# бізнес

Навіть під час повномасштабної війни окремі представники українського парламенту знаходять можливості для розкішного відпочинку за кордоном та збереження зв'язків із бізнесом на захоплених територіях. Особливу увагу розслідувачів привернув народний депутат Віталій Борт.Про це йдеться у розслідуванні проєкту "Схеми".Парламентські будні та флоридська засмагаПід час пленарного засідання Верховної Ради 24 лютого 2026 року, у четверту річницю великого вторгнення РФ, Віталій Борт виділявся серед колег не законодавчими ініціативами, а інтенсивною засмагою. Як з’ясували журналісти, частину лютневих засідань депутат пропустив через відпочинок у Флориді. У Маямі проживає його родина та розташована приватна нерухомість.Такі вояжі до США під час дії воєнного стану не були поодинокими. За даними розслідування, Борт неодноразово відвідував Флориду, іноді використовуючи це замість офіційних відряджень.Політичний шлях та бізнес на два фронтиВіталій Борт перебуває в українській політиці вже два десятиліття, починаючи з 2006 року. Протягом цього часу він переважно представляв проросійські сили:неодноразово обирався від "Партії регіонів";входив до лав нині забороненої "Опозиційної платформи — За життя" (ОПЗЖ);після заборони останньої приєднався до групи "Платформа за життя та мир".Паралельно з політичною діяльністю журналісти виявили факти роботи родинного бізнесу Борта на окупованих Росією територіях Криму та Запоріжжя. Ці підприємства не лише функціонують, а й сплачують мільйони рублів податків до бюджету країни-агресора.Крім того, зафіксовано зв’язки парламентаря з підрядником програми "Велике будівництво". Після обрання Борта до Ради у 2019 році ця компанія почала отримувати державні контракти на мільярдні суми.Також Віталій Борт продовжує активно подорожувати за межі України, попри обмеження воєнного стану. Для легалізації своїх візитів політик увійшов до складу групи з міжпарламентських зв’язків із Мексикою.Статус члена групи з міжпарламентських зв’язків відкрив перед нардепом офіційну можливість оформлювати відрядження до Латинської Америки та інших регіонів. Це дозволяє йому безперешкодно перетинати кордон, аргументуючи поїздки необхідністю виконання державних завдань.Зокрема, у грудні 2024 року Борт звернувся до керівництва Верховної Ради з проханням погодити його поїздку до Мексики. Офіційним приводом було вказано "поглиблення міжпарламентського співробітництва з державами Латинської Америки та Карибського басейну". Візит тривав тиждень — з 20 по 27 грудня.Як з’ясували медійники, під час однієї з поїздок Борт так і не доїхав до запланованої Мексики. Виїхавши з України 19 грудня, політик відправився до Маямі, де залишався протягом 10 днів — аж до свого повернення 31 грудня. Таким чином, офіційно погоджене відрядження фактично перетворилося на передноворічну відпустку на березі океану.Аналогічна ситуація повторилася і під час іншого відрядження, яке мало тривати з 12 по 27 жовтня 2024 року. Депутату погодили робочий візит до Панами, Коста-Рики та Белізу. Проте, за даними проєкту "Схеми", майже весь цей двотижневий період політик знову провів у Маямі. Лише в одній із трьох заявлених країн — Панамі — журналісти знайшли підтвердження його присутності завдяки фотографії зі зустрічі в місцевому МЗС.Під час літнього відрядження 2024 року, яке мало тривати з 27 липня по 6 серпня, Борт заявив маршрут через Чилі, Аргентину та Парагвай. Проте реальний графік політика виявився фізично неможливим для виконання робочих завдань: виїхавши з України 27 липня, вже 31 липня він приземлився в Маямі. Таким чином, на візити до трьох віддалених країн у нього залишилося менш як три робочі дні. У Флориді нардеп затримався майже на три тижні — до 16 серпня.Цікаво, що саме на період перебування Борта в США припало засідання бюджетного комітету Верховної Ради, членом якого він є. 7 серпня, коли депутат мав би звітувати про результати закордонної поїздки або працювати в парламенті, він був відсутній. Офіційною причиною неявки була вказана відпустка.Схожий сценарій журналісти "Схем" зафіксували й у жовтні 2024 року. Під час поїздки до Панами політик пробув у Маямі майже тиждень до зустрічі в МЗС і ще тиждень після неї. Фактично, заради одного дня офіційних заходів у Панамі (17 жовтня), Борт вилетів із Флориди лише на добу, одразу після чого повернувся назад.Останній візит нардепа до Флориди розпочався 21 січня 2026 року — саме тоді, коли Росія масовано атакувала українську енергосистему. Поки країна потерпала від відключень світла, Борт майже місяць насолоджувався відпочинком на атлантичному узбережжі, де відсвяткував день народження дружини. До України він повернувся лише 15 лютого.Через тривалу подорож депутат пропустив низку пленарних засідань. Зокрема, він не голосував за важливе рішення про встановлення загальнонаціональної хвилини мовчення на законодавчому рівні. Результати відпочинку стали очевидними на засіданні до четвертих роковин повномасштабного вторгнення: на тлі загальної ситуації в країні Борт з’явився в залі парламенту з інтенсивною морською засмагою.Журналісти з’ясували, що родина політика володіє розкішним кондомініумом площею 175 квадратних метрів на березі океану. Апартаменти зареєстровані на фірму його дружини та доньки. Щоб легалізувати своє перебування там, Борт офіційно повідомляє керівництво Верховної Ради про відпустку. Така схема спрацювала і в жовтні 2025 року: тоді депутат два тижні провів у США, знову проігнорувавши засідання бюджетного комітету через "офіційний відпочинок".Державне бюро розслідувань долучило нові факти про поїздки Віталія Борта до матеріалів кримінального провадження, тоді як Апарат Верховної Ради засекретив інформацію про його відрядження. Окрім маніпуляцій із виїздами, увагу розслідувачів привернув і родинний бізнес політика на захоплених територіях України.