Суспільство

Пасажирський флот "Укрзалізниці" поповнився одразу трьома новими дитячими вагонами з унікальним казковим дизайном та підвищеним рівнем безпеки. Залізничники суттєво розширили географію рейсів для батьків із малечею, охопивши як українські міста, так і закордонні маршрути.Про це повідомляє пресслужба компанії.У відомстві зазначили, що нові вагони були створені в межах довготривалого та плідного партнерства "Укрзалізниці" та платіжної системи Visa. Вони доповнили аналогічні три вагони, які залізничники презентували та ввели в експлуатацію навесні цього року.Комфорт, інтерактив і безпека до дрібницьГоловна концепція цих просторів полягає в тому, що вони розроблені спеціально під потреби пасажирів із дітьми та не мають аналогів у світі. Інтер'єр стилізований під казковий ліс, а його персонажі в ігровій формі допомагають малечі освоїти базові навички фінансової грамотності. Під час поїздки діти можуть слухати традиційну вечірню аудіоказку та користуватися тематичною постільною білизною. Безпека та зручність у вагонах реалізовані через низку спеціальних рішень:встановлені адаптовані дитячі поручні та м'які обмежувачі на верхніх полицях;облаштовані безпечні манежі, призначені як для ігор, так і для сну;вбиральні оснастили сповивальними столиками, зручними сходинками та дитячими сидіннями;у провідника є безпечний підігрівач для дитячого харчування, а пасажирам пропонують спеціальне дитяче меню.. Загалом парк компанії тепер налічує вже 16 дитячих вагонів. Вони курсують на найбільш популярних напрямках, сполучаючи Харків, Київ, Дніпро, Одесу, Львів, Івано-Франківськ, Ужгород, а також карпатські курорти від Яремча до Рахова та Трускавця. Крім того, такі вагони доступні на міжнародних маршрутах до польського Холма та молдовського Кишинева.Правила проїзду та вартість квитківОрганізатори проєкту наголошують, що вартість проїзного документа для дорослого пасажира у такому вагоні повністю відповідає ціні квитка в інших вагонах аналогічного класу. Пасажири віком до 13 років включно мають право на подорож за спеціальним дитячим квитком зі знижкою, тоді як немовлята їдуть безплатно. Умови безкоштовного проїзду дітей без надання окремого місця мають свої відмінності залежно від обраного залізничного напрямку:по Україні — для малечі до п'яти років включно;до або з Молдови — для дітей до чотирьох років включно;до або з Польщі — для малюків до трьох років включно.Нагадаємо, "Укрзалізниця" продовжує масштабне оновлення пасажирських поїздів шляхом новітніх вагонів вітчизняного виробництва. Сучасний рухомий склад із підвищеним рівнем комфорту вже курсує між Києвом, Ужгородом та Дніпром..

Праці римського історика Тацита та юдейського історика Йосипа Флавія вважають одними з найважливіших нехристиянських джерел, у яких згадується Ісус. Обидва автори жили у першому столітті та писали через кілька десятиліть після подій, описаних у Новому Завіті.Про це пише Daily Mail із посиланням на огляд давніх римських і юдейських джерел. Більшість сучасних істориків не заперечує існування Ісуса як реальної історичної особи. Наукові дискусії переважно стосуються подробиць його життя, вчення та того, які епізоди з пізніших текстів можна вважати історично вірогідними.Що написав ТацитРимський сенатор та історик Тацит згадав ранніх християн у своїх "Анналах", створених приблизно 116 року.Аннали — це історичні хроніки, у яких найважливіші події записувалися в хронологічному порядку, рік за роком.Описуючи переслідування християн після Великої пожежі в Римі 64 року, він зазначив, що назва руху походила від Христа. За словами Тацита, його стратили за правління імператора Тиберія за рішенням Понтія Пилата.Цей уривок привертає особливу увагу істориків, оскільки Тацит не був християнином і ставився до нового релігійного руху вороже. Він називав християнство небезпечним марновірством, тому його текст не мав на меті захищати чи поширювати християнське вчення.Водночас Тацит підтверджує, що на початку другого століття римляни пов’язували виникнення християнства з реальною людиною, страченою в Юдеї за часів Понтія Пилата.Згадка Йосипа ФлавіяІншим важливим джерелом є "Юдейські старожитності" Йосипа Флавія, написані приблизно 93-94 року. В одному з уривків історик розповідає про страту Якова і називає його "братом Ісуса, званого Христом". Ісуса згадано побіжно — лише для уточнення, про якого саме Якова йдеться.Саме випадковий характер цієї згадки дослідники вважають одним з аргументів на користь її автентичності. Переважна більшість фахівців визнає, що цей фрагмент належить самому Йосипу Флавію, а не був доданий пізнішими християнськими переписувачами.В його праці є й довший уривок про Ісуса як мудрого вчителя, який зібрав навколо себе послідовників і був засуджений Пилатом. Цей фрагмент залишається предметом суперечок: чимало вчених вважають, що його основа є автентичною, але окремі фрази могли додати або змінити пізніші переписувачі.Що насправді підтверджують джерелаРазом тексти Тацита та Йосипа Флавія свідчать, що Ісус був відомою історичною постаттю, мав послідовників і був пов’язаний із зародженням християнського руху. Тацит також прямо пов’язує його страту з римською владою та Понтієм Пилатом. Джерела показують, що вже за кілька десятиліть після ймовірної смерті Ісуса його послідовники діяли не лише в Юдеї, а й у Римі.Водночас ці тексти не є доказом усіх подій, описаних у Євангеліях. Історичні джерела можуть допомогти встановити існування людини, її страту та появу руху послідовників, але не здатні підтвердити або спростувати богословські твердження про чудеса, воскресіння чи божественну природу Ісуса.Тому дослідники розрізняють історичного Ісуса, якого вивчають за стародавніми джерелами, та Христа віри, що належить до сфери релігійного переконання.Нагадаємо, нещодавно в Лондоні відкрилася виставка рідко представлених картин британського прем’єр-міністра воєнного часу Вінстона Черчилля. Експозиція в Колекції Воллеса зібрала понад 50 полотен, багато з яких публіка бачить уперше за десятиліття.Читайте також: Скільки поколінь людей змінилося від появи Homo sapiens: відповідь вчених.

