# бізнес

Українські фізичні особи-підприємці та самозайняті особи, які мобілізувалися або уклали контракт із Силами оборони, отримують право на повне звільнення від сплати податків та подання звітності. При цьому закривати власний бізнес чи припиняти його діяльність не потрібно.Хто має право на звільнення та головні умовиСкористатися механізмом податкового звільнення можуть фізичні особи-підприємці, а також громадяни, які провадять незалежну професійну діяльність. Обов'язкова та ключова умова: статус ФОП чи самозайнятої особи повинен бути офіційно оформлений ще до моменту призову або підписання контракту на військову службу. Спеціальне податкове звільнення поширюється на весь період проходження служби, однак застосовується не раніше ніж з 24 лютого 2022 року.Від яких платежів та звітів звільняються ФОП-військовіУ період перебування в лавах Сил оборони підприємці мають право законно не здійснювати такі дії:нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);перераховувати єдиний податок;сплачувати військовий збір; *вносити єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за себе;подавати будь-яку звітність щодо зазначених вище платежів.Крім того, закон не вимагає від мобілізованого підприємця повністю зупиняти діяльність своєї компанії. Право на пільги зберігається навіть тоді, коли бізнес продовжує приносити дохід коштом найманих працівників чи налагоджених процесів. Сам факт надходження коштів на рахунки ФОП під час служби не позбавляє військового передбачених пільг.Як розраховується пільговий період та як його оформитиПільговий термін розраховують за повними календарними місяцями. Він починає діяти з першого числа місяця, у якому підприємця мобілізували або він підписав контракт, і завершується в останній день місяця, коли військовослужбовця було демобілізовано чи звільнено зі служби.Щоб оформити звільнення від сплати, необхідно звернутися до податкового органу (ДПС) за місцем своєї реєстрації. Якщо у податковій інспекції ще немає відповідних даних, підприємець повинен надати:копію військового квитка або іншого документа, що підтверджує факт призову;копію контракту (у разі добровольного вступу на службу).Такий механізм дозволяє українським захисникам зберегти власний бізнес до повернення в цивільне життя, не витрачаючи сили та ресурси на бюрократичні процеси й паралельну боротьбу з податковим календарем.Нагадаємо, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити добровільний режим пільгового оподаткування для доходів домогосподарств. Документ передбачає можливість легалізації прибутків від разових робіт, сезонних підробітків, продажу власної продукції чи надання дрібних послуг без обов'язкової реєстрації ФОП..

Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка остаточно закріплює національні стандарти "Купина" замість застарілого радянського алгоритму "ГОСТ". Зміни наберуть чинності вже з 1 вересня 2026 року.Про це повідомили в офіційних інформаційних ресурсах Мінцифри."Переходимо на новий державний стандарт кваліфікований електронний підпис КЕП: уряд остаточно схвалив алгоритм "Купина", — йдеться в повідомленні.Тож таким чином в Україні відбудеться повноцінний і остаточний перехід на українську криптографію."Купина" — це сучасний надміцний алгоритм, який захищає електронні підписи від найновіших кіберзагроз і гарантує технологічну незалежність цифрової держави", — наголосили в Мінцифри.У відомстві також пояснили, що це змінює для громадян і бізнесуСтарі КЕП працюють далі. Переживати та терміново бігти перевипускати ключі не потрібно — підписи діятимуть до кінця терміну їхніх сертифікатів.Документи зберігають юридичну силу. Усі раніше підписані файли й угоди повністю чинні.Сервіси розпізнають усі підписи. Системи автоматично перевірятимуть раніше створені документи за старими алгоритмами, а нові операції виконуватимуть за "Купиною".Нові ключі — з максимальним захистом. З 1 вересня всі нові сертифікати КЕП видаватимуть винятково за новим безпечним стандартом."Радимо бізнесу та розробникам діяти проактивно: перевірте в техпідтримці ваших систем, чи підтримує ПЗ стандарт "Купина". Вчасне налаштування програм гарантує стабільну роботу всіх бізнес-процесів без жодних зупинок", — підсумували в Мінцифри.Нагадаємо, в Державній податковій службі України повідомляли, що з 30 липня послуга з реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб, які є платниками податків (ДРФО), й отримання електронної картки платника податків з QR-кодом стала доступною для всіх повнолітніх громадян за кордоном..

