# бізнес

У жовтні 2026 року частка повітряних тривог упродовж робочого часу торговельних центрів в Україні сягнула 32,5%. Це новий антирекорд. Порівняно з вереснем показник зріс на 1,7%, а рік тому, у жовтні 2025-го, становив 12,2%.Про це свідчать дані моніторингу безпекової ситуації в регіонах, які опублікували на сторінці організації "Української Ради торгових центрів" (УРТЦ).У жовтні 36,7% тривалості повітряних тривог припадало на тривоги червоного рівня. Для порівняння, у вересні цей показник становив 39,1%.За місяць зросли всі показники, які відстежуються: загальна кількість повітряних тривог, кількість тривог у робочий час торговельних центрів, загальна тривалість тривог та їхня тривалість у години роботи ТЦ.Найбільше безпекова ситуація погіршилася на Дніпропетровщині, а також у низці західних і центральних областей — Хмельницькій, Рівненській, Волинській, Вінницькій та Житомирській. Водночас покращення зафіксували в Черкаській, Полтавській, Одеській і Херсонській областях, а також у Києві.Найменш ураженими залишаються західні області — Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька. Там на повітряні тривоги припадає менше ніж 3% робочого часу торговельних центрів.У яких областях найчастіше лунали тривогиП'ятірка регіонів, де повітряні тривоги найчастіше лунали в період із 10:00 до 21:00, залишилася незмінною. За наведеними в моніторингу даними, показники розподілилися так:Донецька область — 96,5%;Запорізька область — 85%;Сумська область — 76,4%;Чернігівська область — 76,4%;Харківська область — 62,2%.Скільки часу ТЦ простоювали через тривогиВід початку повномасштабного вторгнення сумарний час вимушеного простою торговельних центрів через повітряні тривоги в середньому по Україні сягнув 186,3 робочого дня. Лише у жовтні 2026 року цей показник становив 9,8 робочого дня.Нагадаємо, днями прем'єр-міністр Сергій Корецький інформував, що в Україні планують оновити правила роботи бізнесу під час жовтого рівня повітряної тривоги. Уряд пропонує надати підприємцям більше часу на облаштування укриттів, а також змінити вимоги до них залежно від кількості людей на об’єкті..

