Суспільство

На неділю, 7 червня, в Україні прогнозують хмарну погоду з проясненнями. Крім сходу, помірні дощі, грози, вдень в окремих районах град і шквали 15-20 м/с.Про це повідомили в Українському гідрометеорологічному центрі. Там уточнили, що у Вінницькій, Житомирській і Київській областях значні дощі. Вночі та вранці на Закарпатті місцями туман.Вітер змінних напрямків, у західних областях північно-західний, 3-8 м/с. Температура вночі +13°С…+18°С, на заході країни — +10°С…+15°С, вдень — +24°С…+29°С, у західних, Житомирській, Київській, Черкаській, Вінницькій і Одеській областях — +20°С…+25°С.Окрім того, в "Укргідрометцентрі" попередили про небезпечні метеорологічні явища на території практично всієї України, крім східних областей."Це I рівень небезпечності, жовтий. Погодні умови можуть призвести до ускладнення роботи енергетичних підприємств", — акцентували синоптики.На території Київщини та в Києві теж передбачаються небезпечні метеорологічні явища.Загалом у столиці та в регіоні прогнозується хмарна погода з проясненнями. Можливий значний дощ, гроза, вдень в окремих районах град та шквали 15-20 м/с. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.Температура в області вночі +13°С…+18°С, вдень +20°С…+25°С. У Києві — вночі +16°С…+18°С, вдень +21С…+23°С.Нагадаємо, начальник Черкаського гідрометцентру Віталій Постригань розповів, що Україна цього літа може зіткнутися з періодами тривалої спеки, подібними до тих, що останніми роками фіксуються в країнах Європи. Водночас погодні умови залишатимуться контрастними, із чергуванням спеки, злив і грозових явищ..

Цього року Україна запускає першу повноформатну програму підтримки української культури "Тисячовесна". Мільярди гривень щороку гарантовано спрямовуватимуться на створення культурного продукту.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.Він деталізував, що програма охоплює сім напрямів: від фільмів, серіалів і анімації до музики, перформативного та візуального мистецтва, а також створення контенту для соціальних мереж."Уже маємо 1 151 заявку. Розгляд заявок триває, тож буде більше. Остаточний результат представимо 12 червня", — зазначив український президент.Він додав, що є проєкти з усіх куточків країни. Близько 17% із них — дебютні. Цей рік — стартовий. Далі щороку підтримка української культури лише зростатиме."Дякую за таку активну участь у програмі вже на старті. Розвиток сучасної української культури, підтримка наших авторів і проєктів, створення нового українського продукту — це важлива частина нашої сили", — наголосив президент України.Він також акцентував, що особливо цінно бачити те, що навіть у час повномасштабної війни творча енергія в Україні не згасає."Дякую всім, хто працює для того, щоб український голос звучав ще сильніше через творчість", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, в середині травня стало відомо, що до попереднього списку ЮНЕСКО включено транснаціональний культурний комплекс "Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля". До його складу входять 15 об’єктів археології. Вони розташовані на території восьми областей України, а також у Румунії та Молдові..

Упродовж останніх двох років в Україні працюють одразу декілька проєктів щодо ремонту доріг. Зараз же візьмуться за дороги місцевого значення. Однак ідеться лише про найбільш критичні ділянки.Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Відремонтуємо критичні ділянки доріг місцевого значення для підвищення безпеки мешканців і логістики Сил оборони", — запевнила вона.Українська міністерша пояснила, що з резервного фонду державного бюджету виділили додатково 3,5 мільярда гривень для невідкладного ремонту доріг місцевого значення."Кошти будуть спрямовані на конкретні ділянки, де це найбільш критично", — акцентувала очільниця українського Кабміну.Вона наголосила, що для людей це питання безпеки та швидшого доступу до лікарень, пологових будинків, шкіл. Для наших Сил оборони — це питання евакуації, логістики та забезпечення підрозділів."Кошти виділяються на умовах співфінансування з місцевими бюджетами. Їх розподілимо між усіма регіонами", — підсумувала Юлія Свириденко.Декілька днів тому прем’єр-міністерка інформувала, що в Україні завершено першочергові роботи з ліквідації пошкоджень дорожнього покриття після зимового сезону на магістралях національного та міжнародного значення. За її словами, вдалося відремонтувати 14 мільйонів квадратних метрів доріг."Це найвищий показник від початку повномасштабного вторгнення", — наголошувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, у травні повідомлялося, що щодня над відновленням трас працюють понад дві тисячі фахівців у складі двохсот бригад у різних регіонах України..