У столиці України 28 червня ухвалили рішення про припинення дії особливих умов для переміщення вантажівок дорогами міста. Правоохоронці офіційно скасували тимчасові заборони, пов'язані зі спекотною погодою та захистом дорожнього покриття.Про це повідомляє патрульна поліція Києва.Повернення до нормального режиму рухуЯк зазначили у поліції, спеціальні заходи, які раніше запровадили задля збереження асфальтного покриття під час високої температури повітря, повністю виконали своє завдання. Наразі обмеження по тепловому режиму у місті Києві зняті. Водії великовагових транспортних засобів можуть безперешкодно планувати свої маршрути через столицю у звичному форматі.Правоохоронці водночас нагадують усім учасникам дорожнього руху про важливість дотримання безпекових норм на дорогах. Водіям великогабаритного транспорту рекомендують стежити за технічним станом машин та уникати перевантажень, аби не створювати небезпечних ситуацій під час тривалих поїздок.Варто зазначити, що 27 червня у столиці запровадили обмеження руху вантажного транспорту. Причина — сильна спека.Нагадаємо, раніше столична влада попередила водіїв про найближчі зміни в організації дорожнього руху, які почнуть діяти вже з 29 червня. Через проведення запланованих робіт на деяких ділянках доріг у Дніпровському та Деснянському районах буде запроваджено часткові обмеження для проїзду автомобілів..

Енергетична ситуація в країні залишається стабільною, тому у понеділок, 29 червня, українцям не планують вимикати електроенергію. В "Укренерго" офіційно заявили про скасування графіків, але закликали громадян змістити використання енергомісткої техніки.Про це йдеться у повідомленні компанії. Згідно з даними енергетиків, ситуація в українській генерації залишається повністю контрольованою.Ситуація з електропостачанням на 29 червняЯк зазначають фахівці, енергосистема країни наразі працює у збалансованому режимі, завдяки чому завтра, у понеділок, застосування будь-яких заходів обмеження споживання не планується. Протягом усієї доби українці будуть із безперебійним світлом, оскільки дефіциту потужності в мережі не прогнозують.Рекомендації для споживачів щодо ощадливостіПопри відсутність відключень, фахівці закликають громадян допомогти енергосистемі тримати баланс та розумно підходити до використання електрики. Для цього енергетики радять дотримуватися двох простих правил:користування потужними електроприладами варто перенести на денний час — з 10:00 до 16:00, коли в системі спостерігається найбільша активність сонячних електростанцій;споживати електроенергію ощадливо у вечірні години — з 18:00 до 22:00, оскільки саме на цей період припадає традиційний добовий пік навантаження.В "Укренерго" запевнили, що дотримання цих рекомендацій дозволить уникнути перевантаження обладнання та зберегти стабільну роботу мережі й надалі.Нагадаємо, у Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Раніше повідомлялось, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запускає конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни..

Столична влада попередила водіїв про найближчі зміни в організації дорожнього руху, які почнуть діяти вже з 29 червня. Через проведення запланованих робіт на деяких ділянках доріг у Дніпровському та Деснянському районах буде запроваджено часткові обмеження для проїзду автомобілів.Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація у своєму Telegram-каналі.Де та на скільки обмежать проїзд транспортуЗа даними КМДА, зміни в трафіку торкнуться лівобережної частини столиці та діятимуть у різні часові проміжки. Згідно зі схемою дорожніх робіт, транспортні обмеження введуть за такими адресами:із 29 червня до 1 липня — вулицею Юності у Дніпровському районі;із 29 червня до 1 серпня — проспектом Романа Шухевича в Деснянському районі.Київська влада закликає автомобілістів враховувати цю інформацію під час планування своїх маршрутів, щоб уникнути заторів, та з розумінням поставитися до тимчасових незручностей.Нагадаємо, 27 червня у столиці запровадили обмеження руху вантажного транспорту. Причина — сильна спека..

