# бізнес

На українському ринку спостерігається тенденція зниження цін на ранню білокачанну капусту. Основною причиною негативних цінових коригувань виробники називають сезонне збільшення пропозиції овочів нового врожаю, а також доволі невисокий попит на цю продукцію.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони з’ясували, що зараз капуста врожаю 2025 року пропонується до продажу в межах 30-40 гривень за кілограм (0,72-0,96 долара за кілограм).Аграрії підрахували, що це в середньому на 37% дешевше, ніж навіть наприкінці минулого тижня."Насамперед фермери змушені активно знижувати ціни на свою продукцію через надмірну пропозицію на ринку: більшість українських господарств уже приступили до масових відвантажень ранньої капусти", — йдеться в повідомленні.Аналітики додали, що також ситуацію посилюють доволі низькі темпи збуту в цьому сегменті."Гуртові компанії та роздрібні мережі вважають за краще вести закупівлі невеликими партіями з огляду на короткий термін реалізації цього овочу", — зауважили експерти.При цьому, попри стрімке зниження цін, капуста нового врожаю в Україні зараз надходить у продаж у середньому у 2,8 раза дорожче, ніж за аналогічний період минулого року. Таку цінову різницю експерти проекту пояснюють холодною та затяжною весною.Нагадаємо, раніше аналітики повідомляли, що в Україні продовжують стрімко рости ціни на столовий буряк. Наразі його вартість майже на 40% вища, ніж рік тому.

Apple Inc. планує підняти ціни на лінійку iPhone, яку вона представить цієї осені. Компанія пояснює підвищення вартості новими функціями та змінами в дизайні пристроїв.Про це повідомило видання The Wall Street Journal. Там зазначили, що Apple намагатиметься уникнути ситуації, в якій збільшення цін сприймуть як наслідок американських мит на товари, що постачаються з Китаю, де збирається більшість iPhone.У понеділок США і КНР домовилися про взаємне зниження мит на 90 днів. Мито у 20% для китайських товарів, яке Вашингтон запровадив на початку цього року під приводом боротьби з постачаннями фентанілу, залишилося чинним. При цьому тариф, запроваджений у відповідь на китайські кроки, зменшиться до 10%.Трамп звільнив постачання смартфонів і деякої електроніки від відповідних мит, що складали 125%.Раніше ЗМІ повідомляли, що Apple готує низку змін в iPhone нової лінійки, яка вийде восени цього року, зокрема, в дизайні та форматі пристроїв.Головний виконавчий директор компанії Тім Кук, прагнучи послабити тиск, спричинений торгівельним конфліктом США та Китаю, створив запаси продукції в березні цього року. Це відбулося незадовго до оголошення президентом США Дональдом Трампом митних зборів у відповідь для торгівельних партнерів Вашингтона.Крім того, Apple перенесла виробництво пристроїв для американського ринку з Китаю до Індії. Раніше цього місяця Кук заявив, що основна частина iPhone, які постачатимуть у США у квітні-червні, вироблять в Індії.Джерела видання стверджують, що більшість найтехнологічніших і найдорожчих моделей iPhone — Pro і Pro Max — надалі виробляють у Китаї. Можливості індійських підприємств недостатні для масового випуску цих пристроїв.Фахівці пояснили, що Apple навряд чи зможе компенсувати наслідки мит винятково шляхом економії на ланцюжку постачань, і це означає, що маржа прибутку компанії знизиться, якщо вона не підніме ціни.При цьому керівники компанії не хочуть пов'язувати зростання цін на пристрої з митами, враховуючи нещодавню ситуацію з Amazon.com Inc., коли у квітні з'явилася інформація, що Amazon планує публікувати на своєму майданчику дані про те, яку частину вартості того чи іншого товару складають торгові мита. Тоді Вашингтон заявив, що вважатиме такі дії "ворожими". Тож в Amazon спростували повідомлення ЗМІ про те, що вона планує такі кроки.Нагадаємо, у квітня стало відомо, що внаслідок різкого падіння акцій Apple на тлі оголошення масштабних тарифів американським президентом Дональда Трампа компанія Microsoft знову очолила рейтинг найдорожчих публічних компаній світу.

