# бізнес

У середу, 5 серпня, прем'єр-міністр Сергій Корецький провів термінову нараду з представниками бізнесу, ритейлу та логістичних компаній.У своєму дописі у Telegram очільник уряду розповів, що країна-агресорка Росія системно завдає ударів по підприємствах, які забезпечують товарами мільйони українців. "Наше завдання — не допустити перебоїв із постачанням продуктів, ліків та інших товарів першої необхідності, насамперед для прифронтових регіонів. Разом із бізнесом опрацьовуємо конкретні рішення для збереження безперервної роботи підприємств. Найближчим часом проведемо окрему предметну нараду з керівництвом НБУ, банківським сектором та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки. Стандартні підходи в умовах війни не працюють — потрібні швидкі та нестандартні підходи", — наголосив він.За словами прем'єра, паралельно уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору. Окремий напрям — страхування воєнних ризиків. "Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у підготовці дієвих механізмів. Держава також готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей. Доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна у триденний строк підготувати перелік таких об’єктів. Дякую малому, середньому та великому бізнесу, який продовжує працювати, відновлюватися, зберігати робочі місця та підтримувати українську економіку попри постійні ворожі атаки", — резюмував Корецький.Нагадаємо, вночі 5 серпня війська країни-агресорки масовано атакували Україну ракетами і дронами. Зокрема, вісім людей загинуло та троє отримали поранення на залізничній станції "Квітнева" поблизу Броварів, де вони очікували на поїзд. Четвер, 6 серпня, в Київській області оголошений Днем жалоби за жертвами російської ракетної атаки.Окрім того, компанія "Епіцентр" втратила один із ключових логістичних центрів у Києві та частину виробничих потужностей на Київщині. Загинув один працівник, ще троє зазнали поранень. До того ж було знищено склад запасних частин та супутніх товарів ПІІ "Тойота-Україна" (Toyota). Через це можливі тимчасові затримки з постачанням окремих запасних частин, аксесуарів, мастильних матеріалів та інших товарів.Зауважимо, президент України Володимир Зеленський сьогодні розповів, що кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. Ідеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року. .

Українські садівники очікують зниження гуртових цін на яблука у новому сезоні. За прогнозами учасників ринку, у січні-травні 2027 року вартість продукції може знизитися через більший урожай та посилення конкуренції на ринку.Про це свідчать результати опитування учасників яблучного ринку, проведеного на каналі EastFruit. За даними аналітиків, 43% респондентів прогнозують падіння цін, 29% — очікують зростання, а ще 29% — не бачать суттєвих змін.Найпоширеніший прогноз — зниження цін на 11-20%. Такий сценарій обрали 25% учасників опитування. Ще 14% очікують падіння більш ніж на 21%.За словами економіста інвестиційного департаменту ФАО Андрія Ярмака, поточний сезон уже показав нетипову ситуацію: ціни на яблука почали знижуватися у другій половині сезону та продовжували падати із січня до червня."Під час збирання яблука продавалися щонайменше на 25% дорожче, ніж після тривалого зберігання", — зазначив експерт.Одним із головних факторів тиску на ціни стане збільшення врожаю. За попередніми оцінками, у 2026 році виробництво яблук в Україні може суттєво зрости. Додатково на ринок впливатимуть збільшення витрат на морський експорт та зростання врожаїв яблук у Молдові й Туреччині.Водночас частину надлишкової пропозиції можуть компенсувати поставки до країн Центральної Азії та Кавказу. Очікується, що у Грузії, Казахстані та Узбекистані врожай яблук буде нижчим, що може підтримати попит на українську продукцію.Втім, остаточна ситуація залежатиме від поведінки виробників. Якщо під час збору врожаю вони активно почнуть продавати яблука, ціни у другій половині сезону 2027 року можуть залишитися на рівні поточного року або навіть не знизитися суттєво.Нагадаємо, директор Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України Микола Фурдига заявив, що тривала спека та дефіцит опадів цього літа негативно вплинули на врожай картоплі в Україні. Через це восени ціни на овоч можуть суттєво зрости.Читайте також: Спека та посуха вдарили по врожаю: у Європі попередили про можливий дефіцит овочів.

