва, якщо підприємство розташоване в зоні боїв. Це допоможе тисячам громадян офіційно працевлаштуватися на новому місці та отримувати соціальні виплати..

Кабінет міністрів схвалив проєкт нового Митного кодексу. Документ має стати одним із ключових етапів на шляху України до членства в Європейському Союзі.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Уряд схвалив проєкт нового Митного кодексу європейського зразка. Це один із ключових кроків для вступу України до ЄС та виконання наших зобов’язань у межах переговорного процесу щодо членства", — зазначила вона.За словами Свириденко, документ повністю узгоджується з Митним кодексом ЄС та запроваджує єдині з Євросоюзом митні правила. "Це нові підходи до митних процедур, авторизацій, гарантій, декларування та звільнення від мита", — зауважила посадовиця.Прем'єр-міністр назвала основні переваги для українського бізнесу. За її словами, йдеться про:більш зрозумілі та передбачувані правила;швидшу адаптацію до європейського ринку;спрощення логістики;нові можливості для торгівлі з державами-членами ЄС.Водночас Свириденко додала, що для бізнесу та громадян зберігається безперервність процесів: чинні авторизації продовжать діяти, а система "єдиного вікна" працюватиме у звичному режимі.Документ готувався два роки у широкому діалозі з Єврокомісією та українським бізнесом. Далі законопроєкт чекає розгляд у парламенті.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС.Читайте також: Вступ однією ногою: чи варто Україні погоджуватися на "символічне" членство в ЄС.

Кабінет міністрів України готує постанову, яка має прибрати одну з головних лазівок на підприємствах щодо заброньованих працівників. Тож незабаром їх кількість може суттєво зменшитися.Про це розповіла голова тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів і робочої групи з питань інвестицій в ОПК Галина Янченко в коментарі виданню "Телеграф"."Зараз ведеться робота над постановою, яка, на думку Міністерства економіки, має деякі лазівки щодо бронювання закрити", — зазначила вона.За її словами, зокрема, ключовим питанням є облік одних і тих самих людей на різних підприємствах по декілька разів."Тобто, якщо вони працюють на суміжних посадах, то на підприємствах їх зараховують до тих 50% працівників, які не мають бронювання", — пояснила Янченко.Таким чином уряд розглядає можливість зняття броні з тих, хто отримує її за суміжною роботою, а не за основною. Нова постанова, ймовірно, міститиме пункт, що бронювати зможуть лише за основним місцем роботи.Як відомо, раніше повідомлялося, що незабаром можуть зрости вимоги до рівня зарплати для бронювання працівників. Оновлений мінімальний рівень зарплати для бронювання підвищать до 26 тисяч гривень. Також переглянуть критерії критичності підприємств.Нагадаємо, що також в Україні змінять підхід до бронювання медичного персоналу, що дозволить залучати лікарів до служби у військових структурах. Спеціальна комісія аналізує кожен запит, аби розбронювання не зашкодило наданню допомоги цивільному населенню..

Ще з початку минулого тижня ціни на торішню картоплю в Україні розпочали поступово зростати. Фахівці прогнозують продовження такої тенденції й надалі.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на учасників ринку.Зокрема, станом на теперішній момент виробники пропонують картоплю врожаю 2025 року за ціною 6-12 гривень за кілограм (0,14-0,27 доларів за кілограм) залежно від якості, сорту й обсягу партії."У середньому це на 15% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня", — йдеться в повідомленні.За словами операторів ринку, підвищувати ціни в цьому сегменті фермерам вдається завдяки сезонному скороченню пропозиції за умов стабільного попиту.Також варто зазначити, що гуртові компанії часто скаржаться на нестачу якісної картоплі у виробників, що не дає можливості формувати достатні обсяги товарних партій."Попри сформовану ситуацію, торішня картопля в Україні продовжує реалізовуватися майже на 60% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року", — зауважили фахівці.Водночас багато операторів ринку не виключають подальшого подорожчання цієї продукції, оскільки частка некондиційної картоплі цього сезону є доволі високою, а запаси в господарствах населення продовжують стрімко скорочуватися.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що ідея скасувати або призупинити дію антидемпінгових мит на імпорт огірків і помідорів із Туреччини викликали спротив українських фермерів. Вони закликали Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства не вдаватися до таких заходів..

