Суспільство

В Україні у 2026 році до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі внесли 19,7 тис. звернень. Це в середньому 6,6 тис. звернень на місяць і майже на третину менше, ніж за аналогічний період торік.Про це повідомив "Опендатабот" із посиланням на дані Національної соціальної сервісної служби України.Загалом за останні роки до реєстру внесли понад 1,1 млн звернень щодо домашнього насильства. Найбільше їх зафіксували у 2021 році — 284,2 тис. Відтоді кількість зареєстрованих звернень поступово зменшується. У 2025 році їх було 113,4 тис.Більшість звернень надходить від жінокЖінки традиційно становлять найбільшу частку серед тих, хто звертається через домашнє насильство. У 2026 році від них зафіксували 15 737 звернень.Загалом на жінок припадає близько 80% усіх заяв. Найвищою ця частка була у 2022 році — 83%, а впродовж останніх трьох років тримається на рівні приблизно 78%.Чоловіки звертаються по допомогу значно рідше. Цьогоріч від них зафіксували 2 757 звернень. Їхня частка залишається відносно стабільною і становить близько 14–16% від загальної кількості.Зростає частка звернень від дітейОкрему увагу аналітики звертають на дітей. Якщо у 2021 році на них припадало 2% усіх звернень, то у 2026 році — вже 6%.Цьогоріч до реєстру внесли 1 239 звернень від дітей щодо домашнього насильства. Найбільше таких випадків зафіксували на Вінниччині — 270, тобто кожне п’яте дитяче звернення.Рекордну кількість звернень від дітей фіксували у 2023 та 2024 роках — по 8,6 тис. У 2025 році цей показник зменшився до 6,1 тис.Де звернень найбільшеДніпропетровська область уже четвертий рік поспіль залишається лідером за кількістю зареєстрованих звернень щодо домашнього насильства. У 2026 році там зафіксували 2 216 таких звернень.Далі йдуть Одеська область із 1 284 зверненнями та Вінницька область із 1 277 зверненнями.Водночас у частині регіонів кількість зареєстрованих звернень за останні роки помітно зменшилася. У Чернівецькій області їх стало менше у шість разів, у Києві — у п’ять разів, а на Львівщині та Волині — у чотири рази.До реєстру дані вносять уповноважені органи та установи, які працюють у сфері запобігання й протидії домашньому насильству. Серед них — Національна поліція, органи місцевого самоврядування, служби у справах дітей, медичні заклади, соціальні служби, територіальні органи Міністерства соціальної політики та суди.Куди звертатися по допомогуЯкщо ви або ваші знайомі постраждали від домашнього насильства, можна звернутися на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства за номерами 0 800 500 335 або 116 123.Для дітей та молоді працює окрема гаряча лінія — 0 800 500 225 або 116 111.Також цілодобово працює урядова гаряча лінія 1547 з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.Читайте також: Постраждалі від сексуального насильства, пов’язаного з війною, отримають репараційні виплати: названо суму.

У столиці України 29 червня через суттєве підвищення температури повітря розпочали діяти особливі правила для переміщення великого транспорту. Такі заходи впроваджуються для недопущення руйнування асфальтного полотна на міських автошляхах.Про це повідомляє патрульна поліція Києва.Якого транспорту стосуються нові правилаЗадля збереження дорожнього покриття в місті діє офіційна заборона на рух великогабаритних автівок під час високих температурних показників. Обмеження починають діяти автоматично, коли стовпчики термометрів показують +28 градусів та більше за Цельсієм. Під дію правил підпадає такий транспорт:великовагові автомобілі з фактичною масою понад 24 тони;транспортні засоби з навантаженням на вісь понад сім тонн.Де керманичі можуть перечекати температурний пікЯк зазначили у поліції, для зручності водіїв фур передбачено спеціальні локації, де можна зупинити транспорт на час найбільшої спеки. Перечекати несприятливий період пропонується на майданчиках для тимчасової стоянки, які облаштовані в смугах відведення автомобільних доріг, а також поблизу різноманітних об'єктів дорожнього сервісу.Правоохоронці додають, що ретельно стежать за погодними умовами. Офіційне повідомлення про скасування цих тимчасових лімітів буде оприлюднене на інформаційних ресурсах відомства, щойно температура знизиться до безпечних маркерів.Варто зазначити, що 27 червня у столиці запровадили обмеження руху вантажного транспорту. Причина — сильна спека.Нагадаємо, раніше столична влада попередила водіїв про найближчі зміни в організації дорожнього руху, які почнуть діяти вже з 29 червня. Через проведення запланованих робіт на деяких ділянках доріг у Дніпровському та Деснянському районах буде запроваджено часткові обмеження для проїзду автомобілів..

Російські окупаційні війська здійснили чергову серію нападів на цивільні об'єкти енергетичної системи України. Внаслідок ворожих ударів із використанням безпілотників станом на ранок 29 червня у кількох областях виникли серйозні проблеми з електропостачанням та з'явилися нові знеструмлені абоненти.Про це повідомляє НЕК "Укренерго".Наслідки дронових атак на енергоінфраструктуруЯк зазначили у компанії, армія РФ продовжує системно нищити критичні об'єкти життєзабезпечення по всій країні. Станом на ранок найважча ситуація спостерігається у Сумській області, де зафіксовано найбільшу кількість нових відключень споживачів. Окрім Сумщини, серйозних пошкоджень та знеструмлень зазнали населені пункти у таких областях: Донецка, Харківська, Запорізька, Дніпропетровська та Полтавська.У тих регіонах, де наразі дозволяє безпекова ситуація, ремонтні бригади вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики запевнили, що роблять усе можливе для якнайшвидшого повернення світла в оселі українців.Як допомогти енергосистемі у період спекиЧерез пошкодження мереж та високу температуру повітря громадян закликають раціонально підходити до використання електрики. Фахівці радять перенести роботу всіх потужних електроприладів на денний час — з 10:00 до 16:00, коли ефективно працюють промислові сонячні електростанції.Натомість у вечірні години — з 16:00 до 23:00 — навантаження на систему стає критичним. Українців просять максимально ощадливо споживати ресурси у цей проміжок. Споживачам також нагадують, що ситуація в енергосистемі динамічно змінюється, тому варто відстежувати офіційні повідомлення місцевих обленерго.Нагадаємо, раніше генеральний директор постачальника енергоресурсів YASNO Сергій Коваленко заявив, що через спеку в Україні зростає споживання електроенергії, тому найближчими днями енергосистема працюватиме у напруженому режимі. Додаткове навантаження створюють не лише побутові кондиціонери, а й системи охолодження в офісах, магазинах, торгових центрах і на підприємствах..

