# бізнес

Росія готова працювати з європейськими покупцями вуглеводнів, якщо вони захочуть. Але Москва може відновити таку співпрацю лише за відсутності "політичної кон'юнктури".Про це заявив кремлівський диктатор Володимир Путін під час наради щодо ситуації на світовому ринку нафти та газу. Його цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси."Якщо європейські компанії, європейські покупці раптом вирішать переорієнтуватися та забезпечити нам довгострокову стійку спільну роботу, позбавлену політичної кон'юнктури, будь ласка", — зазначив очільник Кремля.Він запевнив, що Росія ніколи не відмовлялася від взаємовигідної співпраці та готова працювати і з європейцями в тому числі."Але нам потрібні якісь сигнали від них, що вони готові і теж хочуть працювати, і забезпечать нам цю стійкість і стабільність", — додав російський диктатор.Він підсумував, що це питання уряд Російської Федерації тримає під контролем, як і низку інших.Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європейський Союз узяв курс на повну енергетичну незалежність від Москви, закріплену в плані REPowerEU.При цьому тільки дві країни Євросоюзу — Угорщина та Словаччина — наполягають на продовження купівлі дешевих російських енергоносіїв всупереч єдиній лінії ЄС.Нагадаємо, сьогодні єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що війна на Близькому Сході може спричинити одночасно стагнацію й інфляцію у європейській економіці. Це цілком реально, якщо бойові дії в цьому регіоні затягнуться на тривалий період..

Україна конфіскувала 1 592 вагони, які належали Росії та здійснювали перевезення комерційних вантажів. Згодом це майно мають передати в користування "Укрзалізниці".Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Цим рішенням ми запускаємо механізм вилучення майна агресора та його подальшого використання", — зазначила вона.За її словами, оціночна вартість вагонів — близько 2,2 мільярда гривень. Вони перебувають у робочому стані, їх можна використовувати до кінця їхнього терміну експлуатації для вантажних перевезень, у тому числі військових."Ці вагони належали підсанкційним резидентам Росії, зокрема, "ВЕБ-Лізинг", державній корпорації розвитку "ВЕБ. РФ", АТ "Державна транспортна лізингова компанія", АТ "Норд" — дочірній компанії "Сбєрбанк Лізинг" та іншим російським компаніям у сфері фінансів і логістики", — констатувала очільниця уряду.Вона додала, що до повномасштабного вторгнення 2022 року росіяни здійснювали на них перевезення територією України та країн Євросоюзу. Після початку бойових дій вони залишилися на території України, їх заарештували."Минулого року, за рішенням РНБО, яке ввів у дію указ президента України, а затвердив законом, їх конфісковані", — зауважила прем’єр-міністерка.Юлія Свириденко також запевнила, що Україна продовжує працювати з міжнародними партнерами, аби ворог відповів за всі завдані збитки, а конфісковані активи працювали на відбудову та відновлення України.Нагадаємо, раніше стало відомо, що в Німеччині митниця конфіскувала танкер Eventin, який належить до російського "тіньового флоту". На борту судна перебувало 100 тисяч тонн сирої нафти вартістю у 40 мільйонів євро..

Через несприятливі погодні умови експорт української смородини 2025 року продемонстрував суттєве падіння. Особливо це стосується сегменту замороженої продукції.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони констатували, що смородина традиційно не є виражено експортно-орієнтованою ягодою для України."Тому обсяги її зовнішніх постачань формуються за залишковим принципом, залежно від врожаю та наявності надлишку продукції", — пояснили фахівці.За даними асоціації "Ягідництво України", які опубліковані в аналітичному звіті щодо зовнішньої торгівлі ягодами в Україні, 2025 року через несприятливі погодні умови виробництво смородини скоротилося."Це безпосередньо позначилося на обсягах експорту як у свіжому, так і в замороженому сегменті", — акцентували аналітики.Вони додали, що, зокрема, в торгівлі свіжою продукцією спостерігалося помітне падіння постачань на ринок Польщі, який історично є ключовим для українських експортерів.Водночас експортний напрямок до Молдови зберіг свою економічну доцільність, що дало змогу не лише втримати обсяги, а й зафіксувати їхнє незначне зростання."Обсяги експорту замороженої смородини впали майже в п’ять разів порівняно з аналогічним періодом 2024 року, хоча в абсолютних величинах ця різниця не є критичною", — зауважили фермери.Вони деталізували, що більшу частину виробленого обсягу замороженої смородини реалізували на внутрішньому ринку. Серед зовнішніх покупців основними залишаються Болгарія — 31%, Італія — 15%, Польща — 15% та Німеччина — 15%, які формують базовий попит на українську заморожену ягоду."Імпорт замороженої продукції зберігається на низькому рівні, виконуючи здебільшого функцію компенсації дефіцитних пауз у графіках українських поставок за рахунок польського ресурсу", — підсумували аналітики.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що минулого року в Україні не було дешевих ягід та фруктів порівняно з тогорічними цінами. Несприятливі погодні умови знищили значну частину врожаю, що призвело до рекордно високої вартості продукції..

