# бізнес

Сьогодні відповідальність бізнесу дедалі частіше визначається не лише його внеском в економіку, а й впливом на суспільство. Підтримка військових і ветеранів поступово стає невід’ємною частиною корпоративної культури. Компанії допомагають захисникам на фронті і водночас створюють можливості для реабілітації та інтеграції по поверненню їх в мирне життя.Як наслідок — допомога тим, хто сьогодні захищає країну, та підтримка тих, хто вже повертається до цивільного життя, стають двома важливими напрямами відповідального бізнесу. Нижче — приклади компаній, які перетворюють ініціативи на конкретні проєкти та системні програми.Український вектор КСВДля багатьох підприємств саме корпоративна соціальна відповідальність стала інструментом подолання викликів, зумовлених війною. У Національному інституті стратегічних досліджень наголошують на унікальності української КСВ воєнного часу. Нині її зовнішній вектор охоплює забезпечення ЗСУ і військових, допомогу громадам і вимушеним переселенцям, сплату податків, підтримку клієнтів та реалізацію суспільних ініціатив, а внутрішній напрям стає дедалі більш людиноцентричним — зокрема у питаннях підтримки ветеранів.До Дня Незалежності України цей досвід набуває особливого значення: внесок у стійкість країни сьогодні формується не лише на полі бою, а й через щоденну відповідальність суспільства та бізнесу. Для компаній одним із проявів такої відповідальності стала системна підтримка військових, ветеранів, громад та інших суспільно важливих ініціатив.Підтримка армії як стратегіяЗа роки повномасштабної війни підтримка Сил безпеки й оборони для багатьох українських компаній перетворилася з окремих благодійних ініціатив на системний напрям роботи. Бізнес не лише долучається до зборів, а й вибудовує довгострокові програми, реагуючи на потреби військових, які постійно змінюються.Для EVA підтримка Сил безпеки й оборони також стала одним із системних напрямів КСВ. З початком повномасштабного вторгнення компанія суттєво переглянула свою стратегію, і вже п’ятий рік цей напрям залишається одним із ключових.За цей час EVA разом із партнерами та клієнтами реалізувала низку проєктів, спрямованих на закриття різних потреб військових — від планшетів, ноутбуків, рацій та квадрокоптерів до мотоциклів, автомобілів і безпілотних комплексів. Компанія як самостійно ініціює благодійні проєкти, так і долучається до великих зборів та ініціатив благодійних фондів, зокрема «Повернись живим», Фонду Сергія Притули та інших партнерських організацій.Окреме місце в цій роботі посідає підтримка жінок-військовослужбовиць. Для EVA природно турбуватися про жінок незалежно від того, де вони сьогодні — у цивільному житті чи на службі. У компанії переконані, що частина базових потреб жінок у війську досі потребує окремої уваги: від спеціалізованого навчання та оснащення до форми й захисту, адаптованих до жіночої анатомії.Разом із партнерами EVA вже допомогла 100 жінкам опанувати спеціальність аеророзвідниць та отримати необхідне обладнання. Ще 184 бойові медикині отримали бронезахист, форму та взуття, адаптовані до жіночої анатомії. У 2026 році компанія продовжила цей напрям проєктом "неВИДИМА" — збором на зимову форму для військовослужбовиць. Напередодні Дня Незалежності проєкт завершили: вдалося зібрати 6,2 млн грн на зимову форму для понад 350 захисниць.Серед інших результатів першого півріччя 2026 року — три позашляховики, передані підрозділу "Баракуда", а також пікап і чотири мотоцикли для бригади "Дике поле".Продовжує роботу й "Оперативний штаб" — власна гуманітарна ініціатива EVA, започаткована у лютому 2022 року. За цей час команда закрила понад 850 запитів від військових підрозділів, благодійних і волонтерських організацій, шпиталів, лікарень, передавши понад 150 тисяч одиниць товарів.Ще один напрям — підтримка Хартія-Хабу в Дніпрі. Уже майже рік компанія фінансово підтримує простір, який став місцем діалогу, відновлення, підтримки та взаємодії між військовими, ветеранами й цивільними.Водночас КСВ компанії не обмежується допомогою військовим. EVA підтримує й тих, хто потерпає від наслідків війни. Зокрема, у межах проєкту "Купуй — рятуй" у 2026 році на евакуацію тварин із прифронтових територій вдалося спрямувати близько 2,3 млн грн та допомогти вивезти понад 700 тварин.Масштаб цієї роботи значно ширший за окремі проєкти одного року. Від початку повномасштабного вторгнення EVA реалізувала 33 благодійні проєкти. Разом із партнерами та клієнтами компанія спрямувала на допомогу понад 144 млн грн, а до її ініціатив долучилися понад 7 млн благодійників.У компанії розуміють, що недостатньо покладатися лише на великі збори. Люди втомлюються, а їхні фінансові можливості різні, тому компанія створює доступні способи долучення: донат від 1 грн на касі, онлайн-переказ, придбання благодійного чи сувенірного товару. Сила таких механік — у можливості для великої кількості людей регулярно долучатися посильними внесками.. Програми для підтримки по підсилення армії є і в інших компаніях. Так, другий рік діє проєкт "Київстар" спільно з фондом "Повернись живим" під назвою "Нам тут жити: Школа операторів наземних дронів "Варан"" для підготовки фахівців у Сили оборони.У межах програми збирають кошти на розбудову інфраструктури школи, забезпечення умов проживання курсантів та технічної бази. До збору коштів долучили не лише бізнес і фонд, а й абоненти "Київстару". Школа випустила понад 400 операторів, а у 2026 році проєкт масштабували.Деякі українські бізнеси обирають інший шлях підтримки військових — вони направляють свої кошти мобілізованим співробітникам. До прикладу, у ПУМБ діє Фонд допомоги мобілізованим співробітникам, кошти до якого збирають працівники банку для забезпечення потреб захисників. Із 2023 року банк подвоює суму, зібрану співробітниками, збільшуючи таким чином обсяг допомоги захисникам.Ветеранський напрямНині в Україні налічується близько 1,2 мільйона ветеранів, а після завершення війни, за прогнозами уряду, їхня кількість разом із родинами може зрости до 5-6 мільйонів осіб. Відтак питання повернення військових до цивільного життя перестало бути виключно темою для вузького кола HR-фахівців. Системна підтримка захисників поступово стає новою нормою для відповідального бізнесу.Показовими є приклади компаній, які системно працюють із мобілізованими працівниками та демобілізованими захисниками. Серед них — "Нова пошта", МХП, "Укрнафта" та сотні інших великих і малих бізнесів. Водночас кожна компанія формує власні підходи до підтримки та реінтеграції ветеранів. Так, мережа автозаправних комплексів WOG зберігає робочі місця для працівників, які стали на захист країни, ще реалізує спеціальну ініціативу — "Академію кави". Учасники програми опановують професію баристи та здобувають знання, необхідні для відкриття власної справи. Програму вже пройшли понад 200 випускників, а в різних регіонах України завдяки цьому відкрито 11 нових кав’ярень.Реінтеграція через освітуОдин із трендів ветеранської політики бізнесу — партнерство компаній з освітніми закладами та громадськими організаціями, яке дозволяє поєднати професійне навчання, перекваліфікацію та подальше працевлаштування ветеранів.Досвід таких програм уже демонструють різні компанії. Більше року тому одна з найбільших IT-компаній країни запустила освітню програму "IT для Ветеранів". Протягом семи тижнів учасники опановують базові цифрові навички та IT-спеціальності, що дає можливість розпочати кар’єру в галузі з нуля — незалежно від віку, освіти чи регіону проживання. Курси безкоштовні, доступні онлайн і постійно оновлюються відповідно до потреб учасників.Ще один підхід — поєднання навчання з реальним досвідом роботи. Днями Райффайзен Банк запустив RASP Cyber Force — шестимісячну навчально-професійну програму для ветеранів і ветеранок, які хочуть розпочати кар’єру у сфері кібербезпеки. Програму реалізують за підтримки ГО "ІТ Ветеран" та КНУ імені Тараса Шевченка. Ключова особливість RASP Cyber Force — учасники не лише навчаються, а й офіційно працюють у банку, виконуючи реальні завдання разом із фахівцями Райфу. Таким чином, отримують не лише нові знання, а й офіційний досвід роботи за спеціальністю.Власну модель партнерства для підтримки ветеранів розвиває й український виробник віконно-дверної фурнітури AXOR Industry. Компанія та Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА) підписали меморандум про співробітництво у сфері освіти, наукових досліджень, професійного розвитку та підтримки ветеранів.Одним із ключових напрямів партнерства стане створення спеціального курсу для ветеранів та членів їхніх сімей. Його розроблятимуть КНУБА, AXOR Industry та громадська спілка "Ветеранський кластер України". Курс має допомогти ветеранам здобути нові знання та професійні навички для повернення до цивільної трудової діяльності.Партнерство передбачає також обмін інформацією про освітні проєкти, спільну розробку освітніх і реабілітаційних програм для ветеранів, проведення круглих столів, конференцій та семінарів, а також сприяння працевлаштуванню студентів, випускників і ветеранів в AXOR Industry та партнерських організаціях.Для КНУБА така співпраця — можливість використати освітній потенціал університету для створення нових програм підтримки ветеранів. Для AXOR Industry — досвід роботи з працівниками, які повертаються з війни та потребують комплексної реабілітації, перенавчання і поступового повернення до трудового процесу.Як зазначила заступниця директора з маркетингу AXOR Олена Крекніна, компанія вже має досвід інтеграції ветеранів у робочі колективи. На підприємстві працюють співробітники, які повернулися з фронту. В AXOR розуміють: для успішної реінтеграції недостатньо лише створити належні умови для ветерана — необхідно також підготувати колектив до поважної та коректної взаємодії.На основі цього досвіду в компанії визначили кілька практичних кроків, які можуть допомогти роботодавцям вибудувати комфортне середовище для ветеранів:Визнавати досвід ветеранів. Розуміння важливості їхнього внеску в безпеку країни допомагає формувати атмосферу поваги та довіри.Навчити HR-фахівців. Перший контакт ветерана з підприємством має бути чутливим до його потреб та досвіду.Запровадити гнучкий графік роботи. Це може полегшити адаптацію після повернення до цивільної роботи.Проводити тренінги для колективу. Підвищення обізнаності працівників допомагає позбутися стереотипів, уникати непорозумінь і некоректної поведінки.Забезпечити доступ до психологічної підтримки. Компанія може залучати власного фахівця або співпрацювати із зовнішніми експертами.Таким чином, AXOR Industry розглядає роботу з ветеранами не лише як питання працевлаштування. Поєднання власного досвіду, партнерства з університетом та професійної підготовки колективу формує комплексніший підхід — від повернення людини на робоче місце до її довгострокової професійної адаптації..