Три роки тому російські терористи зруйнували Каховську гідроелектростанцію. Точна кількість жертв і повні наслідки катастрофи залишаються невідомими. Росія має понести відповідальність за це.Про це заявили в Міністерстві закордонних справ України."Три роки тому Росія знищила дамбу Каховської гідроелектростанції, спричинивши одну з найбільших техногенних екологічних катастроф у Європі за останні десятиліття", — зазначили у відомстві.Там додали, що величезні території були затоплені, Каховське водосховище знищено, а сотні тисяч людей втратили доступ до питної води."Цей злочин також загрожував стабільній роботі Запорізької атомної електростанції — найбільшої атомної електростанції в Європі", — зауважили в МЗС України.В українському дипломатичному відомстві акцентували, що точна кількість жертв залишається невідомою."Тимчасово окупована частина Херсонської області зазнала найсильнішого удару, і повний масштаб людських втрат там неможливо встановити. Принаймні десятки тисяч людей постраждали", — наголосили в заяві.У МЗС України переконані, що Росію варто притягнути до відповідальності за знищення Каховської гідроелектростанції та за всі злочини, скоєні під час її війни проти України.Своєю чергою, в ДСНС України назвали той випадок актом екоциду проти українського народу."Понад 80 затоплених населених пунктів. Близько 16 тисяч людей, які миттєво опинилися в зоні екологічного лиха. Десятки загиблих, зниклі безвісти... Страшні цифри. Скалічені долі", — зазначили надзвичайники.Вони констатували, що тоді вдалося врятувати понад 700 людей і евакуювати майже 3 800 осіб. І ще — понад 280 тварин."Бо пройти повз налякані очі, залишені на ланцюгах чи дахах, покинути їх у цій біді — наші хлопці просто не могли. Рятували кожне живе серце. Пішли проти великої води та вистояли там, де впасти міг кожен", — підсумували в ДСНС.Нагадаємо, минулого року вчені німецького університету Лейбніца запевняли, що підрив російськими окупантами Каховської гідроелектростанції на Херсонщині призвів до створення на її місці "токсичної бомби уповільненої дії". Зникнення води у водосховищі вивільнило десятки тисяч тонн важких металів, серед яких є й отруйні..