В Україні впродовж тижня, з 29 червня до 5 липня, очікується період сильної спеки. У деяких регіонах температура підніматиметься майже до +38°C, водночас місцями пройдуть грозові зливи з градом і шквалистим вітром.Про це повідомив синоптик Ігор Кібальчич, передає Meteoprog. За його словами, хвиля аномальної спеки, яка раніше охопила частину Європи, поступово зміщується на схід і найближчими днями зачепить Україну. Найвищі температури прогнозують у західних областях та на крайньому Півдні.Втім, така погода триматиметься недовго. Ближче до вихідних в Україну почне надходити прохолодніше повітря зі Скандинавії та країн Балтії.Понеділок, 29 червняУ понеділок уночі буде без опадів, у західних областях місцями можливий слабкий туман. Удень короткочасні дощі та грози пройдуть у північних і західних регіонах. Подекуди можливі град і шквали 17-22 м/с.На решті території країни істотних опадів не прогнозують. Температура вночі становитиме +15…+21°C, удень — +27…+32°C, у західних та Одеській областях — +33…+38°C.Вівторок, 30 червняУ вівторок уночі дощі з грозами очікуються у західних, північних та центральних областях. Удень опади збережуться переважно у Прикарпатті та Карпатах.Температура вночі становитиме +17…+22°C, удень — +28…+33°C. На Півдні та Закарпатті повітря прогріється до +33…+38°C.Середа, 1 липняУ середу в західних областях прогнозують локальні грозові дощі. Вдень в окремих районах можливі сильні зливи, град і шквали 17-22 м/с.На більшій частині території України істотних опадів не очікується. Уночі буде +17…+22°C, удень — +28…+33°C, у південній половині країни — до +38°C.Четвер, 2 липняУ четвер уночі дощі з грозами пройдуть у західних та Одеській областях. Удень нестійка погода охопить більшість регіонів, окрім Криму та Сходу.У центральних і північних областях місцями можливі сильні зливи, град і шквали 15-20 м/с. Уночі температура становитиме +18…+23°C, удень — +30…+36°C. У західних областях буде прохолодніше — +20…+27°C.Пʼятниця, 3 липняУ п’ятницю вночі грозові дощі очікуються у центральних, північних та місцями південних областях. Удень зона опадів зміститься на Лівобережжя України, а в решті регіонів переважатиме суха погода.Температура вночі становитиме +16…+21°C, у західних областях — +11…+16°C. Удень прогнозують +22…+27°C, на Сході, у Криму та Приазов’ї — +30…+35°C.Субота, 4 липняУ суботу, 4 липня, короткочасні дощі можливі вночі у східних областях, а вдень — на півночі Лівобережжя. На решті території буде переважно без опадів.Уночі температура становитиме +11…+17°C, удень — +22…+27°C, на крайньому Півдні та у Криму — до +30°C.Неділя, 5 липняУ неділю, 5 липня, в Україні опадів майже не прогнозують. Лише на крайньому північному заході вдень можливі невеликі короткочасні дощі.Температура вночі становитиме +10…+15°C, удень — +22…+27°C, на крайньому Півдні та Закарпатті — +28…+31°C.Додамо, ще у квітні у мережі активно почали поширювати "прогнози", буцімто літо 2026 року буде "аномально спекотним". В "Укргідрометцентрі"прокоментували цю інформацію та пояснили, чи варто насправді довіряти таким прогнозам.Читайте також: Якою буде погода у першій половині літа 2026: прогноз синоптика.

Через спеку в Україні зростає споживання електроенергії, тому найближчими днями енергосистема працюватиме у напруженому режимі. Додаткове навантаження створюють не лише побутові кондиціонери, а й системи охолодження в офісах, магазинах, торгових центрах і на підприємствах.Про це повідомив генеральний директор постачальника енергоресурсів YASNO Сергій Коваленко.За його словами, у Києві кожні додаткові +3°C температури нині додають близько 100 МВт навантаження на енергосистему. На тлі аномальної спеки в Європі споживання електроенергії різко зростає, що стає додатковим викликом для української енергетики."Спека — це ще й серйозне випробування для обладнання, яке вже понад чотири роки працює в умовах війни і пережило численні атаки", — наголосив Коваленко.Енергосистема працює під підвищеним тискомПісля зимових обстрілів енергетикам вдалося стабілізувати ситуацію та повернути в роботу значну частину пошкодженого обладнання. Водночас зараз триває сезон ремонтів і відновлення, тому частина інфраструктури перебуває в ремонті, а частина працює на межі можливостей."Саме тому найближчими днями енергосистема буде працювати в дуже напруженому режимі", — написав фахівець.У YASNO сподіваються, що період пікового навантаження вдасться пройти без суттєвих обмежень. Водночас українцям радять бути готовими до різних сценаріїв: зарядити гаджети, мати під рукою павербанк і стежити за офіційними повідомленнями енергетиків."Сподіваюся, нам вдасться пройти цей період без суттєвих обмежень. Але, як і завжди під час війни, варто бути готовими до різних сценаріїв", — підсумував Коваленко.Зазначимо, що в декількох областях України вже попередили про нові обмеження електроенергії. Так, в АТ "Запоріжжяобленерго" зазначили, що завтра, 30 червня, можливі відключення електроенергії в період від 16:00 до 22:00.Також у "Праикарпаттяобленерго" громадянам надали графік відключень світла. Погодонні відключення стосуватимуться побутових споживачів.Додамо, екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів. У разі, якщо попит перевищить доступну потужність електростанцій, окремі регіони можуть зіткнутися з перебоями в електропостачанні..

Після участі в колективних релігійних обрядах люди повідомляли про сильніше відчуття близькості й довіри до інших членів громади. Водночас у них підвищувався больовий поріг, що може опосередковано свідчити про активність природної опіоїдної системи організму.Такого висновку дійшли автори дослідження, опублікованого в журналі Proceedings of the Royal Society B, пише Daily Mail. У роботі взяли участь 265 дорослих, які відвідували 24 релігійні зібрання у Великій Британії та Бразилії. Дослідники оцінювали їхній настрій, відчуття зв’язку з громадою та больовий поріг до і після ритуалу.Після богослужінь учасники в середньому повідомляли про більше довіри, близькості та єдності з іншими присутніми. У них також посилювалися позитивні емоції та слабшали негативні.Опіоїди безпосередньо не вимірювалиНауковці використали больовий поріг як непрямий показник можливої активності ендогенної опіоїдної системи — природного механізму організму, який бере участь у регуляції болю, задоволення та соціальної прив’язаності. Так, після ритуалів учасники могли довше переносити больове подразнення. Автори вважають, що одним із можливих пояснень є активізація природних опіоїдів, зокрема ендорфінів.Водночас рівень цих речовин у мозку чи крові не вимірювали. На больову чутливість можуть впливати настрій, очікування, фізична активність, спів, рух та інші психологічні й фізіологічні чинники.Тому дослідження не доводить, що релігійні церемонії діють на мозок так само, як героїн, морфін або рецептурні знеболювальні. Наркотичні опіоїди безпосередньо й значно сильніше впливають на рецептори та пов’язані з ризиком залежності й передозування.Спів і спільні рухи можуть об’єднувати громадуБільшість досліджених ритуалів передбачала спільний спів, молитви, періоди мовчання, слухання промов і взаємодію між учасниками. Попередні роботи вже пов’язували синхронні заняття (спів, танці, сміх і фізичні вправи) з посиленням соціальної близькості та підвищенням больового порогу.На думку авторів, колективні ритуали могли розвинутися як один із механізмів підтримання згуртованості у великих спільнотах. Вони дають змогу одночасно формувати відчуття належності між багатьма людьми, а не лише під час особистого спілкування.Проте дослідження фіксує лише зв’язок між участю в церемонії та змінами у самопочутті. Воно не доводить, що саме релігійний зміст ритуалу спричинив ці ефекти, адже подібний вплив можуть мати й світські групові заходи.Додамо, після початку російської агресії у 2014 році, а особливо після повномасштабного вторгнення у 2022-му, в Україні поступово змінюється релігійна свідомість і відбувається відхід від імперських моделей впливу.Читайте також: Вчені встановили, чи впливає релігійність людини на ризик самогубства.