У жовтні 2026 року український бізнес стримано оцінив результати своєї діяльності та перспективи подальшого розвитку. Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) знизився до 47,1 пункту проти 48,2 у вересні. Роком раніше, у жовтні 2025-го, показник становив 50,3.Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств, яке проводить Національний банк України.Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) є інструментом оперативної оцінки та відстеження тенденцій розвитку економіки. Його розраховують на основі щомісячних опитувань українських підприємств реального сектору економіки щодо зміни показників їхньої діяльності порівняно з попереднім місяцем.На економічну активність підприємств негативно впливали посилення атак на енергетичну, виробничу, складську та логістичну інфраструктуру, поновлення відключень електроенергії, здорожчання пального, обмеження експорту через блокування портів і дефіцит кваліфікованих працівників.Водночас підтримували діяльність бізнесу сталий споживчий попит, високий урожай, достатня пропозиція товарів і налагодження нових логістичних маршрутів.У якому секторі бізнесу ситуація найскладнішаПідприємства всіх опитаних секторів стримано оцінили результати своєї діяльності. Найгірші оцінки продемонструвала будівельна галузь. У промисловості індекс ділової активності в жовтні становив 48,0 пункту проти 51,0 у вересні. На оцінки підприємств впливали руйнування виробничих потужностей, нестача енергоресурсів та обмеження експорту через блокування портів.Промисловці очікували скорочення обсягів нових замовлень, зокрема експортних, а також запасів сировини та матеріалів. Водночас зберігалися позитивні очікування щодо збільшення обсягів виготовленої продукції, хоча й повільнішими темпами.Найбільш стримано свою діяльність оцінили будівельні підприємства. Їхній секторальний індекс у жовтні впав до 38,5 пункту порівняно з 48,8 у вересні та 53,3 у жовтні 2025 року. На ситуацію в галузі впливали подальше призупинення державного фінансування відновлення доріг та інфраструктури, нестача кваліфікованих кадрів і сезонний фактор.Після семи місяців поспіль позитивних оцінок будівельники очікували суттєвого скорочення обсягів будівництва та нових замовлень. Також вони прогнозували зменшення закупівель сировини, матеріалів і послуг підрядників.У торгівлі індекс ділової активності становив 46,8 пункту проти 45,9 у вересні. Підприємства сектору третій місяць поспіль стримано оцінювали результати своєї діяльності. Серед основних причин — руйнування складських комплексів і збільшення витрат на транспортування та зберігання продукції.Торговельні компанії очікували подальшого скорочення товарообороту та закупівель товарів для продажу, хоча й повільнішими темпами. Також респонденти прогнозували зменшення товарних запасів і торговельної маржі.У сфері послуг індекс майже не змінився і становив 47,4 пункту порівняно з 47,3 у вересні. На діяльність підприємств впливали руйнування транспортної та складської інфраструктури, здорожчання пального й дефіцит кваліфікованих працівників. Водночас підприємства сфери послуг очікували зменшення обсягів наданих послуг, нових замовлень і послуг у процесі виконання.Бізнес прогнозує подальше зростання цін і скорочення персоналуПідприємства більшості опитаних секторів очікували збереження високих темпів зростання закупівельних цін, вартості сировини та матеріалів, а також цін на продукцію власного виробництва. Винятком стала сфера послуг: її представники прогнозували сповільнення здорожчання закупівельних цін і тарифів на власні послуги.Водночас ситуація на ринку праці залишалася нестійкою. Якщо попереднього місяця очікування підприємств були іншими, то в жовтні керівники компаній усіх секторів прогнозували скорочення чисельності персоналу. Найбільш суттєве зменшення кількості працівників очікувалося у будівництві.Щомісячне опитування Національного банку проводилося з 5 до 22 жовтня 2026 року. У ньому взяли участь 587 підприємств. Найбільшу частку серед респондентів становили підприємства промисловості — 41,9%. Ще 26,9% представляли сферу послуг, 25% — торгівлю, 6,1% — будівництво.У Національному банку наголосили, що результати опитування відображають думку керівників підприємств, які взяли в ньому участь, і не є оцінками самого регулятора.Нагадаємо, раніше експертка ринку праці Тетяна Пашкіна розповідала, що український бізнес намагається максимально зберігати робочі місця попри системні російські атаки та пов’язані з ними збитки. Проте все ж роботодавці шукають способи скоротити витрати.Читайте також: В Україні гострий дефіцит кадрів: яких фахівців найбільше бракує бізнесу.

З 1 січня 2027 року в Україні запроваджують нові правила оподаткування доходів, отриманих громадянами через цифрові платформи та онлайн-майданчики. Державна податкова служба самостійно розраховуватиме суми податків для осіб, чий річний прибуток перевищуватиме встановлені ліміти.Про це повідомляє Державна податкова служба України.Коли податок розрахує податковаОрган контролю за податковою адресою фізичної особи – продавця визначатиме податкове зобов'язання, якщо:дохід від продажу товарів через кілька цифрових платформ сукупно перевищує 2 000 євро за календарний рік;річний дохід перевищив 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановлені на 1 січня звітного року.Податкова визначатиме суму доходу та податку на підставі звітів операторів платформ, податкових розрахунків, інформації від компетентних органів інших держав у межах міжнародного автоматичного обміну та інших наявних відомостей. Якщо дохід і сума вже утриманого податку зазначені в іноземній валюті, їх перераховують у гривні за офіційним курсом НБУ на 1 січня відповідного звітного року.Скільки буде часу на сплатуКоли податковий орган визначить суму податку до сплати, він надішле платнику податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком. Таке повідомлення мають надіслати або вручити до 1 липня року, наступного за звітним. Після отримання документа платник податків матиме 60 днів, щоб сплатити зазначену в ньому суму.ФОП отримує інші доходиДоходи, не пов'язані з діяльністю через цифрові платформи, оподатковуватимуться за загальними правилами Податкового кодексу України.Коли почнуть діяти нові правилаОподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, за новими правилами розпочнеться 1 січня 2027 року. Міжнародний автоматичний обмін інформацією про такі доходи застосовуватиметься після приєднання України до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (DPI MCAA).Отже, якщо ви продаєте товари через кілька онлайн-майданчиків, важливо враховувати сукупний дохід за рік, а не лише надходження з кожної платформи окремо. Перевищення встановлених порогів може стати підставою для визначення податкового зобов'язання органом контролю.Нагадаємо, 29 жовтня Державна податкова служба України приєдналася до угоди DPI MCAA, яка створює правову основу для автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи..