Судно з 20 тисячами тонн українського зерна на борту прибуло до Туреччини в межах ініціативи Всесвітньої продовольчої програми Організації Об’єднаних Націй. Йдеться про підтримку регіонів, постраждалих від кризи, зокрема, це зерно призначене для Сирії.Про це повідомило видання Hürriyet Daily News."Ми вітаємо судно Brave Commander, символ міжнародної солідарності та швидких гуманітарних дій у нашому прагненні подолати голод у світі", — зазначив голова представництва Всесвітньої продовольчої програми в Туреччині Стівен Кахілл.Зазначається, що судно Brave Commander під прапором Бейрута прибуло до порту Торос у північній провінції Самсун.На борту судна, яке раніше брало участь у Чорноморській зерновій ініціативі, 20 тонн українського зерна. З них п'ять тисяч тонн доправлять у межах програми Всесвітньої продовольчої програми в Сирію.Виконувач обов'язків заступника губернатора Самсуна Кемаль Йилдиз привітав доставлення зерна як символ глобальної солідарності."Це вантаж відображає спільну совість і зобов'язання людства допомагати нужденним", — сказав він.Йилдиз висловив гордість за лідерство Туреччини у постачанні продовольства в межах програми ООН і її постійний внесок із моменту створення програми.Він також закликав до відновлення глобальної єдності у розколотому світі, посилаючись на кризи в Газі, Судані та Ємені.Нагадаємо, що в серпні минулого року Туреччина ратифікувала угоду про вільну торгівлю з Україною. Основні сфери співпраці — чорна металургія, машинобудування, енергетика, автомобілебудування та зерно.

В Україні активізували обговорення запуску нового проекту канадської неурядової організації SOCODEVI. Це стосується підтримки українських аграріїв.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit з посиланням на Міністерство аграрної політики та продовольства України. Канадсько-український проект має назву Honor.Це стратегічна ініціатива для підтримки сільських жінок і трансформації агропродовольчих систем. Проект розпочав свою роботу в Україні за підтримки уряду Канади."Новий проект Honor стане важливою допомогою для українських аграріїв. Окрім того, для України надзвичайно важливий досвід розвитку кооперативів, оскільки це є запорукою успіху сільських територій з працевлаштуванням і жіночим лідерством", — наголосила заступниця міністра аграрної політики та продовольства України Оксана Осьмачко.Проект є масштабною ініціативою, що має на меті зміцнити стійкість агропродовольчих систем, підтримати кооперативні моделі та підприємництво жінок у сільських громадах в умовах глибоких трансформацій і викликів, спричинених війною.Нова ініціатива об’єднає кооперативний рух і ключових стейкхолдерів для підтримки 50 кооперативів, що надаватимуть послуги його членам, підтримає 5 000 фермерів і фермерок у покращенні виробничих потужностей у молочному, ягідному, овочевому, медовому та зерновому секторах.Окрім того, планується впровадити пілотні проекти соціальних, енергетичних та інших видів кооперативів для розвитку інфраструктури у сільських громадах.Honor в Україні реалізується канадською агенцією з розвитку SOCODEVI у партнерстві з громадською спілкою "Бізнес-мережа сільських жінок" і Дніпропетровською обласною громадською організацією "Сільськогосподарська консультаційна служба".Нагадаємо, прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України повідомляла, що станом на 18 квітня аграрії всіх областей України засіяли 1 247,2 тисячі гектарів ярих зернових і зернобобових культур. Зокрема, кукурудзу на той момент сіяли в 13 областях.

Українські садівники запропонували Міністерству аграрної політики та продовольства України розробити варіанти розв’язання їхніх проблем. Вони заявили, що можуть збанкрутувати через знищені заморозками врожаї.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на керівника асоціації "Укрсадпром" Тараса Мінка.Він зазначив, що дві потужні хвилі заморозків залишили без урожаю більшість власників черешневих, вишневих, абрикосових і персикових садів."Урожай кісточкових культур на Закарпатті та Буковині вибито на 100%, а саме там спеціалізуються на ранніх сортах. На Півдні такі втрати сягають 60%", — пояснив Тарас Мінко.Зазначається, що зараз садівники шукають варіанти, як уникнути банкрутства. Адже значну кількість із них використовували позики, інші способи залучення зовнішніх інвестицій для закладення садів.Аналітики констатували, що певна частина аграріїв взяла гранти на сади, умовою яких є забезпечення робочих місць і виплата податків."Ми пропонуємо Мінагрополітики розробити шляхи розв'язання проблеми — надати державну підтримку для відтерміновування виплат за кредитами, а також внести коригування у грантові умови. Адже навіть після заморозків сади потребують поточних витрат, щоби наступного року був шанс на врожай", — наголосив Тарас Мінко.Нагадаємо, раніше заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук заявляв, що весняні заморозки негативно вплинули на плодово-ягідні дерева. Зокрема, знищено до 80% урожаю абрикосів і персиків.

