# бізнес

Зі середи, 1 липня, в Україні запрацювала нова програма дешевшого кредитування на відновлення підприємств. Ідеться про ті, які постраждали від російських обстрілів.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Малий і середній бізнес може отримати до 150 мільйонів гривень у межах програми "Доступні кредити 5-7-9%" на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна", — зазначила вона.За її словами, впродовж перших двох років ставка за такими кредитами — 0,1% річних. Розпочинаючи з третього року — на умовах програми 5-7-9%."Максимальний термін кредитування — до 10 років. Подати заявку можна через один з уповноважених банків протягом двох років після зафіксованого факту пошкодження або руйнування підприємства", — пояснила очільниця українського уряду.Однак при цьому, додала, прем’єр-міністерка України, такі кредити не враховуватимуться під час визначення максимальної суми позик по 5-7-9%."Це дозволить підприємствам одночасно з відновленням користуватися й іншими кредитами за цією програмою", — зауважила вона.Керівниця Кабміну запевнила, що уряд продовжуватиме розширювати інструменти підтримки постраждалих підприємств в межах політики "Зроблено в Україні"."Крім нової кредитної програми підприємствам доступні гранти на відновлення виробничого обладнання, механізми компенсації зарплат працівникам під час вимушеного простою внаслідок російських обстрілів та страхування воєнних ризиків", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, сьогодні прем’єр-міністерка України інформувала, що до Державного бюджету України надійшло майже 600 мільйонів доларів для фінансування соціальних виплат найуразливішим категоріям громадян..

Український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Про це повідомила пресслужба Національного банку України посилаючись на індекс очікувань ділової активності (ІОДА). У червні 2026 року ІОДА становив 50,4 пункти проти 52,1 у травні. Для порівняння, у червні 2025 року показник перебував на рівні 50,0. Позитивним очікуванням бізнесу сприяли:активізація надходжень зовнішньої фінансової допомоги;поступове зниження цін на пальне;стабільна ситуація в енергетиці;стійкий споживчий попит;сезонний фактор.Водночас підприємства й надалі відзначають низку стримуючих чинників, серед них:руйнування виробничих потужностей, логістичної та енергетичної інфраструктури;зростання витрат на оплату праці через дефіцит кваліфікованих кадрів;незначне посилення інфляційних і курсових очікувань.Найоптимістичніші оцінки вже четвертий місяць поспіль демонструють підприємства будівельної галузі. Позитивно поточну ділову активність також оцінили підприємства сфери послуг, чому сприяли стабільна робота енергосистеми, покращення логістики та поступове зниження вартості пального.Підприємства торгівлі відновили позитивні очікування, тоді як представники промисловості прогнозують збереження ділової активності на рівні попереднього місяця завдяки стабільній ситуації в енергетиці та сталому внутрішньому попиту.Респонденти всіх секторів економіки очікують подальшого уповільнення темпів зростання закупівельних цін, вартості сировини та матеріалів, цін і тарифів на власну продукцію та послуги, а також товарів, закуплених для продажу.Водночас ситуація на ринку праці залишається складною. Лише підприємства будівництва зберегли позитивні очікування щодо збільшення чисельності працівників. Натомість представники інших секторів економіки прогнозують подальше скорочення персоналу, найбільше — у промисловості.Нагадаємо, український уряд готує реформу ринку праці. Заплановані зміни мають допомогти зменшити адміністративне навантаження на бізнес.Читайте також: Топ-3 професії із зарплатою понад 30 тис. грн: дані Служби зайнятості.

