# бізнес

У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України обговорили реалізацію міжнародного канадського проєкту Honor. Він спрямований на розвиток сімейних фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів і підтримку жінок-підприємниць у сільській місцевості.Про це повідомила пресслужба Мінекономіки. Там зазначили, що в заході взяли участь заступник міністра Денис Башлик, генеральний директор канадської організації Socodevi Жан-Філіп Марку, керівниця проєкту Honor в Україні Ерін Маккі, представники профільних департаментів Мінекономіки, а також експерти та фахівці дорадчого середовища."Проєкт Honor розрахований на сім років (2025-2032) із загальним бюджетом 20 мільйонів канадських доларів (понад 550 мільйонів гривень). Його ключова мета — посилення стійкості сільських громад, підтримка розвитку кооперації, підвищення ефективності сімейних фермерських господарств, стимулювання агропереробки та створення доданої вартості, а також розширення економічних можливостей жінок у сільській місцевості", — йдеться в повідомленні.Окремий акцент проєкту — допомога фермерам і кооперативам у виході на нові ринки. Йдеться про підготовку до експорту продукції до країн ЄС, Великої Британії та Канади через підвищення стандартів якості, розвиток перероблення, впровадження сучасних технологій і бізнес-практик.Очікується, що в межах проєкту підтримку отримають понад 50 кооперативів і понад п’ять тисяч фермерів і членів їхніх родин у таких сферах, як молочне скотарство, ягідництво, овочівництво, бджільництво та вирощування зернових культур."Допомога передбачатиме навчальні програми, дорадчі послуги, розвиток управлінських навичок, впровадження інноваційних підходів до господарювання та зміцнення підприємницької спроможності", — зауважили ініціатори проєкту.Під час зустрічі учасники також обговорили поточний стан розвитку кооперативного руху в Україні, ключові виклики галузі та подальші кроки співпраці. Окрему увагу приділили підготовці до щорічної кооперативної конференції, у якій планується участь представників Мінекономіки.HONOR (Harnessing Opportunities for Networks and Organizational Resilience) — проєкт міжнародної технічної допомоги, який впроваджується в Україні канадською організацією SOCODEVI за фінансування Уряду Канади.Проєкт реалізується у партнерстві з українськими профільними організаціями та охоплює кілька регіонів України, працюючи через систему навчальних, інституційних і консультаційних компонентів.Нагадаємо, що в Україні з 15 січня розпочався прийом заявок у Державному аграрному реєстрі на отримання ваучерів у розмірі 1 500 доларів у гривневому еквіваленті. Кошти можна спрямувати на закупівлю високоякісного насіння та мінеральних добрив на проведення весняної посівної кампанії..

З 1 січня 2026 року "ПриватБанк" запустив масштабні оновлення на ринку банківського обслуговування бізнесу. Йдеться про зміну тарифів для активних фізичних осіб підприємців.Як повідомили у пресслужбі банку, нова тарифна модель для ФОПів фактично скасовує щомісячну абонплату для активних підприємців і суттєво знижує ключові комісії, роблячи банкінг для мікробізнесу простішим, чеснішим і доступнішим."З початку 2026 року "ПриватБанк" запроваджує нову тарифну модель для ФОПів, яка дозволяє активним підприємцям повністю уникнути щомісячної абонплати та суттєво знизити витрати на банківське обслуговування", — йдеться у повідомленні.Ключова умова — активне використання бізнес-картки на суму від 15 тисячі гривень на місяць. Окрім нульової абонплати, банк:скасовує комісію за внесення готівкового виторгу через ТСП;знижує тарифи на міжбанківські платежі та валютні операції. Таким чином "ПриватБанк" переходить від моделі фіксованих комісій до партнерського формату, де банк заробляє разом із розвитком бізнесу клієнта."Підприємці та мікробізнес — фундамент економіки. Ми свідомо відмовляємося від підходу, коли підприємець щомісяця платить просто за факт існування рахунку. Активність бізнесу — це і є цінність, за яку банк готовий інвестувати в клієнта", — зазначає член правління "ПриватБанку" з питань корпоративного бізнесу та МСБ Євген Заіграєв.Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний розповідав, що на українські банки протягом наступних чотирьох років очікують глобальні та локальні зміни. До 2030 року актуальними будуть п'ять трендів..

