Громадяни України, які перебувають за кордоном, отримають розширений доступ до послуги з реєстрації особи у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків з оформленням картки платника податків в електронній формі (РНОКПП).Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ України, яке реалізує проєкт спільно з Державною податковою службою.Раніше цього року впровадили пілотну гілку сервісу — оформлення РНОКПП дітям віком до 18 років за заявою одного з батьків, що подається через електронний кабінет системи "е-Консул" або через посольство чи консульство України.З 30-го липня можливість скористатися послугою стала доступною для будь-якого громадянина України, який перебуває за кордоном і має чинний документ, що посвідчує особу.Заяву про отримання послуги можуть подавати:громадяни України віком від 14 років — для подання заяви необхідно особисто звернутися до найближчого посольства або консульської установи України;через представника, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності або відповідного документа, що підтверджує повноваження законного представника особи (опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, патронатні вихователі, керівники відповідних інституційних закладів тощо) — заяву можна подати як онлайн через власний електронний кабінет в системі "е-Консул", так і до посольства або консульства.Самостійне подання заяви через власний електронний кабінет в системі "е-Консул" здійснюється безкоштовно; у разі подання заяви через посольство або консульську установу України стягується консульський збір за автоматизовану обробку даних (40 доларів / 37 євро).Детальна інформація щодо оформлення послуги та необхідних документів доступна на порталі МЗС. РНОКПП є сполучною ланкою для державних реєстрів, а його наявність відкриває доступ до дедалі більшої кількості цифрових державних послуг навіть за кордоном."Продовжуємо роботу з цифровізації та спрощення доступу до державних послуг для громадян України за кордоном. Кожна така реформа — це про повагу держави до своїх громадян. А коли є відчуття поваги, то є мотивація зберігати звʼязки з Україною та єдність нашого народу на рідній землі та на всіх континентах", — зазначив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.Нагадаємо, наприкінці лютого пресслужба Міністерства закордонних справ інформувала, що деякі українські біженці, які вимушено залишили країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія"..

Американський президент Дональд Трамп різко відреагував на атаку Ірану по американських військових. Він пригрозив Тегерану жорсткою відповіддю.Про це свідчить заява Дональда Трампа в ефірі Fox News, відео якого опублікував у соціальній мережі X журналіст Ерік Догерті.Трамп переглянув відеозапис нападу, на якому американські військові в режимі реального часу відбивали ракетну атаку. Коментуючи дії Ірану, президент США використав жорсткі висловлювання."Ми виб'ємо з них усе лайно", — заявив Трамп.Також американський президент пообіцяв завдати Ірану потужного удару. Таку обіцянку він озвучує вже не вперше — не обов’язково після цього відбуваються серйозні обстріли іранських об’єктів."Ми завдамо їм потужного удару. Їм дістанеться на повну", — наголосив президент США.На тлі цих заяв інвестори розпочали активніше скуповувати нафтові контракти, побоюючись подальшої ескалації на Близькому Сході. Як видно з даних біржі ICE Futures Europe, ф'ючерси на нафту Brent різко зросли та перевищили позначку 90 доларів за барель, демонструючи стрибок більш ніж на 7% протягом дня.Побоювання ринку пов'язані з тим, що подальше загострення конфлікту між США й Іраном може вплинути на постачання нафти з регіону, який є одним із ключових для світового енергетичного ринку.Нагадаємо, що декілька днів тому Дональд Трамп заявляв, що має намір особисто з'ясувати у Володимира Путіна, чи допомагає Росія Ірану у війні проти США..