Секретність навколо відрядженьАпарат Верховної Ради змінив політику прозорості та більше не надає представникам медіа дані про мету поїздок народних обранців або результати їхніх звітів. У відповіді на офіційний запит проєкту "Схеми" представники парламенту зазначили, що деталі відряджень Борта тепер мають статус "службової інформації", а тому доступ до них обмежений. Водночас у ДБР підтвердили: дані про нові візити депутата вже перевіряються в межах розслідування справи про можливе службове підроблення.Віцеспікер Олександр Корнієнко у розмові з журналістами заявив, що не володіє інформацією про перебіг кримінальної справи щодо Борта. На запитання про те, чому депутат, який підозрюється у поїздках не за призначенням, продовжує отримувати дозволи на нові візити, Корнієнко відповів, що ознайомиться з ситуацією та попросить колег надати відповідні роз’яснення. Питання про вплив голосів експредставників "ОПЗЖ" на лояльність до таких поїздок віцеспікер переадресував лідерам монобільшості.Паралельно з історією про відрядження, розслідування виявило діяльність підприємств родини Борта в окупованому Криму та Приазов’ї. Як з’ясували журналісти, цей бізнес не лише збагачує російський бюджет на мільйони рублів через сплату податків, а й бере безпосередню участь у реалізації інфраструктурних об’єктів для окупаційної влади.Журналісти-розслідувачі розкрили схему фінансування інфраструктурних проєктів на півострові, що ведуть до оточення народного депутата України. Як з’ясувалося, до будівництва розв’язок, які мають сполучити трасу "Таврида" та аеропорт Сімферополя, безпосередньо причетна родина Віталія Борта.Мільярди РФ для "своїх" підрядниківПісля незаконного зведення Керченського мосту Росія спрямувала колосальні ресурси на розвиток дорожньої мережі Криму. Ключовими об’єктами стали траса "Таврида" та термінал сімферопольського летовища, які особисто інспектував Володимир Путін. Для забезпечення логістики між цими об’єктами окупаційна влада запланувала будівництво масштабних транспортних розв’язок.Загальна вартість лише двох таких контрактів перевищила 3 мільярди рублів. Головним виконавцем робіт стала кримська фірма "Дорожньо-транспортна будівельна компанія" (ДТБК). Попри те, що основні етапи будівництва мали завершитися ще у 2018 році, терміни постійно переносили. Станом на початок 2026 року роботи на об’єктах все ще тривають.Слід нардепа у кримських схемахДосліджуючи структуру власності та зв’язки ДТБК, журналісти виявили цікаві факти. Російська пропаганда тривалий час пов’язувала компанію з Віталієм Нахлупіним — колишнім кримським посадовцем, який після окупації обійняв посаду так званого «віцепрем’єра» Криму. Проте медіа РФ замовчували, що Нахлупін протягом двох скликань Верховної Ради працював помічником українського депутата Віталія Борта.Ще красномовнішим є кар’єрний шлях матері нардепа — Валентини Борт. До окупації вона працювала бухгалтером у компанії "Коммунтранс", яка за українських часів освоювала сотні мільйонів на будівництві доріг півострова. З 2015 року жінка офіційно перейшла до ДТБК. За даними розслідування, Валентина Борт не просто працювала у фірмі-підряднику окупантів:у 2019 році вона отримала паспорт Російської Федерації;до січня 2024 року обіймала посаду заступниці генерального директора з загальних питань у ДТБК;компанія є ключовою ланкою у виконанні федеральної цільової програми РФ з розвитку Криму.Таким чином, поки український нардеп зберігає мандат, його найближче оточення роками забезпечує реалізацію стратегічних інфраструктурних планів Кремля на захоплених територіях.Журналістське розслідування викрило нові факти пов’язаності українського політика з ключовим дорожнім підрядником Кремля на півострові. Виявилося, що керівництво кримської фірми складається з близьких родичів та давніх соратників народного депутата Віталія Борта, які роками супроводжують стратегічні будівництва РФ.Куми, сестри та російські паспортиЗв’язок між кримською дорожньою компанією та Віталієм Бортом підтверджується через нові кадрові призначення. У 2023 році посаду директора підприємства обійняв Сергій Поладян — громадянин Росії та близький родич нардепа. Аналіз родинних зв’язків показав, що дружина директора, Лариса Поладян (у дівоцтві — Трандафілова), є рідною сестрою Ольги Борт — дружини самого народного обранця.Окрім родинних зв’язків, у структурі власності фірми з’явився Олег Ситько, який став власником підрядника незадовго до початку повномасштабного вторгнення. Ситько — не просто знайомий, а давній соратник Борта по "Партії регіонів" у Макіївці. Архівні відео свідчать про їхню спільну діяльність ще з 2011 року:2011 рік: Ситько супроводжує Борта на зустрічах із виборцями, фіксуючи скарги громадян;2012 рік: спільна участь у партійних зборах напередодні виборів до парламенту;квітень 2014 року: обидва присутні на засіданні Макіївської міськради, де голосували за проведення незаконного "референдуму" про долю Донбасу.Маєтки під Києвом на "кримські" грошіПоки компанія під керівництвом довірених осіб Борта зводила стратегічні розв'язки для окупантів у Криму, родина політика активно інвестувала у нерухомість в Україні. Мати нардепа, Валентина Борт, яка обіймала керівну посаду в кримській фірмі-підряднику, у 2018 році стала власницею розкішного маєтку під Києвом.Йдеться про будинок площею понад 1000 квадратних метрів у елітному котеджному містечку "Хутір Ясний", що в Ходосівці. За оцінками експертів, ринкова вартість такої нерухомості на момент придбання могла сягати мільйона доларів. Таким чином, супроводжуючи дорожні проєкти Кремля, оточення нардепа паралельно розбудовувало власне благополуччя поблизу столиці.