Поширення iPhone могло зробити помітний внесок у падіння народжуваності у США після 2007 року. Економісти припускають, що смартфони змінили способи знайомств, спілкування та проведення вільного часу, однак називати технології єдиною причиною демографічного спаду передчасно.Про це йдеться у робочій статті економістів Кейтлін Маєрс та Езекіеля Гупера, передає Psychology Today. Дослідники скористалися особливістю запуску першого iPhone: від 2007-го до початку 2011 року пристрій у США офіційно працював лише в мережі AT&T.AT&T — це один із найбільших американських телекомунікаційних конгломератів, що забезпечує покриття для понад 99% населення США.Вони порівняли показники народжуваності в округах із широким покриттям AT&T та районах, де доступ до мережі був обмеженим. Це дало змогу оцінити, чи відрізнялася демографічна динаміка залежно від ранньої доступності iPhone.Найбільші зміни зафіксували серед молодіЗа оцінками авторів, доступність iPhone була пов’язана зі скороченням кількості народжень серед дівчат і жінок віком 15-19 років на 4,5-8%. Серед жінок віком 20-24 роки зниження становило приблизно 3,2-6,6%. Для старших вікових груп ефект був меншим, але також простежувався.Загалом дослідники припустили, що поширення смартфона могло пояснити від третини до половини падіння загального коефіцієнта народжуваності серед американок віком 15-44 роки у відповідний період.Як телефон міг впливати на народжуваністьАвтори розглядають кілька можливих механізмів. Смартфони дали людям нові способи проводити вільний час, спілкуватися дистанційно та споживати розважальний контент.За їхньою гіпотезою, це могло скоротити кількість особистих зустрічей і сексуальних контактів, особливо серед молоді. Доступ до інформації про контрацепцію та репродуктивне здоров’я також міг зменшити кількість незапланованих вагітностей. Водночас дослідники не встановили одного конкретного механізму, який пояснював би всі виявлені зміни.Смартфони не пояснюють усієї демографічної тенденціїРезультати стосуються США та специфічного періоду запуску iPhone. Їх не можна автоматично переносити на інші країни чи на весь подальший розвиток ринку смартфонів. Крім того, народжуваність залежить від багатьох чинників: вартості житла й догляду за дітьми, доходів, доступності оплачуваної відпустки, стабільності стосунків, віку створення сім’ї та впевненості людей у майбутньому.На рішення щодо батьківства також впливають віддаленість від родичів, нестача соціальної підтримки, психологічне навантаження та бажання спочатку досягти фінансової стабільності. Тому результати не означають, що люди просто "обирають телефон замість дітей". Смартфони могли змінити соціальну поведінку, однак вони діють у ширшому економічному й культурному середовищі. Робота поки має статус робочої статті й потребує подальшого наукового обговорення та перевірки.Нагадаємо, в Німеччині у 2025 році зафіксували близько 655 тисяч народжень — це найнижчий показник із часів після Другої світової війни. Народжуваність у країні знижується вже четвертий рік поспіль.Читайте також: Чи очікувати бебі-буму в Україні після війни: прогноз демографа.

Верховний Суд відмовив чоловікові, який намагався переглянути розподіл спадщини після того, як через 23 роки знайшов заповіт матері на свою користь. Суд вирішив, що пізнє виявлення документа саме по собі не доводить, що угоду про поділ майна уклали під впливом істотної помилки.Про це йдеться у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 червня 2026 року у справі № 554/1247/24, передає видання "Судово-юридична газета".Після смерті жінки у 2001 році спадкоємцями першої черги стали її син і чоловік. Вони оформили спадщину за законом та уклали нотаріальну угоду про її розподіл. За домовленістю чоловік спадкодавиці отримав квартиру й автомобіль, а син — житловий будинок із земельною ділянкою.Після смерті вітчима у 2023 році син знайшов у квартирі два заповіти матері. Один із них передбачав передання йому всього майна. Позивач стверджував, що не погодився б на розподіл спадщини, якби знав про заповіт. Тому він просив скасувати свідоцтво про право на спадщину, визнати угоду частково недійсною та передати йому квартиру.Угоду виконували понад 20 роківВерховний Суд звернув увагу, що чоловік добровільно підписав угоду, розумів її зміст, а сторони виконували домовленості понад два десятиліття. Суд пояснив, що для визнання правочину недійсним за статтею 229 Цивільного кодексу позивач має довести істотну помилку, яка існувала саме на момент його укладення.Такою помилкою може бути неправильне уявлення про природу правочину, права й обов’язки сторін або суттєві властивості майна. Водночас помилка щодо мотивів, власна необачність чи незнання певних обставин зазвичай не є достатньою підставою.На думку суду, необізнаність сина про заповіт, який зберігався у спадковій квартирі, не доводить, що він неправильно розумів зміст угоди про поділ майна.Свідоцтво про спадщину не є правочиномВерховний Суд також зазначив, що свідоцтво про право на спадщину за своєю правовою природою не є правочином. Тому правила про недійсність правочинів не можна автоматично застосовувати до вимог про скасування такого свідоцтва.Касаційну скаргу залишили без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін.Додамо, після початку повномасштабної війни мільйони українців були змушені виїхати за кордон. Разом із цим в Україні почала стрімко зростати кількість житлових спорів — власники квартир намагаються через суд позбавити права користування житлом людей, які роками не проживають у помешканні. Раніше TrueUA писав, чи можуть відібрати право на житло через виїзд за кордон..