Сезон черешні 2026 року в Україні назвали значно кращим за очікування з погляду врожайності. Однак складнощі для виробників виникнули через низькі гуртові ціни та високу вартість ручного збирання.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони констатували, що на тлі хорошого врожаю майже в усіх регіонах ціна на черешню з поля знизилася до 40-60 гривень за кілограм, що в декілька разів менше, ніж торік.Президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник розповів медійникам, що на початку весни учасники ринку побоювалися серйозних втрат через приморозки й інші погодні аномалії. У багатьох регіонах повідомляли про можливі пошкодження садів і ризик скорочення пропозиції. Однак у розпал сезону ситуація виявилася зовсім іншою."Черешня цього року дає дуже хороші врожаї. Тому цей сезон можна охарактеризувати як урожайний, але з низькими цінами", — зазначив Тарас Баштанник.За його словами, наприкінці червня сезон ще не завершився і мав тривати щонайменше ще 7-10 днів. Водночас основні ринкові тенденції вже очевидні.Головною несподіванкою стала ціна. Через значну пропозицію практично в усіх основних виробничих регіонах гуртова вартість черешні знизилася до 40-60 гривень за кілограм."Ціна на черешню цього року для фермерів значно нижча, ніж очікувалося. Але для споживачів це, навпаки, хороша новина. Причина проста — майже скрізь хороший урожай", — пояснив аграрій.Для українського споживача черешня традиційно сприймається як одна з найдорожчих сезонних ягід. Проте 2026 року вона опинилася приблизно в одному ціновому сегменті зі суницею садовою та коштувала дешевше за малину та лохину.Однак для виробника зниження ціни не стало позитивним фактором. Навпаки, воно суттєво погіршило економіку сезону. Вирощування якісної великоплідної черешні потребує значних інвестицій у захист саду, зрошення, обрізування, живлення, охолодження, сортування, пакування та логістику. Крім того, черешня залишається культурою, яку збирають винятково вручну."У всьому світі преміальна, велика та якісна черешня є дорогою. Вона і має бути дорогою, тому що собівартість і складність її вирощування дуже високі", — наголосив Тарас Баштанник.Аналітики  стверджують, що сезон 2026 року показав, що високий урожай сам по собі не гарантує високої прибутковості. Коли продукції на ринку багато, перевагу отримують господарства, які можуть запропонувати стабільно велику, однорідну, охолоджену та правильно упаковану черешню. Саме такі характеристики дають змогу працювати з торговельними мережами, преміальним сегментом та експортними покупцями.Для подальшого розвитку української галузі черешні виробникам потрібно інвестувати не лише в розширення площ, а й у сорти з великим калібром, захист садів від дощу і граду, швидке передохолодження, сортування та пакування."Без цього навіть хороший урожай може перетворитися з переваги на фактор тиску на ціни. Сезон 2026 року став саме таким прикладом: черешні в Україні вродило багато, споживач отримав доступнішу ціну, але для значної частини виробників фінансовий результат виявився набагато слабшим, ніж вони очікували", — підсумували аграрії.Нагадаємо, що цього літа український ринок черешні повністю забезпечений вітчизняним врожаєм. Завдяки достатній пропозиції сезонна ціна, за оцінками спеціалістів, мала коливатися в межах від 100 до 150 гривень за кілограм..

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) здійснюють досудове розслідування за фактом незаконного будівництва на території природно-заповідного фонду у центральному парку Хмельницького.Про це повідомила пресслужба ДБР. Там уточнили, що йдеться про об’єкт, який 2020 року придбав син тодішньої керівниці Хмельницької обласної МСЕК.Правоохоронці не назвали прізвища фігуранта, йдеться ж про Олександра Крупу — голову обласного Пенсійного фонду — сина керівниці медико-соціальної експертної комісії у Хмельницькій області Тетянм Крупи, яких у жовтні 2024 року викрили на незаконному збагаченні на мільйони доларів."Будівля колишнього диско-клубу площею понад 1,3 тисячі квадратних метрів розташована на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення імені Михайла Чекмана. Після її придбання нові власники отримали в користування земельну ділянку, однак мали право лише на реконструкцію будівлі без зміни її цільового призначення", — йдеться в повідомлення.За даними слідства, замість реконструкції на ділянці фактично розпочали будівництво готельно-ресторанного комплексу. Крім того, частина забудови вийшла за межі відведеної земельної ділянки та розмістилася на території міського парку. Самовільно зайняту територію огородили парканом.За клопотанням ДБР на об'єкт накладено арешт, щоб унеможливити його відчуження та забезпечити збереження речового доказу. Будівельні роботи зупинено. Також отримано припис про усунення виявлених порушень.У межах досудового розслідування слідчі встановлюють роль усіх осіб, причетних до незаконного будівництва, а також перевіряють обставини виділення земельної ділянки та проведення будівельних робіт.Попередня правова кваліфікація кримінального провадження:зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки;самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво;підроблення та використання підроблених документів."Державне бюро розслідувань системно викриває факти незаконного використання державного та комунального майна, а також можливі зловживання, пов’язані з використанням службового впливу в інтересах приватного бізнесу", — наголосили в ДБР.Нагадаємо, що наприкінці червня ДБР повідомило про підозру начальнику одного із загонів ДСНС у Хмельницькій області. За даними слідства, через його дії приватна компанія заволоділа будівельними матеріалами, придбаними за бюджетні кошти..