В Україні протягом січня–липня 2026 року зареєстрували 709 нових компаній з іноземними власниками. Це на 6% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли було відкрито 672 такі компанії.Про це свідчать дані "Опендатабот". Згідно з інформацією фахівців, порівняно із січнем–липнем 2024 року кількість нових компаній з іноземними бенефіціарами зросла на 24% — із 574 до 709.Зазначається, що найпомітніше за рік зросла кількість компаній, власниками яких є громадяни Китаю. У 2026 році вони вперше випередили Туреччину за кількістю нових бізнесів в Україні. За сім місяців громадяни Китаю відкрили 114 компаній — це 16% від загальної кількості. Рік тому таких бізнесів було 41, тобто показник зріс майже утричі.На другому місці — громадяни Туреччини, які стали власниками 98 нових компаній (14%). За рік їхня кількість скоротилася на 6%.Далі у рейтингу — громадяни США із 62 компаніями (9%), Німеччини — 44 (6%) та Азербайджану — 35 (5%).Загалом серед власників нових компаній представлені громадяни 65 країн. У п’яти бізнесах бенефіціарів зазначили як осіб без громадянства, а ще 13 компаній мають власників із кількох країн.Географія нових компанійНайбільше нових компаній з іноземними власниками зареєстрували у Києві — 360, або близько половини від загальної кількості. На другому місці Одеська область — 110 компаній (16%), на третьому — Львівська область із 78 компаніями (11%).До п’ятірки регіонів також увійшли Київщина — 22 нові компанії (3%) та Хмельниччина — 20 (3%).Який бізнес відкривають іноземціНайпопулярнішою сферою серед нових компаній з іноземними бенефіціарами стала оптова торгівля. У цьому напрямі працюватимуть 167 нових бізнесів, або 24% від загальної кількості.Ще 57 компаній (8%) спеціалізуються на операціях з нерухомістю, 54 (8%) — на будівництві будівель.В ІТ-сфері зареєстрували 45 нових компаній (6%), а 40 бізнесів (6%) займаються діяльністю хед-офісів.Найбільші статутні капіталиНайбільший заявлений статутний капітал серед 709 нових компаній має київська "Агротех Інвестиція" — 400,04 мільйона гривень. Її бенефіціаром є громадянин Італії, а основним видом діяльності — надання фінансових послуг.Друге місце посідає столична "Еско-газсервіс" зі статутним капіталом у 250 мільйонів гривень. Компанія займається видобуванням природного газу, а її власником є громадянин Кіпру.Третя — холдингова компанія "Продженсі Україна" зі статутним капіталом 76,14 мільйона гривень. Її бенефіціар — громадянин Німеччини."Лише одна з 709 нових компаній на момент реєстрації мала власника із країни, що входить до переліку офшорних зон. Серед бенефіціарів НХ Девелопмент тоді була зазначена особа із Сейшельських Островів. Наразі власниками компанії вказані бенефіціари з Латвії", —  наголосили в "Опендатабот".Нагадаємо, український ринок праці у 2026 році зіткнувся з гострим дефіцитом кадрів. Так, станом на 1 серпня на 154 тисячі шукачів роботи припадало 236 тисяч вакансій. Водночас велика кількість пропозицій не означає, що кожен безробітний може швидко знайти роботу, адже потреби роботодавців і навички кандидатів часто не збігаються..