Унаслідок російської балістичної атаки в ніч проти 5 серпня було повністю знищено логістичний комплекс PUMA в Україні. Команда компанії не постраждала. Про це повідомили на офіційній сторінці pumaukraine в Instagram."Складно знаходити слова в такі моменти. Та найголовніше — наша команда не постраждала", — йдеться у повідомленні.У компанії попередили, що через втрату складських запасів у найближчі тижні та місяці можливі тимчасові перебої з наявністю окремих товарів бренду."Ми вже працюємо над відновленням поставок і докладаємо максимум зусиль, щоб якнайшвидше забезпечити наявність асортименту", — зазначили в дописі.PUMA — це німецький бренд спортивного одягу, взуття та аксесуарів. Компанія виробляє кросівки, спортивні костюми, футболки, сумки та інше екіпірування для спорту й повсякденного стилю.Нагадаємо, у ніч на 5 серпня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по Київській області із застосуванням балістичних ракет і ударних безпілотників. За даними ДСНС, внаслідок обстрілів загинули 14 людей, ще 22 дістали поранення.Додамо, внаслідок масованої російської атаки в ніч на 5 серпня компанія "Епіцентр" втратила один із ключових логістичних центрів у Києві та частину виробничих потужностей на Київщині. Загинув один працівник, ще троє зазнали поранень..

Приблизно 100 балістичних ракет щомісяця може використовувати Росія проти України. Найімовірніше, атаки на бізнес, склади, виробництво тощо продовжуватимуться.Про це заявив позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов, який опублікував відповідний допис у своїх соцмережах.Він зазначив, що останнім часом росіяни дедалі частіше завдають ударів по цивільній інфраструктурі, зокрема, по складах, виробничих підприємствах, логістичних об'єктах і торгівельних мережах.На його думку, нинішня інтенсивність ударів частково зумовлена використанням Росією накопичених резервів. Водночас надалі окупанти зможуть застосовувати приблизно 100 балістичних ракет щомісяця."Як це відбувається? Ворог знає, де розташовані наші цілі, це не є таємниця. Деякі склади – це абсолютно відкрита інформація. Тому не потрібно жодних супутників, каналів розвідки", — пояснив радник президента України.За його словами, для збору інформації про потенційні цілі росіяни можуть вербувати людей, які за винагороду стежать за роботою складів, фіксують рух вантажівок і обсяги перевезень, а потім передають ці дані російській стороні.Як відомо, нічний масований обстріл росіян спричинив пожежі на двох розподільчих центрах "Сільпо". Внаслідок терористичних ударів загинули шестеро працівників.Водночас внаслідок масованої російської атаки в ніч на 5 серпня компанія "Епіцентр" втратила один із ключових логістичних центрів у Києві та частину виробничих потужностей на Київщині. Загинув один працівник, ще троє зазнали поранень.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський сьогодні заявив, що кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. Ідеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року..

У середу, 5 серпня, уряд терміново організує зустрічі з представниками бізнесу. Триває опрацювання необхідних рішень для забезпечення безперервної роботи логістичних компаній і торгових підприємств у відповідь на російський ракетний терор.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він зазначив, що Мінекономіки отримало відповідні доручення."Росія збільшує та поширює свій терор на бізнес, який обслуговує мільйони людей. Під ударом опинилися українські підприємства, виробництва, торгівельні та логістичні комплекси", — констатував очільник українського уряду.При цьому він наголосив, що жодної військової мети в цих атаках немає — це прямий тероризм."Станом на зараз відомо про 17 загиблих, ще 44 людини отримали поранення. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих", — написав прем’єр-міністр України.Він додав, що пошкоджено житлові будинки, магазини, складську й іншу цивільну інфраструктуру. На місцях працюють 410 рятувальників ДСНС і понад 100 одиниць спеціальної техніки."Дякую рятувальникам, медикам, поліцейським, комунальним службам і всім, хто допомагає постраждалим, надає необхідну медичну допомогу та залучений до ліквідації наслідків", — підсумував Сергій Корецький.. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що основною метою російського удару стали складські приміщення цивільних підприємств і об'єкти інфраструктури..

