У четвер, 3 вересня, російські окупанти атакували безпілотником завод Coca-Cola у Броварах Київської області. Внаслідок обстрілу ніхто не постраждав.Про це повідомили в компанії Coca-Cola у відповідь на запит журналістів "РБК-Україна"."Ми підтверджуємо, що 3 вересня наш виробничий об’єкт у Броварах зазнав пошкоджень унаслідок атаки безпілотника. Раді підтвердити, що всі наші працівники перебувають у безпеці та не постраждали", — заявили в компанії.У Coca-Cola наголосили, що співпрацюють із відповідними органами влади для оцінки ситуації, що склалася навколо цього дронового удару."Безпека та добробут наших працівників залишаються нашим головним пріоритетом", — підсумували в компанії.Про ситуацію з цим підприємством сьогодні згадав президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Росіяни своїм дроном ударили по заводу Coca-Cola. Вже Coca-Cola в них такий ворог, що вони спалюють його "шахедами". Чіткий російський сигнал Америці", — зазначив український президент.Також він звернув увагу, що в Росії не могли не знати, що завдають удару по американському підприємству.Як відомо, впродовж усього дня рашисти атакували Київ і область ударними безпілотниками, у тому числі й реактивними. Вдень у мережі з'явилася інформація про те, що однією з цілей російських атак став завод Coca-Cola в селищі Велика Димерка Київської області. Це одне з найбільших підприємств із виробництва безалкогольних напоїв у Європі. Після атаки на заводі спалахнула пожежа.Нагадаємо, що, як повідомив заступник керівника Офісу президента Віктор Микита, обласні військові адміністрації в Україні перейдуть на цілодобовий режим роботи задля децентралізації складів і збереження продукції українських бізнес-підприємств. У цьому напрямку працюватимуть спеціальні робочі групи..

Обласні військові адміністрації в Україні перейдуть на цілодобовий режим роботи задля децентралізації складів і збереження продукції українських бізнес-підприємств. У цьому напрямку працюватимуть спеціальні робочі групи.Про це заявив заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Шановні представники бізнесу й усі інші, хто, попри війну, продовжує здійснювати підприємницьку діяльність і сплачувати податки в Україні. Враховуючи загрози сталому функціонуванню реального сектору економіки, повʼязані з актами ворога проти централізованих місць зберігання продукції, в регіонах країни активовано відповідний протокол реагування ОВА", — написав він.За його словами, департаменти економіки обласних військових адміністрацій переходять в режим цілодобового функціонування для комунікації з підприємствами та забезпечення виконання стратегічних завдань зі збереження економічного потенціалу."У кожній ОВА відкриється "єдине вікно" для опрацювання запитів від підприємств. Телефони вкажуть на офіційних ресурсах адміністрацій. Спеціальні робочі групи допоможуть бізнесу забезпечити децентралізацію складування та зберігання продукції у громадах. Забезпечуватимуться потенційні локації й оперативне розгортання роботи на них у найкоротші терміни", — запевнив посадовець.Він додав, що для тих підприємств, які відкривають додаткові або резервні локації функціонування в інших регіонах, забезпечать максимальну підтримку та повний супровід на рівні області та громад. Території, комунікації, логістика — все, що потрібно, щоби відновити або розширити роботу.Спільно з Міністерством з відновлення, інфраструктури та транспорту України й ОВА створено робочі групи з питань забезпечення логістики."Працюємо швидко, використовуємо набутий досвід за роки роботи в умовах війни", — наголосив заступник керівника Офісу президента.Щотижнево в режимі онлайн на платформі "Діалог влади та бізнесу" під керівництвом голів ОВА відбуватимуться консультації з усіма зацікавленими представниками бізнесу. Він закликав усіх бути активними на цій платформі та доносити повний спектр проблемних питань, які виникають під час функціонування, розширення, релокації тощо."Де би не розташовувалися ваші виробничі потужності чи мережа зберігання продукції, ОВА готові невідкладно прийняти ваш запит і надати пропозиції щодо вирішення питань з оптимізації роботи. Постійний обмін інформацією між регіонами дасть можливість ефективної маршрутизації вашого запиту в найоптимальніші для вас локації. Ми готові до викликів. Громади та регіони націлені на швидке й ефективне виконання завдань. Дякуємо платникам податків за довіру. Разом переможемо!" — підсумував Віктор Микита.Нагадаємо, що в четвер, 3 вересня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу й інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак..