Національний банк України (НБУ) ухвалив четвертий пакет змін, спрямованих на розширення кредитної підтримки підприємств, які працюють над захистом, будівництвом і відновленням об’єктів критичної інфраструктури. Як повідомила пресслужба регулятора, рішення ухвалили на тлі посилення російських атак і погіршення безпекової ситуації.Зміни мають сприяти кредитуванню підприємств, які виконують роботи та надають послуги із захисту, будівництва й відновлення критичної інфраструктури, а також забезпечують безперебійне теплопостачання, енергопостачання, водопостачання та водовідведення.Що передбачають зміниНові правила передбачають можливість врахування банками застави у вигляді майнових прав на виручку за господарськими договорами, укладеними з органами державної влади та місцевого самоврядування, а також створеними ними організаціями, які повністю утримуються коштом державного або місцевого бюджету.Крім того, НБУ підвищив коефіцієнти ліквідності такої застави. Це дасть змогу банкам враховувати майнові права на виручку за відповідними договорами під час розрахунку розміру кредитного ризику.Ухвалений пакет змін є частиною заходів НБУ, спрямованих на підтримку кредитування економіки в умовах погіршення безпекової ситуації.Нагадаємо, Національний банк України погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики..

В Україні планують оновити правила роботи бізнесу під час жовтого рівня повітряної тривоги. Уряд пропонує надати підприємцям більше часу на облаштування укриттів, а також змінити вимоги до них залежно від кількості людей на об’єкті.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, зміни до чинного порядку вже представили бізнес-асоціаціям."Пріоритет, як і раніше, — безпека людей", — наголосив він.Водночас уряд продовжує дію постанови, щоб не допустити зупинки економіки та життєдіяльності країни.Нові правила для бізнесу: що змінитьсяОднією з основних пропозицій є надання підприємцям додаткового часу для облаштування укриттів або безпечних просторів. При цьому відтермінування не означатиме скасування вимог щодо безпеки."Безпека людей має бути в пріоритеті. Це може бути найпростіший безпечний простір, мобільне укриття або інформування про розташування та доступ до найближчого підземного укриття", — зазначив Корецький.Також вимоги до укриттів на підприємствах планують визначати з урахуванням кількості працівників і відвідувачів, які одночасно перебувають на об’єкті. Детальніше про зміни мають поінформувати Міністерство економіки та Міністерство внутрішніх справ.Ще одна пропозиція передбачає можливість використовувати укриття за межами території підприємства. Для цього воно має бути розташоване поруч і мати достатню місткість. Працівники та відвідувачі повинні чітко знати, де розташоване найближче укриття.Коли перевірять готовність підприємствДо 4 березня військові адміністрації мають зібрати дані про виконання бізнесом вимог безпеки. На підставі отриманої інформації уряд ухвалюватиме подальші рішення.Корецький нагадав, що уряд ініціював зміни до правил роботи бізнесу два місяці тому. Однак, за його словами, значна частина підприємств навіть не розпочала виконання базових вимог щодо безпеки людей.Він також подякував підприємцям, які вже облаштували укриття або вжили інших необхідних заходів для захисту людей."Дякую за відповідальність", — підсумував Корецький.Нагадаємо, Україна та Фінляндія підписали угоду про додаткове фінансування будівництва укриттів у межах відповідної міжнародної коаліції. Також країни домовилися організувати зустріч із представниками інших учасників об’єднання, щоб залучити більше коштів на ці проєкти.Читайте також: "Жодні "дві стіни" не врятують": експерт пояснив, чому під час обстрілів важливо йти в укриття.