Також журналісти викрили масштабну мережу активів, що належать оточенню народного депутата Віталія Борта та продовжують працювати на ворога. Від будівництва стратегічних розв'язок у Криму до агробізнесу на захоплених територіях Запорізької області — родичі політика інтегрувалися в економіку окупантів.Розв'язки для військової логістики РФКримська "Дорожньо-транспортна будівельна компанія" (ДТБК) виявилася ключовим виконавцем дорожніх підрядів Кремля. Фірма забезпечує сполучення між трасою "Таврида" та сімферопольським аеропортом, який після 2022 року став військовим хабом для постачання зброї та особового складу на фронт. Загальна вартість лише двох об'єктів перевищила 3 мільярди рублів. Керівництво компанії має прямі зв'язки з Віталієм Бортом:Валентина Борт (мати): до січня 2024 року була заступницею гендиректора фірми, маючи російський паспорт та нерухомість під Києвом за 1 мільйон доларів.Сергій Поладян (родич): чинний директор ДТБК та чоловік сестри дружини нардепа, який підписує угоди з окупаційною владою.Олег Ситько (власник): давній соратник Борта, з яким він ділив спільну адресу реєстрації та політичне минуле в "Партії регіонів".Сам депутат роками користувався автівками субпідрядників будівництва та відвідував Крим в обхід українського законодавства, спостерігаючи за успіхами родинного бізнесу.Аграрна імперія під контролем окупантівОкрім будівництва, інтереси родини Борта поширилися на захоплену частину Запорізької області. Підприємство "Агрофірма Нива", що володіє майже 4 тисячами гектарів родючих земель, у 2023 році було свідомо перереєстроване за російськими законами.Розслідування показало, що контроль над бізнесом зберігся через складні схеми дарування часток:у серпні 2022 року Ольга Борт (дружина нардепа) передала 75% акцій компанії-співвласниці своєму батькові — Анатолію Трандафілову;інша частина активів належить родині Гліба Ємельянова, сина скандального судді Артура Ємельянова.Сьогодні ці підприємства сплачують десятки мільйонів рублів податків до бюджету країни-агресора, фінансуючи війну проти України. Попри численні докази, фігуранти розслідування відмовляються від коментарів, уникаючи відповідальності за співпрацю з Кремлем.Депутатська мовчанка та втеча від запитаньПротягом тривалого часу журналісти намагалися отримати коментар Віталія Борта щодо бізнесу його матері та родичів дружини на окупованих територіях. Однак народний обранець обрав стратегію ігнорування: він не відповідає на телефонні дзвінки, листи у месенджерах та офіційні запити до Верховної Ради. Під час особистої зустрічі в кулуарах парламенту Борт продемонстрував небажання спілкуватися:на запитання про російський паспорт матері та її роботу на окупантів він відповів коротким "ні";заперечив свою причетність до кримських компаній, попри документальні докази зв’язків через довірених осіб;просто пішов від знімальної групи, відмовившись пояснити, як його родина інтегрувалася в економіку РФ.Таємні вояжі до окупованого півостроваРозслідувачі встановили, що Віталій Борт неодноразово відвідував Крим після його окупації, причому робив це в обхід українських пунктів пропуску. За даними з російських баз, депутат потрапляв на півострів через територію Росії, що є прямим порушенням українського законодавства.Цікаво, що під час цих візитів політик користувався автомобілями, які належать субпідрядникам масштабних дорожніх будівництв у Криму. Зокрема, йдеться про транспорт фірм, що зводять розв'язки навколо сімферопольського аеропорту — ті самі об’єкти, де на керівних посадах перебували його мати та родич дружини. Це фактично підтверджує, що Борт не лише знав про родинний бізнес на окупованій території, а й особисто користувався його ресурсами під час перебування в Криму.Податки на вбивство: агробізнес у Приазов'їОкрім дорожніх підрядів, родина Борта продовжує отримувати прибутки від агрофірми "Нива" в окупованій частині Запорізької області. Підприємство, яке формально належить батькові дружини нардепа Анатолію Трандафілову, було перереєстроване за російським законодавством і за 2023 рік сплатило до бюджету агресора близько 40 мільйонів рублів.Ці кошти, отримані з української землі, тепер працюють на російську військову машину. Поки Віталій Борт зберігає мандат народного депутата і користується недоторканністю, його найближче коло забезпечує логістику та фінансову стабільність окупаційних режимів у Криму та Запоріжжі.Ігнорування та політична недоторканністьПротягом місяців Віталій Борт демонструє повну закритість: він не відповідає на запити ЗСУ, правозахисників та медіа щодо бізнесу своєї матері та родичів дружини. Навіть прямі запитання про російське громадянство його матері, Валентини Борт, та її керівну посаду в кримській компанії-підряднику Кремля, залишаються без змістовної відповіді. Ситуація з агробізнесом у Запорізькій області не менш красномовна:підприємство "Агрофірма Нива", пов'язане з тестем Борта, офіційно перейшло під юрисдикцію РФ;за минулий рік воно сплатило близько 40 мільйонів рублів до російської казни;юридичні механізми дарування часток свідчать про спроби приховати реальних бенефіціарів перед повномасштабним вторгненням.Відсутність реакції правоохоронних органівЖурналісти звернулися до СБУ та НАЗК із зібраними доказами. Головні питання стосуються не лише морального аспекту, а й конкретних порушень:Фінансування агресії: Сплата податків підприємствами, що належать найближчим родичам нардепа, безпосередньо наповнює військовий бюджет Росії.Порушення кордону: Документально підтверджені візити Борта до Криму через територію РФ є кримінальним правопорушенням.Конфлікт інтересів: Використання активів (автівок та ресурсів) компаній, що працюють на окупаційну владу, під час виконання депутатських повноважень.