Найбільші виробники Близького Сходу розпочинають скорочувати видобуток нафти. Тож ціни вперше за майже чотири роки перетнули позначку в 100 доларів за барель. І така тенденція триватиме й надалі.Про це повідомили аналітики видання Financial Times. Вони також констатували, що танкери зі сировиною заблоковані в Перській затоці через війну США й Ізраїлю з Іраном.Трейдери попередили, що нафтовий сектор стикається з одним із найбільших викликів у своїй історії, оскільки атаки Ірану на танкери в Ормузькій протоці вплинули на видобуток у країнах, на які припадає близько чверті світових поставок сирої нафти.Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак, Кувейт та Іран або скорочують видобуток, або повністю закривають родовища, оскільки ризикують переповнити резервуари для зберігання через накопичення сирої нафти в Перській затоці."Подальші атаки на нафтові родовища й енергетичну інфраструктуру протягом вихідних також створюють нову загрозу, яка може призвести до різкого зростання цін, лише через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке спровокувало останню енергетичну кризу", — йдеться в журналістському матеріалі.Фахівці зауважили, що минулого тижня світова ціна на нафту марки Brent сягнула 92,69 долара. На початку січня ціна на Brent та WTI торгувалися близько 60 доларів за барель."Якщо ситуація швидко не покращиться, я очікую, що на початку наступного тижня ми досягнемо тризначних цін на Brent", — наголосив керівник відділу геополітики консалтингової компанії Energy Aspects Річард Бронз.Goldman Sachs, один з найвпливовіших банків на сировинних ринках, заявив у п’ятницю пізно ввечері, що ціни на нафтопродукти, такі як бензин і дизельне паливо, можуть сягнути історичних максимумів, "якщо потоки через Ормузьку протоку залишатимуться низькими протягом березня".Ціни на нафтопродукти вже різко зросли за останній тиждень, при цьому країни Перської затоки стали значним постачальником дизельного палива й авіаційного палива до Європи в останні роки, часто замінюючи російські поставки.Нагадаємо, вчора голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Данило Гетманцев заявляв, що через блокування Іраном головної нафто-газової транзитної артерії, що йде через Ормузьку протоку, видобуток нафти на Близькому доведеться скоротити. Тож зменшиться виробництво пального, що призведе до його реального дефіциту..

Сполучені Штати Америки планують видобувати золото й інші мінерали у Венесуелі. Президент Дональд Трамп оголосив про нову угоду з цією країною, яку назвав "золотою".Про це Дональд Трамп заявив під час виступу на саміті "Щит Америки".Як відомо, в січні 2026 року військові США вивезли з Венесуели очільника Ніколаса Мадуро на суд, який триває в Америці."Цього тижня ми офіційно визнали венесуельський уряд. Ми фактично юридично це визнали. І ми також щойно уклали історичну золоту угоду", — наголосив Трамп.Він додав, що вона називається «золота угода» з Венесуелою, яка дозволить співпрацювати для сприяння продажу венесуельського золота й інших мінералів."У них є великі запаси золота. У них є хороша земля", — деталізував американський президент.Також він знову нагадав про свої погрози Кубі. Він заявив, що "чекає на зміни" у країні. Та зараз для його адміністрації Куба — "наприкінці черги" пріоритетів."У них поганий режим, який вже давно поганий. І раніше вони отримували гроші від Венесуели. Вони отримували нафту від Венесуели. Але вони не мають жодних грошей від Венесуели, у них немає нафти, у них немає нічого", — в притаманному собі стилі зауважив Дональд Трамп.Він також заявив, що уряд Куби веде переговори з держсекретарем Марко Рубіо щодо угоди зі США. Трамп вимагає зміни режиму на Кубі з комуністичного на проамериканський.Нагадаємо, що сьогодні президент США Дональд Трамп анонсував масштабну військову операцію проти Тегерана, заявивши про готовність завдати нищівних ударів по нових цілях уже протягом поточної доби. Попри спроби Ірану заспокоїти регіон обіцянками не атакувати сусідів, американський лідер назвав країну "невдахою Близького Сходу" та пообіцяв продовжувати тиск до повної капітуляції або розвалу режиму..

