# бізнес

Європейський Союз за допомогою нового пакета антиросійських санкцій суттєво посилить тиск на воєнну економіку Росії. Зокрема, "тіньовий флот" отримає доволі серйозними проблемами, з якими не стикався раніше.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Як відомо, 23 липня комітет постійних представників ЄС погодив зміст нового 21-го пакета санкцій проти Росії. Крім того, він вирішив у другій половині дня провести письмову процедуру для його затвердження.Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн високо оцінила прогрес у цьому питанні. На її переконання, ці обмеження серйозно вдарять по російських можливостях."Я вітаю досягнення домовленості щодо 21-го пакета санкцій проти Росії. У той час, коли Україна наростила військову динаміку, наші санкції продовжують послаблювати економічні основи російської воєнної машини", — наголосила вона.Фон дер Ляєн також звернула увагу на те, що Євросоюз уперше настільки потужно націлився на судна, що допомагають "тіньовому флоту" Росії.До того ж Брюссель додасть ще 32 російські банки до списку, на які поширюється заборона на транзакції, а також криптокомпанії та платформи з торгівлі нафтою."Ми заморожуємо коригування граничної ціни на російську нафту на рік, щоби російська воєнна машина не отримала вигоди від ринкових потрясінь", — анонсувала президентка Єврокомісії.Також вона додала, що Євросоюз зробив важливий крок у питанні офіційної заборони на в’їзд до блоку російським учасникам бойових дій.Щоправда, фон дер Ляєн не прокоментувала того факту, що водночас початкові обмеження, запропоновані Єврокомісію, довелося пом'якшити, зокрема, через позицію Греції, яка вимагала продовжити дозвіл грецьким морським перевізникам транспортувати російський скраплений природний газ для клієнтів за межами Європи. Афінам надали виняток на 12 місяців, який щорічно переглядатимуть.Нагадаємо, що декілька днів тому Естонія закликала реалізувати повну стратегічну ізоляцію Москви. Така заява прозвучала після одного з найбільших авіаударів по Києву з початку повномасштабного вторгнення Росії..

У черкаському індустріальному парку "Біосенс" розпочали будівництво найбільшого в країні заводу з переробки картоплі. Запуск першої черги запланували наприкінці 2026 року або на початку 2027 року.Про це повідомив AgroTimes із посиланням на заступника голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського.Зазначається, що таке підприємство дозволить повністю покрити внутрішні потреби у картопляному борошні та розпочати його експорт."Зараз країна імпортує 100% картопляного борошна, що становить в середньому 2,5 тисячі тонн на рік, для хлібопекарської, кондитерської, мʼясопереробної промисловості та виготовлення соусів", — зауважив нардеп.Він додав, що інвестиції у першу чергу потужністю 25 тисяч тонн на рік — 960 мільйонів гривень. Площа виробничого корпусу сягає 6,5 тисячі квадратних метрів, а обладнання вже доставлене в Україну.На території індустріального парку тривають роботи з розширення підʼїзної дороги та підключення до газових мереж, на які уряд у грудні 2025 року виділив 24,7 мільйона гривень на умовах співфінансування."Зараз готується додаткова заявка на державне фінансування інфраструктури. Для розміщення майбутніх потужностей площу парку розширюють із 29,6 до 40 гектарів, а поруч передбачено резервну ділянку на 60 гектарів", — розповів заступник голови комітету парламенту.Він констатував, що на 2027 рік заплановане будівництво другої черги з випуску картоплі фрі потужністю 60-150 тисяч тонн на рік із залученням 2,5 мільярда гривень інвестицій."Третя черга, яка також випускатиме картоплю фрі, потребуватиме близько трьох мільярдів гривень. Проєкт також передбачає зведення комплексу зберігання картоплі на 20 тисяч тонн, підприємства з перероблення картопляної шкірки у білок і крохмаль, а також тепличного господарства з когенераційною установкою", — підсумував Дмитро Кисилевський.Нагадаємо, наприкінці жовтня минулого року стало відомо, що компанія "Маїс" розпочала будівництво першого в Україні заводу повного циклу з перероблення картоплі. Запуск підприємства, що вироблятиме до 60 тисяч тонн продукції на рік, планували на 2027 рік..