Попри тяжкість наведених фактів, Віталій Борт продовжує відвідувати засідання Верховної Ради, голосувати за державні рішення та користуватися всіма привілеями народного обранця. Правова невизначеність у цій справі створює небезпечний прецедент безкарності за відкриту співпрацю з ворогом на рівні вищого політичного керівництва.Пасивність правоохоронцівПісля оприлюднення фактів про те, що мати народного депутата працювала на керівній посаді у підрядника окупантів, а його родина сплачує мільйонні податки до бюджету РФ, журналісти звернулися по коментарі до СБУ та НАЗК. Проте на сьогодні чіткої правової оцінки цим діям не надано. Юристи наголошують: ситуація вимагає негайної перевірки на предмет фінансування агресії та державної зради. Ключові факти, що залишаються без належної уваги правоохоронців:перебування матері нардепа, Валентини Борт, у структурі компанії, що будує стратегічні розв'язки в Криму;перереєстрація сімейного агробізнесу в Запорізькій області за законами РФ;регулярні візити самого Віталія Борта на півострів через закриті пункти пропуску.Політична відповідальністьВіталій Борт, який обирався від нині забороненої партії ОПЗЖ, наразі є членом депутатської групи "Платформа за життя та мир". Він не лише зберігає мандат, а й має доступ до державної таємниці та бере участь у голосуваннях, що стосуються оборони та безпеки країни. Така ситуація створює критичні ризики, адже його найближче оточення прямо залежить від економічної стабільності окупаційних режимів.Сам депутат продовжує уникати будь-якої публічної дискусії. На прямі запитання журналістів він відповідає агресивно або просто ігнорує їх, заперечуючи очевидні зв'язки з російськими активами. Відсутність реакції з боку парламентського комітету з питань етики та керівництва Ради лише підсилює відчуття безкарності для політиків, чий бізнес "успішно" функціонує під прапором ворога.Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд продовжив строк тримання під вартою колишньому Міністру енергетики України Герману Галущенку ще на два місяці. Водночас суд залишив альтернативу у вигляді застави — 200 мільйонів гривень..

У середу, 15 квітня, очільниця українського уряду Юлія Свириденко провела стратегічну зустріч із міністром фінансів США Скоттом Бессентом для обговорення фінансової стабільності та енергетичної безпеки. Сторони домовилися про запуск нових інструментів підтримки економіки, зокрема створення спеціального фонду для співінвестування.Про це йдеться у дописі посадовиці в Telegram-каналі.Фонд співінвестуванняЗа словами Свириденко, у межах розвитку домовленостей Управлінської ради Американсько-Українського інвестиційного фонду (URIF), що відбулася у березні в Києві, сторони підтвердили важливість запуску чергових проєктів. Головним результатом стало рішення розширити спроможності URIF.Зокрема, було домовлено про створення окремого фонду для співінвестування, що дозволить ефективніше залучати ресурси у пріоритетні сектори української економіки. Також посадовці обговорили роль Корпорації США з фінансування міжнародного розвитку (DFC), чиї інструменти здатні підтримати приватний капітал навіть під час бойових дій.Покриття воєнних ризиків та енергетикаОкрему увагу під час зустрічі приділили енергетичній ситуації в Україні та впливу глобальних ринків, зокрема подій на Близькому Сході, на фінансову стабільність. Сторони погодилися, що суттєве розширення механізму покриття воєнних ризиків є критично важливим для потенційних інвесторів.Посилення зашморгу для МосквиЮлія Свириденко наголосила на необхідності жорсткішої санкційної політики щодо Росії. Основна мета — перекрити шляхи для посилення військового потенціалу агресора."Позиція України незмінна: санкції проти російських компаній мають посилюватися, зокрема щодо обмеження постачання компонентів для зброї та скорочення нафтогазових доходів Росії. Ми вже бачимо їхній ефект", — наголосила очільниця уряду.Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що зміна політичного ландшафту в Угорщині після виборів 12 квітня створює нові можливості для прискорення інтеграції України до європейської спільноти. У Єврокомісії прогнозують, що відсторонення Віктора Орбана від влади зніме ключові бар’єри у процесі переговорів про членство..

Польські компанії Grupa Azoty та Anwil стали основними постачальниками мінеральних добрив на український ринок. Вони фактично замінили на ньому російську продукцію після початку повномасштабного вторгнення Росії.Про це повідомило польське видання WNP. Журналісти зазначили, що польські виробники отримали найбільшу вигоду від вимушеного виходу Росії з ринку України.Співрозмовники медійників зауважили, що зараз експорт із Польщі зростає на тлі значних пошкоджень української промисловості.Зокрема, наприкінці минулого року з шести основних вітчизняних заводів через проблеми з постачаннями газу працювали лише два."Зростання інтересу до польських добрив не є випадковим. Війна змусила Росію піти з ринку, найбільшу вигоду отримали наші найбільші виробники — Grupa Azoty та Anwil. Ми перемагаємо росіян на цьому полі", — акцентували польські аналітики.Вони додали, що стабільний попит на добрива зумовлений високою часткою агропромислового сектору в економіці України."Наявність в країні від 25% до 40% світових запасів чорнозему робить питання живлення культур критичним для підтримання врожайності пшениці, кукурудзи та ячменю", — пояснили експерти.Вони зробили висновок, що потреба в забезпеченні зернових і олійних культур в Україні добривами залишатиметься високою. Це зміцнює позиції польських експортерів у середньостроковій перспективі.Нагадаємо, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко розповідав, що в Херсонській області пріоритетними залишаються традиційні культури — пшениця, ріпак, соняшник, горох і ячмінь. Проте дедалі частіше аграрії переходять на вирощування овочів..

