# бізнес

Україна експортувала 486 тисяч тонн зернових і зернобобових культур, що на 1,51 мільйона тонн менше, ніж за цей же період минулого року. Такими є показники від початку нового сільськогосподарського сезону.Про це повідомила прес-служба Міністерство аграрної політики та продовольства України.У відомстві зазначили, що найбільше експортовано кукурудзи — 309 тисяч тонн, що на 691 тисячу тонн (69,1%) менше, ніж торік.Там додали, що пшениці відвантажено 172 тисячі тонн — на 560 тисяч тонн (76,5%) менше тогорічного обсягу.Експорт ячменю склав дві тисячі тонн — на 252 тисячі тонн (99,2 %) менше порівняно з тогорічним показником.Натомість на теперішній момент жита українські аграрії наразі не експортували зовсім.У міністерстві також констатували, що експорт борошна складає 1,7 тисячі тонн — на одну тисячу тонн (37,0%) нижче торішнього показника.Раніше міністерство сільського господарства США знизило в липневому прогнозі для України очікування щодо виробництва пшениці 2025-2026 років на один мільйон тонн порівняно з прогнозом у червні – до 22 мільйонів тонн (на 4,35%).Водночас президент Української зернової асоціації Микола Горбачов прогнозує, що 2025-2026 років Україна зможе виростити 83 мільйони тонн зернових і олійних культур, що на 5,5% більше, ніж попереднього року, коли зібрали 78,7 мільйона тонн.Нагадаємо, що від початку відкриття ринку сільськогосподарської землі у липні 2021 року в Україні вартість землі зросла на 60%. Наразі за один гектар в середньому сплачують 60,7 тисячі гривень.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила рішення про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну свіжих огірків та свіжих помідорів. Ідеться про овочі з Туреччини.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, посилаючись на офіційну інформацію, опубліковану в "Урядовому кур’єрі".Йдеться про антидемпінгове мито за ставкою від 20,1% до 26,9%, яке запроваджується на п’ять років."Після ретельного розслідування комісія визнала, що імпорт свіжих огірків і томатів із Туреччини здійснювався за демпінговими цінами", — зазначається в повідомленні.Раніше міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль зауважував, що імпорт свіжих огірків та томатів з Туреччини за демпінговими цінами ставив під загрозу не лише прибутковість українських тепличних господарств, а й саме існування галузі."Це рішення — не проти когось. Це — за справедливу конкуренцію. За те, щоб українські фермери мали рівні умови на ринку, могли інвестувати в розвиток, модернізацію, нові робочі місця", — написав він у соціальних мережах.Скаргу до міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі подали декілька українських компаній. Серед них — ТОВ "Агроконцерн", ПАТ "Зміївська овочева фабрика", ПАТ "Комбінат "Тепличний", ТОВ "Красноградська овочева фабрика" й інші.Комісія ухвалила рішення 7 липня 2025 року. Воно набирає чинності через 10 днів з дати опублікування.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні значно знизилися ціни на помідори. Головна причина — різке збільшення пропозиції продукту на ринку.

Фасад Музею історії Києва прикрашатиме арт-інсталяція ORIGAMI for UKRAINE, створена за сприяння Фонду Андрія Матюхи. Мистецький проект з 5000 птахів з металізованого паперу було створено навесні 2025 року як символ міжнародної підтримки України. За перші місяці експозицію, створену в межах співпраці мерій Брюсселя та Києва побачили понад 20 тисяч відвідувачів музею та десятки тисяч перехожих. Автор інсталяції — бельгійський художник Шарль Кайсін, котрий відомий своєю співпрацею з Hermès, Rolls-Royce, Cartier та Ice-Watch. До створення птахів були залучені вихованці київського Палацу дітей та юнацтва.Проект гучно прозвучав і за межами України. Понад 40 публікацій з’явилися в медіа та соцмережах, з них 10 опубліковано на міжнародних платформах, а матеріали музею зібрали близько 200 тисяч переглядів. Інсталяцію особисто відвідали посол Іспанії, мер Осло, заступник мера Лейпцига та багато інших почесних гостей.На сьогодні зібрано вже понад 55 тисяч євро на медичне обладнання для одного з київських центрів реабілітації. Частину коштів готують до передання. Авто інсталяції Шарль Кайсін повідомив, що кожен може доєднатися до масштабного збору, придбавши пташку за 10 євро. "Ці птахи стали символом партнерства, що переросло в справжню європейську солідарність. ORIGAMI for UKRAINE — приклад культурної ініціативи, що поєднує красу та важливу благодійну мету", — підкреслює засновник фонду Андрій Матюха.