Через блокування Іраном головної нафто-газової транзитної артерії, що йде через Ормузьку протоку, видобуток нафти на Близькому доведеться скоротити. Тож зменшиться виробництво пального, що призведе до його реального дефіциту.Про це заявив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Данило Гетманцев."Війна на Близькому Сході продовжується. І, всупереч першим прогнозам, швидкого воєнного рішення або дипломатичного врегулювання цього конфлікту не відбулося. Навпаки, за інформацією видання Politico, військові дії можуть тривати аж до вересня. Водночас, лунають повідомлення, що Іран може фізично (мінуванням), а не тільки на словах, перекрити ключову нафто-газову транзитну артерію, що йде через Ормузьку протоку", — зауважив він.За його словами, нові обставини змушують серйозніше поставитися до аналізу та попередження проблем, з якими може зіткнутися й Україна у разі, якщо війна затягнеться."Потрібно звернути увагу на прогноз одного з провідних американських банків JPMorgan Chase & Co щодо перспектив нафтовидобутку в країнах регіону. За даними аналітиків цього фінансового гіганта, якщо рух через протоку заблокують і надалі, основні виробники на Близькому Сході підтримуватимуть видобуток нафти максимум 25 днів. А далі істотно скоротять виробництво", — зазначив нардеп.Він акцентував, що такий сценарій обіцяє нові серйозні проблеми для світової економіки. І в цьому випадку Україна може зіткнутися не просто зі спекулятивним зростанням цін, а навіть із реальним дефіцитом пального.На думку експертів українського ринку палива, ситуація з дефіцитом паливно-мастильних матеріалів може виникнути у нас в країні вже у квітні."З огляду на ці ризики, на мою думку, доцільно вже зараз стимулювати укладання довгострокових контрактів на постачання нафтопродуктів ключовими операторами ринку. Зокрема, "Укрнафтою". Варто вивчити можливості для формування стратегічного резерву нафтопродуктів у партнерських сусідніх країнах. Такий резерв дозволив би уникнути проблем із постачанням палива для сил оборони, які потребують безперебійного щоденного постачання, а також для аграріїв під час посівної", — вважає голова парламентського комітету.На його переконання, з огляду на серйозність ситуації уряду необхідно провести широкі консультації з представниками компаній-постачальників нафтопродуктів в Україну."Завдання — запобігти виникненню дефіциту на внутрішньому ринку. Провести попередні переговори з нашими міжнародними партнерами, щоб зарезервувати необхідні обсяги. В жодному разі не можна ігнорувати нові ризики. Вони дуже серйозні. Щоб унеможливити проблеми, потрібно реагувати завчасно!" — підсумував Данило Гетманцев.Нагадаємо, декілька днів тому він пояснював, що девальвація гривні є прогнозованою та частково сезонною. Додатковий тиск на валюту створюють економічні наслідки війни та загострення подій на Близькому Сході..

