# бізнес

Кабінет міністрів України готує постанову, яка має прибрати одну з головних лазівок на підприємствах щодо заброньованих працівників. Тож незабаром їх кількість може суттєво зменшитися.Про це розповіла голова тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів і робочої групи з питань інвестицій в ОПК Галина Янченко в коментарі виданню "Телеграф"."Зараз ведеться робота над постановою, яка, на думку Міністерства економіки, має деякі лазівки щодо бронювання закрити", — зазначила вона.За її словами, зокрема, ключовим питанням є облік одних і тих самих людей на різних підприємствах по декілька разів."Тобто, якщо вони працюють на суміжних посадах, то на підприємствах їх зараховують до тих 50% працівників, які не мають бронювання", — пояснила Янченко.Таким чином уряд розглядає можливість зняття броні з тих, хто отримує її за суміжною роботою, а не за основною. Нова постанова, ймовірно, міститиме пункт, що бронювати зможуть лише за основним місцем роботи.Як відомо, раніше повідомлялося, що незабаром можуть зрости вимоги до рівня зарплати для бронювання працівників. Оновлений мінімальний рівень зарплати для бронювання підвищать до 26 тисяч гривень. Також переглянуть критерії критичності підприємств.Нагадаємо, що також в Україні змінять підхід до бронювання медичного персоналу, що дозволить залучати лікарів до служби у військових структурах. Спеціальна комісія аналізує кожен запит, аби розбронювання не зашкодило наданню допомоги цивільному населенню..

Ще з початку минулого тижня ціни на торішню картоплю в Україні розпочали поступово зростати. Фахівці прогнозують продовження такої тенденції й надалі.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на учасників ринку.Зокрема, станом на теперішній момент виробники пропонують картоплю врожаю 2025 року за ціною 6-12 гривень за кілограм (0,14-0,27 доларів за кілограм) залежно від якості, сорту й обсягу партії."У середньому це на 15% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня", — йдеться в повідомленні.За словами операторів ринку, підвищувати ціни в цьому сегменті фермерам вдається завдяки сезонному скороченню пропозиції за умов стабільного попиту.Також варто зазначити, що гуртові компанії часто скаржаться на нестачу якісної картоплі у виробників, що не дає можливості формувати достатні обсяги товарних партій."Попри сформовану ситуацію, торішня картопля в Україні продовжує реалізовуватися майже на 60% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року", — зауважили фахівці.Водночас багато операторів ринку не виключають подальшого подорожчання цієї продукції, оскільки частка некондиційної картоплі цього сезону є доволі високою, а запаси в господарствах населення продовжують стрімко скорочуватися.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що ідея скасувати або призупинити дію антидемпінгових мит на імпорт огірків і помідорів із Туреччини викликали спротив українських фермерів. Вони закликали Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства не вдаватися до таких заходів..

