# бізнес

Після активного літнього експорту вершкового масла склади підприємств розпочали заповнюватися, а реалізація продукції всередині країни стає дедалі складнішою. Експортні продажі теж натрапляють на додаткові труднощі.Про це повідомили аналітики видання "ІнфАгро". Вони констатували, що зараз стабільно продавати продукцію можуть переважно ті виробники, які готові йти на суттєве зниження цін."Зазвичай це компанії, яким бракує оборотних коштів. Проте поточний рівень цін є збитковим для більшості виробників, що працюють у сегменті масла разом зі сухим знежиреним молоком або казеїном", — пояснили фахівці.Вони додали, що через подорожчання сировини виробництво стає менш рентабельним: закупівельні ціни на молоко, необхідні для беззбитковості, залишаються недосяжними для більшості підприємств."Наприкінці жовтня спостерігалося помітне здешевлення блокового масла. Водночас виробники фасованої продукції утримують дещо кращі позиції, однак конкуренція на цьому ринку посилюється. Для збільшення продажів компанії вимушені проводити акційні знижки, що негативно впливає на прибутковість", — ідеться в повідомленні.Аналітики зауважили, що ситуація з експортом теж складна. Частина підприємств знижує ціни, щоб утриматися на зовнішніх ринках, зокрема, в Молдові. Попит на українське масло на Кавказі зберігається, однак обсяги реалізації там обмежені.Очікування щодо додаткових можливостей після запровадження нових безмитних квот до ЄС не виправдалися — попит європейських трейдерів супроводжується нижчими ціновими пропозиціями, які не покривають собівартість виробництва."Через збитковість виробництва деякі заводи вже скоротили або тимчасово припинили випуск масла. В результаті обсяги виробництва в жовтні стали нижчими, ніж минулого року, що є першим таким випадком за останній період", — підсумували аналітики.Нагадаємо, що станом на 13 жовтня в Україні спостерігалися цікаві цінові коливання на ринку молочних продуктів. Вони відображали динаміку попиту та пропозиції на популярний товар, а також загальну ситуацію в економіці..

Сербський президент Александар Вучич не висловив заперечень, щоби зброя та боєприпаси, які його країна готова продавати Європі, згодом передавали Україні.Про це Александар Вучич заявив в інтерв’ю німецькому виданню Cicero. Він розповів, що сербські склади "повні боєприпасів", особливо багато країна має мінометних снарядів."І хоча я не хочу ставати тим, хто постачає боєприпаси стороні, що воює, Європі потрібні боєприпаси. Я запропонував нашим друзям у Європі укласти угоду та закупити у нас все, що у нас є. Це стало би феноменальним внеском у європейську безпеку", — наголосив він.Однак медійники наголосили на ймовірності того, що потім ці снаряди можуть опинитись в Україні."Покупці зможуть робити з ними все, що захочуть", — відреагував на таку репліку Вучич.Він акцентував, що Сербії потрібні довгострокові контракти, щоби планувати свої подальші дії."Я завжди казав, що Сербія — нейтральна країна. Але ми абсолютно готові співпрацювати з європейськими арміями", — пояснив свою позицію сербський президент.Він також додав, що наразі чекає відповіді від європейських країн щодо своєї пропозиції.До речі, раніше Служба зовнішньої розвідки Росії скаржилися, що сербські оборонні підприємства всупереч нейтралітету, який задекларував Белград, продовжують постачання боєприпасів Києву. Влітку Москва повторила звинувачення, заявивши про "болючість цієї теми" для Росії та Сербії. Після цього Вучич заявив про призупинення експорту всіх боєприпасів.Нагадаємо, що наприкінці червня в Белграді й інших містах Сербії відбулися масові протести проти політики влади. Тоді Александар Вучич подякував "російським друзям" за попередження про можливість "кольорової революції"..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що для нього не існує "останньої краплі", яка би довела йому, що кремлівський диктатор Володимир Путін не готовий завершити війну в Україні.Про це Дональд Трамп сказав під час спілкування з журналістами на борту літака Air Force One."Тут немає останньої краплі. Іноді їм треба дозволити битися. І вони б'ються та б'ються", — зазначив він.Таким чином президент США відповів на запитання про те, що могло би стати останньою краплею, яка дала би зрозуміти, що Путін не готовий завершувати війну."Це важка війна для Путіна. Він втратив багато солдатів. Може, мільйон. Це багато солдатів. І це важко для України. Важко для них обидвох. Іноді треба дозволити їм битися", — зробив висновок Трамп.Він повторив, що владнав вісім воєн, і думав, що ця буде простішою, ніж деякі з тих, що вже врегульовані.Дональд Трамп також упевнений, що зможе домогтися завершення війни Росії проти України, оскільки Росія хотіла би "робити бізнес" зі США."Я думаю, що ми зможемо це зробити цього, так. Путін дуже хоче вести бізнес зі США, але це спрацювало з Індією, і це спрацювало з Пакистаном, і це спрацювало з 60% цих країн", — додав він.Трамп також зазначив, що тарифні погрози досі допомагали йому врегульовувати війни, на що отримав зауваження журналістки, що це не спрацювало з Путіним."З ним я поводився по-іншому, тому що, з одного боку, у нас не так багато бізнесу з Росією, розумієте? Він не з тих, хто купує у нас багато через дурість. А я думаю, що він хотів би бути таким. Я думаю, що він хоче прийти та хоче торгувати з нами, хоче заробити багато грошей для Росії, я думаю, що це чудово. Це те, що мені подобається", — заявив американський президент.Нагадаємо, Дональд Трамп також зазначив, що наразі не розглядає надання крилатих ракет Tomahawk Україні. Також він розповів, як зупинив вісім воєн у світі та чому цей метод не діє проти Росії..

Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових 2025 року до 61,5 мільйона тонн з 57,9 мільйона тонн у липневому звіті. Натомість знижено оцінку врожаю олійних до 19,3 мільйона тонн з 21 мільйона тонн.Відповідні дані опубліковано на сайті Національного банку України."За припущеннями НБУ, 2026-2027 років обсяги врожаїв зернових і зернобобових зростатимуть завдяки подальшому підвищенню продуктивності агросектору та збільшенню посівів кукурудзи й інших зернових культур у регіонах з нижчим впливом кліматичних змін", — йдеться у документі.У Нацбанку додали, що врожай олійних культур, посіви яких зосереджені в південних регіонах, стане нижчим через негативний вплив кліматичних змін, посилений довгостроковими наслідками руйнування Каховської ГЕС для зрошувальних систем регіону."Зберігатиметься й вплив безпекової ситуації в прифронтових регіонах Півдня, що погіршує умови для проведення посівної кампанії під урожай 2026 року та сповільнює темпи розмінування земель", — ідеться у звіті.Тож Нацбанк України покращив прогноз урожаю зернових на 2026 рік з 59,6 мільйона тонн до 62,9 мільйона тонн, на 2027 рік — зі 60,4 мільйона тонн до 63,5 мільйона тонн.Водночас очікування врожаю олійних зменшені наступного року до 21,4 мільйона тонн з 22 мільйонів тонн, на 2027 рік — до 22,2 мільйона тонн з 22,8 мільйона тонн."Проте НБУ очікує збереження від’ємного внеску галузі тваринництва в додану вартість сільського господарства через подальше скорочення поголів’я (за винятком птахівництва)", — зазначається також у звіті.Раніше Держстат інформував, що обсяги врожаю ранніх культур (пшениця, ячмінь, ріпак, зернобобові) станом на 1 жовтня 2025 року сягнули 32,6 мільйона тонн, тоді як за результатами жнив 2024 року — 31,9 мільйона тонн (+2,1%).Цьогорічне зростання забезпечене насамперед унаслідок вищого врожаю пшениці (+3,9%) та зернобобових культур (+35%), тоді як врожай ячменю практично сягнув рівня минулого року (-0,6%), а врожай ріпаку на 10,7% нижчий від торішнього.Нагадаємо, вчора аналітики констант ували, що в деяких районах Херсонської області фермери розпочали частково відмовлятися від посіву соняшнику та переходити на інші технічні культури, наприклад, льон. Також замість зернових вирощують овочі та баштанні..

