Суспільство

У четвер, 6 серпня, на території України прогнозують спекотну погоду. Опадів у цей літній день не очікується.Про це повідомили в "Укргідрометцентрі".За даними синоптиків, сьогодні вдень температура повітря підніметься до +35…+38°C. Вітер буде змінних напрямків зі швидкістю 3-8 м/с.На Київщині та в Києві завтра також очікується суха та спекотна погода. Температура повітря по області становитиме +35…+38°C, у столиці — +35…+37°C.Варто зауважити, що у деяких медіа та соціальних мережах раніше поширювали інформацію про те, що синоптики нібито прогнозують в Україні у серпні температуру від +42°C до -0,6°C. В "Укргідрометцентрі" прокоментували ці повідомлення та пояснили, чи варто насправді довіряти таким прогнозам. Нагадаємо, серпень 2026 року в Україні, за прогнозами синоптиків, буде теплішим за кліматичну норму. Загалом погодні умови будуть сприятливими для відпочинку, однак варто уважно стежити за щоденними прогнозами.Читайте також: Торнадо в Україні — міф чи реальність: відповідь синоптиків.

В Україні поглиблюється гідрологічна посуха. На окремих річках водність уже знизилася до 10-18% від норми, а в деяких створах показники опустилися нижче екологічно допустимого рівня, що створює загрозу для водних екосистем. Найскладніша ситуація зафіксована на Прип’яті, Стоході, Случі, Уборті, Горині та Дністрі.Про це повідомив Український гідрометеорологічний центр.За даними синоптиків, причиною нинішнього маловоддя став тривалий дефіцит опадів, який розпочався ще влітку 2025 року. Через малосніжну зиму та слабке весняне водопілля водність річок не відновилася, а від середини травня ситуація почала набувати ознак гідрологічної посухи.Найкритичніші показники зафіксовані у суббасейні Прип’яті. За першу половину липня середні витрати води становили:Прип’ять (Річиця, Люб’язь) — 12-18% норми;Стохід (Любешів) — 11%;Горинь (Оженін) — 11%;Случ (Звягель, Сарни) — 15-17%;Уборть (Рудня-Іванівська, Перга) — 10-18%.Критично низьку водність також зафіксували на Дністрі. За даними Укргідрометцентру, приплив до Дністровського водосховища у першій половині липня становив лише 18% місячної норми. Водночас 8 липня середньодобовий приплив досяг рекордно низького значення — 51 кубометр за секунду, що є найменшим показником за весь період існування водосховища з 1985 року.Крім того, маловоддя за основним критерієм спостерігається на Західному Бузі (Литовеж), Південному Бузі (Пирогівці), річці Синюха, а також у кількох створах Дністра.В Укргідрометцентрі зазначають, що на окремих річках середні витрати води вже стали нижчими за екологічно необхідні. Така ситуація зафіксована, зокрема, у верхів'ї Прип’яті, на Горині та Західному Бузі. Це може негативно впливати на природні екосистеми, оскільки погіршується якість води, зменшується вміст кисню та створюються несприятливі умови для риби й інших водних організмів.Додатково ситуацію ускладнює активне заростання русел водною рослинністю. Через це течія сповільнюється, а на окремих ділянках річок Волинської та Рівненської областей уже спостерігається майже стояча вода.Як маловоддя може вплинути на людейТривале зниження водності може мати наслідки не лише для природи, а й для господарства. Зокрема:можуть виникати труднощі з водозабором у невеликих населених пунктах, які використовують поверхневі джерела;зростають ризики для сільського господарства через дефіцит води для зрошення;погіршуються умови існування риби та інших водних організмів через нестачу кисню й підвищення температури води;збільшується концентрація забруднювальних речовин у річках, що негативно впливає на якість води.Водночас масових перебоїв із централізованим питним водопостачанням в Україні наразі не прогнозують, однак подальший розвиток ситуації залежатиме від кількості опадів у другій половині літа.За прогнозом Укргідрометцентру, якщо протягом другої половини липня та серпня не буде достатніх стокоформувальних опадів, маловоддя на багатьох річках може ще більше посилитися, а водність окремих водойм досягне критичних значень.Додамо, у басейні річки Дністер склалася критична гідрологічна ситуація. На окремих ділянках зафіксовано найнижчий рівень води за весь період спостережень.Нагадаємо, раніше під час моніторингу стану озера Кирилівське в Києві на Оболоні екологи виявили "незначні нові витоки нафтопродуктів". Раніше вони туди потрапили разом із паливною емульсією після атаки Росії в ніч на 2 липня..