Голова податкового комітету Данило Гетманцев закликав представників паливного ринку припинити необґрунтоване підвищення цін на пальне, спекулюючи на новинах про війну в Ірані. Він наголосив, що спроби отримати надприбутки на панічних настроях у країні, що воює, є неприпустимими та можуть призвести до жорсткої реакції з боку держави.Про це він написав у своєму Telegram-каналі, звертаючись до представників бізнесу.Відповідальність під час війниГетманцев зазначив, що хоча основною метою будь-якого бізнесу є прибуток, у нинішніх умовах паливні компанії мають виконувати важливу соціальну функцію. Оскільки значна частина України наразі змушена використовувати генератори, доступність пального є питанням національної безпеки.бізнес не має права використовувати паніку для власного збагачення;стрибок цін на АЗС не має прямого причинно-наслідкового зв'язку з подіями в Ірані, враховуючи часові лаги поставок.Попередження від владиНардеп закликав підприємців "схаменутися» та не провокувати державу на радикальні кроки. У разі продовження спекулятивної політики він пообіцяв звернутися до органів контролю."Всі ж розуміють, що стрибок цін на паливо, яке ви продаєте, наразі має дуже обмежений причинно-наслідковий звʼязок з війною в Ірані, хоча б з урахуванням часового лагу", — написав Гетманцев.За його словами, влада готова ініціювати перевірки з боку Антимонопольного комітету України. Водночас штучне роздування цін буде розцінюватися як зловживання ринковим становищем.Нагадаємо, раніше міністр енергетики Денис Шмигаль заявляв, що нафтопровід "Дружба" зазнав дуже серйозних пошкоджень після ударів країни-агресорки Росії. Це сталося через горіння великої кількості нафти після влучання російського безпілотника. .

Протягом 2025 року понад 12 тисяч українських компаній змінили свою юридичну адресу, демонструючи адаптивність бізнесу до умов війни та економічних змін. Попри те, що рівень релокації зріс на 11% порівняно з попереднім роком, він все ще залишається нижчим за показники, що фіксувалися до початку повномасштабного вторгнення.Про це повідомляє платформа "Опендатабот", аналізуючи дані Єдиного державного реєстру.Лідери та аутсайдери за кількістю компанійАналіз показав суттєву нерівномірність у розподілі бізнесу між регіонами України. Кількість компаній збільшилася лише у восьми областях, тоді як у 19 регіонах зафіксовано відтік бізнесу.Найбільший приріст бізнесів зафіксовано у Харківській (+553) та Запорізькій (+419) областях.Позитивну динаміку також показали Львівщина (+213), Сумщина (+177) та Закарпаття (+105).Найбільші втрати компаній понесли Київ (-793), Донецька (-155) та Дніпропетровська (-152) області.Основні маршрути релокаціїКиїв залишається центральним вузлом бізнес-міграції: саме зі столиці виїхало найбільше підприємств — 12 558, що становить 30% від усіх переміщень. Водночас місто лідирує і за кількістю компаній, що обирають його для переїзду — 11 765 бізнесів (28,3%).Популярними напрямками для міграції стали:Дніпропетровщина — 4 200 компаній (10%);Одещина — 2 884 компанії (7%);Київщина — 2 755 компаній (7%);Харківщина — 2 336 компаній (6%).Хто переїжджає та найбільші гравціНаймобільнішими виявилися представники сфери гуртової торгівлі — майже кожна третя компанія, що змінила адресу, працює у цьому секторі (3 798 бізнесів). Також активну релокацію здійснюють компанії у галузях будівництва (6%), нерухомості (5%) та сільського господарства (5%).Серед найбільших релокантів за доходами виділяються:"ЗЕ.ТЕК" (дохід 14,17 мільярда гривень) — змінила реєстрацію з Києва на Рівненщину;ДТЕК Курахівська ТЕС (дохід 8,21 мільярда гривень) — переїхала з Донецької області до Запорізької;медична лабораторія "ЕСКУЛАБ" повернулася зі столиці на Львівщину.Нагадаємо, згідно з актуальними даними Єдиного державного реєстру, від початку 2025 року в Україні офіційно закрилося 250 209 приватних підприємців. Статистика свідчить, що середньостатистичний український підприємець залишається "на плаву" протягом двох років та чотирьох місяців..