В Україні 1 серпня завершиться перехідний період, під час якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення, пов'язані з використанням касових апаратів (РРО/ПРРО).Про це повідомив прес-центр Державної податкової служби України.У відомстві нагадали, що у 2023 році, після поновлення права органів контролю на повноцінне застосування штрафних санкцій, держава тимчасово зменшила їх розмір до 25 % і 50 % для адаптації бізнесу до нових умов. Уже з 1 серпня 2025 року ці пом’якшення втратять чинність і штрафи за незастосування РРО та невидачу чеків знову стягуватимуться у повному обсязі:100 % — вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні;150 % — вартості при кожному наступному порушенні.Податківці закликають підприємців забезпечити дотримання встановлених правил розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Зокрема:використовувати лише зареєстровані РРО, ПРРО або розрахункові книжки;проводити розрахунки на повну суму вартості товарів або послуг;видавати покупцям відповідні розрахункові документи (у паперовій або електронній формі)."Дотримання вимог законодавства дозволить уникнути фінансових санкцій, забезпечить справедливу конкуренцію та захист прав споживачів", — наголосили в Державній податковій службі України.Варто зауважити, що в Україні протягом останніх кількох місяців фіксується зростання кількість фізичних осіб підприємців. Раніше голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зауважив, що така динаміка абсолютно не впливає на ріст економіки.Нагадаємо, в Україні з 5 липня поновили обов’язкове подання державної статистичної звітності. Це є важливим кроком до євроінтеграції та підвищення прозорості бізнесу.

Американський президент Дональд Трамп заявив, що стосовно Європейського Союзу та Мексики введено 30% мита на імпорт. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн стримано відреагувала на це.Про нові американські тарифи Дональд Трамп повідомив у своїй соціальній мережі Truth Social.За його словами, розпочинаючи з 1 серпня товари, які імпортуються з Євросоюзу та Мексики до Америки, обкладатимуться 30% митом."Наші відносини, на жаль, далекі від взаємності. Розпочинаючи з 1 серпня 2025 року, ми вводимо тариф у розмірі 30% на продукцію ЄС, яка надходить до США", — написав він у листі до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.Дональд Трамп додав, що ця тарифна ставка "набагато менша, ніж потрібно, щоби ліквідувати торговий дефіцит, який ми маємо з ЄС".Він також зауважив, що європейським компаніям не потрібно буде його сплачувати, якщо вони розмістять виробництво у США.До речі, раніше Європейський Союз сподівався досягнути торгівельної угоди зі США.Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн стримано відреагувала на заяву президента США. Вона зазначила, що озвучена Дональдом Трампом тарифна ставка для європейського імпорту буде "бити по підприємцях, споживачах і пацієнтах з обидвох боків Атлантичного океану"."Продовжимо працювати над угодою до 1 серпня. Водночас ми готові відстоювати інтереси ЄС за допомогою пропорційних контрзаходів", — написала президентка Єврокомісії.Своєю чергою, прем’єр-міністр Нідерландів зазначив, що анонсований Трампом крок є неправильним шляхом і пообіцяв політичну підтримку керівництву ЄС.Нагадаємо, вчора оглядач телеканалу Bloomberg TV Грег Салліван повідомив, що Дональд Трамп може оголосити про запровадження нових санкцій проти країни-агресорки Росії вже наступного тижня.

Яблука та груші нового врожаю в Україні подорожчають як мінімум на 10-15% порівняно з попереднім сезоном. Це пов’язано з втратою великої частки врожаю навесні.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на прогноз директора корпорації "Вінницясадвінпром" Сергія Бойчука."На цьому тлі ще гостріше постає питання захисту садівників", — зауважив він.За його словами, є розуміння, що держава зараз має багато насущних викликів, і пріоритети часто зосереджені на першочергових потребах."Однак залишати садівництво віч-на-віч із проблемами — теж не можна", — наголосив аграрій.Він запевнив, що вони зверталися і до страхових компаній, проте, на жаль, поки що вони не готові йти нам назустріч у цьому питанні."Однак ці проблеми є, тож мовчати про них не можна", — акцентував Сергій Бойчук.Він констатував, що збереження садівництва у традиційних регіонах — це більше, ніж ентузіазм окремих господарів."Необхідна системна робота: держава, науковці, фінансові інститути повинні об'єднати зусилля, щоби виробити реальні механізми підтримки, адаптації та розвитку", — підсумував директор корпорації "Вінницясадвінпром".Нагадаємо, на початку травня співвласник фермерського господарства "Макосад" (Чернівецька область) Владислав Макаренко прогнозував, що 2025 рік в Україні з погляду вегетації садів буде однозначно інший, ніж попередній. Зокрема, за його словами, прогнозується більший урожай яблука.