У четвер, 29 жовтня, Державна податкова служба України приєдналася до угоди DPI MCAA, яка створює правову основу для автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Як повідомило Міністерство фінансів України, з 1 січня 2027 року для громадян планують запровадити нові правила оподаткування таких доходів. Зокрема, передбачено зниження ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до 10% замість чинних 23%, які складаються з 18% ПДФО та 5% військового збору.Хто зможе продавати товари без сплати податкуЗа новими правилами, дохід від продажу товарів через цифрові платформи в межах 2 000 євро на рік не оподатковуватиметься. Це стосуватиметься разових продажів особистих і вживаних речей у межах установленого ліміту.Чи потрібно буде подавати податкову деклараціюПодавати податкову декларацію громадянам не доведеться. Податок утримуватиме та перераховуватиме до бюджету безпосередньо оператор цифрової платформи.Нові правила поширюватимуться на доходи, отримані через сервіси перевезень, доставки, оренди житла та продажу товарів. Серед таких платформ — Bolt, Uklon, Airbnb та Uber.Оператори цифрових платформ мають зареєструватися в Державній податковій службі України до кінця 2026 року.Очікується, що новий підхід сприятиме детінізації доходів цифрової економіки, спрощенню виконання податкових зобов’язань громадянами та наближенню українського законодавства до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і Європейського Союзу.Нагадаємо, український уряд визначив першочергові заходи для скорочення тіньового сектору економіки. Серед пріоритетів — протидія контрабанді, незаконному обігу тютюнових виробів, ухиленню від сплати податків і зловживанням у сфері гуманітарної допомоги.Читайте також: Запуск "еАкциз" відтермінували: коли запрацює система.

Вантажний рух до Європейського Союзу значно зріс на всіх митних пунктах на молдовсько-румунському кордоні. Це пов’язано в тому числі й з експортом з України.Таку інформацію оприлюднили журналісти-телевізійники з молдовського ProTV.На теперішній момент митники в Молдові оформлюють приблизно три тисячі вантажівок за 24 години порівняно з двома тисячами місяць тому, а в соціальних мережах поширюють фото величезних черг транспортних засобів.Представники митної служби Молдови повідомили, що збільшення черг пов’язане зі сезонним експортом зерна, переорієнтацією торговельних шляхів через війну в Україні й активізацією транзиту українських товарів через Молдову.Щоби впоратися зі збільшенням потоку транспортних засобів, митна служба поінформувала, що працює на повну потужність та збільшила штат. Таких заходів вжила й румунська сторона.Раніше агенція Reuters писала, що Україна знайшла безпечніший шлях експорту зерна. В Києві розглядають можливість перевезення зерна залізницею через Молдову. При цьому можливими є знижки за перевезення.Ще в серпні Київ звернувся до Кишинева з проханням про низький тариф на перевезення вантажів. Російські атаки на "зерновий коридор" і українські порти почастішали. Тому експорт з України через Чорне море до Румунії зіткнувся зі складнощами.Нагадаємо, що 26 жовтня президент України Володимир Зеленський провів робочу зустріч із прем'єр-міністром Молдови Васіле Тофаном, під час якої сторони детально обговорили ключові питання двосторонньої співпраці. Головними темами перемовин стали спільні інфраструктурні проєкти, євроінтеграційний шлях обидвох держав, а також безпекова ситуація в регіоні..