Конституція України, яка 28 червня відзначає 30-річчя з дня ухвалення, залишається фундаментом державності навіть в умовах повномасштабної війни. Саме Основний Закон визначає межі влади, гарантує права і свободи громадян, а також встановлює правила функціонування держави під час воєнного стану.Чи справді Україна майже п'ять років жила без власної Конституції? Чому її ухвалення стало результатом складних політичних компромісів? Чи доведеться змінювати Основний Закон після вступу до Європейського Союзу? Які права можуть бути обмежені під час воєнного стану та чи можливі сьогодні вибори й мирні зібрання?Про це в інтерв'ю TrueUA розповіла завідувач кафедри конституційного права Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент Катерина Сьох.Чому Конституція є фундаментом держави— Виповнюється 30 років від дня ухвалення Конституції України. Наскільки важливою є Конституція для будь-якої країни?— Конституція для держави є надважливим документом. Вона встановлює засади публічного управління в державі, закріплює діяльність органів державної влади, права і свободи людини, а також механізм їхнього захисту. Крім того, Конституція встановлює межі повноважень органів державної влади. І взагалі без Конституції не може існувати правова держава.Адже саме від Конституції походить прийняття інших нормативно-правових актів. Якщо не буде Конституції, ми не матимемо того фундаменту, на основі якого формується правова система держави. Не буде єдиного документа, який чітко встановлюватиме порядок управління і визначатиме, що саме має бути так, а не інакше.Простіше кажучи, Конституція України — це суспільний договір між народом і державою, де чітко визначено, що влада не є безмежною, а людина є найвищою соціальною цінністю. І тільки на цих принципах — що вся влада належить народу, а людина є найвищою цінністю — може існувати правова держава. Тому Конституція — це надважливий документ.Як Україна жила без Конституції після проголошення незалежності— Як Україна майже п'ять років прожила без Основного Закону? Чи були у світі ще такі приклади, коли після проголошення незалежності країни до ухвалення основного закону проходило багато років?— Так, після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року ми дійсно жили за Конституцією УРСР 1978 року. І проіснували в такому форматі до 1995 року.Проте ще в 1990 році була прийнята Декларація про державний суверенітет України. Вона встановила чіткий механізм публічного управління державою. Було визначено, як мають працювати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також засади державного управління.На основі Конституції УРСР та цієї Декларації ми проіснували до 1995 року. У 1995 році був укладений Конституційний договір між президентом та Верховною Радою, де сторони домовилися про те, як управлятиметься держава та як розподілятимуться повноваження між президентом і Верховною Радою. Були чітко визначені процеси державного управління, де вже йшлося про суверенну Україну та про те, як вона функціонуватиме до ухвалення нової Конституції у 1996 році.Тобто з 1991 по 1996 рік ми жили за Конституцією УРСР, але водночас діяли установчі документи — Декларація про державний суверенітет України та Конституційний договір між органами державної влади. Уже після цього, у 1996 році, була прийнята Конституція України.Чи був це унікальний випадок? Ні. У світі також були подібні приклади. Наприклад, Косово або Чехія та Словаччина після розпаду Чехословаччини. Вони також певний час жили за документами тимчасового характеру, які містили установчі норми. Можливо, цей перехідний період був не таким тривалим, як в Україні, але він також існував.Як Україна жила без Конституції після проголошення незалежності— Чому так довго не могли ухвалити Конституцію України? На які поступки довелося піти різним партіям і фракціям? Які найбільші суперечності існували між ними?— Це був довготривалий процес із цілком об'єктивних причин. Насамперед причиною став політичний конфлікт. З одного боку була Комуністична партія, з іншого — Народний рух України. Вони мали різні погляди на державне управління. Коли почалася розробка тексту Конституції, стало зрозуміло, що політичні сили по-різному бачать модель управління державою.Одним із найспірніших питань була форма державного правління. У світі існують різні форми правління — парламентська, президентська, змішана. І постало питання: якою має бути Україна? Яке місце в цій системі має займати президент? Яким має бути місце парламенту? Якими мають бути їхні взаємні стримування і противаги? Саме це стало одним із головних конфліктів.Наступним питанням була державна символіка. Одні вважали, що прапор не повинен бути синьо-жовтим, інші пропонували залишити стару символіку або не поспішати із запровадженням нової. У результаті зупинилися на нашому синьо-жовтому прапорі.Ще одним дуже спірним питанням була державна мова. Як і сьогодні, мовне питання тоді також викликало серйозні дискусії. Якщо відкрити статтю 10 Конституції, можна побачити, що українська мова визначена державною. Водночас там згадується про мови національних меншин і окремо виділено російську мову. Саме навколо цього й точилися дискусії між політичними силами. Одні наполягали, що українська має бути єдиною державною мовою, інші хотіли надати російській особливий статус на державному рівні. У підсумку було знайдено компроміс, який ми сьогодні бачимо у статті 10 Конституції.Ще одним складним питанням був статус Криму. Одні політичні сили вважали, що Крим не повинен мати автономного статусу, інші наполягали на створенні Автономної Республіки Крим. Компроміс полягав у тому, що Автономна Республіка Крим отримала автономний статус, а місто Севастополь — спеціальний статус.Усі ці компроміси були дуже складними. Саме тому переговори тривали довго, виникали конфлікти, засідання переносилися, сторони шукали домовленості. До цього додалися дострокові вибори 1994 року та політичні процеси середини 90-х років.У результаті, після укладення Конституційного договору між президентом Леонідом Кучмою та Верховною Радою, стало зрозуміло, що далі відкладати ухвалення Конституції вже неможливо. І саме в ніч з 27 на 28 червня 1996 року була прийнята Конституція України.Це був дуже тривалий процес, але я особисто пишаюся нашою Конституцією, тому що в ній закладені найважливіші засади державного управління. І найголовніше — людина визначена найвищою соціальною цінністю в державі. Права людини, які гарантує Конституція, мають один із найширших переліків, який тільки може бути.— На приклади конституцій яких країн спиралися автори під час розробки проєкту Конституції України?— Коли Україна стала незалежною, вже тоді було визначено пріоритетний напрям розвитку нашої держави — європейська інтеграція. Ми визначили курс на Європу. Тому Конституції, які аналізували наші політики, були насамперед конституціями європейських держав.Звісно, щодо тих питань, які були спірними, ми брали за основу окремі положення конституцій інших країн, якщо вони давали відповіді на ті виклики, які постали перед українськими політиками.Наприклад, Конституція Франції стала одним із орієнтирів під час визначення форми державного правління, адже у Франції діє змішана форма правління. На той момент вона справді допомогла нам сформувати власну модель. Сьогодні Україна є парламентсько-президентською республікою. До речі, у 1996 році, коли ухвалювалася Конституція, Україна була президентсько-парламентською республікою. Саме тому окремі положення Конституції Франції стали основою для формування цієї моделі.Щодо Конституції Німеччини, то в ній дуже ґрунтовно прописані права людини. Саме тому ми також брали її за основу, як і Конституцію США, під час формування другого розділу Конституції України, присвяченого правам і свободам людини.Також використовували положення Конституцій Італії та Іспанії. Тобто перелік таких держав досить великий. Ми брали окремі підходи й принципи, які допомогли сформувати українську Конституцію.Проте хочу наголосити: Конституція України є унікальною. Ми не повторюємо жодну іншу країну. У нас немає дослівного запозичення чи переписування норм. Наша Конституція увібрала історичні цінності українського народу та визначила власний напрям розвитку держави. Це документ, побудований саме на цінностях нашого суспільства.— Найголовніше: чим Конституція незалежної України відрізняється від Конституції УРСР?— Передусім тим, що в Конституції УРСР людина не визнавалася найвищою соціальною цінністю. Це була, радше, авторитарна Конституція, ніж демократична. Основним об'єктом її регулювання була держава. Основний акцент робився на державній власності, а не на праві власності людини, як це закріплено сьогодні.Нинішня Конституція гарантує кожному право власності. Вона визначає різні її форми — державну, комунальну та приватну.Також Конституція УРСР не приділяла належної уваги цінностям народу. Не було такого рівня народовладдя і демократії, який ми маємо сьогодні. Вона була максимально зосереджена на державі та державному регулюванні, а не на людині. Так, вона також визначала систему державного управління та порядок діяльності органів влади. Проте людина не була в центрі цієї системи.Саме тому найбільшою відмінністю є стаття 3 Конституції України, якою ми справді можемо пишатися. Вона визначає, що людина, її життя і гідність є найвищою соціальною цінністю.Тобто все, що відбувається в державі, має бути насамперед спрямоване на людину, а вже потім — на систему державного управління.Чи доведеться змінювати Конституцію після війни та вступу до ЄС— Які статті Конституції, на вашу думку, сьогодні варто було б модернізувати, доповнити або, можливо, змінити?— Сьогодні Конституція переживає один із найскладніших періодів свого існування. Водночас саме її стабільність значною мірою допомагає державі функціонувати під час воєнного стану.Положення Конституції чітко передбачають, наприклад, можливість обмеження окремих прав людини. Коли ухвалювали Конституцію, ніхто не міг передбачити, що Україна зіткнеться з повномасштабною війною. Проте стаття 64 Конституції чітко визначає можливість обмеження окремих прав під час воєнного або надзвичайного стану. І саме це сьогодні також допомагає державі діяти в межах Конституції.Крім того, Конституція визначає порядок діяльності президента, органів державної влади, військових адміністрацій та інших інституцій в умовах воєнного стану.Чи потрібно її модернізувати? На сьогодні Конституція є надзвичайно важливим документом. Можливо, зараз вона й не потребує кардинальних змін, але ми живемо в сучасному світі, який постійно ставить перед Україною нові виклики. Тому повністю уникнути внесення змін до Конституції в майбутньому навряд чи вдасться.Після завершення війни Україні потрібно буде переосмислити власний шлях розвитку. Саме від цього залежатиме, які процеси відбуватимуться в державі та які зміни можуть бути внесені до Конституції.Не варто також забувати, що Україна перебуває на шляху до членства в Європейському Союзі. А європейське право передбачає необхідність приведення національного законодавства у відповідність до права ЄС. Саме тому Конституцію також доведеться певною мірою адаптувати.Принцип верховенства права Європейського Союзу передбачає, що законодавство держав-членів має відповідати європейським стандартам. Конституція України не стане винятком. Разом із тим будь-які зміни повинні здійснюватися виключно з дотриманням принципу верховенства права. Сьогодні триває реформування судової влади, інших органів державної влади. І саме результати цих реформ також можуть стати підставою для внесення окремих змін до Конституції. Крім воєнних викликів, важливим фактором залишається європейська інтеграція.Тому напрямів для вдосконалення Конституції справді багато. Однак усе залежатиме від того, коли і за яких умов завершиться війна, а також від темпів євроінтеграції.— Чи справді вступ України до Європейського Союзу вимагатиме змін до Конституції?— Ніхто не переписуватиме Конституцію повністю. Але якщо звернути увагу на зміни, які вже відбулися у 2014, 2015 та 2019 роках, то можна побачити, що євроінтеграційні процеси вже вплинули на її зміст.Наприклад, із Конституції зник окремий розділ, присвячений прокуратурі, який був інтегрований до розділу про правосуддя. Це пов'язано із судовою реформою, яка є однією з вимог європейської інтеграції та спрямована на забезпечення принципу верховенства права. Не хочу зараз детально зупинятися на всіх цих процесах, адже про них можна говорити дуже довго. Але факт залишається фактом — певні зміни до Конституції вже були внесені.Чи будуть вони надалі? Я думаю, що так. Україна вже розпочала переговорний процес щодо вступу до Європейського Союзу. Один із перших переговорних кластерів стосується саме верховенства права, судової системи, реформування державних інституцій та захисту прав людини.Водночас я не думаю, що майбутні зміни будуть кардинальними. Права людини в нашій Конституції вже максимально відповідають європейським стандартам, принцип верховенства права також закріплений.Можливо, певні зміни стосуватимуться судової влади або місцевого самоврядування. Адже у 2015 році в Україні стартувала реформа децентралізації, а у 2020 році завершилося формування територіальних громад. Водночас Конституція не зазнала настільки масштабних змін, як саме місцеве самоврядування. Ми вже майже десять років живемо в умовах цієї реформи, тому питання конституційного врегулювання місцевого самоврявання залишається актуальним.До речі, в Європейському Союзі розвиток місцевого самоврядування має надзвичайно важливе значення, адже саме його вважають однією з основ розвитку держави. Тому саме в цьому розділі Конституції зміни цілком можливі.— Що говорить Конституція про державну мову?— Конституція чітко визначає, що в Україні функціонує державна мова, і жодних винятків тут немає.Якщо говорити про закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", то його головною метою було підкреслити, що в Україні єдиною державною мовою є українська. Він зобов'язав органи державної влади, посадових осіб та всіх, хто надає публічні послуги, використовувати саме державну мову. Тому можна сказати, що цей закон суттєво посилив практичну реалізацію положень Конституції щодо державної мови.До речі, зміни до статті 10 Конституції можливі лише через всеукраїнський референдум, оскільки вона міститься в першому розділі Конституції. Тобто Верховна Рада самостійно не може змінити ці положення.Усі питання, що стосуються державної мови, громадянства та основ конституційного ладу, можуть бути змінені лише за спеціальною процедурою із проведенням всеукраїнського референдуму. Очевидно, що в умовах воєнного стану провести такий референдум неможливо. Саме тому сьогодні жодних змін до цих положень Конституції не відбувається.— Конституція України дуже сучасна і прогресивна?— Я справді пишаюся нашою Конституцією. Під час вивчення конституцій інших держав, зокрема європейських, я ознайомилася практично з усіма їхніми основними законами. Я не можу сказати, що вони гірші за нашу. Але, на мою думку, Конституція України є однією з найкращих. Вона ухвалювалася вже в сучасніших історичних умовах — у 1996 році. Більшість європейських конституцій були прийняті значно раніше.Наша Конституція врахувала найсучасніші на той момент підходи до державного управління. Ми вже тоді закріпили принцип, що людина є найвищою соціальною цінністю. Також ми передбачили практично весь комплекс прав людини, який відповідає європейським стандартам. Наприклад, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася вже після ухвалення Конституції, значною мірою відповідають тим гарантіям, які були закладені в Основному Законі.Воєнний стан і Конституція: чи можливі вибори та які права можуть обмежувати— Що говорить Конституція про вибори під час воєнного стану?— Передусім хочу наголосити, що під час воєнного стану окремі права людини можуть бути обмежені. Почну саме з цього. Стаття 38 Конституції гарантує кожному право брати участь в управлінні державними справами. Водночас стаття 64 Конституції передбачає можливість обмеження окремих прав під час воєнного або надзвичайного стану. Це означає, що держава може встановлювати спеціальний порядок реалізації окремих конституційних прав.Право брати участь у виборах також належить до тих прав, реалізація яких може бути обмежена. Водночас це не означає порушення прав людини. Йдеться лише про спеціальний механізм реалізації цих прав у період воєнного стану. Звичайно, такі обмеження не повинні призводити до узурпації влади чи виходити за межі Конституції. Вибори — це реалізація народовладдя. Саме народ визначає, хто має управляти державою. Разом із тим Конституція не містить прямої норми, яка б прямо забороняла проведення виборів під час воєнного стану.Саме тому необхідно звертатися також до закону України "Про правовий режим воєнного стану", який визначає особливості функціонування держави в цей період. Цей закон передбачає, що під час дії воєнного стану вибори не проводяться. Тому ні президентські, ні парламентські, ні місцеві вибори під час воєнного стану проводитися не можуть.Хочу також звернути увагу на ще одну важливу норму Конституції. Вона визначає, що Верховна Рада не може припинити свої повноваження до моменту набуття повноважень парламентом нового скликання.Якщо провести вибори неможливо, то чинний парламент продовжує виконувати свої повноваження. Я розумію, що навколо цього питання тривають дискусії, у тому числі серед науковців. Думки можуть відрізнятися. Але ми повинні виходити насамперед із Конституції та законів України.— Ви вже згадали, що під час воєнного стану окремі права людини можуть бути обмежені. Я так розумію, йдеться, зокрема, про участь у виборах, мобілізацію. Які ще права можуть бути обмежені?— Насправді таких прав досить багато. Я завжди наголошую: людина має знати не лише свої права, а й межі їх реалізації в умовах воєнного стану. Стаття 64 Конституції України чітко визначає перелік прав, які не можуть бути обмежені навіть під час воєнного або надзвичайного стану.До них належать право на життя, право на повагу до людської гідності, право на свободу та особисту недоторканність, гарантії захисту від свавільного арешту, а також низка інших прав.Водночас існують права, які Конституція дозволяє обмежувати. Наприклад, право на таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції, свободу пересування, свободу слова, свободу світогляду і віросповідання, недоторканність житла. Також можуть обмежуватися політичні права — право на мирні зібрання, участь у виборах, діяльність політичних партій та громадських об'єднань. Перелік цих прав не є надто великим, однак кожне з них має велике значення для людини.Хочу ще раз наголосити на статті 8 закону України "Про правовий режим воєнного стану". Саме вона визначає механізми реалізації цих обмежень. На підставі указу президента створюється військове командування, яке разом із військовими адміністраціями визначає, які саме обмеження необхідні на певній території. Ми розуміємо, що ситуація в регіонах різна, тому й рішення можуть відрізнятися. Наприклад, комендантська година. В одних регіонах вона діє в певний проміжок часу, в інших її взагалі немає. Наприклад, в Ужгороді комендантської години немає.Тобто військове командування оцінює рівень загроз і, виходячи з цього, встановлює відповідні обмеження. Тому сьогодні окремі конституційні права дійсно можуть бути обмежені. І це є правомірним.Це не означає, що держава порушує Конституцію чи права людини. Навпаки, Конституція прямо передбачає можливість таких обмежень, а також вони відповідають міжнародним договорам, які Україна взяла на себе. Зокрема, йдеться про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Саме ця Конвенція покладає на державу обов'язок забезпечувати права людини.Якщо держава виходить за межі дозволених обмежень або порушує права людини, кожен громадянин має право звернутися до Європейського суду з прав людини. Для України сьогодні це питання є дуже актуальним. З одного боку, позитивно, що люди знають про такий механізм захисту. З іншого — кількість звернень проти України є дуже великою.Разом із тим сама Конвенція дозволяє державам тимчасово відступати від окремих зобов'язань у сфері прав людини під час воєнного або надзвичайного стану.Україна скористалася цим механізмом після початку повномасштабного вторгнення. Було встановлено спеціальний порядок реалізації окремих прав людини під час воєнного стану. Тому всі ці механізми сьогодні відповідають Конституції.— Чи дозволяє Конституція проводити мітинги під час воєнного стану?— Мітинги, які сьогодні проходять у Києві, не порушують ні Конституцію, ні чинне законодавство. Як я вже зазначала, військове командування та військові адміністрації самостійно визначають порядок застосування тих чи інших обмежень.Якщо військове командування не бачить загрози, воно не ухвалює рішення про обмеження відповідного права. Саме тому в Києві проведення мітингів не заборонене. Водночас у Київській області діють інші правила. Це пов'язано з тим, що рішення ухвалює інше військове командування. Водночас не можна говорити про повну заборону мітингів.Якщо уважно прочитати рішення військового командування Київської області, то можна побачити, що ним визначено саме порядок реалізації цього права.Наприклад, відповідно до статті 39 Конституції України організатори мирного зібрання повинні завчасно повідомити органи влади про його проведення. У мирний час Конституція говорить лише про повідомлення, але не встановлює конкретних строків. Натомість військове командування визначило чіткий порядок.Організатори повинні звернутися до військової адміністрації не пізніше ніж за п'ять днів до проведення заходу. Крім того, необхідно отримати дозвіл військової адміністрації. У Конституції такого дозволу не передбачено, але в умовах воєнного стану діє спеціальний порядок. Тому не можна сказати, що громадяни повністю втратили право на проведення мирних зібрань. Воно зберігається, але реалізовується за спеціальною процедурою з урахуванням безпекової ситуації.— Хто має захищати Конституцію України?— Насамперед сама Конституція перебуває під контролем українського народу. Ми повинні стежити за тим, щоб Верховна Рада не ухвалювала законів, які суперечать Конституції. Ми повинні контролювати, щоб усі рішення органів державної влади відповідали її положенням. Для мене дуже важливим є розділ XIII Конституції, який визначає порядок внесення змін до Основного Закону.У ньому чітко прописано, якою кількістю голосів ухвалюються такі рішення. Особливий порядок встановлено для розділів I, III та XIII Конституції. Саме вони визначають загальні засади конституційного ладу, питання виборів і референдумів, а також процедуру внесення змін до Конституції. Будь-які зміни до цих розділів неможливі без всеукраїнського референдуму. Крім того, для внесення змін до Конституції необхідно щонайменше 300 голосів народних депутатів. Саме тому суспільство має уважно стежити за такими процесами.Водночас існує ще один дуже важливий охоронець Конституції — Конституційний суд України. Саме він перевіряє, чи відповідають закони та інші нормативні акти Конституції.Якщо виникають сумніви щодо конституційності певного закону, до Конституційного суду можуть звертатися президент України, Верховна Рада, уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховний Суд та інші суб'єкти, визначені Конституцією.Крім того, з 2016 року громадяни України отримали право звертатися до Конституційного суду з конституційною скаргою. Це дуже важливий механізм захисту прав людини. Він дозволяє оскаржити закон, якщо людина вважає, що він суперечить Конституції та порушує її права.Є багато цікавих прикладів таких справ. Наприклад, була справа щодо положення Кримінально-виконавчого кодексу, яке забороняло особам, засудженим до довічного позбавлення волі, отримувати короткострокові виїзди навіть у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів.Один із засуджених вважав, що така норма порушує статтю 24 Конституції України про рівність громадян перед законом та низку інших конституційних гарантій. Він пройшов усі судові інстанції в Україні, однак суди відмовили йому, оскільки діяла відповідна норма закону.Після цього він звернувся до Конституційного суду України. У результаті положення статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу було визнано неконституційним. Саме так працює механізм конституційної скарги — коли закон суперечить Конституції, Конституційний суд може визнати його неконституційним..