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) затримали "на гарячому" колишнього військовослужбовця однієї з частин на Вінниччині. Він вимагав гроші у родини загиблого захисника.Про це повідомила пресслужба ДБР.За даними слідства, чоловік знав, що сім’ї військового, який загинув через вибух ворожого дрона під час виконання бойового завдання, належить одноразова грошова допомога у розмірі 15 мільйонів гривень. Виплата здійснюється рівними частками членам родини."Після поховання він звернувся до одного з чотирьох синів загиблого та заявив, що для "безперешкодного" отримання коштів потрібно передати хабар нібито для командира військової частини на підготовку "потрібних" документів", — пояснили правоохоронці.Вони додали, що при цьому фігурант, імовірно, просто вигадував причини, чому обов'язково потрібно дати хабар і прикривався зв'язками, яких насправді не мав.Суму так званого "відкату" він визначив у 1 мільйон 200 тисяч гривень — по 10% від частки кожного зі синів. Водночас від нової дружини загиблого гроші не вимагав."Під час подальших перемовин фігурант повідомив, що суму зменшено до 500 тисяч гривень. Передати її потрібно було після отримання першого траншу допомоги", — продовжили розповідт у ДБР.Там констатували, що після передачі всієї обумовленої суми правоохоронці затримали зловмисника та вилучили гроші.Йому повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення посадовцем, поєднаному з вимаганням (частина 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України)."Причетність чинних військових посадових осіб до цієї схеми перевіряють. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у сумі 963 тисячі гривень", — підсумували в ДБР.Нагадаємо, що працівники ДБР затримали чоловіка, який публічного глузував із народного меморіалу загиблих Героїв на Майдані Незалежності в центрі Києва. Він виявився військовослужбовцем, який самовільно залишив місце служби..

Український ринок яблук демонструє помітне зростання роздрібних цін на початку березня 2026 року. В українських супермаркетах сортові яблука Golden Delicious і Red Chief  продають приблизно по 70 гривень за кілограм (близько 1,4 євро за кілограм).Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони констатували, що ще декілька років тому це виглядало би малоймовірним сценарієм для масового сегмента.Експерти зазначили, що ситуація на українському ринку яблук демонструє поступовий перехід до структурно вищого цінового рівня. Навіть попри достатньо хороший урожай 2025 року, ціни не повернулися до показників кількарічної давності."Виробники та ринок загалом працюють в умовах значно вищих витрат на енергію, зберігання, логістику та робочу силу", — пояснила директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації Катерина ЗвєрєваЗа її словами, зараз ми вже бачимо роздрібні ціни на якісне сортове яблуко на рівні близько 70 гривень за кілограм, і такі тенденції до зростання цін триватимуть."З урахуванням пошкодження переважно кісточкових, але і яблучних садів зимовими морозами ризики подальшого зростання цін залишаються високими", — акцентувала вона.Директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації додала, що водночас на ринку зберігається значна цінова диференціація."На базарах яблука можна знайти від 40 гривень за кілограм (приблизно 0,8 євро за кілограм) і вище, тоді як у мережевих супермаркетах, зокрема, дискаунтерах, іноді пропонують дешевші позиції за рахунок меншого калібру або нижчої якості партій. Однак психологічний рубіж у 70 гривень за кілограм для якісного сортового яблука вже фактично подолано", — підсумувала Катерина Звєрєва.Ще декілька років тому ціни на яблука в Україні перебували на рівні 15-20 гривень за кілограм. Основними факторами зростання стали інфляційний тиск, подорожчання зберігання, логістики та енергоносіїв, а також поступове скорочення пропозиції якісної продукції наприкінці сезону.Нагадаємо, раніше фахівці зазначали, що завдяки грантовим програмам в Україні розширюються площі яблуневих садів. Тільки за останні три роки завдяки грантам висаджено 1 800 гектарів яблуневих садів. Переважно це центральні та західні регіони..

В Україні з 2 березня стартує прийом заявок на гранти для переробної промисловості та на відновлення у 2026 році. Йдеться про допомогу від держави у рамках політики "Зроблено в Україні". Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, бізнес може отримати фінансування як на розвиток і масштабування виробництва, так і на відновлення обладнання після російських обстрілів. "Крім того, ми відкрили можливість повторного фінансування для тих, хто успішно реалізував проєкти і виконав всі зобов’язання по попередньому гранту", — пояснила посадовиця.Максимальна сума гранту:на розвиток — до восьми мільйонів гривень;на відновлення — до 16 мільйона гривень (але не більше підтверджених збитків).Використати кошти можна на виробниче обладнання. Нові гранти: які умовиУмовами отримання гранту є:створення від п'яти робочих місць;сплата податків в обсязі отриманого гранту впродовж трьох років.Свириденко зауважила, що програмою грантів на відновлення наприкінці 2025 року скористалось підприємство "Металеві меблі" з Боярки. У 2023 році російський ракетний удар знищив один із цехів та обладнання. Підприємство отримало 16 мільйонів гривень гранту, який спрямували на закупівлю сучасного обладнання та відновлення виробництва.Нагадаємо, торік в Україні запустили програму грантів на професійне навчання "Власна справа: простір для розвитку". Мета — підтримати професійний розвиток молоді, яка веде власну підприємницьку діяльність під час війни..