В Україні триває збиральна кампанія ранніх зернових і зернобобових культур. Станом на 4 серпня аграрії всіх областей уже обмолотили 4,01 мільйона гектарів.Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України. Там уточнили, що це 34% прогнозованих площ."Зібрано 17,59 мільйона тонн зерна нового врожаю", — йдеться в повідомленні.Зокрема:пшениці — обмолочено 2 736,5 тисячі гектарів (53% площ), зібрано 12,51 мільйона тонн за середньої урожайності 45,7 центнера з гектара;ячменю — 1 015,0 тисячі гектарів (68%), зібрано 4,42 мільйона тонн за урожайності 43,5 центнера з гектара;гороху — 261,7 тисячі гектарів (88%), зібрано 669,5 тисячі тонн за урожайності 25,6 центнера з гектара."За обсягами збору ранніх зернових і зернобобових культур наразі лідирують аграрії Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей", — зауважили у відомстві.Зокрема:Одеська область — 3 593 тисячі тонн із площі 857 тисяч гектарів (пшениці — 2 108,3 тисячі тонн, ячменю — 1 252,2 тисячі тонн, гороху — 232,5 тисячі тонн);Миколаївська область — 2 124,8 тисячі тонн із площі 606,2 тисячі гектарів (пшениці — 1 440,1 тисячі тонн, ячменю — 577,9 тисячі тонн, гороху — 106,8 тисячі тонн);Дніпропетровська область — 1 911 тисяч тонн із площі 475,4 тисячі гектарів (пшениці — 1 421,4 тисячі тонн, ячменю — 455,6 тисячі тонн, гороху — 34 тисяч тонн).Крім того, триває збирання ріпаку. Обмолочено 910,6 тисячі гектарів (68% площ), зібрано 2,39 мільйона тонн.Нагадаємо, наприкінці червня цього року в Державній службі статистики повідомили, що в січні-травні 2026 року в Україні обсяг виробництва сільськогосподарської продукції збільшився на 1,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Однак за підсумками чотирьох місяців зростання складало 1,7%..

Європейська комісія систематизувала інструменти, які допоможуть українським підприємцям знаходити партнерів у країнах ЄС, залучати фінансування, впроваджувати цифрові рішення та розвивати бізнес. До переліку увійшли, зокрема, Enterprise Europe Network, Erasmus for Young Entrepreneurs, цифрові інноваційні хаби та Ukraine Investment Framework.Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.Єврокомісія зібрала доступні для українського бізнесу можливості в інформаційному буклеті Facilitating EU-Ukraine Business Cooperation, який презентували під час стратегічної сесії From Pipeline to Country Roadmap: Mobilising EU Businesses and Member State Institutions for Investments in Ukraine, що відбулася 7 липня у Брюсселі.Документ містить практичний перелік програм та платформ, які можуть допомогти українським компаніям виходити на європейський ринок, знаходити партнерів, залучати інвестиції та підвищувати конкурентоспроможність.Які можливості доступні українському бізнесуОдним із ключових інструментів є Enterprise Europe Network (EEN) — найбільша у світі мережа підтримки малого та середнього бізнесу. Вона об'єднує понад 560 партнерських організацій у більш ніж 55 країнах і близько 3 тисяч бізнес-консультантів. Через EEN українські компанії можуть знаходити партнерів, інтегруватися до європейських ланцюгів постачання та виходити на міжнародні ринки.Для підприємців, які хочуть отримати практичний досвід ведення бізнесу за кордоном, доступна програма Erasmus for Young Entrepreneurs (EYE). Вона передбачає міжнародний обмін підприємницьким досвідом та розвиток професійних контактів. З 2017 року її учасниками стали 674 українські підприємці.Також бізнес може долучитися до Focus Group Ukraine — щомісячних онлайн-зустрічей Європейської комісії за участю представників бізнесу, державних установ і профільних організацій. Там компанії отримують актуальну інформацію щодо співпраці між Україною та ЄС і можуть повідомляти про власні потреби.