Українська держава продовжує відновлювати історичну справедливість та вшановувати пам'ять визначних діячів минулого. На території Києво-Печерської лаври офіційно з'явився пам'ятник видатному українському гетьману, державнику та меценату Івану Мазепі.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.Увіковічення пам'яті видатного гетьманаГлава держави наголосив, що захист національної пам'яті та повага до творців української державності є невіддільною частиною сьогодення. Погруддя Івана Мазепи відтепер прикрашатиме святиню, символізуючи повернення справжньої історії у стіни монастирського комплексу."Україна завжди берегтиме свою історію. Берегтиме й захищатиме пам’ять про тих, хто творив нашу державу, відстоював її свободу та працював заради її майбутнього", — наголосив Зеленський.Історичний внесок Мазепи у розбудову лавриЗеленський зазначив, що період правління відомого гетьмана став епохою розквіту для Києво-Печерської лаври, адже саме завдяки його опіці та фінансуванню святиня набула свого величного вигляду. За часи Мазепи навколо монастиря виросли міцні оборонні мури та фортифікаційні споруди, зазнали масштабного оновлення старовинні храми, а також отримали новий поштовх для розвитку місцева друкарня та книговидавнича справа.Президент зауважив, що цей величезний внесок навіки закарбований у літописі української духовної спадщини. Відновлення пам'яті про мецената є важливим кроком для самоусвідомлення суспільства, адже нація, яка пам'ятає власне коріння, здатна захистити свою незалежність.Нагадаємо, 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до Дня Конституції України..