Імпорт в Україну вантажних автомобілів 2025 року в грошовому вираженні зріс на 5,5% порівняно з 2024 роком. Загалом сума сягнула до 999,5 мільйона доларів.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на статистику Державної митної служби.Згідно з оприлюдненими даними, таким чином темп приросту імпорту цієї автотехніки наприкінці року ще дещо уповільнився, зокрема, за 11 місяців він становив 7,5% до того ж періоду 2024 року."При цьому у грудні імпорт вантажівок скоротився на 9% порівняно з груднем 2024 року — до 102,3 мільйона доларів", — констатували фахівці.Найбільше вантажівок за 2025 рік ввезено з Франції — на 169,2 мільйона доларів (на 42,8% більше ніж позаторік), з Польщі — на 162,7 мільйона доларів (на 14,7% менше) та США — на 109 мільйона доларів (на 2% більше). Позаминулого року в цій трійці лідирувала Польща.При цьому імпорт вантажівок з усіх інших країн за рік збільшився на 4,6%, склавши 558,5 мільйона доларів.Водночас, згідно зі статистикою, Україна минулого року експортувала вантажні авто лише на 6,6 мільйона доларів, здебільшого до Туреччини (66,2% експорту), Румунії та Молдови, а роком раніше були ще більш незначні експортні постачання (на 4,1 мільйона доларів) в основному до Молдови, Туреччини та Польщі.Раніше повідомлялося, що 2024 року імпорт в Україну вантажних автомобілів в грошовому вимірі зріс на 30% порівняно з 2023 роком — до 947,84 мільйона доларів, найбільше їх ввезли з Польщі (майже 20%).Нагадаємо, минулого тижня "УкрАвтопром" інформував, що торік у грудні в Україні на ринку нових вантажних автомобілів реалізували 1439 машин. Це на 46% більше, ніж попереднього місяця, та на шість відсотків більше, ніж у грудні 2024 року..

Офіс генерального прокурора викрив організовану групу, яка через дроблення бізнесу ухилялася від сплати податків у сфері фуд-рітейлу. Це відбувалося на Закарпатті.Про це повідомив Офіс Генерального прокурора на своїй сторінці в Telegram."У понад 50 магазинах мережі продаж товарів оформлювали через майже 50 підконтрольних ФОПів на спрощеній системі. Більшість таких підприємців — родичі засновників або працівники торгівельної мережі", — пояснили правоохоронці.Вони додали, що компанія працювала під трьома брендами, однак фактичний контроль за фінансами, персоналом і товарообігом залишався у службових осіб товариства."Обсяг реалізованої продукції перевищив 100 мільйонів гривень, сума ухилення від сплати ПДВ і податку на прибуток — понад 25 мільйонів гривень", — деталізували в Офісі генпрокурора.Для маскування схеми укладали удавані договори франшизи та зареєстрували в офісі підприємства робоче місце адвоката."Під час слідства вилучено електронні цифрові підписи, банківські картки, печатки ФОПів і фінансову документацію", — йдеться в повідомленні.Повідомлено про підозру двом засновникам товариства, директору, бухгалтеру та виконавчому директору, який має статус адвоката."До державного бюджету повністю відшкодовано понад 25 мільйонів гривень несплачених податків. Використання підконтрольних ФОПів у мережі припинено", — підсумували в Офісі генерального прокурора.Нагадаємо, 19 листопада стало відомо, що Державна податкова служба України викрила суттєві порушення в одній з популярних мереж магазинів дитячих іграшок. Вона базується в Києві й області..