Американські перемовники більше не наполягатимуть на територіальних поступках України на користь Росії. Натомість вони основну увагу приділятимуть економічним домовленостям із Москвою.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times, журналісти якого послалися на власні джерела.При цьому співрозмовники медійників запевнили, що США сподіваються досягнути прогресу під час тристоронніх переговорів з Україною в Абу-Дабі наступного місяця. Це мають бути перші такі переговори від лютого. Однією з основних тем стануть можливі гарантії безпеки для України та Росії після завершення війни.За інформацією джерел журналістів, раніше США пов’язували майбутні гарантії для України з територіальними поступками, але відтоді дали зрозуміти, що не наполягатимуть на передачі Києвом земель за столом переговорів.Водночас російський диктатор Володимир Путін поки що не продемонстрував ознак того, що готовий пом’якшити свою переговорну позицію.Паралельно Вашингтон і Москва обговорюють низку можливих економічних домовленостей. Зокрема, США вже уклали угоду про імпорт російського дизельного пального, призупинили дію нових санкцій щодо експорту російських енергоносіїв і тиснули на Україну з вимогою припинити удари безпілотниками по російських нафтопереробних заводах.Нинішні дискусії ґрунтуються на пропозиціях, які Стів Віткофф і Джаред Кушнер раніше обговорювали зі спецпредставником Путіна Кирилом Дмитрієвим, який оцінював потенційну вартість таких проєктів у 14 трильйонів доларів.Переговори свого часу зайшли в глухий кут, оскільки Україна виступила проти російської вимоги погодитися на територіальні поступки як попередню умову переговорів."План Дмитрієва полягав у тому, щоби дочекатися закінчення війни, але час іде, а війна не припиняється, тому вони вирішили рухатися вперед зараз", — розповів один зі співрозмовників видання.Серед інших ідей, які обговорювали Вашингтон і Москва, — продаж міжнародних активів "Лукойлу" інвесторам, пов’язаним із Білим домом, участь російського "Новатека" в проєкті зрідженого природного газу на Алясці, можливе відновлення постачання газу до Європи через вцілілі ділянки "Північного потоку", а також послаблення санкцій щодо російських калійних добрив.Ще одна пропозиція передбачає передачу управління окупованою Росією Запорізькою АЕС американській компанії, яка розподіляла би вироблену електроенергію між Україною та Росією.Аналітики видання зауважили, що європейські дипломати виступають проти послаблення санкцій і укладення великих економічних угод із Росією до завершення війни. Вони також наголосили, що рішення, які зачіпають інтереси ЄС, не можуть ухвалюватися без участі Європи.Один із європейських дипломатів висловив сумнів, що економічних стимулів вистачить, аби змусити Володимира Путіна припинити війну."Річ не в грошах. Річ у приниженні та контролі", — наголосив він у коментарі для Financial Times.Нагадаємо, що сьогодні очільник Офісу президента України Кирило Буданов заперечив повідомлення про суперечку зі спецпредставником американського президента Стівеном Віткоффом. Український перемовник заявив про інформаційні атаки на переговорний процес..

Власники генерувальних установок можуть отримувати оплату від "Укренерго" за надання допоміжної послуги із забезпечення резервів заміщення (ДП РЗ). Тобто підтримка енергосистеми від населення оплачується.Про це повідомила пресслжуба "Укренерго". Для цього передбачено механізм надання допоміжної послуги із забезпечення резервів заміщення, яку закуповує НЕК "Укренерго".Він передбачає закупівлю послуг через аукціони, участь у яких можуть брати власники генерувальих установок після виконання необхідних технічних і договірних вимог."Це дозволить ефективніше використовувати наявні генерувальні потужності, забезпечувати додаткову підтримку енергосистеми та отримувати дохід від їхньої роботи", — наголосили енергетики.. Послуги закуповуються через спеціальні аукціони, де "Укренерго" спочатку обирає найдешевші пропозиції. Замало просто мати генератор — необхідно виконати встановлені стандарти, отримати допуск і укласти відповідні договори з компанією.Пропозицію учасника можуть прийняти як повністю, так і частково залежно від потреб енергосистеми. Після виконання послуги власник подає підтверджувальні документи, які перевіряє "Укренерго".Сума виплати залежить від підтвердженого обсягу та визначається як менша з двох величин: ціна, зафіксована на аукціоні, або розрахована доплата (різниця між собівартістю виробництва електроенергії та ринковою ціною "на добу наперед").При цьому перемога в аукціоні не гарантує автоматичну виплату без фактичного надання послуги та підписання актів.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), схвалила проєкт змін до правил роздрібного ринку електричної енергії. Документ передбачає впровадження механізмів управління попитом, які дозволять споживачам отримувати винагороду за зміну графіка або обсягів споживання електроенергії..