Найбільшим виробником безалкогольних напоїв і мінеральної води в Україні за підсумками 2025 року стала ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед". За даними систем YouControl та YC.Market, компанія отримала 18,03 мільярдів гривень доходу та 2,21 мільярда гривень чистого прибутку.Підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" працює в Україні з 1998 року та спеціалізується на виробництві безалкогольних напоїв, мінеральної та бутильованої води. Станом на березень 2026 року в компанії працювало 1 245 осіб, а її активи перевищували 10,85 мільярда гривень. Чиста маржа за 2025 рік склала 12,2%.Друге місце у рейтингу посів ПрАТ "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар". У 2025 році підприємство отримало 3,09 мільярди гривень доходу та 337,1 мільйона гривень чистого прибутку. На підприємстві працює близько 700 осіб, а чиста маржа зросла майже до 11%.Компанія входить до групи IDS Ukraine, активи якої у 2022 році були арештовані за клопотанням Бюро економічної безпеки та передані в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Рішення було ухвалене в межах провадження щодо корпоративних прав групи.За результатами аналізу найбільші виробники галузі демонструють суттєвий розрив у доходах: лідер ринку значно випереджає інших учасників, тоді як сегмент мінеральної води залишається одним із ключових напрямів українського виробництва напоїв.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Чи шкідлива дієтична газована вода: лікарі пояснили можливі ризики.

Бронювання працівників критичних підприємств в Україні через портал "Дія" можуть тимчасово призупинити вже на початку серпня. Це пов’язано з намірами уряду створити координаційний центр із організації бронювання, який має прискіпливіше опікуватися критичними підприємствами.Про це повідомив "Телеграф" із посиланням на власні джерела в парламентському комітеті з питань економічного розвитку. Медійники зазначили, що перша інформація про створення координаційного центру з організації бронювання з’явилася на сайті Мінекономіки 16 липня. Згодом новину швиденько прибрали, але вона вже встигла розлетітися мережею.Своєю чергою, нардепи не оцінили такої урядової творчості, тож член монобільшості Олександр Федієнко разом ще з 21 колегою звернувся до прем’єр-міністра Корецького з проханням пояснити, навіщо створювати ще один орган з бронювання."Наче є рішення про створення цього координаційного центру, а далі — тиша. Крім того, це рішення ухвалив іще старий уряд, а новий уряд зараз із "квадратними" очима мало що розуміє", — додав виданню співрозмовник у фракції "Слуга народу".Згодом у мережу "злили" проєкт урядової постанови про створення координаційного центру, а ось на сайті Кабміну його нема і досі. І судячи з документа, що є в мережі, зміни в процедуру бронювання пропонуються суттєві.Зараз система бронювання виглядає так: підприємство, яке претендує на критичність або наново її підтверджує, повинно звернутися до міністерства чи місцевої ОВА (залежно від типу компанії) й отримати такий статус. Або не отримати, якщо не відповідає критеріям критичності, зазначеним у постанові №76. А далі через портал "Дія" критичне підприємство вже має змогу автоматично бронювати своїх працівників залежно від квот.Планується, що процедура запрацює так: підприємство так само подаватиме пакет документів про визнання критичності в міністерство або ОВА, а ці органи влади зобов’язані направити звернення в координаційний центр для надання рекомендацій та пропозицій щодо визначення критичності. І вже на підставі цих рекомендацій ухвалити рішення."Раніше планували, що "Дія" перестає працювати, розпочинаючи з 8 серпня. Тобто у компаній можуть виникнути проблеми зі швидким, адекватним і логічним перебронюванням через "Дію". І є ймовірність, що цей координаційний штаб в ручному режимі якраз і буде перевіряти критичність підприємств", — пояснило джерело видання в профільному комітеті.Нагадаємо, в пресслужбі Міністерства економіки повідомляли, що в Україні з'явився новий орган, який координуватиме бронювання військовозобов'язаних. Він допомагатиме визначати критично важливі підприємства..