У четвер, 3 вересня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу й інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він виокремив чотири аспекти цього нововведення.Перше. Запроваджується розподіл повітряних тривог за рівнем небезпеки. Жовтий — це коли атака дронів. Червоний — коли є підвищена загроза ракетного або комбінованого удару."Економіка має працювати, податки надходити до бюджету, а люди отримувати зарплати. Саме тому за жовтого рівня тривоги бізнес зможе продовжувати роботу за умови суворого дотримання вимог безпеки", — зауважив очільник українського уряду.Він додав, що має бути забезпечений доступ відвідувачів і персоналу до укриттів. Там де цього досі немає, уряд дав три місяці на розв’язання цього питання. На пʼятому році повномасштабної війни не можна нехтувати безпекою людей."Червоний рівень означатиме зупинку роботи та обовʼязковий перехід людей в укриття", — констатував прем’єр-міністр.Друге. Уряд рекомендує забезпечити повноцінну роботу метро в Києві під час жовтого рівня та, за потреби, збільшувати кількість наземного транспорту. Щоби люди мали змогу дістатися до роботи, лікарень, станцій метро.Третє. Буде вдосконалено застосування комендантської години, зокрема, в Києві в частині руху транзитного вантажного транспорту та перевезення пасажирів від і до вокзалів. Місцевій владі рекомендовано скоригувати тривалість комендантської години з 01:00 до 05:00.Четверте. Це чітка вимога прискорити встановлення й облаштування додаткових мобільних укриттів в громадах для захисту людей від уламків."Мета всіх цих змін — захистити людей і водночас не дозволити ворожим атакам паралізувати роботу міст, економіки та критичної інфраструктури", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський заявляв про підготовку нових правил реагування на російські атаки, зокрема, із застосуванням дронів. Йшлося про оновлення системи повітряних тривог, роботу бізнесу та державних установ під час меншого рівня загрози, а також зміни в роботі громадського транспорту в Києві..

У Львові відбувся Lviv Invest Forum 2026 — триденна подія, яка об’єднала підприємців, інвесторів, девелоперів, представників державного сектору, міжнародних компаній, фінансових установ та експертного середовища.Цьогоріч форум зібрав понад 2 тисячі учасників. У програмі поєднали дискусії про розвиток української економіки, презентації інвестиційних проєктів та можливості для прямого спілкування представників бізнесу й потенційних інвесторів.Про що говорили на Lviv Invest ForumОднією з центральних тем стала робота бізнесу та залучення інвестицій в Україну під час повномасштабної війни. Учасники обговорювали відновлення економіки, розвиток регіонів, міжнародну співпрацю та пошук приватного капіталу для нових проєктів.Окремі напрямки програми стосувалися нерухомості й девелопменту, енергетики, виробництва, агробізнесу та переробки, IT і штучного інтелекту, фінансів, логістики, туризму та готельного бізнесу. Також говорили про стартапи, венчурні інвестиції, M&A та вихід українських компаній на міжнародні ринки.Практичну частину форуму доповнили Invest Expo, презентації та пітчинги проєктів, бізнес-інтерв’ю, воркшопи, networking-сесії та закриті зустрічі.До окремих зустрічей долучилися Віктор Ющенко, Дмитро Кулеба, Артем Бородатюк, Артур Міхно та Тимофій Милованов.Форум у цифрахЗа даними організаторів, Lviv Invest Forum 2026 об’єднав понад 2 000 учасників, понад 120 спікерів та експертів і понад 70 Expo-стендів із бізнесовими та інвестиційними проєктами.На події зустрілися підприємці, інвестори, власники компаній, представники міжнародного бізнесу, державного та фінансового секторів.Організатор Денис Ринський зазначає, що за масштабними цифрами форуму стоять передусім люди та нові можливості."Для мене головний результат Lviv Invest Forum — це атмосфера та люди, які сформували цю подію. Понад 2000 учасників, понад 120 спікерів і експертів, десятки інвестиційних проєктів — за кожною цією цифрою стоять конкретні люди, бізнеси та можливості.Ми свідомо зробили форум не лише про сцену. LIF — це також зустрічі, переговори, знайомства, закриті формати та неформальна комунікація. Саме в таких моментах часто народжуються найсильніші партнерства.Цього року ми побачили дуже високий рівень залученості учасників і партнерів. Люди приїжджали не просто послухати спікерів — вони приїжджали шукати можливості, представляти свої проєкти, знаходити інвесторів і партнерів.Для нас це лише черговий етап розвитку Lviv Invest Forum. Ми вже дивимося вперед і розуміємо, як зробити наступний форум ще сильнішим, масштабнішим та кориснішим для українського бізнесу та інвестиційного ринку", — каже Денис Ринський.Інвестиції — це також робочі місцяПід час форуму окремо говорили про роль бізнесу в розвитку української економіки. Йшлося не лише про фінансову віддачу від інвестицій, а й про створення робочих місць, розвиток громад, технологій та інфраструктури.Партнером Lviv Invest Forum 2026 став Work.ua."