У Херсонській області пріоритетними залишаються традиційні культури — пшениця, ріпак, соняшник, горох і ячмінь. Проте дедалі частіше аграрії переходять на вирощування овочів.Про це повідомив голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко, якого цитує видання "Вгору"."З кожним роком дедалі більше господарств вирощують овочі, бо є компенсація від держави до 80% витрат на зрошення, що стимулює розвиток цього напрямку", — зазначив він.За його словами, це не такі об'єми, як до підриву Каховської ГЕС, адже на теперішній момент основним джерелом води є Інгулець."Але фермери встановлюють помпові станції та розширюють баштанні культури. Цього року планують засіяти 2 000 гектарів баштанних культур, з яких 1 500 гектарів відведено під кавуни", — деталізував фермер.Він зауважив, що водночас близькість до фронту змушує аграріїв обирати культури, менш вразливі до пожеж — ріпак і соняшник. Адже пшениця легко займається, і минулого року через атаки дронів було втрачено сотні гектарів врожаю."Ближче до лінії фронту ми з хлопцями сіємо або ріпак, або соняшник. Адже він не так горить, як пшениця. У нас із батьком торік згоріло 400 гектарів пшениці буквально за 15 хвилин. Прилетів дрон і просто нам поля спалив", — розповів Віктор Гордієнко.Нагадаємо, що до початку повномасштабної російської агресії в Україну Едуард Мальченко розвивав свій бізнес у Каховці Херсонської області. Однак через окупантів фермер змушений був перенести виробництво на Тернопільщину. На новому місці за три роки роботи він збудував 40 теплиць і додатково вирощує овочі на 12 гектарах землі..

Наприкінці березня 2026 року Державна прикордонна служба України презентувала у столичному Медіацентрі "Україна" унікальну фотовиставку "Обличчя кордону". Це проєкт, що об’єднав історії військовослужбовців, які стали на захист держави. Після презентації окремі історії учасників фотовиставки отримали продовження у форматі розгорнутих публікацій, що дозволяє глибше розкрити їхній шлях — від цивільного життя до виконання завдань у складі Державної прикордонної служби України.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських героїв.Від бізнесу до війська: шлях "Парфумера"У цьому матеріалі — історія офіцера з позивним "Парфумер", яка ілюструє один із характерних для сучасного війська прикладів: перехід із бізнес-середовища до бойового підрозділу, де управлінський досвід, стратегічне мислення та здатність до швидкого прийняття рішень стали важливими складовими.Молодший лейтенант Роман Лосєв, позивний "Парфумер", народився 1992 року в Херсоні. Там він прожив усе своє життя — до початку повномасштабного вторгнення.До служби Роман понад 15 років працював у сфері торгівлі. Свій шлях розпочав із продажу книг, згодом перейшов у сегмент професійної косметики. Протягом трьох років працював у мережі "Епіцентр", де пройшов шлях від продавця до завідувача відділу. Пізніше обіймав посаду національного менеджера у великого виробника в Херсоні — працював по всій Україні, постійно перебував у відрядженнях. Це була його остання робота за наймом.Останні п’ять років до служби він займався підприємництвом. Разом із дружиною відкрив маркетингову агенцію, а також із партнером розвивав дистрибуцію непродовольчих товарів і виробництво парфумерії. Саме цей досвід і став основою для його позивного — "Парфумер", який закріпився серед побратимів.Роман системно працював над власним розвитком: вивчав психологію, маркетинг, іноземні мови, певний час проживав у Франції.Він одружений, виховує двох доньок. Старшій було три роки на початок повномасштабної війни, молодша народилася вже під час неї — у Хмельницькому. Родина дружини також пережила окупацію Херсона, нині її мати проживає разом із ними.Рішення стати на захист країниЗ початком вторгнення Роман долучився до лав Державної прикордонної служби України. Його партнер по бізнесу в цей же час став до строю у складі Сил спеціальних операцій.Розпочавши службу, Роман підписав контракт, отримав звання сержанта та одразу заявив про готовність розвиватися. Завдяки вищій освіті та управлінському досвіду йому запропонували керівну посаду в артилерійському підрозділі. Він погодився і майже рік виконував бойові завдання на Сумському напрямку, де здобув практичний бойовий досвід. Згодом отримав офіцерське звання.Нові підходи у військовому управлінніУ службі його приваблює не лише виконання завдань, а й можливість впроваджувати нові підходи та рішення, які реально покращують роботу підрозділів. Переконаний: українське військо має рухатися вперед, зокрема через впровадження сучасних, натовських принципів управління.Його головна мотивація — сім’я. Він служить для того, щоб його діти жили в безпечній і мирній Україні.Роман уже планує подальший розвиток у Службі і після перемоги готовий продовжити службу, за умови збереження нинішнього курсу змін.Життя поза службоюУ вільний час займається спортом, вивчає англійську, цікавиться психологією, читає.Його мрія проста і дуже конкретна — якнайшвидше завершення війни. Після цього він хоче здійснити подорож Європою разом із родиною та подарувати своїм донькам поїздку до Діснейленду.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також опубліковані історії учасників проєкту:Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч з головою правління компанії "Нафтогаз України" Сергієм Корецьким. Вони обговорили нинішню ситуацію на світових ринках нафти та нафтопродуктів.Про це Юлія Свириденко написала у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Фіксуємо зниження котирувань на основних біржах, що має безпосередньо впливати на ціни на пальне в Україні", — зазначила вона.За її словами, державна мережа автозаправних комплексів "Укрнафта" вже відреагувала та розпочала зниження цін."Під час збереження поточної світової динаміки очікується суттєвіше зниження", — зробила прогноз очільниця українського уряду.Вона висловила сподівання на аналогічну реакцію від інших учасників ринку. На її переконання, ринок має справедливо реагувати на зміну цінової кон’юнктури."Ситуація з наявністю палива — стабільна. У березні забезпечено рекордні за останні п’ять років обсяги постачання. Аналогічну динаміку плануємо зберегти й у квітні", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, сьогодні журналісти авторитетного видання Axios повідомили, що світові ціни на нафту зазнали різкого падіння після заяви президента США Дональда Трампа про досягнення двотижневого перемир’я з Іраном. За даними медійників, це стало найбільшим одноденним обвалом нафтових котирувань з часів війни в Перській затоці 1991 року..