Ринок виробництва безалкогольних напоїв і мінеральних вод в Україні поступово адаптується до нових економічних умов. У 2025 році кількість нових суб’єктів господарювання у цій сфері повернулася до показника 2022 року — за рік було зареєстровано 47 нових компаній.Про це свідчить аналітичне дослідження команди YC.Market, присвячене географії, динаміці створення нових підприємств та лідерам ринку безалкогольних напоїв України.За даними дослідження, упродовж 2022-2025 років галузь щороку поповнювалася новими учасниками. У 2022 році було створено 47 нових суб’єктів господарювання, у 2023 році — 49, а у 2024 році показник знизився до 37 реєстрацій. У 2025 році ринок продемонстрував відновлення — кількість нових компаній зросла до 47.Найбільшу активність у створенні нових підприємств демонстрували Київ, Дніпропетровська, Київська, Львівська та Тернопільська області. Саме ці регіони найчастіше входили до п’ятірки лідерів за кількістю нових реєстрацій, хоча її склад дещо змінювався залежно від року.Аналітики YC.Market зазначають, що географія розвитку галузі відображає як концентрацію бізнес-активності у великих економічних центрах, так і поступове розширення виробництва у регіонах із розвиненою промисловою та логістичною інфраструктурою.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Чи шкідлива дієтична газована вода: лікарі пояснили можливі ризики.

Ринок безалкогольних напоїв України продовжує демонструвати активність. Компанії нарощують доходи, розширюють виробництво та конкурують за позиції серед найбільших гравців галузі.Нове аналітичне дослідження команди YC.Market показує, хто формує ринок безалкогольних напоїв України, які компанії мають найбільші доходи, у яких регіонах зосереджена найбільша кількість учасників та кому належать ключові бізнеси галузі.Однією з ключових характеристик галузі є активна присутність іноземного капіталу: частина найбільших виробників контролюється компаніями, зареєстрованими у Нідерландах, на Кіпрі та в Польщі.Беззаперечним лідером серед проаналізованих компаній стала "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" із доходом понад 18 мільярдів гривень у 2025 році. У межах дослідження було проаналізовано ринок виробництва безалкогольних напоїв і мінеральних вод в Україні. До аналізу увійшли суб’єкти господарювання — компанії та фізичні особи-підприємці, які здійснюють діяльність за ВЕД 11.07 "Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки" та не перебувають у стані припинення.Дослідження охопило чинні суб’єкти господарювання, їхній регіональний розподіл, динаміку нових реєстрацій у 2022-2025 роках, а також фінансові результати найбільших за виручкою компаній за підсумками 2025 року.Регіональний розподіл діючих суб’єктівРинок безалкогольних напоїв найбільше представлений у великих економічних, логістичних і туристичних центрах України.Лідером серед областей за кількістю діючих суб’єктів господарювання стала Львівська область — 78 учасників ринку. До першої п’ятірки також увійшли:Дніпропетровська область — 61 суб’єкт;Закарпатська область — 57 суб’єктів;Одеська область — 54 суб’єкти;Київська область — 50 суб’єктів.Окремо варто зазначити, що місто Київ має 154 діючі суб’єкти господарювання, що є найвищим показником серед усіх адміністративних одиниць.Лідерство цих регіонів пояснюється значною чисельністю населення, містким споживчим ринком, розвиненою торговельною інфраструктурою, логістикою та сферою HoReCa. Саме тут також зосереджено більше дистриб’юторів, виробничих підприємств, а також компаній, які займаються оптовою та роздрібною торгівлею напоями.Висока позиція Закарпатської області може бути пов’язана з туристичною активністю регіону, великою кількістю закладів громадського харчування та традиційною присутністю виробників мінеральної й питної води.Регіони з найменшою кількістю учасників ринкуНайменшу кількість учасників ринку зафіксовано у:Волинській області — 10 суб’єктів;Кіровоградській області — 11 об'єктів;Житомирській області — 12 об'єктів;Херсонській області — 12 об'єктів;Рівненській області — 17 об'єктів;Сумській області — 17 об'єктів.Такий розподіл може пояснюватися меншим обсягом локального ринку, нижчою концентрацією виробничих потужностей, а також тим, що постачання напоїв у ці регіони часто забезпечують компанії, зареєстровані у більших економічних центрах.Окремим фактором для Херсонської області залишаються наслідки повномасштабної війни: окупація частини території, руйнування підприємств, скорочення населення та зниження загальної ділової активності.Таким чином, ринок безалкогольних напоїв України поєднує активне зростання, значну роль великих міжнародних гравців і нерівномірний регіональний розподіл бізнесу.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Чи шкідлива дієтична газована вода: лікарі пояснили можливі ризики.