Цього року іноземні інвестиції в українських виробників дронів та інші оборонні технології значно зросли. Додаткові фінансові ресурси дають можливість українським компаніям конкурувати на закордонних ринках із західними компаніями.Таку інформацію оприлюднило видання The Wall Street Journal. Медійники констатували, що західні інвестори тепер вважають українських виробників дронів менш ризикованими після того, як багато компаній за декілька років отримали дохід і забезпечили собі клієнтів за межами своєї країни.Зокрема, американський фонд Ondas Capital нещодавно заявив, що планує інвестувати щонайменше 150 мільйонів доларів у перевірені в боях технології, переважно в Україні.До того ж чотири європейські венчурні компанії заявили на вересневій конференції з оборонних технологій в Україні, що планують інвестувати загалом 100 мільйонів доларів."У вересні київська компанія Swarmer залучила 15 мільйонів доларів у межах раунду фінансування, в якому брали участь американські інвестори. За заявою стартапу, це найбільша інвестиція в український оборонний бізнес від початку війни", — йдеться в статті видання.Водночас, наголосили журналісти, більша частина коштів, що надійшли в Україну, є європейською. Почасти це пов'язано з тим, що стартапи занадто малі для гігантських американських фондів.У липні німецька Quantum Systems погодилася придбати 10% акцій Frontline, київського виробника дронів, і заявила, що допоможе наростити виробництво в Україні. Умови угоди не розголошуються."Один із ключових аргументів на користь купівлі: за ціною 3 000 доларів за штуку, її флагманський дрон коштує менш ніж шосту частину ціни того, що компанія вважає своїм найближчим західним конкурентом", — акцентували аналітики видання.Однак аналітики стверджують, що інвестиції в українські дрони також пов'язані з ризиками — у країні існує загроза корупції, ринок безпілотників перенасичений, а просте відвідування з метою пошуку угод є трудомістким і потенційно небезпечним.За даними торгової організації Ukrainian Council of Gunsmiths, в Україні вже налічується понад 300 виробників дронів. Ще сотні з'являються в Європі та США. І керівники галузі прогнозують перебудову ринку після закінчення війни.Нагадаємо, 21 жовтня стало відомо, що українська компанія Bullet і американська AIRO Group Holdings, Inc. підписали лист про наміри створити спільне підприємство для виробництва високошвидкісних дронів-перехоплювачів, які зможуть протистояти російським ударним безпілотникам типу "Шахед"..

У деяких районах Херсонської області фермери розпочали частково відмовлятися від посіву соняшнику та переходити на інші технічні культури, наприклад, льон. Також замість зернових вирощують овочі та баштанні.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на директора департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитра Юнусова.Він констатував, що на Херсонщині 2025 року фіксують аномальну спеку та відсутність опадів, у результаті чого повністю знищено врожай на 100 тисячах гектарів."Наші аграрії надають перевагу овочам, оскільки на невеликій площі можна заробити більше коштів, саме саджаючи овочі", — зазначив чиновник.Він пояснив, що для овочів обов’язково необхідне зрошення. Завдання першочергове — це відновити якнайбільше площ зрошення."Зараз ми можемо це робити на Інгулецькій зрошувальній системі. Ми відновили доступ до 3 000 гектарів 2024 року, вже понад 1 000 гектарів 2025 року відновили та плануємо збільшувати площі зрошення на декілька тисяч наступного року", — поінформував Юнусов.Найбільше посівів зернових і технічних культур втрачено в територіально найближчому до знищеного Каховського водосховища Бериславському районі."Без відновлення Каховського водосховища ми перетворюємося дійсно на пустелю. Я вважаю, що альтернативи відновленню Каховського водосховища не існує", — наголосив директор департаменту Херсонської ОВА.Він додав, що зараз це видно за Інгулецькою зрошувальною системою, яка має свої особливості."Вона бере воду з Інгульця, але вона дуже солена й іншої якості, ніж дніпровська. Й наші аграрії цією водою не можуть поливати деякі культури, яким необхідно більше води, оскільки від цього будуть засолюватися землі", — пояснив Дмитро Юнусов.Нагадаємо, що цього року на Херсонщині подвоїли площі під овочами та баштанними. Розмінування полів і часткове відновлення зрошення на правобережжі області сприяли збільшенню посівних площ..

Індійський нафтопереробний завод Indian Oil Corp придбав російську нафту для перероблення з доставленням у грудні. В Індії заявили, що придбали нафту не в підсанкційних компаній "Роснефть" та "Лукойл".Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters. Журналісти з’ясували, що нафтопереробний завод Indian Oil Corp раніше скасував сім або вісім партій російської нафти після оголошення останніх санкцій США, оскільки він отримував їх від дочірніх компаній, які перебувають під санкціями.Після того завод закупив 3,5 мільйона барелів нафти з Росії. Хто саме постачатиме нафту до індійського нафтопереробного заводу — невідомо.Але джерела в уряді Індії запевняють, що ці компанії не підпадають під санкції США.Керівник фінансового відділу Indian Oil Corp Анудж Джайн заявив, що його компанія продовжуватиме купувати російську нафту, якщо ціни на барелі відповідатимуть санкціям.Індія змогла закупити нафту зі знижкою після того, як Китай відмовився від імпорту російської нафти через санкції США.Як відомо, 15 жовтня Велика Британія розширила санкційний список щодо Російської Федерації, до якого, зокрема, внесли дві найбільші російські нафтові компанії — "Роснефть" і "Лукойл".Пізніше, 22 жовтня, Міністерство фінансів США також оголосило про санкції проти "Роснефти", "Лукойла" та їхніх дочірніх фірм. Список налічує понад 34 компанії.Таке рішення ухвалили "у зв'язку з відсутністю серйозної прихильності Росії до мирного процесу з метою припинення війни в Україні".Нагадаємо, що санкції США проти російського виробника нафти "Роснефть" відродили в Німеччині дискусії щодо націоналізації бізнесу компанії, зокрема нафтопереробного заводу, від якого Берлін залежить у виробництві більшої частини палива..