В Україні самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати податків і подання звітності на час служби. Набрали чинності відповідні зміни до Податкового кодексу.Як повідомив прес-центр Державної податкової служби України, йдеться про закон № 4505-ІХ.Відтепер такі громадяни не сплачуватимуть: податок на доходи фізичних осіб;єдиний податок;військовий збір;ЄСВ, якщо ФОП не має найманих працівників.Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.Що робити ФОП, яких мобілізували: якщо інформація про мобілізацію, контракт або демобілізацію вже є в Реєстрі — заяву подавати не потрібно;якщо даних у Реєстрі немає — можна подати заяву й копії стверджувальних документів самостійно до податкової."ДПС послідовно ініціювала розв'язання податкових питань мобілізованих ФОП і ветеранів та створила у територіальних органах робочі групи. Для зручності та можливості отримати консультацію щодо нових норм всі "гарячі лінії" продовжують працювати", — зауважили в прес-центрі.Звільнення від податків: важливі нюансиДПС не буде нараховувати авансові платежі з єдиного податку та військового збору на період мобілізації або дії контракту. Якщо такі суми вже були нараховані — вони підлягають анулюванню. Якщо ФОП було виключено з реєстру платників єдиного податку через несплату податкових зобов’язань під час мобілізації або служби за контрактом — його буде поновлено автоматично.Також мобілізовані ФОПи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, інформація щодо яких наявна в  Реєстрі, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ на весь строк їх військової служби, зокрема і військової служби за контрактом. Якщо ФОП має найманих працівників — він може уповноважити іншу особу виплачувати зарплату працівникам. ЄСВ у такому випадку нараховує уповноважена особа, а сплатити його ФОП може протягом 180 днів після демобілізації (без штрафів)."Звітність з ЄСВ подається ФОП протягом 150 днів після демобілізації, також без штрафів і пені", — зауважили в податковій.Нагадаємо, в Україні 1 серпня завершиться перехідний період, під час якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення, пов'язані з використанням касових апаратів (РРО/ПРРО). Підприємці, які не дотримуватимуться правил, платитимуть більш суми.

Господарський суд Києва зобов'язав Росію заплатити українському акціонерному товариству "Ю АР ДІ Українські Дороги" 83,75 мільйона гривень матеріальних збитків. Керівником компанії, яка втратила завод мінерального порошку та техніки у Херсонській області, є народний депутат України Сергій Лабазюк.Про це свідчить рішення Господарського суду Києва.Компанія "Ю АР ДІ Українські Дороги" звернулася до суду з позовом до Росії в особі міністерства юстиції на суму 374,93 мільйона гривень, врахувавши також 291,18 мільйона гривень упущеної вигоди.Суд вирішив, що компанія 2022 року після початку повномасштабної війни Росії проти України втратила завод мінерального порошку та 33 транспортні засоби, які в основному призначалися для будівництва та ремонту доріг.Йдеться про втрати у Новій Каховці й інших населених пунктах Херсонської області, які тимчасово окуповані Росією. Сума матеріальних збитків — 83,75 мільйона гривень.Вимогу "Ю АР ДІ Українські Дороги" стягнути з Росії 291,18 мільйона гривень упущеної вигоди суд відхилив. Зокрема, йшлося про невиконані державні замовлення щодо будівництва, ремонту доріг, послуги з їх експлуатаційного утримання.Суд зробив висновок, що компанія не змогла це підтвердити доказами, а надані суми є гіпотетичними припущеннями таких збитків, які мають абстрактний характер."Окрім того, позивачем не доведено, що суму за звітами у вигляді упущеної вигоди він насправді міг би отримати, якби не неправомірні дії відповідача", — йдеться в рішенні суду.АТ "Ю АР ДІ Українські Дороги" (раніше називалося "Хмельницьке ШБУ № 56") зареєстроване у Хмельницькому. Бенефіціаром є Сергій Лабазюк.Це народний депутат України VII, VIII та IX скликань, член комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, входить до тимчасової спеціальної парламентської комісії з питань прав захисту інвесторів. Сергій Лабазюк — представник депутатської групи "Партія "За майбутнє".Нагадаємо, що в листопаді 2023 року народний депутат України Сергій Лабазюк отримав підозру від НАБУ у спробі підкупу топ-посадовців у сфері відновлення. Тоді зазначалося, що він є власником аграрного та будівельного бізнесів.