Порти Тамані та Новоросійська обмежили доставлення зерна вантажівками через зростання ризиків судноплавства в Чорному морі. Наразі російські зернові експортні термінали не працюють або функціонують обмежено.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися на п'ять джерел у галузі."Влада перенаправила зерно з родючих південних регіонів, яке раніше перевозили через Азовське море, до глибоководних зернових терміналів у Чорному морі автомобільним і залізничним транспортом. Однак атаки на чорноморські порти також почастішали", — йдеться в повідомленні.Три термінали, які, за даними джерел, обмежили постачання автомобільним транспортом, — NZT і SK у порту Новоросійська, а також ZKT у порту Тамань — мають потужність для відвантаження понад 20 мільйонів тонн зерна на рік."Загальний щорічний експорт російського зерна морським шляхом — близько 50 мільйонів тонн", — зазначили аналітики видання.Вони уточнили, що два термінали в Новоросійську приймають зерно, доставлене залізницею, однак такі постачання можливі лише з південних регіонів Росії. Близько третини зерна, яке проходить через ці два термінали, доставляється вантажівками, тоді як ZKT у порту Тамань приймає зерно лише автомобільним транспортом.Термінали здійснюють відвантаження для основних покупців російського зерна, зокрема, Єгипту та Туреччини. Компанії Demetra та Delo Group, які є власниками терміналів."Ризики зросли, дедалі менше людей готові йти на сміливі та необдумані ризики", — розповіло медійникам одне з джерел.Нагадаємо, 11 липня стало відомо, що Росія призупинила приймання заявок на проходження через Керченську протоку, яка з'єднує Азовське та Чорне моря. Також не функціонує переправлення через канал, який з'єднує річку Дон з Азовським морем..

Зі суботи, 1 серпня, в Запоріжжі тимчасово припиняє роботу торгівельний центр METRO. Це пов’язано з регулярними вимушеними перервами через безпекову ситуацію в місті й області.Про це повідомили на Facebook-сторінці торгівельного центру METRO."ТЦ METRO за адресою Оріхівське шосе, 7-А тимчасово призупиняє роботу до подальшого повідомлення", — зазначили представники компанії.Вони пояснили, що ухвалили таке непросте рішення через регулярні вимушені перерви, пов’язані з безпековою ситуацією."Відповідно до правил METRO Україна під час оголошення повітряної тривоги торгівельні центри призупиняють роботу заради безпеки клієнтів і співробітників. За таких умов не вдається підтримувати стабільну роботу та належний рівень обслуговування", — йдеться в повідомленні.При цьому в компанії зауважили, що HoReCa-доставлення в Запоріжжі й області працює у звичному режимі. Постачання забезпечуватиметься з інших торгівельних центрів METRO."Про відновлення роботи магазину повідомимо на сайті "METRO Україна" та на офіційних сторінках у соціальних мережах", — пообіцяли в торгівельному центрі.Також там назвали адреси найближчих ТЦ METRO:Дніпро: Запорізьке шосе, 63 та с-ще Слобожанське, вул. Каштанова, 1;Кривий Ріг: вул. Бикова, 31."Дякуємо за розуміння. Ми цінуємо довіру та робимо все можливе, щоб український бізнес і надалі розраховував на стабільний сервіс METRO", — підсумували в повідомленні.Нагадаємо, нещодавно міністр освіти та науки України Андрій Бутенко розповідав, що частину підручників для українських шкіл доведеться друкувати повторно. Це пов’язано зі знищенням понад 410 тисяч книг унаслідок російського обстрілу 19 липня..

Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) затвердила новий тариф для НЕК "Укренерго" на передачу електроенергії. З 1 серпня 2026 року він зросте на 25% — до 928,45 гривень за 1 МВт·год без ПДВ.Як пише видання Forbes, відповідне рішення регулятор ухвалив на засіданні 28 липня.Нові тарифи для споживачівЗгідно з проєктом постанови, тариф на послуги з передачі електроенергії з 1 серпня становитиме:для користувачів системи (крім підприємств "зеленої" електрометалургії), що на 25% більше за чинний рівень — 928,45 гривень/МВт·год;для підприємств "зеленої" електрометалургії — 563,26 гривні/МВт·год.Окремо в тарифі передбачена складова на виконання спеціальних обов’язків із підтримки виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Вона становитиме 365,19 гривень/МВт·год.Чому підвищують тарифРаніше "Укренерго" зверталося до регулятора з пропозицією підвищити тариф на передачу до 958,87 гривень/МВт·год — на 29% більше за чинний рівень у 742,9 гривні/МВт·год. Також компанія пропонувала збільшити тариф на послуги з диспетчерського управління на 55,5% — до 171,12 гривні/МВт·год.Серед причин перегляду тарифів "Укренерго" називає:коливання валютних курсів, які збільшують витрати компанії;зростання витрат на розрахунки з виробниками електроенергії з відновлюваних джерел, де частина платежів прив’язана до євро;зниження прогнозованих обсягів роботи енергосистеми.За оцінками компанії, відпуск електроенергії може скоротитися на 9,5%, а обсяг її передачі — на 5,5%, що зменшує тарифні надходження. Додатковим фактором стала лібералізація цінових обмежень на ринку електроенергії з 1 травня 2026 року, яка впливає на формування цінової динаміки.Чи зростуть рахунки для населенняВ "Укренерго" заявляють, що зміна тарифів на передачу та диспетчеризацію не вплине на вартість електроенергії для побутових споживачів. У компанії пояснюють, що перегляд цін необхідний для стабільної роботи енергосистеми, підготовки до опалювального сезону та запобігання накопиченню боргів.Нагадаємо, з 1 серпня 2026 року у Львові діятиме новий тариф на централізоване водопостачання та водовідведення. Вартість водопостачання 36,04 гривні за метрі кубічний, водовідведення — 20,34 гривні за метр кубічний. Загальний тариф — 56,38 гривні за кубометр..