Ми бачимо, що люди не всі виїхали з України. Люди продовжують тут працювати, шукати роботу, створювати компанії та інвестувати. Саме тому бізнес сьогодні має особливу відповідальність — інвестувати не лише у фінансовий результат, а й у проєкти, які створюють додану вартість для суспільства, робочі місця та підтримують українську економіку", — зазначив співзасновник та СЕО Work.ua Артур Міхно.Компанія долучилася до розвитку середовища для взаємодії бізнесу, професійних команд та потенційних працівників.Львів хочуть посилити як інвестиційний центрОрганізатори форуму розглядають Львів як майданчик, який може стати однією з точок тяжіння інвестиційного капіталу в Україні."Для нас Lviv Invest Forum — це вже давно більше, ніж просто інвестиційний форум. Ми створювали його як платформу, де бізнес, капітал, експертиза та нові можливості можуть зустрічатися в одному середовищі", — розповів організатор Остап Бачинський.За його словами, важливим результатом події мають стати не лише виступи та дискусії, а й нові знайомства, переговори, партнерства та потенційні угоди.Організатор Тарас Бачинський також відзначив Expo-зону, де учасники могли безпосередньо ознайомитися з інвестиційними проєктами та поспілкуватися з їхніми власниками."Lviv Invest Forum 2026 об’єднав підприємців, інвесторів, девелоперів, власників компаній, представників фінансового сектору, держави та експертного середовища. Для нас було принципово важливо, щоб кожен учасник міг отримати не просто інформацію зі сцени, а нові контакти, ідеї та можливості для розвитку.Окремою цінністю стала Expo-зона, де були представлені реальні інвестиційні проєкти. Ми прагнемо розвивати цей напрям і створювати середовище, де інвестор може не просто говорити про інвестиції, а безпосередньо знайомитися з проєктами та їхніми власниками.Три дні LIF показали, що в Україні є величезна кількість підприємців та проєктів, які готові масштабуватися, залучати капітал і створювати нову економіку. І наше завдання — допомагати їм зустрічатися одне з одним", — сказав Тарас Бачинський.Lviv Invest Forum 2026 став одним із майданчиків для такого діалогу — між бізнесом, капіталом, державою та експертами. У фокусі залишилися інвестиції, розвиток українських компаній та пошук можливостей для економічного зростання навіть в умовах війни..

Державна податкова служба України розробила спеціальний комплекс заходів для підтримки підприємств, які зазнали збитків та руйнувань унаслідок російських обстрілів. Новація передбачає спрощення адміністрування, послаблення податкового контролю та надання персонального супроводу для постраждалого бізнесу.Про це повідомила в. о. голови Державної податкової служби України Леся Карнаух під час зустрічі з понад 60 представниками бізнес-асоціацій та інститутів громадянського суспільства."Знищене обладнання, склади, товар, документи, зупинене виробництво. На жаль, це вже звична картина після кожного російського обстрілу. Як у цій ситуації допомогти бізнесу, наповнити державний бюджет та виконати міжнародні зобов'язання — сьогодні одне з топпитань, над яким працює влада. Низка заходів, які б мали допомогти бізнесу, потребують законодавчого врегулювання. Але ми в ДПС вже сьогодні, щоб не втрачати час, підготували комплекс заходів, щоб спростити життя тим, хто постраждав. Це виважений та ризикоорієнтований підхід до адміністрування і податкового контролю щодо бізнесу, який зазнав втрат через війну", — сказала вона.За словами посадовиці, основними елементами нової системи підтримки є:чітка ідентифікація постраждалого бізнесу. У системах ДПС буде сформований окремий список підприємств із позначкою "суб'єкт господарювання, який постраждав внаслідок збройної агресії РФ". Його створять на основі даних ДСНС, військових адміністрацій, місцевої влади та держреєстрів, щоб бізнесу не доводилося повторно збирати довідки;врахування наслідків атак при оцінці ризиків: зменшення оборотів чи прибутковості не тягтиме за собою автоматичних перевірок або запитів від податкової;податковий контроль лише за наявності ризиків. Відсутність необґрунтованих вимог, а у разі необхідності перевірки — її предмет буде максимально зосереджений на конкретному ризику;відсутність паперової бюрократії. Взаємодія відбуватиметься через Електронний кабінет без повторного вимагання документів, що вже є у державних системах;урегулювання питань податкового боргу. ДПС невідкладно інформуватиме про виникнення боргу, при цьому платник не втрачатиме статус постраждалого;персональний супровід. Для підприємств із критичними руйнуваннями залучатимуть Офіси податкових консультантів та призначатимуть відповідальну особу для допомоги."Робимо, все щоб ті, хто постраждав від атак росіян, отримував не формальну, а адресну допомогу в адмініструванні. Під час зустрічі обговорили з бізнесом також низку інших важливих питань: СМКОР, перевірки та оскарження, дроблення бізнесу, відшкодування ПДВ, валютний контроль тощо", — додала очільниця ДПС.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку нових правил реагування на російські атаки, зокрема із застосуванням дронів. Йдеться про оновлення системи повітряних тривог, роботу бізнесу та державних установ під час меншого рівня загрози, а також зміни в роботі громадського транспорту в Києві..