Будівництво тепличного комплексу площею 1,8 гектара для вирощування суниці розпочали в селі Савчине Вінницької області. Проект реалізують за підтримки державної програми "єРобота".Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Там зазначили, що теплицю тунельного типу будують на території фермерського господарства "Флора А.А.".Керівник господарства Андрій Каприця розповів, що на проект отримали сім мільйонів гривень грантових коштів, решту (понад три мільйони гривень) дофінансували коштом власних і кредитних ресурсів."Будемо вирощувати суницю садову. Перші ягоди очікуємо навесні наступного року", — розповів Каприця.У господарстві вже закінчили встановлювати опори, залишилося накрити теплицю плівкою та змонтувати зрошення.Угоду на збут продукції підприємство вже підписало з великими закупівельниками. У майбутньому тут планують розширити площі ще на два гектари та вирощувати овочі."Маємо чіткий план розвитку — спочатку суниця, потім овочі. Тип теплиць дозволяє це реалізувати", — розповів фермер.Програма "єРобота" передбачає компенсацію до 70% вартості проекту. Решту витрат покриває заявник."Грант дозволив закупити обладнання, каркаси та плівку. Інші витрати, зокрема, буріння свердловини, крапельне зрошення — нашим коштом", — розповів Каприця.За інформацією директора департаменту агропромислового розвитку обласної військової адміністрації Олега Сидорова, цьогоріч у Вінницькій області гранти на створення теплиць отримали три господарства. Загалом програмою вже скористались дев’ять фермерських підприємств. Загальна площа збудованих теплиць у регіоні становить понад 13,5 гектара."Це інвестиції не лише в агробізнес, а й у продовольчу безпеку області. Теплиці дозволяють захистити урожай від примх погоди та стабілізувати постачання продукції", — підсумував Сидоров.Нагадаємо, що Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до програми технічної допомоги "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA), яка запроваджена Європейським банком реконструкції та розвитку в партнерстві з ЄС для підтримки важливих процесів відновлення та реформ.

Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до програми технічної допомоги "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA), яка запроваджена Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) у партнерстві з Європейським Союзом для підтримки важливих процесів відновлення та реформ.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit."Офіс відновлення та реформ і команди підтримки відновлення та реформ уже функціонують при Кабінеті міністрів України та шести міністерствах", — констатував міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.За його словами, це сильна професійна підтримка реформ, що вже довела свою ефективність. Відтепер така команда працюватиме і в Міністерстві аграрної політики та продовольства України."Її завдання — надання технічної допомоги в підвищенні спроможності щодо розробки та впровадження пріоритетних стратегій і програми реформ, а також формування політик у пріоритетних сферах", — наголосив міністр.Прес-служба Мінагрополітики додала, що основна діяльність команди полягає у наданні цільової експертної підтримки за напрямами:залучення інвестицій в агросектор;ефективне управління землями та водними ресурсами;розвиток зрошення;сталий розвиток харчового виробництва;сприяння аграрній торгівлі;адаптація до зміни клімату та інше.Європейська команда також підтримуватиме Мінагрополітики в процесі євроінтеграції. Зокрема, шляхом допомоги в підготовці до двосторонніх зустрічей Україна — ЄС у межах угоди про асоціацію та процесу вступу до Євросоюзу."Маємо великі очікування від цього партнерства. Сподіваюся, що до команди долучаться найкращі фахівці аграрної галузі. Тож стежте за оголошеннями про відкриті конкурси — й долучайтеся до змін", — акцентував Віталій Коваль.Програма "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA) реалізується за фінансової підтримки Багатостороннього донорського  фонду стабілізації та сталого розвитку України. Учасниками фонду є Австрія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Латвія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Словенія, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз.Нагадаємо, що в Україні триває робота над створенням національної мережі овочесховищ. В уряді вважають, що це один із кроків до формування моделі агроіндустріальної країни.