У вівторок, 30 червня, на автозаправних станціях Москви та Підмосков'я запроваджено ліміти на продаж пального в одні руки. До таких кроків вдалися російські нафтові гіганти "Газпромнефть" і "Лукойл".Про це повідомили російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Вони зазначили, що в мережі "Газпромнефть" один клієнт може придбати не більш 30 літрів бензину або 60 літрів дизельного пального за одну заправку. Наливати пальне в каністри на цих АЗС повністю заборонено.На трасових станціях цієї ж мережі діють інші обмеження. Там водіям відпускають до 30 літрів бензину або до 200 літрів дизеля. На одній із московських заправок також діє аналогічний ліміт на бензин у 30 літрів.Схожі ліміти запровадили й на трьох заправках компанії "Лукойл" у Москві. Зокрема, на одній АЗС водій може купити максимум 30 літрів пального, а на двох інших — лише 20 літрів. Продаж у каністри на цих станціях теж заблоковано.Як відомо, українські безпілотники обстріляли практично всі найбільші нафтопереробні заводи в Росії. Видання "Медуза" склала список, який назвали "приголомшливим":"Газпром-нафтохім Салават", Башкортостан (у вересні 2025 року);"Киришинефтеоргсинтез" ("Кінеф"), Ленінградська область;"Лукойл-Волгограднафтопереробка", Волгоград;"Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез", Нижегородська область;"Лукойл-Пермнафтооргсинтез", Перм;Московський НПЗ, Москва;Рязанський НПЗ, Рязань;"Ярославнафтооргсинтез" ("Славнафта-ЯНОС"), Ярославль.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський підтвердив інформацію, що в ніч на вівторок українські дрони атакували Центр космічного звʼязку "Дубна" в Московській області. Моніторингові пабліки писали про "два прильоти"..

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки.Відповідна картка законопрєкту з’явилася на сайті Верховної Ради України.Документ передбачає внесення змін до закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", а також законів "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" і "Про безпечність та гігієну кормів". Основні його новації такі:пріоритет державної мови: виробники, виконавці та продавці всіх форм власності зобов'язані надавати інформацію про вироби, товари, роботи чи послуги українською мовою;заборона на використання мови агресора: хоча чинне законодавство дозволяє дублювати інформацію іншими мовами, ініціатива встановлює чітке обмеження; переклад інформації іншими іноземними мовами дозволяється, проте категорично забороняється використовувати для цього мову держави, яку Верховна Рада визнала державою-агресоркою (державою-окупанткою);регулювання в харчовому й аграрному секторах: аналогічні обмеження запроваджуються для маркування харчових продуктів і кормів; оператори ринку зможуть розміщувати переклад поруч з українським текстом лише за умови, що це не мова країни-агресорки.У пояснювальній записці до документа його автори вказали, що чинна редакція законодавства не містить винятків щодо мов, якими можна дублювати інформацію. В умовах повномасштабної війни мовна політика стала частиною національної безпеки.Розробники законопроєкту наголосили, що використання мови держави-агресорки в комерційній сфері формує її "символічну присутність" в українському економічному й інформаційному просторі. Метою документа є мінімізація такого впливу та зміцнення правових гарантій функціонування української мови.У разі ухвалення закону суб’єкти господарювання, що використовують багатомовне маркування або рекламні матеріали, будуть змушені провести ревізію своєї продукції й інформаційних носіїв на відповідність новим вимогам. Закон набирає чинності наступного дня після офіційного опублікування.Нагадаємо, 12 червня стало відомо, що президент Володимир Зеленський підписав закон, який вилучає російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов..