Коли я думаю про сучасний український ринок нерухомості, то перше слово, яке спадає на думку, — стійкість. Війна змінила логіку девелоперів, запити покупців і навіть саме поняття "якісного житла". Якщо раніше орієнтиром був бізнес-клас, то тепер у центрі попиту — комфорт-клас. Це не про розкіш, а про гідність, безпеку та здоровий прагматизм. Ми разом переписуємо стандарти майбутнього українського житла.Комфорт-клас замість розкоші2025 рік виявився для ринку нерухомості не легшим за попередній. Найбільше втрат зазнав сегмент преміум-класу — очікування завершення війни не виправдалися, і хоча інтерес до елітного житла є, він слабо конвертується в угоди. Водночас комфорт-клас демонструє стабільність і навіть зростання, адже попит на житло залишається високим.Міграційні процеси, спричинені війною, чітко змінили структуру попиту. Люди, які купують житло за державними програмами "єОселя" чи "єВідновлення", обирають не "економ", а "комфорт" або "комфорт+". На первинному ринку економ-клас фактично зник — покупці надають перевагу якісним плануванням, енергоефективності та безпеці.Сьогоднішній покупець прагне купувати не "дешево", а "гідно" та "надійно": зручне розташування, укриття, сучасні матеріали, благоустрій. Це люди, які переїхали до Києва чи його передмість, інтегрувалися, знайшли роботу й планують залишитися. Така ж тенденція спостерігається у західних регіонах: Львів, Івано-Франківськ, Ужгород, де попит на нове житло постійно зростає. У цих містах ціна квадратного метра в бізнес-класі вже сягнула 4-6 тисяч доларів.Популярність бізнес-класу завжди варіативна і дуже залежна від того, що відбувається. Так, на Західній Україні багато бізнес-класу, проекти між собою активно конкурують фасадами, концепцією тощо. Імовірно, там попит досяг своєї стелі, адже не стільки багатих людей туди переїде.Бізнес-сегмент у центральних регіонах, особливо в Києві, натомість майже завмер. Заможні українці, які становили його основу, частково виїхали або вивели капітали за кордон. Багато хто не готовий інвестувати через ризики пошкодження чи низьку прибутковість від оренди. Проте життя поступово повертається до тих комплексів, які не зупинили будівництво під час війни.Отже, комфорт-клас остаточно закріпився як головний драйвер українського ринку нерухомості. Це новий стандарт — і він не про розкіш, а про впевненість, якість і довіру до майбутнього.Географія змін: Захід росте, Схід тримаєтьсяРинок нерухомості в Україні сьогодні — це дзеркало воєнної географії. Найдешевше житло — у прифронтових областях: Сумській, Харківській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській. Там попит мінімальний, а ризики — максимальні.Натомість справжній будівельний бум спостерігається на Заході країни — у Львівській, Івано-Франківській та особливо Закарпатській областях. Тут купують як місцеві, так і кияни, розглядаючи житло як "план Б" — на випадок нових загроз. Захід став не лише прихистком, а й інвестиційним магнітом: попит на оренду високий, а нові комплекси зводять у рекордні строки.Ринок відчуває другу хвилю внутрішньої міграції. Люди знову виїжджають із прифронтових регіонів — Харківщини, Сумщини, Херсонщини. І хоч за цим стоїть біль, попит на безпечніше житло лише зростає.У Києві ж — інша проблема: нестача законних ділянок під забудову. Без стратегічного плану розвитку міста нові проекти частіше стартують у приміській агломерації, ніж у самому Києві.Водночас ринок поступово оживає навіть там, де здавалось, не буде руху. У Дніпрі, Запоріжжі, Одесі — будівництво триває, хоч і повільно. Українські забудовники не здаються, а покупці продовжують вірити в майбутнє. Бо, попри все — ми будуємо далі. І це — найсильніший прояв нашої стійкості.Технології безпеки та довіриРинок нерухомості в Україні змінюється не лише через попит. Будівництво — це бізнес, і він також реагує на ризики, на законодавчі зміни, нові норми безпеки. Згідно з оновленими ДБН, кожен новий будинок має містити приміщення подвійного призначення — укриття. І ми будуємо укриття. Попри складнощі, саме такі стандарти формують нову якість житла. Це мають виконувати всі забудовники у нових проектах, а їх, на жаль, запускається небагато. На ринку фіксується спад активності — із п’яти проектів стартує лише один, тож дефіцит нового житла неминучий. Але ті комплекси, що все ж зводяться, відповідають сучасним вимогам безпеки та комфорту.