В Україні змінили підхід до малої приватизації. Відтепер орендоване майно, в яке інвестували кошти, не можна буде викупити напряму — лише через відкриті онлайн-аукціони.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, викупити державне чи комунальне майно "за копійки" через оренду та ремонти більше не вийде. "Уряд змінив правила малої приватизації та зробив відкриті онлайн-аукціони обов’язковими для продажу орендованого майна. Тепер орендоване державне та комунальне майно, у якому провели ремонт або модернізацію, продаватиметься лише через відкриті онлайн-аукціони у Prozorro.Продажі", — пояснила вона.Підхід до малої приватизації змінюють, щоб зробити продаж державного та комунального майна більш прозорим і конкурентним. "Раніше часто працював позаконкурентний викуп. Майно брали в оренду, вкладали кошти у ремонт чи модернізацію (так звані невід’ємні поліпшення), а потім отримували право викупити об’єкт без аукціону та за значно нижчою ціною", — зауважила посадовиця.Такий підхід, за оцінками Transparency International Ukraine, призводив до втрат для громад і держави — у середньому близько 45% недоотриманих доходів у порівнянні з відкритими аукціонами. Лише у 2021-2024 роках продажі через аукціони забезпечили понад три мільярди гривень надходжень, що більш ніж удвічі перевищує результати прямих викупів."Тепер ціна формуватиметься конкуренцією та ринком. Водночас ми зберігаємо захист для добросовісного бізнесу: підтверджені інвестиції орендаря у невід’ємні поліпшення компенсуватимуться або зараховуватимуться під час остаточного розрахунку", — додала Свириденко.Нагадаємо, уряд розглядає питання оновлення застарілого житлового фонду, зокрема так званих "хрущовок", однак про масове знесення всіх будинків не йдеться. У центрі уваги — безпека мешканців, комфорт проживання та подальша модернізація житла.Читайте також: В Україні мають бізнес майже 22 тис. іноземців: кожен п’ятий — громадянин РФ.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні збільшився на 1,7% в січні-квітні 2026 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. За результатами трьох місяців зростання склало 1,2%.Про це повідомила Державна служба статистики України. Там зазначили, що позитивну динаміку забезпечила винятково галузь тваринництва, оскільки дані з рослинництва до червня традиційно не формуються."Основним чинником зростання стали сільгосппідприємства, які наростили обсяги виробництва на 10,5%", — йдеться в повідомленні.Найкращі показники у цьому секторі за підсумками чотирьох місяців продемонстрували Чернівецька (+32,2%), Донецька (30,8%), Закарпатська (30,0%) та Львівська (29,4%) області, тоді як погіршення показників зафіксовано в чотирьох областях: Херсонській (на 35,4%), Сумській (на 7,6%), Вінницький (на 3,6%) та Миколаївській (на 3%).У господарствах населення спад виробництва залишився на рівні першого кварталу — 15,7%. Найбільше скорочення в приватному секторі спостерігалося в Донецькій (67%), Закарпатській (48,4%) і Тернопільській (35,9%) областях.Невелике зростання у господарствах населення зафіксовано лише у двох областях — Київській (1,0%) та Одеській (0,1%).Як повідомлялося, за підсумками 2025 року сіль господарське виробництво в Україні скоротилося на 6,8% порівняно з 2024 роком. У січні 2026 року зафіксовано зростання на 3,2%, проте за підсумками січня-лютого воно сповільнилося до 1,7%.Нагадаємо, що ідея скасувати або призупинити дію антидемпінгових мит на імпорт огірків і помідорів із Туреччини викликали спротив українських фермерів. Вони закликали Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства не вдаватися до таких заходів..

Ідея скасувати або призупинити дію антидемпінгових мит на імпорт огірків і помідорів із Туреччини викликали спротив українських фермерів. Вони закликали Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства не вдаватися до таких заходів.Про це заявила експертка Анжела Махінова під час пресконференції в "Укрінформі".За її словами, застосування антидемпінгових заходів є стандартною світовою практикою для захисту національного виробника, яку активно використовують США, ЄС і сама Туреччина.Україна запровадила обмеження проти турецького імпорту в липні 2025 року після 15-місячного розслідування, яке засвідчило факти демпінгу та шкоду для дев’яти найбільших тепличних комбінатів."Ми отримали запит від Мінекономіки з інформацією про те, що турецька сторона вимагає негайного перегляду, призупинення або навіть анулювання антидемпінгових заходів. І це насторожує українську тепличну галузь, тому що законних підстав для такого термінового перегляду немає", — зауважила Махінова.Вона додала, що призупинення антидемпінгових заходів є винятковим механізмом, який застосовується лише за наявності істотних змін економічних умов або в інтересах національної безпеки. Однак, відповідно до чинних норм, лише національні виробники чи споживачі, а не іноземці можуть порушувати питання щодо призупинення таких заходів.Учасники пресконференції зазначили, що турецька продукція займає значну частку нашого ринку, зокрема, близько 50% огірків і помідорів, які споживають в Україні, походять із Туреччини. У загальній структурі імпорту цих овочів турецькі постачальники охоплюють 90% сегмента огірків та 75% — помідорів.Представник Уманського тепличного комбінату Роман Гордій повідомив, що вітчизняні підприємства працюють у складних умовах через обстріли, руйнування теплиць і кризу в енергетиці, однак продовжують інвестувати в економіку. За його словами, 2025 року та першому кварталі 2026 року тепличні господарства інвестували понад 30 мільйонів доларів, сплатили 600 мільйонів гривень податків і забезпечили близько 1 500 робочих місць.Він додав, що запроваджені мита частково вирівняли умови конкуренції та відкрили ринок для європейських постачальників, зокрема, з Польщі. Водночас турецька продукція залишається широко представленою на ринку."Антидемпінгові заходи нам потрібні. Їх ввели тільки минулого року, і потрібен час, щоби вони спрацювали. Це не короткострокова перспектива. За п’ять років у нас є шанс відновити галузь, збільшити виробництво та покращити ситуацію в галузі, тож нам потрібен цей термін", — наголосив Гордій.Директор Дніпровського тепличного комбінату Сергій Задорожній зазначив, що українські виробники працюють у нерівних умовах через відсутність державних субсидій, тоді як у Туреччині агросектор отримує значну підтримку.Учасники пресконференції закликали Мінекономіки не піддаватися на тиск і не призупиняти дію антидемпінгових заходів, Вони наголосили, що мита мають діяти встановлений термін для забезпечення стабільності галузі та внутрішнього виробництва.Нагадаємо, що минулого року в Київській області утилізували партію свіжих кабачків з Туреччини об'ємом у 810 кілограмів. Причиною ліквідації овочів став перевищений вміст нітратів..