Пасажирський флот "Укрзалізниці" поповнився одразу трьома новими дитячими вагонами з унікальним казковим дизайном та підвищеним рівнем безпеки. Залізничники суттєво розширили географію рейсів для батьків із малечею, охопивши як українські міста, так і закордонні маршрути.Про це повідомляє пресслужба компанії.У відомстві зазначили, що нові вагони були створені в межах довготривалого та плідного партнерства "Укрзалізниці" та платіжної системи Visa. Вони доповнили аналогічні три вагони, які залізничники презентували та ввели в експлуатацію навесні цього року.Комфорт, інтерактив і безпека до дрібницьГоловна концепція цих просторів полягає в тому, що вони розроблені спеціально під потреби пасажирів із дітьми та не мають аналогів у світі. Інтер'єр стилізований під казковий ліс, а його персонажі в ігровій формі допомагають малечі освоїти базові навички фінансової грамотності. Під час поїздки діти можуть слухати традиційну вечірню аудіоказку та користуватися тематичною постільною білизною. Безпека та зручність у вагонах реалізовані через низку спеціальних рішень:встановлені адаптовані дитячі поручні та м'які обмежувачі на верхніх полицях;облаштовані безпечні манежі, призначені як для ігор, так і для сну;вбиральні оснастили сповивальними столиками, зручними сходинками та дитячими сидіннями;у провідника є безпечний підігрівач для дитячого харчування, а пасажирам пропонують спеціальне дитяче меню.. Загалом парк компанії тепер налічує вже 16 дитячих вагонів. Вони курсують на найбільш популярних напрямках, сполучаючи Харків, Київ, Дніпро, Одесу, Львів, Івано-Франківськ, Ужгород, а також карпатські курорти від Яремча до Рахова та Трускавця. Крім того, такі вагони доступні на міжнародних маршрутах до польського Холма та молдовського Кишинева.Правила проїзду та вартість квитківОрганізатори проєкту наголошують, що вартість проїзного документа для дорослого пасажира у такому вагоні повністю відповідає ціні квитка в інших вагонах аналогічного класу. Пасажири віком до 13 років включно мають право на подорож за спеціальним дитячим квитком зі знижкою, тоді як немовлята їдуть безплатно. Умови безкоштовного проїзду дітей без надання окремого місця мають свої відмінності залежно від обраного залізничного напрямку:по Україні — для малечі до п'яти років включно;до або з Молдови — для дітей до чотирьох років включно;до або з Польщі — для малюків до трьох років включно.Нагадаємо, "Укрзалізниця" продовжує масштабне оновлення пасажирських поїздів шляхом новітніх вагонів вітчизняного виробництва. Сучасний рухомий склад із підвищеним рівнем комфорту вже курсує між Києвом, Ужгородом та Дніпром..

Праці римського історика Тацита та юдейського історика Йосипа Флавія вважають одними з найважливіших нехристиянських джерел, у яких згадується Ісус. Обидва автори жили у першому столітті та писали через кілька десятиліть після подій, описаних у Новому Завіті.Про це пише Daily Mail із посиланням на огляд давніх римських і юдейських джерел. Більшість сучасних істориків не заперечує існування Ісуса як реальної історичної особи. Наукові дискусії переважно стосуються подробиць його життя, вчення та того, які епізоди з пізніших текстів можна вважати історично вірогідними.Що написав ТацитРимський сенатор та історик Тацит згадав ранніх християн у своїх "Анналах", створених приблизно 116 року.Аннали — це історичні хроніки, у яких найважливіші події записувалися в хронологічному порядку, рік за роком.Описуючи переслідування християн після Великої пожежі в Римі 64 року, він зазначив, що назва руху походила від Христа. За словами Тацита, його стратили за правління імператора Тиберія за рішенням Понтія Пилата.Цей уривок привертає особливу увагу істориків, оскільки Тацит не був християнином і ставився до нового релігійного руху вороже. Він називав християнство небезпечним марновірством, тому його текст не мав на меті захищати чи поширювати християнське вчення.Водночас Тацит підтверджує, що на початку другого століття римляни пов’язували виникнення християнства з реальною людиною, страченою в Юдеї за часів Понтія Пилата.Згадка Йосипа ФлавіяІншим важливим джерелом є "Юдейські старожитності" Йосипа Флавія, написані приблизно 93-94 року. В одному з уривків історик розповідає про страту Якова і називає його "братом Ісуса, званого Христом". Ісуса згадано побіжно — лише для уточнення, про якого саме Якова йдеться.Саме випадковий характер цієї згадки дослідники вважають одним з аргументів на користь її автентичності. Переважна більшість фахівців визнає, що цей фрагмент належить самому Йосипу Флавію, а не був доданий пізнішими християнськими переписувачами.В його праці є й довший уривок про Ісуса як мудрого вчителя, який зібрав навколо себе послідовників і був засуджений Пилатом. Цей фрагмент залишається предметом суперечок: чимало вчених вважають, що його основа є автентичною, але окремі фрази могли додати або змінити пізніші переписувачі.Що насправді підтверджують джерелаРазом тексти Тацита та Йосипа Флавія свідчать, що Ісус був відомою історичною постаттю, мав послідовників і був пов’язаний із зародженням християнського руху. Тацит також прямо пов’язує його страту з римською владою та Понтієм Пилатом. Джерела показують, що вже за кілька десятиліть після ймовірної смерті Ісуса його послідовники діяли не лише в Юдеї, а й у Римі.Водночас ці тексти не є доказом усіх подій, описаних у Євангеліях. Історичні джерела можуть допомогти встановити існування людини, її страту та появу руху послідовників, але не здатні підтвердити або спростувати богословські твердження про чудеса, воскресіння чи божественну природу Ісуса.Тому дослідники розрізняють історичного Ісуса, якого вивчають за стародавніми джерелами, та Христа віри, що належить до сфери релігійного переконання.Нагадаємо, нещодавно в Лондоні відкрилася виставка рідко представлених картин британського прем’єр-міністра воєнного часу Вінстона Черчилля. Експозиція в Колекції Воллеса зібрала понад 50 полотен, багато з яких публіка бачить уперше за десятиліття.Читайте також: Скільки поколінь людей змінилося від появи Homo sapiens: відповідь вчених.

У столиці України 28 червня ухвалили рішення про припинення дії особливих умов для переміщення вантажівок дорогами міста. Правоохоронці офіційно скасували тимчасові заборони, пов'язані зі спекотною погодою та захистом дорожнього покриття.Про це повідомляє патрульна поліція Києва.Повернення до нормального режиму рухуЯк зазначили у поліції, спеціальні заходи, які раніше запровадили задля збереження асфальтного покриття під час високої температури повітря, повністю виконали своє завдання. Наразі обмеження по тепловому режиму у місті Києві зняті. Водії великовагових транспортних засобів можуть безперешкодно планувати свої маршрути через столицю у звичному форматі.Правоохоронці водночас нагадують усім учасникам дорожнього руху про важливість дотримання безпекових норм на дорогах. Водіям великогабаритного транспорту рекомендують стежити за технічним станом машин та уникати перевантажень, аби не створювати небезпечних ситуацій під час тривалих поїздок.Варто зазначити, що 27 червня у столиці запровадили обмеження руху вантажного транспорту. Причина — сильна спека.Нагадаємо, раніше столична влада попередила водіїв про найближчі зміни в організації дорожнього руху, які почнуть діяти вже з 29 червня. Через проведення запланованих робіт на деяких ділянках доріг у Дніпровському та Деснянському районах буде запроваджено часткові обмеження для проїзду автомобілів..