У понеділок, 29 червня, в Україні передбачається спекотна погода. Особливо це стосується Правобережжя. При цьому опадів синоптики не прогнозують.Про це повідомили в Українському гідрометеорологічному центрі."Невелика хмарність. Без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с", — йдеться в повідомленні.В «Укргідрометцентрі» спрогнозували температуру вночі — +18°С…+23°С, вдень — +29°С…+34°С, в більшості районів Правобережжя сильна спека — +35°С…+38°С; на сході країни вночі — +14°С…+19°С, вдень — +25°С…30°С.На території Київщини та в Києві передбачається невелика хмарність, без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с."Температура в області вночі — +18°С…+23°С, вдень — +30°С… +34°С; у Києві вночі — +21°С…23°С, вдень — +32°С…+34°С", — зазначили синоптики.Раніше синоптикиня Наталка Діденко інформувала, що спека із заходу Європи поступово рушає в східному напрямку. Вже в неділю, 28 червня, в Україні у більшості областей очікувалося +29°С…+34°С, в західних областях — +33°С…+37°С.Окрім того, вона зазначила, що сильніша спека протриває у Києві від 28 червня до 1 липня, а вже з 2 липня температура повітря врівноважиться до комфортної літньої.Нагадаємо, синоптик Ігор Кібальчич інформував, що впродовж тижня, 22-28 червня, в Україні очікується мінлива літня погода з періодичними дощами, грозами та поривчастим вітром. Температура переважно залишатиметься в межах кліматичної норми, а екстремальна спека із Заходу Європи до країни не дійде.Додамо, ще у квітні у мережі активно почали поширювати "прогнози", буцімто літо 2026 року буде "аномально спекотним". В "Укргідрометцентрі"прокоментували цю інформацію та пояснили, чи варто насправді довіряти таким прогнозам.Читайте також: Якою буде погода у першій половині літа 2026: прогноз синоптика.