Український ринок продовжує демонструвати стабільно високий попит на екзотичні фрукти. На такі процеси суттєво не впливають навіть логістичні виклики.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на останні звітні дані Державної митної служби."Протягом січня-травня 2026 року Україна імпортувала 107,3 тисячі тонн бананів і плантайнів. Загальна вартість купленої за кордоном продукції склала 110 мільйонів доларів", — ідеться в повідомленні.Основним постачальником бананів на український ринок традиційно залишається Еквадор, на який припадає 73,1% від загального обсягу імпорту."Значні партії продукції також надходили з Колумбії, частка якої склала 11,1%, та Коста-Ріки — 8,7%. Решта постачань забезпечувалися іншими країнами-виробниками", — зауважили аналітики.Вони констатували, що банани продовжують залишатися одним із найпопулярніших імпортних фруктів в Україні завдяки стабільному попиту серед споживачів і безперервним постачанням протягом року.Для порівняння, за весь підсумковий 2025 рік Україна закупила за кордоном 223,8 тисячі тонн бананів, що обійшлося бюджету імпортерів у 231,4 мільйона доларів."Поточні темпи закупівель за перші п’ять місяців свідчать про те, що за умови збереження такої ж динаміки річні показники 2026 року можуть впевнено зрівнятися з минулорічними або навіть дещо їх перевищити", — зробили висновок аналітики.Нагадаємо, 23 червня стало відомо, що у зв’язку з перевищенням ліміту площ насаджень малини, на які надається грантова підтримка для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, Мінекономіки припинило приймання заяв для надання безповоротної державної допомоги у формі грантів для вирощування зазначеної культури..

В Україні площі під спаржею наразі не перевищують 500 гектарів (зокрема, 2025 року висаджували лише 15 гектарів), що свідчить про колосальні перспективи для розширення цього нішевого сегмента.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони назвали цифру для порівняння: в Німеччині під цю культуру відведено понад 26 тисяч гектарів.Консультант з овочівництва Павло Булгаков пояснив, що спаржа приваблює фермерів високою рентабельністю та стійкістю до кліматичних ризиків.Навіть після цьогорічних суворих весняних заморозків, які знизили ранній врожай на 16%, культура повністю відновилася."На відміну від артишока чи батата, які в таких умовах гинуть повністю, спаржа є значно безпечнішим об’єктом для інвестицій", — зауважили фахівці.Водночас фахівець наголосив, що успіх цього бізнесу залежить від завчасного планування збуту."В одному з проєктів під моїм супроводом урожай із 20 гектарів спаржі законтрактували на п’ять років наперед. Це і є правильна організація вирощування "під ключ" — разом із гарантованим продажем", — зауважив Павло Булгаков.Також фіксується стрімкий стрибок попиту на посадковий матеріал серед дрібних одноосібників у селах — цього року кількість замовлень зросла втричі."Популярність культури підігрівається її довговічністю: плантація закладається на 15 років, а деякі гібриди плодоносять до 40 років", — підсумував консультант з овочівництва.Нагадаємо, декілька днів тому спеціалісти зазначали, що вітчизняний сорт картоплі "Княгиня" продемонстрував приголомшливі результати. Він увійшов до топ-5 найкращих на демонстраційних полях серед 90 конкурентів з усього світу..