Фахівці "Нафтогазбезпеки" й "Укргазвидобування" спільно з правоохоронними органами викрили та припинили масштабну схему незаконного відбору газового конденсату на Харківщині.Про це повідомили на офіційних інформаційних ресурсах "Групи "Нафтогаз Україна"."Схема була ретельно організована: від незаконної врізки у трубопровід до місць накопичення викраденої сировини проклали понад 10,6 кілометра пластикових шлангів", — ідеться в повідомленні.У лісосмузі виявили дві закопані ємності для зберігання газового конденсату. Загалом вилучено близько 1 300 літрів викраденої сировини.У "Нафтогазі" зазначили, що виявлення та припинення цієї схеми стало результатом системної роботи фахівців "Нафтогазбезпеки" й "Укргазвидобування" спільно з правоохоронними органами."Захист нафтогазової інфраструктури та протидія незаконним врізкам і крадіжкам сировини залишаються одним із пріоритетів роботи "Групи "Нафтогаз", — наголосили в компанії."Група "Нафтогаз Україна" продовжує системну боротьбу з незаконним втручанням у роботу нафтогазової інфраструктури та крадіжками нафтогазової сировини", — запевнили нафтовики.Нагадаємо, що 27 серпня російські окупанти повторно атакували Херсонську ТЕЦ "Групи "Нафтогаз". Вони завдали удару одразу чотирма керованими авіабомбами. Внаслідок цього повністю знищене та виведене з ладу все теплогенерувальне й енергогенерувальне обладнання, яке залишалося на станції..

У Києві можуть запровадити "жовті" та "червоні" повітряні тривоги. Такі нововведення необхідні для того, щоб тривоги не переривали роботу закладів.Про це повідомила нардепка Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, головна мета — навіть під час безперервних атак ворога забезпечити життєдіяльність міста та економіки.За для цього, розглядається можливість розділити види тривог. Зокрема, "жовта" тривога означатиме дронову атаку, а "червона" — ракетну небезпеку.Як пояснила політикиня, під час "жовтої" тривоги робота продовжується або зупиняється на розсуд закладу. Натомість під час "червоної" — зупиняється все."Також пропонується обмежити тарифи таксі під час тривог, розблокувати мости, наземне сполучення зберігається. Про це повідомив на засіданні фракції премʼєр-міністр. Він підкреслив, що нові регламенти ще не ухвалені. Остаточно вирішать найближчими днями", — наголосила Василевська-Смаглюк.Вона також додала, що Верховна Рада під час тривоги продовжуватиме працювати. Проте депутатам буде даватися 10 хвилин на спуск в укриття, де далі триватиме засідання."Тут уже підготовлена інфраструктура, розставлені стільці для 330 народних обранців. Про це повідомив на фракції спікер ВР Руслан Стефанчук. Депутати за особистим QR-кодом заходитимуть на сторінку для голосувань зі своїх планшетів або телефонів. Найближчі кілька днів депутати спускатимуться по 20 осіб та перевірятимуть нову систему. Це дозволить не переривати засідання та працювати ефективніше", — додали нардепка.Нагадаємо, 31 серпня президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо реалізації комплексних планів стійкості в окремих регіонах та затвердження комплексного плану стійкості територіальної громади Києва.Водночас 31 серпня Київська міська державна адміністрація ухвалила звернення до уряду, яке стосується змін в протоколах безпеки, які діють в столиці. Головна мета — оновити правила і заходи із забезпечення життєдіяльності міста в нинішніх умовах..