Війна стала справжнім тестом для технологій. Монолітно-каркасні конструкції довели свою надійність: навіть після влучань будинки залишаються стояти, захищаючи життя мешканців. Тож покупці дедалі частіше надають перевагу їм, уникаючи панельних і цегляних споруд. Ще один приклад — високі панорамні краєвиди: як і раніше, покупці цінують їх, але, зважаючи на енергоефективність і енергоощадність, у нових будинках вікна проектуються меншими.Окрім укриттів, забудовники впроваджують системи пожежогасіння, додаткові евакуаційні виходи, контролюють якість матеріалів і конструкцій. Це не просто вимога закону — це усвідомлення спільної відповідальності за безпеку людей.Українські девелопери працюють у надскладних умовах, але філософія нових проектів залишається незмінною: створювати житло, яке не лише комфортне, а й здатне захистити. Бо навіть у час війни ми будуємо — і будуємо з вірою в життя.Враховуючи реалії війни, ми дотримуємося філософії, що не треба жорстко закривати території. Тому ми знайшли рішення, яке б задовольнило усіх — це регульоване відкриття/закриття дверей укриття під час оголошення/скасування повітряних тривог.Інвестиції в житло: як не помилитисяПопри війну, інтерес до інвестицій у нерухомість поступово зростає. Люди шукають способи зберегти капітал і водночас забезпечити собі "план Б". Проте нині грати "наосліп" — ризиковано. Тому ось п’ять практичних порад, як інвестувати у житло в Україні обдумано.Порада 1. Обирайте перевіреного забудовникаПісля 2022 року довіра будується на діях: ті, хто не зупиняв будівництво під час війни, сьогодні мають найбільшу підтримку покупців. Якщо девелопер здає нові будинки — це головний сигнал надійності. Саме таким компаніям нині довіряють навіть інвестиції "на котловані".Порада 2. Старт продажів — найвигідніший моментНа ранніх етапах вартість квадратного метра найнижча. Якщо ви готові почекати, це шанс заощадити. Але лише за умови, що компанія має завершені об’єкти в портфоліо. Якщо ж забудовник новий — краще вкладати на фінальній стадії, навіть дорожче, але без ризику.Порада 3. Розумійте мету інвестиціїЯкщо купуєте для життя — орієнтуйтеся на локацію, безпеку, укриття, інфраструктуру. Якщо інвестуєте для заробітку — зважайте, що прибуток від різниці між котлованом і здачею нині менший через подорожчання матеріалів і робіт. Альтернатива — оренда. Сьогодні орендні ставки зростають, особливо у великих містах і західних регіонах.Порада 4. Оцінюйте реалії ринкуЦіни на житло й надалі зростатимуть, бо нових проектів мало, земельні ділянки дефіцитні, а державне фінансування — обмежене. Тож навіть у складних умовах інвестиція в житло залишається більш стабільною, ніж багато інших активів.Порада 5. Розгляньте альтернативиДля тих, хто хоче короткі та швидкоокупні вкладення, цікавими стали мобільні будиночки чи готельчики під Києвом або біля великих міст. Вхідний поріг невеликий — ти купив будиночок собі за 20 тисяч доларів або став одним із партнерів проекту й отримуєш дохід уже через 2-3 місяці. Цей тренд глемпінгів й невеличких будиночків наростає. I люди, які хочуть інвестувати й готові інвестувати невеличкими слотами, невеликими короткими інвестиціями, теж є.Український ринок нерухомості пройшов жорсткий тест війною, але вистояв і далі розвиватиметься. Прогнозуючи розвиток подій на найближчий час, я думаю, що бізнес-клас у доларах більш-менш заморозиться. Кілька проектів, які виходять на ринок — і це гарний знак. Середня ціна буде 3-3,5-4 тисячі доларів за квадратний метр залежно від об’єкта. Ця ціна виправдовує витрати на проекти такого рівня. Комфорт-клас — зростатиме однозначно на 15–20% через попит і собівартість, а також очікуване зменшення пропозицій у майбутньому. Економ-клас поступово втрачає свої позиції, проте попит усе ще зберігається — переважно завдяки соціальним і грантовим програмам, що впливатиме на вартість..