Для кластерних організацій передбачені European Clusters Alliance (ECA) та European Cluster Collaboration Platform (ECCP). Вони допомагають знаходити міжнародних партнерів, розвивати співпрацю між бізнес-екосистемами та долучатися до спільних європейських проєктів.Окремий напрям підтримки — European Digital Innovation Hubs (EDIHs). Українські малі та середні підприємства можуть отримати через ці центри консультації щодо цифровізації, протестувати сучасні технології, пройти навчання та дізнатися про доступні джерела фінансування інновацій.Ще одним інструментом є Ukraine Investment Framework (UIF) — інвестиційна складова програми Ukraine Facility. Вона спрямована на залучення міжнародних інвестицій для відновлення України та розширення можливостей фінансування українського бізнесу.Як обрати програмуКожен із представлених інструментів має власне призначення:EEN — для пошуку партнерів і виходу на європейські ринки;EYE — для підприємців, які хочуть отримати досвід ведення бізнесу в країнах ЄС;Focus Group Ukraine — для регулярної комунікації з Єврокомісією та отримання актуальної інформації;ECA та ECCP — для кластерних організацій і розвитку міжнародної співпраці;EDIHs — для цифрової трансформації бізнесу та впровадження інновацій;UIF — для компаній, які шукають можливості інвестиційного фінансування та розвитку проєктів.У Мінекономіки зазначають, що зібраний Єврокомісією буклет має допомогти українському бізнесу швидше орієнтуватися в доступних програмах підтримки та ефективніше використовувати можливості співпраці з країнами Європейського Союзу.Додамо, впродовж першого півріччя цього року платники податків, включені до Реєстру великих платників на 2026 рік, перерахували до зведеного бюджету України 579,6 мільярда гривень податків, зборів та інших платежів. Ця сума є критично важливою для фінансування державних потреб, адже вона становить 48,8 % усіх податкових надходжень до бюджету країни.Читайте також: Кредитування бізнесу та населення набирає обертів: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Грузинський нафтопереробний завод "Кулеві" відмовився від російської нафти. Підприємство розпочало переробляти нафту з Казахстану та готується до постачання сировини з Лівії.Про це повідомив сайт компанії Black Sea Petroleum LLC (BSP), яка управляє нафтопереробним заводом "Кулеві". Вона оголосила про початок перероблення нафти казахстанського походження.У повідомленні йдеться про те, що перші обсяги розпочали переробляти на початку липня, а частину сировини, що залишилася, перероблять протягом серпня.За інформацією BSP, наступним етапом стане постачання нафти з Лівії. Компанія повідомила, що, згідно з угодою, яку підписали 3 липня 2026 року з міжнародним трейдером, танкер із лівійською нафтою має прибути до порту Кулеві в період з 20 по 30 серпня."Контракт розрахований до кінця 2027 року та передбачає можливість продовження", — зазначили в грузинській компанії.У BSP заявили, що продовжують виконувати програму диверсифікації постачання сировини та мають намір послідовно скорочувати залежність від російської нафти."BSP продовжуватиме реалізовувати свій план диверсифікації сировини, вести конструктивну взаємодію з Європейською комісією й іншими відповідними органами, а також надавати чіткі та перевірені докази досягнутого прогресу", — йдеться у заяві компанії.У компанії також зауважили, що ще 1 липня оголосили про намір повністю перейти на переробку нафти неросійського походження вже у серпні-вересні 2026 року.Початок перероблення казахстанської сировини й очікуване постачання з Лівії стали першими практичними кроками у реалізації цього плану.Нагадаємо, 25 липня стало відомо, що ЄС покарав грузинський нафтопереробний завод "Кулеві", який переробляв російську нафту. Тепер він потрапив до нового санкційного пакета. Це перший подібний крок щодо великої компанії Грузії..