У суботу, 6 червня, в Україні відзначають День журналіста — професійне свято людей, які щодня фіксують реальність, документують війну та розповідають історії, що не мають права бути забутими.Від початку повномасштабного вторгнення Росії журналістика в Україні стала однією з найнебезпечніших професій. Працівники медіа втрачають життя у прифронтових містах, під час російських обстрілів, у власних домівках і навіть у полоні.За даними Інституту масової інформації, з 24 лютого 2022 року загинули щонайменше 150 українських та іноземних журналістів. Частина з них віддала життя під час виконання професійних обов’язків, документуючи воєнні злочини та наслідки російської агресії. Інші стали жертвами війни як цивільні або військовослужбовці.У День журналіста команда TrueUA згадує медійників, чиї життя забрала Росія, та розповідає історії людей, які до останнього виконували свою місію — свідчити правду. На жаль, це далеко не всі імена. Та Україна пам’ятає кожного журналіста і кожного борця за свободу слова, чиє життя обірвала війна. Їхні голоси не змовкли — вони залишилися у правді, яку відстоювали.Віра ГиричВіра Гирич була українською журналісткою та продюсеркою, яка понад 20 років працювала в медіа. У різні роки вона співпрацювала з ТСН, телеканалом "Еспресо" та "Радіо Свобода", де працювала в київському бюро від 2018 року.28 квітня 2022 року Віра загинула внаслідок російського ракетного удару по житловому будинку в Шевченківському районі Києва. Ракета влучила в багатоповерхівку під час візиту до столиці генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша. Тіло журналістки рятувальники знайшли під завалами наступного ранку.Колеги згадують Віру як професіоналку, щиру та небайдужу людину, яка завжди була відданою своїй справі. У неї залишилися батьки та дорослий син.Максим ЛевінМаксим Левін — український фотожурналіст і документаліст, який висвітлював російсько-українську війну від 2014 року. Його світлини публікували провідні українські та міжнародні медіа, а сам він вважав своїм головним завданням показувати світові правду про війну.13 березня 2022 року Левін зник під час роботи поблизу села Гута-Межигірська на Київщині. Лише 1 квітня його тіло знайшли в лісі. Розслідування міжнародної організації "Репортери без кордонів" встановило, що журналіста катували та стратили російські військові.За мужність і самовідданість Максим Левін був посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. У нього залишилися четверо синів. Його загибель стала одним із найвідоміших символів злочинів Росії проти журналістів.Олександра КувшиноваОлександра Кувшинова була журналісткою, фотографкою та волонтеркою. Випускниця Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Гарвардського університету, вона працювала в Міністерстві охорони здоров’я, а після початку повномасштабного вторгнення допомагала міжнародним журналістам висвітлювати події в Україні.14 березня 2022 року Олександра загинула в селі Горенка під Києвом. Автомобіль знімальної групи Fox News, у якому перебувала журналістка разом із оператором П'єром Закжевським, потрапив під російський артилерійський обстріл.Кувшинова мріяла розвиватися у військовій журналістиці та прагнула розповідати світові про боротьбу України. Їй було лише 24 роки.Вікторія АмелінаВікторія Амеліна була українською письменницею, дослідницею воєнних злочинів та документаторкою російської агресії. Після початку повномасштабної війни вона активно працювала над фіксацією свідчень про злочини окупантів і супроводжувала іноземних журналістів та правозахисників.27 червня 2023 року письменниця дістала важкі поранення під час російського ракетного удару по Краматорську. У момент атаки вона перебувала в ресторані разом із делегацією колумбійських журналістів і письменників. Через кілька днів, 1 липня, Вікторія померла в лікарні Дніпра.Її книги перекладені багатьма мовами світу, а ім’я Амеліної стало символом української культури, яка продовжує чинити опір навіть під час війни.Вікторія РощинаВікторія Рощина була українською журналісткою, правозахисницею та військовою кореспонденткою. Вона працювала з "Українською правдою", "Радіо Свобода", Hromadske та іншими медіа, висвітлюючи події на тимчасово окупованих територіях, наслідки російського вторгнення та життя людей під окупацією.У липні 2023 року журналістка вирушила на окуповані території через Польщу та Росію для підготовки нового репортажу. На початку серпня вона перестала виходити на зв’язок. Згодом стало відомо, що Рощину утримують у російському полоні.У жовтні 2024 року Росія повідомила про смерть журналістки. Пізніше розслідувачі та правозахисники встановили, що Вікторію піддавали жорстоким катуванням. Її загибель стала одним із найгучніших свідчень злочинів Росії проти українських журналістів.За свою професійну мужність Вікторія Рощина була відзначена міжнародною нагородою Courage in Journalism Award, а у 2025 році посмертно нагороджена орденом Свободи.Тетяна КуликТетяна Кулик була журналісткою, телеведучою та авторкою проєкту "Нація непереможних" в агентстві "Укрінформ". Упродовж кар’єри працювала на телебаченні та радіо, створюючи програми про українське суспільство, культуру та боротьбу країни за незалежність.У ніч на 26 лютого 2025 року Тетяна загинула внаслідок атаки російських безпілотників на Київщину. Удар припав на будинок, де вона перебувала разом із чоловіком — професором і хірургом Павлом Іванчовим. Подружжя загинуло на місці.Колеги згадують Тетяну як журналістку, яка присвятила свою роботу розповідям про українських захисників та людей, що наближають перемогу України.Олена Губанова та Євген КармазінВоєнна кореспондентка телеканалу FreeДом Олена Губанова та оператор Євген Кармазін загинули 23 жовтня 2025 року під час виконання редакційного завдання в Краматорську.Журналісти працювали на Донеччині з перших днів повномасштабної війни, висвітлюючи російські обстріли, евакуацію мирних жителів і роботу українських військових. Того дня вони документували наслідки чергової атаки російських військ, коли їхній автомобіль на автозаправній станції атакував безпілотник "Ланцет".Олена Губанова народилася в Єнакієвому на Донеччині та працювала військовою кореспонденткою українського іномовлення з 2021 року. Колеги згадують її як журналістку, яка завжди була там, де найнебезпечніше, і не боялася говорити правду про війну. Їй було 43 роки.Євген Кармазін був родом із Краматорська. До команди FreeДом приєднався у 2022 році та працював оператором у найгарячіших точках Донеччини. Йому було 33 роки.Віктор ДударВіктор Дудар — український журналіст і військовий, який багато років працював у медіа та згодом став на захист України. Понад 10 років він був журналістом львівської газети "Експрес", де висвітлював суспільно важливі теми. За освітою — юрист, навчався у Чернівцях та Харкові, проживав на Львівщині.Після початку російської агресії у 2014 році брав участь в АТО, а з 24 лютого 2022 року знову став до лав захисників у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Загинув 2 березня 2022 року під час боїв за Миколаївщину поблизу Вознесенська, виконуючи бойове завдання.Віктор Дудар був нагороджений медаллю учасника АТО та "Лицарським хрестом добровольця", а посмертно — орденом "За мужність" ІІІ ступеня. У пам’ять про нього встановлено меморіальну дошку, а також увічнено в статусі почесного громадянина низки міст.Денис КотенкоДенис Котенко — український військовослужбовець, доброволець і медійник, який брав участь у російсько-українській війні з 2014 року. Він був пов’язаний із рухом "Азов" та "Національний корпус", працював у сфері комунікацій і пресслужб, зокрема у Міністерстві у справах ветеранів України.Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році знову став на захист України у складі 3-го окремого батальйону УДА. Брав участь у боях за Київ, де й загинув 24 березня 2022 року.Денис Котенко був посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Його ім’ям названо вулиці в Києві та Дніпрі як знак вшанування пам’яті.Нагадаємо, 4 червня в Україні відзначали Міжнародний день безневинних дітей. TrueUA у цю важливу дату зібрав історії маленьких українців, які не можна забути..