Минулого року обсяги перероблення винограду в Україні зросли на 25,4% порівняно з попереднім періодом. Вони склали цього разу 40 тисяч тонн.Про це повідомили аналітики проекту Agrotimes. Вони послалися на дослідження ринку вина України, підготовленоме командою "Дія.Бізнес" за ініціативи Wines of Ukraine.За даними дослідження, за 2019-2023 роки площі виноградників скоротилися майже вдвічі, зокрема, 2022 року падіння складало 20,9%, а 2023 року — 23,9%. 2024 року фіксували зростання площ на 6,6%, однак 2025 року площі під виноградом для виробництва вина зменшилися на 1%, а під столовим — на 44%.Ядро українського виноградарства формують три регіони:Одеська область — 9 тисяч гектарів (урожайність 29,5 центнера на гектар, валовий збір 348,5 тисячі центнерів);Миколаївська область — 3,1 тисячі гектарів (урожайність 49,9 центнера на гектар, валовий збір 136,4 тисячі центнерів);Закарпатська область — 0,7 тисячі гектарів (урожайність 14,1 центнера на гектар, валовий збір 14,8 тисячі центнерів).Фахівці зауважили, що середня урожайність винограду в країні — 40,4 центнера на гектар. Попри те, що середньорічне зниження обсягів перероблення за 2019-2025 роки складало 24%, показник 2025 року демонструє відновлення роботи галузі."Серед сортів, які найменше скорочувалися за останні роки (до 15%), — "Аліготе", "Ркацителі", Шардоне", "Сапераві північний" і "Одеський Чорний". Найвищу масову концентрацію цукрів 2025 року зафіксовано в сортів "Трамінер Рожевий", "Совіньйон", "Мерло", "Одеський Чорний" і "Каберне Совіньйон", — засвідчило дослідження.У структурі виробництва виноматеріалів за 2025 рік 68,3% припадає на столові виноматеріали, а близько 25% — на ігристі.Станом на 2024 рік у галузі працювали 204 оператори, більшість з яких — мікро- та малі підприємства. 2024 року сума доходів юридичних осіб галузі складала 4 509 мільйонів гривень.Нагадаємо, що на українських оптових ринках розпочався продаж раннього винограду нового врожаю. Перші партії ягоди у дрібному гурті коштують від 150 до 250 гривень за кілограм..