В Україні змінили підхід до малої приватизації. Відтепер орендоване майно, в яке інвестували кошти, не можна буде викупити напряму — лише через відкриті онлайн-аукціони.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, викупити державне чи комунальне майно "за копійки" через оренду та ремонти більше не вийде. "Уряд змінив правила малої приватизації та зробив відкриті онлайн-аукціони обов’язковими для продажу орендованого майна. Тепер орендоване державне та комунальне майно, у якому провели ремонт або модернізацію, продаватиметься лише через відкриті онлайн-аукціони у Prozorro.Продажі", — пояснила вона.Підхід до малої приватизації змінюють, щоб зробити продаж державного та комунального майна більш прозорим і конкурентним. "Раніше часто працював позаконкурентний викуп. Майно брали в оренду, вкладали кошти у ремонт чи модернізацію (так звані невід’ємні поліпшення), а потім отримували право викупити об’єкт без аукціону та за значно нижчою ціною", — зауважила посадовиця.Такий підхід, за оцінками Transparency International Ukraine, призводив до втрат для громад і держави — у середньому близько 45% недоотриманих доходів у порівнянні з відкритими аукціонами. Лише у 2021-2024 роках продажі через аукціони забезпечили понад три мільярди гривень надходжень, що більш ніж удвічі перевищує результати прямих викупів."Тепер ціна формуватиметься конкуренцією та ринком. Водночас ми зберігаємо захист для добросовісного бізнесу: підтверджені інвестиції орендаря у невід’ємні поліпшення компенсуватимуться або зараховуватимуться під час остаточного розрахунку", — додала Свириденко.Нагадаємо, уряд розглядає питання оновлення застарілого житлового фонду, зокрема так званих "хрущовок", однак про масове знесення всіх будинків не йдеться. У центрі уваги — безпека мешканців, комфорт проживання та подальша модернізація житла.Читайте також: В Україні мають бізнес майже 22 тис. іноземців: кожен п’ятий — громадянин РФ.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні збільшився на 1,7% в січні-квітні 2026 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. За результатами трьох місяців зростання склало 1,2%.Про це повідомила Державна служба статистики України. Там зазначили, що позитивну динаміку забезпечила винятково галузь тваринництва, оскільки дані з рослинництва до червня традиційно не формуються."Основним чинником зростання стали сільгосппідприємства, які наростили обсяги виробництва на 10,5%", — йдеться в повідомленні.Найкращі показники у цьому секторі за підсумками чотирьох місяців продемонстрували Чернівецька (+32,2%), Донецька (30,8%), Закарпатська (30,0%) та Львівська (29,4%) області, тоді як погіршення показників зафіксовано в чотирьох областях: Херсонській (на 35,4%), Сумській (на 7,6%), Вінницький (на 3,6%) та Миколаївській (на 3%).У господарствах населення спад виробництва залишився на рівні першого кварталу — 15,7%. Найбільше скорочення в приватному секторі спостерігалося в Донецькій (67%), Закарпатській (48,4%) і Тернопільській (35,9%) областях.Невелике зростання у господарствах населення зафіксовано лише у двох областях — Київській (1,0%) та Одеській (0,1%).Як повідомлялося, за підсумками 2025 року сіль господарське виробництво в Україні скоротилося на 6,8% порівняно з 2024 роком. У січні 2026 року зафіксовано зростання на 3,2%, проте за підсумками січня-лютого воно сповільнилося до 1,7%.Нагадаємо, що ідея скасувати або призупинити дію антидемпінгових мит на імпорт огірків і помідорів із Туреччини викликали спротив українських фермерів. Вони закликали Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства не вдаватися до таких заходів..