Тривалий період стагнації в сегменті моркви, який спостерігали на українському ринку з початку осені, замінило підвищення відпускних цін на ці коренеплоди.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. За даними щоденного моніторингу, лише з початку тижня морква на українському ринку подорожчала в середньому на 12%."Зараз виробники готові відвантажувати цю продукцію по 7-13 гривні за кілограм (0,17-0,31 долара за кілограм) залежно від якості й обсягів партій овочів, що пропонуються", — йдеться в повідомленні.За словами ключових гравців ринку, зростанню цін на моркву сприяє помітне підвищення торгівельної активності в цьому сегменті."Водночас більшість господарств призупинили продаж коренеплодів високої якості в очікуванні ще більшого зростання цін і заклали основний обсяг врожаю на зберігання", — зауважили експерти.Вони додали, що до реалізації аграрії пропонують лише надлишки, внаслідок чого пропозиція цих коренеплодів на ринку дещо скоротилася."Але, попри подорожчання, зараз морква в Україні пропонується до продажу в середньому на 54% дешевше, ніж за аналогічний період минулого року", — наголосили аналітики.При цьому учасники ринку не виключають, що тенденція зростання цін може бути тимчасовим явищем."Подальше подорожчання може мотивувати фермерів розпочати розпродаж моркви зі сховищ, що призведе до збільшення постачання та, як наслідок, до зниження цін", — припустили експерти.Нагадаємо, декілька днів тому повідомлялося, що в українських магазинах помітно зросли ціни на тепличні овочі. Йшлося про огірки, помідори, зелену цибулю та броколі, тоді як картопля, капуста та сезонні дині подешевшали..

Український уряд розширив наймасовішу грантову програму "Власна справа". Із 2026 року розмір грантів суттєво зросте.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, очікується, що з наступного року розмір виплат (грантів) становитиме: без створення робочих місць — до 100 тисяч гривень;за одне робоче місце — до 200 тисяч гривень;за два робочих місця — до 350 тисяч гривень.До того ж молодь віком від 18 до 25 років зможе отримати до 200 тисяч гривень на старт бізнесу, а підприємці, які успішно реалізували попередній грант, матимуть змогу претендувати на додатковий мікрогрант. Також уряд розширює підтримку для ветеранів і їхніх родин. Гранти зможуть отримувати також батьки та дорослі діти. А сім’ї загиблих Захисників — до одного мільйона гривень за умови створення нових робочих місць.Грантова програма "Власна справа" — це складова підтримки українських виробників "Зроблено в Україні". Вона вже допомогла понад 32 тисячам українців відкрити бізнес, створити 46 тисяч робочих місць і залучити понад п'ять мільярдів гривень в економіку. Нагадаємо, 21 липня в Україні запустили програму грантів на професійне навчання "Власна справа: простір для розвитку". Мета — підтримати професійний розвиток молоді, яка веде власну підприємницьку діяльність під час війни..

У понеділок, 27 жовтня, російська нафтова компанія "Лукойл" офіційно заявила про намір продати міжнародні активи. Це сталося після того, як проти неї та її дочірніх підприємств запровадили санкції з боку Сполучених Штатів Америки й інших держав.Про це свідчить заява, опублікована на сайті російської нафтової компанії "Лукойл"."У зв'язку із запровадженням обмежувальних заходів проти компанії та її дочірніх підприємств деякими державами компанія оголошує про свій намір продати свої міжнародні активи", — йдеться в документі.У "Лукойлі" наголосили, що розгляд пропозицій від потенційних покупців уже розпочався.У компанії також додали, що продаж відбуватиметься в межах ліцензії, виданої управлінням з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США.За необхідності "Лукойл" планує звернутися щодо продовження дії ліцензії, аби забезпечити безперебійну роботу міжнародних активів до завершення угод.Як відомо, президент США Дональд Трамп очікує повної відмови Європи від російської нафти та газу. Нещодавно він запровадив санкції проти компаній "Роснєфть" і "Лукойл".Нагадаємо, що угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан планує зустрітися з американським президентом Дональдом Трампом. Він планує переконати лідера США в "необхідності" постачань російської нафти до Угорщини.Аналітики звернули увагу на такий момент: Будапешт намагається переконати Вашингтон, що через відсутність виходу до моря Угорщина не може відмовитися від постачань російської нафти.Хоча, як стверджують експерти, є цілком нормальний альтернативний нафтопровід через Хорватію, що з'єднує країну з Адріатичним морем.Раніше посол США при НАТО Метью Вітакер дорікнув Угорщині, що та, на відміну від своїх країн-сусідок, не розробила запасного плану на випадок, якщо постачання російської нафти та газу припиняться. Він додав, що в процесі можливої відмови від нафти та газу Росії Угорщині готові допомогти США..