Зі суботи, 10 травня, Національний банк України пом'якшив валютні обмеження для українців. Також регулятор оголосив про запуск стимулювальної валютної лібералізації.Про це повідомив сайт Національного банку України. Там зазначили, що вирішено пом'якшити низку інших валютних обмежень, зокрема:розширюються можливості фінансування закордонних представництв українських компаній;дозволяється оплата судових зборів за кордоном при розгляді питань з імпортними та експортними контрактами;збільшуються ліміти на розрахунки корпоративними картками за кордоном;дозволяються валютні операції на умовах "форвард";спрощується оплата консульських зборів за кордоном.Також Національний банк України посилив деякі обмеження для точкового закриття схем виведення капіталу та обходу обмежень:банкам заборонили завершувати валютний нагляд за імпортом у разі повернення нерезидентом коштів у гривні з лоро-рахунків банків-нерезидентів;щомісячний картковий ліміт 500 тисяч гривень, який ввели 2024 року на оплату за проживання за кордоном, навчилися обходити, тому ліміт тепер поширюється на інші коди торговця (різні особисті послуги, юридичні послуги, бізнес-послуги, професійні послуги тощо).Валютна лібералізація спрямована на приплив іноземного капіталу в Україну. У Нацбанку пояснили, що її суть полягає у створенні механізму, який заохочуватиме іноземних інвесторів вкладати гроші в українські підприємства в обмін на дозвіл проводити певні валютні операції, що раніше були заборонені.Також вводиться поняття "інвестиційного ліміту", що дорівнюватиме сумі залучених іноземних інвестицій у статутний капітал після 12 травня 2025 року. У межах ліміту компанія отримує право здійснювати певні валютні операції поза загальними обмеженнями:розраховуватися за імпортні товари, поставлені до 23 лютого 2021 року;повертати передоплату нерезиденту за непоставлений товар, сплачений до 23 лютого 2022 року;погашати "старі" зовнішні кредити, одержані до 20 червня 2023 року;фінансувати власні закордонні представництва понад встановлений ліміт.Усі операції мають проводитися через один банк (за вибором підприємства).Як наголошується, зміни не матимуть негативного впливу на валютний ринок України, адже операції здійснюватимуться у межах обсягу залучених з-за кордону коштів у валюті.Нагадаємо, що Національний банк України другий день поспіль підвищує офіційний курс долара. Після вихідних гривня послабиться на три копійки.