За підсумками доби вівторка, 4 серпня, ціни на нафту впали до найнижчого рівня за останні три тижні. Такі показники зафіксовано після того, як високопосадовці Сполучених Штатів Америки оголосили про можливість угоди з Іраном.Таку інформацію оприлюднили журналісти ВВС. Вони цитують державного секретаря США Марка Рубіо та міністра фінансів Скотта Бессента, які заявили, що переговори просунулися настільки, що потенційно судноплавство може відновитися вже цього тижня.Через це вартість бареля нафти марки Brent, світового еталона цін на нафту, знизилася майже на 5% на тлі новин про можливе послаблення перебоїв із постачанням.Американська нафта West Texas Intermediate також подешевшала більш ніж на 5% — до 76 доларів за барель. Обидва еталонні сорти досягли найнижчого рівня з 13 липня.Рубіо заявив, що в переговорах з Іраном та Оманом щодо забезпечення проходу більшої кількості суден через протоку досягнуто прогресу."У цих переговорах є прогрес, але остаточної домовленості ще немає. Ми сподіваємося, що це станеться вже дуже скоро", — сказав він журналістам у Державному департаменті США.Бессент додав, що угоди про відкриття Ормузької протоки можуть досягнути вже в середу."Є шанс, що ми укладемо угоду, відкриємо протоку та розпочнемо рухатися до нормальнішої ситуації в цьому конфлікті", — наголосив він.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що грузинський нафтопереробний завод "Кулеві" відмовився від російської нафти. Підприємство розпочало переробляти нафту з Казахстану та готується до постачання сировини з Лівії..

Український бізнес у липні п’ятий місяць поспіль позитивно оцінював результати своєї економічної діяльності. Підприємства зберегли оптимістичні настрої, попри безпекові ризики, проблеми з логістикою та дефіцит кваліфікованих кадрів.За даними опитування підприємств, проведеного Національним банком України, найкращі оцінки серед усіх секторів вкотре продемонструвала будівельна галузь. Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у липні 2026 року становив 50,1 проти 50,4 у червні. Значення вище 50 пунктів свідчить про переважання позитивних оцінок бізнесу щодо поточної діяльності та перспектив.На підтримку настроїв підприємств вплинули:міжнародна фінансова допомога;активний споживчий попит;бюджетне фінансування відновлення інфраструктури й ремонту доріг;стабільна ситуація в енергетиці;покращення інфляційних очікувань. Водночас бізнес стикався з новими викликами: посиленням обстрілів критичної інфраструктури;ускладненням логістики;курсовими ризиками та нестачею кваліфікованих працівників.Лідер — будівництво Підприємства будівельної галузі вже вп’яте поспіль показали найвищі оцінки серед усіх секторів. У липні індекс для будівництва становив 54,2. Галузь підтримали сприятливі погодні умови, фінансування будівництва, відновлення пошкодженої інфраструктури та ремонт доріг. Будівельні компанії очікують подальшого зростання обсягів робіт, нових замовлень, а також збільшення закупівлі сировини та матеріалів.Промисловість і торгівля покращили оцінкиПромислові підприємства у липні стали більш оптимістичними: їхній секторальний індекс зріс до 50,7 проти 50,0 у червні. Підприємства очікують збільшення виробництва та нових замовлень завдяки стабільному споживчому попиту й ситуації в енергетиці.Водночас промисловість продовжує стримано оцінювати перспективи експорту, а також відзначає погіршення ситуації із запасами готової продукції та сировини.Сфера послуг залишається слабшоюЄдиним сектором, де оцінки залишилися стриманими, стала сфера послуг. Її індекс у липні знизився до 48,8 з 50,2 у червні. На настрої компаній вплинули зростання витрат, проблеми з логістикою та дефіцит кваліфікованих кадрів. Підприємства зберегли позитивні оцінки щодо нових замовлень, однак очікували скорочення обсягів наданих послуг.