У п'ятницю, 29 серпня, російські загарбники завдали ударів по виробництву компанії PepsiCo Ukraine у Миколаївській області.Про це повідомила пресслужба компанії. Зазначається, що постраждалих внаслідок обстрілу немає."Безпека наших співробітників — наш головний пріоритет, і ми підтверджуємо, що постраждалих немає", — йдеться у повідомленні.Наразі компанія оцінює повний масштаб наслідків та вживає заходів для відновлення постачання продукції.Зауважимо, останнім часом Росія систематично завдає ударів по українському бізнесу. Так, 27 серпня внаслідок масованої атаки Росії проти України було зруйновано склад Roshen у Чубинському на Київщині. На об’єкті зберігалася готова кондитерська продукція, яка надалі постачалася до торговельних мереж та партнерів.Також, нещодавно унаслідок російської атаки було повністю знищено складський комплекс українського виробника морозива та заморожених продуктів "Ласунка". Через це найближчим часом продукція компанії може тимчасово зникнути з полиць магазинів.Нагадаємо, 30 серпня компанія "Чиста вода" оголосила про тимчасову зупинку виробництва та доставлення питної води. Її виробничі приміщення розташовані в селі Мила Бучанського району Київської області, куди вдарила Росія 28 серпня.Читайте також: Чи загрожує Україні дефіцит продуктів після ударів по складах: відповідь Мінагрополітики.

У неділю, 30 серпня, компанія "Чиста вода" оголосила про тимчасову зупинку виробництва та доставлення питної води. Її виробничі приміщення розташовані в селі Мила Бучанського району Київської області, куди вдарила Росія 28 серпня.Про зупинку виробництва повідомила пресслужба компанії "Чиста вода"."Шановні клієнти, вимушені повідомити, що внаслідок ворожої атаки наша компанія зазнала значних втрат. У зв’язку з цим виробництво та доставлення води тимчасово призупинено. Дякуємо за розуміння!" — повідомили бізнесмени.Про терміни відновлення виробництва та доставлення води наразі не повідомляється.Сьогодні президент України Володимир Зеленський роз повів, що безперервно тривають роботи в селі Мила на Київщині з ліквідації наслідків російського удару. Більшість пожеж рятувальникам вдалося загасити.За його словами, також на місці цілодобово працюють піротехнічні підрозділи ДСНС — виявляють та знешкоджують вибухонебезпечні предмети."Масштаб забруднення території значний, і ця робота продовжуватиметься, скільки потрібно. На жаль, відомо, що 38 людей загинуло від удару та подальшої детонації. Мої співчуття рідним і близьким. 20 людей постраждало, серед них дві дитини. Четверо вважаються зниклими безвісти. Їх пошук триває. Вдячний усім службам, які продовжують бути там, з людьми, допомагати", — додав український президент.Нагадаємо, що Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом удару Росії по складах у Бучанському районі на Київщині та вторинної детонації боєприпасів..