За ініціативи Міністерства енергетики уряд запускає конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни.Як повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, такий крок необхідний для посилення енергостійкості країни. За його словами, загалом у межах програми планується збудувати 1322 МВт нової генерації. Розподіл потужностей передбачає:Сумська, Харківська та Полтавська області — 872 МВт;Київська та Черкаська області — 250 МВт;Дніпропетровська область — 100 МВт;Одеська область — 100 МВт.У Міненергетики переконані, що реалізація проєкту дозволить зменшити навантаження на систему передачі електроенергії та підвищити енергетичну самодостатність регіонів.Деталі конкурсуПерший етап конкурсу завершився наприкінці 2025 року. За його результатами бізнес уже гарантував реалізацію проєктів загальною потужністю 78,1 МВт. На другому етапі оновлено умови з урахуванням пропозицій ринку.Згідно з новими правилами, кожен об’єкт має передбачати гарантовану потужність не менше 10 МВт та бути оснащеним другим рівнем захисту. Переможці конкурсу беруть на себе зобов’язання щодо будівництва об’єктів у визначені терміни, тоді як держава забезпечує стимулюючі умови."Подати конкурсні пропозиції можна буде протягом трьох місяців після оприлюднення конкурсної документації. А вже наприкінці листопада має розпочатися будівництво нових об’єктів генерації", — зазначив Шмигаль.Для учасників передбачено стимулюючий механізм підтримки: протягом п’яти років після введення об’єктів в експлуатацію діятиме виплата до 27,92 євроцента за 1 кВт·год у межах послуги із забезпечення розвитку генеруючих потужностей. Підтримка здійснюватиметься за механізмом ринкової премії у випадках, коли ціна електроенергії в години ранкових та вечірніх пікових навантажень буде нижчою за визначену конкурсом.Очікується, що весь запланований обсяг потужностей буде введений в експлуатацію до кінця 2027 року. У Міністерстві енергетики наголошують, що це стане важливим кроком у розвитку розподіленої генерації та формуванні нової архітектури енергетичної безпеки України.Варто зауважити, що днями ексголова "Укренерго" Володимир Кудрицький в інтерв’ю для "РБК-Україна" заявив, що влітку Україна може повернутися до погодинних обмежень електроенергії. Це може статися за умови великої спеки.Нагадаємо, раніше в Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Читайте також: Підготовка до зими: уряд ухвалив декілька важливих рішень для виконання планів стійкості.