В Україні розглядають можливість запровадження податку на відбудову. Він мав би замінити п’ятивідсотковий військовий збір після війни.Про це свідчить оновлений Меморандумі про економічну та фінансову політику в межах програми співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ).У документі йдеться про те, що після продовження дії п’ятивідсоткової ставки військового збору на три роки після завершення воєнного стану уряд має намір не допустити скорочення бюджетних надходжень."Після продовження дії п’ятивідсоткової ставки військового податку на три роки після закінчення дії воєнного стану ми забезпечимо, щоби доходи не зменшилися після втрати чинності цим заходом", — ідеться в повідомленні.Автори документа додали, що одним із варіантів, який розглядається, є запровадження податку на відновлення замість військового податку."Його ми включимо до законодавства, що регулює перехід від воєнного стану", — йдеться в меморандумі.Раніше МВФ погодив перенесення термінів запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізосіб-підприємців. Закон має набути чинності зі січня 2028 року замість січня 2027 року.До речі, 7 квітня Верховна Рада України ухвалила проєкт закону №15110, згідно з яким українці матимуть зобов'язання платити п’ятивідсотковий військовий збір ще три роки після закінчення війни.Нагадаємо, що з 1 липня цього року в Україні набрали чинності зміни щодо зарахування надходжень військового збору. Тепер сплачені кошти надходять до спеціального фонду бюджету, їх використовують для виплати грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ..

Бюро економічної безпеки (БЕБ), Державна податкова служба (ДПС) і головний сервісний центр МВС об’єднали бази даних для ліквідації тіньових схем і ухиляння від сплати податків при ввезенні та продажі автомобілів.Про це повідомив директор БЕБ Олександр Цивінський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У кожного імпортованого в Україну автомобіля є біографія. Кордон. Митниця. Реєстрація. Податки. Продаж. Роками ця біографія писалася з пропусками. Авто перетинало кордон і згодом завдяки "сліпим зонам" з’являлося у базах даних державних органів у різних статусах", — зазначив він.Цивінський уточнив, що податкова бачила його як товар на складі імпортера, а сервісний центр МВС — у нового власника."У цих пропусках жили схеми: занижена митна вартість, фіктивні власники, маніпуляції з податковим кредитом. Зараз таких пропусків в державних базах стало менше", — наголосив він.За його словами, БЕБ, Державна податкова служба та головний сервісний центр МВС об'єднали дані. Новий аналітичний інструмент показує весь шлях автомобіля — від імпорту та до кінцевого власника."Там, де схема раніше ховалася між базами, тепер працює аналітика", — констатував очільник БЕБ.Він додав, що наступний крок — VIN-код у податковій накладній. Після цього "переписати біографію" автомобіля стане практично неможливо.Посадовець висловив переконання, що справжня детінізація починається не там, де держава наздоганяє злочин, а там, де вона випереджає його."Можна розслідувати наслідки схем. А можна зробити так, щоби схемі не було де народитися. Ми в БЕБ робимо і перше, і друге. Але саме друге змінює правила гри назавжди", — підсумував Олександр Цивінський.Нагадаємо, що, за підсумками першого півріччя 2026 року, найбільшими регіональними ринками нових легкових автомобілів в Україні стали Київ, Київська, Дніпропетровська, Харківська та Львівська області. Саме на них припало 63% усіх продажів нових авто в країні..

У Москві виявили мертвим колишнього заступника генерального директора компанії "Авіа Груп" Олексія Коршенка. Російські ЗМІ повідомляють, що основною версією смерті є самогубство.Про це повідомляє російське медіа "Агентство.Новости". За інформацією видання, Коршенка знайшли мертвим 6 червня. Telegram-канал ВЧК-ОГПУ стверджує, що його виявили повішеним на балконі, однак знайомі загиблого, за даними журналістів, не вірять у версію самогубства.Як зазначає "Агентство.Новости", за три тижні до смерті 57-річного Коршенка звільнили з посади заступника генерального директора компанії "Авіа Груп", яка управляє терміналами ділової авіації в аеропортах Шереметьєво та Пулково. За словами його колег, звільнення стало для них несподіванкою.Коршенко працював в авіаційній галузі з 1997 року, розпочавши кар'єру в "Аерофлоті". До "Авіа Груп" він перейшов у 2008 році. Компанія "Авіа Груп" керує VIP-терміналами в аеропортах Шереметьєво та Пулково, а також вертолітним майданчиком на острові Валаам, яким регулярно користується російський диктатор Володимир Путін.За даними журналістів, до 2014 року компанію пов'язували зі структурами наближеного до Кремля бізнесмена Геннадія Тимченка. Водночас представники підприємця заявляли, що він продав цей актив ще у 2014 році."Агентство.Новости" також зазначає, що з початку 2022 року в Росії за різних, подекуди підозрілих, обставин загинули понад два десятки топменеджерів великих російських компаній, зокрема "Газпрому", "Новатека" та "Лукойлу".Нагадаємо, у травні в Москві знайшли мертвим генерал-полковника у відставці Станіслава Петрова, який був засновником військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) Росії..