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні доопрацьований законопроєкт №15111-д, який входить до пакета реформ, пов’язаних зі співпрацею з Міжнародним валютним фондом.За документ проголосували 234 народні депутати, повідомляє народний депутат України Ярослав Железняк.Йдеться про запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. У поточній редакції, за словами ініціаторів, документ суттєво доопрацьований і не містить низки спірних положень попередніх версій. Зокрема, з тексту виключили норми, що стосувалися:вживаних товарів;спеціальних рахунків;доступу до банківської таємниці.Законопроєкт прийнято за основу, тобто він ще готуватиметься до другого читання, під час якого можливі додаткові правки та уточнення."Це гарна ініціатива і я з задоволенням її підтримав. А до другого читання ще доопрацюємо", — додав Железняк.Що передбачає законопроєкт №15111-д?Документ передбачає запровадження спеціального податкового режиму для фізичних осіб, які отримують доходи через платформи, такі як Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту. Ставка податку на доходи фізичних осіб встановлюється на рівні 5% замість чинних 18%. Податковим агентом у цій моделі виступатиме оператор цифрової платформи, який здійснюватиме нарахування та сплату податків автоматично.Також встановлюється поріг для дрібних операцій: продаж товарів до 2 тисяч євро на рік не підлягатиме оподаткуванню, що дозволяє вивести з регулювання разові некомерційні продажі.Хто підпадає під дію закону?Спеціальний режим зможуть використовувати фізичні особи, які працюють без найманих працівників, не перевищують встановлений річний дохід (до 834 мінімальних зарплат, орієнтовно 7,2 мільйона гривень), та не займаються продажем підакцизних товарів.Для підприємців також передбачено можливість здійснювати діяльність через платформи без прив’язки до зареєстрованих КВЕД.Законопроєкт містить низку спрощень. У ньому не передбачено обов’язкового відкриття спеціальних рахунків, а також усунуто ризики перекваліфікації відносин у трудові. Електронні дошки оголошень, які використовуються лише для розміщення інформації або реклами, не підпадають під дію регулювання і не передаватимуть дані до податкових органів.Очікується, що більшість положень законопроєкту почнуть діяти з 1 січня 2027 року.Нагадаємо, 7 квітня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №12087-д, який створює законодавчу основу для подальшого об’єднання ринку електроенергії України з єдиним європейським ринком.Додамо, також комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував за основу й у цілому законопроєкт №15110 про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни..

Український парк нових вантажних і спецавтомобілів у березні 2026 року поповнили 1 085 нових машин, що на 6% більше, ніж у березні-2025, та на 23% більше за лютий цього року.Про це повідомив "Укравтопром" у Tekegram-каналі, де проаналізовано ринок нових вантажівок у березні."Упродовж минулого місяця на українському ринку нових комерційних автомобілів (вантажні та спецавтівки) реалізовано 1 085 авто", — йдеться в повідомленні.В "Укравтопромі" констатували, що всього з початку року український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили 2 911 нових машин, що майже на 3% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.До топ-5 марок ринку нових комерційних автомобілів у березні увійшли:Renault — 179;Volkswagen — 112;Citroen — 93;Fiat — 87;Opel — 78.Раніше з’являлася інформація, що в березні минулого року п’ятірку лідерів формували MAN, Renault, Iveco, Ford і Peugeot.За 2025 рік реєстрації нових вантажних і спецавтомобілів скоротилися на 5% порівняно з 2024 роком — до майже 12,3 тисячі. машин.Нагадаємо, що в січні ринок вантажних автомобілів повною масою понад 3,5 тонни продемонстрував очікуване сезонне сповзання показників відносно грудня. Водночас тоді збереглися позитивні тренди у річному вимірі для окремих сегментів.Нагадаємо, сьогодні журналісти агенції Reuters повідомляли, що китайський автогігант BYD потрапив до офіційного реєстру роботодавців у Бразилії, яких звинувачують у використанні праці в умовах, подібних до рабства..

Україна поступово переорієнтовує постачання яблук. Річ у тому, що близькосхідні ринки втрачають позиції. Водночас центральноазійський напрям набирає обертів.Таку інформацію оприлюднили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на керівника експертної компанії USPA Fruit Володимира Гуржія.За його даними, на початку 2026 року левова частка українського яблука — близько 60% — вирушала до ОАЕ та Саудівської Аравії."Проте надалі ці обсяги можуть суттєво скоротитися. На передній план виходять інші покупці: Сирія, Туреччина та Ірак, де попит формується навколо інших сортів", — констатував експерт.Він також зазначив, що головними рушіями експорту цього сезону стали сорти "Голден" і "Ред Делішес"."Сезон чітко розмежував гравців ринку. Виробники з якісною "Роял Галою" активно відвантажували продукцію ще до нового року. Ті ж, хто вирішив почекати на вищі ціни, прорахувалися", — додав керівник експертної компанії.Він пояснив, що продукція тих, хто чекав до останнього, здебільшого залишилася на внутрішньому ринку. Вікно для виходу на преміальний близькосхідний сегмент поступово зачинилося."Ринок адаптується до реального стану справ: у виграші опиняються господарства з правильним сортовим набором і стабільною якістю. Решта змушена орієнтуватися на менш вимогливих покупців", — підсумував Володимир Гуржій.Нагадаємо, що український ринок яблук демонстрував помітне зростання роздрібних цін на початку березня 2026 року. В українських супермаркетах сортові яблука Golden Delicious і Red Chief  продавали приблизно по 70 гривень за кілограм (близько 1,4 євро за кілограм)..