Україна цього літа може зіткнутися з періодами тривалої спеки, подібними до тих, що останніми роками фіксуються в країнах Європи. Водночас погодні умови залишатимуться контрастними, із чергуванням спеки, злив і грозових явищ.Про це у бліцінтерв'ю TrueUA розповів начальник Черкаського гідрометцентру Віталій Постригань.За даними чисельних прогнозів Українського гідрометцентру, літо в Україні очікується теплішим за кліматичну норму. Середня температура сезону прогнозується на рівні 19-23 °C, що приблизно на 1,5 °C вище норми. Кількість опадів при цьому очікується в межах або дещо вище середніх значень, однак це не виключає періодів тривалої спеки."Так, це один з можливих сценаріїв цілком можливий. За чисельним прогнозом Українського гідрометцентру, літо в Україні очікується теплішим за кліматичну норму: середня сезонна температура прогнозується в межах 19-23°С, що на 1,5°С вище за норму. Кількість опадів — у межах або дещо вище норми, але це не виключає тривалих спекотних періодів", — розповів синоптик.Віталій Постригань також звернув увагу на світові кліматичні моделі, які вказують на подальше посилення потепління. Так, на думку науковців World Meteorological Organization, найближчі роки можуть стати періодом нових глобальних температурних рекордів, і Україна перебуватиме в зоні цих змін.Попри загальне потепління, за словами синоптика, літо не буде повністю сухим. Через значну кількість тепла та вологи в атмосфері можливі різкі зміни погоди. Спекотні періоди можуть чергуватися з короткочасними зливами, грозами, шквалами, а також локальним градом. Такі явища вже не є рідкістю для України й у майбутньому можуть ставати ще більш вираженими.Експерт відзначив, що останніми роками зростає інтенсивність погодних аномалій. Зокрема, збільшується кількість спекотних днів, грозових явищ та локальних буревіїв. Як приклад, у деяких регіонах, зокрема на Черкащині, кількість спекотних днів зросла майже вдвічі — з 11 до 21."Водночас спека не означає повністю сухе літо. Через накопичену вологу й енергію в атмосфері спекотні періоди можуть чергуватися з короткочасними зливами, грозами, шквалами та локальним градом. Усі ці явища — хвилі спеки, посухи, сильні зливи — вже неодноразово спостерігалися в Україні, і цього літа також можуть проявлятися", — підсумував синоптик.Додамо, у червні очікується кілька періодів підвищеної сонячної активності, які можуть вплинути на самопочуття метеозалежних людей. TrueUA підготував повний календар магнітних бур на перший місяць літа.Читайте також: Календар на червень 2026: вихідні, свята та робочі дні.