Бізнес очікує повільнішого зростання цінПідприємства всіх секторів прогнозують подальше сповільнення темпів зростання закупівельних цін, вартості сировини та матеріалів, а також цін на власну продукцію й послуги. Водночас ситуація на ринку праці залишається складною. Лише будівельні компанії очікують збільшення кількості працівників. Промисловість і сфера послуг прогнозують подальше скорочення персоналу, а торговельні компанії не очікують суттєвих змін у чисельності працівників.Нагадаємо, в Україні у 2026 році кількість фізичних осіб-підприємців відчутно зросла. Лідирують у цьому плані Дніпропетровська та Львівська області, а також столиця.Читайте також: Кредитування бізнесу та населення набирає обертів: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Українські фізичні особи-підприємці та самозайняті особи, які мобілізувалися або уклали контракт із Силами оборони, отримують право на повне звільнення від сплати податків та подання звітності. При цьому закривати власний бізнес чи припиняти його діяльність не потрібно.Хто має право на звільнення та головні умовиСкористатися механізмом податкового звільнення можуть фізичні особи-підприємці, а також громадяни, які провадять незалежну професійну діяльність. Обов'язкова та ключова умова: статус ФОП чи самозайнятої особи повинен бути офіційно оформлений ще до моменту призову або підписання контракту на військову службу. Спеціальне податкове звільнення поширюється на весь період проходження служби, однак застосовується не раніше ніж з 24 лютого 2022 року.Від яких платежів та звітів звільняються ФОП-військовіУ період перебування в лавах Сил оборони підприємці мають право законно не здійснювати такі дії:нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);перераховувати єдиний податок;сплачувати військовий збір; *вносити єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за себе;подавати будь-яку звітність щодо зазначених вище платежів.Крім того, закон не вимагає від мобілізованого підприємця повністю зупиняти діяльність своєї компанії. Право на пільги зберігається навіть тоді, коли бізнес продовжує приносити дохід коштом найманих працівників чи налагоджених процесів. Сам факт надходження коштів на рахунки ФОП під час служби не позбавляє військового передбачених пільг.Як розраховується пільговий період та як його оформитиПільговий термін розраховують за повними календарними місяцями. Він починає діяти з першого числа місяця, у якому підприємця мобілізували або він підписав контракт, і завершується в останній день місяця, коли військовослужбовця було демобілізовано чи звільнено зі служби.Щоб оформити звільнення від сплати, необхідно звернутися до податкового органу (ДПС) за місцем своєї реєстрації. Якщо у податковій інспекції ще немає відповідних даних, підприємець повинен надати:копію військового квитка або іншого документа, що підтверджує факт призову;копію контракту (у разі добровольного вступу на службу).Такий механізм дозволяє українським захисникам зберегти власний бізнес до повернення в цивільне життя, не витрачаючи сили та ресурси на бюрократичні процеси й паралельну боротьбу з податковим календарем.Нагадаємо, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити добровільний режим пільгового оподаткування для доходів домогосподарств. Документ передбачає можливість легалізації прибутків від разових робіт, сезонних підробітків, продажу власної продукції чи надання дрібних послуг без обов'язкової реєстрації ФОП..

Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка остаточно закріплює національні стандарти "Купина" замість застарілого радянського алгоритму "ГОСТ". Зміни наберуть чинності вже з 1 вересня 2026 року.Про це повідомили в офіційних інформаційних ресурсах Мінцифри."Переходимо на новий державний стандарт кваліфікований електронний підпис КЕП: уряд остаточно схвалив алгоритм "Купина", — йдеться в повідомленні.Тож таким чином в Україні відбудеться повноцінний і остаточний перехід на українську криптографію."Купина" — це сучасний надміцний алгоритм, який захищає електронні підписи від найновіших кіберзагроз і гарантує технологічну незалежність цифрової держави", — наголосили в Мінцифри.У відомстві також пояснили, що це змінює для громадян і бізнесуСтарі КЕП працюють далі. Переживати та терміново бігти перевипускати ключі не потрібно — підписи діятимуть до кінця терміну їхніх сертифікатів.Документи зберігають юридичну силу. Усі раніше підписані файли й угоди повністю чинні.Сервіси розпізнають усі підписи. Системи автоматично перевірятимуть раніше створені документи за старими алгоритмами, а нові операції виконуватимуть за "Купиною".Нові ключі — з максимальним захистом. З 1 вересня всі нові сертифікати КЕП видаватимуть винятково за новим безпечним стандартом."Радимо бізнесу та розробникам діяти проактивно: перевірте в техпідтримці ваших систем, чи підтримує ПЗ стандарт "Купина". Вчасне налаштування програм гарантує стабільну роботу всіх бізнес-процесів без жодних зупинок", — підсумували в Мінцифри.Нагадаємо, в Державній податковій службі України повідомляли, що з 30 липня послуга з реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб, які є платниками податків (ДРФО), й отримання електронної картки платника податків з QR-кодом стала доступною для всіх повнолітніх громадян за кордоном..

В Україні триває збиральна кампанія ранніх зернових і зернобобових культур. Станом на 4 серпня аграрії всіх областей уже обмолотили 4,01 мільйона гектарів.Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України. Там уточнили, що це 34% прогнозованих площ."Зібрано 17,59 мільйона тонн зерна нового врожаю", — йдеться в повідомленні.Зокрема:пшениці — обмолочено 2 736,5 тисячі гектарів (53% площ), зібрано 12,51 мільйона тонн за середньої урожайності 45,7 центнера з гектара;ячменю — 1 015,0 тисячі гектарів (68%), зібрано 4,42 мільйона тонн за урожайності 43,5 центнера з гектара;гороху — 261,7 тисячі гектарів (88%), зібрано 669,5 тисячі тонн за урожайності 25,6 центнера з гектара."За обсягами збору ранніх зернових і зернобобових культур наразі лідирують аграрії Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей", — зауважили у відомстві.Зокрема:Одеська область — 3 593 тисячі тонн із площі 857 тисяч гектарів (пшениці — 2 108,3 тисячі тонн, ячменю — 1 252,2 тисячі тонн, гороху — 232,5 тисячі тонн);Миколаївська область — 2 124,8 тисячі тонн із площі 606,2 тисячі гектарів (пшениці — 1 440,1 тисячі тонн, ячменю — 577,9 тисячі тонн, гороху — 106,8 тисячі тонн);Дніпропетровська область — 1 911 тисяч тонн із площі 475,4 тисячі гектарів (пшениці — 1 421,4 тисячі тонн, ячменю — 455,6 тисячі тонн, гороху — 34 тисяч тонн).Крім того, триває збирання ріпаку. Обмолочено 910,6 тисячі гектарів (68% площ), зібрано 2,39 мільйона тонн.Нагадаємо, наприкінці червня цього року в Державній службі статистики повідомили, що в січні-травні 2026 року в Україні обсяг виробництва сільськогосподарської продукції збільшився на 1,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Однак за підсумками чотирьох місяців зростання складало 1,7%..