Вітчизняний сорт картоплі "Княгиня" продемонстрував приголомшливі результати. Він увійшов до топ-5 найкращих на демонстраційних полях серед 90 конкурентів з усього світу.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що на окремих ділянках цей гібрид, що поєднав у собі генетичні переваги відомої "Слов’янки" та білоруського "Белороса", видав феноменальну врожайність — до 110 тонн на гектарі."Створення нового сорту картоплі є тривалим процесом. Зазвичай він займає від восьми до десяти років", — зауважили аграрії.Вони додали: якщо селекціонери використовують дикорослі види для підвищення стійкості рослин до хвороб, то термін роботи може сягати 25 років.В Інституті картоплярства НАН України посадковий матеріал оздоровлюють методом in vitro, отримуючи мінібульби масою до трьох грамів."Така технологія дозволяє мінімізувати ризик вірусних інфекцій, які здатні знизити врожайність майже на 90%", — пояснили спеціалісти.За словами директора інституту Миколи Фурдиги, кожен новий сорт є результатом багаторічної праці науковців, які вкладають у свою роботу професійний досвід, час і відданість."Окрім удосконалення картоплі, науковці активно працюють над адаптацією нових культур до змін клімату. Зокрема, в умовах відкритого та закритого ґрунту вже проходять випробування арахіс, якон, а також 19 перспективних сортів батату, які можуть розширити перелік нішевих культур для українського агровиробництва", — зауважили аналітики.Нагадаємо, що Кабінет міністрів України планує посилити підтримку аграріїв. Зокрема, запускається нова програма для закупівлі українських добрив і збільшується компенсація на меліорацію. Аграрії зможуть отримати до 1 000 гривень на гектар безповоротної допомоги на закупівлю комплексних мінеральних добрив українського виробництва..

У п'ятницю, 26 червня, офіційний курс долара до гривні зросте на п’ять копійок і досягне позначки в 44,92 гривні. Водночас євро теж подорожчає.Про це засвідчили дані Національного банку України, опубліковані на його офіційному сайті.Варто зазначити, що курс євро теж зросте — на чотири копійки. Європейська валюта досягне позначки в 50,92 гривні.Отже, офіційні курси на п'ятницю 26 червня встановлено на такому рівні:1 долар США — 44,92 гривні (44,87 гривні станом на 25 червня);1 євро — 50,92 гривні (50,88 гривні станом на 25 червня).До речі, попередній історичний максимум долара зафіксували 11 червня – 44,97 гривні. На той момент це стало сьомим рекордом за червень.Нові 100 грн: НБУ з 16 червня вводить в обіг модифіковані банкноти із патріотичним гаслом (фото)Національний банк України вводить в обіг модифіковані банкноти номіналом 100 гривень із патріотичним гаслом, які обертатимуться разом із чинними купюрами зразка 2014 року.Як повідомила пресслужба регулятора, йдеться про плановий випуск оновлених банкнот номіналом 100 гривень, який стартує 16 червня 2026 року. На зворотному боці модифікованих купюр у правій верхній частині розміщено гасло "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!", тоді як усі інші елементи дизайну та захисту відповідають банкнотам зразка 2014 року.Регулятор зазначає, що з цієї дати нові банкноти почнуть передаватися банкам, інкасаторським компаніям та операторам з оброблення готівки для подальшого введення в грошовий обіг. Водночас громадянам не потрібно спеціально обмінювати старі купюри — вони залишатимуться чинним платіжним засобом і обертатимуться паралельно з оновленими."Як законний платіжний засіб вони перебуватимуть в обігу разом із банкнотами номіналом 100 гривень попередніх років виготовлення та обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для всіх видів платежів та зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій", — запевнили у Нацбанку.Нагадаємо, 25 травня Національний банк України презентував нову пам'ятну монету, яка приурочена до 100-х роковин загибелі Симона Петлюри, голови Директорії та Головного отамана військ Української Національної Республіки.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Підприємства, установи й організації агропромислового комплексу отримали нові правила щодо надання статусу важливих для національної економіки. Таке рішення ухвалили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.Про це повідомив сайт Kadroland із посиланням на наказ №6954. У документі зазначено, що підприємство визнається таким, що "має важливе значення для галузей національної економіки, якщо воно за видом економічної діяльності належить до сфер, у яких Мінекономіки формує та реалізує державну політику, та відповідає одному із загальних критеріїв".