Українці зареєстрували в Польщі 90 тисяч ФОПів і 20 тисяч акціонерних товариств. Вони вже вміють працювати в юридичних обставинах Європейського Союзу.На цьому наголосив маршалок Сейму Польщі Влодзімеж Чажастий в інтерв’ю для "Інтерфакс-Україна"."Багато українців вже готові до цього, щоби користуватися європейською підтримкою та підприємництвом Європейського Союзу в Польщі", — зазначив він.За його словами, зареєстровані в Польщі 90 тисяч ФОПів і 20 тисяч акціонерних товариств свідчать, що українці добре пристосувалися до тих юридичних обставинах, які стосуються Європейського Союзу."Польща перебуває в Європейському Союзі, в нас діють усі загальноєвропейські правила. Тому це вже наш спільний великий здобуток", — зробив висновок Чажастий.Він також повідомив, що зі свого боку Польща може гарантувати Україні будівельні матеріали для відбудови чи розбудови інфраструктури."Ми маємо європейські знання з використання європейських ресурсів, маємо такі структури та бюрократію, які можуть це реалізувати або допомагати вам у реалізації таких проєктів. А конкретні цифри та суми будуть визначені вже на рівні урядів", — наголосив Влодзімеж Чажастий.Нагадаємо, що Польща трансформує систему підтримки українських біженців, переводячи допомогу з екстреного режиму в загальносистемне русло. Нові правила передбачають продовження терміну легального перебування для українців до 2027 року, але водночас впроваджують суворіші умови отримання соціальних виплат та медичних послуг..

Служба безпеки України (СБУ) та Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрили масштабну схему розкрадання коштів в енергетичних компаніях України, які підконтрольні одному із підсанкційних бізнесменів.Про це повідомила пресслужба СБУ. В повідомленні не вказано ім’я підсанкційного бізнесмена, однак поінформовані джерела стверджують, що це Костянтин Григоришин."Йдеться про привласнення майже 68 мільйонів гривень із рахунків енергопідприємства, яке є частково державною власністю (25% акцій товариства перебувають у державній власності в особі Міністерства енергетики України)", — зазначили в СБУ.Щоби заволодіти цією сумою, фігурант, перебуваючи за кордоном, організував злочинну схему, до якої залучив топменеджмент підконтрольних компаній.За матеріалами справи, вони створили для фігуранта фіктивну посаду радника голови правління підприємства, яке постачає електроенергію від магістральних мереж до кінцевих споживачів. При цьому йому встановили щомісячну зарплату в розмірі 1,5 мільйона гривень."Це у шість разів перевищило обмеження на максимальну суму заробітної плати в енергокомпаніях, встановлені Нацкомісією, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", — пояснили в СБУ.Як встановило розслідування, щоби підсанкційний бізнесмен «не перевантажувався» на роботі, учасники оборудки встановили йому трудовий графік тривалістю лише чотири години на тиждень. За такою "схемою" фігурант обходив санкції на виведення капіталу з підприємств енергетичного сектору України.На підставі зібраних доказів наразі підсанкційному бізнесмену заочно повідомлено про підозру за відповідною статтею Кримінального кодексу України (організація привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою).Окрім того, підозру отримали троє його спільників — керівники енергокомпаній за "співучасть у привласненні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою"."Фігурантам загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Оскільки організатор оборудки перебуває за межами України, тривають комплексні заходи для його притягнення до відповідальності", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський підписав указ, який ввів у дію санкції РНБО. Під обмеження потрапили особи, які перейшли на сторону ворога, і ті, хто допомагає Росії продовжувати війну. Серед них і Костянтин Григоришин..

