# бізнес

Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова спрогнозувала, що перемовини про нові умови торгівлі з Україною після завершення пільгових заходів на початку червня погодять за декілька місяців.Про це Катаріна Матернова сказала в інтерв’ю "РБК-Україна".Вона зазначила, що на етапі підготовки до завершення спеціального пільгового режиму торгівлі між Україною та ЄС розробили "безшовний" перехідний режим на той час, поки тривають перемовини щодо нового режиму торгівлі. "Тобто торгівля не зупинилася. Україна може продовжувати безмитний експорт сільськогосподарської продукції в межах квот — 7/12 від річної квоти, передбаченої Угодою про асоціацію", — зазначила посол.Вона додала, що тим часом торгівельні представники та колеги з Генерального директорату з торгівлі Єврокомісії активно працюють над новим торгівельним режимом відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію.Матернова додала, що на фіналізацію домовленостей може знадобитися декілька місяців."Тож я дуже сподіваюся, що протягом літніх місяців ми зможемо укласти цю угоду. Але я не хотіла би зараз спекулювати щодо її умов — це буде результат переговорів", — пояснила посол ЄС в Україні.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільськогосподарську продукцію, які діятимуть з 6 червня до кінця 2025 року. Йдеться про угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.

У травні 2025 року в Україну імпортували понад п’ять тисяч тонн високооктанового бензину марок А-98/100. Це найбільший місячний показник з 2009 року.Про це повідомило профільне видання Enkorr з посиланням на дані консалтингової групи "А-95".Найбільшим постачальником лишається UPG. Компанія завезла 1,5 тисячі тонн ресурсу: 90% за допомогою трейдера Select Energy, решту — від польського виробника Warter Fuels.На другому і третьому місцях — Socar і ОККО. Перша компанія наростила постачання з польського Citronex на 66%, до 0,78 тисячі тонн, друга — на 21%, до 0,57 тисячі тонн, з PKN Orlen.Кількість охочих імпортувати пальне у травні зросла до 20 з 15 у квітні.Щодо виробників, то основними залишаються PCK Schwedt (ресурс для UPG) і Orlen S.A. (Польща, Литва), які відвантажили 1,35 тисячі тонн (+83% до обсягів квітня) та 1,33 тисячі тонн (+80%) відповідно.Фахівці додали, що збільшення постачань високооктанового бензину обумовлене зростанням попиту на ресурс через набуття з 1 травня чинності законом про обов’язкове додавання біоетанолу в бензин.Однак ця норма не поширюється на бензини з октановим числом 98 і вище. Частина споживачів із недовірою поставилася до бензину зі спиртом, обравши високооктановий.Через ажіотаж високооктановий бензин закінчився навіть на АЗК найбільшого імпортера цього пального — UPG. Фіксував зростання продажів А-100 і Socar.Враховуючи такий тренд, з травня низка мереж, а саме ОККО, "Укрнафта", VostokGaz, розпочали реалізацію бензину А-98/100.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що цього року у травні в Україні зменшилися роздрібні ціни на бензин, дизель і автогаз. Зокрема, дизельне пальне здешевшало на одну гривню за літр.