Ідея скасувати або призупинити дію антидемпінгових мит на імпорт огірків і помідорів із Туреччини викликали спротив українських фермерів. Вони закликали Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства не вдаватися до таких заходів.Про це заявила експертка Анжела Махінова під час пресконференції в "Укрінформі".За її словами, застосування антидемпінгових заходів є стандартною світовою практикою для захисту національного виробника, яку активно використовують США, ЄС і сама Туреччина.Україна запровадила обмеження проти турецького імпорту в липні 2025 року після 15-місячного розслідування, яке засвідчило факти демпінгу та шкоду для дев’яти найбільших тепличних комбінатів."Ми отримали запит від Мінекономіки з інформацією про те, що турецька сторона вимагає негайного перегляду, призупинення або навіть анулювання антидемпінгових заходів. І це насторожує українську тепличну галузь, тому що законних підстав для такого термінового перегляду немає", — зауважила Махінова.Вона додала, що призупинення антидемпінгових заходів є винятковим механізмом, який застосовується лише за наявності істотних змін економічних умов або в інтересах національної безпеки. Однак, відповідно до чинних норм, лише національні виробники чи споживачі, а не іноземці можуть порушувати питання щодо призупинення таких заходів.Учасники пресконференції зазначили, що турецька продукція займає значну частку нашого ринку, зокрема, близько 50% огірків і помідорів, які споживають в Україні, походять із Туреччини. У загальній структурі імпорту цих овочів турецькі постачальники охоплюють 90% сегмента огірків та 75% — помідорів.Представник Уманського тепличного комбінату Роман Гордій повідомив, що вітчизняні підприємства працюють у складних умовах через обстріли, руйнування теплиць і кризу в енергетиці, однак продовжують інвестувати в економіку. За його словами, 2025 року та першому кварталі 2026 року тепличні господарства інвестували понад 30 мільйонів доларів, сплатили 600 мільйонів гривень податків і забезпечили близько 1 500 робочих місць.Він додав, що запроваджені мита частково вирівняли умови конкуренції та відкрили ринок для європейських постачальників, зокрема, з Польщі. Водночас турецька продукція залишається широко представленою на ринку."Антидемпінгові заходи нам потрібні. Їх ввели тільки минулого року, і потрібен час, щоби вони спрацювали. Це не короткострокова перспектива. За п’ять років у нас є шанс відновити галузь, збільшити виробництво та покращити ситуацію в галузі, тож нам потрібен цей термін", — наголосив Гордій.Директор Дніпровського тепличного комбінату Сергій Задорожній зазначив, що українські виробники працюють у нерівних умовах через відсутність державних субсидій, тоді як у Туреччині агросектор отримує значну підтримку.Учасники пресконференції закликали Мінекономіки не піддаватися на тиск і не призупиняти дію антидемпінгових заходів, Вони наголосили, що мита мають діяти встановлений термін для забезпечення стабільності галузі та внутрішнього виробництва.Нагадаємо, що минулого року в Київській області утилізували партію свіжих кабачків з Туреччини об'ємом у 810 кілограмів. Причиною ліквідації овочів став перевищений вміст нітратів..

За ініціативи Міністерства енергетики уряд запускає конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни.Як повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, такий крок необхідний для посилення енергостійкості країни. За його словами, загалом у межах програми планується збудувати 1322 МВт нової генерації. Розподіл потужностей передбачає:Сумська, Харківська та Полтавська області — 872 МВт;Київська та Черкаська області — 250 МВт;Дніпропетровська область — 100 МВт;Одеська область — 100 МВт.У Міненергетики переконані, що реалізація проєкту дозволить зменшити навантаження на систему передачі електроенергії та підвищити енергетичну самодостатність регіонів.Деталі конкурсуПерший етап конкурсу завершився наприкінці 2025 року. За його результатами бізнес уже гарантував реалізацію проєктів загальною потужністю 78,1 МВт. На другому етапі оновлено умови з урахуванням пропозицій ринку.Згідно з новими правилами, кожен об’єкт має передбачати гарантовану потужність не менше 10 МВт та бути оснащеним другим рівнем захисту. Переможці конкурсу беруть на себе зобов’язання щодо будівництва об’єктів у визначені терміни, тоді як держава забезпечує стимулюючі умови."Подати конкурсні пропозиції можна буде протягом трьох місяців після оприлюднення конкурсної документації. А вже наприкінці листопада має розпочатися будівництво нових об’єктів генерації", — зазначив Шмигаль.Для учасників передбачено стимулюючий механізм підтримки: протягом п’яти років після введення об’єктів в експлуатацію діятиме виплата до 27,92 євроцента за 1 кВт·год у межах послуги із забезпечення розвитку генеруючих потужностей. Підтримка здійснюватиметься за механізмом ринкової премії у випадках, коли ціна електроенергії в години ранкових та вечірніх пікових навантажень буде нижчою за визначену конкурсом.Очікується, що весь запланований обсяг потужностей буде введений в експлуатацію до кінця 2027 року. У Міністерстві енергетики наголошують, що це стане важливим кроком у розвитку розподіленої генерації та формуванні нової архітектури енергетичної безпеки України.Варто зауважити, що днями ексголова "Укренерго" Володимир Кудрицький в інтерв’ю для "РБК-Україна" заявив, що влітку Україна може повернутися до погодинних обмежень електроенергії. Це може статися за умови великої спеки.Нагадаємо, раніше в Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Читайте також: Підготовка до зими: уряд ухвалив декілька важливих рішень для виконання планів стійкості.