У понеділок, 3 серпня, український уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це потрібно, щоби запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Мінімальні ціни, встановлені раніше, стали економічно недосяжними для укладання контрактів через здорожчання логістики та падіння внутрішніх закупівельних цін", — пояснив він.За його словами, це рішення допоможе розблокувати виробникам можливість продавати й експортувати свою продукцію."Це один із практичних кроків підтримки наших виробників та експортерів, узгоджених із представниками галузі напередодні", — акцентував очільник українського уряду.Також прем’єр-міністр доручив невідкладно підготувати план розвитку переробки української агропродукції, щоби більше продукції вироблялося та перероблялося саме в Україні."Мінагрополітики моніторить ситуацію в щоденному режимі. У разі змін будемо оперативно ухвалювати необхідні рішення. Готуємо й інші кроки для стабілізації ситуації в агросекторі", — підсумував Сергій Корецький.Раніше він зазначав, що Росія активізувала обстріли цивільного судноплавства та морської логістичної інфраструктури України, намагаючись підірвати економічну стабільність держави. За його словами, агресор цілеспрямовано атакує критичні ланцюги постачання."Росія посилює терор на морі. Атакує судна, які перевозять українську аграрну продукцію та портову інфраструктуру. Це створює серйозні ризики для експорту, цілої галузі й економіки загалом", — заявив прем'єр-міністр.Нагадаємо, сьогодні Сергій Корецький наголосив, що міжнародні домовленості мають якнайшвидше перетворюватися на конкретний результат для нашої держави. Для цього є декілька напрямків, і серед них — основне завдання, яке стосується європейської інтеграції..

Державна податкова служба та Державна прикордонна служба запровадили автоматизований обмін інформацією. Там запевнили, що це не вплине на правила перетину кордону, але має допомогти ефективніше виявляти податкові порушення.Про це повідомила пресслужба Державної податкової служби України (ДПС). Відповідний договір підписали податкова очільниця Леся Карнаух і виконувач обов’язків головиолови Державної прикордонної служби Валерій Вавринюк. Податківці пояснили, що автоматизований доступ до систем забезпечить швидшу роботу відомств. Бо раніше доводилося витрачати чимало часу на листування й окремі запити. Тепер уся інформація — захищена, а вся робота — винятково в межах повноважень двох відомств. "Важливо! Автоматизований доступ — це не про нові перевірки, обмеження чи додаткові повноваження. Правила перетину державного кордону також не змінюються. Але тепер ДПС зможе ще швидше виявляти фіктивні операції, схеми "сірого" імпорту чи експорту, схеми ухилення від оподаткування, точніше виявляти податкове резидентство. По суті, ефективніше протидіятимемо тіньовій економіці", — пояснила Леся Карнаух.Виконувач обов'язків Голови Державної прикордонної служби України Валерій Вавринюк наголосив, що цифровізація міжвідомчої взаємодії є одним із ключових напрямів розвитку інституцій."Автоматизований обмін інформацією дозволить значно скоротити час опрацювання запитів, підвищити ефективність роботи обох служб та забезпечити належний рівень захисту інформації", — зазначив він.Раніше податкова запитувала дані через листи. Прикордонникам доводилося вручну опрацьовувати кожен лист і готувати відповіді. Тепер процес автоматизовано. Працівник ДПС формує запит в електронній формі, а система автоматично формує відповідь за лічені секунди без залучення працівників у ручний процес.Для чого потрібні ці даніІнформація про перетин кордону використовується податковою у сукупності з іншими даними у таких випадках:визначення податкового резидентства: перевірка статусу фізичних осіб (зокрема, перебування в Україні понад 183 дні протягом року) для точного розрахунку податкових зобов'язань і уникнення подвійного оподаткування;запобігання фіктивним операціям: виявлення фактів, коли фінансово-господарські документи чи звітність підприємства підписуються керівником, який на дату підписання фактично перебував за межами України; захищений канал зв'язку: обмін проходить на центральному рівні через Національну систему конфіденційного зв’язку;точкові запити: кожен запит є точковим і формується виключно щодо однієї особи або одного транспортного засобу за наявності чіткої правової підстави;персоналізований доступ: кожен запит підписується Кваліфікованим електронним підписом (КЕП) конкретного посадовця ДПС із накладанням електронної позначки часу;повний аудит: усі дії користувачів фіксуються в електронних журналах аудиту, що повністю виключає несанкціонований чи анонімний перегляд інформації."Така взаємодія жодним чином не змінює правила або тривалість перетину державного кордону", — наголосили податківці.Вони додали, що обмін даними здійснюється винятково в межах внутрішньої аналітичної роботи. Наявність податкових питань чи заборгованості не є підставою для обмеження права виїзду за кордон — таке рішення, як і раніше, ухвалюється виключно судом у порядку, визначеному законом.Нагадаємо, що з 30 липня послуга з реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб, які є платниками податків (ДРФО), й отримання електронної картки платника податків з QR-кодом стала доступною для всіх повнолітніх громадян за кордоном..