Металургійний сектор може стати одним із локомотивів економічного відновлення, Україна та Європейський Союз мають взаємодоповнювальні переваги в цій галузі, розв’язання її проблем стане одним з пріоритетів.Про це повідомив міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко в дописі на своїй сторінці в Facebook."Ця галузь щосили тримає економічну стійкість країни. І водночас вона чи не найбільше серед інших постраждала внаслідок війни. Знайти відповіді на виклики, з якими стикається український гірничо-металургійний комплекс — серед пріоритетів моєї роботи", — зазначив він.За його словами, попри військові ризики, руйнування та логістичні витрати, галузь працює, інвестує та підтримує економіку.Зокрема, 2025 року підприємства гірничо-металургійного комплексу сформували 7% ВВП України та 15% усього експорту товарів. До того ж металургійні компанії продовжують інвестувати — близько 20% усіх інвестицій у промисловість України забезпечує саме гірничо-металургійний комплекс."І найголовніше — люди. Галузь забезпечує 70 тисяч робочих місць на металургійних підприємствах та ще понад 280 тисяч — у суміжних галузях", — пояснив новоспечений міністр.На його переконання, металургійний сектор може та має стати одним із локомотивів економічного відновлення. Україна та ЄС отримали переваги в цій галузі."Зокрема, ми можемо стати одним із ключових постачальників високоякісної залізорудної сировини й іншої продукції, яка необхідна для декарбонізації європейської металургії. Це створює нові можливості для промислової кооперації, залучення інвестицій і глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів", — зауважив очільник Мінекономіки.Він констатував, що, попри всі виклики, підприємства продовжують виробляти продукцію, підтримувати українську економіку, забезпечувати робочі місця та допомагати зберігати експортний потенціал України."За кожною тонною сталі чи видобутої руди стоїть щоденна праця тисяч людей", — підсумував Олександр Кравченко.Нагадаємо, що минулого року ЄС продовжив безмитний режим для імпорту української сталі та заліза ще на три роки. Таким чином українські виробники мають можливість експортувати продукцію без квот, мит чи інших обмежень..

У Європейському Союзі набула чинності заборона на знищення непроданого одягу, аксесуарів до нього та взуття великими компаніями. Нові правила розпочали діяти 19 липня.Про це повідомив сайт Європейська комісія. Там зазначили, що для середніх компаній аналогічні вимоги набудуть чинності 2030 року, тоді як мікро- та малий бізнес від них звільнений.Заборону запровадили, згідно з регламентом про екодизайн для сталих продуктів. Вона має запобігти марнуванню сировини, води, енергії та праці, витрачених на виробництво товарів, які залишилися непроданими."Відтепер компанії повинні насамперед намагатися зберегти продукцію у використанні. Зокрема, її можна продавати зі знижками або на альтернативних ринках, передавати благодійним організаціям і соціальним підприємствам, ремонтувати, відновлювати або готувати до повторного використання", — йдеться в повідомленні.Знищувати непродані товари дозволять лише у виняткових випадках. Йдеться, зокрема, про небезпечну чи пошкоджену продукцію, підробки, товари, що порушують права інтелектуальної власності, а також речі, від яких відмовилися благодійні організації або програми пожертв."Компанії, які скористаються винятками, мають надати підтверджувальні документи та щороку звітувати про знищені товари. Записи необхідно зберігати протягом п’яти років", — наголосили в Єврокомісії.Дотримання правил контролюватимуть національні органи влади, які зможуть накладати штрафи за порушення.За даними Європейської агенції з навколишнього середовища, до використання знищується приблизно 4-9% текстильної продукції, що надходить на європейський ринок. Це — від 264 до 594 тисяч тонн текстилю щороку.Нагадаємо, що 1 липня Європейський Союз запровадив збір у розмірі трьох євро на дешеві e-commerce посилки з Китаю, які раніше могли ввозитися без сплати мита. Нові правила можуть вплинути на ціни товарів на платформах Shein, Temu та AliExpress..