Що сьогодні означає бути відповідальним бізнесом у країні, яка п’ятий рік живе в умовах повномасштабної війни? Очевидно, більше, ніж просто реалізовувати благодійні проєкти. Продовжувати працювати попри обстріли та економічну невизначеність, зберігати робочі місця, сплачувати податки, підтримувати військо, допомагати людям, чиє життя змінила війна, — усе це сьогодні є частиною відповідальності бізнесу.Після 2022 року корпоративна соціальна відповідальність перестала бути окремим напрямом, який існує паралельно з основною роботою компанії. Вона дедалі більше визначає сам спосіб ведення бізнесу: від ставлення до працівників і виконання зобов’язань перед державою до використання власних продуктів, ресурсів і зв’язків для допомоги суспільству.Незалежність тримається не лише на обороні. Вона також залежить від здатності економіки працювати, людей — зберігати дохід, а держави — отримувати ресурси для фінансування війська, медицини та соціальної сфери. Тому відповідальність бізнесу сьогодні — це не додаткова активність, а частина стійкості країни.Як це працює на практиці, можна побачити на прикладі BROCARD. Підтримка війська, турбота про працівників, благодійні партнерства та прозора робота — різні за форматом, але однаково важливі складові відповідального бізнесу.Благодійність, вбудована у роботу бізнесуОдним із найновіших напрямів BROCARD стала співпраця із Superhumans Center: у 2026 році партнери започаткували благодійну ініціативу "Краса, що відновлює" для підтримки військових і цивільних, які відновлюються після важких поранень.У межах проєкту створили лімітовану серію електронних подарункових сертифікатів eCard номіналом 4500 гривень. П’ять відсотків від продажу кожного сертифіката BROCARD спрямовує на реконструктивну хірургію пацієнтів Superhumans Center.Номінал сертифіката пов’язаний із військовим кодом "4.5.0", який означає, що все спокійно або все добре. Дизайн лімітованої серії створила українська ілюстраторка та режисерка анімації Марія Оз, використавши образ квітів, що проростають крізь тріщини.Важливим у цьому проєкті є сам механізм допомоги. Компанія використовує власний продукт і звичний клієнтський досвід, щоб залучати людей до підтримки пацієнтів центру. Благодійність у такому форматі не існує окремо від діяльності бізнесу: вона стає частиною покупки та дає клієнту можливість долучитися до спільної справи.Підтримка війська як постійний напрямПісля початку повномасштабного вторгнення одним із головних напрямів відповідальності українського бізнесу стала допомога Силам оборони. Для BROCARD ця підтримка набула системного характеру.За актуальними даними компанії, загальна сума допомоги Збройним силам України сягнула 330 мільйонів гривень. П’ять мільйонів гривень із цієї суми передали фонду "Повернись живим" для проєкту "Довгі руки ТРО".Кошти спрямовували на потреби військових підрозділів, придбання автомобільної техніки, дронів, обладнання, боєприпасів та іншого необхідного оснащення. Крім того, захисникам передали 12 тисяч одиниць товарів першої потреби загальною вартістю чотири мільйони гривень.У 2024 році BROCARD отримав подяку від керівництва ГУР МО України за допомогу армії та внесок у зміцнення обороноздатності держави.Відповідальність перед працівникамиРоль бізнесу під час війни не обмежується зовнішньою допомогою. Вона також проявляється у ставленні до людей, які працюють у компанії або тимчасово залишили роботу через службу у війську.Нині 38 співробітників BROCARD захищають Україну в лавах Сил оборони. Раніше вони працювали в офісах, магазинах і на складах, але й після мобілізації залишаються частиною команди. Компанія зберігає за ними робочі місця, підтримує зв’язок і продовжує виплачувати зарплати в повному обсязі.До підтримки військовослужбовців долучаються й колеги. Працівники проводять внутрішні збори на автомобілі та запчастини, тепловізори, кровоспинні турнікети, каски, зарядні станції й інші необхідні речі. Допомогу також отримують родини співробітників, чиї близькі перебувають на фронті.В умовах війни збережене офіційне робоче місце має ширший ефект, ніж стабільність окремої компанії. Це дохід для родини, податкові надходження до бюджету та можливість для людей зберігати хоча б частину звичного життя.Довгострокові партнерства замість разових акційЩе одним показником системності є тривалість благодійних програм. Із кінця 2022 року до червня 2026-го BROCARD співпрацював із фондом "Я буду твоїм тилом". Ініціативу пов’язали з ароматом Soul of Ukraine: весь прибуток від продажу парфумів компанія спрямовувала на благодійність.За період співпраці BROCARD перерахував фонду 575,9 тисячі гривень. Гроші передали на проєкт #Вониневинні, що допомагає дітям, які постраждали внаслідок війни.Ініціатива завершилася у червні 2026 року, проте діяла понад три роки. У цьому разі діяльність бізнесу була пов’язана з регулярною підтримкою однієї з найвразливіших груп — дітей, чиє життя змінила війна.Залучення клієнтів до допомоги стало основою й іншого проєкту — колаборації BROCARD, бренду ялинкових прикрас "Різдвяні історії" та Патронатної служби "Янголи". Партнери створили лімітовану колекцію різдвяних прикрас, прибуток від продажу яких спрямували на лікування та реабілітацію поранених українських захисників. За результатами проєкту вдалося перерахувати 210 тисяч гривень.У цих проєктах бізнес не лише виділяє власні кошти, а створює можливість для покупців долучитися до допомоги через звичний вибір товару або подарунка.Податки як основа відповідального бізнесуБлагодійні внески є лише частиною підтримки країни. Не менш важливо, щоб бізнес продовжував працювати прозоро, офіційно працевлаштовував людей і виконував податкові зобов’язання.Упродовж 2022-2025 років група компаній BROCARD сплатила до державного бюджету загалом 3 мільярди 137 мільйонів гривень податків. У 2022 році сума становила 673 мільйони гривень, у 2023-му — 590 мільйонів, у 2024-му — 798 мільйонів, а у 2025 році — 1 мільярд 76 мільйонів гривень.Сплата податків не є благодійністю — це базове зобов’язання бізнесу. Однак під час війни його значення особливо відчутне, адже бюджетні надходження забезпечують роботу держави та фінансування критичних потреб.Саме тому оцінювати корпоративну відповідальність лише за сумами благодійних переказів недостатньо. Вона також залежить від того, чи зберігає компанія офіційні робочі місця, чи платить "білі" зарплати, чи працює прозоро та чи залишається економічно активною у складні періоди.Частина спільної стійкостіДосвід BROCARD показує, що відповідальність бізнесу під час війни не зводиться до одного великого внеску чи окремої благодійної кампанії. Вона проявляється у щоденних рішеннях: продовжувати працювати, зберігати команду, сплачувати податки, підтримувати військо та створювати можливості для допомоги тим, хто її потребує.У цьому сенсі відповідальний бізнес стає частиною спільної стійкості країни. Не тому, що бере на себе роль держави чи благодійних організацій, а тому, що виконує свою власну — працює, розвивається і використовує можливості свого бізнесу там, де вони можуть бути корисними для суспільства..