Приблизно за 10 років український ринок лохини пройшов шлях від нішевого сегмента до повноцінної експортно орієнтованої галузі. Навіть в умовах повномасштабної війни виробники наростили площі, інвестували у технології та закріпилися на міжнародних ринках.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що ключову роль у цій трансформації 2025 року розпочала відігравати асоціація "Виробники лохини України". Зараз вона об’єднує 40 компаній-членів і чотирьох асоційованих учасників, які разом обробляють близько 1 700 гектарів плантацій лохини."Українська галузь лохини формувалася поступово. Понад десятирічний період розвитку дозволив виробникам накопичити глибокий практичний досвід, адаптований до різних ґрунтово-кліматичних зон країни. Саме це поєднання регіональної специфіки та системного підходу — одна з ключових конкурентних переваг української продукції", — зазначили фахівці.Вони додали, що саме поєднання різних масштабів і моделей виробництва підвищує стійкість галузі до ринкових і кліматичних коливань."Ключовий принцип залишається незмінним: упізнаваність української лохини має базуватися на обсягах, якості та надійності постачань", — акцентували в асоціації "Виробники лохини України".Важливим кроком 2025 року стало приєднання до Торгово-промислової палати України. Це партнерство відкрило доступ до сервісів, критично важливих для ягідного бізнесу, зокрема, експортної сертифікації, підтвердження походження продукції та інтеграції у міжнародні бізнес-мережі.Асоціація активно працює над підвищенням міжнародної присутності української лохини. 2025 року вона взяла участь у Fruit Logistica 2025 у Берліні, де презентували сталі практики вирощування, підтвердили стабільну якість продукції та провели переговори з потенційними партнерами з ЄС, Близького Сходу й Азії. Цього року представники асоціації теж братимуть участь у Fruit Logistica 2026.Світовий ринок лохини перебуває у фазі стрімкого зростання. Площі насаджень щороку збільшуються щонайменше на 10%. На цьому тлі Україна має всі передумови, щоби до кінця десятиліття закріпитися серед провідних європейських експортерів лохини."Асоціація "Виробники лохини України" зосередиться на подальшій консолідації виробників, розширенні експортної географії, гармонізації стандартів якості та формуванні довгострокового позитивного іміджу української лохини на світових ринках. Саме така модель розвитку — через об’єднання, стандарти та системну міжнародну присутність  визначатиме успіх української лохини у найближчі роки", — зауважила президентка асоціації Наталія Пукшин.В асоціації наголосили, що вона є відкритою до приєднання нових учасників — як великих експортно орієнтованих компаній, так і середніх та локальних господарств."Подальше розширення кола учасників розглядається як інструмент посилення ринкової позиції галузі, уніфікації підходів до якості та сертифікації, а також переходу від фрагментарної присутності на зовнішніх ринках до системної експортної моделі", — підсумували в асоціації.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в українських виробників лохини є позитивний тренд: ті, хто раніше працював переважно на внутрішній ринок, зараз 60-70% продукції відправляють на експорт..

Цього тижня на ринку України спостерігається тенденція до зростання цін на столові буряки. При цьому вітчизняні виробники повідомляють про скорочення запасів коренеплодів належної якості.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зауважили, що водночас попит із боку гуртових компаній і роздрібних торгівельних мереж на цю продукцію зростає."У результаті станом натепер виробникам вдається реалізовувати столові буряки в діапазоні 5-10 гривень за кілограм (0,12-0,23 долара за кілограм), що в середньому на 19% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня", — зазначили експерти.Вони додали, що подорожчання в цьому сегменті учасники ринку пояснюють помітним скороченням пропозиції продукції."Продажі коренеплодів із необладнаних сховищ практично завершені, також істотно зменшилася пропозиція некондиційних овочів, що, своєю чергою, дозволило виробникам підвищити ціни на якісну продукцію", — констатували аналітики.При цьому вони акцентували, що поточні ціни на столові буряки в Україні в середньому на 49% нижчі, ніж в аналогічний період минулого року.Разом із тим учасники ринку не виключають, що тенденція зростання цін може мати тимчасовий характер. Уже в найближчому майбутньому ситуація може частково змінитися."Подальше подорожчання може стимулювати фермерів активізувати продажі коренеплодів зі сховищ, що призведе до збільшення пропозиції та, як наслідок, до зниження цін у цьому сегменті", — підсумували фахівці.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні відбувається стрімке подорожчання помідорів. Ціни коливалися від 90 до 110 гривень за кілограм..