У суботу, 28 серпня, відбулася робоча зустріч із представниками Міністерства транспорту й інфраструктури Румунії, адміністрації Нижнього Дунаю AFDJ і Європейської комісії. Головна тема — збільшення пропускної спроможності Сулінського каналу та скорочення часу очікування суден.Про це повідомили в Адміністрації морських портів України (АМПУ)."В умовах війни та надзвичайного навантаження на дунайську логістику координація між Україною та Румунією має особливе значення", — йдеться в повідомленні.Учасники зустрічі ознайомилися з актуальними планами румунської сторони щодо розвитку Сулінського каналу й обговорили можливості їх синхронізації з потребами українського Дунайського кластеру.Головною темою зустрічі стало збільшення пропускної спроможності Сулінського каналу та скорочення часу очікування суден.За результатами зустрічі домовилися про конкретні кроки:створити координаційний центр АМПУ та AFDJ для постійної оперативної взаємодії та координації руху флоту;збільшити кількість оглядових груп румунських митних і прикордонних служб, щоби забезпечити можливість одночасного оформлення більшої кількості суден;приділити увагу продовженню реалізації проєкту PRIMUS, для можливості нічного проведення суден Сулінським каналом;провести спільні тренінги для українських і румунських агентів і митних брокерів щодо процедур оформлення відповідно до правил Шенгенської зони;спільно докладати максимальних зусиль для збільшення пропускної спроможності каналу та кількості суден, які проходять каналом Суліна.Румунські колеги звернули увагу на появу в українському та румунському інформаційному просторі повідомлень, які не завжди повною мірою відображають реальні причини затримок суден.У цьому контексті українська сторона звернулася до морських агентів. Публічні висновки щодо причин затримок не сприяють налагодженню взаємовідносин і несуть зворотній ефект.На думку представників АМПУ, для забезпечення транзитного проходження флоту спочатку необхідно перевірити власну частину роботи: чи всі документи подані своєчасно та в повному обсязі, чи коректно вони оформлені, прийняті відповідними службами та чи оперативно усунуті зауваження.В українській адміністрації наголосили, що якщо є проблема з конкретним судном — потрібно працювати з конкретною причиною й оперативно її усувати. Узагальнені заяви без повної перевірки ситуації не сприяють ані її вирішенню, ні прискоренню проходження флоту."Сулінський канал зараз має стратегічне значення для роботи українського Дунайського кластеру. Тому наше спільне завдання — максимально швидко усувати фактори, які стримують рух суден", — підсумували в Адміністрації морських портів України.Нагадаємо, що 27 серпня президент України Володимир Зеленський обговорив під час візиту до Молдови питання енергетичної й інфраструктурної співпраці з Молдовою та Румунією..

На сьогодні український бізнес намагається максимально зберігати робочі місця попри системні російські атаки та пов’язані з ними збитки. Проте все ж роботодавці шукають способи скоротити витрати.Про це повідомила експертка ринку праці Тетяна Пашкіна, передає "Ми — Україна"."Як в кожен варіант кризи, кожна компанія, кожна управлінська команда обирає свою стратегію. Іноді виникає ситуація, коли людей скорочують, іноді коли переглядають заробітну плату, іноді коли ріжуть пільги, іноді коли непрофільних фахівців скорочують. В кожному випадку це рішення першої особи або ради директорів", — зазначила Пашкіна.Водночас, фахівчина зауважила, для багатьох роботодавців збереження команди залишається пріоритетом. Відтак, замість скорочень підприємці переглядають зарплати, відкладають їх підвищення та урізають соціальні пакети."Таким чином ми намагаємося мінімізувати вплив і, умовно кажучи, викид великої кількості людей. Тому я сподіваюся, що це не буде катастрофою в сенсі того, що велика кількість безробітних людей шукає роботу одночасно", — пояснила Пашкіна.Проте, як відзначила експертка, у разі повторних влучань РФ і подальшого зростання збитків, деякі компанії все ж будуть вимушені скорочувати кількість співробітників."Стратегія може змінюватися, якщо виявиться, що прилетіло не в один склад, а в декілька, і таким чином збитків стає більше, і це виходить за прогнозовану маржинальність або прибутковість і вимушує просто скорочувати команду", — резюмувала вона.Нагадаємо, в Україні протягом січня–липня 2026 року зареєстрували 709 нових компаній з іноземними власниками. Це на 6% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли було відкрито 672 такі компанії.Додамо, український ринок праці у 2026 році зіткнувся з гострим дефіцитом кадрів. Так, станом на 1 серпня на 154 тисячі шукачів роботи припадало 236 тисяч вакансій. Водночас велика кількість пропозицій не означає, що кожен безробітний може швидко знайти роботу, адже потреби роботодавців і навички кандидатів часто не збігаються..

В Україні цього тижня суттєво подорожчали дині. Основними факторами зростання цін у цьому сегменті стали сезонне скорочення пропозиції цієї продукції, а також доволі активний попит із боку споживачів.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що, зокрема, порівняно з минулим тижнем дині в українських господарствах подорожчали в середньому на 37%. Це, за словами фермерів, насамперед пов’язано зі сезонним скороченням пропозиції цієї продукції."У багатьох господарствах південних регіонів практично завершилося збирання дині", — йдеться в повідомленні.Крім того, стверджують фахівці, на цьому етапі в багатьох виробників виникнули проблеми з якістю продукції через несприятливі погодні умовиЗараз гуртові партії динь фермери відвантажують прямо з поля по 10-20 гривень за кілограм (0,22-0,45 долара за кілограм), тоді як минулого тижня ціна в цьому сегменті не перевищувала 15 гривень за кілограм (0,34 долара за кілограм)."На теперішній момент дині в українських господарствах усе ж коштують у середньому на 46% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року", — акцентували аналітики.Нагадаємо, нещодавно президентка асоціації "Ягідництво України" Ірина Кухтіна зазначала, що найближчими роками українські ягідники матимуть цілу низку системних проблем — від дефіциту працівників і енергетичних ризиків до складнішого доступу до фінансування. До того ж посиляться вимоги ЄС..