В Україні стартувало масштабне випробування нових сортів суниці садової (полуниці). Селекція Fresh Forward Inc. має визначити їхню врожайність, стійкість до хвороб і придатність для перероблення в умовах українського клімату.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на власницю розсадницької компанії Rosetta Agro Фредеріку Фогель.Зазначається, що цього року саджанці вже висадили у господарствах Вінницької, Житомирської та Черкаської областей."Восени дослідні насадження планують закласти ще на базі двох наукових установ і аграрного коледжу", — додала вона.За її словами, основне завдання ініціативи — знайти сучасну альтернативу сорту Зенга Зенгана, який понад сім десятиліть залишається одним із головних для виробництва замороженої суниці.Фахівці стверджують, що, попри високі смакові якості ягід, цей сорт дедалі частіше створює проблеми виробникам через невеликі плоди, порівняно низьку врожайність і чутливість до захворювань."Додатковим викликом цього сезону стали тривалі дощі перед збиранням урожаю, які негативно вплинули на якість продукції", — зауважила власниця розсадницької компанії.За словами Фредеріки Фогель, у межах проєкту також вивчають можливості регенеративних технологій вирощування, які можуть підвищити стійкість рослин, зокрема, до грибкових інфекцій."Паралельно оцінюватимуть продуктивність нових сортів і їхню відповідність вимогам виробників, переробників і кінцевих споживачів", — розповіла вона.Консультаційний супровід українських фермерів забезпечують спеціалісти Holland Rosetta, а гарантований збут майбутнього врожаю бере на себе компанія SonderJansen. Проєкт реалізується за підтримки Нідерландського агентства підприємництва (RVO) в межах програми DUBIC.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що в Україні офіційно зареєстрували перші сорти артишоку. До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в країні, внесли два сорти іспанської селекції — Lorca та Tupac, що відкриває можливості для розвитку промислового вирощування цієї культури..

Упродовж першого півріччя цього року платники податків, включені до Реєстру великих платників на 2026 рік, перерахували до зведеного бюджету України 579,6 мільярда гривень податків, зборів та інших платежів. Ця сума є критично важливою для фінансування державних потреб, адже вона становить 48,8 % усіх податкових надходжень до бюджету країни. Про це повідомляє Державна податкова служба України. Керівниця податкової служби Леся Карнаух наголосила на стратегічній важливості сумлінного виконання бізнесом своїх зобов'язань перед державою в умовах війни."Є речі, від яких стійкість країни залежить не менше, ніж від здатності тримати оборону. Належна сплата податків – це те, без чого держава також не вистоїть. Майже кожна друга гривня податків, яка сьогодні надходить до бюджету України, – це внесок великого бізнесу", — сказала вона.За даними ДПСУ, порівняно з аналогічним періодом 2025 року надходження від великих платників зросли на 40,1 мільярда гривень, або на 7,4 %.Які податки та галузі продемонстрували найбільший прирістУ відомстві уточнили, що за підсумками січня — червня 2026 року лідерами за темпами зростання стали кілька ключових напрямків відрахувань:податок на прибуток підприємств — зріс на 19,5 мільярда гривень, що становить +14,6 % до відповідного показника минулого року;податок та збір на доходи фізичних осіб — збільшився на 13,3 мільярда гривень, продемонструвавши приріст у +16 %;податок на додану вартість — додав 9,9 мільярда гривень, або +7,1 %;акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів — зріс на 8,6 мільярда гривень, що дорівнює +15,1 %;рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення — збільшилася на 7,1 мільярда гривень, показавши рекордний стрибок у +35,2 %.З боку секторів економіки найвища динаміка наповнення казни зафіксована у таких сферах діяльності:постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря — приріст склав +15,9 мільярда гривень, або +30,9 %;фінансова та страхова діяльність — додатково принесла +15,1 мільярда гривень, що становить +13,5 %;переробна промисловість — додала до бюджету +11,3 мільярда гривень, продемонструвавши ріст на +9,5 %.Податківці запевняють, що їхньою головною місією залишається всебічна підтримка підприємців, які чесно працюють на благо держави."Сьогодні кожна гривня податків має особливе значення для країни. Те, що великий бізнес навіть у воєнний час працює, розвивається і збільшує сплату податків, говорить про його відповідальність і віру в майбутнє України. Завдання ДПС – бути поруч із платниками: допомагати знаходити рішення, спрощувати взаємодію та будувати відносини, засновані на довірі й партнерстві. Саме так ми можемо досягати результату разом", — додала Леся Карнаух.Нагадаємо, раніше правоохоронці підбили проміжні підсумки всеукраїнської спецоперації "Бюджет", у межах якої розслідують масштабні розкрадання державних коштів. За даними слідства, лише за два тижні встановлені збитки перевищили 1,2 мільярда гривень..