В Україні триває робота над створенням національної мережі овочесховищ. Це один із кроків до формування моделі агроіндустріальної країни.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на заяву міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля під час зустрічі з представниками громадського об’єднання лідерів продовольчого ритейлу UFRA.На зустрічі обговорили розвиток сучасної системи овочесховищ — критично важливої інфраструктури для стабільного ринку овочів в Україні."Унаслідок війни втрачено понад 281 тисяча тонн одночасного зберігання. Сьогодні 35% урожаю овочів не доїжджає до споживача — просто через відсутність належних умов зберігання", — наголосив міністр.Віталій Коваль також акцентував, що "овочесховища — це не просто склади". Крім усього іншого вони виконують й інші функції:можливість зберігати врожай та продавати його за найкращою ціною;інструмент для стримування інфляції;підтримка локальних селян;нові робочі місця та податки до бюджету;крок до імпортозаміщення та розвитку експорту продукції з доданою вартістю.За словами міністра, Україна рухається до моделі агроіндустріальної країни, де не сировина, а перероблена продукція формує економічну вартість."Зараз один гектар землі в Україні приносить у середньому 1 000 євро експортної виручки, а, наприклад, у Данії — це 15 000 євро", — констатував Віталій Коваль.Міністр подякував бізнесу за співпрацю, зазначивши, що системне партнерство бізнесу та держави — ключ до продовольчої стабільності України.Нагадаємо, раніше заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов розповідав, що, за попередніми оцінками, приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.

В Україні з 5 липня поновлюється обов’язкове подання державної статистичної звітності. Це є важливим кроком до євроінтеграції та підвищення прозорості бізнесу.Як повідомив прес-центр Державної служби статистики, законодавчі зміни передбачають відновлення обов’язкового подання статистичної звітності респондентами, які підпадають під державне статистичне спостереження. Це означає, що уже завтра — 5 липня 2025 року — це рішення повертає до життя системний збір статистичних даних, без яких неможливо:оцінити реальний стан підприємств;відстежувати ринок праці;розуміти структурні зміни в економіці та суспільстві;ухвалювати ефективні рішення для відновлення та розвитку України."У часи викликів особливо цінними стають точні й актуальні дані. Відновлення звітності — це ключ до об’єктивного бачення ситуації в країні, прийняття зважених рішень та ефективного управління процесами відновлення і розвитку", — про це повідомив голова Держстату Арсен Макарчук.Варто зауважити, що для респондентів, які не мали змоги подавати звітність у період дії воєнного стану, передбачено тримісячний перехідний період — до 5 жовтня 2025 року. У цей час можна без штрафів подати звітність за минулі періоди.Найближчим часом будуть оприлюднені:оновлені інструкції;роз’яснення щодо звітності;технічна підтримка для респондентів.Зміни до пункту 1 закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" були ухвалені Верховною Радою 18 червня та підписані президентом України Володимир Зеленським 3 липня. Зміни набирають чинності 5 липня. Нагадаємо, в Україні протягом останніх кількох місяців фіксується зростання кількість фізичних осіб підприємців. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зауважив, що така динаміка абсолютно не впливає на ріст економіки.

Аграрії дев’яти областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур, намолотивши 865,7 тисячі тонн із площі 331,9 тисячі гектарів проти 188 тисячі тонн із 74 тисячі гектарів тижнем раніше.Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.Там надали такі дані:пшениці — обмолочено 107,4 тисячі гектарів, намолочено — 277,8 тисячі тонн;ячмінь — обмолочено 176,6 тисячі гектарів, намолочено — 501,2 тисячі тонн;горох — обмолочено 47,2 тисячі гектарів намолочено — 83,8 тисячі тонн."Лідер зі збору зернових і зернобобових Одеська область. Загалом жнивують уже дев’ять областей", — розповіли у відомстві.Зокрема:Одеська область — обмолочено 175,8 тисячі гектарів, намолочено — 516,2 тисячі тонн;Миколаївська область — обмолочено 119,7 тисячі гектарів, намолочено — 276,7 тисячі тонн;Дніпропетровська область — обмолочено 17,7 тисячі гектарів, намолочено — 37,2 тисячі тонн.Сільгосптоваровиробники Миколаївської, Одеської, Запорізької та Херсонської областей зібрали вже 71,6 тисячі тонн ріпаку, який обмолочений на площі 46 тисяч гектарів.Для порівняння, станом на 5 липня 2024 року в Україні жнивували аграрії дванадцяти областей, які намолотили 3,7 мільйона тонн нового врожаю із 1 154,3 тисячі гектарів, зокрема, пшениці 1,62 мільйона тонн із 482,2 тисячі гектарів, ячменю 1,56 мільйона тонн із 402,7 тисячі гектарів, гороху — 166,4 тисячі тонн із 82 тисячі гектарів, ріпаку — 285,9 тисячі тонн із 186,9 тисячі гектарів, сої — 0,3 тисячі тонн із 0,2 тисячі гектарів.Нагадаємо, 3 червня цього року міністр аграрної політики Віталій Коваль заявив, що в Україні через заморозки та відносну посуху очікується "складний сезон". За найбільш песимістичними оцінками, цьогоріч врожай зернових може знизитися на 10%.