В Україні зафіксували рекордний показник реєстрації нових компаній за останні три роки. У першій половині 2026 року підприємницька активність зросла, попри збільшення кількості закриттів бізнесів.Як повідомляють аналітики "Опендатабот", загалом за шість місяців в Єдиному державному реєстрі з’явилося 19 758 нових бізнесів. Це на 8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли було відкрито 18 277 компаній. Для порівняння, у першому півріччі 2024 року зареєстрували 18 414 нових підприємств.За даними реєстру, водночас зросла і кількість припинень діяльності компаній. За шість місяців 2026 року закрилися 6 563 бізнеси — це на 28% більше, ніж за той самий період минулого року.Попри збільшення кількості закриттів, загальна динаміка залишається позитивною. Завдяки перевищенню кількості нових реєстрацій над припиненнями чистий приріст компаній за перше півріччя 2026 року склав 13 195 бізнесів.Де і в яких сферах зростає бізнесНайбільший приріст кількості компаній у першому півріччі 2026 року зафіксували в гуртовій торгівлі. Саме цей напрям показав найбільше абсолютне збільшення кількості бізнесів — на 2 304 компанії Серед інших сфер із найбільшим зростанням:інформаційні технології (+1 254 компанії);операції з нерухомістю (+1 104);діяльність громадських організацій (+859);обслуговування будинків і територій (+824).Водночас у кількох галузях кількість компаній скоротилася. Найбільше зменшення зафіксували у сфері державного управління та оборони — мінус 289 компаній. Також скоротилася кількість бізнесів в:освіті (−282);ветеринарній діяльності (−20);водопостачанні (−14);творчості та мистецтва (−11).Серед регіонів найбільший абсолютний приріст продемонстрував Київ (+ 5 338 компаній). Далі у рейтингу Львівська область (+1 220) та Дніпропетровська область (+1 177).Загалом зростання кількості компаній зафіксували у 23 регіонах України, тоді як у чотирьох областях показники зменшилися. Найбільше скорочення відбулося у прифронтових регіонах — на Донеччині кількість компаній зменшилася на 157, а на Луганщині — на 73.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Хто став лідером ринку безалкогольних напоїв України за доходами у 2025 році.

Херсонська область зараз виробляє менш як 1% усіх овочів країни. До початку повномасштабної війни вона була одним із ключових овочівницьких регіонів України.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на заяву голови Державної служби статистики Арсена Макарчука."Частка баштанних культур також різко скоротилася — до 3%, тоді як раніше регіон забезпечував 12,4% виробництва овочів і близько третини врожаю баштанних", — зауважив він.За його словами, до лютого 2022 року аграрний сектор формував близько 10% валового внутрішнього продукту України та забезпечував понад 40% експортних надходжень."Водночас війна завдала галузі прямих збитків на суму 12,1 мільярда доларів, а загальні втрати оцінюються у 78 мільярдів доларів", — констатував посадовець.Арсен Макарчук наголосив, що найбільших втрат зазнали аграрні регіони Сходу та Півдня країни. Зокрема, сукупна частка Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей у загальноукраїнському агровиробництві знизилася з 13,6% 2021 року до 1,9% 2025 року."Станом на кінець березня 2026 року на деокупованій території Херсонської області овочівництвом займаються лише близько 100 фермерських господарств, тоді як до початку повномасштабного вторгнення їх налічувалося майже 500", — наголосив голова Держстату.Як відомо, географія ворожих обстрілів у Херсонській області щоразу розширюється. Тож погіршується безпекова ситуацію в Херсонській, Нововоронцовській і Бериславській громадах, де збільшили зону обов’язкової евакуації.Нагадаємо, що в Херсонській області стартував сезон збирання кавунів. Попри складну безпекову ситуацію поблизу лінії фронту та прохолодну погоду, яка майже на місяць відтермінувала дозрівання плодів, фермери вже розпочали відвантажувати перший урожай покупцям..