У середу, 5 серпня, російські окупанти вдарили по Дніпропетровщині. Ворог атакував енергоінфраструктуру.Про це повідомила пресслужба ДТЕК. За даними компанії, через численні ворожі обстріли РФ без світла залишилися 126 тисяч родин.Відключення світла зафіксовані у Нікополі, Марганці, Покрові та сусідніх населених пунктів. На енергооб'єктах є серйозні пошкодження."Енергетики ДТЕК почали відновлення щойно це стало можливим. Однак пошкодження значні — ремонт потребуватиме часу. Робимо все можливе, щоб якнайшвидше повернути електрику в кожну домівку", — додали у компанії.Зауважимо, згідно з даними "Укренерго", у четвер, 6 серпня, графіків відключення світла в Україні не запроваджуватимуть. Проте енергетики закликали ощадливо використовувати електрику.Нагадаємо, вночі 5 серпня війська країни-агресорки масовано атакували Україну ракетами і дронами. Зокрема, вісім людей загинуло та троє отримали поранення на залізничній станції "Квітнева" поблизу Броварів, де вони очікували на поїзд.Окрім того, компанія "Епіцентр" втратила один із ключових логістичних центрів у Києві та частину виробничих потужностей на Київщині. Загинув один працівник, ще троє зазнали поранень. Четвер, 6 серпня, в Київській області оголошений Днем жалоби за жертвами російської ракетної атаки.Зауважимо, президент України Володимир Зеленський сьогодні розповів, що кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. Ідеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року. .

Через спекотну погоду у серпні навантаження на енергосистему України суттєво зросло. Пікове споживання електроенергії створює додатковий тиск на мережі, які продовжують працювати в умовах значних викликів.Таку заяву зробили в енергетичній компанії "Укренерго". Там зазначили, що енергетики працюють у посиленому режимі: відновлюють пошкоджені внаслідок російських атак енергооб'єкти та прискорюють виконання планових ремонтів. Водночас стабільній роботі енергосистеми можуть сприяти й самі споживачі, якщо відповідально користуватимуться електроенергією.В "Укренерго" рекомендують у рекордно спекотні дні обмежити використання потужних електроприладів, зокрема пральних машин і бойлерів, у період із 10:00 до 23:00. Найбільше навантаження на енергосистему припадає на вечірні години, тому з 16:00 до 23:00 електроенергію закликають використовувати особливо ощадливо.Користування кондиціонерамиТакож споживачам радять правильно користуватися кондиціонерами: не встановлювати температуру на рівні 16-17 градусів, а обирати комфортний режим 23-24 градуси та використовувати автоматичне підтримання температури.Окремо в компанії наголосили, що протягом поточного робочого тижня варто максимально економно споживати електроенергію, особливо в регіонах, де очікується найвища температура повітря, зокрема у Києві та Київській області.За словами енергетиків, перенесення активного використання електроприладів на нічний час допоможе зменшити навантаження на енергосистему. Чим більше споживачів дотримуватимуться цих рекомендацій, тим меншою буде ймовірність виникнення аварійних ситуацій та вимушених відключень електроенергії.Нагадаємо, 6 липня в Україні не прогнозується запровадження графіків відключення електроенергії. Громадяни будуть забезпечені електрикою протягом усієї доби..