Європейська комісія систематизувала інструменти, які допоможуть українським підприємцям знаходити партнерів у країнах ЄС, залучати фінансування, впроваджувати цифрові рішення та розвивати бізнес. До переліку увійшли, зокрема, Enterprise Europe Network, Erasmus for Young Entrepreneurs, цифрові інноваційні хаби та Ukraine Investment Framework.Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.Єврокомісія зібрала доступні для українського бізнесу можливості в інформаційному буклеті Facilitating EU-Ukraine Business Cooperation, який презентували під час стратегічної сесії From Pipeline to Country Roadmap: Mobilising EU Businesses and Member State Institutions for Investments in Ukraine, що відбулася 7 липня у Брюсселі.Документ містить практичний перелік програм та платформ, які можуть допомогти українським компаніям виходити на європейський ринок, знаходити партнерів, залучати інвестиції та підвищувати конкурентоспроможність.Які можливості доступні українському бізнесуОдним із ключових інструментів є Enterprise Europe Network (EEN) — найбільша у світі мережа підтримки малого та середнього бізнесу. Вона об'єднує понад 560 партнерських організацій у більш ніж 55 країнах і близько 3 тисяч бізнес-консультантів. Через EEN українські компанії можуть знаходити партнерів, інтегруватися до європейських ланцюгів постачання та виходити на міжнародні ринки.Для підприємців, які хочуть отримати практичний досвід ведення бізнесу за кордоном, доступна програма Erasmus for Young Entrepreneurs (EYE). Вона передбачає міжнародний обмін підприємницьким досвідом та розвиток професійних контактів. З 2017 року її учасниками стали 674 українські підприємці.Також бізнес може долучитися до Focus Group Ukraine — щомісячних онлайн-зустрічей Європейської комісії за участю представників бізнесу, державних установ і профільних організацій. Там компанії отримують актуальну інформацію щодо співпраці між Україною та ЄС і можуть повідомляти про власні потреби.Для кластерних організацій передбачені European Clusters Alliance (ECA) та European Cluster Collaboration Platform (ECCP). Вони допомагають знаходити міжнародних партнерів, розвивати співпрацю між бізнес-екосистемами та долучатися до спільних європейських проєктів.Окремий напрям підтримки — European Digital Innovation Hubs (EDIHs). Українські малі та середні підприємства можуть отримати через ці центри консультації щодо цифровізації, протестувати сучасні технології, пройти навчання та дізнатися про доступні джерела фінансування інновацій.Ще одним інструментом є Ukraine Investment Framework (UIF) — інвестиційна складова програми Ukraine Facility. Вона спрямована на залучення міжнародних інвестицій для відновлення України та розширення можливостей фінансування українського бізнесу.Як обрати програмуКожен із представлених інструментів має власне призначення:EEN — для пошуку партнерів і виходу на європейські ринки;EYE — для підприємців, які хочуть отримати досвід ведення бізнесу в країнах ЄС;Focus Group Ukraine — для регулярної комунікації з Єврокомісією та отримання актуальної інформації;ECA та ECCP — для кластерних організацій і розвитку міжнародної співпраці;EDIHs — для цифрової трансформації бізнесу та впровадження інновацій;UIF — для компаній, які шукають можливості інвестиційного фінансування та розвитку проєктів.У Мінекономіки зазначають, що зібраний Єврокомісією буклет має допомогти українському бізнесу швидше орієнтуватися в доступних програмах підтримки та ефективніше використовувати можливості співпраці з країнами Європейського Союзу.Додамо, впродовж першого півріччя цього року платники податків, включені до Реєстру великих платників на 2026 рік, перерахували до зведеного бюджету України 579,6 мільярда гривень податків, зборів та інших платежів. Ця сума є критично важливою для фінансування державних потреб, адже вона становить 48,8 % усіх податкових надходжень до бюджету країни.Читайте також: Кредитування бізнесу та населення набирає обертів: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Грузинський нафтопереробний завод "Кулеві" відмовився від російської нафти. Підприємство розпочало переробляти нафту з Казахстану та готується до постачання сировини з Лівії.Про це повідомив сайт компанії Black Sea Petroleum LLC (BSP), яка управляє нафтопереробним заводом "Кулеві". Вона оголосила про початок перероблення нафти казахстанського походження.У повідомленні йдеться про те, що перші обсяги розпочали переробляти на початку липня, а частину сировини, що залишилася, перероблять протягом серпня.За інформацією BSP, наступним етапом стане постачання нафти з Лівії. Компанія повідомила, що, згідно з угодою, яку підписали 3 липня 2026 року з міжнародним трейдером, танкер із лівійською нафтою має прибути до порту Кулеві в період з 20 по 30 серпня."Контракт розрахований до кінця 2027 року та передбачає можливість продовження", — зазначили в грузинській компанії.У BSP заявили, що продовжують виконувати програму диверсифікації постачання сировини та мають намір послідовно скорочувати залежність від російської нафти."BSP продовжуватиме реалізовувати свій план диверсифікації сировини, вести конструктивну взаємодію з Європейською комісією й іншими відповідними органами, а також надавати чіткі та перевірені докази досягнутого прогресу", — йдеться у заяві компанії.У компанії також зауважили, що ще 1 липня оголосили про намір повністю перейти на переробку нафти неросійського походження вже у серпні-вересні 2026 року.Початок перероблення казахстанської сировини й очікуване постачання з Лівії стали першими практичними кроками у реалізації цього плану.Нагадаємо, 25 липня стало відомо, що ЄС покарав грузинський нафтопереробний завод "Кулеві", який переробляв російську нафту. Тепер він потрапив до нового санкційного пакета. Це перший подібний крок щодо великої компанії Грузії..