Енергетична ситуація в країні залишається стабільною, тому у понеділок, 29 червня, українцям не планують вимикати електроенергію. В "Укренерго" офіційно заявили про скасування графіків, але закликали громадян змістити використання енергомісткої техніки.Про це йдеться у повідомленні компанії. Згідно з даними енергетиків, ситуація в українській генерації залишається повністю контрольованою.Ситуація з електропостачанням на 29 червняЯк зазначають фахівці, енергосистема країни наразі працює у збалансованому режимі, завдяки чому завтра, у понеділок, застосування будь-яких заходів обмеження споживання не планується. Протягом усієї доби українці будуть із безперебійним світлом, оскільки дефіциту потужності в мережі не прогнозують.Рекомендації для споживачів щодо ощадливостіПопри відсутність відключень, фахівці закликають громадян допомогти енергосистемі тримати баланс та розумно підходити до використання електрики. Для цього енергетики радять дотримуватися двох простих правил:користування потужними електроприладами варто перенести на денний час — з 10:00 до 16:00, коли в системі спостерігається найбільша активність сонячних електростанцій;споживати електроенергію ощадливо у вечірні години — з 18:00 до 22:00, оскільки саме на цей період припадає традиційний добовий пік навантаження.В "Укренерго" запевнили, що дотримання цих рекомендацій дозволить уникнути перевантаження обладнання та зберегти стабільну роботу мережі й надалі.Нагадаємо, у Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Раніше повідомлялось, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запускає конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни..

Столична влада попередила водіїв про найближчі зміни в організації дорожнього руху, які почнуть діяти вже з 29 червня. Через проведення запланованих робіт на деяких ділянках доріг у Дніпровському та Деснянському районах буде запроваджено часткові обмеження для проїзду автомобілів.Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація у своєму Telegram-каналі.Де та на скільки обмежать проїзд транспортуЗа даними КМДА, зміни в трафіку торкнуться лівобережної частини столиці та діятимуть у різні часові проміжки. Згідно зі схемою дорожніх робіт, транспортні обмеження введуть за такими адресами:із 29 червня до 1 липня — вулицею Юності у Дніпровському районі;із 29 червня до 1 серпня — проспектом Романа Шухевича в Деснянському районі.Київська влада закликає автомобілістів враховувати цю інформацію під час планування своїх маршрутів, щоб уникнути заторів, та з розумінням поставитися до тимчасових незручностей.Нагадаємо, 27 червня у столиці запровадили обмеження руху вантажного транспорту. Причина — сильна спека..