У четвер та п'ятницю, 6-7 серпня, у столиці запроводять дорожні обмеження для водії та піходів. Подекуди можливі затори.Про це повідомила Київська міська державна адміністрація. Зазначається, що 6 та 7 серпня частково обмежуватимуть рух транспорту вулицею Героїв Енергетиків у Деснянському районі столиці.Там із 19:00 6 серпня і до 09:00 7 серпня фахівці ремонтуватимуть асфальтобетонне покриття на ділянці від вулиці Героїв Енергетиків, 6 до вулиці Рональда Рейгана в обох напрямках руху. Роботи проводитимуть поетапно без повного перекриття руху транспорту.Також 6 та 7 серпня частково обмежуватимуть рух пішоходів підземним переходом на Майдані Незалежності в Шевченківському районі столиці."Ремонтні роботи проводитимуть із 09:00 до 16:00 почергово та поетапно, без повного перекриття руху пішоходів. У комунальній корпорації перепрошують за тимчасові незручності та просять враховувати обмеження під час планування маршруту", — додали у КМДА.Нагадаємо, у зв'язку зі зростанням температури повітря на території столиці 4 серпня було запроваджено тимчасові обмеження для руху великогабаритного та важковагового транспорту. Задля збереження асфальтного покриття вантажівкам було заборонено пересуватися містом у спекотні години..

На фронті загинув керівник пошукового загону "Плацдарм" Олексій Юков, який понад 20 років займався пошуком, евакуацією та гідним перепохованням загиблих військових.Про це повідомила дружина військовослужбовця."Мій чоловік загинув", — заявила жінка.Також загибель Юкова підтвердив й військовослужбовець Сергій Гнезділов. За його словами, Юков отримав смертельне поранення під час ексгумації тіл на лінії зіткнення."Велика втрата для мене особисто та мого кола спілкування. Більшу частину свого життя він повертав загиблим імена, жив в Словʼянську. Його імʼя — це про Український Донбас та повагу до кожного загиблого, якого він повернув рідним", — наголосив Гнезділов.Як відомо, Олексій Юков понад 20 років займався пошуком загиблих військових. Його загін "Плацдарм" спершу досліджував місця боїв Першої та Другої світових воєн, а з 2014 року проводив пошук і евакуацію тіл полеглих військових у російсько-українській війні.Нагадаємо, раніше на фронті під час виконання бойового завдання загинув офіцер, майстер спорту України з армрестлінгу Ігор Гладкий.Також на фронті загинула українська продюсерка та кастинг-директорка Вікторія "Квітка" Боброва. Вона долучилася до лав захисників на початку повномасштабного вторгнення Росії..

У середу, 5 серпня, мер Києва Віталій Кличко прозвітував на засіданні Ради національної безпеки і оборони України про реалізацію Плану стійкості столиці. Оновлений документ передбачає комплекс заходів із відновлення критичної інфраструктури, посилення енергетичної безпеки та підготовки міста до опалювального сезону. Як повідомив міський голова столиці, у порівнянні з першою версією Плану стійкості його вартість вдалося зменшити майже вдвічі — із 67 мільярдів до 37 мільярдів гривень. Це стало можливим після оцінки реальних фінансових можливостей, визначення пріоритетів та підготовки проєктів до практичної реалізації.Із загальної суми 31 мільярдів гривень припадає на заходи та проєкти загальнодержавного значення. Київ, зі свого боку, погодився взяти на себе додаткове фінансове навантаження. Фінансування визначили за принципом 50/50 — кошти держави та міста."Вартість робіт, покладених на плечі столиці, сягає понад 17 мільярдів гривень. Додатково до міської частини плану включені проєкти, обумовлені специфікою Києва — відновлення пошкоджених енергооб’єктів, енергостійкість житла та соціального сектору. Тож для Києва сума фінансування зросла до 22 мільярдів гривень", — повідомив мер.Кличко зазначив, що для реалізації Плану стійкості місто використовує також кредитні механізми. Наразі вдалося залучити 5,2 мільярда гривень, зокрема за участі міжнародних партнерів. Загалом Київ уже акумулював понад 10 мільярдів гривень на виконання передбачених заходів.Одним із головних напрямів Плану є відновлення енергетичних об’єктів, пошкоджених унаслідок російських атак. За даними мера, наразі виконано 65% запланованих робіт. До початку опалювального сезону місто планує завершити необхідні заходи, зокрема з інженерно-технічного захисту об’єктів.Окремий напрям — посилення енергостійкості житлового фонду. На ремонт електрообладнання у будинках Київ спрямував 800 мільйонів гривень, а міські програми з енергонезалежності вже охопили понад дві тисячі будинків. На ці заходи передбачено майже 500 мільйонів гривень.Також столиця нарощує резервні потужності. У місті збільшують парк мобільних котелень і генераторів, розширюють мережу пунктів обігріву та готують плани допомоги маломобільним мешканцям у разі кризових ситуацій.За словами Кличка, важливою складовою Плану стійкості є зміцнення опорних медичних і соціальних закладів, які мають працювати навіть у складних умовах.У сфері когенерації Київ планує до кінця року створити потужності на 200 МВт. Наразі близько 57,6 МВт уже передають електроенергію в загальну мережу. Для резервного живлення системи водопостачання місто також реалізує власні проєкти — із запланованих 40 МВт уже створено 16,7 МВт потужності.Найскладнішим напрямом Плану стійкості залишається створення резервної системи теплопостачання. У масштабах Києва йдеться про заміщення потужностей ТЕЦ на рівні 2,1 ГВт. Місто вже законтрактувало обладнання та розпочало роботи на об’єктах загальною потужністю понад 1000 МВт, ще над об’єктами потужністю 564 МВт працює Агентство відновлення.Нагадаємо, 5 серпня президент України Володимир Зеленський провів засідання Ради національної безпеки і оборони. Зустріч присвячена виконанню планів стійкості в областях і громадах..