Цьогоріч в Україні відкрились майже 82 тисячі фізосіб-підприємців. Майже 120 тисяч підприємців припинили свою діяльність за перші чотири місяці 2025 року.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", на один новостворений бізнес припадає 1,5 закритих.  Закриттів ФОПів побільшало на 44% порівняно з тим самим періодом 2024 року.Загалом цьогоріч закрилось на 37 967 бізнесів більше, ніж відкрилось. Торік ситуація була іншою: за той самий період навпаки відкрилось на 7 166 ФОПів більше, ніж закрилось. "Чверть всіх нових ФОПів займається роздрібною торгівлею: 20 763 підприємці. Ще 7 129 ФОПів обрали ІТ та консалтинг у програмуванні. Замикає трійку оптова торгівля — 6 216 нових підприємців", — зазначили в "Опендатабот".Найбільше бізнесів цьогоріч зареєстрували у Києві — 11,6 тисячі або 14.2%. Друге місце посідає Дніпропетровщина — 7,8 тисячі (9.6%) та Львівщина — 6,1 тисячі (7.6%). Варто зауважити, що у 2025 році жінки ініціюють бізнес активніше за чоловіків: 61% нових ФОПів були зареєстровані саме жінками. Частка чоловіків склала лише 39%.Чому в Україні все частіше закриваються ФОПиОчільник Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зауважив, що сплеск закриттів бізнесів на початку року радше повʼязаний із закриттям неробочих ФОПів, яким з 1 січня відновили обовʼязок сплати ЄСВ."Закривались неробочі ФОП першої та другої групи, адже для них відновилися довоєнні правила сплати ЄСВ. Також був визначений ВЗ від мінімальної зарплати на 2025 рік — це 800 гривень на місяць незалежно від того, здійснюють вони діяльність чи ні. Оскільки такі ФОП не ведуть реальну діяльність, вони ухвалюють рішення про закриття, аби уникнути нарахування податку. Водночас починаючи з березня 2025 року кількість відкритих ФОП (20 029) більша за ті, що закрились (18 477). Так само й у квітні: 21 517 нових — більше, ніж закритих, на 3 899 підприємців", — зазначив Гетманцев.За його словами, зміна кількості ФОПів не характеризує покращення або погіршення економічних процесів в країні, оскільки чинна спрощена система оподаткування широко використовується для мінімізації у сплаті податків або уникнення мобілізації. Прикладом може служити популярна схема використання ФОПів замість найманих працівників.Фахівець з питань економічної та податкової політики Олег Гетман вважає, що такі зміни переважно вплинули на так званих "сплячих фопів" — тобто людей, які не вели активно підприємницьку діяльність, або робили це епізодично. Водночас для бізнесів, які працювали та мали обіг й прибуток, нічого істотно не змінилось."Безумовно, інколи закриваються й активні бізнеси через складнощі роботи у війну. Серед ключових проблем у роботі підприємці найчастіше зазначають падіння споживчого попиту, брак фахової робочої сили, відсутність доступу до дешевого фінансування й, звісно, небезпеку через війну. Для активного бізнесу військовий збір у 800 грн на місяць навряд чи стане суттєвою перешкодою", — додав Гетман.В "Опендатабот" додали, що у перший тиждень травня зафіксовано найбільшу кількість відкриттів ФОПів цьогоріч: 7 014. Загалом 88 388 нових підприємців вже зареєстровано від початку року станом на початок травня.Нагадаємо, в Україні торік кількість фізичних осіб-підприємців з найманими працівниками зросла на дев'ять відсотків. Лідирують у цьому плані Дніпропетровська та Львівська області, а також столиця.

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо наголосив, що не підтримує запропоновану дорожню карту Європейської комісії. Там ідеться про припинення імпорту газу з Російської Федерації.Чергову скандальну заяву Роберта Фіцо цитує видання Dennik N. Словацький посадовець укотре пробує лякати Європу. За його словами, наслідки для Євросоюзу будуть серйознішими, ніж для Росії."Я прошу Європейську комісію п’ять разів відміряти й один раз відрізати", — зазначив він.Фіцо додав, що дорожня карта Європейської комісії в її теперішньому вигляді є неприпустимою для уряду Словаччини.Прем'єр-міністр також зауважив, що не знає, які будуть наслідки розірвання угоди його країни з "Газпромом", термін дії якої спливає 2034 року.Фіцо акцентував, що визнає стратегічну мету скорочення залежності Євросоюзу від інших країн, але побоюється зростання цін на газ. На його думку, наслідки виявляться відчутнішими для Євросоюзу, ніж для Росії.Як відомо, у вівторок Єврокомісія презентувала дорожню карту повного припинення імпорту російського газу до кінця 2027 року, а також мінімізації імпорту російської нафти.Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто розкритикував цей план, заявивши про атаку на суверенітет Угорщини. Угорщина та Словаччина — єдині країни ЄС, які й надалі розраховують на трубопровідні російський газ і нафту як основне джерело.Нагадаємо, що низка держав Європейського Союзу не надають дозволу на проліт літака словацького прем'єр-міністра Роберта Фіцо в Російську Федерацію. Політик планує взяти участь 9 травня у параді в Москві.