Бюджетні проблеми Росії, що виникли внаслідок її дороговартісних воєнних зусиль, довгострокової ударної кампанії України, міжнародних санкцій і неефективного управління економікою, виявляються в конкретних операційних проблемах.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Видання Bloomberg повідомило, посилаючись на інсайдерські джерела, що міністр фінансів Росії Антон Сілуанов у квітні 2026 року попередив прем'єр-міністра Росії Михайла Мішустіна про негативний бюджетний баланс на рахунку Федерального казначейства Росії, що призвело до негайного обмеження витрат.Тоді ж влада запровадила заходи жорсткої економії, які вимагали 35-відсоткового скорочення фінансування витрат, окрім військових. Уряд Росії доручив федеральним агентствам підготуватися до 15-відсоткового скорочення штату.Також російські чиновники безуспішно зверталися до Володимира Путіна з проханням скоротити витрати на оборону на тлі бюджетної кризи в Росії, яка зростає.Аналітики ISW спостерігають численні ознаки того, що ці проблеми, які нібито досягли апогею у квітні 2026 року, продовжують турбувати російських чиновників, відомих російських економістів і пересічних росіян."Ця операційна проблема була короткостроковою й, очевидно, керованою, але вона свідчить про те, що структурні недоліки та хронічне неефективне управління економікою вимагають від російської влади складнішого фінансового управління, ніж це необхідно за нормальних економічних обставин. Економічні та фіскальні проблеми, що виникли внаслідок війни Росії в Україні, посилені наслідками довгострокової ударної кампанії України, створюють значні економічні труднощі для російського суспільства, зокрема, у великих міських центрах Москви та Санкт-Петербурга, які Володимир Путін традиційно прагнув захистити від наслідків війни", — зробили висновок аналітики.Вони додали, що Путін продовжує порушувати свій мовчазний соціальний контракт з росіянами, за яким він мав би захистити їх від наслідків війни в обмін на їхню постійну підтримку. Те, що такі повідомлення з'являються менш ніж за місяць до виборів до Державної думи 20 вересня, які Путін перетворив на референдум з високими ставками щодо своєї війни в Україні, підкреслює масштаби фінансових викликів, які війна ставить перед Кремлем.Вибір Путіна надати пріоритет військовим зусиллям створює для російських чиновників операційні проблеми, яких можна уникнути, і яким доведеться продовжувати динамічно реагувати та вдаватися до болісних пом'якшувальних заходів на дедалі несприятливіші економічні умови."Російські чиновники, ймовірно, зможуть реагувати таким чином, що Росія зможе продовжувати свої військові зусилля, навіть коли економіка переживає значні труднощі, та немає жодної найближчої або безпосередньої ймовірності того, що російська економіка зазнає краху", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWУкраїнські війська завдали удару по російському стратегічному бомбардувальнику на авіабазі "Енгельс-2" в Саратовській області, продемонструвавши здатність України завдавати ударів по добре захищених цілях у тилу Росії.Міністерство оборони Росії, ймовірно, розширить свій доступ до особистої та медичної інформації росіян перед чутками про примусовий призов до резерву після виборів до Державної думи 20 вересня.Російські війська провели випробувальний запуск міжконтинентальної балістичної ракети в межах ядерної демонстрації Кремлем військової сили.Росія зображує свою систему РЕБ із глушниками Starlink як проривний потенціал у межах своїх зусиль когнітивної війни, спрямованих на те, щоби відмовити США від надання Україні доступу до Starlink над російською територією.Українські війська досягли обмеженого тактичного прогресу на Костянтинівському напрямку.Українські війська завдають повторних ударів по російських нафтопереробних заводах, щоби не допустити їх відновлення.Нагадаємо, в Нацбанку України повідомляли, що Росія змінює цілі своїх атак по українській інфраструктурі, логістиці та виробничих об’єктах, посилюючи тиск на економіку. Водночас український бізнес, населення та держава продовжують адаптуватися до "воєнних шоків", що дає змогу мінімізувати втрати..