У четвер, 6 липня, в Україні не прогнозується запровадження графіків відключення електроенергії. Громадяни будуть забезпечені електрикою протягом усієї доби.Про це повідомила пресслужба "Укренерго"."6 серпня застосування заходів обмеження споживання не планується", — запевнили енергетики.Водночас у компанії закликали українців перенести користування потужними електроприладами на день — з 10:00 до 23:00."Будь ласка, споживайте електроенергію ощадливо", — йдеться в повідомленні.Чи вимикатимуть світло вліткуЯк повідомляв голова НЕК "Укренерго" Віталій Зайченко, графіки відключення світла запровадять у разі збереження високих температур протягом щонайменше тижня та одночасного відновлення масштабних російських ударів по енергосистемі. Обмеження можуть сягати до п'яти годин.Водночас посадовець наголосив, що за відсутності нових масованих обстрілів Україна має високі шанси пройти літній період без суттєвих обмежень для споживачів."Цього літа ситуація значно легша, ніж влітку 2025 року, бо є більше розподіленої генерації, нові електростанції будуються із другим рівнем захисту, більша захищеність підстанцій як "Укренерго" так і операторів систем розподілу (обленерго — ред.), тому графіки звичайно можливі, але вони будуть не такі тяжкі, як взимку", — зазначив Зайченко.Раніше в уряді зазначали, що 2026 року понад 880 мільйонів гривень грантових коштів спрямують на впровадження сучасних систем STATCOM і їхній фізичний захист. Це має посилити стійкість української енергосистеми після російських атак.Нагадаємо, що ЄС планує майже втричі збільшити потужності зі зберігання енергії до 2030 року. Це має допомогти ефективніше використовувати електроенергію, вироблену зі сонця та вітру, зменшити залежність від викопного палива та стабілізувати ціни на електроенергію..

"Укрзалізниця" закликала громадян не нехтувати власною безпекою і уникати перебування на вокзалах чи поблизу колій під час повітряної тривоги.Відповідну заяву оприлюднила пресслужба компанії у Telegram. Наголошується, що під час масованих ворожих атак перебування на залізничних об'єктах є небезпечним."Ми наполягаємо, що важливо переміститись до укриттів, де вони є у безпосередній близькості, або принаймні відійти на безпечну відстань від об'єкта залізничної інфраструктури та уникати скупчень людей на відкритій місцевості", — йдеться у повідомленні.В УЗ зазначили, що аід час масованих атак рух у регіонах, які можуть стати ціллю, оперативно спиняється з міркувань безпеки."Хай там як, життя точно вартує більше, аніж можливість пропустити електричку. Бережіть себе. Продовжуємо рух обачно", — додали у компанії.Нагадаємо, вночі 5 серпня війська країни-агресорки масовано атакували Україну ракетами і дронами. Зокрема, вісім людей загинуло та троє отримали поранення на залізничній станції "Квітнева" поблизу Броварів, де вони очікували на поїзд.Окрім того, компанія "Епіцентр" втратила один із ключових логістичних центрів у Києві та частину виробничих потужностей на Київщині. Загинув один працівник, ще троє зазнали поранень. Четвер, 6 серпня, в Київській області оголошений Днем жалоби за жертвами російської ракетної атаки.Зауважимо, президент України Володимир Зеленський сьогодні розповів, що кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. Ідеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року. .