Німеччина хоче розпочати купувати біогаз в України. При цьому німецькі урядовці також більше уваги приділятимуть внутрішнім джерелам газу.Про це повідомило німецьке видання Spiegel із посиланням на заяви міністерки економіки країни Катеріни Райхе."У Німеччині є власні запаси. Федеральний уряд не хоче додатково перешкоджати видобутку газу. Газ можна видобувати тут", — заявила вона в інтерв'ю газетам Funke Media Group.Міністерка зазначила, що Німеччина нещодавно відкрила Нідерландам можливість розвідувати газове родовище в Північному морі."Попри законні побоювання щодо охорони морського середовища, це також має бути можливим з німецького боку", — зауважила вона.Райхе додала, що просто передавати непопулярні проекти сусіднім країнам не є стійким рішенням у довгостроковій перспективі. Ключове питання полягає в тому, чи можна видобувати газ на вигідних умовах."Ми повинні обговорити це, особливо в умовах дефіциту ресурсів, особливо в такі складні геополітичні часи. Необхідно знайти дуже ретельний баланс між екологічними інтересами та безпекою ресурсів — обидва ці питання є законними", — запевнила представниця німецького уряду.Він має намір дозволити збільшити використання газу для опалення, зокрема, біогазу. Парламентські фракції керівної коаліції досягнули угоди з цього питання у вівторок у межах реформи закону про опалення. Це значно полегшить правила для власників будинків, які замінюють свої системи опалення: вимогу про використання щонайменше 65% відновлюваної енергії для опалення скасують.Щоби виконати заплановану квоту на зелений газ — системи опалення мають працювати з дедалі більшою часткою біометану та синтетичного палива — Райхе тепер має нову ідею. Міністерка пропонує імпортувати зелений газ з України."Біометан доступний, виробляється всередині країни та вже продається на ринку. Там, де є попит, сформується ринок", — пояснила вона.За її словами, Україна пропонує великі обсяги біогазу. До того ж із боку України та Євросоюзу все ще існують регуляторні виклики."Але як тільки ці питання вдасться розв’язати, ми можемо очікувати значного імпорту біометану", — акцентувала Катеріна Райхе.Німеччина також має багаті запаси природного газу в Північному морі. Однак видобуток цих покладів сланцевого газу за допомогою суперечливого методу фрекінгу, за якого природний газ, що міститься в глибоких гірських породах, видобувається за допомогою хімікатів і тиску, заборонений в Німеччині з 2017 року, оскільки вважається, що він становить ризик, зокрема, для підземних вод.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що група "Нафтогаз" у партнерстві з TotalEnergies організувала постачання американського газу LNG через термінал Deutsche ReGas. Це відбувається на острові Рюген у Балтійському морі..

В Україні на ринку картоплі спостерігається активізація торгівельно‑закупівельної діяльності. Продовжувати підвищувати відпускні ціни в цьому сегменті фермерам дозволяє одразу декілька чинників.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit."Насамперед зростанню вартості сприяє підвищений попит на цю продукцію: картоплю активно закуповують як гуртові компанії, так і роздрібні мережі", — зазначили вони.Водночас, за інформацією фахівців, пропозиція якісної продукції на ринку дещо обмежена, оскільки частина господарств утримується від продажів, очікуючи подальшого зростання цін.Згідно з даними щотижневого моніторингу проєкту, картопля в українських господарствах за тиждень подорожчала в середньому на 14%. Вартість цієї продукції сьогодні коливається в межах 8-15 гривень за кілограм, залежно від якості та партій, що пропонуються до продажу."При цьому частина виробників, які наразі стримують продажі картоплі, очікує повторення сценарію минулого року, коли ціна на цю продукцію досягала 30 гривень за кілограм", — зауважили аналітики.Однак, додали вони, ключові гравці ринку мають протилежну думку: вони вважають, що цього сезону така ситуація навряд чи повториться, оскільки чергове подорожчання в сегменті може стимулювати збільшення постачань імпортної картоплі.Порівняно з минулим сезоном зараз картопля в Україні надходить у продаж у середньому на 55% дешевше, ніж в останні дні лютого 2025 року."Водночас більшість фермерів планують і надалі підвищувати ціни, посилаючись на стрімке скорочення запасів картоплі у сховищах", — підсумували аналітики.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні цього тижня ціни на тепличні огірки на ринку розпочали знижуватися. Головна причина — низький попит..