В Україні кожен другий підприємець, який є фізичною особою, має борг зі сплати податків. Загалом такі громадяни винні державі понад 13 мільярдів гривень.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", від початку повномасштабної війни боржників побільшало вдвічі.Так, станом на травень 2025 року 1,29 мільйона підприємців заборгували державі понад 13 мільярдів гривень податків. У лютому 2022 року таких осіб було 670 тисяч. Третина цього приросту (а саме 213 тисяч підприємців) припадає на березень 2022 року.За даними аналітиків, найбільше нових боржників з’явилось у перший рік повномасштабної війни. Тоді кількість підприємців, що заборгували податки, зросла в 1,6 раза. Проте уже наступного року підприємці адаптувалися до нових реалій та приріст сповільнився до 4% за рік. Втім у 2024 ситуація знову погіршилася, й нових боржників за рік побільшало на 16%."На початку поточного року ще 42 282 підприємці були обтяжені податковими боргами — +3,3%. Втім протягом наступних місяців ФОПи гасили свої заборгованості, тож на початок травня приріст складав вже 2% або 24 275 підприємців", — йдеться у звіті "Опендатабот".Варто зауважити, що 30 мільйонів гривень з цих боргів припадають на ФОПів-платників єдиного податку першої та другої групи, які були мобілізованими. Загалом 3145 підприємців у лавах ЗСУ станом на квітень поточного року мають податковий борг зі сплати єдиного податку та військового збору. Від початку повномасштабної війни перевірити податковий борг ФОПа неможливо, адже Податкова закрила ці дані, вважаючи їх критичними. Втім в "Опендатабот" з’явилась можливість перевірити інформацію про борги, які вже передані до виконавчої служби для примусового стягнення.Достатньо ввести ІПН (РНОКПП) — відкриються дані про ФОП та інформація про борг.Нагадаємо, за даними "Опендатабот", у січня 2025 року в Україні закрилася найбільша кількість ФОПів від початку повномасштабного вторгнення Росії. Це є негативним сигналом для вітчизняної економіки.

Хліб може подорожчати в Україні на 20% до кінця 2025 року. Причиною цьому є зростання цін на всі складові товару — борошно, дріжджі, жири, цукор. Проте це навряд чи підірве бюджет української сім'ї.Таку думку висловив очільник Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександр Тараненко в інтерв`ю агенції "Інтерфакс-Україна"."Не здивуюся, якщо так станеться. Все до того йде", — сказав він.Кажучи про 20-відсоткову перспективу підвищення цін на хліб, Тараненко розповів, що наразі відпускна ціна одного кілограма хліба з хлібзаводу становить трохи понад 40 гривень. При цьому маржа супермаркетів на хлібі за різними маркетинговими механізмами подеколи досягає 30%, хоча законодавчо не має перевищувати 10%."Не будемо брати вітчизняну статистику — вона не відповідає дійсності через наявність "тіньового" ринку й інші нюанси. Об'єктивно зараз українець споживає 150-200 грамів хліба щодня, тобто на місяць — близько п’яти кілограмів. Отже, щомісяця громадянин України витрачає на хліб 200-210 гривень", — підрахував пекар.Він продовжив підрахунок: якщо ціна за рік збільшиться на 20%, то людина витрачатиме щомісяця на хліб на 40 гривень більше."Так, для наших пенсіонерів та інших малозабезпечених верств населення 40 гривень — це гроші. Проте казати, що 40 гривень на місяць підірвуть бюджет української сім'ї, мабуть, стало би перебільшенням", — наголосив експерт.Серед причин подорожчання хліба він назвав зростання цін на всі складові товару — борошно, дріжджі, жири, цукор. До них додаються вартість електроенергії, логістика, а також вимога держави для підприємств, критично важливих для економіки та з правом бронювати персонал, підвищити зарплати до 20 тисяч гривень."З вирахуванням податків на руки люди отримають 16 тисяч гривень. До цього середня зарплата в нашому бізнесі становила 13-15-16 тисяч гривень незалежно від підприємства. Погодьтеся, невисока зарплата. Але коли хтось каже, що пекарі наживаються, це зовсім не так. Підвищення зарплати навіть на 20-30% — це суттєве збільшення витрат виробника при тому, що дохідну частину наростити не можемо", — пояснив фахівець.Тараненко додав, що рентабельність хлібного бізнесу наразі становить трохи вище нуля, а часто за деякими сортами хліба — нижче нуля.Він навів дані Держстату, згідно з якими в Україні зареєстровано понад три тисячі виробників хліба."Нехай не всі вони зараз працюють із різних причин, але навіть якщо з них працює дві тисячі, то теоретично уявити, що всі змовилися та мають надприбутки, — це нісенітниця", — відкинув думку про наявність галузевої змови щодо підвищення цін на хліб в Україні очільник ВАП.Нагадаємо, 17 квітня міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль розповідав, що в Україні ціна на хліб нижча, ніж у всіх інших країнах Європи. Проте тут важливу роль відіграє купівельна спроможність держав.