Сезон лохини цього року в Україні розпочинався з ціни 300-450 гривень за кілограм, а завершився на 200-270 гривень за кілограм, у розпал продажів — 100-150 гривень за кілограм. Це майже вдвічі більше, ніж торік.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на інформаційно-аналітичну агенцію "АПК-Інформ".Експерти зазначили, що навіть така ціна влаштовує не всіх виробників, які виробляють доволі якісну продукцію."Усі скаржаться на подорожчання ресурсів для виробництва, зокрема, робочої сили, вихід на ринок великих обсягів неякісної лохини, яка не дає ціні зростати, та подальше зниження кількості споживачів через війну", — зазначили аналітики.Також вони додають до переліку проблемних моментів імпорт лохини, який стримував ціну.На думку засновниці компанії "Фруктовий сад" Анни Домбровської, найімовірніше, ціною залишилися незадоволені виробники із Закарпаття, які зазвичай виходять на ринок першими, а цього сезону їхній вихід через погоду збігся з Київщиною, і вони, звісно, втратили."Для них ціна насправді була низькою, але ми отримали непоганий врожай на відкритому ґрунті, і для нас 130 гривень за кілограм у пік сезону, що є дуже гарною ціною", — сказала вона.Засновниця агрокомпанії констатувала, що, крім того, була низка й інших регіонів, які дуже постраждали від погоди, зокрема, граду."Тому цього сезону вирощування лохини у відкритому ґрунті було більше схоже на лотерею", — підсумувала Анна Домбровська.Нагадаємо, раніше фахівці розповідали, що минулого року українські фермери експортували в Європу набагато більше лохини, ніж попередніми сезонами. Це відбувалося, попри не зовсім сприятливі для цього погодні умови..

Обмежена пропозиція тепличних помідорів на українському ринку дозволяє місцевим комбінатам активно підвищувати ціни на цю продукцію.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що зростання цін на ці овочі в Україні триває вже третій тиждень поспіль.За інформацією щоденного моніторингу проекту, на теперішній момент українські тепличні комбінати пропонують до продажу томати по 80-90 гривень за кілограм (1,91-2,15 долара за кілограм), що в середньому на 14% дорожче, ніж наприкінці минулого тижня.Як зазначили гравці ринку, постачання тепличних томатів із місцевих комбінатів зараз доволі малооб'ємні та нестабільні.Зокрема, низка господарств уже заявила про завершення реалізації продукції поточного обороту. В інших же стаціонарних теплицях дозрівання культур сильно сповільнилося через похолодання, а постачання з парникових теплиць зовсім припинилося."Компенсувати брак пропозиції місцевих тепличних овочів імпортною продукцією теж поки що не вдається", — наголосили експерти.До речі, внаслідок подорожчання ціни на тепличні помідори в Україні вже в середньому на 22% вищі, ніж наприкінці жовтня 2024 року.При цьому виробники мають намір і надалі підвищувати ціни в цьому сегменті за умови збереження нинішніх темпів збуту, пояснюючи своє рішення обмеженою пропозицією продукції з місцевих комбінатів.Нагадаємо, раніше експерти констатували, що в більшості стаціонарних тепличних комбінатах дозрівання овочів сильно сповільнилося через похолодання в Україні, а постачання цієї продукції з парникових теплиць припинилося взагалі..

17 жовтня 2025 року, в Києві, в бізнес-центрі IQ відбулася одна з найбільш очікуваних дискусій осені — Бізнес-батл "БізнесVS Психологія", організований психологічним простором Power Mental Health. Захід зібрав провідних CEO, власників бізнесу, HR-директорів та психологів, щоб у форматі живих дискусій знайти точки перетину між ефективністю та людяністю в сучасних компаніях. Понад 200 учасників офлайн+онлайн.Бізнес-форум відійшов від традиційного формату конференцій, перетворившись на теплу атмосферу діалогу та пошуку спільних рішень. Спікери не просто презентували доповіді, а вступали в дискусії, обговорюючи реальні кейси та відповідаючи на запитання учасників в залі.Головна мета заходу була досягнута: показати, що інвестиції в ментальне здоров'я — це не данина моді чи благодійність, а потужний драйвер прибутковості та стійкості бізнесу.