Аграрний сектор України дедалі більше потерпає від війни. Це ускладнює фермерам і родинам, що проживають у сільській місцевості, можливість виробляти харчові продукти та зберігати свої засоби до існування.Це констатували аналітики проекту EastFruit, які зазначили, що Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) підготувала дворічний План надзвичайного реагування та раннього відновлення на 2025-2026 роки. Ініціатива спрямована на підтримку понад пів мільйона вразливих людей для відновлення сільськогосподарського виробництва, захисту джерел доходів і зміцнення довгострокової стійкості."Цей план підготовлено в час, коли українські фермери й надалі стикаються з величезними викликами — від замінованих полів і зруйнованої інфраструктури до обмеженого доступу до ринків. Через нього ФАО продовжує підтримувати зусилля України щодо подолання наслідків війни, зокрема, в сільських районах поблизу лінії фронту", — зазначив виконувач обов’язків голови офісу ФАО в Україні Мохаммед Азука.За оцінкою Світового банку, загальні збитки та втрати в аграрному секторі України оцінюються майже у 84 мільярди доларів, і ще додатково в 1,6 мільярда доларів лише в секторі зрошення.Збитки охоплюють руйнування складських приміщень, рибного господарства, систем аквакультури та багаторічних культур, а також вимушене забиття худоби. До цього додаються знищення та викрадення сільськогосподарської техніки й обладнання, а також викрадення засобів виробництва та зібраної продукції.План надзвичайного реагування та раннього відновлення ФАО має на меті допомогти постраждалим фермерам повернутися до виробництва, зменшити залежність від гуманітарної допомоги та сприяти забезпеченню національної продовольчої безпеки.План побудовано на трьох взаємопов’язаних компонентах. Перший компонент — це однорічний етап надзвичайного реагування, головна увага якого зосереджена на наданні сільськогосподарських ресурсів для відновлення та підтримки засобів до існування найбільш вразливих сільських родин і малих фермерів, які постраждали внаслідок війни.Другий компонент передбачає відновлення сільськогосподарських земель, забруднених нерозірваними боєприпасами та вибухонебезпечними залишками війни, особливо в прифронтових областях.Третій компонент охоплює багаторічні заходи з раннього відновлення, спрямовані на підтримку як сільських домогосподарств, так і малих фермерів через надання актуальної інформації, необхідних ресурсів і технічної допомоги для зміцнення їхнього виробничого та підприємницького потенціалу, збільшення обсягів виробництва та покращення доступу до ринків.Для реалізації Плану надзвичайного реагування та раннього відновлення ФАО потребує 150 мільйонів доларів протягом наступних двох років. У тісній співпраці з українською владою ФАО закликає міжнародних партнерів долучитися до відновлення та зміцнення довгострокової стійкості агропродовольчих систем України.Нагадаємо, 26 березня стало відомо, що в Україні фізичні особи-підприємці та юридичні особи можуть виробляти насіння та посадковий матеріал для продажу. Однак робити це потрібно, згідно з нормами чинного законодавства.

Україна уже адаптувалася до сучасних умов і продовжує розвиватися у різних сферах. Зокрема, попри всі труднощі повномасштабної війни, економіка також поступово відновлюється.Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.За його словами, у квітні 2025 року загальний фонд держбюджету отримав надходжень на суму майже 275 мільярда гривень, від початку року — понад 856 мільярда гривень. Шмигаль зауважив, що ці кошти надійшли від сплати:податків;зборів;акцизів;мит.Прем'єр запевнив, що кожна зібрана всередині держави гривня йде на оборону України. Цього року уряд витратить 26% ВВП країни на оборонний та безпековий сектор. "Таким чином усі, хто сплачує податки, роблять внесок у нашу стійкість та наближають справедливий мир. Дякую українцям за працю та відповідальність. Дякую українським бізнесам, які зберігають робочі місця та інвестують в Україну", — підсумував Шмигаль.Зростання економіки: прогноз НБУНБУ дещо погіршив свої оцінки динаміки економічного відновлення. За даними інфляційного звіту (за квітень), очікується, що у 2025 році економіка України зросте на 3,1%. Цьому, зокрема, сприятимуть:збільшення врожаїв;зменшення дефіциту електроенергії, що разом зі значними оборонними замовленнями підтримуватиме промисловість.У 2026–2027 роках зростання реального ВВП пришвидшиться до 3,7–3,9%. Така динаміка передусім відбудеться завдяки збільшенню інвестицій у відбудову, відновленню виробництва та стійкості споживчого попиту. Нагадаємо, на початку 2025 року інфляція в Україні дещо перевищила траєкторію прогнозу та майже досягнула свого піка. Проте уже влітку очікується її розворот у бік зниження.