Україну чекає ще один день сильної спеки. У четвер, 6 серпня, температура повітря місцями підніметься до +39°C. Як повідомила народний синоптик Наталія Діденко, це буде останній день тотального спекотного періоду, після якого почне надходити прохолодніше повітря, а в окремих регіонах пройдуть дощі з грозами.За попереднім прогнозом, у четвер в Україні збережеться аномальна спека. Найвищі температури очікуються у багатьох областях — стовпчики термометрів покажуть +35…+39°C. У Києві буде +37…+39°C, без істотних опадів протягом більшої частини дня.Водночас уже наприкінці доби 6 серпня ситуація почне змінюватися. На Заході, Півночі України та у Вінницькій області можливі локальні дощі, які принесуть перше послаблення спеки.Послаблення спекиІз 7 серпня температура почне поступово знижуватися у західних областях — там очікується близько +24…+29°C. Водночас решті території країни ще доведеться пережити спекотний день із температурою +30…+39°C, але тенденція до похолодання вже стане помітною.У суботу, 8 серпня, спека послабшає у більшості областей України, а 9 серпня прохолодніше повітря пошириться навіть на південні регіони.Нагадаємо, серпень 2026 року в Україні, за прогнозами синоптиків, буде теплішим за кліматичну норму. Загалом погодні умови будуть сприятливими для відпочинку, однак варто уважно стежити за щоденними прогнозами.Читайте також: Торнадо в Україні — міф чи реальність: відповідь синоптиків.

Унаслідок російських атак на об’єкти енергетичної інфраструктури на ранок середи, 5 серпня, зафіксовано нові знеструмлення у восьми областях. Енергетики проводять ремонтні роботи там, де дозволяє безпекова ситуація.Про це повідомила пресслужба "Укренерго". Там уточнили, що російськи обстріли спричинили вимкнення світла в Сумській, Харківській, Київській, Чернігівській, Донецькій і Миколаївській областях.Окрім того, споживання електроенергії зросло. Сьогодні, 5 серпня, станом на 09:30 воно було на 2% вищим, ніж в цей же час попереднього дня — у вівторок."Причина — встановлення спекотної погоди на всій території України, що зумовлює активне використання кондиціонерів споживачами", — пояснили енергетики.Учора, 4 серпня, добовий максимум споживання фіксували ввечері. Він був на 5,1% вищим, ніж максимум попереднього робочого дня — у понеділок, 3 серпня."Враховуючи погодні умови, просимо максимально ощадливо споживати електроенергію в тих регіонах, де прогнозується найбільша спека, — зокрема, в Києві та Київській області. Будь ласка, обмежте користування потужними електроприладами протягом всього дня — з 7:00 до 23:00", — наголосили в "Укренерго".Також через несприятливі погодні умови (гроза, пориви вітру) на ранок повністю або частково залишалися знеструмленими понад 70 населених пунктів у Київській, Чернігівській та Житомирській областях."У кожному з регіонів ремонтні бригади обленерго вже здійснюють відновлення пошкоджених ліній", — ідеться в повідомленні енергетиків.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що громадам Миколаївської області передали вагому партію спеціального енергетичного обладнання для підготовки критичної інфраструктури до майбутнього опалювального сезону. Технічне підсилення південного регіону стало можливим завдяки грантовій підтримці від уряду Японії..