Європейський Союз готує жорсткі обмеження у відповідь на енергетичну кризу, яку спричинила війна в Ірані. Брюссель розробив план для подолання кризи та її наслідків.Таку інформацію оприлюднило видання ElPais. Журналісти констатували, що конфлікт уже призвів до серйозних перебоїв на глобальних енергетичних ринках."Ситуація загострилася після атак на інфраструктуру в Перській затоці та фактичного блокування Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів постачання нафти та газу", — зазначили автори журналістського матеріалу.Аналітики видання додали, що це спричинило дефіцит енергоресурсів і різке зростання цін, що безпосередньо впливає на країни Євросоюзу.У Єврокомісії зазначили, що наразі прямої загрози фізичному постачанню енергії немає. Водночас у ЄС розглядають сценарії реагування, подібні до тих, що застосовувалися після початку повномасштабної війни Росії проти України.Серед можливих заходів:обмеження температури в будівлях;розширення дистанційної роботи;можливе раціонування пального;спільні закупівлі енергоресурсів на рівні ЄС.Окремі країни вже стикаються зі складнощами. Зокрема, Італія та Словенія повідомляють про обмеження у постачанні пального.Крім короткострокових кроків, у ЄС планують активізувати політику розвитку відновлюваної енергетики. Очікується, що нинішня криза може прискорити перехід до альтернативних джерел і зменшити залежність від імпорту. Експерти зазначили, що країни з меншою залежністю від газу, зокрема Іспанія, наразі відчувають слабший вплив ситуації.Водночас наслідки конфлікту можуть вийти за межі енергетики. Через перебої у глобальних постачаннях існують ризики нових криз, зокрема, продовольчої та медичної, адже під загрозою можуть опинитися постачання добрив і лікарських засобів.Міністри енергетики країн ЄС уже обговорили можливі кроки реагування. Частина заходів базується на рекомендаціях Міжнародної енергетичної агенції та спрямована на швидке пом’якшення наслідків кризи.Нагадаємо, минулого тижня єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен заявив, що за перший місяць бойових дій на Близькому Сході витрати ЄС на імпорт викопного палива зросли на 14 мільярдів євро. Йдеться про наслідки військової операції США й Ізраїлю проти Ірану..

Кабінет міністрів України підготував додаткові механізми підтримки для агровиробників, які працюють у прифронтовій зоні. Особливо це стосується небезпечної зони до 20 кілометрів від лінії фронту.Про це повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев за результатами зустрічі з аграрним бізнесом."Агросектор забезпечує близько 17% ВВП і відіграє ключову роль у стійкості економіки, експортному потенціалі та продовольчій безпеці країни", — зазначив він.За його словами, в умовах війни галузь зазнає постійних ризиків, пов'язаних із руйнуванням потужностей і знищенням врожаю."Зараз стан речей ускладнює паливна криза через ситуацію на Близькому Сході, що збіглася з початком весняної посівної, яка вже стартувала практично в усіх областях", — наголосив міністр.Соболев додав, що владі важливо тримати діалог із підприємцями для напрацювання спільних рішень щодо їх найболючіших проблем. Зокрема, на зустрічі обговорили питання зрошення, бронювання працівників, логістики, забезпечення паливом і аміачними добривами, доступу до РЕБ та інших засобів захисту техніки та людей, які працюють у полі."Ми вже маємо низку дієвих інструментів підтримки. Щоби полегшити сільгоспвиробникам відновлення після прильотів, у нас працюють відповідні гранти. Аграрії, чиї потужності зазнали руйнувань чи пошкоджень, можуть отримати до 16 мільйонів гривень: 80% компенсує держава, 20% — підприємець", — уточнив міністр.Він також нагадав про дію державної програми компенсації втрат від воєнних ризиків, яка реалізується ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА) та охоплює часткову компенсацію вартості майна у 10 прифронтових регіонах і відшкодування страхових премій.Окремо очільник міністерства поінформував, що в межах цільової підтримки з розрахунку 1 000 гривень за гектар закривається заборгованість за понад 3,5 тисячі заявок на загальну суму 1,73 мільярда гривень."Ми розуміємо, що цих механізмів може бути замало для компенсації втрат і закриття всіх потреб агросектору, тож працюватимемо над іншими можливостями в постійному діалозі з агровиробниками", — підсумував Олексій Соболев.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що українське овочівництво зараз більше схоже не на єдиний ринок, а на мозаїку з регіонів. Кожен із них живе за власним сценарієм. Таким процесам є об’єктивні та суб’єктивні причини..