Представник американського президента Кіт Келлог прибув в Україну з візитом і відвідав Одеський морський торговельний порт. Його супроводжував перший заступник міністра України Сергій Деркач та інші офіційні особи.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Під час візиту делегація оглянула наслідки російських атак на інфраструктуру Одеського морського порту. Американській стороні представили інформацію про роботу українських морських портів в умовах повномасштабної війни, масштаби завданих Росією пошкоджень та заходи, які вживаються для підтримки стабільної роботи портової інфраструктури.Окрему увагу під час робочої зустрічі приділили безпеці судноплавства та функціонуванню Українського морського коридору. Попри постійні російські атаки, морські порти залишаються критично важливою частиною української експортної логістики та забезпечують доступ української продукції до світових ринків."Для нас важливо, що наші американські партнери можуть безпосередньо побачити, в яких умовах зараз працюють українські порти. Росія системно атакує цивільну портову інфраструктуру та судна, намагаючись обмежити український експорт і свободу судноплавства у Чорному морі. Попри це, ми продовжуємо забезпечувати роботу морського коридору. Наше завдання — разом із партнерами посилювати захист портів, підтримувати безпечне судноплавство та забезпечувати стійкість української логістики", — зазначив Сергій Деркач.Учасники зустрічі також обговорили подальше відновлення та розвиток портової інфраструктури, посилення стійкості експортних маршрутів і можливості залучення міжнародних партнерів і приватного капіталу до реалізації інфраструктурних проєктів. "Стабільна робота морських портів має значення далеко за межами України. Через морський коридор українська аграрна продукція потрапляє на ринки десятків країн, а, отже, йдеться про глобальну продовольчу безпеку. Російські атаки на портову інфраструктуру — це удар не лише по українському експорту, а й по стабільності світових продовольчих ринків. Тому для нас важливо разом із міжнародними партнерами забезпечувати безперервність експорту та зберігати доступ українських виробників до світових ринків", — наголосив міністр Тарас Висоцький.Окремим напрямом зустрічі стала економічна та інвестиційна співпраця зі США. Україна зацікавлена у залученні американських компаній до конкретних проєктів публічно-приватного партнерства у транспортній та комунальній інфраструктурі.Серед пріоритетів — концесійні проєкти в порту "Чорноморськ", розвиток дорожньої та залізничної інфраструктури, а також проєкти у сфері водопостачання. Важливим є залучення американського бізнесу не лише як інвестора, а й як технологічного та операційного партнера. Окремо під час зустрічі обговорили можливості співпраці в межах американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, створеного в межах економічної угоди між Україною та США."Одещина щодня відчуває, що означає бути ключовим логістичним регіоном країни під час війни. Ворог системно атакує порти й інфраструктуру області, але після кожного удару ми працюємо над максимально швидким відновленням і продовжуємо забезпечувати роботу портів. Для нас важливо посилювати їхній захист і стійкість, адже від цього залежить не лише економіка регіону, а й експортні можливості всієї України. Вдячні партнерам, які бачать ці виклики на власні очі та готові підтримувати нас", — заявив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.. Нагадаємо, що в ніч на понеділок, 17 серпня, російські терористи вкотре атакували портову інфраструктуру Одеської області. Пошкоджене цивільне судно, постраждали четверо людей..