Через ризики недотримання термінів від Міністерства цифрової трансформації запуск системи "еАкциз" в Україні можуть знову відтермінувати. До того ж програмне забезпечення ще не повністю готове.Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час інтерв’ю Youtube-каналу "Шелтер"."Ми відчуваємо, що Мінцифри не зможе зробити це 1-го листопада. Безперечно, не будемо підставляти бізнес і бюджет, і, напевно, нам доведеться переносити це все", — зазначив він.За його словами, терміни впровадження системи та її подальшого перенесення на 1 листопада подавало саме Мінцифри. Проте під час зустрічей із представниками бізнесу з’ясувалося, що програмне забезпечення для тестування надано не повністю або воно працює неналежним чином.Гетманцев додав, що нардепи очікують від оновленої команди Мінцифри конкретних пропозицій щодо остаточних термінів запровадження системи.Раніше в Мінцифри зазначали, що спільно з Мін’юстом, Державною податковою службою та Держмитслужбою працюють відповідно до визначених законодавством термінів і мають усі передумови для впровадження функціоналу "еАкцизу" до 1 листопада 2026 року.За інформацією Мінцифри, запланований функціонал охоплюватиме повний життєвий цикл електронної акцизної марки, а також інтеграцію з інформаційними системами відомств і бізнесу через API.З’являлася інформація, що станом на 1 липня 2026 року у системі зареєстровано 434 найбільші гравці ринку, а з 14 липня розпочато бета-тестування сервісів зі сплати акцизного податку, яке триватиме до 11 жовтня 2026 року.Запуск "еАкцизу" мав відбутися раніше, однак наприкінці 2025 року парламент переніс терміни впровадження системи на 10 місяців через неготовність системи та заклики бізнесу.Нагадаємо, 7 липня стало відомо, що на Тернопільщині правоохоронці викрили та ліквідували незаконний тютюновий цех, де здійснювалося виробництво підакцизної продукції. Під час слідчих дій вилучено понад 3,3 тонни тютюнової сировини, а також обладнання..

Атаки Сил оборони України на склади російського маркетплейса Wildberries спричинили збитки на 215-280 мільярдів рублів (за курсом Центробанку РФ близько 2,7-3,5 мільярда доларів).Про це повідомила російська редакція журналу Forbes із посиланням на експертів торгівельної галузі.Зі середини липня 2026 року логістичні центри Wildberries у різних регіонах Росії майже щодня перебувають під ударами українських безпілотників.Перша така атака на склади компанії у підмосковній Електросталі та Котовську Тамбовської області відбулася 18 липня. До 2 серпня повідомлення про удари дронів і евакуації персоналу та товарів надійшли більш ніж із десяти російських областей. За підрахунками Forbes, загинули щонайменше вісім людей, а ще десятки отримали поранення.За попередньою оцінкою експертів із російських профільних агентств, через ураження дронів пошкоджено від 893 тисяч до 1,15 мільйона квадратних метрів приміщень складів. Це близько 17-22% логістичної інфраструктури Wildberries на території Росії."Відновлення цих об'єктів може коштувати ще 62,5-80,8 мільярда рублів (до одного мільярда доларів). При цьому компанія вже частково віновила роботу складів", — ідеться в повідомленні.Засновниця та голова Wildberries Тетяна Кім 22 липня заявляла, що об'єкти компанії застраховані, але страхові пропозиції для великих промислових об'єктів не покривають ризики можливих атак безпілотників. Водночас вона не уточнювала, з якою страховою фірмою співпрацює компанія.Після перших атак на склади Wildberries речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що ситуація "перебуває на контролі уряду". 30 липня російський віцепрем'єр Олександр Новак доручив відповідним службам опрацювати заходи підтримки підприємців, які зазнали втрат через ці удари.Водночас склади компанії Ozon, головного конкурента Wildberries у Росії, поки що не постраждали. Однак котирування цього маркетплейса серед інвесторів у Росії впали на 14%. Це мінімум з грудня 2024 року.Нагадаємо, що в російському Волгограді силовики затримали трьох місцевих мешканців за фільмування та публікацію наслідків атаки українських безпілотників на складський комплекс Wildberries. Затриманих змусили записати вибачення на камеру, залякуючи величезними грошовими штрафами..