Загалом таких критерії у наказі є 12. Серед них, зокрема: отримання державних грантів на розвиток переробної промисловості, виконання робіт або надання послуг для міністерства за довгостроковими контрактами терміном не менше шести місяців тощо.Підприємства у сфері лісового господарства зможуть претендувати на статус важливого для національної економіки, якщо вони займаються лісівництвом, заготівлею деревини або надає послуги у лісовій галузі та відповідає певним вимогам.Зокрема, мають або користуватися лісовими угіддями площею щонайменше 2,5 тисячі гектарів (замість 500 гектарів), або мають не менше 10 працівників (замість 15) і річний дохід від 10 мільйонів гривень. Також основним видом діяльності підприємства має бути робота у сфері лісового господарства, лісозаготівлі чи супутніх послуг.У сфері сільського господарства підприємства зможуть отримати статус важливого для національної економіки, якщо відповідатимуть щонайменше двом встановленим критеріям. Йдеться про аграрні компанії, які обробляють не менше однієї тисячі гектарів землі (раніше 500 гектарів) або щонайменше 50 гектарів садів, виноградників чи інших багаторічних насаджень. Також критерієм є річний дохід від 40 мільйонів гривень (теж удвічі більше, ніж раніше).Водночас основна діяльність підприємства має бути пов'язана з аграрним сектором. Це — вирощування сільськогосподарських культур, тваринництво, виробництво насіння, добрив чи агротехніки, зберігання та перероблення зерна, виробництво продуктів харчування та напоїв, рибництво, аграрна наука або фінансова підтримка агровиробників.Статус важливих для національної економіки у сфері меліорації зможуть отримати організації водокористувачів, які управляють переданими їм державою або громадами меліоративними системами. Для цього вони мають обслуговувати мережі на площі понад 500 гектарів і мати щонайменше п'ятьох працівників.Статус важливих для національної економіки також зможуть отримати представництва іноземних компаній, міжнародних організацій і неурядових об'єднань, які працюють в Україні щонайменше два роки та офіційно зареєстровані в країні.Водночас вони не повинні перебувати під санкціями, вести діяльність у Росії чи Білорусі або працювати на окупованих територіях України. Крім того, рівень зарплат їхніх працівників має щонайменше втричі перевищувати середню зарплату в країні (середня зарплата і країні, помножена на коефіцієнт 3).Нагадаємо, що з червня набули чинності нові правила бронювання військовозобов'язаних працівників від мобілізації. Зміни стосуються підприємств, установ і організацій, які визначаються критично важливими для функціонування економіки та держави в умовах воєнного стану..

Станом на вечір вівторка, 23 червня, ліміти на кількість бензину та дизельного палива ввели в Курській, Бєлгородській, Тюменській і Новосибірській областях Росії. Йдеться про пальне, яке можна придбати на заправках за один раз.Про це повідомили російські Telegram-канали та деякі медіа, які послалися на рішення місцевої влади.Зокрема, міністерство економічного розвитку та промисловості Бєлгородської області поінформувало, що тепер на заправках компанії "Лукойл" фізичним особам можна придбати не більше 30 літрів бензину або 60 літрів дизельного палива на одну особу.На АЗС компанії "Роснефть" за винятком тих, що розташовані поблизу кордону, обмежено продаж палива в каністри, а заправки "Газпромнефті" припинили продаж бензину марки АІ-95 "до поповнення оперативних запасів".Про обмеження на продаж бензину оголосив і губернатор Курської області Росії. Там з 24 червня продаж здійснюватимуть винятково в баки автомобілів, а не в каністри.У Тюменській області на заправках "Газпромнефті", як повідомив губернатор Олександр Моор, бензин продаватимуть не більше 40 літрів на автомобіль, дизельного палива — до 80 літрів у населених пунктах і до 200 — на трасах. Продаж пального в каністри теж заборонили.Як відомо, після ударів українських дронів по нафтопереробних заводах та інших об'єктах паливної інфраструктури Росії обмеження на продаж пального ввели в Пензенській і Новосибірській областях. 22 червня повідомляли про обмеження на продаж бензину у Воронезькій, Іркутській, Саратовській і Омській областях Росії.Влада всіх регіонів, де останніми днями вводили ліміти на продаж пального, практично одними й тими ж словами запевняє, що його в регіоні вдосталь, а обмеження вводяться через "ажіотажний попит" і для того, щоби запобігти "штучному" дефіциту.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Сили оборони України розгорнули масштабну та систематичну ударну кампанію, метою якої є повне руйнування логістичних маршрутів ворога. Успішні атаки далекобійними дронами покликані позбавити Росію можливості постачати паливо та підтримувати свої війська через Керченську протоку..