Проблеми з постачанням Криму, що виникнули після українських ударів по логістиці та нафтовій інфраструктурі, призвели до паливної кризи та розпочали впливати на роздрібну торгівлю. У Севастополі з'явилися обмеження продажу низки продовольчих товарів.Про це повідомило видання The Moscow Times. Медійники навели приклад, що в супермаркеті "Добробуд" покупцям дозволяють придбати не більше трьох пляшок олії та трьох пачок макаронів в одні руки.Як відомо, 22 травня в Севастополі обмежили продаж бензину 20 літрами в одні руки, ввели талони на дизельне паливо, а пізніше повідомили про "тимчасову" відсутність АІ-92 та АІ-95. Це сталося на тлі посилення українських ударів по російських нафтопереробних заводах і фурах, що доставляють вантажі в Крим "сухопутним коридором" — трасою Р-280 "Новоросія".У червні так званий "губернатор" Севастополя Михайло Розвозжаєв оголосив про припинення вільного продажу бензину на заправках найбільших місцевих мереж "ТЕС" і "АТАН". Пальне відпускають лише за раніше придбаними талонами — не більше 20 літрів в одні руки.Для контролю над розподілом на АЗС виставили чергових, які фіксують номери всіх автомобілів. Развозжаєв попередив, що без талонів влаштовувати черги на цих заправках "безглуздо", оскільки пальне насамперед використовуватимуть для забезпечення екстрених і аварійних служб."Коли оголосили про талони, багато хто сприйняв це як жарт. Здавалося, що таке могло бути десь у 90-х чи в СРСР, але не зараз. А зараз ми фактично повернулися до системи розподілу. Бензин якщо й є, отримати його не так просто", — розповів медійникам мешканець Севастополя Михайло.Згодом, 31 травня, обмеження на продаж палива запровадили в решті Криму. Так званий "очільник" республіки Сергій Аксьонов оголосив, що бензин АІ-95 відпускатиметься лише за талонами, а АІ-92 — не більше 20 літрів на машину із забороною затоки в каністри. 4 червня у Криму повністю зупинили продаж бензину за готівку. За раніше набутими талонами можна купити не більше 20 літрів в одні руки.Паливна криза в Криму вдарила і по туристичному сектору. Сотні відпочивальників, які приїхали на авто, застрягнули на півострові через неможливість придбати бензин для дороги назад. Тим часом місцеві мешканці побоюються, що пального не вистачатиме навіть для повсякденних потреб."Коли ми кажемо про дефіцит пального, тут питання не лише тих, хто їздить на автомобілях. Тут уже зростають ціни на їжу, продукти, послуги. І це дуже впливає на всі процеси в Криму", — зазначив голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Москві теж розпочали обмежувати продаж бензину. Це відбувається після українських ударів по найбільших нафтопереробних заводах у центральній частині Росії..

Особливі обмежувальні процедури для громадян Росії, які захочуть приїхати в Україну, залишатимуться навіть після завершення війни. Країна-агресорка — це джерело загрози, тому контроль на кордоні не послаблюватимуть.У цьому запевнив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час спільної пресконференції з очільником МЗС Словаччини Юраєм Бланаром.На теперішній момент для громадян Російської Федерації діє суворий режим перевірок. Росіяни не мають жодної можливості безперешкодно потрапити на територію України."Для нас Росія — це ворожа країна, це країна-агресорка", — наголосив український міністр.Він додав, що громадянину Росії неможливо в'їхати в Україну без спеціального дозволу, візи, без верифікації чи фільтрації всіма відповідними службами.Сибігу запитали, чи бачить він загрози, пов’язані з ризиками масової міграції росіян після війни."Через усе вищесказане такої загрози поки що я не бачу. Обмеження діятимуть практично на такому ж рівні, як це відбувається зараз", — наголосив Сибіга.Очільник українського дипломатичного відомства запевнив, що жорсткі заходи безпеки діятимуть і в майбутньому."До громадян Російської Федерації будуть застосовані особливі обмежувальні процедури, які розробляються та впроваджуються вже зараз", — підсумував міністр закордонних справ України.Нагадаємо, минулого тижня Андрій Сибіга зазначав, що Україна відкриває нову сторінку у відносинах з Угорщиною. Вона писатиметься на взаємній повазі, довірі та спільному європейському майбутньому..