У Бориспільському районі Київської області заклали дослідні ділянки з добазовою картоплею на краплинному зрошенні. Над цим працюють фахівці Інституту картоплярства України спільно зі сімейним фермерським господарством "Ельдорадо".Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Там зазначили, що, оскільки Інститут картоплярства наразі не має технічної можливості використовувати краплинне зрошення, дослід вирішили реалізувати спільно з "Ельдорадо".Це сімейне фермерське господарство є членом "Української асоціації виробників картоплі"."На підготовлених грядах із закладеною зрошувальною стрічкою висадили міні-бульби сортів "Фотинія", "Мирослава" та "Містерія", — поінформували в "Ельдорадо".Фахівці уточнили, що їх поміщали у промарковані лунки по 25 штук на метр з інтервалом 20 сантиметрів на глибину 3-4 сантиметри. Вага кожної бульби — 5-10 грамів."Посадковий матеріал вирощено з пробіркового матеріалу Інституту картоплярства", — зауважили в сімейному фермерському господарстві "Ельдорадо".Аграрії додали, що на ділянках використовуватимуть технології Інституту картоплярства України з максимальним захистом від хвороб і шкідників."Науковий супровід забезпечують його фахівці", — підсумували в "Ельдорадо".Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що в Україні зафіксоване чергове зростання цін на картоплю врожаю минулого року. Попри це, попит на неї на території країни й надалі залишається доволі високим.

На українському ринку цього тижня продовжує збільшуватися пропозиція буряків нового врожаю з місцевих господарств. При цьому ціни на торішні коренеплоди утримуються на рекордно високих позиціях.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що пропозиція буряків урожаю 2024 року на українському ринку доволі обмежена, але попит на ці овочі з боку покупців залишається високим."Як наслідок, ціни на ці коренеплоди вже декілька місяців перебувають на рекордно високому рівні в порівнянні з цінами минулого сезону", — йдеться в повідомленні.Зокрема, на теперішній момент ця продукція надходить у продаж по 25-33 гривень за кілограм (0,60-0,80 долара за кілограм) залежно від якості й обсягів партій, що в середньому на 21% дорожче, ніж за аналогічний період минулого року."Сезон столових буряків нового врожаю розпочався приблизно в той же час, що й рік тому", — додали аграрії.Вони зауважили, що відпускні ціни зараз варіюються в діапазоні 32-40 гривень за кілограм (0,77-0,96 долара за кілограм). При цьому в міру збільшення пропозиції буряків нового врожаю ціни на цю продукцію поступово знижуються."Цього сезону це зниження може бути незначним через відсутність тиску на ціни перехідними запасами овочів урожаю 2024 року", — кажуть учасники ринку.Нагадаємо, в середині квітня цього року аналітики наголошували, що в Україні розпочали стрімко зростати ціни на столовий буряк. На той момент його вартість уже була майже вдвічі вища, ніж рік тому.