У січні-травні 2026 року в Україні обсяг виробництва сільськогосподарської продукції збільшився на 1,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Однак за підсумками чотирьох місяців зростання складало 1,7%.Про це повідомили в Державній службі статистики. Як свідчать оприлюднені у вівторок дані, позитивну динаміку забезпечила винятково галузь тваринництва, оскільки дані з рослинництва до червня традиційно не формуються.Основним чинником зростання залишилися сільськогосподарські підприємства, які за підсумками п'яти місяців наростили виробництво на 10,9%.Найкращі показники в цьому секторі продемонстрували Закарпатська (+33,1%), Чернівецька (+31,8%), Львівська (+28,4%), Хмельницька (+27,0%) та Одеська (+24,9%) області.Водночас скорочення виробництва на сільгосппідприємствах зафіксовано у Херсонській (на 40,4%), Сумській (на 6,4%), Миколаївській (на 3,8%) та Вінницькій (на 1,2%) областях.У господарствах населення спад виробництва зменшився до 15,3% порівняно з 15,7% за результатами чотирьох місяців. Найбільше скорочення в приватному секторі спостерігалося в Донецькій (66,2%), Тернопільській (39,2%), Закарпатській (26,1%) та Запорізькій (28,0%) областях.Зростання виробництва у господарствах населення фіксували лише в Київській області (на 0,9%).Як відомо, за підсумками 2025 року сільгоспвиробництво в Україні скоротилося на 6,8% порівняно з 2024 роком.Нагадаємо, минулого тижня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко розповідала, що уряд планує посилити підтримку аграріїв. Зокрема, запускається нова програма для закупівлі українських добрив і збільшується компенсація на меліорацію..

У вівторок, 23 червня, ДТЕК опублікував свій перший План енергетичного переходу, в якому викладено, як Україна може побудувати більш безпечну, стійку та низьковуглецеву енергетичну систему, одночасно підтримуючи довгострокове відновлення країни та її інтеграцію з Європою.Про це повідомила пресслужба ДТЕК. У компанії наголосили, що відбудова енергетичної системи країни дає можливість посилити як енергетичну безпеку, так і довгострокову конкурентоспроможність завдяки інвестиціям у сучасну, стійку та низьковуглецеву інфраструктуру."Повномасштабне вторгнення росії та неодноразові атаки на енергетичну інфраструктуру продемонстрували важливість більш гнучкої, розподіленої та стійкої енергетичної системи в Україні. Війна показала, що енергетична безпека залежить не лише від виробництва достатньої кількості електроенергії, а й від побудови системи, яка зможе краще протистояти збоям та швидше відновлюватися", — йдеться в повідомленні.Розробники акцентували, що на цьому тлі план енергетичного переходу компанії ДТЕК враховує унікальні виклики, пов’язані з веденням діяльності в країні, що перебуває у стані війни, нагальні потреби енергетичної системи України та підтримку "зеленої" програми Європи.У плані окреслено, як компанія ДТЕК сприятиме енергетичній трансформації України через чотири стратегічні пріоритети:виконання наших зобов’язань щодо відходу від вугілля в Україні;збільшення інвестицій у відновлювані джерела енергії;модернізацію електромереж;упровадження низьковуглецевих рішень, що зможуть посилити як енергетичну безпеку, так і процеси декарбонізації.План також визначає шлях, який відповідає національним кліматичним і енергетичним цілям України. Реалізація плану забезпечить скорочення викидів на 42% за категоріями (Scope) 1 і 2 та на 25 % за категорією (Scope) 3 до 2035 року, що дозволить ДТЕК досягти нульового рівня викидів до 2050 року."Одне з найважливіших питань, що стоїть перед Україною в процесі відбудови, — як знайти баланс між потребою в енергетичній безпеці й енергетичним переходом. У ДТЕК ми вважаємо, що ці два аспекти взаємодоповнюють один одного. Енергетична система, яку ми відбудовуємо, має стати більш стійкою, маневреною та здатною краще протистояти майбутнім потрясінням. Водночас вона має підтримувати довгострокові амбіції України щодо декарбонізації й інтеграції з Європою. У нашому плані енергетичного переходу викладено, як ДТЕК має намір сприяти реалізації такого майбутнього", — пояснив директор зі сталого розвитку ДТЕК Джефф Отем.Нагадаємо, що 12 червня російські війська завдали удару по тепловій електростанції ДТЕК. Внаслідок атаки загинув один працівник, іще один зазнав поранень..