На українсько-польському кордоні значно зросли черги на в'їзд в Україну останніми днями. Подекуди вони сягають понад 12 годин. Це пов’язано із збільшенням пасажиропотоку.Про це розповів речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко, його цитує "РБК-Україна".У мережі активно публікують відео з польського-українського кордону. Понад 12 годин люди стоять в чергах на вʼїзд із Польщі в Україну. Зокрема, станом на ранок понад 260 автівок чекали на пункті пропуску "Краківець". Демченко пояснив, що черги як з українського боку, так і на території суміжних країн формуються від збільшення пасажиропотоку."На вихідні він іще більше зростає навіть порівняно з будніми днями. За вчора мали найвищий показник перетину кордону в червні — 141 тисяча громадян, при цьому невеличка перевага йшла на в’їзд в Україну", — розповів речник ДПСУ.Раніше польська сторона повідомляла про можливе тимчасове призупинення оформлення автобусів на в'їзд до Польщі через пункт пропуску "Шегині — Медика".Причиною такого рішення називали проведення ремонтних робіт на одному з найзавантаженіших прикордонних переходів, яким щодня користуються тисячі пасажирів і міжнародних перевізників.Згодом Україна та Польща узгодили, що оформлення автобусів через цей пункт пропуску триватиме безперервно протягом усього літнього сезону.Нагадаємо, що електронний кабінет Прикордонної служби зафіксував перші 100 тисяч користувачів усього за місяць від початку роботи. Відомство закликає українців користуватися онлайн-перевіркою обмежень для уникнення проблем під час літніх відпусток..

У неділю, 28 червня, президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до Дня Конституції України.Про це Володимир Зеленський повідомив у своїх промовах з нагоди 30-річчя цього державного свята"Я вніс у парламент законопроєкт про український національний пантеон. Імена всіх героїв, які в різні епохи та століття боролися заради України, надихали Україні, будуть поєднані і назавжди вписані в нашу історію з великої літери з великою повагою, а також із великою увагою від нашої держави, яка поважає себе, цінує своїх і захищає своє. Своє право бути українцем. Це дуже важливо", — сказав він.Український президент наголосив, що "ніхто та ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними та яких героїв шанувати".Він також поінформував, що 740 релігійних споруд України пошкодила Росія від початку повномасштабної війни."Це релігійні споруди України, по яких ударив Путін. Поранені храми України — посічені кулями, потрощені КАБами та ракетами. Вони є в багатомільйонних містах і маленьких селах", — наголосив Зеленський.Він наголосив, що в ніч на 15 червня до цього списку Росія додала Успенський собор Києво-Печерської лаври."Але ми вистояли завдяки нашим людям", — зауважив президент України.Кажучи про Конституцію, він зауважив, що рівно 30 років тому зведено важливу опору самостійності нашої держави."Фундаментальні речі. Але будь-які статті нашої Конституції були би лише буквами на папері без мільйонів українців, які готові захищати нашу незалежність, свою землю, свої права та свободи, робити це в єдності", — заявив український президент.Він додав, що саме це одна з причин, завдяки якій ми стоїмо зараз тут, на своїй землі, під своїми прапорами, бойовими знаменами та хрестами, відзначаючи свої свята, віддаючи належне своїй державі, народу, своїй Конституції."Дякуємо кожному й кожній, хто сьогодні захищає Україну. Всім, хто на своєму місці допомагає нашій державі вистояти і не зупинитись. Обов’язково збережемо нашу свободу та незалежність", — підсумував Володимир Зеленський.. Нагадаємо, що також сьогодні президент України розповів, що підтримує пропозицію встановити пам'ятник Івану Мазепі на місці, де понад десять років тому повалили пам'ятник Леніну..