Європейський Союз покарав грузинський нафтопереробний завод "Кулеві", який переробляв російську нафту. Тепер він потрапив до нового санкційного пакета. Це перший подібний крок щодо великої компанії Грузії.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters. Журналісти констатували, що рішення ухвалили в межах 21-го пакета санкцій ЄС, запровадженого у відповідь на повномасштабну війну Росії проти України. Зокрема, Брюссель заборонив проводити транзакції із заводом "Кулеві". Обмеження набудуть чинності через шість місяців.Підприємство, розташоване на узбережжі Чорного моря на заході Грузії, опинилося в центрі уваги ще восени минулого року. Тоді Reuters повідомила, що російська компанія "Русснефть" розпочала постачати туди сиру нафту.Компанія Black Sea Petroleum, яка володіє та керує заводом, наразі не прокоментувала рішення ЄС. Тим часом Міністерство закордонних справ Грузії висловило стурбованість санкціями та заявило, що країна вживає всіх необхідних заходів, аби її територію не використовували для обходу міжнародних обмежень."Грузія, як і раніше, готова співпрацювати з інституціями Європейського Союзу та надавати їм усю необхідну інформацію", — заявили у відомстві.Водночас раніше цього місяця Black Sea Petroleum повідомила, що вже в серпні-вересні припинить перероблення російської нафти та перейде на сировину з Туркменістану та Казахстану.За словами високопосадовця ЄС, переговори з компанією тривають. Якщо завод виконає обіцянку та повністю відмовиться від російської нафти, то Брюссель може запропонувати країнам-членам ЄС виключити його зі санкційного списку."Ми дамо їм трохи довіри, але хочемо переконатися, що вони виконають свої обіцянки. Після цього ми зможемо запропонувати Раді виключити їх зі списку", — сказав представник ЄС.Нафтопереробний завод "Кулеві" розпочав роботу в жовтні 2025 року з початковою потужністю 1,2 мільйона тонн нафти на рік. За перше півріччя 2026 року він переробив понад 650 тисяч тонн сировини.За даними аналітичного центру CREA, із жовтня 2025 року до травня 2026 року завод отримав шість партій російської сирої нафти. У цей же період нафтопродукти з "Кулеві" експортували, зокрема, до Іспанії та Болгарії. Крім того, за оцінками CREA, із лютого 2023 року до лютого 2026 року країни ЄС і США імпортували з порту Кулеві 1,46 мільйона тонн нафтопродуктів загальною вартістю 811 мільйонів євро.Нагадаємо, два дні тому уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк розповідав, що Україна вже розпочала роботу над 22-м пакетом санкцій проти Росії. Для нього, зокрема, представлять докази викрадення українських дітей, а також запропонують нові удари по російській оборонці..

У Херсонській області стартував сезон збирання кавунів. Попри складну безпекову ситуацію поблизу лінії фронту та прохолодну погоду, яка майже на місяць відтермінувала дозрівання плодів, фермери вже почали відвантажувати перший урожай покупцям.Про це пише EastFruit, посилаючись на AgroTimes.За даними аналітичного видання, фермер Дмитро Ільяш цього року майже вдвічі збільшив площі під баштанними культурами — із п'яти до дев'яти гектарів. Вирощування кавунів господарство проводить із використанням крапельного зрошення.Через затяжний період низьких температур початок сезону змістився приблизно на місяць. Водночас перші партії кавунів уже надходять до покупців із різних областей України.Вартість кавунівКавуни продають безпосередньо з поля за ціною 10 гривень за кілограм. До реалізації відбирають плоди масою від п'яти кілограмів. Основними покупцями є гуртові торговці, які самостійно приїжджають до господарства та доставляють продукцію в інші регіони.Окрім традиційних сортів, фермерське господарство вирощує великоплідні гібриди. Вага окремих кавунів сягає 15-17 кілограм.За словами аграрія, важливо вчасно зібрати врожай, адже перезрілі плоди поступово втрачають якість і товарний вигляд. Водночас після збирання кавуни можуть зберігати споживчі властивості та реалізовуватися в торговельних мережах до трьох тижнів.Нагадаємо, в Україні стартувало масштабне випробування нових сортів суниці садової (полуниці). Селекція Fresh Forward Inc. має визначити їхню врожайність, стійкість до хвороб і придатність для перероблення в умовах українського клімату.Читайте також: Спека та посуха вдарили по врожаю: у Європі попередили про можливий дефіцит овочів.