В Україні зафіксували протилежні цінові тенденції на популярні тепличні овочі. Огірки почали дешевшати, тоді як помідори стрімко зростають у ціні. Про це повідомляють аналітики EastFruit, пише UNN.Причиною здешевлення огірків стало різке збільшення пропозиції. Через теплу та сонячну погоду тепличні господарства значно прискорили збір врожаю, що призвело до перенасичення ринку. Станом на зараз тепличні комбінати продають огірки по 125-165 гривень за кілограм. Це приблизно на 10% дешевше, ніж тиждень тому. Водночас навіть після зниження ціни залишаються приблизно на чверть вищими, ніж у цей період торік.Додатковий тиск на ринок створює імпортна продукція, яка коштує дешевше — близько 100 гривень за кілограм. На тлі високих цін попит на огірки залишається стриманим, що також змушує виробників переглядати ціни вниз.Натомість ситуація з помідорами протилежна. Попри появу перших партій українських тепличних томатів, їх обсяги поки що залишаються незначними через несприятливі погодні умови. Зараз місцеві виробники пропонують помідори по 150-170 гривень за кілограм. Це в середньому на 66% дорожче, ніж на початку сезону минулого року. Аналітики зазначають, що торік перші партії томатів з’явилися на ринку пізніше, ніж цього сезону, однак нинішні обсяги виробництва поки не дозволяють стабілізувати ціни. Очікується, що суттєве збільшення пропозиції відбудеться не раніше ніж за два тижні. Наразі ж основну частку ринку займають імпортні помідори, переважно з Туреччини. Вони коштують дещо дешевше за українські — у межах 130-150 гривень за кілограм, залежно від якості та обсягів.Нагадаємо, в Україні перед Великоднем змінилася вартість яєць та деяких видів м'яса. TrueUA писав, скільки доведеться заплатити за найголовніші елементи святкового кошика цьогоріч..

Цього тижня на ринок України надійшли перші партії тепличних помідорів від місцевих комбінатів. Однак це не зупинило подальше зростання цін у цьому сегменті.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що 2025 року перші партії томатів українські тепличні господарства відвантажили в середньому на півтора тижні пізніше, ніж цього сезону."Водночас збори продукції залишаються невеликими через несприятливі погодні умови", — зауважили аграрії.Перші партії тепличних томатів комбінати наразі пропонують по 150-170 гривень за кілограм (3,43-3,88 долара за кілограм)."Це в середньому на 66% дорожче, ніж на старті сезону минулого року", — констатували експерти.За прогнозами учасників ринку, справді великі партії помідорів тепличні господарства зможуть відвантажувати не раніше, ніж через два тижні. При цьому основну пропозицію на українському ринку, як і раніше, становлять імпортні овочі з Туреччини."Турецькі томати пропонуються трохи дешевше, ніж продукція місцевих теплиць", — акцентували учасники ринку.Ціни на імпортні томати коливаються в межах 130-150 гривень за кілограм (2,97-3,43 долара за кілограм) залежно від якості й обсягів партій.Нагадаємо, що на початку квітня на ринку білоголової капусти в Україні спостерігається чергове зниження цін. За оцінками спеціалістів, це пов’язано одразу з декількома факторами..

Українці, які прагнуть відновити власну справу або масштабувати малий бізнес, зможуть отримати фінансову допомогу від держави. У квітні розпочинається черговий етап грантової програми, спрямований на стимулювання економічної активності в громадах.Про це повідомляють організатори програми підтримки малого бізнесу.Хто може отримати фінансову допомогуПрограма розрахована на широке коло осіб, які потребують ресурсу для професійної реалізації. Претендувати на отримання грантів розміром до 59 тисяч гривень можуть:внутрішньо переміщені особи (ВПО);безробітні громадяни;ветерани війни;члени родин вищезазначених категорій.Головна мета ініціативи — допомогти людям адаптуватися після втрати зайнятості та створити умови для започаткування власного бізнесу "з нуля" або розширення вже чинних невеликих підприємств.Цільове використання коштівДля того щоб стати переможцем конкурсу, заявник має представити чіткий та реалістичний бізнес-план. Організатори зазначають, що перевага надаватиметься проєктам, які можна успішно втілити в межах конкретної громади. Отримані грантові кошти дозволено спрямовувати на конкретні потреби виробництва чи сервісу:придбання необхідного обладнання;закупівлю інструментів та витратних матеріалів;фінансування запуску нових видів послуг.Пріоритети для місцевої економікиПроцедура відбору включає розгляд заявок та обов'язкову співбесіду з кандидатами. Під час ухвалення рішення особлива увага приділятиметься соціальному та економічному впливу проєкту.Пріоритетними вважаються ідеї, здатні створювати додаткові робочі місця. Також підтримуватимуть бізнеси, що забезпечують послуги, критично важливі для соціальної інфраструктури та стабільності місцевої економіки.Нагадаємо, квітень 2026 року обіцяє українцям чимало важливих нововведень, які вплинуть на повсякденне життя та сімейний бюджет. Серед головних змін — виплати у розмірі 1500 гривень для певних категорій громадян, надбавки до пенсій та розширення програми "Доступні ліки". Крім того, зростуть тарифи на мобільний зв’язок..

На початку квітня на ринку білоголової капусти в Україні спостерігається чергове зниження цін. Це пов’язано одразу з декількома факторами.Таку інформацію оприлюднили аналітики проєкту EastFruit."Основною причиною падіння вартості продукції є її низька якість, спричинена тривалим зберіганням", — зазначили вони.За даними щоденного моніторингу, лише за минулі вихідні білоголова капуста в українських господарствах подешевшала в середньому на 21%.Експерти акцентували, що на теперішній момент основні торгові операції здійснюються за цінами три-дев’ять гривень за кілограм (0,07-0,20 долара за кілограм)."Учасники ринку пов’язують подальше зниження цін зі стрімким погіршенням якості капусти в місцевих господарствах через тривале зберігання", — пояснили аналітики.Вони також додали, що попит на цю продукцію продовжує зменшуватися. Такий фактор, за оцінками фахівців, додатково тисне на ціни.Варто зазначити, що нинішні ціни на капусту в Україні вже в середньому на 84% нижчі, ніж рік тому.На початку квітня 2025 року продажі здійснювалися за 35-42 гривень за кілограм (0,80-0,96 долара за кілограм). Аналітики припустили, що цінове зниження може тривати й надалі — в міру погіршення якості овочів у сховищах.Нагадаємо, декілька днів тому президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник розповідав, що ціни на основні овочі борщового набору в Україні залишаються низькими через перевиробництво та слабший попит. Така тенденція може призвести до скорочення посівів овочів борщового набору..