Американський мільярдер Ілон Маск подав до суду на OpenAI та Microsoft. Він вимагає від них компенсації в розмірі до 134 мільярдів доларів.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти наводять слова Ілона Маска, який упевнений, що заслуговує на частину "неправомірних прибутків", оскільки був одним із перших інвесторів цих стартапів на етапі їхнього запуску.У судовому позові Маск зазначив, що уклав у компанію OpenAI близько 38 мільйонів доларів, а це 60% від початкового фінансування. Також він начебто допоміг із підбором персоналу та "додав проєкту авторитету" на етапі його створення."Без Ілона Маска не було б OpenAI. Саме він забезпечив основну частину початкового фінансування, надав свою репутацію та навчив їх усьому, що знає про масштабування бізнесу", — пояснив адвокат Маска Стівен Моло.За словами Маска, завдяки його інвестиціям з 2015 року OpenAI нібито заробила від 65,5 до 109,4 мільярда доларів, а Microsoft — від 13,3 до 25,1 мільярда доларів.Натомість в OpenAI назвали позов "безпідставним" і частиною "кампанії з переслідування" з боку Маска. Адвокат Microsoft заявив про відсутність доказів того, що компанії бізнесмена допомагали чи сприяли розвитку OpenAI.Окрім того, обидві компанії вже оскаржили запропоновану Маском оцінку збитків, назвавши методи підрахунку його фінансового експерта "непідтвердженими".Журналісти констатували, що судовий процес на квітень в Окленді (штат Каліфорнія, США). Справу розглядатиме суд присяжних.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що компанія американського мільярдера Ілона Маска xAI обмежила роботу чат-бота на основі штучного інтелекту Grok після скандалу з сексуальними діпфейками. Grok більше не може редагувати фото людей, додаючи їм купальники чи спідню білизну..

У 2026 році економічна система Росії остаточно перейшла у фазу "дорогих грошей", що стала наслідком тривалої агресії проти України та макроекономічного хаосу. Прогнози центробанку країни-агресора вказують на те, що висока вартість запозичень залишиться довготривалим фактором, змушуючи підприємства згортати інвестиційні програми та переходити до стратегії жорсткого виживання.Про це йдеться у зведенні Зовнішньої служби розвідки.Податковий зашморг та фінансовий тискРосійські компанії змушені радикально переглядати терміни окупності проєктів та умови кредитування, що призводить до падіння ділової активності навіть за наявності споживчого попиту. Ситуацію значно ускладнює посилення податкового навантаження:з 1 січня 2026 року ставка ПДВ у РФ зросла до 22%;нова податкова політика провокує зростання адміністративних витрат та ризики юридичних суперечок;найбільшого удару зазнає малий та середній бізнес, який не має ресурсів для адаптації до умов воєнного часу.Кадрова криза та зміна пріоритетівРинок праці агресора перебуває у стані критичного напруження через мобілізаційні заходи та демографічні втрати. Дефіцит кадрів змушує компанії вести виснажливу «війну зарплат», яку бізнес намагається зупинити через:форсовану автоматизацію виробничих процесів;скорочення другорядних функцій персоналу;підвищення вимог до універсальності навичок наявних працівників.Логістичний колапс та регуляторний тискДодаткові бар'єри створює тотальна цифровізація документообігу та посилення контролю над міжнародними перевезеннями, що загрожує системними затримками вантажів. Продавці на маркетплейсах опинилися під подвійним тиском через нові правила платформ та регуляторну невизначеність, де будь-яка помилка може призвести до банкрутства.Загальний підсумок Сукупність цих факторів підтверджує, що ціна війни проти України для внутрішньої економіки РФ постійно зростає. Замість стратегічного розвитку російський бізнес змушений витрачати всі ресурси на юридичний захист та мінімізацію ризиків, що свідчить про глибоку та системну деградацію економіки агресора.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Володимир Путін намагається зобразити російську економіку як таку, що здатна підтримувати затяжну війну в Україні — ймовірно, щоби підтримати російські зусилля з когнітивної війни, хибно стверджуючи, що перемога Росії неминуча.За даними CNN, економічна ситуація в Росії стає все важчою. Однак навіть такі складнощі, які вже неможливо приховати, не змусять кремлівського диктатора Володимира Путіна сісти за стіл переговорів..