В Україні оновили правила застосування графіків вимкнення світла для бізнесу та промислових підприємств. Новий механізм захистить від знеструмлень тих споживачів, які самостійно покривають переважну частку своїх потреб в електриці.Про це повідомив перший віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.Нові умови гарантованого електропостачанняЗа словами посадовця, відтепер заходи з обмеження електропостачання не застосовуватимуться до тих промислових і комерційних споживачів, які забезпечують щонайменше 80% свого енергоспоживання шляхом таких джерел:електроенергії власного виробництва;електроенергії від об'єктів розподіленої генерації в межах одного оператора системи розподілу;імпортованої електроенергії.Шмигаль зазначив, що новий механізм поширюватиметься на газопоршневі та газотурбінні установки розподіленої генерації електроенергії. За задумом урядовців, це стимулюватиме будівництво нових генерувальних потужностей, насамперед в енергодефіцитних регіонах, а також сприятиме збільшенню імпорту електроенергії на ринкових умовах.Врегулювання взаємодії між учасниками ринкуЯк зазначив міністр, для ефективного застосування нового механізму рішення Уряду також врегульовує порядок взаємодії між ключовими суб'єктами енергоринку. Зокрема, чітко прописано алгоритм співпраці між НЕК "Укренерго", оператором системи розподілу, електропостачальниками, виробниками розподіленої генерації та самими споживачами.Раніше в уряді зазначали, що 2026 року понад 880 мільйонів гривень грантових коштів спрямують на впровадження сучасних систем STATCOM і їхній фізичний захист. Це має посилити стійкість української енергосистеми після російських атак.Нагадаємо, що ЄС планує майже втричі збільшити потужності зі зберігання енергії до 2030 року. Це має допомогти ефективніше використовувати електроенергію, вироблену зі сонця та вітру, зменшити залежність від викопного палива та стабілізувати ціни на електроенергію..

Податкові борги українських ФОПів продовжують зростати. Найбільші суми заборгованості зосереджені в кількох регіонах України — лідером залишається Київ.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", станом на липень 2026 року близько 1,5 мільйона українських ФОПів мають податковий борг, а загальна сума несплачених податків сягнула 16,6 мільярда гривень. Кількість ФОПів-боржників зростаєВід початку 2026 року кількість ФОПів із податковими боргами збільшилася на 3%. Водночас загальна сума заборгованості дещо скоротилася — приблизно на 300 мільйонів гривень.У довгостроковій перспективі кількість підприємців із податковими боргами продовжує зростати. У середньому в останні роки їхня кількість збільшується приблизно на 16% щороку.Порівняно з початком повномасштабної війни кількість ФОПів-боржників зросла на 840 тисяч, а сума несплачених податків — на 9,6 мільярда гривень.Де найбільше ФОПів мають податкові боргиНайбільше підприємців із податковою заборгованістю нині на Київщині — 182 643 ФОПи. За рік їх кількість зросла в 1,5 раза.На другому місці — Одещина, де податкові борги мають 119 470 підприємців. Третю позицію посідає Харківщина — 101 496 ФОПів-боржників.Які регіони мають найбільші суми боргівЗа загальною сумою податкового боргу лідирує не Київщина, а столиця. ФОПи у Києві заборгували державі 2,61 мільярда гривень — це близько 16% усієї заборгованості підприємців в Україні.Далі йдуть:Одещина — 1,6 мільярда гривень;Київщина — 1,37 мільярда гривень.Разом на Київ, Одещину та Київщину припадає близько третини всього податкового боргу українських ФОПів.Скільки в середньому винен один ФОПУ середньому один підприємець із податковим боргом винен державі близько 11 тисяч гривень. Водночас показник суттєво відрізняється залежно від регіону.Найменший середній борг зафіксований на Івано-Франківщині — близько 4,7 тисячі гривень на одного ФОПа-боржника.Найбільший показник — у Києві. Там на одного підприємця з податковою заборгованістю припадає близько 28 тисяч гривень.Чому дані про податкові борги обмеженіЗа словами CEO "Опендатаботу" Олексія Іванкіна, від початку повномасштабної війни доступ до значної частини податкової інформації обмежений. Зокрема, ДПС не публікує перелік конкретних підприємців, які мають податковий борг. Водночас дані Єдиного державного реєстру та інформація про загальну суму заборгованості залишаються відкритими.В "Опендатаботі" наголошують, що відкритість інформації про борги могла б допомагати бізнесу перевіряти потенційних партнерів. Публічність таких даних також створює для підприємців додатковий стимул своєчасно погашати заборгованість, оскільки податкові борги можуть впливати на ділову репутацію та вибір контрагентів.Нагадаємо, від початку повномасштабного вторгнення 11 214 платників отримали право на тимчасове звільнення від виконання податкових зобов’язань. У 2026 році цим механізмом підтримки скористалися 2 292 осіб. .