У неділю, 28 червня, президент України Володимир Зеленський розповів, що підтримує пропозицію встановити пам'ятник Івану Мазепі на місці, де понад десять років тому повалили пам'ятник Леніну.Про це Володимир Зеленський заявив під час виступу на заходах із нагоди Дня Конституції України.Під час відкриття погруддя Івана Мазепи у Києво-Печерській лаврі президент заявив, що Україна відновлює історичну справедливість."Сьогодні ми виправляємо ще одну історичну несправедливість. Відтепер тут, у Києво-Печерській лаврі, абсолютно справедливо стоятиме погруддя великого українця та покровителя Лаври Івана Мазепи", — зазначив Зеленський.Він також наголосив, що саме за опіки Мазепи Києво-Печерська лавра пережила період розквіту, а самого гетьмана назвав видатним державним діячем, меценатом і очільником Козацької держави.На думку Зеленського, масштаб постаті Івана Мазепи заслуговує не лише на погруддя, а й на повноцінний пам'ятник у столиці. Він зауважив, що для цього вже існує символічне місце — на бульварі Тараса Шевченка, де у грудні 2013 року під час Революції Гідності повалили пам'ятник Леніну."Вважаю, що ідеальне місце для нього існує. Існує з грудня 2013 року на бульварі Шевченка. Я впевнений, там де Ленін впав, там міцно стоятиме Мазепа", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, пам'ятник Володимиру Леніну на Бессарабці активісти повалили в грудні 2013 року під час Революції Гідності. Відтоді місце залишається порожнім, а навколо його майбутнього не стихають дискусії.Нагадаємо, що полковника армії Української Народної Республіки (УНР), голову Організації українських націоналістів (ОУН) Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі..

На території Чорнобильського заповідника сфотографували невловиме здичавіле стадо корів. Воно сформувалося там іще 10 років тому.Про це повідомили на Facebook-сторінці Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.«Багато наших підписників запитували про долю здичавілого стада, і нарешті маємо гарні новини! Влітку відстежити цих тварин надзвичайно складно», — йдеться в повідомленні.Представники заповідника пояснили, що в лісі вдосталь корму, тож вони не прив'язані до певних місць, повні сил і легко, майже безшумно пересуваються знайомою територією."Варто лише наблизитися і стадо миттєво розчиняється серед дерев, залишаючись непоміченим навіть для досвідченого слідопита", — зауважили екологи.За їх словами, зараз для тварин найважливіше — зберегти молоде покоління. Телятко, яке народилося на початку весни, вже впевнено тримається біля дорослих і щодня навчається всім тонкощам життя в дикій природі."Саме тому стадо особливо обережне, а застати його під час денного відпочинку — велика удача", — пояснили представники заповідника.Вони також поінфрмували, що ватажок стада Рябко повністю відновився після важких випробувань. Узимку він мужньо захищав стадо від вовків, а навесні зазнав травм у героїчній сутичці з ведмедем."Він знову впевнено виконує роль охоронця: поки дорослі тварини швидко відводили теля у безпечне місце, Рябко залишався на сторожі, готовий у будь-яку мить стати на захист своєї родини", — наголосили в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.Стадо здичавілих корів сформувалося в Чорнобилі 2016 року з худоби, яка належала двом родинам зі села Луб'янка поблизу. Після смерті власників тварини розпочали жити на волі, де самостійно вишуковують собі поживу, а від негоди ховаються у покинутих будівлях. За роки в дикій природі стадо настільки здичавіло, що за появи людини чи автомобіля швидко втікає в найближчі хащі.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Чорнобильській зоні відчуження виявили рідкісного та малопомітного птаха. Йдеться про орябка лісового..

Понад один мільйон євро міжнародної підтримки для захисту культурної спадщини та культурно-чутливого відновлення отримає Україна від партнерів.Про це повідомили на Facebook-сторінці Міністерства культури України.У відомстві акцентували, що це результат співпраці Міністерства культури України з програмою "Партнерство за сильну Україну" (PFRU), оголошений під час Ukraine Recovery Conference 2026."Із цієї суми близько 470 тисяч євро (400 тисяч фунтів стерлінгів) буде спрямовано на розвиток платформи "Культура у відновленні" (CuRe), а понад 600 тисяч євро — на масштабування процесів культурно-чутливого відновлення", — йдеться в повідомленні.У міністерстві додали, що впродовж 2026-2027 років фінансування платформи CuRe спрямують на посилення системи евакуації музейних колекцій, які перебувають під загрозою, та цифровізацію нерухомої культурної спадщини."Одним із ключових напрямів стане підтримка Координаційного центру з евакуації культурних цінностей, який забезпечуватиме взаємодію між музеями, що потребують евакуації колекцій, і безпечними місцями їхнього зберігання", — зазначили у відомстві.Також планується оновлення державного реєстру "єПам’ятка" та проведення експедицій до прифронтових громад для цифрової фіксації щонайменше 30 об’єктів нерухомої культурної спадщини.Окрім того, 600 тисяч євро спрямують на другий етап проєкту "Школа для громад", освітні програми для університетів і фахівців, а також інтеграцію підходів культурно-чутливого відновлення до системи DREAM і державної політики відновлення.Нагадаємо, раніше генеральний директор кіностудії Довженка Андрій Дончик розповідав, що архів із близько 600 фільмів вдалося зберегти на Національній кіностудії імені Олександра Довженка після російської атаки на Київ 15 червня. Частина з цих кінострічок досі існує лише на плівці..