Росія продовжує під виглядом російського експортувати зерно, вирощене на тимчасово окупованих територіях України. Використовує для цього потужності портів в Азовському та Чорному морях, насамперед Севастопольського морського порту.Про це повідомили в Службі зовнішньої розвідки України (СЗР)."За 2025 рік вивезено понад два мільйони тонн зернових культур, вирощених на тимчасово окупованих територіях нашої держави", — йдеться в повідомленні.Розвідники додали, що при цьому левова частка припадає на друге півріччя — відвантажено близько 1,4 мільйона тонн."Окрім того, розширюється географія ринків збуту. 53,6% обсягів відвантажено до Єгипту (490 тисяч тонн) і Бангладешу (250 тисяч тонн). Зросли обсяги постачання до Лівану (78,1 тисячі тонн) і Туреччини (96,7 тисячі тонн), а також відновлене вивезення зерна до Сирії (94,4 тисячі тонн)", — підрахували в СЗР.Агропродукція доставляється до Джибуті, Саудівської Аравії та В’єтнаму, а в незначних обсягах навіть до окремих Балканських країн."Для обходження санкцій Росія здійснює ship-to-ship операції на рейдовому перевантажувальному районі порту "Кавказ" із використанням суден-накопичувачів", — пояснили фахівці.Вони додали, що це дає Росії змогу приховувати реальне походження зерна, а перевізнику — уникати заходів у порти тимчасово окупованих територій України та зменшити ризики звинувачень у протиправній торгівлі."Таку схему використовують під час постачання зернових до Саудівської Аравії, Бангладешу та В’єтнаму", — підсумували в Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Велика Британія найближчим часом передасть Україні базу даних для відстеження та припинення крадіжки зерна з окупованих Росією українських регіонів. Її розробили фахівці в Лондоні..

Національний банк з 14 січня 2026 року пом'якшує валютні обмеження. Ці зміни сприятимуть роботі малого бізнесу в Україні.Про це повідомили на офіційному сайті регулятора. "НБУ пом’якшує валютні обмеження та уточнює особливості валютного регулювання, щоб підтримати роботу українського бізнесу", — йдеться у повідомленні.Основні зміни з 14 січняРозширені можливості компаній у межах стимулюючої лібералізаціїНБУ запроваджує новий стимулюючий ліміт — "позиковий", щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону. "️Ключова мета — створити регуляторне підґрунтя, що сприятиме реструктуризації "старих" зовнішніх позик. Це важливо для залучення нових ресурсів в економіку України", — пояснили у регуляторі.Розмір "позикового" ліміту має дорівнювати сумі коштів, що надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року. Він зменшуватиметься еквівалентно до погашення основної суми такого кредиту.Крім того, у межах "позикового" ліміту бізнес зможе здійснити операції, передбачені стимулюючою лібералізацією: погашення "старих" кредитів, розрахунки за "старий" імпорт товарів, фінансування закордонних підрозділів тощо. Переказ валюти на рахунки фізичних осіб в іноземних банкахВідтепер продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізичних осіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений та непоставлений товар"Важлива умова для проведення таких операцій — повернення коштів здійснюватиметься на рахунок фізичної особи-споживача, з якого проводилася оплата товару, а сума повернення коштів у валюті платежу не повинна перевищувати вартість товару під час його купівлі", — зауважили у Нацбанку.Такі зміни потрібні, щоб забезпечити рівні умови для фізичних осіб-споживачів товарів, придбаних на території України, що підтримає привабливість українських виробників.Оновлення у сфері валютного нагляду Також запроваджуються зміни у сфері валютного нагляду за граничними строками розрахунків за експорт товарів. Це стосуються діяльності Експортно-кредитного агентства та експорту страхових послуг.Нагадаємо, в Україні інфляція у грудні 2025 року сповільнилася до 8%. Тенденція до падіння зберігатиметься і надалі..