Уже впродовж тривалого часу українці споживають переважно китайський часник. Українського часнику в нас немає та не буде. І це зовсім не через погоду — в Україні досі критично мала кількість професійних виробників часнику.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, посилаючись на комерційного директора "Ван Дайк Технікс" Андрія Марущака. Його компанія спеціалізується на професійних рішеннях для зберігання овочів і перероблення ягід, фруктів, овочів."Зараз ми запускаємо систему зберігання часнику, який збиратимуть приблизно на початку липня. Часник в Україні всі вирощують озимий", — зазначив він.При цьому аграрій висловив переконання, що українського часнику в Україні немає та не буде найближчим часом."І це зовсім не через погоду — в Україні критично мала кількість професійних "вирощувачів" часнику. Їх можна порахувати на пальцях однієї руки", — розповів Андрій Марущак.Також він додав, що в Україні до цього часу критично мало потужностей для професійного зберігання часнику. Але не це основна проблема."Українці ще довго їстимуть китайський часник, хоча у нас є чимало хороших сортів, але в Україні немає належної кількості насіннєвого матеріалу. Зрештою, і площі є, і фермерів, які бажають вирощувати саме часник, теж удосталь. Однак тут потрібно дуже ретельно до всього підходити", — вважає фахівець.Він констатував, що для часнику потрібна спеціалізована техніка, а вона коштує грошей і підходить тільки для вирощування цієї культури."Так, часник коштує дорожче за картоплю, але варто враховувати, що врожайність картоплі — 40 тонн з гектара, а часнику — приблизно сім тонн", — зауважив експерт.За його словами, вирощувати часник — це насправді дорога справа, розрахована, швидше, на дрібних фермерів, які вирощують його, скажімо, на 20 гектарах."Однак 100 гектарів часнику — це вже космічний масштаб для України", — наголосив Андрій Марущак.Нагадаємо, в січні цього року аналітики зазначали, що в Україні ціни на часник досягли рекордно високих показників. І здешевшання навряд відбудеться, адже немає достатніх запасів продукту.

Уряд виплатив українцям 490 мільйонів гривень у межах програми "Національний кешбек" за купівлю товарів українського виробництва у травні. Це рекордна сума за один місяць від старту програми у вересні 2024 року.Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки. За даними відомства, виплати отримали понад 3,5 мільйона українців. Сума, яку виплатили українцям за травень на 10% більша, ніж у квітні (445 мільйона гривень). Загалом за увесь час дії "Національного кешбеку" українці вже отримали від держави близько 2,9 мільярда гривень виплат.У відомстві нагадали, що отримані за програмою кошти можна витратити до кінця 2025 року на комунальні та інші послуги, книжки та ліки, зареєстровані в програмі — перелік на сайті. Також їх можна спрямувати на благодійність, купити військові облігації або задонатити на ЗСУ.    Як працює програмаКешбек у розмірі 10% нараховується за купівлю споживчих товарів українського виробництва, зареєстрованих у програмі й придбаних у точках продажу, що беруть участь у програмі. Щоб перевірити, чи є кешбек на той чи інший товар, можна скористатися сканером штрихкодів у застосунку "Дія".Як споживачу приєднатися до програми  Подати заявку через сайт чи мобільний застосунок одного з 20 банків, які беруть участь у програмі.  Визначити картки, з яких ви оплачуєте покупки, і надати банку дозвіл на передачу інформації про транзакції за цими картками в магазинах-учасниках програми для нарахування кешбеку. Відкрити фізичну чи віртуальну картку "Національний кешбек", куди зараховуватиметься кешбек за програмою. У застосунку "Дія" в розділі сервіси обрати картку для виплат "Національний кешбек" того банку, в якому ви оформили картку.Нагадаємо, українці, котрі в межах програми "Національний кешбек", накопичили кешбек при купівлі товарів з поміткою "Зроблено в Україні" можуть розрахуватись цими коштами за спожиту електроенергію.