Найбільший російський виробник вантажівок "Камаз" запускає хвилю масових звільнень. Це пов’язано з падінням попиту та збитками, які за підсумками минулого року перевищили 40 мільярдів рублів.Про це повідомило видання The Moscow Times. Журналісти зазначили, що у квітні роботи втратили 500 працівників підприємства, у травні — ще 1,5 тисячі."Низці працівників логістичного центру "Камаза" скоротили оклад на третину, а з червня для них введуть режим чотириденного робочого тижня", — йдеться в повідомленні.Медійники додали, що деяких працівників змушують йти у відпустку власним коштом. Також на дві години скоротили нічні зміни, щоби зменшити витрати на зарплати.За підсумками минулого року "Камаз" отримали 43 мільярдів рублів чистого збитку — вперше з 2019 року. Продажі вантажівок "Камаза", за даними "Автосату", впали на 16%, до 14,5 тисячі одиниць, а загалом ринок вантажних автомобілів зменшився вдвічі"Минулого року через падіння попиту "Камаз" зі серпня по листопад працював у режимі чотириденного робочого тижня", — з’ясували представники медіа.Після цього, у квітні, компанія повідомила, що знову може перейти на чотириденний робочий тиждень через падіння продажів важких вантажівок на 40% на початку року."Криза на ринку вантажних автомобілів, яка минулого року скоротилася на третину, цього року, швидше за все, продовжиться, Цього року "Камаз" не чекає на отримання прибутку та планує скоротити інвестиційні програми. Хоча би в нуль вийти", — заявив генеральний директор "Камаза" Сергій Когогін.Нагадаємо, нещодавно аналітики американського Інституту вивчення війни інформували, що російська економіка продовжує відчувати наслідки чотирирічної війни проти України та систематичних українських ударів по нафтогазовій інфраструктурі. На тлі колосальних витрат на армію Кремль змушений переглядати прогнози розвитку, стикаючись із падінням ліквідності та гострою кризою на ринку праці..

Велика Британія дозволила імпорт дизелю й авіаційного палива, виробленого за кордоном з російської нафти. Після такого рішення розпочалась "активна комунікація" Києва з Лондоном.Про це заявив радник президента України Дмитро Литвин у коментарі журналістам."Триває дуже активна комунікація між нашими дипломатами, Офісом президента України та британською стороною. З'ясовуються деталі", — наголосив він.Раніше Велика Британія дозволила імпорт дизелю й авіаційного палива, виробленого за кордоном з російської нафти. Рішення набуває чинності в середу, 20 травня.У Великій Британії попередньо пояснили, що рішення ухвалено на тлі стрімкого подорожчання палива через закриття Ормузької протоки.Безстрокова ліцензія дозволяє імпорт палива, переробленого з російської нафти в третіх країнах, зокрема, Індії та Туреччині. При цьому вона підлягає регулярному перегляду, її можуть відкликати, компанії зобов'язані вести відповідний облік.Окрім того, Велика Британія окремо видала тимчасову ліцензію до 1 січня 2027 року на морське транспортування зрідженого природного газу з російських проєктів Sakhalin-2 і Yamal LNG, включно з перевезенням, фінансуванням і брокерингом.Нагадаємо, 18 травня стало відомо, що Міністерство фінансів США ще на 30 днів продовжило дію винятку зі санкцій щодо російської нафти. Йдеться про ту, яку транспортують морським шляхом.В американському Мінфіні пояснили, що таке рішення допоможе перенаправити частину постачань до найуразливіших держав, а також обмежить можливості Китаю накопичувати дешеву російську нафту..