Попри виклики повномасштабної війни та економічну нестабільність український ринок електронної комерції "живий" як ніколи. Онлайн-бізнес у 2025 році демонстрував високу адаптивність.Аналітична команда YouControl.Market дослідила актуальну статистику галузі онлайн-торгівлі станом на кінець 2025 року у порівнянні з аналогічними періодами минулого року.Так, найкращі 10 онлайн‑ритейлерів за дев'ять місяців 2025 року заробили майже 40 мільярдів гривень. До числа найбільших увійшли одразу три компанії, які працюють у сфері зоотоварів. Окрім того, до переліку лідерів потрапили онлайн-ритейлери косметики/парфумерії, книг та спортивних товарів.За даними аналітиків, станом на грудень 2025 року в Україні нараховується 3,2 тисячі активних компаній та 77,4 тисячі фізичних осіб підприємців (ФОП) у сфері онлайн-торгівлі. За дев'ять місяців 2025 року кількість нових реєстрацій ФОП зросла на 62% проти аналогічного періоду минулого року, а загальна кількість підприємців у галузі збільшилася приблизно на п’яту частину. Столиця залишається беззаперечним центром онлайн-ритейлу. У Києві розміщується понад 50% всіх компаній галузі, а також найбільша частка ФОП. Варто зауважити, що у третьому кварталі 2025 року не було зафіксовано жодного припинення серед компаній, тоді як з’явилося 48 нових. Це максимальний квартальний чистий приріст за весь період повномасштабної війни. Онлайн-торгівля: динаміка реєстрацій та припинень компаній та ФОПСтаном на кінець 2025 року у сфері роздрібної онлайн-торгівлі залучено понад 77 тисяч підприємців-ФОП та 3173 юридичні особи (компанії). Тобто на одну компанію припадає в середньому 24-25 підприємців — онлайн-ритейл залишається переважно дрібним бізнесом. "Втім, обидві категорії зростають. Чисельність юридичних осіб збільшилася за рік приблизно на 200 (чистий приріст +6%), а кількість ФОП — більш як на 13 тисяч (чистий приріст +21%)", — зазначили аналітики.Загалом 2025 рік відзначився справжнім сплеском запуску нових онлайн-бізнесів, особливо серед ФОП. За три квартали 2025 року було зареєстровано 18,2 тисячі нових підприємців у цьому КВЕД, що на 62,3% більше, ніж за той самий період 2024 року. Нагадаємо, згідно з актуальними даними Єдиного державного реєстру, від початку 2025 року в Україні офіційно закрилося 250 209 приватних підприємців. Статистика свідчить, що середньостатистичний український підприємець залишається "на плаву" протягом двох років та чотирьох місяців. .

Новий експериментальний формат вирішили запровадити в Podillia Greenhouse Cluster. Він спрямований на впровадження цифрових рішень у тепличному овочівництві.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони пояснили, що йдеться про розробку спеціального робота, який скануватиме рослини в теплиці та визначатиме захворювання на ранніх стадіях розвитку."У перспективі система також зможе аналізувати інші біологічні характеристики рослин", — висловили припущення фахівці.Майданчиком для реалізації пілотного проекту стане теплиця площею 600 квадратних метрів, розташована на базі Вищого професійного училища №11 у Хмельницькому."Технічне рішення розроблятимуть студенти та викладачі факультету інформаційних технологій Хмельницького національного університету", — зауважили експерти.Заклади професійної та вищої освіти зацікавлені у пілотних проектах, які покращать урожайність і водночас підвищать фаховий рівень учнів і студентів."Урожай, вирощений у цій теплиці, постачається до закладів освіти міста. Овочі споживають дошкільнята та учні молодших класів, для яких важливою є якість продукції та відсутність шкідливих мікроелементів", — конкретизували аналітики.Podillia Greenhouse Cluster — платформа співпраці тепличного бізнесу, освіти та науки Поділля, орієнтована на розвиток сучасних тепличних технологій.Нагадаємо, раніше фахівці констатували, що врожай яблук в Україні цього сезону був доволі хорошим. Проте цього року дешевих цін на цей фрукт не варто очікувати..