Від початку повномасштабного вторгнення 11 214 платників отримали право на тимчасове звільнення від виконання податкових зобов’язань. У 2026 році цим механізмом підтримки скористалися 2 292 осіб. Про це повідомила очільниця Державної податкової служби України Леся Карнаух. За її словами, через російські атаки український бізнес регулярно стикається зі знищенням або пошкодженням магазинів, складів, виробничих приміщень, обладнання та логістичної інфраструктури. У таких випадках держава передбачила можливість тимчасово звільнити платника від виконання податкових обов’язків.Найбільше відповідних рішень із початку 2022 року отримали платники у Києві — 3 191, у Миколаївській області — 971, Чернігівській — 879, Запорізькій — 650, Харківській — 283.Хто має право на звільненняСкористатися механізмом можуть юридичні особи та фізичні особи — підприємці, які через наслідки збройної агресії втратили можливість виконувати свої податкові обов’язки. Зокрема, підставою можуть бути:повне або часткове знищення виробничих, складських чи адміністративних приміщень, де зберігалися фінансові та бухгалтерські документи;знищення комп’ютерної техніки або іншого обладнання;втрата виробничих та інших необоротних активів;інші обставини, безпосередньо пов’язані з наслідками війни, які унеможливили виконання податкових обов’язків.Важливо, що рішення приймається індивідуально. Податкова аналізує діяльність платника, конкретні обставини, причинно-наслідковий зв’язок між наслідками війни та неможливістю виконання обов’язків, а також подані підтвердні документи.Переваги для платникаУ разі позитивного рішення платник може перенести строки подання податкової звітності та сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Також передбачене звільнення від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних, подання звітності або сплату податкових зобов’язань.Як отримати податкове звільненняДля цього необхідно подати до органу контролю заяву про неможливість виконання податкових обов’язків та документи, які підтверджують відповідні обставини. Серед можливих підтверджень — акти ДСНС або Національної поліції про пожежу чи руйнування, відомості з державних реєстрів щодо пошкодженого або знищеного майна, витяги з ЄРДР, а також інші документи, що підтверджують знищення чи пошкодження майна або неможливість виконання податкових обов’язків.Заяву можна подати особисто, поштою з повідомленням про вручення або через Електронний кабінет.Контролюючий орган розглядає заяву та документи протягом 20 календарних днів. Якщо наданих матеріалів недостатньо, платнику надсилають попереднє рішення із пропозицією надати додаткові документи. На це передбачено 10 календарних днів, після чого матеріали розглядаються ще протягом 20 календарних днів.Після відновлення можливості виконувати податкові обов’язки платник має їх виконати. Якщо така можливість відновилася раніше, про це необхідно повідомити контролюючий орган не пізніше 60 календарних днів, що відліковуються з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості.У ДПС наголошують, що бізнес, який постраждав через російські атаки, може звернутися до офісів податкових консультантів для отримання допомоги щодо документів, звітності, пошкодженого майна та податкових зобов’язань.Нагадаємо, нещодавно Верховна Рада України підтримала законодавчу ініціативу, що передбачає зниження податкового навантаження на доходи від оренди житла. Рішення має на меті легалізувати ринок орендної нерухомості та зробити його більш привабливим для власників, зменшивши частку "тіньових" угод і стимулюючи офіційне декларування доходів..

У вівторок, 18 серпня, до Києва приїхав міністр довкілля Німеччини Карстен Шнайдер. Він запевнив, що Німеччина допоможе Україні розвивати відновлювальну енергетику, щоби зробити енергопостачання менш вразливим.Про це повідомило видання DW. Зазначається, що Німеччина хоче допомогти Україні розвивати відновлювальну енергетику."Розподілені відновлювані джерела енергії роблять енергопостачання менш вразливим. Енергоефективні будівлі споживають менше енергії. Циркулярна економіка заощаджує сировину та робить країну більш незалежною. Це не технології на колись потім. Україна потребує їх саме зараз", — зазначив Шнайдер.Він наголосив, що Німеччина може "багато чого запропонувати" в цій сфері, оскільки "зелені технології" є великою галуззю економіки країни. Разом зі Шнайдером до Києва приїхали представники 17 німецьких компаній."Вони хочуть не лише говорити про майбутнє України. Вони хочуть інвестувати тут і розробляти конкретні проєкти разом з українськими партнерами", — наголосив міністр.На його думку, від цього виграють обидві сторони: Україна отримає сучасну та надійну інфраструктуру, а німецькі підприємства - важливий ринок."Водночас ми можемо багато чого навчитися у України: про інноваційність, про оперативність у кризових ситуаціях та про те, як просувати зміни навіть у найскладніших умовах", — додав Шнайдер.Він також поінформував, що під час перебування в Україні планує поїхати до Чорнобиля, щоб оцінити масштаби пошкоджень захисного конфайнмента четвертого реактора атомної електростанції внаслідок удару російського дрона."Пошкоджену захисну оболонку над зруйнованим реактором необхідно відремонтувати. Німеччина виступатиме за те, щоби міжнародна спільнота співпрацювала над вирішенням цього завдання та швидкою реалізацією", — підсумував німецький міністр.Нагадаємо, що в Чорнобильській зоні відчуження тривають масштабні інженерні роботи задля відбиття потенційного наступу армії Російської Федерації з території Білорусі. Враховуючи досвід 2022 року, Сили оборони будують глибокоешелоновану систему фортифікацій для захисту стратегічного напрямку..

Програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає 2026 року запровадження механізму верифікації втрачених внаслідок бойових дій посівів та виплати компенсацій постраждалим виробникам сільськогосподарської продукції.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна". Йдеться про те, що уряд 2027 року планує розширити застосування механізму компенсації за пошкоджені або втрачені посіви сільськогосподарських культур унаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.Окремим завданням на 2027 рік визначено запровадження механізму використання прав оренди сільськогосподарських земель для розблокування звернення стягнення на права оренди та використання права оренди як застави за аграрними нотами.У частині доступу до державної підтримки програма передбачає 2026-2027 років впровадження чинних і нових програм підтримки через Державний аграрний реєстр (ДАР). Передбачається, що 2027 року через ДАР надаватимуть не менш як 80% державної підтримки для аграрного сектору.Уряд також планує 2027 року забезпечити повноцінне функціонування органу сертифікації Виплатної агенції та запровадити інтегровану систему адміністрування та контролю і систему даних щодо сталого розвитку сільського господарства на національному рівні.Також запровадять комплексну програму підтримки релокації підприємств аграрного сектору з тимчасово окупованих територій України, а з 2027 року — механізм надання державної підтримки релокованим виробникам сільськогосподарської продукції в першочерговому порядку.Уряд також планує 2027 року розробити механізм визначення земельних ділянок, що використовуються для розміщення й обслуговування фортифікаційних споруд, звільнення їх від оподаткування та виплати компенсацій власникам і землекористувачам.Окремим завданням визначено запровадження з 2027 року виплат компенсацій власникам і користувачам земельних ділянок, які використовуються для розміщення й обслуговування фортифікаційних споруд. Очікується, що такі компенсації отримуватимуть близько 70% власників і користувачів відповідних земель.Як відомо, 17 серпня Кабінет міністрів України затвердив програму діяльності уряду. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент розгляне її найближчим часом за встановленою процедурою.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр України Сергій Корецький зазначав, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