В Україні станом на середину травня діють 22 тисячі бізнесів, заснованих іноземцями, що свідчить про відносну відкритість української економіки до зовнішніх інвесторів навіть в умовах війни. За останніми даними, помітну частку серед них становлять громадяни різних країн, зокрема й Росії. Про це свідчить інформація опублікована на платформі для роботи з відкритими даними "Опендатабот".За даними Єдиного державного реєстру, загалом 21 967 підприємців з іноземним громадянством нараховується наразі в Україні. В середньому, від початку повномасштабної війни за рік відкривається 1 896 справ громадян інших країн.Найбільше таких підприємців спостерігається в Києві — тут зареєстровано 5 216 іноземних ФОПів, тобто кожен четвертий. Далі йдуть Харківська область із 3 506 підприємцями та Одеська область із 3 295. У сукупності ці три регіони формують майже 55% усіх іноземців, які відкрили бізнес в Україні.Лідером за країною походження серед іноземних підприємців залишаються громадяни Російської Федерації — на них припадає приблизно кожен п’ятий (4 593 ФОПи). Також серед найчисельніших груп — вихідці з В’єтнаму (1 994), Азербайджану (1 635), Узбекистану (1 469) та Молдови (1 118). Разом ці п’ять країн дають майже половину всіх іноземних підприємців в Україні.За сферами діяльності іноземні ФОПи найчастіше працюють у роздрібній торгівлі — 6 346 осіб. Серед інших популярних напрямів — складська логістика (2 746), оптова торгівля (1 732), сфера HoReCa (1 703) та IT (1 624).Нагадаємо, 20 березня Міністерство фінансів України оприлюднило законопроєкт, який передбачає нові податкові зобов'язання для українського бізнесу. Згідно з проєктом, обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ для ФОПів планують запровадити з 1 січня 2027 року. Раніше повідомлялося, що Україні вдалося домовитися з Міжнародним валютним фондом про збільшення річного ліміту для підприємців, після досягнення якого вони мають зареєструватися платниками ПДВ.Читайте також: В Україні збільшили гранти для бізнесу до 2,5 млн грн: що змінилося.

Американські військові хочуть отримати доступ до окремих військових технологій, якими володіє Україна. Крім того, американці не виключають можливе придбання українських дронів і систем радіоелектронної боротьби.Про це повідомило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на власні компетентні джерела.Співрозмовники медівників розповіли, що Пентагон уже звертався з проханням протестувати низку українських оборонних розробок на території США. Йдеться про безпілотники та системи РЕБ, які пройшли бойові випробування під час війни проти Росії.Джерела Bloomberg додали, що Вашингтон також зацікавлений у доступі до окремих технологій і прав інтелектуальної власності в межах майбутньої угоди, яка ще перебуває на стадії обговорення.Під час переговорів зі США Україна стверджувала, що її технології вже довели ефективність у реальних бойових умовах. Саме завдяки розвитку дронів і нової тактики Сили оборони змогли завдавати ударів по цілях углиб території Росії та стримувати сили російської армії, які переважають.Однак, за словами джерел видання, США хочуть оцінити продукцію на власній території з використанням власних сил, перш ніж рухатися далі."США можуть бути особливо зацікавлені у технологіях термінального наведення на основі штучного інтелекту, навігації без GPS, стійких до перешкод каналів зв’язку й у самій бойовій доктрині застосування безпілотників", — ідеться в журналістському матеріалі.Один із представників оборонної галузі пояснив Bloomberg, що проєкт документа, найімовірніше, створений не як класична угода про передачу технологій, а як механізм для тестування й оцінки українських систем з метою формування майбутніх потреб американської армії.Посол України у США Ольга Стефанишина заявила, що сторони вже працюють над рамковим документом."У результаті роботи з Державним департаментом і Пентагоном розроблено проєкт рамкового документа, який наразі розглядають обидві сторони на різних інституційних рівнях. Ми прагнемо до взаємовигідної співпраці, яка посилить наші Збройні сили", — зазначила вона.Нагадаємо, ще в жовтні минулого року Володимир Зеленський розповідав, що президент США Дональд Трамп заявив: його зацікавили дрони українського виробництва, адже вони мають дуже хорошу якість..