Україна прагне домовитися зі Сполученими Штатами про режим вільної торгівлі в межах комплексного плану повоєнної відбудови. Президент Володимир Зеленський уже обговорює ці перспективи з Дональдом Трампом, розглядаючи нові торгівельні пільги як фундамент для майбутнього розвитку країни.Про це він заявив в телефонному інтерв'ю Bloomberg.Як зазначає видання, угода міститиме нульові тарифи на торгівлю зі США та застосовуватиметься до деяких промислово розвинених регіонів України, що дасть країні "дуже серйозні переваги" порівняно із сусідніми державами та потенційно зацікавить інвестиції та бізнес, сказав Зеленський у телефонному інтерв'ю Bloomberg.Український лідер заявив, що йому потрібно буде обговорити деталі пропозиції безпосередньо з президентом Дональдом Трампом, додавши, що така угода також слугуватиме додатковою гарантією економічної безпеки.Зеленський виступив, отримавши звіт від свого головного перемовника Рустема Умєрова, який у п'ятницю провів телефонну розмову зі спеціальними посланцями Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Представники США нещодавно зв'язалися з Росією "у певному форматі", сказав Зеленський, додавши, що не знає, чи найближчим часом Віткофф чи Кушнер полетять до Росії для особистих зустрічей.Зеленський заявив, що Україна подала свої відгуки щодо територіальних пропозицій команді США, яка потім передасть їх російським колегам для врахування, яке потім може бути доставлене до Києва. Український лідер заявив, що сподівається отримати відповідь Росії на 20-пунктову рамкову угоду до того часу, як він завершуватиме узгодження гарантій безпеки та плану відновлення з Трампом, що може відбутися вже наприкінці цього місяця. Він додав, що очікує зустрітися з Трампом або в США, або в Давосі, Швейцарія, де обидва лідери планують відвідати Всесвітній економічний форум. Зеленський заявив, що хоче особисто обговорити з Трампом конкретні зобов'язання США у разі поновлення російської агресії."Я не хочу, щоб усе зводилося до того, що вони просто обіцяють відреагувати", — сказав Зеленський. "Я справді хочу чогось більш конкретного".Трамп раніше цього року заявив, що він "не в захваті" від президента Росії Володимира Путіна, але ще публічно не зобов'язався робити нові кроки на підтримку України. Хоча переговори Києва з союзниками щодо гарантій безпеки за останні тижні досягли значного прогресу, територіальні питання залишаються головним каменем спотикання в переговорах щодо припинення вторгнення Росії.Зеленський заявив, що Україна розглядає запропонований США план створення вільної економічної зони, яка розділяє українські та російські війська після потенційного перемир'я.Нагадаємо, медіа повідомляли, що американський президент Дональд Трамп може прийняти свого українського колегу Володимира Зеленського для переговорів і підписання угоди про гарантії безпеки вже наступного тижня. Хоча офіційного рішення щодо цього ще немає.Раніше спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Вони обговорили "мирний план" щодо України..