Російська нафтова інфраструктура серйозно потерпає внаслідок атак українських безпілотників. Це спричиняє економічний шок, і не лише для Росії. Наслідки відчуваються, зокрема, у Сполучених Штатах Америки.Такий висновок зробили аналітики видання Axios. Вони зазначили, що ефективність української кампанії з використанням безпілотників сприяє зростанню світових цін на енергоносії, які й без того підвищилися через війну в Ірані."Наслідки цього тепер відчутні й у США. Після того, як минулого тижня Росія заборонила експорт палива, у четвер ціни на дизельне паливо в США трохи перевищили п’ять доларів за галон", — констатували автори статті.Вони додали, що зростання цін відображає глобальну гонитву за запасами палива, яке має вирішальне значення для таких галузей, як сільське господарство, будівництво та наземний транспорт."Російська заборона на експорт — це те, що натякає на інтенсивність поточних потрясінь у російській економіці. Водночас Москва намагається приховати вплив війни на свою економіку з моменту початку вторгнення в Україну в лютому 2022 року", — акцентували аналітики.Річ у тому, що Росія останнім часом припинила публічно оприлюднювати значну частину своїх економічних даних.Деякі західні розвідувальні служби вважають, що ті цифри, які вона все ж оприлюднює, є сфальсифікованими, щоби представити зовнішньому світу оптимістичнішу картину.Нагадаємо, що 16 липня та в ніч на 17 липня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих воєнних і воєнно-економічних цілей противника. Це відбулося в межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора..

Олексій Соболев, який в уряді Юлії Свириденко працював міністром економіки, довкілля та сільського господарства, приєднається до економічного напряму роботи в Офісі президента України.Про це повідомив Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Олексій Соболев приєднається до економічного напрямку роботи в Офісі президента. Разом із Кирилом Будановим визначили необхідні завдання", — зазначив він.За його словами, ключове — на всіх рівнях державної влади підтримувати українського виробника, повністю та максимально оперативно реалізовувати домовленості з партнерами."Досвід Олексія дозволяє брати участь у формуванні економічної політики й ефективно взаємодіяти з урядом і парламентарями", — висловив упевненість український президент.Він також визначив окремий напрямок роботи — це постійна комунікація між державними інституціями та бізнесом у рамках форматів, які є в Офісі президента.Що відомо про Олексія СоболеваДержавний службовець, економіст і політик. З 2025 року працював на посаді міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. Раніше, з 2024 по 2025 рік, був першим заступником міністра економіки.Народився 1983 року в Києві. Закінчив Київський національний економічний університет і CFA Institute. Працював керівником активів у Dragon Asset Management, 2015-2016 років — радником міністра інфраструктури, 2016-2018 років керував проєктом Prozorro.Sale у Transparency International Ukraine, з 2018 року очолював "Прозорро.Продажі".Є президентом спільноти фінансових аналітиків CFA Society Ukraine, головою консультативно-наглядової групи CoST Ukraine.Брав участь у переговорах з європейськими партнерами щодо виконання "Плану України" для отримання 50 мільярдів євро фінансової підтримки на 2024-2027 роки за програмою Ukraine Facility.Один із ключових перемовників від українського уряду в так званій "угоді про надра" та створенні інвестиційного фонду між Україною та США.Нагадаємо, що сьогодні Сергій "Флеш" Бескрестнов призначений позаштатним радником президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони. Раніше він працював радником ексміністра оборони Михайла Федорова..