Великі російські підприємці перерахували до федерального бюджету РФ сотні мільярдів рублів після заклику очільника Кремля Володимира Путіна робити добровільні внески. Станом на середину серпня сума таких надходжень сягнула майже 384 мільярдів рублів (≈ 189 мільярдів гривень).Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на дані російської системи "Електронний бюджет". Заклик до підприємців пролунав на тлі рекордного дефіциту російського бюджету. За даними видання, станом на середину серпня недержавні організації перерахували до казни 383,69 мільярда рублів добровільних внесків.Для порівняння, до березневої зустрічі Путіна з представниками великого бізнесу сума таких надходжень становила лише 15,6 мільярда рублів. Як раніше повідомляло видання The Bell із посиланням на джерела, під час цієї зустрічі очільник Кремля запропонував підприємцям фінансово допомогти бюджету.Вже впродовж наступного місяця обсяг внесків зріс більш ніж удесятеро — до 159,7 мільярда рублів. У травні показник збільшився ще на 45,5%, у червні — на 27%, а протягом липня та першої половини серпня — ще на 30%.Голова Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін раніше підтверджував, що бізнес бере участь у наповненні бюджету. За його словами, підприємці перераховували гроші не лише з корпоративних, а й із сімейних фондів.Водночас російський журнал "Експерт" із посиланням на джерела повідомляв, що уряд РФ очікував до кінця року отримати близько 300 мільярдів рублів добровільних внесків від бізнесу. Станом на середину серпня фактична сума вже перевищила цей показник.Нагадаємо, країну-агресорку Росію накрила друга хвиля паливної кризи. Проблеми з постачанням бензину знову зафіксували в низці регіонів.Читайте також: Провокації для ескалації: в ISW проаналізували нові спроби Росії залякати НАТО.

Директор одного з лікувально-оздоровчих санаторіїв на Львівщині незаконно видобув мінеральної води на майже мільйон гривень. Тепер за матеріалами поліції його судитимуть.Про це повідомили в поліції Львівської області, де встановили, що обвинувачений – директор одного з лікувально-оздоровчих санаторіїв у Львівському районі."Знаючи, що в листопаді 2020 року зупинено дію спеціального дозволу на видобуток підземних мінеральних вод зі свердловини, розташованої на території Великолюбінського родовища, він продовжив її експлуатацію", — йдеться в повідомленні.Зокрема, до середини травня 2023 року зі свердловини незаконно видобуто майже 2 000 кубічних метрів мінеральної води, а місцевій територіальній громаді завдано шкоди на загальну суму майже 920 000 гривень.Зловмисника викрили слідчі відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 спільно з оперативниками департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури.Йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 (порушення правил охорони або використання надр, незаконне видобування корисних копалин) Кримінального кодексу України."Санкція статті передбачає покарання — штраф від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на термін до трьох років, або позбавлення волі на той самий термін", — зазначили в поліції Львівської області.Там додали, що досудове розслідування завершене, обвинувальний акт скеровано на розгляд суду."Підземні мінеральні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, незаконне видобування яких карається, згідно із законодавством", — підсумували правоохоронці.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що на Закарпатті правоохоронці розкрили схему незаконного видобування андезиту на майже мільярд гривень збитків. У схемі фігурують депутат обласної ради та керівники підприємств..

За результатами ураження в ніч на 16 серпня підприємства "Комбинат Каменский" у Каменську-Шахтинському Ростовської області Росії підтверджено знищення двох і пошкодження ще чотирьох цехів із виробництва вибухових речовин та порохів.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України."Комбинат Каменский" — підприємство російського військово-промислового комплексу, що виробляє тверде ракетне паливо для боєприпасів реактивних систем залпового вогню "Ураган", "Смерч" і "Торнадо-С", а також для низки ракетних систем та авіаційних засобів ураження», — наголосили українські військові.Українські військові показали фотографії наслідків роботи українських «далекобійних» санкцій» щодо цього стратегічного російського підприємства.. Вони також запевнили, що удари по ключових військових і воєнно-промислових цілях противника триває, тож продовження буде.Як відомо, в ніч на неділю, 16 серпня, підрозділи Сил оборони України завдали ураження важливому підприємству воєнно-промислового комплексу противника. Це — "Комбинат Каменский" у Каменськ-Шахтинському Ростовської області Росії."Зафіксовано пожежу на території об'єкта. Ступінь завданих збитків і результати ураження уточнюються", — зазначали українські військові.За результатами аналізу додаткових даних підтверджено зупинку підприємства ТОВ "Запсибнефтехим" у Тобольську Тюменської області після ураження 10 серпня 2026 року Центральної газофракціонувальної установки № 1."ТОВ "Запсибнефтехим" — один із найбільших нафтохімічних комплексів Росії, що здійснює перероблення вуглеводневої сировини та виробляє полімерну й іншу нафтохімічну продукцію", — розповідали вчора в Генштабі ЗСУ.Підприємство має важливе значення для нафтохімічної промисловості Росії та забезпечення потреб її воєнно-промислового комплексу.Також підтверджено ураження 11 серпня 2026 року установки гідрокрекінгу, установок первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-3, ЕЛОУ-АВТ-6, ЕЛОУ-АТ і установки вторинної перегонки легких нафтових фракцій 22-4М5 на ПАТ "Орскнефтеоргсинтез" в Орську Оренбурзької області."ПАТ "Орскнефтеоргсинтез" — великий нафтопереробний завод, що здійснює перероблення нафти та виробляє бензини, дизельне й авіаційне пальне, мазут тощо. Продукція підприємства використовується для забезпечення потреб збройних сил і воєнно-промислового комплексу Росії", — пояснили в Генштабі ЗСУ.Нагадаємо, що також підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих військових цілей. Серед них — ракетний підрозділ, залізничний міст, склади противника..