За дев’ять місяців 2026 року в Україні промисловий вилов риби й інших водних біоресурсів збільшився на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 6,5 тисячі тонн. Його проводять підприємства рибної галузі.Про це повідомило видання Agro Times із посиланням на Держрибагентство."Лідером промислового вилову вже традиційно став карась сріблястий, частка якого становить близько 30% від загального обсягу — 1,9 тисячі тонн", — ідеться в повідомленні.Вагому частину промислу сформували також:лящ — 1,4 тисячі тонн;тараня — 1,1 тисячі тонн;плоскирка — 589 тонн;судак — 366 тонн;рослиноїдні види (товстолоб і білий амур) — 264 тонни;окунь — 154 тонни;синець — 129 тонн;сом європейський — 105 тонн;оселедець чорноморський — 103 тонни.Через блокування Чорного й Азовського морів унаслідок військової агресії Росії промисловий вилов морських видів (калкана, глосі, кефалевих, хамси, рапани, креветки, піленгаса й інших), які становили значну частку рибного ринку в довоєнні роки, наразі фактично не здійснюється. У зв’язку з цим основне навантаження припало на внутрішні водні об’єкти."Найбільше водних біоресурсів від початку року користувачі добули у Кременчуцькому водосховищі — понад три тисячі тонн. Високі показники зафіксовано також у Кам’янському водосховищі — 1,3 тисячі тонн", — наголосили в Agro Times.У Держрибагентстві також повідомили, що в електронній торговій системі "Prozorro.Продажі" опубліковано 22 повторних оголошення щодо проведення аукціонів на промисловий вилов водних біоресурсів у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі.Розігрування лотів відбудеться 3 листопада. Заявки на участь в аукціонах можна подати до 20:00 2 листопада.Нагадаємо, раніше видання The Guardian писало, що у світі запаси атлантичної скумбрії, страви з якої є популярними в Україні та світі, наближаються до критичних значень. Причиною цього є надмірний вилов. Науковці вважають, що людство має замінити цей сорт риби у своєму раціоні оселедцем..

"Економічний шлюб", який зараз Росія нав’язує Сполученим Штатам Америки, стане невигідним для Вашингтона у довгостроковій перспективі. Москва у стратегічному вимірі завжди намагається обдурити.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 28 жовтня."Дизельна угода" відкриває для росіян можливості наступних подібних кроків. Це, зокрема, добрива, газ, заморожені активи, інші прізвища та структури, з яких можуть зняти санкції", — зауважив він.Український президент зазначив, що вже відбулися зняття санкцій із російських олігархів, наближених до диктатора Володимира Путіна.За словами Зеленського, енергетичні ресурси є частиною пропозиції Росії. І на цей гачок Москва намагається спіймати вашингтонських політиків."Росія розуміє, що вони, на відміну від інших країн світу, мають такі природні ресурси, можливості, запаси та таке вертикальне управління всім цим, що можуть насправді запропонувати Америці своєрідний "економічний шлюб" — як би прикро це не звучало", — констатував він.Водночас, за словами українського президента, навряд чи такий "економічний шлюб" може бути вигідний США в довгостроковій перспективі."Бо в Росії в кожній угоді є якась неприємна частина, яку одразу не видно, але десь на короткому шляху — може здаватися, що можуть бути вигоди", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора видання The New York Times написало, що у Вашингтоні розглядають можливість скасування обмежень проти ключової фінансової структури Кремля в межах потенційних економічних угод. Подібний крок може означати радикальний зсув у санкційній політиці США щодо Росії та викликає гостру критику як серед експертів, так і в американському конгресі..