У середу, 5 серпня, низка приміських потягів до та з Києва курсуватиме з тимчасовими змінами у графіках і маршрутах. Зокрема, можливі затримки в межах 1-2,5 години.Про це повідомила пресслужба "Укрзалізниці". Зокрема, йдеться про такі поїзди:№6903 Ніжин — Київ-Пасажирський (дві години);№893 Конотоп — Київ (дві години);№6911 Ніжин — Київ-Пасажирський (1,5 години);№6902 Київ-Волинський — Ніжин (2,5 години);№6906 Київ — Ніжин (одна година)."Крім того, деякі поїзди сполученням Ніжин — Київ прямуватимуть маршрутом Бровари — Київ. Або тимчасово їх виведуть із графіка", — додали залізничники.Тимчасові зміни діятимуть також на Коростенському напрямку. Зокрема, сьогодні рейс №6610 Коростень — Борщагівка не матиме змоги здійснити рух.До того ж поїзд №6604 Тетерів — Святошин вирушив із затримкою одна година сім хвилин."Дякуємо за розуміння та просимо уважно слухати оголошення на станціях і вокзалах", — зазначили в "Укрзалізниці".На Дніпропетровщині через безпекові протоколи курсують із затримками такі рейси:№6010 П'ятихатки — Дніпро-Головний + одна година 10 хвилин;№6501 П'ятихатки — Кривий Ріг-Головний + дві години п’ять хвилин;№6005 Дніпро-Головний — П'ятихатки + одна година 25 хвилин."Просимо бути обачними та чітко виконувати вказівки залізничників під час можливих безпекових зупинок", — зауважили залізничники.Також плюсує з початкової позначки на одну годину 10 хвилин регіональний поїзд №862 Дніпро-Головний — Запоріжжя-1.Окрім того, для пересадки в Гребінці зачекаємо пасажирів поїзда №6241 Прилуки — Гребінка. Відповідно, з орієнтовною затримкою 20 хвилин рушать:№6364 Гребінка — Ромодан;№6807 Гребінка — Київ-Пасажирський.Нагадаємо, 31 липня стало відомо, що акціонерне товариство "Укрзалізниця" додало чотири регіональні поїзди на маршрут "Київ — Коростень" і в зворотному напрямку. Таким чином планують забезпечити зупинки на всіх станціях із найбільшим пасажиропотоком..

У середу, 5 серпня, в Україні збережеться суха та спекотна погода. Синоптичну ситуацію визначатиме антициклон, який утримуватиме над територією країни сухе й розпечене повітря.Про це повідомили в "Укргідрометцентрі".За даними синоптиків, сьогодні вдень у більшості областей температура повітря підніметься до +35…+38°C. Водночас на Сході та північному Сході країни буде +30…+34°C. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.Погода на Київщині та в КиєвіУ столиці та Київській області 5 серпня також прогнозують суху жарку погоду. Температура повітря вдень на Київщині становитиме +35…+38°C, у Києві — близько +35°C. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.Нагадаємо, серпень 2026 року в Україні, за прогнозами синоптиків, буде теплішим за кліматичну норму. Загалом погодні умови будуть сприятливими для відпочинку, однак варто уважно стежити за щоденними прогнозами.Читайте також: Торнадо в Україні — міф чи реальність: відповідь синоптиків.

Іноземці з 51 країни потрапили в полон в Україні, воюючи у складі армії російських окупантів. Саме тому важливо чесно та відкрито говорити зі світом про те, що участь у війні на боці Росії має реальні правові наслідки.Про це розповів уповноважений Верховної Ради України Дмитро Лубінець під час виступу на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України під гаслом "Відновлення миру та лідерство України"."У кожного дипломатичного рішення є людський вимір. Це діти, цивільні та військовополонені, які чекають на повернення", — наголосив він.Омбудсмен також торкнувся теми повернення українських дітей, заявивши, що вже підтверджено 20 610 випадків депортації та примусового переміщення.Він додав, що в межах Bring Kids Back UA вдалося повернути 2 425 дітей, із яких 465 — за сприяння Офісу омбудсмена, та закликав українських послів допомагати організовувати візити міжнародних делегацій до Центрів захисту прав дитини, аби побачити наслідки російських злочинів на власні очі — це набагато сильніше, ніж прочитати про них у звіті.До того ж тисячі українців досі залишаються в російській неволі. Тож необхідно зробити все, щоби їх повернути, а кожен злочин Росії був належно задокументований і не залишився без покарання.Уповноважений парламенту також зауважив, що понад 8,4 мільйона наших громадян перебувають за межами України. Варто зробити так, щоби кожен із них знав: Україна про нього пам’ятає та готова захищати його права."Емоції важливі. Саме вони свого часу допомогли світу почути Україну. Але зараз цього вже недостатньо. Світ очікує фактів, доказів і сильних юридичних аргументів. Саме тому маємо працювати разом — Офіс омбудсмена, дипломати, міжнародні партнери. Ми маємо одну мету: повернути наших людей та зробити все, щоби Росія відповіла за свої злочини. Це і є шлях до справедливого миру", — підсумував Дмитро Лубінець.Нагадаємо, раніше омбудсмен заявляв, що в Україні чинний механізм обстеження та підтвердження фактів знищення житла на територіях активних бойових дій працює зі значними затримками. Через недосконалість бюрократичних процедур сотні українців місяцями не можуть отримати передбачені державою компенсації..