Наприкінці травня на українському ринку дещо знизилися ціни на молочні продукти. Це пов’язано з надлишком молока-сировини та зниженням закупівельних цін.Такий висновок зробили в Асоціації виробників молока. Там з’ясували, що молоко пастеризоване жирністю 2,5%-2,6% у плівці в середньому коштує 46,41 гривні за кілограм, що на 69 копійок (-1%) менше порівняно з попереднім місяцем і на 9,32 гривні (+25%) більше щодо тогорічного періоду.Кефір жирністю 2,5% у плівці в середньому коштує 55,17 гривні за кілограм, що на 43 копійки (+1%) більше, ніж місяць тому, та на 9,05 гривні (+20%) дорожче, ніж торік.Сметана жирністю 15% у стаканах у середньому коштує 187,09 гривні за кілограм, що на 32 копійки (+0,2%) більше порівняно з попереднім місяцем і на 46,43 гривні за кілограм (+33%) більше відносно тогорічного періоду.Середня ціна на йогурт питний у пластикових пляшках становила 114,29 гривні за кілограм, що на 18 копійок (-0,2%) менше відносно попереднього місяця, але на 19,02 гривні (+20%) більше відносно тогорічного періоду.Середня ціна на сир кисломолочний жирністю 9% — 287,19 гривні за кілограм, що на 6,45 гривні (+2%) більше відносно попереднього місяця та на 62,89 гривні (+28%) більше відносно тогорічного періоду.Вершкове масло жирністю 72,5%-73% вітчизняного виробництва в середньому коштує 573,64 гривні за кілограм, що на 72 копійки (-0,1%) менше відносно попереднього місяця, але на 157,53 гривні (+38%) дорожче, ніж торік.Сир український жирністю 50% в середньому коштує 579,62 гривні за кілограм. Порівняно з попереднім місяцем товар подорожчав на 27,64 гривні (+5%). Сир виріс у ціні на 135,89 гривні (+31%) відносно тогорічного періоду.Як відомо, Україна 2024 року експортувала 118 тисяч тонн молочної продукції, що майже вдвічі перевищило імпортні постачання, обсяг яких сягнув 60 тисяч.Нагадаємо, на початку лютого цього року аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі повідомляв, що в Україні вартість молочної продукції залишається на високому рівні. Проте через зниження попиту темпи приросту цін дещо сповільнилися.

Режим вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною зберігається. Проте перестає діяти додаткова лібералізація з боку ЄС у вигляді автономних торгових заходів.Про це заявила перша віце-прем'єрка, міністерка економіки України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook."На жаль, станом на сьогодні не реалізований ще сценарій, який закладала Європейська комісія рік тому — перехід від автономних торгових заходів до оновленої та більш лібералізованої угоди про вільну торгівлю. Активні переговори тривають саме зараз і є прагнення завершити цю роботу найближчими днями", — зауважила вона.Свириденко пояснила, що відсутність поступок з боку ЄС щодо перегляду квот "зачіпає торгівлю" обсягом у 3,5 мільярда доларів і може зменшити виторг на 800 мільйонів доларів. Проте, за словами посадовиці, "це найгірший і чорний сценарій". "У світі торгівлі остаточний ефект завжди інакший", — зазначила міністерка.Що означає перехід до режиму торгівлі 2021 рокуЗа словами посадовиці, вся торгівля надалі залишається вільною, за винятком 40 категорій аграрної продукції, на які діють тарифні квоти."Досвід торгівлі без обмежень показав, що в 17 з 40 тарифних квот обсяги торгівлі більші, ніж тарифна квота рівня 2021 року. Тому для 23 товарів відновлення квот не стане обмеженням — наприклад часник, якого за квоти у 500 тонн ми експортували в обсязі 235 тонн минулого року", — пояснила Свириденко.Водночас вона запевнила, що навіть відновлення квот лише частково вплине на обсяги торгівлі."Зокрема експорт кукурудзи в ЄС і до 2022 року сягав рекордних 14 мільйона тонн за формальної квоти в 650 тисяч тонн. Це пов’язано із тим, що ЄС не застосовує мита на імпорт кукурудзи взагалі (крім російської кукурудзи). Такий товар як мед експортується також і зі сплатою мита — цей феномен відомий від першого ж року застосування угоди про вільну торгівлю", — зазначила посадовиця.Тобто, за її словами, фактичних змін не помітять навіть експортери чутливої продукції, адже ЄС "обнулив" підрахунок обсягів для квотованих товарів і почав відлік наново."Звісно, вже за два місяці для таких товарів як сухе молоко чи томатна паста можуть виникнути проблеми з доступом на ринок. Тому так важливо завершити переговори про збільшення та усунення квот найближчими днями", — зауважила Свириденко.Нагадаємо, Україна до кінця 2025 року продовжила лібералізацію вантажних перевезень із Норвегією. Йдеться про "транспортний безвіз".