У п’ятницю, 31 липня, американський президент Дональд Трамп заявив, що, "згідно з угодою про рідкісноземельні метали", Сполучені Штати Америки можуть "будь-коли взяти в Україні все, що забажають".Про це Дональд Трамп сказав в інтерв’ю для America’s Voice, фрагменти за якого цитує Telegram-канал Clash Report."Україна має дуже багатий та дуже родючий ґрунт щодо рідкісноземельних металів", — зазначив він.При цьому в розмові з журналістом він згадав підписаний між США й Україною контракт, пов'язаний із цими рідкісноземельними металами."Ми можемо зайти туди будь-коли та взяти практично все, що забажаємо. Це досить вигідна угода", — висловив своє трактування угоди американський президент.Як відомо, минулого року Україна підписала зі США угоду, яка передбачає створення Інвестиційного фонду відбудови. Згідно з її положеннями, однією із ключових переваг для нашої країни є механізм фінансування фонду коштом доходів від природних ресурсів України.Тобто уряд передаватиме 50% надходжень від майбутньої монетизації корисних копалин, вуглеводнів, нафти, природного газу та інших видобувних ресурсів до інвестиційного фонду.Крім того, кошти спрямовуватимуться від об'єктів інфраструктури, що пов’язані з природними ресурсами. Йдеться про термінали скрапленого газу та порти. Водночас ці внески не стосуватимуться поточних бюджетних доходів.Також вигодою для України мала стати можливість залучення інвестицій для відбудови країни без прямого продажу активів. Фонд акумулюватиме та реінвестуватиме кошти, отримані від експлуатації ресурсів та діятиме як фінансовий механізм.Нагадаємо, що 5 серпня минулого року тодішня премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко заявляла про запуск трьох українсько-американських проєктів із видобутку корисних копалин у межах угоди про надра за наступні 18 місяців..

Чиновники в російських регіонах побоюються "фінансової спецоперації", в межах якої частину вкладів громадян у банках можуть примусово конвертувати у "військові облігації".Про це повідомило видання The Moscow Times із посиланням на джерела, близькі до урядів декількох суб'єктів Російської Федерації.За чутками, як стверджують співрозмовники медійників, в облігації, які стануть безстроковими або з довгим терміном погашення, можуть конвертувати вклади вище за певний розмір — наприклад, 1,5-2,8 мільйона рублів.Не виключив такий сценарій для поповнення скарбниці країни й один із депутатів Державної думи Росії."Ти дефіцит бюджету бачив? Чим, окрім кишень, його тепер покривати?" — сказав парламентар в анонімному коментарі виданню.Аналітики зауважили, що російський Центробанк неодноразово спростовував чутки про нібито "заморожування" вкладів, що готується, називаючи їх "абсурдом" і "безглуздям".Заборона на зняття депозитів у Росії просто "неможлива", зазначав у листопаді 2025 року заступник голови Центробанку Олексій Заботкін."Це матиме руйнівні наслідки для фінансової системи й економіки", — пояснював тоді він.Хоча заборона вільно витрачати гроші обіцяє економічний параліч, в історії Росії (СРСР) такі прецеденти були: 1947 року, після Другої світової війни, відбулася конфіскаційна грошова реформа, в результаті якої в населення експропріювали понад 90% готівки та 16% вкладів в ощадкасах.Також у 1930-их активи вилучали за допомогою арештів і репресій, а крім того, близько 100 тонн золота вилучили через систему Торгсіна, де продукти продавали за цінами — в рази вищими за державні.Нагадаємо, 16 липня видання Bloomberg писало, що російські мільярдери все масовіше виводять гроші за кордон. Вони побоюються втратити свої активи в країні. Це пов’язано зі серією гучних конфіскацій у Росії..