Найбільший російський виробник вантажівок "Камаз" запускає хвилю масових звільнень. Це пов’язано з падінням попиту та збитками, які за підсумками минулого року перевищили 40 мільярдів рублів.Про це повідомило видання The Moscow Times. Журналісти зазначили, що у квітні роботи втратили 500 працівників підприємства, у травні — ще 1,5 тисячі."Низці працівників логістичного центру "Камаза" скоротили оклад на третину, а з червня для них введуть режим чотириденного робочого тижня", — йдеться в повідомленні.Медійники додали, що деяких працівників змушують йти у відпустку власним коштом. Також на дві години скоротили нічні зміни, щоби зменшити витрати на зарплати.За підсумками минулого року "Камаз" отримали 43 мільярдів рублів чистого збитку — вперше з 2019 року. Продажі вантажівок "Камаза", за даними "Автосату", впали на 16%, до 14,5 тисячі одиниць, а загалом ринок вантажних автомобілів зменшився вдвічі"Минулого року через падіння попиту "Камаз" зі серпня по листопад працював у режимі чотириденного робочого тижня", — з’ясували представники медіа.Після цього, у квітні, компанія повідомила, що знову може перейти на чотириденний робочий тиждень через падіння продажів важких вантажівок на 40% на початку року."Криза на ринку вантажних автомобілів, яка минулого року скоротилася на третину, цього року, швидше за все, продовжиться, Цього року "Камаз" не чекає на отримання прибутку та планує скоротити інвестиційні програми. Хоча би в нуль вийти", — заявив генеральний директор "Камаза" Сергій Когогін.Нагадаємо, нещодавно аналітики американського Інституту вивчення війни інформували, що російська економіка продовжує відчувати наслідки чотирирічної війни проти України та систематичних українських ударів по нафтогазовій інфраструктурі. На тлі колосальних витрат на армію Кремль змушений переглядати прогнози розвитку, стикаючись із падінням ліквідності та гострою кризою на ринку праці..

Велика Британія дозволила імпорт дизелю й авіаційного палива, виробленого за кордоном з російської нафти. Після такого рішення розпочалась "активна комунікація" Києва з Лондоном.Про це заявив радник президента України Дмитро Литвин у коментарі журналістам."Триває дуже активна комунікація між нашими дипломатами, Офісом президента України та британською стороною. З'ясовуються деталі", — наголосив він.Раніше Велика Британія дозволила імпорт дизелю й авіаційного палива, виробленого за кордоном з російської нафти. Рішення набуває чинності в середу, 20 травня.У Великій Британії попередньо пояснили, що рішення ухвалено на тлі стрімкого подорожчання палива через закриття Ормузької протоки.Безстрокова ліцензія дозволяє імпорт палива, переробленого з російської нафти в третіх країнах, зокрема, Індії та Туреччині. При цьому вона підлягає регулярному перегляду, її можуть відкликати, компанії зобов'язані вести відповідний облік.Окрім того, Велика Британія окремо видала тимчасову ліцензію до 1 січня 2027 року на морське транспортування зрідженого природного газу з російських проєктів Sakhalin-2 і Yamal LNG, включно з перевезенням, фінансуванням і брокерингом.Нагадаємо, 18 травня стало відомо, що Міністерство фінансів США ще на 30 днів продовжило дію винятку зі санкцій щодо російської нафти. Йдеться про ту, яку транспортують морським шляхом.В американському Мінфіні пояснили, що таке рішення допоможе перенаправити частину постачань до найуразливіших держав, а також обмежить можливості Китаю накопичувати дешеву російську нафту..