У Києві 8 липня HR Wisdom Summit 2026 збере HR-директорів, CEO та топменеджерів, які працюють в умовах хронічного браку кадрів. Ринок праці більше не рухається за звичними циклами відновлення, він перебудовується під тиском демографії, міграції та технологій, а конкуренція за фахівців давно вийшла за межі галузей і навіть країн.Зареєструвати участь можна за посиланням https://hrws.delo.ua/HR Wisdom Summit 2026 від топового ділового медіа delo.ua і бізнес/медіа бюро Ekonomika+ збере понад 400 учасників офлайн і стане майданчиком, де бізнес, держава та освіта говорять не про тенденції, а про робочі механіки: як закривають дефіцит кадрів, як з’являються нові професії, як змінюється модель навчання і чому культура стає критичним фактором стійкості.На саміті ми обговоримо:Ринок праці та кадрові стратегії: час активної адаптаціїЯк ринок праці в Україні входить у фазу хронічного дефіциту кадрів через демографічні зміни, міграцію та наслідки війни і як це змінює підходи до наймання, структури команд і вимог до кандидатів. Професії майбутнього: де компаніям брати спеціалістів, яких ВНЗ та профтехи ще не починали готуватиДе бізнесу знайти компетенції під нові цифрові та AI-професії  та як закрити розрив за допомогою навчання і перекваліфікації.Адаптація ветеранів: робота над помилкамиКомпанії вже мають практичний досвід інтеграції ветеранів у команди. Що реально працює, де бізнес помилявся і як вибудувати системну підтримку без повторення помилок.Ментальне здоров’я: турбота як управлінське рішенняЯк ментальне здоров’я напряму впливає на ефективність команд у довгому стресі, про робочі інструменти підтримки та баланс між турботою про людей і результатом бізнесу.Сильний бренд роботодавця: практичні рішення і досвід, які вже працюютьУ фокусі — щоденні управлінські рішення та практики, що впливають на довіру, залучення та утримання людей. HRD: секрети професіїСтратегічні партнери бізнесу, HRD провідних компаній поділяться практиками використання сучасних HR-технологій, ефективного утримання талантів в умовах кадрової конкуренції та підходами до виявлення й розвитку потенціалу співробітників. Власними кейсами та роадмеп-рішеннями поділяться Дар’я Нагаєва (Gradus Research), Катерина Залозних (АрселорМіттал Кривий Ріг), Ігор Ліскі (EFI Group), Тетяна Попова (Uklon), Анастасія Кузьменко (1+1 media school), Марія Абдулліна ("OLX Робота"), Поліна Айдин (Caparol), Наталія Ємченко (SCM), Оксана Філоненко (Центр зайнятості вільних людей), Тетяна Смірнова (медіахолдинг "Економіка+"), Олена Матушенко (Power Mental Health), Дмитро Судак (Teva Ukraine), Юлія Тітуренко (банк "Південний"), Ілона Пасечник (ALVIVA GROUP), Денис Блощинський (громадський діяч, бізнесмен, музикант, PhD з публічного управління), Ксенія Сухова (Фонд Ріната Ахметова), Дарина Багмет (Група Нафтогаз) та інші лідери бізнесу, державного сектору та громадських ініціатив.HR Wisdom Summit 2026 присвячений створенню нової рамки, у якій працює бізнес сьогодні. Чекаємо 8 липня, щоб прокачати здатність компаній адаптуватися без втрати швидкості та якості рішень. Реєстрація: https://hrws.delo.ua/Генеральний партнер — Група НафтогазГенеральний медіапартнер — 1+1 mediaГоловні партнери — страхова компанія INGO, АрселорМіттал Кривий Ріг, OLX Робота, Тева в Україні .