Мала кількість опадів і тривала спека негативно вплинули на формування врожаю картоплі в Україні. Це може призвести до суттєвого підвищення цін восени.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на директора Інституту картоплярства НААН України Миколу Фурдигу."У більшості регіонів країни під час бутонізації та цвітіння картоплі спостерігався гострий дефіцит вологи", — пояснив він.Це призвело до того, що в інституті, де вирощують близько 60 сортів культури, врожайність наразі відстає приблизно на 30% від показників минулого року.За словами вченого, однією з головних причин стали тривалі періоди аномальної спеки."Коли температура повітря понад п’ять днів поспіль перевищувала +37°C, рослини витрачали більшість вологи на охолодження, а не на формування бульб", — акцентував він.Директор Інституту картоплярства додав, що навіть на зрошуваних ділянках шестиденний температурний стрес призвів до втрати близько семи тонн із гектара врожаю.На його думку, вже наприкінці жовтня або на початку листопада ціни на картоплю можуть зрости приблизно на 30% для продукції, що реалізовуватиметься безпосередньо з поля. Картопля зі сховищ, за прогнозами, подорожчає на 12-15%."Водночас нині на ринку спостерігається протилежна тенденція. Через активне збирання ранньої картоплі та бажання фермерів швидко реалізувати врожай закупівельні ціни тимчасово знизилися до 6,5-7 гривні за кілограм", — підсумував Микола Фурдига.Нагадаємо, що, як засвідчили ключові параметри оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки Національного банку України, очікується прискорення зростання цін наприкінці 2026 року. За прогнозом регулятора, інфляція може сягнути 10%..

У п’ятницю, 31 липня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про започаткування нового професійного свята. Йдеться про запровадження Дня фінансиста.Про це свідчить повідомлення на сайті президента України про підписання Володимиром Зеленським указу №687/2026, яким в Україні офіційно започатковано День фінансистів."Нове професійне свято щорічно відзначатиметься 11 липня", — зазначається в документі.Згідно з текстом указу, День фінансистів встановлено на знак визнання вкладу працівників фінансової галузі у забезпечення стабільної роботи фінансової системи України.Також документ спрямований на підтримку подальшого розвитку професійної діяльності у цій галузі.Ініціатором започаткування нового професійного свята виступило Міністерство фінансів України.Президент підписав указ 31 липня 2026 року. Документ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.Таким чином День фінансистів включено до переліку професійних свят України та відзначатиметься на державному рівні щороку.Нагадаємо, що також резидент Володимир Зеленський раніше затвердив нову пам’ятну дату в календарі військових свят. Відтепер 11 червня в Україні відзначають День Сил безпілотних систем ЗСУ..

Із 30 липня послуга з реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб, які є платниками податків (ДРФО), й отримання електронної картки платника податків з QR-кодом стала доступною для всіх повнолітніх громадян за кордоном.Про це повідомили в Державній податковій службі України (ДПС), яка реалізує проєкт у співпраці з Міністерством закордонних справ (МЗС). Відповідний реліз із посиланням на тимчасову виконувачку обов’язків голови ДПС Лесю Карнаух цитує "Інтерфакс-Україна".У документі зазначається, що в травні цього року запроваджено механізм онлайн-оформлення податкового номера для дітей віком до 18 років, а тепер цей сервіс розширено на всіх повнолітніх українців, які перебувають за кордоном.Подати заяву можна самостійно через електронний кабінет у системі "е-Консул", авторизувавшись за допомогою "Дія.Підпис, КЕП" або BankID.Також варто додати скан-копії документа, що посвідчує особу, та документа про місце проживання або перебування."Після опрацювання заяви сформована електронна картка з QR-кодом надсилається заявнику в систему протягом декількох днів", — ідеться в релізі.Крім того, зберігається можливість особистого подання паперової заяви через закордонну дипломатичну установу України особисто або через представника. У такому разі консульський збір за автоматизовану обробку даних — 40 доларів або 37 євро.За інформацією відомства, за два місяці роботи першого етапу сервісу через "е-Консул" від батьків надійшло понад 2,1 тисячі заяв і оформлено 1 772 електронні картки для дітей.Наразі сервіс покриває реєстрацію в ДРФО за формою №1ДР, а наступним кроком стане запуск онлайн-послуги з внесення змін до реєстру за формою №5ДР.Нагадаємо, наприкінці лютого пресслужба Міністерства закордонних справ інформувала, що деякі українські біженці, які вимушено залишили країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія"..