В Україні станом на середину травня діють 22 тисячі бізнесів, заснованих іноземцями, що свідчить про відносну відкритість української економіки до зовнішніх інвесторів навіть в умовах війни. За останніми даними, помітну частку серед них становлять громадяни різних країн, зокрема й Росії. Про це свідчить інформація опублікована на платформі для роботи з відкритими даними "Опендатабот".За даними Єдиного державного реєстру, загалом 21 967 підприємців з іноземним громадянством нараховується наразі в Україні. В середньому, від початку повномасштабної війни за рік відкривається 1 896 справ громадян інших країн.Найбільше таких підприємців спостерігається в Києві — тут зареєстровано 5 216 іноземних ФОПів, тобто кожен четвертий. Далі йдуть Харківська область із 3 506 підприємцями та Одеська область із 3 295. У сукупності ці три регіони формують майже 55% усіх іноземців, які відкрили бізнес в Україні.Лідером за країною походження серед іноземних підприємців залишаються громадяни Російської Федерації — на них припадає приблизно кожен п’ятий (4 593 ФОПи). Також серед найчисельніших груп — вихідці з В’єтнаму (1 994), Азербайджану (1 635), Узбекистану (1 469) та Молдови (1 118). Разом ці п’ять країн дають майже половину всіх іноземних підприємців в Україні.За сферами діяльності іноземні ФОПи найчастіше працюють у роздрібній торгівлі — 6 346 осіб. Серед інших популярних напрямів — складська логістика (2 746), оптова торгівля (1 732), сфера HoReCa (1 703) та IT (1 624).Нагадаємо, 20 березня Міністерство фінансів України оприлюднило законопроєкт, який передбачає нові податкові зобов'язання для українського бізнесу. Згідно з проєктом, обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ для ФОПів планують запровадити з 1 січня 2027 року. Раніше повідомлялося, що Україні вдалося домовитися з Міжнародним валютним фондом про збільшення річного ліміту для підприємців, після досягнення якого вони мають зареєструватися платниками ПДВ.Читайте також: В Україні збільшили гранти для бізнесу до 2,5 млн грн: що змінилося.

Американські військові хочуть отримати доступ до окремих військових технологій, якими володіє Україна. Крім того, американці не виключають можливе придбання українських дронів і систем радіоелектронної боротьби.Про це повідомило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на власні компетентні джерела.Співрозмовники медівників розповіли, що Пентагон уже звертався з проханням протестувати низку українських оборонних розробок на території США. Йдеться про безпілотники та системи РЕБ, які пройшли бойові випробування під час війни проти Росії.Джерела Bloomberg додали, що Вашингтон також зацікавлений у доступі до окремих технологій і прав інтелектуальної власності в межах майбутньої угоди, яка ще перебуває на стадії обговорення.Під час переговорів зі США Україна стверджувала, що її технології вже довели ефективність у реальних бойових умовах. Саме завдяки розвитку дронів і нової тактики Сили оборони змогли завдавати ударів по цілях углиб території Росії та стримувати сили російської армії, які переважають.Однак, за словами джерел видання, США хочуть оцінити продукцію на власній території з використанням власних сил, перш ніж рухатися далі."США можуть бути особливо зацікавлені у технологіях термінального наведення на основі штучного інтелекту, навігації без GPS, стійких до перешкод каналів зв’язку й у самій бойовій доктрині застосування безпілотників", — ідеться в журналістському матеріалі.Один із представників оборонної галузі пояснив Bloomberg, що проєкт документа, найімовірніше, створений не як класична угода про передачу технологій, а як механізм для тестування й оцінки українських систем з метою формування майбутніх потреб американської армії.Посол України у США Ольга Стефанишина заявила, що сторони вже працюють над рамковим документом."У результаті роботи з Державним департаментом і Пентагоном розроблено проєкт рамкового документа, який наразі розглядають обидві сторони на різних інституційних рівнях. Ми прагнемо до взаємовигідної співпраці, яка посилить наші Збройні сили", — зазначила вона.Нагадаємо, ще в жовтні минулого року Володимир Зеленський розповідав, що президент США Дональд Трамп заявив: його зацікавили дрони українського виробництва, адже вони мають дуже хорошу якість..