Конституція України, яка 28 червня відзначає 30-річчя з дня ухвалення, залишається фундаментом державності навіть в умовах повномасштабної війни. Саме Основний Закон визначає межі влади, гарантує права і свободи громадян, а також встановлює правила функціонування держави під час воєнного стану.Чи справді Україна майже п'ять років жила без власної Конституції? Чому її ухвалення стало результатом складних політичних компромісів? Чи доведеться змінювати Основний Закон після вступу до Європейського Союзу? Які права можуть бути обмежені під час воєнного стану та чи можливі сьогодні вибори й мирні зібрання?Про це в інтерв'ю TrueUA розповіла завідувач кафедри конституційного права Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент Катерина Сьох.Чому Конституція є фундаментом держави— Виповнюється 30 років від дня ухвалення Конституції України. Наскільки важливою є Конституція для будь-якої країни?— Конституція для держави є надважливим документом. Вона встановлює засади публічного управління в державі, закріплює діяльність органів державної влади, права і свободи людини, а також механізм їхнього захисту. Крім того, Конституція встановлює межі повноважень органів державної влади. І взагалі без Конституції не може існувати правова держава.Адже саме від Конституції походить прийняття інших нормативно-правових актів. Якщо не буде Конституції, ми не матимемо того фундаменту, на основі якого формується правова система держави. Не буде єдиного документа, який чітко встановлюватиме порядок управління і визначатиме, що саме має бути так, а не інакше.Простіше кажучи, Конституція України — це суспільний договір між народом і державою, де чітко визначено, що влада не є безмежною, а людина є найвищою соціальною цінністю. І тільки на цих принципах — що вся влада належить народу, а людина є найвищою цінністю — може існувати правова держава. Тому Конституція — це надважливий документ.Як Україна жила без Конституції після проголошення незалежності— Як Україна майже п'ять років прожила без Основного Закону? Чи були у світі ще такі приклади, коли після проголошення незалежності країни до ухвалення основного закону проходило багато років?— Так, після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року ми дійсно жили за Конституцією УРСР 1978 року. І проіснували в такому форматі до 1995 року.Проте ще в 1990 році була прийнята Декларація про державний суверенітет України. Вона встановила чіткий механізм публічного управління державою. Було визначено, як мають працювати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також засади державного управління.На основі Конституції УРСР та цієї Декларації ми проіснували до 1995 року. У 1995 році був укладений Конституційний договір між президентом та Верховною Радою, де сторони домовилися про те, як управлятиметься держава та як розподілятимуться повноваження між президентом і Верховною Радою. Були чітко визначені процеси державного управління, де вже йшлося про суверенну Україну та про те, як вона функціонуватиме до ухвалення нової Конституції у 1996 році.Тобто з 1991 по 1996 рік ми жили за Конституцією УРСР, але водночас діяли установчі документи — Декларація про державний суверенітет України та Конституційний договір між органами державної влади. Уже після цього, у 1996 році, була прийнята Конституція України.Чи був це унікальний випадок? Ні. У світі також були подібні приклади. Наприклад, Косово або Чехія та Словаччина після розпаду Чехословаччини. Вони також певний час жили за документами тимчасового характеру, які містили установчі норми. Можливо, цей перехідний період був не таким тривалим, як в Україні, але він також існував.Як Україна жила без Конституції після проголошення незалежності— Чому так довго не могли ухвалити Конституцію України? На які поступки довелося піти різним партіям і фракціям? Які найбільші суперечності існували між ними?— Це був довготривалий процес із цілком об'єктивних причин. Насамперед причиною став політичний конфлікт. З одного боку була Комуністична партія, з іншого — Народний рух України. Вони мали різні погляди на державне управління. Коли почалася розробка тексту Конституції, стало зрозуміло, що політичні сили по-різному бачать модель управління державою.Одним із найспірніших питань була форма державного правління. У світі існують різні форми правління — парламентська, президентська, змішана. І постало питання: якою має бути Україна? Яке місце в цій системі має займати президент? Яким має бути місце парламенту? Якими мають бути їхні взаємні стримування і противаги? Саме це стало одним із головних конфліктів.Наступним питанням була державна символіка. Одні вважали, що прапор не повинен бути синьо-жовтим, інші пропонували залишити стару символіку або не поспішати із запровадженням нової. У результаті зупинилися на нашому синьо-жовтому прапорі.Ще одним дуже спірним питанням була державна мова. Як і сьогодні, мовне питання тоді також викликало серйозні дискусії. Якщо відкрити статтю 10 Конституції, можна побачити, що українська мова визначена державною. Водночас там згадується про мови національних меншин і окремо виділено російську мову. Саме навколо цього й точилися дискусії між політичними силами. Одні наполягали, що українська має бути єдиною державною мовою, інші хотіли надати російській особливий статус на державному рівні. У підсумку було знайдено компроміс, який ми сьогодні бачимо у статті 10 Конституції.Ще одним складним питанням був статус Криму. Одні політичні сили вважали, що Крим не повинен мати автономного статусу, інші наполягали на створенні Автономної Республіки Крим. Компроміс полягав у тому, що Автономна Республіка Крим отримала автономний статус, а місто Севастополь — спеціальний статус.Усі ці компроміси були дуже складними. Саме тому переговори тривали довго, виникали конфлікти, засідання переносилися, сторони шукали домовленості. До цього додалися дострокові вибори 1994 року та політичні процеси середини 90-х років.У результаті, після укладення Конституційного договору між президентом Леонідом Кучмою та Верховною Радою, стало зрозуміло, що далі відкладати ухвалення Конституції вже неможливо. І саме в ніч з 27 на 28 червня 1996 року була прийнята Конституція України.Це був дуже тривалий процес, але я особисто пишаюся нашою Конституцією, тому що в ній закладені найважливіші засади державного управління. І найголовніше — людина визначена найвищою соціальною цінністю в державі. Права людини, які гарантує Конституція, мають один із найширших переліків, який тільки може бути.— На приклади конституцій яких країн спиралися автори під час розробки проєкту Конституції України?— Коли Україна стала незалежною, вже тоді було визначено пріоритетний напрям розвитку нашої держави — європейська інтеграція. Ми визначили курс на Європу. Тому Конституції, які аналізували наші політики, були насамперед конституціями європейських держав.Звісно, щодо тих питань, які були спірними, ми брали за основу окремі положення конституцій інших країн, якщо вони давали відповіді на ті виклики, які постали перед українськими політиками.Наприклад, Конституція Франції стала одним із орієнтирів під час визначення форми державного правління, адже у Франції діє змішана форма правління. На той момент вона справді допомогла нам сформувати власну модель. Сьогодні Україна є парламентсько-президентською республікою. До речі, у 1996 році, коли ухвалювалася Конституція, Україна була президентсько-парламентською республікою. Саме тому окремі положення Конституції Франції стали основою для формування цієї моделі.Щодо Конституції Німеччини, то в ній дуже ґрунтовно прописані права людини. Саме тому ми також брали її за основу, як і Конституцію США, під час формування другого розділу Конституції України, присвяченого правам і свободам людини.Також використовували положення Конституцій Італії та Іспанії. Тобто перелік таких держав досить великий. Ми брали окремі підходи й принципи, які допомогли сформувати українську Конституцію.Проте хочу наголосити: Конституція України є унікальною. Ми не повторюємо жодну іншу країну. У нас немає дослівного запозичення чи переписування норм. Наша Конституція увібрала історичні цінності українського народу та визначила власний напрям розвитку держави. Це документ, побудований саме на цінностях нашого суспільства.— Найголовніше: чим Конституція незалежної України відрізняється від Конституції УРСР?— Передусім тим, що в Конституції УРСР людина не визнавалася найвищою соціальною цінністю. Це була, радше, авторитарна Конституція, ніж демократична. Основним об'єктом її регулювання була держава. Основний акцент робився на державній власності, а не на праві власності людини, як це закріплено сьогодні.Нинішня Конституція гарантує кожному право власності. Вона визначає різні її форми — державну, комунальну та приватну.Також Конституція УРСР не приділяла належної уваги цінностям народу. Не було такого рівня народовладдя і демократії, який ми маємо сьогодні. Вона була максимально зосереджена на державі та державному регулюванні, а не на людині. Так, вона також визначала систему державного управління та порядок діяльності органів влади. Проте людина не була в центрі цієї системи.Саме тому найбільшою відмінністю є стаття 3 Конституції України, якою ми справді можемо пишатися. Вона визначає, що людина, її життя і гідність є найвищою соціальною цінністю.Тобто все, що відбувається в державі, має бути насамперед спрямоване на людину, а вже потім — на систему державного управління.Чи доведеться змінювати Конституцію після війни та вступу до ЄС— Які статті Конституції, на вашу думку, сьогодні варто було б модернізувати, доповнити або, можливо, змінити?— Сьогодні Конституція переживає один із найскладніших періодів свого існування. Водночас саме її стабільність значною мірою допомагає державі функціонувати під час воєнного стану.Положення Конституції чітко передбачають, наприклад, можливість обмеження окремих прав людини. Коли ухвалювали Конституцію, ніхто не міг передбачити, що Україна зіткнеться з повномасштабною війною. Проте стаття 64 Конституції чітко визначає можливість обмеження окремих прав під час воєнного або надзвичайного стану. І саме це сьогодні також допомагає державі діяти в межах Конституції.Крім того, Конституція визначає порядок діяльності президента, органів державної влади, військових адміністрацій та інших інституцій в умовах воєнного стану.Чи потрібно її модернізувати? На сьогодні Конституція є надзвичайно важливим документом. Можливо, зараз вона й не потребує кардинальних змін, але ми живемо в сучасному світі, який постійно ставить перед Україною нові виклики. Тому повністю уникнути внесення змін до Конституції в майбутньому навряд чи вдасться.Після завершення війни Україні потрібно буде переосмислити власний шлях розвитку. Саме від цього залежатиме, які процеси відбуватимуться в державі та які зміни можуть бути внесені до Конституції.Не варто також забувати, що Україна перебуває на шляху до членства в Європейському Союзі. А європейське право передбачає необхідність приведення національного законодавства у відповідність до права ЄС. Саме тому Конституцію також доведеться певною мірою адаптувати.Принцип верховенства права Європейського Союзу передбачає, що законодавство держав-членів має відповідати європейським стандартам. Конституція України не стане винятком. Разом із тим будь-які зміни повинні здійснюватися виключно з дотриманням принципу верховенства права. Сьогодні триває реформування судової влади, інших органів державної влади. І саме результати цих реформ також можуть стати підставою для внесення окремих змін до Конституції. Крім воєнних викликів, важливим фактором залишається європейська інтеграція.Тому напрямів для вдосконалення Конституції справді багато. Однак усе залежатиме від того, коли і за яких умов завершиться війна, а також від темпів євроінтеграції.— Чи справді вступ України до Європейського Союзу вимагатиме змін до Конституції?— Ніхто не переписуватиме Конституцію повністю. Але якщо звернути увагу на зміни, які вже відбулися у 2014, 2015 та 2019 роках, то можна побачити, що євроінтеграційні процеси вже вплинули на її зміст.