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оприлюднила масштабний аналіз, який показав, що понад 38% усіх випадків раку у світі є потенційно запобіжними.Найбільше таких випадків, як передає видання ScienceAlert, припадає на:рак легень;рак шлунка;рак шийки матки.Дослідники наголошують, що мільйони смертей щороку можна було б уникнути завдяки зміні способу життя, профілактиці, вакцинації та зменшенню впливу шкідливих факторів довкілля.Який головний фактор ризикуНайбільшою причиною запобіжних онкологічних захворювань виявилося тютюнопаління. За даними дослідження:куріння було пов’язане з 15% усіх нових випадків раку у 2022 році;серед чоловіків цей показник сягав 23%.Після куріння другим найбільшим фактором ризику став алкоголь, який пов’язують із приблизно 700 тисячами нових випадків раку щороку.Разом куріння та алкоголь спричиняють майже 48% усіх запобіжних випадків онкології.Забруднення повітря та інфекції також серед причинДослідження також показало значний вплив:забруднення повітря;інфекцій;ожиріння;низької фізичної активності;ультрафіолетового випромінювання;шкідливих умов праці.Наприклад, у Східній Азії близько 15% випадків раку легень у жінок пов’язані саме із забрудненням повітря.Серед жінок однією з головних причин запобіжного раку став вірус папіломи людини (HPV), який може призводити до раку шийки матки. У ВООЗ нагадують, що сьогодні існує ефективна вакцина проти HPV, однак рівень вакцинації у багатьох країнах досі залишається недостатнім.Що кажуть дослідникиСтарша авторка дослідження, епідеміологиня ВООЗ Ізабель Сорйоматарам, назвала роботу "першою настільки комплексною глобальною оцінкою запобіжних причин раку". За словами експертів, результати демонструють, що профілактика може стати одним із найефективніших способів зниження глобального тягаря онкологічних захворювань.Науковці наголошують, що хоча рак часто сприймають як неминучу хворобу, значну частину випадків можна попередити. Передусім йдеться про відмову від куріння, помірне або нульове споживання алкоголю, вакцинацію, контроль ваги, фізичну активність та зменшення впливу шкідливих факторів довкілля.Додамо, мікроскопічні істоти, відомі як тихоходки, вражають своєю надзвичайною живучістю. Торік науковці встановили, що їхня здатність витримувати екстремальні умови, включно з радіацією, приховувалася в унікальному білку, який захищає ДНК від ушкоджень, що може мати проривне значення для медицини, зокрема у боротьбі з онкологічними та серцево-судинними захворюваннями.Також нещодавно лікарі-онкологи звернули увагу на поширену звичку, від якої, за їхніми словами, варто поступово відмовлятися у побуті — зберігання їжі в пластикових контейнерах..

Держава ухвалила рішення надати Києву додатковий фінансовий ресурс у розмірі двох мільярдів гривень. Головне завдання цих асигнувань полягає у проведенні всебічних підготовчих робіт до наступної зими. Про це у Telegram-каналі повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко.Нові мільярди для стабільності КиєваЗокрема, за словами посадовиці, виділені гроші підуть на посилення інженерного захисту критичних енергетичних об'єктів міста та створення умов для стабільного і безперебійного забезпечення споживачів тепловою енергією. Нові грошові надходження покликані убезпечити мешканців від неочікуваних кризових ситуацій, коли через зовнішні чинники може зникнути теплопостачання у житлових будинках та на соціальних об'єктах узимку. Кабмін намагається забезпечити місцеву владу всіма необхідними ресурсами, аби План стійкості столиці запрацював на повну потужність, а мегаполіс зустрів холоди у повній готовності."Додатковий фінансовий ресурс для столиці має бути спрямований на те, щоб захистити людей від перебоїв із теплопостачанням взимку", — заявила Свириденко. Закупівля альтернативних котелень та План стійкостіЯк наголосила глава уряду, цей крок став продовженням уже чинних державних програм із підтримки столичної інфраструктури. Раніше у межах виконання затвердженого Плану стійкості Києва з державного бюджету уже профінансували придбання сучасних блочно-модульних котелень. На реалізацію цієї мети урядовці спрямували 966 млн грн.Завдяки цим мобільним установкам місто зможе оперативно реагувати на пошкодження стаціонарних тепломереж та підтримувати температурний режим у районах. Новий транш дозволить розширити заходи безпеки, щоб зимовий період пройшов для киян без надзвичайних подій.Нагадаємо, у Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Раніше повідомлялось, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запускає конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни.Читайте також: Підготовка до зими: уряд ухвалив декілька важливих рішень для виконання планів стійкості.

У суботу, 6 червня, в Україні очікується мінлива хмарність із проясненнями. Атмосферний фронт принесе опади переважно у денні години, торкнувшись західних та частини центральних і північних областей.Про це повідомляє "Український гідрометеорологічний центр".Синоптична ситуація в регіонах УкраїниЗа даними фахівців, у західних регіонах, а також у Житомирській, Київській, Вінницькій та Чернівецькій областях вдень пройдуть помірні, а місцями навіть значні дощі, що супроводжуватимуться грозами. На решті території нашої держави погода залишатиметься переважно сухою та без опадів. Водночас мешканцям Закарпаття та Прикарпаття слід бути уважними на дорогах, адже вночі та вранці там подекуди спостерігатиметься туман. Вітер по всій країні прогнозують змінних напрямків, його швидкість становитиме 3–8 м/с.Температурний режим та прогноз для столиціПопри дощову погоду, температурні показники залишатимуться досить високими та комфортними. У нічні години стовпчики термометрів по країні покажуть +14...+19°С, а вдень повітря прогріється до +24...+29°С. Трохи прохолодніше буде у західних областях, де денна температура становитиме +20...+25°С.На території Київщини та безпосередньо у столиці також прогнозують хмарність із проясненнями. Якщо ніч у регіоні мине без опадів, то вдень слід очікувати на помірні, а подекуди й значні дощі з грозами. Вітер також буде змінних напрямків, 3–8 м/с. Температура по Київській області вночі становитиме +14...+19°С, а вдень сягне +24...+29°С. У Києві нічні показники коливатимуться в межах +17...+19°С, а вдень стовпчики термометрів піднімуться до +26...+28°С.Нагадаємо, раніше TrueUA публікував календар червня 2026 року з усіма святами та офіційними вихідними.Читайте також: Якою буде погода у першій половині літа 2026: прогноз синоптика.