Ключові теми, що змінили погляд на бізнесПротягом дня представники таких компаній, як Епіцентр К, Корпорація Біосфера, Kernel, Глобальний договір ООН, ДТЕК Енерго, Сільпо, robota.ua, Агросем, ОККО, АТ «ОТП Банк», COMFY, Netpeak Agency Group, Smart Solutions, Київський БКК та інших топових компаній говорили про наступне:"Люди VS Прибуток":З'ясували, що у довгостроковій перспективі прибуток неможливий без ментально здорових та мотивованих команд. Вигорання - це не тілтки індивідуальна проблема, а можливий сигнал про системні недоліки в культурі компанії"Людяність VS Система":Лідерство нового часу вимагає гнучкості та вміння бути "ресурсним лідером". Було підкреслено, що молоді таланти все частіше обирають компанії, які демонструють реальну турботу, роблячи людяність необхідною частиною системи, а не її противагою"Business VS Well-being: турбота чи KPI?":Учасники дійшли висновку, що програми ментального здоров'я мають бути інтегровані в корпоративну ESG-стратегію. Психолог як частина соцпакету є важливою складовою для підтримки стійкості команд, особливо в умовах кризиВажливою частиною форуму стали окремі виступи провідних фахівців, які поділилися унікальними інструментами та знаннями:Юлія Горбачова (Керівник відділу ментального здоров'я МХП) розкрила "Код успішного майбутнього", поділившись досвідом інтеграції психологічної підтримки у великому бізнесі;Ольга Костьорна (Директор Філії "Центр Оздоровлення та Відпочинку" АТ "Укрзалізниця") розповіла, як сильно емоційний стан працівників впливає на результативність підприємств і як цьому зарадити;Ілона Довгань (Ведуча телеканалу "Київ24") підняла гостру тему "Тривожності на робочому місці: як підтримати працівників у часи війни";Яна Триньова (Адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери") провела аналіз "Останніх тенденцій в законодавчій сфері", зокрема обговорила закон № 4223-IX "Про систему охорони психічного здоровʼя України;Світлана Арефнія (організаційна психологиня, фізіогноміст) допомогла розібратися в такій темі, як "Криза, як зупинка або криза, як розвиток".. Партнери, які підтримали стратегічну дискусію:Офіційні партнери: бізнес-центр IQ та зал QuoroomСолодкий партнер "Київський БКК", кавовий партнер Іdealist, партнер природної свіжості Avalon, ігристий партнер Latinium, партнер теплих моментів ТМ Graff.Партнери заходу: ОККО, Сільпо, Глобальний договір ООН, Meder, корпорація "Біосфера", магазин косметики і парфумерії "Бомонд". Технічний партнер: Media Shelter — студіяІнформаційна та медіа-підтримка: delo.ua, Economist.com.ua, True.ua, Margosha, Founder, 44.ua, Marketer, Північ медіа, HURMA та robota.ua.Ексклюзивний медіапартнер: Єдина-медіа Захід завершився високоякісним нетворкінгом, розіграшем подарунків від партнерів та келихом ігристого."Бізнес-батл "Бізнес VS Психологія" — це простір, де бізнес і психологія не змагаються, а створюють нові правила гри. Прикладом цього є, то що багато компаній вже сьогодні формують ментально здорове середовище, де працівники можуть не просто виконувати задачі, а розвиватися, бути почутими й підтриманими. Саме такий підхід формує нову бізнес-культуру — людяну, стійку та ефективну" — підсумували організатори заходу.Організатор форуму — Power Mental Health — український психологічний простір, який об’єднує професійних психологів і сучасні практики турботи про ментальне здоров’я. Ми працюємо як із бізнесом, так і з індивідуальними клієнтами: проводимо консультації, практики, розробляємо індивідуальні програми підтримки, а також надаємо швидку психологічну допомогу. До зустрічі на наступних заходах Power Mental Health..

До Міжнародного реєстру збитків зможуть звернутися ще більше українців, які постраждали від російської агресії. Подати заяви на відшкодування відтепер мають можливість підприємці.Про це повідомила прес-служба "Дії"."Чимало українських підприємців зупинили або втратили власну справу через війну. Руйнування, окупація чи падіння попиту — причин багато, і невдовзі їх наслідки можна буде офіційно зафіксувати на порталі "Дія", — йдеться у повідомленні.Так, в Україні запускають бета-тест нової категорії A3.5 "Втрата приватного підприємництва". "Разом із вами перевіримо, чи все працює як слід — щоб кожен ФОП зміг засвідчити збитки від російської агресії та отримати компенсацію в майбутньому", — зазначили в "Дії".Для кого бета-тест та як взяти участьПротестувати нову категорію Реєстру збитків можуть особи, які мають або мали ФОП, задекларовані доходи та втратили бізнес чи прибуток після 24 лютого 2022 року. Причини можуть бути різні: від зруйнованих приміщень і падіння попиту до вимушеного переїзду або служби в ЗСУ.Для участі в бета-тестуванні потрібно:інформація про причини втрати бізнесу та докази (за наявності);підтвердження прибутку та інформація про його втрату;документи про особливий статус (військові, медики, працівники критичної інфраструктури) — за наявності;електронний підпис (Дія.Підпис або КЕП).Міжнародний реєстр збитків — це перший складник Глобального компенсаційного механізму, розробку якого ініціювало Міністерство юстиції України ще у травні 2022 року разом з міжнародними партнерами. Компенсаційний механізм складається з Реєстру збитків, Компенсаційної комісії та Фонду.Нагадаємо, у вересні Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України, відкрив дві нові категорії для подачі заяв..