В Україні зафіксоване чергове зростання цін на картоплю врожаю минулого року. Попри це, попит на неї на території країни й надалі залишається доволі високим.Це констатували аналітики проекту EastFruit, які послалися на інформацію учасників ринку."Основною причиною подорожчання в цьому сегменті стало загальне скорочення пропозиції цієї продукції на внутрішньому ринку", — зробили висновок експерти.Станом на теперішній момент, за даними аграріїв, ціна на торішню картоплю в Україні коливається в межах 18-28 гривень за кілограм (0,43-0,68 долара за кілограм), що в середньому на 13% вище, ніж наприкінці минулого робочого тижня."Чергове подорожчання пов’язане з фактичним завершенням сезону реалізації цієї продукції на українському ринку", — уточнили аналітики.Водночас, додали вони, попри зростання вартості, попит на торішню картоплю залишається доволі високим."Для порівняння: зараз торішня картопля в Україні продається вже на 24% дорожче, ніж в аналогічний період минулого року", — наголосили спеціалісти.Нагадаємо, експерти сільського господарського ринку також зауважили, що в Україні продовжують знижуватися ціни на огірки. Головна причина — збільшення на ринку пропозиції овочів із літніх теплиць.

Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільськогосподарську продукцію, які діятимуть з 6 червня до кінця 2025 року. Йдеться про угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.Про це повідомив "Interfax-Україна" з посиланням на документ Єврокомісії. Тож Україна зможе надати на ринок ЄС у межах поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин — 583,33 тисячі тонн, кукурудзу — 379,167 тисячі тонн, ячмінь — 204,167 тисячі тонн.Обмеження стосуватимуться й м`яса птиці, яких дозволено надати 52,511 тисячі тонн, які, своєю чергою, розділені таким чином: 4/7 кількості за період із 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій постачань продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено сімома тисячами тонн, та яєць, обсяг постачань яких має становити 3 500 тонн.Молока та вершків дозволено надати на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5 833 тонн, сухого молока — 2 917 тонн, вершкового масла — 1 750 тонн.Формула "7/12" передбачає розрахунок квот пропорційно до періоду з червня по грудень (7 з 12 місяців року), що відповідає терміну дії нинішнього регламенту. Саме вона визначає фактичні межі безмитного експорту на другу половину 2025 року.Рішення ухвалене у межах загального пакета тимчасових автономних торгівельних заходів ЄС для підтримки українського агросектору. Водночас воно також враховує запроваджені Європейською комісією захисні механізми для європейських фермерів.Перші автономні торгівельні заходи набули чинності 4 червня 2022 року терміном на рік, тимчасово скасувавши мита, квоти та торгові обмеження для українських товарів. Тож їх двічі продовжували — 6 червня 2023 року та 6 червня 2024 року.Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль 27 травня під час виступу у Раді зі сільського господарства та рибальства у Брюсселі наголосив, що сільське господарство з початку війни становить 70% ВВП країни. Тому повернення до довоєнних тарифних квот з ЄС обернеться втратами у розмірі від 2,8 мільярда євро до 3,5 мільярда євро для України 2025 року.Нагадаємо, сьогодні перша віце-прем'єр-міністерка, міністерка економіки України Юлія Свириденко повідомила, що Європейський Союз продовжив безмитний режим для імпорту української сталі та заліза ще на три роки. Таким чином українські виробники мають можливість експортувати продукцію без квот, мит чи інших обмежень.