У понеділок, 3 серпня, український уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це потрібно, щоби запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Мінімальні ціни, встановлені раніше, стали економічно недосяжними для укладання контрактів через здорожчання логістики та падіння внутрішніх закупівельних цін", — пояснив він.За його словами, це рішення допоможе розблокувати виробникам можливість продавати й експортувати свою продукцію."Це один із практичних кроків підтримки наших виробників та експортерів, узгоджених із представниками галузі напередодні", — акцентував очільник українського уряду.Також прем’єр-міністр доручив невідкладно підготувати план розвитку переробки української агропродукції, щоби більше продукції вироблялося та перероблялося саме в Україні."Мінагрополітики моніторить ситуацію в щоденному режимі. У разі змін будемо оперативно ухвалювати необхідні рішення. Готуємо й інші кроки для стабілізації ситуації в агросекторі", — підсумував Сергій Корецький.Раніше він зазначав, що Росія активізувала обстріли цивільного судноплавства та морської логістичної інфраструктури України, намагаючись підірвати економічну стабільність держави. За його словами, агресор цілеспрямовано атакує критичні ланцюги постачання."Росія посилює терор на морі. Атакує судна, які перевозять українську аграрну продукцію та портову інфраструктуру. Це створює серйозні ризики для експорту, цілої галузі й економіки загалом", — заявив прем'єр-міністр.Нагадаємо, сьогодні Сергій Корецький наголосив, що міжнародні домовленості мають якнайшвидше перетворюватися на конкретний результат для нашої держави. Для цього є декілька напрямків, і серед них — основне завдання, яке стосується європейської інтеграції..

Державна податкова служба та Державна прикордонна служба запровадили автоматизований обмін інформацією. Там запевнили, що це не вплине на правила перетину кордону, але має допомогти ефективніше виявляти податкові порушення.Про це повідомила пресслужба Державної податкової служби України (ДПС). Відповідний договір підписали податкова очільниця Леся Карнаух і виконувач обов’язків головиолови Державної прикордонної служби Валерій Вавринюк. Податківці пояснили, що автоматизований доступ до систем забезпечить швидшу роботу відомств. Бо раніше доводилося витрачати чимало часу на листування й окремі запити. Тепер уся інформація — захищена, а вся робота — винятково в межах повноважень двох відомств. "Важливо! Автоматизований доступ — це не про нові перевірки, обмеження чи додаткові повноваження. Правила перетину державного кордону також не змінюються. Але тепер ДПС зможе ще швидше виявляти фіктивні операції, схеми "сірого" імпорту чи експорту, схеми ухилення від оподаткування, точніше виявляти податкове резидентство. По суті, ефективніше протидіятимемо тіньовій економіці", — пояснила Леся Карнаух.Виконувач обов'язків Голови Державної прикордонної служби України Валерій Вавринюк наголосив, що цифровізація міжвідомчої взаємодії є одним із ключових напрямів розвитку інституцій."Автоматизований обмін інформацією дозволить значно скоротити час опрацювання запитів, підвищити ефективність роботи обох служб та забезпечити належний рівень захисту інформації", — зазначив він.Раніше податкова запитувала дані через листи. Прикордонникам доводилося вручну опрацьовувати кожен лист і готувати відповіді. Тепер процес автоматизовано. Працівник ДПС формує запит в електронній формі, а система автоматично формує відповідь за лічені секунди без залучення працівників у ручний процес.