Український агропромисловий холдинг Allseeds призупинив роботу в Одеській області. Причиною цьому стали удари Росії по портовій інфраструктурі. Підприємство є одним із найбільших виробників і експортерів рослинної олії в країні.Про при зупинку роботи холдинг Allseeds повідомив в офіційній заяві, опублікованій на інформаційних ресурсах компанії.Там заявили, що подальша діяльність на Одещині "має надзвичайно високі ризики для життя та безпеки працівників, а також для потужностей компанії"."Це складне рішення ухвалене з огляду на першочергову необхідність гарантувати безпеку працівників, а також зберегти виробничі активи, інфраструктуру, людський і операційний потенціал компанії", — йдеться в заяві.У компанії зазначили, що призупинення діяльності відбуватиметься відповідно до вимог чинного законодавства України та передбачатиме збереження необхідних ресурсів і можливостей для потенційного відновлення роботи після стабілізації безпекової ситуації."Висловлюємо щиру вдячність усім своїм працівникам за їх професіоналізм і самовіддану роботу в таких надскладних умовах повномасштабної війни, а також партнерам і клієнтам за професіоналізм, довіру та підтримку протягом усіх років роботи в Україні, зокрема, в умовах повномасштабної війни Росії проти України", — зазначається в заяві.Як відомо, український морський експорт фактично зупинився через російські атаки на портову інфраструктуру й іноземні комерційні судна.Одеська область вже третій тиждень поспіль перебуває під постійними атаками російських військ. Щодня в регіоні лунає щонайменше 10 повітряних тривог, під час яких ворог атакує ракетами та дронами порти, місто й область.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час телефонних переговорів із високою представницею ЄС із закордонних справ і безпекової політики Каєю Каллас заявив, що Україна потребує терміновою підтримки Євросоюзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності". Також необхідне збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору..

Український ринок безалкогольних напоїв і мінеральних вод залишається одним із секторів із високою присутністю міжнародного капіталу. Значна частина найбільших виробників галузі контролюється іноземними компаніями, зареєстрованими у Нідерландах, на Кіпрі та в Польщі.За даними аналітичного дослідження YC.Market, лідером ринку за доходом у 2025 році стала "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед". Компанія отримала 18,03 мільярда гривень доходу та 2,21 мільярда гривень чистого прибутку. 100% підприємства належить нідерландській KK Beverages Holdings II B.V.Другу позицію за обсягом виручки посів ПрАТ "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар". Власником 100% акцій компанії є кіпрська International Distribution Systems Limited.До цієї ж корпоративної структури входить і ПрАТ "Миргородський завод мінеральних вод", який у 2025 році отримав 895,4 мільйона гривень доходу та 122,1 мільйона гривень чистого прибутку. Обидва підприємства є одними з найбільших виробників мінеральної води в Україні.Ще один приклад іноземної присутності на ринку — ТОВ "Карпатські мінеральні води". Майже 80% статутного капіталу компанії належить польській Maspex Group, ще близько 20% — кіпрській Dynalum Finance Ltd. У 2025 році підприємство отримало 523,4 мільйона гривень доходу та 221,1 мільйона гривень чистого прибутку.Водночас на ринку працюють і компанії з українськими власниками. Серед них — ПП "Виробнича фірма "Панда", а також підприємства групи «Оболонь».Аналітики зазначають, що присутність міжнародних груп забезпечує найбільшим виробникам доступ до значних фінансових ресурсів, технологій, брендів та розгалужених систем дистрибуції. Водночас структура власності окремих компаній потребує додаткового аналізу через наявність корпоративних зв’язків із іноземними юрисдикціями та можливих санкційних ризиків.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Чи шкідлива дієтична газована вода: лікарі пояснили можливі ризики.

Європейський Союз за допомогою нового пакета антиросійських санкцій суттєво посилить тиск на воєнну економіку Росії. Зокрема, "тіньовий флот" отримає доволі серйозними проблемами, з якими не стикався раніше.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Як відомо, 23 липня комітет постійних представників ЄС погодив зміст нового 21-го пакета санкцій проти Росії. Крім того, він вирішив у другій половині дня провести письмову процедуру для його затвердження.Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн високо оцінила прогрес у цьому питанні. На її переконання, ці обмеження серйозно вдарять по російських можливостях."Я вітаю досягнення домовленості щодо 21-го пакета санкцій проти Росії. У той час, коли Україна наростила військову динаміку, наші санкції продовжують послаблювати економічні основи російської воєнної машини", — наголосила вона.Фон дер Ляєн також звернула увагу на те, що Євросоюз уперше настільки потужно націлився на судна, що допомагають "тіньовому флоту" Росії.До того ж Брюссель додасть ще 32 російські банки до списку, на які поширюється заборона на транзакції, а також криптокомпанії та платформи з торгівлі нафтою."Ми заморожуємо коригування граничної ціни на російську нафту на рік, щоби російська воєнна машина не отримала вигоди від ринкових потрясінь", — анонсувала президентка Єврокомісії.Також вона додала, що Євросоюз зробив важливий крок у питанні офіційної заборони на в’їзд до блоку російським учасникам бойових дій.Щоправда, фон дер Ляєн не прокоментувала того факту, що водночас початкові обмеження, запропоновані Єврокомісію, довелося пом'якшити, зокрема, через позицію Греції, яка вимагала продовжити дозвіл грецьким морським перевізникам транспортувати російський скраплений природний газ для клієнтів за межами Європи. Афінам надали виняток на 12 місяців, який щорічно переглядатимуть.Нагадаємо, що декілька днів тому Естонія закликала реалізувати повну стратегічну ізоляцію Москви. Така заява прозвучала після одного з найбільших авіаударів по Києву з початку повномасштабного вторгнення Росії..