Мережа "АТБ Маркет" обмежила продаж низки товарів бакалійної групи та курячих яєць. Такий крок пояснили масовим викупом продуктів гуртовими перекупниками, через що люди можуть залишитися без необхідних товарів.Про це заявив начальник управління з корпоративних комунікацій мережі "АТБ Маркет" Сергій Демченко в коментарі "РБК-Україна".В "АТБ" підтвердили запровадження обмежень на продаж низки продуктів популярних категорій. Перелік містить товари більше 10 продовольчих груп:рибні та м'ясні консерви;олія й оцет;продукти швидкого приготування;крохмаль, макаронні вироби, пластівці;сіль, сода, товари для випічки та цукор;курячі яйця.Згідно з рішенням операційного менеджменту, обмеження полягають у тому, що один покупець може придбати до шести десятків яєць, шести кілограмів сипучих або твердих продуктів,шестити пляшок чи інших видів упаковки певних товарів.За словами Демченка, такі норми продажу спираються на дані досліджень споживчого попиту. Як зазначив представник ритейлера, рішення про встановлення лімітів стало вимушеним кроком на тлі недобросовісних дій гуртових перекупників. Зокрема, доступні ціни в мережі спровокували масовий викуп соціально значущої продукції у великих обсягах."Обмеження пов'язані насамперед з недобросовісною конкуренцією, а саме тим, що гуртові продавці викупають продукти першої необхідності, таким чином обмежують звичайних покупців у придбанні тих товарів, які їм необхідні. Ці гравці створюють певний ажіотаж", — пояснив Демченко.За його словами, головна мета нових правил — захистити роздрібного споживача та запобігти виникненню дефіциту базових продуктів на полицях супермаркетів.Демченко зазначив, що обмеження діють на території всієї України незалежно від формату покупки — і в магазинах, і під час онлайн-замовлення.Водночас чіткого прогнозу щодо термінів скасування обмежень в компанії не дають: враховуючи ситуацію в країні, робити такі прогнози складно. У мережі наголосили, що готові переглянути вимушені заходи, щойно ринкова ситуація стабілізується.Нагадаємо, що сьогоднішня російська повітряна атака призвела до влучання в торгівельний об'єкт мережі FOZZY на Київщині. На місці події продовжують працювати підрозділи надзвичайників, а компанія висловила подяку рятувальникам за сміливість під час приборкання наслідків удару..

Найближчими роками українські ягідники матимуть цілу низку системних проблем — від дефіциту працівників і енергетичних ризиків до складнішого доступу до фінансування. До того ж посиляться вимоги Європейського Союзу.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на президентку асоціації "Ягідництво України" Ірину Кухтіну.Вона зазначила, що галузі доведеться відмовлятися від сировинної моделі та робити ставку на механізацію, технологічність і гнучкість. За її словами, серед головних викликів — нестача працівників."Дефіцит збирачів, фахівців і механізаторів уже впливає на роботу господарств, а протягом наступних трьох-п’яти років значення механізації та продуктивності праці лише зростатиме", — пояснила спеціалістка.Іншим фактором вона назвала енергетичну нестабільність. Сонячна генерація не здатна повністю забезпечити потреби господарств протягом доби, тому для охолодження та зберігання ягід потрібні накопичувачі енергії та резервні генератори."Перспективним рішенням може стати децентралізована енергетика з накопичувальними хабами на рівні громад", — зауважила президентка асоціації "Ягідництво України".Не менш гостро стоїть питання фінансування. Високі кредитні ставки й обережність банків ускладнюють інвестиції, особливо в багаторічні насадження з тривалим періодом окупності. За словами Кухтіної, підходи до оцінки таких проєктів потребують перегляду.Ще один виклик — посилення європейських вимог до засобів захисту рослин. Через поступове вилучення окремих речовин виробникам необхідно постійно стежити за регулюванням Євросоюзу та допустимими рівнями залишків пестицидів для продукції, призначеної на експорт.П’ятим фактором експертка назвала необхідність довгострокової стратегії розвитку галузі. На її думку, Україні потрібна щонайменше трирічна програма за участю держави."Ягідництву варто переходити від експорту дешевої сировини до технологічного виробництва, диверсифікації культур, механізації та створення декількох варіантів логістики та зберігання продукції", — підсумувала Ірина Кухтіна.Нагадаємо, вчора в Міністерстві аграрної політики та продовольства України повідомляли, що через брак місць для зберігання зерна та дефіцит обігових коштів у фермерів Україна ризикує скоротити посівні площі під майбутній урожай. Ідеться про територію від п’яти до семи мільйонів гектарів..