Для чого потрібні ці даніІнформація про перетин кордону використовується податковою у сукупності з іншими даними у таких випадках:визначення податкового резидентства: перевірка статусу фізичних осіб (зокрема, перебування в Україні понад 183 дні протягом року) для точного розрахунку податкових зобов'язань і уникнення подвійного оподаткування;запобігання фіктивним операціям: виявлення фактів, коли фінансово-господарські документи чи звітність підприємства підписуються керівником, який на дату підписання фактично перебував за межами України; захищений канал зв'язку: обмін проходить на центральному рівні через Національну систему конфіденційного зв’язку;точкові запити: кожен запит є точковим і формується виключно щодо однієї особи або одного транспортного засобу за наявності чіткої правової підстави;персоналізований доступ: кожен запит підписується Кваліфікованим електронним підписом (КЕП) конкретного посадовця ДПС із накладанням електронної позначки часу;повний аудит: усі дії користувачів фіксуються в електронних журналах аудиту, що повністю виключає несанкціонований чи анонімний перегляд інформації."Така взаємодія жодним чином не змінює правила або тривалість перетину державного кордону", — наголосили податківці.Вони додали, що обмін даними здійснюється винятково в межах внутрішньої аналітичної роботи. Наявність податкових питань чи заборгованості не є підставою для обмеження права виїзду за кордон — таке рішення, як і раніше, ухвалюється виключно судом у порядку, визначеному законом.Нагадаємо, що з 30 липня послуга з реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб, які є платниками податків (ДРФО), й отримання електронної картки платника податків з QR-кодом стала доступною для всіх повнолітніх громадян за кордоном..

Через ризики недотримання термінів від Міністерства цифрової трансформації запуск системи "еАкциз" в Україні можуть знову відтермінувати. До того ж програмне забезпечення ще не повністю готове.Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час інтерв’ю Youtube-каналу "Шелтер"."Ми відчуваємо, що Мінцифри не зможе зробити це 1-го листопада. Безперечно, не будемо підставляти бізнес і бюджет, і, напевно, нам доведеться переносити це все", — зазначив він.За його словами, терміни впровадження системи та її подальшого перенесення на 1 листопада подавало саме Мінцифри. Проте під час зустрічей із представниками бізнесу з’ясувалося, що програмне забезпечення для тестування надано не повністю або воно працює неналежним чином.Гетманцев додав, що нардепи очікують від оновленої команди Мінцифри конкретних пропозицій щодо остаточних термінів запровадження системи.Раніше в Мінцифри зазначали, що спільно з Мін’юстом, Державною податковою службою та Держмитслужбою працюють відповідно до визначених законодавством термінів і мають усі передумови для впровадження функціоналу "еАкцизу" до 1 листопада 2026 року.За інформацією Мінцифри, запланований функціонал охоплюватиме повний життєвий цикл електронної акцизної марки, а також інтеграцію з інформаційними системами відомств і бізнесу через API.З’являлася інформація, що станом на 1 липня 2026 року у системі зареєстровано 434 найбільші гравці ринку, а з 14 липня розпочато бета-тестування сервісів зі сплати акцизного податку, яке триватиме до 11 жовтня 2026 року.Запуск "еАкцизу" мав відбутися раніше, однак наприкінці 2025 року парламент переніс терміни впровадження системи на 10 місяців через неготовність системи та заклики бізнесу.Нагадаємо, 7 липня стало відомо, що на Тернопільщині правоохоронці викрили та ліквідували незаконний тютюновий цех, де здійснювалося виробництво підакцизної продукції. Під час слідчих дій вилучено понад 3,3 тонни тютюнової сировини, а також обладнання..