Частина фінансової допомоги Україні може бути пов’язана з податковими змінами, зокрема, щодо податку на додану вартість (ПДВ) на іноземні посилки. Таке рішення готують у Європейському Союзі.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти уточнили, що йдеться про частину пакета допомоги на 90 мільярдів євро, а саме про макрофінансову програму на 8,4 мільярда євро.Співрозмовники медівників розповіли, що для отримання цих коштів Україна повинна ухвалити законодавство, яке розширить перелік іноземних посилок, що підлягатимуть оподаткуванню 20-відсотковим ПДВ.Джерела зазначили, що перший транш допомоги Україна може отримати вже у червні, другий — у вересні, а третій — до кінця року після виконання необхідних реформ.За інформацією Bloomberg, така вимога збігається з умовами Міжнародного валютного фонду для виділення чергового траншу допомоги на 700 мільйонів доларів. Єврокомісія узгоджує частину умов фінансування України з вимогами МВФ.Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що програма має "зміцнити економічну та фінансову стійкість України", а також підтримати реформи та боротьбу з корупцією.Водночас запропоновані податкові зміни вже викликали негативну реакцію серед українців. Народний депутат Ярослав Железняк заявив Bloomberg, що наразі не бачить належної підтримки для ухвалення такого рішення у Верховній Раді. Для цього потрібно щонайменше 226 із 392 можливих голосів.У Міністерстві фінансів України підтвердили, що робота над остаточними умовами угоди з ЄС триває. Речник відомства Дмитро Герасименя повідомив, що уряд продовжує узгодження параметрів фінансової допомоги перед поданням документа на ратифікацію парламенту.За даними Bloomberg, МВФ і ЄС також домовилися відкласти ще одну чутливу податкову реформу — розширення кола підприємців, які мають сплачувати ПДВ. Остаточне рішення щодо вимоги про податок на посилки фонд може переглянути наприкінці травня.Нагадаємо, сьогодні речник Єврокомісії Балаж Уйварі зазначив, що Україна та ЄС і надалі обговорюють меморандум про взаєморозуміння з надання Україні макрофінансової допомоги в межах кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про економічні та політичні умови отримання коштів..

Міністерство фінансів Сполучених Штатів Америки ще на 30 днів продовжило дію винятку зі санкцій щодо російської нафти. Йдеться про ту, яку транспортують морським шляхом.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела.Співрозмовники медівників зауважили, що термін дії попереднього дозволу завершився у суботу, 16 травня, однак Вашингтон погодився надати додаткове 30-денне відтермінування.Джерела Reuters зазначили, що рішення ухвалили після звернень декількох держав, які попросили більше часу для закупівлі російської нафти. Йдеться про нафту, що транспортується морем і підпадає під американські санкційні обмеження.За словами аналітиків, адміністрація США пішла на цей крок через ризики дефіциту нафти та подальшого зростання цін на світовому ринку.Однак у Reuters додали, що продовження винятку зі санкцій поки що не дає помітного ефекту для стабілізації цін на бензин — це стосується навіть самих США.Як відомо, світові ціни на нафту знизилися після заяв президента США Дональда Трампа про можливу угоду з Іраном. За даними ринку, нафта марки Brent подешевшала до 108,28 долара за барель (-1,34%), а американська WTI — до 100,66 долара за барель (-1,57%).Водночас уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк зазначав, що за квітень нафтовий експорт країни-агресорки Росії скоротився на 16,8%, або майже на 1,8 млн тонн у порівнянні з березнем. Одна з причин — посилення санкційного тиску.Нагадаємо, минулого тижня видання Politico інформувало, що ЄС готує 21-й пакет санкцій проти Росії, який має стати одним із найболючіших з початку повномасштабного вторгнення. Головною ціллю обмежень стане тіньовий флот танкерів, що дозволить перекрити ключові валютні надходження до бюджету країни-агресорки..