У Києві спільні дії податківців і працівників Бюро економічної безпеки (БЕБ) спричинили викриття низки нелегальних пунктів обміну валют. Вилучено з незаконного обігу понад 1,6 мільйона гривень, понад 138 тисяч доларів і майже вісім тисяч євро.Про це повідомили на сайті Державної податкової служби України (ДПС).Ще на початку 2026 року працівники ДПС виявили у столиці пункти обміну валют, які здійснювали операції з купівлі-продажу валюти без належного застосування РРО/ПРРО. Замість фіскальних чеків клієнтам видавалися їх імітації.Крім того, з'ясувалося, що ці пункти Національний банк України не вносив до Реєстру пунктів обміну валют. Отже, вони не мають права здійснювати торгівлю іноземною валютою в готівковій формі."Під час заходів податкового контролю також зафіксовані факти продажу в обмінниках талонів на пальне відомих мереж АЗС за готівку без реєстрації таких розрахунків", — ідеться в повідомленні.За результатами перевірок платники понесли адміністративну та фінансову відповідальність і припинили роботу. А зібрані матеріали про порушення ДПС передала до територіального управління БЕБ у Києві. На їх підставі розпочато розслідування."Влітку обмінники відновили нелегальну діяльність. У зв’язку з цим податківці провели ще низку фактичних перевірок пунктів, які підтвердили виявлені порушення. За результатами податкових перевірок до порушників очікується застосування значних сум фінансових санкцій", — акцентували податківці.Також триває досудове розслідування детективів БЕБ, яке має встановити обставини та причетних для притягнення до кримінальної відповідальності.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в столиці правоохоронці викрили учасників афери, які змусили 71-річного киянина віддати 32 тисячі доларів під приводом спеціальної "перевірки" грошей спецслужбами. Серед затриманих зловмисників виявився 17-річний кур'єр, а також 20-річний вербувальник виконавців..

На тижні, що минає, на українському ринку спостерігається дефіцит білоголової капусти нового врожаю. До того ж її якість суттєво погіршилася через присутність на полях хвороб і шкідників.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на фермерів і учасників ринку."Така ситуація пов’язана зі скороченням пропозиції білоголової капусти на ринку, оскільки через спекотну погоду дозрівання цієї продукції в господарствах дещо сповільнилося", — пояснили експерти.Зокрема, наприкінці цього тижня українські господарства пропонували білоголову капусту до продажу по 15-22 гривень за кілограм (0,34-0,49 долара за кілограм), що в середньому на 37% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.До речі, ще тиждень тому ціни на цю продукцію не перевищували 18 грнивень за кілограм (0,40 долара за кілограм)."Крім того, якість білоголової капусти суттєво погіршилася через поширення на полях хвороб і шкідників, що, своєю чергою, також дозволило продавцям підвищити відпускні ціни на якісну продукцію", — зауважили учасники ринку.Тенденцію до зростання цін галузеві експерти також пояснили доволі обмеженою пропозицією цієї продукції на ринку. Більшість господарств уже завершили сезон реалізації капусти ранніх сортів, тоді як продукція пізніших сортів ще не розпочала масово надходити на ринок."Водночас попит на цю продукцію залишається доволі високим, що також сприяє подальшому зростанню цін", — констатували фахівці.Вони зазначили, що зараз ціна на капусту в Україні вже в середньому на 59% вища, ніж за аналогічний період минулого року."Якщо поточні темпи збуту білоголової капусти збережуться, то місцеві фермери планують і надалі намагатися підвищувати ціни в цьому сегменті", — зробили висновок аналітики.Нагадаємо, декілька днів тому міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити..

У ніч на неділю, 16 серпня, російські окупанти обстріляли ракетами гірничо-металургійне підприємство "АрселорМіттал Кривий Ріг". Унаслідок удару є загиблі та постраждалі, завод частково зупинив роботу.Про це повідомила пресслужба підприємства ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".У результаті ворожої атаки 13 працівників підприємства та підрядних організацій поранені. На жаль, двоє людей загинуло. Рятувальні та пошукові роботи тривають.Керівництво заводу ввело в дію план ліквідації надзвичайних ситуацій. На місці події працюють працівники пожежної служби, департаменту охорони праці, рятувальники, медичні працівники.Постраждалим від ворожого ракетного удару надається вся необхідна медична допомога в медичних закладах міста."Усі наші думки з родинами та близькими наших колег, які постраждали від ворожої атаки", — йдеться в повідомленні.У результаті атаки пошкоджені основні виробничі об’єкти енергетичного та доменного виробництва та частково зупинено виробничі процеси заводу."Відповідні фахівці оцінюють обсяг завданої шкоди та можливості та терміни відновлення. Наше підприємство є цивільним об’єктом гірничо-металургійної промисловості та рішуче засуджує такі підступні ворожі атаки", — наголосили на Facebook-сторінці підприємства.Варто зазначити, що 2022 року підприємство вже зазнавало руйнівного ракетного удару. Тоді зруйнували сортопрокатний цех, загинув працівник.Раніше, 11 серпня, Росія завдала балістичного удару по промислових об'єктах у Запоріжжі. Це спричинило загибель сімох працівників комбінату "Запоріжсталь", ще 21 людина отримала поранення. Роботу підприємства тоді зупиняли.Нагадаємо, 19 липня міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначав, що металургійний сектор може стати одним із локомотивів економічного відновлення, Україна та ЄС мають взаємодоповнювальні переваги в цій галузі, розв’язання її проблем стане одним із пріоритетів..