У п’ятницю, 5 червня, ще 185 українських захисників повернулися додому з російської неволі. Також із військовими вдалося повернути одного цивільного.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Воїни Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Рядові, сержанти й офіцери. Вони захищали нашу державу в Маріуполі та на "Азовсталі", а також на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському та Курському напрямках", — перерахував він.За його словами, серед них ті, хто повертається після років російського полону, в якому перебували ще з 2022 року.. "Дякую всім, хто робить це можливим: команді, що займається обмінами, нашим партнерам", — акцентував український президент.Він висловив особливу вдячність воїнам, які поповнюють наш обмінний фонд — своєю силою та результатами на фронті забезпечують повернення наших людей додому."Робота триває. Повернення наших людей — незмінний пріоритет для України. Щодня працюємо над тим, щоби визволити кожного українця та кожну українку з неволі", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, декілька днів тому представник ГУР Андрій Юсов заявляв під час спілкування з журналістами на міжнародному форумі "Архітектура безпеки", що процес масштабного обміну полоненими у форматі "1 000 на 1 000" розпочався у травні Зараз він триває, попри намагання Росії його зірвати. Україна бореться за всіх полонених, зокрема, захоплених ще з 2014 року..

Через несприятливі погодні умови у селі Василівка Болградського району Одеської області загинуло найбільше в Україні лавандове поле. На жаль, коріння рослини не витримало морозу, лавандові кущі висохли.Про це повідомило видання "Бессарабія Inform" із посиланням на проєкт Laviana estate.Варто зазначити, що лавандове поле в самому серці Бессарабії висадили ще 2019 року. Воно було улюбленою локацією для фотозйомок. Зазвичай у сезон цвітіння лаванди, у період з червня по липень, поле відвідували тисячі людей.Уже у квітні 2026 року організатори повідомили про перейменування проєкту з Lavender у Laviana estate. Крім того, на оновленій сторінці також зазначили, що довелося викорчувати велику кількість лавандових кущів і залишити лише чотири гектари поля, засіяних рослиною."Ми вже не найбільше лавандове поле в Україні. Але для ваших красивих фото ми залишили чотири гектари лаванди, цього достатньо для розміщення фотолокацій", — інформували організатори.Однак 1 червня напередодні відкриття сезону організатори повідомили про загибель рослин."Чи буде цього року існувати фотопроєкт Laviana estate — ми не знаємо, але намагаємося зробити все можливе, щоби реанімувати лавандове поле", — зазначили на сторінці проєкту.Разом з тим координатори закликали підтримати проєкт, купивши екологічну крафтову продукцію, яку готували на сезон 2026 року. Серед асортименту — ефірні олії, гідролати, лавандовий мед, догляд за тілом і аромадекор."Просимо вас підтримати нас, купивши продукцію, яку виготовили на сезон 2026 року. Ми розпродаємо все за приємними цінами. Пишіть у дірект або телефонуйте за номером 096-233-42-01. Віримо, що ми можемо пройти це разом", — підсумували організатори.Нагадаємо, що в Україні є чимало чудових місць, де можна гармонійно поєднати відпочинок, красиві краєвиди та нові яскраві враження..