У Чернівецькій області заморозки найбільше зашкодили абрикосам. Період похолодання збігся з часом цвітіння, тому відбулося вимерзання на 100% — увесь цвіт обсипався.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на власника садів у Дністровському районі Чернівецької області Михайла Телешецького.Він уточнив, що така ж ситуація виникнула й у Вінницькій області, де морози припали на час цвітіння абрикоса.За словами Михайла Телешецького, садівництво залежить від погоди на майже 99%, тому її примхи суттєво впливають на весь процес і корегують урожай."Прогнози врожаю давати ще рано, попередні оцінки можливі наприкінці травня, адже очікується хвиля похолодання", — зазначив він.Садівник додав, що навіть якщо не буде морозів, але температура знизиться до 2-3°С, це вдарить по деревах, які перебуватимуть у стані цвітіння."Тому, можливо, ще певний відсоток зав'язі буде знищено", — підсумував Михайло Телешецький.Він зауважив, що загалом у Чернівецькій області площі під садами майже не змінюються.Водночас, констатував Михайло Телешецький, садівники все масовіше переходять на вирощування кісточкових: персиків, абрикосів, замінюючи ними старі яблуні.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що ніч із 27 на 28 квітня принесла садівникам України значні проблеми. Це була вже третя хвиля весняних заморозків, яка, на відміну від попередніх, зачепила також пізніші та стійкіші до холодів сади, зокрема, яблуневі та грушеві.

У Києві пройшла зустріч у форматі CEO Talks від Diia.City Union. Гостем події став керівник Microsoft в Україні та країнах Балтії Леонід Полупан. Українська ІТ-компанія FAVBET Tech виступила партнером заходу.Захід зібрав представників технологічного сектору, резидентів "Дія.City" та учасників спільноти Diia.City Union. У фокусі розмови — виклики ІТ-індустрії, роль України в глобальному розвитку штучного інтелекту та стратегічні напрями Microsoft на локальному ринку.Леонід Полупан присвятив значну частину обговорення темі впровадження ШІ. За його словами, Україна має всі передумови, аби стати не лише користувачем, а й розробником високотехнологічних рішень у сфері штучного інтелекту. Особливо він відзначив рівень експертизи українських фахівців у сфері кіберзахисту, який, на його думку, є критично важливим у розвитку безпечних AI-продуктів."Цього разу на CEO Talks ми отримали дуже щирий і глибокий діалог про роль ШІ в трансформації індустрії, про локальні виклики та глобальні перспективи. Саме такий обмін досвідом робить нашу спільноту сильнішою. Ми раді підтримувати події, які сприяють зміцненню IT-ком’юніті та обміну досвідом серед лідерів бізнесу. CEO Talks — це важлива ініціатива, що сприяє неформальній комунікації між підприємцями, які сьогодні будують економічну стабільність України", — зазначив CEO FAVBET Tech Артем Скрипник.Серед інших тем, що обговорювалися — адаптація глобальної стратегії Microsoft до українських реалій, підтримка локального ринку в умовах воєнного часу та успішні кейси співпраці з українськими компаніями.Про FAVBET TechFAVBET Tech — українська технологічна компанія, що спеціалізується на розробці інноваційних рішень для індустрії розваг.За підсумками 2024 року компанія увійшла до топ-50 найбільших продуктових IT-компаній України за версією DOU. FAVBET Tech активно розвиває українську технологічну екосистему, є членом IT Ukraine Association, у співпраці з якою стала ініціатором створення першого в Україні AI-комітету. Крім того, компанія входить до п’ятірки найбільших платників податків серед резидентів "Дія.City".

У четвер, 8 травня, Європейський парламент голосуватиме за запровадження пільгового режиму експорту з України сталі та заліза. Це відбудеться після того, як з 6 червня 2025 року завершиться дія загальних автономних торгівельних преференцій для українського експорту, тобто так званого "торгівельного безвізу".Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на проект законодавчої резолюції Європарламенту щодо пропозиції регламенту Європейського парламенту та Ради ЄС, яким призупиняється дія окремих положень регламенту стосовно імпорту української продукції до Європейського Союзу.У проекті законодавчої резолюції Європарламенту, яку поставлять на голосування 8 травня, йдеться про продовження спрощеного режиму імпорту для української сталі та заліза після 5 червня 2025 року."Україна все ще залишається великим експортером заліза та сталі, попри те, що війна призвела до руйнування або окупації багатьох виробничих потужностей. Тому залишається необхідним зберегти призупинення дії регламенту про спільні правила імпорту. Це призупинення є та залишатиметься правовою основою для призупинення поточного захисного заходу ЄС щодо сталевої продукції в межах підтримки з боку ЄС", — йдеться у пояснювальній записці Єврокомісії до проекту документа.У Єврокомісії наголосили, що, для того, щоби забезпечити продовження заходів із лібералізації торгівлі для України після закінчення терміну дії автономних торгівельних преференцій для України 5 червня 2025 року, "необхідно, щоби запропонований регламент набув чинності 6 червня 2025 року". Запровадити преференції для українських заліза та сталі пропонується терміном на три роки.Якщо голосування у Європарламенті виявиться успішним, то законодавчу резолюцію має затвердити Рада ЄС, вона набере чинності після офіційної публікації.Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС, відома як "транспортний безвіз", продовжена до 31 грудня 2025 року. Це рішення стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