Правоохоронці затримали 27-річну мешканку Одеси, яка пропонувала жінкам "роботи покоївками" за кордоном. Натомість зловмисниця продавала їх у сексуальне рабство.Про це поінформували в Ізмаїльському районному відділі поліції Одещини. Там зазначили, що слідчі повідомили фігурантці про підозру. Їй загрожує до 12 років ув’язнення.Поліцейські уточнили, що проводили заходи в межах загальноєвропейської операції Global Chain."Фігурантка у змові з невстановленими наразі особами організувала пошук, підбір і вербування українок для надання послуг інтимного характеру в одній із країн Європейського Союзу", — йдеться в повідомленні.Правоохоронці додали, що дівчат жінка підшукувала серед знайомих і в спеціально створених в одному з месенджерів групах під приводом працевлаштування покоївками в готель. "Вводячи в оману людей щодо своїх реальних намірів, жінка обіцяла їм безкоштовні квитки на літак і гідну заробітну плату за кордоном. За кожну завербовану дівчину вона отримувала гонорар від спільників, у яких свого часу сама "працювала", — наголосили одеські поліцейські.Таким чином вона завербувала двох знайомих. Затримали її поліцейські в процесуальному порядку під час вербування ще однієї жінки.  Зібравши вдосталь доказів, їй повідомили про підозру у вербуванні, переміщенні людини, вчиненому з метою експлуатації, з використанням обману, уразливого стану, за попередньою змовою групою осіб. Цей злочин карається позбавленням волі на термін до 12 років із конфіскацією майна або без такої."Суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Слідство триває під процесуальним керівництвом Ізмаїльської окружної прокуратури. Встановлюється повне коло осіб, причетних до даного злочину", — підсумували правоохоронці.Нагадаємо, 13 травня стало відомо, що в Україні викрили злочинне угруповання, яке вербувало жінок задля сексуальної експлуатації. 11 учасникам злочинної організації повідомлено про підозру в сутенерстві та торгівлі людьми.

При відвідуванні супермаркетів людина має право залишити особисті речі у камері схову. Відповідальність за зберігання несе магазин.Про це повідомив прес-центр Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів."Коли ви відвідуєте магазин, ви можете залишити речі у камері схову. Це ваше право, а не обов’язок", — зауважили в Держпродспоживслужбі.Згідно з Цивільним кодексом, відповідальність за зберігання цих речей несе адміністрація закладу. У разі їх втрати зберігач повинен відшкодувати всі збитки у розмірі їх вартості. "Тому якщо ваші речі зникли з камери зберігання — одразу ж викликайте адміністрацію закладу і поліцію. Згадайте, що саме знаходилося у вашій сумці, детально опишіть всі речі поліції, щоб зафіксувати все документально", — інформують в прес-центрі.Проте, якщо адміністрація магазину, у випадку крадіжки речей з комірок схову відмовляється добровільно відшкодувати заподіяні збитки в повному розмірі, можна звернутися з відповідним позовом до суду.Нагадаємо, щороку 15 березня у світі відзначають День захисту прав споживачів. Мета цього свята — нагадати про важливість належної інформації щодо кількості, якості, чистоти, ефективності, ціни та стандартів товарів, а також про необхідність захисту прав споживачів. Раніше TrueUA розповідав, з якими найпоширенішими проблемами у сфері захисту прав стикаються споживачі і як їх вирішувати.

В Україні через заморозки та відносну посуху врожайність деяких плодових дерев зазнала втрат, які подекуди становлять 100%. Найбільше постраждав врожай персиків та абрикосів.Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук на брифінгу в "Медіацентрі Україна". За його словами, втрати врожаю цих фруктів по деяких господарствах сягають 100%."Через відносну посуху та заморозки є певні втрати. Якщо ми кажемо по культурах, то звичайно найбільше постраждали плодові дерева, кісточкові. По деяких господарствах втрати 100%, зокрема, якщо ми говоримо про абрикоси та персики. Якщо ми говоримо про вишню, черешню — від 30-50% втрати по господарствах. Частково постраждали груші, яблуні", — зазначив він. За його словами, втрата врожаю стане причиною здорожчання цін. "В середньому, більш як на 30% у порівнянні з минулим роком ця категорія продуктів може подорожчати", — зауважив Марчук.Він додав, що "надії на врівноваження ситуації шляхом імпорту не виправдалися". "Навіть хотілося б сподіватися на імпорт, який міг би частково врівноважити цінову позицію, але така ситуація, що майже по всій східній Європі були заморозки, і ті потенційні імпортери, які могли б везти на територію України, теж втратили", — пояснив він.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що ніч із 27 на 28 квітня принесла садівникам України значні проблеми. Це була вже третя хвиля весняних заморозків, яка, на відміну від попередніх, зачепила також пізніші та стійкіші до холодів сади, зокрема, яблуневі та грушеві.