В Україні стартував початок прийому висловлень зацікавленості від представників приватного сектору для участі в програмі з постачання міжнародно переданих результатів скорочення викидів (ITMOs).Про це повідомили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.У відомстві пояснили, що програма спрямована на залучення приватних інвестицій у проекти зі скорочення викидів парникових газів."Участь можуть брати компанії з країн, що мають двосторонні угоди зі Швейцарією про співпрацю за статтею 6.2 Паризької угоди. До цього переліку входить і Україна. Реалізація відібраних проектів планується 2026-2030 років", — ідеться в повідомленні.У Мінекономіки зауважили, що теперішній етап подання висловлень зацікавленості має дослідницький характер і покликаний оцінити потенціал приватного сектору щодо розробки якісних проектів з генерації ITMOs.Надалі передбачено проведення конкурсного відбору й укладення угод з обраними компаніями. Оплата за передані ITMOs здійснюватиметься за результатами, підтвердженими незалежною верифікацією."Подати висловлення зацікавленості, а також надіслати запитання щодо участі можна електронною поштою: carbon.markets@undp.org. Дедлайн подачі — 30 січня 2026 року. Також для потенційних учасників проведуть інформаційну сесію, яка відбудеться 14 січня", — зазначили в міністерстві.Програма реалізується ПРООН у партнерстві з федеральним офісом довкілля Швейцарії та є частиною міжнародної ініціативи з розвитку вуглецевих ринків."Для українського бізнесу ця ініціатива відкриває практичний механізм залучення фінансування на проекти з декарбонізації — зокрема у сферах відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності та скорочення викидів метану, в тому числі в аграрному секторі", — підсумували у відомстві.Стаття 6.2 Паризької угоди — це міжнародний механізм співпраці між країнами у сфері скорочення викидів парникових газів.Вона дозволяє державам добровільно співпрацювати та передавати одна одній результати скорочення викидів — так звані міжнародно передані результати пом’якшення (ITMOs) — для виконання своїх національних кліматичних цілей (НВВ).Нагадаємо, нещодавно міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев заявив, що станом на початок 2026 року Україна має проблему з подвійним навантаженням: води стає менше, а її якість погіршується. Тому варто в цьому плані кардинально змінити систему обліку води..

Міністерство фінансів України, яке в четвертому кварталі 2025 року провело вісім аукціонів із розміщення валютних облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), наразі запланувало на перший квартал 2026 року тільки три.Про це свідчить графік розміщення ОВДП, опублікованим на сайті Мінфіну. На 24 лютого та 3 березня анонсовані аукціони з розміщення 1,5-річних доларових облігацій, а на 10 лютого — облігацій в євро.Щодо гривневих ОВДП, то, згідно з графіком, Мінфін продовжить щовівторка проводити по три аукціони із продажу паперів із погашенням через 1-1,2 року, 1,7-2,0 року та 3 роки, і лише на 6 січня анонсовано ще один аукціон з продажу більш довгострокових облігацій — терміном 3,7 року.На перших аукціонах цього року всі чотири випуски облігацій пропонуватимуться номінальним обсягом по 5 мільярдів гривень.Відповідно до практики, яка склалася, Мінфін протягом кварталу може оновлювати графік проведення аукціонів.Згідно із законом про державний бюджет, на цей рік заплановані внутрішні запозичення на 419,57 мільярда гривень і погашення на 524,46 мільярда гривень, тоді як бюджет має бути профінансовано коштом зовнішніх запозичень на 2 трильйони 130,27 мільярда гривень за обсягу зовнішніх зобов’язань 132,36 мільярда гривень.Минулого року Нацбанк залучив на внутрішньому ринку понад 569 мільярдів гривень: 430,13 мільярда гривень, 2,446 мільярда доларів і 779,2 мільйона євро. Обсяг залучень перевищив обсяг погашень на 93,76 мільярда гривань.Водночас 2024 року досягнуто рекорду із залучення коштів на ринку ОВДП — 638,4 мільярда гривень. Ставка доларових облігацій на останньому аукціоні 9 грудня склала 4% річних, а облігацій у євро на аукціоні 23 грудня — 3,25% річних.Нагадаємо, на початку грудня з’явилася інформація, що Міжнародний валютний фонд аналізує пропозицію Києва обміняти варіанти, прив’язані до валового внутрішнього продукту, на облігації на суму 2,6 мільярда доларів і уважно стежить за реакцією..