Міністерство охорони здоров’я України затвердило критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги. Вони уніфікують підходи до планової й екстреної госпіталізації, продовження стаціонарного лікування, переведення та безпечної виписки дорослих пацієнтів.Про це повідомила пресслужба охорони здоров’я України (МОЗ)."Критерії госпіталізації існували й раніше — у клінічних протоколах, галузевих стандартах і локальних документах медичних закладів. Однак вони не були об’єднані в єдину систему", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали, що через це рішення могли залежати від практики конкретного закладу, що іноді призводило як до відмов у госпіталізації пацієнтам, які її потребували, так і до необґрунтованого перебування у стаціонарі людей, які могли безпечно лікуватися амбулаторно.Критерії розроблені на основі чинних настанов провідних міжнародних професійних товариств за кожним клінічним напрямом, зокрема, рекомендацій Європейського товариства кардіологів Surviving Sepsis Campaign, KDIGO, ILAE й інших професійних організацій.Методологія оцінювання обґрунтованості госпіталізації враховує міжнародний інструментарій Appropriateness Evaluation Protocol, адаптовані підходи якого протягом десятиліть використовуються в системах охорони здоров’я багатьох країн світу.У МОЗ наголосили, що під час застосування критеріїв остаточне рішення про госпіталізацію залишається за лікарем."Формальна відповідність або невідповідність окремому критерію сама собою не означає автоматичної госпіталізації чи відмови в ній. Остаточне рішення ухвалює лікар з урахуванням усієї клінічної картини", — акцентували в міністерстві.Згідно з критеріями, підставами для стаціонарного лікування можуть бути потреба в цілодобовому медичному спостереженні, необхідність безперервного моніторингу життєвих функцій, проведення інвазивних або високоризикових втручань, лікування, яке неможливо безпечно забезпечити амбулаторно, відсутність доступної та безпечної амбулаторної альтернативи та критичні показники дихання, кровообігу, свідомості або результатів лабораторних досліджень.Крім того, окремі критерії визначені для кардіологічних, неврологічних, інфекційних, хірургічних, гастроентерологічних, урологічних, акушерських, педіатричних та інших станів.У разі, якщо остаточне рішення неможливо ухвалити одразу, критерії передбачають режим медичного спостереження тривалістю до 24 годин, під час якого лікарі проводять необхідну діагностику, оцінюють стан пацієнта в динаміці та визначають подальший маршрут: госпіталізацію, переведення до профільного відділення або продовження лікування амбулаторно."Лікар може обґрунтовано відступити від формальних критеріїв, якщо для цього є клінічні підстави або значущі соціальні ризики, що впливають на безпеку пацієнта", — наголосили в МОЗ.Водночас, критерії системно врегульовують госпіталізацію за соціальними показаннями, коли амбулаторне лікування може бути небезпечним або практично неможливим через відсутність безпечного житла, тепла, води, електроенергії чи зв’язку, ризик насильства, нездатність людини до самообслуговування та відсутність належного догляду, неможливість безпечно контролювати лікування інсуліном, киснем, антикоагулянтами чи парентеральними лікарськими засобами, відсутність доступу до необхідного обладнання або медичних послуг удома, а також неможливість пройти повторний огляд через відсутність транспорту або зв’язку та відсутність своєчасного доступу до первинної медичної чи соціальної допомоги.Нагадаємо, у ВООЗ заявили нещодавно, що в країнах Європи використання штучного інтелекту в охороні здоров'я стрімко зростає, однак більшість держав досі не мають належних правил його застосування..