Наприклад, із Конституції зник окремий розділ, присвячений прокуратурі, який був інтегрований до розділу про правосуддя. Це пов'язано із судовою реформою, яка є однією з вимог європейської інтеграції та спрямована на забезпечення принципу верховенства права. Не хочу зараз детально зупинятися на всіх цих процесах, адже про них можна говорити дуже довго. Але факт залишається фактом — певні зміни до Конституції вже були внесені.Чи будуть вони надалі? Я думаю, що так. Україна вже розпочала переговорний процес щодо вступу до Європейського Союзу. Один із перших переговорних кластерів стосується саме верховенства права, судової системи, реформування державних інституцій та захисту прав людини.Водночас я не думаю, що майбутні зміни будуть кардинальними. Права людини в нашій Конституції вже максимально відповідають європейським стандартам, принцип верховенства права також закріплений.Можливо, певні зміни стосуватимуться судової влади або місцевого самоврядування. Адже у 2015 році в Україні стартувала реформа децентралізації, а у 2020 році завершилося формування територіальних громад. Водночас Конституція не зазнала настільки масштабних змін, як саме місцеве самоврядування. Ми вже майже десять років живемо в умовах цієї реформи, тому питання конституційного врегулювання місцевого самоврявання залишається актуальним.До речі, в Європейському Союзі розвиток місцевого самоврядування має надзвичайно важливе значення, адже саме його вважають однією з основ розвитку держави. Тому саме в цьому розділі Конституції зміни цілком можливі.— Що говорить Конституція про державну мову?— Конституція чітко визначає, що в Україні функціонує державна мова, і жодних винятків тут немає.Якщо говорити про закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", то його головною метою було підкреслити, що в Україні єдиною державною мовою є українська. Він зобов'язав органи державної влади, посадових осіб та всіх, хто надає публічні послуги, використовувати саме державну мову. Тому можна сказати, що цей закон суттєво посилив практичну реалізацію положень Конституції щодо державної мови.До речі, зміни до статті 10 Конституції можливі лише через всеукраїнський референдум, оскільки вона міститься в першому розділі Конституції. Тобто Верховна Рада самостійно не може змінити ці положення.Усі питання, що стосуються державної мови, громадянства та основ конституційного ладу, можуть бути змінені лише за спеціальною процедурою із проведенням всеукраїнського референдуму. Очевидно, що в умовах воєнного стану провести такий референдум неможливо. Саме тому сьогодні жодних змін до цих положень Конституції не відбувається.— Конституція України дуже сучасна і прогресивна?— Я справді пишаюся нашою Конституцією. Під час вивчення конституцій інших держав, зокрема європейських, я ознайомилася практично з усіма їхніми основними законами. Я не можу сказати, що вони гірші за нашу. Але, на мою думку, Конституція України є однією з найкращих. Вона ухвалювалася вже в сучасніших історичних умовах — у 1996 році. Більшість європейських конституцій були прийняті значно раніше.Наша Конституція врахувала найсучасніші на той момент підходи до державного управління. Ми вже тоді закріпили принцип, що людина є найвищою соціальною цінністю. Також ми передбачили практично весь комплекс прав людини, який відповідає європейським стандартам. Наприклад, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася вже після ухвалення Конституції, значною мірою відповідають тим гарантіям, які були закладені в Основному Законі.Воєнний стан і Конституція: чи можливі вибори та які права можуть обмежувати— Що говорить Конституція про вибори під час воєнного стану?— Передусім хочу наголосити, що під час воєнного стану окремі права людини можуть бути обмежені. Почну саме з цього. Стаття 38 Конституції гарантує кожному право брати участь в управлінні державними справами. Водночас стаття 64 Конституції передбачає можливість обмеження окремих прав під час воєнного або надзвичайного стану. Це означає, що держава може встановлювати спеціальний порядок реалізації окремих конституційних прав.Право брати участь у виборах також належить до тих прав, реалізація яких може бути обмежена. Водночас це не означає порушення прав людини. Йдеться лише про спеціальний механізм реалізації цих прав у період воєнного стану. Звичайно, такі обмеження не повинні призводити до узурпації влади чи виходити за межі Конституції. Вибори — це реалізація народовладдя. Саме народ визначає, хто має управляти державою. Разом із тим Конституція не містить прямої норми, яка б прямо забороняла проведення виборів під час воєнного стану.Саме тому необхідно звертатися також до закону України "Про правовий режим воєнного стану", який визначає особливості функціонування держави в цей період. Цей закон передбачає, що під час дії воєнного стану вибори не проводяться. Тому ні президентські, ні парламентські, ні місцеві вибори під час воєнного стану проводитися не можуть.Хочу також звернути увагу на ще одну важливу норму Конституції. Вона визначає, що Верховна Рада не може припинити свої повноваження до моменту набуття повноважень парламентом нового скликання.Якщо провести вибори неможливо, то чинний парламент продовжує виконувати свої повноваження. Я розумію, що навколо цього питання тривають дискусії, у тому числі серед науковців. Думки можуть відрізнятися. Але ми повинні виходити насамперед із Конституції та законів України.— Ви вже згадали, що під час воєнного стану окремі права людини можуть бути обмежені. Я так розумію, йдеться, зокрема, про участь у виборах, мобілізацію. Які ще права можуть бути обмежені?— Насправді таких прав досить багато. Я завжди наголошую: людина має знати не лише свої права, а й межі їх реалізації в умовах воєнного стану. Стаття 64 Конституції України чітко визначає перелік прав, які не можуть бути обмежені навіть під час воєнного або надзвичайного стану.До них належать право на життя, право на повагу до людської гідності, право на свободу та особисту недоторканність, гарантії захисту від свавільного арешту, а також низка інших прав.Водночас існують права, які Конституція дозволяє обмежувати. Наприклад, право на таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції, свободу пересування, свободу слова, свободу світогляду і віросповідання, недоторканність житла. Також можуть обмежуватися політичні права — право на мирні зібрання, участь у виборах, діяльність політичних партій та громадських об'єднань. Перелік цих прав не є надто великим, однак кожне з них має велике значення для людини.Хочу ще раз наголосити на статті 8 закону України "Про правовий режим воєнного стану". Саме вона визначає механізми реалізації цих обмежень. На підставі указу президента створюється військове командування, яке разом із військовими адміністраціями визначає, які саме обмеження необхідні на певній території. Ми розуміємо, що ситуація в регіонах різна, тому й рішення можуть відрізнятися. Наприклад, комендантська година. В одних регіонах вона діє в певний проміжок часу, в інших її взагалі немає. Наприклад, в Ужгороді комендантської години немає.Тобто військове командування оцінює рівень загроз і, виходячи з цього, встановлює відповідні обмеження. Тому сьогодні окремі конституційні права дійсно можуть бути обмежені. І це є правомірним.Це не означає, що держава порушує Конституцію чи права людини. Навпаки, Конституція прямо передбачає можливість таких обмежень, а також вони відповідають міжнародним договорам, які Україна взяла на себе. Зокрема, йдеться про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Саме ця Конвенція покладає на державу обов'язок забезпечувати права людини.Якщо держава виходить за межі дозволених обмежень або порушує права людини, кожен громадянин має право звернутися до Європейського суду з прав людини. Для України сьогодні це питання є дуже актуальним. З одного боку, позитивно, що люди знають про такий механізм захисту. З іншого — кількість звернень проти України є дуже великою.Разом із тим сама Конвенція дозволяє державам тимчасово відступати від окремих зобов'язань у сфері прав людини під час воєнного або надзвичайного стану.Україна скористалася цим механізмом після початку повномасштабного вторгнення. Було встановлено спеціальний порядок реалізації окремих прав людини під час воєнного стану. Тому всі ці механізми сьогодні відповідають Конституції.— Чи дозволяє Конституція проводити мітинги під час воєнного стану?— Мітинги, які сьогодні проходять у Києві, не порушують ні Конституцію, ні чинне законодавство. Як я вже зазначала, військове командування та військові адміністрації самостійно визначають порядок застосування тих чи інших обмежень.Якщо військове командування не бачить загрози, воно не ухвалює рішення про обмеження відповідного права. Саме тому в Києві проведення мітингів не заборонене. Водночас у Київській області діють інші правила. Це пов'язано з тим, що рішення ухвалює інше військове командування. Водночас не можна говорити про повну заборону мітингів.Якщо уважно прочитати рішення військового командування Київської області, то можна побачити, що ним визначено саме порядок реалізації цього права.Наприклад, відповідно до статті 39 Конституції України організатори мирного зібрання повинні завчасно повідомити органи влади про його проведення. У мирний час Конституція говорить лише про повідомлення, але не встановлює конкретних строків. Натомість військове командування визначило чіткий порядок.Організатори повинні звернутися до військової адміністрації не пізніше ніж за п'ять днів до проведення заходу. Крім того, необхідно отримати дозвіл військової адміністрації. У Конституції такого дозволу не передбачено, але в умовах воєнного стану діє спеціальний порядок. Тому не можна сказати, що громадяни повністю втратили право на проведення мирних зібрань. Воно зберігається, але реалізовується за спеціальною процедурою з урахуванням безпекової ситуації.— Хто має захищати Конституцію України?— Насамперед сама Конституція перебуває під контролем українського народу. Ми повинні стежити за тим, щоб Верховна Рада не ухвалювала законів, які суперечать Конституції. Ми повинні контролювати, щоб усі рішення органів державної влади відповідали її положенням. Для мене дуже важливим є розділ XIII Конституції, який визначає порядок внесення змін до Основного Закону.У ньому чітко прописано, якою кількістю голосів ухвалюються такі рішення. Особливий порядок встановлено для розділів I, III та XIII Конституції. Саме вони визначають загальні засади конституційного ладу, питання виборів і референдумів, а також процедуру внесення змін до Конституції. Будь-які зміни до цих розділів неможливі без всеукраїнського референдуму. Крім того, для внесення змін до Конституції необхідно щонайменше 300 голосів народних депутатів. Саме тому суспільство має уважно стежити за такими процесами.Водночас існує ще один дуже важливий охоронець Конституції — Конституційний суд України. Саме він перевіряє, чи відповідають закони та інші нормативні акти Конституції.Якщо виникають сумніви щодо конституційності певного закону, до Конституційного суду можуть звертатися президент України, Верховна Рада, уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховний Суд та інші суб'єкти, визначені Конституцією.Крім того, з 2016 року громадяни України отримали право звертатися до Конституційного суду з конституційною скаргою. Це дуже важливий механізм захисту прав людини. Він дозволяє оскаржити закон, якщо людина вважає, що він суперечить Конституції та порушує її права.Є багато цікавих прикладів таких справ. Наприклад, була справа щодо положення Кримінально-виконавчого кодексу, яке забороняло особам, засудженим до довічного позбавлення волі, отримувати короткострокові виїзди навіть у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів.Один із засуджених вважав, що така норма порушує статтю 24 Конституції України про рівність громадян перед законом та низку інших конституційних гарантій. Він пройшов усі судові інстанції в Україні, однак суди відмовили йому, оскільки діяла відповідна норма закону.Після цього він звернувся до Конституційного суду України. У результаті положення статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу було визнано неконституційним. Саме так працює механізм конституційної скарги — коли закон суперечить Конституції, Конституційний суд може визнати його неконституційним..