Поточний 2025 рік в Україні з погляду вегетації садів буде однозначно інший, ніж попередній. Зокрема, прогнозується більший урожай яблука.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на співвласника фермерського господарства "Макосад" Владислава Макаренка. Це підприємство розташоване в Чернівецькій області."Якщо погодні умови складаються нормальні, то зазвичай рік із поганим урожаєм змінюється роком із надвиробництвом", — зазначив він.За його словами, якщо на сад вплинули стихійні явища, наприклад, мороз, він не лише недоотримує врожай, а й відпочиває без нього."Тобто краще готується до його збільшення наступного року — закладає своєрідну базу", — розповів садівник.За його логікою, якщо 2024 року сади були з нульовим або близьким до нуля плодоношенням, то є всі передумови до того, що 2025 рік буде з надмірним."Звичайно, якщо знову не вплинуть якісь непереборні форс-мажори", — підсумував Владислав Макаренко.Раніше повідомлялося, що в Індію прибула перша партія українських яблук. Такі торгівельні процеси відбуваються в межах спільної роботи посольства України в Індії, Держпродспоживслужби України та Міністерства закордонних справ України.Нагадаємо, що в березні 2025 року Молдова експортувала 18,6 тисячі тонн яблука на загальну суму 13,6 мільйона доларів. Вагому роль у цьому відіграє Україна. Хоча, на думку експертів, до кінця весни ці обсяги суттєво зменшаться.

Гуртові ціни на цибулю на початку нового сезону, а саме у вересні-жовтні 2025 року будуть нижчими. Однак ринок поки що остаточно не сформував єдиної думки стосовно цінового прогнозу на новий сезон.Про це свідчить опитування, яке провела команда EastFruit. Його результати є досить показовими.Більшість опитаних (а саме 29%) вважають, що у вересні-жовтні 2025 року, тобто під час й одразу після збирання, цибулю гуртом в Україні можна буде купити дешевше 20 центів за кілограм, що за нинішнім курсом долара означає дешевше 8,3 гривні за кілограм."Якщо це справді станеться, то можна буде говорити про історично рекордно низьку ціну на цибулю в період збирання й одразу після його завершення, якщо не брати до уваги перший рік ковіду, коли цінова ситуація на ринках була аномальною", — зробили висновок аналітики.Проте друге місце за кількістю голосів посів варіант прогнозу ціни на цибулю в межах від 30 до 40 центів, що є ще одним екстримом. За цей варіант проголосувало 25% опитаних.Якщо цей варіант буде реалізовано, то гуртова ціна на цибулю в Україні під час збирання буде історично найвищою, не враховуючи ще одного нетипового 2022 року, коли російські агресори окупували всі основні регіони вирощування цибулі і її пропозиція на ринку України різко знизилася. Тому потреби місцевого ринку довелося задовольняти шляхом дорогого імпорту.Ціну понад 50 центів прогнозує 19% опитаних, і 40-50 центів — 10%. Найімовірніше за ці варіанти голосували саме виробники.Минулого року середня гуртова ціна на цибулю в Україні у вересні-жовтні становила від дев’яти до десяти гривень за кілограм і залишалася досить стабільною.Перед цим, 2023 року, ціна була в середньому на дві гривні за кілограм нижчою, але в доларах приблизно такою ж, як і 2024 року.Загалом же в період із вересня по жовтень середня ціна на цибулю в Україні зазвичай коливається в межах від 20 до 29 центів за кілограм, якщо не враховувати ковідний рік і перший рік повномасштабного вторгнення російських варварів.До речі, варіант прогнозу ціни на цибулю в межах від 20 до 30 центів за кілограм виявився одним із найменш популярних і набрав лише 18% голосів.Нагадаємо, що українська цибуля вже заявила про себе на міжнародному ринку. 2021 року імпортна цибуля складала лише 2% європейського ринку, але вже 2022-2023 років її частка зросла до 13%. Минулого року теж спостерігався значний попит на українську цибулю.