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), схвалила проєкт змін до Правил роздрібного ринку електричної енергії. Документ передбачає впровадження механізмів управління попитом, які дозволять споживачам отримувати винагороду за зміну графіка або обсягів споживання електроенергії.Про це повідомила пресслужба НКРЕКП 27 жовтня. Йдеться, зокрема, про перенесення споживання електроенергії з пікових годин на періоди меншого навантаження. Якщо споживач змінюватиме графік або обсяги споживання відповідно до умов договору з агрегатором, він зможе отримувати за це винагороду.Як працюватиме новий механізмУправління попитом здійснюватиметься через агрегаторів — учасників ринку, які об’єднують можливості окремих споживачів для регулювання попиту на електроенергію.Для участі в такій програмі споживачам не потрібно буде змінювати електропостачальника. Вони укладатимуть два окремі договори: з електропостачальником — на постачання електроенергії, а з агрегатором — на участь в управлінні попитом та отримання винагороди.Наприклад, підприємства зможуть переносити частину виробничих процесів на години меншого навантаження, а домогосподарства — змінювати графік роботи електроприладів. За умови дотримання вимог договору з агрегатором такі зміни дозволять споживачам отримувати винагороду.Як це вплине на енергосистемуЗа задумом регулятора, новий механізм допоможе зменшувати навантаження на енергосистему в пікові години, ефективніше використовувати наявні потужності та підтримувати баланс між виробництвом і споживанням електроенергії.Проєкт постанови також визначає правила взаємодії споживачів з агрегаторами, умови укладання договорів, порядок розрахунків та інформування.Зміни розробили на виконання закону України № 4834-IX у межах імплементації європейського енергетичного законодавства.НКРЕКП планує оприлюднити проєкт постанови на офіційному вебсайті для отримання зауважень і пропозицій та проведення відкритого обговорення. Наразі йдеться про проєкт змін до правил ринку електроенергії, а не про механізм, який уже запрацював.Нагадаємо, що незалежна міжнародна комісія ООН із розслідування порушень в Україні визнала російські удари по енергетичній інфраструктурі воєнними злочинами та злочинами проти людяності..

Одразу двоє представників українського спорту потрапили до списку найвпливовіших та найбільш затребуваних спортивних брендів планети. Авторитетне аналітичне видання оприлюднило свіжий рейтинг 150 найпривабливіших атлетів світу, де високі позиції посіли Еліна Світоліна та Олександр Усик.Про це йдеться у рейтингу SportsPro.Позиції Світоліної та УсикаУкраїнська тенісистка Еліна Світоліна та абсолютний чемпіон світу з боксу Олександр Усик опинилися серед 150 найцінніших для спонсорів атлетів планети. Найвище серед українців розташувалася Еліна Світоліна, яка посіла 51-ше місце з підсумковим показником 59,69 бала. Організатори дослідження присвоїли першій ракетці України статус Global Riser, що підкреслює активне зростання її впливу на світовому рівні. Крім того, тенісистка отримала високу оцінку за показником Momentum (29,74 бала), який відображає стрімку динаміку розвитку її персонального бренду.Своєю чергою, Олександр Усик посів 109-ту сходинку рейтингу, набравши 52,32 бала. Українського боксера відзначили в категорії Regional Riser, яка свідчить про його високий і стабільний вплив у власному регіоні.Метод оцінювання та перша десяткаАналітична модель SportsPro розраховувала комерційну привабливість спортсменів на основі трьох ключових метрик: сформованої цінності атлета як бренду, динаміки її зростання та загального потенціалу для подальшого розвитку.До першої десятки найцінніших спортивних брендів світу за версією видання увійшли такі зірки, як Аріна Соболенко, Айлін Гу, Янніс Адетокумбо, Ерлінг Голанд, Карлос Алькарас, Аліса Лью, Віктор Вембаньяма, Александер Звєрєв, Шарль Леклер та Ей Джей Дібанца.Нагадаємо, експерша ракетка Франції Гаель Монфіс зізнався, що розрив стосунків із Еліною Світоліною став для нього важким випробуванням та суттєво підірвав його психологічний стан. Спортсмен наголосив, що саме це розлучення стало вирішальним чинником у його рішенні піти з великого тенісу..