В Україні з 1 вересня запрацює оновлена грантова програма "Власна справа". Максимальний розмір фінансової підтримки для підприємців збільшать до 2,5 млн грн, а для окремих категорій заявників передбачать бонуси, які дозволять отримати до 50% додаткового фінансування.Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України."Чинна версія програми діє до 1 серпня 2026 року. Оновлена стартує з 1 вересня 2026 року", — зазначили у відомстві.Програма передбачатиме два напрями підтримки. Для тих, хто лише планує започаткувати власну справу, базовий розмір гранту становитиме від 100 тис. до 300 тис. грн, а з урахуванням бонусів — до 500 тис. грн. Для підприємців, які хочуть масштабувати бізнес, базова сума допомоги становитиме від 500 тис. до 1,5 млн грн, а максимальний розмір гранту разом із бонусами сягатиме 2,5 млн грн."Розмір гранту залежить від кількості створених робочих місць, регіону, галузі та категорії заявника", — пояснили у міністерстві.Порівняно з чинною версією програми зміняться й умови участі. Якщо раніше діяли окремі мікрогранти з фіксованими сумами у 200 тис. та 350 тис. грн, то тепер запроваджується єдиний механізм із гнучким визначенням розміру гранту. Також для підприємців, які лише відкривають власну справу, більше не буде обов'язковою вимога щодо створення одного чи двох робочих місць. Для бізнесу, який планує масштабування, достатньо створити одне нове робоче місце.Крім того, оновлена програма передбачає систему бонусів. Додаткові 5% до суми гранту отримають молоді підприємці віком від 18 до 25 років. Ще 20% зможуть отримати ветерани, платники ПДВ, власники патентів на винаходи чи корисні моделі, внутрішньо переміщені особи з досвідом підприємницької діяльності або релоковані підприємства, а також заявники, які створять два нові робочі місця.Бонус у 30% передбачено для бізнесу, який працює або планує працювати у прифронтових регіонах, а також для підприємств, що використовуватимуть кошти на відновлення виробничих потужностей, пошкоджених через російську агресію.Найбільше збільшення — 50% — зможуть отримати підприємці, які реалізовуватимуть проєкти у визначених державою пріоритетних секторах економіки."Заявка подається через портал Дія. Далі — перевірка в уповноваженому банку, оцінювання за бальною системою та, за потреби, співбесіда в центрі зайнятості. Рішення ухвалює Державний центр зайнятості. Грант надається у безготівковій формі. Повторно отримати грант можна після підтвердження виконання попереднього проєкту", — додали у повідомленні.Що передувалоГрантова програма "Власна справа" працює з липня 2022 року. За цей час держава ухвалила понад 34 тисячі рішень про надання мікрогрантів на загальну суму майже девʼять млрд грн. Завдяки програмі в Україні створили понад 60 тисяч нових робочих місць.Додамо, впродовж першого півріччя цього року платники податків, включені до Реєстру великих платників на 2026 рік, перерахували до зведеного бюджету України 579,6 мільярда гривень податків, зборів та інших платежів. Ця сума є критично важливою для фінансування державних потреб, адже вона становить 48,8 % усіх податкових надходжень до бюджету країни.Читайте також: Кредитування бізнесу та населення набирає обертів: у Нацбанку оцінили ситуацію.