У черкаському індустріальному парку "Біосенс" розпочали будівництво найбільшого в країні заводу з переробки картоплі. Запуск першої черги запланували наприкінці 2026 року або на початку 2027 року.Про це повідомив AgroTimes із посиланням на заступника голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського.Зазначається, що таке підприємство дозволить повністю покрити внутрішні потреби у картопляному борошні та розпочати його експорт."Зараз країна імпортує 100% картопляного борошна, що становить в середньому 2,5 тисячі тонн на рік, для хлібопекарської, кондитерської, мʼясопереробної промисловості та виготовлення соусів", — зауважив нардеп.Він додав, що інвестиції у першу чергу потужністю 25 тисяч тонн на рік — 960 мільйонів гривень. Площа виробничого корпусу сягає 6,5 тисячі квадратних метрів, а обладнання вже доставлене в Україну.На території індустріального парку тривають роботи з розширення підʼїзної дороги та підключення до газових мереж, на які уряд у грудні 2025 року виділив 24,7 мільйона гривень на умовах співфінансування."Зараз готується додаткова заявка на державне фінансування інфраструктури. Для розміщення майбутніх потужностей площу парку розширюють із 29,6 до 40 гектарів, а поруч передбачено резервну ділянку на 60 гектарів", — розповів заступник голови комітету парламенту.Він констатував, що на 2027 рік заплановане будівництво другої черги з випуску картоплі фрі потужністю 60-150 тисяч тонн на рік із залученням 2,5 мільярда гривень інвестицій."Третя черга, яка також випускатиме картоплю фрі, потребуватиме близько трьох мільярдів гривень. Проєкт також передбачає зведення комплексу зберігання картоплі на 20 тисяч тонн, підприємства з перероблення картопляної шкірки у білок і крохмаль, а також тепличного господарства з когенераційною установкою", — підсумував Дмитро Кисилевський.Нагадаємо, наприкінці жовтня минулого року стало відомо, що компанія "Маїс" розпочала будівництво першого в Україні заводу повного циклу з перероблення картоплі. Запуск підприємства, що вироблятиме до 60 тисяч тонн продукції на рік, планували на 2027 рік..

Найбільшим виробником безалкогольних напоїв і мінеральної води в Україні за підсумками 2025 року стала ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед". За даними систем YouControl та YC.Market, компанія отримала 18,03 мільярдів гривень доходу та 2,21 мільярда гривень чистого прибутку.Підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" працює в Україні з 1998 року та спеціалізується на виробництві безалкогольних напоїв, мінеральної та бутильованої води. Станом на березень 2026 року в компанії працювало 1 245 осіб, а її активи перевищували 10,85 мільярда гривень. Чиста маржа за 2025 рік склала 12,2%.Друге місце у рейтингу посів ПрАТ "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар". У 2025 році підприємство отримало 3,09 мільярди гривень доходу та 337,1 мільйона гривень чистого прибутку. На підприємстві працює близько 700 осіб, а чиста маржа зросла майже до 11%.Компанія входить до групи IDS Ukraine, активи якої у 2022 році були арештовані за клопотанням Бюро економічної безпеки та передані в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Рішення було ухвалене в межах провадження щодо корпоративних прав групи.За результатами аналізу найбільші виробники галузі демонструють суттєвий розрив у доходах: лідер ринку значно випереджає інших учасників, тоді як сегмент мінеральної води залишається одним із ключових напрямів українського виробництва напоїв.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Чи шкідлива дієтична газована вода: лікарі пояснили можливі ризики.