Фермери центральної частини України відкрили для себе новий перспективний напрямок — вирощування рокамболю (гібрида часнику та цибулі). Він стрімко завойовує статус прибуткової нішевої культури.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на вінницького фермера Василя Гонтарука.За його словами, декілька років тому рокамболь лише розпочинав з’являтися на українському ринку, проте одразу зацікавив виробників: висока ціна реалізації та практично відсутня конкуренція робили культуру привабливою для старту.У той період продавати рокамболь безпосередньо з господарства вдавалося по 170 гривень за кілограм, а головним каналом збуту слугував одеський ринок.У господарстві, яке очолює Гонтарук, під нову культуру відвели близько 50 соток. Надалі планують збільшити цю динаміку."Технологія вирощування виявилася відносно простою, а ризики — нижчими, ніж у багатьох ранніх овочів", — акцентував Василь Гонтарук.Окрему перевагу фермер вбачає у гнучкості: якщо ринкова ціна просідає, урожай можна тримати в землі без суттєвої втрати якості — на відміну від тієї ж цибулі, де терміни збирання жорстко прив’язані до кон’юнктури."Саме ця маневреність і робить нішеві культури дедалі привабливішими для невеликих агровиробників", — наголосив вінницький фермер.Нагадаємо, вчора повідомлялося, що сорт часнику "Очеретинський фіолетовий" в Україні готують до виходу на промислові масштаби. Він потрапив до державного реєстру, де вважається новинкою..

Ціни на ріпчасту цибулю в Україні знову розпочали зростати. Це відбувається після нетривалого періоду стабільності на ринку. Такі тенденції передбачають і на найближчий період, але ненадовго.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit."Підвищення цін у цьому сегменті пов’язане зі значним скороченням запасів продукції врожаю 2025 року в місцевих виробників", — зауважили учасники ринку.Вони додали, що водночас торгова активність на ринку дещо зросла, що теж сприяє подорожчанню цієї продукції.Станом на теперішній момент фермери пропонують цибулю до продажу в межах 5-10 гривень за кілограм (0,11-0,23 долара за кілограм), що в середньому на 19% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня."Суттєвіше підвищувати ціни наразі не вдається, оскільки покупці дедалі частіше залишаються незадоволені якістю запропонованої продукції", — пояснили фахівці.Аналітики зазначили, що зараз цибуля в Україні надходить у продаж у середньому на 68% дешевше, ніж у середині травня минулого року."При цьому виробники не впевнені, що їм вдасться та надалі підвищувати ціни на цю продукцію, оскільки якість овочів у сховищах продовжує стрімко погіршуватися", — наголосили автори проєкту EastFruit.Нагадаємо, вчора повідомлялося, що сорт часнику "Очеретинський фіолетовий" в Україні готують до виходу на промислові масштаби. Він потрапив до державного реєстру, де вважається новинкою..

Сорт часнику "Очеретинський фіолетовий" в Україні готують до виходу на промислові масштаби. Він потрапив до державного реєстру, де вважається новинкою.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що цей сорт розроблений компанією "Агроінновейшн"."Наявного посадкового матеріалу вже вистачить для засадження 100 гектарів", — ідеться в повідомленні.Сорт створили шляхом поєднання української й іноземної селекції. Польові випробування проходили в Запорізькій, Одеській і Донецькій областях."Однією з ключових особливостей нового часнику стала здатність зберігати виражений аромат і гострий смак навіть після сушіння. Завдяки цьому його можна використовувати для виробництва спецій, сушених слайсів і гранульованої продукції", — пояснили фахівці.Директор компанії "Агроінновейшн" Сергій Шиш зазначив, що під час роботи над сортом головним завданням було створити продукт із чітким комерційним призначенням, а не просто черговий польовий варіант.За традиційної технології вирощування, врожайність "Очеретинського фіолетового" становить 12-14 тонн із гектара. Використання інтенсивної технології та зрошення дозволяє підвищити показник до 20-22 тонн із гектара. Головки формуються калібром 50-70 міліметрів і містять у 2-2,5 раза більше зубків, ніж більшість поширених українських сортів."Селекціонери також зробили акцент на лежкості продукції. У звичайних сховищах часник може зберігатися до травня, а в холодильних камерах за температури +2°C — до серпня наступного сезону. Це дає виробникам можливість довше утримувати якісний товар на ринку та ефективніше конкурувати з імпортною продукцією", — підсумували аналітики.Нагадаємо, в липні минулого року комерційний директор "Ван Дайк Технікс" Андрій Марущак розповідав, що вже впродовж тривалого часу українці споживають переважно китайський часник. Він прогнозував, що українського часнику немає та не буде. І це зовсім не через погоду — в Україні досі критично мала кількість професійних виробників часнику..