Уряд ухвалив рішення про запуск експериментального проєкту щодо руху довгомірних триланкових автопоїздів на маршрутах Київ — Одеса й Одеса — Київ.Про це повідомили в Міністерстві розвитку громад і територій України."Довгомірний триланковий автопоїзд —це вантажний транспортний склад, який складається з тягача та декількох послідовно з’єднаних причепів або напівпричепів", — пояснили у відомстві.Там додали, що завдяки збільшеній довжині та вантажомісткості такий транспортний засіб може перевозити значно більший обсяг вантажів за один рейс порівняно зі звичайною вантажівкою."Паралельно з цим зменшується негативний вплив на дорожнє покриття, зважаючи на ефективніший розподіл навантаження на осі транспортних засобів", — ідеться в повідомленні.Подібні транспортні рішення вже використовуються у низці країн, зокрема, у Швеції, Фінляндії, Нідерландах та Данії, як один із інструментів підвищення ефективності логістики, збереження доріг і зменшення транспортних витрат.Постанова передбачає запуск експериментального проєкту з використання сучасних транспортних складів із декількома з’єднаними причепами для перевезення вантажів.Мета проєкту — оцінити можливість використання ефективніших транспортних рішень для перевезення вантажів, які вже широко застосовуються в низці європейських країн."Запуск цього експериментального проєкту — це відповідь на запит українського бізнесу та логічний крок на шляху інтеграції нашої транспортної системи до європейського ринку. Довгомірні автопоїзди вже багато років успішно використовуються у низці країн ЄС і довели свою ефективність для логістики, економіки та збереження дорожньої інфраструктури. Важливо, що проєкт реалізовуватиметься виключно з дотриманням вимог безпеки та на основі відповідних технічних досліджень маршрутів", — зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.Зараз українське законодавство обмежує можливість використання таких транспортних засобів через вимоги щодо вагових параметрів. Водночас сучасні довгомірні автопоїзди дозволяють перевозити більший обсяг вантажів за один рейс, забезпечуючи при цьому більш рівномірний розподіл навантаження на дорожнє покриття.У межах експериментального проєкту рух таких транспортних засобів здійснюватиметься виключно за спеціальними дозволами та після проведення необхідних технічних досліджень безпеки маршруту.Очікується, що реалізація проєкту матиме низку позитивних ефектів. Зокрема, для логістичної галузі — це зменшення витрат на перевезення, пальне та обслуговування транспорту. Для дорожньої інфраструктури — ефективніший розподіл навантаження на осі транспортних засобів та зменшення навантаження та негативного впливу на дорожнє покриття."Ідеться і про позитивний екологічних ефект. Адже завдяки скороченню кількості рейсів має відбуватись зменшення викидів парникових газів. Експериментальний проєкт реалізовуватиметься протягом двох років з дня набрання чинності постановою. Його результати стануть основою для подальшої оцінки можливості впровадження таких транспортних рішень на інших логістичних маршрутах України", — підсумували в міністерстві.Нагадаємо, що раніше "Укрзалізниця" збільшила періодичність курсування поїзда №54/53 Одеса — Дніпро. Головна причина — підтримати сполучення Одещини в період блекаутів у регіоні..

Київська міська влада не підтримала петицію з вимогою зупинити підвищення тарифів на проїзд у комунальному транспорті до завершення воєнного стану.У відповіді, яку оприлюднив мер Києва Віталій Кличко, зазначається, що підвищення тарифів пов’язане зі зростанням витрат транспортних підприємств, зокрема на енергоносії, зарплати та обслуговування інфраструктури, передає "Інтерфакс-Україна".Що пояснює владаМіська адміністрація наголошує, що значна частка перевезень припадає на пільгові категорії пасажирів, через що транспортні підприємства залишаються дотаційними та залежать від бюджетного фінансування.Також у відповіді підкреслюється, що чинні тарифи не переглядалися з 2018 року, а собівартість перевезень за цей час суттєво зросла."Зважаючи на викладене, перегляд тарифів обумовлений зверненнями підприємств транспорту, тривалими періодами незмінності тарифу на перевезення, істотним зростанням вартості енергоносіїв, пального, оплати праці та інших витрат, зменшенням пасажиропотоку в умовах пандемії та воєнного стану, а також необхідністю підтримання безпечної і стабільної роботи міського пасажирського транспорту", — йдеться у повідомленні.Які тарифи плануютьсяЗа розрахунками підприємств, нові орієнтовні тарифи можуть становити:метро — близько 64,6 гривні за поїздку;наземний транспорт — близько 44,1 гривні за поїздку.Також розглядається система диференційованих тарифів залежно від кількості поїздок, де ціна однієї поїздки може знижуватися до приблизно 25 гривень. У КМДА заявляють, що мета змін — забезпечити стабільну роботу громадського транспорту в умовах війни та зменшення пасажиропотоку, хоча раніше міська влада неодноразово обіцяла утримувати тарифи без змін до завершення воєнного стану.Нагадаємо, у Львові також переглянули тарифи на проїзд у громадському транспорті. Від суботи, 16 травня, ціни зросли..