Український уряд ухвалює рішення для підтримки підприємств, які зазнали руйнувань унаслідок воєнних дій, та для захисту цифрової інфраструктури країни. Відтепер низка компаній зможе отримувати державне й комунальне майно в оренду за значно спрощеними правилами.Про це у Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Допомога бізнесу, що зазнав руйнуваньПосадовець зазначив, що уряд ухвалює кроки для мінімізації бюрократичних перешкод під час тимчасового перенесення або відновлення господарської діяльності. Відтепер підприємства, які зазнали шкоди від збройної агресії Росії, зможуть отримувати в оренду державні й комунальні приміщення в обхід аукціонних процедур. Таке рішення дозволить суб’єктам господарювання оперативно знаходити нові майданчики та поновлювати робочі процеси.Захист дата-центрів та цифрової інфраструктуриОкрему увагу в урядовому рішенні приділили сфері інформаційних технологій та зв’язку, оскільки ворог постійно намагається дестабілізувати функціонування критичної цифрової системи."Росія системно б'є по нашій цифровій інфраструктурі, зокрема по дата-центрах. Уряд вживає заходів, щоб захистити державні інформаційні ресурси та забезпечити безперебійну роботу електронних сервісів", — наголосив прем'єр-міністр.Згідно з новими правилами, без проведення аукціону орендувати приміщення зможуть:надавачі хмарних послуг та послуг дата-центрів;державні органи й органи місцевого самоврядування;державні та комунальні підприємства й установи;постачальники електронних комунікаційних мереж і послуг, які розміщують мережеву інфраструктуру.Це дозволить без затримок переносити або розгортати критичне обладнання, забезпечуючи надійну роботу всіх електронних сервісів.Нагадаємо, що банки в Україні посилюють вимоги до кредитування бізнесу, підвищують процентні ставки та частіше висувають жорсткіші умови щодо застави. У третьому кварталі 2026 року рівень схвалення заявок на кредити підприємствам знизився вперше із середини 2024 року. Водночас банки очікують зростання кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців..

В Україні ціни на соняшник продовжують падати під впливом обмежених можливостей з переробки. Оновлено мінімум з квітня 2024 року.Про це повідомив AgroTimes із посиланням на аналітику інформаційної агенції "АПК-Інформ".Фахівці зазначили, що під впливом великої пропозиції олійної на умовах СРТ-підприємство ціни попиту опустилися до 14500-16000 гривень за тонну, проте в низці випадків все ще сягали 16500-17000 грнивень за тонну."Темпи переробки соняшнику у жовтні прискорювалася, але обсяги все одно поки що залишаються найменшими за останні 15 років", — ідеться в повідомленні.На експортному ринку соняшнику ціни продовжували падати під впливом насиченості місцевих ринків в країнах-імпортерах олійної, а також під тиском подальшого зниження цін на українському внутрішньому ринку з боку переробного сектору.За оперативними даними, за 22 дні жовтня з України експортовано 25 тисяч тонн соняшнику переважно до Туреччини, Італії й Австрії."Посилення ракетно-дронових атак на промислові підприємства, портову інфраструктуру та судна в економічних зонах інших країн суттєво знизили активність переробників і знову опустили ціни на соняшник всередині країни, попри певне відновлення цін в секторі соняшникової олії", — наголошували раніше експерти сільськогосподарської галузі.Станом на 12 жовтня в країні обмолотили 66% площ під соняшником, запланованих до збору, при цьому спостерігалося покращення урожайності порівняно з двома попередніми роками.Нагадаємо, в Міністерстві аграрної політики та продовольства інформували, що аграрії станом на 20 жовтня намолотили 39,10 мільйона тонн зернових і зернобобових зі 7,90 мільйона гектарів, що складає 68,1% площ, засіяних цими культурами..