Спека із заходу Європи поступово рушає в східному напрямку. Вже в неділю, 28 червня, в Україні у більшості областей очікується +29°С…+34°С, в західних областях — +33°С…+37°С.Про це повідомила синоптикиня Наталка Діденко, яка опублікувала відповідний допис на своїй Facebook-сторінці.В "Укргідрометцентрі" підтвердили, що в неділю очікується переважно суха та спекотна погода, проте у деяких регіонах пройдуть літні дощі з грозами. Стовпчики термометрів в окремих областях піднімуться до екстремальних позначок, приносячи справжню літню спеку.Окрім того, Наталка Діденко опублікувала діаграму прогностичну для Києва, яка показує, що сильніша спека потриває у Києві від 28 червня до 1 липня, а вже з 2 липня температура повітря врівноважиться до комфортної літньої.«Тобто в неділю у столиці передбачається +30°С…+32°С, а вже в понеділок — +32°С…+34°С. Без дощів. 28 червня в Україні загалом +30°С…+34°С, на заході, а також на Одещині, Житомирщині, Вінниччині гарячіше — до +32°С…+37°С, дещо свіжіше буде на сході України, — +26°С…+29°С», — констатувала синоптикиня.За її прогнозом, дощі сьогодні ймовірніші у східній частині України плюс Черкащина, Дніпро з районами, Полтавщина та Запоріжжя. Решта — суха погода.Наталка Діденко поділилася прогнозом, що спека в Україні послабне з 2 липня."Дорогий Париже, радіємо за вас, бо вже +32°С, а не +37°С, та й уже ось-ось люта спека старіє та завершується. Літо яскраво скрізь презентує себе", — підсумувала синоптикиня.Нагадаємо, синоптик Ігор Кібальчич інформував, що впродовж тижня, 22-28 червня, в Україні очікується мінлива літня погода з періодичними дощами, грозами та поривчастим вітром. Температура переважно залишатиметься в межах кліматичної норми, а екстремальна спека із Заходу Європи до країни не дійде.Додамо, ще у квітні у мережі активно почали поширювати "прогнози", буцімто літо 2026 року буде "аномально спекотним". В "Укргідрометцентрі"прокоментували цю інформацію та пояснили, чи варто насправді довіряти таким прогнозам.Читайте також: Якою буде погода у першій половині літа 2026: прогноз синоптика.

Жінкам після 50 років, які тривалий час курили, варто обговорити з лікарем низькодозову комп’ютерну томографію легень. Таке обстеження може виявити рак на ранній стадії, коли людина ще не має кашлю, задишки чи інших помітних симптомів.Про це пише Parade з посиланням на американських онкологів. Лікарі наголошують, що увага до мамографії та раку молочної залози врятувала багато життів. Водночас у жінок після 50 років існує ризик й інших онкологічних захворювань, скринінг яких нерідко ігнорують.Одним із таких обстежень є низькодозова комп’ютерна томографія, або КТ легень. Вона рекомендована не всім жінкам певного віку, а передусім людям із суттєвим стажем куріння.Кому рекомендують низькодозову КТЗа рекомендаціями Робочої групи профілактичних служб США, щорічний скринінг варто проходити людям віком від 50 до 80 років, які:мають стаж куріння щонайменше 20 "пачко-років";продовжують курити або відмовилися від сигарет упродовж останніх 15 років;не мають захворювання, яке суттєво обмежує тривалість життя або можливість лікування раку.Один пачко-рік означає, що людина викурювала в середньому одну пачку сигарет щодня протягом року. Наприклад, 20 пачко-років — це одна пачка на день упродовж 20 років або дві пачки щодня впродовж 10 років.Рекомендації різних медичних організацій можуть дещо відрізнятися. Тому людям після 50 років, які курять або курили раніше, радять уточнити свою відповідність критеріям у сімейного лікаря.Чому не варто чекати на симптомиРак легень залишається однією з провідних причин смертності від онкологічних захворювань серед чоловіків і жінок. Проблема полягає в тому, що на початкових стадіях хвороба часто не спричиняє помітних симптомів.Хронічний кашель, утруднене дихання, біль у грудях або кров у мокротинні можуть з’являтися вже тоді, коли захворювання прогресувало. Саме тому лікарі не радять чекати на погіршення самопочуття людям із високим ризиком.Низькодозова КТ створює детальні зображення легень і може виявити невеликі вузлики або інші зміни. Обстеження також іноді показує кальцифікацію артерій, розширення судин чи зміни у верхній частині печінки та надниркових залозах, однак його основною метою залишається скринінг раку легень.Як відбувається обстеженняНизькодозова КТ зазвичай не потребує спеціальної підготовки. Перед нею не потрібно голодувати, приймати ліки або проходити анестезію. Контрастну речовину під час такого скринінгу переважно не використовують. Пацієнта просять зняти металеві прикраси, після чого він лягає на стіл томографа.Саме сканування триває лише кілька хвилин, а вся процедура разом із підготовкою може зайняти близько 10-30 хвилин. Доза опромінення при цьому нижча, ніж під час звичайної діагностичної КТ.Які існують ризикиОнкологи наголошують, що низькодозова КТ має не лише переваги. Одним із головних ризиків є хибнопозитивний результат. Сканування може виявити вузлик, який залишився після перенесеної інфекції, запалення або рубцювання тканин і не є раком. У такому разі людині можуть призначити повторну КТ або додаткові обстеження, що іноді спричиняє тривогу.Інший ризик пов’язаний із невеликою дозою радіації. Проте для людей, які відповідають критеріям скринінгу, користь раннього виявлення раку зазвичай перевищує потенційну шкоду.Лікарі радять проходити обстеження у медичних закладах, які мають програму скринінгу раку легень і можуть правильно оцінити знайдені зміни.Що відбувається після КТЗа результатами обстеження лікар може рекомендувати повторити сканування через рік, пройти контрольну КТ раніше або звернутися на додаткову консультацію.Більшість вузликів, виявлених у легенях, не є злоякісними. Тому результати бажано обговорювати з пульмонологом, торакальним хірургом, онкологом або іншим фахівцем, який працює у програмі скринінгу.Водночас, низькодозова КТ не замінює відмову від куріння та не потрібна всім людям після 50 років. Рішення про скринінг слід ухвалювати разом із лікарем з урахуванням віку, стажу куріння, загального стану здоров’я та можливих переваг і ризиків.Важливо! Відповідний матеріал має винятково загальноінформаційний характер, а тому не може бути основою для встановлення діагнозу чи медичних висновків. Інформація у публікаціях на сайті заснована на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Для встановлення діагнозу або отримання медичної консультації, обов’язково зверніться до лікаря.Нагадаємо, нове дослідження Національного бюро економічних досліджень за 2026 рік вказало на можливий зв’язок між раннім виходом на пенсію та погіршенням когнітивних функцій у подальшому житті. Особливо вразливою групою, за даними авторів, можуть бути чоловіки віком 51-64 років.Читайте також: 90 хвилин на тиждень: вчені назвали простий спосіб знизити ризик передчасної смерті.