У переважній більшості ключових країн-партнерів український експорт займає лише незначну частку в їхньому спільному імпорті. Винятком є Молдова, де його частка сягає 12,1%.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на директорку з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніку Мовчан.Вона зазначила, що, за статистичними розрахунками, ключовими партнерами України визначені Польща, Румунія, Туреччина, Молдова, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Китай і Словаччина."Крім Молдови, де частка імпорту з України сягає 12,1%, в інших країнах-партнерах наша частка у загальному імпорті не перевищує 1,4%, а в Китаї — лише 0,2%, тобто Україна не відіграє значної ролі у загальному імпорті більшості партнерів", — пояснила Мовчан.При цьому, за її словами, навіть у тих секторах, де Україна має вагомі позиції (соняшникова олія, відходи після її екстракції й інше), це не означає провідної ролі загалом. Україна в очах партнерів скоріше один із багатьох постачальників, а не ключовий гравець на жодному з ринків.Окрім того, експерт зупинилася на бар'єрах, з якими стикається український бізнес. Серед основних — посилення контролю та блокування кордонів, зокрема, в сусідніх Польщі, Румунії, Угорщині. Це створює значні перешкоди для української продукції, що робить питання торгівлі все більш політизованим і надає ситуації непередбачуваності.Також дослідники розробили класифікацію країн щодо ризику введення обмежень: високий, середній та низький. За словами Мовчан, одними з основних критеріїв стали використання надзвичайних заходів, зокрема, блокування кордонів, політизація торгових відносин з Україною та використання нетарифних заходів, таких як торгівельні бар'єри.Вона уточнила, що до країн із високим ризиком введення обмежень віднесено Польщу, Угорщину та Словаччину, середній ризик фіксується в Румунії, Молдові та Болгарії, а найменший ризик вбачають у Німеччині, Нідерландах, Туреччині та Китаї.Під час підготовки дослідження опитали понад 30 представників посольств України, бізнес-асоціацій, торгових палат і компаній, що діють на ринках країн-партнерів, опрацьовано офіційну статистику за останні п’ять років і публікації у відкритих мережах.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що світовий попит на якісну ягоду стрімко зростає, й Україна впевнено закріплюється серед експортерів лохини у світі. Одним із драйверів цього зростання є компанія "Блу Беррі", яка вирощує лохину на понад 120 гектарах у Закарпатті та збудувала масштабну систему експорту.

Українські садівники розпочали продаж місцевої черешні нового врожаю. Попри весняні заморозки та несприятливі погодні умови, сезон черешні в Україні стартував вчасно.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що станом на зараз черешня з місцевих господарств пропонується до продажу за ціною 100-200 гривень за кілограм (2,41-4,82 долара за кілограм).Щоправда, додали фахівці-садівники, це залежить від сорту й обсягів партії."При цьому якість пропонованої продукції в більшості випадків оцінюється як невисока", — визнали експерти.Для порівняння: гуртові партії імпортної черешні високої якості наразі реалізуються у діапазоні 400-850 гривень за кілограм (9,70-20,70 долара за кілограм) залежно від сорту та країни-виробника.Також садівники зазначили, що основну пропозицію на ринку нині складають ранні сорти кісточкових фруктів.Водночас, констатували вони, рання черешня зазвичай не має високого попиту серед гуртових покупців через доволі дрібний калібр ягід."У зв’язку з виходом на ринок черешні більшого калібру більшість садівників планують переглядати ціни на ранні сорти в бік зниження", — йдеться в повідомленні.Торік перші постачання черешні на внутрішній ринок також стартували приблизно в цей же період. Проте тоді ціни на ягоду розпочиналися від 50 гривень за кілограм (1,20 долара за кілограм), що вдвічі дешевше, ніж поточні цінові рівні.Нагадаємо, раніше аналітики наголошували, що весняні заморозки негативно вплинули на деякі плодово-ягідні дерева. Зокрема, частково знищено майбутній урожай вишень і черешень.