Українська держава продовжує відновлювати історичну справедливість та вшановувати пам'ять визначних діячів минулого. На території Києво-Печерської лаври офіційно з'явився пам'ятник видатному українському гетьману, державнику та меценату Івану Мазепі.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.Увіковічення пам'яті видатного гетьманаГлава держави наголосив, що захист національної пам'яті та повага до творців української державності є невіддільною частиною сьогодення. Погруддя Івана Мазепи відтепер прикрашатиме святиню, символізуючи повернення справжньої історії у стіни монастирського комплексу."Україна завжди берегтиме свою історію. Берегтиме й захищатиме пам’ять про тих, хто творив нашу державу, відстоював її свободу та працював заради її майбутнього", — наголосив Зеленський.Історичний внесок Мазепи у розбудову лавриЗеленський зазначив, що період правління відомого гетьмана став епохою розквіту для Києво-Печерської лаври, адже саме завдяки його опіці та фінансуванню святиня набула свого величного вигляду. За часи Мазепи навколо монастиря виросли міцні оборонні мури та фортифікаційні споруди, зазнали масштабного оновлення старовинні храми, а також отримали новий поштовх для розвитку місцева друкарня та книговидавнича справа.Президент зауважив, що цей величезний внесок навіки закарбований у літописі української духовної спадщини. Відновлення пам'яті про мецената є важливим кроком для самоусвідомлення суспільства, адже нація, яка пам'ятає власне коріння, здатна захистити свою незалежність.Нагадаємо, 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до Дня Конституції України..